птимізація організаційно-технологічних процесів при зведенні висотних будівель з можливість коригування календарного планування

Науменко, Сергій Вікторович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6076
Title:	птимізація організаційно-технологічних процесів при зведенні висотних будівель з можливість коригування календарного планування
Authors:	Юрко, Олексій Акакієвич Науменко, Сергій Вікторович
Keywords:	Висотні будівлі;організаційно-технологічні процеси;календарне планування;оптимізація будівництва;критичний шлях
Issue Date:	Jan-2024
Abstract:	Висотне будівництво є в даний час унікальними як точки зору конструкцій, так і з технологій зведення будівлі, а також експлуатації та забезпечення їхньої безпеки. При цьому в умовах високої щільність забудови характерна для «великих» міст, часто будівництво висотних будівель є єдиним можливим варіантом вирішення проблем архітектурної та техніко-економічної привабливість будівлі. Існуючі методики організаційно-технологічного планування дозволяють розробити ефективні плани. Разом з тим фактичні умови та фактори виконання робіт часто не дозволяють здійснювати будівельне виробництво відповідно до планових показниками, що в результаті призводить до їх невідповідності з фактичними результатами будівництва. Для виключення зазначеного потрібно постійний моніторинг, аналіз та коригування розроблених раніше планів, тобто реалізація процесу коригування планів на основі ситуаційного підходу. З кожним роком зростає затребуваність та популярність висотного будівництва із застосуванням відповідних методів та організаційно- технологічних заходів. У світі, і з недавнього часу в Україні, збудовано багато висотних будинків, ця ділянка ринку нерухомості є весь час розвивається і недостатньо вивченим. Виходячи, з цього не існує достатньою мірою докладних рекомендацій щодо оптимізації календарного планування будівництва висотних будівель на основі ситуаційного підходу. Висотне будівництво на сьогоднішній день - складний комплексний процес, який включає в себе розвідувальні, проектні, організаційні, будівельно-монтажні та інші види роботи, координацію дій безлічі залучених до будівельного процесу учасників, оперативне вирішення проблем, спричинених дією непередбачених факторів та обставин тощо. Зведення таких об'єктів здійснюється в умовах жорсткої конкуренції та знаходиться під впливом різних зовнішніх та внутрішніх несприятливих факторів. Для того, щоб успішно здійснювати на ринку свою діяльність, забудовники повинні застосовувати у роботі найбільш ефективні будівельні методи та технології виконання робіт, а також будівництво організовувати таким чином, щоб у визначені терміни забезпечити реалізацію будівельного проекту, в рамках встановленого бюджету нормативною/проектною якістю, що не завжди, виходить, досягти при здійсненні великих будівельних проектів, до яких належать висотні будівлі. В результаті виникають порушення контрактних термінів, вартості та якості виконання робіт. Тому розробка ефективної системи забезпечення календарного планування будівництва висотних будівель на основі ситуаційного підходу є актуальним науковим завданням, від вирішення якого багатьом залежать як ефективність значних вкладень у проекти висотних будівель, так і техніко- економічні показники збудованих та уведених в експлуатацію об'єктів. Таким чином, актуальність теми пов'язано з тим, що оптимізація календарного планування під час будівництва висотних будівель, дозволить істотно знизити трудомісткість будівництва, підвищити якість конструктивно-технологічних рішень, покращити вартісні показники та терміни будівництва. З цієї причини представлена тема магістерського дослідження буде актуальною та необхідною для фахівців у галузі будівництва.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6076
Appears in Collections:	192 Будівництво та цивільна інженерія (Промислове і цивільне будівництво)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Магістерська робота Науменко С.В. МГБ-204 (1).pdf Restricted Access		6.94 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
Зміст 
 Вступ ...................................................................................................................... 4 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИСОТНОГО БУДІВНИЦТВА У 
СУЧАСНИХ УМОВАХ ....................10 
1.1 Характеристики та особливості зведення висотних будівель у сучасних 
умовах…………………………………………………………………………… 10 
1.2 Аналіз видів та способів організаційно-технологічного 
планування.............................................................................................................35 
1.3 Сучасні підходи у створенні будівництва висотних 
будинків……………………………………………………………………….….40 
1.4 Календарний план як вид організаційно-технологічного планування та 
об'єкт ситуаційного аналізу. Класифікація видів календарного плану .............42 
РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ ТА АНАЛІЗ КАЛЕНДАРНИХ ПЛАНІВ ЯК 
ЕЛЕМЕНТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ПРИ 
ЗВЕДЕННІ ВИСОТНИХ БУДІВЕЛЬ ...........................58 
2.1 Аналіз та моделювання організаційно-технологічних заходів у 
календарному плануванні. Доповнення класифікації календарних планів у 
будівництві ............................................................................................................58 
2.2 Оцінка найважливіших чинників, які впливають якість календарного 
планування при будівництві ................................................................................70 
2.3 Розробка методики коригування календарного плану зведення висотних 
будівель на основі ситуаційного підходу ............................................................81 
РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ПРОЕКТУ ОПТИМІЗАЦІЇ БУДІВЕЛЬНОГО 
ВИРОБНИЦТВА …………………..83 
3.1 Вибір та обґрунтування об'єктів капітального будівництва. 
Характеристики об'єктів, що зводяться ...............................................................83 
3.2 Календарне планування нормалізованими методами ..................................96 
3.3 Розробка рішень щодо оптимізації календарного планування при зведенні 
висотного житлового комплексу. Аналіз та моделювання організаційно-
технологічних заходів при календарному плануванні для заданих об'єктів...107 
Висновок ..............................................................................................................127 
Список використаних джерел ............................................................................130 
Додаток А. ............................................................................................................148 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
Вступ 
Актуальність значущість дослідження. Висотне будівництво є в даний 
час унікальними як точки зору конструкцій, так і з технологій зведення 
будівлі, а також експлуатації та забезпечення їхньої безпеки. При цьому в 
умовах високої щільність забудови характерна для «великих» міст, часто 
будівництво висотних будівель є єдиним можливим варіантом вирішення 
проблем архітектурної та техніко-економічної привабливість будівлі. 
Існуючі методики організаційно-технологічного планування дозволяють 
розробити ефективні плани. Разом з тим фактичні умови та фактори виконання 
робіт часто не дозволяють здійснювати будівельне виробництво відповідно до 
планових показниками, що в результаті призводить до їх невідповідності з 
фактичними результатами будівництва. Для виключення зазначеного потрібно 
постійний моніторинг, аналіз та коригування розроблених раніше планів, 
тобто реалізація процесу коригування планів на основі ситуаційного підходу. 
З кожним роком зростає затребуваність та популярність висотного 
будівництва із застосуванням відповідних методів та організаційно-
технологічних заходів. 
У світі, і з недавнього часу в Україні, збудовано багато висотних 
будинків, ця ділянка ринку нерухомості є весь час розвивається і недостатньо 
вивченим. Виходячи, з цього не існує достатньою мірою докладних 
рекомендацій щодо оптимізації календарного планування будівництва 
висотних будівель на основі ситуаційного підходу. 
Висотне будівництво на сьогоднішній день - складний комплексний 
процес, який включає в себе розвідувальні, проектні, організаційні, 
будівельно-монтажні та інші види роботи, координацію дій безлічі залучених 
до будівельного процесу учасників, оперативне вирішення проблем, 
спричинених дією непередбачених факторів та обставин тощо. Зведення таких 
об'єктів здійснюється в умовах жорсткої конкуренції та знаходиться під 
впливом різних зовнішніх та внутрішніх несприятливих факторів. 
Для того, щоб успішно здійснювати на ринку свою діяльність, 
забудовники повинні застосовувати у роботі найбільш ефективні будівельні 
методи та технології виконання робіт, а також будівництво організовувати 
таким чином, щоб у визначені терміни забезпечити реалізацію будівельного 
проекту, в рамках встановленого бюджету нормативною/проектною якістю, 
що не завжди, виходить, досягти при здійсненні великих будівельних проектів, 
до яких належать висотні будівлі. В результаті виникають порушення 
контрактних термінів, вартості та якості виконання робіт. 
Тому розробка ефективної системи забезпечення календарного 
планування будівництва висотних будівель на основі ситуаційного підходу є 
актуальним науковим завданням, від вирішення якого багатьом залежать як 
ефективність значних вкладень у проекти висотних будівель, так і техніко-
економічні показники збудованих та уведених в експлуатацію об'єктів. Таким 
чином, актуальність теми пов'язано з тим, що оптимізація календарного 
планування під час будівництва висотних будівель, дозволить істотно знизити 
трудомісткість будівництва, підвищити якість конструктивно-технологічних 
рішень, покращити вартісні показники та терміни будівництва. 
З цієї причини представлена тема магістерського дослідження буде 
актуальною та необхідною для фахівців у галузі будівництва. 
Об'єктом дослідження у магістерській дисертації є висотні будинки, 
зведені на основі ситуаційного підходу. 
Предметом дослідження магістерської роботи є процес оптимізації 
календарних планів, як виду організаційно-технологічних процесів при 
зведенні висотних будівель на основі ситуаційного підходу. 
Метою досліджень є розробка пропозицій щодо оптимізації 
календарного планування під час зведення висотних будівель з урахуванням 
ситуаційного підходу. 
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що при впливі багатофакторних 
будівельно-технологічних процесів на періоди зведення будівельних об'єктів, 
можливо, їх порушення, внаслідок чого необхідний пошук методів оптимізації 
календарного планування з використання сучасних підходів щодо об'єднання 
будівельних потоків з урахуванням ситуаційного підходу щодо будівництва 
типових висотних об'єктів житлового призначення, що дозволить досягти: 
− скорочення термінів будівництва; 
− забезпечення потокового контролю будівельного виробництва на рівні 
тривалості комплексу будівельних процесів; 
− виключити періоди простою та недоцільного використання залучені 
будівельного персоналу, обладнання та механізмів; 
− підвищити техніко-економічну складову будівельного виробництва 
під час зведення комплексу типових висотних будинків. 
Відповідно до метою дослідження в рамках роботи вирішуються 
наступні завдання: 
1. Розгляд характеристики та особливостей зведення висотних будівель 
у сучасних умовах, видів та способів організаційно-технологічного 
планування будівництва. 
2. Розгляд сучасних підходів у створенні будівництва висотних будівель. 
3. Пропозиції щодо оптимізації процесу розробки календарного плану 
на зведення будівель на основі ситуаційного підходу. 
4. Пропозиції з диспетчеризації та коригування календарних планів на 
основі ситуаційного підходу з розробкою методики його коригування. 
5. Оцінка ефективності запропонованих організаційно-технологічних 
заходів. 
Теоретико-методологічну основу дослідження склали: 
− нормативно-технічна, нормативно-правова та інша регламентна 
документація, за допомогою застосування якої здійснюється регулювання 
методів планування та потокового контролю будівельного виробництва; 
− технічна документація, публікації, дані відкритих джерел у ключі 
напрями досліджень, що реалізуються в рамках магістерської дисертації. 
Базовими для цього дослідження були також основні положення 
календарного планування та нормовані параметри періодів будівельних 
процесів, ухвалених на національному рівні. 
Методи дослідження ‒ аналіз, синтез, експертний аналіз, графічне 
моделювання. 
Дослідно-експериментальна база дослідження – дослідження процесів 
календарного планування, проектного виробництва та реалізації інженерно-
будівельних процесів під час реалізації зведення комплексу висотних об'єктів 
житлового призначення. 
Теоретична значимість дослідження полягає у зборі, систематизації та 
аналізі розрізнених даних щодо спрямування досліджень із кореляцією щодо 
натурного обстеження реалізації будівельно-монтажного виробництва під час 
реалізації зведення комплексу висотних об'єктів житлового призначення. 
Практична значимість роботи полягає у комплексному характері 
практичних рекомендацій та можливості забезпечити їх шляхом 
впровадження з виробництва оптимізацію календарного планування 
будівництва висотних будівель у сучасних ринкових умовах. 
Достовірність результатів магістерської роботи підтверджено 
матеріалами проведених досліджень, наявністю фактологічного 
інформаційного матеріалу та його аналітичною обробкою. 
На захист виносяться: 
1. Аналіз характеристик та особливостей зведення висотних будівель у 
сучасних умовах, видів та способів організаційно-технологічного планування 
їхнього будівництва. 
2. Аналіз сучасних підходів у створенні будівництва висотних будівель. 
3. Пропозиції щодо оптимізації процесу розробки календарного плану 
на зведення будівель на основі ситуаційного підходу. 
4. Пропозиції з диспетчеризації та коригування календарних планів 
висотних будівель на основі ситуаційного підходу з розробкою методики його 
коригування. 
5. Оцінка ефективності запропонованих організаційно-технологічних 
заходів. 
Структура магістерської дисертації. Робота складається з вступу, 3 
розділів, висновків, містить 79 рисунків, 23 таблиць, список використаної 
літератури (37 джерел). Основний текст роботи викладено на 117 сторінках. 
 
 
 
 
 
 
  
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИСОТНОГО БУДІВНИЦТВА В 
СУЧАСНИХ УМОВАХ 
 1.1 Характеристики та особливості зведення висотних будівель у 
сучасних умовах 
 Будівельна галузь України – динамічно техніко-економічний 
комплекс, що розвивається, значною мірою впливає на соціально-економічні 
умови благоустрою господарської та життєдіяльності населення країни. 
Міністерство статистики України – МінСтат України фіксує такі ключові 
показники галузі у динаміці десятирічного періоду (2010 - 2020 рр.) за 
медіанного зрізу (для всієї території країни) [1, 2, 3, 4, 5]: 
- приріст введення будівель житлового призначення за досліджуваний 
період становив: 31,6% за кількісним показником (2010 р. - 217,2 тис. шт.; 2020 
р. – 285,8 тис. шт.); 48,9% за показником будівельного обсягу (2010р. - 280,8 
млн. м3; 2020 - 418,1 млн. м3 ); 53,9% за показником площі забудови (2010 р. - 
72,5 млн. м2; 2020 р. - 111,6 млн. м2); 
- приріст введення будівель нежитлового призначення (у тому числі 
промислового, адміністративного, комерційного, ін.) за досліджуваний період 
становив: 22,4% за кількісним показником (2010 р. - 16,1 тис. шт.; 2020 р. – 
19,7 тис. шт.); 63,9% за показником будівельного обсягу (2010 р. - 
142,8 млн. м3; 2020 - 234,1 млн. м3); 55,3% за показником площі забудови 
(2010 р. - 22,6 млн. м2; 2020 р. - 35,1 млн. м2); 
- приріст у питомому показнику вартості електроенергії (на 100 кВт*год) 
за досліджуваний період становив - 72,7% (2010 р. - 232,1 грн./100 кВт*год; 
2020 - 400,64 грн./100 кВт*год). Приріст у показнику питомої вартості 
природного газу (на 1 люд.) за досліджуваний період становив - 77,9% (2010 
р. - 43,8 грн./люд.*міс.; 2020 р. - 77,94 грн./люд.*міс.); приріст вартості 
одиниці теплової енергії для опалення за досліджуваний період становив - 
9,2% (2010 - 1735,87 грн./Гкал; 2020 - 1895,33 грн./Гкал); 
Зазначені статистичні показники вказують на формування передумов до 
розвитку висотного будівництва, що виражається в наступну динаміку 
поверховості об'єктів житлового призначення за параметром будівельної 
площі в динаміці десятирічного періоду (2010 – 2020 рр.) по медіанному зрізу 
(для території України) [1, 2] (рисунки 1.1, 1.2). 
 
Рис. 1.1 – Динаміка введення об'єктів житлового призначення за параметром 
поверховості та будівельної площі (тис. м2) у динаміці десятирічного періоду 
(2010 – 2020 рр.) по медіанному зрізу (для всієї території України) [1, 2] 
 
Рис. 1.2 – Динаміка зміни питомої частки (в % від загальної будівельної 
площі) об'єктів житлового призначення за параметром поверховості у 
динаміці десятирічного періоду (2010 – 2020 рр.). По медіанному зрізу (для 
всієї території України) [1, 2] 
  
Згідно з представленими на рисунках 1.1, 1.2 даними в досліджуваному 
періоді (2010 – 2020 рр.) спостерігаються такі тренди: 
‒ до 2015 року переважним виглядом будівельних об'єктів житлового 
призначення були малоповерхові будинки (1, 2-поверхові); 
‒ з 2018 по 2020 роки. має місце зростання будівництва 2-поверхових 
об'єктів (переважно індивідуального будинку котеджного характеру), що 
виражається у формуванні загальнопланетарних тенденцій, представлених 
відтоком населення середнього класу на периферію великим мегаполісів. 
Також розширенням та поглинанням дрібних населених пунктів (поблизу 
великих мегаполісів) урбанізованою конгломерацією, для якої характерна 
квартальність забудови з поданням будівельних об'єктів різної поверховості 
(зокрема, котеджні квартали); 
- після 2015 р. кількість об'єктів житлового призначення висотного 
будівництва (17 поверхів і вище) постійно збільшується щодо будівельних 
об'єктів житлового фонду малоповерхового будівництва, що пояснюється 
зростанням попиту на житлову площу серед населення країни та відповідає 
загальнопланетарним тенденціям до збільшення обсягу зведених об'єктів 
висотного будівництва; 
‒ у досліджуваному періоді середня поверховість будівельних об'єктів 
житлового призначення на всій території України збільшилася на 41,7 % (2010 
р. – середня поверховість 12 поверхів; 2020 р. – середня поверховість 17 
поверхів). При цьому даний показник має локальні екстремуми, серед яких, 
топ 5 міст країни з максимальною середньою поверховістю [1, 2]. 
Подані на рисунку 1.3 дані дозволяють зробити наступні висновки про 
становлення висотного будівництва на території України : 
‒ до 1733 року висотні об'єкти будівництва виконувались винятково для 
релігійно-обрядового функціонального призначення; 
‒ починаючи з 1952 року висотне будівництво, використовується для 
влаштування об'єктів житлового та громадського призначення, включаючи 
багатофункціональні комплекси (МФК); 
‒ у період з 2007 по 2017 роки. спостерігається значне збільшення темпів 
висотного будівництва, а також збільшення висотної позначки споруджуваних 
об'єктів. 
 
Рис. 1.3 ‒ Хронологія висотного будівництва в Україні [3 ‒ 7] 
  
Дані публікацій авторів [8 – 11], дозволяють оцінити загальний рівень 
розвитку висотного будівництва у загальнопланетарному масштабі (рис 1.4). 
 При аналізі поданих даних слід враховувати розроблене CTBUH (The 
Council on Tall buildings and Urban Habitat / Рада з висотних будівель та 
міського середовища проживання (міжнародна організація)) «некорисна» 
висота, тобто. висота від останнього експлуатованого поверху до найвищої 
точки будівельних конструкцій об'єкта. Отже, CTBUH пропонує розділяти 
поняття можливості експлуатації висотних будівель від неексплуатованих 
архітектурних рішень (рис. 1.5) [1 ‒ 8]. 
 
 
Рис. 1.4 ‒ Найвищі будівлі у загальнопланетарному масштабі [4-8] 
  
Рис. 1.5 ‒ Характеристика висотних будівель у загальнопланетарному 
масштабі щодо параметра «марна» висота, введеного CTBUH 
Згідно з наданими даними, використовуючи поняття «марна» висота 
(згідно з рекомендаціями CTBUH) близько 61 % висотних будівель, зведених 
у розвинених країнах світу, втратили статус надвисокий. З огляду того, що їх 
експлуатаційна висота не перевищує 300 метрів (наприклад, вежа Burj Khalifa 
(Дубай, ОАЕ) має 29% «безкорисної» висоти; Bank of America (Нью-Йорк, 
США) – 36 % «непотрібної» висоти; Burj Al-Arab (Дубай, ОАЕ) – 39 % 
(максимальний показник «непотрібної» висоти)). 
Враховуючи цю обставину, будівельна галузь висотних будівель, 
зведених в європейській частині, є конкурентними зі світовими 
рекордсменами через те, що вітчизняні висотні будівлі мають найвищий 
показник експлуатаційної висоти. 
При проектуванні та реалізації будівельного виробництва висотних 
об'єктів виникає ряд інженерних проблем [4-8], які виділено рисунку 1.7. 
 
Рис. 1.7 ‒ Інженерні проблеми, що виникають під час проектування та 
реалізації будівельного виробництва висотних об'єктів [4 – 8]  
Об'ємно-планувальні, об'ємно-просторові, конструктивні рішення 
висотних об'єктів будівництва на території України  регламентуються 
наступними нормативами: ДБН В.2.2-41:2019 «Висотні будівлі. Основні 
положення» [9], ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. 
Основні положення» [10], ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки і споруди. Будинки 
адміністративного та побутового призначення» [11], ДБН В.2.2-9:2018 
«Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення» 
[12], тощо. 
При цьому з урахуванням інженерних складностей, описаних на рис 1.7, 
зокрема через вплив градієнта вітрового навантаження, у процесі інженерних 
пошуків отримані оптимальні об'ємно-планувальні, об'ємно-просторові 
рішення, схеми яких (ранжовані за частотою застосування у висотній 
архітектурі) вказані на рис 1.8 [4 – 8, 13]. 
 
Рис. 1.8 ‒ Оптимальні об'ємно-планувальні, об'ємно-просторові 
рішення висотних будівельних об'єктів [4-8]: а) ‒ б) ‒ компактні плани; в) ‒ 
д) ‒ протяжні плани 
 
Види конструктивних рішень, які застосовуються для пристрою 
висотних будівельних об'єктів, представлені рис. 1.9 [4 ‒ 8, 13]. При цьому 
найчастіше застосовуються монолітні, збірні та збірно-монолітні системи. 
 
Рис. 1.9 ‒ Конструктивні рішення при влаштуванні висотних 
будівельних об'єктів [4 ‒ 8, 13]  
а - безкаркасна з паралельними несучими стінами; б - ствольна з 
несучими стінами; в – коробчаста; г – з консольними перекриттями в рівні 
кожного поверху; д – каркасна з безбалочними плитами перекриття; е – з 
консолями висотою поверх у рівні кожного другого поверху; ж – з 
підвішеними поверхами; з - з фермами висотою на поверх, розташованими в 
шаховому порядку; та – рамно-каркасна; до - каркасно-ствольна; л – каркасна 
з гратчастими діафрагмами жорсткості; м - каркасна з решітчастими 
горизонтальними поясами та решітчастим стволом; н – коробчасто-ствольна 
(труба в трубі); р - багатосекційна коробчаста 
 
В ході інженерних пошуків отримано практичні рекомендації щодо 
застосування тієї чи іншої конструктивної схеми, які виражаються в 
характерний графік, представлений рисунку 1.10 [4 ‒ 8, 13]. 
 
Рис. 1.10 – Рекомендації щодо застосування конструктивних рішень 
при влаштуванні висотних будівельних об'єктів [4 ‒ 8, 13] 
а) класична рамна система; б) зв'язкова або рамно-зв'язкова 
діафрагмами жорсткості або внутрішнім стволом; в) те саме, з ростверками; 
г) рамна система із зовнішньою просторовою рамою; д) секційно-рамна 
система; е) зв'язкова система із зовнішнім стволом у вигляді просторової 
ферми 
  Відповідно до аналізу представлених конструктивних рішень, 
приходимо до висновку, що основним конструктивним елементом для 
висотних будівельних об'єктів є елементом вертикальної жорсткості, який 
визначає стійкість та міцнісні властивості зведеного висотного будівлі, 
внаслідок чого розглянемо оптимальні рішення щодо влаштування даного 
базового елемента, які отримані в ході інженерних досліджень у висотному 
будівництві. 
Оптимальні в плані рішення щодо влаштування вертикальних елементів 
жорсткості висотних будівельних об'єктів представлені на рис 1.11 [4 ‒ 8, 13]. 
Приклад реалізації однієї з рішень представлений на рис. 1.12. 
 
Рис. 1.11 ‒ Оптимальні рішення щодо влаштування вертикальних 
елементів жорсткості висотних будівельних об'єктів [4 ‒ 8, 13] 
а – характерні геометричні форми пілонів та стволів жорсткості; 
розміщення елементів жорсткості у будинках компактної форми; б – з 
центральним розташуванням у плані будівлі; в – те саме, з периферійним 
розташуванням елементів твердості; г – комбіноване розташування елементів 
жорсткості д - те ж, елементи жорсткості у протяжних будинках 
 
Таким чином, виділено два основні типи конструктивних схем 
висотних об'єктів будівництва: оболонкова система вертикальних елементів 
жорсткості (рис 1.13, 1.14) та стовбурова система вертикальних елементів 
жорсткості (рис. 1.15, що застосовується найчастіше). Для представлених 
типів конструктивних рішень досліджуваних об'єктів інші конструктивні 
елементи будівельних об'єктів працюють за різними жорстко-міцними 
умовами, що проілюстровано на рисунках 1.13 ‒ 1.15 [4 ‒ 8, 13]. 
 
Рис. 1.12 ‒ Приклад рішення вертикального елемента жорсткості 
конструктивної схеми висотного будівельного об'єкту («Піреллі» Мілан, 32 
поверхи): ядра жорсткості, плоских діафрагм жорсткості, пілонів 
 
Рис. 1.13 – Оболонкова система вертикальних елементів жорсткості 
конструктивної системи висотних будівельних об'єктів [4 ‒ 8, 13] 
 а – просторової рами («труба»); б - просторової рами з внутрішніми 
діафрагмами (пучок труб); в – зв'язковий системи у вигляді просторової 
макроферми; г - зв'язковий системи у вигляді просторової структурної 
конструкції 
 
Рис. 1.14 ‒ Схема пристрою оболонкових елементів жорсткості [4 ‒ 8, 13] 
а – із прямокутними елементами жорсткості; б - розкосний з 
ригелями; в – те саме без ригелів; г – те саме, з ригелями та стійками; д, е – 
приклади збірно-монолітних оболонок 
 
Рис. 1.5 – Стовбурова система вертикальних елементів жорсткості 
конструктивної системи висотних будівельних об'єктів [4 ‒ 8, 13] 
а - каркасно-стволова; б - ствольно-стінова; в – каркасно-ствольна з 
консольними поверхами; г – ствольна з консольними конструкціями 
перекриттів кожного поверху; д, е-ствольна з консольним поясом у 
нижньому рівні; ж – з консольними поясами у двох рівнях; і – з 
трапецієподібною консоллю на висоту будівлі; до – з підвіскою перекриттів 
до консольного оголовку у верхньому рівні; л – те саме, до оголовка та 
проміжного поясу; м – те саме, до вершини ствола на відтяжках та підвісках; 
н - з попередньо напруженими підвісками, що працюють спільно зі стволом 
на горизонтальні дії; с – комбінована система з консольними поясами та 
підвіскамиконсоллю на висоту будівлі; до – з підвіскою перекриттів до 
консольного оголовку у верхньому рівні; л – те саме, до оголовка та 
проміжного поясу; м – те саме, до вершини ствола на відтяжках та підвісках; 
н – з попередньо напруженими підвісками, що працюють спільно зі стволом 
на горизонтальні дії; с – комбінована система з консольними поясами та 
підвісками 
 
Найвищий нині будинок в Україні (зокрема ЄС) висотний будинок 
«Житловий комплекс Кловський» (168 м) має стовбурову систему 
вертикальні елементи жорсткості конструктивної системи (рисунок 16), [14] 
 
Рис. 1.16 ‒ Зовнішній вигляд висотного житлового будинку ЖК 
Кловський м. Київ (168 м) 
 При створенні ЖК «Кловський»  використовувалися методи оптимізації 
просторово-конструкційних рішень, що представлені рисунку 1.17, [14]. 
Складність впливу вітрових навантажень зразковий об'єкт представлено 
на рисунку 1.17. Також проектантами ЖК «Кловський»  враховувалися 
коливальні навантаження на будівельні конструкції зразкового об'єкта, які 
зображено на рисунку 1.18. Будівельне виробництво об'єктів висотного 
будівництва за застосовуваними технологічними методами не має значних 
відмінностей від будівництва інших об'єктів, що регламентується ДБН В.2.2-
41:2019 Висотні будівлі. Основні положення, [9]. 
1  
Рис. 1.17 ‒ Взяте за основу конструктивні рішення ЖК «Кловський» 
(168 м) 
При цьому, у будівельному виробництві щодо механізації будівельно-
монтажних робіт, існує ряд технологічних особливостей, які значно 
відрізняють аналізований процес від будівництва інших об'єктів. 
 
Рис 1.18 ‒ Епюра вітрових навантажень на конструкції ЖК 
«Кловський»  
 
Рис. 1.19 ‒ Форми власних коливань конструктивної схеми ЖК 
«Кловський»  
Зокрема, для будівництва висотних будівельних об'єктів існують 
інженерні проблеми у забезпеченні доступності вантажопідйомних 
механізмів, що вирішуються з використанням приставного (рис. 1.20) і самого 
переміщуваного (рис. 1.21) баштових кранів [4 – 8, 13]. 
Аналогічні рішення щодо механізації будівельного виробництва 
висотних об'єктів розроблено і для інших будівельно-технологічних процесів. 
Наприклад, для влаштування монолітних та збірно-монолітних конструкцій: 
самопідйомна опалубка (рис. 1.22), підйомно-приставна опалубка (рис. 1.23), 
підйомно-переставна опалубка (рис. 1.24), загальні комбіновані схеми 
механізації процесів зведення (рис. 1.25) [4 ‒ 8, 13]. 
 
Рис.  1.20 ‒ Схема приставного баштового крана (стаціонарне) 
виконання) [4 ‒ 8, 13] 
1 - кран; 2 - каркас будівлі, що зводиться; 3 - монтажні зв'язки крана; 4 
- щогла підйомника; 5 - вантажопасажирська кабіна підйомника; 6 - монтажні 
зв'язки підйомника 
 
Рис.  1.21 ‒ Схема баштового крана, що само переміщується 
(динамічний виконання) [4 ‒ 8, 13] 
а) вихідне становище; б) підйом обойми; в) підйом крана; 1 – вежа 
крана; 2 – рухлива обойма; 3 – відкидні упори опорної балки; 4 – відкидні 
упори рухомої обойми; 5 – спеціальна лебідка; 1 - кран; 2 - каркас будівлі, що 
зводиться; 3 - проміжні опори крана; 4 - нижня опора крана; 5 - щогла 
підйомника; 6 - вантажопасажирська кабіна підйомника; 7 - монтажні зв'язки 
підйомника 
 
 
Рис. 1.22 ‒ Конструкція самопідйомної опалубки для висотного 
домобудівництва [4 ‒ 8, 13] 
 
Рис. 1.23 ‒ Загальний вигляд та схема поярусного бетонування з 
використанням підйомно-приставної опалубки [4 ‒ 8, 13]  
а ‒ перший ярус (А ‒ заставний анкер, В ‒ заставний анкер для 
розтяжки від вітру); б – другий ярус; ‒ третій ярус 
 
 
Рис. 1.24 ‒ Схема переміщення підйомно-переставної опалубки [4 ‒ 8, 13] 
1 - монолітна стіна; 2 - внутрішня опалубна панель; 3 – зовнішня 
опалубна панель; 4 - напрямні балки 
  
Рис. 1.25 ‒ Загальна комбінована технологія будівельних процесів 
зведення монолітних конструкцій висотного будівельного об'єкта з 
використанням спеціалізованих засобів механізації [4 ‒ 8, 13] 
1 - автобетонозмішувач; 2 - бетононасос; 3 - бетоновод; 4 - автономна 
розподільча стріла 
 
Приклад будівельного виробництва під час будівництва ЖК 
«Кловський» представлений на рисунку 1.26 [4 ‒ 8, 13, 14]. 
 
Рис. 1.26 ‒ Приклад використання засобів механізації під час зведення 
ЖК «Кловський»  [4 ‒ 8, 13, 14]: використання приставних і саме 
переміщуваних баштових кранів 
1.2 Аналіз видів та способів організаційно-технологічного 
планування 
Основні положення у сфері формування організаційно-технологічної 
документації (що складається при планування будівельного виробництва 
об'єктів капітального будівництва, у тому числі і висотних) визначаються: 
ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво. Зі 
Змінами № 1 та № 2 [15], ДБН Б.1.1-13:2021 Склад та зміст містобудівної 
документації на державному та регіональному рівнях [16], ДБН Б.1.1-14:2021 
Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні [17], ДБН В.1.2-
7:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека [18], ДБН В.1.2-
9:2021 «Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека і доступність під час 
експлуатації [19]. 
Відповідно до поданої нормативної бази, а також публікацій авторів [20 
- 24], представимо медіанно-понятійне формулювання терміна організаційно-
технологічна документація: 
Організаційно-технологічна документація (ОТД) – комплект 
документації, що розробляється у складі проектних рішень, що регламентує 
порядок, послідовність та загальну організацію виконання будівельно-
монтажних робіт, у рамках чинних норм законодавства. 
Організаційно-технологічна документація градуюється від ступеня 
деталізації виділеного будівельно-монтажного потоку: одиничного, 
об'єктного, комплексного, загального будівельного виробництва. 
ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» [25] виділяє 
ряд видів ОТД, аналітична характеристика яких представлена в таблиці 1.1 
[20-25]. Також, згідно з [25] існує спеціалізована ОДТ III рівня [20 - 24]: 
- ПВРк (проект виконання робіт кранами) - ПВР (ПОБ), що 
розробляється для ув'язування технологічних та безпечних рішень щодо 
організації будівельного виробництва з використанням спеціалізованої 
вантажопідйомної техніки та механізмів; 
- ППРв (проект виконання робіт на висоті)  ПВР (ПОБ), що 
розробляється для ув'язування технологічних та безпечних рішень щодо 
організації будівельного виробництва на висоті; 
- ПОР (проект організації робіт зі знесення або демонтажу будівель, 
згідно з ДБН А.2.2-3:2014 [15]) - (ПОР), що розробляється для ув'язування 
технологічних та безпечних рішень при організації демонтажних робіт, 
будівельних об'єктів, що підлягають знесенню. 
З метою забезпечення оперативної розробки ОТД IV рівня відповідно до 
ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво. Зі 
Змінами № 1 та № 2» [15], ДБН Б.1.1-13:2021 «Склад та зміст містобудівної 
документації на державному та регіональному рівнях» [16], ДБН Б.1.1-14:2021 
«Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні» [17],  ДБН 
В.1.2-7:2021 «Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека» [18], 
ДБН В.1.2-9:2021 «Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека і доступність 
під час експлуатації [19] профільними відомствами розробляються ТТК 
(типові технологічні карти), які передбачають організацію будівельно-
монтажного виробництва для виїденого об'єктного чи одиничного 
будівельного потоку нормалізованими методами. 
Склад кожного виду ОТД представлений у таблиці 1.2 виходячи з 
підпорядкування вищезазначених документів та з урахуванням систематизації 
даних публікацій авторів [20 - 24]. 
Між усіма елементами організації робіт існують певні зв'язки: тимчасові, 
логічні, господарські, організаційні та технологічні. Вивчаються ці зв'язки під 
час розробки проектів організації будівництва, реконструкції чи ремонту 
(ПОБ) на стадії проектування і уточнюються, і доопрацьовуються під час 
розробки проектів виконання робіт (ПВР) вже на стадії будівництва, 
реконструкції чи ремонту (ПВР), як правило підрядними організаціями 
(виконавцями робіт). 
 
 
 
Таблиця 1.3 - Аналітична характеристика видів ВТД 
Найменування Характеристика Нормативна 
ВДТ/виконавець посилання 
ОТД I рівня для об'єктних та комплексних будівельних потоків 
(організаційного характеру) 
ПОБ (проект Розділ проектної документації, що ДБН А.3.1-
організації визначає загальну тривалість та проміжні 5:2016 
будівництва) терміни будівництва, розподіл «Організація 
капітальних вкладень та обсягів будівельного 
будівельно-монтажних робіт, виробництва» 
матеріально-технічні та трудові ресурси [25], ДБН 
та джерела їх покриття, основні методи А.2.2-3:2014 
виконання будівельно-монтажних робіт, «Склад та 
структуру управління будівництвом зміст 
об'єкта та інші відомості відповідно до проектної 
вимогами чинного законодавства. Проект документації 
організації будівництва розробляють на 
проектні організації чи за договором із будівництво. 
нею інші спеціалізовані проектні Зі Змінами № 
організації. ПОБ входить як розділ 1 та № 2» [15] 
«Організація будівництва» до складу 
проекту чи робочого проекту. Є 
обов'язковим документом для замовника, 
підрядника, інвестора є для всіх суб'єктів 
інвестиційно-будівельної діяльності. 
ОТД II рівня для об'єктних та комплексних будівельних потоків 
(організаційно-технологічного характеру) 
ПВР (проект) Один із основних організаційно- ДБН А.3.1-
виробництва технологічних документів, що описують 5:2016 
робіт) застосовувані обґрунтовані «Організація 
організаційно-технологічні рішення для будівельного 
забезпечення оптимальної виробництва» 
технологічності виробництва та безпеки [25], ДБН 
відповідних видів робіт, а також А.2.2-3:2014 
економічної ефективності капітальних «Склад та 
вкладень ПВР встановлює порядок зміст 
інженерного обладнання та проектної 
облаштування будівельної майданчики, документації 
забезпечує моделювання будівельного на 
процесу, прогнозування можливих будівництво. 
ризиків, визначає оптимальні терміни Зі Змінами № 
будівництва. Вибір організаційно- 1 та № 2» [15] 
технологічних рішень слідує 
здійснювати на основі варіантного 
опрацювання з застосуванням методів 
критеріальної оцінки на на підставі 
рішень, прийнятих у ПОБ, підрядна 
організація за свій рахунок розробляє 
ПВР. ПВР розробляють підрядні 
організації або за договором з ними 
фізичні або юридичні особи, які мають 
відповідний досвід та кваліфікацію. 
Організаційно-технологічний документ, 
що розробляється для реалізації проекту 
та робочого проекту та визначальний 
технології будівельних робіт 
(технологічні процеси та операції), якість 
їх виконання, терміни, ресурси та заходи 
щодо безпеки. 
ОТД III рівня для об'єктних, комплексних, одиничних будівельних потоків 
(організаційно-технологічного характеру) 
ПОР (проект ПОР розробляється генеральною ДБН А.3.1-
організації підрядною (генпідрядною) організацією. 5:2016 
робіт) Мета ПОР – ув'язування програми робіт «Організація 
будівельної організації у часі та просторі. будівельного 
Критерії складання цього документа: виробництва» 
здавання об'єкта в строк, рівномірний [25], ДБН 
розподіл ресурсів, максимальна А.2.2-3:2014 
зайнятість фронтів робіт, оптимізація «Склад та 
робіт субпідрядних організацій зміст 
проектної 
документації 
на 
будівництво. 
Зі Змінами № 
1 та № 2» [15] 
ОТД IV рівня для об'єктних та одиничних будівельних потоків 
ТК Технологічна карта розробляється у ДБН А.3.1-
(технологічна складі ПВР, ПОР. Технологічна карта 5:2016 
карта (ТК) - організаційно-технологічний «Організація 
документ, що розробляється для будівельного 
виконання технологічного процесу та виробництва» 
визначальний склад операцій та засобів [25], ДБН 
механізації, вимоги до якості, А.2.2-3:2014 
трудомісткість, ресурси та заходи щодо «Склад та 
безпеки. Технологічна карта поряд із зміст 
проектом організації будівництва та проектної 
проектом виробництва робіт є основним документації 
організаційно-технологічним на 
документом у будівництві. Технологічна будівництво. 
мапа містить комплекс заходів з Зі Змінами № 
організації праці з найбільш ефективним 1 та № 2» [15] 
використанням сучасних засобів 
механізації, технологічного оснащення, 
інструменту та пристроїв. У технологічну 
карту включаються найбільш 
прогресивні та раціональні методи 
технології будівельного виробництва, 
сприяють скороченню термінів та 
покращенню якості робіт, зниження 
їхньої собівартості. Технологічна карта 
забезпечує не лише економне та 
високоякісне, але й безпечне виконання 
робіт, оскільки містить нормативні 
вимоги та правила безпеки. Наявність 
організаційно-технологічних документів, 
у тому числі технологічних карт, та їх 
використання в будівельному 
виробництві багато в чому визначають 
потужність та конкурентоспроможність 
будівельної організації. 
 
Під час розробки спільної організації робіт враховують, що оптимальне 
для приватного питання рішення може виявитися невірним і навіть 
помилковим і згубним для системи в цілому, тому і необхідно розглядати 
організацію будівництва, реконструкції та ремонту як єдиний комплекс із 
взаємно ув'язаних елементів. 
Таблиця 1.4 ‒ Характеристика ОТД 
Вихідні дані для розробки Обов'язкові елементи 
ОТД I рівня для об'єктних та комплексних будівельних потоків 
(організаційного характеру) ‒ ПОБ (проект організації будівництва) 
1) техніко-економічне обґрунтування 1) календарний план будівництва, у 
(ТЕО), техніко-економічні якому визначаються терміни, 
розрахунки (ПЕР), які черговість будівництва основних, 
обґрунтовують доцільність допоміжних 
будівництва; будівель, технологічних вузлів, 
2) матеріали інженерних ідентифікуються пускові, будівельні 
вишукувань; комплекси, наводиться розподіл 
капітальних вкладень, обсягів 
3) рекомендовані генпідрядними та будівельно-монтажних робіт з 
субпідрядними організаціями кошти періодів будівництва; 
механізації, порядок забезпечення 2) календарний план підготовчого 
енергетичними ресурсами тощо; періоду; 
4) відомості про умови постачання та 3) будівельний генеральний план 
транспортування будівельних (будгенплан) для підготовчого та 
конструкцій, виробів та основний період будівництва; 
напівфабрикатів; 4) організаційно-технологічні схеми, 
5)об'ємно-планувальні, які визначають оптимальну 
конструктивні рішення послідовність зведення будівель або 
проектованих будівель та споруд, а споруд; 
також основні технологічні схеми, 5) відомість обсягів будівельно-
пускові комплекси; монтажних робіт та спеціальних 
6) інші відомості та дані, необхідні робіт; 
для розробки ТЕО конкретного 6) відомість потреби у будівельних 
об'єкта матеріалах, виробах, конструкціях; 
7) відомість потреби у будівельних 
машини, транспортні засоби; 
8) графік потреби у кадрах за 
основними професій; 
9) відомість тимчасових будівель та 
споруд; 
10) техніко-економічні показники 
(ТЕП). 
Цим елементам відповідає графічна 
частина та пояснювальна записка, в 
якій проводиться обґрунтування 
прийнятих організаційних та 
техніко-технологічних рішень. 
Для складних проектів та для 
будівель, де вперше застосовуються 
нові будівельні матеріали, 
конструкції, технології, додатково у 
складі ПОР розробляють 
комплексний укрупнений мережевий 
графік (КУМГ). 
ОТД II рівня для об'єктних та комплексних будівельних потоків 
(організаційно-технологічного характеру) ‒ ПВР (проект виконання робіт) 
1) технічне завдання на розробку 1) календарний план виконання 
ПВР; робіт; 
2) ПОР; 2) будгенплан; 
3) робоча документація; 3) технологічні карти чи технологічні 
4) відомості про умови постачання схеми виконання основних видів 
будівельних матеріалів, виробів, робіт; 
конструкцій, виробничо- 4) рекомендації щодо виробництва 
технологічної комплектації; геодезичних праць; 
5) відомості про умови використання 5) заходи щодо техніки безпеки; 
машин, забезпечення будівництва 6) інженерні рішення та розрахунок з 
кадрами; водо-, тепло-, енергопостачання, 
6) матеріали та результати освітлення; 
технічного обстеження будівель та 7) перелік технологічного інвентарю, 
споруд (при реконструкції). монтажного оснащення; схеми 
стропування вантажів. ПВР 
складається з графічної частини та 
пояснювальної записки. 
ОТД III рівня для об'єктних, комплексних, одиничних будівельних потоків 
(Організаційно-технологічного характеру) ‒ ПОР (проект організації робіт) 
1) внутрішньофірмовий бізнес-план; 1) календарний план виконання робіт 
2) повний комплект проектно- на об'єктах (загальний та з 
кошторисної документації щодо деталізацією на рік); 
об'єктів будівництва; 2) графік руху бригад з об'єктів 
3) фактична виробнича потужність будівництва на кожний період; 
організацій, які беруть участь у 3) графік руху машин і механізмів по 
будівництві, як генпідрядних, так і об'єктам; 
субпідрядних. 4) графік роботи субпідрядних 
організацій. 
ОТД IV рівня для об'єктних та одиничних будівельних потоків ‒ ТК 
(технологічна карта) 
1) ПОР; 1) сфера застосування; 
2) ПВР/ПОР; 2) загальні положення; 
3) Об'ємно-планувальні та 3) організація та технологія 
конструкційні рішення проекту; виконання робіт; 
4) Характеристика 4) вимоги щодо якості робіт; 
використовуваних матеріалів та 5) потреба в матеріально-технічних 
обладнання. ресурси; 
6) техніка безпеки та охорона праці; 
7) техніко-економічні показники. 
 
1.3 Сучасні підходи щодо організації будівництва висотних 
будівель 
 Організація будівельного виробництва для висотних будівельних 
об'єктів в Україні має повною мірою відповідати вимогам: ДБН А.3.1-5:2016 
«Організація будівельного виробництва» [25], ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та 
зміст проектної документації на будівництво. Зі Змінами № 1 та № 2» [15], 
ДБН Б.1.1-13:2021 «Склад та зміст містобудівної документації на державному 
та регіональному рівнях» [16], ДБН Б.1.1-14:2021 «Склад та зміст 
містобудівної документації на місцевому рівні» [17], ДБН В.1.2-7:2021 
«Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека» [18], ДБН В.1.2-
9:2021 «Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека і доступність під час 
експлуатації [19]. 
Значною відмінністю в організації будівельного виробництва висотних 
об'єктів є використання відмінних від типових технологічних рішень щодо 
механізації будівельних процесів, що в повною мірою описано у п. 1.1 цієї 
роботи. 
В організаційному плані при будівельному виробництві висотних 
об'єктів існує низка особливостей, викликаних необхідністю вирішення 
інженерних проблем, виділених у п. 1.1 роботи: 
‒ на етапі проектування та розробки ОТД I ‒ IV рівнів (див. п. 1.2 роботи) 
необхідно враховувати складне поєднання навантажень на будівельні системи 
та елементи спорудженої будівлі (відповідно до проектних рішеннями), що 
проілюстровано ЖК «Кловський» у п. 1.1 роботи. 
Ця обставина призводить до необхідності жорсткого дотримання 
здійснення контрольно-наглядових заходів щодо потокових жорстко-міцним 
властивостям конструктивних елементів та цільної конструкції зведеного 
висотного будинку, передбачених в державних нормативних документах; 
‒ використання спеціалізованих засобів механізації будівельних 
процесів (див. п. 1.1 роботи); 
‒ контроль безпечних методів виконання робіт на висоті як для 
будівельного персоналу, що залучається, так і для будівельних механізмів та 
інструменту; 
‒ організація спеціалізованих будівельно-монтажних робіт 
(передбачених проектними рішеннями та ОТД), зокрема, пристрою базових 
вертикальних елементів жорсткості та забезпечення проектного зв'язку з 
іншими конструктивними системами та елементами зведеної висотної будівлі. 
1.4 Календарний план як вид організаційно-технологічного 
планування та об'єкт ситуаційного аналізу. Класифікація видів 
календарного плану 
 На території нашої країни будівельне виробництво при зведенні об'єктів 
капітального будівництва врегульовано та нормалізовано: 
- порядок організації будівельного виробництва регламентується ДБН 
А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» [25]; 
- нормативна тривалість будівельного виробництва для типових об'єктів 
регламентується ДСТУ Б А.3.1-22:2013 «Визначення тривалості будівництва 
об’єктів» [26]. 
Основний нормативний документ ДБН А.3.1-5:2016 [25] обов'язковому 
порядку зобов'язує до розробки та затвердження у передбаченому у 
будівельно-монтажній організації календарного плану будівельного 
виробництва під кожен об'єкт капітального будівництва/ремонту 
(комплекс/групу об'єктів, що йдуть у комплексний потік будівельного 
виробництва). Він є частиною виконавчої документації (проекту виробництва 
будівельно-монтажних робіт). 
При цьому встановлено, що календарний план-графік виробництва 
будівельно-монтажних робіт є частиною виконавчої документації (ПОБ, ПВР 
(ПОР), ТХ) на зведення/ремонт будівельного об'єкта, що розробляється для 
планування основних технологічних потоків: 
- постачання будівельних матеріалів, виробів та напівфабрикатів на 
будівельний майданчик (локацію будівельного виробництва) (рис 1.27); 
 
 
 
 
 
Рис. 1.27 ‒ Приклад графіка поставки будівельних матеріалів, виробів 
та напівфабрикатів на будівельний майданчик (локацію будівельного 
виробництва) 
  
- темпу та ходу (руху) залученого будівельно-монтажного персоналу 
(рис. 1.28); 
 
Рис. 1.28 ‒ Приклад графіка темпу та ходу (руху) залученого 
будівельно-монтажного персоналу 
 
- часу залучення спеціальної будівельної техніки, інструментів та 
пристроїв (рисунок 1.29); 
 
Рис. 1.29 ‒ Приклад графіка залучення спеціальної будівельної 
техніки, інструментів та пристроїв 
  
- фінансування будівельного виробництва відповідно до проектним 
виробничим ритмом з урахуванням кореляції з локальних умовам виконання 
будівельно-монтажних робіт (рисунок 1.30); 
 
Рис. 1.30 ‒ Приклад графіка фінансування будівельного виробництва 
  
- дискретизація будівельного виробництва за логічною ознакою та 
обсягів будівельно-монтажного виробництва з метою організації ефективного 
менеджменту та потоково-оперативного контролю якості будівельного 
виробництва (рисунок 1.31); 
 
Рис. 1.31 ‒ Приклад календарного плану-графіка 
  
- загального будівельного темпу та потоку з метою виконання загального 
терміну зведення/ремонт будівельного об'єкта (рисунок 1.32). 
Календарний план-графік будівельно-монтажного виробництва 
формується на підставі комплекту проектно-кошторисної документації, який 
виступає як вихідні дані для календарного проектування зведення/ремонту 
будівельного об'єкта (рис. 1.33) [21 - 24]. 
Нормалізований порядок календарного проектування будівельного 
виробництва представлений рисунок 1.34. 
 
Рис. 1.32 ‒ Графік загального будівельного темпу та потоку 
 
Рис. 1.33 - Нормативні вихідні дані для календарного проектування 
будівельного виробництва 
  
 
Календарне планування має різну форму уявлення: 
- для одиночних локальних об'єктів - лінійний графік (рисунок 1.35); 
- для складно влаштованих об'єктів - об'єктна мережева модель (рисунок 
1.36); 
- для потокового будівництва об'єктів - циклограма (рисунок 1.37). 
 
Рис. 1.34 - Нормалізований порядок календарного проектування 
будівельного виробництва 
 
При залученні до будівельного виробництва підрядних та субпідрядних 
будівельно-монтажних організацій, останнім доводиться затверджений у 
робочому порядку календарний план-графік, на підставі якого зазначені 
підрозділи виконують власне календарне планування, результати якого 
корелюються із загальним графіком та узгоджуються з генпідрядником. 
 
Рис. 1.35 ‒ Приклад лінійного графіка будівельного виробництва 
 
Рис. 1.36 ‒ Приклад мережевого графіка будівельного виробництва 
 
Рис. 1.37 ‒ Приклад циклограми будівельного виробництва 
На підставі аналізу дослідження авторів [21 - 24] встановлено, що на 
загальну тривалість будівельно-монтажного виробництва значною мірою 
впливають такі операційно-технологічні потоки: 
- рух залученого будівельно-монтажного персоналу; 
- постачання будівельних виробів, матеріалів та напівфабрикатів; 
- рух залучених спеціально-будівельних машин, механізмом, 
пристосувань та інструменту. 
Існує також 4-й потік - фінансування будівельно-монтажного 
виробництва, який більшою мірою впливає на темп та фактичну тривалість 
виконання робіт. Однак навіть за безперебійному фінансовому потоці 
забезпечити оптимальні характеристики описаних вище операційно-
технологічних потоків не представляється можливим, внаслідок чого існує 
низка методів їх оптимізації та підвищення ефективності календарного 
планування та контролю процесу будівництва (ситуаційний підхід): 
- оптимізація руху залученого будівельно-монтажного персоналу, 
ефективність залучення якого оцінюється за коефіцієнту нерівномірності 
руху: 
 
Отримання оптимальних значень КНИР досягається шляхом 
збільшення/скорочення тривалості окремих будівельних процесів за рахунок 
резервів часу з одночасним зменшенням/збільшенням будівельно-монтажного 
персоналу, що залучається. Приклад оптимізації операційно-технологічного 
потоку руху залученого будівельно-монтажного персоналу представлено на 
рисунку 1.38 [13, 20-24]. 
 - оптимізація операційно-технологічного потоку постачання 
будівельних виробів, матеріалів та напівфабрикатів формується при 
балансування основних технологічних параметрів: ємності та наповнюваності 
при об'єктних складах та часі витрати запасу (рисунок 1.39). 
 
 
Рис. 1.38 - Приклад оптимізації операційно-технологічного потоку 
руху залученого будівельно-монтажного персоналу 
 
Рис. 1.39 – Технологічний процес балансування основних 
технологічних параметрів: ємності та наповнюваності при об'єктних складів 
та часу витрати запасу 
При рівномірному витраті будівельних матеріалів та виробів оптимізація 
операційно-технологічного потоку не потрібна (рис. 1.40) [13, 20-24]. 
Насправді має місце нерівномірне споживання будівельних матеріалів та 
виробів, що може призвести до технологічних пауз у будівельно-монтажне 
виробництво. Внаслідок чого суть оптимізації позначеного операційно-
технологічного потоку визначається визначенням збалансованого потоку 
постачання будівельних матеріалів та виробів, обсяг яких корелюється з 
показником обсягу та наповнюваності при об'єктних складах та складських 
майданчиках (рисунок 1.41) [13, 20-24]. 
- оптимізація операційно-технологічного потоку руху залучених 
спеціально-будівельних машин, механізмом, пристосувань та інструменту є 
завданням з багатокомпонентною системою змінних, у якій потрібно 
враховувати такі виробничі параметри як продуктивність, ресурс, змінність, 
кількість обладнання, машин та механізмів. Внаслідок чого застосовуються 
організаційно-технологічні рішення щодо оптимізації календарного 
проектування: 
- виходячи з необхідного обсягу будівельно-монтажного виробництва, 
призначається оптимальна кількість будівельних машин і механізмів 
оптимальними параметрами продуктивності та ресурсу; 
- логічні групуються будівельні процеси за ознакою будівельної техніки 
та інструменту, що залучається. Щоб уникнути роботи в неекономічних 
(недовантажених) режимах, технологічних простоїв, іншого (нульовий цикл, 
основний цикл, обробний цикл, цикл пристрою інженерних комунікацій та 
споруди на них); 
 
Рис. 1.40 - Рівномірний графік витрати будівельних матеріалів та 
виробів (диференціальний): а - витрата, б – постачання 
 
Рис. 1.41 - Оптимізація операційно-технологічного потоку постачання 
будівельних матеріалів, виробів та напівфабрикатів за рахунок 
збалансованого постачання при нерівномірному споживанні (інтегральний): 
а - витрата, б – поставка 
- визначаються оперативно-технологічні зв'язки будівельно-
монтажних процесів, при яких існує можливість паралельно-потокового 
застосування тих самих будівельних машин і механізмів. 
Аналогічні способи оптимізація застосовуються і під час виконання 
календарного планування методом мережевого моделювання (рисунок 1.42) та 
методом циклограм (рисунок 1.43) [13, 20-24]. 
 
Рис. 1.42 - Оптимізація операційно-технологічного потоку руху 
будівельно-монтажного персоналу при мережевому моделюванні 
календарного проектування (праворуч – оптимізований варіант) 
  
Також для оптимізації календарного планування використовуються 
сучасні технічні можливості з аналізу та матричного розрахунку операційно-
технологічних будівельних потоків, що виражаються в наступних методу [13, 
20-24]: 
- метод критичного шляху (МКШ); 
- метод безперервного використання ресурсів (МБВР); 
- метод безперервного освоєння фронтів робіт (МБОФ). 
 
 
Рис. 1.43 - Оптимізація операційно-технологічного потоку руху 
будівельно-монтажного персоналу при циклограмному календарному 
проектування (внизу - оптимізований варіант) 
  
МКШ передбачає виявлення найважливіших технологічних процесів, 
виконання яких має найбільший вплив на тривалість будівельно-монтажного 
виробництва (рис. 1.44). 
Потік з критичними роботами формується та розраховується з обліком 
ресурсних та фронтальних зв'язків. Тривалість цього потоку визначається 
сумою тривалостей критичних робіт, складових критичний шлях (рисунок 
1.44) [13, 20-24]: 
 
 
Рис 1.44 - Принципова схема визначення критичного шляху при 
календарному плануванні технологічних процесів 
 
Рис. 1.45 – Приклад матричного календарного планування за 
технологією МКШ 
Метод безперервного використання ресурсів (МБВР) забезпечує 
безперервне виробництво близьких будівельно-технологічних процесів. 
Визначення періоду розгортання наступного виду робіт щодо 
попереднього (величину зсуву) для кожного фронту робіт провадиться з 
метою виключення колізії наступного виду робіт на попередній вид робіт. Як 
розрахункове значення періоду розгортання - j го виду робіт) (Т р
j  приймається 
максимальне значення періоду розгортання цього виду робіт стосовно i-го 
фронту) (Т р
іj ): 
Т р
j  = max Т р
іj ,                                                       (1.1) 
,                                                    (1.2) 
де tq(j-1) - тривалість робіт попереднього виду (j-1) на q-ом приватному 
фронті; 
tqj - тривалість виконання розглянутого виду робіт (j) на q-му 
приватному фронті. 
Тривалість потоку (T) визначається як сума періодів розгортання видів 
робіт) (Т р
j  та тривалості робіт останнього виду (tim) (рисунок 1.46) [13, 20-24]: 
                                                         (1.3) 
Метод безперервного освоєння фронтів робіт (МБОФ) відрізняється від 
попереднього методу (МБВР) забезпеченням нульового розтягування не 
ресурсних, а передніх зв'язків. 
Тривалість потоку з безперервним освоєнням фронтів дорівнює сумі 
періодів, розгортання другого та наступних фронтальних комплексів робіт та 
тривалості робіт останнього фронтального комплексу [13, 20-24] (рисунок 
1.47): 
                                                      (1.4) 
 
Рис. 1.46 – Приклад матричного календарного планування за 
технологією МБВР 
 
Рисунок 47 – Приклад матричного календарного планування за 
технологією МБОФ 
 
Таким чином, існують математичні моделі оптимізації календарного 
планування, використання яких підвищує ефективність технолого-
операційних параметрів будівельно-монтажне виробництво. 
Використовуючи ситуаційний підхід для організації будівельного 
виробництва висотного об'єкта, можливо, домогтися оптимізації термінів 
тривалості будівельно-монтажних робіт, отримати зниження матеріальних та 
економічних витрат. 
 
 
 
 
РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ ТА АНАЛІЗ КАЛЕНДАРНИХ 
ПЛАНІВ ЯК ЕЛЕМЕНТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО 
ПЛАНУВАННЯ ПІД ЧАС ЗВЕДЕННЯ ВИСОТНИХ БУДІВЕЛЬ. 
2.1 Аналіз та моделювання організаційно-технологічних заходів у 
календарному плануванні. Доповнення класифікації календарних 
планів у будівництві 
 
Математичні моделі календарного плану, зазначені у п. 1.4 цієї роботи, 
дозволяють виконати оптимізацію процесу планування будівельного 
виробництва шляхом запровадження технології об'єднання виділених 
будівельно-монтажних потоків Згідно з аналізом публікацій авторів [27 - 30], 
комплексний потік - складно влаштована організаційно-технологічна 
пов'язаність об'єктних потоків, що розробляють для будівельно-монтажного 
виробництва комплексу об'єктів: промислових будівель одного підприємства, 
типових будинків масової забудови житлових масивів (мікрорайонів), 
багатоярусних (багатоповерхових) висотних будівель, унікальних будівель, 
інше. 
Розрахунок комплексних потоків аналогічний розрахунку об'єктного 
потоку (рисунок 2.1) [27 - 30]. 
Загальна тривалість комплексного потоку визначається залежністю: 
Т0=Т1+(N-1)×t                                              (2.1) 
де                       - період розгортання потоку. 
Також можливе мережне календарне проектування будівельно-
монтажного виробництва комплексу типових об'єктів, яке аналогічне 
позначеного проектування для об'єктного потоку (рисунок 2.2) [27 - 30]. 
 
 
Рис. 2.1 – Циклограма комплексного потоку 
Трозг. - період розгортання об'єктного потоку; Твст. - об'єктний потік, що 
встановився; Тзг. ‒ період згортання об'єктного потоку; Т0 – тривалість 
комплексного потоку; N – кількість типових об'єктів, що зводяться у 
комплексному потоці; b – кількість ланок; a ‒ кількість будівельних процесів 
у потоці; t ‒ крок потоку; K – ритм роботи ланки на фронті робіт; T2  – період 
випуску готової продукції 
  
Аналіз публікацій авторів [27 - 30], дозволяє встановити методологічні 
основи календарного планування будівельно-монтажного виробництва з 
виділенням основної методичної одиниці ‒ будівельного потоку. Комплексний 
потік входить до загальної класифікації будівельних потоків (рисунок 2.3). 
 
Рис. 2.2 – Приклад комплексного потоку будівельно-монтажного 
виробництва комплексу типових будівельних об'єктів 
 
Рис. 2.3 ‒ Класифікація будівельних потоків 
При організації будівництва комплексу об'єктів використовують різні 
методи, що встановлюються виходячи з проектних рішень, організації 
постачання будівельно-монтажного виробництва основними технологічними 
потоками: будівельним персоналом, будівельними виробами та матеріалами, 
спеціалізованою будівельною технікою, механізмами та пристроями, 
енергоресурсами, інше. 
Принципово виділяють такі види організації будівництва комплексу 
об'єктів [27 - 30]: 
‒ паралельний метод (рисунок 2.4); 
‒ послідовний метод (рисунок 2.5); 
‒ потоковий метод (рисунок 2.6). 
При цьому для формування візуалізації важливих підходів до 
організації будівельного виробництва використовуються наступні позначення 
(малюнки 2.4 – 2.5): t - час зведення одного типового об'єкта у комплексі; T – 
період повного зведення комплексу об'єктів; m – кількість типових 
будівельних об'єктів, включених у комплекс. 
Авторами [27 - 30], на підставі принципових відмінностей даних 
підходів в організації будівельно-монтажного виробництва комплексу 
типових будівельних об'єктів визначено характерні переваги та недоліки 
кожного з представлених методів, що продемонстровано в таблиці 2.1. 
Також, авторами [27 - 30] виявлено, що застосування потокового  
методу організації будівельно-монтажного виробництва комплексу 
будівельних об'єктів у порівнянні з іншими організаційно-технологічними 
методами в медіанному вираженні дозволяє досягти поліпшення показників. 
Скорочення втрат робочого часу – до 23%; скорочення часу простою 
будівельних машин та обладнання – до 19 %; зниження питомої собівартості 
кінцевих показників будівельно-монтажного виробництва – до 15 %; 
підвищення продуктивності праці залученого будівельного персоналу – до 
40%; скорочення термінів будівництва – до 1,8 рази. 
 
Рис. 2.4 ‒ Паралельний метод організації будівельно-монтажного 
виробництва комплексу будівельних об'єктів 
 
 
Рис. 2.5 ‒ Послідовний метод організації будівельно-монтажного 
виробництва комплексу будівельних об'єктів 
 
 
Рис. 2.6 ‒ Поточний метод організації будівельно-монтажного 
виробництва комплексу будівельних об'єктів 
 
Таблиця 2.1 – Порівняльний аналіз методів організації будівельно-
монтажного виробництва для комплексу типових об'єктів 
Метод Тривалість 
Переваги Недоліки 
будівництва будівництва 
Коротка Велика потреба в 
Паралельний 
Т=t тривалість матеріальних 
метод 
будівництва ресурсах 
Невелика 
Велика 
Послідовний потреба в 
Т=t ‧ m тривалість 
метод матеріальних 
будівництва 
ресурсах 
Більш коротка 
тривалість 
будівництва, 
рівномірний 
Поточний метод Т=(m+n-1) ‧ t характер - 
розподілення 
матеріально-
технічних 
ресурсів 
 
Внутрішню структуру потокового будівельно-монтажного 
виробництва більш точно відбиває класифікація будівельних потоків, 
наведена за спеціалізованими ознаками (рисунок 1.32), більше 
вузькоспрямованим у порівнянні з класифікацією, представленою на малюнку 
2.7 [27 - 32]. 
 
Рис. 2.7 ‒ Вузконаправлена спеціальна класифікація будівельних потоків 
 
Для графічного представлення календарної послідовності робіт 
використовую основні графічні методи [27 - 32]: лінійний графік, циклограма, 
мережевий графік, принципове уявлення яких представлено у таблиці 6. 
 Для календарного проектування будівельно-монтажного виробництва 
висотних будівельних об'єктів за допомогою комплексних потоків доцільно 
використання циклографічного уявлення, при цьому базове поняття 
циклограми виходить із уявлення об'єктного будівельного потоку в 
координатах часу-простору (що є важливою відмінністю від класичного 
уявлення у вигляді календарного плану-графіка). В даному випадку, з метою 
забезпечення зручності читання графіка, роботи кодуються окремими 
символами (на рисунку 2.8 ‒ А, Б, В, Г: земляні роботи, пальові роботи, монтаж 
огороджувальних конструкцій, інше), а також встановлюють логічні фронти 
робіт ‒ яруси, захватки (на рисунку 2.8) [27 ‒ 32]. 
 
Таблиця 2.2 ‒ Методи графічного представлення календарного плану 
Форма Порядок виконання будівельних процесів 
графічного 
Послідовний Паралельний Поєднаний 
уявлення 
 
Лінійний 
графік 
 
 
 
 
Циклограма 
 
 
 
Мережевий 
графік 
 
 
 
При цьому циклографічне представлення будівельних потоків у 
будівельно-монтажне виробництво дозволяє визначати тривалості залучення 
кожної із ланки будівельно-монтажного персоналу у розгортці загального 
періоду будівництва. 
Фіксування просторово-часового перебування ланок будівельного 
персоналу дозволяє визначати точки ув'язування – моменти закінчення 
поточного об'єктного будівельного потоку та початку наступного. 
 
Рис. 2.8 ‒ Принципова циклографічна вистава будівельно-монтажного 
виробництва 
  
Щодо організації будівництва комплексу як логічних етапів доцільно 
укрупнений поділ на типові об'єкти Одним з основних параметрів 
будівельного потоку (в т.ч. комплексного) є ритм. 
Відповідно до класифікації будівельних потоків, представленої на 
рисунку 2.9, виділяють ритмічний, коротко ритмічний та неритмічний потоки 
у внутрішній організації будівельно-монтажного виробництва. 
Ритмічний будівельний потік має на увазі рівномірне розподіл часу та 
ресурсів будівельного виробництва, при цьому, для даного виду організації 
будівельного виробництва характерно, що ритм будівельного потоку дорівнює 
кроку будівельного потоку, а також що не одна ланка з персоналу, що 
залучається до будівництва, не простоює. 
Принципова циклограма ритмічного будівельного потоку представлена 
на рисунку 2.9 [27 - 32]. 
 
Рис. 2.9 ‒ Принципове циклографічне уявлення ритмічного 
будівельного потоку 
  
У загальний крок ритмічного будівельного потоку, за необхідності 
впроваджують технологій перерву (рисунок 2.10), необхідний для підготовки 
подальшого будівельного потоку. 
 
Рис. 2.10 ‒ Принципове циклографічне уявлення ритмічного 
будівельного потоку з урахуванням вказівки часу технологічної перерви 
Будівельний потік у кратно ритмічному виконанні містить структурні 
складові, організовані за кратною схемою, які, однак, не є рівними (рисунок 
2.11). Коротко ритмічний будівельний потік характеризується наступними 
організаційно-технологічними особливостями: ув'язування будівельних 
потоків має передбачати відсутність одночасного знаходження суміжних 
будівельних процесів на одній ділянці (захваті/ярусі/об'єкті); організація 
будівельного потоку в даному методологічному виконанні повинна 
забезпечувати безперервність робочого часу ланок, будівельного персоналу, 
що залучається; ритми роботи ланок повинні бути кратними один одному; у 
структуру будівельних потоків у даному подання запроваджується 
організаційно-технологічний час (перерва) використовується як час 
підготовки ланок будівельного персоналу для забезпечення їхньої 
безперервної роботи. Можливо, приведення  кратно ритмічного будівельного 
потоку до єдиного мінімального ритму, шляхом введення додаткових ланок 
будівельного, що залучається, персоналу до роботи з ритмами великої 
величини. Також в циклографічне представлення будівельно-монтажного 
виробництва коротко ритмічному методологічному виконанні фіксують ланки 
(бригади) будівельного персоналу, що залучається, та організаційно-
технологічний підготовчий час (рисунок 2.11) [27 - 32]. 
Насправді досить часто зустрічається організація будівельно-
монтажного виробництва у неритмічному методологічному поданні (рисунок 
2.12), при цьому неритмічний будівельний потік не має єдиного ритму, а 
ув'язування окремих потоків організовується графічним методом (рисунок 
2.13) [27 - 32]. 
 
Рис. 2.12 ‒ Принципове циклографічне подання коротко ритмічного 
будівельного потоку 
 
Рис. 2.13 ‒ Принципове циклографічне подання коротко ритмічного 
будівельного потоку з фіксацією ланок (бригад) будівельного персоналу, що 
залучається, та організаційно-технологічного підготовчого часу 
 
Рис. 2.14 ‒ Принципова циклографічна вистава неритмічного 
будівельного потоку 
 
 
Рис. 2.15 ‒ Принципова циклографічна вистава неритмічного 
будівельного потоку з ув'язкою об'єктних потоків графічним методом 
 Розрахунок основних технологічно-організаційних параметрів 
неритмічного будівельного потоку проводиться підбором – методом «проб та 
помилок» (рисунок 2.16) [27 - 32]. 
№ спец. Найменування спеціалізованого Тривалість по дільницям, тиж. 
потоку потоку 1 2 3 
1 Влаштування нульового циклу 2 3 2 
2 Монтаж каркасу 1 2 3 
3 Влаштування покрівлі 2 2 1 
4 Влаштування бетонної підлоги 3 2 2 
5 Сантехнічні роботи 2 1 2 
6 Електромонтажні роботи 1 1 1 
7 Оздоблювальні роботи 4 3 2 
8 Благоустрій та озеленення - - 2 
 
 
Рис. 2.16 ‒ Приклад реалізації методу підбору для неритмічного 
потоку 
2.2 Оцінка найважливіших чинників, які впливають якість 
календарного планування під час зведення будівель 
  
Як зазначено у п. 1.4 цієї роботи, нормативна тривалість будівельного 
виробництва (зокрема, з влаштування об'єктів житлового фонду), 
регламентується положеннями: ДСТУ Б А.3.1-22:2013 Визначення тривалості 
будівництва об’єктів [31], зокрема, визначає чисельний метод розрахунку 
нормативної тривалості виробництва будівельно-монтажних робіт: 
                                                        (6) 
де С – об'єктна вартість будівельно-монтажного виробництва, 
визначена у цінах на період складання ДСТУ Б А.3.1-22:2013  [31]; 
А – емпірико-статистичні коефіцієнти, встановлені в таблиці ДСТУ Б 
А.3.1-22:2013 [31]. 
ДСТУ Б А.3.1-22:2013 [31] також визначає параметр ступінь готовності 
будівельного об'єкта на контрольну дату: 
,                                                      (7) 
Сn – вартість закінченого обсягу будівельно-монтажного провадження 
на контрольну дату. 
За отриманим значенням ступеня готовності до ДСТУ Б А.3.1-22:2013  
[31] встановлюється порядковий номер місяця року, на підставі даних якого 
встановлюється нормативна тривалість до закінчення будівельного 
виробництва: 
.                                                           (8) 
На підставі даних положень ДСТУ Б А.3.1-22:2013  [31], ДСТУ-Н Б 
В.2.6-203:2015 Настанови з виконання робіт при виготовленні та монтажі 
будівельних конструкцій [32], ДБН В.2.6-98:2009 «Конструкції будинків і 
споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення» [33], ДБН 
А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» [25], виконаємо аналіз 
нормативної тривалості будівельно-монтажного виробництва з влаштування 
будівельних об'єктів житлового призначення у монолітно-конструктивному 
виконанні як найбільш типовому рішенні для сучасних методів масового 
будівництва [27-32]. 
Внаслідок аналізу нормативної тривалості будівництва об'єктів 
житлового призначення, у монолітно-конструктивному виконанні (рисунок 
2.17) отримано рівняння прогнозування нормативного часу будівельно-
монтажного виробництва, що визначає час закінченого будівництва від 
поверховості монолітного житлового будинку: 
 
Т = 0,1628 × П2 + 0,039 × П + 1,2378, міс.                                (2.2) 
 
Рис. 2.17 – Аналіз нормативних тривалостей будівництва об'єктів 
житлового призначення у монолітно-конструктивному виконанні 
 
Отриманий вираз схожий з нормативним позначеним у ДСТУ Б А.3.1-
22:2013 [31] з урахуванням кореляційних коефіцієнтів, отже, може бути з 
певною точністю застосовано для прогнозу завершення будівельно-
монтажного виробництва під час зведення об'єктів житлового фонду у 
монолітно-конструктивному виконанні. 
Авторами [27-32] також отримано порівняльні функціональні 
залежності для будівельних об'єктів житлового призначення різного 
конструктивного виконання. На підставі яких виділено поняття 
«швидкозмонтовані», що визначає відносний період завершення будівельно-
монтажних робіт зі зведення досліджуваних об'єктів житлового фонду з 
урахуванням локальних умов на будівельному майданчику на підставі даних 
ДСТУ Б А.3.1-22:2013  [31] (таблиця 7, рисунок 2.18). 
 
Таблиця 2.3 - Нормативні періоди зведення об'єктів різних 
будівельних систем за ДСТУ Б А.3.1-22:2013  [31] 
Технологія процесів Двоповерхова будівля Одноповерхова 
будівля 
Площа забудови до: 150 м2 250 м2 500 м2 750 м2 100 м2 
Монолітна 6,4 8 9,6 10,4 4,8 
Об’ємно-блочна 3,2 3,2 4,8 4,8 2,4 
Цегляна та з мілких блоків 6,4 8,8 10,4 11,2 4,8 
Крупнопанельна 4,8 5,6 6,4 8 3,2 
Дерев’яна каркасна 4,8 7,2 8,8 10,4 3,2 
Крупноблочна 4,8 6,4 7,2 8,8 3,2 
Дерев’яна панельна 4,8 6,4 7,2 9,6 3,2 
Дерев’яна брусчата 6,4 8,8 10,4 10,4 4,8 
 
 
Рис. 2.18 – Диференціація будівельних об'єктів (за таблицею 2.3) щодо 
параметра «швидкомонтовані» 
Таким чином, встановлено вплив нормативної тривалості будівельно-
монтажного виробництва на методи календарного планування та визначення 
кінцевої дати здачі об'єкта капітального будівництва в експлуатацію При 
календарному плануванні багатоповерхових будівельних об'єктів і комплексів 
вводиться поняття багатоярусного потоку, де під ярусом розуміють 2-3 
типових поверхи [27-32]. 
Схеми руху, що використовуються для багатоярусного будівельного 
потоку, представлені у таблиці 2.4. 
  
Таблиця 2.4 ‒ Схеми руху, що використовуються для багатоярусного 
будівельного потоку 
№ 
Найменування Графічне уявлення Призначення 
п/п 
Використовується для організації 
Горизонтальна будівельних потоків споруди 
1 
схема підземної частини будівлі та 
 покрівлі 
Використовується для організації 
Горизонтально-
2 будівельно-монтажних робіт, за 
висхідна схема 
винятком сантехнічних робіт 
 
Використовується для організації 
Горизонтально-
3 будівельно-монтажних робіт, за 
низхідна схема 
винятком сантехнічних робіт 
 
Вертикально- Використовується для організації 
4 
висхідна схема будівельно-монтажних робіт 
 
Вертикально- Використовується для організації 
5 
низхідна схема будівельно-монтажних робіт 
 
 
 
Рис. 2.19 ‒ Принциповий приклад реалізації горизонтально-висхідної 
схеми багатоярусного будівельного потоку 
 
Рис. 2.20 ‒ Принциповий приклад реалізації горизонтально-низхідної 
схеми багатоярусного будівельного потоку 
 
Рис. 2.21 ‒ Принциповий приклад реалізації вертикально-висхідної 
схеми багатоярусного будівельного потоку 
 
Рис. 2.22 ‒ Принциповий приклад реалізації вертикально-низхідної 
схеми багатоярусного будівельного потоку 
 
При календарному плануванні перехід від лінійного подання до 
циклографічне подання здійснюється за схемами, представленим на рисунках 
нижче [27-32]. 
  
Рис. 2.23 ‒ Перехід від лінійного подання (а) до циклографічного 
подання (б) для ритмічного будівельного потоку 
 
  
Рис. 2.24 ‒ Перехід від лінійного подання (а) до циклографічного (б) 
для кратно ритмічного будівельного потоку 
 
 
 
Рис. 2.25 ‒ Перехід від лінійного подання (а) до циклографічного 
подання (б) для кратно-ритмічного будівельного потоку з введенням 
паралельно працюючих ланок (бригад) будівельного персоналу, будівельно-
монтажні технологічні процеси, що відбуваються 
 
 
Рис. 2.26 ‒ Перехід від лінійного подання (а) до циклографічного 
подання (б) для неритмічного будівельного потоку 
  
2.3 Розробці методики коригування календарного плану зведення 
висотних будівель на основі ситуаційного підходу 
  
Для випадку організації будівництва висотних будівельних об'єктів 
доцільно застосовувати технологію об'єднання будівельних потоків, що 
передбачає оптимальну організацію об'єктних будівельних потоків для 
виділених об'єктів капітального будівництва за наступними методами [27 - 
32]: 
‒ комбінування будівельних потоків із збереженням об'єктних потоків 
для кожного виділеного об'єкта капітального будівництва, що складається у 
складі виділеного комплексу: метод комбінованих потоків (МКП); 
‒ забезпечення безперервного будівельного виробництва, при якому 
комплекти бригад будівельно-монтажного персоналу, що залучається, без 
технологічних пауз переходять на освоєння фронтів наступного об'єктного 
потоку після завершення поточного, що призводить до зміни структури 
об'єктних потоків для виділених об'єктів капітального будівництва: метод 
агрегованих потоків (МАП); 
‒ повна зміна структури об'єктних потоків виділених об'єктів 
капітального будівництва з метою оптимізації та мінімізації (ущільнення) 
тривалості будівельно-монтажного виробництва обсяг всього комплексного 
потоку: метод ущільнених потоків (МУП). 
Враховуючи доцільність організації управління об'єктними 
будівельними потоками для виділених об'єктів капітального будівництва, 
доцільно використати технологію об'єднання об'єктно-будівельних потоків з 
виділенням оптимального з представлених методів реалізації (МКП, МАП, 
МУП). 
За результатами моделювання визначається найбільш доцільний метод 
оптимізації лінійного календарного плану зведення висотного будівельного 
об'єкта з використанням технології об'єднання ярусних будівельних потоків. 
  
РОЗРІЗ 3. РОЗРОБКА ПРОЕКТУ ОПТИМІЗАЦІЇ БУДІВЕЛЬНОГО 
ВИРОБНИЦТВА 
3.1 Вибір та обґрунтування об'єктів капітального будівництва. 
Характеристики об'єктів, що зводяться 
 
Проблематика забезпечення доступним та комфортним житлом 
громадян України акцентована у [34], розроблено цільові національні 
державні програми [34 - 36], покликані забезпечити механізм реалізації цілей. 
На підставі цільової державних програми [37], створюються соціально 
спрямовані програми [34 - 36], виконані у межах спеціально розробленого 
націоналного законодавства  [37]. 
Статистичні дані, що реєструються МінСтатом України у динаміці 
десятирічного періоду (2009 – 2019) по медіанному зрізу (для всієї території 
Україні) свідчать про необхідність будівництва об'єктів житлового фонду [1, 
2]: 
- приріст параметра загального діючого житлового фонду становив – 
19,1 % (2009 р. – 3,231 млрд. м2; 2019 р. – 3,848 млрд. м2 ), у питомому 
показнику на одного жителя – 16, % (2009 р. – 22,6 м2 /чол.; 2019 р. – 
26,3 м2/чол.), що все ж таки є низькими показниками щодо інших розвинених 
країн (Китай - 40,8 м2 / чол.; Канада - 39,9 м2 / чол.; ЄС - 44,6 м2 / чол.; ФРН - 
42,56 м2 / чол.; Фінляндія- 40,1 м2 / чол [3]); 
‒ приріст параметра перевищення темпів введення, об'єктів житлового 
фонду над темпами виведення зазначених об'єктів з експлуатації склав – 
121,03 % (2009 р. – 2,71; 2019 р. – 5,99) (рисунок 3.1); 
 
Рис. 3.1 – Динаміка руху об'єктів житлового фонду (в млн. м2  від 
загальної площі) 
  
‒ приріст параметра ветхості житлового фонду становив 24,5 % (2009 
р. - 20,460 млн. м2; 2019 р. - 25,478 млн. м2 ), що пояснюється тривалістю 
експлуатації об'єктів, що досліджуються (основний обсяг житлової площі 
введений в експлуатацію у два періоди: (1946 – 1970 рр.) – 25,9 % (965,4 
тис.м2), (1971 - 1995 рр.) - 38,4 % (1,434 млн. м2 )) і, відповідно, загальному 
технічним станом, згідно з чим, основні групи будинків житлового фонди 
розташовані у двох групах - 56,1% (від загального житлового фонду) - знос 0 - 
30%; 37,9% (від загального житлового фонду) - знос 31 - 65%; 
‒ зниження показника заселення російських сімей, що перебувають на 
обліку (загальна кількість таких сімей, поставлених на облік, до кінця 
2019 року складає - 2,364 млн. сімей). За останні 10 років спостерігається 
зниження на 59,4 % (у 2009 р. – 244 тис. сімей; 2019 р. – 99 тис. сімей). При 
цьому, з зазначеної кількості сімей, що знаходяться на федеральному обліку, 
переселення зі старого та аварійного житлового фонду за десятиліття також 
демонструє негативну динаміку – зниження на 58,1 % (2009 р. - 22,4 тис. сімей; 
2019 р. – 9,4 тис. сімей). 
Таким чином, враховуючи тенденційні напрямки щодо необхідності 
забезпечення житловим фондом населення України доцільно як об'єкти 
капітального будівництва прийняти – комплекс об'єктів житлового 
призначення. 
Згідно з даними МінСтатом України [1, 2], серед областей України, в 
яких житлове будівництво за підсумком 2019 р. найбільший розвиток є (у % 
від загального параметра введення жилої площі в 2019 р. по всій території 
країни): м. Київ - 10,5%; Київська область – 6,3 %; м. Одеса – 5,5 %; м. Львів - 
4,2%. 
Враховуючи загальний розвиток регіонів та динаміку введення об'єктів 
житлового фонду, у ключі магістерських досліджень як локація Будівельний 
об'єкт доцільно призначити місто Київ. 
За даними [1, 2, 3], у Києві в 2019 р. введено 3,471 млн м2 житлової 
площі, що становить 645 будинків та 72,7 тис. квартир. 
Враховуючи дані щодо загального соціально-економічного розвитку 
локації будівництва з урахуванням генплану міста Києва [3], як досліджувані 
об'єкти в рамках цієї роботи, приймаємо: 
‒ об'єкт капітального будівництва №1: багатоквартирний будинок з 
вбудованим підземним гаражем за адресою: м. Київ, вул. Березняківська,  
ділянка 1,  (таблиця 3.1, рис. 3.2); 
‒ об'єкт капітального будівництва №2: багатоквартирний будинок з 
вбудованим підземним гаражем за адресою: м. Київ, вул. Жилянська,., ділянка 
1, (таблиця 3.2, рис. 3.3); 
‒ об'єкт капітального будівництва №3: багатоквартирний будинок 
вбудованим підземним гаражем за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, ділянка 
1, (таблиця 3.3, рис. 3.4). 
 
 
 
 
 
 
Таблиця 3.1 – Загальні компонувальні рішення щодо об'єкту 
капітального будівництва №1 
№п/п Найменування параметру Значення, м2/м3/шт. 
Багатоквартирний 
будинок з вбудованим 
Найменування об'єкта капітального 
підземним гаражем за 
1 будівництва 
адресою: Київ, 
№1 
вул. Березняківська, 
ділянка 1 
2 Площа земельної ділянки, м2 23715,00 
3 Площа забудови 4669,0 
4 Будівельний об'єм, у тому числі: 151841,80 
4.1 Будівельний обсяг вище відм. 0,000 91751,80 
4.2 Будівельний обсяг нижче відм. 0,000 60090,00 
5 Загальна площа будівлі 46153,20 
Загальна площа квартир (з балконами та 
6 20038,16 
лоджіями) 
7 Площа квартир (без балконів та лоджій) 19088,72 
8 Кількість квартир, у тому числі: 368 
8.1 1-кімнатна квартира з кухнею-нішею 56 
8.2 1-кімнатна квартира 134 
1-кімнатна квартира для інвалідів на кріслі- Всього 144 
8.3 10 
візку 
8.4 2-кімнатна квартира 94 
2-кімнатна квартира для інвалідів на кріслі- Всього 104 
8.5 10 
візку 
8.6 3-кімнатна квартира 48 
8.7 5-комнатная квартира 16 
9 Кількість секцій 6 
10 Поверховість 26 
29 (з урахуванням 3-х 
11 Кількість поверхів рівнів 
паркування) 
Кількість машино-місць у підземному 
12 386 
гаражі 
Кількість машино-місць на земельній 67, в т. ч. 10% – 45 
13 
ділянці машино/місць для МГН 
14 Загальна площа гаража, зокрема: 11621,3 
Площа приміщень для зберігання 
15 10232,52 
автомобілів 
16 Площа укриття 800,65 
17 Місткість укриття 550 чол. 
 
Рис. 3.2 ‒ Загальні рішення комп'ютера по об'єкту капітального 
будівництва №1 
Таблиця 3.2 – Загальні компонувальні рішення щодо об'єкту 
капітального будівництва №2 
№п/п Найменування параметру Значення, м2/м3/шт. 
Багатоквартирний 
будинок з вбудованим 
Найменування об'єкта капітального 
підземним гаражем за 
1 будівництва 
адресою: Київ, 
№2 
вул. Жилянська, ділянка 
1 
2 Площа земельної ділянки, м2 19922,00 
3 Площа забудови 4610,00 
4 Будівельний об'єм, у тому числі: 149388,18 
4.1 Будівельний обсяг вище відм. 0,000 90641,94 
4.2 Будівельний обсяг нижче відм. 0,000 58746,24 
5 Загальна площа будівлі 44878,6 
Загальна площа квартир (з балконами та 
6 19559,76 
лоджіями) 
7 Площа квартир (без балконів та лоджій) 18616,64 
8 Кількість квартир, у тому числі: 368 
8.1 1-кімнатна квартира з кухнею-нішею 48 
8.2 1-кімнатна квартира 152 
1-кімнатна квартира для інвалідів на кріслі- Всього 160 
8.3 8 
візку 
8.4 2-кімнатна квартира 64 
2-кімнатна квартира для інвалідів на кріслі- Всього 80 
8.5 16 
візку 
8.6 3-кімнатна квартира 72 
8.7 4-комнатная квартира 8 
9 Кількість секцій 6 
10 Поверховість 26 
29 (з урахуванням 3-х 
11 Кількість поверхів 
рівнів паркування) 
Кількість машино-місць у підземному 
12 341 
гаражі 
110 машинно-місць на 
Кількість машино-місць на земельній ділянці в.т.ч. 10% - 45 
13 
ділянці машинно-місць для 
МГН 
14 Загальна площа гаража, зокрема: 11289,29 
Площа приміщень для зберігання 
15 9560,09 
автомобілів 
16 Площа укриття 824,31 
17 Місткість укриття 550 чол. 
 
 
Рис. 3.3 ‒ Загальні рішення для комп'ютерів по об'єкту капітального 
будівництва №2 
  
Таблиця 3.2 – Загальні компонувальні рішення щодо об'єкту 
капітального будівництва №3 
№п/п Найменування параметру Значення, м2/м3/шт. 
Багатоквартирний 
будинок з вбудованим 
Найменування об'єкта капітального 
підземним гаражем за 
1 будівництва 
адресою: Київ, 
№3 
просп. Перемоги., 
ділянка 1 
2 Площа земельної ділянки, м2 20473,00 
3 Площа забудови 4660,00 
4 Будівельний об'єм, у тому числі: 149927,00 
4.1 Будівельний обсяг вище відм. 0,000 93617,00 
4.2 Будівельний обсяг нижче відм. 0,000 56310,00 
5 Загальна площа будівлі 45456,60 
Загальна площа квартир (з балконами та 
6 19903,36 
лоджіями) 
7 Площа квартир (без балконів та лоджій) 19064,48 
8 Кількість квартир, у тому числі: 384 
8.1 1-кімнатна квартира з кухнею-нішею 56 
8.2 1-кімнатна квартира 156 
1-кімнатна квартира для інвалідів на кріслі- Всього 160 
8.3 4 
візку 
8.4 2-кімнатна квартира 96 
2-кімнатна квартира для інвалідів на кріслі- Всього 80 
8.5 8 
візку 
8.6 3-кімнатна квартира 48 
8.7 4-комнатная квартира 16 
9 Кількість секцій 6 
10 Поверховість 26 
29 (з урахуванням 3-х 
11 Кількість поверхів 
рівнів паркування) 
Кількість машино-місць у підземному 
12 303 
гаражі 
119, в т. ч. 10% 42 
Кількість машино-місць на земельній 
13 машинно-місць для 
ділянці 
МГН 
14 Загальна площа гаража, зокрема: 11539,86 
Площа приміщень для зберігання 
15 10213,20 
автомобілів 
16 Площа укриття 724,21 
17 Місткість укриття 585 
 
Певні об'єкти капітального будівництва мають ідентичні об'ємно-
планувальні рішення та конструктивне рішення, для яких на на підставі вимог 
ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» [25], ДБН А.2.2-
3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво. Зі Змінами № 
1 та № 2» [15], ДБН Б.1.1-13:2021 «Склад та зміст містобудівної документації 
на державному та регіональному рівнях» [16], ДБН Б.1.1-14:2021 «Склад та 
зміст містобудівної документації на місцевому рівні» [17], ДБН В.1.2-7:2021 
«Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека» [18], ДБН В.1.2-
9:2021 «Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека і доступність під час 
експлуатації [19], розробляються відповідні рішення щодо організації 
будівельного виробництва. 
 
Рис. 3.4 ‒ Загальні рішення для комп'ютерів по об'єкту капітального 
будівництва №3 
 
 
  
 
 
 
3.2 Календарне планування нормалізованими методами 
 
Тривалість будівництва об'єкта визначено на підставі ДСТУ Б А.3.1-
22:2013 Визначення тривалості будівництва об’єктів [31]. 
1 Календарне планування будівельного виробництва для об'єкту 
капітального будівництва №1: багатоквартирний будинок із вбудованим 
підземним гаражем за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, Ділянка 1. 
Тривалість будівництва об'єкта розрахована на будівництво окремих 
його частин з урахуванням потокового способу будівництва.  
Розрахунок відповідно до ДСТУ Б А.3.1-22:2013 враховує роботу з 
нормальною тривалістю робочої зміни (8 годин) та при використанні при 
будівництві двозмінного режиму роботи вимагає перерахунку нормативного 
термін будівництва. 
Оскільки будівництво об'єкта буде здійснюватися у 2 зміни, при 
перерахунку тривалості будівництва доцільне застосування коефіцієнта 
переходу До пер =0,9 для врахування збільшення кількості змін. 
Тривалість будівництва підземного вбудованого приміщення, що 
пристосовується, визначено на підставі ДСТУ Б А.3.1-22:2013 [31]. 
За основу для розрахунку прийнято будівництво вбудованого 
заглибленого приміщення загальною площею 3000 м2 у строк рівний 15 
місяців. 
У проекті передбачено будівництво вбудованого заглибленого 
приміщення (3-поверхового) загальною площею 12345 м2. 
Відповідно до ДСТУ Б А.3.1-22:2013 [31] за методом екстраполяції 
збільшення тривалості будівництва складе: 
                                                 (3.1) 
Приріст до норми тривалості будівництва складе: 
311,5‧0,3=93,45% 
Розрахункова тривалість будівництва: 
                                             (3.2) 
З урахуванням 2-змінного режиму роботи підсумкова розрахункова 
тривалість будівництва об'єкту складає 26 міс. 
Влаштування пальової основи за [31]. У проекті передбачено 
вдавлювання 928 паль (з них 6 досвідчені та 24-анкерні палі). 
                                                     (3.3) 
- Тривалість пристрою пальового поля. 
Тривалість будівництва житлового комплексу визначено згідно зі 
ДСТУ Б А.3.1-22:2013  [31]. За основу для розрахунку прийнято будівництво 
25-поверхового монолітної будівлі (відповідно до розділу З «Невиробниче 
будівництво», підрозділу 1 «Житлові будинки» пп.7) загальною площею 12000 
м2 , терміном рівний 12 міс. 
Відповідно до п.  «Загальних положень» до ДСТУ Б А.3.1-22:2013 [31], 
за методом екстраполяції збільшення тривалості будівництва складе: 
                                              (3.4) 
Приріст до норми тривалості будівництва складе: 
66,98‧0,3=20,09% 
Розрахункова тривалість будівництва: 
                                               (3.5) 
З урахуванням 2-змінного режиму роботи підсумкова розрахункова 
тривалість будівництва об'єкту складає 13 міс. 
Відповідно до розділу 3 «Невиробниче будівництво», підрозділу 1 
«Житлові будинки», п. 21 загальних вказівок, тривалість будівництва 
житлового будинку з вбудованим заглибленим приміщенням, що 
використовується для суспільних та технічних потреб, пристосованих на 
користь громадянської оборони. Визначається як сума тривалостей 
будівництва частини заглибленого приміщення та житлового будинку без його 
підземної частини із коефіцієнтом суміщення 0,5. 
З урахуванням послідовності робіт та потокового методу будівництва, 
у проекті прийнято тривалість будівництва об'єкта в строк рівний 23 міс., з 
урахуванням  
‒ 1 міс. ‒ підготовчий; 
‒ 2,5 міс. ‒ пристрій пальової основи; 
‒ 19,5 міс. ‒ будівництво наземної частини будівлі та заглибленої 
вбудованого приміщення. 
2 Календарне планування будівельного виробництва для об'єкту 
капітального будівництва № 2: багатоквартирний будинок із вбудованим 
підземним гаражем за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, ділянка 1. 
Тривалість будівництва об'єкта визначено на підставі [31]. Тривалість 
будівництва об'єкта розрахована на будівництво окремих його частин з 
урахуванням потокового способу будівництва. Розрахунок відповідно [31] 
враховує роботу з нормальною тривалістю робочої зміни (8 годин) та при 
використанні при будівництві двозмінного режиму роботи вимагає 
перерахунку нормативний термін будівництва. 
Оскільки будівництво об'єкта буде здійснюватися у 2 зміни, при 
перерахунку тривалості будівництва доцільне застосування коефіцієнта 
переходу До пер =0,9 для врахування збільшення кількості змін. 
Тривалість будівництва підземного вбудованого приміщення, що 
пристосовується, визначено на підставі [31]. За основу для розрахунку 
прийнято будівництво вбудованого заглибленого приміщення загальною 
площею 3000 м2 у строк рівний 15 місяців. У проекті передбачено будівництво 
вбудованого заглибленого приміщення (3-поверхового) загальною площею 
11621,3 м2. 
Відповідно до п. 7 «Загальних положень» до [31], частина I «Норми 
тривалості будівництва та зачепила у будівництві підприємств, будівель та 
споруд» за методом екстраполяції збільшення тривалості будівництва складе: 
                                            (3.6) 
Приріст до норми тривалості будівництва складе: 
294,42‧0,3=88,326% 
Розрахункова тривалість будівництва: 
                                           (3.7) 
З урахуванням 2-змінного режиму роботи підсумкова розрахункова 
тривалість будівництва об'єкту складає 26 міс. 
Влаштування пальової основи 
Тривалість пристрою пальової основи визначена на [31]. У проекті 
передбачено вдавлювання 928 паль (з них 6 досвідчені та 24-анкерні палі). 
                                             (3.8) 
- Тривалість пристрою пальового поля. 
Тривалість будівництва житлового комплексу визначено згідно з [31], 
частина II «Норми тривалості будівництва та зачепила у будівництві 
підприємств, будівель та споруд». За основу для розрахунку прийнято 
будівництво 25-поверхового монолітної будівлі (відповідно до розділу З 
«Невиробниче будівництво», підрозділу 1 «Житлові будинки» пп. 7) площею 
забудови 12000 м 2 в строк рівний 12 міс. 
Відповідно до п.7 «Загальних положень» до [31], частина I «Норми 
тривалості будівництва та зачепила у будівництві підприємств, будівель та 
споруд» за методом екстраполяції збільшення тривалості будівництва складе: 
                                          (3.9) 
Приріст до норми тривалості будівництва складе: 
62,998‧0,3=18,89% 
Розрахункова тривалість будівництва: 
                                            (3.10) 
З урахуванням 2-змінного режиму роботи підсумкова розрахункова 
тривалість будівництва об'єкту складає 13 міс. 
Відповідно до розділу 3 «Невиробниче будівництво», підрозділу 1 
«Житлові будинки», п. 21 загальних вказівок, тривалість будівництва 
житлового будинку з вбудованим заглибленим приміщенням, що 
використовується для суспільних та технічних потреб, пристосованих на 
користь громадянської оборони. Визначається як сума тривалостей 
будівництва частини заглибленого приміщення та житлового будинку без його 
підземної частини із коефіцієнтом суміщення 0,5. 
З урахуванням послідовності робіт та потокового методу будівництва, 
у проекті прийнято тривалість будівництва об'єкта в строк рівний 22 міс., з 
урахуванням  
‒ 1 міс. ‒ підготовчий; 
‒ 2,5 міс. ‒ пристрій пальової основи; 
‒ 18,5 міс. ‒ будівництво наземної частини будівлі та заглибленої 
вбудованого приміщення. 
3 Календарне планування будівельного виробництва для об'єкту 
капітального будівництва №3: Багатоквартирний будинок з вбудованим 
підземним гаражем за адресою: м. Київ, просп Перемоги, ділянка 1. 
Тривалість будівництва об'єкта розрахована на будівництво окремих 
його частин з урахуванням потокового способу будівництва. 
Розрахунок відповідно до  [31] враховує роботу з нормальною 
тривалістю робочої зміни (8 годин) та при використанні при будівництві 
двозмінного режиму роботи вимагає перерахунку нормативного термін 
будівництва. 
Оскільки будівництво об'єкта буде здійснюватися у 2 зміни, при 
перерахунку тривалості будівництва доцільне застосування коефіцієнта 
переходу До пер =0,9 для врахування збільшення кількості змін. 
1 Тривалість будівництва підземного вбудованого приміщення, що 
пристосовується на користь ГО, визначено на підставі ДСТУ Б А.3.1-22:2013  
[31]. За основу для розрахунку прийнято будівництво вбудованого 
заглибленого приміщення загальною площею 3000 м2 у строк рівний 15 
місяців. 
У проекті передбачено будівництво вбудованого заглибленого 
приміщення (3-поверхового) загальною площею 11539,86 м2. 
Відповідно до [31] за методом екстраполяції збільшення тривалості 
будівництва складе: 
                                               (3.11) 
Приріст до норми тривалості будівництва складе: 
284,66‧0,3=85,4% 
Розрахункова тривалість будівництва: 
                                                (3.12) 
З урахуванням 2-змінного режиму роботи підсумкова розрахункова 
тривалість будівництва об'єкту складає 25 міс. 
2 Влаштування пальової основи 
Тривалість пристрою пальової основи визначена на [31]. У проекті 
передбачено вдавлювання 928 паль (з них 7 досвідчені та 28-анкерні палі). 
                                   (3.13) 
- Тривалість пристрою пальового поля. 
Тривалість будівництва житлового комплексу визначено згідно з [31]. 
За основу для розрахунку прийнято будівництво 25-ти поверхового монолітної 
будівлі загальною площею 12000 м2 , у строк рівний 12 місяців. Відповідно до  
[31] за методом екстраполяції збільшення тривалості будівництва складе: 
                                           (3.14) 
Приріст до норми тривалості будівництва складе: 
65,86‧0,3=19,76% 
Розрахункова тривалість будівництва: 
                                          (3.15) 
З урахуванням 2-змінного режиму роботи підсумкова розрахункова 
тривалість будівництва об'єкту складає 13 міс. 
Відповідно до  [31] тривалість будівництва житлового будинку з 
вбудованим заглибленим приміщенням, що використовується для 
громадських та технічних потреб, пристосованих на користь громадянської 
оборони. 
Визначається як сума загальної тривалості будівництва будівлі та 
загальної тривалості будівництва заглибленого приміщення, сумується з 
коефіцієнтом суміщення 0,5. 
З урахуванням послідовності робіт та потокового методу будівництва, 
у проекті прийнято тривалість будівництва об'єкта в строк рівний 22,5 міс., з 
урахуванням 
‒ 1 міс. ‒ підготовчий; 
‒ 2,5 міс. ‒ влаштування пальової основи; 
‒ 19 міс. ‒ будівництво наземної частини будівлі та заглибленої 
вбудованого приміщення. 
На підставі наведених норм наведемо порівняння календарного 
планування для зазначених об'єктів капітального будівництва кожному із 
виділених етапів (таблиця 3.3). 
  
 
 
 
Таблиця 3.3 ‒ Порівняльний аналіз календарного планування для 
заданих об'єктів капітального будівництва 
Об'єкт Об'єкт Об'єкт 
Параметр, од. 
капітального капітального капітального 
змін. 
будівництва №1 будівництва №2 будівництва №3 
Багатоквартирний 
Багатоквартирний Багатоквартирний 
будинок із 
будинок із будинок із 
вбудованим  
вбудованим вбудованим 
підземним 
Найменування підземним підземним 
гаражем за 
об'єкта гаражем за гаражем за 
адресою: м. Київ, 
адресою: м. Київ, адресою: м. Київ, 
вул. 
вул. Жилянська,  просп. Перемоги., 
Березняківська, 
ділянка 1 ділянка 1 
ділянка 1 
Розрахункова 
тривалість 
будівництва 
підземного  26 26 25 
вбудованого 
приміщення, 
міс. 
Розрахункова 
тривалість 
влаштування 2,5 2,7 2,5 
пальової 
основи, міс. 
Розрахункова 
тривалість 
будівництва 13 13 13 
житлового 
комплексу, міс. 
Прийнята 
тривалість 
23 22 22,5 
будівництва 
об'єкту, міс. 
У т. ч. 
підготовчий 1 1 1 
період, міс. 
Влаштування  
2,5 2,5 2,5 
пальової основи 
Будівництво  
наземної 19,5 18,5 19,0 
частини будівлі 
та заглибленого 
вбудованого  
приміщення 
Потреби в 
інженерно-
137 156 119 
технічних 
ресурсах, чол. 
Трудовитрати, 
66171 55384 56227 
чол.‒дн. 
 
Таким чином, при організації потокового виробництва будівельного 
виробництва з послідовним зведенням об'єктів капітального будівництва № 1–
3 загальний термін будівництва складе – 67,5 міс. При збільшенні ресурсів, що 
залучаються в будівництво, можливо застосування паралельного методу 
виконання робіт, при цьому загальний термін будівництва заданого 
комплексного об'єкта складе – 23 міс. Незважаючи на меншу тривалість 
будівництва для даного методу характерний ряд труднощів реалізації. 
Складність у забезпеченні ресурсів, що залучаються (будівельно-монтажного 
персоналу, спеціальних машин та механізмів, будівельних матеріалів та 
виробів, інше), складність в організації великих паралельних потоків 
будівництва, складність у створенні виробничої логістики, інше. Можливо, 
використання паралельно-потокових методів будівельно-монтажного 
виробництва, при якому використовується технологія об'єднання типових 
будівельних потоків, що дає можливість оптимізації залучення ресурсних 
потоків та підвищення загальної якості будівельного процесу для виділених 
об'єктів капітального будівництва. 
  
 
 
 
3.3 Розробка рішень щодо оптимізації календарного планування 
під час зведення висотного житлового комплексу. Аналіз та моделювання 
організаційно-технологічних заходів при календарному плануванні для 
заданих об'єктів 
  
Пропозиції з диспетчеризації та коригування календарних планів на 
основі ситуаційного підходу з розробкою методики його коригування 
розробляється на підставі поданих методів формування комплексних 
будівельних потоків при організації будівельного виробництва для кількох 
однотипних об'єктів. 
Зважаючи на те, що послідовне будівництво кількох типових 
будівельних об'єктів вимагає витрати тимчасового ресурсу, а паралельне 
будівельне виробництво для даних об'єктів несе значне збільшення 
виробничих навантажень на будівельний персонал, що залучається,   
спеціалізовану будівельно-монтажну техніку та обладнання, а також вимагає 
залучення різнопланових ресурсів у короткі рядки, доцільно застосувати 
метод об'єднання виділених об'єктних будівельних потоків у комплексні за 
розглянутими вище організаційно-технологічним схемам МКП, МАП, МУП, 
ефективність яких визначаємо розрахунками далі. 
Сутність диспетчеризації в даному випадку полягає в оперативному 
перенаправленні об'єктних будівельних потоків типовим об'єктам, що 
зводяться, використовуючи метод ситуаційного підходу (за локальним умовам 
будівельного виробництва на виділених об'єктах) забезпеченням без простого 
виробництва та рівномірного розподілу будівельно-виробничого 
навантаження на ресурси, що залучаються будівельно-монтажного персоналу, 
спеціалізованих будівельних машин, механізмів та обладнання. 
В даному випадку алгоритм диспетчеризації представляється у вигляді, 
представленому рисунку 3.5. 
 
Рис. 3.5 ‒ Алгоритм диспетчеризації одночасного комплексного 
будівництва кількох типових об'єктів на підставі ситуаційного підходу із 
застосуванням методів комплексного об'єднання виділених об'єктних 
будівельних потоків (методи МКП, МАП, МУП) 
 
Згідно з алгоритмом, представленим на рисунку 3.5, центр 
диспетчеризації здійснює оперативне управління одночасним комплексним 
будівельним виробництвом для кількох типових об'єктів на підставі 
ситуаційного підходу з використанням методів комплексного об'єднання 
виділених об'єктних будівельних потоків (методи МКП, МАП, МУП). При 
цьому вибір методу об'єднання виділених об'єктних будівельних потоків 
проводиться на підставі порівняльного техніко-економічного розрахунку, 
який виконаємо нижче. 
Упорядкування організаційно-технологічних схем будівельно-
монтажного виробництва для об'єктних будівельних потоків виділених 
об'єктів капітального будівництва На підставі проектної документації щодо 
технології зведення виділених об'єктів капітального виробництва, складемо 
організаційно-технологічну схему об'єктних потоків для кожного житлового 
комплексу, використовуючи рекомендації [27-30]. 
Формування та розрахунок комплексних потоків для виділених об'єктів 
капітального будівництва з виявленням економічно доцільним. Розрахунок 
комплексних потоків (комбінованих з об'єктних будівельних потоків 
виділених об'єктів капітального будівництва № 1 - 3) проводиться на підставі 
рекомендацій [27 - 30] для технологічних методів МКП, МАП, МУП 
  
Таблиця 3.4 – Організаційно-технологічна схема будівельного 
виробництва для об'єкту №1: багатоквартирний будинок із вбудованим 
підземним гаражем за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, ділянка 1 
Шифр Найменування Поділ на приватні Поєднання Тривалість 
робіт робіт фронти робіт, дн. робіт, дн. 
5 фронтів (захватка 1, 
екскавація ґрунту в 
осях "1-14"/"А-Е"; 
захватка 2, екскавація 
ґрунту в осях «15-
22»/»А-І»; захватка 3, 
екскавація ґрунту в 
А Земляні роботи осях «23-28»/»К-АА»; 14 35 
захватка 4, екскавація 
ґрунту на ділянці, що 
примикає до осі АА 
з'їзд №1); захватка 5, 
екскавація ґрунту на 
ділянці, що примикає 
до осі 
Влаштування 4 фронти (по чергах: 1 
Б шпунтового черга - Влаштування 0 20 
огородження  шпунтового 
огородження під 
будівлю; 2 черга – 
пристрій шпунтового 
огородження під з'їзд, 
що примикає до осі 
"АА"; 3 черга – 
пристрій шпунтового 
огородження під з'їзд, 
що примикає до осі «1» 
з'їзд №1; 4 черга – 
пристрій шпунтового 
огородження на 
ділянці по осі "Е" між 
осями "16-18" з'їзд № 2 
по 1 б/с) 
5 фронтів (захватка 1 - 
осі "1-14"/"А-Е"; 
захватка 2 - осі "15-
22"/"А-І"; захватка 3 - 
осі "23-28"/"К-А"; 
Влаштування захватка 4- ділянка, що 
В 20 50 
пального поля примикає до осі АА; 
захватка  5 - ділянка, 
що примикає до осі «1» 
і ділянка по осі «Е» 
між осями "16-18") по 
1 б/с 
5 фронтів (захватка 1 - 
осі "1-14"/"А-Е"; 
захватка 2 - осі "15-
22"/"А-І"; захватка 3 - 
Влаштування осі "23-28"/"К-А"; 
Г фундаментної захватка 4- ділянка, що 14 35 
плити примикає до осі АА; 
захватка 5 - ділянка, 
що примикають до осі 
«1» і ділянку по осі 
«Е» 
Влаштування 
12 фронтів по 2 
Д монолітних 20 240 
поверхи 
конструкцій 
5 фронтів (захватка 1 - 
Покрівельні осі "1-14"/"А-Е"; 
Е 10 25 
роботи захватка 2 - осі "15-
22"/"А-І"; захватка 3 - 
осі "23-28"/"К-А"; 
захватка 4- ділянка, що 
примикає до осі АА; 
захватка 5 - ділянка, 
що примикає до осі «1» 
і ділянка по осі «Е» 
між осями "16-18" по 1 
б/с 
Влаштування 
Ж вентильованого 9 фронтів по 3 поверхи 21 63 
фасаду 
Оздоблювальний  12 фронтів по 2 
З 28 84 
цикл поверхи 
Монтаж 
інженерних 
И 2 фронти по 1 б/с 14 28 
пристроїв та 
комунікацій 
К Благоустрій 2 фронт 1 б/с 0 14 
 
Таблиця 3.5 – Організаційно-технологічна схема будівельного 
виробництва для об'єкту №2: багатоквартирний будинок із вбудованим 
підземним гаражем за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, ділянка 1 
Шифр Найменування Поділ на приватні Поєднання Тривалість 
робіт робіт фронти робіт, дн. робіт, дн. 
5 фронтів (за 
захватками: захватка 1, 
екскавація ґрунту в 
осях «1-15»/»А-Е»; 
захватка 2, екскавація 
ґрунту в осях «16-
26»/»А-І»; захватка 3, 
екскавація ґрунту в 
А Земляні роботи 14 35 
осях «27-34»/»А-Т»; 
захватка 4, екскавація 
ґрунту на ділянці, що 
примикає до осі Т (з'їзд 
№1); захватка 5, 
екскавація ґрунту на 
ділянці, що примикає 
до осі "1". І на ділянці 
по осі «Е» між осями 
«21-22» 
4 фронти (по чергах: 1 
черга - Влаштування 
шпунтового 
огородження під 
будівлю; 2 черга – 
пристрій шпунтового 
огородження під з'їзд, 
Влаштування що примикає до осі 
Б шпунтового «Т» (з'їзд №1); 3 черга 0 20 
огородження  – пристрій шпунтового 
огорожі під з'їзд, що 
примикає до осі «1» 
(з'їзд №2); 4 черга – 
пристрій шпунтового 
огородження на 
ділянці по осі «Е» між 
осями "21-22") по 1 б/с 
5 фронтів (за 
захватками: захватка 1 
- осі "1-15"/"А-Е"; 
захватка 2 - осі "16-
26"/"А-Е"; захватка  3 - 
осі "27-34"/"А-Т"; 
Влаштування 
В захватка 4- ділянка, що 20 50 
пального поля 
примикає до осі Т; 
захватка 5 - ділянка, 
що примикає до осі «1» 
і ділянка по осі «Е» 
між осями "21-22") по 
1 б/с 
5 фронтів (за 
захватками: захватка 1 
- осі "1-15"/"А-Е"; 
захватка 2 - осі "16-
26"/"А-Е"; захватка 3 - 
Влаштування осі "27-34"/"А-Т"; 
Г фундаментної захватка 4- ділянка, що 14 35 
плити примикає до осі Т; 
захватка 5 - ділянка, 
що примикає до осі «1» 
і ділянка по осі «Е» 
між осями  
"21-22") по 1 б/с 
Пристрій 
 12 фронтів по 2 
Д монолітних 18 216 
поверхи 
конструкцій 
5 фронтів (за х 
захватками: захватка 1 
- осі "1-15"/"А-Е"; 
захватка 2 - осі "16-
26"/"А-Е"; захватка 3 - 
осі "27-34"/"А-Т"; 
Покрівельні 
Е захватка 4- ділянка, що 10 25 
роботи 
примикає до осі Т; 
захватка 5 - ділянка, 
що примикає до осі «1» 
і ділянка по осі «Е» 
між осями "21-22") по 
1 б/с 
Влаштування 
Ж вентильованого 9 фронтів по 3 поверхи 21 63 
фасаду 
Оздоблювальний  12 фронтів по 2 
З 28 84 
цикл поверхи 
Монтаж 
інженерних 
И 2 фронти по 1 б/с 14 28 
пристроїв та 
комунікацій 
К Благоустрій 2 фронт 1 б/с 0 14 
 
Таблиця 3.6 - Організаційно-технологічна схема будівельного 
виробництва для об'єкту №3: Багатоквартирний будинок з вбудованим 
підземним гаражем за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, ділянка 1  
Шифр Найменування Поділ на приватні Поєднання Тривалість 
робіт робіт фронти робіт, дн. робіт, дн. 
6 фронтів (за 
захватками: захватка 1, 
екскавація ґрунту в 
осях «21-27»/ «А-Ш» 
А Земляні роботи (секція 1, 2 основної 14 42 
будівлі); захватка 2, 
екскавація ґрунту в 
осях «10-20»/ «М-С» 
(секція 3, 4 основної 
будівлі); захватка 3, 
екскавація ґрунту в 
осях «1-9»/«М-Ш» 
(секція 5, 6 основного 
будівлі); захватка 4, 
екскавація ґрунту на 
ділянці, що примикає 
до осі 27 (в'їзд на 2-й  
підземний рівень); 
захватка 5, екскавація 
ґрунту на ділянці, що 
примикає до осі 1 (в'їзд 
на 3-й  підземний 
рівень); захватка 6, 
екскавація ґрунту на 
ділянці між осями "С-
Ш", уздовж осі 7) по 1 
б/с 
4 фронти (по чергах: 1 
черга - Влаштування 
шпунтового 
огородження під 
будівлю; 2 черга – 
пристрій шпунтового 
огородження під в'їзд 
на 2-й підземний 
Влаштування рівень; 3 черга – 
Б шпунтового пристрій шпунтового 0 20 
огородження  огородження під в'їзд 
на 3-й підземний 
рівень; 
4 черга – пристрій 
шпунтового 
огородження на 
ділянці між осями «С-
Ш», вздовж осі 7) по 1 
б/с 
6 фронтів (за 
захватками: захватка 1, 
в осях «21-27»/ «А-Ш» 
Влаштування (секція 1, 2 основного 
В 20 60 
пального поля будівлі);  захватка 2, в 
осях «10-20»/ «М-С» 
(секція 3, 4 основної 
будівлі); захватка 3, в 
осях «1-9»/ «М-Ш» 
(секція 5, 6 основної 
будівлі); захватка 4, на 
ділянці, що примикає 
до осі 27 (в'їзд на 2-й 
підземний рівень); 
захватка 5, на ділянці, 
що примикає до осі 1 
(в'їзд на 3-й підземний 
рівень); захватка 6, на 
ділянці між осями «С-
Ш», уздовж осі 7) по 1 
б/с 
6 фронтів (за 
захватками: захватка 1, 
в осях «21-27»/ «А-Ш» 
(секція 1, 2 основного 
будівлі); захватка 2, в 
осях «10-20»/ «М-С» 
(секція 3, 4 основної 
будівлі); захватка 3, в 
осях «1-9»/ «М-Ш» 
Влаштування (секція 5, 6 основної 
Г фундаментної будівлі); захватка 4, на 21 42 
плити ділянці, що примикає 
до осі 27 (в'їзд на 2-й  
підземний рівень); 
захватка 5, на ділянці, 
що примикає до осі 1 
(в'їзд на 3-й підземний 
рівень); захватка 6, на 
ділянці між осями «С-
Ш», уздовж осі 7) по 1 
б/с 
Влаштування 
12 фронтів по 2 
Д монолітних 19 228 
поверхи 
конструкцій 
6 фронтів (за 
захватками: захватка 1, 
в осях «21-27»/ «А-Ш» 
Покрівельні (секція 1, 2 основного 
Е 15 30 
роботи будівлі); захватка 2, в 
осях «10-20»/ «М-С» 
(секція 3, 4 основної 
будівлі); захватка 3, в 
осях «1-9»/ «М-Ш» 
(секція 5, 6 основної 
будівлі); захватка 4, на 
ділянці, що примикає 
до осі 27 (в'їзд на 2-й 
підземний рівень); 
захватка 5, на ділянці, 
що примикає до осі 1 
(в'їзд на 3-й підземний 
рівень); захватка 6, на 
ділянці між осями «С-
Ш», уздовж осі 7) по 1 
б/с 
Влаштування 
Ж вентильованого 9 фронтів по 3 поверхи 35 63 
фасаду 
Оздоблювальний  12 фронтів по 2 
З 28 84 
цикл поверхи 
Монтаж 
інженерних 
И 2 фронти по 1 б/с 14 28 
пристроїв та 
комунікацій 
К Благоустрій 2 фронт 1 б/с 0 14 
 
 
Рис. 3.6 - Організаційно-технологічна схема будівельного 
виробництва для об'єкта № 1 (загальна тривалість робіт - 460 дн.) 
 
 
 
Рис. 3.7 - Організаційно-технологічна схема будівельного 
виробництва для об'єкта № 2 (загальна тривалість робіт - 438 дн.) 
 
Рис. 3.8 - Організаційно-технологічна схема будівельного 
виробництва для об'єкта № 2 (загальна тривалість робіт - 459 дн.) 
 
Матриця вихідних даних для МКП представлена таблиці 3.7. 
Розрахунок МКП проводиться на підставі рекомендацій [27 - 30] та 
представлений у таблиці 18. 
Матриця вихідних даних для МАП представлена таблиці 19. 
Розрахунок МАП здійснюється на підставі рекомендацій [27 - 30] та 
представлений у таблиці 3.7. 
Період розгортання виду робіт Б: 
                                               (3.1) 
Період розгортання Т Р
Б =58. 
Період розгортання виду робіт В: 
                                              (3.2) 
Період розгортання Т Р
Б =20. 
Період розгортання виду робіт Г: 
                                       (3.3) 
Таблиця 3.7 – Матриця вихідних даних для МКП 
№ 
об'єктного А Б В Г Д Е Ж З И К Тоб’єкту 
потоку 
1 0 35 22 42 42 92 72 107 93 333 313 338 328 391 370 454 426 454 440 460 460 
tзміщ 35 20 50 35 240 47 85 106 50 42 240 
2 0 35 22 42 42 92 72 107 93 309 291 316 306 369 348 432 404 432 418 438 438 
tзміщ 35 14 44 19 199 -3 35 63 7 -1 199 
3 0 42 28 48 48 108 88 130 110 338 319 349 334 397 369 453 425 453 439 459 459 
 
Таблиця 3.8 – Матриця результатів розрахунку МКП 
№ 
об'єктного А Б В Г Д Е Ж З И К Тоб’єкту 
потоку 
1 0 35 22 42 42 92 72 107 93 333 313 338 328 391 370 454 426 454 440 460 460 
tрес.св. 205 220 190 205 0 193 155 134 190 198  
2 240 275 262 282 282 332 312 347 333 549 531 556 546 609 588 672 644 672 658 678 438 
tрес.св. 164 185 155 180 0 202 164 136 192 200  
3 439 481 467 487 487 547 527 569 549 777 758 788 773 836 808 892 864 892 878 898 459 
Σ tрес.св. 369 405 345 385 0 395 319 270 382 398 3268 
 
Таблиця 3.9 – Матриця вихідних даних для МАП 
№ 
об'єктного А tсум. Б tсум. В tсум. Г tсум. Д tсум. Е tсум. Ж tсум. З tсум. И tсум. К Тоб’єкту 
потоку 
1 35 14 20 0 50 20 35 14 240 20 25 10 63 21 84 28 28 14 20 460 
2 35 14 20 0 50 20 35 14 216 18 25 10 63 21 84 28 28 14 20 438 
3 42 14 20 0 60 20 42 21 228 19 30 15 63 35 84 28 28 14 20 459 
ΣТробіт 112  60  160  112  684  80  189  252  84  60  
 
 
 
Таблиця 3.10 – Матриця результатів розрахунку МАП 
А В Г 
1 
0  0  0  0  0  0  0  0  0  0  
2 
0  0  0  0  0  0  0  0  0  0  
8
3 3
5 
0  58  20  70  21  615  15  42  168  30  
112  429  587  519  1161  183  907  580  747  875  
 
Період розгортання Т Р
Г =70. 
Період розгортання виду робіт Д: 
                                         (3.4) 
Період розгортання Т Р
Д  = 21. 
Період розгортання виду робіт Е: 
ΣТробіт tрозв. tрес.св. tрес.св № об'єктного потоку  
42  70 35 35 . 35 0 
112  70 35 
14 369  14 391 14 406 tсум. tфр.св 
20  467 20 447 20 427 Б 
 487 467 447 
0  60 0 30 0 0 tсум. tфр.св 
60  547 50 497 50 447 
 607 547 497 
20  -40 20 -15 20 0 tсум. tфр.св 
42  547 35 512 35 477 
 589 547 512 
21  386 14 205 14 0 tсум. tфр.св 
228  954 216 738 240 498 Д 
 1182 954 738 
19  -395 18 -193 20 0 tсум. tфр.св 
30  768 25 743 25 718 Е 
 798 768 743 
15  76 10 38 10 0 tсум. tфр.св 
63  859 63 796 63 733 Ж 
 922 859 796 
35  -349 21 -384 21 -405 tсум. tфр.св 
84  538 84 454 84 370 З 
 622 538 454 
28  293 28 349 28 405 tсум. tфр.св 
28  887 28 859 28 831 И 
 915 887 859 
14  -16 14 -8 14 0 tсум. tфр.св 
20  885 20 865 20 845 К 
 905 885 865 
850 865 Тоб’ єкту 
                                             (3.5) 
Період розгортання Т Р
Е  = 615. 
Період розгортання виду робіт Ж: 
                                   (3.6) 
Період розгортання Т Р
Ж  = 15. 
Період розгортання виду робіт З: 
Т Р
ЗІ =63-21=42; 
Т Р
ЗІІ =63+63-21-84=21; 
Т Р
ЗІІІ =63+63-35-84-84=-14;                                (3.7) 
Період розгортання Т Р
З  = 42. 
Період розгортання виду робіт И: 
Т Р
ИІ =84-28=56; 
Т Р
ИІІ =84+84-28-28=112; 
Т Р
ИІІІ =84+84+84-28-28-28=168;                            (3.8) 
Період розгортання Т Р
И  = 168. 
Період розгортання виду робіт К: 
Т Р
КІ =28-14=14; 
Т Р
КІІ =28+28-14-20=22; 
Т Р
КІІІ =28+28+28-14-20-20=30;                            (3.9) 
Період розгортання Т Р
И =30. 
Матриця вихідних даних для МУП представлена таблиці 3.11. 
Розрахунок МУП здійснюється на підставі рекомендацій [27 - 30] та 
представлений у таблиці 3.11. 
Таблиця 3.11 – Матриця результатів МУП 
35 20 50 35 240 25 63 84 28 20 
35 20 50 35 216 25 63 84 28 20 
42 20 60 42 228 30 63 84 28 20 
112  60  160  112  684  80  189  252  84  60  
 
 
 
 
ΣТробіт 3 тривалість 3 терміни 2 тривалість 2 терміни 1 тривалість 1 терміни № об'єктного потоку 
0 0 0 
А 
42 35 35 
14 14 14 tсум. 
28 22 22 
Б 
48 42 42 
0 0 0 tсум. 
48 42 42 
В 
108 92 92 
20 20 20 tсум. 
88 72 72 
Г 
130 107 107 
21 14 14 tсум. 
110 93 93 
Д 
338 309 333 
19 18 20 tсум. 
319 291 313 
Е 
349 316 338 
15 10 10 tсум. 
334 306 328 
Ж 
397 369 391 
35 21 21 tсум. 
369 348 370 
З 
453 432 454 
28 28 28 tсум. 
425 404 426 
И 
453 432 454 
14 14 14 tсум. 
439 418 440 
К 
459 438 460 
459 438 460 Тоб’ єкта 
 
Таблиця 3.12 – Матриця результатів МУП 
А В Г 
1 
205  220  190  205  0  193  155  134  190  198  
2 
164  163  113  108  0  0  0  0  0  0  
3 
317  302  392  389  777  586  672  756  700  698  
 
Порівняльна характеристика представлених розрахунків по кожному з 
методів розрахунку об'єднання будівельних потоків при влаштуванні заданих 
будівельних об'єктів, подана у таблиці 3.13. 
  
 
ΣТробіт tрес.св. tрес.св № об'єктного потоку  
439 275 240 240 . 0 0 
42 35 35 
481 317 275 275 35 35 
14 -21 14 1 14 1 tсум. tфр.св 
467 282 262 262 22 22 
20 20 20 Б 
487 302 304 282 42 42 
0 30 0 0 0 0 tсум. tфр.св 
487 332 282 282 42 42 
60 50 50 
547 392 374 332 92 92 
20 -25 20 0 20 0 tсум. tфр.св 
527 347 312 312 72 72 
42 35 35 
569 389 347 347 107 107 
21 181 14 0 14 0 tсум. tфр.св 
549 549 333 333 93 93 
228 216 240 Д 
777 777 642 549 333 333 
19 -202 18 0 20 0 tсум. tфр.св 
758 556 531 531 313 313 
30 25 25 Е 
788 586 847 556 338 338 
15 38 10 0 10 0 tсум. tфр.св 
773 609 546 546 328 328 
63 63 63 Ж 
836 672 915 609 391 391 
35 35 21 0 21 0 tсум. tфр.св 
808 672 588 588 370 370 
84 84 84 З 
892 756 1020 672 454 454 
28 -56 28 0 28 0 tсум. tфр.св 
864 672 644 644 426 426 
28 28 28 И 
892 700 1076 672 454 454 
14 -8 14 0 14 0 tсум. tфр.св 
878 678 658 658 440 440 
20 20 20 К 
898 698 1096 678 460 460 
423 438 460 Тоб’ єкту 
Таблиця 3.13 ‒ Порівняльна характеристика розрахунку об'єднання 
будівельних потоків методами МКП, МАП, МУП 
Методи організації 
№п/п Показники робіт 
КПК КПА КПУ 
1 Тривалість будівництва містобудівного комплексу, дн. 898 905 898 
2 Тривалість будівництва об'єктів, дн.:    
2.1 Об’єкт №1 460 865 460 
2.2 Об’єкт №2 438 850 438 
2.3 Об’єкт №3 459 835 438 
Між об'єктними простоями бригад (розтягування 
3 3268 0 2374 
ресурсної зв'язку) дн. 
4 Простої об'єкта (розтяг фронтального зв'язку), дн. 0 1203 284 
 
При розрахунку об'єднання будівельних потоків у межах зведення 
комплексу заданих об'єктів житлового призначення у місті Києві встановлено 
таке: 
‒ найменшу тривалість будівельно-монтажного виробництва мають 
методи МКП та МУП, найбільшу – МАП; 
‒ найбільші між об'єктними простими бригадами (розтягування 
ресурсної) зв'язку) виявлено за методом МКП, менші – за МУП. Методи МАП 
позбавлений явища між об'єктних простоїв бригад; 
‒ метод МКП декларує відсутність простоїв об'єкта (нульове 
розтягнення фронтального зв'язку), однак для реальних умов будівництва з 
урахуванням фінансово-матеріального забезпечення для даного способу 
організації будівництва не враховуються витрати від збільшення тривалості 
кожного виду робіт і кожного об'єктного потоку та всього комплексного 
потоку в цілому, а також ефективність самих об'єктних потоків. 
Зважаючи на наведені висновки за результатами розрахунків 
об'єднання будівельних потоків як основне, приймаємо метод агрегованих 
потоків (МАП), реалізація якого дозволить організувати ефективне 
використання ресурсів, зважаючи на нульове значення ресурсної зв'язку, 
уникнути простоїв бригад будівельно-монтажного, що залучається персоналу, 
що можливе при функціонуванні центру диспетчеризації одночасного 
комплексного будівельного виробництва з урахуванням ситуативного підходу 
та оперативного реагування на локальні умови здійснення будівництва на 
виділених будівельних об'єктах. 
На підставі розрахункових даних для прийнятого методу об'єднання 
будівельно-монтажних потоків сформовано календарний графік виконання 
робіт, поданий у додатку А. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 
  
Відповідно до поставлених цілей і завдань, в рамках цього 
магістерського дослідження, отримані такі результати: 
- досліджено технологічні особливості будови та зведення висотних 
будівельних об'єктів; 
- досліджено, систематизовано та доповнено класифікацію системи 
організаційно-технологічної документації, зокрема календарного планування 
(докладно розглянуто методи МКП, МАП, МУП); 
- сформульовано нормативні вимоги до організації календарного 
планування для об'єктів капітального будівництва наведено закономірності 
щодо формування нормативних термінів виробництва капітального 
будівництва для висотних об'єктів (у зокрема, для об'єктів житлового фонду), 
а також отримані методи оптимізація календарного планування. 
Сформульовано понятійно-термінологічна основа щодо об'єднання 
будівельних потоків; 
- розроблено методику коригування календарного плану зведення 
висотних будівель на основі ситуаційного підходу, де як локальних умов 
будівельного виробництва висотних житловий комплекс, а для оптимізації 
прийнято три концептуальні моделі календарного планування - МКП, МАП, 
МУП; 
‒ обрано та обґрунтовано комплекс будівельних об'єктів житлового 
призначення: 
* об'єкт капітального будівництва №1: багатоквартирний будинок з 
вбудованим підземним гаражем за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 
ділянка 1; 
* об'єкт капітального будівництва №2: багатоквартирний будинок з 
вбудованим підземним гаражем за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, ділянка 
1; 
* об'єкт капітального будівництва №3: багатоквартирний будинок з 
вбудованим підземним гаражем за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, ділянка 
1; 
‒ для заданого комплексу будівельних об'єктів житлового призначення 
сформовано проект капітального будівництва, а встановлено одиничну 
нормативна тривалість будівництва кожного з об'єктів, яка при організації 
послідовного будівництва становить 1520 дн.; 
‒ вивчено методологію об'єднання будівельних потоків у рамках 
будівельного виробництва комплексу типових будівельних об'єктів, аналізу 
виділено три методи – метод комбінованих потоків (МКП), метод агрегованих 
потоків (МАП); метод ущільнених потоків (МУП); 
‒ при розрахунку об'єднання будівельних потоків у рамках зведення 
комплексу заданих об'єктів житлового призначення у місті Києва встановлено 
таке: 
найменшу тривалість будівельно-монтажного виробництва мають 
методи МКП та МУП, найбільшу – МАП; 
найбільші між об'єктними простоями бригад (розтягування ресурсної 
зв'язку) виявлено за методом МКП, менші – за МУП. Методи МАП 
позбавлений явища між об'єктних простоїв бригад; 
метод МКП декларує відсутність простоїв об'єкта (нульове розтягнення 
фронтального зв'язку), однак для реальних умов будівництва з урахуванням 
фінансово-матеріального забезпечення для даного способу організації 
будівництва не враховуються витрати від збільшення тривалості кожного виду 
робіт і кожного об'єктного потоку та всього комплексного потоку в цілому, а 
також ефективність самих об'єктних потоків. 
‒ беручи до уваги наведені висновки за результатами розрахунків 
об'єднання будівельних потоків як основного, прийнятий метод агрегованих 
потоків (МАП), реалізація якого дозволить організувати ефективне 
використання ресурсів, зважаючи на нульове значення ресурсної зв'язку, 
уникнути простоїв бригад будівельно-монтажного, що залучається персоналу. 
Скорочення термінів будівництва порівняно з послідовною організацією робіт 
зі зведення заданого комплексу будівельних об'єктів житлового призначення 
становив 615 дн. (скорочення на 40,5%). 
На підставі розрахункових даних для прийнятого методу об'єднання 
будівельно-монтажних потоків сформовано календарний графік виконання 
робіт. 
  
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 1. Житлові умови населення: чинники, сучасний стан і політика 
регулювання / Л.М. Черенько, С.В. Полякова, В.С. Шишкін, В.С. Заяць, Ю.Л. 
Когатько, О.А. Васильєв, А.Г. Реут, Ю.А. Клименко, Т.В. Новосільська; Нац. 
акад. наук. Укр., Ін-т демогр. та соц. дослідж. ім. М.В. Птухи. — Електронне 
видання. — Київ, 2020. 
2. Збірник «Статистичний щорічник України»  Статистичний щорічник 
України за 2020 рік [Электронный ресурс] . – Режим доступа: 
https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/01/Arch_zor_zb.htm 
3. Аналіз технічного стану житлового фонду України та пропозиції щодо 
його оцінки / М.К. Сухонос, Т.Г. Молодченко, В.М. Прасол // Економічний 
вісник Донбасу. — 2014. — № 1(35). — С. 51-55. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 
4. Akinradewo, O. Impact of Construction Project Planning on Contractor’s 
Profit [Web recourse] : IOP Conference Series Earth and Environmental Science 
385:012009  //  DOI:10.1088/1755-1315/385/1/012009.    Access  mode  [site]  : 
researchgate.net, 2021.  
5. High-rise building (ESN 18727) // Emporis. Hamburg, 2014. -  Access 
mode [site]: emporis.com, 2021.   
6.  OECD  Better  Life  Index  [Web  resource]:  Official  site.  ‒  Access  
mode [site] : oecdbetterlifeindex.org, 2021.  
7.  Skyscraper  (ESN 24419) [Web  recourse]  :  Emporis.  Hamburg, 2014.  - 
Access mode [site] : emporis.com, 2021.  
8.  Zwikael,  O.  Critical  planning  processes  in  construction  projects  Web 
recourse]: Construction  Innovation 9(4):372-387 // 
DOI:10.1108/14714170910995921.  Access mode [site] : researchgate.net, 2021. 
9. ДБН В.2.2-41:2019 «Висотні будівлі. Основні положення» - К.: 
Мінрегіон України, 2019. - 115 с. 
10. ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні 
положення» - К.: Мінрегіон України, 2019. - 91 с. 
11. ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки і споруди. Будинки адміністративного 
та побутового призначення» - К.: Мінрегіон України, 2010. - 57 с. 
12. ДБН В.2.2-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки та 
споруди. Основні положення» - К.: Мінрегіон України, 2018. - 46 с. 
13. Бадеян Г.В. Технологические основы возведения монолитных 
железобетонных каркасов в высотном жилищном строительстве: дис. ... д-ра 
техн. наук : 05.23.08 / БадеянГагикВаникович; Киев. нац. ун-т стр-ва и 
архитектуры. - Киев, 2000. - 409 с. 
14.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%B2%
D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%B7%D0%B2%
D1%96%D0%B7,_7 
15. ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на 
будівництво. Зі Змінами № 1 та № 2. - К.: Мінрегіон України, 2014. - 96 с. 
16. ДБН Б.1.1-13:2021 «Склад та зміст містобудівної документації на 
державному та регіональному рівнях» - К.: Мінрегіон України, 2021. - 42 с. 
17. ДБН Б.1.1-14:2021 Склад та зміст містобудівної документації на 
місцевому рівні К.: Мінрегіон України, 2014. -25 с 
18. ДБН В.1.2-7:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна 
безпека- К.: Мінрегіон України, 2021. - 101 с. 
19. ДБН В.1.2-9:2021 «Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека і 
доступність під час експлуатації- К.: Мінрегіон України, 2013. - 87 с. 
20. Барашиков А.Я. Технічна експлуатація будівель і міських територій: 
Підручник / А.Я. Барашиков, В.О. Гоілко, О.М. Малишев. - Київ: Вища шк., 
2000. - 112 с. 
21. Антипенко Є.Ю. Науково-акомодативні засади ресурсно-
календарного моделювання будівельного виробництва: автореф. дис. на 
здобуття наук. ступеня докт. техн. наук: спец. 05.23.08 / Є.Ю. Антипенко; 
КНУБА. - К., 2011. - 40 с. 
22. Про розгляд містобудівної концепції (схеми) розміщення висотних 
будинків і споруд в місті Києві : рішення від 16.05.2008 № 9 / М-во регіон. 
розвитку, буд-ва та житл.-комунал. госп-ва України, Архітектурно- 
містобудівна Рада  
23. Атанасов В. Політика житлового будівництва в 
пострадянськійУкраїні / В. Атанасов // Спільне: журнал соціальної критики. - 
2010. - № 2. -С. 66-70 [Електронний ресурс] - Режим доступу: 
http://commons.com.ua/politika-zhitlovogo-budivnitstva-v-pos. 
23. БаталовО.А. Забезпечення сталого розвитку міст як складова 
соціально-економічної модернізації регіонів України. Аналітична записка / 
О.А. Баталов, В.В. Засадко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: 
www.niss.gov.ua/articles/1611. 
24. Беззубко Л.В. Інноваційний потенціал будівництва / Л.В. Беззубко // 
Будівництво України. - 2008. - № 7. - С. 8-11. 
25. ДБН А.3.1-5-2009. Організація будівельного виробництва. - К.: 
Мінрегіонбуд України, 2011. - 61 с. 
26. ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва. - 
[Чинний від 2014-01-01]. - К.: Мінрегіон України, 2013. - 88 с. 
27. Беззубко Л.В. Інноваційний потенціал будівництва / Л.В. Беззубко // 
Будівництво України. - 2008. - № 7. - С. 8-11. 
28. Белоконь А. И. Организационно-технологические аспекты 
обоснования качественного и количественного состава строительных машин 
для реконструкции : автореф. дис. ... д-ра техн. наук : 08.06.01 / Белоконь 
Анатолий Иванович; Харьк. гос. техн. ун-т стр-ва и архитектуры. - Харьков, 
29. Бодня В.С. Разработка методики повышения эффективности 
строительно-монтажных работ на основе рациональных схем их производства 
с учетом режима поставок : дис. ... канд. техн. наук : спец./ Бодня Валерий 
Семенович; Днепропетр. инж.-строит. ин-т. - Днепропетровск, 1992. - 198 с. 
30. Броневицький А.П. Організаційно-технологічне обґрунтування 
тривалості висотного цивільного будівництва в умовах ущільненої міської 
забудови: дис. ... канд. техн. наук: спец. 05.23.08 / А. П. Броневицький; Київ. 
нац. ун-т буд-ва і архіт. - Київ, 2012. - 172 с. 
31. ДСТУ Б А.3.1-22:2013 Визначення тривалості будівництва об’єктів- 
К.: Мінрегіон України, 2013. - 43 с. 
32. ДСТУ-Н Б В.2.6-203:2015 Настанови з виконання робіт при 
виготовленні та монтажі будівельних конструкцій- К.: Мінрегіон України, 
2015. - 69 с. 
33. ДБН В.2.6-98:2009 «Конструкції будинків і споруд. Бетонні та 
залізобетонні конструкції. Основні положення» - К.: Мінрегіон України, 2013. 
- 74 с. 
34. Результати незалежного оцінювання програми «Доступне житло 
[Электронный ресурс] // Державний фонд сприяння молодіжному житловому 
будівництву – Режим доступа:  https://www.molod-kredit.gov.ua/pres-
tsentr/prezentatsii 
35. Киричук Ю., 2009. Показник доступності житла як основний 
критерій ефективності державної житлової політики. Вісник Національної 
академії державного управління при Президентові України. № 1. Режим 
доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadu_2009_1_12. 
36. Програма будівництва (придбання) доступного житла в Київській 
області на 2019-2023 роки. [Електронный ресурс] // Іпотечний Центр 
Держмолодьжитла. – Режим доступа:  https://kyiv.molod-
kredit.gov.ua/novyny/zaprovadzheno-novu-prohramu-kyivskoi-oblasti. 
37. Конституція України [Електронний ресурс] : Відомості Верховної 
Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141. / Офіц. веб-сайт Верхов. Ради 
України. Режим доступу: https://cutt.ly/Lhr6vq0. 
 
 
 
Додаток А 
 
Рис. А.1 - Календарний графік КПА
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
