1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Магістр
  4. 192 Будівництво та цивільна інженерія (Промислове і цивільне будівництво)
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6080
Назва: Дослідження енергозбереження існуючих огороджувальних конструкцій та їх модернізація
Автори: Коновал , Володимир Миколайович
Кудрявцев, Михайло Сергійович
Ключові слова: Огороджувальні конструкції;модернізація будівель;технічний стан конструкції;фасадна теплоізоляція;реконструкція
Дата публікації: гру-2023
Короткий огляд (реферат): Проблема енергозбереження та енергоефективності – це питання енергетичної незалежності України. Енергоефективність є ключовим чинником реформування та розвитку економіки України. Усі верстви населення максимально зацікавлені у підвищенні цих показників. Нині Україна є однією з найменш енергоефективних країн Європи. Споживання енергії у житловому секторі перевищує показники країн Євросоюзу у 2-3 рази. У багатоквартирних житлових будинках України середня витрата теплової енергії становить 264 кВтг/м2, а в аналогічних будинках Європи цей показник становить 90 кВтг/м2. Постійне збільшення використання невідновлюваних джерел енергії, спричинене нераціональним використанням ресурсів, призводить до виснаження природних ресурсів та погіршення стану навколишнього середовища. Постійний розвиток енергозберігаючих технологій, удосконалення будівельних матеріалів та конструкцій для підвищення енергоефективності забезпечує постійне розширення завдань будівельної галузі та підвищує значущість досліджень у цьому напрямку. У зв'язку з постійним зростанням вартості невідновлюваних джерел енергії, особливо природного газу, питання підвищення показників енергозбереження набуває все більшого значення ізниження використання енергоресурсів житловим фондом Черкас. Для цього необхідно знайти шляхи досягнення поставленого завдання, порівняти їх енергетичну та економічну ефективність та за результатами дослідження скласти найбільш оптимальний комплекс рішень щодо підвищення енергоефективності житлового фонду. виходить на перший план. Мета роботи – з'ясувати способи суттєвого
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6080
Розташовується у зібраннях:192 Будівництво та цивільна інженерія (Промислове і цивільне будівництво)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Кудрявцев МГБ_204.pdf
  Restricted Access		1.03 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text 
Тема: «Дослідження реалізації енергозберігаючих 
організаційно-технологічних рішень житлового фонду на прикладі м. 
Черкаси» 
Вступ……………………………………………………………….5 
РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ І ВІДОМИХ 
ДОСЛІДЖЕНЬ В ОБЛАСТІ ПІДВИЩЕННЯ 
ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ…………………7 
Висновки розділу 1………………………………………………15 
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ КОМПЛЕКСУ ЗАХОДІВ ДЛЯ 
ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ЖИТЛОВИХ 
БУДИНКІВ……………………………………………………………….17 
2.1 Заходи з підвищення енергоефективності 
будинків………………………………………………………………......17 
2.2 Етапи організації та реалізації заходів з підвищення 
енергоефективності ……………………………………………………..21 
2.3 Розробка рекомендації для підвищення енергоефективності 
будинку…………………………………………………………………...22 
Висновки розділу 2……………………...…………………………24 
РОЗДІЛ 3 СУЧАСНІ МЕТОДИ ТА МАТЕРІАЛИ ДЛЯ 
ВИКОНАННЯ ЗАХОДІВ ДЛЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ЖИТЛОВОГО 
ФОНДУ…………………………………………………………………..25 
 3.1 Утеплення огороджувальних конструкцій……………...……25 
3.2 Утеплення покрівлі……………………………..……………...32 
3.3 Утеплення під’їзду…………………………………….…….....34 
3.4 Ізоляція трубопроводу та запірної 
арматури………………………………………………………………….37 
3.5 Обладнання приладами обліку водопостачання та 
регулювання споживання тепла……………………………….………..40 
3.6 Утеплення підвального перекриття……………………...……41 
1 
 
 
3.7 Економія електроенергії………………………...……………..46 
3.8 Організаційний порядок підготовки проектів підвищення 
енергоефективності об’єктів будівництва……………..……………....47 
3.9 Система критеріальної оцінки та вибір конструктивно-
технологічних рішень…………………………………..……………….50 
Висновки розділу 3……………………………………...…………59 
РОЗДІЛ 4 ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МАТЕРІАЛІВ ТА ЇХ 
МОНТАЖ………………………………………………………………...60 
4.1 Технічні характеристики матеріалів та особливості їх 
монтажу для утеплення огороджувальних 
конструкцій………………………………………………………………60 
4.2 Технічні характеристики матеріалів та особливості їх 
монтажу для ізоляції трубопроводу……………………………………66 
4.3 Влаштування індивідуального теплового пункту……………67 
Висновки розділу 4……………………………………...…………68 
РОЗДІЛ 5 ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ ПРИЙНЯТИХ 
РІШЕНЬ…………………………………………………………………..70 
5.1 Економічна доцільність утеплення огороджувальних 
конструкцій………………………………………………………………71 
5.2 Економічна доцільність влаштування індивідуального 
теплового пункту………………………………………………………...73 
Висновки розділу 5……………………………………...…………73 
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………...………………,,,75 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………...………...77 
 
 
 
 
 
 
2 
 
 
ВСТУП 
Актуальність теми дослідження. Проблема енергозбереження та 
енергоефективності – це питання енергетичної незалежності України. 
Енергоефективність є ключовим чинником реформування та розвитку 
економіки України. Усі верстви населення максимально зацікавлені у 
підвищенні цих показників. 
Нині Україна є однією з найменш енергоефективних країн 
Європи. Споживання енергії у житловому секторі перевищує 
показники країн Євросоюзу у 2-3 рази. У багатоквартирних житлових 
будинках України середня витрата теплової енергії становить 264 
кВтг/м², а в аналогічних будинках Європи цей показник становить 90 
кВтг/м². 
Постійне збільшення використання невідновлюваних джерел 
енергії, спричинене нераціональним використанням ресурсів, 
призводить до виснаження природних ресурсів та погіршення стану 
навколишнього середовища. 
Постійний розвиток енергозберігаючих технологій, 
удосконалення будівельних матеріалів та конструкцій для підвищення 
енергоефективності забезпечує постійне розширення завдань 
будівельної галузі та підвищує значущість досліджень у цьому 
напрямку. 
У зв'язку з постійним зростанням вартості невідновлюваних 
джерел енергії, особливо природного газу, питання підвищення 
показників енергозбереження набуває все більшого значення і 
виходить на перший план. Мета роботи – з'ясувати способи суттєвого 
3 
 
зниження використання енергоресурсів житловим фондом Черкас. 
Для цього необхідно знайти шляхи досягнення поставленого завдання, 
порівняти їх енергетичну та економічну ефективність та за 
результатами дослідження скласти найбільш оптимальний комплекс 
рішень щодо підвищення енергоефективності житлового фонду. 
Мета роботи – з'ясувати способи суттєвого зниження 
використання енергоресурсів житловим фондом Черкас. Для цього 
необхідно знайти шляхи досягнення поставленого завдання, порівняти 
їх енергетичну та економічну ефективність та за результатами 
дослідження скласти найбільш оптимальний комплекс рішень щодо 
підвищення енергоефективності житлового фонду. 
Мета дослідження досягається за допомогою виконання 
наступних задач: 
 Проведення аналізу існуючих джерел інформації, стосовно 
організаційно-технологічних рішень для підвищення 
енергоефективності будинків; 
 Розробка порядку організації проекту з підвищення 
енергоефективності; 
 Оцінка доцільності запропонованих рішень 
 Встановлення порядку вибору конструктивно-
технологічних рішень для різних видів огороджувальних 
конструкцій; 
 Розробка інструментарію для оптимізації прийнятих 
рішень. 
Для дослідження даної теми використовуються наступні методи 
дослідження: 
 Загальнонаукові методи пізнання; 
 Методологічні засади комплексного та системного аналізу. 
4 
 
РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ І ВІДОМИХ 
ДОСЛІДЖЕНЬ В ОБЛАСТІ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ 
ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ 
Будівлі та енергогенеруючі підприємства оснащені застарілим та 
зношеним технологічним обладнанням, мають низькі показники 
опору теплопередачі огороджувальних конструкцій, значні втрати 
енергії при виробництві, транспортуванні та споживанні, неефективне 
та нераціональне використання енергоресурсів у житлово-
комунальному секторі. Україна. Енергоємність валового внутрішнього 
продукту (ВВП) в Україні в 2,5 рази вища, ніж у розвинених 
індустріальних країнах, енергоспоживання будівель на опалення 
приблизно у 3-3,5 рази вищі. 
Теплова модернізація має великий потенціал для скорочення 
обсягів споживання та імпорту природного газу на понад 9 мільярдів 
кубометрів. метри 
 Залежно від особливостей багатоквартирного будинку, основні 
тепловтрати відбуваються за рахунок: 
- Зовнішні огороджувальні конструкції (30-45%); 
- Система вентиляції (15-25%); 
- неутеплений дах та міжчердачне перекриття (10-20%); 
- Вікна (10-20%); 
- підлога та стеля підвалу (10-15%); 
5 
 
 
- Вхідні двері (1-6%);
 
Рис.1 Тепловтрати багатоквартирного будинку 
Значну частину житлового фонду міста Черкаси становлять 
багатоквартирні будинки, збудовані ще за часів СРСР, тому темпи 
його старіння перевищують темпи будівництва нового житла, а також 
модернізацію та реконструкцію існуючого. Оскільки будинки 
збудовані за старими технологіями, вони мають досить низькі 
показники енергоефективності та енергозбереження. 
У зв'язку з постійним зростанням вартості енергоресурсів 
зростають тарифи на газ, тепло та електроенергію, тож питання 
оптимального використання ресурсів залишається актуальним і 
сьогодні. 
З метою вирішення проблеми енергоефективності у 2017 році 
було прийнято Закон «Про енергоефективність будівель» [22], який 
визначає правові, соціально-економічні та організаційні засади 
діяльності в галузі енергоефективності будівель та спрямовані на 
зниження енергоспоживання в будинках. 
6 
 
Вперше термін «термомодернізація» використано у ДСТУ-НБ 
В.3.2-3:2014 «Інструкція щодо здійснення теплової модернізації 
житлових будівель» [13]. Під термомодернізацією розуміється 
комплекс будівельних робіт, спрямованих на покращення 
теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій, показників 
енергоспоживання інженерних систем будівель та забезпечення їхньої 
енергоефективності. 
Теплова модернізація може проводитись за різних видів 
будівельних робіт [21, 22, 1] – реконструкції, капітальному ремонті 
або технічному переозброєнні. 
На відміну від більшості будівельних робіт, термомодернізацію 
можна провести без евакуації мешканців будівлі або зупинення 
експлуатації об'єктів іншого призначення. 
Дана особливість цього заходу відображена в Законі «Про 
енергоефективність будівель» [22], в якому термомодернізація має 
таке визначення - це комплекс робіт, спрямованих на підвищення 
теплотехнічних показників конструкцій, що захищають будівель, 
показники споживання енергоресурсів інженерними системами та 
забезпечення енергетичної ефективності будівель на рівні не нижче 
встановленого мінімальними вимогами до енергетичної ефективності 
будівель, що здійснюється під час виконання робіт з реконструкції, 
капітального чи поточного ремонту будівель. будівлі або роботи, які 
не вимагають документів, що дають право на їх виконання, та після 
завершення яких об'єкт не підлягає здачі в експлуатацію. 
У більшості випадків для термомодернізації не потрібно 
отримувати дозвіл на будівництво. 
Перелік робіт, що не потребують дозволу: 
• Заміна покрівлі без втручання в конструкцію, що несе; 
7 
 
• Реконструкція, капітальний ремонт, технічне переобладнання 
внутрішніх систем; 
• Заміна віконних, дверних та балконних отворів; 
• Оснащення приладами обліку; 
• Теплоізоляційні роботи. 
Згідно із законом [22] для термомодернізації не потрібні технічні 
умови на приєднання до теплових мереж. 
Щоб спростити процедуру організації термомодернізації, фахівці 
в цій галузі вважали за необхідне ввести термомодернізацію до 
нормативної бази України як окремий вид будівельних робіт. Однак, 
враховуючи той факт, що термомодернізація може проводитися і за 
інших видів будівництва, таких як капітальний ремонт, реконструкція, 
технічне переозброєння та реставрація, було вирішено, що виділення 
цього виду будівництва є недоцільним [28]. 
Більшість населення вже замінила старі дерев'яні вікна на 
пластикові, але вікна в під'їздах також відіграють велику роль у 
втратах окремих квартир, оскільки температура повітря в під'їзді, що 
контактує з квартир, зменшується. 
Для освітлення громадських місць у будинках зазвичай 
використовуються лампи розжарювання, які споживають набагато 
більше енергії. 
Через відсутність приладів контролю опалення у теплі періоди 
опалювального сезону відбуваються непродуктивні втрати теплової 
енергії, що є негативним фактором для населення, яке сплачує за 
послуги, якими воно не користується. 
На всій території України будується все більше нових 
багатоквартирних будинків, конструкція, матеріали та обладнання 
яких забезпечують максимально можливе енергозбереження. Втрати 
енергії у таких будинках значно нижчі, ніж у старих. Такі нові 
8 
 
будинки спонукають нас шукати рішення щодо підвищення 
енергоефективності існуючих будівель. Ці рішення дозволять вам 
отримати комфорт квартири в новобудові за набагато менші гроші. 
Робочою гіпотезою є припущення про те, що дотримання 
встановленого організаційного порядку підготовки та реалізації 
проектів підвищення енергоефективності, що містить повний перелік 
необхідних етапів та їх взаємозв'язок, включає систему прийняття 
організаційних та конструктивно-технологічних рішень, дозволить 
забезпечити підвищення показників енергоефективності житлових 
будівель, зниження собівартості будівельної продукції та ефективне 
використання інвестиційних ресурсів. 
Для дослідження поставленої мети використовувалися методи 
аналізу та синтезу, історичного, статистичного, ретроспективного 
аналізу, аналітичного угруповання, метод математичного 
моделювання, експертних оцінок та послідовних ітерацій. 
Програма Фонду енергоефективності «Енергодім» передбачає два 
пакети можливих заходів щодо підвищення енергоефективності 
будівлі – А та Б. Кожен із пакетів містить обов'язкові та факультативні 
заходи щодо підвищення енергоефективності. 
Обов'язковими заходами пакета є[26]: 
• Монтаж вузла комерційного обліку теплової енергії; 
• встановлення або модернізація індивідуального теплового 
пункту; 
• Заміна або модернізація загальнобудинкового котла; 
• Теплоізоляція або заміна трубопроводів систем 
теплопостачання у неопалюваних приміщеннях; 
• Теплоізоляція або заміна трубопроводів гарячого 
водопостачання у неопалюваних приміщеннях; 
9 
 
• Гідравлічне балансування системи опалення шляхом 
встановлення автоматичних клапанів. 
Додаткові заходи Пакету А включають: 
• Комплекс робіт з теплоізоляції горищ; 
• Модернізація системи гарячого водопостачання; 
• Монтаж розподільних вузлів обліку теплопостачання; 
• Встановлення автоматичних регуляторів температури повітря у 
приміщеннях; 
• Заміна або теплоізоляція трубопроводів системи опалення у 
місцях загального користування; 
• Заміна віконних та балконних дверних блоків у місцях 
загального користування; 
• Заміна або ремонт зовнішніх дверей та облаштування тамбурів 
зовнішнього входу; 
• Комплекс робіт із модернізації системи освітлення громадських 
будівель. 
Пакет Б включає наступні обов'язкові заходи: 
• Усі обов'язкові заходи пакета А; 
• Комплекс робіт з теплоізоляції зовнішніх стін; 
• Комплекс робіт з теплоізоляції горищ та дахів; 
• Комплекс робіт з теплоізоляції цокольного поверху; 
• Заміна або ремонт зовнішніх дверей та облаштування тамбурів 
зовнішнього входу; 
• Заміна або ремонт віконних та балконних дверних блоків у 
місцях загального користування. 
Якщо при оцінці технічного стану будівлі виявляється 
необхідність відновлення експлуатаційної придатності конструкцій, ці 
роботи мають бути включені до проекту капітального ремонту чи 
реконструкції поряд із заходами термомодернізації. 
10 
 
Методики технічного обстеження, адаптованої до проектів 
термомодернізації, не існує, і її необхідно розробити, оскільки вона 
має бути комплексною. 
Заходи щодо підвищення енергоефективності визначаються 
методами енергоаудиту [14, 15]. Відповідно до ДСТУ Б В.2.2-39:2016 
«Методика та етапи проведення енергоаудиту будівель» рекомендації 
щодо підвищення енергоефективності розробляються з урахуванням 
віку технічних систем будівлі, їх стану та способу їх експлуатації. та 
експлуатації, технології, що використовуються при монтажі систем у 
будинках, порівняння цих технологій із сучасними технологіями та 
можливості застосування передових технологій. При розробці 
рекомендацій слід: - визначити технічну сутність запропонованого 
покращення та принципи отримання економії; - розрахувати 
потенційну річну економію у фізичному та грошовому вираженні; 
• визначити склад обладнання, необхідного для реалізації 
рекомендацій, його зразкову вартість, витрати на доставку, монтаж та 
пуско-налагодження; 
• розглянути всі можливі шляхи зниження витрат; - Визначити 
можливі побічні ефекти від реалізації рекомендацій, що впливають на 
реальну економічну ефективність; 
• оцінити загальний ефект запропонованих рекомендацій з 
урахуванням усіх перерахованих вище пунктів; 
• визначити рентабельність запропонованих заходів та ранжувати 
їх за погодженими із замовником економічними показниками 
(наприклад, коефіцієнтом чистої наведеної вартості, внутрішньою 
нормою прибутковості або простим терміном окупності); 
• оцінити життєздатність проекту з погляду реалізації 
рекомендацій щодо енергозбереження; 
11 
 
• - уточнити правила та вимоги до експлуатації, технічного 
обслуговування та енергетичного моніторингу для підтримки 
енергоспоживання на запланованому рівні після реалізації 
запропонованих заходів. 
ДСТУ Б В.2.2-39:2016 передбачає, що висновок енергоаудиту 
включає, зокрема: 
• докладний опис кожного запропонованого заходу щодо 
підвищення енергоефективності; 
• оцінка впливу запропонованих заходів на довкілля та отримання 
екологічних вигод від їх застосування; 
• пропозиції щодо організації робіт з реалізації запропонованих 
заходів з відповідним календарним графіком виконання робіт; 
• рівень необхідних інвестицій (якщо це передбачено договором 
із замовником), план фінансування та можливі економічні умови. 
Визначення оптимального варіанта термомодернізації за 
енергетичними та економічними параметрами. ДСТУ не містить 
рекомендацій, як саме визначити оптимальний варіант 
термомодернізації за енергетичними та економічними параметрами. 
 
Теоретичною основою дослідження послужили наукові 
досягнення сучасної світової та вітчизняної думки в галузі 
енергозбереження та підвищення енергоефективності будівель, 
дослідження провідних фахівців у цій галузі, присвячені проблемам 
енергозбереження будівель, організаційних та технологічних 
механізмів підвищення його енергоефективності. 
Інформаційна база дослідження включає законодавчі, нормативні 
та інструктивні документи, дані статистичної звітності Державного 
комітету України, Міністерства регіональної політики, будівництва та 
житлово-комунального господарства України, результати наукових 
12 
 
досліджень, дані технічних оглядів. та енергоаудити понад 160 
будівель, а також публікації у спеціальних та періодичних виданнях 
України, документах міжнародних організацій та інтернет-ресурсах. 
Практична значимість одержаних результатів полягає у розробці 
комплексу наукових підходів, деталізованих (опрацьованих) до рівня 
методичних рекомендацій, які можуть бути використані різними 
суб'єктами будівельної діяльності (інвесторами, замовниками 
будівництва, аудиторами, проектними організаціями тощо). .) у 
створенні підвищення енергоефективності житлових будинків. 
Розроблено розрахунковий програмний комплекс для оцінки, вибору 
та оптимізації конструктивних та технологічних рішень щодо 
термомодернізації. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
13 
 
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 
 
Аналіз нормативної бази України з термомодернізації та 
енергоаудиту показав, що нормативна база вирішує практично всі 
питання та регулює всі процеси, пов'язані з реалізацією проектів 
підвищення енергоефективності. 
Немає алгоритму використання існуючих нормативних 
документів для реалізації процесу термомодернізації загалом – від 
проектної ідеї, вибору об'єктів до реалізації БМР. Таким чином, деякі 
важливі етапи можуть бути втрачені на увазі суб'єктами процесу 
термомодернізації, а це означає створення методики, яка містила б 
сукупність методів виконання кожного з етапів складного процесу 
термомодернізації і забезпечувала б їх послідовне виконання. 
актуально 
ДСТУ Б В.2.2-39:2016 передбачає, що у рамках укладання 
енергоаудиту енергоаудитор визначає рівень необхідних інвестицій, 
розробляє план фінансування та можливі економічні умови, визначає 
оптимальний варіант теплової модернізації за енергоекономічними 
параметрами. Нормативна база не містить рекомендацій щодо 
визначення оптимального варіанту термомодернізації. 
Чинна нормативна база не регламентує порядок складання 
завдання проектування. Неврегульований зв'язок заходів, 
передбачених у Звітах про технічний стан об'єкта та енергоаудиту, їх 
відображення у завданні на проектування 
 
 
 
 
14 
 
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ КОМПЛЕКСУ ЗАХОДІВ ДЛЯ 
ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ 
2.1 ЗАХОДИ З ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ 
БУДІВЕЛЬ 
Рішення щодо енергозбереження полягають у зниженні 
використання енергоресурсів житловим фондом за рахунок 
модернізації застарілого обладнання багатоквартирних будинків та 
зниження енергоспоживання. 
Енергоефективні заходи для багатоквартирних будинків: 
• Утеплення даху; 
• Утеплення зовнішніх стін; 
• Реконструкція даху; 
• Утеплення цокольного поверху; 
• Утеплення підвалу; 
• Заміна старих вікон на енергозберігаючі; 
• Утеплення або заміна вхідних дверей; 
• Облаштування тамбуру; 
• Встановлення доводчиків; 
• Влаштування теплоізоляції трубопроводів; 
• Встановлення засобів регулювання теплоспоживання; 
• Реконструкція систем вентиляції; 
• Заміна ламп розжарювання на сучасні енергозберігаючі лампи; 
• Встановлення астротаймерів та датчиків руху у місцях 
загального користування; 
• Встановлення приладів обліку. 
Усі перелічені заходи розробляються за результатами 
енергоаудиту, що передбачає визначення заходів щодо 
енергоефективності будівлі. 
15 
 
Насамперед необхідно мінімізувати втрати тепла в 
трубопроводах при транспортуванні гарячої води та теплоносія. Цього 
можна досягти шляхом ізоляції трубопроводу та запірної арматури. 
Для цього труби покривають шаром матеріалу із низьким 
коефіцієнтом теплопровідності. 
Для раціонального використання опалення кожен будинок має 
бути обладнаний пристроями регулювання тепла. Це дозволить 
мешканцям контролювати температуру та якість теплоносія на вході, 
а також запобігати надмірній подачі тепла, створюючи комфортні 
умови проживання. 
Щоб зменшити втрати тепла через стіни необхідно утеплити їх 
теплоізоляційними матеріалами. Теплоізоляція стін запобігатиме 
значним тепловтратам і створить комфортний мікроклімат у житлових 
приміщеннях. Також це рішення забезпечить такі переваги: 
• Допоможе запобігти захисту стін від поперемінного замерзання 
та відтавання та інших атмосферних впливів; 
• Підвищить довговічність несучої частини стіни; 
• Перемістить точку роси на зовнішній теплоізоляційний шар, що 
забезпечить відсутність вологи у внутрішній частині стіни; 
• Надасть естетичного вигляду будинкам. 
Щоб зменшити втрати втрати через дах, її також утеплюють 
матеріалами з низьким коефіцієнтом теплопровідності. Якщо дах у 
задовільному стані, але показники теплоізоляції низькі, необхідно: 
• Встановити додаткову паро- та теплоізоляцію з монтажем 
покрівельного килима; 
• встановити додаткову теплоізоляцію; 
• Демонтувати конструктивні елементи покриття та встановити 
паротеплоізоляцію з монтажем покрівельного килима. 
16 
 
Не менш важливою є теплоізоляція цокольного поверху, яка 
зменшить приплив холодного повітря з підвалу. Для утеплення 
цокольного поверху можна використовувати такі способи: 
• Утеплення підлоги з боку опалювального приміщення; 
• Утеплення підлоги з боку підвалу, що не опалюється; 
• Утеплення підлоги з боку опалювального приміщення над 
арками; 
• Утеплення підлоги, влаштованої на землі. 
Заміна старих дерев'яних вікон дозволить суттєво заощадити 
електроенергію та забезпечити комфортне проживання. Утеплення 
або заміна вхідних дверей запобігатиме втратим тепла в під'їзді, а 
заміна вікон у під'їзді та встановлення в ньому додаткових вхідних 
дверей підвищать температуру всередині. 
Більшість мешканців Черкас, які мешкають поблизу Дніпра, 
будинки яких постійно перебувають під впливом холодних вітрів, уже 
захистили стіни своїх квартир шаром теплоізоляції та встановили 
пластикові вікна. 
Усі перелічені вище заходи окремо набагато менш ефективні, тому 
досягнення максимальної ефективності їх необхідно виконувати у 
комплексі. 
Сьогодні існує велика різноманітність методів та матеріалів для 
реалізації цих заходів. Всі вони відрізняються ефективністю, вартістю, 
екологічними показниками та доцільністю використання в окремих 
випадках. 
Економія електроенергії більше не є важливою. Оскільки 
більшість житлових будинків, що вимагають енергозберігаючих рішень, 
було збудовано ще за часів СРСР, для застосування цих рішень потрібна 
заміна електропроводки. 
17 
 
Також через моральне старіння будівель у більшості ліфтів вже 
давно минув термін служби, тому ліфтова система також потребує 
модернізації, що дозволить не лише знизити споживання електроенергії, 
а й підвищити безпеку їх експлуатації. 
Деякі з перерахованих рішень відрізняються високою вартістю 
матеріалів, обладнання та їх облаштування, проте завдяки цим діям 
вдасться заощадити в майбутньому, оскільки навіть найдорожчі заходи 
мають порівняно невеликий термін окупності. 
Не менш важливим є збільшення частки відновлюваних джерел 
енергії, використання яких дозволить покращити довкілля та знизити 
витрати на інші джерела енергії. Збільшення кількості відновлюваних 
джерел енергії дозволить застосувати концепцію будівель з нульовим 
енергетичним балансом, суть якої полягає в тому, що вся теплова та 
електрична енергія компенсується за рахунок відновлюваних джерел 
енергії. 
 
Таблиця 1 Потужності відновлюваної енергетики 
Потужність, 
МВт 
 
18 
 
Відновлюв
ані джерела 
енергії 
111 Біогаз 
1593 Вітрова 
6351 Сонячна 
СЕС 
993 домогосподарст
в 
118 Малі ГЕС 
119 Біомаса 
Встановле
9225 
на потужність 
Можливе встановлення сонячних електростанцій у приватних 
будинках, що забезпечить зниження споживання електроенергії 
будинком та поширить тренд будинків з нульовим енергобалансом в 
Україні. 
Країни Євросоюзу давно займаються питанням 
енергоефективності та досягли значних успіхів у цьому напрямі, що 
дозволяє переймати їхній досвід для підвищення енергоефективності 
житлового фонду. Світовий досвід показує, що енергозбереження 
потребує не лише перерахованих дій, а й навчання громадян для 
економного використання енергоресурсів.  
2.2 ЕТАПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ З 
ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ 
Залежно від складу проекту підвищення енергоефективності 
етапи організації заходів із термомодернізації будівель 
відрізнятимуться. Реалізація цих заходів може бути частиною 
поточних ремонтних робіт. 
Поточний ремонт не підлягає законодавчій та нормативній 
документації, оскільки це не стосується типу будівництва. Тому 
організація та проведення робіт у таких умовах найпростіша. 
Роботи, що входять до поточного ремонту, можуть включати: 
• Заміна ламп; 
• Ремонт або заміна вікон та дверей; 
19 
 
• Частковий ремонт фасадів будівель та ін. 
Тому для підвищення енергоефективності будівель необхідно 
використовувати такі види будівництва, як капітальний ремонт, 
реконструкція та технічне переозброєння. 
Проектування об'єктів, які стосуються об'єктів з незначними 
наслідками, може здійснюватися однією етап – етап робочого проекту. 
Проектування об'єктів, які за класом наслідків відносяться до 
об'єктів із середніми проектними наслідками, може здійснюватися у 
два чи три етапи залежно від рішення замовника. 
Таким чином, будівельні роботи з об'єктів із класом наслідків 
СС1 можуть розпочатися відразу після подання замовником 
повідомлення про початок робіт до органу державного архітектурно-
будівельного контролю. Для початку робіт з об'єктами, що належать 
до класу наслідків СС2 та СС3, необхідно отримати дозвіл на 
будівельні роботи у відповідному органі. 
2.3 РОЗРОБКА РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ 
ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ БУДИНКУ 
Для розробки рекомендацій щодо підвищення 
енергоефективності будинку необхідно враховувати такі фактори: 
• Вік та стан технічних систем будівлі; 
• Метод експлуатації та обслуговування технічних систем; 
• Технології встановлення систем та їх сучасність. 
Розробка рекомендацій щодо підвищення енергоефективності 
вимагає: 
• Уточнення технічної сутності запропонованого рішення та 
принципів отримання економії; 
• Розрахунок фізичної та фінансової економії; 
20 
 
• Визначення обладнання, необхідного для реалізації прийнятих 
рішень, його вартості, витрат на доставку, монтаж та 
пусконалагоджувальні роботи; 
• Розгляд можливих варіантів зниження витрат; 
• Оцінка загального ефекту з урахуванням пунктів, перелічених 
вище; 
• Визначення рентабельності запропонованих рішень; 
• Оцінка життєздатності проекту; 
Якщо під час перевірки виявляється необхідність проведення 
заходів щодо відновлення експлуатаційної придатності споруд, ці 
заходи необхідно доповнити проектом заходів щодо підвищення 
енергоефективності. 
Звіт з енергоаудиту має складатися з: 
• Детальний опис запропонованих рішень щодо підвищення 
енергоефективності; 
• Оцінки впливу прийнятих рішень на довкілля та екологічних 
переваг їх використання; 
• Рекомендації щодо організації роботи з реалізації 
запропонованих заходів та календарного графіка робіт; 
• Вибір найкращого варіанта підвищення енергоефективності з 
енергетичної та економічної точки зору. 
При розробці рекомендацій щодо реалізації заходів щодо 
підвищення енергоефективності необхідно: 
• Визначити технічну сутність прийнятої модернізації та джерела 
економії; 
• встановлення пріоритетів для реалізації запропонованих 
поліпшень; 
• Уточнення можливих варіантів зниження витрат, які можуть 
бути реалізовані за допомогою замовника; 
21 
 
• Розрахувати потенційну річну фізичну та економічну економію; 
• Скласти список обладнання, необхідного для реалізації цих 
рішень, з урахуванням усіх витрат; 
• визначити всі наслідки реалізованих рішень, що впливають на 
економічну ефективність; 
• Оцінити загальний економічний результат за переліченими 
ознаками. 
Перед проведенням енергоаудиту енергоаудитор має розробити 
методику аналітичного дослідження. Методика аналізу об'єкта 
енергоаудиту повинна містити такі положення: 
• Цілі та завдання аналізу; 
• Об'єкти аналізу; 
• Показники, за якими буде досліджено кожен об'єкт; 
• Рекомендації щодо порядку та періодичності аналізів; 
• Методи та методи аналізу об'єктів енергоаудиту; 
• Джерела інформації, на основі яких проводиться аналіз; 
• Вимоги до організації аналізу (послуги, які будуть проводити 
окремі частини дослідження); 
• Технічні засоби, необхідні для аналітичної обробки інформації; 
 
ВИСНОВКИ РОЗДІЛУ 2 
Для реалізації рішень щодо підвищення енергоефективності 
необхідно провести низку підготовчих робіт та встановити порядок 
проведення робіт з термомодернізації. 
Після проведення енергоаудиту необхідно знайти шляхи 
зниження енергоспоживання та шляхи реалізації прийнятих рішень. З 
використанням отриманих даних визначено склад робіт, що входять 
до комплексу термомодернізації, та їх порядок. 
 
 
22 
 
РОЗДІЛ 3 СУЧАСНІ МЕТОДИ ТА МАТЕРІАЛИ ДЛЯ 
ВИКОНАННЯ ЗАХОДІВ ДЛЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ЖИТЛОВОГО 
ФОНДУ 
3.1 УТЕПЛЕННЯ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ 
Одним з основних способів економії енергії в будинку є 
утеплення конструкцій, що захищають, оскільки вони мають 
найбільшу площу і більша частина тепловтрат припадає на стіни. 
Основні нормативні вимоги до теплоізоляційних властивостей 
зовнішніх огорож викладено у ДБН В.2.6-31:2021 «Теплоізоляція 
будівель». Досягнення цих показників у першій температурній зоні 
можливе завдяки застосуванню на стінах теплоізоляційного матеріалу 
(пінополістирол, мінеральна вата з коефіцієнтом теплопровідності 
близько 0,05 Вт/м ‧К) завтовшки 150 мм. 
Матеріали для утеплення конструкцій, що захищають: [29] 
• пінопласт; 
• екструдований пінополістирол; 
• поліуретанова піна; 
• мінеральна вата; 
• ековата; 
• теплоізоляційна штукатурка. 
Пінопласт є одним із найпоширеніших матеріалів для утеплення 
стін завдяки: 
• низька теплопровідність (0,037-0,052 Вт/м‧К, залежно від 
густини); 
• легкість; 
• просте встановлення; 
• стійкість до грибка; 
• низька вологопроникність; 
23 
 
• звукоізоляція; 
• стійкість до перепадів температури.
 
Рис.2 Схема кріплення пінопласту 
До недоліків пінопласту можна віднести: 
 легко займається; 
 виділяє шкідливі речовини при горінні; 
 не пропускає пар; 
 крихкий; 
 не стійкий до хімічних впливів; 
 часто заводяться гризуни. 
Екструдований полістирол – це утеплювач нового покоління, 
який є різновидом пінопласту більшою щільністю, що робить його 
менш крихким. 
24 
 
 
Рис. 3 Схема кріплення екструдованого пінополістиролу 
 
Завдяки своїй структурі пінополістирол має унікальні 
теплоізоляційні властивості, водонепроникний, має високу механічну 
міцність, не вбирає вологу. 
Висока щільність пінополістиролу та особлива конструкція 
з'єднувальних замків запобігають зниженню теплоізоляції на етапах 
монтажу та експлуатації. 
На відміну від інших будівельних матеріалів він не радіоактивний 
і не містить органічних речовин, тому не піддається впливу гризунів, 
комах, плісняви та бактерій. 
Пінопласт відноситься до легкозаймистих матеріалів і має 
температуру займання 310℃ і температуру самозаймання 440℃. Легко 
запалюється від полум'я сірника та горить у розплавленому стані з 
виділенням значного тепла та густого чорного диму. Продукти згоряння 
пінопласту токсичні. 
25 
 
 
 
Пінопласт має високі теплотехнічні характеристики і може 
використовуватися для теплоізоляції не тільки стін, але і підлог і дахів 
житлових будинків. 
Пінополіуретан – це різновид пластику, що має пінну структуру. 
 
Рис. 4 Нанесення пінополіуретану 
Переваги: 
• один із найнижчих коефіцієнтів теплопровідності (0,023-0,041 
Вт/м‧К); 
• гарна адгезія до всіх будівельних матеріалів; 
• наноситься методом видування; 
 • безшовне покриття; 
• висока гідроізоляція; 
• еластичність; 
• стійкий до хімічних речовин; 
• тривалий термін служби; 
До недоліків пінополіуретану можна віднести: 
• висока вартість матеріалу; 
• висока ціна установки; 
Завдяки низькій теплопровідності, низькій паропроникності. 
26 
 
 
та гідроізоляційними властивостями пінополіуретан 
застосовується повсюдно та застосовується для утеплення: 
• Дахи та горища; 
• Стіни зсередини та зовні; 
• Фундаменти. 
Універсальність цього матеріалу обумовлена високим 
коефіцієнтом адгезії, що дозволяє використовувати його на різних 
поверхнях (метал, дерево, штукатурка, цегла, плитка тощо). 
Метод нанесення пінополіуретану суттєво знижує супутні 
витрати та забезпечує монолітний шар утеплювача, що гарантує 
відсутність містків холоду. 
Мінеральна вата – один із найпоширеніших матеріалів для 
утеплення стін, вона може бути шлаковою або кам'яною.
 
Рис.5 Мінеральна вата 
Переваги мінеральної вати: 
• не горить; 
• висока звукоізоляція; 
• не реагує на вплив агресивних хімічних сполук; 
• практично не дає усадки; 
• висока паропроникність; 
• низька теплопровідність (0,034-0,037 Вт/м ‧К). 
27 
 
Недоліки : 
• фенолформальдегідні смоли у складі; 
• вбирає вологу. 
Залежно від виду сировини мінеральна вата може мати різну волокнисту 
структуру, що визначається технологічно (горизонтально-шарувату, 
вертикально-шарувату, гофровану або просторову), що дозволяє 
розширити можливості її застосування в різних конструкціях. 
Мінеральна вата має високу стійкість до високих температур та хімічних 
впливів. 
Мінеральна вата широко застосовується для теплоізоляції стін та стель, 
ізоляції високотемпературних поверхонь, вогнезахисту конструкцій та 
для звукоізоляції. 
Ековата – новий матеріал вітчизняному ринку. Целюлоза становить 80% 
матеріалу, до складу додають антипірени для вогнестійкості, а для 
захисту від грибка та гризунів додають борну кислоту. 
Переваги екологічності; 
• висока звукоізоляція; 
• утворює монолітний шар, що покращує теплоізоляцію; 
• не виділяє токсичних речовин. 
 
Рис.6 Монтаж ековати 
Недоліки ековату: 
• вбирає вологу; 
28 
 
• складний монтаж; 
• Невелика тривалість експлуатації. 
Для підвищення теплостійкості конструкцій застосовують різні 
способи монтажу теплоізоляції: метод приклеєної теплоізоляції та 
метод вентильованого фасаду. 
Клейовий метод теплоізоляції полягає у кріпленні 
теплоізоляційного матеріалу до стіни за допомогою клею та покритті 
його поверхні полімерцементними складами, армуванні сіткою та 
нанесенні декоративної штукатурки.. 
 
Рис.7Метод скріпленої теплоізоляції. 1 – стіна, 2 – суміш для 
приклеювання плит, 3 – утеплювач, 4 – дюбель, 5- клеєва суміш, 6 – 
армуюча сітка зі скловолокна, 7 – грунтовка, 8 – декоративний шар, 9 
– цокольний профіль 
Метод вентильованого фасаду дозволяє створити міцнішу 
конструкцію. При такому методі між стіною і конструкцією, що 
захищає, залишається вентильований прошарок повітря. Принцип 
полягає в тому, що в повітряному шарі відбувається вільний рух 
 
29 
 
 
повітря, що забезпечує сухість і унеможливлює утворення конденсату.
 
Рис.8 Метод вентильованого фасаду. 1 – стіна, 2 – плитний 
утеплювач, 3 – вітрозахисна плівка, 4 – металева підконструкція, 5 –
анкерні кріплення теплоізоляції, 6 – повітряний прошарок, 7 – захисне 
декоративне лицювання 
 
3.2 УТЕПЛЕННЯ ПОКРІВЛІ  
Від способу утеплення даху залежатиме, буде він 
експлуатуватися чи ні. 
Дах, що не експлуатується, - дах, на якому не передбачено 
розташування комунікацій або шляхів переміщення обслуговуючого 
персоналу та інших предметів, що створюють навантаження. 
Теплоізоляцію можна укладати в 1 шар (якщо матеріал щільний) 
або в 2 шари (якщо один із шарів м'який), у другому випадку на 
верхній шар укладають твердий матеріал, здатний витримати 
навантаження, викликане опадами. 
Дах, що не використовується, можна спирати на бетонну плиту 
або лист профнастилу. На основу необхідно укласти пароізоляційний 
шар, що захищає від вологи, що надходить зсередини приміщення. 
 
Далі влаштовують теплоізоляційний шар, що покривають рулонними 
бітумно-полімерними матеріалами. 
30 
 
 
Монтаж теплоізоляції на основі профнастилу: [30]
 
Рис.9 Влаштування теплоізоляції на основу з профнастилу. 1 – 
несучий сталевий профільований настил, 2 – пароізоляційний шар, 3 – 
теплоізоляційний шар з мінеральної вати, 4 – фіксація 
гідроізоляційної мембрани, 5 – фіксація теплоізоляції до основи, 6 – 
гідроізоляція на основі ПВХ-мембрани 
 
Рис.10 Влаштування теплоізоляції на бетонну плиту. 1 – несуча 
залізобетонна плита покриття, 2 – приклеювання гарячим бітумом, 
який виконує роль пароізоляції, 3 – теплоізоляційний шар з 
мінеральної вати, 4 – приклеювання гарячим бітумом рулонної 
гідроізоляції, 5 – бітумно-полімерний рулонний гідроізоляційний 
матеріал. 
Експлуатований дах передбачає розміщення на ньому важкого 
устаткування, наприклад, вентиляційних елементів, шляхів для 
обслуговуючого персоналу тощо. В такому випадку основою для 
31 
 
теплоізоляції має бути бетонна плита, оскільки профнастил не 
витримує високого навантаження. Поверх плит теплоізоляції роблять 
піщано-цементну стяжку, яка покривається бітумним рулонним 
матеріалом. 
 
 
Рис.11 Теплоізоляція експлуатованої покрівлі. 1 – несуча 
залізобетонна плита перекриття, 2 – пароізоляція, 3 – 
теплоізоляційний шар з мінеральної вати, 4 – цементно-піщана 
стяжка, армована металевою сіткою, 5 – бітумно-полімерний 
рулонний гідроізоляційний матеріал, 6 – захисний шар з геотекстилю, 
7 – баласт з тротуарних плит 
3.3 УТЕПЛЕННЯ ПІД’ЇЗДУ 
Для забезпечення більшої економії електроенергії необхідно 
утеплити вхідні двері, вікна та замінити опалювальні прилади у 
під'їзді, якщо вони є. 
Щоб зменшити втрати тепла через вікна, найкращим рішенням 
буде заміна старих дерев'яних вікон на пластикові. Така заміна вікон у 
під'їздах дозволить заощадити до 30% тепла та підвищити 
температуру повітря у під'їздах на 4-5℃. 
32 
 
Вікна мають досить низькі теплоізоляційні властивості порівняно 
з конструкціями, що захищають. Втрати тепла через вікна в 5 разів 
вищі, ніж через зовнішні огороджувальні конструкції. 
Збільшення товщини повітряного шару не підвищує тепловий 
опір вікна. 
Використання скління із застосуванням кількох повітряних шарів 
підвищить термічний опір. Для клімату України буде достатньо 
скління із двома повітряними шарами (потрійне скління) з 2-ма 
енергозберігаючими склянками , або ж з мультифуеціональним склом. 
Сучасні вікна та двері мають такі особливості: [31] 
• Створення нових склопрозорих конструкцій та дверей, що 
відповідають вимогам споживачів; 
• Велика різноманітність конструкцій за формою, дизайном та 
функціональністю (протиударні, сонцезахисні, енергозберігаючі, 
протипожежні тощо); 
• Поліпшити естетичний вигляд фасадів будівель; 
• Багатокомпонентні конструкції вікон та дверей; 
• Для виготовлення дерев'яних дверних полотен, крім традиційної 
сосни, використовуються інші породи дерев (дуб, ясен, клен, 
екзотичні породи); 
• Великий вибір фурнітури; 
• Надання нових функціональних послуг (москітні сітки, зимова 
вентиляція тощо); 
33 
 
• Додаткові елементи, що підвищують зручність та безпеку 
використання вікон.
 
Рис.12 Пластикові вікна в під’їзді 
Встановлення додаткових дверей у під'їздах створить 
повітряний прошарок, що також підвищить температуру повітря 
у під'їздах. 
Ці заходи допоможуть зберегти тепло не лише у під'їздах, а 
й у квартирах. 
Незалежно від підвищення температури повітря в під'їздах, 
необхідно забезпечити зниження тепловтрат для кожної 
квартири індивідуально. Цього можна досягти, утепливши або 
замінивши вхідні двері (зниження тепловтрат на 15%) та 
замінивши старі дерев'яні вікна на пластикові. 
Щоб утеплити двері, потрібно: [32] 
• покрити дверне полотно утеплювачем; 
• закрити дірки та тріщини; 
34 
 
• доповнити дверну коробку ущільнювачами.
 
Рис.13 Утеплення металевих дверей 
Для утеплення дверей використовують наступні матеріали: 
 поролон – теплий та простий у використанні матеріал, але 
вбирає вологу, тому не є довговічним; 
 пінопласт – легкий та дешевий матеріал, простий у 
використанні та має різну товщину; 
 мінеральна вата – екологічний пожежостійкий матеріал з 
низькою теплопровідністю, проте з часом втрачає свою 
форму; 
 пінополіуретан – універсальний засіб, покриває всі 
тріщини, має найкращу довговічність, проте дорожчий за 
інші утеплювачі; 
Для ущільнення дверної коробки можна використовувати 
смужки-утеплювачі з поролону або гуми. Гумові смужки є 
ефективнішими, але й дорожчими.  
 
 
35 
 
3.4 ІЗОЛЯЦІЯ ТРУБОПРОВОДУ ТА ЗАПІРНОЇ АРМАТУРИ 
Ізоляція трубопроводів одна із основних чинників 
енергозбереження. Вибір теплоізоляційних матеріалів залежить від 
типу трубопроводу та умов експлуатації. 
Ізоляція труб гарячого водопостачання проводиться з метою 
зниження тепловтрат при транспортуванні та економії енергоресурсів. 
Теплоізоляція також запобігає бактеріальному та хімічному впливу на 
матеріал трубопроводу. 
Для ізоляції трубопроводу можуть бути використані такі 
матеріали: [33] 
• спінений поліетилен – має вигляд трубок із надрізами, екологічно 
безпечний, стійкий до перепадів температур, застосовується для труб 
теплопостачання та гарячого водопостачання;
 
Рис.14 Ізоляція зі спіненого поліетилену 
спінена гума – має вигляд трубок і пластин зі спіненої гуми, має 
високі теплоізоляційні властивості, повністю водонепроникна, 
призначена для обладнання систем опалення та водопостачання;  
36 
 
 
Рис.15 Ізоляція трубопроводу зі спіненого каучуку 
мати мінераловатні – матеріал на основі мінеральної вати, 
популярний матеріал для ізоляції трубопроводів та великого 
обладнання, що застосовується в системах опалення та вентиляції; 
 
Рис.16 Ізоляція трубопроводу мінераловатними 
матами 
теплоізоляційні циліндри – матеріал з базальтової мінеральної 
вати, підвищеної водонепроникності, застосовується у трубопроводах 
 
систем опалення та водопостачання; 
Рідка теплоізоляція – новий винахід серед теплоізоляційних 
матеріалів, вона виглядає як фарба, яку наносять на труби будь-якої 
форми та розміру.  
37 
 
 
 
Рис.17 Теплоізоляційні циліндри 
Оскільки запірна арматура має більш складну конструкцію, її 
утеплення потребує іншого підходу. Для зменшення тепловтрат 
запірної арматури використовують спеціальні термоізоляційні чохли. 
 
Рис.18 Термоізоляційні чохли для запірної арматури 
 
3.5 ОБЛАДНАННЯ ПРИЛАДАМИ ОБЛІКУ 
 ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ СПОЖИВАННЯ ТЕПЛА 
Споживання води житловим фондом Урану значно перевищує 
показники європейських країн. Встановлення лічильників дозволить не 
лише контролювати використання води населенням, а й мотивувати його 
до раціонального використання гарячої води. 
38 
 
 
Розташування регуляторів витрати тепла у багатоквартирних 
будинках дозволить регулювати температуру та якість теплоносія, що 
забезпечить комфортну температуру у приміщеннях квартир. При 
правильному доборі обладнання така реалізація зменшить 
теплоспоживання будинку на 10-40%. 
У підвалах більшості будинків є індивідуальні теплові пункти 
(ІТП), але вони застаріли, не відповідають сучасним стандартам та 
перебувають у несправному стані. Однак ці ІТП підлягають 
реконструкції. Реконструкція значно дешевша за нову модульну ІТП і 
має певні переваги: [34] 
можливість підібрати обладнання згідно з характеристиками 
будинку; 
уникнути переплат за додаткове обладнання, що йде в комплекті з 
модульним ІТП. 
 
Рис.19 Модульний індивідуальний тепловий пункт 
 
 
 
39 
 
3.6 УТЕПЛЕННЯ ПІДВАЛЬНОГО ПЕРЕКРИТТЯ 
На цокольний поверх припадає 10% тепловтрат, що зумовлює 
необхідність його утеплення. 
При неутеплених стінах у підвалі буде холодне та вологе повітря, 
яке за відсутності утеплення передаватиме холод та вогкість у 
приміщення першого поверху. 
Утеплення цокольного поверху може відбуватися як з боку 
підвалу, так і приміщення над ним. Найчастіше достатньо лише 
утеплення стелі підвалу. 
  
Рис.20 Утеплена стеля підвалу 
Для утеплення стелі підвалу необхідно виконати наступний 
порядок робіт: 
повністю очистити поверхню стелі від старого покриття, бруду 
тощо; 
при необхідності вирівняти поверхню, аналогічні заходи необхідні 
та при використанні матеріалів у вигляді плит; 
в залежності від матеріалу нанести шар пароізоляції та 
гідроізоляції або змонтувати несучу конструкцію для утримання 
утеплювача; 
 
 
40 
 
 
чорнове та чистове оздоблення стелі, що виконується тільки при 
необхідності встановлення індивідуального утеплювача. 
Матеріалами для утеплення цокольного поверху можуть бути: 
• пінопласт; 
• Пінопласт; 
• мінеральна вата; 
• поліуретанова піна. 
Усі перелічені матеріали мають різні методи монтажу. Найбільш 
універсальний у цьому плані пінополіуретан, який розпорошується на 
поверхню, що утеплюється, і моментально твердне, що значно полегшує 
його нанесення. 
Пінополістирол і пінополістирол найскладніше монтувати, так як 
для їх монтажу необхідно вирівнювати поверхню, що ізолюється. 
Пінопласт більш крихкий, але за характеристиками схожий із 
поліуретаном. Недолік – ці матеріали порушують природну циркуляцію 
повітря, що призводить до утворення конденсату та подальшої появи 
цвілі. Тому необхідно стежити за станом системи вентиляції та 
перевіряти поверхні на наявність суперечок мікроорганізмів. 
Мінеральна вата – органічний матеріал для утеплення, має м'яку 
структуру, що дозволяє не вирівнювати поверхню. Цей матеріал 
абсолютно негорючий. Мінвата виготовляється в рулонах або плитах. 
Усі матеріали мають гарну звукоізоляцію. 
Утеплення цокольного поверху із суцільних та багатопустотних 
плит з боку першого поверху, що передбачає використання 
пінополістирольних плит як теплоізоляційного матеріалу, не 
рекомендується для термомодернізації через низьку міцність плит на 
стиск. та виділення токсичних речовин при горінні. 
Монтаж теплоізоляції цокольного поверху з боку першого поверху 
за допомогою мінераловатних плит не рекомендується, оскільки ці 
41 
 
конструктивні рішення не передбачають гідроізоляцію підлоги. При 
монтажі пароізоляції стає складно прикріпити пароізоляційний матеріал, 
а укладене на лаги дерев'яне покриття може вібрувати у процесі 
експлуатації. 
Рішення про влаштування теплоізоляції з боку неопалюваного 
підвалу з використанням мінераловатних плит у якості утеплювача не 
рекомендується у зв'язку з тим, що не передбачена пароізоляція для 
захисту плит від вологи, і це рішення передбачає кріплення обрешітки в 
два шари. що збільшує вартість монтажу та вимагає додаткових 
трудовитрат. 
Проаналізувавши конструктивні рішення щодо підвищення 
енергоефективності підлог перших поверхів будівель, можна 
визначити найбільш підходящі конструктивні рішення: 
Монтаж тепло-гідро-звукоізоляції з боку першого поверху з 
перекриття з багатопустотних плит, з використанням негорючого 
утеплювача; 
Монтаж тепло-гідро-звукоізоляції з боку опалювального 
приміщення на підлогу з цілісних плит з облицюванням «плаваючої» 
підлоги керамічною плиткою; 
Монтаж тепло-гідро-звукоізоляції з підігрівом з боку 
опалювального приміщення на підлогу з цілісних плит з облицюванням 
«плаваючої» підлоги керамічною плиткою; 
Монтаж теплоізоляції підлоги по ґрунту, з використанням 
мінераловатних плит; 
Утеплення підлоги між неопалюваним підвалом та першим 
поверхом плитами мінеральної вати. 
Теплоізоляційні матеріали не повинні містити або виділяти 
шкідливі речовини для людини. 
42 
 
Також державними будівельними нормами встановлено 
мінімально допустимі значення опору теплопередачі непрозорих 
конструкцій, що захищають, вікон та дверей житлових будинків. 
На ухвалення організаційно-економічних рішень впливають такі 
фактори: 
Економічні – вартість матеріалу, вартість робіт, 
трудомісткість роботи, довговічність, експлуатаційні витрати;  
Екологічні – вогнестійкість, хімічна стійкість, біологічна 
стійкість та шкідливість; 
Теплофізичні – теплопровідність, щільність, паропроникність, 
гігроскопічність, морозостійкість, міцність на стиск та 
звукопоглинання; 
Для того, щоб вибрати оптимальний варіант теплоізоляції, 
необхідно також враховувати наступні фактори: 
Наявність успішно встановлених та експлуатованих аналогічних 
систем теплоізоляції у будинках аналогічного класу; 
Комплектність системи з урахуванням витрат матеріалу на 
одиницю площі; 
Наявність технічної документації системи та докладної інструкції 
щодо встановлення; 
Ціни на встановлення за квадратний метр із урахуванням 
комплектації; 
Графік постачання матеріалів, що входять до комплекту системи; 
Власна вага системи (особливо для висотних будівель); 
Надання постачальником рахунків та видів штукатурок; 
Інженерна служба; 
Гарантія на систему щонайменше 5-10 років. 
 
43 
 
Системи повинні бути надійними в роботі внаслідок впливу на 
них: 
Власна вага; 
Тиск вітру та всмоктування вітру; 
Гідротермічні навантаження, спричинені коливаннями 
температури та вологості повітря; 
Усадкові деформації; 
Сонячна радіація; 
Дощове навантаження; 
Сила удару. 
Система ізоляції повинна мати протипожежний захист. 
Втрати тепла через дюбелі необхідно враховувати під час 
розрахунку опору теплопередачі. 
Дифузія та конденсація водяної пари відіграє важливу роль для 
багатошарових конструкцій, що захищають. Ігнорування цього 
фактора при експлуатації може призвести до часткового або повного 
виходу з системи ізоляції. 
Структуру слід досліджувати з точки зору балансу вологи, що 
поглинається і виділяється з урахуванням зовнішніх умов. 
Несучі, кріпильні та каркасні елементи систем ізоляції можуть 
бути виготовлені зі сталі або кольорових металів та повинні бути 
захищені від корозії спеціальними фарбами. 
3.7 ЕКОНОМІЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ 
Забезпечення під'їздів електроенергією також становить значну 
частину енергоспоживання. Ці втрати спричинені нераціональним 
використанням електроенергії. 
Поліпшити ситуацію можна за допомогою впровадження систем 
керування освітленням приміщень загального користування, 
44 
 
частотного регулювання електроприводу барабана ліфта, заміни 
світильників. 
Для реалізації рішень щодо економії електроенергії у старих 
будинках необхідно перевіряти стан електропроводки та при 
необхідності замінювати її, оскільки стара електропроводка може не 
витримати такої модернізації. 
Системи управління освітленням місць загального користування 
є найбільш ефективним методом економії електроенергії, завдяки 
чому зони під'їзду висвітлюватимуться лише за необхідності, що 
дозволить заощадити близько 45% електроенергії. Ці системи 
продовжать термін служби ламп. 
Також необхідно замінити звичайні лампи розжарювання у 
під'їздах на світлодіодні, які споживають до 10 разів менше 
електроенергії, довговічні та не потребують спеціальної утилізації. 
Не менш важливим способом економії електроенергії у будинку є 
впровадження систем частотного регулювання приводів ліфтів, що є 
єдиним рішенням економії електроенергії у ліфтовому господарстві. 
Таке рішення дозволить заощадити 40-60% енергії. [35] 
Всі перелічені реалізації в сукупності дозволять знизити витрати 
на електроенергію майже вдвічі. 
 
3.8 ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ ПРОЕКТІВ 
ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ОБ’ЄКТІВ БУДІВНИЦТВА 
До основних організаційних етапів підвищення 
енергоефективності належать: 
Проведення енергоаудиту, під час якого встановлюються основні 
заходи щодо підвищення енергоефективності будівлі та аналізується їх 
економічна та енергетична ефективність; 
Збір вихідних даних проектування об'єкта; 
Оцінка технічного стану об'єкта для визначення придатності 
об'єкта для застосування прийнятих рішень щодо енергозбереження; 
45 
 
Визначення типу конструкції та класу наслідків; 
Розробка завдання проектування; 
Розробка проектної документації на стадії П; 
Експертиза проектної документації; 
отримання дозволу на виконання будівельних робіт; 
Розробка проектної документації на стадії П; 
Виконання робіт та здійснення авторського та технічного нагляду; 
Здавання об'єкта в експлуатацію. 
Роботи з термомодернізації проводять у наступному порядку: 
Підготовча робота; 
Ремонт або заміна вікон, вхідних дверей, тамбурних та балконних 
дверей; 
Ремонт чи заміна вікон у місцях загального користування; 
Модернізація внутрішніх інженерних систем будинку; 
Теплоізоляція зовнішніх конструкцій, що захищають, і 
гідроізоляція покрівлі. 
При тепловій модернізації будівель, температура приміщень яких 
нижча за норму та/або температура теплоносія на вході нижче 
необхідної, в першу чергу виконуються роботи з модернізації 
внутрішніх систем. 
Роботи з модернізації внутрішньобудинкових інженерних систем 
слід проводити поетапно, починаючи з введення мережі до будинку до 
кінцевого споживача. 
Модернізація систем опалення, внутрішнього теплопостачання та 
гарячого водопостачання проводиться у наступній послідовності: 
заміна індивідуального теплового пункту; 
Оснащення автоматичними балансувальними клапанами на 
стояках чи відводах; 
Теплоізоляція трубопроводів, арматури та обладнання; 
46 
 
Установка засобів зниження споживання енергії та води та засобів 
обліку енергії та води у кінцевого споживача. 
Теплоізоляція зовнішніх конструкцій, що захищають, виконується 
в наступній послідовності: 
Зовнішні стінові конструкції, що стикаються із землею; 
Інші конструкції у будь-якій послідовності; 
Наступним етапом є розробка організаційно-фінансового 
механізму, який передбачає: 
Розробка варіантів основних джерел фінансування; 
Вибір способу економії коштів, отриманих за рахунок реалізації 
заходів щодо підвищення енергоефективності; 
Визначення послідовності необхідних кроків. 
Організаційно-фінансова модель має визначати суб'єкти наступних 
заходів: 
• Визначення переліку робіт та матеріалів; 
• Фінансування проекту; 
• Надання гарантій; 
• Проведення тендерів; 
• Укладання договорів; 
• Постачання товарів, виконання робіт та надання послуг; 
• Контроль за реалізацією проекту; 
• Оплата придбаних товарів, виконаних робіт та наданих послуг; 
• Інші організаційні та фінансові процедури. 
Перелік заходів, необхідних для розвитку організаційно-
фінансового механізму: 
 аналіз нормативно-правових актів для з'ясування перешкод на 
шляху реалізації проекту; 
 Аналіз світового та вітчизняного досвіду реалізації аналогічних 
проектів; 
47 
 
 Аналіз ризиків усіх учасників проекту; 
 Встановлення заходів щодо пошуку шляхів мінімізації ризиків; 
 Розрахунок передбачуваного фінансування. 
3.9 СИСТЕМА КРИТЕРІАЛЬНОЇ ОЦІНКИ ТА ВИБІР 
КОНСТРУКТИВНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ РІШЕНЬ 
Вибір конструктивних та технологічних рішень підвищення 
енергоефективності рекомендується здійснювати у два етапи. 
На першому етапі визначаються особливості типу житлового 
будинку, що підлягає термомодернізації: 
• Конструктивні особливості – матеріал конструкцій, що 
захищають, їх конструкція, поверховість будівлі тощо; 
• Розташування – особливості місцевого розташування, наявність 
поблизу водойм, вітрове навантаження тощо; 
З сукупності конструктивних і технологічних рішень 
відсіваються ті, які неможливо застосувати або застосування яких до 
даної будівлі є недоцільним. 
На другому етапі оцінюються рішення, що залишилися після 
першого етапу. 
Для всіх систем утеплення основним показником є забезпечення 
заданий рівень опору теплопередачі. 
 
 
 
 
 
48 
 
Таблиця 2 Перелік критеріїв для оцінки технічних рішень 
термомодернізації фасадів, конструкції підлоги першого поверху, 
перекриття над неопалюваним підвалом та покриття 
Використання критерію при оцінці 
Назва критерію 
Густина утеплювача + + - 
Теплотехнічна однорідність + + + 
Дифузія і конденсація водяної пари + + + 
 Гігроскопічність  + + + 
Паропроникність + + + 
Вплив грунтових вод + + - 
Екологічність + + + 
 Вогнетривкість + + + 
 Хімічна стійкість + + + 
 Біологічна стійкість + + + 
 Шкідливість + + + 
Надійність і стабільність + + + 
 Вплив власної ваги системи + + + 
Вплив гідротермічних навантажень за рахунок 
+ + + 
щоденних і сезонних коливань  
Вплив деформації при усадці  + + + 
Ударна міцність + + + 
Вплив вітрового напору та вітрового 
- - + 
 відсмоктування 
Вплив сонячної радіації - - + 
 
Ремонтопридатність + - + 
Сезонність виконання робіт + - + 
Забезпечення високої якості робіт за  
+ + + 
рахунок технологічності системи 
 
49 
 
фасаду 
констру
кції підлоги 1 
поверху, 
перекриття 
над 
неопалюваним 
підваплоокмр ит
тя 
Продовження таблиці 2 
 
 Можливість взаємозамінності застосовуваних в системі 
+ - + 
утеплення елементів 
Необхідність підготовки поверхні для кріплення системи + + + 
Обсяг додаткових витрат на виконання індивідуального 
+ - + 
проекту 
Трудомісткість робіт + + + 
Необхідна кваліфікація виконавців + + + 
Кількість типорозмірів виробів, що використовуються в 
- - + 
системі 
Кількість технологічних процесів - - + 
Економічна ефективність + + + 
 Вартість влаштування 100 м² системи + + + 
Витрати на експлуатацію системи протягом 25 років 
+ + + 
(розрахунок на 100м² ) 
Ступінь збільшення опору теплопередачі конструкції за 
умови збільшення товщини шару утеплюючого матеріалу, а + + - 
отже і його вартості на 10%. 
Звукоізоляція + + + 
Теплопровідність теплоізолюючого шару + -   
Художньо-естетичний + - + 
Показники даної системи характеризують фізичні властивості 
теплоізоляційного матеріалу та всієї конструктивної системи, 
відображають рівень екологічності, надійності та стабільності, 
економічну ефективність використання, звукоізоляційні властивості 
та художньо-естетичні якості. 
Перелік критеріїв для оцінки технічних заходів щодо заповнення 
віконних та дверних прорізів: 
50 
 
1 Показники призначення: 
1.1 Загальний коефіцієнт світлопропускання; 
1.2 Індекс звукоізоляції; 
1.3 Повітропроникність; 
1.4 Приведений опір теплопередачі; 
1.5 Водонепроникність; 
2  Показники надійності: 
2.1 Стійкість до статичних навантажень; 
2.2 Зміна лінійних розмірів під впливом 
температур; 
2.3 Ударна стійкість; 
2.4 Зміна кольору під дією сонячного 
випромінювання 
2.5 Водовідведення; 
2.6 Стійкість до вітрових навантажень; 
2.7 Міцність зварних з’єднань; 
2.8 Довговічність; 
 2.9 Ремонтопридатність; 
3 Конструктивні:  
 3.1 Тип склопакету; 
3.2 Маса виробу; 
3.3 Товщина зовнішньої стінки профілю; 
4 Енергетично-захисні: 
4.1 Захист від вилому; 
4.2 Тепловтрати; 
4.3 Теплотехнічна однорідність; 
5  Пожежна безпека: 
5.1 Група горючості; 
5.2 Група самозаймання; 
51 
 
  
5.3 Група поширення полум’я; 
5.4 Група за токсичністю при пожежі; 
6 Екологічна безпека: 
6.1 Хімічна стійкість; 
 
6.2 Утилізація відходів; 
7 Монтажно-технічні показники: 
7.1 Сезонність виконання робіт; 
7.2 Кількість типорозмірів виробів, що 
використовуються в системі; 
7.3 Кріплення фурнітури; 
7.4 Наявність спеціалістів високого фаху; 
7.5 Монтажна ширина; 
7.6 Складність підготовчих та монтажних 
робіт; 
7.7 Коефіцієнт складності збору конструкції; 
7.8 Наявність закритих робіт; 
8 Естетичні показники; 
9 Вартість влаштування; 
10 Споживчі властивості: 
10.1 Кліматична зона застосування; 
10.2 Індивідуальне замовлення; 
 
 10.3 Масове замовлення. 
Для переліку показників оцінки та вибору заповнення віконних 
та дверних отворів використовується той же принцип, що й для 
конструкцій, що захищають. 
Оцінити конструктивні та технологічні рішення за 
вищевказаними критеріями можна за допомогою системи 
критеріальної оцінки, що дозволяє порівнювати рішення. 
52 
 
  
Таблиця 3 Система критеріальної оцінки конструктивно-
технологічних рішень для термомодернізації огороджувальних 
конструкцій 
Оцінка 
в
Назва критерію з
 
начення 
балах 
Густина утеплювача Так/Ні 5/3 
Теплотехнічна однорідність Так/Ні 5/3 
Дифузія і конденсація водяної пари     
Продовження таблиці 3 
 
  Гігроскопічність Так/Ні 5/3 
Паропроникність <0,3/>0,3 1/5 
 
Вологість по масі, % <0,5/>0,5 1/5 
 
Водопоглинання по обсягу, % <1,5/>1,5 1/5 
 
Вплив грунтових вод Так/Ні 5/3 
Екологічність     
  Вогнетривкість НГ/Г1/Г2/Г3/Г4 5/3/1 
Хімічна стійкість Так/Ні 5/3 
 
Біологічна стійкість Так/Ні 5/3 
 
Шкідливість Так/Ні 5/3 
 
Надійність і стабільність     
мін/сер
5/3/1 
  Вплив власної ваги системи /макс 
Вплив гідротермічних 
навантажень за рахунок 
мін/сер
щоденних і сезонних 5/3/1 
 /макс 
коливаннь температури і 
вологості повітря 
Вплив деформації при усадці мін/сер/макс 5/3/1 
 
Ударна міцність мін/сер/макс 5/3/1 
  
Вплив вітрового напору та мін/сер
5/3/1 
 вітрового відсмоктування  /макс 
53 
 
 
мін/сер
5/3/1 
 Вплив сонячної радіації /макс 
Ремонтопридатність мін/сер/макс 5/3/1 
Сезонність виконання робіт сезон/весь рік 3/5 
Забезпечення високої якості виконання робіт за 
    
рахунок технологічності системи 
Можливість 
взаємозамінності, 
Так/Ні 5/3 
застосованих в системі 
утеплення елементів 
Необхідність підготовки 
поверхні для кріплення Так/Ні 5/3 
системи 
Обсяг додаткових витрат на Менше 
виконання індивідуального 5%/10- 1/3/5 
проекту 15%/більше15% 
Трудомісткість робіт   1/3/5 
Необхідна кваліфікація 
  1/3/5 
виконавців 
Кількість типорозмірів 
виробів, що мін/сер/макс 1/3/5 
використовуються в системі 
Кількість технологічних 
мін/сер/макс 1/3/5 
  процесів 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
54 
 
 
 
Кінець таблиці 3 
 
Економічна 
    
ефективність 
Вартість 
влаштування 100 м² мін/сер/макс 1/3/5 
системи 
Витрати на 
експлуатацію 
Менше 5%/10- 
системи протягом 25 1/3/5 
15%/більше15% 
років (розрахунок на 
100 м² 
Ступінь збільшення 
опору 
теплопередачі 
конструкції за умови <10%/<25%/<50%/<75
1/2/3/4/5 
збільшення товщини %/<100% 
шару утеплюючого 
матеріалу, а отже і 
  його вартості на 10% 
Звукоізоляція мін/сер/макс 1/3/5 
 
Теплопровідність 
мін/сер/макс 1/3/5 
теплоізолюючого шару 
Художньо-екстетичний Так/Ні 5/3 
Яскравість Так/Ні 5/3 
Кольоровість Так/Ні 5/3 
Тональність Так/Ні 5/3 
Фактурність Так/Ні 5/3 
  Колір Так/Ні 5/3 
Для забезпечування можливості порівняння різних за одиницями 
вимірювання показників для кожного з них виділені шкали оцінки: 
55 
 
 
вербальна, що включає в себе: «так», «ні», «мін», «сер», «макс» та 
діапазони. 
Для отримання єдиної числової оцінки кожного критерію, для 
кожної вербальної оцінки визначено відповідну оцінку в балах від 1 
до 5. 
Аналогічна система застосовується для віконних та дверних 
заповнень. 
Таблиця 4 Система критеріальної оцінки розроблена для 
віконнних та дверних заповнен 
Оцінка 
Назва критерію в 
значення 
балах 
Показники призначення     
Загальний коефіцієнт ≤0,33/≤0,50
1/3/5 
світлопропускання, К /≥0,50 
Індекс звукоізоляції, ≤30/≤36/≥3
1/3/5 
дБА 6 
Приведений опір 
≤0,8[R]/ ≤ 
  теплопередачі, 1/3/5 
1,2[R] / ≥1,2[R] 
м²·К/В 
Повітропроникність, ≥50/≤50/≤2
5/3/1 
м³/(год‧м²) 7 
Водонепроникність, 
≥450/≥250 5/3 
Па 
Показники надійності     
 
Стійкість до 
мін/сер/ма
статичних 1/3/5 
кс 
  навантажень 
Зміна лінійних мін/сер/ма
5/3/1 
розмірів під дією кс 
56 
 
 
температури 
мін/сер/ма
Ударна стійкість 1/3/5 
кс 
Зміна кольору під 
дією сонячного Так/ні 3/5 
випромінювання 
Водовідведення Так/ні 5/3 
Стійкість до вітрових Висока/ма
5/3 
навантажень ла 
Міцність зварних 
Так/ні 5/3 
з'єднань 
≥25/≤25/≤1
Довговічність, роки 5/3/1 
5 
Ремонтопридатність Так/ні 5/3 
Конструктивні показники     
Тип склорпакету, мін/сер/ма
1/3/5 
ефективність кс 
мін/сер/ма
  Маса виробу, кг 5/3/1 
кс 
Товщина зовнішньої мін/сер/ма
1/3/5 
стінки профілю кс 
Енергетично-захисні     
Захист від вилому Так/ні 5/3 
Тепловтрати, мін/сер/ма
5/3/1 
  кВт/м²‧год кс 
Теплотехнічна Висока,низ
5/3 
однорідність, К ька 
 
 
57 
 
Продовження таблиці 4 
 
Пожежна безпека     
Група горючості НГ/Г1/Г2/Г3/Г4 5/3/1 
Група самозаймання В1/В2/В3 5/3/1 
Група поширення 
  РП1/РП2/РП3 5/3/1 
полум'я 
Група за токсичністю 
Т1/Т2/Т3 5/3/1 
при пожежі 
Екологічна безпека     
Хімічна стійкість, Кхс Так/ні 5/3 
  
Утилізація відходів Так/ні 5/3 
Монтажно-технологічні 
    
показники 
Сезонність виконання 
Сезон/весь рік 3/5 
робіт, сезон 
Кількість типорозмірів, 
що використовується в мін/сер/макс 1/3/5 
системі, шт 
Кріплення фурнітури Так/ні 3/5 
Наявність спеціалістів 
Так/ні 3/5 
  високого фаху 
Монтажна ширина, см мін/сер/макс 5/3/1 
Складність підготовчих 
мін/сер/макс 5/3/1 
та монтажних робіт 
Коефіцієнт складності 
мін/сер/макс 5/3/1 
збору конструкції 
Наявність закритих 
Так/ні 3/5 
робіт 
58 
 
Естетичні показники мін/сер/макс 1/3/5 
Економічні показники     
  Вартість влаштування мін/сер/макс 5/3/1 
Споживчі властивості     
Кліматична зона 
всі/одна 5/2 
застосування 
  
Індивідуальне/
Замовлення 1/5 
масове 
 
Сумарний показник оцінки технічних рішень визначається сумою 
оцінок всіх критеріїв. 
 
 
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 
В даний час існує велика кількість теплоізоляційних матеріалів 
різної структури та характеристик. Кожен із перерахованих матеріалів 
має свої переваги при використанні на різних поверхнях, що дозволяє 
оптимально підібрати теплоізоляційні матеріали для всіх етапів 
термомодернізації. 
Удосконалений порядок організації термомодернізації містить 
перелік необхідних заходів, їх взаємозв'язок та послідовність 
проведення, що створює методичну основу для реалізації проектів 
термомодернізації найефективнішим способом. Зокрема пропонується 
встановити вимоги до складання Завдання на проектування, що 
спростить та скоротить терміни проектування. 
Вибір конструктивних та технологічних рішень щодо 
 
термомодернізації пропонується здійснювати у 2 етапи. На першому 
етапі відсівають конструктивні та технологічні рішення, які технічно 
неможливо реалізувати у даній будівлі. На другому етапі відбувається 
відбір рішень згідно з розробленою системою оцінки. 
59 
 
 
РОЗДІЛ 4 ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МАТЕРІАЛІВ ТА ЇХ 
МОНТАЖ 
Усі рішення, перелічені у попередньому розділі, ефективні, але 
мають певні недоліки. Зазначені недоліки обумовлені природою 
матеріалів, які використовуються цих робіт. Хоча всі вони 
переслідують одну й ту саму мету, вони різняться за своїми 
характеристиками, що може зробити їх краще за одним параметром, 
але гірше за іншим. 
Є лише одне рішення щодо зниження втрат електроенергії, 
контролю теплоподачі та заміни вікон, що забезпечить максимальну 
економію електроенергії. Ці рішення описані у розділі 3. 
4.1 ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МАТЕРІАЛІВ ТА 
ОСОБЛИВОСТІ ЇХ МОНТАЖУ ДЛЯ УТЕПЛЕННЯ 
ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ 
Для утеплення стін, даху та підвального поверху 
використовуються однакові матеріали з різними способами монтажу. 
Основним показником теплоізоляційних матеріалів є коефіцієнт 
теплопровідності. За значенням цього показника матеріали 
поділяються на три класи: 
• Клас А – низька теплопровідність (λ<0,058 Вт/м‧К); 
• Клас Б – середня теплопровідність (0,058<λ<0,116 Вт/м‧К); 
• Клас В – висока теплопровідність (λ>0,180 Вт/м‧К). 
Класифікацію теплоізоляційних матеріалів можна ґрунтувати на 
середній щільності. За цим показником матеріали поділяються на 
марки: 
• ОЛ (особливо легкі) – 15...100 кг/м3; 
60 
 
• L (легкий) – 125...300 кг/м3; 
• Т (важкий) – 400...600 кг/м3. 
Водонасичення та замерзання води в порах призводить до 
значного зниження теплоізоляційних властивостей матеріалу, тому 
теплоізоляційний шар необхідно захищати від вологи. 
До властивостей теплоізоляційних матеріалів пред'являються такі 
вимоги: 
• Низька теплопровідність; 
• Оптимальна щільність; 
• Стійкість до перепадів температур у процесі експлуатації; 
• Однорідність властивостей; 
• Міцність матеріалу при транспортуванні та монтажі; 
• Волого- та водостійкість; 
• Стійкість до атмосферних впливів; 
• Хімічна стійкість; 
• Стійкість до дії комах; 
• Безпека для людей. 
Серед матеріалів для теплоізоляції стін найкращі середні 
показники теплопровідності мають екструдований пінополістирол 
(0,03 Вт/м‧К) та пінополіуретан (0,032 Вт/м‧К). Далі йдуть такі 
матеріали, як мінеральна вата (0,0355 Вт/м‧K) та ековата (0,0365 
Вт/м‧K). Найгірші показники мають пінопласт (0,0445 Вт/м‧К) та 
теплоізоляційна штукатурка (0,045 Вт/м‧К). 
 
Усі перелічені матеріали мають добрі показники водопоглинання 
за добу: 
• Пінопласт – до 2%; 
• Екструдований пінополістирол – до 0,4%; 
• Пінополіуретан – 1%; 
61 
 
• Мінеральна вата – до 2%; 
• Ековата – до 1%. 
По горючості ці матеріали дуже різняться. Групи горючості 
матеріалів: 
• Пінопласт – Г1-Г2; 
• Екструдований пінополістирол – Г3-Г4; 
• Пінополіуретан – Г3-Г4; 
• Мінеральна вата – НГ-Г1; 
• Ековата – Г1-Г2; 
• Теплоізоляційна штукатурка – НГ. 
Всі ці матеріали екологічно безпечні. І вони не завдадуть шкоди 
здоров'ю людини. 
Однією з важливих характеристик теплоізоляційних матеріалів є 
паропроникність. Завдяки цій якості пара може проходити крізь 
утеплювач, що запобігає утворенню конденсату, який може стати 
причиною появи цвілі. Паропроникність матеріалу характеризується 
коефіцієнтом паропроникності. Перелічені вище матеріали мають такі 
значення коефіцієнта паропроникності: 
• Пінопласт – до 0,12 мг/м‧ч‧Па; 
• Екструдований пінополістирол – 0,05 мг/м‧ч‧Па; 
• Пінополіуретан – 0,05 мг/м‧ч‧Па; 
• Мінеральна вата – 0,3-0,5 мг/м‧ч‧Па; 
• Ековата – 0,3 мг/м‧ч‧Па; 
Мінеральна вата і ековата мають кращу паропроникність і не 
затримують вологу, отриману від пари.  
Інші матеріали мають досить низький коефіцієнт 
паропроникності, тому встановлювати його на внутрішній стороні 
стінок не рекомендується. Найкращим варіантом встановлення цих 
62 
 
утеплювачів стане встановлення вентильованого фасаду, що 
допоможе запобігти негативним наслідкам у вигляді грибка та цвілі. 
Таблицю 5 можна використовувати порівняння всіх 
характеристик. 
Ізолятори, виготовлені з різних матеріалів, мають різну форму, 
твердість та хімічний склад, що відбивається на способах їх монтажу. 
Для монтажу пінопласту необхідно підготувати поверхню, для 
цього необхідно очистити та вирівняти поверхню, всі тріщини 
ґрунтуються та вирівнюються штукатурним розчином. Далі необхідно 
змонтувати стартовий профіль за допомогою дюбель-цвяхів. Далі за 
допомогою клею монтуються верхні листи пінопласту у шаховому 
порядку. Після висихання зазори між плитами вирівнюються, 
запінюються і встановлюються сітка, що армує, на яку наноситься 
штукатурка. 
Перед монтажем пінополістиролу також необхідно провести 
підготовчі роботи у вигляді вирівнювання поверхні та шпаклівки та 
нанесення ґрунтовки з протигрибковими добавками. Встановіть листи 
за допомогою клею у шаховому порядку та додатково зафіксуйте їх 
дюбелями з капелюшками. Тріщини, що утворилися, необхідно 
запінити. Після висихання встановлюється армуюча сітка. Після 
висихання клею можна виконувати фінальну обробку. 
Перед нанесенням пінополіуретану необхідно очистити ізолюючу 
поверхню від старого покриття та встановити дерев'яний чи 
металевий каркас залежно від необхідної товщини утеплювача. 
Пінополіуретан напилюється усередині товщини рами знизу вгору. 
Після застигання поверхню вирівнюють і стягують металевою сіткою, 
яку наносять цементний розчин. Після застигання можна наносити 
штукатурку. Щоб швидко виконати роботу, необхідно найняти 
досвідчених фахівців, оскільки цей процес є досить складним. 
63 
 
Для монтажу плит мінвати необхідно провести підготовчі роботи, 
що включають очищення від бруду та старого покриття та нанесення 
шару ґрунтовки. Після застигання ґрунтовки встановлюються плити з 
мінеральної вати. Плити кріпляться до поверхні за допомогою 
спеціального клею. Їх монтують знизу нагору, щоб шви не збігалися. 
Оскільки мінвата досить важка, її необхідно додатково закріпити 
пластиковими грибами з великими капелюшками. Їх необхідно 
встановлювати у місцях стику 3 пластин. Через 2-3 дні, коли клей 
застигне і утеплювач надійно утримається на поверхні стіни, на клей 
встановлюється армувальна сітка, на яку наноситься шар малярної 
ґрунтовки, яку потім покривають штукатуркою та пофарбований. 
 
Рис.21 Схема влаштування утеплення з мінеральної вати 
 
Ековата може укладатися трьома способами: 
• Сухе обдування; 
• Вологе нанесення; 
• Ручне збирання. 
При використанні методу сухого обдування необхідно 
використовувати спеціальне обладнання, що продує матеріал під 
високим тиском, завдяки чому покриття виходить без швів та зазорів. 
Використовуючи цей метод, можна укласти ековат у важкодоступних 
 
місцях. Цей метод застосовується за будь-яких температурних і 
64 
 
        
вологих умов. Приступати до декорування поверхні можна відразу 
після нанесення. 
утеплювач, тому що йому не потрібен час для висихання. 
При вологому нанесенні у матеріал додають клей та воду. 
Отриману суміш наносять за допомогою видувного обладнання. Цей 
метод робить ізоляційний шар кузова міцнішим і знижує витрати на 
економіку. Оздоблювальні роботи можна виконувати через 1-3 дні, 
коли матеріал висохне. 
При ручному укладання екошубок процеси змішування суміші та 
її укладання виконуються вручну. Цей процес дуже трудомісткий та 
нераціональний, особливо при утепленні великих площ та 
важкодоступних місць. 
Беручи до уваги всі переваги та недоліки цих трьох способів, 
можна зробити висновок, що найкращим способом укладання ековату 
є метод мокрого нанесення. 
Табл. 5 Технічні характеристики матеріалів для утеплення 
огороджувальних конструкцій 
Піно
Екструдо
полі Мінер
Піноп ваний Ековат
у- альна 
ласт пінополіс а 
рета вата 
тирол 
  н 
Тепло-
провідн
0,0445 0,03 0,03 0,0355 0,0365 
ість, 
Вт/м‧К 
Водо-
поглина 2 0,4 1 2 1 
ння, % 
Група Г3-
Г1-Г2 Г3-Г4 НГ-Г1 Г1-Г2 
горючо Г4 
65 
 
сті 
Паро-
проник
ність, 0,12 0,05 0,05 0,3-0,5 0,3 
мг/м‧го
д‧Па 
Усі можна використовувати для утеплення цокольного поверху. 
матеріали, перелічені вище. Технологія монтажу цієї 
теплоізоляції не відрізняється від монтажу на стіни, проте 
розташування поверхні зверху може спричинити труднощі при 
монтажі утеплювача з боку підвалу. 
Для найбільш ефективного зниження тепловтрат через покриття 
підвалу необхідно влаштувати теплоізоляційне покриття на зовнішніх 
стінах підвалу. Стіни підвалу утеплюються зсередини за допомогою 
матеріалів, розглянутих раніше. 
Перед монтажем теплоізоляції покрівлі необхідно перевірити її 
стан та за необхідності провести реконструкцію покрівлі. 
Теплоізоляція даху відрізняється від інших методів монтажу. 
Оскільки в більшості випадків дах є експлуатованою поверхнею, на 
якій може розташовуватися обладнання і по якій пересувається 
обслуговуючий персонал, шар теплоізоляції необхідно покривати 
суцільним шаром, здатним витримувати ці навантаження, не 
торкаючись ізоляції, щоб уникнути її деформації та зниження 
ефективності. 
 
 
 
 
 
66 
 
4.2 ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МАТЕРІАЛІВ  ТА 
ОСОБЛИВОСТІ ЇХ МОНТАЖУ ДЛЯ ІЗОЛЯЦІЇ ТРУБОПРОВОДУ  
Ізоляція трубопроводу із спіненого поліетилену має вигляд 
трубок різного діаметру. Основними технічними характеристиками 
цього обігрівача є: 
• Діапазон робочих температур від -40℃ до 85℃; 
• Коефіцієнт теплопровідності – 0,0397 Вт/м ‧К; 
• Група займистості Г2. 
Готові трубочки необхідно покрити шаром алюмінієвої фольги 
армованої склосіткою. Розріз уздовж трубки дозволяє легко 
встановити її поверх існуючого трубопроводу. Таким чином 
влаштовані решту матеріалів, що випускаються у вигляді труб. 
Поролонові труби мають такі характеристики: 
• Коефіцієнт електропровідності – до 0,034 Вт/м ‧К; 
• Температура застосування – від -200℃ до 105℃; 
• Група займистості Г1; 
Технічні характеристики матів з мінеральної вати: 
 
• Коефіцієнт теплопровідності – від 0,037 до 0,042 Вт/м ‧К; 
• Максимальна температура застосування складає 250 ℃; 
• Група горючості – НГ-Г1. 
Теплоізоляційні циліндри мають такі характеристики: 
• Коефіцієнт теплопровідності – 0,04 Вт/м ‧К; 
• Температура застосування – від –200℃ до 250℃; 
• Група горючості – НГ. 
Рідка теплоізоляція наноситься на поверхню труб як звичайна 
фарба. За допомогою 1 літра цього утеплювача можна покрити 2 м 
поверхні шаром 0,5 мм. Витрати матеріалу залежать від способу 
нанесення та гладкості поверхні. Найменші витрати будуть при 
67 
 
     
нанесенні пензлем на гладку поверхню і, навпаки, найвищі – при 
нанесенні розпилювачем на шорстку поверхню. 
Таблицю 6 можна використовувати для порівняння 
характеристик матеріалів. 
Табл. 6 Технічні характеристики матеріалів для ізоляції 
трубопроводу 
Спінений Спінений Мінераловатні Теплоізоляційні 
  поліетилен каучук мати циліндри 
Теплопровідність, 
0,0397 0,034 0.037-0.042 0,04 
Вт/м‧К 
Температура Від -40 до Від -200 
до 250 Від -200 до 250 
застосування, ℃ 85 до 105 
Група горючості Г2 Г1 НГ-Г1 НГ 
 
4.3 ВЛАШТУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ТЕПЛОВОГО 
ПУНКТУ 
Більшість мешканців старих багатоквартирних будинків не 
мають приладів обліку та регулювання теплопостачання. Це 
призводить до переплати за послуги теплопостачання та відсутності 
 комфортних умов проживання через недостатнє або надмірне 
теплопостачання. 
Сучасні індивідуальні теплові пункти мають автоматичне 
регулювання температури теплоносія залежно від зовнішньої 
температури. Прилади обліку, якими обладнано індивідуальний 
тепловий пункт, дозволять заощадити мешканцям, які платитимуть за 
послуги теплопостачання за фактичний обсяг теплоносія, а не за 
житлову площу. У середньому, встановлення індивідуального 
теплового пункту знижує споживання тепла на 35%. 
68 
 
 
 
Рис.22 Індивідуальний тепловий пункт 
 
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4 
Залежно від робіт, що входять до комплексу робіт з 
термомодернізації, використовуються різні матеріали та обладнання. 
Перелічені види діяльності є найбільш популярними на вітчизняному 
ринку. Саме тому більшість перерахованих матеріалів мають 
приблизно однакові теплоізоляційні характеристики. Однак, 
зважаючи на інші фізичні параметри цих варіантів, можна зробити 
висновок, що їх використання в певних умовах є недоцільним. 
Сукупність цих факторів не дозволяє вибрати один 
теплоізоляційний матеріал для всіх теплоізоляційних робіт під час 
реалізації заходів щодо підвищення енергоефективності будинку. 
 
 
 
 
 
 
69 
 
 
 
РОЗДІЛ 5 ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ ПРИЙНЯТИХ 
РІШЕНЬ 
Більшість порівнюваних заходів зі своєї технологічної 
ефективності перебувають приблизно одному рівні через свої 
переваги і недоліків, тому необхідно звернути особливу увагу до 
економічні показники цих заходів. Необхідно враховувати вартість 
матеріалів, їх монтаж та термін окупності. 
Ці показники у поєднанні з технічними характеристиками та 
особливостями монтажу дозволять вам вибрати якісні заходи за 
оптимальною ціною. 
У вересні 2019 року стартувала програма підвищення 
енергоефективності багатоповерхових житлових будинків Енергодім. 
За цією програмою мешканцям буде відшкодовано 70% коштів, 
витрачених на енергоаудит, підготовку проекту, матеріали, 
обладнання та виконання робіт із підвищення енергоефективності 
 будівлі. 
Середня вартість запровадження повного комплексу 
енергозберігаючих рішень із урахуванням відшкодування за 
програмою «Енергодім» становить 382 грн/м2. Річна економія складає 
131,5 гривні/м2. Це означає, що за допомогою цієї програми термін 
окупності комплексної термомодернізації становитиме 2-3 роки. 
Заміна вікон дозволить заощадити до 60% витрат на теплову 
енергію в період опалення. 
Теплоізоляція трубопроводу в неопалюваних приміщеннях 
дозволить знизити втрати тепла при транспортуванні на 25%, що 
70 
 
 
покращить якість теплоносія та дозволить раціональніше 
використовувати теплову енергію. 
Підвищення енергоефективності дозволить знизити втрати тепла 
з 60% до 15%, що призведе до скорочення використання 
енергоресурсів на 50-70% і відповідно більш ніж удвічі знизить 
вартість комунальних послуг з теплопостачання мешканці 
енергоефективних будинків. 
Утеплення 
огороджувальних 
конструкцій
24%
Заміна вікон та дверей
40%
Модернізація 
інженерних систем
14% Встановлення ІТП
Модернізація освітлення
10% 12%
 
Рис. 23 Діаграма економії енергії 
5.1 ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ УТЕПЛЕННЯ 
ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ 
Для початку розглянемо матеріали, які використовуються для 
конструкцій, що захищають. 
Утеплення конструкцій, що захищають, дозволить знизити 
тепловтрати до 60% і скоротити витрати на опалення на 20-35%. 
71 
 
Середня ціна однієї пінопластової плити 1000 500 120 мм - 250 
грн. Середня вартість комплексу робіт разом з армуванням та 
оздоблювальними роботами – 1300 грн/м². 
Наприклад візьмемо типову двокімнатну квартиру у місті 
Черкаси з площею зовнішніх стін без урахування площі вікон 18 м². 
Монтаж піноізоляції цієї ділянки коштуватиме 23400 гривень. На 
опалення такої квартири в опалювальний сезон витрачається близько 
10 тисяч гривень. Утеплення пінопластом заощадить 35% 
електроенергії, а це 3500 гривень за опалювальний сезон, тому його 
установка окупиться за 4 років після підняття тарифів до економічно 
обгрунтованих . При правильному монтажі теплоізолятора пінопласт 
прослужить десятки років. 
Комплекс робіт з монтажу теплоізоляції з екструдованого 
пінополістиролу завтовшки 1000 мм разом із матеріалом коштує 1500 
грн/м². Для аналогічної квартири вартість утеплення становитиме 
27000 грн. Екструдований пінополістирол заощадить 40% тепла, а це 
4000 грн за опалювальний період, а це означає, що його установка 
окупиться через 5 років після підняття тарифів до економічно 
обгрунтованих. 
Вартість комплексу робіт з монтажу мінвати становить 1700 
грн/м². За площею покриття 18 м² загальна вартість робіт становить 
30600 грн. Утеплення стін мінватою дозволить заощадити до 40% 
тепла, а це 4000 грн. на рік, тому термін окупності даного методу 
становить 6 років. Фактичний термін служби мінвати складає 20-30 
років. 
Вартість напилення пінополіуретану з урахуванням вартості 
матеріалу складає 1800 грн/м². Вартість утеплення поверхні 18м² 
становитиме 32 400 грн., при економії 4 000 грн. за опалювальний 
72 
 
сезон, термін окупності утеплення стін пінополіуретаном 7 роки при 
терміні служби понад 30 років. 
Обприскування 1 м² ековатта в середньому коштує 1480 грн. За 
площу 18 м² ціна становитиме 26640 грн. При скороченні тепловтрат 
на 35% це дозволить заощадити 3500 гривень за опалювальний сезон. 
Тому напилення екопокриття окупиться за 6 роки, а термін його 
служби може досягати 100 років. 
Табл. 7 Економічні показники матеріалів для утеплення стін 
Екструдова
Ек
Піноп ний Пінополіур Мінерал
ова
ласт пінополіст етан ьна вата 
та 
ирол 
Вартість  
148
монтажу, 1300 1500 1700 1750 
0 
грн/м² 
від 
Термін від від 6 до 6 
від 4 до 5 6 
окупност 3до4 7 до 
і, рік 7 
Термін 
до 
експлуат 30 до 80 30 20-30 
100 
ації, рік 
 
 
5.2 ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ ВЛАШТУВАННЯ 
ІНДИВІДУАЛЬНОГО ТЕПЛОВОГО ПУНКТУ 
Вартість індивідуального опалювального агрегату залежить від 
площі будинку. Середня вартість пристрою індивідуального 
теплового пункту разом із обладнанням та проектом становить 400-
600 тис. грн. За такої високої вартості завдяки економії 15-25% тепла 
термін окупності становить 2-3 роки. 
Встановлення індивідуального пункту, лічильників тепла та 
автоматичних балансувальних клапанів дозволить заощадити в 
73 
 
 
 
середньому 40 грн/м2 на рік за середньої вартості заходів 49 грн/м2 з 
урахуванням відшкодування за програмою «Енергодим». 
 
 
 
ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 5 
 
Комплекс заходів щодо підвищення енергоефективності досить 
дорогий, що робить його недоступним для більшості мешканців 
будівель, які потребують цих заходів. 
На вартість комплексу заходів із термомодернізації впливають 
ціни на матеріали, необхідне обладнання та вартість будівельних 
робіт, для виконання яких необхідно залучити висококваліфікованих 
спеціалістів, що дозволить збільшити термін експлуатації будівлі. 
Незважаючи на високу вартість, ці заходи суттєво знижують 
вартість енергоресурсів, що робить термін окупності досить коротким. 
Для залучення ОСББ до теплової модернізації своїх будівель 
створюються спеціальні фонди та програми підтримки, які 
відшкодовують частину витрат на підвищення енергоефективності та 
роблять цей процес значно доступнішим. 
 
 
 
 
 
74 
 
 
 
 
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 
В роботі розглянуто організаційні підходи до підготовки та 
реалізації підвищення енергоефективності житлових будівель, у тому 
числі за рахунок оптимізації конструктивних та технологічних рішень 
щодо термомодернізації огороджувальних конструкцій. 
Проведено аналіз існуючих джерел інформації з метою виявлення 
досконаліших організаційних та технологічних рішень щодо 
підвищення енергоефективності житлових будівель. Використовуючи 
аналіз існуючих організаційно-технологічних підходів до підготовки 
та реалізації проектів підвищення енергоефективності житлових 
будівель, можна визначити їх особливості. 
Визначено основні організаційні етапи реалізації проектів 
підвищення енергоефективності, встановлено процедури організації 
та підготовки проектів термомодернізації будівель. З'ясування 
 основних етапів організації проектів підвищення енергоефективності 
та їхній аналіз дозволили встановити послідовність їх реалізації. 
 
Враховуючи особливості всіх перерахованих заходів, для 
найбільшої ефективності прийняті рішення необхідно реалізувати в 
наступному порядку: встановлення індивідуального теплового пункту, 
заміна дерев'яних вікон у під'їздах та квартирах, встановлення 
доводчиків, утеплення трубопроводів та дахів, теплоізоляція 
огороджувальних конструкцій та заміна систем освітлення. 
75 
 
  
ІТП необхідно встановлювати в першу чергу, так як в утепленому 
приміщенні без регулювання теплоподачі теплоносій буде подаватися 
надлишком, що призведе до перегріву приміщення. 
Всі ці матеріали однаково ефективні та екологічні, що 
підтверджує їх технічні характеристики. 
 
Усі рішення мають відносно короткі терміни окупності, що 
досягають максимум семи років. Враховуючи термін служби цих 
рішень, це незначний термін. А враховуючи постійно зростаючу 
вартість енергоресурсів термін окупності  будезменшуватись. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
76 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 
1. ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на 
будівництво [чинний від 2014-10-01]. Вид. офіц. Київ: Мінрегіон 
України, 2014. 
2. ДБН В.2.6-31:2021. Теплова ізоляція будівель. [На заміну ДБН 
В.2.6.-31:2066; чинний від 202-0-01]. Вид. офіц. Київ: Мінрегіон 
України, 2022. 31 с. 
3. ДСТУ 4472:2005 «Енергозбереження. Системи енергетичного 
менеджменту. Загальні вимоги» 
4. ДСТУ 4715:2007 «Енергозбереження. Системи енергетичного 
менеджменту промислових підприємств. Склад та зміст робіт на 
стадіях розроблення та впровадження». 
5. ДСТУ 5077:2008 «Енергозбереження. Системи енергетичного 
менеджменту промислових підприємств. Перевірка та контроль 
ефективності функціювання». 
6. ДСТУ 4713:2007 «Енергозбереження. Енергетичний аудит 
промислових підприємств. Порядок проведення та вимоги до 
організації робіт» 
7. ДСТУ 4065-2001 «Енергозбереження. Енергетичний аудит. 
Загальні технічні вимоги» (ANSI/IEEE 739:1995, NEG) 
8. ДСТУ А.3.1–22:2013. Визначення тривалості будівництва 
об’єктів. [Чинний з 2014‒01‒01]. Вахович І., Галінський О., 
Григоровський П., Максимов А. та ін. Київ : ДП 
77 
 
«Укрархбудінформ», 2014. 30 с. (Національний стандарт 
України). 
9. ДСТУ Б EN ISO 13790:2011. Розрахунок енергоспоживання при 
опаленні та охолодженні URL: 
https://dbn.co.ua/load/normativy/dstu/ 
10. ДСТУ Б А.2.2-8.2010. Проектування. Розділ Енергоефективність 
URL: https://dbn.co.ua/load/normativy/dstu/ 
11. Д .ДСТУ-Н Б А.3.1-33:2015 Настанова щодо підготовки та 
складання договорів підряду на виконання проектно-
вишукувальних та будівельних робіт . [Чинний з 2016‒10‒01]. О. 
Бєлєнкова, І. Вахович.; Галінський О., Максимов А. та ін. Київ: 
ДП «Укрархбудінформ», 2015. 29 с. (Національний стандарт 
України).СТУ Б В.2.6-187:2013 Теплогідроізоляція монолітна 
пінополіуретанова, що напилюється. Загальні технічні умови. 
[Чинний з 2014‒07‒01 Бабічева П.; Войналович І.; Галінський О., 
Максимов А. та ін. Київ : ДП «Укрархбудінформ», 2014. 36 с. 
(Національний стандарт України). 
12. ДСТУ-Н Б А.3.1-33:2015 Настанова щодо підготовки та 
складання договорів підряду на виконання проектно-
вишукувальних та будівельних робіт . [Чинний з 2016‒10‒01]. О. 
Бєлєнкова, І. Вахович.; Галінський О., Максимов А. та ін. Київ: 
ДП «Укрархбудінформ», 2015. 29 с. (Національний стандарт 
України). 
13. .ДСТУ-Н Б В.3.2-3:2014 Настанова з виконання 
термомодернізації житлових будинків. [Чинний з 2015‒10‒01]. 
Бабічева П.; Войналович І.; Галінський О., Максимов А. та ін. 
Київ : ДП «Укрархбудінформ», 2015. 39 с. (Національний 
стандарт України). 
78 
 
14. ДСТУ-Н Б А.2.2-13: 2015 «Енергетична ефективність будівель. 
Настанова з проведення енергетичної оцінки будівель». – К.: ДП 
«Архбудінформ». 2015. 
15. ДСТУ Б В.2.2-39:2016 Методи та етапи проведення 
енергетичного аудиту будівель. – К.: ДП «Архбудінформ». 2016. 
16. ДСТУ Б В.2.6-34:2008 Конструкції будинків і споруд. 
Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. 
Класифікація і загальні технічні вимоги 
17. ДСТУ Б В.2.6-35:2008 Конструкції будинків і споруд. 
Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією та 
опорядженням індустріальними елементами з вентильованим 
повітряним прошарком. Загальні технічні умови 
18. ДСТУ-Н Б В.2.6-88:2009 Конструкції будинків і споруд. 
Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. 
Настанова про технічну апробацію, технічний контроль та 
моніторинг. Технічні умови  
19. ДСТУ Б В.2.6-36:2008 Конструкції будинків і споруд. 
Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією та 
опорядженням штукатурками. Загальні технічні умови 58.Д 
20. ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення 
експертизи проектної документації на будівництво» -– К.: ДП 
«Архбудінформ». 2016. 
21. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» зі 
змінами і доповненнями [Електронний ресурс] / Законодавство 
України. Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт – Режим 
доступу: hp://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 
22. Закон України «Про енергетичну ефективність будівель» від 
22.06.2017 № 2118-VIII. Режим доступу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2118-19 
79 
 
23. Матеріали науково-практичного семінару «Актуальні питання 
розвитку будівництва та житлово-комунального господарства 
україни. Термомодернізація об’єктів. «Енергонезалежність - 
запорука успіху держави», НДІБВ, Київ, 11-12 листопада 2014 
року. 
24. Положення про порядок організації енергетичних обстежень, 
затверджене наказом Державного комітету України з 
енергозбереження від 09.04.99 N 27 
25. Порядок проведення сертифікації енергетичної ефективності, 
затверджений наказом Мінрегіону від 11.07.2018 № 172 
26. Програма підтримки енергомодернізації багатоквартирних 
будинків «ЕНЕРГОДІМ» Версія №1/2019. Режим доступу: 
https://energodim.org/wpcontent/uploads/2020/12/Perelik-zakhodiv-z-
enerhoefektyvnosti-paket-A-paketB.pd 
27. Яковюк І. В. Правові основи інтеграції до ЄС: 
загальнотеоретичний аналіз: монографія. Харків: Право, 2013. 
760 с. 
28. Засідання Комітету підприємців у сфері енергоефективності при 
ТПП України 19.04.2016 року, режим доступу 
[http://www.niisk.com/novini/zas-dannya-komtetu-p-dpri-mts-v-u-
sfer-energoefektivnost.php?clear_cache=Y] 
29. https://domovoj.com.ua/news/suchasni-materiali-dlya-uteplennya-
fasadiv-yakiy-vibrati 
30. https://теплоизоляция.com.ua/blog-post/как-утеплить-плоскую-
крышу-материалы/ 
31. https://www.hospodari.com/resources/153680 
32. https://albero.com.ua/news/story/yak-utepliti-vhidni-dveri-ta-zberegti-
do-15-tepla_131 
80 
 
33. https://sanpol.ua/ua/library/uteplenie-i-zvukoizolyatsiya/izolyatsiya-
truboprovodov/ 
34. https://merp.org.ua/articles/192-2015-07-11-10-05-49.html 
35. https://selidovo-rada.gov.ua/novini/yak-osbb-i-zhbk-zmenshiti-vitrati-
na-elektroenergiyu-dlya-mists-zagalnogo-koristuvannya 
 
 
81