ChSTU repository

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
(повне найменування вищого навчального закладу) 
Факультет гуманітарних технологій 
(повне найменування інституту, найменування факультету (відділення) 
Кафедра соціального забезпечення 
(повна назва кафедри (предметної, циклової комісії)) 
 
 
 
 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
на тему «Організація діяльності центрів зайнятості з подолання безробіття в 
Україні (на матеріалах Новгородківського районного центру зайнятості)» 
 
 
 
 
 
Виконала: студентка ІV курсу, СЗ-2110   
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» 
                                  (шифр і назва спеціальності (спеціалізації)) 
           
Жданюк Єлизавета Миколаївна 
 
 
Науковий керівник    Якушев О.В. 
                                                            (прізвище та ініціали) 
Рецензент  
                                      (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2025 р. 
   
2 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр 
Галузь знань 23 Соціальна 
робота 
Спеціальність 232 «Соціальне забезпечення» 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. кафедри 
к.е.н., доц. Бєлова І.О.  
“_______” ___________ 20 __ р. 
 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА 
 
 
Здобувачці Жданюк Єлизаветі Миколаївні 
на підготовку кваліфікаційної роботи бакалавра на
 тему: «Організація діяльності центрів зайнятості з подолання безробіття 
в Україні (на матеріалах Новгородківського районного центру зайнятості)». 
Тему затверджено наказом від « »   202_р 
Кваліфікаційна  робота бакалавра виконується на 
матеріалах Новгородківського районного центру зайнятості. 
 
План кваліфікаційної роботи бакалавра 
 
Розділ 1. Теоретичні аспекти організації діяльності центрів зайнятості в 
україні. 
Розділ 2. Аналіз діяльності Новгородківського районного центру 
зайнятості з подолання безробіття. 
Розділ 3. Напрями удосконалення діяльності центрів зайнятості щодо 
зниження рівня безробіття. 
   
3 
 
Об’єктом є організація діяльності Новгородківського районного центру 
зайнятості щодо подолання безробіття. 
Предметом є система органів державної служби зайнятості України. 
Мета кваліфікаційної роботи бакалавра: вивчення організації діяльності 
центрів зайнятості щодо подолання безробіття в Україні на прикладі 
Новгородківського районного центру зайнятості, визначення основних проблем і 
розробка рекомендацій для підвищення ефективності їх функціонування 
Конкретні завдання, які здобувач вищої освіти повинен виконати для 
досягнення поставленої мети: 
У розділі 1: визначити сутність, функції та нормативно-правове 
забезпечення діяльності центрів зайнятості як елементів державної політики 
зайнятості населення. 
У розділі 2: проаналізувати діяльність Новгородківського районного центру 
зайнятості, оцінити ефективність заходів із подолання безробіття у період 2022–
2024 років. 
У розділі 3: обґрунтувати напрями удосконалення діяльності центрів 
зайнятості, запропонувати конкретні заходи для підвищення їх ефективності з 
урахуванням сучасних викликів ринку праці. 
 
Завдання підготувала 
науковий керівник                           Якушев О. В. 
         (підпис) (прізвище та ініціали) 
« » 202_р. 
Завдання одержала  
здобувачка 
                                                                                                                                   Жданюк Є. М. 
 (прізвище та ініціали) 
                                                                             (підпис)                        « » 202_р. 
 
ЗАТВЕРДЖЕНО 
Завідувач кафедри  
к.е.н, доц. Бєлова І. О. 
 
протокол № від   
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
Підготовки та захисту кваліфікаційних робіт здобувачами 
освітнього ступеня «бакалавр» спеціальності 232 «Соціальне 
забезпечення» на 2024/2025 навчальний рік 
 
Строк виконання 
№з/п Назва етапу кваліфікаційної роботи Примітка 
етапу роботи 
 Вибір студентом теми КРБ і подання заяви 15.11.2024 виконано 
на кафедру; 
 
 затвердження тем КРБ призначення 
1. 
наукових керівників; 
 складання і затвердження завдань на 
виконання КРБ 
2. Підготовка вступу і першого розділу КРБ 15.03.2025 виконано 
3. Підготовка другого розділу КРБ 01.04.2025 виконано 
4. Підготовка третього розділу КРБ 01.05.2025 виконано 
Подання здобувачем завершеної КРБ 15.05.2025 виконано 
5. 
науковому керівнику 
6. Розгляд КРБ науковим керівником 27.05.2025 виконано 
Попередній розгляд КРБ на комісії від 29.05.2025 виконано 
7. 
кафедри 
Доопрацювання роботи, прийняття 30.05.2025 виконано 
 
кафедрою рішення про допуск КРБ до 
8. 
захисту перед ЕК, оформлення 
(нормоконтроль) та зовнішнє рецензування 
КРБ 
9. Проходження перевірки на плагіат 04.06.2025 виконано 
Подання роботи на підпис завідувачу 06.06.2025 виконано 
10. 
кафедри 
Підготовка ілюстративного матеріалу, 07.06-10.06.2025 виконано 
11. 
презентації та доповіді 
12. Захист дипломної роботи в ЕК 11.06.2025 виконано 
Студентка                     Жданюк Є. М.  
(підпис) (прізвище та ініціали) 
Керівник роботи           Якушев О. В.  
(підпис) (прізвище та ініціали) 
Секретар ЕК  Колодяжна В.О.  
                                                                             (підпис)                                                                   (прізвище та ініціали) 
 
5 
РЕФЕРАТ 
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 93 сторінки, 8 таблиць, 10 
рисунків, список літератури з 56 найменувань, 3 додатки. 
ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРІВ ЗАЙНЯТОСТІ З 
ПОДОЛАННЯ БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ (НА МАТЕРІАЛАХ 
НОВГОРОДКІВСЬКОГО РАЙОННОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ) 
Предметом дослідження є система органів державної служби зайнятості 
України. 
Об’єктом дослідження є організація діяльності Новгородківського 
районного центру зайнятості щодо подолання безробіття. 
Метою роботи є вивчення організації діяльності центрів зайнятості щодо 
подолання безробіття в Україні на прикладі Новгородківського районного центру 
зайнятості, визначення основних проблем і розробка рекомендацій для 
підвищення ефективності їх функціонування. 
Завдання роботи: 
 охарактеризувати теоретичні та правові засади діяльності центрів 
зайнятості; 
 проаналізувати діяльність Новгородківського районного центру 
зайнятості за останні роки; 
 визначити основні проблеми, з якими стикається центр зайнятості в 
процесі реалізації програм з подолання безробіття; 
 розробити соціальний проєкт «Інтерактивний центр підтримки 
пошукачів роботи». 
За результатами дослідження сформульовані основні напрями 
удосконалення діяльності центрів зайнятості щодо зниження рівня безробіття, які 
передбачають: підвищення ефективності надання інформаційних, 
консультаційних та посередницьких послуг; впровадження інноваційних форм 
професійної орієнтації та навчання, з урахуванням потреб ринку праці; розвиток 
партнерства з роботодавцями для створення нових робочих місць; стимулювання 
самозайнятості та підтримки підприємницьких ініціатив безробітних; розширення 
програм тимчасової зайнятості для вразливих категорій населення; цифровізацію 
послуг із застосуванням сучасних електронних платформ. Запропоновано 
соціальний проєкт «Інтерактивний центр підтримки шукачів роботи». 
Одержані результати можуть бути використані органами виконавчої 
влади, центрами зайнятості, територіальними громадами, роботодавцями та 
іншими зацікавленими сторонами як практичні рекомендації для підвищення 
ефективності заходів сприяння зайнятості населення. 
Рік виконання кваліфікаційної роботи бакалавра 2025 рік 
Рік захисту роботи 2025 рік 
Підпис студента   
Дата   
6 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП………………………………………………………………………….... 7 
РОЗДІЛ І  ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ  
ЦЕНТРІВ ЗАЙНЯТОСТІ В УКРАЇНІ………………………………………….. 10 
1.1. 1.1. Сутність та функції центрів зайнятості в системі державного  
регулювання зайнятості населення………………………………….................. 10 
1.2. 1.2. Нормативно-правове забезпечення функціонування центрів зайнятості.. 18 
a. 1.3. Основні напрямки діяльності центрів зайнятості з подолання  
безробіття………………………………………………………………………… 21 
РОЗДІЛ ІІ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ НОВГОРОДКІВСЬКОГО РАЙОННОГО  
ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ З ПОДОЛАННЯ БЕЗРОБІТТЯ…………………….. 27 
2.1. Загальна характеристика Новгородківського районного центру  
зайнятості..…………...…………...…………...…………...…………………….. 27 
2.2. Аналіз рівня безробіття в районі та ефективності заходів щодо його  
зниження (2022–2024 рр.)……………………………………………………..... 31 
РОЗДІЛ ІІІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРІВ  
ЗАЙНЯТОСТІ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ БЕЗРОБІТТЯ…………………... 37 
3.1. Пропозиції щодо підвищення ефективності роботи Новгородківського  
районного центру зайнятості…………………………………………………… 37 
3.2. Застосування активних програм сприяння зайнятості: досвід та  
перспективи……………………………………………………………………… 48 
3.3. Соціальний проєкт «Інтерактивний центр підтримки пошукачів  
роботи».…………………………………………………………………............... 65 
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………... 81 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….. 84 
ДОДАТКИ……………………………………………………………………….. 89 
 
7 
ВСТУП 
 
В умовах соціально-економічної нестабільності, зниження рівня 
виробництва, впливу воєнних дій на території України проблема безробіття 
залишається однією з найгостріших. Втрата роботи негативно впливає як на 
матеріальне становище людини, так і на її психоемоційний стан, що своєю чергою 
відбивається на соціальній стабільності суспільства. Ефективне функціонування 
державної служби зайнятості являється найголовнішим чинником у зниженні 
рівня безробіття, підвищенні зайнятості населення та забезпеченні соціального 
захисту громадян. 
Центри зайнятості як структурні підрозділи Державної служби зайнятості 
відіграють провідну роль у реалізації державної політики у сфері 
працевлаштування. Саме вони забезпечують надання послуг населенню щодо 
підбору роботи, організовують професійну орієнтацію, сприяють підвищенню 
кваліфікації, надають соціальні послуги безробітним та роботодавцям. Вивчення 
досвіду діяльності районних центрів зайнятості, на прикладі Новгородківського, 
дозволяє виявити практичні проблеми у реалізації державних програм. 
У 2024 році середній рівень безробіття знизився до 14,3%, що є суттєвим 
покращенням порівняно з попередніми роками (17,4% у 2023 році та 18,5% у 2022 
році) [55]. Незважаючи на цей позитивний тренд, ринок праці залишається 
нестабільним та створює виклики для роботодавців і працівників. Водночас 
дефіцит робочої сили сприяв зростанню конкуренції між компаніями, що 
стимулювало підвищення реальних зарплат, навіть порівняно з довоєнним 
періодом. 
У своїй праці науковці В. Сьомченко, О. Саєнко, В. Таран та Ю. Попова 
здійснили комплексний економіко-статистичний аналіз рівня безробіття в Україні. 
Автори вказують на зростання рівня молодіжного безробіття, дисбаланс між 
попитом і пропозицією робочої сили на ринку праці та акцентують на 
необхідності вдосконалення державної політики зайнятості. 
8 
Мета дослідження: вивчення організації діяльності центрів зайнятості 
щодо подолання безробіття в Україні на прикладі Новгородківського районного 
центру зайнятості, визначення основних проблем і розробка рекомендацій для 
підвищення ефективності їх функціонування. 
Завдання дослідження: 
 охарактеризувати теоретичні та правові засади діяльності центрів 
зайнятості; 
 проаналізувати діяльність Новгородківського районного центру 
зайнятості за останні роки; 
 визначити основні проблеми, з якими стикається центр зайнятості в 
процесі реалізації програм з подолання безробіття; 
 розробити соціальний проєкт «Інтерактивний центр підтримки 
пошукачів роботи». 
Об’єкт дослідження: організація діяльності Новгородківського районного 
центру зайнятості щодо подолання безробіття. 
Предмет дослідження: система органів державної служби зайнятості 
України. 
Методи дослідження: систематизація, класифікація, аналогія, 
узагальнення, аналіз та синтез, порівняння, індукція, дедукція. структурно-
системний та емпіричний методи комплексного аналізу подій, явищ і процесів. 
Наукова новизна роботи полягає в комплексному дослідженні 
організаційних, економічних та соціальних аспектів функціонування центрів 
зайнятості в умовах трансформацій українського ринку праці. Особлива увага 
приділяється аналізу практичного досвіду Новгородківського районного центру 
зайнятості, що дозволило виявити сучасні тенденції, проблеми та перспективи у 
сфері подолання безробіття. Уперше проведено узагальнення ефективності 
реалізованих програм зайнятості на місцевому рівні з урахуванням регіональної 
специфіки та соціально-економічної ситуації. 
Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть бути 
використані працівниками служби зайнятості, органами місцевої влади та іншими 
9 
зацікавленими структурами для удосконалення підходів до організації діяльності 
центрів зайнятості. Запропоновані заходи та рекомендації спрямовані на 
підвищення ефективності працевлаштування населення, активізацію ринку праці 
та вдосконалення соціальних послуг для безробітних. Окремі положення 
дослідження можуть бути використані при розробці програм місцевого розвитку 
та при формуванні регіональних стратегій зайнятості. 
Апробація результатів дослідження: основні результати кваліфікаційного 
дослідження були апробовані на науково-практичних конференціях шляхом 
участі у виступах та публікації тез: 
1. Жданюк Є. Організація діяльності центрів зайнятості з подолання 
безробіття в Україні (на матеріалах Новгородківського районного центру 
зайнятості) збірник матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції з 
нагоди Міжнародного дня сім’ї та 20-річчя створення кафедри соціальної 
педагогіки та соціальної роботи, м. Івано-Франківськ, 15–16 травня 2025 р. / за 
ред. Г. Й. Михайлишин, Р. В. Зозуляк-Случик; упоряд. : Н. В. Сабат, Н. І. Сабат. 
Івано-Франківськ : НАІР, 2025. 
2. Жданюк Є. Роль центрів зайнятості у подоланні безробіття. Сучасні 
тенденції розвитку  економіки та держави: матеріали ІХ Всеукраїнської 
студентської науково-практичної конференції : 23 квітня 2025 р. / від. ред. Р.В. 
Манн; М-во освіти і науки України,  Черкас. держ. технол.ун-т.  Черкаси : ЧДТУ, 
2025.  
Структура роботи складається зі вступу, трьох розділів, загальних 
висновків, списку використаних джерел з 54 позицій, 3 додатків. Загальний обсяг 
становить 93 сторінки друкованого тексту, з них 78 сторінок основного тексту. 
10 
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРІВ 
ЗАЙНЯТОСТІ В УКРАЇНІ 
 
1.1. Сутність та функції центрів зайнятості в системі державного 
регулювання зайнятості населення 
 
Ринок праці в сфері зайнятості не може бути саморегулюючою системою, 
оскільки він чутливий до впливу зовнішніх і внутрішніх соціально-економічних 
чинників, має справу з такими складними категоріями, як людські ресурси, рівень 
життя населення, соціальний захист і стабільність у суспільстві. У зв’язку з цим 
держава повинна активно втручатися в процеси, що відбуваються на ринку праці, 
з метою забезпечення ефективної зайнятості населення, зниження рівня 
безробіття та соціального напруження. 
Більш питома і ефективна зайнятість досягається завдяки державному 
регулюванню, яке передбачає впровадження цілого комплексу економічних, 
правових, організаційних та соціальних заходів. Мета такого регулювання – 
забезпечення раціонального використання трудових ресурсів, зменшення рівня 
безробіття, підтримка соціально вразливих категорій населення та стимулювання 
створення нових робочих місць. Держава здійснює контроль за дотриманням 
законодавства про працю, забезпечує соціальні гарантії безробітним, а також 
сприяє інтеграції вразливих груп (осіб з інвалідністю, молоді, людей 
передпенсійного віку, учасників бойових дій тощо) у ринок праці. 
Державна служба зайнятості – урядова установа, яка забезпечує 
впровадження політики у сфері зайнятості населення, професійної орієнтації, 
навчання та перекваліфікації, працевлаштування та соціального захисту 
тимчасово безробітних громадян відповідно до норм, визначених Кабінетом 
Міністрів України. Основна місія центру зайнятості полягає громадянам – у 
пошуку роботи, а роботодавцям – у підборі персоналу, що відповідає їхнім 
вимогам. Вони виступають посередниками між попитом і пропозицією на ринку 
праці, забезпечуючи координацію інтересів обох сторін. Її функціонування 
11 
координується Міністерством праці та соціальної політики України, місцевими 
органами влади, включаючи державні адміністрації та органи місцевого 
самоврядування [42]. (Додаток А).  
Державну службу зайнятості України було засновано в грудні 1990 року 
згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 21 грудня 1990 року 
№ 381 «Про створення державної служби зайнятості в Українській РСР» [45]. Її 
створення відбулося шляхом трансформації існуючої служби працевлаштування в 
окрему спеціалізовану структуру, на яку були покладені розширені функції щодо 
регулювання процесів зайнятості населення, надання професійної орієнтації, 
сприяння працевлаштуванню та забезпечення соціального захисту осіб, які 
втратили роботу. 
Правову основу функціонування служби зайнятості становить Закон 
України «Про зайнятість населення» (№ 803-ХІІ від 01.03.1991) [41], який 
встановив ключові засади державної політики в сфері зайнятості населення та 
закріпив соціальні гарантії реалізації права громадян на працю.  
Державна полiтика зайнятостi населення в Україні базується на таких 
принципах: 
1. Гарантоване право громадян на працю – кожен громадянин має право 
на вільний вибір виду діяльності, професії, місця роботи та реалізацію свого 
трудового потенціалу. 
2. Сприяння повній, продуктивній та вільно обраній зайнятості – 
держава підтримує створення умов для зайнятості працездатного населення, у 
тому числі через стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць. 
3. Рівність прав і недопущення дискримінації у сфері праці – 
забезпечення рівних можливостей для всіх громадян незалежно від віку, статі, 
раси, національності, соціального статусу тощо. 
4. Підтримка соціально вразливих категорій населення – державна 
допомога та сприяння у працевлаштуванні особам з інвалідністю, молоді, особам 
передпенсійного віку, учасникам бойових дій та іншим вразливим групам. 
12 
5. Захист від безробіття – реалізація системи соціального страхування на 
випадок безробіття, що передбачає виплату допомоги та інші види соціальної 
підтримки. 
6. Профілактика та запобігання безробіттю – активна політика 
зайнятості, яка включає заходи з професійної орієнтації, навчання, перепідготовки 
та підвищення кваліфікації. 
7. Соціальне партнерство у сфері зайнятості – узгодження інтересів 
держави, роботодавців і працівників шляхом тристоронньої співпраці. 
8. Моніторинг і прогнозування ринку праці – аналіз стану і тенденцій 
розвитку зайнятості для розробки ефективних управлінських рішень. 
Ці принципи закріплені у відповідному законодавстві, зокрема в Законах 
України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов’язкове державне 
соціальне страхування на випадок безробіття», і слугують основою для реалізації 
програм державної підтримки в цій сфері. 
Державнi гарантії зайнятостi населення в Укpaїнi:  
 вільний вибір професії, виду діяльності та місця роботи. 
 відсутність дискримінації у сфері зайнятості. 
 реєстрація в центрі зайнятості та отримання допомоги. 
 професійна підготовка та перепідготовка за направленням служби. 
 пільги та пріоритет у працевлаштуванні. 
 сприяння у працевлаштуванні та навчанні. 
 одноразова допомога безробітним на відкриття власної справи. 
Служба зайнятості безкоштовно надає важливі послуги – зокрема, 
допомагає безробітним знайти вакансії, а підприємствам – знайти потрібних 
фахівців. Також вона реалізує державні програми підтримки безробітних, у межах 
яких люди можуть отримати фінансову допомогу, пройти навчання чи 
перепідготовку, здобути нову професію або підвищити свою кваліфікацію [3, с. 
8]. 
Окрема увага приділяється професійній орієнтації та адаптації громадян до 
умов сучасного ринку праці. Завдяки цьому багато людей швидше повертаються 
13 
до активної трудової діяльності, що позитивно впливає не лише на їх добробут, 
але й на економічну ситуацію в цілому. 
Основні завдання Державної служби зайнятості [44]: 
1. Впровадження державної політики у сферах зайнятості населення, 
трудової міграції та соціального захисту осіб, які втратили роботу. 
2. Аналіз поточного стану ринку праці з метою виявлення основних 
тенденцій та проблем. 
3. Надання допомоги громадянам у пошуку роботи, яка відповідає їх 
кваліфікації та потребам. 
4. Забезпечення роботодавців послугами щодо підбору необхідного 
персоналу. 
5. Співучасть в організації та проведенні громадських робіт і 
тимчасового працевлаштування. 
6. Підтримка громадян у започаткуванні власної справи, зокрема через 
індивідуальні та групові консультації. 
7. Реалізація заходів, спрямованих на запобігання масовим звільненням 
працівників, профілактику безробіття, сприяння трудовій мобільності та 
зайнятості у депресивних регіонах і монофункціональних населених пунктах. 
8. Організація професійної підготовки, перепідготовки та підвищення 
кваліфікації безробітних відповідно до актуальних потреб ринку праці, а також 
визнання результатів неформального навчання. 
9. Здійснення заходів з професійної орієнтації населення. 
10. Розробка та подання Міністерству економіки пропозицій щодо 
вдосконалення державної політики у сфері зайнятості населення. 
11. Контроль за цільовим використанням коштів Фонду 
загальнообов’язкового державного соціального страхування у випадку безробіття 
роботодавцями та безробітними. 
Працевлаштуванню осіб, які є неконкурентоспроможними на ринку праці, 
зокрема молоді, осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб центр 
зайнятості приділяє значну увагу. Усі центри зайнятості функціонують за 
14 
уніфікованими стандартами надання послуг, що дозволяє забезпечити доступ до 
соціальних послуг з працевлаштування у будь-якому регіоні. Створення 
централізованої інформаційної бази вакансій та можливостей професійного 
навчання сприяє розширенню географії пошуку роботи, забезпечуючи гнучкість 
та мобільність на ринку праці. 
Всі функції та права центрів зайнятості всіх рівнів визначені в «Положенні 
про державну службу зайнятості», затвердженому наказом Міністерства 
соціальної політики України № 41 від 20 січня 2015 року [43]. 
Детальний поділ функцій Державної служби зайнятості наведено у науковій 
праці І. Петренко «Функції Державної служби зайнятості України» [38]. 
Відповідно до цієї класифікації, функції служби поділяються на основні, 
спеціальні та допоміжні. 
До основних функцій державної служби зайнятості належать [38]: 
1. Прогностична функція – передбачає системне дослідження, 
аналітичну обробку та оцінювання поточного стану, структури й динаміки ринку 
праці з метою виявлення основних тенденцій та обґрунтування напрямів 
державного регулювання у сфері зайнятості. 
2. Планувальна функція – полягає у визначенні стратегічних та 
тактичних напрямів реалізації державної політики зайнятості, виходячи з 
прогнозних даних і соціально-економічних пріоритетів. 
3. Обліково-контрольна функція – охоплює збір, реєстрацію, 
систематизацію, обробку та збереження інформації щодо стану ринку праці, що 
забезпечує достовірність статистичних даних і контроль за їх динамікою. 
4. Організаційна функція – забезпечує координацію дій між державною 
службою зайнятості та іншими суб’єктами реалізації політики у сфері праці з 
метою ефективного функціонування системи зайнятості. 
5. Регулятивно-управлінська функція – спрямована на регулювання 
поведінки учасників соціально-трудових відносин з метою досягнення 
структурної збалансованості між попитом і пропозицією робочої сили. 
До спеціалізованих функцій служби зайнятості відносяться [38]: 
15 
 Надання комплексу соціальних послуг, спрямованих на 
працевлаштування та професійну підтримку громадян. 
 Реалізація заходів соціального захисту, що охоплюють призначення, 
розрахунок та виплату матеріальної допомоги особам зі статусом безробітного. 
Серед допоміжних функцій виділяють: 
 нормотворчу діяльність, що передбачає розробку й ухвалення 
нормативно-правових актів з питань функціонування служби зайнятості; 
 оперативно-виконавчу функцію, яка полягає в реалізації чинного 
законодавства у сфері зайнятості; 
 юрисдикційну функцію, що охоплює застосування адміністративних, 
фінансових або дисциплінарних санкцій. 
Для ефективного виконання покладених функцій та завдань Державна 
служба зайнятості має розгалужену структуру, яка охоплює центральний апарат, 
регіональні підрозділи та освітні установи (рис. 1.1). В. Соловйова вважає, що 
структура Служби формується відповідно до принципів децентралізації та 
спеціалізації, що дає змогу оптимізувати процеси управління та обслуговування 
клієнтів [48]. 
 Державна служба зайнятості України 
 
Д ержавний центр  Центри професійно- Заклад 
 зайнятості  технічної освіти післядипломної 
 Державної служби освіти «Центр 
 
Обласні  Міські зайнятості   підвищення 
цен три  центри  кваліфікації служби 
зайнятості  зайнятості  
 зайнятості» 
Районні 
 
центри  
з айнятості та філії 
обласних центрів 
 зайнятості 
Рис. 1.1. Структура Державної служби зайнятості України. 
 
16 
Організаційна структура Державної служби зайнятості показує, що 
Державний центр зайнятості виступає як центральний орган управління, містить 
обласні, міські та районні центри зайнятості і їх філії, мережу закладів 
професійно-технічної та післядипломної освіти. Освітні центри забезпечують 
професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації, що сприяє 
підвищенню рівня зайнятості населення. 
Зайнятiсть населення подiляється на повну, глобальну, добровiльну i 
примусову. В. Петюх пропонує класифікацію форм зайнятості населення яку 
наводить у посібнику «Ринок праці» [39, с. 89]. 
Глобальна зайнятість – це стан, за якого всі люди, здатні і готові працювати, 
мають можливість отримати роботу, що відповідає їхнім навичкам та потребам 
ринку праці. Вона відображає ідеальну ситуацію повного працевлаштування на 
рівні всієї економіки або суспільства, коли безробіття практично відсутнє або 
мінімальне. Вона передбачає наявність роботи для всіх бажаючих та ефективне 
використання трудових ресурсів з урахуванням кваліфікації, професійних навичок 
та індивідуальних здібностей працівників. Така зайнятість сприяє стабільному 
економічному розвитку, зниженню соціальної напруги та підвищенню рівня 
життя населення. Досягнення глобальної зайнятості є однією з основних цілей 
державної політики у сфері праці, що потребує комплексного підходу, 
охоплюючи стимулювання створення нових робочих місць, розвиток професійної 
освіти та перенавчання та активну підтримку вразливих категорій населення на 
ринку праці. 
Добровільна зайнятість – це форма працевлаштування, за якої людина 
свідомо та за власним бажанням обирає працювати, враховуючи власні інтереси, 
здібності та умови праці. Така зайнятість є результатом вільного вибору особи і 
відповідає її мотивації до праці, а не зовнішньому примусу або необхідності. 
Добровільна зайнятість забезпечує задоволення як особистих, так і соціально-
економічних потреб працівника. Вона сприяє підвищенню мотивації, 
професійного розвитку та задоволенню від виконуваної діяльності. В умовах 
ринку праці добровільна зайнятість є основою для формування гнучких та 
17 
ефективних трудових відносин, що враховують інтереси як працівників, так і 
роботодавців. Водночас, підтримка добровільної зайнятості є важливим 
завданням державної політики, яка створює умови для забезпечення рівних 
можливостей працевлаштування та реалізації права громадян на працю. 
Примусова зайнятість – це форма працевлаштування, при якій особа 
вимушена працювати не за власним бажанням, а через зовнішній тиск або 
обставини, що позбавляють її свободи вибору. Така зайнятість може виникати 
внаслідок економічної необхідності, відсутності альтернативних варіантів 
працевлаштування або навіть через застосування примусових заходів, що 
суперечать принципам добровільності праці. Примусова зайнятість часто 
пов’язана з негативними соціальними наслідками, включно з експлуатацією 
робочої сили, порушенням прав працівників і зниженням мотивації до праці. 
Примусова зайнятість призводить до зниження ефективності використання 
трудового потенціалу, погіршення морально-психологічного стану працівників і 
підвищення ризику соціальної напруги в суспільстві. Вона суперечить основним 
принципам трудового законодавства та міжнародним нормам, які гарантують 
право на вільний вибір праці. Для запобігання примусовій зайнятості держава має 
забезпечувати створення сприятливих умов на ринку праці, розвиток соціальних 
програм підтримки безробітних та контроль за дотриманням трудових прав і 
стандартів. Подолання примусової зайнятості є важливою складовою соціальної 
справедливості та сталого економічного розвитку. 
Для всебічного розуміння зайнятості населення важливо розглянути її 
добровільні та примусові форми й інші ключові види, які характеризують ступінь 
залученості громадян до трудової діяльності. Значну роль у аналізі ринку праці 
відіграють поняття повної та часткової зайнятості, що визначають ефективність 
використання трудового потенціалу та соціально-економічну стабільність 
суспільства. Нижче розглянемо ці форми більш детально. 
Повна зайнятість – це стан ринку праці, за якого практично всі працездатні 
особи, які бажають працювати, мають можливість отримати роботу відповідно до 
своїх кваліфікаційних навичок. У цьому випадку рівень безробіття мінімальний і 
18 
переважно складається з фрикційного безробіття – тимчасового пошуку нової 
роботи або зміни місця працевлаштування. Досягнення повної зайнятості є однією 
з ключових цілей соціально-економічної політики, оскільки вона забезпечує 
ефективне використання трудових ресурсів і стабільний розвиток економіки. 
Часткова зайнятість – це форма працевлаштування, при якій особа працює 
менше стандартної тривалості робочого часу, ніж передбачено нормативами або 
договором. Часткова зайнятість може бути вибірковою – коли працівник сам 
обирає скорочений робочий час з особистих причин, або вимушеною – через 
нестачу повноцінної роботи. Цей вид зайнятості часто використовується як засіб 
гнучкого регулювання робочого часу, але може також свідчити про нестабільність 
ринку праці. 
Подальше вивчення форм зайнятості населення допомагає розробляти більш 
ефективні державні програми, спрямовані на підвищення рівня 
працевлаштування, забезпечення соціальної захищеності громадян і підтримку 
стабільності на ринку праці. 
Сьогодні Державна служба зайнятості продовжує процес модернізації, 
впроваджуючи нові підходи до соціального захисту безробітних та забезпечуючи 
адаптацію до змін у соціально-економічному середовищі. 
 
1.2. Нормативно-правове забезпечення функціонування центрів 
зайнятості 
 
Нормативно-правове забезпечення функціонування центрів зайнятості в 
Україні являється важливим елементом реалізації державної політики у сфері 
праці та соціального захисту населення. Їх діяльність базується на положеннях 
Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актах, 
які регулюють права громадян на працю, працевлаштування та соціальну 
підтримку в разі безробіття. 
Центри зайнятості діють у межах єдиної державної політики зайнятості 
населення, основою якої є Закон України «Про зайнятість населення [41]. У цьому 
19 
законі визначено засади державної політики у сфері зайнятості, повноваження 
державних органів, права та обов’язки безробітних і роботодавців. Діяльність 
центрів зайнятості координується Державним центром зайнятості, який 
підпорядковується Міністерству економіки України. 
Функціонування центрів зайнятості в Україні регламентується системою 
нормативно-правових актів, які формують правову основу для реалізації 
державної політики у сфері зайнятості населення, сприяння працевлаштуванню та 
соціального захисту осіб, що втратили роботу. Основні закони та підзаконні акти 
представлені на рис. 1.2. 
 Закон України «Про зайнятість населення» 
Нормативно-
 
правове Кодекс законів про працю 
забезпечення  
Закон «Про загальноо бов’язкове державне 
функціонуван соціальне страхув ання на випадок безробіття» 
 ня центрів 
Постанови Кабінету Міністрів України 
 зайнятості 
 Накази Міністерства еко номіки та Державного 
 
центру зайнятості 
 
 
Рис. 1.2. Нормативно-правове забезпечення функціонування центрів 
зайнятості. 
 
Закон України «Про зайнятість населення» є комплексним нормативно-
правовим актом, у якому поєднуються норми різних галузей права – 
адміністративного, соціального забезпечення та трудового [41]. Основним 
об’єктом правового регулювання цього Закону є сфера зайнятості, однак кожна із 
згаданих галузей реалізує у ній свій предмет правового впливу. 
Приклад ілюструє складність взаємозв’язку між системою трудового права 
та трудовим законодавством. У науковому дискурсі на думку В. 
Комарова, доцільно розрізняти два поняття: «трудове законодавство» та 
«законодавство про працю» [27, с. 29]. Під першим варто розуміти нормативні 
акти, що містять винятково норми трудового права, зокрема Кодекс законів про 
20 
працю України, закони про відпустки, про оплату праці, про колективні договори 
та угоди. Натомість «законодавство про працю» охоплює ширше коло правових 
актів, у яких поряд із трудовими нормами містяться положення й з інших галузей 
права. 
Трудове законодавство, як правило, формується на основі єдиних принципів 
і методів, що відображають особливості регулювання найманої праці. Натомість 
законодавство про працю має міжгалузевий характер, відзначається різноманіттям 
правових методів і охоплює більш широку соціальну сферу. 
Відповідно до статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», 
зайнятість визначається як діяльність громадян, спрямована на задоволення 
особистих і суспільних потреб, яка, як правило, забезпечує отримання доходу в 
грошовій чи іншій формі [41]. 
Окрім базових законодавчих актів, значну роль у діяльності центрів 
зайнятості відіграють міжнародні договори та рекомендації, до яких приєдналася 
Україна. Зокрема, Конвенції Міжнародної організації праці (МОП), що 
встановлюють стандарти у сфері праці та зайнятості, є орієнтирами для 
формування національної політики та вдосконалення нормативно-правової бази. 
Особливу увагу приділено регулюванню процедур реєстрації безробітних, 
наданню їм соціальних послуг та допомоги, організації професійного навчання і 
перепідготовки. Ці питання регламентуються відповідними урядовими 
постановами, які визначають чіткі алгоритми дій як для працівників центрів 
зайнятості, так і для їхніх клієнтів. 
Законодавством передбачено механізми взаємодії центрів зайнятості з 
роботодавцями, іншими державними органами, навчальними закладами та 
громадськими організаціями. Така співпраця сприяє більш оперативному 
реагуванню на потреби ринку праці, створенню робочих місць та підвищенню 
якості послуг, що надаються безробітним. Розвиток інформаційних технологій 
стимулює впровадження електронних сервісів у роботу центрів зайнятості, що 
забезпечує доступність послуг для широкого кола громадян, зокрема мешканців 
віддалених районів. 
21 
Система нормативно-правового регулювання спрямована на створення умов 
для ефективної роботи центрів зайнятості, що забезпечують реалізацію державної 
політики зайнятості, своєчасне інформування населення про стан ринку праці, 
надання послуг з працевлаштування, профорієнтації, професійного навчання та 
соціального захисту. 
Важливим аспектом є постійне вдосконалення законодавчої бази відповідно 
до змін у соціально-економічній ситуації країни та викликів ринку праці, що 
дозволяє адаптувати діяльність центрів зайнятості до сучасних вимог та потреб 
громадян і роботодавців. 
Нормативно-правове забезпечення є фундаментом для стабільної та 
ефективної роботи центрів зайнятості, спрямованої на підтримку зайнятості 
населення, зниження рівня безробіття і сприяння соціальній стабільності в 
Україні. 
Варто підкреслити, що наведений список не є остаточним. Відповідно до 
Закону, інші категорії зайнятого населення можуть бути визначені додатково 
через інші законодавчі акти. 
Отже, нормативно-правове забезпечення діяльності центрів зайнятості є 
комплексним і багаторівневим, що дозволяє забезпечувати ефективне виконання 
завдань державної політики зайнятості та соціального захисту населення. 
 
1.3. Основні напрямки діяльності центрів зайнятості з подолання 
безробіття 
 
Центри зайнятості в Україні виступають головними інституціями у 
реалізації державної політики у сфері сприяння зайнятості населення, 
регулювання ринку праці та зниження рівня безробіття. Основні напрямки 
діяльності центрів зайнятості спрямовані на забезпечення активної підтримки 
безробітних, профілактику довготривалого безробіття, формування 
збалансованого попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці та на підвищення 
конкурентоспроможності робочої сили. 
22 
 Одним із сучасних інструментів підвищення ефективності обслуговування 
громадян є електронний кабінет шукача роботи – інноваційний сервіс, що надає 
доступ до послуг служби зайнятості та необхідної інформації без фізичного 
відвідування центрів зайнятості. Його функціонал сприяє покращенню якості 
обслуговування шукачів роботи й роботодавців, а також оптимізації комунікації 
між усіма учасниками ринку праці. 
Користувач електронного кабінету має можливість самостійно створити 
резюме, здійснювати пошук актуальних вакансій, отримувати інформацію про 
можливості тимчасового працевлаштування, проходження професійного 
навчання, а також користуватися профорієнтаційною платформою. Доступною є й 
чинна законодавча база з питань зайнятості, дані про нарахування та виплату 
допомоги по безробіттю. Окрім того, користувач може переглядати графік 
планових і фактичних відвідувань центру зайнятості, отримувати інформацію про 
заплановані заходи та самостійно реєструватися для участі в них. 
Реєстрація у службі зайнятості можлива як онлайн, так і офлайн. Отримати 
статус безробітного можна через мобільний застосунок або портал «Дія», 
авторизувавшись за допомогою електронного підпису або системи BankID. 
Альтернативно, реєстрація доступна через електронний кабінет шукача роботи на 
офіційному веб-сайті Державної служби зайнятості. Для осіб, які надають 
перевагу особистому спілкуванню, залишається можливість пройти процедуру 
реєстрації безпосередньо в обраному центрі зайнятості [49, с. 242]. 
Єдиний портал вакансій є найбільшою в Україні платформою, що об’єднує 
кар’єрні можливості з усіх регіонів країни. Щодня на порталі оновлюється 
близько 200 тисяч актуальних вакансій, що дозволяє ефективно забезпечувати 
взаємодію між шукачами роботи та роботодавцями в режимі реального часу. 
У відповідь на виклики, спричинені повномасштабним вторгненням, 
Державна служба зайнятості розширила функціональність Єдиного порталу 
вакансій, запровадивши нові категорії: 
 «Вакансії відновлення» – пропозиції роботи у сферах будівництва, 
логістики та енергетики, спрямовані на відбудову країни; 
23 
 «Вакансії Сил оборони» – робота як за військовими, так і за 
цивільними спеціальностями для забезпечення функціонування армії та тилу; 
 «Вакансії для внутрішньо переміщених осіб (ВПО)» – добірка 
вакансій, у межах яких роботодавці пропонують житло для працівників. 
Після проходження модерації, вакансії автоматично розміщуються на всіх 
інформаційних ресурсах Державної служби зайнятості, а фахівці оперативно 
розпочинають підбір відповідних кандидатів. 
Ваучер на навчання – це спеціальне направлення, яке надається громадянам, 
що відповідають визначеним критеріям (зокрема особи віком понад 45 років, 
учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю тощо), 
з метою проходження професійної перепідготовки, здобуття нової спеціалізації, 
підвищення кваліфікації або навчання на наступному освітньо-кваліфікаційному 
рівні. 
Навчання здійснюється у професійно-технічних та закладах вищої освіти, а 
також у ліцензованих підприємствах, установах і організаціях відповідно до 
переліку професій і спеціальностей, затвердженого Міністерством соціальної 
політики України. Вибір напряму підготовки здійснюється згідно з цим 
затвердженим переліком, що охоплює пріоритетні види економічної діяльності. 
Грант на створення власної справи – це форма безповоротної та 
безвідсоткової державної фінансової підтримки фізичних осіб та суб’єктів 
господарювання для започаткування або розвитку підприємницької діяльності. 
Програму реалізують Міністерство економіки України, Державна служба 
зайнятості, АТ «Ощадбанк», АТ КБ «ПриватБанк» та державне підприємство 
«Дія». 
Розмір мікрогрантів становить: 
 від 50 000 до 150 000 грн – за умови створення щонайменше одного 
робочого місця; 
 75 000 грн – у випадку реєстрації фізичною особою-підприємцем; 
 до 250 000 грн – за умови створення не менше двох нових робочих 
місць та офіційного працевлаштування працівників. 
24 
Особи віком від 18 до 25 років мають право отримати мікрогрант у розмірі 
до 150 000 грн 56. 
Гранти для учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та 
членів їхніх родин – це безповоротна допомога для започаткування або розвитку 
власної справи, що надається фізичним особам або ФОП, які належать до 
зазначених пільгових категорій. 
Профорієнтаційні послуги – це спеціалізовані інструменти для учнівської та 
студентської молоді, які допомагають визначитися з професійним напрямом. 
Вони сприяють усвідомленому вибору майбутньої професії через оцінку 
особистих схильностей, інтересів, здібностей і можливостей, а також формування 
індивідуальної стратегії кар’єрного розвитку. 
Професійне навчання (перепідготовка) – це можливість здобути нову 
кваліфікацію або підвищити рівень професійних знань за рахунок коштів Фонду 
загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок 
безробіття. Учасники програми мають змогу отримати сертифікат на навчання, а 
також сертифікат на покриття витрат на проживання під час навчання. 
Програма «Рука допомоги» – це державна ініціатива, спрямована на 
сприяння економічній самостійності малозабезпечених сімей. Її головна мета – 
повернення на ринок праці непрацюючих, але працездатних осіб із числа членів 
таких сімей. Програма передбачає надання одноразової, безповоротної фінансової 
допомоги у безготівковій формі для започаткування або розвитку власної справи. 
Такий вид підтримки є важливим кроком у напрямку соціальної адаптації та 
економічної інтеграції вразливих категорій населення, адже дає можливість 
побудувати незалежне майбутнє, засноване на власній ініціативі та 
підприємливості. Отримані кошти можна використати на закупівлю обладнання, 
оренду приміщення, придбання матеріалів, оплату навчання тощо.  
Громадські та інші тимчасові роботи – це організація тимчасової зайнятості 
громадян для виконання робіт соціального спрямування в інтересах місцевої 
громади. Такі роботи не лише надають безробітним та іншим категоріям осіб 
можливість отримати матеріальну підтримку, але й сприяють залученню до 
25 
суспільно корисної праці, що підвищує рівень мотивації до подальшої постійної 
зайнятості [56, с. 193]. 
До таких робіт можуть належати: 
 благоустрій територій, прибирання парків і скверів; 
 догляд за людьми похилого віку або особами з інвалідністю; 
 допомога в евакуаційних заходах або у сфері гуманітарної допомоги; 
 підтримка органів місцевого самоврядування в реалізації соціальних 
ініціатив. 
Вище перелічені заходи реалізуються у співпраці з місцевими громадами та 
роботодавцями, а організаційний і фінансовий супровід забезпечує Державна 
служба зайнятості. Вони відіграють важливу роль у соціальній адаптації 
населення, особливо у періоди економічної нестабільності або у постраждалих 
регіонах. 
Суспільно корисні роботи – це особливий вид тимчасової зайнятості, що 
організовується з метою залучення громадян до виконання важливих завдань, які 
мають стратегічне значення в умовах воєнного стану. Такі роботи виконуються на 
добровільній основі, але за участі держави в організації та фінансуванні. Вони не 
лише сприяють підтримці національної безпеки та обороноздатності, а й дають 
змогу громадянам зробити вагомий внесок у спільну справу, а також отримати 
додатковий дохід. 
Отримання довідок через службу зайнятості – це сервіс, що забезпечує 
громадян необхідною офіційною інформацією щодо їх статусу на ринку праці. 
Зокрема, можна отримати: 
 довідку про реєстрацію особи як безробітного; 
 довідку про розмір і період нарахування допомоги по безробіттю; 
 довідку про відсутність реєстрації як безробітного. 
Ці документи можуть бути потрібні для оформлення соціальних пільг, 
державних програм підтримки, кредитів, отримання субсидій тощо. Звернення за 
довідками можливе як особисто, так і через електронні сервіси, що значно 
спрощує процес взаємодії з державною службою зайнятості. 
26 
Безоплатне вивчення англійської мови для громадян – це державна 
ініціатива, яка реалізується на платформі Promova, започаткованої з ініціативи 
Президента України. Програма має на меті: 
 популяризувати англійську мову як мову міжнародної комунікації; 
 підвищити конкурентоспроможність українців на глобальному ринку 
праці; 
 сприяти інтеграції України в європейський і світовий простір. 
Курси доступні всім охочим, незалежно від віку чи попереднього рівня 
знань, і дають змогу вивчати мову у зручному онлайн-форматі. Програма 
особливо корисна для молоді, безробітних, внутрішньо переміщених осіб, а також 
усіх, хто прагне до професійного розвитку та адаптації до сучасних вимог. 
Державна служба зайнятості України за допомогою комплексних ініціатив, 
таких як електронний кабінет шукача роботи, програми професійного навчання, 
гранти на відкриття власного бізнесу, соціальних проєктів, спрямованих на 
підтримку малозабезпечених сімей, служба надає реальні можливості для 
працевлаштування, розвитку кар’єри та підприємницької діяльності. 
Запровадження програм, які надають безповоротну фінансову допомогу для 
створення власного бізнесу та підтримку людей із числа вразливих груп, таких як 
ветерани війни, особи з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи, є 
необхідними кроками до відновлення соціальної та економічної стабільності в 
Україні. Адже, такі програми сприяють професійному розвитку українців та 
надають можливість подолати безробіття та підвищити рівень добробуту 
населення. Загалом, діяльність Державної служби зайнятості є важливим 
компонентом системи підтримки соціально-економічної стабільності України в 
період складних часів. 
27 
РОЗДІЛ ІІ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ НОВГОРОДКІВСЬКОГО 
РАЙОННОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ З ПОДОЛАННЯ БЕЗРОБІТТЯ 
 
2.1. Загальна характеристика Новгородківського районного центру 
зайнятості 
 
Новгородківський районний центр зайнятості, що знаходиться в 
адміністративному центрі громади – смт Новгородка (Додаток Б), обслуговує 
населення Новгородківської громади, що налічує 17,495 осіб. Громада містить 
наступні населені пункти: Новгородка, Велика Чечеліївка, Воронцівка, Інгуло-
Кам’янка, Верблюжка, Вершино-Кам’янка, Куцівка, Білозерне, Просторе, 
Ручайки, Сотницьке, Митрофанівка, Новоандріївка, Бережинка, Веселе, Перше 
Травня, Рибчине, Новомиколаївка, Спільне, Петрокорбівка, Білопіль, Дубівка, 
Корбомиколаївка, Спасове, Тарасівка, Козирівка, Ольгівка. Центр забезпечує 
своїм клієнтам доступ до різноманітних соціальних послуг, пов’язаних з 
працевлаштуванням, у тому числі організовує професійну підготовку та 
перепідготовку. 
Новгородківська філія є виконавчим органом Кіровоградського обласного 
центру зайнятості та здійснює свою діяльність відповідно до чинного 
законодавства України і нормативних актів, що регламентують функціонування 
служби зайнятості. Філія надає комплекс послуг, спрямованих на сприяння 
працевлаштуванню населення, зокрема, реєстрацію безробітних, організацію 
професійного навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації, проведення 
профорієнтаційної роботи, а також надання соціальної підтримки особам, які 
тимчасово залишилися без роботи. Послуги, які надає центр зайнятості є 
безкоштовними. 
Центр забезпечує взаємодію з місцевими органами влади, підприємствами, 
установами та громадськими організаціями для координації зусиль у вирішенні 
питань зайнятості та розвитку трудового потенціалу. Він також організовує 
28 
професійне навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації громадян 
відповідно до потреб ринку праці. 
Новгородківський центр зайнятості працює за принципами відкритості, 
доступності, законності, ефективності та соціальної справедливості, що 
забезпечує комплексний підхід до задоволення потреб як шукачів роботи, так і 
роботодавців у районі. 
 Основною метою центру є надання послуг громадянам, які шукають 
роботу, та роботодавцям, що потребують кадрів, підтримка безробітних осіб, 
допомога у їх професійному навчанні та працевлаштуванні. 
Центр займається різними напрямами роботи. Він співпрацює з місцевими 
підприємствами, органами влади та іншими соціальними партнерами для 
покращення економічної ситуації в регіоні та сприяння розвитку місцевої 
економіки. Види послуг, які надає роботодавцям Новгородківський центр 
зайнятості:  
1. Інформаційне забезпечення щодо ситуації на ринку праці та наявності 
кваліфікованих кадрів. 
2. Підбір та направлення кандидатів на вільні робочі місця відповідно до 
вимог роботодавців. 
3. Організація професійного навчання, підвищення кваліфікації та 
перенавчання працівників за замовленням підприємств. 
4. Консультування щодо законодавчих аспектів працевлаштування, 
соціального страхування та підтримки роботодавців. 
5. Сприяння у залученні роботодавців до участі в державних програмах 
підтримки зайнятості та створення нових робочих місць. 
6. Надання інформації про можливості отримання фінансової підтримки 
для організації робочих місць та професійного навчання. 
7. Координація співпраці з місцевими органами влади та іншими 
партнерами з метою реалізації заходів щодо покращення зайнятості у регіоні. 
29 
Завдяки комплексному підходу до співпраці з роботодавцями, 
Новгородківський центр зайнятості сприяє підвищенню ефективності 
використання трудових ресурсів та розвитку місцевої економіки. 
Однією з важливих функцій центру є забезпечення безробітних громадян 
соціальними виплатами, такими як допомога по безробіттю, а також підтримка 
тих, хто бажає розпочати власну справу, за допомогою різноманітних грантів та 
програм. Крім того, центр організовує заходи з професійної орієнтації та 
підтримки осіб, які хочуть змінити свою професію або підвищити кваліфікацію. 
Найголовнішою функцією центру зайнятості є надання послуг, та 
обслуговування безробітних, які звертаються до установи. В центрі зайнятості 
працює всього 10 працівників. На рис. 2.1 представлено керівництво 
Новогородківського центру зайнятості. 
 Директор центру зайнятості 
 
 
 
 
Вищі спеціалісти 
 
 
 
 
 Спеціаліст Вищий спеціаліст Секретар  
 
Рис. 2.1. Керівництво Новогородківського центру зайнятості. 
 
Новогородківський центр зайнятості працює за єдиною схемою надання 
послуг. Клієнти можуть звернутися до центру для отримання соціальних послуг, 
передбачених законодавством, що стосуються працевлаштування. Центр 
зайнятості створив інтегровану базу даних вакансій, претендентів і можливостей 
професійного навчання по всій країні. Завдяки цьому зона пошуку роботи значно 
30 
розширюється, і кожен громадянин має можливість знайти роботу не лише за 
місцем прописки, а й по всій території країни. 
Діяльність Новогородківського районного центру зайнятості спрямована на 
зниження рівня безробіття в регіоні, полегшення доступу до різних форм 
працевлаштування і професійної підготовки та підтримки соціальної стабільності 
серед місцевих мешканців. 
 
2.2. Аналіз рівня безробіття в районі та ефективності заходів щодо його 
зниження (2022–2024 рр.) 
 
Безробіття є одним з основних індикаторів економічної ситуації в регіоні, і 
від нього залежить соціальна стабільність, рівень доходів та загальна якість життя 
місцевих мешканців. 
Упродовж 2022-2024 років ситуація на ринку праці Новгородківського 
району зазнала значних змін, які були зумовлені різними економічними і 
соціальними факторами. Загальний рівень безробіття в районі в період з 2022 по 
2024 рік має тенденцію до коливань, що обумовлено як економічною ситуацією в 
країні, так і впливом глобальних факторів, таких як війна в Україні та її наслідки. 
У 2022 році рівень безробіття в районі зріс через економічну нестабільність 
та кризу, пов’язану з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну. 
Проте в 2023 році почалась стабілізація ситуації завдяки державним програмам 
підтримки безробітних, новим ініціативам щодо створення робочих місць в сфері 
відновлення інфраструктури та в сільському господарстві. 
У 2024 році рівень безробіття в Україні в Новгородківському районі, зазнав 
змін, що були частково зумовлені економічними наслідками війни. Військовий 
конфлікт, спричинив значні економічні труднощі для країни, що призвело до 
зростання рівня безробіття внаслідок скорочення виробничих потужностей, 
припинення діяльності багатьох підприємств та втрати робочих місць у 
традиційних галузях економіки 55. 
31 
Під час війни багато підприємств змушені були призупинити свою 
діяльність, а частина трудових ресурсів залишалася без роботи або була вимушена 
тимчасово переорієнтуватися на інші сфери. Крім того, деякі з галузей, таких як 
транспорт, торгівля, машинобудування та інші, зазнали суттєвих скорочень через 
ускладнення постачання та логістичних ланцюгів, а також через нестабільність 
фінансових умов. 
Новгородківський районний центр зайнятості активно сприяв зниженню 
рівня безробіття в регіоні через створення нових робочих місць у пріоритетних 
сферах, адаптуючи місцеву робочу силу до нових умов та потреб. Постійно 
проводить перепідготовку працівників, надання підтримки у започаткуванні 
власного бізнесу та стимулювання підприємництва, що сприяти відновленню 
економічної активності та покращенню ситуації на ринку праці. 
Ринок праці Кіровоградської області демонструє певні тенденції та 
особливості, які варто враховувати при аналізі його стану та перспектив розвитку. 
З початку 2024 року до Кіровоградського обласного центру зайнятості 
надійшла інформація про майже 4 тисячі вакансій. У січні-лютому 2024 року 
послугами служби зайнятості регіону скористалися 5139 безробітних, що майже 
на 40% менше, ніж за аналогічний період 2023 року. Серед них 82,5% становили 
жінки, а понад третина була у віці 35-44 років. Майже 36% безробітних мали 
професійно-технічну освіту. 
У таблиці 2.1 розглянемо структуру вакансій за галузями. 
Таблиця 2.1 
Вакансії за галузями у % 
№ Галузь % 
п/п 
1. Сільське господарство 16,7% 
2. Переробна промисловість 11,9% 
3. Гуртова та роздрібна торгівля 11,7% 
4. Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги 11,5% 
32 
Продовження таблиці 2.1 
5. Транспорт 9,5% 
6. Освіта 9,3% 
7. Державне управління та оборона 6,0% 
 
Станом на 1 квітня 2024 року в базі даних центру зайнятості налічувалося 
2,1 тисячі вакансій, при цьому на одну вакансію претендувало в середньому 2 
особи. Таблиця 2.2 демонструє попит на професії серед безробітних 
Новгородківського центру зайнятості. 
Таблиця 2.2 
Попит на професії Новгородківського центру зайнятості 
№ Професія % 
п/п 
1. Кваліфіковані працівники, які володіють навичками 24,0% 
роботи з інструментом 
2. Працівники, що займаються обслуговуванням, 17,0% 
експлуатацією та контролем технічного обладнання 
3. Професіоналів 17,0% 
4. Працівників сфери торгівлі та послуг 10,3% 
5. Осіб без професії 12,7 % 
  
Можемо зроби висновок, що існує значна потреба в кваліфікованих кадрах 
у різних секторах економіки області.  
Згідно з дослідженням, рівень зайнятості населення області демонструє 
вікові особливості. Найвищі показники зайнятості спостерігаються у вікових 
групах 40-49 років (77,6%) та 35-39 років (71,1%). Найнижчий рівень зайнятості 
характерний для молоді 15-24 років (28,8%) та осіб передпенсійного віку 60-73 
років (10,4%).  
Зважаючи на відсутність конкретних даних щодо Новгородківської 
громади, можна орієнтуватися на загальні тенденції по Кіровоградській області. 
33 
Згідно з інформацією, станом на 12 лютого 2025 року на обліку в 
Кіровоградському обласному центрі зайнятості перебувало 4,4 тисячі 
безробітних, що суттєво менше порівняно з лютим 2022 року – 14,3 тисячі 
шукачів роботи. 
У 2022–2024 роках в Україні спостерігалося поступове зниження рівня 
безробіття, що свідчить про ефективність заходів, спрямованих на подолання 
безробіття. У таблиці 2.3 представлено рівень безробіття в Україні. 
Таблиця 2.3  
Рівень безробіття в Україні у 2022–2024 роках 
№ Рік Рівень безробіття, % Зміна порівняно з 
п/п попереднім роком, % 
1. 2022 18,5 – 
2. 2023 17,4 –1,1 
3. 2024 14,3 –3,1 
 
У 2022 році рівень безробіття був найвищим за аналізований період – 
18,5%, що пов’язано з початком повномасштабної війни, значними 
переміщеннями населення, руйнуванням підприємств і загальною економічною 
нестабільністю. 
У 2023–2024 роках у Новгородківському районі спостерігається поступове 
та стабільне зниження рівня безробіття, яке за два роки склало приблизно 4,2%. 
Позитивна тенденція відображає процес адаптації регіональної економіки до 
нових соціально-економічних умов, що зумовлені як внутрішніми, так і 
зовнішніми факторами впливу. Значну роль у цьому відіграють комплексні заходи 
держави, спрямовані на підтримку та стимулювання ринку праці, які реалізуються 
через активну діяльність регіональних центрів зайнятості. 
Зусилля держави окреслють розробку і впровадження програм підтримки 
зайнятості, сприяння створенню нових робочих місць, розвиток професійного 
навчання та перепідготовки кадрів, а також надання соціальної допомоги 
34 
безробітним громадянам. Особлива увага приділяється роботі з вразливими 
групами населення, які потребують додаткової підтримки для працевлаштування. 
Таблиця 2.4 
Кількість зареєстрованих безробітних в Україні за 2022–2024 роки 
№ Рік Кількість Зміна порівняно з Динаміка, % 
п/п зареєстрованих попереднім роком, 
безробітних, тис. тис. осіб 
осіб 
1. 2022 186,5 – – 
2. 2023 96,1 –90,4 –48,5% 
3. 2024 94,2 –1,9 –2,0% 
 
У 2022 році зареєстровано 186,5 тис. безробітних, що пояснюється гострою 
фазою війни та масовими звільненнями. У 2023 році кількість зареєстрованих 
безробітних знизилась майже вдвічі (на 48,5%), а у 2024 році темп зниження 
суттєво уповільнився. Це свідчить про початок стабілізації ситуації на ринку 
праці та ефективність державних і місцевих заходів щодо його регулювання. 
Упродовж 2022-2024 років Новогородківський центр зайнятості активно 
впроваджував низку заходів для підтримки безробітних, зокрема: 
 в межах державних програм проводились курси професійної 
перепідготовки для безробітних, що дозволяло їм отримати нові навички та 
зменшити залежність від традиційних галузей. Особливу увагу приділяли 
навчанням для відновлення економіки після війни, зокрема у сферах будівництва, 
логістики та ІТ; 
 центр зайнятості надавав фінансову допомогу тим, хто хотів 
започаткувати власний бізнес, зокрема для молоді та ветеранів війни. Це 
дозволяло створювати нові робочі місця та знижувати безробіття шляхом 
стимулювання підприємницької діяльності; 
 центр зайнятості організовував громадські роботи для безробітних, в 
тому числі роботи для відновлення інфраструктури району та ліквідації наслідків 
35 
техногенних та природних катастроф, що дозволяло на короткий термін 
забезпечити робочі місця для мешканців; 
 враховуючи воєнний стан та вплив війни на місцеве населення, центр 
зайнятості також надавав послуги з психологічної підтримки для осіб, що 
пережили травму або втратили роботу через бойові дії. 
Проведені заходи Новгородківським районним центром зайнятості у період 
з 2022 по 2024 роки стали важливою складовою підтримки місцевої економіки, 
збереження трудового потенціалу та поліпшення соціально-економічної ситуації в 
районі. Центр активно впроваджував програми професійного навчання, 
перенавчання та підвищення кваліфікації, сприяв працевлаштуванню внутрішньо 
переміщених осіб та осіб з вразливих категорій, організовував громадські роботи 
та тимчасову зайнятість. 
Разом із тим, в умовах воєнного стану та економічної нестабільності, рівень 
безробіття залишається високим, а ринок праці зазнає істотних трансформацій. 
Тому для досягнення стійкого та довгострокового зниження рівня безробіття 
необхідно продовжувати реалізацію існуючих програм та впроваджувати 
інноваційні підходи до підтримки зайнятості, зокрема шляхом розвитку 
підприємництва, цифровізації послуг служби зайнятості, розширення співпраці з 
роботодавцями, інтеграції нових форм дистанційної зайнятості, що відповідають 
викликам сьогодення. 
 
 
 
 
 
36 
РОЗДІЛ ІІІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРІВ 
ЗАЙНЯТОСТІ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ БЕЗРОБІТТЯ 
 
3.1. Пропозиції щодо підвищення ефективності роботи 
Новгородківського районного центру зайнятості 
 
Проблема безробіття особливої гостроти, оскільки безпосередньо впливає 
як на економічний розвиток країни, так і на соціальне благополуччя громадян. 
Ефективна діяльність центрів зайнятості стає важливим чинником стабілізації 
ситуації на ринку праці та сприяння продуктивній зайнятості населення. 
Водночас, існуюча система державної служби зайнятості потребує постійного 
вдосконалення, з огляду на динамічні зміни в економіці, виклики цифрової епохи, 
потреби роботодавців та очікування безробітних. 
Для вирішення виявлених проблем та підвищення результативності 
функціонування центрів зайнятості доцільним є пошук нових, більш ефективних 
підходів до організації їхньої роботи. У цьому контексті важливо визначити 
конкретні напрями модернізації, які дозволять покращити якість надання послуг, 
й сприятимуть зниженню рівня безробіття як на місцевому, так і на 
загальнодержавному рівні. 
1. Впровадження цифрових сервісів як інструмент модернізації 
діяльності районного центру зайнятості. 
У сучасних умовах цифрової трансформації особливої актуальності набуває 
впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у діяльність державних 
установ, зокрема – служб зайнятості. Розвиток цифрових сервісів сприяє 
підвищенню ефективності надання послуг, розширенню доступу до них та 
покращенню комунікації між центрами зайнятості, безробітними та 
роботодавцями. Це дозволяє не лише зменшити адміністративне навантаження, 
але й забезпечити більш адресне та своєчасне реагування на запити користувачів. 
Одним із першочергових напрямів цифровізації має стати створення 
сучасного офіційного вебсайту районного центру зайнятості, який включатиме 
37 
інтерактивні сервіси. Зокрема, йдеться про впровадження функції електронної 
реєстрації безробітних, що дає змогу подати документи та створити особистий 
кабінет без необхідності фізичного відвідування установи. Також доцільним є 
інтегрування системи електронного запису на прийом до кар’єрного радника або 
консультанта, що сприяє оптимізації часу як працівників центру, так і клієнтів. 
Важливим елементом цифрового сервісу є чат-бот, здатний надавати 
автоматизовані відповіді на типові запити (про вакансії, розмір допомоги, умови 
реєстрації тощо) у режимі 24/7. Він значно зменшує навантаження на персонал та 
підвищує зручність користування послугами центру. 
Наступним кроком має стати розробка мобільного застосунку, що 
забезпечить постійний доступ до сервісів служби зайнятості з будь-якого 
мобільного пристрою. Через мобільний застосунок користувачі зможуть 
переглядати актуальні вакансії, подавати резюме, записуватись на консультації, 
отримувати сповіщення про нові можливості або зміни в законодавстві. Водночас 
роботодавці матимуть змогу швидко публікувати вакансії, переглядати профілі 
кандидатів та контактувати з потенційними працівниками. Такий сервіс дозволяє 
значно підвищити оперативність взаємодії між усіма учасниками ринку праці на 
рівні громади. 
Не менш важливим напрямом є організація системи онлайн-освіти для осіб, 
які перебувають у пошуку роботи. Серед найефективніших інструментів варто 
виокремити вебінари, онлайн-курси та відеолекції, спрямовані на підвищення 
загальної та професійної кваліфікації. Особливу увагу слід приділити розвитку 
цифрових компетенцій, які сьогодні є ключовими на ринку праці. Йдеться про 
володіння базовими офісними програмами, створення електронного резюме, 
навички проходження онлайн-співбесід, користування професійними мережами 
тощо. Крім того, дистанційні навчальні програми можуть охоплювати тематику 
психологічної підтримки, ефективного працевлаштування, юридичних аспектів 
праці, що особливо важливо для вразливих категорій населення (осіб 
передпенсійного віку, жінок після декретної відпустки, внутрішньо переміщених 
осіб тощо). 
38 
Впровадження цифрових сервісів у діяльність районного центру зайнятості 
є стратегічно важливим кроком у напрямі модернізації державної політики 
зайнятості. Це сприятиме підвищенню ефективності, прозорості та 
клієнтоорієнтованості державних послуг, дозволяє наблизити їх до населення, 
зменшуючи територіальні, часові та комунікаційні бар’єри. Результатом таких 
заходів має стати не лише підвищення рівня працевлаштованості, а й формування 
довіри до інституцій зайнятості як ефективного посередника між попитом і 
пропозицією на ринку праці. 
2. Індивідуалізація послуг у сфері зайнятості. 
Індивідуалізація послуг у сфері зайнятості – це сучасний підхід, що 
ґрунтується на визнанні унікальності кожної людини, її потреб, життєвих 
обставин, внутрішніх ресурсів і зовнішніх викликів. Йдеться не просто про підбір 
вакансій, а про створення повноцінної, гнучкої, глибоко персоналізованої 
програми, яка допомагає людині знайти своє місце у професійному світі. Підхід 
змінює філософію роботи служб зайнятості – з формального обслуговування 
переходять до підтримки на рівні особистого супроводу. 
На практиці індивідуалізація означає, що кожен шукач роботи проходить 
комплексну оцінку – його рівень освіти, кваліфікація, попередній професійний 
досвід, навички, мотивація, життєва ситуація, наявність соціальних бар’єрів 
(наприклад, малозабезпеченість, виховання дітей, вік, стан здоров’я) — усе це 
враховується. На основі отриманих даних фахівці центрів зайнятості або кар’єрні 
радники формують індивідуальний план дій. До нього можуть входити: 
проходження курсів перепідготовки чи підвищення кваліфікації, тренінги з 
розвитку «м’яких навичок» (комунікація, тайм-менеджмент, емоційний інтелект), 
ознайомлення з актуальними вакансіями, стажування, участь у громадських 
роботах, отримання консультацій із самозайнятості чи відкриття власної справи. 
Проте не менш важливим елементом цієї моделі є психологічна підтримка 
та кар’єрне консультування. Втрата роботи – це не лише економічна проблема, а й 
психологічне потрясіння, яке може призвести до втрати самооцінки, віри у власні 
сили, виникнення тривоги, депресії, соціальної ізоляції. Часто людина просто не 
39 
бачить для себе майбутнього – вона розгублена, пригнічена, втомлена від невдач. 
У таких випадках на перший план виходить роль психолога або кар’єрного 
консультанта, який не просто слухає, а співпереживає, підтримує, допомагає 
людині знову побачити перспективу. 
Кар’єрне консультування – це не про «вказівки зверху», а про діалог. 
Людині пропонують різні варіанти розвитку, допомагають краще зрозуміти себе, 
оцінити свої сильні та слабкі сторони, дати відповідь на запитання: «Чим я хочу 
займатися?», «Що мені для цього потрібно?», «Як я можу цього досягти?». Це 
також допомога в адаптації до змін: наприклад, як перейти з однієї галузі в іншу, з 
якими труднощами доведеться зіткнутися і як з ними впоратися. 
У результаті індивідуалізований підхід дозволяє не просто знайти роботу, а 
досягнути професійної реалізації, повернути впевненість, зменшити соціальну 
напругу, активізувати внутрішній потенціал людини. Це особливо важливо в 
умовах сучасних криз, коли традиційні форми праці трансформуються, а люди 
змушені швидко адаптуватися до нових реалій. Індивідуалізація – це не про 
шаблони. Це про довіру, турботу, партнерство та реальну ефективність, коли 
держава не просто «надає послуги», а дійсно допомагає. 
3. Розширення співпраці з роботодавцями. 
Розширення співпраці з роботодавцями є ключовим кроком у побудові 
сучасної, ефективної системи зайнятості, яка працює не тільки на папері, а й у 
реальному житті. Адже саме роботодавці є тією стороною, що створює робочі 
місця, визначає потреби ринку праці, формує запит на певні професійні навички. 
Тому активна взаємодія між службами зайнятості та представниками бізнесу є 
надзвичайно важливою. 
Ефективним інструментом такої співпраці є проведення роботодавчих 
форумів, ярмарків вакансій, галузевих презентацій. Такі заходи створюють 
відкриту платформу для живого спілкування між шукачами роботи та 
роботодавцями. Люди можуть отримати не лише інформацію про доступні 
вакансії, а й особисто поспілкуватися з представниками компаній, задати питання, 
дізнатися про умови праці та перспективи. Для багатьох це шанс одразу пройти 
40 
співбесіду, а для роботодавців – можливість знайти мотивованих кандидатів на 
свої вакансії. 
Важливою формою поглиблення співпраці є створення партнерських 
програм стажування та перепідготовки. Часто буває, що людина хоче працювати, 
але їй бракує саме тих навичок, яких вимагає сучасний роботодавець. У цьому 
випадку домовленості з підприємствами про стажування чи навчальні програми є 
справжнім містком між теорією і практикою. Завдяки таким програмам безробітні 
можуть швидко здобути необхідні компетенції та фактично «влитися» в колектив 
ще до офіційного працевлаштування, що значно підвищує їхні шанси на успішне 
працевлаштування. 
Окрім цього, служби зайнятості можуть і мають активно сприяти створенню 
нових робочих місць. Це можливо завдяки участі у регіональних економічних 
програмах – спільних ініціативах із місцевою владою, підприємствами та 
навчальними закладами, які спрямовані на розвиток бізнесу, модернізацію 
підприємств, залучення інвестицій. Наприклад, відкриття нового цеху або запуск 
виробництва в регіоні одразу створює десятки робочих місць. А служби 
зайнятості можуть допомогти в наборі персоналу, в організації короткострокового 
навчання або перекваліфікації. 
І, безумовно, не варто забувати про людський фактор. Психологічна 
підтримка та кар’єрне консультування мають стати частиною комплексного 
підходу до співпраці з роботодавцями. Інколи роботодавець не шукає 
«ідеального» працівника, а людину з базовими якостями і бажанням розвиватися. 
А кар’єрний консультант допомагає людині побачити себе в новій ролі, знайти 
внутрішній ресурс, сформувати цілі та віру у власні сили. Таким чином, 
розширення співпраці з роботодавцями – це шлях до формування живого ринку 
праці, який працюватиме на благо кожного. 
4. Профорієнтаційна робота з молоддю. 
Профорієнтаційна робота з молоддю – це один із найважливіших напрямів 
діяльності у сфері зайнятості, адже саме в юному віці формується уявлення про 
майбутнє, професійні амбіції та життєві орієнтири. Часто підлітки та молоді люди 
41 
опиняються перед вибором професії, не маючи достатньо інформації про реальні 
потреби ринку праці, вимоги до фахівців, умови праці та можливості для розвитку 
в тій чи іншій галузі. Тому головна мета профорієнтації – ознайомити зі світом 
професій та допомогти кожному знайти справу до душі, яка буде відповідати його 
здібностям, темпераменту та інтересам. 
Перший і дуже важливий крок – це проведення профорієнтаційних 
семінарів у школах, ліцеях, ПТУ. Такі зустрічі дозволяють молоді почути з 
перших вуст про різні професії, дізнатися, як відбувається підготовка фахівців, які 
є шляхи побудови кар’єри, як правильно скласти резюме чи підготуватись до 
співбесіди. Часто ці семінари проводяться у формі живих діалогів, воркшопів, 
рольових ігор, що робить їх цікавими та зрозумілими для молодих людей. 
Особливо ефективно, коли такі заходи проводяться спільно з представниками 
різних професій – майстрами, підприємцями, лікарями, технічними фахівцями – 
які розповідають про свій реальний досвід. 
Окремої уваги заслуговують програми підтримки першого робочого місця 
для молоді до 25 років. Адже один з найбільших викликів для молодої людини – 
це почати професійний шлях без досвіду. Саме тут на допомогу приходять 
державні та регіональні програми, які дають можливість роботодавцям брати 
молодих фахівців на роботу з частковим покриттям витрат із боку держави або з 
наданням менторської підтримки. Такий підхід дозволяє молоді не лише знайти 
роботу, а й адаптуватися, навчитися працювати в команді, зрозуміти трудову 
дисципліну та розвинути впевненість у своїх силах. 
Необхідно впроваджувати сучасні, інтерактивні інструменти 
профорієнтації. Молодь активно користується цифровими технологіями, тому 
особливо ефективними є віртуальні екскурсії на підприємства, інтерактивні карти 
професій, онлайн-тести на визначення типу особистості та професійних нахилів, 
відеоісторії успішних людей. Такі платформи допомагають самостійно 
досліджувати свої інтереси, бачити реальні приклади професій зсередини та 
відчувати себе активним учасником процесу вибору майбутнього. 
42 
Профорієнтація – це не про тиск чи нав’язування, а про відкриття світу 
можливостей. І чим раніше молода людина отримає доступ до достовірної 
інформації, підтримки й натхнення, тим вірогідніше, що вона зробить свідомий, 
обґрунтований вибір і зможе побудувати щасливе та успішне професійне життя. 
5. Підтримка вразливих груп населення. 
У сфері зайнятості надзвичайно важливо приділяти особливу увагу тим 
категоріям людей, які через життєві обставини стикаються з перешкодами при 
працевлаштуванні. Це – не просто статистичні групи, а реальні люди, які 
потребують турботи, розуміння та підтримки. Йдеться про осіб з інвалідністю, 
внутрішньо переміщених осіб (ВПО), жінок після декретної відпустки, а також 
людей передпенсійного віку. Кожен із них має свої труднощі, але водночас – свій 
потенціал, який може і має бути реалізований. 
Головний напрям – організація програм перекваліфікації. Це допомагає 
людям, чия попередня професія більше не є актуальною або недоступною з 
огляду на обставини, здобути нові знання та вміння, які відповідають сучасним 
вимогам ринку праці. Для осіб з інвалідністю це може бути навчання 
комп’ютерним професіям, онлайн-роботі, сферам, які не потребують фізичної 
активності. Для ВПО – опанування нової спеціальності, яка затребувана в регіоні 
тимчасового проживання. Для жінок після декрету – повернення до професійної 
активності, з урахуванням гнучкого графіка чи можливості часткової зайнятості. 
А для людей передпенсійного віку – освіта, яка дозволяє залишатися активними, 
затребуваними і самореалізовуватись навіть у новій сфері. 
Такі програми поєднують не лише навчання, а й психологічну підтримку, 
консультації з кар’єрного розвитку, допомогу в складанні резюме, підготовку до 
співбесід. Це дуже важливо, адже вразливі категорії часто відчувають сумніви, 
втрату впевненості, страх перед новим. І тут важливо, щоб поруч була команда 
фахівців, яка підтримує, вірить у людину та допомагає зробити перший крок. 
Ще один надважливий аспект – створення інклюзивного середовища в 
центрах зайнятості. Це не лише про пандуси чи кнопки виклику – це про 
атмосферу людяності, поваги й комфорту. Приміщення мають бути зручними для 
43 
людей з різними потребами: зручно облаштовані зали, доступ до інформації 
шрифтом Брайля, можливість спілкуватися з консультантом жестовою мовою, а 
також загальна доброзичлива атмосфера. Всі працівники повинні бути готові не 
лише надати послугу, а й вислухати, зрозуміти, підтримати. 
У центрі такої роботи – глибока повага до гідності кожної людини. 
Підтримка вразливих груп – це не про жалість. Це про рівність шансів, про віру в 
те, що кожен, незалежно від життєвих обставин, має право на працю, розвиток, 
стабільність і відчуття потрібності. 
Це про те, щоб ніхто не залишився осторонь – і щоб кожна людина, яка 
переступає поріг центру зайнятості, знала: тут їй допоможуть. 
6. Підвищення кваліфікації персоналу. 
Якість і ефективність надання послуг у центрах зайнятості безпосередньо 
залежать від професіоналізму та людяності працівників. Адже саме вони щодня 
спілкуються з людьми, які шукають роботу, часто перебувають у складному 
емоційному стані, стикаються з труднощами, розчаруваннями або втратою 
впевненості в собі.  
Сьогодні вже недостатньо лише знати законодавство про зайнятість або 
орієнтуватися в базі вакансій. Фахівець центру має бути гарним комунікатором, 
психологічно гнучким, володіти сучасними цифровими інструментами. Саме тому 
важливим елементом є регулярне проведення тренінгів і навчальних заходів, які 
охоплюють теми ефективної комунікації, навичок активного слухання, роботи з 
вразливими клієнтами, стресостійкості, емоційного інтелекту. 
Окремо варто виділити тренінги з коучингу та мотиваційного 
консультування. Це дає змогу не просто інформувати клієнта, а надихати його, 
допомагати побачити перспективи, будувати індивідуальний шлях до 
працевлаштування. Фахівець стає не «держслужбовцем за стійкою», а справжнім 
помічником і партнером на шляху до змін. 
Ще одним важливим напрямом є налагодження партнерських зв’язків із 
центрами зайнятості інших регіонів України та країн Європейського Союзу. 
Обмін досвідом дозволяє переймати найкращі практики, дізнаватися про нові 
44 
підходи до роботи з клієнтами, цифрові рішення, моделі кар’єрного супроводу. Це 
надихає на нові ідеї, мотивує команду розвиватися та робити свою роботу ще 
краще. 
Таким чином, підвищення кваліфікації працівників центрів зайнятості – це 
не лише про знання і навички. Це про культуру турботи, поваги до кожного 
клієнта, розвиток внутрішньої мотивації фахівців та вдосконалення системи 
загалом. Це інвестиція у довіру людей, які звертаються до служби зайнятості з 
надією на зміни. 
7. Моніторинг та аналітика: основа ефективної роботи з ринком праці. 
Щоб допомагати людям працевлаштовуватись не лише формально, а по-
справжньому результативно – потрібно мати чітке уявлення про те, що насправді 
відбувається на місцевому ринку праці. Які професії затребувані? Де зростає 
попит на кадри, а де – спостерігається перенасичення? Які підприємства мають 
кадровий дефіцит, а які – скорочують персонал? Без відповіді на ці питання 
робота служби зайнятості перетворюється на рух у темряві. Саме тому моніторинг 
і аналітика є головними елементами сучасної системи зайнятості. 
Запровадження ефективної системи збору та аналізу даних дозволяє збирати 
живу, актуальну інформацію про стан справ у регіоні – від рівня безробіття до 
динаміки створення нових робочих місць. Це не суха статистика заради звітності 
– це інструмент, що допомагає ухвалювати зважені рішення. 
Аналітика дозволяє бачити закономірності та тенденції: наприклад, 
виявляти, в яких галузях очікується зростання потреби у фахівцях, а які професії 
поступово втрачають актуальність. Також важливо регулярно оновлювати базу 
даних щодо рівня заробітних плат, вимог роботодавців до кваліфікації 
працівників, поширених форм зайнятості (повна, часткова, віддалена робота). 
Результати моніторингу допомагають не тільки коригувати програми 
навчання та перекваліфікації, але й інформувати молодь, шукачів роботи, 
роботодавців. Люди отримують об’єктивну інформацію про те, на які 
спеціальності варто орієнтуватися, які курси проходити, де шукати вакансії. 
45 
Це також основа для реальної звітності про ефективність діяльності центрів 
зайнятості. Ми маємо не просто рахувати, скільки людей звернулося по допомогу, 
а скільки з них дійсно змогли знайти роботу, залишилися на ній, адаптувались і 
досягли результатів. Це показує, наскільки дієвими є наші програми, де потрібно 
вдосконалення, і в яких напрямах зростає попит на підтримку. 
На основі зібраної аналітики можливо формувати прогнози розвитку ринку 
праці – не лише на найближчий місяць, а на рік і далі. Це відкриває можливості 
для стратегічного планування, участі у регіональних економічних програмах, 
підтримки розвитку малого та середнього бізнесу через виявлення прогалин у 
кадрах. 
Таким чином, моніторинг і аналітика – це не лише про цифри, а про глибоке 
розуміння потреб людей і економіки. Це інструмент, що допомагає не просто 
реагувати на проблеми, а випереджати їх, пропонуючи рішення на випередження. 
І чим глибше це розуміння – тим ефективніше можна допомогти кожному, хто 
звертається по допомогу у працевлаштуванні. 
8. Пошук альтернативного фінансування: відкриття нових можливостей для 
розвитку. 
У сучасних умовах, коли державні ресурси обмежені, а потреби населення у 
підтримці лише зростають, пошук альтернативних джерел фінансування стає 
життєво важливим кроком для центрів зайнятості. Додаткові кошти – це нові 
перспективи, розширення послуг, можливість впроваджувати інноваційні підходи 
й охоплювати більше людей. 
Центри зайнятості можуть і повинні брати активну участь у міжнародних 
грантових програмах, які підтримують розвиток людського капіталу, зменшення 
безробіття, соціальну інтеграцію та інклюзію. Програми ЄС, ООН, USAID та 
інших міжнародних організацій щороку виділяють значні ресурси саме на такі 
ініціативи – потрібно проявити ініціативу, підготувати якісний проєкт і подати 
заявку. 
Ці кошти можна спрямовувати на: 
46 
 розвиток інфраструктури центрів зайнятості, закупівлю сучасного 
обладнання; 
 організацію програм стажування для молоді; 
 перекваліфікацію вразливих категорій населення; 
 створення інноваційних освітніх платформ, курсів, вебінарів; 
 покриття витрат на психологічну та кар’єрну підтримку клієнтів. 
Кожен виграний грант – фінансовий ресурс та новий досвід партнерства. 
Ще один важливий напрям – налагодження партнерства з громадськими 
об’єднаннями, благодійними фондами, освітніми центрами. Такі організації часто 
мають досвід у реалізації соціальних проєктів, гнучкість у прийнятті рішень і 
близькість до цільової аудиторії. 
Спільні ініціативи можуть охоплювати: 
 курси перекваліфікації; 
 програми менторства; 
 інклюзивні освітні проєкти; 
 підтримку внутрішньо переміщених осіб; 
 інформаційні кампанії та профорієнтацію. 
Пошук альтернативного фінансування – це активна позиція, прагнення до 
розвитку та самостійності. Це про віру в те, що можливості є – їх просто потрібно 
вчасно побачити і використати. Кожна гривня, залучена ззовні, – це інвестиція у 
гідну роботу, нові навички та сильнішу громаду. 
Усі запропоновані напрями модернізації роботи центрів зайнятості 
спрямовані на створення ефективної, людяної та сучасної системи підтримки 
населення в питаннях працевлаштування. Вони охоплюють широкий спектр дій – 
від індивідуального підходу до кожного клієнта й психологічної підтримки, до 
тісної співпраці з роботодавцями, роботи з молоддю, підтримки вразливих 
категорій населення, розвитку професійної компетентності персоналу та 
впровадження аналітичних систем моніторингу. 
Особливе значення має підхід, орієнтований на людину, коли фахівці 
центрів зайнятості не просто підбирають вакансії, а супроводжують людину в її 
47 
професійному зростанні, допомагають долати бар’єри, відновлювати віру в себе, 
адаптуватися до змін. Підхід дає змогу зробити службу зайнятості не лише місцем 
пошуку роботи, а й простором підтримки, розвитку та натхнення. 
У сучасних викликах зайнятість – це не тільки про роботу, це про гідність, 
стабільність і можливість самореалізації. І саме через комплексний підхід та 
постійне вдосконалення своїх послуг центри зайнятості можуть і мають стати 
справжніми агентами позитивних змін у житті людей. 
 
3.2. Застосування активних програм сприяння зайнятості: досвід та 
перспективи 
 
Активні програми сприяння зайнятості – це спеціальні заходи, які держава 
або інші організації реалізують для того, щоб допомогти людям знайти роботу або 
зберегти зайнятість у складних умовах ринку праці. Головна мета цих програм – 
не просто пасивно чекати, поки безробітні самі знайдуть роботу, а активно 
підтримувати їх у цьому процесі. Ці програми – це як особистий помічник у 
пошуку роботи. Вони не обмежуються лише наданням інформації про вакансії, а 
містять широкий спектр дій і послуг, які покликані зробити пошук роботи 
максимально ефективним та комфортним. Активні програми враховують 
індивідуальні потреби кожної людини, її освіту, досвід, бажання і навіть особисті 
обставини. 
У таблиці 3.1 розглянемо основні цілі програми сприяння зайнятості. 
Таблиця 3.1 
Цілі програми сприяння зайнятості 
№ Ціль Опис 
п/п 
1. Підвищення шансів на допомогти людині швидше знайти роботу, 
працевлаштування яка відповідає її кваліфікації та інтересам 
48 
Продовження таблиці 3.1 
2. Підвищення рівня через навчання, перекваліфікацію, 
професійної кваліфікації стажування допомогти отримати нові знання 
і навички, які відповідають сучасним 
вимогам ринку праці 
3. Підтримка вразливих молоді, людей з інвалідністю, внутрішньо 
категорій населення переміщених осіб, жінок після декретної 
відпустки, людей передпенсійного віку тощо 
4. Адаптація до змін на ринку коли з’являються нові професії, а старі 
праці зникають, АПСЗ допомагають людям не 
залишитись позаду 
5. Стимулювання соціальної зменшення рівня безробіття позитивно 
стабільності впливає на економіку і суспільство загалом 
 
Основні інструменти і механізми, які використовуються програмами 
сприяння зайнятості: 
1. перекваліфікація і підвищення кваліфікації – це навчальні курси, 
тренінги або професійні школи, які допомагають людині отримати нову професію 
або вдосконалити свої навички. Наприклад, якщо раніше людина працювала в 
одній сфері, а вона втратила актуальність, перекваліфікація дає можливість 
навчитися роботі в іншій галузі. 
2. Стажування і тимчасове працевлаштування – це можливість отримати 
практичний досвід на робочому місці, який дуже цінний для подальшого 
працевлаштування. Часто людина може вперше потрапити у професійне 
середовище саме через таке стажування. 
3. Громадські роботи – тимчасові роботи, які організовуються на 
місцевому рівні для підтримки зайнятості, а також для користі громади 
(наприклад, благоустрій, ремонт доріг, допомога в соціальних установах). Це 
дозволяє людям залишатися активними, отримувати дохід і не втрачати навички. 
49 
4. Індивідуальні програми працевлаштування – коли для кожного 
клієнта створюється персональний план дій, що враховує його особливості, 
потреби та можливості. 
5. Підтримка підприємництва – допомога людям, які хочуть розпочати 
власний бізнес, через навчання, консультації, допомогу у пошуку фінансування. 
Отже, активні програми сприяння зайнятості – це комплексна система 
заходів, спрямована на те, щоб люди не просто сиділи без роботи, а отримували 
конкретну підтримку, знання та навички для успішного працевлаштування і 
адаптації у світі сучасної праці. Вони допомагають зробити перехід від безробіття 
до роботи максимально плавним і ефективним, враховуючи при цьому 
індивідуальні потреби кожного. 
Активні програми сприяння зайнятості відіграють надзвичайно важливу 
роль у підтримці та розвитку ринку праці. Однією з головних функцій програми є 
зменшення рівня безробіття – ці програми не просто шукають вакансії, а 
допомагають людині підвищити свої професійні навички, знайти підходящу 
роботу, а також підтримують у складні періоди пошуку працевлаштування. 
Такі програми спрямовані на підтримку вразливих категорій населення, які 
часто стикаються з додатковими перешкодами на ринку праці. Молодь, жінки, 
люди з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи, а також люди 
передпенсійного віку часто потребують спеціальної допомоги: це може бути як 
перекваліфікація, так і допомога у пошуку першого робочого місця, або ж 
адаптація робочого місця під особливі потреби. Завдяки активним програмам ці 
люди отримують шанс на гідне працевлаштування та соціальну інтеграцію. 
Ще один аспект значення програми – підтримка професійної мобільності та 
адаптація до змін на ринку праці. Сучасний світ дуже швидко змінюється: одні 
професії зникають, інші з’являються, змінюються вимоги до навичок та знань. 
Активні програми допомагають людям не залишатися осторонь цих процесів, а 
навпаки – бути готовими до нових викликів. Вони підтримують перекваліфікацію, 
стажування, навчання, що дає змогу працівникам залишатись 
конкурентоспроможними і вчасно реагувати на потреби роботодавців. 
50 
Активні програми сприяння зайнятості застосовуються в багатьох країнах 
світу, і кожна з них розробляє свої підходи, виходячи з економічних, соціальних 
та культурних особливостей. Розглянемо приклади успішних моделей із різних 
країн, щоб зрозуміти, що працює, а які проблеми найчастіше виникають.  
Проаналізуємо низку програм сприяння зайнятості в Україні, які реалізуються 
через Державну службу зайнятості.  
Програма «єРобота» – підтримка мікрогрантами на відкриття власної 
справи (до 250 тис. грн). У 2023 році її учасниками стали тисячі українців, 
зокрема ВПО та ветерани.  
 
Рис. 3.1. Програма «єРобота». 
 
Програма «єРобота» від уряду передбачає нові можливості для учасників 
бойових дій та їхніх родин. Ветерани, а також їхні чоловіки чи дружини тепер 
можуть подати заявку на отримання державного фінансування для запуску або 
розширення власної справи. Ініціатива має на меті допомогти інтегруватися у 
мирне життя, створити робочі місця та забезпечити стабільний дохід. 
Грантові кошти дозволяється використовувати для різних бізнесових 
потреб: оренди приміщення, закупівлі сировини, обладнання, необхідних 
матеріалів, придбання ліцензійного програмного забезпечення або оплати 
51 
реклами. Така підтримка надає шанс започаткувати конкурентний бізнес або 
розвинути наявний. 
Передбачено кілька рівнів фінансування залежно від статусу заявника. 
Ветерани можуть отримати грант до 250 тисяч гривень. Якщо заявку подає 
чоловік або дружина учасника бойових дій – сума може сягати 500 тисяч гривень. 
Ветерани, які є фізичними особами-підприємцями з досвідом не менше трьох 
років, можуть претендувати на грант до 1 мільйона гривень. 
Для грантів у розмірі 500 тис. та 1 млн грн передбачено співфінансування, 
що є важливою умовою участі у програмі підтримки підприємництва. Згідно з 
цією умовою, 70% загальної суми проєкту покривається за рахунок коштів 
державного бюджету, тобто у формі гранту, який не потребує повернення за 
умови виконання визначених вимог. Решту 30% підприємець зобов’язаний 
профінансувати власним коштом, що свідчить про його готовність до 
відповідального управління ресурсами та віру в успішність власної бізнес-ідеї. 
Додатковою, але не менш важливою умовою для отримання такого гранту є 
створення нових робочих місць. Їх кількість залежить від типу та розміру 
грантового фінансування: 
 для грантів до 500 тис. грн необхідно створити щонайменше одне або 
два робочих місця; 
 для грантів у розмірі 1 млн грн — від трьох до чотирьох робочих 
місць. 
Ця вимога має на меті не лише стимулювання підприємницької активності, 
а й посилення зайнятості населення, що є особливо актуальним в умовах сучасних 
економічних викликів. Таким чином, державна грантова підтримка слугує 
потужним інструментом як для розвитку малого та середнього бізнесу, так і для 
зменшення рівня безробіття у регіонах. Підприємці, які скористалися цією 
можливістю, вносять свій вклад у стабілізацію ринку праці, підвищення доходів 
місцевих громад і загальне пожвавлення економіки. 
Державна служба зайнятості пропонує підтримку у підборі персоналу – 
насамперед серед зареєстрованих безробітних. Отримувачі грантів також можуть 
52 
пройти безкоштовне навчання для підприємців та отримати консультації в 
регіональних центрах зайнятості. 
Подати заявку на участь у програмі можна онлайн через портал «Дія». 
Рішення про надання гранту ухвалює Державний центр зайнятості після перевірки 
даних, репутації заявника та проведення співбесіди. 
Ваучери на навчання – це унікальна можливість здобути безоплатну освіту 
за 123 актуальними спеціальностями у багатьох провідних навчальних закладах 
України. Вони доступні для окремих категорій громадян, зокрема для внутрішньо 
переміщених осіб, колишніх військовослужбовців та інших, про яких йтиметься 
далі. 
Розмір ваучера визначається вартістю навчання, але не може перевищувати 
десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На сьогодні ця сума 
становить 26 840 гривень. За ці кошти можна здобути професію чи спеціальність 
у таких галузях, як психологія, медицина, економіка, будівництво, агрономія та 
ІТ. Повний список доступних спеціальностей розміщено на офіційному ресурсі. 
Навчатися за ваучером можна на різних рівнях: від фахової передвищої 
освіти до вищої. Вибір закладу освіти здійснюється після подачі заяви – головне, 
щоб у ньому були вільні місця за обраною спеціальністю та він розташовувався 
максимально близько до місця проживання заявника. Перелік таких закладів 
також можна знайти онлайн. 
Право на отримання ваучера мають лише ті громадяни, які вже здобули 
професійно-технічну або вищу освіту, та наразі не стоять на обліку в службі 
зайнятості. Перевірити наявність освіти можна як онлайн, так і безпосередньо в 
навчальному закладі. Студенти, які навчаються за ваучером, користуються тими ж 
правами та перевагами, що й інші студенти. 
Під час заповнення форми (онлайн або офлайн) необхідно зазначити таку 
інформацію: 
 наявну освіту, яку ви вже здобули; 
53 
 категорію, до якої ви належите (наприклад, внутрішньо переміщена 
особа, особа з інвалідністю, звільнений військовослужбовець та інші, згадані 
раніше); 
 обрану професію чи спеціальність, а також регіон, де плануєте 
навчатися; 
 адресу центру зайнятості, в якому будете отримувати ваучер; 
 ваші контактні дані, включно з електронною поштою. 
Залежно від вашої категорії, для оформлення ваучера може знадобитися 
різний набір документів. Актуальний перелік документів для кожної категорії 
можна переглянути за відповідним посиланням. 
 
Рис. 3.2. Інструкція як отримати ваучер на навчання. 
 
Додаткові вимоги можуть відрізнятися залежно від категорії. Для деяких 
категорій передбачено мінімальний вік 45 років. Повний перелік умов для 
отримання ваучера доступний у відповідному розділі офіційного порталу. 
Програма «Професійна освіта в Україні («Skills4Recovery») – це ініціатива, 
що реалізується ПРООН у партнерстві з Deutsche Gesellschaft für Internationale 
Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки уряду Німеччини. Вона спрямована на 
модернізацію Державної служби зайнятості України та закладів професійно-
54 
технічної освіти. Мультидонорська ініціатива Skills4Recovery спрямована на 
підтримку та модернізацію професійної (професійно-технічної) освіти в Україні, 
що дозволить забезпечити країну кваліфікованими кадрами, необхідними для 
відновлення економіки на шляху до євроінтеграції.   
 
Рис. 3.3. Інформація про реформу професійно-технічної освіти. 
 
Однією з причин проведення реформи професійно-технічної освіти є 
необхідність краще відповідати потребам сучасного українського ринку праці 
шляхом підготовки кваліфікованих і затребуваних фахівців. Сьогодні роботодавці 
демонструють готовність оплачувати якісну роботу достойною зарплатою, 
створювати комфортні та безпечні умови праці, а також забезпечувати 
працівників сучасними матеріалами та інструментами. Проте, на жаль, імідж 
професійно-технічної освіти часто страждає через застарілі стереотипи, які 
занижують її значення, що ускладнює повноцінне використання її потенціалу. 
Розглянемо кілька важливих фактів, які ілюструють проблеми та виклики в 
цій сфері: 
1. Більшість учнів, приблизно дві третини випускників шкіл, обирають 
вступ до вищих навчальних закладів. Водночас серед безробітних молодих людей 
55 
до 35 років третина саме ті, хто має вищу освіту, що свідчить про розрив між 
освітніми програмами та ринковими потребами. 
2. Сучасний зміст навчальних програм і методики викладання у 
професійно-технічних закладах часто не відповідають вимогам і очікуванням 
роботодавців. Це призводить до того, що випускники не завжди готові до 
реальних умов праці та потреб бізнесу. 
3. Співпраця між навчальними закладами профтехосвіти, місцевими 
органами влади та роботодавцями залишається на недостатньому рівні. 
Відсутність системного партнерства обмежує можливості оновлення програм 
навчання, проходження практики студентами та працевлаштування випускників. 
4. Близько 60% професійно-технічних закладів мають застаріле та 
зношене обладнання через нестачу системних і достатніх інвестицій в 
інфраструктуру та оновлення освітнього процесу. Це негативно впливає на якість 
підготовки фахівців, які мають працювати з сучасними технологіями. 
5. Професійно-технічна освіта досі страждає від низького престижу у 
суспільстві та стереотипу, що її випускники займаються «другорядними» 
професіями. Такий імідж відштовхує багатьох талановитих молодих людей від 
вибору цієї сфери. 
6. Вчителі та викладачі професійно-технічних навчальних закладів часто 
не мають достатньої мотивації для професійного розвитку. Відсутність системи 
стимулів, можливостей для підвищення кваліфікації та визнання гальмує їхню 
активність та інноваційність у навчальному процесі. 
Вирішення цих проблем вимагає комплексного підходу, який містить 
оновлення навчальних програм, активізацію партнерства з роботодавцями, 
інвестиції в матеріальну базу, підвищення статусу професійної освіти в 
суспільстві, а також створення системи підтримки для педагогів. Лише за таких 
умов можна забезпечити випускників, які відповідають сучасним вимогам ринку 
праці, сприяючи сталому економічному розвитку країни. 
Цікавий та корисний для України є досвід Польщі в частині розробки й 
практичного застосування спеціальних методів протидії безробіттю. Польща 
56 
пройшла схожий шлях соціально-економічних трансформацій і стикалася з 
високим рівнем безробіття в період ринкових реформ. Проте завдяки системному 
підходу, вдалому поєднанню державної підтримки та активної участі громадських 
організацій країна змогла досягти значних результатів у сфері працевлаштування 
та соціальної адаптації безробітних. 
1. «Невитратні програми» – основа системної профілактики безробіття. 
У Польщі одним з ключових інструментів є так звані «невитратні програми» (без 
прямого грошового фінансування учасників), які зосереджені на підвищенні 
конкурентоспроможності незайнятих громадян на ринку праці. До таких програм 
належать: 
 посередництво у працевлаштуванні, тобто активна допомога центрами 
зайнятості у пошуку роботи, налагодження зв’язку між роботодавцями та 
пошукачами; 
 професійна орієнтація, яка допомагає людині визначити свої сильні 
сторони, потенціал, інтереси та обрати реалістичну й затребувану на ринку 
професію; 
 психологічна підтримка та консультації, які дають змогу безробітним 
впоратися зі стресом і зневірою, що часто супроводжують втрату роботи; 
 кар’єрне консультування й тренінги з написання резюме, 
проходження співбесід, ведення переговорів із потенційними роботодавцями. 
Заходи зазвичай фінансуються за рахунок Фонду підтримки відділень 
зайнятості, що дозволяє мінімізувати витрати з державного бюджету та 
зосередитися на профілактиці тривалого безробіття. 
2. «Витратні програми» – інвестиція у працевлаштування. Разом із цим 
Польща активно реалізує «витратні програми», які потребують державного 
фінансування, але мають прямий і вимірюваний соціальний ефект. Ці заходи 
фінансуються переважно з Державного фонду реабілітації інвалідів (PFRON) та 
інших бюджетних джерел. 
До таких програм належать: 
57 
 залучення безробітних до громадських робіт, які дозволяють зберігати 
робочі навички, забезпечують тимчасовий дохід і сприяють соціальній інтеграції; 
 рефундація – часткове або повне відшкодування роботодавцям 
страхових внесків, якщо вони беруть на роботу безробітних, осіб з інвалідністю 
чи інших вразливих категорій; 
 кредитування роботодавців для створення нових робочих місць, 
підтримка підприємств, які ініціюють власні програми працевлаштування; 
 пільгове кредитування безробітних для відкриття власної справи, що 
не лише сприяє зайнятості самозайнятого, але й може створити нові робочі місця 
у майбутньому; 
 програми перепідготовки та перекваліфікації – надзвичайно важливий 
інструмент для осіб, які втратили актуальність своєї професії або не мають запиту 
на ринку праці; 
 фінансове стимулювання роботодавців, які наймають випускників 
програм перепідготовки; 
 апробація (страхування) безробітних на підприємствах – механізм, що 
дозволяє тимчасово влаштувати особу в компанію, щоб роботодавець міг оцінити 
її навички перед прийняттям остаточного рішення; 
 стипендії для випускників, які продовжують навчання у регіонах із 
високим рівнем безробіття – важливий інструмент для стримування трудової 
міграції й підтримки зайнятості молоді. 
Особливу увагу в Польщі приділяють розвитку «Клубів праці» (Kluby Pracy) 
– це осередки, де безробітні отримують підтримку не лише з боку фахівців 
центрів зайнятості, а й від інших учасників таких клубів. Вони навчаються писати 
резюме, проходити співбесіди, формувати кар’єрні плани, підтримують одне 
одного емоційно, обмінюються досвідом. 
Такі «живі» ком’юніті виявилися дуже ефективними в реінтеграції людей, 
які втратили впевненість у собі або тривалий час залишалися поза ринком праці. 
58 
Досвід Польщі демонструє, що комплексна стратегія, яка поєднує 
профілактичні, освітні, економічні та соціальні заходи, є найефективнішою у 
боротьбі з безробіттям. Польська модель відзначається: 
 гнучкістю підходів до різних категорій безробітних; 
 орієнтацією на розвиток навичок і самозайнятість; 
 активною роллю місцевих громад і центрів підтримки; 
 системною державною політикою, яка робить акцент не лише на 
фінансовій підтримці, а й на реальній адаптації людини до вимог сучасного ринку 
праці. 
Ці підходи можуть бути успішно адаптовані й в Україні – за умови належної 
законодавчої підтримки, розвитку інфраструктури центрів зайнятості та активної 
участі бізнесу й громадських організацій. 
Цікавим і надзвичайно корисним для практичного застосування в Україні є 
досвід Чеської Республіки у сфері подолання безробіття та активної зайнятості 
населення. Варто зазначити, що Чехія демонструє один із найнижчих рівнів 
безробіття серед країн з перехідною економікою, що зумовлено як економічними 
реформами, так і ефективною державною політикою у сфері працевлаштування. 
Після переходу до ринкових відносин, як і більшість країн Центральної та 
Східної Європи, Чехія зіткнулася з рядом викликів: реструктуризація 
підприємств, масові звільнення, скорочення промисловості та потреба в адаптації 
трудових ресурсів до нових економічних умов. Однак, на відміну від багатьох 
постсоціалістичних країн, Чехія швидко впровадила ефективну систему 
соціального партнерства, активну політику зайнятості та сприяння самозайнятості 
населення. 
Ключовим елементом чеської моделі є підвищення гнучкості ринку праці. 
Держава створила умови, за яких безробітні громадяни мали не лише право на 
допомогу, але й реальні можливості для повернення до ринку праці за рахунок 
різноманітних програм підтримки та стимулів. Це дало змогу уникнути «пастки 
безробіття» – ситуації, коли особа роками живе на соціальні виплати без активних 
кроків до самореалізації. 
59 
Серед таких програм виділяються: 
1. Пільгове кредитування безробітних, яке дозволяє особам, що втратили 
роботу, відкрити власну справу або стати самозайнятими. Цей інструмент 
особливо ефективний у малих містах та сільській місцевості, де кількість вакансій 
обмежена, але є потенціал для розвитку локального підприємництва. 
2. Субсидування підприємницької діяльності безробітних, тобто надання 
одноразової грошової допомоги або відшкодування частини витрат на 
започаткування бізнесу, за умови виконання певних умов (наприклад, створення 
робочих місць, збереження діяльності протягом визначеного часу). 
3. Фінансування бізнес-планів для безробітних, які бажають розпочати 
свою справу, включаючи навчання підприємництву, юридичний супровід і 
менторство на початкових етапах. 
4. Програми підтримки гнучких форм зайнятості, зокрема дистанційної 
роботи, неповної зайнятості, сезонної зайнятості та участі у кооперативах. 
Перелічені підходи дозволяють боротися з безробіттям та формувати 
середовище підприємливості, самореалізації та соціальної відповідальності серед 
громадян. 
Особливу увагу в Чехії приділяють професійній підготовці та перенавчанню 
безробітних, що є фундаментальним інструментом зниження безробіття серед 
осіб, які втратили актуальність своєї професії або довгий час не працювали. 
Чеський досвід є цінним для України з огляду на подібність проблем та 
соціальних викликів. Запровадження в Україні подібних механізмів – пільгового 
кредитування, субсидування підприємництва, розвитку системи професійного 
перенавчання – дозволить: 
 знизити навантаження на систему соціального захисту; 
 активізувати економічну діяльність на місцях; 
 сприяти інтеграції вразливих груп населення до ринку праці; 
 підвищити загальну конкурентоспроможність української робочої 
сили. 
60 
Значної уваги заслуговує досвід таких розвинених країн, як Великобританія 
та Сполучені Штати Америки, у сфері підвищення ефективності зайнятості 
трудових ресурсів. У цих державах сформувалася неокласична модель ринку 
праці, яка має суттєві відмінності від європейських підходів і може бути 
корисною для вивчення в контексті реформування системи зайнятості в Україні. 
Неокласична модель зайнятості, яка домінує у Великобританії та США, 
базується на принципах мінімального втручання держави в регулювання ринку 
праці. Її ідея полягає в тому, що ринок має регулюватися самостійно, згідно з 
законами попиту та пропозиції. У межах цієї моделі основна роль держави 
полягає не в прямому працевлаштуванні населення чи створенні робочих місць, а 
у створенні сприятливого економічного та правового середовища для бізнесу, що 
стимулює приватні компанії до розвитку і, відповідно, до найму робочої сили. 
У Великобританії активно діє програма Jobseeker’s Allowance (JSA) – 
допомога тим, хто шукає роботу. Однак отримання цієї допомоги суворо 
контролюється: людина має щотижня звітувати про зусилля, спрямовані на 
працевлаштування, брати участь у тренінгах, проходити співбесіди та виконувати 
індивідуальний план працевлаштування. У разі невиконання цих умов виплати 
припиняються. 
Застосовується програма «New Deal», орієнтована на підтримку молоді, 
довготривалих безробітних, людей з інвалідністю, одиноких батьків. Програма 
пропонує індивідуальні консультації, професійне навчання, субсидії 
роботодавцям на створення нових робочих місць. 
У Великобританії уряд не займається централізованим створенням робочих 
місць, а натомість підтримує розвиток малого та середнього бізнесу, що є 
головним джерелом нових робочих місць. Держава виступає радше як 
фасилітатор, а не роботодавець. 
У США діє подібна логіка. Державна політика зайнятості будується на ідеї 
вільної конкуренції та особистої ініціативи. Безробітні можуть звернутися до 
Career Centers – спеціалізованих центрів кар’єрного розвитку, які надають 
інформацію про вакансії, проводять тренінги з написання резюме, підготовки до 
61 
співбесід, перепідготовки тощо. Проте сам пошук роботи залишається 
відповідальністю самого громадянина. 
Програма Unemployment Insurance (UI) забезпечує тимчасову грошову 
підтримку людям, які втратили роботу не з власної вини. Водночас вона 
супроводжується обов’язковими умовами активного пошуку нової роботи та 
участі в програмах підвищення кваліфікації. 
У США також розвиваються інструменти самозайнятості та підтримки 
стартапів, включно з податковими пільгами, кредитуванням малого бізнесу, 
навчанням основам підприємництва. Широко підтримуються гнучкі форми 
зайнятості – наприклад, в умовах економічної кризи 2020 року багато компаній 
переходили на тимчасову зайнятість або фріланс, що дозволило зберегти робочі 
місця та зменшити безробіття. 
Хоча досвід Великобританії та США не може бути повністю перенесений на 
український ґрунт без адаптації, він є цінним прикладом розвитку політики 
відповідальної зайнятості. В українських реаліях може бути використано: 
 принципи мотивації до самозайнятості та підприємництва; 
 впровадження гнучких форм праці та легалізація фрилансу; 
 дерегуляція трудового законодавства для стимулювання роботодавців; 
 створення центральних кар’єрних офісів за зразком Career Centers; 
 обов’язкова активність безробітного для отримання допомоги. 
Тому, неокласична модель, з певними соціальними адаптаціями, може 
сприяти ефективнішому функціонуванню українського ринку праці, розвитку 
самостійності громадян, зниженню рівня тіньової зайнятості та зміцненню 
економіки загалом. 
Значний інтерес для вивчення та адаптації до українських умов становить 
досвід Японії у сфері регулювання зайнятості населення та реалізації ефективної 
політики на ринку праці. Японська модель забезпечення зайнятості вирізняється 
гнучким поєднанням державного управління, активної участі підприємств та 
високої відповідальності працівників за власний професійний розвиток. В умовах 
постійних змін на світовому ринку праці, Японія демонструє успішні механізми 
62 
підтримки зайнятості, зокрема через розвинуту систему професійного навчання, 
програм перепідготовки кадрів та профорієнтації. 
Головною складовою японської моделі є активна участь підприємств у 
процесах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників. 
Держава стимулює роботодавців до інвестування в людський капітал, зокрема 
через відшкодування витрат на проведення професійного навчання. Такі 
механізми дозволяють забезпечити постійне оновлення знань і навичок 
працівників, що є особливо важливим в умовах технологічного прогресу та 
цифровізації виробництва. Підприємства отримують дотації та податкові пільги, 
якщо вони направляють своїх співробітників на державні курси перепідготовки чи 
підвищення кваліфікації. Це створює мотиваційне середовище для 
довгострокових інвестицій у працівників та знижує рівень структурного 
безробіття. 
Суттєву роль у функціонуванні японського ринку праці відіграє Державне 
бюро з забезпечення зайнятості (ДБЗЗ) – мережа спеціалізованих організацій, що 
координуються урядом. Їх основна функція полягає в наданні посередницьких 
послуг між роботодавцями та пошукачами роботи, а також у реалізації державних 
програм активної політики зайнятості. ДБЗЗ забезпечують громадян 
безоплатними консультаціями, допомагають у складанні резюме, здійснюють 
підбір вакансій відповідно до кваліфікацій та навичок шукачів, а також 
організовують програми професійної адаптації. Особливий акцент робиться на 
індивідуальному підході до кожного клієнта, що дозволяє значно підвищити 
ефективність працевлаштування. 
Окрему нішу у державній політиці зайнятості займає система підтримки 
випускників вищих навчальних закладів, яка передбачає реалізацію 
профорієнтаційних заходів та цілеспрямовану допомогу у працевлаштуванні 
молоді. В Японії активно функціонують організації з працевлаштування 
випускників, які забезпечують співпрацю між університетами та роботодавцями. 
Такі установи організовують кар’єрні ярмарки, семінари, тренінги з підготовки до 
співбесід, а також надають доступ до електронних платформ з пропозиціями 
63 
роботи. Це сприяє зменшенню періоду адаптації молодих спеціалістів на ринку 
праці та підвищенню їх конкурентоспроможності. 
Японський підхід до регулювання ринку праці забезпечує високий рівень 
зайнятості населення, низький рівень безробіття та ефективне використання 
трудових ресурсів. Завдяки тісній взаємодії держави, бізнесу та навчальних 
закладів, вдається формувати стійку систему безперервного професійного 
розвитку, що відповідає викликам сучасної економіки. Інвестиції у людський 
капітал, особливо через програми навчання на підприємствах, сприяють 
збереженню стабільності зайнятості та забезпечують економічне зростання. 
Аналіз досвіду Польщі, Чехії, Великобританії, США та Японії у сфері 
подолання безробіття демонструє ефективність різних підходів до вирішення 
проблеми зайнятості, які варто враховувати в українському контексті. Польща 
робить акцент на поєднанні «витратних» і «невитратних» програм, стимулюючи 
роботодавців до працевлаштування безробітних через компенсації, кредити, 
субсидії та громадські роботи. Чехія відзначається гнучкістю на ринку праці та 
розвитком підприємницької активності серед безробітних через пільгове 
кредитування та програми професійної освіти. 
Водночас англосаксонська модель, яку застосовують Велика Британія та 
США, базується на мінімальному втручанні держави, активізації приватного 
сектору та самостійності шукачів роботи, що стимулює їхню адаптивність і 
відповідальність за власну кар’єру. Японія, навпаки, демонструє приклад сильної 
ролі держави через підтримку системи підготовки кадрів, дотацій роботодавцям 
та функціонування державних бюро зайнятості, які тісно співпрацюють з 
навчальними закладами та бізнесом. 
Усі ці моделі мають свої особливості, проте об’єднує їх орієнтація на 
активну політику зайнятості, профорієнтацію, розвиток людського капіталу та 
партнерство між державою, бізнесом і громадянським суспільством. Вивчення й 
адаптація найкращих практик цих країн може стати основою для вдосконалення 
української системи зайнятості, особливо в умовах економічних та соціальних 
трансформацій. 
64 
3.3. Соціальний проєкт «Інтерактивний центр підтримки пошукачів 
роботи» 
 
Інтерактивний центр підтримки пошукачів роботи – цифрова та фізична 
платформа для сприяння працевлаштуванню незайнятого населення.  
В Україні останні роки стали випробуванням для мільйонів людей. Війна, 
економічні труднощі, вимушені переїзди, втрата дому, рідних і роботи – усе це 
кардинально змінило життя громадян. Для багатьох почався новий, непростий 
етап – пошук стабільності, нової професії та можливості забезпечити себе і свою 
родину. 
Особливо складно знайти роботу внутрішньо переміщеним особам, молоді 
без досвіду, людям з інвалідністю або тим, хто роками працював у певній сфері, а 
тепер змушений починати все з нуля. Часто бракує не лише потрібних навичок, а 
й віри в себе, розуміння, з чого почати, як скласти резюме, де шукати вакансії, як 
пройти співбесіду. Багато хто просто губиться в інформації або відчуває, що сам 
на сам зі своїми труднощами. 
На жаль, система працевлаштування в Україні досі не повністю адаптована 
до нових реалій. Бракує зручних, сучасних інструментів підтримки. Часто центри 
зайнятості працюють формально, без індивідуального підходу. А онлайн-ресурси 
не завжди доступні або зрозумілі для кожного. 
Саме тому виникла ідея створити Інтерактивний центр підтримки 
пошукачів роботи – місце, де кожна людина зможе отримати реальну допомогу. 
Не просто перелік вакансій, а підтримку на кожному етапі: від вибору професії – 
до першого робочого дня. 
Це буде простір, де люди зможуть: 
 здобути сучасні навички; 
 пройти навчання або перекваліфікацію; 
 поспілкуватися з ментором чи кар’єрним консультантом; 
 знайти роботу, яка підходить саме їм. 
65 
Проєкт покликаний не тільки допомогти знайти роботу, а й повернути 
людям гідність, впевненість у власних силах і віру в майбутнє. 
Ми хочемо, щоб кожен, хто опинився у складній ситуації, знав: ти не один – 
ми поруч, і ми допоможемо. 
Мета проєкту – створити доступний, зручний і сучасний простір –  онлайн і 
офлайн – де кожна людина, яка шукає роботу, отримає індивідуальну підтримку, 
практичні навички, мотивацію і ресурси для працевлаштування або 
перекваліфікації. Необхідно сприяти реальному зниженню безробіття, підвищити 
якість життя людей і забезпечити соціальну адаптацію тих, хто постраждав від 
війни чи опинився в складних життєвих обставинах. 
Завдання проєкту: 
1. Організувати роботу онлайн-платформи та фізичного центру, де буде 
доступна інформація про вакансії, навчальні курси, тренінги та консультації. 
2. Забезпечити доступ до безкоштовного навчання та перекваліфікації у 
затребуваних галузях (ІТ, логістика, соціальна сфера, будівництво, 
обслуговування тощо). 
3. Надавати психологічну підтримку та кар’єрне консультування, 
зокрема для внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, молоді та людей з 
інвалідністю. 
4. Навчати базовим цифровим навичкам (користування комп’ютером, 
створення резюме, пошук роботи онлайн, підготовка до співбесіди). 
5. Залучити роботодавців до участі в проєкті, створити базу партнерів, 
які відкриті до працевлаштування учасників Центру. 
6. Проводити мотиваційні заходи, кар’єрні дні, ярмарки вакансій, 
зустрічі з успішними людьми, які змогли знайти себе з нуля. 
7. Моніторити та аналізувати результати, щоб постійно вдосконалювати 
послуги Центру й розширювати коло учасників. 
У межах проєкту планується створити як фізичний простір – сучасний 
інтерактивний центр, так і онлайн-платформу, де кожен охочий зможе отримати 
підтримку у пошуку роботи або перекваліфікації. У центрі буде доступ до 
66 
комп’ютерів, інтернету, навчальних матеріалів, а також зручне середовище для 
індивідуальних і групових занять. 
Одним із напрямів стане проведення індивідуальних консультацій з 
кар’єрними радниками. Люди зможуть отримати поради щодо складання резюме, 
проходження співбесіди, пошуку вакансій та визначення власного професійного 
шляху. Також передбачені групові заняття, тренінги з розвитку м’яких навичок 
(soft skills) та спілкування з HR-експертами. 
Важливою частиною проєкту є навчальні курси та тренінги з 
перекваліфікації. Люди зможуть безкоштовно опанувати нову професію або 
вдосконалити наявні навички. Навчання охоплюватиме такі напрямки, як цифрова 
грамотність, логістика, обслуговування, дизайн, бухгалтерія тощо. Курси 
відбуватимуться як онлайн, так і офлайн, з можливістю отримати сертифікат після 
успішного завершення. 
Окрема увага буде приділена психологічній підтримці учасників проєкту. 
Передбачено індивідуальні консультації з психологом, групи самопідтримки, 
мотиваційні зустрічі з людьми, які успішно змінили своє життя після втрати 
роботи чи складних обставин. Це допоможе пошукачам зберегти віру в себе та 
знайти внутрішні ресурси для руху вперед. 
Проєкт передбачає тісну співпрацю з роботодавцями. Будуть організовані 
ярмарки вакансій, зустрічі з представниками компаній, онлайн-зустрічі з 
можливістю поставити запитання напряму. Ми також створимо базу відкритих 
пропозицій роботи й надаватимемо допомогу в подачі заявок. 
Ще один напрям – розвиток цифрових навичок, особливо для людей, які не 
мали досвіду роботи з комп’ютером. Учасники проєкту зможуть навчитися 
користуватись онлайн-сервісами для пошуку роботи, реєстрації в «Дії», на сайтах 
державної служби зайнятості, а також ефективно користуватись платформами на 
кшталт Work.ua, Robota.ua чи LinkedIn. 
Для широкого інформування громадян про можливості, які надає центр, 
буде проведено інформаційну кампанію. Ми поширюватимемо новини, корисні 
поради, історії успіху та матеріали у соціальних мережах, на сайтах громад, у 
67 
ЗМІ. Також планується створення відеороликів, брошур і вебінарів, щоб якомога 
більше людей дізналися про центр і могли скористатися його послугами. 
У таблиці 3.2 розглянемо реєстраційну картку проєкту «Інтерактивний 
центр підтримки пошукачів роботи», що реалізується при Новгородківському 
районному центрі зайнятості. Вона містить основну інформацію про проєкт, його 
бюджет, контактні дані відповідальних осіб та організацію, яка подає заявку на 
фінансування. Цей документ є важливою складовою заявки на грант і відображає 
ключові дані для подальшої співпраці з донорськими організаціями. 
Таблиця 3.2 
Реєстраційна картка проєкту 
№ Показник Інформація 
п/п 
1. Назва проєкту Інтерактивний центр підтримки 
пошукачів роботи 
2. Загальний бюджет проєкту (грн.) 570 150 
3. Очікуваний обсяг фінансування 500 000 
проєкту (грн.) 
4. Адреса організації Смт. Новгородка, Кіровоградська 
область, вул. Центральна, 15 
5. Телефон, E-mail (05236) 2-12-34, 
[email protected] 
6. Прізвище, ім’я, по батькові Петренко Андрій Вікторович 
керівника організації 
7. Прізвище, ім’я, по батькові Іваненко Олександр Васильович 
керівника проєкту 
8. Місце роботи, посада, звання Новгородківський районний центр 
керівника проєкту зайнятості, кар’єрний консультант 
 
Для досягнення мети проєкту – створення ефективної платформи підтримки 
людей у пошуку роботи – необхідно мати чіткий і послідовний план дій. 
68 
Реалізація такого соціального проєкту передбачає поетапну організацію всіх 
процесів, що дає змогу забезпечити злагоджену роботу команди, якісне виконання 
запланованих заходів, а також своєчасне реагування на виклики та потреби 
цільової аудиторії. 
План-графік охоплює 12 місяців 2026 року та охоплює головні заходи – від 
підготовчого етапу й налагодження технічної бази до запуску сервісу, 
інформаційної кампанії, партнерських зв’язків і оцінки ефективності. Чіткий 
розподіл часу дозволить максимально ефективно реалізувати проєкт, залучити 
широку аудиторію пошукачів роботи, а також забезпечити стійкість і 
довготривалу користь ініціативи. 
У таблиці 3.3 представлено етапи впровадження проєкту та відповідні 
строки їх реалізації. 
Таблиця 3.3 
План-графік реалізації проєкту «Інтерактивний центр підтримки пошукачів 
роботи» на 2026 рік 
№ Заходи проєкту Термін реалізації (2026 рік) 
п/п 
1. Аналіз потреб та ситуації на ринку праці Січень – Лютий 
2. Формування партнерств і домовленостей Січень – Березень 
3. Розробка технічного завдання для онлайн- Січень – Квітень 
платформи 
4. Облаштування приміщення Центру Лютий – Квітень 
5. Набір персоналу Березень – Квітень 
6. Підготовка методичних матеріалів Березень – Травень 
7. Проведення інформаційної кампанії Березень – Грудень 
8. Запуск онлайн-платформи Квітень 
9. Відкриття Центру Квітень 
10. Проведення тренінгів та майстер-класів Квітень – Грудень 
69 
Продовження таблиці 3.3 
11. Індивідуальні консультації Квітень – Грудень 
12. Психологічна підтримка Квітень – Грудень 
13. Проведення онлайн-заходів та вебінарів Квітень – Грудень 
14. Організація ярмарок вакансій Травень, Липень, Вересень, 
Листопад 
15. Моніторинг, збір результатів Вересень – Грудень 
16. Оцінка ефективності проєкту Жовтень – Грудень 
17. Публічна презентація результатів Листопад – Грудень 
18. Підготовка до масштабування проєкту Листопад – Грудень 
 
У перші місяці після запуску проєкту «Інтерактивний центр підтримки 
пошукачів роботи» передбачається досягнення низки позитивних змін, які 
свідчитимуть про ефективність обраної стратегії та реальну користь для цільової 
аудиторії. 
Передусім, значно покращиться доступ до інформації про актуальні 
вакансії, можливості перекваліфікації, тренінги та онлайн-курси. Завдяки цьому 
пошукачі роботи – зокрема внутрішньо переміщені особи, ветерани, молодь і 
люди з інвалідністю – зможуть орієнтуватися в ринку праці впевненіше й 
цілеспрямовано. 
Уже на початковому етапі очікується зменшення часу, який користувачі 
витрачають на пошук роботи, оскільки центр надаватиме персоналізовану 
допомогу – від порад щодо складання резюме до рекомендацій, які вакансії 
обрати відповідно до досвіду та інтересів. Це допоможе значній кількості людей 
уникнути демотивації й довготривалої безробітності. 
Крім того, активне залучення учасників до заходів центру (тренінгів, 
вебінарів, консультацій) сприятиме підвищенню рівня обізнаності про права 
працівників, вимоги роботодавців і правила проходження співбесід. Люди 
здобудуть не лише знання, а й більше впевненості у власних силах. 
70 
Також короткостроковим результатом стане формування першої хвилі 
успішних історій – пошукачів, які знайшли роботу або відкрили власну справу 
завдяки участі в проєкті. Ці історії послужать додатковою мотивацією для інших 
користувачів та зміцнять довіру до сервісу. 
Отже, очікується, що у перші місяці проєкт продемонструє свою соціальну 
значущість, підвищить активність і залученість громадян у процес 
працевлаштування, закладе основу для системних змін у сфері підтримки 
безробітних в Україні. 
У довгостроковій перспективі реалізація цього соціального проєкту має 
потенціал позитивно вплинути як на рівень зайнятості в країні, так і на загальну 
соціально-економічну ситуацію. 
Передусім, «Інтерактивний центр підтримки пошукачів роботи» сприятиме 
сталому зниженню рівня безробіття, зокрема серед соціально вразливих категорій 
населення – внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни, людей з інвалідністю, 
молоді без досвіду. Збільшення кількості працевлаштованих громадян призведе 
до зростання економічної активності регіонів, підвищення рівня добробуту родин 
і зменшення навантаження на державну систему соціального захисту. 
Одним із вагомих ефектів стане розвиток культури саморозвитку, 
безперервного навчання та адаптації до змін ринку праці. Завдяки регулярному 
оновленню інформації, цифровим інструментам та інтерактивним сервісам, 
користувачі центру зможуть підвищувати свої кваліфікації й бути 
конкурентоспроможними навіть у часи криз і змін. 
Крім того, реалізація проєкту стане поштовхом для модернізації підходів до 
державної політики у сфері зайнятості. Успішний досвід такого центру можна 
масштабувати – створювати аналогічні платформи в інших регіонах, об’єднувати 
їх у єдину національну мережу підтримки. Це сприятиме більш гнучкому та 
персоналізованому підходу до вирішення проблем безробіття в країні. 
Також зростатиме довіра громадян до інституцій, що надають допомогу в 
працевлаштуванні. Люди відчуватимуть підтримку, отримають впевненість у 
71 
тому, що вони не залишені наодинці з труднощами, і зможуть повноцінно 
реалізувати себе в професійній сфері. 
У підсумку, реалізація проєкту не лише допоможе конкретним людям 
знайти роботу, а й зробить свій внесок у побудову справедливого, інклюзивного 
та стійкого ринку праці в Україні. 
Розглянемо детальний бюджет проєкту «Інтерактивний центр підтримки 
пошукачів роботи» при Новгородківському районному центрі зайнятості на 2026 
рік. У таблиці 3.4 відображені основні статті витрат, що забезпечують технічне, 
організаційне, інформаційне та кадрове забезпечення ефективної реалізації 
заходів проєкту. 
Таблиця 3.4 
Бюджет проєкту «Інтерактивний центр підтримки пошукачів роботи» 2026 
рік 
№ Стаття витрат Сума (грн) 
п/п 
1. Технічне забезпечення (одноразова закупівля) 
 Комп’ютери (3 шт. по 20 000 грн) 60 000 
 Принтер/сканер/копір (1 МФУ) 15 000 
 Програмне забезпечення (офісний пакет, антивірус, 20 000 
відеоплатформи) 
 Меблі (3 робочих місця + стіл для консультацій) 25 000 
 Інтернет-обладнання, роутер 6 000 
2. Оренда та комунальні послуги (у межах діючого ЦЗ) 
 Ремонт і облаштування окремої кімнати (одноразово) 30 000 
 Комунальні послуги (частково компенсуються ЦЗ; 3 000 36 000 
грн/міс) 
3. Заробітна плата персоналу (0.5 ставки, 12 міс.) 
 Координатор/кар’єрний консультант (0.5 ставки, 10 000 грн/міс) 120 000 
72 
Продовження таблиці 3.4 
 ІТ-спеціаліст за сумісництвом або погодинно 30 000 
 Адміністратор-консультант (0.5 ставки, 8 000 грн/міс) 96 000 
4. Навчальні та інформаційні матеріали 
 Онлайн-курси (адаптація та запис) 40 000 
 Друк буклетів, плакатів, методичок 15 000 
 Канцелярські та витратні матеріали 10 000 
5. Інформаційна кампанія та залучення 
 Реклама в соцмережах, місцевій пресі, на радіо 25 000 
 Презентація та ярмарка професій (1 захід) 15 000 
6. Непередбачені витрати (5% від загального бюджету) 
 Непередбачені витрати 27 150 
 Загальний бюджет проєкту 570 150 
 
Запланований бюджет проєкту на 2026 рік забезпечить технічне, кадрове, 
інформаційне та організаційне функціонування Центру. Розрахунок бюджету 
базується на реальних потребах, середньоринкових цінах та принципах 
ефективного використання коштів. 
Технічне забезпечення – 126 000 грн. Передбачає одноразову закупівлю 
обладнання: комп’ютерів, багатофункціонального пристрою, ліцензованого 
програмного забезпечення, меблів і роутера. Це необхідно для організації 3 
повноцінних робочих місць, проведення онлайн-зустрічей, відеоконсультацій та 
обробки документів. 
Оренда та комунальні послуги – 66 000 грн. Проєкт реалізується на базі 
Новгородківського районного центру зайнятості, тому не потребує повної оренди 
приміщення. Однак планується облаштування та косметичний ремонт окремого 
кабінету, а також часткова компенсація комунальних витрат. 
Заробітна плата персоналу – 246 000 грн. У проєкті передбачено три 
ключові ролі: координатор/кар’єрний консультант (0,5 ставки), адміністратор (0,5 
ставки) та ІТ-фахівець (погодинно або сумісник). Це дозволить забезпечити 
73 
щоденне консультування відвідувачів, ведення бази даних, організацію вебінарів 
та технічну підтримку. 
Навчальні та інформаційні матеріали – 65 000 грн. Передбачає створення 
адаптованих онлайн-курсів (відео та текстові інструкції), друк буклетів, 
методичних матеріалів, а також закупівлю канцелярії для занять та роботи з 
клієнтами. 
Інформаційна кампанія – 40 000 грн. Кошти підуть на проведення промоції 
проєкту серед цільових груп через соціальні мережі, місцеві ЗМІ, а також на 
проведення одного масштабного заходу – ярмарку професій або презентації 
центру. 
Непередбачені витрати – 27 150 грн (5%). Формуються як страховий резерв 
на випадок непередбачених змін у вартості послуг або додаткових потреб, що 
можуть виникнути в процесі реалізації. 
Загальний бюджет проєкту: 570 150 грн. 
Бюджет сформований відповідно до цілей проєкту, враховує реальні 
потреби реалізації, та дозволить забезпечити ефективну, стабільну й 
результативну діяльність Інтерактивного центру у 2026 році. 
Грантова заявка на фінансування соціального проекту «Інтерактивний 
центр підтримки пошукачів роботи» 
Заявник: Новгородківський районний центр зайнятості. 
Період реалізації проєкту: січень – грудень 2026 року. 
Проєкт «Інтерактивний центр підтримки пошукачів роботи» спрямований 
на вирішення актуальної проблеми – недостатньої підтримки безробітних та 
незайнятого населення у сільських та малих громадах. Мета – створити 
комфортний, сучасний простір на базі Новгородківського районного центру 
зайнятості, який забезпечить доступ до електронних сервісів, кар’єрного 
консультування, самостійного пошуку роботи, онлайн-освіти та проведення 
профорієнтаційних заходів. 
Центр поєднуватиме в собі функції консультаційної платформи, міні-
коворкінгу та освітнього майданчика. Очікується, що за перший рік понад 300 
74 
осіб скористаються послугами Центру, а частка тих, хто отримає роботу або 
вступить на навчання, становитиме не менше 35%. 
Проєкт відповідає національним цілям реформування сфери зайнятості, 
зокрема розвитку цифрових сервісів, підвищення мобільності та ефективності 
місцевих центрів зайнятості. 
Безробіття у сільських та малих громадах, зокрема в Новгородківському 
районі, є наслідком структурних змін, відтоку молоді, недостатньої обізнаності з 
можливостями ринку праці та низького рівня цифрової грамотності. Центри 
зайнятості не завжди мають ресурси для індивідуальної роботи з кожним 
клієнтом, що знижує ефективність працевлаштування. 
Створення інтерактивного центру підтримки пошукачів роботи на базі 
Новгородківського районного ЦЗ, який підвищить ефективність взаємодії служби 
зайнятості з безробітними, роботодавцями та освітніми закладами. 
Завдання проекту: 
1. Оснастити центр сучасним обладнанням і програмним забезпеченням. 
2. Провести інформаційну кампанію для залучення користувачів. 
3. Налагодити роботу консультантів і кар’єрних радників. 
4. Розробити та впровадити міні-курси з пошуку роботи, цифрової 
грамотності, складання резюме. 
5. Підготувати звітність та оцінити ефективність. 
Цільова аудиторія проекту: 
 Безробітні особи; 
 ВПО; 
 Молодь 18–35 років; 
 Люди передпенсійного віку; 
 Особи, які потребують перекваліфікації; 
 Люди з інвалідністю. 
Очікувані результати: 300 користувачів у перший рік. Не менше 35% 
користувачів знайдуть роботу або вступлять на навчання. Зросте цифрова 
75 
компетентність мешканців району. Розвинеться партнерство з місцевими ОМС, 
закладами ПТО та роботодавцями 
Тривалість проекту: 12 місяців: січень – грудень 2026 року. 
Загальний бюджет: 570 150 грн 
У нього входить: 
1. Технічне оснащення: 126 000 грн 
2. Зарплати персоналу: 246 000 грн 
3. Ремонтні та комунальні витрати: 66 000 грн 
4. Навчальні матеріали й реклама: 105 000 грн 
5. Непередбачені витрати: 27 150 грн 
Новгородківський районний центр зайнятості має досвід реалізації 
соціальних ініціатив, висококваліфікований персонал, налагоджені зв’язки з 
місцевими громадами, ОМС та роботодавцями. Є приміщення, базова 
інфраструктура та організаційна підтримка з боку обласного ЦЗ. 
Назва організації: Новгородківський районний центр зайнятості 
Керівник проєкту: Іваненко Олександр Васильович 
Телефон: +380 123 456 789 
Email: [email protected] 
Адреса: вул. Центральна, 15, смт Новгородка, Кіровоградська область, 
27200. 
У процесі реалізації проєкту «Інтерактивний центр підтримки пошукачів 
роботи» можуть виникнути певні складнощі, які можуть вплинути на 
ефективність та своєчасність виконання поставлених завдань. Необхідно 
заздалегідь врахувати ці ризики та розробити стратегії, які допоможуть їх 
уникнути або знизити негативні наслідки. Нижче наведено основні потенційні 
ризики та шляхи їх подолання. 
1. Недостатня зацікавленість цільової аудиторії. Іноді люди можуть не 
одразу усвідомити цінність пропонованих послуг або не мати мотивації активно 
користуватися центром. Це може призвести до низької кількості відвідувачів і, 
відповідно, зниження ефективності проєкту. 
76 
Мінімізація: Проведення інформаційної кампанії, активне залучення через 
соціальні мережі, місцеві ЗМІ, співпраця з громадами та іншими організаціями, 
які працюють із потенційними користувачами. Регулярне проведення презентацій 
і майстер-класів для підвищення інтересу. 
2. Технічні проблеми з обладнанням та програмним забезпеченням. 
Якщо комп’ютери, інтернет або програмне забезпечення не працюватимуть 
належним чином, це ускладнить надання послуг центру. 
Мінімізація: Закупівля якісного обладнання, налагодження технічної 
підтримки, регулярне обслуговування та оновлення програмного забезпечення. 
Залучення ІТ-фахівця для швидкого реагування на можливі проблеми. 
3. Недостатній рівень кваліфікації персоналу. Персонал центру може 
стикнутися з труднощами у роботі з відвідувачами або у використанні сучасних 
методів навчання і консультацій. 
Мінімізація: Організація регулярних тренінгів і підвищення кваліфікації 
працівників. Забезпечення доступу до методичних матеріалів та сучасних 
інструментів роботи. 
4. Фінансові труднощі або затримки у фінансуванні. Проєкт може 
зазнати труднощів через нестачу коштів або їх несвоєчасне надходження, що 
вплине на закупівлю обладнання, оплату праці чи проведення заходів. 
Мінімізація: Ретельне планування бюджету, пошук додаткових джерел 
фінансування, встановлення чітких договорів із донорами і партнерами. 
Резервний фонд на непередбачені витрати. 
5. Зміни у зовнішніх умовах. Несприятлива економічна ситуація, 
карантинні обмеження або інші форс-мажорні обставини можуть обмежити 
доступ людей до центру. 
Мінімізація: Розробка альтернативних форматів роботи – онлайн-
консультації, вебінари, дистанційне навчання. Гнучкий графік роботи, адаптація 
планів під нові умови. 
6. Недостатня підтримка з боку місцевої влади чи партнерів. Якщо 
відсутня активна підтримка, це може ускладнити реалізацію проєкту, особливо у 
77 
питаннях приміщення, інформаційного супроводу та залучення цільової 
аудиторії. 
Мінімізація: Встановлення тісної співпраці з місцевою владою, регулярне 
інформування партнерів про хід проєкту, залучення їх до планування і проведення 
заходів. 
Врахування цих ризиків і планування заходів з їх мінімізації дозволять 
зменшити ймовірність збоїв і забезпечити успішну реалізацію проєкту. Важливо 
постійно моніторити ситуацію, бути готовими оперативно реагувати на зміни і 
підтримувати відкритий діалог із всіма учасниками процесу. 
 Реалізація проєкту «Інтерактивний центр підтримки пошукачів роботи» 
сприятиме значним позитивним змінам у житті як окремих людей, так і всієї 
місцевої спільноти Новгородківського району. Завдяки створенню сучасного, 
доступного і зручного простору для підтримки та розвитку, проєкт допоможе 
вирішити одні з найгостріших соціальних проблем, пов’язаних із зайнятістю та 
адаптацією на ринку праці. 
Центр стане ефективним майданчиком, де люди зможуть отримати 
кваліфіковану допомогу у пошуку роботи, навчанні новим професійним навичкам 
та підвищенні своєї конкурентоспроможності на ринку праці. Особливо це 
стосується молоді, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та інших 
вразливих категорій населення, які часто стикаються з труднощами при пошуку 
роботи. Завдяки системній підтримці, більша кількість людей зможе знайти гідну 
зайнятість, що безпосередньо підвищить рівень їх добробуту та фінансової 
стабільності. 
Проєкт допоможе людям відчути себе повноцінними членами суспільства, 
адже матимуть змогу не лише отримати професійні знання, а й відновити віру у 
власні сили. Психологічна підтримка та розвиток навичок спілкування з 
роботодавцями, а також участь у тренінгах і консультаціях сприятимуть 
підвищенню самооцінки та мотивації. Це важливо для людей, які довгий час були 
безробітними або пережили труднощі адаптації на ринку праці. 
78 
Забезпечення робочими кадрами, які мають сучасні та актуальні професійні 
знання, позитивно вплине на економічний розвиток району. Підвищення рівня 
зайнятості означатиме збільшення платоспроможного населення, що 
стимулюватиме попит на товари і послуги, а отже, і розвиток малого та 
середнього бізнесу. Роботодавці отримають доступ до кваліфікованих 
працівників, що сприятиме підвищенню продуктивності праці і 
конкурентоспроможності місцевих підприємств. 
Однією з основних причин соціальної нестабільності в суспільстві є 
високий рівень безробіття, який не лише погіршує економічне становище окремих 
громадян, а й має глибокі психологічні та соціальні наслідки. Відсутність роботи 
часто призводить до відчуття безвиході, втрати віри у власні сили, апатії, 
соціальної ізоляції та загального зниження мотивації до активної життєвої 
позиції. Це, у свою чергу, може спричиняти зростання рівня соціального 
напруження, збільшення кількості осіб, які потребують державної допомоги, а 
також посилення еміграційних настроїв серед працездатного населення. 
У таких умовах запровадження якісних, доступних та адаптованих до 
потреб населення послуг з працевлаштування, професійного навчання, 
перекваліфікації та розвитку підприємницьких ініціатив є надзвичайно важливим 
чинником стабілізації ситуації. Такі заходи не лише сприяють економічній 
активності, але й дають людям реальні інструменти для подолання складних 
життєвих обставин. Залучення громадян до процесу самореалізації через працю 
посилює довіру до держави, формує в суспільстві почуття впевненості в 
завтрашньому дні та підвищує загальний рівень соціального оптимізму. Таким 
чином, системна та результативна політика у сфері зайнятості є запорукою не 
лише економічного розвитку, а й суспільної єдності та добробуту. 
Проєкт передбачає активну взаємодію з місцевою владою, роботодавцями, 
громадськими організаціями та освітніми установами. Така кооперація допоможе 
створити більш скоординовану та ефективну систему підтримки зайнятості, що 
працюватиме на довгостроковий розвиток району. Це також підвищить рівень 
79 
довіри між жителями та місцевою владою, стимулюватиме активну громадянську 
позицію. 
Завдяки проведенню тренінгів, семінарів, ярмарків вакансій і консультацій у 
центрі, широка аудиторія мешканців зможе покращити свої професійні та 
комунікативні навички. Це сприятиме формуванню культури безперервного 
навчання та професійного розвитку, що є ключовим фактором успіху в сучасному 
світі. 
Загалом, проєкт допоможе людям стати більш незалежними, активними та 
впевненими у своїх силах. Підвищення рівня зайнятості та стабільність у 
професійному житті сприятимуть покращенню добробуту сімей, збільшенню 
можливостей для освіти дітей, розвитку особистих інтересів та соціальної 
активності. Відтак, життєвий стандарт мешканців району зросте, що позитивно 
вплине на загальну атмосферу в громаді. 
Отже, «Інтерактивний центр підтримки пошукачів роботи» стане не просто 
місцем для пошуку роботи, а важливим соціальним осередком, який допоможе 
людям змінити своє життя на краще, а всю місцеву громаду – зробити більш 
успішною, згуртованою та перспективною. 
80 
ВИСНОВКИ 
 
У процесі дослідження теми організації діяльності центрів зайнятості в 
Україні та аналізу роботи Новгородківського районного центру зайнятості 
зроблено низку важливих висновків. В результаті аналізу стало зрозуміло, що 
центри зайнятості – це важлива ланка у системі державного регулювання ринку 
праці. Їхня діяльність ґрунтується на чітких законодавчих засадах: Законах 
України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов’язкове державне 
соціальне страхування на випадок безробіття» та інших нормативно-правових 
актах. Усі ці документи визначають завдання центрів зайнятості, перелік послуг 
для населення, порядок взаємодії з роботодавцями та державну підтримку 
безробітних. Теоретично, система організована доволі чітко, однак у практичній 
площині існують певні труднощі у реалізації законодавчих норм, зокрема – через 
обмежені ресурси, нестачу кадрів або застарілі підходи до роботи з населенням. 
З’ясовано, що центри зайнятості відіграють важливу роль у системі 
державного регулювання ринку праці. Вони забезпечують допомогу громадянам у 
працевлаштуванні, надають консультаційні, інформаційні та посередницькі 
послуги, а також реалізують різноманітні програми сприяння зайнятості 
населення, особливо для вразливих категорій. Дослідження діяльності 
Новгородківського районного центру зайнятості показало, що ця установа 
активно виконує свої функції, але одночасно з цим стикається з цілим рядом 
викликів. У центрі надаються консультаційні послуги, організовуються тренінги, 
курси підвищення кваліфікації, проходить співпраця з роботодавцями. Однак 
темпи зниження безробіття не завжди відповідають очікуванням. Це свідчить про 
необхідність вдосконалення окремих напрямків роботи – особливо в частині 
роботи з молоддю, внутрішньо переміщеними особами та тими, хто тривалий час 
не може знайти роботу. 
Дослідження показало, що правове поле, в якому функціонують центри 
зайнятості, є достатньо широким і охоплює низку законів, постанов та інструкцій. 
Проте на практиці ефективність реалізації державної політики зайнятості 
81 
залежить не лише від нормативного забезпечення, а й від рівня організації роботи 
конкретних установ, їх матеріальної бази, кваліфікації працівників, гнучкості у 
реагуванні на виклики часу. 
Аналіз діяльності Новгородківського районного центру зайнятості за 2022–
2024 роки дозволив виявити як позитивні тенденції (активна співпраця з 
роботодавцями, організація громадських робіт, перепідготовка безробітних), так і 
низку проблем. Зокрема, актуальними залишаються питання недостатньої 
цифровізації послуг, застарілих підходів до консультування, обмеженого доступу 
деяких груп населення до якісних сервісів, а також нерівномірного охоплення 
програмами сприяння зайнятості. Серед основних проблем, які були виявлені, 
можна виділити наступні: недостатній рівень цифровізації сервісів, брак сучасних 
методів індивідуального супроводу безробітного, низька мотивація у частини 
безробітних до активного пошуку роботи, слабка поінформованість населення про 
можливості, які надає служба зайнятості. Також спостерігається певний розрив 
між потребами ринку праці та тими спеціальностями, які опановують громадяни. 
Усе це потребує нових рішень та підходів, адаптованих до реалій сьогодення. 
У 2022 році рівень безробіття в районі зріс через економічну нестабільність 
та кризу, пов’язану з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну. 
Проте в 2023 році почалась стабілізація ситуації завдяки державним програмам 
підтримки безробітних, новим ініціативам щодо створення робочих місць в сфері 
відновлення інфраструктури та в сільському господарстві. 
Проведені заходи Новгородківським центром зайнятості в період з 2022 по 
2024 роки, стали важливою частиною підтримки місцевої економіки та 
поліпшення соціальної ситуації в районі. Однак для досягнення стійкого 
зниження безробіття необхідно продовжувати реалізовувати програми підтримки, 
враховуючи економічні виклики, що залишаються актуальними в умовах 
воєнного часу. 
Сформульовані конкретні пропозиції щодо підвищення ефективності 
роботи Центру. Розробка соціального проєкту «Інтерактивний центр підтримки 
пошукачів роботи» стала відповіддю на виявлені виклики та проблеми. Його 
82 
головна ідея – створити сучасний, зручний та ефективний простір для тих, хто 
шукає роботу. Центр буде поєднувати очні консультації з онлайн-сервісами, 
надавати доступ до навчальних програм, симуляцій співбесід, цифрових 
порадників і менторської підтримки. Реалізація проєкту дозволить значно 
покращити якість послуг, що надаються центром зайнятості, зробити їх більш 
доступними, сучасними та корисними для різних категорій населення, а також 
підвищити рівень довіри до служби загалом. Запровадження такого центру не 
лише допоможе знизити рівень безробіття, а й сприятиме соціальній адаптації 
людей, підвищенню їх впевненості у власних силах та інтеграції в активне 
економічне життя району. 
Отже, для досягнення стабільного зниження безробіття в регіоні потрібне 
комплексне поєднання державної підтримки, інноваційних підходів у роботі 
центрів зайнятості та соціальної активності самої громади. Результати цієї роботи 
можуть бути корисними не лише для працівників центрів зайнятості, а й для 
органів місцевого самоврядування, громадських організацій і всіх, хто 
зацікавлений у розвитку місцевого ринку праці. 
 
 
 
 
 
 
 
 
83 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Vlasova O., Kalenichenko K. The problem of personal development of 
employees of the state employment service of Ukraine. Bulletin of taras shevchenko 
national university of kyiv. series «psychology». 2019. No. 1 (10). P. 28–32. 
URL: https://doi.org/10.17721/bsp.2019.1(10).7. 
2.  Yurchуk Н. M., Chovpylo M. M. Trends and directions for overcoming 
unemployment in Ukraine. Bulletin National University of Water and Environmental 
Engineering. 2019. Т. 3, № 83. С. 226. URL: https://doi.org/10.31713/ve3201822. 
3. Архипова, С. Нетрадиційні освітні технології для соціально 
незахищених категорій дорослих. Humanitas. Видавничий дім «Гельветика», 2024. 
Вип. 3. С. 3–11. 
4. Безробіття як індикатор економічного добробуту : thesis / 
К. В. Таранюк та ін. 2017. URL: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64925. 
5. Болотіна Є.В., Мартиненко А.К., Чаленко В.П. Аналіз основних 
тенденцій соціального захисту безробітних в Україні. Економічний вісник 
Донбасу. 2020. № 3. С. 183–189. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecvd_2020_3_22. 
6.  Бондаренко М. С. Соціальне підприємництво як інструмент 
подолання безробіття : thesis. 2021. URL: http://ir.stu.cn.ua/123456789/24929. 
7. Борищук А. О. Аналіз рівня безробіття в Україні. Статистика – 
інструмент соціальноекономічних досліджень: збірник наукових студентських 
праць. Випуск 3. Частина І. Одеса, ОНЕУ. 2017. С. 29–34. 
8. Братченко Л. Є. Безробіття – надзвичайно гостра проблема для 
економіки України. Аналіт. центр «Нова економіка», 2017. 
URL: https://doi.org/10.31812/123456789/2910. 
9. Буніятова Я. В. Соціальні проблеми безробіття та зайнятості в 
Україні : thesis. 2020. URL: http://ir.stu.cn.ua/123456789/20888. 
10. Васільєва А. В., Дяченко Т. А. Проблема безробіття в Україні : thesis. 
2019. URL: http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41482. 
84 
11. Ваучер на навчання у 2025: що це та як отримати. Уманський 
державний педагогічний університет імені Павла Тичини. 
URL: https://surl.lu/wnxyya. 
12.  Ведерніков М., Чернушкіна О., Кривонюк Д. Проблема зайнятості та 
безробіття населення у воєнний час. Herald of Khmelnytskyi National University. 
Economic sciences. 2024. Т. 334, № 5. С. 470–483. 
URL: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-334-72. 
13. Гальків Л. І. Втрати людського капіталу: чинник безробіття. 
Економіка і регіони. 2009. No 2. С. 110–113.   
14. Головченко О.М., Головченко М.Ф. Сучасний стан та шляхи 
подолання безробіття в Україні. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного 
університету. Серія: Економіка і менеджмент. 2020. Вип. 46. С. 56–64. 
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_eim_2020_46_9. 
15. Грідін О. Актуальні проблеми, сучасні тенденції та основні напрями 
подолання безробіття в Україні. Економіка та суспільство. 2022. № 38. URL: 
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-38-40. 
16. Гургула О. М. Зарубіжний досвід регулювання зайнятості населення 
та можливості його використання в Україні. Науковий вісник Херсонського 
державного університету. Сер. : Економічні науки. 2014. Вип. 6(4). С. 121–124.  
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvkhdu_en_2014_6(4)__31. 
17. Датченко Є. О. Проблема безробіття в Україні : thesis. 2020. 
URL: http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47374. 
18. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.  
19. Дерій Ж. В., Скиба С. А. Формування ринку праці на основі розвитку 
людського потенціалу. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2015. № 
2. С. 9–17.  
20. Дехтяренко О. Проблема безробіття в Україні. Науковий вісник 
Одеського національного економічного університету. 2016. № 10. С. 44–54. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nv_2016_10_6. 
85 
21. Економіко-статистичний аналіз рівня безробіття в Україні / 
В. В. Сьомченко та ін. Visnik Zaporiz’kogo nacional’nogo universitetu. Ekonomicni 
nauki. 2021. № 2 (50). С. 56–60. URL: https://doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-
10. 
22. єРобота: Уряд запускає гранти для ветеранів на старт чи розвиток 
бізнесу. Дія. URL: https://surli.cc/pumyxp. 
23.  Жданюк Є. Організація діяльності центрів зайнятості з подолання 
безробіття в Україні (на матеріалах Новгородківського районного центру 
зайнятості) збірник матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції з 
нагоди Міжнародного дня сім’ї та 20-річчя створення кафедри соціальної 
педагогіки та соціальної роботи, м. Івано-Франківськ, 15–16 травня 2025 р. / за 
ред. Г. Й. Михайлишин, Р. В. Зозуляк-Случик; упоряд. : Н. В. Сабат, Н. І. Сабат. 
Івано-Франківськ : НАІР, 2025. 
24.  Жданюк Є. Роль центрів зайнятості у подоланні безробіття. Сучасні 
тенденції розвитку  економіки та держави: матеріали ІХ Всеукраїнської 
студентської науково-практичної конференції : 23 квітня 2025 р. / від. ред. Р.В. 
Манн; М-во освіти і науки України,  Черкас. держ. технол.ун-т.  Черкаси : ЧДТУ, 
2025.  
25. Казюка Н. П. Зарубіжний досвід регулювання зайнятості. Актуальні 
проблеми розвитку економіки регіону. 2019. Т. 2. № 15. С. 87–94. 
26.  Кифяк В. Соціально-економічний аналіз безробіття в Україні. 
Економіка й держава. 2018. № 1. С. 100–103. 
27. Комаров В. А. Трудове законодавство і сучасність. Вісник Луганського 
державного університету внутрішніх справ. 2007. № 2. С. 28–35. 
28.  Корява Д. С. Глобальна проблема безробіття : thesis. 2019. 
URL: http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/40724. 
29.  Кремень В. М., Брощак І. О. Безробіття: соціально-економічна 
сутність і наслідки : thesis. 2020. 
URL: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/15716. 
86 
30. Ляшенко О., Овчаренко Д. Економіко-математичний аналіз рівня 
безробіття в Україні та країнах ЄС. Молодий вчений. 2023. № 4 (116). С. 147–152. 
URL: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2023-4-116-30. 
31. Майсюра О. М. Безробіття та наслідки його впливу на економіку 
України. Економіка та держава. 2016. № 8. С. 60–62. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecde_2010_8_19.  
32. Марченко І. С. Довготривале безробіття в Україні. Демографія та 
соціальна економіка. 2013. № 2 (20). С. 224–233. 
33. Місячна Н. М. Проблема безробіття як необхідність змін у сфері 
професійної діяльності. Актуальні проблеми психології. Екологічна психологія. 
2018. Т. 7, вип. 46. С. 79–90. 
34. Мотрук Д. А., Слободянюк А. В. Безробіття як актуальна проблема 
суспільства (за результатами дослідження) : thesis. 2019. 
URL: http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24671. 
35.  Муренко О. Л., Баранова Д. Г. Безробіття як проблема на шляху 
України до ЄС : thesis. 2017. URL: http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-
Press/42505. 
36. Офіційний сайт: Державна служба зайнятості України. Статистична 
інформація. URL: http://www.dcz.gov.ua/control/ uk/index. 
37. Павлюк Т. І., Вакулюк О. А. Безробіття та шляхи його вирішення. 
Економічні студії. 2019. № 4 (26). С. 124–127.  
38. Петренко І. В. Правова природа державної служби зайнятості. 
Європейські перспективи. 2012. № 2(2). С. 164-169.  
39. Петюх В. М. Ринок праці: навч. посібник. Київ: КНЕУ, 1999. 
40. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок 
безробіття : Закон України від 02.03.2000 № 1533-III : станом на 19 груд. 2024 р. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#Text. 
41. Про зайнятість населення : Закон України від 05.07.2012 № 5067-VI : 
станом на 2 трав. 2025 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text. 
87 
42. Про затвердження Положення про Державну службу зайнятості : 
Наказ М-ва розвитку економіки, торгівлі та сіл. госп-ва України від 16.12.2020 
№ 2663 : станом на 7 черв. 2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1305-
20#Text. 
43. Про затвердження Положення про державну службу зайнятості : 
Наказ М-ва соц. політики України від 20.01.2015 № 41 : станом на 27 січ. 2017 р. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-15#Text. 
44. Про службу. Державний центр зайнятості. URL: https://surl.li/gecato. 
45. Про створення державної служби зайнятості в Українській РСР : 
Постанова Ради Міністрів Укр. Рад. Соціаліст. Респ. від 21.12.1990 № 381. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-90-п#Text. 
46.  Ревко А., Приходько Н. Соціально-економічні наслідки безробіття 
населення регіонів України. Проблеми і перспективи економіки та управління. 
2021. № 2. С. 18–24. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ppeu_2021_2_4. 
47.  Рівень безробіття в Україні. Міністерство Фінансів України. 
URL: https://index.minfin.com.ua/ua/labour/unemploy/2021/ 
48. Соловйова В. Ю. Сучасна економіка України: проблеми, перспективи, 
шляхи розвитку : thesis. 2015. 
URL: http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/5337. 
49. Тернова Л. Ю., Нагайчук Н. Г., Лісова Д. М. Формування системи 
соціального захисту внутрішньо переміщених осіб в україні. Соціальна підтримка 
сім’ї та дитини у соціокультурному просторі громади : Матеріали V Всеукр. 
науково-практ. конф. 04 черв. 2024 р., м. Суми, 4 черв. 2024 р. Суми, 2024. С. 241–
243. URL: https://sr-
mskd.sspu.edu.ua/images/Konferentsiia_2024_Sumy/Zbirnyk_konferentsii_2024_Sumy
.pdf#page=241. 
50.  Третяк Т. В. Безробіття : thesis. 2016. 
URL: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48958. 
51.  Ухань Е. О. Основні проблеми безробіття в Україні : thesis. 2019. 
URL: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14170. 
88 
52. Харчук С. А., Пенькна І. С. Безробіття як одне з глобальних проблем 
світу та напрями його подолання. Економіка та держава. 2016. № 7. С. 71–76. 
53.  Швець О.В. Безробіття в Україні: причинно-наслідковий вектор 
дослідження. Вісник ХНАУ. Серія : Економічні науки. 2019. №2. С.190–198. 
54.  Швець О.В. Сучасні особливості регулювання безробіття. Бізнес-
навігатор. 2020. Вип. 2. С. 49–53. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bnav_2020_2_12. 
55. Як змінився рівень безробіття в Україні: нові дані та 
прогнози. Телевізійна служба новин. URL: https://surl.li/kogpfl. 
56. Якушева О. В. Особливості становлення та розвитку регіональної 
політики ЄС. Теорія і практика сучасної економіки : матеріали ХХІІІ міжнар. 
науково-практ. конф., м. Черкаси. Черкаси, 2022. С. 192–194. 
URL: https://files.znu.edu.ua/files/Bibliobooks/Inshi80/0060183.pdf#page=192. 
 
89 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
90 
 
Додаток А 
Державна служба зайнятості України 
Офіційний веб-сайт Державна служба зайнятості України – 
https://dcz.gov.ua/. 
 
Рис. 1. Логотип Державної служби зайнятості України 
 
 
Рис. 2. Директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк 
 
 
 
 
 
91 
 
Додаток Б 
Карта Новгородківської громади 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
92 
 
Додаток В 
Інфографіка проєкту Єробота 
 
93