ІНЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧНІ ВИШУКУВАННЯ ВОДНОГО ОБ'ЄКТУ (СТАРИЦІ) НА ТЕРИТОРІЇ СЕЛА ПІРНОВЕ ВИШГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ткаченко, Артем Андрійович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5392
Title:	ІНЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧНІ ВИШУКУВАННЯ ВОДНОГО ОБ'ЄКТУ (СТАРИЦІ) НА ТЕРИТОРІЇ СЕЛА ПІРНОВЕ ВИШГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Authors:	Радов, Станіслав Георгійович Ткаченко, Артем Андрійович
Keywords:	вишукування;топографо-геодезична зйомка;геоінформаційні технології;водний об'єкт
Issue Date:	15-Jun-2024
Abstract:	Об'єкт кваліфікаційної роботи - ділянка водного об'єкту (стариці) на території с. Пірнове Вишгородського району Київської області. Мета кваліфікаційної роботи - є розгляд технології інженерно-геодезичних вишукувань водного об'єкту на прикладі русла (стариці) річки Десна. Комплексна оцінка території виконується для забезпечення робіт, пов'язаних з поліпшенням технічного, екологічного та санітарного стану водного об'єкту. У вступі обгрунтована актуальність теми кваліфікаційної роботи, її мета та визначені завдання до виконання роботи. Перший розділ кваліфікаційної роботи містить аналіз нормативноправових актів щодо організації та проведення інженерних вишукувань водних об'єктів, визначення видів та етапів інженерно-геодезичних вишукувань. У другому розділі проаналізовано сучасні методи польових та камеральних топографо-геодезичних робіт, їх етапи розвитку, оптимальне обладнання для зйомок та сучасні методи польових та камеральних робіт. Про розвиток геоінформаційних технологій формування топографічних планів, етапи розвитку, сфери застосування та їх види описується в третьому розділі. У четвертому розділі наведені топографо-геодезичних робіт. техніко-економічні показники У п'ятому розділі виконано аналіз дотримання охорони праці та техніки безпеки при виконанні геодезичних робіт.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5392
Appears in Collections:	193 Геодезія та землеустрій (Геодезія та землеустрій)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
ilovepdf_merged.pdf Restricted Access		3.2 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text




ВСТУП 
 
В сучасних умовах організація інженерно-геодезичних вишукувань для 
покращення технічного, екологічного та санітарного стану водних об’єктів є 
актуальною тематикою. Підвищення техногенних навантажень та зміни в 
кліматичних умовах призводять до погіршення якості водних ресурсів та 
загроз для прилеглих територій. Проведення комплексних геодезичних 
вишукувань забезпечує об’єктивну інформацію про стан водного об’єкту для 
науково обґрунтованих рішень у сфері водогосподарських робіт. 
Прилегла  територія до ділянка водного об’єкту (стариці) на території с. 
Пірнове Вишгородського району Київської області має розгалужену мережу 
доріг з асфальтовим та щебеневим покриттям. Умови провадження робіт 
утруднені, місцями – стислі, та потребують встановлення пересувних 
вагончиків для тимчасових потреб робітників. 
Мета виконання інженерно-геодезичних вишукувань полягає в 
отриманні детальної інформації про стан водного об’єкту для геодезичного 
забезпечення робіт, пов’язаних з поліпшенням технічного, екологічного та 
санітарного стану водного з метою захисту від підтоплення та затоплення 
прилеглих територій, подальшого видалення чагарнику та очерету для 
безперешкодного руху будівельної техніки, розчистки русла (стариці) річки 
Десна від мулових відкладів. 
Завданням інженерно-геодезичних вишукувань було отримання 
інформації про стан території, характер ситуації та рельєфу на об’єкті. Ця 
інформація є ключовою для розробки ефективних заходів захисту від 
підтоплення та затоплення прилеглих територій, а також для забезпечення 
сталого використання водних ресурсів. 
Для досягнення вказаної мети були застосовані методи інженерно-
геодезичних вишукувань, які відповідають вимогам технічного завдання та 
нормативно-правових актів.  
  
 
1 ОСНОВНІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ВИМОГИ ДО ІНЖЕНЕРНО-
ГЕОДЕЗИЧНИХ ВИШУКУВАНЬ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ 
1.1 Основні положення 
 
Інженерне вишукування – це роботи з дослідження території, об’єктів на 
місцевості, її природних умов з метою визначення економічного та технічного 
обґрунтування оптимальнішого розміщення будівель. 
Вишукування інженерно-геодезичні – синтез акумуляції, аналізу, 
дослідження, вимірювання даних, для отримання точних результатів, даних 
для знімання та перенесення з проекту про розміщення земельної ділянки, 
будівель, водних споруд, підземні комунікації, такі як каналізаційні та 
водопровідні труби, наземні комунікацій, такі як електричні лінії передач, газ, 
телефоні лінії,  погодження розміщення примикаючих доріг по певній 
території, та вирішення питання відведення земель [1].  
Інженерно-геодезичні вишукування — сукупність робіт, польових, та 
камеральних, призначених для вивчення, дослідження та опрацювання даних 
по певній території з метою її підготовки до виконання робіт, розробки 
проектів, аналізу впливу природного середовища на об’єкти будівництва, 
створенням топографічного плану, на якому має міститися інформація про 
місцевість, створення проектної документації, кошторису. 
Одним з напрямком комплексних інженерних вишукувань є роботи, 
пов’язані з поліпшенням технічного, екологічного та санітарного стану водних 
об’єктів. Наприклад, на території с. Пірнове Вишгородського району 
Київської області були проведені інженерно-геодезичні вишукування старого 
русла (стариці) річки Десна з метою забезпечення проєктних робіт щодо 
захисту прилеглої території від підтоплення та затоплення [2]. Такі роботи 
виконуються сертифікованими інженерами-геодезистами у відповідності з 
технічним завданням, програмою робіт та укладеним договором. 
Ділянка стариці р. Десна, на якій виконувались інженерно-геодезичні 
вишукування, має орієнтовну протяжність 4,2 км (рис. 1.1) та загальну площу 
 
54,4 га. Інженерно-геодезичні вишукування виконані в системі координат 
УСК-2000 і Балтійській системі висот.  
 
Рис. 1.1. Схема розташування стариці р. Десна 
 
Території с. Пірнове Вишгородського району притаманний 
погорбований рельєф. Поверхня лісового пагорба, на якому сформувалось 
русло р. Десна, рівнинна та розчленована ярами і балками. Берегові схили 
Вишгородського пагорба і прилеглі до них збережені ділянки заплави р. Десна 
мають велику природну та історичну цінність. Абсолютні позначки поверхні 
землі в межах проведення робіт коливаються в межах 91,0 -95,0 м, а перепад 
висот в межах стариці складає 1,5 –3,0 м [2]. 
Негативним фактором цієї місцевості є наявність заболочених ділянок, 
заповнених водою «блюдець», що в літній та весняний період сприяє 
розмноженню комарів та зростанню болотної рослинності, а також 
підтопленню прилеглих територій, що негативно впливає на санітарно – 
екологічний стан р. Десна. 
Стариця р. Десна внаслідок замулення місцями пересохла, відсутня 
проточність та циркуляція води з основним руслом р. Десна [3]. За своєю 
 
індивідуальністю та врахуванням складних природних умов цей об’єкт 
відноситься до середньої ступені складності. 
На підставі проведених вишукувань розробляється комплекс проектних 
заходів та послідовність їх виконання [3]: 
1) підготовчі роботи; 
2) розчистка стариці р. Десна від донних відкладів; 
3) благоустрій; 
4) природоохоронні заходи. 
Послідовність виконання робіт з оптимізації умов користування водним 
об’єктом встановлюється проєктним календарним планом будівництва. 
Організаційно - технологічну схему вибрано з урахуванням складних 
гідрогеологічних та утруднених умов території. 
До початку основних будівельних робіт виконуються підготовчі роботи: 
розмічування траси русла, корчуванню чагарнику, обрізання гілок дерев, які 
ростуть вздовж старого русла річки. 
Русло стариці р. Десна протяжністю 4165,0 м розчищається за 
допомогою комплексу механізмів. Берегова лінія розчищається 
екскаваторами, а розроблений ґрунт перекидається до місця укладки. 
Частково з розробленого ґрунту влаштовується первинне обвалування у 
вигляді ґрунтової дамби. Русла стариці (середня його частина) розчищається 
дизельними земснарядами до досягнення середньої глибини по осі 2,8 м. 
Розроблений ґрунт намивається на карти намиву, після чого планується з 
похилом у бік старика р. Десна. 
Згідно інженерно – геологічних вишукувань ґрунт відноситься до 2-ї 
групи за складністю розробки. Після проведення робіт по розчистці старика 
виконується планування його укосу з закладанням схилу 1:2. Комплекс 
заходів по благоустрою передбачає планувальні роботи порушених ділянок. 
До природоохоронних заходів відносяться роботи по залуженню 
порушених ділянок та укосів стариці посівом багаторічних трав. На ділянці 
 
виконання робіт в межах прибережної захисної смуги встановлюються 
водоохоронні знаки по одному з кожної сторони. [3] 
Отже, проведені інженерно-вишукувальні роботи забезпечили розробки 
проекту поліпшення технічного, екологічного та санітарного стану водного 
об’єкту – стариці р. Десна на території с. Пірнове. 
 
 
1.2 Мета інженерно-геодезичних вишукувань 
 
Метою інженерно-геодезичних вишукувань є комплексна оцінка 
території. Вона складаються із отримання даних, геометричних параметрів 
наземних та підземних об’єктів, прив’язкою інженерних мереж та споруд. 
Також вони включають утворення інженерно-топографічних планів з метою 
розробки проектів, знаходження даних про геодинамічні процеси, та даних для 
створення різноманітних картографічних моделей [4]. 
Інженерно-геодезичні вишукування мають широке застосування у 
будівництві та створенні топографічних карт. Зокрема вони виконуються з 
метою отримання конкретної інформації для [5]: 
- комплексного оцінювання умов території будівництва; 
- створення топографічних карт; 
- проектування та безпечної експлуатації об’єктів будівництва та 
архітектури; 
- інженерного захисту територій; 
- зйомки підземних комунікацій та будівель;  
- створення плану для містобудування; 
- встановлення меж земельних ділянок; 
- для планування територій;  
- для містобудівного проектування; 
- подальших археологічних робіт та досліджень; 
- геодезичного забезпечення будівництва.  
 
Інженерно-геодезичні роботи мають широкий спектр застосування та 
виконуються на всіх стадіях будівництва, експлуатації та проектування споруд 
та будівель [4]. 
Завданням інженерно-геодезичних вишукувань стариці р. Десна було 
отримання інформації про стан водного об’єкту та прилеглої території, 
характер рельєфу земної поверхні та дна стариці у масштабі 1:1000 з висотою 
перерізу рельєфу через 0.5 м [2]. 
 
 
1.3 Нормативно-правові вимоги до інженерно-геодезичних вишукувань 
 
Незалежно від категорії інженерно-геодезичних роботи виконуються 
організаціями, які мають відповідні ліцензії, високопрофесійних фахівців з 
вищою освітою в сфері геодезії та землеустрою, відповідного рівня та 
кваліфікації виконавців [5, 6, 7, 8 тощо]. При цьому використовуються 
високоякісне та високоточне сертифіковане обладнання, прилади, в 
належному стані, повірені та юстировані відповідно до «Порядку проведення 
повірки» [9] та «Методики повірки засобів вимірювальної техніки» [10]. 
Окремі вимоги до зйомки та приладів мають бути зазначені у технічному 
проекті. 
Топографічна зйомка може виконуватися наземним та 
аерофотографічним методом, за допомогою ГНСС та БпЛА, а також  лазерних 
сканерів та традиційного електронно-оптичного геодезичного обладнання. 
 
 
1.4 Види інженерно-геодезичних вишукувань 
 
До складу інженерно-геодезичних вишукувань входять підготовчі, 
польові та камеральні роботи. 
 
Під час підготовчих робіт на підставі отриманого від замовника 
технічного завдання збираються і вивчаються матеріали минулих вишукувань, 
проводиться обстеження території району робіт, складається програма 
вишукувань. 
Польові роботи виконуються перед виконанням будівельних робіт, та 
мають містити інформацію про рельєф місцевості, описувати особливості 
водойм, прив’язку будівель та інженерних мереж та їх геодезичний контроль. 
До даних робіт входить побудова геодезичних мереж. 
Ці мережі використовуються для виконання різноманітних геодезичних, 
картографічних та геоінформаційних робіт. Вони є основою для створення 
карт, планів, а також для визначення місцезнаходження об'єктів у просторі. 
Побудова геодезичних мереж виконується з метою створення та 
високоточного закріплення пунктів, точок, для виконання картографічних та 
геодезичних робіт.  
Існують такі види геодезичних мереж [8, 11]:  
 державні геодезичні мережі; 
 геодезичні мережі згущення; 
 знімальні та спеціальні мережі 
Державна геодезична мережа (планова та висотна) створюється з метою 
побудови та підтримання на усій території країни єдиної координатної 
системи. Під час створення геодезичних мереж використовуються Державна 
геодезична референцна система координат України (УСК-2000) та Балтійська 
система висот (до 2026 року, оскільки в подальшому вона буде замінена на 
Європейську вертикальну рефренційну систему EVRS) [11]. 
Також застосовуються місцеві системи координат (МСК), вони 
безпосередньо пов’язані з Державною геодезичною референцною системою 
УСК-2000 та встановлені на території по всій території України. 
В Україні розробка Державної геодезичної мережі триває з 1991 року, та 
налічує 108 базисів, 5993 пунктів, 256 астрономічних пунктів [1], які 
розміщенні на певній відстані залежно від їх класу. Державна геодезична 
 
мережа України поділяється на планову геодезичну мережу 1,2 і 3 класів (рис. 
1.2, 1.3 [12]) та нівелірну мережу I, II, ІІІ та ІV класів (рис. 1.4). Середня 
щільність розміщення геодезичних пунктів є пункт на 30 км². 
 
Рис. 1.2. – Схема астрономо-геодезичної мережі України 1 класу на 1997 р. 
 
 
Рис. 1.3. Схема розташування пунктів ДГМ 1 класу (червоні трикутники)  
та перманентних станцій ГМСП «System.NET» (сині кола) [12]. 
 
 
Рис. 1.4. – Головна висотна основа України: 
1 – лінії нівелювання 1 класу; 2 – лінії нівелювання 2 класу 
 
Для побудови планових мереж застосовуються ГНСС-спостереження, 
цей метод є основним для створення планових геодезичних мереж, а також 
традиційні методи тріангуляції та полігонометрії. Висотні мережі 
створюються методом геометричного нівелювання. 
Мережі згущення – це геодезичні мережі 4 класу, 1 та 2 розряду, які 
створені з метою деталізації, вищої точності на території певної ділянки. Для 
мереж згущення оптимально застосовувати метод ГНСС-спостережень та 
полігонометрії. Висотне положення пунктів визначається нівелюванням III та 
IV класів [8, 11]. 
Знімальні мережі – дозволяють виконати детальну топографічну зйомку 
місцевості. Їх створення відбувається способом полігонометрії з метою 
згущення, яке необхідне для виконання зйомки, побудовою теодолітно-
нівелірних, теодолітно-висотних, тахеометричних та мензульних ходів, в яких 
висотне положення визначається геометричним або тригонометричним 
нівелюванням технічної точності [8]. 
 
При інженерно-геодезичних вишукуваннях виконуються такі види робіт 
та вимірювань: 
- вимірювання кутів на місцевості (виконуються електронними, 
оптичними та роботизованими теодолітами і тахеометрами);  
- вимірювання відстаней (відбувається за допомогою механічних та 
електронних рулеток, лазерних віддалемірів, електронних тахеометрів); 
- винос в натуру точок та ліній (виконуються за допомогою тахеометрів, 
теодолітів, а також ГНСC- пристроїв);  
- координатні виміри (використовуються електронні тахеометри та 
ГНСC- пристрої); 
- висотні виміри (виконуються геометричним та тригонометричним 
нівелюванням, а також ГНСС-спостереженнями); 
- вимірювання глибин котлованів, заглиблень тощо (виконуються 
геометричним та тригонометричним нівелюванням, а також спеціалізованими 
гідростатичними та ультразвуковими датчиками). 
 
 
1.5 Технічне завдання на виконання інженерно-геодезичних вишукувань 
 
Передпочатковим етапом виконання геодезичних робіт – це створення 
технічного завдання. Технічне завдання є документом, який встановлює 
призначення виконання робіт, спеціальні та техніко-економічні вимоги до 
інженерно-геодезичних вишукувань, їх обсяг та порядок виконання, а також 
склад звітної документації. 
Технічне завдання для створення інженерно-геодезичних вишукувань 
має містити відомості про замовника і об’єкт. Його укладає замовник разом з 
виконавцем та з генеральним проектувальником. Технічне завдання має 
містити назву об`єкта, межи ділянки знімання, інформацію про етап розвитку 
проекту, дані вишукувань з минулих років, детально відображати ситуацію 
об`єкта та містити спеціальні вимоги до вишукувань. 
 
Зокрема в технічному завданні на інженерно-геодезичні вишукування 
стариці річки Десна в селі Пірнове наведена наступна інформація [2]: 
1. Найменування об'єкта: «Роботи? пов’язані з поліпшенням технічного, 
екологічного та санітарного стану водного об’єкту (стариці) на території с. 
Пірнове Вишгородського району Київської області з метою захисту від 
підтоплення та затоплення прилеглих територій». 
2. Місце розташування й межі району (ділянки): (стариця) р. Десна на 
території Пірнівської сільської ради Київської області, протяжністю  
орієнтовно 4,2 км. 
3. Замовник: Пірнівська сільська рада. 
4. Технічна характеристика проектованого об'єкта та стадія 
проектування: Проектно-вишукувальні роботи, стадія – РП. 
5. Детальність і повнота відображення ситуації об'єкта: Згідно доданої 
схеми розташування об’єкта площа зйомки становить – 54,4 га. 
6. Точність визначення просторового положення елементів ситуації 
(масштаб): Масштаб 1:1000 з висотою перерізу рельєфу суцільними 
горизонталями через 0.5 м. 
7. Спеціальні вимоги: Система координат – УСК-2000, система висот – 
Балтійська, на зйомці обов’язково показати усі існуючі надземні і підземні 
комунікації та споруди і погодити їх із інженерними службами, які їх 
обслуговують. 
8. Перелік звітних матеріалів, зразки форм їх подання у випадку 
виконання спеціальних видів робіт: звіт, відповідно до умов ДБН А.2.1-1-2014 
«Інженерні вишукування для будівництва». 
9. Відомості про наявність матеріалів інженерно-геодезичних 
вишукувань минулих років: Матеріали відсутні. 
Слід відзначити, що якщо ділянка вишукувань відноситься до 1-3 
категорії складності, то допускається складання не технічного завдання, а 
технічного припису. 
 
Підготовчі роботи складаються із узгодження з замовником складу, 
точності та обсягу робіт, збором всієї необхідної документації, складання 
кошторису, також готуються договори на виконання подальших робіт. 
Надалі проводяться польові інженерно-геодезичних вишукування, під 
час яких виконуються всі необхідні вимірювання кутів, довжин ліній та 
перевищень, визначаються робочі координати та висоти геодезичної основи і 
знімальних точок, а також розв’язання інших конкретних задач, необхідних 
саме для виконання відповідних робіт. 
Потім виконуються камеральні роботи, складається технічний звіт, 
готується документація для кошторису та іншої проектної документації, 
прогнози. 
 
 
1.6 Зйомка водних об’єктів 
 
Зйомка водних об’єктів включає в себе інженерно-вишукувальні роботи, 
спрямовані на подальше картографування прибережної смуги, берегів та дна 
різних природних і штучних водних об'єктів.  
Вона охоплює: 
- озера (вимірювання рельєфу та глибини, встановлення геодезичних 
пунктів для подальшого картографування); 
- річки (дослідження течії, глибини та рельєфу дна, визначення 
геодезичних параметрів вздовж берегів); 
- моря (картографування дна, включаючи глибини, рельєф та морські 
течії, для навігаційних та екологічних цілей); 
- водосховища (вимірювання об'ємів, картографування дна для 
планування водного використання та контролю рівня води); 
- ставки (дослідження глибини, структури дна та характеристик води для 
рибного господарства та рекреації); 
 
- накопичувачі промислових та стічних вод (картографування дна для 
контролю забруднення та розроблення стратегій очищення водних ресурсів). 
Виконуються гідрографічні зйомки дна водойм з метою будівництва 
гідрографічних карт для інженерних потреб. Для цього використовуються 
стандартні масштаби від 1:500 для невеликих водних об'єктів до 1:10000 для 
великих водосховищ, озер та ділянок на морському шельфі. Основним 
завданням є точне вимірювання глибини дна та ключових точок водойми. 
Похибка вимірювань залежить від застосованого обладнання та складності 
умов зйомки.  
Фундаментальним завданням гідрографічної зйомки є вимірювання 
критичних точок і глибин дна водойми з невеликою похибкою, згідно вимог. 
Для більшості інженерних робіт з поліпшення технічного стану водних 
об’єктів гранична похибка вимірювання глибин складає 1:100-1:200 
(наприклад, при глибині до 10 метрів допустима похибка (±5 - ±10 см) [13]. 
Варто звернути увагу, щоб дані були отримані не тільки з точки 
вимірювання, але й з віддалених від неї точок. Використовуються такі методи 
вимірювання, як гідролокації для великих об'єктів, зокрема коли у водоймі 
можуть бути присутніми дрібні об'єкти. Крім того, інженерно-геодезична 
зйомка водних об’єктів виконується з метою: 
- отримання детальної інформації про фарватери судноплавних шляхів у 
разі потреби оцінки обсягів робіт з очищення дна та поглиблення; 
- побудови топографічного плану водних об'єктів, якщо передбачається 
будівництво на території водних об'єктів та їх прибережних зонах; 
- визначення необхідності очищення від донного осаду, сміття та інших 
забруднень під час реконструкції водних резервуарів [13].
Часто при плануванні гідрографічної зйомки необхідно враховувати не 
лише дно водного об'єкта, але й його прибережну зону. Наприклад, при 
руслових зйомках (зйомках поверхні дна і берегів на відрізку річки) може бути 
вказане замовниками знімання берегової території. Величина захоплення 
берегів є важливою для руслових зйомок і вказується у технічному завданні. 
 
Якщо така величина не вказана, то роботи проводяться відповідно до 
встановлених норм і вимог [4, c. 69]. 
При зйомці дна водних об'єктів використовуються різні методи 
геодезичних вимірювань, включаючи механічний, гідроакустичний та 
оптичний. Ці методи можуть застосовуватися як окремо, так і в комбінації для 
отримання найбільш повної і достовірної інформації. 
Для переміщення обладнання по ділянці робіт при гідрографічній зйомці 
зазвичай використовуються безпілотні апарати, невеликі судна чи човни, що 
відрізняється від методів транспортування при звичайній топографічній 
зйомці. 
Одним із найбільш використовуваних методів гідрографічної зйомки є: 
- метод локальних промірів глибини, який полягає у проведенні 
точкових вимірювань глибини по заданих профілях і прив'язці цих даних до 
місцевих геодезичних мереж; 
- метод площадної геолокації, який дозволяє отримати інформацію про 
глибину не лише в точці вимірювання, але і на відстані від неї. Застосовується 
на великих водних об'єктах або для пошуку невеликих предметів на дні; 
- гідрографічна зйомка з повітря за допомогою безпілотних літальних 
апаратів, яка останнім часом набуває популярності. Дозволяє швидко охопити 
велику площу досліджуваного дна та побудувати топографічний план 
берегової смуги [14]. 
При виконання інженерно-геодезичних вишукувань річки Десна в селі 
Пірново зйомочне планово-висотне обґрунтування побудовано у вигляді 
розімкнутого теодолітно-висотного ходу, який складається із сімнадцяти 
зйомочних точок, що опираються на вихідні точки (т1, т17) координатної 
основи, що визначена методом ГНСС-спостережень в режимі RTK (рис. 1.5). 
В результаті обробки координатного теодолітного ходу отримано 
максимальне значення середньої квадратичної похибки положення пункту № 
11 m11 = 0,045 м, що задовольняє вимогам точності топографо-геодезичного 
 
знімання. Точки зйомочного обґрунтування закріплені на місцевості 
дерев’яними кілочками довжиною 0,30 – 0,35 см [2]. 
8 7 6
9
5
4
10 3 2 1
11
12
13
14 15
16
17
 
Рис. 1.5. Схема знімальної мережі 
 
Технічна характеристика зйомочного обґрунтування наведено в табл. 1 
та табл. 2. 
 
Таблиця 1. Планове зйомочного обґрунтування 
№ Довжина Число Кутові нев’язки  Лінійні нев’язки 
Назва ходу 
з/п ходу, км   кутів Факт. Допуст. Абс., см  Відносна 
1. S – т1 … т17 4,01 16 - 0,4’ +3,5’ 74,9 1:3333 
 
Таблиця 2. Висотне зйомочне обґрунтування 
№ Назва ходу Число станцій Нев’язки в ходах, мм Примітка 
з/п або км ходу 
Факт. Допустимі 
1. S – т1 … т17 4,01 -21 +401  
 
 
Горизонтальне і висотне положення характерних точок місцевості 
визначено методом тахеометричного знімання за допомогою електронного 
тахеометра. 
Обробка теодолітного ходу, обчислення журналу тахеометричного 
знімання та формування топографічного плану у масштабі 1:1000 з висотою 
перерізу рельєфу суцільними горизонталями через 0,5 метра виконано з 
допомогою програмного комплексу «Digital». 
Підземні інженерні мережі нанесені на топографічному плані по 
фактичному їх положенню на місцевості та погоджені із експлуатуючими 
організаціями [2]. 
  
 
2 СУЧАСНІ МЕТОДИ ПОЛЬОВИХ ТА КАМЕРАЛЬНИХ 
ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНИХ РОБІТ 
 
2.1 Розвиток топографо-геодезичних робіт 
 
Топографо-геодезичні роботи історично виникли в зв’язку із 
необхідністю розв’язання актуальних для того часу задач у будівельній та 
господарських сферах. 
В цілому історичний розвиток топографо-геодезичних робіт можна 
розділити на такі етапи: 
- витоки основ геодезії (з середини 4 століття до н.е. Перший етап 
розвитку геодезії характеризувався топографічним зніманням місцевості та 
будівництвом інженерних споруд); 
- формування поля геодезичних знань (з 4 століття до нашої ери 
почалося вимірювання дуги меридіана вченим Аль Хорезмі, також, зокрема в 
10 століття почалося будівництво церков на території Русі, що включало на 
той час масштабні геодезичні роботи, крім того було виконано межування 
земель); 
- формування наукових основ геодезії (з 17 ст науковий розвиток геодезії 
досягло значного прогресу); 
- розвиток класичної геодезії (з 19 по 20 століття реалізовувалися 
проекти геодезичних мереж для проведення точних топографічних зйомок і 
створення єдиних топографо-геодезичних служб); 
- розвиток інформаційної геодезії (з 1960-х років і по сьогодні геодезія 
активно використовує нові технології та автоматизовані методи вирішення 
складних завдань). 
До первісних форм, коли зароджувалася геодезія, можна віднести 
методи, визначення положення, орієнтування на місцевості за небесними 
світилами, які використовувалися первісними людьми. У 7 столітті до нашої 
ери в цивілізаціях Вавилонії та Ассирії на глиняних табличках складали 
 
географічні та спеціальні карти, на яких відображалися не тільки географічні, 
а й економічні дані. У 6 столітті до нашої ери існували вражаючі інженерні 
споруди, такі як канал між Нілом і Червоним морем і іригаційні системи в 
долині Нілу. Ці проекти вимагали відповідних геодезичних вимірювань, що 
відкривало шлях для розвитку інженерної геодезії. Варто відзначити, що в 
Китаї, близько до 10 століття до нашої ери вже існували топографічні роботи 
та вимірювання території, які виконувала спеціальна установа. 
Розвиток основ геодезії також можна простежувати з часів античності, 
зокрема це і Фалес Мітецький, який розробив концепцію вимірювання Землі, 
також Ератосфен в 3 столітті до н. е. вирахував радіус Землі по руху сонця, 
вперше враховуючи що Земля це куля, це стало основою для градусних 
вимірювань.  
Старт розвитку геодезії та геодезичних методів в більш сучасному 
розумінні відбувся у 17 столітті. Зокрема в 1687 році була опублікована 
робота Ньютона, в якій він на основі закону всесвітнього тяжіння довів, що 
Земля стиснута до полюсів, і теоретично визначив її розмір. У цьому столітті 
були створені прилади, в тому числі барометр, і розроблені картографічні 
методи топографічної зйомки. У другій половині 17 століття були відкриті 
центральні сили тяжіння і прискорення, які впливають на період коливань 
фізичного маятника в залежності від його довжини. Цей період 
характеризується також відкриттям закону всесвітнього тяжіння та описом 
геодезичних відкриттів. Кінець 17 століття ознаменувався появою геодезії як 
самостійної науки, що вивчає форму Землі та її геодезичні властивості, 
розробляє методи роботи.  
У 1552 році англієць Діггс розробив пристрій для вимірювання 
горизонтальних кутів за допомогою астролябії і вперше вжив термін 
"теодоліт". У цей період для розміщення геодезичних інструментів на 
місцевості використовували штативи. Склянка з лінійкою і діоптрією, 
винайдена німецьким професором Преторіусом, пізніше була поєднана з 
компасом. 
 
У 1609 році італійський вчений Галілео Галілей побудував телескоп з 
комбінацією скляних лінз, відомий як голландський телескоп або телескоп 
Галілея; у 1611 році Йоганн Кеплер запропонував два типи телескопів, один з 
прямим зображенням, а інший зі зворотним, які можна було використовувати 
для геодезії та астрономічних інструментів. 
У той же час були розроблені лічильні прилади: Принцип Ноніуса, 
запропонований Клавіусом у 1583 році, був вперше застосований на практиці 
в 1631 році голландцем Пітером Вернером під назвою "Верньє"; в середині 18 
століття англієць Джесс Ламсден розробив шкалу, яка точно відлічувала 
мікроскоп з гвинтовим мікрометром для точного зчитування. Вивчення 
розмірів еліпсоїда Землі та розвитку геофізики, гравітації було зосереджено в 
18-19 століттях. Поступово стало зрозуміло, що форма Землі, сплющена до 
висоти Світового океану, є геоїдом, а не більш простої форми як вважалося 
раніше, також тоді ж це поняття (геоїд) було введено. До початку 19 століття 
було зібрано чималу кількість геодезичних і астрономічних даних, що сприяло 
подальшій для обробці зйомок. Метод найменших квадратів, запропонований 
Гаусом і Лежандром, став широко використовуватися для обробки 
геодезичних мереж.  
Нові відкриття в галузі систем координат мали великий вплив на 
розвиток вимірювальних приладів: В 1830 році гамбурзький механік Репсольд, 
а перед ним французький астроном Борда у 1785 році запропонували ідею 
нової системи осей для рухомих частин відносно нерухомих. У 1804 році Георг 
Рейхенбах побудував повторюваний теодоліт, а в 1810 році представив 
далекомірний гвинт для вимірювання похилих відстаней вздовж вертикальних 
рейок. Використання далекомірного гвинта з метою знаходження 
горизонтальних графіків призвело до застосування принципу Хаммера-
Феннеля, який був за застосований в розробленому Порро в Італії 
номограмному тахеометрі, який містив зорову трубу. 
На початку XIX століття з'явилися оптичні далекоміри з базою на 
інструменті. Ці оптичні далекоміри працювали за принципом подвійного або 
 
стереоскопічного зору; використання скляних лімбів, запропонованих у 1886 
році Йозефом і Яном Фрічем з Чехії, призвело до виробництва більш легких і 
компактних приладів.  
Швейцарський винахідник Генріх Вільд (1877-1951) сприяв модернізації 
вимірювальних інструментів. Серед його основних винаходів - внутрішня 
фокусувальна трубка, контактний рівень, плоский паралельний пластинчастий 
мікрометр, оптичний мікрометр, система осей на шарикопідшипниках, 
незмінна рейка і далекомір з подвійним зображенням у форматі з'єднання 
труба-об'єктив. 
З кінця 19-го до середини 20-го століття Молоденський розробив теорію 
і методи визначення форми фізичної поверхні Землі. Сучасний розвиток 
геодезії забезпечив появу штучних супутників Землі, які почали запускати з 
кінця 20 століття, зокрема, створила нові можливості для вирішення наукових 
і практичних завдань у геодезії, змінило виконання геодезичних вишукувань 
оптимізувавши їх та збільшивши точність вимірювань 
Геодезія також відіграє важливу роль у національній обороні та 
військових операціях, вирішуючи широке коло практичних завдань, таких як 
топографічна зйомка, створення геодезичних мереж для будівництва, 
вимірювання підземних споруд, кадастрові зйомки та моніторинг деформації 
будівель і споруд. За останні роки геодезичні прилади значно вдосконалилися, 
з'явився ширший спектр функцій та покращилися технічні характеристики. 
Після проголошення Незалежності України було створено Державне 
агентство земельних ресурсів, 14 серпня 2000 року, яке було перейменовано 
на Державний комітет України по земельних ресурсах. З 13 квітня 2007 року 
по 14 квітня 2008 року діяло Державне агентство земельних ресурсів України, 
а після цього було відновлено Державний комітет України із земельних 
ресурсів, а потім, внаслідок припинення його роботи, було створено 
Національне агентство земельних ресурсів України. Згодом 10 вересня 2014 
року Постановою Кабінету Міністрів України № 442 Агентство було 
перетворено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та 
 
кадастру. У той самий час діяли такі організації як: "Київгеоінформатика", 
"Укргеоінформатика", "Донбасмаркшейдерія" "Укрінжгеодезія", центри 
міської та регіональної геодезії і кадастру та інші. Розвивалася також 
виробнича інфраструктура, особливо на Ізюмському геодезичному заводі, 
Вінницькому геодезичному заводі та Харківському геодезичному заводі, де 
виробляється геодезичне обладнання. 
Крім того, у 1998 році в Україні було створено Науковий інститут 
геодезії та картографії. До 2000 року навчання та підготовка спеціалістів у 
галузі геодезії здійснюється у таких навчальних закладах: Львівський 
політехнічний інститут, Київський державний будівельний університет, 
Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Донецький 
державний політехнічний інститут. Молодих спеціалістів з геодезії готували 
також технікуми Києва, Львова та Словенськ-Сербія [15]. 
 
 
2.2 Обладнання для виконання топографо-геодезичних робіт 
 
Сучасні геодезичні вимірювальні прилади складаються з електронного 
або оптико-електронних пристроїв та процесорів. Отримані дані 
обробляються на комп'ютері в режимі реального часу або майже одночасно з 
їх збором. Як свідчить практика, для великих об'єктів більше половини робіт 
виконується супутниковими методами, а решта - за допомогою наземного 
обладнання, переважно електронних тахеометрів [16]. 
Результатом геодезичних і кадастрових зйомок певних територій та 
об'єктів є геоінформаційні системи. Ці системи включають каталог 
геодезичних пунктів, дані, отримані в результаті кадастрових та 
землевпорядних робіт, а також можливість вводити та ідентифікувати 
різноманітну інформацію. Високий рівень спеціалізації необхідний на всіх 
етапах створення таких систем, від побудови та обслуговування геодезичних 
мереж до обробки та зберігання результатів кадастрових зйомок [17]. 
 
Вагомою перевагою при виконані топографо-геодезичних робіт є 
використання сучасного обладнання. У геодезії використовуються 
різноманітні прилади, які можна розділити на шість основних класів: 
- комбіновані прилади;  
- теодоліти; 
- спеціальні геодезичні прилади;  
- віддалеміри; 
- нівеліри; 
- комплектуючі приладдя. 
Комбіновані прилади включають тахеометри і кіпрегелі, які 
забезпечують швидкі, зручні, багатофункціональні та високоточні виміри.  
Електронний тахеометр включає в себе декілька приладів. Такі як 
далекомір, нівелір, теодоліт, які застосовуються при виконанні геодезичних 
робіт. Електронні тахеометри за рахунок точного відображення на панелі 
задач нахилу осі рівня, забезпечують більш високу точність центрування, ніж 
на механічних геодезичних приладах, також на екрані з високою точністю 
відображуються дані про юстировку та про координати, вертикальні та 
горизонтальні кути, що забезпечує високу точність вимірювань. Крім того 
вони володіють високою точністю, також ці прилади оптимізовані для 
зручного, швидкого використання, мають журнал для збереження та витягу, 
автоматичного експорту та імпорту даних, як координат, відстаней, 
горизонтальних та вертикальних кутів, інших даних зйомки. Сучасні 
роботизовані тахеометри оснащуються сервоприводами, модулями наведення 
прицілу і пристроями радіозв'язку, мають можливість автоматичного 
орієнтування на задані раніше точки, робити виміри та контроль без 
безпосереднього контакту в цей момент з фахівцем. Це зменшує ручну працю 
і дозволяє оператору сконцентруватися на екрані, підвищуючи продуктивність 
і точність вимірювань, забезпечує високу точність вимірювань та зменшує час 
на камеральну обробку. З особливостей, що зменшує швидкість їх масового 
 
залучення для виконання робіт, можна відзначити їх вищу вартість ніж 
звичайних електронних тахеометрів (рис. 1.1 та рис. 2.2). 
  
Рис. 2.1. Електронний тахеометр Рис. 2.2. Електронний тахеометр 
Sokkia SET 630R Topcon GTS-239N 
 
Теодоліти – це прилади для вимірювання горизонтальних і 
вертикальних кутів (кутів нахилу або зенітних відстаней). Є різні типи 
теодолітів. Вони можуть бути механічні (наприклад, ТТ-2/6, ТТ-30), оптичні 
(наприклад, ОТ-02М, Т2, Т5, Т30) та електронні теодоліти і тахеометри 
(наприклад, Leica FlexLine TS10 I 1" R1000, Sokkia SET 630R, 3Та5). Залежно 
від середньої квадратичної похибки (mβ) вимірювання кутів вони поділяються 
на високоточні (mβ ≤ 1′′), точні (mβ =2′′ - mβ =5′′) та технічної точності, в яких 
похибка кутових вимірів від 15 до 30 секунд.  
Теодоліти T05, T1, T2, Т5, Т15, T30 мають різну точность вимірювання 
кутів. На це вказує цифра в назві, яка є середньою квадратичною похибкою в 
секундах за один прийом вимірювання. Якщо у теодоліта пряме зображення, 
то до його назви додається літера "П" (наприклад, T30П). Якщо у теодоліта 
наявний компенсатор, то до його назви додається літера "К" (наприклад, 
2Т5К). Нові та вдосконалені версії, створені на основі існуючих моделей, 
можуть в назві мати цифри модифікації (наприклад, 3Т30КП), а літера "М" 
вказує на можливість маркшейдерського виконання (наприклад, 2Т30М). 
В таких теодолітах, як T05, T1, T2 використовують двосторонній 
мікрометр. У теодоліти T5 і T15 застосовується одностороння система відліку 
 
з масштабним мікроскопом. Теодоліт T30 використовує індексний мікроскоп. 
Високоточні моделі, такі як Т05 і Т1, використовуються як для вимірювання 
кутів в геодезичних мережах 2 та 3 класів, а також як контрольно-
вимірювальні прилади для високоточних вимірювань під час спеціальних 
досліджень та геодезичного забезпечення будівництва крупних об’єктів 
(наприклад, атомних та гідроелектростанцій). 
Теодоліти типу Т2 призначені для вимірювання кутів в геодезичних 
мережах згущення 4-го класу, 1 та 2 розрядів. Горизонтальний круг теодоліта 
поділений на 20' поділки, використовується оптичний клиновий мікрометр, 
ціна поділки якого 1" (рис. 2.3). Електронний теодоліт South ET-02 (рис. 2.4) 
має вертикальний компенсатор, вбудовану пам'ять для збереження результатів 
вимірів та забезпечує вимірювання кутів одним прийомом із середньою 
квадратичною похибкою mβ =2′′. 
  
Рис. 2.4. Електронний теодоліт South 
Рис. 2.3. Зовнішній вид теодоліта Т2 
ET-02 
 
Теодоліт Т5 (рис. 2.5) і його модифікації призначені для вимірювання 
вертикальних і горизонтальних кутів в мережах згущення 2 розряду, для 
геодезичного забезпечення будівельно-монтажних робіт, для побудови 
знімальних мереж та виконання тахеометричного знімання місцевості. В 
якості відлікової системи використовується мікроскоп з ціною поділки 1′, а 
система відліку складається з двох каналів з кольоровим фоном. 
 
Теодоліт T15 (рис. 2.6) та Т30 (рис. 2.7)  використовується для 
вимірювання кутів у знімальних мережах, зніманні місцевості та інших 
вимірюваннях технічної точності. Він має оптичний центр і використовує для 
зчитування шкаловий мікроскоп з ціною поділки 1'. 
   
Рис. 2.5. Теодоліт Т5 Рис. 2.6. Теодоліт T15 Рис. 2.7. Теодоліт T30 
 
До спеціальних геодезичних приладів відносяться автоколіматори 
(рис. 2.8), лазерні прилади, прилади вертикального проєктування (рис. 2.9), 
прилади для створних вимірів та інші. Вони використовуються для 
вимірювання різних параметрів у специфічних умовах або для виконання 
конкретних завдань.  
  
Рис. 2.8. Автоколіматор уніфікований Рис. 2.9. Прилад вертикального 
АК-0,5У планування FOIF DZJ200 
 
Вимірювальні прилади спеціального призначення використовуються, як 
правило, при виконанні високоточних інженерно-геодезичних роботах. 
 
Віддалеміри (рис. 2.10, 2.11) застосовуються для вимірювання довжин 
ліній, допомагають у встановленні точних розмірів великих ділянок. 
Топографічні далекоміри зазвичай використовуються як компоненти 
електронних тахеометрів, а не як автономні пристрої. Актуальними 
залишаються лише високоточні далекоміри, які використовуються для 
вирішення спеціалізованих геодезичних завдань, таких як встановлення та 
обслуговування прискорювачів заряджених частинок, антен радіотелескопів 
та інших унікальних споруд. Оптичні далекоміри використовуються для 
вимірювання відстаней до об'єктів за допомогою оптичних методів. Вони 
можуть мати форму насадок на зорові труби або бути самостійними 
приладами. 
  
Рис. 2.10. Віддалемір Leica Disto D1 Рис. 2.11. Віддалемір NOYAFA NF-
518S 
 
Насадки на зорові труби зазвичай вимірюють паралактичний кут і мають 
постійну базу. База може бути закріплена на приладі або рейці (спеціальному 
пристрої для вимірювання відстаней). Самостійні оптичні далекоміри 
характеризуються середньою квадратичною похибкою (наприклад, md = 5 мм) 
або відносною похибкою (наприклад, md/d= 1/5000).  
Світловіддалеміри можна розділити на чотири групи відповідно до 
сфери їх використання [16]: 
 
- СТ - світловіддалеміри топографічні, які здатні вимірювати відстані в 
діапазоні від 0,001 до 15 км з похибкою до 2 см. 
- СП - світловіддалеміри для прикладної геодезії, які здатні вимірювати 
відстані в діапазоні 0,001-5 км з точністю точність до 2 мм. 
- СГ – світловіддалеміри геодезичні, які використовуються на великих 
геодезичних мережах та мають діапазон вимірювань 0,1-10 км з точністю (±10 
мм + 2 мм на 1 км відстані). 
- СТД - світловіддалеміри топографічні, які працюють за принципом 
дифузного відбиття та мають здатність вимірювати відстані до 10 км. 
Нівеліри (рис. 2.12, 2.13) використовуються для вимірювання 
горизонтальним візирним проминем перевищень між точками місцевості й 
визначення висоти точок у прийнятій системі висот. 
Виділяють такі види нівелірів: 
- високоточні (наприклад, Н05, Н1); 
- точні (наприклад, Н2, Н3) 
- технічні (наприклад, НТ, Н10). 
 
 
Рис. 2.12. Нівелір НИ-3 Рис. 2.14. Нівелір Stonex D1 
 
Крім того, нівеліри можуть бути оптичні та лазерні, з циліндричним 
рівнем та з компенсатором.  
Оптичний нівелір - це класичний нівелір, який використовує 
горизонтальний візирний промінь для наведення на нівелірну рейку та 
зчитування відліків за рейкою. 
 
При цьому рейки можуть бути цільні та складні (рис. 2.15) з шашковими 
поділками та цільні з інварною полосою (рис. 2.16). 
  
Рис. 2.15. Рейки нівелірні Рис.2.16. Фрагмент рейки 
РН-3 та РН-10 РН-05 з інварною полосою 
 
Лазерний нівелір - призначений для виконання різноманітних завдань, 
лазер використовується для наведення на ціль. Його функціональність 
заснована на використанні вбудованого лазера. Лазерні нівеліри можуть 
проектувати горизонтальні, вертикальні та косинусоїдальні поверхні, прямі 
лінії під прямим кутом одна до одної, підвищуючи таким чином точність 
будівельних робіт. 
Комплектуючі приладдя до геодезичних інструментів - тахеометрів, 
нівелірів, приладів ГНСС тощо - це обладнання, яке допомагає у встановленні 
та фіксації приладів на місцевості. 
Ключовими приладами зокрема є: 
- геодезичні штативи;  
Вони використовуються для установки та стабілізації геодезичних 
приладів на місцевості: 
 
- оптичні центрири (необхідні для точного центрування геодезичних 
приладів); 
- нівелірні рейки (використовуються під час роботи з нівелювання); 
- геодезична віха (використовуються для позначення точок на місцевості 
під час геодезичних вимірювань); 
- масштабні лінійки (використовуються для вимірювання відстаней на 
планах з урахуванням масштабу); 
- відбивачі (використовуються для вимірювання відстаней за допомогою 
лазерних дальномерів або тахеометрів); 
- джерела енергії (надають живлення геодезичним приладам, наприклад, 
акумулятори або батареї); 
- орієнтири-бусолі (визначають магнітний азимут); 
- кабелі для передачі інформації (використовуються для підключення 
геодезичних приладів до комп'ютерів або інших пристроїв для передачі 
даних); 
- пункти і маркери (використовуються для позначення і контролю точок 
на місцевості); 
- рівні (використовуються для визначення вертикальності та 
горизонтальності поверхні); 
- кейси і чохли (забезпечують захист геодезичних приладів від 
ушкоджень та пилу під час транспортування і зберігання). 
Під час інженерно-геодезичних вишукувань старого русла Десни кутові, 
лінійні, та висотні вимірювання проводились електронним тахеометром 
«Sokkia SET 630R» (рис. 2.1), з чинним свідоцтвом по метрології [2]. 
Особливістю Sokkia SET 630R є здатність відображати та записувати на 
магнітні носії такі дані, як координати та висоти точок спостереження, 
результати вимірювань відстаней, перевищень, горизонтальних та 
вертикальних кутів. При цьому є можливість пересилання їх на комп’ютер, а 
також можливий експорт з комп’ютера на прилад. Також на приладі 
встановлений лазерний віддалемір, який забезпечує високу точність 
 
вимірювань довжин ліній та визначення висот тригонометримчним 
нівелюванням. Крім того, прилад надає можливість відображення нахилу осі 
обертання приладу на панелі інструменту з точністю до секунд, що дає 
можливість високоточного приведення приладу до робочого стану. 
 
 
2.3 Сучасні методи польових та камеральних робіт 
 
В сучасних умовах найчастіше застосовуються електронні тахеометри, 
ГНСС, та високоточні цифрові нівеліри. Найбільш універсальним, для 
виконання різних видів робіт є електронний тахеометр, проте при необхідності 
визначення недоступних точок або визначення висот (перевищень) з вищою 
точністю використовується ГНСС та високоточний цифровий нівелір 
відповідно. 
Глобальні навігаційні супутникові системи (ГНСС) – метод, який 
використовує дані із супутників за допомогою спеціального обладнання, 
отримує дані про координати, відстані, та інші дані. Цей метод на сьогодні має 
широке застосування та часом стає більш поширенішим за інші через 
швидкість та зручність використання. Також можуть застосовуватися 
додатково методи такі як: 
- метод тріангуляції (включає в себе вимірювання кутів та сторін 
трикутників на відкритих ділянках); 
- полігонометричний метод (полягає у вимірювання кутів та відстаней в 
полігонах в населених пунктах та на забудованих територіях); 
- фотограмметричний метод (застосовується для побудови 
ортофотопланів, 3D-моделей, топографічних планів і карт за результатами 
аерофотозйомки); 
- астрономічний метод (полягає у визначенні астрономічних координат 
та азимутів за допомогою спостережень небесних тіл). 
Камеральні роботи виконуються на основі інженерно-геодезичних 
вимірів. Ці роботи виконуються під час інженерних вишукувань, 
 
землевпорядних робіт і забезпечення будівництва. Оскільки самі по собі 
результати польової зйомки є інформацією безпосередньо для виконавця 
зйомки, та до обробки ці дані не оформлені належним чином, також можуть 
бути не розраховані відповідні завдання, які потребують окремого, 
камерального опрацювання. 
Використання сучасних електронних тахеометрів з можливістю 
автоматичного запису даних значно полегшує польові роботи з виготовлення 
топографічних карт. Проте для побудови топографічних карт та планів, для 
автоматизованої обробки інформації, для підвищення точності та 
достовірності метеріалів, зменшення кількості часу, необхідного для її 
виготовлення використання, підвищення якості кінцевої документації, 
необхідно виконувати не вручну, а використовувати сучасне програмне 
забезпечення.  
На сьогодні документація вручну практично не виконується. 
Крім того, при використанні програмного забезпечення необхідно 
врахувати, що геодезичні прилади мають відповідати таким вимогам як, 
зокрема, можливість працювати з польовими кодами, для кодування лінійних 
та точкових об’єктів. Це сприяє зручному та коректному автоматичному 
виведенню даних на контурний план [16]. 
В якості координатної основи при виконанні топографо-геодезичних 
робіт було використано послуги мережі перманентних ГНСС-станцій компанії 
System Solution, сертифікованої в установленому порядку. ГНСС-приймачі, 
розміщені на базових станціях мережі, сертифіковані в установленому 
порядку і мають метрологічні атестати. Положення базових станцій визначені 
в системі координат УСК-2000 і мають жорсткі зв’язки з пунктами УПМ 
ГНСС. ГНСС-приймач, яким виконувались вимірювання, сертифікований в 
установленому порядку. Топографо-геодезичні роботи виконувались ГНСС-
приймачем Galaxy G1 (тип приймача), з використанням мережі перманентних 
базових ГНСС-станцій.  
 
Врівноваження зйомочного планово-висотного обґрунтування виконано 
з допомогою програмного комплексу «Digital». Кутові, лінійні та висотні 
похибки не перевищують встановлених допусків [2]. 
 
 
3 ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ 
ТОПОГРАФІЧНИХ ПЛАНІВ 
3.1 Розвиток геоінформаційних технологій 
 
Геоінформаційні технології (ГІТ) складаються з автоматизованих 
засобів та методів збору, поширення та зберігання просторової інформації, 
геоданих. Це унікальна система, яка вводить та аналізує різноманітні дані у 
вигляді картографічних (графічних) об’єктів та атрибутивної (текстової, 
цифрової тощо) інформації. 
Геоінформаційна  система (ГІС) - це інформаційна система, яка 
функціонує на комп'ютері, аналізує, збирає, та обробляє геопросторову 
інформацію, для розв’язанання поставлених завдань, наприклад, планування 
розвитку міста або контроль за природним середовищем [1]. 
Геоінформаційні технології застосовуються у багатьох сферах 
життєдіяльност - в медецині, військовій сфері, будівництві, сільському 
господарстві, в транспорті, містобудуванні, земельному кадастрі, та широко 
застосовується в багатьох сферах, де необхідне опрацювання великих масивів 
даних з геопросторовою прив’язкою. 
Історія розвитку ГІС починається наприкінці 1950-х років і з часом 
поступово сформулювалася в самостійну галузь - галузь геоінформаційних 
технологій. Основні досягнення в геоінформаційній картографії були 
досягнуті у Канаді, зокрема першою ГІС-системою була Канадська 
географічна інформаційна система (CGIS), розроблена в Канаді в 1960-х роках. 
Ця система була розроблена для уряду Канади з метою аналізу та зберігання 
 
даних, в першу чергу для того, щоб зробити можливим перепрофілювання 
великих площ сільськогосподарських угідь. Україна, перебуваючи в складі 
СРСР, не приєднувалася до світового процесу створення та розвитку 
геоінформаційних технологій до середини 1980-х років, однак має власний 
певний досвід у цій галузі. В Незалежній Україні геоінформаційні системи 
почали активно розвиватися в 1990-х роках [18]. 
 
 
3.2 Сфери застосування геоінформаційних технологій 
 
На сьогодні геоінформаційні технології широко застосовуються в 
найрізноманітніших сферах. Зокрема в: 
- політології та соціології;  
- маркетингу; 
- авіаційній, автомобільній та морській навігації; 
- регіональному планування;  
- медицині; 
- природокористуванні та екології; 
- геоурбаністиці; 
- військовій сфері; 
- демографії і дослідженнях трудових ресурсів; 
- оперативному управлінні і плануванні в надзвичайних ситуаціях; 
-  управлінні міським господарством; 
- землеустрої та земельному кадастрі; 
- криміналістиці;  
Геоінформаційні системи застосовуються для виконання завдань в 
картографії, науці, освіті, правоохоронних органах та органах безпеки, для 
моніторингу умов життя, охорони здоров'я, соціальних послуг та зайнятості 
населення, регіонального та галузевого планування, крім того застосовуються 
для ефективного використання природних ресурсів. 
 
В цілому можна окреслити певні дисципліни, в яких застосовуються 
геоінформаційні технології, це [18]: 
- географія; 
- картографія; 
- інформатика; 
- математика та статистика. 
Окремо варто розглянути сферу картографії, в даній сфері можливості 
геоінформаційних систем поширюються на [19]: 
- дистанційне зондування Землі; 
- створення морської картографії; 
- картографування аеронавігаційне;  
- моніторинг та моделювання процесів у природному середовищі; 
- тематичне картографування.  
 
 
3.3 Види програм геоінформаційних систем 
 
Геоінформаційні системи призначені для застосування для різних видів 
завдань, зокрема для простих, базових робіт, для складання діаграм і 
картографування, які представляють собою доступні та прості у використанні 
інструменти, які, незважаючи на їхню простоту, мають значні функціональні 
можливості. Використовуються інструменти, зокрема: Microsoft Maps Excel та 
Lotus Maps, які дозволяють легко використовувати тематичне 
картографування, що означає відображення інформації з бази даних на карті. 
Такі програми є більш простими і доступними для користування.  
Крім того, застосовуються такі інструменти, як Business Mар, 
призначенві для новачків у географічних технологіях та тих, хто потребує 
тематичного картографування. Він спрощує роботу з даними з електронних 
таблиць та баз даних, дозволяючи виконувати аналіз для бізнесу та управління. 
Також надає можливості перегляду цифрових карт. Однак складність вивчення 
 
та впровадження програмного забезпечення обмежує його застосування в 
різних сферах.  
Сучасні настільні ГІС, такі як ArcView GIS, надають широкий спектр 
інструментів для аналізу та управління географічними даними. Вона може 
виконувати багато завдань, які сприяють розвитку ГІС у різних галузях, таких 
як створення макетів карт, редагування даних, зв'язування інформації про 
об'єкти та атрибути. ArcView GIS підтримує різні формати даних, може 
працювати зі стандартними базами даних і може бути розширена за 
допомогою користувацьких модулів. Вона також може бути розширена за 
допомогою спеціальних модулів. Ці настільні системи відіграють важливу 
роль в інженерних дослідженнях, взаємодії з ГНСС і відображенні даних в 
Інтернеті.  
Крім того, повнофункціональні ГІС здебільшого використовувалися 
фахівцями з геоінформатики на робочих станціях Unix для підтримки 
спеціалізованих досліджень. Сьогодні такі системи широко використовуються 
для географічних серверів в Інтернеті та для комплексного просторового 
аналізу. Корпоративні ГІС розгортаються в межах організації і спрощують 
обробку та розповсюдження географічних даних у великих організаціях, 
надаючи доступ до певних функцій за допомогою технології клієнт-сервер 
[20]. 
Зокрема, основними програмами ГІС є ArcGIS (Esri); MapInfo 
Professional; Digitals; Google Earth Pro; QGIS; GRASS GIS тощо. 
При виконанні інженерно-геодезичних вишукувань стариці р. Десна ми 
використовували Digitals та QGIS. 
Digitals надає можливість автоматизувати геодезичні робіти, зокрема 
обробку кадастрових планів і технічної документації, польових зйомок і 
створення обмінних файлів. Ця програма не вимагає додаткових програм, 
таких як MapInfo, AutoCAD. Він створює графічні та текстові документи за 
допомогою шаблонів, що дозволяє максимально легко адаптувати 
автоматизувати процес і під будь-які вимоги, автоматизувати процес. 
 
Digitals має вбудовану мову програмування разом із повним набором 
інструментів для землевпорядкування, геодезії та містобудування, усе це в 
одній ліцензійній програмі, також підтримує різні формати. В наявності 
потужне картографічне ядро для найефективнішої роботи з геоданими. Також 
в цій системі доступне завантаження супутникових знімків з ПКК, Google 
Maps, Bing Maps. Також є можливість працювати з растровими зображеннями 
в режимі стерео та відображати карти в тривимірному форматі. Крім того, 
доступна вставка великої кількості растрів та також наявний 
багатокористувацький режим SQL для зручної роботи з базами даних. Засоби 
редагування планів і карт є розвинутими і зручними для використанння [21]. 
До недоліків Digitals можна віднести можливі складнощі із збереженням у 
відповідному форматі. 
QGIS - це зручна геоінформаційна система, яка є безкоштовною, має 
відкритий код. Вона має гнучку систему функціональних модулів і 
підтримується та активно розвивається спільнотою добровольців-розробників. 
Ця програма дозволяє візуалізувати, редагувати та аналізувати дані, а також 
готувати карти до друку, та багато інших функцій. 
Перевагами QGIS є: 
- підтримка роботи з різноманітними типами даних; 
- наявність активної спільноти розробників, яка постійно модернізує, оновлює 
програму та додає нові функції і плагіни; 
- широкий спектр функцій; 
- наявність в цієї програми вільного доступу, безкоштовність. 
До недоліків QGIS можна віднести: 
- візуальний дизайн інтерфейсу може бути не зручним для використання; 
- можливість допущення помилок, неточностей в програмі; 
- проблема можливого зависання програми; 
- зміна між іншими версіями програми, що мене створити незручності. 
Дана геоінформаційна система надає можливість відкривати цифрові 
карти на персональному комп’ютері, створювати нові просторові дані для 
 
додавання до карти, налаштовувати друковані карти відповідно до потреб і 
виконувати просторовий аналіз.  
Основною функцією програми QGIS є відображення шарів карти. Кожен 
шар карти, який зазвичай зберігається як файл на диску або запис у базі даних, 
представляє щось у реальному світі, наприклад, мережу вулиць або річкову 
систему. 
Коли ви відкриваєте шар в QGIS, він відображається як карта, яка 
відображає графічне представлення вашого шару. Коли ви додаєте кілька 
шарів до перегляду карти, вони накладаються. 
Системи ГІС працюють з багатьма різними типами даних. Векторні дані 
представляють об’єкти реального світу, такі як будинки, дороги, річки тощо, 
у вигляді пар координат X, Y Кожен об’єкт має властивості, які його описують. 
Растрові дані у формі сітки значень можуть включати супутникові 
зображення. Вони зберігаються як пікселі та використовуються для 
відображення деталей ландшафту [22]. 
 
  
 
4 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТОПОГРАФО-
ГЕОДЕЗИЧНИХ РОБІТ 
 
Одним з перших кроків у підготовці до топографо-геодезичних робіт є 
складання кошторису. Цей документ забезпечує точний розрахунок 
фінансових витрат на проект і контроль за його використанням. Його 
укладаються кваліфіковані фахівці.  
Кошторис – це документ, який містить всю інфомрацію про витрати на 
польові та камеральні роботи на даному об’єкту.  
Кошторис укладається по «Збірнику цін на вишукувальні роботи для 
капітального будівництва» [23] та «Збірнику укрупнених кошторисних 
розцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи» [24]. 
  
      Форма № 2-П 
КОШТОРИС № 1 
на проектні, науково-проектні, вишукувальні роботи 
          
Роботи пов’язані з поліпшенням технічного, екологічного та санітарного стану водного об’єкту (стариці) на території с. Пірнове Вишгородського 
району Київської області з метою захисту від підтоплення та затоплення прилеглих територій 
(найменування об'єкта будівництва, стадії проектування, виду проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт) 
          
Найменування проектної (науково-проектної, вишукувальної) організації: 
          
Характеристика об'єкта будівництва Вартість, 
Ч.ч. Назва документа обгрунтування та №№ частин, глав, таблиць, пунктів Розрахунок вартості 
або виду робіт грн. 
1 2 3 4 5 
Глава 26, Таблиця 403, § 2, поз. 3 
Комплексні інженерно-геодезичні 
K = 1,25 : При виконанні комплексних інженерно-геодезичних вишукувань на 
вишукування для промислового, 
малих ділянках або вузьких смугах при ділянках площею до 1 га або смугах 
сільськогосподарського та житлово-
шириною до 25 м до цін застосовується коефіцієнт 
громадянського будівництва. Комплексні 
K = 1,15 : При виконанні розрахунків на ЕОМ до цін на відповідні камеральні 
інженерно-геодезичні вишукування на 
роботи застосовується коефіцієнт 
незабудованих територіях зі складанням 
1 K = 0,85 : При проведенні польових вишукувань без виплати польового 86·3,6·1,25·1,15·0,85·1,1·1,5·39,66 24755,08 
плану в масштабі 1:1000 і збільшенням 
постачання до цін на ці вишукування повинний застосовуватися коефіцієнт 
його до масштабу 1:500. (Категорія 
K = 1,1 : При тривалості несприятливого періоду року 2-3,5 місяців, табл. 2, §1 
складності III) 
K = 1,5 : Збірник цін на вишукувальні роботи (КНУ "Настанова з визначення 
. 
вартості проектних, ...", Додаток 7, таблиця 1 и 2) 
Розрахунковий показник: 3,6 (Вимірник - 1 
K = 39,66 : КНУ "Настанова з визначення вартості проектних, ...", Додаток 7, 
га) 
таблиця 3  (інженерно-геодезичні роботи) 
 
Глава 26, Таблиця 403, § 2, поз. 2 
Комплексні інженерно-геодезичні 
K = 1,15 : При виконанні комплексних інженерно-геодезичних вишукувань на 
вишукування для промислового, 
малих ділянках або вузьких смугах при ділянках площею понад 1 до 2 або 
сільськогосподарського та житлово-
смугах шириною понад 25 до 50 м до цін застосовується коефіцієнт 
громадянського будівництва. Комплексні 
K = 1,15 : При виконанні розрахунків на ЕОМ до цін на відповідні камеральні 
інженерно-геодезичні вишукування на 
роботи застосовується коефіцієнт 
незабудованих територіях зі складанням 
2 K = 0,85 : При проведенні польових вишукувань без виплати польового 62·54,4·1,15·1,15·0,85·1,1·1,5·39,66 248108,62 
плану в масштабі 1:1000 і збільшенням 
постачання до цін на ці вишукування повинний застосовуватися коефіцієнт 
його до масштабу 1:500. (Категорія 
K = 1,1 : При тривалості несприятливого періоду року 2-3,5 місяців, табл. 2, §1 
складності II) 
K = 1,5 : Збірник цін на вишукувальні роботи (КНУ "Настанова з визначення 
. 
вартості проектних, ...", Додаток 7, таблиця 1 и 2) 
Розрахунковий показник: 54,4 (Вимірник - 
K = 39,66 : КНУ "Настанова з визначення вартості проектних, ...", Додаток 7, 
1 га) 
таблиця 3  (інженерно-геодезичні роботи) 
Складання програми (проекту 
виробництва) інженерно-геодезичних і 
Глава 4, Таблиця 86, § 2, поз. 2K = 1,21 : Збірник цін на вишукувальні роботи 
гідрографічних вишукувань, технічного 
(КНУ "Настанова з визначення вартості проектних, ...", Додаток 7, таблиця 1 и 
3 звіту. Вартість вишукувань, понад 2 до 5 300·1·1,21·39,66 14396,58 
2)K = 39,66 : КНУ "Настанова з визначення вартості проектних, ...", Додаток 7, 
тис. крб.Ціна технічного 
таблиця 3  (інженерно-геодезичні роботи) 
звіту.Розрахунковий показник: 1 (Вимірник 
- 1 програма, звіт) 
  Всього по позиціях кошторису     287260,28 
  Коефіцієнт до підсумку кошторисної вартості вишукувань, визначеної за цінами відповідних глав і таблиць Збірника цін (1.32)  287260,28х0,32 91923,29 
  Витрати по зовнішньому транспорту Калькуляція 5400,00 
  Витрати по організації вишукувань ((272863,7)х3,3/100)x1x0,7x2 12606,30 
  Витрати по ліквідації вишукувань ((272863,7)х2,7/100)x1x0,7x2 10314,25 
  Разом     407504,12 
  Єдиний податок 5% 407504,12х5,2631579/100 21447,59 
  Всього     428951,71 
          
Всього за кошторисом: чотириста двадцять вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна грн., 71 коп.  
    (сума прописом)     
          
Керівник проектної ї (науково-проектної, 
_____________________________ _______________________ 
вишукувальної) організації 
    (підпис) (ПІБ)   
 
Головний архітектор проекту       
(Головний інженер проекту) _____________________________ _______________________ 
  (підпис) (ПІБ)   
Кошторис склав _____________________________ _______________________ 
    (підпис) (ПІБ)   
          
  М. П.       
          
  "____" ___________________ 20___ р.       
5 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 
 
Даний розділ проекту регламентує умови праці при виконанні 
інженерно-геодезичних вишукувань водного об’єкту (стариці) на території 
села Пірнове Вишгородського району Київської області, безпеку 
технологічних процесів, обладнання, механізмів та інших засобів, а також 
санітарно-побутові умови працюючих. Дані роботи виконуються з метою 
проведення в майбутньому будівництва для поліпшення технічного, 
екологічного та санітарного стану водного об'єкту. 
При проведенні робіт необхідно дотримуватись вимог діючих 
нормативних документів із техніки безпеки, а також протипожежних і 
санітарних норм та правил, а також наведених у проекті проектних рішень 
[25], [26], [27]. 
Початковим етапом перед виконанням інженерно-геодезичних 
вишукувань має бути організація будівельного майданчика, ділянок робіт, і 
робочих місць, які забезпечуватимуть безпеку працюючих на всіх  етапах 
виконання робіт. При цьому встановлюються небезпечні для людей зони, в 
межах яких  постійно діють або потенційно можуть діяти небезпечні 
виробничі фактори.  
Також мають розміщюватися мобільні споруди розміщуються з 
врахуванням протипожежних вимог, які передбачають їх розташування 
окремо або у парах, з виходами, спрямованими у протилежні напрямки. Група 
таких споруд складається не більше ніж з 10 будинків, з протипожежними 
розривами між групами не менше 15 метрів. Мобільні споруди повинні бути 
обладнані первинними засобами пожежогасіння згідно з встановленими 
вимогами. Вони також повинні дотримуватися правил сумісного зберігання 
речовин та матеріалів і використовувати встановлені типи опалення. 
Передбачені заходи пожежної безпеки у проекті виконання робіт, а також 
правила щодо встановлення ґрат на вікнах для забезпечення безпеки 
перебування людей у споруді. Територія, де розміщуються мобільні споруди, 
 
повинна бути правильно спланована і мати нахил, щоб відводити атмосферні 
води. Мобільні споруди встановлюють без нахилів на підкладки, які зазвичай 
складаються з бетонних блоків. Дозволяється встановлення мобільних споруд 
контейнерного типу на два поверхи. Для входу в мобільну споруду, чиє 
входове місце розташоване на висоті, використовуються стаціонарні сходи з 
перилем. При улаштуванні мобільних споруд дотримуються вимог безпеки 
згідно з ДБН В.1.2-9:2021 [28]. У зовнішній частині мобільної споруди 
повинен бути світильник з вимикачем і, за потреби, інформаційний світловий 
покажчик. Рекомендується використовувати лампи світлодіодні або 
розжарення для освітлення зовнішньої частини мобільної споруди, а також 
може передбачатися загальне освітлення для території, де розташована 
споруда. При встановленні систем опалення, вентиляції та кондиціювання 
повітря слід дотримуватися вимог безпеки відповідно до відповідних 
стандартів. Установка газової системи в мобільній споруді потребує 
попередньої технічної експертизи. 
Також необхідно перевірити наявність та стан засобів індивідуального 
захисту. від начальника структурного підрозділу. Керівництво відповідної 
організації зобов’язане забезпечити робітників, технічних працівників та 
службовців спецодягом, спецвзуттям та запобіжними засобами 
індивідуального захисту.  
Виконувати інженерно-геодезичні вишукування можуть особи, які 
мають спеціальну підготовку та проходили вступний і первинний інструктаж 
з охорони праці перед початком роботи, а також повторний і цільовий під час 
трудової діяльності, Однак перед проведенням вишукувань на об'єктах, де 
існує підвищена небезпека, необхідно пройти додатковий інструктаж. В даних 
роботах найбільша небезпека може бути пов’язана з потенційними ризиками 
потоплення, випадкового потрапляння в воду, впливу сильних течій та хвиль, 
а також можливості зіткнення з плаваючими об'єктами чи занурення в воду з 
обладнанням.  
На даному підприємстві вступний інструктаж для геодезистів включає: 
 
- Загальні відомості про підприємство, характерні особливості 
виробнприцтва, об’єкти підвищеної небезпеки. Розташування основних цехів, 
служб, допоміжних приміщень, безпечний рух на території підприємства. 
- Основні положення Закону України “Про охорону праці”, Кодексу 
законів про працю та нормативних актів про охорону праці, вирішення спірних 
питань між роботодавцем і працівником. 
- Трудовий договір, робочий час та час відпочинку. Охорона праці 
жінок та осіб, молодших за 18 років. Колективний договір (угода), пільги та 
відшкодування за важкі та шкідливі умови праці, порядок їх надання. 
- Правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, 
відповідальність за порушення цих правил. 
- Система управління охороною праці, державний нагляд та 
громадський контроль за охороною праці на підприємстві 
- Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, характерні 
цього виробництва, особливості їх дії на працівників. Методи та засоби 
запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, засоби 
індивідуального та колективного захисту, знаки безпеки та сигналізації. 
Порядок і норми видачі засобів індивідуального захисту. Питання 
електробезпеки. Основні вимоги виробничої санітарії та особистої гігієни. 
- Обставини та причини окремих характерних нащасних випадків та 
аварій, які сталися на підприємстві та інших аналогічних виробництвах через 
порушення вимог безпеки. Порядок розслідування та оформлення 
документації щодо нещасних випадків та професійних захворювань. 
- Пожежена безпека. Способи та засоби запобігання пожежам, 
вибухам, аваріям. Дії персоналу при їх виникненні. Чинні документи з 
пожежної безпеки. Виробничі дільниці, найбільш небезпечні в пожежному 
плані. 
- Протипожежний режим. Загальнообєктові та цехові інструкції про 
заходи пожежної безпеки. Способи застосування первинних засобів 
пожежогасіння. 
 
- Перша допомога потерпілим. Дії працівників у разі нещасного 
випадку та аварії на дільниці, цеху, на підприємстві. 
Проведення первинних і повторних протипожежних інструктажів для 
працівників даного підприємства включають: 
- Можливі причини виникнення пожеж. Основні причини пожеж. 
Несправність обладнання, порушення правил користування інструментами і 
електронагрівальними 
приладами. Вимоги щодо утримання території, протипожежних 
розривів, джерел 
протипожежного водопостачання. 
- Заходи пожежної безпеки, яких необхідно дотримуватися, стаючи 
до роботи у процесі роботи. ( Порядок організації, цілі за завданням ДПД 
добровільної пожежної дружини). Правила пожежної безпеки встановлені для 
працівників даного приміщення, дільниці чи споруди. 
- Призначення та місцезнаходження існуючих на об’єкті засобів 
пожежогасіння, протипожежного устаткування та інвентаря ( вогнегасники, 
внутрішні пожежні крани, діжки з водою, ящики з піском). Правила 
використання вогнегасних засобів, протипожежного інвентаря, обладнання. 
- Сповіщення людей про пожежу. Дії в разі виявлення на робочому 
місці або на території об’єкта задимлення чи пожежі. Порядок повідомлення 
про пожежу в пожежну охорону. Організація роботи пожежних підрозділів. 
Гасіння пожеж на об’єктах засобами пожежогасіння. Евакуація людей та 
матеріальних цінностей. 
Під час виконання робіт на дорозі не можна залишати без нагляду 
геодезичні інструменти та обладнання, і також не можна працювати на дорозі 
в умовах заметілі, туману, грози або ожеледиці.  
При прокладанні теодолітних ходів вимірювання треба проводити 
вздовж узбіччя. Вимірювання вздовж осі дорожнього покриття дозволяється 
лише у випадку серйозних пошкоджень узбіччя або при виконанні 
спеціальних робіт і з відповідним дозволом від поліції.  
 
Виконання зйомок в котлованах з укосами, які піддаються зволоженню, 
дозволяється тільки після ретельного огляду виконробом (майстром) стану 
ґрунту укосів і обрушення нестійкого ґрунту в місцях, де виявлені «козирки» 
або тріщини (відшарування). 
Установка геодезичних знаків, виконання ручних і бурових робіт під 
геодезичні знаками, особливо в області кабельних ліній, можуть бути виконані 
тільки в присутності представників, фахівців, які знають, які знають місця 
проходження кабелів. Геодезичні знаки потрібно встановлювати у 
свердловинах діаметром від 100 до 300 мм. Те ж саме стосується й глибинних 
реперів, але ці роботи зазвичай виконують спеціалізовані підприємства, такі 
як вишукувальні чи бурові. У котлованах важливо дотримуватися правил 
укріплення стінок, особливо на слабких ґрунтах, таких як пісок, супісок або 
насипний ґрунт. 
При встановленні стінних реперів і контрольних марок у фундаментах 
споруд використовують перфоратор, зубило та молоток, дотримуючись 
заходів безпеки, таких як спеціальний одяг, рукавички та захисні окуляри. 
Забороняється вимірювати висоту підвісу дроту за допомогою рейок, прутів, 
гілок та інших подібних вимірювальних приладів та інструментів. 
Відповідальність за дотримання правил охорони праці, техніки безпеки при 
експлуатації машин і механізмів, інструменту та інвентарю, технічного 
обладнання, засобів колективного та індивідуального захисту при роботі на 
діючих підприємствах покладається на керівництво відповідної організації. 
При будівництві мають бути передбачені заходи, що виключають 
забруднення ділянки будівництва сміттям, стічними водами, а також такі, що 
зменшують рівень шумів, вібрацій, запиленості та загазованості повітря. 
Для забезпечення потреб пожежогасіння на період будівництва 
проектними рішеннями передбачається влаштування тимчасового пожежного 
водогону [29]. 
При проведенні топографо-геодезичних вишукувань важливо належним 
чином закріпити сокиру та молоток, забезпечивши їхнє надійне кріплення. Під 
 
час роботи з сокирою важливо уникати наявності людей у безпосередній 
близькості.  
Ящик для геодезичного обладнання повинен мати міцно закріплену 
ручку та планки, а також справні гвинти для кріплення рейок. Носити 
інструмент, що прикріплений до штатива, за спиною небезпечно, тому що 
можна отримати травму ноги. Віхи, штативи та інші інструменти можуть мати 
гострі краї, але лише вони використовуються з виставленими вперед гострими 
краями. При переході через вулицю необхідно нести планки тільки в руках, 
забезпечивши надійне кріплення гвинтами. Геодезичне обладнання, 
прикріплене до штативів, має бути надійно закріплене на землі, щоб уникнути 
його падіння.  
Під час грози необхідно припинити польові роботи та сховатися в 
приміщенні, уникнувши небезпечних місць, таких як під деревами чи біля 
високовольтних ліній. Необхідно працювати на сонці з покритою головою, 
щоб уникнути перегріву та опіків.  
Не можна сидіти на мокрій землі або на траві. Заборонено розводити 
вогонь поблизу будівель, лісосмуг та посівів. Також важливо вдягати 
відповідне взуття залежно від погодних умов.  
Після закінчення роботи необхідно перевірити обладнання на наявність 
пошкоджень та зберігати його належним чином, зокрема належно вклавши 
відповідні прилади у футляр, або спеціально виділену сумку. Важливо також 
забезпечити безпечний транспортний засіб для перевезення обладнання та 
інструментів. Крім того, важливо дотримуватися правил техніки безпеки при 
роботі з комп'ютером та периферійними пристроями, забезпечуючи належне 
їх використання та перевірку перед початком роботи [30].   
 
ВИСНОВКИ 
 
В ході виконання дипломної роботи були детально опрацьовані звіти, 
етапи робіт інженерно-геодезичних вишукуваннь ділянки по об’єкту "Роботи 
пов’язані з поліпшенням технічного, екологічного та санітарного стану 
водного об’єкту (стариці) на території с. Пірнове Вишгородського району 
Київської області з метою захисту від підтоплення та затоплення прилеглих 
територій", виконані у повному обсязі відповідно вимогам технічного 
завдання та «Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000 – 
1:500» ГКНТА 2.-04-02-98 [8] та ДБН А.2.1-1-2014 «Інженерні вишукування 
для будівництва» [5]. 
Використані під час вишукувань сучасні методи польових та 
камеральних топографо-геодезичних робіт дозволили здійснити зйомку 
водного об’єкту з високою точністю та ефективністю. Застосування 
геоінформаційних технологій при формуванні топографічних планів сприяло 
створенню повної та доступної бази даних для подальшого проектування та 
реалізації заходів з поліпшення водного об’єкту. 
Отже, результати проведених інженерно-геодезичних вишукувань 
забезпечують необхідною інформацією  для прийняття рішень щодо 
подальших дій з метою захисту від підтоплення та затоплення прилеглих 
територій, а також для забезпечення стабільного екологічного стану водних 
ресурсів на вказаній території. 
В ході роботи проводиться дослідження з питань інженерно-
геодезичних вишукувань водних об'єктів, включаючи аналіз загальних 
положень, мету та нормативно-правові вимоги, що регулюють цей процес. 
Вона також детально розглядає сучасні методи, які використовуються для 
проведення польових та камеральних топографо-геодезичних робіт, у тому 
числі оцінює оптимальне обладнання для зйомок. 
 
Далі у роботі аналізується використання геоінформаційних технологій у 
формуванні топографічних планів, зокрема їх розвиток, застосування та 
різноманітність програм геоінформаційних систем. 
Техніко-економічні показники топографо-геодезичних робіт 
розглядаються для визначення їх ефективності та практичної цінності. 
Нарешті, у розділі про охорону праці та безпеку в надзвичайних 
ситуаціях розглядаються важливі аспекти забезпечення безпеки під час 
проведення робіт у надзвичайних ситуаціях. 
Узагальнюючи, робота підкреслює важливість і актуальність 
дослідження інженерно-геодезичних аспектів водних об'єктів у сучасному 
контексті та наголошує на необхідності дотримання відповідних нормативних 
та безпекових вимог. 
  
 
Список використаних джерел літератури 
 
1. Геодезичний енциклопедичний словник / За редакцією Володимира 
Літинського. - Львів: Євросвіт, 2001. - 668 с. 
2. Звіт про інженерно-геодезичні вишукування (39-20-ІТ) / Роботи, 
пов’язані з поліпшенням технічного, екологічного та санітарного стану 
водного об’єкту (стариці) на території с. Пірнове Вишгородського району 
Київської області з метою захисту від підтоплення та затоплення прилеглих 
територій. – ТОВ "ПБК-Водпроект", Черкаси, 2020. - 23 с. 
3. Пояснювальна записка до робочого проекту «Роботи, пов'язані з 
поліпшенням технічного, екологічного та санітарного стану водного об'єкту 
(стариці) на території с. Пірнове Вишгородського району Київської  області з 
метою захисту від підтоплення та затоплення прилеглих територій». – ТОВ 
"ПБК-Водпроект", Черкаси, 2020. - 18 с.  
4. Інженерна геодезія: Монографія / П.І. Баран. – К.: ПАТ «ВІПОЛ», 
2012. 618 с.  
5. ДБН А.2.1-1:2014 «Вишукування, проектування і територіальна 
діяльність. Вишукування. Інженерні вишукування для будівництва». (URL: 
https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=58388). 
6. ДБН В.1.3-2:2010 "Геодезичні роботи у будівництві". (https://e-
construction.gov.ua/laws_detail/3199637436816688486?doc_type=2). 
7. Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» / 
Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 23, ст.158. (URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19#Text). 
8. Інструкція топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 
1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98) / Наказ Головного управління геодезії, 
картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.04.1998 р. № 56. 
(URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0393-98#Text). 
9. Порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів 
вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її 
 
результатів / Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 
08.02.2016  № 193 (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0278-16#Text). 
10. МПУ 164/01-2003. Метрологія. Нівеліри, теодоліти, тахеометри 
(кутомірна частина). Методика повірки. (URL: 
https://metrology.kiev.ua/files/MPY_2016/doc)/. 
11. Порядок побудови Державної геодезичної мережі / Постанова 
Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2013 р. № 646 (URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-2013-%D0%BF#Text). 
12. Геопортал ДГМ: (URL: https://dgm.gki.com.ua). 
13. Гідрографічна зйомка дна. (URL: https://topograph.com.ua/uk/ 
poslugy/geodeziya/gidrografichna-zjomka-dna-vodojmyshha/). 
14. Положення про організацію та порядок здійснення технічного 
нагляду за промірними роботами на акваторіях, підхідних каналах та 
судноплавних шляхах воднотранспортного комплексу України / Наказ 
Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.05.2006 № 463. (URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0619-06#Text). 
15. Шаульський Д. В. Конспект лекцій з дисципліни «ІНЖЕНЕРНА 
ГЕОДЕЗІЯ» (для студентів 1 курсу денної форми навчання, напряму 
підготовки 6.060101 «Будівництво» спеціальності «Теплогазопостачання і 
вентиляція») / Д. В. Шаульський; Харківський нац. ун-т міського господарства 
імені О. М. Бекетова. – Харків: ХНУМГ, 2013. – 64 с. (URL: 
https://eprints.kname.edu.ua/35282/1/78.pdf). 
16. Євдокімов А. А. Текст лекцій з дисципліни «Електронні геодезичні 
прилади» (для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 
6.080101 «Геодезія, картографія та землеустрій») / А. А. Євдокімов; Харків. 
нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Харків : ХНУМГ ім. О. М. 
Бекетова, 2016. – 64 с. 
17. Мацко П.В. Введення в геотроніку : навч. посібник / П. В. Мацко, А. 
М. Голубєв. – Херсон : ХДУ, 2006.–100 с. 
 
18. Донченко М. В. Геоінформаційні системи : навчальний посібник / М. 
В. Донченко, І. І. Коваленко. – Миколаїв : Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2021. 
– 132 с. 
19. Географія (профільний рівень) : підруч. Для 11 кл. закл. загал. серед. 
Освіти / П.О. Масляк, Л.М. Доценко, С.Л. Куртей, О.Г. Бродська. – Харків : 
Вид-во «Ранок», 2019. – 272 с. 
20. Р.Волчанский, І.Ковальчук. Існуючі ГІС програми - недоліки та 
переваги / ISTCGCAP. Геодезія, картографія і аерофотознімання. Вип. 63, 
2003, с. 246-250. (URL: https://science.lpnu.ua/uk/istcgcap/vsi-vypusky/vypusk-
63-2003/isnuyuchi-gis-programy-nedoliky-ta-perevagy). 
21. Digitals. Геодезія, картографія та землевпорядкування / Керівництво 
користувача. (URL: http://digitals.at.ua/index/dokumentacija/0-10). 
22. QGIS. Керівництво користувача. (URL: https://qgis.org/uk/site/about/ 
index.html1). 
23. Збірник цін на вишукувальні роботи для капітального будівництва. 
Частина V – VIII. (URL: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc=5566). 
24. Збірник цін на вишукувальні роботи для капітального будівництва. 
(URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0014-09#Text). 
25. ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці 
і промислова безпека у будівництві. Основні положення. (НПАОП 45.2-7.02-
12)». (URL: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-
page.html?id_doc=25399). 
26. ДБН А 3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва». 
(https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=64312). 
 
27. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні 
вимоги». (URL: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-
page.html?id_doc=68456). 
28. ДБН В.1.2-9:2021 «Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека і 
доступність під час експлуатації». (URL: 
https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=98034). 
29. Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні (URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0252-
15?find=1&text=%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0
%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D
0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B2%D0%BE%
D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83#w1
_1 ). 
30. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними 
дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (ДСанПІН 
3.3.2.007-98). (URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0007282-98#Text). 
  
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
