ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5567| Title: | Інтеграція внутрішньо переміщених осіб до життя в нових громадах |
| Authors: | Архипова, Світлана Петрівна Чорномор, Софія Станіславівна |
| Issue Date: | 2024 |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5567 |
| Appears in Collections: | 232 Соціальне забезпечення (Соціальне забезпечення) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Чорномор Софія.pdf Restricted Access | 1.05 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА
на тему: «Інтеграція внутрішньо переміщених осіб до життя в
нових громадах»
Виконала:
студентка ІV курсу, групи СЗ-2010
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення»
С. С. Чорномор
Керівник:С. П. Архипова
Рецензент:
Черкаси – 2024
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Освітньо-кваліфікаційний рівень магістр
Галузь знань 23 Соціальна робота
Спеціальність 232 «Соціальне забезпечення»
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Зав. кафедри
____________ к.е.н., доц. Журба І.О.
“_____” _______________20 ____ р.
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
Здобувачу Чорномор Софії Станіславівні
на підготовку кваліфікаційної роботи бакалавра на тему: «Інтеграція внутрішньо
переміщених осіб до життя в нових громадах»
Тему затверджено наказом від «___» ____ _________202_ р
Кваліфікаційна робота бакалавра виконується на матеріалах _кафедри соціального
забезпечення Черкаського державного технологічного університету.
План кваліфікаційної роботи бакалавра:
Розділ 1. Теоретичні засади вивчення інтеграції внутрішньо переміщених осіб до життя в
нових громадах.
Розділ 2. Стратегії та механізми інтеграції впо у нове соціокультурне середовище
Розділ 3. Шляхи оптимізації процесу інтеграції внутрішньо переміщених осіб до нового
соціокультурного середовища
Об’єкт дослідження – інтеграції внутрішньо переміщених осіб до життя в
нових громадах.
Предмет дослідження – стратегії та механізми інтеграції внутрішньо
переміщених осіб до життя в нових громадах.
Мета кваліфікаційної роботи бакалавра: є аналіз стратегій та механізмів
інтеграції та адаптації внутрішньо переміщених осіб до нового соціо-культурного
середовища.
Конкретні завдання, які здобувач вищої освіти повинен виконати для
досягнення поставленої мети:
У розділі 1. Розкрити теоретичні засади вивчення інтеграції внутрішньо переміщених
осіб до життя в нових громадах.
У розділі 2: проаналізуватистратегії та механізми інтеграції ВПО у нове соціокультурне
середовище;
У розділі 3: Обгрунтувати шляхи оптимізацїпроцесу інтеграції внутрішньо переміщених
осіб до нового соціокультурного середовища
Завдання підготував
науковий керівник __________________ С. П. Архипова
(підпис) (прізвище та ініціали)
«____»__________202_ р.
Завдання одержав здобувач(ка)
____________ С.С. Чорномор
(підпис) (прізвище та ініціали)
«____»__________202_ р.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Завідувач
кафедри________________
протокол №___ від ______________
Орієнтовний графік
підготовки та захисту кваліфікаційних робіт здобувачами освітнього
ступеня «бакалавр» спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» на
20__/20__ навчальний рік
Етапи підготовки Денна форма
та захисту КРБ навчання Примітка
1. Вибір студентом теми КРБ і
поданнязаяви на кафедру;
- затвердження тем КРБ і призначення ___.___.20__ р. виконано
наукових керівників;
- складання і затвердження
індивідуальних завдань на виконання
КРБ
2. Підготовка вступу і першого розділу ___.___.20__ р. виконано
КРБ
3. Підготовка другого розділу КРБ ___.___.20__ р. виконано
4. Підготовка третього розділу КРБ ___.___.20__ р. виконано
5. Подання здобувачем завершеної КРБ ___.___.20__ р. виконано
науковому керівнику
6. Розгляд КРБ науковим керівником ___.___.20__ р. виконано
7. Попередній розгляд КРБ на комісії ___.___.20__ р. виконано
від кафедри
8. Доопрацювання роботи, прийняття ___.___.20__ р. виконано
кафедрою рішення про допуск КРБ до
захисту перед ЕК оформлення та
зовнішнє рецензування КРБ
9. Захист КРБ перед ЕК ___.___.20__ р.
5
РЕФЕРАТ
Основний текст кваліфікаційної роботи бакалавра викладений на 83
сторінках, Робота містить 1 таблицю, список використаних джерел з 67
найменувань.
Об’єкт дослідження – внутрішньо переміщені особи як соціальна
категорія.
Предмет дослідження – процес інтеграції внутрішньо переміщених
осіб до життя в нових громадах.
Метою дослідження є аналіз стратегій та механізмів інтеграції та
адаптації внутрішньо переміщених осіб до нового соціо-культурного
середовища.
Завданнями роботи є
Розкрити сучасні уявлення простановище і проблеми внутрішньо
переміщених осіб в сучасній Україні;
З’ясувати сутність теорії «травми соціальних змін» у концепції
Пйотра Штомпки для дослідження внутрішньо переміщених осіб;
Проаналізувати шляхи подолання соціокультурних конфліктів у
процесі інтеграції внутрішньо переміщених осіб у нові територіальні
громади;
Визначити стратегії та механізми інтеграції ВПО у нове
соціокультурне середовище;
Розробити проектПрограмиінтеграції, соціальної адаптації та захисту
внутрішньо переміщених осіб на території Лисянської об’єднаної
територіальної громади на 2024 – 2025 рік для успішної інтеграціїта
запропонувати поради щодо їхньої успішної соціальної інтеграції.
За результатами дослідження сформульовані висновки, які
відповідають поставленим завданням, а їх обґрунтованість і переконливість
засвідчують достатню наукову підготовленість та синтезують результати
наукового дослідження.
Одержані результати можуть бути використаніполягає у
можливості застосування її результатів для практичної реалізації у діяльності
фахівців з cоціальної роботи щодо ефективного розв’язання проблем
соціальної інтеграції та адаптації внутрішньопереміщених осібУкраїни у нові
громади та можуть бути викориcтані при підготовці студентами доповідей та
рефератів з означеної теми..
Теоретичніположення бакалаврської роботи узагальнюютьта
систематизують наукові дослідженнястосовно специфіки та сутності процесу
інтеграції внутрішньо переміщених осіб.
Рік виконання роботи 2024 рік
Рік захисту роботи 2024 рік
6
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………….. 8
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ІНТЕГРАЦІЇ
ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ДО ЖИТТЯ В НОВИХ
ГРОМАДАХ ………….…………………………………………………….. 11
1.1. Вимушена міграція в умовах війни в Україніяк предмет наукового
дослідження: інструменти соціальної інтеграції…………………. 11
1.2. Теорія «травми соціальних змін» у концепції ПйотраШтомпки
для дослідження внутрішньо переміщених осіб
………………………... 19
1.3. Подолання соціокультурних конфліктів у процесі інтеграції
внутрішньо переміщених осіб у нові територіальні громади ……… 28
РОЗДІЛ 2. СТРАТЕГІЇ ТА МЕХАНІЗМИ ІНТЕГРАЦІЇ ВПО У НОВЕ
СОЦІОКУЛЬТУРНЕ СЕРЕДОВИЩЕ......................................................... 35
2.1. Стратегія державної та регіональної практики стосовно
внутрішньо переміщених осіб до 2025 року…….…....................... 35
2.2. Ставлення приймаючих громад як чинник інтеграції внутрішньо
переміщених осіб …………………………………………………...... 40
2.3. Державні, громадські та міжнародні організації як установи,які
сприяють позитивній інтеграції внутрішньо переміщених 47
осіб……
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦЇПРОЦЕСУ ІНТЕГРАЦІЇ
ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ДО НОВОГО
СОЦІОКУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА……………….................. 56
3.1. Рольсоціальних проєктіву сприянніуспішної інтеграції
внутрішньо переміщених осібу нові громади…………………. 56
3.2. Соціальна робота з інтеграції ВПО у соціальне середовище
міських громад ………………………………………………….......... 66
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………... 71
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................... 75
7
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ
ТГ Територіальна громада
ВПО Внутрішньо переміщені особи
ООН Організація Об’єднаних Націй
ЄС Європейський Союз
МОМ Міжнародна організація Міграції
ПУ Президент України
КМУ Кабінет міністрів України
ОВА Обласна військова адміністрація
ВРУ Верховна РадаУкраїни
ТОТ Тимчасово окупована територія
МГП Міжнародне гуманітарне право
ЄСПЛ Європейський Суд з прав людини
МПЗПЛ Міжнародне право захисту прав людини
8
ВСТУП
Актуальність вибору теми роботи. Наразі влада зосереджується на
створенні умов для успішної інтеграції внутрішньо переміщених осіб в
українське суспільство, що сприятиме об'єднанню сімей та забезпеченню
нормальних умов їхнього життя в Україні. Оскільки ця нова категорія значно
змінює кількісну структуру українського суспільства, дослідження цього
явища набуває вагомого значення для сучасної соціально-економічної науки.
Основні виклики, пов'язані з вимушеним переміщенням громадян,
включають збільшене навантаження на місцевий ринок праці, проблеми з
розміщенням, працевлаштуванням, доступом до медичних послуг,
психологічною реабілітацією та освітою, а також питання культурної та
соціальної інтеграції. Уряд України вживає заходів для вирішення цих
проблем, а міжнародні організації, волонтери, благодійні фонди та окремі
громадяни також докладають значних зусиль у цьому напрямку.Однак
термінові заходи та приватні ініціативи не володіють необхідним
потенціалом для забезпечення комплексної підтримки внутрішньої міграції з
тимчасово окупованих територій у середньостроковій перспективі.
Ступінь вивченості проблеми.Серед науковців України дієво
досліджується проблема внутрішньо переміщених осіб, зокрема
О. Балакірєвою, Т. Доронюк, О. Міхеєвою, Ю. Муромцевою,У. Садовим,
В. Середою, Т. Старинською, А. Солодько,та ін. О. Балакірєва внесла
важливий вклад у вивчення цього питання, основні положення якого були
висвітлені у її роботах: «Спектр проблем вимушених переселенців в Україні:
швидка оцінка ситуації та потреб», «Оцінка потреб внутрішньо переміщених
жінок та осіб похилого віку в Україні»і«Ставлення до переселенців і
волонтерської діяльності»,яка визначила основні проблеми та потреби різних
категорій внутрішньо переміщених осіб, та в яких вона висвітлює
проблемувзаємин між переселенцями та приймаючою громадою;
9
Проблеми соціокультурної адаптації мігрантів вивчав Т. Стефаненко,
особливості їхньої культурної адаптації досліджувала Г. Солдатова; про
адаптацію людини до кризових подій життя зазначав Ф. Василюк; соціально-
психологічні проблеми переселенців під час переадаптації як процесу
перебудови особистості при кардинально змінених умовах життєдіяльності
внаслідок надзвичайних ситуацій досліджуав А. Налчаджян.
Серед праць зарубіжних вчених можна відмітити теорію «соціальної
травми» Пйотра Штомпкита «культурної травми» Дж. Александера. На їх
думку, основним моментом переживання людиною травми є зіткнення з
надмірно інтенсивним, переважаючим можливості психічної переробки
афектним досвідом. Травматичний досвід завжди спирається на приватну
особу, а індивідуум завжди співвідносить себе з ситуацією в суспільстві.
Метою роботи є аналіз стратегій та механізмів інтеграції та адаптації
внутрішньо переміщених осіб до нового соціо-культурного середовища.
Визначена мета обумовила такі завдання:
1. Розкрити сучасні уявлення простановище і проблемивнутрішньо
переміщених осіб в сучасній Україні;
2. З’ясувати сутність теорії «травми соціальних змін» у концепції
Пйотра Штомпки для дослідження внутрішньо переміщених осіб;
3. Проаналізувати шляхи подолання соціокультурних конфліктів у
процесі інтеграції внутрішньо переміщених осіб у нові територіальні
громади;
4. Визначити стратегії та механізми інтеграції ВПО у нове
соціокультурне середовище;
5. Розробити проектПрограмиінтеграції, соціальної адаптації та
захисту внутрішньо переміщених осіб на території Лисянської об’єднаної
територіальної громади на 2024 – 2025 рік для успішноїінтеграціїта
запропонувати поради щодо їхньої успішної соціальної інтеграції.
10
Об’єкт дослідження – внутрішньо переміщені особи як соціальна
категорія.
Предмет дослідження – процесінтеграції внутрішньо переміщених
осіб до життя в нових громадах.
Для вирішення поставлених завдань в роботі буввикористаний
комплекс взаємодоповнюючих методів: теоретичні: аналіз наукової
літератури для визначення понять та теоретико-методологічних основ
вивчення проблеми дослідження,системний підхід, термінологічний
принцип,аналіз, порівняння, узагальнення тасистематизація досліджуваної
проблеми.
Теоретичне значення бакалаврської дипломної роботи полягає
вузагальненніта систематизації наукових дослідженнь про специфіку та
сутність процесу інтеграції внутрішньо переміщених осібу громади.
Нові наукові рішення, запропоновані особисто автором роботи.
- впершепроаналізовано становище внутрішньо переміщених осіб із
застосуванням концепції «травми соціальних змін» Пйотра Штомпки;
- систематизованоі узагальнено наукові положеннящодо системи
соціального захисту внутрішньо переміщених осіб України в умовах
повномасштабної війни України з російською федерацією;
- удосконаленено особливості підтримкита
соціальноїінтеграціївнутрішньопереміщених осіб вм. Лисянка
Черкаськоїобласті;
- набуло подальшого розвитку знання про сутність поняття «внутрішньо
переміщені особи» у контексті культурної травми в Україні;
- удосконалено комплексну науково обґрунтовану програму інтеграції та
адаптації внутрішньо переміщених осіб в умовах сучасної України.
Практичне значення бакалаврськоїдипломної роботи полягаєу
можливості застосування її результатів для практичної реалізації у діяльності
фахівців з cоціальної роботи щодо ефективного розв’язання проблем
11
соціальної інтеграції та адаптації внутрішньопереміщених осібУкраїни у нові
громади та можуть бути викориcтані при підготовці студентами доповідей та
рефератів з означеної теми.
12
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦЇПРОЦЕСУ ІНТЕГРАЦІЇ
ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ДО НОВОГО
СОЦІОКУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА
3.1. Роль соціальних проєктіву сприянніуспішної інтеграції
внутрішньо переміщених осіб у нові громади
16 лютого в Україні презентували стратегію щодовнутрішніх
переселенцівдо 2025року. «Стратегія державної політики щодо внутрішнього
переміщення» передбачає кілька напрямків роботи щодо інтеграції в
суспільство ВПО, їхньої підтримки та захисту прав.
Розробкою займались Міністерство з питань реінтеграції тимчасово
окупованих територій України разом із правозахисниками.
Стратегія передбачає 5 цілей:
1. Посилитиспроможність держави реагуватина виклики щодо
підтримки внутрішнього переміщення;
2. Безпечна евакуаціялюдей з небезпечних районів, задоволення їхніх
гуманітарних потреб;
3. Сприянняадаптації ВПО на новому місціпроживання,
4. ІнтеграціяВПО в нових громадах,
5. Підтримка безпечногоповернення до покинутого місця
проживаннята реінтеграції людини.
Кожен пункт передбачає низку заходів для адекватнішої підтримки та
адаптації людей та активнішого інформування про можливості для ВПО.
Також з-поміж іншого передбачається психологічна підтримка.
Люди мають хотіти змінюватись, люди мають хотіти інтегруватись.
Для цього, звичайно, потрібен час, і тут психологічна підтримка дуже
важлива. Людина виїхала з лінії вогню, з-під обстрілів, і їй дійсно треба час
адаптуватися. Не може людина приїхати і одразу за тиждень думати, де
13
знайти роботу, це ті, хто не переживали таке, можуть так думати. І людині
потрібна психологічна допомога.
Станом на січень 2024 року в Україні офіційнозареєстровано 4 867 106
ВПО, а за міжнародними оцінками кількість внутрішніх переселенців
перевищує 7 мільйонів громадян.
У контексті МОМ, інтеграція визначається як взаємне пристосування
між мігрантами та приймаючою громадою, як окремими особами, так і як
групою в цілому. Для оцінки цього процесу дослідники аналізують,
наскільки схожа поведінка мігрантів з часом на поведінку місцевого
населення за різними показниками, такими як мова, рівень заробітної плати,
ймовірність знайти роботу, використання соціальної допомоги, наявність
житла або його оренда, частота спілкування з сусідами, участь у виборах.
Дослідження інтеграції в країнах з надійною статистикою, таких як Канада,
США та країни-члени Європейського Союзу, свідчать про те, що мігранти
інтегруються в приймаючі громади відповідно до країни за 5-10 років.
Таке розуміння інтеграції відповідає очікуваному результату
впровадження Стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб та реалізації
довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення до 2025 року.
Згідно з цим, внутрішньо переміщені особи не будуть більше потребувати
специфічної допомоги і зможуть реалізовувати свої права без обмежень на
рівні з іншими громадянами.Комбінований соціологічнийексперименту
межах програми «Експертна підтримка реалізації Проекту «Надзвичайна
кредитна програма для відновлення України». Таке розуміння інтеграції
відповідає очікуваному результату впровадження Стратегії інтеграції
внутрішньо переміщених осіб та реалізації довгострокових рішень щодо
внутрішнього переміщення до 2025 року. Згідно з цим, внутрішньо
переміщені особи можуть розраховувати на те, що їм не буде потрібна
особлива допомога, і вони матимуть можливість реалізувати свої права на
рівні з іншими громадянами. Але, незважаючи на це, вони часто
14
залишаються відчуженими від процесів прийняття рішень у своїх громадах.
Для здійснення своїх базових прав вони змушені подолати адміністративні
перешкоди і, віроятно, віддають більшу увагу насебе та на гуманітарні
організації, ніж на державу.Вимушені переселенці потребують підтримки для
інтеграції в приймаючу спільноту.Особливо це важливо під час
повномасштабної та економічної кризи, коли зростає рівень нетерпимості, і
приїжджі стають «першими винними», перетворюються на маргіналізовану
групу, виключену з життя громади, яка є подразником та причиною
збільшення соціальної напруги. Інтеграція ж дає їм можливість реалізувати
свій економічний, соціальний, політичний та культурний потенціал.
Успішна інтеграція значною мірою залежить не тільки від дій ВПО, але
й від того, як сприймається приймаючою громадою, включаючи місцевих
мешканців, владу та громадські організації. Інтеграційний процес переважно
відбувається на рівні окремих осіб, де ВПО мають можливість
використовувати свої права на освіту, працевлаштування та житло. Важливу
роль у цьому грають інституції, такі як освітні заклади або органи
соціального захисту, які встановлюють правила гри. Нормативні акти,
структура, знання та навички працівників таких інституцій також впливають
на успішність інтеграції ВПО в місцеві громади. Політика інтеграції
формується на основі місцевого контексту, який включає в себе такі фактори,
як віддаленість від лінії фронту, кількість ВПО, рівень розвитку
інфраструктури та попередній досвід міста.
Оскільки інтеграція є двостороннім процесом, що потребує кроків як з
боку ВПО, так і з боку влади та приймаючої громади, політики, які
впроваджуються стосовно ВПО, фактично служать не лише мірком того,
наскільки легко ВПО зможуть інтегруватися, але й того, наскільки громада
готова приймати мігрантів і бачити їх як частину себе.
Залучення ВПО у життя громад: ситуація в Лисянській селищній
об'єднаній територіальній громаді
15
У Лисянській селищній об'єднаній територіальній громаді активно
залучають внутрішньо переміщених осіб (ВПО) до участі в житті громади.
Це досягається за допомогою різних заходів та програм, спрямованих на
підтримку та інтеграцію цієї категорії населення.
Однією з головних ініціатив є створення програм підтримки для ВПО в
галузі освіти, медичного обслуговування та інтеграції на ринок праці. Ці
програми включають в себе курси мови, професійні тренінги та консультації
з трудового законодавства.
Крім того, у громаді діють активні громадські організації та
волонтерські групи, які надають ВПО допомогу в різних сферах, від
побутових питань до соціальної інтеграції.
Влада Лисянської селищної об'єднаної територіальної громади активно
підтримує ці ініціативи, створюючи сприятливі умови для інтеграції ВПО в
громадське життя та підтримки їхнього розвитку.
З перших днів повномасштабної війни місцевімешканці відчинили свої
двері для ВПО. Це вказуєна людяність, яку проявляють українці в нинішніх
важких реаліях.
Українці продовжують повертатися на рідну землю, вибираючи
переважно центральні та західні регіони України для постійного проживання.
Це створює надзвичайні можливості для покращення демографічної ситуації
в територіальних громадах, розташованих у цих регіонах. Запровадженням
механізмів переміщення мешканців з інших регіонів можна ефективно
використовувати значний ресурс для розвитку нових громад.
Територіальна Лисянська селищна об'єднана громада активно працює
над об'єднанням внутрішньо переміщених осіб, практикуючи різні моделі
інтеграції. Вони створюють спеціальні програми для цієї категорії людей або
інтегрують їх у загальні програми. Ми провели опитування у половині
об'єднаних територіальних громад Черкащини та виявили наступне:
16
У менше ніж у половині об'єднаних територіальних громад
Черкащини, з початку війни, було створено або координаційний штаб для
захисту прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб
(ВПО), або центр підтримки цивільного населення, або обидва ці органи чи
їх аналоги.
Майже 40% громад не впроваджували жодної програми підтримки
ВПО. Більшість внесених змін стосувалися програм «Турбота», «Прихисток»
та навіть «Економічного та соціального розвитку громади на відповідний
період».
За результатами опитування, практично в жодній громаді не
відбувається громадська активність щодо підтримки ВПО.
Із загального числа опитаних в 5% черкаських ОТГ здійснюється
активна робота громадських об’єднань, спрямованих на підтримку ВПО.
Лисянська селищна об'єднана громадаєчленом цих громад.
Також, варто зазначити, що Лисянська селищна об'єднана громада
прийняла стратегічний документ під назвою «Програма інтеграції ВПО в
Лисянську селищну об'єднанутериторіальну громаду на 2023-2025 роки».
Цей документ базується на глибокому аналізі, який включає опитування
переміщених осіб. На основі цього аналізу були розроблені конкретні заходи
з соціальної, психологічної та трудової інтеграції ВПО у новому місці
проживання. Крім того, у документі передбачена система моніторингу та
оцінки досягнення поставлених цілей Програми.
Метою громад, що приймають внутрішньо переміщених осіб, є
максимально швидка їх інтеграція. Отже, важливо усвідомити, що
партнерство між громадами є одним із способів підтримки та інтеграції цих
осіб.
Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод
внутрішньо переміщених осіб», ст. 91 Бюджетного кодексу України,
17
керуючись п.22 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в
Україні» Лисянська селищна об'єднана громада
ВИРІШИЛА:
1. Затвердити Програму інтеграції, соціальної адаптації та захисту
внутрішньо переміщених осіб на території Лисянської об’єднаної
територіальної громади на 2023 – 2025 рік.
2. Фінансовому управлінню Лисянської селищної об'єднаної
громадипередбачити фінансування заходів виконання Програми за
рахунок місцевого бюджету.
І. Загальна характеристика Програми
Програма інтеграції, соціальної адаптації та захисту внутрішньо
переміщених осіб передбачає об’єднання зусиль органів державної влади
всіх рівнів, місцевого самоврядування, закладів освіти, культури,
громадських об’єднань та інших організацій стосовно вирішення проблем
внутрішньо переміщених осіб. Програма спрямована на забезпечення
реалізації Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо
перемішених осіб» та інших нормативно-правових актів.
II. Проблеми, на розв’язання яких спрямована Програма
В результаті бойових дій на територіях Донецької, Луганської,
Херсонської, Миколаївської, Одеської та інших областях значна частина
мешканців тимчасово окупованих територій, населених пунктів, на території
яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження,
та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, перемістились до
інших населених пунктів. Вирішення соціального захисту ВПО є одним із
важливіших питань. У зв’язку із цим існує необхідність проведення
комплексу заходів, спрямованих на соціальну адаптацію та захист ВПО.
Більшість ВПО, які прибули на територію, підконтрольну українській
владі, потребують матеріальної, соціальної та інших видів допомоги.
18
Отже, в сучасних умовах особливу увагу потребує внутрішньо
переміщена категорія населення. Владні структури, органи місцевого
самоврядування, громадські організації та інші зацікавлені сторони повинні
приділити цій проблемі особливу увагу. Велика кількість внутрішньо
переміщених осіб вимагає комплексного підходу до вирішення їхніх
проблем. Зокрема, ці особи стикаються з труднощами у пошуку житла,
забезпеченням належних умов проживання, безробіттям, недостатньою
інформацією про можливості психологічної реабілітації, відновленням
документів, а також недостатньою кількістю додаткових місць в дошкільних
та шкільних навчальних закладах і т. д. Зважаючи на невизначеність терміну
завершення військового конфлікту на території Донецької області та
необхідність створення умов для повернення в місця постійного проживання
ВПО, розв’язання існуючих проблем потребує розробки та реалізації
Програми інтеграції, соціальної адаптації та захисту внутрішньо
переміщених осіб на території Лисянської об’єднаної територіальної громади
на 2023–2025 рік.
III. Мета Програми
Програму інтеграції, соціальної адаптації та захисту ВПО, які
переміщуються з тимчасово окупованої території України на територію
Лисянської об’єднаної територіальної громади, яка підконтрольна
українській владі, розроблено з метою:
- вирішенняосновних проблем ВПО;
- зменшеннясоціальноїнапругисеред них, у
зв’язкузіскладністюсоціально-економічних проблем, які їх оточують;
- забезпечення соціальної, фізичної, медичної, психофізіологічної
таматеріальної підтримки ВПО;
- забезпеченняналежних умов життєдіяльності;
19
- надання ВПО з тимчасовоокупованоїтериторії грошової допомоги
як таким, щопотрапили у важкіжиттєвіобставини;
- сприяння у працевлаштуваннітощо.
IV. Шляхи виконання Програми
Програма спрямована на поступове вирішення основних проблем і
зменшення соціальної напруги серед ВПО шляхом розширення кола
соціальних гарантій для цієї категорії осіб. Для досягнення основної мети
передбачено здійснити заходи правового, соціального, медичного,
транспортно-побутового та культурно-масового характеру.
Програма реалізується шляхом здійснення заходів за напрямками:
- інформаційно-правового–підвищеннярівняінформованостісередВПО
та надання їм правової допомоги;
- соціального – здійснення підтримки ВПО, створення умов для
поліпшення їх життя, підтримка статутної діяльності громадських об’єднань
ВПО тощо;
- медичного –збереженняздоров’я ВПО,створення умов для медичного
обслуговування.
V. Ресурсне забезпечення
Фінансове забезпечення заходів, передбачених цією Програмою,
проводиться за рахунок коштів місцевого бюджету в сумі 3777,3 тис.грн та
інших джерел в сумі 25185,7тис.грн.
VI. Напрямки і заходи Програми
З метою реалізації Програми визначено напрями та заходи, а також
відповідальних, джерела та обсяги фінансування.
20
VII. Очікувані результати
У результаті виконання Програми будуть досягненні соціальні
показники:
- реалізаціядержавноїполітики у сферісоціальногозахисту ВПО;
- вирішеннясоціально-побутовихпитань, пов’язаних з
організацієютимчасового проживання, медичного забезпечення,
працевлаштування;
- отриманнявчасних і якіснихадміністративнихпослуг;
- зменшеннярівнябезробіттясеред ВПО, зростанняпрофесійногорівня;
- створеннясприятливих умов для проживання, навчання та
оздоровлення дітей ВПО;
- забезпеченняактивногорозвитку та діяльностігромадськихорганізацій
Програма інтеграції, соціальної адаптації та захисту внутрішньо
переміщених осіб на території Лисянської об’єднаної територіальної громади
на 2023 –2025 рікрозроблена управлінням соціального захисту населення
міської ради.
Програма інтеграції, соціальної адаптації та захистуВПО
на території Лисянської об’єднаної територіальної громади
на 2023 - 2025 рік
Підстава для розроблення: Закону України «Про забезпечення прав і
свобод внутрішньо переміщених осіб»
1 Назва документа щодо Закону України«Про забезпечення прав
розроблення Програми і свобод внутрішньо переміщених осіб»
2 Розробник Програми Управління соціального захисту
Лисянської об’єднаної територіальної
громади
3 Співрозробники Програми КНЗ «Центр наданнясоціальних полуг»
Лисянської об’єднаної територіальної
громади, відділ організаційної роботи та
внутрішньої політики виконавчого
21
комітету селищної ради, центру
соціальних служб,
Лисянськийселищний центр зайнятості,
відділ культури і туризму селищної
ради, управління освіти, молоді та
спорту селищної ради
4 Відповідальні виконавці Управління соціального захисту
населення селищної ради, КНЗ «Центр
надання соціальних полуг» відділ
організаційної роботи та внутрішньої
політики виконавчого комітету
селищної ради, Лисянськийселищний
центр соціальних служб, Лисянський
селищний центр зайнятості, відділ
культури і туризму селищної ради,
управління освіти,молоді та спорту
селищної ради.
5 Термін реалізації Програми 2023-2025 рік
6 Перелік бюджетів, які беруть Місцевий бюджет та інші джерела
участь у виконанні Програми
7 Загальний обсяг фінансових
ресурсів, передбачених для 28963,0 тис.грн
реалізації Програми, всього
Виходячи з визначної мети, завданнями проекту є наступні:
1) покращити існуючі напрямки адаптації та реінтеграції даної
категорії населення;
2) введення нових напрямків, варіантів для адаптації та реінтеграції;
3) проводити постійні опитування, моніторинг та аналіз різних
показників осіб похилого віку, осіб з інвалідністю, які за віком/або за станом
здоров’я потребують постійного стороннього догляду. Опираючись на дані
підбирати для кожного індивідуально шляхи адаптації і реінтеграції, а також
пошук дозвілля;
22
4) проводити стимулювання та сприяти підвищенню кваліфікації та
навичок спеціалістів соціальних підрозділів та надавачів соціальних послуг,
підвищення компетенції працівників територіального центру.
Цільовою групою проекту є працівники територіального центру
надання соціальних послуг селищної, інші надавачі соціальних послуг,
піклувальники, працівники закладів догляду, особи похилого віку, особи з
інвалідністю.
Тоді як бенефіціарами проекту єособи похилого віку, особи з
інвалідністю, які за віком/або за станом здоров’я потребують постійного
стороннього догляду, не мають постійного місця проживання і не мають
рідних, які відповідно до законодавства повинні забезпечити їм догляд і
допомогу, або втратили соціальні зв’язки з ними.
3.2. Соціальна робота з інтеграції ВПО у соціальне середовище
міських громад
Сучасна військово-політична та економічна ситуація в Україні
породжує нові соціальні проблеми, пов'язані з примусовим переміщенням
великої кількості людей у межах країни. Внутрішні переселенці стають
групою, що переживає кризовий стан, і робота з ними в сфері соціальної
допомоги повинна відповідати сучасним вимогам і використовувати
інноваційні методи соціальної роботи. Це підкреслює необхідність
активізації та поєднання позитивних соціально-виховних впливів усіх
складових соціокультурного середовища, зокрема міської громади, для
регулювання соціальної інтеграції.
Пошук нових методів соціальної гармонізації проблем внутрішньо
переміщених осіб акцентує увагу на механізмі взаємодії різних складових
соціокультурного простору, зокрема закладів освіти, культури та міських
розваг у великих містах.
23
Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод
внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є
громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на
території України на законних підставах та має право на постійне
проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце
проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків
збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства,
порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи
техногенного характеру [1]. Відтак, причинами внутрішнього переміщення
майже завжди є несприятливі умови соціалізації різних соціальних груп, що
призводить до їх дезінтеграції у нових соціально-культурних умовах.
Результатом внутрішнього переміщення є різкий розрив соціальних,
культурних, професійних, міжособистісних відносин, втрата матеріальної
стабільності, що може призвести до соціальних відхилень, криміналізації та
психологічних проблем окремих осіб і груп.
Для уникнення негативних соціальних проявів вимушеного
переселення необхідне створення умов для нетравматичного та гармонійного
входження соціальних суб’єктів у відносно новий для них соціально-
культурний простір.
У науковому обігу середовищний підхід до соціальної роботи з ВПО
ґрунтується на наступному: «поняття захищеного простору (доступного для
ВПО та гуманітарних організацій, які їх підтримують) виникло з розуміння
того, що між ВПО та постійним населенням відповідних територій можуть
створюватися напружені стосунки, які мають не тільки суб’єктивні
(нетолерантність до новоприбульців, психологічне неприйняття їхніх
культурних відмінностей від місцевих норм і традицій тощо), але й
об’єктивні передумови, зокрема обмеженість місцевих ресурсів, не
розрахованих на збільшення чисельності населення за рахунок ВПО» [2, с. 7].
24
Отже, для створення сприятливого інтеграційного середовища
необхідно максимально залучити інституційні ресурси з метою успішного
включення осіб у соціальний простір територіальної громади. Одним з
ключових соціально-педагогічних механізмів соціальної інтеграції
внутрішньо переміщених осіб є спрямована взаємодія, включаючи
міжособистісні, міжгрупові та міжінституціональні взаємодії. Це означає, що
дії одного суб'єкта впливають на інших, а результати їхньої спільної
діяльності взаємодоповнюються та впливають одне на одного. Ця форма
взаємодії базується на спільних інтересах, цілях, поглядах та реалізується
через обмін діяльністю, інформацією, досвідом, здібностями, уміннями та
навичками між людьми, соціальними спільнотами та різноманітними
ресурсами соціальних інституцій.Домінуючиму соціальній інтеграції ВПО у
нових умовах життєдіяльності має заклад освіти як установа, яка зазвичай
має окрім навчально-виховних завдань підростаючого покоління, ще й
соціально-культурне, громадянсько-суспільне значення для багатьох
соціальних груп. Цей соціальний інститут, завдяки взаємодії з іншими
складовими соціально-культурного простору, стає відкритим
педагогізованим середовищем. Останнє не лише ініціює взаємозбагачення
соціально-виховним впливом закладів культури, дозвілля, соціального
захисту, але й стає певним центральним осередком генерування та реалізації
соціально-педагогічних програм адаптації, інтеграції, виявлення соціальної
суб’єктності вимушених переселенців. Оскільки інтеграція передбачає
об’єднання в єдине ціле певних елементів в процесі розвитку будь-якого
явища, то механізм взаємодії активізується в тому разі, коли є зв'язок між
різними соціальними суб’єктами та середовищами, що забезпечується
школою як інтегруючим фактором. Реалізація механізму взаємодії забезпечує
зближення, утворення зворотних зв’язків, створення цілісності соціально-
виховних зусиль, що спрямовані на нівелювання негативних соціальних
впливів, посилення позитивних. Соціокультурний простір, зокрема міської
25
громади, складається з численних елементів, які під час взаємодії
долучаються до забезпечення інтеграційного процесу. Серед них: заклади та
установи культурно-дозвіллєвого (клуби, туристичні маршрути та об’єкти,
паркові комплекси, багатопрофільні розважальні центри), мистецького
(театри, кінотеатри, філармонії), просвітницького (музеї, бібліотеки,
планетарії), соціально-захисного та суспільно-добровільницького
спрямування (громадські організації, волонтерські групи). Наприклад, музей
як соціокультурний інститут відбиває різні аспекти суспільного життя та
супроводжує особистість протягом життя з метою надання вичерпної
інформації про історію та сучасність, а також активно долучає особистість до
спеціальної діяльності музею. Серед основних тенденцій сучасної музейної
діяльності можна відзначити такі: збереження та популяризація життя
місцевих культурних громад та їх самобутності на тлі глобалізації;
збагачення духовного життя людини через зв’язок «мистецтво-історія-
індивідуальний досвід»; розвиток віртуальних музеїв і мультимедійних
проектів, що зміцнює контакти з глядацькою аудиторією й дозволяє
відвідувачам ознайомлюватися з колекціями музеїврізних країн; розширення
музейної діяльності за межами музейного закладу; розвиток музеїв як
туристичних об’єктів тощо [3].
Залучення ВПО до діяльності сучасного музею дозволить поліпшити
процес ідентифікації з місцевою громадою. Бібліотеки, зокрема шкільні, як
соціально-виховні осередки, що реалізують інноваційні проекти, сприяють
активізації й включенню вимушених переселенців до соціокультурного
простору шляхом залучення до інформаційного життя громади, розвитку
толерантності, формуванню соціальної культури на місцевому рівні. Парки
культури та відпочинку є потужною мережею найбільш масових і
демократичних осередків культурної рекреації населення в умовах
природного довкілля. Вони здатні задовольнити потреби відвідувачів у
різноманітних видах занять, культурних послугах завдяки універсальності,
26
специфічності, поліфункціональності, демократизму, доступності,
комплексності, мобільності, поєднанню чинників природи та мистецтва,
створюючивнаслідок цього життєдайне інтеграційне середовище.
Для ВПО, зокрема дітей та сімей, соціальна робота в парках є фактором
непримусової інтеграції до міської громади. Під час реалізації механізму
взаємодії школа як соціальний інститут та заклади соціальнокультурного
простору міської громади узгоджують та планують спільні дії з метою
соціальної інтеграції на основі соціальної суб’єктності осіб та груп, що
включаються до спільної діяльності. Ефектитивне долучення ВПО до
соціально-культурного простору під час взаємодії школи та вказаних установ
повинно здійснюватися на індивідуальному, мікрогруповому рівнях, а також
на рівні міста та регіону в межах країни. Так на індивідуальному рівні
передбачається посилення ціннісно-інтеграційних можливостей соціальних
суб’єктів (формування ціннісних орієнтацій відкритості, позитивного
сприйняття змін, виявлення власного прихованого потенціалу до активних
дій в нових умовах) через залучення до культурних здобутків громади. На
мікрогруповому рівні – розвиток вміння конструктивної спільної діяльності,
генерування соціальних ініціатив для вдосконалення функціонування групи.
А на рівні міста і регіону в межах країни – ініціативізація перетворень з
метою покращення становища спільнот, що вимушено знаходяться у
скрутних обставинах, шляхом ідентифікації з соціальним простором громади,
активне знаходження прийнятних способів входження до нових соціально-
культурних умов життя і діяльності.
Таким чином, соціальна робота з інтеграції вимушених переселенців
ґрунтується на середовищному підході і передбачає створення захищеного
простору територіальної громади міста для цього контингенту. Вона
здійснюється шляхом планування та реалізації у загальноосвітніх навчальних
закладах соціально-педагогічних програм діяльності, основою яких є
механізм взаємоспрямованої взаємодії та залучення культурних, мистецьких,
27
дозвіллєвих ресурсів міської громади. Умовами ефективної інтеграції є
формування ціннісних орієнтацій відкритості, позитивного сприйняття змін;
генерування соціальних ініціатив для вдосконалення функціонування групи;
сприяння ідентифікації з соціальним простором громади міста.
28
ВИСНОВКИ
За результатами дослідження аналізу стратегій та механізмів інтеграції
та адаптації внутрішньо переміщених осіб до нового соціокультурного
середовищасформовано наступні висновки
1. Розкрито сучасні уявлення простановище і проблеми внутрішньо
переміщених осіб в сучасній Україні;Встановлено, що головною
характеристикою внутрішньої міграції є те, що внутрішньо переміщені особи
фактично є громадянами країни. Тому влади країн повинні враховувати
традиційну концепцію державного суверенітету, залишаючи за собою
виключне право вирішувати питання, які стосуються становища своїх
громадян.
Встановлено, що внутрішньо переміщені особи – це індивіди або групи
осіб, які, перебуваючи всередині меж країни, були примушені покинути своє
стале місце проживання з причин військових дій, насильства, порушень прав
людини, природних лих чи техногенних аварій, і не перетнули міжнародно
визнаних кордонів держави.
Засновуючись на основних принципах охорони прав людини,
міжнародного гуманітарного права та прав біженців, було визначено
тридцять принципів, що стосуються прав внутрішньо переміщених осіб.
Уряд має відповідальність за дотримання цих принципів, які поширюються
на всі етапи переміщення і забезпечують захист і підтримку під час
переміщення та повернення. На сьогодні ці керівні принципи становлять
єдиний універсальний документ, що регулює їхні права, а також обов'язки
держави та інших владних органів стосовно них.
2. З’ясовано сутність теорії «травми соціальних змін» у концепції
Пйотра Штомпки для дослідження внутрішньо переміщених осіб;
29
П. Штомпка визначає «культурну травму» як стрес,що викликаний
соціальними змінами, пов'язаними зі сферою культури, і, в кінцевому
рахунку, такожколективної та особистої ідентичності. Науковець
виокремлює 3 рівня культурної травми: індивідуальний (біографія людини),
колективнийі історичний. Найнижчий рівень-це шкалаіндивідуальної
біографії людини.
Колективна травма пов'язана з людською спільнотою і виникає в
результаті соціальних змін. Третій рівень є найбільш складним, коли
травмовано всю спільноту – етнічні групи, Національні об'єднання, регіони,
цивілізації і навіть людство в цілому в глобальному масштабі, а саму
травматичну зміну можна назвати історичною.
Внутрішньо переміщені особи відчувають себе спантеличеними і
приголомшеними, у них відсутня впевненості у завтрашньому дні, повна
невизначеність і нестабільність. Стан, в якому вони перебувають, за словами
П. Штомпки, можна назвати травмою соціальних змін, щоохоплюють 6
чітких послідовних етапів:
1. Структурне і культурне минуле – середовище, щопідтримуєпрояви
травми (дезорганізація, дезінтеграція, нестабільність).
2. Травматичні події чи ситуації – це стан напруженості, який
пов’язується із конкретними соціальними перемінами (революція,
радикальна реформа, окупація, геноцид тощо.).
3. Культурні межі травми – особливі способи визначення,
інтерпретації, вираження або тлумачення травматичних подій завдяки фонду
успадкованого культурногопотенціалу.
4. Травматичні ознаки – це дисонанс, який створюється через
порушення усталених схем поведінки та уявлень і сигналізує про порушення
відповідності нормі у життєдіяльності суспільства (розкол, зміщення,
дезорганізація).
30
5. Посттравматична адаптація – чутливість різних соціальних груп до
культурної травми.
6. Подолання травми – це остаточна фаза або початок нового циклу
травматичної послідовності, якщо пом’якшена травма отримує потенційно
сприятливі структурні та культурні умови задля прояву нового виду травми.
Процес інкультурації внутрішньо переміщених осіб пов’язаний із
потребою опановувати і застосовувати інші, у порівнянні з наявним
досвідом, соціокультурні зразки, норми, цінності, технології комунікації, що
панують у приймаючій спільноті.
3. Проаналізованошляхи подолання соціокультурних конфліктів у
процесі інтеграції внутрішньо переміщених осіб у нові територіальні
громади;
Поміж показників адаптації мігрантів, крім соціальних аспектів,
важливими є і психологічні фактори, такі як їхня психічна стабільність,
гармонія та зрілість, що відображає психосоціальне благополуччя.
Дослідниця Г. Солдатова наголошує на таких важливих аспектах:
1). Налагодження позитивних зв’язків з новим соціальним оточенням
на різних рівнях (заклад освіти, сімейне оточення, домашнє середовище,
робота);
2). Активна участь у соціальному та культурному житті місцевої
громади;
3). Психічний стан та фізичне здоров’я;
4). Ефективна комунікація у міжкультурних відносинах;
5). Збереження цілісності та інтегрованості особистості.
За результатами опитування, вимушені переселенці підтримують
найбільш тісні зв’язки із благодійними організаціями та державними
соціальними службами (відповідно 69% та 44% респондентів). Паралельно
39% вказали, що мають зв’язки із волонтерськими групами, 16% - із
церковними громадами, 14% - з групами вимушених переселенців. Лише 11%
31
опитаних відзначили, що контактують із органами місцевої влади, що вказує
на низький рівень довіри до них. У цьому ж дослідженні вказано, що частки
тих, що проживають у власному житлі та отримали житло у спадок рівні і
складають 0,2%. Суттєво більше половини респондентів (63%) проживає в
тимчасово орендованому помешканні, 20% - у родичів, знайомих. Частка
осіб, котрі мешкають у соціальному житлі становить 10%, ще 7%
скористались можливістю проживання у місцевих жителів, котрі зголосились
на безоплатне надання житла переселенцям.
4. Визначено стратегії та механізми інтеграції ВПО у нове
соціокультурне середовище;
Дослідження щодо стратегій поведінки в міжетнічній взаємодії
підтверджують, що інтеграція внутрішньо переміщених осіб у нове
соціокультурне середовище залежить як від характерних особливостей цих
осіб, так і від готовності нового соціального оточення прийняти їх..
Один із ключових показників результативної інтеграції ВПО у нове
соціальне оточення – це рівень задоволеності цієї особи або групи з різними
аспектами їхнього життя, а також рівень соціальної підтримки з боку
приймаючої громади. Процес соціальної підтримки включає в себе
готовність осіб, які надають допомогу, створення умов для успішної
адаптації новоприбулих мешканців та здатність приймальної громади
активно допомагати їм освоюватися в новій життєвій ситуації.
Процес інтеграції внутрішньо переміщених осіб та їх сімей у
суспільство можна розглядати як взаємний обмін, заснований на взаємній
повазі та довірі. В ході цієї взаємодії сторони повинні адаптуватися один до
одного, що включає в себе визнання переселенцями норм і цінностей
спільноти.
5. РозробленопроектПрограмиінтеграції, соціальної адаптації та
захисту внутрішньо переміщених осіб на території Лисянської об’єднаної
32
територіальної громади на 2024 – 2025 рік для успішної інтеграціїта
запропоновано поради щодо їхньої успішної соціальної інтеграції.
Аналіз наукової літератури з даної теми дозволив визначити, що
адаптація – це процес інтеграції людини в суспільство, який є в першу чергу
є індивідуальним для кожної людини і визначається відповідно до його
минулим досвідом.Процес адаптації є відправною точкою для інтеграції і
може бути зупинений або продуктивно розвинений в подальшому, особливо
в плані реалізації потенціалу, професійних здібностей, цілей і т.д. самих
внутрішньо переміщених осіб. Інтеграція, на відміну від адаптації,
передбачає пристосування до приймаючої спільноти (часто дуже
поверхневе), знання та поведінку, які враховують традиції та норми та є
прийнятними для місцевого населення. Якщо процес адаптації передбачає
прийняття і пристосування до соціальних норм, то в результаті інтеграції
формуються новоутворення, що відповідають потребам індивідуального і
групового розвитку.
Систематизуючи результати досліджень можна запропонувати такі
рекомендації: Державна підтримка повинна бути спрямована в першу чергу
на житло і роботу, оскільки основними проблемами, які ВПО не можуть
подолати є саме ці. Створити умови для роботодавців, які будуть
зацікавленими брати на роботу саме ВПО. Це зможе піднести рівень
конкурентоспроможності ВПО на ринку праці і зробить процес іхньої
адаптації значно легшим. Внутрішньо переміщені особи потребують
психологічної допомоги, оскільки бойові дії та процес переселення досить
сильно травмують людину. Для включення ВПО в місцеві громади слід
залучати їх і до суспільних подій.
Отже, внутрішньо переміщені особи – це потенціал, який надасть
можливість процвітати Україні,мирно і злагоджено проживати на єдиній
території, задля світлого майбуття нашої країни.
33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Балакірєва О.М. Вимушені переселенці та приймаючі громади: уроки
для ефективної суспільної адаптації й інтеграції) [Електронний ресурс] –
Режим доступу : http://ief.org.ua/?p=4562
2. Басова І.С. Соціальний захист прав і свобод внутрішньо
переміщених осіб.Науковий вісник Херсонського державного університету.
Юридичні науки. 2017. Вип. 5. Том. 1. С. 140– 145.
3. Басова І.С. Внутрішньо переміщені особи: теоретичні та практичні
проблеми.Правова держава. 2016. Вип. 27. С. 504– 511.
4. Борецька Н.П. Соціальний захист населення на сучасному етапі: стан
і проблеми: монографія. Донецьк : Янтар, 2001.351 с.
5. Блинова О.Є. Психологічні чинники стресу акультурації мігрантів.
Наука і освіта : Науково-практичний журнал Південного наукового Центру
НАПН України. 2010. № 3. С. 12-16.
6. Бубняк С.М. Внутрішньо переміщені особи в контексті сучасних
міграційних процесів в Україні. Науково-теоретичний альманах
«Грані».Дніпро : Дніпропетровський національний університет імені Олеся
Гончара. ТОМ 22. №11. 2019. С. 56– 68.
7. Бльонк Н.В. Термінологія та понятійна характеристика внутрішньо
переміщених осіб. Право і суспільство, 2022. №3. С. 142-147.
8. Бурбело О.Р. Соціальна адаптація іммігрантів в іноетнічному
середовищі: поняття та сутність. 2009. С. 34-43.
9. Василенко В.С. Травма як соціокультурна категорія: історія
дослідження. Актуальні проблеми української літератури і фольклору:
Науковий збірник, 2015. Вип. 23. Вінниця: ДонНУ, 190–202.
10. Вимушені переселенці та приймаючі громади: уроки для
ефективної суспільної адаптації й інтеграції : наук. доповідь / за ред. канд.
34
соціол. наук О.М. Балакірєвої ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув.
НАН України». Київ, 2016. 140 с.
11. Володько В. В.,О. А. Ровенчак Міжнародна міграція: теорія та
практика : монографія. Львів : Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2015. 410 c.
12. Волошин С.М. Особливості змісту соціально-психологічної
адаптації внутрішньо переміщених осіб до нового соціального середовища.
Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія:
Психологія. 2019. Вип. 9. С. 73-76.
13. Головатий М. Ф., Панасик М. Б. Соціальна політика і соціальна
робота : термінологічний словник. Київ : МАУП, 2005.560 с.
14. Горностай П. Травма жертви і травма агресора у міжгрупових
конфліктах. Проблеми політичної психології. 2021. 24(1), 114–133.
https://doi.org/10.33120/popp-Vol24-Year2021-68.
15. Горностай П. П., Чорна Л. Г. Міжгрупова взаємодія в умовах війни:
ідентичності, картини світу, долання травми: матеріали круглого столу. Київ:
Талком. 2022. –Режим доступу: http://gorn.kiev.ua/group/Intergroup-Interaction-
in-War-Time.pdf.
16. Григоренко І. О. Соціальна робота з внутрішньо переміщеними
особами в сучасних умовах: навч. посіб. [для студ. і магістр. спец-тей «Соц.
робота» і «Соц. педагогіка»]Полтава : ПНПУ, 2017. 100 с.
17. Дем’яненко М. В. Внутрішньо переміщені особи України: актуальні
проблеми та шляхи їх розв’язання [Електронний ресурс].Україна: події,
факти, коментарі. 2018. № 3. –Режим доступу:
http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2018/ukr3.pdf
18. Доронюк Т. А., Солодько А. В. Вироблення політики щодо
внутрішньо переміщених осіб в Україні [Електронний ресурс]. –Режим
доступу: http://www.cedos.org.ua/uk/migration/vyroblenniapolityky-
shchodovnutrishno-peremishchenykh-osib-v-ukraini.
35
19. Дослідження «ВПО та приймаюча громада» проведене
Європейською дослідницькою асоціацією (ERA) для проекту Українська
ініціатива з підвищення впевненості (UCBI), [Електронний ресурс]. -Режим
доступу: https://cloud.mail.ru/public/3mSh/81srznM6k
20. Журба І. О., Якушев О. В., Губар О. Є., Тернова Л. Ю., Самара Н. С.
Соціальна робота як складова політики соціального захисту внутрішньо
переміщених осіб регіону. Зб. наук. праць Черкаського державного
технологічного університету. Серія: Економічні науки. Вип. 63. – Черкаси:
ЧДТУ, 2021. С.147-156. Index Copernicus. DOI: https://doi.org/10.24025/2306-
4420.63.2021.250455
21. Журба І. О., Якушев О. В., Тернова Л. Ю., Губар О. Є. Соціальний
захист безробітних учасників АТО/ООС в контексті діяльності державної
служби зайнятості України. Журнал. ВісникЧеркаського університету.
Серія: Економічні науки. Вип. №4, 2021. Черкаси: ЧНУ, 2021. С. 124-132.
(Index Copernicus). DOI: https://doi.org/10.31651/2076-5843-2021-4-124-132
22. Закон України «Про забезпечення прав і свобод
внутрішньопереміщенихосіб». [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1706-18
23. Зінченко О.С. Теоретичні засади дослідження соціально-
психологічної адаптації внутрішньо переміщених осіб. Актуальні проблеми
соціології, психології, педагогіки. Київ, 2015. № 4 (29). С. 47-53.
24. Каменщук Т. Роль і місце психологічної допомоги для внутрішньо
переміщених сімей в умовах воєнного часу. Науковий вісник Вінницької
академії безперервної освіти. Серія «Педагогіка. Психологія». 2022. Вип. 1.
С. 21-27.
25. Козинець І. Г. Про співвідношення понять «біженці» та «особи,
переміщені всередині країни».Держава і право : зб. наук. пр. Сер. :
Юридичні і політичні науки. Випуск 45. Київ : Ін-т держави і права ім. В. М.
Корецького НАН України, 2009. С. 213–219.
36
26. КонституціяУкраїни – Конституция Украины : [зі змін. та допов.,
внесеними Законом України від 1 лют. 2011 р. № 2952-VI]. Харків : Фактор,
2011. 118 с. (Серія «Бібліотека законодавства»).
27. Коробка І. М., Павлюк В. О. Організаційно-правові засади
соціального захисту переселенців (внутрішньо переміщених осіб як основа
реалізації соціальної політики держави, механізми формування соціально-
ефективної державної економічної політики в умовах демократизації
суспільства. 2015. № 4. 144с.
28. Кульчицький Б. В. Сучасні економічні системи :навчальний
посібник.Львів : Афіша, 2004. 279 с.
29. Левцун О. Зовнішня трудова міграція в Україні як демографічна
проблема. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.hearts.in.ua/articles/job_search/694.php.
30. Логвинова М. О. Внутрішньо переміщені особи як категорія
вимушених мігрантів: поняття та ознаки. Науковий вісник Херсонського
державного університету. Серія «Географічні науки». Херсон, Гельветика,
2019. Вип. 11. С. 44– 50.
31. Лібанова Е. М. Вимушене переселення з Донбасу: масштаби та
виклики для України (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії
НАНУкраїни8 жовтня 2014 р.)Вісн. Національної академії наук України.
2014. № 12. С. 15–24.
32. Літяга І. Проблеми адаптації внутрішньо переміщених осіб в Україні.
Актуальні проблеми соціальної сфери : збірник статей учнів, студентів і
викладачів за результатами конкурсних і кваліфікаційних досліджень / за заг.
ред. Н.П. Павлик. Житомир: Вид-во Житомирського державного
університету ім. І. Франка, 2019. Вид. 9. 146 с.
33. Малиха М.І. До проблеми сутності поняття «внутрішньо переміщені
особи»: державна політика та регіональна практика. Грані, 2015. № 8. С. 6–
11.
37
34. Маркова Н. В. Соціальний захист внутрішньо переміщених осіб як
актуальна проблема соціальної роботи в Україні.Вісник Луганського
національного університету імені Тараса Шевченка : педагогічні науки. 2018.
№1 (315). Ч. 1. С. 32–39.
35. Малиновська О. А. Шляхи вирішення проблеми внутрішньо
переміщених осіб: деякі уроки із зарубіжного досвіду [Електронний ресурс]
Аналітична записка: Інститут стратегічних досліджень, Серія «Соціальна
політика». 2015. № 9. –Режим доступу: http://
www.niss.gov.ua/content/articles/files/migrac_probl-a598d.pdf
36. Мальований М.І., Ролінський О.В., Лиса Н.В.Окремі аспекти
формування фінансового забезпечення соціального захисту населення в
контексті тіньової економіки. Англійською мовою.Економічний часописХХІ
2016. № 158(3-4(2). С. 88–91.
37. .Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та
національний виміри: (Понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія та
практика) : енциклопедія / За ред. Ю. І. Римаренка.Київ : Довіра, 1998.912 с.
38. Міграція як чинник розвитку в Україні. Київ : МОМ, 2016.
[Електронний ресурс]. –Режим доступу : http://www.iom.org.ua/sites/default
/files/mom_migraciya_yak_chynnyk_rozvytku_v_ukrayini.pdf.
39. Міхеєва О.Ю., Середа В.В. Сучасні українські внутрішньо
переміщені особи: основні причини, стратегії переселення та проблеми
адаптації. Стратегії трансформації і превенції прикордонних конфліктів в
Україні Збірка аналітичних матеріалів. Львів : Галицька видавнича спілка,
2015. С. 9 – 48 с.
40. Музиченко І.В. Вимушені переселенці: проблема соціально-
психологічної адаптації. Освіта та розвиток обдарованої особистості.
Київ, 2016. № 9. С. 18-21.
41. Надрага В.І. Проблеми вимушеної внутрішньої міграції населення в
контексті концепції «суспільства ризику». Укр. соціум. 2015. № 1. С. 134-141.
38
42. Новікова О. Ф. Інтеграція ВПО у територіальні громади:
діагностика стану та механізми забезпечення : монографія. Київ : ІЕПрНАН
України, 2018. 244 с.
43. Новітні трансформації людського розвитку та потенціал внутрішньо
переміщених осіб: регіональний аспект. URL: http://ief.org.ua/wp-
content/uploads/2015/02/Sadova.pdf (дата звернення: 23.11.2017).
44. Офіційний сайт Міністерства соціальної політики. [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: https://www.msp.gov.ua/news/ 15416.html
45. Павленко М.І. Біженці та переміщені особи // Енциклопедія історії
України : у 10 т. / редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії
України НАН України. Київ : Наук. думка, 2003. Т. 1: А – В. 688 с
46. Представництво MOM в Україні [електронний ресурс] – Режим
доступу: http://www. iom. org
47. Путінцев А.В., Пащенко Ю.Є. Адаптація внутрішньо переміщених
осіб в регіонах України: сутність, поняття, підходи. Економіка. Фінанси.
Менеджмент: актуальні питання науки і практики, 2018. № 9. С. 110–121.
48. Рекомендації Міжнародної науково-практичної конференції –
«Внутрішньо переміщені особи в Україні: реалії та
можливості»[Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http: //ief.org.ua/?p=4562
49. Римаренко Ю. І. Міжнародне міграційне право: підручник:
Університетський курс.Київ : КНТ, 2007. 640 с.
50. Семигіна Т. В. Робота в громаді: практика й політика. Київ: КМ
Академія, 2004. 195 с.
51. Садова У. Я,Андрусишин
Н. І.Інтересивнутрішньопереміщенихосібвепіцентріінституційнихзусильукраї
нськоїдержави. Регіональнаекономіка. 2016. №1(79). С. 196–198.
52. Сірант М.М. Біженці та внутрішньо переміщені особи:
співвідношення понять. Митна справа, 2015. № 2 (98). С. 154-159.
39
53. Скрипська З.В. Психологічні особливості внутрішньо переміщених
осіб. Теорія і практика сучасної психології, 2018. № 6. С. 50-56.
54. Спіріна Т.П. Оцінка потреб вразливих груп населення у контексті
розвитку територіальних громад в Україні. Соціальна підтримка сім’ї та
дитини у соціокультурному просторі громади: матеріали ІІІ Всеукраїнської
науково-практичної конференції з міжнародною участю (01-02 червня 2021
року, м. Суми). Суми : ФОП Цьома С.П., 2021. С. 104-106.
55. Суший О.В. Проблема колективної травми в українському соціумі
та пошук стратегій її опанування. Наукові записки ІПіЕНД, 2014. 6(74), С. 18-
32.
56. Тищенко Н. І., Піроцький Б. Ю.Внутрішньо переміщені особи в
Україні як проблема сьогодення.Молодий вчений. 2014. № 10(13)(2). С. 124–
126.
57. Титаренко Т.М. Посттравматичне життєтворення: способи
досягнення психологічного благополуччя: монографія. Кропивницький:
Імекс-ЛТД. 2020. 160 c.
58. Соціально-психологічні технології відновлення особистості після
травматичних подій : практичний посібник. [Т.М. Титаренко, М.С. Дворник,
В.О. Климчук та ін.] ; за наук. ред. Т.М. Титаренко.Національна академія
педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології.
Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2019. 220 c.
59. Федоренко О.Е. Соціально-психологічні механізми адаптації та
інтеграції внутрішньо переміщених осіб у громаду. Humanitarium, 2018. Т.
41. Вип. 1. С. 135–143.
60. Фомiн С. С. Глобалiзацiя та її наслiдки для міграційних процесів
України. Полiтика i час. 2004. №7. 58–63 с.
61. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ
ООН). [Електронний ресурс]. –.Режим доступу : http://unhcr.org.ua.
40
62. Устинов С. О. Співвідношення термінів «соціальний захист» та
«соціальне забезпечення» в законодавстві України. Юридична наука і
практика. 2011. № 2. С.90– 95.
63. Чистенко І.Г. Соціально-психологічні чинники внутрішньої міграції.
Актуальні проблеми психології.2016.№7. С. 160–164.
64. Чистенко І.Г. Особливісті внутрішньої міграції. Актуальні проблеми
психології. № 7. С. 160–164. \
65. Шелюк В. О. Соціальна міграція: етапи, функції, типи.Соціально-
політичний журнал «Перспективи».Одеса : 2001. № 3 (15). С. 4–50.
66. Шульга Н. А. Великое переселение народов: репатрианты, беженцы,
трудовые мигранты. Київ : Институт социологии НАН Украины, 2002. 216 с.
67. Якушев О. В., Самара Н. С. Проблеми соціального захисту
внутрішньо переміщених осіб в Україні.Модернізація економіки: сучасні
реалії, прогнозні сценарії та перспективи розвитку: Матеріали ІV Міжнар.
наук.-практ. конф. (м. Херсон – м. Хмельницький, 01-02 черв. 2022 р.).
Херсон : ФОП Вишемирський В.С., 2022. С. 84-86.