Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6088| Назва: | Визначення обґрунтованої за техніко-економічними показниками конструктивної схеми каркасу будівлі на прикладі торговельно-розважального центру м. Запоріжжя |
| Автори: | Денисенко, Юрій Миколайович Бурехін, Сергій Володимирович |
| Ключові слова: | техніко-економічні показники;каркас будівлі;торговельно-розвальний центр (ТРЦ);оптимізація конструкцій;ефективність будівництва |
| Дата публікації: | січ-2024 |
| Короткий огляд (реферат): | У великих містах все активніше здійснюється процес проектування і будівництва торговельних будинків. Ця тенденція розвитку міського середовища спостерігається в різних країнах і на різних континентах, незважаючи на властиві таким об’єктам складні архітектурні, об’ємно-планувальні, конструктивні і організаційно-технологічні рішення, що зумовлено недостатністю територіальних ресурсів великих міст для забезпечення їх функцій, дефіцитом вільних земельних ділянок та їх високою вартістю, підвищенням попиту на підземні площі для паркінгів, і, як наслідок, необхідністю найбільш ефективного використання територій та інвестицій, підвищенням споживчих вимог до якості, комфорту і безпеки будівель. Сучасні торговельні будівлі відрізняються від вже існуючих поверховістю, функціями, вимогами щодо енергозбереження, конструктивними системами, матеріалом конструкцій та технологіями зведення. Окрім того, довговічність, комфортність, економічність торговельних будівель багато в чому обумовлені рівнем розвитку інвестиційно-будівельного комплексу, ступенем активності державної політики, спрямованої на формування уявлення про новий, більш довершений рівень житла. Якщо процес зведення багатоповерхових житлових будівель являє собою достатньо відпрацьований процес, то складність і відповідальність торговельних будівель потребують розробки спеціальних проектів (проектів експлуатації). Проблема вибору раціональної ресурсозберігаючої технології зведення ТРЦ будівлі в тому або іншому ступені є актуальною для всіх учасників (замовник, інвестор, проектувальник, підрядчик) інвестиційно-будівельного проекту. Ці особливості, очевидно, суттєво впливатимуть на тривалість і вартість висотного будівництва. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6088 |
| Розташовується у зібраннях: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Промислове і цивільне будівництво) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Магістерська робота Бурехін С.В. МГБ-204.pdf Restricted Access | 2.81 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра промислового і цивільного будівництва
«ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ»
Завідувач кафедри ПЦБ
к.т.н., доцент Сергій ПРЯНИК
______________________
«____» ___________ 2024 р.
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи магістра
магістр
(освітній рівень)
на тему:
«Визначення обґрунтованої за техніко-економічними показниками
конструктивної схеми каркасу будівлі на прикладі торгівельно-
розважального центру у м. Запоріжжя»
Виконав: здобувач вищої освіти 2 курсу групи МГБ-204
спеціальності 192 - Будівництво
та цивільна інженерія
__________ _Сергій Бурехін
(підпис) (прізвище, ініціали)
Керівник кваліфікаційної роботи магістра
к.т.н., доцент Юрій Денисенко ________
(науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис)
Рецензент кваліфікаційної роботи магістра
Євген Трохименко _____________
(посада, науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис)
Черкаси 2024
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра промислового і цивільного будівництва
Освітній рівень магістерський
Спеціальність 192 Будівництво та цивільна інженерія
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Зав. кафедри, доцент Пряник С.П.
___________________________________
"_____" ________________ 2023р.
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА
Бурехіну Сергію Володимировичу
(прізвище, ім’я, по батькові )
1. Тема «Визначення обґрунтованої за техніко-економічними показни-
ками конструктивної схеми каркасу будівлі на прикладі торгівельно-
розважального центру у м. Запоріжжя»
(назва теми)
керівник Денисенко Юрій Миколайович, к.т.н., доцент
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджена наказом по університету від "04" 10 2023 р. № 263/04
2. Строк подання студентом роботи " ____" _________ 20 ___ р.
3. Вихідні дані до роботи
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
4. Зміст і календарний план
Розділи Строк виконання
Вступ 02.11.2023
Розділ 1 Архітектурно-будівельне рішення 15.11.2023
Розділ 2 Обґрунтування вибору та розрахунку будівельних конс- 25.11.2023
трукцій
Розділ 3 Організація і технології будівельного процесу влашту- 10.12.2023
вання залізобетонних монолітних перекриттів
Розділ 4 Економіка будівельного виробництва 18.12.2023
Висновки 19.12.2023
Виготовлення ілюстративного матеріалу 19.12.2023
Оформлення роботи 20.12.2023
Попередній захист роботи
Дата видачі завдання "02" 10 2023 р.
Студент ___________ ___Бурехін С.В.___
(підпис) (прізвище та ініціали )
Керівник ___________ ___Денисенко Ю.М.___
(підпис) (прізвище та ініціали )
Рішення комісії
з попереднього захисту від «____» ____________ 20 р.
Кваліфікаційна магістерська робота студента Бурехіна С.В.
(прізвище, ініціали )
__________________________ до захисту.
(рекомендується / не рекомендується)
Голова комісії:
______________________________________ _________________
(науковий ступінь, вчене звання , посада, ,прізвище, ініціали) (підпис)
Члени комісії:
1. ____________________________________ __________________
(науковий ступінь, вчене звання , посада, ,прізвище, ініціали) (підпис)
2. ___________________________________ __________________
(науковий ступінь, вчене звання , посада, ,прізвище, ініціали) (підпис)
3. _____________________________________ __________________
(науковий ступінь, вчене звання , посада, ,прізвище, ініціали) (підпис)
4. ______________________________________ __________________
(науковий ступінь, вчене звання , посада, ,прізвище, ініціали) (підпис)
З М І С Т
Стр.
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1 АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ 7
1.1. Загальна характеристика об’єкта будівництва. Містобудівні рі- 7
шення. Кліматична характеристика району
1.2. Загальна характеристика району та площадки будівництва 7
1.3. Об’ємно-планувальні рішення 8
1.4. Конструктивні рішення 14
1.5. Теплотехнічний розрахунок стінового огородження 15
1.6 Техніко-економічні показники проекту 17
1.7 Висновки 19
РОЗДІЛ 2. ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ТА РОЗРАХУНКУ 20
БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ
2.1. Загальні дані. Визначення навантажень на раму каркасу 20
2.2. Залізобетонні конструкції. Статичний розрахунок каркасу 21
будівлі у просторовій постановці
2.3. Металеві конструкції 28
2.4. Висновки 32
РОЗДІЛ 3 ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВЕЛЬНОГО 33
ПРОЦЕСУ ВЛАШТУВАННЯ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ МОНОЛІ-
ТНИХ ПЕРЕКРИТТІВ
3.1. Опалубні роботи 33
3.2. Арматурні роботи 36
3.3 Бетонні роботи 39
3.4 Демонтаж опалубки. Розрізняють демонтаж опалубки у лі- 39
тніх та зимових умовах
3.5 Професійний склад бригади 40
3.6 Висновки 41
РОЗДІЛ 4 ЕКОНОМІКА БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА 93
4.1. Висновки 105
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ПО РОБОТІ 106
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 108
ДОДАТКИ 111
ВСТУП
Актуальність дослідження. У великих містах все активніше здійс-
нюється процес проектування і будівництва торговельних будинків. Ця
тенденція розвитку міського середовища спостерігається в різних країнах і
на різних континентах, незважаючи на властиві таким об’єктам складні
архітектурні, об’ємно-планувальні, конструктивні і організаційно-
технологічні рішення, що зумовлено недостатністю територіальних ресур-
сів великих міст для забезпечення їх функцій, дефіцитом вільних земель-
них ділянок та їх високою вартістю, підвищенням попиту на підземні
площі для паркінгів, і, як наслідок, необхідністю найбільш ефективного
використання територій та інвестицій, підвищенням споживчих вимог до
якості, комфорту і безпеки будівель.
Сучасні торговельні будівлі відрізняються від вже існуючих повер-
ховістю, функціями, вимогами щодо енергозбереження, конструктивними
системами, матеріалом конструкцій та технологіями зведення. Окрім того,
довговічність, комфортність, економічність торговельних будівель багато
в чому обумовлені рівнем розвитку інвестиційно-будівельного комплексу,
ступенем активності державної політики, спрямованої на формування уяв-
лення про новий, більш довершений рівень житла. Якщо процес зведення
багатоповерхових житлових будівель являє собою достатньо відпрацьова-
ний процес, то складність і відповідальність торговельних будівель потре-
бують розробки спеціальних проектів (проектів експлуатації). Проблема
вибору раціональної ресурсозберігаючої технології зведення ТРЦ будівлі в
тому або іншому ступені є актуальною для всіх учасників (замовник, інве-
стор, проектувальник, підрядчик) інвестиційно-будівельного проекту. Ці
особливості, очевидно, суттєво впливатимуть на тривалість і вартість ви-
сотного будівництва.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка практичних
рекомендацій щодо формування, оцінки, обґрунтування та вибору органі-
заційно - технологічних рішень зведення торговельних комплексів, які за-
безпечують введення в експлуатацію об’єктів із заданими техніко-
економічними характеристиками.
Об’ єкт дослідження: технологічні та управлінські процеси зведен-
ня будівлі торговельно-розважального центру у м. Запоріжжя. Порівняння
двох варіантів зведення будівлі, перший – це монолітно-каркасний, другий з
металевий просторовий каркас.
Методи дослідження:
- методи оцінок (для визначення кількісних значень досліджува-
них організаційно-технологічних, управлінських та інших факторів);
- методи організаційно-технологічного моделювання, теорія
прийняття рішень (для розробки методики оцінки умов зведення торгове-
льних багатофункціональних комплексів та обґрунтування ефективності
варіантів організаційно-технологічних рішень).
Наукова новизна одержаних результатів:
- виконано аналіз відкритої, складної, цілеспрямованої, системи
організаційно-технологічного проектування зведення торговельних розва-
жальних комплексів;
- проведено аналіз методологічних принципів обґрунтування ор-
ганізаційно-технологічних рішень, адаптовані до умов зведення торгове-
льних комплексів;
- виявлені фактори, які впливають на показники ефективності
організаційно- технологічних рішень зведення торговельних розважальних
комплексів, а саме: складності розробки проектно-кошторисної докумен-
тації, складності виробництва будівельно-монтажних робіт, складності
управління інвестиційно-будівельним проектом, економічності, комфорта-
бельності, стисненості, технологічності проектних рішень;
Практичне значення отриманих результатів:
Структура і обсяг роботи. Магістерська робота складається зі всту-
пу, чотирьох розділів, загальних висновків і списку використаних джерел.
Обсяг роботи складає 111 сторінок, 37 рисунків, 15 таблиць, список вико-
ристаних джерел з 43 найменувань.
РОЗДІЛ 1 АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ
1.1. Загальна характеристика об’єкта будівництва. Містобудівні рішен-
ня. Кліматична характеристика району
Об'єкт будівництва розташований в м Запоріжжя (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Розташування об’єкту що підлягає проектуванню.
Висота будівлі складає 29,42 м.
Вона має розміри у плані: 57,6 36 м.
Крок колон дорівнює:
- вздовж осей «2»-«12» 3,0 м або 6,0 м;
- вздовж осей «А»-«Є» – 3,0-7,2 м.
Висота поверху складає 4,2 м.
За нульову відмітку прийнята відмітка підлоги 1-го поверху
1.2. Небезпека від зсувів по всьому Світі
1. Об’єкт будівництва розташований у кліматичному південно –
східному районі.
2. Кількість градусо – діб опалювального періоду дорівнює 3000.
3. Сніговий район - III.
3.1. Характеристичне значення снігового навантаження: s0 = 1,4 кПа
4. Вітровий район - IV (тип місцевості «IV»)
4.1. Значення вітрового навантаження: w0 = 0,5 кПа
5. Кліматичний район - II
6. Абсолютний мінімум температур коливається в межах - 32 ..., -42
градуси.
7. Абсолютний максимум температур коливається в межах + 39 ..., +
41 градуси (по ДСТУ-Н Б В.1.1-27-2010. Будівельна Кліматологія)
8. Розрахункова сейсмічність 5 балів за картками А і В ЗСР-2004 і 6
балів по карті С ЗСР-2004 (ДБН В.1.1-12 2006).
1.3. Об’ємно-планувальні рішення
Фасад виконана в стриманій манері, що відповідає навколишній за-
будові. У оформленні використовуються такі прийоми як створення
ефектного екстер'єру будівлі за рахунок часткового скління фасаду. Таке
рішення пояснюється не тільки естетичними якостями, але і високою
функціональністю і міцністю фасаду зі скла.
При будівництві використано технологію навісного вентильованого
фасаду. Навісні вентильовані фасади є високоефективними двоступеневи-
ми будівельно-фізичними системами для ізоляції від вітру і дощу. При
цьому завдяки наявній теплоізоляції зменшуються тепловитрати. Об-
лицювальний матеріал навісних вентильованих фасадів є дієвим захистом
від негоди та механічних дій.
Навісні вентильовані фасади включають обов’язкові елементи: теп-
лоізоляцію, несучі конструкції, кріпильні елементи, повітряний прошарок,
облицювальний шар.
Як облицювальний шар в даному випадку використовуються
алюмінієві композитні панелі АМТТ(алюмокомпозит, АКП) – це бага-
тошаровий матеріал (сендвіч), який складається з двох зовнішніх шарів
алюмінію (товщиною від 0,3 мм) і негорючого мінерального наповнювача
з тришаровим фасадним полівініліденфторідним покриттям (PVdF) тов-
щиною 30 мікрон.
Торговельно-розважальний центр має 7 надземних поверхів (рис.
1.2), а також підземний паркінг (рис. 1.3).
В плані має прямокутну форму з розмірами в осях «1»-«13» – 57,6 м,
«А»-«Є» – 36 м, висотою – 29,420 м. Розміри типового поверху в осях «2»-
«12» – 48м, розміри поверху на відмітці +21.000 в осях «3»-«11» – 36 м.
Висота поверху від підлоги нижнього до підлоги верхнього поверху – 4,2
м. Висота поверху паркінгу становить – 3 м.
Парадний вхід в будівлю знаходиться зі сторони головного фасаду,
він оснащений тамбуром. Входи та сходи для обслуговуючого персона-
лу знаходяться окремо від входів та сходів для покупців – зі сторони
заднього фасаду, де знаходиться ще один вихід. Підземну автостоянку з
виходами на зовні зв’язує через контрольно-пропускні пункти 2 одно-
колієві рампи та 3 двомаршевих сходів.
Підземна автостоянка розрахована на 141 місце. Рух автомобілів –
односторонній. Крім того, тут знаходяться приміщення для охорони, вен-
тиляційні камери.
Рис. 1.2. План першого поверху на відмітці 0,000.
Рис. 1.3. План паркінгу на відмітці -3,000.
На площі першого поверху розташовані торгові приміщення, кафе, туале-
ти, складські приміщення, електрощитова, контрольно-пропускні пункти,
приміщення для відпочинку охорони, підсобне приміщення, кімната
адміністрації центру.
Головний комунікаційний вузол – атріум, який концентрує внутрішні
горизонтальні та вертикальні елементи сполучення, забезпечує доступ до
всіх функціональних зон. Така організація приміщень навколо єдиного прос-
тору полегшує орієнтування в будівлі, доступ до різних її частин. Перекрит-
тя атріуму – світлопрозоре. Ефект природного освітлення інтер’єру центру
досягається за рахунок легкості несучих металоконструкцій та оптичних
властивостей світлопрозорого матеріалу.
Горизонтальний зв'язок між торговими приміщеннями забезпечується за-
вдяки залу (атріуму), вертикальний – завдяки сходам (трьох маршевим), ліфтам
та ескалаторам з паралельним розміщенням маршів. Зв'язок між поверхами ав-
тостоянки забезпечується, крім пандусів, сходовими клітками (двомаршеві схо-
ди).
Всі двері на сходовій клітці й у тамбурі відчиняються в бік виходу з
будівлі, таким чином забезпечуються протипожежні норми.
Будинок обладнаний 2-ма пасажирськими та вантажопідйомним ліфта-
ми. Кількість та вантажопідйомність пасажирських ліфтів визначена з
урахуванням розрахунку пасажиропотоків.
На першому поверсі запроектоване машинне приміщення ліфта.
Вибрані габарити приміщень контролюються за умовами забезпечення
сприятливої фізики середовища (природного освітлення, необхідної кратності
повітряного обміну, акустики). Конструкція центру допускає широкомасштабні
перепланування як у ході будівництва, так і після його завершення.
1.4. Конструктивні рішення
Торговельно-розважальний центр розроблений з врахуванням розміщення
14
його в міській забудові.
- класс будівлі II;
- ступінь довговічності II;
- ступінь вогнестійкості II.
Конструктивну структуру будинку складають окремі взаємозалежні ча-
стини: фундаменти, зовнішні і внутрішні стіни, перегородки, перекриття, по-
крівля, сходи, вікна і двері, що виконують визначені функції.
Конструктивна схема будівлі – монолітний залізобетонний каркас
(несучі монолітні залізобетонні колони і плити) з зовнішніми самонесучими
стінами з пінобетону.
Просторова жорсткість будівлі забезпечується спільною роботою каркаса
будівлі й жорсткого диска перекриття
1.5. Теплотехнічний розрахунок стінового огородження
Порядок розрахунку:
1. Визначаємо нормативні значення опору теплопередачі (Rq min) для да-
ного об’єкту, по карті-схемі температурних зон – м. Мелітополь знаходиться в
ІІ зоні, вологісний режим – нормальний (умови експлуатації Б). Отже, за табл. 1
ДБН В.2.6-31:2006 «Теплова ізоляція будівель» [6] визначаємо:
2
Rq min =3,3 м К/Вт.
2. Конструктивна схема зовнішньої стіни наведена на рис. 1.4.
Стіна складається з таких матеріалів:
- 1-шар:- цементно-піщана штукатурка;
- 2-шар:- пінобетон;
- 3-шар: - утеплювач (плити піно-полістирольні);
- 4-шар:- пароізоляція PAROC WAB 5t;
- 5-шар:- вентильований повітряний прошарок;
15
- 6-шар:- композитна панель.
Рис. 1.4. Конструктивна схема зовнішньої стіни
Наведені вище складові стіни мають такі теплотехнічні характеристики:
1-шар:- цементно-піщана штукатурка:
3
δ1=0,01м; ρ1=1600 кг/м ; λ 1=0,81 Вт/м К.
2-шар:- пінобетон
3
δ2=0,2 м; ρ 2=1200 кг/м ; λ2=0,58 Вт/м К.
3-шар: - утеплювач (плити піно-полістирольні):
3
δу.-? (цей параметр треба визначити); ρ у.=30 кг/м ; λу.=0,047
Вт/м.
4-шар:- PAROC WAB 5t:
16
3
δ4=0,013 м; ρ4=200 кг/м ; λ 4=0,039 Вт/м К.
5-шар:- вентильований повітряний прошарок:
2
δ5=0,03 м; R5=0,14 м К/Вт;
6-шар:- композитна панель:
2
δ6=0,006 м; ρ6=2,85 кг/м ; λ 6=0,29 Вт/м К.
3.Коефіцієнти тепловіддачі внутрішніх і зовнішніх поверхонь захи-
щаючих конструкцій дорівнюють:
2
αВ=8,7 Вт/м К;
2
αН=23 Вт/м К.
4. Далі визначаємо товщину утеплювача:
Опір теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної
конструкції розраховується за формулою:
1 n 1 1 n 1
R Ri і ,
в i1 з в i1
i p з
де: - αв, αз – коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь
2 .
огороджувальної конструкції, Вт/(м К), які приймаються згідно з додатком Е
ДБН В.2.6-31:2006 «Теплова ізоляція будівель»;
2 .
- Ri – термічний опір i-го шару конструкції, м К/Вт;
- λiр – теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в
розрахункових умовах експлуатації (згідно з додатком Л), Вт/(м · К);
δу.=(3,3-1/8,7-0,01/0,81-0,2/0,58-0,013/0,039+0,14+0,006/0,29-
1/23)·0,047=0,119 м
Приймаємо товщину утеплювача 120 мм.
5.Визначаєм опір теплопередачі стіни:
R∑=1/αв + δ1/ λ1+ δ2/ λ2+ δу./ λу.+ δ4/ λ4+R5+ δ6/ λ6 +1/ αН;
R∑=1/8,7+0,01/0,81+0,2/0,58+0,12/0,047+0,013/0,039+0,14+0,006/0,29
2
+1/23=3,32 м К/Вт,
2
що відповідає завданню: R∑ ≥ Rq min, тобто 3,32≥3,3 м К/Вт.
17
1.6. Техніко-економічні показники проекту
Техніко – економічні показники проекту наведено у таблиці 1.1.
При цьому зведені показники було розраховано з використанням таких
коефіцієнтів:
К1 – відношення розрахункової площі будинку до загальної. Цей
коефіцієнт дорівнює:
К1 =12401,75/13352,57=0,93
Таблиця 1.1 - Техніко – економічні показники проекту
№
Од. Показни-
п/п 1.1 Назва Примітка
вим. ки
1 1.2 Площа ділянки га 0,25
2
2 1.3 Площа забудови м 2073,6
3 1.4 Поверховість будинку пов. 6
4 1.5 Умовна висота будинку м 29,42
5 1.6 Загальна площа будинку 2
м 13352,57
6 1.7 Корисна площа 2
м 12428,77
7 1.8 Розрахункова площа 2
м 12401,75
3
8 Будівельний об'єм будинку: м
3
вище відмітки 0.000 м 48780,1
3
нижче відмітки 0.000 м 15855,84
18
9 К1 0,93
10 К2 м 5,2
К2 – відношення будівельного об’єму до розрахункової площі. Цей
коефіцієнт дорівнює:
К2 =64635,9/12401,75=5,2
1.7. Висновки
1. Основними елементами будівлі багатоцільового призначення, що
сприймають навантаження є палевий фундамент із залізобетонних бурових
паль, залізобетонний ростверк, залізобетонний рамно – зв’язковий каркас та
залізобетонне ядро із стін-діафрагм.
2. Горизонтальними елементами будівлі є перекриття (монолітні пере-
хресні балки з плитою частиною товщиною 160мм).
3. Компонування каркаса визначається:
- технологічними і архітектурними вимогами;
- умовами експлуатації будівлі;
- кліматичними умовами;
- типами і матеріалами огороджувальних та несучих конструкцій.
Ці вимоги визначаються замовником у вигляді технологічних креслень.
19
РОЗДІЛ 2. ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ТА РОЗРАХУНКУ БУДІВЕ-
ЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЇ
2.1. Загальні дані. Визначення навантаження на раму каркасу
У даному розділі матеріали збору навантажень на будівлю, які мають од-
накове значення для залізобетонних, металевих та комбінованих конструкцій.
Навантаження на будівлю включали у себе:
- навантаження від ваги конструкцій;
- довготривале навантаження на конструкції;
- короткочасне навантаження на конструкції;
- навантаження від снігу;
- навантаження від вітру.
Навантаження на каркас будівлі збиралися відповідно до вимог
ДСТУ-НБВ.1.1-27:2010. При цьому:
- власна вага несучих елементів каркасу визначалась автоматично з вико-
ристанням програми «Ліра»;
- довготривале навантаження на плити перекриттів дорівнювало 2,50 кПа;
- короткочасне навантаження на плити перекриттів дорівнювало 0,50 кПа;
- снігове навантаження дорівнює 0,137 т/кв.м=1,37 кПа;
- вітрові навантаження наведено у таблицях Д1 (вісі А-К, з навітряного
боку), Д2 (вісі К-А, з підвітряного боку), таблицях Д3 (вісі 1-13, з навітряного
боку), Д4 (вісі 13-1, з підвітряного боку).
Снігове навантаження на дах будівлі визначалось згідно п. 8 ДСТУ-
НБВ.1.1-27:2010 для III вітрового району (рис. Д 1 у додатку Д).
Для цієї цілі нами було використано електронний довідник інженера
(ЕСПРІ).
Вітрове навантаження на дах будівлі визначалось згідно п. 9 ДСТУ-
НБВ.1.1-27:2010 для 3-го вітрового району, тип місцевості - IV.
20
Для цієї цілі нами було використано електронний довідник інженера
(ЕСПРІ).
2.2. Залізобетонні конструкції. Статичний розрахунок каркасу буді-
влі у просторовій постановці
Розрахунок напружено – деформованого стану, конструювання елементів
та розробка креслень робочого проекту будівлі були виконані з використанням
програми «Ліра».
Для моделювання елементів будівлі нами було використано двоx вузлові
(КЕ №10) та чотирьох вузлові (КЕ №41) кінцеві елементи.
При цьому двох вузлові кінцеві елементи використовувалися для моде-
лювання колон та балок, а трьох – та чотирьох вузлові кінцеві елементи було
використано для моделювання фундаментної плити, міжповерхових перекрит-
тів та стін.
З використанням програмного комплексу «Лір- Арм» був виконаний ро-
зрахунок і проектування конструкцій елементів будівлі з монолітного залізобе-
тону.
В процесі роботи комплексу проводився розрахунок будівлі і його окрем-
их частин з формуванням робочих креслень і схем армування конструктивних
елементів.
Розрахунок виконувався в такій послідовності:
1.Формується модель будівлі з заданими навантаженнями на конструк-
тивні елементи за допомогою інструментарію наданого програмою.
2. Виконується розрахунок на задані впливи.
3. Визначаються необхідні перетини залізобетонних лінійних та плитних
елементів.
4. Виконується формування розрахункової схеми і кінцево-елементний
розрахунок напружено - деформованого стану каркасу будівлі ТРЦ.
21
5. До схеми прикладаються навантаження, перелік яких наведено у таб-
лиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Таблиця завантажень
Найменування заван- Навантаження, що зв'язані з навантаженнями
тажень на будівлю
До даного завантаження відносять власну вагу
Завантаження №1 елементів каркасу будівлі та власну вагу покрит-
тя.
Завантаження №2 Навантаження від ваги людей та обладнання
Завантаження №3 Вітрове навантаження (вітер з боку вісей А-Г)
Завантаження №4 Вітрове навантаження (вітер з боку вісей 1-13)
Завантаження №5 Снігове завантаження
6. Після цього з використанням програми «Лір – Візор» виконується ро-
зрахунок напружено – деформованого стану каркасу будівлі для кожного із за-
вантажень.
7. Далі виконується розрахунок на розрахункове сполучення наванта-
жень.
8. Після цього результати розрахунку та розрахункова схема експортуєть-
ся в програмний модуль Лір - АРМ, в якому виконується підбор та розрахунок
елементів конструкцій.
9. Далі із урахуванням розрахунків слід виконати побудову епюр ма-
теріалу будівлі.
10. Після цього генеруються креслення робочого проекту балок залізобе-
тонних перекриттів.
Також слід визначити, що моделювання всіх елементів каркасу вико-
22
нується методом кінцевих елементів з впровадженням двох вузлових КЕ № 10
та чотирьохкутних елементів №41.
Загальний вигляд розрахункової схеми будівлі наведено на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Кінцево – елементна розрахункова схема торгівельно – розважального
центру.
На рисунках Д2, Д3, Д4, Д5 та Д6 у додатку Д наведено схеми прикла-
дення навантажень до каркасу будівлі.
У ході проектування балок та колон нами були використані в’язані карка-
си, виготовлені ручним способом.
З огляду на те, що конструкція будинку має багато колон та балок, мною
згідно із завданням керівника проекту було запроектовано ті конструкції, мар-
кування яких наведено на рис. 2.2 та 2.3.
23
Рис. 2.2. Маркування розташування розрахованих та запроектованих кон-
струкцій (план).
Примітки.
1. Розташування розрахованих та запроектованих конструкцій помічено черво-
ним кольором
2. Даний рисунок слід читати разом з рис. 2.3.
Рис. 2.3. Маркування розташування розрахованих та запроектованих кон-
струкцій.
Примітки.
1. Розташування розрахованих та запроектованих конструкцій помічено черво-
ним кольором
2. Даний рисунок слід читати разом з рис. 2.2.
24
Усього було запроектовано 4 залізобетонні балки та 4 залізобетонні коло-
ни.
На рис. 2.4, та рис. Д7, Д8 та Д9 у додатку Д наведено отримані нами
епюри матеріалу у ході розрахунку напружено – деформованого стану, кон-
струювання та проектування балок Б1, Б2, Б3 та Б4.
Ці балки розташовані на першому, третьому, п’ятому поверхах та пере-
критті відповідно.
Рис. 2.4. Балка Б1. Епюра матеріалів.
На рис. Д2.5, та рис. Д10, Д11 та Д12 у додатку Д наведено отримані
мною у ході конструювання та проектування креслення робочого проекту балок
Б1, Б2, Б3 та Б4, які розташовані на першому, третьому, п’ятому поверхах та
перекритті відповідно.
Для виконання розрахунків, генерації епюр матеріалу та креслень робочо-
го проекту колон, що входять у состав каркасу будівлі, нами було
25
Рис. 2.5. Балка Б1. Креслення робочого проекту
використано пакет програм «Лір - Візор» та конструюючу програму пакету
«Лір-Арм».
У ході проектування колон нами були використані в’язані каркаси, виго-
товлені ручним способом.
На рис. 2.6, а також на рис. Д13, Д14 та Д15 у додатку Д наведено отри-
мані нами епюри матеріалу розрахованих та запроектованих мною прямокут-
них колон К1, К2, К3 та К4, які розташовані на першому, третьому, п’ятому та
сьомому поверхах відповідно.
26
Рис. 2.6. Колона К1. Епюра матеріалів.
На рис. 2.7, Д16, Д17 та Д18 у додатку Д наведено отримані нами крес-
лення робочого проекту прямокутних колон К1, К2, К3 та К4, які розташовані
на першому, третьому, п’ятому та сьомому поверхах відповідно.
27
Рис. 2.7. Колона К1. Креслення робочого проекту.
2.3. Металеві конструкції
У даному розділі також наведено результати розрахунку та проектування
металевого каркасу об’єкту, розташованого м. Запоріжжя.
Розглядався варіант будівлі з металевим каркасом (тобто з металевими
колонами та балками перекриттів) та залізобетонними плитними перекриттями.
У якості колон та балок було використано двотаври заводського виготов-
лення.
Розрахунок, конструювання та проектування каркасу та його елементів
виконувався за допомогою програмного комплексу Ліра 9.6.
При цьому для визначення напружено – деформованого стану будівлі бу-
ло застосовано програму «Лір - Візор», а для розрахунку та проектування вузлів
металевих конструкцій будівлі було застосовано програму «Лір - СТК»,
Моделювання всіх елементів каркасу будівлі виконано за допомогою
двох вузлових кінцевих елементів.
28
Крім того, згідно зі завданням на проектування у ході виконання даного
розділу роботи мною було розраховано та запроектовано такі вузли металевої
конструкції:
- базу колони К1;
- вузол примикання балки Б1 до колони К1;
- вузол стиковки двох частин колони К1;
- вузол стиковки двох частин балки Б1.
Маркування означених елементів конструкцій наведено на рисунку 2.3.
Навантаження на каркас будівлі збиралися відповідно до вимог ДБН
В.1.2-2: 2006.
Навантаження на будівлю включали у себе:
- навантаження від ваги конструкцій;
- довготривале навантаження на конструкції;
- короткочасне навантаження на конструкції;
- навантаження від снігу;
- навантаження від вітру.
Навантаження на каркас будівлі збиралися відповідно до вимог ДБН
В.1.2-2: 2006. При цьому:
- власна вага несучих елементів каркасу визначалась автоматично з вико-
ристанням програми «Ліра»;
- довготривале навантаження на плити перекриттів дорівнювало 2,50 кПа;
- короткочасне навантаження на плити перекриттів дорівнювало 0,50 кПа;
- снігове навантаження дорівнює 0,137 т/кв.м=1,37 кПа;
- вітрові навантаження наведено у таблицях Д1 (вісі А-К, з навітряного
боку), Д2 (вісі К-А, з підвітряного боку), таблицях Д3 (вісі 1-13, з навітряного
боку), Д4 (вісі 13-1, з підвітряного боку).
Снігове навантаження на дах будівлі визначалось згідно п. 8 ДБН В.1.2-
2:2006 для III вітрового району (рис. Д 1 у додатку Д).
29
Для цієї цілі нами було використано електронний довідник інженера
(ЕСПРІ).
Вітрове навантаження на дах будівлі визначалось згідно п. 9 ДБН В.1.2-
2:2006 для 3-го вітрового району, тип місцевості - IV.
Для цієї цілі нами було використано електронний довідник інженера
(ЕСПРІ).
Розрахунок виконувався в такій послідовності:
1.Формувалась модель будівлі з заданими навантаженнями на конструк-
тивні елементи за допомогою інструментарію наданого програмою.
1.1. При цьому усі металеві елементи конструкції моделювались із вико-
ристанням двотавра балочного типу №10.
1.2. До схеми прикладаються навантаження, перелік яких наведено у таб-
лиці 2.1.
2. Виконувався розрахунок каркасу на задані впливи. Для цього було ви-
користано програму «Лір - Візор».
3. Після цього результати розрахунку та розрахункова схема експортуєть-
ся в програмний модуль «Лір – СТК», в якому виконувався підбор та розраху-
нок металевих елементів конструкцій. Таким чином визначались необхідні пе-
ретини металевих лінійних та плитних елементів.
4. Далі із урахуванням отриманих таким чином даних (тобто встановле-
них у ході попереднього розрахунку перетинів металевих елементів кон-
струкції) повторювався розрахунок її напружено – деформованого стану та
конструкції та її елементів (пункти 1.2-3).
5. Після цього з використанням програми «Лір – СТК», мною було вико-
нано:
- перевірку несучої властивості металевих конструкцій каркасу;
- розрахунок та проектування бази колони К1;
- розрахунок та проектування вузла примикання балки Б1 до колони К1;
30
- розрахунок та проектування вузла стиковки двох частин, з яких виго-
товлено колону К1;
- розрахунок та проектування вузла стиковки двох частин, з яких виго-
товлено балку Б1.
Результати попереднього підбору та перевірки міцності підібраного мною
перетину колони К1 наведено у таблицях Д5 та Д6 додатку Д відповідно.
При цьому Результати попереднього підбору та перевірки міцності
Рис. 2.8. База колони К1. Креслення робочого проекту.
підібраного мною перетину балки Б1 наведено у таблицях Д7 та Д8 додатку Д
відповідно.
Також наведено:
- результати розрахунку та проектування бази колони К1 – на рис. 2.8;
- результати розрахунку та проектування вузла примикання балки Б1 до
колони К1 - на рис. Д19 у додатку Д;
- результати розрахунку та проектування вузла стиковки двох частин, з
яких виготовлено колону К1 - на рис. Д20 у додатку Д;
- результати розрахунку та проектування вузла стиковки двох частин, з
31
яких виготовлено балку Б1 - на рис. Д21 у додатку Д.
- вузол стиковки двох частин, з яких виготовлено балку Б1.
2.4. Висновки
Викладені у даному розділі матеріали досліджень дозволили зробити такі
висновки:
1. Виконано розрахунок напружено – деформованого стану залізобетон-
ного каркасу будинку ТРЦ, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області
України.
3. Виконано розрахунок напружено – деформованого стану каркасу бу-
динку ТРЦ, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області України вико-
наного частково з залізобетону, а частково – зі металу.
3. Розраховано та запроектовано залізобетонні колони каркасу будинку
ТРЦ, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області України.
4. Розраховано та запроектовано залізобетонні балки каркасу будинку
ТРЦ, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області України.
5. Розраховано та запроектовано такі вузли металевого каркасу будинку
ТРЦ, розташованого у м. Мелітополі Запорізької області України:
- бази колони;
- примикання балки Б1 до колони К1;
- стиковки двох елементів, з яких виготовлено колону К1;
- вузол стиковки двох частин, з яких виготовлено балку Б1.
32
РОЗДІЛ 3 ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
ВЛАШТУВАННЯ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ МОНОЛІТНИХ ПЕРЕКРИТТІВ
У даному розділі наведено фрагмент розробленої мною технологічної
карти, у якому наведено організацію опалубних, арматурних та бетонних робіт
при улаштуванні залізобетонних перекриттів.
Даною технологічною картою передбачається наступний порядок вико-
нання робіт:
3.1. Опалубні роботи
Вони включають у себе:
- транспортування опалубки в зону монтажу;
- розмітка підстави під крок основних стійок;
- установка основних стійок з триноги і унівілками;
- установка зв'язків по стійках;
- монтаж поздовжніх балок;
- монтаж поперечних балок;
- обробка торців фанери антиагдезійним мастилом;
- установка і закріплення палуби фанери;
- монтаж проміжних стійок в проліт між основними;
- установка опалубки бічних поверхонь плити перекриття;
- обробка палуби антіагдезіонной мастилом.
Таблиця 4.1.
Схема розстановки основних і другорядних стійок, а також головних та другорядних балок
Відстань між друго- Відстань між основ- Допустима відстань між стійками - В при відстані між голо-
рядними балками С, ними балками А, вними балками - А,
мм мм мм
Товщина
при відс- при відс- при відс- при відс- при відс-
плити, при тов- при тов- при тов- при тов-
тань між тань між тань між тань між тань між
мм щині фа- щині фа- щині фа- щині фа-
головними головними головними головними головними
нери, нери, нери t = нери t =
балками A балками A балками A балками A балками A
t = 18 мм t = 21 мм 18 мм 21 мм
= 1500 мм = 1750 мм = 2000 мм = 2250 мм = 2500 мм
160 625 625 2440 2350 1960 1820 1700 1600 1520
180 500 625 2440 2270 1860 1720 1610 1520 1440
200 500 625 2360 2270 1770 1640 1530 1440 1370
220 500 625 2290 2200 1690 1560 1460 1380 1290
240 500 500 2270 2140 1620 1500 1400 1320 1180
Продовження таблиці 4.1.
34
Схема розстановки основних і другорядних стійок, а також головних та другорядних балок
Відстань між друго- Відстань між основ- Допустима відстань між стійками - В при відстані між голо-
рядними балками С, ними балками А, вними балками - А,
мм мм мм
Товщина
при відс- при відс- при відс- при відс- при відс-
плити, при тов- при тов- при тов- при тов-
тань між тань між тань між тань між тань між
мм щині фа- щині фа- щині фа- щині фа-
головними головними головними головними головними
нери, нери, нери t = нери t =
балками A балками A балками A балками A балками A
t = 18 мм t = 21 мм 18 мм 21 мм
= 1500 мм = 1750 мм = 2000 мм = 2250 мм = 2500 мм
280 500 500 2200 2050 1510 1400 1310 1120 990
300 500 500 1980 2020 1460 1360 1280 980 910
260 500 500 2230 2090 1560 1440 1350 1220 1100
35
Рис. 3.1. Схема розстановки основних і другорядних стійок, головних балок,
другорядних балок.
Крок основних і другорядних стійок, головних балок, другорядних ба-
лок слід визначати згідно з даними таблиці 3.1. і рисунку 3.1.
3.2. Арматурні роботи
За технологією розрізняють арматурні роботи у зимових та літніх умо-
36
вах.
У літніх умовах порядок виконання арматурних робіт включає у себе:
- транспортування в зону укладання арматурних виробів, фіксаторів,
закладних деталей, утворювачі прорізів, термовкладників, пвх - трубок;
- улаштування розбивки основи з напрямних арматурних стержнів ни-
жньої сітки;
- улаштування нижньої сітки з окремих арматурних стержнів з викори-
станням в'язки стиків дротом;
- установка дистанційних прокладок - фіксаторів захисного шару;
- установка стрижнів посилення нижньої сітки, у отвори в плиті і міс-
цях виникнення найбільших зусиль;
- установка відсічення для улаштування робочого шва.
- улаштування основи з напрямних арматурних стержнів верхньої сіт-
ки;
- улаштування верхньої сітки з окремих арматурних стержнів з в'язкою
стиків дротом;
- улаштування закладних деталей, утворювачів прорізів, термовклади-
шів, каналів під електропроводку;
- установка стрижнів посилення верхньої сітки, у отворів в плиті і міс-
цях виникнення найбільших зусиль;
- улаштування технологічного шва закріпленням сітки - рабиці між
верхніми і нижніми стрижнями арматури;
- установка дощок-обмежувачів для формування верхнього і нижнього
захисного шару у верхній і нижній поверхні технологічного шва.
У зимових умовах порядок виконання арматурних робіт включає у се-
бе:
- транспортування в зону проведення робіт арматурних виробів, фікса-
торів, закладних деталей, утворювачів прорізів, термовладок, пвх - трубок;
37
- улаштування основи з направляючих арматурних стрижнів нижньої
сітки;
- улаштування нижньої сітки з окремих арматурних стержнів з в'язкою
стиків дротом;
- установка дистанційних прокладок - фіксаторів захисного шару;
- установка стрижнів підсилення нижньої сітки біля отворів у плиті и
місцях виникнення значних зусиль у конструкції;
- установка конструкцій відсічення для утворення робочого шва;
- укладка проводів для нагріву бетону із їх закріпленням до нижньої сі-
тки з допомогою в'язального дроту;
установка підтримуючих і каркасів із закріпленням їх до нижньої сітки
за допомогою в'язального дроту.
Порядок виконання арматурних робіт у зимових умовах включає у се-
бе:
- очищення поверхні опалубки від снігу і льоду;
- улаштування розбивочної основи з направляючих арматурних стерж-
нів верхньої сітки;
- улаштування верхньої сітки з окремих арматурних стержнів з в'язкою
стиків дротом;
- установка заставних деталей, прорізоутворювачів, термовкладок та
каналів під електропроводку;
- установка стрижнів посилення верхньої сітки, у отворів в плиті і міс-
цях виникнення найбільших зусиль;
- пристрій технологічного шва закріпленням сітки - рабиці між верхні-
ми і нижніми стрижнями арматури;
- установка дощок - обмежувачів для формування верхнього і нижнього
38
захисного шару у верхній і нижній поверхні технологічного шва.
- укриття заармованого перекриття (щоб уникнути попадання снігу у конс-
трукцію).
3.3 Бетоні роботи
Вони включають у себе:
- Прийом бетонної суміші в бункер;
- Подача бетонної суміші в зону бетонування;
- Укладання бетонної суміші з ущільненням глибинним вібратором;
- Вирівнювання бетонної суміші за відмітками маяках;
- Загладжування бетонної суміші;
- Очищення приймального бункера, інструменту, оснащення від бето-
ну.
Догляд за бетоном має розбіжності у зимових умовах та влітку.
У літніх умовах необхідно виконати укриття відкритих поверхонь пли-
ти п/е плівкою.
У літніх умовах необхідно виконати:
- підключення гріють проводів до живильних кабелях, подача напруги з
трансформатора.
- заміри температури в бетоні.
3.4 Демонтаж опалубки. Розрізняють демонтаж опалубки у літніх
та зимових умовах
У літніх умовах слід виконати:
- демонтаж і складування проміжних стійок;
39
- опускання настилу на основних стійках;
- перекидання поперечних балок «набік»;
- демонтаж і складування щитів фанери;
- демонтаж і складування поперечних балок;
- демонтаж і складування поздовжніх балок;
- демонтаж і складування основних стійок і триніг;
- транспортування елементів опалубки;
- очищення елементів опалубки від бетону.
У зимових умовах роботи по демонтажу опалубки включають у себе:
- Відключення трансформатора, демонтаж живильних кабелів;
- Зняття утеплюючих покриттів з бетону, їх очищення, згортання і
складування на піддони для подальшого транспортування на нову захватку;
- Демонтаж і складування проміжних стійок;
- Опускання настилу на основних стійках;
- Перекидання поперечних балок «набік»;
- Демонтаж і складування щитів фанери;
- Демонтаж і складування поперечних балок;
- Демонтаж і складування поздовжніх балок;
- Демонтаж і складування основних стійок і триніг;
- Транспортування елементів опалубки;
- Очищення елементів опалубки від бетону;
- Установка стійок переопиранія.
3.5 Професійний склад бригади
Роботи ведуться послідовним методом комплексної бригадою з 6 чоло-
вік з урахуванням суміщення наступних професій:
40
- тесля - бетонник - 4 розряду -2 особи;
- тесля - бетонник 3 розряду - 2 особи;
- тесля - бетонник 2 розряду 2 особи.
При цьому всі робітники повинні мати навички укладання арматурних
виробів і в'язки стиків арматури.
Крім того, не менше ніж дві особи зі складу ланки повинні бути атесто-
ваними стропальниками.
При відсутності зазначених вище спеціальностей і кваліфікації у робіт-
ників, до початку виконання робіт необхідно провести їх навчання і атеста-
цію.
3.6 Висновки
1. Згідно із завданням на виконання роботи розроблено фрагмент те-
хнологічної карти, присвячений улаштуванню залізобетонного монолітно-
го перекриття.
2. Встановлено, що у даному випадку роботи слід виконувати пос-
лідовним методом комплексної бригадою у складі 6 чоловік з урахуванням
суміщення наступних професій:
- тесля - бетонник - 4 розряду -2 особи;
- тесля - бетонник 3 розряду - 2 особи;
- тесля - бетонник 2 розряду 2 особи.
Технологія зведення висотних будівель комплексна механізація
проведення робіт
До складу робіт по влаштування монолітних стін, входять:
монтаж опалубки;
установка арматури;
укладання бетону;
41
демонтаж опалубки.
Розроблена технологія зведення монолітних стін житлових будов з ви-
сокопластичних сумішей, що подаються бетононасосами: литу бетонну су-
міш транспортують в автобетонозмішувачах, а для збереження заданої рух-
ливості тривалість її подачі в опалубку обмежується 20-30 хв. Спочатку в не-
рухому опалубку укладають два-три шари литої суміші на половину її висо-
ти. Кожний наступний шар укладають в опалубку, не допускаючи схоплю-
вання попереднього. Подачу суміші роблять рівномірними шарами по пери-
метру конструкції за допомогою розподільної стріли маніпулятора з радіусом
дії до 18 м.
Залежно від температурно-вологих умов і інтенсивності набору міцності
бетону призначають режим руху опалубки й швидкість подачі бетонної су-
міші. Використовують бетононасосні установки продуктивністю 5-65 (5-20)
3
м /год. Автономна розподільна стріла монтується на опорному пристрої, роз-
ташовуваному в центрі силосу. До корпуса опори монтуються ланки бетоно-
проводу. Бетонування роблять ярусами висотою близько 10 м. Після вико-
нання робіт на кожному ярусі нарощують опорний пристрій і встановлюють
додаткові ланки бетонопроводу (рис. 3.1), після чого зводять наступний ярус.
Арматурні каркаси й інші необхідні матеріали подають баштовим краном.
42
Рис.3.1. Схема зведення висотних житлових будівель за допомогою
баштового крану
1 - баштовий кран; 2 - ковзне опалублення; 3 - тимчасові кріплення;
4 - розподільна стріла; 5 - бетононасосна установка;
6- автобетонозмішувач; 7- бетонопровід.
У процесі виконання робіт здійснюють поопераційний контроль якості
опалубних робіт, перевіряють положення арматурних каркасів і закладних
деталей за допомогою геодезичних засобів. Однорідність і міцність бетону
перевіряють ультразвуковими приладами, а наявність пор і тріщин - візуаль-
но.
Розроблена технологія дозволяє, наприклад, при загальному обсязі бе-
3 3
тонних робіт 630 м досягти виробітку на одного робітника в зміну 7,1 м при
3
трудових витратах 1,27 люд. – год. на 1 м бетону.
Зведення житлових будинків у ковзній опалубці - комплексний процес,
43
який містить у собі армування конструкцій, нарощування домкратних стерж-
нів, установку закладних деталей, віконних і дверних блоків або вкладишів,
влаштування спеціальних ніш, догляд за бетоном і ін. Перераховані роботи
повинні бути ув'язані в часі. Так, армування стін не повинне не випереджати
укладання бетону, не відставати від нього. Домкратні стержні слід нарощува-
ти в міру підйому опалубки. Вкладиші для утворення прорізів повинні бути
встановлені до монтажу арматурних каркасів.
Кожний вид робіт виконує спеціалізована ланка, а весь процес - ком-
плексна бригада. При цьому дотримують чіткої технологічної послідовності
ведення робіт. Тому що ведучими є укладання й ущільнення бетонної суміші,
то прийнятій швидкості бетонування підкоряються всі інші процеси. Для по-
токового ведення робіт будинок розбивають на захватки. На кожній з них ве-
деться певний технологічний процес. У міру виконання робіт ланка робітни-
ків переходить із захватки на захватку, надаючи іншій ланці фронт робіт.
Особливу увагу приділяють стану засобів механізації, тому що вихід з ладу
одного з механізмів приводить до порушення ритму всього потоку.
При зведенні стін у ковзній опалубці перед бетонуванням готовлять за-
пас необхідних матеріалів (заготовки арматури, закладні деталі, домкратні
стержні й т.п.), засоби механізації для транспортування матеріалів і напівфа-
брикатів, забезпечують надійне електропостачання об'єкта, перевіряють зва-
рювальне устаткування, засоби для горизонтального переміщення бетону,
заготовлюють арматуру й закладні деталі. Зведення житлових будинків у ко-
взній опалубці виконується, як правило, з використанням баштових кранів.
Для будинків підвищеної поверховості використовуються приставні крани, а
висотою 9-16 поверхів - крани на рейковому ходу.
На будівельному майданчику (рис. 3.2) прокладають тимчасові під'їзні
колії, обладнаються місця для приймання бетону з бетоновозів у бункери,
майданчики для складування щитів опалубки, арматурних каркасів і стерж-
44
нів, а також отворів. Прийняте розташування кранів повинне забезпечувати
обслуговування вертикальним транспортом зону, необхідну при виконанні
всього комплексу робіт. При подачі бетонної суміші бетононасосами перед-
бачається спеціальний майданчик для приймання бетону з розрахунку одно-
часного перебування на ній не менш двох автобетонозмішувачів.
Рис. 3.2. Схема виконання робіт по зведенню будинку в монолітному ва-
ріанті
1 - тимчасова автодорога; 2 - відкриті складські майданчики;
3 - баштовий кран; 4 - інвентарне огородження; 5- контейнер;
6 - поворотний бункер; 7- бетоновоз.
Спочатку бетонують опорний ярус висотою 70-80 см. Бетон укладають
по периметру будинку шарами товщиною 30-40 см з обов'язковим віброущі-
льненням. Після набору бетоном міцності, рівної 1,5-3 МПа, плавно підніма-
ють опалубку зі швидкістю 20-30 см/год і одночасно укладають шар бетону
товщиною 20-30 см. Швидкість підйому опалубки призначають із умови на-
бору міцності й твердіння бетону. З урахуванням часу доставки й переванта-
жень бетонну суміш готують, використовуючи цемент з початком схоплю-
45
вання не менш 3 год.
Найбільш ефективним засобом транспортування є бетононасоси в ком-
плекті з розподільними стрілами (рис. 3.3)
Рис. 3.3. Схеми зведення будинку в ковзній опалубці з подачею бе-
тонної суміші баштовим краном (а)і бетононасосним транспортом (б)
1 - баштовий кран; 2- ковзне опалублення; 3 - маніпулятор;
4 - магістральний бетонопровід; 5- стаціонарний бетононасос;
6- автобетонозмішувач.
Початковий період підйому опалубки найбільш відповідальний. Потріб-
но ретельно контролювати збереження геометричних розмірів опалубки, за-
побігати обпливанню бетону, деформації й втрату стійкості опалубки. Бетон-
ну суміш рівномірно укладають по периметру опалубки. Кожний наступний
шар укладають до схоплювання раніше покладеного.
При ущільненні бетону вібратори не повинні торкатися частин опалуб-
ки, тому що передача їх коливань може викликати руйнування раніше покла-
46
дених шарів, що мають недостатньо високу міцність. Найкращі умови взає-
модії ковзного опалублення з покладеним бетоном створюються при міцності
вихідного з-під щитів бетону в межах 0,2-0,3 МПа. При меншій міцності мо-
жливі деформації, а при більшій погіршуються умови підйому, тому що ков-
зання опалубки відбувається не по пластичній суміші, а по затверділому бе-
тону.
Рис. 3.4. Зовнішній вигляд зведення будинку в ковзній опалубці з пода-
чею бетонної суміші баштовим краном і бетононасосом
Організаційно-технологічне вдосконалювання ведення робіт пов'язане з
використанням карт руху ковзного опалублення, які відображають техноло-
гічні перерви, правильне й своєчасне влаштування отворів, закладних дета-
лей і арматурного заповнення, догляд за бетоном і інші роботи. Усе це дозво-
ляє підвищити технологічну дисципліну робіт, гарантувати повноту й прави-
льність установки всіх елементів, добитися середньої швидкості зведення
конструкції не менш 15 см/год.
47
При призначенні інтенсивності бетонування, а відповідно й швидкості
підйому опалубки, слід ураховувати характер взаємодії поверхні щитів опа-
лубки з бетоном, що твердіє на ранній стадії. При ковзанні опалубки зусилля
підйому витрачаються на подолання сил тертя й зчеплення. По даним, зусил-
ля зчеплення значно перевищує зусилля на подолання тертя. Враховуючи ці
обставини, можна зробити висновок, що дефекти бетонування у вигляді роз-
ривів бетону в горизонтальній площині, вигинів домкратних стержнів, а та-
кож утворення мікротріщин у структурі бетону цілком залежать від зчеплен-
ня бетону з опалубкою.
Як тиск розпору, так і нормальне зчеплення функціональне залежать від
часу, умов і швидкості набору міцності. На (рис. 3.4) наведені залежності
зміни параметрів зчеплення від часу для декількох типів (за матеріалами)
опалубки для бетону класу В20 на щільних заповнювачах при нормальній
температурі твердіння. Аналіз даних показує, що незалежно від матеріалу
опалубки спостерігається динаміка росту параметрів зчеплення. Максималь-
не зчеплення на ранній стадії твердіння спостерігається в сталі й мінімальне -
у текстоліті, фторопласті й в склопластику.
Час твердіння
Рис. 3.5. Залежність адгезії бетону з опалубкою від часу твердіння (бе-
тон на щільних заповнювачах рухливістю 6-9 см)
Сила счеплення з
бетоном, МПа
48
1- зі сталевою палубою; 2 -з фанерою; 3 - з склопластиком; 4 - з текс-
толітом.
Для практичних цілей особливо важливо знати динаміку росту зчеплен-
ня й тертя в ранній термін твердіння. Футеровка із фторопласта, гетинаксу,
полімерного компаунда дозволяє знизити зчеплення зразкове в 2-3 рази в по-
рівнянні зі сталевими щитами. При цьому їх оборотність зростає до 600-900
циклів-контактів і є можливість підвищення якості вихідної з опалубки пове-
рхні бетону. Підвищення якості поверхонь залежить не стільки від зчеплен-
ня, скільки від режиму ущільнення шарів суміші.
На (рис. 3.6, 3.7) наведена конструктивна схема ковзної віброопалуб-
ки, у якої щити на висоту шару, що укладається, виконані розрізними із шар-
нірним обпиранням на нижчележачі. За допомогою ексцентрикового приводу
задаються кутові коливання частотою 12-15 Гц із амплітудою 4-5°. Можли-
вий режим руху в противофазі й синфазний. Для виключення потрапляння
бетонної суміші в стики поверхню опалубки покривають еластичним матері-
алом.
49
Рис. 3.6. Конструктивні схеми ковзного опалублення (віброопалубка)
1 - ексцентриковий привід; 2- шарнірно-з'єднаний щит;
3 - нерухомий щит; 4 - еластичний килим; 5- щит опалубки;
6 - стрічка еластичного килима; 7 - роликові опори;
8 - притискний пристрій для натягу.
Аналіз досліджень показав, що як для важкого бетону, так і для бетонів
на легких заповнювачах досягається однорідне ущільнення й висока якість
поверхонь, що не вимагають подальшої затірки й іншої обробки. Ефектив-
ність опалубки може бути підвищена, якщо еластичний килим виконати у
вигляді нескінченної стрічки, ділянки якої в міру ковзання опалубки будуть
перебувати в контакті з бетоном і відриватися по виходу бетону з опалубки.
Таке виконання (рис. 3.6) трохи ускладнює конструкцію, але дає високий те-
хнологічний ефект, повністю, крім ручних операцій при віброущільненні бе-
тонних сумішей і вирішуючи проблему технологічних зупинок. Розміщення
еластичного килима й розрізних щитів опалубки доцільно робити в просторі
між домкратними рамами, залишаючи частину опалубки нерухомою.
50
Рис. 3.7. Конструктивні схеми ковзного опалублення (опалубка з рухли-
вим еластичним килимом)
1- щит опалубки; 2 - стрічка еластичного килима; 3 - роликові опори; 4
- притискний пристрій для натягу.
Використання нескінченної стрічки вирішує проблему збереження якос-
ті поверхонь при змушених перервах, тому що при розпалубці затверділого
бетону не виникає напруга по площині зрушення, а відбувається нормальний
відрив еластичного килима від поверхні бетону стіни й при цьому не пору-
шується структура, як свіжоукладеного бетону, так і бетону на ранніх стадіях
твердіння.
Технологічна й техніко-економічна ефективність зведення будинків у
ковзній опалубці визначається засобами комплексної механізації процесів
укладання, ущільнення, подачі бетонної суміші, методами теплової обробки
й способами потокового ведення робіт.
51
Рис. 3.8. Технологічна схема поярусного пристрою стін і перекриттів
а, б, - відповідно бетонування 1 і 2 ярусів;
1 - щити опалубки; 2- опорний черевик;
3 - рама із крокуючим гідродомкратом
Подальший розвиток методу зведення будинків і споруджень у ковзній
опалубці йде по шляху переходу на піднімальну й самопідіймальну опалуб-
ки. Використання самопідіймальної опалубки в комбінації з литими бетон-
ними сумішами більш ефективно, ніж у ковзній. Висока якість поверхні, оде-
ржувана при бетонуванні, забезпечується тим, що її щити залишаються неру-
хливими під час схоплювання бетонної суміші. Бетонування в такій опалубці
може бути припинене в будь-який момент без порушення якості робіт. Заслу-
говує на увагу конструктивний розв'язок самопідіймальної відривної опалуб-
ки й досвід зведення будинків у цій опалубці. У результаті її використання
вдалося скоротити число домкратів з 240 до 54, поліпшити якість поверхонь і
добитися однорідності бетону, скоротити цикл зведення стін і перекриттів,
при цьому використовувався один кран замість двох. На (рис. 3.7, 3.8) наве-
дена технологічна послідовність поярусного влаштування стін і перекриттів
16-поверхового житлового будинку. Аналіз технології ведення робіт у само-
підіймальній опалубці свідчить про деякі її переваги і необхідності подаль-
52
шого вдосконалювання її вузлів і елементів.
Рис. 3.9. Технологічна схема поярусного пристрою стін і перекриттів
а - бетонування 3 ярусу;
б - пристрій опалубки перекриттів і бетонування ярусів другого повер-
ху 1 - підмости; 2- телескопічна стійка; 3 - щити опалубки перекриття.
У табл. 3.1 наведений склад бетонних сумішей, які використовують в
монолітному будівництві.
53
Рис. 3.10. Встановлення ковзної опалубки для зовнішніх огороджуючи
конструкцій
Таблиця 3.1-Склад керамзитобетонних сумішей
Матеріал Товщина стіни, см
160 200
Швидкотвердіючий портланд-
375 400
3
цемент марки 400, кг/м
3
Керамзит фракції 10-20, л/м 460 350
3
Керамзит фракції 5-10, л/м 260 250
3
Керамзитовий пісок, л/м 330 630
3
Кварцовий пісок, кг/м 335 -
3
Вода, л/м 208 240
3
Хімічні добавки (СНВ), кг/м 0,375 0,4
Бетонування конструкцій виконують після монтажу всіх елементів опа-
лубки на захватці, влаштування арматури і закладних деталей. Бетонна суміш
54
до місця укладання подається баддями. Безпосередньо перед бетонуванням
потрібно з поверхні раніше покладеного шару зняти цементну плівку. Бетон-
ну суміш укладають у конструкцію горизонтальними шарами товщиною не
більш 50 см без перерв. Кожний шар укладається до початку схоплювання
попереднього й ретельно ущільнюється глибинними вібраторами. Висота ві-
льного скидання бетонної суміші не повинна перевищувати 3 м. У процесі
бетонування необхідно влаштувати канали й вкладиші для проведення елект-
ропроводки. При ущільненні бетонної суміші крок перестановки вібраторів
не повинен перевищувати полуторного радіуса дії, а глибина занурення віб-
ратора в раніше покладений шар повинна бути не менш 5-10 см. Забороня-
ється контакт вібратора з арматурним каркасом, закладними деталями й стін-
ками опалубки. У процесі бетонування ведеться поопераційний контроль
якості й журнал робіт. При бетонуванні стін складається акт на приховані ро-
боти.
Демонтаж опалубки проводиться по досягненню міцності бетону не
менш 1 МПа. Для стін з керамзитобетону класу В12 при використанні швид-
котвердіючого портландцементу марки 400 міцність досягається через 24
г.
Демонтовані елементи опалубки опускають на майданчик складуван-
ня для очищення й змащення. Послідовність демонтажу опалубки здійсню-
ється в такому порядку. Спочатку демонтуються всі зовнішні й внутрішні
панелі опалубки, торцеві й кутові щити, а потім блоки опалубки. При демон-
тажі опалубки використовуються спеціальні пристрої для відриву щитів:
клини, струбцини, механічні домкрати й інші пристосування.
При одночасному зведенні 3-4 будинків крапкового типу комплект
опалубки розраховується на бетонування поверху. За захватку береться від-
повідно один поверх кожного будинку. Усі роботи ведуться потоковим мето-
дом. Технологія й організація робіт передбачає армування й монтаж опалуб-
55
ки стін на I захватці, у той час як на II роблять монтаж елементів збірного
залізобетону (сходових маршів, блоків санвузлів, перегородок, сміттєпрово-
дів і т.п.), а на III установку опалубки перекриттів і армування їх. Наяв-
ність великого фронту робіт дозволяє більш раціонально використовувати
прогресивні технології. Наприклад, при влаштуванні перекриттів може бути
використане вібровакуумування бетону, що дозволяє поліпшити структурну
міцність за три доби на 85%, а за 28 діб - на 20%. Застосування вібровакуум-
ної технології дозволяє не тільки скоротити час, необхідне на набір розпалу-
бочної міцності, але й знизити витрати цементу до 15%. Для перекриттів то-
вщиною 160 мм тривалість вакуумної обробки становить 10 хв. Із застосу-
2
ванням вакуумної технології виготовлено більш 2 тис. м монолітних перек-
риттів.
Витрати праці на монтаж опалубки типового поверху становлять 67 люд.
2 2
- днів, або 0,051 люд. - дня на 1 м площі, при виробітку в зміну 19,5 м на
одного робітника. Витрати праці на бетонування стін типового поверху ста-
2
новлять 38,2 люд. - дня, або 0,2 люд. - дня на 1 м бетону. Виробіток на одно-
3
го робітника становить 5 м /зміну. Витрати на демонтаж опалубки становлять
44,9 люд.-дня на типовий поверх, або на 1 м опалубки - 0,034 люд.-дня. Змін-
2
ний виробіток на одного робітника становить 29,1 м опалубки.
При будівництві житлового будинку розміром у плані 33,36x26,28 м,
висотою 44 м із внутрішніми стінами з монолітного залізобетону й збірними
перекриттями, сходовими маршами, ліфтовими шахтами й зовнішніми стіна-
ми з керамзитобетонних блоків була прийнята технологія зведення моноліт-
них стін у блочно-щитовій опалубці. Для виконання монтажних робіт і бето-
нування конструкцій використаний баштовий кран.
Зведення типового поверху велося захватками. За допомогою башто-
вого крана на перекриття подавали опалубні блоки й установлювали їх у про-
ектне положення спочатку з тимчасовим і потім з остаточним кріпленням за
56
допомогою електрозварювання закладних деталей. Змонтувавши опалубні
блоки на захватці, приступали до армування внутрішніх стін, установки
блок-опалубок, влаштування каналів і отворів та інших елементів. Якість за-
безпечувалася контролюванням рухливості й однорідності бетонної суміші
(8-10 см), визначенням щільності й однорідності покладеного бетону, конт-
ролем ущільнення суміші й правильністю догляду за бетоном.
Зведення типового поверху виконувала комплексна бригада з 24 чол.
Загальна тривалість зведення однієї захватки становила 6 днів при двозмінній
роботі. Витрати праці на зведення типового поверху склали 170,6 люд.-дня.
3
Виробіток на один робітника в зміну сягав 0,45 м .
Опалубка перекриттів конструктивно виконана у вигляді стулчастих
блоків. Наявність шарніра дозволяє складати щити при їхній розпалубці. Для
демонтажу опалубки в перекритті влаштовують спеціальні щілини, через які
її витягають. Розміри стулок повинні бути на 2-4 см менше габаритної висоти
поверху. Для типового житлового будівництва довжина стулок становить 2,6
м. При влаштуванні опалубки перекриттів більшого розміру використовують
доборні щити.
Монтаж опалубки перекриттів починають із установки опорних стов-
бурів або телескопічних стійок. У першу чергу встановлюють чотирьохстій-
часті, а потім двохстійчасті стовбури. Вони поєднуються розпірками. За до-
помогою гвинтів опорні столи вирівнюють під відмітку низу опалубки пере-
криття, потім влаштовують сам блок опалубки перекриття. По периметру
блоку для ліквідації зазору між стінами встановлюють азбестофанері арку-
ші.
До початку бетонування перекриття необхідно на забетонований опо-
рний пояс навісити блоки зовнішніх лісів з робочим настилом. При бетону-
ванні перекриття передбачаються прорізи для добування складеного стулчас-
того блоку й колодязі для проходження стропів і опускання стулок пане-
57
лей.
Демонтаж блоків перекриття виконується після набору бетоном 70%
міцності й зняття опалубки стін у данім гнізді. Для рівномірного опускання
стулок опалубки використовують ручні лебідки й запобіжні стійки. Складе-
ний блок витягають через монтажний проріз і подають у зону підготовки, де
опалубку приводять у робочий стан і цикл повторюється. Після зняття опа-
лубки на захватці роблять замонолічування прорізів.
Монтаж блоків опалубки стін роблять після бетонування перекриття
й без її зняття. Опалубний блок стін підготовляють шляхом навішення на
нього арматурного каркаса. Крім цього встановлюють прорізоукладачі вікон і
дверей, розвідні електрокоробки. Монтаж опалубки починають із блоку шах-
ти ліфтів, інші блоки монтують у шаховому порядку, що забезпечує зручнос-
ті при зварюванні арматурних каркасів. Для захисту щитів опалубки від бри-
зів електрозварювання їх поверхню закривають переносними запобіжними
щитами.
Монтаж наступних блоків опалубки стін роблять із раніше встанов-
лених блоків з перекриття. Їх установлюють на спеціально забетоновані мая-
ки, поверхню яких має загальний горизонт. Блоки з'єднуються стяжними бо-
лтами з конусами через кожні 1,5 м. Верх блоків опалубки розкріплюється
між собою талрепами із кроком до 1 м або стяжними болтами по верхній
схватці панелі опалубки в зоні балок жорсткості.
Зовнішні панелі опалубки (рис. 3.9) установлюють на опорний пояс із
щитів, що забезпечує точну фіксацію й закріплення низу панелі. Монтаж па-
нелей починають із кута будинку, поступово приєднуючи наступні панелі.
Проектне положення верху панелей вивіряють за допомогою скоб і роблять
інструментальну прив'язку до осей будинку.
58
Рис. 3.11 Схема зведення зовнішньої стіни з монолітного залізобетону
1- блок зовнішніх лісів; 2- балка твердості; 3 - зовнішня панель опалу-
бки; 4 - верхній анкерний болт; 5- верхній опорний пояс; 6- опорна консоль
зовнішньої панелі опалубки; 7 - блок опалубки; 8- опалубка перекриття; 9 -
стійка; 10 - нижній анкерний болт; 11 - фактурний шар бетону.
Бетонування стін роблять шарами товщиною 30-40 см. Зовнішні стіни
з керамзитобетону бетонують із випередженням внутрішніх стін з важкого
бетону на один шар. Для поділу керамзитобетону й важкого бетону в місцях
перетинання стін установлюють металеву тканинну сітку, яка прив’язується
до арматурного каркаса.
Після придбання бетоном міцності роблять демонтаж опалубки.
Спочатку знімають нижній опорний пояс, потім демонтують зовнішні опалу-
бні щити. Верхній опорний пояс залишається не демонтованим. Він необхід-
ний для установки наступного поверху опалубки й навішення блоків зовніш-
ніх лісів. Потім роблять демонтаж блокової опалубки.
Після набору перекриттям міцності не менш 70% проектної роблять
59
демонтаж опалубних панелей. Далі цикл повторюється (рис. 3.10).
Рис. 3.12 Технологічна схема зведення стін (цифрами позначена послі-
довність монтажу елементів опалубки)
Дана технологія передбачає високу якість зовнішніх стін, їх архітек-
турну виразність і повне виключення опоряджувальних робіт по фасаду. Це
досягається шляхом виготовлення фактурного шару зовнішніх стін безпосе-
редньо на опалубних щитах до їхньої установки в проектне положення. Тех-
нологією передбачено, що оздоблювальний шар з розчину або рухливих бе-
тонів наноситься на опалубний щит у горизонтальному положенні на при-
об’єктному полігоні.
Ущільнення розчину або бетонної суміші проводиться поверхневими ві-
браторами або на вібромайданчику з кутовою формою коливань. На поверх-
ню бетонного шару укладаються кутики, що дає можливість утворення поз-
60
довжніх шпонок, що забезпечують адгезію шкарлупи з монолітним бетоном.
Після набору 40-50% міцності щит опалубки разом з фактурним шаром мон-
тується в проектне положення.
Для зчеплення шкарлупи з поверхнею опалубного щита передбача-
ється пристрій анкерних систем, який виймається перед демонтажем опалуб-
ки, а збільшення адгезії - шляхом влаштування випусків арматури діаметром
2-3 мм і довжиною 180-200 мм.
Досить широке поширення одержав метод зведення житлових і суспі-
льних будинків з використанням блочно-щитової опалубки, яка виймається
горизонтально. Цим методом зводяться будинки крапкового типу висотою
12-18 поверхів. Технологія й організація робіт передбачає розбивку поверху
на захватки із приблизно рівними обсягами для забезпечення потокового ве-
дення робіт і більш ефективного використання комплекту опалубки. На
(рис.3. 11) наведена схема розбивки типового поверху 16-поверхового 95-
квартирного житлового будинку. Конструкції внутрішніх стін виконуються з
керамзитобетону товщиною 200 мм, зовнішніх - з керамзитобетону товщи-
ною 300 мм, перекриття - з важкого бетону товщиною 160 мм.
61
Рис. 3.13. Схема розбивки типового поверху 16-поверхового житло-
вого будинку на захватки
Рис. 3.14. Схема бетонування зовнішніх стін
Для влаштування внутрішніх стін і перекриттів поверх розбивається
на 4 захватки. Середня тривалість монтажу опалубки стін і їх армування на
захватці становить 6 змін, а бетонування - 1 зміну. Армування й бетонування
перекриттів здійснюється за дві зміни. Зведення зовнішніх стін ведеться з ві-
62
дставанням на один поверх спеціальним потоком. Обсяг робіт розбивається
на дві захватки. Тривалість монтажу опалубки на захватці становить 4 зміни,
а їх бетонування - 1 зміну.
Для поліпшення технологічних властивостей бетонної суміші й ско-
рочення строків набору міцності в бетонну суміш вводиться суперпластифі-
3
катор з розрахунку 4 л/м . При від’ємних температурах додатково вводиться
нітрит натрію з розрахунку 6-8% по масі цементу.
Виконання робіт передбачене у дві зміни при температурі зовнішнього
повітря вище 0 °С.
Укладання бетону за допомогою баштового крана з поворотною бад-
дею;
63
Рис. 3.15. Схема організації робіт.
1 - баштовий кран КБ-405.2; 2 - огородження підкранової колії;
3 - заземлення; 4 - тимчасова автодорога з з/б плит; 5 - майданчик для
приймання бетону; 6 - автобетонозмішувач; 7 - баддя для бетону; 8 - зона
дії крана; 9 - небезпечна зона; 10 - майданчик для складування опалубки,
арматури, для складання опалубних панелей; 11 - тимчасовий водопровід
Армування стін
Армування стін здійснюється установкою арматурних каркасів із крі-
пленням їх між собою окремими стрижнями й в'язанням вузлів. Установка
арматур у конструкцію проводиться згідно з робочими кресленням.
До складу робіт з армування стін входять: розмітка місць розташу-
вання каркасів; установка фіксаторів для створення захисного шару; установ-
ка арматурних каркасів; в'язання з'єднань каркасів; зварювання каркасів (рис.
3.16).
64
Рис.3.16.Схема установки арматури:
1 10
1, 2, 3… - порядковий номер монтажу , ДО , ДО - марка каркаса
До початку монтажу арматури необхідно ретельно перевірити відпо-
відність опалубки проектним розмірам і якість її виконання; підготувати до
роботи такелажне оснащення, інструменти; очистити арматуру від іржі; за-
крити прорізи в перекриттях щитами або поставити тимчасове огородження.
65
Рис.3.17 Влаштування монолітних стін висотних будівель
Арматурні стержні, що надійшли на будівельний майданчик, укла-
дають на стелажах у закритих складах розсортованими по марках, діаметрах і
довжинам; сітки зберігають згорнутими в рулони у вертикальнім положенні.
Плоскі сітки й каркаси повинні лежати штабелями в зоні дії крана на загото-
влених прокладках і підбивках. Висота штабеля не повинна перевищувати 1,5
м. Ширина прокладок повинна бути не менш 150 мм, а товщина - не менш 50
мм.
Арматури до місця установки подають баштовим краном КБ-
405.2.
Плоскі й просторові каркаси масою до 50 кг подають до місця монта-
жу краном у пачках і встановлюють вручну, а масою більш 50 кг - краном.
Окремі стержні подаються до місця монтажу пучками.
Для тимчасового кріплення арматурних каркасів до опалубки вико-
ристовуються струбцини.
Для утвору захисного шару бетону між арматурами й опалубкою
встановлюються фіксатори із кроком 1,0 - 1,2 м у шаховому порядку.
66
До установки арматури приступають після монтажу опалубки з однієї
сторони стіни.
Рис.3.18. Схема організації робочого місця арматурників:
1 - місце складування каркасів; 2 - майданчик пересувний; 3 - опалубна
панель; 4 - перекриття; 5 - струбцина; 6 - дерев'яний брусок; 7 - фіксато-
ри;
8 - підкіс; 9 - домкрат
Роботи з установки арматур (рис.3.18) виконують ланкою з 3-х чол.:
арматурник-електрозварювач 4-го розряду - 1
арматурник 3-го розряду - 1
такелажник 2-го розряду - 1
Монтаж і демонтаж опалубки.
До початку виробництва опалубних робіт повинні бути здійснені на-
ступні підготовчі роботи:
обладнаний майданчик для приймання опалубки;
завезені па об'єкт опалубка, оснащення, пристосування, інструмент,
матеріали й змащення для покриття опалубних щитів;
67
підготовлені основи місць установки опалубки (розбивка осей стін,
нівелювання поверхні перекриттів, очищення перекриття від сміття).
Опалубку слід зберігати відповідно до ДСТУ 15150-69. При цьому еле-
менти опалубки повинні бути впаковані або складені по марках у штабе-
лі па дерев'яних підбивках. Висота штабеля не повинна перевищувати 1,0 -
1,2 м (рис.3.19).
Рис.3.19. Схема розкладки щитів опалубки:
Щ-1 - марка щита
- прорізовлаштування
- заробити на місці.
68
Таблиця 3.2 - Комплектування опалубних панелей щитами
Марка панелі Марка щита Кількість штук у панелі
П1 Щ4 3
Щ4 2
П2
Щ2 1
ПЗ ЩЗ 3
Щ4 1
П4
Щ2 1
Щ3 2
П5
Щ1 1
Щ2 1
П6
Щ1 1
Щ4 2
П7
ЩЗ 1
П8 Щ2 2
69
Таблиця 3.3 - Специфікація елементів опалубки
Маса одно-
Позначення на Кількість, Загальна
Найменування, марка го елемента,
кресленнях шт. маса, кг
кг
Щит уніфікований Щ 1 КЩ 1.01.000-01 17 165 2805
Щит уніфікований Щ 2 КЩ 1.02.000-01 17 215 3655
Щит уніфікований Щ 3 КЩ 1.03.000-01 23 265 6095
Щит уніфікований Щ 4 КЩ 1.04,000-01 74 315 23310
Косинець внутрішній КЩ 1.10.000-02 21 68 1428
Кронштейн настилу КЩ 1.15.000 262 7,5 1965
Підкіс КЩ 1.17.000 132 17 2244
Стійка огородження КЩ 1.20.000 262 5,1 1336,2
Стяжка конусна КЩ 1.26.000 136 2,9 394,4
Сходи КЩ 1.30.000-01 2 28 56
Торцеве огородження КЩ 1.29.000 2 11,0 22
КЩ 1.22.000 17 5,4 91,8
КЩ 1.22.000-01 17 7,1 120,7
Бортик
КЩ 1.22.000-0,2 23 8,8 202,4
КЩ 1.22.000-0,3 74 10,5 777
Складання опалубних панелей з окремих уніфікованих щитів крупно-
щитовой опалубки здійснюється на будівельному майданчику по складаль-
них кресленнях (рис.3.20).
70
Рис.3.21. Схема монтажу опалубки
1, 2, 3...57 - послідовність монтажу опалубки;
1 2
П , П ... - марка опалубної панелі
Примітка. Порядок монтажу опалубки на другій захватці аналогіч-
ний
При складанні опалубних панелей окремі щити з'єднуються за допо-
могою шпонок, замків і шпильок. Опалубні панелі з'єднують струбцина-
71
ми.
При монтажі опалубки конфронтуючі щити або панелі з'єднують
стяжками, які монтують з кроком 1800 мм на двох рівнях по висоті.
Подача опалубних панелей і окремих щитів здійснюється краном КБ-
405.2 за допомогою двохвиткового стропу.
Опалубка стін влаштовується у два етапи: спочатку монтується опа-
лубка однієї сторони стіни на всю висоту поверху, після установки арматури
монтується опалубка другої сторони.
Прорізи для дверей слід влаштовувати одночасно з установкою
опалубки другої сторони стіни (рис.3.21).
Рис.3.21. Схема опалубки прорізів
1 - накладка; 2 - упор; 3 – стерильна пробка; 4 - стійка влаштування
72
прорізів; 5 - розпірка; 6 - опалубна панель; 7 - прорізи; 8 - перекриття між-
поверхове.
Роботи з установки отвороутворювачів ведуть у наступній послідовно-
сті:
- стропують отвороутворювачі за монтажні петлі й подають до місця
установки;
- установлюють отвороутворювач на місце й фіксують його розпірка-
ми;
- кріплять отвороутворювачі до опалубної панелі за допомогою болтів
і розстропують.
Демонтаж опалубки дозволяється робити тільки після досягнення бе-
тоном необхідної міцності згідно з п. 9.13 СНиП III-15-76. Розпалубка й зава-
нтаження конструкцій повинні проводитися після випробування контрольних
зразків, що підтверджує досягнення бетоном необхідної міцності (рис. 3.22).
73
Рис.3.22. Схема демонтажу опалубки:
1, 2, 3, ... 53 - послідовність демонтажу опалубки
Після кожного оберту опалубки на захватці необхідно:
провести огляд монтажних частин;
очистити поверхні палуби й інші місця від налиплої бетонної
ші шкребками й металевими щітками;
нанести змащення на поверхні палуби;
перевірити й нанести змащення на гвинтові з'єднання.
Склад захисних змащень для покриття палуби наведені в табл.3.3.
Змащення типу емульсійних наносять розпилювачем З-20В або за до-
помогою валика, масляні - кистю, консистентні - розтиранням. Витрата зма-
2
щень на 1 м поверхні палуби становить: емульсійних 200 - 300 г, масляних
150 - 200 г, консистентних - до 30 г.
74
Роботи з демонтажу отвороутворювача виконують після демонтажу
опалубної панелі з однієї сторони стіни в наступному порядку:
розкріплюють і знімають болти, що кріплять отвороутворювачі до
опалубної панелі;
знімають другу опалубну панель і стропують дверний отвороутворю-
вач за монтажні петлі;
вибивають кліп верхнього замка отвороутворювача й знімають
упор;
знімають розпірки;
машиніст крана злегка відводить отвороутворювач убік, після чого
піднімає й подає на місце очищення й змащення.
Роботи з монтажу й демонтажу опалубки стін виконуються ланкою з
5-ти чол.:
будівельний слюсар 4-го розряду - 2
будівельний слюсар 3-го розряду - 2
такелажник 2-го розряду - 1
75
Таблиця 3.4 - Захисні змащення для нанесення на поверхню палуби
Місткість, Призначення
Вид Склад
%
Зворотна емульсія ЕКС (емульсія кисла син-
Вертикальні, горизонта-
тетична по ТУ 38-101536- 20
льні поверхні форм при
80)
температурі змащення
Насичений розчин переве- 30
50 - 55 °С
сти при 50 -55 °С
ЕКС 20
Насичений розчин вапна Горизонтальні поверхні
70-75
при 50 -55 °С форм
Солярове масло 5 - 10
ЕКС 10
Горизонтальні поверхні
Пряма емульсія Кальцинована сода 1
форм
Вода 89
Відпрацьовані масла груп Поверхні деталей, неви-
Масляна ММО й МІО за - димі в умовах експлуа-
ДСТ 21046-75 тації
Консистентна Поверхні виробів, до
якості яких пред'явля-
Технічний вазелін 35 ються підвищені вимоги
при температурі зма-
щення 60 °С
Стеарин 15
Солярове масло 50
Технічний вазелін 70
Стеарин 30
76
Бетонування стін (рис.3.23).
Рис.3.23. Схема бетонування стін
1 - напрямок подачі бетону, 2 - прийомна воронка, 3 - опалубна па-
нель,
4 - перекриття , 5 - баддя з керамзитобетоном , 6 - робочий орган віб-
ратора , 7 - раніше покладений шар , 8 - шар, що укладається , 9 - домкрат , 10
- підкіс 11 - огородження настилу, 12 - кронштейн настилу
77
До складу робіт з бетонування входять: подача бетонної суміші на мі-
сце укладання (за допомогою баштового крана й бадді для бетону); укладан-
ня бетонної суміші; ущільнення бетонної суміші.
До початку бетонування необхідно очистити опалубку від сміття й
налиплого цементного розчину; перевірити й випробувати устаткування, ре-
манент і пристосування; перевірити й прийняти по акту всі конструкції і їх
елементи, що закриваються в процесі бетонування.
При використанні для укладання бетонної суміші автобетононасосу
необхідно забезпечити:
фронт робіт для виконання прийнятого картою темпу укладання бе-
тонної суміші;
підготовку резервного фронту робіт з укладання бетонної суміші, ви-
вантаженої з автобетонозмішувачів, у випадку аварійної або непередбаченої
зупинки бетононасоса;
устаткування стоянки автобетононасоса водозабірними пристроями
для його промивання, підготовку місця зливу відходів після промивання;
своєчасне оформлення необхідних документів на одержання із заво-
дів суміші з легкого бетону заданої характеристики й обсягів.
Суміші з легкого бетону, призначені для бетонування монолітних
конструкцій, повинні до моменту укладання відповідати наступним вимогам:
забезпечувати затверділому бетону в зазначений термін, необхідні
фізико-механічні властивості (міцність, середню щільність, водонепроник-
ність, морозостійкість і т.п.);
забезпечувати легкому бетону в експлуатаційних умовах задані теп-
лофізичні властивості;
мати ступінь розшарування не більш 5 % і відхилення від заданої ру-
78
хливості не більш - 1 см;
містити в одиниці об'єму ущільненого бетону задану об'ємну або ва-
гову кількість вихідних матеріалів.
Суміші, які застосовуються для бетонування на пористих заповнюва-
чах повинні мати властивості, що забезпечують необхідний режим їх транс-
портування, укладання, подачі, ущільнення й обробки за заданою технологі-
єю. При призначенні вихідного складу суміші з легкого бетону необхідно
враховувати зміну її властивостей залежно від технологічних параметрів і
температурно-вологих умов виробництва бетонних робіт.
Склад монолітного бетону рекомендується підбирати згідно " Руко-
водство по подбору составов конструктивных легких бетонов на пористых
заполнителях" (М, Стройиздат, 1975).
Транспортування суміші з легких бетонів.
Для транспортування сумішей з легкого бетону із заводу слід вико-
ристовувати тільки спеціальний автотранспорт - автобетонозмішувачі та ав-
тобетоновози. Ці засоби дозволяють зменшити втрату рухливості сумішей з
легкого бетону у шляху транспортування й виключати вплив погодних умов
на якість суміші, що доставляється.
Тривалість транспортування готової суміші з легкого бетону в авто-
бетонозмішувачах залежно від початкової рухливості суміші й температури
навколишнього повітря не повинна перевищувати 45 - 60 хв. при викорис-
танні водонасичених заповнювачів і 30 - 40 хв. - сухих. При більшій тривало-
сті транспортування використовують сухі або частково приготовлені суміші
з легкого бетону.
При завантаженні в автобетонозмішувач частково приготовленої бе-
тонної суміші на заводі вводять 2/3 води затвору, а решту додають у барабан
автобетонозмішувача за 15 - 20 хв. до вивантаження. Перемішування бетон-
-
ної суміші відбувається 10 - 15 хв. при швидкості обертання барабана 8-12 хв
79
1
. Затвор сухої бетонної суміші й перемішування компонентів здійснюється в
автобетонозмішувачі в дорозі за 25 - 30 хв. до прибуття на об'єкт. При вико-
ристанні водонасичених пористих заповнювачів послідовність завантаження
матеріалів у бетонозмішувальний барабан наступна: водонасичений порис-
тий заповнювач, щільний пісок, а потім цемент. Перед подачею води затвору
сипучий матеріали перемішуються 3-5 хв. Воду затвору вводять із водяного
-1
бака автобетонозмішувача при обертанні барабана зі швидкістю 6-10 хв .
Тривалість перемішування для одержання однорідної суміші з легкого бето-
ну 15-20 хв.
Автобетоновози використовують для транспортування готової сумі-
ші з легкого бетону на відстань до 15 км. Перед вивантаженням суміші в бе-
тоноукладальне устаткування для відновлення її однорідності потрібне дода-
ткове перемішування. Для цієї мети застосовують спеціальні змішувачі - пе-
ревантажувачі.
У даній роботі розглянуто транспортування суміші з легкого бетону
автобетонозмішувачами.
Необхідну кількість автобетонозмішувачів визначають розрахунками
залежно від дальності перевезення й інтенсивності бетонних робіт.
Подача суміші з легкого бетону за схемою "кран-баддя"
Щоб уникнути розшарування сумішей з легкого бетону, їх слід вива-
нтажувати в переносні бункери безпосередньо з автобетонозмішувача й по-
давати до місця укладання без порушення структури. При бетонуванні верти-
кальних конструкцій висота вивантаження суміші з з легкого бетону бункерів
не повинна перевищувати 1,5 м. Щоб уникнути трудомісткої операції по ру-
чному перекиданню бетону, бункера потрібно розвантажувати в декількох
місцях. Бетонну суміш укладають шарами на всю висоту стіни товщиною не
більш 250 мм. Перерви в укладанні бетону між шарами не допускаються.
При транспортуванні бетонної суміші автобетонозмішувачами або
80
автомобілями-самоскидами й відсутності змішувача-перевантажувача реко-
мендується застосовувати спеціальні бункери з віброживильником і гвинто-
вим конвеєром. Інтенсивність вивантаження бетонної суміші регулюється
зміною швидкості обертання гвинтового конвеєра, установленого в нижній
частині бункера. Перевага даного встаткування полягає в тому, що бетонну
суміш перед укладанням в опалубку перемішують, що дозволяє підвищити
однорідність і частково відновити рухливість, що укладається суміші з лег-
кого бетону.
Ущільнення легкого бетону.
Бетонні суміші на пористих заповнювачах у порівнянні із сумішами
на щільних матеріалах мають підвищене тертя, меншу середню щільність,
більший опір зрушенню й велику схильність до розшарування, особливо під
впливом вібрації. Для ущільнення з легкого бетону суміші ефективно засто-
совувати високочастотні глибинні вібратори (ІВ-66, ІВ-67, ІВ-75). Мінімаль-
на тривалість вібрування через підвищене внутрішнє тертя й опору зрушен-
ню приймається трохи більша в порівнянні із сумішами на щільних заповню-
вачах.
Максимально припустиму тривалість віброущільнення сумішей з
легкого бетону рекомендується призначати в межах 15 - 20 с для сумішей з
осіданням конуса (ОК), рівної 10 -12 см, і 30 - 40 с - с - ОК, рівної 3 - 4 см.
При використанні в бетонних сумішах попередньо водонасичених
пористих заповнювачів віброобробка легкого бетону може бути зменшена на
20 - 25 %. У цьому випадку радіус дії вібратора досягає паспортних значень.
Товщина шару оброблюваного бетону приймається 20 - 25 см.
Ознаками остаточного ущільнення є: припинення осідання бетон-
ної суміші; поява бетонного молока на її поверхні й припинення виділення,
пухирців повітря.
Особливо ретельно слід ущільнювати бетонну суміш біля стінок опа-
81
лубки, отвороутворювачів і вкладишів, у кутах стін.
При витримуванні покладеного бетону в початковий період його тве-
рдіння необхідно:
підтримувати температурно-вологий режим, що забезпечує наростан-
ня міцності бетону;
оберігати бетон, що твердіє, від ударів, струсів і інших механічних
впливів;
робити періодичний полив бетону водою протягом перших днів твер-
діння; здійснювати при необхідності теплову обробку укладеного бетону з
метою прискорення його твердіння й оборотності опалубки.
Роботи з укладання бетонної суміші виконуються ланкою в наступ-
ному составі: при подачі краном:
бетонник 4-го розряду - 1 чол.
бетонник 2-го розряду - 2 чол.
при подачі бетононасосом:
машиніст бетононасоса 5-го розряду - 1 чол.
помічник машиніста 4-го розряду - 1 чол.
будівельний слюсар 4-го розряду - 1 чол.
бетонник 4-го розряду - 2 чол.
бетонник 2-го розряду - 2 чол.
Поопераційний контроль якості по влаштуванню монолітних стін ви-
конують відповідно до вимог СНиП "Бетонные и железобетонные конструк-
ции монолитные".
82
Таблиця 3.5 - Техніко-економічні показники на влаштування монолітних
внутрішніх стін типового поверху
Показник Одиниця Кількість по варіантах
виміру
3
Обсяг робіт м 41,3 41,3
Витрати праці чол.-день 107,4 103,85
Витрати машинного маш. - 5,10 4,77
часу змін
3
Виробіток на 1 робітника м / бетону 3,2 4,4
в зміну
Вартість робіт грн... 567-52 562-27
Контроль якості при зведенні висотних будівель в умовах щільної
міської забудови
Допускаються відхилення при влаштуванні опалубки, арматури, укла-
данню бетону, а також відхилення в розмірах і положенні виконаних конс-
трукцій не повинні перевищувати величин, зазначених у таблицях СНиП,
якщо допуски спеціально не прокоментовані в проекті.
Основні положення оцінки якості робіт установлені " Інструкцією з
оцінки якості будівельно-монтажних робіт" .
Схема поопераційного контролю якості наведена в табл. 3.5
83
Таблиця 3.6 - Контроль якості виконання робіт
Операція,
що підля- Склад
гає конт- Застосування
Способи Час
ролю служби
Виконав- майстром
цем робіт
Армування, Стан ар-
матури, закладних де-
Складометр, Перед влаш-
талей (іржа, масло),
візуально, за- туванням ар-
сортамент, відповід-
міри матури
ність проектним роз-
мірам
Правильність поло-
Влаштуван- ження арматурних ка-
Після влашту-
ня арматур- ркасів і стержнів у ві- Метр, заміри
них каркасів, дповідності з проек- вання
стержнів том, надійність закрі-
плення
Візуально, Після влашту-
Зварювання
заміри, меха- вання і зварю-
арматурних Якість зварювання,
нічні випро- вання армату-
каркасів, марка електродів
бування зраз- ри і закладних
стержнів
ків деталей
Підготовча
84
Продовження табл..3.6
Влаштування опалуб- Перед влаш-
ки. Горизонтальність,
Підготовча Нівелір, замі-
міцність, відповідність туванням
на, візуально
проекту відміток ос- опалубки
нови.
Відхилення від проек-
складометр, Перед влаш-
тних розмірів щитів
заміри, візуа- туванням
опалубки, наявність і
льно опалубки
відповідність проекту
Правильність влашту-
вання опалубки, про-
бок і закладних дета-
лей. Щільність швів
опалубки і стиків спо- Складометр,
Після влаш-
Влаштуван- лучення елементів 2-метрова
тування опа-
ня опалубки опалубки між собою і рейка, висок,
лубки
раніше укладеним бе- заміри
тоном. Поверхню опа-
лубки, наявність нері-
вностей не більше
3мм
Укладка бетону.
Підготовчі Якість виконання опа- До начала
Візуально
роботи лубки, акт прийому бетонування
опалубки.
Стан арматури і за-
До начала
кладних деталей, акт Візуально
бетонування
прийому арматури
85
Якість основи. Очи-
До начала
щення від бруду, сміт- Візуально
бетонування
тя
Підготовчі Відповідність проекту До начала
Нівелір
роботи відмітки основи бетонування
Продовження табл..3.6
Укладання Якість легко бетонної Конус До укладан-
бетонної су- суміші (рухливість, ня в конс-
міші об’ємна маса) Візуально трукцію
Правильність техно-
Укладання
логії укладання бето- В процесі
бетонної су- Візуально
ну, виконання робо- укладання
міші
чих швів
Температура зовніш-
В процесі
нього повітря і бетон- Термометр
укладання
ної суміші
Об’ємна маса ущіль-
неної легко бетонної
суміші і її розшарова-
Візуально, В процесі
ність (не менше двох
конус укладання
разів в зміну), об’єм
між зернових пустот
(один раз в зміну)
Шаг перестановки і
Ущільнення глибина занурення
бетонної су- вібраторів, правиль- Візуально, В процесі
міші ність установлення. рулетка, метр укладання
Достатність вібрації і
товщина бетонного
86
шару при укладці
Догляд за
бетонною Дотримання волого і
Термометр, В процесі
сумішшю температурного ре-
візуально твердіння
при твердін- жимів
ні
Продовження табл..3.6
Якість поверхні, ная-
вність і відповідність
проекту отворів, про-
різів, каналів; прави-
льність виконання
Метр, 2-
Розпалуб- деформаційних швів; Після зібран-
метрова рей-
лення відповідність зовніш- ня опалубки
ка, візуально
ніх контурів, форми і
геометричних розмі-
рів проекту; міцність,
однорідність бетону,
наявність тріщин
Таблиця 3.7Потреба в машинах, устаткуванні, інструменті, реманенті й
пристосуваннях
Марка, ГОСТ,
Технічна характерис-
Назва ТУ, № крес- Кількість
тика
лення
Вантажопідйомність
Кран КБ-405,2 1
9т
По розраху- Місткість барабану
Автобетонозмішувач С-1036
3
нку 2,6м
87
Трансформатор зварюва- Зварювальний струм
льний з комплектом ка- ТД-500 1
500А
белів
Трансформатор понижу- Напруга низької сто-
ИВ-4 1
ючий рони 36В
Вібратор глибинний ИВ-66 2 Діаметр 36мм
Продовження табл..3.7
РЧ 1726, трест
Круглопильний станок Оргтехбуд, г. 1 -
Краснодар
РЧ Г-238 трест
Електрошафа Оргтехстрой, г. 1 -
Краснодар
БВП-1,0 ГОСТ
3
Баддя для бетону 3 Місткість 1,0м
21807-76
Вантажопідйомність
Строп 2-вітковий РЧ ЦНИИ- 1
ОМТП 455-69 4т
Електротримач ЭД-25, ГОСТ 1 Маса 0,45кг
14651-78
Маска-щит зварювальни- ГОСТ 12.4.023-
1 -
ка 84
ЦНИИОМТП,
Пенал для електродів 1 Маса 1,6 кг
3.294.71.000
ГОСТ
Рулетка 1 Довжина 20 м
7502-80*
88
Метр складний металіч- МСМ-74, ТУ 2-
2 Маса 0,055кг
ний 12-156-76
УС-2. ГОСТ
Рівень будівельний 2 Маса 0,24 кг
9416-83
Висок будівельний ОТ 400, ГОСТ 2 Маса 0,4 кг
7948-80
Шнур розмічальний в
ТУ 22-3527-76 1 Довжина 100 м
корпусі
Продовження табл..3.7
Виготовляється
Лінійка мірна 1 Довжина 1м
на об’єкті
Кутник сталевий ТУ 22-2785-73 1 500х240 Маса 0,48 кг
КБ ГОСТ
Кельма 2 Маса 0,35 кг
9533-81
ГОСТ 17439-
Плоскогубці комбіновані 2 -
72*Е
ГОСТ
Кувалда гостроконечна 1 Маса 0,3 кг
11402-83*
Довжина 1,18 м Ма-
Лом монтажний ЛМ-20 2
са 4 кг
Довжина загальна 1м
Лом-обценьки ЛГ-20 1
Маса 3,7 кг
Пила-ножівка ГОСТ 26215-84 1 Маса 0,5 кг
89
ТУ
Щітка сталева 4 Маса 0,26 кг
494-01-104-75
Кліщі КС 250 1 Маса 0,56 кг
К-200, ГОСТ
Гострогубці(кусачки) 2 Маса 0,31 кг
7282-75*
МРТУ Мін-
Ножиці для різання дроту 1 Маса 2,7 кг
торга
ГОСТ
Зубило слюсарне 2 Маса 0,16 кг
7211-86Е
Продовження табл..3.7
Б-3, ГОСТ
Сокира 1 Довжина 0,547 м
18578-73*
Рубанок ручний ГОСТ 14665-77 1 Маса 0,65 кг
Ширина полотен
Долота теслярські ГОСТ 1185-80* 3
10,16,20
Молоток теслярський ГОСТ 11042-90 1 Маса 0,8 кг
Молоток слюсарний ГОСТ 2310-77* 1 Маса 1 кг
МРТУ Мінтор-
Відро оцинковане 4 Місткість 10
га
ГОСТ 2839- 10х12; 17х19; 22х24;
Набор ключів 4
80*Е 13х14
Лопата підборова ГОСТ 3620-76 2 Довжина 1,55 м Ма-
90
са 2,2 кг
Довжина 1,15 м Ма-
Лопата штикова ГОСТ 3620-76 1
са 1,9 кг
Довжина робочої час-
Пильник трьохгранний ГОСТ 6476-80* 2
тини 0,2 м
Виготовляється
Ящик теслярський 1 -
на об’єкті
Ножиці ручні по металу ГОСТ 7210-75 1 -
РЧ 371.00.00
Шкребок ОО ЦНИИ- 1 -
ОМТП
Продовження табл..3.7
ГОСТ
Викрутка діелектрична 4 Довжина 250 мм
21010-75*
ГОСТ
Щітка фіброва 2 -
10597-80*
ГОСТ
Каска захисна 11 Маса 0,4-0,46 кг
12.4.087-84
ГОСТ
Пояс запобіжний 2 Маса 2,1 кг
12.4.089-87
ГОСТ
Окуляри захисні 5 Маса 0,13 кг
12.4.013-85Е
При виконанні робіт необхідно строго дотримувати правил СНиП "Безо-
91
пасность труда в строительстве" і інструкцій заводів-виготовлювачів по екс-
плуатації устаткування. При установці й роботі вантажопідйомного крана
керуються вимогами "Правил устройства и безопасной эксплуатации грузо-
подъёмных кранов " Госгортехнадзора" .
При роботі в нічний час повинні бути досить освітлена стоянка авто-
бетононасоса й місця укладання бетонної суміші, дороги, проходи відповід-
но
Забороняється робити монтаж опалубних панелей при швидкості віт-
ру 10 м/с і більше.
При виробництві бетонних робіт у зимових умовах повинні бути роз-
роблені спеціальні технологічні карти, у яких приводять:
спосіб і температурно-вологий режим витримування бетону;
дані про матеріал опалубки з обліком необхідних теплоізоляційних
показників;
дані про пароізоляційне й теплоізоляційне покриття безопалубочних
поверхонь;
схеми розміщення й підключення електропроводів і електронагрівни-
ків, необхідна електрична потужність, напруга, сила струму, перетину й дов-
жини проводів;
строки й порядок розпалублення й навантаження конструкцій;
очікувані величини міцності бетону;
схеми розміщення точок, у яких слід вимірювати температуру бетону
й найменування приладів її виміру.
Щодня перед початком укладанню бетону в опалубку необхідно пере-
віряти стан тари, опалубки й засобів підмащування. Виявлені несправності
слід негайно усувати.
Перед початком укладання бетонної суміші віброхоботом необхідно
перевіряти справність і надійність закріплення всіх ланок віброхобота між
92
собою й до страхувального канату.
Переміщення завантаженого або порожнього бункери дозволяєть-
ся тільки при закритому затворі.
При укладанні бетону з бадей або бункера відстань між нижньою
крайкою бадді або бункера й раніше покладеним бетоном або поверхнею, на
яку укладають бетон, повинна бути не більш 1 м, якщо інші відстані не пе-
редбачені проектом виконання робіт.
Відкривання бункера виконує бетонник після зупинки стріли крана й
перебуваючи не під бункером і стрілою крана. Розвантаження тари у висячо-
му положенні повинно проводиться рівномірно протягом не менш 5 секунд.
Миттєве розвантаження тари у висячому положенні забороняється.
Робітники, що укладають бетонну суміш на поверхні, що мають ухил
більш 20, повинні користуватися запобіжними поясами.
При ущільненні бетонної суміші електровібраторами переміщувати
вібратор за струмоведучі шланги не допускається, а при перервах у роботі й
при переході з одного місця на інше електровібратори необхідно виключати.
Забороняється перехід бетонників по незакріплених у проектне по-
ложення конструкціями підмостам, що не мають огородження або страхува-
льного канату. У кожній зміні повинен бути забезпечений постійний техніч-
ний нагляд з боку виконробів, майстрів, бригадирів і інших осіб, відповіда-
льних за безпечне ведення робіт, сходів, що стежать за справним станом, ри-
штувань й огороджень, а також за чистотою й достатньою освітленістю ро-
бочих місць і проходів до них, наявністю й застосуванням запобіжних поясів
і захисних касок.
93
РОЗДІЛ 4 ЕКОНОМІКА БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
При написанні даного розділу нами переслідувалися такі цілі:
- визначити вартість бетону, необхідного для зведення каркасу кожно-
го з 7 поверхів;
- визначити вартість арматури, необхідної для зведення каркасу кожно-
го з 7 поверхів;
- визначити вартість опалубки, необхідної для виконання бетонних ро-
біт при зведенні каркасу кожного з 7 поверхів;
- визначити об’єми бетону, необхідного для зведення каркасу будинку
в цілому;
- визначити вагу арматури, необхідної для зведення каркасу будинку в
цілому;
- визначити площу опалубки, необхідної для виконання бетонних робіт
при зведенні каркасу будинку в цілому;
- визначити витрати опалубки на один кубічний метр бетону;
- визначити витрати арматури на один кубічний метр бетону;
Для зручності аналізу було виділено такі групи конструкцій:
- колони;
- балки;
- плити перекриття.
Результати визначння об’єму та вартості бетону, необхідного для зве-
дення каркасу кожного з 7 поверхів, ваги та вартості арматури, необхідної
для зведення каркасу кожного з 7 поверхів, а також площі опалубки, необ-
хідної для виконання бетонних робіт при зведенні каркасу кожного з 7 пове-
рхів (включаючи цокольний) наведені у таблиці 4.1.
Для виконання розрахунків нами було використано такі дані:
- вартість бетону – 1900 гривень за один куб. м.;
- вартість арматури – 12500 гривень за одну тону;
94
- вартість опалубки (аренда + установка) – 300 гривні за один
квадратний метр.
Для зручності аналізу наведені у таблиці 4.1 представлені у графічній
формі (рис. 4.1).
Аналіз наведених у таблиці даних дозволив нам зробити такі висновки:
- має чітка тенденція зниження вартості необхідних для зведення
кожного з поверхів будівлі матеріалів при зростанні висоти за линійним
законом;
95
Таблиця 4.1.
Об’єми та їх вартість основних будівельних матеріалів, необхідних для буді-
вництва цокольного, першого та другого поверхів
96
Продовження таблиці 4.1.
97
Продовження таблиці 4.1.
2500000
2000000
1500000
1000000
500000
0
0 1 2 3 4 5 6 7
Номер поверху
Рис. 4.1. Залежність вартості необхідних для зведення будівлі матеріалів від
номеру поверху,починаючи з цокольного
Вартість матеріалів, грн
98
Таблиця4.2.
Підсумкові об’єми та їх вартість основних будівельних матеріалів, необхід-
них для будівництва каркасу будинку
Підсумкова вартість
Матеріали Колони Балки Плити Усього
Бетон, куб. м. 195 636 2027 2858.00
Бетон, ціна,
370272 1207750 3850920 5428942.00
грн.
Арматура, кг. 16540 32261 84264 133066.00
Арматура, ціна,
206755 403263 1053303 1663321.00
грн.
Опалубка,
1949 4767 10134 16850.00
кв.м.
Опалубка, ціна,
584642 1430227 3040200 5055069.00
грн.
Усього, грн. 116169 3041240 7944424 12147333.00
99
Таблиця 4.3.
Співвідношення між необхідними для спорудження всього будинку ма-
теріалами
Співвідношення
Елементи Опалубка/Бетон, Арматура/Бетон,
Куб.м./Кв.м. Куб.м./кв.м.
Колони 10,00 84,88
Балки 7,50 50,75
Плити 5,00 41,58
Усього 3,54 68,08
Крім цього у таблиці 4.2 наведено ппідсумкові об’єми та їх вартість ос-
новних будівельних матеріалів, необхідних для будівництва всього будинку,
а у таблиці 4.3 - співвідношення між необхідними для спорудження всього
будинку матеріалами.
Техніко-економічний аналіз наведено у таблиці 4.1
100
Таблиця 4.4 - Техніко-економічні показники технологій зведення ви-
3
сотних будівель на 100 м
Технологія зведення висотних будівель
№
Показник
п/п Стандартна техно-
Нова технологія
логія
1 2 3 4
Кошторисна вартість 14587 15658
1
проведення робіт, грн
Приведена вартість 24975 26935
2
матеріалів, грн
3 Заробітна плата, грн 17 129 25 520
Трудомісткість,
4 7502,79 13542,8
чол-год
Трудомісткість,
5 14,79 56,76
маш-год
6 Тривалість, змін 5,6 7,8
Візуальне порівняння технології зведення висотних будвель наведено
на рис. 4.1
30000
25000
20000
15000
10000 Стандартна технологія
5000
Нова технологія
0
Кошторисна Приведена
вартість вартість
проведення матеріалів, грн
робіт, грн Нова технологія
Стандартна технологія
101
3
Собівартість 1 м товарної суміші на основі активованого цементно-
зольного в’яжучого складає С2 = 249,75 грн.
Економічний ефект, отриманий при виготовлені та використанні 100
3
м розробленого бетону склав:
3
Таблиця 4.5 - Порівняльний розрахунок собівартості 1 м керамзитобе-
тону
(проектний клас за міцністю на стиск В7,5) на основі портландцементу
М400 (базовий варіант) і на основі активованого цементно-зольного
в’яжучог(новий варіант)
Базовий варіант Новий варіант
Одиниця
№ Вартість Норма Норма
Статті калькуляції вимірю- Вартість, Вартість,
п/п одиниці витрат витрат
вань 3 грн 3 грн
на 1 м на 1 м
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Цемент М400 т 552,74 0,280 155,60 0,245 135,42
2 Керамзитовий гравій т 201,11 0,500 100,55 0,330 66,36
3 Керамзитовий пісок т 221,60 0,160 35,45
4 Пісок річковий т 56,40 0,050 2,82 0
5 Зола виносу т 39,59 0,070 2,77 0,105 4,15
3
6 Вода м 0,86 0,180 0,15 0,180 0,15
7 К-4 т 438,60 0,010 4,39 0,0025 1,09
8 К-6 т 438,60 0,007 3,07 0,0035 1,53
9 Сода кг 1,60 3,5 5,6
Всього : грн 269,35 249,75
Розрахунок економічного ефекту виконуємо згідно [127] у табличній
формі.
Розрахунок економічного ефекту Э обраховується за формулою:
Э = (З1 + Зс1) + Ээ - (З2 + Зс2) A2, (4.1)
де З1 і З2 — приведені затрати на влаштування стін з урахуванням вар-
тості транспортування до будівельного майданчика монолітного бетону по
102
порівнюваних варіантах базової та нової моделі, у грн. на одиницю виміру;
Зс1 і Зс2 — наведені витрати по влаштування матеріалів на будмайданчи-
ку (без обліку вартості заводського виготовлення, у грн. на одиницю виміру;
Таблиця 4.6 - Вихідні дані до розрахунку
Найменування матеріалу
Одиниця
Показники Базовий Новий
виміру
варіант варіант
3
1. Річний об’єм впровадження на м 100
3
100 м бетону
2. Приведені затрати на будівель- грн. 26935 24975
ні матеріали
3. Собівартість будівельно- грн. 15658 14587
монтажних робіт по влаштуван-
ню технології
4. Питомі капітальні вкладення у грн. 862 895
виробничі фонди будівельної ор-
ганізації
4. Річні витримки в сфері експлу- грн. 745 728
атації конструкцій
Ээ — економія в сфері експлуатації матеріалів за строк їхньої служби
визначається по формулі
(И1 И2 ) (К2 К1 )
Э , (4.2)
э
P2
де И1 й И2 — річні витрати в сфері експлуатації на одиницю конструктивного
елемента будівлі, споруди або об'єкт у цілому по порівнюваних
варіантах, грн. До них відносяться: витрати на капітальний ре-
монт будівельних конструкцій, відновлення та підтримка перед-
баченої проектом надійності конструкцій і споруд у цілому,
щорічні витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування ;
K’1 і К’2 — супутні капітальні вкладення в сфері експлуатації будівельних
конструкцій (капітальні вкладення без обліку вартості кон-
103
струкцій) розраховуючи на одиницю конструктивного елемента
будівлі, споруди або об'єкта уцілому по порівнюваних варіантах,
грн.;
А2 — річний обсяг будівельно-монтажних робіт із застосуванням нових
будівельних конструкцій у розрахунковому році, у натуральних
одиницях.
Приведені затраті визначаються за формулою :
Зi = Ci + Ki; (4.3)
де Ci — собівартість одиниці будівельно-монтажних робіт по i-му варіанту
техніки, грн.;
Ki — питомі капіталовкладення у виробничі фонди на одиницю будівель-
но-монтажних робіт по i-му варіанту техніки, грн.
З1 = 26935+ 15658= 42593 грн.;
З2 = 24975+ 14587= 39562 грн.
Економія в сфері експлуатації конструкцій за формулою (4.2):
745728
Ээ 133,3грн
0.150001
Економічний ефект Э обраховується за формулою (5.1):
Э = (42593+862)1,0001 + 133,3- (39562+895) = 3131,3 грн.
Таким чином, впровадження у технологію монолітного будівництва
легких керамзитових бетонів на основі активованих цементів на заміну порт-
ландцементу М400 дозволяє досягти економічного ефекту 3131,3 грн. на 100
3 3
м бетону, або в перерахунку на 1 м – 31,31 грн.
104
4.1. Висновки
Виконані нами дослідження дозволили зробити такі висновки:
- для зведення будинку необхідно витратити 2858 куб. м. бетону;
- вартість цього бетону дорівнює приблизно 5,429 млн. грн.;
- для зведення будинку необхідно витратити 133,1 тонн арматури;
- вартість цієї арматури дорівнює приблизно 1,663 млн. грн.;
- для зведення будинку необхідно витратити 16,85 тис. кв. м. опалубки;
- вартість аренди цієї опалубки (включаючи установку) дорівнює
приблизно 5,055 млн. грн.;
Вартість необхідних для зведення каркасу будинку опалубки та
матеріалів дорівнює 12,147 млн. грн.
105
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ПО РОБОТІ
Виконані нами у ході виконання дипломної роботи дослідження дозво-
лили зробити такі висновки:
1. Основним елементом будівлі торгівельно – розважального центру,
що сприймають навантаження, є залізобетонний рамно – зв’язковий каркас.
2. Таке компонування каркаса обумовлено:
- технологічними і архітектурними вимогами;
- умовами експлуатації будівлі;
- кліматичними умовами;
- типами і матеріалами огороджувальних та несучих конструкцій.
3. При виконанні диплому нами було розраховано та запроектовано
несучі конструкції каркасу 7 – поверхової будівлі з таких матеріалів: залізо-
бетонну, металу та комбіновані.
4. Розраховано та запроектовано такі елементи несучих конструкцій 7 –
поверхової будівлі: колони, баз колон та балок покриття.
5. У ході виконання економічних досліджень нами було зроблено такі
висновки:
- вартість необхідних для зведення каркасу будинку опалубки та
матеріалів дорівнює 12,147 млн. грн;
- при зведенні колон на один кубічний метр бетону необхідно затрати-
ти приблизно 85 кг арматури;
- при зведенні балок на один кубічний метр бетону необхідно затратити
приблизно 51 кг арматури;
- при зведенні колон на один кубічний метр бетону необхідно затрати-
ти приблизно 42 кг арматури.
106
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. ДБН А.2.2-3-2.4. « Проектування. Склад, порядок розроблення, погод-
ження та затвердження проектної документації для будівництва.»
2. ДСТУ БА.2.4.-4-99. « Основні вимоги до проектної та робочої доку-
ментації.»
3. ДСТУ БА.2.4-6-95. « Правила виконання робочої документації гене-
ральних планів підприємств, споруд та житлово-цивільних об’єктів.»
4. ДСТУ БА. 2.4.-7-95. « Правила виконання архітектурно - будівельних
робочих креслень.»
5. ДБН А.31-5-96. «Управління, організація і технологія. Організація
будівельного виробництва.»
6. ДБН В.1.2-2:2006. Навантаження і впливи
7. ДБН В.1.2-5:2000. Частина 2. Будинки і споруди на просідаючих грун-
тах.
8. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Київ. Мінрегіонбуд
України, 2009-104 с.
9. Посібник до ДБН А.3.1-5-96. «По розробленню проектів організації
будівництва та проектів виконання робіт.»
10. ДБНВ.1.1-5-2000. «Будинки та споруди на підроблювальних територіях
і просідаючих грунтах.»
11. ДБНВ 1.1-7-2000. «Пожежна безпека об’єктів будівництва.»
12. ДБНВ 1.2.-2:2006. «Навантаження і впливи. Норми проектування.»
13. ДСТУ БВ.12-3:2006. «Прогини і переміщення. Вимоги проектування.»
14. ДБН В.1.2-14-2009 Загальні принципи забезпечення надійності та кон-
структивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та ос-
нов»
107
15. ДБНВ. 1.2-14-2009. «Загальні принципи забезпечення надійності та
конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та
основ.»
16. ДСТУ БВ.2.1-2-96. «Основи та підвалини будинків і споруд. Ґрунти.
Класифікація.»
17. ДБН В.2.2-9-99. «Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди.»
18. ДБН В.2.2-15-2005. «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні
положення.»
19. ДБН В.2.6-98:2009 «Бетонні та залізобетонні конструкції
20. ДБН В.2.6-198:2014. «Сталеві конструкції. Норми проектування»
21. ДБН В.3.1-1-2002. «Ремонт і підсилення несучих і огороджувальних
будівельних конструкцій та основ промислових будинків та споруд.»
22. ДБН В.1.3-2:2010 Система забезпечення точності геометричних па-
раметрів у будівництві. Геодезичні роботи у будівництві. Зміна №1
23. ДБНВ.2.6-14-95. «Конструкціі будівель та споруд.»
24. СНиП 2.09.02-85* Виробничі будівлі. Зі змінами
25. СНиП 2.11.01-85* «Будівлі і споруди. Складські будівлі»
26. СНиП 3.03.01-87. Несучі і захищаючі конструкції
27. ДБН А.3.1-5-96(п.1). «Земельні роботи.»
28. СНиП 2.03.11-85. Захист будівельних конструкцій від корозії
29. ГОСТ 2.105-95 «ЕСКД. Загальні вимоги до текстових документів.»
30. ДБН Д.1.1-1-2000 Правила визначення вартості будівництва (Зі
змінами відповідно до наказу № 50 від 12.05.2011)
31. ДСТУ 3760:2019 Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій.
Загальні технічні умови
32. ДБН В.1.2-2:2006 Навантаження і впливу. норми проектування
33. СНиП 2.02.01-83. Підґрунтя будівель і споруд
108
34. ДСТУ Б В.2.1-27:2010 Основи та фундаменти споруд. Палі. Визна-
чення несучої здатності за результатами польових випробувань.
35. ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 Настанова щодо проведення земляних робіт,
улаштування основ та спорудження фундаментів
36. ДБН В.1.2-14-2009. Загальні принципи забезпечення надiйностi та
конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та
основ. − Київ: Мінрегіонбуд України. ДП «Укрархбудінформ», 2009. −
37 с
109
ДОДАТКИ
110
Рис. Д1. Снігове навантаження
Таблиця Д1.
Вітрове навантаження з боку вісей А-К. Навітряний бік
Експлуата- Максималь- Експлуата- Максималь-
Прив'яз- ційне наван- не наванта- Прив'яз- ційна наван- не наванта-
ка, (м) таження, ження, ка, (м) таження, ження,
(Кг/кв.м) (Кг/кв.м) (Кг/кв.м) (Кг/кв.м)
0.00 7.18 38.99 3.00 7.18 38.99
6.00 7.66 41.59 9.00 9.10 49.38
12.00 10.13 55.02 15.00 10.97 59.57
18.00 11.81 64.11 21.00 12.55 68.12
24.00 13.09 71.04 27.00 13.63 73.97
111
29.42 14.06 76.33
Таблиця Д2.
Вітрове навантаження з боку вісей А-К. Підвітряний бік
Експлуата- Максималь- Експлуата- Максималь-
Прив'яз- ційне наван- не наванта- Прив'яз- ційна наван- не наванта-
ка, (м) таження, ження, ка, (м) таження, ження,
(Кг/кв.м) (Кг/кв.м) (Кг/кв.м) (Кг/кв.м)
0.00 -5.09 -27.69 3.00 -5.09 -27.69
6.00 -5.43 -29.54 9.00 -6.45 -35.08
12.00 -7.19 -39.08 15.00 -7.79 -42.31
18.00 -8.38 -45.54 21.00 -8.91 -48.39
24.00 -9.29 -50.47 27.00 -9.67 -52.55
29.42 -9.98 -54.22
Таблиця Д3.
Вітрове навантаження з боку вісей 1-13. Навітряний бік
Експлуата- Максималь- Експлуата- Максималь-
Прив'яз- ційне наван- не наванта- Прив'яз- ційна наван- не наванта-
ка, (м) таження, ження, ка, (м) таження, ження,
(Кг/кв.м) (Кг/кв.м) (Кг/кв.м) (Кг/кв.м)
0.00 6.80 36.94 3.00 6.80 36.94
6.00 7.26 39.40 9.00 8.62 46.79
12.00 9.60 52.12 15.00 10.40 56.43
18.00 11.19 60.74 21.00 11.89 64.54
112
24.00 12.40 67.31 27.00 12.91 70.08
29.42 13.32 72.31
Таблиця Д4.
Вітрове навантаження з боку вісей 1-13. Підвітряний бік
Експлуата- Максималь- Експлуата- Максималь-
Прив'яз- ційне наван- не наванта- Прив'яз- ційна наван- не наванта-
ка, (м) таження, ження, ка, (м) таження, ження,
(Кг/кв.м) (Кг/кв.м) (Кг/кв.м) (Кг/кв.м)
0.00 -5.38 -29.23 3.00 -5.38 -29.23
6.00 -5.74 -31.18 9.00 -6.81 -37.03
12.00 -7.59 -41.25 15.00 -8.22 -44.66
18.00 -8.85 -48.08 21.00 -9.40 -51.08
24.00 -9.81 -53.27 27.00 -10.21 -55.47
29.40 -10.53 -57.22
113
Рис. Д2. Завантаження №1. Навантаження від власної ваги конструкцій
Рис. Д3. Завантаження №2. Навантаження від ваги людей та обладнання
114
Рис. Д4. Завантаження №3. Вітрове навантаження (вітер з боку вісей А-Г)
Рис. Д5. Завантаження №4. Вітрове навантаження (вітер з боку вісей 1-13)
115
Рис. Д6. Завантаження №5. Снігове завантаження
Рис. Д7. Балка Б2. Епюра матеріалів.
116
Рис. Д8. Балка Б3. Епюра матеріалів.
Рис. Д9. Балка Б4. Епюра матеріалів.
117
Рис. Д10. Балка Б2. Креслення робочого проекту.
118
Рис. Д11. Балка Б3. Креслення робочого проекту.
119
Рис. Д12. Балка Б4. Креслення робочого проекту.
120
Рис. Д13. Колона К2. Епюра матеріалів.
Рис. Д14. Колона К3. Епюра матеріалів.
121
Рис. Д15. Колона К4. Епюра матеріалів.
122
Рис. Д16. Колона К2. Креслення робочого проекту.
123
Рис. Д17. Колона К3. Креслення робочого проекту.
124
Рис. Д18. Колона К4. Креслення робочого проекту.
125
Таблиця Д5.
Результати попереднього підбору перетину колони К1 (фрагмент)
Таблиця Д6.
Результати перевірки міцності підібраного перетину колони К1 (фрагмент)
126
Таблиця Д7.
Результати попереднього підбору перетину балки Б1 (фрагмент)
Таблиця Д8.
127
Результати перевірки міцності підібраного перетину балки Б1 (фрагмент)
Рис. Д19. Вузол примикання балки Б1 до колони К1. Креслення робочого про-
екту.
Рис. Д20. Вузол стиковки частин, з яких виготовлено колону К1. Креслення ро-
бочого проекту.
129
АННОТАЦІЯ
на кваліфікаційну роботу магістра
Здобувача вищої освіти: Черкаського державного технологічного університету
факультету :технологій, будівництва та раціонального природокористування, кафедри
промислового та цивільного будівництва,
спеціальності: 192 – «Будівництво та цивільна інженерія»;
освітня програма – «Промислове і цивільне будівництво»
_______________ Бурехіна Сергія Володимировича________________________
(Прізвище, імя, по батькові)
на тему: «Визначення обґрунтованої за техніко-економічними показниками констру-
ктивної схеми каркасу будівлі на прикладі торгівельно-розважального центру у м.
Запоріжжя»
Ключові слова: торгові приміщення, монолітний залізобетонний кар-
кас, монолітного перекриття.
Актуальність магістерської роботи обумовлена тим, що у великих містах
все активніше здійснюється процес проектування і будівництва торговельних
будинків. Ця тенденція розвитку міського середовища спостерігається в різних
країнах і на різних континентах, незважаючи на властиві таким об’єктам склад-
ні архітектурні, об’ємно-планувальні, конструктивні і організаційно-
технологічні рішення, що зумовлено недостатністю територіальних ресурсів
великих міст для забезпечення їх функцій, дефіцитом вільних земельних діля-
нок та їх високою вартістю, підвищенням попиту на підземні площі для паркін-
гів, і, як наслідок, необхідністю найбільш ефективного використання територій
та інвестицій, підвищенням споживчих вимог до якості, комфорту і безпеки бу-
дівель.
Окрім того, довговічність, комфортність, економічність торговельних бу-
дівель багато в чому обумовлені рівнем розвитку інвестиційно-будівельного
комплексу, ступенем активності державної політики, спрямованої на форму-
вання уявлення про новий, більш довершений рівень житла. Якщо процес зве-
дення багатоповерхових житлових будівель являє собою достатньо відпрацьо-
ваний процес, то складність і відповідальність торговельних будівель потребу-
ють розробки спеціальних проектів (проектів експлуатації). Проблема вибору
раціональної ресурсозберігаючої технології зведення ТРЦ будівлі в тому або
іншому ступені є актуальною для всіх учасників (замовник, інвестор, проекту-
вальник, підрядчик) інвестиційно-будівельного проекту. Ці особливості, очеви-
дно, суттєво впливатимуть на тривалість і вартість ви-сотного будівництва.
Метою магістерської роботи є розробка практичних рекомендацій щодо
130
формування, оцінки, обґрунтування та вибору організаційно - технологічних
рішень зведення торговельних комплексів, які забезпечують введення в експлу-
атацію об’єктів із заданими техніко-економічними характеристиками.
Для досягнення поставленої мети були вирішені такі завдання:
1. Проведено аналіз архітектурно-будівельних рішень, загальну характе-
ристика району та площадки будівництва та теплотехнічний розрахунок стіно-
вого огородження
2. Обґрунтування вибору та розрахунку будівельних конструкцій, прове-
дено розрахунок каркасу будівлі у просторовій постановці.
3. Аналіз організації і технології будівельного процесу влаштування залі-
зобетонних монолітних перекриттів.
4. Проведено аналіз економіки будівельного виробництва.
Об'єкт дослідження є торгівельно-розважальний центр у м. Запоріжжя.
Предмет дослідження технологічні та управлінські процеси зведення
будівлі. Порівняння двох варіантів зведення будівлі, перший – це монолітно-
каркасний, другий з металевий просторовий каркас.
У першому розділі магістерської роботи розглядаються огляд загальної ха-
рактеристики об’єкта будівництва, містобудівні рішення, кліматична характеристика
району, загальні характеристики району та площадки будівництва, об’ємно-
планувальні рішення, теплотехнічний розрахунок стінового огородження.
У другому розділі розглянуто визначення навантажень на раму каркасу,
залізобетонні конструкції, статичні розрахунки каркасів будівлі у просторовій
постановці,
У третьому розділі була проведено класифікацію опалубних робіт, арма-
турні роботи, бетонні роботи, демонтажні опалубки, професійний склад брига-
ди
У четвертому розділі було розраховано економічні показники: визначен-
ня вартості бетону, необхідного для зведення каркасу кожного з 7 поверхів;
визначення вартості опалубки, необхідної для виконання бетонних робіт при
зведенні каркасу кожного з 7 поверхів; визначення витрати опалубки на один
кубічний метр бетону; визначення витрати арматури на один кубічний метр бе-
тону.