ChSTU repository

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
(повне найменування вищого навчального закладу) 
Факультет гуманітарних технологій 
 
(повне найменування інституту, найменування факультету (відділення) 
Кафедра соціального забезпечення 
 
(повна назва кафедри (предметної, циклової комісії)) 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
на тему: “Впровадження елементів дуальної освіти в ЗВО при 
підготовці фахівців з соціального забезпечення” 
 
 
Виконала: студентка 4 курсу, групи СЗ-2110 
Спеціальності 232 “Соціальне забезпечення” 
Загородня Ю.А 
Науковий керівник: Якушев О.В. 
Рецензент: Бєлова І.О. 
 
Черкаси 2025 
  
2 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр 
Галузь знань 23 Соціальна робота 
Спеціальність 232 «Соціальне забезпечення» 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. кафедри 
к.е.н., доц. Бєлова І.О.  
“_______” ___________ 20 __ р. 
 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА 
 
Здобувачці Загородній Юлії Анатоліївни 
на підготовку кваліфікаційної роботи бакалавра на 
тему: «Впровадження елементів дуальної освіти в ЗВО при підготовці 
фахівців з соціального забезпечення». 
Тему затверджено наказом від « »   202_р 
Кваліфікаційна робота бакалавра виконується на матеріалах 
Черкаського державного технологічного університету та профільних 
соціальних установ  
 
План кваліфікаційної роботи бакалавра 
 
Розділ 1. Теоретичні основи дуальної освіти  
Розділ 2. Дуальна освіта в підготовці фахівців з соціального 
забезпечення  
Розділ 3. Розробка проєкту впровадження елементів дуальної 
освіти в ЗВО при підготовці фахівців з соціального забезпечення 
Об’єктом дослідження є процес професійної підготовки фахівців 
соціальної сфери в умовах дуальної освіти. 
3 
Предметом дослідження  є впровадження елементів дуальної 
освіти в закладах вищої освіти України у сфері соціального забезпечення  
Метою кваліфікаційної роботи  розкриття особливості 
впровадження елементів дуальної освіти у ЗВО 
Конкретні завдання, які здобувач вищої освіти повинен виконати 
для досягнення поставленої мети: 
У розділі 1: визначити поняття, суть, переваги й недоліки дуальної освіти 
проаналізувати історію розвитку дуальної освіти в Україні в світі  
У розділі 2: описати  особливості дуальної освіти у підготовці фахівців з 
соціального забезпечення  
У розділі 3: розробити проект впровадження елементів дуальної освіти у 
ЗВО та запропонувати механізм реалізації проєкту та очікувані 
результати 
Завдання підготувала                                                     Загородня Ю, А 
науковий керівник                           Якушев О.В. 
 
«15»11 2024р. 
 
Завдання одержала  
здобувачка 
                                                                                              (підпис)                            Загородня. Ю. А. 
 (прізвище та ініціали) 
 
                                                                              «15»   «11» 2024р. 
 
 
 
 
4 
РЕФЕРАТ 
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 110 сторінки, 7 таблиць, 
9 рисунків, список літератури з 41 найменувань, 3 додатки. 
ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ДУАЛЬНОЇ ОСВІТИ В ЗВО ПРИ 
ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ З СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
Предметом дослідження вступає система підготовки фахівців з 
соціального забезпечення у ЗВО. 
Об’єктом дослідження є процес інтеграції дуальної освіти в 
систему професійної підготовки фахівців соціальної сфери. 
Мета роботи  розкрити особливості впровадження елементів 
дуальної освіти у вищих навчальних закладах при підготовці фахівців з 
соціального забезпечення. 
Завдання роботи:  
 охарактеризувати поняття, сутність та етапи розвитку дуальної 
освіти в Україні та за кордоном; 
 проаналізувати переваги, недоліки та елементи дуальної освіти; 
 визначити особливості підготовки фахівців із соціального 
забезпечення в умовах дуальної освіти; 
 виявити основні проблеми інтеграції практичного навчання в 
навчальні програми; 
 розробити проєкт впровадження елементів дуальної освіти у ЗВО; 
 сформулювати механізм реалізації та очікувані результати 
впровадження. 
 
 
 
5 
Результати дослідження: У результаті роботи було розроблено 
проєкт впровадження елементів дуальної освіти в освітній процес 
підготовки фахівців соціального забезпечення, зокрема – модель взаємодії 
між ЗВО та соціальними установами, яка передбачає поєднання 
теоретичного та практичного навчання. 
Практичне значення роботи: Отримані результати можуть бути 
використані при плануванні навчального процесу у закладах вищої освіти, 
при формуванні освітніх програм, а також під час організації співпраці з 
базами практики для фахівців соціальної сфери.. 
Рік виконання кваліфікаційної роботи бакалавра 2025 рік 
Рік захисту роботи 2025 рік 
 
 
Підпис студента   
Дата   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6 
ЗАТВЕРДЖЕНО 
Завідувач кафедри  
к.е.н, доц. Бєлова І. О. 
протокол № від   
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
Підготовки та захисту кваліфікаційних робіт здобувачами 
освітнього ступеня «бакалавр» спеціальності 232 «Соціальне 
забезпечення» на 2024/2025 навчальний рік 
 
Строк 
№з/п Назва етапу кваліфікаційної роботи Примітка 
виконання 
етапу роботи 
 Вибір студентом теми КРБ і подання заяви 15.11.2024 виконано 
на кафедру; 
 
− затвердження тем КРБ 
1. 
призначення наукових керівників; 
− складання і затвердження завдань на 
виконання КРБ 
2. Підготовка вступу і першого розділу КРБ 15.03.2025 виконано 
3. Підготовка другого розділу КРБ 01.04.2025 виконано 
4. Підготовка третього розділу КРБ 01.05.2025 виконано 
Подання здобувачем завершеної КРБ 15.05.2025 виконано 
5. 
науковому керівнику 
6. Розгляд КРБ науковим керівником 27.05.2025 виконано 
Попередній розгляд КРБ на комісії від 29.05.2025 виконано 
7. 
кафедри 
Доопрацювання роботи, прийняття кафедрою 30.05.2025 виконано 
 
рішення про допуск КРБ до захисту перед ЕК, 
8. 
оформлення (нормоконтроль) та зовнішнє 
рецензування КРБ 
9. Проходження перевірки на плагіат 10.06.2025 виконано 
Подання роботи на підпис завідувачу 06.06.2025 виконано 
10. 
кафедри 
Підготовка ілюстративного матеріалу, 07.06-10.06.2025 виконано 
11. 
презентації та доповіді 
12. Захист дипломної роботи в ЕК 11.06.2025  
Студентка                    Загородня Ю. А.  
(підпис) (прізвище та ініціали) 
Керівник роботи                  Якушев. О.В. 
(підпис) (прізвище та ініціали) 
Секретар ЕК               Колодяжна В.О 
7 
 
 
ВСТУП ................................................................................................................ 8 
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДУАЛЬНОЇ ОСВІТИ ................... 13 
1.1. Поняття та сутність дуальної освіти ..................................................... 13 
1.2. Історія розвитку дуальної освіти в Україні та світі ............................ 20 
1.3. Переваги та недоліки дуальної освіти .................................................. 29 
1.4. Елементи дуальної освіти та їх роль в професійній підготовці ......... 39 
РОЗДІЛ ІІ. ДУАЛЬНА ОСВІТА В ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ З 
СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ........................................................... 43 
2.1. Особливості професійної підготовки фахівців з соціального 
забезпечення в умовах дуальної освіти ....................................................... 43 
2.2. Завдання, які ставляться перед фахівцями з соціального 
забезпечення на етапі практичного навчання ............................................. 52 
2.3. Інтеграція практичного навчання з теоретичними курсами та 
приклади успішних практик дуальної освіти в підготовці соціальних 
працівників ..................................................................................................... 61 
РОЗДІЛ ІІІ. РОЗРОБКА ПРОЄКТУ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ 
ДУАЛЬНОЇ ОСВІТИ В ЗВО ПРИ ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ З 
СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ........................................................... 68 
3.1. Опис проєкту ........................................................................................... 68 
3.2. Механізм впровадження проєкту та очікувані результати ................. 69 
3.3. Фінансовий план проєкту .................................................................... 101 
ВИСНОВКИ ................................................................................................... 108 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................................. 111 
 
 
 
\ 
 
 
 
 
 
8 
ВСТУП 
 
Актуальність дослідження полягає в тому, що система соціального 
забезпечення є однією з найважливіших складових соціальної політики 
кожної країни, а підготовка кваліфікованих фахівців у цій галузі потребує 
постійного вдосконалення. Зокрема, в умовах сучасних економічних і 
соціальних змін, а також у зв'язку з глобалізацією та розвитком 
технологій, потреба в висококваліфікованих соціальних працівниках 
зростає. У таких умовах традиційні форми навчання часто не відповідають 
вимогам, що ставляться до соціальних працівників на практиці. Саме тому 
дуальна освіта, що містить в собі поєднання теоретичного навчання та 
реального досвіду роботи в соціальних установах, стає актуальнішою. 
Дуальна освіта дозволяє студентам отримувати не лише теоретичні 
знання, а й практичні навички, які є необхідними для ефективної роботи у 
соціальному забезпеченні. Технології соціального забезпечення швидко 
змінюються, і фахівці повинні бути готовими до нових викликів, таких як 
зміни в законодавстві, розширення спектра послуг, інтеграція нових 
соціальних програм. Це потребує нових підходів до підготовки кадрів, 
зокрема, впровадження дуальних форм навчання, що дозволяють 
студентам бути в курсі актуальних змін і готовими до їх застосування на 
практиці. 
Дуальна освіта допомагає не лише покращити якість підготовки 
майбутніх соціальних працівників, але й сприяє підвищенню їх 
конкурентоспроможності на ринку праці. Учасники дуальної освіти 
отримують практичний досвід роботи в соціальних установах, що дозволяє 
їм швидше інтегруватися в професійне середовище після завершення 
навчання. Це має безпосередній вплив на підвищення якості соціальних 
послуг, що надаються населенню. 
9 
Оскільки соціальні працівники безпосередньо взаємодіють з 
людьми, які потребують допомоги, їхня компетентність та здатність 
швидко реагувати на зміни потреб клієнтів є надзвичайно важливими. 
Дуальна освіта, надаючи студентам можливість безпосередньо працювати 
в соціальних установах, дозволяє їм набути практичних навичок взаємодії 
з різними категоріями населення, що необхідно для підвищення 
ефективності надання соціальних послуг. Такий підхід сприяє 
формуванню глибшого розуміння реальних проблем, з якими стикаються 
клієнти соціальних служб. Крім того, студенти вчаться приймати 
обґрунтовані рішення в умовах, близьких до професійної діяльності. 
В умовах глобалізації та розвитку нових соціальних викликів, таких 
як старіння населення, міграція, зміни в соціальній структурі, потреби у 
фахівцях із соціальним забезпеченням, які володіють адаптивними та 
міждисциплінарними навичками, лише скористалися. Дуальна освіта дає 
можливість підготувати фахівців, які здатні оперативно реагувати на нові 
реалії та адаптувати існуючі практики до змінених умов. Вона послідувала 
академічне навчання з практичною підготовкою, що дозволяє краще 
зрозуміти специфіку роботи в різних соціальних контекстах. Це, своєю 
чергою, погіршує підвищення якості соціальних послуг і зміцнення довіри 
до системи соціального забезпечення. 
Таким чином, дослідження дуальної освіти в підготовці фахівців з 
соціального забезпечення є надзвичайно актуальним у контексті потреб 
сучасного соціального середовища та вимагає розгляду нових підходів до 
навчання, що відповідають вимогам сучасного ринку праці та суспільства 
в цілому. 
Питання дуальної освіти в науковому просторі не є новими. Цій 
квестії присвячено низку наукових публікацій українських та зарубіжних 
вчених: Н. Абашкіна, С. Амеліна, Л. Грен, Ю. Панфілов, Л. Кримчак, К. 
Яковенко та ін. Велику цінність для науки та практики запровадження 
10 
дуальної освіти є праці Н. Кулалаєвої, Я. Довгенко, Л. Яременко, 
Ю. Яременка, які здійснили swot-аналіз (аналіз сильних і слабких сторін, 
можливостей і загроз) впровадження дуального навчання в українських 
закладах вищої освіти. Окремо слід виділити дослідження Бойчевської І., 
Терещенкової Є., Шелта А., Штратман К., які описують переваги й 
окреслюють основні проблеми, з якими стикаються вітчизняні 
університети при впровадженні дуальної освіти. 
Мета дослідження: розкрити особливості впровадження елементів 
дуальної освіти в ЗВО при підготовці фахівців з соціального забезпечення. 
Завдання дослідження: 
ー проаналізувати поняття та сутність дуальної освіти та 
дослідити історію розвитку дуальної освіти в Україні та світі; 
ー вказати на переваги та недоліки дуальної освіти; 
ー розглянути елементи дуальної освіти та їх роль в професійній 
підготовці; 
ー розкрити особливості професійної підготовки фахівців з 
соціального забезпечення в умовах дуальної освіти; 
ー охарактеризувати завдання, які ставляться перед фахівцями з 
соціального забезпечення на етапі практичного навчання; 
ー описати інтеграцію практичного навчання з теоретичними 
курсами та приклади успішних практик дуальної освіти в підготовці 
соціальних працівників; 
ー розробити проект  впровадження елементів дуальної освіти в 
ЗВО при підготовці фахівців з соціального забезпечення. 
Методи дослідження: проблемний та логічний аналіз наукової 
літератури за темою дослідження; синтез та структурування даних, 
отриманих в процесі теоретичного аналізу, узагальнення. 
11 
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що воно 
розширює наукове розуміння дуальної освіти в контексті підготовки 
фахівців з соціального забезпечення. 
Практичне значення дослідження полягає у визначенні 
ефективних шляхів інтеграції теоретичних курсів і практичного навчання 
для підготовки висококваліфікованих фахівців у сфері соціального 
забезпечення. 
Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох 
розділів, висновків та списку використаних джерел. Список літератури 
налічує 40 посилань. Загальний обсяг курсової – 93 сторінки, з яких – 89 
основного тексту. 
Апробація результатів дослідження  Результати дослідження, 
викладені у кваліфікаційній роботі, пройшли апробацію в процесі 
професійної підготовки здобувачки, а також були представлені у формі 
наукових доповідей та обговорень:  
під час проходження виробничої та переддипломної практики на базі 
Черкаського державного технологічного університету, де здійснюється 
підготовка фахівців з соціального забезпечення, що дозволило вивчити 
поточний стан інтеграції дуальних підходів в освітній процес; 
у процесі обговорення результатів дослідження на засіданні кафедри 
соціального забезпечення факультету гуманітарних технологій ЧДТУ 
у рамках участі у студентській науково-практичній конференції 
«Сучасні тенденції розвитку  економіки та держави» (ЧДТУ, 2025 рік), де 
було представлено доповідь на тему: «Особливості впровадження 
елементів дуальної освіти в освітній процес підготовки соціальних 
працівників»; Апробація підтвердила наукову новизну, практичну 
значущість дослідження та доцільність впровадження його результатів у 
практику діяльності закладів вищої освіти соціального спрямування. 
 
12 
  
13 
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДУАЛЬНОЇ ОСВІТИ 
 
1.1. Поняття та сутність дуальної освіти 
З кінця 80-х років XX століття проявився інтерес дослідників і 
практиків управління до компетентнісного підходу до управління 
людськими ресурсами. Для управління людським капіталом компанії 
розробляють і застосовують такі компетенції: 
ー загальні – вимоги до поведінки всіх співробітників, що 
відображають ключові цінності всієї компанії; 
ー управлінські (лідерські) – вимоги до поведінки керівників і 
співробітників, які їх заміщують; 
ー професійні – вимоги до певної професії [40]. 
Загалом, компетентнісний підхід являє собою збалансовану і повну 
управлінську технологію, що регулює поведінку людей, яка необхідна для 
досягнення компанією поставлених цілей. Управління за компетенціями 
має на увазі розробку і впровадження стандартних корпоративних вимог 
до компетенцій персоналу і створення умов для їх придбання, розвитку і 
використання. 
Формування і розвиток людського капіталу передусім пов'язані з 
освітою. 
Освіта має формувати у студентів такі якості, які необхідні 
роботодавцю. Значна частина сучасних роботодавців розробляють власні 
підходи до оцінки персоналу, які є частиною методів управління на основі 
компетенцій. 
При цьому при працевлаштуванні випускників спостерігається 
гостра нестача компетенцій претендентів, що пов'язана, здебільшого, зі 
стрімким розвитком технологій, швидким «старінням» знань, природнім 
старінням працівників і слабкою «популярністю» виробничих 
компетенцій. 
14 
У сучасному світі швидкі зміни на ринку праці вимагають від 
молодих людей не лише теоретичних знань, але й реальних практичних 
навичок. Одним з ефективних способів підготовки висококваліфікованих 
спеціалістів є дуальна освіта, що дозволяє поєднувати навчання в 
навчальному закладі з практичною роботою на підприємствах. Це підхід, 
який стає все популярнішим у багатьох країнах світу, оскільки він 
дозволяє студентам безпосередньо на практиці засвоювати необхідні 
навички для своєї майбутньої професії[34, с. 103]. 
Дуальна освіта – це система навчання, що поєднує теоретичну 
підготовку в освітньому закладі та практичну роботу на підприємствах або 
в організаціях. У рамках дуальної освіти студенти не лише отримують 
академічні знання, але й здобувають практичні навички на реальних 
робочих місцях. Це забезпечує кращу підготовку майбутніх фахівців, 
оскільки вони не лише вивчають теоретичні аспекти, а й бачать, як ці 
знання застосовуються в реальному житті[13, с. 65]. 
Досвід освітніх систем Швеції, Великої Британії, Японії, Німеччини 
показує, що модель дуальної освіти, базою якої є безперервна взаємодія 
підприємства та вишу, є однією з передових форм підготовки кадрів з 
необхідним роботодавцю набором навичок і компетенцій. 
За рахунок індивідуального підходу підвищується ефективність 
підготовки кадрів. Дуальна система освіти дає змогу поєднати в 
навчальному процесі теоретичну підготовку і навчання практичним 
навичкам, оскільки в період навчання крім звичайних занять студенти 
ходять на роботу на конкретне підприємство, де отримують професійний 
досвід. За дуальної системи освіти підприємства разом із навчальними 
закладами Актуальні питання управління металургійним підприємством 
займаються професійною підготовкою студентів, при цьому освітні 
заклади несуть відповідальність за теоретичні знання, грамотність, 
освіченість, а підприємство створює умови для отримання практичних 
15 
навичок. Основною метою дуальної освіти є створення ефективної 
системи підготовки кадрів і виключення невідповідності системи 
підготовки та очікувань роботодавців. 
Основною сутністю дуальної освіти є її інтеграція в систему 
підготовки кадрів, де навчальні заклади та підприємства спільно 
відповідають за підготовку студентів. Студенти отримують теоретичні 
знання в університетах або коледжах, а також працюють на реальних 
підприємствах, де під керівництвом досвідчених фахівців здобувають 
практичні навички. Такий підхід дозволяє студентам: 
ー Поглибити розуміння професійних стандартів і вимог ринку 
праці. 
ー Отримати досвід роботи до закінчення навчання. 
ー Знизити ризик безробіття після закінчення навчального 
закладу. 
Принципами дуальної освіти є: 
1. Теоретична та практична підготовка кадрів відбувається як у 
навчальному закладі, так і на підприємстві. 
2. повна відповідність потребам і вимогам до компетенцій 
роботодавців. 
3. Тристоронній договір між підприємством, тим, хто навчається, і 
навчальним закладом з повним описом навчального процесу та практичної 
підготовки. 
4. Відбір за програмою навчання проводить підприємство спільно з 
навчальним закладом [12, с. 91]. 
Основне положення дуальної системи навчання – рівноцінна участь і 
відповідальність навчального закладу та підприємств за якість підготовки 
кадрів. Зацікавленість підприємства полягає,насамперед, у можливості 
підготувати для себе кадри, скоротити видатки, передбачені на пошук і 
підбір працівників, на їхнє перенавчання та адаптацію. Ті, хто навчається, 
16 
не тільки безпосередньо знайомляться з реальними виробничими умовами 
та опановують основи професійної діяльності, а й отримують можливість 
успішного працевлаштування за спеціальністю після закінчення навчання. 
Основними умовами впровадження дуальної системи професійного 
навчання є: 
ー наявність базових підприємств; 
ー розробка програми взаємодії навчального закладу та 
підприємства; 
ー створення або виділення учнівських місць, навчальних 
полігонів на підприємстві; 
ー запровадження стажування викладачів спеціальних дисциплін 
на підприємстві [6] 
У світі існує кілька моделей дуальної освіти, які варіюються залежно 
від країни, галузі та типу навчальних закладів. Однак, основними є такі 
моделі: 
1.Часова модель дуальної освіти. 
Часова модель є однією з найбільш поширених форм дуальної 
освіти, при якій студент розподіляє свій час між навчанням у навчальному 
закладі та практичною роботою на підприємствах або в організаціях. Ця 
модель дозволяє студентам отримувати теоретичні знання в стінах 
університету чи технікуму, а потім застосовувати їх на практиці 
безпосередньо на робочих місцях. 
У рамках такої моделі навчання студент проводить певну кількість 
годин або днів на тиждень в освітньому закладі, де отримує теоретичні 
знання, вивчає предмети загального та спеціалізованого характеру, а іншу 
частину тижня (наприклад, кілька днів або змін) працює на підприємстві. 
Це дозволяє студенту поєднувати теоретичне навчання з безпосереднім 
практичним досвідом, що значно підвищує якість підготовки. 
17 
Організація навчального процесу в часовій моделі 
Теоретична частина навчання: 
Під час навчання в навчальному закладі студент вивчає теоретичні 
аспекти своєї спеціальності, основи професії, а також загальні дисципліни. 
Це можуть бути як загальноосвітні предмети (математика, історія, іноземні 
мови тощо), так і спеціалізовані предмети, що стосуються конкретної 
галузі. Наприклад, майбутні інженери можуть вивчати фізику, механіку, 
основи програмування, а майбутні бухгалтери – фінанси та економіку. 
Практична частина навчання: 
Студенти час від часу працюють на підприємствах або в 
організаціях, де здобувають досвід роботи безпосередньо в умовах, 
наближених до реальних. На практиці вони застосовують теоретичні 
знання, які отримали в навчальних закладах, і одночасно набувають нових, 
практичних навичок. Це може бути виконання конкретних завдань під 
керівництвом наставника або спеціаліста, аналіз і розв'язання реальних 
проблем, що виникають на робочому місці. 
2. Модель поєднаного навчання. 
Модель поєднаного навчання є однією з найбільш інтегрованих 
форм дуальної освіти, в якій теоретична частина навчання та практична 
діяльність студентів відбуваються паралельно. У цьому випадку студент 
не лише поєднує навчання в навчальному закладі з роботою на 
підприємстві, але й виконує ці два компоненти навчання одночасно, що 
дозволяє йому здобувати як теоретичні знання, так і практичні навички 
паралельно, протягом усього періоду навчання. 
Замість чіткого розподілу часу між навчанням у навчальному закладі 
та роботою на підприємстві, як у часовій моделі, студент в моделі 
поєднаного навчання працює і навчається одночасно. Це означає, що він 
може вивчати теоретичні предмети в університеті або коледжі в певні дні 
18 
тижня, а в інші – працювати в компанії, виконуючи реальні професійні 
завдання. 
Організація навчального процесу в моделі поєднаного навчання 
Теоретична частина навчання: 
Студент відвідує заняття в навчальному закладі, де вивчає основи 
дисциплін, необхідних для професії. Це можуть бути як загальноосвітні 
предмети (математика, іноземні мови, гуманітарні дисципліни), так і 
спеціалізовані дисципліни (наприклад, бухгалтерія, інженерія, 
програмування, маркетинг тощо), які є основою майбутньої професії. 
Практична частина навчання: 
У той самий час студент проходить практику на підприємстві, де має 
можливість застосовувати теоретичні знання на практиці. Це може бути 
виконання конкретних завдань, участь у реальних проєктах компанії або 
робота під керівництвом досвідчених фахівців, що дозволяє студенту 
безпосередньо зіштовхнутися з умовами професійної діяльності. 
Інтеграція теорії та практики: 
У моделі поєднаного навчання навчальний процес організовується 
таким чином, щоб теоретичні знання, здобуті студентом в навчальному 
закладі, безпосередньо доповнювались практичними навичками на 
підприємствах. Наприклад, якщо студент вивчає нові методи управління 
проєктами на заняттях, то на практиці він може застосовувати ці методи 
під час роботи над реальними проєктами в компанії. 
3. Модель навчання за місцем роботи. 
Модель навчання за місцем роботи є однією з форм дуальної освіти, 
в якій основна частина навчального процесу проходить безпосередньо на 
підприємстві або в організації, а роль навчального закладу зводиться 
здебільшого до надання теоретичної підготовки. У цій моделі студенти 
отримують практичні навички та знання безпосередньо в робочому 
середовищі, виконуючи професійні завдання, а теоретична частина 
19 
навчання проходить в університеті або коледжі, часто на базі спеціальних 
курсів чи лекцій. 
У даній моделі робочі місця стають основним середовищем для 
здобуття професійних навичок, що дозволяє студентам безпосередньо 
занурюватися у специфіку їхньої майбутньої роботи. Вони здобувають 
досвід, працюючи під керівництвом наставників або досвідчених фахівців 
на підприємствах, виконуючи реальні завдання і проєкти. 
Організація навчального процесу в моделі навчання за місцем 
роботи 
Практична частина навчання: 
Студенти проводять більшість свого навчального часу на 
підприємствах або в організаціях, де виконують завдання, що 
відповідають їхній спеціалізації. Вони безпосередньо залучаються до 
робочих процесів, взаємодіють з командою, розв'язують реальні проблеми 
та вдосконалюють свої професійні навички, що є важливою складовою 
навчального процесу. 
Теоретична підготовка: 
Навчальний заклад займається лише теоретичним навчанням, яке в 
основному стосується загальних та спеціалізованих предметів, необхідних 
для майбутньої кар'єри студента. Це можуть бути лекції, семінари, курси 
або спеціальні тренінги. Теоретична частина навчання зазвичай 
обмежується кількома заняттями на тиждень і зосереджена на предметах, 
які надають базові знання, необхідні для виконання завдань на робочому 
місці. 
Роль підприємства та наставників: 
У моделі навчання за місцем роботи компанії виконують ключову 
роль у навчальному процесі. Керівники відділів або спеціально призначені 
наставники здійснюють супровід і навчання студентів, забезпечуючи їм 
доступ до реальних робочих завдань, проєктів і технологій. Вони також 
20 
оцінюють прогрес студентів, надають рекомендації та допомагають в 
освоєнні професійних навичок[37, с. 280]. 
Отже, дуальна освіта є потужним інструментом, який дозволяє 
підготувати фахівців, здатних вирішувати реальні проблеми на ринку 
праці. Поєднання теоретичних знань з практичними навичками дозволяє 
студентам краще адаптуватися до вимог сучасного світу та успішно 
розпочати свою кар'єру. Крім того, цей підхід сприяє тісній взаємодії між 
навчальними закладами та підприємствами, що є вигідним для всіх сторін 
– студентів, навчальних установ і роботодавців. Дуальна освіта має 
великий потенціал для розвитку, оскільки вона відповідає на сучасні 
виклики, що постають перед системою освіти і ринком праці. 
 
1.2. Історія розвитку дуальної освіти в Україні та світі 
Трансформаційні процеси, пов'язані з європейською інтеграцією, що 
відбуваються зараз в Україні, завдання з підвищення 
конкурентоспроможності її економіки передбачають створення ефективної 
системи вищої професійної освіти. Видається, що це завдання є однаково 
важливим як для України, так і для інших країн. 
Основною передумовою дуальної освіти є рівноправна участь і 
відповідальність навчальних закладів і підприємств у якості підготовки 
талантів. Інтерес компаній полягає, насамперед, у можливості розвивати 
свої таланти та зменшувати витрати, необхідні для пошуку та відбору 
працівників, їх перенавчання та адаптації. Здобувачі освіти не лише 
безпосередньо знайомляться з реальними умовами виробництва, 
оволодівають основами професійної діяльності, а й отримують можливості 
для успішного працевлаштування в умовах трансформаційного процесу, 
що зараз відбувається в Україні, пов’язаного з євроінтеграцією, до завдань 
підвищення її економічної конкурентоспроможності входить створення 
21 
ефективної системи вищої професійної освіти. Здається, це завдання є не 
менш важливим для України, як і для інших країн. 
Відповідно до ст. Статтею 9 Закону України «Про освіту» (далі – 
Закон України «Про освіту») передбачено, що всі громадяни мають право 
на здобуття освіти в різних формах або в поєднанні форм [2]. 
У найзагальнішому розумінні дуальна освіта являє собою форму 
підготовки кадрів, яка комбінує теоретичне навчання в навчальному 
закладі та практичне навчання на виробничому підприємстві. 
Зародившись у ФРН ще в середині 1960-х рр., дуальна система 
професійної підготовки здобула нині широку популярність і визнання у 
світовій практиці професійної освіти. Зокрема, підкреслюються її такі 
ключові характеристики, як гнучкість і мобільність – здатність своєчасно 
й адекватно реагувати на зміни економічних, соціальних і технологічних 
умов і відповідно пристосовуватися до ринку праці, у тому числі 
випереджаючи його запити[36]. 
Названим вище Законом України дуальна форма здобуття освіти 
визначається як спосіб здобуття освіти, що передбачає поєднання 
навчання осіб у закладах освіти (в інших суб'єктах освітньої діяльності) з 
навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та 
організаціях для набуття певної кваліфікації, як правило, на основі 
договору (п. 10 ст. 9 Закону) [26]. 
З метою забезпечення впровадження дуальної освіти в Україні за 
останні кілька років прийнято цілу низку підзаконних актів, серед яких 
особливе місце посідає Концепція підготовки фахівців за дуальною 
формою здобуття освіти (затв. розпорядженням Кабінету Міністрів 
України від 19.09.2018 р. № 660-р) [25]. Метою Концепції є вироблення 
засад державної політики щодо підвищення якості професійної підготовки 
фахівців на основі дуальної форми здобуття освіти. Головною проблемою, 
на розв'язання якої спрямовано Концепцію, є недостатній рівень 
22 
готовності багатьох випускників вищих і професійно-технічних 
навчальних закладів до самостійної професійної діяльності на первинних 
посадах, що відповідають отриманій освіті. Так, наприклад, за словами 
Міністра освіти України, чотири з десяти фірм у ключових галузях 
української економіки говорять про значний розрив між уміннями, якими 
володіють випускники вишів, і тим, що потрібно фірмам. 
Дуальна форма навчання визначається як спосіб здобуття освіти, 
який поєднує навчання особи в закладі освіти (інших суб’єктах освітньої 
діяльності) з навчанням на виробництві на підприємствах, в установах та 
організаціях для здобуття певної кваліфікації, як правило, на договірній 
основі (пункт 10 статті 9 Закону). Налагодити рівноправні партнерські 
відносини між вищими та професійно-технічними навчальними закладами, 
роботодавцями та студентами для набуття досвіду практичного 
застосування навичок в умовах реальної професійної діяльності. 
Концепція розроблена з посиланням на досвід дуального навчання 
фахівців у Німеччині. Реалізація концепції розбита на три етапи – з 2018 
по 2023 рік. Враховуючи, що дуальна система освіти в Україні ще 
перебуває на стадії адаптації, вкрай важливо розробити законодавчу базу 
для запровадження цієї форми навчання. Тому створення такої бази даних 
є основним завданням на першому етапі. 
Надалі передбачається розробка типових моделей дуальної форми 
навчання в навчальних закладах, реалізація пілотних проєктів і проведення 
оцінки ефективності.   І завершальним є створення кластерів дуальної 
освіти на базі конкурентоспроможних закладів освіти. Як кінцеві 
результати реалізації Концепції виокремлено такі орієнтири: розширення й 
удосконалення практичної частини навчальної програми зі збереженням 
достатнього рівня теоретичної підготовки; підвищення якості підготовки 
фахівців відповідно до реальних вимог ринку праці; посилення ролі 
роботодавців та громадських об'єднань у системі підготовки фахівців: від 
23 
формування змісту освітніх програм до оцінювання результатів навчання; 
модернізація змісту освіти з метою приведення його у відповідність із 
сучасним змістом професійної діяльності; підвищення рівня 
конкурентоспроможності випускників навчальних закладів; скорочення 
періоду адаптації випускників навчального закладу до професійної 
діяльності та деякі інші [27]. 
На засіданні Кабінету Міністрів України 3 квітня 2019 р. було 
затверджено План заходів щодо реалізації названої вище Концепції 
(розпорядження № 214-р). Зокрема, що стосується завдання нормативно-
правового забезпечення дуальної освіти, передбачається, що найближчим 
часом фахівці Міністерства освіти і науки України (МОН) спільно із 
зацікавленими розроблять положення про дуальні форми прийому для 
здобуття професійної та додаткової професійної підготовчої та вищої 
освіти. У зв’язку з цим зазначаємо, що наразі МОН підготувало та винесло 
на громадське обговорення проект наказу «Про затвердження Положення 
про доступ до дуальної професійно-технічної освіти». 
До кінця 2019 року також має бути затверджений типовий договір 
між роботодавцями, адміністрацією школи та учнями. 
Він визначатиме тривалість навчання, експлуатаційні 
характеристики обладнання підприємства, оплату праці тощо. Уряд також 
доручив Мінекономіки та Мінсоцполітики розробити у IV кварталі 2020 
року порядок оцінювання результатів освітньо-професійної кваліфікації за 
погодженням зі спільними представницькими органами роботодавців на 
національному рівні [23]. 
Відповідно до прийнятих підходів дуальну освіту можуть обирати за 
бажанням здобувачі, які навчаються за денною формою або іншими 
формами здобуття освіти, а також ті, які пройшли відповідний відбір у 
роботодавців. У цьому разі укладається тристоронній договір із 
навчальним закладом і роботодавцем. 
24 
Активну роботу в напрямі впровадження дуальної освіти проводить 
Міністерство науки і освіти України – ухвалення відповідних правових 
актів (наказів), проведення організаційних заходів, експерименту з 
упровадження окремих елементів дуальної освіти тощо. 
Наведемо лише деякі приклади. Це накази МОН «Про утворення 
робочої групи з підготовки проєкту положення про дуальну форму 
здобуття освіти» (від 12.10.2018 р. № 1100); «Про внесення змін до 
переліку закладів професійної (професійно-технічної) освіти для 
впровадження елементів дуальної форми здобуття освіти» (від 24.05.2019 
р. № 735); «Про розширення переліку закладів професійної (професійно-
технічної) освіти для впровадження елементів дуальної форми здобуття 
освіти» (від 15.05.2019 р. № 735). № 735); «Про розширення переліку 
закладів професійної (професійно-технічної) освіти для запровадження 
елементів дуальної форми здобуття освіти» (від 15.05.2018 р. № 473); 
«Про проведення експерименту всеукраїнського рівня за темою 
«Організація професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників 
за дуальною формою здобуття освіти» у червні 2019 р. – грудні 2022 р. 
(від 27.05.2019 р. № 738) та інші[19]. 
Починаючи з 2015 р. здійснюється експеримент з організації 
навчального процесу з елементами дуальної форми навчання. І, якщо на 
початковому етапі в ньому брали участь три навчальні професійні заклади, 
то зараз налічується понад 250 учасників. Важливо, що до цієї діяльності 
долучилися й навчальні заклади вищої освіти (Сумський та Луганський 
національні аграрні університети, Національний технічний університет 
«Харківський політехнічний інститут», Харківський національний 
університет міського господарства імені О.М. Бекетова, Таврійський 
державний агротехнологічний університет та багато інших)[13, с. 65]. 
У зв'язку з упровадженням в Україні концепції дуальної освіти 
велике значення має вивчення та аналіз зарубіжного досвіду. Ідеться як 
25 
про країни, де розвиток дуальної освіти вже має тривалий характер, так і 
про ті, в яких цей процес тільки починає свій розвиток. Що стосується 
першої групи країн, то, насамперед, відзначимо досвід Німеччини, яка 
вважається загальновизнаним лідером в організації дуального навчання. 
На сторінках літературних джерел підкреслюється, що в сучасних умовах 
досвід Німеччини слугує зразком для всього Європейського Союзу. 
Німецька система професійної освіти вирізняється розвиненим 
інститутом наставництва, практикоорієнтованим навчанням і активною 
участю бізнесу в підготовці кадрів [7, с. 109; 11, с. 77]. 
У Німеччині дуальна освіта – це найпоширеніша система здобуття 
професійної освіти. Відповідно до Закону «Про професійну освіту» 
(1969)[8] дуальну освіту розглядають як взаємодію двох самостійних в 
організаційному і правовому плані носіїв освіти в офіційно визнаних 
межах. Ця модель здобуття освіти поєднує в собі класичну вищу освіту з 
професійною освітою або з практичною професійною діяльністю на 
підприємстві. Іншими словами, дуальне навчання відбувається на 
формальному (університетському) і неформальному (на робочому місці) 
рівнях. Вищі навчальні заклади дуальної професійної освіти отримали 
назву Cooperative University або Berufsakademie. Крім названого вище 
Закону, окремі питання дуальної освіти регулюють також Закон про 
сприяння професійній освіті (1981), Закон про охорону праці молоді 
(1965), Договір про професійне навчання. 
Обов'язковим є затвердження на загальнодержавному рівні переліку 
професій, що потребують професійної освіти. Так, Закон «Про професійну 
освіту» містить перелік із 350 офіційно визнаних професій, які 
опановуються в процесі професійного навчання, і, відповідно, професійне 
навчання дозволено вести тільки за цими професіями. Цей перелік 
приведено у відповідність до нової економічної ситуації. Загалом головна 
функція держави – координація та забезпечення законодавчої бази. 
26 
Відповідно до Закону про сприяння професійній освіті Міністерство 
освіти і науки Федеративної Республіки Німеччини взаємодіє на цій основі 
з іншими профільними міністерствами та відомствами. На земельному 
рівні управління навчальним процесом покладено на відповідні земельні 
управління.  
Німецька система професійно-технічної освіти славиться 
розвиненою системою орієнтації, практичним навчанням і активною 
участю підприємств у навчанні талантів. Іншими словами, Студенти 
коледжів, які отримують денну або іншу форму навчання, та студенти 
коледжів, відібрані роботодавцями. У цьому випадку між навчальним 
закладом і роботодавцем укладається тристоронній договір. 
Дуальна система освіти Німеччини – це фактично національна 
програма з бюджетним фінансуванням, але на паритетних засадах із 
підприємствами. Підприємства не тільки укладають договір із кожним 
студентом, а й виділяють кошти на підготовку інструкторів-наставників і 
майстрів професійного навчання, які забезпечують освітній процес на 
підприємстві. Роботодавці можуть також втручатися в процес навчання, 
коригувати його зміст тощо. 
Професійне навчання на підприємстві контролюється і регулюється 
федеральним органом управління, а навчання в професійних школах 
належить до предмета відання окремих земель. При отриманні 
професійної освіти відвідування такої профшколи є обов'язковим, що 
закріплено відповідними територіальними законами. 
Німецька модель дуальної освіти дедалі більшою мірою набуває 
визнання на міжнародному рівні й використовується в низці країн 
(Австрія, Угорщина, Сербія, Словенія, Швейцарія, Португалія, Данія, 
Нідерланди, Франція та ін.). Безумовне значення досвід Німеччини має і 
для розбудови системи освіти України (на це вже зверталася увага вище), а 
також інших країн, які відносно нещодавно розпочали свій розвиток як 
27 
незалежні держави. Це такі країни, як Грузія, Казахстан, Молдова, 
Білорусь та інші. При цьому, якщо, наприклад, Грузія поки що тільки 
готується до впровадження дуальної освіти, то Казахстан у цьому плані – 
одна з країн, які успішно переймають німецький досвід[36]. 
Ще у квітні 2013 р. між Міністерством освіти і науки Республіки 
Казахстан і Німецьким товариством з міжнародного співробітництва було 
підписано Угоду про реалізацію пілотного проєкту «Впровадження 
дуального навчання в Казахстані». 
Згідно з п. 19-1 ст. 1 Закону Республіки Казахстан «Про освіту»: 
дуальна освіта – це форма підготовки кадрів, що поєднує навчання в 
навчальному закладі з обов'язковими періодами виробничого навчання і 
професіональної практики на підприємстві (в організації) з наданням 
робочих місць та компенсаційною виплатою тим, хто навчається, за умови 
рівної відповідальності підприємства (організації), навчального закладу та 
того, хто навчається. На сьогодні в країні утворено Управління 
методології дуальної системи навчання, яке організовує і координує 
роботу в цьому напрямі, розроблено типові навчальні плани та освітні 
програми зі спеціальностей з урахуванням того, що понад 40-50% 
навчального часу відводиться виробничій практиці. 
Відзначимо також досвід Молдови. Дуальна освіта в Молдові 
регулюється Положенням про організацію програм професійно-технічної 
освіти у формі дуальної освіти (№ 70 від 22.01.2018 р.). 
Згідно з п. 2 Положення, дуальна освіта є альтернативною формою 
організації професійно-технічної освіти, що передбачає навчання в закладі 
професійно-технічної освіти та в господарюючому суб'єкті з 
використанням їхніх коштів з метою здобуття знань, навичок і 
компетенцій, що відповідають професійній кваліфікації рівня 3, 4 і 5 
МСКО, згідно з Національною рамкою кваліфікацій Молдови. У п. 4 
Положення визначено специфічні характеристики дуальної освіти, а саме: 
28 
1) організація за ініціативою зацікавленого господарюючого суб'єкта 
як потенційних роботодавців або установи професійно-технічної освіти; 
2) забезпечення профільного навчання, під відповідальність 
господарюючого суб'єкта, в умовах реальної трудової діяльності зі 
щомісячною виплатою учнівської зарплати; 
3) забезпечення участі господарюючого суб'єкта в процесі 
оцінювання та сертифікації компетенцій учня[39]. 
Процес організації, здійснення та моніторингу дуальної освіти 
встановлює Міністерство освіти, культури та досліджень за погодженням з 
іншими галузевими центральними центральними публічними органами та 
суб'єктом господарювання. Під час навчання учень отримує зарплату, яку 
виплачує економічний агент на підставі учнівського договору. 
Такі договори, що передбачають права та обов'язки сторін, 
підписуються економічним агентом із кожним учнем. Крім зарплати, учні 
також отримують гарантовану державою стипендію, при цьому на весь 
період навчання їм надають місце в гуртожитку та харчування[39]. 
Завершуючи стислий огляд наявного досвіду з розвитку дуальної 
освіти, можна погодитися з тим, що ця форма здобуття освіти є 
перспективним напрямом модернізації вищої школи, що забезпечує за 
рахунок збільшення обсягу практичної складової, активного включення до 
процесу навчання виробничих підприємств формування у студентів 
необхідних професійних умінь і навичок, високої мотивації до навчання і 
подальшої професійної діяльності. Усе це сприяє підвищенню 
конкурентоспроможності випускників ВНЗ на ринку праці та їх 
працевлаштуванню. Серед позитивних моментів, що характеризують 
дуальну освіту, відзначимо також зацікавленість керівників відповідних 
установ та організацій у практичному навчанні своїх потенційних 
працівників, їхню відповідальність за організацію та результати такого 
навчання, прискорення процесу адаптації випускників до першого 
29 
робочого місця тощо. Що стосується проблемних питань, передусім вони 
пов'язані з необхідністю наявності відповідної нормативно-правової бази, 
врегулювання трудових відносин між вишами та підприємствами-
партнерами зі студентами, питань соціального захисту працюючих 
студентів. Особливо наголосимо на необхідності створення умов 
(правових та організаційних) для успішного розвитку державно-
приватного партнерства у сфері освіти, дієвих механізмів його реалізації. 
 
1.3. Переваги та недоліки дуальної освіти 
Дуальна освіта, яка останнім часом стала популярною в нашій 
країні, останніми роками не є інноваційним продуктом, і багато 
європейських країн уже давно використовують її в системі навчання на 
своїх підприємствах. Проте, важливо заново проаналізувати цю освітню 
тенденцію, щоб переконатися, що вона відповідає сучасним реаліям, з 
кожним днем все більше усвідомлюючи її безумовну цінність. 
Для України дуальна освіта – це нова форма навчання, що поєднує в 
собі практичну і теоретичну складові професійної освіти. 
Дуальна освіта, що почалася нещодавно, стала популярною темою. 
Така актуальність пов'язана з кризою професійної та вищої освіти. Криза в 
системі навчання в Україні не є чимось незвичайним. Це пов'язано з двома 
основними причинами: тривалий час навчальні заклади технічного та 
гуманітарного профілю керувалися тільки освітніми стандартами, 
встановленими державою. При цьому потенційного роботодавця не 
запитували, якого фахівця очікувати. Підприємства були приватизовані, і 
«університет (коледж) – виробництво» відносини були зламані [35]. 
До незаперечних переваг дуальної освіти можна віднести такі 
аспекти. 
1.    Дуальна система, судячи з її назви, ґрунтується на тісному 
взаємозв'язку освітніх установ і бізнесу, перша відповідає за теоретичну 
30 
підготовку студентів, а друга – за навчальний процес для студентів як 
практичну складову. 
2.    Студенти, які набувають навичок і вмінь на підприємствах, 
одночасно залучені до певного виробничого процесу, тому після 
закінчення навчання їм не потрібно адаптуватися до виробництва, вони 
можуть легко потрапити на ринок праці. 
3.    Дуальна система хороша для підприємств, оскільки в 
результаті навчання «на замовлення» знадобиться один і той самий 
персонал. Беручи активну участь в освітньому процесі, підприємства 
можуть коригувати його зміст, змінювати навчальну програму відповідно 
до процесу технологічної модернізації. 
 4.   Важливою особливістю дуального підходу до навчання є те, 
що в цьому випадку компанія більше зацікавлена в якісному навчанні, ніж 
освітня організація. Тому виробничі працівники несуть повну 
відповідальність за організацію навчального процесу, контроль за 
діяльністю освітнього закладу, контроль спадкоємності теоретичної та 
практичної підготовки студентів, яких буде прийнято як майбутніх 
співробітників. 
5.    Дуальна система усуває розрив між студентами та 
випускниками коледжів під час відвідування підприємств. Це пов'язано з 
тим, що матеріально-технічна база навчальних закладів зазвичай 
оновлюється з великою затримкою. Підприємства постійно модернізують 
своє виробництво - поява нових технологій, виробництво нового 
обладнання тощо. 
6.    Організація практичної складової навчального процесу на 
підприємствах призводить до значної економії фінансових ресурсів, 
необхідних державі для закупівлі дороговартісного обладнання в закладах 
освіти (яке зазвичай використовується даремно і часто простоює) [38]. 
31 
Наведені вище аргументи на користь дуальної освіти не залишають 
сумнівів і дозволяють визнати доцільність її використання. Однак, 
незважаючи на все це, наші освітні організації та підприємства ще не 
готові до масштабного переходу на дуальну освіту. Таким чином, 
приймаючи обіцянку дуальної освіти «здебільшого», але, не бажаючи 
працювати якнайшвидше в контексті повсюдного впровадження 
декларативних і нових освітніх стандартів, це в низці випадків за останні 
роки показало їхню неспроможність. 
1.    Необхідний певний перехідний період, щоб переглянути цілі 
та завдання освітніх організацій, скоригувати їхню основну місію. 
2.    Необхідно переглянути основи системи навчання в кожному 
структурному підрозділі професійної освіти, встановити точки дотику 
освітніх організацій з конкретними підприємствами, визначити розподіл 
їхніх повноважень. 
3. Необхідно підготувати підприємства до роботи в соціальному 
партнерстві з організаціями освіти. При цьому ідеологічно не тільки з 
погляду перспективи збільшення навантаження всіх видів, а й з погляду 
навчання - переконати промисловців і підприємців відмовитися від права 
на «справедливі» кадри, з погляду державності. 
 4.   У разі ухвалення позитивного рішення щодо участі 
підприємств у процесі дуального навчання необхідно спроєктувати та 
організувати спеціальні майстерні (виробничі майданчики), оснащені усім 
необхідним, щоб студенти могли проводити практику, що надалі може 
допомогти їм оволодіти основними виробничими навичками. Усі 
зацікавлені сторони мають розуміти, що без нього неможливо залучити 
студентів до виробничого цеху: має бути цикл навчальних і виробничих 
занять між теорією та реальним виробництвом. Великий чи компактний 
цей цикл залежить від ситуації, але досвід підтримує ту саму структуру 
навчального процесу. 
32 
5.    Студенти можуть бути допущені до виробничого процесу на 
підприємстві тільки на підставі офіційного дозволу комісії на кожного 
студента. До комісії мають входити представники як освітньої організації, 
так і підприємства. Освітня організація залишає за собою право 
контролювати загальне керівництво навчальним процесом, яке 
здійснюється безперервно впродовж усього періоду, виконання 
студентами трудових функцій на підприємстві. Однак з огляду на те, що 
стажист входитиме до складу персоналу під час стажування, контроль над 
цим процесом буде відповідальністю керівництва підприємства. 
6.    Для успішної реалізації соціального партнерства у сфері 
дуальної освіти необхідна переорієнтація, перепідготовка (або навчання) 
педагогічних кадрів в освітніх закладах і персоналу на підприємствах. Їхнє 
основне завдання – підготувати висококваліфікованих фахівців для 
конкретних професій, які вміють працювати з новими технологіями та 
новою якістю. 
За дотримання вищевказаних умов дуальна освіта допоможе 
розв'язати багато проблем у професійній освіті. Реалізація принципів 
дуальної освіти стане можливою через соціальне партнерство, спрямоване 
на максимальне узгодження та реалізацію інтересів усіх учасників цього 
процесу. Тільки об'єднавши їхні можливості з роботодавцями, можна 
провести модернізацію професійної освіти [15, с. 52-53]. 
Для форсованого індустріально-інноваційного розвитку необхідно 
розробити форму договору про співробітництво та соціальне партнерство 
освітніх організацій регіону з великими підприємствами та перелік 
заходів, що допоможуть задовольнити потреби роботодавця у 
кваліфікованих фахівцях. 
1. Освітні організації та соціальні партнери мають долучатися до 
розробки гнучких модульних програм навчання для кваліфікованих 
фахівців. 
33 
 2.   Необхідно збільшити частку досвіду в навчальних програмах 
для розвитку професійних компетенцій учнів. Для цього соціальним 
партнерам необхідно спільно скоригувати навчальні плани, робочі 
програми відповідно до специфіки конкретного дуального навчання. 
3.    Соціальні партнери повинні виявляти і підтримувати 
талановитих студентів. 
4.    Для забезпечення якісного навчання та гарантованого 
працевлаштування необхідне укладення тристоронніх договорів між 
підприємством, освітньою організацією та студентом [13, c. 62-63]. 
Наші освітні організації та підприємства ще не готові до 
масштабного переходу на дуальну освіту. 
Впровадження дуальної форми здобуття вищої освіти на практиці 
може зіштовхнутися з певними організаційними труднощами. По-перше, 
виникають складнощі узгодження з затвердженим навчальним планом, 
чітка структура якого може обмежувати гнучкість навчального процесу та 
ускладнювати організацію освіти, орієнтованої на індивідуальні потреби 
та інтереси студента. 
По-друге, існує ймовірність того, що навчальна програма не буде 
вчасно реагувати на швидко змінювані потреби промисловості. Процес 
затвердження програм може зайняти багато часу, в той час як технології 
швидко розвиваються. Це може призвести до невідповідності між 
набутими навичками та вимогами ринку праці, що, в свою чергу, може 
зробити деякі аспекти освіти застарілими. 
По-третє, дуальне навчання є новим підходом не лише для 
університетів, але й для підприємств. Брати участь у таких програмах 
означає для підприємств значні витрати ресурсів і часу. 
Керівники бізнесу повинні призначити експертів, які мають право на 
радники та дослідження студентів, надаючи практичні навчальні 
можливості  та активно беруть участь у розробці програм. Однак така 
34 
участь може створити додаткове навантаження для підприємств для 
середнього та середнього, ускладнюючи їх повну участь у подвійних 
навчальних ініціативах. У цьому контексті часто виникає питання про 
хорошу якості забезпечення навчального процесу, оскільки введення 
подвійної форми навчання є важливим, але недостатнім станом для 
покращення якості підготовки. Важливо врахувати потенціал компаній у 
навчанні необхідних навичок, оскільки подвійна освіта передбачає не 
лише практичну підготовку, але й знання навчальних компонентів (філії), 
які партнери повинні надавати всі або частково. Тому важливо спочатку 
проаналізувати партнерів і чітко визначити їх ролі в процесі підготовки. 
Існують випадки, коли підприємства мають власні освітні центри чи 
навчальні осередки, що пропонують дисципліни, що відповідають освітнім 
програмам або можуть зацікавити студентів за спеціальністю. В таких 
випадках доцільним рішенням може бути впровадження сертифікатних 
програм, які можуть бути забезпечені партнером повністю або частково. 
По-четверте, програми дуального навчання можуть мати певні 
обмеження, зокрема в сільських місцевостях, малих містах або для 
окремих галузей знань. Крім того, дуальна освіта зазвичай орієнтована на 
конкретні професії чи ремесла, що хоча й забезпечує швидку готовність до 
роботи, однак може обмежити доступ молоді до більш широкого спектра 
кар'єрних можливостей, обмежуючи шанс на дослідження інших сфер 
інтересів[7, с. 182]. 
Необхідно пам'ятати, що автономія вищих навчальних закладів 
надає можливості для вибору та ухвалення гнучких рішень, проте ці 
рішення мають бути прийняті з урахуванням вимог щодо забезпечення 
якості підготовки студентів, зокрема в аспектах кадрового забезпечення 
освітнього процесу та наявної матеріально-технічної бази. Важливим 
аспектом є також вимоги до кваліфікації фахівців, які забезпечують 
бакалаврські та магістерські освітні програми. Кафедра, а також 
35 
університет загалом несуть відповідальність за якість освіти, тому аналіз 
можливостей партнерів є корисною практикою, зокрема з точки зору 
педагогічного та кадрового забезпечення. 
Існують випадки, коли, навіть під час реалізації дуальних освітніх 
програм, виникають труднощі з боку партнерів на місцях, які можуть бути 
зумовлені різними факторами (нехватка часу, небажання виконувати 
додаткову роботу, внутрішні конфлікти в компанії). Це може відбуватися 
навіть попри те, що топ-менеджмент компанії активно підтримує та 
ініціює впровадження дуальної освіти. Тому надзвичайно важливо 
здійснювати контроль за освітнім процесом та проводити опитування 
студентів щодо якості їх підготовки та пропозицій щодо вдосконалення. 
Зворотній зв'язок від усіх учасників процесу дозволяє оцінити реальний 
стан справ і з’ясувати особливості майбутньої співпраці не тільки з 
конкретним підприємством, але й з іншими партнерами. 
Зазначені переваги дуальної освіти можна зміцнити, а наявні 
перешкоди мінімізувати за умови ретельного планування та організації 
цієї форми здобуття професійних компетенцій. Ключовими вимогами, які 
потрібно враховувати, є такі: 
ー Забезпечення готовності як закладів вищої освіти, так і 
підприємств до співпраці, регулярного обміну інформацією, спільного 
прийняття рішень, а також ділитися ресурсами та досвідом для створення 
ефективної програми дуальної освіти. 
ー Розробка чіткої навчальної програми, що забезпечує баланс 
між теоретичними знаннями та розвитком практичних навичок, відповідає 
галузевим вимогам, новим тенденціям та технологіям, регулярно 
переглядається та оновлюється, а також чітко визначає навчальні цілі, 
зміст і методи оцінювання як для теоретичного, так і для практичного 
компонентів програми. 
36 
ー Забезпечення навчальних програм кваліфікованими 
інструкторами та наставниками, які володіють необхідними предметними 
знаннями, практичним досвідом та педагогічними навичками. Викладачі 
мають бути досвідченими у теоретичній підготовці, а наставники з галузі 
— це практики, здатні ефективно спрямовувати студентів під час 
практичного навчання. 
ー Надання здобувачам освіти необхідної інфраструктури 
(оснащені аудиторії, лабораторії, майстерні, інструменти, обладнання, 
технології) та ресурсів (підручники, довідкові матеріали, онлайн-ресурси), 
які підтримують процес дуальної освіти. 
ー Організація прозорого та справедливого процесу відбору та 
прийому здобувачів вищої освіти на навчання за програмами дуальної 
освіти, який передбачає оцінювання успішності студентів, їх 
зацікавленості в обраній професії, мотивації та відданості справі, а також 
аналіз особистісних якостей. 
ー Створення ефективної та надійної системи забезпечення якості 
та оцінювання, включаючи регулярний моніторинг і оцінку ефективності 
програми, визначення рівня досягнення результатів навчання через 
оцінювання студентів, збір відгуків роботодавців та використання 
інструментів зовнішнього забезпечення якості. 
ー Підтримка ініціатив дуальної освіти на загальнодержавному 
рівні та на рівні місцевої влади. Сприятливе політичне середовище на 
національному чи регіональному рівнях забезпечить фінансову підтримку 
або стимули для реалізації програми, а також заохотить роботодавців до 
участі в таких програмах. 
ー Формування відповідної нормативної бази. 
Врахування цих вимог є основою для успішного впровадження 
дуальної форми здобуття вищої освіти, що дозволяє досягти цілей 
37 
підготовки висококваліфікованих фахівців і задоволення попиту на ринку 
праці [5]. 
Таким чином, система дуального навчання – це інноваційний спосіб 
організації цільового професійного навчання, що передбачає гармонійну 
взаємодію освітнього та виробничого секторів для підготовки фахівців. 
Сьогодні він має реальні практичні можливості, тому необхідно повністю 
підтримати програму цього виду навчання і продовжити тісну співпрацю 
із соціальними партнерами. 
Існують випадки, навіть при виконанні двох навчальних програм, є 
труднощі з партнерами в місцях, які можуть бути спричинені різними 
факторами (відсутність часу, неохоче виконування додаткової роботи, 
внутрішні конфлікти компанії). Це навіть може статися, незважаючи на те, 
що високе управління компанією підтримує та активно ініціює 
запровадження подвійної освіти. Тому надзвичайно важливо стежити за 
навчальним процесом та проводити опитування студентів щодо їх якості  
підготовки та пропозиції щодо вдосконалення. Зауваження всіх учасників 
у процесі дозволу оцінювати фактичну ситуацію та виявити 
характеристики майбутньої співпраці не лише з конкретною компанією, а 
й з іншими партнерами. Переваги подвійної освіти можуть бути зміцнені 
та існуючі перешкоди для мінімізації ретельного плану та організації цієї 
форми  професійних навичок. Основні вимоги, які слід враховувати 
наступним чином:  
ー Забезпечити підготовку вищих навчальних закладів та 
компаній з співробітництва, регулярного обміну інформацією, 
загальних рішень, а також обміну ресурсами та досвідом для створення 
ефективної подвійної освітньої програми. 
ー Розробка дослідницької програми, яка чітко забезпечує баланс 
між теоретичними знаннями та розвитком практичних навичок, 
відповіданням вимогам галузі, тенденцій та нових технологій, регулярно 
38 
оглядати та оновлювати та чітко визначити навчальні цілі, зміст та методи 
оцінювання  для теоретичних та практичних компонентів. 
ー Забезпечити навчальні програми кваліфікованих викладачів та 
радників, людей з знаннями, практичним досвідом та необхідними 
навичками викладання. Вчителі повинні мати досвід теоретичної 
підготовки, а галузеві радники - це практика, яка може ефективно 
спрямовувати студентів у практичному навчальному процесі. 
ー Поставити необхідну інфраструктуру (публічно обладнана, 
лабораторії, семінари, інструменти, обладнання, технології) та ресурси 
(інструкції щодо використання, довідкове обладнання, інтернет -ресурси) 
для підтримки процесу подвійної освіти. 
ー Організуйте процес вибору прозорості та справедливості та 
отримайте кандидатів на вищу освіту для навчання подвійної навчальної 
програми, включаючи оцінку успіху студентів, їх догляд за кар’єрою, 
динамікою та відібраною відданістю, а також аналіз особистої якості. 
ー Створіть ефективну та надійну систему оцінки якості та 
страхування, включаючи регулярний моніторинг та оцінку ефективності 
програми, визначення рівня успіху результатів навчання шляхом оцінки 
студентів, збору думок роботодавців та використанням зовнішніх 
інструментів страхування якості. 
ー Підтримуйте подвійні навчальні ініціативи на національних 
рівнях та місцевих органах влади. Політичне середовище, яке є корисним 
для національного чи регіонального, забезпечить фінансову підтримку або 
заохочення для впровадження програми та заохочення роботодавців до 
участі в цих програмах. 
ー Навчання відповідної юридичної бази. За допомогою цих 
вимог це основа для успішного представлення форми подвійної вищої 
39 
освіти, яка може досягти цілей навчальних цілей кваліфікованих 
експертів та задовольнити потреби на ринку праці [5]. 
Тому система подвійної підготовки - це інноваційний спосіб 
організації професійної підготовки, яка має бути націленою, пов'язаною з 
гармонійною взаємодією галузі освіти та виробництва для підготовки 
експертів. Сьогодні він має  практичні можливості, тому він повинен 
повністю підтримати програму цього типу досліджень і продовжувати 
тісно співпрацювати з соціальними партнерами. 
 
1.4. Елементи дуальної освіти та їх роль в професійній підготовці 
Як уже зазначалось, дуальна освіта – це система навчання, яка 
поєднує теоретичні знання, що здобуваються в навчальному закладі, і 
практичні навички, які студент отримує безпосередньо на робочому місці, 
в умовах підприємства чи організації. Така форма освіти дозволяє краще 
підготувати студентів до реальних вимог ринку праці, забезпечуючи 
інтеграцію теорії і практики. Основними елементами дуальної освіти є: 
навчальні заклади, підприємства (роботодавці), студенти, наставники, 
практичні заняття та керівники навчальних процесів. Кожен з цих 
елементів має свою важливу роль у професійній підготовці студентів. 
1. Навчальні заклади (університети, коледжі, технікуми). 
Основна роль навчальних закладів у дуальній освіті – це надання 
студентам теоретичних знань у вигляді лекцій, семінарів, лабораторних 
робіт і виконання інших академічних завдань. Теорія становить основну 
базу для практичного застосування навичок на робочому місці. 
Навчальні заклади забезпечують поглиблене вивчення дисциплін, 
які є основою професії. Це не лише теоретичні знання, але й інструменти 
для розвитку критичного мислення, аналітичних здібностей, які є 
важливими для подальшої кар'єри. 
40 
В навчальних закладах створюються умови для набуття студентами 
первинних практичних навичок через тренажери, лабораторії та 
симуляційні програми, що дозволяє здобувати досвід, близький до 
реальних умов роботи. 
2. Підприємства (роботодавці). 
Підприємства виконують ключову роль у процесі дуальної освіти, 
надаючи студентам можливість реалізувати здобуті теоретичні знання у 
реальних умовах праці. Практичні стажування та робота на підприємствах 
допомагають студентам не лише набути професійних навичок, але й 
адаптуватися до корпоративної культури. 
Студенти працюють під керівництвом досвідчених наставників, 
виконуючи реальні завдання і проєкти. Це дозволяє здобувати досвід, 
необхідний для ефективної роботи після випуску. 
Підприємства мають можливість відразу оцінити потенційних 
працівників і, у разі успішного проходження стажування, запропонувати 
їм робоче місце. Це дає студентам реальні перспективи для 
працевлаштування в тій компанії, де вони проходили практику. 
3. Студенти. 
Студенти, що беруть участь у дуальній освіті, повинні бути готові 
активно включатися в навчальний процес як в університеті, так і на 
підприємстві. Вони отримують змогу розвивати професійні навички та 
глибше усвідомлювати значення теоретичних знань для реальних робочих 
завдань. 
Під час роботи на підприємствах студенти мають змогу 
використовувати теоретичні знання, здобуті в навчальному закладі, що 
дозволяє їм глибше розуміти матеріал і краще засвоювати його через 
практичне застосування. 
41 
Завдяки інтеграції навчання і роботи, студенти отримують більше 
шансів на працевлаштування, адже мають реальний досвід роботи, що є 
великою перевагою на ринку праці. 
4. Наставники (молодші та старші спеціалісти). 
Наставники на підприємствах здійснюють безпосереднє керівництво 
студентами під час їхнього стажування або практики. Вони допомагають 
студентам освоїти специфіку робочих завдань, надають консультації та 
поради, а також оцінюють їхні результати. 
Наставники навчають студентів, як виконувати професійні завдання, 
які можуть зустрітися в реальному житті, тим самим готуючи їх до 
виконання відповідних обов'язків після завершення навчання. 
5. Практичні заняття та робочі проєкти. 
Практичні заняття є важливим елементом дуальної освіти, оскільки 
вони дають студентам можливість застосувати отримані теоретичні знання 
в реальних умовах. Це може бути через тренінги, лабораторні роботи, а 
також участь у реальних проєктах підприємств. 
Студенти здобувають конкретні навички, які відповідають вимогам 
ринку праці, працюючи на конкретних завданнях, розв’язуючи практичні 
проблеми, що дозволяє їм значно покращити свою професійну підготовку. 
6. Керівники навчальних процесів. 
Керівники навчальних процесів відповідають за організацію 
навчання, комунікацію між навчальним закладом та підприємствами, 
контроль за якістю навчального процесу та взаємодією між усіма 
сторонами. Вони також мають забезпечити відповідність навчальних 
планів вимогам ринку праці. 
Керівники контролюють прогрес студентів, збирають відгуки від 
наставників на підприємствах і організовують моніторинг того, як 
студенти застосовують теоретичні знання в практичних умовах[1, с. 15]. 
42 
Таким чином, елементи дуальної освіти взаємодіють і 
взаємопідтримують один одного, що забезпечує максимальну 
ефективність навчання. Роль навчальних закладів полягає в наданні 
теоретичних знань і основ професійної підготовки, тоді як підприємства 
беруть на себе практичне навчання і забезпечують реальні умови для 
роботи студентів. Студенти є активними учасниками цього процесу, що 
дозволяє їм здобути необхідні навички для подальшого 
працевлаштування. Важливість наставників, практичних занять та 
керівників навчальних процесів полягає в тому, щоб забезпечити належну 
координацію між усіма сторонами та оцінку результатів навчання. Завдяки 
такій інтеграції теоретичних і практичних знань студенти отримують 
повноцінну підготовку, що відповідає вимогам сучасного ринку праці. 
  
43 
РОЗДІЛ ІІ. ДУАЛЬНА ОСВІТА В ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ З 
СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
2.1. Особливості професійної підготовки фахівців з соціального 
забезпечення в умовах дуальної освіти 
Професійна підготовка фахівців з соціального забезпечення в умовах 
дуальної освіти є важливою складовою сучасної освітньої системи, яка 
дозволяє поєднувати теоретичне навчання в навчальних закладах із 
практичною підготовкою на робочих місцях. Цей підхід сприяє більш 
ефективній підготовці фахівців, адже дозволяє їм здобувати необхідні 
професійні навички безпосередньо на практиці, у реальних умовах роботи. 
Дуальна освіта створює унікальну можливість для студентів 
поєднувати теоретичне навчання з практичною діяльністю на робочих 
місцях, що є особливо важливим у галузі соціального забезпечення. 
Вивчення теоретичних дисциплін, таких як соціальна політика, соціальне 
право, етика, психологія, економіка та управління, дає студентам 
необхідний фундамент знань, що стосуються різних аспектів соціального 
забезпечення. Однак лише через безпосереднє застосування цих знань на 
практиці можна зрозуміти, як ці принципи працюють у реальних умовах. 
Під час стажувань або роботи в соціальних установах студенти 
мають можливість застосувати свої теоретичні знання, працюючи з 
реальними кейсами, відчуваючи реальні соціальні проблеми, з якими 
стикаються люди. Наприклад, при роботі в центрах соціального 
забезпечення чи організаціях, які надають допомогу малозабезпеченим, 
особам з інвалідністю, дітям-сиротам, студенти набувають навичок: 
ー аналізу соціальних потреб населення; 
ー надання консультацій та правової допомоги; 
ー розробки індивідуальних планів підтримки для клієнтів; 
44 
ー взаємодії з державними та приватними установами для 
вирішення соціальних питань[2, с. 95]. 
Такий досвід дозволяє студентам бачити, як соціальна теорія 
втілюється в реальні стратегії та практики, сприяє розвитку їх 
професійних навичок і підвищує їх готовність до роботи в соціальній 
сфері. Цей підхід дозволяє отримати не лише специфічні знання, а й 
розвивати критичне мислення та навички аналізу, що є важливими в 
соціальній роботі. 
Дуальна система освіти передбачає тісну співпрацю між 
навчальними закладами та роботодавцями, що забезпечує студентам 
доступ до реальних робочих місць і професійного досвіду. У галузі 
соціального забезпечення це партнерство особливо важливе, оскільки 
соціальні установи (центри соціального забезпечення, благодійні 
організації, лікарні, соціальні служби) мають прямий вплив на розвиток 
практичних навичок студентів і їх адаптацію до професійного середовища. 
Співпраця з роботодавцями дозволяє навчальним закладам 
враховувати потреби ринку праці та готувати фахівців, які 
відповідатимуть вимогам сучасних соціальних служб. Роботодавці можуть 
надавати зворотний зв'язок про рівень підготовки студентів, а також 
сприяти коригуванню навчальних планів, щоб вони відповідали 
актуальним вимогам професії. 
Партнерство між університетами та роботодавцями може включати 
наступні форми співпраці: 
ー Практика та стажування – студенти проходять обов'язкову або 
факультативну практику в реальних умовах роботи соціальних служб. Це 
дає їм змогу працювати під наглядом досвідчених спеціалістів, 
спостерігати за робочими процесами та отримувати конкретні завдання, 
що дозволяють глибше розуміти функціонування соціальних установ. 
45 
ー Участь у реальних соціальних проєктах – роботодавці можуть 
залучати студентів до участі в реальних проєктах, які мають на меті 
вирішення соціальних проблем, таких як підтримка людей з інвалідністю, 
боротьба з бідністю або надання допомоги кризовим сім'ям. Це дозволяє 
студентам не тільки застосовувати знання, а й набувати практичного 
досвіду у вирішенні актуальних соціальних завдань. 
ー Розробка навчальних програм – навчальні заклади можуть 
залучати фахівців з організацій соціального забезпечення для участі в 
розробці навчальних програм і курсів, що дозволяє забезпечити більш 
точне відповідність теоретичних знань та практичних навичок потребам 
роботодавців. 
ー Можливості працевлаштування – партнерство дає студентам 
можливість одразу після завершення навчання бути готовими до роботи в 
соціальній сфері, оскільки багато соціальних установ можуть 
запропонувати їм постійну роботу. Роботодавці, у свою чергу, мають 
можливість знайти вже кваліфікованих працівників з досвідом роботи, що 
значно знижує витрати на навчання нових кадрів[3, с. 25]. 
Загалом, таке партнерство створює безперервний цикл зворотного 
зв'язку, де теорія адаптується до практики, а реальні потреби ринку праці 
враховуються під час формування освітніх програм. Це дозволяє 
студентам бути краще підготовленими до викликів, які вони зустрінуть у 
своїй професійній діяльності, а роботодавцям – мати 
висококваліфікованих фахівців, здатних працювати в динамічному 
середовищі соціального забезпечення. 
Дуальна освіта надає значну гнучкість у формуванні навчальних 
траєкторій для студентів, дозволяючи адаптувати навчальний процес до 
їхніх інтересів, схильностей та професійних цілей. Це є важливою 
перевагою, особливо для фахівців з соціального забезпечення, де 
46 
основною вимогою є здатність працювати з різними категоріями клієнтів, 
враховуючи їхні індивідуальні потреби. 
В умовах дуальної освіти студенти мають можливість 
спеціалізуватися на конкретних аспектах соціального забезпечення, 
працюючи безпосередньо з тією чи іншою групою населення. Наприклад, 
якщо студент зацікавлений в роботі з людьми з інвалідністю, він може 
вибрати практику в спеціалізованих установах, де надаються послуги для 
цієї категорії осіб. Аналогічно, студенти, які хочуть працювати в сфері 
допомоги літнім людям, можуть проходити практику в будинках 
престарілих або геріатричних центрах. 
Індивідуалізація навчання в умовах дуальної освіти дозволяє 
студентам: 
ー Вибір спеціалізації – можливість зосередитися на тих аспектах 
соціальної роботи, які найбільше цікавлять студента або відповідають його 
майбутній кар'єрній орієнтації. 
ー Розвиток специфічних навичок– під час практичної роботи 
студент може розвивати навички, пов'язані з певними типами соціальних 
послуг, наприклад, консультування, організація соціальних програм або 
надання допомоги кризовим клієнтам. 
ー Персоналізований підхід до навчання– наставники на робочих 
місцях можуть надавати персоналізовану підтримку, орієнтуючи студента 
на вирішення конкретних проблем або розвиток певних навичок, що 
допомагає йому краще підготуватися до майбутньої професії [8, с. 47]. 
Це дозволяє кожному студенту знайти свій шлях у соціальній сфері, 
зробивши навчання більш ефективним і релевантним для особистих та 
професійних потреб. 
Однією з ключових характеристик дуальної освіти є її висока 
практична орієнтованість. Цей підхід забезпечує студентам постійний 
доступ до реальних робочих ситуацій, де вони не лише здобувають 
47 
теоретичні знання, а й активно застосовують їх для вирішення реальних 
соціальних проблем. Це особливо важливо для фахівців з соціального 
забезпечення, де здобуття практичних навичок є необхідною умовою для 
успішної кар'єри. 
Студенти в умовах дуальної освіти залучаються до участі в реальних 
соціальних програмах і проєктах, які часто вирішують конкретні, іноді 
критичні соціальні питання, такі як допомога малозабезпеченим, 
інтеграція осіб з інвалідністю, надання підтримки кризовим родинам тощо. 
Вони можуть брати участь у розробці і реалізації соціальних ініціатив, 
таких як програми реабілітації, підтримка бездомних, забезпечення 
правового захисту для вразливих груп населення. 
Основні переваги високої практичної орієнтованості дуальної освіти: 
ー Застосування теоретичних знань у реальних умовах– студенти, 
працюючи на практиці, стикаються з реальними соціальними проблемами, 
що дозволяє їм навчитися вирішувати конкретні завдання, застосовуючи 
здобуті знання з соціального права, психології, економіки та управління. 
ー Робота з клієнтами – студенти отримують безпосередній 
досвід роботи з людьми, навчаються емоційно і психологічно 
підтримувати клієнтів, що є необхідною навичкою для соціальних 
працівників. 
ー Розвиток комунікаційних та командних навичок – робота в 
соціальних установах, де часто необхідно співпрацювати з іншими 
фахівцями, розвиває в студентів здатність до ефективної командної 
роботи. Вони вчаться взаємодіяти з колегами, організовувати робочі 
процеси та приймати колективні рішення. 
ー Критичне мислення і проблемно-орієнтоване навчання– 
студенти працюють з реальними кейсами, що змушує їх аналізувати 
ситуацію, визначати можливі шляхи вирішення проблеми, оцінювати 
ризики та наслідки своїх рішень. Це сприяє розвитку критичного мислення 
48 
та здатності приймати ефективні рішення в умовах обмежених ресурсів 
або складних соціальних ситуацій[10, с. 69]. 
Завдяки високій практичній орієнтованості, студенти отримують 
важливі навички, які забезпечують їх готовність до роботи в реальному 
соціальному середовищі та допомагають їм краще адаптуватися до 
майбутніх професійних викликів. Такий підхід значно підвищує якість 
підготовки фахівців, роблячи їх більш конкурентоспроможними на ринку 
праці. 
Дуальна освіта значно покращує конкурентоспроможність 
випускників на ринку праці завдяки тому, що студенти здобувають 
реальний досвід роботи в галузі соціального забезпечення. Цей досвід є 
надзвичайно важливим, оскільки роботодавці шукають не лише 
теоретично підготовлених, але й практично навчених спеціалістів, які 
здатні одразу вступити в робочий процес і ефективно виконувати свої 
обов'язки. 
Студенти, які проходять стажування або працюють у соціальних 
установах під час навчання, мають можливість набути реальний досвід 
роботи, що є важливим активом для роботодавців. Вони знайомляться з 
реальними умовами роботи, що дозволяє їм швидше адаптуватися до 
майбутнього трудового процесу. 
Практика в соціальних установах дозволяє студентам здобувати 
навички роботи з різними групами людей, такими як літні особи, люди з 
інвалідністю, безробітні або соціально незахищені громадяни. Це дає їм 
перевагу перед іншими кандидатами, оскільки роботодавці шукають 
фахівців, які здатні ефективно працювати з різними соціальними 
групами[11, с. 49]. 
Завдяки практичному досвіду студенти вчаться вирішувати 
конкретні соціальні проблеми – від надання допомоги в кризових 
ситуаціях до розробки соціальних програм для підтримки вразливих 
49 
категорій населення. Це дає їм змогу бути більш ефективними на старті 
кар'єри. 
 Сівпраця з реальними соціальними установами та участь в реальних 
проєктах дозволяє студентам мати можливість не тільки здобути 
практичні навички, але й зрозуміти вимоги, які пред'являються до 
працівників соціальних служб, що також підвищує їх 
конкурентоспроможність на ринку праці. 
Завдяки таким аспектам дуальна система освіти дозволяє 
випускникам бути більш готовими до викликів на ринку праці, а 
роботодавці отримують висококваліфікованих працівників, які вже мають 
досвід і навички, необхідні для ефективної роботи. 
Однією з ключових переваг дуальної системи освіти є здатність 
підготувати студентів до швидкої адаптації в умовах змін, що постійно 
відбуваються в галузі соціального забезпечення. Ця гнучкість є 
необхідною, оскільки сфера соціальних послуг піддається постійним 
змінам, пов'язаним із оновленнями в законодавстві, змінюваними 
підходами до надання допомоги, змінами в економічній ситуації та 
розвитком нових соціальних програм. 
Сфера соціального забезпечення часто піддається змінам через нові 
закони та нормативно-правові акти. Студенти, які проходять практику в 
умовах дуальної освіти, з першого дня роботи стикаються з актуальними 
змінами в законодавстві, що дає їм змогу глибше розуміти процеси, які 
відбуваються в галузі, та бути готовими до впровадження нових правил у 
своїй роботі. 
Соціальні проблеми постійно змінюються, що вимагає від 
соціальних працівників здатності швидко адаптувати свої стратегії. 
Дуальна освіта дозволяє студентам працювати над реальними проєктами і 
проблемами, що забезпечує їх здатність оперативно реагувати на зміни в 
потребах соціальних груп. 
50 
Під час практики студенти можуть працювати з різними категоріями 
населення, що дозволяє їм адаптувати свої підходи залежно від 
конкретних умов. Вони вчаться ефективно планувати та коригувати свою 
діяльність відповідно до нових запитів клієнтів, а також підлаштовувати 
стратегії під нові соціальні виклики. 
 Дуальна освіта сприяє розвитку у студентів навичок самостійного 
навчання та самовдосконалення, що є важливими для швидкої адаптації до 
нових умов. Студенти вчаться самостійно знаходити потрібну інформацію, 
оцінювати зміни в політиці або практиці та пристосовувати свою 
діяльність до нових вимог. 
Завдяки цьому, випускники дуальної системи освіти володіють не 
тільки теоретичними знаннями, але й здатністю оперативно реагувати на 
зміни в соціальній сфері, що є великим перевагою в умовах постійно 
змінюваного середовища соціального забезпечення. Це дозволяє їм бути 
більш ефективними в роботі та здатними до адаптації в будь-яких 
ситуаціях, що робить їх більш затребуваними на ринку праці[14, с. 85]. 
Дуальна освіта суттєво підвищує якість освіти завдяки тісному 
зв'язку навчальних закладів з реальними умовами роботи та безпосереднім 
контактам з роботодавцями. Такий підхід дає змогу навчальним закладам 
адаптувати свої програми до актуальних потреб ринку праці та 
забезпечувати більш гнучке та ефективне навчання. 
Коли студенти проходять практику в реальних соціальних установах 
або організаціях, вони стикаються з реальними викликами, які не завжди 
відображаються в теоретичних навчальних програмах. Взаємодія з 
роботодавцями дає можливість коригувати освітні програми, вносячи 
зміни, які сприяють більш точному відображенню актуальних вимог 
професії. Це, в свою чергу, дозволяє підвищити якість навчання та зробити 
освіту більш практично орієнтованою. 
51 
Оскільки навчальні заклади отримують зворотний зв'язок від 
роботодавців, вони можуть коригувати свої програми, впроваджуючи нові 
підходи, технології та методи, що відповідають вимогам сучасного ринку 
праці. 
Студенти не лише отримують теоретичні знання, але й набувають 
практичних навичок, що дозволяє їм краще засвоювати матеріал та 
підвищувати рівень своєї професійної підготовки. 
Роботодавці можуть сприяти запровадженню інноваційних підходів, 
технік або технологій у навчальний процес, що забезпечить студентам 
можливість працювати з передовими методами соціального забезпечення. 
Завдяки постійному контакту з реальними умовами роботи студенти 
отримують практичні навички, які дозволяють їм бути більш 
конкурентоспроможними та ефективними фахівцями на ринку праці. 
Соціальна робота вимагає високого рівня міжособистісних навичок, 
оскільки фахівці з соціального забезпечення часто працюють з різними 
категоріями громадян, які мають емоційно складні ситуації. Це можуть 
бути люди в кризових умовах, з обмеженими можливостями, літні люди 
або бездомні, які часто переживають стрес або емоційні труднощі. У 
зв'язку з цим, розвиток емоційного інтелекту та навичок ефективного 
спілкування є критично важливими для студентів, які навчаються за 
дуальною системою освіти. 
Студенти вчаться розуміти та керувати своїми емоціями під час 
роботи з клієнтами, що дозволяє їм краще справлятися з важкими або 
стресовими ситуаціями. Вони також розвивають здатність підтримувати 
емоційний баланс, що є ключовим у соціальній роботі. 
 Дуальна освіта надає можливість студентам працювати 
безпосередньо з людьми, що дозволяє розвивати вміння спілкуватися в 
різних ситуаціях, а також вчить слухати, розуміти і надавати підтримку 
52 
клієнтам. Це сприяє формуванню довіри між соціальним працівником і 
клієнтом. 
Студенти набувають навичок ефективного вирішення конфліктів і 
непорозумінь у процесі роботи з людьми, що мають різні погляди, 
проблеми або труднощі. Вміння знаходити компромісні рішення і 
допомагати у складних ситуаціях є важливою складовою соціальної 
роботи. 
Під час практики студенти вчаться не лише давати поради, але й 
проявляти емпатію, слухати людей і розуміти їхні емоції, що значно 
покращує ефективність допомоги. Це допомагає їм не лише виконувати 
професійні функції, але й будувати довірливі, взаємоповажні стосунки з 
клієнтами[16, с. 94]. 
Отже, дуальна освіта в галузі соціального забезпечення є 
перспективним напрямом для підготовки висококваліфікованих фахівців. 
Вона дозволяє студентам отримати не тільки теоретичні знання, а й 
практичний досвід, необхідний для успішної кар'єри. Така форма навчання 
допомагає забезпечити тісний зв'язок між навчальними закладами і 
реальними потребами ринку праці, що позитивно впливає на якість 
професійної підготовки та адаптацію випускників до змін у соціальній 
сфері. 
 
 
2.2. Завдання, які ставляться перед фахівцями з соціального 
забезпечення на етапі практичного навчання 
Етап практичного навчання є важливим компонентом підготовки 
фахівців з соціального забезпечення. Він дозволяє студентам здобути не 
лише теоретичні знання, а й реальний досвід, необхідний для роботи з 
різними категоріями населення. Завдання, які ставляться перед студентами 
на цьому етапі, мають на меті не тільки забезпечення базових професійних 
53 
навичок, але й розвиток здатності адаптуватися до специфічних умов 
соціальної роботи. 
Ось основні завдання, які ставляться перед майбутніми фахівцями з 
соціального забезпечення під час практичного навчання: 
1. Ознайомлення з реальними умовами роботи в соціальних 
установах. 
Одним із ключових завдань для студентів під час практичного 
навчання є знайомство з реальними умовами роботи в соціальних 
установах. Це дозволяє не тільки ознайомитись із загальною організацією 
соціальних служб, але й вивчити конкретні процедури, які застосовуються 
в роботі з різними категоріями громадян, що потребують соціальної 
підтримки. Студенти повинні зрозуміти, як функціонують соціальні 
установи, які послуги надаються та як ці послуги адаптуються під потреби 
клієнтів. 
Студентам потрібно детально ознайомитися з організацією роботи 
конкретної установи, її підрозділами та функціональними обов'язками 
кожного працівника. Це включає вивчення ролі соціальних працівників, 
психологів, юристів та інших спеціалістів у команді, а також взаємодії між 
ними для ефективного надання послуг. Таке розуміння допомагає 
студентам краще орієнтуватися в функціях організації та їх взаємодії, що 
важливо для планування та реалізації соціальних проєктів. 
Важливим аспектом є вивчення правових норм, які визначають 
правила та стандарти надання соціальних послуг. Студенти повинні знати 
основні закони, що регулюють соціальне забезпечення, права і обов'язки 
клієнтів, а також етичні принципи і стандарти професії. Це допомагає 
сформувати у студентів чітке розуміння правових рамок діяльності 
соціальних служб, що є необхідним для правильної організації роботи з 
клієнтами та взаємодії з іншими організаціями. 
54 
Практичний досвід у реальних умовах дозволяє студентам не лише 
спостерігати за процесом надання послуг, а й брати участь у ньому під 
наглядом досвідчених фахівців. Студенти можуть спостерігати за різними 
підходами до роботи з клієнтами, зокрема, як організовується 
консультування, як визначаються потреби клієнтів, як обробляється 
інформація та ведеться документація. Це дозволяє студентам зрозуміти 
важливість індивідуального підходу в соціальній роботі, а також 
різноманітність методів підтримки різних категорій громадян. 
Таким чином, це завдання допомагає студентам не лише освоїти 
основи організації соціального забезпечення, але й розвинути здатність 
адаптувати теоретичні знання до реальних умов соціальної роботи. 
2. Розвиток навичок оцінки потреб клієнтів. 
Оцінка потреб клієнтів є критично важливим завданням для фахівця 
з соціального забезпечення, оскільки від цього залежить якість та 
ефективність наданих послуг. Студенти повинні навчитися правильно 
визначати потреби клієнтів, зокрема у складних соціальних ситуаціях, і 
вміти призначати відповідні соціальні послуги для вирішення проблем 
клієнтів. Це завдання включає кілька етапів, на яких студенти повинні 
здобути практичні навички взаємодії з людьми та збору необхідної 
інформації. 
На етапі практичного навчання студенти повинні навчитися 
правильно проводити соціальну оцінку, що включає збору детальної 
інформації про особистий, сімейний, економічний і соціальний стан 
клієнта. Вони повинні вміти аналізувати отриману інформацію та 
використовувати її для визначення реальних потреб і складнощів клієнта. 
Це може включати вивчення медичних, фінансових та житлових питань, 
які впливають на загальний стан людини. 
Вміння ефективно проводити інтерв'ю з клієнтами є важливим 
аспектом соціальної роботи. Студенти повинні оволодіти техніками 
55 
активного слухання, задавання відкритих запитань і створення комфортної 
атмосфери для відкритої бесіди. Важливо, щоб студенти розуміли, як 
правильно формулювати запитання, щоб отримати чітку картину про 
ситуацію клієнта, його потреби та бажання. Це також включає вміння 
будувати довірчі стосунки з клієнтами, що є необхідним для отримання 
правдивої та повної інформації. 
Студенти повинні навчитися аналізувати соціальні проблеми 
клієнтів і визначати ресурси, які можуть бути необхідні для надання 
ефективної допомоги. Це включає як матеріальну допомогу (грошові 
виплати, допомога продуктами, житлом), так і соціальні послуги 
(психологічна підтримка, юридична допомога, медичне обслуговування). 
Студенти повинні вміти співпрацювати з іншими фахівцями та 
організаціями для забезпечення комплексної допомоги клієнту. 
Таким чином, розвиток навичок оцінки потреб клієнтів дозволяє 
студентам створювати персоналізовані плани допомоги та ефективно 
вирішувати соціальні проблеми. Це є ключовим аспектом їхньої 
професійної підготовки, оскільки соціальний працівник має бути в змозі 
правильно визначити потреби клієнта і забезпечити відповідну підтримку 
для поліпшення його соціального стану[18, с. 43]. 
3. Вивчення технологій надання соціальних послуг. 
Під час практичного навчання студенти повинні не лише 
ознайомитися з теоретичними аспектами соціальних послуг, але й 
отримати реальний досвід у застосуванні різних технологій надання 
допомоги. Це включає як індивідуальне, так і групове консультування, 
роботу в умовах кризових ситуацій, організацію соціальних програм та 
проєктів, а також участь у наданні комплексної допомоги людям. 
Вивчення технологій надання соціальних послуг дає студентам 
можливість зрозуміти, як працювати з різними категоріями населення і на 
56 
практиці застосовувати методи, що сприяють вирішенню соціальних 
проблем. 
Студенти повинні бути залучені до процесу надання безпосередньої 
допомоги клієнтам через проведення інтерв'ю та консультацій. Вони 
повинні навчитися правильно ставити питання, слухати клієнта, 
аналізувати отриману інформацію та давати відповідні рекомендації чи 
направлення. Індивідуальне консультування допомагає студентам 
навчитися будувати довірчі стосунки з клієнтами, а також зберігати 
професіоналізм і емоційну стабільність в процесі роботи. 
Студенти повинні активно брати участь у розробці та впровадженні 
соціальних програм, направлених на підтримку вразливих груп населення 
(літні люди, люди з інвалідністю, безробітні, молодь, тощо). Вони повинні 
ознайомитися з процесами планування, організації, моніторингу та оцінки 
результатів соціальних програм, а також з тим, як адаптувати програму під 
потреби конкретних груп. Участь у таких проєктах допомагає студентам 
розвинути навички управління соціальними проєктами та організації 
командної роботи. 
В умовах дуальної освіти студенти повинні вивчити, як працювати в 
екстрених або кризових ситуаціях, таких як насильство в родині, фінансові 
труднощі, соціальна ізоляція або інші стресові стани клієнтів. Вони 
повинні навчитися використовувати різні методи підтримки клієнтів, такі 
як кризове консультування, створення планів дій у надзвичайних 
ситуаціях, взаємодія з іншими службами для надання комплексної 
допомоги (психологічної, юридичної, медичної). Важливим є також 
навчання швидкого реагування в ситуаціях, де життя або здоров’я людини 
знаходиться під загрозою. 
4. Розвиток навичок міжособистісної комунікації. 
Оскільки соціальні працівники часто взаємодіють з людьми, які 
переживають складні емоційні ситуації, важливо, щоб студенти здобули 
57 
навички ефективної комунікації. Здатність правильно і чутливо 
спілкуватися з людьми в стресових чи кризових умовах є ключовою для 
успіху в соціальній роботі. Це дозволяє соціальному працівнику не лише 
надавати допомогу, але й будувати довірливі, підтримуючі стосунки з 
клієнтами, що є основою соціальної роботи. 
Студенти повинні оволодіти принципами активного слухання, що 
включають уважне сприймання кожного слова клієнта, прояви емпатії та 
вміння не лише чути, але й розуміти емоції та потреби співрозмовника. 
Активне слухання є основою ефективного консультування і допомагає 
створити атмосферу довіри. Студенти повинні вивчити, як правильно 
реагувати на емоційні реакції клієнтів і надавати емоційну підтримку, щоб 
сприяти їхньому психо-емоційному відновленню. 
Важливо, щоб студенти вивчили методи ведення складних і 
чутливих розмов, що можуть стосуватися стресових або травматичних 
ситуацій. Це включає роботу з людьми, які переживають втрату близьких, 
травму, насильство, чи інші емоційно важкі обставини. Студенти повинні 
навчитися застосовувати техніки співчуття, уникати судження і 
підтримувати клієнтів у важкі моменти. 
Під час практичного навчання студенти повинні бути готові до 
вирішення конфліктів, які можуть виникати між клієнтами і соціальними 
службами. Це можуть бути ситуації непорозумінь, розбіжностей у 
поглядах чи навіть відкрита агресія з боку клієнтів. Студенти повинні 
навчитися використовувати навички медіації, що дозволяють виявити 
корінь конфлікту, зрозуміти позиції обох сторін і знайти компромісне 
рішення. Вони також повинні засвоїти методи деескалації напружених 
ситуацій, щоб уникнути ескалації конфлікту та забезпечити безпеку та 
стабільність у процесі надання послуг[22, с. 115]. 
Таким чином, розвиток навичок міжособистісної комунікації є 
важливим для майбутніх соціальних працівників, оскільки дозволяє 
58 
ефективно взаємодіяти з клієнтами, вирішувати конфлікти та сприяти 
позитивним змінам у їхньому житті. Це допомагає створювати здорову і 
підтримуючу атмосферу, необхідну для успішного вирішення соціальних 
проблем. 
5. Формування навичок документування та ведення обліку. 
Однією з важливих частин роботи фахівця з соціального 
забезпечення є ведення документації. Студенти повинні освоїти методи 
правильного оформлення та зберігання документів, які відображають 
соціальний статус клієнтів та проведені з ними заходи. 
Студенти повинні ознайомитися з видами документації, що ведеться 
в соціальних установах; навчитись розробляти звітність, включаючи 
оформлення заявок на соціальні послуги; вміти вести особові справи 
клієнтів та зберігати конфіденційну інформацію. 
6. Розвиток здатності до міждисциплінарної роботи. 
Соціальна робота часто вимагає взаємодії з іншими фахівцями, 
такими як психологи, юристи, медики. Тому важливим завданням є 
розвиток здатності до ефективної міждисциплінарної співпраці. 
Завдання: 
ー Співпраця з іншими фахівцями для комплексного підходу до 
вирішення проблем клієнтів. 
ー Участь у міждисциплінарних командах для розробки 
індивідуальних планів соціального забезпечення. 
ー Вивчення процедур співпраці з іншими установами та 
організаціями. 
7. Участь у плануванні та організації соціальних проєктів. 
Участь у плануванні та організації соціальних проєктів є важливою 
складовою практичної підготовки студентів. Вони отримують можливість 
здобути досвід у сфері проєктного управління, організації ресурсів, 
координації діяльності, а також розвивають навички комунікації та 
59 
взаємодії з різними стейкхолдерами. Це дозволяє студентам не тільки 
ознайомитися з процесами розробки та реалізації соціальних проєктів, але 
й навчитися керувати проєктами від початкового етапу до кінцевого 
результату. 
Студенти повинні брати активну участь у плануванні, розробці та 
впровадженні соціальних програм, що відповідають на потреби різних 
категорій населення. Вони можуть бути залучені до організації програм 
допомоги літнім людям, людям з інвалідністю, бездомним або 
безробітним. Також вони повинні працювати над визначенням цілей і 
завдань проєктів, планувати етапи виконання, а також надавати пропозиції 
щодо управління ресурсами та залучення партнерів для реалізації 
програми. 
Здобувачі освіти мають можливість розробляти спеціалізовані 
програми для підтримки конкретних вразливих груп населення. Це може 
бути допомога літнім людям, підтримка бездомних, організація програм 
для осіб з інвалідністю або інших соціальних груп. Студенти повинні 
досліджувати потреби цих груп, визначати відповідні методи і ресурси для 
надання допомоги, а також планувати впровадження програм. 
Студенти повинні навчитися оцінювати ефективність реалізованих 
проєктів. Вони повинні здійснювати моніторинг і оцінку результатів, 
визначати, чи досягнуті цілі програми, і на основі отриманих даних 
пропонувати зміни для покращення результатів проєктів у 
майбутньому[24]. 
8. Розвиток критичного мислення та прийняття рішень. 
Фахівці з соціального забезпечення часто стикаються з складними 
ситуаціями, де потрібно приймати рішення, що можуть значно вплинути 
на благополуччя клієнтів. Тому важливим аспектом їхньої професійної 
підготовки є розвиток здатності до критичного мислення, оцінки різних 
60 
варіантів рішень та прийняття найбільш обґрунтованих рішень у складних 
умовах. 
Студенти повинні навчитися аналізувати складні соціальні ситуації, 
в яких вони будуть взаємодіяти з клієнтами. Це може включати 
розв'язання питань, пов'язаних з конфліктами в родині, кризовими 
ситуаціями, бездомністю, насильством тощо. Важливо розвивати здатність 
студентів до швидкого та ефективного аналізу ситуацій, а також до 
створення відповідних рішень. 
Також мають навчитися прогнозувати наслідки своїх рішень і 
оцінювати ризики, пов'язані з ними. Це включає в себе усвідомлення 
потенційних негативних наслідків для клієнтів або громади, а також 
вміння зважувати всі плюси та мінуси різних варіантів вирішення 
проблеми. Прийняття рішень повинно базуватись на етичних принципах 
та ураховувати добробут клієнтів. 
Соціальна робота часто вимагає прийняття складних етичних 
рішень, пов'язаних із балансом між правами клієнта та вимогами 
законодавства або інтересами громади. Студенти повинні навчитися 
орієнтуватися в етичних дилемах і приймати рішення, що будуть як 
морально, так і юридично правильними. 
9. Оцінка ефективності наданих послуг. 
Оцінка ефективності наданих соціальних послуг є важливою 
складовою діяльності соціальних працівників, оскільки це дозволяє 
виявляти слабкі місця в процесах надання допомоги та удосконалювати 
роботу соціальних установ. 
Студенти повинні бути залучені до процесу моніторингу соціальних 
програм, що включає оцінку якості послуг, їх ефективності та 
відповідності потребам клієнтів. Вони повинні навчитися використовувати 
різні методи моніторингу, включаючи опитування, інтерв'ю, збирання 
61 
статистичних даних і оцінку змін, які відбулися в житті клієнтів після 
отримання послуг. 
Також повинні навчитися аналізувати результативність соціальних 
послуг, оцінюючи, як вони впливають на клієнтів. Це може включати 
оцінку змін у соціальному статусі клієнта, покращення його фізичного та 
психологічного здоров’я, адаптацію до суспільства після отримання 
допомоги. 
Студенти повинні мати можливість на основі проведеного 
моніторингу та аналізу результатів запропонувати конкретні рекомендації 
щодо покращення процесу надання послуг. Це може включати 
оптимізацію ресурсів, удосконалення методів роботи з клієнтами, зміну 
підходів до організації програм або поліпшення ефективності 
адміністративних процедур. 
Таким чином, оцінка ефективності наданих послуг є важливим 
етапом у професійній підготовці фахівців з соціального забезпечення, що 
дозволяє їм вносити корективи у свою діяльність і забезпечувати більш 
високий рівень допомоги для клієнтів[21, с. 100-102]. 
Завдяки виконанню цих завдань студенти набувають необхідних 
навичок і досвіду для ефективної роботи в галузі соціального 
забезпечення, що значно підвищує їхню професійну підготовку та 
готовність до реальної роботи. 
 
2.3. Інтеграція практичного навчання з теоретичними курсами 
та приклади успішних практик дуальної освіти в підготовці 
соціальних працівників 
Інтеграція практичного навчання з теоретичними курсами є 
важливою складовою дуальної системи освіти, особливо для фахівців у 
галузі соціального забезпечення. Такий підхід дозволяє студентам не 
тільки отримувати глибокі теоретичні знання, але й застосовувати їх у 
62 
реальних умовах роботи, що значно підвищує ефективність підготовки 
майбутніх фахівців. Поєднання теорії та практики дає змогу створити 
більш цілісне уявлення про соціальну роботу та дозволяє студентам 
розвивати навички, які вони не могли б отримати лише за допомогою 
теоретичних курсів. 
Студенти повинні застосовувати отримані теоретичні знання про 
соціальні програми, права, етику соціальної роботи на практиці під час 
стажувань в соціальних установах, таких як центри соціального 
забезпечення або благодійні організації. Теоретичні курси з правознавства, 
психології, соціальної роботи дають необхідну основу для правильного 
реагування на конкретні соціальні проблеми, що виникають в ході 
практичного навчання. 
Викладачі та науковці повинні активно співпрацювати з керівниками 
практики, щоб оцінити, як добре студенти інтегрують теоретичні знання в 
практичні ситуації. Цей зворотний зв'язок дозволяє коригувати навчальний 
процес, зробити його більш адаптованим до реальних вимог професії. 
У рамках практичного навчання студенти повинні вирішувати 
реальні соціальні проблеми, використовуючи теоретичні знання з 
психології, соціальної політики, права, економіки. Наприклад, під час 
проходження практики в кризових центрах чи організаціях, що працюють 
з малозабезпеченими категоріями населення, вони повинні застосовувати 
знання про законодавство для надання правової допомоги або 
організовувати підтримку для людей, що переживають кризу. 
Студенти мають можливість брати участь у розробці та 
впровадженні соціальних проєктів, що ґрунтуються на теоретичних 
принципах, яких вони навчилися на заняттях. Це може бути створення 
програми допомоги бездомним, підтримка осіб з інвалідністю чи людей 
похилого віку, де знання з соціальної політики, психотерапії, управління 
проєктами стають основою для створення реальних змін. 
63 
Теоретичні курси, які зосереджені на вивченні емоційного інтелекту, 
ефективного спілкування та психотерапевтичних підходів, повинні бути 
інтегровані в практичне навчання для того, щоб студенти могли 
застосовувати ці знання під час роботи з клієнтами в складних соціальних 
ситуаціях. Вони повинні навчитись не лише теоретично, але й на практиці 
працювати з клієнтами, розвиваючи ефективні стратегії взаємодії та 
підтримки[29, с. 37]. 
Важливим етапом інтеграції теоретичних знань з практичними 
навичками є розв’язання етичних дилем, з якими студенти можуть 
зіткнутись під час роботи з клієнтами. Теоретичні курси з етики соціальної 
роботи дають студентам основу для прийняття етичних рішень, проте 
тільки на практиці вони можуть випробувати ці знання в реальних умовах, 
що дозволяє їм набути практичних навичок у вирішенні етичних питань. 
Переваги інтеграції теоретичних курсів і практичного навчання: 
1. Поглиблене розуміння професії. Інтеграція теорії і практики 
дозволяє студентам на практиці зрозуміти, як теоретичні знання 
застосовуються в реальних соціальних ситуаціях. Це забезпечує більш 
глибоке розуміння професії та її реальних викликів. 
2. Підвищення готовності до роботи. Завдяки інтеграції практики 
в навчальний процес студенти отримують більше шансів на успішну 
адаптацію в реальних умовах роботи вже після закінчення навчання. Вони 
вже мають досвід взаємодії з клієнтами та розв’язання проблем, що є 
важливим для їх подальшої кар’єри. 
3. Взаємне збагачення досвіду. Викладачі можуть брати до уваги 
реальні кейси та ситуації, що виникають під час практики, та включати їх 
у навчальні програми. Це дозволяє зробити навчання більш актуальним і 
орієнтованим на потреби сучасного ринку праці. 
4. Покращення якості освіти.Поєднання теоретичних знань із 
реальним досвідом роботи значно покращує якість освіти, оскільки 
64 
студенти мають змогу не тільки освоїти базові теоретичні принципи, а й 
закріпити їх на практиці, що допомагає сформувати більш високий рівень 
компетентності[32, с. 140]. 
Дуальна освіта набирає популярності у світі завдяки своїй здатності 
інтегрувати теоретичні знання з реальним досвідом роботи. Ось кілька 
прикладів успішних практик дуальної освіти в підготовці соціальних 
працівників, які демонструють ефективність цього підходу. 
У Німеччині дуальна система освіти широко застосовується для 
підготовки фахівців у галузі соціального забезпечення. Студенти 
соціальних наук проходять стажування в соціальних установах, де вони 
мають змогу працювати з реальними клієнтами. Вони поєднують навчання 
в університетах з практичною роботою в соціальних центрах, організаціях 
допомоги та інших соціальних службах. Такий підхід дозволяє студентам 
отримати практичні навички та глибше розуміння теоретичних знань, що 
надаються в навчальних закладах. 
Особливості практики: 
ー Студенти працюють із вразливими категоріями населення 
(людьми з інвалідністю, літніми людьми, бездомними). 
ー Вони отримують можливість використовувати теоретичні 
знання з психології, права та соціальних програм у реальних умовах. 
ー Після завершення стажування студенти можуть бути найняті 
на постійну роботу в установах, де проходили практику, що значно 
підвищує їх шанси на працевлаштування. 
Швейцарія також активно впроваджує дуальну освіту в різних 
сферах, включаючи соціальне забезпечення. Студенти навчальних закладів 
поєднують теоретичні курси з роботою на практиці у соціальних службах, 
де вони допомагають у вирішенні проблем біженців, соціально 
незахищених осіб та інших груп ризику. Програма дозволяє студентам 
65 
набути навичок ведення документації, консультування клієнтів, а також 
участі у кризовому втручанні. 
Особливості практики: 
ー Велику увагу приділяють інтеграції знань про права людини, 
соціальні стратегії та управління соціальними проєктами. 
ー Студенти працюють під наглядом досвідчених соціальних 
працівників, отримуючи наставництво та підтримку. 
ー Після завершення навчання багато студентів отримують 
можливість залишитися працювати в організаціях, де проходили практику, 
через вбудовану систему кар'єрного розвитку. 
В Австралії багато університетів пропонують програми, що 
поєднують навчання з практичною роботою у соціальних установах. 
Студенти отримують змогу працювати в організаціях, які займаються 
підтримкою різних соціальних груп, зокрема, людьми з психічними 
захворюваннями, сім'ями з низьким доходом, а також вразливими 
групами, такими як діти та молодь. Програма дає студентам не лише 
теоретичні знання, але й практичні навички роботи з реальними 
проблемами соціального забезпечення. 
Особливості практики: 
ー Під час стажувань студенти виконують завдання, пов'язані з 
оцінкою потреб клієнтів, наданням консультацій, кризовою допомогою. 
ー Студенти розвивають навички міжособистісної комунікації та 
емоційного інтелекту, оскільки вони часто працюють з людьми, що 
переживають складні життєві ситуації. 
ー Програма забезпечує зворотний зв'язок від наглядових 
організацій, що допомагає студентам удосконалювати свої навички та 
коригувати робочі методи. 
66 
У Канаді в багатьох навчальних закладах для соціальних працівників 
активно застосовують дуальний підхід, який поєднує академічну освіту з 
практичною діяльністю в реальних умовах. Програми включають 
стажування в державних і приватних соціальних службах, неурядових 
організаціях, а також у місцевих громадах, де студенти можуть працювати 
безпосередньо з клієнтами, надаючи допомогу в соціальних, правових та 
психологічних питаннях. 
Особливості практики: 
ー Програма надає студентам глибоке розуміння різних 
соціальних контекстів та розвиває критичне мислення, яке є важливим для 
оцінки потреб клієнтів. 
ー Студенти беруть участь у реальних соціальних програмах, що 
дозволяє їм розвивати практичні навички роботи з вразливими групами 
населення. 
ー В рамках стажування студенти проходять супервізії та 
отримують регулярний зворотний зв'язок, що сприяє їх професійному 
розвитку. 
У Норвегії та Швеції дуальна система освіти для соціальних 
працівників активно застосовується на всіх етапах навчання. Студенти 
проходять стажування в місцевих соціальних службах, де здобувають 
досвід роботи з різними категоріями населення. Програми навчання 
передбачають поєднання теорії з практичними заняттями, що дозволяє 
студентам набути глибоких знань і практичних навичок для роботи в 
соціальній сфері. 
Особливості практики: 
ー Студенти працюють в багатьох сферах соціального 
забезпечення, включаючи медичне та психологічне консультування, 
підтримку осіб з інвалідністю, старших людей, допомогу у вирішенні 
житлових проблем. 
67 
ー Програма активно сприяє міждисциплінарній співпраці, 
оскільки студенти працюють разом з психологами, юристами та іншими 
фахівцями. 
ー Дуальна освіта дозволяє студентам краще підготуватися до 
реальних умов роботи та підвищує їх шанси на працевлаштування після 
закінчення навчання[20, с. 59-63]. 
Таким чином, інтеграція практичного навчання з теоретичними 
курсами в дуальній освіті створює міцну основу для підготовки 
висококваліфікованих фахівців у галузі соціального забезпечення, які 
мають не лише знання, але й практичний досвід для ефективної роботи з 
клієнтами. Успішні практики дуальної освіти в підготовці соціальних 
працівників у різних країнах показують важливість інтеграції теоретичних 
знань з реальним досвідом. Це дозволяє студентам здобувати практичні 
навички, що необхідні для ефективної роботи в соціальному секторі, та 
покращує якість соціальних послуг. Застосування дуальної освіти 
допомагає створити висококваліфікованих спеціалістів, які готові до 
вирішення складних соціальних проблем. 
 
 
  
68 
РОЗДІЛ ІІІ. РОЗРОБКА ПРОЄКТУ ВПРОВАДЖЕННЯ 
ЕЛЕМЕНТІВ ДУАЛЬНОЇ ОСВІТИ В ЗВО ПРИ ПІДГОТОВЦІ 
ФАХІВЦІВ З СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
3.1. Опис проєкту 
У сучасних умовах, коли суспільство переживає численні зміни, 
пов'язані з технологічними інноваціями, соціальними трансформаціями та 
глобалізацією, одним із важливих завдань для вищої освіти є адаптація 
навчальних програм до потреб ринку праці. В особливості це стосується 
таких галузей, як соціальне забезпечення, де важливою є готовність 
майбутніх фахівців до швидких змін і здатність оперативно реагувати на 
нові соціальні виклики. Дуальна освіта, яка поєднує теоретичні знання з 
практичним досвідом роботи на підприємствах, є одним із ефективних 
механізмів для забезпечення якісної підготовки студентів. Особливо 
важливим є впровадження елементів дуальної освіти в підготовку фахівців 
з соціального забезпечення, адже ця сфера безпосередньо впливає на 
добробут громадян, а отже, на стабільність і розвиток суспільства. 
Метою проєкту є створення системи дуальної освіти у підготовці 
фахівців з соціального забезпечення, що забезпечить поєднання 
теоретичних знань із практичним досвідом, підвищить рівень готовності 
випускників до професійної діяльності, а також сприятиме інтеграції 
університетів із роботодавцями для взаємної вигоди. 
Завдання проєкту: 
1. Аналіз потреб ринку праці у фахівцях з соціального 
забезпечення. 
2. Розробка навчальних програм, що поєднують теорію і 
практику. 
3. Пошук та укладання угод з підприємствами та організаціями 
для забезпечення практичного навчання. 
69 
4. Підготовка викладачів і наставників для ефективної реалізації 
дуальної освіти. 
5. Забезпечення необхідною інфраструктурою та матеріальними 
ресурсами. 
6. Створення системи моніторингу та оцінювання якості освіти 
та ефективності дуальної форми навчання. 
7. Заохочення державної підтримки для розвитку дуальної 
освіти. 
 
3.2. Механізм впровадження проєкту та очікувані результати 
Етапи реалізації проєкту: 
1. Аналіз потреб ринку праці та партнерських організацій. 
Першим і ключовим етапом у розробці проєкту впровадження 
елементів дуальної освіти є глибокий аналіз потреб ринку праці. Це 
дозволяє чітко визначити, які компетенції та навички необхідні для 
фахівців з соціального забезпечення, а також виявити реальні проблеми, з 
якими стикаються роботодавці у пошуку кваліфікованих кадрів. 
Для цього необхідно провести всебічне дослідження, яке включає: 
ー Оцінка поточного попиту на фахівців з соціального 
забезпечення, аналіз конкретних вимог до кандидатів, які фахівці з 
найпопулярніших галузей соціального забезпечення потрібні найбільше 
(психосоціальна підтримка, робота з інвалідами, організація допомоги для 
літніх людей тощо). 
ー Збір інформації щодо технічних і теоретичних вимог до 
фахівців, включаючи знання в таких галузях як законодавство в соціальній 
сфері, робота з певними категоріями громадян, комунікаційні навички, 
вміння працювати з електронними ресурсами для надання соціальних 
послуг. 
70 
ー Виявлення секторів соціального забезпечення, де є 
найбільший дефіцит фахівців або виявляються труднощі в пошуку кадрів. 
Це можуть бути віддалені території, де відчувається брак спеціалістів, або 
специфічні напрямки соціальної роботи (наприклад, соціальна 
реабілітація, кризова допомога). 
Крім аналізу ринку праці, важливим етапом є залучення 
партнерських організацій до процесу розробки та вдосконалення 
навчальних програм, які в майбутньому забезпечать практичну підготовку 
студентів у рамках дуальної освіти. Це можуть бути соціальні служби, 
медичні установи, благодійні фонди, місцеві органи влади, організації, що 
займаються допомогою вразливим групам населення, а також різноманітні 
соціальні підприємства. 
Залучення цих організацій дозволяє: 
ー Підтвердити вимоги до кваліфікації. Співпраця з практичними 
організаціями дозволяє отримати точну інформацію про те, які знання та 
навички найбільш затребувані у реальних умовах соціальних служб. 
ー Ідентифікувати пріоритетні напрямки навчання. Партнерські 
організації можуть допомогти виявити, які аспекти професії вимагають 
удосконалення, наприклад, підготовка фахівців, які здатні працювати з 
конкретними категоріями клієнтів, такими як літні люди, особи з 
інвалідністю чи соціально незахищені верстви населення. 
ー Підвищити відповідність навчальних програм до реальних 
потреб ринку. Постійна комунікація з організаціями-партнерами дозволяє 
оперативно вносити корективи в навчальні плани, забезпечуючи 
актуальність та ефективність підготовки студентів. 
Щоб підготовка фахівців була ефективною не лише на поточний 
момент, але й в майбутньому, важливо звернути увагу на прогнозування 
потреб ринку праці. Це дозволяє планувати підготовку кадрів з 
урахуванням змін в економіці, демографії та технологіях. 
71 
 
Основні фактори для прогнозування: 
ー Демографічні зміни, зокрема, старіння населення в Україні та 
в світі призводить до збільшення потреби у соціальних працівниках, які 
можуть працювати з літніми людьми, забезпечувати їх медичними і 
соціальними послугами. 
ー Зміни в законодавстві та політиці. Оновлення законодавства в 
галузі соціального забезпечення, впровадження нових соціальних програм 
або змін у соціальній політиці держави можуть змінювати вимоги до 
фахівців. 
ー Технологічні нововведення. Впровадження нових технологій у 
сфері соціальних послуг, таких як використання цифрових платформ для 
моніторингу стану соціально вразливих груп або надання онлайн-
консультацій, також може змінювати вимоги до кваліфікації майбутніх 
фахівців. 
Завдяки аналізу потреб ринку праці та вимогам партнерських 
організацій, можна визначити, які нові професійні навички і компетенції 
стають актуальними для фахівців з соціального забезпечення. 
Оскільки соціальні послуги все більше автоматизуються, потрібні 
фахівці, які вміють використовувати цифрові технології для збору та 
аналізу даних, роботи з онлайн-платформами та надання дистанційних 
послуг. 
 В умовах глобалізації та міграції зростає потреба в спеціалістах, які 
вміють працювати з різними етнічними та культурними групами 
населення, а також мають навички вирішення конфліктів і комунікації в 
міжкультурних умовах. 
Підвищується попит на спеціалістів, які можуть працювати в умовах 
психосоціальних криз або з людьми, які пережили травму чи важкі 
соціальні умови. 
72 
Для забезпечення ефективної співпраці між освітніми установами та 
соціальними організаціями, важливо створити спеціальну платформу для 
партнерства, яка забезпечить постійну комунікацію і обмін інформацією. 
Це може бути як фізична, так і віртуальна платформа для регулярних 
зустрічей та обговорень. 
Регулярні зустрічі між представниками ЗВО, роботодавцями та 
організаціями соціальної сфери допоможуть зберігати актуальність 
програм навчання та своєчасно реагувати на зміни потреб ринку праці. 
Використання цифрових платформ для обміну досвідом, даними та 
ідеями між навчальними закладами та партнерами дозволить оперативно 
реагувати на зміни в умовах соціального забезпечення та зручніше 
інтегрувати нові технології в навчальний процес. 
Таким чином, визначення потреб ринку праці та вимог партнерських 
організацій є основою для створення ефективної системи дуальної освіти. 
Тільки через тісну співпрацю з роботодавцями та соціальними установами 
можна розробити навчальну програму, яка точно відповідатиме вимогам 
та забезпечить висококваліфікованих фахівців. Правильно проведений 
аналіз не лише дозволяє адаптувати навчання до реальних вимог ринку 
праці, але й формує гнучкість у підготовці кадрів, що є необхідною 
умовою для стабільного розвитку сфери соціального забезпечення в 
умовах сучасних змін. 
2. Розробка навчальної програми з елементами дуальної освіти. 
Розробка навчальної програми з елементами дуальної освіти для 
підготовки фахівців з соціального забезпечення є важливим кроком для 
забезпечення високої якості освіти, орієнтованої на реальні потреби ринку 
праці. Програма повинна бути результатом глибокої аналітики потреб 
роботодавців та нових вимог, які ставляться до фахівців у галузі 
соціальних послуг. Одночасно необхідно забезпечити, щоб теоретичні 
73 
знання поєднувались з практичними навичками, здобутими безпосередньо 
на робочих місцях у партнерських організаціях. 
Програма повинна включати теоретичну та практичну складові, що 
гармонійно доповнюють одна одну, оскільки це дозволить створити 
комплексний підхід до підготовки фахівців, які здатні працювати в умовах 
реального соціального середовища. 
Теоретичні блоки мають забезпечити студентам міцні основи знань з 
різних аспектів соціального забезпечення. Для цього в програму слід 
включити дисципліни, які охоплюють широкий спектр важливих 
теоретичних знань: 
1. Основи соціального забезпечення. Це базова дисципліна, яка 
охоплює історію та принципи соціального забезпечення, а також сучасні 
моделі і системи соціальної допомоги, як на національному, так і на 
міжнародному рівнях. Студенти повинні ознайомитися з основними 
поняттями і принципами надання соціальних послуг і допомоги. 
2. Права у сфері соціального забезпечення. Студенти повинні 
добре розуміти законодавчу базу, яка регулює соціальні послуги, права 
громадян на соціальну допомогу, а також етичні та правові питання, що 
виникають під час роботи з клієнтами соціальних установ. 
3. Соціальна психологія. Вивчення психології людських 
взаємодій, психологічних особливостей осіб, які потребують соціальної 
допомоги, а також розвитку міжособистісних навичок для ефективної 
комунікації та роботи в команді. 
4. Управління соціальними проєктами. Це дисципліна, яка дає 
студентам знання та навички у сфері планування, реалізації, моніторингу 
та оцінки ефективності соціальних проєктів, а також організації 
соціальних послуг на рівні громад та установ. 
5. Економіка соціального сектору. Студенти повинні вивчити 
фінансові аспекти роботи соціальних організацій, зокрема питання 
74 
бюджетування, фінансування соціальних програм, а також управління 
ресурсами в умовах обмеженого бюджету. 
6. Соціальні інновації та новітні технології. Враховуючи 
постійний розвиток соціального сектору, важливо ввести модулі, які б 
охоплювали нові технології, інноваційні підходи в соціальній роботі та 
тенденції цифровізації в сфері соціальних послуг. 
Практична частина навчальної програми має стати важливим 
аспектом формування професійних компетенцій, тому вона має включати 
значну кількість часу, проведеного безпосередньо в соціальних установах 
та організаціях, які надають соціальні послуги. Студенти повинні мати 
можливість застосувати теоретичні знання в реальних умовах, працюючи з 
різними категоріями населення, що потребують допомоги. 
1. Практика на робочих місцях. Практика є основною частиною 
дуальної освіти і повинна проходити у партнерських організаціях: 
соціальних службах, медичних установах, благодійних фондах та інших 
соціальних структурах. Студенти повинні працювати з реальними 
клієнтами, отримуючи досвід у різних аспектах соціальної роботи, таких 
як надання консультацій, організація допомоги, ведення документації та 
інші функції. 
2. Моделювання соціальних ситуацій. Студенти можуть брати 
участь у тренінгах та симуляціях, що дозволяє їм відпрацьовувати 
практичні навички, необхідні для роботи з різними групами населення: 
людьми з інвалідністю, літніми людьми, бездомними, людьми, що 
пережили кризові ситуації. 
3. Робота над проєктами в реальних умовах. Один із варіантів 
практики – це виконання студентами конкретних проєктів для 
партнерських організацій. Це може бути, наприклад, розробка нового 
соціального проєкту для певної категорії громадян або покращення 
існуючих послуг у соціальній сфері. 
75 
4. Індивідуальні наставники. Кожен студент має отримати 
наставника – досвідченого професіонала з організації-партнера, який 
супроводжуватиме студента під час практики, надаватиме зворотний 
зв'язок і допомагатиме з вирішенням проблем, що виникають у процесі 
роботи. 
Оцінка знань та навичок студентів повинна здійснюватися через 
систему критеріїв, що відображають як досягнення теоретичних знань, так 
і практичних навичок. Для цього необхідно використовувати різноманітні 
методи і інструменти оцінювання. 
Студенти повинні проходити тести та іспити після завершення 
кожного теоретичного модуля. Це дозволить перевірити їх знання в 
основних областях, таких як законодавство у сфері соціального 
забезпечення, соціальна психологія, економіка соціальних програм. 
Студенти можуть бути залучені до написання курсових робіт або 
рефератів на основі проведених досліджень або аналізу конкретних 
соціальних проблем. Це дозволить глибше зануритись у проблематику та 
набути аналітичних навичок. 
Оцінка роботи студентів під час практики проводиться на основі 
відгуків від наставників та керівників організацій-партнерів. Зворотній 
зв'язок має охоплювати такі аспекти, як комунікаційні навички, здатність 
до організації роботи, ефективність вирішення завдань. 
Студенти повинні мати можливість розробити або взяти участь у 
реальних проєктах в рамках своєї практики. Оцінка таких проєктів 
базується на їх реалістичності, застосуванні інновацій, а також здатності 
вирішувати конкретні соціальні проблеми. 
 Важливою частиною оцінки є підготовка студентами презентацій 
результатів своєї практичної діяльності. Презентації повинні включати 
аналіз виконаних завдань, проблеми, з якими студенти стикалися, а також 
рекомендації для покращення роботи соціальних установ. 
76 
Соціальний сектор змінюється швидко, тому навчальна програма 
повинна бути гнучкою і здатною адаптуватися до нових вимог. 
Регулярний перегляд навчальної програми на основі зворотного зв'язку від 
роботодавців, студентів і партнерських організацій дозволяє коригувати 
зміст і методи навчання, щоб вони залишалися актуальними і відповідають 
вимогам ринку праці. 
Потрібно здійснювати регулярні консультації з роботодавцями в 
соціальному секторі, щоб відслідковувати зміни в їхніх вимогах до 
кваліфікації фахівців і вчасно адаптувати навчальну програму до нових 
реалій. 
Важливо враховувати зворотний зв'язок від студентів, щоб 
визначити, які компоненти програми є найбільш ефективними, а де 
потрібно внести корективи. 
Для того, щоб навчальна програма була ефективною, слід активно 
впроваджувати інноваційні методи та технології навчання: 
Інтерактивні лекції та семінари. Використання сучасних 
мультимедійних матеріалів, відео-лекцій, живих кейсів для залучення 
студентів до навчального процесу. 
Мобільні додатки та онлайн-курси. Розробка онлайн-курсів для 
вивчення теоретичних дисциплін, доступних для студентів незалежно від 
їхнього місцезнаходження. 
Моделювання реальних ситуацій. Використання методів, таких як 
рольові ігри та симуляції, для відпрацювання практичних навичок у різних 
ситуаціях. 
Наведемо приклад навчальної програми з елементами дуальної 
освіти для підготовки фахівців з соціального забезпечення, яка включає 
теоретичні та практичні модулі. 
 
77 
 
Таблиця 3.1. 
Приклад навчальної програми з елементами дуальної освіти для 
підготовки фахівців з соціального забезпечення 
Модуль Тема/Назва Теоретичні Практичні Оцінка 
дисципліни заняття заняття/Практи результатів 
ка 
1. Вступ до Основи Вивчення Практика в Тестування на 
соціального соціального принципів соціальних знання основних 
забезпечення забезпечення соціального службах, аналіз принципів 
забезпечення, існуючих соціального 
основних систем соціальних забезпечення, 
соціальної програм і аналітичні 
допомоги, історії дослідження роботи з оцінки 
соціальної потреб соціальних 
політики. соціальних груп. програм. 
2. Право у Права та Огляд Аналіз реальних Тести, письмові 
сфері законодавство законодавчих випадків з роботи, 
соціального в соціальному актів, що практики: практичні 
забезпечення секторі регулюють розв’язання завдання на 
соціальне правових питань правові аспекти 
забезпечення, у сфері роботи в 
права громадян соціального соціальному 
на соціальні забезпечення. секторі. 
послуги. 
3. Соціальна Психологія Теоретичні Спостереження Спостереження 
психологія взаємодії з основи та рольові ігри: за виконанням 
клієнтами соціальної відпрацювання ролей, оцінка 
соціальних психології, навичок результатів 
служб методи спілкування з комунікаційної 
комунікації з клієнтами в практики, аналіз 
різними умовах психологічних 
категоріями соціальних аспектів. 
громадян. служб. 
 
  
78 
Продовження таблиці 3.1 
4. Управління Соціальні Вивчення теорії Розробка Оцінка 
соціальними проєкти та проєктного власного виконання 
проєктами управління управління, проєкту для проєктів, звіти, 
ними етапи створення соціальної презентації 
та реалізації служби, участь проєктів, 
соціальних у реальних оцінка 
проєктів. проєктах. успішності 
реалізації. 
5. Економіка Бюджетування Вивчення Розрахунок Тести на 
соціального та економічних бюджету для знання 
сектору фінансування аспектів реального економічних 
соціальних соціального соціального принципів, 
програм забезпечення, проєкту, участь практичні 
джерела у фінансуванні завдання по 
фінансування та та розподілі розрахунку 
бюджетування ресурсів. бюджету 
соціальних соціальних 
послуг. програм. 
6. Інновації в Новітні Огляд новітніх Робота з Оцінка 
соціальному технології у технологій і програмним впровадження 
забезпеченні соціальних підходів у забезпеченням технологій у 
послугах соціальному для соціальних практичні 
секторі, служб, завдання, 
використання впровадження зворотний 
інновацій для нових зв'язок від 
покращення технологій в партнерів. 
обслуговування. реальних 
установах. 
7. Соціальні Розвиток Теоретичне Моделювання Проєктна 
інновації та інноваційних вивчення соціальних робота, оцінка 
моделювання підходів у інновацій в ситуацій і результатів 
проблем соціальній соціальній проблем, вирішення 
роботі роботі, пошук моделюваних 
стратегічне інноваційних проблем, 
планування рішень для їх зворотний 
нових підходів. вирішення. зв'язок від 
наставників. 
 
Ця програма може бути адаптована залежно від специфіки 
партнерських організацій і потреб ринку праці в конкретному регіоні. 
Таким чином, розробка навчальної програми з елементами дуальної 
освіти для підготовки фахівців з соціального забезпечення є стратегічно 
79 
важливим кроком у підвищенні якості освіти і підготовки професіоналів, 
здатних ефективно працювати в реальних умовах соціального сектору. 
Програма повинна забезпечити баланс між теоретичними знаннями і 
практичними навичками, що дозволить студентам не тільки успішно 
виконувати свої обов'язки, а й інноваційно підходити до вирішення 
соціальних проблем. 
3. Вибір партнерів та організація співпраці. 
Ефективність впровадження дуальної освіти значною мірою 
залежить від вибору правильних партнерів, які будуть активно залучені до 
процесу навчання студентів. Тісна співпраця між закладом вищої освіти та 
підприємствами або організаціями, що займаються соціальним 
забезпеченням, є важливою для підготовки висококваліфікованих 
фахівців. Студенти повинні мати можливість отримувати практичний 
досвід у реальних умовах, працюючи з реальними завданнями, що 
відповідають вимогам ринку праці. 
Основними партнерами для впровадження дуальної освіти у 
підготовці фахівців з соціального забезпечення можуть бути: 
Соціальні служби та державні установи– це організації, що 
надають соціальні послуги населенню, зокрема підтримку для 
малозабезпечених громадян, пенсіонерів, осіб з інвалідністю, сімей в 
складних життєвих обставинах. Вони є природними партнерами для 
підготовки студентів, адже мають великий досвід роботи з соціально 
вразливими групами. 
Благодійні організації – фонди, волонтерські організації та 
недержавні інституції, які працюють у сфері соціального забезпечення, 
можуть надати студентам можливість працювати в умовах реальних 
соціальних проєктів. Ці організації часто займаються наданням 
гуманітарної допомоги, реабілітацією та іншими напрямками, де студенти 
можуть здобути безцінний досвід. 
80 
Медичні та соціальні заклади – оскільки соціальне забезпечення 
тісно пов'язане з охороною здоров'я, медичні установи (лікарні, клініки, 
реабілітаційні центри) можуть стати важливими партнерами для студентів, 
які спеціалізуються на соціальній роботі з хворими, реабілітації та 
супроводі пацієнтів. 
Освітні та культурні установи – багато соціальних програм і 
проєктів реалізуються через освіту і культуру. Наприклад, програми для 
дітей з особливими потребами, літніх людей, інтеграція соціальних 
працівників в культурні та освітні організації може бути важливою 
складовою навчання. 
Вибір партнерів для впровадження дуальної освіти потребує 
ретельного планування та аналізу. Необхідно звертати увагу на: 
Репутацію та досвід організації – партнери повинні мати досвід 
роботи у сфері соціального забезпечення та хорошу репутацію на ринку, 
адже саме вони надаватимуть студентам реальний досвід роботи. 
Можливості для практичного навчання – партнерські організації 
повинні мати необхідні умови для проведення стажувань та практик: 
обладнання, кваліфіковані наставники, а також чітко визначені завдання 
для студентів. 
Готовність до активної участі в освітньому процесі – партнери 
повинні бути готові не лише надавати місця для практики, але й брати 
участь у розробці навчальних програм, надавати практичні завдання для 
студентів і проводити моніторинг їхньої успішності. 
Для того щоб співпраця була ефективною, необхідно укласти 
офіційні угоди з партнерами. Угода повинна чітко визначати: 
Ролі та обов'язки кожної сторони – хто з боку університету 
відповідає за організацію практики, хто з боку партнера проводить 
наставництво, які зобов'язання лежать на кожній стороні. 
81 
Умови проходження практики – визначити тривалість практики, 
обсяги робочих завдань, очікувані результати, умови страхування та інші 
адміністративні аспекти. 
Розподіл ресурсів – які ресурси будуть надані з боку партнера 
(обладнання, приміщення, програмне забезпечення, доступ до баз даних, 
тощо). 
Участь партнерів у розробці навчальних програм – партнери повинні 
бути залучені до обговорення структури навчальної програми та 
визначення навчальних цілей, аби вони були вмонтовані в реальний 
контекст роботи соціальних служб. 
Дуальна освіта вимагає, щоб партнери активно брали участь не лише 
в організації практик, а й у розробці навчальних програм. Завдяки своїм 
практичним знанням і досвіду вони можуть запропонувати актуальні теми 
та модулі для студентів, які будуть найкраще відповідати вимогам ринку 
праці. Ось кілька важливих аспектів, в яких партнери можуть брати 
участь: 
Визначення ключових компетенцій– партнери можуть допомогти в 
уточненні специфічних компетенцій, які потрібні соціальним працівникам, 
зокрема в організації роботи з вразливими групами населення. 
Розробка навчальних модулів – партнери можуть сприяти 
формулюванню модулів навчальної програми, які будуть акцентувати 
увагу на реальних, практичних питаннях і новітніх тенденціях у 
соціальному забезпеченні. 
Оцінка результатів навчання – партнери можуть брати участь у 
оцінці якості підготовки студентів, надаючи зворотний зв'язок по 
результатах стажувань, практик і завдань. 
Щоб забезпечити високу якість навчання та корисність дуальної 
освіти, необхідно регулярно оцінювати ефективність співпраці між 
навчальними закладами та партнерами. Це можна здійснювати через: 
82 
регулярне опитування студентів допомагає оцінити, чи відповідає 
навчальний процес їхнім потребам, і чи отримують вони достатньо 
практичного досвіду; партнери також повинні отримувати можливість 
висловити свою думку щодо якості практичного навчання студентів, рівня 
їхньої підготовки та організації практик; оцінка того, наскільки 
випускники успішно інтегруються в професійне середовище і чи 
відповідає їхня підготовка вимогам роботодавців, допомагає зрозуміти, 
наскільки успішно реалізується програма дуальної освіти. 
Для того щоб співпраця з партнерами була максимально 
ефективною, необхідна підтримка з боку держави та місцевих органів 
влади. Зокрема, фінансування програм, сприяння в організації стажувань, 
податкові пільги для підприємств, що залучають студентів до практики, 
стимулювання партнерських організацій до участі в програмі – усе це 
може значно покращити умови для реалізації дуальної освіти. 
Загалом, успішна реалізація дуальної освіти неможлива без 
ретельного підбору партнерів і організації ефективної співпраці. Тільки 
тісна співпраця університетів з реальним сектором дасть змогу 
забезпечити високу якість освіти, відповідність навчальних програм 
актуальним вимогам ринку праці та підготовку фахівців, які будуть готові 
працювати у сфері соціального забезпечення на найвищому рівні. 
4. Підготовка наставників та інструкторів у рамках дуальної 
освіти. 
Успішна реалізація дуальної освіти вимагає не лише належної 
підготовки студентів, але й відповідної підготовки наставників та 
викладачів. Зокрема, наставники з підприємств повинні бути 
кваліфікованими педагогами, здатними передавати свій досвід і знання 
студентам у реальних виробничих умовах. Це забезпечить успішну 
інтеграцію теоретичних знань з практичними навичками. Викладачі ЗВО 
також повинні пройти відповідне навчання для ефективної реалізації 
83 
дуальної освіти у своїх курсах. Тому важливо розглянути питання 
підготовки обох груп фахівців – наставників на підприємствах і викладачів 
у вищих навчальних закладах. 
Наставники на підприємствах відіграють ключову роль у процесі 
навчання студентів на практиці. Вони повинні мати не лише глибокі 
професійні знання, але й педагогічні навички для того, щоб ефективно 
передавати досвід студентам. Підготовка наставників повинна включати 
кілька важливих аспектів: 
Педагогічна підготовка. Наставники повинні бути здатними не 
тільки виконувати свої професійні обов’язки, але й навчати студентів. Це 
означає, що вони повинні пройти тренінги, спрямовані на розвиток 
педагогічних компетенцій, зокрема, методики навчання дорослих, 
особливості навчання в умовах реального виробництва, оцінювання 
навчальних досягнень студентів та надання конструктивного зворотного 
зв'язку. 
Ознайомлення з принципами дуальної освіти. Наставники мають 
бути ознайомлені з основами дуальної освіти, що включає баланс між 
теоретичним і практичним навчанням, а також з методами інтеграції 
студентів у виробничі процеси. Дуальна освіта передбачає не лише 
виконання певних завдань на підприємстві, але й здатність поєднувати цей 
процес із теоретичними знаннями, що студент отримує в університеті. Для 
цього наставники мають навчитися взаємодіяти з викладачами ЗВО для 
розробки та коригування навчальних програм. 
Розвиток практичних навичок та технологій. Наставники повинні 
володіти актуальними практичними знаннями та навичками роботи з 
сучасними технологіями та обладнанням, які використовуються в галузі 
соціального забезпечення. Це дозволить студентам опанувати найбільш 
ефективні та сучасні методи роботи, а також підготувати їх до реальних 
викликів на ринку праці. 
84 
Комунікаційні та психологічні навички. Враховуючи, що студенти 
можуть мати різний рівень підготовки, важливо, щоб наставники мали 
навички ефективної комунікації та психологічної підтримки. Вони повинні 
уміти адаптувати своє навчання до індивідуальних потреб студентів, 
виявляти їх сильні сторони та допомагати долати труднощі. 
Моніторинг та оцінка результатів. Оцінка прогресу студентів під час 
практики є важливою частиною роботи наставника. Наставники мають 
володіти методами оцінки студентів, щоб визначити їхній рівень 
компетентності, а також зможуть вчасно коригувати програму навчання 
для досягнення максимальних результатів. 
Викладачі вищих навчальних закладів також мають пройти 
спеціальну підготовку, щоб ефективно інтегрувати теоретичну частину 
навчання з практикою, яку студенти здобувають під час роботи на 
підприємствах. Цей процес потребує кількох важливих кроків: 
Навчання новим педагогічним методикам. Викладачі мають бути 
знайомі з новітніми педагогічними методами, що дозволяють інтегрувати 
теоретичні знання з практичною діяльністю. Це може включати активні 
методи навчання, проблемно орієнтовані підходи, проєктне навчання та 
кейс-метод, що дозволяють студентам працювати з реальними ситуаціями. 
Викладачі також повинні вміти ефективно використовувати інформаційно-
комунікаційні технології для покращення навчального процесу. 
Інтеграція теоретичних знань з практичними навичками. Викладачі 
повинні володіти навичками інтеграції теоретичного навчання з 
практичною діяльністю. Це означає, що вони повинні мати чітке уявлення 
про вимоги підприємств та їхнє вплив на навчальний процес. Вони мають 
забезпечити студентів не лише теоретичними знаннями, а й необхідними 
інструментами для практичної реалізації цих знань. 
Підвищення кваліфікації в рамках дуальної освіти. З огляду на 
специфіку дуальної освіти, викладачі повинні регулярно підвищувати 
85 
свою кваліфікацію через участь у тренінгах та семінарах, що 
спеціалізуються на методиках дуальної освіти. Такі курси повинні 
включати вивчення принципів дуальної освіти, специфіки навчання в 
умовах співпраці з підприємствами, а також методи оцінки та корекції 
навчальних програм. 
Залучення до практичної діяльності. Викладачі мають брати участь у 
практичному навчанні студентів, проходячи стажування на підприємствах 
або беручи участь у програмах обміну досвідом між університетами та 
підприємствами. Це дозволить викладачам отримати уявлення про реальні 
умови роботи фахівців у галузі соціального забезпечення та адаптувати 
свої навчальні курси до реалій виробничого процесу. 
Координація з підприємствами. Викладачі повинні активно 
співпрацювати з підприємствами, де студенти проходять практику. Це 
забезпечить актуальність навчальних програм і відповідність їх вимогам 
ринку праці. Спільно з підприємствами викладачі можуть розробляти 
програми, що поєднують теоретичні курси з реальними практичними 
завданнями, що вирішуються на підприємствах. 
Для забезпечення синергії між теоретичним і практичним навчанням 
необхідно створити спільні програми для наставників і викладачів. Це 
дозволить не лише забезпечити відповідність між програмами навчання в 
університетах та на підприємствах, але й покращити комунікацію та 
взаєморозуміння між усіма учасниками освітнього процесу. 
Регулярні зустрічі між викладачами ЗВО та наставниками 
підприємств можуть стати ефективним інструментом для обміну досвідом 
та вирішення поточних проблем, що виникають під час навчання. Вони 
можуть обговорювати успіхи студентів, коригувати навчальні програми та 
знаходити шляхи для покращення якості навчання. 
Спільне навчання викладачів та наставників дасть змогу підвищити 
рівень кваліфікації обох груп, а також сприятиме кращому розумінню 
86 
того, як працює дуальна система освіти. Такі тренінги можуть включати 
розвиток педагогічних і комунікаційних навичок, а також знайомство з 
новітніми технологіями та методиками навчання. 
 Використання цифрових платформ для комунікації між 
підприємствами та університетами дасть змогу ефективно координувати 
навчальні програми та обмінюватися інформацією про успішність 
студентів, оцінки їхніх досягнень, а також отримати зворотний зв’язок від 
наставників. 
Для досягнення високої якості дуальної освіти важливо регулярно 
оцінювати ефективність підготовки наставників і викладачів. Це допоможе 
своєчасно виявляти недоліки у навчальному процесі та вносити необхідні 
зміни. 
Наставники та викладачі повинні отримувати зворотний зв'язок від 
студентів, що дасть змогу виявити слабкі місця у навчальному процесі та 
вчасно їх усувати. 
Оцінка результатів практичної підготовки студентів, а також їхнього 
успіху в теоретичних курсах допоможе зрозуміти, наскільки ефективно 
поєднуються теорія та практика. 
Регулярний моніторинг навчальних програм і методик дозволить 
забезпечити їх актуальність і відповідність вимогам ринку праці. 
Таким чином, підготовка наставників та викладачів у рамках 
дуальної освіти є важливим фактором для успішного впровадження цієї 
моделі в системі підготовки фахівців з соціального забезпечення. 
5. Забезпечення необхідною інфраструктурою та ресурсами. 
Для ефективного впровадження дуальної освіти критично важливою 
є наявність сучасної матеріально-технічної бази як у вищих навчальних 
закладах (ЗВО), так і на практичних базах підприємств чи організацій, що 
працюють у відповідній галузі. Оскільки дуальна освіта передбачає 
поєднання теоретичного навчання з практичним досвідом, необхідно 
87 
створити умови, які сприяють глибокій інтеграції цих двох компонентів. 
Забезпечення високої якості інфраструктури є ключовим етапом для 
досягнення успіху цієї моделі. 
Для успішної реалізації дуальної освіти в університетах потрібно 
забезпечити не лише сучасні навчальні приміщення, але й інноваційні 
технології для забезпечення гнучкості навчального процесу. Університети 
повинні володіти висококласною матеріально-технічною базою, яка 
включає: 
Сучасні аудиторії для проведення лекцій, семінарів та інтерактивних 
занять повинні бути оснащені мультимедійними засобами: проєкторами, 
інтерактивними дошками, системами відеоконференцій, що дозволяє 
забезпечити високий рівень взаємодії між викладачами та студентами. 
Спеціалізовані тренінгові кімнати для практичних занять повинні бути 
оснащені матеріалами, які допомагають створювати реалістичні навчальні 
ситуації. 
Для студентів, що навчаються за спеціальностями, пов’язаними з 
соціальним забезпеченням, необхідно забезпечити доступ до лабораторій, 
які відповідають сучасним вимогам. Це може бути обладнання для роботи 
з даними, програмне забезпечення для аналізу соціальних процесів, а 
також інші технології, що використовуються в реальній практиці. 
Лабораторії повинні включати спеціалізовані класи для відпрацювання 
практичних навичок у сфері надання соціальних послуг або управлінських 
практик у соціальній сфері. 
Дуальна освіта потребує високого рівня технологічної оснащеності. 
В університетах повинні бути комп’ютерні класи, де студенти можуть 
працювати з професійним програмним забезпеченням для виконання 
практичних завдань. Це включає доступ до інструментів для аналітики 
даних, програм для автоматизації соціальних послуг, баз даних та онлайн-
платформ для вивчення конкретних дисциплін. 
88 
Для ефективного навчання необхідно забезпечити студентів 
сучасними бібліотечними ресурсами, як у фізичній, так і в електронній 
формі. Доступ до наукових статей, книг, баз даних та електронних 
бібліотек дозволить студентам отримувати актуальну інформацію, 
підвищуючи рівень знань у своїй галузі. Спеціалізовані бібліотеки для 
соціальних наук можуть допомогти студентам у виконанні досліджень, а 
також у розробці проєктів, що відповідають вимогам ринку праці. 
Партнерські організації, такі як підприємства та соціальні установи, 
повинні забезпечити студентам доступ до реальних робочих умов, де вони 
можуть здобувати практичний досвід у межах своєї спеціалізації. 
Партнерські організації повинні надавати студентам можливість 
працювати з реальним професійним обладнанням та інструментами. Для 
студентів соціальних спеціальностей це може включати доступ до 
спеціалізованих програм для ведення клієнтської бази, моніторингу 
соціальних проєктів чи надання консультаційних послуг. Обладнання 
повинно бути таким, що відповідає вимогам сучасної галузі та дозволяє 
студентам освоювати реальні інструменти їхньої майбутньої професії. 
Партнери повинні забезпечити студентам можливість працювати в 
умовах, що максимально наближені до реальних робочих ситуацій. Це 
дозволяє студентам краще підготуватися до майбутньої професії, 
адаптуватися до корпоративної культури та зрозуміти основи внутрішніх 
процесів організації. Для цього необхідно організувати студентам робочі 
місця, де вони можуть безпосередньо займатися реальними завданнями, 
такими як консультації для клієнтів, розробка соціальних програм або 
участь в управлінських процесах. 
Для забезпечення високої якості практичної підготовки наставники 
на практичних базах повинні пройти спеціальні тренінги. Вони повинні 
володіти не лише професійними знаннями, а й педагогічними навичками 
для того, щоб ефективно передавати свої знання та досвід студентам. Це 
89 
включає навчання методикам дуальної освіти, розвитку комунікативних і 
управлінських навичок, а також вміння працювати з молодими 
спеціалістами. 
Для того, щоб дуальна освіта була ефективною, необхідно створити 
спільну інфраструктуру для взаємодії між університетами та партнерами. 
Інформаційні технології відіграють важливу роль у дуальній освіті. 
Платформи для обміну інформацією дозволяють університетам та 
партнерам зручно організовувати обмін даними щодо навчальних програм, 
успіхів студентів, їхнього розвитку на практиці. Такі платформи можуть 
також служити інструментом для відстеження прогресу студентів, а також 
для надання зворотного зв'язку з боку практичних наставників та 
викладачів. 
Університети та підприємства мають організовувати спільні 
семінари, тренінги та воркшопи для студентів та працівників, щоб 
поглибити взаєморозуміння між теорією та практикою. Наприклад, це 
можуть бути заняття, де студенти обговорюють проблеми соціального 
забезпечення, а також мають можливість працювати над реальними 
кейсами в партнерських організаціях. 
Важливою складовою є система моніторингу та оцінки результатів 
дуальної освіти. Зворотний зв'язок від підприємств та організацій дозволяє 
коригувати навчальні програми для того, щоб студенти отримували 
найактуальніші знання та навички, необхідні для майбутньої роботи. Такі 
оцінки повинні здійснюватися систематично, що дозволяє постійно 
удосконалювати якість навчання та його відповідність вимогам ринку 
праці. 
Для забезпечення успішного освоєння практичних навичок та 
адаптації до робочих умов, студенти повинні мати доступ до низки 
додаткових ресурсів, які сприяють їхньому розвитку та професійному 
становленню. Це включає: 
90 
Окрім навчання, студенти повинні мати можливість отримувати 
підтримку від фахівців у сфері кар'єрного розвитку. Це може включати 
консультації щодо складання резюме, підготовки до співбесід, а також 
допомогу у виборі майбутньої професії та кар'єрних шляхів. 
Дуальна освіта передбачає, що студенти мають вивчити реальні 
умови роботи, тому важливою є підтримка на етапі адаптації. Це можуть 
бути регулярні зустрічі з наставниками, тренінги з розвитку м’яких 
навичок (комунікації, управління часом, стресостійкості), а також 
навчання корпоративним етикам і стандартам поведінки в робочому 
середовищі. 
Забезпечення необхідною інфраструктурою та ресурсами є основою 
для розвитку ефективної дуальної освіти, що дозволяє студентам отримати 
цінний практичний досвід та адаптуватися до вимог сучасного ринку 
праці. 
Моніторинг і оцінка якості освітнього процесу є невід’ємною 
частиною успішної реалізації дуальної освіти. Цей процес дозволяє 
систематично відслідковувати ефективність навчання, враховувати 
зворотний зв’язок від усіх учасників навчального процесу, а також 
оперативно коригувати програми та методики з урахуванням актуальних 
потреб ринку праці та змін у соціальному забезпеченні. Важливим є 
створення механізмів, що дозволяють не лише вимірювати успішність 
студентів, а й визначати ефективність співпраці між вищими навчальними 
закладами та партнерами-практиками. 
Для того, щоб забезпечити об'єктивний моніторинг і ефективне 
коригування навчального процесу, необхідно розробити багатоетапну 
систему зворотного зв'язку, яка охоплює всі аспекти дуальної освіти. 
Оцінка практичної підготовки студентів з боку роботодавців є одним 
з найважливіших елементів моніторингу. Регулярні інтерв'ю, опитування 
та звіти від наставників допоможуть оцінити, наскільки добре студенти 
91 
виконують практичні завдання, чи володіють вони необхідними 
компетенціями для вирішення реальних проблем на робочому місці. Це 
також дасть змогу роботодавцям висловити свої очікування щодо 
підготовки студентів, що може бути використано для вдосконалення 
навчальних програм. 
Студенти повинні мати можливість надавати зворотний зв'язок про 
організацію навчання та практики. Анкетування дозволяє виявити, чи 
відповідає теоретична частина навчання реальним потребам на практиці, 
чи були створені умови для належної взаємодії між теорією і практикою. 
Це також дає можливість виявити недоліки у педагогічних методиках, 
інфраструктурі університету чи на практичних базах. 
Професорсько-викладацький склад також має вплив на моніторинг 
якості освітнього процесу. Важливо не лише оцінювати успіхи студентів 
на практиці, а й постійно оновлювати теоретичні курси відповідно до 
нових тенденцій в галузі соціального забезпечення. Оцінка викладачами 
прогресу студентів та їхніх досягнень дозволяє коригувати навчальні 
плани та виявляти слабкі місця в освітньому процесі. 
Одним із головних елементів дуальної освіти є практичне навчання, і 
оцінка успішності студентів на практичних базах має велике значення для 
виявлення їх готовності до професійної діяльності. 
Кожен студент має отримувати індивідуальну оцінку від свого 
наставника на практичній базі. Це включає такі критерії, як: здатність 
вирішувати практичні завдання, здатність адаптуватися до нових робочих 
умов, вміння працювати в команді, професіоналізм у взаємодії з клієнтами 
та колегами. Оцінка повинна бути комплексною і включати не тільки 
виконання поставлених завдань, але й оцінку soft skills (м'яких навичок), 
таких як комунікація, стресостійкість, ініціативність. 
Оцінка успішності студентів на практиці повинна бути 
різноманітною та враховувати кілька аспектів: самостійність, командну 
92 
роботу, виконання конкретних завдань, а також оцінку в рамках загальної 
ефективності роботи на практичних базах. Крім традиційної оцінки за 
виконання завдань, важливо також застосовувати оцінку за участь у 
реальних проєктах та ініціативах. 
Оцінка того, як студент виконує конкретні професійні завдання, 
повинна бути частиною більш глибокого аналізу. Для цього університети 
повинні розробити чіткі критерії, що дозволяють визначити успіхи 
студентів у застосуванні теоретичних знань у практиці. Це може бути 
здійснено через звіти, кейс-стаді, презентації чи результати проєктів. 
Оцінка та перегляд змісту навчальних програм – це постійний 
процес вдосконалення, необхідний для того, щоб забезпечити актуальність 
та ефективність підготовки студентів до реальних умов праці. 
На основі отриманих відгуків від роботодавців, наставників та 
студентів університети повинні регулярно переглядати зміст навчальних 
програм. Програми повинні відповідати новим викликам і вимогам 
соціального забезпечення, включаючи впровадження новітніх технологій, 
підходів до управління соціальними проєктами, а також актуальних 
правових та етичних стандартів. 
Дуальна освіта вимагає гнучкості в навчальних програмах. Після 
кожного циклу навчання повинні бути внесені корективи в програму з 
урахуванням змін у професійних стандартах і вимогах ринку праці. Це 
може включати коригування змісту курсу, введення нових дисциплін або 
модулів, додавання більш практичних завдань або проєктних робіт. 
 Програми навчання повинні бути інтегровані з потребами ринку 
праці. Для цього важливо співпрацювати з роботодавцями та профільними 
асоціаціями, щоб розробити програми, що відповідають вимогам 
соціальних установ, державних органів, НГО, а також інших організацій, 
що працюють у сфері соціального забезпечення. 
93 
Основною метою моніторингу і оцінки якості є не тільки фіксація 
поточного стану освітнього процесу, але й активне використання 
отриманих результатів для постійного вдосконалення як навчальних 
програм, так і практичних методів навчання. 
Зворотний зв'язок від роботодавців та студентів має бути основою 
для вдосконалення навчальних програм. Враховуючи результати 
моніторингу, університети повинні регулярно коригувати зміст програм, 
забезпечуючи їхню актуальність і відповідність вимогам ринку праці та 
розвитку галузі соціального забезпечення. 
Результати моніторингу також використовуються для організації 
програм підвищення кваліфікації для викладачів і наставників. Важливо, 
щоб вони були не тільки експертами у своїй галузі, а й володіли 
педагогічними навичками для ефективної передачі знань. Оцінка 
ефективності наставництва також дає можливість розвивати програми 
навчання для тих, хто займається практичною підготовкою студентів. 
Використовуючи отримані результати моніторингу, університети та 
підприємства можуть інвестувати в удосконалення матеріально-технічної 
бази. Це може включати модернізацію комп'ютерних класів, забезпечення 
студентів новітнім програмним забезпеченням, покращення умов для 
практичних занять, а також поліпшення робочого середовища на 
практичних базах. 
Завдяки ефективній системі моніторингу та оцінки, дуальна освіта 
може постійно адаптуватися до нових викликів, забезпечуючи високий 
рівень підготовки фахівців і відповідаючи на потреби ринку праці та 
вимоги сучасної соціальної сфери. 
7. Заохочення державної підтримки та формування нормативної 
бази. 
Для успішного впровадження дуальної освіти в Україні необхідна 
системна підтримка з боку державних органів на всіх рівнях, що включає 
94 
фінансування, створення сприятливої інфраструктури та стимулювання 
роботодавців. Дуальна освіта, яка поєднує теоретичне навчання з 
практичною підготовкою на робочих місцях, є важливим інструментом 
для підготовки висококваліфікованих фахівців. Для цього необхідно 
забезпечити необхідну державну підтримку та розробити відповідну 
нормативно-правову базу, яка дозволить усім учасникам освітнього 
процесу ефективно взаємодіяти. 
Нормативно-правова база є основою для організації та 
функціонування дуальної освіти. Держава повинна створити такі 
законодавчі та регуляторні акти, які б регулювали всі аспекти цього 
навчального формату — від співпраці між університетами і 
роботодавцями до прав та обов'язків усіх учасників освітнього процесу. 
Зокрема: 
Створення законодавчої бази для дуальної освіти. Необхідно 
розробити нові або адаптувати існуючі законодавчі акти для регулювання 
дуальної освіти, чітко визначаючи її цілі, структуру та умови реалізації. Це 
може включати внесення змін до законів про вищу освіту, про трудові 
відносини, а також до законодавства, що регулює соціальні питання, щоб 
забезпечити правову основу для організації практики та навчання на 
робочих місцях. 
Урегулювання взаємодії з роботодавцями. Важливо створити 
юридичні механізми для оформлення партнерських угод між 
університетами та підприємствами. Законодавчо повинні бути визначені 
зобов'язання роботодавців щодо забезпечення студентів необхідними 
умовами для практики, а також їхня роль у навчанні, зокрема, як 
наставників. 
Захист прав студентів. Дуальна освіта має на меті не тільки навчити 
студентів професійним навичкам, але й захистити їхні права в процесі 
навчання. Для цього держава повинна запровадити правові норми, які 
95 
гарантують студентам належні умови праці на підприємствах, оплату 
праці (якщо така передбачена), а також захист від дискримінації чи 
неналежних умов. Це особливо важливо, оскільки студенти мають право 
отримувати якісну освіту, незалежно від того, де вони проходять практику. 
Фінансова підтримка є важливою складовою успішного 
впровадження дуальної освіти. Вона дозволяє створити належні умови для 
навчання та практики, забезпечити висококваліфікованих наставників та 
інструкторів, а також стимулювати участь роботодавців у програмі. 
Університети, що впроваджують дуальну освіту, повинні отримати 
додаткове фінансування для забезпечення матеріально-технічної бази, 
такої як обладнання аудиторій, комп'ютерних класів, лабораторій, а також 
організації тренінгів і підвищення кваліфікації викладачів і наставників. 
Крім того, кошти можуть бути спрямовані на створення спеціалізованих 
навчальних центрів, які дозволять студентам проходити симуляційне 
навчання, що наближається до реальних умов роботи. 
Підприємства, які беруть участь у дуальній освіті, також мають 
право на фінансову підтримку. Наприклад, держава може надавати гранти 
на створення робочих місць для студентів, оплату праці наставників, а 
також на організацію навчальних та практичних заходів для студентів на 
робочих місцях. Це може стати суттєвою підтримкою для малих та 
середніх підприємств, які хочуть долучитися до дуальної освіти, але 
мають обмежені фінансові ресурси. 
Одним із важливих механізмів стимулювання є введення податкових 
пільг для підприємств, які активно залучають студентів до дуальної освіти. 
Це можуть бути знижки на податки або нарахування соціальних внесків, 
що допоможе заохотити більше компаній брати участь у таких програмах. 
 Держава може виділяти гранти для розвитку нових навчальних 
програм, що відповідають вимогам дуальної освіти, а також для реалізації 
інноваційних ініціатив у цій галузі. Це дозволить університетам та 
96 
підприємствам удосконалювати свої програми та стратегії, інтегруючи 
новітні методи навчання та практики. 
Для того, щоб дуальна освіта була успішною, необхідно залучити до 
цього процесу якомога більше роботодавців. Вони не тільки надають 
студентам практичні навички, а й сприяють адаптації навчальних програм 
до реальних умов ринку праці. Створення стимулів для роботодавців є 
важливим етапом розвитку дуальної освіти. 
Держава повинна створити механізми фінансової підтримки для 
роботодавців, які залучають студентів до дуальної освіти. Це можуть бути 
субсидії на організацію робочих місць для студентів, компенсації витрат 
на навчання або пільги для тих підприємств, що забезпечують високий 
рівень наставництва та професійної підготовки студентів. 
Стимулюючи роботодавців до співпраці з навчальними закладами, 
держава повинна створити прозорі та зрозумілі механізми, що забезпечать 
правові гарантії як для роботодавців, так і для студентів. Для роботодавців 
це означає, що вони зможуть ефективно управляти процесом навчання та 
практики, а студенти отримають чіткі умови для розвитку та здобуття 
досвіду. 
Для того, щоб стимулювати участь у програмі дуальної освіти, 
держава може впровадити податкові пільги або знижки на оплату праці 
для роботодавців, які активно інвестують у навчання та розвиток молодих 
кадрів. Це дозволить зменшити витрати підприємств і сприятиме їхньому 
залученню до програми. 
Для того щоб більше компаній зрозуміли переваги дуальної освіти, 
необхідно проводити інформаційні кампанії. Це можуть бути семінари, 
тренінги та консультації, що роз’яснюють можливості податкових пільг, 
державної підтримки та вигоди від залучення студентів до практики. 
Важливо наголошувати на тому, що дуальна освіта допомагає 
97 
підприємствам забезпечити висококваліфікованих працівників, які вже 
мають необхідні навички. 
Державні органи повинні відігравати активну роль у координації та 
розвитку дуальної освіти, виступаючи як промоутери та координатори 
цього процесу, організовуючи взаємодію між навчальними закладами, 
роботодавцями та іншими зацікавленими сторонами. 
Держава повинна розробити стратегію розвитку дуальної освіти, що 
буде включати чітке планування етапів впровадження, визначення 
ключових аспектів взаємодії з роботодавцями, механізмів фінансування, а 
також інструментів моніторингу ефективності. Ця стратегія повинна бути 
узгоджена з іншими національними та регіональними освітніми 
програмами. 
Для ефективного розвитку дуальної освіти необхідна тісна співпраця 
між Міністерством освіти і науки, Міністерством соціальної політики, 
Міністерством фінансів та іншими органами, що забезпечують розвиток 
ринку праці. Спільна робота сприятиме оптимізації ресурсів та 
максимальній ефективності освітніх і соціальних програм. 
Держава повинна заохочувати інновації в дуальній освіті, 
підтримуючи впровадження новітніх технологій та методів навчання, 
створення онлайн-ресурсів для практичного навчання та забезпечення 
інтеграції нових форм професійного навчання. 
Розвиток дуальної освіти вимагає комплексного підходу, де ключову 
роль відіграють підтримка на державному рівні, належне фінансування, 
створення сприятливих умов для роботодавців та ефективне регулювання. 
Це дозволить підготувати кваліфікованих фахівців, здатних успішно 
працювати в сучасному динамічному світі. 
Очікувані результати проєкту впровадження елементів дуальної 
освіти в ЗВО при підготовці фахівців з соціального забезпечення: 
98 
1. Підвищення рівня кваліфікації випускників. Дуальна освіта 
дозволяє студентам отримати не лише теоретичні знання, але й 
практичний досвід, що є важливим для їхньої подальшої професійної 
діяльності. Завдяки інтеграції навчання в реальних умовах соціального 
забезпечення, студенти набувають безпосередніх навичок, які сприяють 
їхній кращій підготовленості до роботи. Вони стають більш 
впевненими у своїх силах, оскільки мають змогу застосовувати знання 
на практиці ще під час навчання, а не після випуску. Це дає студентам 
перевагу на ринку праці, оскільки роботодавці часто шукають 
спеціалістів, які не тільки знають теорію, але й здатні ефективно 
працювати в умовах реальної діяльності. Крім того, студентам 
надається можливість налагодити важливі професійні зв’язки ще під 
час навчання, що може прискорити їх працевлаштування після 
завершення освіти. 
2. Покращення якості надання соціальних послуг.Випускники, 
які пройшли дуальне навчання, володітимуть знаннями та навичками, 
необхідними для ефективної роботи в сфері соціального забезпечення. 
Вони будуть здатні швидше реагувати на зміни у законодавстві, нові 
соціальні програми, а також впроваджувати інноваційні підходи в 
наданні послуг. Практична підготовка дозволить майбутнім соціальним 
працівникам краще розуміти реальні потреби клієнтів і 
використовувати ефективні інструменти для їхнього вирішення. Це 
зокрема буде включати не тільки виконання стандартних завдань, але й 
уміння працювати з важкими випадками, в яких важлива 
персоніфікована та індивідуальна підтримка. Тому надання соціальних 
послуг буде ставати більш якісним, оперативним і орієнтованим на 
потреби людей, що є основним завданням в соціальній сфері. 
3. Розвиток співпраці між освітою та підприємствами. Дуальна 
освіта створює основу для тісної і взаємовигідної співпраці між 
99 
навчальними закладами та роботодавцями. Це дозволить 
підприємствам та організаціям соціального забезпечення безпосередньо 
впливати на якість підготовки майбутніх спеціалістів, зокрема шляхом 
участі у створенні навчальних планів і програм, а також забезпечення 
студентів необхідними практичними завданнями. Крім того, така 
співпраця відкриває можливості для більш ефективного підбору та 
підготовки кадрів з урахуванням специфіки роботи в конкретних 
організаціях або регіонах. Підприємства отримають випускників, які 
вже мають певний досвід роботи в галузі, розуміють специфіку їхньої 
діяльності і, як результат, здатні швидше влитися в робочий процес. 
Водночас навчальні заклади отримають безпосередній зворотний 
зв’язок від роботодавців щодо якості підготовки, що дозволить 
постійно вдосконалювати освітні програми і адаптувати їх до 
актуальних потреб ринку праці. 
4. Збільшення числа працевлаштованих випускників. Дуальна 
форма навчання значно підвищує шанси студентів на 
працевлаштування. Завдяки проходженню практики на базі соціальних 
установ та підприємств, вони створюють професійні контакти, що 
можуть стати основою для подальшого працевлаштування. Роботодавці 
часто віддають перевагу кандидатам, яких вони вже знають і які 
показали себе в реальних робочих умовах. Також важливо, що дуальна 
освіта дозволяє студентам створювати портфоліо практичних 
досягнень, що є важливою складовою для їхньої кар'єри. Для 
навчальних закладів це означає більш високий рівень успішності 
випускників і зростання престижу програми. 
5. Зростання зацікавленості та інвестицій в сектор соціальних 
послуг. З розвитком дуальної освіти у сфері соціального забезпечення 
збільшиться інтерес до цієї галузі як серед роботодавців, так і серед 
студентів. Більше підприємств буде готове інвестувати в навчання та 
100 
підготовку молодих спеціалістів, оскільки вони зрозуміють, що 
отримують кваліфіковані кадри, які можуть безпосередньо впливати на 
якість надання соціальних послуг. Це також може привести до 
покращення фінансування соціальних програм, оскільки організації, які 
працюють у цій сфері, будуть зацікавлені у розвитку молодих кадрів та 
підвищенні професіоналізму своїх працівників. 
6. Адаптація навчальних програм до реальних потреб ринку 
праці.Завдяки регулярній співпраці з роботодавцями та соціальними 
установами, навчальні програми будуть постійно коригуватись і 
адаптуватися до змін, які відбуваються на ринку праці. Це дозволить 
зробити освіту в галузі соціального забезпечення більш актуальною та 
орієнтованою на вимоги сучасного ринку. Постійний моніторинг 
результатів дуальної освіти дозволить вчасно виявляти проблеми і 
оперативно коригувати навчальний процес, зокрема впроваджувати 
нові методики, інструменти та технології для ефективного навчання. 
7. Створення стійкої партнерської мережі між освітою, 
підприємствами та державними органами. Впровадження дуальної 
освіти дозволяє створити стабільну партнерську мережу між 
навчальними закладами, підприємствами та державними органами, що 
допомагає об'єднувати ресурси для вирішення ключових проблем в 
галузі соціального забезпечення. Спільні зусилля всіх учасників цього 
процесу дозволяють створювати умови для ефективного навчання і 
розвитку кадрів, покращувати нормативно-правову базу та 
стимулювати економічні інвестиції у сферу соціальних послуг. Це 
дозволяє створювати стійкий механізм для підготовки фахівців, що 
відповідають сучасним вимогам ринку праці та потребам суспільства. 
Отже, реалізація цього проєкту дозволить створити ефективну 
систему підготовки фахівців з соціального забезпечення, що поєднує 
теорію та практику, і забезпечить високий рівень готовності студентів до 
101 
професійної діяльності. Дуальна освіта є важливим інструментом, що 
сприятиме розвитку не лише окремих професій, але й галузі соціального 
забезпечення в цілому. 
 
3.3. Фінансовий план проєкту 
Фінансовий план є ключовим інструментом для забезпечення 
успішної реалізації проєкту впровадження дуальної освіти. Він дозволяє 
розподілити фінансові ресурси на основні етапи та категорії витрат, 
необхідних для досягнення цілей проєкту. Далі наведено більш детальний 
розподіл витрат на основні статті, а також передбачуване джерело 
фінансування. 
1. Навчальні матеріали та ресурси. 
Цей блок включає витрати на забезпечення студентів необхідними 
навчальними матеріалами та ресурсами для здобуття як теоретичних, так і 
практичних знань у галузі соціального забезпечення (таблиця 3.2). 
 
Таблиця 3.2. 
Навчальні матеріали та ресурси 
Стаття витрат Опис Сума, 
грн 
Підручники та Закупівля друкованих матеріалів, що 100,000 
навчальні посібники покривають основні дисципліни в програмі 
соціального забезпечення 
 
 
Продовження таблиці 3.2 
Підписка на електронні Придбання доступу до 50,000 
ресурси онлайн-ресурсів, 
102 
електронних бібліотек, баз 
даних і наукових журналів 
для студентів і викладачів 
Програмне забезпечення Придбання ліцензійного 30,000 
для навчальних процесів програмного забезпечення 
для навчальних цілей 
(освітні платформи, 
спеціалізовані інструменти 
для практики) 
Загальна сума  180,000 
 
2. Підготовка наставників та викладачів. 
Цей етап передбачає організацію тренінгів для наставників та 
викладачів з обох сторін – як з боку навчальних закладів, так і 
підприємств-партнерів (таблиця 3.3). 
Таблиця 3.3. 
Підготовка наставників та викладачів 
Стаття витрат Опис Сума, 
грн 
Курси для Організація та проведення курсів, тренінгів для 80,000 
наставників наставників із соціального забезпечення, включаючи 
(тренінги) навчання з педагогіки та методик дуальної освіти 
Оплата роботи Оплата роботи наставників, які залучені до проєкту 120,000 
наставників на підприємствах та в організаціях, що займаються 
соціальним забезпеченням 
   
 
103 
 
 
 
Продовження таблиці 3.3 
Логістика та Оренда приміщень для 50,000 
організаційні витрати тренінгів, забезпечення 
методичних матеріалів для 
наставників, організація 
заходів 
Загальна сума  250,000 
 
3. Інфраструктура та матеріально-технічне забезпечення. 
Цей блок включає витрати на облаштування навчальних приміщень 
та придбання необхідного обладнання для підтримки освітнього процесу 
(таблиця 3.4). 
Таблиця 3.4. 
Інфраструктура та матеріально-технічне забезпечення 
Стаття витрат Опис Сума, грн 
Оренда та Оренда додаткових приміщень для проведення 100,000 
облаштування практичних занять та тренінгів для студентів, 
навчальних приміщень забезпечення необхідних умов для навчання 
Обладнання для Закупівля комп'ютерної техніки, інтерактивних 150,000 
лабораторій та дошок, проєкторів та іншого обладнання для 
комп'ютерних класів проведення занять і тренінгів 
104 
Інтернет-підключення Забезпечення доступу до Інтернету, а також 20,000 
та програмне закупівля необхідного програмного 
забезпечення забезпечення для навчання та практики 
Загальна сума  270,000 
 
4. Організація практики та мобільність студентів. 
Цей блок включає витрати на організацію та координацію 
практичних занять, а також на витрати, пов'язані з мобільністю студентів 
(перевезення, розміщення тощо) (таблиця 3.5). 
Таблиця 3.5. 
Організації практики та мобільність студентів 
Стаття витрат Опис Сума, 
грн 
Витрати на організацію Транспортні витрати для студентів під час 80,000 
практики (транспорт, проходження практики на базах підприємств-
логістика) партнерів 
Витрати на залучення Сплата витрат на координацію та організацію 50,000 
підприємств-партнерів співпраці з підприємствами для організації 
практики та залучення наставників 
Загальна сума  130,000 
 
5. Адміністрування проєкту. 
Це витрати, пов'язані з управлінням проєктом, включаючи оплату 
праці адміністративного персоналу та бухгалтерські послуги (таблиця 3.6). 
 
Таблиця 3.6. 
105 
Адміністрування проєкту 
Стаття витрат Опис Сума, 
грн 
Оплата праці адміністративного Зарплата керівників проєкту, 150,000 
персоналу координаторів, консультантів 
 
Продовження таблиці 3.6 
Користування Послуги юристів та 50,000 
бухгалтерськими та бухгалтерів для ведення 
юридичними послугами документації та підтримки 
проєкту 
Операційні витрати Витрати на канцелярію, 30,000 
зв'язок, поштові послуги, 
витрати на організацію 
заходів 
Загальна сума  230,000 
 
У таблиці 3.6. подано загальний бюджет проєкту, а у таблиці 3.7.  – 
джерела фінансування проєкту 
Таблиця 3.7. 
Загальний бюджет проєкту 
Категорія витрат Сума, грн 
Навчальні матеріали та ресурси 180,000 
Підготовка наставників та викладачів 250,000 
Інфраструктура та матеріально-технічне забезпечення 270,000 
106 
Організація практики та мобільність студентів 130,000 
Адміністрування проєкту 230,000 
Загальна сума 1,060,000 
 
 
Таблиця 3.7. 
Джерела фінансування проєкту 
Джерело фінансування Сума, грн 
Державне фінансування 500,000 
Фінансування підприємств-партнерів 300,000 
Спонсорські внески та гранти 150,000 
Власні кошти університету 110,000 
Загальна сума 1,060,000 
Після завершення першого року проєкту, очікується, що 80% 
студентів, які пройшли дуальну освіту, будуть працевлаштовані в галузі 
соціального забезпечення. 
 Випускники з досвідом дуальної освіти зможуть значно поліпшити 
процес надання соціальних послуг, зменшуючи час на адаптацію до 
реальних умов роботи. 
 Вже в перший рік реалізації проєкту очікується, що будуть 
підписані не менше 10 нових договорів між університетами та 
підприємствами для організації практики студентів. 
107 
 Очікується, що кількість випускників, які проходять дуальне 
навчання, та працевлаштовуються після завершення навчання, 
збільшиться на 25-30%. 
Цей детальний фінансовий план є основою для реалізації проєкту, 
надаючи ясне уявлення про всі витрати та необхідні ресурси, а також 
механізми фінансування. Успішне впровадження проєкту забезпечить 
сталий розвиток дуальної освіти в Україні в галузі соціального 
забезпечення, що дозволить ефективно готувати висококваліфікованих 
фахівців для соціальної сфери.  
108 
ВИСНОВКИ 
 
Дуальна освіта є потужним інструментом, який дозволяє підготувати 
фахівців, здатних вирішувати реальні проблеми на ринку праці. Поєднання 
теоретичних знань з практичними навичками дозволяє студентам краще 
адаптуватися до вимог сучасного світу та успішно розпочати свою кар'єру. 
Крім того, цей підхід сприяє тісній взаємодії між навчальними закладами 
та підприємствами, що є вигідним для всіх сторін – студентів, навчальних 
установ і роботодавців. Дуальна освіта має великий потенціал для 
розвитку, оскільки вона відповідає на сучасні виклики, що постають перед 
системою освіти і ринком праці. 
Ця форма здобуття освіти є перспективним напрямом модернізації 
вищої школи, що забезпечує за рахунок збільшення обсягу практичної 
складової, активного включення до процесу навчання виробничих 
підприємств формування у студентів необхідних професійних умінь і 
навичок, високої мотивації до навчання і подальшої професійної 
діяльності. Усе це сприяє підвищенню конкурентоспроможності 
випускників ВНЗ на ринку праці та їх працевлаштуванню. Серед 
позитивних моментів, що характеризують дуальну освіту, відзначимо 
також зацікавленість керівників відповідних установ та організацій у 
практичному навчанні своїх потенційних працівників, їхню 
відповідальність за організацію та результати такого навчання, 
прискорення процесу адаптації випускників до першого робочого місця 
тощо. Що стосується проблемних питань, передусім вони пов'язані з 
необхідністю наявності відповідної нормативно-правової бази, 
врегулювання трудових відносин між вишами та підприємствами-
партнерами зі студентами, питань соціального захисту працюючих 
студентів. Особливо наголосимо на необхідності створення умов 
109 
(правових та організаційних) для успішного розвитку державно-
приватного партнерства у сфері освіти, дієвих механізмів його реалізації. 
Система дуального навчання – це інноваційний спосіб організації 
цільового професійного навчання, що передбачає гармонійну взаємодію 
освітнього та виробничого секторів для підготовки фахівців. Сьогодні він 
має реальні практичні можливості, тому необхідно повністю підтримати 
програму цього виду навчання і продовжити тісну співпрацю із 
соціальними партнерами. 
Елементи дуальної освіти взаємодіють і взаємопідтримують один 
одного, що забезпечує максимальну ефективність навчання. Роль 
навчальних закладів полягає в наданні теоретичних знань і основ 
професійної підготовки, тоді як підприємства беруть на себе практичне 
навчання і забезпечують реальні умови для роботи студентів. Студенти є 
активними учасниками цього процесу, що дозволяє їм здобути необхідні 
навички для подальшого працевлаштування. Важливість наставників, 
практичних занять та керівників навчальних процесів полягає в тому, щоб 
забезпечити належну координацію між усіма сторонами та оцінку 
результатів навчання. Завдяки такій інтеграції теоретичних і практичних 
знань студенти отримують повноцінну підготовку, що відповідає вимогам 
сучасного ринку праці. 
Дуальна освіта в галузі соціального забезпечення є перспективним 
напрямом для підготовки висококваліфікованих фахівців. Вона дозволяє 
студентам отримати не тільки теоретичні знання, а й практичний досвід, 
необхідний для успішної кар'єри. Така форма навчання допомагає 
забезпечити тісний зв'язок між навчальними закладами і реальними 
потребами ринку праці, що позитивно впливає на якість професійної 
підготовки та адаптацію випускників до змін у соціальній сфері. 
Етап практичного навчання є важливим компонентом підготовки 
фахівців з соціального забезпечення. Він дозволяє студентам здобути не 
110 
лише теоретичні знання, а й реальний досвід, необхідний для роботи з 
різними категоріями населення. Завдання, які ставляться перед студентами 
на цьому етапі, мають на меті не тільки забезпечення базових професійних 
навичок, але й розвиток здатності адаптуватися до специфічних умов 
соціальної роботи. 
Інтеграція практичного навчання з теоретичними курсами в дуальній 
освіті створює міцну основу для підготовки висококваліфікованих 
фахівців у галузі соціального забезпечення, які мають не лише знання, але 
й практичний досвід для ефективної роботи з клієнтами. Успішні практики 
дуальної освіти в підготовці соціальних працівників у різних країнах 
показують важливість інтеграції теоретичних знань з реальним досвідом. 
Це дозволяє студентам здобувати практичні навички, що необхідні для 
ефективної роботи в соціальному секторі, та покращує якість соціальних 
послуг. Застосування дуальної освіти допомагає створити 
висококваліфікованих спеціалістів, які готові до вирішення складних 
соціальних проблем. 
Реалізація запропонованого нами проєкту дозволить створити 
ефективну систему підготовки фахівців з соціального забезпечення, що 
поєднує теорію та практику, і забезпечить високий рівень готовності 
студентів до професійної діяльності. Дуальна освіта є важливим 
інструментом, що сприятиме розвитку не лише окремих професій, але й 
галузі соціального забезпечення в цілому. 
Нами подано детальний фінансовий план є основою для реалізації 
проєкту, надаючи ясне уявлення про всі витрати та необхідні ресурси, а 
також механізми фінансування. Успішне впровадження проєкту 
забезпечить сталий розвиток дуальної освіти в Україні в галузі 
соціального забезпечення, що дозволить ефективно готувати 
висококваліфікованих фахівців для соціальної сфери. 
  
111 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
1. Ажажа М. А. Управління процесом упровадження дуальної 
освіти в професійну підготовку майбутніх фахівців // Публічне управління 
та митне адміністрування. – 2019. – № 1(20). – С. 14–24. – URL: 
http://customsadmin.umsf.in.ua/archive/2019/1/2.pdf 
2. Бондарчук Н. В. Роль державно-приватного партнерства у 
розвитку системи вищої освіти // Інвестиції: практика та досвід. – 2019. – 
№ 8. – С. 94–98. 
3. Вища освіта: Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII. – 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 
4. Гавриленко О. Особливості підготовки фахівців у сфері 
соціального забезпечення в умовах дуальної освіти // Соціальна 
педагогіка: теорія та практика. – 2018. – № 2(10). – С. 23–34. – URL: 
https://www.socioedu.org.ua 
5. Гречанюк В. Інтеграція теоретичних курсів та практичного 
навчання у підготовці фахівців з соціального забезпечення // Освітні 
технології. – 2019. – № 6(18). – С. 122–130. – URL: https://www.edu-
tech.org.ua 
6. Державно-приватне партнерство // Офіційний сайт МОН 
України. – URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/profesijno-
tehnichnaosvita/derzhavno-privatne-partnerstvo 
7. Довгенко Я., Яременко Л., Яременко Ю. Впровадження 
дуальної освіти у виші: переваги та ризики // Економіка та суспільство. – 
2021. – № 28. – URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-28-29 
8. Зінченко С. М., Зінченко А. Л. Дуальна освіта як запорука 
соціального партнерства в професійній підготовці випускників вишів: 
зарубіжний досвід // Наукові записки. – 2021. – Вип. 192. – С. 181–185. – 
URL: https://pednauk.cuspu.edu.ua/index.php/pednauk/article/view/760/696 
112 
9. Іванова Т. Роль дуальної освіти у формуванні професійних 
компетентностей соціальних працівників в Україні // Освітні дослідження. 
– 2021. – № 2(10). – С. 44–55. – URL: https://www.edu-research.com.ua 
10. Кадемія М. Ю., Кобися В. М., Кобися А. П. Дуальна освіта та 
інноваційні технології навчання // Сучасні інформаційні технології та 
інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, 
досвід, проблеми : зб. наук. пр. – Київ, Вінниця, 2019. – Вип. 54. – С. 99–
104. – URL: https://bit.ly/3EqfmZA 
11. Калініна Л. Дуальна освіта в Україні: досвід та перспективи 
для підготовки соціальних працівників // Освітні інновації. – 2019. – № 
4(22). – С. 67–75. – URL: https://www.eduinnovation.com.ua 
12. Ковальчук О. Формування професійних компетентностей у 
соціальних працівників в умовах дуальної освіти // Вісник Київського 
національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Педагогіка». – 
2020. – № 1(27). – С. 45–50. – URL: https://www.pedagogy.knu.ua 
13. Коркуна О. І., Коркуна І. І., Цільник О. Я. Сучасні процеси 
розвитку дуальної освіти: запорука стабільності кадрового потенціалу // 
Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. – 2018. – Вип. 
4(132). – С. 90–94. – URL: 
http://ird.gov.ua/sep/sep20184(132)/sep20184(132)_090_KorkunaO,KorkunaI,
TsilnykO.pdf 
14. Кравченко О. Л. Дуальна освіта в Україні: від концепції до 
практики // Молодий вчений. – 2021. – № 2(90). – С. 64–69. – URL: 
https://molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/view/373 
15. Кримчак Л. Ю. Система дуальної освіти як умова якісної 
підготовки конкурентоспроможних професіоналів на ринку праці України 
// Інноваційна педагогіка. – 2019. – № 2. – С. 83–86. 
16. Кулалаєва Н. В. SWOT-аналіз упровадження елементів 
дуальної форми навчання в професійну підготовку майбутніх 
113 
кваліфікованих робітників // Науковий вісник Інституту професійно-
технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка. – 2018. – Вип. 15. 
– С. 51–59. 
17. Курченко В. Теоретико-практичні аспекти впровадження 
дуальної освіти у підготовку соціальних працівників в Україні // 
Педагогічний журнал. – 2020. – № 11(6). – С. 89–97. – URL: 
https://www.pedjournal.org.ua 
18. Лисенко О. Підготовка соціальних працівників в умовах 
дуальної освіти: міжнародний досвід та українська реальність // Соціальні 
технології. – 2018. – № 11(1). – С. 78–87. – URL: https://www.soc-tech.ua 
19. Лукашенко О. Завдання та виклики для соціальних 
працівників на етапі практичного навчання в умовах дуальної освіти // 
Науковий вісник. – 2020. – № 8(3). – С. 39–47. – URL: 
https://www.scivisnuk.com 
20. Марценюк Л. Дуальна освіта як засіб ефективного поєднання 
теорії та практики // Review of Transport Economics and Management. – 
2020. – № 4(20). – С. 154–164. – URL: 
https://doi.org/10.15802/rtem2020/228876 
21. Мельниченко М. Роль дуальної освіти у розвитку соціальних 
працівників: міжнародний досвід та можливості для України // Соціальне 
забезпечення та соціальна політика. – 2021. – № 12(1). – С. 58–67. – URL: 
https://www.socialpolicy.ua 
 
22. Павленко Т. Дуальна освіта в Україні: можливості та 
перспективи впровадження в підготовку соціальних працівників // 
Український журнал соціальної роботи. – 2018. – № 5(2). – С. 99–108. – 
URL: https://www.socwork-journal.org.ua 
23. Петренко І. Інтеграція теоретичного та практичного навчання 
в підготовці соціальних працівників: теоретичні засади і практичні аспекти 
114 
// Вісник соціальної роботи. – 2020. – № 8(2). – С. 113–125. – URL: 
https://www.socialwork-journal.com 
24. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо 
вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти: Закон України 
від 18.12.2019 р. № 392-IX. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/392-
2012 
25. Про впровадження елементів дуальної форми навчання у 
професійну підготовку кваліфікованих робітників: Наказ МОН України 
від 23.06.2017 р. № 916. – URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/ru/v0916729-178 
26. Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції 
підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти: Розпорядження 
КМУ від 03.04.2019 р. № 214-р. – URL: 
https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-planu-zahodiv-z-
realizaciyi-koncepciyi-pidgotovki-fahivciv-za-dualnoyu-formoyudobuttyaosviti 
27. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII. – 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-197 
28. Про схвалення Концепції підготовки фахівців за дуальною 
формою здобуття освіти: Розпорядження КМУ від 19.09.2018 р. № 660-р. – 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/660-2018-р 
29. Проєкт положення про дуальну форму здобуття вищої та 
фахової передвищої освіти // МОН України. – URL: 
https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-
proyekt-polozhennya-pro-dualnu-formu-zdobuttya-vishoyi 
30. Раєвнєва О. В., Аксьонова І. В., Остапенко В. М. 
Порівняльний аналіз та узагальнення досвіду партнерства між ЗВО та 
бізнес-середовищем // Проблеми економіки. – 2018. – № 4. – С. 30–42. – 
URL: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2018-4-30-42 
115 
31. Романишина О. Я., Дундюк А. Ю. Дуальна освіта як одна з умов 
формування професійної компетентності техніків-технологів // Науковий 
вісник Ужгородського університету. – 2021. – Вип. 1(48). – С. 361–364. – 
URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/37600 
32. Романова Н. Дуальна освіта та її роль у підготовці соціальних 
працівників в Україні: сучасні тенденції та перспективи // Вища школа. – 
2020. – № 12(72). – С. 89–96. – URL: https://www.vyshashkola.org.ua 
33. Семененко К. Аналіз ефективності дуальної освіти у підготовці 
фахівців з соціального забезпечення // Журнал соціальної педагогіки. – 
2019. – № 9(4). – С. 134–142. – URL: https://www.socio-pedjournal.com.ua 
34. Хомишин І. Запровадження дуальної форми навчання у сфері 
вищої освіти України // Вісник Національного університету «Львівська 
політехніка». – 2020. – Т. 7, № 1. – С. 120–126. – URL: 
http://doi.org/10.23939/law2020.25.120 
35. Шевченко І. Проблеми впровадження дуальної освіти у вищих 
навчальних закладах для підготовки соціальних працівників // Педагогіка і 
психологія. – 2019. – № 3(15). – С. 102–110. – URL: 
https://www.pedpsychology.edu.ua 
36. Щодо запровадження пілотного проєкту у закладах фахової 
передвищої і вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою 
здобуття освіти: Наказ МОН України від 15.10.2019 р. № 1296. – URL: 
https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-zaprovadzhennya-pilotnogo-proektu 
37. Euler D. Germany’s dual vocational training system: a model for 
other countries? – Gutersloh : Bertelsmann Stiftung, 2020. – URL: 
https://www.bertelsmanntiftung.de/fileadmin/files/BSt/Publikationen/GrauePubl
ikationen/GP_Germanys_dual_vocational_training_system.pdf 
38. Nilsson L. Dual learning – a challenge for higher education in the new 
landscape of governance // Tertiary Education and Management. – 2015. – Vol. 
21. – P. 277–292. – URL: https://doi.org/10.1080/13583883.2015.10683674 
116 
39. Pogatsnik M. Dual Education: The Win-Win Model of Collaboration 
between Universities and Industry // International Journal of Engineering 
Pedagogy. – 2018. – Vol. 8(3). – P. 145–152. – URL: 
https://www.learntechlib.org/p/207436 
40. Stetsyk M., Bala R., Drymalovska Kh., Bala O. The Dual Education 
and Employment of Modern Youth in Ukraine: Problems and Prospects // 
Business Inform. – 2020. – № 10. – P. 137–142. – URL: 
http://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-10-137-142 
41. Загородня Ю. Впровадження елементів дуальної освіти в ЗВО 
при підготовці фахівців з соціального забезпечення.  Сучасні тенденції 
розвитку  економіки та держави: матеріали ІХ Всеукраїнської студентської 
науково-практичної конференції : 23 квітня 2025 р. / від. ред. Р.В. Манн; 
М-во освіти і науки України,  Черкас. держ. технол.ун-т.  Черкаси : 
ЧДТУ, 2025.