Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5925| Назва: | Соціальний захист ВПО: сучасний стан та перспективи розвитку |
| Автори: | Губар, Олександра Євгенівна Лісова, Дарія Миколаївна |
| Дата публікації: | 2025 |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5925 |
| Розташовується у зібраннях: | 232 Соціальне забезпечення (Соціальне забезпечення) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Бакалаврська робота Лісова Д..pdf Restricted Access | 4.57 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
(повне найменування вищого навчального закладу)
Факультет гуманітарних технологій
(повне найменування інституту, найменування факультету (відділення)
Кафедра соціального забезпечення
(повна назва кафедри (предметної, циклової комісії))
КВАЛІФІКАЦІЙНАРОБОТА БАКАЛАВРА
на тему «Соціальний захист ВПО: сучасний стан та перспективи розвитку»
Виконала: студентка 4 курсу, групи СЗ-2110
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення»
Лісова Д. М.
Науковий керівник Губар О. Є.
(прізвище та ініціали)
Рецензент _____________
(прізвище та ініціали)
Черкаси – 2025 р.
2
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр
Галузь знань 23 Соціальна робота
Спеціальність 232 «Соціальне забезпечення»
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Зав. кафедри
к.е.н., доц. Бєлова І.О.
“_______” ___________ 20 __ р.
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА
Здобувачці Лісовій Дар’ї Миколаївні
на підготовку кваліфікаційної роботи бакалавра на тему:
«Соціальний захист ВПО: сучасний стан та перспективи розвитку».
Тему затверджено наказом від « » 202_р
Кваліфікаційна робота бакалавра виконується на
матеріалах Департаменту освіти та гуманітарної політики ЧМР.
План кваліфікаційної роботи бакалавра
Розділ 1. Теоретичні аспекти соціального захисту внутрішньо переміщених
осіб.
Розділ 2. Аналіз стану соціального захисту внутрішньо переміщених осіб за
2022-2024 роки.
Розділ 3. Програма соціальної адаптації та сталої інтеграції внутрішньо
переміщених осіб в місті Черкаси.
3
Об’єктом є система соціального захисту внутрішньо переміщених осіб в
Україні.
Предметом є суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації
механізмів соціального захисту внутрішньо переміщених осіб в Україні, а також
напрями вдосконалення цих механізмів з урахуванням сучасних викликів.
Мета кваліфікаційної роботи бакалавра: дослідити сучасний стан системи
соціального захисту внутрішньо переміщених осіб в Україні, виявити основні
проблеми та, на основі проведеного дослідження, запропонувати шляхи її
вдосконалення з урахуванням актуальних соціально-економічних умов і потреб
ВПО у м. Черкаси.
Конкретні завдання, які здобувач вищої освіти повинен виконати для досягнення
поставленої мети:
У розділі 1: визначити сутність та особливості системи соціального захисту
внутрішньо переміщених осіб, дослідити нормативно-правове забезпечення
соціальних прав внутрішньо переміщених осіб в Україні, дослідити сучасний
зарубіжний досвід соціального захисту внутрішньо переміщених осіб.
У розділі 2: оцінити стан та виявити основні проблеми системи соціального
захисту внутрішньо переміщених осіб в Україні у 2022–2025 роках, проаналізувати
стан та проблеми соціального захисту внутрішньо переміщених осіб у місті Черкаси.
У розділі 3: розробити напрямки вдосконалення соціального захисту ВПО у м.
Черкаси у вигляді соціальної програми місцевого рівня.
Завдання підготувала
науковий керівник Губар О. Є.
(підпис) (прізвище та ініціали)
« » 202_р.
Завдання одержала
здобувачка
Лісова Д. М.
(прізвище та ініціали)
(підпис) « » 202_р.
4
ЗАТВЕРДЖЕНО
Завідувач кафедри
к.е.н, доц. Бєлова І. О.
протокол № від
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Підготовки та захисту кваліфікаційних робіт здобувачами
освітнього ступеня «бакалавр» спеціальності 232 «Соціальне
забезпечення» на 2024/2025 навчальний рік
Строк виконання
№з/п Назва етапу кваліфікаційної роботи Примітка
етапу роботи
Вибір студентом теми КРБ і подання заяви 15.11.2024 виконано
на кафедру;
затвердження тем КРБ призначення
1.
наукових керівників;
складання і затвердження завдань на
виконання КРБ
2. Підготовка вступу і першого розділу КРБ 15.03.2025 виконано
3. Підготовка другого розділу КРБ 01.04.2025 виконано
4. Підготовка третього розділу КРБ 01.05.2025 виконано
Подання здобувачем завершеної КРБ 15.05.2025 виконано
5.
науковому керівнику
6. Розгляд КРБ науковим керівником 27.05.2025 виконано
Попередній розгляд КРБ на комісії від 29.05.2025 виконано
7.
кафедри
Доопрацювання роботи, прийняття 30.05.2025 виконано
кафедрою рішення про допуск КРБ до
8.
захисту перед ЕК, оформлення
(нормоконтроль) та зовнішнє рецензування
КРБ
9. Проходження перевірки на плагіат 04.06.2025 виконано
Подання роботи на підпис завідувачу 06.06.2025 виконано
10.
кафедри
Підготовка ілюстративного матеріалу, 07.06-10.06.2025 виконано
11.
презентації та доповіді
12. Захист дипломної роботи в ЕК 11.06.2025 виконано
Студентка Лісова Д. М.
(підпис) (прізвище та ініціали)
Керівник роботи Губар О. Є.
(підпис) (прізвище та ініціали)
Секретар ЕК Колодяжна В.
(підпис) (прізвище та ініціали)
5
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 104 сторінки, 16 таблиць, 9
рисунків, список літератури з 65 найменувань, 5 додатків.
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ВПО: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ
РОЗВИТКУ
Предметом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі
реалізації механізмів соціального захисту внутрішньо переміщених осіб в Україні,
а також напрями вдосконалення цих механізмів з урахуванням сучасних викликів.
Об’єктом дослідження є система соціального захисту внутрішньо
переміщених осіб в Україні.
Метою роботи є дослідити сучасний стан системи соціального захисту
внутрішньо переміщених осіб в Україні, виявити основні проблеми та, на основі
проведеного дослідження, запропонувати шляхи її вдосконалення з урахуванням
актуальних соціально-економічних умов і потреб ВПО у м. Черкаси.
Завдання роботи:
визначити сутність та особливості системи соціального захисту
внутрішньо переміщених осіб;
дослідити нормативно-правове забезпечення соціальних прав
внутрішньо переміщених осіб в Україні;
дослідити сучасний зарубіжний досвід соціального захисту внутрішньо
переміщених осіб;
оцінити стан та виявити основні проблеми системи соціального захисту
внутрішньо переміщених осіб в Україні у 2022–2025 роках;
проаналізувати стан та проблеми соціального захисту внутрішньо
переміщених осіб у місті Черкаси;
розробити напрямки вдосконалення соціального захисту ВПО у м.
Черкаси у вигляді соціальної програми місцевого рівня.
6
За результатами дослідження сформульовані основні напрями
удосконалення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб на прикладі м.
Черкаси, зокрема, необхідність комплексного підходу до вирішення проблем ВПО
на місцевому рівні, посилення міжвідомчої взаємодії у процесі надання допомоги,
удосконалення нормативно-правового забезпечення захисту прав ВПО, розробка та
впровадження цільових місцевих програм соціальної підтримки, таких як Програма
соціальної адаптації та сталої інтеграції внутрішньо переміщених осіб у м. Черкаси
на 2026 рік.
Одержані результати можуть бути використані в роботі органів місцевого
самоврядування, управлінь соціального захисту, громадських організацій та інших
установ, що працюють з внутрішньо переміщеними особами.
Рік виконання кваліфікаційної роботи бакалавра 2025 рік
Рік захисту роботи 2025 рік
Підпис студента
Дата
7
ЗМІСТ
ВСТУП ...................................................................................................................... 8
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ВНУТРІШНЬО
ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ .............................................................................................. 12
1.1. Сутність та особливості системи соціального захисту внутрішньо
переміщених осіб ....................................................................................................... 12
1.2. Нормативно-правове законодавче забезпечення соціальних прав
внутрішньо переміщених осіб в Україні ................................................................... 25
1.3. Зарубіжний досвід соціального захисту внутрішньо переміщених осіб .... 28
РОЗДІЛ ІІ АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ЗА 2022-2024 РОКИ ................................ 33
2.1. Стан та проблеми соціального захисту внутрішньо переміщених осіб в
Україні ........................................................................................................................ 33
2.2. Стан та проблеми соціального захисту внутрішньо переміщених осіб в місті
Черкаси ....................................................................................................................... 38
РОЗДІЛ ІІІ ПРОГРАМА СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ТА СТАЛОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ В МІСТІ ЧЕРКАСИ ................................. 43
3.1. Обґрунтування необхідності програми соціальної адаптації та сталої
інтеграції внутрішньо переміщених осіб в місті Черкаси ....................................... 43
3.2. Шляхи і засоби реалізації мети Програми соціальної адаптації та сталої
інтеграції внутрішньо переміщених осіб в місті Черкаси ....................................... 59
3.3. Фінансування Програми соціальної адаптації та сталої інтеграції
внутрішньо переміщених осіб у Черкасах ................................................................ 75
3.4. Шляхи просування і ухвалення Програми та очікувані результати ........... 78
ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 81
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................... 84
ДОДАТКИ .............................................................................................................. 91
8
ВСТУП
Проблема соціального захисту внутрішньо переміщених осіб (надалі – ВПО)
в Україні є надзвичайно актуальною в умовах повномасштабної збройної агресії
російської федерації, що триває з 2014 року та особливо загострилася з 2022 року.
Мільйони громадян були змушені залишити свої домівки, шукаючи безпеки в
інших регіонах країни. Така масова внутрішня міграція спричинила комплекс
соціальних, економічних та правових викликів, які потребують глибокого
дослідження та ефективного реагування з боку держави.
Нині питання забезпечення належного рівня соціального захисту ВПО
залишається вкрай актуальним, оскільки значна частина зазначеної категорії
населення стикається з труднощами в отриманні житла, працевлаштуванні, доступі
до медичних та освітніх послуг, а також у реалізації інших соціальних прав, а
існуючі механізми державної підтримки не завжди відповідають реальним
потребам та умовам, у яких опинилися внутрішньо переміщені особи.
Проблематика соціального захисту внутрішньо переміщених осіб в Україні є
предметом активного наукового дослідження – у науковій літературі
розглядаються різноманітні аспекти даної проблеми, зокрема правове
регулювання, соціальні послуги, економічна інтеграція та психосоціальна
підтримка ВПО. Зокрема, Селіхов Д.А. у своїй статті проводить комплексний
аналіз правових основ соціального захисту ВПО, акцентуючи увагу на необхідності
вдосконалення законодавчої бази та імплементації міжнародних стандартів. Автор
також розглядає досвід інших країн у сфері внутрішнього переміщення, що може
бути корисним для України. Інші дослідники, такі як Демченко І.Л., Булига Н.А. та
Артюх О.Р., зосереджуються на оцінці потреб ВПО у психосоціальній підтримці,
що є важливим аспектом інтеграції переселенців у нові громади.
Водночас, подальшого дослідження та вдосконалення потребують такі
напрямки, як у всебічний аналіз ефективності чинних механізмів соціального
захисту, виявленні прогалин у законодавстві та практиці, а також розробка
9
практичних рекомендацій для вдосконалення діючої системи соціального захисту
внутрішньо переміщених осіб. Важливим, також є, дослідження досвіду інших
країн у сфері внутрішнього переміщення для, адаптації найкращих практик та
прогнозування можливих сценаріїв розвитку системи соціального захисту в
Україні.
Що, власне, й обумовило вибір даної теми дослідження. Тема кваліфікаційної
роботи є надзвичайно важливою не лише в теоретичному, але й у прикладному
аспекті, оскільки результати дослідження можуть сприяти формуванню більш
ефективної, людиноцентричної політики щодо внутрішньо переміщених осіб та
посиленню соціальної згуртованості в українському суспільстві.
Мета дослідження: дослідити сучасний стан системи соціального захисту
внутрішньо переміщених осіб в Україні, виявити основні проблеми та, на основі
проведеного дослідження, запропонувати шляхи її вдосконалення з урахуванням
актуальних соціально-економічних умов і потреб ВПО у м. Черкаси.
Завдання дослідження:
визначити сутність та особливості системи соціального захисту
внутрішньо переміщених осіб;
дослідити нормативно-правове забезпечення соціальних прав
внутрішньо переміщених осіб в Україні;
дослідити сучасний зарубіжний досвід соціального захисту внутрішньо
переміщених осіб;
оцінити стан та виявити основні проблеми системи соціального захисту
внутрішньо переміщених осіб в Україні у 2022–2025 роках;
проаналізувати стан та проблеми соціального захисту внутрішньо
переміщених осіб у місті Черкаси;
розробити напрямки вдосконалення соціального захисту ВПО у м.
Черкаси у вигляді соціальної програми місцевого рівня.
Об’єкт дослідження: система соціального захисту внутрішньо переміщених
осіб в Україні.
10
Предмет дослідження: суспільні відносини, що виникають у процесі
реалізації механізмів соціального захисту внутрішньо переміщених осіб в Україні,
а також напрями вдосконалення цих механізмів з урахуванням сучасних викликів.
Методи дослідження: систематизація інформації, класифікація, аналогія,
узагальнення, порівняння, аналіз, синтез інформації, діаграма Ішікави (аналіз
причин і наслідків), створення інтелект-карти (картографія понять), складання
таблиць заходів (таблиці дій), орієнтовні розрахунки фінансового забезпечення
програми (фінансове моделювання).
Практичне значення роботи полягає в тому, що розроблену програму
можна використовувати як практичний інструмент для органів місцевого
самоврядування, зокрема в процесі планування та реалізації заходів соціальної
підтримки внутрішньо переміщених осіб. Особливу увагу у дослідженні приділено
аналізу ефективності діючих місцевих програм, а також обґрунтуванню
необхідності створення нової програми соціальної адаптації та сталої інтеграції
внутрішньо переміщеним особам у місті Черкаси на 2026 рік.
Апробація результатів дослідження: основні результати кваліфікаційного
дослідження були апробовані на науково-практичних конференціях шляхом участі
у виступах та публікації тез:
1. Лісова Д. Участь у V Всеукраїнській науково-практичній конференції
«Соціальна підтримка сім’ї та дитини у соціокультурному просторі громади» (м.
Суми, 04 червня 2024 р.). Отримано сертифікат учасника № 091, загальний обсяг
участі – 6 годин. (Додаток А).
2. Лісова Д. Міжнародна практика соціального захисту внутрішньо
переміщених осіб: європейський досвід // Матеріали Всеукраїнської студентської
науково-практичної конференції «Сучасна соціальна робота, психологія та
педагогіка в глобальному і національному вимірах: виклики, загрози, ефективні
рішення». – 2025. – С. 78. (Додаток Б).
3. Лісова Д. Соціальне забезпечення внутрішньо переміщених осіб в
умовах воєнного стану: сучасні виклики та напрями розвитку // Матеріали
11
Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції «Сучасна соціальна
робота, психологія та педагогіка в глобальному і національному вимірах: виклики,
загрози, ефективні рішення». – 2025. – С. 83. (Додаток В).
Структура роботи складається зі вступу, трьох розділів, загальних
висновків, списку використаних джерел з 65 найменувань. Загальний обсяг
становить 104 сторінки друкованого тексту, з них 79 сторінок основного тексту.
12
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ
1.1. Сутність та особливості системи соціального захисту внутрішньо
переміщених осіб
Упродовж 2014-2025 років одним із найбільших соціальних викликів для
України стало питання підтримки та захисту громадян, які опинилися на
анексованих та окупованих територіях. Україна зіткнулася з безпрецедентною
ситуацією – вона стала першою країною Європи після Другої світової війни, що
мала справу з такими масштабами внутрішнього переміщення населення. Це
поклало на державу значні соціальні зобов’язання як перед людьми, які вимушено
покинули свої домівки, так і перед тими, хто залишився на тимчасово окупованих
територіях.
Вимушене переселення мільйонів людей призвело до нових соціальних
викликів у регіонах, куди вони переїхали. Це спричинило навантаження на місцеву
інфраструктуру, ринок праці, системи соціального захисту та освіти. У зв’язку з
цим виникла нагальна потреба у швидких та ефективних заходах, спрямованих на
підтримку внутрішньо переміщених осіб, їхню інтеграцію у нову соціальну
спільноту та створення умов для повноцінного життя.
Учені пропонують різні трактування поняття «внутрішньо переміщені
особи», декілька з яких наведені в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Трактування поняття «внутрішньо переміщені особи»
№ Автор, джерело Зміст поняття
М.І. Малиха 35. Особи, які були змушені покинути місце свого проживання та не
залишили територію України, тому потребують визначення
свого статусу та забезпечення прав та свобод. Визначення
1
статусу ВПО є необхідним для вирішення проблем переселенців
та регулювання наслідків, до яких призводить така форма
вимушеної міграції.
13
Продовження таблиці 1.1
Т.В. Жванія 21. Вимушена міграція являє собою зміну місця
постійного проживання особи або групи осіб
2 внаслідок воєнних, політичних подій, етнічних або
релігійних переслідувань, здійснення по відношенню
до них або членів їх родин насильства.
3 М. Ніколайчук 43. Специфічна цільова група реалізації міграційної
політики, яка характеризується різнорідними
ознаками, детермінованими особливими потребами,
особистісними характеристиками та впливами
зовнішнього середовища.
4 В.І. Михайловський 37. Громадяни України або особи без громадянства або
іноземці, які перебувають на території України на
законних підставах і змушені та/або вимушені
покинути своє житло або місце свого постійного
проживання, зокрема, в результаті чи з метою
уникнення наслідків збройного конфлікту, постійних
проявів насильства, порушень прав людини,
природних чи техногенних катастроф, окупації
території іноземною державою або порушень норм
міжнародного гуманітарного права або інших
обставин, що походять з попередніх ситуацій, які
можуть радикально змінити суспільний порядок.
5 Л.Р. Наливайко, А.Ф. Орєшкова Громадяни України, громадяни інших держав або
41. особи без громадянства, які перебувають на території
України на законних підставах та мають право на
постійне проживання на території України, проте
змушені залишити місце свого постійного проживання
всередині міжнародно визнаних кордонів держави
внаслідок переслідувань, загрози життя, безпеки чи
свободи, відчуття наслідків насильства, зовнішньої
агресії, іноземної окупації, збройних зіткнень,
природних чи техногенних катастроф.
6 Н.С. Ісаєва 25. Особи, які покинули місце свого постійного
проживання внаслідок впливу або загрози впливу
масових збройних конфліктів (сутичок, погромів) на
ґрунті етнічних, расових, релігійних, гендерних,
політичних чи будь-яких інших розбіжностей, воєнних
дій, епідемій, катастроф природного чи техногенного
характеру та знаходяться у межах державних кордонів.
7 Т.Р. Кульчицький 31. Громадяни держави, які через воєнні дії та їх наслідки
змушені були покинути постійне місце проживання
задля убезпечення свого життя, при цьому не
перетинаючи межі державного кордону.
14
Продовження таблиці 1.1
8 Закон України «Про забезпечення Громадянин України, іноземець чи особа без
прав і свобод внутрішньо громадянства, яка на законних підставах перебуває на
переміщених осіб» № 1706-VII території України та має право на постійне
(редакція від 20.10.2014 р.) 23. проживання в Україні, яку змусили покинути місце
свого попереднього проживання в результаті або з
метою уникнення негативних наслідків збройного
конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів
насильства, порушень прав людини та надзвичайних
ситуацій природного чи техногенного характеру.
На нашу думку, найбільш чітке визначення внутрішньо переміщених осіб,
відображаючи усі важливі аспекти цього поняття, надає Закон України «Про
забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Беручи до уваги усі визначення з таблиці 1.1, на наш погляд, під ВПО
розуміють, що це індивід, який змушений залишити свій дім, залишаючись при
цьому в межах своєї країни, через небезпеку, спричинену воєнними діями,
збройними конфліктами, окупацією, переслідуванням, насильством, порушенням
прав людини, природними або техногенними катастрофами, який може бути як
громадянин цієї країни, так і іноземцем чи особою без громадянства, або
перебувати на території країни на законних підставах, адже вимушене переміщення
є тимчасовим заходом, що спрямоване на забезпечення безпеки та реалізацію прав
і свобод ВПО.
Вимушена внутрішня міграція може виникати з різних причин, а саме:
постійне насильство та загроза життю;
необхідність уникнення наслідків збройних конфліктів;
стихійні або техногенні катастрофи;
порушення прав людини;
окупація території іншою державою;
порушення міжнародного гуманітарного права або інші подібні
обставини, які можуть суттєво змінити суспільний порядок.
Крім поняття «внутрішньо переміщена особа», українським законодавством
у 2011 році вперше було визначено поняття «біженець». Адже це стало відповіддю
15
на виклики глобалізації та конфліктів у сусідніх регіонах, таких як Грузія, Молдова,
а також далеких країн, звідки прибували біженці до України. Згідно із законом
України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового
захисту» № 3671-VI від 8 липня 2011 року, «біженець – це особа, яка не є
громадянином України та має обґрунтовані страхи стати жертвою переслідувань за
ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства),
належності до певної соціальної групи чи політичних переконань. Така особа
перебуває поза межами своєї країни та не може користуватись захистом цієї країни,
або не бажає цим захистом користуватись з-за своїх страхів. Якщо особа не має
громадянства (підданства) і перебуває за межами країни свого попереднього
постійного проживання, існують обґрунтовані побоювання повернутися до неї
через зазначені обставини» 41.
Так, для визнання особи біженцем в Україні необхідно, щоб особа
відповідала кільком критеріям:
– бути громадянином іншої держави та перебувати за її межами, не маючи
громадянства України;
– мати обґрунтовані підстави боятися переслідувань через свою
національність, расу, релігію, політичні погляди чи громадянство;
– не мати можливості або бажання скористатися захистом своєї країни
через загрозу переслідувань або страх перед поверненням.
У чинному законодавстві використовується термін «внутрішньо переміщені
особи», проте, на думку експертів, він не повною мірою передає складність
проблем, з якими стикаються ця категорія осіб, і не акцентує на необхідності
їхнього соціального захисту. Більш точним визначенням може бути «вимушено
переміщені особи», адже воно краще відображає суть ситуації, в якій опинилися ці
люди. Термін «вимушено» наголошує на тому, що їхнє переселення було
спричинене зовнішніми обставинами, що діяли проти їхньої волі. Це підкреслює не
лише сам факт переміщення, а й його примусовий характер, що є важливим у
контексті розуміння потреб цих осіб і необхідності їхньої підтримки.
16
Головна особливість внутрішньої міграції полягає в тому, що вимушено
переміщені особи зазвичай є громадянами однієї країни. Вони часто стикаються з
труднощами, подібними до тих, що переживають біженці: втрата соціальних
зв’язків, обмежені можливості для існування, перебування поза звичним
соціальним середовищем.
Основними характеристиками вимушено переміщених осіб є:
вони є фізичними особами та мають громадянство України;
у деяких випадках можуть не мати громадянства України, але
перебувають на її території на законних підставах;
під час переміщення не перетинають державний кордон України.
Забезпечення надійного соціального захисту для внутрішньо переміщених
осіб є глобальною проблемою, що породжує численні соціальні ризики для тих, хто
опинився в цій складній ситуації, що зазначені у таблиці 1.2.
Таблиця 1.2
Соціальні ризики внутрішньо переміщених осіб
Сфера ризику Опис ризику
Житлова Недостатня доступність житла, небезпечні умови проживання, втрата
ситуація житла через конфлікт або катастрофу
Економічна Втрата роботи, відсутність можливості заробляти, обмежені
нестабільність можливості отримання доходу
Соціальна Відчуття відкинутості та неприйняття в новому оточенні, відсутність
ізоляція підтримки родини та спільноти
Доступ до освіти Втрата доступу до освіти для дітей та молоді, обмеження можливостей
отримання освіти через конфлікт або обмежену доступність
Доступ до Відсутність медичної допомоги, обмежена доступність медичних
медичних послуг послуг внаслідок конфлікту або обмежень
Захист прав і Недостатня захищеність прав та свобод, можливість дискримінації та
свобод насильства через внутрішнє переміщення
Екологічні Забруднення довкілля, небезпечні умови проживання внаслідок
проблеми катастроф або війни
Стаття 46 Конституції України гарантує кожному громадянину право на
соціальний захист. Це право включає підтримку у разі повної, часткової або
тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних
від людини причин, а також у старості чи в інших випадках, визначених законом.
17
Соціальний захист населення – це комплекс заходів, що реалізуються
державою для забезпечення гідного рівня життя громадян. Він включає правові,
економічні, соціальні та організаційні механізми, спрямовані на підтримку
найбільш вразливих категорій населення, таких як пенсіонери, люди з інвалідністю,
ветерани війни, багатодітні сім’ї та малозабезпечені громадяни. Основна мета цієї
системи – забезпечити їм матеріальну стабільність та створити умови для вільного
розвитку особистості 54.
Різні підходи до визначення поняття «соціальний захист населення»
(представлені у таблиці 1.3) свідчать про його багатогранність та складність. Проте,
аналіз існуючих визначень дозволяє зробити висновок, що соціальний захист – це
сукупність заходів, спрямованих на покращення рівня життя суспільства. Ці заходи
реалізуються через впровадження різних програм соціального, економічного,
демографічного та правового характеру.
Таблиця 1.3
Зміст поняття «соціальний захист населення»
№ Автор, джерело Зміст поняття
Соціальний захист – це такі відносини, які дають змогу індивідам,
що знаходяться під їхнім заступництвом, зберігати свої позиції в
1 А. Гриненко [14].
суспільстві; це охоронна функція політичного, або соціального
союзу.
2 Т. Боярчук [8]. Соціальний захист – це комплекс заходів, спрямованих на
виявлення чинників, що зумовлюють соціальні ризики, для
створення безпечного соціального середовища і підвищення
добробуту населення.
3 О. Антоненка [6]. Соціальний захист – це система законодавчо закріплених
економічних, правових, соціальних гарантій щодо захисту
населення від соціальних ризиків.
18
Продовження таблиці 1.3
4 Л. І. Дідківська, Державна підтримка певних категорій населення, які можуть
Л. С. Головко зазнавати негативного впливу ринкових процесів, забезпечення
[18]. відповідного рівня життя шляхом надання правової, фінансової,
матеріальної допомоги окремим громадянам (найбільш вразливим
верствам населення), а також створення соціальних гарантій для
економічно активної частини населення, забезпечення прийнятних
для країни умов життя та праці громадян, у тому числі через
установлення соціальних стандартів.
5 М. Руженський Соціальний захист населення, це суспільний інститут, який
[55]. постає у вигляді свідомо організованої соціальної діяльності і
соціально-економічних відносин, здійснюваних за допомогою
взаємоузгоджуваної системи доцільно орієнтованих стандартів
поведінки виникнення і групування у систему зумовлене змістом
забезпечення в історично конкретних економічних періодах
суспільно визнаних умов життєдіяльності людини.
На основі аналізу наукових концепцій, виникає можливість сформулювати
нове твердження, яке полягає в тому, що соціальний захист населення – це
комплексна система державних та суспільних інститутів, що гарантують гідне
життя, захист від соціальних ризиків та сприяють самореалізації всіх членів
суспільства, ґрунтуючись на принципах соціальної справедливості, рівності та
гуманізму, як це визначено у Статуті Організації Об’єднаних Націй, Всесвітній
декларації про права людини та інших міжнародних актах.
Соціальний захист – це складна система, яка має два основні аспекти. З
одного боку, це функціональна система, що охоплює різні напрями реалізації
заходів соціальної підтримки. З іншого боку, це інституційна система, яка включає
організації та установи, що забезпечують ці заходи, зокрема державні органи,
профспілки та громадські організації.
Основні складові соціального захисту зображені на рисунку 1.1.
19
Соціальний захист
Соціальні послуги Соціальна
Соціальне
(запобіжна та допомога
страхування реабілітаційна (реабілітаційна
(зап обіжна функція) функції) функція)
Пенсійне Від безробіття
Тимчасові втрати працездатності
Рис. 1.1. Складові соціального захисту 17.
На думку П. І. Шевчука, система соціального захисту виконує дві ключові
функції:
1. реабілітаційна – спрямована на пом’якшення наслідків бідності через
надання короткострокової адресної допомоги малозабезпеченим. Вона зазвичай
має характер пасивної підтримки та допомагає тим, хто опинився у складній
життєвій ситуації, уникнути крайньої бідності;
2. превентивна – запобігає бідності, створюючи умови для участі
громадян у системі соціального страхування протягом їхнього активного життя. Ця
функція забезпечує захист доходу людини та її сім’ї у випадку втрати
працездатності (через старіння, хворобу, інвалідність) або втрати роботи. На
відміну від реабілітаційної, превентивна функція є активним механізмом допомоги,
який сприяє фінансовій стабільності громадян 62.
Основні функції соціального захисту відобразив Л. Шевченко (табл. 1.4).
Такими функціями він вважає: підтримання належного нинішнього рівня життя
громадян і запобігання бідності − превентивна функція; покращення умов у
майбутньому та за погіршення ситуації – запровадження необхідних механізмів
20
впливу – реабілітаційна функція (пом’якшення наслідків бідності через надання
допомоги у грошовій, натуральній чи безготівковій формах) [61].
Таблиця 1.4
Функції соціального захисту
Функція Індивіди Суспільство
Підтримання Соціальна інтеграція,
Захист
status quo відновлення
Задоволення потреб, надання
Покращення умов Економічний розвиток
можливостей
Погіршення
Покарання Соціальний контроль
добробуту
Надання соціальних послуг є однією з ключових форм соціального захисту
населення. Воно спрямоване на підтримку та супровід громадян, які опинилися в
складних життєвих обставинах, а також на допомогу їм у подоланні цих труднощів.
Фінансування соціального захисту здійснюється за рахунок коштів державного та
місцевих бюджетів, а також фондів державного соціального страхування. Для
порівняння, у більшості країн із розвиненою економікою соціальні витрати
становлять близько 60% загального обсягу бюджетних витрат 2.
Закон України «Про соціальні послуги» № 966-IV від 19.06.2003 року,
встановлює основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг
людям, які опинилися у складних життєвих обставинах і потребують допомоги.
Основними формами надання соціальних послуг є:
матеріальна допомога, яка може бути у грошовій або натуральній
формі. Це можуть бути продукти харчування, засоби санітарії та особистої гігієни,
товари для догляду за дітьми, одяг, взуття, предмети першої необхідності, паливо,
технічні та допоміжні засоби реабілітації;
соціальне обслуговування, яке передбачає підтримку та супровід осіб,
що потребують догляду та допомоги у розв’язанні життєвих проблем.
Система соціального захисту передбачає спеціальні механізми підтримки для
внутрішньо переміщених осіб, спрямовані на забезпечення їхніх базових потреб та
сприяння інтеграції в нове середовище.
21
Таблиця 1.5
Складові соціального захисту внутрішньо переміщених осіб 43
Сфера Підсфера / Вид допомоги Функція
Соціальне Пенсійне страхування; страхування від нещасного
Запобіжна
страхування випадку / профзахворювань
Психосоціальна підтримка; консультації щодо
Соціальні Запобіжна та
працевлаштування; надання тимчасового житла;
послуги реабілітаційна
соціальний супровід сімей
Грошова допомога на проживання; допомога на
Соціальна
оплату ЖКП; допомога на дітей; допомога в разі Реабілітаційна
допомога
безробіття
Право на отримання допомоги на проживання для внутрішньо переміщених
осіб закріплене у Порядку надання допомоги на проживання ВПО, затвердженому
постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332. Цей
механізм дозволяє підтримати людей, які були змушені залишити свої домівки, та
допомогти їм адаптуватися в нових умовах.
Допомога на проживання для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) надається
тим, хто відповідає таким критеріям:
люди, які перемістилися (або повторно перемістилися) з 1 січня 2022
року з територій, де тривають або тривали бойові дії, або які перебувають під
тимчасовою окупацією рф. Ці території визначає Міністерство з питань
реінтеграції, і щодо них не встановлено дату завершення бойових дій чи окупації;
особи, чиє житло зруйноване або непридатне для проживання, якщо
інформація про це внесена до Державного реєстру пошкодженого та знищеного
майна або є документальне підтвердження від органу місцевого самоврядування
чи, у разі його відсутності, обласної військової адміністрації;
діти, народжені у ВПО, якщо відомості про них внесені до Єдиної
інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на
облік внутрішньо переміщеної особи, яка має безстрокову дію. Для забезпечення
базових потреб, таких як проживання, харчування та одяг, передбачена щомісячна
грошова допомога: 3 тис. грн. для осіб з інвалідністю та дітей, 2 тис. грн. – для
22
інших категорій. У разі необхідності виплати можуть бути продовжені, проте
існують певні умови, за яких допомога може бути припинена. Зокрема, якщо особа
перебуває за кордоном понад 30 календарних днів, повернулася до свого
попереднього місця проживання, була позбавлена волі, придбала транспортний
засіб, земельну ділянку чи нерухомість вартістю понад 100 тис. грн. тощо 51.
З 1 березня 2024 року запроваджено новий порядок призначення соціальної
допомоги для внутрішньо переміщених осіб. Окрім надання фінансової підтримки,
Уряд впроваджує механізми заохочення громадян до працевлаштування. Тому
після отримання допомоги працездатні члени сім’ї мають обрати один із можливих
варіантів професійної активності: офіційно працевлаштуватися, зареєструватися як
фізична особа-підприємець, подати заявку на участь у грантовій програмі для
започаткування або розвитку бізнесу, отримати ваучер на навчання або стати на
облік у центрі зайнятості 16.
Нижченаведена таблиця 1.6, яка детально описує види та обсяги матеріальної
допомоги, що надаються ВПО в межах державних програм соціальної підтримки.
Ця інформація дозволить краще зрозуміти механізми та обсяги допомоги, які
спрямовані на забезпечення стабільності та добробуту внутрішньо переміщених
осіб.
Таблиця 1.6
Види та обсяги матеріальної допомоги ВПО як складова соціальної підтримки 46
Вид матеріальної допомоги Обсяг (грн.) НПА
Гарантії дотримання прав і свобод Згідно Про забезпечення прав і
внутрішньо переміщених осіб: законодавства свобод внутрішньо
- створення умов для добровільного переміщених осіб. Закон
повернення таких осіб до покинутого місця України № 1706-VII від
проживання або інтеграції за новим місцем 20.10.2014; зі змін. і доп. від
проживання в Україні. 22.10.2022.
23
Продовження таблиці 1.6
Гарантії ВПО у сфері соціального 9 750,00 Про загальнообов’язкове
страхування на випадок безробіття: - державне соціальне
мінімальний розмір, не може перевищувати страхування на випадок
150% мінімальної заробітної плати на 1 безробіття. Закон України №
січня календарного року. 1533-III від 02.03.2000; зі змін.
І доп. від 21.09.2022.
Виплати щомісячної допомоги на 2 000,00 Деякі питання виплати
проживання ВПО: 3 000,00 допомоги на проживання
- для здорових дорослих людей; внутрішньо переміщеним
- на кожну дитину або дорослого з особам. Постанова Кабінету
інвалідністю. Міністрів України № 332 від
20 березня 2022 р.
Компенсація родинам, 450,00 Про порядок компенсації
які прихистили в своїх домівках витрат за тимчасове
вимушених переселенців: розміщення внутрішньо
- відшкодування комунальних платежів на переміщених осіб, які
особу в місяць. перемістилися у період
воєнного стану. Постанова
Кабінету Міністрів України
від 19.03.2022 № 333, у
редакції постанови Кабінету
Міністрів України від
29.04.2022 № 490.
Компенсації роботодавцям 6 700,00 Про порядок надання
за працевлаштування внутрішньо роботодавцю компенсації
переміщених осіб: витрат на оплату праці за
- допомога надавалася протягом двох працевлаштування
місяців за кожного працівника- внутрішньо
переселенця та стала важливою складовою переміщених осіб внаслідок
підтримки переселенців. проведення бойових дій під
час воєнного стану в Україні.
Постанова Кабінету Міністрів
України
від 20 березня 2022 р. №331 і
від 20 березня 2022 о. № 332.
Пільги ВПО у сфері освіти: Згідно Про вищу освіту.
-особа має право на продовження здобуття законодавства Закон України № 37-38,
певного освітнього рівня на території ст.2004, доповнений новою
інших регіонів України за рахунок коштів статтею 57-1 «Державні
державного бюджету або інших джерел гарантії в умовах воєнного
фінансування стану, надзвичайної ситуації
або надзвичайного стану».
Внутрішньо переміщені особи, які втратили житло, можуть отримати
тимчасове житло або орендувати його за рахунок державних коштів. Окрім цього,
вони мають можливість придбати власне житло за програмою пільгового
24
іпотечного кредитування «єОселя». Ця програма передбачає вигідні умови
придбання житла: кредит на термін до 20 років із фіксованою відсотковою ставкою
7% річних у гривні, яка зберігається незмінною протягом усього періоду
кредитування 53.
ВПО мають кілька варіантів для працевлаштування, які залежать від того, чи
звільнилися вони з попереднього місця роботи. Зокрема, це може бути: робота за
сумісництвом – можливість укласти трудовий договір на одному або кількох
підприємствах, в установах чи закладах одночасно; офіційне працевлаштування на
основне місце роботи – для цього необхідно подати заяву роботодавцю через центр
зайнятості за новим місцем проживання; припинення трудових відносин через суд
– якщо інші варіанти неможливі, можна розірвати трудовий договір у судовому
порядку.
З початком повномасштабного вторгнення рф у 2022 році в Україні
активізувалися державні програми, які допомагають внутрішньо переміщеним
особам перекваліфікуватися та здобути нову професію. Це дає можливість знайти
роботу навіть у нових умовах 57.
Якщо внутрішньо переміщена особа звільнилася з роботи, але не має
документів, що підтверджують факт звільнення, періоди трудової діяльності та
страхового стажу, вона все одно може зареєструватися як безробітна. Це дає право
на отримання допомоги з безробіття (у мінімальному розмірі), а також на соціальні
та інші послуги в рамках загальнообов’язкового державного соціального
страхування.
Окрім цього, зареєстровані безробітні можуть пройти професійне навчання
за рахунок коштів Фонду соцстрахування на випадок безробіття.
ВПО також мають право займатися підприємницькою діяльністю. У центрах
зайнятості, куди вони звертаються для пошуку роботи, фахівці інформують їх про
можливості започаткування власної справи 12.
У межах урядового проекту єРобота служба зайнятості супроводжує дві
грантові програми для ВПО:
25
«Власна справа» – мікрогранти від 50 тис. грн. до 250 тис. грн.;
«Грант для ветеранів» – гранти у розмірі до 250 тис. грн., 500 тис. грн.
або 1 млн. грн.
Отримані кошти підприємець повертає протягом трьох років, сплачуючи
податки та збори, зокрема за найманих працівників 45.
Внутрішньо переміщені особи мають право на безкоштовне медичне
обслуговування, реабілітацію та психологічну підтримку в будь-якому регіоні
України, зокрема там, куди вони були змушені переїхати через бойові дії.
Крім того, держава надає ВПО допомогу в оформленні необхідних
документів, компенсацію за зруйноване житло та юридичні консультації.
Молодь з числа ВПО може отримати державну цільову підтримку для
здобуття або продовження вищої освіти в інших регіонах України. Ця підтримка
надається за рахунок державного бюджету або інших джерел фінансування, але не
довше ніж до досягнення 23-річного віку. Діти з числа ВПО, які навчаються у
дитячих садках, школах та закладах професійно-технічної освіти, незалежно від
форми власності та підпорядкування закладу, забезпечуються безкоштовним
харчуванням 39.
Отже, соціальний захист внутрішньо переміщених осіб – це комплекс
заходів, які держава здійснює з метою створення сприятливих економічних,
правових і соціальних умов для підтримки, інтеграції та забезпечення гідного
життя осіб, що були змушені залишити свої місця постійного проживання.
1.2. Нормативно-правове законодавче забезпечення соціальних прав
внутрішньо переміщених осіб в Україні
Нормативно-правова база, що регулює соціальні права внутрішньо
переміщених осіб в Україні, ґрунтується на низці законодавчих актів. Основним
документом є Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо
переміщених осіб» № 1706-VII від 20.10.2014 року, який визначає правовий статус
26
ВПО та гарантує їм соціальний захист, зокрема право на житло, медичне
забезпечення, освіту, працевлаштування та фінансову підтримку.
Важливе значення мають також постанови Кабінету Міністрів України, які
деталізують механізми реалізації прав ВПО. Зокрема, вони визначають порядок
реєстрації, отримання допомоги, соціальної адаптації та відновлення документів.
Крім того, соціальний захист ВПО регулюється нормами Трудового кодексу
України, Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування» № 1105-XIV від 23.09.1999 року, а також міжнародними договорами,
ратифікованими Україною, що гарантують дотримання прав внутрішньо
переміщених осіб відповідно до міжнародних стандартів.
Питання забезпечення соціальних прав людини, зокрема внутрішньо
переміщених осіб, є важливою темою наукових досліджень. Цій проблематиці
присвятили свої праці такі вчені, як С. Бобровник, Т. Длугопольська, О. Епель, Н.
Ісаєва, П. Корнієнко, А. Коршун, Є. Мінакова, В. Нестерович, Н. Пархоменко, П.
Рабінович, О. Скрипнюк, О. Бандурка, В. Борисова, Н. Бортник, Є. Герасименко, О.
Гончаренко, Н. Грабар, В. Шатіло, В. Федоренко, Ю. Шемшученко та інші 20.
Процес європейської інтеграції в Україні вимагає забезпечення високого
рівня захисту прав і свобод громадян. В умовах вимушеного переміщення, держава
несе відповідальність за посилення захисту прав внутрішньо переміщених осіб, що
є невід’ємною частиною міжнародних стандартів прав людини наведені у таблиці
1.7.
Особливу роль у правовому статусі особи відіграють соціально-економічні
права, які не лише є основою для забезпечення життєвих потреб, але й створюють
реальні можливості для вільного та повноцінного розвитку особистості. Саме ці
права та свободи забезпечують «базис» для реалізації інших прав людини,
створюючи умови для справжньої свободи і гідності 50.
27
Таблиця 1.7
Законодавчі гарантії соціальних прав внутрішньо переміщених осіб в Україні 27
Категорія прав Зміст Нормативно-правові акти
Закон України «Про
Право на ВПО мають право на сприяння у відновленні
забезпечення прав і
отримання або отриманні документів, що підтверджують
свобод внутрішньо
документів їхню особу та громадянство України
переміщених осіб»
Держава гарантує можливість здобуття та
Закон України «Про
Право на продовження освіти для ВПО, включаючи
освіту», постанова КМУ
освіту державну підтримку вищої освіти та
№ 505
безкоштовне харчування дітей у закладах освіти.
Закон України «Про
Право на ВПО можуть отримувати матеріальне
забезпечення прав і
соціальний забезпечення, страхові виплати та соціальні
свобод ВПО», постанова
захист послуги за місцем фактичного проживання
КМУ № 505
ВПО можуть брати участь у виборах та Закон України «Про
Виборчі
референдумах, змінивши виборчу адресу за вибори народних
права
заявою депутатів України»
Право на
ВПО мають право на безкоштовні юридичні Закон України «Про
безоплатну
консультації, складання процесуальних безоплатну правову
правову
документів та представництво в судах допомогу»
допомогу
Права у Закон України «Про
ВПО, які мають іпотечні кредити на житло в
сфері споживче кредитування»,
окупованих регіонах, звільняються від їхнього
кредитних спеціальні постанови
погашення на період окупації
зобов’язань НБУ
Право на
ВПО підлягають реєстрації в державному
облік та
обліку, що дає змогу отримувати соціальну Постанова КМУ № 509
соціальні
допомогу та послуги
послуги
В Україні існують значні соціальні виклики, такі як високий рівень бідності,
неефективність державної політики у забезпеченні трудових прав громадян, криза
в системі охорони здоров’я, загострення демографічної ситуації та необхідність
посилення соціального захисту. Усі ці проблеми вимагають від органів влади
розробки та впровадження міжнародних стандартів соціальних прав, щоб
забезпечити гідні умови життя для громадян, зокрема в питаннях освіти, охорони
здоров’я та соціального забезпечення 1.
Під поняттям «соціальне право» слід розуміти сукупність прав і норм, що
визначають умови життя людей, визнані міжнародною спільнотою як оптимальні і
необхідні для розвитку особистості, окремих соціальних груп і суспільства в
28
цілому. Ці права є однаковими для всіх, і кожна людина має право на їх реалізацію.
Вони становлять основу для гідного життя та благополуччя. Для забезпечення
справедливого і рівного доступу до соціальних прав необхідно створити ефективні
механізми та державні інституції, які б гарантували та захищали ці права 19.
Отже, у сучасному світі розроблено та активно впроваджуються різні
механізми для регулювання та забезпечення соціальних прав людини. Водночас у
країнах, які переживають воєнні дії, стихійні лиха та інші надзвичайні ситуації,
створюються особливі механізми для захисту прав внутрішньо переміщених осіб.
Масштабне внутрішнє переміщення в Україні, яке почалося в лютому 2022 року,
стало значним викликом для економіки та соціальної сфери країни.
В умовах воєнного стану проблеми забезпечення соціальних прав
внутрішньо переміщених осіб, таких як право на охорону здоров’я, соціальний
захист, працю, гідні умови проживання та відпочинок, набули глобального
характеру. Ці питання не можуть бути вирішені без активної участі органів
державної влади та місцевого самоврядування. Тому для держави вкрай важливо
комплексно підходити до розробки та впровадження стратегії фінансування
заходів, що сприяють захисту соціальних прав внутрішньо переміщених осіб.
1.3. Зарубіжний досвід соціального захисту внутрішньо переміщених
осіб
Питання соціальної справедливості є актуальним як у теоретичному, так і в
прикладному вимірі. Цій темі приділяють увагу вітчизняні науковці, зокрема Г.
Пилипенко [46], Я. Віхляєва [11] та інші, які досліджують шляхи та механізми
підвищення її рівня в українському суспільстві. Окремий напрям таких досліджень
– становище внутрішньо переміщених осіб та їх інтеграція у нові громади. З
позицій дотримання прав і забезпечення рівних можливостей цю проблематику
висвітлюють Д. Свініцький, А. Красій, О. Вечоркіна, О. Істомін, В. Кухаренко [56,
30, 10, 26, 32] та інші дослідники. Проте попри наявність значної кількості
29
публікацій, на практиці в Україні все ще відчувається нестача глибокого розуміння
важливості забезпечення соціальної справедливості для ВПО як з боку суспільства,
так і на рівні державного управління, що свідчить про необхідність посилення
міждисциплінарного підходу до вирішення проблеми та формування
відповідальної державної політики у цій сфері.
З огляду на зумовлену зростаючу потребу України у вдосконаленні
механізмів підтримки ВПО, які відповідають сучасним викликам та міжнародним
стандартам у сфері соціального захисту в Україні, актуальним є вивчення та
впровадження європейського досвіду, зокрема інституційних моделей підтримки,
програм соціальної адаптації й економічної інтеграції внутрішньо переміщених
осіб. Європейські країни відпрацьовують ефективні моделі соціального захисту, які
включають комплексні підходи до інтеграції ВПО, забезпечення їх соціальних прав
та створення умов для економічної самореалізації. Світова наукова спільнота
визнає ефективність адаптивних механізмів соціального захисту, що базуються на
європейських підходах, зокрема децентралізації соціальних послуг,
міжсекторальному партнерстві та цифровізації соціальної підтримки. Накопичений
міжнародний досвід свідчить про успішність впровадження таких практик у різних
країнах, що робить їх релевантними для України в умовах сучасних викликів.
Для аналізу міжнародної практики захисту соціального внутрішньо
переміщених осіб доцільно розглянути підхід, який здійснюється в Грузії, Сербії,
Азербайджану, Молдови. Інформація враховує останні 5 років досвіду,
обґрунтовується в офіційних звітах міжнародних організацій країн ЄС.
Ефективне вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб потребує не
лише злагоджених внутрішніх дій, а й активної міжнародної співпраці. Аналіз
успішних практик інших країн (зокрема представлених у табл. 1.8) дає змогу
формувати адаптовані до українських реалій стратегії підтримки ВПО, орієнтовані
на довгострокову інтеграцію та соціальну стійкість.
30
Таблиця 1.8
Міжнародний досвід соціального захисту внутрішньо переміщених осіб 65.
Кількість ВПО,
Країна Основні виклики Підходи до вирішення
осіб
Зосередження зусиль на
ВПО проживають в
інтеграції замість
ізольованих регіонах,
повернення, розширення
Грузія 308 тис. умови у тимчасових
житлових програм,
притулках не відповідають
удосконалення правової
стандартам
підтримки
Впровадження
Необхідність соціального механізмів єдиного вікна,
включення та зменшення розробка законодавства
Сербія 2,2 млн
залежності від соціальної щодо підтримки ВПО,
допомоги національні програми
інтеграції
Надання тимчасового
Довготривалий конфлікт у житла, створення
Нагірному Карабасі, спецфонду допомоги ВПО,
Азербайджан 1 млн
труднощі з встановлення квот на
працевлаштуванням роботу, у тому числі й
сезонну
Формування органів
Конфлікт у Придністров’ї, координації, житлові
Молдова 130 тис. потреба у фінансовій програми, доступ до
підтримці пільгового кредитування та
матеріальної допомоги
Аналіз міжнародного досвіду дозволяє виокремити низку ефективних
практик у сфері підтримки внутрішньо переміщених осіб. Одним із ключових
напрямів є забезпечення житлом – як тимчасовим, так і постійним. Успішні
приклади демонструють важливість не лише будівництва нового житла, а й
надання грошових компенсацій. Так, у Грузії переселенцям виплачували близько
10 тис. доларів США за втрачене майно, а в Молдові сума компенсації визначалася
відповідно до ринкової вартості зруйнованого житла. Такі підходи сприяють
швидшому відновленню життєвого простору для ВПО та забезпеченню базових
умов для адаптації [9].
Ще одним ефективним напрямом підтримки ВПО є забезпечення їх житлом
у спеціально збудованих котеджних містечках або у муніципальному житлі,
облаштованому базовими меблями та технікою. У ряді країн для тимчасового
31
розміщення також використовують вільний житловий фонд або переобладнані
адміністративні приміщення.
Окрема увага приділяється підтримці працевлаштування. ВПО, які втратили
роботу внаслідок переміщення, мають право на допомогу по безробіттю. У деяких
країнах реалізуються програми надання земельних ділянок для ведення сільського
господарства. Також діє спрощений порядок працевлаштування, зокрема для осіб,
які втратили документи або були звільнені з порушеннями трудових прав.
Матеріальна допомога орієнтована на найбільш вразливі категорії населення, такі
як пенсіонери, люди з інвалідністю та діти. Наприклад, у Грузії законодавством
передбачено одноразову допомогу в розмірі 200 ларі для сімей, які отримали нове
житло. Крім того, діти шкільного віку отримують 100 ларі на початку навчального
року 33.
Досвід Грузії у впровадженні програм для підтримки внутрішньо
переміщених осіб є важливим для України. Зокрема, введення бальної системи
оцінки потреб ВПО дозволило визначати пріоритети та адресно допомагати
найбільш вразливим категоріям. Крім того, були розширені державні програми
соціального захисту та введено податкові пільги для роботодавців, що створюють
робочі місця для переселенців. Цей досвід має велике значення для України, де
мільйони ВПО потребують не лише тимчасового захисту, але й довгострокової
інтеграції. Програми з доступного житла, компенсацій і працевлаштування можуть
стати основою стабільної державної політики у цій сфері 7.
В Азербайджані переселенці отримують регулярну продовольчу допомогу, а
також компенсації для оплати комунальних послуг. Щодо соціального
забезпечення, то в більшості країн зберігаються основні соціальні гарантії, зокрема
доступ до освіти, медичного обслуговування та пенсійного забезпечення.
Наприклад, в Азербайджані школярі з числа переселенців забезпечуються
безкоштовними підручниками та шкільним приладдям. Студенти, які навчаються у
державних навчальних закладах, отримують компенсації за навчання, а також
мають пільги на оплату освіти в приватних університетах [59]. Реалізація допомоги
32
внутрішньо переміщеним особам вимагає чіткої організації. У Грузії цією
проблематикою займається Міністерство з питань вимушених переселенців, в
Азербайджані – Державний комітет у справах ВПО. У Сербії відповідальні за ці
питання Комісаріат із питань біженців та міграції [3].
Після звільнення територій ключовим завданням стає повернення ВПО,
відновлення житла та інтеграція в громади, зокрема через освіту, медичну
допомогу та працевлаштування. Україна має шанс створити ефективну модель
підтримки, спираючись на міжнародний досвід і довгострокові рішення, що
можуть стати прикладом для інших країн.
33
РОЗДІЛ ІІ АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ЗА 2022-2024 РОКИ
2.1. Стан та проблеми соціального захисту внутрішньо переміщених осіб
в Україні
З метою виявлення основних проблем та особливостей реалізації напрямків
соціального захисту внутрішньо переміщених осіб в Україні, а також визначення
рівня ефективності чинних державних програм підтримки цієї категорії населення,
форм і механізмів надання соціальної допомоги, а також статистичних даних щодо
обсягів та видів соціальних виплат внутрішньо переміщених осіб здійснимо аналіз
основних показників, що визначають ефективність соціального захисту ВПО.
В Україні станом на 17 березня 2025 року офіційно зареєстровано близько 5
млн. внутрішньо переміщених осіб, а за міжнародними оцінками кількість
внутрішніх переселенців перевищує 7 млн. громадян 5. На рисунку 2.1 та рис. 2.2
у вигляді діаграми відображений за регіонами розподіл ВПО відповідно до місця
реєстрації та присутність зареєстрованих ВПО за районами станом на 31 грудня
2023 року.
Херсонська обл
Чернігівська обл.
Кіровоградська обл.
Івано-Франківська обл.
Закарпатська обл.
Полтавська обл.
Запорізька обл.
м. Київ
Донецька обл.
0 100 200 300 400 500 600
25.12.2023 01.01.2023 01.02.2022
Рис. 2.1. Регіональний розподіл ВПО відповідно до місця реєстрації на
початок та кінець 2023 року, тис. осіб 15.
34
Рис. 2.2. Присутність зареєстрованих ВПО за районами станом на 31 грудня
2023 року 13.
Станом на кінець 2024 року-початок 2025 року внутрішньо переміщені особи
в Україні стикаються з низкою системних проблем у реалізації своїх прав, попри
існування спеціального законодавства. Закон України «Про забезпечення прав і
свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII (редакція від 04.04.2025 р.)
відіграє ключову роль у регулюванні правового статусу переселенців, проте його
положення потребують суттєвого оновлення та адаптації до сучасних умов [1]. В
умовах війни та значного зростання кількості ВПО, особливої уваги потребує
законодавче врегулювання питань доступу до житла, соціального захисту,
медичних та освітніх послуг.
Отже, незважаючи на достатню систему нормативно-правового регулювання
соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, все ж можна констатувати
існування низки проблем, які потребують невідкладного вирішення. Згідно з
аналітичними звітами Офісу Омбудсмана та міжнародних організацій, таких як
Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR), ВПО в
Україні й надалі зіштовхуються з труднощами у доступі до державних послуг,
35
затримками у виплатах грошової допомоги, складними процедурами реєстрації
місця проживання та отримання статусу [4].
Уряд України продовжує надавати фінансову підтримку ВПО. Зокрема,
допомога на проживання становить 3 000 грн. для осіб з інвалідністю та дітей, і 2
000 грн. для інших категорій. Ці виплати автоматично продовжуються на 6 місяців,
але з 2024 року введено нові критерії: виплати припиняються для осіб, які
перебувають за кордоном понад 30 днів без поважних причин, повернулися до
покинутого місця проживання або були засуджені за колабораціонізм 36. З 29
січня 2025 року в Україні запроваджено програму субсидій на оренду житла для
переселенців. Вона передбачає компенсацію витрат на оренду житла для родин, чиї
витрати перевищують 20% доходу. Програма діє у всіх регіонах, підконтрольних
Україні, і розрахована на шість місяців з можливістю продовження до двох років.
Крім того, моніторингові дослідження, зокрема аналітичний звіт ГО «Право
на захист» за 2024 рік, свідчать про те, що значна частина ВПО не має змоги
реалізувати своє право на житло через відсутність ефективних державних
механізмів забезпечення тимчасовим або постійним житлом [28]. Також
спостерігається нерівномірність у доступі до соціальних послуг у різних регіонах
країни, що зумовлено як фінансовими, так і кадровими ресурсними обмеженнями
місцевих органів влади.
Також потребує уваги процедура соціального захисту ВПО у вигляді
забезпечення через надання пільгових довгострокових державних кредитів,
розвиток програм доступного іпотечного кредитування та надання внутрішньо
переміщеним особам спеціального житла із фонду житла для тимчасового
проживання. Беззаперечним є той факт, що для значної кількості переселенців
житлова проблема залишатиметься актуальною ще тривалий час.
Житло – це базова потреба кожної людини, а для внутрішньо переміщених
осіб – це ще й основа відновлення безпеки й стабільності. Наприклад, програма
пільгового кредитування «єОселя» під 3% для визначених категорій громадян, у
тому числі ВПО, у такий спосіб за рік дії програми було видано 1249 пільгових
36
кредитів на 1,7 млрд. грн. Власні або реалізовані спільно програми реконструкції
муніципального житла для переселенців реалізовують у Львівській територіальній
громаді (перезапущено програму співфінансування реконструкції гуртожитків у
формат соціального житла для переселенців з Франко-Українською неурядовою
організацією та Фондом розвитку ВПС; загальний бюджет складає 5 млн. євро) та,
приміром, територіальна громада Вінниці, яка домовилась із міжнародною
гуманітарною організацією ActForPeace про аналогічну реконструкцію
гуртожитків 49.
Кількість ВПО, які мають бажання та можливість придбати житло за
пільговим кредитом, у десятки разів перевищує пропозицію держави щодо
реалізації цього попиту. У багатьох громадах відсутні або обмежені ресурси для
розміщення ВПО. Наприклад, у Рівненській області з 63 об'єктів, визначених для
тимчасового проживання переселенців, лише дві будівлі відповідають мінімальним
вимогам, 50 – частково, а 11 – не відповідають зовсім. Багато ВПО змушені
витрачати значну частину своїх доходів на оренду житла. Згідно з дослідженням
аналітичного центру Cedos, 42% населення витрачає понад 30% свого доходу на
житло, причому 13% – більше половини доходу. Особливо це стосується орендарів
віком понад 60 років, серед яких 65% змушені економити на їжі для оплати житла
34. Близько 75% внутрішньо переміщених осіб в Україні залишаються без роботи
через невідповідність їхніх навичок потребам ринку праці в місцях переселення,
високі очікування щодо заробітної плати та соціальні адаптаційні проблеми, що
ускладнює їхню фінансову спроможність забезпечити себе житлом. Існуючі
ініціативи щодо надання соціального житла є недостатніми. За даними
Міжнародної організації з міграції, станом на жовтень 2024 року близько 3,6 млн
ВПО мають право на тимчасове соціальне житло, яке надається до одного року з
можливістю подовження. Однак, обсяги такого житла є обмеженими 47.
Неврегульованими залишаються й питання очікуваного оновлення
відомостей зазначених об’єктів через капітальний ремонт чи реставрацію.
37
Також значна кількість внутрішньо переміщених осіб зустрічаються із
труднощами в процесі пошуку роботи на новому місці проживання. Згідно із
соціологічним опитуванням, понад 30% внутрішньо переміщених осіб мають
труднощі із працевлаштуванням, а 14% не можуть знайти жодної роботи.
Наприклад, у Києві близько 90% ВПО, які стоять на обліку, мають вищу освіту, але
ринок праці не завжди може запропонувати гідні вакансії для таких фахівців. Або,
у свою чергу, самі переселенці відмовляються від пропозицій із нижчою
кваліфікацією чи заробітною платою 45.
Відсутність медичних установ у районах тимчасового проживання
внутрішньо переміщених осіб та обмежений потенціал місцевих лікарень не
дозволяє вимушеним переселенцям отримувати необхідну медичну допомогу.
Крім того, діти внутрішньо переміщених осіб часто стикаються з проблемами
при вступі до шкіл та навчальних закладів через брак місць та необхідність
адаптації до нових умов.
Війна залишила по собі не лише матеріальні втрати, а й глибокі психологічні
травми. Проте, доступ до якісної психологічної допомоги, на жаль, залишається
обмеженим, особливо в малих громадах, а відповідні сервіси часто забезпечують
лише волонтери чи міжнародні організації.
Також однією із ключових проблем є складність та заплутаність процедури
отримання IDs довідки ВПО, та відповідно, державної допомоги. Процедура
оформлення довідки та отримання допомоги для ВПО є надмірно
бюрократизованою, неавтоматизованою, а також створює підґрунтя для
неоднакового застосування у різних регіонах України. Органи соціального захисту
населення різних територій можуть по-своєму інтерпретувати передбачені
законодавством особливості видачі довідок ВПО та затверджувати власні
додаткові порядки, а це у свою чергу призводить до того, що переміщенні особи,
які змушені повторно переміститися у межах України, мають проходити процедуру
підтвердження статусу заново. Зокрема, це торкається найбільш вразливих
категорій, а саме тих, у кого на новому місці відсутні рідні, близькі, інші контактні
38
особи, відсутня можливість оплачувати адвокатські та юридичні послуги. У 2023
році правозахисними організаціями було зафіксовано численні випадки, коли
шляхом відповідного тлумачення постанови Кабінету Міністрів України «Про
затвердження порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо
переміщеної особи», деякі територіальні органи соціального захисту населення
відмовлялися оформлювати довідку ВПО на підставах відсутності у особи
належних доказів підтвердження факту залишення окупованої території, коли така
особа переміщувалася на підставі паспорта громадянина України чи інших
офіційних документів, оформлення яких передбачає надання штампу
прикордонних органів рф 48.
2.2. Стан та проблеми соціального захисту внутрішньо переміщених осіб
в місті Черкаси
З початку повномасштабної війни в Україні місто Черкаси стало своєрідним
прихистком для тисяч громадян, змушених покинути власні домівки через загрозу
життю. Переміщаючись із зони бойових дій, ці люди втрачали не лише майно, а й
соціальні зв’язки, стабільність, роботу – все, що до війни створювало звичний і
передбачуваний ритм життя. Саме тому питання соціального забезпечення
внутрішньо переміщених осіб стало одним із пріоритетів діяльності як місцевої
влади Черкас, так і органів центральної виконавчої влади. Станом на 2024 рік у
місті офіційно зареєстровано працездатних осіб – 14 085, дітей – 5 912, пенсіонерів
– 5 332, людей з інвалідністю – 1 433 (рис. 2.3). Наразі переважна більшість
внутрішньо переміщених осіб зі східних областей України:
з Донецької області – 9 384 осіб;
з Харківської області – 4 776 осіб;
з Луганської області – 4 468 осіб;
з Херсонської області – 1 460 осіб;
з міста Київ – 1 308 осіб;
39
із Запорізької області – 1 285 осіб 40.
Рис. 2.3. Частка ВПО за категоріями осіб у місті Черкаси.
Однією з найгостріших проблем залишається забезпечення ВПО житлом.
Дослідження Черкаського правозахисного центру показало, що в більшості громад
України, включаючи Черкаси, критично бракує соціального житла для
постраждалих від війни. Місцева влада працює над інвентаризацією наявного
житлового фонду та визначенням приміщень, придатних для облаштування
соціального житла, основні програми зазначені у табл. 2.1 52. Проте, у 2022 році
Черкаською міською радою прийнято «Програму надання підтримки внутрішньо
переміщеним та/або евакуйованим особам у місті Черкаси у зв’язку із введенням
воєнного стану на 2022–2024 роки». У межах цієї програми: проведено капітальний
ремонт будівлі колишньої дитячої поліклініки на вул. Благовісній, 148, де створено
тимчасовий притулок для 350 осіб та розроблено проекти перебудови двох
приміщень колишніх дитячих садочків для тимчасового проживання ВПО 60.
Проте це не вирішує проблему в повному обсязі – кількість осіб, які потребують
житла, значно перевищує можливості міської інфраструктури.
40
Таблиця 2.1
Основні програми підтримки ВПО у місті Черкаси (2022–2025 роки)
Рік
Програма Основні заходи
впровадження
Капітальний ремонт будівлі на вул.
Програма підтримки ВПО у
2022 Благовісній, 148 для тимчасового
місті Черкаси
проживання 350 осіб
Реконструкція приміщень
Розробка проектів перебудови для
колишніх дитячих садочків для 2023
тимчасового проживання ВПО
ВПО
Компенсація витрат на оренду житла для
Субсидії на оренду житла для
2025 родин, чиї витрати перевищують 20%
переселенців
доходу
Крім того, соціальні виплати не завжди є достатніми, щоб покрити базові
витрати, зокрема на оренду житла, продукти, медичні потреби. Оренда житла у
Черкасах значно зросла після початку повномасштабного вторгнення, що створює
додаткове фінансове навантаження на ВПО. Наразі не існує ефективного
муніципального механізму регулювання цін на ринку житла для переселенців або
реєстру рекомендованого житла.
Державна служба зайнятості активно сприяє працевлаштуванню ВПО, з
початку війни понад 47 тисяч ВПО знайшли роботу за сприяння служби, понад 2
тисячі пройшли професійне навчання, а 6 тисяч отримали ваучери на навчання та
підвищення кваліфікації. Також надано понад 6 тисяч мікрогрантів на створення
власної справи, що сприяло створенню понад 3 тисяч робочих місць 38.
Окрім того, особливої уваги потребує психологічна адаптація внутрішньо
переміщених осіб. У Черкаській області діє Координаційний центр підтримки
цивільного населення, який зосереджений на наданні психосоціальних послуг,
підтримці ВПО, ветеранів та їхніх родин. Центр працює над забезпеченням
доступності соціальних послуг у всіх громадах області, включаючи найвіддаленіші
села 29.
У Черкасах діє інтеграційний хаб для соціальної адаптації ВПО, який
облаштовують у приміщенні колишнього КСН «Лісовий». Хаб надає можливість
переселенцям вирішувати соціальні питання, брати участь у заходах соціальної
41
адаптації та інтеграції 22. Гуманітарний центр Черкаської міської ради з початку
повномасштабного вторгнення прийняв понад 16 тисяч ВПО, серед яких 4 578 дітей
і 823 особи з інвалідністю. Щоденно більше 10 тисяч осіб забезпечуються
триразовим харчуванням 24.
Рис. 2.4. Розташування основних об’єктів підтримки ВПО у місті Черкаси у
2024 році.
Попри значні зусилля місцевої влади та держави, внутрішньо переміщені
особи в Черкасах стикаються з низкою проблем:
житлове питання: обмежена кількість тимчасового житла та складнощі
з орендою житла на ринку;
фінансова нестабільність: недостатній рівень соціальних виплат, що не
завжди покривають базові потреби;
психологічна адаптація: потреба в психологічній підтримці та
соціальній інтеграції;
освітні потреби: необхідність забезпечення доступу до освіти для дітей-
переселенців;
42
інформаційна підтримка: необхідність покращення інформування ВПО
про доступні соціальні послуги та програми підтримки.
Загалом, місто Черкаси у період з 2022 до 2025 року продемонструвало
високий рівень солідарності та організованості в питанні соціального забезпечення
внутрішньо переміщених осіб. Водночас ситуація вимагає подальшого
комплексного підходу: посилення житлових програм, розширення можливостей на
ринку праці, підтримки ментального здоров’я переселенців і зменшення
адміністративних бар’єрів у доступі до соціальних послуг. Стабільність і розвиток
громади значною мірою залежать від того, наскільки повноцінно ВПО будуть
інтегровані в її соціальне, економічне та культурне життя.
43
РОЗДІЛ ІІІ ПРОГРАМА СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ТА СТАЛОЇ
ІНТЕГРАЦІЇ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ В МІСТІ ЧЕРКАСИ
3.1. Обґрунтування необхідності програми соціальної адаптації та сталої
інтеграції внутрішньо переміщених осіб в місті Черкаси
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну допомога
внутрішньо переміщеним особам здебільшого мала хаотичний характер і була
спрямована на задоволення першочергових базових потреб: забезпечення житлом,
харчуванням, одягом, доступом до медичної допомоги. У подальшому до процесу
підтримки долучилися громадські організації, міжнародні донори, зокрема USAID,
було започатковано низку локальних ініціатив та програм, спрямованих на надання
психологічної підтримки та реабілітації. Проте більшість цих зусиль мали
короткострокову перспективу та не були націлені на довготривалу інтеграцію
переселенців у приймаючі громади.
Нині Україна перебуває у стані гуманітарної катастрофи – зруйновані міста,
села, критична інфраструктура. Багато людей фізично не мають куди повернутися.
Водночас спостерігається продовження процесу переміщення населення, зокрема з
прикордонних територій Харківської та Сумської областей, що означає те, що
проблема внутрішньо переміщених осіб не є тимчасовою, а має довготривалий
характер.
У зв’язку з цим надзвичайно важливо, аби на рівні місцевих громад, зокрема
міста Черкаси, сформувалося чітке розуміння: внутрішньо переміщені особи – це
вже частина постійного населення громади, тому необхідно переходити від
короткострокових заходів до довгострокового планування та реалізації програм
соціальної адаптації та сталої інтеграції ВПО.
Тож Програма має включати дві ключові складові:
систему прийому та адаптації нових ВПО, які продовжують прибувати
до Черкас у зв’язку з небезпекою на інших територіях;
44
механізми сталої інтеграції для тих ВПО, які вже проживають у громаді
– з урахуванням їхніх потреб у працевлаштуванні, освіті, соціальних послугах,
житлі, культурному та громадському житті.
Така стратегія дозволить не лише забезпечити гідне життя внутрішньо-
переміщених осіб, але й зміцнити соціальну згуртованість громади, посилити її
спроможність у відповідь на поточні виклики та забезпечити сталий розвиток у
післявоєнний період.
На офіційному сайті Черкаської обласної ради оприлюднено діючу обласну
комплексну програму підтримки внутрішньо переміщених осіб на період 2023-
2025 роки, яка спрямована на надання матеріальної допомоги, забезпечення
тимчасовим житлом, сприяння у працевлаштуванні, медичному обслуговуванні та
інших базових потребах ВПО. Її реалізація є важливою складовою реагування на
гуманітарну кризу, що виникла внаслідок збройної агресії російської федерації.
Водночас під час аналізу змісту програми ми бачимо, що в її структурі
недостатньо уваги приділено процесам довгострокової соціальної адаптації та
інтеграції ВПО у приймаючі громади. Зокрема, не охоплено або слабо розроблено
такі напрями, як:
сприяння ресоціалізації дорослих і дітей у новому середовищі;
розвиток міжкультурного діалогу між ВПО та місцевими жителями;
залучення ВПО до громадської активності та прийняття рішень на
місцевому рівні;
підтримка освітніх ініціатив, перекваліфікації та менторських програм;
системний моніторинг процесу інтеграції та ефективності вжитих
заходів.
Це створює потребу у розробці нової цільової програми або окремого
тематичного модуля, який буде зосереджений на ефективній соціальній адаптації
ВПО. Така програма не дублюватиме чинну, а доповнюватиме її, фокусуючись на
глибших механізмах входження внутрішньо переміщених осіб у соціальне,
культурне та економічне життя приймаючих громад.
45
Передбачувані особливості нової програми:
використання інтегративного підходу, що охоплює як потреби ВПО,
так і підготовку місцевої громади до співжиття та співпраці;
активне залучення громадських організацій, ініціатив самих ВПО та
волонтерських структур;
проведення культурно-освітніх заходів, що сприятимуть формуванню
спільної ідентичності;
запровадження системи моніторингу, що дозволить оперативно
оцінювати ефективність заходів адаптації та вносити корективи у реалізацію
програми.
Таким чином, пропонована ініціатива має на меті перехід від екстреного
реагування до сталого розвитку, створення умов не лише для виживання ВПО, а й
для успішного життя, участі та розвитку в нових громадах, зокрема у місті Черкаси.
Програма направлена на вирішення проблеми неефективної соціальної
адаптації ВПО, яка зумовлена чинниками, представленими на рис. 3.1.
46
Рис. 3.1. Основні чинники неефективного процесу адаптації ВПО у Черкасах.
47
Розглянемо на основі діаграми Ішікави (рис. 3.1) вплив основних чинників,
що спричиняють проблему, неефективного процесу адаптації внутрішнього
переміщених у м. Черкаси:
1. Неефективна організація трудової діяльності включає в себе такі
проблеми:
1) недостатня кількість навчальних програм для освоєння нових професій
(перекваліфікація) внутрішньо переміщених осіб накладає обмеження на
можливості отримання нових професій та навичок:
обмежений доступ до професійної підготовки – через неналежне
інформування та фінансові труднощі люди не знають про наявні можливості;
відсутність індивідуального підходу – програми не враховують
особисті потреби, досвід чи рівень підготовки слухачів.
2) Нерегулярність кар’єрних консультацій, профорієнтаційних сесій та
підтримки у підготовці до працевлаштування:
недостатнє кар’єрне консультування – внутрішньо переміщені особи
часто не мають доступу до професійної поради щодо вибору напрямку розвитку чи
адаптації до нового ринку праці;
відсутність профорієнтаційної діагностики – людям не допомагають
визначити власні сильні сторони, відповідні професійні напрями;
не проводяться тренінги з написання резюме та підготовки до співбесід,
через що ВПО не можуть якісно презентувати себе роботодавцю.
3) Слабке партнерство з Центрами зайнятості, зокрема недостатня
координація з Черкаським обласним центром зайнятості:
обмежена інтеграція програм перекваліфікації з державною службою
зайнятості – ініціативи громадських організацій та освітніх центрів працюють
окремо;
недостатнє обговорення потреб ВПО з роботодавцями – центри
зайнятості не виступають посередниками між ринком праці та ВПО;
48
відсутність спільної бази вакансій та кандидатів – ВПО не мають
швидкого доступу до актуальних пропозицій;
брак персоналізованої підтримки з боку центрів зайнятості – рідко
використовуються індивідуальні плани працевлаштування.
Під час аналізу другого розділу кваліфікаційної роби, ми дослідили, що понад
52 % внутрішньо переміщених осіб є працездатними, вони становлять важливий
продуктивний ресурс і потенціал робочої сили, тому це створює передумови для їх
залучення до економічної діяльності міста на довгострокову перспективу, що
сприятиме не лише соціальній інтеграції, а й сталому розвитку місцевої економіки.
Відповідна соціальна політика має враховувати цей потенціал, забезпечуючи
підтримку працевлаштування, професійного навчання та розвитку навичок ВПО.
2. Страх ВПО звертатися до фахівців за психологічною допомогою
охоплює такі проблемні аспекти:
1) недостатня кількість психологів більш зрілого віку – в Черкасах
внутрішньо переміщені особи часто не отримують належної психологічної
підтримки через брак фахівців зрілого віку, які викликають довіру:
брак досвіду – молоді психологи мають не великий досвід роботи з
ВПО та мають не достатнє розуміння їх унікальних потреб і проблем. Досвідчені
психологи в цьому питанні можуть бути більш здатними надавати ефективну
допомогу при подоланні психологічних труднощів, пов'язаних з переміщенням та
військовим конфліктом;
недостатнє розуміння контексту ВПО – старші психологи, які вже
працювали з кризовими ситуаціями, могли б краще підтримати людей у стані
втрати й стресу.
2) Соціальна ізоляція через брак психологічної підтримки – брак
психологічної допомоги для ВПО у Черкасах часто призводить до почуття
ізольованості та емоційного виснаження:
відчуття самотності – через відсутність підтримки люди не мають з ким
поділитися своїми переживаннями;
49
відсутність можливості виразити свої емоції – без доступу до фахівця
ВПО змушені «тримати все в собі», що шкодить емоційному стану;
відчуття відокремленості від спільноти – коли людина не відчуває
розуміння й підтримки, вона почувається чужою навіть у новому безпечному місці.
3) Страх ВПО звертатися до психологів – багато ВПО уникають
психологів не через відсутність потреби, а через внутрішні й зовнішні бар’єри:
стигматизація – страх бути осудженим за звернення до фахівця через
упередження в суспільстві;
непевність – люди не знають, чого очікувати від консультації, і бояться
відкриватися;
нехтування проблем – переконання, що «це не так серйозно» або «я
впораюсь сам»;
втрата контролю – побоювання, що розмова з психологом може
викликати сильні емоції;
особливості обмеження – важко довіритися незнайомій людині й
говорити про особисте;
культурні та релігійні фактори – у деяких спільнотах звернення до
психолога сприймається як щось неприйнятне.
3. Варто підкреслити, що, попри вжиті заходи та реалізацію цільових
програм, питання забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом у місті
Черкаси залишається недостатньо вирішеним і потребують подальшого
комплексного вирішення.
Недоступність комфортного житла для тимчасового проживання
супроводжується такими проблемами:
1) значно більша вартість житла для ВПО – причиною вищої вартості
житла для внутрішньо переміщених осіб є низька доступність житла для цієї
категорії населення. Існує кілька факторів, які призводять до вищої ціни на житло
для ВПО:
50
вибір обмеженого житла – через високі ціни доводиться проживати у
менш комфортних умовах;
обмежена доступність – кількість доступного житла обмежена, а попит
великий;
обмеження ринку житла – через обмежений вибір важко знайти житло,
яке підходить за ціною й умовами;
завищені ціни оренди – орендодавці підвищують вартість,
користуючись ситуацією.
2) Неможливість оренди житла для внутрішньо переміщених осіб через
небажання власників здавати в оренду житло для цієї категорії населення у
Черкасах вказує на те, що існують певні соціальні та стереотипні перешкоди, які не
дозволяють ВПО знайти комфортне житло. Ця проблема охоплює наступні
аспекти:
відмова власників здавати в оренду житло через стереотипи – деякі
власники вважають ВПО неблагонадійними або проблемними;
страх перед можливими проблемами – побоюються пошкодження
майна, затримок з оплатою;
непередбачуваність ситуації ВПО – через складні життєві обставини
переселенців орендодавці вважають їх «ризикованими» квартирантами.
4. Брак дієвої підтримки з боку місцевих органів влади та громадських
організацій:
1) бюрократичні бар’єри для внутрішньо переміщених осіб у Черкасах
вказують за наявності складних процедур та обмежень, які дозволяють отримати
підтримку та послуги від місцевих органів влади та громадських організацій. Сюди
можна віднести такі складові:
складні процедури реєстрації та документування – реєстрація статусу
та оформлення документів часто є заплутаними й тривалими;
потреба у великій кількості документів – вимоги щодо кількості
паперів важко виконати, бо частина з них могла бути втрачена під час переміщення;
51
тривалі терміни очікування – отримання послуг і допомоги займає
надто багато часу;
відсутність спеціалізованих програм – місцеві ініціативи не
враховують специфіку потреб ВПО;
недостатній рівень координації – брак узгодженості між владою і
громадськими організаціями знижує ефективність допомоги.
2) Відсутність ефективної координації між місцевими органами влади та
громадськими організаціями внутрішньо переміщених осіб у Черкасах показує
відсутність чіткого механізму співпраці та спільної роботи між цими двома
сторонами. Ця проблема складається з наступних аспектів:
розірваність у наданні послуг – відсутність координації призводить до
дублювання послуг або прогалин у підтримці;
відсутність єдиного механізму зв’язку – немає зручного механізму
обміну інформацією між структурами;
неясність ролей та обов’язків – бракує розуміння, хто за що відповідає,
що створює хаос у взаємодії.
недостатність кваліфікованих кадрів – не вистачає фахівців, які мають
досвід роботи з ВПО;
потреба у ресурсах для навчання та розвитку – відсутність інвестицій у
навчання персоналу знижує якість допомоги.
4. Недостатнє інформування внутрішньо переміщених осіб містить у собі такі
виклики:
1) брак соціокультурних заходів для підтримки ВПО. Соціокультурні
заходи – це різноманітні події і активності, які допомагають зберегти та підтримати
культуру, традиції і соціальне життя внутрішньо переміщених осіб. Коли таких
заходів замало, ВПО втрачають зв’язок зі своєю культурною спадщиною та
рідними спільнотами.
Через це люди часто відчувають втрату своєї ідентичності, що впливає на
їхню самооцінку і психологічний стан. Соціокультурні заходи також допомагають
52
створювати та підтримувати спільноти, де ВПО можуть отримувати підтримку і
відчувати себе неодинокими.
Якщо таких заходів немає або їх дуже мало, ВПО починають відчувати себе
самотніми і втрачають важливі для себе культурні цінності. Крім того, ці заходи
мають бути джерелом інформації та ресурсів, які допомагають людям зберігати
свою культурну спадщину і соціальні традиції.
2) Відсутність загальнокультурних заходів для внутрішньо переміщених
осіб і місцевих жителів зазвичай призводить до непорозумінь і конфліктів між цими
групами. Розглянемо цей пункт докладніше:
невелика можливості взаємодії – без загальних заходів ВПО і місцеві
мешканці рідко мають шанс зустрітися, поспілкуватися і краще пізнати один
одного. Через це важко зрозуміти культурні відмінності і спільні потреби;
порушення спільноти – відсутність спільних подій призводить до того,
що і ВПО, і місцеві жителі відчувають себе окремо, що розриває почуття єдності і
підтримки в громаді;
порушення спільних цінностей– без можливості разом обговорювати
важливі питання, стає складніше знаходити спільні рішення і підтримувати
цінності, які об’єднують людей;
розуміння культурних відмінностей – загальнокультурні заходи
допомагають краще пізнати і поважати різні традиції і звички, що робить співжиття
більш дружнім і гармонійним.
3) Відсутність єдиного джерела інформації – проблема відсутності одного
надійного джерела інформації ускладнює допомогу внутрішньо переміщеним
особам:
роздрібнена інформація – потрібні дані розкидані по різних сайтах,
організаціях і службах, через що ВПО важко швидко знайти правила отримання
допомоги, контакти і важливі повідомлення;
53
пошук інформації – ВПО змушені витрачати багато часу і сил, щоб
самостійно збирати всю інформацію, що особливо важко в кризових ситуаціях,
коли потрібна швидка реакція;
плутанина та непевність – різна інформація з різних джерел часто
суперечить одна одній, що призводить до нерозуміння і конфліктів;
неефективне використання ресурсів – через відсутність єдиного
джерела люди витрачають зайвий час і енергію, звертаючись одночасно до кількох
організацій;
потреба у координації – щоб створити таке джерело, потрібна хороша
співпраця і узгодженість між усіма організаціями, які працюють з ВПО.
Аналіз зазначених проблем покликав необхідність розроблення програми
соціальної адаптації та сталої інтеграції ВПО у м. Черкаси (таблиця 3.1).
Таблиця 3.1
Паспорт Програми соціальної адаптації та сталої інтеграції внутрішньо
переміщених осіб в місті Черкаси на 2026 рік
Назва програми Програма соціальної адаптації та сталої інтеграції внутрішньо
переміщених осіб у місті Черкаси на 2026 рік.
Автор програми Лісова Дар’я Миколаївна, студентка 4 курсу освітньо-
кваліфікаційного рівня «бакалавр» спеціальності 232 «Соціальне
забезпечення».
Актуальність Програма вирішує низку гострих проблем, пов’язаних з життям
програми, яку внутрішньо переміщених осіб у Черкасах:
вирішує проблему недостатня інтеграція ВПО в місцеву спільноту;
нерівномірний доступ до якісних соціальних, освітніх і
професійних послуг;
психологічні навантаження, пов’язані з травмами і стресом
через переїзд;
труднощі з пошуком роботи, навчання та розвитком
професійних навичок;
проблеми з доступом до якісного житла та базових засобів
існування.
Особливої актуальності Програма набуває в умовах демографічних
змін у місті Черкаси, де останніми роками спостерігається
інтенсивна трудова міграція. За експертними оцінками, щороку з
області виїжджає понад 20 тисяч осіб, здебільшого працездатного
віку. Відтік молоді після школи також посилюється: випускники
масово залишають регіон у пошуках кращих можливостей, що
призводить до кадрового дефіциту в освіті, медицині, промисловості
54
та соціальній сфері. У такій ситуації повноцінна, довготривала
інтеграція ВПО має стратегічне значення – вона здатна частково
компенсувати втрати людського потенціалу, відновити соціальну
динаміку та сприяти стабільному розвитку міста. Саме тому
реалізація комплексної програми, яка виходить за межі
короткочасної допомоги й орієнтована на 100% інтеграцію ВПО у
життя громади, є не лише соціально важливою, а й елементом
післякризової стратегії розвитку Черкас.
Мета програми Програма спрямована на всебічну підтримку внутрішньо
переміщених осіб, створення умов для їхньої успішної адаптації,
соціальної інтеграції та самореалізації у місті Черкаси.
Завдання програми Допомагати людям, які переїхали, краще адаптуватися та
інтегруватися в новій громаді: підтримувати у пошуку роботи,
навчанні та розвитку професійних навичок, а також заохочувати їх
брати активну участь у місцевих проєктах і ініціативах; надавати
підтримку тим, хто постраждав через переїзд і складні обставини, а
саме: організовувати психотерапевтичні сесії й групи підтримки,
щоб допомогти впоратися зі стресом і почуватися краще;
створювати можливості для навчання, перекваліфікації та
підвищення кваліфікації, щоб люди могли знайти роботу, стати
більш незалежними й упевненими у своїх силах; активно залучати
місцеві громадські організації та органи влади до спільної роботи,
щоб допомога ВПО була більш скоординованою, ефективною й
адресною; працювати над тим, щоб кожна внутрішньо переміщена
особа мала доступ до зручного і безпечного житла, вирішувати
проблеми з тимчасовим розміщенням та створювати умови для
комфортного проживання.
Цільова аудиторія Внутрішньо переміщені особи, які проживають у місті Черкаси,
зокрема сім’ї, люди похилого віку, особи з інвалідністю, молодь і
діти.
Чинне Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо
законодавство, та переміщених осіб» № 1706-VII від 20.10.2014; Закон України «Про
програми соціально- соціальні послуги» № 2671-VIII від 17.01.2019; Постанова Кабінету
економічного Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» № 509
розвитку, на які від 01.10.2014; Національна стратегія з питань внутрішнього
спирається програма переміщення на період до 2025 року; Державна стратегія
регіонального розвитку на 2021–2027 роки; План заходів з реалізації
Національної стратегії з питань внутрішнього переміщення до 2025
року; Стратегія розвитку Черкаської області на 2021–2027 роки;
Обласна комплексна програма підтримки внутрішньо переміщених
осіб на період 2023-2025 роки.
55
Продовження таблиці 3.1
Що конкретно і яким Програма передбачає впровадження комплексу взаємоузгоджених
чином заходів для внутрішньо переміщених осіб щодо успішної адаптації,
передбачається соціальної інтеграції та самореалізації у місті Черкаси, зокрема:
здійснити впродовж 1. Впровадження систематичних психологічних тренінгів
строку реалізації досвідченими психологами та тренерами «Моє перезавантаження»,
програми проведення груп підтримки та індивідуальних консультацій у
співпраці з фаховими психологічними центрами.
2. Організація та проведення розвиваючих та відволікаючих заходів:
вечори настільних ігор, кіновечори, поетичні зустрічі, майстеркласи
з арттерапії та каністерапії.
3. Проведення спортивних змагань, концертів, поїздок для
відпочинку та реабілітації;
4. Залучення органів місцевого самоврядування до проведення
щомісячних культурно-просвітницьких подій, спрямованих на
згуртованість громади.
5. Створення умов для участі ВПО у міських фестивалях, конкурсах,
творчих виставках та культурних подіях.
6. Сприяння працевлаштуванню та економічній інтеграції ВПО:
проведення ярмарків вакансій, профорієнтаційних заходів, тренінгів
із розвитку професійних навичок, консультацій із
працевлаштування, а також підтримка ініціатив з перекваліфікації та
самозайнятості у співпраці з центрами зайнятості, роботодавцями та
освітніми установами.
7. Цифровізація соціальної підтримки ВПО: впровадження єдиної
електронної платформи у форматі веб-порталу, мобільного додатку
та чат-бота (Viber, Telegram) для зручного доступу до послуг –
реєстрації, отримання допомоги, консультацій та участі у заходах,
що зменшує навантаження на органи соцзахисту та спрощує
комунікацію з ВПО.
8. Реалізація проекту з будівництва котеджного містечка для ВПО,
що включає зведення 10 котеджів, підключення інженерних
комунікацій, створення громадського простору та безпечного
середовища для проживання. Проєкт реалізується за кошти
Міжнародної організації з міграції (IOM), урядових та місцевих
структур.
Очікувані Очікувані результати від реалізації програми:
результати від підвищення рівня соціальної інтеграції та згуртованості ВПО і
реалізації програми громади міста;
зменшення рівня соціальної напруги та ізоляції;
поліпшення психологічного стану ВПО завдяки регулярній
підтримці;
підвищення активності ВПО у громадському житті;
забезпечення рівного доступу до культурних, освітніх та
реабілітаційних послуг;
формування сталої системи допомоги для ВПО з урахуванням
місцевих ресурсів.
56
Продовження таблиці 3.1
Строк реалізації Програма розрахована на 2026 рік.
програми
Виконавець Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської
програми ради у співпраці з Департаментом соціальної політики Черкаської
міської ради.
Співвиконавці Громадські організації, благодійні фонди, психологічні центри,
програми культурні установи міста Черкаси, освітні заклади, спортивні школи,
заклади культури, бібліотеки, волонтерські ініціативи, структурні
підрозділи Черкаської міської ради, Міжнародна організація з
міграції (IOM), Cherkasy IT Cluster, об’єднані територіальні громади
Черкаської області.
Джерела Кошти міського бюджету м. Черкаси, фінансування Департаменту
фінансування соціальної політики Черкаської міської ради, грантові кошти та
програми проєктна підтримка від громадської організації Cherkasy IT Cluster,
благодійна допомога Благодійного фонду Черкаського державного
технологічного університету (ЧДТУ), волонтерські внески та
благодійні ініціативи від місцевої громади, партнерська допомога
від психологічного центру «Сяючий шлях».
Програма соціальної адаптації та сталої інтеграції внутрішньо переміщених
осіб у місті Черкаси на 2026 рік має низку важливих переваг порівняно з Обласною
комплексною програмою підтримки внутрішньо переміщених осіб на 2023–2025
роки, що сприяють покращенню підтримки та допомоги для людей, які змушені
були залишити свої домівки через війну.
Загалом Програма соціальної адаптації та сталої інтеграції внутрішньо
переміщених осіб у місті Черкаси на 2026 рік має на меті забезпечувати
комплексний підхід до адаптації та соціальної інтеграції та працевлаштування
ВПО, чого в обласному документі не передбачено. Зокрема, запропонована
програма акцентує увагу не лише на матеріальному забезпеченні, а й на
довготривалих заходах з психологічної підтримки, проведення тренінгів із
профорієнтації, підтримка перекваліфікації, співпраця з роботодавцями та
центрами зайнятості, індивідуальні консультації для тих, хто шукає роботу,
соціального включення, культурної адаптації, участі ВПО у житті громади,
професійній реалізації та розвитку.
57
Таким чином, Програма не дублює вже існуючі ініціативи, а навпаки –
розширює їх та формує єдину, цілісну систему підтримки, що забезпечує реальне
включення ВПО в життя приймаючої громади. Це, у свою чергу, є важливою
умовою сталого розвитку як самих внутрішньо переміщених осіб, так і міського
середовища в цілому.
Слід також зазначити, що у місті Черкаси вже діють приватні ініціативи,
волонтерські проєкти та громадські організації, про які нами було зазначено у
другому розділі роботи, які надають психологічну допомогу, проводять культурні
заходи, організовують групи підтримки, творчі майстерні та освітні активності для
внутрішньо переміщених осіб. Такі заходи відіграють важливу роль у підтримці
людей, які пережили травматичні події та адаптуються до нового соціального
контексту.
Однак, попри наявність цих позитивних прикладів, у місті відсутня
комплексна та цілісна програма на рівні місцевого самоврядування, яка б
інтегрувала всі ключові напрямки підтримки – від психологічного супроводу й
культурної інтеграції до працевлаштування, доступу до житла, участі в житті
громади та професійного розвитку.
Крім того, сучасна соціальна політика щодо внутрішньо переміщених осіб в
Україні здебільшого зосереджена на задоволенні нагальних гуманітарних потреб,
зокрема, забезпечення житлом, соціальними виплатами, доступом до медицини та
освіти. Проте в умовах затяжного військового конфлікту й руйнування значної
частини інфраструктури на тимчасово окупованих територіях усе більше ВПО
залишаються за кордоном або у нових громадах на постійній основі, що у свою
чергу вимагає зміни парадигми соціального захисту – від реагування на кризу до
формування стратегій повноцінної соціальної інтеграції внутрішньо переміщених
осіб, з урахуванням перспективи сталого проживання, участі у громадському житті
та формування нової ідентичності.
Концептуальні засади політики соціального захисту внутрішньо
переміщених осіб:
58
1. Інтеграція як ціль, а не процес – програми мають бути спрямовані не
лише на тимчасову підтримку, а на створення умов для повного включення ВПО у
соціальні структури громади – через постійне житло, зайнятість, участь у
громадських ініціативах, доступ до культури та освіти.
2. Формування нової соціальної ідентичності – внутрішньо переміщені
особи, які не можуть повернутися у рідні регіони, поступово формують нове
відчуття «дому» у приймаючій громаді, де політика має передбачати:
психологічну підтримку у подоланні втрати попередньої ідентичності;
стимулювання почуття приналежності до нової спільноти;
підтримку громадянської участі, що зміцнює особисту відповідальність
за розвиток громади.
3. Соціальні зв’язки як капітал адаптації – створення нових
горизонтальних соціальних зв’язків між ВПО та місцевими жителями дуже
важливий ресурс для соціальної згуртованості, але для формування зв’язків
необхідні:
– культурно-просвітницькі платформи для міжкультурного діалогу;
– інтеграційні проєкти, що об’єднують різні групи населення;
– розвиток локального волонтерства та взаємодопомоги.
4. Моніторинг інтеграційних процесів – важливо впроваджувати системи
оцінки ступеня адаптації ВПО, які дозволяють відстежувати не лише економічні
показники (наприклад, зайнятість), але й рівень психологічного благополуччя,
соціального включення, відчуття безпеки та приналежності.
5. Міжвідомча координація та нормативна база – необхідна адаптація
чинного законодавства до нових реалій, у тому числі:
– закріплення поняття довготривалої інтеграції в стратегічних
документах;
– створення національних індикаторів інтеграції;
– стимулювання місцевих громад до залучення ВПО як ресурсу розвитку,
а не як обтяження.
59
Відсутність єдиного стратегічного підходу призводить до фрагментарності у
наданні послуг, ускладнює координацію зусиль між різними структурами та
знижує загальну ефективність допомоги. Саме тому розробка цілісної Програми
соціальної адаптації та сталої інтеграції ВПО є нагальною потребою, що дозволить
забезпечити узгоджену, системну та результативну політику підтримки внутрішньо
переміщених осіб у Черкасах.
3.2. Шляхи і засоби реалізації мети Програми соціальної адаптації та
сталої інтеграції внутрішньо переміщених осіб в місті Черкаси
З метою ефективного забезпечення потреб внутрішньо переміщених осіб
Програмою передбачено низку ключових напрямків реалізації, спрямованих на
комплексну підтримку, соціальну адаптацію та інтеграцію ВПО у життя громади
міста Черкаси:
психологічна підтримка ВПО, спрямована на подолання наслідків
стресу, тривожних станів та психоемоційного вигорання шляхом проведення
індивідуальних і групових консультацій, тренінгів, арттерапії та заходів для
емоційного «перезавантаження»;
організація соціокультурних, просвітницьких та дозвіллєвих заходів,
які сприяють інтеграції ВПО в життя місцевої громади, зменшують відчуття
ізоляції та підтримують емоційну стійкість;
залучення ВПО до громадської активності через участь у фестивалях,
виставках, конкурсах, спортивних подіях та інших заходах, що сприяють
згуртованості, налагодженню соціальних зв’язків та підвищенню якості життя;
встановлення ефективної міжсекторальної взаємодії між органами
місцевого самоврядування, медичними та соціальними установами, громадськими
організаціями для реалізації комплексної підтримки внутрішньо переміщених осіб
в умовах тривалої адаптації.
60
сприяння працевлаштуванню ВПО через проведення регулярних
кар’єрних консультацій, профорієнтаційних сесій, тренінгів з написання резюме та
підготовки до співбесід, організацію курсів перекваліфікації відповідно до потреб
ринку праці; налагодження партнерства з роботодавцями та створення бази
актуальних вакансій спільно з Черкаським обласним центром зайнятості;
будівництво котеджних містечок для тимчасового або постійного
проживання ВПО у селах Черкаської області як модель інтеграції та підтримки
громад: проєкт передбачає спорудження житла, підведення інженерних
комунікацій, створення громадського простору та нових робочих місць, що
сприятиме як розвантаженню міської інфраструктури, так і розвитку сільських
територій;
цифровізація послуг для ВПО через впровадження інтегрованої
онлайн-платформи, що забезпечить доступ до соціальної підтримки, консультацій,
реєстрації на заходи та отримання допомоги через вебпортал, мобільний
застосунок і чат-боти в популярних месенджерах. Такий підхід підвищує
ефективність взаємодії та забезпечує прозору й оперативну підтримку ВПО.
Заходи, які плануються реалізувати в межах Програми соціальної адаптації
та сталої інтеграції внутрішньо переміщених осіб на 2026 рік зазначені у інтелект-
карті на рис. 3.2 та у табл. 3.2:
Рис. 3.2. Заходи, які будуть виконуватися упродовж реалізації Програми.
61
Таблиця 3.2
Заходи щодо соціальної адаптації та сталої інтеграції внутрішньо переміщених
осіб міста Черкаси у 2026 році та очікувані результати
Найменування
№ Найменування Виконавці Строк показників Значення
з/п заходу виконання виконання показників
завдання
1. Проведення психологічних заходів для покращення емоційного стану
Проведення Центр 2 рази на Кількість осіб, 10-15 осіб на
психологічних психології місяць яким потрібна один захід
заходів для «Сяючий упродовж психологічна
1. покращення шлях» 2026 року допомога
емоційного
стану
1.1 Формування Центр 01 лютого Кваліфіковані 4 психологи
штату психології 2026 року психологи
психологів «Сяючий
шлях»
62
Продовження таблиці 3.2
1.2 Оренда та Центр 01 лютого Приміщення, 100
пошук психології 2026 року яке відповідає квадратних
додаткового «Сяючий встановленим метрів
приміщення та шлях» стандартам
обладнання
1.3 Просвітницька Центр 01 лютого Реклама в 20 постів в
інформаційна психології 2026 року соціальних соц.
кампанія «Сяючий мережах та мережах та 3
шлях» встановлення банери
банерів
1.4 Формування та Центр 01 лютого- ВПО 2-3 групи,
залучення груп психології 01 травня які будуть
ВПО «Сяючий 2026 року становити
шлях» по 10-15
осіб
2. Проведення соціокультурних заходів для інтеграції ВПО у соціокультурний
простір міста
Проведення Благодійний 2 рази на Цікаві івенти 20-25 осіб на
цікавих івентів Фонд ЧДТУ місяць один захід
на прикладі: упродовж
турнірів 2026 року
2 настільних
ігор,
кіновечорів,
каністерапії,
поетичних
вечорів та інше
2.1 Формування Благодійний 01 лютого Волонтери 10
штату Фонд ЧДТУ 2026 року волонтерів
волонтерів
63
Продовження таблиці 3.2
2.2 Оренда та Благодійний 01 лютого Приміщення, 200
пошук Фонд ЧДТУ 2026 року яке відповідає квадратних
додаткового встановленим метрів
приміщення та стандартам
обладнання
2.3 Просвітницька Благодійний 01 лютого Реклама в 10 постів в
інформаційна Фонд ЧДТУ 2026 року соціальних соц.
кампанія мережах та мережах та
оголошення 20
оголошень
2.4 Формування та Благодійний 01 лютого ВПО віком від Групи, які
залучення груп Фонд ЧДТУ 2026 року 18 до 60+ років будуть
ВПО становити
по 20-25
осіб
3. Проведення розвиваючих та відволікаючих заходів для моральної підтримки
Проведення Департамент 1 раз на Соціокультурні 20 осіб на
спортивних соціальної місяць заходи та події один захід
змагань, політики упродовж
3 концертів, поїздок Черкаської 2026 року
для відпочинку та міської ради
реабілітації
3.1 Формування штату Департамент 01 лютого Волонтери та 10 волонтерів
волонтерів, соціальної 2026 року тренери та 4 тренери
тренерів політики
Черкаської
міської ради
3.2 Оренда та пошук Департамент 01 лютого Приміщення, 600 метрів
додаткового соціальної 2026 року яке відповідає квадратних
приміщення та політики встановленим
обладнання Черкаської стандартам
міської ради
3.3 Просвітницька Департамент 01 лютого Реклама в 10 постів в
інформаційна соціальної 2026 року соціальних соц. мережах
кампанія політики мережах та та 20
Черкаської сайтах та оголошень
міської ради оголошення
3.4 Формування та Департамент 01 лютого ВПО віком від Групи, які
залучення груп соціальної 2026 року 18 до 60+ років будуть
ВПО політики становити по
Черкаської 20 осіб
міської ради
64
Продовження таблиці 3.2
4. Формування та підготовка кар’єрних консультантів, проведення
профорієнтаційних сесій та консультацій, курси перекваліфікації та тренінги з
підприємництва, розробка бази вакансій та організація заходів зі співпраці з
роботодавцями
4.1 Формування та Департамент Упродовж Кількість 4 фахівці, 4
підготовка соцполітики, лютого – підготовлених місяці
кар’єрних тренери травня фахівців, підготовки, 2
консультантів 2026 року організовані супервізійні
тренінги, сесії, 1
сертифікація сертифікат/особ
у
4.2 Проведення ГО, кар’єрні Упродовж Кількість Орієнтовно 64
профорієнтаційн консультанти березня – проведених сесій, сесій, охоплення
их сесій та грудня кількість щонайменше
індивідуальних 2026 року охоплених ВПО 200 осіб
кар’єрних
консультацій
4.3 Курси Партнерство з Упродовж Кількість курсів, 5 курсів, 100
перекваліфікації ЦЗ, навчальні квітня – видані учасників, 100
та тренінги з заклади листопада сертифікати, сертифікатів
підприємництва 2026 року кількість
учасників,
зворотний зв’язок
4.4 Розробка бази ІТ-фахівці, Упродовж ІТ-платформа, 1 платформа, 6
вакансій та бізнес- березня – кількість бізнес- бізнес-зустрічей,
організація асоціації грудня зустрічей, 100 учасників
заходів зі 2026 року кількість
співпраці з учасників
роботодавцями
5. Цифровізаціїя соціальних послуг для внутрішньо переміщених осіб
5.1 Впровадження Волонтерські Упродовж Кількість 5000+ ВПО
цифрової ІТ-ініціативи, 2026 року користувачів
платформи для місцева влада цифрової
надання платформи
соціальних
послуг ВПО
5.2 Створення Волонтерські 01 березня Функціонуючий 3 компоненти
прототипу веб- ІТ-ініціативи – 01 липня прототип (веб, застосунок,
порталу, 2026 року чат-бот)
мобільного
застосунку та
чат-бота
5.3 Проведення Волонтерські 01 липня – Залучення ВПО Орієнтовно 200
тестування ІТ-ініціативи 01 серпня до тестування учасників
платформи серед 2026 року
цільової
аудиторії
65
Продовження таблиці 3.2
5.4 Запуск Волонтерські 01 вересня Повнофункціональ Готові 3
платформи в ІТ- 2026 рок на версія компоненти
публічний ініціативи, платформи (веб, застосунок,
доступ місцева чат-бот)
влада
5.5 Інформаційна Місцева 01 вересня Охоплення 30 постів, 5
кампанія щодо влада, – 31 аудиторії через відео, 1000
використання волонтери грудня соцмережі, буклетів
цифрових 2026 року листівки,
сервісів відеоінструкції
6. Будівництво котеджного містечка для ВПО
6.1 Будівництво 10 Міжнародна Упродовж Житлові одиниці, 10 будинків по
котеджів (на 40 організація з 2026 року придатні для 60 м²
осіб, по 4 особи міграції постійного
на будинок) (IOM), Уряд проживання
Німеччини
6.2 Підведення Державний Квітень – Повноцінне 100 %
інженерних бюджет вересень підключення підключення
комунікацій 2026 року кожного будинку
(електро-, водо-, до мереж
газопостачання,
каналізація)
6.3 Облаштування Бюджет Серпень – Обладнані 1 дитячий
громадського Черкаської жовтень простори для майданчик, 1
простору ОТГ / UNHCR 2026 року спільного зона дозвілля
(дитячий користування
майданчик, зона
спільного
дозвілля)
Для досягнення мети Програми соціальної адаптації та сталої інтеграції
внутрішньо переміщених осіб у місті Черкаси на 2026 рік передбачено реалізацію
низки конкретних заходів та використання різноманітних засобів:
1. Психологічна підтримка ВПО:
проведення регулярних психологічних тренінгів, груп підтримки та
індивідуальних консультацій за участю кваліфікованих психологів;
використання методів арттерапії та каністерапії для покращення
емоційного стану та реабілітації.
2. Організація соціально-культурних заходів:
66
проведення тематичних вечорів (настільні ігри, кіновечори, поетичні
зустрічі, майстер-класи);
організація спортивних змагань, концертів, поїздок для відпочинку та
реабілітації;
залучення ВПО до участі у міських фестивалях, конкурсах, творчих
виставках.
3. Підтримка у працевлаштуванні та навчанні:
надання консультацій з пошуку роботи та розвитку професійних
навичок;
організація курсів перекваліфікації та підвищення кваліфікації;
сприяння у залученні до освітніх програм та тренінгів.
4. Забезпечення житлом та базовими соціальними послугами:
розгортання котеджних містечок для внутрішньо переміщених осіб у
сільських населених пунктах поблизу м. Черкаси (10 будинків на 40 осіб) за участі
міжнародних партнерів (IOM, Уряд Німеччини, UNHCR);
координація дій органів місцевого самоврядування та соціальних
служб для надання тимчасового та постійного житла;
надання доступу до медичних, освітніх, соціальних та реабілітаційних
послуг.
5. Співпраця з громадськими організаціями та волонтерськими
ініціативами:
залучення благодійних фондів, культурних установ, освітніх закладів
та волонтерських рухів до реалізації заходів;
координація ресурсів та обмін інформацією для забезпечення
комплексної допомоги ВПО.
6. Інформаційна підтримка:
проведення кампаній з інформування ВПО про доступні ресурси,
послуги та можливості участі у програмі.
67
Застосування цих заходів і засобів дасть змогу ефективно реалізувати мету
програми, забезпечити підтримку внутрішньо переміщених осіб і сприяти їхній
повноцінній інтеграції у життя міської громади.
7. Цифровізація послуг для ВПО:
впровадження інтегрованої електронної платформи підтримки ВПО у
форматі веб-порталу, мобільного додатку та чат-бота в Telegram і Viber; цифровий
доступ до довідок, заяв, актуальних вакансій, реєстрації на заходи та консультацій;
зменшення адміністративного навантаження на органи соцзахисту та
підвищення оперативності обслуговування ВПО.
Таблиця 3.3
Програма соціальної адаптації та сталої інтеграції внутрішньо переміщених
осіб в місті Черкаси
СТРОК ЦІЛЬОВІ
ЗАХІД ВИКОНАВЦІ
ВИКОНАННЯ ПОКАЗНИКИ
Впровадження
Проведено не
систематичних психологічних Центр психології
2 рази на місяць менше 24 тренінгів,
тренінгів «Моє «Сяючий шлях»,
упродовж 2026 охоплено
перезавантаження», груп ГО психологів,
року щонайменше 300
підтримки та індивідуальних волонтери
осіб
консультацій
Організація та проведення Благодійний фонд
розвиваючих і відволікаючих ЧДТУ, Центр 2 рази на місяць
25 заходів, залучено
заходів: настільні ігри, дозвілля, упродовж 2026
понад 500 учасників
кіновечори, поезія, арт- і волонтерські року
каністерапія об’єднання
Департамент
Проведення спортивних 1 раз на місяць
соціальної 12 подій, понад 240
змагань, концертів, поїздок упродовж 2026
політики ЧМР, ГО учасників
для реабілітації року
«Активна громада»
Департамент Проведено не
Залучення органів місцевого
освіти та Щомісяця менше 12 подій,
самоврядування до
гуманітарної упродовж 2026 участь ВПО у
організації культурно-
політики, Міська року кожній події – 30+
просвітницьких подій
рада осіб
68
Продовження таблиці 3.3
Управління
Створення умов для участі культури, Участь ВПО у 10+
Упродовж
ВПО у міських фестивалях, громадські міських подіях, понад 150
року
конкурсах, виставках організації, творчі залучених осіб
майстерні
Протягом І
Проведення просвітницької Центр психології 20 постів у соцмережах, 3
кварталу
інформаційної кампанії «Сяючий шлях» банери
2026 року
Сприяння Черкаський Проведено 50+ заходів,
працевлаштуванню ВПО: обласний центр Щотижня охоплено 500+ учасників,
кар’єрні консультації, зайнятості, тренери, упродовж 150+ резюме, 50+
профорієнтація, курси, кар’єрні 2026 року успішних кейсів
співпраця з роботодавцями консультанти працевлаштування
Впровадження цифрової
Створено платформу з
платформи для доступу Волонтерські ІТ-
Упродовж трьома каналами доступу,
ВПО до соціальних послуг ініціативи, місцева
2026 року охоплено не менше 5000
(веб-портал, мобільний влада
ВПО
застосунок, чат-бот)
Міжнародна
Будівництво пілотного організація з Забезпечено житлом 40
котеджного містечка для міграції (IOM), Упродовж ВПО; підведено інженерні
проживання ВПО (10 Уряд Німеччини, 2026 року комунікації; облаштовано
будинків по 4 особи) Черкаська ОТГ, громадський простір
UNHCR
Також зважаючи на те, що внутрішньо переміщені особи часто стикаються з
проблемою незнання, що робити та куди звертатися після переїзду на нове місце
проживання, була розроблена дорожня карта (рис. 3.1), яка допоможе кожному
адаптуватися в нових умовах. Дорожня карта є покроковим керівництвом, що
містить необхідну інформацію та ресурси для полегшення процесу інтеграції.
Для кожного міста до дорожньої карти можуть бути додані конкретні адреси
та контакти місцевих установ, організацій та служб, що надають допомогу ВПО.
Така карта полегшить процес інтеграції, зменшить стрес та невизначеність, що
виникають під час переїзду, і забезпечить гідні умови для всіх ВПО.
69
Рис. 3.3. Дорожня карта ВПО.
Наразі процес надання соціальних послуг для внутрішньо переміщених осіб
переважно базується на паперовій документації та особистому зверненні до органів
соціального захисту, що створює значні труднощі для ВПО, які часто змушені
долати великі відстані, витрачати час і кошти на поїздки, а також стикатися з
тривалими чергами та складними бюрократичними процедурами. Через це багато
отримувачів не можуть оперативно отримати необхідну допомогу, що негативно
впливає на їхнє соціальне становище. Розвиток цифрових технологій та доступність
інтернету стали основою для створення електронних сервісів, які можуть значно
спростити та прискорити процес отримання допомоги. Наприклад, використання
єдиної електронної платформи, яка об’єднує всі ключові функції в одному
інструменті. Ця платформа може бути доступна у трьох формах: інтерактивний
веб-портал, мобільний застосунок та чат-бот у популярних месенджерах (Viber,
70
Telegram) (табл. 3.4), що у свою чергу може значно зменшити адміністративне
навантаження на органи соціального захисту.
Таблиця 3.4
Функціонал єдиної цифрової платформи для ВПО
Функція Опис Форма доступу
Можливість заповнювати та подавати
Веб-портал, мобільний
Подання заяв онлайн заяви на допомогу без відвідування
застосунок
фізичних центрів
Завантаження Додавання необхідних документів у Веб-портал, мобільний
документів цифровому форматі до заяви застосунок
Відстеження статусу Інформація про етап обробки заявки та Веб-портал, мобільний
заявки результат у реальному часі застосунок, чат-бот
Автоматичні повідомлення про зміну
Оповіщення про Мобільний застосунок,
статусу заявки та інші важливі
зміни чат-бот, SMS або e-mail
сповіщення
Інформування про необхідність
Нагадування про Мобільний застосунок,
оновлення документів або завершення
терміни чат-бот
термінів подачі заяв
Автоматичне Використання збережених даних для Мобільний застосунок,
заповнення форм прискорення процесу подачі заяв веб-портал
Швидкі відповіді на найпоширеніші
FAQ (поширені Веб-портал, мобільний
питання без потреби звертатися до
запитання) застосунок, чат-бот
фахівця
Допомога у Повідомлення про помилки у документах Веб-портал, мобільний
виправленні помилок або заявках та інструкції щодо їх застосунок, чат-бот
виправлення
Запит на Можливість звернутися до фахівця з Веб-портал, мобільний
консультацію індивідуальним запитом застосунок, чат-бот
Основна мета платформи – інтеграція ключових процесів, таких як подання
заяв, відстеження їх статусу, завантаження документів та отримання консультацій,
у зручному та зрозумілому форматі. Завдяки цьому громадяни матимуть змогу
отримувати допомогу вчасно та без зайвих зусиль.
71
Нижче представлена табл. 3.5, яка демонструє можливості платформи та
пояснює значення кожної функції.
Таблиця 3.5
Переваги цифрової платформи для ВПО
Перевага Опис
Користувачі можуть подавати заявки та отримувати інформацію у будь-
Доступність 24/7
який час доби.
Економія часу Відсутність потреби відвідувати офіси або центри для вирішення питань.
Прозорість Можливість в реальному часі відстежувати статус заявки та всі етапи її
процесів розгляду.
Зменшення впливу людського фактора та ризиків помилок у документах
Автоматизація
чи обробці даних.
Мобільність Доступ до послуг через смартфон, планшет або комп’ютер.
Скорочення Заміна паперових процесів на цифрові, що зменшує навантаження на
бюрократії держслужбовців.
Екологічність Використання електронного документообігу замість паперових форм.
Адже під час аналізу міжнародного досвіду, грузинський досвід показує, що
впровадження систем електронного обліку та доступу до адміністративних послуг
через спеціалізовані центри значно спрощує процес отримання допомоги. У Грузії
створено базу даних, яка інтегрує інформацію про внутрішньо переміщених осіб,
що дозволяє уникати дублювання та зловживань у системі соціального захисту.
Подібні системи можуть бути адаптовані в Україні для вирішення проблем з
урахуванням особливостей української правової та соціальної сфери.
Для уникнення шахрайства та зловживань у системі допомоги ВПО
пропонується:
– інтегрувати із державними реєстрами (Державним реєстром фізичних
осіб, реєстром нерухомого майна тощо) для перевірки даних заявників;
– використовувати технології блокчейн для відстеження трансакцій у
реальному часі, що дозволить мінімізувати втручання третіх сторін;
– проводити регулярний аудит системи виплат незалежними
організаціями.
72
Грузинський досвід показав, що перехресна перевірка даних з різних джерел,
включно з банківськими установами, дозволяє зменшити кількість неправомірних
виплат на 40%.
Також пропонується створити динамічну систему оцінки потреб ВПО, яка
враховуватиме:
– поточний соціально-економічний статус заявника;
– рівень доходів та витрат сім’ї;
– регіональні особливості (рівень життя, інфраструктура).
Ця система може базуватися на автоматизованому підході до обробки анкет
та розрахунків, що дозволить перерозподіляти допомогу найбільш потребуючим
категоріям.
Таблиця 3.6
Прогнозований ефект впровадження нової системи
Поточний рівень Очікуваний рівень після
Показник
(2024) впровадження
Час обробки заявок до 14 днів 2-3 дні
Частка неправомірних виплат 8% < 1%
Рівень задоволеності отримувачів 50% 85%
У табл. 3.6 продемонстрований орієнтовний прогнозований ефект, щодо
впровадження нової системи надання інформації внутрішньо переміщених осіб
через нову систему та на рис. 3.4 показано порівняння поточних і очікуваних
показників після впровадження вдосконаленої системи допомоги ВПО. Видно, що
час обробки заявок зменшиться до 2-3 днів, частка неправомірних виплат
скоротиться до менш ніж 1%, а рівень задоволеності отримувачів допомоги зросте
до 85%.
73
90
80
70
60
50
40
30
20
10
0
Час обробки заявок (дні) Частка неправомірних виплат Рівень задоволеності (%)
(%)
Поточний рівень (2024) Очікуваний рівень після впровадження
Рис. 3.4. Очікуваний вплив на основні показники системи допомоги ВПО.
Об’єднання всіх цих функцій в одній системі дозволить забезпечити
максимально зручний та універсальний доступ для користувачів, зменшить
навантаження на фізичні центри обслуговування та підвищить ефективність
комунікації.
Такий підхід усуне дублювання функцій і забезпечить доступність
платформи через різні канали для зручності користувачів, що у свою чергу
сприятиме підвищенню довіри до державних послуг і комфорту заявників.
Доцільною видається також пропозиція щодо розгортання котеджних
містечок для внутрішньо переміщених осіб у сільських населених пунктах поблизу
м. Черкаси. (Додаток Д). Ініціативи такого характеру раніше обговорювалися на
рівні Черкаської області, проте не набули практичного втілення. Водночас дана
концепція має значний потенціал у контексті забезпечення довгострокової
інтеграції ВПО та сталого розвитку приймаючих територіальних громад. По-
перше, створення таких поселень дозволить частково вирішити проблему
забезпечення ВПО належними умовами проживання, що є критично важливим у
період затяжної воєнної агресії. По-друге, реалізація цього підходу передбачає
залучення самих переміщених осіб до процесів будівництва, обслуговування,
ведення господарської діяльності, що сприятиме створенню нових робочих місць і
74
підвищенню рівня економічної активності. По-третє, дана модель сприяє
формуванню умов для сталої соціальної інтеграції ВПО у місцеве середовище,
зокрема через участь у громадському житті та розвиток нових соціальних зв’язків.
Окрім того, така ініціатива може стати інструментом підтримки сільських
територій, які останніми роками стикаються з демографічним скороченням,
занепадом соціальної інфраструктури та низьким рівнем інвестиційної
привабливості. Таким чином, доцільно розглянути можливість відновлення та
реалізації ідеї створення котеджних містечок для ВПО у сільській місцевості
Черкаської області як елементу регіональної стратегії інтеграції внутрішньо
переміщених осіб, що одночасно сприятиме активізації соціально-економічного
розвитку депресивних територій.
Адже під час аналізу міжнародного досвіду також підтверджується
ефективність подібних рішень, зокрема, практика будівництва малоповерхових
котеджних поселень для вимушено переміщених осіб широко застосовується у
інших країнах, де поряд із забезпеченням житлом реалізуються програми
соціальної адаптації, професійної підготовки та інтеграції на ринок праці.
Встановлено, що компактне поселення ВПО у добре організованих умовах з
доступом до інфраструктури та соціальних послуг суттєво підвищує рівень
інтеграції та знижує соціальну напругу в громадах. Таким чином, доцільно
розглянути можливість відновлення та реалізації ідеї створення котеджних
містечок для ВПО у сільській місцевості Черкаської області як елементу
регіональної стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб, що одночасно
сприятиме активізації соціально-економічного розвитку територій та відтворенню
сільського середовища.
75
3.3. Фінансування Програми соціальної адаптації та сталої інтеграції
внутрішньо переміщених осіб у Черкасах
Фінансове забезпечення реалізації Програми планується здійснювати за
рахунок:
місцевого бюджету;
волонтерських внесків;
гуманітарної допомоги;
коштів донорських організацій;
інших джерел, не заборонених чинним законодавством України.
Обсяги видатків місцевого бюджету на виконання Програми щорічно
визначаються у межах кошторисних бюджетних призначень на відповідні роки. Усі
орієнтовні розрахунки фінансового забезпечення за програмою подані у табл. 3.7.
Таблиця 3.7
Орієнтовні розрахунки фінансового забезпечення за «Програмою соціальної
адаптації та сталої інтеграції внутрішньо переміщеним особам на 2026 рік у місті
Черкаси»
№ з/п Назва заходу Джерело Сума, Порядок розрахунку
фінансування тис.
грн
1. Проведення психологічних заходів для покращення емоційного стану ВПО
1.1 Формування штату Центр психології 720 4 особи × 15 000 грн ×
психологів «Сяючий шлях» 12 міс. = 720 тис. грн
1.2 Оренда та пошук Департамент 30 300 грн/м² × 100 м² = 30
додаткового приміщення соціальної політики тис. грн
та обладнання Черкаської міської
ради
1.3 Просвітницька Громадська 9 20 постів × 300 грн + 3
інформаційна кампанія організація Cherkasy 000 грн на друк = 9 тис.
IT Cluster грн
1.4 Формування та Волонтерські внески – Добровільна участь
залучення груп ВПО волонтерів, не потребує
фінансування
Всього: 759 тис. грн
76
Продовження таблиці 3.7
2. Проведення соціокультурних заходів для інтеграції ВПО у соціокультурний простір
2.1 Проведення цікавих Благодійний фонд 360 15 тис. грн × 2 рази/міс.
івентів: турніри ЧДТУ × 12 міс. = 360 тис. грн
настільних ігор,
кіновечори, каністерапія,
поетичні вечори,
майстеркласи з
арттерапії
2.2 Формування штату Благодійний фонд 240 10 осіб × 2 тис. грн/міс.
волонтерів ЧДТУ (компенсація) × 12 міс.
= 240 тис. грн
2.3 Оренда приміщення Місцевий бюджет 72 300 грн/м² × 200 м² × 12
міс. = 720 000 грн = 72
тис. грн
2.4 Просвітницька кампанія Громадська 12 10 постів × 300 грн + 3
(оголошення, соцмережі) організація 000 грн на друк = 6 000
грн × 2 етапи = 12 000
грн
2.5 Формування та Волонтерські внески - -
залучення груп ВПО
(організація, логістика)
Всього: 684 тис. грн
3. Проведення розвиваючих та відволікаючих заходів для моральної підтримки ВПО
Спортивні змагання, Департамент
концерти, поїздки для соціальної політики 1 захід/міс. × 30 тис. грн
3.1 360
відпочинку та Черкаської міської × 12 міс. = 360 тис. грн
реабілітації ради
Департамент (10 волонтерів + 4
Формування штату соціальної політики тренери) × 3 тис. грн ×
3.2 576
волонтерів і тренерів Черкаської міської 12 міс. = 504 + 72 = 576
ради тис. грн
300 грн × 600 м² × 12
Оренда приміщення та
3.3 Місцевий бюджет 216 міс. = 2 160 тис. грн =
обладнання
216 тис. грн
10 постів × 300 грн + 3
Громадські
3.4 Інформаційна кампанія 12 000 грн друк = 6 000 грн
організації
× 2 = 12 тис. грн
Формування груп ВПО
3.5 Волонтерські внески - -
(участь, супровід)
Всього: 1 164 тис. грн
77
Продовження таблиці 3.7
4. Сприяння працевлаштуванню ВПО
4.1 Формування та Місцевий 280 4 фахівці × 17 500 грн/міс × 4 міс
підготовка кар’єрних бюджет + витрати на тренінги, супервізію
консультантів та сертифікацію (50 тис грн)
4.2 Проведення Грантові кошти 320 64 сесії × 5 000 грн (оренда,
профорієнтаційних сесій матеріали, логістика, оплата
та консультацій залучених тренерів та
модераторів)
4.3 Курси перекваліфікації Партнерство з 380 5 курсів × 76 000 грн (викладачі,
та тренінги з ЦЗ, донори матеріали, онлайн-платформи,
підприємництва сертифікати, промо-кампанія)
4.4 Розробка бази вакансій Місцевий 220 Розробка ІТ-платформи (100 тис
та організація заходів зі бюджет, гранти грн) + 6 бізнес-зустрічей (20 тис
співпраці з грн кожна: логістика, кейтеринг,
роботодавцями реклама)
Всього: 1 200 тис. грн
Усього за всі заходи: 3 807 тис. грн
5. Цифровізація соціальних послуг для внутрішньо переміщених осіб
5.1 Розробка технічного Волонтерські ІТ- 10 2 аналітики × 2 тижні × 2,500
завдання для платформи ініціативи грн/тиждень
5.2 Створення прототипу Волонтерські ІТ- 200 3 ІТ-фахівці × 17 500 грн/міс × 4
веб-порталу, мобільного ініціативи міс + витрати на тестування,
застосунку та чат-бота UI/UX, супервізію (50,0 тис. грн)
5.3 Проведення тестування Волонтерські ІТ- 20 4 тестові сесії × 5 000 грн (оренда,
платформи серед ініціативи роздаткові, логістика,
цільової аудиторії модератори)
5.4 Запуск платформи в Волонтерські ІТ- 50 Домен і хостинг на 1 рік (10 тис.
публічний доступ ініціативи, грн) + адміністрування та
місцева влада техпідтримка (40 тис. грн)
5.5 Інформаційна кампанія Місцева влада, 100 5 інформаційних курсів × 76 000
щодо використання волонтери грн (викладачі, платформи,
цифрових сервісів сертифікати, промо) + розробка
ІТ-платформи для навчання (100
тис. грн) + 6 зустрічей × 20 000
грн (кейтеринг, логістика,
реклама)
Всього: 380 тис. грн
6. Будівництво котеджного містечка для ВПО
6.1 Будівництво 10 Міжнародна 50000 10 будинків × 5 млн грн (вкл.
котеджів (на 40 осіб, по організація з комунікації, благоустрій)
4 особи на будинок) міграції (IOM),
Уряд Німеччини
78
Продовження таблиці 3.7
6.2 Підведення інженерних Державний 10000 Середня вартість
комунікацій (електро-, водо-, бюджет інфраструктурних робіт у
газопостачання, каналізація) сільській місцевості
6.3 Облаштування громадського Бюджет 2000 Узагальнено – благоустрій
простору (дитячий майданчик, Черкаської ОТГ території
зона спільного дозвілля) / UNHCR
Всього: 64 000 тис. грн
Усього за всі заходи: 68 187 тис. грн (68,187 млн. грн)
3.4. Шляхи просування і ухвалення Програми та очікувані результати
Створення й впровадження програми соціальної адаптації та сталої інтеграції
внутрішньо переміщених осіб – це складний, проте важливий процес, який
потребує участі багатьох сторін та злагодженої роботи. Нижче наведено загальний
огляд можливих шляхів для успішного просування та ухвалення програми:
1. Залучення всіх зацікавлених сторін – перший крок, який має бути це
відкритий діалог і співпраця з тими, хто може вплинути на програму або
зацікавлений у її реалізації. До них належать представники влади, громадські
організації, місцевий бізнес, міжнародні партнери та, звісно, самі ВПО. Такий
підхід допомагає врахувати різні погляди та об’єднати зусилля задля спільної мети.
2. Проста й зрозуміла комунікація для того аби донести ідеї програми до
громади, важливо говорити людською мовою. Комунікаційна стратегія має бути
чіткою, відкритою й побудованою на довірі, що допоможе зацікавити людей,
пояснити, чому ця програма важлива, та отримати широку підтримку.
3. Підтримка на рівні влади – одним із ключових завдань є переконати
політичних лідерів у важливості програми, адже через діалог, аргументи, зустрічі
та презентації формується підтримка серед тих, хто приймає рішення. Їхнє
схвалення – потрібний крок до втілення ідей у життя.
4. Діалог із громадськістю та робочими групами – щира розмова з
громадою, активність у соціальних мережах, участь у круглих столах та робочих
79
групах дозволяють створити атмосферу довіри. Люди мають знати, що їхній голос
важливий і що вони теж можуть впливати на процес.
5. Доступні інформаційні матеріали, щоб кожен міг розібратись у суті
програми, варто підготувати зрозумілі матеріали: буклети, відео, інфографіку. Це
допоможе пояснити, які саме можливості відкриває програма, та як до неї
долучитись.
6. Відкриті обговорення та консультації, адже важливо не лише
інформувати, а й слухати. Зустрічі з ВПО, консультації з громадою, збирання думок
і пропозицій – усе це допомагає зробити програму справді потрібною й
наближеною до реальних запитів людей.
7. Подання та захист Програми. На завершальному етапі, враховуючи всі
побажання й зауваження, формується остаточна версія програми. Її подають на
розгляд відповідним органам для ухвалення та реалізації.
Усі ці шляхи взаємодії та просування допоможуть створити сприятливий
контекст для прийняття та успішної реалізації програми допомоги ВПО в місті
Черкаси.
Якісні показники результатів Програми:
– підвищення рівня адаптації ВПО у новому середовищі громади;
– покращення психологічного стану ВПО через регулярні психотерапевтичні
сесії, групи підтримки та інші заходи емоційного розвантаження;
– підвищення рівня залучення ВПО до місцевих ініціатив, культурних і
волонтерських проєктів;
– зростання рівня зайнятості серед ВПО завдяки участі у програмах
перекваліфікації, підвищення кваліфікації та профорієнтації;
– формування у ВПО навичок ефективного пошуку роботи, зростання
впевненості у власних силах;
– посилення співпраці з місцевими громадськими організаціями та владою
задля створення скоординованої системи підтримки.
80
Значення якісних показників результатів буде визначено на основі
змістовного аналізу відповідей учасників у вхідних та вихідних анкетах, а також
інтерв’ювання й фокус-груп, що дозволить оцінити динаміку змін у стані адаптації,
рівні стресу, соціальній включеності та загальному емоційному самопочутті ВПО.
(Додаток Г).
Очікувані результати реалізації довготривалої стратегії соціального захисту
ВПО:
– повна інтеграція ВПО у соціальне, економічне та культурне життя громади,
без поділу на «місцевих» і «переселенців», із формуванням нової, спільної
громадянської ідентичності;
– переорієнтація політики соціального захисту з тимчасової допомоги на
сталі рішення – житло, зайнятість, освіта, самореалізація;
– зниження рівня соціальної ізоляції та психологічної нестабільності серед
ВПО завдяки підтримці ментального здоров’я та розвитку нових соціальних
зв’язків;
– зростання рівня зайнятості та самозайнятості серед ВПО, у результаті
розвитку професійного потенціалу, перекваліфікації та підтримки підприємництва;
– формування сталого соціального капіталу через створення горизонтальних
мереж взаємодопомоги між ВПО та приймаючими громадами;
– зміцнення інституційної спроможності громад забезпечувати підтримку
ВПО на системному рівні, з урахуванням локальних потреб і ресурсів;
– інституціоналізація індикаторів інтеграції ВПО у стратегічних документах
місцевого розвитку, що дозволяє якісно вимірювати прогрес не лише у сфері
послуг, а й у сфері включення та добробуту;
– формування позитивної ідентичності «нового мешканця громади», що
супроводжується підвищенням громадянської активності, волонтерства та участі у
прийнятті рішень на місцевому рівні;
– довгострокова стабілізація демографічної та економічної ситуації в
приймаючих громадах завдяки ресурсному потенціалу інтегрованих ВПО.
81
ВИСНОВКИ
За результатами проведеного дослідження, сформовано наступні висновки:
1. Обґрунтовано сутність соціального забезпечення ВПО як
багатогранного явища, що охоплює як державні, так і місцеві механізми підтримки
вразливих категорій населення, та визначено специфічні потреби переміщених осіб
в умовах воєнного стану.
2. Встановлено, що законодавча база України щодо забезпечення прав і
свобод ВПО є досить розгалуженою, однак потребує актуалізації та гармонізації з
міжнародними стандартами. Зокрема, актуальним є удосконалення Порядку
надання допомоги, механізмів реєстрації, доступу до житла та працевлаштування.
3. Проаналізовано зарубіжний досвід соціального захисту внутрішньо
переміщених осіб, зокрема у таких країнах, як Грузія, Сербія, Азербайджан,
Молдова, що дозволило виокремити ефективні практики: інтеграцію замість
ізоляції, децентралізоване надання послуг, цифровізацію обліку та підтримки.
4. Продемонстровано, що на державному рівні Україна досягла певного
прогресу у сфері забезпечення соціальних прав ВПО, однак існує низка проблем,
серед яких: фрагментарність підтримки, недостатня адресність допомоги,
нерівномірність міжрегіонального розподілу ресурсів, бюрократичні бар’єри.
5. Виявлено, що в місті Черкаси спостерігається концентрація великої
кількості ВПО, яка створює додаткове навантаження на місцеві служби. Серед
основних проблем – обмежений доступ до житла, працевлаштування, соціальних
послуг, психологічної допомоги, а також недостатній рівень міжвідомчої взаємодії.
6. Запропоновано комплексну Програму соціальної адаптації та сталої
інтеграції ВПО у місті Черкаси на 2026 рік, яка передбачає заходи з доступу до
соціальних послуг, працевлаштування і самозайнятості, а також інтеграції
внутрішньо переміщених осіб у місцеву громаду.
7. Обґрунтовано фінансову модель реалізації Програми соціальної
підтримки ВПО у місті Черкаси, яка базується на поєднанні коштів місцевого
82
бюджету, державної субвенції, міжнародної технічної допомоги та соціального
партнерства з громадськими організаціями.
Реалізація Програми соціальної адаптації та сталої інтеграції ВПО у місті
Черкаси на 2026 рік вирішить такі соціальні проблеми, як обмежений доступ
внутрішньо переміщених осіб до якісних соціальних послуг, високий рівень
безробіття ВПО, низький рівень їхньої соціальної інтеграції та відчуженості від
місцевої громади. Завдяки цільовим заходам програми буде створено умови для
посилення соціальної підтримки, підвищення рівня зайнятості, що сприятиме
зменшенню соціальної напруги у місті.
Окрім того, реалізація програми дозволить підвищити рівень соціальної
згуртованості та економічної активності у Черкасах, забезпечить стале покращення
якості життя внутрішньо переміщених осіб і зміцнить їхнє відчуття належності до
місцевої громади. Внаслідок цього посилиться соціальна стабільність, зросте
економічний потенціал міста через залучення нових трудових ресурсів і розвиток
малого бізнесу. Загалом, програма стане вагомим внеском у соціально-
економічний розвиток Черкас, підвищуючи рівень соціальної інтеграції,
створюючи нові робочі місця і розширюючи доступ до якісних соціальних послуг
для всіх мешканців.
З метою підвищення рівня соціальної адаптації та сталої інтеграції
внутрішньо переміщених осіб у громаду м. Черкаси та покращення їх соціального
та емоційного добробуту, нами запропоновано Програму соціальної адаптації та
сталої інтеграції ВПО у місті Черкаси на 2026 рік, яка передбачає підтримку у
працевлаштуванні, навчанні та розвитку професійних навичок, сприяння участі у
місцевих ініціативах, а також організацію психотерапевтичної допомоги для ВПО.
Особлива увага приділяється створенню умов для доступу до безпечного житла та
координації зусиль місцевої влади і громадських організацій.
Очікується, що реалізація Програми призведе до збільшення кількості ВПО,
які працевлаштувались або пройшли перекваліфікацію, підвищення рівня
професійної обізнаності та навичок самопрезентації у процесі пошуку роботи,
83
розширення доступу до курсів навчання та підвищення кваліфікації для не менш
ніж 100 учасників Програми, активне залучення ВПО до життя громади через
участь у щонайменше 10 місцевих ініціативах, культурних та соціальних заходах,
налагодження контактів між ВПО та місцевими мешканцями, сприяння
формуванню міжособистісних зв’язків і нових соціальних зв’язків, проведення не
менше 30 групових та індивідуальних психотерапевтичних сесій, зниження рівня
тривожності та стресу серед учасників Програми, залучення щонайменше 5
громадських організацій та установ до реалізації Програми, розробка спільного
механізму взаємодії між ВПО, органами влади та громадськістю, формування бази
даних для обліку потреб і запитів ВПО з метою адресної допомоги, підвищення
доступності соціальних послуг для ВПО завдяки впровадженню єдиної цифрової
платформи, яка дозволить подавати заявки, отримувати консультації та
відстежувати статус допомоги дистанційно, що значно зменшить адміністративне
навантаження та пришвидшить процес отримання підтримки.
Концептуальні засади Програми зі сталого інтегрування можуть слугувати
важливою основою для розробки соціальної політики на рівні міста, оскільки вони
забезпечують системний підхід до адаптації та включення різних соціальних груп
у міське середовище. Завдяки чіткому визначенню принципів інтеграції,
врахуванню потреб як ВПО, так і місцевого населення, а також орієнтації на
довгострокове соціальне включення, такі засади допомагають формувати
комплексні міські стратегії, що сприяють соціальній згуртованості, зниженню
конфліктів і підвищенню якості життя мешканців. Таким чином, Програма може
стати базою для планування ефективних соціальних заходів, які відповідають
специфіці міста та сприяють його сталому розвитку.
84
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Limante, A. Protecting vulnerable groups in Europe: highlights from recent
case law of the European Court of Human Rights / A. Limante // The International Journal
of Human Rights. – 2024. – Vol. 28, No. 4. – P. 671–688.
2. Ribe, H. World Bank treatment of the social impact of adjustment programs
: Policy Research Working Paper 521 / H. Ribe, S. Carvalho. – Washington, D.C. : World
Bank, 1990. – 58 p.
3. Serraglio, D. A. International Organization for Migration (IOM) / D. A.
Serraglio, S. Adaawen. – 2023.
4. UNHCR Ukraine: Factsheet – 2024. [Електронний ресурс]. Режим
доступу: https://www.unhcr.org/ua/
5. Агентство ООН у справах біженців. Глобальний звіт щодо
переміщених осіб. Женева: UNHCR, 2023. 140 с.
6. Антоненко О. Основи соціального захисту: навч. посіб. Київ: Центр
учбової літератури, 2020. 204 с.
7. Бобровник С. Механізми соціального захисту ВПО: національний і
міжнародний досвід // Право України. 2022. № 11. С. 75–81.
8. Боярчук Т.В. Еволюція поглядів на проблеми соціального захисту
населення / Т.В. Боярчук // Вісник Технологічного університету Поділля. Серія:
економічні науки. – 2003. – № 1. – С. 43– 46.
9. Буткевич В. Г. Поняття, функції та принципи міжнародного захисту
прав людини та основних свобод / В. Г. Буткевич, В. В. Мицик, О. В. Задорожній //
Міжнародне право. Основні галузі. – Київ : Либідь, 2004. – 816 с.
10. Вечоркіна О. Д. Соціальна адаптація та інтеграція внутрішньо
переміщених осіб (ВПО) у приймаючі громади / О. Д. Вечоркіна // Соціальна
робота та соціальна освіта. – 2023. – № 1(10). – С. 45–52.
85
11. Віхляєва Я. Проблема соціальної справедливості в умовах соціально-
політичної нестабільності в Україні / В. Яє // Гілея: науковий вісник. – 2024. – №
178(3). – С. 88–91.
12. Внутрішньо переміщені особи: від подолання перешкод до стратегії
успіху : монографія / О. Ф. Новікова, О. І. Амоша, В. П. Антонюк [та ін.] ; НАН
України, Ін-т економіки пром-сті. – Київ : ІЕП НАН України, 2016. – 448 с.
13. Герасименко Є. Система соціального забезпечення ВПО в умовах
надзвичайних ситуацій // Соціальна політика і соціальна робота. 2023. № 2. С. 74–
80.
14. Гриненко А.М. Соціальна політика: сутнісно-концептуальний аспект /
А.М.Гриненко // Вісник соціально-економічних досліджень. – 2008. – № 32. – С.
78-81. СТ. 79.
15. Дашборд. Статистика. [Електронний ресурс] – Режим доступу до
ресурсу: https://www.ioc.gov.ua/dashboardVpo/
16. Державна служба зайнятості України. Програми працевлаштування
ВПО. Київ, 2023. 30 с.
17. Джевіцкі К. Європейська система захисту прав людини / К. Джевіцкі. –
Київ: КНУ імені Тараса Шевченка, 2005. – 98 с.
18. Дідківська Л.І. Державне регулювання економіки: навч. посіб. / Л.І.
Дідківська, Л.С. Головко. – К.: Знання-Прес, 2000. – 209 с.
19. Длугопольська Т. Захист соціальних прав в умовах війни // Публічне
право. 2023. № 1. С. 15–21.
20. Епель О. Право на гідне життя внутрішньо переміщених осіб // Право і
безпека. 2022. № 2. С. 56–61.
21. Жванія, Т.В. (2015). Сучасна вимушена міграція: соціальнополітичні
аспекти. Сучасне суспільство, 2(2), 46-56. [Електронний ресурс] – Режим доступу
до ресурсу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ cuc_2015_2%282%29__7.
86
22. Закон України «Про вищу освіту» від 01 липня 2014 р. № 1556-VII.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-
18#Text.
23. Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо
переміщених осіб» від 20.10.2014 р. № 1706-VII. [Електронний ресурс] – Режим
доступу до ресурсу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/1706-18.
24. Закон України «Про освіту» від 5 вересня 2017 р. № 2145-VIII.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-
19#Text.
25. Ісаєва, Н. С. (2018). Теоретико-правова характеристика визначення
поняття «внутрішньо переміщені особи». Науковий вісник Дніпропетровського
державного університету внутрішніх справ, 4, 70-75.
26. Істомін О. Соціальні послуги для ВПО: міжнародний досвід //
Соціальна держава. 2022. № 1. С. 66–71.
27. Конституція України: Закон України від 28 черв. 1996 р. № 254к/96-ВР.
Відом. Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141. [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text
28. Корнієнко П. Проблеми реалізації прав ВПО на житло // Юридична
Україна. 2021. № 10. С. 62–66.
29. Координаційний центр підтримки цивільного населення Черкаської
області. Інформація про діяльність центру з надання психосоціальних послуг
внутрішньо переміщеним особам, ветеранам та їхнім родинам [Електронний
ресурс]. — Режим доступу: https://cherkasy.ua/support-center
30. Красій А. А. Аспекти публічного управління та адміністрування в сфері
соціального захисту внутрішньо переміщених осіб (на прикладі Сумської міської
територіальної громади) / А. А. Красій // Державне управління: теорія та практика.
– 2024. – № 1(25). – С. 67–75.
31. Кульчицький Т.Р. Особливості статусу ВПО в правовому полі України
// Вісник Академії правових наук. 2021. № 3. С. 22–28.
87
32. Кухаренко В. В. Реалізація процесу децентралізації на рівні
територіальної громади / В. В. Кухаренко // Публічне адміністрування та
національна безпека. – 2024. – № 1(9). – С. 12–18.
33. Лісова Д. Міжнародна практика соціального захисту ВПО:
європейський досвід // Матеріали Всеукр. студентської наук.-практ. конф.
«Сучасна соціальна робота, психологія та педагогіка…». 2024. С. 78.
34. Лісова Д. Соціальне забезпечення ВПО в умовах війни: сучасні
виклики // Матеріали Всеукр. студентської наук.-практ. конф. «Сучасна соціальна
робота, психологія та педагогіка…». 2024. С. 83.
35. Малиха М.І. Внутрішньо переміщені особи: сутність поняття та
особливості правового статусу // Юридичний журнал. 2021. № 2. С. 12–18.
36. Михайловський В.І. Соціальний супровід ВПО в умовах війни //
Соціальна політика. 2023. № 2. С. 89–93.
37. Міжнародний Комітет Червоного Хреста. Допомога ВПО в Україні у
2022–2024 рр. Женева: ICRC, 2024.
38. Мінакова Є. В. Інституційна спроможність органів місцевого
самоврядування щодо інтеграції внутрішньо переміщених осіб у приймаючій
громаді: правові та практичні аспекти / Є. В. Мінакова // Наукові інновації та
передові технології. – 2023. – № 12. – С. 26.
39. Міністерство освіти і науки України. Рекомендації щодо навчання
дітей ВПО. Київ, 2023.
40. Міністерство соціальної політики України. Щорічний звіт про
діяльність у сфері ВПО за 2023 рік. Київ: Мінсоцполітики, 2024. 55 с.
41. Міщенко К. С. Теоретико-методологічні засади формування механізму
державного управління соціальним захистом осіб з інвалідністю / К. С. Міщенко //
Економіка та держава. – 2019. – № 12. – С. 74–78.
42. Наливайко Л.Р., Орєшкова А.Ф. Соціальна допомога ВПО: аналіз
практики та проблеми реалізації // Соціальні технології. 2022. № 4. С. 35–41.
88
43. Національна стратегія інтеграції ВПО до 2030 року. Затв. Кабміном
України, 2023.
44. Національний інститут стратегічних досліджень. Основні
характеристики ринку праці України у першому півріччі 2024 року [Електронний
ресурс] / Національний інститут стратегічних досліджень. — Режим доступу:
https://niss.gov.ua/doslidzhennya/sotsialna-polityka/osnovni-kharakterystyky-rynku-
pratsi-ukrayiny-u-pershomu.
45. Ніколайчук М. Соціальний захист внутрішньо переміщених осіб:
досвід України та виклики воєнного стану // Демографія та соціальна економіка.
2023. № 1. С. 60–68.
46. Пилипенко Г. М. Соціальна справедливість: сутність, концепції та
місце у ліберальному проєкті України / Г. М. Пилипенко. – Київ : Наук. думка, 2022.
– 256 с.
47. Постанова Кабінету Міністрів України № 331 від 20.03.2022 р. «Про
надання компенсацій роботодавцям за працевлаштування ВПО» / Кабінет
Міністрів України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-%D0%BF.
48. Постанова Кабінету Міністрів України № 332 від 20.03.2022 р. «Деякі
питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» /
Кабінет Міністрів України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text.
49. Постанова Кабінету Міністрів України № 333 від 19.03.2022 р. «Про
порядок компенсації витрат за тимчасове розміщення ВПО» / Кабінет Міністрів
України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2022-%D0%BF#Text.
50. Постанова Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 р. «Про
облік внутрішньо переміщених осіб» / Кабінет Міністрів України. [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/505-2014-
%D0%BF#Text.
89
51. Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового
захисту : Закон України від 08.07.2011 № 3671-VI / Верховна Рада України. –
Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № [номер]. [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text.
52. Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб : Закон
України від 20.10.2014 № 1706-VII / Верховна Рада України. – Відомості Верховної
Ради України. – 2014. – № [номер]. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text.
53. Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним
особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-
комунальних послуг, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від
20.03.2022 року № 322. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n116.
54. Про соціальні послуги: Закон України від 19.06.2003 № 966-IV /
Верховна Рада України. – Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 45.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-
15#Text.
55. Програма єОселя: умови та участь ВПО. Київ: Мінрегіон, 2024.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://eoselia.diia.gov.ua/
56. Програма ООН з розвитку в Україні. Звіт про підтримку ВПО у 2023
році / Програма ООН з розвитку в Україні. – 2024. – 48 с. [Електронний ресурс]. –
Режим доступу:
https://dtm.iom.int/sites/g/files/tmzbdl1461/files/reports/IOM_UKR_GPS_Internal%20
Displacement%20Report_Round%2016_UA_June%202024.pdf.
57. Руженський М. Соціальний захист населення в умовах формування
ринкової моделі економіки України : монографія. Київ : ІПК ДСЗУ, 2013. 318 с.
58. Свініцький Д. В. Внутрішньо переміщені особи в Україні: проблеми,
потреби та перспективи / Д. В. Свініцький // Соціальна політика і соціальне
забезпечення. – 2024. – № 2(14). – С. 33–41.
90
59. Ситар Я. С. Трансформація системи соціального захисту в Україні в
умовах воєнного стану : кваліфікаційна магістерська робота / Я. С. Ситар. –
Вінниця : Донецький національний університет імені Василя Стуса, 2024. – 15 с. –
Спеціальність 232 «Соціальне забезпечення». – Дата публікації: 04.03.2024.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://jqmth.donnu.edu.ua/article/view/15290.
60. Скрипнюк О. В. Конституційно-правовий статус прокуратури України:
завдання, функції, повноваження / О. В. Скрипнюк // Вісник Національної академії
прокуратури України. – 2009. – № 2. – С. 21–27.
61. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ
ООН) в Україні. Інформаційна довідка. Екстрена допомога з житлом [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: https://salo.li/0E52D9D.
62. Черкаська міська рада. Департамент соціальної політики. Аналітична
довідка щодо ВПО. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspck.gov.ua/
63. Шевченко Л. В. Особливості психоемоційного стану вимушено
переміщених осіб : магістерська робота / Л. В. Шевченко. – Ніжин: Ніжинський
державний університет імені Миколи Гоголя, 2024. – 92 с.
64. Шевчук П.І. Соціальний захист населення: підручник. Київ: Каравела,
2022. 192 с.
65. Щебетун І. С., Міхайліна Т. В. Захист прав дітей на окупованих
територіях: міжнародний досвід та українські реалії // Політичне життя. – 2019. –
№ 2. – С. 33–37.
91
ДОДАТКИ
92
Додаток А
Сертифікат про участь у V Всеукраїнській науково-практичній конференції
«Соціальна підтримка сім’ї та дитини у соціокультурному просторі громади» (м.
Суми, 04 червня 2024 р.)
93
Додаток Б
94
95
96
97
98
Додаток В
99
100
101
102
Додаток Г
Анкета учасника програми соціальної адаптації ВПО
Конфіденційно. Всі відповіді використовуються лише в узагальненому
вигляді для оцінки ефективності програми.
1. Загальна інформація:
Стать: □ Жіноча □ Чоловіча □ Інше
Вік: ___
Освіта: □ Середня □ Професійна □ Вища □ Інше
Ви переїхали до м. Черкаси у: (місяць/рік) ___________
Частина 1. Психоемоційний стан (за шкалою від 1 до 5):
(1 — зовсім не згоден / 5 — повністю згоден)
Я часто відчуваю тривогу або стрес. □ 1 □ 2 □ 3 □ 4 □ 5
Я почуваюся емоційно виснаженим/виснаженою. □ 1 □ 2 □ 3 □ 4 □ 5
У мене є доступ до психологічної підтримки, коли це потрібно. □ 1 □ 2 □ 3 □
4 □ 5
Я вмію самостійно справлятися зі стресом. □ 1 □ 2 □ 3 □ 4 □ 5
Частина 2. Соціальна інтеграція та участь у громаді
Я почуваюся частиною громади м. Черкаси. □ 1 □ 2 □ 3 □ 4 □ 5
Я беру участь у місцевих заходах, зустрічах, активностях. □ Так □ Ні □ Іноді
Я маю друзів або знайомих серед місцевих жителів. □ Так □ Ні
Я маю інформацію про можливості участі в громадському житті. □ Так □ Ні
Частина 3. Професійна реалізація
Я маю постійну роботу / занятість. □ Так □ Ні □ Тимчасово
Я шукаю роботу. □ Так □ Ні
Я маю потребу в перекваліфікації або навчанні. □ Так □ Ні
Мені потрібна допомога в працевлаштуванні. □ Так □ Ні
103
Частина 4. Житлові умови
Я проживаю в: □ Орендованому житлі □ Тимчасовому притулку □ У
родичів/знайомих
Мої житлові умови є безпечними та придатними для проживання. □ 1 □ 2 □ 3
□ 4 □ 5
Я потребую допомоги з пошуком житла. □ Так □ Ні
Частина 5. Відкриті питання:
Що, на вашу думку, найбільше допомагає у вашій адаптації в новому місті?
_____________________________________________________________
Що ще, на вашу думку, має включати програма підтримки ВПО у Черкасах?
_____________________________________________________________
104
Додаток Д
Візуалізація концепції котеджного містечка для внутрішньо переміщених осіб у
сільських населених пунктах поблизу м. Черкаси