ПРОЕКТ ЗЕМЛЕУСТРОЮЩОДО ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК У ВЛАСНІСТЬ ГРОМАДЯНАМ ДЛЯ ВЕДЕННЯ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА, РОЗТАШОВАНИХ ЗА МЕЖАМИ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ МОШНІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ЧЕРКАСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Відутінова, Олена Леонідівна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5382
Title:	ПРОЕКТ ЗЕМЛЕУСТРОЮЩОДО ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК У ВЛАСНІСТЬ ГРОМАДЯНАМ ДЛЯ ВЕДЕННЯ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА, РОЗТАШОВАНИХ ЗА МЕЖАМИ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ МОШНІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ЧЕРКАСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Authors:	Волонтир, Аліна Відутінова, Олена Леонідівна
Keywords:	землеустрій;земельна ділянка;фермерське господарство;проект відведення
Issue Date:	15-Jun-2024
Abstract:	Об'єкт кваліфікаційної роботи: земельні ділянки загальною площею 9,750га, що відводяться у власність громадянам для ведення фермерського господарства, розташованих за межами населеного пункту Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Мета кваліфікаційної роботи: поетапна розробка проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення фермерського господарства, розташованих за межами населеного пункту Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області У вступі розкрита мета та обґрунтована актуальність теми кваліфікаційної роботи. Перший розділ кваліфікаційної роботи містить нормативно-правову базу щодо виконання проектної документації. У другому розділі детально наведена характеристика землекористування. природно-економічна . У третьому розділі поетапно зазначений процес розробки проектної документації, щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства. У четвертому розділі проаналізовані нормативно-правові акти з питань охорони праці та техніки безпеки, наведений опис інструктажів та детально описано місце проходження переддипломної практики, де було взято всю інформацію для подальшої розробки кваліфікаційної роботи.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5382
Appears in Collections:	193 Геодезія та землеустрій (Геодезія та землеустрій)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
ilovepdf_merged.pdf Restricted Access		1.76 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text




ВСТУП 
 
 
Сільське господарство України - одна з основних та провідних галузей 
нашої держави, яка відіграє важливу роль у житті суспільства. Землі є основою 
для розвитку сільського господарства. Вони забезпечують населення 
продовольством, створюють робочі місця, сприяють збереженню екологічної 
рівноваги та розвитку економіки. Для забезпечення сталого розвитку 
сільських територій, є необхідним правильне використання та розподіл 
земельних ресурсів. 
Українське законодавство забезпечує охорону та гарантує дотримання 
прав на земельні ділянки, створюючи умови для захисту прав власності на 
землю, дотримання суб’єктами своїх договірних зобов’язань, 
цілеспрямованого та розумного використання земельного фонду. В той же час 
політика держави має ґрунтуватись на поєднанні інтересів усіх 
господарюючих суб’єктів аграрного сектора. 
Важливою частиною розвитку українського сільського господарства є 
створення фермерських господарств. В сучасному сьогоденні при постійному 
розвитку земельних відносин є актуальним передача земельних ділянок у 
власність. Відведення земельних ділянок у власність для ведення 
фермерського господарства є ключовим етапом у розвитку аграрної 
промисловості. Цей проект не лише сприяє стимулюванню 
сільськогосподарської діяльності, але й має значний потенціал для соціально-
економічного зростання територій та покращення життєвого рівня сільського 
населення. 
Проект відведення земельної ділянки – це документ який розробляється 
землевпорядними підприємствами, які мають ліцензію на землевпорядні 
роботи. До складу проекту входить текстова і графічна частина. Мета розробки 
проектів відведення земельної ділянки полягає у впорядкуванні територій 
земель України та наповнення Державного земельного кадастру даними про 
земельні ділянки. 
Розроблення різних видів документацій із землеустрою є одним із 
заходів, що полягає у забезпеченні раціонального використання та охорони 
земель.  
При виконанні робіт по відведенню земельних ділянок потрібно 
володіти технічними навичками щодо визначення меж, а також площ 
земельних ділянок, їх перенесення в натуру, окрім того надати правильне 
економічне обґрунтування щодо доцільності відведення ділянок для тих чи 
інших потреб, відповідно до діючого земельного законодавства.  
У кваліфікаційній роботі мною розроблено проект землеустрою щодо 
відведення земельних ділянок у власність громадянам, для ведення 
фермерського господарства, розташованих за межами населеного пункту 
Мошнівської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області. 
Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок охоплює 
правову, економічну та технічну документацію, яка містить у собі: 
розрахунки, опис, проектні плани. В них обґрунтовується, відображається в 
графічній та текстовій формах заходи, реалізація яких передбачає насамперед 
створення нових і впорядкування існуючих земельних ділянок. Проект 
землеустрою розроблено відповідно до Законів України «Про землеустрій», 
«Про Державний земельний кадастр», «Про топографо-геодезичну і 
картографічну діяльність», «Про фермерське господарство». 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
І. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЩОДО 
РОЗРОБКИ ПРОЕКТУ ЗЕМЛЕУСТРОЮ 
1.1 Основні нормативно-правові документи щодо розробки проекту 
землеустрою 
 
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки представляє 
собою документ, який включає в себе технічні розрахунки, геодезичні дані та 
плани, а також правову та економічну оцінку відведення конкретної земельної 
ділянки. Цей процес передбачає визначення меж, площ, характеристик ґрунту 
та інших параметрів, необхідних для ефективного використання у 
відповідності з категорією земельної ділянки та її цільовим призначенням. 
Будь які роботи в сфері землеустрою повинні проводитися з 
обов'язковим дотримуванням нормативно-правових документів, що 
визначають закони,  правила, норми і стандарти в галузі землеустрою. 
Нормативно-правовою та законодавчою базою для розробки проекту 
землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для 
ведення фермерського господарства, можуть бути використані такі документи 
та постанови, як:  
 Конституція України[1]; 
 Земельний кодекс України[2]; 
 Закон України «Про землеустрій»[3]; 
 Закон України «Про Державний земельний кадастр»[4]; 
 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»[5]; 
 Закон України «Про фермерське господарство»[6]; 
 Постанова КМУ «Порядок ведення Державного земельного кадастру»[7]; 
 Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000; 1:2000; 1:1000 та 
1:500 (ГКНТА 2-04-02-98)[8]; 
 Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом 
Державного комітету України за рахунок земельних ресурсів[9]; 
 Порядок використання Державної геодезичної референцної системи 
координат УСК-2000 при здійсненні робіт із землеустрою[10]. 
Аналіз нормативно-правових відносин є дійсно актуальним і важливим, 
адже згідно з Конституцією України, «Земля є основним національним 
багатством, що перебуває під особливою охороною держави»[1]. 
Найважливішим та найосновнішим нормативно-правовим документом в 
сфері землеустрою є Земельний кодекс України (ЗКУ) [2]. ЗКУ є законодавчим 
актом, який уточнює та систематизує положення Конституції України щодо 
регулювання земельними відносинами. 
ЗКУ включає процеси реалізації та набуття прав на земельні ділянки, а 
також методи управління у сфері охорони земель та її використанні. Статтею 
4 ЗКУ «Земельне законодавство та його завдання»[2], передбачено, 
забезпечити правами: юридичних осіб, громадян, територіальні громади, на 
землю, що є основною метою регулювання земельних відносин на рівні 
земельного законодавства.  
78 стаття ЗКУ «Зміст права власності на землю»[2]  визначає те, що землі 
на території України можуть перебувати у трьох формах власності, а саме: 
державній, комунальній та приватній. Також в цій статті зазначено, що на 
підставі ЗКУ, Конституції України та інших нормативно-правових актів 
формується та набувається право власності на землю, яке являє собою 
користування, володіння та вільне розпорядження земельними ділянками. 
Даний проект, щодо відведення земельних ділянок у власність 
громадянам для ведення фермерського господарства згідно до статті 32 ЗКУ 
«Приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств»[2] 
передбачає: члени фермерських господарств які є громадянами України, 
можуть отримати безоплатно, у приватну власність із раніше наданих їм у 
користування, земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю). При цьому, 
земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі 
та споруди фермерського господарства, також передаються безоплатно у 
приватну власність у рахунок земельної частки (паю). 
Передача земельних ділянок в приватну власність чи в оренду, потребує 
процесу відведення та формування земельної ділянки в Національній 
кадастровій системі. Згідно статті 50 Закону України «Про землеустрій»[2] 
передбачено , що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок 
обов'язково розробляються у випадках формування нових земельних ділянок 
із земель державної, комунальної власності (за винятком ситуацій, коли 
формування здійснюється за іншою документацією) та у разі зміни цільового 
призначення земельних ділянок у випадках, передбачених законом. 
Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки можуть 
передбачати поділ або об’єднання земельних ділянок, які належать одній 
особі. 
Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може 
передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох 
земельних ділянок, за умови якщо розпорядником цих ділянок буде один орган 
виконавчої влади або орган місцевого самоврядування згідно з 
повноваженнями, визначеними статтею 122 Земельного кодексу України[2], 
або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа. 
Процедура розробки проектної землевпорядної документації тягне за 
собою взаємодію з іншими нормативно-правовими актами як в сфері геодезії 
так і в сфері землеустрою. В ході виконання своєї кваліфікаційної роботи, я 
буду опиратись на законодавчу гілку влади, та  аналізувати кожен етап роботи 
при формуванні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, 
яким передбачено поділ на 4 окремі земельні ділянки для ведення 
фермерського господарства на території Мошнівської сільської територіальної 
громади за межами населеного пункту. 
 
1.2 Правовий режим земель сільськогосподарського призначення 
До найбільш значущої частини структури земельного фонду України, 
можна віднести категорію земель сільськогосподарського призначення. Вони 
займають майже 70% всього земельного фонду, приблизно 42 мільйона 
гектарів і мають дуже важливе значення в різних галузях промисловості. 
Головною характеристикою якості земель сільськогосподарського 
призначення є земля. На цих землях вирощують овочі, сільськогосподарські 
культури, займаються розведенням тваринництва, засаджують садами і вона є 
основним засобом виробництва сировини для багатьох галузей промисловості. 
Також цю категорію земель використовують для зведення різноманітних 
господарських, житлових та адміністративних споруд пов'язаних з 
сільськогосподарським виробництвом. 
Відповідно статті 22 ЗКУ «Визначення земель сільськогосподарського 
призначення та порядок їх використання»[2]: 
«1. Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, 
надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення 
сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, 
розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі 
інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або 
призначені для цих цілей. 
2. До земель сільськогосподарського призначення належать: 
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, 
пасовища та перелоги); 
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, 
полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до 
земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі 
під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі 
під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з 
виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі 
тимчасової консервації тощо).»  
Поняття сільськогосподарських угідь визначено в наказах Державного 
комітету статистики України №225[11] та №270[12], згідно з якими, до земель 
сільськогосподарського призначення відносять: пасовища, ріллю, сіножаті, 
перелоги, багаторічні насадження, які можна використовувати для 
виробництва сільськогосподарської продукції.  
Правовий режим земель сільськогосподарського призначення 
встановлює спеціальні обмеження і умови, щодо використання найціннішої 
категорії земельного фонду України.  
Існують спеціальний, особливий та загальний правові режими земель. Їх 
різноманітність пояснюється екологічними характеристиками, економічними 
властивостями, видами земель та іншими об'єктивними умовами на основі 
висновків науково-дослідних установ.  
Для особливо цінних угідь встановлюється спеціальний правовий 
режим. До них належать землі природно-заповідного фонду, штучно створені 
об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки), землі історико-
культурного призначення та землі іншого природоохоронного призначення. 
Особливий правовий режим застосовується до сільськогосподарських 
земель із кадастровою оцінкою , яка перевищує середньо-районний рівень. До 
сільськогосподарських угідь у такому правовому режимі належать рілля, 
багаторічні насадження, сіножаті, пасовища й перелоги. На цих землях 
застосовується правовий режим, що передбачає переважне використання їх у 
сільськогосподарських цілях. 
Об'єктом загального правового режиму є всі земельні ділянки, придатні 
до сільськогосподарського використання. Головна їх мета – бути засобом 
виробництва продуктів та сировини для промисловості. 
 
1.3 Умови і порядок передачі земельних ділянок фермерським 
господарствам 
Фермерське господарство, як одна із форм ведення 
сільськогосподарської діяльності, має на меті: виробництво, переробку та 
продаж сільськогосподарської продукції. Оскільки сільськогосподарська 
діяльність спрямована на отримання прибутку, вона потребує державної 
реєстрації та відповідної організації підприємства. 
Розглядаючи статтю 31 ЗКУ[2] можна зазначити, що, землі громадян, які 
є членами фермерського господарства, які використовуються фермерським 
господарством на умовах оренди, і які їм належать, як юридичній особі, можна 
віднести до земель фермерського господарства. Українське законодавство 
надає можливість отримати земельну ділянку громадянам які бажають 
займатися фермерським господарством. 
Особа, яка має намір створити фермерське господарство, може отримати 
земельну ділянку для даної діяльності зі складу земель державної чи 
комунальної власності, собі у власність, або стати орендарем ділянки.  
Для цього громадянин може звернутися до органів місцевої ради. щоб 
отримати ділянку із земель комунальної власності, або до районної державної 
адміністрації для отримання ділянки із земель державної власності. 
Відповідно до встановлених норм Закону України «Про фермерське 
господарство» статті 1 частини 2 та 3[6], фермерське господарство може бути 
засноване однією особою або групою громадян які мають родинні зв'язки, та 
зареєстроване як юридична особа або фізична особа - підприємець. 
Для того, щоб безоплатно отримати земельну ділянку для створення 
фермерського господарства, громадянину України необхідно виконати певні 
дії. 
 Спочатку необхідно звернутися з клопотанням до відповідного органу 
виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який відповідно до 
повноважень, визначених у статті 122 ЗКУ[2], здійснює передачу земельних 
ділянок у власність або надає право користування даними земельними 
ділянками. 
У клопотанні вказуються цільове призначення земельної ділянки (для 
ведення фермерського господарства) та її приблизні розміри. До нього 
додаються: картографічні матеріали, на яких зазначено бажане місце 
розташування земельної ділянки, документи, що підтверджують досвід роботи 
у сільському господарстві або наявність аграрної освіти, погодження 
землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, яка перебуває у 
користуванні інших осіб) та копії документів, що посвідчує особу та 
підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (якщо такі є). 
Протягом певного часу один з вповноважених органів розгляне заяву та 
зробить відповідні висновки. В разі погодження необхідно звернутися до 
кваліфікованих працівників землевпорядної установи для розробки проекту. 
 Проект землеустрою для відведення земельної ділянки для ведення 
фермерського господарства розробляється на замовлення громадян суб'єктами 
господарювання, які є виконавцями робіт з землеустрою. Умови і терміни 
розроблення таких проектів визначаються угодою між замовником і 
виконавцем цих робіт. 
Виконавчі органи місцевих рад та місцеві державні адміністрації,  
територіальні органи Міністерства юстиції а також центри надання 
адміністративних послуг, здійснюють реєстрацію права власності на земельну 
ділянку. 
Право власності на земельну ділянку, а також право оренди земельної 
ділянки фермерському господарству (як юридичній особі), або передача 
земельної ділянки громадянину України – члену фермерського господарства 
виникає з моменту державної реєстрації цих прав. 
 
1.4 Нормативно-правове регулювання поділу земельної ділянки 
Поділ земельної ділянки – це розмежування або відокремлення певної 
території земельної ділянки за бажанням власника чи власників за рішенням 
суду. Поділ проводиться для земельних ділянок державної, комунальної та 
приватної форм власності. З поділом ділянки, утворюються нові земельні 
ділянки зі своїми характеристиками, межовими знаками, координатами та 
унікальними кадастровими номерами. 
 Процедура поділу земельної ділянки починається з підготовки заяви чи 
договору на поділ ділянки. Заява потрібна в тому випадку, якщо один власник 
земельної ділянки і якщо земельна ділянка належить декільком особам, але 
тоді на новоутворених земельних ділянках права власності реєструються в тих 
же частках, що і основна ділянка. 
У разі, коли земельна ділянка перебуває у спільній власності декількох 
осіб, які мають намір розділити її на окремі ділянки для індивідуального 
володіння, необхідно укласти договір про поділ. Це призводить до припинення 
спільної часткової власності та утворення нових земельних ділянок з новими 
кадастровими номерами. Ці ділянки реєструються в Державному земельному 
кадастрі, а право власності фіксується в Реєстрі речових прав на нерухоме 
майно.  
Після підготовки необхідних документів власник чи власники ділянки 
звертаються та заключають договір з організацією в складі якої є 
сертифікований інженер-землевпорядник. 
Якщо на земельній ділянці є нерухомість або інші обмежувальні 
фактори, сертифікований інженер-землевпорядник повинен провести 
необхідні обміри земельної ділянки, користуючись високоточними 
вимірювальними приладами.  
Останнім етапом є складання технічної документації із землеустрою для 
поділу земельної ділянки, формування нових ділянок, узгодження  
документації з Держгеокадастром та реєстрація новостворених земельних 
ділянок та присвоєння їм кадастрових номерів у Державному земельному 
кадастрі, а також реєстрація прав на них в Державному реєстрі речових прав 
на нерухоме майно. 
 
1.5 Покроковий порядок розробки проекту землеустрою щодо 
відведення земельної ділянки 
Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 
складається з наведених нижче етапів роботи. 
1. Першочерговим етапом має бути отримання дозволу на розробку 
даного проекту. Дозвіл отримують звернувшись із заявою до однієї з установ, 
в залежності від того, де знаходиться земельна ділянка. Якщо ділянка 
розташована в межах населеного пункту звертаються до сільської або міської 
ради. До районної державної адміністрації та обласного управління 
Держгеокадастру звертаються у випадку, якщо ділянка знаходиться за межами 
населеного пункту. Звертаються до однієї з вище зазначених організацій з 
заявою, та з викопіюванням із генерального плану населеного пункту і копією 
паспорта та ідентифікаційного номера.  
Протягом певного часу один з вповноважених органів розгляне заяву та 
зробить відповідні висновки. Можливий варіант обґрунтованої відмови або 
надання дозволу на розробку проекту. Варіант відмови у такому випадку 
можливий через невідповідність розташування земельної ділянки вимогам 
законодавства та іншим нормативним актам, які регулюють містобудівну 
діяльність, а також невідповідність генеральним планам населених пунктів, 
схемам землеустрою та іншій документації, яка регламентує використання та 
охорону земельних ресурсів. 
2. Другий етап являє собою виготовлення та погодження проекту 
відведення. 
З одержаним дозволом та іншою необхідною документацію, потрібно 
звернутися до сертифікованих інженера-землевпорядника та інженера-
геодезиста, або саме до землевпорядної організації, працівниками якої є такі 
особи.  
На основі затвердженого замовником завдання розробляється проект 
відведення який повинен бути в узгодженні з місцевим відділом архітектури 
та містобудування і також з управлінням Держгеокадастру, та в інших 
випадках з окремими організаціями, а саме: з органами лісового господарства, 
органами охорони культурної спадини та іншими. 
3. Під час процесу реєстрації земельної ділянки, їй присвоюється 
кадастровий номер. Після цього формується витяг з Державного Земельного 
Кадастру (ДЗК), який стає підставою для реєстрації права власності. 
В результаті реєстрації права власності на земельну ділянку видається 
свідоцтво та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яке 
підтверджує право власності на землю. 
4. Наступним етапом є затвердження проекту відведення. На цьому етапі 
необхідне звернення за рішенням про затвердження до відповідного органу 
місцевого самоврядування або органу виконавчої влади. Рішення про 
затвердження й буде рішенням про передачу земельної ділянки 
землекористувачу чи власнику. 
5. Останнім кроком для розробки проекту землеустрою є реєстрація 
права власності на земельну ділянку в Укрдержреєстрі. Для цього потрібно 
звернутися до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) або нотаріуса 
з такими документами: копіями паспорту та ідентифікаційного номеру, 
витягом  з ДЗК та рішенням про затвердження проекту. На підставі цих 
документів буде сформований витяг (свідоцтво) про право власності на 
земельну ділянку. Для отримання свідоцтва потрібно звернутися в 
реєстраційну службу. 
 
1.6 Обмеження і обтяження земель енергетичної системи 
Спеціальні зони об'єктів енергетики встановлюють з метою 
забезпечення охорони об'єктів передачі електричної та теплової енергії, а 
також для збереження безпеки громадян та навколишнього середовища. Серед 
спеціальних зон об'єктів енергетики розрізняють: 
 санітарно-захисні зони енергетичних об'єктів; 
 зони нагляду за атомними електростанціями; 
 охоронні зони магістральних теплових мереж; 
 охоронні зони енергетичних об'єктів; 
 зони санітарно-охоронної дії атомних електростанцій. 
Земельні ділянки, які перебувають у межах спеціальних зон 
енергетичних об'єктів, не підлягають вилученню (викупу) у власників або 
користувачів земельних ділянок, але використовуються з певними 
обмеженнями (за винятком ситуацій, коли встановлення спеціальних зон 
призводить до неможливості використання земельних ділянок у відповідності 
за цільовим призначенням). 
У випадку, коли встановлення спеціальних зон енергетичних об'єктів 
перешкоджає раціональному використанню земельної ділянки згідно з її 
призначенням, власник або землекористувач має право вимагати вилучення 
(викупу) всієї земельної ділянки для суспільних потреб або з міркувань 
суспільної необхідності. Орендар такої ділянки також може односторонньо 
розірвати договір оренди, та вимагати відшкодування завданих цим збитків, 
згідно з положеннями статті 18 Закону України «Про землі енергетики та 
правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів»[13]. 
Права та обов'язки власників, землекористувачів,  підприємств 
енергетики, у спеціальних зонах об'єктів енергетики передбачають систему 
заходів з дотримання правового режиму земель енергетики та спеціальних зон 
об'єктів та включають: 
 здійснення державного контролю за дотриманням правового режиму 
використання земель у спеціальних зонах; 
 встановлення та визначення спеціальних зон земель енергетичної системи в 
натурі (на місцевості у випадку необхідності; 
 встановлення обмежень і обтяжень для власників та землекористувачів в 
межах спеціальних зон земель енергетичної системи. 
Система заходів для забезпечення дотримання правового режиму земель 
у спеціальних зонах енергетичних об'єктів реалізується відповідно до 
затверджених проектів будівництва та документації із землеустрою, що 
охоплюють організацію та встановлення територій спеціальних зон. Ці заходи 
включають встановлення обмежень та обтяжень, а також надання сервітутів 
для власників і землекористувачів, а також укладення письмового договору 
про земельний сервітут.  
Землекористувачі та власники земельних ділянок у спеціальних зонах 
енергетичних об'єктів мають право: 
 при дотриманні установлених обмежень та обтяжень самостійно 
господарювати на земельних ділянках; 
 на отримання відшкодування збитків, спричинених виконанням планових та 
аварійно-відновлювальних робіт. 
Землекористувачі та власники земельних ділянок у спеціальних зонах 
енергетичних об'єктів мають обов'язок, здійснювати господарську та інші 
види діяльності на відповідних ділянках землі згідно статті 30 Закону України 
«Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних 
об'єктів»[13]. В межах охоронних зон енергетичних об'єктів заборонено: 
 створювання водойм, ставків та інших водних споруд, відсипання ґрунту; 
 влаштовування звалищ, складання будь-яких матеріалів, розпалювання 
вогнищ; 
 будування житлових будинків, а також будинків громадського призначення; 
 організовування зупинки та стоянки для усіх видів транспорту (за винятком 
залізничного) в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі з 
напругою 330 кВ і вище; 
 висаджування дерев, за винятком кущів та молодих дерев із перспективою 
росту не більше двох метрів; 
 розміщення автозаправних станції або сховищ для пально-мастильних 
матеріалів; 
 розміщення будівель та споруд на відстані від елементів електричних 
мереж, меншій, ніж передбачено відповідними нормативами; 
 організація ринків, спортивних майданчиків, стадіонів, зупинок 
громадського транспорту та проведення будь-яких масових заходів, які 
призводять до великого скупчення людей, не пов'язаних з виконанням робіт, 
дозволених у встановленому порядку. 
Землекористувачам і власникам земельних ділянок, юридичним і 
фізичним особам заборонено виконувати будь-які земляні, будівельні та інші 
роботи, які можуть призвести до порушення безаварійного функціонування 
об'єктів електричних мереж без письмової згоди підприємств енергетики, у 
віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представника 
під час виконання таких робіт. 
При провадженні господарської та іншої діяльності (вчиненні дій) на 
землях охоронних зон об'єктів енергетики, землекористувачі та 
землевласники, юридичні та фізичні особи, повинні дотримуватися 
спеціального режиму їх використання, а також обмежень та обтяжень, 
встановлених законом чи іншими нормативно-правовими актами. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТУ ЗЕМЛЕУСТРОЮ 
2.1 Опис території земельної ділянки 
 
Об’єктом, для розробки проекту землеустрою, щодо відведення 
земельних ділянок у власність громадянам, для ведення фермерського 
господарства, було обрано ділянки землі, які розташовані за адресою: 
Черкаська область, Черкаський район, адміністративні межі Мошнівської 
сільської ради за межами населеного пункту, вул. Гагаріна, 1. 
Мошнівська територіальна громада знаходиться в межах Черкаської 
області, на правому березі Дніпра, неподалік від обласного центру – міста 
Черкаси. Мошнівська сільська громада складається з 13 сел і 1 селища. 
Адміністративний центр – село Мошни. Майже до центру села проходять 2 
автошляхи: Р 10 та Т 2403. 
Досліджувані ділянки межують з землями Мошнівської сільської ради, 
землями ВАТ «Черкасигаз», ВАТ «Черкасиобленерго» та СКП «Райліс». 
 
2.2 Обґрунтування вибору земельної ділянки 
Межі земельних ділянок сплановано таким чином, що уможливлює їх 
ефективне використання за цільовим призначенням – для ведення 
фермерського господарства.  
Даним проектом передбачено відведення земельної ділянки у власність 
гр. Литвину Сергію Іллічу, площею 2,4375 га, гр. Литвин Ірині Євгеніївні, 
площею 2,4375 га, гр. Литвину Роману Сергійовичу, площею 2,4375 га та гр. 
Литвину Дмитру Сергійовичу для ведення фермерського господарства 
площею 2,4375 га за рахунок земельних ділянок сільськогосподарського 
призначення  у розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю), 
визначених для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на 
території сільської ради, за адресою: Черкаська область, Черкаський район, 
адміністративні межі Мошнівської сільської ради за межами населеного 
пункту, вул. Гагаріна, 1. Категорія земель – землі сільськогосподарського 
призначення (код 100), цільове призначення земельної ділянки – для ведення 
фермерського господарства (код КВЦПЗД 01.02), угіддя – землі під 
сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами (код 
КВЗУ 013.00). 
При здійсненні землеустрою не передбачено проведення геоботанічних, 
ґрунтових, та інших обстежень земель. 
Дана ділянка перебувала у комунальній власності і належала 
Мошнівській сільській раді. 
 
2.3 Інформація про наявні в межах об’єкта землеустрою будівлі, 
споруди 
На земельних ділянках загальною площею 9,7500 га, що відводяться у 
власність громадянам для ведення фермерського господарства розташовані 
об’єкти нерухомого майна, речове право на яке зареєстровано. Відповідно до 
ст. 50 ЗУ «Про землеустрій» [3] у разі формування земельної ділянки для 
потреб, пов’язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної 
містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в 
межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні 
території для містобудівних потреб. Однак ці вимоги не поширюються на 
випадки, якщо відповідно до закону передача (надання) земельних ділянок із 
земель державної або комунальної власності у власність чи користування 
фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб може 
здійснюватися за відсутності зазначеної містобудівної документації. 
Відповідно до ч. 3 ст. 24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» 
[14] передача земельних ділянок із земель комунальної власності у власність 
чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб у 
разі відсутності плану зонування або детального плану території, 
затвердженого відповідно до вимог закону забороняється, але крім випадку 
розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у 
власності фізичної або юридичної особи. 
Із вищенаведеного слідує, що у випадку розташування на земельній 
ділянці об’єкта нерухомого майна передача земельної ділянки із земель 
комунальної власності у власність чи користування фізичній та юридичній 
особам для містобудівних потреб здійснюється без містобудівної 
документації. Згідно із цим та другою частиною останнього абзацу ст. 50 ЗУ 
«Про землеустрій»[3] - витяг із відповідної містобудівної документації до 
даного проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок не 
долучається. 
На території земельних ділянок, розташований майновий комплекс за 
адресою: с. Мошни, вул. Гагаріна, 1, Черкаського району, Черкаської області, 
належить Фермерському господарству «Ліван-Агро» на підставі Договору 
купівлі-продажу комплексу від 06.03.2008 року, посвідченого нотаріусом 
Черкаського районного нотаріального округу (підтверджується Інформацією з 
Державного реєстру речових прав на нерухоме майно). 
 
2.4 Природно-кліматичні умови в межах сільської територіальної 
громади 
Україна розташована у помірному кліматичному поясі. Земельні ділянки 
знаходиться на території Мошнівської сільської ради Черкаського району 
Черкаської області за межами населеного пункту.  
Черкащина має центральне географічне положення, та знаходиться на 
території з помірним кліматом, але з деякими проявами континентальності. 
Тому клімат на даній території помірно-континентальний. Зима м’яка, з 
частими відлигами. Літні місяці переважно теплі, іноді можуть бути 
спекотними. Західні вітри інколи приносять опади. Середня температура 
найхолоднішого місяця, січня, становить -5,9°С, а середня температура влітку 
досягає +19°С. Період із температурою, приблизною до +10°, триває 
приблизно 160 — 170 днів. У рік в середньому 450 — 520 мм атмосферних 
опадів. Найбільша кількість опадів спостерігається у липні, а найменша - у 
жовтні та березні. 
Відносна вологість повітря відповідає помірно-континентальному 
клімату і складає 68%. Найнижчий рівень відносної вологості спостерігається 
у травні, а найвищий - у грудні. Зазвичай вітер переважно північно-західного 
напрямку, і його середня швидкість становить до 4,6 м/с. 
Область лежить в лісостеповій зоні, досягаючи на півдні степової зони. 
Рослинність області характеризується поєднанням флори лісостепової і 
степової зони. 
На земельних ділянках переважають чорноземи типові малогумусні. 
Утворення такого типу ґрунту відбувалося в процесі природного заростання 
степових просторів широколистими лісами в умовах достатньої вологості. 
Діапазон гумусного горизонту становить 40 см, а орний шар - 30 см. 
Завдяки систематичному внесенню гною, нагромадженню органічних речовин 
та правильній сільськогосподарській техніці вирощування, зберігається  
досить високий рівень гумусу. 
На чорноземах типових малогумусних, як і на інших ґрунтах району, 
ключовим заходом для підвищення родючості є створення глибокого орного 
шару. Це сприяє інтенсивнішим біологічним процесам і більшому зберіганню 
вологи, що покращує умови для росту рослин. Важливо зауважити, що при 
наявності достатньої кількості вологи відбувається період вегетації рослин. 
Чорноземи глибокі, навіть при мінімальному внесенні добрив, можуть давати 
високі врожаї. 
Важливим заходом для поліпшення ґрунту також є боротьба за 
збереження вологи: це включає снігозатримання, раціональний та своєчасний 
обробіток ґрунту, утримання талої води та контроль за поверхневим стоком. 
Волога вважається одним із найважливіших факторів родючості чорноземних 
ґрунтів. 
На чорноземних ґрунтах вигідно вирощувати найбільш продуктивні 
культури, такі як: пшениця, кукурудза та цукровий буряк. Щоб підвищити 
родючість і поліпшити інші фізичні властивості грунту, рекомендується 
регулярно вносити органічні добрива, такі як гній, торф або торфокомпости, 
навіть у невеликих кількостях. Введення калійних добрив призводить до 
значного зростання врожаю озимої пшениці, покращення якості зерна та 
підвищення цукристості буряків. Також це суттєво підвищує врожайність 
більшості культур, за винятком бобових, у порівнянні з введенням азотних 
мінеральних добрив. 
За сприятливих кліматичних умов при належному обробітку, навіть 
застосовуючи невеликі дози органічних і мінеральних добрив можна отримати 
надзвичайно високі врожаї майже будь-яких сільськогосподарських культур. 
 
2.5 Характеристика просторових умов об’єкта 
Технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки 
для ведення фермерського господарства, розташованих за межами населеного 
пункту Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області 
загальною площею 9,7500 га. 
При характеристиці просторових умов об’єкта господарської діяльності 
на позиціювання використання ділянки яка знаходиться на території 
Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами 
села Мошни. 
В результаті проведених робіт земельну ділянку площею 9,7500 га, 
поділено на чотири рівні за площею земельні ділянки, складено кадастрові 
плани для чотирьох земельних ділянок, з відомістю коорданат точок поворотів 
меж земельних ділянок.  
Результати кадастрової зйомки та складання технічної документації 
виконані за допомогою ліцензійного програмного забезпечення "Digitals" на 
персональному комп'ютері. Усі розрахунки проводилися в системі координат 
СК-63. Дані отримані в результаті поділу земельної ділянки зазначені в 
таблиці 2.1. 
 
Таблиця 2.1 
Дані отримані в результаті поділу земельної ділянки 
Номер Кадастровий номер Код Загальна Вид угідь згідно 
земельної земельної ділянки цільового площа КВЗУ 
ділянки призначення Група Підгрупа 
земель згідно 013 00 
КВЦПЗД 
1 7124985000:02:001:____ 01.02 2,4375 2,4375 2,4375 
2 7124985000:02:001:____ 01.02 2,4375 2,4375 2,4375 
3 7124985000:02:001:____ 01.02 2,4375 2,4375 2,4375 
4 7124985000:02:001:____ 01.02 2,4375 2,4375 2,4375 
Всього 9,7500 9,7500 9,7500 
*КВЗУ – Класифікація видів земельних угідь[15]; 
**КВЦПЗД – Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок [9]. 
 
В зв’язку з військовим станом в державі, фахівці землевпорядники 
мають обмежений доступ до Публічної Кадастрової карти. Тому для перегляду 
запроектованих дліянок чи перегляду існуючого стану зазвичай 
використовують сайт kadastr.live або ж карти Google map. 
Сайт kadastr.live надає можливість переглядати запроектовані ділянки, 
які вже внесені в систему. Ці ділянки мають свої кадастрові номери, 
зареєстровані в Державному земельному кадастрі, і використовуються за 
цільовим призначенням, а саме: для ведення фермерського господарства. На 
рисунку 2.1 зображені запроектовані ділянки, які використовуються в даному 
проекті. Також, на рисунку 1 показана санітарно-захисна зона навколо 
(уздовж) об'єкта енергетичної системи. Вона знаходиться на одній із 
запроектованих ділянок, яка має площу 2,4375 га , а відповідно площа 
обмеження становить  0,0701 га. 
 
Рисунок 2.1.  Вигляд запроектованих ділянок 
 
  
III. РОЗРОБКА ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ, ЩОДО 
ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ДЛЯ ВЕДЕННЯ 
ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 
3.1. Формування пояснювальної записки до проекту 
 
Будь який проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 
повинен містити в собі пояснювальну записку, в якій зазначаються нижче 
перераховані пункти. 
1.  Підстава для розробки проекту на основі рішення органів державної 
влади або місцевого самоврядування. 
2. Основна інформація про об’єкт землеустрою, а саме: його площа, 
місцезнаходження, ким розроблений проект, для кого розроблений, 
кадастровий номер, форма власності, категорія земель, цільове призначення та 
які угіддя. 
3-4. Перелік нормативно-правових актів, згідно з якими розроблявся 
проект землеустрою та стандарти і правила у землеустрої. 
5. Наведення розробником використаних документів Державного фонду 
із землеустрою та оцінки земель, в разі їх відсутності сформулювати це. 
6. Використані відомості Державного реєстру земель та Державного 
земельного кадастру у разі внесення інформації про земельну ділянку до ДЗК, 
які ули сформовані до 2013 року. 
7. Використана інформація з Державного картографо-геодезичного 
фонду. 
8. Викопіювання із затвердженої містобудівної документації. 
9. Опис виконання всіх топографічних і геодезичних робіт на основі 
планово-картографічних та земельно-кадастрових матеріалів. 
10. Опис та обґрунтування земельних ділянок, для ефективного 
використовування та ведення фермерського господарства. 
11. Зібрана інформація про обстеження земель, з геоботанічними, 
ґрунтовими та іншими оцінками земель. 
12. Наявність споруд чи будівель на території даної земельної ділянки. 
13. Наявність обмежень у використанні земель із зазначеною підставою 
цих обмежень у межах даної земельної ділянки. 
14. Технологічне та технічне забезпечення виконавця робіт із 
землеустрою. 
15. Умови щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних 
ділянок. 
16. Інформація про виконання передбачених законом вимог щодо 
погодження документації із землеустрою. 
17. Інформація про дотримання вимог закону щодо погодження 
вилучення, поділу та об’єднання  земельних ділянок. 
18. Заява виконавця робіт із землеустрою про дотримання ним обмежень 
встановлених в рамках закону. 
 
3.2 Основні вимоги до складання технічного завдання 
Технічне завдання на створення проекту відведення формується та 
затверджується замовником, а також погоджується з проектною 
землевпорядною установою. Замовник має право звернутися до проектної 
землевпорядної організації з проханням розробити технічне завдання. 
Технічне завдання чітко визначає цілі, мету, терміни та умови 
відведення земельної ділянки, а також код цільового використання землі. Крім 
того, вказуються різновиди та обсяги робіт які необхідно виконати при 
розробці проекту відведення. 
Умовою договору між проектною організацією та замовником є 
наявність технічного завдання на проведення робіт з розробки проекту 
відведення. 
Підставою для розробки проекту відведення є отриманий відповідний 
дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки та клопотання 
замовника. 
 
3.3 Опис процедури виконання топографо-геодезичних робіт 
В ході підготовчих робіт проведено збір та аналіз земельно-кадастрових, 
статистичних і планово-картографічних матеріалів. 
Перед початком проектних робіт, з метою визначення просторових 
даних земельних ділянок та закладання опорних точок з прив’язкою їх до 
державної мережі для перенесення меж цієї ділянки в натуру (на місцевість) 
виконано комплекс топографо-геодезичних робіт. 
Топографо-геодезичні роботи виконані у відповідності до Інструкції з 
топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 [8]. 
Для створення зйомочної основи використано пункти державної 
геодезичної мережі у системі координат СК-63. В процесі польових 
геодезичних робіт були закладені репера (Rp1, Rp2) для подальшого виносу 
земельної ділянки в натуру (на місцевості). 
Знімання території об’єкту проведено шляхом тахеометричного 
знімання електронним тахеометром TOPCON GTS-303 №CL 0084 із записом 
даних в термінал тахеометра. Результати вимірювань зображені на рисунку 
3.1. Функції електронного тахеометру TOPCON GTS-303 наведені в Таблиці 
3.1. 
Таблиця 3.1 
Функції електронного тахеометру TOPCON GTS-303 
Кутова точність 5'' 
Зображення вертикальне 
Дисплей подвійний 
Точність вимірювання відстані ± 3мм + 2мм/км х D 
Збільшення зорової труби, крат 30 
Мінімальна відстань візування 1,3 м 
Вимірювання відстані:  
 1 призма 1402 м 
3 призми 2195 м 
9 призм 2804 м 
Комунікаційні порти RS-232C, асинхронний послідовний 
Діапазон компенсації/точність ±3'/1'' 
Оптичний центрир вертикально 3-кратний 
Вага 5,2 кг 
 
 
 
Рисунок 3.1. Результати геодезичних робіт (теодолітний хід) 
Наступним етапом є їх обробка на комп’ютері з використанням 
програмного забезпечення Digitals, що відображено у відомості врівноваження 
мереж полігонометрії та теодолітних ходів і складено журнал тахеометричної 
зйомки. 
Характеристика геодезичних вимірювань приведена у відомостях про 
обчислення площі. За результатами проведення підготовчих робіт та 
топографо-геодезичних вишукувань сформовано межі земельних ділянок та 
склад земельних угідь. 
Матеріали підготовчих робіт та топографо-геодезичних вишукувань 
взято за основу при обчислені площі земельних ділянок, розробленні 
матеріалів землевпорядного проектування, складанні плану поділу та 
кадастрових планів. 
Межі земельної ділянки площею 2,4375 га, що надається у власність гр. 
Литвину Сергію Іллічу, частково вже встановлені раніше в кількості 15 шт. 
при формуванні земельної ділянки, частково встановлені межові знаки 
(дерев’яні стовпи) в кількості 2 шт., про що зазначено у відомостях про 
встановлені межові знаки на кадастровому плані. Також на кадастровому 
плані зазначено відомості про перенесення в натуру (на місцевість) меж 
земельної ділянки та відомості про перенесення в натуру (на місцевість) меж 
обмеження. 
Межі земельної ділянки площею 2,4375 га, що надається у власність гр. 
Литвин Ірині Євгеніївні, частково вже встановлені раніше в кількості 14 шт. 
при формуванні земельної ділянки, частково встановлені межові знаки 
(дерев’яні стовпи) в кількості 2 шт., про що зазначено у відомостях про 
встановлені межові знаки на кадастровому плані. Також на кадастровому 
плані зазначено відомості про перенесення в натуру (на місцевість) меж 
земельної ділянки. 
Межі земельної ділянки площею 2,4375 га, що надається у власність гр. 
Литвину Роману Сергійовичу, частково вже встановлені раніше в кількості 10 
шт. при формуванні земельної ділянки, частково встановлені межові знаки 
(дерев’яні стовпи) в кількості 1 шт., про що зазначено у відомостях про 
встановлені межові знаки на кадастровому плані. Також на кадастровому 
плані зазначено відомості про перенесення в натуру (на місцевість) меж 
земельної ділянки. 
Межі земельної ділянки площею 2,4375 га, що надається у власність гр. 
Литвину Дмитру Сергійовичу, частково вже встановлені раніше в кількості 9 
шт. при формуванні земельної ділянки, частково встановлені межові знаки 
(дерев’яні стовпи) в кількості 2 шт., про що зазначено у відомостях про 
встановлені межові знаки на кадастровому плані. Також на кадастровому 
плані зазначено відомості про перенесення в натуру (на місцевість) меж 
земельної ділянки. 
 
3.4 Матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного 
проектування 
В проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки містяться 
матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування. У склад 
цих матеріалів входять: кадастрові плани, план поділу, схеми теодолітного 
ходу, плани меж зон обмежень. 
План відведення земельної ділянки повністю відображає хід 
землевпорядного процесу, починаючи з формування ділянки до організації її 
території. В плані необхідно зазначити деталі щодо поточного стану земельної 
ділянки та щодо запланованих дії землевпорядного процесу. 
Складовими плану відведення є схематичне зображення земельних 
ділянок у визначеному масштабі із зазначенням поворотних точок, 
нанесенням меж охоронних зон, позначенням координат поворотних точок у 
системі СК-63, описом меж, умовними позначеннями та нанесенням 
земельних угідь. 
 
3.5 Створення кадастрових планів земельних ділянок 
Кадастровий план земельної ділянки - це детальне графічне 
відображення зовнішніх меж самої ділянки, а також меж прилеглих земельних 
угідь і ділянок, на які можуть поширюватися обмеження у використанні. 
На кадастрових планах земельних ділянок даного проекту землеустрою 
відображаються наступні відомості: площі земельних ділянок, координати 
поворотних точок, кадастрові номери земельних ділянок, зовнішні межі 
земельних ділянок, список суміжників, експлікація угідь, відомості про 
категорію земель та цільове призначення земельних ділянок, відомості про 
розробника документації також включає відомості про перенесення в натуру 
(на місцевість) меж земельних ділянок. На рисунку 3.2. схематично 
відображений загальний кадастровий план чотирьох земельних ділянок до 
процесу поділу. 
  
Рисунок 3.2. Загальний кадастровий план 
 
3.6 Опис проектного рішення 
Межі земельних ділянок запроектовано такими, що дають можливість її 
ефективного використання за цільовим призначенням – для ведення 
фермерського господарства.  
Даним проектом передбачено відведення земельної ділянки у власність 
гр. Литвину Сергію Іллічу, площею 2,4375 га гр. Литвин Ірині Євгеніївні, 
площею 2,4375 га гр. Литвину Роману Сергійовичу, площею 2,4375 га гр. 
Литвину Дмитру Сергійовичу для ведення фермерського господарства 
площею 2,4375 га за рахунок земельних ділянок сільськогосподарського 
призначення  у розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю), 
визначених для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на 
території сільської ради, за адресою: Черкаська область, Черкаський район, 
адміністративні межі Мошнівської сільської ради за межами населеного 
пункту, вул. Гагаріна, 1. Категорія земель – землі сільськогосподарського 
призначення (код 100), цільове призначення земельної ділянки – для ведення 
фермерського господарства (код КВЦПЗД 01.02), угіддя – землі під 
сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами (код 
КВЗУ 013.00).  
На рисунку 3.3. зображено схематично поділ земельної ділянки 
загальною площею 9,7500 га. 
 
Рисунок 3.3. Поділ земельної ділянки 
Розшифровка запроектованих до відведення земель по землевласниках, 
умовах відведення та угіддях наведена у таблиці 3.2. 
Таблиця 3.2 
Експлікація земельних угідь за проектом землеустрою, згідно КВЗУ* та 
КВЦПЗД** (гектарів) 
 
Згідно КВЗУ 
Фізична 
Код  
особа, Загаль
цільового Код  
якому Умови на 
призначення згідно з Площа 
відводить відведе площа 
земель КВЗУ угідь, 
ся ння земель, Назва земельних 
згідно під га 
земельна га угідь 
КВЦПЗД груп -
ділянка 
и гру
пи 
землі під 
01.02 сільськогосподарсь
Литвин 
у для ведення кими та іншими 
Сергій 2,4375 013 00 2,4375 
власність фермерського господарськими 
Ілліч 
господарства будівлями і 
дворами 
землі під 
Литвин 01.02 сільськогосподарсь
Ірина у для ведення кими та іншими 
2,4375 013 00 2,4375 
Євгеніївн власність фермерського господарськими 
а господарства будівлями і 
дворами 
землі під 
Литвин 01.02 сільськогосподарсь
Роман у для ведення кими та іншими 
2,4375 013 00 2,4375 
Сергійови власність фермерського господарськими 
ч господарства будівлями і 
дворами 
землі під 
Литвин 01.02 сільськогосподарсь
Дмитро у для ведення кими та іншими 
2,4375 013 00 2,4375 
Сергійови власність фермерського господарськими 
ч господарства будівлями і 
дворами 
*КВЗУ – Класифікація видів земельних угідь[15]; 
**КВЦПЗД – Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок [9]. 
Відведення земельної ділянки суттєво не вплине на використання 
суміжних земельних ділянок за умов використання її за цільовим 
призначенням із дотриманням вимог «Земельного кодексу України» [2], 
Законів України «Про землеустрій» [3], «Про охорону навколишнього 
природного середовища» [16], «Про охорону земель» [17], постанов Кабінету 
Міністрів України, та інших нормативно-правових актів, що регулюють 
використання та охорону земель. 
Виконавцем робіт із землеустрою є фізична особа-підприємець 
Калініченко Лілія Іванівна, яка є суб’єктом господарювання, що є 
розробником документації із землеустрою згідно із законом, так як володіє 
необхідним технічним та технологічним забезпеченням та діє на підставі 
кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника виданого 04.04.2016 
р. за № 004028 та Свідоцтва про підвищення кваліфікації інженера-
землевпорядника серія АН № 0379/20 від 03.07.2020.  
ФОП Калініченко Л.І. володіє та використовує такі технічні засоби 
обчислювальної та інформаційної техніки, для виконання геодезичних та 
інших робіт при здійсненні землеустрою як: геодезичне обладнання, 
призначене для визначення координат і висот точок на місцевості, яке включає 
в себе такі знаряддя, як електронний тахеометр TOPCON GTS-303 №CL 0084, 
а також використання комп'ютерів, програмного забезпечення та інших 
інформаційних технологій для обробки даних. Також володіє ліцензійним 
програмним забезпеченням, яке необхідне для забезпечення технологічного 
процесу виконання землевпорядних робіт. Це програмне забезпечення має 
властивості та функціональність, необхідні для високоточних вимірювань, яке 
відповідає вимогам стандартів, а також для забезпечення необхідної точності 
при визначенні поворотних точок меж земельних ділянок та інших об’єктів 
реєстрації у державному земельному кадастрі, щодо найближчих пунктів 
державної геодезичної мережі, автоматизації процесу обробки результатів 
геодезичних робіт, складання документації в паперовій та електронній формі, 
а також гарантує вчасне складання такої документації відповідно до вимог 
законодавства. 
 
3.7 Інформація про дотримання вимог закону щодо погодження 
поділу, об’єднання, вилучення земельних ділянок. 
Об’єднання та вилучення земельних ділянок у результаті реалізації 
проектного рішення цим проектом не передбачено. 
Передбачено поділ земельної ділянки загальною площею 9,7500 га з 
кадастровим номером 7124985000:02:001:0048 на чотири земельні ділянки: 
площею 2,4375 га, яка передається у власність гр. Литвину Сергію Іллічу, 
площею 2,4375 га, яка передається у власність гр. Литвин Ірині Євгеніївні, 
площею 2,4375 га, яка передається у власність гр. Литвину Роману 
Сергійовичу, площею 2,4375 га, яка передається у власність гр. Литвину 
Дмитру Сергійовичу у відповідності до плану поділу земельної ділянки.  
До проекту землеустрою долучено план поділу земельної ділянки, 
кадастрові плани та відомості про обчислення площ на чотири земельні 
ділянки. На кадастрових планах земельних ділянок зазначено відомості про 
встановлені межові знаки по межі поділу та відомості про перенесення меж 
земельних ділянок в натуру (на місцевість). 
 
3.8 Формування обмежень у використанні земельної ділянки 
При візуальному обстеженні земельних ділянок не виявлено земель 
лісогосподарського призначення та водного фонду, природно-заповідного та 
іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення. 
Земельні ділянки розташовані за межами об’єктів природно-заповідного 
фонду, за межами прибережних захисних смуг та об’єктів культурної 
спадщини і не входить до території історичних ареалів населених місць.  
Обмеження, що визначені переліком обмежень щодо використання 
земельних ділянок згідно додатку 6 «Порядку ведення Державного земельного 
кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 
17.10.2012 року № 1051 [7]: 
- на земельній ділянці площею 2,4375 га, що надається у власність гр. 
Литвину Сергію Іллічу, наявні, а саме 01.05.1 санітарно-захисна зона навколо 
(уздовж) об’єкта енергетичної системи на площі 0,0701 га, що відображено в 
переліку обмежень у використанні земельної ділянки. 
- на земельній ділянці площею 2,4375 га, що надається у власність гр. 
Литвин Ірині Євгеніївні, обмеження відсутні; 
- на земельній ділянці площею 2,4375 га, що надається у власність гр. 
Литвину Роману Сергійовичу, обмеження відсутні; 
- на земельній ділянці площею 2,4375 га, що надається у власність гр. 
Литвину Дмитру Сергійовичу, обмеження відсутні. 
 
3.9 Принцип екстериторіального погодження проектів землеустрою 
Принцип екстериторіальності забезпечує об'єктивність та 
безперешкодний розгляд документації, своєчасне її опрацювання і уникнення 
прямих контактів між розробниками та експертами. 
Подача документації для погодження, виключно в електронному 
форматі, через особистий кабінет допомагає зменшити часові витрати 
розробників і забезпечує зручність надання адміністративних послуг 
громадянам. 
Результат розгляду документації із землеустрою надсилається 
розробнику на електронну пошту, підписаний електронним цифровим 
підписом і містить QR-код. Це спрощує процес, оскільки не потрібно 
додаткових печаток, штампів або звернень до територіальних органів, що 
зменшує точки контакту між замовником та розробником. 
 
3.10 Процедура винесення меж земельної ділянки в натуру (на 
місцевість) 
Винесення меж ділянки в натуру - це процес встановлення або 
відновлення границь ділянки на місцевості, що має на меті точно визначити 
розташування цієї земельної ділянки з використанням координат з бази 
Державного земельного кадастру України. Цей процес може включати 
закріплення межовими знаками або проводитися без них. 
Необхідність виносу меж земельної ділянки на місцевість може 
виникати у різних випадках, зокрема: 
 при купівлі-продажу земельної ділянки; 
 у разі спорів або непорозумінь, щодо меж ділянок з сусідніми 
землекористувачами; 
 з метою оцінки земельної ділянки; 
 проведення будівельних робіт на земельній ділянці. 
Межі земельної ділянки на місцевості встановлюються на основі 
розробленої технічної документації з землеустрою, яка передбачає, 
встановлення (або відновлення) меж, поділ або об'єднання ділянок, а також 
проект землеустрою щодо відведення нових земельних ділянок. 
Комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на 
місцевості) включає: 
 підготовчі роботи; 
 картографічні роботи та роботи із землеустрою; 
 камеральні роботи; 
 складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою 
щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); 
 встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення 
їх межовими знаками. 
Право на виконання робіт з встановлення (відновлення) меж земельної 
ділянки на місцевості мають юридичні особи, які мають відповідне технічне 
та технологічне обладнання, і у складі яких працюють не менше двох 
сертифікованих інженерів-землевпорядників, або фізичні особи – підприємці, 
які також повинні мати необхідне технічне обладнання та бути 
сертифікованими інженерами-землевпорядниками. 
 
3.11 Процедура реєстрації  права власності на земельну ділянку та 
речових прав на неї 
Право власності на земельну ділянку, право оренди, а також право 
постійного користування земельною ділянкою виникають лише після їх 
державної реєстрації згідно з установленими законодавством процедурами, 
відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на 
нерухоме майно та їх обтяжень» [17]. 
На сьогоднішній день право власності на землю можна зареєструвати 
через суб'єктів державної реєстрації прав, місцеві центри надання 
адміністративних послуг (ЦНАПи), а та через нотаріусів, які мають 
повноваження державних реєстраторів, а також можуть провести державну 
реєстрацію речових прав на нерухоме майно без потреби в укладанні 
нотаріального акту щодо цього майна. 
Нотаріус, що здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-
продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, реєструє 
намір власника продати таку земельну ділянку у межах свого нотаріального 
округу, відповідно до місцезнаходження цієї ділянки або за зареєстрованим 
місцем проживання власника. 
Для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, яка 
передається у власність земель державної або комунальної власності, 
необхідно подати рішення відповідного органу виконавчої влади або органу 
місцевого самоврядування щодо передачі цієї земельної ділянки у власність 
або про затвердження документації з землеустрою для формування земельної 
ділянки та її передачу у власність або у постійне користування. 
  
  
IV. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ 
 
Загальні положення з охорони праці в Україні обумовлені й 
регламентовані Законом України “Про охорону праці”, Конституцією 
України, Кодексом законів про працю та іншими нормативно-правовими 
документами, котрі розроблені на основі законів, Указів Президента, 
Держстандартів, Постанов Кабінету Міністрів. 
Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних 
нормативно-правових актів з охорони праці провадяться спеціально 
уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за 
охороною праці за участю професійних спілок та за погодженням з органами 
державного нагляду за охороною праці. 
Санітарні правила та норми затверджуються спеціально уповноваженим 
центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я. 
Нормативно-правові акти з охорони праці переглядаються в міру 
впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, 
гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять 
років. 
Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці і 
технологічні процеси повинні включати вимоги щодо охорони праці і 
погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці. 
У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для 
здоров'я умов праці роботодавець зобов'язаний повідомити про це відповідний 
орган державного нагляду за охороною праці. Він може звернутися до 
зазначеного органу з клопотанням про встановлення необхідного строку для 
виконання заходів щодо приведення умов праці на конкретному виробництві 
чи робочому місці до нормативних вимог. 
 
Відповідний орган державного нагляду за охороною праці розглядає 
клопотання роботодавця, проводить у разі потреби експертизу запланованих 
заходів, визначає їх достатність і за наявності підстав може, як виняток, 
прийняти рішення про встановлення іншого строку застосування вимог 
нормативних актів з охорони праці. 
Роботодавець зобов'язаний невідкладно повідомити заінтересованих 
працівників про рішення зазначеного органу державного нагляду за охороною 
праці. 
Відповідно до Закону України «Про охорону праці»[19] на підприємстві 
розробляються комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з 
охорони праці. До них включають організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні, 
соціально-економічні, лікувально-профілактичні заходи та засоби, спрямовані 
на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової 
діяльності. 
Згідно ЗУ “Про охорону праці” працівники, яких прийнято на роботу 
зобов'язані прослухати інструктаж з техніки безпеки, а також навчитись 
методики невідкладної першої медичної допомоги потерпілим, з якими 
стались різного роду нещасні випадки. В разі нещасного випадку який стався 
на виробництві відповідальність несе за це особа, котра є відповідальна за 
охорону праці і захист населення підприємства або організації. 
Служба охорони праці підприємства здійснює оперативне керівництво і 
координує роботу всіх служб і службових осіб при розробці і виконанні 
перспективних, поточних і оперативних планів з охорони праці, наказів 
власника підприємства, наказів і вказівок державних органів управління, 
приписів органів Державного нагляду, рішень комісії з охорони праці, рішень 
нарад з охорони праці, пропозицій уповноважених трудових колективів, 
заходів, зазначених в актах розслідування нещасних випадків, аварій, а також 
при оперативному усуненні потенційної небезпеки, що виникла внаслідок 
різних порушень вимог охорони праці. 
Я проходила переддипломну практику у ФОП «Калініченко Л.І.». Це 
фізична особа – підприємець, офіс якої має в своєму складі одне приміщення 
на три робочих місця, наразі з одним найманим  працівником. Для роботи з 
геодезичними приладами, ФОП винаймає помічника на умовах 
короткострокового договору.  
ФОП Калініченко Лілія Іванівна є суб’єктом господарювання, що є 
розробником документації із землеустрою згідно із законом, так як володіє 
необхідним технічним та технологічним забезпеченням та діє на підставі 
кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника виданого 04.04.2016 
р. за № 004028 та Свідоцтва про підвищення кваліфікації інженера-
землевпорядника серія АН № 0379/20 від 03.07.2020.  
ФОП «Калініченко Л.І.» володіє такими засобами обчислювальної та 
інформаційної техніки, технічними засобами для виконання геодезичних та 
інших робіт при здійсненні землеустрою: геодезичні інструменти та 
обладнання для вимірювання відстаней, горизонтальних та вертикальних кутів 
з метою визначення координат і висот точок місцевості, в тому числі 
електронний тахеометр TOPCON GTS-303 №CL 0084, комп’ютерною, 
обчислювальною та іншою інформаційною технікою і ліцензійним 
програмним забезпеченням, необхідним для забезпечення технологічного 
процесу виконання робіт із землеустрою, які мають властивості та 
функціональність, необхідні для забезпечення точності зйомки, що буде 
відповідати чинним стандартам і забезпечувати необхідну точність при 
визначенні поворотних точок меж земельних ділянок та інших об’єктів 
реєстрації у державному земельному кадастрі відносно найближчих пунктів 
державної геодезичної мережі, автоматизації процесу обробки результатів 
геодезичних робіт, складання документації із землеустрою у паперовій формі 
та у формі електронного документа та забезпечення складання документації із 
землеустрою у строки, встановлені законодавством. 
    ФОП працює переважно в Черкаській області. Проводить діяльність у 
сфері інжинірингу, геології та геодезії, надає послуги технічного 
консультування в цих сферах. Одним із основних напрямів діяльності є 
виготовлення землевпорядної документації. 
Офіс ФОП «Калініченко Л.І.» знаходиться на першому поверсі 
триповерхової адміністративної будівлі в центральній частині міста Черкаси. 
Всі заходи безпеки на підприємстві чітко дотримуються згідно вимог 
нормативно-правових актів. 
Офіс в якому знаходиться ФОП «Калініченко Л.І.» має площу 65м². В 
кабінеті розташовані три столи з шафами та стільцями, є кондиціонер та два 
великих вікна. В кутку окремо відгороджене місце для геодезичних приладів. 
Всі засоби пожежогасіння розташовані на першому поверсі; план евакуації з 
приміщення вивішені для загального ознайомлення на кожному поверсі біля 
сходів. В самому кабінеті, де я проходила практику, є аптечка. 
Згідно зі статтею 18 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII 
«Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний забезпечити проведення з 
працівниками інструктажів із питань промислової безпеки й охорони праці. 
Інструктажі залежно від характеру та часу проведення поділяються на 
види: 
 вступний; 
 первинний; 
 повторний; 
 позаплановий; 
 цільовий. 
Вступний інструктаж проводиться: 
 з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, 
незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади; 
 з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть 
безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для 
підприємства; 
 з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження 
трудового або професійного навчання; 
 з екскурсантами у разі екскурсії на підприємство. 
Під час ознайомлення з місцем проведення практики, в перший день на 
виробництві, мною був пройдений вступний та первинний інструктаж з 
техніки безпеки. Подальша робота на підприємстві передбачалась як в межах 
офісу, так і в польових умовах. 
Вступний інструктаж проводився Калініченко Лілею Іванівною, 
відповідно до наказу (розпорядження) по підприємству. 
Вступний інструктаж проводився в приміщенні, що спеціально для 
цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання, 
навчальних та наочних посібників з урахуванням особливостей виробництва.  
Запис про проведення вступного інструктажу робився в журналі 
реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці. 
Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на 
робочому місці з працівником: 
 новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство або до фізичної 
особи, яка використовує найману працю; 
 який переводиться з одного структурного підрозділу підприємства до 
іншого; 
 який виконуватиме нову для нього роботу; 
 відрядженим працівником іншого підприємства, який бере безпосередню 
участь у виробничому процесі на підприємстві. 
Первинний інструктаж проводиться з учнями, курсантами, слухачами та 
студентами навчальних закладів: 
 до початку трудового або професійного навчання; 
 перед виконанням кожного навчального завдання, пов’язаного з 
використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо. 
Первинний інструктаж на робочому місці проводився з групою осіб, які 
прибули на підприємство для проходження практики за діючими на 
підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт. 
Повторний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з 
окремим працівником або групою працівників, які виконують однотипні 
роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу. 
Повторний інструктаж проводиться в терміни, визначені нормативно-
правовими актами з охорони праці, які діють у галузі, або роботодавцем 
(фізичною особою, яка використовує найману працю) з урахуванням 
конкретних умов праці, але не рідше: 
 на роботах з підвищеною небезпекою — 1 раз на 3 місяці; 
 для решти робіт — 1 раз на 6 місяців. 
Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому 
місці або в кабінеті охорони праці: 
 при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з 
охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них; 
 при зміні технологічного процесу, або модернізації устаткування, приладів 
та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що 
впливають на стан охорони праці; 
 при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони 
праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо; 
 при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів — 
для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт — понад 60 днів. 
Позаплановий інструктаж з учнями, студентами, курсантами, слухачами 
проводиться під час проведення трудового і професійного навчання при 
порушеннях ними вимог нормативно — правових актів з охорони праці, що 
можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо. 
Позаплановий інструктаж може проводитись індивідуально з окремим 
працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст 
позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку 
залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення. 
Цільовий інструктаж проводиться з працівниками: 
 при ліквідації аварії або стихійного лиха; 
 при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформлюються 
наряд-допуск, наказ або розпорядження. 
Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником 
або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються 
залежно від виду робіт, що виконуватимуться. 
Під час проходження практики, мною був пройдений вступний та 
первинний інструктаж. В повторному, позаплановому та цільовому не було 
необхідності, так, як я практикантка та ніяких нещасних випадків, аварій, 
стихійних лих, порушень вимог нормативно-правових актів та змін 
технологічного процесу не відбувалося. 
За час проходження практики, я виконувала такі роботи: 
 брала участь у розробці планово-картографічних документів для ведення 
державного земельного кадастру; 
 брала участь в топографо-геодезичних роботах; 
 дотримувалась внутрішнього розпорядку офісу та робочого графіку; 
 брала участь у підготовці документів щодо оформлення договорів оренди; 
 під контролем керівника, вела земельно-кадастрову документацію; 
 була присутня під час консультування громадян з приводу проекту 
відведення; 
 брала участь в процесі оцінки якості земель; 
 брала участь у складанні матеріалів для здійснення землеустрою та 
проведення робіт з охорони земель; 
 брала участь у підготовці документів щодо оформлення договорів оренди. 
Професійною топографо-геодезичною і картографічною діяльністю за 
відповідними напрямами можуть займатися особи, які мають вищу освіту у 
сфері геодезії та/або землеустрою. 
Сертифіковані інженери-геодезисти несуть відповідальність за якість 
результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт.  
Під час здійснення топографо-геодезичних, картографічних робіт 
повинні забезпечуватися: 
 додержання вимог нормативно-технічної документації; 
 впровадження прогресивних технологій і методів організації топографо-
геодезичного і картографічного виробництва; 
 розроблення, впровадження та організація програмного, технологічного і 
технічного забезпечення ефективного використання цифрових карт і 
геоінформаційних систем; 
 виконання робіт методами і способами, безпечними для життя і здоров’я 
людей, стану довкілля та об’єктів, що мають історико-культурну цінність; 
 графічне зображення на картах державних кордонів України та меж 
адміністративно-територіального устрою, а також кордонів іноземних 
держав та інших політико-адміністративних і географічних елементів; 
 зберігання та облік топографо-геодезичних, картографічних, 
аерозйомочних і космічних матеріалів; 
 систематичний аналіз державної астрономо-геодезичної основи на території 
України та відповідності картографічних матеріалів сучасному стану 
місцевості. 
До роботи з електроприладами допускаються тільки особи, які пройшли 
спеціальну підготовку і які здали перевірочні іспити на знання правил по 
техніці безпеки.  
Слід дотримуватися особливої обережності під час роботи в сиру погоду 
і надійно охороняти від попадання вологи в електричні вузли і блоки. Якщо 
прилад відсирів, то категорично забороняється протирати вузли і деталі 
ганчіркою, його треба просушити. Акумулятори повинні поміщатися у 
дерев’яні ящики, що щільно зачиняються. В радіусі 5 м від акумуляторів 
забороняється розводити вогонь. 
При виконанні камеральних робіт необхідно дотримуватись правил 
пожежної безпеки. Приміщення повинні забезпечуватись в достатній кількості 
засобами пожежогасіння та пожежної сигналізації. До виконання камеральних 
робіт допускаються особи, які мають спеціальну технічну підготовку та 
пройшли інструктаж та перевірку знань правил безпеки, виробничої санітарії 
і пожежної безпеки. При виконанні камеральних робіт забороняється 
використовувати несправні прилади та інструменти. 
Згідно з «Державними санітарними правилами і нормами роботи з 
візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних 
машин»[20] площа приміщення на одне робоче місце користувача повинна 
становити 6 м², а об'єм не менше ніж 20 м³ . 
Розміщення кабінетів з обчислювальною технікою в підвальних і на 
цокольних поверхах заборонено. Вхід i вихід в приміщення має бути 
безпечним, вільним при пересуванні і забезпечувати пропускну спроможність 
в аварійних ситуаціях. Розміщення обладнання повинно забезпечувати 
сприятливі і безпечні умови праці. 
Покриття підлоги повинно бути матовим з коефіцієнтом відбиття 0,3-
0,5. Поверхня підлоги має бути рівною, неслизькою, з антистатичними 
властивостями. Для внутрішнього оздоблення приміщень з ПК слід 
використовувати дифузно-відбивні матеріали з коефіцієнтами відбиття для 
стелі 0,7-0,8; для стін 0,5-0,6. 
Забороняється застосовувати для оздоблення інтер'єру класів з ПК 
полімерні матеріали (деревинно-стружкові плити; шпалери, що миються; 
рулонні синтетичні матеріали; шаруватий паперовий пластик тощо), які 
виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини, що перевищують гранично 
допустимі норми. 
Обладнання та організація робочих місць користувачів ПК мають 
забезпечувати відповідність конструкцій усіх елементів робочого місця та їх 
взаємного розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру і 
особливостей трудової діяльності. 
При розташуванні елементів робочого місця користувача ПК необхідно 
враховувати: робочу позу користувача, простір для розміщення користувача, 
можливість огляду елементів робо-чого місця, можливість ведення записів, 
розміщення документації та матеріалів, якими користуватиметься працівник. 
Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечити 
підтримання оптимальної робочої пози. Робочі місця з ПК слід так 
розташовувати відносно вікон, щоб природне світло падало збоку, переважно 
зліва. Робочі місця з ПК мають бути розташовані від стіни з вікнами на відстані 
не менш ніж 1,5 м, від інших стін – не менше ніж 1 м. При розміщенні робочого 
місця поряд з вікном кут між екраном монітора і площиною вікна повинен 
складати не менше 90° (для виключення відблисків). Недопустиме таке 
розташування ПК, при якому працюючий повернений обличчям або спиною 
до вікон кімнати або до задньої частини ПК, у яку монтуються вентилятори. 
При розміщенні робочих столів з ПК слід дотримуватись таких відстаней: між 
бічними поверхнями ПК – 1,2 м, від тильної поверхні одного ПК до екрана 
іншого ПК – 2,5 м. Монітор має бути встановлений таким чином, щоб верхній 
край екрана знаходився на рівні очей. Екран монітора ПК має розташовуватися 
на оптимальній відстані від очей користувача, що становить 600-700 мм, але 
не ближче ніж 600 мм з урахуванням розміру літерно-цифрових знаків і 
символів. 
Для забезпечення точного і швидкого зчитування інформації в зоні 
найкращого бачення площина екрана монітора має бути перпендикулярною 
нормальній лінії зору. Розташування екрана монітора ПК має забезпечувати 
зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом 30° до 
нормальної лінії погляду користувача. 
Клавіатура має бути розташована так, щоб на ній було зручно працювати 
двома руками. Клавіатуру слід розміщати на поверхні столу на відстані 100-
300 мм від його краю. Кут нахилу клавіатури до столу має бути в межах від 5° 
до 15°, зап'ястя і долоні рук мають розташовуватися горизонтально до 
площини столу. 
Принтер слід розміщувати у зручному для користувача положенні, так, 
щоб максимальна відстань до клавіш управління принтером не перевищувала 
довжину витягну-тої руки користувача. 
Конструкція робочого стола повинна забезпечувати можливість 
оптимального розміщення на робочій поверхні використовуваного 
обладнання з урахуванням його кількості та конструктивних особливостей 
(розмір монітора, клавіатури, принтера, ПК та ін.) і документів, а також 
враховувати характер виконуваної роботи. 
Висота робочої поверхні столу з ПК має регулюватися в межах 680-800 
мм, а ширина і глибина – забезпечувати можливість виконання операцій у зоні 
досяжності моторного поля (рекомендовані розміри: 600-1400 мм, глибина -
800-1000 мм). Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 
ніж 600 мм, шириною – не менше ніж 500 мм, глибиною (на рівні колін) – не 
менше ніж 450 мм, на рівні простягнутої ноги - не менше ніж 650 мм. Ноги не 
повинні бути витягнені при сидінні далеко вперед, тому що в такому разі м'язи 
будуть надто напружені; положення «нога на ногу» не рекомендується, 
оскільки при ньому підвищується тиск на сідничний нерв і порушується 
кровообіг ніг. 
Робочий стілець має бути підйомно-поворотним, регульованим за 
висотою, з кутом нахилу сидіння та спинки, поверхня сидіння має бути 
плоскою, передній край – заокругленим. Регулювання за кожним із параметрів 
має здійснюватися легко і надійно фіксуватися. Висота поверхні сидіння має 
регулюватися в межах 400-500 мм, а ширина і глибина становити не менше 
ніж 400 мм. Кут нахилу сидіння – до 15° вперед і до 5° назад. Висота спинки 
стільця має становити 300±20 мм, ширина – не менше ніж 380 мм. Кут нахилу 
спинки має регулюватися в межах 1-30° від вертикального положення. 
Відстань від спинки до переднього краю сидіння має регулюватися в межах 
260-400 мм. 
Для зниження статичного напруження м'язів верхніх кінцівок слід 
використовувати стаціонарні або змінні підлокітники завдовжки не менше ніж 
250 мм, завширшки – 50-70 мм, що регулюються за висотою над сидінням у 
межах 230-260 мм і відстанню між підлокітниками у межах 350-500 мм. 
Поверхня сидіння і спинки стільця має бути напівм'якою з нековзним 
повітронепроникним покриттям, що легко чиститься і не електризується. 
Робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг шириною не менше 
ніж 300 мм, глибиною – не менше ніж 400 мм, яка регулюється за висотою в 
межах до 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки до 20°. 
Підставка повинна мати рифлену поверхню і бортик по передньому краю 
висотою 10 мм. Всі перелічені розміри зазначені на рисунку 5. 
 
Рисунок 5. Правильне положення за ПК 
Під час проходження переддипломної практики я була забезпечена 
робочим місцем, комп’ютером, принтером та всім необхідним обладнанням 
для якісного практикування навичок у даній сфері. В приміщенні, де я 
перебувала під час проходження практики, належним чином здійснюються 
камеральні роботи, освітлення достатнє, просторо, офіс добре провітрюється. 
За весь час проходження практики на даному підприємстві, я не виявила 
ніяких порушень з охорони праці.  
 
 
 
 
ВИСНОВОК 
 
Проект землеустрою розроблений з метою відведення земельних 
ділянок у власність громадянам для ведення фермерського господарства, який 
передбачає визначення та узгодження меж земельних ділянок, визначення 
площ земельних ділянок, визначення у натурі (на місцевості) меж охоронних 
зон, внесення даних про земельну ділянку в державний земельний кадастр. 
Цей проект розроблено згідно чинним нормативно-правовим актам, 
інструкціям та має актуальність на сьогодення. 
Даним проектом передбачено відведення земельної ділянки у власність 
гр. Литвину Сергію Іллічу, площею 2,4375 га, гр. Литвин Ірині Євгеніївні, 
площею 2,4375 га, гр. Литвину Роману Сергійовичу, площею 2,4375 га та гр. 
Литвину Дмитру Сергійовичу для ведення фермерського господарства 
площею 2,4375 га за рахунок земельних ділянок сільськогосподарського 
призначення  у розмірі, що не перевищує розмір земельної частки (паю), 
визначених для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на 
території сільської ради, за адресою: Черкаська область, Черкаський район, 
адміністративні межі Мошнівської сільської ради за межами населеного 
пункту. На одній з запроектованих ділянок присутня санітарно-захисна зона 
навколо (уздовж) об’єкта енергетичної системи на площі 0,0701 га. Категорія 
земель – землі сільськогосподарського призначення (код 100), цільове 
призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства (код 
КВЦПЗД 01.02), угіддя – землі під сільськогосподарськими та іншими 
господарськими будівлями і дворами (код КВЗУ 013.00). 
В дипломній роботі досліджено існуючі підходи до розробки 
землевпорядної документації з відведення земель для ведення фермерського 
господарства, а також проаналізовано діючі нормативні положення з питань 
відведення земель, враховуючі сучасні стандарти, вимоги та нормативно-
технічні положення у сфері землеустрою. 
Україна є великою аграрною державою. В  час економічних перетворень 
і реформ розвиток сільського господарства є одним з першочергових завдань 
нашої держави. Одну з провідних ролей в цьому завданні відіграють 
фермерські господарства. На даний час в нашій державі створена достатня 
нормативна база для розвитку фермерських господарств. 
На мою думку, розробка проектів землеустрою щодо відведення 
земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства є 
актуальною та призведе до раціонального використання та охорони земель, 
ефективного ведення фермерських господарств, що збільшить кількість 
робочих місць, збільшить товарообіг і покращить економіку нашої країни і 
піднесе наше аграрне виробництво на рівень розвинутих держав Європи. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  
 
1. Конституція України URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text;  
2. Земельний кодекс України. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text; 
3. Про землеустрій: Закон України № 858-IV від 22.05.2003 р. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text; 
4. Про Державний земельний кадастр: Закон України № 3613-VI від 
07.07.2011 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text; 
5. Про топографо-геодезичну, картографічну діяльність: Закон України № 
353-XIV від 23.12.1998 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-
14#Text; 
6. Про фермерське господарство: Закон України № 973-IV від 19.06.2003 
р. . URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text; 
7. Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений 
постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051, URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text; 
8. Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000; 1:2000; 1:1000 
та 1:500 (ГКНТА 2-04-02-98), затвердженої наказом Головного Управління 
геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.04.1998 
р. № 56 і зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 23.06.1998 р. за № 
393/2833 (зі змінами і доповненнями, внесеними Головним управлінням 
геодезії, картографії та кадастру України 28.09.1999 р. за № 653/3946), URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0393-98#Text.; 
9. Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом 
Державного комітету України за рахунок земельних ресурсів 23.07.2010 № 548 
та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 р. за № 
1011/18306; 
10. Порядок використання Державної геодезичної референцної системи 
координат УСК-2000 при здійсненні робіт із землеустрою, затверджений 
наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 
02.12.2016 № 509 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 
р. за № 1646/29776. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1646-16#Text; 
11. Державний комітет статистики України No225 від 02 серпня 2005 року 
«Про затвердження методик проведення розрахунків виробництва продукції 
рослинництва в усіх категоріях господарств»; 
12. Державний комітет статистики України No270 від 05 серпня 2008 року 
«Про затвердження Методики проведення розрахунків основних показників 
обсягів виробництва продукції тваринництва у господарствах усіх категорій» 
(розділ 1 Загальних положень).; 
13. Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних 
об'єктів: Закон України № 2480-VI від 9.07.2010 р. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text; 
14. Про регулювання містобудівної діяльності: Закон України № 3038-VI від 
17.02.2011 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text; 
15. КВЗУ – Класифікація видів земельних угідь URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#Text 
16. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України № 
1264-XII від 25.06.1991 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-
12#Text;  
17. Про охорону земель: Закон України № 962-IV від 19.06.2003 р. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text;  
18. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх 
обтяжень: Закон України № 1952-IV від 1.07.2004 р. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text; 
19. Про охорону праці: Закон України № 2694-XII від 14.10.1992 р. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text;  
20. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними 
терміналами електронно-обчислювальних машин № 7 від 10.12.98, URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0007282-98#Text; 
21. Офіційний сайт Державного земельного кадастру URL: www.dzk.gov.ua; 
22. Науково-практичний коментар 
23. Технічні характеристики електронного тахеометру TOPCON GTS 303, 
URL: https://internationalsurveying.com/products/topcon-gts-303-calibrated-w-
accessories; 
24. Технічні характеристики електронного тахеометру TOPCON GTS 303, 
URL:https://www.kwipped.com/rentals/product/topcon-gts303d-total-station/2851.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
           ДОДАТКИ
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
