ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5388| Title: | НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ СЕЛА БЕЗБОРОДЬКИ ВЕЛИКОХУТІРСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ |
| Authors: | Волонтир, Аліна Стадник, Станіслав Ігорович |
| Keywords: | нормативна вартість;методика |
| Issue Date: | 15-Jun-2024 |
| Abstract: | Об'єкт кваліфікаційної роботи - землі в межах населеного пункту села Безбородьки Великохутірської територіальної громади Золотоніського району Черкаської області. Мета кваліфікаційної роботи - проаналізувати нормативно-правове та методологічне забезпечення, виконати обрахунок нормативної грошової оцінки земель в межах населеного пункту села Безбородьки. У вступі обгрунтована актуальність теми кваліфікаційної роботи, її мета та визначені завдання до виконання роботи. В першому розділі, проаналізована нормативно-правова база виконання нормативної грошової оцінки земель, розписано порядок індексації нормативної оцінки та описана сфера застосування результатів. В другому розділі висвітлені загальні відомості про об'єкт, його фізикогеографічну характеристику, клімат та ґрунтовий покрив. В третьому розділі згідно нової Методики наведено і описано обрахунок нормативної грошової оцінки земель села Безбородьки. Проаналізовано позитивні і негативні сторони нового підходу щодо обрахунку нормативної оцінки земель. В четвертому розділі описано питання охорони праці, а саме техніки безпеки при організації робіт на підприємстві, на об'єкті в польових умовах, при переїздах, протипожежної безпеки та в камеральних умовах. Проаналізована діяльність підприємства, на якому я проходив практику і брав всю необхідну вихідну інформацію для виконання бакалаврської роботи. Зроблені висновки в кінці кваліфікаційної роботи. Також представлена графічна частина у кількості 3 аркушів та додатки. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5388 |
| Appears in Collections: | 193 Геодезія та землеустрій (Геодезія та землеустрій) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| ilovepdf_merged.pdf Restricted Access | 2.55 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
ВСТУП
Земля відіграє неоціненну роль у житті людства. Для нашої країни земля
виступає основним національним багатством і перебуває під охороною держави.
Актуальна та достовірна оцінка земельних ресурсів – незмінна проблема у земельних
відносинах. Україна є аграрною державою і має великий потенціал в галузі
сільськогосподарського виробництва.
Земельні ресурси можна вважати найважливішим фактором розвитку
сільського господарства, відповідно до того, що це – один із головних засобів
виробничої, торгівельної та комерційної діяльності, вона не є продуктом людської
праці, а створена природою.
Нормативна грошова оцінка земель на сьогоднішній день є підґрунтям
ефективного використання земельних ресурсів. Правильність визначення вартості
землі є переломним компонентом ефективності податкової системи. Достовірна
оцінка землі сприяє прийняттю більш точних та правильних рішень органами
державної влади у сфері землекористування.
Здійснення контролю, обліку якості та кількості земель, впровадження
приватної власності на земельні ділянки та платного характеру використання
потребують чіткого економічного механізму регулювання земельних відносин,
важливим елементом якого є грошова оцінка населеного пункту. Вона дає можливість
органам місцевого самоврядування з нормативними організаційними методами
управління розвитком території реалізувати свої повноваження для раціонального
використання земель, створення необхідної основи для формування фінансово –
економічної бази місцевого самоврядування за рахунок впровадження плати за
землю.
Грошова оцінка населених пунктів дає можливість розширити економічні
умови є поштовхом для раціонального використання, здійснює вплив на регулювання
земельних відносин. Стан здійснення даної оцінки, згідно з результатами минулих
років, показав що нормативно-правова база проведення оцінки не цілком досконала.
Актуальним питанням є реформування методики проведення нормативної
грошової оцінки земель, з метою її поліпшення та удосконалення, пристосування її
до ринкових умов. Зміна методичних підходів є незмінною складовою захисту прав
землевласників та землекористувачів, інтересів держави її органів, суб’єктів
підприємницької діяльності, з питань оцінки земель.
У кваліфікаційній роботі вирішувались наступні завдання:
– обґрунтувати теоретичні основи здійснення нормативної грошової
оцінки земель населених пунктів;
– визначити методологічні основи та закономірності проведення
процедури оцінки земель;
– уніфікувати документи нормативно-правової бази щодо проведення
нормативної грошової оцінки земель;
– зробити обрахунок нормативної грошової оцінки земель населених
пунктів станом на 2023 рік; обґрунтувати ефективність застосування нового методу
оцінювання земель населених пунктів;
– визначити проблеми та надати рекомендації щодо застосування нової
методики проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.
Об’єктом дослідження виступає процес здійснення нормативної грошової
оцінки земель села Безбородьки Великохутірської територіальної громади
Золотоніського району Черкаської області.
Грошова оцінка земель населених пунктів здійснюється відповідне до чинного
законодавства України з метою створення умов для економічного регулювання
земельних відносин при передачі землі у власність, у спадщину, під заставу, при
даруванні, купівлі-продажу, оренді земельної ділянки, ціноутворенні, визначенні
ставок земельного податку.
Законом України «Про державний земельний кадастр» та Постановою
Кабінету Міністрів України «Про порядок ведення державного земельного
кадастру», грошова оцінка земель визнана невід'ємною складовою державного
земельного кадастру.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться за Методикою
нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету
Міністрів України від 3 листопада 2021 року №1147. Об’єктом нормативної грошової
оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території
територіальної громади (або її частини), окремі земельні ділянки за межами
населених пунктів. За результатами проведення нормативної грошової оцінки
складається технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних
ділянок.
В умовах економічних перетворень, запровадження інституту приватної
власності на землю та плати за неї, формування ринку землі, земельно-іпотечного
кредитування потреба в грошовій оцінці земель стала нагальною.
Практичне значення отриманих результатів. Визначено переваги та недоліки
нової методики нормативної грошової оцінки в порівнянні зі старою, запропоновано
шляхи вдосконалення нової методики, визначено причини переходу до нової
методики.
І. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА НОРМАТИВНОЇ
ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЗЕМЕЛЬ В УКРАЇНІ
1.1. Теоретичні основи визначення земельної ділянки як об’єкту оцінки
Відповідно до частини першої статті 14 Конституції України, земля є
національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави [1].
Цінність землі, її значущість для розвитку людства у загальному зумовлено
тим фактом, що вона є об'єктом правового регулювання у декількох галузях
права, таких як: екологічного, земельного, цивільного та конституційного. Однак
значне місце серед них відводиться, звичайно, земельному праву. Значний
інтерес до землі пояснюється тим, що без неї неможна здійснювати будь-яку
діяльність у повному обсязі.
Поняття земельної ділянки є ключовим поняттям земельного права і
міського землеустрою, займає центрове місце в системі об'єктів нерухомого
майна та є одним із найбільш важливих об'єктів цивільних і земельних
правовідносин. Кожна країна трактує це поняття по-своєму.
Проблема, щодо тлумачення поняття «земельна ділянка» є досить
актуальною, так як від правильності його визначення, залежить правильність
використання та застосування норм різних галузей права, що безпосередньо
використовують дане поняття. Адже з одного боку, земельна ділянка
розглядається як об'єктом нерухомості, а з іншого - як природний ресурс, який
слід раціонально використовувати і охороняти від несприятливого впливу
природи і антропогенних чинників (людської діяльності) [2].
Поняття «земля» визначається у земельному законодавстві не точно,
зазвичай, воно використовується як самостійне значення земельна ділянка.
Однак об'єктом земельних відносин є не земля, а індивідуальна земельна
ділянка, щодо якої встановлено певний правовий режим.
Найчастіше поняття земля використовується у двох значеннях: по- перше,
як сукупність земельних ділянок; по-друге, як синонім самої земельної ділянки.
Земля є об'єктом цивільних правовідносин і тим більше не може виступати
нерухомістю. Ця характеристика підходить до визначення земельної ділянки -
цілком інший об'єкт правовідносин, не екологічних або конституційних, а
безпосередньо цивільних і земельних правовідносин. Тому ототожнення даних
понять є просто неприйнятним [13].
Як наслідок, можна сказати, що поняття землі, як об'єкта правовідносин,
виділяється головним чином, з метою її загальної характеристики як об'єкта
державного і муніципального управління.
Земля як природний об'єкт та ресурс не може бути ні об'єктом земельних
відносин, ні відносин власності, бо об'єктом земельних відносин завжди є певна
юридична категорія, що відображає найбільш характерні і юридично важливі
ознаки відповідного об'єкта природи [2].
Визначення даного поняття дуже чітко сформульовано у Земельному
Кодексі України, «земельна ділянка» - це «частина земної повеpхні з
установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї
пpавами» [2].
Оцінка землі, як складової національного багатства держави, являє собою
такий же кількісний і економічний розрахунок її споживчих властивостей і
еколого-економічних ефектів використання при різному цільовому призначенні
земельних ділянок, як об'єкта оцінки. Земля, як складова pинкових відносин,
займaє незмінне положення у сукупній системі підпpиємницької діяльності
людей і безпосередньо суспільства [16].
Земля, являє собою доволі специфічний об'єкт, що має різні якісні та
кількісні характеристики. У залежності від таких показників виникають реальні
або потенційні потреби її власників або користувачів. Те що, земельна ділянка є
унікальним об'єктом оцінки, не виникає ніяких сумнівів, адже земля виспупає у
першу чергу обмеженим ресурсом, невідновним ресурсом, її не можливо
створити, вона є цілком унікальним продуктом.
Ознака землі як об'єкту оцінки, формулюється її особливим значенням у
складі неpухомості. Неpухомість - це земля, як відокремлений об'єкт оцінки, або
земля об’єднана із забудовою, за якою на ділянці розташовуються будинки або
споруди [19].
Слід наголосити, що ринкова вартість землі не є величиною стабільною.
Вона змінюється через деякій період разом зі зміною всіх чинників. Тому
об'єктивно оцінити земельну ділянку можна лише на певну конкретну дату.
Проаналізуємо дві концепції земельної ділянки:
- формування земельної ділянки як об'єкта оцінки;
- фактори, що впливають на оцінку земельної ділянки [19].
Якщо говорити, про характеристику першого елементу, то слід
сконцентрувати увагу на двох процесах: перший це становлення земельної
ділянки як складової права та оцінки, а другий це перехід права власності на
відповідну ділянку. Головні умови щодо формування земельної ділянки як
об'єкта права і оцінки викладені у Земельному кодексі України [2].
Земельна ділянка має певні характерні лише їй властивості, які сприяють
появі зацікавленості та інтересу як у її власника так і в потенційного покупця.
Саме її корисні властивості та якісні характеристики і виражаються за допомогою
оцінки у грошовій формі. Використання такого унікального засобу, як гроші, дає
можливість усю сукупність загальних рис та індивідуальних характеристик,
кількісних і якісних значень звести до певного підсумку, до єдиної ознаки - ціни,
за яку, у результаті домовленості між власником земельної ділянки і зацікавленою
стороною (продавцем)конкретна ділянка перейде до нового власника або буде
встановлено розмір податку, який власник повинен сплачувати за володіння або
користування [20].
Як зазначалося вище, земельна ділянка має безліч унікальних факторів та
властивостей, що відіграють вирішальну роль при визначенні її оцінки. Узагалі
розрізняють декілька основних факторів або груп, які визначають вартість
земельної ділянки. Залежно від методів (ринкових чи неринкових) оцінки їхня
значимість коливається, але перелік залишається стабільним. До таких факторів
належать: правові, просторові, ринкові, кількісні, якісні та економіко-
технологічні [14].
1.2. Нормативно-правова база нормативної грошової оцінки
земель
Правові засади проведення нормативної грошової оцінки земель визначає
Закон України «Про оцінку земель» [6].. Згідно з Законом підставою для
проведення оцінки є рішення виконавчої влади або органу місцевого
самоврядування та на підставі договору, укладеного заінтересованими особами
в порядку, встановленому законом.
Об’єкт нормативної грошової оцінки - земельні ділянки всіх категорій та
форм власності в межах частини території Великохутірської територіальної
громади – с. Безбородьки. Нормативна грошова оцінка виконана на підставі
рішення Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської
області.
Нормативна грошова оцінка земель - це розрахунок капіталізованого
рентного доходу від землі. Підставою для розрахунків є затверджені величини
нормативів. [14].
Під нормативами розуміють коефіцієнти, затверджені законодавством
України. Вони необхідні для уточнення базової вартості земельної ділянки.
При розрахунках враховуються такі чинники:
Географічне розташування ділянки в межах населеного пункту;
Особливості інфраструктури (наявність комунікацій);
Функціональне використання земельної ділянки (цільове призначення).
Для чого проводиться нормативна грошова оцінка земель?
Нормативна оцінка земель населеного пункту лежить в основі визначення
розміру орендної плати: орендарі сплачують встановлений договором відсоток
від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в межах населеного пункту.
Нормативна оцінка земель в межах населених пунктів проводиться один
раз в 5-7 років згідно із законом. [4]. На відміну від ділянок
сільськогосподарського призначення та земель за межами населеного пункту,
нормативна оцінка земель населеного пункту проводиться для всього
міста/селища одночасно. Також вас може зацікавити приватизація землі,
присвоєння кадастрового номеру або проект землеустрою.
Як проводиться нормативна грошова оцінка земель?
аналізується геодезична основа на населений пункт, що є в наявності;
складається відповідна технічна документація;
подаються документи на затвердження до місцевої ради;
дані реєструються в територіальному відділі Держгеокадастра.
Нормативну грошову оцінку земельних ділянок можуть проводити тільки
сертифіковані землевпорядні організації, які розробляють документацію із
землеустрою.
Як зазначив Д.Д. Хайнус, у своїй роботі «Нормативне методичне
забезпечення грошової оцінки с/г угідь», - роль грошової оцінки землі набуває
все більшого значення, а визначення достовірної та точної грошової оцінки землі
вимагає дуже багато зусиль, адже це практично, дуже складний процес. [21].
В Україні створено нормативно-методичну базу для здійснення грошової
оцінки сільськогосподарських угідь, яка містить низку методик і порядків
визначення цієї оцінки, водночас їй властиві певні недоліки. Грошова оцінка є
невід’ємною складовою у реалізації державних заходів щодо оподаткування та
ціноутворення. Результати грошової оцінки земель є фундаментом для їх
оподаткування. На сьогоднішній день оподаткування є найбільш широкою
сферою застосування результатів грошової оцінки [14].
Основи проведення оцінки земель містять багато законодавчих
документів. Значний перелік нормативно-правових актів, що регулюють оцінки
земель спричинений тим, що у вже прийнятих законодавчих актах не
проводиться суцільний правовий контроль суспільних відносин щодо оцінки,
також недоліками даних нормативно-правових актів є те, що вони містять безліч
повторів .
Більш детальний перелік нормативно -правової бази з грошової оцінки
земель наведено в таблиці 1.1.
Список чинних нормативно-правових та законодавчих актів з грошової
оцінки земель
Таблиця 1.1.
Дата Вихідні Дата останніх Назва документу
прийняття дані змін
Закони України
11.12.2003р. № 2768-ІІІ від28.06.2015р ЗУ « Про оцінку земель[4]»
№222- VІІІ
12.07.2001р. №2658-ІІ від 16.01.2016 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав
№484 -VІІІ та професійну оціночну діяльність в
Україні[7]
22.05.2003р. №858-ІV від 01.04.2018 ЗУ «Про землеустрій» [8]
№2314-VІІІ
16.11.1192р №2780- від 10.06.2017 ЗУ « Про основи містобудування» [9]
ХІІ №1817-VІІІ
07.07.2011р. №3613-VІ від 4.06.2017 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» [10]
№1983-VІІІ
Нормативно-правові акти з оцінки земель
25.10.2002р. №2768-ІІІ від 12.10.2018 Земельний кодекс України[2]
№354-VІІІ
02.12.2010р. №2755-VІ від 04.10.2018 Податковий кодекс України[3]
№2530-VІІІ
16.01.2003р. №435- ІV від 02.08.2018 Цивільний кодекс України[5]
№2505-VІІІ
Нормативно-правові акти з нормативної грошової оцінки земель
26.01.2024 № 86 - «Про внесення змін до деяких постанов
Кабінету Міністрів України щодо електронної
ідентифікації та електронних довірчих послуг
у сфері земельних відносин» Постанова
Кабінету Міністрів України
03.11.2021 № 1147 № 753 від «Про затвердження Методики нормативної
01.07.2022 грошової оцінки земельних ділянок»
№ 86 від Постанова Кабінету Міністрів України
26.01.2024
05.01.2021 № 6 Про внесення змін до порядків, затверджених
постановами Кабінету Міністрів України від
17 жовтня 2012 р. № 1051 і від 7 лютого 2018
р. № 105 Постанова КМУ
07.02.2018 №105 10.11.2021 «Про проведення загальнонаціональної
(всеукраїнської) нормативної грошової
оцінки земель сільськогосподарського
призначення та внесення змін до деяких
постанов» Постанова КМУ
Розробниками технічної документації з нормативної грошової оцінки
земельних ділянок є юридичні особи, що володіють необхідним технічним і
технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем
роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є
відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Відповідність технічної документації з нормативної грошової оцінки
земельних ділянок положенням нормативно-технічних документів, стандартів,
норм і правил засвідчується:
у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого
інженера-землевпорядника;
в електронній формі - кваліфікованим електронним підписом
сертифікованого інженера-землевпорядника з використанням кваліфікованої
електронної позначки часу. [4].
Підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних
ділянок є:
рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування;
договір, який укладається заінтересованими особами в порядку,
встановленому законом.
На виконання статті 13 Закону України "Про оцінку земель"[6]. нормативна
грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі:
визначення розміру земельного податку;
визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та
комунальної власності;
визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків
спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків
спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за
правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої
оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із
законом;
визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського
виробництва;
розробки показників та механізмів економічного стимулювання
раціонального використання та охорони земель;
відчуження земельних ділянок державної, комунальної власності, якщо
відповідно до закону ціна продажу таких земельних ділянок визначається з
використанням нормативної грошової оцінки земельних ділянок;
проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського
призначення (у разі якщо попередня нормативна грошова оцінка земельних
ділянок у цьому масиві не проводилася протягом 5 років до дня прийняття
уповноваженим органом рішення про проведення такої інвентаризації).
У всіх інших випадках грошова оцінка земельних ділянок може
проводитися за згодою сторін та у випадках, визначених цим та іншими законами
України.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до
державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів
на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового
призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;
розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок
сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а
несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
05 січня 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 6
"Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів
України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 і від 7 лютого 2018 р. № 105"[4]., відповідно
до якої власнику або землекористувачу надано можливість замовляти проведення
нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки до спливу строку,
визначеного частиною другою статті 18 Закону України «Про оцінку земель»,
тобто раніше ніж завершиться 5-ти або 7-ми річний термін.
За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок
складається технічна документація.
Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок
включає:
рішення про проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок;
завдання на виконання робіт;
пояснювальну записку, що містить відомості про місце розташування
територіальної громади, чисельність населення територіальної громади, її
адміністративного центру та інших населених пунктів, обґрунтування
оціночного зонування території територіальної громади та визначення
коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної
ділянки (Км4);
відомості про величину нормативів капіталізованого рентного доходу;
схему оціночних районів;
таблицю із зазначенням для кожного оціночного району коефіцієнта, який
враховує розташування територіальної громади в межах зони впливу великих
міст (Км1), коефіцієнта, який враховує курортно-рекреаційне значення
населених пунктів (Км2), коефіцієнта, який враховує розташування
територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення (Км3),
коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної
ділянки (Км4);
схему природно-сільськогосподарських районів на територію
територіальної громади;
картограму агровиробничих груп ґрунтів на територію територіальної
громади;
таблицю із зазначенням переліку агровиробничих груп ґрунтів та їх балів
бонітету за сільськогосподарськими угіддями;
таблицю із зазначенням коефіцієнтів, які враховують цільове призначення
земельної ділянки (Кцп);
таблицю із зазначенням коефіцієнтів, які враховують особливості
використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим
призначенням (Кмц);
розрахунок добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки
земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу
до дати проведення оцінки (Кні).
Розробники технічної документації з нормативної грошової оцінки
земельних ділянок зобов'язані безоплатно передавати копії матеріалів у
Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки
оформляються за заявою, форму якої наведено у додатку 16 до Постанови
Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 року №1147 "Про затвердження
методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок", як витяг із технічної
документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. [4].
У разі розташування земельних ділянок у межах кількох оціночних районів
та/або адміністративно-територіальних одиниць, та/або категорій лісів
нормативна грошова оцінка таких земельних ділянок визначається як сума
нормативних грошових оцінок їх частин, що розташовані у відповідних
землеоціночних районах та/або адміністративно-територіальних одиницях,
та/або категоріях лісів.
Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних
ділянок оформляється і видається протягом трьох робочих днів з дати
надходження відповідної заяви.
У разі подання заяви в електронній формі витяг з технічної документації
про нормативну грошову оцінку земельної ділянки або мотивована відмова у
наданні такого витягу видається в електронній формі технічними засобами
телекомунікацій з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а за
бажанням заявника можуть також надаватися в паперовій формі.
Отримати витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки онлайн
можна шляхом подачі запиту на отримання витягу із технічної документації про
нормативну грошову оцінку через портал електронних сервісів Держгеокадастру,
попередньо зареєструвавшись та авторизувавшись в електронному кабінеті за
допомогою електронної пошти, кваліфікованого електронного підпису або
платіжної картки банку (BankІD).
Виконання запиту можна відслідкувати в розділі “Історія замовлених
витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку”, переглянувши
статус запиту де може бути зазначено: знаходиться в обробці або вже
опрацьовано державним кадастровим реєстратором.
Перелік підстав для відмови у наданні НГО:
1. Відсутність технічної документації з нормативної грошової оцінки
земель
2. Земельна ділянка несформована.
Нормативна грошова оцінка земель щорічно індексується (Постанова
Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 р. №783 «Про проведення індексації
грошової оцінки землі», стаття 289 Податкового кодексу України).
Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок
підлягає затвердженню сесіє Великохутірської сільської ради Золотоніського
району Черкаської області відповідно до Закону України «Про оцінку земель».
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки
оформляються за заявою як витяг із технічної документації про нормативну
грошову оцінку земельних ділянок за формами згідно з додатками 16, 17 до
Методики.
Пояснювальна записка містить текстову частину та табличний матеріал,
зведений переважно, у додатки. Графічний матеріал включає:
• Схема оціночних районів (М 1:5 000)
• Схема природно-сільськогосподарських районів (М 1:10 000)
• Картограма агровиробничих груп ґрунтів, М 1:5 000).
Картографічні матеріали розроблені з використанням програмного
забезпечення «Dіgіtals» та роздруковані на кольоровому плотері.
1.3. Індексація нормативно-грошової оцінки земель
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах
населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше
ніж один раз на 5-7 років, ділянок, розташованих за межами населених пунктів -
не рідше ніж один раз на 5-7 років, а ділянок несільськогосподарського
призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
При цьому, нормативна грошова оцінка, яка використовується для
визначення розміру податку та орендної плати, підлягає індексації.
Враховуючи положення статті 289 Податкового кодексу України згідно якої
для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна
грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації,
визначеного відповідно до законодавства.
Проте, листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та
кадастру 04 січня 2019 року № 22-28-0.22-125/2-19 "Про індексацію нормативної
грошової оцінки земель" повідомлено, що відповідно до пункту 9 підрозділу 6
розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України індекс
споживчих цін за 2017-2023 роки, що використовується для визначення
коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських
угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського
призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.
Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки
сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель
несільськогосподарського призначення за 2023 рік становить 1,051.
Порядок індексації
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
(Держгеокадастр) щороку за індексом споживчих цін за попередній рік
розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки
земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних
ділянок на 1 січня поточного року.
Із інформацією щодо нормативної грошової оцінки земель (за даними
офіційного вебсайту Держгеокадастру) можливо ознайомитися за посиланням:
https://tax.gov.ua/dovіdnіkі--reestrі--perelіk/dovіdnіkі-/325490.html
Розрахунок здійснюється за формулою:
Кі = І:100 (ф.1.1)
де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
Разом з тим, для земельних ділянок, що не належать до
сільськогосподарських угідь, нормативна грошова оцінка яких не виконана, але
у якості бази оподаткування застосовується вартісний еквівалент нормативної
грошової оцінки ріллі по області, податкові зобов’язання з плати за землю
обчислюються із застосуванням граничної величини індексу споживчих цін у
розмірі 115 відсотків.
Якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс
застосовується із значенням 115 (стаття 289 Подактового кодексу України).
Держгеокадастр, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, відповідно до вимог
статті 289 Податкового кодексу України, не пізніше 15 січня поточного року
інформують Державну податкову службу України і власників землі та
землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується
кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
ІІ. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА
ХАРАКТЕРИСТИКА СЕЛА БЕЗБОРОДЬКИ
2.1. Характеристика сучасного стану населеного пункту
Великохутірська сільська територіальна рада — адміністративно-
територіальна складова та орган місцевого самоврядування у Золотоніському
районі Черкаської області. Село Великий Хутір є адміністративним центром.
Тергромаду засновано: 23.12.2018р. Населення громади: 3782 осіб. У
складі перебувають такі населені пункти: Великий Хутір, Ашанівка,
Безбородьки, Рецюківщина, Рождественське. КОАТУУ: 7120682601.
Рис.2.1. Місцерозташування села Безбородьки Великохутірської
територіальної громади
Село Безбородьки розташоване в Україні, у Золотоніському районі
Черкаської області. Входить у склад Великохутірської територіальної громади.
Село розміщене на відстані 25 км від селища Драбів (в минулому
районний центр) та на відстані 36 км до залізничної станції 3олотоноша та 24 км
до залізничної станції Пальміра.
Історичні факти
Жінки без бороди з'явилися в 16 столітті. У 1720 році генеральний писар
Андрій Безбородько почав скуповувати ферми та сінокісні поля у перших
поселенців для співу, захопивши землі в степу Вільної армії, поля на річці
Кавраєць та ферму Кавраєць. Згодом хутір виріс в повноцінне село з
однойменною назвою Кавраєць, яка пізніше була перейменована в Безбородьки.
Під час Революції 1905-1907 років селяни поділили землі поміщиків.
Село постраждало внаслідок геноциду українців, здійсненого радянським
окупаційним урядом у 1923-1933 та 1946-1947 роках.
Під час радянсько-німецької війни 427 осіб захищали свою батьківщину і
сталінський режим від нацистської агресії, з них 347 були нагороджені орденами
і медалями. Обеліск Слави був зведений в пам'ять про 222 загиблих жителів села.
Станом на 1972 рік у селі Безбородьки проживало 1488 жителів. На
території села знаходиться філія радгоспу "Черкаський", земельний фонд якого
досяг 11,8 тис.га (4,3 тис. га), включаючи орні землі. Спеціалізацією
господарства була відгодівля свиней. Допоміжною галуззю промисловості було
вирощування зернових і буряків.
Рис.2.2. Ландшафтне розташування села Безбородьки Великохутірської
територіальної громади
Тут навчалося 190 осіб, були 2 бібліотеки з колекцією в 16 000 книг, 2
Клуби на 200 посадочних місць кожен, лікарні, аптеки, дитячі садки, відділення
зв'язку, ощадні каси і 7 роздрібних магазинів.
Село Безбородьки розташоване за 40 км на північний захід від районного
центру Золотоноша і входить до складу Великохутірської сільської
територіальної громади, за 15 км від центру. Територіальна громада входить до
складу Золотоніського району Черкаської області.
Згідно з Державним класифікатором об'єктів адміністративно -
територіального устрою України (КОАТУУ), код села Безбородки-7120680501.
Кордон села Безбородьки був закритий на 30.08.2019No.It встановлено
відповідно до" проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж
адміністративно-територіального утворення село Безбородьки
Безбородьківської сільської ради Драбівського району Черкаської області",
затвердженого Драбівською окружною радою від 3815 /VIII.
Довідка про населений пункт
Таблиця 2.1
Назва Площа, га Чисельність Кількість Кількість Відстань до
населеного населення, громадян, що садиб районного
пункту чол. володіють або центру,км
користуються
землею
с. Безбородьки 401,7600 905 512 480 30
Рельєф території населеного пункту широкохвилястий, розчленований
балками. В межах землекористування виділяють такі елементи рельєфу:
рівнинно-хвилясте лесове плато та яружно-балочна сітка. Північно-західна
частина характеризується розвиненою яружно-балочною системою. За умови
рельєфу території сільської ради слід відмітити, що вони сприятливі для
вирощування різних видів сільськогосподарських культур.
Основні ґрунтоутворюючі породи представлені лесовидними суглинками,
делювіальними та алювіально-делювіальними відкладами. Грунтові води
залягають на глибині понад 6,0 м, а в пониженнях 0,5 – 3,0 м. На території
населеного пункту небезпечні геологічні процеси відсутні.
За матеріалами економічної оцінки земель, проведеної в 1988 році,
територія, на якій розташований населений пункт, відноситься до Драбівського
(01) природно- с/г району.
У населеному пункті функціонують заклади освіти, торгівлі та громадські
організації. Громадський центр населеного пункту включає старостинський
округ, будинок культури, пошту, школу, дитячий садок, магазини та церкву.
Зовнішній транспорт представлений автомобільним транспортом.
Житловий фонд на 01.01.2021р. в с. Безбородьки становить 18,5231 га.
Основною структурно-планувальною одиницею населеного пункту є квартали з
суцільною, одно - та двосторонньою забудовою і по периметру. Забудова
переважно одноповерхова, садибного типу, наявний один багатоквартирний
будинок.
Рис. 2.3. Супутниковий знімок села Безбородьки
Газопостачання: населений пункт забезпечений повністю.
Водопостачання: населений пункт забезпечений повністю. Каналізація: відсутня.
Електропостачання населеного пункту здійснюється від
трансформаторних підстанцій.
Мережа вулиць: включає міжквартальні вулиці з твердим покриттям
протяжністю 12,50 км.
Через населений пункт протікає річка Ковраєць, притока річки
Золотоношка, що впадає в Дніпро.
На території села Безбородьки є кілька великих ставків, де можна купатися
і ловити рибу. Деякі з них виставлені на аукціони щодо продажу права оренди
земельних ділянок для рибогосподарських потреб.
Основними землекористувачами в межах села та прилеглих територіях є:
- громадяни, яким надані землі у власність і користування;
- сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства;
- підприємства та організації транспорту, зв’язку, тощо.
За кліматичними умовами Золотоніський район відноситься до першого
агрокліматичного району.
За агрокліматичним районуванням Черкаської області, що було проведене
за такими показниками як кількість опадів, температура повітря і грунту,
відносна вологість (%) та інше, територія Золотоніського району. Гідротермічний
коефіцієнт становить 1.0-1.2. Клімат – помірно – континентальний, досить
теплий.
Переважна більшість земель с/г призначення перебуває в оренді сс/г ТОВ
"АГРОФІРМА "АГРОМАКС". Землі розташовані за межами села Безбородьки в
межах Великохутірської громади Золотоніського району Черкаської області і
відносяться до південного терасного (Драбівського) агрогрунтового району.
2.2. Природно-кліматичні відомості села Безбородьки в межах
Великохутірської громади
2.2.1 Клімат
Атмосферні опади в умовах цього регіону служать основним джерелом
накопичення грунтової вологи, від якої залежить водозабезпеченість
сільськогосподарських культур, їх зростання, розвиток і врожайність.
Отже, накопичення вологи в ґрунті та її ефективне використання повинні
забезпечити належна зональна технологія вирощування сільськогосподарських
культур та чергування їх із сівозміною.
Згідно з багаторічними середньо багаторічними даними, річна кількість
опадів становить 569 мм. річна та місячна кількість опадів у регіоні нестабільна.
Рік буває дощовим, помірно вологим і сухим.
Незважаючи на Іноді несприятливі погодні умови (проливні дощі, град,
тривала посуха), кліматичні умови в цілому оцінюються як сприятливі для
вирощування сільськогосподарських культур, що забезпечують ретельне
накопичення і раціональне використання грунтової вологи, а також отримання
високих і стабільних врожаїв.
В геоморфологічному відношенні територія села Безбородьки неоднорідна
і представлена 5-ю, 4-ю та 2-ю терасами річки Дніпра. Основна частина земель
представляє собою 5-ту терасу річки Дніпра.
Рельєф тераси – слабохвиляста рівнина, досить вирівняна з великою
кількістю мікрозападин. Схили балок, які прилягають до села, порівняно круті
(4-11°), проте задерновані та місцями залісені.
Рельєф її рівнинний, з незначними підвищеннями островків. За умовами
зволоження територія неоднорідна і тісно пов’язана з рельєфом місцевості.
Зволоження грунтів на вододільному плато проходить за рахунок атмосферних
опадів. Грунтові води на всій підвищеній частині землекористування знаходиться
на глибині більше 12 м (про що свідчить рівень води в колодязях) і на процеси
грунтоутворення не впливають. На понижених місцях (блюдця, балки) грунти
перезволожуються підґрунтовими водами, які стікають зі схилів.
2.2.2 Грунтовий покрив
Найбільш поширені на території села Безбородьки чорноземи типові
глибокі малогумусні різного ступеню змитості, а також місцями є намиті
чорноземи легкосуглинкові , особливо вздовж берегової лінії річки Ковраєць та
намиті лучні легкосуглинкові гурнти. Грунти залягають на широкохвилястих
вододільних плато. Чорноземи типові малогумусні легкосуглинкові мають добре
гумусовий (і до того ж досить глибоко гумусований) грунтовий профіль. За
механічним складом дані грунти легкосуглинкові. Вміст гумусу в даних грунтах
складає 3 – 3,5%.
Фізико-хімічні властивості показують, що грунти добре забезпечені
гумусом в верхньому гумусовому горизонті з поступовим зменшенням в
перехідних горизонтах. Гідролітична кислотність їх низька , рН сольового
розчину нейтральна в усьому профілі. Грунти середньо забезпечені рухомими
формами фосфору – та калію.
На території землекористування господарства також поширені чорноземи
сильно деградовані легкосуглинкові на лесі. Дані грунти залягають в південній
частині землекористування господарства на широко хвилястому плато. Грунти
мають глибоко гумусова ний грунтовий профіль до 100 см. Це грунти, які
короткочасно знаходились під лісом, що підтверджується підзоленням їх. За
механічним складом чорноземи сильно реградовані легкосуглинкові, що
підтверджується даними аналізів.
Фізико-хімічні властивості їх дещо гірші в порівнянні з чорноземами
глибокими малогумусними. Грунти мають слабокисле середовище в верхньому
гумусовому горизонті. Гідролітична кислотність в орному шарі висока. Тому
верхній орний шар грунтів бажано провапнувати або дефекатувати. Рухомими
формами фосфору і калію дані грунти середньо забезпечені.
Згідно схеми агроґрунтового районування України територія села
Безбородьки відноситься до зони Лісостепу і входить до Яготинсько–
Золотоніського агрогрунтового району. Наявність на території яружно-балочної
сітки в значній мірі впливає нерівномірний розподіл опадів, що в свою чергу
сприяє розвитку водної ерозії. Тому серед грунтів господарства частину площ
займають грунти різного ступеню змитості. Рівнинна, основна частина території
землекористування подекуди ускладнена неглибокими зниженнями, в яких
сформувались лучно-чорноземні грунти.
Якщо проаналізувати карту сільськогосподарських виробничих груп
грунтів, то можна побачити, що найбільш поширеними грунтами на території
фермерських господарств є типові чорноземи з різним вмістом гумусу і
суглинними властивостями.
Чорноземний грунт при правильному використанні дає найвищий урожай
багатьох сільськогосподарських культур. Урожайність сільськогосподарських
культур висока при достатній вологості повітря.
ІІІ. ВИЗНАЧЕННЯ НОРМАТИВНОЇ ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ
ЗЕМЕЛЬ СЕЛА БЕЗБОРОДЬКИ ВЕЛИКОХУТІРСЬКОЇ
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
3.1. Нормативно-правова та методична база нормативної
грошової оцінки земельних ділянок
Об’єкт нормативної грошової оцінки – частина Великохутірської
територіальної громади, а саме населений пункт село Безбородьки 7120680501.
Межа населеного пункту встановлена та затверджена відповідно до
законодавства.
Довідка про населений пункт
Таблиця 3.1
Відстань до
Назва Чисельність
Площа, га центру громади,
населеного пункту населення, тис.чол.
км
с. Безбородьки 401,76 905 15
Нормативно-правовою та методичною базою нормативної грошової
оцінки земельних ділянок є:
«Конституція України» [1].
«Земельний кодекс України» [2].
«Податковий кодекс України» [3].
Закон України «Про оцінку земель» [6].
Постанова КМУ № 1147 від 03.11.2021 р. «Про затвердження
Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок» [4].
Постанова Кабінету Міністрів від 12.05.2000 р. №783 «Про
проведення індексації грошової оцінки земель».
Сферу застосування нормативної грошової оцінки земель населених
пунктів визначається вище переліченим законодавством.
НГО земель використовується для:
обрахунку розміру земельного податку;
визначення державного мита при міні, спадкуванні та даруванні
землі керуючись нормами закону;
прорахунку орендної плати за використання земель;
втрат с/г та л/г виробництва;
під час розроблення показників та механізмів економічного
стимулювання раціонального використання та охорони земель.
3.2. Обрахунок НГО земель в межах села Безбородьки
Об’єктом нормативної грошової оцінки є землі усіх категорій та форм
власності в межах території територіальної громади (або її частини). Межа
територіальної громади, а також межа населених пунктів (сіл, селищ, міст), що
входять до складу територіальних громад, використовується на підставі
відомостей Державного земельного кадастру, а у разі, коли відомості про таку
межу не внесена до Державного земельного кадастру ͏ на підставі проектів
формування території і встановлення меж сільських, сільських рад або інших
матеріалів, за якими відповідно до законодавства, яке діяло на момент їх
затвердження, здійснювалося встановлення (зміна) їх меж͏.
НГО земель (Цн) визначається за формулою:
Цн = Пд × Нрд × Км1 × Км2 × Км3 × Км4 × Кпц × Кмц × Кні (ф.3.1)
де:
Пд – площа земельної ділянки, квадратних метрів;
Нрд – норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі
згідно з додатком 1 до Методики;
Км1 – коефіцієнт, який враховує розташування територіальної громади в
межах зони впливу великих міст;
Км2 – коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення
населених пунктів;
Км3 – коефіцієнт, який враховує розташування територіальної громади в
межах зон радіаційного забруднення;
Км4 – коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця
розташування земельної ділянки;
Кцп – коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки
відповідно до відомостей Державного земельного кадастру;
Кмц – коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної
ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням;
Кні – добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель
за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу
(01.01.2020 р.) додати проведення оцінки.
Площа (Пд) та цільове призначення земель використовуються на підставі
відомостей ДЗК. У разі їх відсутності, площу та цільове призначення земельної
ділянки беруть такі як в документації із землеустрою, на підставі якої
здійснювалося формування цієї земельної ділянки, або документом, що
посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою.
Норматив капіталізованого рентного доходу (Нрд) визначається
відповідно до додатка 1 до Методики виходячи з чисельності населення , але
тільки для земель житлової та земель громадської забудови, земель
рекреаційного призначення, земель промисловості, транспорту зв’язку ,
енергетики, оборони та іншого призначення, а також для земельних ділянок, які
не віднесені до категорії земель за основним цільовим призначенням.
Чисельність населення в населеному пункті та територіальній громаді фіксується
за даними (довідниками) Держстату станом на 1 січня року, що передує року
проведення оцінки.
Норматив капіталізованого рентного доходу (Нрд) для інших категорій
земель, крім тих, що перераховані вище та крім земель с/г призначення
приймається відповідно до Додатка 2 згідно Методики[4]..
Коефіцієнт, який враховує розташування громади в межах зони впливу
великих міст (Км1) береться з додатку 3 цієї ж Методики. Для територіальних
громад, що розташовані поза зонами впливу великих міст, а також для земель с/г
призначення, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного
призначення, земль оздоровчого призначення, земель історико-культурного
призначення, земель л/г призначення та земель водного фонду коефіцієнт Км1
застосовується із значенням 1.
Коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених
пунктів (Км2) приймається для територій окремих населених пунктів відповідно
додатку 4 Методики. Для земельних ділянок фактично всіх категорій, крім
категорії промисловості, а також для земельних ділянок за межами населеного
пункту коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених
пунктів (Км2), приймається за 1.
Коефіцієнт, який враховує розташування територіальної громади в межах
зон радіаційного забруднення (Км3) приймається відповідно до додатку 5 до
Методики. Це території сільських, міських рад (у тому числі тих, де припинена
діяльність місцевих рад) або територіальних громад, що належать до зони
відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення та зони гарантованого
добровільного відселення. Для територій територіальних громад, що не входять
до зон радіаційного забруднення, та земель с/г призначення, земель природно-
заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель оздоровчого
призначення, земель історико-культурного призначення, земель
лісогосподарського призначення та земель водного фонду коефіцієнт, який
характеризує розташування територіальної громади в межах зон радіаційного
забруднення (Км3), застосовують значення 1.
Коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування
земельної ділянки (Км4) визначається для земель житлової та громадської
забудови, земель рекреаційного призначення, земель промисловості, транспорту,
оборони та іншого призначення, а також для земельних ділянок, які не віднесені
до категорії земель за основним цільовим призначенням, диференціюється за
оціночними районами, які встановлюються на основі економічної оцінки, з
урахуванням певних груп факторів, що регулюється Методикою.
Всі території, що перебуває в межах юрисдикції сільської, міської рад або
в межах територіальної громади, поділяються на оціночні райони, що мають
переважно однотипні функціонально-планувальні якості та обмежені
природними, антропогенними, адміністративними та іншими межами чи
рубежами. Оціночний район виділяється як замкнений полігон, межа якого не
перетинається з іншим оціночним районом. Ці Межі не можуть перетинати межу
села, селища, міста, сільської, міської рад, територіальної громади. Площа
оціночного району не може перевищувати 1000 гектарів. В окремі оціночні
райони підлягають виділенню:
смуги відведення магістральних залізниць (за винятком вокзалів та
привокзальних площ);
землі під відкритими розробками, кар’єрами, шахтами та
відповідними спорудами;
смуга відведення магістральних нафто-, газо- та продуктопроводів;
смуга відведення ЛЕП напругою 220 кВ і вище.
Для вказаних територій коефіцієнт Км4 приймається за 1.
Для кожної групи факторів оцінки встановлюється ваговий коефіцієнт,
значення якого залежить від географічних та містобудівних особливостей
території сільської, міської рад або територіальної громади як об’єкта
проведення оцінки. Сума вагових коефіцієнтів групи факторів оцінки дорівнює
1. Для сільських, сільських, міських рад та територіальних громад із чисельністю
населення менше 50 000 осіб коефіцієнт може вираховуватися для кожного
оціночного району за результатами бальної оцінки за критеріями економічної
цінності, що наведені у додатку 6 Методики. Значення коефіцієнту для
оціночного району розраховується як відношення суми бальних оцінок цього
оціночного району до середньої суми бальних оцінок оціночних районів
територіальної громади. Розрахункове значення коефіцієнта округлюється до
третього знаку після коми.
У додатку 7 до Методики [4] визначені гранично максимальні значення
коефіцієнта залежно від чисельності населення у населеному пункті, що є
адміністративним центром територіальної громади. Якщо розрахункове
значення Км4 для оціночного району перевищує приведені граничні
максимальні значення, приймається відповідне граничне максимальне значення.
Для земель с/г призначення, земель природно-заповідного та іншого
природоохоронного призначення, земель лісогосподарського призначення,
земель історико-культурного призначення, земель оздоровчого призначення, та
земель водного фонду коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця
розташування земельної ділянки (Км4), застосовується із значенням 1.
Коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки (Кцп),
встановлюється згідно відомостей Державного земельного кадастру, а
приймається відповідно додатку 8 до Методики [4].
Коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в
межах категорії земель за основним цільовим призначенням (Кмц).
Даний коефіцієнт приймається відповідно до додатків 10,11, 12 згідно
Методики. [4].
Для сільськогосподарських угідь на землях сс/г призначення (рілля,
перелоги, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища) обраховується згідно
формули:
Кмц = Кпсгр × Багр : Бпсгр, ф.3.2.)
де:
Кпсгр — коефіцієнт, який враховує розташування територіальної громади
в межах природно-сільськогосподарського району для відповідного угіддя,
приймається відповідно до додатка 9;
Багр — бал бонітету агровиробничої групи ґрунтів відповідного
сільськогосподарського угіддя природно-сільськогосподарського району;
Бпсгр — середній бал бонітету ґрунтів відповідного
сільськогосподарського угіддя природно-сільськогосподарського району, що
приймається відповідно до додатка 9.
Для не с/г угідь на землях с/г призначення та в разі, коли агровиробничі
групи ґрунтів сільськогосподарських угідь та/або їх бал бонітету на земельній
ділянці с/г призначення не визначено, коефіцієнт Кмц застосовується із
значенням коефіцієнту, який враховує розташування територіальної громади в
межах ПСР (Кпсгр) для відповідного с/г угіддя та приймається відповідно до
додатку 9.
Схеми (карти) природно-сільськогосподарського районування земель та
картограми поширення агровиробничих груп ґрунтів приймаються відповідно до
затвердженої в установленому порядку технічної документації із
загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель с/г
призначення, що була розроблена на виконання постанови КМУ від 7 лютого
2018 р. № 105. Для сільськогосподарських угідь, на які відсутні картограми
агровиробничих груп ґрунтів може здійснюватися визначення агровиробничих
груп ґрунтів шляхом проведення ґрунтового обстеження.
Для земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного
призначення приймається: земельні ділянки для збереження та використання
біосферних заповідників (код КВЦПЗ 04.01), для збереження та використання
природних заповідників (код КВЦПЗ 04.02) та для збереження та використання
національних природних парків (код КВЦПЗ 04.03) – Кмц = 3,9; для інших
земельних ділянок природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного
призначення - Кмц= 3,3.
Для земель лісогосподарського призначення визначається за формулою:
Кмц = Клк × Клс, (ф.3.3.)
де:
Клк - коефіцієнт, який враховує категорію лісів, приймається відповідно
до додатка 13;
Клс - коефіцієнт, який враховує фактичну лісистість території,
приймається відповідно до додатка 14.
Для земель водного фонду , де на земельній ділянці із водними об’єктами
загальнодержавного значення - 1,2, для інших територій - 1.
Нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі приймається згідно з
додатком 15 до Методики.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель (Кні)
розраховується за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного
доходу до дати проведення оцінки. Статтею 289 (289.2) Податкового кодексу
України визначено, що «центральний орган виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за
попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної
грошової оцінки земель» [3].
3.3. Відомості про величину нормативів капіталізованого
рентного доходу (Нрд)
Нрд, відповідно додатку 1 до Методики у межах Великохутірської
територіальної громади становить: Нрд = 87 грн. за 1 кв. метр, оскільки
адміністративним центром Великохутірської територіальної громади є село
Великий Хутір, населення якого складає 3560 тис. осіб.
Для земель інших категорій земель Нрд на 1 січня 2020 року прийнято
відповідно додатку 2 до Методики (див. додатки А і Б).
3.4. Оціночне зонування території та визначення коефіцієнтів
Км1, Км2, Км3, Км4
Населені пункти Великохутірської територіальної громади не входять до
зони впливу міста Черкаси, тому коефіцієнт, який враховує курортно-
рекреаційне значення населених пунктів приймається для територій окремих
населених пунктів згідно додатку 4 до Методики. Оскільки населені пункти
Великохутірської сільської ради не зазначені в додатку 4, значення коєфіцієнта
Км2= 1,0.
Коефіцієнт, який враховує розташування територіальної громади в межах
зон радіаційного забруднення прийнято відповідно додатка 5 до Методики.
Великохутірська територіальна громада не входить в зону радіаційного
забруднення, тому значення коефіцієнта: Км3=1,0.
Оціночне зонування забезпечує виявлення відмінностей окремих частин
території громади за рентоутворюючими факторами, що впливають на
потенційну прибутковість та інші соціально-економічні переваги від
використання земель.
Включає:
аналіз природно-планувальних особливостей територій;
виділення земельно-оціночних одиниць (оціночних районів), що
характеризуються відносно схожими споживчими властивостями;
оцінку ступеня цінності території в розрізі виділених оціночних
районів за окремими факторами;
визначення коефіцієнту Км4.
Необхідність оціночного зонування території частини Великохутірської
територіальної громади, а саме : с.Безбородьки Черкаського району Черкаської
області , обумовлена неоднорідністю території, яка характеризується складним
поєднанням природних і антропогенних ландшафтів, різницею в функціонально-
планувальних якостях окремих її частин. В межах досліджуваних населених
пунктів поєднуються землі різних категорій та цільового призначення, які
характеризуються різним рівнем прибутковості від використання та
обумовлюють неоднорідність проявів рентоутворюючих факторів. Населені
пункти мають відмінності щодо рівня інженерного забезпечення та благоустрою,
забезпеченості закладами соціальної інфраструктури, місцями концентрації
трудової діяльності, тощо. У межах оцінюваної частини Великохутірської
територіальної громади наявна смуга відведення магістральної залізниці.
Відсутні землі під відкритими розробками, кар’єрами, шахтами та відповідними
спорудами, смуги відведення магістральних нафто-, газо- та продуктопроводів,
смуги відведення ЛЕП напругою 220 кВ і вище, що підлягають виділенню в
окремі оціночні райони.
У межах оцінюваної частини Великохутірської територіальної громади
села Безбородьки Черкаського району Черкаської області було виділено 3
оціночних райони, що мають переважно однотипні функціонально-планувальні
якості за результатами бальної оцінки за 8 критеріями економічної цінності, що
наведені в додатку 6 Методики. Виділені оціночні райони обмежені природними
, антропогенними межами та рубежами, їх площі не перевищували 1 000 га.
Враховуючи, що значимість кожної групи факторів різна, залежить від
географічних та містобудівних особливостей територіальної громади як об’єкта
проведення оцінки, необхідне проведення їх зважування. Для кожної групи
факторів оцінки були встановлені вагові коефіцієнти, сума яких дорівнювала 1.
Вага фактору має бути тим вище, чим більший діапазон значень відповідного
коефіцієнту.
Вагові коефіцієнти, які були встановлені для частини
Великохутірської територіальної територіальної громади
Таблиця 3.2
№ п/п Групи факторів Коефіцієнт
1 Близькість до центру громади 0,18
Близькість до виїзду на автомобільну дорогу районного,
2 0,05
обласного та державного значення
3 Близькість до залізничної станції 0,04
Забезпеченість зеленими насадженнями, водними об’єктами та
4 0,11
місцями масового відпочинку населення
Складність інженерно-геологічних та фізико-географічних
5 територіальних умов (наявність ярів, крутосхилів, підтоплення 0,07
тощо)
Забезпеченість інженерною інфраструктурою (електро-, газо-,
6 0,20
водопостачання та водовідведення)
Забезпеченість соціальною інфраструктурою (заклади освіти та
7 0,20
охорони здоров’я)
Містобудівна привабливість території (мальовничість
8 0,15
ландшафту, престижність умов проживання тощо)
Коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування
земельної ділянки (Км4) диференціюється за оціночними районами, які
встановлюються на основі економічної оцінки території.
Бальна оцінка економічної цінності оціночних районів частини
Великохутірської територіальної громади
Таблиця 3.3
№ Фактори Оціночні райони
п/п 1 2 3
Назва
Бали
1 Близькість до центру громади 3 3 3
Близькість до виїзду на автомобільну дорогу районного,
2 3 3 2
обласного та державного значення
3 Близькість до залізничної станції 2 2 1
Забезпеченість зеленими насадженнями, водними об’єктами
4 4 4 3
та місцями масового відпочинку населення
Складність інженерно-геологічних та фізико-географічних
5 територіальних умов (наявність ярів, крутосхилів, 4 3 2
підтоплення тощо)
Забезпеченість інженерною інфраструктурою (електро-, газо-,
6 4 4 3
водопостачання та водовідведення)
Забезпеченість соціальною інфраструктурою (заклади освіти
7 4 4 2
та охорони здоров’я)
Містобудівна привабливість території (мальовничість
8 4 4 2
ландшафту, престижність умов проживання тощо)
Значення коефіцієнта Км4 для кожного оціночного району розраховано
згідно пункту 10 Методики як відношення суми бальних оцінок цього
оціночного району до середньої суми бальних оцінок оціночних районів
територіальної громади. Отримані результати округлені до третього знаку після
коми. Вони не перевищували граничне максимальне значення (1,5) згідно
додатку 7 Методики. [4].
Результати розрахунків подані у зведеній таблиці 3.4.
Значення коефіцієнтів Км1, Км2, Км3, Км4 об’єкта нормативної грошової
оцінки (частини Великохутірської територіальної громади)
Таблиця 3.4
с. Безбородьки
Номер оціночного Значення коефіцієнтів
району
Км1 Км2 Км3 Км4
1 1,0 1,0 1,0 1,179
2 1,0 1,0 1,0 1,185
3 1,0 1,0 1,0 1,278
3.5. НГО земельних ділянок різного цільового призначення
У складі різних категорій земель земельні ділянки різного цільового
призначення, яке визначається відповідно до відомостей Державного земельного
кадастру за «Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок»
(Постанова від 28 липня 2021 р. № 821 Кабінету Міністрів України «Про
внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України». Додаток 59 до
Порядку ведення Державного земельного кадастру). Рівень прибутковості від
використання земельних ділянок різного цільового призначення відрізняється.
Коефіцієнти, які враховують цільове призначення земельної ділянки (Кцп)
визначаються згідно Додатку 8 до Методики (див. додатки). Ці коефіцієнти є
фіскальними, не розраховується в кожному окремому випадку, визначені із
загальної прибутковості певних видів економічної діяльності.
3.6. Визначення коефіцієнтів, які враховують особливості
використання земельної ділянки в межах категорії земель за
основним цільовим призначенням (Кмц)
Коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в
межах категорії земель за основним цільовим призначенням (Кмц) для
сільськогосподарських угідь на землях с/г призначення розраховано за
формулою:
Кмц = Кпсгр × Багр : Бпсгр, (ф.3.4.)
Де:
Кпсгр - коефіцієнт, який враховує розташування територіальної громади в
межах природно-сільськогосподарського району для відповідного угіддя;
Багр - бал бонітету агровиробничої групи ґрунтів відповідного
сільськогосподарського угіддя природно-сільськогосподарського району;
Бпсгр - середній бал бонітету ґрунтів відповідного
сільськогосподарського угіддя природно-сільськогосподарського району.
Коефіцієнт Кмц для несільськогосподарських угідь на землях с/г
призначення застосовується із значенням коефіцієнта, який враховує
розташування території територіальної громади в межах ПСР (Кпсгр), для
несільськогосподарських угідь та приймається відповідно додатку 9 до
Методики.
За природно-сільськогосподарським районуванням Черкаської області
територія Великохутірської територіальної громади входить до Драбівського
(01) природно-с/г району Черкаської області.
Коефіцієнт Кпсгр та середні бали бонітету грунтів сільськогосподарських
угідь (Бпсгр) для Драбівського (01) природно-с/г району Черкаської області
визначено за додатком 9 до Методики: [4].
Коефіцієнт який враховує розташування територіальної громади
в межах 01 Драбівського природно-с/г району
та середній бал бонітету грунтів с/г угіддя
Таблиця 3.5
Середній бал бонітету
Угіддя Коефіцієнт Кпсгр
грунтів Бпсгр
Рілля 0,875 39
Багаторічні насадження 2,903 56
Сіножаті 0,326 37
Пасовища 0,163 23
Несільськогосподарські угіддя 1,165
Оскільки обстеження ґрунтового покриву земель населених пунктів у
цьому районі не проводилося і неможливо провести землевпорядні роботи в
обмежені терміни, карта спрямованої екстраполяції ґрунтів редагується з
використанням існуючої ґрунтової карти прилеглої до населеного пункту
території, а також допоміжних матеріалів.- топокарта, чорно-білий
фотографічний план, отриманий в результаті аерофотозйомки.
Для створення умовної екстраполяційної діаграми ґрунтового покриву на
території села Безбородьки використовували наявний ґрунтовий покрив
радгоспу "Безбородьківський" Безбородьківської сільради Драбівського району,
де земельна ділянка безпосередньо примикає до кордонів населеного пункту.
Виходячи з топокарти і опорного плану, рельєф поверхні території
населеного пункту прийнятий як один з найважливіших факторів
грунтоутворення.
Рельєф території поселення являє собою широку хвилю, розсічену балкою.
Конкретна інформація для визначення походження та розподілу вододілів
була отримана з чорно-білого аерофотознімку регіону шляхом порівняння
щільності тону їх фотографічних зображень (щільність тону залежить від вмісту
гумусу, кремнезему та вологи, а також від форми структури та контурів
місцевості). фотографічні зображення) з фотографічними зображеннями на
чорно-білому плані досліджуваних прилеглих територій. У поєднанні з
характером рельєфу це дозволило скласти екстрапольовану карту ґрунтового
покриву населеного пункту. Це, звичайно, було виявлено в результаті
рекогносцировки місцевості, але одночасно з цим були закладені земляні
котловани і місця розкопок.
Для створення ґрунтової карти сільськогосподарських угідь визначено
основні сільськогосподарські виробничі групи ґрунтів у населених пунктах
(шифри ґрунтів дано відповідно до номенклатурного списку країн).
В результаті при складанні карти ґрунтового покриву на території
населених пунктів він був включений до Національного номенклатурного
переліку України, затвердженого Міністерством сільського господарства
України в 1976-7-12 роках.:
Агровиробничі групи грунтів на території населеного пункту
Таблиця 3.6.
Шифри
Назви агровиробничих груп
агрогруп
грунтів
53 г Чорноземні типові глибокі малогумусні легкосуглинкові
55 г Чорноземні типові глибокі малогумусні слабозмиті легкосуглинкові
56 г Чорноземні типові глибокі малогумусні середньозмиті легкосуглинкові
57 г Чорноземні типові глибокі малогумусні сильнозмиті легкосуглинкові
209 г Намиті Чорноземні легкосуглинкові
210 г Намиті лучні легкосуглинкові ґрунти
Згідно довідки про наявність земель та розподіл їх між власниками землі,
землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності станом на 2021
рік в межах села Безбородьки знаходиться 313,2004 га земель сс/г використання.
Оцінка виконана для всіх категорій земель сс/г використання, що
знаходяться в межах села Безбородьки. Таксономічними одиницями при
виконанні оцінки є агровиробничі групи ґрунтів, перелік яких щодо території
населеного пункту наведений вище. Визначення відповідної агровиробничої
групи грунтів в межах земельної ділянки відбувається тільки методом експертної
оцінки відповідними спеціалістами на основі базової інформації приведеної в
даному розділі.
Перелік агровиробничих груп грунтів, які поширені на території
села Безбородьки та бали бонітету по угіддях
Таблиця 3.7
Бал бонітету агровиробничої групи
Шифри грунтів відповідного угіддя природно-с/г
агровиро району (Багр)
Назви агровиробничих груп
бничих
грунтів
груп
грунтів
с. Безбородьки
Чорноземні типові глибокі
53 г 59 49 59 59
малогумусні легкосуглинкові
Чорноземні типові глибокі
55 г малогумусні слабозмиті 48 44 48 48
легкосуглинкові
Чорноземні типові глибокі
56 г малогумусні середньозмиті 37 33 31 30
легкосуглинкові
Чорноземні типові глибокі
57 г малогумусні сильнозмиті 33 29 29 28
легкосуглинкові
Намиті Чорноземні
209 г 70 70 74 73
легкосуглинкові
Намиті лучні легкосуглинкові
210 г 29 29 29 29
ґрунти
Рілля
Багаторічн
і
насадженн
я
Сіножаті
Пасовища
На основі приведених даних стосовно об’єктів нормативної грошової
оцінки, частини Великохутірської територіальної громади, розраховані
коефіцієнти, які враховують розташування територіальної громади в межах ПСР
та складена шкала нормативної грошової оцінки 1га агровиробничих груп
ґрунтів по угіддях.
Шкала нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів по
сільськогосподарських угіддях в межах села Безбородьки
Таблиця 3.8
Коефіцієнт, який враховує
особливості використання Шкала нормативної грошової оцінки
земельної ділянки в межах 1га угідь по агровиробничих групах
категорії земель за основним ґрунтів станом на 10.11.2021 року,
цільовим призначенням гривень
(Кмц)
с. Безбородьки
53 г 1,324 2,540 0,386 0,418 36424,55 69905,20 10635,10 11497,41
55 г 1,077 2,281 0,314 0,340 29633,54 62772,02 8652,29 9353,82
56 г 0,830 1,711 0,203 0,212 22842,52 47079,01 5587,94 5846,14
27520
57 г 0,740 1,503 0,190 0,198 20373,06 41372,47 5227,42 5456,40
209 г 1,570 3,629 0,485 0,517 43215,57 99864,58 13338,94 14225,61
210 г 0,651 1,503 0,190 0,205 17903,59 41372,47 5227,42 5651,27
НГО земель с с/г призначення проводиться окремо по кожному з угідь.
Шифри агрови-робничих
Норматив капіталізо-ваного рентного доходу
для земель сс/г призначення
Рілля
Багаторічні насадження
Сіножаті
Пасовища
Рілля
Багаторічні насадження
Сіножаті
Пасовища
Для сільськогосподарських угідь за картограмою агровиробничих груп
грунтів визначаються агровиробничі групи грунтів, що поширені в її межах та їх
площі. У разі поширення в межах земельної ділянки не однієї, а декількох
агрогруп, розрахунок коефіцієнту Кмц виконується окремо стосовно кожної з
агрогруп. Загальна нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначається
шляхом сумування добутків нормативної грошової оцінки 1га певної агрогрупи
та її площі.
Для розрахунків може застосовуватись розроблена шкала нормативної
грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів (таблиця 7).
У разі коли агровиробничі групи ґрунтів сільськогосподарських угідь
та/або їх бал бонітету на земельній ділянці с/г призначення не визначено,
коефіцієнт Кпсгр для відповідного с/г угіддя приймається відповідно до додатка
9 до Методики.
Кпсгр для несільськогосподарських угідь по Черкаській області має
значення 1,165, відповідно Кмц =1,165.
Оскільки чисельність населення у населеному пункті, що є
адміністративним центром територіальної громади (с.Великий Хутір) складає
3560 тис. осіб, тобто від 1 до 5 тис. осіб., тому значення коефіцієнта Кмц =
0,488.
Для земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного
призначення у межах частини Великохутірської територіальної громади с.
Безбородьки визначено згідно пункту 15 Методики. У її межах відсутні біосферні
чи природні заповідники, національні природні парки. Значення коефіцієнта
визначено Кмц= 3,3 .
Для земель оздоровчого призначення та земель історико-культурного
призначення прийнято відповідно додатку 12 до Методики:
- для земель оздоровчого призначення значення Кмц = 1,1;
- для земель історико-культурного призначення значення Кмц = 0,9.
Для земель лісогосподарського призначення значення коефіцієнта Кмц
визначається за формулою:
Кмц = Клк × Клс, (ф. 3.4)
де:
Клк — коефіцієнт, який враховує категорію лісів;
Клс — коефіцієнт, який враховує фактичну лісистість території.
Великохутірська територіальна громада знаходиться в межах Черкаської
області, у зоні Лісостепу.
За додатком 13 до Методики для Черкаської області визначені
коефіцієнти, які враховують категорію лісів:
- ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного
призначення; рекреаційно-оздоровчі ліси, захисні ліси, Клк = 0,887;
- експлуаційні ліси, Клк =0,525.
Коефіцієнт, який враховує фактичну лісистість території, згідно додатку
14 до Методики для зони Лісостепу становить Клс =1,4.
У таблиці 8 представлений розрахунок нормативної грошової оцінки земельних
ділянок різного функціонального призначення в межах об'єкта нормативної
грошової оцінки в селі Безбородьки.
На земельні ділянки, розташовані в селі Безбородьки, надаються розроблені та
затверджені в установленому порядку технічні документи для нормативної
грошової оцінки частини Великохутірської територіальної громади.
У разі розташування земельних ділянок у деяких районах оцінки та/або
адміністративно-територіальних одиницях та/або категоріях лісів визначається
нормативна грошова форма таких земельних ділянок.
Значення коефіцієнта для конкретної земельної ділянки визначається за
додатком або таблиці, яка наведена в ході формування пояснюючої записки.
Коефіцієнт Км4 також може бути визначений за схемою розрахункової площі,
грунтового покриву, по картографічному зображенню сільськогосподарської
виробничої групи грунтів.
До затвердження технічного документа про нормативну грошову оцінку
земельних ділянок у межах територіальної громади або її частини, для
визначення нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок не с/г
призначення за межами населеного пункту, технічний документ про нормативну
грошову оцінку земельних ділянок може бути підготовлений на підставі угод
укладений заінтересованими сторонами. Передбачається, що значення
коефіцієнта, що характеризує зональний коефіцієнт розташування ділянки (Км4)
в такому документі, дорівнює 1.
3.7. Приклади визначення нормативної грошової
оцінки окремих земельних ділянок (Цн)
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки
оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в
електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з
нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17
до Методики.
Приклад 1. НГО земельної ділянки громадської забудови
Земельна ділянка комунальної власності з кадастровим номером
7120680500:01:001:_____, розташована в межах с. Безбородьки, вул. Набережна.
Площа – 0,0400 га. Категорія земель – землі житлової та громадської забудови.
Цільове призначення - 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель
торгівлі.
Позна- Порядок отримання Значення
Показники
чення (розрахунку) показника
Відомості Державного
Пд Площа земельної ділянки, кв. м 400
земельного кадастру
Норматив капіталізованого рентного
Нрд доходу за одиницю площі, грн. за Додаток 1 до Методики 87
кв.м
Коефіцієнт, який враховує
Додаток 3 до Методики
Км1 розташування громади в межах зони 1
впливу великих міст(м. Черкаси)
Коефіцієнт, який враховує курортно-
Км2 рекреаційне значення населених Додаток 4 до Методики 1
пунктів
Коефіцієнт, який враховує
Км3 розташування громади в межах зон Додаток 5 до Методики 1
радіаційного забруднення
Коефіцієнт, який характеризує
Технічна документація,
зональні фактори місцеположення
Км4 таблиця 4, схема 1,185
земельної ділянки (2 оціночний
оціночних районів
район)
Коефіцієнт, який враховує цільове
Кцп призначення земельної ділянки Додаток 8 до Методики 2,5
(03.07)
Коефіцієнт, який враховує
особливості використання земельної
Кмц Додаток 10 до Методики 0,488
ділянки в межах категорії земель за
основним цільовим призначенням
Лист Держгеокадастру від
Коефіцієнт індексації нормативної
Кні 11.01.2022 р. № 13-28-0,222- 1,265
грошової оцінки
275/2-22)
Розрахунок:
Нормативна грошова оцінка
Цн Пд×Нрд×Км1×Км2×Км3× 63642,61
земельної ділянки, грн.
Км4×Кцп×Кмц× Кні
Приклад 2. НГО присадибної земельної ділянки
Земельна ділянка приватної власності з кадастровим номером
7120680500:01:001:0332, розташована в межах с. Безбородьки, вул. Франка, 22.
Площа - 0,2500 га. Категорія земель – землі житлової та громадської забудови.
Цільове призначення - 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового
будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Значення
Позначення Порядок отримання (розрахунку)
показника
Пд Відомості Державного земельного кадастру 2500
Нрд Додаток 1 до Методики 87
Км1 Додаток 3 до Методики 1
Км2 Додаток 4 до Методики 1
Км3 Додаток 5 до Методики 1
Технічна документація,
Км4 1,179
таблиця 4, схема оціночних районів
Кцп Додаток 8 до Методики 1
Кмц Додаток 10 до Методики 0,488
(Лист Держгеокадастру від 11.01.2022 р. № 13-28-
Кні 1,265
0,222-275/2-22)
Розрахунок:
Цн 158300,91
Пд×Нрд×Км1×Км2×Км3×Км4×Кцп×Кмц× Кні
Приклад 3. НГО інка земельної ділянки
с/г призначення (під сільськогосподарськими угіддями)
Земельна ділянка приватної власності з кадастровим номером
7120680500:01:001:______, розташована в межах с. Безбородьки. Площа
2,0000га. Категорія земель – землі сс/г призначення. Цільове призначення: 01.03.
Для ведення особистого селянського господарства. Угіддя – рілля. Грунтовий
покрив згідно картограми агровиробничих груп грунтів – агровиробнича група
грунтів 55г (Чорноземні типові глибокі малогумусні слабозмиті
легкосуглинкові).
Позна- Значення
Порядок отримання (розрахунку)
чення показника
Відомості Державного земельного
Пд 2,0000
кадастру
Нрд Додаток 1 до Методики 27520
Км1 Пункт 6 Методики 1
Км2 Пункт 7 Методики 1
Км3 Пункт 8 Методики 1
Км4 Пункт 10 Методики 1
Кцп Додаток 8 до Методики 1
Кмц Технічна документація,таблиця 7 1,077
(Лист Держгеокадастру від 11.01.2022 р. №
Кні 1
13-28-0,222-275/2-22)
Розрахунок:
Цн 59278,08
Нрд×Км1×Км2×Км3×Км4×Кцп×Кмц× Кні
Приклад 4. НГО земельної ділянки водного фонду.
Земельна ділянка комунальної власності розташована в межах с.
Безбородьки, з кадастровим номером 7120680500:01:001:______. Площа 14,0800
га. Категорія земель – землі водного фонду. Цільове призначення: для
рибогосподарських потреб.
Позна- Значення
Порядок отримання (розрахунку)
чення показника
Пд Згідно облікових даних 14,0800
Нрд Додаток 2 до Методики 13210
Км1 Додаток 3 до Методики 1
Км2 Додаток 4 до Методики 1
Км3 Додаток 5 до Методики 1
Км4 Пункт 10 Методики 1
Кцп Додаток 8 до Методики 1,2
Кмц пункт 17 Методики 1,2
Лист Держгеокадастру від 11.01.2022 р. № 13-28-
Кні 1,265
0,222-275/2-22)
Розрахунок:
Цн 338811,77
Пд×Нрд×Км1×Км2×Км3×Км4×Кцп×Кмц× Кні
3.8. Проблеми та рекомендації щодо застосування нової методики
Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів була введена в дію
в 1995 році постановою Кабінету Міністрів України № 213 "Про методологію
нормативної грошової оцінки земель населених пунктів" в Україні. Це дозволило
систематизувати розрахунок податків на землю та збільшити надходження до
державного бюджету. У ході розвитку незалежної України та її законодавчої бази
нормативна грошова оцінка земель зазнала низки змін та доповнень, а саме: до
методології. Але найбільш фундаментальними змінами у законодавчій базі
нормативної грошової оцінки земель у 2021-2011 роках стало прийняття нової
методології нормативної грошової оцінки земель. оцінка земельних ділянок та
регулювання поведінки НУО як у населених пунктах, так і на земельних
ділянках. Це було викликано скасуванням практично всіх попередніх методів і
процедур[14].
1. Одним з факторів прийняття такого рішення стало те, що через відносно
складну законодавчу базу, складний процес розрахунків і використання певного
програмного забезпечення новим підприємствам дуже складно налагодити
процес розробки нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Таким
чином, привівши галузь НГО до єдиної методології, звівши групу постанов,
методів і процедур до єдиної методології, стало можливим полегшити
законодавче регулювання галузі, прискорити процес створення нормативної
грошової оцінки земель, підвищити якість технічних документів з нормативної
грошової оцінки земель. земель населених пунктів та сприяти розробці технічної
документації підприємств. Це призвело до затримок не тільки в прискоренні
впровадження НГО на всій території України, а й до нестачі часу, оскільки
потреба була великою, а кількість компаній, що займаються розвитком НГО, було
обмежено.
Коли попередня методологія була актуальною, також був розроблений
Стандарт, що детально описує процес створення технічних документів та їх
склад, а також приклади кожного документа, які повинні бути включені в
документ, що значно спростило роботу, зробивши дуже зручним наявність
керівних вказівок і рекомендацій щодо їх використання. приклади і значно
спрощує роботу державних службовців, які переглядають і використовують
технічні документи. Це було.
Однак з впровадженням нових методологій такі стандарти поки не
розроблені. Це, звичайно, впливає як на швидкість підготовки документа, так і
на його якість і відповідність законодавству.
Звичайно, така суттєва зміна в законодавстві не могла супроводжуватися
зміною технічної підтримки. У попередніх методологіях більшість компаній
створювали файли exchange, використовуючи такі програми, як Normativ+,
Digitals, ArcGIS для графічних матеріалів, GeoSEE або Digitals для розрахунків.
Важливо відзначити, що це були не єдині програми, що використовувалися для
створення технічних документів з нормативної грошової оцінки - GIS-6,
AutoCAD і деякі інші, які використовуються рідко.
З прийняттям нової методології нормативної грошової оцінки земель
з'являється можливість вирішити важливу проблему використання програмного
забезпечення для підготовки технічної документації відповідно до нових правил.
У майбутньому можна буде створювати графічні матеріали з
використанням Digital, AutoCAD або ArcGIS.
Всі методи, що використовувалися в попередній методології, повністю
втратили актуальність, і у відповідь на новий закон були прийняті нові методи.
Тепер, щоб зробити розрахунок, вам потрібно просто розрахувати деякі
коефіцієнти, знайти інші в додатку до методики і підставити їх у формулу для
розрахунку прикладу оцінки вартості землі.
Таким чином, програма "нормативів" повністю припинила своє існування:
- Розробник закрив веб-сайт програми, вказавши, що перетворити
програму в нову методологію неможливо. Крім того, в цьому більше немає
необхідності в зв'язку з тим, що необхідність в розрахунках підприємства стає
набагато простіше і не вимагає окремої розрахункової програми. Однак
найбільшою проблемою, яка супроводжує прийняття нової методики, є
підготовка файлу обміну технічними документами з нормативної грошової
оцінки земель населених пунктів.
Зараз просто неможливо внести файл обміну в базу даних Державного
земельного кадастру. Це пов'язано з неузгодженістю програмного забезпечення
кадастрової системи країни, з його допомогою кадастровий реєстратор перевіряє
файл заміни на відповідність закону і нормам оформлення паперових документів.
Відповідно до частини 3 статті 6 [10] адміністратор Державного
земельного кадастру здійснює заходи щодо створення та супроводу програмного
забезпечення Державного земельного кадастру та несе відповідальність за
розробку та експлуатацію програмного забезпечення для контролю за технічним
забезпеченням, збереженням та захистом інформації, що міститься в ньому. у
Державному земельному кадастрі, земельних відносинах та інформаційній
взаємодії з іншими особами. Державні Електронні інформаційні ресурси
(http://surl.li/tvsyn)。
Отже, ми відзначаємо, що підприємство "Центр державного земельного
кадастру", яке є адміністратором Державного земельного кадастру, в даний час
не змогло забезпечити належне функціонування НКЦ відповідно до нового
закону, але в той же час закон не передбачає відповідальності за несвоєчасну
адаптацію програмного забезпечення, тому зміна програмного забезпечення NCC
може зайняти дуже багато часу.
Крім того, це зазвичай супроводжується нездатністю підприємства
виконати свої зобов'язання за контрактом, оскільки в тексті контракту замовник
прописує необхідність надання файлу обміну за результатами виконаних робіт,
який навіть може бути занесений в базу даних GZK.
Наразі існують деякі законодавчі та технічні проблеми в області
проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. З точки зору
розробника документа із землеустрою, необхідно доопрацювати наступні
пункти:
- Адаптація програмного забезпечення NCS;
- Підготовка національних стандартів технічної документації з
нормативної грошової оцінки земель;
- Адаптація програмного забезпечення для створення файлів обміну.
Проте, якщо вдасться виправити ці недоліки в найкоротші терміни, можна
припустити, що зміни в законі про нормативну грошову оцінку земель будуть
однозначно позитивними, оскільки всі учасники відносин у сфері НУО тільки
виграють від таких змін.
ІV. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ
4.1. Загальні вимоги до охорони праці на підприємствах
Охорона праці – це система законодавчих актів, соціально-економічних,
організаційних та лікувально-профілактичних засобів і заходів спрямованих на
забезпечення здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Поліпшення умов праці є одним із резервів росту її продуктивності та
екологічної ефективності виробництва, а також подальшого розвитку самої
людини. Великих збитків на сьогоднішній день завдають виробництву та
підприємницькій діяльності травматизм, профілактичні захворювання.
Необхідною умовою запобігання виробничим травматизмом,
профілактичним захворюванням і аваріям, пожежам повинна стати розробка
спеціальних заходів. В підприємствах вся робота з питань охорони праці
проводиться згідно комплексного річного та оперативного планів заходів з
охорони праці, які включають в себе:
- в приміщенні підприємства повинно бути обладнано кабінет праці;
- розроблена 32-годинна програма, згідно якої проводиться навчання
працівників з охорони праці;
- створена комісія з охорони праці, яка веде нагляд за виконанням,
законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних та лікувально-
профілактичних заходів, заходів спрямованих на збереження здоров'я і
працездатності людини в процесі праці і розгляд порушень, які можуть або
призвели до завдання шкоди здоров'ю і працездатності працівників;
- періодично на засіданнях комісії, правліннях проводити аналіз
показників та причин виробничих травм та стану захворюваності;
- розробляються та проводяться заходи по оздоровленню працівників
різних процесій;
- проводиться оперативний контроль стану охорони праці.
Вихідний матеріал для написання кваліфікаційної роботи, я брав в
організації під час проходження переддипломної практики. Їі проходив у
Великохутірській сільській територіальній громаді Золотоніського району
Черкаської області. Це орган місцевого самоврядування, що розташований за
адресою Золотоніський р-н, Черкаська обл., село Великий Хутір, вулиця Куниці
С., будинок, 10. Відповідно в них є журнали з охорони праці та по техніці
безпеки, відповідальні особи, відповідні інструктажі на кожній посаді, тощо. В
даній структурі займаються обліковими землевпорядними роботами, які
стосуються організаційної, управлінської, реєстраційної, координаційної роботи,
тобто всі види робіт, що дозволяє законодавство згідно Закону України «Про
місцеве самоврядування» та положень Земельного кодексу України.
Сільська рада розташована в адмінбудівлі одноповерховій з декількома
кабінетами. Кабінет, в якому мені було виділено робоче місце, розташований на
першому поверсі. Працював поруч із Дерновою Вірою Петрівною, начальником
земельного відділу та екології.
Тема моєї кваліфікаційної роботи «Нормативна грошова оцінка земель
населеного пункту села Безбородьки Великохутірської територіальної громади
Золотоніського району Черкаської області» передбачає як польові роботи так і
камеральні (обробка даних та створення документів за допомогою комп’ютера).
Перш ніж приступити до роботи, пройшов відповідні інструктажі з техніки
безпеки та охорони праці. Інструктаж провів керівник відділу. Нижче
представлено схематичне зображення кабінету і моє робоче місце під №2 (з
права).
1. Вікно; 2. Робочі столи; 3.
Стільці. 4.Двері(вихід).
5.Допоміжний стіл.
6.Шляхи евакуації.
Рис. 4.1. Схематичне
зображення кабінету
Робоче місце - це обладнаний технічними засобами (засобами
відображення інформації, органами управління, допоміжним обладнанням)
простір, де здійснюється діяльність виконавця (або групи виконавців). Вимоги
до робочого місця, роботи за ПК, вимоги до освітлення висвітлені нижче в цьому
ж розділі.
Саме моє робоче місце було оснащене персональним компютером, LED-
лампою, принтером формату А4, стільцем офісним з поворонто-підйомним
механізмом.
4.2. Організація охорони праці на підприємствах
Організацією охорони праці займається голова підприємства і інженер з
охорони праці, якій спрямовує цю роботу. Основний обов'язок цих керівників:
постійний контроль, високі вимоги до працівників у відношенні використання
техніки безпеки з охорони праці на роботах в камеральних та польових умовах
при грошовій оцінці.
Невиконання правил охорони праці і техніки безпеки може привести до
травмування робітників під час виконання запланованих робіт, а також
створення аварійних ситуацій під час виконання роботи в безпосередній
близькості залізничних колій та шляхів автосполучення.
Камеральні:
- складання технічного проекту;
- підготовчі роботи по встановленню меж землеволодінь та
землекористувань;
- проведення грошової оцінки земель с/г призначення та населених
пунктів, оформлення звіту;
Умови виконання польових робіт різко відрізняються від умов роботи на
стаціонарних підприємствах. Працюючи в різних умовах, робітники зазнають
шкідливого впливу високих і низьких температур, ризької зміни добових
температур, погодних умов, місцевих інфекційних захворювань. При
виконанні геодезичних робіт необхідно керуватись діючими правилами і
нормами по техніці безпеки, а також спеціальними вимогами та правилами,
встановленими для даного виду робіт.
Камеральні роботи пов'язані з комп'ютерною технікою яка за
недотриманням техніки безпеки при користуванні може призвести до не
передбачуваних травм працівників та втрати працездатності.
Польові роботи – це небезпека з боку диких тварин, плазунів, комах, та
інших, небезпека яка може зустрічатися в місцевості, на якій проводиться
грошова оцінка.
Для покращення умов праці потрібно:
- на території підприємства покращити умови, засоби, заходи по
охороні праці;
- покращити санітарно-гігієнічні умови роботи працюючих;
- становити огорожі в небезпечних місцях;
- організувати засоби для тушіння пожару у вигляді вогнегасника,
ящика з піском, відра, лопати, сокири, організувати пожежний пост .
Безпека при виконанні польових робіт
При роботі біля автомобільних доріг необхідно уникати тривалого
перебування на проїзній частині. Точки стояння приладів необхідно
розташовувати по можливості на узбіччях, ділянка робіт з кожного боку на
відстані 120-180 м огороджується попереджувальним знаком “інші безпеки” а на
місці роботи безпосередньо ставлять огорожі червоного кольору. Забороняється
виконувати роботи при сильному вітрі, тумані, дощу та при наближенні грози .
До роботи з світловіддалемірами, а також іншому обладнанні
допускаються особи, що пройшли спеціальну підготовку. Потрібно
дотримуватися обережності при роботі із світловіддалемірами у вологу погоду,
надійно захищати від вологи електричні вузли та блоки приладу.
Умови праці на персональному комп'ютері (ПК)
Робота користувача персонального комп'ютера – розумова, яка
виконується сидячи в одній позі, коли є обмеження загальної м'язової активності.
При цьому є висока напруженість зорових функцій, рухливість кистей рук та
нервово-емоційне напруження при умові дії різноманітних фізичних факторів.
На користувача ПК діють такі небезпечні фактори виробничого
середовища:
- шум;
- електромагнітні поля;
- статична електрика;
- незадовільні метеорологічні умови;
- незадовільна освітленість робочого місця;
- неправильна організація робочого місця. Професійна діяльність з ПК
може призвести до:
- порушення зорового аналізатора;
- порушень пов'язаних зі стресовими ситуаціями та нервово-
емоційними навантаженнями при роботі;
- захворювання шкіри.
Вибір приміщення і раціональне розміщення обладнання та робочих місць
Обґрунтування вибору монітору:
У відповідності до директиви 90/270 Європейської Економічної Комісії
«Мінімальні вимоги з охорони праці», яка регламентує безпечні умови роботи
при виконанні наступних вимог до моніторів:
- символи на екрані повинні бути чіткими і добре розрізнятися;
- зображення не повинно блимати;
- яскравість та контраст повинні легко регулюватися;
- екрани повинні бути вільними від відблисків і відбиття;
- випромінювання повинні бути знижені до максимально малих
розмірів.
4.3. Обґрунтування вибору приміщень
Згідно до «Тимчасових санітарних норм і правил для працівників
обчислювальних центрів» площа приміщення на одного працюючого з
персональним комп'ютером складає 6 м2, об'єм – 18 м3. Не допустимо
розташовувати робочі місця у підвальних та цокольних поверхах. Робочі місця з
ПК бажано розташовувати в окремих приміщеннях. Поверхня підлоги повинна
бути зручною для вологого прибирання і мати антистатичне покриття.
При розташуванні елементів робочого місця користувача ПК враховано:
- робочу позу користувача;
- простір для розміщення користувача;
- можливість огляду елементів робочого місця;
- можливість ведення записів, розміщення документації і матеріалів, які
використовуються користувачем.
Робочі місця з ПК повинні бути розташовані від стіни з віконними
прорізами на відстані 1.5 м, від інших стін на відстані – 1м, відстань між столами
складає не менше 1.5 м.
При розміщенні робочого місця поряд з вікнами кут між екраном дисплея
і площиною вікна повинен складати не менше 90˚ (для виключення відблисків),
частину вікна, що прилягає бажано зашторити. При періодичному спостереженні
за екраном рекомендовано розташовувати елементи обладнання таким
чином, щоб екран знаходився справа, клавіатура навпроти правого плеча, а
документи в центрі кута огляду.
При постійній роботі екран повинен знаходитись в центрі поля огляду,
документи зліва на столі або на спеціальній підставці. Монітор встановлюється
таким чином, щоб край екрана знаходився на рівні очей користувача на відстані
600 мм. Клавіатура розташована на спеціальній підставці на відстані 100 – 300мм
від краю столу. Кут нахилу панелі клавіатури до столу повинен бути в межах від
5 до 15 градусів. Принтер повинен бути розміщений в зручному для користувача
положенні так, щоб максимальна відстань від користувача до клавіш і
управління принтером не перевищувала довжину витягнутої руки користувача.
Не допускається розташування ПК при якому працюючий повернений
обличчям до вікон кімнати або до задньої частини ПК, в якій вмонтовані
вентилятори[36].
4.4. Освітлення приміщень і робочих місць з ПК
Приміщення з ПК має природне та штучне освітлення. При незадовільному
освітленні знижується продуктивність праці користувачів ПК, можлива поява
короткозорості, швидка втомлюваність. Система освітлення повинна відповідати
таким вимогам: освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру
зорової роботи, який визначається трьома параметрами:
- об'єктом розрізняння – найменшим розміром об'єкту, фоном, який
характеризується коефіцієнтом відбиття та ін.;
- необхідно забезпечити достатньо рівномірне розподілення яскравості
на робочій поверхні монітору, а також в межах навколишнього простору;
- на робочій поверхні повинні бути відсутні різні тіні;
- в полі зору не повинно бути прямих і відбитих відблисків;
- величина освітленості повинна бути постійною у часі .
Штучне освітлення у приміщенні здійснюється системою загального
освітлення. Загальне освітлення виконане у вигляді суцільних ліній світильників,
розташованих збоку від робочих місць паралельно лінії зору працюючих. У
випадку переважаючої праці з документами необхідно застосовувати системи
комбінованого освітлення. Штучне освітлення повинно забезпечувати на
робочих місцях з ПК освітленість не нижче 400-500 лк .
4.5. Протипожежна профілактика
Основними причинами пожеж є:
- використання відкритого вогню;
- неакуратне використання легкозаймистих матеріалів;
- розведення вогнищ та багать в недозволених місцях.
Не можна розпалювати багаття поблизу будівель, складів, місць зберігання
пального та лісоматеріалів, поблизу селищ з дерев`яною забудовою та в лісі.
При виконанні польових робіт необхідно, щоб члени бригади не
застосовували сірників, свічок, смолоскипів. З метою запобігання пожеж
потрібно застосовувати батарейне освітлення і електричні кишенькові ліхтарі .
При виконанні камеральних робіт також необхідно дотримуватись
правил пожежної безпеки.
Приміщення повинні забезпечуватись в достатній кількості засобами
пожежогасіння та пожежної сигналізації згідно вимогам ГУГКіК.
До виконання камеральних робіт допускаються особи, які мають
спеціальну технічну підготовку та пройшли інструктаж і перевірку знань правил
безпеки, виробничої санітарії і пожежної безпеки.
Загалом під час проходження виробничої практики, я був забезпечений
задовільними комфортними умовами праці, зокрема з облаштованим робочим
місцем. Як рекомендації для керівника Великохутірської СТГ хотілося б
визначити декілька позицій:
1) Для комфортних умов роботи з громадянами бажано щоб робоче
місце інженера-землевпорядника відділялось від інших робочих місць
перегородкою
2) Начальник відділу має сидіти у власному кабінеті
3) Обновити меблі
Загалом колектив привітний , дружелюбний, з професійної точки зору
досить обізнані в своїй справі, компетентні в питаннях земельних відносин,
зокрема законодавчої бази.
ВИСНОВОК
Фактично жодна земельна реформа не оминала питання оцінки, яка
виконувала роль важливого інструменту у регулюванні земельних відносин.
Земля як об'єкт оцінки може розглядатися з різних точок зору. При цьому у
галузях науки, які опікуються землею, давно сформувалися самостійні
дисципліни з оцінки землі, що вимагає від оцінювачів добре розумітися на
спільних та відмінних рисах різних видів оцінки.
З точки зору грошової оцінки земля розглядається як специфічне,
нерухоме, майно, стосовно якого формується ціла низка прав, пов'язаних з його
володінням, користуванням та розпорядженням, які власне і визначають його
вартість. При цьому остання виникає лише тоді, коли земля конвертується у
товар, що вважається корисним, бажаним і за який сплачуються гроші. Тобто
грошова оцінка відображає ставлення людей до землі у відповідь н а дії
соціальних та економічних чинників при укладанні цивільно-правових угод
щодо зміни власника, умов власності або використання власності.
Важливим є той факт, що одним з основних прибутків місцевих бюджетів
є плата за землю, яка складає близько 12% від суми всіх надходжень до бюджету.
Як показує практика, проведення грошової оцінки земель населених
пунктів підвищує надходження до бюджету від плати за землю до 30%.
Визначення і встановлення плати за земельні ділянки в умовах ринку
неможливе без їх об'єктивної оцінки. Реальна, справедлива вартість має значення
як для оподаткування так і приватизації земельних ділянок, а також для
здійснення майнових операцій стосовно землі і права її оренди на вторинному
ринку.
Грошова оцінка дає можливість встановити справедливу вартість кожної
земельної ділянки в залежності від її розташування та цільового використання.
В процесі виконання бакалаврської роботи були вирішені наступні
завдання:
Обґрунтувано теоретичні основи здійснення нормативної грошової оцінки
земель населених пунктів. Під час дослідження теоретичних основ проведення
нормативної грошової оцінки земель, визначено, що в земля в умовах населеного
пункту є не стільки засобом виробництва, а скільки просторово-функціональною
базою для визначення соціально- економічних показників, які впливають на
місцеві та загально державний бюджети країни.
Визначено методологічні основи та закономірності проведення процедури
оцінки земель. Розглянуто методологію оцінки земель населених пунктів та
основні закономірності проведення оцінки земель в рамках нормативно-
правового поля.
Проаналізовано та дана повна характеристика земель в межах села
Безбородьки Великохутірської ОТГ Золотоніського району Черкаської області.
Обґрунтовано ефективність застосування нового методу оцінювання
земель населених пунктів. Обґрунтування проблем використання нормативної
грошової оцінки земельних ділянок села Безбородьки за методикою 2021 року,
дозволило розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки в межах
досліджуваного населеного пункту з визначенням проблем та наданням
практичних рекомендації щодо застосування нормативної грошової оцінки
земельних ділянок за методикою 2021 року.
Проведено детальний огляд охорони праці під час виконання
кваліфікаційної роботи та під час проходження переддипломної практики.
Отже, з набуттям чинності нової методики визначення НГО земель
відійшли у небуття інші методики, що існували в Україні з середини 90-х років
минулого століття та встановлювали правила для визначення НГО окремо для
земель: населених пунктів; несільськогосподарського призначення за межами
населених пунктів; с/г призначення.
З 10 листопада 2021 року в Україні діє уніфікована методика визначення
НГО земель усіх категорій незалежно від їх місця розташування (в межах
населеного пункту, або поза ними).
Нова методика пропонує при визначенні НГО земель використовувати в
якості базового показника "норматив капіталізованого рентного доходу".
Цей показник встановлюється для земель житлової та громадської
забудови, земель рекреаційного призначення, земель промисловості, транспорту,
зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також для земельних
ділянок, які не віднесені до категорії земель за основним цільовим призначенням,
виключно на підставі статистичних даних щодо чисельності населення у
населеному пункті, що є адміністративним центром територіальної громади.
По суті, це означає, що норматив капіталізованого рентного доходу буде
однаковим для населених пунктів та територій відповідних громад, які віднесено
до однієї групи населених пунктів в залежності від порогових показників
населення.
Що ж стосується земель сільськогосподарського призначення, земель
природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель
оздоровчого призначення, земель історико-культурного призначення, земель
лісогосподарського призначення та земель водного фонду, то для цієї категорії
має використовуватися норматив капіталізованого рентного доходу, визначений
для кожної із таких категорій.
Об’єктом оцінки за новою методикою визнаються земельні ділянки усіх
категорій та форм власності в межах території територіальної громади або її
частини.
За такого підходу відсутня потреба у складанні технічної документації з
НГО окремо для земель населених пунктів, земель с/г призначення або земель
несільськогосподарського призначення поза межами населеного пункту в межах
території однієї територіальної громади (як це було раніше).
Для затвердження НГО усіх наведених категорій земель достатньо тепер
лише одного пакету технічної документації, що значно економить час та кошти
громади на виготовлення і затвердження такої технічної документації.
Запровадження нової Методики не потребує обов’язкового затвердження
нової НГО земель на тих територіях, де таку оцінку було проведено
Попри наявність низки позитивних моментів у новій Методиці, варто також
вказати і на деякі її недоліки.
Нова Методика не розкриває механізму визначення значення "нормативу
капіталізованого рентного доходу", що позбавляє можливості зацікавлених осіб
перевірити його обґрунтованість.
Визначення НГО земель в межах території відповідної територіальної
громади здійснюється, переважно, на підставі відомостей Держгеокадастру, що
фактично нівелює повноваження органів місцевого самоврядування в цьому
питанні та позбавляє можливості впливати на розвиток громади за рахунок
використання економічних інструментів;
Наявність в новій Методиці окремих положень, що не спонукають громади
поспішати із затвердженням НГО для усіх земель в межах території
територіальної громади (мова йде про п. 19 нової Методики, згідно з яким
дозволяється визначити НГО окремої земельної ділянки за межами населених
пунктів до затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки
земельних ділянок у межах територіальної громади).
Отже, в моїй роботі висвітлено обрахунок нормативної грошової оцінки
земель в межах населеного пункту Безбородьки, для прикладу приведений
обрахунок земель різного цільового призначення, розміщених в різних оціночних
районах, на різних ґрунтах.
ДОДАТКИ
Додаток А
НОРМАТИВИ
капіталізованого рентного доходу для земель сільськогосподарського призначення,
земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель
оздоровчого призначення, земель історико-культурного призначення, земель
лісогосподарського призначення та земель водного фонду (Нрд) на 1 січня 2020 року
Норматив капіталізованого рентного
Категорія земель
доходу, гривень за гектар Нрд
Землі сільськогосподарського призначення 27520
Землі природно-заповідного та іншого
73815
природоохоронного призначення
Землі оздоровчого призначення 47081
Землі історико-культурного призначення 74566
Землі лісогосподарського призначення 5976
Землі водного фонду 13210
Додаток Б
КОЕФІЦІЄНТ,
який враховує цільове призначення земельної ділянки (Кцп)
Коефіцієнт,
який раховує
Цільове призначення цільове
Код КВЦПЗ
земельної ділянки призначення
земельної
ділянки (Кцп)
розділ підрозділ
СекціяA Землі сільськогосподарського призначення
Для ведення товарного сільськогосподарського
01.01 1
виробництва
01.02 Для ведення фермерського господарства 1
01.03 Для ведення особистого селянського господарства 1
01.04 Для ведення підсобного сільського господарства 1
01
01.05 Для індивідуального садівництва 1
01.06 Для колективного садівництва 1
01.07 Для городництва 1
01.08 Для сінокосіння і випасання худоби 1
01.09 Для дослідних і навчальних цілей 0,7
Для пропаганди передового досвіду ведення
01.10 0,7
сільського господарства
01.11 Для надання послуг у сільському господарстві 1
Для розміщення інфраструктури оптових ринків
01.12 2,5
сільськогосподарської продукції
01.13 Для іншого сільськогосподарського призначення 1
Для цілей підрозділів 01.01—01.13, 01.15—01.19 та
01.14 для збереження та використання земель природно- 0,5
заповідного фонду
Земельні ділянки запасу під
01.15 0,1
сільськогосподарськими будівлями і дворами
Земельні ділянки під полезахисними лісовими
01.16 1
смугами
Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не
01.17 надані у власність або користування громадянами 0,1
чи юридичними особами)
Земельні ділянки загального користування, які
01.18 0,5
використовуються як польові дороги, прогони
Земельні ділянки під громадськими сіножатями та
01.19 0,5
громадськими пасовищами
Секція B Землі житлової та громадської забудови
Землі житлової забудови
Для будівництва і обслуговування житлового
02.01 будинку, господарських будівель і споруд 1
(присадибна ділянка)
02.02 Для колективного житлового будівництва 1
Для будівництва і обслуговування
02.03 1
багатоквартирного житлового будинку
Для будівництва і обслуговування будівель
02.04 1
тимчасового проживання
02.05 Для будівництва індивідуальних гаражів 1
02
02.06 Для колективного гаражного будівництва 1
02.07 Для іншої житлової забудови 1
Для цілей підрозділів 02.01—02.07, 02.09—02.12 та
02.08 для збереження та використання земель природно- 0,5
заповідного фонду
Для будівництва і обслуговування паркінгів та
02.09 автостоянок на землях житлової та громадської 1,5
забудови
Для будівництва і обслуговування
02.10 багатоквартирного житлового будинку з об’єктами 1,5
торгово-розважальної та ринкової інфраструктури
Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не
02.11 надані у власність або користування громадянам чи 0,1
юридичним особам)
Земельні ділянки загального користування, які
02.12 використовуються як внутрішньоквартальні 0,5
проїзди, пішохідні зони
Землі громадської забудови
Для будівництва та обслуговування будівель
03.01 органів державної влади та місцевого 0,7
самоврядування
Для будівництва та обслуговування будівель
03.02 0,7
закладів освіти
Для будівництва та обслуговування будівель
03.03 0,7
закладів охорони здоров’я та соціальної допомоги
Для будівництва та обслуговування будівель
03.04 0,7
громадських та релігійних організацій
Для будівництва та обслуговування будівель
03.05 закладів культурно-просвітницького 0,7
обслуговування
Для будівництва та обслуговування будівель
03.06 0,7
екстериторіальних організацій та органів
Для будівництва та обслуговування будівель
03.07 2,5
торгівлі
Для будівництва та обслуговування об’єктів
03.08 туристичної інфраструктури та закладів 2,5
03
громадського харчування
Для будівництва та обслуговування будівель
03.09 2,5
кредитно-фінансових установ
Для будівництва та обслуговування
адміністративних будинків, офісних будівель
03.10 2,5
компаній, які займаються підприємницькою
діяльністю, пов’язаною з отриманням прибутку
Для будівництва та обслуговування будівель і
03.11 0,7
споруд закладів науки
Для будівництва та обслуговування будівель
03.12 0,7
закладів комунального обслуговування
Для будівництва та обслуговування будівель
03.13 2,5
закладів побутового обслуговування
Для розміщення та постійної діяльності органів і
03.14 0,5
підрозділів ДСНС
Для будівництва та обслуговування інших будівель
03.15 0,7
громадської забудови
Для цілей підрозділів 03.01—03.15, 03.17—03.20 та
03.16 для збереження та використання земель природно- 0,5
заповідного фонду
Для розміщення та експлуатації закладів з
03.17 обслуговування відвідувачів об’єктів рекреаційного 2
призначення
Для розміщення та експлуатації установ/місць
03.18 0,5
виконання покарань
Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не
03.19 надані у власність або користування громадянам чи 0,1
юридичним особам)
Земельні ділянки загального користування, які
03.20 використовуються як внутрішньоквартальні 0,5
проїзди, пішохідні зони
Секція C Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення
Землі природно-заповідного фонду
Для збереження та використання біосферних
04.01 0,5
заповідників
Для збереження та використання природних
04.02 0,5
заповідників
Для збереження та використання національних
04.03 0,5
природних парків
04.04 Для збереження та використання ботанічних садів 0,5
Для збереження та використання зоологічних
04.05 0,5
парків
04
Для збереження та використання дендрологічних
04.06 0,5
парків
Для збереження та використання парків-пам’яток
04.07 0,5
садово-паркового мистецтва
04.08 Для збереження та використання заказників 0,5
Для збереження та використання заповідних
04.09 0,5
урочищ
04.10 Для збереження та використання пам’яток природи 0,5
Для збереження та використання регіональних
04.11 0,5
ландшафтних парків
Земельні ділянки іншого природоохоронного
призначення (земельні ділянки, в межах яких є
природні об’єкти, що мають особливу наукову
05.01 0,5
цінність, та які надаються для збереження і
05 використання цих об’єктів, проведення наукових
досліджень, освітньої та виховної роботи)
Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не
05.02 надані у власність або користування громадянам чи 0,1
юридичним особам)
Секція D Землі оздоровчого призначення
Для будівництва і обслуговування санаторно-
06.01 0,5
оздоровчих закладів
06
Для розробки родовищ природних лікувальних
06.02 0,5
ресурсів
06.03 Для інших оздоровчих цілей 0,5
Для цілей підрозділів 06.01—06.03, 06.05 та для
06.04 збереження та використання земель природно- 0,5
заповідного фонду
Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не
06.05 надані у власність або користування громадянам чи 0,5
юридичним особам)
Секція E Землі рекреаційного призначення
Для будівництва та обслуговування об’єктів
07.01 0,5
рекреаційного призначення
Для будівництва та обслуговування об’єктів
07.02 0,5
фізичної культури і спорту
07.03 Для індивідуального дачного будівництва 0,5
07.04 Для колективного дачного будівництва 0,5
Для цілей підрозділів 07.01—07.04, 07.06—07.09 та
07.05 для збереження та використання земель природно- 0,5
заповідного фонду
07
Для збереження, використання та відтворення
07.06 0,5
зелених зон і зелених насаджень
Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не
07.07 надані у власність або користування громадянам чи 0,1
юридичним особам)
Земельні ділянки загального користування, які
07.08 використовуються як зелені насадження загального 0,5
користування
Земельні ділянки загального користування
07.09 0,5
відведені під місця поховання
Секція G Землі історико-культурного призначення
Для забезпечення охорони об’єктів культурної
08.01 0,5
спадщини
Для розміщення та обслуговування музейних
08.02 0,5
закладів
08.03 Для іншого історико-культурного призначення 0,5
08 Для цілей підрозділів 08.01—08.03, 08.05 та для
08.04 збереження та використання земель природно- 0,5
заповідного фонду
Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не
08.05 надані у власність або користування громадянам 0,1
чи юридичним особам)
Секція H Землі лісогосподарського призначення
Для ведення лісового господарства і пов’язаних з
09.01 1
09 ним послуг
09.02 Для іншого лісогосподарського призначення 1
Для цілей підрозділів 09.01—09.02, 09.04—09.05
09.03 та для збереження та використання земель 0,5
природно-заповідного фонду
Для розміщення господарських дворів
лісогосподарських підприємств, установ,
09.04 1
організацій та будівель лісомисливського
господарства
Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не
09.05 надані у власність або користування громадянам 0,1
чи юридичним особам)
Секція І Землі водного фонду
10.01 Для експлуатації та догляду за водними об’єктами 0,5
Для облаштування та догляду за прибережними
10.02 0,5
захисними смугами
10.03 Для експлуатації та догляду за смугами відведення 0,5
Для експлуатації та догляду за гідротехнічними,
10.04 іншими водогосподарськими спорудами і 0,65
каналами
Для догляду за береговими смугами водних
10.05 0,5
шляхів
10.06 Для сінокосіння 1
10.07 Для рибогосподарських потреб 1,2
Для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних,
10.08 0,5
спортивних і туристичних цілей
10 10.09 Для проведення науково-дослідних робіт 0,7
Для будівництва та експлуатації гідротехнічних,
10.10 0,65
гідрометричних та лінійних споруд
Для будівництва та експлуатації санаторіїв та
інших лікувально-оздоровчих закладів у межах
10.11 0,5
прибережних захисних смуг морів, морських заток
і лиманів
Для цілей підрозділів 10.01—10.11, 10.13—10.16
10.12 та для збереження та використання земель 0,5
природно-заповідного фонду
Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не
10.13 надані у власність або користування громадянам 0,1
чи юридичним особам)
10.14 Водні об’єкти загального користування 0,5
10.15 Земельні ділянки під пляжами 0,5
10.16 Земельні ділянки під громадськими сіножатями 0,5
Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики,
Секція J
оборони та іншого призначення
Землі промисловості
Для розміщення та експлуатації основних,
підсобних і допоміжних будівель та споруд
11.01 1
підприємствами, що пов’язані з користуванням
надрами
Для розміщення та експлуатації основних,
підсобних і допоміжних будівель та споруд
11.02 1,2
підприємств переробної, машинобудівної та іншої
промисловості
Для розміщення та експлуатації основних,
11.03 підсобних і допоміжних будівель та споруд 1,2
будівельних організацій та підприємств
Для розміщення та експлуатації основних,
11 підсобних і допоміжних будівель та споруд
11.04 технічної інфраструктури (виробництва та 0,65
розподілення газу, постачання пари та гарячої
води, збирання, очищення та розподілення води)
Для цілей підрозділів 11.01—11.04, 11.06—11.08
11.05 та для збереження та використання земель 0,5
природно-заповідного фонду
Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не
11.06 надані у власність або користування громадянам 0,1
чи юридичним особам)
Земельні ділянки загального користування, які
11.07 використовуються як зелені насадження 0,5
спеціального призначення
Земельні ділянки загального користування,
11.08 0,5
відведені для цілей поводження з відходами
Землі транспорту
Для розміщення та експлуатації будівель і споруд
12.01 0,5
залізничного транспорту
Для розміщення та експлуатації будівель і споруд
12.02 0,5
12 морського транспорту
Для розміщення та експлуатації будівель і споруд
12.03 0,5
річкового транспорту
Для розміщення та експлуатації будівель і споруд
12.04 автомобільного транспорту та дорожнього 0,5
господарства
Для розміщення та експлуатації будівель і споруд
12.05 0,5
авіаційного транспорту
Для розміщення та експлуатації об’єктів
12.06 0,5
трубопровідного транспорту
Для розміщення та експлуатації будівель і споруд
12.07 0,5
міського електротранспорту
Для розміщення та експлуатації будівель і споруд
12.08 додаткових транспортних послуг та допоміжних 0,5
операцій
Для розміщення та експлуатації будівель і споруд
12.09 0,5
іншого наземного транспорту
Для цілей підрозділів 12.01—12.09, 12.11—12.13
12.10 та для збереження та використання земель 0,5
природно-заповідного фонду
Для розміщення та експлуатації об’єктів
12.11 2,5
дорожнього сервісу
Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не
12.12 надані у власність або користування громадянам 0,1
чи юридичним особам)
Земельні ділянки загального користування, які
12.13 використовуються як вулиці, майдани, проїзди, 0,5
дороги, набережні
Землі зв’язку
Для розміщення та експлуатації об’єктів і споруд
13.01 1,2
телекомунікацій
Для розміщення та експлуатації будівель та споруд
13.02 1,2
об’єктів поштового зв’язку
Для розміщення та експлуатації інших технічних
13.03 1,2
засобів зв’язку
13
Для цілей підрозділів 13.01—13.03, 13.05—13.06
13.04 та для збереження і використання земель 0,5
природно-заповідного фонду
Для розміщення та постійної діяльності Державної
13.05 служби спеціального зв’язку та захисту інформації 0,5
України
Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не
13.06 надані у власність або користування громадянам 0,1
чи юридичним особам)
14 Землі енергетики
Для розміщення, будівництва, експлуатації та
обслуговування будівель і споруд об’єктів
14.01 0,5
енергогенеруючих підприємств, установ і
організацій
Для розміщення, будівництва, експлуатації та
14.02 обслуговування будівель і споруд об’єктів 0,5
передачі електричної енергії
Для цілей підрозділів 14.01—14.02, 14.04—14.06
14.03 та для збереження та використання земель 0,5
природно-заповідного фонду
Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не
14.04 надані у власність або користування громадянам 0,1
чи юридичним особам)
Земельні ділянки загального користування, які
14.05 використовуються як зелені насадження 0,5
спеціального призначення
Земельні ділянки загального користування,
14.06 0,5
відведені для цілей поводження з відходами
Землі оборони
Для розміщення та постійної діяльності Збройних
15.01 0,5
Сил
Для розміщення та постійної діяльності
15.02 0,5
Національної гвардії
Для розміщення та постійної діяльності Державної
15.03 0,5
прикордонної служби
Для розміщення та постійної діяльності Служби
15.04 0,5
безпеки
Для розміщення та постійної діяльності Державної
15.05 0,5
спеціальної служби транспорту
15
Для розміщення та постійної діяльності Служби
15.06 0,5
зовнішньої розвідки України
Для розміщення та постійної діяльності інших,
15.07 створених відповідно до законів, військових 0,5
формувань
Для цілей підрозділів 15.01-15.07, 15.09-15.11 та
15.08 для збереження та використання земель природно- 0,5
заповідного фонду
Для розміщення структурних підрозділів апарату
МВС, територіальних органів, закладів, установ і
15.09 0,5
підприємств, що належать до сфери управління
МВС
Для розміщення та постійної діяльності
Національної поліції, її територіальних органів,
15.10 0,5
підприємств, установ та організацій, що належать
до сфери управління Національної поліції
Для розміщення структурних підрозділів
Міноборони, територіальних органів, закладів,
15.11 0,5
установ і підприємств, що належать до сфери
управління Міноборони
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України від 28.06.1996р.
2. Земельний кодекс України (ЗКУ) // Відомості Верховної Ради
України: кодекс від 25.10.2001 р. № 2768-III [Електронний ресурс].– Режим
доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14.
3. Податковий кодекс України- [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
4. Постанова КМУ № 1147 від 03.11.2021 р. «Про затвердження
методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок». – [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: https://www.google.com/search?q
5. Цивільний кодекс України- [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15
6. ЗУ « Про оцінку земель» - [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text
7. ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну
діяльність в Україні- [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14#Text
8. ЗУ «Про землеустрій» - [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text
9. ЗУ « Про основи містобудування» - [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12#Text
10. ЗУ «Про Державний земельнийкадастр» - [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text
11. Балакірський В. Б. Вплив точності ґрунтових обстежень на результати
нормативної грошової оцінки земель / В. Б. Балакірський, І. М. Козлова // Вісник
ХНАУ. Сер. «Екон. науки». –Х.: ХНАУ, 2010. –№ 6. –С. 124–130.
12. Грошова оцінка земель: офіційний сайт Держгеокадастру.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://land.gov.ua/icat/otsinka- zemel/.
13. Олексіюк М. Нормативна грошова оцінка земель: на стику земельного
та податкового права / М. Олексіюк, В. Мінець // Юридична Газета online.– 2017.
– №21. – [Електронний ресурс].–Режим доступу: http://yur-gazeta.com/
publications/practice/zemelne-agrarne-pravo/normati-vna-groshova-ocinka- zemli-na-
stiku-zemelnogo-ta-podatkovogo-prava.html.
14. Оцінка земель: Навчальний посібник / М.Г. Ступень, Р.Й. Гулько, І.Р.
Залуцький, О.Я. Микула та ін.: За заг. ред. М.Г.Ступеня. 2-ге вид., стереотипне.
– Львів: “Новий світ – 2000”. – 2006. – 308 с. ISBN 966-7827- 72-0
15. Палеха Ю.М.Економіко-географічні аспекти формування вартості
територій наслених пунктів. Наукове видання / Ю.М. Палеха – Київ: Профі,
2006. – 324 с.
16. Пантелеймонов А.І. До питання нормативно-правового та
методичного забезпечення грошової оцінки земель / А.І. Пантелеймонов, В.М.
Кілочко // Землеустрій і кадастр. –2013. –№ 1. – С. 44–48.
17. Савчук Л. В. Методичні аспекти норативної грошової оцінки земель
населених пунктів / Л. В. Савчук, А. С. Сеферян. // "Молодий вчений": науковий
журнал. – 2017. – №10(50). – С. 89.
18. Сай В.М. Функціонально-планувальні аспекти формування вартості
земельних ділянок населених пунктів / В.М. Сай, Винарчик Л.В. // «Молодий
вчений»: науковий журнал – 2016. – №5(32). – С. 253-255. – [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2016/5/63.pdf.
19. Співак І.В. Правові аспекти здійснення нормативної грошової оцінки
в Україні / І.В. Співак: [наук. керівник М.В. Шульга]; Нац. юрид. ун-т ім. Я.
Мудрого – Харків, 2016.
20. Федун А.Д. Правове регулювання грошової оцінки земельних ділянок
вУкраїні: автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. ек.наук. - Київ, 2017.-40с.
21. Хайнус Д.Д. Нормативно-методичне забезпечення грошової оцінки
сільськогосподарських угідь: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра ек. наук:
12.02.2015. Х.: ХНАУ. – 2015. 40с.
ГРАФІЧНІ
МАТЕРІАЛИ