ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ТЕРИТОРІЇ РОТМІСТРІВСЬКОЇ ОТГ ЧЕРКАСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гринько, Владислав Віталійович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5389
Title:	ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ТЕРИТОРІЇ РОТМІСТРІВСЬКОЇ ОТГ ЧЕРКАСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Authors:	Литвин, Валентина Володимирівна Гринько, Владислав Віталійович
Keywords:	інвентаризація земель;землеустрій
Issue Date:	15-Jun-2024
Abstract:	Об'єкт кваліфікаційної роботи - земельні ділянки державної власності загальною площею 19,0982 га на території Ротмістрівської територіальної громади Черкаського району Черкаської області. Мета кваліфікаційної роботи аналіз процесу розробки технічної документації із землеустрою щодо державної інвентаризації земель лісогосподарського призначення державної власності. У вступі обгрунтована актуальність теми кваліфікаційної роботи, її мета та визначені завдання до виконання роботи. Перший розділ кваліфікаційної роботи містить аналіз нормативноправових актів України, які регулюють процес проведення інвентаризації земель. У другому розділі приведено характеристику об'єкта інвентаризації. Аналіз комплексу робіт, які виконуються при проведенні інвентаризації земель лісогосподарського призначення державної власності виконано у третьому розділі. У четвертому розділі проаналізовано дотримання охорони праці та техніки безпеки на робочому місці та при виконанні геодезичних робіт в камеральних та польових умовах.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5389
Appears in Collections:	193 Геодезія та землеустрій (Геодезія та землеустрій)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
ilovepdf_merged.pdf Restricted Access		2.03 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text




ВСТУП 
 
Актуальність дослідження. Лісогосподарський комплекс України як 
багатофункціональна, територіально-галузева структура по відтворенню лісів, 
збереженню їх від пожеж, шкідників і хвороб, забезпеченню потреб національної 
економіки лісосировинними ресурсами потребує докорінних змін у системі 
управління відповідно до вимог сучасної економічної ситуації, розробки нових 
концепцій його подальшого розвитку. 
Важливого значення набувають питання ефективного та раціонального 
використання лісових та інших природних ресурсів у лісогосподарському 
виробництві. Враховуючи потужний потенціал лісової галузі України, можна 
стверджувати, що земельний та лісовий ресурсний потенціал нашої держави має 
забезпечити Україні не лише вихід з економічної кризи, а й повноцінний 
економічний розвиток та високий рівень добробуту її громадян. 
Однією з найважливіших проблем, які виникають у процесі управління 
земельними ресурсами, є облік земель всіх категорій. Саме тому необхідним 
кроком для внесення всіх земельних ділянок до бази даних Державного земельного 
кадастру є інвентаризація земель.  
Основні задачі, які потрібно вирішити в процесі виконання кваліфікаційної 
роботи, це: визначення теоретичних засад виконання даного виду робіт із 
землеустрою, аналіз нормативно-правових актів, які регулюють процес 
інвентаризації земель, розгляд вихідних даних про об'єкти інвентаризації,  
дослідження та механізм формування технічної документації щодо інвентаризації 
земель.  
Невід’ємною складовою системи державного земельного кадастру є 
землеустрій земель лісогосподарського призначення, який повинен здійснюватися 
комплексно з реалізацією таких функцій державного і самоврядного регулювання 
земельних відносин, як планування територій, ведення державного земельного 
кадастру та реєстрації прав на землю. 
Розробка технічної документації із землеустрою щодо державної 
інвентаризації земель лісогосподарського призначення державної власності на 
території Ротмістрівської сільської ради дозволяє проаналізувати і вирішити 
проблему поповнення і актуалізації даних Державного земельного кадастру. 
Метою роботи є розробка технічної документації із землеустрою щодо 
державної інвентаризації земель лісогосподарського призначення державної 
власності.   
Об’єктом бакалаврської кваліфікаційної роботи є: несформовані земельні 
ділянки та земельні ділянки, відомості про які відсутні у Державному земельному 
кадастрі. Земельні ділянки, що підлягають інвентаризації, розташовані  на території 
Ротмістрівської територіальної громади Черкаського району Черкаської області. В 
ході розробки технічної документації, земельні ділянки сформовано, встановлено 
наявність земель за угіддями та цільовим призначенням, визначено стан 
використання земель. 
Предметом прикладного дослідження є теоретичні та прикладні аспекти 
розробки технічної документації із землеустрою щодо державної інвентаризації 
земель лісогосподарського призначення державної власності на території 
Ротмістрівської ОТГ Черкаського району  Черкаської області.  
На основі технічної документації із землеустрою щодо державної 
інвентаризації земель лісогосподарського призначення сформовано межі  
земельних ділянок з урахуванням їх фактичного використання, суміжних меж 
(раніше сформованих) земельних ділянок зареєстрованих в Державному 
земельному кадастрі. 
До складу технічної документації із землеустрою щодо державної 
інвентаризації земель входять текстові документи та графічні матеріали, що 
включають в себе кадастрові плани земельних ділянок, перелік документів, що 
мають входити в склад документації передбачено ст. 35 Закону України «Про 
землеустрій» [5]. 
Відомості про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного 
кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування 
земельних ділянок. 
Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як 
об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її 
площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. 
Формування земельних ділянок здійснюється шляхом інвентаризації земель 
державної чи комунальної власності. 
Віднесення земель до відповідної категорії здійснюється органами 
виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної 
документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом 
порядку. 
Ці теоретичні аспекти формування документації проаналізовані в 
кваліфікаційній роботі, і відповідно на основі них розроблено даний вид технічної 
документації із землеустрою щодо державної інвентаризації земель 
лісогосподарського  призначення  державної  власності  загальною  площею 
19,0982 га на території Ротмістрівської ОТГ Черкаського району Черкаської 
області. В результаті сформовано шість земельних ділянок, які будуть внесені у 
базу даних Державного земельного кадастру.  
Вважається, що саме інвентаризація земель дозволить перевести земельні 
відносини на якісно новий рівень розвитку, що буде позбавлений низки системних 
недоліків сучасної системи управління земельними ресурсами у частині визнання 
та гарантування прав на землю. 
 
 
 
 
 
 
 
 
I. ЗЕМЕЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО ПРО ІНВЕНТАРИЗАЦІЮ ЗЕМЕЛЬ 
 
1.1. Нормативно-правова база інвентаризації земель 
 
Ліси є національним багатством України. Забезпечення охорони і захисту лісів 
покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну 
політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, 
власників лісів і постійних лісокористувачів [3]. 
В 2012-2013 роках нормативно-законодавча база щодо ведення Державного 
земельного кадастру суттєво змінилася. 
 Ознакою формування Державного земельного кадастру як загально 
національної системи стала Публічна кадастрова карта. Кабінетом Міністрів 
України розроблений порядок обміну інформацією між Державним земельним 
кадастром з іншими кадастрами та інформаційними системами.  
Передбачено, що відомості, одержані у порядку інформаційної взаємодії з 
іншими кадастрами, зокрема, - державним лісовим кадастром, підлягають 
внесенню до відомостей Державного земельного кадастру.  
Зазначені умови створили можливість для узгодження даних різних кадастрів 
та інформаційних систем, та удосконалення обліку різних категорій земель, 
зокрема, - земель лісогосподарського призначення. 
Нормативно-правова база інвентаризації земель в Україні має відповідні 
законодавчі  приписи, які містяться у статті 35 Закону  України «Про землеустрій» 
від 22.05.2003 р. № 858-IV [5], яка досить загально вказує, що інвентаризація 
земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів 
землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не 
використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим 
призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь 
і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, 
необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного 
контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі 
відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого 
самоврядування. 
Державна інвентаризація земель проводиться шляхом формування земельних 
ділянок незалежно від форми власності, визначення їх угідь та у разі потреби 
віднесення таких земельних ділянок до певних категорій для інформаційного 
наповнення Державного земельного кадастру. 
Інвентаризація земель проводиться з урахуванням принципів: плановості, 
достовірності та повноти даних, послідовності і стандартності процедур, 
доступності використання інформаційної бази, узагальнення даних з додержанням 
єдиних засад та технології їх оброблення. 
Відповідно до частини третьої статті 35 Закону України “Про землеустрій” є  
Постанова  Кабінету  Міністрів  України  від  5 червня 2019 р. № 476 Про 
затвердження Порядку проведення інвентаризації земель [6]. 
Цей Порядок визначає вимоги щодо проведення інвентаризації земель під час 
здійснення землеустрою та складання за її результатами технічної документації із 
землеустрою щодо проведення інвентаризації земель (далі - технічна 
документація). 
У статті 186 Земельного Кодексу України вказано, що технічна документація із 
землеустрою щодо інвентаризації земель погоджується територіальним органом 
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері 
земельних відносин, і затверджується замовником технічної документації [2]. 
Відомості, отримані за результатами інвентаризації земель, вносяться до 
Державного земельного кадастру відповідно до Порядку ведення Державного 
земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від  
17  жовтня  2012 р.  № 1051 [14]. 
Згідно статті 14 Закону України «Про землеустрій» здійснення землеустрою, у 
тому числі забезпечення проведення державної інвентаризації земель здійснюється 
центральним органом виконавчої влади. 
Відповідно до статті 35 Закону України «Про землеустрій» у разі виявлення при 
проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не 
віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких  земель до відповідної 
категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого 
самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої 
та затвердженої в установленому законом порядку [5]. 
Згідно ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості 
про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на 
підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації 
земель - за результатами інвентаризації земель [4]. 
 
1.2. Землі лісогосподарського призначення 
 
Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та 
місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, 
санітарногігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є 
джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах [3].  
До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких 
розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими 
угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними 
землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для 
потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не 
належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги [2]. 
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля та інші природні ресурси є 
об’єктами права власності Українського народу. Кожний громадянин має право 
користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону 
[1].  
Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» 
визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони 
навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх 
поколінь [7]. 
Лісовим кодексом України визначається, зокрема, поняття лісу, як екосистеми, 
у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з 
відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, 
мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у 
своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне 
середовище[3]. 
Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. 
Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та 
юридичні особи[2].  
Право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового 
користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності 
для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються 
спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам [2].  
Основним завданням державного регулювання та управління у сфері лісових 
відносин є забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального 
використання та відтворення лісів [2]. 
Окремою главою визначено відповідальність за порушення лісового 
законодавства. Так, згідно із лісовим кодексом України порушення лісового 
законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільноправову 
або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення лісового 
законодавства несуть особи, винні зокрема у: 
 незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників;  
 знищенні або пошкодженні лісу внаслідок підпалу або недбалого 
поводження з вогнем;  
 знищенні або пошкодженні лісу внаслідок його забруднення хімічними 
та радіоактивними речовинами;  
 засміченні лісів побутовими і промисловими відходами; 
 порушенні строків лісовідновлення; 
 знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у 
лісових розсадниках і на плантаціях;  
 порушенні правил зберігання, транспортування та застосування засобів 
захисту лісу;  
 розкорчовуванні лісових ділянок і використанні їх не за призначенням;  
 самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках; 
 порушенні правил заготівлі лісової підстилки, лікарських рослин, 
дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо;  
 заготівлі лісових ресурсів способами, що негативно впливають на стан і 
відтворення лісів; 
 порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і 
використання інших лісових ресурсів та інших правопорушеннях. 
Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового 
законодавства. 
Законом України «Про екологічну мережу України» визначено, що до 
складових структурних елементів екомережі включаються: території та об’єкти 
природно-заповідного фонду, землі лісового фонду [11]. 
Державний лісовий кадастр на території України ведеться з метою ефективної 
організації охорони і захисту лісів, раціонального використання лісового фонду 
України, відтворення лісів, здійснення систематичного контролю за якісними і 
кількісними змінами лісів. Державний лісовий кадастр ведеться на основі 
державного земельного кадастру і призначений для забезпечення органів 
державної влади, органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, 
установ, організацій і громадян достовірною та об'єктивною інформацією щодо 
природного, господарського стану та правового режиму використання лісового 
фонду України. 
 
 
 
 
 
 
II. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ 
 
2.1. Соціально-економічні відомості про Ротмістрівську ОТГ 
 
Земельні ділянки, що підлягають інвентаризації, розташовані на території 
Ротмістрівської об’єднаної територіальної громади Черкаського району Черкаської 
області. Загальна площа ділянок становить 19,0982 гектарів.  
16 вересня 2016 року рішенням сесій Ротмістрівської, Куцівської, Ковалиської 
та Мельниківської сільських рад «Про добровільне об’єднання територіальних 
громад» утворена Ротмістрівська територіальна громада. З часом, а саме 09 серпня 
2018 року були приєднані Ташлицька, Самгородоцька, Макіївська та Санжариська 
сільські ради. 
 
Рис. 2.1. Схема Ротмістрівської ОТГ 
 
Склад громади налічує 13 населених пунктів, а саме: населені пункти: село 
Ротмістрівка, с. Куцівка, с. Ковалиха, с. Мельниківка, с. Ташлик, с. Самгородок, с. 
Макіївка, с. Буда- Макіївка, с. Санжариха, с. Носачів, с. Ленське, селища Вовківка, 
с. Степок. Центр територіальної громади в селі Ротмістрівка. 
 Село Ротмістрі́вка знаходиться в межах Черкаського району Черкаської 
області. ОТГ розташована на Придніпровській височині. До районного центру - 
Сміла 18 км.  До залізничної станції Володимирівка – 5 км. Територія простяглась 
на берегах річки Сріблянки. Населення налічує – 2156 чоловік. 
У другій половини 17 століття з’явились перші згадки про село. Тоді ротмістр 
Омецинський на землях, що були власністю польських магнатів Конецпольських, 
заснував поселення. Спершу воно назвалося Ротмістровим, а згодом — 
Ротмістрівкою. У 1742 році поселення і навколишні землі перейшли від 
Конецпольського до Любомирських і увійшли до складу Смілянського ключа. 
Жителі села займались переважно хліборобством 
Більшість сіл Ротмістрівської ОТГ газифіковані, у селах працюють 
старостинські округи, магазини, школи, амбулаторії, поштові відділення,  села 
забезпечені транспортними сполученнями із м. Смілою та обласним центром. 
Об’єктами інвентаризації є 6 земельних ділянок лісогосподарського 
призначення, які знаходяться в межах Ротмістрівської територіальної громади 
загальною площею 19,0982 га. 
Підставою для проведення державної інвентаризації земель є: Земельний 
кодекс України, закони України «Про землеустрій», «Про Державний земельний 
кадастр», постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 476 «Про 
порядок проведення інвентаризації земель», розпорядження Черкаської обласної 
адміністрації № 414 від 09.08.2021 «Про проведення державної інвентаризації 
земель на території Черкаської області», договір про надання послуг з проведення 
державної інвентаризації земель у Черкаській області № 1-3-11 від 08.11.2021 р., та 
інші нормативно-правові акти у частині проведення інвентаризації земель. 
Результатом проведення інвентаризації земельних ділянок лісогосподарського 
призначення є встановлення їх місця розташування, меж, розмірів, правового 
статусу, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для 
ведення Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за 
використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень 
органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в адмінмежах 
Ротмістрівської територіальної громади.  
Згідно даних Публічної кадастрової карти, земельні ділянки, відносно яких 
проводилася інвентаризація не були внесені до Державного земельного кадастру.  
 Щодо об’єктів землеустрою, які були обстежені під час проведення робіт: 
 землі не відносяться до особливо цінних земель (стаття 150 Земельного 
кодексу України);  
 землі не відносилися до земель природно-заповідного та іншого 
природоохоронного призначення, але частково розташовані на території чи в 
межах об’єкту природно-заповідного фонду або ж в межах прибережної 
захисної смуги (стаття 43 Земельного кодексу України); 
 не розташовані на територіях земель історико-культурного призначення, 
пам’яток культурної спадщини місцевого значення, їх охоронних зон, в 
історичних ареалах населених місць та інших землях історико-культурного 
призначення (стаття 53 Земельного кодексу України);  
 безпосередньо відносяться до земель лісогосподарського призначення 
(стаття 55 Земельного кодексу України);  
 не відносяться до земель водного фонду (стаття 58 Земельного кодексу 
України). 
 Земельні ділянки мають конфігурацію багатокутників і всі вкриті лісовою 
рослинністю. 
В більшості земельні ділянки мають конфігурацію багатокутника і вкриті 
лісовою рослинністю. 
Розташовані  лісові  земельні  масиви  за межами таких населених пунктів як: 
с. Мельниківка, с. Вовківка, с. Ротмістрівка та с. Санжариха Ротмістрівської 
територіальної громади Черкаського району Черкаської області. Опис меж більш 
детально представлено на кадастровому плані. 
Земель невитребуваних земельних часток (паїв), відумерлої спадщини під час 
проведення робіт з державної інвентаризації земель не виявлено.  
 
Таблиця 2.1 
Характеристика земельних ділянок 
Землі не 
Землі надані 
Номер Назва Цільове надані у 
Угіддя у власність 
ділянки землекористувача призначення власність 
(користув.) 
(користув.) 
005.04 Інші 
09.05 Земельні 
1  лісовкриті  2,1365 га 
ділянки запасу 
площі 
ДП "Смілянське 005.01 09.01 Для 
2 лісове Земельні ведення лісового 3,4355 га  
господарство" лісові господарства і 
ділянки, пов'язаних з ним 
вкриті послуг 
лісовою 
рослинністю 
005.01 
Земельні 09.01 Для 
ДП "Смілянське лісові ведення лісового 
3 лісове ділянки, господарства і 3,700 га  
господарство" вкриті пов'язаних з ним 
лісовою послуг 
рослинністю 
005.04 Інші 
09.05 Земельні 
4  лісовкриті  4,2992 
ділянки запасу 
площі 
005.04 Інші 
09.05 Земельні 
5  лісовкриті  4,3470 
ділянки запасу 
площі 
005.01 
Земельні 
лісові 
09.05 Земельні 
6  ділянки,  1,1800 
ділянки запасу 
вкриті 
лісовою 
рослинністю 
Всього  7,1355 11,9627 
 
Земельні ділянки мають конфігурацію багатокутників. Рельєф ділянок 
спокійний. Під’їзд до земельних ділянок здійснюється по існуючому шляху.  
 
 
2.2. Природно-кліматичні умови території Ротмістрівської територіальної 
громади 
 
Ротмістрівська ОТГ розташована в Лісостеповій зоні. Поверхня являє собою 
велику лісисту рівнину із загальним ухилом на південний схід, розчленовану 
річковими долинами, каньйонами і ущелинами, що проходять через долину. Висота 
над рівнем моря становить 85-110 м, а найвища точка (212 м) над рівнем моря 
знаходиться недалеко від селища Буда-Макіївка.  
Клімат цього регіону помірно-континентальний. Чітко виражені 4 сезони - 
весна, літо, осінь і зима. 
 Загальні характеристики клімату на території Черкаської області визначають 
переважання помірно-континентальних повітряних мас і вплив трансформованих 
морських повітряних мас. У будь-який час року відбувається вторгнення з півночі 
Арктики і з півдня тропічних (континентальних і морських) мас.  
 Зими тут м'які, часті відлиги, а літо тепле і злегка сухе. Середня температура 
становить + 7,2 ° c, 7 місяців +19,5 ° C, 1 місяць - 5,9 ° C, максимальна +39 °C, 
Мінімальна - 37 °C, а період з температурою +10 °C становить 160-170 днів. Річна 
кількість опадів коливається від 450 до 520 мм, переважають північно-західні вітри. 
 Найхолоднішим місяцем року є перший місяць із середньою температурою 
5,9°C, а найтеплішим - сьомий місяців липень із середньою температурою +20,1°C. 
Середньорічна температура становить + 7,3 °C. 
 Розподіл опадів в конкретному регіоні залежить від топографічних умов 
(абсолютної висоти регіону), близькості до водосховища і становить від 490 до 570 
мм на рік. 
Літо тепле, в окремі роки спекотне, і західні вітри приносять опади. Середня 
температура в найхолодніший місяць за 1 місяць становить 5,9°C, тоді як середня 
температура влітку становить +19°C.  
На території району виділяються грунтоутворюючі породи: льодовики, 
осадові породи, алювіальні відкладення, ліси і суглинковидні суглинки. Їх багатий 
мінеральний склад, наявність карбонату кальцію, сприятливі водно - фізичні та 
фізико - хімічні властивості сприяють формуванню на них родючого грунту. 
Різноманітність грунтоутворюючих порід, пов'язаних з різною рослинністю, 
варіює в Смілянському районі, особливо в районах типових чорноземів з низьким 
вмістом гумусу, підзолистих чорноземів, світло-сірих і сизо-підзолистих, темно-
сірих підзолистих, пасовищно-чорноземних, пасовищно-торф'яних боліт.   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
III. КОМПЛЕКС РОБІТ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ 
ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ  
 
3.1 Підготовчий етап 
 
Інвентаризація земель включає три види робіт: підготовчий, 
топографогеодезичний та камеральний. В загалом всі ці роботи мають два етапи 
виконання: підготовчий та виробничий. 
Підрядник із замовником виконує Підготовчий етап :  
 збирання, вивчення і оцінка забезпечення топографогеодезичних, 
планово-картографічних матеріалів району робіт;  
 
Рис. 3.1. Викопіювання планів меж землекористувань під №97 
 
 
 
 підготовка висновків про необхідність обстеження і згущення планово-
висотної опори та виготовленні планової топографічної основи; 
 розробка технічного завдання; 
 
 
Рис. 2.2. Фрагмент з технічного завдання щодо розробки технічної 
документації 
 підготовка робочого інвентаризаційного плану (схеми); 
 аналіз технічної, методичної і технологічної забезпеченості робіт по 
інвентаризації земель; 
 складання схеми розбивки населеного пункту на райони, квартали і 
масиви; 
 аналіз наявних матеріалів геодезичних, землевпорядних, облікових, 
топографічних робіт, що виконувалися на даній території; 
 
Рис.2.3. Фрагмент інформаційної довідки на земельну ділянку №97 
 
 аналіз та оцінка наявних матеріалів містобудівної документації, даних 
про розміри санітарно-захисних, охоронних та захисних зон, 
державних будівельних норм; 
 аналіз технічних звітів про встановлення зовнішніх меж земельних 
ділянок з лісовим покриттям; 
 аналіз матеріалів щодо внутрігосподарського землеустрою. 
Вивченню і аналізу підлягають: 
 паспорти (облікові картки) земельних ділянок; 
 матеріали щодо виносу в натуру, встановлення (відновлення) меж 
земельних ділянок лісогосподарського призначення; 
 відомості про землекористувача , а саме це землі державної власності 
на утриманні Черкаської обласної державної адміністрації; 
 дані про підприємства і організації, що мають у своєму складі шкідливі 
або небезпечні виробництва та накопичувачі токсичних відходів; 
 облікові дані та кадастрові документи щодо управліннях 
комунального господарства, благоустрою, озеленення тощо. 
На основі зібраних і проаналізованих матеріалів складається технічне 
завдання (ТЗ) щодо проведення інвентаризації земель, в ньому міститься 
інформація про:  
 дані замовника та розробника технічної документації; 
 обгрунтована підстава проведення інвентаризації земель; 
 вказані вихідні дані щодо земельних ділянок, які підлягають 
інвентаризації; 
 законодавче підгрунтя, відповідно до якого буде розроблятися технічна 
документація; 
 вимоги до проведення державної інвентаризації земель; 
 терміни виконання робіт; 
 умови оплати послуг і відповідальність сторін; 
 перелік матеріалів, що видаються замовникові заходу з проведення 
державної інвентаризації земель і за результатами його проведення на 
фізичних носіях; 
 та інші матеріали за необхідності. 
Враховуючи площу території вибирається загальна схема інвентаризації, яка 
повинна врахувати наявний територіальний розподіл та особливості розташування 
об’єктів інвентаризації.  
У ролі облікової кадастрової одиниці виступає конкретне землеволодіння або 
землекористування, а саме земельні ділянки без присвоєного кадастрового номеру 
з обліковим номером і відповідною площею в межах Ротмістрівської 
територіальної громади. Система кварталів або масивів об'єднується в райони. 
Кодування кварталів, масивів, землеволодінь та землекористувань виконується 
відповідно до Вказівок по веденню реєстраційної (поземельної) книги. 
На підставі аналізу існуючих планово-картографічних матеріалів будується 
робочий інвентаризаційний план і формується рішення подальшого проведення 
робіт, яке приймається виконкомом Ротмістрівської селищної ради. 
При наявності необхідних матеріалів, державна інвентаризація земель 
проводиться покроково:  
1 крок - на планово-картографічний матеріал переносять межі кварталів, 
розбивочних масивів, мікрорайонів, їх коди (нумерація), а також межі населеного 
пункту; 2 крок - схематично наносять межі землекористувань в середині кожного 
кварталу (масиву). 
Основним фактором, що визначає усі параметри земельно-кадастрових 
зйомок, є вимоги до точності та детальності відображення кадастрових об'єктів. Ці 
вимоги, у свою чергу, визначаються цільовим призначенням, якістю земель і 
максимальними можливостями відображення в плані облікової одиниці площі. 
Такими обліковими одиницями повинні бути: 
 у містах республіканського і обласного значення - 1 кв. м (0,0001 га); 
 для ділянок садово-городніх товариств – 2,5 кв. М (0,0025 га); 
 у містах районного значення і селищах - 15 кв. м (0,0015 га); 
 - у селах - 100 кв. м (0,010 га). 
Для земельно-кадастрових карт (планів) рекомендуються нижче наведені 
масштаби: 
 у містах обласного значення - не дрібніше 1 : 500;- для ділянок садово-
городніх товариств - 2,5 кв. м (0,0025 га); 
 у містах районного значення і селищах – не дрібніше 1 : 1000; 
 у селах - 1 : 2000. 
Для забезпечення необхідної точності відображення прийнятої облікової 
одиниці площі похибка (гранична) точок знімального обгрунтування і межових 
знаків відносно найближчих пунктів ДГМ не повинна перевищувати:  
 у містах обласного значення - 10 см; 
 у містах районного значення, в селищах - 20 см; 
 у селах - 40 см. 
Похибка взаємного положення суміжних точок межі не повинна перевищувати 0,1 
мм у масштабі плану 
 
3.2. Виробничий етап 
 
Виробничий етап здійснення інвентаризації земель виконується підрядником 
і включає: 
 формування списку землекористувачів та землевласників, на чиїх ділянках 
буде виконуватись інвентаризація; 
 польові обстеження на інвентаризаційних об'єктах з уточненням межі 
землекористування. 
         При виконанні етапу виробництва виконавець повинен дотримуватися певних 
принципів:  
 для створення плану інвентаризації робіт використовуйте планувальні 
та картографічні матеріали масштабу нижче 1:2000 і використовуйте їх в містах з 
регіональним (районним) значенням масштабу - 1:500; відображення підземних 
споруд та рельєфу на вихідному матеріалі не обов'язкове; 
 немає необхідності відображати оригінальний рельєф, підземні 
комунікації і наземні споруди; 
 максимальна похибка розташування точок вишукувальної мережі щодо 
планованої опори не повинна становити 0,1 м у містах обласного значення, 0,2 м у 
містах обласного значення та 0,4 м у селах. 
Робота виробничого етапу в блоці (масиві) починається з редагування списку 
всіх землевласників. Від кожного землевласника (землевласниці) необхідно 
отримати інформацію про фактичне використання земельної ділянки, а також 
нотаріально завірені копії документів, що підтверджують права 
землекористування, право власності на землю. Інформація про землевласника 
(землевласників) згрупована в список за певною схемою. Складається акт 
перевірки наявності та стану межових знаків, що фіксують межі населених пунктів.  
Польові обстеження включають в себе пошук, детектування і розпізнавання 
поворотних точок і меж землекористування. При цьому можливі візуальні та 
інструментальні обстеження, опитування землевласників (землевласників).  
Відновлення втрачених знаків здійснюється шляхом приведення їх у вигляд 
при наявності якісних матеріалів для вимірювань, в прив'язці до точок геодезичної 
мережі або на підставі наявних матеріалів і документів.  
Під час польових досліджень точки повороту меж ділянки тимчасово 
фіксуються для створення загального вигляду ділянки. 
Подальше виконання робіт може здійснюватися в різних варіаціях: 
 якщо у вас є план в масштабі 1:2000 або менше, тимчасово фіксовані точки 
повороту кордону наносяться на план з використанням таких вимірювань, як 
точки вимірювання полігону (завжди) і характерні точки рельєфу. Відповідно 
до цих даних, точки повороту кордону наносяться на план; 
 якщо план потребує коригування, в робочій зоні прокладаються теодолітні 
проходи, з'єднані з геодезичною мережею або точками планованої 
підтримки. З точок цього курсу беруться необхідні елементи обстановки і 
визначаються поворотні точки кордону землекористування. Відповідно до 
цих даних граничні точки і елементи місцевості наносяться на план 
інвентаризації робіт; 
 при наявності матеріалів аерофотозйомки поворотна точка кордону 
землекористування наноситься на план інвентаризації робіт безпосередньо з 
зашифрованого зображення; 
 якщо на аерофотознімку і кадастровому плані немає загальних контурних 
точок, якщо можливо точно нанести точку повороту кордону на кадастровий 
план, визначається масштаб аерофотознімку в зоні землекористування, і в 
залежності від певного масштабу і вимірювань на аерофотознімку 
визначається поворотний момент нанесений на план інвентаризації. 
       У всіх випадках необхідно скорегувати межі кварталів, масивів і підрайонів для 
подальшого аналітичного визначення площі. Всі геодезичні роботи по земельно-
кадастрової інвентаризації земельних ділянок проводяться відповідно до 
інструкцій з проведення топографічної зйомки в масштабі 1:5000, 1:2000, 1:1000, 
1:500 (1982 г.) і згідно з вимогами будівельних норм і правил. 
 
3.2.1 Одержання вихідних даних для проведення інвентаризації земель 
 
          Розробка проектної документації об'єкта починається зі збору вихідних даних 
для проектування. Це складний і трудомісткий процес. Без належних знань і 
досвіду отримання повного пакету узгоджувальної документації для будівельного 
проекту може зайняти кілька місяців. 
         Першими матеріалами для проведення інвентаризації земель населених 
пунктів є графіки, Тексти, юридичні документи, матеріали попередньої 
інвентаризації, топографічні карти та плани масштабів 1:500-1:10000 для 
земельних ділянок, каталоги координат точок геодезичних мереж. 
           Вихідними даними для інвентаризації земель є наступні:  
 матеріали з Державного фонду документів із землеустрою;  
 інформація з Державного земельного кадастру в паперовому та 
електронному (цифровому) вигляді, у тому числі земельний кадастр; книги 
записів про право власності на землю та реєстрація державних актів на право 
постійного користування землею, договорів оренди землі; електронні 
документи, що містять інформацію про результати управління земельними 
ресурсами; 
 містобудівна документація, затверджена відповідно до процедур, 
встановлених законом; 
 картографічні матеріали, включаючи планування та ортофотографічне 
планування, виконуються на основі договорів позики (проект "Видача 
державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та 
розвиток кадастрової системи"); 
 інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно на об'єкти 
нерухомості; 
 копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку або 
підтверджує сплату земельного податку; 
 матеріал підготовлений на підставі результатів обстеження земельних 
ділянок на предмет їх якісного стану. 
При    проведенні   інвентаризації   земель    використовуються    матеріали  
аерофотознімків, лісовпорядкування, проекти створення територій та об'єктів 
природоохоронного фонду, схеми формування екомереж, програми в галузі 
формування, збереження та використання екомереж. 
           Насправді, найбільш важливими для використання в процесі інвентаризації 
земель є тільки дані про результати виконаних землевпорядних робіт в 
електронному вигляді. Водночас воно виконує роботи з ведення земельного 
кадастру та надає послуги на платній основі Державним агентством земельних 
ресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Про роботи та 
послуги з ведення земельного кадастру, надання інформації про земельні ресурси 
державним установам та місцевим автономним організаціям, юридичним особам". 
а фізичним особам, а також тим, хто задіяний у виконанні обов'язків органів 
державної влади та місцевого самоврядування, це надаватиметься безкоштовно.  
            Вихідними даними для проведення інвентаризації земель є:  
 матеріали з Державного фонду документації із землеустрою;  
 відомості з Державного земельного кадастру в паперовій та електронній 
(цифровій) формі, у тому числі Поземельної книги; книги записів реєстрації 
державних актів на право власності на землю та на право постійного 
користування землею, договорів оренди землі; електронних документів, що 
містять відомості про результати робіт із землеустрою;  
 містобудівна документація, затверджена в установленому законодавством 
порядку; 
 планово-картографічні матеріали, в тому числі ортофотоплани, складені за 
результатами виконання робіт відповідно до Угоди про позику (Проект 
«Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості 
та розвиток системи кадастру») між Україною та Міжнародним банком 
реконструкції та розвитку; 
 відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;  
 копії документів, які посвідчують речові права на земельну ділянку або 
підтверджують сплату земельного податку;  
 матеріали, підготовлені за результатами обстеження земельних ділянок щодо 
їх якісного стану.  
Під  час  проведення  інвентаризації   земель   використовуються    матеріали  
аерофотозйомки, лісовпорядкування, проекти створення територій та об’єктів 
природно-заповідного фонду, схеми формування екомережі, програми у сфері 
формування, збереження та використання екомережі. 
         Фактично, найбільш значимими для застосування у процесі інвентаризації 
земель є лише дані результатів виконаних робіт із землеустрою в електронному 
вигляді. При цьому слід відмітити, що, відповідно до пункту 3 Порядку виконання 
земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними 
органами земельних ресурсів, що затверджене постановою Кабінету Міністрів 
України від 01.11.2000 № 1619, в розвиток якого прийнято наказ Держкомзему 
України, Мінфіну України, Мінекономіки від 15.06.2001 № 97/298/124 «Про 
затвердження Розмірів оплати земельно- кадастрових робіт та послуг», інформація 
стосовно земельних ресурсів органам державної влади та органам місцевого 
самоврядування, а також юридичним і фізичним особам у разі залучення їх до 
виконання завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування 
надається безоплатно. 
 
3.3. Основні аспекти інвентаризації земель лісогосподарського 
призначення 
 
       Ефективне функціонування кадастру земель лісогосподарського 
призначення на основі поєднання робіт із землеустрою і лісовпорядкування 
надасть можливість правильного формування взаємозв’язків та обміну 
інформацією між Держгеокадастром України та Держлісагентством України. 
       Важливим джерелом отримання інформації щодо планування, моніторингу 
та контролю за використанням та охороною лісових земель є проведення 
інвентаризації земель. Інвентаризації земель передбачає встановлення місце 
розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, 
виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально 
або не за цільовим призначенням, встановлення кількісних та якісних 
характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного 
кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною 
земель і прийняття на їх основі ефективних управлінських рішень органами 
виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Проведення 
інвентаризації земель забезпечить найефективніше використання земель 
лісогосподарського призначення.      
        Інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця 
розташування об’єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, 
виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально 
або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих 
сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та 
якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного 
кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною 
земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади 
та органами місцевого самоврядування. 
             З прийняттям Закону України «Про Державний земельний кадастр» постала 
нагальна потреба у формуванні єдиної державної геоінформаційної системи 
відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх 
цільового призначення, обмежень у їх використанні, а також даних про кількісну і 
якісну характеристику земель, оцінку земель, про розподіл земельних ділянок між 
власниками і користувачами. Отримання цієї інформації є можливим через 
проведення інвентаризації земель. Підставою для проведення робіт з інвентаризації 
земель є рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого 
самоврядування щодо виконання відповідних робіт, договори, укладені між 
юридичними чи фізичними особами та розробниками документації із землеустрою, 
судові рішення.  
         Замовниками технічної документації можуть бути органи виконавчої влади чи 
органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі. 
Виконавцями технічної документації — юридичні особи, що володіють необхідним 
технічним і технологічним забезпеченням, та у складі яких працює за основним 
місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є 
відповідальними за якість робіт із землеустрою; або фізичні особи-підприємці, які 
володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є 
сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт 
із землеустрою. 
       Технічне завдання на проведення робіт з інвентаризації земель видається 
замовником та погоджується виконавцем і включає: підставу для проведення робіт, 
мету робіт, коротку характеристику об'єкта, вихідні дані для проведення робіт, 
вимоги до розроблення технічної документації, очікувані результати та порядок 
реалізації робіт, матеріали, які подаються після закінчення робіт, порядок здачі 
технічної документації. 
           Вихідні дані надаються виконавцю замовником робіт у термін, визначений 
договором та включають:  
 матеріали з Державного фонду документації із землеустрою;  
 відомості з Державного земельного кадастру в паперовій та електронній 
формі, у тому числі з Поземельної книги;  
 книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на 
право постійного користування землею, договорів оренди землі;  
 файлів обміну даними про результати робіт із землеустрою;  
 містобудівну документацію, затверджену в установленому законодавством 
порядку;  
 планово-картографічні матеріали, в тому числі ортофотоплани;  
 відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх 
обмежень;  
 копії документів, що посвідчують право на земельну ділянку або 
підтверджують сплату земельного податку;  
 матеріали щодо якісного стану земельних ділянок. 
 Під час виконання робіт з інвентаризації земель ліогосподарського призначення  
на території Ротмістрівської ОТГ було використано актуальні офіційні данні 
Державного земельного кадастру (ст. 20 Закону України «Про Державний 
земельний кадастр»), а саме:  
а) згідно статей 14 та 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр»: 
- відомості про обмеження у використанні земель – наявні; 
б) згідно статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр»:  
- «відомості про кадастрові номери суміжних земельних ділянок – наявні; 
 - місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру – наявне на 
оглядовій карті; 
- цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в 
межах певної категорії земель) - наявне; 
- склад контурів будівель і споруд, їх назв – відсутні; 
- відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників 
(користувачів), зареєстровані речові права відповідно до даних Державного 
реєстру речових прав на нерухоме майно - відсутні. 
        
3.4. Виконання топографо-геодезичних робіт 
 
Достовірність інвентаризації земель у значній мірі залежить від повноти та 
якості виконання топографо-геодезичних робіт, які є складовою землевпорядних 
робіт і виконуються у польових та камеральних умовах.   
Топографо-геодезичні роботи виконуються в єдиній державній системі 
координат або похідній від неї з метою визначення або уточнення меж земельних 
ділянок, обмежень (обтяжень) у їх використанні та угідь, які потребують уточнення 
або за якими неможливо визначити такі межі під час виконання підготовчих робіт.  
Під час виконання топографо-геодезичних робіт також здійснюється 
обстеження земельних ділянок на наявність та/або відсутність електромереж 
напругою 0,4 кВ і більше, магістральних трубопроводів та інших об'єктів, для яких 
створюються охоронні, захисні та інші зони з особливими умовами користування.  
        Для визначення місця розташування об’єкту землеустрою, його меж та 
розмірів, встановлення режимоутворюючих об’єктів та зон дії обмежень були 
проведені польові топографо-геодезичні роботи.  
        При здійсненні робіт із землеустрою були використанні данні Державного 
картографо-геодезичного фонду, а саме Каталоги координат і висот геодезичних 
пунктів 1-4 класів у Державній геодезичній референцній системі координат УСК-
2000 (МСК 71) (виписка адміністратора банку геодезичних даних Науково-
дослідного інститут геодезії та картографії від 12.05.2021 № K1346 на 50 пунктів). 
 В якості координатної основи при виконанні топографо-геодезичних робіт 
було використано послуги компанії System Solutions. Точки встановлення базових 
станцій мережі мають жорсткі зв’язки з координатами пунктів Державної 
геодезичної мережі. Використана GNSS - мережа сертифікована в установленому 
порядку. Перед початком робіт з постачальником послуг RTK-мережі, компанією 
System Solutions, був укладений договір. 
Топографо-геодезичні роботи виконані в єдиній Державній геодезичній 
референційній системі координат УСК-2000 ( постанова Кабінету Міністрів 
України «Деякі питання застосування геодезичної системи координат» від 
22.09.2004 р. № 1259.). Використання даної системи координат є обов’язком в силу 
наказу Мінагрополітики № 509 від 02.12.2016 «Про затвердження Порядку 
використання Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000 
при здійсненні робіт із землеустрою». Також обов’язковість її використання для 
землевпорядних робіт визначена наказом Укргеодезкартографії від 14.04.2011 № 
23. 
Приймач GNSS Galaxy G1S № S82576117216359, яким виконувались 
вимірювання, сертифікований в установленому порядку. В результаті 
спостережень отримано максимальне значення СКП = 0,042, що задовольняє 
вимогам точності землевпорядного проекту.  
Результати GNSS-зйомки наведено в матеріалах геодезичних вишукувань. 
Детальні відомості щодо результатів та точності виконання геодезичних робіт і 
кадастрової зйомки наведено в звіті по виконанню GNSS-зйомки в додатках. 
          Весь комплекс робіт виконано відповідно до вимог «Інструкції з 
топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-
2.04.-02.98)», затвердженої ГУКК від 09.04.98 р. №56 та зареєстрованої Мінюстом 
України від 23.06.1998р. №393/2833. 
 
3.5. Опис та обґрунтування проєктного рішення 
        
       Матеріали геодезичних вимірів оброблені під час камеральних робіт. 
Результати кадастрової зйомки нанесено на планово-картографічний матеріал, 
представлений в переліку графічних матеріалів кваліфікаційної роботи. 
      Визначено, обстежувальні земельні ділянки віднесені до якої категорії 
земель, за яким цільовим призначення використовують, який вид угідь 
сформований в межах об’єкту землеустрою. Визначено наявність інженерних 
комунікацій, їх охоронних зон, зон обмежень на об’єктах землеустрою, тощо. 
Площі земельних ділянок обчислені з точністю до одного квадратного метра, 
представлено чотири знаки після коми.  
        Використовуючи інформацію, надану замовником, Головним управлінням 
Держгеокадастру у Черкаській області та використовуючи результати обробки 
польового вимірювання, виготовлено електронний варіант документації і 
виготовлено електронні документи (XML) для формування земельної ділянки 
в НКС, для подальшого присвоєння їм кадастрових номерів для внесення даних 
до автоматизованої системи Державного земельного кадастру. 
         Обробку результатів кадастрової зйомки і складання технічної 
документації виконано на персональному комп’ютері з допомогою 
ліцензійного програмного забезпечення «Digitals». Всі розрахунки 
проводилися в системі координат УСК-2000 та місцевій системі координат 
МСК-71. 
          Роботи з державної інвентаризації земель державної власності  
виконувались у відповідності до вимог статей 35, 57 ЗУ «Про землеустрій» [5].  
         Згідно [5] «Технічна документація із землеустрою щодо державної 
інвентаризації земель включає: 
 пояснювальна записка; 
 матеріали топографо-геодезичного вишукування [5];  
 пропозиції щодо узгодження даних, отриманих у результаті проведення 
інвентаризації земель, з інформацією, що міститься у документах, що 
посвідчують право на земельну ділянку, та Державному земельному кадастрі 
[5];  
 робочий і зведений інвентаризаційні плани у відповідності до п.13, п.22, 
«Порядку ведення Державного земельного кадастру» затвердженого 
постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 не 
складається у разі державної інвентаризації земель;  
 переліки земельних ділянок у розрізі за категоріями земель та угіддями, 
наданих у власність (користування) з кадастровими номерами, наданих у 
власність (користування) без кадастрових номерів, не наданих у власність чи 
користування, що використовуються без документів, що посвідчують право 
на них, що використовуються не за цільовим призначенням, невитребуваних 
земельних часток (паїв), від умерлої спадщини [5]; 
 відомості про обчислення площ земельних ділянок;  
 кадастровий план земельної ділянки;  
 перелік обмежень та обтяжень, сервітутів щодо використання земельних 
ділянок [5].       
 Ці матеріали представлені в графічній частині даної кваліфікаційної роботи  
та в додатках.    
         Згідно з додатком 6 Постанови КМУ від 17.10.2012 року № 1051 «Порядку  
ведення Державного земельного кадастру» [14] та Постанови КМУ № 821 від 
28.07.2021 р. «Про зміни, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України» [15], 
об’єкти землеустрою - земельні ділянки частково перебувають в межах дії 
обмежень та обтяжень (Таблиця 3.5). 
Таблиця 3.5 
Інформація про наявні в межах об’єкту землеустрою обмеження у 
використанні земель 
№ Код згідно Площа, 
Назва обмеження Підстава встановлення 
зем/діл. класифікатора га 
Охоронна зона навколо Постанова «Про затвердження 
2 (вздовж) об’єкта 01.05 0,3776 правил охорони електричних 
енергетичної системи мереж» від 04.03.1997р. №209 
Земельний кодекс України, 
Водний кодекс України, 
постанови Кабінету Міністрів 
України від 13.05.96 № 502 
Прибережна захисна "Про затвердження Порядку 
смуга вздовж річок, користування землями водного 
4 05.02 2,7543 
навколо водойм та на фонду", від 14.04.97 № 347 
островах "Про затвердження Порядку 
складання паспортів річок і 
Порядку установлення 
берегових смуг водних шляхів 
та користування ними" 
 
Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів 
України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних 
відносин» [10] від 28.04.2021 року за №1423-ІХ, «погодження документація із 
землеустрою щодо інвентаризації земель не потребує» [10]. Технічна документація 
із землеустрою щодо інвентаризації земель затверджується: власником земельних 
ділянок, якщо земельна ділянка перебуває в приватній власності; щодо земельних 
ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, органом 
місцевого самоврядування, якщо земельна ділянка перебуває в державній чи 
комунальній формі власності. Цю норму регулює ст. 122 ЗКУ. 
 
 
IV. ОХОРОНА ПРАЦІ І ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ 
 
4.1. Основні законодавчі акти з охорони праці та обов’язки  роботодавців і 
працівників 
 
 Головним принципом державної політики в галузі охорони праці є пріоритет 
життя і здоров’я працюючих по відношенню до результатів виробничої діяльності 
підприємства, установи, організації. Положення статті 4 Закону України «Про 
охорону праці» [8], що проголошує цей принцип, не є загальним політичним 
гаслом, хоча правильне розставлення пріоритетів, визначення людини та її 
інтересів центром уваги всіх державних інститутів само по собі має велике 
значення.  
У Законі України «Про охорону праці» встановлюється пріоритет життя та 
здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності 
підприємства, тобто дотримання вимог нормативних актів про охорону праці, щоб 
працівник під час виконання роботи не отримував травм, не зазнавав погіршення 
стану здоров'я, професійних захворювань або зменшення працездатності, і лише 
потім звертається увага на результати виробничої діяльності підприємства. 
Конституція України гарантує піклування про поліпшення умов з охорони 
праці, закріплює за громадянами України право на охорону здоров'я. У Конституції 
України відмічається, що кожен має право на працю, а також має право на належні, 
безпечні й здорові умови праці. Використання праці жінок, неповнолітніх на 
небезпечних для їхнього здоров'я роботах, забороняється (Ст.43) [1]. 
    Створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві покладається 
на власника, який не може вимагати від працівника виконання роботи, 
небезпечної для нього або людей, що його оточують. Працівник також повинен 
неухильно дотримуватися вимог безпеки праці, що є запорукою попередження 
більшості аварій та нещасних випадків на виробництві. 
 
 
4.2. Техніка безпеки на виробництві 
 
У сучасних умовах нестабільності виробництва, спрацьованості основних 
фондів поряд із забезпеченням безпечного стану устаткування та виробничого 
середовища особлива увага з боку керівництва підприємства та його підрозділів 
повинна приділятися підвищенню надійності людського фактора. Слід не лише 
підносити якість навчання та інструктажу персоналу з питань охорони праці, а й 
проводити повсякденну виховну роботу щодо формування у працівників 
усвідомлення необхідності безпеки в усіх їхніх діях. Людина повинна навчитися 
постійно оцінювати кожний свій крок, кожну дію з погляду безпеки для себе та 
інших. 
Працівники під час прийняття на роботу та періодично повинні проходити на 
підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної 
допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при 
виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих. 
Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці на підприємстві 
визначає глава 6 Типового положення про порядок проведення навчання і 
перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом 
Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15.  
Інструктажі залежно від характеру та часу проведення поділяються на види: 
 вступний; 
 первинний; 
 повторний; 
 позаплановий; 
 цільовий. 
Вступний інструктаж 
Проводиться: 
 з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову 
роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади; 
 з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і 
беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші 
роботи для підприємства; 
 з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження 
трудового або професійного навчання; 
 з екскурсантами у разі екскурсії на підприємство. 
Первинний інструктаж 
Проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з 
працівником: 
 новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство або до 
фізичної особи, яка використовує найману працю; 
 який переводиться з одного структурного підрозділу підприємства до 
іншого; 
 який виконуватиме нову для нього роботу; 
 відрядженим працівником іншого підприємства, який бере 
безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві. 
Первинний інструктаж проводиться з учнями, курсантами, слухачами та 
студентами навчальних закладів: 
 до початку трудового або професійного навчання; 
 перед виконанням кожного навчального завдання, пов’язаного з 
використанням обладнання. 
 Повторний інструктаж 
Проводиться на робочому місці індивідуально з окремим працівником  
або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом 
переліку питань первинного інструктажу. 
         Повторний інструктаж проводиться в терміни, визначені нормативно-
правовими актами з охорони праці, які діють у галузі, або роботодавцем (фізичною 
особою, яка використовує найману працю) з урахуванням конкретних умов праці, 
але не рідше: 
 на роботах з підвищеною небезпекою — 1 раз на 3 місяці; 
 для решти робіт — 1 раз на 6 місяців. 
Позаплановий інструктаж 
         Проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці: 
 при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів 
з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них; 
 при зміні технологічного процесу, або модернізації устаткування, 
приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, 
що впливають на стан охорони праці; 
 при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з 
охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо; 
 при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів 
— для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт — понад 60 днів. 
Цільовий інструктаж 
Проводиться з працівниками: 
 при ліквідації аварії або стихійного лиха; 
 при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформлюються 
наряд-допуск, наказ або розпорядження. 
          Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або 
з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно 
від виду робіт, що виконуватимуться. 
          Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить 
безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або 
фізична особа, яка використовує найману працю. 
         Ці інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування 
або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок 
безпечних методів праці, особою, яка проводила інструктаж. 
   Застосування досягнень науки і техніки в промисловості, виробництві, за 
рахунок механізації, електрофікації та автоматизації виробничих процесів, 
застосування програмних пристроїв, рахунково-вирішуючих і електронно-
обчислювальних машин, автоматизованих систем управління (АСУ) змінюють 
умови і характер праці людини. Все це незворотньо тягне за собою комплекс 
проблем у взаємовідносинах людини й техніки. 
Більшість нормативів щодо умов праці офісних працівників встановлено на 
рівні державних стандартів. Основними з них є: 
• Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 
2.3.6.037-99, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря 
України від 01.12.99 р. № 37; 
• Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 
3.3.6.039-99, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря 
України від 01.12.99 р. № 39; 
• Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 
3.3.6.042-99, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря 
України від 01.12.99 р. № 42; 
• Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними 
терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007-98, 
затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 
10.12.98 р. № 7; 
• Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних 
машин, затверджені наказом Держгірпромнагляду від 26.03.2010 р. № 65 (далі – 
Правила № 65); 
• Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці 
працівників, затверджені наказом МНС від 25.01.2012 р. № 67. 
  В даній кваліфікаційній роботі щодо умов праці на виробництві розглядається 
ФОП Калініченко Л.І. Вона є сертифікованим інженером-землевпорядником. 
Даний підприємець може виконувати обстежувальні, вишукувальні роботи у 
землеустрої, топографо-геодезичні зйомки, формування різного виду 
землевпорядних документацій. Виконання професійних завдань інженером-
землевпорядником вимагає не лише глибоких знань, але й високої професійності 
та сумління, компетентності та надійності.  
  Види діяльності даного підприємця передбачають виконання як польових 
робіт (різні види зйомок) так і камеральних (робота в офісі). Офіс ФОП Калініченко 
Л.І. знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 144. Це приміщення 
орендується і розташоване на першому поверсі трьохповерхової  адміністративної 
будівлі в центральній частині міста.  Кімната має прямокутну форму, її площа 22,00 
м2.  Стіни оздоблені шпалерами в бежевих тонах, стеля білого кольору з 
вбудованими люмінісцентними лампами. Вікно великого розміру, тому денне 
світло в повній мірі забезпечує освітлення приміщення в світлий час доби. Для 
захисту від надмірних сонячних променів на вікні встановлено жалюзі. 
Кондиціонер використовується для підтримки комфортної температури в літні 
спекотні місяці. Підлога вкрита лінолеумом з неслизькою поверхнею, що запобігає 
травмуванню. В кабінеті знаходяться три спеціальних комп’ютерних столи, на яких 
розташовані комп’ютери та техніка для друку і сканування документації,  офісні 
крісла. Також в кабінеті є шафа і стилажі для зберігання геодезичних приладів та 
землевпорядної документації.  В приміщенні є аптечки першої медичної допомоги 
і вогнегасники, які знаходяться у вільному доступі. 
   Робоче місце – це місце постійного або періодичного перебування 
працюючого під час здійснення виробничого процесу. Організація робочого місця 
полягає у виборі робочої пози, визначенні робочих зон, розміщенні органів 
управління, інструментів тощо. Частина простору робочого місця, в якому 
здійснюються трудові процеси, може бути розділена на зони. Робоча поза буде 
найменш втомлюючою тоді, коли вона організована правильно, тобто відповідає 
оптимальному полю зору робітника (робоча зона обмежується дугами, які може 
описати рука під час виконання виробничих операцій).   
Робочі місця, згідно з п. 4.3 ДСанПіН 3.3.2.007-98, слід розташовувати відносно 
світлових прорізів так, щоб природне світло падало переважно з лівого боку. 
Конструкція робочого місця користувача персонального комп’ютера має 
забезпечити підтримання оптимальної робочої пози офісного працівника. 
Конструкція робочого столу має відповідати сучасним вимогам ергономіки і 
забезпечувати оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного 
обладнання (дисплея, клавіатури, принтера) і документів. 
Правилами встановлюються висота робочої поверхні робочого столу, 
параметри ширини і глибини для робочих столів, які мають забезпечувати 
можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля. 
Відповідно до п. 4.8 ДСанПіН 3.3.2.007-98 робочий стілець має бути підйомно-
поворотним, регульованим за висотою, з кутом нахилу сидіння та спинки, від 
спинки до переднього краю сидіння поверхня сидіння має бути плоскою, передній 
край — заокругленим. Регулювання за кожним із параметрів має здійснюватися 
незалежно, легко і надійно фіксуватися. 
Поверхня сидіння і спинки стільця має бути напівм’якою з нековзним, 
повітронепроникним покриттям, що легко чиститься і не електризується (п. 4.12 
ДСанПіН 3.3.2.007-98). 
Робочий стіл для ПК, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг, 
вимоги до її розмірів та конструкції також прописані в правилах. Застосування 
підставки для ніг тими, у кого ноги не дістають до підлоги, є обов’язковим. 
Приміщення можуть обладнуватись шафами для зберігання документів, 
магнітних дисків, полицями, стелажами, тумбами тощо з урахуванням вимог до 
площі приміщень. 
Поверхня підлоги має бути рівною, неслизькою, з антистатичними 
властивостями. Забороняється для оздоблення інтер’єру приміщень з 
персональними комп’ютерами застосовувати полімерні матеріали (деревинно-
стружкові плити, шпалери, що миються, рулонні синтетичні матеріали, шаруватий 
паперовий пластик тощо), що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини. 
 Щодня перед початком роботи необхідно очищати монітор від пилу та інших 
забруднень. Після закінчення роботи персональний комп’ютер і периферійні 
пристрої повинні бути відключені від електричної мережі. У разі виникнення 
аварійної ситуації необхідно негайно відключити персональний комп’ютер і 
периферійні пристрої від електричної мережі. 
Персональні комп’ютери, периферійні пристрої повинні підключатися до 
електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з’єднань і 
електророзеток заводського виготовлення. Штепсельні з’єднання та 
електророзетки, окрім контактів фазового та нульового робочого провідників, 
повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного 
провідника. Конструкція їх має бути такою, щоб приєднання нульового захисного 
провідника відбувалося раніше, ніж приєднання фазового та нульового робочого 
провідників. Порядок роз’єднання при відключенні має бути зворотним. Необхідно 
унеможливити з’єднання контактів фазових провідників з контактами нульового 
захисного провідника. Неприпустимим є підключення комп’ютерів, периферійних 
пристроїв до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі — з 
використанням перехідних пристроїв. 
Є  неприпустимими: 
 експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила 
захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; 
 застосування саморобних подовжувачів, застосування для опалення 
приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального 
обладнання або ламп розжарювання; 
 користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та 
з’єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а 
також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання; 
 використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають 
вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів. 
Вимоги до вентиляції, опалення, кондиціонування, мікроклімату 
Приміщення для роботи з персональними комп’ютерами мають бути обладнані 
системами опалення, кондиціонування повітря, або припливно-витяжною 
вентиляцією. У приміщеннях на робочих місцях мають забезпечуватись 
оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної вологості та 
рухливості повітря відповідно до норм та правил, а також ДБН В.2.5-67:2013 
«Опалення, вентиляція та кондиціонування», затверджених наказом Мінрегіону від 
25.01.2013 р. № 24. 
Відповідно до санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 
3.3.6.042-99 в офісних приміщеннях температура повітря повинна становити 22–
25°С, відносна вологість повітря — 40–60%, швидкість руху повітря — не більше 
0,1 м/с. 
Під час перевищення припустимих значень робочий день співробітників 
повинен бути скорочений мінімум на 10%. 
Для підтримки допустимих значень мікроклімату та концентрації позитивних і 
негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження та/або 
штучної іонізації, кондиціювання повітря. В Україні відсутні затверджені на 
законодавчому рівні гранично допустимі норми вмісту вуглекислого газу в повітрі 
для житлових, офісних та громадських споруд. Проте, враховуючи його вплив на 
працівників, а саме суттєве зниження їх працездатності, роботодавцям варто 
приділяти цьому питанню увагу та вживати заходи профілактики. 
Вимоги до освітлення 
Як відомо, тривала робота за комп’ютером та з документами при недостатньому 
рівні освітленості може призвести до значного перенапруження зору, тому вимоги 
до освітлення є досить важливими. 
Додатково, окрім вже перелічених документів, вимоги до освітлення 
встановлено ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення», затвердженими 
наказом Мінрегіону від 15.05.2006 р. № 168. 
Як вже зазначалося, відносно вікон робоче місце необхідно організовувати так, 
щоб природне світло було з лівого боку (п. 4.3 ДСанПіН 3.3.2.007-98). Робоче місце 
необхідно розміщувати таким чином, щоб уникнути попадання прямого світла в 
очі. Для забезпечення захисту і досягнення нормованих рівнів комп’ютерних 
випромінювань необхідне застосування приекранних фільтрів, локальних 
світлофільтрів (засобів індивідуального захисту очей) та інших засобів захисту, що 
пройшли випробування в акредитованих лабораторіях і мають щорічний 
гігієнічний сертифікат (п. 4.19 ДСанПіН 3.3.2.007-98). 
Штучне освітлення приміщення має здійснюватись системою загального 
рівномірного освітлення (п. 3.2.2 ДСанПіН 3.3.2.007-98). У приміщеннях при 
переважній роботі з документами допускається використання системи 
комбінованого освітлення, тобто встановлення світильників місцевого освітлення 
додатково до загального. 
Для забезпечення нормованих значень освітленості у приміщеннях відповідно 
до п. 3.2.15 ДСанПіН 3.3.2.007-98 необхідно мити вікна і світильники не рідше 
2 разів на рік, а також своєчасно замінювати лампи, що перегоріли. 
Вимоги до рівнів шуму та вібрації (рівні звукового тиску та норми вібрації) 
Рівні шуму та вібрації на робочих місцях осіб, що працюють з ПК, визначаються 
відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98. 
Для забезпечення дотримання допустимих рівнів шуму на робочих місцях 
застосовуються засоби звукопоглинання, вибір яких обґрунтовується спеціальними 
інженерно-акустичними розрахунками (п. 3.3.3 ДСанПіН 3.3.2.007-98). 
Перелік організаційно-технічних заходів щодо обмеження несприятливого 
впливу шуму та вібрації на працюючих наведено в ДСН 2.3.6.037-99 та ДСН 
3.3.6.039-99, серед яких зменшення шуму та вібрації на шляху розповсюдження 
засобами ізоляції та поглинання, наприклад, за рахунок використання гумових, 
поролонових, інших шумо- чи вібропоглинаючих матеріалів, або інших матеріалів 
аналогічного призначення, що дозволені для оздоблення приміщень органами 
державного санітарно-епідеміологічного нагляду. 
Допустимі параметри неіонізуючого електромагнітного випромінювання 
Вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, 
електростатичних та магнітних полів встановлюються відповідно до ДСанПіН 
3.3.2.007-98, а також Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від 
шкідливого впливу електромагнітних полів, затверджених наказом 
Міненергетики від 05.02.2014 р. № 99, ДСанПіН 3.3.6.096-2002. 
Значення напруженості електростатичного поля на робочих місцях (як у зоні 
екрана дисплея, так і на поверхнях обладнання, клавіатури, друкувального 
пристрою) мають не перевищувати гранично допустимих відповідно до 
встановлених норм. 
Заземлені конструкції, що знаходяться у приміщеннях (батареї опалення, 
водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном тощо), мають бути 
надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.  
При організації праці, що пов’язана з використанням персональних 
комп’ютерів, для збереження здоров’я працюючих, запобігання професійним 
захворювання і підтримки працездатності слід передбачити регламентовані 
перерви для відпочинку. Режими праці і відпочинку мають передбачати додаткові 
нетривалі перерви в періоди, що передують появі об’єктивних і суб’єктивних ознак 
стомлення і зниження працездатності. За основну роботу з персональним 
комп’ютером слід вважати таку, що займає не менше 50% часу впродовж робочої 
зміни. 
Відповідно до п. 5.3 ДСанПіН 3.3.2.007-98 протягом дня мають передбачатися: 
 перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви); 
 перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами); 
 додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням 
особливостей трудової діяльності. 
Основні вимоги вищеперелічених нормативних актів при організації офісного 
приміщення ФОП Калініченко Л.І. виконано. На мою думку, для підвищення 
комфорту працівників було б доцільним організувати в сусідньому кабінеті зону 
відпочинку. Для цього поставити невеличкий диван та встановити кавовий апарат 
і мікрохвильовку, щоб була можливість попити каву чи «щось перекусити» під час 
перерви.  
 
4.3. Загальні вимоги до організації і безпечного ведення польових робіт 
 
Усі види польових, землевпорядних, топографо-геодезичних робіт виконуються 
в суворій відповідності до затверджених інструкцій, положень, технічних проєктів.  
До виконання топографо-геодезичних робіт допускаються тільки особи, які 
мають спеціальну технічну підготовку, пройшли навчання щодо безпечних методів 
роботи, склали перевірочні іспити й отримали спеціальне посвідчення на право 
проведення робіт. 
З робітниками, зарахованими на роботу до експедиції, і зі студентами вищих і 
середніх навчальних закладів, що прибули для проходження виробничої практики, 
проводиться вступний інструктаж про майбутні умови роботи і правила 
внутрішнього трудового розпорядку. 
   Польові підрозділи повинні бути забезпечені повним комплектом справних 
інструментів, інвентарем, устаткуванням, запобіжними, рятувальними, захисними 
засобами і пристосуваннями залежно від роботи, яка виконується, фізико-
географічних умов місцевості і відповідно до табельного  забезпечення, іншим 
спецодягом за встановленими нормами і медичними аптечками. Різальні 
інструменти (пилки, сокири, лопати, бур) під час пересування повинні знаходитися 
в чохлах, мати спеціальні захисні пристосування. Інструменти і захисні 
пристосування закріплюються персонально за кожним робітником на весь 
польовий сезон. 
  Забороняється допускати до роботи, переходу, переїзду осіб, що знаходяться в 
стані сп'яніння. Захворілим повинна бути надана перша допомога і вжиті заходи до 
їх евакуації. 
До початку виконання польових топографо-геодезичних робіт у містах, 
населених пунктах, на територіях промислових об'єктів і ділянках спеціального 
призначення необхідно через місцеві органи комунального господарства і 
відповідні установи промислових об'єктів і ділянок спеціального призначення 
установити схеми розміщення і глибини залягання мереж інженерних комунікацій 
(кабелів електромереж, телефонів, радіо, трубопроводів газу, каналізації, води й 
ін.). Це необхідно для того, щоб вибрати місця, де можливо безпечно закладати в 
ґрунт центри геодезичних знаків, репера, забивати штирі для закріплення станцій 
теодолітних ходів та інше. 
Проведення топографо-геодезичних робіт на вулицях і площах з інтенсивним 
рухом транспорту узгоджується з відділами регулювання вуличного руху. Роботи 
на територіях спеціального призначення (артилерійські полігони, стрільбища, 
аеродроми, електростанції, заводські території) проводяться тільки після 
одержання дозволу і вказівок щодо безпечного проведення цих робіт від органів, 
що відають даними територіями. Із їх дозволу проводиться закладка центрів, марок, 
реперів, спорудження зовнішніх геодезичних знаків на територіях міст, заводів, 
складів. Буравлення, копка, будівля знаків ведуться з дотриманням діючих правил. 
Переходити з інструментами з однієї стоянки на іншу доцільно біля самого краю 
тротуару назустріч транспорту, з таким же розрахунком треба прокладати 
інструментальні ходи. Забороняється носити на плечах рейки, вишки, розгорнуті 
штативи.  
Під час перерв у роботі знаходитися на проїзній частині вулиць і доріг і 
залишати на них інструменти забороняється.  
Площадки спостерігачів на геодезичних знаках, установлених на дахах 
будинків, ліси і тимчасові настили, що влаштовуються для підйому геодезичних 
інструментів на час кутових і лінійних вимірів на висоту більше 1 м від рівня землі, 
повинні бути міцними, стійкими й обгородженими перилами висотою не менше 1 
м.  
Забороняється: 
 одночасне проведення геодезичних робіт на двох чи більше вертикальних 
ярусах або у тих же умовах одночасне проведення геодезичних і інших, 
наприклад, будівельних робіт без касок і захисних огороджень;  
 проводити роботи в смузі відчуження високовольтних ліній електропередач, 
електропідстанцій, на антенних полях без узгодження з відповідними 
організаціями;  
 робити вимір висоти, підвіски проводів, ліній електропередач безпосереднім 
виміром за допомогою рулетки, рейки, тичин, вішок і інших предметів, а 
визначати її слід аналітично;  
 піднімати рейки, вішки й інші предмети до проводів ліній електропередач, до 
контактної мережі залізничних і трамвайних ліній на відстань ближче ніж 2 
м; 
 залишати на проїзній частині і тротуарах не забиті у рівень з поверхнею землі 
штирі, труби й ін. Застосовувати штирі довше 15 см для закріплення крапок 
теодолітних ходів на заасфальтованій частині міста також забороняється. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ВИСНОВОК 
 
Земельні ресурси традиційно вважаються одним з найважливіших природних 
ресурсів, що відіграє ключову роль у житті людей та розвитку економіки будь-якої 
країни. Геопросторові дані та метадані сприяють прийняттю управлінських рішень 
зі сталого управління і захисту цінних природних ресурсів через вжиття заходів зі 
збереження біорізноманіття, ефективного планування землекористування, 
моніторингу та виконання нормативних актів, адаптації до зміни клімату й 
інформування громадськості. 
Для встановлення місця розташування земельних ділянок, їхніх меж, 
розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, 
використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, встановлення 
кількісних та якісних характеристик земель, потрібна докладна інформація про ці 
земельні ділянки. Таку інформацію отримують за рахунок постійного проведення 
інвентаризації земель, що істотно покращує ведення державного земельного 
кадастру та управління земельними ресурсами. 
Отже, інвентаризація земель є однією з найбільш істотних частин системи 
управління земельними ресурсами, що забезпечує інформаційну основу прийняття 
адекватних управлінських рішень у сфері регулювання земельних відносин, 
ефективного використання та охорони земель. Відставання темпів інвентаризації 
земель призводить до зниження ефективності всієї системи управління земельними 
ресурсами. Найбільшої уваги заслуговують питання нормативно-правового й 
науково-методичного забезпечення процедури і технології проведення 
інвентаризації земель. Питання інвентаризації земель повинні вирішуватися з 
погляду їхнього функціонального зв'язку із земельним кадастром і цілою системою 
управління земельними ресурсами. 
Якісна інвентаризація земель є основою для управління земельними 
ресурсами, адже постійний моніторинг земель дозволяє виявляти  зміни у 
земельній базі, що дає змогу повноцінно вести Державний земельний кадастр. 
       Інвентаризація лісів та лісових земель є надзвичайно актуальною, оскільки це 
збереження безцінних природних ресурсів. Інвентаризація земельних ділянок 
вкритих лісовою рослинністю лежить в основі збереження лісів, особливо від 
загроз їх вирубки та забудови. Також – це облік лісового фонду України, 
спрямований на отримання інформації щодо лісів для потреб планування, у тому 
числі стратегічного, ведення лісового господарства, державного лісового кадастру, 
моніторингу лісів. 
       Формування технічної документації із землеустрою щодо державної 
інвентаризації земель лісогосподарського призначення передбачає проведення 
аналізу законодавчої бази та Порядку проведення інвентаризації земель а також 
вивчення вихідної інформації про об’єкт інвентаризації. В своїй кваліфікаційній 
роботі я описав весь процес формування технічної документації щодо 
інвентаризації земель. 
       Перший розділ містить аналіз нормативно-правових актів України, які 
регулюють проведення інвентаризації земель та дав визначення земель 
лісогосподарського призначення. Другий розділ містить інформацію про 
природно-кліматичні умови та соціально-економічні відомості про Ротмістрівську 
ОТГ, також у ньому приведено характеристику земельних ділянок. Опис комплексу 
робіт, які виконуються при проведенні інвентаризації земель лісогосподарського 
призначення приведено у третьому розділі. У четвертому розділі виконано аналіз 
дотримання охорони праці та техніки безпеки на робочому місці та при виконанні 
геодезичних робіт в камеральних та польових умовах. 
        В ході виконання кваліфікаційної роботи, я розробив технічну документацію 
щодо державної інвентаризації земель лісогосподарського призначення державної 
власності загальною площею 19,0982 га  на території Ротмістрівської ОТГ 
Черкаського району Черкаської області.  
         Підставою для розробки даного виду документації із землеустрою,  є 
розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації. Згідно Закону 
України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо 
вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 
28.04.2021 року за № 1423-IX, погодження документація із землеустрою щодо 
інвентаризації земель не потребує, а затверджується органом уповноваженим 
розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених 
статтею 122 Земельного кодексу України. 
         Хочу зазначити, що проведення інвентаризації земель державної та 
комунальної власності сприятиме інвестиційній привабливості земель, що 
дозволить залучати додаткові кошти як вітчизняних так і іноземних інвесторів для 
розвитку економіки, а також сприятиме збільшенню доходів бюджетів усіх рівнів 
за рахунок зростання надходжень від плати за землю  в результаті актуалізації 
відомостей про суб’єкти земельних відносин та земельні ділянки, що підлягають 
оподаткуванню. 
         
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
1. Конституція України, Київ., 1996 р. 
2. Земельний кодекс України від 25.10. 2001 року №2768-III.  
3. Лісовий кодекс України, від 21.01.1994 р. 
4. Закон України  «Про Державний земельний кадастр»   від  7  липня  2011 р. 
№ 3613-VI. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text. 
5. Закон України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року № 858-IV. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n668. 
6. Постанова Кабінету Міністрів України про «Затвердження Порядку проведення 
інвентаризації земель» від 5 червня 2019 р. № 476, Київ. 
7. Закон України «Про природно-заповідний фонд України». 
8. Закон України «Про охорону праці»: від 14 жовтня 1992 року №2694-XII. 
URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text 
9. Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність : Закон України від 23 
грудня 1998 р. № 353-XIV URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text. 
10. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо 
вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» 
від 28.04.2021 року  № 1423-IX. 
11. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо 
створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану : 
Закон України від 24 березня 2022 р. № 2145-IX URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text. 
12. Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 
1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98). 
13. Деякі питання застосування геодезичної референцної системи 
координат: постанова від 22 вересня 2004 р. № 1259 URL: 
https://ips.ligazakon.net/document/view/kp041259?an=21. 
14. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку 
ведення Державного земельного кадастру» від 17 жовтня 2012 р. № 1051. 
15. Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких 
актів Кабінету Міністрів України" від 28.07.2021 р. № 821. 
16. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку 
проведення та оновлення пунктів Державної геодезичної мережі» від 19 листопада 
2014р., № 1467/26244. 
17.      Гиренко І. В. Науково-практичний коментар Земельного кодексу 
України. – Київ: Видавничий дім "Професіонал", 2019. – 804 с. 
18. М.М. Сакун, І.І. Дядько. Охорона праці в галузі : навч. посіб. Одеса: 
Центр Медіа, 2012. 76 с. 
19. Й.М. Дорош., О.С. Дорош. Формування обмежень та обтяжень у 
землекористуванні : навч. посіб. Херсон : Грінь Д. С., 2017. 650 с. 
20. Дорош О.С. Інвентаризація земель: методичні підходи до її проведення / О.С. 
Дорош // Агросвіт. – 2015. – № 11. – С. 24–30 
21. Лейба Л.В. Інвентаризація земель як один із чинників завершення 
земельної реформи в Україні / Л.В. Лейба // Сучасні науково-практичні проблеми 
екологічного, земельного та аграрного права: матеріали «круглого столу». 
22.  Мартин А.Г. Інвентаризація земель: як її здійснювати в сучасних умовах 
23. Пономаренко О.Г. Інвентаризація земель: обліково-контрольний 
аспект / О.Г. Пономаренко, Н.А. Канцедал // 
24.  Обмеження прав на землю : веб-сайт.  URL: https://wiki.legalaid.gov.ua  
25. Черкаська область / Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. URL: 
https://uk.wikipedia.org/ (дата відвідування: 12.04.2022) 
26. Охорона праці. Визначення поняття. Основні завдання: 
http://studies.in.ua/ru/bzhd-seminary/1044-ohorona-prac.html 
27. Види та порядок проведення інструктажів з охорони праці: веб-сайт. 
URL: http://vinfpo.org.ua
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
