ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5394| Title: | ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ, ВІДВЕДЕНОЇ ДЛЯ ЦІЛЕЙ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ, РОЗТАШОВАНОЇ В АДМІНІСТРАТИВНИХ МЕЖАХ ЧОРНОБАЇВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ |
| Authors: | Іванова, Лариса Вталіївна Ляпкало, Яна Олександрівна |
| Keywords: | інвентаризація земель;об'єкт для цілей поводження з відходами |
| Issue Date: | 15-Jun-2024 |
| Abstract: | В кваліфікаційній роботі розглянуто питання інвентаризація земель комунальної власності, відведеної для цілей поводження з відходами. Робота виконана на базі ФОП "Індутний П.І.". Дипломна робота містить такі розділи: 1. Теоретичне та нормативно-правове забезпечення інвентаризації земельних ділянок комунальної власності. Де розглядаються питання теоретичних основ інвентаризації земель, правовий режим використання земель промисловості, законодавче підґрунтя розробки технічної документації щодо проведення інвентаризації земель 2. Оцінка сучасного стану використання земельних ділянок, як об'єкта інвентаризації. В цьому розділі зроблено аналіз природно-економічної характеристики об'єкта інвентаризації, аналіз існуючого стану використания земельних ділянок, надана вихідна інформація для проведення інвентаризації земель. 3. Інвентаризація земель. Описано підготовчий етап проведення інвентаризації земель, розроблена технічна документація земельної ділянки, описано порядок погодження технічної документації та отримання правовстановлюючих документів, надані рекомендації за результатами інвентаризації. 4. Охорона праці. Висновок. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5394 |
| Appears in Collections: | 193 Геодезія та землеустрій (Геодезія та землеустрій) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| ДИПЛОМ-ЯНА_merged.pdf Restricted Access | 2.35 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
ВСТУП
Одним з важливих заходів земельної реформи та перетворення земель на
вагомий ресурс соціально-економічного розвитку об’єднаних територіальних
громад є отримання достовірних та повних відомостей про площу, склад та
якісні характеристики земель, землекористувачів та землевласників,
врегулювання суміжних меж. Достовірні дані про земельні ділянки дають
можливість прогнозувати використання земель, передбачати надходження,
обґрунтовано нараховувати земельний податок, сприяти здійсненню
раціональної політики у сфері ринку землі. Засобом набуття таких даних
служить інвентаризація.
Інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця
розташування земельних ділянок, їхніх меж, розмірів, правового статусу,
виявлення земель, які не використовуються, або використовуються
нераціонально, не за цільовим призначенням, встановлення кількісних та
якісних характеристик земель. Ціллю інвентаризації земель є виявлення
фактичних земельних ділянок та усіх підтверджуючих документів та
приведення облікових даних у відповідність із фактичним станом.
Інвентаризація земель проводиться відповідно до законодавчих,
нормативно-правових актів України, спеціальними юридичними та фізичними
особами за рішенням органу місцевого самоврядування.
Якісна інвентаризація земель є невідкладним завданням новоутворених
громад, котрі прагнуть розвиватися та залучати інвестиції. Інвентаризація
земель проводиться із метою забезпечення ведення Державного земельного
кадастру, здійснення контролю за використанням і охороною земель;
визначення якісного стану земельних ділянок, їх меж, розміру, складу угідь;
узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель,
із інформацією, що міститься в облікових документах, які засвідчують право
власності на земельну ділянку.
Враховуючи інтенсивний рух земельних ділянок – зміну землевласників,
землекористувачів, форм власності, цільового призначення, вкрай необхідним
є проведення інвентаризації земель та оновлення даних попередніх років.
Метою роботи є нормативно-правове обґрунтування організації
проведення інвентаризації земель на території населених пунктів.
Відповідно до мети сформульовані наступні завдання:
– визначити основні напрямки правового регулювання інвентаризації
земель в Україні;
– розкрити зміст інвентаризації земель;
– вивчити матеріали інвентаризації земель;
– визначити порядок проведення інвентаризації земель комунальної
власності;
– охарактеризувати використання матеріалів інвентаризації земель.
Предмет роботи – інвентаризація земель комунальної власності на
території Чорнобаївської селищної ради (за межами населеного пункту).
Основну частину першого розділу присвячено вивченню
нормативноправової, законодавчої та методологічної бази, що регулює
порядок проведення інвентаризації земель. Описано етапи проведення
інвентаризації земель. Охарактеризовано останні зміни, які відбулися в
законодавстві інвентаризації земель в Україні.
Другий і третій розділи роботи присвячено проведенню інвентаризації
земельної ділянки комунальної власності площею 0,4800 га з цільовим
призначенням Земельні ділянки загального користування, відведенні для цілей
поводження з відходами (код 11.08), розташованої в адміністративних межах
Чорнобаївської селищної ради (за межами с. Веселий Хутір) Золотоніського
району Черкаської області. Описано процедуру виконання топографо-
геодезичних робіт.
В четвертому розділі йдеться про охорону праці та безпеку в
надзвичайних ситуаціях при здійсненні землеустрою.
2
1 Розділ. Теоретичне та нормативно-правове забезпечення
інвентаризації земельних ділянок комунальної власності
1.1. Теоретичні основи інвентаризації земель
Основними завданнями земельної реформи на сучасному етапі розвитку
є ефективне та раціональне використання земельних ресурсів, перехід
земельних відносин на ринкові засади.
Раціональне використання землі відповідає її цільовому призначенню,
забезпечує високу ефективність землекористування і охорону, спрямовану на
запобігання необґрунтованого вилучення земель сільськогосподарського
призначення, захист від антропогенного впливу, відтворення і підвищення
продуктивності земель.
Раціональне використання та облік земель – взаємопов’язані процеси, які
спрямовані на покращення продуктивних сил землі. Вони передбачають:
раціональну організацію території, збереження та підвищення
родючості та інших властивостей ґрунтів;
захист сільськогосподарських угідь від процесів культуро-
технічного стану земель;
захист земель від забруднення відходами виробництва, ерозії,
забруднення хімічними, радіоактивними речовинами;
рекультивацію порушених земель.
заходи з підвищення корисних властивостей землі - родючості та
інших;
консервацію сільськогосподарських угідь, збереження родючого
шару ґрунту.
На початку земельної реформи інвентаризація земель розглядалась як
засіб для отримання початкової інформації для надання земельних ділянок
громадянам та ведення обліку земель, її метою було створення "первинного
земельного кадастру". Згідно зі статтею 35 Закону України «Про землеустрій»,
інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування
об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення
3
земель, які не використовуються, використовуються нераціонально або не за
призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських
угідь та забруднених земель, встановлення кількісних та якісних
характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного
кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною
земель та прийняття на їх основі відповідних рішень владними органами.
Органи місцевого самоврядування та виконавчої влади відповідають за
забезпечення реалізації державної політики у сфері використання та охорони
земель, тому саме вони повинні організувати завершення робіт з
інвентаризації земель. При цьому слід враховувати фінансові обмеження, які
можуть існувати в бюджетах, тому потрібно критично проаналізувати це
питання на відповідному рівні та передбачити фінансування робіт з
інвентаризації земель населених пунктів та земель несільськогосподарського
призначення за межами населених пунктів у відповідності до затверджених
планів-графіків у наступні роки. При проведенні зазначених робіт не слід
недооцінювати роль і значимість громадян та юридичних осіб, оскільки вони
є основними власниками та користувачами земельних ділянок. Тому потрібно
більше уваги приділити виділенню коштів на відповідне оформлення
правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що знаходяться у їх
користуванні або власності, оскільки такі документи надають юридичні
гарантії права користування та власності на землю. Для геодезичного
встановлення меж земельних ділянок і реєстрації їх просторових та правових
характеристик теоретично має бути використана документація із землеустрою.
Ця документація має офіційний характер і набуває юридичної сили через
затвердження згідно з процедурою, передбаченою законодавством. Однак,
часто характеристики земельних ділянок визначаються на підставі їх
фактичного стану.
4
1.2. Правовий режим використання земель промисловості
Нормативно-правовою основою проведення інвентаризаційних робіт є:
Земельний кодекс України, Закон України «Про землеустрій», «Порядок
інвентаризації земель», затверджений постановою Кабінету Міністрів України
від 5 червня 2019 р. № 476, Закон України «Про топографогеодезична та
картографічна діяльність», Інструкція з топографічної зйомки в масштабах 1:
5000, 1: 2000, 1: 1000 і 1: 500 (ДКСТ - 2.04 - 02 - 98), Постанова Кабінету
Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 «Про затвердження Порядку
ведення Державного земельного кадастру», наказ Державного комітету
України по земельних ресурсах № 548 від 23.07.2010 р., зареєстрований в
Міністерстві юстиції України 01.11.2010 р. за № 1011/18306 «Про
затвердження Класифікації видів землекористування».
З розвитком промислового сектору та його впливу на земельні ресурси в
Україні стає особливо актуальною тема правового режиму земель
промисловості.
Земельний кодекс є основним законодавчим актом, яким регулюються
відносини у сфері земель промисловості в Україні. Земельний кодекс
встановлює порядок охорони, використання, трансферту та інші аспекти
відносин, пов'язаних із землями промислового призначення. Також існують
інші законодавчі акти, якими регулюються відносини у сфері земель
промисловості: законодавство про охорону земель, про охорону
навколишнього середовища, про господарські товариства, про порядок
інвентаризації земель та інші.
Землі промисловості – це землі, надані для розміщення та експлуатації
основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових,
гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів,
інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.
Цільове призначення земель промисловості - забезпечення діяльності
промислових підприємств, а також експлуатації об’єктів промисловості. Землі
промисловості можуть перебувати у державній (усі землі України, крім земель
5
комунальної та приватної власності), комунальній (землі, які належать на
праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст) або приватній
(землі, які належать на праві власності громадянам та юридичним особам)
власності.
Землі промисловості, як правило, не придатні для ведення сільського
господарства, зазвичай, на них здійснюється спеціальна
несільськогосподарська діяльність підприємствами, установами,
організаціями та ін., а також громадянами, які виступають суб’єктами такої
діяльності, якщо здійснюють установлене законом використання цієї категорії
земель.
Право користування землями промисловості – надання власникові
можливості використовувати земельну ділянку відповідно до її конкретного
цільового призначення, тобто для розміщення й експлуатації основних,
підсобних, допоміжних будівель і споруд промислових, гірничодобувних,
транспортних та інших підприємств, їх під’їзних шляхів, інженерних мереж,
адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Право розпорядження
землями промисловості нерозривно пов’язано з правом на промисловий
об’єкт. Відчуження певного промислового об’єкта здійснюється разом із
земельною ділянкою, на якій він розміщений.
Винятками є:
якщо частина будівлі або споруди не може бути виділена в натурі разом
з частиною земельної ділянки;
якщо будівля або споруда знаходяться на земельній ділянці, вилученій з
обігу.
Однією з ключових проблем, які можуть виникнути в сфері земель
промисловості, є невідповідність між призначенням земельних ділянок та їх
фактичним використанням. Це може виникати через недоліки у земельному
законодавстві, порушення процедур зміни цільового призначення земельних
ділянок, а також через недбале ставлення до виконання вимог законодавства з
боку підприємств та органів влади.
6
1.3. Законодавче підґрунтя розробки технічної документації щодо
проведення інвентаризації земель
До законодавчої основи для проведення інвентаризації земель належать:
Закон України «Про Державний земельний кадастр», Земельний кодекс
України, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Закон України
«Про державні закупівлі» та Державний фонд документації із землеустрою.
Додаткові: Постанова Кабінету Міністрів України № 476 «Про затвердження
Порядку проведення інвентаризації земель» визначає процедуру проведення
інвентаризації земельних ресурсів. Все це становить основу для розробки
сучасної системи управління земельними ресурсами, яка визнає та гарантує
права на землю.
Вихідними даними для інвентаризації земель є:
- матеріали Державного фонду землевпорядної документації;
- відомості з Державного земельного кадастру в паперовій та електронній
і цифровій формах, у тому числі поземельної книги; книги обліку реєстрації
державних актів на право власності на землю й право постійного користування
землею, договори оренди землі; електронні документи, які містять інформацію
про результати землеустрою;
- планово-картографічні матеріали, у тому числі ортофото, складені за
результатами угоди;
- містобудівна документація, затверджена в установленному
законодавством порядку;
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- копії документів, що посвідчують речові права на земельну ділянку або
підтверджують сплату земельного податку [16].
Проєкти землеустрою, що передбачають встановлення або зміну меж
адміністративно-територіальних одиниць, погоджуються зі сільськими,
селищними, міськими, районними радами та районними державними
адміністраціями за рахунок території, на якій планується розширення
територіальних меж. У випадку, коли розширення меж адміністративно-
7
територіальної одиниці передбачає включення території, що не належить до
відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується
з обласною державною адміністрацією [3]. Під час аналізу Закону України
"Про землеустрій" були визначені компоненти для створення технічної
документації щодо інвентаризації.
До технічної документації щодо інвентаризації земель також належать
наступні складові:
рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої
влади про проведення інвентаризації земель, особливо у випадку
інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення;
копії документів, які містять вихідні дані, що використовувалися
під час інвентаризації земель;
матеріали топографо-геодезичних вишукувань;
переліки земельних ділянок, кадастрові номери з категоріями
земель та угіддями, такі як ділянки, надані у власність або користування,
ділянки без кадастрових номерів, ділянки, що використовуються без
документів, що підтверджують право на них, ділянки, що використовуються
не за цільовим призначенням, а також невитребувані земельні частки або паї;
пропозиції щодо узгодження даних, отриманих в результаті
інвентаризації земель, з інформацією, що міститься у документах, які
підтверджують право на земельну ділянку, а також узгодження з Державним
земельним кадастром. Робочі і зведені інвентаризаційні плани;
матеріали погодження технічної документації із землеустрою, які
вимагаються статтею 186 Земельного кодексу України [3].
У разі формування земельної ділянки, технічна документація щодо
інвентаризації земель також повинна включати наступні елементи:
відомості щодо обчислення площі земельної ділянки;
кадастровий план земельної ділянки;
перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
8
акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон
санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму
використання земель, якщо такі зони існують.
Категорія земель, залежно від їх цільового призначення, має значне
значення в процесі проведення якісної інвентаризації. Згідно з Земельним
кодексом України [4], існує 9 основних категорій земель. Проблема
інвентаризації полягає в тому, що землевласники не враховують їх у балансі,
але такі землі фіксуються на позабалансових рахунках і також підлягають
інвентаризації.
Перевірка наявності документа, що передбачає передачу в оренду або
іншу форму тимчасового користування, є першочерговим завданням, оскільки
протягом періоду користування земельною ділянкою можуть відбутися
переоформлення або закінчення договорів оренди.
Основними завданнями моніторингу земель є прогнозування еколого-
економічних наслідків деградації земельних ділянок з метою запобігання або
усунення негативних процесів, що впливають на землю. Проведення
інвентаризації земель передбачає підготовку шляхом збору та аналізу даних,
включаючи картографічні матеріали, що вже існують на території, а також
виконання польових вимірювань та створення нових креслень та кадастрових
відомостей з відображенням всіх змін у межах земельних ділянок [4].
Під час проведення інвентаризації земель, згідно зі статтею 57 Закону
України «Про землеустрій», складається технічна документація щодо
землеустрою, яка включає інформацію про інвентаризацію земель. Ця
документація розробляється на основі технічного завдання, затвердженого
виконавцем робіт та замовником, а також рішення відповідного органу
виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо проведення
робіт. Крім того, вона може бути підґрунтям для укладення договору між
землевласниками або землекористувачами та розробниками документації
землеустрою [13].
9
Враховуючи наведені рекомендації, підходи, а також вимоги земельного
законодавства у кваліфікаційній роботі проводимо аналіз проведення
інвентаризації земель комунальної власності площею 0,4800 га з цільовим
призначенням «Земельні ділянки загального користування, відведенні для
цілей поводження з відходами (код 11.08), розташованої в адміністративних
межах Чорнобаївської селищної ради (за межами с. Веселий Хутір)
Золотоніського району Черкаської області».
Роботи із землеустрою виконані у відповідності з вимогами:
- Земельного кодексу України;
- Закону України «Про Державний земельний кадастр»;
- Закону України «Про планування і забудову територій»;
- Водного кодексу України;
- Лісового кодексу України;
- Закону України «Про землеустрій»;
- Закону України «Про охорону культурної спадщини»;
- Закону України «Про природно-заповідний фонд України»;
- Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
- Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051
«Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»;
- постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання застосування
геодезичної системи координат» від 22.09.2004 р. № 1259;
- постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.1999 № 1344 «Про
затвердження Положення про порядок надходження, зберігання,
використання та обліку матеріалів Державного картографо-геодезичного
фонду України»;
- постанови Кабінету Міністрів України № 374 від 04.06.2015 «Про
затвердження переліку категорій законодавчо регульованих засобів
вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці»;
- Постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 № 1553 «Про
затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою».
10
Роботи із землеустрою виконані у відповідності з:
- вимогами до змісту, структури і технічних характеристик електронного
документа (додаток 1 до Порядку ведення Державного земельного кадастру);
- переліком угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ)
(додаток 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру);
- переліком агровиробничих груп ґрунтів (додаток 5 до Порядку ведення
Державного земельного кадастру);
- переліком обмежень щодо використання земельних ділянок (додаток 6
до Порядку ведення Державного земельного кадастру);
- Наказом Мінагрополітики № 255 від 11.04.2013 «Про затвердження
Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників)
робіт із землеустрою»;
- Наказом Укргеодезкартографії від 14.04.2011 № 23;
- Наказом Мінагрополітики № 509 від 02.12.2016 «Про затвердження
Порядку використання Державної геодезичної референцної системи
координат УСК-2000 при здійсненні робіт із землеустрою»;
- Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в
натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затверджена
наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від
18.05.2010 року;
- Інструкцією з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000,
1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98);
- УДК 528.97, Умовні знаки для топографічних планів масштабів 1:5000,
1:2000, 1:1000, 1:500.К.: Міністерство екології та природних ресурсів України,
2001;
- Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від
02.12.2018 року № 509 “Про затвердження Порядку використання Державної
геодезичної референтної системи координат УСК-2000 при здійсненні робіт із
землеустрою”;
11
- ДНАОП 74.2-1.01-89. Правила з техніки безпеки на топографо-
геодезичних роботах (ПТБ-88) (43421)
- Кодексом газорозподільних систем, що затверджений постановою
Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики
та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494;
- ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій;
- ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди»;
- Правилами охорони електричних мереж, що затвердженні постановою
Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 № 209.
12
2 Розділ. Оцінка сучасного стану використання земельних ділянок,
як об’єкта інвентаризації
2.1. Природно-економічна характеристика об’єкта інвентаризації
Територія інвентаризаціі відноситься до земель комунальної власності,
відведена для цілей поводження з відходами належить Чорнобаївській
селищній громаді, яка утворена Розпорядженням Кабінету Міністрів
України від 12 червня 2020 року і розташована в Золотоніському районі
Черкаської області. Площа громади складає 616.2 км², чисельність населення
становить 20598 осіб.
«Клімат помірно-континентальний. Середня температура січня -6°С,
липня +24°С.
Найпоширеніший тип ґрунтів: чорноземи звичайні. Гідрографічна
мережа – р. Ірклій
Географічні координати: 49º40´28" пн.ш, 32°19′48″ сх.д. Висота над
рівнем моря 121м» [40]
Основним напрямком розвитку сільського господарства громади є
зернове та цукрове виробництва, розвивається тваринницьке господарство.
Промислове виробництво представлено підприємствами з преробки
сільськогосподарської сировини, яка виробляється в селищі.
Рис. 2.1 – Схема розташування Чорнобаївської територитальної громади
13
Рис. 2.2 – Чорнобаївська територіальна громада
2.2. Аналіз існуючого стану використання земельної ділянки
У відповідності до статті 22 Закону України [12] підставою для
розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації
земелькомунальної власності площею 0,4800 гаЗемельні ділянки загального
користування, відведенні для цілей поводження з відходами (код 11.08),
розташованої в адміністративних межах Чорнобаївської селищної ради (за
межами с. Веселий Хутір) Золотоніського району Черкаської області є
рішення Чорнобаївської селищної ради Золотоніського району Черкаської
області «про надання дозволу на розроблення технічної документації із
землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності».
Земельна ділянка, розташована в центральній частині Чорнобаївської
селищної ради за межами населеного пункту.
14
Земельна ділянка на якій проводиться землеустрій не внесена до
Державного земельного кадастру.
Зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме
майноречові права щодо даної земельної ділянки відсутні.
Об’єкт землеустрою, що був обстежений під час проведення робіт:
- не відносяться до особливо цінних земель (стаття 150 [4] );
- не відносяться до земель природно-заповідного та іншого
природоохоронного призначення, не розташована на території чи в межах
об’єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги
(стаття 43 [4]);
- не відносяться до земель лісогосподарського призначення (стаття 55
[4]);
- не відноситься до земель водного фонду (стаття 58 [4]).
Земельна ділянка має конфігурацію багатокутника. Рельєф ділянки
спокійний. Під’їзд до земельної ділянки здійснюється по існуючому шляху.
Ділянка межує з суміжними землекористувачами та землевласниками:
Від А до Б землі комунальної власності (польова дорога)
(7125182200:02:000:6057);
Від Б до В землі комунальної власності (кадастровий номер
невизначений);
Від В до А земельна ділянка приватної власності
(7125182200:02:000:0300).
15
Рис. 2.3 – План зовнішніх меж земельної ділянки
Земельна ділянка віднесена до земель промисловості, транспорту,
електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, секція
J, розділ 11, підрозділ 11.08 – Земельні ділянки загального користування,
відведенні для цілей поводження з відходами» [18].
2.3. Вихідна інформація для проведення інвентаризації земель
Підставою для проведення інвентаризації земель є:
- для земель державної власності – рішення органу виконавчої влади,
уповноваженого розпоряджатися земельною ділянкою;
- в інших випадках – рішення ради, на території якої розташований
земельний масив.
Відповідно до [40] «Замовниками технічної документації можуть бути
органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим чи
органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі».
В [40] вказується «Розробниками технічної документації є:
16
юридичні особи, що володіють необхідним технічним і
технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем
роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є
відповідальними за якість робіт із землеустрою;
фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і
технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-
землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою».
Для проведення інвентаризації земель замовник укладає із підрядником
договір на розроблення технічної документації. Строк виконання технічної
документації не може перевищувати шести місяців з дня укладання договору.
Для проведення інвентаризації земель в адміністративних межах
Чорнобаївської селищної ради були використані офіційні актуальні дані
Державного земельного кадастру (ст.20 [29]), а саме:
Рішення Чорнобаївської селищної ради «Про надання дозволу на
розроблення технічної документацій із землеустрою щодо інвентаризації
земель».
17
18
19
Відомості про право власності
Виписку координат та висот пунктів ДГМ із Банку геодезичних даних
20
21
3 Розділ. Інвентаризація земель
3.1. Підготовчий етап проведення інвентаризації земель
Етапи проведення інвентаризації земель:
вишукувальні роботи;
топографо-геодезичні роботи;
проектно-вишукувальні роботи;
підготовка технічної документації;
оформлення технічної документації у паперовій формі,
оформлення технічної документації у електронній формі.
Згідно з [13] «Підготовчі роботи включають збір та аналіз виконавцем
вихідних даних для проведення інвентаризації земель, складення робочого
інвентаризаційного плану. Робочий інвентаризаційний план не складається у
разі інвентаризації окремої земельної ділянки».
Відповідно до [13] «Робочий інвентаризаційний план складається на
основі чергового кадастрового плану або інших планово-картографічних
матеріалів у межах міст та селищ - у масштабі не дрібніше 1:5000, у межах
сільських населених пунктів - у масштабі не дрібніше 1:2000, у межах
територій, визначених проектами формування території і встановлення меж
сільських, селищних рад, - у масштабі не дрібніше 1:10000, у межах районів -
у масштабі 1:25000, із зазначенням меж:
об’єкта інвентаризації;
адміністративно-територіальних одиниць, які увійшли до складу
об’єкта інвентаризації;
територій, визначених проектами формування території і
встановлення меж сільських, селищних рад;
земель усіх форм власності;
земельних ділянок, які внесено до Державного земельного
кадастру;
обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок;
угідь земельної ділянки.
22
3.2. Розробка технічної документації земельних ділянок
В ст. 10 [14] зазначено: «Під час здійснення топографо-геодезичних,
картографічних робіт повинні забезпечуватися:
додержання вимог нормативно-технічної документації;
впровадження прогресивних технологій і методів організації
топографо-геодезичного і картографічного виробництва;
розроблення, впровадження та організація програмного,
технологічного і технічного забезпечення ефективного використання
цифрових карт і геоінформаційних систем;
виконання робіт методами і способами, безпечними для життя і
здоров’я людей, стану довкілля та об’єктів, що мають історико-культурну
цінність;
графічне зображення на картах державних кордонів України та
меж адміністративно-територіального устрою, а також кордонів іноземних
держав та інших політико-адміністративних і географічних елементів;
зберігання та облік топографо-геодезичних, картографічних,
аерозйомочних і космічних матеріалів;
систематичний аналіз державної астрономо-геодезичної основи на
території України та відповідності картографічних матеріалів сучасному стану
місцевості;
виконання топографічних, картографічних, кадастрових зйомок та
оновлення карт і планів, зйомок континентального шельфу та водних об’єктів
в єдиній системі координат і висот».
Стаття 35 [12] дає визначення: «інвентаризація земель проводиться з
метою встановлення місця розташування земельних ділянок, їхніх меж,
розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються,
використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням,
23
встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для
ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок
у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного
контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі
відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого
самоврядування».
«Об'єктами інвентаризації земель є територія України, територія
адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, масив
сільськогосподарських угідь, окремі земельні ділянки» [13].
Коли виконується інвентаризація території України, територія
адміністративно-територіальних одиниць або їх частин чи масив земель
сільгоспугідь розробляється зведений план інвентаризації.
Рис. 3.1- Перелік земельних ділянок, які складені окремо
24
Зведений план інвентаризації не складається при проведенні
інвентаризації окремих земельних ділянок на які складаються переліки для
підготовки пропозицій щодо узгодження даних (див. рис. 3.1).
У відповідності до статті 57 Закону України [12] за результатами
інвентаризації земель виконавці замовлення розробляють технічну
документацію.
Копії матеріалів інвентаризації земель виконавці замовлення подають до
місцевого фонду в паперовому та електронному вигляді.
До «Державного земельного кадастру» за результатами інвентаризації
земель вносяться отримані відомості.
Для визначення місця розташування земельної ділянки, її межі та розміру
були проведені топографо-геодезичні роботи, які виконані GNSS-зйомкою.
Координатною основою при виконанні робіт із землеустрою були використані
послуги компанії System Solution, сертифікованої в установленому порядку.
GNSS-приймачі, які розміщені на базових станціях мережі, теж сертифіковані
в установленому порядку і мають метрологічні атестати. GPS/GNSS приймач
№1731588, за допомогою якого виконувалися вимірювання, сертифікований в
установленому порядку. Точки встановлення базових станцій мережі мають
жорсткі зв’язки з координатами пунктів «Державної геодезичної мережі».
Перед початком робіт з постачальником послуг RTK-мережі, компанією
System Solution, був укладений договір.
25
Рис. 3.2 – Довідка про цілодобовий доступ до обладнання ПрАТ «Систем
Солюшнс»
Топографо-геодезичні роботи виконані в єдиній Державній геодезичній
референцній системі координат «УСК-2000» ( згідно з [19]). Використання
26
даної системи координат є обов’язковою згідно з [20]. Також обов’язковість її
використання для землевпорядних робіт визначена [21].
Приймач GPSGS08 plus, базовий приймач GPSGX1230 GG, №471121 зав.
№1856094, яким виконувались вимірювання є сертифікованим в
установленому порядку. Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого
засобу вимірювальної техніки № 1219/м чинне до 17.10.2024 року.
За результатами спостережень отримано максимальне значення СКП =
0,035, що задовольняє вимогам точності землевпорядного проекту.
Результати GNSS-зйомки наведено в матеріалах геодезичних вишукувань
(рисунок 3.3). В звіті по виконанню GNSS-зйомки наведені детальні відомості
щодо результатів та точності виконаних геодезичних робіт та кадастрової
зйомки.
Роботи по визначенню координат земельної ділянки виконувались 25
січня 2024 р. GNSS-приймачем Leica Geosystems GS08 plus (тип приймача)
1856094 (серійний номер) з використанням мережі перманентних базових
GNSS-станцій.
В якості координатної основи при виконанні робіт із землеустрою було
використано послуги мережі перманентних GNSS-станцій компанії System
Solution, сертифікованої в установленому порядку. Координатною основою
при виконанні робіт із землеустрою були використані послуги компанії System
Solution, сертифікованої в установленому порядку. GNSS-приймачі, які
розміщені на базових станціях мережі, теж сертифіковані в установленому
порядку і мають метрологічні атестати. GPS/GNSS приймач №1731588, за
допомогою якого виконувалися вимірювання, сертифікований в
установленому порядку. Точки встановлення базових станцій мережі мають
жорсткі зв’язки з координатами пунктів Державної геодезичної мережі. Перед
початком робіт з постачальником послуг RTK-мережі, компанією System
Solution, був укладений договір (див. рис.3.2). В результаті спостережень
отримано максимальне значення СКП = 0,035, що задовольняє вимогам
точності землевпорядного проєкту.
27
Рис. 3.3 Схема GNSS-спостереження с. Веселий Хутір
Проведені спостереження виконувалися в режимі реального часу (RTK),
використовувалися перманентні базові станціі мережі System.NET.Перелік
станцій розміщений за інтернет адресою:
28
http://www.systemnet.com.ua/ua/coverage-ukr/stantsiji-merezhi.
Доступ до серверу мережі здійснювався через мобільний інтернет-з’вязок
за стандартом GSM/GPSRS. Оператор послуги мобільного зв’язку: Київстар.
Інтернет-адреса сервера мережі: 193.107.25.166 порт:2102. Поправки від
мережі передавалися у стандартизованому форматі RTCM v3.x.
Для формування коригувальних поправок була використана технологія
мережевого RTK Master Auxiliary Corrections (MAX), яка має відкритий
алгоритм і прийнята комітетом RTCM 104 як стандарт для GNSS-мереж.
Технологія передбачає формування поправок в режимі реального часу
одночасно від кількох базових станцій, одна з яких – головна (Master), а інші
– допоміжні (Auxiliary). В залежності від положення приймача головна та
допоміжні станції визначаються автоматично. Розрахунок RTK-поправок
виконується програмним комплексом Leica GNSS Spider v4.3, встановленим
на сервері мережі.
Максимальна довжина базової лінії становить близько 43 км (відстань до
базової станції).
Перевірка диференційного поля координатних поправок, що задаються
мережами ГНСС.
Контроль диференційного поля координатних поправок використаної
RTK-мережі System.NET здійснювався на трьох пунктах ДГМ – Іванівка, Нове
Життя, Синьооківка координати яких отримані в Науково-дослідному
інституті геодезії і картографії (Адміністратор банку геодезичних даних) від
07.07.2023 №К1055(таблиця 3.1).
Розбіжність у значеннях координат контрольних пунктів не
перевищувала 0,07 м, що відповідає вимогам порядку використання
Державної геодезичної референтної системи координат УСК-2000 при
здійсненні робіт із землеустрою.
Таблиця 3.1 - Пункти ДГМ
29
№ Назва Координати пунктів Координати пунктів
ДГМ, м (із Банку ДГМ, м (виміряні)
геодезичних даних)
Х У Х У
1 Іванівка 5517305,254 365464,490 5517305,255 365464,510
2 Нове Життя 5514282,863 371342,956 5514282,862 371342,958
3 Синьооківка 5511525,173 351096,904 5511525,171 351096,905
Визначення координат поворотних точок земельної ділянки були
виконані в плоскій прямокутній системі координат MCS-71 (назва СК, номер
зони). Перехід від міжнародної системи координат IGS08 до MCS-71
виконується за допомогою трансформаційного поля методом скінчених
елементів. Цифрова модель трансформаційного поля розроблена Науково-
дослідним інститутом геодезії і картографії відповідно до договору № 1237 від
3 червня 2013 р. та встановлена на сервері мережі у програмному комплексі
Leica Spider.
Для отримання плоских координат (x, y, h) використовується
картографічна проекція Transverse Mercator з наступними параметрами:
Умовний X 4300000.000000000000000 м
-9214.690000000000500 м
Умовний Y
Осьовий меридіан 29.300000000720001 0 ' ''
Початок по широті 0.000000000000000 0
Ширина зони 6.000000000000000 0
Масштаб 1.000000000000000 ppm
У якості еліпсоїда віднесення застосовується MCS-71 (назва еліпсоїду) з
параметрами:
30
a 6378245.000000000000000
1/f 298.300003166221870
При проведенні польових робіт було визначено координати точок
зйомочної мережі системі координат MCS-71 та їх висоти orthometric. Усі
розрахунки координат виконувались у програмному забезпеченні LandXML
Export 3.52 (назва ПЗ).
СКП в
Назва X, м Y, м
плані, м
1 5 502 017,399 370 625,097 0.021
2 5 502 063,498 370 648,607 0.017
3 5 502 020,516 370 736,892 0.025
4 5 501 989,353 370 741,507 0.012
5 5 501 993,135 370 704,001 0.015
6 5 501 989,553 370 698,688 0.018
Весь комплекс робіт виконано відповідно до вимог [41].
За результатами геодезичних робіт площа земельної ділянки складає
0,4800 га.
Під час камеральних робіт були оброблені матеріали геодезичних вимірів.
Результати кадастрової зйомки нанесено на планово-картографічні матеріали,
також ортофотоплани, складені за результатами виконаних робіт відповідно
до [42] та інші ортофотоплани.
Встановлено наявність земель за цільовим призначенням та угіддями,
визначено стан використання земель та наявність правовстановлюючих
документів на земельні ділянки в межах об’єкту землеустрою. Визначено
наявність інженерних комунікацій та охоронних зон на об’єктах землеустрою.
Площі земельних ділянок були вирахувані з точністю до одного
квадратного метра.
31
Використовуючи інформацію, надану замовником, територіальним
органом Держгеокадастру та результати обробки польових вимірювань
розроблено електронний варіант документації та виготовлено електронні
документи (XML) для формування земельної ділянки, присвоєння їй
кадастрового номера для внесення даних до автоматизованої системи
Державного земельного кадастру.
Обробку результатів кадастрової зйомки і складання технічної
документації виконано на персональному комп’ютері з допомогою
ліцензійного програмного забезпечення «Digitals». Всі розрахунки були
проведені в системі координат УСК-2000 та місцевій системі координат МСК-
71.
Таблиця 3.2 - Дані отримані в результаті проведення інвентаризації
земельної ділянки, площа в га
Номер Кадастровий номер Код виду Загальна Вид угідь згідно КВЗУ
цільового
земельної земельної ділянки площа група 010
призначен
ділянки підгрупа 00
ня (розділ,
підрозділ) Землі, які
використовуються для
технічної інфраструктури
1 2 3 4 5
1 7125182200:02:000:3557 11, 11.08 0,4800 0,4800
Всього 0,4800 0,4800
У відповідності до статті 19 [4] документацією із землеустрою за
основним цільовим призначенням земельна ділянка відноситься до категорії
земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики,
оборони та іншого призначення», (КВЦПЗ) – підрозділ 11.08 «Земельні
ділянки загального користування, відведенні для цілей поводження з
відходами», згідно з (КВЗУ) – «Землі, які використовуються для технічної
інфраструктури (Код 010.00)».
32
Так, як інвентаризація проводилась окремої земельної ділянки, робочий
інвентаризаційний план та зведений інвентаризаційний план не складались.
За результатами виконаних робіт до документації із землеустрою
прикладені:
- відомість обчислення площі і каталог координат точок повороту меж
земельної ділянки (рисунок 3.4);
- кадастровий план земельної ділянки (рисунок 3.6);
- відомість про встановлені межові знаки (рисунок 3.7).
Рисунок 3.4 - Відомість обчислення площі земельної ділянки
Чорнобаївської селищної ради
Електронний документ (ХМЛ) земельної ділянки підготовлено
відповідно до [16].
Виконавець (розробник) робіт із землеустрою має наступні засоби
обчислювальної та інформаційної техніки, технічні засоби для виконання
геодезичних та інших робіт для забезпечення технологічного процесу
виконання робіт із землеустрою при здійсненні землеустрою:
- геодезичний супутниковий приймач GPS GS08 plus, базовий приймач
GPS GX1230 GG, №471121 зав. №1856094 сертифікований в установленому
порядку. Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу
вимірювальної техніки № 1219/м чинне до 17.10.2024;
- комп’ютерну, обчислювальну та іншу інформаційну техніку і
ліцензійне програмне забезпечення, необхідне для забезпечення
технологічного процесу виконання робіт із землеустрою. Обробку
33
результатів кадастрової зйомки і складання документації із землеустрою
виконано на персональному комп’ютері з допомогою ліцензійного
програмного забезпечення «Digitals/Delta» (розробник – ТОВ «Аналітика»,
м. Вінниця).
Рис. 3.5 - Геодезичний супутниковий приймач GPS GS08 plus
Тех нічні характеристики
Точність:
- точність вимірів у плані: статична зйомка: 3мм + 0.5мм/км;
- точність вимірів за висотою: статична зйомка: 6мм + 0.5мм/км;
- точність вимірів у плані: кінематична зйомка: 10мм + 1мм/км;
- точність вимірів за висотою: кінематична зйомка: 20мм + 1мм/км;
- точність вимірів у плані: диф. зйомка: 10мм + 1мм/км;
- точність вимірів за висотою:диф. зйомка: 20мм + 1мм/км.
Використовувані технології:
- SmartTrack – сучасна технологія прийому сигналів усіх
супутникових систем;
- SmartCheck – RTK технологія, що дозволяє контролювати
точність та якість результатів вимірювань;
34
- SmartRTK – стабільна робота у будь-якій мережі базових станцій»
[43].
35
Рисунок 3.6 - Кадастровий план земельної ділянки
7125182200:02:0003557:
Рис.3.7 – Відомість про встановлені межові знаки
36
3.3. Порядок погодження технічної документації та отримання
правовстановлюючих документів
Документація із землеустрою, що розроблена виконавцями
(розробниками) робіт із землеустрою, підписується:
- у паперовій формі - підписом та особистою печаткою директора
підприємства, сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за
якість робіт із землеустрою і безпосереднього виконавця;.
- в електронній формі – з використанням кваліфікованого електронного
підпису сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість
робіт з землеустрою, згідно з законодавством про використання електронного
цифрового підпису.
Копії документів зберігаються на електронних носіях інформації у
формі, що дозволяє перевірити їхню цілісність на цих носіях.
Відповідно до приписів підпункту шостого частини другої статті 122 [4]
технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель підлягає
затвердженню Чорнобаївською селищною радою.
3.4. Рекомендації за результатами інвентаризації
Проінвентаризовано одну земельну ділянку площею 0,4800 га. В
кадастровому плані та у відповідній таблиці подані результати проведення
інвентаризації та інформація, яка містяться у документах, що посвідчують
право на земельну ділянку у «Державному земельному кадастрі».
Пропонується прийняти до обліку земельну ділянку, відповідно до даних,
отриманих у результаті проведення інвентаризації відповідно до статті 19 [4],
земельна ділянка відноситься до категорії «…земель промисловості,
транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого
призначення», відповідно (КВЦПЗ) – підрозділ 11.08 «Земельні ділянки
загального користування, відведенні для цілей поводження з відходами»,
згідно з (КВЗУ) – «Землі, які використовуються для технічної інфраструктури»
(Код 010.00).
37
Так, як інвентаризація проводилась окремої земельної ділянки, робочий
інвентаризаційний план та зведений інвентаризаційний план не складались.
3.5. Охорона навколишнього середовища
Охорона природи – раціональне використання та збереження природних
багатств країни. Здоров`я, умови життя, матеріальні блага залежать від стану
природи, її ресурсів. Сьогодні існує загроза існування людства, так, як
вичерпуються природні ресурси, забруднюються повітря і води, посилюється
ерозія ґрунтів, зникає різноманіття рослинного і тваринного світу.
Природні екосистеми здатні до самооновлення, мають певну стійкість
щодо несприятливих впливів і побічних включень які впливають на
навколишнє середовище. Технології вирощування сільськогосподарських
культур, які містять в собі обробіток ґрунту, з використанням неорганічних
добрив та засобів боротьби зі шкідниками та хворобами, повинні
застосовуватися з глибоким знанням справи, науково обґрунтовано, щоб
зберегти життєве середовище екологічно чистим, придатним для
життєдіяльності людини.
Земля без залучення до виробництва мертва, безплідна. Майже всі
компоненти природної ландшафтної сфери мають вплив антропогенних
чинників. Останнім часом все більше уваги надається визначенню рівня
антропогенної перетворюваності ландшафтів, плануються і розробляються
заходи по перетворення їх в природний стан.
Природні тенденції діють повільніше, але масштабніше. Раціональним
буде такий вплив, який забезпечує правильний ресурсообіг також розширення
відтворення ландшафтів та природних ресурсів.
38
4 Розділ. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
Основним завданням охорони праці є звести до мінімуму ураження або
захворювання працюючого при забезпеченні комфорту і при максимальній
продуктивності праці. При реальних виробничих умовах, як правило, не
можливо уникнути деяких небезпек і шкідливостей. Відступ від нормального
режиму роботи й порушення вимог безпеки може привести до погіршення
здоров'я працюючих.
Соціальне значення охорони праці полягає у сприянні зростанню
ефективності суспільного виробництва шляхом безперервного удосконалення
і поліпшення умов праці, підвищення її безпеки, зниження виробничого
травматизму й захворюваності. У зв'язку із цим соціальне значення охорони
праці проявляється, насамперед, у впливі на зміну наступних трьох основних
показників, які характеризують рівень розвитку суспільного виробництва.
Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів з
поліпшення умов і підвищення безпеки праці та є економічним вираженням
соціальної значущості охорони праці. У зв'язку з цим економічне значення
охорони праці оцінюється результатами, одержуваними при зміні соціальних
показників за рахунок впровадження заходів щодо поліпшенню умов праці.
Результати зміни соціальних показників наступні:
1. Підвищення продуктивності праці. Воно досягається в результаті:
- збільшення працездатності за рахунок поліпшення умов праці.
Наприклад, на підприємствах одним з основних шкідливих виробничих
факторів є надлишки тепла. Цей фактор, що визначає мікрокліматичні умови
праці у робочій зоні, істотно впливає на працездатність і продуктивність праці.
При температурі повітря на робочих місцях 26 – 30 °С працездатність людини
становить усього 20 - 50% її рівня при температурі 18°С. Для багатьох
підприємств також характерний низький рівень освітленості на робочих
місцях через наявність в них однобічного природного освітлення,
захаращеності цехів великогабаритним устаткуванням й недостатнім
доглядом за освітлювальними пристроями (що потребує періодичного
39
очищення світлових прорізів, світильників, заміни перегорілих ламп). При
незадовільному освітленні (в 2 - 4 рази нижче норми) продуктивність праці
знижується на 4 - 8 %, та завдається велика шкода для органів зору;
- попередження стомлення за рахунок поліпшення умов праці. Усяке
відхилення умов праці на робочих місцях від санітарно-гігієнічних нормативів
змушує організм людини додатково витрачати енергію для протидії
несприятливому впливу шкідливих виробничих факторів. Так, наприклад, при
інтенсивності шуму на робочому місці 90 дБА робітник у середньому затрачає
на 20 % більше фізичних зусиль і нервово-психологічного навантаження для
того, щоб зберегти рівень виробітку, який він забезпечує при інтенсивності
шуму 70дБА, значна шкода завдається органам слуху;
- підвищення ефективності використання устаткування й фонду робочого
часу 9 за рахунок зниження внутрішньозмінних простоїв через погіршення
самопочуття від умов праці й мікротравм. При комплексному впливі на
робітника одночасно декількох шкідливих виробничих факторів. Ці простої
можуть становити 20 - 40 % цілоденних втрат, обумовлених виробничим
травматизмом і захворюваністю;
- підвищення злагодженості в роботі при нормалізації психологічного
клімату внаслідок поліпшення умов праці.
2. Зниження непродуктивних витрат часу й праці. Ці витрати виникають
через несприятливі умови праці, обумовлені організацією робочих місць без
урахування вимог ергономіки. Звичайно, непродуктивні витрати години й
праці, що збільшують трудомісткість робіт, пов'язані з необхідністю
виконання зайвих рухів, фізичних зусиль, нервово-психологічних
навантажень, з прийняттям незручних поз внаслідок невдалого розташування
органів керування устаткуванням, конструктивного оформлення робочих
місць й одержання зайвої інформації.
3. Збільшення фонду робочого часу. Воно має бути отримано за рахунок
скорочення цілоденних втрат через неявку на роботу в результаті виробничої
травми або захворювання. Умови праці істотно впливають не тільки на
40
професійну захворюваність, але й на виникнення та тривалість загальних
захворювань. 25 - 30 % загальних захворювань на виробництві пов'язано з
несприятливими умовами праці. Результати досліджень свідчать, що
перевищення припустимої температури повітря в робочій зоні виробничих
приміщень на 1 °С супроводжується збільшенням втрат робочого часу через
серцево-судинні захворювання в середньому на 4,1 дні в розрахунку на 100
робітників, а перевищення припустимого рівня шуму на робочому місці на 10
- 20 дБА збільшує тривалість тимчасової непрацездатності з тієї ж причини в
середньому на 2,7 дні на 100 працюючих.
4. Економія витрат на пільги й компенсації за роботу в несприятливих
умовах праці. Такі пільги й компенсації, як скорочений робочий день й
додаткова відпустка, пов'язані зі значними трудовими втратами й
супроводжуються виплатами великих грошових сум за фактично не
відпрацьований час. Інші різновиди пільг і компенсацій (підвищені тарифні
ставки, пільгові пенсії, лікувально-профілактичне харчування, безкоштовна
видача молока) також супроводжуються витратою значних коштів. Створення
умов праці, що відповідають вимогам охорони праці, дозволяє повністю або
частково скасувати ці пільги й компенсації, що дає значну економію витрат.
5. Зниження витрат через плинність кадрів за умовами праці. Із загального
числа осіб, які звільнилися за власним бажанням, близько 21 % становлять
особи, не задоволені умовами праці (важка фізична праця, несприятливі
санітарно-гігієнічні умови, монотонність роботи, погіршення здоров'я і т. п.).
На деяких підприємствах особливо висока плинність кадрів серед зайнятих
важкою фізичною працею. Плинність робочої сили завдає істотної шкоди
підприємствам, тому що особи, які звільняються, деякий період часу
працюють зі зниженою продуктивністю, а прийняті замість них нові робітники
вимагають виробничого навчання. Процес звільнення і наймання також
супроводжується витратами коштів. У цілому по народному господарству
плинність кадрів завдає значних економічних втрат, тому що кожен, хто
звільнився, займаючись працевлаштуванням на нове місце, при переході з
41
одного підприємства на інше в середньому не працює близько одного місяця.
Власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі й на
робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також
забезпечити дотримання прав працівників, які гарантовані законодавством про
охорону праці. Із цією метою власник забезпечує функціонування системи
управління охороною праці, для чого:
- створює відповідні служби й призначає посадових осіб з конкретних
питань, що забезпечують рішення, з охорони праці;
- затверджує інструкції про їхні обов'язки, права й відповідальність за
виконання покладених на них функцій;
- розробляє при участі профспілок і реалізує комплексні заходи для
досягнення встановлених нормативів з охорони праці;
- впроваджує прогресивні технології, досягнення науки й техніки, вимоги
ергономіки, позитивний досвід з охорони праці й т.п.;
- забезпечує усунення причин, що викликають нещасні випадки,
професійні захворювання, і виконання профілактичних заходів, які
рекомендовані комісіями з розслідування нещасних випадків з підсумків
розслідування цих причин;
- організовує проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації
робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці в
порядку й у термін, які встановлені законодавством, вживає за їхніми
підсумками заходи щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я
виробничих факторів;
- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про
охорону праці, що діють у межах підприємства й установлюють правила
виконання робіт і поводження працівників на території підприємства, у
виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях
відповідно до державних міжгалузевих й галузевих нормативних актів про
охорону праці;
- забезпечує безкоштовно працівників нормативними актами про охорону
42
праці;
- здійснює постійний контроль за дотриманням працівниками умов
технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами,
устаткуванням та іншими засобами виробництва, за використанням засобів
колективного й індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до
вимог з охорони праці;
- організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з
працівниками в області охорони праці.
За відсутності в нормативних актах про охорону праці вимог, які
необхідно виконувати для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці
на якихось певних роботах, власник зобов'язаний прийняти погоджені з
органами державного нагляду заходи, що забезпечать безпеку працівників.
У разі виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних
випадків власник зобов'язаний вжити термінові заходи для допомоги
потерпілим, залучити при необхідності професійні аварійно-рятувальні
формування.
Працівник зобов'язаний:
- знати й виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці,
правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими
засобами виробництва, користуватися засобами колективного й
індивідуального захисту;
- дотримуватись зобов'язань з охорони праці, передбачених колективним
договором (угодою, трудовим договором) і правилами внутрішнього
розпорядку підприємства;
- проходити у встановленому порядку попередні й періодичні медичні
огляди;
- співпрацювати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих
умов праці;
- особисто вживати посильні заходи щодо усунення будь-якої виробничої
ситуації, яка створює загрозу його життю та здоров'ю або життю та здоров'ю
43
оточуючих його людей і природному середовищу, повідомляти про небезпеку
своєму безпосередньому керівникові або іншій посадовій особі.
Власник повинен проводити розслідування і вести облік нещасних
випадків, професійних захворювань й аварій відповідно до положення, що
розробляється Держнаглядом з охорони праці при участі профспілок і
затверджується Кабінетом Міністрів України.
Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на
працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у
процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду
здоров'ю або настала смерть.
За підсумками розслідування нещасного випадку або професійного
захворювання комісія складає, а власник затверджує акт за установленою
формою, один екземпляр якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій
зацікавленій особі, яка представляє його інтереси. У випадку відмови власника
скласти акт про нещасний випадок або незгоди потерпілого або іншої
зацікавленої особи зі змістом акту питання вирішується в порядку,
передбаченому законодавством про розгляд трудових суперечок. Органи з
розгляду трудових суперечок при необхідності одержують відповідний
висновок представника органу державного нагляду, або органу державного
управління охороною праці, або профспілкового органу.
Крім локальних заходів, спрямованих на боротьбу з несприятливими
факторами на виробництві важливе гігієнічне значення мають загальні заходи,
які повинні використовуватися на всіх підприємствах з урахуванням їх
профілю й характеру виробничих шкідливостей.
Освітлення робочих місць в усіх картографічних цехах повинно
забезпечувати санітарні норми - 3000 люкс, рівень загального освітлення - 10%
від норми, коефіцієнт нерівномірного освітлення (відношення мінімального
освітлення до максимального на робочому місці) повинен дорівнювати 0,5.
Санітарними нормами задаються стандартні норми освітлення і норми
освітлення робочих місць геодезичного виробництва.
44
Природне світло через вікна не забезпечує і 30% освітлення точних робіт
картцеху. Рекомендується на висоті 30 см від столу підвисити трьохтрубочний
люмінесцентний світильник 3x40=120 Вт, що забезпечує освітлення робочої
поверхні стола близько 1000 люкс.
У відділі гравіювання карт рекомендується направлене світло з-під
прозорого столу.
Неактинічне освітлення червоними лампами з установкою світильника
"СОМ-60" використовується в затемнених приміщеннях (обробка
світлочутливих матеріалів).
Необхідно влаштовувати тамбури при переході від темряви до світла і
використовувати димчасті окуляри.
Втома зору різко знижує продуктивність праці стереотопографів і
картографів.
Всі стереотопографи повинні періодично досліджувати у лікаря
фізіологічні параметри свого зору, щоб правильно встановлювати рефракцію
на діоптрійній шкалі приладу.
При втомі зору першими стомлюються не м'язи, а нервові центри.
Поріг електричної чутливості ока (тобто мінімальної сили постійного
струму, що викликає відчуття світла) дозволяє з достатньою точністю
визначити ступінь втоми зору при дослідженнях фізіологів, як і критична
частота злиття миготіння.
Втома зору також визначається показником зміни стійкості ясного
бачення, а стан працездатності оцінюється за спеціальними коректурними
тестами (таблиці Анфілова), де критерієм оцінки працездатності є число
знаків, 43 розглянутих за 1 хвилину.
У стереотопографів м'язовий баланс змінювався тим більше, чим
складніше були стереонавантаження.
Вимушені перерви для відпочинку у картографів і стереотопографів, що
складають 11-12% робочого часу, частішають у другій половині дня, коли
збільшується втома очей, що слід враховувати при нормуванні праці.
45
Статична робота картографів, стереокартографів камеральних цехів
пов'язана з статичним напруженням при сидячій роботі, яке виникає при
зігнутому розташуванні тіла, що вимагає значних зусиль для підтримання
голови і тіла, викликаючи збільшення затрат енергії від 22 до 45% порівняно з
прямим розташуванням корпусу, і це швидко стомлює.
Втому зменшує стійке розташування тіла, з опорою в поперековому
відділі хребта, що дозволяє відкинутися назад і створити умови для
відпочинку корпусу тіла і хребта. Тому існують певні вимоги до конструкції
робочого стільця.
До початку робіт у містах необхідно отримати в органах, керуючих даною
територією, дозвіл на право виконання робіт і погодити вимоги безпеки,
висунуті місцевими органами до проведення геодезичних робіт.
Перед початком робіт на автомагістральних дорогах з рухом
транспортних засобів або ж перед виходом бригади на автостради керівник
зобов'язаний проінструктувати робітників про використання умовної
сигналізації, яка подається жестами або прапорцями, а також про порядок руху
на маршруті.
Переходи вздовж дороги дозволяється виконувати тільки по узбіччю
земляного полотна назустріч руху транспортних засобів.
До виконання робіт на автомобільних дорогах дозволяється приступати
після облаштування місця роботи усіма необхідними тимчасовими дорожніми
знаками та огородженнями.
При виконанні любих геодезичних робіт на полотні автодороги на
працюючих повинні бути одягнені сигнальні оранжеві жилети.
При переході з приладом з одного місця роботи на інше дозволяється, при
відсутності тротуару, йти по проїжджій частині вулиці автодороги назустріч
руху транспорту.
Особливу обережність слід дотримуватись при обході транспортних
засобів або інших перешкод, обмежуючих огляд проїжджої частини.
Під час виконання робіт на проїжджій частині доріг забороняється:
46
залишати на дорозі без нагляду геодезичні інструменти та обладнання;
використовувати замість вишок сторонні предмети, створюючи при
цьому аварійну ситуацію у випадку провішування ліній по осі дороги;
проводити роботи на дорогах в туман, заметіль, грозу при ожеледиці;
під час перерв в роботі знаходитися на проїжджій частині доріг усіх
категорій.
47
Висновок
Сучасні нормативно-правові акти, які регулюють процес надання
земельних ділянок в повній мірі регулюють цей процес.Нажаль, на сьогодні
відсутній єдиний порядок та вимоги до складання документів технічної
документації щодо інвентаризації земельної ділянки. Така ситуація
призводить до необхідності творчого підходу до процесу розроблення
документації із землеустрою.Геодезичні роботи є невід'ємною частиною
процесу інвентаризації земельних ділянок і зараз для їх виконання
використовується широкий спектр сучасного обладнання, яке дозволяє з
високою точністю і за незначний час проводити весь комплекс робіт,
починаючи від вимірювань на місцевості до отримання їх результатів.
При проведенні інвентаризації земель комунальної власності, відведеної
для цілей поводження з відходами, розташованої в адміністративних межах
Чорнобаївської селищної ради Золотоніського району Черкаської області
проводилися вишукувальні, топографо-геодезичні і проектно-вишукувальні
роботи, була підготовлена й оформлена технічна документація у паперовій та
електронній формі. Проінвентаризовану ділянку пропонується прийняти до
обліку. Відповідно до даних, отриманих у результаті проведення
інвентаризації, земельна ділянка відноситься до категорії «…земель
промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та
іншого призначення», відповідно (КВЦПЗ) – підрозділ 11.08 «Земельні
ділянки загального користування, відведенні для цілей поводження з
відходами», згідно з (КВЗУ) – «Землі, які використовуються для технічної
інфраструктури» (Код 010.00).
48
Список використаних джерел
1. Попов А. С. Сучасна система земельного адміністрування в умовах
фрагментації земель сільськогосподарського призначення. Геодезія та
землеустрій: сучаснийстан, проблеми та перспективи розвитку: матеріали
Всеукр.наук.-практ.конф.,присвяч.75-річчюф-туінженерів землевпорядкування,
25вересня2019р.Харків:ХНАУ, 2019.С.64–67.
2. Шипулін В. Д. Сучасні кадастрові системи нерухомості: Конспект
лекцій; Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Харків: ХНУМГ ім.
О. М. Бекетова, 2022. – 155 с.
3. Конституція України [Електрон. ресурс]: офіц. текст:. – Режим
доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-
%D0%B2%D1%80#Text вільний (дата звернення: 16.03.2024). – Назва з екрана.
4. Земельний кодекс України [Електрон. ресурс]: офіц. текст:. – Режим
доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text, вільний (дата
звернення: 16.03.2024). – Назва з екрана.
5. Господарський Кодекс України [Електрон. ресурс]: офіц. текст:. –
Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text, вільний (дата
звернення: 16.03.2024). – Назва з екрана.
6. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме
майно та їх обмежень» [Електрон. ресурс]: офіц. текст:. – Режим
доступу:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text, вільний (дата
звернення: 16.03.2024). – Назва з екрана.
7. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
планування використання земель: Закон України від 28-го квітня 2021:
[Електрон. ресурс]: офіц. текст:. – Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#Text, вільний (дата звернення:
16.03.2024). – Назва з екрана.
8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження
Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та
інших органів виконавчої влади» [Електрон. ресурс]: офіц. текст:. – Режим
49
доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/731-92-%D0%BF#Text, вільний
(дата звернення: 16.03.2024). – Назва з екрана.
9. Законодавчі акти про землю. - К.: Урожай. – 463 с.
10. Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних
громад»// (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 13, ст.91)[Електронний
ресурс]URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text
11. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме
майно та їх обмежень» // (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 51,
ст.553)[Електронний ресурс]URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-
15#Text
12. Закон України «Про землеустрій» // (Відомості Верховної Ради
України (ВВР), 2003, № 36, ст.282) [Електронний ресурс] URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text
13. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 476
«Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель та визнання
такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»,
затверджений[Електронний ресурс] URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/476-
2019-%D0%BF#Text\
14. Закон України «Про топографо-геодезичну та картографічну
діяльність» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 5-6,
ст.46)[Електронний ресурс]URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text
15. Інструкція з топографічної зйомки в масштабах 1: 5000, 1: 2000, 1:
1000 і 1: 500 (ДКСТ - 2.04 - 02 - 98) [Електронний ресурс] URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0393-98#Text
16. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №
1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного
кадастру»[Електронний ресурс] URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-
2012-%D0%BF#Text
17. Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах № 548 від
23.07.2010 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 р. за №
50
1011/18306 «Про затвердження Класифікації видів землекористування»
[Електронний ресурс]URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text
18. Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від
23.07.2010 № 548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення
земель»[Електронний ресурс]URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-
10#Text
19. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання застосування
геодезичної системи координат» від 22.09.2004 р. № 1259[Електронний
ресурс]URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1259-2004-%D0%BF#Text
20. Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від
02.12.2016.«Про затвердження Порядку використання Державної геодезичної
референцної системи координат УСК-2000 при здійсненні робіт із землеустрою»
№ 509 [Електронний ресурс] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1646-
16#Text
21. Наказ Укргеодезкартографії «Про упорядкування застосування
державної геодезичної референціної системи координат УСК-2000» від
14.04.2011 № 23 [Електронний ресурс]URL:
https://decentralization.ua/uploads/attachment/document
22. Перелік станцій розміщений за інтернет
адресою: http://www.systemnet.com.ua/ua/coverage-ukr/stantsiji-merezhi
23. Закон Украіни «Про ратифікацію Угоди про позику (Проект
"Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та
розвиток системи кадастру") між Україною та Міжнародним банком
реконструкції та розвитку» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N
37, ст.456 [Електронний ресурс] URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1776-
15#Text
24. Закон України «Про охорону праці» // (Відомості Верховної Ради
України (ВВР), 1992, № 49, ст.668) [Електронний ресурс]
URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text
51
25. Кодекс законів про працю України: кодекс України від 10.12.1971 №
322-VIIІ // ВВР України від 17.12.1971 додаток до № 50.
26. Лета В.В., Приходько М.В. Опорний конспект лекцій з дисципліни
«Охорона праці та безпека життєдіяльності» для студентів денної та заочної
форм навчання. Ужгород, 2021 р. 55с.[Електронний ресурс] URL:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/38641
27. Наказ Міністерства надзвичайних ситуацій України від 26.11.2012
№1352 Про затвердження Правил охорони праці на рибоводних підприємствах
внутрішніх водойм. [Електронний ресурс] URL:
https://zakon.rada.gov.ua/go/z2074-12 Освіта (Географія). Ужгород, 2021 р. 55 с.
28. Сталий розвиток країни. Сільське господарство [Електронний
ресурс]URL: https://sd4ua.org/golovni-temi-stalogo-rozvitku/silske-gospodarstvo/
29. Закон України «Про Державний земельний кадастр» Відомості
Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 8, ст.61. [Електронний ресурс] URL:
https://zakon.rada.gov.ua/go/3613-17
30. ДБН Б.2.2- 12:2019 Планування і забудова територій: Державні
будівельні норми.
31. Порядок ведення Державного земельного кадастру: Постанова
Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051. Дата оновлення: 31.12.2019.
URL https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п (дата звернення:
25.05.2024).
32. Порядок складання та затвердження індексних карт (планів) і
кадастрових планів: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.12.2010 22. №
1117. Дата оновлення: 31.12.2019 (дата звернення: 05.05.2024).
33. Про державну землевпорядну експертизу: Закон України від
17.06.2004№1808-ІV. Дата оновлення: 27.06.2015. URL
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1808-1 5 (дата звернення: 02.05.2024).
34. Про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та їх
обтяжень: Закон України від 01.07.2004 р. №1952-ІV. Дата оновлення:
52
16.01.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 (дата звернення:
03.05.2024).
35. Про Державний земельний кадастр: Закон України від 07.07.2011
№3613-VІ. Дата оновлення: 18.04.2024 р. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-1 7 (дата звернення: 28.04.2024).
36. Про землеустрій: Закон України від 22.05.2003 №858-ІV. Дата
оновлення: 16.01.2020. URL https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 (дата
звернення: 18.05.2024).
37. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997р.
28. №280/97-ВР. Дата оновлення: 19.05.2023 р. URL
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр (дата звернення: 11.05.2024).
38. Третяк А.М. Сучасний землеустрій як самостійна галузь наукового
знання. Землеустрій, кадастр і моніторинг земель. НУБіП. 2013. №3.10- 18 с.
39. Михасюк Р.І. Регулювання земельних відносин. – Львів:
Укр.технології, 2002. – 248 с.
40. Постанова КМУ №513 від 23 травня 2012 р. Про затвердження
порядку проведення інвентаризації земель URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/513-2012-%D0%BF (дата звернення:
24.05.2024).
41. Вікіпедія. Чорнобай. URL:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D
0%B1%D0%B0%D0%B9
42. «Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000,
1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04.-02.98)», затверджена ГУКК від 09.04.98 р. №56 та
зареєстрованої Мінюстом України від 23.06.1998р. №393/2833.
43. Угода про позику (Проект «Видача державних актів на право
власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру») між
Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 17 жовтня 2003
р., ратифікованої Законом України від 15 червня 2004 р. № 1776-IV.
53
44. Геодезичний супутниковий приймач GPS GS08 plus
https://systemnet.com.ua/leica-gs08plus-ukr/
54