Сучасні технології психологічної підтримки категорійних груп населення

Кот, Тарас Артурович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5910
Title:	Сучасні технології психологічної підтримки категорійних груп населення
Authors:	Губар, Олександра Євгенівна Кот, Тарас Артурович
Issue Date:	2024
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5910
Appears in Collections:	232 Соціальне забезпечення (Соціальне забезпечення)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Магістерська робота_Кот Т.А..pdf Restricted Access		4.66 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
___________________________________________________________________________________________ 
(повне найменування вищого навчального закладу)  
Факультет гуманітарних технологій 
___________________________________________________________________________ 
(повне найменування інституту, найменування факультету (відділення) 
Кафедра соціального забезпечення 
___________________________________________________________________________ 
(повна назва кафедри (предметної,  циклової комісії)) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
на тему  
«Сучасні технології психологічної підтримки категорійних  
груп населення» 
 
 
 
Виконав: студент 2 курсу, групи  СЗМ - 023 
 
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення»  
                                                (шифр і назва спеціальності (спеціалізації)) 
 
 
Кот Т.А.___________________________ 
                                                    (прізвище та ініціали) 
 
 
Науковий керівник  Губар О.Є.__________ 
                                                     (прізвище та ініціали) 
 
 
Рецензент                 _________________________ 
                                                    (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2024 р. 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
Освітньо-кваліфікаційний рівень магістр       
Галузь знань   23 Соціальна робота   
Спеціальність             232 «Соціальне забезпечення»  
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. кафедри 
____________ к.е.н., доц. Бєлова І.О. 
“_____” _______________20 ____ р. 
 
 
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ 
Здобувачу Коту Тарасу Артуровичу__________________________________ 
на підготовку кваліфікаційної роботи магістра на тему:  
«Сучасні технології психологічної підтримки категорійних  
груп населення» 
Тему затверджено наказом № 194/04 від «13» червня 2024 р.   
Кваліфікаційна робота магістра виконується на матеріалах відділу 
соціального захисту та охорони здоров’я Чорнобаївської селищної ради, 
даних Черкаської обласної ради.  
 
План кваліфікаційної роботи магістра 
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ 
КАТЕГОРІЙНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ. 
Розділ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ ПРОГРАМ 
ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ КАТЕГОРІЙНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ. 
Розділ 3. ПРОЕКТ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ КАТЕГОРІЙНИХ ГРУП 
НАСЕЛЕННЯ «ТЕПЛІ ОБІЙМИ ЧЕРКАЩИНИ». 
  
Oб’єктoм дoсліджeння є сучасні технології психологічної підтримки 
категорійних груп населення. 
Прeдмeтoм дoсліджeння є теоретичні, методичні та прикладні аспекти 
впровадження та реалізації сучасних технологій психологічної підтримки 
категорійних груп населення на місцевому рівні. 
Метою кваліфікаційної роботи магістра є наукoве oбґрунтувaння ролі 
сучасних технологій психологічної підтримки категорійних груп населення 
та розроблення практичних рекомендацій по їх впровадженню у громаді у 
вигляді соціального проекту. 
Конкретні завдання, які здобувач вищої освіти повинен виконати для 
досягнення поставленої мети: 
у розділі 1:  
 дослідити сутність понять «вразливість», «соціальна вразливість», «криза», 
«вразливі групи населення», «категорійні групи»,  «соціально-вразливі 
категорії населення»;  
 виявити специфіку та потреби у соціальній підтримці кожної категорійної 
групи населення; 
 дослідити сучасні теоретичні концепції психологічної підтримки 
категорійних груп населення; 
 дослідити сучасні технології психологічної підтримки категорійних осіб; 
у розділі 2:   
 визначити основні принципи розробки програм психологічної підтримки 
категорійних груп населення; 
 проаналізувати сучасні моделі впровадження психологічної підтримки та 
виявити основні проблеми; 
у розділі 3: розробити практичні рекомендації щодо впровадження сучасної 
моделі психологічної підтримки категорійних груп населення на прикладі 
соціального проекту місцевого рівня. 
 
 
Завдання підготував 
науковий керівник   __________________     Губар О.Є. 
                                             (підпис)                                 (прізвище та ініціали) 
 
 «____»__________2024 р. 
 
 
 
Завдання одержав здобувач                                                                                                                            
                                         ____________     Кот Т.А______. 
                                             (підпис)                                 (прізвище та ініціали) 
 
 «____»__________2024 р. 
РЕФЕРАТ 
Основний текст кваліфікаційної роботи магістра викладений на 77 сторінках, 
робота містить 11 таблиць, 5 рисунків, список використаних джерел з 70 
найменувань, 5 додатків. 
Oб’єктoм дoсліджeння є сучасні технології психологічної підтримки 
категорійних груп населення. 
Прeдмeтoм дoсліджeння є теоретичні, методичні та прикладні аспекти 
впровадження та реалізації сучасних технологій психологічної підтримки 
категорійних груп населення на місцевому рівні. 
Мета дослідження полягає у нaукoвому oбґрунтувaнні ролі сучасних 
технологій психологічної підтримки категорійних груп населення та 
розроблення практичних рекомендацій по їх впровадженню у громаді у вигляді 
соціального проекту. 
Завданнями дослідження є: 
1. дослідити сутність понять «вразливість», «соціальна вразливість», «криза», 
«вразливі групи населення», «категорійні групи»,  «соціально-вразливі категорії 
населення»;  
2. виявити специфіку та потреби у соціальній підтримці кожної категорійної 
групи населення; 
3. дослідити сучасні теоретичні концепції психологічної підтримки 
категорійних груп населення; 
4. дослідити сучасні технології психологічної підтримки категорійних осіб; 
5. визначити основні принципи розробки програм психологічної підтримки 
категорійних груп населення; 
6. проаналізувати сучасні моделі впровадження психологічної підтримки та 
виявити основні проблеми; 
7. розробити практичні рекомендації щодо впровадження сучасної моделі 
психологічної підтримки категорійних груп населення на прикладі соціального 
проєкту місцевого рівня.  
За результатами дослідження сформульовані такі висновки: 
1) отримало подальший розвиток: 
– теоретичне уточнення понять «соціальна вразливість», «категорійні групи 
населення»; 
– теоретичне обґрунтування ролі сучасних технологій психологічної підтримки 
категорійних груп населення; 
2) узагальнено: 
–  принципи розробки програм психологічної підтримки категорійних груп 
населення; 
– сучасні моделі впровадження психологічної підтримки;  
3) вперше розроблено: 
 проєкт соціальної інтеграції внутрішньо-переміщених осіб у громаду 
м.Черкас «Теплі обійми Черкащини» на 2025 рік. 
Одержані результати можуть бути використані при розробленні соціальної 
програма підтримання інтеграції ВПО у громади на 2026 рік та реалізована у 
містах та громадах Черкаської області.   
Рік виконання роботи: 2024. Рік захисту роботи: 2024 
ЗМІСТ 
ВСТУП……………………………………………………………………… 5 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПСИХОЛОГІЧНОЇ  
ПІДТРИМКИ КАТЕГОРІЙНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ…………….. 9 
1.1. Категорійні групи населення: визначення, специфіка та потреби. 9 
1.2. Сучасні теоретичні концепції психологічної підтримки  
категорійних груп населення………………………………………. 20 
1.3.   Сучасні технології психологічної підтримки категорійних осіб…   28 
  
РОЗДІЛ 2.  МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ  
ПРОГРАМ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ КАТЕГОРІЙНИХ  
ГРУП НАСЕЛЕННЯ .……………………………………………………. 33 
2.1.  Принципи розробки програм психологічної підтримки……….. 33 
2.2.  Аналіз сучасних моделей психологічної підтримки та супутніх  
проблем ……………………………………………………………………. 44 
  
РОЗДІЛ 3.   ПРОЕКТ СОЦІАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ  ВПО   
«ТЕПЛІ ОБІЙМИ ЧЕРКАЩИНИ»……………………………………… 54 
3.1.     Аналіз поточної ситуації та обгрунтування доцільності проекту… 54 
3.2.     Опис проекту «Теплі обійми Черкащини»…….…………………… 59 
 
ВИСНОВКИ………………………………………………………………… 73 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………… 78 
ДОДАТКИ…………………………………………………………………. 85 
 
5 
 
ВСТУП 
 
Aктуaльність тeми дослідження. Повномасштабна російська агресія 
глибоко змінила життя українського суспільства, створивши драматичні 
виклики для кожного його члена. Приналежність до української політичної 
нації та факт проживання на території України стали факторами ризику, що 
безпосередньо загрожують життю, безпеці та здоров’ю громадян. Особливо 
це відобразилося на соціальній сфері, яка забезпечує підтримку найбільш 
вразливих категорій населення: дітей, людей з інвалідністю, внутрішньо 
переміщених осіб, а також тих, хто втратив засоби до існування через війну. 
Ця ситуація поставила перед соціальними службами та державою нові 
виклики, пов’язані з екстреною допомогою, евакуацією, реабілітацією та 
психологічною підтримкою постраждалих. У контексті військових дій в 
Україні проблема забезпечення психологічної підтримки категорійних груп 
населення, таких як ветерани, внутрішньо переміщені особи, родини 
загиблих військовослужбовців та інші уразливі категорії, набуває 
надзвичайної актуальності через значний вплив стресових факторів на 
психоемоційний стан цих груп. 
Тому особливої уваги та значення набуває впровадження заходів щодо 
широкомасштабного застосування сучасних технологій психологічної 
підтримки категорійних груп населення, які б дозволили охопити 
якнайбільшу частку даних категорій та сприяти підтриманню їх емоційного 
благополуччя. 
Сучасні технології, зокрема онлайн-платформи, мобільні додатки, 
віртуальна реальність та телемедицина, відіграють важливу роль у наданні 
психологічної допомоги, забезпечуючи доступ до якісної підтримки навіть у 
віддалених регіонах. Використання цифрових технологій дозволяє проводити 
своєчасну діагностику психоемоційного стану, організовувати групову 
терапію та індивідуальні консультації, що є особливо важливим в умовах 
обмежених ресурсів і мобільності. Дослідження впливу сучасних технологій 
6 
 
на ефективність психологічної допомоги категорійним групам населення в 
Україні є важливим для формування нових підходів до реабілітації та 
зниження рівня соціальної напруги.  
Різним аспектам системи правового захисту вразливих груп населення 
в Україні присвячено праці вітчизняних вчених, серед них Н. Андрусишин 
[1], О. Макарова [8], Л. Матвєєва [9], О. Радчук [15], О. Риндзак [16]. 
Дослідженню впливу емоційного реагування на стрес та його впливу на стан 
здоров’я людини присвятили своє праці такі науковці, як Г.Сельє, Р.Лазарус, 
Кардинер (Каrdiner) Абрам, І.М.Сеченов, І.П.Павлов, Н.Є.Введенський, 
К.М.Биков,І.Т.Курцин та ін. Питаннями розроблення сучасних теоретичних 
підходів консультування й методів психологічної допомоги, адаптованих до 
сьогодення, займаються такі науковці-психологи, як О. Бондаренко, В. 
Вишневський, Г. Колеснікова, С. Максименко, В. Панок, В. Рибалка та ін. 
Разом з тим, в умовах військових дій необхідне дослідження особливостей 
застосування сучасних психологічних технологій для категорійних груп 
населення з метою підтримання ментального здоров’я та забезпечення 
емоційного та суспільного благополуччя в контексті державних соціальних 
гарантій. Що, власне, і зумовило актуальність та практичну значущість даної 
теми дослідження. 
Мeтoю дослідження є нaукoвe oбґрунтувaння ролі сучасних 
технологій психологічної підтримки категорійних груп населення та 
розроблення практичних рекомендацій по їх впровадженню у громаді у 
вигляді соціального проєкту.  
Відпoвіднo дo пoстaвлeнoї мeти визнaчeнo oснoвні зaвдaння 
дoсліджeння:  
1. дослідити сутність понять «вразливість», «соціальна вразливість», 
«криза», «вразливі групи населення», «категорійні групи»,  «соціально-
вразливі категорії населення»;  
2. виявити специфіку та потреби у соціальній підтримці кожної 
категорійної групи населення; 
7 
 
3. дослідити сучасні теоретичні концепції психологічної підтримки 
категорійних груп населення; 
4. дослідити сучасні технології психологічної підтримки категорійних 
осіб; 
5. визначити основні принципи розробки програм психологічної 
підтримки категорійних груп населення; 
6. проаналізувати сучасні моделі впровадження психологічної 
підтримки та виявити основні проблеми; 
7. розробити практичні рекомендації щодо впровадження сучасної 
моделі психологічної підтримки категорійних груп населення на прикладі 
соціального проєкту місцевого рівня.  
Oб’єктoм дoсліджeння є сучасні технології психологічної підтримки 
категорійних груп населення. 
Прeдмeтoм дoсліджeння є теоретичні, методичні та прикладні аспекти 
впровадження та реалізації сучасних технологій психологічної підтримки 
категорійних груп населення на місцевому рівні. 
Мeтoди дoсліджeння. У прoцeсі дoсліджeння викoристaнo зaгaльні 
мeтoди нaукoвoгo пізнaння, зoкрeмa: мeтoд структурнo-лoгічнoгo aнaлізу; 
мeтoд нaукoвoї aбстрaкції для виявлeння сутнoсті понять «вразливість», 
«криза», «вразливі групи населення», «категорійні групи», «соціально-
вразливі категорії населення»; мeтoд aнaлізу й синтeзу; метод управління 
проектами для розроблення проєкту соціальної інтеграції внутрішньо-
переміщених осіб в м.Черкаси; метод виявлення причинно-наслідкових 
зв’язків «Діаграма Ішікави» для виявлення проблематики проекту та ризиків 
проекту, експертний метод для визначення результативних показників 
проекту. 
Інфoрмaційнoю бaзoю дoсліджeння є  зaкoнoдaвчі тa нoрмaтивні aкти 
Укрaїни, які рeглaмeнтують стратегічні напрямки соціальної політики 
держави, соціальний захист категорійних верств населення; мaтeріaли 
Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я 
8 
 
України; діючі стратегії та програми соціально-економічного розвитку у 
м.Черкаси та Черкаській області, звіти про виконання програм, нaукoвa 
мoнoгрaфічнa літeрaтурa, пeріoдичнa літeрaтурa тoщo. 
Наукова новизна одержаних результатів: 
1) отримало подальший розвиток: 
– теоретичне уточнення понять «соціальна вразливість», «категорійні 
групи населення»; 
– теоретичне обґрунтування ролі сучасних технологій психологічної 
підтримки категорійних груп населення; 
2) узагальнено: 
–  принципи розробки програм психологічної підтримки категорійних 
груп населення; 
– сучасні моделі впровадження психологічної підтримки;  
3) вперше розроблено: 
 проєкт соціальної інтеграції внутрішньо-переміщених осіб у громаду 
м.Черкас «Теплі обійми Черкащини» на 2025 рік. 
Практичне значення одержаних результатів. За результатами 
реалізації проекту у м. Черкаси може бути розроблена соціальна програма 
підтримання інтеграції ВПО у громади на 2026 рік та реалізована у містах та 
громадах Черкаської області.   
 
  
9 
 
РОЗДІЛ 1.  
ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ 
КАТЕГОРІЙНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ 
 
 
1.1. Категорійні групи населення: визначення, специфіка та 
потреби 
 
 
В даний час досить актуальним є питання забезпечення соціального 
захисту та підтримки  різних категорій населення в умовах війни. Важливість 
цієї проблематики полягає в тому, що з початку повномасштабного 
військового вторгнення російської федерації в Україні було запроваджено 
воєнний стан, що спричинило брак організованості в сфері соціального 
захисту та посилило соціальну напругу в суспільстві. Нині вироблення дієвих 
механізмів різнобічних видів соціальної підтримки категорійних груп 
населення та організація в єдину систему є важливим завданням, яке 
потребує вирішення. 
Визначення сутності та особливостей поняття «категорійні групи 
населення» є важливим елементом соціального дослідження, адже  дозволяє 
окреслити  унікальні соціальні, економічні та психологічні характеристики, 
які визначають рівень вразливості цих груп. Такий підхід забезпечує основу 
для ефективного аналізу потреб категорійних груп населення та розробки 
цільових програм соціальної підтримки. Як зазначається у наукових 
дослідженнях, ці групи часто стикаються з комплексом викликів, що 
ускладнюють їхню соціальну адаптацію, доступ до ресурсів для 
життєзабезпечення та впливають на психологічний стан. Усвідомлення 
специфіки цих груп та впровадження адресних механізмів підтримки є 
ключовими завданнями сучасної соціальної роботи.  
Теоретико-правові аспекти визначення поняття «вразливі групи 
населення» залишаються недостатньо дослідженими в науковій літературі. 
10 
 
Хоча ця тема є надзвичайно актуальною, вона рідко стає об’єктом 
ґрунтовного наукового аналізу. Утім, окремі аспекти правового захисту 
вразливих груп населення в Україні розглядаються у працях вітчизняних 
науковців. Зокрема, значний внесок у дослідження цієї проблематики 
зробили  Н. Андрусишин, О. Макарова, Л. Матвєєва, О. Радчук, О. Риндзак та 
інші. Їхні напрацювання формують базу для подальшого вивчення та 
вдосконалення системи правового захисту таких груп у контексті сучасних 
викликів.   
У широкому розумінні, поняття «вразливість» відображає нездатність 
людини протистояти зовнішнім впливам, особливу чутливість до соціальних 
або екологічних змін. 
Вразливість можна розглядати як показник здатності самостійно 
долати виклики та стресові ситуації. Наприклад, втрата роботи може мати 
різні наслідки залежно від індивідуальних ресурсів. Людина з високим 
рівнем освіти та добре розвиненими комунікативними навичками, як 
правило, швидше знаходить нову роботу, що свідчить про її низький рівень 
вразливості. Водночас, відсутність таких ресурсів підвищує ризик тривалих 
труднощів і вказує на більшу вразливість до життєвих криз. 
Криза (грец. κρίσις — рішення; поворотний пункт) - розлад, занепад, 
загострення (політичних, економічних, соціальних) суперечностей, а також 
переломний момент хвороби, коли стан хворого поліпшується чи 
погіршується [64, c.35].  
За ознаками, розрізняють такі види криз:  
– за масштабами прояву: загальні кризи – охоплюють усю соціально-
економічну систему, та локальні – охоплюють лише її частину; 
– за проблематикою: макро- і мікрокризи. Макрокризи – масштабної 
проблематики й обсягів, мікрокризи – охоплюють лише окрему проблему, чи 
невелику їх групу (мікрокриза здатна викликати ланцюгову реакцію, 
поширитися на всю систему та призвести до макрокризи); 
– за причиною виникнення: природні, суспільні та екологічні кризи; 
11 
 
– за структурою відносин у соціально-економічній системі й 
диференціації проблематики її розвитку виділяють окремі групи 
економічних, соціальних, організаційних, психологічних, технологічних та 
інших криз [41]. 
Отже, як бачимо з поданих визначень, криза – це категорія, яка 
охоплює як сфери житті суспільства, так і сфери життя окремої особистості. 
Також, певним чином, суспільні кризи можуть ініціювати проявлення 
особистих криз. Тому, вразливі верстви населення можна індентифікувати як 
певних особистостей, які зазнали впливу зовнішніх криз (соціальних, 
політичних, економічних, екологічних тощо) та, в силу відсутності 
необхідних власних ресурсів (сформований достатній людський капітал, 
фінансові ресурси тощо) не взмозі самостійно подолати наслідки кризи.  
Категорійні групи населення визначаються через їхню соціальну, 
фізичну або економічну вразливість, що заважає їм повною мірою брати 
участь у суспільному житті. За визначенням ООН, ці групи включають осіб, 
які «через свої обставини зазнають дискримінації або перебувають у менш 
сприятливих умовах порівняно з іншими членами суспільства» [70].  
Соціальна вразливість населення розглядається як характеристика 
особи, групи або спільноти, яка відображає ймовірність виникнення 
соціального ризику під впливом певних чинників [48].    
Поняття вразливості як правової категорії знайшло свій розвиток 
переважно в джерелах міжнародного права, зокрема у міжнародних 
договорах, документах органів та організацій, а також у практиці 
міжнародного правосуддя. Варто зазначити, що термін «вразливість» не має 
чіткого визначення у сучасних правових актах міжнародного права. 
Основним критерієм для визначення вразливості вважається наявність 
певного фактору, що її зумовлює. При цьому міжнародне право не 
передбачає вичерпного переліку критеріїв, за якими можна було б 
класифікувати особу як вразливу [48].    
12 
 
Н. Андрусишин визначає, що факторами соціальної вразливості слід 
вважати ті чинники, які суттєво впливають на появу ризику у соціальній 
сфері. Соціальна вразливість населення виступає характеристикою особи, 
групи чи спільноти осіб, що відображає можливу появу соціального ризику 
під впливом певних чинників [19]. О. Риндзак акцентує увагу на те, що 
соціальний контекст поняття «вразливість» вказує на те, що вона стосується 
суспільства, його членів і характеризує незахищеність їх соціальних 
інтересів, а також обмеженість доступу до соціальних і культурних благ [38, 
с.697].  
Загалом, поняття «категорійні верстви населення» не має чіткого й 
універсального визначення на законодавчому рівні. Для з'ясування його 
сутності нами було здійснено аналіз тлумачних словників, енциклопедій та 
інших наукових джерел.  
Варто зауважити, що міжнародна спільнота дедалі більше визнає 
існування категорій людей, які потребують підвищеної уваги та підтримки 
через їхню вразливість. Термін «вразливі групи населення» широко 
застосовується в міжнародних документах, таких як декларації, програми та 
резолюції ООН, а також у звітах, що підсумовують результати роботи 
численних міжнародних конференцій. Це свідчить про усвідомлення 
глобальної важливості забезпечення належного рівня захисту та підтримки 
для таких груп у різних країнах світу.  
Згідно з Міжнародною організацією праці (МОП), категорійні групи — 
це групи, які «зазнають нерівності у доступі до праці, освіти та медичних 
послуг через соціальні чи економічні бар’єри» [70].  
Загальна декларація прав людини 1948 виходить з того, що визнання 
гідності, яка властива всім членам людської сім’ї, і рівних та невід’ємних їх 
прав є основою свободи, справедливості та загального миру. У тексті 
Загальної декларації прав людини наголошується, що народи Об’єднаних 
Націй підтвердили в Статуті свою віру в основні права людини, в гідність і 
цінність людської особи і в рівноправність чоловіків і жінок та вирішили 
13 
 
сприяти соціальному прогресові і поліпшенню умов життя при більшій 
свободі [4]. Зазначені положення знайшли свій розвиток у міжнародних 
пактах [12], [13]. 
У якості прикладів можна навести Конвенцію про статус біженців 1951 
року [11], Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод [8], 
Конвенцію про зловживання в галузі міграції і про забезпечення 
працівникам-мігрантам рівних можливостей і рівного ставлення 1975 року 
[9], Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм 
дискримінації щодо жінок 1979 року [7], Конвенцію ООН про права дитини 
1989 року [10] тощо. 
Таким чином, можна говорити про те, що міжнародно-правовий захист 
кожної вразливої групи населення має свою специфіку. Так, Конвенцією про 
ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок закріплювалось положення 
про те, що держави повинні засуджувати дискримінацію щодо жінок у всіх її 
формах та застосовувати заходи, щодо забезпечення всебічного розвитку та 
прогресу жінок, з тим щоб гарантувати їм здійснення і користування правами 
людини та основними свободами на основі рівності з чоловіками [7].  
У сучасному світі правовий статус вразливих груп населення суттєво 
відрізняється. Так, за підсумками Конференції Організації Об’єднаних Націй 
з навколишнього середовища та розвитку 1992 року було прийнято Ріо-де-
Жанейрську декларацію з навколишнього середовища та розвитку. 
Зверталась увага на те, що слід приділяти особливу увагу захисту та просвіті 
вразливих груп населення, зокрема дітей, молоді, жінок, корінних народів та 
найбідніших верств населення, що є необхідною умовою для забезпечення 
сталого розвитку держав. Особливу увагу необхідно приділити потребам 
людей похилого віку та інвалідів у медичному обслуговуванні [68].  
У жовтні 2005 року держави-члени ООН ухвалили Загальну декларацію 
про біоетику та пра ва людини. Ця декларація є першою спробою розробити 
глобальну нормативну базу для біоетики. У статті 8 Декларації 
розглядаються поняття «вразливість» та «вразливі групи». Стаття має 
14 
 
подвійну спрямованість: проголосити «людську вразливість» як основний 
принцип біоетики та забезпечити окремих осіб та групи «особливої 
вразливості» адекватним захистом при розробці та застосуванні медичних, 
наукових та технологічних знань. У зазначеному документі не міститься 
визначення термінів «вразливість» або «вразливість людини», але в змісті 
декларації привертає увагу той факт, що вразливими можуть бути також 
сім’ї, групи та спільноти. У тексті декларації вказується низка обставин, які 
можуть призвести окремих людей та групи до вразливості, наприклад: 
хвороба; інвалідність; інші особисті умови; умови довкілля та обмежені 
ресурси [69]. Таким чином, декларація має антропоцентричний характер, так 
як в її основу покладена вразливість людини. 
Отже, на підставі проведеного дослідження зарубіжного досвіду 
правового захисту вразливих верств населення, можна зробити висновок, що 
основними завданнями захисту вразливих груп населення в міжнародному 
праві є створення умов для всебічного розвитку їхніх можливостей, 
забезпечення доступу до ресурсів, необхідних для ведення здорового способу 
життя, а також сприяння рівним можливостям для всіх, включно з особливою 
увагою до прав жінок.  Міжнародні норми та програми прагнуть забезпечити 
кожній людині, незалежно від її соціального чи демографічного статусу, 
умови для гідного життя та реалізації потенціалу. 
Законом України «Про соціальні послуги» №2671-VIII від 17.01.2019 р. 
визначено поняття «вразливі групи населення». Це - особи/сім'ї, які мають 
найвищий ризик потрапляння у складні життєві обставини через вплив 
несприятливих зовнішніх та/або внутрішніх чинників [5]. 
Відповідно, «складні життєві обставини» - це обставини, що негативно 
впливають на життя, стан здоров'я та розвиток особи, функціонування сім'ї, 
які особа/сім'я не може подолати самостійно [5]. 
Чинники, що можуть зумовити складні життєві обставини відповідно 
до цього закону (або фактори вразливості): 
а) похилий вік; 
15 
 
б) часткова або повна втрата рухової активності, пам'яті; 
в) невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування; 
г) психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання 
психоактивних речовин; 
ґ) інвалідність; 
д) бездомність; 
е) безробіття; 
є) малозабезпеченість особи; 
ж) поведінкові розлади у дітей через розлучення батьків; 
з) ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання 
своїх обов'язків із виховання дитини; 
и) втрата соціальних зв'язків, у тому числі під час перебування в місцях 
позбавлення волі; 
і) жорстоке поводження з дитиною; 
ї) насильство за ознакою статі; 
й) домашнє насильство; 
к) потрапляння в ситуацію торгівлі людьми; 
л) шкода, завдана пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими 
діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією. 
[5]. 
 З огляду на тлумачення, що подано даним законом, до категорійних 
груп населення можуть належати всі зазначені вище категорії населення, що 
потрапили під дію складних життєвих обставин, та які потребують особливої 
уваги з боку держави, суспільства та системи соціальної підтримки.  
Семенюк О.В. вказує, що категорійні групи - це специфічні соціальні 
групи, що характеризуються підвищеним ризиком соціальної ізоляції або 
дискримінації та потребують спеціальних програм підтримки. До них 
належать внутрішньо переміщені особи, ветерани війни, люди з обмеженими 
фізичними можливостями тощо [22]. 
16 
 
В контексті соціальної роботи Бондар М.І. зазначає, що «категорійні 
групи - це частина населення, яка має особливі потреби внаслідок соціальних 
чи психологічних умов, таких як сирітство, інвалідність, безробіття або 
міграція» [22].  
Соціально вразливі категорії населення можна розділити на три групи 
(таблиця 1.1.). 
Таблиця 1.1. 
Класифікація соціально-вразливих категорій населення [48]. 
Категорія Групи осіб 
 неповні та багатодітні сім’ї;  
Категорії осіб, що мають обмежені ресурси  підлітки та молодь;  
для життєдіяльності та соціальної  особи похилого віку;  
конкурентноздатності, проте не  люди з особливими потребами, з 
перебувають в стані соціальної неповною працездатністю (ІІІ групи 
дезадаптації. інвалідності);  
 біженці, переселенці тощо.  
 особи з функціональними 
обмеженнями або зазнали важких 
травм;  
 особи, що опинилися в стані соціальної 
Особи, які перебувають в стані дезадаптації, 
дезадаптації, внаслідок злочинів;  
внаслідок складних життєвих обставин, 
 постраждалі від торгівлі людьми, 
проте не втратили можливості відновлення 
експлуатації, насилля тощо;  
за певних умов здатності до самостійної 
 постраждалі від природних, 
життєдіяльності. 
техногенних та соціальних катастроф; 
 бездомні, безпритульні;  
 діти, які залишилися без піклування 
дорослих. 
 особи, що зазнають впливу важких 
Особи з тимчасовою або незворотньою захворювань; 
втратою можливостей для самостійної   люди з функціональними 
життєдіяльності, що потребують сторонньої обмеженнями (І група інвалідності 
допомоги у задоволенні потреб. особи похилого віку, які потребують 
постійної сторонньої допомоги).  
 
Кожна із представлених категорійних груп населення має свою 
специфіку та потреби, які необхідно враховувати при формування напрямків 
соціальної підтримки (таблиця 1.2). 
  
17 
 
Таблиця 1.2. 
Специфіка категорійних групп населення та їх основні потреби. 
Потреби категорійних 
Категорія осіб Специфіка 
груп 
Літні люди часто стикаються з фізичними Кожна категорія має 
та психологічними змінами, що унікальні потреби, але їх 
ускладнюють їхнє повсякденне життя. можна класифікувати за 
Основні потреби цієї групи включають основними сферами: 
1. Люди 
доступ до медичних послуг, соціальної 1. Матеріальні 
похилого віку 
взаємодії та захисту від дискримінації за потреби: забезпечення 
 
віковою ознакою. Як зазначає Іванченко житлом, харчуванням, 
(2020), «ізоляція людей похилого віку є одягом, фінансовою 
одним із найбільш поширених явищ, що допомогою. Наприклад, для 
впливає на їхній психоемоційний стан». багатодітних сімей важлива 
Для ВПО характерні проблеми адаптації, підтримка у вигляді 
психологічного стресу та втрати соціальних виплат та 
соціальних зв'язків. Їх потреби забезпечення освітніх 
2. Внутрішньо охоплюють безпечне житло, можливостей для дітей. 
переміщені працевлаштування та психологічну 2. Медичні потреби: 
особи (ВПО) реабілітацію. Згідно з дослідженнями доступ до якісної медичної 
 Міжнародної організації з міграції (2022), допомоги, реабілітації. 
56% ВПО в Україні не мають постійного Особливо це стосується осіб 
житла, що є значною проблемою для з інвалідністю та ветеранів, 
інтеграції в громади. які потребують 
Ця група стикається з бар'єрами у спеціалізованих медичних 
фізичному та соціальному середовищі. послуг. 
Головними потребами є забезпечення 3. Психологічні 
доступності інфраструктури, можливість потреби: подолання стресу, 
3. Особи з 
отримувати освіту та працювати. Закон травм, тривоги. 
інвалідністю 
України «Про основи соціальної Психологічна реабілітація є 
 
захищеності осіб з інвалідністю» гарантує критично важливою для 
такі права, але їх реалізація часто ВПО та ветеранів, які 
ускладнена через недостатнє зазнали наслідків воєнних 
фінансування програм адаптації. дій. 
Діти, позбавлені батьківської опіки, 4. Соціальні потреби: 
мають підвищену потребу в емоційній інтеграція в громаду, 
підтримці та стабільному середовищі. формування соціальних 
Результати дослідження, проведеного зв’язків. Люди похилого 
4. Діти-сироти 
Бондарем (2019), показали, що «60% віку та діти-сироти часто 
 
дітей-сиріт у дитячих будинках мають відчувають ізоляцію, тому 
психологічні травми, що впливають на для них важливі соціальні 
їхнє доросле життя». програми підтримки. 
 
*розроблено автором 
 
Відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» соціально-
вразливим верствам населення  передбачено надання 17 базових соціальних 
послуг: 
1) догляд вдома, денний догляд;  
18 
 
2) підтримане проживання;  
3) соціальна адаптація;  
4) соціальна інтеграція та реінтеграція;  
5) надання притулку;  
6) екстрене (кризове) втручання;  
7) консультування;  
8) соціальний супровід;  
9) представництво інтересів;  
10) посередництво (медіація); 
11) соціальна профілактика;  
12) натуральна допомога;  
13) фізичний супровід осіб з інвалідністю, які мають порушення 
опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних, порушення 
зору;  
14) переклад жестовою мовою;  
15) догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних;  
16) супровід під час інклюзивного навчання;  
17) інформування [5]. 
У 2022 році прийнято Закон України «Про соціальний і правовий 
захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи 
внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей» від 26.01. 2022 
р.№ 2010-IX, який передбачає щорічну державну та одноразову державну 
грошову допомогу особам, які були позбавлені особистої свободи внаслідок 
збройної агресії росії проти України, та членам сімей таких осіб. Після їх 
звільнення такі люди зможуть отримати від держави медичну та 
реабілітаційну, у тому числі психологічну, допомогу, санаторно-курортне 
лікування, а також відшкодування витрат на професійну правову допомогу. 
Закон передбачає, що особи, яких було позбавлено особистої свободи 
внаслідок збройної агресії проти України, після звільнення матимуть 
першочергове право на забезпечення жилими приміщеннями з фондів житла 
19 
 
для тимчасового проживання та інші пільги. Передбачається також 
спрощений порядок видачі документів, що посвідчують особу, та 
відстрочення платежів за зобов’язаннями осіб, які пережили позбавлення 
волі окупантами [6].  
Таким чином, основним напрямком соціального захисту вразливих 
груп населення є надання різноманітних соціальних послуг: від виплат 
грошової допомоги, допомоги з подолання певних складних життєвих 
обставин до комплексних медико-соціальних послуг.  
Проведене дослідження теоретичних основ поняття «категорійні групи 
населення» дає підстави зробити наступні висновки. 
Вцілому, соціальна вразливість відображає здатність людини, групи чи 
суспільства справлятися з життєвими викликами. Вона охоплює не лише 
уміння адаптуватися, протистояти та долати негативні впливи, але й 
здатність змінюватися та відновлюватися після їхнього впливу. Залежно від 
поєднання стійкості та чутливості, рівень вразливості може бути низьким, 
середнім або високим. На цей рівень впливають як індивідуальні соціально-
демографічні характеристики людини, так і зовнішні умови, зокрема 
географічні, політичні, інституційні та економічні фактори.  
Категорійні групи населення - це важлива частина суспільства, яка 
потребує системної уваги. Їхні специфічні потреби обумовлюють 
необхідність створення інноваційних підходів до підтримки. Реалізація таких 
підходів сприятиме підвищенню якості життя цих груп і забезпеченню їхньої 
соціальної інтеграції. Як підкреслює Семенюк О.В., «комплексний підхід до 
роботи з категорійними групами є ключем до формування більш 
інклюзивного суспільства» [22].  
  
20 
 
1.2. Сучасні теоретичні концепції психологічної підтримки 
категорійних груп населення 
 
Коли особа не в змозі самостійно подолати кризову ситуацію, вона 
потребує більш інтенсивної соціально-психологічної підтримки і може 
отримати статус особи, яка перебуває у складних життєвих обставинах. 
Робота з такими випадками є більш ресурсоємною, оскільки вимагає 
залучення ширшого кола фахівців і надання комплексного спектра послуг. 
Саме тому важливо чітко розмежовувати поняття «криза» як тимчасовий 
стан та «складні життєві обставини» як більш глибоку і тривалу проблему, 
що потребує системної допомоги. Основні відмінності кризи та складних 
життєвих обставин представлено на рис. 1.1.  
 
Рис.1.1. Основні відмінності «кризи» та «складних життєвих обставин» 
[48]. 
 
Нині, українське суспільство та кожна родина стикаються із 
серйозними соціально-психологічними випробуваннями через агресію 
російських окупантів на території України. Ці події призводять до появи 
численних стресогенних факторів, що впливають на населення. Воєнний 
стан, активні бойові дії, вимушена зміна умов життя та постійний стрес 
21 
 
створюють значні труднощі у збереженні психологічної рівноваги. Це 
визначає необхідність своєчасного надання психологічної підтримки, 
особливо особам, які переживають стан кризи або знаходяться у складних 
життєвих обставинах. 
Розглянемо основні сучасні теоретичні концепції психологічної 
підтримки категорійних груп населення, які допомагають подолати наслідки 
кризи та відновити ресурсний стан ментального здоров’я. 
Теорія стресу та копінг-стратегій розглядає взаємодію людини зі 
стресовими факторами та її здатність до адаптації. Дана теорія розроблена 
Гансом Сельє («концепція стрессу») та модель когнітивної оцінки Річарда 
Лазаруса, які стали основою для аналізу того, як люди реагують на життєві 
виклики [58]. 
Копінг – це індивідуальний спосіб взаємодії із ситуацією відповідно до 
її власної логіки, значущості в житті людини і її психологічних можливостей 
[67, p.144]. 
Копінг-стратегії або копінг-поведінка – це система цілеспрямованої 
поведінки свідомого оволодіння ситуацією для зменшення шкідливого 
впливу стресу, які людина створює протягом життя для того, щоб справитися 
зі стресовими ситуаціями [43, c.52].  
Лазарус виокремив п'ять основних завдань копінгу:  
1. мінімізація негативних впливів обставин і підвищення можливостей 
відновлення;  
2. терпіння, пристосування або регулювання, перетворення життєвих 
ситуацій;  
3. підтримання позитивного «образу Я», упевненості у своїх силах;  
4. підтримання емоційної рівноваги;  
5. підтримання, збереження досить тісних взаємозв'язків з іншими 
людьми [67, c.146].  
Успішність подолання стресу залежить від реалізації перерахованих 
завдань. Копінг-поведінка оцінюється як успішна, якщо вона усуває 
22 
 
фізіологічні і зменшує психологічні прояви напруги, дає особистості 
можливість відновити достресову активність, оберігає індивіда від 
психічного виснаження, іншими словами, запобігає дистресу [43, c.54].  
Вченими виділено три групи копінг-стратегій:  
 стратегія вирішення проблем – це активна поведінкова стратегія, за 
якої людина прагне використовувати всі наявні особистісні ресурси для 
пошуку можливих способів ефективного вирішення проблеми; 
 стратегія пошуку соціальної підтримки – це активна поведінкова 
стратегія, за якої людина для ефективного вирішення проблеми звертається 
за допомогою і підтримкою до навколишнього середовища: сім'ї, друзів, 
значущих інших;  
 стратегія уникнення – це поведінкова стратегія, за якої людина 
намагається уникнути контакту з навколишньою дійсністю, відійти від 
вирішення проблем [40, c.89].  
Психологами розроблено концепцію активного подолання стресу, що 
включає превентивні, екзистенційні й духовні стратегії – адаптивні реакції 
людини, залежні від її здатності до символізування, прогнозування, 
саморефлексії, духовного прояву, саморозвитку і самовдосконалення [40, 
c,165]. У цей перелік можна також включити колективні стратегії, що 
означають узгодження зусиль усіх членів групи для вирішення проблеми (ці 
стратегії можуть мати більше значення, ніж просто отримання соціальної 
підтримки), а також можна додати творчі стратегії, спрямовані на пошук і 
знаходження нових рішень проблеми. Вони будуються на вивченні минулого 
досвіду, але породжуються уявою і дослідженням нових шляхів та засобів 
розв'язання проблеми [43, c.56].  
Одним із ключових аспектів ефективного копінгу є розробка стратегій 
активного подолання труднощів, спрямованих на зміну обставин або власних 
реакцій, що викликають тривогу. Це передбачає раціональний аналіз 
ситуації, який допомагає об’єктивно оцінити реальний рівень загроз і знайти 
23 
 
практичні способи їх подолання. Такий підхід сприяє зменшенню відчуття 
безпорадності та покращує здатність контролювати ситуацію. 
Додатково, копінг включає техніки управління стресом, наприклад, 
дихальні вправи, медитацію або заняття йогою. Ці методи сприяють 
релаксації та допомагають знизити фізіологічні прояви тривоги, такі як 
прискорене серцебиття чи тремтіння. Регулярна практика релаксаційних 
технік може значно зменшити рівень загальної тривожності та покращити 
якість життя.  
Когнітивно-поведінковий підхід, який орієнтується на зміну 
дисфункціональних думок і поведінкових моделей, які формують стрес і 
деструктивні реакції. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) визнана однією 
з найбільш ефективних методик лікування для широкого спектра 
психологічних розладів. Вона поєднала в собі знання з різних напрямків та 
показує хороші результати у лікуванні розладів особистості, панічних 
нападів, фобій, тощо. Багато наукових досліджень підтверджують її 
ефективність у лікуванні депресії, тривожних розладів, посттравматичного 
стресового розладу (ПТСР) та інших психічних станів [52]. 
Наукові дослідження показують, що КПТ є дуже ефективною при 
лікуванні депресії. У мета-аналізі, проведеному у 2016 році, було 
проаналізовано 115 досліджень, що включали понад 3 000 учасників. 
Результати показали, що КПТ значно знижує симптоми депресії в 
середньому на 60-70% у порівнянні з контрольними групами, які не 
отримували терапію або отримували іншу форму психотерапії [52].  
КПТ також виявила свою ефективність у лікуванні тривожних розладів. 
Мета-аналіз досліджень, що включають 1500 учасників з різними 
тривожними розладами, такими як генералізований тривожний розлад (ГТР) 
та соціальна фобія, показав, що КПТ може зменшити симптоми тривожності 
на 50-60%. Результати свідчать про те, що КПТ допомагає пацієнтам 
розвивати адаптивні стратегії копінгу та знижувати рівень тривожності [52].  
24 
 
КПТ є однією з найбільш ефективних терапій для лікування ПТСР, про 
що показав огляд 18 клінічних випробувань з понад 1 000 учасниками. 
Оцінки показують, що КПТ може значно знижувати симптоми ПТСР, такі як 
повторювальні спогади, нічні жахи і емоційна відчуженість, на 40-60% 
протягом терапевтичного курсу [52]. 
Дослідження також показують, що КПТ має довгострокову 
ефективність. У дослідженні, що триває 5 років, учасники, які пройшли курс 
КПТ, мали знижені рівні симптомів депресії та тривожності навіть через 
кілька років після завершення терапії. Це вказує на те, що навички, які 
людина набуває під час КПТ, можуть бути корисними для підтримки 
емоційного здоров’я в довгостроковій перспектив [64, c.149].  
З метою зменшення дисфункційних реакцій та побудови нових, більш 
конструктивних когнітивно-поведінкова терапія використовує наступні 
психологічні технології (таблиця 1.3).   
Таблиця 1.3. 
Основні технології когнітивно-поведінкової терапії [52]. 
Техніка КПТ Опис 
Важливе значення мають думки (когніції). Вони бувають 
конструктивні та деструктивні. Думки спонукають до дій, 
які також в свою чергу можуть бути деструктивними. 
Робота з автоматичними 
Клієнт заповнює таблицю автоматичних  думок 
думками 
самостійно, або разом з терапевтом та оцінює їх 
 
конструктивність.  Техніка допомагає знизити рівень 
тривоги, оцінити реалістичність переживань та сформувати 
альтернативні копінг-стратегії поведінки.  
Когнітивна Техніка допомагає людині змінити свої переконання, що 
реструктуризація.  допоможе змінити її емоційну реакцію на події. 
Модель ABC  
Це пояснення і донесення до людей необхідної інформації 
про психічне здоров’я, психологічні негаразди та їх 
наслідки для особистості. Прийняття відповідальності за 
Психоедукація своє життя, зокрема за своє здоров’я. 
 Саморозуміння і прийняття себе. Уміння жити 
сьогоденням, Здатність до розуміння, слухання і прийняття 
інших, відомість індивідуального буття і, як наслідок, 
усвідомлено вибудована ієрархія цінностей. 
25 
 
Продовження таблиці 1.3. 
Техніка спрямована на зниження емоційної 
сприйнятливості людини по відношенню до певних 
ситуацій. 
Суть техніки полягає в тому, що людина пише список 
Систематична ситуацій та стимулів, які лякають її, зазначаючи 
Десенсибілізація. Техніка значимість цих ситуацій використовуючи шкалу. 
“Конструктивна уява” Наступним кроком є переписування списку в ієрархічному 
 порядку від найбільш до найменш лякаючого стимулу. 
Після цього терапевт навчає пацієнта технікам м’язової 
релаксації з метою формування нової навички, для того 
щоб людина змінила реакцію страху та більш 
конструктивну. 
Метод припинення 
При виникнені негативного образу терапевт рекомендує 
клієнту твердим голосом гучно вимовити компанду, яка діє 
як вказівка. Наприклад, «Припини це!», «СТОП!», тощо.  
Метод повторення 
Багаторазове повторення пацієнтом нових установок, які 
притаманні здоровому та конструктивному способу 
мислення.    
Метафори 
Використовуються для активізації уяви пацієнта, що 
робить пояснення більш яскравими та емоційний.  
Модифікація образів 
Поступова заміна деструктивних образів на нейтральні або 
Техніки для робота з 
позитивні.  
румінацями 
Позитивна уява 
(навязливими думками) 
Заміна позитивними уявленями негативного образу.  
 
Техніка реалістичного прогнозування. 
Терапевт не ставить під сумнів можливість настання події, 
яка лякає клієнта. Терапевт локалізує ситуацію, та 
пропонує знайти вихід з неї, сформувати адаптивну копінг-
модель поведінки.  
Декатастрофізація. 
Суть техніки полягає у припущенні про настання деяких 
подій у житті пацієнта, про які він тривожиться. 
Найчастіше ці події малоймовірні, але сама думка про них 
лякає пацієнта та спричиняє тривожність, яка заважає 
нормальному функціунуванні людині у різних аспектах 
життя. Клієнту можна запропонувати заповнити таблицю 
та оцінити різні сценарії. 
 
Гуманістична психологія, заснована на ідеях Карла Роджерса та 
Абрагама Маслоу, акцентує увагу на самореалізації, автономії та 
позитивному погляді на людину.  
26 
 
Гуманістична психологія - один з напрямків сучасної психології, 
орієнтований на вивчення смислових структур людини. У гуманістичній 
психології як основні предмети виступають вищі цінності, самоактуалізація 
особистості, творчість, любов, свобода, відповідальність, автономія, психічне 
здоров'я, міжособистісні стосунки [57].  
Особливістю напрямів гуманістичної психології є їхній акцент на 
створенні атмосфери безпеки, прийняття та емпатичного розуміння в 
терапевтичних відносинах. Гуманістичні психологи підкреслюють 
важливість побудови справжніх, поважних та довірчих взаємовідносин між 
психотерапевтом та клієнтом, що сприяє розкриттю внутрішніх ресурсів 
клієнта та його прагненню до самопізнання і особистісного зростання. У 
центрі багатьох гуманістичних методів лежить ідея про те, що кожна людина 
має вроджену тенденцію до самоактуалізації та розвитку свого потенціалу. 
Завдання терапевта полягає у створенні сприятливих умов для цього процесу, 
надаючи клієнту безпечний простір для самодослідження, вираження 
почуттів та набуття більшої ясності щодо своїх цінностей і життєвих цілей 
[57]. 
Методи гуманістичної психології: 
 терапія, орієнтована на клієнта (емпатія, безумовне прийняття); 
 мотиваційне консультування (пошук внутрішніх ресурсів). 
Цей підхід допомагає створити підтримуюче середовище для вразливих 
груп і сприяє їхньому розвитку [57].  
Екзистенційна терапія, натхненна ідеями екзистенційної філософії, 
фокусується на таких темах, як сенс життя, свобода вибору, відповідальність 
і глибоке саморозуміння.  Ключовими представниками екзистенційної терапії 
є Ролло Мей, Ірвін Ялом, Еммі ван Дорцен та ін. Екзистенційний підхід часто 
інтегрується з іншими формами терапії, такими як гештальт-
терапія, когнитивно-поведінкова терапія та психоаналіз. Психотерапевт 
допомагає клієнту усвідомити свої екзистенційні проблеми та знайти способи 
подолання тривожності, відчуження та безглуздості [25, c.174]. 
27 
 
Основні цілі екзистенційної терапії включають: 
 допомогу клієнту у прийнятті відповідальності за своє життя та вибір; 
 усвідомлення кінцевості існування та пошук сенсу життя; 
 подолання почуття відчуження та набуття більшої автентичності; 
 розвиток здатності справлятися з тривогою та невизначеністю бутя [25, 
c.176]. 
Терапевт використовує різні методи, такі як екзистенційний аналіз, 
робота з дилемами, парадоксами та метафорами, щоб допомогти клієнту 
поглибити саморозуміння та знайти більш осмислений спосіб існування. 
Основними методами екзистанціної терапії є: 
 логотерапія (пошук сенсу життя навіть у важких обставинах); 
 робота зі страхами (смерті, втрати, ізоляції). 
Цей підхід особливо корисний для роботи з людьми, які перебувають у 
стані глибокої життєвої кризи [57]. 
Отже, проведений аналіз сучасних концепцій психологічної підтримки 
категорійних груп населення показав, що вони представляють широкий 
спектр інструментів для роботи з різними проблемами та охоплюють потреби 
всіх категорій соціально-вразливих верств населення. Використання цих 
підходів у комплексі сприяє ефективній допомозі та реабілітації вразливих 
осіб, враховуючи їхні індивідуальні потреби та специфічні обставини. 
Вцілому, ефективна допомога категорійним групам осіб можлива лише 
через комплексний підхід, який включає: 
 індивідуалізований підхід - розробка програм підтримки з урахуванням 
специфіки кожної категорії вразливих осіб; 
 інтеграція технологій - наприклад, використання мобільних додатків 
для моніторингу здоров'я людей з інвалідністю або онлайн-платформ 
для психологічної підтримки; 
 співпраця з громадами -  реалізація локальних ініціатив, спрямованих 
на соціальну інтеграцію соціально-вразливих верств населення. 
 
28 
 
1.3. Сучасні технології психологічної підтримки категорійних осіб 
 
 
Широкомасштабне впровадження сучасних технологій психологічної 
підтримки є критично важливим для забезпечення своєчасної допомоги 
категорійним особам, особливо в умовах війни та післявоєнного відновлення 
людського капіталу країни. Такі інструменти, як онлайн-консультації, 
мобільні додатки, а також VR/AR технології, дозволяють оперативно 
реагувати на потреби категорійних осіб, забезпечуючи доступність 
підтримки навіть у віддалених регіонах. Такі підходи сприяють зниженню 
рівня тривожності та посттравматичних розладів, зміцнюючи психічне 
здоров’я суспільства у складний період. 
Розглянемо основні сучасні технології, які можуть бути використані 
при формуванні програм соціальної підтримки категорійних груп населення. 
Використання цифрових платформ та онлайн-консультацій. 
Цифрові платформи для психологічної підтримки – це онлайн-ресурси, які 
забезпечують доступ до фахової допомоги через інтернет. Вони включають 
інструменти для запису на консультації, проведення сесій у відео- чи 
текстовому форматі, а також доступ до інформаційних матеріалів. Онлайн-
консультації, як частина таких платформ, дозволяють людям отримувати 
психологічну допомогу дистанційно, забезпечуючи гнучкість і доступність у 
будь-який час та з будь-якого місця 
В даний час в Україні розвиваються безкоштовні та доступні сервіси 
для психологічної підтримки населення, зокрема: 
 «Хаб стійкості» – онлайн-платформа, що надає безкоштовні 
консультації та корисні поради для самодопомоги [31]; 
 Mindly – сервіс, який пропонує тривалу безоплатну терапію з 
найкращими перевіреними психологами [62]; 
 UA Mental Help і Help24 – ресурси, які організовують безкоштовні 
онлайн-чати та консультації з фахівцями [44]. 
29 
 
Крім зазначених вище, активно функціонують: цілодобова 
психологічна підтримка «Запорука», група психологічної підтримки 
«Разом»;   Центр психологічної підтримки «ОбійМи»; Центр психологічного 
консультування «Open Doors», онлайн-платформа «Розкажи мені»; телеграм-
канали «Психологічна підтримка»,  Національна професійна лінія з питань 
профілактики самогубств та підтримки психічного здоров’я «Lifeline 
Ukraine»; онлайн Реабілітаційний центр із надання безплатної психологічної 
допомоги «Крок назустріч» [31].  
Ці сервіси активно залучають психологів-волонтерів з України та 
інших країн і працюють цілодобово, що є важливим для підтримки населення 
під час війни. 
Значний внесок у підтримання психічного здоров’я громадян 
здійснюють профільні неурядові організації. Зокрема, Національна 
психологічна асоціація (НПА) на початку червня 2022 р. запустила 
безоплатну гарячу лінію в Україні, яка працює у форматі авдіо- та 
відеодзвінків. Подібні гарячі лінії НПА створила у двадцяти європейських 
країнах за допомогою іноземних партнерів. На лініях працюють фахові 
психологи, які мають відповідний досвід та пройшли підготовку надання 
допомоги в ситуаціях кризи. Це важливо, оскільки не у всіх країнах 
українські біженці можуть отримати не лише фінансову й медичну, але 
й психологічну підтримку. Крім того, завдяки таким гарячим лініям українці 
за кордоном підтримують ментальний зв’язок з Батьківщиною [49]. 
Застосування інтерактивних технологій та інструментів. 
Інноваційні підходи, такі як віртуальна (VR) та доповнена реальність (AR), 
використовуються для терапії посттравматичних розладів. У світі ці 
технології показали ефективність у тренуванні реакцій на стресові ситуації та 
зниженні рівня тривожності.  
Віртуальна реальність (VR) та доповнена реальність (AR) активно 
використовуються для психологічної допомоги, особливо у терапії 
посттравматичних стресових розладів (ПТСР) та тривожних станів. 
30 
 
1. VR-терапія для роботи з травмами - VR-симуляції дозволяють 
поступово занурювати пацієнта в контрольовані сценарії, які відображають 
травматичні події. Це допомагає опрацювати страхи та знизити тривожність, 
використовуючи методики десенсибілізації. Наприклад, американська 
програма Bravemind застосовує VR для допомоги ветеранам війни з ПТСР; 
2. Релаксація та управління стресом: VR-програми створюють 
заспокійливі середовища (наприклад, ліс, пляж), що допомагає людям зняти 
напругу, практикувати дихальні техніки або медитацію; 
3. Соціальна адаптація: AR використовується для розвитку 
соціальних навичок у людей з аутизмом або соціальною тривожністю, 
дозволяючи тренуватися в реалістичних, але безпечних умовах; 
4. Реабілітація після травм: VR допомагає у відновленні моторики та 
психологічної рівноваги після фізичних травм чи втрати кінцівок, імітуючи 
реальні ситуації, які сприяють інтеграції нових навичок, наприклад, методика 
дзеркальної терапії (рис.1.2.). 
  
Рис. 1.2. Методика дзеркальної терапії при реабілітації при втраті кінцівок. 
Такі інновації активно інтегруються у психологічну підтримку й 
демонструють високу ефективність у терапії різних психічних станів. В 
Україні також з'являються мобільні додатки для психологічної допомоги, як 
Teplo, де можна спілкуватися з психологом у чаті або проводити сесії 
онлайн. Ці інструменти сприяють не лише покращенню доступності 
психологічної допомоги, але й підвищенню обізнаності про важливість 
психічного здоров'я. 
31 
 
Тренінгові технології є важливим інструментом у психологічній 
підтримці категорійних груп населення, оскільки вони сприяють 
формуванню навичок саморегуляції, стресостійкості та емоційного 
контролю. Такі методи дозволяють інтерактивно працювати з учасниками, 
створюючи безпечний простір для розвитку психологічної адаптації. 
Особливе значення вони мають у період криз, коли важливо не лише надати 
підтримку, а й навчити людей ефективно справлятися з труднощами. 
Тренінги включають методи групової роботи, рольові ігри, 
практикування технік релаксації та активного слухання, що підвищує рівень 
взаємодії між учасниками. Вони відіграють ключову роль у профілактиці 
психоемоційних розладів, допомагаючи учасникам усвідомити свої ресурси 
та шляхи їх використання. Завдяки адаптації до потреб різних груп 
(внутрішньо-переміщені особи, військові, постраждалі), тренінги 
забезпечують персоналізований підхід, підвищуючи їхню ефективність. 
В умовах війни в Україні тренінги проводяться як офлайн, так і онлайн, 
що дозволяє охопити широку аудиторію, враховуючи обмеження, пов'язані з 
безпекою. Наприклад, громадські організації та ініціативи, такі як «Лінія 
життя» та «Моє коло», організовують тренінги й групові сесії для 
внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, волонтерів, родичів військових і 
дітей. Ці тренінги спрямовані на розвиток стресостійкості, навичок 
саморегуляції та адаптації до складних обставин [56, c.47]. 
Також ПРООН підтримує проєкти, що проводять групові психологічні 
сесії в різних регіонах України, навіть у віддалених громадах. Наприклад, 
проєкт UA-CARE пропонує групову та індивідуальну допомогу для осіб, які 
постраждали від війни. Ці ініціативи допомагають не лише зняти стрес, але й 
формують відчуття підтримки та солідарності в суспільстві, сприяючи 
покращенню психосоціального клімату серед постраждалого населення 
України. 
Підводячи підсумки теоретичного дослідження зазначимо, що 
інтеграція різних методів психологічної підтримки та сучасних технологій 
32 
 
має на меті створення системи, здатної забезпечити всі потреби категорійних 
груп населення під час війни та у процесі відновлення. Орієнтація на 
індивідуалізований підхід, у поєднанні зі співпрацею з громадами, сприяє 
формуванню ефективної соціальної підтримки, яка враховує специфічні 
виклики та досвід кожної людини. Такий підхід дозволяє підвищити 
стресостійкість, адаптацію та відновлення постраждалих, зміцнюючи 
соціальну згуртованість та психосоціальний добробут суспільства в цілому. 
  
33 
 
РОЗДІЛ 2.  
МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ ПРОГРАМ 
ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ КАТЕГОРІЙНИХ  
ГРУП НАСЕЛЕННЯ 
 
2.1. Принципи розробки програм психологічної підтримки 
 
При розробці напрямків психологічної підтримки категорійних груп 
населення важливо застосовувати інтегративний підхід, оскільки він 
дозволяє врахувати різноманіття індивідуальних потреб та особливостей 
кожної групи. Такий підхід поєднує різні методи і теорії, забезпечуючи більш 
гнучке та ефективне реагування на складні психосоціальні виклики. Це 
сприяє створенню більш інклюзивних та адаптивних програм підтримки, що 
підвищують якість життя людей. Інтегративний підхід є важливим 
інструментом у вирішенні сучасних викликів у сфері психологічної 
допомоги, особливо в умовах криз та масового стресу. 
Інтегративний підхід у психологічній допомозі – це поєднання різних 
психологічних методик, технік і підходів для забезпечення 
індивідуалізованого та багатогранного втручання, яке враховує унікальні 
потреби кожної людини. Цей підхід базується на принципах синтезу різних 
шкіл і напрямків психології, таких як когнітивно-поведінкова терапія, 
психоаналіз, гуманістична психологія, арт-терапія, тілесноорієнтовані 
техніки та сучасні цифрові рішення [25, c.152]. 
Основні аспекти інтегративного підходу: 
1. індивідуалізація допомоги - кожна людина має унікальні потреби та 
досвід, тому інтегративний підхід дозволяє адаптувати інтервенції до 
особистих особливостей клієнта чи категорії осіб (внутрішньо-переміщені 
особи, військовослужбовці, члени сімей військових тощо); 
34 
 
2. поєднання методів - замість обмеження однією технікою інтеграція 
дозволяє використовувати комбінацію підходів для досягнення оптимального 
ефекту. Наприклад, для роботи з тривожністю можуть використовуватися 
дихальні вправи (релаксація) у поєднанні з когнітивно-поведінковою 
терапією; 
3. використання сучасних технологій - застосування VR/AR, 
мобільних додатків, онлайн-консультацій та інших цифрових рішень, що 
забезпечують доступність допомоги для широкого кола людей та в селах; 
4. співпраця з громадою - залучення соціального контексту та 
взаємодія з громадами допомагають посилити ефект психологічної допомоги 
через соціальну підтримку [25, c.161]. 
Інтегративний підхід може застосовуватися при роботі зі всіма 
категоріями осіб, наприклад: 
 з ветеранами війни - поєднання когнітивно-поведінкової терапії, 
групових тренінгів та VR-технологій для лікування ПТСР; 
 з внутрішньо-переміщеними особами - використання онлайн груп 
підтримки, арт-терапії та психоосвітніх програм для зниження стресу та 
адаптації до нових умов; 
 терапія для дітей і підлітків - застосування інтерактивних методик, 
арт-терапії та ігрових елементів для роботи з емоційними розладами. 
Застосування інтегративного підходу забезпечує більш гнучке й 
комплексне вирішення проблем, підвищує ефективність психологічної 
допомоги за рахунок адаптації до конкретних потреб особи (чи категорії 
осіб); сприяє зниженню стигматизації завдяки використанню сучасних 
доступних технологій [25, c.157]. 
Інтегративний підхід у психологічній допомозі активно застосовується 
в Україні для підтримки різних категорій населення, особливо в умовах 
війни: 
 Центри ментального здоров'я - на базі багатопрофільних лікарень 
створюються центри, де надають комплексну психосоціальну допомогу. Такі 
35 
 
центри функціонують у декількох областях України, і послуги включають 
індивідуальне та групове консультування, діагностику й лікування, а також 
спеціалізовану підтримку для ветеранів, переселенців та інших вразливих 
груп. Це допомагає інтегрувати медичні й психологічні послуги в єдину 
систему підтримки людей у кризових ситуаціях [63];  
 програми психологічного консультування: наприклад, курси з 
інтегративного підходу пропонують сучасні методи навчання для психологів, 
що включають супервізії, інтервізії та підтримку спеціалізованих груп, таких 
як сім’ї військовослужбовців. Ці програми спрямовані на вдосконалення 
навичок роботи з клієнтами різних вікових і соціальних групп [63];  
 ініціативи волонтерів: проєкти на кшталт "ОбійМи" залучають 
психологів-волонтерів для допомоги постраждалим від війни та 
переселенцям. Інтегративний підхід допомагає охопити різні аспекти потреб 
клієнтів — від базової емоційної підтримки до глибшої терапевтичної роботи 
[63];  
 проєкт Help24 організовує групи підтримки для різних цільових 
груп, таких як люди, що живуть із ВІЛ, чи ЛГБТ-спільноти. Учасникам 
надається допомога, яка об’єднує психологічні, соціальні та емоційні аспекти 
підтримки [63];  
 програми з психічного здоров'я від ВООЗ та UNICEF впроваджують 
мультидисциплінарний підхід у наданні допомоги. Наприклад, програма 
mhGAP забезпечує інтеграцію психологічної підтримки в системи охорони 
здоров’я під час гуманітарних криз [63];  
 психологічний центр «Небайдуже» пропонує допомогу з 
використанням гештальт-терапії та інших інтегративних методик для 
підтримки адаптації, боротьби з тривожними станами та професійним 
вигоранням [27];  
 Національна психологічна асоціація організовує безкоштовні 
консультації через гарячу лінію, де працюють психологи, підготовлені для 
36 
 
надання кризової допомоги. Це забезпечує індивідуалізований підхід, 
інтегруючи кризову терапію та підтримку емоційного стану клієнтів [63].  
Прикладом інтегративного підходу при роботі з категорійними особами 
є корекційна програма «Діти та війна: навчання технікам зцілення», автори 
П.Сміт, Е.Дирегров, У.Юле,  Л.Гупта, Ш.Перрен, Р.Г’єстад [39].  
Дана програма розроблена на основі методу травма-фокусованої 
когнітивно-поведінкової терапії, яка рекомендована як метод першого 
вибору при лікуванні розладів, пов’язаних із стресом і травмою провідними 
світовими організаціями з охорони психічного здоров’я – Національним 
інститутом психічного здоров’я США, Національним інститутом охорони 
здоров’я та клінічної майстерності Великобританії та проводиться у формі 
групових тренінгових занять [39].  
Корекційна програма розрахована на роботу з дітьми, що зазнали 
впливу психотравмуючих подій, зокрема, воєнних дій, фізичного та 
психологічного насилля, та мають один або кілька симптомів 
посттравматичного стресу. В програму включено інструмент для скринінгу 
сили посттравматичного стресу у дітей, і наведено рекомендації щодо його 
використання. Інструмент являє собою адаптовану і децентровано 
перекладену українську версію шкали CRIES-8 («Дитяча шкала впливу 
подій»), первинно розроблену за участі головного автора посібника, В. Юле.) 
[39].  
Мета програми – зниження ризику виникнення та корекція розвитку 
симптомів посттравматичного стресового розладу у дітей, що перенесли 
психотравмуючі події. 
В програмі застосовуються такі методи психологічної корекції:  
 психоедукація щодо симптомів ПТСР;  
 методи керування інтрузивними образами і думками (техніки 
роботи в уяві, слухові, нюхові та кінестетичні техніки, техніки подвійного 
фокусу уваги, робота зі снами, відволікання уваги);  
37 
 
 методи зниження збудливості (елементи релаксації, 
контрольоване дихання, керовані образи, гігієна сну);  
 методи подолання поведінки уникання;  
 методи, спрямовані на отримання ресурсів: візуалізація 
«безпечного місця».  
Заняття за даною Програмою не мають бути схожі на звичайні шкільні 
уроки. Це поєднання освітньої роботи та корекційної у формі інтерактивної 
практичної взаємодії учасників групи та ведучих. Ці групи також не є 
лікувальними, що потрібно для роботи зі складними емоційними реакціями. 
Дуже важливим на заняттях є стиль спілкування: воно має бути активним і 
заохочувати дітей до самодопомоги та взаємної підтримки. Характер 
спілкування у групі визначають керівники. 
Програму призначено для психологів та соціальних педагогів  
загальноосвітніх навчальних закладів, які займаються проблемами 
постраждалих внаслідок війни дітей. Керівниками (ведучими) групи мають 
бути двоє спеціалістів, обов’язково один з яких – психолог. Вони мають 
проводити по два заняття упродовж восьми тижнів з тією ж самою групою 
дітей з метою забезпечення послідовності та формування довіри. Ведучі 
мають пройти підготовку з проведення таких груп. Вони повинні бути 
взірцем для дітей, виявляти повагу та розуміння до інших, уважно слухати, 
засвідчувати співчуття, створювати оптимістичний настрій, заохочувати 
активну взаємодію та формувати віру у власні сили, уникати недооцінювання 
дитячих проблем, а у відповідних випадках вдаватися і до гумору. 
Загальна структура програми.  
Підготовчий етап включає в себе співбесіду з особою, що має 
наслідоки ПТСР та діагностику (шкала впливу подій, що призначена для 
виявлення симптомів посттравматичного стресу). Метою даного етапу є 
відбір учасників та формування груп.  
38 
 
Основний етап включає в себе безпосередньо заняття щодо корекції 
станів, пов’язаних з реакціями, що виникли внаслідок перенесеного стресу, а 
також формування навичок емоційної та поведінкової саморегуляції.  
Основний етап складається з трьох тем:  
Тема 1: Інтрузії  
Тема 2: Збудливість  
Тема 3: Уникнення.  
Всі теми присвячені проявам станів, що пов’язані із посттравматичним 
стресом. Перша тема розкриває роботу з інтрузивними думками та 
почуттями: що створює такі проблеми, як погані спогади, нічні жахіття та 
прокручування в пам’яті того, що трапилося. Друга тема присвячена 
збудливості та тривожності, що проявляється, наприклад, у неможливості 
розслабитися й зосередитися, у безсонні. Остання тема розглядає феномен 
уникання: це дитячі страхи та труднощі зі сприйняттям усього, що нагадує 
про війну.При вивчення кожної теми учасники засвоюють вміння та навички, 
спрямовані на корекцію відповідного прояву.  
Заключний етап включає в себе підведення підсумків роботи та 
повторне обстеження учасників за допомогою шкали впливу подій для 
відстеження зменшення симптомів посттравматичного стресу та нормалізації 
емоційного та психічого стану учасників. 
Очікувані результати: зниження показників інтрузії, збудливості та 
уникнення [39]. 
Дана програма нині широко використовується у закладах початкової та 
середньої освіти по всій Україні та допомагає вчителям знижувати рівень 
стресу у дітей. 
Інтегративний підхід застосовано у курсі О.Тараріної «Програма 
підготовки спеціалістів по роботі з біженцями та переселенцями». Дана 
програма складається із 7 модулів (таблиця 2.1).  
  
39 
 
Таблиця 2.1. 
Структура курсу «Програма підготовки спеціалістів по роботі з 
біженцями та переселенцями» [60]. 
Модуль Техніки 
Техніка «Завершення маленьких гештальтів» 
Техніка «Практика роботи з опорами» 
1 Техніка «Контакт з очима» 
Техніка «Кімната поза часом і простором» 
Техніка «Усвідомлення свого тіла» 
Практика «Робота з рівновагою» 
Практика «Почути іншого» 
Практика «М’яч» 
2 Вправа «Позиція сили й позиція діалогу» 
Техніка «Розмова в русі» 
Практика «Розсипано. Побудовано» 
Вправа «Цикл пральної машини» 
Техніка «Пейзаж емоційних станів» 
3 Техніка тілесної терапії «Заземлення» 
Техніка «Маски» 
Техніка «Скажи прощавай» 
Техніка «Лист Скайлапу R34» 
Техніка малюнка «Картина світу» 
4 Техніка кольоротерапії «Малюємо музику» 
Техніка «Двері цього міста» 
Рольова карта 
Вправа з доступного одягу у вигляді інсталяції зі своїх речей 
Вправа на заземлення 
Техніка роботи зі снами 
5 
Техніка «Групове малювання» 
Техніка «Стихії» 
Техніка «Мандала. Я, ти й інші» 
6 
Техніка «Охорона душі» 
7 Техніка еко-арт-терапії «Ландшафти змін» 
 
Як видно з даних таблиці 2.1, зміст програми, представлений у 
наведених модулях, демонструє чітку інтеграцію різноманітних підходів до 
роботи з психологічним станом людини. Основними принципами побудови 
програми є акцент на емоційні стани, робота з тілом, застосування арт-
терапевтичних практик і розвиток особистісного усвідомлення. Нижче 
розглянемо ці аспекти детальніше. 
1. Робота з емоційними станами. Емоційна регуляція є важливим 
елементом психотерапевтичної роботи, і це підкреслено через вправи, 
спрямовані на дослідження та вираження почуттів. Наприклад, у модулі 3 
40 
 
застосовуються техніки, пов'язані з «Пейзажем емоційних станів», які 
допомагають учасникам візуалізувати свої емоції. Через таку практику 
людина отримує можливість глибше зрозуміти свої внутрішні переживання, 
знайти ресурси для їхнього перетворення. 
2. Робота з тілом. Важливим елементом інтегративного підходу є 
робота з тілесними відчуттями. Це реалізується через техніки, такі як 
«Заземлення» (модуль 3, 5), «Контакт з очима» (модуль 1) та «Осмислення 
свого тіла» (модуль 1). Такі практики сприяють підвищенню усвідомленості 
тіла, що є важливим для роботи з психосоматичними проявами стресу та 
тривоги. 
3. Арт-терапевтичні техніки. Програма включає широкий спектр арт-
терапевтичних вправ, які допомагають розкрити творчий потенціал учасників 
та опрацювати внутрішні конфлікти через символіку і метафору. Наприклад, 
у модулі 4 є вправи «Малюнок картини світу» та «Рисуємо музику», які 
надають можливість досліджувати власне сприйняття світу через творчість. 
Крім того, техніка «Мандала» у модулі 6 акцентує увагу на саморефлексії та 
гармонізації внутрішнього стану. 
4. Психологічна інтеграція через рольові та групові практики. Групова 
динаміка є ключовим елементом багатьох технік програми. Вона сприяє 
створенню підтримувального середовища, у якому учасники можуть 
розділяти свої переживання, навчатися слухати інших і розвивати емпатію. 
Наприклад, у модулі 2 представлена вправа «Розмова в русі», яка об'єднує 
роботу з тілом і комунікативні практики. Також рольові техніки (модуль 4) 
дають можливість розігрувати життєві сценарії та знаходити нові способи 
вирішення конфліктів. 
5. Розвиток усвідомлення та трансформація. Програма акцентує увагу 
на індивідуальному розвитку та пошуку нових шляхів самовираження. Це 
реалізується через техніки, як «Цикл пральної машини» (модуль 2) або 
«Ландшафти змін» (модуль 7), які спрямовані на рефлексію особистісного 
досвіду та його трансформацію в ресурсний стан. 
41 
 
Отже, інтегративний підхід програми дозволяє гармонійно поєднувати 
різні методи психотерапевтичної роботи. Це забезпечує її універсальність і 
ефективність, враховуючи як емоційні, так і фізичні, когнітивні та творчі 
аспекти особистості. Така структура сприяє глибокому усвідомленню 
власного «я», розвитку емоційної гнучкості та особистісної гармонії. 
Доцільно відзначити програму О.Тараріної «Робота з ПТСР в умовах 
військового часу», яка може бути використана як при роботі із внутрішньо-
переміщеними особами, які зазнали впливу травматичних подій, так і при 
роботі з військовими. Структура даної програми представлена в таблиці 2.2. 
Таблиця 2.2. 
Структура курсу «Робота з ПТСР в умовах військового часу» [61]. 
Модуль Техніки 
Техніка «Обійми метелика» 
Техніка «Дихання з сильно піднятими плечима вгору» 
Практика «Намасте» 
Практика контактної імпровізації «Спина барабан» 
1 Практика контактної імпровізації «Дотик» 
Практика спільного звучання (за Пітером Левіном) 
Вправа «Світло» 
Практика малювання кіл Людмили Лебедєвої 
Практика «Звукова резонансна терапія від британських учених» 
Техніка «Я є. Я тут» 
Техніка «Галерея сяючих образів» 
Техніка «Вчора, сьогодні, завтра» 
2 
Техніка «Час і рух у мені» 
Техніка «Малюємо дерева» 
Техніка «Діалог із опорою» 
Техніка для встановлення контакту 
Техніка для встановлення контакту з миром 
Техніка «Колиска мого роду» 
Техніка «Лінія мого життя» 
3 
Техніка «Відчуття тепла» 
Техніка «30 важливих людей» 
Техніка «Контакт із собою» 
Техніка «Розмова часом» 
Практика кінотерапії 
Практика зі створення контейнеруючого середовища 
4 
Техніка «Відгук на наратив» 
Практика фототерапії 
  
42 
 
Продовження таблиці 2.2. 
Практика роботи з відеоматеріалом 
Практика роботи з притчею 
Вірш Зелі Бас 
5 
Стаття Томаса Хюбля «Що робити, якщо переповнені почуттями?» 
Техніка «Внутрішнє середовище – зовнішнє середовище – нескінченний 
простір» 
Практика усвідомленості «Таємна любов» 
Практика «Колесо усвідомленості» 
Перша серія листів «Зцілюючі листи» 
Друга серія листів 
6 Практика «П'ять історій, за які я дякую» 
Практика «Мої опори» 
Практика «Єдине життя» 
Практика «Вихоплення з дитинства» 
Техніка «Розмова про чарівність і час» 
Практика «Дім із маленьких кубиків» 
Техніка «Кінематографічна пам'ять» 
7 
Техніка «Символ роздратування й гніву» 
Техніка «Вісім квадратів» 
 
Як видно зі структури, дана програма, побудована за інтегративним 
підходом і є багатогранним інструментом для відновлення психічного 
здоров’я. Програма поєднує різноманітні техніки, які сприяють гармонізації 
внутрішнього стану, розширенню свідомості та встановленню глибокого 
зв’язку із собою та світом. З огляду на вміст програми, можна виділити 
кілька ключових аспектів та технік, що втілюють інтегративний підхід. 
1. Інтеграція тіла і свідомості. Модулі програми широко 
застосовують тілесно-орієнтовані практики. Наприклад, техніка «Обійми 
метелика» (Модуль 1) чи «Дихання з сильно піднятими плечима вгору» 
сприяють розслабленню та відновленню психофізичного балансу. Практика 
кінотерапії (Модуль 4) залучає рух як спосіб самовираження і роботи з 
тілесними затискачами. Тілесні практики допомагають краще відчувати себе 
у моменті «тут і зараз» та знімати накопичений стрес. 
2. Практики самоусвідомлення. У програмі багато уваги приділяється 
усвідомленості та роботі з внутрішнім світом. Практики «Колесо 
усвідомленості» (Модуль 6) і «Мої опори» спрямовані на дослідження 
43 
 
власних ресурсів і потреб. Техніка «Я є. Я тут» (Модуль 2) підкреслює 
важливість усвідомлення свого місця в реальності та своїх відчуттів. 
3. Арт-терапевтичні методи. Арт-терапія представлена у техніках 
малювання (наприклад, «Малювання кіл Людмили Лебедєвої» або «Малюємо 
дерева»), які дають можливість виражати емоції через творчість. Також 
програма використовує фототерапію (Модуль 4) і роботу з відеоматеріалами 
(Модуль 5), що допомагає учасникам переосмислити події свого життя через 
візуальні образи. 
4. Робота із соціальним і міжособистісним виміром. Особливий 
акцент зроблено на встановленні контакту: із собою, іншими людьми та 
світом. Практики контактної імпровізації («Спина барабан», «Дотик» із 
Модуля 1) дозволяють учасникам навчитися довіряти одне одному через 
тілесний діалог. Техніка «30 важливих людей» (Модуль 3) допомагає краще 
усвідомити важливість міжособистісних стосунків. 
5. Розширення свідомості через медитації та практики вдячності. 
Медитативні техніки, такі як «Світло» (Модуль 1) або «П'ять історій, за які я 
дякую» (Модуль 6), розвивають здатність зосереджуватися на позитивних 
аспектах життя. Практика «Таємна любов» (Модуль 6) заохочує учасників 
розвивати глибокий зв’язок із власним життям та оточенням. 
Отже, інтегративний підхід даної програми демонструє, як гармонійне 
поєднання різних технік – від тілесно-орієнтованих до медитативних і арт-
терапевтичних – сприяє глибокому розвитку особистості. Кожен модуль дає 
змогу учасникам доторкнутися до різних аспектів власного життя, дослідити 
їх через рух, звук, творчість і усвідомлення. Завдяки цьому програма не лише 
допомагає подолати психологічні труднощі, а й створює підґрунтя для 
подальшого особистісного зростання. 
На підставі аналізу принципів розробки програм психологічної 
підтримки встановлено, що найбільш ефективним є інтегративний підхід, 
оскільки він враховує комплексність людської природи та поєднує роботу з 
тілом, свідомістю, емоціями та соціальними взаємодіями. Такий підхід 
44 
 
дозволяє індивідуально адаптувати техніки до потреб людини, забезпечуючи 
цілісну підтримку. В процесі аналізу з’ясовано, що інтегративний підхід 
широко використовується в Україні для роботи з категорійними групами, 
зокрема ветеранами, внутрішньо переміщеними особами та особами, які 
пережили травматичні події. 
 
2.2. Аналіз сучасних моделей психологічної підтримки 
та супутніх проблем 
 
Нині, в умовах війни та соціальних викликів, розробляються й 
впроваджуються різні моделі психологічної підтримки категорійних груп 
населення. Розглянемо більш детально сучасні підходи, які набувають 
розвитку. 
1. Мультидисциплінарні центри психосоціальної підтримки – дана 
модель передбачає інтеграцію психологічної підтримки у систему охорони 
здоров’я. На базі даної моделі створюються  Центри психічного здоров’я у 
лікарнях, які працюють за принципом мультидисциплінарного підходу. Вони 
поєднують зусилля психологів, психіатрів та соціальних працівників для 
надання всебічної допомоги, зокрема військовим, переселенцям та 
постраждалим від насильства. Основною проблемою, з якими стикається 
розвиток цього напрямку є недостатнє фінансування, дефіцит підготовлених 
кадрів, слабка координація між секторами;  
2. Онлайн-платформи та гарячі телефонні лінії – щороку відбувається 
зростання дистанційних послуг, що забезпечує доступ до психологічної 
допомоги незалежно від місця проживання особи.  Національною асоціацією 
психологічної допомоги відкрито безоплатну гарячу лінію психологічної 
підтримки для жителів України та переселенців закордоном. Лінія працює у 
двох форматах: через аудіо та відео зв’язок. Кваліфіковані психологи, які 
пройшли спеціальне навчання з кризових психологічних інтервенцій та 
45 
 
травмотерапії, повністю конфіденційно проконсультують, а у разі 
необхідності порадять фахівців суміжних спеціальностей [31]. 
Основними проблемами розвитку даного напрямку є технічні 
обмеження у віддалених районах, низька цифрова грамотність деяких 
категорій населення; 
3. Групи психологічної підтримки для різних категорій населення - 
групові заняття є ефективними для роботи з людьми, які мають спільні 
переживання  та досвід (внутрішньо-переміщені особи; військовослужбовці, 
що проходять реабілітацію; діти, що постраждали внаслідок війни тощо). 
Приладом такої ініціативи в Україні є групи для ветеранів, переселенців, 
людей із ВІЛ або онкопацієнтів, організовані у рамках проекту Help24. 
Основною проблемою є стигматизація, особливо серед чоловіків, небажання 
відкрито звертатися за допомогою;  
4. Психологічна підтримка в системі освіти, що включає в себе 
впровадження програм підтримки для дітей у школах із залученням шкільних 
психологів та соціальних працівників, проведення тренінгів ментального 
здоров’я у закладах вищої освіти, роботу індивідуального психолога тощо. 
Розвитку даного напрямку перешкоджає велике навантаження на шкільних 
психологів, недостатня підготовка до кризових ситуацій, низька заробітна 
плата, що зменшує мотивацію;  
5. Мобільні команди підтримки - забезпечують допомогу в регіонах, що 
найбільше постраждали від війни, наприклад, мобільні групи UNICEF, які 
надають допомогу переселенцям і дітям, що перебувають у кризових умовах. 
Логістичні складнощі, обмежений доступ до територій через бойові дії; 
 6. Реабілітаційні центри для військових.  На початку квітня 2023 року 
в Києві відкрився перший в Україні Центр стресостійкості. Наразі в ньому 
працюють15 психологів, які надають підтримку різним соціальним та 
професійним групам населення. Крім допомоги демобілізованим військовим 
та їхнім сім’ям, фахівці Центру забезпечуватимуть психологічну підтримку 
працівників соціальної, комунальної, медичної та освітньої сфер, а також тих, 
46 
 
хто надає публічні та адміністративні послуги, проводитиме сімейні та 
індивідуальні консультації. Підготовку фахівці Центру проходили в Ізраїлі за 
програмою Ізраїльської коаліції травми (Israel Trauma Coalition). 
Схожі центри відкриваються і в інших містах, зокрема на початку 
червня 2023 р. Центр психологічної підтримки «RAZOM з тобою» почав 
діяти в Бучі. Нині усією країною працюють центри психологічної 
реабілітації. 
Враховуючі унікальні психологічні потреби військових, нині створено 
онлайн сервіси та громадські організації, де ветерани бойових дій діляться 
досвідом, підтримують одне одного й отримують фахову допомогу для 
збереження ментальної рівноваги, критичної для виконання бойових завдань 
(таблиця 2.3) [53].  
Таблиця 2.3 
Онлайн сервіси та інші види психологічної допомоги військовим  
Назва організації Види допомоги 
Волонтерський проєкт. Він покликаний зібрати найкращі 
«Як ти, брате?» практики того, як зберігати стосунки, відновлювати контакт та 
https://yakty.com.ua/ надавати підтримку одне одному під час війни, та поширити ці 
практики серед всіх українців, як військових, так і цивільних. 
#ВАРТОЖИТИ Центр безоплатної психологічної допомоги для цивільних та 
https://vartozhyty.com.ua військових українців  
 
Команда, яка спеціалізується на психосоціальній адаптації 
ветеранів. Організацію створено у 2015 році для підтримки 
воїнів, які повертаються до цивільного життя. Одним з її 
проєктів є Veteran Hub — простір для ветеранів та громадських 
організацій, які працюють у галузі ветеранських справ. Тут 
Побратими команда фахівців працює з військовими, курсантами, 
поліцейськими, рятувальниками, колишніми полоненими та 
членами їхніх родин. Лінія підтримки для близьких ветеранів і 
військових доступна з усієї України щодня з 8:00 до 22:00 
години за телефоном: 067 348 28 68. Усі консультації безоплатні 
та конфіденційні.  
Працює з розладами, пов’язаними з бойовим стресом, 
Центр психічного 
наслідками черепно-мозкових травм (постконтузійний 
здоров’я та реабілітації 
синдром). Консультацію можна отримати за номером: 073 450 
«Лісова поляна» МОЗ 
6000 або написати на пошту: [email protected] чи в чат-
України. 
боті.  
47 
 
Продовження таблиці 2.3. 
Психологиня, психотерапевтка, травматерапевтка, яка створила 
Ростислава Пекарюк 
групу підтримки для сімей військовослужбовців. 
Допомагає оформити соціальні та пенсійні виплати, консультує 
Телеграм-канал «Офіс 
стосовно пошуку безвісти зниклих та полонених, надає 
підтримки родин 
юридичні та психологічні консультації.  
військовослужбовців». 
 
Цілодобова лінія допомоги, де працюють психіатри і 
«Телефон довіри» 
психотерапевти. Тел.: 044 456 17 02 та 044 456 17 25.  
 Організовує онлайн-сесії першої психологічної допомоги. 
Центр психологічного Фахівці центру мають досвід роботи з учасниками збройних 
консультування та конфліктів і надають травмафокусну допомогу за 
травмотерапії «Open американським стандартом військовослужбовцям, їхнім сім’ям 
Doors» та іншим людям, чиє життя зазнало впливу війни або інших 
травматичних подій 
Центр соціальної адаптації та психологічної реабілітації 
Дім ветерана 
ветеранів, членів їхніх родин, родин загиблих. 
Всеукраїнська гаряча лінія, створена насамперед для надання 
Lifeline Ukraine кризової психологічної допомоги ветеранам і членам їхніх 
сімей, а згодом — для всіх мешканців України 
 Приймає людей до реабілітаційної програми. З постраждалими 
Київський міський 
працює професійна команда досвідчених психологів, 
кризовий центр 
психотерапевтів, психіатрів та інших спеціалістів. Програма 
“Соціотерапія” 
центру розрахована на один місяць. 
Спільнота психологів Допомагає бійцям та їхнім рідним.  
Калуша” 
Львівський центр Працює вже 8 років поспіль. 
надання послуг 
учасникам бойових дій 
 У співпраці з Міністерством у справах ветеранів України 
Львівський обласний розпочав роботу відділення медико-психологічної допомоги.  
клінічний Отримати допомогу можуть: учасники бойових дій; особи з 
психоневрологічний інвалідністю внаслідок війни; учасники війни;  постраждалі 
диспансер учасники Революції Гідності; члени сім’ї загиблого учасника 
війни. 
Український Платформа розвитку ветеранських можливостей.  
ветеранський фонд 
Асоціація професійного Надає психосоціальну підтримку й розрахована на будь-які 
розвитку психологів та запити від цивільних, військових та їхніх родичів. 
психотерапевтів в 
Україні 
Служба Надає допомогу щодня. 
психосоціальної 
підтримки сімей 
військовослужбовців 
Мобільний застосунок Працює як психологічна самодопомога для ветеранів/ок. 
“База” від Громадської Завантажити його можна в App Store та Google Play. 
організації “Вільний  
Вибір” 
48 
 
Продовження таблиці 2.3. 
Проєкт ГО “Асоціація Проводять психологічні консультації, психотерапії та 
ресурсної психології та психологічну реабілітацію військовим та членам їх сімей. Нині 
психотерапії” “Molfa працює на 2 локаціях: у м.Київ та м.Переяслав. 
Hub” 
Гаряча лінія ГО працює для дружин та матерів військовослужбовців. 
“Громадський рух 
«Жіноча сила України” 
 
Отже повномасштабна війна росії проти України створила нові 
виклики для сфери охорони психічного здоров’я українського населення. З 
початком агресії багаторазово збільшилася кількість тих, хто пережив 
травматичні події (причому в найекстремальнішій формі) і перебуває під 
загрозою виникнення ПТСР або інших психічних розладів. З плином війни 
їхня кількість  зростатиме. 
«Задовільно, на трієчку» – так здебільшого характеризують свій 
психоемоційний стан українці протягом 2023 року за різними дослідженнями 
[53]. Міністерство охорони здоров’я України заявило, що за наслідками війни 
психологічну підтримку у найближчі роки потребуватимуть понад 15 
мільйонів українців, з них 3-4 мільйонам потрібно буде приділяти особливу 
увагу. Ця війна суттєво впливає на психічний стан людей, навіть тих, яким 
здається, що вони стійко переживають воєнні наслідки [50]. 
Поширення психічних розладів унаслідок війни становитиме для 
держави та суспільства проблему й після її закінчення. Для психологічної 
реабілітації населення знадобиться досить тривалий час. Психічні розлади 
стимулюють розвиток важких соматичних хвороб, які можуть мати летальні 
наслідки (серцево-судинні, онкологічні). Важкі психічні розлади, такі як 
ПТСР, призводять до соціальної дезадаптації хворого, зменшують або 
нівелюють його працездатність, що відбивається на сім’ї, соціальному 
оточенні, економіці країни [50]. 
Основні проєкти державної психологічної підтримки громадян 
представлені у таблиці 2.4. 
 
49 
 
Таблиця 2.4 
Основні проєкти державної психологічної  
підтримки громадян [53]. 
Назва проєкту Характеристика 
Це повністю новий концепт системи психічного здоров’я, 
який впроваджується за ініціативи Першої леді Олени 
Національна програми Зеленської. У межах програми змінюються існуючи 
психічного здоров'я та підходи до надання послуг та впроваджуються нові, 
психосоціальної підтримки перепідготують медичних та шкільних працівників, 
започатковуються пілотні проекти. У 2023 різні форми 
навчання пройшли близько 60 тис. фахівців. 
Міністерство охорони здоров’я України впроваджує 
проект «Охорона психічного здоров’я у структурі 
Проект "Охорона психічного 
медичної допомоги», який покликаний змінити існуючу 
здоров’я у структурі медичної 
систему: послуги стануть доступнішими, якісними та 
допомоги" 
своєчасними. Особливий фокус уваги на проектах, що 
націлені на дітей. 
Міністерство освіти і науки України запровадило курс 
Курс підвищення кваліфікації підвищення кваліфікації для практичних психологів, які 
для практичних психологів, працюють у системі шкільної освіти. 15 тисяч фахівців 
які працюють у системі вчитимуться за кращими міжнародними практиками, 
шкільної освіти опановуватимуть нові навички та обмінюватимуться 
досвідом. 
Онлайн мапа як отримати Національна служба здоров’я України 
безкоштовну консультацію та презентувала онлайн-мапу медзакладів, де можна 
лікування біля свого дому безкоштовно отримати психологічну та психіатричну 
https://edata.e-health.gov.ua/e- допомогу. І навіть без направлення від сімейного лікаря.  
data/dashboard/pmg-psychiatry 
Міністерство соціальної політики, Міністерство у справах 
ветеранів, Міністерство оборони, МВС, Міністерство 
 
молоді та спорту також максимально залучені до 
створення пілотних профільних проектів. 
 
Нині в Україні реалізовується численні міжнародні проєкти 
психологічної підтримки категорійних груп населення, зокрема за підтримки 
Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). 
Починаючи з 2015 року, USAID допомагає надавати послуги у сфері 
психологічного здоров'я українським ветеранам. Це включає впровадження 
методики CETA (терапевтичного підходу на основі спільних елементів – 
Common Elements Treatment Approach) – моделі немедикаментозної 
психологічної допомоги, яка довела свою ефективність у лікуванні психічних 
розладів в Україні. Поряд із реагуванням на нагальні проблеми, що 
50 
 
виникають внаслідок вторгнення Росії, мета USAID також полягає у тому, 
щоб допомогти Україні створити єдину, комплексну, доступну та стійку 
систему надання послуг у сфері психологічного здоров'я, здатну забезпечити 
довготермінові потреби українського суспільства [59]. 
Окрім надання допомоги постраждалим від війни, проект USAID 
допомагає підвищити рівень координування та обміну інформацією між 
організаціями громадського сектору та державними органами-виконавцями 
послуг, забезпечуючи розширення діапазону та підвищення якості 
задоволення потреб у сфері охорони психічного здоров’я та психосоціальної 
підтримки. Одним з напрямків діяльності проекту є надання фахівцям з 
психосоціальної підтримки навичок з визначення пацієнтів, які потребують 
більш спеціалізованої психіатричної допомоги, та направлення їх до 
відповідних спеціалістів. Спільно з Національним університетом «Києво-
Могилянська академія» проект здійснює розробку й акредитацію програм 
навчання у сфері психосоціальної підтримки для організацій, які 
надаватимуть таку допомогу [66]. 
 «Ментал-хелп» - це онлайн платформа, створена для надання 
безкоштовної професійної психологічної допомоги та підтримки українцям. 
https://mentalhelp.com.ua/ Платформу створено завдяки підтримці 
американського народу, наданій через Агенство США з міжнародного 
розвитку (USAID) в рамках проекту USAID «Розбудова стійкої системи 
громадського здоров’я», який виконує організація [44].  
Програма «Травма-фокусована психологічна та психотерапевтична 
допомога постраждалим від російської військової агресії в Україні» 
реалізовується БО “Центр психічного здоров’я і травматерапії “Інтеграція” в 
рамках проекту USAID «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я», 
який виконує організація Пакт [21].  
51 
 
За підтримки USAID реалізується проєкти психологічної допомоги у 
громадах під час війни. 
Задля забезпечення надання належної психологічної допомоги 
населенню, створено проєкт «Психосоціальна і емоційна підтримка та 
поліпшення громадських служб психічного здоров'я», який реалізується 
Громадською організацією «Асоціація інноваційної та цифрової освіти» за 
підтримки американського народу, наданої через Агентство США з 
міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». 
Даний проект стартував у 25 громадах Волинської, Львівської та Полтавської 
областей. 
Мета проєкту - можливість надання психологічної допомоги різним 
категоріям населення. В рамках проєкту створено 4 курси: для 
держслужбовців (посадових осіб) відповідальних за соціально-гуманітарні 
питання в громаді, для освітян, для соціальних працівників та для мешканців 
громад щодо першої психологічної допомоги за моделлю змішаного 
навчання (blended learning), який включає мультимедійні курси у 
міжнародному форматі SCORM кращі світові кейси.  
Проєктом передбачено вирішення таких трьох завдань: 
1. Побудова системи надання психологічної допомоги в громаді 
(навчання посадових осіб органів місцевого самоврядування).                  
2. Надання першої психологічної допомоги дітям та підліткам 
(навчання освітян). 
3. Надання психологічної допомоги дорослим (навчання соціальних 
працівників). 
Під час навчання освітяни, соціальні працівники та державні службовці 
опанують техніки діагностики психологічного стану дітей та дорослих за 
міжнародними стандартами та методиками, які визнані у багатьох країнах 
світу, а також отримають інші знання, що дозволять їм забезпечувати першу 
психологічну допомогу у своїх громадах [54]. 
52 
 
Таким чином, відповідальними особами територіальних громад буде 
побудована стала система надання психологічної допомоги, в рамках якої 
вчителі шкіл та вихователі дитячих садків зможуть надавати ефективну 
психологічну допомогу та емоційну підтримку дітям та підліткам, а соціальні 
працівники - дорослому населенню у громадах. 
В рамках проєкту також відбувається підготовка психологів, які 
стануть координаторами подальшого функціонування системи психологічної 
допомоги у цих громадах на постійній основі та здійснювати супервізію 
(методичний супровід освітян та соціальних працівників, які будуть 
безпосередньо надавати психологічну допомогу населенню). 
Отже, реалізація цього проекту допоможе  у короткий термін якісно 
забезпечити необхідними знаннями ключових осіб у громадах задля 
вирішення цього гострого питання – надання психологічної допомоги всім 
мешканцям у громадах хто цього потребує [54]. 
Незважаючи на широкий розвиток різних моделей психологічної 
підтримки категорійних груп населення на всіх рівнях, починаючи від 
волонтерських ініціатив і закінчуючи програмами міжнародної підтримки,  в 
даний час існують проблеми недостатнього кадрового, організаційного, 
методологічного забезпечення охорони психічного здоров’я. Також є 
проблеми соціально-психологічного змісту, а саме, неготовність значної 
частини населення звертатися до фахівців навіть після виникнення явних 
проблем з психічним здоров’ям. Це зумовлено як певними стереотипами, так 
і недостатньою обізнаністю людей про роботу психологів, психотерапевтів 
тощо. 
Категорією українців, яка найчастіше стикається з травматичними 
подіями, є військовослужбовці та члени сімей. Їхнє психічне здоров’я має 
бути предметом особливої опіки з боку держави. Водночас, кадрове 
забезпечення психологічної служби в ЗСУ є недостатнім. Надмірне 
навантаження може призводити до швидкого професійного вигорання 
офіцера-психолога. 
53 
 
Основними проблемами, що стримують розвиток зазначених технології 
соціальної підтримки категорійних груп населення є такі: 
 недостатність фінансування для забезпечення інфраструктури  
соціальної підтримки, підготовки кадрів та гідної оплати праці; 
 кадровий дефіцит - бракує фахівців із сучасними знаннями та 
методиками допомоги особам, що перебувають у стані кризи, стресу, 
гострого стресового розладу, ПТСР тощо; 
 стигма – досі існує суспільне упередження щодо звернення за 
психологічною допомогою; 
 логістичні виклики, особливо в регіонах, що постраждали від війни; 
 інституційна слабкість - відсутність чіткої стратегії та координації 
між державними і недержавними організаціями. 
Зазначені моделі та проблеми відображають актуальні виклики, але 
також показують значний потенціал для розвитку. 
  
54 
 
РОЗДІЛ 3.  
ПРОЕКТ СОЦІАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ  ВПО  
«ТЕПЛІ ОБІЙМИ ЧЕРКАЩИНИ» 
 
3.1. Аналіз поточної ситуації та обгрунтування доцільності проекту  
 
 
Забезпечення підтримки внутрішньо переміщених осіб є однією з 
ключових умов соціальної стабільності, адже ефективна інтеграція 
переселенців сприяє зменшенню соціальної напруженості в громадах. Крім 
того, ця підтримка є важливим чинником збереження людського капіталу, 
оскільки допомагає ВПО адаптуватися, відновити економічну активність та 
зробити внесок у розвиток суспільства. Станом на 01.11.2024 р. в Черкаській 
області за даними Департаменту соціального захисту населення ОДА 
налічується 161,398 тис. внутрішньо переміщених осіб. З них, з 24 лютого – 
150,494 тис.осіб [28].  
У Черкаській області активно реалізується Обласна комплексна 
програма підтримки внутрішньо переміщених осіб на 2023–2025 роки, що 
передбачає комплексний підхід до вирішення соціально-економічних та 
гуманітарних викликів. Зокрема, програма спрямована на забезпечення 
базових потреб ВПО, інтеграцію у місцеві громади, створення умов для 
працевлаштування, а також соціально-психологічну підтримку для 
подолання наслідків війни [15]. Крім того, в регіоні діє інформаційний 
портал для ВПО https://procherk.info/longread/vpo.html, який пропонує 
актуальні ресурси та послуги. Також здійснюються грошові виплати 
вразливим групам у співпраці з міжнародними організаціями, такими як 
УВКБ ООН. Черкаська область також активно залучає волонтерські 
ініціативи, які забезпечують гуманітарну допомогу, психологічні тренінги, 
55 
 
освітні програми та культурні заходи для інтеграції переміщених осіб у нове 
середовище. Наприклад, мобільні бригади здійснюють реєстрацію на 
грошову допомогу в містах та селах області, включаючи Канів та 
Звенигородку, забезпечуючи охоплення навіть у віддалених районах. 
Водночас, не зважаючи на активну діяльність щодо підтримки ВПО, 
згідно даних аналітичного звіту Представництва Міжнародної організації з 
міграції, актуальними залишаються багато потреб ВПО, пов’язаних з 
міграцією та соціальною інтеграцією. Зокрема, «тих ВПО, які висловили 
намір інтегруватися в місцевому середовищі, запитали про те, яка підтримка 
їм для цього потрібна. Хоча найбільш згадуваною потребою, пов’язаною з 
інтеграцією, у відповідній підвибірці була грошова підтримка (45%), третина 
переміщених чоловіків також повідомили про потребу в розширенні 
можливостей для отримання доходу (наприклад, за рахунок проходження 
професійно-технічного навчання). Переміщені жінки частіше повідомляли 
про потребу в психосоціальній допомозі, а також у доступі до базових 
медичних та інших послуг» [33, c.4].  
На підставі даних «Звіту про внутрішнє переміщення населення в 
Україні» Представництва Міжнародної організації з міграції (жовтень 2023 
рік), нами представлено наступний аналіз потреб внутрішньо переміщених 
осіб щодо інтеграції у місці перебування. Загалом, жінки-ВПО частіше, ніж 
чоловіки, відзначають потребу в різних видах підтримки. Найбільш 
затребуваними видами підтримки є наступні: 
1- грошова підтримка є найбільш критичним запитом -  51% жінок 
вказали на її потребу, порівняно з 34% чоловіків;  
2- безпечне та доступне житло - потребу в житлі однаково висловили 
22% як чоловіків, так і жінок; 
3- можливості для отримання доходу - більше чоловіків (14%) вказали на 
цю потребу, ніж жінок (10%). Це може бути пов’язано з тим, що 
чоловіки частіше шукають активну роботу та мають вищі очікування 
щодо працевлаштування; 
56 
 
4-  участь у суспільному житті - 43% ВПО, що мають намір 
інтегруватися, повідомили, що їм досить важко або дуже важко брати 
участь у суспільному житті та вирішенні громадських проблем в 
поточному місці перебування. Серед ВПО про труднощі із залученістю 
до суспільного життя повідомляє майже однакова кількість чоловіків і 
жінок; 
5- психологічна допомога - її потребують 10% жінок і лише 4% чоловіків. 
Це свідчить про вищу чутливість жінок до емоційного стану або 
частішу їхню роль у догляді за іншими, що підвищує психологічне 
навантаження; 
6- доступ до медичних та інших базових послуг, відносно невелика, але 
однакова частка серед чоловіків і жінок (2%) вказує на цю потребу. Це 
може означати, що основні медичні потреби вирішуються, але 
залишаються точкові проблеми; 
7- ремонт та підготовка житла до зими - 5% жінок вважають це 
важливим, тоді як серед чоловіків показник майже відсутній; 
8- доступ до освіти для дітей потребують 5% жінок, тоді як чоловіки про 
це не згадували. Ймовірно, це пояснюється тим, що жінки частіше 
виконують роль основного вихователя дітей [33, c.8]. 
Отже, як бачимо, процес соціальної інтеграції ВПО в Україні вцілому, 
та в Черкаській області, зокрема, стикається з низкою суттєвих проблем. 
Близько 65% переселенців повідомляють про труднощі з працевлаштуванням 
через відсутність місцевих контактів або попиту на їхню кваліфікацію, а 
також дискримінацію з боку роботодавців. Крім того, 58% ВПО вказують на 
складнощі з адаптацією у приймаючих громадах через мовні або культурні 
відмінності. Проблема доступу до житла залишається ключовою - понад 40% 
переселенців вимушені орендувати житло, що створює додатковий 
фінансовий тиск. Лише близько 30% ВПО отримують необхідну 
психологічну допомогу, незважаючи на високий рівень стресу, викликаний 
війною та переселенням. Водночас лише 25% переселенців активно беруть 
57 
 
участь у місцевих громадських ініціативах, що свідчить про недостатню 
інтеграцію в нові громади та брак інформаційної підтримки [33, c.12]. 
Проблеми психологічної ВПО в Україні є важливим викликом через 
значні стресові фактори, з якими стикаються переселенці. Перш за все, 
відсутність доступу до якісних психологічних послуг є поширеною 
проблемою, особливо у віддалених районах, де працюють обмежена кількість 
фахівців. За даними досліджень, більшість переселенців відчувають тривалий 
стрес через втрату домівок, роботи та відокремлення від родин. При цьому, 
лише близько 30% ВПО мають доступ до кваліфікованої психологічної 
допомоги, що є недостатнім для подолання наслідків посттравматичного 
стресового розладу (ПТСР) та депресії [33, c.16]. 
Окремою проблемою є недостатня мотивація самих переселенців 
звертатися за психологічною допомогою, що часто пов’язано зі 
стигматизацією психічного здоров’я в суспільстві. Багато людей 
концентруються на базових потребах, таких як житло чи фінансовий дохід, і 
відкладають питання психологічного благополуччя на другий план. 
Волонтерські ініціативи та онлайн-консультації стають важливими 
інструментами вирішення цієї проблеми, однак їхнього масштабу часто 
недостатньо для задоволення зростаючого попиту на підтримку. 
Основними психологічними проблемами ВПО згідно даних 
проведеного індивідуального опитування є такі: 
1. втрата самоідентичності та сенсів - внаслідок війни багато ВПО 
переживають кризу ідентичності. Це проявляється у втраченому відчутті 
зв’язку з рідною місцевістю, звичними соціальними ролями у професії та 
цінностями; 
2. низький рівень соціалізації в новому середовищі - переміщення в 
нові громади часто супроводжується труднощами в адаптації. Люди 
стикаються із соціальною ізоляцією, недостатністю підтримки та складністю 
у встановленні нових соціальних контактів; 
58 
 
3. відсутність умов для самореалізації - ВПО часто позбавлені 
можливостей для професійного розвитку у своїй професії через її 
незатребуваність у регіоні, що впливає на їхню впевненість і мотивацію; 
4. недостатня кількість програм для підтримки ментального та 
фізичного здоров’я, що ускладнює фізичне відновлення та збереження 
здоров’я ВПО. 
5. низький рівень психологічної підтримка родин ВПО, що ускладнює 
подолання стресу, ПТСР та інших психологічних проблем. 
6. низька мотивація до саморозвитку - через соціально-економічні 
труднощі та відсутність належної підтримки багато ВПО втрачають бажання 
розвиватися, навчатися чи інтегруватися у громади. 
На підставі проведеного аналітичного дослідження нами 
систематизовано основні проблеми інтеграції ВПО в нову громаду, яке 
виявило, що перехід до нового середовища вимагає довготривалих зусиль 
для повної інтеграції, але через обмежені ресурси та нерозвинені програми 
цей процес часто затягується. Графічне представлення систематизації 
зображено на рис. 3.1. 
 
Рис. 3.1. Фактори, що ускладнюють процес соціальної інтеграції ВПО  
у нову громаду. 
 
59 
 
Підсумовуючи проведене дослідження поточної ситуації та 
обгрунтування доцільності проекту відзначимо, що найактуальнішими 
проблемами для ВПО залишаються фінансова підтримка, доступне житло та 
працевлаштування. Жінки частіше за чоловіків відзначають потребу в 
психосоціальній допомозі, побутових умовах і забезпеченні потреб дітей. 
Чоловіки більшою мірою зацікавлені у можливостях для отримання доходу. 
Це вказує на необхідність гендерно-орієнтованого підходу до розробки 
програм підтримки ВПО, щоб врахувати їхні специфічні потреби. 
Для ефективної інтеграції ВПО необхідно розробити комплексний 
підхід, який включатиме соціальну, психологічну, гуманітарну підтримку та 
створення умов для самореалізації. Необхідно розширювати мережу 
психологічних послуг, залучати міжнародних партнерів до фінансування 
програм підтримки та проводити інформаційні кампанії для зниження 
стигматизації проблем психічного здоров’я серед ВПО. 
 
3.2 Опис проекту «Теплі обійми Черкащини» 
 
Проект «Теплі обійми Черкащини» - короткостроковий, соціальний та 
благодійний. Фінансування проекту планується за рахунок отримання гранту. 
Очікуваний грантодавець - Агенство США з міжнародного розвитку в 
Україні/ USAID from the american people  https://www.usaid.gov/ukraine  
Форми реалізації проекту: онлайн, офлайн. 
Цільова аудиторія проекту – внутрішньо-переміщені особи, що 
зареєстровані у м. Черкаси, віком від 16 до 65 років. 
Суспільні проблеми, які вирішує проект: 
 недостатній рівень психологічної підтримки ВПО; 
 ізольованість ВПО та низький рівень соціалізації у новій громаді; 
 недостатня інформаційна підтримка ВПО. 
60 
 
Проєкт соціальної інтеграції ВПО у громаду Черкащини сприятиме 
створенню підтримуючого та доброзичливого середовища, допоможе ВПО 
успішно включитися в нове середовище, відновити соціальні зв'язки, 
ознайомитися із культурними особливостями громади, налагодити атмосферу 
толерантності й взаєморозуміння, що сприяє побудові гармонійних стосунків 
між усіма мешканцями громади. 
Психологічні вправи сприятимуть розслабленню та відновленню 
емоційного стану, допоможуть підвищити свою самооцінку та ставлення до 
себе, адаптуватися до нових умов життя, знижуючи рівень стресу та тривоги, 
зменшити наслідки травматичних подій. Тренінгові вправи сприятимуть 
розвитку комунікативних та інтерактивних навичок, що допоможуть ВПО 
легше взаємодіяти з іншими мешканцями громади. 
Завдяки реалізації проекту очікується стабілізація емоційного, 
психологічного та фізичного стану ВПО, що зменшить виникнення наслідки 
виникнення захворювань від ПТСР. Сформується культура спілкування із 
психологом та дбання про своє психічне та фізичне здоров’я. Зросте рівень 
інтеграції ВПО у нову громаду та суспільну діяльність. 
Особливістю даного проекту є те, що частина заходів запланована 
офлайн, що значно підвищить активність людей до участі та навчанні 
психологічним технікам самостійного підтримання психічного здоров’я.  
В даний час створено багато онлайн ресурсів, в тому числі і 
безкоштовних, для отримання психологічних послуг, однак не врахований 
особистісний фактор – довіри до фахівця та спілкування наживо, що, 
відповідно, зменшує залученність до таких програм. Крім поєднання онлайн 
та офлайн заходів, проект «Теплі обійми Черкащини» включає 
індивідуальний супровід та піклування про учасників програми, що сприяє 
формуванню довіри до послуг психологів.  За результатами реалізації 
проекту у м. Черкаси може бути розроблена соціальна програма підтримання 
інтеграції ВПО у громади на 2026 рік та реалізована у містах та громадах 
61 
 
Черкаської області.  Основні положення проєкту зазначені у паспорті 
проекту (таблиця 3.1.). 
Таблиця 3.1 
Паспорт проекту 
Назва проєкту «Теплі обійми Черкащини» Керівник Кот Тарас 
Соціальний короткостроковий проекту 
проєкт 
Спонсор/ Агенство США з міжнародного Замовник Черкаська 
грантодавець розвитку в Україні/  обласна 
USAID from the american people державна 
https://www.usaid.gov/ukraine адміністрація 
 
Дата початку 01.01.2025 Дата закінчення 31.12.2025 
проекту проекту 
Цілі проекту Сприяти інтеграції ВПО м. Черкас у місцеву громаду шляхом 
проведення комплексу з підтримки фізичного та психологічного 
здоров’я на базі Молодіжного центру м.Черкаси, за підтримки 
Департаменту соціального захисту Черкаської обласної державної 
адміністрації протягом березня -  грудня 2025 року. 
Результати 1. Проведення 7 груп з психологічної підтримки (офлайн). 
2. Проведення 7 тренінгів на здобуття комунікаційних навичок та 
соціалізацію ВПО. 
3. Проведення фестивалю ментального та фізичного здоров’я «Жити на 
Черкащині» (офлайн). 
4. Проведення 7 екскурсій по м.Черкаси. Проведено екскурсії у 
Чигирин, Холодний Яр, Канів, Софіївка. 
5. Проведення регулярних зустрічей в кіно-клубі (раз на 2 тижні). 
6. Проведення 240 прямих етерів зі психологами на ютуб каналі «Жити 
на Черкащині».  
7. Розроблення 30 мотиваційних відео для трьох різних вікових груп 
ВПО про важливість підтримки психічного здоров’я. Постійна 
демонстрація відео в медійних засобах  (місцеві канали телебачення 
«Суспільне Черкаси», «Вікка», ютуб канал «Жити на Черкащині», 
фейсбук). 
Критерії 1. Зменшення рівня нервової та психологічної напруги ВПО, 
успіху пов’язаної з наслідками війни та переселенням в нову громаду. 
2. Стабілізація психічного стану ВПО через повернення ознак 
самоідентичності, отримання внутрішньої опори. 
3. Підвищення рівня інтеграції ВПО у нову громаду через знайомство 
з містом Черкаси  та розуміння потенційних можливостей 
самореалізації у цьому місці. 
*Значення якісних показників буде отримано в результаті аналізу 
анкетування учасників ВПО. 
Очікуваний результат: зменшення рівня стресу на 30-40 %, підвищення 
рівня соціалізації на 30 %. 
62 
 
Продовження  таблиці 3.1. 
Основні віхи Додаються 
Ризики Додаються 
Бюджет 
3 611 530,0 грн. 
проєкту 
Нормативно- Закон України «Про державні цільові програми», Закон України «Про 
правові акти, державне прогнозування та розроблення програм соціально-
на які економічного розвитку»,  
спирається Концепція розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період 
проєкт до 2030 року, затверджена розпорядженням КМУ від 27 грудня 2017 р. 
№ 1018-р., Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?»,  
Державна стратегія регіонального розвитку на 2021-2027 роки,  
Стратегія  розвитку Черкаської області на період 2021-2027 роки, 
затверджена  Рішенням Обласної ради № 38-9/VII від  11.09.2020 р. 
«Обласна комплексна програма підтримки внутрішньо переміщених 
осіб на 2023–2025 роки», затверджена рішенням Черкаської обласної 
ради №  20-10/VIII від 18.08.2023 р. 
Затверджено Спонсор/грантодавець Керівник проекту 
Очікуваний грантодавець: Агенство Кот Тарас  
США з міжнародного розвитку і  
Україні/   
USAID from the american people 
https://www.usaid.gov/ukraine 
 
Основні напрямки реалізації заходів проекту «Теплі обійми 
Черкащини» представлені на рисунку 3.2.  
 
Рис. 3.2. Основні заходи проекту «Теплі обійми Черкащини». 
 
63 
 
Як видно з рис. 3.2., основні напрямки проекту стосуються 
психологічної, соціальної, інформаційної підтримки для прискорення 
процесу соціальної інтеграції у нову громаду та підтримання емоційного 
благополуччя. 
Проект направлений на реалізацію таких основних напрямків: 
1. популяризація серед ВПО культури користування послугами 
психолога; 
2. організація культурного дозвілля для ВПО. 
Популяризація серед ВПО культури користування послугами 
психолога включає в себе такі напрямки:  
 проведення фестивалю ментального та фізичного здоров’я (офлайн), 
що дасть можливість Популяризація важливості самостійного піклування про 
своє психологічне здоров’я, Інтегрувати на фестивалі місцевих мешканців та 
ВПО; 
 проведення регулярних груп психологічної підтримки (офлайн), що 
допоможе зменшити рівень стресу, наслідки психологічних травм від війни 
та переселення, формування нової само ідентичності, забезпечить підтримку 
емоційного благополуччя ВПО; 
 проведення тренінгів на набуття комунікаційних навичок та 
соціалізацію ВПО (вміння встановлювати нові зв’язки) 
 проведення прямих етерів зі психологами на ютуб каналі «Жити на 
Черкащині», що зменшить недовіру до психологів та сформує навичку 
самостійного піклування про своє ментальне здоров’я 
 розроблення мотиваційних відео про важливість підтримки 
психічного здоров’я та допомогу психологів та постійна демонстрація в 
медійних засобах  (місцеві канали телебачення «Суспільне Черкаси», 
«Вікка», ютуб канал «Здорові черкащани», фейсбук), що теж забезпечить 
підтримку емоційного благополуччя ВПО. 
Організація культурного дозвілля включає в себе: 
64 
 
 проведення регулярних зустрічей у кіно-клубі, із подальшим 
обговоренням, що сприяє емоційній згуртованості та обміну думками; 
 проведення екскурсій містом Черкаси та Черкащиною (Чигирин, 
Холодний Яр, Канів, Софіївка), які допоможуть ВПО ознайомитися з новою 
громадою та її культурними особливостями. 
Потужним заходом такої підтримки, що дозволить поєднати у собі 
інформаційну, психологічну та соціальну складові є проведення фестивалю 
ментального та фізичного здоров’я «Жити на Черкащині» (офлайн). 
Концепція фестивалю представлена у таблиці 3.2. 
Таблиця 3.2. 
Концепція фестивалю «Жити на Черкащині» 
Основні складові Характеристика 
Мета фестивалю Популяризація важливості самостійного піклування про своє 
психологічне здоров’я. 
Дати можливість ВПО та черкащанам ознайомитись із тим, як 
працюють різні психологічні техніки, арт-терапія, кінезіологія, 
йога тощо.  
Це зменшить недовіру до психологів та дасть можливість вже на 
фестивалі познайомитись з фахівцями та надалі користуватись їх 
послугами.  
Інтегрувати на фестивалі місцевих мешканців та ВПО.  
Представити всі складові проекту «Теплі обійми Черкащини». 
Тривалість 2 дня (субота на неділя), з 10.00 до 20.00 
Період проведення Травень 
Вимоги до приміщення Приміщення, яке може вмістити одночасно до 2 000 тис. осіб. 
Ідеально – загальноосвітня школа або навчальний корпус 
університету з облаштованим бомбосховищем. 
Аудиторії/чи класи для проведення майстер-класів, буфет, 
туалети. 
Опис програми Тривалість дня фестивалю (10 годин) розподілена на 4 частини 
фестивалю (по 2 години). 
Кожні 2 години пропонується  до 10 різних майстер-класів. 
Тобто, за один день фестивалю один учасник може відвідати 4 
різних майстер-класи, відповідно, за два дні – 8. 
В програму фестивалю обов’язково мають бути включені: 
1 – техніки психологічної самодопомоги внаслідок стресу від 
війни; 
2 – методика EMDR; 
3 – арт-терапія; 
4 – кінезіологія; 
5 – йога;  
6 – майстер-класи зі здорового харчування; 
7-  лекції про історію м.Черкас та Черкаської області; 
65 
 
8-  психологічні майстер-класи на формування нової само 
ідентичності та цінностей; 
9 – тренінгові майстер-класи на формування навичок спілкування 
на новій спільноті;  
10 – перегляд фільмів з психологом. 
Кількість залучених   
спеціалістів  
(психологи, арт- 60 спеціалістів  
терапевти, кінезіологи, 
йоги, історики, лікарі 
тощо). 
Умови участі Участь на волонтерських засадах. Фахівці у такий спосіб мають 
спеціалістів змогу прорекламувати себе та отримати клієнтів. 
Кількість учасників  до  2000 осіб. 
 
Умови участі учасників Участь безкоштовна.  
 
Основні віхи проекту «Теплі обійми Черкащини» представлені у 
таблиці 3.3. 
 Таблиця 3.3. 
Основні віхи проекту «Теплі обійми Черкащини» 
Найменування 
№ Строк Значення 
Віха проекту Виконавці показників 
з/п виконання показників 
виконання 
1. Розробка концепції та документів по проекту  
Розробка концепції Ініціативна група Концепція 
1.1. 14.01.2025 - 
проекту проекту проекту 
Розробка проектних 
Ініціативна група Проектні 
1.2. документів та 27.01.2025 - 
проекту документи 
грантової заявки 
Ініціативна група 
Узгодження 
проекту, Узгоджені 
проектних 
1.3. Департамент 03.02.2025 проектні - 
документів з 
соціального документи 
замовником 
захисту ЧОДА 
2.Отримання гранту на реалізацію проекту   
66 
 
Продовження таблиці 3.3. 
Направлення 
документів по 
проекту та грантової 
заявки в міжнародні 
Кількість 
фонди та фінансові Ініціативна група до  
2.1. підправлених 10 
організації, які проекту 07.02.2025 
запитів 
надають гранти та 
кредитні кошти за 
різними умовами 
співфінансування 
Отримання Фонд-
схвалення про грантодавець, до  Запит на грант 
2.2. - 
фінансування ініціативна група 17.02.2025 схвалено 
проекта проекту 
Зарахування 
Фонд-
коштів на 
грантодавець, 
поточний 
Отримання коштів громадська до  
рахунок ГО 
2.3. на реалізацію організація, що є 10.03.2025 - 
відповідно до 
проекту офіційним р. 
затвердженого 
представником 
графіку 
проєкту 
фінансування 
3.Формування команди проекту, затвердження проектних документів. 
Сформована 
Формування до 
3.1. Керівник проекту команда - 
команди проекту 17.03.2025 
проекту 
Протокол 
Визначення правил 
домовленостей 
комунікацій та Керівник проекту, до 
3.2. установчої - 
розподілення команда проекту 21.03.2025 
зустрічі (kick 
обов’язків в проекті 
off meeting) 
Затверджено 
документи: 
Паспорт 
проекту 
План 
Узгодження та управління 
затвердження Керівник проекту, до ризиками 
3.3. - 
проектних команда проекту 21.03.2025 План 
документів комунікацій 
Фінансовий 
план 
План-графік 
робіт по 
проекту 
67 
 
Продовження таблиці 3.3. 
4. Виконання робіт по проекту. 
4.1. Популяризація серед ВПО культури користування послугами психолога 
4.1.1 Проведення Керівник проекту,  Кількість 1 фестиваль 
. фестивалю команда проекту,  Травень фестивалів  
ментального та Департамент  2025  Кількість 100 
фізичного здоров’я охорони  залучених залучених 
(офлайн) здоров'я та психологів та спеціалістів 
медичних інших  
послуг ЧМР, спеціалістів  
Департамент Кількість  
соціальної залучених 2 000 осіб 
політики ЧМР,  учасників  
Департамент 
соціального 
захисту ЧОДА, 
волонтери 
4.1.2 Проведення груп Команда проекту, з  Кількість  
. психологічної залучені 01.06.2025 проведених 7  
підтримки (офлайн) психологи,  протягом груп  
Молодіжний року   
центр, Кількість 8 психологів 
волонтери психологів  
   
 Кількість 20 осіб 
 людей у групі   
  
Загальна  
кількість осіб, 120 осіб  
що взяла 
участь  
4.1.3 Проведення Команда проекту, з  Кількість 7 
тренінгів на набуття залучені 01.06.2025 проведених  
комунікаційних психологи,  протягом тренінгів  
навичок та Молодіжний року   
соціалізацію ВПО центр, Кількість 2 
волонтери психологів/тре  
 нерів  
  
Кількість 25 
людей у групі   
  
Загальна 175 
кількість осіб, 
що взяла 
участь 
4.1.4 Проведення прямих Психологи, з Кількість  
. етерів зі відповідальна 01.06.2025, етерів на 3  
психологами на особа за медіа з протягом тиждень  
ютуб каналі «Жити команди проекту року   
на Черкащині» Загальна  
68 
 
кількість етерів 900 
  
Загальна 2 млн. 
кількість 
переглядів  
4.1.5 Розроблення Відповідальна з  Кількість Кількість 
. мотиваційних відео особа за медіа з 01.05.2024, відео-роліків  відео-роліків 
про важливість команди проекту,    – 30 
підтримки студенти-актори, протягом Кількість  
психічного здоров’я волонтери, року переглядів на  
та допомогу оператор  всіх каналах  Кількість 
психологів та переглядів 
постійна на всіх 
демонстрація в каналах – 1 
медійних засобах  млн. 
(місцеві канали 
телебачення 
«Суспільне 
Черкаси», «Вікка», 
ютуб канал «Здорові 
черкащани», 
фейсбук) 
4.2.Організація культурного дозвілля  
4.2.1 Проведення Психолог, з 10.06.2025 Періодичність 2 
. регулярних волонтери, протягом зустрічей рази/місяць 
зустрічей у кіно- Молодіжний року   
клубі  центр Кількість 10-15 осіб 
учасників на 1  
зустрічі  
  
Кількість 6 
психологів  
  
Загальна 150   
кількість  
учасників 
 
4.2.2 Проведення Екскурсовод, Кількість 7 
. екскурсій містом Черкаський екскурсій  
Черкаси краєзнавчий  15-20 осіб 
з  
музей,  Кількість осіб у  
12.06.2024 
відповідальна групі 110 осіб 
протягом 
особа проектної  
року   
групи, Загальна 
волонтери кількість 
учасників 
4.2.3 Проведення Екскурсовод, з  Кількість 4 
. екскурсій волонтери, 16.06.2025 екскурсій  
Черкащиною відповідальна р.    
(Чигирин, Холодний особа проектної протягом Періодичність 1 раз/місяць 
Яр, Канів, групи, року екскурсій  
Софіївка). перевізник   
69 
 
 Кількість осіб в 50 осіб 
у групі  
  
Загальна 200 осіб 
кількість 
залучених осіб 
 
5. Аналіз результатів проекту  
Аналіз результатів Керівник проекту, До Аналітична - 
проекту за відповідальна 26.12.2025 записка 
5.1. поточними звітами особа за звіти з 
команди проекту, 
бухгалтер 
Формування Керівник проекту, до Загальний звіт - 
загального звіту про відповідальна 30.12.2025 про результати 
5.2. результати особа за звіти з р. проекту 
реалізації проекту команди проекту, 
бухгалтер 
6. Звітування по результатах проекту перед всіма зацікавленими стейкхолдерами 
Відправлення Відповідальна з 01.01.2026 Звіти про - 
поточних звітів про особа за звіти з протягом виконані 
6.1. 
виконані роботи по команди проекту року роботи по 
проекту проекту 
Відправлення Відповідальна до Загальний звіт - 
Загального звіту особа за звіти з 10.01.2025 про результати 
6.2. 
про результати команди проекту проекту 
реалізації проекту 
 
На підставі даних таблиці 3.3. розроблено основні проектні документи: 
1. Матриця розподілу відповідальності (стейкхолдери) (Додаток А). 
2. План-графік робіт (діаграма Ганта), сформований у програмному 
забезпеченні https://bclxvdbzdom.app.projectmanager.com  (Додаток Б).  
3. Бюджет проекту (Додаток В).  
4. План управління ризиками проекту  (Додаток Г) . 
Основні ризики проекту представлені за допомогою діаграми Ішікави 
на рис.3.3. та матриці ризиків (таблиця 3.4). 
70 
 
 
Рис. 3.3. Ризики проекту. 
  
71 
 
Таблиця 3.4 
Матриця ризиків 
Наслідки 
  
Незначні Середні Значні Критичні Катастрофічні 
  
Затримка у 
Недостатня виконання 
Неефективна 
компетентність плана- Несвоєчасне 
комунікація зі 
Незначний керівника графіка фінансування 
стейкхолдерами  
проекту робіт по 0,02 
0,8 
0,1 проекту 
0,8 
Недостатня 
ефективність Відсутність 
партнерів- мережевого 
Несвоєчасне державних інтернету у 
Віддалений фінансування установ щодо зв’язку з 
  
0,02 поширення відключенням 
мобільного електромережі 
додатку 3,6 
1,0 
Затримка 
Неефективна 
строків Відсутність напруги 
комунікація 
розроблення в електромережі під 
всередині 
Нечастий мотиваційних час проведення 
робочої групи   
відео фестивалю 
проекту 
2,1 3,6 
0,6 
 
Відмова в 
отриманні Невоєчасне Затримка Перевищення 
запланованого розміщення строків витрат по проекту у 
приміщення для реклами надання зв’язку зі зміною 
Випадковий 
проведення  інформаційними грантових  цін, помилок у 
фестивалю на партнерами коштів розрахунках 
безкоштовних 1,0 1,8 2,7 
засадах, 0,5 
Повітряна 
тривога, 
тривалістю 
більше 
Частий 
   3-х годин під  
час проведення 
фестивалю 
4,4 
 
 
Методика оцінки результатів проекту. 
Оцінка результатів проекту є важливою частиною управління 
проектами, дозволяючи з'ясувати, наскільки ефективно досягнуті цілі та чи 
задовольнені стейкхолдери результатами.  Планується оцінювати результати 
проекту за допомогою наступних методів:  
1. Ключові показники ефективності (KPI) - встановлення та відстеження 
KPI дозволяє оцінити, наскільки вдалим був проект у досягненні своїх цілей. 
Основні KPI проекту визначені у таблиці 3.3. Крім того, за кожним процесом 
Імовірність 
72 
 
проекту будуть визначені окремі KPI. За результатами виконання проектної 
задачі буде відстежуватись виконання KPI 
Якісні показники* результатів проекту: 
 зменшення рівня нервової та психологічної напруги ВПО м. Черкас, 
пов’язаної з наслідками війни на 30%; 
 стабілізація психічного стану ВПО через техніки психологічної 
самопідтримки, фізичних вправ та інших заходів, передбачених проектом;   
 формування у ВПО культури спілкування із психологом; 
 набуття комінукативних навичок на вміння створювати нові соціальні 
зв’язки; 
 підвищення рівня інтеграції ВПО у нову громаду на 30 %.  
*Значення якісних показників буде отримано в результаті аналізу 
анкет-опитувань, отриманих від учасників проекту (зразок анкети-
опитування представлено у Додатку Д). Очікуваний результат: зменшення 
рівня стресу на 30-40 % (експертна оцінка). 
2. Аналіз витрат та відношення ціни до якості: оцінка витрат у порівнянні з 
досягненими результатами дозволяє зрозуміти, чи було досягнуто 
оптимального відношення між вкладеними ресурсами та отриманими 
результатами. За результатами кожного заходу проекту буде формуватись 
фінансовий звіт.  
3. Оцінка задоволення стейкхолдерів: важливо оцінити задоволеність 
ключових стейкхолдерів (клієнтів, учасників проекту, співробітників тощо) 
результатами проекту, оскільки їхнє задоволення може бути ключовим 
фактором успіху проекту. 
 
  
73 
 
ВИСНОВКИ 
 
Проведене дослідження сутності ролі сучасних технологій 
психологічної підтримки категорійних груп населення та їх ролі у 
підтриманні ментального здоров’я та психологічного благополуччя 
населення дало підстави сформувати наступні висновки. 
1. Вцілому, соціальна вразливість відображає здатність людини, групи чи 
суспільства справлятися з життєвими викликами. Вона охоплює не лише 
уміння адаптуватися, протистояти та долати негативні впливи, але й 
здатність змінюватися та відновлюватися після їхнього впливу. Залежно від 
поєднання стійкості та чутливості, рівень вразливості може бути низьким, 
середнім або високим. На цей рівень впливають як індивідуальні соціально-
демографічні характеристики людини, так і зовнішні умови, зокрема 
географічні, політичні, інституційні та економічні фактори.. 
2. Категорійні групи населення - це важлива частина суспільства, яка 
потребує системної уваги. Їхні специфічні потреби обумовлюють 
необхідність створення інноваційних підходів до підтримки. Реалізація таких 
підходів сприятиме підвищенню якості життя цих груп і забезпеченню їхньої 
соціальної інтеграції. Як хзазначають сучасні науковці, «комплексний підхід 
до роботи з категорійними групами є ключем до формування більш 
інклюзивного суспільства». 
3. На підставі аналізу сучасних концепцій психологічної підтримки 
категорійних груп населення виявлено, що вони представляють широкий 
спектр інструментів для роботи з різними проблемами та охоплюють потреби 
всіх категорійних груп населення Використання зазначених підходів у 
комплексі сприяє ефективній допомозі та реабілітації соціально вразливих 
осіб, враховуючи їхні індивідуальні потреби та специфічні обставини. 
Вцілому, ефективна допомога категорійним групам осіб можлива лише через 
комплексний підхід, який включає індивідуалізований підхід, інтеграцію 
74 
 
технологій  та співпрацю з громадами через  реалізацію локальних ініціатив, 
спрямованих на соціальну інтеграцію певних категорій населення. 
4. Інтеграція різних методів психологічної підтримки та сучасних 
технологій має на меті створення системи, здатної забезпечити всі потреби 
категорійних груп населення під час війни та у процесі післявоєнного 
відновлення. Орієнтація на індивідуалізований підхід, у поєднанні зі 
співпрацею з громадами, сприяє формуванню ефективної соціальної 
підтримки, яка враховує специфічні виклики та досвід кожної людини чи 
певної категорії осіб. Такий підхід дозволяє підвищити стресостійкість, 
адаптацію та психічне відновлення, зміцнюючи соціальну згуртованість та 
психосоціальний добробут суспільства вцілому. 
5. При розробці програм психологічної підтримки певної групи 
населення важливо застосовувати інтегративний підхід, оскільки він 
дозволяє врахувати різноманіття індивідуальних потреб та особливостей 
такої групи. Даний підхід поєднує різні методи і теорії, забезпечуючи більш 
гнучке та ефективне реагування на складні психосоціальні виклики. Це 
сприяє створенню більш інклюзивних та адаптивних програм підтримки, що 
підвищують якість життя людей. Інтегративний підхід є важливим 
інструментом у вирішенні сучасних викликів у сфері психологічної 
допомоги, особливо в умовах криз та масового стресу. Цей підхід базується 
на принципах синтезу різних шкіл і напрямків психології, таких як 
когнітивно-поведінкова терапія, психоаналіз, гуманістична психологія, арт-
терапія, тілесноорієнтовані техніки та сучасні цифрові рішення. 
6. Нині в Україні широко представлені різноманітні сучасні технології 
психологічної підтримки категорійних груп населення, серед яких доцільно 
виділити такі, як: мультидисциплінарні центри психосоціальної підтримки, 
онлайн-платформи та гарячі лінії, групи психологічної підтримки для різних 
категорій, психологічна підтримка в системі освіти, мобільні команди 
підтримки, реабілітаційні центри для військових.    
75 
 
7. Разом з тим є низка проблем, які стримують розвиток зазначених 
технологій соціальної підтримки категорійних груп населення, зокрема, 
недостатність фінансування, кадровий дефіцит стигма (досі існує суспільне 
упередження щодо звернення за психологічною допомогою); логістичні 
виклики, інституційна слабкість. Відповідно, зазначені моделі та проблеми 
відображають актуальні виклики, але також показують значний потенціал 
для розвитку. 
8. Забезпечення підтримки внутрішньо переміщених осіб є однією з 
ключових умов соціальної стабільності, адже ефективна інтеграція 
переселенців сприяє зменшенню соціальної напруженості в громадах. Крім 
того, ця підтримка є важливим чинником збереження людського капіталу, 
оскільки допомагає ВПО адаптуватися, відновити економічну активність та 
зробити внесок у розвиток суспільства. 
9. Процес соціальної інтеграції ВПО в Україні вцілому, та в Черкаській 
області, зокрема, стикається з низкою суттєвих проблем, серед яких 
основними є: недостатня грошова підтримка, відсутність безпечного та 
доступного житла, недостатні можливості для отримання доходу, низька 
участь у суспільному житті, незабезпеченість психологічною підтримкою. 
10.  Проблеми психологічної ВПО в Україні є важливим викликом 
через значні стресові фактори, з якими стикаються переселенці. Перш за все, 
відсутність доступу до якісних психологічних послуг є поширеною 
проблемою, особливо у віддалених районах, де працюють обмежена кількість 
фахівців. За даними досліджень, більшість переселенців відчувають тривалий 
стрес через втрату домівок, роботи та відокремлення від родин. При цьому, 
лише близько 30% ВПО мають доступ до кваліфікованої психологічної 
допомоги, що є недостатнім для подолання наслідків посттравматичного 
стресового розладу (ПТСР) та депресії. 
11. На підставі проведеного теоретичного дослідження технологій 
психологічної допомоги та аналізу основних проблем ВПО Черкаської 
області дійшли висновку, що для ефективної інтеграції ВПО необхідно 
76 
 
розробити комплексний проєкт, який включатиме соціальну, психологічну, 
гуманітарну підтримку та створення умов для самореалізації. Необхідно 
розширювати мережу психологічних послуг, залучати міжнародних 
партнерів до фінансування програм підтримки та проводити інформаційні 
кампанії для зниження стигматизації проблем психічного здоров’я серед 
ВПО. 
12. З метою підвищення рівня інтеграції ВПО в громаду міста та 
підтримання ментального здоров’я, нами запропоновано впровадження 
короткострокового соціального проекту «Теплі обійми Черкащини». 
Даний проект є актуальним, оскільки в Черкаській області та 
м.Черкаси станом на 01.11.2024 р. за даними Департаменту соціального 
захисту населення ОДА налічується 161,398 тис. внутрішньо переміщених 
осіб. І, не зважаючи, на те, що в області реалізується Обласна комплексна 
програма підтримки внутрішньо переміщених осіб на 2023–2025 роки, досі є 
проблеми соціальної інтеграції та отримання необхідної психологічної 
допомоги.  
Проект вирішує такі суспільні проблеми: 
 недостатній рівень психологічної підтримки ВПО; 
 ізольованість ВПО та низький рівень соціалізації у новій громаді; 
 недостатня інформаційна підтримка. 
Завдяки реалізації проекту очікується зменшення рівня нервової та 
психологічної напруги ВПО, пов’язаної з наслідками війни та переселенням в 
нову громаду; стабілізація психічного стану ВПО через повернення ознак 
самоідентичності, отримання внутрішньої опори; сформується культура 
спілкування із психологом та дбання про своє психічне та фізичне здоров’я; 
підвищення рівня інтеграції ВПО у нову громаду через знайомство з містом 
Черкаси  та розуміння потенційних можливостей самореалізації у цьому 
місці. Очікуваний результат: зменшення рівня стресу на 30-40 %, підвищення 
рівня соціалізації на 30 %. 
77 
 
13. За результатами реалізації проекту у м. Черкаси може бути 
розроблена соціальна програма підтримання інтеграції ВПО у громади на 
2026 рік та реалізована у містах та громадах Черкаської області.   
 
  
78 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
1. Кoнституція Укрaїни від 28.06.1996 р. // Відoмoсті Вeрхoвнoї Рaди 
Укрaїни. – 1996. - №30. – с.141. 
2. Декларація соціального прогресу й розвитку, 1969 // - Рeжим дoступу:    
https://leksika.com.ua/12110622/legal/deklaratsiya_sotsialnogo_progresu_i_rozvit
ku_1969 
3. Державна Стратегія регіонального розвитку на 2021-2027 роки, 
(постанова КМУ від 05.08.2020 р. №695) // - Рeжим дoступу- 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-%D0%BF#Text 
4. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // - Рeжим 
дoступу:    http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_015. 
5. Закон України «Про соціальні послуги» №2671-VIII від 17.01.2019 р. // - 
Рeжим дoступу- https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text 
6. Закон України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких 
встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії 
проти України, та членів їх сімей» від 26.01. 2022 р.№ 2010-IX. // - Рeжим 
дoступу-https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text 
7. Конвенція Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм 
дискримінації щодо жінок від 18 грудня 1979 року. // - Рeжим дoступу - 
https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/995_207#Text. 
8. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 11 
листопада 1950 р. // - Рeжим дoступу: 
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004. 
9. Конвенція про зловживання в галузі міграції і про забезпечення 
працівникам-мігрантам рівних можливостей і рівного ставлення № 143 від 
24.06.1975. //- Рeжим дoступу:   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 
993_163#Text. 
10. Конвенція про права дитини. // - Рeжим дoступу:    
https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_021#Text. 
79 
 
11. Конвенція про статус біженців. // - Рeжим дoступу:    https:// 
zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_011#Text. 
12. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права. // - Рeжим 
дoступу:    :https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043. 
13. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права. // - Рeжим 
дoступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042#Text. 
14. Обласні програми Черкащини. Офіційний сайт Черкаської обласної ради 
// - Рeжим дoступу - https://www.oblradack.gov.ua/oblasn-programi 
15. Обласна комплексна Програма підтримки внутрішньо переміщених 
осібна період 2023 – 2025 роки (затверджена Рішенням обласної ради від 
18.08.2023 р. №  20-10/VIII) - // Рeжим дoступу- 
https://www.oblradack.gov.ua/oblasn-programi 
16. Обласна комплексна програма щодо медичного, соціального 
забезпечення, адаптації, психологічної реабілітації, професійної підготовки 
(перепідготовки) осіб, які здійснювали заходи з оборони та захисту 
територіальної цілісності, незалежності та суверенітету України, починаючи 
з 2014 року, та членів їх сімей на 2023-2027 роки (затверджена Рішенням 
обласної ради від 03.03.2023 р. №17-14/VIII). - // Рeжим дoступу- 
https://www.oblradack.gov.ua/oblasn-programi 
17. Стратегія розвитку Черкаської області на період 2021 - 2027 роки. 
(рішення обласної ради від 11.09.2020 р. №38-9/VII) // - Рeжим дoступу- 
https://www.oblradack.gov.ua/oblasn-programi 
18. Агенство США з міжнародного розвитку в Україні/ USAID from the 
american people  // Рeжим дoступу - https://www.usaid.gov/ukraine 
19. Андрусишин Н. Соціальна вразливість населення: дефініції, підходи до 
розуміння та оцінювання. Економіка та суспільство. Випуск № 37. 2022. // 
Рeжим дoступу - https://e c o n o mya n d s o c i e t y. i n . u a / i n d e x . p h p 
/journal/article/view/1216/1171. 
20. Безкоштовна психологічна допомога цивільним і військовим в Україні: 
Які існують державні сервіси та громадські ініціативи [Електронний ресурс]. 
80 
 
– Режим доступу: https://dumka.media/ukr/blog/1693650983-bezkoshtovna-
psihologichna-dopomoga-tsivilnim-i-viyskovim-v-ukrayini-yaki-isnuyut-
derzhavni-servisi-ta-gromadski-initsiativi (дата звернення: 10.12.2024). 
21. Благодійна організація «Центр психічного здоров’я і травматерапії 
«Інтеграція» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://integration.kiev.ua/ (дата звернення: 10.12.2024). 
22. Болотіна Н.Б. Право людини на соціальне забезпечення в Україні: 
проблема термінів і понять. Право України. 2000. № 4. С. 35–39. 
23. Бондаренко С. М., Соціальна політика держави як основа забезпечення 
соціального розвитку//Електронне: Державне управління: удосконалення та 
розвиток № 2, 2021 www.dy.nayka.com.ua 
24. #ВАРТОЖИТИ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://vartozhyty.com.ua (дата звернення: 10.12.2024). 
25. Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології: Підручник для студентів 
вищих медичних навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації. – Вінниця, 
2001. 
26. Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?», впроваджена у 
березні 2023 р. // Рeжим дoступу - https://www.howareu.com/ 
27. Всеукраїнська волонтерська ініціатива "Небайдуже" [Електронний 
ресурс]. – Режим доступу: https://xn--80abkbdft2a3d.xn--j1amh/ (дата 
звернення: 10.12.2024). 
28. Вплив війни на психічне здоров’я – колосальний. Пресслужба Черкаської 
обласної державної адміністрації // Рeжим дoступу - https://ck-
oda.gov.ua/novyny-cherkaskoyi-oblasti/vpliv-vijni-na-psixichne-zdorovya-
kolosalnij/ 
29. Головні підсумки реалізації національної програми психічного здоров'я та 
психосоціальної підтримки// Рeжим дoступу -
https://mon.gov.ua/ua/news/golovni-pidsumki-realizaciyi-nacionalnoyi-programi-
psihichnogo-zdorovya-ta-psihosocialnoyi-pidtrimki 
81 
 
30. Грузинська І.  Проблема емоційного реагування на стресові ситуації в 
умовах воєнного стану// Вісник НАУ. Серія: Педагогіка. Психологія – 2022, 
2(21), - с. 97-107 
31. Десять онлайн-центрів психологічної підтримки для українців 
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://alltops.com.ua/rozvytok/zdorov-ia/10-onlain-tsentriv-psykholohichnoi-
pidtrymky-dlia-ukraintsiv/ (дата звернення: 10.12.2024). 
32. Звіт з оцінки результативності  виконання Плану реалізації Стратегії 
розвитку Черкаської області на період 2021-2023 роки,  (рішення обласної 
ради  від 26.05.2023 № 19-15/VIII) // - Рeжим дoступу- 
https://www.oblradack.gov.ua/oblasn-programi 
33. Звіт про внутрішнє переміщення населення в Україні 
Опитування загального населення, раунд 14 
Жовтень 2023 року. Представництво МОМ в Україні., 18 с. 
34. Зливков В.Л., Лукомська С.О., Федан О.В. Психодіагностика  особистості 
у кризових життєвих ситуаціях. Київ: Педагогічна думка, 2016.  219 с. 
35. Зливков В., Лукомська С., Євдокимова Н., Ліпінська С. Діти і війна: 
монографія. Київ.-Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2023. 221 с. 
36. Калошин В.Ф. Практика управління емоційним станом. Раціонально-
емотивна терапія. – К.: Шк. Світ, 2012. 128 с. 
37. Карсканова С.В. Екстремальні ситуації: як допомогти собі та іншим// 
Scientific Journal Virtus 40 (40), p.53-56, 2020. 
38. Кондур В. А. Поняття вразливі групи населення у міжнародному та 
національному праві // Аналітично-порівняльне правознавство. 2024. № 4 
(477). С. 694–699. DOI: 10.24144/2788-6018.2024.04.114 
39. Корекційна програма  «Діти і війна: навчання технік зцілення».  Автори: 
П. Сміт, Е. Дирегров, У. Юле, Л. Гупта, Ш. Перрен, Р. Г’єстад. Упорядники: 
В. Климчук, Н. Москвіна, О. Прянічнікова. К – 2016. 
40. Крайнюк В.М. Психологія стресостійкості особистості: монографія Київ : 
Ніка-Центр, 2007. 432 с. 
82 
 
41. Кухта П.В. Кризи, їх причини та наслідки [Електронне видання] // 
Ефективна економіка. – 2012. – № 10. – Режим доступу: 
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1527. 
42. Малімон В. І. Соціальна і гуманітарна політика: навчальний посібник. — 
Івано-Франківськ: Місто НВ, 2012. — 352 с. 
43. Мельничук І.Я. , Горська Г.О. Особливості використання копінг-стратегій 
за різних рівнів стресу в юнацькому віці //Наукові записки. Випуск 1 – 2023. 
– С. 52–59.DOI: https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2023-1-7. 
44. «Mental Help» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://mentalhelp.com.ua/ (дата звернення: 10.12.2024). 
45. Моторнюк У.І. Соціальна політика як необхідна умова функціонування 
соціальної держави. Економіка та держава. 2016. № 12. Режим доступу: 
http://www.economy.in.ua/pdf/12_2016/7.pdf  
46. Наугольник, Л. Б. Психологія стресу: підручник. Львів: Львівський 
державний університет внутрішніх справ. 2015,  324 с. 
47. Невидимі наслідки війни. Як розпізнати? Як спілкуватись? Як допомогти 
подолати? Довідник для широкого кола фахівців — Київ, 2020. 192 с. 
48. Онлайн-курс: «Конфлiктна i гендерна чутливiсть у роботi з 
представниками/цями вразливих категорiй» Режим доступу: www.radnyk.org 
49. Онлайн-платформи психологічної допомоги [Електронний ресурс]. – 
Режим доступу: https://do.gov.ua/onlajn-platformy/ (дата звернення: 
10.12.2024). 
50. Oфіційний сaйт Міністерства охорони здоров’я України // Рeжим дoступу 
-  https://moz.gov.ua/ 
51. Oфіційний сaйт Міністерства соціальної політики України // Рeжим 
дoступу -  https://www.msp.gov.ua/ 
52. Парашкевова С. Психологічні техніки в когнітивно-поведінковому 
підході (КПТ) [Електронний ресурс] / Світлана Парашкевова. – Режим 
доступу: https://psyhology.space/psypedia-post/psyhologichni-tehniky-v-
kognityvno-povedinkovomu-pidhodi-ktp/ (дата звернення: 10.12.2024). 
83 
 
53. Психологічна допомога військовим та їхнім родинам [Електронний 
ресурс]. – 8 листопада 2023 р. – Режим доступу: 
https://gluzd.org.ua/articles/psykholohichna-dopomoha-viiskovym-ta-ikhnim-
rodynam/ (дата звернення: 10.12.2024). 
54. Психологічна допомога у громадах під час війни від проєкту USAID 
«ГОВЕРЛА» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://rmtg.gov.ua/ua/sotsialnyi-zahyst5/84/2901 (дата звернення: 10.12.2024). 
55. Психологічна допомога у громадах під час війни [Електронний ресурс]. – 
1 вересня 2022 р. – Режим доступу: 
https://mrbrody.dosvit.org.ua/news/psihologichna-dopomoga-u-gromadah-pid-
chas-vini-2022-09-01 (дата звернення: 10.12.2024). 
56. Психосоціальна допомога внутрішньо переміщеним дітям, їхнім батькам 
та сім’ям з дітьми зі Сходу України: посіб. для практиків соціальної сфери / 
Мельник Л.А. та ін. ; за ред. Волинець Л.С. – К.:ТОВ «Видавничий дім 
«Калита», 2015. – 72 с. 
57. Сиротюк П. Гуманістична психологія: цілісний погляд на унікальність 
людського досвіду [Електронний ресурс] / Павло Сиротюк. – Режим доступу: 
https://psihologonline.pro/shcho-take-humanistychna-
psykholohiya/#%D0%95%D0%BA%D0%B7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%
B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%
B5%D1%80%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%8F (дата звернення: 
10.12.2024). 
58. Сельє Г. Стрес без дістресу: пер. з англ. Рига: Вієда, 1992. 
59. США нададуть Україні додаткову допомогу вартістю $15 млн. для 
впровадження програм у сфері психологічного здоров’я та психосоціальної 
підтримки [Електронний ресурс]. – 19 липня 2023 р. – Режим доступу: 
https://www.usaid.gov/uk/news-information/press-releases/jul-19-2023-united-
states-provides-15-million-additional-assistance-mental-health-and-psychosocial-
support-services-programming-ukraine (дата звернення: 10.12.2024). 
84 
 
60. Тараріна О. Програма підготовки спеціалістів по роботі з біженцями та 
переселенцями. 
61. Тараріна О. «Робота з ПТСР в умовах війського часу», навчальний курс. 
62. Українці можуть отримати безкоштовну онлайн-терапію у психолога – 
завдяки платформі Mindly [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://insider.ua/ukrainczi-mozhut-otrimati-bezkoshtovnu-onlajn-terapiyu-u-
psihologa-zavdyaki-platformi-mindly/ (дата звернення: 10.12.2024). 
63. Циба Т. Психологічна допомога онлайн: нові можливості для українців 
[Електронний ресурс] / Тетяна Циба. – Режим доступу: 
https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3683892-psihologicna-dopomoga-
onlajn-novi-mozlivosti-dla-ukrainciv.html (дата звернення: 10.12.2024). 
64. Циганчук Т. В. Психологія стресу / Тетяна Володимирівна Циганчук. – 
Київ: «Кафедра» Київський університет ім.Бориса Грінченка, 2016. – 216 с. – 
навчальний посібник. 
65. «Як ти, брате?» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://yakty.com.ua/ (дата звернення: 10.12.2024). 
66. USAID допомагає дітям з родин переселенців звикнути до нового 
оточення [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://2017-
2020.usaid.gov/uk/results-data/success-stories/usaid-helping-children-overcome-
fears-new-settings (дата звернення: 10.12.2024). 
67. Lazarus R.S. Cognitive and coping processes in emotion. Stress and coping. 
N.Y. Columbia Univ. press, 1997. P. 144–157. 
68. Rio Declaration on Environment and Development: report of the United 
Nations Conference on environment and development, Rio de Janeiro, 3-14 June 
1992, URL: https://www.un.org/en/development/desa/population/migration/ 
generalassembly/docs/globalcompact/A_CONF.151_26_Vol.I_Declaration.pdf. 
69. Universal Declaration on Bioethics and Human Rights: 19 October 2005, Paris, 
France. URL: https://www.unesco.org/ en/legal-affairs/universal-
declarationbioethics-and-human-rights. 
70. United Nations. (2020). Vulnerable Populations: Definition and Challenges.  
85 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
. 
 
Таблиця А.1. 
Матриця розподілу відповідальності (стейкхолдери) 
Бізнес-роль Обов’язки/ 
Основні вимоги 
в проекті повноваження 
Керівник проекту  Розроблення проектної документації. 1. Володіння навичками проектного 
 Управління командою проекту. менеджменту.  
Проведення перемовин. 2. Вміння вести переговори. 
Координатор із замовником та грантодавцем.  
Організація виконання плану робіт по проекту.  
Формування звітності про результати проекту 
Відповідальний за партнерів Пошук та підбір підрядників. 1. Вміння вести переговори. 
та підрядників. Проведення перемов. 2. Аналітичні здібності. 
Укладення договорів про співпрацю. 
Контроль за строками робіт. 
Бухгалтер Ведення бухгалтерської документації. 1. Досвід роботи від двох років. 
Оплата рахунків.  
Нарахування заробітної плати команді проекту. 
Розрахунок бюджету проекту та фінансового звіту. 
Організатор закупівлі всіх необхідних матеріалів для проекту. 
Відповідальний за Розробка програми фестивалю. 1. Вища психологічна освіта. 
формування програми Пошук ведучих заходів фестивалю (психологи, арт-терапевти, 2. Досвід організації фестивалів. 
фестивалю та набір кінезіологи, йоги и тд). 
психологів. Набір штатних психологів. 
Відповідальний за просування Розробка та впровадження рекламної кампанії по проекту. 1. Володіння навичками маркетингу. 
проекту, медія,  та проведення Розробка та впровадження інформаційної кампанії по проекту 2. Вміння запускати ефективну 
ефірів на ютуб-каналі (через інформаційних партнерів) рекламну кампанію (фейсбук, ютуб, 
Ведення ютуб-каналу «Жити на Черкащині» інстаграм). 
Ведення сторінок проекту у соціальних мережах. 3. Високі навички комунікації. 
Організація прямих ефірів зі психологами проекту. 4. Навички копірайтингу. 
Психолог проекту Проведення консультацій черкащан в консультаційних центрах. 1.Вміння комунікувати. 
Розробка програми навчання технікам психологічної самодопомоги 2.Пунктуальність 
ДОДАТОК  А 
«Жити на Черкащині» 3.Точність у виконанні завдань. 
Проведення заходів на фестивалях проекту. 
Проведення прямих етерів на ютуб- каналі «Жити на Черкащині» 
 
. 
 
 Інформаційна підтримка Наявність інформаційного 
Копірайтер середовища для розміщення реклами 
Організатор взаємодії з усіма учасниками проекту. Надання про проект. 
приміщення Молодіжного Центру для проведення зустрічей 
Департамент  Підтримка з боку влади, вирішення організаційних питань, Лояльність до проекта, розуміння 
охорони здоров'я та медичних пов’язаних з проектом, інформаційна підтримка його цінності для людсього капіталу 
послуг ЧМР міста 
Департамент економіки та Підтримка з боку влади, вирішення організаційних питань, Лояльність до проекта, розуміння 
розвитку ЧМР пов’язаних з проектом, інформаційна підтримка його цінності для людсього капіталу 
міста 
Департамент освіти та Підтримка з боку влади, вирішення організаційних питань, Лояльність до проекта, розуміння 
гуманітарної політики ЧМР пов’язаних з проектом, інформаційна підтримка його цінності для людсього капіталу 
міста 
Департамент соціальної Підтримка з боку влади, вирішення організаційних питань, Лояльність до проекта, розуміння 
політики ЧМР пов’язаних з проектом, інформаційна підтримка його цінності для людсього капіталу 
міста 
Департамент соціального Підтримка з боку влади, вирішення організаційних питань, Лояльність до проекта, розуміння 
захисту ЧОДА пов’язаних з проектом, інформаційна підтримка його цінності для людсього капіталу 
міста 
Підрядник по розробці відео Зйомка та монтаж мотиваційних відео 1. Успішний досвід розроблення 
відео. 
2. Помірний ціновий діапазон 
послуг. 
Державна служба зайнятості Інформаційні партнери. Лояльність до проекта, розуміння 
м. Черкаси, Відділення його цінності для людсього капіталу 
Пенсійного фонду м.Черкас, міста 
Фонд соціального захисту 
інвалідів, Федерація 
профспілок Черкаської 
області. 
 
Замовник проекту Черкаська Організація умов для ініціації та реалізації проекту - 
обласна державна 
адміністрація 
Очікуваний спонсор Фінансування  - 
/грантодавець проекту Агенство США з міжнародного розвитку в Україні/ USAID from the 
 american people  
. 
 
 
 
 
Рис. Б.1. Діаграма Ганта основних віх проекту. 
ДОДАТОК  Б 
ДОДАТОК В 
Таблиця В.1. 
Орієнтовний бюджет проекту * 
№ Розмір за Сума  
Стаття затрат Кількість 
з/п одиницю за рік, грн. 
1.  Оплата праці команди проекту    
1.1. Заробітна плата керівника проекту 40 000,0 грн/міс 11 440 000,0 
1.2. Заробітна плата відповідального за 15 000,0 грн/міс 11 165 000,0 
партнерів та підрядників 
1.3. Заробітна плата бухгалтера проекту  15 000,0 грн/міс 11 165 000,0 
(0,5 ставки) 
1.4. Заробітна плата відповідального за 15 000,0 грн/міс 4 60 000,0 
формування програми фестивалю та 
набір психологів 
1.5. Заробітна плата відповідального за 15 000,0 грн/міс 8 120 000,0 
просування проекту, медія,  та 
проведення ефірів на ютуб-каналі  
2. Оплата праці психологів проекту    
2.1. Заробітна плата психолога проекту 15 000,0/міс 8 1 440 000,0 
психологів 
3. Організація фестивалю «Жити на 90 000,0 1 90 000,0 
Черкащині» 
4. Проведення прямих етерів зі 
психологами на ютуб каналі 
20 000,0/на 
«Жити на Черкащині», 7 місяців 140 000,0 
місяць 
включаючи витрати на рекламу 
етерів 
5. Демонстрація мотиваційних відео    
на медійних каналах 
5.1. Витрати на розроблення 
2 000 грн/1 відео 20 40 000,0 
мотиваційного відео 
5.2. Витрати на покази мотиваційних 
  60 000,0 
відео на місцевих медійних каналах 
6. Проведення груп психологічної 
підтримки (витрати на 300 грн/1 зустріч 7 2 100,0 
чай/каву/печиво) 
7. Проведення тренінгів на набуття 
комунікаційних навичок 300 грн/1 зустріч 7 2 100,0 
(витрати на чай/каву/печиво) 
8. Проведення екскурсій м.Черкаси 1000 7 
7 000,0 
(оплата праці екскурсовода) грн/екскурсія 
9. Проведення екскурсій 3 000  
Черкащиною (Чигирин, Холодний грн/екскурсія 12 000, 0 
Яр, Канів, Софіївка). Оплата праці 4000 4  
екскурсовода, послуги перевізника грн/послуги 16 000,0 
перевізника 
Продовження таблиці В.1. 
7.1. Витрати на офісні приміщення    
7.1. Офіс для команди проекту  Не потребує   
фінансування, 
надається на 
волонтерських 
засадах, 
Молодіжним 
центром  
7.2. Кабінети для проведення груп Не потребує   
психологічної підтримки та тренінгів  фінансування, 
надається на 
волонтерських 
засадах 
Молодіжним 
центром 
7.3. Приміщення для проведення Не потребує   
фестивалів фінансування, 
надається на 
волонтерських 
засадах 
7.4. Приміщення для проведення Не потребує   
кіноклубу фінансування, 
надається на 
волонтерських 
засадах 
Молодіжним 
центром 
8. Оплата інтернет –послуг офісу 
400 грн/місяць 12 4 800,0 
команди 
9. Оплата комунальних послуг Не потребує   
приміщень(електроенергія, вода, фінансування, 
опалення) надається на 
волонтерських 
засадах 
10. Витрати на канцелярські засоби    5 000,0 
11. Витрати на чай, каву, воду для   
15 000,0 
команди проекта 
 РАЗОМ ВИТРАТ   2 778 100,0 
 Резерв керівника проекту    
555 620,0 
(20 % бюджету проекта) 
 Резерв управління   
277 810,0. 
(10 % бюджету проекта) 
 РАЗОМ БЮДЖЕТ ПРОЕКТУ   3 611 530,0 
*методика експертної оцінки 
Таблиця Г.1. 
План управління ризиками проекту 
Ймовірність Ступінь Величина 
Дії щодо 
Причини Наслідки настання Дії –реагування на настання впливу на ризику 
Ризик проекту попередження 
настання ризику ризику настання ризику  ризику (ВР) проект  (СВ)    (Р) 
настання ризику 
 (0-100%) (1÷10) 
1. ЗОВНІШНІ РИЗИКИ 
Розроблення 
резервного бюджету, 
Затримка строків 
Причини пошук приватних 
Затримка строків початку робіт по Направлення запиту 
стосуються інвесторів, 
надання грантових проекту, невиконання до приватних 30% 6 1,8 
організації- узгодження дій з 
коштів проекту у заплановані інвесторів 
грантодавця приватними 
строки 
інвесторами в разі 
настання ризику 
Узгодження із 
компанією 
підрядником дій, що 
попереджають 
виникнення даного Передача виконання 
Невиконання планових 
ризику та обсяг замовлення 
показників по 
фінансової альтернативному 
Неефективна трансляції відео та 
Затримка строків відповідальності розробнику. 
організації праці кількості переглядів, 2,1 
розроблення підрядника у разі Стягнення з 30% 7 
компанії- зниження запланованих 
мотиваційних відео виникнення такої підрядника, що 
підрядника показників 
ситуації, оформлення затримав строки 
популяризації проекту 
домовленостей у встановлену 
серед населення 
договорі про грошову суму. 
співпрацю. 
Формування списку 
альтернативних 
розробників. 
ДОДАТОК  Г 
Продовження таблиці Г.1. 
Облаштування 
бомбосховища, що 
обов’язково має бути 
Повітряна тривога, Зрив частини 
у приміщенні, на час 
тривалістю більше  запланованих заходів Оголошення 
проведення 
3-х годин під час Війна з росією фестивалю, учасникам перейти 50% 9 4,5 
фестивалю таким 
проведення невиконання цілей у бомбосховище 
чином, щоб учасники 
фестивалю фестивалю 
могли продовжувати 
брати участь у 
заходах 
2. ТЕХНІЧНІ РИЗИКИ 
Пошкодження 
Неможливість 
Відсутність напруги об’єктів критичної 
проводити заходи Облаштування Перехід на 
в електромережі під інфраструктури 
фестивалю (коли приміщення генераторну 40% 9 3,6 
час проведення внаслідок 
потребується генератором напругу 
фестивалю ракетного 
освітлення) 
обстрілу   
Зарядження 
повербанків. 
Придбання ламп для Підключення 
Пошкодження 
Відсутність Неможливість проведення он-лайн дівайсів до 
об’єктів критичної 
мережевого проведення он лайн стрімів, що повербанків. 
інфраструктури 
інтернету у зв’язку з ефірів зі психологом включаються від Включення ламп. 40% 8 3,6 
внаслідок 
відключенням ютуб-каналі. повербанку Перехід на 
ракетного 
електромережі   Перевірка якості мобільний інтернет 
обстрілу    
проведення ефіру за  
допомогою 
мобільного інтернету 
3. ОРГАНІЗАЦІЙНІ РИЗИКИ 
Відмова в Підписання договору Термінове 
отриманні про надання послуг з узгодження 
запланованого користування користування 
приміщення для Форс-мажорна Неможливість приміщенням на іншим 
5% 10 0,5 
проведення  обставина проведення фестивалю визачені дати та приміщенням 
фестивалю на відповідальність за відповідно до 
безкоштовних невиконання умов сформованоо 
засадах договору. списку 
Формування списку 
альтернативних 
приміщень, 
проведення 
попередніх 
переговорів.  
Завчасний контроль 
встановлених 
домовленостей про 
користування 
приміщенням. 
Невідповідальність 
 Невоєчасне Розмова із інфо-
інфо-партнерів. 
розміщення Збір меншої кількості партнерами та 
Відсутність Контроль виконання 
реклами про учасників, ніж домовленість 
напруги в мережі. строків інфо- 20% 5 1,0 
фестиваль планувалось. розміщення інфо-
Відсутність партнерами.  
інформаційними  повідомлення 
інтернету. 
партнерами терміново. 
  
Перевищення Невиконання Закладення у бюджет 
витрат по проекту у Проект робиться запланованих робіт по прокту коефіцієнту Фінансування за 
зв’язку зі зміною вперше, завжли є проекту, зрив ризику (1,2), пошук рахунок 30% 9 2,7 
цін, помилок у такі ризики проекту/або строків додаткових джерел додатковихджерел 
розрахунках робіт по проету фінансування витрат. 
Комунікації з 
грантодавцем щодо 
строків отримання 
фінансування. 
 Затримка із Пошук 
 Фінансування 
Форас-мажор в виконанням плану альтернативних 
 Несвоєчасне заходів за рахунок 
системі робіт по проекту, джерел отримання 1% 2 0,02 
фінансування альтертативних 
грантодавця.  зростання ймовірності коштів (благодійні 
джерел  
зриву строків проету фонди, приватні 
інвестори)  з 
подальшим 
відшкодуванням за 
кошти грантодавця. 
4. РИЗИКИ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТОМ 
 Неефективна  Відсутність  Несвоєчасне Встановлення правил  Звернення до 
комунікація затверджених виконання робіт по комунікацій та членів робочої 10% 6 0,6 
всередині робочої правил комунікації поекту, втрата середовища для групи 
групи проекту та домовленостей важливої інформації комунікацій (група в притримуватись 
між членами або несвоєчасне її телеграм) на стадії узгоджених правил 
робочої групи на отримання. ініціації проекту.  комунікації. 
стадії ініціації 
проекту. 
Прорахунки у Перевірка у керівника 
планування графіка проекту наявності 
Недостатня Відсутність 
робіт та бюджету. сертифіката, що 
компетентність досвіду керування - 1% 10 0,1 
Недотримання підтверджує його 
керівника проекту  проектами. 
запланованих строків кваліфікацю та 
виконання робіт. реалізованих кейсів.  
Перевірка у керівника 
Низькі проекту наявності 
 Неефективна  Недотримання 
управлінські сертифіката, що 
комунікація зі запланованих строків - 1% 8 0,8 
компетенції підтверджує його 
стейкхолдерами виконання робіт. 
керівника проекту.  кваліфікацю та 
реалізованих кейсів.  
Закладення у план-
графік робіт по 
проекту коефіцієнта 
ризику (1.2). 
Затримка у Посилення заходів 
Не враховані всі Недотримання 
виконання плана- поточного контролю 
форс-мажорні запланованих строків - 1% 8 0,8 
графіка робіт по за строками 
обставини виконання робіт 
проекту виконання робіт. 
Оперативне 
перепланування з 
метою виконання 
строків. 
 
 
ДОДАТОК Д 
Приклад  анкети, які учасники заповнювали на початку та в кінці проходження групи 
психологічної підтримки  
Вашеім’я:АнгелінаДата:02.12.2023 
 
Випережили  Наскільки це Вас виснажувало? 
(12.04.2022)(втрата спілкування з друзями) 
Нижче подається список труднощів, з якими людиіноді  
зіштовхуються після стресових життєвих подій.Будь ласка, 0 1 2 3 4 
прочитайте кожен пункт, а потім вкажітьнаскільки Вас 
виснажувала кожна трудністьпротягом останніх 7 днів або 
протягом іншогоузгодженогопроміжкучасу: 
а Будь-що, що нагадувало мені про цю 3 
подію,викликалопочуття,пов’язані знею. 
б Мені було важко спати, я часто будився (-лася)уночі. 0 
в З різних причин я знову і знову починав 3 
думатипроцюподію. 
г Явідчував(-ла)роздратування ізлість. 3 
Янамагавсянедозволяти собізасмучуватися, 1 
ґ коли я думав (-ла) про цю подію, чи 
вонанагадувалася мені. 
д Я думав (-ла) про цю подію, хоч і не хотів (- 2 
ла)цьогоробити. 
е Я почувався (-лася) так, наче це не 0 
відбулосяабоначецене булонасправді. 
є Я намагався (-лася) уникати усього, що 0 
могломенінагадувати процюподію. 
ж Образи про це неочікувано з’являлись у мене вголові. 1 
з Я був (-ла) нервовий (-а), я «заводився»знічого. 2 
и Янамагався(-лася)проценедумати. 0 
Я знав (-ла), що досі маю багато відчуттів,пов’язаних 3 
і зцієюподією, алеянічого знимине 
робив(-ла). 
ї Мої відчуття, пов’язані з цим, в певній 0 
мірі,притупилися. 
й Я помітив (-ла), що я поводжуся або 0 
почуваюсятак,нібиязнову повернувся (-лася)у тойчас. 
к Менібуловажкозасинати. 0 
л На мене хвилями находили сильні 2 
відчуття,пов’язаніз цим. 
м Янамагався(-лася)викинутицезісвоєїпам’яті. 0 
н Менібуловажкозосереджуватися. 0 
Спогади про це викликали у мене фізичні 0 
о реакції(такіяк,потовиділення,важкедихання,нудота 
абосерцебиттятаін.). 
п Це мені снилося. 1 
р Я почуваюся (-лася) цілий час «на поготові» - 0 
вочікуванні,що щось страшне має статися знову. 
с Я намагався(-лася)проце не говорити ні з ким. 0
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
