Селянський кооперативний рух на Черкащині у другій половині XIX – на початку XX ст. крізь призму сучасних історико-краєзнавчих досліджень

Abstract

Реформа 1861 р. стимулювала розвиток товарно-грошових відносин в аграрній сфері, отже виникла потреба в новому інструментарії ринкового господарювання на селі та у його інституційному забезпеченні. У статті з історіографічної точки зору розкрито регіональні особливості зародження і становлення селянського кооперативного руху на Черкащині у другій половині XIX – на початку XX століття за матеріалами сучасних історикокраєзнавчих студій. Досліджуваний період ознаменований піднесенням селянського кооперативного руху в Україні, суттєву роль у якому відігравала національна інтелігенція. Внесок істориків та краєзнавців Черкаської області дає змогу детальніше висвітлити генезу кооперативного руху на теренах України. Окреслено найперші відомі сільськогосподарські, кредитні і споживчі кооперативні товариства краю: особливості їх формування, основні напрями діяльності. Також дослідження дає змогу неупереджено переосмислити роль видатних особистостей кооперативного руху Черкащини в становленні української селянської кооперації, включаючи історико-теоретичні і персоналістичні її аспекти. На прикладі “Дзензелівського кооперативного феномена” показано його переваги за “кредитом довіри” – як організаційно, так і за фондой ресурсоозброєністю і впливом на економічний та соціально-культурний розвиток території. Тобто системне, доцільне і грамотне залучення, концентрування й використання кооперованих фінансових ресурсів селян сприяло ринковому розвитку українського села і регіональному піднесенню. Як чинник успішності висвітлено кадровий потенціал фундаторів і фахівців кооперативного руху, громадських активістів. Відзначено особистий внесок у справу популяризації ідей селянського кооперування В. М. Доманицького – яскравого представника плеяди української інтелігенції. Розглянуто роль особистості активістів кооперативної справи, ініціаторів і подвижників селянського кооперативного руху на Уманщині Х. А. Барановського і його вчителя О. Д. Черненка та їхній вплив на поширення ідей кооперації в українському селі – як яскравий приклад служіння інтересам народу України. Наведені дослідницькі матеріали, хоча і не є беззастережно об’єктивним джерелом, все ж доповнюють праці істориків фактологічно, є актуальними для сучасної історичної науки і кооперативної практики сьогодення. Констатується, що результати мультидисциплінарних розвідок і краєзнавчих досліджень із означеної проблематики корелюють на фактологічному масиві селянських кооперативних товариств Черкаського регіону і не суперечать історичному поступу ринкових відносин у Подніпров’ї кінця XIX – початку XX століття, а зіставлення отриманих результатів наукового пошуку дало змогу краще зрозуміти їх регіональну специфіку. Використано порівняльно-історичний, аналітичний і описовий методи. Досліджувані фрагменти праць регіональних авторів піддано зіставному і контекстуальному аналізу з використанням теоретико-методологічного підґрунтя напрацювань сучасних істориків-аграрників та економістів.

The reform of 1861 stimulated the development of commoditymoney relations in agrarian sector, so there was a need for a new toolkit of market management in the countryside and its institutional provision. The article, from a historiographical point of view, reveals regional features of the emergence and formation of the peasant cooperative movement in Cherkasy region in the second half of the 19th – the beginning of the 20th centuries based on materials of modern historical and local history studies. The period under study was marked by the rise of the peasant cooperative movement in Ukraine, in which the national intelligentsia played a significant role. The contribution of historians and local historians of Cherkasy region makes it possible to highlight in more detail the genesis of the cooperative movement in Ukraine. The earliest known agricultural, credit and consumer cooperative societies of the region: features of their formation, main directions of activity are outlined. The study also makes it possible to impartially reconsider the role of prominent figures of the cooperative movement of Cherkasy region in the formation of Ukrainian peasant cooperation, including its historical, theoretical and personalistic aspects. The example of the “Dzenzelivka cooperative phenomenon” shows its advantages in terms of “credit of trust” – both organizationally and in terms of fund and resource capacity – and influence on economic and socio-cultural development of the territory. That is, systematic, expedient and competent attraction, concentration and use of cooperative financial resources of peasants contributed to the market development of the Ukrainian village and regional uplift. The human resources potential of founders and specialists of the cooperative movement, public activists is highlighted as a factor of success. A personal contribution of V. M. Domanytskyi, a bright representative of the galaxy of Ukrainian intelligentsia, to the popularization of the ideas of peasant cooperation is noted. The role of the personality of cooperative activists, initiators and supporters of the peasant cooperative movement in Uman region, Kh. A. Baranovskyi and his teacher O. D. Chernenko, and their influence on the spread of the ideas of cooperation in the Ukrainian village as a vivid example of serving the interests of the people of Ukraine are considered. Presented research materials, although they are not an unconditionally objective source, nevertheless complement the works of historians factually, are relevant for modern historical science and cooperative practice of today. It is stated that the results of multidisciplinary investigations and local history studies on the specified issues correlate with the factual array of peasant cooperative societies of Cherkasy region and do not contradict the historical progress of market relations in Dnieper region of the late 19th – early 20th centuries, and the comparison of the obtained results of scientific research makes it possible to better understand their regional specificity. Comparative-historical, analytical and descriptive methods have been used. The studied fragments of the works of regional authors are subjected to comparative and contextual analysis using the theoretical and methodological basis of the developments of modern agricultural historians and economists.