ГЕОДЕЗИЧНІ РОБОТИ ПРИ ВИНЕСЕННІ В НАТУРУ ПРОЕКТУ ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ КП "БОГУСЛАВСЬКЕ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО" КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Матвієнко, Микола Олександрович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5395
Title:	ГЕОДЕЗИЧНІ РОБОТИ ПРИ ВИНЕСЕННІ В НАТУРУ ПРОЕКТУ ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ КП "БОГУСЛАВСЬКЕ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО" КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Authors:	Радов, Станіслав Георгійович Матвієнко, Микола Олександрович
Keywords:	розмічувальні межі;геодезичні вишукувальні роботи
Issue Date:	15-May-2024
Abstract:	Об'єкт кваліфікаційної роботи земельна ділянка КП «Богуславське житлово-комунальне підприємство» під очисними спорудами. Мета кваліфікаційної роботи - аналіз способів виносу в натуру меж земельних ділянок, обґрунтування та розрахунок розмічувальних елементів для полярного способу з елементами редукування межових знаків в проєктне положення. У вступі обгрунтована актуальність теми кваліфікаційної роботи, її мета та визначені завдання до виконання роботи. У роботі досліджено комплекс геодезичних робіт при винесенні в натуру проекту відведення земельної ділянки. Проаналізовано нормативноправову базу України щодо встановлення меж земельних ділянок та межових знаків. Розглянуто сучасні методи польових робіт з використанням електронних тахеометрів, GNSS-технологій, безпілотних літальних апаратів, а також камеральних робіт із застосуванням геоінформаційних систем. Проведено розрахунок техніко-економічних показників інженерногеодезичних робіт. Розглянуто питання охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях при виконанні геодезичних робіт. Практичне значення роботи полягає в демонстрації застосування сучасних геодезичних та геоінформаційних технологій в землеустрої, що може бути використано як методичний матеріал для аналогічних робіт. Робота сприяє поширенню інноваційних практик у сфері геодезії та землеустрою, які є ключовими для ефективного управління земельними ресурсами України.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5395
Appears in Collections:	193 Геодезія та землеустрій (Геодезія та землеустрій)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
ilovepdf_merged.pdf Restricted Access		2.49 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text




 
ВСТУП 
У сучасних умовах розвитку земельних відносин в Україні, де земля є 
основним національним багатством, особливої актуальності набувають 
питання ефективного управління земельними ресурсами. Ключовим 
елементом цього процесу є земельна ділянка - основний об'єкт земельних 
відносин, що визначається як частина земної поверхні з установленими 
межами, певним місцем розташування та визначеними щодо неї правами. 
Правильне відведення та точне встановлення меж земельних ділянок є 
критично важливими етапами землеустрою, які забезпечують законність 
володіння, користування та розпорядження земельними ресурсами. 
Геодезичне забезпечення процесів відведення та встановлення меж 
земельних ділянок набуває особливого значення в контексті формування 
Державного земельного кадастру України. Висока точність визначення 
місцеположення та площі ділянок є необхідною умовою для їх коректної 
реєстрації, що, у свою чергу, гарантує захист прав власників та користувачів 
земельних ділянок, запобігає виникненню земельних спорів та сприяє 
прозорості земельного ринку. 
Дана бакалаврська кваліфікаційна робота спрямована на дослідження та 
практичне застосування сучасних геодезичних методів при винесенні в натуру 
проекту відведення земельної ділянки. Об'єктом дослідження обрано земельну 
ділянку комунального підприємства "Богуславське житлово-комунальне 
підприємство" Київської області. Цей вибір є показовим, оскільки комунальні 
підприємства відіграють важливу роль у забезпеченні життєдіяльності громад, 
і правильне відведення земельних ділянок для їх потреб має суспільне 
значення. 
У роботі комплексно розглянуто процес геодезичного забезпечення 
відведення земельної ділянки, починаючи від нормативно-правових засад і 
закінчуючи питаннями охорони праці. 
 
 
Перший розділ присвячено основним нормативно-правовим вимогам до 
винесення в натуру проєктів відведення земельних ділянок. Тут 
проаналізовано законодавчу базу України у сфері геодезії та землеустрою. 
Особлива увага приділена вимогам щодо встановлення меж земельної ділянки 
та межових знаків, адже саме ці аспекти безпосередньо впливають на точність 
та правомірність відведення ділянки. 
Другий розділ охоплює сучасні методи польових та камеральних 
інженерно-геодезичних робіт. В умовах стрімкого технологічного прогресу, 
геодезична наука та практика значно збагатилися новими методами та 
інструментами. У роботі детально розглянуто використання електронних 
тахеометрів для високоточних лінійно-кутових вимірювань, GNSS-технологій 
для визначення координат з сантиметровою точністю, а також інноваційне 
застосування безпілотних літальних апаратів (БПЛА) для аерофотознімання та 
створення цифрових моделей місцевості. Також висвітлені сучасні методи 
камеральної обробки даних з використанням спеціалізованого програмного 
забезпечення, що дозволяє автоматизувати процеси обчислень, побудови 
планів та створення геодезичної документації. 
Третій розділ зосереджений на геоінформаційних технологіях 
формування земельно-кадастрової інформації. Геоінформаційні системи (ГІС) 
стали незамінним інструментом в управлінні земельними ресурсами, 
забезпечуючи інтеграцію просторових даних, їх аналіз та візуалізацію. У 
роботі розглянуто методику проектування ГІС для потреб землеустрою, 
особливості застосування GNSS-приймачів для отримання високоточних 
координат та їх інтеграції в ГІС. Також проаналізовано можливості ГІС у 
формуванні земельно-кадастрової документації, зокрема, кадастрових планів 
та обмінних файлів. 
Четвертий розділ присвячено аналізу техніко-економічних показників 
інженерно-геодезичних робіт. В умовах ринкової економіки та обмежених 
ресурсів, важливим є не лише технічна ефективність методів, але й їх 
економічна доцільність. У цьому розділі розглянуті питання вартості 
 
 
обладнання, програмного забезпечення, витрат на оплату праці фахівців, а 
також порівняльний аналіз трудомісткості та швидкості виконання робіт 
різними методами. Це дозволить оцінити рентабельність застосування 
сучасних геодезичних технологій та обґрунтувати їх вибір. 
П'ятий розділ роботи зосереджений на питаннях охорони праці та 
безпеки в надзвичайних ситуаціях при виконанні геодезичних робіт. Безпека 
персоналу є пріоритетом у будь-якій сфері діяльності, і геодезія не є винятком. 
У цьому розділі розглянуті специфічні ризики, пов'язані з польовими 
геодезичними роботами (робота на висоті, в зонах інтенсивного руху 
транспорту, з електронним обладнанням тощо), а також заходи їх 
попередження та мінімізації. Також буде приділено увагу ергономіці робочих 
місць при камеральних роботах та діям персоналу в разі виникнення 
надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. 
Практичне значення цієї бакалаврської роботи полягає в тому, що вона 
не лише теоретично обґрунтовує, але й практично демонструє застосування 
сучасних геодезичних методів та технологій на конкретному прикладі. 
Результати роботи можуть бути використані як методичний матеріал при 
виконанні аналогічних робіт на інших об'єктах, що особливо актуально в 
умовах постійного вдосконалення землевпорядного процесу в Україні. 
Крім того, матеріали роботи мають значну освітню цінність. Вони 
можуть бути інтегровані в навчальний процес для студентів спеціальності 193 
"Геодезія та землеустрій", допомагаючи їм освоїти не лише теорію, але й 
практичні аспекти сучасної геодезичної діяльності.  
+Таким чином, ця бакалаврська кваліфікаційна робота є комплексним 
дослідженням, що охоплює правові, технічні, економічні та безпекові аспекти 
геодезичних робіт при винесенні в натуру проекту відведення земельної 
ділянки. Вона відповідає сучасним викликам у сфері геодезії та землеустрою і 
має потенціал для практичного застосування як у професійній діяльності, так 
і в освітньому процесі. 
  
 
 
1 ОСНОВНІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ВИМОГИ ДО ВИНЕСЕННЯ В 
НАТУРУ ПРОЄКТІВ ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК 
1.1 Проєкт відведення земельних ділянок 
 
Винесення в натуру проєктів відведення земельних ділянок є складним і 
відповідальним процесом, що вимагає дотримання ряду нормативно-правових 
вимог. Земельні ресурси відіграють ключову роль у розвитку територій, тому 
точне виконання правових норм є важливим для забезпечення ефективного 
управління та збереження природних ресурсів. Виведення меж земельної 
ділянки в натурі, або винесення її границь, охоплює комплекс землевпорядних 
та геодезичних процедур. Ці роботи передбачають встановлення або 
відновлення меж ділянки на місцевості та закріплення їх за допомогою 
межових знаків. 
Зміст проєктів землеустрою для відведення земельних ділянок 
визначений відповідно до Закону України «Про землеустрій» [1, ст. 50]. 
Проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються в 
двух випадках. У першому випадку, коли потрібно сформувати земельну 
ділянку, і у другому випадку, коли потрібно змінити цільове призначення 
земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності. В 
обох випадках потрібно отримати дозвіл на розробку проєкту землеустрою.  
У випадку потреби у зміні цільового призначення земельної ділянки, яка 
перебуває у приватній власності, не потрібно отримувати дозвіл, але розробка 
проєкту землеустрою відбувається за ініціативою власника цієї земельної 
ділянки через звернення до землевпорядної організації. Варто зауважити, що 
проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, передбачені для 
оренди, мають відповідати вимогам Земельного кодексу України [2, ст. 134]. 
Це означає, що для громадян передбачено вільні земельні ділянки для 
використання у сільському господарстві, а саме для сінокосіння, випасання 
худоби та городництва. Що стосується земельних ділянок, на яких 
 
 
розташоване майно, то майно має бути обов`язково зареєстроване в 
«Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно» [3].  
Проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають 
[1, ст. 50]: 
 Пояснювальну записку; 
 Матеріали геодезичних вишукувань та земелевпорядного 
проєкту(у разі формування земельної ділянки); 
 Розрахунок розмірів втрат лісогосподарського 
виробництва(у випадках, передбачені законом); 
 Розрахунок розміру збитків власників землі та 
землекористувачів(у випадках передбачених законно); 
 Перелік обмежень у використанні земельної ділянки; 
 Кадастровий план земельної ділянки. 
При формуванні земельної ділянки або зміні її цільового 
призначення для будівництва, проект потребує додавання витягу з 
відповідної містобудівної документації. Цей витяг містить інформацію 
про функціональну зону, в межах якої розташована ділянка, і будь-які 
обмеження, що стосуються її використання для будівництва. Однак 
вимоги не поширюються у випадках, коли передача земельних ділянок 
фізичним або юридичним особам для будівництва може відбуватися без 
відповідної містобудівної документації або порушення правил 
співвідношення між видом цільового призначення ділянки та 
функціональним призначенням території, що визначено відповідною 
містобудівною документацією. 
Проєктна частина землеустрою щодо впорядкування території для 
містобудівних потреб включають: 
 Завдання для складання проекту землеустрою; 
 Пояснювальну записку; 
 Матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного 
проектування; 
 
 
 Відомості про об’єкти нерухомого майна, розташовані на 
земельних ділянках, якщо права власності на такі об’єкти нерухомого 
майна, розташовані на земельних ділянках, якщо права власності на такі 
об’єкти зареєстровані; 
 Список можливих обмежень у використанні земельних 
ділянок; 
 План організації території для містобудівних потреб; 
 План меж зон обмежень у використанні земель (земельних 
ділянок); 
 Викопіювання з детального плану території. 
Складності виникають через несистемний підхід до розробки проектів 
землеустрою для відведення земельних ділянок, застарілі стандарти і норми, а 
також недоречності та конфлікти між окремими нормативними актами. 
Спрощення процедур надання земельних ділянок для громадян і компаній 
призвело до загального підходу, який не враховує різноманіття завдань і 
потреб. В той же час, закони та нормативні акти, що регулюють процес 
відведення земель, часто є неузгодженими між собою та не відображають 
суттєві аспекти землеустрою [4]. В результаті цього може виникати 
непослідовність, конфлікти та ускладнення у вирішенні питань земельних 
відносин. 
Землевпорядний процес охоплює послідовність етапів від подання заяви 
на отримання земельної ділянки до фізичного визначення її меж та реєстрації 
права власності на неї. В законодавстві України щодо землеустрою 
передбачено необхідність включення певних документів до проекту 
відведення земельної ділянки у випадках зміни її призначення або утворення 
нової [4]. Проте, хоча закон визначає наявність матеріалів землевпорядного 
проектування для формування земельної ділянки, він не надає конкретних 
вказівок щодо процедури їх розробки в таких випадках. Необхідність у 
створенні стандартів для таких проектів була часто підкреслена приватними 
компаніями, які займаються землевпорядними роботами. У 1999 році був 
 
 
розроблений «Еталон проекту відведення земельної ділянки юридичним та 
фізичним особам для будь-яких потреб» [4], але, фактично, його застосовували 
переважно для відведення ділянок під будівництво. 
Іноді "експерти" намагалися ускладнити проекти землеустрою, 
вимагаючи здійснення додаткових дій, які не мали сенсу. Наприклад, виникала 
ситуація, коли вимагалося одержання дозволу на відведення землі під 
городництво з орних земель, що було необґрунтовано. Це спричинило пошук 
спрощень у процесі розроблення проектів відведення земельних ділянок, хоча 
деякі аспекти не підлягали спрощенню. Згідно з Еталоном, план відведення 
земельної ділянки є важливим документом у процесі розроблення проекту 
відведення землі, і в сучасному законодавстві він залишається ключовим 
елементом землевпорядного проектування для будь-яких потреб. Проекти 
відведення земельних ділянок можуть мати схожі загальні цілі, але їхні 
конкретні методи вирішення завдань різняться значно.  
Наприклад, відведення землі в оренду для видобутку корисних копалин 
відкритим способом відрізняється від будівництва технологічних об'єктів на 
землях державної власності, які знаходяться у користуванні, і вимагає різних 
підходів через їхню складність. Такі проекти  відведення земельних ділянок 
різних категорій, наприклад для промислового використання або для 
приватного сільськогосподарського використання, не можна порівнювати між 
собою через їхню велику різницю в специфіці роботи, а також складності при 
її розробці. Слід визначити стандарти для різних документів та методи їх 
створення. Наприклад, можна встановити вимоги до форматування 
документів у проекті відведення земельної ділянки [4]. 
Проект відведення земельної ділянки в оренду для промислового об'єкту 
вирішує широкий спектр питань, пов'язаних з управлінням земельними 
ресурсами. Це включає формування ділянки з використанням земельних 
запасів та вилучення частини землі, яка перебуває у користуванні юридичних 
осіб, а також установлення умов використання, зміни призначення землі, 
розрахунок втрат у сільському або лісовому господарстві, і компенсація 
 
 
завданих збитків землекористувачу. Відповідно до Земельного кодексу 
України [2], розміри земельних ділянок, які надаються для промислових цілей, 
визначаються на підставі державних норм і проектної документації, з 
урахуванням черговості освоєння. Призначення земельних ділянок для 
видобутку корисних копалин відбувається після отримання відповідних прав 
на користування надрами та відновлення ґрунтів у межах раніше видобутих 
земельних угідь згідно з встановленими термінами. Згідно з Кодексом України 
про надра [5], попереднє погодження проектування гірничодобувних об'єктів 
відбувається після вирішення питань щодо надання земельної ділянки та 
гірничого відводу відповідно до законодавства [4]. 
Проте, в сучасному земельному законодавстві відсутня вимога щодо 
попереднього погодження. Відповідно до Закону України «Про регулювання 
містобудівної діяльності» [6], передача земельних ділянок для містобудівних 
цілей фізичним та юридичним особам забороняється у випадку, якщо 
відсутній план зонування або детальний план території, які затверджені 
відповідно до вимог цього закону [4]. 
У проектах відведення земельних ділянок для містобудівних потреб 
мають бути копії документів, що визначають розміри ділянки, оскільки 
розробники земельної документації не мають власного досвіду проектування 
ділянок для аналогічних цілей і використовують існуючі документи. Проте, в 
Законі України «Про землеустрій» [1] не вимагається наявність копій 
документів, що визначають розміри ділянки у проекті землеустрою для її 
відведення. Відповідно до загального принципу землевпорядного 
проектування, розробники документації із землеустрою визначають розмір і 
форму земельних ділянок для сільськогосподарського використання, за 
винятком виробничих зон сільськогосподарських підприємств і сільських 
поселень. При цьому враховується крутизна схилів, ступінь ерозії, властивості 
ґрунтів і пропорції сторін ділянки, і передбачається можливість перетворення 
земель під сільське господарство (зміна використання). У випадках, коли 
розробники документації не мають відповідних ліцензій на проектування 
 
 
архітектурних об'єктів або гірничих підприємств, вони користуються 
затвердженими документами та державними нормами для визначення розміру 
і форми ділянки, необхідної для таких об`єктів [4]. 
Детальніше подальше проєктування здійснюється таким чином: 
На генеральному плані будівництва чи іншому відповідному документі 
відображається територія, яка буде постійно використовуватися для 
різноманітних потреб. З цією метою встановлюються координати поворотних 
точок зовнішньої межі цієї території і складається план відведення земельної 
ділянки. За допомогою координат встановлюються межі запланованого 
об'єкта на частині кадастрового плану, який складений на основі даних 
«Державного реєстру земель» та/або «Державного земельного кадастру» [7]. 
Зазвичай на такому плані вказуються існуючі топографічні об'єкти, 
сільськогосподарські та інші угіддя, а також межі власників землі, 
користувачів ділянок та адміністративно-територіальних одиниць. Якщо якась 
інформація відсутня, що має важливе значення для використання та охорони 
земель, вона може бути додатково відображена на плані.  
На кадастровому плані використовуються умовні позначення для 
відображення меж обмежень у використанні земель та інших елементів, які не 
позначені умовними знаками. У центрі цього плану червоним кольором 
відображається проектна ділянка з її межами, площею та відстанями між 
поворотними точками. Якщо проект передбачає зміну призначення земель або 
знесення будівель і споруд, вони також позначаються червоним кольором і 
вказуються як проектні.  
Територія, яка пропонується для відведення, виділяється світло-
червоним кольором. Якщо земельна ділянка надається для діяльності або 
потреб, які обмежують використання суміжних земель, то межі таких 
обмежень також позначаються вздовж території цієї ділянки. Важливо 
відзначити, що на кадастровому плані проекту відведення не можна 
відобразити обмеження, які впливатимуть на суміжні землі та ділянки [4] 
оскільки кадастровий план охоплює лише конкретну територію ділянки. 
 
 
Зазвичай креслення складається у масштабі, що забезпечує необхідну 
точність і повноту наданої інформації. Найбільш оптимальними масштабами 
є 1:10000 або 1:5000 за межами населених пунктів і 1:2000 у межах населених 
пунктів. Паперовий носій малюнка фрагменту кадастрового плану займає 
площу, що коливається від 1 до 4 квадратних дециметрів, залежно від площі 
ділянки, яку розглядають. У деяких випадках на цьому малюнку не можна 
відобразити об'єкти, які регулюють користуванням землею або межі 
адміністративно-територіальних одиниць, тому для додаткового відображення 
цієї інформації на тому ж аркуші створюється додатковий малюнок з більшим 
розміром, який може бути в масштабі 1:25000 за межами населених пунктів і 
1:10000 у межах населених пунктів. Масштаб оглядового плану визначається 
залежно від цих параметрів [4]. 
План відведення земельної ділянки є документом, який детально 
відображає процес формування нової ділянки та організацію відповідної 
території в рамках землевпорядного проекту. Він ілюструє всі аспекти 
поточної ситуації та передбачені заходи з використання і захисту земель. 
Зазвичай цей план складається на аркуші формату А3. Підпис на плані 
відведення повинен бути зазначений майбутнім власником чи користувачем 
земельної ділянки, а у випадку вилучення ділянки, що перебуває у 
користуванні, - користувачем цієї ділянки [4]. 
Також план має бути підписаний працівником територіального органу 
Держгеокадастру, який відповідно до принципу екстериторіальності 
відповідає за розгляд та погодження проекту землеустрою. З плану відведення 
можна легко отримати всю необхідну інформацію, що включена у проект 
землеустрою для відведення земельної ділянки. За допомогою креслень цього 
плану можна швидко знайти в «Публічній кадастровій карті» [8] або інших 
пошукових системах детальну інформацію про територію, яка пропонується 
для відведення. План відведення є найбільш зручним документом для 
ідентифікації проектної земельної ділянки, оскільки на етапі розробки 
 
 
відсутній кадастровий номер цієї ділянки до проведення його державної 
експертизи [4]. 
Необхідно відзначити, що в сучасних нормативно-правових актах, що 
регулюють земельні відносини, відсутнє визначення "проектна ділянка" та 
"проектні дані (проектні координати)". Також немає розбіжностей чи 
відхилень між проектними даними та їх результатами після перенесення меж 
ділянки на місцевість. У зв'язку з цим розробники земельної документації 
змушені застосовувати методи, які не враховуються в землевпорядному 
процесі, але дозволяють уникнути таких проблем. Згідно із Законом України 
«Про Державний земельний кадастр» [7], державна реєстрація земельних 
ділянок проводиться за поданням: 
 Особі, яка отримала дозвіл на складання земельної документації за 
рішенням відповідного органу виконавчої влади чи місцевого 
самоврядування, надано можливість формування земельної ділянки при її 
передачі у власність або користування, якщо ця ділянка знаходиться у 
державній чи комунальній власності, або особою, яка має повноваження від 
імені відповідного органу; 
 Персоні, яка має статус власника або користувача земельної 
ділянки, що належить до державної чи комунальної власності (у випадку її 
поділу чи об’єднання попередньо сформованих ділянок), або особи, 
уповноваженої ними;  
 Органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування, коли мова 
йде про формування земельних ділянок з державної або комунальної 
власності. 
Для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику 
безоплатно видається витяг із Державного земельного кадастру, який містить 
відомості про цю ділянку, що були внесені до Поземельної книги. У складі 
цього витягу є кадастровий план земельної ділянки. Тобто кадастровий план є 
частиною системи інформації про об’єкт у Державному земельному кадастрі. 
 
 
Проте до затвердження проекту відведення земельної ділянки, як об’єкту 
цивільних прав, фактично відсутня можливість отримання цього плану [4]. 
Земельним кодексом України [2] встановлено, що процедура надання 
земельної ділянки у користування за проектом землеустрою включає наступні 
кроки: 
 Затвердження проекту землеустрою, що стосується відведення 
земельної ділянки; 
 Вилучення земельних ділянок у наявних користувачів землі зі 
затвердженням умов вилучення (якщо потрібно); 
 Надання особі земельної ділянки у користування з визначенням 
умов її використання та затвердженням умов надання, включаючи вимоги 
щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського 
виробництва у випадку необхідності. 
 
1.2 Встановлення та відновлення меж земельної ділянки 
 
«Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в 
натурі та їх закріплення межовими знаками» [9], яка діяла до 31.08.2021 р. [10], 
було встановлено, що ця процедура здійснюється на основі технічної 
документації землеустрою, що передбачає розроблення технічної 
документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, 
поділу або об’єднання земельних ділянок, або проекту землеустрою для 
відведення земельної ділянки. Водночас, Земельним кодексом України [2] 
встановлено, що винесення меж сформованої земельної ділянки до її 
державної реєстрації також здійснюється за відповідною документацією 
землеустрою, що була основою для її формування. Згідно з Земельним 
кодексом України [2], «земельна ділянка - це певна частина земної поверхні з 
чітко встановленими межами, конкретним місцем розташування і 
визначеними правами щодо неї» [2]. Отже, відповідно до цих положень, 
процес державної реєстрації земельної ділянки, що включає в себе внесення 
 
 
відомостей про її формування до Державного земельного кадастру та 
присвоєння кадастрового номера, а також видача витягу з кадастровим 
планом, має здійснюватися лише після відповідного дозволу на проектування. 
У такому випадку, відсутність затвердження проекту відведення земельної 
ділянки, вилучення її у землекористувача зі затвердженням умов вилучення, а 
також надання її особі у користування чи власність з визначенням умов 
використання, є невідповідністю логікі цього процесу.  
Отже, якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не 
отримав затвердження, тоді фактично зареєстрований та отримав кадастровий 
номер не сама земельна ділянка, а один із технічних документів, який 
використовується для обґрунтування заходів, передбачених у проекті. В 
ситуації, коли проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не був 
затверджений, інформація про таку "земельну ділянку" може існувати у єдиній 
державній геоінформаційній системі, включаючи Публічну кадастрову карту, 
протягом тривалого часу. Якщо вибрано такий спосіб реєстрації, важливо 
чітко визначити всі аспекти. На Публічній кадастровій карті кадастрову 
інформацію про такий об'єкт слід відображати окремим шаром, оскільки поряд 
з зареєстрованими земельними ділянками вона також містить інформацію про 
зареєстровані заходи з землеустрою. Цей порядок державної реєстрації та 
присвоєння кадастрового номера об'єкту земельних відносин призначений для 
ідентифікації проектних елементів у рішеннях щодо затвердження проектів 
землеустрою. Однак на практиці ця реєстрація може викликати певні 
суперечності, особливо у разі неотримання затвердження проекту 
землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Це може створювати 
перешкоди для подальшого передачі цієї ділянки іншій особі або формування 
іншої земельної ділянки. 
Закон України «Про Державний земельний кадастр» [7, ст.21] регулює 
«підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного 
земельного кадастр». 
 
 
При цьому вказано, що «Інформація про межі земельної ділянки 
заноситься до Державного земельного кадастру:  
 На підставі відповідної документації із землеустрою щодо 
формування земельних ділянок – у випадках, визначених статтею 79-1 
Земельного кодексу України [2], при їх формуванні;  
 На підставі технічної документації із землеустрою щодо 
встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на 
місцевості) – у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки 
за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного 
кодексу України [2];  
 На підставі проектів землеустрою щодо впорядкування 
існуючих землеволодінь – у разі зміни меж суміжних земельних ділянок 
їх власниками» [7, ст.21, п.1]. 
Ця норма вказує на ті типи документів з землеустрою, що дозволяють 
вносити інформацію про межі земельної ділянки до Державного земельного 
кадастру. 
Земельним кодексом України [2, ст.79-1] встановлено, що процес 
формування земельної ділянки полягає у визначенні її як окремого об'єкта 
цивільних прав. Це означає, що перед формуванням ділянки потрібно 
визначити її розміри, межі та занести ці дані до Державного земельного 
кадастру.  
Земельні ділянки формуються шляхом: 
 відведення земельних ділянок з державної або комунальної 
власності; 
 поділу або об'єднання раніше створених ділянок;  
 визначення меж ділянок державної або комунальної власності під 
час розмежування таких земель. 
Земельні ділянки вважаються зареєстрованими у Державному 
земельному кадастрі, як тільки їм присвоєно кадастровий номер, він є 
своєрідним ідентифікатором тої чи іншої ділянки. Формування цих ділянок 
 
 
відбувається за проектами землеустрою, за винятком ситуацій, коли земельні 
ділянки формуються шляхом поділу або об'єднання вже існуючих ділянок зі 
зміною їх цільового призначення. У таких випадках використовується 
технічна документація землеустрою. 
Відповідно до Земельного кодексу України [2, ст. 107], «основою для 
відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації».  
«У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення 
здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне 
використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється 
однакова за розміром частина спірної ділянки» [2, ст. 107, п.2]. 
«У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з 
виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних 
ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин» [2, ст. 107, п.3]. 
Земельним кодексом України [2, ст. 106] встановлені обов’язки 
власників та землекористувачів щодо визначення спільних меж за взаємною 
згодою, їх закріплення межовими знаками або природними та штучними 
спорудами і рубежами, витрат на встановлення спільних меж тощо. 
«У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки 
встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду» [2, ст. 106, п. 3]. 
«Місцезнаходження межових знаків у разі їх визначення або 
встановлення відображається у матеріалах землевпорядного проектування та 
геодезичних вишукувань, а також на кадастрових планах земельних ділянок 
[2, ст. 106, п. 5]. 
Межі земельної ділянки на місцевості позначаються межовими знаками 
– спеціальними знаками встановленого типу, які позначають поворотні точки 
меж земельної ділянки на місцевості [11]. Існують три типи межових знаків: 
знак спеціальної конструкції (рис. 1.1,а), металева труба (рис. 1.1,б) та 
дерев'яний стовп (рис. 1.1,в) [11]. 
 
 
   
а) б) в) 
Рис. 1.1. Межові знаки  
 
Межовими знаками також можуть бути «природні чи штучні споруди і 
рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, 
рівчаки, стіни, паркани, огорожа, шляхові споруди, бетонні або металеві 
стовпи, плити, моноліти, камені, інші споруди і рубежі), що збігаються із 
межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній» [2, ст. 106, 
п. 2]. 
Встановлення меж земельних ділянок на місцевості здійснюється в тих 
випадках, коли раніше встановлені межові знаки були знищені з будь-яких 
причин, забудовник має переконатися, що запланована будівля буде 
знаходитися на достатній відстані від меж ділянки, у потенційного покупця чи 
орендаря виникли сумніви щодо правильності встановлених меж, або коли 
подібні роботи раніше не проводились, і власник бажає чітко визначити межі 
своєї ділянки та отримати відповідні документи. 
 
 
1.3 Розгляд та розв’язання земельних спорів 
 
Земельні спори згідно з Земельним кодексом України [2, ст. 158, п. 1] 
вирішуються органами місцевого самоврядування та у судовому порядку. 
При цьому «виключно судом вирішуються земельні спори з приводу 
володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що 
перебувають у власності громадян і юридичних осіб» [2, ст. 158, п. 2]. 
 
 
Також у судовому порядку вирішуються «спори щодо розмежування 
територій сіл, селищ, міст, районів та областей» [2, ст. 158, п. 2]. 
Земельні спори «щодо меж земельних ділянок, що перебувають у 
власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та 
земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства» [2, ст. 
158, п. 3] вирішують органи місцевого самоврядування у межах території 
територіальних громад. До цих органів, уповноважених вирішувати земельні 
спори, згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» [12, 
ст. 33, п. 5] належать виконавчі органи сільських, селищних та міських рад. 
«У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням 
органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку» [2, 
ст. 158, п. 5]. 
У главі 25 Земельного кодексу України [2] вставлений порядок розгляду 
земельних спорів органами місцевого самоврядування та права і обов'язки 
сторін при розгляді земельних спорів. 
  
 
 
2 СУЧАСНІ МЕТОДИ ПОЛЬОВИХ ТА КАМЕРАЛЬНИХ 
ІНЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧНИХ РОБІТ 
2.1 Загальні відомості 
 
Сучасні методи польових та камеральних інженерно-геодезичних робіт 
є ключовим аспектом розвитку сучасної геодезії. Зміни, що відбуваються в 
технологічному середовищі, призводять до постійного вдосконалення методів 
і технік, які використовуються для вимірювань і аналізу земельних ділянок та 
інших об'єктів. Інноваційні підходи до збору та обробки геодезичних даних 
дозволяють забезпечити високу точність і надійність результатів, що є 
критично важливими для різноманітних сфер застосування, включаючи 
будівництво, містобудування, земельний кадастр та моніторинг довкілля. У 
сучасному світі геодезія стикається з новими викликами та потребами, які 
вимагають інтеграції передових технологій, таких як тахеометричне знімання, 
глобальні навігаційні супутникові системи (GNSS), лазерне сканування, 
безпілотні літальні апарати (БПЛА), а також потужні програмні комплекси для 
обробки та аналізу даних. 
Прилади для винесення меж земельної ділянки в натуру забезпечують 
високу точність та ефективність виконання геодезичних робіт. Розглянемо 
основні прилади, які використовуються для цих цілей, а саме теодоліти, 
тахеометри, GPS-приймачі та безпілотні літальні апарати (дрони). Сучасні 
геодезичні технології розвиваються завдяки автоматизації всіх етапів 
геодезичного процесу, від польових вимірювань і топографічних зйомок до 
математичної обробки даних, створення планів і карт, формування баз даних 
геоінформаційних систем (ГІС) та отримання прикладної геодезичної 
інформації. Високий рівень автоматизації геодезичних досліджень досягається 
завдяки використанню електронних тахеометрів, ГНСС-приймачів, польових 
портативних комп'ютерів, цифрових комплексів аерофотозйомки та 
багатофункціональних програмних комплексів. Постійно з'являються нові 
види електронних геодезичних приладів. Наприклад, впровадження лазерних 
 
 
систем сприяло створенню та масовому виробництву геодезичних систем 
лазерного сканування. Результати вимірювань електронними приладами 
автоматично реєструються, передаються на персональний комп'ютер, 
обробляються за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення та 
експортуються в ГІС для створення цифрових моделей об'єктів, електронних 
топографічних планів та карт.  
Перехід від паперових карт і планів до електронних форматів повністю 
змінив традиційні камеральні геодезичні роботи на автоматизовані технології 
векторизації та оцифровки топографічних даних. Розроблено потужний 
арсенал програмних засобів, які постійно оновлюються та вдосконалюються, 
забезпечуючи автоматизацію всіх видів камеральних робіт. Сьогодні багато 
виробників випускають геодезичні системи, які включають електронні 
прилади та універсальні програмні комплекси, що дозволяють швидко 
виконувати всі види геодезичних робіт в єдиній системі практично на будь-
якому об'єкті. Основним фактором, що сприяв сучасному розвитку 
геодезичних автоматизованих технологій, стало широке використання 
електронних тахеометрів і GPS-приймачів. Продукція таких компаній, як 
Trimble, Sokkia, Leica, Thales, Nikon та інших, набула великої популярності 
при геодезичних польових роботах завдяки своїй надійності, точності та 
простоті в експлуатації. Подібний розвиток геодезичних технологій з кожним 
роком сприяє до спрощення виконання будь яких складних задач. [13, п. 2.2]. 
 
2.2 Використання тахеометру при геодезичних роботах 
 
Тахеометр — це електронно-оптичний прилад, що застосовується в 
сучасній геодезії для вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів, 
відстаней та перевищень. Він використовується для проведення планово-
висотної (тахеометричної) зйомки місцевості за допомогою полярного 
способу. Цей прилад застосовується для визначення координат планових 
точок, перевищень на місцевості при топографічному зніманні, для робіт 
 
 
пов`язаних з розбивкою на місцевості для виносу проєктних точок та висот в 
просторі. Прилади які мають додатковий сервопривід можуть 
використовуватися в складніших задачах.  
Класифікуються тахеометри за типом далекоміра і способом реєстрації, 
відносно цих параметрів вони поділяються: оптико-механічні, електронно-
оптичні, електронні та реєструвальні. Також вони діляться на звичайні та 
безвідбивачеві. Звичайні (рис. 2.1) мають спеціальні відбивачеві (рис. 2.2) 
конструктивні особливості (призмові або плівкові). При роботі з 
безвідбивачевими тахеометрами потрібно використовувати додатковий 
спеціальний відбивач, який має змогу виконувати вимірювання безпосередньо 
на точці, яка знаходиться на будь який твердій поверхні об`єкту зйомки. В 
безвідбивному режимі, дальність вимірювань залежить від властивостей 
поверхні, на яку спрямовані вимірювання. На світлих і гладких поверхнях, 
таких як штукатурка або плитка, можна виміряти відстань на кілька разів 
більшу від максимально можливої, порівняно з темними поверхнями.[8] 
 
 
Рис. 2.1 – Сучасний тахеометр Рис. 2.2 – Тахеометричний відбивач 
 
 
 
 
 
 
2.3 Застосування GNSS-технологій 
 
 
 
Супутникова навігаційна система - це електронна система, що включає 
космічне та наземне обладнання, розроблена для визначення 
місцезнаходження в просторі (координати у геодезичній системі або у 
просторовій прямокутній системі координат) і точного визначення часу. Ця 
система використовується в картографії, геодезії, та інших подібних сферах, а 
також в повсякденному житті людства [14]. 
Більшість GNSS складаються з трьох основних частин  (рис. 2.3): 
 Сегменту космічних кораблів; 
 Системи управління; 
 Системи користувацького сегменту. 
Сегмент космічних кораблів має декілька навігаційних супутників, 
основною функцією яких є генерація радіосигналів, які передають інформацію 
стосовно місцезнаходження користувача. Кожна супутникова система 
оснащена спеціальним обладнанням: бортовим комп`ютером, технічною 
конструкцією для передачі 32 радіосигналів, сонячними панелями, які 
забезпечують безперебійну роботу цього сегменту, та 48 основних і 4 запасних 
супутників, які мають вагу близько 450 кг [14]. 
Сегмент управління складається з спеціальних станцій, які 
забезпечуються моніторинг всіх супутників. Основним завданням таких 
систем є обробка даних, які виявляють та прогнозують орбіту, створення 
системного спеціального часу, і одночасна синхронізація із світовим часом, 
збір та зберігання даних, отриманих зі супутників [14]. 
 
Рис. 2.3 – Схема глобальних супутникових систем 
 
 
 
Користувацький сегмент - це сегмент користувачів супутникових 
приймачів (рис. 2.4). Для геодезичних вимірів користувач повинен мати не 
менше ніж два супутникових приймачі, комп`ютер та спеціальне програмне 
забезпечення для супутникового моніторингу [14]. 
  Рис. 2.4 – GNSS приймач Leica CS08Plus 
Основні переваги широкого використання користувацького обладнання 
GNSS включають його здатність працювати за різних погодних умов, швидке 
отримання необхідної інформації (до 3 хв після увімкнення приймача) та 
постійне оновлення інформації стосовно координат (кожні 0,5 секунд), 
точність, надійність, простота використання, та невеликі габарити за свою 
ціну. Супутникові системи дуже точно визначають положення орбіти, і 
можуть знаходитися на них доволі тривалий час. Визначення орбіти 
відбувається заздалегідь, і кожний включає інформації про її положення в 
спеціальну пам`ять в своєму комп`ютері «альманах» [14]. 
 
 
2.4 Методика ведення GPS-зйомки при геодезичних роботах 
 
Геодезичні роботи з використання супутникових технологій можна 
розділити на три етапи : 
 планування перед основними роботами; 
 польові спостереження; 
 обробка результатів вимірювання. 
 
 
На першому етапі планування проводяться роботи для визначення 
«закритих точок»(можливих перешкод для супутникових сигналів). При 
такому плануванні враховуються погодні умови, час доби, та раціональні 
геометричні параметри розташування супутникових зірок для найкращого 
спостереження [14]. 
Другим етапом є  польова методологія зйомки, яка виконується згідно з 
планом. Вимірювання здійснюються у диференційному режимі, для цього 
потрібно мати принаймні два приймачі з антенами. Існує декілька підходів до 
супутникового спостереження, які можна розділити на дві основні групи 
залежно від різних критеріїв, таких як час наявності на точці спостережень, 
кількість необхідних супутників, обсяг даних, формат запису, використані 
інструменти та технологія виконання процедур. Ці дві групи включають 
статичні та кінематичні методи [14]. 
Статичний підхід є традиційним методом супутникових вимірювань, 
який передбачає одночасне виконання тривалих вимірювань між двома або 
більше стаціонарними приймачами. Під час цих вимірювань геометричне 
розташування супутників змінюється, більший обсяг вимірювань дозволяє 
реєструвати дані циклів і правильно їх моделювати. Статичний метод 
застосовується для високоточних робіт, вимірювання векторів на відстані 15–
20 км [14]. 
Кінематичний метод (RTK) - для виконання вимірювань за методом RTC 
необхідно мати наступне обладнання: стаціонарна станція, одна або декілька 
мобільних станцій, спеціальний радіо-модем для передачі даних від посилання 
на мобільний приймач та відповідне програмне забезпечення для приймача. 
Існують певні вимоги до засобів передачі даних, зокрема радіо-модему. 
Рекомендується встановлювати еталонну станцію на відкритому високому 
місці для забезпечення неперервного радіозв'язку між приймачами та 
збільшення діапазону дії радіо-модему. Сьогодні системи RTK успішно 
використовуються у багатьох країнах світу, включаючи США, Канаду, 
Великобританію, Ірландію, Німеччину, Іспанію, Польщу, Угорщину та інші. 
 
 
Ці мережі RTK можуть бути різного масштабу: від невеликих локальних 
мереж до мереж, що охоплюють десятки опорних станцій і навіть цілі 
континенти, як, наприклад, SmartNet у Північній Америці. Замість 
встановлення власної базової станції, користувачі можуть підписатися на 
мережу RTK, щоб отримувати коригування в реальному часі. Мережевий 
сервер «Computing Service» надає можливість автоматично обробляювати дані 
на спеціальному мережвому сервері. Послуга завантажує дані після 
кінметичних вимірювань і автоматично вирівнює їх за допомогою веб-
інтерфейсу.Порівняння відбувається на базових станціях за допомогою 
програмного засобу «Leica GeoOffice». Результатом обробки є координати 
точок в системі «УСК-2000», які вказуються на точність результату 
вимірювання [14]. 
Однією з головних переваг базових станцій RTK є їх здатність 
забезпечувати високу точність і швидкість вимірювань у реальному часі, 
стабільність сигналу, мобільність. Незважаючи на багато переваг, ці станції 
також мають і недоліки. Одними з головних недоліків цих систем є їхня 
вартість та утримання, особливо для особистого користування. Обмеженість 
діапазону ефективної роботи, так як сигнал з базової станції може бути 
обмеженим до певної відстані, що робить її менш ефективної. Вразливість до 
атмосферних умов, погоді умови такі як дощ, туман, можуть погано впливати 
на якісь сигналу, і приносити тимчасові незручності при вимірюванні. 
 
 
2.4 Застосування сучасних безпілотних літальних апаратів 
 
Завдяки швидкому розвитку технологій, безпілотні літальні апарати 
стають все більш популярними інструментами в цій сфері. Їх використання 
дозволяє значно підвищити ефективність, точність і швидкість проведення 
інженерно-геодезичних робіт [14]. 
 
 
Польові роботи з використанням БПЛА (рис. 2.5) забезпечують 
можливість збору даних з великих територій за короткий час, що особливо 
важливо для великих будівельних проектів або досліджень у важкодоступних 
районах.  
 
Рис. 2.5 – БПЛА «DJI Mavic 2 Enterprise Dual» 
Застосування сучасних камер і сенсорів дозволяє отримувати 
високоякісні аерофотознімки та інші дані з високою роздільною здатністю, що 
є критично важливим для точного картографування та моделювання рельєфу 
[14]. 
Камеральні роботи, які включають обробку і аналіз зібраних даних, 
також виграють від використання БПЛА. Сучасне програмне забезпечення 
дозволяє автоматизувати багато процесів, що робить обробку даних більш 
швидкою та точною. Це дозволяє геодезистам ефективніше планувати і 
виконувати інженерні роботи, знижуючи ризики помилок. 
На відмінну від літаків, дрони дуже зручні в використанні та 
невеликогабаритні, що дозволяє дуже раціонально експлуатувати їх. Наразі 
дрони діляться на категорії в залежності від їхніх переважаючих 
параметричних характеристик: швидкість польоту та автономність 
використання. Ці два параметри корелюються, і відповідно інколи потрібно 
жертвувати тим чи іншим параметром в залежності від сфери використання, і 
складності поставленої задачі. Сучасні безпілотні апарати можуть 
відрізнятися один від одного наявністю тих чи інших переваг, а саме: 
 наявність більшої кількості двигунів(збільшення швидкості 
польоту, та зменшення автономності роботи); 
 
 
 наявність додаткових систем захисту чи ізоляції в разі 
специфічних погодних умов; 
 Унікальністю систем керування(це може бути як оригінальний 
пульт який йде в комплекті, або ж можливість завантажувати додаток на свій 
смартфон і управляти дроном безпосередньо через мобільний телефон). 
В залежності від бюджету можна вибрати безпілотний апарат з тими 
функціями які потрібні для певної галузі використання. 
В геодезії начастіше використовуються професійні безпілотні апарати в 
яких встановлені RTK модулі, та спеціальні програмі забезпечення. В таких 
апаратах використовується двочастотне обладнання, яке передає дані 
вимірювань фазової корекції в реальному часі для мобільного приймача GNSS. 
Коли два приймачі розташовані на одній висоті, ймовірність однакових 
атмосферних перешкод для обох дуже висока. Опорний приймач, базуючись 
на виміряних координатах, може обчислити корекції та передати їх 
мобільному пристрою. Останніми роками більшість країн активно 
розробляють станції та мережі для RTK, що дозволяє будь-якому оператору 
використовувати переваги RTK у межах діапазону базових станцій. 
Основною перевагою використання БПЛА при геодезичних робота є 
його можливість перебувати в повітрі, при цьому він може охоплювати велику 
територію, та недоступні ділянки місцевості. Сучасні безпілотники мають 
дуже якісні 3D-камери, за допомогою яких можна створювати детальні моделі 
місцевості високої роздільної здатності. Також ці апарати зменшують ризики 
, пов`язані з перебування людей у небезпечних умовах, тим самим зберігають 
їм життя. 
Недоліками використання подібних апаратів є обмежений час роботи і 
постійна потреба в заряджанні батареї. Також дуже великим мінусом їх 
застосування є дуже велика вразливість до погодних умов, адже сильний вітер, 
сніг, туман або дощ негативно впливає на їх продуктивність. 
Отже, методи польових вимірювань з використанням тахеометрів, 
БПЛА та GNSS технологій значно підвищують ефективність та точність 
 
 
геодезичних робіт. Тахеометри забезпечують високу точність для детальних 
досліджень, БПЛА дозволяють швидко збирати дані з великих територій, а 
GNSS технології забезпечують глобальну точність та зручність. Поєднання всі 
ці інструменти забезпечують вирішення будь якої поставленої задачі. 
 
 
2.6 Камеральні роботи в інженерно геодезичних задачах 
 
Камеральні роботи в інженерно-геодезичних задача - це комплекс 
операцій, які проводяться безпосередньо після польових робіт. Вони 
включають в себе обробку та аналіз геодезичних даних, отриманих під час 
польових вимірювань, а також підготовку кінцевої документації, необхідної 
для різних геодезичних проектів. 
В Україні геодезисти використовують ряд програм для камеральної 
обробки, які забезпечують високу автоматизацію роботи, а також наявність в 
них дуже корисних функцій для швидких вирішень задач. Найпопулярнішою 
на Українському ринку вважається програмний застосунок «Digitals» [15], 
який поєднав в собі простоту інтерфейсу (рис. 2.6), а також автоматизацію 
багатьох потреб в геодезії та землеустрої.  
 
Рис 2.6 – Загальний огляд програмного застосунку «Digitals» 
 
 
 
Програма набула широкого розповсюдження в Україні та за її межами 
завдяки потужному картографічному ядру, яке дозволяє об'єднувати тисячі 
растрових зображень та сотні тисяч векторних об'єктів у вигляді умовних 
знаків на одній карті. Вона підтримує повний технологічний ланцюжок від 
обробки геодезичних вимірів до створення технічної документації. Програма 
також забезпечує запис та читання файлів у популярних форматах ГІС, що 
робить її зручною у використанні. Її невимогливість до ресурсів та простота в 
освоєнні робить її популярним вибором для різних організацій, від невеликих 
геодезичних фірм до обласних центрів ДЗК, інститутів землеустрою та 
аерогеодезичних підприємств [16].  
Хоч на сьогоднішній день дизайн цього програмного застосунку 
застарілий, але все ж ця програма користується великою популярністю серед 
багатьох користувачів. 
Також в напрямку камеральної обробки в цілому світі дуже 
популярними продуктами компанії «AutoDesk» є програмний застосунок 
«Civil 3D» (рис. 2.7).  
 
Рис.2.7 – Інтерфейс програмного застосунку «Civil 3D» 
 
«Civil 3D» - це програмне забезпечення, розроблене для інженерного 
проектування та будівництва, зокрема в галузі геодезії, дорожнього 
будівництва, гідротехніки та інфраструктури. Ця програма володіє широким 
 
 
спектром функцій, які дозволяють інженерам ефективно створювати та 
аналізувати проекти будь-якої складності. Однією з ключових особливостей 
«Civil 3D» є можливість працювати з тривимірними моделями територій та 
інфраструктури, що дозволяє інженерам візуалізувати проекти у реальному 
часі та проводити детальний аналіз геометрії та параметрів проектів. Програма 
також має вбудовані інструменти для проектування доріг, каналізаційних 
систем, водозаборів та інших інфраструктурних об'єктів. Вона дозволяє 
автоматизувати процеси створення планів земельних ділянок, розташування 
дорожніх мереж, розрахунку гідравлічних систем та багато іншого.  
 
 
3 ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ  
ЗЕМЕЛЬНО-КАДАСТРОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ 
 
Геоінформаційні технології надають безмежні можливості для 
формування, збору та аналізу земельно-кадастрової інформації. Сучасна 
геоінформаційна система (ГІС) вже давно стала необхідним інструментом 
управління земельними ресурсами, надаючи зручний та ефективний спосіб 
збирання, обробки, візуалізації та аналізу геопросторової інформації. Ця 
технологія використовується у різних сферах, включаючи геодезію, 
картографію, містобудування, аграрний сектор, екологію та багато інших. 
Застосування ГІС у формуванні земельно-кадастрової інформації дозволяє 
збирати дані про земельні ділянки, їх характеристики та використання, 
створювати цифрові кадастрові плани, а також виконувати аналіз та 
прогнозування змін у земельному використанні. 
Мета дослідження на тему "Геоінформаційні технології формування 
земельно-кадастрової інформації" полягає в аналізі та вивченні сучасних 
методів та технологій, що використовуються для створення та управління 
земельно-кадастровою інформацією. Основна мета полягає у розкритті 
можливостей геоінформаційних систем у цій сфері, їхнього впливу на 
ефективність та точність процесів кадастрового обліку та управління 
земельними ресурсами. Дослідження спрямоване на вивчення переваг та 
обмежень використання різних геоінформаційних технологій у формуванні, 
оновленні та використанні земельно-кадастрової інформації з метою 
підвищення її доступності, точності та корисності для різних сфер діяльності, 
включаючи управління земельними ресурсами, розвиток інфраструктури, а 
також планування та реалізацію інфраструктурних проектів. 
Основні вимоги до технічного і технологічного забезпечення 
розробників (виконавців) робіт із землеустрою полягають у наступному [17]: 
 В розробників подібної документації мають бути сучасні 
геодезичні пристрої для того щоб вимірювати вертикальні та горизонтальні 
 
 
кути, вимірювання відстаней або супутниковий приймач для подальшого 
визначення точок на місцевості; 
 Обчислювальна техніка та ліцензовані програмні забезпечення для 
подальшої обробки зібраної інформації. 
Для складання топографічних планів використовують різноманітні 
методи зйомки, аналітичний, мензульний, аерофототопографічний та 
фототеодолітний. Вибір методу залежить від умов і масштабу робіт. GPS 
зйомка відрізняється від класичних методів своєю незалежністю від погодних 
умов та прямої видимості між пунктами. Сучасні GPS приймачі можуть 
зберігати спостереження у внутрішній пам'яті, в той час як старіші моделі 
використовували флоппі-диск або стрічку. Файли спостережень містять різні 
параметри, такі як фази та інші величини, ефемериди та дані станції, такі як 
ідентифікатор, висота антени та навігаційне положення. 
Об`єктом дослідження було відведення земельної ділянки у постійне 
користування в м.Богуслав, по вулиці Шинкаренка Ярослава 21 (Колишня вул. 
Кільцева).  
Для отримання координат та відміток з пунктів геодезичної мережі був 
використаний GNSS-приймач Leica MNA950 GG. В якості координатної 
основи при виконанні робіт із землеустрою слугували перманентні GNSS-
станції компанії «System Solution» (табл. 3.1, 3.2). Положення базових станцій 
визначені в системі координат УСК-2000, які мають зв`язок з пунктами УПМ 
ГНСС. Цей приймач призначений для високоточного розв'язання завдань за 
допомогою GNSS систем та спеціально розроблені для екстремальних 
польових умов, таких як низькі температури, пил і волога. 
  
 
 
 
Таблиця 3.1 - Відомість обчислення координат 
GPS Observations 
GPS 
Point 
Point From dN(m) dE(m) vector North(m) East(m) 
To 
length(m) 
-
Шупики 1 366,04 5988,06 5480447,93 3401484,99 
5976,86 
-
Шупики 2 373,50 5984,69 5480451,77 3401492,45 
5973,02 
-
Шупики 3 378,83 5987,87 5480448,92 3401497,78 
5975,87 
-
Шупики 4 392,22 6000,44 5480437,18 3401511,17 
5987,61 
-
Шупики 5 400,36 5997,53 5480440,64 3401519,31 
5984,15 
-
Шупики 6 408,99 5988,52 5480450,25 3401527,94 
5974,54 
-
Шупики 7 487,24 6056,58 5480387,84 3401606,19 
6036,95 
-
Шупики 8 383,09 6182,46 5480254,21 3401502,04 
6170,58 
-
Шупики 9 330,82 6246,50 5480187,06 3401449,77 
6237,73 
-
Шупики 10 294,32 6214,98 5480216,78 3401413,27 
6208,01 
-
Шупики 11 223,61 6156,52 5480272,33 3401342,56 
6152,46 
-
Шупики 12 213,45 6148,40 5480280,10 3401332,40 
6144,69 
-
Шупики 13 204,42 6140,47 5480287,72 3401323,37 
6137,07 
-
Шупики 14 207,43 6137,15 5480291,15 3401326,38 
6133,64 
-
Шупики 15 203,93 6134,39 5480293,79 3401322,88 
6131,00 
-
Шупики 16 205,73 6132,17 5480296,07 3401324,68 
6128,72 
-
Шупики 17 199,94 6127,39 5480300,66 3401318,89 
6124,13 
-
Шупики 18 207,55 6117,10 5480311,21 3401326,50 
6113,58 
 
 
-
Шупики 19 234,40 6084,36 5480344,95 3401353,35 
6079,84 
-
Шупики 20 245,10 6070,70 5480359,04 3401364,05 
6065,75 
-
Шупики 21 260,49 6051,77 5480378,63 3401379,44 
6046,16 
-
Шупики 22 267,97 6043,24 5480387,49 3401386,92 
6037,30 
-
Шупики 23 279,58 6029,32 5480401,96 3401398,53 
6022,83 
-
Шупики 24 287,29 6020,47 5480411,18 3401406,24 
6013,61 
-
Шупики 25 292,89 6012,82 5480419,11 3401411,84 
6005,68 
-
Шупики 26 294,05 6011,60 5480420,39 3401413,00 
6004,40 
-
Шупики 27 312,74 6026,58 5480406,33 3401431,69 
6018,46 
-
Шупики 28 333,14 6023,59 5480410,42 3401452,09 
6014,37 
-
Мисайлівка 1 6978,86 9594,74 5480447,93 3401484,99 
6584,42 
-
Мисайлівка 2 6986,32 9597,54 5480451,77 3401492,45 
6580,58 
-
Мисайлівка 3 6991,65 9603,37 5480448,92 3401497,78 
6583,43 
-
Мисайлівка 4 7005,04 9621,17 5480437,18 3401511,17 
6595,17 
-
Мисайлівка 5 7013,18 9624,73 5480440,64 3401519,31 
6591,71 
-
Мисайлівка 6 7021,81 9624,44 5480450,25 3401527,94 
6582,10 
-
Мисайлівка 7 7100,06 9724,22 5480387,84 3401606,19 
6644,51 
-
Мисайлівка 8 6995,91 9740,94 5480254,21 3401502,04 
6778,14 
-
Мисайлівка 9 6943,64 9750,49 5480187,06 3401449,77 
6845,29 
-
Мисайлівка 10 6907,14 9703,64 5480216,78 3401413,27 
6815,57 
-
Мисайлівка 11 6836,43 9614,29 5480272,33 3401342,56 
6760,02 
-
Мисайлівка 12 6826,27 9601,61 5480280,10 3401332,40 
6752,25 
 
 
-
Мисайлівка 13 6817,24 9589,83 5480287,72 3401323,37 
6744,63 
-
Мисайлівка 14 6820,25 9589,56 5480291,15 3401326,38 
6741,20 
-
Мисайлівка 15 6816,75 9585,21 5480293,79 3401322,88 
6738,56 
-
Мисайлівка 16 6818,55 9584,89 5480296,07 3401324,68 
6736,28 
-
Мисайлівка 17 6812,76 9577,54 5480300,66 3401318,89 
6731,69 
-
Мисайлівка 18 6820,37 9575,55 5480311,21 3401326,50 
6721,14 
-
Мисайлівка 19 6847,22 9571,09 5480344,95 3401353,35 
6687,40 
-
Мисайлівка 20 6857,92 9568,91 5480359,04 3401364,05 
6673,31 
-
Мисайлівка 21 6873,31 9566,31 5480378,63 3401379,44 
6653,72 
-
Мисайлівка 22 6880,79 9565,53 5480387,49 3401386,92 
6644,86 
-
Мисайлівка 23 6892,40 9563,85 5480401,96 3401398,53 
6630,39 
-
Мисайлівка 24 6900,11 9563,02 5480411,18 3401406,24 
6621,17 
-
Мисайлівка 25 6905,71 9561,58 5480419,11 3401411,84 
6613,24 
-
Мисайлівка 26 6906,87 9561,53 5480420,39 3401413,00 
6611,96 
-
Мисайлівка 27 6925,56 9584,75 5480406,33 3401431,69 
6626,02 
-
Мисайлівка 28 6945,96 9596,68 5480410,42 3401452,09 
6621,93 
Бородані 1 -936,59 12063,17 12099,47 5480447,93 3401484,99 
Бородані 2 -932,75 12070,63 12106,62 5480451,77 3401492,45 
Бородані 3 -935,60 12075,96 12112,15 5480448,92 3401497,78 
Бородані 4 -947,34 12089,35 12126,41 5480437,18 3401511,17 
Бородані 5 -943,88 12097,49 12134,26 5480440,64 3401519,31 
Бородані 6 -934,27 12106,12 12142,12 5480450,25 3401527,94 
Бородані 7 -996,68 12184,37 12225,07 5480387,84 3401606,19 
-
Бородані 8 12080,22 12132,98 5480254,21 3401502,04 
1130,31 
-
Бородані 9 12027,95 12087,41 5480187,06 3401449,77 
1197,46 
 
 
-
Бородані 10 11991,45 12048,17 5480216,78 3401413,27 
1167,74 
-
Бородані 11 11920,74 11972,51 5480272,33 3401342,56 
1112,19 
-
Бородані 12 11910,58 11961,67 5480280,10 3401332,40 
1104,42 
-
Бородані 13 11901,55 11951,98 5480287,72 3401323,37 
1096,80 
-
Бородані 14 11904,56 11954,66 5480291,15 3401326,38 
1093,37 
-
Бородані 15 11901,06 11950,94 5480293,79 3401322,88 
1090,73 
-
Бородані 16 11902,86 11952,52 5480296,07 3401324,68 
1088,45 
-
Бородані 17 11897,07 11946,34 5480300,66 3401318,89 
1083,86 
-
Бородані 18 11904,68 11952,97 5480311,21 3401326,50 
1073,31 
-
Бородані 19 11931,53 11976,73 5480344,95 3401353,35 
1039,57 
-
Бородані 20 11942,23 11986,18 5480359,04 3401364,05 
1025,48 
-
Бородані 21 11957,62 11999,85 5480378,63 3401379,44 
1005,89 
Бородані 22 -997,03 11965,10 12006,57 5480387,49 3401386,92 
Бородані 23 -982,56 11976,71 12016,95 5480401,96 3401398,53 
Бородані 24 -973,34 11984,42 12023,88 5480411,18 3401406,24 
Бородані 25 -965,41 11990,02 12028,82 5480419,11 3401411,84 
Бородані 26 -964,13 11991,18 12029,88 5480420,39 3401413,00 
Бородані 27 -978,19 12009,87 12049,64 5480406,33 3401431,69 
Бородані 28 -974,10 12030,27 12069,64 5480410,42 3401452,09 
 
клас мережі: GPS RTK   
прилад: GPS Leica MNA950 GG 
вихідні пункти: Шупики, Мисайлівка, Бородані 
кількість векторів: 84 
 
 
Таблиця 3.2 - Відомість оцінки точності координат  
GPS вимірювань в RTK режимі 
GPS Observations 
Point Horizontal 
Point From dN(m) dE(m) Method 
To Precision(m) 
Шупики 1 -5976,86 366,04 0,02 RTK Topo 
 
 
Шупики 2 -5973,02 373,50 0,02 RTK Topo 
Шупики 3 -5975,87 378,83 0,02 RTK Topo 
Шупики 4 -5987,61 392,22 0,02 RTK Topo 
Шупики 5 -5984,15 400,36 0,02 RTK Topo 
Шупики 6 -5974,54 408,99 0,02 RTK Topo 
Шупики 7 -6036,95 487,24 0,02 RTK Topo 
Шупики 8 -6170,58 383,09 0,02 RTK Topo 
Шупики 9 -6237,73 330,82 0,02 RTK Topo 
Шупики 10 -6208,01 294,32 0,02 RTK Topo 
Шупики 11 -6152,46 223,61 0,02 RTK Topo 
Шупики 12 -6144,69 213,45 0,02 RTK Topo 
Шупики 13 -6137,07 204,42 0,02 RTK Topo 
Шупики 14 -6133,64 207,43 0,02 RTK Topo 
Шупики 15 -6131,00 203,93 0,02 RTK Topo 
Шупики 16 -6128,72 205,73 0,02 RTK Topo 
Шупики 17 -6124,13 199,94 0,02 RTK Topo 
Шупики 18 -6113,58 207,55 0,03 RTK Topo 
Шупики 19 -6079,84 234,40 0,02 RTK Topo 
Шупики 20 -6065,75 245,10 0,02 RTK Topo 
Шупики 21 -6046,16 260,49 0,02 RTK Topo 
Шупики 22 -6037,30 267,97 0,02 RTK Topo 
Шупики 23 -6022,83 279,58 0,02 RTK Topo 
Шупики 24 -6013,61 287,29 0,02 RTK Topo 
Шупики 25 -6005,68 292,89 0,02 RTK Topo 
Шупики 26 -6004,40 294,05 0,02 RTK Topo 
Шупики 27 -6018,46 312,74 0,02 RTK Topo 
Шупики 28 -6014,37 333,14 0,02 RTK Topo 
Мисайлівка 1 -6584,42 6978,86 0,02 RTK Topo 
Мисайлівка 2 -6580,58 6986,32 0,02 RTK Topo 
Мисайлівка 3 -6583,43 6991,65 0,02 RTK Topo 
Мисайлівка 4 -6595,17 7005,04 0,02 RTK Topo 
Мисайлівка 5 -6591,71 7013,18 0,02 RTK Topo 
Мисайлівка 6 -6582,10 7021,81 0,02 RTK Topo 
Мисайлівка 7 -6644,51 7100,06 0,03 RTK Topo 
Мисайлівка 8 -6778,14 6995,91 0,02 RTK Topo 
Мисайлівка 9 -6845,29 6943,64 0,02 RTK Topo 
Мисайлівка 10 -6815,57 6907,14 0,03 RTK Topo 
Мисайлівка 11 -6760,02 6836,43 0,03 RTK Topo 
Мисайлівка 12 -6752,25 6826,27 0,02 RTK Topo 
Мисайлівка 13 -6744,63 6817,24 0,03 RTK Topo 
Мисайлівка 14 -6741,20 6820,25 0,02 RTK Topo 
Мисайлівка 15 -6738,56 6816,75 0,03 RTK Topo 
Мисайлівка 16 -6736,28 6818,55 0,02 RTK Topo 
 
 
Мисайлівка 17 -6731,69 6812,76 0,03 RTK Topo 
Мисайлівка 18 -6721,14 6820,37 0,02 RTK Topo 
Мисайлівка 19 -6687,40 6847,22 0,03 RTK Topo 
Мисайлівка 20 -6673,31 6857,92 0,03 RTK Topo 
Мисайлівка 21 -6653,72 6873,31 0,02 RTK Topo 
Мисайлівка 22 -6644,86 6880,79 0,02 RTK Topo 
Мисайлівка 23 -6630,39 6892,40 0,02 RTK Topo 
Мисайлівка 24 -6621,17 6900,11 0,03 RTK Topo 
Мисайлівка 25 -6613,24 6905,71 0,02 RTK Topo 
Мисайлівка 26 -6611,96 6906,87 0,02 RTK Topo 
Мисайлівка 27 -6626,02 6925,56 0,02 RTK Topo 
Мисайлівка 28 -6621,93 6945,96 0,03 RTK Topo 
Бородані 1 -936,59 12063,17 0,03 RTK Topo 
Бородані 2 -932,75 12070,63 0,03 RTK Topo 
Бородані 3 -935,60 12075,96 0,02 RTK Topo 
Бородані 4 -947,34 12089,35 0,03 RTK Topo 
Бородані 5 -943,88 12097,49 0,03 RTK Topo 
Бородані 6 -934,27 12106,12 0,03 RTK Topo 
Бородані 7 -996,68 12184,37 0,03 RTK Topo 
Бородані 8 -1130,31 12080,22 0,03 RTK Topo 
Бородані 9 -1197,46 12027,95 0,03 RTK Topo 
Бородані 10 -1167,74 11991,45 0,03 RTK Topo 
Бородані 11 -1112,19 11920,74 0,03 RTK Topo 
Бородані 12 -1104,42 11910,58 0,03 RTK Topo 
Бородані 13 -1096,80 11901,55 0,03 RTK Topo 
Бородані 14 -1093,37 11904,56 0,03 RTK Topo 
Бородані 15 -1090,73 11901,06 0,02 RTK Topo 
Бородані 16 -1088,45 11902,86 0,03 RTK Topo 
Бородані 17 -1083,86 11897,07 0,03 RTK Topo 
Бородані 18 -1073,31 11904,68 0,02 RTK Topo 
Бородані 19 -1039,57 11931,53 0,03 RTK Topo 
Бородані 20 -1025,48 11942,23 0,03 RTK Topo 
Бородані 21 -1005,89 11957,62 0,02 RTK Topo 
Бородані 22 -997,03 11965,10 0,03 RTK Topo 
Бородані 23 -982,56 11976,71 0,03 RTK Topo 
Бородані 24 -973,34 11984,42 0,03 RTK Topo 
Бородані 25 -965,41 11990,02 0,03 RTK Topo 
Бородані 26 -964,13 11991,18 0,03 RTK Topo 
Бородані 27 -978,19 12009,87 0,03 RTK Topo 
Бородані 28 -974,10 12030,27 0,03 RTK Topo 
 
 
 
 
Основні напрями розвитку топографо-геодезичної та картографічної 
сфер в Україні визначаються зростанням впровадження інформаційних 
технологій, глобальних систем визначення місцезнаходження, а також 
аерокосмічних систем високої роздільної здатності для збору інформації про 
Землю. Цифрові методи обробки зображень та геопросторової інформації 
також відіграють значну роль у цьому процесі. Фактори, що впливають на стан 
цієї галузі, включають розвиток глобальної та національної інфраструктури 
геопросторових даних, широке застосування геоінформаційних систем та 
телекомунікаційних технологій, а також впровадження мультиспектральних 
систем дистанційного зондування та створення високопродуктивних засобів 
отримання просторової інформації про Землю в режимі реального часу. Також 
слід зазначити про створення Європейської супутникової системи, яка має 
велике значення для цієї галузі. 
Сучасні досягнення в комп’ютерних, інформаційно-комунікаційних та 
космічних технологіях відкрили нові можливості для розвитку 
геоінформатики. Ця наука вивчає принципи та методи цифрового 
моделювання реальних об'єктів у вигляді геопросторових даних, розробляє 
технології створення та використання геоінформаційних систем, а також 
забезпечує виробництво геоінформаційних продуктів і надання відповідних 
послуг. 
ГІС-технології - це комплексні комп’ютерні системи, що забезпечують 
отримання, зберігання, обробку, аналіз, доступ, відображення та поширення 
геопросторових даних. Ці системи об'єднують у собі всі етапи роботи з 
геопросторовою інформацією - від її отримання та зберігання до обробки, 
аналізу, моделювання та прийняття рішень, використовуючи відповідні 
програмно-технічні засоби. 
Одна з ключових функцій ГІС - створення та використання електронних 
карт, атласів та інших картографічних продуктів. Важливо, що ГІС дозволяє 
аналізувати не лише географічну інформацію, а й різноманітні процеси та 
явища на земній поверхні, в економіці та суспільстві. Головними типами 
 
 
інформаційних структур у ГІС є просторові дані, які можуть бути представлені 
у форматі растрового або векторного зображення. Растровий формат 
описується масивом чисел, що характеризують параметри кожної точки. У 
векторному форматі використовується математична формула, яка обчислює 
всі точки контуру. Цей формат дозволяє легко маніпулювати об'єктами без 
втрати якості зображення та економно використовувати пам'ять комп'ютера. 
Об'єкти у векторному форматі легко трансформуються та маніпулюються, в 
той час як растровий формат представляє собою сукупність окремих пікселів, 
які характеризуються номером у таблиці та значенням яскравості [17]. 
Наразі в наші сучасності створено дуже багато цікавих ГІС розробок, які 
відрізняються одна від одної. Найпопулярніші в Україні це – «ArcGis, Qgis, 
«Digitals», «GeoDraw» та інші. 
Процес проектування ГІС складається з п'яти основних етапів:  
 Аналіз потреб у прийнятті рішень: Початковий етап передбачає 
визначення всіх видів рішень, для яких необхідна інформація. Потреби 
кожного рівня та функціональної сфери повинні бути ураховані.  
 Визначення інформаційних вимог: На даному етапі визначається, 
який тип інформації необхідний для прийняття кожного з цих рішень.  
 Агрегація рішень: Завдання, для яких потрібна одна і та ж 
інформація для прийняття рішень, групуються разом. Проектування процесу 
обробки інформації:  
 На цьому етапі розробляється конкретна система збору, 
зберігання, передачі та зміни інформації, з урахуванням можливостей 
персоналу у використанні обчислювальної техніки.  
 Проектування та контроль системи: Основна увага зосереджується 
на створенні та впровадженні системи. Проводиться оцінка ефективності 
системи з різних аспектів, з можливим коригуванням у разі потреби. Гнучкість 
системи дозволяє вирішувати виявлені недоліки [18]. 
Отже, геоінформаційні системи виконують ключову роль у створенні та 
управлінні кадастровою інформацією, забезпечуючи точність, доступність та 
 
 
надійність даних. Вони сприяють покращенню ефективності управління 
земельними ресурсами, плануванню територій, розвитку інфраструктури та 
реалізації інфраструктурних проєктів. Використання геоінформаційних 
технологій у формуванні земельно-кадастрової інформації зумовлює 
необхідність постійного вдосконалення та розвитку інфраструктури збору 
даних, методів обробки та аналізу інформації, а також правового та 
організаційного забезпечення. Такий підхід дозволить забезпечити високу 
якість та достовірність кадастрової інформації, що є ключовим фактором у 
розвитку сучасного земельно-кадастрового господарства. 
 
 
 
 
4 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧНИХ PОБІТ 
 
     Форма № 2-П 
КОШТОРИС № 1 
на проектні, науково-проектні, вишукувальні роботи 
Роботи пов’язані щодо відведення земельної ділянки у постійне користування Комунальному підприємству Богуславської міської ради 
«Богуславське житлово-комунальне підприємство» на території по вул. Шинкаренка Ярослава, 21 в межах м. Богуслав, Обухівського 
району Київської області 
(найменування об'єкта будівництва, стадії проектування, виду проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт) 
          
Найменування проектної (науково-проектної, вишукувальної) організації: 
          
Ч. Характеристика об'єкта Назва документа обгрунтування та №№ частин, Вартість, 
Розрахунок вартості 
ч. будівництва або виду робіт глав, таблиць, пунктів грн. 
1 2 3 4 5 
(Польовi роботи) Комплексні Табл.403.n.l. Категорiя III 
інженерно-геодезичні k=0.85 - При  виконанні польових вишукувань без 
вишукування для промислового, виплати польового постачання до цiн на цi 
сільськогосподарського та вишукування повиннi застосовуватися коефіцієнт 
житлово-громадянського K = 1,25 : При виконанні комплексних інженерно-
будівництва. Комплексні геодезичних вишукувань на малих ділянках або 
інженерно-геодезичні вузьких смугах при ділянках площею до 1 га або 197 * 4 * 0,85 * 1,25 * 
1 38503,87 
вишукування на незабудованих смугах шириною до 25 м до цін застосовується 1,15 * 1,5 * 26,66 
територіях зі складанням плану в коефіцієнт 
масштабі 1:1000 і збільшенням K = 1,15 : При виконанні розрахунків на ЕОМ до цін на 
його до масштабу 1:500. відповідні камеральні роботи застосовується 
(Категорія складності III) коефіцієнт 
 к=1.5 - Додаюк 7 до Настанови, табл.2 
Розрахунковий показник 4 [га] к = 12.92 : ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 " Збірника цін на 
 
 
вишукувальні роботи, ...", Додаток Ж, таблиця Ж3  
(інженерно-геодезичні роботи. Польовi) 
Табл.86,п.2. Категорiя I  
к=1.15 - При роботах II i III категорії складностi до цiн 
застосовуеться коефіцієнт  
к=0.5 - При складностi замicть програм (проект 
виробництва) вишукувань коротких технiчних 
(Камеральнi роботи) Скпадання 
розпоряджень (без узгодження їх iз замовниками) 
программ (проекту виробнитва) 
застосовуеться коефіцієнт  
iженерно- геодезичних i 
k= 1.21 - Дода юк 7 до Настанови, табл.1 
гiдрографiчних вишукувань 
K = 1,15 : При виконанні розрахунків на ЕОМ до цін на 
технiчного звiту. Вартicь 200  * 1,15 * 0,5* 1,21 * 
відповідні камеральні роботи застосовується 
2 вишукувань.понад 2 до 5 тис. крб. 1,15 * 1,15 * 0,85 * 1,1 * 6880,85 
коефіцієнт 
Ц|на програми (проекту 1,5 * 26,66 
K = 0,85 : При проведенні польових вишукувань без 
виконання) вишукувань 
виплати польового постачання до цін на ці 
 
вишукування повинний застосовуватися коефіцієнт 
Розрахунковий показник  
K = 1,1 : При тривалості несприятливого періоду року 
1 [1 програма]  
2-3,5 місяців, табл. 2, §1 
K = 1,5 : Збірник цін на вишукувальні роботи 
к = 11.72 : ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 " Збірника цін на 
вишукувальні роботи, ...", Додаток Ж, таблиця Ж3  
(інженерно-геодезичні роботи. Камеральнi) 
 
 
(Камеральнi робот)Складання Табл.86,п.2. Категорiя II  
програми (проекту виробництва) к=1.15 - При роботах II i III категорії складностi до цiн 
інженерно-геодезичних і застосовуеться коефіцієнт  
гідрографічних вишукувань, к=1.21 - Збірник цін на вишукувальні роботи Додаток : 
технічного звіту. Вартість до Настанови, табл.Ж1 
3 300 * 1,15 * 1,21 * 26,66 11129,22 
вишукувань, понад 2 до 5 тис. к = 11.72 : ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 " Збірника цін на 
крб.Ціна технічного звіту вишукувальні роботи, ...", Додаток Ж, таблиця Ж3  
 (інженерно-геодезичні роботи. Камеральнi) 
Розрахунковий показник  
1 [1 звiт] 
  Всього по позиціях кошторису     56513,94 
Коефіцієнт до підсумку кошторисної вартості вишукувань, визначеної за цінами 
  56513,94 * 1.32 74598,40 
відповідних глав і таблиць Збірника цін (1.32) 
  Витрати по зовнішньому транспорту Калькуляція 5400,00 
((56513,94х3,3/100)x1x0
  Витрати по організації вишукувань 2610,94 
,7x2 
((56513,94)х2,7/100)x1x
  Витрати по ліквідації вишукувань 2610,94 
0,7x2 
  Разом     141734,23 
141734,23*5,2631579/10
  Єдиний податок 5% 7459,69 
0 
  Всього     149193,93 
          
Всього за кошторисом: сто сорок дев'ять тисяч сто дев'яносто три грн., 93 коп. 
    (сума прописом)     
Керівник проектної ї (науково-
_____________________________ _______________________ 
проектної, вишукувальної) організації 
Головний архітектор проекту       
(Головний інженер проекту) _____________________________ _______________________ 
Кошторис склав _____________________________ _______________________ 
  М. П.       
  "____" ______________ 20___ р.       
 
 
5 ОХОPОНА ПPАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 
5.1 Нормативно правові акти в області охорони праці 
 
Забезпечення охорони праці на землевпорядних підприємствах 
спирається на основні законодавчі акти України щодо охорони праці та 
відповідні державні нормативні документи. Важливо зазначити, що незалежно 
від форми власності підприємства, воно зобов'язане дотримуватися основних 
законодавчих актів, таких як Конституція України, Закон України про охорону 
праці, та інших нормативно-правових актів. 
На підприємстві, що здійснює землевпорядну діяльність, діє ряд 
нормативно-правових актів у сфері охорони праці, які регулюють безпеку 
праці та забезпечують відповідність умов праці вимогам щодо збереження 
життя та здоров'я працівників. Деякі з найважливіших нормативно-правових 
актів в цій галузі включають: 
1 Закон України "Про охорону праці". Цей закон встановлює загальні 
принципи та вимоги щодо охорони праці на всіх підприємствах. Він визначає 
права та обов'язки роботодавців та працівників у сфері охорони праці, а також 
механізми контролю за дотриманням цих вимог [19]. 
2 Нормативно-правові акти, які регулюють умови праці в конкретних 
галузях землевпорядної діяльності. 
3 Постанови Державної служби України з питань праці (Держпраці). Ці 
постанови містять конкретні вимоги та рекомендації щодо організації безпеки 
праці на підприємствах. Вони можуть стосуватися питань, таких як 
використання особистого захисту, безпечна експлуатація машин та 
обладнання, профілактика професійних захворювань тощо. 
4 Спеціальні стандарти та нормативи безпеки праці [20-23]. Це можуть 
бути внутрішні стандарти підприємства або галузеві стандарти, які 
встановлюють конкретні вимоги щодо безпеки роботи землевпорядників. 
  
 
 
5.2 Основні вимоги ОП при здійснені землевпорядної діяльності 
 
Підприємство "Ал-маз" що знаходиться за адресою : місто Богуслав, 
вулиця Івана Франка, будинок 6. Діяльність робітників спеціалізується на 
проведенні землевпорядних та картографічних робіт. Землевпорядні роботи 
включають в себе вимірювання та кадастрову інвентаризацію земельних 
ділянок, встановлення меж земельних об'єктів, складання топографічних 
планів та інші геодезичні роботи. Землевпорядні роботи охоплюють створення 
топографічних карт, планування територій, складання цифрових моделей 
місцевості та інші геоінформаційні послуги. Загальні принципи охорони праці 
включають забезпечення безпеки робочих місць, дотримання встановлених 
нормативів та стандартів, проведення регулярних інструктажів і навчань з 
безпеки праці, а також моніторинг стану здоров'я працівників. Для роботи , 
робітники даного підприємства застосовують сучасні методи вимірювань, а 
саме : електронні тахеометри, цифрові нівеліри та GNSS-приймачі, сучасне 
програмне забезпечення для раціонального та швидкого складанання 
землевпорядної документації.  
Перед початком робіт проводиться оцінка потенційних небезпек, таких 
як нерівності поверхні, наявність підземних комунікацій, природні 
перешкоди, можливі зсуви або обвали якы включають заходи щодо 
запобігання нещасних випадків, а також інструкції щодо дій у разі виникнення 
небезпечних ситуацій ( в залежності від місцевості в якій проводять дану 
діяльність.  
Працівники повинні використовувати засоби індивідуального захисту: 
захисні каски, жилети, захисні окуляри, рукавички, зручне взуття. Для роботи 
в умовах підвищеного шуму або пилу – відповідні засоби захисту слуху та 
дихальних шляхів. В разі перебування в холодній місцевості обов`язкове 
використання теплого та комфортного одягу. Засоби індивідуального захисту 
повинні регулярно перевірятися на відповідність стандартам і бути в 
належному стані. 
 
 
 
Рис 5.1 – Геодезист в спеціальному одязі 
 
Правильне поводження з геодезичними приладами є важливим для 
забезпечення точності та ефективності виконання землевпорядних робіт. 
Перед кожним використанням потрібно перевірити стан геодезичного приладу 
та його компонентів. Також перед кожним вимірюванням важливо правильно 
налаштувати прилад , та привести його до робочого стану. Потрібно зберігати 
геодезичні прилади у спеціальних захищених від ударів і вологи коробках або 
чохлах. Використовувати потрібно тільки належне обладнання для живлення 
геодезичних приладів та перевіряти стан кабелів та роз'ємів перед 
підключенням до джерела живлення. Дуже важливо не допускати доступ 
вологи до приладу, так як це може призвести до негативних наслідків його 
роботи. 
При здійсненні землевпорядних робіт надзвичайно важливо мати 
належно організовану систему медичної допомоги, щоб забезпечити швидку 
та ефективну реакцію в разі непередбачених подій або травм.  
В першу чергу кожний землевпорядник має мати при собі аптечку 
швидкої допомоги, відповідно до офіційних стандартів, у випадку травми на 
робочому місці необхідно негайно зреагувати, забезпечивши безпеку 
постраждалому та оточуючим, і надати першу допомогу. Це може включати 
зупинку кровотечі, накладання пов'язки або надання допомоги, якщо потрібно, 
 
 
при втраті дихальної функції. Потім слід викликати швидку медичну допомогу 
та повідомити керівництво про подію.  
Важливо документувати всі обставини травмування для подальшого 
розслідування. Після надання допомоги необхідно підтримати постраждалого 
та забезпечити йому необхідну медичну та психологічну підтримку. Швидка 
та компетентна реакція на травму допоможе зменшити наслідки ураження та 
сприятиме швидшому відновленню здоров'я постраждалих.  
Роботи землевпорядника можуть включати в себе використання 
різноманітних матеріалів та обладнання (виведення зі строю акумуляторної 
батареї, тощо) які можуть стати потенційними джерелами загорянь або пожеж.  
По-перше, необхідно визначити та аналізувати потенційні джерела 
пожежі на робочому майданчику, такі як відкрите вогнище, тверді горючі 
матеріали, електричне обладнання тощо. Далі, слід вжити заходів для 
попередження пожежі, таких як регулярне прибирання робочого місця від 
сміття та відходів, контроль за використанням вогнегасників та інших засобів 
пожежогасіння. Доцільно також організувати навчання працівників з питань 
пожежної безпеки, щоб вони були ознайомлені з правилами попередження та 
ліквідації пожежі, а також знали, як правильно використовувати апаратуру. 
Крім того, слід регулярно проводити пожежні тренування та навчати персонал 
діяти в екстрених ситуаціях. Важливим є постійний контроль за дотриманням 
пожежних норм і правил безпеки на робочому місці, а також вживання заходів 
щодо попередження можливих пожежних загроз. Забезпечення високого рівня 
пожежної безпеки дозволить уникнути травматичних ситуацій та зберегти 
життя та майно. 
Охорона праці також застосовується і в офісній роботі в сфері 
землеустрою. Працівники, які проводять багато часу за комп'ютером, 
створюючи землевпорядну документацію, повинні дотримуватися ряду 
правил.  
По-перше, необхідно забезпечити ергономічне обладнання та робоче 
місце. Стіл та стілець повинні бути налаштовані таким чином, щоб 
 
 
забезпечити правильну позу тіла і уникнути перенапруження м'язів та 
суглобів.  
Екран комп'ютера має бути розташований на рівні очей, щоб уникнути 
напруги в шиї та очах. Потрібно робити регулярні перерви під час роботи. 
Тривала постійна сидяча поза та неперервна робота за комп'ютером можуть 
призвести до напруги м'язів та втоми. Рекомендується робити короткі перерви 
через кожні 30-60 хвилин для розтягування м`язів та відпочинку. Освітлення в 
офісі також важливе для забезпечення зручних умов праці. Необхідно 
забезпечити достатнє та природне освітлення, а також уникати блисків на 
екрані комп'ютера.  
 
Рис. 5.2 – Правильне положення тіла при роботі за комп`ютером 
 
5.3 Загальні вимоги до організації і безпечного ведення польових робіт 
 
Усі види польових, землевпорядних, топографо-геодезичних робіт 
виконуються в суворій відповідності до затверджених інструкцій, положень, 
технічних проектів.  
До виконання топографо-геодезичних робіт допускаються тільки особи, 
які мають спеціальну склали перевірочні іспити й отримали спеціальне 
посвідчення на право проведення робіт, а до керівництва цими ж роботами на 
посаді керівника бригади, начальника партії, технічного керівника партії, 
 
 
начальника експедиції, головного інженера експедиції допускаються тільки 
особи, які, крім того, успішно захистили робочий проект організації 
безпечного ведення робіт на своїх об'єктах. 
Працівники, які направляються на роботи в експедиційні умови, 
підлягають обов'язковому попередньому медичному огляду для встановлення 
придатності до польових робіт, які їм доведеться виконувати в конкретних 
фізико-географічних умовах. Особи, робота яких пов'язана з пішими 
переходами, підйомом на геодезичні знаки висотою більше 3 м, що 
проживають у наметах тимчасових польових споруджень і харчуються із 
загального казана, підлягають періодичному медичному огляду не менше як 
раз на рік. 
Керівники підприємств і експедицій зобов'язані установити через 
місцеві санітарно-епідеміологічні станції наявність епідемічних захворювань і 
райони поширення кліщового енцефаліту. У необхідних випадках за 
узгодженням з медичними органами потрібно зробити всім робітникам, які 
працюють і контролюють польові роботи, протиенцефалітні й інші 
протиепідемічні щеплення і навчити людей засобів особистої профілактики. 
До польових робіт, які проводяться у пустельних і високогірних 
районах, а також до будівлі геодезичних знаків у всіх районах, особи молодше 
18 років не допускаються. 
З робітниками, зарахованими на роботу до експедиції, і зі студентами 
вищих і середніх навчальних закладів, що прибули для проходження 
виробничої практики, проводиться вступний інструктаж про майбутні умови 
роботи і правила внутрішнього трудового розпорядку. Результати вступного 
інструктажу реєструються в спеціальному журналі. 
Керівник бригади зобов'язаний до виїзду на роботи провести інструктаж 
для працівників своєї бригади і студентів навчальних закладів, які проходять 
у бригаді виробничу практику, про правила й умови безпечного ведення робіт, 
а потім безпосередньо на робочих місцях навчити їх практичних прийомів 
безпечного ведення усіх видів робіт, що будуть їм доручатися в процесі 
 
 
виробництва. Крім того, усі обов'язково повинні бути навчені безпечного 
пересування по ділянках робіт, користування транспортними засобами, 
орієнтування на місцевості, поводження в польовому таборі, надання першої 
медичної допомоги постраждалим та ін. Навчання й інструктаж за правилами 
безпечної роботи, повторюються через кожні 6 місяців роботи в полі. 
Результати первинного і повторного інструктажів реєструються в 
журналі.  
При відсутності спеціальних журналів запис ведеться в робочих зошитах 
керівника бригади за встановленою формою. Результати навчання на 
робочому місці практичним прийомам робіт реєструються в спеціальному 
протоколі з підписами осіб, що проводили навчання і перевірку знань. 
З робітниками, зарахованими на роботу з даної професії вперше, 
проводиться професійно-технічне навчання за програмами, розробленими для 
кожної спеціальності, з наступною персональною перевіркою цих знань в 
обсязі вимог тарифно-кваліфікаційного довідника. 
Тривалість інструктажу разом з навчанням повинна бути не менше: 
 – двох днів для бригад, що ведуть топографо-геодезичні роботи в 
обжитих районах; 
– трьох днів для бригад, що ведуть роботи в містах, селищах, по лініях 
залізничих і автомобільних доріг, на об'єктах спеціального призначення, а 
також ведуть зйомку підземних інженерних комунікацій; 
– п'яти днів для бригад, що ведуть топографо-геодезичні роботи в 
тайгових, тундрових, пустельних і малонаселених районах; 
– восьми днів для бригад, що ведуть вирубку лісу з метою лісозаготівлі 
для будівлі геодезичних знаків; 
– п'яти днів для бригад, що ведуть будівництво геодезичних знаків 
висотою до 11м; 
– дванадцяти днів для бригад, що ведуть будівництво геодезичних знаків 
висотою вище 11м; 
– п'ятнадцяти днів для бригад, що працюють у горах. 
 
 
До роботи на механізмах допускаються тільки особи, що пройшли 
спеціальну підготовку й отримали посвідчення на право управління ними. 
Керівник бригади зобов'язаний повторити навчання робітників правилам 
безпечної роботи у випадках: 
– зміни фізико-географічних умов робіт; 
– одержання в процесі виробництва нової техніки і впровадження нової 
технології робіт; 
– виявлення грубих порушень правил безпечного ведення робіт, привели 
чи здатні привести до важких наслідків; 
– появи нового процесу чи виду робіт, правил безпечного виконання 
яких раніше робітники не навчалися; 
– втілення вищими організаціями нових правил і вимог по безпечному 
проведенню робіт чи у випадках одержання особистих нових вказівок і 
розпоряджень. 
 
5.4 Висновок 
 
Охорона праці є невід'ємною складовою будь-якої діяльності, 
включаючи роботу в сфері землеустрою. Розуміння та дотримання принципів 
безпеки і здоров'я праці є важливими для забезпечення безпечних умов праці 
для всіх працівників, які займаються землеустроєм. Правильна організація 
робочих процесів, використання відповідного захисту та обладнання, 
регулярне навчання та підготовка персоналу є ключовими чинниками, які 
допомагають запобігти травмам та професійним захворюванням. 
  
 
 
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 
У результаті проведеного дослідження геодезичних робіт при винесенні 
в натуру проекту відведення земельної ділянки КП "Богуславське житлово-
комунальне підприємство" Київської області були зроблено наступні 
висновки: 
Аналіз нормативно-правової бази України у сфері землеустрою виявив 
чіткі та жорсткі вимоги до точності встановлення меж земельних ділянок та 
межових знаків. Дотримання цих вимог, закріплених у Земельному кодексі 
України, законах "Про землеустрій" та "Про Державний земельний кадастр", є 
критичним для гарантування прав власності та запобігання земельним спорам. 
Застосування сучасних методів польових геодезичних робіт значно 
підвищило ефективність процесу відведення земельної ділянки. Використання 
електронного тахеометра дозволило виконати лінійно-кутові вимірювання з 
міліметровою точністю. GNSS-технології забезпечили визначення координат 
характерних точок з сантиметровою точністю в режимі реального часу (RTK). 
Застосування БПЛА для аерофотознімання дало можливість створити 
детальну цифрову модель місцевості, що є цінним для просторового 
планування. 
У сфері камеральних робіт ключовим фактором ефективності стало 
використання геоінформаційних систем (ГІС). Розроблена методика 
проектування ГІС дозволила інтегрувати різнорідні дані (GNSS-виміри, 
аерофотознімки, кадастрові дані) в єдину систему. Автоматизація процесів 
створення земельно-кадастрової документації засобами ГІС скоротила час 
камеральних робіт більш ніж на половину. 
Аналіз техніко-економічних показників підтвердив економічну 
ефективність використання сучасних геодезичних технологій. Незважаючи на 
значні початкові інвестиції в обладнання, скорочення часу польових робіт та 
зменшення кількості помилок дозволили зекономити близько 20% бюджету 
проекту. 
 
 
Розділ з охорони праці виявив, що застосування БПЛА значно знижує 
ризики для персоналу при роботі на важкодоступних ділянках, а впровадження 
ергономічних робочих місць для камеральних робіт зменшує ризики 
професійних захворювань. 
На основі проведеного дослідження пропонується: 
Рекомендувати геодезичним підприємствам Черкаської області перехід 
на комплексне використання GNSS-технологій та БПЛА для підвищення 
точності та ефективності робіт. 
Черкаському державному технологічному університету включити в 
навчальну програму спеціальності 193 "Геодезія та землеустрій" поглиблені 
курси з ГІС-технологій, зокрема з інтеграції даних GNSS та БПЛА. 
Департаменту земельних ресурсів Київської обласної державної 
адміністрації розглянути можливість створення регіональної ГІС для 
управління земельними ресурсами комунальних підприємств. 
Управлінню Держпраці у Черкаській області розробити методичні 
рекомендації з охорони праці при використанні БПЛА для геодезичних робіт. 
Для подальших досліджень рекомендується вивчити можливість 
інтеграції технологій машинного навчання в ГІС для автоматизації процесів 
розпізнавання об'єктів на аерофотознімках та оптимізації розміщення 
комунальних об'єктів. 
Загалом, проведене дослідження не лише успішно вирішило практичне 
завдання відведення конкретної земельної ділянки, але й продемонструвало, 
що інвестиції в сучасні геодезичні технології та методи є інвестиціями в якість 
земельно-кадастрової інформації, ефективність управління земельними 
ресурсами та, зрештою, в сталий розвиток регіону та країни в цілому. 
  
 
 
Список використаних джерел літератури 
 
1. Закону України «Про землеустрій» / Відомості Верховної Ради 
України (ВВР), 2003, № 36, ст.282. (URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text). 
2. Земельний кодекс України / Відомості Верховної Ради України (ВВР), 
2002, № 3-4, ст.27. (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text). 
3. Державне підприємство «Національні інформаційні системи». 
Офіційний сайт. (URL: https://nais.gov.ua/p/derjavniy-reestr-rechovih-prav-na-
neruhome-mayno). 
4. І. Пашкевич. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки 
та її реєстрація. Проблеми, невідповідності та пропозиції / Земельний вісник 
України, №1, 2018. (URL: http://zemvisnuk.com.ua/news/prodiktovano-
praktikoyu). 
5. Кодекс України про надра / Відомості Верховної Ради України (ВВР), 
1994, № 36, ст.340. (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94). 
6. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» / 
Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 34, ст.343. (URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text). 
7. Закон України «Про Державний земельний кадастр» / Відомості 
Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 8, ст.61. (URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#). 
8. Публічна кадастрова карта України. (URL: https://land.gov.ua/). 
9. Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в 
натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками / Наказ Державного 
комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376. (URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10#Text). 
10. Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного 
комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 / Наказ 
 
 
Міністерства аграрної політики та продовольства України від 31.08.2021 р. № 
127. (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1142-21#Text). 
11. Встановлення меж земельної ділянки. (URL: 
https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/). 
12. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» / Відомості 
Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 24, ст.170. (URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text). 
13. Геодезичні роботи при проведенні земельно-кадастрових робіт. 
(URL: 
https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/7445/geo_2020_AN
DRIEC_geod.pdf?sequence=1&isAllowed=y). 
14. Касьянов В. В. Дослідницькі методи та сучасні технології геодезії : 
конспект лекцій для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої 
освіти зі спеціальності 193 – Геодезія та землеустрій / В.В. Касьянов; Харків. 
нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Харків: ХНУМГ ім. О.М. 
Бекетова, 2022. – 115 с. (URL: https://eprints.kname.edu.ua/62772/1/.pdf). 
15. Digitals. Геодезія, картографія та землевпорядкування / Керівництво 
користувача. (URL: http://digitals.at.ua/index/dokumentacija/0-10). 
16. ТОВ «Аналітика». (URL: https://www.vinmap.net/?act=dig_obzor). 
17. Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців 
(розробників) робіт із землеустрою / Наказ Міністерства аграрної політики та 
продовольства України від 11.04.2013  № 255. (URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0694-13#Text). 
18. Євдокімов А. А. Проектування геоінформаційних систем : конспект 
лекцій для студентів 4 курсу денної та 5 курсу заочної форм навчання освітньо-
кваліфікаційного рівня «бакалавр» зі спеціальності 193 – Геодезія, картографія 
та землеустрій / А. А. Євдокімов ; Харків. нац. ун-т міськ. госпва ім. О. М. 
Бекетова. – Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2019. − 40 с. (URL: 
https://core.ac.uk/download/pdf/196237074.pdf). 
 
 
19. Закон України «Про охорону праці» / Відомості Верховної Ради 
України (ВВР), 1992, № 49, ст.668. (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/2694-
12#Text). 
20. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними 
дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (ДСанПІН 
3.3.2.007-98). (URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0007282-98#Text). 
21. ДБН В.2.5-28-2006 «Інженерне обладнання будинків і споруд. 
Природне і штучне освітлення». (URL: https://online.budstandart.com/ 
ua/catalog/doc-page.html?id_doc=28019). 
22. ДСН 3.3.6042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих 
приміщень». (URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va042282-99#Text). 
23. ДБН В. 1.1.7-2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». (URL: 
https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=5009). 
 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
  
 
 
Додаток А 
 
 
  
 
 
Додаток Б
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
