Політична безпека як категорія політичної філософії в контексті сучасного феномену лобізму

Abstract

Наглюков І. О. Політична безпека як категорія політичної філософії в контексті сучасного феномену лобізму. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 033 Філософія - Черкаський державний технологічний університет, Черкаси, 2025. Дисертаційне дослідження присвячене філософському переосмисленню поняття політичної безпеки як категорії політичної філософії в контексті сучасного лобізму. Дослідження поглиблює розуміння політичної безпеки через аналіз її взаємозв’язку з лобізмом, який розглядається як багаторівневий механізм впливу, що поєднує економічні, політичні, інформаційні та символічні аспекти. Сучасна глобальна політика характеризується високим рівнем взаємозалежності держав та недержавних акторів. Корпоративні інтереси й лобістські практики набули транснаціонального характеру і відчутно впливають на формування безпекового порядку денного на національному й міжнародному рівнях. Постають нові виклики - від кібербезпеки до гібридних загроз - які вимагають філософського осмислення безпеки не лише як військово-стратегічної, але й як політико-філософської категорії, що охоплює політичну стабільність, захист демократичних інституцій, права людини та верховенство права. Вивчення ролі лобізму у цьому контексті є своєчасним і важливим, оскільки висвітлює, як приховані механізми впливу приватних інтересів можуть підривати або посилювати політичну безпеку держави. У досліджені підкреслено, що лобізм у сфері безпеки не обмежується просуванням корпоративних інтересів, а виступає індикатором трансформації влади в сучасному світі, де традиційні ієрархічні моделі поступаються місцем мережевим і розподіленим структурам. Це особливо помітно в умовах цифрової епохи, коли контроль над інформаційними потоками стає ключовим чинником формування безпекової політики. Автор спирається на ідеї провідних мислителів, щоб теоретично осмислити феномен політичної безпеки. Зокрема, використано концепції Карла Дойча, Мішеля Фуко, Жана Бодріяра, Баррі Бузана та інших. Карл Дойч наголошував на значенні комунікації та політичної спільноти для забезпечення стабільності: безпека пов’язана з формуванням спільних цінностей і мереж довіри між акторами міжнародних відносин. Мішель Фуко проаналізував взаємозв’язок влади, знання і безпеки - через призму його концепцій показано, як держава за допомогою дискурсу безпеки нормує соціальну поведінку, а нелінійні мережі влади (у тому числі лобістські впливи) пронизують політичний простір. Жан Бодріяр запропонував бачення безпеки як симулякру, тобто штучної моделі реальності: суспільство може жити у світі симульованих загроз і образів ворога, що не завжди відповідають дійсності. Це пояснює, як політичні еліти або групи інтересів здатні конструювати “гіперреальні” загрози для досягнення власних цілей. Баррі Бузан (Копенгагенська школа) ввів поняття сек’ юритизації - процесу, коли певне питання набуває статусу проблеми безпеки шляхом відповідного риторичного оформлення. Такий підхід висвітлює, як мова загрози та надзвичайного стану використовується для легітимації особливих заходів (аж до відступу від демократичних процедур чи норм міжнародного права) під гаслом захисту безпеки. Поєднання цих різнопланових концепцій створює міцний теоретико методологічний фундамент дослідження і дозволяє комплексно розглянути політичну безпеку у взаємозв’язку з лобістськими практиками. Особливістю дисертаційного дослідження є глибокий аналіз того, як у сучасному політичному контексті поняття безпеки трансформується під впливом економічних інтересів та лобістських практик. Автор наголошує, що традиційне розуміння безпеки як виключно військово-стратегічної категорії вже не відповідає сучасним реаліям, де політика безпеки перетворилася на комплексний процес, що включає економічні, соціальні, інформаційні та технологічні виміри. У дисертації акцентовано увагу на внутрішній суперечливості сучасних безпекових стратегій, зокрема у США, де декларовані принципи незастосування сили та поваги до міжнародного права часто розходяться з реальною політичною практикою, що формується під впливом могутніх лобістських груп. Автор аргументує, що лобізм не лише впливає на конкретні рішення, але й формує цілі національні безпекові доктрини, змінюючи саме уявлення суспільства про те, що є безпечним або небезпечним. Дослідження включає аналіз кейсів, які ілюструють, як лобізм впливав на прийняття безпекових рішень у різних адміністраціях США. Автор ретельно розглядає приклади військових кампаній і масштабних міжнародних конфліктів, які були ініційовані або підтримувані завдяки активному лобістському втручанню. Цей аспект розкриває механізми того, як лобістські структури можуть маніпулювати громадською думкою, формувати загрози або створювати симулякри загроз задля досягнення приватних чи корпоративних інтересів. Особливу увагу автор приділяє власному підходу до дослідження, що ґрунтується на синтезі історико-ретроспективного, феноменологічного та порівняльно-правового аналізу. Це дозволяє автору глибоко дослідити історичні передумови формування сучасного розуміння політичної безпеки та проаналізувати, як концепції безпеки трансформувалися під впливом різних політичних ідеологій, економічних умов та міжнародних відносин. Такий підхід розширює можливості політичної філософії, оскільки дозволяє розглядати безпеку не лише як статичну категорію, але й як динамічний процес, що перебуває у постійній взаємодії з політичним, економічним і соціальним контекстами. Автор наголошує на важливості міждисциплінарного аналізу, що є визначальною рисою його підходу. В дисертації активно застосовуються концепції та методи різних наук, зокрема, філософії, політології, права та безпекознавства. Така методологічна інтеграція дозволяє глибше зрозуміти багатовимірність феномену безпеки та його складний взаємозв’язок із сучасним лобізмом. Вперше в українській політичній філософії саме у такому комплексному ракурсі розглядається взаємодія приватних, корпоративних інтересів та державних безпекових політик. Однією з важливих новацій дисертації є детальне дослідження етики політичного лобізму. Автор не лише описує механізми та наслідки лобістської діяльності, але й аналізує моральні та етичні аспекти її впливу на державну політику. Дослідження містить критичний аналіз того, як лобізм, маючи формально легальний статус у більшості демократичних країн, може порушувати базові принципи демократичного управління, створюючи ризики для національної безпеки і державного суверенітету. Окремо слід відзначити запропоноване автором розширення теорії сек’юритизації: у дисертації це поняття застосовується не тільки до аналізу безпекових політик, але й до розуміння того, як економічні та корпоративні інтереси перетворюються на елементи національної стратегії безпеки. В результаті сек’юритизація розглядається як процес конструювання політичних реалій, у якому ключову роль відіграють не лише державні інститути, але й приватні актори з потужним економічним ресурсом. Ще однією важливою темою, яку розкриває автор, є критика існуючих міжнародних правових механізмів забезпечення безпеки. Автор підкреслює, що сучасна практика міжнародного права часто є неефективною у протидії прихованим лобістським впливам, які формують зовнішню політику країн. Наукова новизна дисертації полягає у введенні нового, комплексного погляду на поняття політичної безпеки, розглядаючи її як динамічний феномен, тісно пов’язаний із лобістськими практиками та корпоративними інтересами. Зокрема, автор уперше концептуалізує політичну безпеку як соціально-нормативний симулякр, що дозволяє критично переосмислити практики та декларації безпеки, які часто відрізняються від реального стану справ. Автором поглиблено аналіз феномену сек’юритизації, запропонованого представниками Копенгагенської школи (Б. Бузан, О. Вівер). У роботі сек’юритизація розглядається у ширшому контексті, зокрема у поєднанні з практиками лобізму, що дозволяє простежити, як безпека використовується як інструмент маніпуляції громадською думкою та політичними процесами. Ще одним важливим внеском є аналіз того, як лобізм безпосередньо впливає на формування стратегічних рішень США у сфері національної та міжнародної безпеки, особливо щодо принципу незастосування сили. Автор доводить, що формально-декларативні норми міжнародного права часто підміняються реальними практиками, сформованими під тиском корпоративних інтересів. У дисертації ґрунтовно досліджено вплив лобізму на прикладі прийняття рішень у сфері національної безпеки США, з особливим акцентом на те, як приватні інтереси стають чинниками, що формують політичні пріоритети та міжнародну поведінку держави. Зокрема, автор аналізує механізми, за допомогою яких великі корпорації та лобістські групи просувають власні інтереси, використовуючи політичний дискурс безпеки для досягнення економічних, стратегічних чи геополітичних цілей. Важливим внеском роботи є розкриття взаємозв’язку між лобістськими структурами та політичними рішеннями у сфері використання військової сили. В дисертації зазначено, що політика безпеки США часто залежить не лише від об’єктивних загроз, а й від суб’єктивного впливу корпоративних інтересів. Як приклади наведено ситуації, пов’язані з військово-промисловим комплексом, коли лобісти суттєво впливали на обсяг оборонних бюджетів, закупівлю озброєнь чи навіть на ініціювання військових операцій. Аналізується також взаємодія між корпоративними лобістами та урядовими структурами США у питаннях кібербезпеки, енергетичної безпеки та технологічної безпеки. Автор використовує конкретні приклади для ілюстрації того, як формуються безпекові стратегії під впливом лобістських груп, що свідчить про необхідність переосмислення поняття безпеки не лише як політичної категорії, а й як соціально-економічного феномену. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані у подальших теоретичних дослідженнях, а також у викладанні курсів з політичної філософії, політології, безпекознавства та правознавства. Сформульовані в роботі рекомендації мають прикладний характер, оскільки можуть допомогти у розробці більш ефективних стратегій державної політики у сфері безпеки та врегулювання лобістських практик. Результати дослідження мають практичне значення й для законодавців, представників громадянського суспільства та експертів з міжнародних відносин, які отримують нові інструменти для аналізу і критичного осмислення лобістських впливів на політику безпеки. Таким чином, дисертаційне дослідження є цілісною, інноваційною науковою працею, що пропонує нове осмислення поняття політичної безпеки крізь призму сучасних лобістських практик. Робота не лише поглиблює теоретичне розуміння безпеки як динамічного і багатовимірного явища, але й відкриває нові перспективи для практичного застосування отриманих результатів у сфері політичного управління та міжнародних відносин. Ключові слова: політична безпека, лобізм, лобісти, національна безпека, сек’юритизація, симулякр, філософія безпеки, влада, політичний вплив, міжнародне право, корпоративні інтереси, державне управління, етика лобізму, моральні цінності.

Nahliukov I. O. Political security as a category of political philosophy in the context of the modern phenomenon of lobbying - Qualification Scientific Work, Manuscript. Dissertation for the Degree of Doctor of Philosophy in specialty 033 Philisophy, Cherkasy State Technological University, Cherkasy, 2025. The dissertation is devoted to the philosophical rethinking of the concept of political security as a category of political philosophy in the context of modern lobbying. The study deepens the understanding of political security by analyzing its relationship with lobbying, which is seen as a multilevel mechanism of influence that combines economic, political, informational and symbolic aspects. Modern global politics is characterized by a high level of interdependence between states and non-state actors. Corporate interests and lobbying practices have become transnational and have a significant impact on the formation of the security agenda at the national and international levels. New challenges - from cybersecurity to hybrid threats - are emerging that require a philosophical understanding of security not only as a military-strategic category, but also as a political and philosophical category that encompasses political stability, protection of democratic institutions, human rights and the rule of law. The study of the role of lobbying in this context is timely and important, as it highlights how hidden mechanisms of influence of private interests can undermine or strengthen the political security of the state. The study emphasizes that lobbying in the security sector is not limited to the promotion of corporate interests, but is an indicator of the transformation of power in the modern world, where traditional hierarchical models are giving way to networked and distributed structures. This is especially noticeable in the digital age, when control over information flows is becoming a key factor in shaping security policy. The author draws on the ideas of leading thinkers to theorize the phenomenon of political security. In particular, the concepts of Karl Deutsch, Michel Foucault, Jean Baudrillard, Barry Buzan and others are used. Karl Deutsch emphasized the importance of communication and political community for ensuring stability: security is associated with the formation of common values and networks of trust between actors in international relations. Michel Foucault analyzed the relationship between power, knowledge, and security - through the prism of his concepts, he showed how the state uses the security discourse to normalize social behavior, and how non-linear networks of power (including lobbying influences) permeate the political space. Jean Baudrillard proposed a vision of security as a simulacrum, that is, an artificial model of reality: society can live in a world of simulated threats and images of the enemy that do not always correspond to reality. This explains how political elites or interest groups are able to construct “hyperreal” threats to achieve their own goals. Barry Buzan (Copenhagen School) introduced the concept of securitization, a process where a certain issue becomes a security issue through appropriate rhetorical framing. This approach highlights how the language of threat and state of emergency is used to legitimize special measures (up to and including derogations from democratic procedures or international law) under the slogan of protecting security. The combination of these diverse concepts creates a solid theoretical and methodological foundation for the study and allows for a comprehensive examination of political security in relation to lobbying practices. The peculiarity of the dissertation is an in-depth analysis of how the concept of security is transformed in the modern political context under the influence of economic interests and lobbying practices. The author emphasizes that the traditional understanding of security as an exclusively military-strategic category no longer corresponds to modern realities, where security policy has become a complex process that includes economic, social, information and technological dimensions. The dissertation focuses on the internal contradictions of modern security strategies, particularly in the United States, where the declared principles of non-use of force and respect for international law often diverge from actual political practice, which is shaped by powerful lobbying groups. The author argues that lobbying not only influences specific decisions, but also shapes entire national security doctrines, changing the very idea of what is safe or dangerous. The study includes an analysis of cases that illustrate how lobbying has influenced security decision-making in various US administrations. The author thoroughly examines examples of military campaigns and large-scale international conflicts that were initiated or supported by active lobbying intervention. This aspect reveals the mechanisms of how lobbying structures can manipulate public opinion, generate threats or create threat simulacra to achieve private or corporate interests. The author pays special attention to his own approach to the study, which is based on a synthesis of historical and retrospective, phenomenological, and comparative legal analysis. This allows the author to deeply explore the historical background of the formation of the modern understanding of political security and to analyze how security concepts have been transformed under the influence of different political ideologies, economic conditions and international relations. This approach expands the possibilities of political philosophy, as it allows us to consider security not only as a static category, but also as a dynamic process that is in constant interaction with political, economic and social contexts. The author emphasizes the importance of interdisciplinary analysis, which is a defining feature of his approach. The thesis makes extensive use of concepts and methods from various sciences, including philosophy, political science, law, and security studies. This methodological integration allows for a deeper understanding of the multidimensional nature of the security phenomenon and its complex relationship with modern lobbying. For the first time in Ukrainian political philosophy, the interaction of private and corporate interests and state security policies is examined from such a comprehensive perspective. One of the important innovations of the dissertation is a detailed study of the ethics of political lobbying. The author not only describes the mechanisms and consequences of lobbying activities, but also analyzes the moral and ethical aspects of its impact on public policy. The study contains a critical analysis of how lobbying, having a formally legal status in most democratic countries, can violate the basic principles of democratic governance, creating risks to national security and state sovereignty. The author’s proposed expansion of the theory of securitization should be noted: in this thesis, this concept is applied not only to the analysis of security policies, but also to understanding how economic and corporate interests are transformed into elements of the national security strategy. As a result, securitization is viewed as a process of constructing political realities, in which not only state institutions but also private actors with powerful economic resources play a key role. Another important topic covered by the author is the criticism of existing international legal mechanisms for ensuring security. The author emphasizes that the current practice of international law is often ineffective in counteracting hidden lobbying influences that shape the foreign policy of countries. The scientific novelty of the dissertation is the introduction of a new, comprehensive view of the concept of political security, considering it as a dynamic phenomenon closely related to lobbying practices and corporate interests. In particular, the author for the first time conceptualizes political security as a socio normative simulacrum, which allows for a critical rethinking of security practices and declarations that often differ from the real state of affairs. The author provides an in-depth analysis of the phenomenon of securitization proposed by representatives of the Copenhagen School (B. Buzan, O. Weaver). The paper considers securitization in a broader context, in particular in combination with lobbying practices, which allows us to trace how security is used as a tool for manipulating public opinion and political processes. Another important contribution is the analysis of how lobbying directly affects the formation of strategic decisions of the United States in the field of national and international security, especially with regard to the principle of the non-use of force. The author argues that formal declarative norms of international law are often replaced by real practices shaped by corporate interests. The dissertation thoroughly examines the impact of lobbying on the example of decision-making in the field of US national security, with a special emphasis on how private interests become factors that shape political priorities and international behavior of the state. In particular, the author analyzes the mechanisms by which large corporations and lobbying groups promote their own interests by using the political discourse of security to achieve economic, strategic, or geopolitical goals. An important contribution of the work is the disclosure of the relationship between lobbying structures and political decisions in the use of military force. The thesis notes that US security policy often depends not only on objective threats but also on the subjective influence of corporate interests. Examples include situations related to the military-industrial complex, when lobbyists had a significant impact on defense budgets, arms purchases, or even the initiation of military operations. The author also analyzes the interaction between corporate lobbyists and US government agencies in the areas of cybersecurity, energy security, and technological security. The author uses specific examples to illustrate how security strategies are shaped by lobbying groups, which demonstrates the need to rethink the concept of security not only as a political category but also as a socio-economic phenomenon. The author uses specific examples to illustrate how security strategies are formed under the influence of lobbying groups, which indicates the need to rethink the concept of security not only as a political category but also as a socio-economic phenomenon. The practical significance of the results obtained is that they can be used in further theoretical research, as well as in teaching courses in political philosophy, political science, security studies and law. The recommendations formulated in this paper are of an applied nature, as they can help to develop more effective strategies for state policy in the field of security and the regulation of lobbying practices. The results of the study are also of practical importance for legislators, representatives of civil society and experts in international relations, who receive new tools for analyzing and critically reflecting on lobbying influences on security policy. Thus, the dissertation is a holistic, innovative scientific work that offers a new understanding of the concept of political security through the prism of modern lobbying practices. The work not only deepens the theoretical understanding of security as a dynamic and multidimensional phenomenon, but also opens up new perspectives for the practical application of the results in the field of political governance and international relations. Keywords: political security, lobbying, lobbyists, national security, securitization, simulacrum, security philosophy, power, political influence, international law, corporate interests, public administration, lobbying ethics, moral values.