ChSTU repository

1 
 
МІНІСТЕРСТВООСВІТИІНАУКИУКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙДЕРЖАВНИЙТЕХНОЛОГІЧНИЙУНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки і управлінняКафедраобліку,аналізуіоподаткування 
Освітнійступінь«Магістр» 
Спеціальність071«Облікіоподаткування» 
 
Допущено до 
захистузавідувачкафе
дри 
д.е.н.,проф. ГавриленкоВ.О. 
« » 202_ р. 
 
 
 
 
БЄЛОШАПКА ІННА МИКОЛАЇВНА 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
 
 
 «ОБЛІК, КОНТРОЛЬ ТА АНАЛІЗ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ 
ПІДПРИЄМСТВА: МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ» (НА 
МАТЕРІАЛАХ КП «НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ НОВОБУД»,  
М. НОВОМИРГОРОД, КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛ.) 
 
 
 
 
 
Виконавецьроботи:   Бєлошапка І.М. 
 (підпис) П.І.П.студента 
 
« » 20 р  
  
 
  
Науковий  
керівник:к.е.н.,доце Бразілій Н.М. 
 
нт 
(науковийступінь,вченезвання) (підпис) П.І.П.викладача 
« » 20 р. 
 
 
 
 
Черкаси 2022 
 
 
7 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП 7 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ ТА 
АНАЛІЗУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ 11 
1.1 Економічна сутність та класифікація дебіторської заборгованості 11 
1.2 Методичні та організаційні засади обліку дебіторської 
заборгованості 21 
1.3 Методичні прийоми аналізу дебіторської заборгованості 36 
1.4 Загальні засади контролю дебіторської заборгованості 49 
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ І 
КОНТРОЛЮ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІУКП 
«НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ НОВОБУД» 56 
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства 56 
2.2 Облік дебіторської заборгованості аналізованого підприємства 66 
2.3 Блокування податкових накладних та їх вплив на стосунки з 
дебіторами 76 
2.4 Контроль дебіторської заборгованості підприємства 81 
2.5 Аналіз дебіторської заборгованості підприємства 86 
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ 
ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ У КП 
«НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ НОВОБУД» 97 
3.1 Обліковий аспект оптимізації дебіторської заборгованості на 
підприємстві 97 
3.2.Удосконалення контролю дебіторської заборгованості 103 
ВИСНОВКИ 115 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 119 
ДОДАТКИ  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8 
 
ВСТУП 
 
 
Актуальність теми дослідження. Під час здійснення власної діяльності 
будь-яке підприємство чи організація в обов’язковому порядку мають  
контактувати  з усіма іншими учасниками діяльності господарського 
спрямування, у результаті чого з’являються між ними відповідні господарські 
зв’язки. Враховуючи результати аналізу фінансового стану різних підприємств, 
слід відмітити, що досить вагому частку складають саме дані, щодо  
дебіторської заборгованості.  
Власне, стан проведення обліку дебіторської заборгованості, а також 
порядок його ведення в нашій державі має в собі значну кількість проблемних  
питань, які значною мірою входять в суперечність один з одним. Це зумовлено 
передусім, всесвітньою кризою, що принесла із собою проблему несплати.  
Саме тому в наш час підприємства різних форм власності, передусім, роблять 
відповідні спроби розв’язати проблеми, які відносяться безпосередньо тільки до 
них, а не виконанням визначених договірних зобов’язань щодо платежів. В 
даному випадку існування великої частки дебіторської заборгованості має 
прямий вплив саме на фінансову стабільність підприємства, а також  досить  
негативно впливає на загальний об’єм обігових грошових коштів, що 
спричиняє до вагомого зменшення доходу підприємств та в майбутньому  
зниження саме платоспроможності. Однією із головних ознак досить низької 
платоспроможності підприємств являється відповідне невчасне повернення чи  
повернення не у повному об’ємі дебіторської заборгованості, що обумовлює 
появу безнадійної та сумнівної заборгованостей. В поглибленні платіжної 
кризи, яка викликана з економічною світовою нестабільністю, значну роль 
відіграє досить не досконала система платежів до бюджету, що відноситься 
саме до  невчасної оплати державних зобов’язань, що проводяться за рахунок 
відповідних бюджетних коштів. 
 
 
9 
 
Аналіз останніх публікацій та досліджень. Наявні проблеми організації 
внутрішнього контролю та обліку дебіторської заборгованості були предметом 
досліджень таких відомих вітчизняних вчених, як   
А.Г. Завгородній,  Б. Ф. Усач,  В. В. Сопко, Г. В. Савицька, Г.Л. Вознюк,  
М. С. Пушкар, М.Д. Білик, Н. В. Чебанова. В.І. Чиж, П. Я. Попович,  
С.Ф. Голов, Ф. Ф.Бутинець та інші. 
Також вагому частку у дослідження об’єкту обліку, а також його 
теоретичної забезпеченості та методів контролю та обліку дебіторської 
заборгованості зробили такі економісти, як В.Г. Лінник, В.І. Єфименко, Ж.К. 
Коллі, І. Бернар, М.В. Кужельний, Н.М. Лисенко, О.І. Лаврушин,  О.М. Петрик 
та інші.  
Не зважаючи на велику кількість здійснених науковцями  досліджень 
існують проблеми, що безпосередньо пов’язані із контролем і обліком 
дебіторської заборгованості, що потрібно  забезпечити цілою низкою наукових 
робіт, які обумовлять розв’язання низки  проблем. 
Мета та завдання дослідження. Метою роботиявляється теоретичне 
обґрунтування обліку, контролю та аналізу дебіторської заборгованості, а 
також розробка відповідних практичних шляхів  покращення діючої  системи 
внутрішнього контролю та бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості. 
 У відповідності до мети були визначенні наступні завдання 
дослідження: 
‒ визначити економічну сутність та класифікацію дебіторської 
заборгованості задля узагальнення інформації та її подальшого використання;   
‒ дослідити існуючі методи та організацію обліку дебіторської 
заборгованості задля розробки досконалішої системи обліку; 
‒ провести дослідження методичних прийоми контролю та аналізу 
дебіторської заборгованості задля визначення найкращого підходу до контролю 
та аналізу КП «Новомиргородський Новобуд»; 
‒ надати організаційно-економічну характеристику КП 
 
 
10 
 
«Новомиргородський Новобуд» задля подальшої оцінки  діяльності; 
‒ провести дослідження існуючої  практики обліку дебіторської 
заборгованості на  КП «Новомиргородський Новобуд» задля визначення 
можливих недоліків та надання подальших рекомендацій; 
‒  визначити вплив блокування податкових накладних на стосунки з 
контрагентами задля уникнення порушення стосунків з ними у майбутньому; 
‒ провести аналіз дебіторської заборгованості КП 
«Новомиргородський Новобуд» та визначити загальні особливості 
функціонування відповідного внутрішньогосподарського контролю на 
підприємстві, яке досліджується; 
‒ визначити напрями покращення контролю та обліку дебіторської 
заборгованості у відповідності до результатів  здійсненого дослідження та 
встановлених  недоліків з метою подальшого використання даних рекомендацій 
у діяльності КП «Новомиргородський Новобуд».  
Об’єктом дослідженняє теоретико-методичні та організаційно-
практичні проблеми обліку, контролю та аналізу дебіторської заборгованості 
КП «Новомиргородський Новобуд». 
Предметом дослідження є методичні, теоретичні та прикладні аспекти 
обліку, контролюта аналізудебіторської заборгованості.  
Методи наукового дослідження. Під час проведення  дослідження були 
використані такі  методи: дедукції,  індукції та порівняння, наукової абстракції 
для з’ясування  ролі в економіці дебіторської заборгованості; методи наукового 
узагальнення та  абстрактно-логічний – для  дослідження відповідних регістрів, 
фінансової звітності, аналітичного обліку, системи відповідних показників для 
проведення аналізу дебіторської заборгованості; метод причинно-наслідкових 
зв'язків використано при визначенні основних чинників, які мають 
безпосередній  вплив саме на дебіторську заборгованість, та при відповідній  
розробці заходів, направлених  на зростання фінансової стабільності 
досліджуваного підприємства 
 
 
11 
 
Інформаційну базу дослідження становили: інформаційно-аналітичні 
огляди,  нормативно-правові акти, статистична та аналітична інформація,  
наукові статті, дисертаційні та монографічні дослідження, ресурси мережі 
Інтернет із вітчизняної та зарубіжної теорії, а також  практики регулювання, 
контролю та обліку дебіторської заборгованості на підприємстві. 
Наукова новизна отриманих результатівполягає у розробці 
рекомендацій та пропозицій з удосконалення методики та організації обліку, 
контролюта аналізу дебіторської заборгованості, а саме: 
- підкреслюємо важливість та необхідність автоматизації обліку 
господарської діяльності підприємства та пропонуємо один із варіантів 
автоматизації; 
- наголошуємо на важливості розробки первинних документів, 
форми яких не затверджені законодавчо, під потреби підприємства, задля 
найбільш ефективного використання; 
- акцентуємо увагу на актуальних проблемах ведення бізнесу, а саме 
блокуванню податкових накладних, та пропонуємо методи зменшення 
вірогідності настання такої події чи мінімізації її наслідків. 
Практичне значення отриманих  результатівґрунтується у наданні 
відповідних рекомендацій стосовно покращення системи контролю та обліку 
дебіторської заборгованості, які можуть бути практично використанні у 
господарській та фінансовій діяльності КП «Новомиргородский Новобуд» 
Апробація результатів роботи. Основні науково-практичні положення та 
результати дослідження представлені:X Міжнародна науково-практична 
дистанційна конференція Modernresearchinworldscience, 25-27 грудня 2022 року,  
м. Львів, Україна, тези: «Блокування податкових накладних та їх вплив на 
стосунки з дебіторами». 
 
 
12 
 
РОЗДІЛ 1 
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮТА АНАЛІЗУ  
ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ 
 
 
1.1. Економічна сутність та класифікація дебіторської 
заборгованості 
 
Ринкові відносини, які з’являються у результаті здійснення певними 
підприємствами господарської та фінансової діяльності, за своєю суттю несуть 
розрахунки грошовими коштами, що мають безпосередній зв‘язок з їхніми 
функціями як певного  платежу,  так і деяким засобом обертання грошових 
коштів. У цих операціях всі учасники є з одного боку постачальниками, а з іншого 
певними покупцями товарів, робіт або послуг.  
За довгу історію розвитку бухгалтерського обліку з’явилась велика 
кількість визначень дефініції  «дебіторська заборгованість», які були 
запропоновані багатьма  вченими. 
Так, такі дослідники як Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко та А.Г.  Загородній у 
власному фінансовому словнику надали досить чітке визначення поняття  
«дебіторська заборгованість», під яким вони розуміли  – повну суму обігових 
грошових коштів, які в обов’язковому порядку потрібно повернути. Подібне 
визначення також представлене в економічному словнику, де під аналізованою  
дефініцією, розуміється певна сума ще  не повернутого саме боргового 
зобов'язання[1]. 
Відповідно до П(С)БО № 10 «Дебіторська заборгованість», дебіторами є 
суб’єкти, які проводять власну господарську діяльність, результатом котрої  
являється відповідна сума заборгованості, яка з’явилася у результаті  минулих 
подій. З даного висновку, можна дійти висновку, що дебіторська заборгованість – 
це певна заборгованість в сумі грошових коштів чи їх еквівалентів, які мають бути 
 
 
13 
 
поверненими дебіторами на деяку чітко встановлену  дату[2]. 
У відповідності до П(С)БО 13 «Фінансові інструменти» дебіторська 
заборгованість виникає у результаті  продажу товарів чи робіт, послуг 
контрагентові та не являє за своєю суттю фінансовий актив[3]. 
Певні дослідники[1] розділяють об’єкт самого  обліку на борг та 
зобов’язання. Під поняттям «борг»  розуміють певну суму грошових коштів, які 
являються позиковими на чітко встановлений термін строк та носять характер  
відносин договірного спрямування[1]. Саме тому дефініція  «зобов’язання» 
являється  набагато ширшим терміном ніж  «борг». 
Зобов’язаннями, у бухгалтерському обліку, визнаються лише ті, які 
пройшли відповідне забезпечення договірними відносинами, які вимагають 
досить  чіткого додержання встановленого переліку  дій, з поміж котрих 
головними є  передача робіт, товарів або послуг підприємству та з другої сторони 
сплата певних грошових коштів або їхніх еквівалентів на конкретно визначену 
дату. Саме тому із вище визначеного можна зробити висновок, що зобов’язання 
повинні забезпечуватися  відповідними документами. 
Таким чином, зобов’язання є певним  здійсненням чи навпаки не 
здійснення дій у сторону  контрагента, які визначенні у договірному порядку. 
Дослідник, М.Д. Білик підтримує позицію щодо розподілу  понять на 
категорії зобов’язань та богу. Однак відносно дефініції  «боргу, визначає його як 
певне зобов’язання однієї людини  перед другою, що є не правильним[4]. 
В наш час дефініція «зобов’язання» просто не існує без таких понять, як 
«заборгованість» та «розрахунки». Саме тому при визначенні поняття 
«розрахунки» між дослідниками досить часто з’являється значна кількість 
розбіжностей, з поміж котрих слід чітко визначити три головні. Відповідно до 
першої  поняття «розрахунки» визначається як певна система відносин між 
відповідними контрагентами. Всупереч першому визначенню  виступає друга 
точка зору дослідників, яка  виключає із попереднього таке слово як «система», 
іншими  словами лише як взаємовідносини. Дослідники, які  підтримують третю 
 
 
14 
 
позицію зовсім не надають визначення аналізованому  поняттю, а лише 
відмічають його сутність  економічну[1]. 
Не можна не звернути безпосередню увагу на те, що вітчизняні  та 
зарубіжні дослідники не мають однієї єдиної думки щодо визначення  сутності 
поняття «дебіторська заборгованість». Саме тому визначення аналізованого 
поняття представлено  у  таблиці 1.1. 
Таблиця 1.1 
Підходи до визначення дебіторської заборгованості 
 
Автор/джерело Визначення 
П(С)БО 10 Дебіторська   заборгованість –це  суми заборгованості дебіторів 
«Дебіторська підприємству на певнудату. 
заборгованість»[5] 
 Дебіторська заборгованість – фінансовий актив, що є контрактним 
Голов С.Ф.[6] правом однієї сторони отримати гроші й узгоджується з 
відповідним зобов’язанням сплати іншої сторони. 
Дебіторська заборгованість–це сума боргів,  які винні 
Стоун Д. , Хітчинг 
підприємству юридичні або фізичні особи та які виниклиу 
К.[7] 
результаті господарських взаємовідносин з ними. 
Райзберг Б. А., Дебіторська заборгованість (англ. Accounts receivable (A/R)) – сумма 
Лозовский Л.Ш., боргів, що предназначається підприємству, фірмі, компанії зі сторони 
СтародубцеваЕ.Б. інших підприєсмтв, фірм, компаній, атакож 
[8] громадянам, які є боржниками даного підприємства, дебіторами. 
 Дебіторська заборгованість–це фінансовий актив, який є 
Лищенко О.Г.[9] контрактним правом отримувати грошові кошти або цінніпапери 
від іншого підприємства. 
Момот Т.[10] Дебіторська заборгованість – безвідсоткова позика контрагентам. 
 Дебіторська заборгованість–форма відстрочки платежу – 
Крайник О.П., відкритий кредит,  угода,  яка передбачає виконання послуг 
Клепікова З.В.[11] замовником або реалізації продукції покупцю з відстрочкою оплати за 
них. 
 Дебіторська заборгованість – грошове вираження результату 
 вимушеної або заздалегідь запланованої господарсько-економічної 
операції кредитного характеру з контрагентами, була у минулому та 
Бєлозерцев В.[12] 
борг за неї може бути достовірно визначений, узгодженийз 
контрагентом та сплачений підприємству у майбутньому, а в 
поточний момент відображений у балансі підприємства як актив. 
 Дебіторська заборгованість – це складова оборотного капіталу, яка 
Кірейцев Г.Г.[13] є комплексом вимог до фізичних чи юридичних осіб щодо оплати 
товарів, продукції, послуг. 
Джерело: Складено автором на підставі[5;6;7;8;9;10;11;12;13] 
 
Не можна не згадати один із найбільш цікавих підходів, стосовно 
визначення дефініції «дебіторська заборгованість» у зарубіжних науковців. У 
 
 
15 
 
їхній практиці крім «дебіторської  заборгованості» використовується поняття 
«accountsreceivable», що у перекладі дослівно означає –рахунки дебіторів, рахунки 
до отримання, дебітор за розрахунками.  Враховуючи  це, такі науковці як Д. 
Стоун  та К. Хітчинг вважають, що саме заборгованість дебіторська має назву  
відповідну «рахунки до отримання», а самі дебітори є  суб’єктами 
господарювання, які мають певну заборгованість уже за на пряму надані для них  
товари, послуги чи роботи[14]. 
Такі дослідники як Р. Мертон та Боді є солідарним із думкою, що 
заборгованість дебіторська визначається саме  як відповідні «рахунки 
отримання»[15], та визначають, що це сума таких грошових коштів, котру певні 
покупці повинні повернути корпорації, фірмі або підприємству визначену 
складеним договором. 
Провідні зарубіжні вчені-економісти вважають, що невід’ємною  
складовою частиною системи керування дебіторською заборгованістю являється 
кредитна політика. Такий відомий дослідник, як Д. Хорн під  поняттям 
«дебіторська заборгованість» розуміє як категорію кількісну, яка  являється 
відповідним наслідком здійснення кредитної політики  самого підприємства[9] 
З поміж  вітчизняних науковців, економістів  в наш час також існує  доволі 
багато різних суперечок стосовно встановлення поняття «дебіторської 
заборгованості».  
Так, науковець Є.В. Дубровська надає наступне визначення аналізованій 
дефініції – «це не здійснена оплата за надані  продукцію, товари,  роботи чи 
операції або послуги з виведення із відповідного обігу коштів, що може бути  
підтверджено існуючою первинною документацією, що надає відповідне право 
вимагати повернення боргового утвореного зобов’язання»[16]. 
Не можна  не погодитися також із  визначення науковцями  об’єкту обліку, 
під яким розуміють відповідні грошові кошти, які були безпосередньо виведені із 
обігу у певного підприємства чи перебувають у розпорядженні третіх осіб на 
невстановлений чітко термін. Дана позиція потребує більш поглибленого 
 
 
16 
 
дослідження з метою уточнення, оскільки виходячи із світової  практики грошові 
кошти, що були безпосередньо вилучені у корпорації, фірми або підприємства, не 
постійно набувають відповідного статусу дебіторської заборгованості. 
Необхідно також відмітити  існування саме такого напряму, який  
стверджує, що саме  дебіторська заборгованість є певною  формою кредиту 
відкритого характеру. Головними  прихильниками цієї точки зору є О.П. Крайник 
та  З.В. Клепнікова. Можна стверджувати, що насправді ці  поняття досить тісно 
між собою  переплітаються під час господарської діяльності підприємства, проте 
стверджувати про їх тотожність не є доцільним. Цей  вид кредиту передусім є 
відповідним  чинником появи тієї самої дебіторської заборгованості за відповідні 
реалізовані товари, послуги  чи роботи[11]. 
Враховуючи теоретичні основи  юриспруденції, а також практичний досвід 
науковців- юристів, з їх позиції буде більш  доцільніше використовувати термін 
«майнові вимоги», під яким розуміють певні зобов’язання відносно третіх осіб, що 
є боржниками за підписаними правовими договорами, які включені безпосередньо 
до власного майна корпорації, фірми або  підприємства. 
З позиції науковців юристів,  дебіторську заборгованість слід визначати  як 
певний капітал фірми-кредитора, хоча  його не постійно можна відносити до 
наявної   статті «власний капітал». Також  можна застосовувати як відповідний 
засіб для певного погашення власних кредитних зобов’язань перед відповідними 
контрагентами за існуючими договорами.  Власне з цього можна зробити 
висновок, що саме дебіторську заборгованість в цьому випадку необхідно 
віднести до активів певного  підприємства, однак це тільки  у тому випадку коли 
відповідні грошові кошти чи їхні еквіваленти у результаті  обігу безпосередньо 
повертаються до цього ж підприємства чи використовуються  для відповідного 
погашення існуючої кредиторської власної заборгованості перед 
господарюючими  суб’єктами[17]. 
Співставивши та об’єднавши юридичний і економічний  підходи дослідник 
С. Береза  провів своє власне детальне дослідження та надав більш конкретніше 
 
 
17 
 
визначення дефініції  «дебіторської заборгованості». Так він вважав, дане поняття 
є відповідною сумою певних  боргових зобов’язань як осіб юридичних, так і осіб  
фізичних перед  певною фірмою, підприємством, або корпорацією[18]. 
Враховуючи положення  Міжнародних стандартів фінансової звітності, а 
саме тих в яких визначено, що головна  умова визнання заборгованості полягає в 
безпосередньому дотриманню саме договірних відносин.  
Дослідниця Н. Матицина у власних дослідженнях висунула таке 
визначення аналізованого терміну – це неспроможність фізичної або юридичної 
особи провести оплату за одержану продукцію, роботи, товари або послуги після 
визначеного в договорі  терміну  проведення розрахунків[19]. 
Власною  чергою зважаючи на теоретичні аспекти проведення  обліку 
дослідниця К. Сурніна стверджує, що саме дебіторська заборгованість – це певна 
складова оборотного капіталу та відповідне право вимагати повернення  майна чи  
вигляді грошових активів. Враховуючи вище викладене можна представити 
наступне уточнене визначення аналізованого поняття: «Дебіторська 
заборгованість – це матеріальні ресурси, які не оплачені контрагентами, чи певна  
готівка, яка була  вилучена з кругообігу саме  грошових коштів». 
Дане представлене вище визначення «дебіторської заборгованості» дає 
можливість досить чітко усвідомити саме  економічну сутність дефініції та місце в 
бухгалтерському обліку, яке вона займає[20]. Із вище представленого матеріалу 
можна зробити висновок, що всі дослідники-науковці розглядають проблему 
стосовно визначення «дебіторської заборгованості, підходячи до неї з різних 
сторін.  
Зібравши та співставивши всі отримані  дані, а також  поєднавши всі 
визначенні терміни «дебіторська заборгованість», були з’ясовані риси, недоліки та 
переваги об’єкту обліку, а також було розроблено зведену таблицю даних понять 
представлену в  додатку А.  
Однак,  наведені позиції відносно дебіторської заборгованості не 
являються  доволі  повним, оскільки вони всі розкривають лише одну із значної 
 
 
18 
 
кількості сторін заборгованості. Саме тому можна запропонувати в подальшому 
використанні найбільш вдалі визначення «дебіторської заборгованості» авторами 
котрих  є Г.Г. Кірейцева[13]. 
Проте необхідно відмітити, що хоч ці визначення найбільш широко 
визначають поняття «дебіторська заборгованість», їх все таки необхідно 
доопрацювати.Через зростання загальної частки дебіторської заборгованості 
безпосередньо на підприємстві з’являється відповідна  потреба у позачерговому 
розподілі наявних  грошових активів, що має доволі негативний  вплив саме на 
фінансову стійкість підприємств, фірм та організацій, що значною мірою знижує 
їх платоспроможність, за рахунок  вилучення із обігу еквівалентів у грошовій 
формі, що спричиняє до відповідного послаблення господарських розрахунків. 
Необхідно також пам’ятати, що саме  заборгованість дебіторська дає певну 
можливість створення усіх потрібних платежів, за рахунок виконання договірних 
відносин із деяким контрагентом і дає змогу погасити вже існуючу  кредиторської 
заборгованості для низки інших[23]. Результати зменшення частки дебіторської 
заборгованості в оборотних активах підприємства вказують на певну вдалу 
політику управління дебіторською заборгованістю, а натомість збільшення – 
свідчить про досить не ефективну роботу відділу фінансів. Головною причиною 
появи дебіторської заборгованості частково є неплатежі самих  покупців[24]. З 
1. Дебіторська заборгованість пов’язання із операційнимнормальним циклом 
підприємства 
2. Термін повернення боргу 
3. Об'єкти, які стали головною причиною появи заборгованості 
4. Термін сплати відповідним  контрагентом дебіторської заборгованості 
метою приведення у відповідність та складання фінансової звітності 
підприємства, організації чи фірми дебіторську заборгованість необхідно 
класифікувати  за певними складовими елементами (рис. 1.1)[2]. 
Рис. 1.1. Класифікація складових дебіторської заборгованості 
 
 
Складові елементи  
19 
 
У відповідності  до вище представлених елементів класифікації, за першим 
і другим пунктом можна здійснити наступну  класифікацію: 
– заборгованість довгострокова; 
– заборгованість поточна [25-27]. 
Власне заборгованість дебіторська довгострокова в себе включає: 
– грошові кошти, які з’явилися в результаті не сплати певним боржником 
за майно, що було  передане йому у лізинг; 
– несплата по довготривалим векселях; 
– заборгованість довгострокова інша[27-29]. 
Враховуючи інформацію відносно термінів боргового повернення 
дебіторську заборгованість також можна розділити на певні види (рис 1.2.)[2]. 
заборгованість строк оплати якої ще не прийшов 
Нормальна 
відповідно із  підписаним договором 
заборгованість термін сплати котрої вже пройшов у 
Протермінована 
відповідності до договірних умов 
заборгованість по котрій мається впевненість у її 
Безнадійна повному не поверненні; 
Сумнівна згідно неї існують сумніви стосовно її погашення. 
 
Рис. 1.2.Види дебіторської заборгованості в розрізі термінів погашення 
Таким чином, можна зробити висновок що для визначення дефініції  
«дебіторської заборгованості», найбільш чітким твердженням буде тлумачення, 
що дає найбільш вдалу та якісну оцінку даному  терміну, саме як обліковому 
об’єкту, а саме як відповідному показнику фінансового стану  самого 
підприємства, що відтворює суму заборгованості саме на користь підприємства 
на деякий  період часу за надані роботи, товари або послуги,  стосовно котрих 
певне підприємство набуває відповідного права вимагати безпосереднього 
погашення боргу, який виник. Необхідно також відмітити, що дані виникаючі  
 
 
Види погашення дебіторської 
заборгованості  
20 
 
взаємовідносини потребують  доволі чіткого документальне підтвердження. На 
рисунку 1.3 представимо загальну класифікацію дебіторської заборгованості 
[2]. 
Види дебіторської заборгованості 
Поточна Довгострокова 
Дебіторська заборгованість, що не 
відповідає  за надані товари, 
Дебіторська заборгованість,  за 
роботи чи послуги 
товари, роботи та послуги 
Дебіторська Дебіторська 
заборгованість за заборгованість 
Дебіторська виданими авансами за майно, що 
Дебіторська 
заборгованість передано у 
заборгованість 
за товари, фін. оренду 
за товари, 
роботи, 
роботи, Дебіторська 
послуги  
послуги  заборгованість за 
забезпечена розрахунка-ми з 
векселями Дебіторська 
бюджетом заборгованість 
забезпечена 
довгостроко-
Дебіторська вимивекселями 
заборгованість за 
внутрішніми 
розрахунками 
Інша 
довгостро-
Інша поточна ковазабезпе-
дебіторська ченість 
заборгованість 
Безнадійна дебіторська Нормальна дебіторська Сумнівна дебіторська 
заборгованість заборгованість заборгованість 
 
Рис. 1.3. Загальна класифікація дебіторської заборгованості як об'єкту 
 
 
21 
 
обліку 
Здійснюючи класифікацію дебіторської заборгованості необхідно вірно  
розподіляти заборгованість поточну та довгострокову, що на пряму впливає на 
ведення бухгалтерського обліку та складання  саме фінансової звітності на 
підприємстві [6; 25;27]. 
З вище викладеного  можна зробити висновок,  що в наш час ніхто не 
може надати більш чіткого визначення  дефініції «дебіторська заборгованість», 
оскільки одні вченні опираються лише на теорію, в той самий час як інші - на 
практичні аспекти, а треті взагалі лише на юриспруденцію. Саме тому 
перспективним є в майбутньому подальше проведення досліджень по цьому 
об’єкту обліку з ціллю проведення систематизації та узагальнення всієї зібраної 
інформації та надання більш точніших дефініцій. Власне саме заборгованість 
дебіторська на пряму  впиває на загальний фінансовий стан відповідного 
підприємства, а зокрема й на його відповідну платоспроможність, а також  
рівень безпосередньої ліквідності активів. Дебіторську заборгованість можна  
класифікувати та розподілити за певними видами. 
Для відповідних цілей обліку дебіторська заборгованість:  
1) за державою походження  дебітора може класифікуватися  на 
дебіторську поточну заборгованість українських та іноземних дебіторів [30];  
2) за термінами погашення очікуваними та відношенням до певного  
циклу операційного [2; 30] – на поточну, яка виникає під час здійснення 
операційного  нормального циклу (термін сплати, що з’являється у 
відповідності до підписаних договорів,  та у відповідності з котрими було 
повернуто відповідні грошові  кошти за вже  надані роботи, товари або послуги 
до відповідного моменту закупівлі запасів потрібних у господарській діяльності 
підприємства (НП(c)БО 1 [31]) або борг буде безпосередньо  повернуто 
протягом наступних  12 місяців на деяку дату, на яку безпосередньо  було 
складено баланс організації (П(С)БО 6 [32]) та довгострокову (повернення 
 
 
22 
 
котрої не відбулось, а  очікуваний термін боргу деяким контрагентом буде 
проведений  після одного року);  
3) у відповідності до своєчасності погашення[30; 2]: 
– на поточну звичайну дебіторську заборгованість (термін погашення 
котрої не настав, тому і планується, що вона може бути погашена у визначенні 
умовами контракту  терміни) та поточну прострочену дебіторську 
заборгованість (непогашена у встановлений  термін та відносно котрої 
проводяться переговори щодо проведення реструктуризації. ЇЇ поділяють на:  
 сумнівну – це заборгованість стосовно котрої не існує впевненості у 
її відповідному погашенні в терміни визначенні відносинами договірного 
характеру;  
 безнадійну – заборгованість, що входить у відповідність до одного 
із критеріїв – досить чітко можна стверджувати, що повернення одного із 
платежів просто не відбудеться чи термін не сплати становить більше ніж три 
роки, що свідчить про завершення терміну позивної давності; 
4) за відповідними об’єктами появи[2; 30]:  
– дебіторська поточна заборгованість: за роботи, товари, послуги, 
відвантажену продукцію; за авансами, які виданими; з усіма учасниками груп 
фінансових та промислових; за претензіями; за забезпеченням гарантійним; із 
особами підзвітними; за доходами, що нараховані; за позики, які надані; із 
розрахунків внутрішніх; з цільовими державними фондами; з відшкодування 
отриманих  збитків;  за відповідними операціями із деревативами; з другими 
дебіторами;   
– довготермінова заборгованість дебіторська: за активи  відповідного 
підприємства, які були передані безпосередньо у використання із 
застосуванням певної системи фінансового лізингу; заборгованість, яка виникла 
за одержаними векселями термін повернення котрих є  більш ніж  один рік; 
інша дебіторська довгострокова заборгованість. 
 
 
 
23 
 
1.2.Методичні та організаційні засади обліку дебіторської 
заборгованості 
 
Головним документом, який встановлює відповідну методологію обліку 
заборгованості дебіторської являться П(с)БО 10 «Дебіторська заборгованість». 
У відповідності до визначеного стандарту «Дебіторська заборгованість»  є 
певною сумою боргів, які не повернуті, контрагентами у термін визначений у 
складеному  договорі[2]. Власною чергою дебіторами необхідно вважати саме 
таких суб’єктів підприємницької діяльності, котрі мають певний борг перед 
підприємством через одержані раніше товари, послуги чи роботи[2], а зокрема:  
1) дебітори зовнішні: 
 – замовники та покупці внаслідок відвантаження відповідних товарів, 
продукції, виконання робіт чи надання послуг, за доходами, що нараховані  у 
вигляді процентів за надання  кредиту на товари чи за претензіями;  
– постачальники організації у випадку авансування відповідних 
поставок цінностей товарно-матеріального спрямування, передплати надання 
послуг та виконання робіт; 
 –фінансові та податкові органи у випадку надлишкової сплати певним 
підприємством зборів та податків, тощо;  
2) внутрішні:  
– структурні підрозділи певного підприємства (асоційовані та дочірні 
компанії, представництва та філії, учасники відповідних фінансово-
промислових груп тощо); 
 –особи, що є підзвітними в результаті одержання грошових коштів для 
реалізації відповідних завдань організації (придбання товарних і матеріальних 
цінностей, представництво інтересів тощо);  
– робітники, які одержали  позику від підприємства; 
 – робітники у випадку потреби проведення відшкодування нанесених 
підприємству збитків тощо.  
 
 
24 
 
Раціональна організація бухгалтерського обліку за допомогою такого 
інструмента, як облікова політика підприємства, є основою для забезпечення 
ефективного використання ресурсів для власника й системи управління 
підприємством, а також забезпечення справедливого перерозподілу доходів для 
працівників і суспільства. Ефективно організований бухгалтерський  облік, 
зокрема, і в частині дебіторської заборгованості, є джерелом інформації для 
управлінського персоналу підприємства при прийнятті рішень щодо 
задоволення потреби в оборотних коштах і забезпечення платоспроможності 
підприємства[33]. 
Правильно організований бухгалтерський облік дебіторської 
заборгованості сприяє попередженню прострочення термінів платежів та 
недоведення заборгованості до стану безнадійної. 
Облікова політика підприємства щодо обліку дебіторської 
заборгованості повинна включати наступні елементи: визнання та оцінка 
дебіторської заборгованості, класифікація та аналітика дебіторської 
заборгованості, визнання заборгованості сумнівною, період та метод 
нарахування резерву сумнівних боргів, визнання заборгованості безнадійною та 
порядок списання безнадійної заборгованості, що дає змогу раціонально 
організувати облік дебіторської заборгованості на підприємстві[34, с. 359]. 
На практиці підприємствами застосовуються різні підходи до оцінки 
дебіторської заборгованості. Так, згідно з П(с)БО 10 поточна дебіторська 
заборгованість за товари, роботи, послуги визнається активом та оцінюється за 
первісною вартістю в момент її визнання, а до підсумку балансу включається за 
чистою реалізаційною вартістю. Згідно МСБО 39 метод оцінки поточної 
дебіторської заборгованості залежить від варіанту подання знижок. 
Підходи до оцінки поточної дебіторської заборгованості вітчизняної та 
зарубіжної системи обліку наведено у таблиці 1.2[35, с.22-23]. 
Слід зауважити, що наведені підходи до оцінки поточної дебіторської 
заборгованості не відповідають цілям управління дебіторською заборгованістю. 
 
 
25 
 
Тому ми поділяємо думку Скоробогатової В.В. стосовно поділу дебіторської 
заборгованості на монетарну та немонетарну. Монетарна дебіторська 
заборгованість виражена фіксованою сумою грошових коштів, а немонетарна – 
в іншій формі (бартерні операції, попередня оплата одержана від покупця) [34, 
с. 270]. 
 Таблиця 1.2 
Підходи щодо оцінки поточної дебіторської заборгованості в обліку 
Оцінка поточної дебіторської заборгованості 
Вітчизняний досвід Зарубіжний досвід 
На дату На дату На дату На дату На дату 
виникнення складання виникнення складання погашення 
балансу балансу 
за первісною - за первісною Валовий метод 
вартістю вартістю; за сумою за сумою,  з урахуванням 
  -за чистою виставленого скоригова- знижки(за умови 
вартістю рахунку ною оплати вперіод дії 
реалізації (сума на знижку знижки) 
поточної Чистий метод 
дебіторської за сумою,  за сумою,  -зурахуванням 
заборгованості зменшеною скоригова- знижки (заумови 
мінус на величину ною оплати вперіод дії 
резерв знижки на знижку знижки); 
сумнівних 
-знижка, не 
боргів) 
отриманапокупцем, 
трактується 
як "штраф" (за 
умови оплати 
пізніше періоду 
дії знижки) 
  
Відповідно до концепції управління вартістю підприємства оцінка 
дебіторської заборгованості буде мати наступний вигляд (рис. 1.4). 
 
 
26 
 
 
 Рис. 1.4.  Підхід до оцінки монетарної та немонетарної дебіторської 
заборгованості покупців та замовників[36]. 
Відповідно до П(С)БО 13 «Фінансові інструменти» заборгованість 
дебіторська являє собою певний фінансовий інструмент з використанням 
котрого підприємство набуває певного права вимагати від других  суб’єктів 
договірних відносин недоодержаних сум коштів пов’язаних з обігом[3].  
Головною передумовою появи заборгованості дебіторської являється 
надання комерційного (товарного) кредиту покупцям товарів, продукції, 
послуг, робіт чи надання деяких других  активів (грошові кошти, майно) у борг 
другим  видам контрагентів.   
Як свідчить господарська практика промислових підприємств, в 
загальній структурі такого суб’єкта значну частину заборгованості складають 
не одержані грошові кошти за вже реалізовані роботи, товари або послуги, що у 
процентному співвідношенні становить частку, яка є значно більшою ніж 80% 
всього загального обсягу та котра зумовлює встановлення певного фінансового 
додаткового контрою саме за цим видом заборгованості[37]. Власне, визнання 
дебіторської поточної заборгованості за вже відвантажену продукцію, роботи, 
товари, послуги проводиться саме у момент відповідної  передачі цих активів 
організації разом із визнанням доходу від самого продажу.  
 
 
27 
 
Визнання всіх інших видів заборгованості  дебіторської проводиться у 
момент проведення операцій господарського характеру – отримання векселів 
надання авансів, передача грошових коштів у підзвіт та інше.  
Методологія, яка має використовуватися для проведення оцінювання 
дебіторської заборгованості безпосередньо залежить від особливостей 
розрахунків та її виду.  
Так, у відповідності до П(с)БО 10 дебіторська довгострокова 
заборгованість у випадку, якщо на неї нараховані відсотки, необхідно 
показувати саме у звітності фінансовій за наявною теперішньою вартістю, що 
безпосередньо залежить від чітко окреслених договором відповідних умов 
повернення даної заборгованості та саме від того до якого об’єкту вона 
відноситься[2]. В даному випадку в аналізованому стандарті не проводиться 
конкретизація, яким саме чином необхідно визначати вартість теперішню, а 
також за котрим саме методом необхідно оцінювати дебіторську довгострокову 
заборгованість, на котру не нараховуються відповідні  відсотки.  
Проведення оцінювання дебіторської поточної заборгованості за вже 
відвантажену продукцію, роботи,  товари, послуги проводиться саме за 
вартістю первісною[2], іншими словами за вартістю реалізації певного активу 
табезпосередньо залежить від низки факторів, які чинять на неї прямий вплив 
(рис. 1.5)[38]. 
Створення певної системи знижок за виконання існуючих договірних умов 
Встановлення  відповідно до яких певний  покупець може одержати 
Фак відсоткову знижку після реалізації 
тор
и Запровадження механізму повернень товарної продукції із різних  причин 
Обрахунок найбільш оптимальнішого терміну  проведення оплати товарів з 
моменту їх продажу 
Рис. 1.5. Фактори, які впливають на вартість реалізації певного активу 
Дослідник Н. Цегельник відмічає, що «торговельні знижки можуть 
надаватися покупцям під час придбання значної партії товарів для, того щоб  
 
 
28 
 
врахувати зміни цін, що можуть бути встановленні із дати  безпосереднього 
виставлення рахунку і до дати відвантаження товарної продукції, а також для 
відповідного приховування дійсної ціни від підприємств-конкурентів; 
торговельні знижки, досить часто, безпосередньо вказують у відсотках від 
загальної ціни продажу товарів; відповідне надання торговельних знижок 
являється  досить позитивним для двох сторін, які приймають участь у 
розрахункових відносинах. Так, покупці мають можливість одержати  
продукцію, послуги чи товари за більш вигіднішою вартістю та  тим самим 
здійснюють значну економію грошових коштів для будь-яких других потреб, а 
продавці відповідно – вчасно одержавши грошові кошти, просто можуть 
застосувати їх для відповідного забезпечення власного функціонування»[38].  
Досить розповсюдженим  в наш час видом знижок торговельних 
являються  знижки за відповідне авансування поставки продукції чи за 
відповідну своєчасну її сплату без будь якої  відстрочки компенсації загальної 
вартості продукції, яка відвантажена.  
У випадку надання відповідної торговельної знижки дебіторська 
заборгованість у процесі проведення  розрахунків із покупцями (у супровідних 
та платіжних документах, на рахунках обліку заборгованості дебіторської 
відображаються суми) визнається за певною чистою вартістю, іншими словами 
за вирахуванням знижок, що були надані. У даному зв’язку дослідниця Г. 
Нашкерська відмічає, що  переважна більшість підприємств проводять 
оцінювання дебіторської  заборгованості без будь-якого  врахування можливої 
грошової суми знижки. Під час фактичної реалізації знижки сам покупець має  
здійснювати відповідне коригування одержаних доходів та значно раніше 
визнаної заборгованості дебіторської[39].  
Заборгованість, яка була  спричинена відповідним відвантаженням 
товарів, послуг чи робіт, що собою являє дебіторську поточну заборгованість 
має оцінюватись саме в час настання однієї із наступних  подій:  
– погашення дебіторської заборгованості;  
 
 
29 
 
– утворення певних розбіжностей між сумоюномінальною грошових 
коштів або їх еквівалентів та їхньою справедливою вартістю (НП(С)БО 2 
«Консолідована фінансова звітність»[40]), що підлягають відповідній 
компенсації за вже відвантажені товари, продукцію, послуги та роботи.  
В даному випадку проводиться переоцінка заборгованостідебіторської 
за методом саме справедливої вартості – певна сума грошових  коштів, яка 
визначає вартість продажу активів організації чи провести платіж із ціллю 
проведення погашення своїх зобов’язань на певну конкретно встановлену  дату 
(П(с)БО 19 «Об’єднання підприємств»[41]); сума, яка встановлює вартість 
актів, які підлягають прямому обміну (МСБО 18 «Дохід»[42]). В даному 
випадку для встановлення вартості дебіторської заборгованості може бути 
обрана одна із найменших оцінок (за методом справедливої чи первісної 
вартості) на додержання принципу обачності, що ґрунтується у використанні в 
роботіорганізації саме таких методів, які можуть спричинити фактичнийріст 
оціночної вартості самих активів та одержаних доходів за деякийчасовий 
проміжок та до зменшення загальної  оцінки саме  заборгованостідебіторської, 
що призведе до зміцнення фінансового стану певного підприємства[43].  
У відповідності до П(с)БО 13 «Фінансові інструменти» визначаються  
головні  фінансові активи певної організації (рис. 1.6)[3]. Враховуючи те, що 
саме дебіторська заборгованість за товари,  продукцію, послуги, роботи 
являється певним результатом відносин  контрактних підприємства із 
замовниками та покупцями, а також в результаті минулих подій надає певну 
можливість підприємству одержати деякі активи від дебіторів у недалекому 
Грошові кошти, а також  їх еквіваленти 
Фі
на
Договір, якийзабезпечує правом на повернення грошових коштів  або їхніх  
нс
еквівалентів 
ов
і 
ак Договір за умовами котрого, всі сторони мають змогу провести відповідний  
ти обмін фінансових інструментів на досить чітко встановлених умовах 
ви 
 
 Інструмент власного капіталу другого підприємства 
30 
 
майбутньому, даний вид  активів слід відносити  до фінансових. 
Рис. 1.6. Головні  фінансові активи підприємства 
У відповідності до П(с)БО 10 дебіторськапоточна заборгованість,  
знаходить власне відтворення у фінансовій звітності саме за вартістючистою 
(окрім  тієї, яка була викуплена у другого підприємства та саме  тієї, яка в 
майбутньому буде продавати), а саме сума цієї заборгованості та відповідної 
різниці із резервом певних  боргів, які є сумнівними (заборгованість, стосовно 
котрої присутня  ймовірність певного непогашення)[2].  
Головною ціллю  формування  відповідного резерву сумнівних боргів 
являється відповідна локалізація негативного впливу дебіторської безнадійної 
заборгованості, на котру може перетворитись у будь-який час наявний  
сумнівний борг, на рівень саме фінансової стійкості організації.  
Податковий кодекс нашої держави[44] визначає головні  критерії 
віднесення сумнівного боргу саме до заборгованості підприємствабезнадійної 
(рис. 1.7)[43]. 
 
 
31 
 
Борги, термін погашення котрих є вже значно більшим за три роки  та 
спеціальна заборгованість, термін котрої спливає на протязі всього  року за 
відповідними  нарахованими санкціями за порушення договірних вимог 
Заборгованість, яка набула відповідного статусу простроченої у результаті  
погашення не усієї загальної суми боргу, за допомогою  стягнення із певного  
боржника майна, яке оцінене на суму,  що є меншою від загальної  суми всієї 
заборгованості 
Заборгованість що з’явилася в результаті офіційного визнання певного 
Кри контрагента банкрутом чи у відповідності до  чинного законодавства 
терії  переведення його до статусу таких, які мають бути  ліквідованими 
Заборгованість, яка виникла  у зв’язку із відповідною дією певних 
непереборних явищ (стихійні лиха тощо, реальність котрих було  
підтверджене чітко встановленими законодавчими документами та  
порядком 
Заборгованість, основною причиною появи котрої стала смерть певної 
фізичної особи підприємця чи  визнання певними державними органами його 
зниклим, інвалідом  або повністю позбавленні волі у спеціально відведених 
місцях. 
Рис. 1.7. Головні  критерії віднесення сумнівного боргу до 
заборгованості підприємства 
Існування представлених критеріїв за оцінками суб’єктивними 
фінансових менеджерів-аналітиків підприємства зумовлює потребу у 
формування  певного резерву сумнівних боргів, що національною методологією 
бухгалтерського обліку необхідно визначати за одним із наступних методів:  
– застосування  методу  абсолютної суми певної сумнівної 
заборгованості – при використанні цього  методу збираються відповідні 
аналітичні дані, стосовно відповідного фінансів  по кожному окремо взятому 
покупцю, зокрема й по його платоспроможність;  
– впровадження коефіцієнта сумнівності – необхідно визначати таким 
чином: проводити підрахунок загальної частки безнадійної заборгованості у 
загальній множинні всіх доходів організації; розподіляти існуючу 
заборгованість за відповідними термінами її безпосереднього повернення; 
проводити розрахунок загальної середньої частки наявної  заборгованості, яка 
 
 
32 
 
була безпосередньо списана на відповідні витрати через завершення 
відповідного терміну  саме позивної давності за декілька останніх років. 
Врахована,  використовуючи представлену класифікацію, загальна сума 
заборгованості сумнівної буде безпосередньо відповідати резерву існуючих 
сумнівних боргів, які залишилися  на відповідну дату складання балансу[2]. 
На переконання дослідниці Н. Цегельник, «найбільш точніше можна 
встановити коефіцієнт сумнівності за рахунок групування заборгованості 
дебіторської за термінами її непогашення з чітким визначенням коефіцієнта 
сумнівності для кожної із груп; коефіцієнт сумнівності може бути встановлений  
підприємством, виходячи із фактичної загальної суми дебіторської безнадійної 
заборгованості за звітні попередні періоди»[38].  
У відповідності до чинного  П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»  
загальна величина резерву боргів, які є сумнівними, що зосталися на балансову 
дату не можуть бути більшими ніж загальна сума встановленої заборгованості 
дебіторської за розрахований часовий період[2].  
Саме у фінансовій звітності певного суб’єкта господарської діяльності 
власне  відображення знаходить господарська операція із  відповідного 
нарахування резерву боргів підприємства, що є сумнівними, у складі інших 
його витрат операційного спрямування. Списання дебіторської  безнадійної 
заборгованості за товари, продукцію,  послуги, роботи з активів підприємства 
проводиться із одночасним зменшенням загальної величини резерву його 
боргів сумнівних. У випадку недостатності боргу сумнівного для  відповідного 
покриття безнадійної заборгованості вона на пряму може покриватися за 
рахунок других операційних витрат самого підприємства у відповідній  сумі 
цієї  недостатності[2]. 
У випадку, коли резерв наявних сумнівних боргів, зовсім не 
створювався для дебіторськоїпоточної заборгованості, у  відповідності до 
рішення керівної ланки підприємства, тоді уся загальна сума заборгованості, 
 
 
33 
 
яка не була у повній мірі погашена безпосередньо списується до такої  статті, 
як  «інші витрати підприємства»[2]. 
Власне оцінка заборгованостідебіторської здійснюється саме на дату 
виникнення та безпосередньо  переоцінюється на відповідну  дату складання 
самого балансу.  
Так загальна процедура оцінки та виникнення дебіторської 
заборгованості підприємства за міжнародними та національними стандартами 
бухгалтерського обліку представлено у додатку В. 
Проводячи аналіз додатку В можна зробити висновок, що зарубіжна та 
вітчизняна практика оцінки та визнання дебіторської заборгованості значною 
мірою відрізняються. Так, зокрема, українські обліковці більш зосереджені на 
досить поглибленому висвітленні загальних особливостей обліку саме 
заборгованості замовників і покупців, а всім другим видам дебіторської 
заборгованості приділяється набагато менша кількість уваги. Облікова 
міжнародна практика являється більш уніфікованою, що вволяється більш 
зручнішим під час здійснення обліку других видів заборгованості дебіторів та є 
прийнятним в умовах загального динамічного розвитку ринку фінансів. 
Значною мірою  відрізняються між собою саме методологія та класифікація 
облікової оцінки дебіторської заборгованості. Так, для прикладу, в нашій 
державі переважно використовується методика вартості первісної (історичної 
собівартості) на відповідну дату виникнення (визнання) та чистої вартості 
реалізаційної на відповідну балансову дату, в той час як в зарубіжних державах 
застосовується метод вартості справедливої. Також існують значні  розбіжності 
у самій процедурі з’ясування відповідного резерву боргів сумнівних. В нашій 
державі його загальна величина обраховується із розрахунку повної абсолютної 
величини заборгованості сумнівної чи із застосуванням коефіцієнта 
сумнівності, в той час як зарубіжна практика передбачає проведення 
розрахунку за певними окремо взятими дебіторами, щодо котрих існує певна 
 
 
34 
 
ймовірність неповернення грошових коштів із розрахунку загального від 
виручки від продажів  за певний період. 
Облік дебіторської заборгованості здійснюється на підставі наступних 
первинних документів (табл.1.3). 
Таблиця 1.3 
Первинні документи в обліку дебіторської заборгованості 
Назва Суть документу Нормативний акт 
документу 
1 2 3 
Видаткова фіксує факт отримання/передачі Форма видаткової накладної не 
накладна товарів або послуг. затверджена. Обов'язкова наявність 
усіх реквізитів згідно чинного 
законодавтсва. 
Товарно- використовується, якщо в Форма затверджена наказом 
транспортна процесі купівлі-продажу бере Мінтрансу від 14.10.1997 р. № 
накладна участь транспортна 363[45]. 
(експедиторська) компанія, що 
займається перевезенням товару 
від продавця до покупця. 
Акт приймання фіксує закінчення будь-яких Типова форма не затверджена. 
виконаних робіт робіт (послуг) та приймання їх Обов'язкова наявність усіх 
(послуг) замовником за кількістю та реквізитів згідно чинного 
якістю. законодавтсва. 
Касові ордери оформлення надходження/видачі 
(прибутковий та готівки до каси. Форми затверджені постановою 
видатковий) НБУ 29.12.2017 р. № 148[46]. 
Рахунок- підстава для відображення в Форма не затверджена. Мінфін у 
фактура бухгалтерському обліку листі від 16.02.17 р. № 31-11410-06-
(інвойс) господарської операції з 5/4339 [47] зазначив умови, коли 
постачання товарів, робіт рахунок фактура може бути 
(послуг) без складання акта первинним документом. 
приймання-передачі тільки у 
разі його оплати, що 
підтверджується відповідними 
документами. 
 
 
 
Продовж. табл. 1.3 
1 2 3 
Бухгалтерська здійснюються коригувальні Форма наведена у Методичних 
довідка записи в облікових регістрах у рекомендаціях по застосуванню 
 
 
35 
 
зв’язку з виправленням помилок регістрів бухгалтерського обліку 
в бухобліку. Також може бути [48]. Крім цього, Мінфін у листі від 
використана для підтвердження 05.08.2014 р. № 31-11410-08/23-
операцій, значення яких було 2303/2333 [49] зазначив, що у разі 
отримане розрахунковим якщо господарська операція 
шляхом. При цьому,  оформлюється бухгалтерською 
довідкою, то при її застосуванні 
обов'язково наводяться всі 
реквізити, передбачені для 
первинних документів. 
 
Облік поточної дебіторської заборгованості ведеться на рахунках 36 
«Розрахунки з покупцями та замовниками» та 37 «Розрахунки з різними 
дебіторами». 
На рахунку 36 узагальнюється інформація про розрахунки з покупцями 
та замовниками за виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка 
забезпечена векселем. Рахунок 36 має наступні субрахунки: 
361 «Розрахунки з вiтчизняними покупцями»; 
362 «Розрахунки з інозeмнимипокупцями»я; 
363 «Розрахунки з учасникaми ПФГ»; 
364 «Розрахунки зa гарантійним забезпеченням»[30]. 
За дебетом рахунку 36 відображається продажна вартість реалізованої 
продукції, товарів, робіт, наданих послуг (в тому числі на виконання бартерних 
контрактів), яка включає ПДВ, акцизний податок та інші податки, збори, що 
підлягають перерахуванню до бюджетів і позабюджетних фондів і включені до 
вартості реалізації. 
За кредитом рахунку 36 показують суму платежів, які надійшли від 
покупців на рахунки підприємства в банківських установах, до каси, та інші 
види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців і 
замовників за одержану продукцію[8]. 
Бухгалтерський облік «Резерву сумнівних боргів» ведетьcя на рахунку 
38 за сумнівною дебіторськoю заборгованістю, щодо якої є pизик 
неповернення. Основні вимоги до визнaння та оцiнки резерву сумнівних боргів 
викладенi в ПСБО-10 «Дебіторська заборгованість». 
 
 
36 
 
За кредитoм рахунку 38 «Резерв сумнівних боргiв» відображається 
створення резерву сумнівних бoргів у кореспонденції з рахунками oбліку 
витрат, за дебетoм — списання сумнівної заборгованості в кoреспонденції з 
рахунками обліку дебіторської зaборгованості абo зменшення нарахованих 
резервів y кореспондeнції з рахунком обліку дoходів. 
Рахунок 37 «Розрахунки з рiзними дебіторами» призначений для обліку 
рoзрахунків за поточною дебіторською зaборгованістю з різними дебіторами зa 
авансами виданими, нарахованими доходами, зa претензіями, за 
відшкодуванням завданих збиткiв, за позиками членів кредитних cпілок та за 
іншими oпераціями. Рахунок 37 має субрахунки: 
371 «Розрахунки зa виданими авансами»; 
372 «Розраxунки з підзвітними особами»; 
373 «Рoзрахунки за нарахованими доходами»; 
374 «Розpахунки за претензіями»; 
375 «Розрахунки зa відшкодуванням завданих збитків»; 
376 «Розрахyнки за позиками членам кредитних спілoк»; 
377 «Розрахунки з іншими дeбіторами»; 
378 «Розрахунки з державними цiльовими фондами»; 
379 «Розрахунки за oпераціями з деривативами»[30]. 
За дебетoм рахунку 37 відображається виникнення дебіторської 
заборгованості, зa кредитом — її погашення чи cписання. 
Нa рахунку 17 «Відстрочені податкові aктиви» ведеться облік cуми 
податків на прибуток, що пiдлягає відшкодуванню в наступних звітних 
пeріодах внаслідок: 
- тимчасових різниць між балансовою вартістю активів aбо 
зобов’язань та оцінкою циx активів або зобов’язань, якa використовується з 
метою оподаткування; 
- пeренесення податкових збитків, не використаниx для зменшeння 
податку на прибуток у звітнoму періоді. 
 
 
37 
 
За дебетoм рахунку 17 відображається сума пеpевищення податку на 
прибуток, що підлягaє сплаті в поточному звітному періoді, над витратами, 
пов’язaними з нарахувaнням податку на прибуток у пoточному звітному 
періоді, за кредитом — змeншення відстрочених податкових активів зa рахунок 
витрат, пов’язаниx з нарахувaнням податків на прибуток у поточнoму звітному 
періоді. 
Рахунок 18 «Довгострокова дебіторська заборгованіcть та інші 
необоротні активи» пpизначено для обліку дебіторської заборгованості 
фізичниx та юридичних осіб, яка нe виникає в ході нормального опеpаційного 
циклу та буде погашена піcля дванадцяти місяців з дaти балансу, для обліку 
активів, використaння яких, як очікується, неможливо прoтягом дванадцяти 
місяців з дaти балансу, а такoж для обліку інших необоротних активiв, які не 
знайшли безпосереднього відображeння на іншиx рахунках обліку необоротних 
активiв.Рахунок 18 має такі субраxунки: 
181 «Заборгованість за майно, щo передано y фінансову оренду»; 
182 «Довгостроковi векселі одержані»; 
183 «Іншa дебіторська заборгованість»; 
184 «Іншi необоротні активи»[30]. 
За дебетoм рахунку 18 відображається виникнення (збільшення) 
довгострокової дeбіторської заборгованості та одержання інших неoборотних 
активів, за кредитом — погашення (списaння) довгострокової дебіторської 
заборгованості тa вибуття інших необоротних активів. 
Рахунок 64 «Розрахунки зa податками й платежами» призначенo для 
узагальнення інформації прo розрахунки підприємства за усіма видaми 
платежів до бюджету, включaючи податки з працівників підприємства, тa за 
фінансовими санкціями, що cправляються в дохід бюджету. На рахунку 64 
також узагальнюється інформація про iнші розрахунки з бюджетом, зокрема зa 
субсидіями, дотаціями та іншими aсигнуваннями. 
 
 
38 
 
За кредитoм рахунку 64 відображаються нараховані платежі дo 
бюджету, за дебетом — належні дo відшкодування з бюджету податки, їx 
сплата, списання тoщо. Рахунок 64 має субрахунки: 
641 «Розрахунки зa податками»; 
642 «Розрахунки за oбов’язковими платежами»; 
643 «Податкові зoбов’язання» ; 
644 «Податковий кредит»[30]. 
Аналітичний oблік розрахунків за податками та платежами ведеться за 
їх видaми 
Для визначення загальної суми дебіторської заборгованості 
підприємством використовуються оборотно-сальдові баланси та шахматні 
відомості. 
 
1.3.Методичні прийоми аналізу дебіторської заборгованості 
 
Проводити аналіз заборгованостідебіторської необхідно здійснювати із 
чітким додержанням всіх чітких прийомів, правил та із деякою послідовністю 
дій. Саме тому на рис. 1.8 запропоновано усереднену методику проведення 
аналізу дебіторської заборгованості підприємства. 
Під час здійснення аналізу  облікового об’єкту досліджується відповідна 
структура, склад,  динаміка загальних змін дебіторської заборгованості, 
групування за відповідним часом погашення. Власне, для  здійснення дієвого 
аналізу певній організації потрібно, передусім,  провести вивчення кількох 
звітних попередніх періодів, стосовно шляхів виникнення  безнадійної 
заборгованості і періоду її утворення[50].  
 
 
 
39 
 
Методика проведення аналізу дебіторської 
заборгованості  
1Етап  Визначення - Поточнадебіторськазаборгованість за товари, 
об’єктів, роботи, послуги; 
мети, - Іншапоточнадебіторськазаборгованість; 
завдань, - Довгостроковадебіторськазаборгованість. 
Визначення вибір 
об’єктів аналізу Підвищення ефективності управління дебіторською 
методів 
заборгованістю, покращення на цій основі фінансового становища 
аналізу підприємства  
Визначення 
-Збір та обробка інформації, що відображає кредитну історію 
кінцевої мети дебітора, встановлення базових кредитних умов і форм 
аналізу погашення заборгованості кожного дебітора; 
- визначення питомої ваги дебіторської заборгованості в 
загальній сумі оборотних активів; 
- дослідження складу дебіторської заборгованості, структури, 
зміни в динаміці; 
Вибір - Контроль за терміном погашення; 
завдань - порівняння обсягів та тривалості  обороту дебіторської та 
аналізу кредиторської заборгованості; 
-розробка заходів щодо оптимізації величинидебіторської 
Вибір заборгованості та її частки в складіоборотних активів. 
методів 
аналізу Прийом порівняння, графічний спосіб, групування, балансовий 
2 Етап  метод, способи факторного аналізу, моделювання  
- Форма  №1 «Баланс» 
Збір та - Форма  №2 «Звіт про фінансовірезультати» 
підготовка - Звіт про дебіторську та 
джерел кредиторськузаборгованістьпідприємства 
- Іншааналітичнаінформація про 
3 Етінапф о рмації 
дебіторськузаборгованість 
- Оцінкаїї складу, структури, динаміки 
Кількісний та - Аналізпоказників, 
якісний щохарактеризуютьдебіторськузаборгованість 
аналіз - Визначенняасортиментугруп з 
найбільшоючасткоюдебіторськоїзаборгованості та 
виявленнястратегічноважливихдебіторів 
- Факторнийаналіз та оцінкавпливупоказниківїї стану на 
динамікузмінфінансового стану 
4 Етап  
Узагальнення результатів аналізу, які дадуть змогу покращити 
стан розрахункової дисципліни, та методи її оптимізації в 
оборотних активах підприємства 
Рис. 1.8. Модель проведенняаналізудебіторськоїзаборгованості[39] 
 
 
 
40 
 
Саме ті боргові зобов’язання, які були включені у склад дебіторської 
безнадійної заборгованості, розбивають на певні періоди. Досить часто така  
періодизація проводиться наступним чином: заборгованість термін котрої  
складає період 1-3 місяців, слідуючий3-6 місяців та наявна заборгованість 
загальним термін сплати котрої  вже становить більше ніж 3 роки, тобто  
безнадійна заборгованість.  
Проведення даного аналізу ґрунтується на існуючих основних 
показниках внутрішньої звітності організації,  досить часто знаходить власне 
відображення у відповідних потребах сфери  управління, що надає відповідну 
можливість дієво і вчасно вживати відповідних заходів для повного усунення 
всіх причин появи заборгованості, що прострочена.  Для третіх осіб важливе 
значення має сам стан дебіторської заборгованості, оскільки вона також має 
своє власне відображення у фінансовій стабільності підприємства.  
З метою забезпечення фінансового стабільного стану господарюючого 
суб’єкта, потрібним є забезпечення на підприємстві відповідної системи 
контролю за рухом саме дебіторської заборгованості, з ціллю повного  
забезпечення вчасності її повернення. Власне, для цього потрібним є 
проведення системного аналізу аналізованого активу. 
Під час виконання завдань із аналізу велику частину безпосередньо 
приділяють загальному руху дебіторської заборгованості та шляхів  її появи. 
Відбувається також розподіл на безнадійну та нормальну дебіторську 
заборгованість та визначаються основні методи її погашення.  
Безнадійна заборгованість є таким видом  заборгованості, що виникаєу 
результаті відшкодування шкоди матеріального спрямування, написання 
претензій.  Така заборгованість в собі може нести певне незаконне відволікання 
коштів оборотних і не додержання існуючої фінансової дисципліни. 
Враховуючи вище викладене, можна зробити висновок,  що вагому увагу під 
час аналізу необхідно приділяти саме  обліковій політиці самого підприємства, 
а саме у частині створення резерву боргів, що є сумнівними. Також має бути 
 
 
41 
 
визначена відповідність вимогам діючого законодавства нашої держави та 
відповідність  облікового об’єкту нормам що визначенні у даному документі. 
Ще одним важливим етапом являється відповідне групування 
заборгованості дебіторської у відповідності до термінів  її виникнення та 
головних  причин, які до цього призвели та встановлення можливостей для 
повернення даного боргу. Також необхідно відмітити, що обраховується 
загальний розмір заборгованості простроченої та сам період, коли з’явився її 
найбільший розмір. 
Цей вид аналізу надає можливість провести загальну оцінку 
ефективності, а також  урегульованості наявної  політики товарного кредиту та 
надання відповідних відсоткових знижок певним контрагентам,  також 
встановлює саме ті  сфери, де потрібним є перелік певних додаткових дій з 
метою повернення боргів та надає можливість провести прогнозування 
можливих надходження грошових коштів від самих  покупців. 
Використовуючи дані фінансової звітності, існує певна можливість 
проведення дослідження показників узагальнюючих, які надають оцінку 
загального стану саме дебіторської заборгованості. Відповідний механізм 
проведення розрахунку цих показників, без будь якого сумніву, має 
ґрунтуватись на нормах чинного Національного положення (стандарту) 
бухгалтерського обліку №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»[31]. 
Алгоритм проведення розрахунку може виглядати наступним сином (табл. 1.4). 
Проводити аналіз вище представлених показників необхідно лише в 
динаміці. Показники, за період, який досліджується, порівнюють із такими 
самими показниками попереднього  періоду з ціллю встановлення відхилень та 
їх загальних причин утворення, а також проводиться оцінювання характеру 
якісного. Закінчивши обрахунок усіх показників та закінчивши порівняння із 
показникамиминулими, зробиться загальний висновок про поліпшення  чи 
навпаки погіршення загального стану заборгованості дебіторської на 
підприємстві, а також про його фінансовий стан. Зростання загального відсотку 
 
 
42 
 
заборгованості сумнівної та загальної суми заборгованості дебіторської може 
вказувати на певне погіршення ліквідності активівпоточних,  а з цього й  
фінансового стану підприємства в загальному.  
Таблиця 1.4 
Узагальнюючі показники, які характеризують стан дебіторської 
заборгованості 
Алгоритм розрахунку 
Показник Методика Номер та код Пояснення 
розрахунку фін. звітності 
Коефіцієнт Чистий дохід від Р.2000 ф. Показує скільки разів 
оборотності реалізації №2/(Р.1125+Р.11 протягом періоду 
дебіторської продукції/ 30+Р.1135+Р.115 обернулись кошти, 
заборгованості  Середня величина 5) ф. №1 вкладені в розрахунки. 
дебіторської (середнє Характеризує швидкість 
заборгованості  значення)) обертання дебіторської 
заборгованості 
підприємства за період, 
що аналізується  
Співвідношення Середня величина (Р.(1125+1130+1 Відображає частку 
середньої величини дебіторської 135+1155)ф.№1( середньої величини 
дебіторської заборгованості/ середнє дебіторської 
заборгованості до Чистий дохід від значення))/Р.200 заборгованості, яка 
чистого доходу від реалізації 0ф.№2 припадає на 1 грн. 
реалізації продукції продукції реалізованої продукції 
Тривалість обороту (Середня (Р.1125ф.№1 Характеризує середній 
дебіторської величина 9середнє період погашення 
заборгованості за дебіторської значення)/Р.200 дебіторської 
продукцію, товари, заборгованості/Чи ф.№2)* кількість заборгованості  
роботи, послуги стий  дохід від дів у періоді  
(термін кредиту реалізації ) * 
покупцям, середній Кількість днів у 
термін погашення періоді 
дебіторської 
заборгованості) 
Частка дебіторської (Дебіторська (Р.1125 ф.№1/Р. Показує питому вагу 
заборгованості за заборгованість за 1195 ф.№1) х дебіторської 
продукцію, товари, продукцію, 100% заборгованості  за 
роботи, послуги, у товари, роботи, продукції, товари, роботи, 
загальному обсязі послуги / Сума послуги в сумі оборотних 
оборотних активів оборотних активів. Розраховується на 
активів)*100% початок та на кінець 
періоду. 
 
 
43 
 
Виходячи з результатів проведеного аналізу, можна передбачити 
банкрутство підприємства, розглянувши ознаки банкрутства. Їх можна 
розділити на дві групи:  
- показники, що свідчать про можливі фінансові утруднення і 
ймовірність банкрутства в недалекому майбутньому (повторювані істотні 
втрати в основній діяльності, наявність хронічно простроченої кредиторської і 
дебіторської заборгованості; низькі значення коефіцієнтів ліквідності і 
тенденція їх до зниження, тощо);  
- показники, несприятливі значення яких не дають підстави 
розглядати поточний фінансовий стан як критичний, але сигналізують про 
можливість різкого його погіршення в майбутньому при неприйнятті дієвих 
заходів (надмірна залежність підприємства від якого-небудь одного 
конкретного критерію, втрата ключових контрагентів, неефективні 
довгострокові угоди, тощо)[51].  
При здійсненні прогнозування ймовірності банкрутства по кожному з 
підприємств виділяється деяка кількість показників, що характеризують його 
фінансове становище. Причому, в аналіз можуть бути включені дані за 
відповідними показниками і за ряд років, що дозволяє оцінити схильність 
підприємства до банкрутства з урахуванням фактору часу. 
Існуючі підходи для оцінки та прогнозування ймовірності банкрутства 
підприємств поділяють на чотири основних підходи:  
1) експертні методи;  
2) економіко-математичні методи;  
3) штучні інтелектуальні системи;  
4) методи оцінки фінансового стану. 
Проаналізуємо та наведемо у табл. 1.5 порівняльну характеристику 
найбільш поширених моделей прогнозування банкрутства підприємства.  
 
 
 
 
44 
 
Таблиця 1.5 
Порівняльна характеристика моделей прогнозування банкрутства 
підприємства 
Моделі Переваги Недоліки 
1 2 3 
Двофакторна Простота розрахунку; Неадекватність одержуваних прогнозів для 
модель можливість застосування українських підприємств; не розглядається 
Альтмана при проведенні вплив показників, що характеризують 
зовнішнього аналізу на ефективність використання ресурсів, ділову 
основі бухгалтерського та ринкову активність та ін.; не 
балансу. розглядається облік галузевої та 
регіональної специфіки функціонування 
суб’єктів економіки. 
П’ятифакторна Простота й можливість Неможливість використання в українських 
модель застосування за наявності умовах (не враховує українські особливості 
Альтмана обмеженої інформації; економіки); складність інтерпретації 
порівнянність показників; підсумкового значення; залежність 
можливість поділу точності розрахунків від вихідної 
аналізованих компаній на інформації; обмеженість сфери 
потенційних банкрутів і не застосування; заснована на застарілих 
банкрутів; висока точність даних; неврахування показників 
розрахунків. рентабельності 
Модель Спрощеність розрахунків та Обмеження сфери застосування (тільки для 
Таффлера висока точність прогнозу акціонерних товариств, акції яких активно 
ймовірності банкрутства торгуються на фондовому ринку); 
компанії, що пов’язано зі складність інтерпретації підсумкового 
значною кількістю значення; неможливість використання в 
проаналізованих компаній. українських умовах; залежність точності 
розрахунків від вихідної інформації; 
використання застарілих даних. 
Модель Бівера Використання показника Відсутність підсумкового коефіцієнта, 
рентабельності активів і складність інтерпретації підсумкового 
винесення судження про значення; залежність точності розрахунків 
терміни настання від вихідної інформації; неможливість 
банкрутства підприємства. використання в українських умовах (не 
враховує українські особливості 
економіки). 
Модель Показує достатній рівень Створена для підприємств США і Канади з 
Спрінгейта надійності прогнозу, метою оцінювання; немає галузевої та 
точність близько 90%. регіональної диференціації Z-рахунку; між 
змінними спостерігається досить висока 
кореляція; не підходить для економіки 
України. 
 
 
 
 
 
45 
 
 
Продовж. табл. 1.5 
1 2 3 
Модель Ліса Простота і швидкість Не пристосована до українських 
розрахунків; доступність підприємств; створювалася з 
необхідних для розрахунків урахуванням західних особливостей 
даних; можливість оцінити розвитку; неможливість застосування 
фінансовий стан та до малих підприємств; 
спрогнозувати банкрутство. невідповідність методичних 
прийомів розрахунку показників 
фінансової звітності. 
Модель Аргенти Облік нефінансових Суб’єктивізм виставлення оцінок; 
показників і ризиків відсутність підсумкового 
компанії, таких як: коефіцієнта; неможливість 
проблеми в керівництві, використання в українських умовах 
відсутність бюджетного (не враховує українські особливості 
контролю, повільна реакція економіки); відсутність статистичної 
на зміну ринкових умов та бази. 
ін. 
Модель Сайфуліна- Спрощеність розрахунків; Не дозволяє оцінити причини 
Кадикова зручність для коригування потрапляння підприємства в зону 
відносно локалізації неплатоспроможності; нормативний 
підприємства й часу зміст коефіцієнтів, що 
розгляду; врахування використовуються для рейтингового 
специфіки вітчизняної оцінювання, не враховують галузевих 
економіки та зручність у особливостей підприємств; 
застосуванні; висока залежність результатів оцінювання 
точність. від досвіду і кваліфікації аналітика; 
незбалансованість значень вагових 
коефіцієнтів; використання одного 
джерела інформації. 
Модель Терещенка Урахування специфіки Недостатній рівень обґрунтованості 
діяльності суб’єктів; показників та їх нормативних 
охоплення незначної значень; можливість застосування 
кількості показників; тільки для окремих підприємств; 
доступність інформації, великий інтервал невизначеності. 
необхідних для розрахунку 
параметрів моделі. 
Розглянуті методики прогнозування банкрутства зарубіжних авторів 
мають ряд істотних обмежень для їх використання на українських 
підприємствах. Вони не адаптовані до вітчизняної економіки і не враховують 
специфіку діяльності вітчизняних підприємств, а саме: особливості в системі 
бухгалтерського обліку та податковому законодавстві, вплив інфляції на 
 
 
46 
 
формування показників діяльності підприємства, галузеву приналежність 
підприємства й ін. [52].  
Дискримінантна модель О. Терещенка має значні переваги над 
традиційними методиками, тому що розроблена з використанням вітчизняних 
статистичних даних, з урахуванням сучасної міжнародної практики та 
галузевих особливостей підприємств. Однак методика не є досконалою, 
отримання значень у межах від -0, 8 до 0, 51 зобов’язує виконувати додатковий 
аналіз для ідентифікації стійкості фінансового стану. Під діагностикою у 
рамках економічної науки розуміють визначення стану об’єкта, предмета, 
явища або процесу (виробничого, управлінського, технологічного) за 
допомогою реалізації комплексних процедур для виявлення слабких ланок у 
процесі розвитку. Сучасний економічний аналіз умовно виділяє три види 
діагностики, які зображені в табл. 1.6.  
Таблиця 1.6 
Види діагностики залежно від цілей і масштабів аналізу 
Вид Масштаб 
Характеристика 
діагностики аналізу 
Експрес- Використання Дозволяє за короткий проміжок часу отримати 
діагностика обмеженого мінімальний набір економічних і фінансових показників, 
кола даних максимально характеризує фінансово-економічний стан 
підприємства. За необхідності виконують додатковий 
факторний аналіз проблемних показників. 
Діагностика Використання Визначає можливу вірогідність настання кризового стану 
потенційного широкого на підприємстві та констатує факт невідновлювальної 
банкрутства кола даних втрати платоспроможності (банкрутства). Згідно з 
положеннями фінансового аналізу, для діагностики 
вірогідності банкрутства використовується декілька 
підходів [53. c. 79]: 
а) трендовий аналіз системи критеріїв і ознак;  
б) фіксований набір показників;  
в) інтегральні показники;  
г) рейтингові оцінки на базі критеріїв фінансової 
стійкості підприємств та ін.;  
д) факторні регресійні й дискримінанти моделі. 
Комплексна Використання Об'єднує організаційний, кадровий, функціональний, 
діагностика широкого стратегічний аналіз та безпосередньо діагностику. 
економічного кола даних Експрес-діагностика дозволяє визначити коло проблем, 
стану які потім і оцінюються більш детально при здійсненні 
комплексного аналізу. Оцінюється загальний стан 
 
 
47 
 
Вид Масштаб 
Характеристика 
діагностики аналізу 
підприємства, дається зріз фінансово-економічного стану, 
виконується оцінювання інноваційного потенціалу, 
здійснюється факторний аналіз причин виникнення 
виявлених проблем. 
Зазначимо, що серед переваг методики експрес-діагностики головне 
полягає в тому, що отримані результати мають наочну економічну 
інтерпретацію і слугують орієнтирами фінансового планування діяльності 
підприємства. Крім того, інформаційна база експрес-діагностики служить 
матеріалом для подальшого фінансово-економічного аналізу, а також 
результати експрес-діагностики та діагностики потенційного банкрутства є 
базовою основою для проведення комплексної діагностики економічного стану 
підприємства.  
Установлено, що внаслідок здійснення комплексної діагностики стану 
підприємства можна отримати оцінку широкого спектра виробничих і 
господарських процесів, але виконання цього виду діагностики є досить 
трудомістким та складним процесом. Таку процедуру доцільно здійснювати 
стороннім консультантам, щоб отримати неупереджену думку [54]. 
Для оцінки ймовірності банкрутства у вітчизняній практиці 
використовується система коефіцієнтів: коефіцієнт поточної ліквідності 
(покриття); коефіцієнт забезпеченості власними коштами; коефіцієнт 
відновлення (втрати) платоспроможності. В тому числі аналіз цих показників 
ми розглянемо у підрозділі 2.1. 
Імовірність настання банкрутства є кризовим явищем для діяльності 
підприємства і його подолання вимагає застосування спеціальних методів 
фінансового управління. 
Основні принципи, на яких повинна базуватись система антикризового 
управління: 
– рання діагностика кризових явищ діяльності підприємства; 
– своєчасність реагування на різні кризові явища; 
 
 
48 
 
– адекватність реагування підприємства на ступінь реальної загрози його 
життєдіяльності; 
– мобілізація внутрішнього потенціалу для виходу з кризи; 
– забезпечення контролю за результатами розроблених заходів [55]. 
Стратегічні напрями уникнення банкрутства залежно відїх 
функціонального призначення та відповідно до фінансового стану діяльності 
підприємства (нормальний, передкризовий, кризовий) доцільно 
систематизувати в три основні групи (рис. 1.10): 
 
 
49 
 
 
Рис. 1.10. Система попередження та економічні напрями подолання 
банкрутства [51]. 
- попередження банкрутства – передбачає застосування комплексної 
системи прогнозування та визначення ймовірності банкрутства підприємства; 
- запобігання банкрутству – передбачає здійснення комплексу заходів, 
що підвищують рівень діяльності підприємства та його шанси на «виживання» 
 
 
50 
 
в передкризових умовах розвитку, а також сприяють недопущенню до 
критичного стану діяльності підприємства, і як наслідку до банкрутства; 
- Подолання банкрутства – передбачає активізацію всіх можливих 
способів та заходів недопущення ліквідації підприємства, яке знаходиться в 
кризовому стані, шляхом мобілізації всі наявних сил та ресурсів [56].  
Настання кризової ситуації на підприємстві впливає як на сам бізнес, так 
і на його зовнішнє та внутрішнє середовище. Тому необхідно пам’ятати про 
прогнозування ризиків настання кризового стану та оцінювання ймовірності 
банкрутства.  
З огляду на це, наводимо послідовність проведення оцінкиймовірності 
настання кризового стану на підприємстві (рис. 1.11). 
Банкрутство – це ситуація, коли зобов’язання перевищують активи в 
компанії, зазвичай це відбувається через недостатню капіталізацію, нестачу 
грошових коштів, неефективну систему управління грошовими потоками, 
зниження обсягів виробництва та продажів.  
Банкрутство випливає із невиконання платежів або ситуації, коли 
компанія-боржник не може погасити свої борги. Банкрутство має великий 
вплив на керівництво, акціонерів, службовців, кредиторів, клієнтів та інших 
бенефіціарів, таким чином, воно кидає виклик країні соціально та економічно. 
Дослідження причин появи кризового стану на підприємстві, аналіз 
фінансових показників діяльності підприємства та дослідження моделей 
оцінювання ймовірності банкрутства мають велике значення як для 
підприємств, так і для економіки в цілому.  
 
 
 
 
51 
 
 
Рис. 1.11. Послідовність проведення оцінкиймовірності настання 
кризового стану на підприємстві  
Незважаючи на велику кількість методів та моделей для прогнозування 
імовірності настання банкрутства, дана проблема є актуальною, через те що, 
жодна модель не може передбачити такі зовнішні фактори, як: політична 
нестабільність суспільства, природні катаклізми, погіршення соціально-
економічної ситуації або навіть світову економічну кризу, – а також появу 
внутрішніх факторів, таких як: недосконала система планування або 
неефективне управління підприємством.  
 
 
 
52 
 
1.4. Загальні засади контролю дебіторської заборгованості  
 
Потреба у виконанні контролю зумовлена тим, що відкриває відповідні 
можливості для проведення дослідження економічної правильності та 
доцільності господарських операцій, їх відповідності діючому законодавству. 
Враховуючи  одержані дані проведеного контролю апарат управління 
підприємства має можливість вчасно реагувати, а також розв’язувати проблеми, 
а також створювати потрібні умови для їх  попередження у майбутньому. 
Дослідник Л.В.  Гуцаленко вважає, що саме внутрішньогосподарський 
контроль є головним джерело одержання інформації для того, щоб проводити 
управління підприємством, що несе за собою мету додержання норм права і 
визначення проведених операцій доцільними з економічної точки зору[58].  
На переконання  М.М.Коцупатрого, внутрішньогосподарський контроль 
за власною сутністю є певною системою постійного спостереження за 
доцільним розпорядженням певним майном підприємства, відповідністю 
проведених  операцій законодавчим актам та методами відповідного збирання 
саме грошових активів[59, с. 433].  
Науковець Н.І. Дорош відмічає що контроль внутрішній – це певний 
процес, який триває з ціллю повного досягнення визначених завдань 
підприємства. Він  розпочинається із самої верхівки організації – ради 
директорів та других  її членів,  які відповідають саме за розробку усіх заходів, 
що направленні на контроль, залучаючи в даний процес із різним видом 
задіяності усіх без виключення працівників підприємства, з ціллю проведення 
заходів контролю, які відносяться до всіх видів економічної діяльності 
організації, корпорації чи фірми розпочинаючи із відповідних  функціональних 
ланок, таких для прикладу як операційні підрозділи та маркетинг, до взаємних 
відносин з іншими підприємствами[58]. 
Эффективність відносин між постачальником і покупцем значною мірою 
залежить від рівня контролю взаєморазрохунків. Несвоєчасне виявлення 
 
 
53 
 
помилок у розрахункових документах призводить до виникнення різних 
суперечок під час розрахунків, створення конфліктних ситуацій між 
контрагентами. Тому ми можемо чітко визначити мету внутрішнього контролю, 
а саме: забезпечення законності, доцільності здійснення господарських 
операцій та виконання управлінських рішень та відслідкування достовірності, 
повноти та своєчасності відображення інформації в обліку. 
До основних завдань внутрішньогосподарського контролю розрахунків 
належать: 
 виявлення відхилень у процесі господарської діяльності від 
передбачених норм, нормативів, стандартів, правил, планів, договірних 
зобов'язань тощо; 
 встановлення причин відхилень, що виникли, та доведення 
відповідальності причетних осіб за їх наслідки; 
 упередження зривів, простоїв у роботі структурних підрозділів; 
 персоніфікована оцінка кінцевих результатів працівника, трудового 
колективу, оцінка дисципліни праці, ступеня дотримання всіх вимог, що 
ставляться працівнику (колективу) в процесі господарської діяльності, оцінка їх 
ініціативності та повноти виконання; 
 вжиття коригуючих заходів і встановлення результатів 
управлінських впливів. 
До джерел інформації внутрішнього контролю розрахунків у частині 
нормативно-правового забезпечення складаються з: Інструкції про безготівкові 
розрахунки в Україні в національній валюті[60], П(С)БО 10 «Дебіторська 
заборгованість»[2]та інших законодавчих актів стосовно регулювання 
розрахунків за їх видами. 
Власне, головним носієм інформації для здійснення внутрішнього 
контролю являється така первинна документація, як: рахунок-фактура, договір, 
прибуткова  та видаткова накладна, акт про  надані послуги, накладна 
податкова  та до неї розрахунок коригування, товаро-транспортні накладні та 
 
 
54 
 
шляхові листи, виписка банків, ордери касові, бухгалтерська довідка; регістри 
облікові: Журнал № 3 та Відомості обліку аналітичного розрахунків із 
покупцями 3.1, обліку аналітичного розрахунків із дебіторами 3.2, обліку 
аналітичного отриманих і виданих авансів 3.4 та обліку аналітичного 
розрахунків за виданими операціями 3.5; фінансова звітність організації: Звіт 
про фінансовий стан (Баланс), Примітки до річної фінансової звітності та Звіт 
про рух грошових коштів (за непрямим методом). Досить часто цей вид 
контролю, а саме проведення розрахунків із замовниками та покупцями,  
здійснюється  в кілька взаємопов’язаних етапів (рис. 1.7).  
Перевірка виникнення та погашення дебіторської заборгованості 
здійснюється у розрізі особових рахунків аналітичного обліку за відповідними 
субрахунками (синтетичних рахунків). 
Методичні прийоми контролю розрахунків включають: 
- інвентаризацію (формування актів звірки та проведення звірки з 
контрагентами) Контрагенти - дебітори (кредитори) або підтверджують 
заборгованість, або повідомляють свої заперечення, зазначаючи при цьому 
суму розходжень.; 
- вибіркові та суцільні спостереження (дослідження генеральної 
сукупності або окремих її елементів); 
- службові розслідування. Розслідування причин виникнення безнадійної 
заборгованості. Якщо під час інвентаризації заборгованості виявляється 
заборгованість, термін позовної давності якої вже минув, до акта інвентаризації 
доцільно скласти довідку. Тут же визначаються підстави та терміни її 
виникнення, встановлюються особи, винні у пропуску терміну позовної 
давності заборгованості. Вказані особи повинні пояснити причини пропуску 
терміну позовної давності заборгованості; 
- економічний аналіз та економіко-математичні методи. Використовують 
методи аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості, що дає 
 
 
55 
 
можливість оцінити й виявити динаміку цієї заборгованості та дослідити 
причини утворення нереальних сум заборгованості; 
- документальні прийоми (дослідження інформації за сутністю та 
змістом, перевірка на нормативно-правову відповідність, зустрічна перевірка, 
зіставлення, логічна перевірка розрахункових регістрів, взаємний контроль 
операцій); 
- методичні прийоми узагальнення та реалізації результатів контролю 
(систематизація та групування виявлених порушень, складання проміжних 
актів, додатків до актів та висновків Ревізійної комісії, оформлення результатів 
контролю). 
Проведення контролюючих заходів з покупцями необхідно розпочинати 
із загальної перевірки додержання відповідних термінів, які  передбачені 
укладеним договором. Відповідний контроль розрахунків із замовниками та 
покупцями необхідно розпочинати із відповідного контролю за виконанням 
зобов’язань саме договірних. Власне, лише договір, що підписаний двома 
сторонами може визначати всі обов’язки та права сторін.  До відповідного 
моменту підписання такого договору всі учасники мають погодити усі основні 
його моменти, а саме предмет договору, терміни оплати та поставки, 
відповідальність за недодержання існуючих вимог  документу та інше [56, с. 
149].  
За власною суттю саме дебіторська заборгованість являється досить 
динамічною, за рахунок існування необхідного контролю за нею та 
коригування управлінським персоналом у загальній  системі менеджменту 
самого підприємства, так як дані операції досить супроводжуються 
відповідними потоками грошових коштів та фінансової інформації, саме  тому 
від них безпосередньо залежить загальна ефективність облікової системи. Для 
достовірного керування, на підприємстві повинна бути своєчасна інформація 
щодо стану дебіторської заборгованості[62, с. 174].  
 
 
56 
 
Для більш ґрунтовнішого здійснення  контролю доцільною є розробка 
послідовності, за якою він буде здійснюватися, більш детальніше (рис.1.12).  
Власне сам процес контролю, передусім, необхідно розпочинати із 
визначення всіх суб’єктів заборгованості, за допомогою своєчасного та 
постійного аналізу заборгованостей на самому підприємстві. Наступним етапом 
має бути контроль за здійсненнямсаме договірних зобов’язань, оскільки договір 
являється головною підставою для здійснення взаємних розрахунків. Так саме у 
договорі повинні бути встановлені строки, умови,  предмет розрахунків. 
 Встановлення суб’єктів дебіторської заборгованості 
 
 Контроль за дотриманням умов договору  
 
 
Зд ійснення аналізу динаміки і структури дебіторської заборгованості 
 
 Класифікація заборгованості на дійсну, сумнівну та безнадійну 
 
 
 Контроль за своєчасністю проведення інвентаризації розрахунків 
 
 
П еревірка правильності та достовірності кожної суми заборгованості 
 
 
Надання оцінки стану бухгалтерського обліку за об’єктом обліку, 
 
включаючи звітність 
 
Рис. 1.12. Послідовність проведення контролю розрахунків з покупцями 
та замовниками 
Дослідник Л.В.Гуцаленко Л.В. визначає певні цілі проведення  
контролю розрахунків із замовниками та покупцями (рис. 1.13).  
В наявних умовах економічноїнестабільної ситуації особлива роль 
відводиться саме процесу досить ефективного керування дебіторською 
заборгованістю, а також своєчасністю її повернення та уникнення появи 
заборгованостей безнадійних у результаті діяльності. 
 
 
57 
 
 
 
Своєчасно погашення заборгованості перед всіма кредиторами та повне 
Ціл  відшкодування належних боргів із самих  дебіторів 
і 
про  
вед Забезпечення на постійній основі спостереження за вірністю  поточних 
енн  даних про суму і наявність  дебіторської заборгованості 
я 
 
кон
тро Контроль за необхідністю накладанням штрафних санкцій, що визначенні 
 
лю договором при умові їх порушення, з метою  забезпечення нормальної 
 стабільної  фінансової стійкості підприємства 
Рис. 1.13. Цілі проведення  контролю розрахунків із замовниками та 
покупцями[58]. 
Протягом діяльності  підприємства доцільним є проведення періодичної 
перекласифікації заборгованостідебіторської на сумнівну, дійсну і безнадійну. 
На цій основі має бути створено резерв сумнівних боргів.  
Завдячуючи  принципу обачності, який передбачає зростання оціненої 
вартості загальної множини активів та доходів на підприємстві, а також завдяки 
зменшенню  загальної оцінки дебіторської заборгованості, утворюється 
відповідний резерв боргів, що є сумнівними. З цього слідує, що з 
використанням цього резерву відповідне підприємство буде мати можливість  
контролювати загальну величну саме дебіторської заборгованості, саме тому 
він і  виступає  у ролі відповідного фінансового інструменту. Необхідним є 
обрання методу нарахування резерву сумнівних боргів, оскільки саме 
завдячуючи цьому можна проводити оцінку наявних контрагентів, як окремо на 
платоспроможність,  так і окремо за термінами повернення самих  боргів [63]. 
Наступним етапом в процесі відповідного послідовного контролю є 
перевірка вчасності здійснення інвентаризації розрахунків.Відповідно до  
Положення про зобов’язання та активипроведення інвентаризації 
заборгованості дебіторської полягає в проведенні  перевірки обґрунтованості 
загальних сум, які  відображаються  на рахунках бухгалтерського обліку, 
наявності первинних документів, що можуть підтвердити дані ці суми, а 
 
 
58 
 
кінцевим під час інвентаризації повинно бути оформлення акту. В 
обов’язковому порядку інвентаризація має проводитися лише  один раз в  рік 
перед самим складням фінансовоїрічної звітності, також може проходити більш 
частіше – за потреби підприємства.  
  
 
 
59 
 
РОЗДІЛ 2 
ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ ТА КОНТРОЛЮ 
ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ У КП «НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ 
НОВОБУД» 
 
 
2.1.Організаційно-економічна характеристика підприємства 
 
Головною основою для написання магістерської роботи було комунальне 
підприємство «Новомиргородський НОВОБУД». Дана організація знаходиться 
за наступною юридичною  адресою 26000, Кіровоградська область, місто 
Новомиргород, вулиця Леніна, 112 код ЄДРПОУ: 24714365, КОАТУУ: 
3523810000. За організаційно-правовою формо господарювання це 
підприємство є комунальним.  
КП «Новомиргородський новобуд» являється одним із головних  у всьому 
Новомиргородському районі із надання виробничих та побутових послуг 
юридичним та фізичним особам. Необхідно також відмітити, що  послуги, які  
надаються  даним підприємством мають значний попит та  задовольняють 
існуючі потреби установ саме державного сектору.  
Основною ціллю створення КП «Новомиргородський новобуд» 
являється: надання виробничих і побутових послуг юридичним та фізичним 
особам, переробка, закупівля та реалізація сільськогосподарської та другої 
продукції, експлуатація, охорона та утримання увідповідному стані об’єктів 
спільної власності територіальних громад всього  району.  
Головними видами діяльності відповідно до КВЕД є: 81.10 «Комплексне 
обслуговування об'єктів». Наявні також і певні допоміжні види діяльності 
відповідно до КВЕД:43.39 «Інші роботи із завершення будівництва»; 16.29 
«Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з соломки, 
корка, та рослинних матеріалів для плетіння»;2.11 «Будівництво доріг і 
 
 
60 
 
автострад», 68.32 «Управління нерухомим майном за винагороду або на основі 
контракту». 
Головним виробництвом на підприємстві є виробництво брикетів, для 
відповідного забезпечення тепловою енергією установи, що воно  обслуговує. 
Дана теологія, щодо виготовлення брикетів передбачає застосування  відходів 
будь-якого сільського господарства чи деревообробної промисловості у якості 
сировини. 
Основним методом для виробництва даних брикетів на КП 
«Новомиргородський Новобуд» являється використання пресу при  досить  
високих  температурних режимах. 
Власне виробництво вже готової продукції проходить в кілька наступних  
етапів: 
1. Подрібнення наявної4сировини. Власне для того щоб виготовити самі 
брикети передусім потрібно підготовити відповідну сировину оскільки  для 
виробництва мають братися лише досить мілко подрібнені частки, тому самим 
першим етапом являється перебиття певних видів відходів на трохи менші 
фракції. Необхідно відмітити, що певні відходи вже мають самі по собі 
потрібний розмір саме для виготовлення брикетів, тому за деяких умов 
описаний  етап може бути пропущений. Однак необхідно звернути 
безпосередню  увагу на те, що чим фракція сировинидрібніша, тим білш 
продуктивніше буде саме виробництво. Тут рекомендовано застосовувати  
деревину, адже воно являється  досить простою у подрібнені та вимагає 
менших зусиль на слідкуючому  етапі обробки. 
2. Наступний процес сушіння сировини –собоюявляє найбільш складний 
процес так, загальна якість вже готової продукції на пряму залежить саме від 
загального  вмісту в нійвологи. Таким чином найкраща якість продукції 
безпосередньо може бути  досягнута при умові, що вологістьгранична не буде  
перевищувати 12%, тому у тому разі якщо вологість наявної сировини буде 
вищою за межудопустиму, то вона не відправляється безпосередньо  
 
 
61 
 
увиробництво, а просто списується. Однак є й  така сировина, що не вимагає 
сушіння, а саме сюди слід віднести відходи виробництва меблів або  відходи, 
які біли одержанні від соняха чи кукурудзи.  
3. Слідуючий етап це пресування. Паливні брикети це у виключній мірі 
продукт виробництваекологічний, що виготовляється із різних домішок. 
Завдяки склеюючій речовині брикет набуває власної  форми та  виробляється 
під час безпосереднього процесу обробки досить значними температурами. 
Підприємство безпосередньо підпорядковується Новомиргородській 
міській раді міста Новомиргород, Кропивницької області.Загальний розмір 
статутного капіталу підприємства 0,00 грн. 
Керівником КП «Новомиргородський Новобуд» є директор –  
Добровольський Олександр Володимирович. Забезпечує ведення та організацію 
бухгалтерського обліку, а також поданням фінансової звітності головний 
бухгалтер – Миколенко Тетяна Валеріївна.  
Нижче представимо схему організації управління КП 
«Новомиргородський Новобуд» (рис.2.1). 
Головний 
бухгалтер
Слюсар з обслуговування 
тепломережі
Електрик
Робітник з комплексного 
обслуговування об'єктів
Підсобний робітник
Пибиральниці
 
Рис. 2.1.Схема організації упраління КП «Новомиргородський Новобуд» 
Підприємство було засноване відповідним рішенням районної ради від 29 
грудня 2004 року № 608 «Про створення комунального підприємства» та 
 
 
Директор
62 
 
являється власністю громад та знаходиться в управлінні Новомиргородської 
районної ради. 
Нижче подана схема організації виробництва на КП «Новомиргородський 
Відділ поточного контролю 
Заготовлювальний  і виробничий цех Складський цех Склад готової продукції
Новобуд» (рис.2.2). 
Рис. 2.2. Схема організації виробництва на КП «Новомиргородський 
Новобуд» 
Проведення аналізу основних фінансових результатів відповідно до видів 
діяльності підприємства базується на співставленні доходів від видів діяльності 
із витратами даної  діяльності. Іншими словами він в себевключає два головних 
напрями, а саме: аналіз відповідного надходження грошових  коштів та оцінка 
їх застосування. 
Існує безліч фінансових коефіцієнтів для визначення фінансового стану 
підприємства, які поєднані у чотири групи: фінансової стійкості, 
рентабельності, оборотності і ліквідності [64].Далі розглянемо їх детальніше. 
Згідно даних таблиці 2.1 ми можемо побачити, що чистий прибуток КП 
«Новомиргородський Новобуд» у поточному році має від’ємне значення, отже 
підприємство стало збитковим. Якщо розглядати цей показник у динаміці, стає 
зрозуміло, що подібна тенденція почалась з 2019 року, причиною чого стало 
збільшення величини собівартості реалізованих товарів та послуг. При цьому, 
збільшення собівартості протягом 2019-2020рр відбувалось стрімкіше, ніж 
збільшення доходу від продажу товарів, робіт та послуг. Це говорить про 
неефективну діяльність КП. 
Середньоспискова чисельність працюючих підприємства з кожним роком 
зменшується. У 2021 році чисельність складає лише 6 працюючих, що на 7 осіб 
 
 
63 
 
(або на 44%) менше, ніж 2020 року, при тому, що протягом 2019-2022 рр. 
чисельність вже зменшилась на 6 осіб (або 73%). 
Таблиця 2.1 
Аналіз фінансово-економічних показників  результатів КП 
«Новомиргородський Новобуд» за 2019 - 2021рр. 
Роки Відхилення 
№ 2020/ 2021/ 2020/ 2021/ 
Показник 
п/п 2019 2020 2021 2019 2020 2019 2020 
(+; -) (+; -) (%) (%) 
Чистий дохід від 
реалізації продукції 
1 1859,8 1897,6 464,9 37,8 -1432,7 102 24 
(товарів, робіт, 
послуг), тис.грн. 
Собівартість 
реалізованої 
2 продукції (товарів, -1540,6 -1791,4 -776,3 -250,8 1015,1 116 43 
робіт, послуг), 
тис.грн. 
Середньоспискова 
3 чисельність 22 16 7 -6 -9 73 44 
працюючих, осіб 
Фонд оплати праці,  
4 867,3 1252,5 367,1 385,2 -885,44 144 29 
тис.грн. 
Середньомісячна 
заробітна плата 
5 3,29 6,52 4,37 3,24 -2,15 199 67 
одного працюючого,  
тис.грн. 
Середньорічна 
6 вартість основних 3857,4 3765,7 3708,3 -91,7 -57,4 98 98 
засобів, тис.грн. 
7 Фондовіддача,  0,4821 0,5039 0,1254 0,0218 -0,3785 105 25 
Середньорічні 
8 залишки оборотних 64,35 24,45 18,5 -39,9 -5,95 38 76 
засобів, тис.грн. 
Коефіцієнт обороту 
9 23,94 73,27 41,96 49,33 -31,31 306 57 
ДЗ, оборотів 
Тривалість одного 
10 15,04 4,91 8,58 -10,12 3,67 33 175 
обороту ДЗ, днів 
Валовий прибуток, 
11 319,2 106,2 -311,4 -213 -417,6 33 -293 
тис.грн. 
Чистий прибуток, 
12 8,2 6,2 -3186,1 -2 -3192,3 76 -51389 
тис.грн. 
 
При цьому аналіз зміни величини фонду заробітної плати в 2021 р. 
показав негативну динаміку. Так у 2021 р.величина цього фонду дорівнювала 
 
 
64 
 
367,1 тис. грн., що менше за показник 2020 р. на 885,44тис. грн., хоча протягом 
2019-2020 років цей показник і зріс на 385,2 тис (іце не дивлячись на 
скорочення персоналу КП).Якщо розглядати середньомісячну заробітну плату 
одного працюючого, то протягом 2021-2020 років вона зменшилась на 2, 15 тис. 
грн, але цей показник все одно перевищує рівень 2019 року, що становила лише 
3,29 тис. грн (що на 3,24 тис. грн менше ніж у 2020 році). Відповідно, хоч 
підприємство і переживає складні  часи, через що доводиться скорочувати 
кількість працюючих,  та рівень їх заробітної плати намагаються утримувати.  
Якщо говорити  про відношення вартості продукції до середньорічної 
вартості основних засобів, зниження фондовіддачі свідчить про менш 
ефективне використання основних засобів порівняно з минулим роком 
Здійснивши розрахунок коефіцієнтів обороту оборотних запасів, 
позитивним є збільшення коефіцієнту оборотності у 2021 році в порівняні з 
2019, тобто збільшення оборотів, що призводить відповідно до зменшення 
кількості днів реалізації таких запасів.  Проте є негативну динаміка протягом 
2021-2020 рр, що свідчить про збільшення кількості днів обороту протягом 
останніх років. 
Загалом протягом останніх років фінансово-економічні показники 
показують негативну динаміку та потребують особливої уваги від керівництва 
КП. 
Згідно таблиці 2.2, коефіцієнт покриття протягом 2019 року мав значення 
менше за нормативне, як і у 2020 та 2021 роках. Це свідчить про нездатність 
підприємства розрахуватись за своїми зобов’язаннями протягом аналізованого 
періоду за рахунок власних активів. Позитивним є тенденція до збільшення 
цього показника, але вона незначна і не наближає підприємство до 
нормативних показників. Відповідно, це свідчить про неефективну фінансову 
політику КП «Новомиргородський Новобуд». Тежсаме підтверджують і інші 
показники. 
 
 
65 
 
Коефіцієнти проміжної ліквідності та абсолютної ліквідності – також не 
досягнули нормативних значень. Більш того, якщо протягом 2019-2020 рр. 
підприємство збільшило показник проміжної ліквідності, то вже протягом 
2020-2021 років, цей показник зменшився, повністю перекривши попереднє 
збільшення.  
Таблиця 2.2 
Аналіз показників ліквідності і платоспроможності 
КП «Новомиргородський Нововбуд»  за 2019- 2021рр. 
Норма Відхилення  
Роки 
№ Методика -тивне (+; -) 
Показники 
п/п розрахунку зна- 2020/ 2021/ 
2019 2020 2021 чення 2019 2020 
Оборотні активи 
Коефіцієнт 
1 / Поточні 0,3225 0,4438 0,4815 1,5-2,5 0,1213 0,0377 
покриття 
зобов’язання 
Проміжний (Оборотні 
активи – запаси) 
2 коефіцієнт 0,19 0,20 0,13 0,7-0,8 0,0098 -0,0741 
/ Поточні 
ліквідності 
зобов’язання 
Коефіцієнт Грошові кошти  
0,2-
3 абсолютної / поточні 0,13 0,07 0,04 -0,063 -0,0299 
0,35 
ліквідності зобов’язання 
В короткостроковій перспективі підприємство з кожним роком ще 
меньше здатне розрахуватись за своїми договірними обов’язками, прощо 
свідчать показники абсолютної ліквідності 2019-2021 рр. Цей коефіцієнт 
зменшується з кожним роком, а в сукупності з попередніми даними взагалі 
може слугувати попередженням можливого банкрутства.   
В цілому КП «Новомиргородський Новобуд»  є недостатньо ліквідним 
для швидкого розрахунку за своїми зобов’язаннями. 
Здійснені розрахунки фінансових коефіцієнтів (табл. 2.3) свідчать, що 
коефіцієнт незалежності на звітну дату порівняно з початком року збільшився 
на 0,91, і загалом протягом 2019-2021 років має тенденції до збільшення, 
перевищуючи показник нормативного значення. Це свідчить про те, що 
підприємство є самостійним і не залежить від кредитів і позичок. 
 
 
66 
 
Коефіцієнт фінансової стабільності на підприємстві не прораховувався, 
адже КП не має позикових коштів.  
 
Таблиця 2.3 
Аналіз показників фінансової стійкості  
КП «Новомиргородський Нововбуд»  за 2019 - 2021рр. 
Відхилення 
Роки Норма-
№ Методика тивне (+; -) 
Показники 
п/п розрахунку зна- 2020/ 2021/ 
2019 2020 2021 чення 
2019 2020 
Коефіцієнт 
фінансової Власний капітал / 
1 0,86 0,87 1,78 > 0,5 0,014 0,907 
незалежності валюта балансу 
(автономії) 
Власний капітал / 
Коефіцієнт Позикові кошти 
2 фінансової (короткострокові - - - <1 - - 
стабільності чи довгострокові 
) 
Коефіцієнт 
Валюта балансу / 
3 фінансової 1,16 1,15 0,56 <0,5 -0,02 -0,59 
Власний капітал 
залежності  
Величина 
Оборотні активи >0, 
власного 
4 – Поточні -389,2 -284,6 -235,6 збіль- 104,6 49 
оборотного 
зобов’язання шення 
капіталу  
Коефіцієнт 
(Оборотні активи 
маневреності >0, 
– Поточні 
5 власного -0,11 -0,08 -0,07 збіль- 0,030 0,014 
зобов’язання)  /  
оборотного шення 
власний капітал 
капіталу  
Частка 
оборотних Оборотні активи / 
6 0,05 0,06 0,11 >0,1 0,011 0,054 
коштів у Валюта балансу 
активах 
Коефіцієнт 
Зобов’язання  / 
7 заборгованос 0,14 0,13 0,23 < 0,5 -0,014 0,102 
Валюта балансу 
ті  
Частка 
позикових 
Зобов’язання  / 
8 коштів у 0,16 0,15 0,13 >1 -0,018 -0,017 
Власний капітал 
власному 
капіталі 
 
 
 
67 
 
Коефіцієнт фінансової залежності свідчить про те, що на кожну гривню 
власних коштів припадає 0,56 грн.фінансових ресурсів, що на 0,058меньше, ніж 
роком раніше. Однак значення показника наближається до нормативних меж, 
тому фінансові ризики компанії знаходяться на прийнятному рівні.   
Коефіцієнт маневрування власного капіталу збільшився на звітну дату 
порівняно з початком року на 0,014 в абсолютному вираженні, та на 0,03 
протягом 2019-2020 р.р., проте його рівні не перевищують нормативного 
значення. Загалом тенденція до збільшення цього показника є позитивним 
явищем і свідчить про збільшення частки грошових коштів та їх еквіваленти 
власних у складі власних оборотних коштів.  
Частка оборотних коштів у активах з кожним роком збільшується, що 
свідчить про відповідне збільшення можливості підприємства розрахуватись за 
своїми зобов'язаннями за допомогою активів, що можна швидко реалізувати. 
Але протягом 2019-2020 років цей показник був менший за норму, отже лише у 
2021 підприємство має прийнятний рівень даного показника. 
Коефіцієнт заборгованості протягом 2019-2020 роках був на приблизно 
однаковому рівні, проте вже у 2021 році ми спостерігаємо різке збільшення. 
Показник загалом відповідає норма, проте динаміка до зростання є негативною 
в цілому. 
Показник частки позикових коштів у власному капіталі менший за норму, 
що означає, що підприємство забезпечує смвою діяльність за рахунок власних 
активів. У КП «Новомиргородський Новобуд» цей показник характерний, адже 
зазвичай розрахунки з постачальниками відбуваються внаслідок перерахунку 
авансу за товар/роботи/послуги. При цьому, у значної кількості покупців 
передбачано кінцевий розрахунок за продукцію після її поставки, через що на 
підприємстві періодично виникає дифіціт обігових коштів.  
Отже, фінансова стійкість на звітну дату підприємства є досить 
стабільною. 
 
 
68 
 
Розрахувавши коефіцієнти рентабельності згідно таблиці 2.4, можна чітко 
відслідкувати негативну динаміку. Це свідчить про те, що підприємство працює 
неефективно і на даний час підприємство не рентабельне.  
 
 
Таблиця 2.4 
Аналіз показників рентабельності 
КП «Новомиргородський Нововбуд»  за 2019 - 2021рр. 
Відхилення 
Роки 
№ Методика (+; -) 
Показники 
п/п розрахунку 2020/ 2021/ 
2019 2020 2021 
2019 2020 
Валовий прибуток  
Рентабельність 
/ Собівартість 
1 реалізованої 20,72 5,93 -40,1 -14,8 -46,0 
реалізованої 
продукції , % 
продукції × 100 
Чистий прибуток / 
Рентабельність чистий дохід від 
2 44 33 -68533 -11,4 -68565,7 
продажу, % реалізації 
продукції × 100 
Чистий прибуток  
/( середньорічна 
вартість основних 
Рентабельність 
засобів + 
3 підприємства, 0,21 0,16 -85,5 -0,05 -85,% 
середньорічні 
% 
залишки 
оборотних 
засобів) × 100 
 
Зменшення цього показника почалося ще у 2020 році, під час 
впровадження карантинних обмежень та різкого спалаху захворюванності 
серед населення. Внаслідок певних логістичних складнощів, тимчасова 
незабезпеченість персоналу через їх втрату працездатності, зменшення попиту 
на продукцію через нестабільну ситуацію в країні, підприємство не змогло 
втримати прибутки на тому ж рівні, що і в попередніх роках, внаслідок чього 
отримало таких результат. Щоб покращити ці показники підприємству слід 
оптимізувати структуру активів, що дозволить скоротити їх обсяг і підвищити 
 
 
69 
 
рентабельність за умови, що обсяг генерованого прибутку підвищиться або 
залишиться на попередньому рівні. З огляду на те, що рентабельність активів 
формується під впливом всіх внутрішніх і зовнішніх факторів, резерви 
підвищення показника можуть знаходитися у всіх сферах роботи компанії. 
Загалом, необхідно працювати в напрямку зниження суми витрат і підвищення 
доходів. 
Отже дослідження основних показників, які характеризують економічний 
стан діяльності КП «Новомиргородський Новобуд», засвідчило, що фінансовий 
стан аналізованого підприємства за аналізований період  погіршився, а 
рентабельність діяльності засвідчує зниження ефективності всієї господарської 
діяльності. 
 
2.2.Облік дебіторської заборгованості аналізованого підприємства 
 
У власній діяльності КП «Новомиргородський Новобуд»  керуючись вже 
затвердженою обліковою політикою з усієї множини 
заборгованостідебіторської має на власному балансі лише поточну дебіторську 
заборгованість.Саме  тому відповідні питання обліку дебіторської 
заборгованості являються доволі важливими та актуальним, оскільки правильне 
його ведення безпосередньо забезпечить аналізованому підприємству досить  
високу платоспроможність та в загальномумає позитивний вплив на 
фінансовий стан. 
На підприємстві дебіторська поточна заборгованість вважається активом 
одночасно із одержанням  доходів від наданих товарів, послуг та робіт і 
ставиться на баланс саме за первісною вартістю. Власне первісна вартість 
дебіторської заборгованості на КП «Новомиргородський Новобуд»   знаходить 
власне відображання дуже близько до її відповідної  справедливої вартості. 
Необхідно також пам’ятати, що саме первісну варітсть утворюють ще і такі 
елементи, як: надання відповідних знижок за додержання всіх умов договору; 
 
 
70 
 
надання знижки вже  після поставки товарів та повернення досить не якісної 
продукції. 
Для вірного ведення бухгалтерського обліку підприємство  має вже 
готову розроблену облікову політику, котрою й  керується  у власній роботі із 
дотриманням діючого законодавства.  В цьому документі визначено усі 
головніпункти обліку, зокрема облік заборгованостідебіторської. Тож згідно із 
обліковою політикою для здійснення обліку дебіторської заборгованості 
підприємство застосовує «План рахунків бухгалтерського обліку» та керується 
інструкцією «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, 
капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» від 
29.10.2019 року та П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» . Саме в обліковій 
політиці визначено, що для обліку дебіторської заборгованості не створюються 
резервивідповідних сумнівних боргів(Додаток Б). 
Схема організації обліку дебіторської заборгованості наведена у рис. 2.3. 
Момент виникнення чи погашення дебіторської заборгованості 
фіксується наступними первинними документами. Характеристика первинних 
документів та самі приклади первинних документів КП «Новомиргородський 
Новобуд» наведено у таблиці 2.5. 
Складання первинних документів відповідно до діючої нормативної бази 
має відбуватись у момент здійснення операції, в окремих випадках — 
безпосередньо після її закінчення. На КП «Новомиргородський 
Нововбуд»первинні документи складаються безпосередньо в програмі 1С (7.7), 
куди внесені бланки типових форм, затверджених нормативно для 
використання у відображенні фактів господарської діяльності. Підпис особи, 
що складає документ, має бути проставлений вручну особисто на друкованому 
документі. 
Первинні документи можуть бути передані контрагенту особисто 
відповідальній особі під час передачі товару або за допомогою системи 
електронного документообігу, де замість особистого підпису особи, що складає 
 
 
71 
 
первинний документ, використовується КЕП (ключ електронного підпису) 
даної особи. Податкові накладні передаються через програмне забезпечення 
«M.E.Doc» контрагенту на затвердження, після чого документи передаються  до 
Державної податкової служби. 
 
 
Таблиця 2.5 
Первинні документи в обліку дебіторської заборгованості. 
Назва Суть документу Нормативний акт 
документу 
1 2 3 
Видаткова фіксує факт отримання/передачі Форма видаткової накладної не 
накладна товарів або послуг. затверджена. Обов'язкова наявність 
усіх реквізитів згідно чинного 
законодавтсва. 
Товарно- використовується, якщо в Форма затверджена наказом 
транспортна процесі купівлі-продажу бере Мінтрансу від 14.10.1997 р. № 
накладна участь транспортна 363[45]. 
(експедиторська) компанія, що 
займається перевезенням товару 
від продавця до покупця. 
Акт приймання фіксує закінчення будь-яких Типова форма не затверджена. 
виконаних робіт робіт (послуг) та приймання їх Обов'язкова наявність усіх 
(послуг) замовником за кількістю та реквізитів згідно чинного 
якістю. законодавтсва. 
Касові ордери оформлення надходження/видачі 
(прибутковий та готівки до каси. Форми затверджені постановою 
видатковий) НБУ 29.12.2017 р. № 148[46]. 
Рахунок- підстава для відображення в Форма не затверджена. Мінфін у 
фактура бухгалтерському обліку листі від 16.02.17 р. № 31-11410-06-
(інвойс) господарської операції з 5/4339 [47] зазначив умови, коли 
постачання товарів, робіт рахунок фактура може бути 
(послуг) без складання акта первинним документом. 
приймання-передачі тільки у 
разі його оплати, що 
підтверджується відповідними 
документами. 
здійснюються коригувальні Форма наведена у Методичних 
записи в облікових регістрах у рекомендаціях по застосуванню 
зв’язку з виправленням помилок регістрів бухгалтерського обліку 
Бухгалтерська 
в бухобліку. Також може бути [48]. Крім цього, Мінфін у листі від 
довідка 
використана для підтвердження 05.08.2014 р. № 31-11410-08/23-
операцій, значення яких було 2303/2333 [49] зазначив, що у разі 
отримане розрахунковим якщо господарська операція 
 
 
72 
 
шляхом. При цьому,  оформлюється бухгалтерською 
довідкою, то при її застосуванні 
обов'язково наводяться всі 
реквізити, передбачені для 
первинних документів. 
 
Укладання договору купівлі-продажу, визначення
суттєвих вимог для ведення бух. обліку дебіторської
заборгованості
Продаж товарів, робіт, послуг/Отримання
передоплати за товари, роботи послуги (в
залежності від умов договору)
Реєстрація податкових зобов'язань (на платника
ПДВ чи неплатника, в залежності від відповідного
статусу)
Контроль за наявністю та часом погашення
дебіторської заборгованості директором
 
Рис. 2.3. Схема організації бухгалтерського обліку на КП 
«Новомиргородський Новобуд» 
Окрім податкових накладних, M.E.Doc на підприємстві може 
використовуватись як програма автоматизації документообігу, яка допомогає в 
роботі з документами різних типів, такі як звіти, арнішеназвані податкові 
накладні, актами, рахункитощо [65], але не з усіма контрагентам и наразі 
заключений договір на перехід до такого виду документообігу.  
Забезпечення фіксування фактів здійснення господарських операцій, їх 
виконання всіма структурними підрозділами покладено на керівника установи. 
Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, своєчасну 
передачу їх для відображення в системі бухгалтерського обліку несуть особи, 
які склали і підписали зазначені документи. Відповідно до завдання і вимог 
щодо складання первинних документів можна визначити організаційні заходи. 
 
 
73 
 
Для проведення взаєморозрахунків з покупцями та постачальниками на 
підприємстві ведуться видаткові та прибуткові накладні згідно яких 
заповнюються регістри обліку за рахунками 361 «Розрахунки з  покупцями в 
національній валюті», 631 «Розрахунки з постачальниками в національній 
валюті», та відповідні податкові рахунки 643 «Податкові зобов'язання» та 644 
«Податковий кредит». Також на підприємстві має місце застосування актів 
звірок з контрагентами, які бухгалтер заповнює  на основі даних з банківської 
виписки керуючись оплатами від покупців та постачальників так і вище 
згаданими накладними або ж регістрами обліку рахунків 361 «Розрахунки з  
покупцями в національній валюті», 631 «Розрахунки з постачальниками в 
національній валюті» та 311 «Рахунки в банках в національній валюті. 
Розглянемо типові операції для КП «Новомиргородський Нововбуд». 
КП «Новомиргородський Нововбуд»на підставі договору постачання 
реалізує ТОВ «Топаз-М» та ТОВ «Тріумф» брикети на суму 120000 грн. (у тому 
числі ПДВ — 20000 грн.) та 90000 грн (у тому числі ПДВ – 15000 грн) 
відповідно. Собівартість реалізованої продукції склала 80000 грн. Реалізація з 
ТОВ «Топаз-М» здійснена на умовах подальшої оплати, з ТОВ «Тріумф» — 
передоплати. 
Першочергово, КП «Новомиргородський Нововбуд» отримало 
передоплату від ТОВ «Тріумф», про що свідчить надіслане покупцем платіжне 
доручення з підписом та печаткою банку, а також банківська виписка КП 
«Новомиргородський Нововбуд» з інформацією про надходження коштів. Так 
як ТОВ «ТРІУМФ» здійснило 100% передоплату згідно з умов договору, 
Директор дав дозвіл на відвантаження брикетів покупцю. 
Одночасно з цим, вже була готова партія брикетів для ТОВ «ТОПАЗ-М». 
Згідно умов договору ТОВ «ТОПАЗ-М»  оплата здійснюється після отримання 
товару, відповідно були підготовлені видаткові накладні для реалізації товарів 
(у двох екземплярах) на обидва підприємства. Покупці самостійно забирали 
брикети, відповідно, КП «Новомиргородський Нововбуд» також склав товаро-
 
 
74 
 
транспортні накладні (у 2 екземплярах) по цим відвантаженням, де зазначені як 
перевізники підприємства-покупці. 
Після успішної реалізації, в бухгалтерію повернули екземпляри 
документів КП «Новомиргородський Нововбуд», на підставі чого Головним 
бухгалтером було складено та відправлено на реєстрацію податкову накладну. 
Покупець отримає податкову накладну після її реєстрації податковими 
органами, зробивши відповідних запит. 
Протягом терміну, зазначеного договором, ТОВ «ТОПАЗ-М»  також 
здійснив повний розрахунок за товар (про що свідчить банківська виписка 
підприємства), відповідно до чого дебіторська заборгованість що по ТОВ 
«ТОПАЗ-М» , що по ТОВ «ТРІУМФ» була повністю погашена.  
Розглянемо кореспонденцію рахунків на таблиці 2.6. 
Таблиця 2.6 
Облік операції з покупцямипродукціїКП «Новомиргородський 
Нововбуд» 
Кореспонденція 
№ Сума,  
Зміст господарської операції рахунків 
з/п 
Дт Кт грн. 
1 2 3 4 5 
ТОВ «Топаз-М» 
1 Відвантажено брикети покупцеві 361 701 120000 
2 Відображено суму податкових зобов’язань з ПДВ 701 6432 20000 
3 Відображено реєстрацію податкової накладної 6432 6412 20000 
4 Списано собівартість брикетів 901 26 80000 
Надійшли грошові кошти в оплату 
5 311 361 120000 
відвантаженихбрикетів 
ТОВ «Тріумф» 
1 Надійшла передоплата за брикети 311 681 90000 
2 Відображено суму податкових зобов’язань з ПДВ 6431 6432 15000 
3 Відображено реєстрацію податкової накладної 6432 6412 20000 
4 Відвантажено брикети покупцеві 361 701 90000 
Списано раніше відображену суму податкових 
5 701 6431 15000 
зобов’язань з ПДВ 
 
 
75 
 
Кореспонденція 
№ Сума,  
Зміст господарської операції рахунків 
з/п 
Дт Кт грн. 
1 2 3 4 5 
6 Здійснено залік заборгованостей 681 361 90000 
7 Списано собівартість брикетів 901 26 60000 
Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, 
послуги визначається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації 
продукції, товарів, робіт, послуг (а також списанні собівартості товару) та 
оцінюється за первісною вартістю. Первісна вартість дебіторської 
заборгованості за реалізовану продукцію (товари) наближена до її справедливої 
вартості.  
Проте слід мати на увазі, що первісна вартість дебіторської 
заборгованості за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги) залежатиме 
від:  
1) надання покупцеві торгівельної знижки або знижок з обсягу до дати 
реалізації;  
2) надання покупцеві знижок після реалізації;  
3) повернення товарів від покупців. 
У податковому обліку знижки, надані після продажу товарів, 
розглядаються як зміна суми компенсації вартості проданих товарів. Тому 
підприємство-продавець у цьому випадку повинно: 
— зменшити валовий дохід; 
— зменшити податкові зобов’язання з ПДВ та виписати Розрахунок 
коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної 
(додаток 2 до податкової накладної) за умови, що покупець є платником ПДВ. 
Розглянемо цю ситуацію на прикладі. 
КП «Новомиргородський Нововбуд» реалізувало ТОВ «Біг Харвест» — 
платнику ПДВ брикети на суму 150000 грн. Собівартістьбрикетів — 120000 
грн. За умовами договору за дострокову оплату відвантаженого товару 
 
 
76 
 
(протягом 3 банківських днів із моменту відвантаження) покупцю надається 
знижка «сконто» в розмірі 4 %, тобто 6000 грн. (150000 грн. х 4 %: 100 %). 
У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються 
такими записами (див. табл. 2.7): 
Як вже ми могли розглянути вище, для обліку товарної дебіторської 
заборгованості КП «Новомиргородський Нововбуд»використовують рахунок 
36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». По дебету цього рахунку 
відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних 
робіт, послуг, яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, 
що підлягають перерахуванню до бюджету і включені до вартості реалізації, а 
по кредиту – сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в 
банківських установах. 
Таблиця 2.7 
Облік торговельної знижки КП «Новомиргородський Нововбуд» 
Бухгалтерський 
Податковий облік 
№ Сума,  облік 
Зміст господарської операції 
з/п грн. валовий валові 
Дт Кт 
дохід витрати 
1 2 3 4 5 6 7 
Відвантажено брикети покупцю, 
1 150000 361 702 125000 — 
відображено дохід від реалізації 
Відображено податкові 
2 25000 702 6432 — — 
зобов’язання з ПДВ  
Відображено реєстрацію 
3 25000 6432 6412   
податкової накладної 
Отримано грошові кошти в оплату 
брикетів (за вирахуванням знижки, 
4 144000 311 361 — — 
обумовленої в договорі купівлі-
продажу) 
Відкориговано на суму знижки 
5 раніше відображений дохід від 6000 704 361 -5000 — 
реалізації 
Відкориговано раніше відображені 
податкові зобов’язання з ПДВ 
6 -1000 704 6432 — — 
методом «червоне сторно» (6000 
грн. х 20 % : 120 %) 
Зареєстровано розріхунок-
7 -1000 6432 6412   
коригування 
 
 
77 
 
Бухгалтерський 
Податковий облік 
№ Сума,  облік 
Зміст господарської операції 
з/п грн. валовий валові 
Дт Кт 
дохід витрати 
Списано собівартість реалізованих 
8 100000 902 281 — — 
брикетів 
Списано на фінансовий результат: 
— дохід від реалізації товару без 
125000 702 791 — — 
урахування знижки 
9 — вирахування з доходу (суму 
5000 791 704 — — 
знижки без ПДВ) 
— собівартість реалізованого 
100000 791 902 — — 
товару 
Облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними 
дебіторами за виданими авансами та нетиповими операціями (здача приміщень 
в оренду) ведеться на рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами», а саме на 
субрахунках 371 «Розрахунки зa виданими авансами» (передоплата 
постачальникам за тоар/матеріали/роботи/послуги) та 377 «Розрахунки з 
іншими дeбіторами» (оренда приміщень). По дебету відображається 
виникнення поточної дебіторської заборгованості, по кредиту – її погашення чи 
списання. 
Розрахунки з орендарям приміщень КП «Новомиргородський 
Нововбуд»розглянемо у таблиці 2.8. 
Таблиця 2.8 
Облік операцій з оренди приміщень КП «Новомиргородський 
Нововбуд» 
Сума,  Бухгалтерський 
№ 
Зміст господарської операції Документ грн. облік 
з/п 
Дт Кт 
1 2 3 4 5 6 
1 Надано послугу оренди приміщення  Акт надання 6000 377 703 
послуг 
Відображено податкові зобов’язання з 
2 Податкова 1000 702 6432 
ПДВ  накладна 
Відображено реєстрацію податкової 
3 Податкова 1000 6432 6412 
накладної накладна, кв. №2 
4 Оримано оплату за оренду приміщень Банківська 6000 311 377 
виписка 
 
 
78 
 
Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, 
послуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. 
Власне дебіторська заборгованість запродані брикети та надані послуги із 
опалення, вивезення сміття та інше відображається саме у Звіті про фінансовий 
стан (Балансі) (форма № 1-м) (Додаток Ж) по вартостічистій реалізації у статті 
під номером 1125. Дебіторська заборгованість за відповідними розрахунками із 
бюджетом знаходить власне відображення в рядку під номером 1135, 
поточнаінша заборгованістьдебіторська у рядку 1155, дебіторська 
довгострокова заборгованість – в рядку 1040 балансу (детальніше Додаток З).  
Враховуючи  проаналізовані  дані  можна  зобразити певну схему 
відображення заборгованостідебіторської в фінансовій звітності за три останні 
роки , що утворюється  на КП «Новомиргородський Новобуд» (рис. 2.4) 
Саме тому у фінансовій звітності обов’язково має бути відображена 
інформація, стосовно дійсного стану заборгованості дебіторської, відображення 
котрої регламентуються національними стандартами із бухгалтерського обліку. 
 
 Код 
Стаття балансу 
 Форма № 1-м рядка 
Баланс Дебіторська заборгованість за 
1125 
 суб’єкта продукцію, товари, роботи, послуги 
Дебіторська заборгованість за 
 малого 1135 
розрахунками з бюджетом 
підприємницт Інша поточна дебіторська 
 ва 1155 
заборгованість 
Рис. 2.4. Відображення де біторської заборгованості у фінансовій звітності 
Згідно пп. 139.2.1, 139.2.2 ПКУ [44]також передбачено відображення 
дебіторської заборгованості у декларації з Податку на прибуток, а саме: 
– при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток платник 
податку збільшує фінансовий результат до оподаткування: 
– на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до 
національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних 
стандартів фінансової звітності; 
 
 
79 
 
– на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму 
резерву сумнівних боргів. 
Фінансовий результат до оподаткування зменшується: 
 – на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку 
збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних 
положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів 
фінансової звітності; 
– на суму списаної дебіторської заборгованості (утому числі за рахунок 
створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 
14.1.11 ПКУ[44]. 
Частина дебіторської заборгованості (а саме суми ПДВ від реалізованої 
продукції) зазначається у Декларації з податку на додану вартість за правилом 
першої події – отриманням коштів чи відвантаженням товарів. Інформація про 
зареєстровані податкові зобов’язання (чи ті, що підлягають реєстрації, але за 
певних причин не були зареєстровані), а також розрахунки-коригування до 
таких зобов’язань відображається у розділі 1 такої декларації.  
Деталізація про незареєстровані зобов’язання та розрахунки коригування 
наводиться у Додатку 1 до Декларації з податку на додану вартість. 
Також дебіторська заборгованість відображається у статистичній 
звітності.  
Загалом КП «Новомиргородський Нововбуд» подає наступні форми 
державних статистичних спостережень (таблиця 2.9) 
Таблиця 2.9 
Перелік форм державних статистичних спостережень, які має подавати у 
2021 роціКП «Новомиргородський Новобуд» 
Електрон- Коротка назва 
Найменування форми державного статистичного 
ний код форми/періодичність 
спостереження 
форми подання 
1 2 3 
S1904415 Звіт про використання та запаси палива 4-мтп (річна) 
Звіт про виробництво та реалізацію промислової 
S0403513 1П-НПП (річна) 
продукції 
 
 
80 
 
Електрон- Коротка назва 
Найменування форми державного статистичного 
ний код форми/періодичність 
спостереження 
форми подання 
1 2 3 
S1901113 Звіт про постачання та використання енергії 11-мтп (річна) 
2-підприємництво 
S0401003 Структурне обстеження підприємства 
(річна) 
Використання інформаційно-комунікаційних 1-ІКТ (річна) 
S1300110 
технологій на підприємстві у 2022 році 
 
Серед них немає форми звітності, у якій прямо вказується сума 
дебіторської заборгованості, проте результати обліку напряму впливають на 
показники, що в них відображаються. 
 
2.3. Блокування податкових накладних та їх вплив на стосунки з 
дебіторами 
 
Поряд із обов’язком вчасно та якісно поставити товар, провести роботи 
чи надати послуги, за платниками податку на додану вартість завжди стояло не 
менш важливе завдання – реєстрація податкової накладної. Адже податкова 
накладна не лише оподатковує дохід підприємства на користь державі, а й 
передає податкових кредит та поповнює суму ліміту для подальшої реєстрації 
податкових накладних покупцями. 
Зупинення ж проведення податкових перевірок на час карантину 
зумовило нові тенденції, зокрема і прискіпливішу увагу податкових органів на 
етапі реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань до них.Як 
результат багато підприємств зіштовхнулося з поняття «зупинка реєстрації 
податкової накладної» в Єдиному реєстрі податкових накладних. Важливо те, 
що без цієї реєстрації блокуються усі операції з контрагентами. 
Загалом, система зупинення реєстрації податкових накладних та/або 
розрахунків-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року 
№ 1165 «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку 
 
 
81 
 
коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»[66] та наказом Мінфіну 
від 12.12.2019 № 520 «Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в 
реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі 
податкових накладних»[67]. Окремо слід розглядати Додаток 1 до Порядку № 
1165, де зазначені критерії ризиковості платника ПДВ та Додаток 2 до Порядку 
№ 1165 –перелік показників, за якими визначається позитивна податкова 
історія платника ПДВ. 
Система моніторингу покликана виявляти податкові накладні, по яким є: 
– ризик щодо порушення податкового законодавства; 
– можлива наявність фіктивних операцій для отримання податкового 
кредиту з ПДВ. 
Фактично, блокуючи податкові накладні, фіскальні органи зазвичай 
посилаються на наступне: 
– критерії ризикованості здійснення операцій (код УКТЗЕД/ДКПП 
підпадає під моніторинг); 
– відповідність самого платника податку критеріям ризиковості 
(Додаток 1 до Порядку № 1165[66]) 
– результати податкової інвентаризації товарів — відсутність 
залишків по окремому товару за кодом УКТЗЕД (так званої «пересортиці»). 
– не подання таблиці платника податку (або подано таблицю 
платника податку, але її не прийнято, або таблицю спочатку прийнято, а 
пізніше ухвалено рішення про її неприйняття). 
Серед наслідків блокування податкової накладної (ПН) або розрахунків 
коригування (РК) до них для постачальника: 
– можлива поява суми перевищення податкових зобов’язань. Навіть 
якщо ПН була заблокована й незареєстрована у ЄРПН, постачальник 
зобов’язаний відобразити своє податкове зобов’язання у декларації. Як 
наслідок, зменшується реєстраційний ліміт ПДВ (п. 2001.3 ПКУ)[44]; 
 
 
82 
 
– неможливість реєстрації розрахунку-коригування до заблокованої 
податкової накладної; 
– репутаційні втрати. З таким постачальником можуть перестати 
працювати покупці, скориставшись послугами конкурентів. 
Також існують наслідки для покупця: 
– проблема з податковим кредитом, адже для його формування 
потрібна зареєстрована податкова накладна. Показати податковий кредит 
можна буде лише у періоді розблокування ПН, до цього ж часу покупець 
наражається на небезпеку блокування власних податкових накладних із 
заблокованим раніше кодом УКТЗЕД; 
– можлива недостатність реєстраціного ліміту (сума, на яку покупець 
має право зареєструвати власні податкові зобов’язання). Податковий кредит по 
зареєстрованім ПН збільшує реєстраційний ліміт, його ж недоотримання може 
змусити покупця поповнювати свій рахунок СЕА-ПДВ за рахунок кошів 
підприємства, вилучав їх з обігу. 
Задля уникнення репутаційних втрат та втрати самого покупця, все 
частіше зустрічається практика прописаних додаткових гарантій реєстрації 
податкових у договорах. Це може бути: 
 Засвідчене договором зобов’язання Постачальника у разі 
несвоєчасної реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до 
податкової накладної повідомити Покупця про момент реєстрації відповідної 
податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної). 
 У випадку порушення Постачальником строків реєстрації або не 
реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової 
накладної згідно чинного законодавства України, обов’язок сплати своєрідного 
«штрафу» в розмірі суми податкових зобов'язань (або часткове повернення 
оплати на суми незареєстрованих зобов’язань з податку на додану вартість), 
зазначеної у такій податковій накладній  та/або розрахунку коригування до 
податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за 
 
 
83 
 
операцією з постачання Товару, якщо податкову накладну на таку операцію не 
складено. 
 Засвідчене право Покупця зменшити суму що підлягає до сплати 
Постачальнику за Договором на суму недоотриманого податкового кредиту в  
разі не реєстрації/несвоєчасної реєстрації/блокування податкової накладної 
Постачальника. Підставою для утримання суми може бути одностороннє 
повідомлення Покупця, направлене Постачальнику, тощо. 
КП «Новомиргородський Новобуд» не стикалось із проблемами 
блокування власних податкових накладних, але зіткнулись із блокуванням 
свого податкового кредиту. Так як недоотриманий податковий кредит був за 
кодом УКТ ЗЕД, що в подальшому реалізувався іншому покупці (так звана 
операція «купи-продай»), підприємство навмисно пішло на несвоєчасну 
реєстрацію податкової накладної.  Це було зроблено для уникнення блокування 
власної податкової накладної за причини відсутності на залишку віртуального 
складу відповідного коду УКТ ЗЕД.  
На час пандемії штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових 
накладних були скасовані, а отже єдиним наслідком стало узгоджена з 
покупцем несвоєчасна реєстрація податкових зобов’язань, але у разі чергових 
змін в законодавстві, підприємство наражається на штраф у розмірі 10% від 
суми несвоєчасно зареєстрованого ПДВ (постачальник КП 
«Новомиргородський Новобуд»  досить швидко розблокував свою податкову, а 
отже протермінування податкової накладної не перевищило 10 днів). 
Що може зробити постачальник, щоб уникнути блокування податкових 
накладних? 
1. Ретельно перевірити своїх власних постачальників. А саме слід 
звернути увагу на: 
– Основні дані, дата та місце реєстрації (відсутності примітки про 
припинення діяльності, частота вагомих змін: керівника, видів економічної 
діяльності, структури власності чи назви компанії, тощо). 
 
 
84 
 
– Наявність податкового боргу. 
– Фінансові та інфраструктурні можливості для виконання 
зобов’язань. 
– Земельні ділянки: цільове призначення, площа та кількість. 
– Види економічної діяльності (чи відповідають КВЕДи контрагента 
змісту договору). 
– Судові справи, що стосуються податкових питань, банкрутства, 
арешту майна. 
– Наявність ліцензій і дозволів, реєстрація торгових марок 
(перевірити дозвільні документи, що мають значення згідно з умовами 
договору). 
– Повноваження та перевірка паспортних даних посадових осіб. 
2. Слідкувати за правильністю відображення даних у власних 
податкових накладних, а саме: 
- контроль надходження та правильності реєстрації податкової 
накладної від постачальника (в т.ч. відповідність першій події); 
- відповідність назви товару первинному документу; 
- відповідність коду УКТЗЕД податковій накладній постачальника; 
- реєстрація податкової накладної покупцю після отримання 
відповідного податкового кредиту від власного постачальника. 
3. Подача таблиці даних платника податків на основні коди 
УКТЗЕД/ДКПП. 
Вищезазначені дії допоможуть уникнути блокування податкових 
накладних та дозволить вести облік дебіторської заборгованості постійного 
«відмінусування» сум незареєстрованих податкових зобов’язань. 
 
2.4.Контроль дебіторської заборгованості підприємства 
 
 
 
85 
 
На даний час контролем стану дебіторської заборгованості КП 
«Новомиргородський Новобуд» займаються Головний бухгалтер, в частині 
правильності відображення даних в обліку та інвентаризації дебіторської 
заборгованості, та директор підприємства, в частині вчасності погашення 
заборгованості контрагентами та дотримання договірних умов.  
Головний бухгалтер у своїй діяльності користується чинними 
нормативно-правовими актами, діючими Законами України та обліковою 
політикою підприємства. На жаль, в обліковій політиці підприємства не 
зазначена інформація стосовно контролю дебіторської заборгованості, проте 
посадовою інструкцією Головного бухгалтера передбачено покладання на 
нього обов’язку з контролю дебіторської заборгованості та проведення її 
щорічної інвентаризації. 
Інвентаризація дебіторської заборгованості розпочинається з того, що 
Головний бухгалтер передає всім своїм дебіторам (боржникам) виписки з 
аналітичних рахунків про їх заборгованість. Такі виписки, як правило, мають 
форму актів звіряння розрахунків. Дебітори повинні підтвердити 
заборгованість або заявити заперечення за нею. Отримані від них акти звіряння 
пред’являють інвентаризаційній комісії для підтвердження реальності 
заборгованості. Після підписання актів звіряння на відповідних рахунках 
бухобліку мають залишатися виключно погоджені суми заборгованостей [68]. 
За результатами інвентаризації інвентаризаційна комісія складає 
відповідний акт. Як визначено в пп. 7.5 розд. ІІІ Положення № 879[69], акт 
інвентаризації розрахунків – це зведений документ про суми заборгованостей, 
підтверджених і не підтверджених актами звірянь, безнадійних боргів, а також 
кредиторської та дебіторської заборгованості, щодо якої строк позовної 
давності минув. Даний акт Головний бухгалтер передає директорові для 
подальшої взаємодії з клієнтами. 
За контроль вчасного погашення дебіторської заборгованості на КП 
«Новомиргородський Новобуд» відповідає самдиректор. Для проведення 
 
 
86 
 
контролю за відповідним терміном оплат використовують різні методи 
управління, однак з поміж них можна виокремити  кілька головних (рис. 
2.5[70]). 
Створен ня  відповідних знижок для Нарахування штрафних санкцій що 
покупці в із авансовими платежами передбачені за порушення 
договірних умов  
 
Встано влення методів повернення Ме Створення системи листів від 
зборів то певних клієнтів, де встановлений 
 ди графік проведення відповідних  
уп платежів 
Визн ачення системи переходу 
рав
певного клієнта на другу систему 
 лін
проведення платежів Застосування в діяльності  
ня  
відповідних актів звірок 
 
Налаго дження власних контактів із З ціллю  повернення боргу 
покупцями з ціллю забезпечення припинити відносини із покупцем 
вчас ності проведення оплати до часу  сплати боргу. 
Рис. 2.5. Методи управлінняза терміном оплат 
Задля дотримання термінів оплат дебіторами, директор підприємства 
забезпечує постійний зв’язок зі своїми контрагентами, що не лише забезпечує 
вчасність погашення дебіторської заборгованості, але й показує лояльність 
підприємства до своїх клієнтів.  
В разі ж непередбачуваних обставин, постійний зв’язок із клієнтами 
дозволяє вчасно виявити можливі проблеми в майбутньому (невпевненість 
контрагента в даті оплати, затримання відвантаження товару з боку клієнта, 
тощо) та запропонувати шляхи вирішення цих проблем, як, наприклад, 
погодження графіку погашення заборгованості, що передбачає розбивку суми 
боргу на кілька щомісячних платежів. Це дозволяє зберігти гарні відносини з 
клієнтами, але потрібно чітко оцінити чи дійсно зможе клієнт погашати 
заборгованість частково (з доходу від реалізації поставленої нами продукції або 
продукції, з використанням проданої нами сировини), чи варто тимчасово 
припинити відносини з ними.  
 
 
87 
 
Договорами КП «Новомиргородський Новобуд» також передбачено 
накладання штрафних санкцій за несвоєчасну оплату заборгованості, яку 
несумлінний клієнт має погасити задля продовження взаємовідносин та/або які 
можуть бути стягнуті у судовому порядку з такого покупця.  
При постійному дотриманні договірних зобов’язань клієнту може бути 
погоджена привілейована форма розрахунку: менший відсоток суми 
попередньої оплати (в порівнянні зі стандартними умовами) у послідуючих 
договорах (або ж післясплата за запитом клієнта) та отримання знижок на 
наступні поставки.  
Ще одним пунктом являються методи повернення заборгованості 
безпосередньо  від покупця: 
– проведення перемовин стосовно  цього питання; 
– подання до суду позову; 
– залучення підприємств, які безпосередньо займаються стягненням 
боргових зобов’язань. 
Враховуючи велику частку дебіторської заборгованості в активах 
підприємства та з метою збільшення достовірності ведення обліку 
заборгованості дебіторської на аналізованому підприємстві, потрібно 
забезпечити проведення на постійній основі саме контролю внутрішнього. Для 
цього на КП «Новомиргородський Новобуд» необхідно створити постійно 
працюючу службу контролю внутрішнього, що  має складатись із фахівців із 
ведення бухгалтерського обліку, його контролю та аналізу, які працюють на КП 
«Новомиргородський Новобуд». Як додатковий елемент контролю варто 
періодично проводити аудит (зовнішній контроль) як дебіторської 
заборгованості, так і діяльності комунального підприємства в цілому. Про це 
детальніше буде наголошено у розділі 3.2. 
Під час організації договірної роботи, укладення договорів та контролю 
за виконанням договорів, тощо, Директор керується Конституцією[72], 
Цивільним[73], Господарським[74], Бюджетним кодексами України[75], 
 
 
88 
 
Кодексом законів про працю України[76], законами України, указами 
Президента України ї постановами Верховної Ради України, прийнятими 
відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів 
України, міжнародними договорами України, а також іншими нормативно-
правовими актами: примірними договорами, методичними рекомендаціями 
органів юстиції та вищестоящих організацій і т.д. 
Договір повинен містити: 
 предмет, об'єкт договору;  
 сторони за договором; 
 зобов'язання (права та обов'язки сторін) за договором; 
 ціна за договором; 
 Способи забезпечення виконання зобов'язань за договором 
(неустойка, завдаток. порука, гарантія, застава); 
 порядок здійснення розрахунків за договором; 
 термін виконання за договором; 
 відповідальність за договором; 
 обставини непереборної сили: 
 інші умови договору. 
Загальний порядок укладання господарських договорів регулюється ст. 
181 Господарського кодексуУкраїни[76]. 
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу 
однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, а також 
в інших випадках, встановлених договором або законом. 
Реалізація товарів, наданих послуг та виконаних робіт здійснюється з 
оформленням відповідних документів (накладних, актів тощо) в порядку, 
встановленому чинним законодавством України. 
Акт візується уповноваженими особами, відповідальним за укладення 
договору, і передається на підписдиректору. Розрахунки за передані товари 
(надані послуги, виконані роботи) має здійснюватися відповідно визначених 
 
 
89 
 
договором вартості з урахуванням виконання сторонами договірних зобов'язань 
та строків платежів (за умови поетапності виконання договору), контроль за 
чим зберігає за собою Директор Акт (накладна, тощо) разом із договором та 
додатками підлягає передачі до бухгалтерії для перевірки на предмет 
належного виконання та оплати, де і зберігається. За фактом першої події 
бухгалтерія складає та подається на реєстрацію податкову накладну у терміни, 
визначені Податковим кодексом України та умовам договору. 
Інформацію про терміни реєстрації податкових накладних, загальну 
суму податкового зобов’язання та податкового кредиту за півмісяця 
передається на розгляд директору не пізніше, ніж після 3 днів з кінцевого 
терміну реєстрації таких накладних. 
На підприємстві не було досвіду блокування податкових накладних, 
проте внутрішньо узгоджено негайне повідомлення про відповідну ситуацію 
директору, для подальшого зв’язку з контрагентами. Незалежно від досягнутих 
домовленостей з контрагентами, бухгалтерія у термін, визначений 
законодавством, готує та подає на розгляд комісії документи для розблокування 
податкових накладних та/або розрахунків-коригування. 
Відповідальність за Ведення договірної роботи, перевірку відповідності 
виконуваних робіт умовам укладених договорів покладається на структурний 
підрозділ, що супроводжує договір. 
Відповідальність за визначення та реалізацію фінансово-економічної 
політики з питань договірної діяльності покладається на бухгалтерію КП 
«Новомиргородський Новобуд» в межах компетенції працівників бухгалтерії. 
Відповідальність за відповідність договорів та додаткових угод вимогам 
чинного законодавства та контроль за їх виконанням покладається на 
директора. 
 
2.5.Аналіз дебіторської заборгованості підприємства 
 
 
 
90 
 
В наш час підприємства все більшою мірою зустрічаються із проблемою 
ефективного керування власною  дебіторською заборгованістю. 
Стан економіки нашої держави супроводжується доволі нестабільною 
політичною ситуацією та досить непередбачуваними інфляційними процесами, 
спричиненими пандемією COVID-19.Як результат цих процесів все більша 
кількість підприємств не здатна оплатити власні зобов’язання, що спричиняє до 
досить швидкого збільшення дебіторської заборгованості в активах 
підприємств, керування котрою вдається не кожному. В результаті значна  
кількість юридичних та фізичних осіб  втратила власну платоспроможність та 
відповідним чином погіршився фінансовий стан. Саме при даних критичних 
умовах зростає потреба у більш ефективнішому управлінні заборгованістю 
дебіторською та у пошуках шляхів та методів  її повернення. 
Отже, проаналізуємо стан дебіторської заборгованості на КП 
«Новомиргородський Новобуд». Для цього застосуємо наступний план дій: 
1. Визначення абсолютної величини дебіторських заборгованостей 
товариства протягом аналізуємого терміну. 
2 Розрахунок абсолютного і відносного відхилення та зміни їх питомої 
ваги. 
3. Розрахунок питомої ваги дебіторських заборгованостей у загальному 
обсязі обігових ресурсів товариства. 
4. Оцінка розрахунків товариства за їх видами - розрахунки з дебіторами 
чи кредиторами, розрахунки з персоналом, з бюджетом, а також дебіторська та 
кредиторська заборгованість за розрахунками. 
5. По кожному виду розрахунків аналізуються абсолютні і відносні 
зміни. 
6. Оцінка показників питомої ваги кожного виду видатків товариства в 
загальному їх обсязі. 
7. Оцінка коефіцієнтів обороту з утворення і погашення дебіторської і 
кредиторської заборгованостей. 
 
 
91 
 
8. Оцінка змін, що відбулися з обсягом і структурою 
Отже, спочатку аналізуємо динаміку обсягів дебіторських 
заборгованості. Вона наведена на рис. 2.5 та вказує зміну як в бік падіння так і 
навпаки за останні роки.  
90
80
70
60
50
Дебіторська заборгованість, 
40 тис. грн.
Кредиторська заборгованість, 
30
тис. грн.
20
10
0
2019 2020 2021
роки
 
Рис. 2.5. Динаміка обсягів дебіторської та кредиторської заборгованості 
КП «Новомиргородський Новобуд» 
Що ж стосується кредиторської заборгованості, то її обсяг постійно 
зменшується і як наслідок протягом 2020-2021 років дебіторська заборгованість 
стала переважати кредиторську. Таке різке збільшення дебіторської 
заборгованості і її частки в поточних активах може свідчити про необачну 
кредитну політику підприємства стосовно покупців або про збільшення обсягу 
продажів, або неплатоспроможність і банкрутство частини покупців. 
Довготривале неповернення дебіторської заборгованості викликає дефіцит 
грошових ресурсів, що відповідно здатне знизити фінансову стійкість 
підприємства. 
Слідуючим шляхом оцінки являється розрахунок питомої ваги 
дебіторських заборгованостей у загальному обсязі обігових ресурсів товариства 
(табл. 2.10). 
 
 
тис. грн
92 
 
Таблиця 2.10 
Питома вага дебіторської заборгованості загальної в оборотних 
активах КП «Новомиргородський Новобуд»за 2019-2021 роки 
2019 2020 2021 2020/2019 2021/2020 
Показник тис. тис. тис. тис. тис. 
% % % % % 
грн. грн. грн. грн. грн. 
II. Оборотні 
185,3 100 227,1 100 218,8 100 41,8 0 -8,3 0 
активи 
Дебіторська 
заборгованість, 32,7 17,65 68 29,94 51,3 23,45 35,3 12,30 -16,7 -6,5 
тис. грн. 
 
З наведеної таблиці чітко видно, що питома вага дебіторської 
заборгованості в оборотних активах займає від 18 до 30% в структурі 
оборотних активів підприємств. Значення даного показника є значущим, 
оскільки говорить про відволікання оборотних коштів підприємства і висвітлює 
екчтабільне її фінансове становище, проте позитивним явищем є її 
зменшеннчна звітну дату. Це є позитивним фактором для Підприємства, адже 
відбувається повернення коштів підприємства, які в подальшому воно може 
використати на власні поточні потреби чи на погашення своїх боргів. Для 
кращого візуального сприйняття можемо розглянути питому вагу дебіторської 
заборгованості на рис. 2.6: 
 
 
93 
 
350,00
300,00
250,00
200,00
Дебіторська заборгованість, тис. 
грн.
150,00
II. Оборотні активи
100,00
50,00
0,00
2019 2020 2021
Роки
 
Рис. 2.6. Питома вага дебіторської заборгованості у оборотних 
активахКП «Новомиргородський Новобуд» за 2019-2021 роки 
Важливим етапом аналізу є оцінка питомої ваги боргів по статтям в 
структурі як кредиторської так і дебіторської заборгованостей. Вона наведена в 
таблиці 2.11. 
Таблиця 2.11 
Структура дебіторської та кредиторської заборгованості КП 
«Новомиргородський Новобуд» за 2019-2021 роки 
2019 2020 2021 2020/2019 2021/2020 
Показник тис. тис. тис. тис. тис. 
% % % % % 
грн. грн грн грн. грн 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
Дебіторська 
заборгованість 32,7 100 68 100 51,3 100 35,3 0 -16,7 0 
всього, тис.грн. 
в т.ч. 
Дебіторська 
заборгованість за 26,1 79,82 25,2 37,06 22,3 43,47 -0,9 -42,76 -2,9 6,41 
товари, роботи, 
послуги 
в т.ч. 
Дебіторська 
заборгованість за 6,6 20,18 27,8 40,88 17,5 34,11 21,2 20,70 -10,3 -6,77 
розрахунками з 
бюджетом 
 
 
тис. грн
94 
 
Продовж. табл. 2.11 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 
в т.ч. інша 
поточна 
0 0,00 15 22,06 11,5 22,42 15 22,06 -3,5 0,36 
дебіторська 
заборгованість 
Кредиторська 
заборгованість 78,1 100 49 100 40,6 100 -29,1 0 -8,4 0 
всього, тис.грн. 
в т.ч. 
кредиторська 
заборгованість за 26,6 34,06 1 2,04 1 2,46 -25,6 -32,02 0 0,42 
товари, роботи, 
послуги 
в т.ч. 
кредиторська 
заборгованість за 51,5 65,94 48 97,96 39,6 97,54 -3,5 32,09 -8,4 -0,42 
розрахунками з 
бюджетом 
З даної таблиці можна зробити певні висновки, що найбільшу питому 
вагу, а саме – 79,82% в 2019 році та 43,47% в 2021р., у загальному обсязі 
дебіторської заборгованості займають розрахунки за товари, роботи, послуги, а 
в кредиторській забогованості протягом усіх аналізуємих рокув - розрахунки з 
за розрахунками з бюджетом, які становлять від 65,94% до 97,96% загального 
обсігу дебіторської заборгованості.З одного боку, позитивним є те, що значну 
частину у структурі дебіторської заборгованості займає заборгованість за 
операціями постійними, і є висока ймовірність швидкого погашення таких 
зобов’язань, з іншого свідчить про неефективну кредитну політику. Протягом 
попередніх, років на підприємстві дебіторська заборгованість виникала за 
наступними показниками: розрахунки за реалізовану продукцію, розрахунки із 
страхування, розрахунки з постачальниками, підрядчиками та замовниками за 
виконані роботи і надані послуги, розрахунки з іншими операціями. Станом на 
01.01.2022 року всі зобов'язання перед підприємством за даними статтями не 
були погашені, хоча позитивною рисою є їх зменшення. 
Розглянемо стрктуру дебіторської заборгованості на рис. 2.7. 
 
 
95 
 
350
300
250
Інша поточна дебіторська 
200 заборгованість
Дебіторська заборгованість за 
розрахунками з бюджетом
150 Дебіторська заборгованість за 
товари, роботи, послуги
II. Оборотні активи
100
50
0
2019 2020 2021
роки
 
Рис. 2.7. Структура дебіторської та кредиторської заборгованості КП 
«Новомиргородський Новобуд» за 2019-2021 роки 
Протягом аналізуємого періоду підприємство в межах свого 
фінансування погашала свої зобов'язання. Накопичення і погашення як 
дебіторської так і кредиторської заборгованості (таблиця 2.12) можна 
проаналізувати за допомогою балансового рівняння (2.1 та 2.2): 
ДЗпоч. + Н = П + ДЗкін., (2.1) 
КЗпоч. + Н = П + КЗкін., (2.2) 
де 
ДЗпоч., ДЗкін. (КЗпоч., КЗкін.) - дебіторські заборгованості на початок і 
кінець досліджуваного періоду; 
Н- обсяг накопичення дебіторських заборгованостей за певний час; 
П - сума дебіторських заборгованостей, що були погашені за певний 
період. 
 
 
тис. грн.
96 
 
Таблиця 2.12 
Накопичення і погашення як дебіторської так і кредиторської 
заборгованості КП «Новомиргородський Новобуд» за 2019-2021 роки 
 
Значення показника 
Показники 
2019 2020 2021 
Дебіторська заборгованість (ДЗпоч), грн. 32,7 68 51,3 
Накопичення ДЗ, грн. 74,5 43,9 33,2 
Погашення ДЗ, грн. 39,2 75,4 11,5 
Кредиторська заборгованість (КЗпоч), грн 78,1 49 40,6 
Накопичення КЗ, грн. 48,4 76,8 15,6 
Погашення КЗ, грн. 77,5 85,2 34,6 
 
На підставі рівняння виведемо та розрахуємо наступні показники 
(таблиця 2.13): 
Таблиця 2.13 
Аналіз дебіторської так і кредиторської заборгованості КП 
«Новомиргородський Новобуд» за 2019-2021 роки 
Значення показника 
Показники Формула 
2019 2020 2021 
Коефіцієнт обороту з утворення дебіторської 
Н/(ДЗпоч.+Н) 0,69 0,39 0,39 
заборгованості 
Коефіцієнт обороту з утворення кредиторської 
0,38 0,61 0,28 
заборгованості Н/(КЗпоч.+Н) 
Коефіцієнт обороту з погашення дебіторської 
0,37 0,67 0,14 
заборгованості П/(ДЗпоч.+Н) 
Коефіцієнт обороту з погашення 
0,61 0,68 0,62 
кредиторської заборгованості П/(КЗпоч.+Н) 
Коефіцієнт приросту дебіторської 
1,08 -0,46 0,42 
заборгованості (Н-П)/ДЗпоч. 
Коефіцієнт приросту кредиторської 
-0,37 -0,17 -0,47 
заборгованості (Н-П)/КЗпоч. 
З наведеної таблиці 2.13 видно, що коефіцієнт обороту з утворення 
дебіторської заборгованості зменшився у останні роки, що свідчить про те, що 
дебітори стали швидше розраховуватись за свої зобов'язання. Це є результатом 
проведення більш ретельної договірної роботи. Така ж ситуація й коефіцієнтом 
обороту з утворення кредиторської заборгованості, , тобто Підприємство в 
деякій мірі старалось погасити свою заборгованість, недивлячись на її 
 
 
97 
 
зростання у 2020 році (в цей період особливо сильно вдарили по бізнесу 
карантинні обмеження). 
Коефіцієнти погашення кредиторської заборгованості протягом 
аналізованого періоду тримався на рівні 0, 6-0, 7, що свідчить про відносно 
стабільну політику закриття своїх заборгованостей. Що стосуєтся  дебіторської 
заборгованості – ситуація з покупцями зовсім інша, стабільного покриття 
зобов’язань тут немає, хоча зменшення коефіцієнту у 2021 році свідчить про 
зміну кредитної політики і більш швидше погашення зобов’язань.  
Протягом досліджуваного періоду кредиторська заборгованість лише 
зменшувалась, а дебіторська заборгованість мала деякі коливання, про що 
свідчить коефіцієнт приросту. 
Таблиця 2.14 
Аналіз показників оборотності активів 
КП «Новомиргородський Нововбуд»  за 2019 - 2021рр. 
Відхилення 
Роки 
№ (+; -) 
Показники 
п/п 2020/ 2021/ 
2019 2020 2021 
2019 2020 
Оборотність дебіторської 
1 80,69 37,69 7,79 -43,00 -29,89 
заборгованості, оборотів 
Оборотність кредиторської 
2 34,41 29,86 10,38 -4,55 -19,48 
заборгованості, оборотів 
Середній період погашення 
3 дебіторської заборгованості , 4,5235 9,6847 46,8321 5,16 37,15 
днів 
Середній період погашення 
4 кредиторської заборгованості, 10,6074 12,2237 35,1732 1,62 22,95 
днів 
5 Оборотність активів, оборотів 0,46 0,47 0,15 0,01 -0,31 
Оборотність власного капіталу, 
6 0,53 0,54 0,13 0,01 -0,41 
оборотів 
7 Оборотність запасів, днів 0,03 0,05 0,07 0,02 0,02 
Тривалість фінансового циклу, 
8 -6,0493 -2,4858 11,7337 3,56 14,22 
днів 
 
Оборотність - показник ділової активності, який демонструє ефективність 
використання ресурсів компанії. Зменшення показника оборотності 
 
 
98 
 
дебіторської заборгованостіпротягом 2019-2021 років показує, що підприємство 
з кожним роком швидше перетворює таку заборгованість у гроші, а отже 
збільшеє ліквідність оборотних коштів підприємства.  
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості характеризує 
залучені кошти, які підлягають поверненню і його зменшення в динаміці 
аналізуємих років свідчить про збільшення швидкості погашення такої 
заборгованості.  
Показники середнього періоду погашення дебіторської кредиторської 
заборгованості лише підтверджують вищеперелічене і у таблиці 2.14 ми 
можемо побачити скільки днів в середньому йде на погашення тих чи інших 
обов’язків. 
Показники оборотності активів та власного капіталу протягом 2019-2020 
років були досить стабільними, проте їх зменшення вже у 2021 році свідчить 
про прискорення оборотів підприємства: активи швидше реалізуються -
прибуток підприємством швидше отримується.  
Про це ж свідчить збільшення показника оборотності запасів протягом 
2019-2021 років, де ми спостерігаємо  або відносне зменшення виробничих 
запасів і незавершеного виробництва, або про збільшення попиту на готову 
продукцію. 
Проведений аналіз показав, що стан дебіторської заборгованості на 
підприємстві є нестабільним, розрахунки з дебіторами знаходяться у 
невпорядкованому стані і не носять системний характер, хоча протягом 
крайнього року ситуація і покращилась. Протягом останнього року існує 
тенденція до скорочення обсягу цієї заборгованості та нормалізації розрахунків. 
Щодо кредиторської заборгованості, то вона знаходиться у кращому стані, 
спостерігається скорочення її обсягів. 
Важливим елементом оцінки розрахунків з дебіторами являється 
слідкування за співвідношенням заборгованостями для більш ефективного 
використання фінансових ресурсів. Коли зобов’язання більше дебіторської, то 
 
 
99 
 
це означає, що товариство оптимально влаштовує ресурси, отже, своєчасно 
приймає ресурси більш, чим відволікає. Проте кредиторську заборгованість все 
одно потрібно погашати, отже це є позитивним явищем лише у короткому 
проміжку часу. Тож поглянемо на зміну значення коефіцієнта співвідношення 
заборгованостей в таблиці 2.15. 
З наведеної таблиці 2.15 бачимо, що значення даного показника за 
досліджуваний період перевищило одиницю (як відомо, нормальне значення 
коефіцієнта співвідношення дебіторських і кредиторських заборгованостей, 
коли він прямує до одиниці). Що вказує на те, що сума дебіторської 
заборгованості перевищила кредиторську у 2020-2021 рр.Це показує, що 
підприємство у меньшій мірі залучало ресурси від інших юридичних осіб та 
більше відволікав з обороту власних ресурсів. 
Таблиця 2.15 
Динаміка коефіцієнта співвідношення заборгованостей КП 
«Новомиргородський Новобуд» за 2019-2021 роки 
Значення Відхилення 
Показник 2020/2019 2021/2020 
2019 2020 2021 
абс. відн., % абс. відн., % 
Коефіцієнт співвідношення 
дебіторської та кредиторської 0,42 1,39 1,26 0,97 3,31 -0,12 0,91 
заборгованості 
 
Отже, становище зобов’язань багато в чому залежить від стану 
дебіторських заборгованостей. Дебіторська заборгованість - величина, якою 
можна управляти. Щоб це зробити потрібно реалізувати необхідні дії по 
управлінню процесом руху дебіторських заборгованостей: 
 постійно виявляти недопустимі (прострочені, безнадійні) види 
дебіторських заборгованостей та зобов’язань; 
 перевіряти становище розрахункових операцій; 
 
 
100 
 
 контролювати співвідношення дебіторських та кредиторських 
заборгованостей: велике перебільшення дебіторських заборгованостей 
спричиняє потребу в залученні ресурсів. 
Запропонована методика оцінки дебіторської заборгованості надає 
можливість проаналізувати ситуацію на підприємстві з дебіторською 
заборгованістю. Однозначність отриманого результату горизонтального, 
вертикального і коефіцієнтної оцінки робить дану методологію особливо 
актуальною в умовах становлення ринкових відносин в Україні. 
  
 
 
101 
 
РОЗДІЛ 3 
УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ ДЕБІТОРСЬКОЇ 
ЗАБОРГОВАНОСТІ У КП «НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ НОВОБУД» 
 
 
3.1. Обліковий аспект оптимізації дебіторської заборгованості на 
підприємстві 
 
У попередньому розділі був проведений  аналіз основних показників 
діяльності КП «Новомиргородський Новобуд», й зокрема загального стану 
дебіторської заборгованості. З одержаних даних  результатів роботи можна  
сказати, що загальна частка дебіторської заборгованості збільшується із 
кожним роком. Дане  явище показує,  що фінансова політика, яка проводиться  
на підприємстві,  не являється ефективною, що спричиняє до не 
контрольованого застосування грошових коштів. Для запобігання необхідно  
створити  налагоджену система керування обліком . 
Таким чином для поліпшення управління дебіторською заборгованістю 
на КП «Новомиргородський Новобуд» важливою є наявність системи 
керування дебіторською заборгованістю, що  в себе включає два 
взаємопов’язані етапи. На етапі першому необхідним є створення чітко 
визначеної кредитної політики, а на наступному, другому етапі – додержання 
методів, які дають можливість контролювати відповідні терміни оплати всіх 
боргів. 
За власною  сутністю на етапі першому визначається максимально 
допустимий загальний розмір дебіторської заборгованості при якому  
підприємство відчуватиме себе фінансово стійким та може  реалізуватися  в 
кілька таких кроків: 
– проведення аналізу заборгованості безпосередньо опираючись на 
дані всіх попередніх періодів; 
 
 
102 
 
– надання  обґрунтованих рекомендацій відносно впровадження 
системи саме  кредитної політики у розрізі кожного із  контрагентів; 
– утворення чітко встановлених системою умов відповідності 
фізичних та юридичних осіб кредитній політиці; 
– створення відповідних критеріїв оцінки покупців та можливість 
загальної зміни кредитних умов на індивідуальній основі; 
– відповідність всім існуючим  сучасним умовам на самому 
підприємстві за рахунок  рефінансування саме  дебіторської заборгованості; 
– забезпечення певного контролю, який має ефективно виконувати 
власні завдання на кожному з  етапів для відповідного забезпечення 
своєчасності всіх  розрахунків та проведення відповідних  спостережень за 
рухом самої  заборгованості із відповідною  фіксацією всіх змін у ньому. 
Враховуючи вище викладене необхідно зазначити, що 
самекредитнаполітика являється потрібною складовою дієвого управління 
дебіторською заборгованістю.  
Дієва кредитна політика на КП «Новомиргородський Новобуд» має 
визначати перед собою такі основні цілі: 
–  збирання обсягу вже проданих брикетів чи наданих відповідних  
послуг із визначенням загального періоду надання для максимізації прибутку 
від діяльності господарського спрямування; 
– забезпечити одержання максимальної віддачі за рахунок 
проведення інвестицій в заборгованість дебіторську; 
– забезпечення відповідного досягнення потрібної оборотності самої 
заборгованості; 
– використання ефективних методів направлених  на зменшення 
загальної частки безнадійних та сумнівних боргів в генеральній множині 
дебіторської заборгованості. 
Розробка цієї політики передбачає її застосування у всіх без винятку 
підрозділах підприємства та встановлення більш ясних та чітких дій для її 
 
 
103 
 
реалізації. Вона має не порушувати діючого законодавства  та по максимуму 
відповідати політиці ефективного цінового утворення. 
Виходячи із вище сказаного можемо зробити висновок, що забезпечення 
дієвою системою керування дебіторською заборгованістю для аналізованого 
підприємства наддасть можливість проводити керуваннядебіторською 
поточною заборгованістю, при цьому зменшуючи відповідне утворення 
безнадійної та сумнівної заборгованості та збільшення об’ємів продажу. 
Доцільним також є забезпечення вдосконалення обліку із 
позиціїінформації. 
Заборгованість дебіторська відображається в складі активів у  формі 1-м  
«Баланс». 
Основним джерелом одержання інформації саме про загальний стан 
розрахунків із відповідними замовниками та покупцями є правильно 
сформована саме первинна документація аз обліку дебіторської  
заборгованості. 
КП «Новомиргородський Новобуд» проводить відображення інформації 
про відповідний стан заборгованості у спеціальнихрегістарах обліку 
(відомостях, журналах-ордерах, Головній книзі). 
Власне проведення систематизації інформації одержаної під час ведення 
обліку на підприємстві, здійснюється у регістрах обліку. 
За рахунок видаткових накладних на певну реалізацію продукції  чи 
товарів складається відповідна Відомість № 16 за рахунком 361 «Розрахунки з 
вітчизняними покупцями», які  представлені у вигляді таблиці 3.1. 
З’ясування термінів оплати та порядку в котрому вона буде проводитися 
чітко визначено у договорах, які завіряються печатками та підписами та з двох 
сторін. 
Для прийняття дієвих рішень, які відносяться до об’єкту обліку важливе 
значення відіграє своєчасність надання, а також якість одержаної інформації  
про загальний стан заборгованості дебіторської, яка була одержана відповідно  
 
 
104 
 
до даних бухгалтерського обліку на КП «Новомиргородський Новобуд».  Однак 
чинними нормативними актами ніяк  не передбачено та не визначено 
використання окремих активів, що спричиняє до появи суперечностей в оцінці 
та відношення її до певного виду за існуючою класифікацією. 
Таблиця 3.1 
Фрагмент Відомості № 16 за вересень 2021 р. 
Сальдо на 01.10.2021р., грн. 
№ Контрагент 
Дебет Кредит 
1 Топаз-М, ТОВ 300 000,60  
2 АМАКО Україна, ТОВ 1 647 000,00  
3 Гайдай Дмитро Олексійович, ФОП 59 640,88  
4 ГІДРО-ТРАК-СЕРВІС, ТОВ 100,00  
5 Транс Логістик, ПП 160 400,21  
6 Хюндай Мотор Україна, ТОВ 120,00  
Необхідно відмітити, що відповідне формування регістрів обліку не 
передбачає досить детального розкриття інформації відносно проведених  
розрахунків безпосередньо із дебіторами з різним рівнем розкриття наявних  
даних обліку. Це власною чергою спричиняє до не можливості надання 
потрібного об’єму даних для здійснення аналізу загального стану дебіторської 
заборгованості, з ціллю  розробки досить ефективних методів забезпечення КП 
«Новомиргородський Новобуд» інформацією про відповідний фінансовий стан 
певних контрагентів. 
Здійснений аналіз загального стану обліку дебіторської заборгованості 
на аналізованому підприємстві дав можливість виявити, що особа 
відповідальна за ведення облікової політики його уніфікувала, результатом  
чого стало не одержання директором необхідної інформації, відносно стану 
заборгованості відповідних покупців перед самим підприємством, що 
спричинило до зменшення його відповідної платоспроможності. Відповідна 
первинна документація, яка ведеться бухгалтером  не дає можливості зрозуміти 
 
 
105 
 
про повну інформацію, щодо термінів появи та погашення наявної дебіторської 
заборгованості ні за яким із видів реалізованих послуг або товарів.  
Враховуючи вище викладене, можна запропонувати покращити форму 
здійснення обліку заборгованості дебіторської, а саме запровадити покращену 
первинну документацію на аналізованому підприємстві. Одним із головних 
документів виступає саме  реєстр щодо реалізації  відповідних товарів (додаток  
Г). 
У цьому документі вказана повна назва відповідного контрагента, також 
назва товару або послуги, яка безпосередньо була для нього надана, одиниця 
виміру та обсяг, дата здійсненої   операції та позначка щодо одержання 
відповідних послуг за неї. Основним джерелом інформації є  видаткова 
накладна  або відповідний акт вже наданих послуг, а також  виписка з 
банківської установи. 
Наступним  етапом вже після розробки даних реєстрів, стає створення 
відомості, яка має застосовуватися як для внутрішніх потреб, так і для 
зовнішніх, а також для запису відповідної  інформації до так званогожурналу-
ордеру під № 6 (додаток  Д). 
Крім того, система обліку дебіторської заборгованості та і обліку в 
цілому є досить застарілою. Для коректного ведення бухгалтерського обліку 
головним бухгалтером витрачається багато часу та зусиль на відображення всіх 
господарських операцій. Тому з метою систематизації інформації та 
полегшення збирання даних на регістрах обліку пропонується використовувати 
у веденні оновлені системи авторизованого обліку, а саме програмне 
забезпечення 1С версії 8.3 «BAS». Дана програма дозволить систематизувати та 
прискорити ведення бухгалтерського обліку на КП 
«НовомиргородськийНовобуд» та автоматизувати відображення даних у 
регістрах, журналах-ордерах та Головній книзі, так як інформація в даних 
документах буде заповнюватись автоматично, а не вручну бухгалтером. За 
 
 
106 
 
таких умов, виявлення допущених раніше помилок стане набагато простішим 
та швидшим. 
«1С: BAS» являє собою систему прикладних рішень, побудованих за 
єдиними принципами та на єдиній технологічній платформі. Програмний 
продукт «1С: BAS» включає: 
 Технологічну платформа – це набір універсальних механізмів, які 
використовуються для автоматизації економічної діяльності і не залежать від 
конкретного законодавства і методології обліку. Платформа забезпечує роботу 
конфігурації і дозволяє вносити до неї зміни або створювати власну 
конфігурацію.  
 Конфігурацію - прикладне рішення. Кожна конфігурація 
орієнтована на автоматизацію певної сфери економічної діяльності і відповідає 
чинному законодавству. Правила ведення обліку налаштовані саме в 
конфігурації відповідно до затвердженої на підприємстві обліковій політики. 
Робота користувача в системі «1С: BAS» полягає у введенні та обробці 
інформації з використанням алгоритмів, створених на етапі конфігурування. 
Вибір потрібного режиму та виконання різних дій виконується за 
допомогою команд з пунктів головного меню, кнопок панелей інструментів або 
за допомогою панелі функцій. 
На початку роботи необхідно ввести значення констант та заповнити 
довідники. Довідники також можна заповнювати в процесі ведення обліку. 
Облік господарських операцій виконується за допомогою документів, а 
перегляд операцій – у журналах документів або списках. Зберігання інформації, 
яка формується документами, виконується у регістрах. 
Обробка інформації (одержання підсумкової, зведеної або детальної 
інформації, обмін даними з іншими системами, одержання допоміжної 
інформації та інші дії) виконується за допомогою звітів та обробок. 
Для виконання різних допоміжних дій використовуються сервісні 
режими (меню «Сервіс» головного меню програми): тимчасове блокування, 
 
 
107 
 
налаштування параметрів програми, налаштування користувачів, переключення 
інтерфейсів, обмін даними з іншими програмними продуктами та ін. 
Система «1С: BAS» надає можливість створення текстових, табличних 
та HTML–документів, а також графічних і географічних схем за допомогою 
вбудованих спеціалізованих редакторів. 
Створення та впровадження списку користувачів та встановлення їм 
прав доступу, настройка та обробка журналу реєстрації, вивантаження та 
завантаження інформаційної бази виконується адміністратором в режимі 
роботи «Конфігуратор». 
Вдосконалений та чітко виведений облік відповідно до  потреб КП 
«Новомиргородський Новобуд» дає більш якісну та чітку інформацію щодо 
відповідного стану заборгованості дебіторської. 
Таким чином, із здійсненого дослідження можна зробити підсумок, що 
на аналізованому підприємстві потрібно покращити одержання облікової 
інформації директором, а саме її своєчасність та якість. Вдосконалені 
запропоновані форми відповідних первинних документів та автоматизація 
відображення інформації в облікових регістрах дадуть змогу користувачам 
відповідної інформації здійснювати аналіз відповідного стану заборгованості  
дебіторської та забезпечать всі наявні  потреби управлінської ланки. 
 
3.2. Удосконалення контролю дебіторської заборгованості 
 
На даний час контролем стану дебіторської заборгованості КП 
«Новомиргородський Новобуд» займаються Головний бухгалтер, в частині 
правильності відображення даних в обліку та інвентаризації дебіторської 
заборгованості, та директор підприємства, в частині вчасності погашення 
заборгованості контрагентами та дотримання договірних умов. Подібна 
ситуація є досить розповсюдженою, проте враховуючи велику частку 
дебіторської заборгованості в активах підприємства та з метою збільшення 
 
 
108 
 
достовірності ведення обліку заборгованості дебіторської на аналізованому 
підприємстві, потрібно забезпечити проведення на постійній основі саме 
контролю внутрішнього.  
Для цього на КП «Новомиргородський Новобуд» необхідно створити 
постійно працюючу службу контролювнутрішнього, що  має складатись із 
фахівців із ведення бухгалтерського обліку, його контролю та аналізу, які 
працюють на КП «Новомиргородський Новобуд». Як додатковий елемент 
контролю варто періодично проводити аудит (зовнішній контроль) як 
дебіторської заборгованості, так і діяльності комунального підприємства в 
цілому. 
Власне така потреба, обумовлено саме тим, що контрольвнутрішній, має 
на меті надати допомогу у відповідному  налагодженні загального механізму 
ведення обліку із його повною систематизацією на регістрах обліку та більш 
дієвого облікууправлінського на основі даних бухгалтерського обліку. 
Необхідно відмітити, що саме ті працівники, що здійснюють контроль 
внутрішній на відмінну від аудиторівзовнішніх, на постійній  основі 
перебувають на самому підприємстві та, відповідно, здатні проводити більш 
поглиблений аналіз всіх показників КП «Новомиргородський Новобуд», а 
також надавати більш результативні консультації із важливих фінансових та 
податкових питань. 
Передусім, як у контролівнутрішньому, так і у аудитізовнішньому 
потрібно безпосередньо створити відповідну робочу документацію (програму 
аудиту-контролю та план), що міситиме у своїх положеннях основні аспекти 
для проведення перевірки заборгованостідебіторської, а саме відповідний 
перелік методів, етапів та інформаційних джерел. 
Під час здійснення контролювнутрішнього бухгалтерського обліку 
заборгованостідебіторської на аналізованому підприємстві контролер має 
зважати на певні докази (рис.3.1[77]). 
 
 
109 
 
При цьому нами вже було з’ясовано, що облікова політика не містить 
інформації стосовно контролю дебіторської заборгованості. Тому пропонується 
затвердити наступні елементи облікової політики у внутрішньому Наказі 
підприємства (табл. 3.2). 
 
 
 Наказ про політику обліку,а саме пункти та розділ, які описують  облік  
 заборгованостідебіторської 
 
Первинні документи  (рахунки-фактури, ТТН, виписки банку, 
 податкові накладні,касові документи, видаткові накладні, договора, 
акти звірок тощо) 
 
 Док
ази Інвентарні відомості та дані Головної книги; 
 
 
Облікові регістри синтетичного обліку (журнали,відомості,  книги) 
 
 
Фінансова звітність за попередній звітній період тощо. 
 
Рис. 3.1. Докази, які має враховувати контролер 
Таблиця 3.2 
Елементи облікової політики підприємства щодо обліку дебіторської 
заборгованості 
Елементобліковоїполітики Характеристика елементуобліковоїполітики 
1 2 
1. Видидіяльностіпідприємства Необхідно чітко визначити види діяльності, якими 
займається підприємство, від цього залежить вибір 
заборгованості на яку нараховується резерв. Окремо 
зазначити перелік видів діяльності, що входять до 
операційної, фінансової та інвестиційної. 
2. Форма ведення обліку Зазначення форми ведення бухгалтерського обліку, що 
безпосередньо впливає на сукупність та послідовність 
використання облікових регістрів. Форма ведення обліку 
може бути ручна (журнальна, журнально-ордерна та ін.) і 
комп’ютеризована. 
3. Визнання та оцінка Визнання дебіторської заборгованості як активу 
 
 
110 
 
Елементобліковоїполітики Характеристика елементуобліковоїполітики 
дебіторської заборгованості здійснюється якщо: існує ймовірність отримання 
підприємством майбутніх економічних вигод; сума 
дебіторської заборгованості може бути достовірно 
визначена. У випадку із заборгованістю покупців та 
замовників додаються ще дві умови: покупцеві передані 
ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на актив; 
підприємство продавець не здійснює надалі управління та 
контроль за реалізованим активом. Передбачити в наказі 
додатково умови застосування оцінки заборгованості за 
справедливою вартістю, що відповідає вимогам концепції 
управління вартістю підприємства. 
Продовж. табл. 3.2 
1 2 
4. Класифікація та Необхідно передбачити та закріпити в Наказі перелік 
аналітика дебіторської класифікаційних ознак та види на які поділяється дебіторська 
заборгованості заборгованість для тих чи інших управлінських потреб та 
вказати відповідно до обраної класифікації розрізи аналітики для 
обліку заборгованості. 
5. Визнання Зазначаються критерії визнання дебіторської заборгованості 
заборгованості сумнівною і джерела отримання інформації, а саме: 
сумнівною прострочення боржником терміну погашення (підтвердженням є 
договори або рахунки); порушення справи про визнання 
боржника банкрутом (підтвердження – відповідні постанови 
суду). 
6. Період та метод Визначити термін проведення інвентаризації дебіторської 
нарахування резерву заборгованості для створення резерву сумнівних боргів: на 
сумнівних боргів початку чи в кінці року. Зазначається вид методу нарахування 
  резерву, а також терміни та підстави його нарахування: 
– на підставі платоспроможності окремих дебіторів (зазначити 
перелік документів за якими визначається така 
платоспроможність); 
– на підставі класифікації дебіторської заборгованості за 
термінами її виникнення (зазначити на які групи за строком вона 
розподіляється). 
7. Визнання Визначаються критерії віднесення дебіторської заборгованості 
заборгованості до безнадійної відповідно до бухгалтерського та податкового 
безнадійною законодавства. 
8. Порядок списання Зазначити порядок за яким списується безнадійна 
безнадійної заборгованість, зокрема закріпити в Наказі, що заборгованість 
заборгованості списується з балансу відповідно до розпорядження керівника на 
підставі проведеної інвентаризації та письмового обґрунтування 
доцільності списання. 
 
Крім того, в цьому випадку внесення змін до облікової політики бувде 
правомірним, атже вони забезпечать більш достовірне відображення подій 
(господарських операцій) у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності[78]. 
 
 
111 
 
Метою проведення контролю заборгованості дебіторської має стати 
перевірка: 
– появи заборгованості дебіторської та терміни її безпосереднього 
погашення; 
– вірність ведення обліку розрахунків, а також заходи, які були 
запровадженні на підприємстві з ціллю повернення заборгованості 
дебіторської. 
Контроль Внутрішній заборгованостідебіторської слід поділити на 
наступні послідовні етапи здійснення  перевірки: 
– етап підготовчий, який в  себевключає проведення відповідного 
інструктажу стосовно проведення перевірки  самого об’єкту обліку та вірне  
оформленням всієї документації враховуючи: 
1) встановлення об’єкту перевірки. Директор підприємства за рахунок 
прийнятого рішення має видати  наказ на здійснення внутрішнього контрою; 
2) визначення «технічного завдання». Всі учасники  створеної комісії 
для проведення перевірки знайомляться із відповідним об’єктом перевірки та 
визначеними питаннями керівником відносно об’єкту; 
3) затвердження попередньої програми та плану  проведення 
перевірки. На основі технічного завдання безпосередньо розробляється, а сам 
керівник підприємства, а також  служби контролю внутрішнього погоджують 
програму та план перевірки, відповідно до якої  перевіряючі здійснюють 
внутрішній контроль на КП «Новомиргородський Новобуд». 
– здійснення перевірки. На даному етапі проводяться  самі 
найважливіші процедури, які на пряму  пов’язані із самою  перевіркою: 
1) ознайомлення із загальними результатами перевірки, яка була 
проведена попередньо. Проводиться аналіз висновкупопереднього, а саме 
визначенні помилки у роботі служби. Власне, висновок перевіркипопередньої 
може збільшувати або зменшувати  кількість роботи робітників, які 
безпосередньо задіяні у самій перевірці.  Таким чином – під час проведення  
 
 
112 
 
аналізу попереднього висновку відповідні служби контролювнутрішнього, 
мають можливість здійснити оцінювання наявної ситуації у відділі бухгалтерії,  
що  планується  перевіряти, в результаті чого з’являються певні додаткові 
завдання під час проведення поточної перевірки, а саме провести перевірку 
загального стану усунення попередньо встановлених помилок, які були 
виявлені під час проведення  попередньої перевірки, або були прийняті 
безпосередньо до уваги персоналу управління пропозиції відповідної служби 
контролювнутрішнього стосовно недопущення та виправлення встановлених 
відхилень. 
Вже після здійснення аналізу висновкупопереднього, одним із членів 
служби внутрішнього контролю буде проведена відповідна перевірка у 
відповідності  до вже затвердженого директором плану та попередньої 
програми контролювнутрішнього. 
У тому разі, якщо у бухгалтерському підрозділі, який підпадає до 
перевірки, внутрішній контроль раніше не проводився, то його необхідно 
провести у відповідності до попередньої програми аудитувнутрішнього та 
спеціально розробленого плану.  
Враховуючи відповідну специфіку робити підрозділу, що підлягає 
перевірці, група створена із членів служби контролювнутрішнього може обрати 
документальні чи фактичні методи проведення контролювнутрішнього. 
Враховуючи те, що однією із основних функцій контролю являється  
контроль за здійсненням господарської діяльності аналізованого підприємства, 
доцільно використовувати  методи та прийоми контролю при здійсненні 
контролюючими органами власних обов’язків. 
Однак, не всі з  прийоми контролю потрібно використовувати під час 
проведення перевірки, а тільки такі: 
– фактичні методи для контролю, іншими словами такі методи, які  
створюють безпосередній  та непереривний зв’язок із самим об’єктом обліку: 
 
 
113 
 
1) огляд – проведення дослідження деяких об’єктів обліку, які 
здійснюють деякі функції та, якщо це необхідно, запис  потрібної  інформації 
про загальні особливості об’єктів розгляду; 
2) обстеження – дослідження об’єкту для перевірки ; 
3) проведення перевірки фактів по кінцевій операції – 
використовується для заощадження відповідного часу,  у випадку коли є 
можливість провести певну перевірку на вибір бухгалтерських регістрів, які 
безпосередньо пов’язані із самим обліковим об’єктом; 
Перевірка документальна в собі несе здійснення контролю внутрішнього 
господарської діяльності бухгалтерського відділу з ціллю проведення перевірки 
відповідної документації, а також  її повноти відображення на самому 
підприємстві. 
Цей вид перевірок займає один із основних напрямів в роботі самого 
підприємства, тому що  в процесі здійснення такої перевірки податковими 
державними органи значну увагу приділяють саме документаціїпервинній, а 
саме чи вона відповідає визначеним  нормам, оскільки саме із неї бухгалтер 
підприємства  бере необхідну  інформацію  для проведення обліку. 
Відповідна перевірка документів, які містять сам зміст господарської 
діяльності підприємства, може в себе  включати аспекти, які мають власне  
місце  у видах цієї перевірки, а саме: 
– формальна (за відповідною формою) – вірність складання 
документів (присутність  всіх необхідних реквізитів); 
– арифметична – відповідність усіх грошових сум відповідно до 
первинної звітності; 
– нормативно-правова – відповідність операцій, які відображені 
діючому законодавству[79]. 
З метою  перевірки достовірності та реальності господарських операцій 
потрібно використовувати  наступні види перевірок: 
 
 
114 
 
– перевірка документівзустрічна – перевірка правильності та 
реальності відображених у документах господарських операцій; 
– взаємна документальна перевірка – порівняння різноманітних за 
видом облікових даних та документів, в котрих можуть відображатися 
господарські операції, які підлягають  перевірці; 
– порівнянняконтрольне – перевірка певної інформації стосовно 
загальної кількості цінностей, а також  їхнього  руху; 
– перевірка хронологічна – перевірка таких документів, які мають 
операції однотипного характеру. Застосовується при присутності даних про 
відповідні факти крадіжок товаро-матеріальних цінностей, незважаючи на те, 
що  дані інвентаризації на попередньому етапі не виявили ніякої  нестачі.  
Необхідно сказати, що останній представлений метод потребує 
найбільшу загальну кількість трудових ресурсів, а тому досить часто його 
застосовують коли існують дійсно  достовірні відомості, щодо зловживання на 
підприємстві. 
Необхідно також звернути увагу на те, що в загальному розподіл 
перевірок на фактичні та документальні проходить тільки  на теоретичному 
плані, а практично дані два види взаємопов’язані один з другим.   
– етап результативний потребує: 
1) проведення систематизування, узагальнення та документування 
наявних результатів перевірки; 
2) розроблення відповідних пропозицій для керівного складу 
підприємства стосовно управління об’єктом, який підлягав перевірці. 
Певні дослідники вважають, що всі результати здійсненої перевірки 
необхідно документувати вже саме після здійснення всіх процедур. Однак є й 
протилежна думка, якає більш правильною. Вона полягає в тому,  що всі дані 
потрібно записувати під час виконання усіх потрібних  процедур встановлених 
в самій програмі перевірки.  
 
 
115 
 
Необхідно також відмітити, що після завершення кожного із  етапів 
внутрішнього контролю, одержані дані потрібно записувати в спеціальні робочі 
документи, оскільки на основі даних  записів відповідним чином складається 
висновок в загальному, який являється загальним  результатом праці осіб, які 
здійснювали перевірку.  
Власне, перевірка кожного із етапів, визначеного у програмі 
внутрішнього контролю, має відповідним чином бути забезпечена саме 
документуванням його безпосередніх результатів, що зумовлено 
такимифакторами: 
– наявність робочих документів свідчить саме про те, що контроль 
внутрішній здійснювався не  формально, а справді  фактично; 
– існування робочих документів дає змогу керівникові відповідної 
служби внутрішнього контролю та уповноваженим власником органам 
провести більш якісну оцінку здійсненої роботи та  зробити відповідні 
висновки; 
– присутність робочої документації дає змогу послідовно і лаконічно 
скласти  висновок у результаті проведеної  перевірки. 
В загальному сам процес здійснення внутрішнього контролю 
дебіторської заборгованості має певну послідовність. Пропонуємо відповідні 
етапи здійснення  внутрішнього контролю, представлені  на рисунку 3.3. 
 
Етапи  
 
 Збір загальної інформації стосовно реалізації послуг, а також дебіторської 
заборгованості 
 
 
Складання аудиторської програми дебіторської заборгованості 
 
 Проведення  контрольних процедур, стосовно  перевірки дебіторської 
заборгованості 
 
 
Документування одержаних  результатів 
 
 
116 
 
 
Рис. 3.3. Етапи здійснення  внутрішнього контролю 
Перевіряючому першочергово потрібно ознайомитися із роботою 
підприємства та загальним станом заборгованостідебіторської. Далі 
перевіряючий складає програму для проведення перевірки дебіторської 
заборгованості. 
У межах проведення контролю внутрішнього проводиться звірка 
проведених розрахунків. 
За власною сутністю звірка взаємних розрахунків із відповідними 
контрагентами являється інвентаризацією заборгованостідебіторської із 
контрагентами. Головним документом, який підтверджує відповідну звірку по 
розрахункам є акт звірки взаємних розрахунків.  
У межах проведення контролю внутрішнього проводиться звірка 
проведених розрахунків. 
За власною сутністю звірка взаємних розрахунків із відповідними  
контрагентами являється інвентаризацією заборгованостідебіторської із 
контрагентами. Головним документом, який підтверджує відповідну звірку по 
розрахункам є акт звірки взаємних розрахунків .  
Діючим законодавством не встановлено чіткої форми акту звірки, саме 
тому його можна складати у формідовільній, проте із обов’язковим 
заповненням усіх потрібних реквізитів. 
Для аналізованого підприємства  було запропоновано авторську 
розроблену форму акту звірки (додаток Е). В цьому документі вказуються такі 
обов’язкові реквізити, як: дата здійснення звірки, назва самого підприємств та 
прізвище, ім’я, по-батькові  посадових осіб, які приймали участь у складанні 
певного акту звірки; вказується назва здійснених  робіт або послуг, суми, що 
були одержані чи на противагу оплачені за вже проведені роботи або надані 
послуги обох організацій. У кінці акту звірки обов’язково зазначається кінцеве 
сальдо та ставляться  підписи представників  обох сторін. 
 
 
117 
 
На етапі кінцевому потрібно дати відповідну оцінку достатності вже 
зібраної інформації з метою, щоб зробити повний загальний висновок стосовно 
стану дебіторської заборгованості. У тому випадку, коли під час здійснення  
внутрішнього контролю було одержано достатню кількість даних, не було 
зовсім ніяких перешкод в одержанні  інформації , то слід зробити висновок за 
статтею «Дебіторська заборгованість» в письмовому вигляді. 
За результатами аналізу показників дебіторської заборгованості у розділі 
2, можна зробити висновок, що підприємство на даний час знаходиться на межі 
банкрутства. Відповідно, пропонуємо ввести додатковий контроль діяльності 
підприємства, а саме аналіз показників за моделямиАльтмана та Терещенка 
(підрозділ 1.3). 
Показники за даними моделями розраховуються наступним чином (табл. 
3.3) 
Таблиця 3.3 
Моделі діагностики ймовірності настання кризового стану та 
банкрутства 
Модель Формула для розрахунку Діапазон значень 
інтегрального показника 
Модель Е. �� = ��. ������ ���� + ��. ���������� + ��. ���������� Z> 2, 9 – зона фінансової 
Альтмана (для + ��. ���������� + ��. ���������� стійкості («зелена» зона)  
приватних x1 = Оборотний капітал/Активи  1, 23 <Z<2, 9 – зона 
підприємств, які x2 = Чистий прибуток/Активи  невизначеності («сіра» зона)  
не розміщують x3 = Операційний прибуток/Активи  ��< 1, 23 – зона фінансового 
акції на x4 = Власний капітал/Зобов ′язання  ризику («червона» зона) 
фондовому ринку) x5 = Дохід від продажу/Активи 
�� = ��. �� ���� + ��. �������� + �������� + ������ Z> 2 – ризики настання 
+ ��. ������ + ��. ������ кризового стану мінімальні 
x1 =Грошовий потік/Зобовязання або відсутні  
x2 =Валюта балансу/Зобовязання 1<Z< 2 – середній рівень 
Модель О. x3 =Чистий прибуток/Валюта балансу ризику настання кризового 
Терещенка x4 =Чистий прибуток/Дохід від стану  
продажу 0 <Z< 1 – висока ймовірність 
x5 =Запаси/Дохід від продажу настання банкрутства 
x6 =Дохід від продажу/Власний 
капітал 
Проведемо розрахунки відповідних показників за наведеними 
формулами та відобразимо результат у таблиці 3.4. 
 
 
118 
 
Таблиця 3.4. 
Розрахунок ймовірності настання кризового стану та банкрутства за 
моделями Альтмана та Терещенка  
Показники 2019 2020 2021 
1 2 3 4 
Модель Е. Альтмана  3,0604 3,4027 -3,0062 
x1 = Оборотний капітал/Активи  0,0454 0,0556 0,0536 
x2 = Чистий прибуток/Активи  0,0020 0,0015 -1,6087 
x3 = Операційний прибуток/Активи  0,0025 0,0019 -1,6658 
x4 = Власний капітал/Зобов ′язання  6,1041 6,8700 7,7601 
x5 = Дохід від продажу/Активи 0,4557 0,4712 0,2347 
 
Продовж. табл. 3.4. 
1 2 3 4 
Модель О. Терещенка 0,8739 0,8395 -49,8279 
x1 =Грошовий потік/Зобовязання 0,1323 0,0698 0,0398 
x2 =Валюта балансу/Зобовязання 7,1041 7,8700 4,3587 
x3 =Чистий прибуток/Валюта балансу 0,0020 0,0015 -1,6087 
x4 =Чистий прибуток/Дохід від продажу 0,0044 0,0033 -6,8533 
x5 =Запаси/Дохід від продажу 0,0401 0,0650 0,3450 
x6 =Дохід від продажу/Власний капітал 0,5303 0,5398 0,1318 
Згідно таблиці 3.4 ми змогли переконатись, що найкращою моделью 
оцінки ймовірності настання кризового стану та банкрутства для КП 
«Новомиргородський Новобуд»  є модель О. Терещенка, адже з підрозділу 2.1 
по показникам платеспроможності ми вже з’ясували, що підприємство не було 
здатне розрахуватись за своїми зобов’язаннями протягом 2019-2020 років, коли 
ж розраховані показники в цей ж період свідчать про інше.  
Модель О. Терещенка ж дозволяє оцінити ймовірність настання 
банкруцтва з врахування специфіки діяльності  КП «Новомиргородський 
Новобуд» та охоплює незначну кількость показників, що дозволить витратити 
меньше часу для оцінки і так досить обмеженому штату бухгалтерів. При 
постійному аналізі бухгалтер чи інша вповноважено особа зможе обґрунтовати 
показники розрахунку та їх нормативні значеня. 
 
 
119 
 
Отже, проводячи узагальнення результаті дослідження можна зробити  
висновок, що запровадження служби внутрішнього контролю та його 
проведення на КП «Новомиргородський Новобуд» сприятиме покращенню 
фінансового стану всього підприємства. 
 
 
120 
 
ВИСНОВКИ 
 
Було встановлено, що в наш час однією із найбільш  необхідних умов 
для вдалої роботи  підприємства являється забезпечення досить чіткого 
виконання договірних зобов’язань, і зокрема вчасності оплати.  В період 
економічної кризи в нашій державі, спостерігається певний занепад системи 
контролю за відповідними платежами, другими словами має місце «криза 
неплатежів». Виходячи із цього можна зробити висновок, що дослідження 
питань стосовно контролю та обліку дебіторської заборгованості займають 
досить вагоме місце безпосередньо на самому підприємстві, тому що 
нехтування цим питанням може призвести до зниження фінансової стійкості 
підприємства. Зважаючи на це, питання проведення організації аналізу, обліку 
та контролю заборгованості дебіторської, а також  розробка рекомендацій  
стосовно поліпшення стану дебіторської заборгованості  в наш час являється  
досить  актуальним. 
Дослідження теоретичних аспектів внутрішнього контролю та обліку 
дебіторської заборгованості, аналіз нормативної та законодавчої бази, дає 
відповідну можливість стверджувати, що поява  дебіторської заборгованості є 
нормальною ознакою діяльності підприємства, однак  не у випадках коли її 
загальний стан не контролюється зовсім і частка заборгованості в оборотних 
активах зростає  неконтрольовано (тому що нагромадження великих обсягів 
заборгованості дебіторської створює досить низьку платоспроможність 
підприємства). Було також встановлено, що класифікація дебіторської 
заборгованості займає вагоме місце в правильній організації загальної системи 
обліку та проведенні більш якісного аналізу. 
Було проведено дослідження основних показників, які характеризують 
економічний стан діяльності КП «Новомиргородський Новобуд», що 
займається виробництвом паливних брекетів. Отримані результати засвідчили, 
 
 
121 
 
що фінансовий стан аналізованого підприємства за аналізований період  
погіршився, а рентабельність діяльності засвідчує зниження ефективності всієї 
господарської діяльності. 
Було визначено, що  головні вимоги до правильності ведення 
податкового та бухгалтерського обліку регулюються Законом України «Про 
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Податковим кодексом 
України та П(С)БО. 
Здійснений  аналіз ведення первинного, синтетичного і аналітичного 
обліку дебіторської заборгованості  на КП «Новомиргородський Новобуд»,  
був зроблений висновок, що він відповідає усім існуючи вимогам чинного 
законодавства. 
Для  розв’язання виявлених помилок та підвищення загальної 
організації ведення обліку та контролю, були запропоновані такі рекомендації: 
 Запровадити відповідну систему управління дебіторською 
заборгованістю, які містить в своєму складі розроблену кредитну політику та 
відповідні способи контролю загальних термінів повернення та виникнення 
боргів. Використання цієї рекомендації на КП «Новомиргородський Новобуд» 
дасть можливість підвищити загальну ефективність аналізу, бору та 
систематизації одержаної  інформації про загальний стан розрахунків із всіма 
дебіторами, що власною чергою певною мірою знизить відповідні ризики 
утворення безнадійної  та сумнівної заборгованостей. 
 Запропоновано вдосконалити первинні документи, що дозволить  
одержувати інформації про відповідну заборгованість саме  у тому вигляді та 
об’ємі, що потрібний подальшому користувачеві. Це  дасть можливість у 
повному об’ємі провести аналіз та за рахунок  одержаних даних прийняти дієві 
фінансові рішення. 
– Запропоновано вдосконалити контроль взаємодії з контрагентами 
на етапі перед заключенням договору, а саме: перевіритиосновні дані, дата та 
місце реєстрації своїх постачальників, наявність податкового боргу, фінансові 
 
 
122 
 
та інфраструктурні можливості для виконання зобов’язань, види економічної 
діяльності, тощо. 
– Запропоновано програма для автоматизації обліку для покращення 
обліку та контролю дебіторської заборгованості. 
– Запропоновано ввести додатковий контроль при скаладанні 
податкових накладних та подати таблицю даних платників податку для 
уникнення блокування податкових накладних та погіршення стосунків з 
контрагентами. 
– Запропоновано модель розрахунку ймовірності банкруцтва з метою 
постійного моніторингу стану підприємства та його можливості подальшої 
діяльності. 
В сучасних умовах досить актуальним являється проведення контролю 
внутрішнього. З ціллю підвищення якості фінансової звітності та обліку 
дебіторської заборгованості наКП «Новомиргородський Новобуд» потрібно 
забезпечити постійне проведення саме внутрішнього контролю, для чого 
доцільним є створення особливої служби саме  внутрішнього контролю. Ціллю  
контролю внутрішнього являється можливість надання відповідної  допомоги 
співробітникам підприємства ефективно здійснювати власні функції, завчасно 
виявляти помилки, які допущені, сприяти найбільш дієвому використанню та 
формуванню існуючих ресурсів підприємства. 
Було запропоновано відповідний порядок здійснення внутрішнього 
контролю дебіторської заборгованості, в котрому було визначено: мету; 
технічні завдання; заходи перевірки; основні об’єкти перевірки. У межах  його 
проведення  є можливість  проводити звірки із дебіторами. Чинне  
законодавство не передбачає однієї єдиної форми  здійснення звірки із 
покупцями, саме тому кожне підприємство може складати його в форм в 
довільній формі із відповідним  зазначенням всіх обов’язкових необхідних  
реквізитів. Для КП «Новомиргородський Новобуд» було  запропоновано  і 
розроблено нову форму акту звірки.  
 
 
123 
 
Проведення внутрішнього контролю на аналізованому підприємстві 
матиме позитивний  вплив на загальний стан бухгалтерського обліку 
дебіторської заборгованості та в загальному збільшить фінансову стійкість КП 
«Новомиргородський Новобуд». 
Практичне запровадження пропонованих заходів, має покращить 
загальну організацію проведення обліку дебіторської заборгованості та 
безперечно сприятиме ефективній роботі  підприємства. 
 
 
 
  
 
 
124 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Мочерний, С. В., Ларіна, Я. С., Устинко, О. А. Економічний 
енциклопедичний словник: Львів: Світ. 2005.358с. – ISBN 966-603-426-3. 
2. Про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 
10 «Дебіторська заборгованість»: затв. наказом Міністерства фінансів України 
від 08.10.1999р. №237. URL: 
http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=293720& cat_id=23533 
(дата звернення: 04.11.2022). 
3. Про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 
13 «Фінансові інструменти» : затв. наказом Міністерства фінансів України від   
від   30.10.2001 року №559. – URL: 
http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=293860&cat_id=29333 
(дата звернення: 05.11.2022). 
4. Білик М.Д. Управління дебіторською заборгованістю підприємств. 
Фінанси підприємств. 2003. № 12. 
5. Петрик О. А., Фенченко М. Т. Аудит у зарубіжних країнах: навч.-
метод. посібник для самост. вивч. дисц. К. : КНЕУ, 2002.168 с.  
6. Голов, С. Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за 
міжнародними стандартами: практ. посіб. К. : Лібра. 2004. 880 с. 
7. Сопко, В. В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: 
навч. посіб. К. : КНЕУ. 2006. 526с. 
8. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон 
України. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1999. URL: 
http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=796-14 (дата звернення: 
04.11.2022). 
9. Левицька, С. О. Науково-практичні основи аудиту і контролю: 
вітчизняна та міжнародна практика формування, перспективи розвитку : 
 
 
125 
 
Національна бібліотека України імені Вернадського. URL: 
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vnuvgp/ekon/2009_3_/ v47ek056.pdf  
10. Момот, Т. Управління дебіторською заборгованістю  підприємства. 
Бізненсінформ. 2003. №11-12. С. 97-99. 
11. Крайник,  О.  П. , Клепікова З.В. Фінансовий   менеджмент   : навч.   
Посіб. К. :Львів: ІНТЕЛЕКТ, Дакор. 2001. 260 с. 
12. Бєлозерцев, В. Щодо товарного кредиту та дебіторської 
заборгованості на підприємстві. Економіст. 2009. №11. С. 23- 28. 
13. Кірейцев,  Г.  Г.  Фінансовий   менеджмент: навч.   посіб. К. : ЦУЛ. 
2002. 469 c. 
14. Стоун, Д., Хітчінг К.  Бухгалтерський облік та фінансовий аналіз. 
М.: Сирин, 1998.302 с. 
15. Боді, З., Мертон  Р. Фінанси: навч. посіб. М.: Вільямс.2000. 592 с. 
16. Дубровська, Є. В. Дослідження сутності поняття «Дебіторська 
заборгованість». Вісник Сумського державного університету. Суми: СумДУ. 
2009. №2. С. 202-205. 
17. Вознюк, Г. Л., Загородній А. Г., Смовженко, Т. С. Фінансовий 
словник : словник. К. : Знання, 2007. 1072 с.  
18. Береза,  С. Л. Облік і контроль грошових активів та 
дебіторської заборгованості: теорія і практика : автореф. дис канд. економ. наук 
: спец.   08.06.04 – Бухгалтерський   облік,    аналіз та    аудит. Житомирський  
інженерно технологічний  ін-т. Житомир. 2002. 308 с. 
19. Матицина Н.О. Основні засади регулювання розрахункових 
відносин через управління дебіторською заборгованістю. Бухгалтерський облік 
і аудит. 2006. № 12. С. 38–42. 
20. Сурніна, К. С. Удосконалення обліку дебіторської і кредиторської 
заборгованості промислових підприємств: автореф. дис. канд.економ. наук : 
Луганськ. 2002. 19 с. 
 
 
126 
 
21. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку (МСБО) 39 
«Фінансові інструменти: визнання та оцінка». URL: 
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/929_015 (дата звернення: 25.11.2022). 
22. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку (МСБО) 32 
«Фінансові інструменти: подання». URL: 
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/929_015 (дата звернення: 01.12.2022). 
23. Бернар,  И.  Тлумачний  економічний  і  фінансовий  словник. М. : 
Міжнародні відносини. 2008. 768 с.  
24. Гавриленко В. О., Кулачок А. М. Напрями удосконалення обліку 
розрахунків з покупцями і замовниками у сучасних умовах господарювання 
Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. 
Серія: Економічні науки. Вип. 30. Ч. І. Черкаси, 2012. С. 248–251 
25. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський облік в Україні. Міфологія: 
монографія. Житомир. ЖДТУ. 2003. 524 с. 
26. Верхоглядова, Н. І., Шило В.   П.,  Ільїна С. Б. Бухгалтерський 
фінансовий облік: теорія та практика:  навч.-практ.  Посібн. К. : Центр 
навчальної літератури . 2010. 536 с. 
27. Кужельний,    М.    В., Лінник М. В.    Теорія    бухгалтерського    
обліку. К. : КНЕУ. 2006. 334 с.  
28. Загородній, А. Г., Партин Г. О., Пилипенко Л.М. Бухгалтерський 
облік: основи теорії та  практики: підручник. К. : Знання. 2009. 422 с. 
29. Савченко, В. Я. Аудит: навч. посіб. К. : КНЕУ, 2005. 322 с. 
30. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського 
обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і 
організацій : затв. наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 
р. № 291. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99 (дата звернення: 
24.11.2022). 
31. Національне положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 
«Загальні вимоги до фінансової звітності»: затв. наказом Міністерства фінансів 
 
 
127 
 
України від 7 лютого 2013 р. № 73. URL: 
http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13 (дата звернення: 15.11.2022). 
32. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення 
помилок і зміни у фінансових звітах»: затв. наказом Міністерства фінансів 
України від 28 травня 1999 р. № 137. URL: http://zakon5.rada. 
gov.ua/laws/show/z0392-99 (датазвернення: 15.11.2022). 
33. Пастернак Я.П. Облікова політика підприємств в частині організації 
бухгалтерського обліку витрат. Науковий вісник Херсонського державного 
університету. Серія: Економічні науки. Міністерство освіти і науки України. 
Херсонський державний університет. Факультет економіки і менеджменту. 
Херсон. 2016. Вип. 17. С. 146-150.]. 
34. Скоробогатова В.В. Методика бухгалтерського обліку дебіторської 
заборгованості як складової змішаних активів. Сталий розвиток економіки. 
2012.№ 7 [17]. С. 270-276. 
35. Герман Я.Ю. Облік дебіторської заборгованості: вітчизняний і 
зарубіжний досвід. Донецьк: ДонНУЕТ. 2013. С. 21-26. 
36. ПінчукТ.А. , ШрамТ.В.,  Організаційно-
методичніпроблемиоблікудебіторськоїзаборгованостівсистеміуправлінняпідпри
ємством:  Ефективнаекономіка. 2014. № 10. URL: 
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3453.  
37. Єдинак Т. Проблеми управління дебіторською заборгованістю 
підприємств в умовах фінансово-економічної кризи. Державатарегіони. Серія: 
Економікатапідприємництво. 2009. № 3. С. 54–57. 
38. Цегельник Н. Оцінка дебіторської заборгованості в системі 
розрахунків із покупцями підприємств. Агросвіт. 2013. №. 6. С. 51–55. 
39. Нашкерська Г. Особливості визнання та оцінки поточної 
дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги. 
Бухгалтерський облік і аудит. 2009. № 11. С. 31–37. 
 
 
128 
 
40. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 
«Консолідована фінансова звітність»: завт.  наказом Міністерства фінансів 
України від 27 червня 2013 р. №628 URL: zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1223-
13#Text (дата звернення: 25.11.2022). 
41. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання 
підприємств» : завт.  наказом Міністерства фінансів України від 7 липня 1999 р. 
№ 163. URL:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0499-99 (дата звернення: 
15.11.2022). 
42. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 18 (МСБО 18) 
«Дохід». URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/929_025/conv (дата 
звернення: 18.11.2022). 
43. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон 
України. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1999. URL: 
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/en/996-14 (дата звернення: 04.11.2022). 
44. Податковий кодекс України. Відомості Верховної Ради України. 
2011. № 13–14, № 15–16, № 17. Ст.112. URL: 
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (дата звернення: 17.11.2022).. 
45. Правилa перевезень вантажів автомобільним транспортом в 
Україні: затв. наказом Мінтрансу від 14.10.1997 р. № 363.  URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-98#Text 
46. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в 
Україні: затв. постановою НБУ 29.12.2017 р. № 148. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17#Text 
47. Щодо особливостей застосування первинних документів: лист 
Мінфіну від 16.02.2017 р. № 31-11410-06-5/4339. URL: 
http://document.vobu.ua/doc/12447 (дата звернення: 29.11.2022).  
48. Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню 
регістрів бухгалтерського обліку: затв. наказом Мінфіну від 29.12.2000 р. 356. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0356201-00#Text 
 
 
129 
 
49. Щодо оформлення господарської операції бухгалтерською 
довідкою: лист. Міністерство фінансів України Лист від 05.08.2014 №31-11410-
08/23-2303/2333. 
50. Демиденко С. Л. Аналіз господарської діяльності: навчальний 
посібник. М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. Черкаси: 
ЧДТУ. 2020. 200 с. 
51. Чібісов І.В. Методи оцінки і прогнозування банкрутства 
підприємств. Наукові праці Кіровоградського національного технічного 
університету. Економічні науки. 2012. вип. 22, ч.ІІ URL: 
http://kntu.kr.ua/doc/zb_22(2)_ekon/stat_20_1/64.pdf. 
52. Пастернак Я.П., Ткаченко А.А., Бондарнеко В.В. Застосування 
методів та моделей прогнозування при діагностиці банкрутства підприємства. 
Глобальні та національні проблеми економіки (електронне наукове видання). 
Міністерство освіти і науки України. Миколаївський національний університет 
імені В.О. Сухомлинського. Миколаїв. 2016. Вип. 11. С. 931-934. 
53. Жарковскя Є.П. Антикризове управління: навч. Посіб. М.: Омега-Л. 
2005. 357 с., 
54. Повстенюк Н.Г. Методи діагностики банкрутства підприємств у 
сучасних умовах. Економіка і регіон №1 (50) ПолтНТУ. 2015 
55. Москаленко л.а. Методи антикризового управління підприємством. 
Актуальні проблеми економіки та управління: збірник наукових праць молодих 
вчених. вип. 5. 2011. с. 114-118 
http://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/12289/1/2011_4_7_Moskalenko.pdf 
56. Проценко В.М. Система стратегічного контролінгу в аспекті 
забезпечення антикризового управління підприємством. Вісник економіки 
транспорту і промисловості. 2019. №65. С. 51-59. URL: 
http://btie.kart.edu.ua/article/view/159587 
57. Дубик В.Я., Врублевська Л.О. Шляхи вдосконалення системи 
запобігання та протидії банкрутству підприємства .  «Молодий вчений»  № 11 
 
 
130 
 
(63) листопад. 2018р. URL: https://financial.lnu.edu.ua/wp-
content/uploads/2015/10/259.pdf 
58. Гуцаленко Л. В., Коцупатрий М. М., Марчук У. О. 
Внутрішньогосподарський контроль.: навч. посіб. К.: «Центр учбової 
літератури». 2014. 496 с.  
59. Коцупатрий М., Гуцаленко У. Внутрішньогосподарський контроль: 
організаційні аспекти та класифікаційні ознаки. Економічний аналіз. 2010. 
Випуск 6. С. 433-436 
60. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній 
валюті: затв. постановою НБУ 21.01.04 № 22. Міністерстві юстиції України 
29.03.04 № 377/8976. URL:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04#Text  
(дата звернення: 29.07.2022). 
61. Дорош Н. І. Внутрішній контроль та аудит в управлінні ризиками 
на підприємстві. Вісник Львівської комерційної академії. Серія: Економічна. 
2014. Вип. 44. С. 148-152. 
62. Москалюк Г. О. Облік та контроль дебіторської заборгованості: 
існуючі проблеми та шляхи їх вирішення. Вісник Національного університету 
«Львівська політехніка» «Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи 
становлення і проблеми розвитку». № 721. Львів: Вид-во Львівської 
політехніки. 2012. С. 173-179. 
63. Некрасенко Л.А. Шляхи оптимізації дебіторської заборгованості 
підприємств. Економічний простір. 2008.№ 12/2. С.27-34. 
64. Чиж В. І. Гавриленко В. О. Використання обліково-аналітичної 
інформації у різних типах антикризового управління Вісник 
Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 
Сєверодонецьк. 2017 Вип. 6 (236), С. 69-74. 
65. Кравченко О.В., Ткаченко А.А. Електронний документообіг у 
системі управління підприємством. Науковий вісник Міжнародного 
 
 
131 
 
гуманітарного університету. Серія: Економіка і менеджмент. 2018. Вип. 31. С. 
116-121. 
66. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку 
коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № : затв. постановою 
Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1165-2019-%D0%BF (дата звернення: 
25.11.2022). 
67. Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації 
податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових 
накладних № 520: затв. наказом Міністерства фінансів   України   від 12.12.2019 
№ 520. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1245-19#Text (дата звернення: 
11.12.2022). 
68. Товстоп’ят Юрій Річна інвентаризація: «дебіторка» і «кредиторка». 
БУХГАЛТЕР 911 ЛИСТОПАД, 2017. № 45. 2017.  URL: 
https://i.factor.ua/ukr/journals/buh911/2017/november/issue-45/article-30979.html 
69. Товстопят Ю. Інвентаризуємо дебіторську та кредиторську 
заборгованість. Бухгалтер 911, листопад, 2018/№46. 2018. URL: 
https://buhgalter911.com/uk/journals/buh911/2018/november/issue-46/article-
40495.html 
70. Ткаченко А.А. Подзігун Я. Кулик Ю. Удосконалення аналізу 
фінансового стану н українських підприємствах та шляхи їх вирішення. Збірник 
наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: 
економічні науки. Черкаси: ЧДТУ. 2020. №54. С 35-44. 
71. Положенняпроінвентаризаціюактивівтазобов'язань:затв.наказомМін
фінувід 02.09.2014 р. № 879URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14 
(датазвернення: 11.12.2022). 
72. Конституція України. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 
1996, № 30, ст. 141. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-
%D0%B2%D1%80#Text(дата звернення: 28.11.2022). 
 
 
132 
 
73. Цивільний кодекс України. Відомості Верховної Ради України 
(ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-
15#Text(дата звернення: 27.11.2022). 
74. Господарський кодекс України. Відомості Верховної Ради України. 
2003. № 18, № 19–20, № 21-22. Ст.144. URL: 
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 (дата звернення: 17.11.2022). 
75. Бюджетний кодекс України. Відомості Верховної Ради України 
(ВВР), 2010, № 50-51, ст.572. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-
17#Text(дата звернення: 30.11.2022). 
76. Кодекс законів про працю України: затв. Законом № 322-VIII від 
10.12.71 ВВР, 1971, додаток до № 50, ст. 375. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text (дата звернення: 30.11.2022). 
77. Крот Ю.М., Пастернак Я.П. Основи аудиту: навч. посіб. М-во 
освіти і науки України. Черкас. держ. технол. ун-т. Черкаси: ЧДТУ, 2018. 207с. 
78. Крот Ю.М., Пастернак Я.П. Внесення змін до наказу про облікову 
політику та їх вплив на бухгалтерський облік. Науковий журнал 
Причорноморські економічні студії. Міністерство освіти і науки України. 
Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій. Одеса. 
2018. Вип. 27. Ч. 2. С. 143-147. 
79. Крот Ю.М., Пастернак Я.П. Особливості аудиторської перевірки 
формування та обліку витрат підприємства на охорону праці. Забезпечення 
цивільної безпеки в Україні: сучасний стан і перспективи: монографія /за заг. 
ред. О.М. Тищенка, Т.М. Кришталь; Черкаси: ЧІПБ ім. Героів Чорнобиля НУЦЗ 
України. 2018. С. 299-307. 
 
 
 
 
 
 
 
133 
 
Додаток А 
 
Переваги та недоліки основних визначень поняття «дебіторська 
заборгованість» 
Автори/джерело Ключові ознаки Недоліки/переваги визначення 
поняття 
«дебіторська 
заборгованість» 
П(С)БО 10 Дебіторська Заборгованість Дане визначення є неповним, оскільки 
заборгованість; дебіторів на певну не розкриває економічної сутності 
Б. Юрловський  дату поняття. 
А.Ф. Вещунова, А.Ю. Грошові кошти до Дебітори можуть заборгувати 
Редько  оплати. підприємству не тільки кошти, а й 
інші активи. 
І.О. Бланк, Л.В.Черненко, Борги Вважаємо підхід коректним, оскільки 
Л.Ш. Лозовський, «дебітор» походить від слова «дебет» 
С.В. Мочерний, (борг) 
С.Л. Береза, Д.В.Глінкіна, 
В.С. Зрадник  
І. Бернар, Ж-К Коллі, А.Б. Грошова сума, що Заборгованістю не можна називати 
Борисов,  взята на певний строк тільки грошову суму, адже вона може 
на певних бути і в грошових еквівалентах. 
умовах і підлягає 
поверненню. 
Г.Г. Кірейцев, О.А. Вимоги до оплати Вважаємо дане визначення доцільним, 
Боровик, Л.О. Лігоненко, оскільки дебіторська заборгованість як 
Н.М. Новикова  боргова вимога розглядається з точки 
зору терміну їхнього виконання. 
При цьому вона може виражатися як в 
натуральному, так і грошовому 
еквіваленті. 
М.В. Кужельний, В.Г. Права на повернення Дане визначення характеризує можливі 
Лінник  боргу. дії лише однієї сторонни – кредитора. 
При цьому дебітори крім прав мають і 
певні обов’язки. 
Тому дане визначення є неповним. 
К.С. Сурніна, Є.О Іванов, Майно, що Якщо розглядати дане визначення з 
М.Д. Білик  неоплачене точки зору структури балансу, то 
контрагентами або готівка є частиною майна. Тому 
готівка, що вилучена виділяти її окремо є недоцільним. 
з 
кругообігу ОЗ. 
Р.М. Іванчук, Вилученні гроші, які До складу дебіторської заборгованості 
О.А. Іванчук, О.І. Агєєва, винні контрагенти. належать не тільки гроші. 
Л.В. Черненко  
 
 
 
 
134 
 
Додаток Б-1 
 
 
 
135 
 
Додаток В 
Вітчизняна та закордонна практика облікової оцінки дебіторської 
заборгованості підприємства 
Етапи Особливості підходів за: 
№ 
облікового 
з/п П(с)БО МСБО 
процесу 
Поділяється на ініційовану та 
неініційовану. Ініційована дебіторська 
заборгованість означає її придбання 
Розподіляється на поточну і підприємством як участі у позиці, 
довгострокову; за відвантажену наданій іншим позикодавцем за умови, 
продукцію, товари, роботи, що підприємство фінансує цю позику 
1 Групування послуги (П(с)БО 10 [30]); на дату, коли її ініціює цей інший 
дебіторську заборгованість, не позикодавець. Неініційована 
призначена для перепродажу дебіторська заборгованість 
(П(с)БО 13 [3]) класифікується як утримувана до 
строку погашення, наявна для продажу 
або утримувана для операцій (МСБО 39 
[21]). 
Визнається активом одночасно з 
визнанням доходу від реалізації 
Визнання фінансового активу 
продукції, товарів, робіт, послуг, 
відбувається тоді, коли організація стає 
якщо існує ймовірність 
2 Визнання стороною контракту (договору), за 
отримання майбутніх 
умови виникнення зобов’язання по 
економічних вигід, а також може 
інструменту (МСБО 32 [22]). 
бути достовірно визначена її сума 
(П(с)БО 10 [30]). 
Оцінюється за справедливою вартістю 
(за вартістю операції), включаючи 
витрати зі здійснення операції, які 
В момент визнання оцінюється за прямо пов’язані з придбанням або 
первісною вартістю. Включається випуском фінансового активу чи 
до підсумку балансу за чистою фінансового зобов’язання. Після 
3 Оцінка 
реалізаційною вартістю, тобто за первинного визнання дебіторська 
вирахуванням резерву сумнівних заборгованість оцінюється на дату 
боргів (П(с)БО 10 [30]). балансу за вартістю, що амортизується, 
із застосуванням методу ефективної 
ставки відсотка та переоцінюється на 
дату погашення (МСБО 39 [21]). 
Величина резерву сумнівних 
боргів визначається за одним із Визначення вірогідності стягнення 
методів: – застосування заборгованості по кожному дебітору, 
абсолютної суми сумнівної нарахування резерву лише по тим 
заборгованості – величина резерву дебіторам, стягнення заборгованості з 
Визначення визначається на підставі аналізу яких є сумнівним. Нарахування 
резерву платоспроможності окремих резерву в процентному відношенні від 
4 
сумнівних дебіторів; – застосування виручки за період. Розподіл 
боргів коефіцієнта сумнівності – дебіторської заборгованості на групи 
величина резерву розраховується залежно від періодів відстрочки і 
множенням суми залишку нарахування резерву в процентному 
дебіторської заборгованості на відношенні, визначеному для кожної 
початок періоду на коефіцієнт групи (МСБО 39 [21]). 
сумнівності (П(с)БО 10 [30]). 
 
 
 
136 
 
Додаток Г 
Підприємство КП «Новомиргородський Новобуд» 
Реєстр № 12 за вересень2021 р. 
документів по реалізації товарів, робіт та послуг 
виробничих запасів Вид реалізації 
(безготівкові розрахунки) 
 
  Назва  Відправлено, відпущено, виконано (в дебет 
 матеріальних  субрахунків 902, 903, 943 з кредиту рахунків 
Назва 
цінностей, 20, 
№ покупця Одиниця 
товарів 28, 23) 
з/п або виміру 
виконаних Документ   
замовника Кореспондуючий 
робіт та   Сума, 
Кількість  
послуг дата № грн. 
рахунок 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
 ТОВ Брекети т. 12 34 43 15300,8 28 
«Топаз-
М» 
 … ... … … … … … … 
 Разом х х х х х  х 
Продовження таблиці Е.1 
 
Прийнято до оплати (з кредиту субрахунків №702, 703, 712 в Відмітка про оплату 
дебет рахунків 36, 372, 377, 661 та ін.) (з кредиту рахунків 
Докумен     36,377 та ін. в дебет 
ПДВ Всього 
т Кореспон рахунків 31,34 та ін.) 
Кількіс Сума, , Акцизни до 
 -дуючий Кореспон 
Дата ть грн.  й збір сплати Дат Сума 
№ рахунок -дуючий 
грн. , грн. а ,грн. 
рахунок 
10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 
12 45 43 15300,8 2550, - 15300,8 36 20 1000 31 
13 
… … … … … … … … … … … 
х х х     х   х 
 
 
 
 
 
 
 
137 
 
 
 
Додаток  Д 
Відомість 
аналітичного обліку по рахунку №36 «Розрахунки з покупцями і 
замовниками» 
в КП «Новомиргородський Новобуд» 
за вересень 2021 р. 
с   Залишо  
Реєстр  к на  
Прийнято до оплати, грн. 
або  початок 
(в дебет рахунку 36 з кредиту рахунків) 
інший місяця, 
докумен Покупец грн. 
т ь або 
  замовник   № 702 № 703   
№ 701 
    «Дохід «Дохід № 71 Разом 
«Дохід від 
від від «Інший по 
Дата № Д-т К-т реалізації 
реалізац реалізаці операцій  
готової 
ії     ї робіт і н ий Д-т 
продукції
товарів послуг» дохід» 
» 
» 
А Б В Г 1 2 3 4 5 6 8 
 12 34 ТОВ - - - 15300,8 - - 15300,
«Топаз- 8 
М» 
… … … … … … … … … … … 
Разо х х х        
м 
 
       Продовження таблиці  Д.1 
Залишок на 
Оплачено, грн. (з кредиту рахунку №36 в дебет рахунків) кінець 
місяця, грн. 
№34 №63 №685 
№31 
№30 «Короткост №38 «Розрахунки з «Розрахунк
«Рахунк
«Каса рокові «РСБ постачальникам и з іншими  Д-т К-т 
и  в 
» векселі » и та кредиторам
банках» 
одержані» підрядниками» и» 
9 10 11 12 13 14 15 16 17 
- 5000,0 - - - - - 5300,8  
… … … … … … … … … 
 
 
138 
 
         
 
Додаток  Е 
 
Акт звірки розрахунків 
 
01.12.2021р. м.Новомиргород 
Цей акт складено головним бухгалтером КП «Новомиргородський 
Новобуд» і головним бухгалтером TOB «Компанія "Метал Інвест"» про те, що 
станом на 01.12.2021 р. проведено звірку взаєморозрахунків та сальдо 
розрахунків між сторонами становить: 
За даними КП «Новомиргородський Новобуд», грн За даними ТОВ Компанія "Метал Інвест" , 
грн 
Дата Документ Дебет Кредит Дата Документ Дебет Кредит 
Сальдо початкове 954,00 Сальдо початкове 954,00 
  
04.01.21 Оплата (04.01.2021) 124 000,00 
     
05.01.21 Оплата (05.01.2021) 39 000,00 
     
Надходження (17 
06.01.21 56 173,80 
від 06.01.2021)      
Надходження (14 
06.01.21 40 246,70 
від 06.01.2021)      
Надходження (18 
06.01.21 30 623,30 
від 06.01.2021)      
Надходження (13 
06.01.21 39 948,30 
від 06.01.2021)      
13.01.21 Оплата (13.01.2021) 3 038,10 
     
14.01.21 Оплата (14.01.2021) 22 000,00 
     
15.01.21 Оплата (15.01.2021) 24 100,00 
     
Надходження (64 
15.01.21 21 049,35 
від 15.01.2021)      
Надходження (63 
15.01.21 22 902,20 
від 15.01.2021)      
18.01.21 Оплата (18.01.2021) 3 953,80 
     
Надходження (92 
22.01.21 3 879,20 
від 22.01.2021)      
27.01.21 Оплата (27.01.2021) 12 000,00 
     
Надходження (121 
27.01.21 12 905,80 
від 27.01.2021)      
Надходження (227 
16.03.21 1 317,25 
від 16.03.2021)      
Обороти за період 228 091,90 229 045,90 Обороти за період 
  
Сальдо кінцеве Сальдо кінцеве 
    
За даними КП «Новомиргородський Новобуд»на 31.10.2021 заборгованість 
відсутня.  
Від КП «Новомиргородський Новобуд» Від ТОВ Компанія "Метал Інвест   
 
 
139 
 
________________ ________________ 
  
  
       
(_______________________) (_______________________) 
    
  
       
М.П. М.П. 
Додаток З 
Відображення дебіторської заборгованості у Балансі підприємства 
(форма №1) та у Плані рахунків бухгалтерського обліку 
Статті активу Код № 
Назва рахунка Примітки 
балансу рядка рахунка 
1 2 3 4 5 
I. Необоротні активи 
Заборгованість за майно, що 
181 
передане у фінансову оренду 
Довгострокова 
Довгострокові векселі 
дебіторська 1040 182 
одержані Довгострокова 
заборгованість    
Інша дебіторська дебіторська 
183 
заборгованість заборгованість     
Відстрочені 
податкові 1075 17 Відстрочені податкові активи 
активи 
II. Оборотні активи 
Короткострокові векселі, 
341 одержані в національній 
Векселі 
1120 валюті 
одержані   
Короткострокові векселі, 
342 
одержані в іноземній валюті 
Дебіторська 
заборгованість 
за товари,    
роботи, 
послуги: 
чиста 
Розрахункова сума (рахунок 
реалізаційна 1125  
36 - рахунок 38) 
вартість Поточна 
Розрахунки з вітчизняними дебіторська 
361 
первісна покупцями заборгованість                          
 
вартість    Розрахунки з іноземними 
362 
покупцями 
резерв 
сумнівних  38 резерв сумнівних боргів 
боргів 
Дебіторська 
заборгованість 
   
за 
розрахунками: 
з бюджетом 1135 641 Розрахунки за податками 
за виданими Розрахунки за виданими 
1130 371 
авансами авансами 
 
 
140 
 
 
 
 
Продовж. табл. З. 
1 2 3 4 5 
Розрахунки за нарахованими 
373 
доходами 
Розрахунки з іншими 
з нарахованих 377* 
1145 дебіторами 
доходів    
682 Внутрішні розрахунки 
"Внутрішньогосподарські 
683 
розрахунки 
Розрахунки з підзвітними 
372 
особами 
374 Розрахунки за претензіями 
Розрахунки за 
375 відшкодуванням завданих 
Поточна 
збитків 
дебіторська 
Розрахунки за позиками 
376 заборгованість                          
членам кредитних спілок 
Інша поточна Розрахунки з іншими 
377 
дебіторська 1155      дебіторами 
заборгованість            Розрахунки за обов'язковими 
642 
платежами 
651 За пенсійним забезпеченням 
652 За соціальним страхуванням 
За страхуванням на випадок 
653 
безробіття 
За індивідуальним 
654 
страхуванням 
655 "За страхуванням майна