ОБЛІК, КОНТРОЛЬ ТА АНАЛІЗ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ: МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ І ОРГАНІЗАЦІЯ (НА МАТЕРІАЛАХ ТОВ «СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 2302», М. ЧЕРКАСИ)

Самосват, Ольга Володимирівна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5477
Title:	ОБЛІК, КОНТРОЛЬ ТА АНАЛІЗ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ: МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ І ОРГАНІЗАЦІЯ (НА МАТЕРІАЛАХ ТОВ «СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 2302», М. ЧЕРКАСИ)
Authors:	Гавриленко, Валентина Олександрівна Самосват, Ольга Володимирівна
Issue Date:	2024
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5477
Appears in Collections:	071 Облік і оподаткування (Облік і аудит)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Дипломна робота (фінальна). Самосват-1.pdf Restricted Access		2.15 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки і управління 
Кафедра обліку, аналізу і оподаткування 
Освітній ступінь «Магістр» 
Спеціальність 071 «Облік і оподаткування» 
 
Допущено до захисту  
завідувач кафедри д.е.н., професор 
____________ Валентина ГАВРИЛЕНКО 
«____»_________________2024 р. 
 
 
 
САМОСВАТ ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
 
ОБЛІК, КОНТРОЛЬ ТА АНАЛІЗ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ 
ПІДПРИЄМСТВ: МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ І ОРГАНІЗАЦІЯ 
(НА МАТЕРІАЛАХ ТОВ «СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ АВТОТРАНСПОРТНЕ 
ПІДПРИЄМСТВО 2302», М. ЧЕРКАСИ) 
 
 
 
 
Виконавець роботи:                          _____________            Самосват О.В. 
                                                                                                            (підпис)                                      П.І.П.студента 
«____»______________2024 р. 
 
 
Науковий керівник: 
Д.е.н, професор                                   ______________          Гавриленко В.О.              
(науковий ступінь, вчене звання)                                                      (підпис)                             П.І.П. викладача 
«____»______________2024 р.                  
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2024 
2 
 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП .................................................................................................................. 3 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ 
ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ................................................................ 7 
1.1. Економічна сутність та класифікація поняття «дебіторська 
заборгованість» ................................................................................................. 7 
1.2. Методика проведення обліку дебіторської заборгованості ................... 17 
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ 
ЗАБОРГОВАНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «САТП 2302» ..................... 41 
2.1. Організаційно-економічна характеристика ТОВ «САТП 2302» ........... 41 
2.2. Документування операцій з обліку дебіторської заборгованості на 
підприємстві .................................................................................................... 59 
2.3. Синтетичний та аналітичний облік  дебіторської заборгованості на 
підприємстві ТОВ «САТП 2302» ................................................................... 72 
2.4. Шляхи удосконалення обліку дебіторської заборгованості на 
підприємстві ТОВ «САТП 2302» ................................................................... 78 
РОЗДІЛ 3. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ 
АНАЛІЗУ ТА КОНТРОЛЮ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ НА 
ТОВ «САТП 2302» ............................................................................................. 89 
3.1. Завдання, інформаційне забезпечення та методика контролю 
дебіторської заборгованості ........................................................................... 89 
3.2. Контроль дебіторської заборгованості на підприємстві та шляхи його 
покращення ...................................................................................................... 95 
3.3. Завдання, інформаційне забезпечення та методика аналізу дебіторської 
заборгованості ............................................................................................... 100 
3.4. Аналіз дебіторської заборгованості ТОВ «САТП 2302» ..................... 105 
ВИСНОВКИ ..................................................................................................... 112 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ................................................... 117 
ДОДАТКИ 
 
 
3 
 
 
ВСТУП 
 
 
Актуальність теми. У сучасних умовах економічної нестабільності, 
високої конкуренції та швидкоплинних змін ринкових умов, питання 
дебіторської заборгованості набуває особливої актуальності для підприємств. 
Дебіторська заборгованість є важливим елементом управління фінансовими 
ресурсами, який безпосередньо впливає на ліквідність і платоспроможність 
підприємства. Своєчасне і ефективне управління дебіторською 
заборгованістю дозволяє підприємствам уникати фінансових втрат і 
забезпечити стабільний грошовий потік.  
Ризики, пов'язані з несвоєчасною оплатою з боку дебіторів, вимагають 
від підприємств розробки і впровадження ефективної організації та вибору 
оптимальних методів обліку, контролю та аналізу дебіторської заборгованості. 
Облік дебіторської заборгованості є надзвичайно важливим елементом 
фінансового управління підприємством. В умовах сучасної економіки, де 
швидкість фінансових операцій і обсяги дебіторської заборгованості 
зростають, точність і своєчасність обліку цього аспекту діяльності 
підприємства має критичне значення, оскільки забезпечує підприємству 
можливість точної оцінки своїх фінансових зобов’язань та активів. 
В свою чергу, відсутність належного контролю дебіторської 
заборгованості може призвести до значних фінансових втрат, погіршуючи 
його фінансовий стан. Своєчасний та ефективний контроль за дебіторською 
заборгованістю допомагає уникнути накопичення проблемних боргів, 
зменшити фінансові ризики, що, в свою чергу, сприяє стабільному 
функціонуванню підприємства. 
Аналіз дебіторської заборгованості дозволяє виявити тенденції та 
динаміку змін заборгованості, що є основою для прийняття обґрунтованих 
управлінських рішень.  
4 
 
Саме тому, тема кваліфікаційної роботи є актуальна на сьогоднішній 
день. 
Розкриття питання теоретико-методологічних основ обліку, контролю та 
аналізу дебіторської заборгованості віднаходить своє відображення в 
численних роботах науковців. Зокрема, розкриттю сутності поняття 
дебіторської заборгованості та її класифікації, дослідженням проблемних 
аспектів її обліку присвячено статті Мишалової Ю.О., Ступницької Т.М., 
Накорик А.В., Шепель Т.П., Вінтоняк А.А., Мамонтової Н.А., Корнійчук Т. С.; 
висвітлення важливості контролю дебіторської заборгованості та її 
методологічних основ розкрито науковцями Майданевич Ю.П., 
Огійчуком М. Ф., Рагуліною І. І., Новіковим І. Т., Дорош Н.І.; дослідження 
методології аналізу дебіторської заборгованості знаходить відображення в 
працях Лисенко А.М., Мулик Т.О., Кручака Л.В. та ін.  
Попри наявні великого переліку теоретичних робіт на досліджувану 
тему, все ж необхідним є розкриття даних аспектів з практичного погляду. 
Метою даної роботи є узагальнення та систематизація теоретико-
методологічних та практичних основ обліку, контролю та аналізу дебіторської 
заборгованості для формування прикладних рішень щодо їх оптимізації на 
підприємстві ТОВ «САТП 2302». 
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: 
 Дослідження економічної сутності та класифікації поняття 
«дебіторська заборгованість»; 
 Розкриття методики проведення обліку дебіторської 
заборгованості; 
 Навести організаційно-економічну характеристику підприємства 
ТОВ «САТП 2302»; 
 Розглянути порядок документування операцій з обліку 
дебіторської заборгованості на підприємстві; 
5 
 
 Вивчити особливості синтетичного та аналітичного обліку 
дебіторської заборгованості на підприємстві, розкриття інформації про неї у 
фінансовій звітності; 
 Сформулювати шляхи оптимізації обліку дебіторської 
заборгованості ТОВ «САТП 2302»; 
 Визначити завдання, інформаційне забезпечення та методику 
контролю дебіторської заборгованості; 
 Дослідити порядок ведення контроль дебіторської заборгованості 
на підприємстві та шляхи його покращення; 
 Висвітлити завдання, інформаційне забезпечення та методику 
аналізу дебіторської заборгованості; 
 Провести аналіз дебіторської заборгованості підприємства 
ТОВ «САТП 2302» та запропонувати шляхи покращення її стану. 
Об’єктом дослідження є сукупність методичних прийомів та методів 
обліку, контролю та аналізу дебіторської заборгованості на матеріалах ТОВ 
«САТП 2302». 
Предметом дослідження є теоретико-методичні засади та діюча 
практика ведення обліку, контролю та аналізу дебіторської заборгованості на 
підприємстві.  
Інформаційна база дослідження. Нормативно-правові акти, навчальні 
підручники, наукові статті, документи та первинні документи підприємства, 
облікові регістри, фінансова та внутрішньогосподарська звітність за період 
2021-2023 рр. 
Наукова новизна кваліфікаційної роботи полягає у окресленні 
комплексної методики аналізу дебіторської заборгованості на основі наявних 
наукових робіт, дотичних до даної теми, та пропозиції власного тлумачення 
поняття «дебіторська заборгованість», сформованого з виокремлених 
притаманних йому ознак.  
6 
 
Теоретична цінність дослідження полягає у систематизації та 
упорядкуванні наявних наукових напрацювань щодо питання методології та 
організації обліку, контролю та аналізу дебіторської заборгованості. 
Практична цінність дослідження виражається у можливості 
застосування запропонованих шляхів покращення наявної практики ведення 
обліку, контролю та аналізу дебіторської заборгованості на підприємстві 
ТОВ «САТП 2302».    
До методів дослідження, використаних у кваліфікаційній роботі 
належать такі: аналіз літератури для узагальнення досягнень дослідників і 
визначення проблемних аспектів за темою кваліфікаційної роботи; логічний 
метод при виокремлені суттєвих притаманних поняттю «дебіторська 
заборгованість» ознак із запропонованих науковцями тлумачень; описовий 
метод використаний при формуванні організаційно-економічної 
характеристики підприємства; факторний аналіз для визначення впливу 
факторів на формування результати розрахунків показників стану дебіторської 
заборгованості; метод розрахунку для фінансово-економічних показників та 
показників оцінки фінансового стану підприємства та, відповідно, порівняння 
для висвітлення зміни динаміки їх значень в розрізі років та відповідності 
нормативним значенням; класифікація для упорядкування розподілу видів 
дебіторської заборгованості за певними критеріями; аналогія для формування 
типових етапів аналізу дебіторської заборгованості відповідно до загальних 
принципів проведення економічного аналізу; опитування для отримання 
загального уявлення про ведення процесів обліку та контролю на 
підприємстві; графічний метод при оформленні аналітичних таблиць та 
рисунків. 
 
 
 
 
 
7 
 
РОЗДІЛ 1 
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ 
ЗАБОРГОВАНОСТІ 
 
 
1.1. Економічна сутність та класифікація поняття «дебіторська 
заборгованість» 
 
Організація достовірного процесу обліку щодо окремих об’єктів 
можлива лише за рахунок цілісного формулювання сутності та змісту даних 
об’єктів. Саме тому первинним етапом у розкритті питання обліку 
дебіторської заборгованості є визначення її економічної сутності та поняття. 
Перш за все, зважаючи на законодавчу регламентованість облікового 
процесу, розглянемо розкриття даного поняття в нормативно-правових актах. 
Зокрема, П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» як методологічна 
основа обліку даного об’єкта, подає визначення так: дебіторська 
заборгованість – сума  заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. 
Для доповнення даного визначення доцільно також подати розкриття сутності 
дебіторів: дебітори - юридичні та фізичні особи,  які внаслідок  минулих подій  
заборгували  підприємству  певні  суми грошових коштів,  їх еквівалентів або 
інших активів. [1].   
В П(С)БО 13 «Фінансові інструменти» також маємо визначення: 
дебіторська заборгованість,  не призначена для перепродажу дебіторська  
заборгованість,  що виникає внаслідок надання коштів, продажу інших 
активів,  робіт,  послуг безпосередньо боржникові та не є фінансовим активом, 
призначеним для перепродажу [2]. 
В міжнародній системі обліку, попри відсутність окремого стандарту 
для дебіторської заборгованості, її визначення віднаходимо в МСБО 39 
«Фінансові інструменти: визнання та оцінка»: позика і дебіторська 
заборгованість – це виробничі фінансові активи з фіксованими або 
8 
 
визначеними в процесі діяльності платежами, які не котируються на 
активному ринку, за винятком: 
 активів, які підприємство планує продати негайно або найближчим 
часом, що мають бути класифіковані як призначені для торгівлі, а також 
активи, які підприємство при первинному визнанні класифікує як 
«відображені в обліку за справедливою вартістю через прибуток або збиток»; 
 активів, класифікованих підприємством при первісному визнанні як 
«призначені для продажу»; 
 активів, за якими власник може не компенсувати значну частку своїх 
інвестицій, за винятком випадків, коли це відбувається через погіршення 
кредитоспроможності [3]. 
Окрім цього існує числення кількість праць науковців-економістів, які 
запропонували різні підходи до визначення економічної сутності 
«дебіторської заборгованості». Деякі з них наведені в таблиці 1.1. 
Таблиця 1.1 
Підходи до визначення поняття «дебіторська заборгованість» 
Науковець Визначення 
1 2 
Сума заборгованості на користь підприємства за наданий ним 
комерційний кредит, споживчий кредит, а також за попередню 
Бланк І.А. оплату продукції, що купується. 
Права (вимоги), що належать продавцю (постачальнику) як 
кредитору на повернення боргів платниками та фінансовий ресурс, 
що тимчасово вилучений з кругообігу і підлягає повернення в 
Черненко Л.В. майбутньому. 
Сума боргів юридичних і фізичних осіб підприємству в готівковій та 
безготівковій формах, яка виникає внаслідок господарських 
операцій, що відбулися в результаті минулих подій та підлягають 
Федорченко О.Є. погашенню в майбутньому. 
Сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату, що 
виникла в результаті минулих подій, яку кредитор має право 
Кияшко О.М. вимагати відшкодувати. 
Неоплачені юридичними та фізичними особами товари (роботи, 
послуги) та/або вилучені кошти з кругообігу підприємства, що 
мають документальне підтвердження, яке надає право на отримання 
Дубровська Є.В. боргу у вигляді грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів. 
Включені до майна підприємства його майнові вимоги до інших 
осіб, що є його боржниками в правовідносинах, які виникають за 
Лігоненко О.Г. різних обставин. 
9 
 
 
Продовж. табл. 1.1 
1 2 
Сума боргів, що належать підприємству, організації, установі від 
юридичних осіб і виникають у процесі господарської діяльності 
Мороз А. підприємств, організацій, установ. 
Показник фінансового стану підприємства, який являє собою суму 
заборгованості на користь підприємства на певну дату за наданий 
комерційний та споживчий кредити покупцям, а також авансування 
постачальників, щодо яких у підприємства з’являється майнове 
Шевченко Б.О. право вимоги оплати боргу. 
Юридичне право підприємства отримати грошові кошти, 
матеріальні та інші ресурси, що не оплачені контрагентами за 
поставку продукції, товарів, робіт, послуг на певну дату, має 
Мордань Є.Ю., документарне підтвердження та може бути достовірно визначена 
Соломаха А.О. його сума для відображення в балансі підприємства. 
Складова оборотного капіталу, яка є комплексом вимог до фізичних 
Кірейцев Г.Г. чи юридичних осіб щодо оплати товарів, продукції, послуг. 
Джерело: створено на основі [4], [5], [6]. 
З врахуванням вищенаведених визначень науковців, можна виокремити 
такі ключові риси, що власне формують сутність поняття дебіторської 
заборгованості: 
1. має певну визначену суму; 
2. виникає внаслідок передачі прав, вигод та ризиків (критерій визнання 
доходу) щодо об’єкту реалізації покупцю; 
3. має документальне підтвердження, що засвідчує проведення 
господарської операції (минула подія) та є підставою пред’явлення вимог 
підприємства щодо оплати їх вартості; 
4. дебіторами можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи; 
5. може бути погашена як в грошовій (готівковій, безготівковій), так і 
негрошовій формі (за рахунок інших активів). 
6. виникає внаслідок господарської діяльності підприємства. 
7. належать до майна підприємства (оборотного капіталу). 
 При цьому, якщо ж згрупувати наведені в таблиці 1.1 визначення за 
спільними рисами, можна виявити, що поняття дебіторської заборгованості 
втілюється в трьох основних підходах до його трактуваннях: економічній, 
обліковій та юридичній. 
10 
 
Суть економічного підходу полягає у висвітленні поняття дебіторської 
заборгованості через природу даного об’єкта дослідження як стан розрахунків 
за фінансовими зобов’язаннями і вид кредитування покупців та замовників. 
Обліковий підхід передбачає трактування дебіторської заборгованості 
як актив, що перебуває у формі грошових коштів до отримання, вкладень в 
оборотний капітал, коштів у розрахунках чи кошти вилучені з обороту.  
Юридичний підхід – передбачає визначення об’єкту дослідження через 
концепцію боргу: як право на повернення боргу чи як вимогу до сплати боргу 
[6]. 
На наш погляд, найбільш видало опис сутності дебіторської 
заборгованості визначений в економічному та юридичному підході, в той час 
як використовуване в обліковому підході визначення щодо коштів вилучених 
з обороту не в усіх випадках передбачає зобов’язання щодо їх повернення, до 
прикладу, блокування коштів на поточному рахунку підприємства внаслідок 
застосування штрафних санкцій – такі кошти все ще належать до активів 
підприємства, однак вони не можуть використовуватися в господарській 
діяльності (обороті), і питання про повернення таких коштів залежить саме від 
підприємства, тобто передбачає виконання певних дій, визначених 
уповноваженим органом, що здійснив блокування таких коштів, в разі 
невиконання – такі кошти вилучаються.  
Тому на основі поєднання економічного та юридичного підходів, зі 
свого боку, сформулюємо власне визначення дебіторської заборгованості як 
визначену суму коштів, право на повернення якої підприємство отримує на 
підставі документального засвідчення проведення господарської операції.  
З врахуванням того, що, як ми визначили, поняття дебіторської 
заборгованості загалом не має єдиної дефініції та є досить багатоаспектним 
поняттям, доцільним також є розгляд її класифікації в розрізі ознак. 
Перш за все, законодавчо закріплені ознаки класифікації віднаходимо в 
П(С)БО 10, що виокремлює поняття довгострокової і короткострокової, а 
також сумнівної та безнадійної заборгованості: 
11 
 
 Довгострокова дебіторська заборгованість – сума дебіторської  
заборгованості,  яка не виникає в  ході  нормального  операційного циклу та 
буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. 
 Поточна дебіторська  заборгованість – сума дебіторської 
заборгованості,  яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде 
погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу. 
 Сумнівний борг – поточна дебіторська заборгованість, щодо  
якої  існує  невпевненість  її погашення боржником. 
 Безнадійна дебіторська  заборгованість – поточна дебіторська  
заборгованість,  щодо якої існує впевненість про  її  неповернення  
боржником або за якою минув строк позивної давності [1]. 
Серед іншого, в наукових працях віднаходимо і такі підходи до 
класифікації дебіторської заборгованості (див. табл. 1.2). 
Таблиця 1.2 
Класифікація дебіторської заборгованості 
№ Ознака класифікації Види дебіторської заборгованості 
1 2 3 
1 За терміном погашення Довгострокова; поточна 
2 Заборгованість за товари (роботи, послуги); за 
розрахунками з бюджетом; за виданими 
авансами; за нарахованими доходами; із 
внутрішніх розрахунків; інша поточна 
За статтями балансу  дебіторська заборгованість 
3 За економічним змістом Товарна; нетоварна 
4 
За ймовірністю погашення Нормальна; сумнівна; безнадійна 
5 За забезпеченістю Забезпечена; незабезпечена 
6 Залежно від статусу 
боржника З юридичними або фізичними особами 
7 
За можливістю планування Запланована; незапланована 
8 З високим ризиком; з середнім ризиком; з 
За ступенем ризику низьким ризиком 
9 За місцем виникнення Внутрішня; зовнішня 
10 Залежно від територіального 
розміщення боржника З вітчизняними або іноземними дебіторами 
11 Заборгованість платників ПДВ; заборгованість 
неплатників ПДВ; заборгованість платників 
податку на прибуток; заборгованість платників 
За податковим статусом єдиного податку; заборгованість неприбуткових 
боржника організацій 
12 
 
 
Продовж. табл. 1.2 
1 2 3 
12 За видами оцінки суми 
заборгованості Первісна вартість; чиста реалізаційна вартість 
13 Залежно від доцільності 
існування дебіторської 
заборгованості Доцільна; недоцільна 
Джерело: створено на основі [6], [7, c. 85]. 
Зважаючи на кризові явища в економіці, посилення яких відбулося 
особливо на фоні пандемії та розгортанню повномасштабної війни в Україні, 
питання погіршення платоспроможності та фінансової стійкості підприємств 
набуло більшого поширення, відтак контроль за обсягами дебіторської 
заборгованості, яка при умові значного накопичення може ставати причиною 
надмірного відволікання ресурсів від господарського обороту, іншими 
словами – призвести до дефіциту оборотних коштів, та зміна підходів 
управління нею у відповідності до вимог середовища функціонування 
суб’єктів господарювання набули нового значення. 
Загалом на те, наскільки великим є обсяг заборгованості підприємств, 
залежить від численної кількості факторів, які належать до групи зовнішніх та 
внутрішніх. Зовнішніми факторами виступають стан рахунків у країні, рівень 
інфляції, вид продукції (товарів та послуг), величина ринку, його розвиненість 
та насиченість, ефективність грошово-кредитної політики НБУ. До внутрішніх 
належать такі, як використовувані підприємством види розрахунків, його 
кредитна політика, ефективність організації процесу контролю за 
дебіторською заборгованістю, досвідченість управлінського персоналу 
тощо [8, c. 127]. 
Так як прийняття рішень стосовно управління дебіторською 
заборгованістю потребує інформаційного забезпечення, яке формується 
власне системою обліку, її ефективна організація має важливе значення, адже 
уможливлює упорядкування інформації про господарські процеси, виконання 
вимог щодо прозорості та достовірності даних щодо розрахунків з 
13 
 
контрагентами. Саме тому доцільно розглянути проблемні аспекти в обліку 
дебіторської заборгованості. 
Розкриттю питання проблемних аспектів в обліковому процесі 
дебіторської заборгованості присвячено роботи чималої кількості вчених та 
науковців. 
Зокрема, Кубік В.Д. та Волчек Р.М. [9, c. 47-48] в своїй роботі однією з 
проблем обліку називають відсутність чіткої класифікації дебіторської 
заборгованості на рівні задоволення різних користувачів інформацією про її 
стан, відсутність чіткої схеми деталізації окремих її видів та наявність великої 
кількості методів оцінювання. Також вони наголошують на необхідності 
звернути увагу на відображення в обліковій політиці методів  оцінки, 
контролю та документування дебіторської заборгованості. 
Кудрицька Ж. [9, c. 49] пов’язує проблематику організації обліку та 
контролю розрахунків з дебіторами зі значним обсягом документообігу. 
Яструбський М.Я. та Левкович І.Р. [10] як і попередні вчені, серед 
проблем визначають питання, пов’язані з визначенням класифікаційних ознак 
заборгованості на підприємствах. Крім того, ними названі такі проблеми 
обліку як: проблеми дотримання оптимальних співвідношень кредиторської та 
дебіторської заборгованості, так як суттєве перевищення дебіторської 
заборгованості може загрожувати стабільній діяльності підприємства і 
зумовлює необхідність пошуку додаткових джерел фінансування; проблеми 
вибору методів погашення дебіторської заборгованості, що виражається в 
відсутності активної практики використання широкого інструментарію з 
реструктуризації боргів контрагентів, до яких належать облік векселів, 
форфейтинг та факторинг, що в перспективі дозволило б прискорити процес 
перетворення заборгованості в грошові активи.  
Також наголошується на проблемах створення резерву сумнівних 
боргів, що полягають в непристосованості методики визначення такого 
резерву до облікової системи на підприємстві та, як наслідок, перешкоджають 
достовірному відображенню його суми в балансі. Крім цього, проблемним 
14 
 
аспектом називають відсутність на більшості підприємств окремого 
підрозділу чи уповноваженої особи, діяльність якої спрямовувалася на 
ведення контролю за обліковою системою щодо дебіторської заборгованості. 
Зважаючи на тенденції до інтеграції принципів організації облікових 
процесів у відповідності до міжнародної практики, окремим питанням стоять 
проблеми, пов’язані з наявністю відмінностей національних та міжнародних 
стандартів бухгалтерського обліку. 
Зокрема, перш за все в статті Мамонтової Н.А. та Корнійчук Т.С. [11, 
c. 117-118] виділено такі відмінності в обліку дебіторської заборгованості за 
національними та міжнародними стандартами, як: 
- відсутність в міжнародних стандартах окремого визначення 
дебіторської заборгованості, в той час як у НП(С)БО 10 вона трактується як 
сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату; 
- визнання дебіторської заборгованості відповідно до українського 
законодавства можливе лише у випадку, коли сума такої заборгованості може 
бути достовірно визначена та існує можливість отримання економічних вигод, 
в той час, як в міжнародному визнання відбувається при укладенні договорів 
за кожним фінансовим інструментом; 
- національні стандарти обліку передбачають нарахування резерву 
сумнівних боргів на прострочену дебіторську заборгованість одним з двох 
методів (абсолютної величини прострочених боргів або за методом 
коефіцієнтів), а міжнародні не мають такого поняття; 
- національна практика ведення обліку передбачає відображення 
дебіторської заборгованості у звітності за чистою вартістю реалізації, а 
міжнародна – за сумою сумнівних боргів. 
Детальніше питання облікової оцінки дебіторської заборгованості в 
фінансовій звітності підприємств за міжнародними та національними 
стандартами розкрито в роботі Глушак Ю.С. [12].  
Так, у відповідності до МСФЗ, дебіторська заборгованість оцінюється 
при первісному визнанні за справедливою вартістю, яка враховує витрати на 
15 
 
здійснення самої угоди з придбання чи випуску фінансового активу. В той же 
час, національні стандарти обліку передбачають первинне визнання 
дебіторської заборгованості за первісною вартістю. 
Після первісного визнання за МСФЗ дебіторська заборгованість 
визнається фінансовим інструментом, а оцінка проводиться за вартістю, що 
підлягає амортизації за використання методу ефективної ставки відсотка. 
В аспекті розрахунків із покупцями за продукцію (товари, роботи, 
послуги) дебіторська заборгованість оцінюється за первісною вартістю, що в 
момент здійснення операції є наближеною до справедливої, так як базується 
на аналізі цін, що склалися на ринку. В той же час, суттєвим фактором впливу 
на визначення первісної вартості є наявність знижок. Такими можуть бути 
торгівельні або знижки за своєчасну оплату.  
В першому випадку мається на увазі відсоткові знижки, що 
застосовуються до базової ціни, при цьому проблем з обліком таких немає, 
оскільки такі знижки не відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, 
а лише зменшують первісну вартість. 
В іншому випадку, знижки за своєчасну оплату є процентними 
знижками, що надаються з урахуванням того, настільки швидко надійшла 
оплата від покупця, що є фактором стимулювання для своєчасних розрахунків. 
Саме цей тип знижок викликає проблеми в обліку, оскільки не можна 
достовірно передбачити ймовірність використання такої знижки покупцем. 
Зарубіжна практика обліку передбачає два способи відображення таких 
знижок – валовий та чистий. 
Валовий передбачає запис суми дебіторської заборгованості без знижки, 
самі знижки будуть відображені в обліку лише при використанні такої знижки.  
Чистий метод дебіторська заборгованість відображається за 
вирахуванням всієї знижки, а при невикористанні такої знижки покупцем 
записуються на рахунку «Втрачені (упущені) знижки за оплату в строк», тобто 
трактуються як штраф, який додається до продажної ціни та є своєрідним 
заохоченням своєчасної оплати. 
16 
 
У вітчизняній практиці переважно використовується валовий метод, тоді 
у разі використання знижки продавець коригує суму дебіторської 
заборгованості та раніше визнані доходи [12]. 
 Під час підготовки фінансової звітності виникає необхідність 
визначення реальної суми  дебіторської заборгованості. Для цього вимагається 
проведення її коригування на суму безнадійної заборгованості.  
Як вже зазначалося вище, у вітчизняній практиці  передбачається вимога 
щодо створення резерву сумнівних боргів, методика розрахунку якого 
регламентується П(С)БО 10. В той же час, вимоги даного положення можуть 
не використовуватися підприємствами, які складають звітність за МСФЗ. 
Однак, при цьому, варто зазначити, що теза про відсутність поняття 
резерву сумнівних боргів в міжнародних стандартах в сенсі, представленому 
П(С)БО, все ж не говорить про відсутність практики його нарахування. Це 
пояснюється головним чином тим, що, в МСБО чітке однозначне визначення 
дебіторської заборгованості відсутнє, при цьому побічно активи, які 
підпадають під ознаки дебіторської заборгованості в тлумаченні вітчизняних 
нормативно-правових актів, визнаються фінансовими інструментами, за 
якими мають нараховуватися резерви. Правила нарахування таких резервів 
визначаються МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка».  
Зокрема, в параграфі 63 зазначеного стандарту сказано таке: якщо є 
об'єктивне свідчення того, що відбувся збиток від зменшення корисності 
фінансових активів, що оцінюються за амортизованою собівартістю, то суму 
збитку оцінюють як різницю між балансовою вартістю активу та теперішньою 
вартістю попередньо оцінених майбутніх грошових потоків (за винятком 
майбутніх кредитних збитків, які не були понесені), дисконтованих за 
первісною ефективною ставкою відсотка фінансового активу (тобто 
ефективною ставкою відсотка, обчисленою при первісному визнанні). 
Балансову вартість активу слід зменшити прямо або застосовуючи рахунок 
резервів. Суму збитку слід визнавати у прибутку чи збитку [3]. Тобто 
підприємство на дату складання балансу проводить тестування суму 
17 
 
дебіторської заборгованості для визначення її знецінення. В тому випадку, 
коли виявлено ознаки знецінення, балансову вартість дебіторської 
заборгованості знижують або через списання «проблемної вартості», або через 
створення оціночного резерву [13]. До того ж міжнародні стандарти не містять 
методів нарахування резервів та порядок розрахунків віддають на розсуд 
професійного міркування бухгалтера. 
Таким чином, для покращення ведення облікових процесів та уникнення 
двозначностей необхідна подальша інтеграція та узгодження національних та 
міжнародних стандартів обліку. 
 
 
1.2. Методика проведення обліку дебіторської заборгованості 
 
В силу того, що дебіторська заборгованість, як було визначено в 
попередньому пункті, включає в себе різноаспектні елементи, вважаємо 
доцільним розглянути методологію проведення її обліку. 
Методика обліку дебіторської заборгованості регламентується 
положеннями П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Зокрема, в них 
розкриваються питання визнання та оцінки дебіторської заборгованості, 
методи нарахування резерву сумнівних боргів та порядок розкриття 
інформації про дебіторську заборгованість у примітках до фінансової 
звітності. 
Для обліку довгострокової дебіторської заборгованості передбачено 
рахунок 18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні 
активи". Він містить субрахунки, на яких відображається довгострокова 
дебіторська заборгованість, зокрема:  
181 "Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду"; 
182 "Довгострокові векселі одержані"; 
183 "Інша дебіторська заборгованість"; 
184 "Інші необоротні активи". 
18 
 
За дебетом рахунку 18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та 
інші необоротні активи" відображається виникнення (збільшення) 
довгострокової дебіторської заборгованості та одержання інших необоротних 
активів, за кредитом - погашення (списання) довгострокової дебіторської 
заборгованості та вибуття інших необоротних активів. 
На субрахунку 181 "Заборгованість за майно, що передано у фінансову 
оренду" відображаються чисті інвестиції орендодавця у фінансову оренду, 
визначені згідно з Національним положенням (стандартом) бухгалтерського 
обліку 14 "Оренда". 
На субрахунку 182 "Довгострокові векселі одержані" ведеться облік 
векселів, одержаних на забезпечення довгострокової дебіторської 
заборгованості. 
Субрахунок 183 "Інша дебіторська заборгованість" призначений для 
обліку довгострокової дебіторської заборгованості, яка не відображається на 
інших субрахунках рахунку 18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та 
інші необоротні активи", зокрема розрахунків з працівниками за виданими 
довгостроковими позиками тощо, інші види розрахунків. 
На субрахунку 184 "Інші необоротні активи" ведеться облік активів, 
використання яких, як очікується, неможливо протягом дванадцяти місяців з 
дати балансу, зокрема грошових коштів, а також інших активів, які 
безпосередньо не можуть бути відображені на інших рахунках обліку 
необоротних активів. 
Аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованості та інших 
необоротних активів ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, 
термінами її виникнення й погашення, за видами інших необоротних активів 
[14]. 
Обліковим регістром за рахунком 18 “Довгострокова дебіторська 
заборгованість та інші необоротні активи” є Журнал 3 (розділ I). 
Довгострокова дебіторська заборгованість підлягає дисконтуванню, про 
що сказано в п.12 П(С)БО 10. Дисконтування – це процедура, що передбачає 
19 
 
зменшення суми дебіторської заборгованості на дату балансу порівняно з її 
початковою вартістю, таким чином враховуючи знецінення грошей у часі [15]. 
Теперішня вартість — це дисконтована сума майбутніх платежів (за 
вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде 
потрібна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності 
підприємства [16]. 
Розрахунок теперішньої вартості зводиться до формули 1.1: 
            ���� = ����/(1 + ��)��,            (1.1) 
де PV — теперішня вартість; 
FV — майбутня вартість; 
і — ставка дисконтування; 
n — строк (число періодів). 
1. Майбутня вартість грошей (FV). Це скільки грошей слід вернути, 
тобто номінальна вартість.  
2. Ставка дисконтування (і). Ставка дисконту згідно з П(С)БО 28 
базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що 
використовується в операціях з аналогічними активами. Переглядається на 
кожну дату балансу. 
3. Число періодів. Мається на увазі кількість періодів до погашення 
заборгованості. Так, до прикладу, якщо позика надана на три роки і 
повертатиметься дебітором на кінець третього року, то n=3. У випадку, коли 
підприємство складає проміжну фінансову звітність, 3 роки перетворюється 
на 12 кварталів, тоді n=12. При цьому і ставка дисконтування має бути 
квартальна. Однак, зважаючи на те, що на практиці позики не беруться точно 
на дату балансу, то можливо визначати денну ставку відсотка і, відповідно, 
число періодів також має відповідати кількості днів до погашення. 
Далі визначається різниця між майбутньою вартістю (номіналом) та 
теперішньою – дисконт. Для позикодавця (підприємства, в якого сформовано 
довгострокову дебіторську заборгованість) такий дисконт включається у 
витрати на дебет 952 рахунку [16]. 
20 
 
Крім того, частину довгострокової дебіторської заборгованості, яка 
підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, згідно з п. 12 П(С)БО 
10 відображають на ту саму дату у складі поточної дебіторської 
заборгованості. 
Типові проведення щодо обліку довгострокової заборгованості 
представлені в таблиці 1.3. 
Таблиця 1.3 
Кореспонденція рахунків з обліку довгострокової дебіторської 
заборгованості  
№ 
п/п Зміст господарської операції Дебет Кредит 
Видано довгострокову позику працівнику підприємства з каси 
1 (з поточного рахунку) 183 301 (311) 
Передані у фінансову оренду основні засоби, нематеріальні 746 (719, 
2 активи та інші необоротні матеріальні активи 181 712) 
Надана фінансова допомога іншим підприємствам, строком 
3 погашення більше 12 місяців 183 31 
Отриманий довгостроковий вексель в оплату за реалізовані 
4 основні засоби, продукцію, роботи, послуги 182 36, 37 
Переведена у склад поточної довгострокова дебіторська 
заборгованість, коли до її погашення залишається менш ніж 
5 12 місяців 377 18 
Включена до складу поточної дебіторська заборгованість 
6 орендаря за об’єкт фінансової оренди за звітний рік 377 181 
Погашена довгострокова дебіторська заборгованість 
7 достроково 311 (301) 377 
8 Списана довгострокова безнадійна заборгованість дебіторів 977 18 
Відображена сума претензій для погашення довгострокової 
9 дебіторської заборгованості при зверненні до суду 374 18 
Погашено працівником довгострокову позику основними 
10 засобами за домовленістю сторін 10 183 
Утримано із заробітної плати працівника неповернуту 
11 довгострокову позику 66 183 
Погашено неповернуту частину безпроцентної позики за 
12 рахунок прибутку підприємства 443 183 
Джерело: взято з [17, с. 24]. 
Наступною розглянемо методологію обліку дебіторської заборгованості за 
товари, роботи, послуги. 
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги за своє суттю являє 
собою заборгованість покупців та замовників, яка виникла в результаті 
реалізації їм товарів, продукції, виконання робіт чи надання послуг, без 
21 
 
врахування заборгованості, забезпеченої векселем. Така заборгованість 
визнається активом водночас з визнанням доходів від реалізації та оцінюється 
за первісною вартістю. 
Виникнення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги 
відбувається після факту реалізації таких активів. Відповідно, оскільки всі 
господарські операції мають знаходити відображення в обліку, підставою для 
їх фіксації є документування факту їх здійснення. Зокрема, до первинних 
документів щодо обліку розрахунків з покупцями та замовниками належать 
такі (див. табл. 1.4):   
Таблиця 1.4 
Первинні документи для обліку розрахунків з покупцями та 
замовниками 
Виникнення заборгованості Погашення заборгованості 
Розрахунки з вітчизняними покупцями: Розрахунки з вітчизняними покупцями: 
накладні; рахунки-фактури; рахунки; акт виписка банку; прибутковий касовий 
прийнятих робіт, наданих послуг; ордер; векселі. 
податкові накладні; товарно-транспортні 
накладні; товарні накладні. 
Розрахунки з іноземними покупцями: Розрахунки з іноземними покупцями: 
комерційні документи (рахунок-фактура виписка банку; векселі. 
invoice); транспортні накладні; платіжні 
документи на перерахування сум митних 
платежів та інших податків на рахунках 
митних установ; рахунки бухгалтерії про 
наявність курсових різниць 
Джерело: взято з [18, с. 72]. 
Для обліку дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги 
Планом рахунків передбачено рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і 
замовниками».  
На ньому ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями 
та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й 
послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем, а також 
узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-
фінансової групи. 
22 
 
Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" має такі 
субрахунки: 
 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" 
 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" 
 363 "Розрахунки з учасниками ПФГ" 
 364 "Розрахунки за гарантійним забезпеченням" 
За дебетом рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" 
відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних 
робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка 
включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори 
(обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та 
позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом - сума 
платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у 
касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість 
покупців та замовників за одержані продукцію (роботи, послуги). 
На субрахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" аналітичний 
облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій договором. 
На субрахунку 363 «Розрахунки з учасниками ПФГ» узагальнюється 
інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи. 
На субрахунку 364 "Розрахунки за гарантійним забезпеченням" 
відображаються розрахунки за гарантійним забезпеченням, пов'язаним зі 
здійсненням операцій з деривативами. 
Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за 
кожним покупцем та замовником за кожним пред'явленим до сплати рахунком 
[14]. 
Обліковим регістром за кредитом рахунка 36 “Розрахунки з покупцями 
і замовниками” є розділ I Журналу 3. Для аналітичного обліку розрахунків з 
покупцями і замовниками призначена Відомість 3.1 [19]. 
23 
 
Окремо також доцільно відзначити специфіку обліку дебіторської 
заборгованості за товари, роботи, послуги в іноземній валюті, що 
обліковується на субрахунку 362. 
В даному випадку основним питанням, що виникає щодо розрахунків з 
нерезидентами є нарахування курсових різниць, так як хоча договором щодо 
реалізації може бути встановлена сума в валюті, проте облік все ж має вестися 
в гривні.  
Питання обліку курсових різниць регламентується П(С)БО 21 «Вплив 
зміни валютних курсів».  
Курсова різниця — різниця між оцінками однакової кількості одиниць 
іноземної валюти за різних валютних курсів (п. 4 П(С)БО 21) [20]. 
Основними правилами розрахунку курсової різниці є такі: 
1. Курсові різниці визначають лише за монетарними статтями балансу. 
Розмежування монетарних та монетарних статей базується на тому, в якій 
формі будуть погашатися наявні заборгованості: в випадку з дебіторською 
заборгованістю – якщо першою подією було відвантаження товарів, надання 
послуг тощо, тоді маємо зобов’язання покупця чи замовника погасити наявну 
заборгованість в грошовій формі, відповідно, зі зміною курсу сума валюти 
змінить значення в гривневому вираженні, що є підставою для розрахунку 
курсової різниці; коли ж дебіторська заборгованість формується шляхом 
надання авансу, то очікується погашення немонетарними активами (товарами, 
послугами тощо), тому при отриманні таких активів їх вартість зараховуються 
за курсом НБУ на дату оплати авансу, відповідно, курсової різниці не виникає. 
2. для розрахунку курсової різниці використовують лише курс НБУ. 
3. Курсові різниці визначають на кожну дату балансу й дату здійснення 
господарської операції. Таке правило закріплює безпосередньо п. 8 П(С)БО 21: 
визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті 
проводять на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції. 
Датою балансу є дата, на яку складено баланс підприємства, як правило 
звітним періодом є календарний рік (річна фінансова звітність), проте 
24 
 
можливим є складання і проміжної фінансової звітності за результатами 
першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Дата господарської 
операції: такою датою є дата фактичного здійснення операції в інвалюті 
(погашення монетарної статті тощо). 
У бухгалтерському обліку курсові різниці відображають залежно від 
результату на рахунках 714 «Дохід від операційної курсової різниці» - якщо 
визначено зростання суми валюти в гривневому еквіваленті, або 945 «Витрати 
від операційної курсової різниці» [21].  
Приклади типового відображення операцій щодо розрахунків з 
покупцями та замовниками відображено в таблиці 1.5. 
Таблиця 1.5 
Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків із покупцями та 
замовниками 
№ Зміст операції Дебет Кредит 
Реалізована готова продукція (товари, роботи, послуги) 701 
1 покупцям за договірними цінами 36 (702, 703) 
701 
2 Відображено податкове зобовʼязання з ПДВ (702, 703) 641 
Надійшла оплата від покупців та замовників на поточний 
3 рахунок чи в касу 311 (301) 36 
Визнання різниці між справедливою вартістю 
заборгованості і номінальною сумою грошових коштів 
та/або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за 701 
4 продукцію (роботи, послуги) 373 (702, 703) 
Проведено взаємозалік заборгованості за отриманим 
5 раніше авансом 681 36 
6 Проведено взаємозалік заборгованості при бартері 63 (685) 36 
Відображена операційна курсова різниця при перерахунку 
товарної дебіторської заборгованості: 
‒ при зростанні валютного курсу; 362 714 
7 ‒ при падінні валютного курсу 945 362 
Джерело: взято з [22, c. 37-38]. 
Так як в процесі своєї діяльності підприємства стикаються з численними 
ризиками, постає питання вибору інструментів захисту від них. Якщо 
говорити про дебіторську заборгованість, то в даному випадку ризик 
неповернення коштів за реалізовану продукцію, товари, чи послуги можна 
зменшити з допомогою такого інструменту як вексель. 
25 
 
Вексель являє собою письмове боргове зобов’язання векселедавця 
сплатити векселетримачу (власнику векселя) за настанням строку суму, 
вказану у векселі. 
Розрізняють прості та переказні векселі. Простий вексель передбачає 
наявність двох сторін взаємовідносин – векселедавця (боржника) та 
векселетримача (кредитора). У ньому фіксується безумовне зобов’язання 
векселедавця сплатити вказану суму пред’явнику векселя або особі, зазначеній 
у векселі, через визначений час. Таким чином за своєю суттю він є борговою 
розпискою. Переказний вексель (тратта) виписується кредитором, тобто 
постачальником (трасантом). Він містить наказ векселедавця платнику 
(трасату) сплатити пред’явнику векселя певну суму у вказаний у векселі строк. 
Переказний вексель має бути акцептований платником (трасатом), і тільки в 
цьому разі він набуває юридичну силу [23, c. 109]. 
Для обліку короткострокових векселів в бухгалтерському обліку 
передбачений рахунок 34 «Короткострокові векселі одержані». На ньому 
ведеться облік заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за 
відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за 
іншими операціями, яка забезпечена векселями. 
Рахунок 34 "Короткострокові векселі одержані" має такі субрахунки: 
 341 "Короткострокові векселі, одержані в національній валюті" 
 342 "Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті" 
На рахунку 34 "Короткострокові векселі одержані" за дебетом 
відображається отримання векселя за продані товари (роботи, послуги) та за 
іншими операціями, за кредитом - отримання коштів у погашення векселів, 
погашення отриманим векселем кредиторської заборгованості, продаж 
векселя третій стороні тощо. 
Аналітичний облік ведеться за кожним одержаним векселем [14]. 
Типова кореспонденція рахунків для обліку розрахунків за векселем 
відображено в таблиці 1.6. 
26 
 
Таблиця 1.6 
Кореспонденція бухгалтерських рахунків з обліку поточної дебіторської 
заборгованості забезпеченої векселем 
№ Зміст операції Дебет Кредит 
І. Одержання векселя в рахунок поставлених товарів, виконаних робіт, наданих послуг 
1. Відвантажено товари покупцеві 361 702 
2. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ 702 641 
3. Списано собівартість реалізованих товарів 902 281 
4. Отримано простий вексель від покупця 341 361 
5. Нараховано відсотки по векселю (щомісячно) 373 732 
6. Відображено податкові зобов’язання з ПДВ 732 641 
ІІ. Погашення векселя векселедавцем 
1. Погашено вексель за номінальною вартістю 311 341 
2. Сплачено відсотки по векселю 311 373 
Джерело: взято з [24, c. 185]. 
Окрім того, під час провадження господарської діяльності підприємства 
може виникати дебіторська заборгованість, що не пов’язана з реалізацією 
товарів, робіт чи послуг. Одною з найпоширеніших категорій такої 
дебіторської заборгованості є заборгованість щодо розрахунків з підзвітними 
особами, тому пропонуємо розглянути порядок її обліку детальніше. 
При провадженні господарської діяльності підприємства може виникати 
необхідність придбання товарно-матеріальних цінностей чи оплаті послуг за 
готівку, відправлення працівників у відрядження з метою виконання їх 
посадових обов’язків за межами території місцезнаходження такого суб’єкта 
господарювання.  
Підзвітні особи – це працівники підприємства, яким надаються під звіт 
визначені грошові суми для майбутніх витрат, які визначаються наказом 
(розпорядженням) керівника підприємства. 
Службове відрядження є поїздкою працівника за розпорядженням 
керівника суб’єкта господарювання на визначений строк до іншого населеного 
пункту з метою виконання службового доручення поза місцем його постійної 
роботи. 
27 
 
Регламентацію питання направлення працівників у відрядження 
організовують на основі внутрішніх правил, що розробляються підприємством 
та затверджуються його керівником. 
Направлення працівника у відрядження здійснюється керівником 
підприємства та оформляється у вигляді наказу. Такий наказ повинен 
включати прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, яка відряджається, пункт 
призначення (країна, місто, інший населений пункт), назву підприємства, куди 
відряджається працівник, мету відрядження, термін відрядження (дата його 
початку і закінчення). 
Після оформлення наказу копія надається працівникові як документ, на 
основі якого можна уникнути врахування в рахунок за проживання в готелі за 
місцем відрядження туристичного збору, що передбачено для осіб, що 
прибули у відрядження. 
Термін відрядження визначається на розсуд керівника підприємства, 
однак не може переважать 30 календарних дів в межах України, а за кордоном 
– 60 календарних днів. Якщо ж працівники направляються в межах України 
для виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, ремонтом та налагодженням, 
тоді строк не повинен перевищувати строк будівництва об’єктів для 
відряджень за кордон, тобто не більше 1 року. 
При відправленні працівника у відрядження, підприємство 
зобов’язується забезпечити його коштами у розмірах, що встановлюються 
нормативно-правовими актами про службові відрядження. Сума авансу до 
видачі працівникові розраховується на основі попереднього розрахунку 
кошторису витрат. Аванси на закордонне відрядження мають видаватися або 
у валюті країни призначення, або у вільноконвертованій валюті. Кошти, видані 
під звіт, можуть видаватися у формі готівки або через перерахування на 
платіжну карту [18, c. 83-85].  
За рахунок підприємства відшкодовуються такі витрати (див. табл. 1.7): 
 
 
28 
 
Таблиця 1.7 
Витрати на відрядження, що відшкодовуються підприємством 
№ Згідно з пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу 
з/п Згідно зі ст. 121 КЗпП України 
добові за час 
перебування у добових витрат у розмірі, про який йдеться нижче у цій 
1 відрядженні  статті в розділі «Сума добових»  
проїзду (зокрема, перевезення багажу, бронювання 
вартість проїзду до транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, 
місця призначення і так і за місцем відрядження (у тому числі, на 
2 назад  орендованому транспорті)  
вартості проживання у готелях (мотелях), а також 
включених до таких рахунків витрат на харчування* чи 
побутові послуги (прання, чищення, лагодження та 
витрати з найму жилого прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших 
3 приміщення  житлових приміщень  
4 - телефонних розмов  
5 - оформлення закордонних паспортів  
6 - дозволів на в’їзд (ввіз)  
7 - обов'язкове страхування  
інших документально оформлених витрат, пов'язаних з 
правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, 
зокрема будь-яких зборів і податків, що підлягають 
8 - сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат  
Джерело: взято з [18, c. 86]. 
Наведені вище витрати не підлягають оподаткуванню лише за умови 
наявності документів, що підтверджують понесення таких витрат. До 
підтвердних документів належать: 
 транспортні квитки або транспортні рахунки та багажні квитанції 
(у тому числі електронні квитки); 
 документи, отримані від осіб, які надають послуги з розміщення та 
проживання фізичної особи, страхові поліси; 
 документи (виписки та/або відомості з рахунку), що містять 
визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, 
до якого емітовані платіжні інструменти; 
 документи, що підтверджують виконання операції з 
використанням платіжних інструментів; 
 інші документи, що засвідчують вартість витрат [25]. 
29 
 
За кожен день (включно з днем вибуття та прибуття) проходження 
відрядження, враховуючи вихідні, неробочі та святкові  дні і час перебування 
у дорозі, працівникові виплачуються добові. 
Державним службовцям та особам, що направляються у відрядження 
підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково 
утримуються за рахунок бюджетних коштів, добові виплачуються в межах 
сум, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 
№98. 
Якщо ж підприємства не фінансуються з державного бюджету, то добові 
можуть виплачуватися у сумі, що перевищує граничні встановлені. Такі 
витрати включаються до податкових витрат відповідно до ПКУ.  
Розмір добових для відряджень у межах території України визначається 
у межах не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої 
законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен 
календарний день такого відрядження (для прикладу, в 2024 році цей показник 
становив 710 грн),  а для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен 
календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні 
до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен 
такий день [25].  
Видача готівки під звіт працівникові можлива лише за умови повного 
відзвітування такого працівника за раніше виданий аванс. 
Після повернення з відрядження необхідно відзвітуватися за 
використані кошти. Працівник має надати документи, що підтверджують 
витрати; документи про повернення невикористаних підзвітних коштів (якщо 
аванс видавався готівкою, тоді таким документом може бути прибутковий 
касовий ордер або квитанція банку про зарахування готівки на рахунок 
підприємства; скласти авансовий звіт (до 01.04.2023 року був обов’язковим) – 
у разі виникнення оподатковуваного доходу відповідно до пп. 170.9.1 ПКУ або 
при використанні готівки понад суму добових (в т.ч. й отриману з 
застосуванням банківських карток чи інших платіжних інструментів) [26]. 
30 
 
Строки звітування регулюються двома нормативними актами – 
пп.170.9.2-170.9.3 ПКУ та Положенням про ведення касових операцій, 
затверджених Постановою НБУ від 29.12.2017 №148 (див. табл. 1.8). 
Таблиця 1.8 
Строки звітування про підзвітні кошти 
Мета видачі підзвітних коштів Спосіб видачі підзвітних коштів (готівка) 
До закінчення місяця, наступного за 
Відрядження місяцем відрядження (пп. 170.9.3 ПКУ) 
Закупівля сільськогосподарської продукції 
та заготівля вторинної сировини 10 робочих днів (п. 19 Положення №148) 
Закупівля брухту чорних і кольорових 
металів 30 робочих днів (п. 19 Положення №148) 
Інші виробничі потреби 2 робочі дні (п. 19 Положення №148) 
Джерело: взято з [26]. 
Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на субрахунку 372 
«Розрахунки з підзвітними особами».  
Сальдо субрахунку може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі 
показники відображаються розгорнуто: дебетове сальдо - в складі оборотних 
активів, кредитове сальдо - в складі зобов'язань балансу підприємства [14]. 
Типова кореспонденція з обліку розрахунків з підзвітними особами 
представлена в таблиці 1.9. 
Таблиця 1.9 
Типові господарські операції за розрахунками з підзвітними особами 
№ Зміст операції Дебет Кредит 
1. Видано кошти під звіт працівникам з каси на відрядження чи на 372 301 
господарські потреби 
2. Перераховано на картковий рахунок працівникові аванс на 372 31 
відрядження або на господарські потреби 
3. Відображено витрати на відрядження:   
 - працівників, безпосередньо пов’язаних з виробництвом 23 372 
 - адмінперсоналу 92 372 
 - працівників, пов’язаних зі збутом продукції, товарів 93 372 
4.  Придбано підзвітною особою:   
 - виробничі запаси 20 372 
 - МШП 22 372 
 Відображено податковий кредит з ПДВ за придбані ТМЦ 641 372 
5. Внесено в касу залишок невикористаних коштів, виданих під звіт 301 372 
Джерело: взято з [24, c. 193]. 
31 
 
Аналітичний та синтетичний облік розрахунків з підзвітними особами 
ведуть в Ж.О. 3А с.-г. 
Крім того, для відображення іншої нетоварної заборгованості, 
обліковуваної на рахунку 37, окрім розглянутого субрахунку 372 передбачено 
ще 8 субрахунків.  
Зокрема, на субрахунку 371 "Розрахунки за виданими авансами" 
ведеться облік авансів, наданих іншим підприємствам. 
На субрахунку 373 "Розрахунки за нарахованими доходами" ведеться 
облік нарахованих дивідендів, відсотків, роялті тощо, які підлягають 
отриманню. 
На субрахунку 374 "Розрахунки за претензіями" ведеться облік 
розрахунків за претензіями, які пред'явлені постачальникам, підрядникам, 
транспортним та іншим організаціям, а також за пред'явленими їм та 
визнаними штрафами, пенею, неустойками. 
На субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" 
ведеться облік розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків 
у результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач та розкрадання 
грошових коштів, якщо винуватця виявлено. 
На субрахунку 376 «Розрахунки за позиками та кредитами» ведеться 
облік розрахунків за позиками членам кредитних спілок у кредитних спілках 
та наданими кредитами користувачам платіжних послуг надавачами 
фінансових послуг (крім банків). 
На субрахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" ведеться облік 
розрахунків за іншими операціями, облік яких не відображається на інших 
субрахунках рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", зокрема 
розрахунки за операціями, пов'язаними із здійсненням спільної діяльності (без 
створення юридичної особи), усі види розрахунків з працівниками (крім 
розрахунків за виплатами працівникам та з підзвітними особами), інші 
розрахунки. 
32 
 
На субрахунку 378 "Розрахунки з державними цільовими фондами" 
ведеться облік розрахунків з державними цільовими фондами, зокрема 
розрахунків з тимчасової непрацездатності тощо. 
На субрахунку 379 "Розрахунки за операціями з деривативами" ведеться 
облік розрахунків за операціями з деривативами. В кінці місяця субрахунок 
закривається шляхом списання сальдо у кореспонденції з рахунком інших 
операційних доходів або інших витрат операційної діяльності. 
Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами 
заборгованості, термінами її виникнення й погашення [14]. 
Документальне оформлення виникнення та погашення наведених видів 
дебіторської заборгованості представлене в таблиці 1.10. 
Таблиця 1.10 
Документальне оформлення іншої поточної дебіторської заборгованості 
Вид дебіторської Виникнення Погашення чи списання 
заборгованості 
1 2 3 
Розрахунки за Платіжні доручення; Рахунки-фактури; 
виданими авансами Виписки банку Товарно-транспортні 
накладні; 
Податкові накладні 
Розрахунки за Договори; Платіжні доручення; 
нарахованими Розрахунки бухгалтерії Виписки банку; 
доходами Прибуткові касові ордери; 
Касова книга 
Розрахунки за Акти про встановлення Платіжні доручення; 
претензіями розбіжності; Виписки банку; 
Комерційні акти; Згода постачальників на 
Претензії; погашення претензій 
Позовні заяви до суду; 
Рішення судових органів 
Розрахунки за Протоколи засідання Прибуткові касові ордери; 
відшкодуванням інвентаризаційної комісії; Платіжні доручення; 
завданих збитків Накази керівника; Виписки банку; 
Позовні заяви до суду Розрахунково-платіжні 
відомості; 
Платіжні відомості 
 
 
 
 
33 
 
Продовж. табл. 1.10 
1 2 3 
Розрахунки за Договір; Прибуткові касові ордера; 
позиками членам Видаткові касові ордера; Касова книга; 
кредитних спілок Касова книга; Платіжні доручення; 
Платіжні доручення; Виписки банку; 
Виписки банку Накладні; 
Прибуткові ордери 
Розрахунки з Акти виконаних робіт; Платіжні доручення; 
іншими дебіторами Договір; Виписки банку; 
Видаткові касові ордера; Прибуткові касові ордера; 
Касова книга Касова книга; 
Розрахунково-платіжна 
відомість 
Джерело: взято з [24, c. 191]. 
Регістром аналітичного обліку розрахунків з іншими дебіторами є 
відомість № 3.2, а синтетичного обліку – журнал № 3 [22, c. 39]. 
Відповідно до цього, в бухгалтерському обліку відображення операцій 
щодо обліку іншої поточної дебіторської заборгованості представлено такими 
типовими проведеннями (див. табл. 1.11): 
Таблиця 1.11 
Відображення операцій з обліку іншої поточної дебіторської 
заборгованості 
№ Зміст операції Дебет Кредит 
1. Розрахунки за виданими авансами 
1 2 3 4 
1. Перераховано аванс постачальнику за виробничі запаси 371 311 
2. Відображено суму податкового кредиту з ПДВ 641 644 
3. Одержано від постачальника виробничі запаси 20 631 
4. Відображено податковий кредит з ПДВ 644 631 
5. Проведено залік заборгованості 631 371 
2. Облік розрахунків з нарахованих доходів 
1. Нараховані доходи у вигляді дивідендів за акціями, що належать 373  731  
підприємству 
2. Нараховані доходи у вигляді процентів на залишки грошових 373  719  
коштів у банку  
3. Нараховані доходи у вигляді процентів за облігаціями, 373  732  
депозитами; позиками, наданими іншим підприємствам; 
переданими у фінансову оренду необоротними активами тощо  
4. Нараховані інші фінансові доходи (наприклад, роялті)  373  733  
5. Отримані фінансові доходи на поточний рахунок чи в касу  311 373 
(301)  
6. Виплачені дивіденди акціями  373  14  
3. Облік розрахунків за претензіями 
34 
 
Продовж. табл. 1.11 
1 2 3 4 
1 Пред’явлена претензія постачальникам, транспортним 374  63 
організаціям за порушення умов договорів тощо  (685)  
2 Пред’явлена претензія постачальникам через брак  374  24  
3 Отримано грошові кошти в рахунок погашення заборгованості за 301 374  
претензію  (311)  
4 Задоволена претензія шляхом додаткового постачання ТМЦ, що не 20, 374  
надійшли раніше  22, 28  
5 Відображена сума претензій для погашення довгострокової 374  18  
дебіторської заборгованості при зверненні до суду  
4. Облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків 
1 Віднесено на винну особу фактичну недостачу, що підлягає 375  716  
відшкодуванню  
2 Списана нестача грошей у касі у нарахування винуватцю  375  301  
3 Віднесена сума втрат через брак на винуватця  375  24  
4 Проведені утримання із зарплати за заподіяними збитками  661  375  
5 Внесена готівка в касу чи на поточний рахунок у погашення 301 375  
заборгованості винуватця  (311)  
6 Списана на витрати безнадійна дебіторська заборгованість 944  375  
винуватця при закінченні строку позивної давнини  
5. Облік розрахунків з іншими дебіторами 
1 Нараховані доходи від передачі активів в операційну оренду  377 713 
2 Видана позика працівникам підприємства. На-дана тимчасова 377 301 
фінансова допомога іншим організаціям  (311) 
3 Переведена у склад поточної довгострокова дебіторська  377 18 
заборгованість, коли до строку її погашення залишилося менше 
12 місяців  
4 Відображений дохід від реалізації оборотних активів (виробничих 377 712 
запасів, МШП тощо)  
5 Передані ТМЦ чи грошові кошти у спільну діяльність  377 20, 22, 
26, 28, 
301, 
311 
6 Відображено зарахування заборгованостей:  631 377 
‒ при бартері;  681 377 
‒ раніше отриманого авансу  
7 Проведені утримання з зарплати працівників у погашення 661 377 
заборгованості з позики, за товари в кредит, за виконавчими 
листами  
8 Внесено гроші в касу (поточний рахунок) працівниками в 301 377 
погашення заборгованості з позики, за товари в кредит  (311) 
9 Отримані грошові кошти від продажу оборотних активів  311 377 
(301) 
Джерело: взято з [22, c. 40-42]. 
Як вже було зазначено в попередньому пункті, з метою реального 
відображення дебіторської заборгованості підприємство має показувати її 
35 
 
чисту реалізаційну вартість, для розрахунку чого необхідним є створення 
резерву сумнівних боргів. 
П(С)БО 10 передбачає такі методи нарахування резерву сумнівних 
боргів: 
 застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; 
 застосування коефіцієнта сумнівності. 
За методом застосування абсолютної суми сумнівної  
заборгованості  величина  резерву визначається на підставі аналізу  
платоспроможності окремих дебіторів. 
За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина  
резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської  
заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності. 
Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами: 
 визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході; 
 класифікації дебіторської заборгованості за строками  
непогашення; 
 визначення  середньої  питомої ваги списаної протягом періоду 
дебіторської  заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок 
відповідного періоду за попередні 3-5 років. 
Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості  
величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок  
резерву сумнівних боргів на ту саму дату. 
Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути  
більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату. 
Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію,  товари, роботи, 
послуги здійснюється групуванням дебіторської  заборгованості за строками її 
непогашення із встановленням  коефіцієнта  сумнівності для кожної групи. 
Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної 
суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні звітні періоди. 
36 
 
Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків 
непогашення  дебіторської  заборгованості.  
Величина  резерву  сумнівних  боргів визначається як сума добутків  
поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи,  
послуги відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної  
групи. 
Нарахування  суми  резерву  сумнівних  боргів  за звітний період 
відображається у звіті про фінансові  результати  у  складі інших операційних 
витрат. Виключення  безнадійної  дебіторської  заборгованості  з активів  
здійснюється  з  одночасним  зменшенням  величини резерву сумнівних  
боргів.  У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів 
безнадійна дебіторська заборгованість  за продукцію,  товари,  роботи, послуги 
списується з активів на інші операційні витрати [1]. 
Для обліку резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо 
якої є ризик неповернення призначений рахунок 38 "Резерв сумнівних боргів". 
За кредитом рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів" відображається створення 
резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунками обліку витрат, за 
дебетом - списання сумнівної заборгованості в кореспонденції з рахунками 
обліку дебіторської заборгованості або зменшення нарахованих резервів у 
кореспонденції з рахунком обліку доходів. 
Типові проведення щодо обліку резерву сумнівних боргів представлено 
в таблиці 1.12. 
Таблиця 1.12 
Облік резерву сумнівних боргів 
№ Зміст операції Дебет Кредит 
1 Нарахований резерв за сумнівними боргами підприємств 944 38 
2 Списано за рахунок резерву безнадійну дебіторську 38 361 
заборгованість 071 
Одночасно списаний борг відображується на позабалансовому 
рахунку 
3 Відображується погашення боргу дебітора після його списання 31 716 
Одночасно сума списується з позабалансового рахунку 071 
4 Списано непокриту резервом суму безнадійної заборгованості  944 361 
Джерело: взято з [18, c. 83]. 
37 
 
Облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є 
ризик неповернення ведуть в Журналі-ордері № 3 Б с.-г. та відомості № 3.2 
с.-г [18, c. 83]. 
Завершальним етапом облікового процесу є відображення даних щодо 
господарської діяльності у фінансовій звітності. Нормативно-правовими 
актами, що регулюють дане питання, є Закон України «Про бухгалтерський 
облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV і п. 1 
Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 
28.02.2000 р. № 419, П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та 
Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, 
затверджені наказом МФУ від 28.03.2013 № 433.  Розглянемо детальніше 
методику відображення дебіторської заборгованості в регламентованих 
звітних формах. 
Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за 
національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або 
міжнародними стандартами фінансової звітності або національними 
положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі 
відповідно до законодавства [27]. 
Обов’язковим подання фінансової звітності за міжнародними 
стандартами є для таких видів суб’єктів господарювання: публічних 
акціонерних товариств; підприємств - емітентів цінних паперів, цінні папери 
яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу або щодо цінних 
паперів яких здійснено публічну пропозицію; банками, страховиками, 
кредитними спілками; суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у 
видобувних галузях; материнськими підприємствами груп, у складі яких є 
підприємства, що становлять суспільний інтерес; материнськими 
підприємствами великої групи, які не належать до категорії великих 
підприємств, та підприємствами, які відповідно до Закону України “Про 
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” належать до великих 
підприємств, а також підприємствами, які провадять господарську діяльність 
38 
 
щодо надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного 
забезпечення, недержавного пенсійне забезпечення, допоміжної діяльності у 
сферах фінансових послуг і страхування, за винятком допоміжної діяльності у 
сфері страхування та пенсійного забезпечення [27]. 
В загальному до складу фінансової звітності належать баланс (звіт про 
фінансовий стан), звіт про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), 
звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал і примітки до 
фінансової звітності. З наведених форм фінансової звітності дебіторська 
заборгованість знаходить відображення в балансі підприємства. 
З урахуванням поділу дебіторської заборгованості на довгострокову та 
поточну дані про такі види заборгованостей належать до І розділу «Необоротні 
активи» та ІІ розділу «Оборотні активи» відповідно. 
Довгострокова заборгованість відображається в рядку №1040 
«Довгострокова дебіторська заборгованість», дані до якого заносяться з дебету 
рахунків 181 "Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду", 182 
"Довгострокові векселі одержані" та 183 "Інша дебіторська заборгованість". 
Для поточної дебіторської заборгованості передбачені рядки балансу 
№1125 «Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги», 
№1130 «Дебіторська заборгованість за розрахунками за виданими авансами», 
№1135 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом», №1155 
«Інша поточна дебіторська заборгованість». 
До рядка №1125 заносяться суми з дебету рахунків 36 «Дебіторська 
заборгованість за товари, роботи, послуги» та 34 «Короткострокові векселі 
одержані» за мінусом суми за кредитом рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» 
(лише в частині заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги). 
До рядка №1130 зараховуються суми за дебетом субрахунку 371 
«Розрахунки за виданими авансами» або дебетом рахунку 63 «Розрахунки з 
вітчизняними постачальниками» (у випадку, якщо підприємство не 
відображає передоплати на субрахунку 371). 
39 
 
До рядка №1135 заносяться дані за дебетом субрахунків 641 
«Розрахунки за податками» та 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами» 
- суми заборгованості фінансових та податкових органів та переплати за 
податками та зборами. 
До рядка №1155 записуються суми, що обліковуються за дебетом 
субрахунків 372 «Розрахунки з підзвітними особами», 373 «Розрахунки за 
нарахованими доходами», 374 «Розрахунки за претензіями», 375 «Розрахунки 
за відшкодування завданих збитків», 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», 
378 «Розрахунки з державними цільовими фондами», 685 «Розрахунки з 
іншими кредиторами» та 65 «Розрахунки за страхуванням», 66 «Розрахунки за 
виплатами працівників» за мінусом кредиту рахунку 38 (у частині, що 
належить до цієї заборгованості) [28]. 
Крім того, П(С)БО 10 передбачає також відображення визначеного 
переліку даних, що підлягають відображенню в примітках. Зокрема, в 
примітках до фінансової звітності наводиться така інформація: 
 Перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської  
заборгованості.  
 Перелік  дебіторів  і  суми дебіторської заборгованості  
пов'язаних сторін, з виділенням внутрішньогрупового сальдо  
дебіторської заборгованості.  
 Склад  і  суми  статті балансу  "Інша дебіторська заборгованість".  
 Метод визначення величини резерву сумнівних боргів. Сума 
поточної дебіторської заборгованості за продукцію,  
товари, роботи, послуги в розрізі її  класифікації  за  строками  
непогашення.  
 Залишок  резерву  сумнівних  боргів  за кожною статтею  
поточної дебіторської заборгованості, його утворення та  
використання у звітному році [1]. 
Таким чином, в процесі розгляду теоретико-методологічної основи 
обліку дебіторської заборгованості було досліджено питання визначення 
40 
 
сутності дебіторської заборгованості, де наголошено на відсутності єдиного 
підходу до його визначення; зі свого боку запропоновано власну її 
інтерпретацію як визначену суму коштів, право на повернення якої 
підприємство отримує на підставі документального засвідчення проведення 
господарської операції. Також розглянуто різні підходи до класифікації 
дебіторської заборгованості.  
Серед іншого, узагальнено основні проблемні аспекти щодо обліку 
дебіторської заборгованості, що знайшли своє відображення в наукових 
роботах. Зокрема, до них належать відсутність чіткої системи класифікації 
дебіторської заборгованості для достовірного її відображення в обліку, 
проблеми визначення в обліковій політиці методів її обліку, значний обсяг 
документообігу, проблема дотримання балансу в сумах дебіторської та 
кредиторської заборгованостей як фактор впливу на фінансову стійкість та 
ліквідність підприємства, відсутність практики застосування альтернативних 
методів реструктуризації заборгованості, непристосованість методів 
нарахування резервів сумнівних боргів до практики ведення обліку 
підприємств. Окремим пунктом визначено проблему узгодження методології 
обліку дебіторської заборгованості за національними та міжнародними 
стандартами. 
Детально висвітлено основні методологічні аспекти обліку дебіторської 
заборгованості. 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
41 
 
РОЗДІЛ 2 
ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ 
ЗАБОРГОВАНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «САТП 2302» 
 
 
2.1. Організаційно-економічна характеристика ТОВ «САТП 2302» 
  
Базовим підприємством для дослідження питання обліку, аналізу та 
контролю дебіторської заборгованості було обрано Товариство з обмеженою 
відповідальністю «Спеціалізоване автотранспортне підприємство 2302». 
Наведемо організаційну характеристику даного підприємства. 
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване 
автотранспортне підприємство 2302", далі «Товариство», є юридичною 
особою приватної форми власності, створене на підставі протоколу 
установчих зборів засновників Товариства від «05» листопада 2020 року на 
виконання рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного 
товариства  "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 2302" від «26» 
серпня  2020 року та «05» листопада 2020 року про перетворення Приватного 
акціонерного товариства "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 
2302" (ідентифікаційний код 24357540) у Товариство з обмеженою 
відповідальністю  "Спеціалізоване автотранспортне підприємство 2302" 
(ідентифікаційний код 24357540).  
Місцезнаходження Товариства: Україна, 18008, Черкаська обл., 
м. Черкаси, вул. Автомобілістів, 7. 
Скорочене найменування Товариства:  
 українською мовою – ТОВ «САТП 2302»; 
 англійською мовою – «SATP 2302» LLC. 
ТОВ «САТП 2302» перебуває на загальній системі оподаткування та, 
відповідно, є платником податку на прибуток та ПДВ. 
42 
 
Основним видом діяльності підприємства за КВЕД є 49.41 Вантажний 
автомобільний транспорт. 
До інших видів діяльності, визначених Статутом підприємства (див. 
додаток А) належать також такі: 
 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними 
засобами; 
 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних 
засобів; 
 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для 
автотранспортних засобів; 
 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 
 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого 
нерухомого майна. 
Крім того, Товариство здійснює зовнішньоекономічну діяльність на 
основі законодавчих актів та нормативних документів, що регулюють таку 
діяльність.  
У сфері зовнішньоекономічної діяльності товариство здійснює: експорт 
товарів власного виробництва; експорт товарів не власного виробництва без 
переходу права власності; експорт товарів не власного виробництва з 
переходом права власності; імпорт товарів для власних потреб; імпорт товарів 
не для власних потреб без переходу права власності; імпорт товарів не для 
власних потреб з переходом права власності; інші види зовнішньоекономічної 
діяльності. 
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову 
звітність в Україні» ТОВ «САТП 2302» належить до категорії 
мікропідприємств. Зокрема, мікропідприємствами є підприємства, показники 
яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, 
відповідають щонайменше двом із таких критеріїв: 
 балансова вартість активів - до 350 тисяч євро включно; 
43 
 
 чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 
700 тисяч євро включно; 
 середня кількість працівників - до 10 осіб включно [29]. 
Якщо говорити про структуру управління, то вона є дворівневою та 
складається з таких органів управління: Загальні збори учасників Товариства 
та Виконавчий орган (Директор).  Загальні Збори учасників Товариства є 
найвищим органом управління Товариства.   
Що ж до організаційної структури, то вона є лінійно-функціональною 
(див. рис. 2.1). 
 
Рис. 2.1. Організаційна структура ТОВ «САТП 2302» 
 
Як зазначено наочно в схемі, суть лінійно функціональної структури 
полягає в поєднанні характеристик лінійної та функціональної структур. 
Основним керівником підприємства виступає директор підприємства, якому 
підпорядковуються нижчі ланки управління (лінійні керівники, що є водночас 
керівниками функціональних підрозділів) – головний бухгалтер, 
відповідальний за організацію та проведення облікової діяльності, та 
менеджер з логістики, що, власне, організовує та здійснює управління 
операційною діяльністю підприємства.  
Бухгалтерія представлена лише в особі головного бухгалтера, що 
виконує всі облікові процеси на підприємстві. 
Транспортний відділ складається з менеджера з логістики, диспетчера, 
механіків та водіїв. 
44 
 
Для первинної оцінки фінансового стану підприємства, відповідно до 
поставлених тематичним планом завдань переддипломної практики 
проведемо аналіз основних фінансово-економічних показників діяльності 
підприємства в динаміці за період 2021-2023 рр. Результати аналізу 
представлено в таблиці 2.1. 
Таблиця 2.1 
Аналіз основних фінансово-економічних показників діяльності 
ТОВ «САТП 2302» за 2021-2023 рр. 
Роки Відхилення 
№ 2022/ 2023/ 2022/ 2023/ 
Показник 
п/п 2021 2022 2023 2021 2022 2021 2022 
(+; -) (+; -)  (%) (%) 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Чистий дохід від 
реалізації продукції 
1 20905,5 33900,3 36450,6 12994,8 2550,3 62,16 7,52 
(товарів, робіт, 
послуг), тис. грн. 
Собівартість 
реалізованої 
2 продукції (товарів, 19075,7 31294,8 34693,4 12219,1 3398,6 64,06 10,86 
робіт, послуг), тис. 
грн. 
Валовий прибуток, 
3 947,5 1610,8 1656,9 663,3 46,1 70,01 2,86 
тис. грн. 
Чистий прибуток, 
4 832,7 1440,2 1358,7 607,5 -81,5 72,96 -5,66 
тис. грн. 
Середньоспискова 
5 чисельність 18 18 22 0 4 0,00 22,22 
працівників, осіб 
Продуктивність 
6 1161,42 1883,35 1656,85 721,93 -226,5 62,16 -12,0 
праці, тис. грн./осіб 
Фонд оплати праці, 
7 н/д н/д н/д - - - - 
тис. грн. 
Середньомісячна 
8 заробітна плата, н/д н/д н/д - - - - 
тис. грн. 
Валюта балансу, 
9 11707,7 16981 25917 5273,3 8936 45,04 52,62 
тис. грн. 
Власний капітал, 
10 5045,4 6596,7 7791,4 1551,3 1194,7 30,75 18,11 
тис. грн. 
Середньорічна 
11 вартість основних 9069,3 12624,2 19275,6 3554,9 6651,4 39,20 52,69 
засобів, тис. грн. 
Середньорічні 
12 залишки оборотних 1449,95 1720,15 2173,4 270,2 453,25 18,64 26,35 
засобів, тис. грн. 
 
45 
 
Продовж. табл. 2.1 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Довгострокові 
зобов’язання та 
13 0 0 0 0 0 - - 
забезпечення, тис. 
грн. 
Поточні 
зобов’язання та 
14 6662,3 10384,3 18125,6 3722 7741,3 55,87 74,55 
забезпечення, тис. 
грн. 
Дебіторська 
15 заборгованість, тис. 1418,9 1449,6 1502 30,7 52,4 2,16 3,61 
грн 
Власні оборотні - -
16 -5144 -8462,3 -3318,3 64,51 85,54 
кошти, тис. грн 15700,8 7238,5 
Грошові кошти, 
17 1,9 470,1 915 468,2 444,9 24642,11 94,64 
тис. грн 
Джерело: розраховано на основі даних дод. Б. 
Відповідно до даних, представлених в таблиці 2.1, може відзначити таку 
динаміку за основними фінансово-економічними показниками: чистий дохід 
від реалізації протягом трьох років мав тенденцію до щорічного зростання, 
при цьому більший приріст спостерігається в 2022 році (62,16%), в той час як 
в 2023 році він становив лише 7,52%, що загалом свідчить про зростання 
ділової активності підприємства. Собівартість реалізованої продукції за 
трирічний період відобразила аналогічну до попереднього показника динаміку 
– 64,06% в 2022 році та 10,86% в 2023 році, що на фоні порівняно менших 
темпів приросту чистого доходу від реалізації свідчить про дещо неефективне 
управління витратами господарської діяльності підприємства; попри це 
валовий прибуток підприємства все ж таки відзначився зростаючою щорічною 
динамікою, що становила 70% в 2022 році та 2,86% в 2023 році. 
Показник чистого прибутку ТОВ «САТП 2302» за досліджуваний період 
відзначився різнорідною динамікою: за підсумками 2022 року маємо приріст 
в 607,5 тис. грн (72,96%), що особливо позитивно на фоні негативних подій, 
спричинених початком війни в Україні.  
Середньоспискова чисельність робітників за три роки змінилася не 
суттєво – з 18 осіб в 2021 році до 22 осіб в 2023 році. 
46 
 
Продуктивність праці як сума чистого доходу від реалізації в розрахунку 
на одного працівника в 2022 році відобразила позитивні зростаючі зміни, що 
у відсотковому вимірі становили 62,16%, однак вже за наступний рік її обсяг 
мав помірну спадну динаміку (12%), що загалом можна пояснити через 
зростання кількості працівників підприємства. 
Що ж до обсягу сукупних активів підприємства (валюта балансу), то за 
досліджуваний період бачимо щорічний відносно рівномірний приріст їх 
обсягу у вартісному вимірі: в 2022 році таке збільшення становило 5273,3 тис. 
грн (+45,04%), а за підсумками 2023 року – 8936 тис. грн (+52,62%). Зазначене 
загалом є позитивною ознакою, оскільки свідчить про нарощення ресурсної 
бази підприємства. 
З огляду на власний капітал підприємства, можна відзначити зростаючу 
динаміку за його обсягами за трирічний період, що в 2022 році у відсотковому 
вимірі становив 30,75%, а в 2023 році – 18,11%, що більшою мірою було 
зумовлено зростанням суми нерозподіленого прибутку. Така тенденція є 
особливо позитивною та доцільною з огляду на погіршення соціально-
економічних умов в країні, спричинених війною в країні, тобто сприяє 
зростанню фінансової стійкості підприємства, так як саме на власний капітал 
покладається захисна функція в разі настання несприятливих подій. 
Якщо ж говорити про середньорічні залишки основних засобів, то 
відслідковуємо зростання їх значень щорічно на 39,2% та 52,69% в 2022 і 2023 
роках відповідно. Зазначене можна охарактеризувати як позитивне явище, 
оскільки така динаміка свідчить про вжиття заходів з боку керівництва 
підприємства щодо оновлення складу його виробничих засобів як через 
купівлю нових, так і проведення реновації. 
Середньорічні залишки оборотних активів ТОВ «САТП 2302» як і у 
випадку попередніх показників, відобразили схожу зростаючу динаміку у 
вартості - +18,64% в 2022 році та +26,35% в 2023 році. Таку динаміку можна 
характеризувати двояко, оскільки, з одного боку, це свідчить про зростання 
ділової активності підприємства, а з іншого, - важливим є питання структури 
47 
 
формування такої категорії активів: при нарощенні обсягів оборотних засобів 
через зростання запасів чи дебіторської заборгованості як низьколіквідних 
активів, у підприємства може сформуватися проблеми з ліквідність, оскільки 
такі активи призводять до відволікання коштів від господарського обороту. 
Поточні зобов’язання ТОВ «САТП 2302» мали зростання у вартісних 
обсягах за період 2021-2023 рр., при цьому в 2023 році таке зростання було 
порівняно більшим , ніж в попередньому році – 74,55% проти 55,87% 
відповідно. Така динаміка свідчить про зростання обсягів фінансування 
активів підприємства за рахунок запозичених джерел, що є негативним 
явищем лише в разі перевищення темпів зростання за такими джерелами 
порівняно з власним капіталом, оскільки саме власний капітал виконує 
захисну функцію через існування резервів на покриття збитків, на що особливо 
варто звертати уваги при наявності суттєвих несприятливих зовнішніх 
факторах впливу, до прикладу таких як діяльність в умовах воєнного стану. 
Що ж до ТОВ «САТП 2302», то маємо переваження приросту зобов’язань над 
власним капіталом, що вважаємо негативним. 
Обсяги дебіторської заборгованості загалом відобразили несуттєві 
щорічні зростання в 2,16% та 3,61% в 2022 і 2023 роках відповідно. Загалом 
зростаючу динаміку за даним видом активів можна оцінювати як радше 
негативну, так як дебіторська заборгованість є важколіквідним активом, який 
при суттєвому накопиченні може мати негативний вплив на ліквідність 
балансу та загальну платоспроможність підприємства. Для більш точної 
характеристики все ж необхідно мати уявлення про питому вагу в сукупній 
сумі активів підприємства. 
Якщо говорити про власні оборотні кошти підприємства, то відзначаємо 
різко негативну тенденцію до зростання їх дефіциту, що в 2021 році становив 
-5144 тис. грн, а вже за підсумками 2023 року зріс приблизно втричі – 
15700,8 тис. грн. Негативне тлумачення даної тенденцію випливає з 
економічної сутності показника власних оборотних коштів, що являє собою ту 
частину активів підприємства, які були сформовані за рахунок власних джерел 
48 
 
формування ресурсів (сласного капіталу), відтак можна сказати, що 
ТОВ «САТП 2302» є надмірно фінансованим за рахунок запозичених джерел. 
Що ж до обсягу грошових коштів підприємства, то загалом їх обсяг зріс 
з 1,9 тис. грн в 2021 році до 915 тис. грн на кінець 2023 року. Це можна 
охарактеризувати загалом як позитивну динаміку, оскільки свідчить про 
нарощення обсягів високоліквідних активів в структурі оборотних коштів 
підприємства, при цьому вважаємо, що на фоні значних обсягів дебіторської 
заборгованості даний показник є недостатнім. 
Таким чином, в загальному огляді, можна сказати, що основні 
фінансово-економічні показники ТОВ «САТП 2302» відзначилися радше 
негативними змінами в їх значеннях. Підприємству варто звернути увагу на 
тенденції до формування структури оборотних активів для уникнення 
накопичення надмірних обсягів дебіторської заборгованості, а також 
переглянути політику вибору джерел формування своєї ресурсної бази на 
користь власних. 
Зважаючи на те, що підприємства при провадженні господарської 
діяльності стикаються зі значним кількістю ризиків, як внутрішніх, так і таких, 
що зумовлюються зовнішніми впливами середовища їх функціонування, то 
для формування більш деталізованої оцінки фінансового стану ТОВ «САТП 
2302» доцільним є проведення аналізу його показників ліквідності і 
платоспроможності, ділової активності, фінансової стійкості та 
рентабельності. 
Проведемо розрахунок та оцінку динаміки коефіцієнтів ліквідності та 
платоспроможності (див. табл. 2.2). 
 
 
 
 
 
 
49 
 
Таблиця 2.2 
Аналіз показників платоспроможності та ліквідності 
ТОВ «САТП 2302» за 2021-2023 рр. 
№ Відхилення 
Роки 
п/п Методика Нормативне (+; -) 
Показники 
  розрахунку значення 2022/ 2023/ 
  2021 2022 2023 
2021 2022 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Оборотні 
Коефіцієнт активи / 
1 0,23 0,19 0,13 1,5-2,5 -0,04 -0,05 
покриття Поточні 
зобов’язання 
(Оборотні 
активи – 
Проміжний товарно-
2 коефіцієнт матеріальні 0,21 0,18 0,13 0,7-1,0 -0,03 -0,05 
ліквідності запаси) / 
Поточні 
зобов’язання 
Грошові 
Коефіцієнт 
кошти / 
3 абсолютної 0,0003 0,0453 0,0505 0,2-0,35 0,04 0,01 
Поточні 
ліквідності 
зобов’язання 
Джерело: розраховано на основі даних дод. Б. 
З огляду на результати розрахунку показників ліквідності ТОВ «САТП 
2302», представлені в таблиці 2.2, можна зробити такі висновки: коефіцієнт 
покриття за період 2021-2023 рр. мав тенденцію до поступового щорічного 
скорочення – з 0,23 п. в 2021 році до 0,13 п. в 2023 році, при цьому вкрай 
негативно можна охарактеризувати дану динаміку з точки зору дотримання 
підприємством нормативних значень. Таким чином можна сказати, що 
підприємство в теорії має недостатній обсяг сукупних оборотних засобів для 
покриття поточних зобов’язань підприємства.  
Проміжний коефіцієнт ліквідності показує, настільки короткострокові 
зобов’язання можуть бути погашені за рахунок дебіторської заборгованості та 
грошових коштів. З огляду на ТОВ «САТП 2302» за останні три роки відбулося 
поступове зменшення значень з 0,21 п. в 2021 році до 0,13 п. в 2023 році, що є 
також негативним фактом, оскільки свідчить про те, що теоретично 
50 
 
підприємство не може покрити наявні поточні заборгованості за рахунок 
вищеназваних груп оборотних активів.  
Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує миттєву 
платоспроможність та показує ту частину поточних зобов’язань, яка може 
бути погашена за рахунок високоліквідних активів. З огляду на зазначену 
динаміку бачимо, що за досліджуваний період в загальному значення зросли з 
0,0003 п. в 2021 році до 0,05 п. 2023 році, що є негативним з огляду на те, що 
навіть попри заявлене зростання їх значення навіть не наближаються до 
нижчої нормативної межі, відтак підприємство має недостатньо абсолютно 
ліквідних активів.  
Таким чином, можна відзначити, що підприємство ТОВ «САТП 2302» 
має вкрай низький рівень ліквідності, зважаючи на те, що, по-перше, більша 
частина його оборотних активів є важколіквідними (дебіторська 
заборгованість), а, по-друге, загалом має суттєвий розрив в обсягах оборотних 
активів та поточних зобов’язань, відтак, навіть при умові перетворення всіх 
видів оборотних активів на грошові кошти їх сума буде недостатньою для 
погашення короткострокової заборгованості за настання її строку. 
Розрахуємо показники фінансової стійкості за даними фінансової 
звітності ТОВ «САТП 2302». Результати розрахунку представлені в 
таблиці 2.3. 
Таблиця 2.3 
Аналіз показників фінансової стійкості ТОВ «САТП 2302»  
за 2021-2023 рр. 
Відхилення 
№ Роки 
Методика  (+; -) 
п/
розрахунку 
п Показники 
  2022/ 2023/ 
  2021 2022 2023 
  2021 2022 
  
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Коефіцієнт Власний 
фінансової капітал / більше 
1 0,43 0,39 0,30 -0,04 -0,09 
незалежності Валюта 0,5 
(автономії) балансу 
 
Нормативне 
значення 
51 
 
 
Продовж. табл. 2.3 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Власний 
капітал / 
(Довгострок
Коефіцієнт 
ові 
2 фінансової 0,43 0,39 0,30 більше 1 -0,04 -0,09 
зобов'язання 
стабільності 
+ Поточні 
зобов'язання
) 
Валюта 
Коефіцієнт 
балансу / менше 
3 фінансової 2,32 2,57 3,33 0,25 0,75 
Власний 2,0 
залежності 
капітал 
Величина  Оборотні 
власного активи – 
4 -5144 -8462,3 -15700,8 більше 0 -3318 -7238 
оборотного Поточні 
капіталу зобов’язання 
(Оборотні 
Коефіцієнт 
активи – 
маневреності 
Поточні 
5 власного -1,02 -1,28 -2,02 більше 0 -0,26 -0,73 
зобов’язання
оборотного 
) / Власний 
капіталу 
капітал 
Частка Оборотні 
оборотних активи / 
6 0,13 0,11 0,09 - -0,02 -0,02 
коштів у Валюта 
активах балансу 
Позиковий 
Коефіцієнт 
капітал / менше 
7 заборгованос 0,57 0,61 0,70 0,04 0,09 
Валюта 0,5 
ті 
балансу 
Позиковий 
Коефіцієнт 
капітал / 
8 фінансового 1,32 1,57 2,33 ≤ 1 0,25 0,75 
Власний 
ризику 
капітал 
Джерело: розраховано на основі даних дод. Б. 
З огляду на результати розрахунку показників, представлені в 
таблиці 2.3, можна зробити такі узагальнення та висновки: за період 2021-2023 
року коефіцієнт фінансової незалежності в загальному мав негативну 
тенденцію до скорочення – з 0,43 п. в 2021 році до 0,3 п. в 2023 році, що, на 
додачу, не відповідало мінімальному нормативному значенню в 0,5 п. Загалом 
даний коефіцієнт показує, наскільки активи підприємства фінансуються за 
рахунок власного капіталу, тому в даному випадку зазначена динаміка 
52 
 
свідчить про надмірне фінансування майна підприємства з запозичених 
джерел, що у випадку виникнення кризових явищ може похитнути фінансову 
стійкість підприємства, оскільки саме на власний капітал покладається 
захисна функцію. Пов’язаним з даним показником є коефіцієнт 
заборгованості, що відобразив обернено пропорційну залежність в динаміці 
значень (збільшення з 0,57 п. в 2021 році до 0,7 п. в 2023). 
Коефіцієнт фінансової залежності відображає суму загальної вартості 
майна підприємства, що припадає на 1 грн. власного капіталу. З огляду на дані 
підприємства ТОВ «САТП 2302» бачимо поступову наростаючу динаміку – з 
2,32 п. в 2021 році до 3,33 п. в 2023 році, що є негативним з огляду на все 
більшу невідповідність значень нормативам, а з точки зору економічної 
сутності показника свідчить про надмірну залежність від позикових коштів  у 
фінансуванні ресурсної бази.  
Величина власного оборотного капіталу, як зазначалося при аналізу 
фінансово-економічних показників, загалом відзначилася суттєвою спадною 
тенденцією, що свідчить про дефіцит власних оборотних активів, які можуть 
бути використані в щоденній операційній діяльності підприємства. 
Коефіцієнт маневреності за своєю суттю відображає тенденцію 
розподілу обсягу власного капіталу на фінансування оборотних та 
необоротних активів . В випадку досліджуваного об’єкта наявне збільшення 
від’ємних значень даного показника з -1,02 п. до -2,02 п., що є негативним, 
оскільки свідчить про те, що власний капітал спрямовується на фінансування 
необоротних засобів, тому для фінансування оборотних активів необхідно 
звертатися до позикових джерел, а це потенційно може призвести до зниження 
фінансової стійкості. 
Що ж до частки оборотних коштів в активах підприємства, маємо спадну 
тенденцію, де значення зменшилися з 0,13 п. в 2021 році до 0,09 п. в 2023 році. 
Зазначене можна тлумачити як радше негативне, оскільки говорить про те, що 
левова частка коштів залучена у фінансування необоротних активів, 
53 
 
відповідно наявна недостача коштів у більш маневровій формі (бажано 
високоліквідній). 
Коефіцієнт фінансового ризику показує, скільки позикових коштів 
залучено на одну гривню вкладених у активи власних коштів. Відповідно до 
результатів за ТОВ «САТП 2302», спостерігаємо негативну тенденцію до 
зростання значень з 1,32 п. в 2021 році до 2,33 п. в 2023 році, при цьому 
відзначаємо їх невідповідність рекомендованим значенням, що свідчить про 
надмірне фінансування за рахунок запозичених коштів. Оберненим до даного 
показника є коефіцієнт фінансової стабільності, що, відповідно, мав прямо 
пропорційну динаміку до скорочення з 0,43 п. в 2021 році до 0,3 п. в 2023 році. 
Таким чином, можна сказати, що підприємство ТОВ «САТП 2302» має 
загалом незадовільний рівень фінансової стійкості, що в основному 
зумовлений надмірним фінансування за рахунок позикових джерел. 
Для оцінки ділової активності ТОВ «САТП 2302» проаналізуємо 
динаміку показників оборотності (див. табл. 2.4). 
Таблиця 2.4 
Аналіз показників ділової активності  ТОВ «САТП 2302» за 2021-2023 рр. 
№ Відхилення 
Роки 
п/п Методика (+; -) 
Показники 
  розрахунку 2022/ 2023/ 
2021 2022 2023 
  2021 2022 
1 2 3 4 5 6 7 8 
Чистий дохід від 
реалізації 
продукції / 
Оборотність ((Дебіторська 
1 дебіторської заборгованість на 15,86 23,64 24,70 7,77 1,06 
заборгованості початок року + 
Дебіторська 
заборгованість на 
кінець року) / 2) 
 
 
 
 
54 
 
 
Продовж. табл. 2.4 
1 2 3 4 5 6 7 8 
Чистий дохід від 
реалізації 
продукції / 
Оборотність ((Кредиторська 
2 кредиторської заборгованість на 12,67 10,76 7,35 -1,92 -3,41 
заборгованості початок року + 
Кредиторська 
заборгованість на 
кінець року) / 2) 
Середній 
період 360/ Оборотність 
3 погашення дебіторської 22,69 15,23 14,58 -7,46 -0,66 
дебіторської заборгованості 
заборгованості 
Середній 
період 360/ Оборотність 
4 погашення кредиторської 28,41 33,47 49,01 5,06 15,53 
кредиторської заборгованості 
заборгованості 
((Величина 
запасів на 
початок року + 
Середній 
Величина запасів 
період одного 
5 на кінець року) / 1,38 0,53 0,05 -0,85 -0,48 
обороту 
2) х 360 / Чистий 
запасів 
дохід від 
реалізації 
продукції 
Чистий дохід від 
реалізації 
продукції / ((Сума 
Оборотність  
6 активів на 1,99 2,36 1,70 0,38 -0,66 
активів 
початок року + 
Сума активів на 
кінець року) / 2) 
Чистий дохід від 
реалізації 
продукції / 
((Величина 
Оборотність 
власного капіталу 
7 власного 4,99 5,82 5,07 0,83 -0,76 
на початок року + 
капіталу 
Величина 
власного капіталу 
на кінець року) / 
2) 
 
 
55 
 
Продовж. табл. 2.4 
1 2 3 4 5 6 7 8 
Середній період 
погашення 
дебіторської 
заборгованості + 
Тривалість 
середній період 
8 фінансового -4,33 -17,71 -34,38 -13,38 -16,67 
одного обороту 
циклу, днів 
запасів – середній 
період погашення 
кредиторської 
заборгованості 
Джерело: розраховано на основі даних дод. Б. 
Відповідно до результатів розрахунку, представлених у таблиці вище, 
можемо зробити такі висновки про ділову активність ТОВ «САТП 2302»: за 
трирічний період показник оборотності дебіторської заборгованості зріс з 15,9  
до 24,7 разів, що є позитивною тенденцією, оскільки свідчить про скорочення 
терміну погашення зобов’язань (як бачимо зі зміни в показниках середнього 
періоду погашення дебіторської заборгованості), наданих підприємством, та, 
разом з тим, зменшення обсягів відволікання коштів від господарського 
обороту. Навідміну від попереднього, показник оборотності кредиторської 
заборгованості відзначився щорічною спадною динамікою – 7,4 разів на кінець 
2023 року проти 12,7 разів – 2021 року, що в денному вимірі відзначилося 
збільшенням середнього періоду погашення даного виду заборгованості на 20 
днів загалом. Дана тенденція пояснюється переважно порівняно меншим 
темпом приросту обсягів чистого доходу від реалізації поряд з 
середньорічними обсягами кредиторської заборгованості (62,2% проти 91,1% 
в 2022 році та 7,52% проти 57,4% в 2023 році). Зазначене можна 
характеризувати як негативне, оскільки сповільнився процес розрахунку 
підприємства за своїми зобов’язаннями, тим більше маємо суттєву 
диспропорцію в періодах погашення дебіторської та кредиторської 
заборгованостей, що може негативно позначитися на ліквідності балансу 
підприємства.  
56 
 
Негативно можемо й охарактеризувати зменшення періоду одного 
обороту запасів, що в 2022 році скоротився на 0,85 днів, а в 2023 – на 0,5 дня. 
Така динаміка пояснюється більшим приростом за чистим доходом від 
реалізації порівняно з середньорічними залишками запасів, які мали 
скорочення обсягів (-37,9% проти +91,1% в 2022 році та -89,9% проти +57,4% 
в 2023 році). Загалом, таке явище має негативний характер, оскільки свідчить 
про сповільнення активності у використанні запасів в господарській 
діяльності, а, отже, збільшення рівня відволікання коштів з фінансового 
обороту підприємства на важколіквідні активи.  
Оборотність активів загалом відзначилася незначним скороченням за 
досліджуваний період – 1,99 оборотів в 2021 році проти 1,7 оборотів в 2023 
році. Зазначене було зумовлене меншим приростом за чистим доходом від 
реалізації порівняно з середньорічними обсягами. Така динаміка є 
негативною, оскільки свідчить про зменшення ефективності використання 
активів підприємства, що за суттю даного показника означає зниження 
вартості реалізованих товарів та послуг в розрахунку на одну гривню активів. 
Оборотність власного капіталу відзначилася за три роки загалом деяким 
зростанням (4,99 оборотів в 2021 році проти 5,07 оборотів в 2023 році), при 
цьому в 2022 році маємо збільшення на 0,83 обороту, а в 2023 році – 
скорочення на 0,76 оборотів. Загалом це свідчить про збільшення ефективності 
використання власного капіталу через зростання обсягу реалізованої продукції 
на його грошову одиницю.  
Що ж до тривалості фінансового циклу, то загалом протягом всього 
досліджуваного періоду спостерігаємо від’ємні значення. Показник тривалості 
фінансового циклу характеризує період, за який підприємство придбаває 
сировину і матеріали, виготовляє готову продукцію, зберігає її на складі до 
моменту реалізації та отримання коштів за відвантажену продукцію, іншими 
словами показують період одного обороту власних оборотних коштів. 
Зафіксовані від’ємні значення, що суттєво збільшилися (з -4,33 днів в 2021 
році до -34,4 днів) зумовлені відсутністю власних оборотних коштів, що було 
57 
 
визначено вище, та свідчать про проблеми з ліквідністю в ТОВ «САТП 2302», 
оскільки залучаються великі суми кредиторської заборгованості. 
Таким чином, загалом рівень ділової активності підприємства за 
досліджуваний період можна охарактеризувати здебільшого як недостатній, 
зважаючи на від’ємні значення тривалості фінансового циклу, зменшення 
оборотності кредиторської заборгованості, запасів та активів підприємства. 
Особливо, варто наголосити, що підприємству доцільно звернути увагу на 
проблему скорочення оборотності кредиторської заборгованості та 
неузгодженості строків її погашення порівняно з дебіторською, що при 
збереженні наявних тенденцій може призвести до проблем браку платіжних 
засобів, які мають забезпечувати безперебійний фінансовий оборот. 
Для оцінки ефективності господарської діяльності підприємства 
проведемо аналіз показників рентабельності. Результати аналізу наводимо в 
таблиці 2.5. 
Таблиця 2.5 
Аналіз показників рентабельності ТОВ «САТП 2302» за 2021-2023 рр. 
№ Відхилення 
Роки 
п/п Методика (+; -) 
Показники 
  розрахунку 2022/ 2023/ 
2021 2022 2023 
  2021 2022 
Валовий прибуток 
Рентабельність 
/ Собівартість 
1 реалізованої 4,97 5,15 4,78 0,18 -0,37 
реалізованої 
продукції ,% 
продукції х100 
Валовий прибуток 
Рентабельність / Чистий дохід від 
2 4,53 4,75 4,55 0,22 -0,21 
продажу,% реалізації 
продукції х100 
Чистий прибуток / 
(Середньорічна 
вартість основних 
Рентабельність засобів + 
3 7,92 10,04 6,33 2,12 -3,71 
підприємства,% Середньорічні 
залишки 
оборотних 
засобів) х100 
Джерело: розраховано на основі даних дод. Б. 
58 
 
Відповідно до даних, представлених в таблиці 2.5, можемо зробити такі 
узагальнення та висновки про ефективність господарської діяльності ТОВ 
«САТП 2302»: показник рентабельності реалізованої продукції відобразив 
динаміку до незначного зменшення за період 2021-2023 рр. (з 4,97% в 2021 
році до 4,78% в 2023 році), при цьому примітним є те, що в 2022 році 
зафіксовано приріст  його значення (+0,18%, 5,15% за фактом), що особливо 
позитивно на фоні того, що даний рік відзначився різким погіршенням 
стабільності в країні, пов’язаної з повномасштабним вторгненням. Даний 
показник характеризує вартісну міру прибутку, який припадає на 1 грн витрат, 
понесених на виготовлення реалізованої продукції, відтак маємо відносно 
стабільний рівень рентабельності витрат підприємства. 
Рентабельність продажу характеризує частку валового прибутку в 
доході від реалізації продукції, тобто скільки вартісного обсягу прибутку 
припадає на 1 грн доходу від реалізації. Що ж до досліджуваного 
підприємства, маємо загалом відносно стабільний рівень в значеннях даного 
показника – 4,53% в 2021 році та 4,55% на кінець 2023 року, що свідчить про 
відносно стабільне управління формування витрат на виробництво 
реалізованої продукції (собівартості), що виражається у стабільному їх 
прирості порівняно з обсягом чистого доходу від реалізації продукції, про що 
свідчать вище розраховані основні фінансово-економічні показники. 
Рентабельність підприємства характеризує ефективність використання 
активів підприємства, що за своєю суттю виражає вартісний обсяг чистого 
прибутку в розрахунку на 1 грн його основних засобів та оборотних активів. З 
огляду на розрахунки даного показника за ТОВ «САТП 2302», спостерігаємо 
різнорідну динаміку, зокрема приріст значень в 2022 році (+2,12%) та 
скорочення до рівня нижчого, ніж зафіксовано в 2021 році, на кінець 
досліджуваного періоду (-3,71%). Основними причинами, що зумовили 
зазначені тенденції, можна назвати більший темп приросту чистого прибутку 
порівняно з середньорічними залишками основних засобів та оборотних 
активів для 2022 року та зворотне співвідношення для 2023 року. Тобто 
59 
 
загалом маємо скорочення ефективності використання робочого капіталу 
підприємством. 
Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, можна сказати, що за 
досліджуваний період ефективність діяльності підприємства з точки зору його 
рентабельності несуттєво скоротилася.  
 
 
 
2.2. Документування операцій з обліку дебіторської заборгованості 
на підприємстві 
 
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в 
Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських 
операцій є первинні документи [29]. Відтак, з врахуванням зазначеного можна 
відзначити, що повноцінна характеристика облікового процесу щодо 
дебіторської заборгованості на досліджуваному підприємстві можлива лише 
при висвітленні особливостей процесу її документування. 
Перш за все, варто відзначити, що на ТОВ «САТП 2302» найбільш 
характерними видами дебіторської заборгованості є заборгованість за товари, 
роботи та послуги та за розрахунками з підзвітними особами, тому акцент в 
розкритті питання даного пункту буде встановлено на них. 
Розглянемо особливості документування дебіторської заборгованості за 
товари, роботи та послуги. 
Виникнення дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги за 
своєю суттю базується на попередній їх реалізації, внаслідок чого в покупця 
виникає зобов’язання щодо оплати наданих послуг чи відвантажених товарів. 
З огляду на те, що ТОВ «САТП 2302» є автотранспортним 
підприємством, то об’єктом щодо виникнення дебіторської заборгованості 
виступають надані послуги з вантажних перевезень. 
60 
 
Першим документом, який має бути укладено між замовником послуг та 
транспортною компанією є договір на здійснення перевезення вантажу 
автомобільним транспортом (Додаток В). Договір на підприємстві укладається 
відповідно до вимог Наказу Мінтранспорту України «Про затвердження 
Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» [30].  
За своєю суттю договір на перевезення вантажу є договір, відповідно до 
якого одна сторона (перевізник) зобов’язується надати другій стороні 
(замовнику, що може у відповідності до його виду мати різні назви у договорі 
– відправник, експедитор, фрахтувальник тощо) послуги з транспортування 
вантажу, в той час, як замовник приймає зобов’язання щодо оплати за надані 
послуги. 
У договорі прописуються такі пункти: термін його дії, обсяги 
перевезень, умови перевезень (режим роботи по видачі та прийманню 
вантажу, забезпечення схоронності вантажу, виконання вантажно-
розвантажувальних робіт і таке інше), вартість перевезень і порядок 
розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов'язки сторін, 
відповідальність тощо  
Ініціатором укладення договору може бути як перевізник, так і 
замовник. Погодження щодо окремих умов договору відбувається 
електронними засобами зв’язку, в основному через електронне листування, 
однак іноді використовуються і спеціалізовані сервіси електронного 
документообігу як Вчасно та М.Е.Doc. Договори на перевезення вантажу 
здебільшого укладаються в паперовому вигляді. Після погодження умов 
договору сторонами, ініціатор укладення договору друкує два примірники, 
підписує та надсилає на підписання контрагенту, після чого один примірник 
підлягає поверненню. За домовленістю сторін підписання договору може 
здійснюватися в електронному форматі через вказані вище сервіси 
документообігу шляхом використання Кваліфікованого електронного підпису 
(КЕП) та Електронної печатки (за наявності). При цьому, для цілей ведення 
обліку договорів на підприємстві та підтвердження валідності ділових 
61 
 
взаємовідносин друковані копії таких електронних договорів поміщаються у 
відведену тематичну папку разом із оригіналами в паперовій формі. 
Договори на здійснення автомобільних вантажоперевезень в межах 
України можуть бути двох типів – примірні та довгострокові.  
Примірний договір загалом є типовим договором, що укладається при 
здійсненні міських чи міжміських перевезень та зазвичай є разовим. В такому 
договорі розкривається така інформація: реквізити замовника та виконавця, 
обсяг та особливості перевезення, маршрут перевезення, вартість та порядок 
оплати перевезення, відповідальність та обов’язки учасників. 
Довгострокові договори, передбачаючи тривалу співпрацю між 
сторонами, укладаються на великий термін, а на кожне окреме перевезення 
замовник до довгострокового договору подає заявку на перевезення вантажу, 
що може оформлюватися як в електронному, так і паперовому вигляді.  
Заявка на перевезення вантажу (Додаток Г) не має єдиної типової форми, 
однак передбачає подання в ній таких реквізитів, як найменування сторін 
угоди, номер та дату довгострокового договору, маршрут перевезення, 
кількість та вид транспорту з зазначенням його номера, найменування та вага 
вантажу, ПІБ водія, його контактний номер, дата та час завантаження, адреси 
замитнення/розмитнення, адреси завантаження/розвантаження, нормативні 
терміни доставки, вартість перевезення та умови оплати, штрафні санкції та 
окремі особливі вимоги клієнта. Як і будь-який договір, складається в двох 
примірниках, що підписуються обома сторонами. Реєстр заявок в паперовому 
вигляді підлягає реєстрації в окрему тематичну папку для цілей обліку та як 
доказ реальності здійснення господарських операцій при документальних 
перевірках. 
Крім того, основним документом на перевезення вантажів є товарно-
транспортна накладна (Додаток Д), типова форма якої визначена Наказом 
Міністерства інфраструктури України №413 від 03.06.2019 «Про 
затвердження Змін до Правил перевезень вантажів автомобільним 
транспортом в Україні» [31]. Товарно-транспортну накладну суб’єкт 
62 
 
господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в 
додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву 
документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім’я, по 
батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, 
вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні 
характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати 
цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), 
причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти 
навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, 
прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, 
вантажоодержувача, водія та/або експедитора.  
Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій 
(експедитор) підписує всі її примірники. 
Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним 
транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. У 
разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший 
примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника 
(вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає 
вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом 
вантажоодержувача, передається Перевізнику. 
При наданні послуг з міжнародних перевезень використовується 
товарно-транспортна накладна міжнародного зразка – транспортна накладна 
CMR.  
Транспортна накладна CMR (Додаток Е)  — це найчастіше 
використовуваний документ для міжнародних перевезень вантажів 
автомобільним транспортом. Вона створюється для підтвердження укладеного 
договору перевезення та визначення відповідальності відправника, 
перевізника та отримувача товару. Цей документ підтверджує, що вантаж був 
прийнятий у належному стані, в цілій упаковці, а його маркування та кількість 
відповідають зазначеному в накладній. 
63 
 
Транспортна накладна CMR оформлюється згідно з положеннями 
Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 
(КДПВ). Конвенція встановлює загальні дані про вид, зміст та правила 
заповнення накладної. Згідно з КДПВ, накладна повинна складатися 
щонайменше у трьох примірниках і підписуватися відправником та 
перевізником. Перший примірник передається відправнику, другий 
супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника. Кількість інших 
примірників залежить від кількості країн транзиту, через які перевозиться 
вантаж. 
В CMR відображаються дані про: кількість товару; юридичне 
найменування компанії перевізника; час, витрачений на транспортування 
вантажу; маршрут, по якому перевозили товар; інформація про документи, на 
підставі яких здійснювалася поставка; назва компанії відправника; назва 
компанії вантажоодержувача. 
Зі сторони перевізника заповнюються такі дані: 
 Пункт 16. Дані перевізника (найменування, країна, адреса, 
телефони). Засвідчується печаткою перевізника. 
 Пункт 17. Реквізити всіх перевізників задіяних в перевезенні. 
 Пункт 18. Застереження перевізника про зовнішній стан вантажу, 
стан упаковки і якості кріплення. Якщо CMR-накладна не містить спеціальних 
застережень перевізника, то Згідно КДПВ - вважається, що, в момент 
прийняття вантажу перевізником, вантаж і його упаковка були зовні в 
належному стані, число маркування та нумерація вантажних місць, збігається 
з зазначеними в накладній. 
 Пункт 19, 27, 28, 29. Перевізник заповнює після закінчення 
перевезення. 
 Пункт 20. Додатково узгоджені умови перевезення 
(температурний режим вантажу, швидкісний режим, спеціальні умови 
перевезення небезпечних і не габаритних вантажів і т.д.). 
64 
 
 Пункт 23. Підпис, який прийняв вантаж до перевезення водія - 
експедитора. Штамп і підпис перевізника.  
 В кожній CMR-накладній має бути в наявності декілька 
обов’язкових печаток, завдяки чому документ вважатиметься дійсним. Перш 
за все, це печатка вантажоодержувача, що проставляється після завершення 
поставки, дала печатка-підтвердження проходження митниці, крім того в 
накладній є місце для печатки контролю транспортування, яка ставиться у 
випадку проходження вантажем декількох пунктів контролю [32].  
Після виконання доставки вантажу до пункту призначення для 
замовника складається рахунок та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг). 
Зазвичай за практикою ТОВ «САТП 2302» обидва документи складають після 
факту здійснення поставки, однак за попередньою домовленістю для 
прискорення оплати може бути складання рахунку за датою замитнення. Таке 
можливо або у випадку встановлення вартості перевезення в гривні, або при 
встановленні погодженої ставки в іноземній валюті з приписом в заявці на 
перевезення, де вказано про оплату в гривневому еквіваленті за курсом НБУ 
на дату замитнення. 
Бухгалтерський облік на ТОВ «САТП 2302» проводиться за допомогою 
інформаційних технологій, а саме з використанням спеціалізованого 
бухгалтерського програмного забезпечення «1С 7.7 Підприємство». Тому 
формування рахунків та актів надання послуг відбувається автоматично та 
стандартизовано. Тому пропонуємо розглянути процес створення зазначених 
документів в програмі. 
Першим етапом у формуванні рахунку (Додаток Є) в програмі «1С 7.7 
Підприємство» є створення номенклатури, що, власне, визначає зміст наданої 
послуги. З урахуванням діючої практики формулювання, повне найменування 
складається з таких елементів: «Послуги з автомобільних перевезень...», 
вказуються точки маршруту у відповідності до вказаного в товарно-
транспортній накладній, CMR-накладній або заявці (залежно від вказівок 
замовника послуги) та автомобіль, що здійснював перевезення (номерні 
65 
 
знаки). В окремих випадках, за вимоги, можливо використання додаткових 
елементів, як ПІБ водія та номер товарно-транспортної накладної чи CMR з 
датою складання таких документів.  
Власне для створення рахунку в «1С 7.7. Підприємство» виконуються 
такі дії (див. рис. 2.2):  
 
Рис. 2.2. Створення рахунка-фактури в 1С 7.7 Підприємство 
1. Створення документа. У головному меню обирається вкладка 
"Документи" > "Рахунок-фактура".  
2. Заповнення основної інформації. Заповнюються поля "Дата" і "Номер" 
документа. Вказують контрагента (покупця) у полі "Контрагент". Можна 
вибрати з довідника або додати нового контрагента. Обирається договір з 
контрагентом, якщо він є в наявності. 
3. Додавання товарів/послуг. У табличній частині документа додаються 
товари або послуги, які будуть включені в рахунок; заповнюються поля 
"Найменування", "Кількість", "Ціна" та інші необхідні дані для кожної позиції. 
4. Розрахунок сум. Після заповнення всіх позицій програма автоматично 
розрахує підсумкову суму рахунка. 
5. Заповнення додаткових реквізитів. Заповнюються поля "Умови 
оплати", "Термін виконання" та інші додаткові реквізити, якщо це необхідно. 
6. Збереження і проведення документа. Після заповнення всіх даних 
зберігається документ. Для проведення документа необхідно натиснути 
кнопку "Провести". 
66 
 
7. Друк рахунка-фактури. Обираємо опцію друку документа для 
отримання паперового екземпляру рахунка-фактури. 
Таким чином у сформованому рахунку відображаються усі необхідні 
реквізити для оплати за послуги вантажних перевезень, визначені Законом 
України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». 
При цьому, варто сказати, що виставлений рахунок ще не є підставою 
для визначення дійсності проведення операції, тому факт надання послуг 
фіксується через створення та підписання акту виконаних робіт. 
Акт виконаних робіт (наданих послуг) – це первинний документ, в якому 
знаходить відображення факт проведення робіт, надання послуг, що були 
надані з зазначенням їхньої вартості та терміну виконання. За актом 
виконавець передає замовникові виконанні роботи, а замовник їх приймає.  
Складання акта має відбуватися в процесі виконання господарської 
операції або одразу після її завершення. 
Як і рахунок-фактура, акт виконаних робіт формується автоматично за 
формою в програмі «1С 7.7 Підприємство» (див. рис. 2.3).  
 
Рис. 2.3. Створення акта виконаних робіт в 1С 7.7 Підприємство 
Створюється акт на основі вже наявного рахунка. Для цього 
виконуються такі дії: 
67 
 
1. Відкриття рахунка-фактури. Необхідно зайти в меню 
"Документи" > "Рахунки-фактури", вибрати потрібний рахунок-фактуру та 
відкрити його. 
2. Створення самого акту про надання послуг. Після відкриття 
рахунка-фактури натискаємо кнопку "На підставі", у спадному меню обираємо 
"Акт про надання послуг". 
3. Заповнення даних в акті. Дані з рахунка-фактури автоматично 
перенесуться в акт про надання послуг. Заповнюємо додаткові поля, якщо це 
необхідно (наприклад, дата фактичного виконання послуг). 
4. Збереження і проведення акта. Після заповнення всіх даних 
зберігаємо документ. Натискаємо кнопку "Провести" для проведення 
документа. 
5. Друкуємо документ через відповідну функцію в діалоговому вікні 
(Додаток Ж). 
Після створення рахунка та акта в електронному вигляді вони 
підлягають узгодженню з контрагентом на предмет коректності реквізитів. 
Особлива увага при цьому надається саме акту надання послуг, зокрема в 
частині вимоги щодо зміни найменування сторін (виконавець, перевізник, 
експедитор, замовник тощо) або вимог щодо додавання заявки на перевезення 
як підстави надання послуг замість основного договору, що не передбачено 
системою автоматизації, тому підлягає ручному виправленню.  
В разі погодження, рахунок-фактура, акт надання послуг (в двох 
примірниках) та заявка на перевезення (в двох примірниках), договір 
підписуються та ставиться печатка, після чого зазначений пакет документів 
надсилається контрагенту поштовим зв’язком на підписання та повернення 
екземплярів акта, заявки та договору перевізнику. 
Оскільки, як було вказано в попередньому пункті, підприємство 
здійснює зовнішньоекономічну діяльність, тобто займається перевезеннями 
вантажів за міжнародними маршрутами, то в даному випадку документальне 
оформлення має свої особливості. 
68 
 
Як і в внутрішніх перевезеннях, намір здійснення співпраці між 
замовником-нерезидентом та перевізником оформлюється у вигляді договору. 
Загалом він має схожий зміст зі звичайним, однак, в даному випадку виклад 
змісту дублюється англійською мовою. Попереднє узгодження договору може 
відбуватися через електронну пошту з представниками іноземної компанії, 
однак в загальному в будь-якому разі договір на вантажні перевезення підлягає 
підтвердженню через систему Клієнт-банку (для ТОВ «САТП 2302» це є 
ПриватБанк), що також слугує підтверджувальним фактом для самого банку 
законності отримання оплати в іноземній валюті ТОВ «САТП 2302» за надані 
послуги. 
Якщо говорити про саму оплату наданих послуг, то тут маємо одну 
суттєву відмінність: в міжнародній практиці немає поняття акту надання 
послуг, тому для підтвердження проведення господарської операції 
первинним документом слугує Invoice (інвойс).  
Інвойс – це офіційний документ, який продавець товару або надавач 
послуг виставляє клієнту як підтвердження угоди про їх продаж. 
В Україні немає затвердженої форми інвойсу, однак до обов’язкових 
реквізитів належать: номер інвойсу – унікальний ідентифікатор для 
відстеження, дата виписки, реквізити сторін, опис послуги, термін та умови 
оплати, умови доставки та підписи сторін. 
Оскільки наявне бухгалтерське програмне забезпечення не має функції 
створення інвойсу, то такий документ створюється вручну за затвердженим 
підприємством шаблоном з використанням Microsoft Office Word. Зміст 
інвойсу дублюється англійською мовою. Узгоджується через засоби 
електронного зв’язку. Для цілей підтвердження надання послуг перед 
органами контролю скановані копії інвойсів зберігаються в окремих папках 
разом з актами виконаних робіт. 
Ще однією складовою пакету документі для оплати за послуги є 
податкова накладна.  
69 
 
Податкова накладна (Додаток З) – це документ, що використовується 
платниками ПДВ для обліку податкового зобов’язання та податкового 
кредиту. Для отримання покупцем право на податковий кредит, від має 
отримати зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) 
податкову накладну.  
Податкова накладна містить інформацію про номенклатуру наданих 
товарів/послуг, дані про покупця та продавця, обсяги товарів/наданих послуг 
та суми нарахованого ПДВ.  
Для забезпечення повноти обліку в базі податкова накладна створюється 
в «1С 7.7. Підприємство» на основі рахунка-фактури. Для цього виконуються 
такі дії: 
1. Відкриття рахунка-фактури. В меню "Документи" > "Рахунки-
фактури" обираємо потрібний рахунок-фактуру та відкриваємо його. 
2. Створення податкової накладної. Після відкриття рахунка-
фактури натискаємо кнопку "На підставі" і у спадному меню вибираємо 
"Податкова накладна". 
3. Заповнення даних в податковій накладній. Дані з рахунка-фактури 
автоматично перенесуться в податкову накладну. Заповнюємо додаткові поля, 
якщо це необхідно (наприклад, номенклатурні дані). 
4. Збереження і проведення податкової накладної. Після заповнення 
всіх даних зберігаємо документ та натискаємо кнопку "Провести" для 
проведення документа. 
При цьому, як вже було наголошено, податкова накладна має складатися 
лише в електронному вигляді, оскільки підлягає реєстрації в ЄРПН. Для 
проведення реєстрації податкових накладних на ТОВ «САТП 2302» 
використовується сервіс «М.Е.Doc».  
Для створення податкової накладної в «М.Е.Doc» необхідно перейти до 
розділу «Облік ПДВ» - «Реєстр податкових документів». Для створення 
податкової накладної натискаємо «Файл» - «Створити» - «Податкову 
накладну». 
70 
 
Реквізити підприємства заповняться автоматично згідно даних, 
занесених до картки підприємства. Решта інформації має заповнюватися 
самостійно. Перевіряємо проведений документ на коректність заповнення та 
після підписання комплектом електронних підписів відправляємо на 
реєстрацію в ДПС. Через деякий час необхідно прийняти повідомлення про 
надходження квитанції. Якщо накладна є коректною, то документ набуде 
статусу «Зареєстровано в ЄРПН».  
Податкові накладні, складені з 1-го по 15-й календарний день 
підлягають реєстрації до 5-го календарного дня місяця, що йде наступним за 
місяцем складання, ті, що складені з 16-го по останній день – до 18-го 
календарного дня місяця, що йде наступним за місяцем складання.  
Таким чином пакет документів, який засвідчує надання послуг та 
можливість вимоги оплати складається з оригіналів ТТН та/або CMR, акта 
виконаних робіт, рахунку, зареєстрованої податкової накладної, договору та 
заявки, завірених підписом та мокрою печаткою.  
Так як підприємство здійснює розрахунки у безготівковій формі, то 
основним документом, що підтверджує оплату послуг (погашення 
дебіторської заборгованості) є банківська виписка. В умовах активного 
розвитку практики використання клієнт-банкінгу такі виписки формуються 
автоматично в системі (ТОВ «САТП 2302» співпрацює з АТ КБ «Приват Банк» 
та АТ «ПУМБ») з можливістю вивантаження їх в бухгалтерські програми, що 
значно спрощує ведення обліку на підприємстві. 
Наступним пунктом в розгляді питання документування дебіторської 
заборгованості на ТОВ «САТП 2302» є дебіторська заборгованості за 
розрахунками з підзвітними особами.  
Зважаючи на господарську спеціалізацію досліджуваного підприємства, 
постійне відправлення працівників у відрядження (маються на увазі водії) 
становить одну з найбільш примітних особливостей процесу надання послуг з 
автомобільних вантажних перевезень.  
71 
 
Відправлення працівників у відрядження оформлюється наказом 
керівника підприємства. В такому наказі визначається пункт призначення, ПІБ 
водія, дата виїзду, строк та мета відрядження. Складені накази на відрядження 
підлягають реєстрації в спеціалізованому журналі. 
Перед виїздом в рейс передбачається видача авансу водію. Виплата 
такого авансу здійснюється безготівково на зарплатну карту працівника відтак 
підтвердженням виплати авансу слугує банківська виписка.  
Зважаючи на те, що строки перебування водіїв у рейсі мають дещо 
мінливий характер, сума видачі авансу не підлягає розрахунку в кошторисі. 
Відтак сума призначається за розпорядженням керівництва, базуючись на 
усередненій інформації щодо динаміки витрат за попередніми рейсами. 
Деталізовано нарахування добових відображається в звіті про використання 
коштів, виданих на відрядження.  
Після завершення рейсу водій звітує про використання виданих коштів. 
Підтверджуючими документами щодо витрат слугують фіскальні чеки, 
квитанції на оплату, квитки на проживання в готелях, проїзні квитки, чеки на 
зняття готівки тощо. На основі зазначених первинних документів складається, 
як вже згадувалося вище, звіт про використання коштів (Додаток И). Форма 
такого звіту створюється автоматично в системі «1С 7.7 Підприємство» (див. 
рис. 2.4). 
 
Рис. 2.4. створення авансового звіту в «1С 7.7 Підприємство» 
72 
 
 
Для створення авансового звіту в програмі в меню обирається вкладка 
«Звіти», зі спадного списку обирається «Авансовий звіт», до якого заносяться 
необхідні параметри (на закладці "Аванси" вводять всі необхідні документи, в 
яких відображаються понесені витрати) та шляхом натискання кнопки 
«Створити» генерується електронний варіант документу. 
Друкований варіант авансового звіту прикріплюється до подорожнього 
листа, що відповідає рейсу, в якому було понесено витрати. 
Таким чином, можемо підсумувати, що підприємство проводить 
документальне оформлення операцій у відповідності до чинного 
законодавства. При цьому негативним аспектом варто відзначити 
використання на підприємстві застарілого програмного забезпечення. 
 
 
2.3. Синтетичний та аналітичний облік  дебіторської заборгованості 
на підприємстві ТОВ «САТП 2302» 
 
Ефективне управління дебіторською заборгованістю в ТОВ «САТП 
2302» залежить від якісно організованого синтетичного та аналітичного обліку 
розрахунків з дебіторами, який забезпечує збір та систематизацію інформації 
про дебіторську заборгованість на початок і кінець звітного періоду, її 
виникнення та погашення. 
ТОВ «САТП 2302» класифікує дебіторську заборгованість відповідно до 
своїх потреб і здійснює облік тільки поточної дебіторської заборгованості за 
розрахунками: з вітчизняними покупцями, з вітчизняними постачальниками за 
виданими авансами, з бюджетом щодо відшкодування податків, з підзвітними 
особами, з іншими дебіторами. Згідно з Наказом про облікову політику 
ТОВ «САТП 2302» резерв сумнівних боргів не формується. 
Облік операцій щодо розрахунків з покупцями і замовниками 
здійснюється на підставі господарських договорів та первинних документів, 
73 
 
що засвідчують факт здійснення господарської операції. Фінансовий облік 
розрахунків з вітчизняними покупцями та замовниками ведеться з 
використанням рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 
субрахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» та 362 «Розрахунки 
з іноземними покупцями». 
Для визначення характеру, причин і терміну дебіторської заборгованості 
ТОВ «САТП 2302» використовує матеріали аналітичного обліку. На рахунку 
36 ««Розрахунки з покупцями та замовниками» аналітичний облік ведеться за 
кожним покупцем та замовником, за кожним пред’явленим до сплати 
рахунком. Дані аналітичного обліку забезпечують отримання даних про 
заборгованість, строк сплати по якій ще не настав, а також заборгованість, не 
сплачену в строк. Характеристика субрахунку 361 «Розрахунки з 
вітчизняними покупцями» представлена на рисунку 2.5. 
Субрахунок 361 «Розрахунки з  покупцями і замовниками» 
Призначення рахунку: За дебетом рахунку За кредитом 
рахунку 
для узагальнення Продажна вартість реалізованої 
інформації про продукції, товарів, виконаних Сума платежів, які 
розрахунки з покупцями робіт, наданих послуг, яка надійшли на рахунки 
та замовниками за включає податок на додану підприємства в 
відвантажену продукцію, вартість, акцизи та інші податки, банківські установи, 
товари, виконані роботи збори (обов’язкові платежі), що у касу та інші види 
й послуги підлягають перерахуванню до розрахунків 
бюджетів та позабюджетних 
фондів та включені у вартість 
реалізації 
 
Рис. 2.5. Характеристика субрахунку 36 «Розрахунки з покупцями і 
замовниками» 
 
Облік розрахунків з покупцями ТОВ «САТП 2302» здійснює як на 
умовах передоплати, так і після оплати. Основні бухгалтерські проведення по 
операціях з покупцями та замовниками відображено у таблиці 2.6. 
 
74 
 
Таблиця 2.6 
Основні бухгалтерські проведення з обліку операцій з покупцями та 
замовниками ТОВ «САТП 2302» за березень 2024 р. 
№ Зміст господарської Документ Сума, Кореспонденція рахунків 
операції тис. грн. Дт Кт 
Попередня оплата 
1 Отримано оплату від Виписка 435030 311 «Поточні 361«Розрахунки з 
покупця за надані банку рахунки у вітчизняними 
послуги національній покупцями 
валюті» 
2 Відображено Розрахунок 72505 643 «Податкові 641 «Розрахунки за 
податкове бухгалтерії зобов’язання» податками» 
зобов’язання з ПДВ  
3 Надано послуги по Рахунок- 435030 361«Розрахунки з 70 «Доходи від 
перевезенню вантажів фактура, вітчизняними реалізації» 
видаткова покупцями» 
накладна 
4 Відображено Податкова 72505 70 «Доходи від 643«Податкові 
податкове накладна реалізації» зобов’язання» 
зобов’язання з ПДВ 
Післяплата 
1 Надано послуги по Рахунок- 702500 361«Розрахунки з 70 «Доходи від 
перевезенню вантажів фактура, вітчизняними реалізації» 
видаткова покупцями» 
накладна 
2 Відображено Податкова 117083 70 «Доходи від 641 «Розрахунки за 
податкове накладна реалізації» податками» 
зобов’язання з ПДВ 
3 Отримано оплату від Виписка 702500 311 «Поточні 361«Розрахунки з 
покупця за надані банку рахунки у вітчизняними 
послуги національній покупцями 
валюті» 
 
На рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» аналітичний облік 
ведеться за кожним дебітором, видом заборгованості, терміном її виникнення 
та погашення. Характеристика субрахунків рахунку 37 «Розрахунки з різними 
дебіторами», які використовуються в діяльності ТОВ «САТП 2302», 
представлена в таблиці 2.7. 
 
 
 
 
 
75 
 
Таблиця 2.7 
Характеристика субрахунків рахунку 37 «Розрахунки з різними 
дебіторами» 
№ Назва субрахунку Характеристика субрахунку 
субрахунку 
371 Розрахунки за виданими Ведеться облік авансів наданих іншим 
авансами підприємствам 
372 Розрахунки з підзвітними Ведеться облік розрахунків з підзвітними особами.  
особами 
377 Розрахунки з іншими Ведеться облік розрахунків за іншими операціями, 
дебіторами облік яких не відображається на інших 
субрахунках рахунку 37 «Розрахунки з різними 
дебіторами» 
378 Розрахунки з державними Ведеться облік розрахунків з державними 
цільовими фондами цільовими фондами, зокрема розрахунків з 
тимчасової непрацездатності тощо 
Також на підприємстві може виникати дебіторська заборгованість за 
виданими авансами постачальникам. Основні бухгалтерські проведення по 
операціях за авансами виданими відображено у таблиці 2.8. 
Таблиця 2.8 
Основні бухгалтерські проведення з обліку операцій за авансами 
виданими ТОВ «САТП 2302» за березень 2024 р. 
№ Зміст господарської Документ Сума, Кореспонденція рахунків 
операції тис. грн. Дт Кт 
1 Здійснено Виписка 324120 371 «Розрахунки 311 «Поточні 
передоплату банку за виданими рахунки у 
постачальнику авансами» національній 
валюті» 
2 Відображено суму Розрахунок 54020 641 «Розрахунки 644 «Податковий 
податкового кредиту з бухгалтерії за податками» кредит» 
ПДВ  
3 Отримано від Рахунок- 270100 20 «Виробничі 631 «Розрахунки з 
постачальника фактура, запаси» вітчизняними 
виробничі запаси накладна постачальниками» 
4 Відображено суму Податкова 54020 644 «Податковий 631 «Розрахунки з 
податкового кредиту з накладна кредит» вітчизняними 
ПДВ постачальниками» 
5 Відображено Розрахунок 324120 631 «Розрахунки з 371 «Розрахунки за 
взаємозалік виданих бухгалтерії вітчизняними виданими 
авансів постачальниками» авансами» 
При видачі коштів підзвіт на відрядження, для придбання запасних 
частин і інших необхідних матеріалів для здійснення господарської діяльності 
підприємства до моменту надання звіту про використання коштів на 
76 
 
підприємстві виникає дебіторська заборгованість. Основні бухгалтерські 
проведення по операціях за розрахунками з підзвітними особами відображено 
у таблиці 2.9. 
Таблиця 2.9 
Господарські операції за розрахунками з підзвітними особами 
ТОВ «САТП 2302» за березень 2024 р. 
№ Зміст господарської Документ Сума, Кореспонденція рахунків 
операції тис. грн. Дт Кт 
1 Відображено суму Видатковий 1600,00 372«Розрахунки 301 «Готівка в 
авансу, виданого касовий з підзвітними національній 
працівнику на ордер особами» валюті» 
відрядження 
2 Витрати на Звіт про 1600,00 92 372 «Розрахунки 
відрядження використанн «Адміністративн з підзвітними 
працівника віднесено я коштів, і витрати» особами» 
до складу виданих на 
адміністративних відрядження 
витрат або під звіт 
3 Відображено суму Видатковий 2400 372«Розрахунки 301 «Готівка в 
авансу, виданого касовий з підзвітними національній 
працівнику для ордер особами» валюті» 
придбання товарно-
матеріальних 
цінностей 
4 Придбано підзвітною Накладна, 750 20 «Виробничі 372«Розрахунки з 
особою виробничі товарний чек  запаси» підзвітними 
запаси особами» 
5 Придбано підзвітною Накладна, 1240 22 «МШП» 372«Розрахунки з 
особою МШП товарний чек  підзвітними 
особами» 
6 Невикористані Прибутковий 410 301 «Готівка в 372«Розрахунки з 
підзвітні суми касовий національній підзвітними 
повернуто до каси ордер валюті» особами» 
підприємства 
Основні бухгалтерські проведення з обліку іншої поточної дебіторської 
заборгованості відображено у таблиці 2.10. 
Інша дебіторська заборгованість виникає в ТОВ «САТП 2302» за 
розрахунками: 
- із засновниками щодо отримання поворотної фінансової допомоги; 
- з працівниками щодо наданих їм кредитів; 
77 
 
- з фондом соціального страхування щодо отримання коштів на виплату 
допомоги з тимчасової непрацездатності. 
Таблиця 2.10 
Основні бухгалтерські проведення з обліку іншої поточної дебіторської 
заборгованості ТОВ «САТП 2302» за березень 2024 р. 
№ Зміст господарської Документ Сума, Кореспонденція рахунків 
операції тис. грн. Дт Кт 
1 Отримано в касу Прибутков 5000 301 «Готівка в 377 «Розрахунки 
поворотну фінансову ий касовий національній з іншими 
допомогу від ордер валюті» дебіторами» 
засновника 
2 Погашено готівкою Видаткови 5000 377 «Розрахунки 301 «Готівка в 
отриману фінансову й касовий з іншими національній 
допомогу засновнику ордер дебіторами» валюті» 
3 Нараховано виплату з Розрахунок 2450 378 «Розрахунки 66 «Розрахунки 
тимчасової бухгалтерії з державними за виплатами 
непрацездатності за цільовими працівникам» 
рахунок фонду фондами» 
соціального 
страхування 
4 Отримано на поточний Виписка 2450 311 «Поточні 378 «Розрахунки 
рахунок виплату з банку рахунки в з державними 
тимчасової національній цільовими 
непрацездатності валюті» фондами» 
Якщо ж говорити про фінансову звітність як завершальний етап у 
відображенні облікової інформації щодо дебіторської заборгованості, то варто 
сказати, що для досліджуваного підприємства вона має певні особливості. 
Зокрема, зважаючи на те, що, як вже було зазначено вище, ТОВ «САТП 
2302» належить до категорії мікропідприємств, його звітність складається у 
відповідності до вимог П(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» [33].   
Так, відповідно до даного положення дебіторська заборгованість 
відображається у рядку №1155 «Поточна дебіторська заборгованість» форми 
№1-мс «Фінансова звітність мікропідприємства», визначена в Додатку 2 
П(С)БО 25. До нього належать загальні дані про фактичну заборгованість 
покупців або замовників за реалізовані їм продукцію, товари, роботи або 
послуги, включаючи забезпечену векселями, інших дебіторів, а також 
відображається  визнана дебіторська заборгованість казначейських, 
78 
 
фінансових і податкових органів, державних цільових фондів, зокрема за 
розрахунками з тимчасової непрацездатності. 
З точки зору джерел інформації, в зазначений рядок заносять суми за 
дебетом рахунків/субрахунків 34 «Короткострокові векселі одержані», 36 
«Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з різними 
дебіторами», 641 «Розрахунки за податками», 642 «Розрахунки за 
обов’язковими платежами», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», 65 
«Розрахунки за страхуванням», 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» та 
63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» (при незастосуванні 
рахунку 371 для відображення попередньої оплати). 
Таким чином, фінансовий облік поточної дебіторської заборгованості 
ТОВ «САТП 2302» ведеться згідно вимог чинного законодавства та з 
урахуванням специфіки ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. В 
той же час в ході проведеного дослідження було виявлено ряд недоліків в 
системі організації обліку поточної дебіторської заборгованості, які негативно 
впливають на систему обліку підприємства в цілому.  
Особлива увага повинна приділятись своєчасному відображенню сум 
поточної дебіторської заборгованості в інформаційній системі підприємства, 
що забезпечується розробленим графіком документообігу, із використанням 
якого формується обліково-аналітична інформація про розміри поточної 
дебіторської заборгованості, що в подальшому використовується для 
прийняття управлінських рішень щодо скорочення її обсягів та своєчасності 
погашення. 
 
 
2.4. Шляхи удосконалення обліку дебіторської заборгованості на 
підприємстві ТОВ «САТП 2302» 
 
Як показало дослідження, фінансовий облік поточної дебіторської 
заборгованості ТОВ «САТП 2302» ведеться згідно вимог чинного 
79 
 
законодавства та з урахуванням специфіки ведення бухгалтерського обліку на 
підприємстві. В той же час в ході проведеного дослідження було виявлено ряд 
недоліків в системі організації обліку поточної дебіторської заборгованості, 
які негативно впливають на систему обліку підприємства в цілому. До складу 
таких недоліків можна віднести: 
 відсутність нарахування резерву сумнівних боргів; 
 відсутність моніторингу співвідношення дебіторської 
заборгованості та кредиторської заборгованості; 
 не систематичне проведення інвентаризації дебіторської 
заборгованості; 
 невідповідність змісту наказу про облікову політику практиці 
ведення обліку на підприємстві; 
 недосконале юридичне оформлення договорів; 
 використання застарілого облікового програмного забезпечення. 
Етапи удосконалення системи обліку поточної дебіторської 
заборгованості в ТОВ «САТП 2302» представлено на рисунку 2.6. 
80 
 
 
Рис. 2.6. Шляхи удосконалення системи обліку поточної дебіторської 
заборгованості в ТОВ «САТП 2302» 
 
Спираючись на рисунок 2.6, зазначимо, що для вдосконалення обліку 
дебіторської заборгованості та прийняття рішення про її погашення 
керівництво підприємства повинно володіти достовірною інформацією про всі 
взаєморозрахунки підприємств за конкретний період. Це дасть змогу чітко 
окреслити грошові потоки підприємства, а також мінімізувати ризик 
виникнення заборгованості. 
З врахуванням зазначених негативних аспектів в поточній практиці 
обліку на ТОВ «САТП 2302» пропонується вжиття таких заходів: 
1) Зокрема, перш за все питання нарахування резерву сумнівних боргів 
має бути вирішено на методологічному та організаційному рівні, в зв’язку з 
чим пропонується внести зміни до наявної облікової політики на підприємстві 
81 
 
з вказанням методу його розрахунку. Для даного підприємства доцільно 
обрати метод розрахунку коефіцієнта сумнівності, де передбачається 
розрахунок визначеного відсотка на загальну суму дебіторської 
заборгованості, що базується на статистичних даних попередніх періодів. 
Зазначене може бути ефективним для даного підприємства, оскільки, по-
перше, даний метод є простішим, що особливо вигідно зважаючи на 
відсутність на підприємстві розширеного бухгалтерського відділу, де такі 
спеціалізовані обов’язки покладалися б на окремого працівника, при цьому, 
підприємство має досить значний перелік контрагентів. Крім того, перевага 
даного методу виявляється на фоні того, що підприємство має відносно 
стабільне коло контрагентів, тим більше на підприємстві ведеться внутрішній 
моніторинг замовлень та їхньої оплати, звідки можна взяти статистичну 
інформацію для розрахунку резерву за даним методом.  
Таким чином, саме по собі введення підприємством практики 
нарахування резерву сумнівних боргів підвищить фінансову стабільність 
підприємства, знизить негативний вплив безнадійної заборгованості на 
прибуток, забезпечить більш реалістичну оцінку активів компанії.  
2) Для забезпечення ведення моніторингу співвідношення дебіторської 
та кредиторської заборгованості можливо ввести практику ведення 
регулярного аналізу зазначених об’єктів шляхом визначення ряду фінансово-
економічних показників, що може стати основою для відслідкування 
тенденцій та закономірностей та, відповідно, на базі чого можна буде 
визначити напрямки оптимізації розрахунків як за власними 
заборгованостями, так і заборгованостями дебіторів. Така перевірка має 
проводитися хоча б з інтервалом в один місяць, перелік процедур та методика 
такого аналізу має бути затверджено внутрішнім положенням на рівні 
підприємства. 
Крім того, зважаючи на досить значну частку дебіторської 
заборгованості в активах підприємства, доцільно також провести комплексний 
аналіз на ймовірність банкрутства.  
82 
 
Також можливим кроком у визначенні проблемних місць обліку 
дебіторської заборгованості, її масштабів, та, відповідно, визначення шляхів 
покращення наявної ситуації може стати використання послуг аудитора, так 
як ТОВ «САТП 2302» не відповідає критеріям підприємств, що мають 
проходити аудиторську перевірку в обов’язковому порядку як визначено 
законодавством, тому для нього така практика є добровільною. 
Крім цього, допоміжним в даному питанні може стати оновлення 
автоматизованих систем та облікового програмного забезпечення на 
підприємстві, зважаючи на те, що в більш сучасних програмах набагато 
ширший функціонал та вбудовані системи моніторингу і звітності. Більше, 
того таке нововведення дозволить загалом оптимізувати обліковий процес на 
підприємстві. 
3) Вирішення проблеми відсутності системного підходу в інвентаризації 
дебіторської заборгованості перш за все потребує встановлення внутрішньої 
регламентації. Перш за все, це визначає необхідність затвердження 
відповідного положення в обліковій політиці підприємства. При цьому бажано 
визначити періодичність інвентаризації щомісячно, а не лише перед 
складанням річної фінансової звітності. Крім того, необхідно затвердити 
перелік документів, з допомогою яких буде проводитися інвентаризація. Як 
мінімум такими документами можуть бути оборотно-сальдові відомості та 
акти звірки розрахунків: створення перших як в розрізі синтетичних, так і 
аналітичних рахунків з розбивкою за контрагентами та договорами допоможе 
загалом побачити поточну ситуацію щодо розрахунків та їхніх проблемних 
місць, створення другого дозволить підтвердити наявну заборгованість з 
контрагентом та стати первинним етапом для вирішення питання її погашення. 
4) Зважаючи на невідповідність змісту положень наказу про облікову 
політику реальній практиці ведення обліку на підприємстві, рекомендовано 
провести її перегляд. Зокрема, в частині обліку дебіторської заборгованості, як 
вже зазначалося вище, доцільно прописати дані про метод нарахування 
резерву сумнівних боргів, рахунки, класифікацію дебіторської заборгованості 
83 
 
і, відповідно до цього розмежування, прописати використовувані рахунки та 
субрахунки обліку (до прикладу питання про відображення виданих авансів на 
371 рахунку чи за дебетом 63 рахунку), порядок проведення інвентаризації. 
5) Однією з причин накопичення значного обсягу дебіторської 
заборгованості є недосконалість оформлення договорів. Іншими словами, 
мається на увазі те, що попри формальне зазначення порядку умов оплати та 
штрафних санкцій за прострочення платежів, зазначені практики не 
використовуються. Самі ж договори складаються працівниками підприємства, 
що не мають юридичної освіти, тому таке потенційно може вплинути на 
ймовірність повернення заборгованих коштів дебіторами у разі необхідності 
подання судового позову, де недосконалість угоди загрожує підґрунтям до 
оскарженням позову.  
Саме тому, для уникнення можливих юридичних проблем 
рекомендовано залучити експертну допомогу юрисконсульта шляхом 
залучення його в робочий штат підприємства. 
6) Підприємством використовується застаріле облікове програмне 
забезпечення у вигляді програми «1С 7.7 Підприємство», робота в якому є 
досить незручною та трудомісткою порівняно з більш сучасними програмами. 
Тому, для оптимізації облікового процесу в з точки зору автоматизації 
пропонується перейти на програмне забезпечення «BAS: Бухгалтерія». 
Зазначена конфігурація має порівняно кращий та інтуїтивно зрозумілий 
інтерфейс, широкий функціонал, великий перелік форм первинних документів 
та звітів, що відповідають чинному законодавству, інтегрованість з 
платформами електронного документообігу, такими як, до прикладу, сервіси 
FREDO ДокМен і FREDO Звіт, RDI сервіси зі автоматичного завантаження 
курсів валют та занесення актуальних даних про контрагентів в довідники 
тощо. Тим більше, даний програмний комплекс може використовуватися як 
хмарний сервіс, що дозволить скоротити необхідність використання пам’яті 
локальних серверів та отримувати найновіші оновлення програми. 
84 
 
З іншого боку, найбільш оптимальним заходом в вирішенні проблемних 
питань щодо обліку дебіторської заборгованості є їх недопущення, тобто 
вжиття превентивних заходів щодо оцінки контрагентів перед початком 
співпраці. 
В зв`язку з численними випадками не виконання контрагентами 
договірних зобов’язань на підприємстві, що призвели до великих сум 
дебіторської заборгованості, затяжних судових процесів, збільшення витрат на 
оплату адвокатських послуг та довгий процес повернення через виконавчі 
служби, керівництвом ТОВ «САТП 2302» було проаналізовано випадки та 
встановлено, що причиною виникнення заборгованості, як правило, є 
ігнорування перевірки відповідальними особами правоздатності суб’єкта 
господарювання – майбутнього контрагента. 
 З метою уникнення настання таких ситуацій в майбутньому можливим 
заходом є перевірка контрагента найпростішими засобами за допомогою 
офіційних інтернет-ресурсів (див. табл. 2.11). Інформація, розміщена на них є 
офіційною і достовірною, доступ до них є безкоштовним.  
Таблиця 2.11  
Ресурси для перевірки контрагента 
№ Назва платформи Коротка характеристика 
1 2 3 
1 Державна податкова Відповідний ресурс дозволяє отримати наступну 
служба України інформацію про контрагента: чи перебуває він на 
(Електронний кабінет) обліку в органах Державної податкової служби, дані 
(cabinet.tax.gov.ua) про реєстрацію його платником ПДВ або причину і 
 про причину дату  анулювання статусу платника 
ПДВ, наявність чи відсутність податкового боргу. 
2 Додаткові приватні Хоч і не державні ресурси пошуку інформації, але 
ресурси (YouControl, використовують офіційні бази даних. Детальні досьє 
Opendatabot) на компанії, перевірка зв’язків, ризики судових 
(https://youcontrol.com.ua/ справ. 
https://opendatabot.ua/) 
3 Єдиний державний реєстр Містить інформацію стосовно юридичної особи або 
юридичних осіб, ФОП та ФОП, а саме  місцезнаходження, ПІБ керівника, дані 
громадських формувань про осіб, що мають право вчиняти дії від імені 
(usr.minjust.gov.ua) юридичної особи без довіреності, дата державної 
 реєстрації, дані про перебування юридичної особи у 
процесі припинення і т.д. 
 
85 
 
Продовж. табл. 2.11 
1 2 3 
4 Єдиний державний реєстр Даний ресурс надає можливості про усі наявні судові 
судових рішень та рішення по усіх судах України в яких учасником 
Офіційний портал Судової процесу є контрагент.  У разі наявності в реєстрі 
влади України  рішень відносно контрагента та за наслідками 
(https://reyestr.court.gov.ua/, ознайомлення із ними ми зможемо зробити висновок 
https://court.gov.ua/) наскільки «порядно» останній здійснює свою 
господарську діяльність. До реєстру вносяться судові 
рішення Верховного Суду України, вищих 
спеціалізованих судів України, апеляційних та 
місцевих судів, а саме: вироки, рішення, постанови, 
накази, окремі ухвали суду, постановлені судами у 
кримінальних, цивільних, господарських справах, у 
справах адміністративної юрисдикції та справах про 
адміністративні правопорушення. 
5 Портал відкрити даних Даний сайт дозволяє знайти інформацію про ліцензії, 
(data.gov.ua) судові справи та інші відкриті дані. 
6 Єдиний реєстр боржників Дані  даного ресурсу дозволяють перевірити 
та автоматизована  система інформацію  про юридичних осіб та фізичних осіб – 
виконавчих проваджень  підприємців, які відповідно до рішень суду визнані 
(https://dsp.gov.ua/category/rei боржниками і стосовно яких відкрито відповідне 
estr-borzhnykiv/ виконавче провадження, історія виконавчих 
https://erb.minjust.gov.ua/#/se проваджень. 
arch-debtors ) 
7 Інтернет ресурс Lardi-trans Зазначено джерело містить інформацію про вантаж, 
– cайт замовників який необхідно перевезти, маршрут, вартість 
перевезення вантажу та послуги, контакти замовника і виконавця, відгуки 
перевізників (https://lardi- про партнера, тощо. Розробники сайту у розділ 
trans.ua/). «Паспорт надійності» опубліковують підтверджену 
 документально інформацію про порушення 
домовленостей з боку учасників сайту.  
Джерело: розроблено автором 
 Пропоную детально зупинитись профільній інтернет платформі - Lardi-
trans.  Розробники сайту створили сторінку для кожного учасника ринку 
перевезень, де зазначено у розділ «Паспорт надійності» та «Відгуки» 
підтверджену документально та перевірену інформацію про факти порушення 
домовленостей з боку учасників сайту (див. рис. 2.7).   
86 
 
 
Рис. 2.7. Сторінка компанії на сайті Ларді-транс, з відкритою вкладкою 
«Загальною інформація» 
 
Так, кожен контрагент, що має доступ до платного сайту, може 
зазначити інформацію про борг перед ним з боку іншого контрагента та додати 
підтверджуючі документи. Відповідно до видно, що ТОВ «ЛАІ ТРАНС» має 2 
негативних відгука, що позначено знаком дизлайк,  а саме отримано відгуки 
про оплату за надані послуги, тому з такими компаніями ТОВ «САТП 2302» 
може працювати виключно про передоплаті (див. рис. 2.8). 
 
Рис. 2.8.  Сторінка компанії на сайті Ларді транс, з відкритою вкладкою 
«Відгуки» 
 
  Враховуючи те, що ТОВ «САТП 2302» виконує перевезення вантажів в 
країни Європи та з метою уникнення випадків утворення дебіторської 
заборгованості з боку недобросовісних замовників – нерезидентів виникла 
необхідність в перевірці іноземних партнерів щодо платоспроможності. Так, 
87 
 
профільна  Асоціація міжнародних перевізників України (АсМАП) звернулась 
з запитом до Міністерства закордонних справ про надання інформації щодо  
достовірних інтернет ресурсів, що можуть бути використані перевізниками 
для перевірки цивільної правоздатності та дієздатності іноземних суб’єктів 
господарювання. На нашу думку, це вкрай важлива інформація для 
ТОВ «САТП 2302» тому, що підприємство мало досвід  непогашеної 
дебіторської заборгованість по одній іспанській компанії на суму 4000 євро, 
яка не вважає за потрібне здійснювати розрахунок через фінансові проблеми. 
Тому, можна запропонувати підприємству перед початком роботи 
перевірити контрагента відповідно до платформ зазначених в Додатку К. 
Таким чином, перевірка резидентів та нерезидентів через ресурси 
інтернет платформ допоможуть уникнути співпраці з неблагонадійними 
партнерами, мінімізувати бізнес-ризики та підвищити фінансову стійкість та 
зменшити ризики втрати коштів у сфері міжнародних вантажних перевезень. 
 Крім того, з метою уникнення заборгованості від контрагентів на 
підприємстві можна розробити та впровадити чіткі процедури для обробки 
дебіторської заборгованості та постійний аналіз та моніторинг, а саме 
встановлення термінів оплати до виставлених рахунків, нагадування про 
прострочені платежі на електронну пошту боржника, регулярне складання 
звітів про стан заборгованості.  
Зокрема, при укладанні договору на перевезення та заявки до нього, а 
також договору оренди чітко зазначені терміни оплати та підставі виставлених 
рахунків та з додаванням актів виконаних робіт, товарно-транспортних 
накладних (СMR, ТТН). Терміни зазначаються від 5 до 14 банківських днів з 
моменту отримання оригіналів документів. Для клієнтів з високим рівнем 
ризику запроваджуються авансові платежі.  
ТОВ «САТП 2302» залучає фахівців з юриспруденції для захисту 
інтересів підприємства у разі прострочень або суперечок. 
88 
 
Такі заходи допоможуть уникнути співпраці з неблагонадійними 
партнерами, мінімізувати бізнес-ризики та підвищити фінансову стійкість та 
зменшити ризики втрати коштів у сфері міжнародних вантажних перевезень. 
  
89 
 
РОЗДІЛ 3 
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ 
АНАЛІЗУ ТА КОНТРОЛЮ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ НА 
ТОВ «САТП 2302» 
 
 
3.1. Завдання, інформаційне забезпечення та методика контролю 
дебіторської заборгованості 
 
В процесі своєї діяльності кожне підприємство вступає в господарські 
відносини з покупцями, постачальниками, працівниками, іншими 
юридичними і фізичними особами. Ці відносини забезпечують нормальне 
функціонування підприємства. Однак, підприємство не завжди здійснює 
розрахунки з іншими підприємствами або фізичними особами одночасно з 
передачі майна, виконання робіт, надання послуг, тощо. 
У реальній практиці постійно виникають ситуації, коли з тих чи інших 
причин підприємство не в змозі стягнути борги з контрагентів за відвантажені 
товари, продукцію або надані послуги, гроші видані в підзвіт тощо. В цьому 
випадку виникає дебіторська заборгованість, яка є по суті безвідсотковим 
позикою іншим юридичним і фізичним особам. Вона зависає на довгі місяці, а 
іноді – роки і чим довший термін непогашення тим імовірніше, що оплата за 
продукцію або товари не надійде. Зростання дебіторської заборгованості 
погіршує фінансовий стан підприємства, а іноді призводить до банкрутства. 
Тому для підприємства важливо завжди контролювати рівень дебіторської 
заборгованості, при необхідності і можливості створювати резерви сумнівних 
боргів [34, с. 192]. 
Завдання контролю поточної дебіторської заборгованості полягає в 
перевірці дотримання нормативно-правового регулювання розрахункових 
операцій і стану розрахунково-платіжної дисципліни. Перевірка правильності 
документального оформлення дебіторської заборгованості проводиться з 
90 
 
метою встановлення наявності реальних первинних документів при записах, 
які відображають реєстрацію дебіторів в облікових регістрах. До таких 
документів належать рахунки, рахунки-фактури, накладні та інші документи, 
в яких чітко повинні бути вказані дати виникнення розрахунків, сума, кількість 
товарно-матеріальних цінностей, види та обсяги отриманих послуг. Записи в 
облікових регістрах повинні чітко відображати суть первинного документа. 
Завдання контролю дебіторської заборгованості відображено на рисунку 
3.1 [35, с. 432]. 
Завдання контролю дебіторської заборгованості 
Встановлення термінів виникнення заборгованості 
Встановлення реальності досліджуваних розрахунків 
Встановлення своєчасності погашення дебіторської заборгованості 
Встановлення правильності та своєчасності документального 
оформлення розрахункових операцій 
Встановлення правильності відображення розрахункових операцій у 
регістрах бухгалтерського обліку 
Встановлення своєчасності звірки розрахунків та правильності її 
оформлення 
Встановлення своєчасності пред’явлення претензій та позовних заяв 
при непогашенні дебіторської заборгованості 
1)  
 
Рис. 3.1. Завдання контролю дебіторської заборгованості 
 
Об’єктами контролю розрахунків є використання коштів під час 
розрахунків та їх облік. Під час контролю розрахункових операцій важливе 
значення має використання фактографічної інформації, яка є обліковою 
інформацією. Частково ця інформація, її зміст і використання в контрольному 
процесі наведені в таблиці 3.1. 
91 
 
Джерелами нормативно-законодавчої інформації є та, що законодавчо 
обґрунтовує розрахунки, тобто інформація, що підтверджує законність (або 
незаконність) тих або інших розрахункових операцій. 
Облікова інформація, яка використовується під час контролю 
розрахунків, дає можливість контролеру обґрунтувати дійсність звершення 
або недостовірність розрахункових операцій. Під час контролю розрахунків з 
дебіторами поряд з нормативно-законодавчою інформацією використовують 
первинні розрахунково-платіжні документи, виписки банку і записи в 
бухгалтерських реєстрах. 
Таблиця 3.1 
Інформація, яка використовується під час контролю розрахункових 
операцій 
№ Найменування Зміст Використання в 
п/п документа контрольному процесі 
1 Договір поставки Зобов’язання сторін на Контроль за наявністю 
поставку товарів та договору 
розрахунків за них 
2 Платіжне доручення, Сума коштів платежу, його Контроль за достовірністю 
платіжна вимога- цільове призначення, дата суми платіжного 
доручення та інші перерахування, дані документа, а також за 
платника та одержувача терміном перерахування 
та цільовим призначенням 
коштів 
3 Виписка банку Використання коштів і їх Контроль за достовірністю 
залишок на розрахунковому використання коштів на 
та інших рахунках різні платежі, а також 
залишку коштів 
4 Претензійний лист Лист постачальнику про Виявлення 
розбіжності в цінах, що необґрунтованої претензії 
надійшли 
5 Розрахунок претензій Представлення розрахунку Контроль за достовірністю 
сум розбіжностей розрахунків 
Джерело: створено автором 
Одним з методів контролю рівня дебіторської заборгованості є 
проведення інвентаризації розрахунків з дебіторами. За результатами 
проведення інвентаризації можна отримати інформацію не тільки про розмір 
дебіторської заборгованості, але і про причини її виникнення, виявити 
відповідальних осіб. А своєчасно отримана інформація про стан дебіторської 
92 
 
заборгованості сприятиме її своєчасному поверненню і запобігання утворенню 
безнадійної заборгованості. 
Виникнення дебіторської заборгованості пов'язано з ризиками при 
проведенні взаємних розрахунків між контрагентами за результатами 
господарських операцій. Для підприємств важливим моментом є правильне 
визначення сум дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість 
визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. За 
даними бухгалтерського обліку можна визначити суму заборгованості на 
будь-яку дату, але зазвичай така сума визначається на дату балансу. 
Оскільки відповідно до вимог національних стандартів бухгалтерського 
обліку підприємства складають також проміжну (квартальну) звітність, то 
суму дебіторської заборгованості підприємства слід визначати щоквартально 
[34, с. 192].  
Для прийняття своєчасних і оптимальних управлінських рішень щодо 
дебіторської заборгованості необхідна точна інформація про розміри, терміни 
і причини її виникнення. Таку інформацію можна отримати в результаті 
проведення інвентаризації. Інвентаризація – один з найважливіших методів 
бухгалтерського обліку, яким забезпечуються перевірка і документальне 
підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку про наявність і 
стан матеріальних і нематеріальних активів, іншого майна, капіталу, 
інвестицій, розрахунків, резервів і зобов'язань [29]. 
Проведення інвентаризації дозволяє підтвердити або спростувати 
інформацію певних бухгалтерських документів (первинних і зведених), за 
якими можна визначити законність, доцільність і необхідність здійснених, 
працівниками підприємства господарських операцій. Крім того, Законом 
України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 
передбачено, що перед складанням річної фінансової звітності підприємства 
зобов'язані проводити інвентаризацію. 
93 
 
Інвентаризація розрахунків з дебіторами проводиться з метою звірки 
документів і записів в регістрах обліку і перевірки обґрунтованості сум, 
відображених на відповідних рахунках. 
Завдання інвентаризації дебіторської заборгованості [34, с. 193]:  
- встановлення фактичної наявності, якості, стану і оцінки дебіторської 
заборгованості; 
- встановлення відповідно до письмових пояснень відповідальних за 
облік дебіторської заборгованості, причин і умов виникнення розбіжностей; 
- розробка пропозицій щодо врегулювання розбіжностей і поліпшення 
обліку і контролю на підприємстві; 
- перевірка обґрунтованості записів на рахунках і в регістрах обліку 
розрахунків з дебіторами; 
- дотримання порядку врегулювання інвентаризаційних різниць. 
Основними способами проведення інвентаризації дебіторської 
заборгованості є [34, с. 194]:  
1) підтвердження сальдо, яке полягає в отриманні від контрагентів 
підтверджень правильності сум, вказаних в бухгалтерському обліку 
підприємства, яке вивчається, а також виявлення різниць; 
2) порівняння даних регістрів бухгалтерського обліку з відповідними 
документами і підтвердження їх реальності. 
Дебіторська заборгованість на момент проведення інвентаризації 
повинна бути підтверджена виписками з аналітичного обліку розрахунків, 
спрямованими дебіторам підприємства. Дебітори зобов’язані протягом 10 днів 
з дня отримання цих відомостей підтвердити свою заборгованість або надати 
власні розрахунки і суми заборгованості. Іноді отримання письмового 
підтвердження від дебіторів є проблемою, так як не всі підприємства 
відповідають на відправлені їм листи (особливо підприємства, дебіторська 
заборгованість яких є простроченою). При отриманні відповіді про 
невідповідність розміру дебіторської заборгованості підприємства, що 
перевіряється з підприємством дебітором виникає необхідність звірки 
94 
 
первинних документів. Якщо звірки здійснювалися раніше, то з моменту 
останньої звірки, а при необхідності перевірка первинних документів 
здійснюється за кілька років. 
При інвентаризації стану розрахунків з працівниками підприємства 
перевіряються звіти підзвітних осіб за виданими авансами з урахуванням їх 
цільового призначення; виявляються невиплачені суми по заробітній платі, які 
підлягають депонуванню, а також суми і причини виникнення переплат, 
працівникам; обґрунтованість відображеної в бухгалтерському обліку 
заборгованості щодо недостач і крадіжок. 
В результаті інвентаризації на рахунках обліку розрахунків з дебіторами 
повинні залишитися тільки суми узгоджені звіркою розрахунків. В окремих 
випадках, коли до кінця звітного року розбіжності залишилися 
неврегульованими, допускається відображення розрахунків з дебіторами 
кожної зі сторін у своєму балансі в сумах, що випливають із записів у 
бухгалтерському обліку. За дебіторської заборгованості з простроченим 
терміном позовної давності, яка підлягають списанню з балансу, до акта 
інвентаризації додається довідка про назву дебіторів і кредиторів, сума 
заборгованості, дата і підстави її виникнення, а також про причини та осіб, 
винних у простроченні терміну позовної давності. 
Особливу увагу під час інвентаризації дебіторської заборгованості 
приділяється перевірці дат виникнення і строків погашення дебіторської 
заборгованості, зобов'язань, а також простроченої заборгованості; оцінці 
дебіторської заборгованості. За результатами інвентаризації резервів 
(забезпечень) встановлюється сума, яка підлягає додатковому нарахуванню 
або зменшенню. 
Для відображення результатів інвентаризації дебіторської 
заборгованості призначений «Акт інвентаризації розрахунків з покупцями, 
постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами». Акт складається у 
двох примірниках. Один примірник передається в бухгалтерію, другий – 
залишається у інвентаризаційної комісії. Крім того, акт можуть вимагати 
95 
 
податкові органи при проведенні документальних перевірок. Якщо акт не 
складений, це може бути витлумачено як невиконання вимог нормативних 
документів з бухгалтерського обліку щодо обов'язкового проведення 
інвентаризації перед складанням річної звітності. 
Отже, одним з видів контролю розміру дебіторської заборгованості на 
підприємстві є інвентаризація, тому, з метою отримання інформації про 
дебіторську заборгованість, потрібно визначити відповідальних осіб за 
проведення інвентаризації, а інвентаризацію розрахунків з дебіторами 
проводити не рідше одного разу на квартал. Своєчасно отримана інформація 
про дебіторську заборгованість буде сприяти виявленню розбіжності з 
контрагентами з різних питань, а акт інвентаризації – підтверджувати 
достовірність даних про дебіторської заборгованості, відображену в 
бухгалтерській звітності. 
 
 
3.2. Контроль дебіторської заборгованості на підприємстві та шляхи 
його покращення 
 
Ефективне та правильне ведення дебіторської заборгованості має велике 
значення для забезпечення діяльності ТОВ «САТП 2302», оскільки 
законодавчо правильний облік, аналіз та контроль дадуть змогу підвищити 
оборотність грошових коштів та знизити строки погашення дебіторської 
заборгованості. З огляду на вищевикладене вирішення потребує питання 
удосконалення на підприємстві внутрішнього контролю поточної дебіторської 
заборгованості та обґрунтування підходів до його використання. 
1) Потреба у внутрішньому контролі в ТОВ «САТП 2302» виникає 
у зв’язку з тим, що незалежно від якості системи контролю, можливі 
ненавмисні викривлення реального стану справ. Служба внутрішнього 
контролю аналізує звітність, стан дебіторської заборгованості та надає 
об'єктивні консультації, спрямовані на вдосконалення діяльності 
96 
 
підприємства, визначає напрямки перспективного розвитку підприємства, і 
таким чином має серйозний вплив на прийняття управлінських рішень для 
досягнення конкретних цілей [36, с. 964].  
Таким чином, внутрішній контроль дебіторської заборгованості 
ТОВ «САТП 2302» допомагає у досягненні поставлених цілей, 
використовуючи систематизований і послідовний підхід до оцінки і 
підвищення ефективності процесів управління ризиками, контролю і 
корпоративного управління. 
2) Для перевірки правильності виконання всіх завдань щодо 
дебіторської заборгованості в ТОВ «САТП 2302» персонал внутрішнього 
контролю повинен мати певний алгоритм дій, який описує, чому й для чого 
необхідно проводити внутрішній контроль на підприємстві. Працівник 
внутрішнього контролю повинен планувати свою роботу таким чином, щоб 
мати можливість ефективно проводити перевірку. Планування має базуватись 
на попередньому вивченні характеристик боржників. Він повинен самостійно 
визначати процедури та методи контролю на основі чинного законодавства, 
наявних норм та стандартів, професійних навичок та досвіду [37, с. 290]. 
Алгоритм дій внутрішнього контролю – це опис всього процесу роботи 
суб’єкта перевірки загалом. Запропонований алгоритм дій внутрішнього 
контролю для перевірки дебіторської заборгованості в ТОВ «САТП 2302» 
буде складатися з п’яти етапів, представлених на рис. 3.2.  
Наведений алгоритм внутрішнього контролю поточної дебіторської 
заборгованості забезпечує логічну послідовність за змістом етапів проведення 
контролю, він включає п’ять логічних, взаємопов’язаних складових. Кожний з 
цих етапів має свою мету та завдання, які виконуються в ТОВ «САТП 2302» 
за допомогою певних контрольних процедур та відповідають якісним 
аспектам твердження фінансових звітів. 
Розглянемо більш детально кожний етап алгоритму дій внутрішнього 
контролю для перевірки дебіторської заборгованості на підприємстві. 
97 
 
Етап 1 
Складання плану перевірки поточної дебіторської 
заборгованості 
Етап 2. 
Збирання, перевірка та оцінювання інформації – 
етап фактичної перевірки 
Етап 3. 
Аналітичні процедури 
Етап 4. 
Узагальнення результатів перевірки 
Етап 5. 
Представлення висновків та контроль виконання 
розроблених рекомендацій 
 
Рис. 3.2. Запропонований алгоритм дій внутрішнього контролю для 
перевірки дебіторської заборгованості в ТОВ «САТП 2302» 
 
Перший етап – планування контролю поточної дебіторської 
заборгованості, який  включає розробку двох документів: загального плану та 
програми перевірки; визначення мети та завдання перевірки. Загальний план є 
документом організаційно-методологічного характеру, який містить основні 
етапи процесу контролю в логічній послідовності. Зміст та форма загального 
плану залежать від складності перевірки, конкретних методик і технологій, які 
застосовуються суб’єктом внутрішнього контролю. Загальний план 
складається на весь термін перевірки, який поділяється на етапи: підготовчий; 
фактичний; основний; заключний [36, с. 965].  
Другий етап є основним етапом внутрішнього контролю дебіторської 
заборгованості в ТОВ «САТП 2302», під час якого працівники внутрішнього 
контролю починають проводити свої процедури, такі як розробка тестів, анкет 
і їх поширення серед працівників, збирання доказів, складання таблиць 
виявлених порушень та помилок. Контроль поточної дебіторської 
98 
 
заборгованості розпочинають з її інвентаризації. Мета етапу фактичної 
перевірки – встановлення існування (реальності) залишків дебіторської 
заборгованості на відповідних субрахунках обліку  на підставі первинних та 
облікових документів. Контролем якості  при цьому є метод зустрічної 
перевірки, який використовується контролером  для достовірності  та повноти  
перевірки залишків розрахунків з покупцями та замовниками (субрахунок 361 
«Розрахунки з покупцями та замовниками»), розрахунків за виданими 
авансами (субрахунок 371 «Розрахунки за виданими авансами»), розрахунків 
з іншими дебіторами  (рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами») [36, с. 
963-966, с. 965]. 
Третій етап – аналітичні процедури. Перевіривши стан  поточної 
дебіторської заборгованості на якісні аспекти тверджень фінансових звітів 
(існування, права та зобов’язання, наявність, повнота, оцінка вартості, 
вимірювання, подання та розкриття інформації) внутрішньому  контролеру 
необхідно провести аналітичні процедури. Це процедури, що передбачають 
аналіз важливих фінансових показників та тенденцій з подальшим вивченням 
відхилень та взаємозв’язків, які суперечать іншій відповідній інформації або 
відхиляються від прогнозованих сум. Для виконання  аналітичних процедур 
можуть використовуватися різні методи, починаючи від простих порівнянь і 
до комплексного аналізу із застосуванням складних  статистичних методів. 
Для внутрішнього контролю дотримання цих процедур буде доречно, але 
потребують деяких доповнень, так як дозволить виявити недоліки та вирішити 
їх на місцевому рівні. До методики аналітичних процедур рекомендовано 
включити: 
- визначення повної інформаційної бази; 
- визначення доречних методів аналізу; 
- проведення аналітичних процедур; 
- оцінка результатів; 
3) - розробка подальшої стратегії по запобіганню відхилень [36, 
с. 966].  
99 
 
Четвертий етап – узагальнення результатів перевірки. На підставі 
достатніх зібраних доказів внутрішній контролер ТОВ «САТП 2302» 
проводить аналіз виявлених порушень, результатів аналітичних процедур,  
доводить до відома управлінський персонал, приймаються рішення по 
усуненню порушень, згоди чи не згоди з виявленими порушеннями, 
вживаються методи для запобігання проблемних питань в майбутньому [36, с. 
966]. 
На цьому етапі вся зібрана та отримана різними методами інформація 
заноситься до робочих документів, де працівники внутрішнього аудиту 
фіксують проведені процедури для складання висновку [36, с. 290].  
На п’ятому етапі внутрішнього контролю поточної дебіторської 
заборгованості працівниками ТОВ «САТП 2302» складається висновок з 
опису виявлених порушень або невідповідності обліку законодавству, 
надаються можливі рекомендації щодо їх усунення та відбувається контроль 
за виконанням цих рекомендацій [37, с. 290].  
Запропоновані основні складові проведення внутрішнього контролю 
поточної дебіторської заборгованості ТОВ «САТП 2302», на відміну від 
існуючих, включають розподіл перевірки на етапи, контроль якості процедур 
на рівні підприємства, та виділення аналітичних процедур окремим етапом. 
Розглянуті етапи проведення внутрішнього контролю поточної 
дебіторської заборгованості ТОВ «САТП 2302» мають практичне значення для 
служби внутрішнього контролю підприємства. Їх застосування допомагає 
вибору контрольних процедур з дотриманням якісних аспектів твердження 
фінансової звітності, що дозволить скоротити програму перевірки за обсягом, 
провести якісну перевірку в обмежений термін, результати контролю будуть 
корисними в першу чергу управлінському персоналу, що дозволить 
скоригувати роботу персоналу в підрозділах де виявлені недоліки обліку. 
 
 
100 
 
3.3. Завдання, інформаційне забезпечення та методика аналізу 
дебіторської заборгованості 
 
У сучасній економіці, де конкуренція стає все більш жорсткою, 
ефективне управління дебіторською заборгованістю має вирішальне значення 
для успішного функціонування будь-якого підприємства. Дебіторська 
заборгованість, як важлива складова фінансової діяльності компаній, впливає 
на їхню ліквідність, стабільність і загальну фінансову стійкість. Аналіз 
дебіторської заборгованості дозволяє визначити якість управління 
розрахунками з покупцями, виявити проблемні області та розробити стратегії 
для поліпшення фінансових показників. 
Важливість аналізу дебіторської заборгованості зумовлена необхідністю 
забезпечення стабільного грошового потоку, що є запорукою фінансового 
благополуччя підприємства. Своєчасне і ретельне дослідження цього аспекту 
дозволяє запобігти виникненню фінансових труднощів та забезпечити 
довгострокове зростання та успішний розвиток компанії в нестабільних 
умовах зовнішнього середовища. 
За своєю суттю методика аналізу є сукупністю відповідних правил, 
прийомів, способів та визначеної послідовності його проведення. 
У загальному, з урахуванням наявності широкого переліку наукових 
праць, присвячених даному питанню, можна відзначити, що більшість з них 
передбачає формування моделі методики аналізу дебіторської заборгованості 
з виконання таких етапів: 
 1 етап. Визначення об’єктів, мети, завдань, вибір методів аналізу; 
 2 етап. Збір та підготовка джерел інформації, необхідних для 
проведення аналізу; 
 3 етап. Кількісний та якісний аналіз дебіторської заборгованості; 
 4 етап. Узагальнення результатів аналізу для прийняття 
управлінського рішення [38, c. 188]. 
Розкриємо детальніше сутність кожного з етапів. 
101 
 
Першим кроком у проведенні будь-якого аналізу є визначення об’єкта, 
на який буде власне спрямовується дослідження. 
Об'єкт аналізу – це окремий предмет, явище, процес, система або 
сукупність даних, на яких зосереджується дослідження. Відповідно до теми 
даного дослідження такими об’єктами аналізу виступають: поточна 
дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточна дебіторська 
заборгованість за розрахунками; інша поточна дебіторська заборгованість; 
довгострокова дебіторська заборгованість. 
Мета аналізу – кінцева ціль, яку прагнуть досягти, здійснюючи аналіз. 
Метою аналізу дебіторської заборгованості є визначення повноти, 
своєчасності та правильності здійснення підприємством операцій з 
дебіторами, оцінка якості дебіторської заборгованості за узагальнюючими і 
частковими показниками, виявлення несприятливих чинників, а також 
установлення причини їх зміни [39, c. 73]. 
Завдання аналізу – конкретні дії, які необхідно виконати для 
досягнення мети аналізу. До основних завдань, які мають бути вирішені в ході 
проведення аналізу дебіторської заборгованості, належать: 
 визначення питомої ваги дебіторської заборгованості в загальній 
сумі оборотних активів; 
 проведення дослідження складу дебіторської заборгованості, її 
структури, зміни в динаміці; 
 розрахунок та оцінка динаміки змін показників, які 
характеризують стан дебіторської заборгованості, та визначення міри та 
характеру їх впливу на фінансовий стан підприємства; 
 визначення частки сумнівної та безнадійної заборгованості у 
загальному обсязі дебіторської заборгованості; 
 порівняння обсягів та тривалості обороту дебіторської та 
кредиторської заборгованостей; 
102 
 
 визначення та формулювання заходів щодо приведення величини 
дебіторської заборгованості та її питомої ваги в оборотних активах до 
оптимального рівня [38, c. 188]. 
Після визначення об’єктів, мети та завдань аналізу обираються методи 
проведення дослідження. Метод аналізу являє собою спосіб дослідження 
господарської діяльності, її окремих аспектів, явищ, процесів, науково 
обґрунтована сукупність способів і прийомів. З точки зору внутрішнього 
змісту та призначення методи аналізу поділяють на загальнонаукові та 
спеціальні.  
Загальнонаукові методи є універсальними та застосовуються до будь-
яких наукових і практичних досліджень. До загальнонаукових методів 
належать аналіз та синтез, порівняння, індукція і дедукція, абстрагування, 
спостереження та інші. 
Спеціальні методи безпосередньо використовуються для аналізу 
конкретних об’єктів економічного аналізу. До таких методів належать методи 
попередньої обробки та представлення даних, (методи абсолютних, відносних 
і середніх величин, порівняння, групування, балансовий і сальдовий метод, 
табличний та графічний спосіб представлення даних), факторного аналізу 
(ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць, інтегральний), 
аналізу динамічних рядів, економіко-математичні тощо [40, c. 91-92]. 
Наступним етапом є визначення інформаційного забезпечення аналізу 
дебіторської заборгованості, що полягає в зборі та опрацюванні джерел 
інформації.  
До основного складу джерел інформації про дебіторську заборгованість 
належать: форма № 1 «Баланс» (Звіт про фінансовий стан); форма № 2 «Звіт 
про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід); форма № 5 «Примітки до 
річної фінансової звітності» [41, c. 165]. Названі джерела даних переважно 
слугують для формування узагальненого уявлення про стан дебіторської 
заборгованості, оскільки в силу відкритості інформації для зовнішніх 
користувачів (мається на увазі обов’язок для визначених законодавством 
103 
 
категорій підприємств оприлюднювати звітність) спектр розкриття відомостей 
є досить обмежений та відображає їх ретроспективно на певну дату. Тому для 
більш детального та достовірного аналізу також використовуються дані 
аналітичного обліку. 
Третій етап передбачає безпосередньо проведення процесу дослідження 
об’єктів за попередньо обраними методами дослідження та, відповідно, є 
найбільш трудомістким. На даному етапі проводиться горизонтальний та 
вертикальний аналіз, порівняння, формування аналітичних таблиць, аналіз 
динаміки і структури дебіторської заборгованості. 
У процесі аналізу динаміки та структури дебіторської заборгованості 
доцільно досліджувати її в розрізі статей, окремих суб’єктів заборгованості, 
термінами виникнення та погашення. 
Горизонтальний аналіз передбачає співставлення значень однакових 
показників протягом певного часового періоду. При цьому порівнюються 
значення показника у певному році із значенням показника у попередньому. В 
такому разі відхилення може знаходитися як в абсолютному вимірі шляхом 
визначення різниці поточного показника до попереднього, так і відносному – 
через визначення відсотку приросту, що становить результат ділення 
абсолютного відхилення на базове значення. 
В свою чергу, вертикальний аналіз полягає у визначенні структури 
показників для оцінки впливу різних факторів на кінцевий результат, тобто 
мається на увазі визначення питомої ваги окремої складової у відсотковому 
вираженні у загальній сумі.  
Окрім кількісного аналізу, доцільно також провести якісний аналіз 
дебіторської заборгованості. Для цього передбачається розрахунок системи 
спеціальних коефіцієнтів (див. табл. 3.2).  
 
 
 
 
104 
 
Таблиця 3.2 
Система показників якісного аналізу дебіторської заборгованості 
Показники Формула Умовні позначення Економічний зміст 
розрахунку 
Коефіцієнт Кодз = ЧДр/Дз ЧДр – чистий дохід Наведений показник визначає 
оборотності  від реалізації ефективність кредитного 
дебіторської продукції; контролю. Він показує, 
заборгованості Дз – дебіторська скільки разів впродовж 
(Кодз), заборгованість періоду, що аналізується, 
оборотів (середня за обсяги надходжень від 
аналізований реалізації можуть вмістити в 
період). собі середній залишок 
дебіторів. Показує 
розширення, або зниження 
комерційного кредиту 
наданого підприємства. 
Тривалість Тпдз =Т/ Кодз Т – звітній період у Таким чином розраховується, 
періоду  днях (360,90,30); скільки в середньому днів 
погашення Кодз – коефіцієнт потрібно підприємству для 
дебіторської оборотності отримання оплати за 
заборгованості дебіторської виконанні роботи (надані 
(Тпдз), днів заборгованості. послуги). Чим триваліший 
період погашення, тим вищий 
ризик неповернення 
дебіторської заборгованості. 
Питома вага (ПВдз) = Дз – дебіторська Показує питому вагу 
дебіторської Дз/ОА *100% заборгованість діяльності дебіторської 
заборгованості  (середня за заборгованості в загальному 
в загальному аналізований обсязі оборотних активів. Чим 
обсязі період); ОА – вищий цей показник, тим 
оборотних оборотні активи менш мобільна структура 
активів (ПВдз), (середні за майна підприємства. 
% аналізований 
період). 
Питома вага (ПВсдз) = Сз – сумнівна Цей показник характеризує 
сумнівної Сз/Дз *100% заборгованість; «якість» дебіторської 
заборгованості  Дз – дебіторська заборгованості підприємства. 
в складі заборгованість Тенденція його зростання 
дебіторської (середня за свідчить про зниження 
заборгованості аналізований ліквідності. 
(ПВсдз), % період). 
Коефіцієнт Кдкз = Дз/Кз Дз – дебіторська Характеризує здатність 
співвідношення  заборгованість; розраховуватися з 
дебіторської та Кз –кредиторська кредиторами за рахунок 
кредиторської заборгованість дебіторської заборгованості. 
заборгованості (середня за 
(Кдкз), п.п. аналізований 
період). 
Джерело: взято з [41, c. 162-163] 
105 
 
Аналіз результатів розрахунку зазначених коефіцієнтів дозволить 
оцінити стан дебіторської заборгованості на підприємстві та визначити 
основні завдання політики управління нею.  
Крім цього, для більш поглибленої оцінки впливу окремих складових на 
формування кінцевих значень коефіцієнтів використовуються методи 
факторного аналізу. 
На четвертому етапі аналізу дебіторської заборгованості проводиться 
узагальнення та систематизація результатів, на основі чого формується 
загальний висновок про стан дебіторської заборгованості на підприємстві та 
визначаються основні проблемні аспекти та можливі напрямки його 
удосконалення. 
Таким чином, проведення аналізу за представленою методикою 
дозволить створити базис для прийняття управлінських рішень, покликаних 
підвищити ефективність діяльності суб’єкта господарювання, досягти 
оптимального обсягу дебіторської заборгованості та мінімізувати ризик 
неповернення коштів. 
 
 
3.4. Аналіз дебіторської заборгованості ТОВ «САТП 2302» 
 
Відповідно до наведеної в попередньому пункту методології проведемо 
аналіз дебіторської заборгованості ТОВ «САТП 2302». 
Першим етапом оцінки стану дебіторської заборгованості на 
підприємстві стане горизонтальний аналіз (див. табл. 3.3). 
 
 
 
 
 
 
106 
 
Таблиця 3.3 
Динаміка обсягів дебіторської заборгованості в розрізі статей за 
період 2021-2023 рр. 
Відхилення Відхилення 
(+/-) (%) 
2022/ 2023/ 2022/ 2023/ 
Показники 2021 2022 2023 2021 2022 2021 2022 
Дебіторська заборгованість 
за товари, роботи, послуги 
(тис. грн), в т.ч: 906,0 1698,9 1615 792,9 -83,3 87,5 -4,9 
за розрахунками з 
резидентами 900,4 1533,8 1449 633,4 -84,8 70,3 -5,5 
за розрахунками з 
нерезидентами 5,6 165,1 166,6 159,5 1,5 2848 0,9 
Інша дебіторська 
заборгованість (тис. грн) 0,0 12,4 177,3 12,4 164,8 -  1325,6 
Всього 906,0 1711,4 1792 805,3 81,5 88,9 4,8 
Джерело: розраховано на основі даних дод. Л 
Відповідно до даних, представлених у таблиці 3.3 можемо сказати, що в 
загальному за період 2021-2023 рр. обсяг дебіторської заборгованості 
відзначався зростанням, при чому більш суттєве спостерігається в 2022 році, 
коли воно склало у відсотковому вимірі 88,9% (+792,9 тис. грн), а в 2023 році 
маємо незначне скорочення в 4,8% (-83,3 тис. грн).  
В детальнішому розгляді щодо динаміки обсягів в розрізі видів 
дебіторської заборгованості відзначається, що заявлене вище зростання 
загальної суми даної статті оборотних активів головним чином відбулося через 
збільшення обсягів дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги, 
зростання якої становило 87,5% (+792,9 тис. грн) в 2022 році, а в наступному 
маємо аналогічну тенденцію до скорочення в 4,9% (-83,3 тис. грн). Якщо 
говорити про розподіл розрахунків за територіальною приналежністю, то 
маємо переважним чином розрахунки з резидентами як головний фактор 
впливу, хоча за розрахунками з нерезидентами також спостерігаємо відносно 
суттєве зростання  - 2848,4% в 2022 році та 0,9% в 2023 році. 
Що ж до іншої дебіторської заборгованості, то маємо також щорічну 
зростаючу тенденцію: в 2022 році загалом відслідковуємо появу даної 
107 
 
категорії заборгованості в сумі 12,4 тис. грн, а в 2023 році спостерігаємо її 
суттєве зростання на 1325,6% (+164,8 тис. грн). 
Відповідно до вищенаведеного, можемо характеризувати заявлену 
динаміку щодо обсягів дебіторської заборгованості як негативну, оскільки 
нарощення її суми в подібній мірі підвищує відволікання коштів підприємства 
з обороту, що може в перспективі стати несприятливим фактором у порушенні 
платоспроможності та фінансової стійкості підприємства. Особливо це є 
негативним на фоні зростання дебіторської заборгованості в іноземній валюті, 
що при наявній волатильності курсів валют, зумовленої кризовими явищами в 
економіці країни, може спричинити як додаткові збитки від знецінення 
валюти, так і від складності прогнозування доходів, однак більш детальніше 
про це можна говорити лише при визначенні ваги цього валютної дебіторської 
заборгованості в структурі. 
Наступним проведемо вертикальний аналіз дебіторської заборгованості 
досліджуваного підприємства (див. табл. 3.4). 
Таблиця 3.4 
Динаміка структури складових дебіторської заборгованості  
ТОВ «САТП 2302» в 2021-2023 рр. 
Відхилення (+/-) 
Показники 2021 2022 2023 2022/2021 2023/2022 
Дебіторська 
заборгованість за товари, 
роботи, послуги (%), в 
т.ч: 100,0 99,3 90,1 -0,7 -9,2 
за розрахунками з 
резидентами 99,4 89,6 80,8 -9,8 -8,8 
за розрахунками з 
нерезидентами 0,6 9,6 9,3 9,0 -0,4 
Інша дебіторська 
заборгованість (%) 0,0 0,7 9,9 0,7 9,2 
Всього 100 100 100  -   -  
Джерело: розраховано на основі даних дод. Л 
Якщо ж говорити про структуру дебіторської заборгованості, то 
відповідно до даних, представлених у таблиці вище, можна сказати, що вона 
була відносно стабільною. 
108 
 
Так левову частку від усього обсягу дебіторської заборгованості 
протягом 2021-2023 рр. займала дебіторська заборгованість за товари, роботи, 
послуги, що, однак, скоротилася майже на 10% до кінця досліджуваного 
періоду (100% в 2021 році проти 90,1% в 2023 році). В розрізі ж валют за даним 
видом заборгованості спостерігаємо збільшення ваги розрахунків з 
нерезидентами з 0,6% в 2021 році до 9,3% в 2023 році відносно загальної суми 
дебіторської заборгованості і, відповідно, скорочення за розрахунками в 
національній валюті – 99,4% в 2021 році проти 80,8% в 2023 році. 
Інша ж дебіторська заборгованість збільшила свою питому вагу за три 
роки в сумарному значенні з 0% в 2021 році до 9,9% в 2023 році.  
Загалом, з огляду на розглянуті вище тенденції, можемо сказати, що 
структура дебіторської заборгованості є низько диверсифікованою. При 
цьому, позитивним можемо все ж вважати, попри загальне зростання, 
незначну частку валютної дебіторської заборгованості, відтак вплив зміни 
валютних курсів на кошти до повернення може бути досить незначним. 
Наступним етапом в аналізі дебіторської заборгованості ТОВ «САТП 
2302» стане оцінка її якості та стану, для чого буде проведено розрахунок 
спеціальних показників, представлених у попередньому пункті (див. табл. 3.5). 
Таблиця 3.5 
Динаміка якісних показників дебіторської заборгованості 
ТОВ «САТП 2302» в 2021-2023 рр. 
Відхилення (+/-) 
Показники 2021 2022 2023 2022/2021 2023/2022 
1 2 3 4 5 6 
Коефіцієнт оборотності 
дебіторської 
заборгованості (Кодз), 
оборотів 15,86 23,64 24,70 7,77 1,06 
Тривалість періоду 
погашення дебіторської 
заборгованості (Тпдз), 
днів 22,69 15,23 14,58 -7,46 -0,66 
 
 
 
109 
 
Продовж. табл. 3.5  
1 2 3 4 5 6 
Питома вага дебіторської 
заборгованості в 
загальному обсязі 
оборотних активів (ПВдз), 
% 93,45 75,42 61,94 -18,03 -13,48 
Коефіцієнт 
співвідношення 
дебіторської та 
кредиторської 
заборгованості (Кдкз), п.п. 0,21 0,14 0,08 -0,07 -0,06 
Джерело: розраховано на основі даних дод. Б 
Відповідно до даних, представлених в таблиці 3.5, можна сказати, що 
основні якісні показники дебіторської заборгованості досліджуваного 
підприємства змінилися таким чином: як вже було зазначене в при аналізі 
фінансового стану ТОВ «САТП 2302», коефіцієнт оборотності дебіторської 
заборгованості за період 2021-2023 рр. відзначився позитивно тенденцією до 
зростання, що відповідно також відобразилося й на скороченні середньої 
тривалості одного обороту, та свідчить про пришвидшення розрахунків з 
боржниками. 
Що ж до питомої ваги дебіторської заборгованості в оборотних активах, 
то маємо позитивну тенденцію до скорочення – 61,94% в 2023 році проти 
93,45% в 2021 році. Зазначене є сприятливою динамікою, оскільки свідчить 
про зміщення структури оборотних активів в сторону зменшення її 
важколіквідних складових. 
Коефіцієнт співвідношення обсягів дебіторської та кредиторської 
заборгованостей за трирічний період скоротився в загальному на 0,13 п. 
Зазначене можна охарактеризувати, як негативне, оскільки свідчить про 
суттєве переважання обсягів кредиторської заборгованості над дебіторською, 
тобто, іншими словами, на підприємстві не досягається співвідношення 
розрахунків за власними зобов’язаннями та поверненням коштів від 
боржників, що потенційно може вплинути на платоспроможність, ліквідність 
та фінансову стійкість підприємства. 
110 
 
Для детальнішого дослідження закономірностей формування значень 
показників, доцільно провести факторний аналіз коефіцієнта дебіторської 
заборгованості. Розрахунок проведемо за методом ланцюгових підстановок. 
Для визначення впливу факторів на зміну значень використаємо таку 
модель: 
Кодз =  ЧДр/Дз, 
де Чдр – чистий дохід реалізації; 
Дз – середньорічний обсяг дебіторської заборгованості. 
2022 рік: 
Підстановка 0 = 20905,5/1317,8 = 15,86 об. 
Підстановка 1 =  33900,3/1317,8 = 25,72 об. 
Вплив фактора 1 =  25,72 − 15,86 = 9,86 об. 
Підстановка 2 = 33900,3/1434,25 = 23,64 об. 
Вплив фактора 2 = 23,64 − 25,72 = −2,08 об. 
Перевірка = 9,86 − 2,08 = −7,78 об. 
Отже, на зміну значень показника порогу рентабельності в 2022 році 
впливало два фактори: чистий дохід від реалізації (фактор 1) та середньорічні 
обсяги дебіторської заборгованості (фактор 2). Відповідно до цього, 
визначено, що збільшення чистого доходу від реалізації на 12994,8 тис. грн 
призвело до зростання результуючої на 9,86 оборотів. З іншого боку, 
збільшення середньорічних обсягів дебіторської заборгованості на 116,45 тис. 
грн в 2022 році призвело до скорочення коефіцієнта на 2,08 обороти. Таким 
чином, більш впливовим був фактор 1. 
2023 рік: 
Підстановка 0 = 33900,3/1434,25 = 23,64 об. 
Підстановка 1 = 36450,6/1434,25 = 25,41 об. 
Вплив фактора 1 = 25,41 − 23,64 = 1,77 об. 
Підстановка 2 = 36450,6/1475,8 = 24,7 об. 
Вплив фактора 2 = 24,7 − 25,41 = −0,71 об. 
111 
 
Перевірка = 1,77 − 0,71 = 1,06 об. 
Отже, на зміну значень показника порогу рентабельності в 2023 році 
впливало два фактори: чистий дохід від реалізації (фактор 1) та середньорічні 
обсяги дебіторської заборгованості (фактор 2). Відповідно до цього, 
визначено, що зростання чистого доходу від реалізації на 2550,3 тис. грн в 2023 
році зумовило зростання результуючої на 1,77 обороти. При цьому, зростання 
середнього обсягу дебіторської заборгованості на 41,55 тис. грн в 2023 році 
призвело до скорочення значень показника на 0,71 оборот. Таким чином, 
можна сказати, що найвпливовішим фактором в даній тенденції був фактор 1. 
Таким чином, підсумовуючи результати проведеного аналізу 
дебіторської заборгованості, можна сказати, що за підприємством 
ТОВ «САТП 2302» спостерігалися радше негативні зміни, які, зокрема, 
виявилися в загальному зростанні обсягів даних оборотних активів, все ще 
високій питомій вазі в складі оборотного капіталу та незбалансованості з 
обсягами кредиторської заборгованості, що потенційно може призвести до 
погіршення загального фінансового стану підприємства через значне 
відволікання коштів від господарського обороту. 
При цьому, все ж позитивно можемо охарактеризувати скорочення 
середнього періоду розрахунків з дебіторами. 
Тому, з врахуванням вищенаведеного, випливає питання необхідності 
вжиття керівництвом підприємства заходів щодо перегляду та оптимізації 
наявної кредитної політики суб’єкта господарювання, що особливо важливо з 
точки зору переважання в структурі дебіторської заборгованості саме 
відстрочення платежів замовників послуг. 
 
 
 
 
 
 
112 
 
ВИСНОВКИ 
 
 
Таким чином, у процесі написання кваліфікаційної роботи було детально 
розглянуто та систематизовано теоретико-методологічної основи ведення 
обліку, аналізу та контролю дебіторської заборгованості підприємств, крім 
того, розглянуто практичні підходи до ведення облікового процесу і контролю 
дебіторської заборгованості на підприємстві ТОВ «САТП 2302» та проведено 
її аналіз з метою визначення стану. На основі розглянутої практики 
виокремлено проблемні аспекти функціонування досліджуваних аспектів та 
запропоновано можливі шляхи їх вирішення. Зокрема, в детальнішому 
розгляді, можна висвітлити такі узагальнення та висновки: 
1. Досліджено питання сутності поняття «дебіторська заборгованість» в 
наукових джерелах, на основі чого зроблено висновок про відсутність єдиного 
підходу до його визначення; зі свого боку запропоновано власну її 
інтерпретацію як визначену суму коштів, право на повернення якої 
підприємство отримує на підставі документального засвідчення проведення 
господарської операції. Також розглянуто різні підходи до класифікації 
дебіторської заборгованості.  
Серед іншого, узагальнено основні проблемні аспекти щодо обліку 
дебіторської заборгованості, що знайшли своє відображення в наукових 
роботах. Зокрема, в основному акцентується увага на питаннях відсутності 
чіткої системи класифікації дебіторської заборгованості для достовірного її 
відображення в обліку, проблемах визначення в обліковій політиці методів її 
обліку, значному обсязі документообігу, проблемі дотримання балансу в 
сумах дебіторської та кредиторської заборгованостей як фактора впливу на 
фінансову стійкість та ліквідність підприємства, відсутності практики 
застосування альтернативних методів реструктуризації заборгованості, 
непристосованості методів нарахування резервів сумнівних боргів до 
практики ведення обліку підприємств. Окремим пунктом визначено проблему 
113 
 
узгодження методології обліку дебіторської заборгованості за національними 
та міжнародними стандартами. 
2. Детально висвітлено питання методології обліку дебіторської 
заборгованості відповідно до П(С)БО 10 та інших нормативно-правових актів, 
що регламентують дане питання. Зокрема, розкриті підходи визнання активом 
окремих видів дебіторської заборгованості в розрізі поділу довгострокову та 
короткострокову, а також особливості визначення резервів сумнівних боргів; 
розкрито питання відображення дебіторської заборгованості на рахунках 
бухгалтерського обліку, в облікових регістрах і у фінансовій звітності та 
визначено особливості її документування.  
3. Наведено організаційно-економічну характеристику ТОВ «САТП 
2302» як базового підприємства, обраного для висвітлення практичних 
аспектів обліку, аналізу та контролю дебіторської заборгованості. Зокрема, 
надано коротку характеристику господарської спеціалізації підприємства та 
його організаційної структури.  
Для проведення оцінки фінансового стану підприємства розраховано 
ряд загальних фінансово-економічних показників, що показали радше 
негативні зміни в значеннях, які переважно полягають в неоптимальному 
формуванні структури активів підприємства, а саме накопиченні надмірних 
обсягів дебіторської заборгованості; також наголошено на необхідності 
перегляду політики вибору джерел формування своєї ресурсної бази на 
користь власних. Для більш поглибленої оцінки фінансового стану 
підприємства проведено аналіз платоспроможності і ліквідності, ділової 
активності, фінансової стійкості та рентабельності. В результаті, визначено, 
що рівень ліквідності і платоспроможності ТОВ «САТП 2302» є вкрай низький 
через формування його оборотних активів переважно за рахунок 
важколіквідних видів (дебіторська заборгованість); фінансова стійкість також 
має незадовільний рівень, зважаючи на неоптимальне співвідношення власних 
та запозичених джерел ресурсів; рівень ділової активності за досліджуваний 
період можна охарактеризувати здебільшого як недостатній, зважаючи на 
114 
 
від’ємні значення тривалості фінансового циклу, зменшення оборотності 
кредиторської заборгованості, запасів та активів підприємства та 
незбалансованості строків погашення кредиторської та дебіторської 
заборгованості; рентабельність, на відміну від інших складових аналізу 
фінансового стану, скоротилася лише в незначній мірі. 
4. Вивчено практичні аспекти документування операцій, пов’язаних з 
формуванням дебіторської заборгованості на ТОВ «САТП 2302», а саме, 
заборгованості за на надані послуги та за розрахунками з підзвітними особами 
як переважаючими в господарському процесі підприємства. Зокрема, 
висвітлено особливості окремих документів, їх зміст, порядок заповнення та 
подання, в тому числі і з точки зору практики використання систем 
автоматизації обліку.  
5. Розглянуто особливості ведення синтетичного та аналітичного обліку 
дебіторської заборгованості на досліджуваному підприємстві та її 
відображення у фінансовій звітності, зокрема в розрізі її поділу на поточної 
дебіторської заборгованості за розрахунками з вітчизняними покупцями, з 
вітчизняними постачальниками за виданими авансами, з бюджетом щодо 
відшкодування податків, з підзвітними особами, з іншими дебіторами. 
Наведено типові проведення за господарськими операціями, пов’язаними з 
дебіторської заборгованістю. Розкрито особливості відображення дебіторської 
заборгованості у фінансовій звітності мікропідприємства, що складається 
відповідно до вимог П(С)БО 25. 
6. З врахуванням висвітленої практики обліку дебіторської 
заборгованості на ТОВ «САТП 2302» виокремлено такі проблемні аспекти, як: 
відсутність нарахування резерву сумнівних боргів, відсутність моніторингу за 
балансом обсягів дебіторської та кредиторської заборгованості, не 
систематичне проведення інвентаризації дебіторської заборгованості, 
невідповідність змісту наказу про облікову політику реальній практиці 
ведення обліку, недосконалість юридичного оформлення договорів та 
використання застарілого програмного забезпечення. На основі наведених 
115 
 
недоліків обліку запропоновано такі шляхи їх виправлення: ввести практику 
розрахунку резерву сумнівних боргів на підприємстві за методом розрахунку 
коефіцієнта сумнівності; проводити систематичний аналіз кредиторської та 
дебіторської заборгованостей; провести комплексний аналіз підприємства на 
ймовірність банкрутства через високі обсяги дебіторської заборгованості; 
провести аудиторську перевірку на достовірність ведення обліку; затвердити 
внутрішній розпорядок проведення інвентаризації дебіторської 
заборгованості; використання послуг юрисконсульта для допомоги в 
коректному оформленні документації з метою уникнення невиконання 
дебіторами своїх зобов’язань щодо підприємства; провести перегляд та зміну 
облікової політики з відображенням інформації про вищезазначений метод 
нарахування сумнівних боргів та порядку проведення інвентаризації 
дебіторської заборгованості, класифікації дебіторської заборгованості та 
використовуваних синтетичних та аналітичних рахунків щодо неї; оновити 
програмне забезпечення на користь нових систем автоматизації обліку. 
Окремо, як превентивний захід у формуванні сумнівної та безнадійної 
дебіторської заборгованості, запропоновано вести попередню перевірку 
контрагентів за допомогою інтернет-сервісів відкритих даних. 
7. Розглянуто завдання, інформаційне забезпечення та методику 
контролю дебіторської заборгованості. Зокрема визначено, що основне 
завдання такого контролю полягає в перевірці дотримання нормативно-
правового регулювання розрахункових операцій і стану розрахунково-
платіжної дисципліни. Об’єктами контролю розрахунків є використання 
коштів під час розрахунків та їх облік. Інформаційним забезпеченням 
контролю є первинні розрахунково-платіжні документи, виписки банку і 
записи в бухгалтерських реєстрах.  Розглянуто особливості методики 
проведення інвентаризації як основного методу контролю за дебіторською 
заборгованістю. 
8. Визначено шляхи покращення контролю дебіторської заборгованості 
для ТОВ «САТП 2302». Зокрема, до оптимізаційних заходів належать: 
116 
 
створення підрозділу внутрішнього аудиту на підприємстві; розроблення та 
затвердження на рівні підприємства положення про алгоритм дії внутрішнього 
контролю з детальним описом етапів та методики. 
9. Висвітлено теоретичні основи проведення аналізу дебіторської 
заборгованості, зокрема його завдання, інформаційне забезпечення та 
методологічні підходи. Визначено, що модель методики аналізу дебіторської 
заборгованості складається з 5 етапів: визначення об’єктів, мети, завдань та 
методів аналізу; збір та підготовка інформаційних джерел; власне процес 
реалізації кількісного та якісний аналізу; узагальнення результатів аналізу для 
прийняття управлінських рішень.  Детально розкрито суть кожного з 
наведених етапів. 
10. Відповідно до наведеної методики проведено аналіз дебіторської 
заборгованості ТОВ «САТП 2302». Здійснено горизонтальний та 
вертикальний аналіз для визначення динаміки та структури дебіторської 
заборгованості, розрахунок спеціальних коефіцієнтів для її якісної оцінки та 
стану, а також проведено факторний аналіз оборотності дебіторської 
заборгованості для визначення впливу факторів на формування показника. За 
підсумками висловлено думку про те, що за підприємством ТОВ «САТП 2302» 
спостерігалися радше негативні зміни, які, зокрема, виявилися в загальному 
зростанні обсягів даних оборотних активів, все ще високій питомій вазі в 
складі оборотного капіталу та незбалансованості з обсягами кредиторської 
заборгованості, що потенційно може призвести до погіршення загального 
фінансового стану підприємства через значне відволікання коштів від 
господарського обороту, з чого випливає питання необхідності вжиття 
керівництвом підприємства заходів щодо перегляду та оптимізації наявної 
кредитної політики суб’єкта господарювання. 
 
 
 
  
117 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 
 
 
1. Про затвердження Національного положення (стандарту) 
бухгалтерського обліку : Наказ М-ва фінансів України від 08.10.1999 № 237 : 
станом на 3 листоп. 2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-
99#Text  
2. Про затвердження Національного положення (стандарту) 
бухгалтерського обліку 13 "Фінансові інструменти": Наказ М-ва фінансів 
України від 30.11.2001 № 559: станом на 3 січ. 2024 р. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1050-01#Text 
3. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 39 (МСБО 39). 
Фінансові інструменти: визнання та оцінка : Стандарт Ради з Міжнар. 
стандартів бух. обліку від 01.01.2012 : станом на 17 жовт. 2013 р. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929_015#Text 
4. Мишалова Ю., Ступницька Т. Теоретичні підходи до визначення 
дебіторської та кредиторської заборгованості. Актуальні аспекти соціально-
економічного розвитку України: погляд молоді : тези ІІІ Всеукр. студент. 
науково-практ. конф., м. Одеса, 6–7 квіт. 2021 р. С. 96–99. URL: https://card-
file.ontu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/44d61f2c-6d59-4e35-83fc-
01cace2599cf/content 
5. Накорик А. В. Визначення дебіторської заборгованості: теоретичний 
аспект / А. В. Накорик ; наук. кер. Т. М. Ступницька // Актуальні аспекти 
соціально-економічного розвитку України: погляд молоді : тези ІІ Всеукр. 
студент. наук.-практ. конф., Одеса, 2–3 квіт. 2020 р. / Одес. нац. акад. харч. 
технологій, ННІ приклад. економіки і менеджменту ім. Г. Е. Вейнштейна. – 
Одеса : ОНАХТ, 2020. – С. 40–44. URL: https://card-
file.ontu.edu.ua/handle/123456789/13352 
6. Шепель Т. П., Вінтоняк А. А. Організаційно-методичні аспекти 
обліку дебіторської заборгованості: вітчизняний та зарубіжний 
118 
 
досвід. Економіка та суспільство. 2023. № 52. 
URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-52-56. 
7. Мельник Р. Економічна сутність та структура дебіторської 
заборгованості підприємства. 2021. – С. 83–85. URL: 
http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/48799/1/%D0%A0%D0%B0%D1%9
7%D1%81%D0%B0%20%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0
%B8%D0%BA.pdf  
8. Синькевич, Н. І. Актуальність та проблеми дебіторської 
заборгованості: історичні аспекти, економічний зміст та етапи 
розвитку. Галицький економічний вісник Тернопільського національного 
технічного університету. 2018.  53(2), С. 119-129. 
URL: http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/27856 
9. Кубік В. Д., Волчек Р. М. Проблеми системи обліку дебіторської 
заборгованості та шляхи покращення її в сучасних умовах. The IX International 
Scientific and Practical Conference «Analysis of the problems of science and 
modern education», March 06–08, 2023, Prague, Czech Republic. 256 с. С. 47-51. 
URL: https://eu-conf.com/wp-content/uploads/2023/03/Analysis-of-the-problems-
of-science-and-modern-education.pdf#page=48  
10. Яструбський М.Я., Левкович І.Р. Проблеми обліку розрахунків з 
дебіторами і кредиторами. Економіка та суспільство. 2022. Вип. 38. URL: 
https://economyandsociety.in.ua/plugins/generic/pdfJsViewer/pdf.js/web/viewer.ht
ml?file=https%3A%2F%2Feconomyandsociety.in.ua%2Findex.php%2Fjournal%2
Farticle%2Fdownload%2F1302%2F1256%2F  
11. Мамонтова Н. А., Корнійчук Т. С. Особливості обліку дебіторської 
заборгованості за національними і міжнародними стандартами. Наукові 
записки Національного університету "Острозька академія". Серія: 
Економіка. 2021. № 21., С. 115-119. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoa_2021_21_18 
119 
 
12. Глушач Ю.С. Проблеми облікової оцінки дебіторської 
заборгованості в фінансовій звітності підприємств. Економіка та суспільство. 
2022. Вип. (39). URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-39-40 
13. «Сумнівний» резерв: розвіюємо всі сумніви. URL: https://i-factor-
ua.cdn.ampproject.org/v/s/i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2018/october/issue-
80/article-
39725.amp?amp_js_v=a6&amp_gsa=1&usqp=mq331AQIUAKwASCAAgM%3D
#aoh=17358299045064&referrer=https%3A%2F%2Fwww.google.com&amp_tf=
%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%BE%3A%20%
251%24s&ampshare=https%3A%2F%2Fi.factor.ua%2Fukr%2Fjournals%2Fnibu
%2F2018%2Foctober%2Fissue-80%2Farticle-39725.html 
14. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку 
активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і 
організацій: Інстр. М-ва фінансів України від 30.11.1999 № 291 : станом на 
13 груд. 2024 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99#Text 
15. Дебіторська заборгованість. URL: 
https://buhplatforma.com.ua/article/7708-debtorska-zaborgovanst#ancex1 
16. Дисконтування заборгованості. URL: 
https://online.dtkt.ua/2019/44/61547 
17. Облік дебіторської заборгованості. URL: 
http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/4673/1/%D0%9E%D0%B1
%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%B5%D0%B1%D1%96%D1%
82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0
%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%
B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96.pdf  
18. Іщенко Я.П., Подолянчук О.А., Коваль Н.І. Фінансовий облік 1: 
підручник / Я.П. Іщенко, О.А. Подолянчук, Н.І. Коваль. Вінниця: Видавництво 
ФОП Кушнір Ю. В. 2020. – 496 с. URL: 
http://repository.vsau.org/getfile.php/25426.pdf 
19. Глава 10. Облік дебіторської заборгованості (частина 1). URL: 
120 
 
https://factor.academy/blog/glava-10-oblik-debitorsko%D1%97-
zaborgovanosti-chastina-
1/#103_%D0%94%D0%95%D0%91%D0%86%D0%A2%D0%9E%D0%A0%D0
%A1%D0%AC%D0%9A%D0%90_%D0%97%D0%90%D0%91%D0%9E%D0%
A0%D0%93%D0%9E%D0%92%D0%90%D0%9D%D0%86%D0%A1%D0%A2
%D0%AC_%D0%97%D0%90_%D0%A2%D0%9E%D0%92%D0%90%D0%A0
%D0%98_%D0%A0%D0%9E%D0%91%D0%9E%D0%A2%D0%98_%D0%9F
%D0%9E%D0%A1%D0%9B%D0%A3%D0%93%D0%98 
20. Про затвердження Національного положення (стандарту) 
бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів": Наказ М-ва фінансів 
України від 10.08.2000 № 193: станом на 5 листоп. 2024 р. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0515-00#Text  
21. Іноземна валюта й курсові різниці: загальні правила обліку. URL: 
https://interbuh.com.ua/ua/documents/ib/9833/93676 
22. Фінансовий облік і звітність: навчальний посібник / укладачі: С. І. 
Мельник, І. М. Горбан, Н. С. Марушко. Львів : Львівський державний 
університет внутрішніх справ, 2022. 388 с. URL: 
https://dspace.lvduvs.edu.ua/bitstream/1234567890/5229/1/%D0%A4%D1%96%
D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%2
0%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%86%20%D0%B7
%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C---
%D0%92%D0%95%D0%A0%D0%A1%D0%A2%D0%9A%D0%90.pdf 
23. Фінансовий облік: навчальний посібник / В. М. Краєвський, О. П. 
Колісник, Н. В. Гуріна та ін. – Ірпінь : Державний податковий університет, 
2022. – 616 с. URL: https://dpu.edu.ua/?view=article&id=1789:finansovyi-oblik-
navchalnyi-posibnyk&catid=2 
24. Фінансовий облік: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 
2007. – 480 с. URL: 
http://elcat.pnpu.edu.ua/docs/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%
D0%B8%D1%85.pdf  
121 
 
25. Податковий кодекс України: Кодекс України від 02.12.2010 № 2755-
VI : станом на 21 січ. 2025 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-
17#Text 
26. Кошти під звіт: як видавати, обліковувати та оподатковувати. URL: 
https://buhplatforma.com.ua/article/7738-pdzvtn-koshti-vidacha-oblk-ta-
opodatkuvannya 
27. Про затвердження Порядку подання фінансової звітності: Постанова 
Каб. Міністрів України від 28.02.2000 № 419 : станом на 2 груд. 2022 р. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-2000-п#Text  
28. Заповнюємо баланс за рядочками. URL: https://ibuhgalter.net/material
/1622/30376  
29. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон 
України від 16.07.1999 № 996-XIV: станом на 3 верес. 2024 р. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text  
30. Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним 
транспортом в Україні: Наказ М-ва трансп. України від 14.10.1997 № 363 : 
станом на 3 січ. 2025 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-
98#Text 
31. Про затвердження Змін до Правил перевезень вантажів 
автомобільним транспортом в Україні: Наказ М-ва інфраструктури України 
від 03.06.2019 № 413. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0649-19#Text 
32. Що таке CMR? Для чого потрібна товаро-транспортна накладна CMR 
(ЦМР)? URL: https://trans-atlas.com.ua/ua/article/91  
33. Про затвердження Національного положення (стандарту) 
бухгалтерського обліку 25 "Спрощена фінансова звітність": Наказ М-ва 
фінансів України від 25.02.2000 № 39: станом на 17 лют. 2023 р. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0161-00#Text 
34. Майданевич Ю.П. Особливості інвентаризації розрахунків із 
дебіторами. Науково-виробничий журнал Бізнес-навігатор. 2013. №1 (30). З. 
192-196.  
122 
 
35. Огійчук М. Ф., Рагуліна І. І., Новіков І. Т. Аудит: навч. посібник. 3-
тє вид., перероб. і доп. К.: Алерта, 2016. 752 с. 
36. Подмешальська Ю.В., Варварін Р.Ю. Внутрішній аудит як засіб 
удосконалення обліку та контролю дебіторської заборгованості. Економіка і 
суспільство. 2016. № 7. С. 963-966. 
37. Вареник В.М., Лесінська В.С. Удосконалення внутрішнього аудиту 
дебіторської заборгованості на підприємстві. Східна Європа: економіка, бізнес 
та управління. 2019. Випуск 1(18). С. 288-294. 
38. Lysenko A. Методика проведення аналізу дебіторської 
заборгованості суб’єктів господарювання. Наукові праці Кіровоградського 
національного технічного університету. Економічні науки. 2014. Вип. 26, C. 
184-192. URL: https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=470283  
39. Мулик Т. О. Аналітичне забезпечення дебіторської заборгованості в 
системі управління підприємства. Агросвіт. 2022. (9-10), C. 69-78. URL: 
http://www.agrosvit.info/?op=1&z=3606&i=8  
40. Кулик А.В. Теорія економічного аналізу: навч. посіб. / А.В. Кулик. – 
К.: ДП «Вид. дім «Персонал», 2018. – 452 с. – Бібліогр.: с. 444-451. URL: 
https://maup.com.ua/assets/files/lib/book/teoria_ekon_analizu_2018.pdf  
41. Кручак Л. В. Методика аналізу дебіторської заборгованості в системі 
управління підприємством. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного 
університету. Серія: Економіка і менеджмент. 2016. Вип. (22), C. 161-165. 
URL: http://vestnik-econom.mgu.od.ua/journal/2016/22-2016/22-
2016.pdf#page=161  
42. Теорія економічного аналізу: навч. посіб. / Є. К. Бабець, М. І. Горлов, 
С. О. Жуков [та ін.]. — Київ: Професіонал, 2007. — 384 с. 
43. Теорія економічного аналізу: навч. посіб. / [Т. М. Чебан, Т. А. 
Калінська, І. О. Дмитрієнко]; за ред. В. Є. Труша. — Київ: Центр навч. л-ри, 
2003. — 214 с. 
123 
 
44. Серединська В. М., Загородна О. М., Федорович Р. В. Економічний 
аналіз: навч. посіб. / [В. М. Серединська, О. М. Загородна, Р. В. Федорович]; 
за ред. Р. В. Федоровича. — Тернопіль: Астон, 2010. — 591 с. 
44. Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність : Закон 
України від 21.12.2017 р. № 2258 – VIІІ. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2258-19#Text 
45. Павленко О.П., Бурсук Г.Ю. Фінансовий аналіз оборотних активів та 
оптимізація джерел їх формування. Молодий вчений. 2017. № 10. С. 981-984. 
URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/molv_2017_10_223 
46. Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності 
: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року № 433. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0433201-13#Text 
47. Книшек О.О., Тарасенко Ю.О. Фінансовий аналіз діяльності 
підприємства в умовах економічної нестабільності. Економічний простір. 
2018. № 139. С. 171-181. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2018_139_16 
48. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV. Режим 
доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text 
49. Базілінська О.Я. Фінансовий аналіз: теорія та практика : навч. посіб. 
Для студентів ВУЗ. Київ : ЦУЛ, 2009. 328 с. 
50. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / І. Б. Хома, Н. І. Андрушко, К. М. 
Слюсарчик. Друге видання. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. 
344 с. 
51. Коновалова К.Т., Макарова А.С. Удосконалення обліку 
кредиторської заборгованості та методи управління нею. Причорноморські 
економічні студії. 2018. Випуск 34. С. 181–184. 
52. Чорненька О. Б. Напрями вдосконалення обліку дебіторською та 
кредиторської заборгованості на підприємствах. Наукові записки. 2016. № 
2(53). С. 259–269. 
53. Про затвердження Національного положення (стандарту) 
бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання" : Наказ Міністерства фінансів 
124 
 
України від 31.01.2000 р. № 20. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#Text 
54. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і 
звітність: підруч. Київ: Алерта, 2011. 976 с. 
55. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік : підручник. 
Житомир: ПП «Рута», 2009. 912 с. 
56. Колісник О.П., Замота І.О. Теоретичні та практичні аспекти обліку і 
аналізу дебіторської заборгованості у сфері інформації та телекомунікацій. 
Modern Economics. 2019. № 15. С. 108–113. DOI: https://doi.org/10.31521/ 
modecon.V15(2019)-15 
57. Сидоренко О.О. Визнання, класифікація та окремі аспекти обліку 
дебіторської заборгованості у суб’єктів господарювання. Інфраструктура 
ринку. 2019. № 32. С. 449–456. URL: http://ir.stu.cn.ua/bitstream/ 
handle/123456789/18501/%d0%92%d0%b8%d0%b7%d0%b0%d0%bd%%
d1%8.pdf?sequence=1&isAllowed=y 
58. Дергачова В.В., Скоробогатова Н.Є., Шик Л.М. Облік у зарубіжних 
країнах [Текст] : навч. посіб. Київ : НТУУ «КПІ», 2011. С. 255–257.  
59. Кім Ю.Г. «Бухгалтерський та податковий облік: Первинні документи 
та порядок їх заповнення» навчальний посібник – К.: ЦУЛ, 2014 – 600с. 
60. Пушкар М.С. Бухгалтерський облік: [навч. посіб.] / М.С. Пушкар, 
В.З. Семанюк, Н.В. Гудзь; Терноп. нац. екон. ун-т. – Т.: Астон, 2009. – 251 с. 
61. Яценко В.М. Фінансовий аналіз: [навч. посіб.] / В.М. Яценко, О.М. 
Шинкаренко, Н.М. Бразілій. – М-во освіти і науки України, Черкас. держ. 
технол. ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2010. – 267 с. 
62. Пугаченко О., Зарудна, Н. Внутрішній контроль порядку 
відображення в обліку дебіторської заборгованості. Економіка та суспільство. 
2022. № 37. doi: 10.32782/2524-0072/2022-37-73 
63. Олійник С.О. Шляхи удосконалення обліку дебіторської 
заборгованості. Журнал науковий огляд. 2018. №5 (48). С. 1 – 8. 
125 
 
64. Якимова Л.П., Мацкуляк К.І. Аналітичне забезпечення управління 
розрахунками з контрагентами в контексті забезпечення платоспроможності 
підприємства. Проблеми економіки. 2018. №2 (36). С. 396 – 402. 
65. Мозолевська А.Р. Особливості управління дебіторською 
заборгованістю на підприємстві. Студентські наукові студії : Молодіжний 
науковий журнал. – Миколаїв: Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2022.С.56-59 
66. Акімова Н.С., Топоркова О.В. Інформаційне забезпечення 
внутрішнього контролю дебіторської та кредиторської заборгованості. Бізнес 
Інформ. 2017. № 11. C. 312-317 
67. Бурова Т.А., Волошина В.В. Проблеми та перспективи розвитку 
системи внутрішнього контролю дебіторської заборгованості на 
підприємствах. Науковий вісник Миколаївського національного університету 
імені В.О. Сухомлинського. Економічні науки. 2014. Вип. 5.3. С. 11-15 
68. Власюк Г. В . Проблеми класифікації та оцінки дебіторської 
заборгованості, шляхи їх вирішення. Держава та регіони. Серія: Економіка 
та підприємництво. 2017. No 6. С. 131-135. 
69. Пугаченко О.Б., Зарудна Н.Я. Внутрішній контроль порядку 
відображення в обліку дебіторської заборгованості. Економіка та 
суспільство. 2022. № 37. URL: 
https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/ view/1244/1199 
70. Наумова Т.А., Бойченко Н.В., Нестеренко І.В. Методичні аспекти 
внутрішнього контролю дебіторської заборгованості торговельних 
підприємств. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та 
послуг: зб. наук. пр. у 2-х ч. Ч. 1. 2013. Вип. 1 (17). С. 39-46 
71. Бурова Т.А., Волошина В.В. Система внутрішнього контролю 
дебіторської заборгованості: проблеми, напрями удосконалення. Ефективна 
економіка. 2014. № 11. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3490. 
72. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: навчальний 
посібник / О.А. Лаговська, С.Ф. Легенчук, В.І. Кузь, С.В. Кучер. – Житомир: 
Житомирський державний технологічний університет, 2017. – 416 с. 
126 
 
73. Карпушенко М.Ю. Бухгалтерський облік в управлінні 
підприємством: курс лекцій. – Харків : Харківська академія міського 
господарства, 2016. – 60 с. 
74. Сопко В. В., Завгородній В. П. Організація бухгалтерського обліку, 
економічного контролю та аналізу: Підручник / Київський національний 
економічний ун-т. ― К., 2010. ― 258 с. 
75. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку / В. Г. Швець. [2-ге вид.]. 
― К.: Знання, 2014. ― 444 с. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
127 
 
Додатки
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
