Соціальна відповідальність бізнесу як інструмент реалізації принципів сталого розвитку регіону

Abstract

Момот С. В. Соціальна відповідальність бізнесу як інструмент реалізації принципів сталого розвитку регіону. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – Економіка. – Черкаський державний технологічний університет. – Черкаси, 2025. Дисертаційну роботу присвячено теоретико-методичним основам реалізації концепції соціальної відповідальності бізнесу на регіональному рівні задля отримання реальних можливостей реалізації Цілей сталого розвитку в економіці регіону і країни. У роботі визначено конвенції ООН та основні нормативні вимоги МОП, що формують контури соціальної відповідальності бізнесу, проаналізовано їх зміст. Обґрунтовано можливі напрями спрямування зусиль щодо реалізації соціально відповідальної поведінки бізнесом та узагальнено складові соціальної відповідальності бізнесу, до яких було віднесено: відповідальність перед суспільством за виробництво достатніх обсягів високоякісної продукції; соціальний розвиток території розташування виробничих потужностей підприємця, мінімізація наслідків екологічного впливу; вибір та дотримання суб’єктом господарювання людиноцентристського підходу; захист та розвиток культурних цінностей і природного середовища території; акумулювання інвестицій у нагромадження знань й розробку інновацій. Здійснено етапізацію у часі процесу поступового становлення та розвитку концепції соціальної відповідальності бізнесу, що містить п’ять етапів та охоплює період з початку ХХ ст. і до наших днів. Детальне дослідження офіційних міжнародних документів та наукових праць в тематиці сталого розвитку й соціальної відповідальності бізнесу дозволило сформувати глобальні завдання: скорочення і подолання нанесеної діяльністю людини шкоди навколишньому природному середовищу на планеті; максимальне збереження різноманіття природного середовища та культурного життя на планеті; кероване використання природних ресурсів планети; дотримання критеріїв раціональності, безпечності, доцільності та ефективності при прийнятті рішень; усвідомлення людством впливу сьогоднішніх дій на сценарії розвитку майбутнього. Встановлено відповідність Цілей сталого розвитку виокремленим глобальним завданням. Наведено найбільш показові приклади реалізації в зарубіжній та українській практиці кожного глобального завдання зі сталого розвитку. Сформовано матрицю можливих шляхів реалізації суб’єктами господарювання регіонів країни взятих на себе зобов’язань в межах соціальної відповідальності бізнесу. На основі вивчення результатів наукових досліджень, опублікованих науковцями різних країн світу в базі даних Scopus, проаналізовано актуальні практики реалізації соціальної відповідальності бізнесу, характерні для семи груп країн (країни світу з розвиненою економікою; країни Європи, що розвиваються; країни Азії, що розвиваються; країни Латинської Америки та Карибського басейну; країни Близького Сходу і Центральної Азії; країни Африки на південь від Сахари; об’єднані групи країн або регіони світу). Доведено, що в основі соціальної відповідальності бізнесу лежить не стільки законодавче спонукання («батогом» та/або «пряником») або широкі ресурсні можливості, необхідні для здійснення доброчинної та волонтерської діяльності, скільки соціально відповідальні переконання, високі моральні цінності та потужна внутрішня мотивація власників і вищого менеджменту компанії до усвідомленого ведення бізнесу, зорієнтованого на інтереси суспільства, екології та етичних норм. Обґрунтовано принципи соціальної відповідальності бізнесу, дотримання яких буде сприяти досягненню соціальних, екологічних та фінансово-економічних переваг всіма стейкхолдерами. Перший принцип обумовлює прозорість, підзвітність та вичерпне розкриття інформації про вплив виробничо-господарської діяльності на навколишнє середовище та суспільство. Другий принцип окреслює відповідальність перед суспільством за ризики від кожного прийнятого управлінського рішення. Третій принцип вимагає здійснення інноваційного розвитку всіх сфер функціонування суб’єкта господарювання. Четвертий принцип пов’язаний з орієнтацією на гуманність, моральність та відчуття суспільного обов’язку перед майбутніми поколіннями людства. Для кожного принципу в роботі визначено механізм його реалізації на практиці. Окреслено три хвилі потужного зовнішнього впливу останніх років та проаналізовано їх соціально-економічні наслідки для економіки України. Перша хвиля пов’язана з проявом російської агресії у 2014 р., коли відбулася анексія української АР Крим та окупація частини території Донецької і Луганської областей. Друга хвиля відбулася на початку 2020 р., коли більше ніж на чотири роки в країні було оголошено карантин через пандемію від COVID-19 і введено відповідні карантинні обмеження. Третя хвиля була викликана повномасштабним військовим нападом рф одночасно зі своєї території, з території сусідньої білорусі та з окупованих й анексованих у 2014 р. українських земель, який почався 24 лютого 2022 р. Проаналізовано та визначено основні напрями прояву соціально відповідальної поведінки суб’єктами господарювання України в кожну з трьох виокремлених хвиль кризових явищ, встановлено відмінності в діях підприємців. Проаналізовано наявність та достатність нормативного підґрунтя для реалізації концепції соціальної відповідальності бізнесу в Україні. Здійснено співставлення короткострокових та довгострокових очікуваних результатів, проголошених в Концепції реалізації державної політики у сфері сприяння розвитку соціально відповідального бізнесу в Україні на період до 2030 р., та переліку заходів, спрямованих на їх реалізацію відповідно до затвердженого плану. Встановлено характер інструментів, які заплановано використати в Україні в межах затвердженого плану заходів для реалізації Концепції до 2030 р. Зроблено висновок, що наразі задіяно лише два з трьох можливих груп інструментів, а саме заходи інформаційно-консультаційного характеру та заходи організаційно-методичної підтримки суб’єктів господарювання щодо всіх аспектів активізації їх соціально відповідальної поведінки. Проведено аналіз нормативно-законодавчої бази України, який дозволив констатувати, що затверджених на законодавчому рівні важелів впливу, які б дієво сприяли активізації соціально відповідальної поведінки представників ділового середовища в Україні на даний момент не існує, що суттєвим чином стримує розвиток соціально відповідального руху в бізнесі. За умови відсутності нормативного документу на національному рівні, базові основи регулювання дій у сфері соціальної відповідальності бізнесу мають здійснюватися в Україні відповідно до Міжнародного Стандарту SA8000 «Соціальна відповідальність» з моменту його прийняття країною 01.10.2007 р. Натомість встановлено, що в Україні сертифікацію пройшло лише два підприємства і на даний момент обидва сертифікати є відкликаними. Проаналізовано ступінь спрямованості стратегій розвитку регіонів України на період 2021-2027 рр. на активізацію соціальної відповідальності бізнесу. Отримано висновок, що найвищий рівень спрямованості на активізацію соціальної відповідальності бізнесу є характерним для стратегії розвитку Тернопільської області, де не лише поставлено конкретні цілі щодо поширення серед представників регіонального бізнесу принципів соціальної відповідальності, а й детально прописано механізм досягнення означених цілей із зазначенням необхідних для стратегічного розвитку області граничних значень відповідних показників. На другому місті йдуть Донецька, Київська та Кіровоградська області, у стратегіях розвитку яких наголошується на необхідності залучення бізнесу до розв’язання соціальних проблем регіону та лаконічно формулюються шляхи поширення соціально відповідальної поведінки серед представників бізнесу області, що в основному планується робити через просвітницькі заходи. На третьому місті Чернігівська та Одеська області, у стратегіях розвитку яких констатовано доцільність розвитку руху соціальної відповідальності представників ділового середовища, проте не визначено механізму та інструментів досягнення поставлених цілей. Вісімнадцять областей, і серед них економічно й промислово розвинені Харківська, Дніпропетровська та Запорізька, в текстах стратегій регіонального розвитку не містять жодного згадування про соціальну відповідальність бізнесу. Доведено, що залежно від соціально-економічного розвитку країни, рівня прибутковості й ступеня фінансової свободи безпосереднього представника ділового середовища регіону спектр потенційно можливих ініціатив соціального характеру, який він може застосувати на практиці, реалізуючи власну потребу в соціальній відповідальності, може бути доволі широким та різнорідним. Проте, орієнтуючись на критерії об’єктивності, доцільності, економічності та прагнучі встановити лише потенційні контури соціально відповідальних ініціатив представників бізнесу, в роботі обґрунтовано основні напрями прояву соціально відповідальної поведінки субʼєктів господарювання, які найбільшим чином сприяють досягненню кожної з сімнадцяти Цілей сталого розвитку та оздоровленню економіки регіону. Наприклад, для реалізації Цілі 1. Подолання бідності, обґрунтовано доцільність на регіональному рівні створення нових робочих місць, підтримки малого та середнього бізнесу, реалізації проєктів соціального характеру та інвестування в соціальну інфраструктуру. Реалізація Цілі 4. Якісна освіта на регіональному рівні потребує від суб’єктів господарювання докладання зусиль, спрямованих на підвищення якості загальної середньої та профільної освіти, нагромадження людського капіталу та проведення спільних наукових досліджень разом із ЗВО. Реалізація Цілі 9. Промисловість, інновації та інфраструктура на регіональному рівні вимагає комплексної модернізації промислового виробництва, впровадження інновацій та нових технологій, інвестування в науку, розширення доступу до цифрових технологій і розвитку інфраструктури. Обґрунтовано переваги та виклики, які отримає бізнес через впровадження новітніх технологій в сферу реалізації функції соціальної відповідальності. Запропоновано прогресивні методи і технології, впровадження яких в діяльність підприємства буде сприяти більш ефективній реалізації функції соціальної відповідальності бізнесу. В якості таких методів суб’єктам господарювання запропоновано здійснити реінжиніринг бізнес-процесів через запровадження технологій ресурсозбереження, зеленої та циркулярної економіки, використання штучного інтелекту, Інтернету речей, цифрових двійників підприємства та розумної екології, відновлювальних джерел енергії та методів енергоефективності, технологій блокчейну. У систему комунікації та взаємодії зі стейкхолдерами доцільно впровадити такі технології, як соціальні мережі, мобільні додатки та web-платформи, гейміфікацію, краудсорсинг та краудфандинг. В якості соціальних та освітніх інструментів пропонується використати різні форми співпраці з ЗВО регіону, соціальне підприємництво та корпоративне волонтерство. Проведено оцінювання рівня зацікавленості суб’єкта господарювання регіону в реалізації заходів в межах соціальної відповідальності бізнесу, спрямованих на досягнення Цілей сталого розвитку за критерієм наближеності до стратегічних цілей діяльності підприємства (отримання прибутку та перспективний розвиток). За результатами оцінювання можливі заходи поділено на такі, що характеризуються високим, середнім та низьким рівнем зацікавленості суб’єктів господарювання в їх здійсненні. Найбільша кількість заходів потрапила до категорії «низька зацікавленість суб’єктів господарювання» і здебільшого вони не відносяться до сфери безпосередньої відповідальності суб’єктів господарювання, а основними замовниками та відповідальними за реалізацію цих ініціатив мають виступати органи регіональної влади. Водночас здійснити означені заходи органи регіональної влади без активної участі представників ділового середовища регіону не зможуть і тому на регіональному рівні має бути розробленим механізм підвищення рівня зацікавленості суб’єктів господарювання регіону задля придання вірного вектору їх економічним інтересам у справі реалізації заходів соціального, екологічного та культурного характеру. Обґрунтовано ключові групи інструментів впливу на економічні інтереси суб’єктів господарювання України з метою активізації соціальної відповідальності бізнесу в регіоні, до яких віднесено іміджеві, фінансові та організаційні. Визначено зміст, механізм дії, обмеження та конкретні інструменти впливу в межах кожної з запропонованих груп інструментів. Доведено, що найбільшого ефекту можливо буде досягти при збалансованому використанні одночасно трьох запропонованих груп інструментів.

Momot S. V. Social responsibility of business as a tool for implementing the principles of sustainable development of the region. – Qualification scientific work as a manuscript. Thesis for PhD in Economic Sciences, speciality 051 – Economy. – Сherkasy State Technological University. – Сherkasy, 2025. The dissertation is devoted to the theoretical and methodological foundations for implementing the concept of social responsibility of business at the local level in order to obtain real opportunities for performing the Sustainable Development Goals in the regional and national economies. The work identifies the UN conventions and the major ILO requirements that form the outlines of business social responsibility and analyzes their content. Possible directions of efforts to implement socially responsible business behavior are justified and components of business social responsibility are summarized, which include: responsibility to society for the production of sufficient volumes of high-quality goods; social development of the territory where the entrepreneur's production facilities are located, minimization of the environmental impact consequences; adherence to a human-centered approach by a business entity; protection of cultural values and local natural environment, accumulating investments for knowledge and innovations progress. The author has carried out the phasing for gradual formation and development of business social responsibility concept which includes five stages and covers the period from the beginning of the twentieth century to this day. A detailed study of official international documents and scientific papers on sustainable development and social responsibility of business has made it possible to formulate global objectives: reducing and overcoming the damage caused by a human to the environment; maximum preservation of the natural environment and cultural life diversity on the planet; controlled use of the natural resources; compliance with the performance criteria, safety, expediency and efficiency in decision-making; awareness of the impact of present day actions on the future development. The author establishes the correspondence between the Sustainable Development Goals and the global objectives mentioned above. The most illustrative examples of each global sustainable development goal implementation in foreign and Ukrainian practice are presented. A matrix of possible directions for the implementation of the obligations assumed by business entities in the regions of the country within the framework of business social responsibility is formed. Based on the study of the scientific research results published in Scopus database, the thesis analyzes current practices of implementing social business responsibility, typical for seven groups of countries (developed economies; developing European countries; developing Asian countries; Latin America and the Caribbean countries; Middle East and Central Asia; Sub-Saharan Africa; combined groups of countries or regions of the world). It is proved that social business responsibility is based not so much on legislative incentives (carrot-and-stick approach) and not on resource opportunities necessary for charitable and volunteer activities, but on social responsibilities, high moral values and strong internal motivation of the owners and top management of the company to consciously conduct business focused on the interests of society, the environment and ethical standards. The research substantiates the principles of social business responsibility contributing to the achievement of social, environmental, financial and economic benefits by all stakeholders. The first principle stipulates transparency, accountability and comprehensive disclosure of information about the impact of production and economic activities on the environment and society. The second principle outlines responsibility to the society for the risks of each management decision. The third principle requires innovative development in all areas of the business entity operation. The fourth principle focuses on humanity, morality and a sense of social duty towards future generations. For each principle, the work defines mechanisms of its practical implementation. The dissertation outlines three waves of powerful external influence on the Ukrainian economy over the recent years and analyzes their socio-economic consequences. The first wave is associated with the start of Russian aggression in 2014, when the annexation of the Ukrainian Autonomous Republic of Crimea and the occupation of some territories in Donetsk and Luhansk regions took place. The second wave occurred in early 2020, when the pandemic restrictions due to COVID-19 were imposed. The third wave was caused by a full-scale military invasion of the Russian Federation (February 24, 2022) simultaneously from its territory, from the territory of neighboring Belarus and from the Ukrainian lands occupied and annexed in 2014. The thesis identifies the main directions of socially responsible behavior by Ukrainian business entities in each of the mentioned three waves of crisis phenomena, and identifies differences in the actions of entrepreneurs. The work analyzes the availability and sufficiency of the regulatory framework for implementing the concept of social responsibility for business in Ukraine. The researcher compares the expected short-term and long-term results proclaimed in The Concept of Implementing the State Policy in Promotion of Socially Responsible Business Development in Ukraine for the Period up to 2030, and the list of measures aimed at their realization in accordance with the plan approved. The tools to be used within the framework of the approved action plan for implementing the Concept is determined. It is concluded that currently only two of the three possible groups of instruments are used, namely, information and advisory measures and measures of organizational and methodological support for business entities in all aspects of enhancing their socially responsible behavior. The regulatory framework of Ukraine is analyzed, which allows to state that currently there are no legislative levers to effectively promote the activation of socially responsible behavior in business environment of Ukraine. It significantly hinders the development of the socially responsible business in the country. Given the absence of a regulatory document at the national level, the basic framework for regulating actions in the field of business social responsibility should be carried out in accordance with the International Standard SA8000 “Social Responsibility” since its adoption by the country on October 1, 2007. Instead, it was found that only two companies in Ukraine were certified and both certificates have been revoked. The degree of focusing the development strategies of Ukrainian regions (2021 – 2027) on enhancing business social responsibility is studied. It is concluded that the highest level of focus on activating business social responsibility is characteristic of the Ternopil region’s development strategy, which not only sets specific goals for disseminating the principles of social responsibility among regional business representatives, but also prescribes in detail the mechanism for achieving these goals, indicating the threshold values of the relevant indicators necessary for the strategic development of the region. Donetsk, Kyiv, and Kirovohrad regions are in second place, with development strategies emphasizing the need to involve business in solving social problems in the region and formulating ways to promote socially responsible behavior among regional business representatives, which is mainly planned to be done through educational activities. The third place is occupied by Chernihiv and Odesa oblasts, whose development strategies state the expediency of developing a social responsibility among business representatives, but do not define the mechanisms and tools for achieving the goals. Eighteen regions, including the economically and industrially developed Kharkiv, Dnipro, and Zaporizhzhia regions, do not contain any mention of social responsibility in their development strategies. It is proved that, depending on the socio-economic development of the country, the level of profitability and the degree of financial freedom of the business environment in the region, the range of potentially possible social initiatives applicable in practice, realizing their need for social responsibility, can be quite wide and heterogeneous. However, based on the criteria of objectivity, expediency, and cost-effectiveness, seeking to establish the potential outlines of socially responsible initiatives of business representatives, the paper substantiates the main areas of socially responsible behavior for business entities that contribute most to the achievement of seventeen Sustainable Development Goals and the recovery of the regional economy. For example, to achieve Goal 1. Overcome Poverty, the feasibility of creating new jobs, supporting small and medium-sized businesses, implementing social projects, and investing in social infrastructure at the regional level is substantiated. Implementation of Goal 4. High-Quality Education at the Regional Level requires business entities to make efforts to improve the quality of general secondary and specialized education, accumulate human capital and conduct joint research with higher education institutions. Implementation of Goal 9. Industry, Innovation and Infrastructure at the Regional Level requires comprehensive modernization of industrial production, introduction of innovations and new technologies, investment in science, expanding access to digital technologies and infrastructure development. The advantages and challenges that business will receive through the introduction of the latest technologies for social responsibility functioning are substantiated. Progressive methods and technologies are proposed, the introduction of which for the enterprise activity will contribute to a more efficient implementation of business social responsibility functioning. Business entities are offered to reengineer business processes through the introduction of resource saving technologies, green and circular economy, artificial intelligence, the Internet of Things, digital twins of an enterprise and smart ecology, renewable energy sources and energy efficiency methods, blockchain technologies. It is advisable to introduce technologies such as social networks, mobile applications and web platforms, gamification, crowdsourcing and crowdfunding into the system of communication and interaction with stakeholders. It is proposed to use various forms of cooperation with regional higher education institutions, social entrepreneurship, corporate volunteering as social and educational tools. The dissertation assesses the level of interest of a business entity in the region in implementing measures within the framework of business social responsibility aimed at achieving the Sustainable Development Goals by the proximity to the strategic goals of the enterprise – profit. Based on the assessment results, the possible measures were divided into those characterized by a high, medium, and low level of interest for business entities in their implementation. The largest number of measures fell into the category of “low interest for business entities”. They mostly do not fall under the direct responsibility of business entities, the main customers and those responsible for implementing these initiatives should be regional authorities. At the same time, the regional authorities will not be able to implement these measures without the active participation of the local business environment representatives, and therefore a mechanism should be developed at the regional level to increase the involvement of local business entities in order to give the right vector to their economic interests in implementing social, environmental and cultural measures. The key groups of instruments for influencing the economic interests of Ukrainian business entities with a view to enhancing the social responsibility of business in the region are substantiated, which include image, financial and organizational ones. The author identifies the content, mechanism of action, limitations and specific instruments of influence within each of the proposed groups of instruments. The greatest effect can be achieved with the balanced use of the proposed groups of instruments simultaneously.