Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/580
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorДядюра, Галина Миколаївна-
dc.contributor.authorКолесник, Дарина Михайлівна-
dc.date.accessioned2019-06-06T18:27:54Z-
dc.date.available2019-06-06T18:27:54Z-
dc.date.issued2017-
dc.identifier.isbn978-966-920-120-1-
dc.identifier.urihttp://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/580-
dc.description.abstractУ статті проаналізовано категорію експресивності та її складових: емоційності та образності в наукових текстах. Виокремлено поняття емотивності та емоціогенності: емоційність – характеристика особистості, її стану, якостей та рівня її емоційної сфери. Емотивність – лінгвістична характеристика тексту як сукупності мовних одиниць, здатних викликати емоційний ефект, тобто викликати в реципієнта відповідні емоції. Визначено, що для категорії експресивності релевантними ознаками є наявність адресата, ступінь впливу, інтенсивність та прояв у мові, а для поняття емоційності є психоемоційний стан адресанта. Досліджено й описано функціонування образних засобів експресивності в природничих і технічних текстах. Наведено та проаналізовано ілюстративні приклади, які показують, що найбільш вживаними образними засобами є порівняння, аналогіі та метафори. Порівняння є найпоширенішим у науковій сфері образним засобом, оскільки воно становить одну з форм логічного мислення. Намагаючись з’ясувати якесь явище дійсності, науковці нерідко вдаються до створення в уяві візуальних образів, оскільки саме зорові образи є найбільш яскравими й виразними. Виявлено, що образні елементи наукового стилю зумовлюють утворення образного контексту. Доведено, що сприймання одиниці як образу чи не-образу залежить від мовців і від особливостей перебігу комунікативного процесу. Обгрунтовано, що образна лексика та експресивні конструкції вживаються в науковій літературі, але частотність використання градується залежно від жанру, призначення, читацької аудиторії, індивідуальності автора, предмета викладу та інших позамовних чинників. Показано та доведено роль експресивності як засобу наукового пізнанння. Зроблено висновок про те, що образні засоби характерні для наукової мови, зокрема наукова експресивність відрізняється від експресивності в інших стилях, якщо експресивність художньої мови полягає в найвищому ступені образності, то наукової – в доказовості, конкретизації думок, логічності тверджень, посиленні аргументованості міркувань автора, активізації уваги читача.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherМовознавчий вісникuk_UA
dc.subjectкатегорія експресивностіuk_UA
dc.subjectнаукова експресивністьuk_UA
dc.subjectемоційністьuk_UA
dc.subjectемотивністьuk_UA
dc.subjectемоціогенністьuk_UA
dc.subjectобразністьuk_UA
dc.subjectнауковий текстuk_UA
dc.subjectзасоби експресивності наукового текстуuk_UA
dc.subjectобразні засобиuk_UA
dc.subjectметафораuk_UA
dc.subjectпорівнянняuk_UA
dc.subjectаналогіяuk_UA
dc.titleЗасоби експресивності в наукових текстахuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
dc.citation.issue22-23uk_UA
dc.citation.spage164uk_UA
dc.citation.epage172uk_UA
Appears in Collections:Наукові публікації викладачів (ФГТ)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Засоби експресивності.docxУ статті проаналізовано категорію експресивності та її складових: емоційності та образності в наукових текстах.42.51 kBMicrosoft Word XMLView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.