ChSTU repository

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ  
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
на тему: «Соціальна робота в закладах дошкільної освіти» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконала: 
студентка ІV курсу, групи ЗСЗ-209 
спеціальності 232 «Соціальнезабезпечення» 
Д. В. Соболь 
Керівник: С. П. Архипова 
Рецензент: 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2024 
 
  
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр    
Галузь знань   23 Соціальна робота   
Спеціальність  232 «Соціальне забезпечення»  
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. кафедри 
____________ к.е.н., доц. Журба І.О. 
“_____” _______________20 ____ р. 
 
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ 
Здобувачу Соболь Діані Володимирівні 
на підготовку кваліфікаційної роботи бакалавра на тему: «Соціальна робота в 
закладах дошкільної освіти» 
Тему затверджено наказом від «___» ____  _________202_ р   
Кваліфікаційна робота бакалавра виконується на матеріалах _кафедри соціального 
забезпечення Черкаського державного технологічного університету. 
План кваліфікаційної роботи бакалавра: 
 
Розділ 1. Теоретичні засади соціальної роботи в закладах дошкільної освіти. 
Розділ 2. Особливості соціальної роботивзакладах дошкільної освіти в умовах 
воєнного стану.  
Розділ 3. Організація діяльності закладу дошкільної освіти. 
Об’єкт дослідження – соціальна сфера дошкільної освіти як середовище 
соціальної роботи 
Предмет дослідження –специфіка соціальної роботи у системі дошкільної 
освіти. 
Мета кваліфікаційної роботи бакалавра: є аналіз особливостей соціальної 
роботи у сфері дошкільної освіти та функцій соціальної роботи, розкриття сутності 
соціальної роботи у сфері дошкільної освітив умовах воєнного стану, та розробка 
соціального проекту «Сучасний дошкільник – міцний союз взаємодії сім'ї та ЗДО», 
який дозволитьзабезпечити ефективну соціально-психологічну підтримку сім’ї на 
основі підвищення компетентності батьків. 
 
Конкретні завдання, які здобувач вищої освіти повинен виконати для 
досягнення поставленої мети: 
 
У розділі 1. Розкрити теоретичні засади соціальної роботи в закладах 
дошкільної освіти. 
 
У розділі 2: Проаналізувати зміст соціальної роботи в закладах дошкільної 
освіти в умовах воєнного стану. 
 
У розділі 3: Дослідити особливості організації діяльності закладу дошкільної 
освіти. 
 
Завдання підготував 
науковий керівник   __________________      С. П. Архипова 
(підпис)                         (прізвище та ініціали) 
 «____»__________202_ р. 
 
 
 
 
Завдання одержав здобувач(ка)                                                                                                                            
                                         ____________       Д.В. Соболь 
(підпис)                                 (прізвище та ініціали) 
 «____»__________202_ р. 
 
ЗАТВЕРДЖЕНО 
Завідувач 
кафедри________________ 
 
протокол №___ від ______________ 
 
Орієнтовний графік 
підготовки та захисту кваліфікаційних робіт здобувачами освітнього 
ступеня «бакалавр» спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» на 
20__/20__ навчальний рік 
Етапи підготовки  Денна форма  
та захисту КРБ навчання Примітка  
1. Вибір студентом теми КРБ і   
поданнязаяви  на кафедру;   
- затвердження тем КРБ і призначення  ___.___.20__ р.  виконано  
наукових керівників;   
- складання і затвердження 
індивідуальних завдань на виконання 
КРБ 
2. Підготовка вступу і першого розділу  ___.___.20__ р.  виконано  
КРБ   
3. Підготовка другого розділу КРБ ___.___.20__ р.  виконано  
  
4. Підготовка третього розділу КРБ ___.___.20__ р.  виконано  
  
5. Подання здобувачем завершеної КРБ ___.___.20__ р.  виконано  
науковому керівнику   
6. Розгляд КРБ науковим керівником ___.___.20__ р.  виконано  
  
7. Попередній розгляд КРБ на комісії  ___.___.20__ р.  виконано  
від кафедри   
8. Доопрацювання роботи, прийняття ___.___.20__ р.  виконано  
кафедрою рішення про допуск КРБ до   
захисту перед ЕК оформлення та 
зовнішнє рецензування КРБ 
9. Захист КРБ перед ЕК ___.___.20__ р.   
 
 
 
 
 
 
 
  5 
 
РЕФЕРАТ 
 
Основний текст кваліфікаційної роботи бакалавра викладений на 96 
сторінках, Робота містить 8 таблиць, список використаних джерел з 62 
найменувань. 
Об’єкт дослідження– соціальна сфера дошкільної освіти як середовище 
соціальної роботи. 
Предмет дослідження– специфіка соціальної роботи у системі дошкільної 
освіти. 
Метою дослідженняє аналіз особливостей соціальної роботи у сфері 
дошкільної освіти та функцій соціальної роботи, розкриття сутності соціальної 
роботи у сфері дошкільної освітив умовах воєнного стану, та розробка соціального 
проекту «Сучасний дошкільник – міцний союз взаємодії сім'ї та ЗДО», який 
дозволитьзабезпечити ефективну соціально-психологічну підтримку сім’ї на основі 
підвищення компетентності батьків. 
Завданнями роботи є:  
1. Розглянути теоретичні засади соціальної роботи; 
2. Проаналізувати основні напрями соціальної роботи у дошкільних 
закладах; 
3. Охарактеризувати значення освітнього середовища в розвитку 
особистості;  
4. Розкрити особливості організації безпечного освітнього простору в закладі 
дошкільної освіти в період воєнного стану, визначити та охарактеризувати його 
основні компоненти; 
5. Розробити соціальний проект«Сучасний дошкільник – міцний союз 
взаємодії сім'ї та ЗДО», який дозволитьзабезпечити ефективну соціально-
психологічну підтримку сім’ї на основі підвищення компетентності батьків 
(законних представників) у питаннях розвитку, освіти, охорони та зміцнення 
здоров’я дітей. 
За результатами дослідження сформульовані висновки, які відповідають 
поставленим завданням, а їх обґрунтованість і переконливість засвідчують 
достатню наукову підготовленість та синтезують результати наукового 
дослідження. 
Одержані результати можуть бути використаніу 
професійнійдіяльностісоціального працівника з метою ефективного виконання 
ними професійних обов’язків. Запропонований авторомпроект«Сучасний 
дошкільник – міцний союз взаємодії сім'ї та ЗДО» може бути впроваджений у 
практикусоціальних працівників, які працюють з дітьми дошкільного віку. 
Теоретичні положення бакалаврської роботи дають уявлення про те, що 
діяльність фахівця з соціальної роботи в закладах системи дошкільної освіти 
залежить, з одного боку, від вікових особливостей дітей-дошкільнят, а з іншого – 
від наукових уявлень про необхідні умови, що сприяють благополучному 
включенню дитини 3-7 років в систему освіти. 
Рік виконання роботи 2024 рік 
Рік захисту роботи 2024 рік  
  6 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП……………………………………………………………………….. 8 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В  
ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ………….……………………… 13 
 1.1. Аналіз поняття та особливостей соціальної роботиу сфері освіти 13 
 1.2. Роль і місце соціального працівника в закладах дошкільної освіти 24 
 1.3. Значення освітнього середовища в розвитку особистості 
…………. 28 
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ  В ЗАКЛАДАХ  
ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ .................. 35 
 2.1. Загальна характеристика стану функціонування дошкільної освіти  
в умовах збройної агресії російської федерації проти України ....... 35 
 2.2. Організація надання освітньо-виховних послуг у закладах  
 дошкільної освіти в умовах воєнного стану ……………………….. 44 
2.3. Безпека освітнього простору закладів дошкільної освіти в умовах  
 воєнного стану ……………………………………………………….. 47 
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДУ  
ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ……………….............................................. 56 
 3.1. Партнерство закладу дошкільної освіти та сім’ї ……………… 56 
 3.2. Освітні проєкти підтримки діяльності закладів дошкільної освіти  
в умовах воєнного стану. Створення соціального проекту  
«Сучасний дошкільник – міцний союз взаємодії сім'ї та 63 
ЗДО»………………… 
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………... 85 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................... 90 
  
  7 
 
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ 
 
ЗДО Заклад дошкільної освіти 
ОУ Освітня установа 
МОН Міністерство освіти і науки України 
ДСНСУ Державна служба України з надзвичайних ситуацій 
БОП ЗДО Безпечний освітній простір закладу дошкільної 
освіти 
Стандарт Базовий компонент дошкільної освіти 
ВПО Внутрішньо переміщені ос 
ООН Організація Об’єднаних Націй 
ЮНІСЕФ Дитячий фонд ООН 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
  8 
 
ВСТУП 
 
Актуальність вибору теми роботи. Військова агресія рф проти 
України призвела до значних соціальних збурень, завдала чималих втрат 
сфері освіти: зруйновано і пошкоджено дитячі садки, школи, позашкільні 
заклади, коледжі та університети; знищено навчальне майно, бази практики. 
Війна спричинила загибель і поранення дітей, згенерувала потужні потоки 
внутрішньо переміщених школярів та студентів і тих, хто виїхав за 
кордон.На травень 2023 року зруйновано 70 та пошкоджено 1031 дошкільний 
заклад із майже 15 тисяч, які функціонували перед війною. За цей період 
загинула 531 дитина, і це число зростає щодня, 13 дітей постраждали від 
сексуального насильства, в тому числі і діти дошкільного віку, було 
депортовано 19546 дітей.  
За оперативною інформацію департаментів освіти обласних військових 
адміністрацій (станом на 20.07.2023 р.), безпосередньо освітні послуги 
надавали 10 863 (78,3 % від загальної кількості закладів дошкільної освіти), а 
деякі заклади перебувають у стані призупинення статутної діяльності.На 24 
лютого 2022 р. в Україні нараховувалося 43 тис. дітей дошкільного віку. 
На початок повномасштабної збройної агресії росії проти України за 
кордоном перебувало 650–690 тис. українських дітей віком 0–18 років, 
станом на 1 вересня – 488 тис., у грудні – 480–520 тис. дітей дошкільного та 
шкільного віку. За підрахунками, майже половина біженців з України – діти 
дошкільного й шкільного віку..Важливу роль у становленні особистості 
відіграє період дошкілля. Саме цей період є сенситивним для формування 
первинного світогляду дитини, самосвідомості, розвитку соціальних 
властивостей тощо.Тому так необхідно в цьому віці задіяти весь потенціал 
дитини для забезпечення її гармонійного розвитку, фізичних, 
інтелектуальних і творчих здібностей її шляхом виховання, навчання, 
соціалізації та формування необхідних життєвих навичок.Як 
  9 
 
показалидослідження Нобелівського лауреата професора Джеймса Джозефа 
Хекмана показало, що в перші п'ять років життя у дітей спостерігається 
високий потенціал до навчання та розвитку, і це виправдовує вкладення в 
них. Так, повернення інвестицій у ранній розвиток дітей становить 13%. 
Вплив ресурсів, витрачених на ранній розвиток дитини, на успішність її 
майбутньої кар'єрив 3 рази перевищує ресурси, вкладені у професійну освіту. 
Дошкільне дитинство – унікальний період в житті людини, час, коли 
формується здоров'я, здійснюється розвиток особистості. У цьому віці 
дитина перебуває у повній залежності від оточуючих її дорослих – батьків та 
педагогів. Від того, якими є умови розвитку дітей у соціальному довкіллі 
залежить її подальша життєва позиція. 
Людина є персонифікатором соціальних зв'язків. При цьому 
беззаперечно, що джерело розвитку особистості знаходиться не всередині, а 
поза нею, оскільки людина не лише об'єкт серед інших об'єктів суспільства, 
але й суб'єкт, який володіє волею і свідомістю, індивідуальністюі 
неповторністю. 
Заклад дошкільної освіти – навчальний заклад, який і забезпечує 
реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, 
розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність 
продовжувати освіту. 
Першочерговим завданням соціального працівника у дошкільних 
закладах є організація процесу соціально-психологічної реабілітації, яка 
передбачає відновлення психічного і психологічного здоров’я дитини, 
оптимізаціюїї взаємозв’язків та взаємин, виявлення потенційних 
можливостей особистості, організацію психологічної корекції, підтримки та 
допомоги. Головне завдання соціального працівника дошкільного закладу – 
cприяти створенню соціально-сприятливого середовища для кожного 
вихованця. 
  10 
 
Ступiнь вивченостi проблеми. Проблема застосування соціальної 
роботи у сфері освіти досить широко досліджена як у вітчизняній, так і у 
закордонній практиці. Зокрема, слід відзначити праці Архипової С.[3], 
Болтівець С. [6],Богуш А.[6],Гавриш Н.[16], ДичківськоїІ.[18],Звєрєвої І. 
[20],Поніманської Т.[36],та інших. На питання спеціалізованості соціальної 
роботи у різних освітніх закладах звернуто увагу такими вченими, як 
Валентьєва Т.[10] ,Крутій К.[28], Кагарлицька О.[24],Рогальська І.[42], Тюптя 
Л.[50],та ін. 
Метою кваліфікаційної роботи є аналіз особливостей соціальної 
роботи у сфері дошкільної освітита функцій соціальної роботи, 
розкриттясутності соціальної роботи у сфері дошкільноїосвітив умовах 
воєнного стану, та розробка соціального проекту «Сучасний дошкільник – 
міцний союз взаємодії сім'ї та ЗДО», який дозволитьзабезпечити 
ефективнусоціально-психологічну підтримку сім’ї на основі підвищення 
компетентності батьків.  
Завдання роботи: 
1. Розглянутитеоретичні засади соціальної роботи; 
2. Проаналізувати основні напрями соціальної роботи у дошкільних 
закладах; 
3. Охарактеризувати значення освітнього середовища в розвитку 
особистості;  
4. Розкрити особливості організації безпечного освітнього простору в 
закладі дошкільної освіти в період воєнного стану, визначити та 
охарактеризувати його основні компоненти; 
5. Розробити соціальний проект«Сучасний дошкільник – міцний союз 
взаємодії сім'ї та ЗДО»,який дозволитьзабезпечити ефективнусоціально-
психологічну підтримку сім’ї на основі підвищення компетентності батьків 
(законних представників) у питаннях розвитку, освіти, охорони та зміцнення 
здоров’я дітей. 
  11 
 
Об’єктом дослідження є соціальна сфера дошкільної освіти як 
середовище соціальної роботи.  
Предметом дослідження є специфіка соціальної роботи у системі 
дошкільної освіти. 
Методи дослідження. У процесі роботи використовувались як 
загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження: - теоретичного 
характеру: аналіз наукової літератури, що регламентують діяльність 
соціального працівника в закладах дошкільної освіти, узагальнення 
отриманої інформації, системний аналіз для визначеннядля розкриття змісту 
та сутності соціальної роботи в закладах дошкільної освіти;  
Нові наукові рішення, запропоновані особисто автором роботи. 
- узагальненоосновні напрями соціальної роботи у дошкільних закладах; 
- систематизовано наукові положення щодозначення та особливостей 
організації безпечного освітнього простору в закладі дошкільної освіти в 
період воєнного стану, визначено та охарактеризовано його основні 
компоненти;  
- уточнено сутністьзмістусоціальну роботу у закладі дошкільної освіти 
в період воєнного стану; 
- удосконалено  системупартнерства закладу дошкільної освіти та сім’ї з 
метою забезпечення ефективноїсоціально-психологічної підтримки сім’ї на 
основі підвищення компетентності батьків (законних представників) у 
питаннях розвитку, освіти, охорони та зміцнення здоров’я дітей, з цією метою 
розроблено соціальний проект«Сучасний дошкільник – міцний союз 
взаємодії сім'ї та ЗДО». 
Одержані результати роботи дають уявлення про те, що діяльність 
фахівця з соціальної роботи в закладах системи дошкільної освіти залежить, з 
одного боку, від вікових особливостей дітей-дошкільнят, а з іншого – від 
наукових уявлень про необхідні умови, що сприяють благополучному 
включенню дитини 3-7 років в систему освіти. Тому предметом турботи 
  12 
 
соціального працівника є потреби дошкільнят та можливості їх батьків. У 
таких ситуаціях соціальний працівник стає учасником кампанії з розробки 
заходів профілактики та усунення симптомів неблагополуччя у долі дитини, 
бере на себе роль посередника і комунікатора між освітнім закладом та сімей, 
дитиною та батьками, дитиною і вихователями. 
Результати дослідження можуть бути використані у 
професійнійдіяльностісоціального працівника з метою ефективного 
виконання ними професійних обов’язків.Запропонований 
авторомпроект«Сучасний дошкільник – міцний союз взаємодії сім'ї та ЗДО» 
може бути впроваджений у практикусоціальних працівників, які працюють з 
дітьми дошкільного віку. 
  13 
 
  
РОЗДІЛ 3. 
ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ 
 
3.1. Партнерство закладу дошкільної освіти та сім’ї 
Вітчизняна дошкільна освіта сьогодні зазнає суттєвих змін, що 
потребують забезпечення її якості, відповідності актуальним та 
перспективним потребам сучасної особистості, суспільства та держави, і, 
зокрема, залучення соціально-педагогічних сил як потенціалу розвитку цієї 
сфери. На часі – необхідність розуміння першочерговості вирішення 
проблеми ефективного партнерства, взаємодії батьківської та освітньої 
громадськості, що є дієвим інструментом залучення їх, як зацікавлених 
суб’єктів, до обговорення та вирішення проблем цілісного розвитку дитини-
дошкільника, до конструктивної співпраці та вироблення єдиної особистісно 
орієнтованої освітньої політики.  
Базовий компонент дошкільної освіти одним із базових принципів, що 
складають загальні демократичні принципи суспільного життя визначає 
соціальне партнерство громади та всіх учасників освітнього процесу 
(засновників закладів освіти, батьків або осіб, які їх замінюють, керівників та 
працівників закладів дошкільної освіти, фахівців, що надають освітні послуги 
дітям дошкільного віку, інших фахівців) [5]. Саме тому актуальною 
проблемою вважаємо дослідження феномену соціального партнерства, 
визначення його сутності, змісту, відповідних характеристик, значущості для 
ефективного функціонування вітчизняного дошкілля, метою якого є 
всебічний розвиток, формування особистості дитини-дошкільника як 
компетентного громадянина сучасного глобалізованого суспільства. 
З метою розкриття сутності досліджуваного феномену проаналізуємо 
поняття «партнерство» (з англійської «partnership»), яке у довідниковій 
літературі тлумачиться як:  
  14 
 
1) загальне становище партнера;  
2) юридичні відносини між представниками бізнес товариства; 
товариства та особи, які входять до нього;  
3) відносини, що, як правило, передбачають тісну співпрацю між 
сторонами, які мають взаємовигідні права та обов’язки[20].  
Синонімічний ряд поняття «партнерство» продовжується словами: 
союз, співпраця, конфедерація, об’єднання, взаємодія, обмін, взаємозв’язок, 
взаємодопомога, симбіоз, інтеграція, злиття [37].  
Партнерство, як зазначає І. Ящук, ґрунтується на співпраці, на 
спільних інтересах та потребах, добровільності, рівноправності усіх 
партнерів у межах виконання партнерської програми, відповідності змісту, 
цілей та наслідків вимогам законодавства в сфері освіти [59]. Визначення 
напрямів партнерства, як стверджує С. Цюра, залежить від багатьох чинників 
законодавчого, часового, природного, історичного та іншого характеру[52]. 
Партнерство залежить від культурно-освітнього потенціалу, традицій, 
ставлення можливих партнерів один до одного, рівня економічного 
потенціалу тощо. Партнерство ґрунтується на співпраці, на спільних 
інтересах та потребах, добровільності участі у партнерській акції, 
рівноправності усіх партнерів у межах виконання партнерської угоди 
(програми, проекту), відповідності змісту, цілей та наслідків вимогам 
законодавства в сфері освіти. Партнерство відрізняється від поодиноких 
розрізнених дій саме змістом, пріоритетом загальних інтересів і цілей над 
інтересами окремого партнера. Науковець вважає за доцільне для кожного 
напрямку партнерства розробляти довгострокові цільові програми (проєкти), 
що можуть бути об’єднані у загальну програму соціального партнерства 
закладу освіти в галузі вдосконалення і розвитку системи освіти [52].  
Соціальне партнерство в освіті, на думку І. Ящук, – це провідний 
механізм досягнення якості освіти, особлива взаємодія освітніх установ з 
суб’єктами та соціальними інститутами, державними установами, 
  15 
 
суспільними органами, спрямована на узгодження, реалізацію інтересів усіх 
учасників цього процесу та досягнення освітньої мети. Авторка переконана, 
що соціальне партнерство може стати ефективним інструментом 
узгодженості інтересів, можливостей різноманітних суб’єктів для розв’язання 
актуальних проблем в суспільних та професійних галузях [59].  
Аналіз наукової літератури свідчить про те, що партнерська взаємодія 
може реалізовуватися шляхом запровадження як традиційних (колективні, 
індивідуальні, наочні), так й інноваційних форм роботи з батьками. 
Пріоритетними в роботі з батьками є форми, які вибудовуються на діалозі, 
передбачають обмін досвідом сімейного виховання, забезпечують 
становлення всіх учасників (батьків, дітей, вихователів) як суб’єктів 
педагогічного процесу. 
Враховуючи нові соціальні умови розвитку суспільства, традиційні 
форми співпраці соціальногопрацівника закладу дошкільної освіти з сім'єю 
доцільно поєднувати з інноваційними формами організації взаємодії 
вихователів ЗДО з батьками вихованців. У процесі аналізу наукових 
публікацій (Т. Валентьєва[10], Л. Врочинська [13], О. Карпенко [25], 
М. Чепіль [54]) виокремлено найпоширеніші інноваційні форми співпраці 
закладів дошкільної освіти з батьками: проведення анкетувань, опитувань, 
«педагогічна скринька», організація міні-бібліотек, сайт закладу дошкільної 
освіти, блоги вихователів, семінари-практикуми, педагогічний брифінг, 
педагогічна вітальня, ділові ігри педагогічного напряму, «круглістоли»; 
«школи» молодих батьків; батьківські клуби; сімейні проєкти, майстер-класи, 
тематичні квести. [11]. На думку Т. Валєнтьєвої плануючи ту чи іншу форму 
взаємодії з родинами, слід надавати перевагу наступним вимогам: 
«оригінальність», «затребуваність», «інтерактивність» [11]. Сучасні реалії 
спонукають до пошуку шляхів урізноманітнення та оновлення форм 
співробітництва роботи закладу дошкільної освіти та сім’ї.  
  16 
 
У наукових дослідженнях до найбільш перспективних форм 
співробітництва вихователів і батьків відносять: мобільний зв’язок; короткі 
текстові повідомлення; групи в вайбер або телеграм; анкети створені за 
допомогою онлайн-ресурсів; сторінка в соціальних мережах, де і педагоги, і 
батьки можуть поширити найважливішу інформацію з життя групи; вебсайт 
дитячого садка, який замінює традиційний інформаційний стенд; блог або 
онлайн щоденник групи, де зазвичай розміщують фотозвіти та анонсують 
план роботи на наступні тижні [13].У ході наукового пошуку встановлено, 
що позитивні результати в освітній роботі з дітьми дошкільного віку 
досягаються за умови умілого підбору різних форм співробітництва, 
активного залучення до цієї роботи всіх членів педагогічного колективу 
дошкільного закладу і членів родини дітей.  
Таким чином, ефективна взаємодія сім'ї та закладу дошкільної освіти, 
як система регулярних взаємозв’язків вказаних суб’єктів з метою здійснення 
спільного впливу на розвиток особистості дитини, потребує створення 
відповідних умов. Отже, упровадження педагогічних умов співпраці сім'ї та 
дошкільного закладу дасть можливість створити в освітній установі 
поліфункціональне розвивальне середовище, що характеризуватиметься 
мобільністю, відкритістю, доступністю, а також включенням батьків у 
планування освітнього процесу життєдіяльності дітей у групі, створенням 
творчої команди педагогів та батьків. 
В контексті проблеми дослідження визначено такі педагогічні умови 
співпраці закладу дошкільної освіти з сім'єю: соціально-педагогічна 
діагностика сім’ї; побудова взаємовідносин з батьками на основі партнерства 
та інтеграція батьків у освітній процес; використання різноманітних форм 
роботи закладу дошкільної освіти з сім'єю; систематичне здійснення зв'язку 
закладу дошкільної освіти з батьками протягом року; тематичний 
самоконтроль вихователями освітньої роботи з батьками[15]. 
  17 
 
Як вважаєІ. Перепелюк, соціально-педагогічне партнерство відіграє 
важливу роль у формуванні особистості [33].Трансформація інститутів 
соціалізації (сім’я, суспільство, освітні організації), на думку автора, 
призводить до зміни моделей соціальної поведінки людини, яка, у свою 
чергу, недостатньо зрозуміла і потребує соціально-психологічного, а також 
соціально-педагогічного осмислення.  
Соціально-педагогічне партнерство в освіті, як стверджує І. Апрєлєва, 
– це взаємозв’язок педагогів, дітей та батьків у процесі добровільної спільної 
діяльності на рівно вигідних умовах, яка спрямована на вирішення завдань 
виховання та навчання, заснована на взаємодії та взаємоповазі. Координуюча 
роль у побудові системи партнерства відводиться освітній організації. На 
думку авторки, один із результатів, що підтверджує ефективність взаємодії, – 
це підвищення рівня батьківської компетентності [2].  
Цілком погоджуємося з дослідницею, що зміст соціально-
педагогічного партнерства визначається метою та завданнями освітньої 
установи, суспільства, відділу освіти, стратегією та тактикою розвитку 
системи дошкільної освіти. Головним завданням освітнього закладу є 
формування молодого покоління із високим рівнем сформованості людської 
та громадянської гідності, правовими гарантіями та заслужено наданими 
духовними та матеріальними благами, яке реально здатне сприйняти, 
критично оцінити, а головне – впроваджувати та розвивати ідеї демократії та 
соціальної рівності [1].  
Соціальне партнерство, це особливий тип взаємодії закладів освіти з 
учасниками освітнього процесу, державними та місцевими органами влади, 
громадськими організаціями, сім’єю, що націлений на узгодження та 
реалізацію інтересів учасників цього процесу [2]. Соціальне партнерство у 
дошкільній освіті, згідно із трактуванням авторки, – це особлива організація 
спільної діяльності закладів дошкільної освіти із учасниками соціально-
педагогічного партнерства: державними та місцевими органами влади, 
  18 
 
громадськими організаціями та соціальними групами, націлена на 
узгодження та реалізацію інтересів усіх учасників цього процесу. Спосіб 
здійснення соціального партнерства – соціальний діалог, в який вступають 
сторони з метою досягнення згоди з питань, що становлять взаємний 
інтерес. 
Підтримуємо дослідницю в тому, що основний принцип організації 
соціального партнерства – це згуртування різних соціальних груп, які мають 
різні інтереси у сфері освіти, навколо однієї мети – всебічного розвитку 
дитини. Відповідно, соціальне партнерство включає:  
1) вибір соціально-педагогічних партнерів, які мають власні інтереси 
у сфері дошкільної освіти, процес взаємодії з якими призведе до розвитку 
освітнього середовища в даному ЗДО та підвищення ефективності даної 
взаємодії;  
2) сукупність спільних колективних договорів, що приймаються 
зацікавленими сторонами, спрямованих на інтеграцію зусиль соціально-
педагогічних партнерів з метою розвитку освітнього середовища ЗДО;  
3) реалізація спільних заходів у практичній діяльності ЗДО;  
4) розвиток освіти як відкритої системи, що гнучко реагує на мінливі 
соціально-економічні реалії та відповідні їм індивідуальні та групові освітні 
потреби;  
5) виховання та розвиток в нових умовах виховних функцій як 
невід’ємної частини системи освіти, зорієнтованої на здобуття особистістю 
комплексу ключових компетенцій: соціальних, полікультурних, мовних, 
інформаційних [2].  
Поділяємо думку О. Карпенко та М. Чепіль, що партнерству 
необхідно навчати із початку перебування дитини в ЗДО. Партнерство є 
спільним і виявляється у співпраці. Роблячи щось спільно, партнери 
об’єднуються через спільну мету. Виховне партнерство між батьками і 
вихователем є важливим елементом для досягнення життєвого успіху 
  19 
 
дитини. Сумісність, послідовність дії та мислення вихователя і батьків щодо 
дитини наближають її до домівки, ЗДО та дитячої групи [35].  
Отже, приходимо до висновку, що саме заклад дошкільної освіти є 
тим унікальним освітнім простором, який є відкритою формою 
співробітництва, платформою соціально-педагогічного партнерства. 
Відповідно, логічною постає необхідність вивчення майбутніми 
вихователями ЗДО у процесі фахової підготовки дисципліни, яка забезпечить 
необхідні компетентності у сфері соціально-педагогічного партнерства.  
Отже, першочерговим завданням соціального партнерства в 
дошкільній освіті є забезпечення ефективної соціально-психологічної 
підтримки сім’ї на основі підвищення компетентності батьків (законних 
представників) у питаннях розвитку, освіти, охорони та зміцнення здоров’я 
дітей.  
Підсумовуючи наукові розвідки з проблеми соціального партнерства в 
дошкільній освіті, виділимо умови, які, забезпечують його ефективність: 
спільне і єдине розуміння змісту завдань, засобів та методів виховання дітей 
дошкільного віку, прагнення реалізувати у спільній діяльності комплексний 
підхід до виховання дитини; удосконалення змісту, форм, методів і засобів 
виховання дитини в сім’ї та ЗДО, засноване на партнерстві з батьками; 
сформована належним чином компетентність вихователів та батьків з питань 
громадського та сімейного виховання; повага до особистості дитини-
дошкільника; взаємна повага та довіра між вихователем, соціальним 
працівником та батьками дошкільників; вивчення передового практичного 
досвіду сімейного виховання, пропагування його найпрогресивніших ідей 
серед кола батьків дітей дошкільного віку; зближення на основі 
поінформованості, взаємної відповідальності батьків та педагогів за прийняті 
рішення, що зумовлює покращення якості освітніх послуг; використання 
фахівцями в роботі з батьками спеціальних методик, що об’єднують, 
зближують людей, сприяють створенню ситуацій діалогу та спілкування. 
  20 
 
3.2. Освітні проєкти підтримки діяльності закладів дошкільної 
освіти в умовах воєнного стану. Створення соціального проекту 
«Сучасний дошкільник – міцний союз взаємодії сім'ї та ЗДО» 
На вебсайті Міністерства освіти і науки України розміщено матеріали, 
за допомогою яких педагоги зможуть підготуватися дороботи, організувати 
освітній процес у нових умовах. Зокрема, за сприяння МОНЮНІСЕФ відкрив 
дитячий онлайн-садок НУМО з відеозаняттями для дітей вікомвід 3 до 6 
років. Також на вебсайті розміщено інші корисні матеріали: поради знадання 
першої психологічної допомоги людям, що пережили кризову 
подію;рекомендації від експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у 
стресовихситуаціях»; інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника 
України». 
Матеріали на вебсайті МОН для дітей дошкільного віку постійно 
оновлюютьсяй поповнюються. 
З урахуванням цьогочасних реалій розроблено нову парціальну 
програму знаціонально-патріотичного виховання дітей старшого 
дошкільного віку «Моякраїна – Україна» та хрестоматію до неї.  
Метою цієї програми є об’єднаннязусиль педагогів і батьків для 
зміцнення національної ідентичності дітей якґрунту, на якому проростатиме 
справжній патріотизм; сприяння формуванню удітей позитивного образу 
своєї країни, утвердження активної позиції громадянина, виховання 
ціннісного ставлення до своєї родини як частини українськогонароду, його 
історії, традицій, культури. 
Корисні посилання та змістовні матеріали (відеозаняття, поради 
психолога, літературні твори, цікаві руханки, поради фахівців тощо) для 
педагогів табатьків систематизовано на вебсайті МОН у рубриці «Сучасне 
дошкілля підкрилами захисту». 
Окрім того, МОН спільно з ДУ «Український інститут розвитку освіти» 
  21 
 
розроблено методичні рекомендації щодо впровадження професійного 
стандартукерівника (директора) закладу дошкільної освіти.На виконання 
Програми діяльності Кабінету Міністрів України,затвердженої постановою 
Кабінету Міністрів України від 29.09.2019 № 849,ДУ «Український інститут 
розвитку освіти» з 1 листопада до 15 грудня 2021 р.проведено дослідження за 
міжнародною методикою «Шкала оцінюванняякості освітнього процесу в 
закладах дошкільної освіти» (ECERS-3). Зарезультатами виконаної роботи 
підготовлено аналітичний звіт за методикоюECERS-3, який схвалено на 
засіданні вченої ради Інституту психології іменіГ. Костюка НАПН України 
(протокол № 7 від 26.05.2022) та затвердженонаказом МОН від 07.07.2022 
№ 615. Результати дослідження є підставою длярозроблення освітньої 
політики, зокрема для розбудови дошкільної освіти вповоєнний час і 
прогнозування подальшої стратегії розвитку освіти в Україніз урахуванням 
культурологічних особливостей, національних традицій тасвітових 
тенденцій. 
Розроблено рекомендації щодо забезпечення якості освітнього процесу 
вЗДО з урахуванням отриманих результатів дослідження та визначено 
ресурснийпотенціал і перспективи розвитку дошкільної освіти в Україні. 
Одним із основних пріоритетів Міністерства освіти і науки України 
єінтеграція України до Європейського освітнього простору. Цьому 
сприяєдвостороння міжнародна співпраця з країнами-членами ЄС. 
Відповідно до укладеного у 2010 році Меморандуму про 
взаєморозумінняміж Міністерством освіти і науки України та фондом The 
LEGO Foundation, усфері дошкільної освіти імплементується проєкт 
«Сприяння освіті». 
Проєкт передбачає зміну підходів до навчання педагогів у дошкіллі 
тапереорієнтацію освітнього процесу на ігрові й діяльнісні методи взаємодії 
здитиною, спрямовані на всебічний розвиток задля наступності з 
початковимрівнем нової української школи.  
  22 
 
Географія проєкту налічує 300 закладівдошкільної освіти у 15 областях 
України, серед яких є міські та сільські ЗДО.У рамках співпраці фонд 
забезпечує професійний розвиток педагогів,надає систематичну методичну 
підтримку (системна серія тренінгів) та супровідзакладів, залучених до 
проєкту, а також безкоштовно забезпечує дитячі садкиігровими наборами 
LEGO. 
Також Міністерство освіти і науки України співпрацює з 
міжнародноюфундацією «Афлатун Інтернейшнл» (Нідерланди) відповідно до 
Меморандуму,укладеного у 2015 р. про співпрацю у сфері дошкільної освіти 
щодоупровадження в освітній процес ЗДО основ соціальної і фінансової 
освіти дітейдошкільного віку. 
На кінець 2021 року за програмою «Афлатот» працювало 568 
закладівдошкільної освіти майже по всій України. 
Педагогічні колективи вдало інтегрували програму «Афлатот» в 
освітнійпроцес, вихователі створюють цілі творчі проєкти, де майстерно 
поєднуютьоснови соціальної і фінансової освіти з всебічним розвитком не 
тільки дітейдошкільного віку, а й їхніх батьків. 
Актуальність створення проекту «Сучасний дошкільник - міцний 
союз взаємодії сім'ї та ЗДО». 
Дитина приходить у ЗДО. Тепер в його оточенні з'являються нові 
люди – дорослі і діти. І від того, як зустрінуть дитину дорослі, нові для 
нього люди, від їх старань і зусиль залежить емоційний комфорт і 
захищеність дитини, його своєчасний розвиток, уміння спілкуватися з 
однолітками і дорослими. Вирішальним фактором становлення особистості 
є сім'я. 
 Сім'я – це перший колектив дитини, природне середовище його 
існування, з усім різноманіттям відносин між її членами, багатством і 
безпосередністю почуттів, великою кількістю форм їхнього прояву - всім 
  23 
 
тим, що створює сприятливе середовище для емоційного і морального 
формування особистості. 
Батьки часто відчувають певні труднощі в тому, що не можуть 
знайти достатньо вільного часу для занять з дітьми вдома, бувають не 
впевнені в своїх можливостях. Ми часто стикаємося з позицією 
самоусунення багатьох батьків від вирішення питань виховання дітей. 
Певна частина батьків, зайнята повсякденними життєвими турботами, 
сприймає дошкільний період як час, що не вимагає від них спеціальних 
виховних зусиль, і такі батьки перекладають справу виховання на 
дошкільну освітню установу, а вдома передовіряють дитину телевізору, 
іграшкам-монстрам, комп'ютерам смартфонам аби тільки дитина була 
чимось зайнята. 
З іншого боку, працівники дошкільних установ беруть на себе всі 
турботи про виховання та навчання дітей, забуваючи, що і батьки повинні 
проявляти зацікавленість у спілкуванні з педагогічним колективом закладу. 
Перед розробкою проекту були виявлені проблеми, які обумовили 
вибір теми проекту: 
 необхідність удосконалення системи взаємозв'язку ЗДО і сім'ї та 
пошуком нових форм взаємодії; 
 необхідність формування педагогічної компетентності батьків 
щодо реалізації даної проблеми. 
Данні проблеми зумовили висновок: недостатня ефективна взаємодія 
ЗДО і сім'ї. 
Залучення батьків у сферу педагогічної діяльності, їх зацікавлену 
участьу освітньому - виховному процесі абсолютно необхідно для їхньої 
власної дитини. Таким чином, аналіз стану даної проблеми взаємодії 
фахівцівЗДО з батьками івизначили актуальність теми проекту: «Сучасний 
дошкільник - міцний союз взаємодії сім'ї та ЗДО». 
  24 
 
Умови, які, забезпечують його ефективність: спільне і єдине 
розуміння змісту завдань, засобів та методів виховання дітей дошкільного 
віку, прагнення реалізувати у спільній діяльності комплексний підхід до 
виховання дитини; удосконалення змісту, форм, методів і засобів 
виховання дитини в сім’ї та ЗДО, засноване на партнерстві з батьками; 
сформована належним чином компетентність вихователів та батьків з 
питань громадського та сімейного виховання; повага до особистості 
дитини-дошкільника; взаємна повага та довіра між вихователем, 
соціальним працівником та батьками дошкільників; вивчення передового 
практичного досвіду сімейного виховання, пропагування його 
найпрогресивніших ідей серед кола батьків дітей дошкільного віку; 
зближення на основі поінформованості, взаємної відповідальності батьків 
та педагогів за прийняті рішення, що зумовлює покращення якості освітніх 
послуг; використання фахівцями в роботі з батьками спеціальних методик, 
що об’єднують, зближують людей, сприяють створенню ситуацій діалогу 
та спілкування. 
Учасники проекту: педагоги ЗДО, вихованці та їх батькиЗДО(ясла-
садок) комбінованого типу– садок №91 «Кобзарик» Черкаської міської ради 
Адреса дитячого закладу дошкільної освіти : вул. Сержанта Смірнова. 4 
Директорка: Бугайова Алла Петрівна. 
Приміщення дошкільного навчального закладу збудоване у грудні 1989 
році з проектною потужністю 254 дитини. На даний час в дошкільному 
закладі діє 12 груп (2 групи для дітей раннього віку, 10 груп загального 
типу). 
На 2023-2024 навчальний рік дошкільний заклад укомплектований 240 
дітьми, з них: 
3 групи – 60 осіб ясельного віку, 9 груп – 180 дітей садочкового віку. 
На базі дошкільного навчального закладу відкрито 3 інклюзивні групи. 
  25 
 
У дошкільному навчальному закладі працює 21 педагогічний працівник 
та 8 спеціалістів: практичних психологи, інструктори з фізичної культури, 
музичні керівники та асистенти вихователя з них: 
3 педагоги мають вищу дошкільну освіту; 
12 педагогів мають вищу педагогічну освіту; 
10 педагогів- середньо-спеціальну педагогічну освіту; 
2 педагоги – базову вищу освіту; 
За кваліфікаційним рівнем: 
2 педагоги – спеціалісти «вищої категорії»; 
11 -спеціалісти «другої категорії»; 
13 – мають категорію «спеціаліст»; 
1 – «канд.педагогічних наук», доцент кафедри психології ЧНУ імені 
Б. Хмельницького; 
3 –мають звання «вихователь-методист». 
Пріоритетними напрямками освітнього процесу є організація 
фізкультурно-оздоровчої роботи та зміцнення здоров’я дітей, формування 
основ здорового способу життя, реалізація завдань національно-
патріотичного виховання дошкільників.   
Мова освітнього процесу- українська. В закладі створена група для 
навчання осіб з особливими освітніми потребами. 
Вихователі здійснюють освітній процес на основі нової моделі 
організації життєдіяльності дітей, яка орієнтує на цілісний підхід до 
формування особистості, розвитку індивідуальних здібностей дітей та 
використовують різновиди педагогічних технологій.  
Практичний психолог супроводжує навчально-виховний 
процес,вибудовує гармонійні відносини співпраці між 
педагогами,дітьми,батьками.За допомогою психогімнастики та 
психокорекційної роботи вирівнює емоційний, духовний стан дітей, вчить їх 
позитивно мислити, мріяти, творити, уявляти, бажати добра. 
  26 
 
У дошкільному закладі визначена українська мова навчання. В 
дошкільному закладі є музична та фізкультурна зали, медичний блок з 
ізолятором, кабінети практичного психолога та логопеда. 
Заклад дошкільної освіти оснащений комп’ютерним підключенням до 
мережі Інтернет. Для підтримки пізнавальних інтересів та здібностей, 
розвитку дитячої обдарованості в ЗДО діють: гуртки; спортивного танцю 
«Фантазія»,студія вокалу «Світанок». 
Для вирішення поставлених завдань може бути використаний 
наступнийкомплекс методів: вивчення і аналіз психолого-педагогічної 
літератури; цілеспрямовані спостереження; індивідуальні бесіди з дітьми, 
батьками, різними спеціалістами ЗДО, анкетування, інтерв'ювання, 
вивчення дитячих робіт; аналіз документації, обробка результатів, 
отриманих в ході проектута ін. 
І. Загальні положення 
«Метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку дитини, її 
фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, 
навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок» (стаття 
11 Закону України «Про освіту»).Право громадян на якісну та доступну 
освіту закріплено Конституцією та законами України.З 2020 року у зв’язку з 
карантинними заходами, пов’язаними з початком пандемії COVID-19, перед 
українською, як і світовою системою освіти в цілому, постали виклики, 
визначені міжнародними організаціями та провідними експертами як одна з 
найбільших проблем і загроз, спричинених світовою пандемією.  
Найбільше постраждала і все ще страждає освітня система України, так 
як значна частина здобувачів освіти не може повернутися до нормального 
режиму навчання вже більш ніж упродовж трьох років: спочатку на заваді 
цьому була пандемія COVID-19, а з лютого 2022 року – повномасштабна 
агресія російської федерації проти України. Освітні втрати можуть у 
підсумку перевищити всі модельовані показники. 
  27 
 
Продовжує нести втрати і система дошкільної освіти, оскільки частина 
дитячого населення віком від 2-х до 6 (7) років не може долучитися до 
повноцінного освітнього процесу упродовж останніх трьох років. На це 
вливають такі фактори: 
– тривале дистанційне навчання; 
– зміна вихованцями місця проживання; 
– зміни в контингенті дітей і педагогів; 
– повітряні тривоги (наслідком яких є загальні втрати в навчальному 
часі); 
– відключення електроенергії, відсутність Інтернету; 
– нестабільний емоційний стан учасників освітнього процесу, 
неготовність і психологічна неспроможність дитячої психіки до 
самоорганізації, самоконтролю; 
– недостатня об’єктивність оцінювання результатів освітньої діяльності 
дітей, що пов’язано серед іншого з несформованістю почуття 
відповідальності та академічної доброчесності у педагогів та батьків. 
Це все має негативні наслідки, породжує психологічні травми тим 
самим впливаючи на подальше життя дитини. Крім навчальних негативних 
наслідків, найбільш яскраво вираженими у дошкільному віці є виховні, 
фізичні, психологічні та  соціокультурні.Наслідком освітніх втрат можуть 
бути незворотні негативні процеси: як на рівні окремої особистості, так і 
соціуму в цілому. 
Навчальні втрати (прогалини в знаннях здобувачів освіти, незасвоєння 
ними матеріалу на рівні державних стандартів на певному рівні освіти) 
зумовлять ще більші втрати на наступних етапах навчання. 
Масовий характер навчальних втрат у підсумку негативно вплине на 
загальний рівень освіченості громадян країни, їх здатність до комунікації, 
соціалізації, подальшого професійного становлення. І це в підсумку 
позначиться на добробуті цілого суспільства: призведе до серйозних 
  28 
 
економічних та соціальних наслідків у майбутньому.Режим онлайн-навчання 
під час пандемії та війни негативно вплинув на здоров’я вихованців. 
Малорухливий спосіб життя, надмірне навантаження на зір негативно 
позначилися на їхньому здоров’ї. 
Нестача спілкування з педагогами та ровесниками, психологічні 
травми, викликані воєнними подіями в країні, негативно вплинули на 
психоемоційний стан дітей дошкільного віку. Це у свою чергу може 
призвести до внутрішніх конфліктів, підвищити їх рівень тривожності, 
сформувати страхи, знизити мотивацію до навчання, погіршити пам’ять та 
розумову діяльність, вплинути на зниження рівня соціалізації та подальші 
відносини із соціумом. 
В умовах дистанційної дошкільної освіти виникають труднощі у 
мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, ускладнення в забезпеченні 
своєчасної психосоціальної та емоційної підтримки здобувачів дошкільної 
освіти, знижується результативність соціокультурного і фізичного розвитку 
дітей.  
Недостатня сформованість наскрізних навичок та вмінь, низький рівень 
соціальної компетентності, пізнавальної активності, прогалини у знаннях з 
певних освітніх напрямів у дітей дошкільного віку зумовлять ще більші 
втрати на наступному етапі навчання – в початковій школі, ускладнять 
формування готовності до нової соціальної позиції «школяр».   
У подоланні виховних втрат потрібно вибудувати виховний процес 
таким чином, щоб він став невіддільним складником освітнього процесу 
орієнтованим на загальнолюдські цінності. Виховання повинно бути 
наскрізною лінією роботи закладу освіти, її не можна й не треба відділяти від 
стратегії розвитку закладу. 
Незважаючи на воєнний стан, сьогодення вимагає максимальної 
згуртованості та консолідації зусиль для прийняття виважених ефективних 
рішень й заходів щодо подолання освітніх втрат. 
  29 
 
Програма розрахована на 2023/2024 навчальний рік. 
ІІ. Мета та основні завдання 
Метою проектує забезпечення ефективної соціально-психологічної 
підтримки сім’ї на основі підвищення компетентності батьків (законних 
представників) у питаннях розвитку, освіти, охорони та зміцнення здоров’я 
дітей, викликаних особливостями організації освітнього процесу в 2023 -2024 
роках. 
Цієї мети передбачається досягти шляхом вирішення таких 
основних завдань: 
 Підвищити рівень професійної компетентності педагогів по 
організації роботи з сім'єю. 
 Залучити батьків до активної участі у виховно-освітньому процесі. 
 Створити умови для формування сприятливого зовнішнього 
виховного простору ЗДО. 
 Ознайомити педагогічних працівників із можливостями 
впровадження різноманітних видів профілактичної, фізкультурно-
оздоровчої та здоров’язбережувальної діяльності для збереження і 
зміцнення здоров’я вихованців під час занять; підвищення мотивації 
здобувачів освіти до фізичної активності; 
 забезпечити комплексну психологічну та емоційну підтримку 
учасників освітнього процесу в умовах війни та в повоєнний час; 
 впроваджувати в освітній простір закладів дошкільної освіти 
міжнародні, всеукраїнські проєкти і програми, ініційовані Міністерством 
освіти і науки України, Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ в Україні) та 
іншими міжнародними і громадськими організаціями, що сприятимуть 
набуттю дітьми ключових компетентностей, передбачених Державним 
стандартом дошкільної освіти. 
 
 
  30 
 
ІІІ. Очікувані результати 
Сконструйована модель взаємодії педагогічного колективу ЗДО та 
батьків вихованців, де відносини учасників побудовані на взаємодії. А 
батьки - активні і рівноправні партнери в процесі виховання дітей, так як 
ціннісні установки і атмосфера сім'ї, її традиції, культура взаємин стають 
підґрунтмм для дозрівання особистості і основою її життєвих орієнтирів. 
Виконання основних завдань і заходів проекту забезпечить: 
 підвищення професійної компетентності та мотивації педагогічних 
працівників ЗДО№91 «Кобзарик»  
 до подолання освітніх втрат вихованців (освітніх, виховних, 
фізичних, психологічних, соціокультурних); 
 використання досвіду та інструментарію професійних спільнот 
педагогічних працівників міста щодо впровадження кращого вітчизняного 
та міжнародного досвіду з цього питання; 
 створення в ЗДО№91 «Кобзарик»дієвої системи підвищення 
компетентності батьків (законних представників) у питаннях розвитку, 
освіти, охорони та зміцнення здоров’я дітей; 
 консолідацію й ефективне використання наявних в місті, 
закладах освіти ресурсів для створення та результативного 
функціонування дієвої системи з подолання освітніх втрат здобувачів 
освіти (у тому числі з використанням міжнародного досвіду); 
 підвищення мотивації дошкільнят до отримання нових знань; 
 покращення допитливості, успішності, психічного, емоційного та 
фізичного здоров’я дітей; 
 підвищення якості надання освітніх послуг; підвищення 
престижу різних форм надання дошкільної освіти 
 
 
 
 
  31 
 
ІV. Обсяги та джерела фінансування проекту 
Фінансування програми здійснюється департаментом освіти і науки 
виконкому міськради в межах асигнувань, передбачених у бюджеті міської 
ради та з інших джерел, не заборонених законодавством. 
V. Презентація проекту: 
-Створення банку консультаційно-просвітницької роботи для батьків 
-Презентація на підсумковому батьківських зборах «Ось так ми 
прожили рік! Наші будні і свята» (фотогалерея, слайди, виставка сімейних 
робіт, дитячих малюнків). 
-Нагородження сімей, що брали активну участь у життєдіяльності 
дитячого садка 
-Створення книги «Сімейних ідей і традицій». 
Таблиця 3.1. 
Аналіз взаємодії ЗДО і сім'ї 
Внутрішня середовище 
Сильні сторони Слабкі сторони 
Нормативно-правова база: 1. Слабкий зв'язок із соціумом. 
 -наявність ліцензії на право ведення 2. Відсутність опікунської ради 
освітньої діяльності 
 -наявність Статуту ЗДО 
 -наявність атестації та акредитації 
 -положення про батьківський комітет 
 -договір між ЗДО та батьками 
вихованців 
Педагогічні кадри: 1. Слабка мотивація педагогів. 
 Вища освіта – 12 
 Середньо - спеціальна – 10 
 базова вища освіта – 2 
За кваліфікаційним рівнем: 
2 педагоги – спеціалісти «вищої 
категорії», 
11 –спеціалісти «другої категорії», 
13 – мають категорію «спеціаліст», 
1 – «канд.пед. наук», доцент кафедри 
психології ЧНУ ім. Б. Хмельницького – 
психолог ЗДО 
3 –педагоги мають звання «вихователь-
методист». 
Наявність фахівців – вчитель-логопед, 
  32 
 
ПДО, педагог-психолог. 
Методична робота: 1. Відсутність моніторингу 
Проведення консультацій ефективності роботи з батьками 
Проведення семінарів 
Самоосвіта педагогів 
Педагогічна просвіта батьків через 1. Низька активність батьків. 
різні форми роботи  2. Одноманітність форм роботи 
Матеріально-технічна база: 1. Недостатня кількість методичної 
-Музична зала літератури 
-Музичний центр 2. Недостатня кількість тех. засобів 
-Фотоапарат 
-Комп'ютер 
-Ноутбук 
-Проектор 
Зовнішнє середовище 
Можливості Обмеження 
1. Поглиблення зв'язків із соціумом 1. Відсутність інтересу і бажання 
2. Платні освітні послуги батьків брати участь в роботі ДНЗ 
 
  
  33 
 
Таблиця 3.2. 
Аналіз проблем 
Недостатньо відкритий Недостатній рівень Низька активність батьків у 
характер управління компетентності освітньо -виховному процесі 
освітньою установою вихователів з організації 
роботи з сім'єю 
- низький рівень -недостатній рівень -низький відсоток відвідування 
участі батьків в володіння педагогами батьками зборів 
управлінні ОУ знаннями з питань -відсутність вивчення запитів 
- не проводиться взаємодії з батьками батьків 
контроль -недостатня мотивація -педагогами мало 
педагогів використовується інтернет, 
-недостатня комп'ютерні технології, що 
поінформованість батьків створює невміння створити 
-відсутність системи рекламну продукцію групи 
роботи вихователя з -недостатня кількість 
родиною інформаційних стендів наочної 
-недостатнє володіння і агітації в батьківських куточках 
використання педагогами -у деяких випадках віддаленість 
комп'ютерних технологій. місця роботи батьків від ЗДО 
 
Таблиця 3.3. 
Методика вивчення сімей вихованців 
 
Мета Інформація Форми і методи 
Вивчення сім'ї Соціологічна характеристика Анкети та тести для батьків, 
малюнки дітей «Моя сім'я», 
твори батьків, психолого-
педагогічні бесіди, 
консультації. 
Моніторинг Про задоволеність батьків Спостереження, анкети, 
всередині ЗДО якістю виховання і навчання бесіди, інтерв'ю, відкриті 
заняття для батьків з 
подальшим обговоренням, 
«круглі столи» (з батьками) 
Залучення батьків Про інформаційні запити Анкети, бесіди, «круглі 
до співпраці батьків; про орієнтації батьків у столи», «скринька сімейних 
сфері освіти, наявність у них ідей» 
вільного часу, матеріальних та 
професійних можливостей. 
Інформаційно- Про правовий психолого- Тести, спостереження за усіма 
просвітницька педагогічної компетентності суб'єктами освітнього 
робота з батьками батьків і проблеми навчання та процесу, бесіди, обговорення 
виховання педагогічних ситуації, 
консультації. 
 
  34 
 
Таблиця 3.4. 
Технологія організації взаємодії ЗДО з сім'єю 
 
Система роботи ЗДО з родиною 
принципи роботи з батьками методи Форми роботи з батьками 
 вивчення сім'ї загальні, групові, 
- цілеспрямованість,  - анкетування; індивідуальні: 
систематичність, плановість; - спостереження -педагогічні консультації, 
- диференційований підхід до за дитиною; бесіди, тренінги; 
роботи з урахуванням специфіки - вивчення сім'ї -спільне проведення занять, 
кожної сім'ї; - бесіда з дозвілля; 
- віковий характер роботи з дитиною; -участь батьків у методичних 
батьками; - бесіда з заходах: виготовлення 
- доброзичливість, відкритість батьками костюмів, організація 
  відеозйомки; 
дні відкритих дверей. 
Таблиця 3.5 
Форми роботи з сім'єю 
 
Батьківські Завдання: сформувати спільні інтереси у дітей і батьків, 
обрания в групах навчити батьків самостійно вирішувати педагогічні 
проблеми. 
Газета для батьків Завдання: привернути увагу батьків до виховних подій в 
 дитячому садку, активізувати їх участь в житті ЗДО. 
Один раз в квартал випускається газета, в якій розповідається 
про життя дитячоїустанови, даються консультації фахівців, 
інформація про доходи і їх розподіл, пропонується ігровий 
матеріал для сімейних ігор. 
Фотоальбом «Давай Завдання: познайомити дитину і його батьків з 
познайомимось» дитячоюустановою ще до приходу дитини в садочок. 
 При першому відвідуванні батьками пропонується для 
перегляду фотоальбом з фотографіями та інформацією про 
дитячий заклад 
Фотоальбом «Моя Завдання: привнести частину сімейного тепла в стіни дитячого 
сім'я» садочка. 
 В куточку усамітнення лежить сімейний альбом. Якщо дитині 
сумно, вона завжди може взяти його і подивитися на 
фотографію своєї сім'ї. 
Ваші добрі справи Завдання: заохочувати участь батьків у тому чи іншому заході, 
висловлювати подяку за будь-яку надану допомогу. 
Зустріч з цікавими Завдання: виховувати у дітей повагу до праці дорослих, 
людьми" навчити пишатися досягненнями батьків. 
 Батьки розповідають про свої захоплення, дозвілля, 
досягнення, організовують гурткову роботу. 
  35 
 
Продовження таблиці 3.5. 
«Родинна Завдання: сприяти співпраці батьків і дітей у спільній 
майстерня» діяльності. 
  Організація виставок, на яких представлені результати 
художньо-естетичної діяльності батьків і дітей (малюнки, 
фотоматеріали, вироби). 
Анкетування Завдання: збір інформації про задоволеність батьків якістю 
виховання і навчання 
Інформаційні Завдання: інформаційна та просвітницька робота 
стенди загальні 
«Наш день» Завдання: інформувати батьків про те, що сталося за день 
заходи в дитячому садочку, в групі 
Таблиця 3.6 
Етапи реалізації проекту 
 
Назва етапу Термін Зміст роботи 
етапу 
Підготовчий травень– 
Перший етап - демонстрація батькам позитивного 
липень 
образу дитини, завдяки чому між батьками та 
2023 року 
вихователями складаються доброзичливі взаємини з 
установкою на співробітництво. Значимість даного 
етапу визначається тим, що найчастіше батьки 
фіксують свою увагу лише на негативних проявах 
розвитку і поведінки дитини. 
Організаційний серпень– На другому етапі батькам дають практичні знання 
грудень психолого-педагогічних особливостей виховання 
2023 року дитини. При цьому використовуються різні форми і 
методи. Це можуть бути загальні батьківські збори, 
групові тематичні виставки дитячих робіт, конкурсні 
програми, проекти і т. д. 
Процедурний  січень – Третій етап передбачає ознайомлення педагога з 
травень проблемами сім'ї у питаннях виховання дитини. Тут 
 
2024 року проявляється активність батьків, які можуть не тільки 
поділитися сімейним досвідом виховання, розповісти 
про індивідуальні прояви дитини, але і попросити 
поради у вихователів з потрібних пробле 
Аналітичний червень Встановлення довірчих взаємин з батьками 
2024 року повільно веде до спільного дослідження та 
формування гармонійно розвиненої особистості 
дитини. У цьому процесі важливу роль відіграє 
професійна компетентність педагогів ЗДО, що має 
на увазі під собою не тільки сукупність знань і 
досвіду, але і особистісні якості вихователя. 
Підведення підсумків роботи 
  
  36 
 
Таблиця 3.7 
План заходів взаємодії ЗДО з родиною 
Мета - створення ефективних умов для взаємодії ЗДО з сім'єю 
Захід Термін Відповідальний 
Завдання: 
- Створити умови для формування сприятливого зовнішнього виховного 
простору ЗДО. 
- Залучити батьків до активної участі у освітньо- виховному процесі 
Батьківські збори за групами 4 рази на рік Вихователі, вузькі фахівці 
Проведення анкетування з вивчення вересень Завідувачка ЗДО, 
попиту на освітні послуги Соціальний працівник 
Консультація вересень Психолог 
«Адаптація дітей молодшого віку до 
умов дитячоїустанови» 
Консультація «Темперамент дитини і жовтень Психолог, 
особливості прояву емоційності в Соціальний працівник 
поведінці» 
Анкетування «чи Знаєте Ви емоційні жовтень Соціальний працівник, 
особливості дитини в період адаптації в Психолог 
д/з?» 
Оформлення стенду «Про психологічну листопад Соціальний працівник, 
службу ЗДО» Психолог 
Оформлення наочної інформації: листопад Соціальний працівник, 
- «Як гуляти з користю для здоров'я» Старша медсестра 
-«Обережно, грип!» 
Випуск газети з рекомендаціями для 4 рази на рік Соціальний працівник, 
батьків фахівці 
Проведення відкритих занять для листопад Вихователі 
батьків 
Участь батьків у новорічних святах грудень Музичний керівник 
Консультація «Спілкуватися з дитиною- грудень Соціальний працівник, 
як? Позитивне спілкування і безумовне Вихователі групи пор. 
прийняття дитини» 
Оформлення наочної інформації «На січень Соціальний працівник, 
порозі школи» Вихователі підг. гр. 
Оформлення наочної інформації лютий Соціальний працівник, 
-«дотримання здорового способу життя» Старша медсестра 
Участь батьків у святі 8 березня березень Музичний керівник  
Участь у конкурсі «Тато, мама, я- березень Соціальний працівник, 
спортивна сім'я» Старший вихователь 
Консультація квітень Соціальний працівник, 
-«Психологічна готовність дітей до Психолог 
школи» 
-«Забезпечення психологічної безпеки 
особистості дитини» 
Виставка дитячо-батьківських робіт квітень Соціальний працівник, 
  37 
 
«Весняна капель» Вихователі 
Продовження таблиці 3.7. 
Допомога батьків в організації квітень Батьківський комітет 
випускного вечора 
Оформлення наочної інформації у всіх травень Вихователі, старший 
групах «Організація літнього відпочинку вихователь 
дітей» 
Завдання: 
 - підвищити рівень професійної компетентності педагогів з організації роботи з 
сім'єю 
Вивчення запитів сім'ї вересень Психолог, 
Соціальний працівник, 
Старший вихователь 
Придбання методичної літератури по вересень Старший вихователь 
темі «Дитячий садок-сім'я» 
Консультація вересень Психолог, 
- «Поняття ЗСЖ» Соціальний працівник 
-Постійно діюча рубрика: Знаю сам - 
поясню батькам: 
«Психологічні причини кризи 7 років.» 
-Постійно діюча рубрика: Знаю сам - жовтень Соціальний працівник, 
поясню батькам: Психолог 
«Особливості роботи з тривожними 
дітьми» 
Вивчення нормативно-правової жовтень Уповноважений з прав 
документації з проблеми захисту прав дітей 
дітей 
Постійно діюча рубрика: Знаю сам - листопад Соціальний працівник, 
поясню батькам: Психолог 
«Неврози дітей. Причини і наслідки» 
Ділова гра «Знавці права» грудень Соціальний працівник, 
Старший вихователь 
Консультація «Вплив сім'ї на розвиток грудень Соціальний працівник, 
дитини» Психолог 
Консультація «Основні прийоми роботи січень Соціальний працівник, 
логопеда, вихователів і батьків для Старший вихователь 
успішного закріплення звуків» Психолог  
Діагностика особистісних особливостей січень Психолог 
вихователя 
Проведення семінару "Вчимося лютий Соціальний працівник, 
спілкуватися з батьками" Психолог 
Проведення огляду-конкурсу березень     Соціальний працівник, 
батьківських куточків Старший вихователь 
Узагальнення досвіду роботи з квітень Соціальний працівник, 
проблеми Старший вихователь 
Створення пам'яток для вихователів по грудень, Старший вихователь 
роботі з батьками квітень 
 
  38 
 
 
Нижче подаємо до прикладу один із варіантів ззаємодії персоналу ЗДО 
з батьками і дітьми. 
Релаксація для дітей удома, щоб зменшити стрес і тривожність 
Ми всі переживаємо непрості, напружені часи. Як батьки, ви можете 
відчувати стрес, хвилювання, розчарування, розгубленість та втрату зв’язку 
зі звичними джерелами підтримки. 
Попри жахливу війну в Україні, педагоги і далі проводять неформальні 
заняття, щоби відволікти дітей. 
«Саме зараз наше завдання – допомогти дітям повернути, створити хоч 
невеликий простір безпеки. Багато хто з них досі перебувають у стані шоку. 
Ми не можемо припустити, що стане тригером для травматичних реакцій, 
тому наші уважність, емпатійність, почуття такту та відчуття опори дуже 
важливі», – каже Світлана Ройз. 
Поради для педагогів і батьків від Світлани Ройз 
1. Турбуємось про себе і намагаємось не починати роботу без ресурсу. 
2. Якщо нам не вистачить сил витримати погляд дитини, наповнений 
болем, її запитання, реакцію – це посилить її стан занепокоєння та 
безпорадності. 
3.  Наше завдання – створити безпечний простір, у якому б дитина 
відчула близькість – «я з тобою». 
4. Ідеться про простір із чітко структурованими правилами та межами 
контакту. 
5. Якщо ви не маєте досвіду роботи з емоційним реагуванням на 
почуття та емоції, починати роботу можна буде лише у співпраці з 
психологом. 
6. Цю роботу можна буде проводити лише після фази стабілізації – 
зміцнення та відчуття безпеки. 
  39 
 
7. Не можна використовувати в іграх чи під час занять метафори, 
образи літаків тощо. Це може травмувати дітей, які були під обстрілами. У 
роботі спираємося на метафори та образи дому, землі, веселки, води. 
8. Навіть образ неба зараз не даватиме дітям стійкості – для багатьох 
це джерело небезпеки. Будь ласка, зважайте на це, плануючи свої зустрічі з 
учнями. 
9. Якщо в роботі плануєте створювати щось із частин, наприклад 
кубиків, пам’ятайте: якщо деталі руйнуватимуться, це може нагадувати дітям 
зруйнований будинок. Діти самі можуть обрати таку гру – тоді для них це 
буде помічне. 
10. До того ж будьте уважні до звуків, що використовуються в 
супроводі. 
11. Не пропонуйте дітям жодних образів воєнної техніки. Приймається 
лише той варіант, коли вони самі хочуть намалювати, виліпити чи 
обговорити це. 
12. Натомість працюйте над образами сили та стійкості й частіше 
просіть дитину намалювати, зобразити те, що є її силою. 
13. Пам’ятайте, що ми проводимо зустрічі для того, щоби дати дітям 
стабільність у теперішній реальності, відволікати їх і розважати цікавими 
фактами, захопливими розповідями. Війну, танки, вибухи вони бачать у 
новинах. Вони чують про це від батьків, рідних і близьких. 
14. Уявіть, що ви працюєте з дитиною з Харкова, яка сидить у 
бомбосховищі. Усі розмови про війну для неї зараз – додаткове травмування. 
Будь ласка, зважайте на це. 
15. Для дитини, яка пережила втрату, втратила близьких або будинок, 
абсолютно неприпустимі слова на кшталт «час лікує», «у всьому є й хороший 
бік», «подивися, який тут є хороший варіант для тебе». Ці слова некоректні 
та неетичні. 
  40 
 
16. Дітям важливо почути: «Те, що ти пережив – жахлива трагедія, це 
жахливо й так шкода, що тобі довелося через це пройти. Я захоплююсь 
твоїми мужністю та силою. Попри таке горе, ти справляєшся, як справжній 
герой. Я дуже хочу тебе обійняти та захистити». 
17. Якщо дитина починає говорити, що б вона не говорила, ми її 
слухаємо й не перебиваємо! Киваємо, підтримуємо й наприкінці робимо 
акцент на тому, що навіть слухати – це дуже важко. Далі можна сказати: 
«Але я бачу, який ти сильний і як ти справляєшся». 
18. Проте не давайте порад, поки вас не попросили про це. 
 Арт техніки при роботі зі стресом  
1.Малюйте у повній темряві  
Ми відчуваємо великий стрес від негативних суджень та критики, які 
завжди супроводжують створення творів мистецтва. Спробуйте створювати 
художні твори у повній темряві для того, щоб звільнити мистецтво від цього 
«внутрішнього мистецтвознавця», який сидить у вас у голові. Думайте про це 
як про різновид «сліпого малюнку» за контурами. Ви раптом звільнилися для 
того, щоб створювати лінії, форми та зразки просто тому, що відчуваєте, що 
маєте це зробити. А коли увімкнете світло, ви, мабуть, будете дуже здивовані 
тим, що побачите. 
2. Акварель вашого фізичного стану 
Ляжте і заплющте очі. Уявіть ваше тіло. Уявіть, як ви вдихаєте та 
видихаєте. Спробуйте уявити дихання як певний колір, нехай цей колір 
входить у ваше тіло при вдиху, і нехай при видиху з тіла виходить інший 
колір. 
  41 
 
Що ви бачите? Намалюйте контур вашого тіла на великому аркуші 
паперу, а всередині нього створіть акварель, що базується на ваших колірних 
уявленнях про власне тіло. Подумайте про те, що означають для вас ці 
кольори, про те, де вони більш насичені, а майже прозорі. Думайте про це, як 
про самий розслаблюючий автопортрет, який ви коли-небудь створювали. 
3. Методика “Клубок ліній” 
Для цієї методики Вам знадобиться чистий лист і ручка або простий 
олівець. 
Завдання: згадуючи неприємну, стресову ситуацію, що викликає у Вас 
негативні емоції, почніть водити ручкою/олівцем по аркушу паперу, 
створюючи хаотичні лінії. Продовжуйте малювати лінії до тих пір, поки не 
відчуєте емоційне полегшення (це може зайняти у Вас від кількох хвилин до 
півгодини). В результаті у Вас на аркуші утворюється клубок з ліній, які у 
Вас перейде енергія Ваших негативних емоцій. 
Таким чином, Ваші емоції та переживання буквально перемістяться з 
Вашого внутрішнього світу (Вашої підсвідомості та свідомості) – у зовнішній 
світ, а саме на аркуш паперу. Ви побачите, наскільки ця легка методика 
дозволить Вам своєчасно опрацювати свої негативні емоції та не дати їм 
можливість укоренитись у Вашій душі. Після виконання завдання з листом, 
на якому зображений Ваш клубок ліній, Ви можете зробити те, що забажаєте 
(можете його залишити як є, можете викинути, спалити, зім’яти або 
трансформувати). Тут немає межі Вашої фантазії. 
4. Методика “Мій настрій” 
Цю методику можна виконувати як окремо взяту, так і після виконання 
методики «Клубок ліній». Вам знадобиться чистий лист і на вибір 
образотворчі матеріали (кольорові олівці, фломастери, крейди або фарби). 
Завдання: зобразіть свій настрій (емоції та почуття) через кольори та лінії, з 
якими воно у Вас асоціюється. Рисунку, що вийшов, дайте назву. Час 
виконання – від кількох хвилин до години. Після виконання завдання з 
  42 
 
малюнком Ви можете зробити так само на власний розсуд, як описано в 
методиці “Клубок ліній” 
5. Методика “Звуки відпочинку” 
Напевно, багато хто вже чув про те, що “музика” природи благотворно 
позначається на стані здоров’я (фізичного та психічного). Звуки шуму 
прибою, струмка, дощу, кішки, що муркотить, потріскує поліна в каміні, спів 
птахів та ін. природним і м’яким чином здатні занурити нас у стан спокою і 
безтурботності, давши можливість відпочити нам і переключитися. 
Прослуховування всього протягом 30 хвилин звуків природи, що 
сподобалися Вам, кожен вечір у фоновому режимі стане чудовою методикою 
проти стресу. 
6. Методика “Відрізана проблема” 
1. Розділіть аркуш паперу на дві частини 
2. Праворуч намалюйте свої проблеми та негативні емоції у вигляді 
заплутаного клубка так, як зараз хочеться це зробити. 
3. Ліворуч намалюйте себе як зможете або як бачите. 
4. Тепер усуньте від своїх проблем і відріжте праву частину аркуша з 
намальованим клубком. 
5. Знищити відрізану частину аркуша. 
Цим ви ніби дасте собі сигнал про те, що проблеми пішли і можна 
звернути увагу на більш цікаві для вас. 
Отже, метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку 
дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом 
виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих 
навичок 
Залучення батьків у сферу педагогічної діяльності, їх зацікавлену 
участьу освітньому - виховному процесі абсолютно необхідно для їхньої 
власної дитини. 
  
  43 
 
ВИСНОВКИ 
 
За результатами дослідження особливостей соціальноої роботи в 
закладах дошкільної освіти можемо зробити наступні висновки:  
1. Розглянутотеоретичні засади соціальної роботи. Основними 
проблемами у становленні теоретико-методологічних засадсоціальної роботи 
на сучасному етапі є: визначення місця теорії соціальної 
роботисередсуспільнихдисциплін і 
виокремленняїїякокремоїгалузізнань;виокремленнявласногоспецифічногооб’
єктадослідженнятатеоретичноїпарадигми соціальної роботи; побудова 
структури взаємозв'язків соціальної роботиз методологією інших дисциплін. 
Соціальна робота розглядається як: складне соціальне явище, 
феномен,за допомогою якого суспільство виконує функції збереження та 
відтвореннялюдини; як професійна діяльність, пов'язана із надання 
конкретних видів послуг ідопомоги соціально вразливим групам населення; 
як соціально спрямована наука;як комплекс навчальних дисциплін, що 
складають основу професійної підготовкисоціальних працівників. 
Метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку дитини, її 
фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, 
навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок. 
2. Проаналізованоосновні напрями соціальної роботи у дошкільних 
закладах: 
– підтримка у вирішенні конфліктів: допомага дітям вчитися 
вирішувати конфлікти та розв'язувати проблеми мирним шляхом, сприяючи 
формуванню соціальних навичок; 
– проведення профілактичної роботи: організація різноманітних заходів 
та програм, спрямованих на попередження негативних явищ серед дітей, 
таких як булінг, насильство чи зловживання; 
– співпраця з батьками: підтримка співпраці з батьками, надаючи їм 
  44 
 
поради та консультації з питань виховання дітей, розв'язання сімейних 
проблем та доступу до соціальних послуг; 
– моніторинг та оцінка: моніторинг за станом соціального клімату в 
дошкільному закладі, вияв проблемних ситуацій та розробка стратегій їх 
вирішення; 
Роль соціального працівника в дошкільних закладах полягає не лише в 
наданні підтримки дітям, а й у створенні безпечного та сприятливого 
середовища для їхнього здоров'я та розвитку. 
3. Охарактеризовано значення освітнього середовища в розвитку 
особистості. Розвиток людини від індивідуального до суспільного 
відбувається у певному середовищі і під його впливом. У середовищі людина 
соціалізується. Соціалізація – процес інтеграції індивіда в суспільство, в 
соціальні спільноти шляхом засвоєння елементів культури, соціальних норм і 
цінностей, на основі яких формуються соціально значущі риси особистості. 
Цей процес є двобічним: з одного боку, індивід засвоює соціальний досвід, 
цінності, норми, установки, властиві суспільству й соціальним групам, до 
яких він належить, з іншого - активно долучається до системи соціальних 
зв'язків і набуває соціального досвіду. Мета соціалізації - допомогти 
індивідові вижити в суспільному потоці криз і революцій, оволодіти 
досвідом попередніх поколінь, зрозуміти своє покликання, самостійно знайти 
шляхи найефективнішого самовизначення в суспільстві. 
Освітнє середовище в закладідошкільної освіти є складним 
утворенням, яке зорієнтоване на індивідуально-особистісний аспект 
розвитку, навчання й виховання кожної дитини раннього й дошкільного віку. 
Використовуючи дефініцію «освітнє середовище», педагоги і психологи 
намагаються підкреслити, що розвиток, навчання, виховання і соціалізація 
дитини відбуваються не тільки під впливом дій педагогів і не лише завдяки 
індивідуально-психологічним особливостям конкретного дошкільника.  
  45 
 
Освітнє середовище розглядається як категорія, що характеризує 
розвиток дитини.До сфери соціального аналізу середовищавідносять два 
основних та взаємопов’язаних між собою параметри: 
– фізичне оточення (архітектура освітнього закладу – будівлі, ступінь 
відкритості-закритості конструкцій дизайну,розмір і просторова структура 
приміщень в освітньому закладі, легкість їх просторової трансформації, 
можливість таширота просторових переміщень у них суб’єктів тощо); 
– людські фактори (просторова і соціальна щільність серед суб’єктів 
освітньо-виховного процесу, ступінь скупченостіта його вплив на соціальну 
поведінку, особистісні відмінностіта успішність дітей, зміна персонального й 
міжособистісногопросторів залежно від умов конкретної освітньої 
організації,розподіл статусів і ролей, національні особливості дітей та 
вихователів тощо); 
4. Розкрито особливості організації безпечного освітнього простору в 
закладі дошкільної освіти в період воєнного стану, визначено та 
охарактеризовано його основні компоненти; 
Основними компонентами для системи дошкільної освіти в умовах 
воєнногостану є: 
– масштабні руйнування та пошкодження закладів дошкільної освіти 
танеобхідність розширення їх мережі відповідно до потреб. 
– створення безпечного освітнього середовища та 
облаштуваннябомбосховищ/укриттів у закладах дошкільної освіти для всіх 
учасниківосвітнього процесу. 
– необхідність відновлення й ефективної організації освітнього процесу 
взакладах дошкільної освіти в умовах воєнного стану та в повоєнний період. 
– вирішення питання психологічної, методичної й 
інформаційноїпідтримки всіх учасників освітнього процесу системи 
дошкільної освіти. 
  46 
 
– ризики втрати кадрового потенціалу закладів дошкільної 
освіти,зумовлені масштабним переміщенням педагогічних кадрів в умовах 
війни, атакож проблемою оплати праці педагогів цих закладів. 
– проблема налагодження ефективної комунікації між 
учасникамиосвітнього процесу. 
Дошкільна освіта є невід’ємним складником та першим рівнем у 
системібезперервної освіти України, стартовою платформою особистісного 
розвиткудитини.Освітнє середовище, в якому перебувають дошкільники в 
новихсоціальних умовах воєнного стану, має бути не лише безпечним, а 
йінформативним,цікавим,змістовним,стимулюватикогнітивний,емоційно-
ціннісний та діяльнісно-поведінковий розвиток дітей.Облаштування 
внутрішнього простору приміщень укриттів має бутикомфортним, містити 
все необхідне обладнання для організації освітньогопроцесу. Рекомендується 
облаштувати в укриттях різні ігрові осередки(куточок творчості, читання, 
тощо). 
За інформацієюдепартаментів (управлінь) обласних, Київської міської 
військово-цивільнихадміністрацій станом на 1 серпня 2024 р. зруйновано 58 
закладів, пошкоджено732 заклади. Найбільше руйнувань ЗДО зафіксовано в 
Запорізькій області,пошкоджень і руйнувань – у Донецькій, Харківській та 
Миколаївській областях.Частина закладів опинилася на тимчасово 
окупованих територіяхДонецької, Запорізької, Луганської, Харківської й 
Херсонської областей.Частина закладів опинилася на тимчасово окупованих 
територіяхДонецької, Запорізької, Луганської, Харківської й Херсонської 
областей. 
У 76% закладів освіти, з метою убезпечення освітнього процесу 
облаштовано укриття, що на 13% більше у порівнянні з попереднім 
навчальним роком. Зокрема, укриття облаштовано у 64% ЗДО. За типами 
укриттів у закладах освіти переважають найпростіші укриття (51%). Захисні 
споруди цивільного захисту, сховища, протирадіаційні укриття наявні у 20% 
  47 
 
закладів освіти, а сховища в спорудах подвійного призначення – в 14%. У 
всіх закладах освіти Вінницької, Закарпатської, Львівської, Чернівецької, 
Чернігівської областей, які функціонують в охоплених вивченням громадах, 
облаштовано укриття. 
Безпечний освітній простір закладу дошкільної освіти як сукупність 
умов, що запобігають будь яким видам фізичної, психологічної, 
інформаційної, соціальної, моральної, матеріальної небезпеки всіх учасників 
освітнього процесу, забезпечують захищеність від негативних впливів та 
створюють комфортність для життя і розвитку особистості. Отже, поняття 
«безпека в освітньому просторі ЗДО» включає в себе психологічний, 
фізичний та інформаційний компоненти. До основних умов організації БОП 
ЗДО можна віднести такі:  
 передбачення небезпеки – уміння розпізнавати небезпечні ситуації, 
передбачати наслідки своїх дій, оцінювати ризики;  
 запобігання небезпеці – уміння діяти так, щоб не потрапляти і не 
створювати небезпеки, вживання запобіжних заходів (встановлення 
охоронної сигналізації, проведення необхідних навчань і тренування тощо);  
 автоматизм дій у разі небезпеки – фізична і психологічна готовність 
діяти у небезпечній ситуації, що дозволяє не розгубитися; знання основного 
алгоритму дій при різних ситуаціях; уміння взаємодіяти з рятувальними 
службами та правильно використовувати рятувальне спорядження та 
обладнання; уміння надавати допомогу собі та іншим. 
5. Розроблено соціальний проект«Сучасний дошкільник – міцний 
союз взаємодії сім'ї та ЗДО»,який дозволитьзабезпечити ефективнусоціально-
психологічну підтримку сім’ї на основі підвищення компетентності батьків 
(законних представників) у питаннях розвитку, освіти, охорони та зміцнення 
здоров’я дітейі саме заклад дошкільної освіти є унікальним освітнім 
простором, який є відкритою формою співробітництва, платформою 
педагогічної взаємодії.
  48 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Актуальні питання соціальної роботи : навч. посіб. / О.М. Денисюк 
та ін. ; ред. кол.: О. В. Епель, Т. Л. Лях, І. В. Силантьєва. Ужгород : РІК–У, 2023. 
2. Апрєлєва І. В. Соціально-педагогічне партнерство в освіті – 
сутність, основні ідеї. Теорія та методика навчання та виховання. 2021. № 51. 
С. 7–17. 
3. Архипова С. П. Активні методи у підготовці соціальних 
працівників.Актуальні проблеми професійної підготовки фахівців соціальної 
роботи в Україні і за рубежем. – Ужгород, 2003. – С. 23–25. 
4. Архипова С. П. Проектування освітнього середовища в умовах 
компетентнісного підходу до професійної підготовки сучасного фахівця 
соціономічної сфери. Формування професійної компетентності сучасного 
фахівця в умовах євроінтеграції : зб. наук. пр. / за заг. ред. С. П. Архипової. – 
Черкаси, 2018. – С. 20–31. 
5. Базовий компонент дошкільної освіти. Вихователь-методист 
дошкільного закладу. Київ: МЦФЕР. 2012. 
6. Бех І. Д. Готовність педагога до інноваційної виховної діяльності // 
Бех І. Д. Виховання особистості : У 2 кн. – Київ : Ніка-Центр, 2003. – Кн. 2. – 
С. 85–99.  
7. Бєлєнька Г. В. Теоретико-методичні засади формування 
професійної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів в 
умовах ступеневої підготовки : дис..доктора пед.. наук : 13.00.08 / 
Г.В. Бєлєнька. –К., 2012.– 495с. 
8. Богуш А., Гавриш Н. В. Методика ознайомлення дітей з довкіллям 
удошкільному навчальному закладі: підручник для ВНЗ. Київ : 
ВидавничийДім «Слово», 2010 408 с. 
9. Болтівець С. Соціально-педагогічний патронаж: нова суспільна 
місія дитячого садка. Дошкільне виховання. – 1999. – № 4. – С.5-6.  
  49 
 
10. Валентьєва Т. І. Сутність, мета, принципи і форми співробітництва 
дошкільного навчального закладу з батьками старших дошкільників. 
Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. 2013. 
Вип. 17(1). С. 121-128. 
11. Василенко О. М. Соціально-педагогічна робота у ДНЗ з формування 
життєзбережувальної компетентності дошкільників. Наукові записки 
Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. Психолого-
педагогічні науки. 2014. № 4. С. 12–15.  
12. Вітвіцька А. Я., Бригадир М. Б. Як говорити з дітьми про війну, 
смерть і втрату. Трансформаційні процеси соціально-гуманітарної сфери 
сучасної України в умовах війни: виклики, проблеми та перспективи. 
Матеріали конференції. Тернопіль, 2022. С. 130-133. Режим доступу до 
ресурсу:URL: https://griml.com/GRhxk  
13. Врочинська Л. І. Взаємодія суспільного і родинного виховання в 
умовах сьогодення / Л. І. Врочинська // Оновлення змісту, форм та методів 
навчання і виховання в закладах освіти: зб. наук, праць. Наукові записки 
Рівненського державного гуманітарного університету. – Вип. 19. – Рівне : 
РДГУ, 2002. – С. 145– 150. 
14. Гріднєва О. М. Ігрові технології як засіб формування соціальної 
компетентності старших дошкільників. [URL] : http:// refs.in.ua/igrovi-
tehnologiyi-yak-zasib-formuvannyasocialenoyi-kompetent.html. 
15. Денисюк О. М. Особливості діяльності соціального педагога в 
дошкільних навчальних закладах. Педагогічна освіта : теорія і практика. 
Педагогіка. Психологія : зб. наук. пр. / КМПУ ім. Б. Д. Грінченка, Ін-т 
проблем виховання АПН України. Київ, 2009. № 11, Ч. 1; Спецвип. С. 59–62.  
16. Діти і соціум: Особливості соціалізації дітей дошкільного та 
молодшого шкільного віку : монографія / А. М. Богуш, Л. О. Варяниця, 
Н. В. Гавриш та ін.; наук. ред. А. М. Богуш; за заг. ред. Н. В. Гавриш. 
Луганськ : Альма-матер, 2006. 368 с. 
  50 
 
17. Дитина : Програма виховання і навчання дітей від двох до семи 
років (3-тє видан., доопр. і доповн.) / наук. кер. проекту : О. В. Огневюк, 
К. І. Волинець, наук. кер. Програмою : О. В. Проскура та ін. – Київ,2012. – 
492 с. 
18. Дичківська І. Соціально-педагогічна компетентність: інноваційні 
підходи // Дошкільне виховання. 2009. № 7. С. 10–14. 
19. Дябел Л. І., Полякова А. С. Особливості роботи соціального 
педагога в сучасних умовах дошкільного закладу.Науковий часопис 
Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 
11. Соціальна робота. Соціальна педагогіка : збірник наукових праць. Київ: 
Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2016. Вип. 21. С. 16–21. 
20. Енциклопедія для фахівців соціальної сфери / ред. І.Д. Звєрєва. Київ 
– Сiмферополь : Унiверсум, 2012. 536 с.  
21. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / автор-укладач 
Н.П. Наволокова. Харків : Вид. група «Основа», 2009. 176 с. 
22. Закон України Про дошкільну освіту. Режим доступу до 
ресурсу:[URL] : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#Text 
23. Захарова Н. М. Соціальна адаптація старших дошкільників 
засобами ігрової діяльності : автореф. … к. пед. наук : 13.00.08 – дошкільна 
освіта. Київ. 2007. 24 с.  
24. Кагарлицька О. С. Соціальна адаптація дітей дошкільного віку 
засобами ігрової діяльності. Дошкільне виховання. 2000. № 5. С. 6–7. 
25. Карпенко О. Є., Чепіль М. М. Педагогічне партнерство в закладах 
дошкільної освіти Польщі. Інноваційна педагогіка : науковий журнал. ПУ 
«Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій», 
Видавничий дім «Гельветика», Вип. 31. Т. 2. 2021, С. 151–154. 
26. Кривоконь Н. І. Проблеми соціальної роботи та соціальної політики 
в Україні.Навч.посібник. – Чернігів: ЧДІПСТіП, 2007 – 98с. 
  51 
 
27. Освітнєсередовищезакладудошкільноїосвіти: технології 
проєктування: навч.-метод. посібник / О. Д. Рейпольська, І. М. Гудим, 
Л. І. Зайцева, І. В. Луценко, В. О. Луценко, Г. Г. Цвєткова; за ред. 
О. Д. Рейпольської. – Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2021. –222 с.  
28. Крутій К. Освітній простір дошкільного навчального закладу: 
монографіяу 2-х ч. Київ : Освіта, 2009 Ч 1 302 с. 
29. Лисенко Н., Кирата Н. Педагогіка українського дошкілля: навч.-
методпос. у 2-х ч. – Івано-Франківськ,2001. 
30. Лукашевич М. П., Мигович І. І. Теорія і методи соціальної роботи: 
Навч.посібн. –2-ге вид., доп. і випр. – Київ: МАУП, 2003 – 168 с. 
31. Лугова М. С. Війна очима дітей дошкільного віку: шляхи 
збереження психічного здоров’я в умовах стресу. Актуальні питання 
спеціальної, інклюзивної і здоров’язбережувальної освіти, (20 жовтня 2022 
р.) / за загальною редакцією проф. Бойчука Ю. Д. Харків : ХНПУ імені 
Г. С. Сковороди, 2022. с. 111–114. Режим доступу до ресурсу:URL: 
https://griml.com/7Qdn6  
32. Острянко Т. С. Соціальний педагог дошкільного навчального 
закладу: реалії та перспективи. Вісник Чернігівського національного 
педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. 2013. Вип. 113. С. 187–
189. 
33. Перепелюк І. Р. Досвід Польщі з організації партнерства сім’ї і 
дошкільного навчального закладу у вихованні дитини. Педагогічний процес: 
теорія і практика: науковий журнал. Київ, 2017. № 4 (59). С. 152-158. 
34. Піроженко Т. О., Хартман О. Ю., Палієнко К. В., Павленко М. В. 
Методичний посібник до парціальної програми з розвитку соціальних 
навичок ефективної взаємодії дітей віком від 4-х до 6-7 років «Вчимося жити 
разом». Київ : Алатон, 2016. 112 с. 
35. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка : навч. посіб. для студ. 
вищих пед. навч. закладів. Київ : Академвидав, 2006. 456 с. 
  52 
 
36. Поніманська Т.І. Формування соціальної компетентності дитини. 
Нова педагогічна думка. 1998. № 2. С. 91–95.  
37. Попович М. Універсальний словник-енциклопедія. 4-те вид., 
виправл., доп. Видавництво «ТЕКА». 2006. С. 205. 
38. Протоєрейський О., Запорожець О. Особливості соціально-
педагогічної роботи в дошкільних навчальних закладах: навч. посіб. Київ : 
Книжкове видавництво НАУ, 2011. 268 с. 
39. Про методичні рекомендації щодо проведення просвітницької 
роботи з учасниками освітнього процесу в закладах дошкільної освіти з 
питань уникнення враження мінами, вибухонебезпечними предметами та 
ознайомлення з правилами поводження в надзвичайних ситуаціях : Лист 
Міністерства освіти і науки України від 25.04.2022 № 1/4428-22. 
Міністерство освіти і науки України. URL: https://griml.com/96KDl  
40.  Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти : 
лист Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 14.06.2022 № 
03-1870/162-2. Ліга Закон. URL: https://ips.ligazakon.net/document/FN074069  
41. Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на 
період дії воєнного стану в Україні : Лист Міністерства освіти і науки 
України 02.04.2022 № 1/3845-22. Міністерство освіти і науки України. URL: 
https://griml.com/K7v9n  
42. Рогальська І. П. Соціалізація особистості у дошкільному дитинстві: 
сутність, специфіка, супровід: монографія. Київ: Міленіум, 2008. 400 с. 
43. Сайко Н. Зміст роботи соціального педагога у дошкільних закладах 
/ Н. Сайко // Педагогічні науки. – 2015. –Вип. 63. – С. 38-44. 
44. СемигінаТ.Міжминулимімайбутнім:українськесуспільствовчастран
сформацій // Соціальна політика і соціальна робота. – 2001 – № 3 (19). – С.22-
40. 
  53 
 
45. Скрипник Н.І. Психолого-педагогічні засади виховання гуманних 
взаємостосунків у дітей старшого дошкільного віку [Текст] : монографія. 
Умань : Візаві, 2012. 153 с. 
46. Соціальна робота: реалії та виклики часу: навчально-методичний 
посібник. Слов’янськ: Вид-во Б. І. Маторіна, 2021. 219 с.–Режим доступу 
http://files.znu.edu.ua/files/Bibliobooks/Inshi72/0052996.pd f. 
47. Соціальна робота: технологічний аспект: Навчальний посібник/ За 
ред. проф.А. Й. Капської. – Київ: центр навчальної літератури, 2004 – 352с. 
48. Соціальна робота в Україні: перші кроки / Під редакцією 
В. Полтавця. – Київ:Видавничий дім «КМ Academia», 2000. – 236с. 
49. Соціалізація особистості: теорія та практика: матеріали ІІ 
Всеукраїнської науково-практичної конференції, 05 листопада 2020 р. 
Дніпро: КЗВО «ДАНО» ДОР», 2020. 191 с. 
50. Тюптя Л.Т. Соціальна робота: теорія і практика : навч. посіб. 3-тє 
вид., перероб. та доп. Київ : Знання, 2014. 575 с.  
51. Харченко С. Я. Обов’язкова дошкільна освіта п’ятирічок : реалії, 
ризики, сподівання.Дошкільне виховання. 2010. № 8. С. 32–38. 
52. Цюра С. Б. Нові моделі соціального партнерства школи і сім’ї: 
приватна загальноосвітня школа в Україні. Педагогіка: зб. наук. праць, 2012. 
Випуск 11. С. 107-112. 
53. Цюман Т. П., Бойчук Н. І. Кодекс безпечного освітнього 
середовища: метод. посіб. / за заг. ред. Цюман Т. П. Київ : 2018. 22 с. URL: 
https://griml.com/EzriM  
54. Чепіль М. Безпека життєдіяльності вихователів закладів дошкільної 
освіти: виклики сьогодення. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», 2022. 
14 (46), 56– 62. Режим доступу до ресурсу: 
URL: http://pedagogy.dspu.in.ua/index.php/pedagogy/article/view/355  
55. Шаповалова О. В. Роль сім'ї у дошкільній освіті: теорія і практика: 
навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / 
  54 
 
О. В. Шаповалова – Суми : Редакційно-видавничий відділ СумДПУ імені 
А. С. Макаренка, 2019 – 225с. 
56. Шкляр Н. А. Проблема первинної соціалізації дітей дошкільного 
віку засобами інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій. 
Теоретичні та прикладні аспекти використання математичних методів та 
інформаційних технологій у науці, освіті, економіці, виробництві: матеріали 
ІV Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конф. 2017. С.53‒55. 
57. Шахрай В. М. Технології соціальної роботи. Навчальний посібник / 
В. М. Шахрай. Київ: Центр навчальної літератури, 2006. 463 с. 
58. Шкляр Н. А. Проблема соціалізації дошкільників засобами 
художньої літератури у сучасному науковому дискурсі.Теоретико-методичні 
проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. пр. Інституту 
проблем виховання НАПН України (Кн.2), 2017. 21. С.357‒370.  
59. Ящук І. П. Основи соціального партнерства в навчально-виховному 
закладі у творчій спадщині В. Сухомлинського. Науковий вісник 
Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Сер. : 
Педагогічні науки. 2014. Вип. 1.46. С. 176–180. 
60. Освіта і наука України в умовах воєнного стану: інформаційно-
аналітичний збірник/ М-во освіти і науки України. Режим доступу до 
ресурсу:URL :https://iea.gov.ua/wp-content/uploads/2022/08/education-of-
ukraine_2023.pdf 
61. Хронологія подій у сфері освіти та науки в умовах воєнного стану / 
М-во освіти і науки України. Режим доступу до ресурсу:URL: 
https://mon.gov.ua/ua/news/hronologiya-podij-u-sferi-osviti-ta-nauki-v-umovah-
voyennogo-stanu.  
62. 100 днів війни в Україні призвели до того, що 5,2 мільйона дітей 
потребують гуманітарної допомоги / ЮНІСЕФ. Режим доступу до 
ресурсу:URL:https://www.unicef.org/ukraine/press-releases/one-hundred-days-
war-ukraine-have-left-52-million-children-needhumanitarian.