Вдосконалення технології підсилення фундаментів існуючих будівель за допомогою мікропаль, що влаштовуються методом вдавлення

Кузуб, Олександр Олександрович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6112

Title:	Вдосконалення технології підсилення фундаментів існуючих будівель за допомогою мікропаль, що влаштовуються методом вдавлення
Authors:	Грецький , Денис Володимирович Кузуб, Олександр Олександрович
Keywords:	збірне будівництво;технологія зведення будівель;групногабаритні об’ємні блоки;слабкі ґрунти;мікропалі
Issue Date:	Jan-2025
Abstract:	Актуальність теми. Збільшення масштабів освоєння підземного простору – об’єктивна закономірність розвитку людської цивілізації. Вона диктується рядом факторів, з якими все більше доводиться рахуватися суспільству та його інженерній практиці. З одного боку, в багатьох населених пунктах всё гостріше стає проблема нестачі територій під заселення та проблема освоєння територій зі складними інженерно – геологічними умовами. З іншого бокую розвиток великих міст в глибину призводить до скорочення витрат суспільного корисного часу, транспортних витрат, витрат енергетичних ресурсів. В нашій країні розв'язанню проблеми освоєння підземного простору до цього часу не приділялося достатньої уваги. Міські території України з початку 90-х років XX ст. щороку збільшуються, а темпи збільшення територій великих міст України в 2-2,5 рази перевищують темпи зростання чисельності населення, що свідчить про екстенсивний характер освоєння земель під міську забудову. Дефіцит вільних територій для нового будівництва постійно зростає. Перш за все, у нас багато старих будівель, особливо в історичних центрах міст. Ці будівлі - наша культурна спадщина, але час бере своє, і їхні фундаменти часто потребують підсилення. Мікропалі дозволяють це зробити делікатно, не пошкоджуючи історичну цінність споруд. Зростання обсягів будівництва та урбанізація великих міст сприяють активному пошуку й освоєнню нових незабудованих територій, які часто розташовані у складних інженерно-геологічних умовах. Будівництво в умовах щільної забудови, реконструкція існуючих будівель або підвищення їх поверховості, пов'язані зі зміною функціонального призначення, створюють додаткові можливості. Усі ці фактори спричиняють підвищення навантаження на основу споруд, що вимагають розробки нових типів фундаментів. Такі фундаменти повинні забезпечити не лише надійну експлуатацію будівель, а й мінімізувати вплив на навколишню споруду під час їх монтажу. Одним із рішень є використання пальових фундаментів, які можна будувати навіть у найскладніших обґрунтованих умовах. Їхнє застосування зменшує зменшення нерівномірних осад будівель, а також оптимізує витрати на виконання земляних і будівельних робіт. У багатьох українських містах міліонниках, як і в багатьох інших містах, розташованих у руслах колишніх річок, на берегах озер чи морів, особливо гостро постає проблема руйнування будівель через нерівномірне осідання фундаментів. Ця проблема виникає на слабких підставах, таких як заторфовані, лісові, рихлі піски чи текучі глини. Наслідком є деформації існуючих будівель, відбувається розкриття тріщин в зовнішніх і внутрішніх стінах, відбуваєтсья нерівномірна осадка будівель і споруд. Особливо актуальним це питання є для центральної частини великих міст. Для цього повинні бути розвинені перелік технологій, що забезпечені ефективні методи підсилення фундаментів будівель у складних геологічних умовах. Цими технологіями можна було б зберегти наявні споруди, запобігти їх руйнуванню та створити можливість підвищення поверховості чи зміни функціонального призначення будівель. Одним із найбільш ефективних рішень у таких випадках є використання мікропаль (трубобетонних багатосекційних паль з круглим перерізом площею до 300 см²). При реконструкції будівель мікропалі застосовуються у комбіновані плити з монолітним залізобетонним ростверком, який встановлюють у підвальних приміщеннях. Ця плита з'єднується з фундаментом за допомогою штраб, створюючи єдину конструкцію. Вибір фундаментів у сучасних умовах повинен отримати не лише надійність і технологічність, а й економічну доцільність та екологічність. Мікропалі, які встановлюються методом вдавлювання, повністю відповідають цим вимогам, після їх монтажу не створюють динамічних впливів, шуму чи значних трудовитрат. Однак широкому впровадженню цього методу перешкоджає недостатнє вивчення взаємодії таких паль із існуючими грунтовими умовами великих міст. Для запобігання негативному впливу на сусідні споруди в щільно забудованих районах пальові фундаменти мають встановлюватися без динамічних впливів на основу. Це особливо важливо для уникнення нерівномірних осадок та розвитку тріщин. Оптимальним методом у таких умовах є вдавлювання багатосекційних металевих труб із подальшим заповненням бетоном. Дослідження взаємодії цих паль із фундаментною плитою є надзвичайно актуальним для забезпечення надійності будівель у складних геологічних умовах великих міст. Найбільш ефективним способом облаштування паль в зонах щільної забудови або під час реконструкції існуючих споруд є метод вдавлювання багатосекційних паль у підстав. Цей підхід дозволяє мінімізувати вплив на навколишні будівлі, забезпечуючи безпечне та якісне виконання робіт. У зв'язку з цим дослідженням роботи багатосекційних паль та їх взаємодії з фундаментною плитою будівлі набуває особливий характер. Мета роботи: вдосконалення технологічного регламенту підсилення фундаментів існуючих будівель за допомогою мікропаль, що влаштовуються методом вдавлення. Об’єкт досліджень – методи та технології підсилення фундаментів підсилення фундаментів існуючих будівель за допомогою мікропаль, що влаштовуються методом вдавлення. Предмет досліджень – технології підсилення фундаментів за допомогою мікропаль. Практичне значення одержаних результатів. - Проаналізовано різні технології та методи підсилення фундаментів за допомогою мікропаль, що влащтовуються методом вдавлення - Проаналізовано та виявлено основні закономірності, ефективність та доцільності влаштування в різних геологічних умовах мікропаль, що влаштовуються способом вдавлення; - Обгрунтовано технологічно-оганізацінй регламент по влаштуванню підземних поверхів під існуючими будівлями
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6112
Appears in Collections:	192 Будівництво та цивільна інженерія (Промислове і цивільне будівництво)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Magisterska robota Kyzyb.pdf Restricted Access		2.61 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

Вступ
Актуальність теми. Збільшення масштабів освоєння підземного
простору – об’єктивна закономірність розвитку людської цивілізації. Вона
диктується рядом факторів, з якими все більше доводиться рахуватися
суспільству та його інженерній практиці. З одного боку, в багатьох населених
пунктах всё гостріше стає проблема нестачі територій під заселення та
проблема освоєння територій зі складними інженерно – геологічними
умовами. З іншого бокую розвиток великих міст в глибину призводить до
скорочення витрат суспільного корисного часу, транспортних витрат, витрат
енергетичних ресурсів.
В нашій країні розв'язанню проблеми освоєння підземного простору до
цього часу не приділялося достатньої уваги. Міські території України з
початку 90-х років XX ст. щороку збільшуються, а темпи збільшення
територій великих міст України в 2-2,5 рази перевищують темпи зростання
чисельності населення, що свідчить про екстенсивний характер освоєння
земель під міську забудову. Дефіцит вільних територій для нового
будівництва постійно зростає.
Перш за все, у нас багато старих будівель, особливо в історичних
центрах міст. Ці будівлі - наша культурна спадщина, але час бере своє, і їхні
фундаменти часто потребують підсилення. Мікропалі дозволяють це зробити
делікатно, не пошкоджуючи історичну цінність споруд.
Зростання обсягів будівництва та урбанізація великих міст сприяють
активному пошуку й освоєнню нових незабудованих територій, які часто
розташовані у складних інженерно-геологічних умовах. Будівництво в
умовах щільної забудови, реконструкція існуючих будівель або підвищення
їх поверховості, пов'язані зі зміною функціонального призначення,
створюють додаткові можливості. Усі ці фактори спричиняють підвищення
навантаження на основу споруд, що вимагають розробки нових типів
фундаментів. Такі фундаменти повинні забезпечити не лише надійну
експлуатацію будівель, а й мінімізувати вплив на навколишню споруду під
час їх монтажу. Одним із рішень є використання пальових фундаментів, які
можна будувати навіть у найскладніших обґрунтованих умовах. Їхнє
застосування зменшує зменшення нерівномірних осад будівель, а також
оптимізує витрати на виконання земляних і будівельних робіт.
У багатьох українських містах міліонниках, як і в багатьох інших
містах, розташованих у руслах колишніх річок, на берегах озер чи морів,
особливо гостро постає проблема руйнування будівель через нерівномірне
осідання фундаментів. Ця проблема виникає на слабких підставах, таких як
1

заторфовані, лісові, рихлі піски чи текучі глини. Наслідком є деформації
існуючих будівель, відбувається розкриття тріщин в зовнішніх і внутрішніх
стінах, відбуваєтсья нерівномірна осадка будівель і споруд.
Особливо актуальним це питання є для центральної частини великих
міст. Для цього повинні бути розвинені перелік технологій, що забезпечені
ефективні методи підсилення фундаментів будівель у складних геологічних
умовах. Цими технологіями можна було б зберегти наявні споруди, запобігти
їх руйнуванню та створити можливість підвищення поверховості чи зміни
функціонального призначення будівель.
Одним із найбільш ефективних рішень у таких випадках є
використання мікропаль (трубобетонних багатосекційних паль з круглим
перерізом площею до 300 см²). При реконструкції будівель мікропалі
застосовуються у комбіновані плити з монолітним залізобетонним
ростверком, який встановлюють у підвальних приміщеннях. Ця плита
з'єднується з фундаментом за допомогою штраб, створюючи єдину
конструкцію.
Вибір фундаментів у сучасних умовах повинен отримати не лише
надійність і технологічність, а й економічну доцільність та екологічність.
Мікропалі, які встановлюються методом вдавлювання, повністю
відповідають цим вимогам, після їх монтажу не створюють динамічних
впливів, шуму чи значних трудовитрат. Однак широкому впровадженню
цього методу перешкоджає недостатнє вивчення взаємодії таких паль із
існуючими грунтовими умовами великих міст.
Для запобігання негативному впливу на сусідні споруди в щільно
забудованих районах пальові фундаменти мають встановлюватися без
динамічних впливів на основу. Це особливо важливо для уникнення
нерівномірних осадок та розвитку тріщин. Оптимальним методом у таких
умовах є вдавлювання багатосекційних металевих труб із подальшим
заповненням бетоном. Дослідження взаємодії цих паль із фундаментною
плитою є надзвичайно актуальним для забезпечення надійності будівель у
складних геологічних умовах великих міст.
Найбільш ефективним способом облаштування паль в зонах щільної
забудови або під час реконструкції існуючих споруд є метод вдавлювання
багатосекційних паль у підстав. Цей підхід дозволяє мінімізувати вплив на
навколишні будівлі, забезпечуючи безпечне та якісне виконання робіт. У
зв'язку з цим дослідженням роботи багатосекційних паль та їх взаємодії з
фундаментною плитою будівлі набуває особливий характер.
Мета роботи: вдосконалення технологічного регламенту підсилення
фундаментів існуючих будівель за допомогою мікропаль, що влаштовуються
2

методом вдавлення.
Об’єкт досліджень – методи та технології підсилення фундаментів
підсилення фундаментів існуючих будівель за допомогою мікропаль, що
влаштовуються методом вдавлення.
Предмет досліджень – технології підсилення фундаментів за
допомогою мікропаль.
Практичне значення одержаних результатів.
- Проаналізовано різні технології та методи підсилення фундаментів за
допомогою мікропаль, що влащтовуються методом вдавлення
- Проаналізовано та виявлено основні закономірності, ефективність та
доцільності влаштування в різних геологічних умовах мікропаль, що
влаштовуються способом вдавлення;
- Обгрунтовано технологічно-оганізацінй регламент по влаштуванню
підземних поверхів під існуючими будівлями.
3

РОЗДІЛ 1: АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЇ ПІДСИЛЕННЯ ФУНДАМЕНТУ ЗА
ДОПОМОГОЮ МІКРОПАЛЬ
1.1 Аналіз та розгляд історичного аспекту підсилення фундаменту
за допомогою мікропаль
Мікропалі були розроблені в Італії на початку 1950-х років у відповідь
на попит на інноваційні технології для зміцнення фундаментів історичних
будівель і пам'ятників, які з часом зазнали пошкоджень. Мікропалі, що
використовуються сьогодні, є еволюцією базової монолітної палі малого
діаметру, розробленої Фернандо Ліцці [1, 2, 3] під назвою "palo radice" (Рис.
1.1). Типова конструкція мікропалі включає буріння стовбура палі на
необхідну глибину, розміщення сталевої арматури, первинне цементування
тремтінням і додаткове цементування під тиском, де це можливо.
Рис. 1.1 Встановлення перших мікропаль в Італії 1950-х (рисунок
створений ШІ)

Хоча сталь у післявоєнній Європі була в дефіциті, робоча сила була
недорогою, численною і часто з високими професійними здібностями. Такі
умови сприяли розробці цих легкоармованих елементів кореневих паль, що
заливаються на місці, здебільшого спроектованих і встановлених
спеціалізованими підрядниками за принципом «проектуй і будуй».
4

Випробування під навантаженням цих нових корінних паль показали, що
їхня несуча здатність перевищує 400 кН, хоча проектна несуча здатність,
розрахована на основі сучасних методів проектування звичайних
буронабивних паль, передбачала несучу здатність менше 100 кН. Прямі
повномасштабні випробування під навантаженням були проведені при
відносно невеликих витратах, що сприяло збору та публікації великої
кількості інформації про випробування. Під час цих ранніх випробувань не
було зафіксовано жодного випадку руйнування зв'язку між цементним
розчином і ґрунтом [4, 5, 6, 7].
Використання кореневих паль зростало в Італії протягом 1950-х років.
Компанія Fondedile представила цю технологію у Великій Британії в 1962
році для фундаментів кількох історичних споруд, а до 1965 року вона
використовувалася в Німеччині в проектах підземного міського транспорту. З
міркувань захисту прав власності термін «мікропаля» в той час замінив
термін «корінна паля».
Спочатку більшість застосувань мікропалі було пов'язано зі
створенням структурних основ у міському середовищі. Починаючи з 1957
року, додаткові інженерні вимоги призвели до впровадження систем reticoli
di pali radice (сітчасті кореневі палі). Такі системи складаються з декількох
вертикальних і похилих мікропаль, з'єднаних у тривимірну мережу, що
створює обмежену з боків композитну структуру ґрунт/паля (Рис. 1.2).
Мережі сітчастих мікропаль використовувалися для стабілізації схилів,
укріплення причальних стін, захисту заглиблених споруд та інших цілей,
пов'язаних з підтримкою ґрунту і конструкцій, а також зміцненням ґрунту.
З'явилися перші спеціалізовані бурові установки для роботи в обмежених
просторах (Рис. 1.2).
У 1970-х роках технологія мікропаль почала широко застосовуватися
не тільки для реставрації, але й у новому будівництві. Вона виявилася
особливо корисною в міських умовах, де простір обмежений.
5

Рис. 1.2. Типова мережа сітчастих (reticolo di pali radice) мікропаль.
1980-ті принесли стандартизацію технології. З'явилися перші офіційні
стандарти та рекомендації щодо проектування та встановлення мікропаль.
Це сприяло їх більш широкому впровадженню.

Рис. 1.3. Розповсюдження технології підсилення фундаменту за допомогою
мікропаль

У 1990-х та 2000-х роках відбувся справжній бум у розвитку технології.
З'явилися нові типи мікропаль, вдосконалилися методи їх розрахунку та
встановлення. Комп'ютерне моделювання дозволило точніше прогнозувати
поведінку мікропаль під навантаженням.
6

В Україні технологія почала активно впроваджуватися з кінця 1990-х -
початку 2000-х років. Вона виявилася особливо актуальною для реставрації
історичних будівель у таких містах як Львів, Київ, Одеса, [8].
Сьогодні мікропалі - це високотехнологічне рішення, яке продовжує
розвиватися. З'являються "розумні" мікропалі з вбудованими сенсорами, які
дозволяють моніторити стан фундаменту в режимі реального часу.
Технологія мікропаль відіграє значну роль у будівельній галузі
України. Вона широко застосовується для реконструкції історичних будівель,
будівництва в умовах щільної міської забудови та на складних ґрунтах.
Мікропалі ефективні для стабілізації схилів та зсувонебезпечних ділянок, що
актуально для багатьох регіонів країни. Ця технологія адаптивна до
різноманітних ґрунтових умов України та часто виявляється економічно
вигіднішою за традиційні методи фундаментобудування. Мікропалі
дозволяють реалізовувати інноваційні архітектурні рішення та складні
будівельні проекти. Крім того, ця технологія є більш екологічною, що
відповідає сучасним вимогам до будівництва. Застосування мікропаль сприяє
модернізації будівельної галузі України, допомагаючи вирішувати складні
інженерні завдання, зберігати історичну спадщину та розвивати сучасну
архітектуру в різноманітних умовах. . Розміри мікропаль, побудованих в
Україні, варіюються від 100 мм до 350 мм, несучи навантаження від 150 кН
до 2 800 кН відповідно, [8].
Тому ця система паль є привабливою як для замовника, так і для
проектувальника фундаменту. Окрім легких і компактних бурових установок,
інше допоміжне обладнання, таке як бетонозмішувач і насос для розчину,
також має дуже компактні розміри. Єдиним недоліком мікропалі є відносно
висока вартість у порівнянні з іншими системами паль, за винятком випадків
невеликої глибини занурення паль.

1.2 Відомі методи підсилення основ і фундаментів у світовій
практиці

У світовій практиці все більше застосовуються інноваційні способи
підсилення основ і основ, спрямовані на зниження обсягу ручної роботи та
підвищення рівня механізації процесів. Серед найсучасніших рішень
особливо виділяються методи підсилення за допомогою ін'єкційних та
буроін'єкційних паль. Ці палі монтуються через існуючий фундамент,
створюючи міцну інтеграцію з ним. Додатково до цього залізобетонну плиту
включають у спільну роботу з існуючим фундаментом, що забезпечує значне
підвищення надійності та стійкості конструкції (рис. 1.4; рис. 1.5). така
7

технологія є ефективними для реконструкції будівель у складних геологічних
умовах і особливо корисна в зонах щільної забудови, [8].

Рис. 1.4 Підсилення фундаментів буроін’єкційними палями: 1-
існуючий фундамент; 2-ростверк; 3-паля підпірної стіни; 4-відкіс котловану;
5-дно котловану; 6-похилі буроін’єкційні палі.

Рис. 1.5 Підсилення фундаментів ін’єкційними мікропалями
8

В умовах щільної міської забудови виникає наявність розроблених
методів підсилення фундаментів, які враховують конкретні геологічні
особливості регіону. Такі методи повинні забезпечити збереження існуючих
будівель, мінімізуючи ризики їх руйнування, а також дозволити збільшити
навантаження на споруди шляхом надбудови додаткових поверхів або
мансардних приміщень. Одним із найбільш ефективних рішень для таких
умов є використання мікропаль (рис. 1.4). Ці конструкції забезпечують
надійність і стабільність фундаментів навіть у складних геологічних умовах.
Мікропалі також відмовляються від роботи у вузьких і обмежених просторах
без значного впливу на існуючі будівлі та інфраструктуру, [8].
Одним із ефективних варіантів використання мікропаль є їх
застосування разом із монолітними плитами, які розміщуються у підвальних
приміщеннях будівель. У цьому випадку плита заводиться в стіни
фундаменту будівлі за допомогою штрабів та надійно з'єднується з ними.
Така плита, що працює спільно з палями, виконує стабілізуючу функцію для
конструкції конструкції. без цього, самостійне включення в роботу лише
монолітної плити дозволяє ефективно перерозподілити навантаження на
основі.
Обґрунтований розподіл паль у межах монолітної плити покращує
стабілізацію нерівномірних осадок будівлі, що дозволяє усунути її нахіл та
уникнути подальших деформацій будівель.
Сучасні вимоги до фундаментів, окрім їх надійності та технологічності,
все більше орієнтовані на економічну доцільність. Важливими критеріями
вибору є також відповідність природоохоронному законодавству, яке вимагає
виконання робіт із низьким рівнем шуму, мінімальними енерго- та трудовими
ресурсами. Мікропалі повністю відповідають цим вимогам, що робить їх
раціональним вибором у складних інженерно-геологічних умовах, [8].
Мікропаля - це паля малого діаметру (зазвичай менше 300 мм (12
дюймів)), просвердлена і забетонована, яка не зміщується і, як правило,
армована. Мікропаля будується шляхом буріння свердловини, розміщення
сталевої арматури та цементування отвору, як показано на рис. 1.5.
Мікропалі можуть витримувати відносно значні осьові та помірні бічні
навантаження і можуть розглядатися як заміна звичайним забивним палям
або буронабивним валам, або як один з компонентів комбінованої системи
ґрунт-паля, в залежності від використовуваної концепції проектування.
Мікропалі встановлюються методами, які спричиняють мінімальне
порушення сусідніх конструкцій, ґрунту та навколишнього середовища. Їх
можна встановлювати в місцях з обмеженим доступом, в будь-яких типах
ґрунтів і ґрунтових умовах. Мікропалі можна встановлювати під будь-яким
9

кутом нижче горизонталі за допомогою того ж типу обладнання, що
використовується для встановлення ґрунтових анкерів і для цементування.
Оскільки процедура установки викликає мінімальну вібрацію і шум і
може використовуватися в умовах низької висоти, мікропалі часто
застосовуються для підкріплення існуючих конструкцій. Для встановлення
мікропалі в існуючих підвальних приміщеннях або інших об'єктах з
обмеженою висотою часто потрібне спеціалізоване бурове обладнання, [8].
Більша частина навантаження на звичайні монолітні буронабивні або
незсувні палі структурно сприймається залізобетоном; збільшення несучої
здатності досягається за рахунок збільшення площі поперечного перерізу і
поверхні. Для порівняння, конструкційна здатність мікропалі покладається на
високоміцні сталеві елементи, які витримують більшу частину або все
прикладене навантаження. Ці сталеві елементи можуть займати до половини
поперечного перерізу свердловини.

Рис. 1.6. Схема підсилення фундаментів: a) схема виконання підсилення
фундамнтної стрічки; b) розріз по фундамнтній стрічці; с) фронтальний
вигляд фундаментної стрічки після викоконання підсилення.
У дослідженнях іноземних авторів [9-12] відзначається зміцнення
існуючих фундаментів за допомогою вдавлюваних мікропаль. Крім того, у
роботі [9] описано зміцнення фундаменту спортивного залу у Варшаві,
девали трубобетонні мікропалі в умовах обмеженого простору та наявних
споруд (рис. 1.6). Технологія зміцнення включала виконання таких етапів.
10

Первісно секції металевих пальців, заповнених ін'єкційним в'яжучим
розчином, вдавлювали в грунт на необхідну глибину (рис. 1.6). Зусилля
вдавлювання паль передавали на попередньо встановлену залізобетонну
монолітну балку, що запобігала змінюванню цегляних стін. Після монтажу
мікропалей штраби в стінах і фундаментах замонолічували та замуровували
(рис. 1.7). Крок паль становив 1,5 м, а максимальне розрахункове зусилля на
мікропалю — 120 кН. Довжина паль була обрана відповідно до розрахунків
та геологічних умов.

Рис. 1.7. Розріз по споруді [79].

11

Рис. 1.8. Процес вдавлювання мікропалі (фото) [9]
У роботі [13] описано практичний досвід виконання підсилення
фундаментів для стабілізації усадок історичного будинку в м.Краків
(рис.1.9).

Рис. 1.9. Схема підсилення фундаментів історичного будинку в
м.Краків[13]

В умовах щільної історичної забудови міста Краків цей метод
підсилення фундаментів за допомогою мікропалей виявився досить
ефективним, менш трудомістким у порівнянні з іншими методами зміцнення
фундаментів. Крім того, він сприяв зменшенню посадок будівлі, що, у свій
час, запобігало розвитку тріщин у несучих та огороджувальних конструкціях.
Дослідженню роботи з’єднання мікропаль «кущів» присвячено роботу
зарубіжних авторів [14]. Зокрема, в даній роботі описано позитивний ефект
армування фундаменту «кущем» мікропаль. Оскільки навантаження
конструкції передається на розташування ущільненого та мікронасипаного
ґрунту, а не на окремі мікропаль, зменшення осідання є порівняно набагато
ефективнішим (рис. 1.10).
Крім того, автори в [14] наводять приклади використання різних типів
мікропаль для посилення та відновлення опор мостів (Нью-Джерсі, США),
транспортних споруд (Бруклін, Нью-Йорк), підпірних стінок, опор
(Армстронг, США) , тощо (рис. 1.11). Завдяки невеликим розмірам мікропаль
і швидкому монтажу їх можна встановлювати в складних умовах
12

будівництва, для стабілізації схилів і на берегах річок і водойм.

Рис.1.10. Схема підсилення фундаментів «кущем» мікропаль.

13

Рис.1.11. Приклади застосування мікропаль для будівництва
інженерних споруд.
Пальові фундаменти в існуючих будівлях слід досліджувати без
значних динамічних впливів на основі, після чого це може спричинити
нерівномірні осадки та утворення тріщин у зміцнюваних спорудах та сусідніх
спорудах. Тому найбільш доцільним методом є вдавлювання багатосекційних
паль у підставі з підвальних приміщень. В цьому контексті актуальним є
використання металевих труб, які вдавлювалися в ґрунт, з наступним
армуванням та заповненням їх бетоном.
Металева труба вдавлюється в основі окремими секціями, довжиною
яких визначається висотою підвалу та особливостями технологічного
проведенням робіт.
Згідно з літературними джерелами, застосування мікропаль для
зміцнення та нового будівництва має широке застосування у світовій
практиці. Однак в Україні використання мікропалей відбувається через
недостатній рівень розроблених методик їх розрахунку. Це зумовлено
недостатнім рівнем вивчення взаємодії вдавлюваної палі з ґрунтом основи та
будівлею, [8].
Подальший розвиток і вдосконалення пальових основ, зокрема
технології вдавлювання паль, можливий лише за умови детального вивчення
взаємодії цих паль з обґрунтуванням та розробкою надійних і точних методів
і алгоритмів їх розрахунку та технології їх виконання.

1.3 Аналіз відомих технологій виготовлення та ефективність
методу вдавлювання багатосекційних паль.

Багатосекційні палі складаються з двох або більше секцій обмеженої
тривалості, яка технологічними особливостями процесу вдавлювання паль у
стійких умовах (рис. 1.12) [15]. Вони можуть бути сталевими,
залізобетонними або комбінованими за матеріалом, і можуть бути зв’язаними
з монолітним роствером.
14

Рис. 1.12 Конструктивні схеми підсилення багатосекційними палями;
1 – вдавлювані палі підсилення; 2 – існуючий фундамент; 3 – новий ростверк;
4 – існуючі палі.
Трубобетонні палі виготовляються шляхом заповнення трубчастих
елементів бетоном у вертикальному положенні на спеціальному вібростенді.
Можливість застосування багатосекційних вдавлюваних паль заснована
на основі результатів обстеження стану будівель та споруд, з урахуванням
характеру проведеної реконструкції. Також їх намагаються при влаштуванні
нових фундаментів у разі значних деформацій основи та зниження міцності
матеріалу існуючих фундаментів, що погіршує нормальні умови
експлуатацію будівель та споруд.
Застосування багатокомпонентних забивних паль також доцільно [15]:
- при зведенні додаткових несучих стін і колон всередині та зовні
будівель, коли зведення виїмок неможливе з технічних причин;
- при встановленні нового технологічного обладнання, що вимагає
влаштування фундаментів в умовах тривалої експлуатації будівель і споруд; -
при армуванні залізобетонних перекриттів.
При визначенні конструктивної схеми зміцнення фундаментів
трубобетонними палями слід враховувати особливості спільної роботи
системи «будівля – фундамент» як в умовах, що склалися на момент
розгляду, так і з урахуванням прогнозу подальші зміни проекту та
15

конструкції будівлі, величини і характеру навантажень на фундамент,
міцності матеріалу існуючих фундаментів і фізико-механічних властивостей
несучого ґрунту для забезпечення надійної експлуатації будівлі.
Метою армування багатокомпонентними трубобетонними палями
цементуванням є передача часткового або повного навантаження від
існуючої будівлі або споруди на арматурні палі.
Технологічний цикл запресовування багатосекційних трубобетонних
паль включає наступні операції (рис. 1.13) [15]:
1) Монтаж обладнання для запресовування паль;
2) Транспортування пальоустаткування до місця укладання;
3) Підйом і введення палі в робочий орган палебійної установки;
4) Забивання паль.
У разі глибоких несучих ґрунтів в основі можна використовувати
техніку вдавлювання, щоб вставити багатокомпонентні палі до потрібного
рівня.

Рис. 1.13. Технологічна схема виготовлення забивних або ін’єкційних
паль із застосуванням забивної складової наявної труби: 1 – пристрій для
вдавлення паль. 2 - гідравлічних домкрата; 3-частинна інвентарна трубка; 4-
ходовий вібраційний бункер; 5-вібратор; 6-бетонна труба; 7-монолітний
бетон; 8-глибинний вібратор; 9-Арматурні каркаси або окремі стрижні; 10-
анкерні пристрої.

Для визначення сили реакції під час занурення багатокомпонентних
забивних паль можна використовувати наступні фактори: - існуючі або
спеціально влаштовані будівельні конструкції - фундаменти, стіни, балки,
несучі перекриття, прогони, залізобетонні пояси тощо. .; - маса корисного
навантаження; - Інвентаризація анкерних балок; - інвентарні анкерні палі –
гвинтові палі або палі з лопатями, що відкриваються; - вже забиті палі.
16

Конструкція з'єднання трубчастих трубчастих паль з армованим
фундаментом або армованою балкою залежить від виду опресування і
обраних конструктивних рішень армування [15] (рис. 1.14).
Конструкція з’єднань секцій забивних паль повинна бути аналогічна
з’єднанню окремих паль і може здійснюватися загвинчуванням,
зварюванням, забиванням болтів тощо. Зварні шви повинні бути
безперервними по всьому колу кінців з’єднувальних секцій.

Рис. 1.14. Варіанти сполучення багатосекційних вдавлюваних паль з
фундаментами: 1-існуючий фундамент; 2-палі; 3-залізобетонна балка; 4-тяж.

Рис. 1.15. Класифікація застосувань мікропалі.
17

1.4 Особливості влаштування мікропаль для реконструкції будівель і
споруд
При зведені заглиблених споруд та реконструкції будівель в умовах
щільної міської забудови будівельники зустрічаються з рядом проблем, що
відсутні (або не так яскраво виражені) при новому будівництві. Серед них,
[8]:
- необхідність підсилення існуючих фундаментів, або перенесення
навантажень від ваги будівлі на нові фундаменти;
- необхідності збереження просторової стійкості будівлі на час
проведення робіт;
- влаштування якісного огородження котлованів неподалік від
прилеглих будівель, з використанням технологій, що дозволяють знизити до
мінімуму осадки прилеглих будівель;
- проведення робіт в умовах обмеженого простору всередині габаритів
будівлі, що реконструюється, та в умовах щільної міської забудови ззовні
будівлі.
Підсилення існуючих фундаментів виконується з метою перенесення
навантаження від будівлі на час реконструкції на якісні, надійні фундаменти,
та для збереження просторової стійкості конструкції будівлі. З цією ж метою
перед початком будівництва проводять протиаварійні роботи. Якщо
фундаменти мають дефекти чи ушкодження, та (або) в основі фундаментів
залягають грунти з низькими механічними характеристиками та грунти, що
мають високу просадність, то без підсилення існуючих фундаментів є дужа
висока вірогідність нерівномірних осадок, механічного руйнування та
порушення просторової цілісності існуючої будівлі при проведені робіт
нижче відмітки підошви існуючого фундаменту. Підсилення виконується за
допомогою ряду технологій. Серед них, [8]:
- цементація, силікатизація, чи іншими методами зміцнення грунтового
масиву в основі існуючих фундаментів;
- використання гідроструменевої технології («jet grouting»);
- підсилення існуючих фундаментів палями:
- буроін'єкційними;
- набивними;
- залізобетонними палями, що влаштовуються методом статичного
занурення;
При використанні цих технологій, після підсилення існуючих
фундаментів можливе проведення робіт по розробці грунту та бетонуванню
стін безпосередньо під підошвою існуючого фундаменту.
18

Якщо технічний стан фундаментів та грунтові умови основи
дозволяють, то влаштування підземних поверхів під існуючими будівлями
можна проводити без підсилення існуючих фундаментів. В цьому випадку
роботи проводяться за технологією посекційної розкопки та бетонування
захватками стін підземного поверху, так званим «саперним» способом.
Необхідність підсилення існуючих фундаментів зникає, якщо
навантаження від ваги будівлі передається на нові фундаменти. Ці
фундаменти можуть споруджуватися як всередині контуру існуючої будівлі,
так і ззовні. Передача навантаження від будівлі на новостворені фундаменти
відбувається через систему ростверків, балок, ферм, тощо… При
спорудженні нових фундаментів використовують технології, що мають
мінімальний вплив на стан оточуючого грунтового масиву. Серед них, [8]:
- влаштування нового підземного контуру за технологією опускного
колодязя;
- влаштування нового підземного контуру способом "стіна в грунті";
- перенесення навантаження на пальові фундаменти, що розміщуються
неподалік існуючого контуру будівлі.
В умовах щільної міської забудови при спорудженні підземних
поверхів під існуючими будівлями в зв'язку з порушенням напружено-
деформованого стану спільного грунтового масиву, виникає необхідність
захисту прилеглих будівель від нерівномірних осідань. Досягається це
влаштуванням якісного огородження котлованів неподалік від прилеглих
будівель, з використанням технологій, що дозволяють знизити до мінімуму
осадки прилеглих будівель. Такі огороджуючи конструкції споруджуються за
допомогою шпунтових стінок, чи стінок з паль, що влаштовуються методом
статичного занурення. Це пояснюється мінімальним негативним ефектом
робіт, проведених за цією технологією для прилеглих будівель. Також
огороджуючи конструкції можуть споруджуватися методом "стіна в грунті",
або стінкою з буроін'єкційних паль, з використанням обсадних труб.
Всі роботи всередині контуру існуючої будівлі пов'язані з обмеженням
робочого простору, та з необхідністю використовувати легкопересувного
обладнання мінімальних габаритів, часто індивідуального виготовлення (рис.
1.16). При виконані бетонних робіт доцільно застосовувати бетононасоси.
В зв'язку з обмеженням простору на ділянках проведення робіт та
проведенню робіт на вищих горизонтах підвищуються вимоги з техніки
безпеки. Крім того ускладнюються роботи транспортуванню обладнання,
складування матеріалів, загально будівельні роботи.
За контуром споруди, в умовах щільної міської забудови стає
неможливим використанні стандартного крупногабаритного обладнання, є
19

необхідність застосування компактного, нестандартного обладнання (рис.
1.17).

Установка для Установка для Маслостанція
статичного статичного
занурювання паль занурювання паль
"Едельвейс - 1" "Датура - 4"
Рис. 1.16. Обладнання для статичного занурювання паль, що
використовує ассоціація "Реконфісс"

Устаткування фірми «Основа Обладнання фірми «Геотехніка» для
– Солсіф» для проведення проведення робіт з використанням
робіт з використанням гідроструменевої технології.
гідроструменевої технології.
20

Рис. 1.17. Обладнання для проведення робіт в умовах щільної міської
забудови
1.5. Ефективність методів влаштування мікропаль способом
вдавлення

Застосування в арматурі існуючих фундаментів багатосекційних
забивних мікропаль має низку переваг:
→ По-перше, відсутність динамічних навантажень на грунт і
навколишні будівлі, що дозволяє проводити зазначені роботи не тільки на
відкритому повітрі, а й у будівлях, що перебувають у незадовільному
технічному стані [16,17,18,19];
→ По-друге, висока точність забивання паль і контроль їх несучої
здатності виключає помилки через недостатню глибину паль і забезпечує їх
проектну несучу здатність [20,21].
→ По-третє, споживання енергії під час пресування низьке.
Дослідження показали [22], що при забиванні паль вдавлюванням (35х35 см,
h = 12 м) у глинисті ґрунти витрати енергії становлять 190 ∙ 105 Дж, а при
застосуванні вібрації (вібратор ВП-1) або удару (дизель-молот С -1047 )
методами 670 ∙ 105 і 606 ∙ 105 Дж відповідно
При забиванні палі робота в основному використовується для
поглиблення палі та витіснення ґрунту в об’ємі, а при трамбуванні або
вібраційному трамбуванні більша частина (близько 60%) використовується
для створення коливань палі, ґрунту, що її оточує, а також у довколишні
будівлі.
Недоліки цього способу полягають у тому, що монтаж
багатокомпонентних трубобетонних паль методом вдавлювання вимагає
кваліфікованого підходу робітників, які проводять роботи. У деяких
випадках відсутність необхідних знань і досвіду може призвести до аварійної
ситуації на будівельному майданчику.
Порівняно з іншими способами забивання паль характеризується
значним зниженням матеріаломісткості за рахунок більшої відносної несучої
здатності куба палі. В результаті процесу ущільнення відбувається значне
ущільнення ґрунту навколо палі, що підвищує його несучу здатність і
здешевлює фундамент палі. Діаграма передачі навантаження на грунт
наведена на рис. 1.18.
Встановлюючи палі, можна значно знизити енерговитрати при
зануренні в порівнянні з іншими способами. Спочатку це досягається
21

використанням електроенергії замість паливно-мастильних матеріалів. Це
означає, що пресування відбувається без заважаючого шуму та без
забруднення навколишнього середовища продуктами згоряння.

Рис. 1.18 Схема сприйняття навантаження від палі

З досвіду будівництва відомо, що влаштування фундаментів без
виймання ґрунту (забиванням, вдавлюванням, трамбуванням та іншими
способами) призводить до утворення ущільнених зон навколо них. Ці зони
дозволяють покращити якість основи та збільшити несучу здатність
фундаментів. З цією метою було проведено лабораторні дослідження,
описані в роботі [23], щодо визначення ущільненої зони ґрунту навколо
моделей паль-штампів.
При забиванні паль за допомогою вдавлювання відбувається
ущільнення ґрунту, тому виїмка ґрунту не відбувається. Це виключає зайві
фінансові витрати на вивезення землі, що значно знижує витрати на
будівництво та не погіршує екологічність.
Зона помітного ущільнення ґрунту навколо палі простягається в
площині, пропорційній поздовжній осі палі, на відстань 2-3 діаметрів палі,
що підвищує несучу здатність кожної забивної палі. Це також відбувається
при забиванні паль, але в меншій мірі [14,23].
Властивості пресової технології забезпечують високі швидкості
будівництва, практично не залежні від погодних умов і рівня грунтових вод
[24,25,26].
22

Екологічність і безшумність технології запресовування дає можливість
виготовляти пальові фундаменти в густонаселених районах у дві, а іноді й у
три зміни, що значно скорочує час забивання паль на будівельному
майданчику [19, 27, 28].
Метод забивання паль дозволяє звести фундамент без риття котловану,
так як палю можна заглибити під поверхню землі. У будівельній практиці
існує методика встановлення вертикального екрану з мікропаль для
закріплення котловану [29]. При цьому зменшується додатковий об’єм
котловану для спорудження котловану, що позитивно впливає на тривалість
будівництва та вартість будівництва (рис. 1.19).

Рис. 1.19. Вдавлювання паль до початку влаштування котловану

Встановлюючи палі в новобудовах, можна забезпечити високу якість
майбутнього пальового фундаменту, не руйнуючи заводські палі,
використані при монтажі (рис. 1.20).
При неоднорідних ґрунтах заглиблення забезпечує рівномірне осідання
пальової основи всіх частин споруди шляхом заглиблення паль у різних
місцях до необхідного рівня несучої здатності ґрунтової основи.
Таким чином, застосована технологія забивання паль підвищує
експлуатаційні якості будівель і усуває структурні деформації в
неоднорідних ґрунтах [24,30].
23

Рис. 1.20. Процес вдавлювання паль під час зведення нових
фундаментів

При застосуванні техніки вдавлювання для забивання паль у
водонасичені ґрунти можливе витіснення певної кількості ґрунту на
поверхню (пучення ґрунту) [21,26].
Заливку трубчастих бетонних паль можна проводити в більшості типів
ґрунтів, крім скельних. Проте кам'яний ґрунт можна використовувати як
опорний шар для нижніх кінців паль [31,32]. У разі неможливості зняття
інженерних мереж і зв'язків при будівництві пальових фундаментів утискні
палі дозволяють проводити роботи із занурення паль у ґрунт безпосередньо
на існуючих інженерних мережах і зв'язках.
Технологія запресовування трубобетонних паль дозволяє зводити
фундаменти на водонасичених ґрунтах і ґрунтах з високою рухливістю
ґрунтових вод без додаткових фінансових витрат і зниження темпів
будівництва, що неможливо при застосуванні буронабивних і буронабивних
паль [33,34].
24

Висновки по 1 розділу

За результатами огляду літературних джерел та технічної літератури
можна зробити наступні висновки щодо зміцнення фундаменту методом
забивання паль:
- Існуючі традиційні способи підсилення фундаменту є трудомісткими
та витратними в умовах щільної забудови. Підсилення існуючих фундаментів
за допомогою вдавлених мікропаль є більш економічно ефективним і менш
трудомістким, ніж традиційні методи армування;
- Даний вид технологічної послідовності можна проводити без
переривання будівництва, що є економічно вигідним і важливим фактором;
- Спосіб підсилення вдавленими мікропальами дуже ефективно
підвищує несучу здатність фундаменту.
- Цей метод можна застосовувати при зміцненні, реконструкції та
модернізації будівель, зміні їх цільового призначення та адаптації їх стану до
чинних стандартів будівництва.
- Запобігання негативних впливів на прилеглі будівлі як при
будівництві фундаментів, так і при їх подальшому навантаженні,
підтверджених візуальними та інструментальними спостереженнями;
- Достатній економічний ефект за рахунок зменшення обсягів
демонтажних та земляних робіт, оскільки нові решітки переважно
встановлюються в тілі існуючих стін підвалу.
25

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПІДСИЛЕННЯ
ФУНДАМЕНТІВ ІСНУЮЧИХ БУДІВЕЛЬ ЗА ДОПОМОГОЮ
МІКРОПАЛЬ, ЩО ВЛАШТОВУЮТЬСЯ МЕТОДОМ ВДАВЛЕННЯ

2.1 Дослідження конструктивних параметрів технології підсилення
фундаментів існуючих будівель за допомогою мікропаль, що
влаштовуються методом вдавлення

Основна задача досліджень – проведення аналізу з технологічної та
економічної точки зору технології влаштування підсилення існуючих
фундаментів будівлями шляхом попереднього зведення під ними пальових
фундаментів, з паль, що влаштовуються методом статичного занурення, в
залежності від дії різних факторів. Серед цих факторів: кількість підземних
поверхів, що споруджуються, геологічні умови будівельного майданчика.
При проведені досліджень, в залежності від дії різних факторів,
виконується:
1. Детальний опис всіх технологічних процесів, з розкриттям
черговості проведення робіт та особливостей виконання робіт;
2. Розрахунок пальового фундаменту;
3. Розрахунок кошторисної вартості будівництва;
4. Розрахунок трудомісткості будівництва;
5. Складання календарних планів будівництва;
6. Аналіз отриманих результатів.
Для проведення моделювання досліджень прийнята типова та доволі
широко розповсюджена конструкція будівлі. В основі будівлі знаходяться
лесові просадні грунти, що роблять подальшу експлуатацію будівлі
неможливою, в зв'язку з її нерівномірними осадками.
Вихідні дані для проведення:
Розташування будівлі – центральна частина міста, будівля знаходиться
в умовах щільної міської забудови;
Поверховість будівлі – будівля 4-х поверхова;
Кількість підземних поверхів, що споруджуються – змінюється від 1 до
4 (висота поверху – 3000 мм)
Наявність підвалу – без підвалу;
26

Рис. 2.1. План будівлі

27

Рис. 2.2. Розріз будівлі
28

29

Конструктивна схема будівлі – з несучими повздовжніми стінами (рис
2.1);
Матеріал стін – цегляна кладка;
Товщина стін – 800мм;
Тип фундаментів – стрічкові;
Глибина закладання фундаментів – 1200мм від денної поверхні, та
рівня підлоги першого поверху (рис 2.2);
Навантаження на фундаменти будівлі – дивись рис 2.3
Габарити будівлі: 32,8х15,8м (рис 2.1);
Геологічні умови, розташування інженерно-геологічних елементів
починаючи шару, що знаходиться в основі фундаментів (рис 2.2) :
ІГЕ-1 – супісок лесовий просадний. h = 2 м; γ = 1760 кг/м3; φ = 23°;
с=0,0015КПа; Е = 10 МПа; IL =0,7;
ІГЕ-2 – глина полутверда. h = 30 м; γ = 1870 кг/м3; φ = 12°;
с=0,0048КПа; Е = 18 МПа; IL =0,2; або
ІГЕ-3 – пісок крупнозернистий, щільний. h = 30 м; γ = 1840 кг/м3;
φ = 31°; Е = 22 МПа;
Розрахунок пальового фундаменту
Метою розрахунку пальового фундаменту є визначення кількості та
довжини паль, а також побудова планів пальових полів для 2х типів
грунтових умов та зі зміною кількості підземних поверхів (див. розділ 3).
Розрахунок включає в себе, [32]:
- розрахунок несучої здатності палі;
- розрахунок зміни несучої здатності в залежності від зменшення
довжини палі внаслідок влаштування підземних поверхів;
- розрахунок опору грунту по лобовій поверхні стін підземних
поверхів;
- розрахунок опору грунту по боковій поверхні стін підземних
поверхів;
- розрахунок додаткових навантажень від підземних поверхів.
Отримані результати зводяться у підсумкову таблицю.
Розрахунок несучої здатності палі виконано згідно вимог ДБН В.2.1-
10-2009 «Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування.»
Розрахунок виконано для 2 типів грунтових умов, [32]:
- 1 тип – оточуючий грунтовий масив складений з пісків
крупнозернистих, щільних, з наступними розрахунковими характеристиками
3
- γ = 1840 кг/м ; φ = 31°; Е = 22 МПа;
30

- 2 тип – оточуючий грунтовий масив складений з глин
тугопластичних з наступними розрахунковими характеристиками - γ = 1870
кг/м3; φ = 12°; с=0,0048КПа; Е = 18 МПа; IL =0,2.
Грунтові води відсутні для всіх типів грунтових умов.
В подальшому, при отримані результатів, значення відповідних
величин для 2го типу грунтових умов вказуються в дужках, а для 1го – без
дужок.
Конструкцію палі наведено у розділі 3.
Діаметр палі – 250мм.
Тип палі – системи "Мега", що влаштовується методом статичного
занурення.
Довжина палі – 14м (16,5м).
Для 1го типу грунтових умов статичне занурення палі виконується з
одночасним бурінням лідерної свердловини ø70мм.
Несучу здатність палі визначаємо як суму сил розрахункових опорів
грунтів основи під нижнім кінцем палі та по її бокової поверхні, [32].
Fd=c(cRRA+ucffihi),
де c - коефіцієнт умов роботи палі в грунті, приймається c = 1;
2
R – розрахунковий опір грунту під нижнім кінцем палі, кПа (тс/м ),;
2
А – площа впирання на грунт палі, м , що приймається по площі
поперечного перетину палі брутто;
u – зовнішній периметр поперечного перетину палі, м;
fi – розрахунковий опір i-го шару грунту основи по боковій поверхні
2
палі, кПа (тс/м );
hi - товщина i-го шару грунту, що дотикається до бокової поверхні палі,
м;
cR, cf – коефіцієнти умов роботи грунту відповідно під нижнім кінцем
та по боковій поверхні палі, що враховують вплив методу занурення палі на
розрахункові опори.
В нашому випадку, [32]:
2 2
А=3,14·0,25 /4=0,049м ; U=3,14·0,25=0,785м; hi=0,5м; cR=1.1;
cf=1,0.
При цьому розрахункове навантаження, що передається на палю
приймається, [32]:
Fd
N 
 k
31

Fd – розрахункова несуча здатність грунту основи палі кН (тс).
γк – коефіцієнт надійності.
γк = 1,4.
Результати розрахунків приведені в табл. 2.1 для 1го типу грунтових
умов та для 2го типу грунтових умов
Табл. 2.1. Залежність довжини палі від розрахункового навантаження
при проектуванні технології влаштування підземних поверхів
Довжина палі Розрахункове Довжина палі Розрахункове
навантаження на навантаження на
м. м.
палю, кН палю, кН
0.5 262.5107 0.5 123.9107
1 272.3232 1 133.7232
1.5 282.9768 1.5 144.3768
2 294.7518 2 156.1518
2.5 307.3679 2.5 168.7679
3 320.825 3 182.225
3.5 338.6929 3.5 211.6429
4 357.4018 4 241.9018
4.5 376.3911 4.5 260.8911
5 395.9411 5 280.4411
5.5 411.9214 5.5 300.2714
6 432.0321 6 320.3821
6.5 452.4232 6.5 336.9232
7 473.0946 7 357.5946
7.5 490.1964 7.5 378.5464
8 511.4286 8 399.7786
8.5 528.8107 8.5 421.0107
9 550.3232 9 442.5232
32

9.5 572.1161 9.5 464.3161
10 594.1893 10 490.2393
10.5 612.6929 10.5 512.5929
11 635.0464 11 531.0964
11.5 653.8304 11.5 553.7304
12 676.4643 12 572.5143
12.5 695.5286 12.5 595.4286
13 718.7232 13 614.7732
13.5 738.0679 13.5 637.9679
14 761.5429 14 661.4429
14,5 681.0679
15 704.8232
15,5 725.0089
16 749.0446
За даними табл. 2.1 будуємо графіки залежності розрахункового
навантаження, що передається на палю від її довжини (рис 2.1).

33

Рис. 2.1. Графiк залежностi розрахункового навантаження на палю вiд її
довжини при зануренні на відмітці - 1,2м
Так як при влаштуванні укріплення існуючого фундаменту будівлі
робоча довжина палі зменшується при не змінному положенні п'яти палі, а
навантаження на палю змінюється, тому виникає необхідність знати
розрахункове навантаження на палю при зменшені її довжини.
Результати розрахунку навантаження на палю при зменшенні її
довжини наведено у табл. 2.2
Табл. 2.2. Залежність зменшення довжини палі від розрахункового
навантаження при проектуванні технології влаштування підсилення
фундаменту мікропалями
Довжина палі Розрахункове Довжина палі Розрахункове
навантаження на навантаження на
м. м.
палю, кН палю, кН
14 761.5429 16 749.0446
13.5 (-0.5) 753.1321 15.5 (-0.5) 740.6339
13.0 (-1.0) 743.3196 15.0 (-1.0) 730.8214
12.5 (-1.5) 732.6661 14.5 (-1.5) 720.1679
12.0 (-2.0) 720.8911 14.0 (-2.0) 708.3929
11.5 (-2.5) 708.275 13.5 (-2.5) 695.7768
11.0 (-3.0) 694.8179 13.0 (-3.0) 682.3196
10.5 (-3.5) 680.8 12.5 (-3.5) 668.3018
10.0 (-4.0) 665.9411 12.0 (-4.0) 653.4429
9.5 (-4.5) 650.8018 11.5 (-4.5) 638.3036
9.0 (-5.0) 635.1018 11.0 (-5.0) 622.6036
8.5 (-5.5) 619.1214 10.5 (-5.5) 606.6232
8.0 (-6.0) 602.8607 10.0 (-6.0) 590.3625
7.5 (-6.5) 586.3196 9.5 (-6.5) 573.8214
7.0 (-7.0) 569.4982 9.0 (-7.0) 557
34

6.5 (-7.5) 552.3964 8.5 (-7.5) 539.8982
6.0 (-8.0) 535.0143 8.0 (-8.0) 522.5161
5.5 (-8,5) 517.6321 7.5 (-8.5) 505.1339
5.0 (-9,0) 499.9696 7.0 (-9.0) 487.4714
4.5 (-9,5) 482.0268 6.5 (-9.5) 469.5286
4.0 (-10,0) 463.8036 6.0 (-10.0) 451.3054
3.5 (-10,5) 445.3 5.5 (-10.5) 432.8018
3.0 (-11,0) 426.7964 5.0 (-11.0) 414.2982
2.5 (-11,5) 408.0125 4.5 (-11.5) 395.5143
2.0 (-12,0) 389.2286 4.0 (-12.0) 376.7304

За даними табл. 2.3 будуємо графіки залежності розрахункового
навантаження, що передається на палю при зменшенні її довжини внаслідок
влаштування реконструкції мікропалями (рис 2.2).

35

Рис. 2.2. Графік залежності розрахункового навантаження на палю
влаштовану з відмітки -1,2 від її довжини, при зменшенні довжини палі,
внаслідок влаштування реконструкції мікропалями

При влаштуванні 4х підземних поверхів для 2го типу грунтових умов
несучої здатності паль при відстані між палями в 3ø не вистачає для
сприйняття навантаження від будівлі та підземних поверхів. Необхідне
дорощування паль та розрахунок несучої здатності палі після дорощування.
Розрахунок несучої здатності палі виконано згідно вимог ДБН В.2.1-
10-2009 «Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування.»
Враховуючи зменшення довжини палі внаслідок влаштування 4го
підземного поверху.
При цьому мінімальна необхідна несуча спроможність палі складає 537
кН.
Результати розрахунку зведено до табл. 2.3

Табл. 2.3. Залежність довжини дорощування палі від розрахункового
навантаження на палю
Довжина Розрахункове
дорощування палі навантаження на
м. палю, кН
0.5 378.1321
1 402.4482
1.5 423.1946
2 448.0714
2.5 473.2286
3 494.8161
3.5 520.5339
4 546.5321

Необхідна несуча спроможність досягається при дорощуванні палі на
4м (546,5 кН > 537 кН)
36

При влаштуванні підземних поверхів виконується попереднє
напруження грунтового масиву, що дозволяє включити в роботу опір
грунтового масиву по лобовій поверхні стін підземних поверхів.
Розрахунок розрахункового опору грунту під підошвою стін підземних
поверхів виконано згідно вимог ДБН В.2.1-10-2009 «Основи та фундаменти
споруд. Основні положення проектування.» за формулою:

 
c1 c2
R  M k b  M d   (M  1)d   M c  (2.1)
k  z 11 q 1 11 q b 11 c 11
де
c1 та c2 - коефіцієнти умов роботи;
k - коефіцієнти, що приймається: k=1, якщо характеристики грунту
( и c) визначені безпосереднім випробуванням, та k=1,1, якщо вони
прийняті по таблицям;
М, Мq, Мc - коефіцієнти, що приймаються в залежності від φ;
kz - коефіцієнт, що приймається рівним: при b<10 м - kz=1, при b
10 м-kz = z0/b+0,2 (де z0=8 м);
b - ширина підошви фундаменту, м;
11 - середнє розрахункове значення питомої ваги грунтів, що
залягають нижче підошви фундаменту кН/м3 ( тс/м3);
‘11 - те саме, що залягають вище підошви фундаменту
c11 - розрахункове значення питомого зчеплення грунту, що
залягає безпосередньо під підошвою, кПа (тс/м2);
d1 - глибина закладання фундаментів без підвальних споруд
від рівня планування чи приведена глибина залягання зовнішніх та
внутрішніх фундаментів від підлоги підвалу, що визначається за, [32]
d1 = hs + hcf cf / ‘11, (2.2)
де hs - товщина шару грунту зі вище підошви фундаменту зі
сторони підвалу, м;
hcf - товщина конструкції підлоги підвалу, м;
cf - розрахункове значення питомої ваги конструкції підлоги
підвалу, кН/м3 (тс/м3);
db - глибина підвалу – відстань від рівня планування до підлоги
підвалу , м
Для 1го типу грунтових умов – піски крупнозернисті, [32]:
- c1=1,4;
- c2=1,2;
37

- k=1,1;
- М =1,44;
- Мq=6,76;
- Мc = 8,88;
- kz=1;
- b=0,8м.;
- 11=18,4 кН/м3;
- ‘11=18,4 кН/м3;
Для 2го типу грунтових умов – піски крупнозернисті, [32]:
- c1=1,4;
- c2=1,2;
- k=1,1;
- М =0,29;
- Мq=2,17;
- Мc = 4,69;
- kz=1;
- b=0,8м.;
- 11=18,7 кН/м3;
- ‘11=18,7 кН/м3;
Результати розрахунків наведені в табл. 2.4

Табл. 2.4. Залежність глибини закладання підошви фундаменту від
розрахункового опору грунту
Глибина закладання Розрахунковий Глибина закладання Розрахунковий
підошви опір грунту кН підошви опір грунту кН
фундаменту,м. фундаменту,м.
Грунтові умови – 1 Грунтові Грунтові умови – 2 Грунтові
тип умови – 1 тип тип умови – 2 тип
2 359.3 2 72.8
2,5 368.5 2.5 82.15
3 377.7 3 91.5
3,5 386.9 3.5 100.9
4 396.1 4 110.2
4,5 405.3 4.5 119.6
38

5 414.5 5 128.9
5,5 423.7 5.5 138.3
6 432.9 6 147.6
6,5 442.1 6.5 157
7 451.3 7 166.3
7,5 460.5 7.5 175.7
8 469.7 8 185
8,5 478.9 8.5 194.4
9 488.1 9 203.7
9,5 497.3 9.5 213.1
10 506.5 10 222.4
10,5 515.7 10.5 231.8
11 524.9 11 241.1
11,5 534.1 11.5 250.5
12 543.3 12 259.8
12,5 552.5 12.5 269.2
13 561.7 13 278.5
13,5 570.9 13.5 287.9
14 580.1 14 297.2
14,5 589.3 14.5 306.6
15 598.5 15 315.9
За даними табл. 2.4 будуємо графіки залежності розрахункового опору
грунту під підошвою стін підземних поверхів, від їх глибини закладання (рис
2.3).
39

Рис 2.3. Графік залежності розрахункового опору грунту по лобовій поверхні
стін підземних поверхів від глибини закладання підошви стін підземних
поверхів
Розрахунок розрахункового опору грунту по боковій поверхні стін
підземних поверхів проводиться згідно вимог ДСТУ Б В.2.2-29:2011 «Будівлі
підприємств. Параметри.».
Розрахункове значення на 1 м сили тертя грунту Fz по боковій
поверхні стін підземних поверхів на глибині z , [32]:
(2.3)
де U — зовнішній периметр стіни;
fz — питома сила тертя грунту по боковій поверхні стін підземних
поверхів на глибині z на 1 м2 площі, що вираховується за формулою:
(2.4)
де γс — коефіцієнт умов роботи, що приймається рівним 1,2 — для
щільних пісків, та 1 — для інших грунтів;
(2.5)
де z — відстань від поверхні грунту до точки визначення сил тертя;
λ0 — коефіцієнт бокового тиску грунту, що приймається рівним
(2.6)
де v — коефіцієнт Пуассона
Для 1го типу грунтових умов, [32]:
40

- γс=1,2;
- φ=310;
- γ=18,4кН/м3;
- v=0,23.
Для 2го типу грунтових умов, [32]:
- γс=1;
- φ=120;
- γ=18,7кН/м3;
- с=0,0048кПа
- v=0,38.
Результати розрахунків наведені в табл. 2.5
Табл. 2.5. Залежність глибина влаштування підземних поверхів від
розрахункового опору грунту по боковій поверхні
Розрахунковий Розрахунковий
Глибина опір грунту по Глибина підземних опір грунту по
влаштування боковій пов. поверхів,м. боковій пов.
підземних кН кН
поверхів,м. Грунтові Грунтові умови – 2
умови – 1 тип Грунтові тип Грунтові
умови – 1 тип умови – 2 тип
2 8.39 2 5.7
2,5 10.910865 2,5 8.55479
3 15.949502 3 11.98044
3,5 21.827912 3,5 15.97696
4 28.546096 4 20.54433
4,5 36.104052 4,5 25.68257
5 44.501781 5 31.39168
5,5 53.739283 5,5 37.67164
6 63.816558 6 44.52247
6,5 74.733606 6,5 51.94416
7 86.490426 7 59.93671
7,5 99.08702 7,5 68.50012
41

8 112.52339 8 77.6344
8,5 126.79953 8,5 87.33954
9 141.91544 9 97.61554
9,5 157.87112 9,5 108.4624
10 174.66658 10 119.8801
10,5 192.30181 10,5 131.8687
11 210.77682 11 144.4282
11,5 230.09159 11,5 157.5585
12 250.24614 12 171.2597
12,5 271.24047 12,5 185.5317
13 293.07456 13 200.3746
13,5 315.74843 13,5 215.7884
14 339.26207 14 231.773
14,5 363.61549 14,5 248.3285
15 388.80867 15 265.4543
За даними табл. 2.5 будуємо графіки залежності розрахункового опору
грунту по боковій поверхні стін підземних поверхів, від їх глибини
закладання (рис 2.4).
42

Рис 2.4. Графік залежності розрахункового опору грунту по боковій поверхні
стін підземних поверхів від глибини влаштування підземних поверхів
З влаштуванням підземних поверхів навантаження на підошву
фундаменту (стін підземних поверхів збільшується). Значення величин
збільшення навантаження в залежності від кількості підземних поверхів
наведено в табл. 2.6
Табл. 2.6. Залежність кількості підземних поверхів від навантаження
Стіни по осі А,Г; Стіни по осі 1,А-В;
Кількість Стіни по осі Б,В;
8,А-Б; 7,А-Б 8,Б-Г; 3,4,5,А-Б;
підземних (внутрішні
поверхів (зовнішні 4,5,6,В-Г
повздовжні)
повздовжні) (поперечні)
1 70,7 кН 83,0 кН 46,2 кН
2 167,8 кН 192,4 кН 118,8 кН
3 264,9 кН 301,8 кН 191,4 кН
Сумарні результати з розрахунками кроку паль та їх загальної кількості
наведено в табл. 2.7.
43

Табл. 2.6. Результати розрахунку кроку паль від їх загальної кількості
1 тип ґрунтових умов – піски крупнозернисті 2 тип ґрунтових умов – глини полутверді
За
г.
кі
л.
па
ль
l=
16
м
52 229 680, 139 722, 13 695,
Б, В 83 297 1460 759,2 523
0 0 2 0 8 30 6
А, 39 457 617, 188 733, 18 691,
71 20 135 1880 733,2 15 368
Г 0 0 0 0 2 80 8
8, 37 460 177 654, 17 616,
71 20 115 1760 651,2 529 15 348
А-Б 0 0 0 9 70 0 7
30 76 74 12
1 0
7, 37 6 1 460 153 566, 9 15 555, 4
71 135 1530 566,1 621 363 5
А-Б 0 0 0 1 30 4
1,
А-
24 230 563, 23 455,
В; 46 20 0 2300 563,5 - - 15 198
5 0 5 00 4
8,
Б-Г
44

Кіл. підз пов.
Найме-нування осей стіни
Почат. навант. на 1м.п.
стіни, кН
Додатк.навант. від підз. пов.,
кН
Розр. опір грунту по лоб.
пов. стін, що підвод.
Розр. опір грунту по бок.
пов. стін, що підвод.
Сумарне наван-таження
на 1м.п. стіни, кН
Крок паль, до влаш. підз
пов. мм
Розрах. навант-аження
на палю, до влашт. підз
пов. кН
Fd палі, до влаш. підз
пов, кН
Шаг паль, після влаш
підз пов. мм
Розрах. навант-аження
на палю, після влашт.
підз пов. кН
Fd палі, після влаш. підз
718
пов, кН
120 Заг. кіл. паль l=14м
Розр. опір грунту по лоб.
78
пов. стін, що підвод.
Розр. опір грунту по бок.
пов. стін, що підвод
Сумарне наван-таження
на 1м.п. стіни, кН
Крок паль, до влаш. підз
пов. мм
Розрах. навант-аження
на палю, до влашт. підз
пов. кН
Fd палі, до влаш. підз
пов, к
Шаг паль, після влаш
підз пов. мм
Розрах. навант-аження
на палю, після влашт.
Fd палпі,і дпзі сплояв в. лкаНш . підз
пов, кН
3, 4,
5,
А-
24 230 563, 23 489,
Б; 46 0 2300 563,5 - - 213
5 0 5 00 9
4, 5,
6 В-
Г.
52 19 168 599, 139 722, 10 603,
Б, В 357 1460 759,2 586
0 3 0 8 0 8 30 6
А, 39 16 458 577, 188 733, 16 604,
77 126 1880 733,2 54 378
Г 0 8 0 1 0 2 00 8
8, 37 16 530 561, 177 654, 13 474,
77 106 1760 651,2 54 358
А-Б 0 8 0 8 0 9 25 4
7, 37 16 230 420, 153 566, 11 473,
183 1530 566,1 412
А-Б 0 8 0 9 0 1 50 8
1 6
35 76 62 12 74 14
2 1, 2 0
5 1 4 6 9 8
А- 0 9
24 18 230 563, 23 423,
В; 77 0 2300 563,5 - - 54 184
5 9 0 5 00 2
8,
Б-Г
3, 4,
5,
А- 24 18 460 230 563, 23 547,
9 2300 563,5 41,4 238
Б; 5 9 0 0 5 00 4
4, 5,
6 В-
45

Г.
52 30 119 498, 139 722, 76 491,
Б, В 419 1460 759,2 646
0 2 0 6 0 8 0 0
А, 39 26 533 426, 188 733, 13 480,
172 80 1880 733,2 118 361
Г 0 5 0 4 0 2 30 1
8, 37 26 530 318, 177 654, 13 451,
172 60 1760 651,2 118 341
А-Б 0 5 0 0 0 9 25 8
7, 37 26 153 355, 153 566, 92 422,
232 1530 566,1 459
А-Б 0 5 0 0 0 1 0 3
1, 1 4
40 76 51 17 74 20
3 А- 3 9
24 19 3 1 0 6 230 563, 9 23 326, 0
В; 172 0 2300 563,5 - - 0 118 142 8
5 1 0 5 00 6
8,
Б-Г
3, 4,
5,
А-
24 19 460 151, 230 563, 15 397,
Б; 33 2300 563,5 260
5 1 0 8 0 5 30 8
4, 5,
6 В-
Г.
1 75 530, 3
52 41 45 76 383, 38 22 139 722, 74 20
4 Б, В 479 1460 759,2 800 5 707 0 3 7
0 1 2 1 2 9 4 0 8 9 0
8 6
(76 (53
46

0) 7,3) (5
4
11 365,
6)
А, 39 36 188 733, 40 9
302 0 1880 733,2 - - 207 321
Г 0 2 0 2 [4
(13 [42
4
30) 6,9]
8]
10 319,
8, 37 36 177 654, 60 1
302 0 1760 651,2 - - 207 301
А-Б 0 2 0 9 (11 [34
50) 6,2]
75
381
7, 37 36 115 153 566, 0
280 1530 566,1 322 508
А-Б 0 2 0 0 1 (46
(92
7,4)
0)
1, 46 358,
А-
24 26 230 563, 00 8
В; 302 0 2300 563,5 - - 207 78
5 4 0 5
8, (46 (35
Б-Г 00) 8,8)
3, 4,
5, 11 327,
А-
24 26 460 262, 230 563, 50 8
Б; 57 2300 563,5 285
5 4 0 2 0 5
4, 5, (15 (43
6 В- 30) 6,1)
Г.
47

2.2. Дослідження закономірності впливу на існуючу будівлю
технологічних параметрів технології влаштування мікропаль
методом вдавлення

Дослідження та розрахунок проводиться за допомогою програмного
комплексу АВК-5 (2.11.0) на основі відомостей про об'ємів робіт (Додаток 1),
що складенні на основі розрахунку пальових фундаментів (розділ 2.1)
Розрахунок проводився для двох типів грунтових умов:
- 1 тип – піски крупнозернисті;
- 2 тип – глини полутверді
Розрахунок проводився в залежності від спорудження від 1го до 4х
підземних поверхів.
Кошториси наведені в Додатку №1.
Результати розрахунку зведенні до табл. 2.2
За даними розрахунків, будуємо графіки залежностей:
- вартості будівництва від кількості підземних поверхів (рис 2.5);
- трудомісткості будівництва від кількості підземних поверхів (рис
2.6);
- різниця трудомісткості будівництва наступного та попереднього
підземних поверхів від кількості підземних поверхів (рис 2.7);
- різниці вартості будівництва наступного та попереднього підземних
поверхів від кількості підземних поверхів (рис 2.8);
2
- середньої вартості м побудованих поверхів від кількості підземних
поверхів (рис 2.9);
2
- вартості м останнього поверху побудованих поверхів від кількості
підземних поверхів (рис 2.10).

48

Рис. 2.5. Графік залежності вартості споруждення підземних поверхів від їх
кількості

Рис. 2.6. Графік залежності трудомісткості споруждення підземних поверхів
від їх кількості
49

Рис. 2.7. Графік залежності різниці трудомісткості будівництва наступного та
попереднього підземних поверхів від їх кількості

Рис. 2.8. Графік залежності різниці вартості будівництва натупного та
попереднього підземних поверхів від їх кількості
50

Рис. 2.9. Графік залежності середньої вартості м.кв. побудованих поверхів в
залежності від кількості підземних поверхів

Рис. 2.10. Графік залежності вартості м.кв. останнього поверху побудованих
поверхів в залежності від кількості підземних поверхів

51

Висновки по розділу 2

При розрахунку пальового фундаменту спостерігається нелінійне
зростання несучої спроможності палі з довжиною (рис 2.1), це викликане
нелінійною залежністю збільшення розрахункового опору грунту як по
боковій так і по лобовій поверхні палі, тому з заглибленням позначки
оголовка палі довжина палі необхідна для досягнення певної несучої
спроможності зменшується. Саме це лежить в основі доцільності
використання технології дорощування паль, які занурюються вдавленням.
Крім того спостерігається залежність несучої спроможності палі від
інженерно-геологічних умов будівельного майданчика, в крупнозернистих
пісках паля має проектну несучу здатність при довжині 14 м., тоді як в
глинах полутвердих при довжині 16,5 м., це необхідно враховувати при
проектуванні пальових фундаментів.
При зменшенні довжини палі в ході влаштування підсилення існуючого
фундаменту спостерігається зменшення її несучої здатності (рис. 2.2), однак
в той самий час навантаження від будівлі передається на основу вже не
тільки через пальовий фундамент, а і через лобову (рис. 2.3) то бокову
поверхню стін підземних поверхів (рис. 2.4).. Розрахунковий опір грунту по
лобовій поверхні стін підземних поверхів має зростаючу прямолінійну
залежність від глибини стін, при цьому значення розрахункового опору
грунту для 1 типу грунтових умов в 1,9-4,9 разів перевищує аналогічне для 2
типу грунтових умов. Розрахунковий опір грунту по боковій поверхні стін
підземних поверхів має зростаючу нелінійну залежність від глибини стін, при
цьому значення розрахункового опору грунту для 1 типу грунтових умов на
30-50% перевищує аналогічне для 2 типу грунтових умов. Це говорить про
кращі, в даному випадку, характеристики 1 типу грунтів (піски
крупнозернисті) відносно 2го типу (глини полутверді).
Перед влаштуванням підсилення фундаментів мікропалями ми
нехтуємо опором грунту по лобовій в та по боковій поверхні існуючих
фундаментів (в зв'язку з заляганням в основі фундаментів просадних грунтів)
та переносимо на пальові фундаменти 100% навантаження. В подальшому
сумарний опір грунтового масиву становить сукупність несучих
спроможностей грунту пальових фундаментів, по лобовій в та по боковій
поверхні стін, що повинен перевищувати навантаження від будівлі, що діє на
нього. Саме цим обумовлений крок між палями.
За даними табл 2.6 спостерігаємо, що для 1го типу грунтових умов при
влаштуванні 1-2 підземних поверхів визначальний є крок паль при
52

початковому перенесенні 100% навантаження на пальові фундаменти
(початковий крок паль), а при влаштуванні 3-4 ярусів підсилення,
мінімальний крок паль лише по внутрішнім осям відповідає кроку паль на
проміжних відмітках (проміжний крок паль). При цьому необхідності в
трансформації паль не спостерігається (витримується крок паль, що
перевищує відстань 3ø між палями). Для 2го типу грунтових умов вже при
спорудженні 1го підземного поверху по внутрішнім осям мінімальний крок
відповідає проміжному кроку паль, а при спорудженні 2-4 ярусів підсилення,
саме проміжний крок паль є визначальним. Це викликане значно меншими
опорами грунту по лобовій та по боковій поверхні стін фугдаментів. А при
влаштуванні 4х ярусів підсилення виникає необхідність у трансформації
паль, так як крок між палями стає менший за відстань 3ø між палями. Для 2го
типу грунтових умов збільшення навантаження від ярусів підсилення, та
зменшення несучої здатності пальового фундаменту "обганяє" збільшення
опорів грунту по лобовій та боковій поверхні стін ярусів підсилення.
Кількість паль при влаштуванні 1го та 2х ярусів підсилення для 1го
типу грунтових умов становить 120шт, це говорить про запас несучої
здатності паль пов'язаний з початковим перенесенням на палі 100%
навантаження від будівлі, та робить раціональним і ефективним влаштування
в даних умовах саме 2х ярусів підсилення під існуючою будівлею. При
спорудженні 3х та 4х ярусів підсилення кількість паль становить відповідно
130 та 158шт. спостерігається нелінійна тенденція до зростання кількості
паль.
Для 2го типу грунтових умов кількість паль при влаштуванні 1го, 2х та
3х ярусів підсилення становить відповідно 124, 148 та 200шт, спостерігається
нелінійна зростаюча залежність, таке різке збільшення кількості паль зі
збільшенням кількості підземних відносно 1го типу грунтових умов говорить
про те, що 1й тип грунтових умов при використанні даної технології більше
підходить для влаштування ярусів підсилення під існуючими будівлями. При
спорудженні 4х ярусів підсилення кількість паль становить 200 шт, однак 154
з них підлягають трансформації з дорощенням від 2х до 4х метрів довжини.
При розрахунку кошторисної вартості будівництва та побудові
діаграми частки окремих видів робіт в прямих витратах на будівництво (рис
2.10) спостерігається значна питома вартості частка пальових робіт в
сумарній вартості будівництва, вона становить 44,2-65,8% від загальної
вартості прямих витрат.
Аналізуючи графіки залежності вартості будівництва від кількості
ярусів підсилення (рис 2.5) констатуємо по перше більшу вартість
будівництва при влаштуванні підземних поверхів в глинах полутвердих (2й
53

тип грунтових умов) – до 1,766 млн.грн (28,8%), по друге зміну напряму
кривої для 2го типу грунтових умов після точки, що відповідає влаштуванню
3х ярусів підсилення, це говорить про ефективність використання технології
трансформації паль. Менш виражена, але теж присутня ця тенденція і на
графіку залежності трудомісткості будівництва від кількості ярусів
підсилення. Це пов'язано зі збільшенням ефективності будівництва ярусів
підсилення з використанням трансформованих паль за рахунок зменшення
матеріаломісткості будівництва (скорочення кількості елементів паль),
натомість трудомісткість будівництва зменшується в меншій мірі, внаслідок
необхідності проведення робіт по трансформуванню паль .
На графіках залежності різниць вартості та трудомісткості
спорудження наступного та попереднього ярусів підсилення дуже
спостерігається постійне зростання різниці вартості та трудомісткості
спорудження при збільшенні кількості підземних поверхів. Однак, при
використанні трансформації паль графік змінює напрямок, різниці мають
тенденцію до зменшення, а не до збільшення. Це дуже показово доводить
ефективність та доцільність використання технології трансформації паль.
Середня вартість 1м2 новозбудованих поверхів має тенденцію до
зменшення при збільшенні кількості ярусів підсилення, особливо ярке
вираження зменшення при використанні трансформації паль. Максимальна
вартість м2 новозбудованих поверхів становить 9663 тис.грн. (1 підземний
поверх при 2му типу грунтових умов), що робить влаштування ярусів
підсилення під існуючими будівлями економічно доцільним. Мінімальна
2
вартість м новозбудованих поверхів становить 4261 (4 підземні поверхи для
1гог типу грунтових умов)
54

РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВДАВЛЮВАННЯ
МІКРОПАЛЬ ДЛЯ ПІДСИЛЕННЯ ФУНДАМЕНТІВ В СКЛАДНИХ
ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ УМОВАХ
3.1 Порівняльне дослідження механізація для проведення робіт

У відповідності до літературного огляду найбільш розповсюдженим
механізмом для влаштування вдавлення паль є модульна монтажна система
СО-450.
Модульна монтажна система є багатофункціональним будівельним
пристроєм і використовується для пресування залізобетонних паль та інших
компонентів, що використовуються в заводському виробництві. Система
складається з гідравлічного паливного преса СО-450 та системи
горизонтального переміщення машини, як показано на рисунку 3.1.
Відповідно до основної концепції [36] в системі використовуються два
модулі: основний (сукупний) і допоміжний. Агрегатний модуль, як показано
на рисунку 3.1, виготовлений у вигляді каркасної конструкції з поздовжніх
напрямних балок 2, які з'єднані між собою сполучними балками і полозами 3.
Кожен модуль утворює внутрішній координаційний простір, головні осі
якого збігаються з осями ряду паль, «з’єднаних» з основними
горизонтальними координаційними осями будівлі.
Модулі виготовляються відповідно до модульних розмірів у
конструкції [37] з можливістю швидкого з’єднання один з одним і
переміщення блоку від одного модуля до іншого.

Рис. 3.1. Агрегатний модуль: 1 - паливний прес-машина; 2 – напрямні
опори (модуль); 3 - поперечні опори (візки); 4 - анкерні навантаження; 5 -
55

залізобетонна паля.
Модульна концепція дає можливість переміщення візка CO-450 в
координаційній кімнаті блокового модуля, а також на складальній станції з
повним набором якірних вантажів (200 тонн) без повторного закріплення.
Машина для пресування палива CO-450.
Гідравлічна паливопресова машина (ПМ) СО-450 використовується
для автоматичного пресування заводських залізобетонних паль [35,38], труб,
прокату та шпунтів усіх видів розміром не більше 450х450 мм.
Машина СО-450 (рис. 3.1) використовується для закладення
фундаментів будівель і шпунтів в умовах, що допускають вібраційні
навантаження: поблизу старих будівель, в слабких інженерно-геологічних
умовах [39, 40]. Як гравітаційна машина, СО-450 закріплюється металевими
вантажами. Загальна вага анкерного вантажного комплекту визначається з
урахуванням умов ґрунту на будівельному майданчику.
Конструкція бічного клинового затискача палі дозволяє
використовувати металевий інвентарний інструмент для занурення палі в
грунт (до 10 м), а також виконувати статичний підведення (проколювання),
гідравлічну ерозію, «розпушування» оголовки паль, старі фундаменти, палі
та датчики теплового насоса для буріння.
Модульна система координат.
Призначена для переміщення пальового поля машини СО-450 без
повторного анкерування, тобто без зняття анкерних навантажень перед
кожним рухом і подальшого їх перевантаження при наступній відмітці на палі
після встановлення машини.
Модульна система координат (МСК) являє собою базисну гідравлічну
розсувну систему, що складається з двох модулів №1 і №2, з'єднаних
послідовно, розміром кожного по осях 12,0х4,20 м, як показано на рисунку
3.2.
Модулі виконані з можливістю швидкого з’єднання для переміщення
машини від одного модуля до іншого при переміщенні штабельного поля в
поздовжньому напрямку. Кожен модуль складається з двох напрямних 2 і
поперечин 3, які з’єднані один з одним у дві рамні конструкції, як показано на
рис 3.2.
56

Рис. 3.2. Модульна система координат: 1 - верстат СО-450, 2 –
поздовжня опори, 3 - автомобіль; 4 - координаційна кімната модуля; 5, 6 -
гідроциліндр; 7 - лижний візок; 8 - лижний візок; 9 - стикувальний вузол; 10 -
поля.

Одна поздовжня конструкція нерухома (модуль), а інша поперечна
конструкція рухома. Боковини призначені для переміщення каретки або
каретки (для лінійної роботи) навколо поздовжньої координати. Полоз
призначений для переміщення машини з поперечною координатою.
Для фіксації автомобіля, а також зниження коефіцієнта тертя
автомобіль розрахований на 4 лижі, а автомобіль на 2 лижі. Лижі – це
планери, які оснащені напрямними полозами та антифрикційними
накладками.
Принцип дії системи та методи роботи.
Модульна система блоків експлуатується поетапно. Модулі №1 і №2
встановлюються на землі за допомогою крана так, щоб осі ряду паль у плані
збігалися з осями модулів.
Потім палевдавлююча прес-машина СО-450 встановлюється на каретку,
розташовану в середині модуля 1, і завантажується анкерними вантажами.
Переміщення ПМ СО-450 у будь-якому робочому положенні, що
відповідає точці вдавлення палі, здійснюється на модулях за допомогою
гідроциліндрів.
Гідроциліндрами керує гідравлічна система за допомогою пульта
дистанційного керування. Палю вставляють у затискний механізм машини
краном, центрують і засовують у землю в ручному або автоматичному
режимі. Після натискання стопки машина рухається разом із полозом уздовж
поздовжніх напрямних модулів до натискання наступної стопки. При цьому
57

ПМ може переміщатися вздовж затвора поперечно осі модуля за допомогою
двох додаткових гідроциліндрів. Це дає можливість притиснути палі по всій
площі внутрішнього координаційного простору модуля. Після завершення
відступу всіх паль в зоні модуля №1 ПМ переміщається до модуля №2, який
стикується в ряд уздовж осі ряду паль.
Після завершення насічки всіх паль, розташованих у просторі модуля 2,
виконується процес стикування модулів: їх стикування, повторна установка
краном модуля №1 в процесі руху машини та послідовне стикування. з
модулем №2. Машина переходить до модуля №1.
Організаційно-технологічна структура виробничих процесів із
агрегатною модульною системою пресування паль пропонує три варіанти:
точковий, координатний і лінійний, а також різні варіанти роботи, опис яких
наведено нижче.
Точковий метод.
Точка (Т) способу виконання робіт вважається принциповою, вона
визначається установкою крана ПМ СО-450 безпосередньо на мітці відступу
кожної палі. Спосіб може бути ефективно використаний як для
запресовування паль з високою відповідальністю, так і для паль, що
підлягають випробуванню, особливо в надзвичайно складних умовах, коли
йдеться про забезпечення безпеки сусідніх будівель або споруд.
Занурення паль у ґрунт машиною СО-450 має такі обмеження: загальна
міцність ґрунту від тиску не більше 2300 кН; Ґрунти до глибини 1,5 м не є
кам'янистими, за винятком дрібних, середніх і крупнозернистих пісків і
крупнозернистих ґрунтів.
Залежно від стійкості ґрунту до вдавлення палі можуть застосовуватися
також такі заходи: статичне наведення інвентарними інструментами,
розпушування ґрунту равликом, буріння напрямних свердловин, замочування
свердловин, гідравлічна ерозія.
Запресовування паль без додаткових заходів застосовується в умовах,
коли сумарний опір ґрунту перевищує максимальне зусилля притискання, яке
розвиває машина СО-450 (не більше 230 тс).
Палю можна занурювати за проектну відмітку під поверхню грунту (H
= 10 м) без пошкодження поверхневого пласта та підготовки котловану за
допомогою інвентарної палі довжиною 12 м, що забезпечує незалежність від
погодних умов та уникнення процесів, що пов'язані з ґрунтовою основою, а
також зусилля для мінімізації підготовки та очищення будівельного
майданчика.
Вдавлення палі за Т-методом виконується наступним чином: ПМ
встановлюється краном для розмітки будівельного положення палі та
58

відповідного прикладення анкерних навантажень. заряджений з
розрахованою силою натискання.
Палю втягують у машину краном, центрують у натяжному механізмі і в
автоматичному режимі (без залучення оператора) вдавлюють у землю до
досягнення контрольної сили виїмки або проектної позначки.
Спосіб залишається незамінним з точки зору максимальної близькості до
існуючих будівель, фундаментів, комунікацій (0,85 м), для реконструкції
будівель, реконструкції фундаментів, для робіт у підвалах, шахтах ліфтів та
під поверхами будівель, як на рис. 3.3.

Рис. 3.3. Вдавлення палі точковим способом під перекриттям існуючого
промислового будинку із застосуванням машини СО-450

Технологічний цикл заглиблення одинарної палі за методом Т
складається із суми часів роботи, показаних на рисунку 2.4. Тривалість
процесу вдавлювання палі в грунт визначається як функція швидкості
нагнітання і довжини палі. Тривалість циклу пресування штабеля довжиною
16 м становить 60 хвилин. Оскільки автомобіль транспортується в зібраному
стані, ніякої додаткової збірки та установки на об’єкт не потрібно.
Випробувальна паля може бути введений методом Т протягом 30 хвилин
після передачі автомобіля CO-450 у власність.
Тривалість переналагодження основного процесу для заміни інструменту
на гострі елементи конструкції (паль - труба) - до 20 хвилин.
Після на рисунку 3.4. наведено технологічну схему робота по точковому
вдавлюванню палі в ґрунт машиною СО-450 включає такі процеси:
1. Підготовка машини до роботи, розміщення її на землі та закріплення
її;
59

2. Машина для пресування паль - основний автоматизований процес;
3. Розвантаження вагона, зняття якірних вантажів краном.

Рис. 3.4. Технологічний цикл вдавлення палі Т-способом: а - установка на
ґрунт; б - анкерування машини; в - подача палі в машину; г - вдавлення палі;
д - подача інвентарної палі; е - додавлювання палі через інвентарну; ж -
розвантаження машини; з - перестановка машини краном на позначку
вдавлення чергової палі
Підготовка автомобіля СО-450 до роботи.
Процес підготовки паливної пресової машини СО-450, показаної на
рисунку 2.4, а-б, складається з наступних операцій:
- підключення електричного кабелю до автомобіля;
- підготовка автомобіля до роботи;
- установка верстата на мітку відступу штабеля;
- установка анкерних вантажів на вантажну раму машини.
Машина паливного преса СО-450 встановлюється на розмітку
заглиблення палі за допомогою крана. Перевіряється збірка хрестовини з
будівельним положенням пресової палі, а потім проводиться анкерування
вантажів.
Кількість анкерних навантажень має відповідати розрахунковому
зусиль пальового вдавлення, зазначеному в проекті, але не перевищувати 200
тон.
Положення анкерних вантажів повинно бути чітко симетричним до осі
відбитка палі та основних осей машини.
Підготовка машини до роботи проводиться згідно з інструкцією з
експлуатації палевдавлюючої машини СО-450.
60

Вдавлювання палі в землю за допомогою машини СО-450.
Вдавлювання палі в землю за допомогою машини CO-450, показаної на
рисунку 3.4, включає наступні кроки:
- підйом і подача штабеля в затискний механізм візка краном;
- центрування штабеля в автомобілі;
- засунути палі в землю в автоматичному режимі;
- додавання основної купи до інвентарю в ручному режимі;
- укладання інвентарних стоків на місці зберігання.
Технологія виробництва робіт (основний процес). Підйомні обойми
вирізаються з пресованої палі, кільцева стропа укладає стропи так, щоб її
центр ваги був нижче точки кріплення, а паля при підйомі крана перебувала в
строго вертикальному положенні кінчиком вниз, а верхній кінець штабеля не
повинен торкатися підйомних строп.
Подача штабеля здійснюється краном по осі подачі, при цьому нижній
кінець штабеля повинен бути на 300-500 мм вище верхнього упору машини.
Кран повільно опускає палі за допомогою механізму захоплення машини та
натискання головки, поки вона не впаде на землю. Після торкання поверхні
землі стійку піднімають на 50-100 мм, центрують і затискають клинами в
головці паливно-пресової машини. Після опускання гака крана на 800-1000
мм і зняття натягу кільцевих строп палю проштовхують одним або двома
ходами в ручному режимі. Потім апарат CO-450 перемикається в
автоматичний режим.
Сила пресування постійно контролюється каліброваним манометром
машини СО-450. Після досягнення палі розрахункової позначки, зазначеної в
проекті, або сили вдавлення, зазначеної в проекті, занурення палі
припиняється.
Якщо сила вдавлення менша за контрольну, вдавлення буде
продовжуватися, поки вершина стовпа не досягне позначки на висоті 1,5 м
над землею. Головку преса верстата приводять у вихідне положення.
До основного стовпа кидається допоміжний стовп довжиною 8,0 м. Гак
крана опускається на висоту, доступну для стропальника.
Допоміжний стовп відгвинчується, стріла крана приводиться в безпечне
положення. Основна купа продовжує робити відступи в інвентарі в ручному
режимі, доки вершина основної купи не досягне позначки встановленого
проекту. Головка преса машини зупиняється і клини вивільняються.
Інвентарний штабель знімається з машини і зберігається за допомогою крана
в безпечному і зручному місці для подальших робіт на будівельному
майданчику.
Розвантаження машини СО-450 від анкерних вантажів.
61

Процес розвантаження палевдавлюючої машини СО-450, показаний на
рисунку 2.4, c, включає такі операції:
- Вивантаження якірних вантажів з вагона СО-450;
- Розблокування гідравлічної системи та електричного кабелю.
Якорні заряди знімаються з машини CO-450 за допомогою крана.
Вантажі беруть по черзі (по одному вантажу з кожного боку) подібно до
вантажу і зберігають у безпечному та зручному місці для подальших робіт на
будівельному майданчику. Машина CO-450 переміщується краном до
позначки в наступній штабелі.
Цей спосіб можна розглядати як найбільш точний з можливих варіантів
позиціонування машини за допомогою використання спеціального крана.
Він також ефективний у вузьких приміщеннях, реконструкції будівель,
фундаментах, роботах у підвалах, шахтах ліфтів та під дахами, але цей метод
має найгіршу продуктивність та витрати праці, особливо при великих обсягах
робіт.
Координатний метод.
Координатний (двокоординатний) режим роботи заснований на
позиційному переміщенні машини СО-450 в поздовжньому напрямку X і
поперечній координаті B за допомогою модульної системи координат.
Виконання робіт із вдавлювання палі в грунт за модульною системою
передбачає наступні технологічні процеси:
- монтаж модульної системи;
- підготовка візка СО-450 до роботи, анкерування;
- вдавлювання штабеля в землю та переміщення машини СО-450;
- послідовне стикування модулів;
- розвантаження візка СО-450 та демонтаж модульної системи.
Для кущового і багаторядного влаштування паль застосовують метод К,
що підвищує точність занурення паль і підвищує продуктивність.
Монтаж модульної системи. Установка складається з наступних
процесів:
- перевірити стан пальового поля на передбачуваному робочому місці;
- складання модулів моду1, №2, збірка лиж і поздовжній гідравлічний
циліндр;
- установка модулів №1 і №2 по осі ряду паль;
- послідовне стикування модулів №1 та №2;
- складання саней, установка лиж і гідроциліндрів поперечного руху;
- складання гірки на модулі №1.
62

Організаційна схема будівельного майданчика при монтажі системи та
встановленні машини СО-450 на візку модуля наведена на рисунку 3.5.

Рис. 2.5. Схема організації монтажу системи: 1 - кран; 5 - машина; 6 - модуль;
7 - сполучна балка ; 8 - вузол стикування модулів; 9 - каретка

Модульна система координат складається з двох поздовжніх модулів 1 і
№2, з'єднаних послідовно розмірами 24,0x4,20 м по осях модулів і
поперечного перерізу з розмірами по осях 4,20x4,20 м) перед складання
системи проводиться огляд пальового поля, поверхня якого повинна бути
гладкою, з пальовими розмітками, щоб не було сторонніх предметів або
пристроїв, що заважають роботі.
Модулі кріпляться на поверхні пальового поля таким чином, щоб осі
ряду паль збігалися з осями модулів. Виконується прив’язка до модульної
сітки конструкції, здійснюється послідовне стикування модулів 1 і №2. Далі
збирають ползу, монтують лижі та гідроциліндри поперечного переміщення,
встановлюють ползу на лижі модуля №1. Всі монтажні роботи проводяться
краном.
Технологічна послідовність показана на рис. 3.6.
63

Рис. 3.6. Установка машини на каретку й анкерування: 1 - кран, 2 - поздовжні
опори, 3 - сполучна балка, 4- каретка, 5 - машина, 6 - анкерні вантажі;
а - установка поздовжніх опор, б - установка каретки на поздовжні опори,
в - установка машини на каретку, г - анкерування машини

Установка візка СО-450 на візок і кріплення. Процес підготовки
машини до роботи, показаний на рис. 3.6, включає наступні операції:
- підключення електричного кабелю до автомобіля СО-450;
- підготовка машини СО-450 до роботи;
- установка візка СО-450 на візок модуля;
- підключення гідравлічної системи модуля до автомобіля СО-450;
- установка анкерних вантажів на вантажну раму машини;
- перевірте горизонтальність машини після закріплення.
Електричний кабель підключає старший оператор. Підготовка робіт
здійснюється відповідно до інструкції з експлуатації ПМ СО-450.
Кабіна монтується на візку з краном, як показано на рис. 3.6.
Анкерування здійснюється послідовно до вантажу масою не більше 12 т з
кожного боку рами машини до необхідного значення. Кількість вантажів
повинна відповідати встановленій у проекті силі стиснення паль, але чотирма
підйомними захватами вдаряється не більше 200 тон анкерного вантажу:
перед кожним кріпленням необхідно перевіряти технічний стан. Положення
вантажів повинно бути строго симетричним до осі заглиблення палі та осі
самої машини.
Під час та після анкерування оператор повинен перевірити
64

горизонтальне положення машини. Технологічна послідовність пресування
паль методом К включає такі процеси:
- встановлення приладу «приціл» і переміщення автомобіля СО-450 по
значку відступу на стовпі за допомогою гідроциліндрів;
- строп і подача штабеля в захватний механізм машини;
- центрування штабеля в клиновому затиску машини;
- засунути палі в землю в автоматичному режимі;
- додавання основної купи через інвентар в ручному режимі;
- укладання інвентарних стоків на місці зберігання;
- перемістіть машину CO-450 до проектної позначки наступної партії.

Рис. 3.7. Технологічний цикл вдавлювання палі координатним способом:
а - подача палі, б - вдавлювання, в - подача інструменту, г - додавлювання палі

Технологічний цикл вдавлювання палі в грунт за допомогою системи
показано на рис. 3.7. Стек втягується в машинний уловлювач краном,
затискається клинами в головці машини і центрується. Після цього машина
перемикається в автоматичний режим. Сила пресування контролюється за
допомогою каліброваного манометра на машині. Основна стопка продовжує
робити відступи в стек інвентарю в ручному режимі, поки вершина стопки не
досягне позначки комплекту. Після досягнення палі розрахункової позначки,
зазначеної в проекті, або сили вдавлення, зазначеної в проекті, занурення
палі припиняється. Інвентарний штабель знімається з машини і зберігається
разом з краном у безпечному та зручному місці для подальшої роботи.
65

Відступ стека показано на рис. 3.8. Організаційна схема сайту наведена на
рис. 3.9.

Рис. 3.8. Вдавлювання паль координатним способом (варіант К2) з дневної
поверхні із застосуванням агрегатно-модульної системи

Рис. 3.9. Схема організації будівельного майданчику в процесі вдавлювання
паль, згідно з варіантом К2: 1 - машина СО-450, 2 - кран КС-5363, 3 -
залізобетонні палі, 4 - паля інвентарна, 5 - модульна система

Послідовне стикування модулів. Залежно від довжини монтажної площі,
на > 36 м, стиковують модулі, тобто модуль крана №2, після того, як буде
завершено відведення всіх паль, що знаходяться в координаційній кімнаті
(робочій зоні) модулів.
За допомогою цього методу можна необмежено збільшувати опорний
66

шлях перед машиною при русі по поздовжніх осях конструкції.
Розвантаження паливопресової машини СО-450 та демонтаж модульної
системи показано на рис. 3.10.

Рис. 3.10. Розвантаження машини і демонтаж модульної системи: 1 - кран;
2 - поздовжні опори (модуль); 3 - каретка; 4 - машина; 5 - анкерні вантажі

Розвантаження паливного преса CO-450 та демонтаж модульної
системи включає в себе наступні етапи роботи:
- Розвантаження машини анкерних вантажів (а);
- розблокування гідравлічної системи та електричного кабелю;
- Зняття автомобіля СО-450 з автомобіля; (B)
- Демонтаж модульної системи (в, г);
Машина звільняється від анкерних навантажень за допомогою крана.
Вантажі беруть по черзі (по одному вантажу з кожного боку машини)
подібно до вантажу і зберігають у безпечному та зручному місці для
подальших робіт на будівельному майданчику. Машина піднімається з
автомобіля за допомогою крана. Організаційна схема будівельного
майданчика при демонтажі модульної системи наведена на рис. 2.11.
67

Рис. 2.11. Схема організації майданчика в процесі демонтажу системи:
1 - кран; 3- тягач; 4 - напівпричіп; 5 - машина СО-450; 6 - каретка; 7 - анкерні
вантажі; 8 -вдавлені палі; 10 - битовка; 11 - трансформаторна

Демонтаж модульної системи починається з розстикування модулів.
Потім їх демонтують. Поздовжні, поперечні та з’єднувальні балки
завантажують на напівпричіп для довгомірних вантажів і відвозять від
будівельного майданчика. Розвантаження, зняття візка з візка і демонтаж
системи здійснюються краном.
Якщо стикування модуля утруднено обмеженнями через розміри
майданчика (будівельного майданчика, котловану) при k <24 м,
використовується варіант виконання робіт з модулем, як показано на рисунку
3.1 - Варіант K1.
Розмір робочої зони по осях модулів 12,0 х 4,20 м, мінімальна відстань
від осі палі до існуючих будівель у плані поверху 1,5 м.
При цьому варіанті модуль встановлюється першим.
Після цього збирають автомобіль, встановлюють поздовжню напрямну
опору, з'єднують балки, лижі і гідроциліндри для поперечного переміщення.
Потім модуль за допомогою крана встановлюють на землю так, щоб осі
ряду паль (осі будівлі) збігалися з основними осями модуля.
Далі формується модуль агрегату шляхом кріплення візка на
68

продольному важелі, встановлення ПМ на візку та підключення гідросистеми
модуля до гідравлічної системи візка.
Кріплення здійснюється: складання анкерних вантажів на раму вагона
за допомогою крана та контроль горизонтальності вагона після закріплення.
Ущільнювальну машину переміщують за допомогою гідроциліндрів
поперечного та поздовжнього руху до місця заштовхування палі.
На відкритих майданчиках використовується варіант із застосуванням
двох модулів та їх послідовним стикуванням краном уздовж переміщення
системи по поздовжніх осях конструкції – варіант Kz.
Відповідно до зазначеного варіанту спочатку збирають і встановлюють
модулі. Машина переміщується за допомогою гідроциліндрів до місця
вдавлення штабеля.
Запресувати палі в робочій зоні модуля 1, переміщуючи машину з
робочої зони модуля №1 в робочу зону модуля №2, притиснути палі в робочій
зоні модуля №2, відстикувати модулів, переставити модуль №1 краном і
підключити до модуля №2, перемістити машину з робочої зони модуля №2 в
робочу зону модуля 1, засунути палі в робочу зону модуля 1 .
Змініть модулі та повторіть цикл. Tstik = 20 хв.

3.2 Технологічні недоліки механізованого методу виконання робіт.

Метод має такі недоліки:
1. При обмеженому просторі на будівельному майданчику послідовне
складання модулів ускладнюється.
2. Неможливість виконання операцій послідовної та паралельної
перестановки модулів через обмеження робочої зони крана.
3. При паралельному з’єднанні модулів утворюється простір, що
випадає з робочої зони вагона (неможливість втиснення паль у простір між
паралельно з’єднаними модулями).
4. Перехід з ПМ на паралельний модуль є складним і небезпечним
через надмірну вагу обладнання.
5. Порушення безперервності процесу (притискання палі –
переміщення верстата) унеможливлює його автоматизацію.
Переміщення кранового обладнання до нових приміщень вимагає
додаткових процесів та операцій: повторне закріплення візка,
установка/демонтаж візка та модулів. Все це призводить до зниження
продуктивності, відсутності точності (технологічної та позиційної)
укладання.
Лінійний метод.
69

Лінійний (однокоординатний) метод заснований на переміщенні
машини по поздовжній координаті (X) вздовж осі пальового (шпунтового)
ряду за допомогою нерухомих поздовжніх напрямних опор.
Цей спосіб ефективно використовується для однорядного влаштування
елементів конструкції: паль; Металеві труби, шпунт, прокат. За допомогою
цього методу машина рухається лише в одному напрямку на відстань,
обмежену довжиною напрямних стовпів. При зміні напрямку руху і переході
на сусідній ряд паль (нові осі, розріз) ПМ СО-450 необхідно повторно
закріпити. Переміщення по поздовжніх осях конструкції здійснюється
методом збільшення опорного шляху за допомогою двох модульних секцій
розміром 2,1 (4,2) м по осях і 12 (24) м завдовжки.
Виділяють основні технологічні процеси та операції:
1. Монтаж модульних секцій:
- збірка модульних секцій;
- Кріплення та регулювання напрямних опор на палі.
2. Підготовка машини СО-450 до роботи, анкерування:
- Підключення електричного кабелю до автомобіля;
- підготовка автомобіля до роботи;
- Установка верстата при пресуванні палі;
- Установка анкерних вантажів на вантажну раму машини.
3. Обробка стовпа в землю - основний процес:
- Підйом і подача штабеля в затискний механізм візка краном;
- центрування штабеля в автомобілі;
- засунути палі в землю в автоматичному режимі;
- додавання основної купи через інвентар в ручному режимі;
- Укладання інвентарних стоків на місці зберігання.
4. Розвантаження вагона СО-450, зняття якірних вантажів:
- Вивантаження якірних вантажів з вагона СО-450;
- Розділення гідравлічної системи та електричного кабелю.
5. Демонтаж модульних секцій:
- демонтаж конструкцій модульних секцій;
- Строп і транспортування до місця зберігання.
Організація відбитків паль за модульною системою.
Перед початком робіт на пальовому полі необхідно провести
контрольні випробування паль з метою підтвердження проектної несучої
здатності та глибини закладання [41, 42]. Палі, що підлягають випробуванню,
відбиті за допомогою Т-методу.
Перед початком запресовування паль необхідно виконати всі підготовчі
роботи, а саме: укладання траншей (при необхідності), на нестійких і
70

насичених водою грунтах, укладання траншей проводити під захистом
огорож: дюбелів, підпірних стінок тощо; Монтаж водостоків і стоків з
будівельного майданчика (дно котловану); геодезичну розбивку осей і
положень паль і рядів паль за проектом; Облаштування тимчасових проходів
для паливопресової машини та крана; Прокладаються лінії електропередач та
освітлення; готові та складені палі (в кількості, необхідному на два дні
безперервної роботи); винесено розмежовані осі будівлі, закріплено на землі
та перенесено відповідно до законодавства, додано схеми розміщення
розділових знаків; перевірена відповідність постової розмітки перепусткам
робіт; машина доставлена та розміщена на будівельному майданчику, анкерні
вантажі, необхідні механізми, прилади та інструменти, встановлені
сповіщувачі звуку та зовнішня огорожа будівельного майданчика, обставлені
житлові приміщення.
Організаційна схема будівельного майданчика для процесу монтажу
модульної системи координат і ПМ СО-450, а також організаційна схема
робіт з пресування паль наведені на рисунках 3.5, 3.9 та 3.11.
Склад бригади та методи роботи робітників.
Точкове пресування штабеля на машині СО-450 виконує бригада з
чотирьох осіб:
Оператор (1 особа) керує переміщенням будівельного майданчика,
установкою ПМ для розмітки будівельного положення палі, навантаженням
(розвантаженням) анкерних навантажень.
Здійснює процес вдавлювання палі в грунт, при цьому керує машиною,
контролює показання приладів, регулює роботу всіх вузлів і агрегатів
пресування машини. Веде журнал занурення робочих паль.
Кранівник (1 особа) переміщує ПМ у потрібне положення палі,
завантажує (розвантажує) машину анкерними вантажами та вставляє в
машину основну та інвентарну палі.
Стропальник (2 чол.) забезпечує завантаження (розвантаження) вагона
з якірним вантажем, закріплення і скидання палі у вагоні, кріплення і
складання ПМ на розмітці будівельного положення палі.
Координатне заглиблення паль за агрегатною модульною системою
виконує бригада з 4 осіб:
- старший оператор 5 розряду - 1 особа;
- кранівник 5 розряду – 1 особа;
- стропальник 4 розряду - 2 чол.
Запропонована організаційно-технологічна структура виробничих
процесів за модульною системою передбачає три методики, розроблені за
технологічною класифікацією на основі використання автоматизованих
71

пристроїв для забивання паль, а також нові технологічні стандартні методи,
оптимізовані для різних пальових баз. , які дозволяють ефективно
адаптуватися до швидко мінливих будівельних умов.
Т-метод можна ефективно використовувати на залізобетонних палях з
підвищеною відповідальністю в обмежених умовах, коли ключовим фактором
є забезпечення цілісності сусідніх будівель.
Метод L як окремий випадок координат (без використання слайда)
розглядається в трьох варіантах:
1. Варіант L1 - використання двох поздовжніх напрямних опор (одна
модульна частина) розмірами: 1,20 х 12,0 м.
2. Варіант L2 - використання 4 пов'язаних поздовжніх балок (дві
модульні секції), розмірами 1,20 х 24,0 м.
3. Варіант L3 - з послідовним стикуванням крана з 4 опор.
Змінна продуктивність значно збільшена в порівнянні з Т-методом, але
ще недостатня для багаторядних паль, оскільки опори крана доводиться
переставляти та переставляти, щоб перемістити їх до сусіднього ряду паль
(осей) - анкерування пальмашина.
К-спосіб використовується для кущового й багаторядного
розташування паль, зокрема для будівництва багаторядних протяжних
протизсувних пальових споруд і суцільних пальових полів, а також на
слабких водонасичених ґрунтах.
Розглядається відповідно до трьох варіантів виконування
комплексного технологічного процесу:
1. Варіант Кі - з використанням одного агрегатного модуля (М12), Е =
12 м;
2. Варіант К2 - з використанням двох модулів (2М12), Е = 24 м,
з'єднаних послідовно без перестикування (варіант розглянутий вище);
3. Варіант К3 - з використанням двох модулів у складі системи та їхнім
послідовним перестикуванням краном.
Використання зазначеного способу дає змогу скоротити цикл вдавлення
однієї палі в чотири рази в порівнянні з Т-способом, а також здійснювати
коригування вертикального положення палі на перших метрах занурення й
виконувати стендові випробування паль і шпунтів бічним навантаженням.
Технічний результат - збільшення опорної площі, стійкість на слабких
ґрунтах, позиційна точність, продуктивність та зниження трудовитрат, але
тільки в координаційному просторі модуля, функціональні можливості якого
обмежені.

72

3.3 Техніко-економічні показники типових технологічних процесів
за трьома розробленими способами: точковим, лінійним, координатним.
Базовий автоматизований процес. Дослідження елементів основного
технологічного процесу вдавлювання палі виконано відповідно до ТТС для
точкового й координатного способів на (рис. 3.12, 3.13). Результати
вимірювань параметрів процесу вдавлювання палі в ґрунт подано в таблиці
4.2.
Дослідження основного технологічного процесу (вдавлення палі)
визначило: автоматичний режим вдавлювання палі можливий, якщо сила
опору ґрунтів вдавлюванню палі не перевищує 160 т.с. при номінальному
зусиллі вдавлювання машини 200 т.с. (повний комплект анкерних вантажів
масою не менше 200 тон).
Швидкість вдавлювання паль у ґрунт машиною СО-450 зберігається
незмінною для різних способів виробництва робіт.
Тривалість базового автоматизованого процесу наведена в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 - Базовий автоматизований процес
Трива Паля Паля Паля Кількіс Кількіс
Од.
№ Назва елементів процесу лість, С100.3 С160.3 С160.3 ть вико ть
вим
хв. 5 5 5 продук викона
ції вців
Стропування й подача 100
т 5 3 5 4 2
1 палі в машину (ПМ) (3,1)
кран КС-5363 м 5 5 4 4 310 1
Центрування палі
т 2 1 2 3 1 2
2 затискачем машини
машина СО-450 т 2 1 2 3 1 1
Вдавлювання палі в
т 8 8 8 8 1 1
3 автоматичному режимі
машина СО-450 т 8 8 8 8 1 1
Стропування й подача
т 5 4 5 3 1,5 2
4 інвентарної палі в машину
кран КС-5363 м 5 4 3 3 1,5 1
Додавлювання палі на
5 проєктну позначку т 2 2 2 2 1 2
інвентарною палею
машина СО-450 т 2 2 2 2 1,5 1
Укладання інвентарної
т 3 2 1 3 1,5 2
6 палі в місце складування
кран КС-5363 м 3 2 1 3 1 1
73

Тривалість вдавлювання палі в грунт залежить від довжини палі та
глибини занурення, при цьому швидкість вдавлювання палі в грунт є
постійною 1-3 м/хв. (вбудована) і не залежить від розміру перерізу палі. Час
виконання допоміжних робіт краном згідно з пунктами 1, 4 і 6.
Запресовування палі в землю машиною є основним автоматизованим
процесом, який дає можливість рівномірно і безперервно вдавлювати палі в
грунт до проектної позначки з використанням встановлених режимів
занурення (швидкість, час, сила притискання) без втручання оператора.
Встановлено, що автоматичний режим при тиску пресування палі можливий
не більше 160 тонн при повному наборі анкерних навантажень масою не
менше 200 тонн. Діапазон тиску 50 т.с. компенсує можливу неоднорідність
ґрунту на місці монтажу та забезпечує рівномірну швидкість занурення палі в
ґрунт у діапазоні від 1 м/хв до 3 м/хв.
Статичне наведення — це спосіб улаштування направляючих колодязів
(без видалення ґрунтового ґрунту) шляхом вдавлення їх у землю з подальшим
витягуванням металевого інвентарного інструменту; використовується за
певних техніко-геологічних умов ділянки, коли опір ґрунту палі перевищує
номінальне зусилля притискання, яке розвиває машина 200 т.
Відпрацьований процес переміщення та скидання машини до вихідної
марки, який передбачає поєднання технологічних процесів для забезпечення
безперервності виробництва. Використання складових елементів конструкцій
(паль, труб, шпунтів), які потребують застосування з'єднань (зварювання,
герметизація), впливає на загальну тривалість основного процесу.
Глибина схилу (занурення інструменту) - до 10 м, а швидкість
проникнення і розгинання інструменту 1-3 м/хв.
Цикл відображення стека зі статичним відведенням:
- втягування та витягування інструменту;
- вдавлювання палі механічним способом в землю;
- позиційне переміщення верстата;
- повторення циклу.
Тривалість статичного відведення залежить від глибини занурення та
конструкції інвентарного інструменту (табл. 3.1).
Швидкість втягування залишається постійною на рівні 1-3 м/хв.
(встановлено) і не залежить від перерізу інструменту.
Час виконання допоміжних робіт - згідно з пунктами 1 і 6 (з керуванням
краном).
Далі йде основний процес за пунктами 1-5 (табл. 3.2.) Або рух машини,
тривалість якого залежить від розташування свердловин і швидкості руху
встановленої машини.
74

Основні технологічні процеси: статичне наведення - переміщення
машини або статичне наведення - натискання штабеля - переміщення
машини.
Таблиця 3.2 - Статичне лідирування
Вимі Триваліс Швидкі Швидкі Кількість Кількість
№ Назва елементів процесу рник ть, хв. сть сть виконаної виконавц
елем продукції ів
Стропування й подача в
машину інвентарного ент а 3 - 5 3 4 1,5 (150,0) 2
1
інструмента
кран КС-5363 3 -5 3 4 100 1
Центрування інструмента час 3 1 2 1 3
2 в затиску машини
машина СО-450 3 1 2 1 1
Вдавлювання
3 інструмента в ґрунт час 8 8 8 1 1
машиною СО-450 в
машина СО-450 8 8 8 1 1
Вавиттоямга ітнисчтнроуммуе нртеаж имі
т 5 3 5 1,5 2
4 зі свердловини машиною
машина СО-450 5 3 5 1 1
Укладання інструменту в
т 3 1 2 1,5 2
5 місце складування
кран КС-5363 3 1 2 1 1

Допоміжні процеси та операції. При здійсненні складного технологічного
процесу допоміжний кран пропонує такі операції:
- Монтаж і демонтаж модульної системи;
- Встановлення пресової машини на підлогу або на поперечну ползу
модуля або на поздовжні направляючі опори;
- Анкерування та розвантаження пресової машини;
- подача пресованого ворсу в направляючий уловлювач машини;
- Поставка автомобіля та зняття інвентарного інструменту.
Результати дослідження елементів процесів складання – розбирання
представлені в таблиці 3.5. Виготовлення робіт вибіркове.
Тривалість процесу анкерування залежить від кількості анкерних
навантажень (розрахункової сили при притисненні палі), а також від
характеристик крана: несучої здатності, максимального вильоту стріли,
швидкості крана.

75

Таблиця 3.3 - Установка, кріплення та розвантаження візка СО-450
ТривалісТривалісТривалісКількіст Кількіст
№ Назва елементів процесу Од. вим.
ть, хв. ть, хв. ть, хв. ь ь
виконан виконав
Установка машини
т. 3-10 5 10 ої 14,3 ців 2
1 краном на позначку
продукц
вкдравнл КенСн-5я 3п6а3л і м. 10 5 10 14,3 1
ії
Анкерування. Установка
анкерних вантажів на час 30-40 25-35 45 200 3
2
раму машини СО-450
кран КС-5363 м. 40 35 45 200 1
Перевірка
3 5 2 1 1 1
горизонтальності
Рмоазшвиантиа ження машпіиснлия
т 25 25 20 200 2
4 СанОк-е рування
кр4ан50 К С-5в3ід6 3 анкерних 25 25 20 200 1
вантажів

Таблиця 3.4 - Підготовка обладнання до роботи та завершення робіт
Триваліст Триваліст Триваліст Кількість Кількість
№ Назва елементів процесу
ь, хв. ь, хв. ь, хв. виконаної виконавці
продукції в
Перевірка пальового поля в
1 20 10 15 1 1-2
передбачуваному місці
2 рПоібдколтию чення 10 7 8 1 1
електрокабеля до машини
3 Підготовка машини СО-450
СО-450 10 8 10 1 1-2
до роботи
4 Відключення електрокабеля 5 4 5 1 1
від машини СО-450
5 Підключення гідросистеми 5
МКС до машини СО-450 5 5 1 1
Відключення гідросистеми
6 1 1 1 1 1
МКС від машини СО-450

76

Ручні процеси (без використання машин і механізмів) за п. 1-6 таблиці
3.4. здійснюються оператором разово, на початку та після завершення робіт.
Виробництво робіт координатним способом.
Дослідження елементів допоміжних процесів. Монтаж системи
здійснюється відповідно до технологічної схеми, показаної на рисунках 3.5,
3.6. Дані по монтажу обладнання на будівельному майданчику наведені в
таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Монтаж МКС та анкерування машини СО-450
Вимір. Тривалі Кількіс Кількіс
№ Назва технологічного процесу елеме сть, макс ть. ть
нта хв. продук викона
Збірка конструкцій модулів №1 і
т 20 30 ц18ії, 02 3в-ц5і в
1 №2. Установка лиж і
гідроциліндрів поздовжнього
кран КС-5363 м 20 1
пУесртеамноіщвкеан нмя одулів №1 і №2 на
т 10 20 1 3-5
2 ґрунт по осі пальового ряду
кран КС-5363 м 10 1
Послідовне стикування модулів №1
3 час 10 5 1 3-5
і №2 краном КС-5363
Збірка каретки. Установка лиж і
т 25 20 5,64 3-5
4 гідроциліндрів поперечного
пкреранем КіщС-е5н3н6я3 м 25 1
Установка каретки на модуль №1
т 5 3-7 1 3-5
5 (агрегатний)
кран КС-5363 м 5 1
Установка машини СО-450 краном т 10 5 14,3 3-5
6 на
кран КС-5363 м 10 1
каретку модуля
7 Анкерування. Установка анкерних т 40 25-30 200 3-5
вантажів на раму машини СО-450
кран КС-5363, МКС м 40 25 200 1

Таблиця 3.6 - Процес перестикування модулів краном
Найменування Вимір. Тривалість, Тривалі Тривалі Кількіст
№ технологічного процесу елеме сть, сть, ь
хв.
нта хв. хв. виконав
Розстикування модулів т 3-6 5 2 ц3
1 ів
кран КС-5363 м 6 5 2 1
77

Перестановка краном
т 10-30 (20) 25 20 4
2 модуля №1 по осі
кпраланьо КвСог-о5 3р6я3д у м 20 25 20 1
Послідовне стикування
3 т 10-20 15 2 4
модуля №2 и №1

Таблиця 3.7 - Розвантаження машини СО-450 та демонтаж МКС
Розвантаження машини
т 10 (25) 20 200 4
1 СО-450 від анкерних
вкарнанта КжСів- 5363 25 20 200 1
Зняття машини СО-450 т 5 4 14,3 2
3 з каретки
кран КС-5363 м 5 4 14,3 1
4 Зняття каретки з модуля т 5 3 8,7 2
Демонтаж каретки час 10-20 20 8,7 2
5
кран КС-5363 м 20 15 8,7 1
Демонтаж модулів час 5-10 8 15 3
6
кран КС-5363 м 10 8 15 1
Загальна маса вантажу, що переміщується краном. Тривалість цих
процесів залежить від технічних характеристик використовуваного крана:
вантажопідйомності, вильоту стріли, швидкості.
За таблицями визначаємо масу вантажів, що рухаються вздовж відростків
для 8, 20, 42, 126, 396 паль за методом L і 24, 60, 126, 396 для методу K.
Загальну масу рухомих конструкцій, анкерних вантажів, паль, інвентарного
інструменту при пресуванні 396 паль (рис. 3.10) визначали на машині СО-450
з МКС. Враховано процес переміщення пристроїв на нове місце установки за
допомогою крана.
Таблиця 3.8 - Сумарна маса переміщуваних вантажів (396 паль), варіант К3
№ Назва елемента Т Л К
1 Паля С 100.35-6 1228 1228 1228
2 Паля інвентарна 594 594 594
3 Анкерні вантажі, машина 164 077 3 857 1 286
4 Повздовжня секція (модуль) - 435 160
5 Поперечна секція (каретка) - - 33,8
Усього: 165899 6114 3301,5
Кожен з опорних варіантів ОТС містить: список операцій і процесів;
машини й механізми, використовувані на цих операціях; послідовність
78

виконання операцій з урахуванням їхнього поєднання в просторі. Для
складання опорних варіантів ОТС, що навелено в додатку Г, використано
типізовані технологічні схеми, що являють собою моделі комплексних
процесів вдавленя паль.

Висновки до розділу 3
1. Агрегатно-модульна система для вдавлювання паль складається з
гідравлічної палевдавлюваної машини СО-450 з боковим клиновим затиском
палі та модульної координатної системи переміщення;
2. Застосування модульної координатної системи дало змогу вилучити
неефективні процеси, скоротити тривалість і витрати праці;
3. Точковий (базовий) спосіб визначає установку краном на позначку
вдавлювання палі, враховуючи переанкеровку машини на кожній наступній
палі.
Він є найбільш точним із можливих способів позиціонування машин,
проте має найгірші показники продуктивності (не більше 1 палі в годину) і
витрат праці, особливо при збільшенні обсягу робіт. Саме тому може бути
ефективно використаний тільки в складних умовах, а також для одиничних
паль, які підлягають контрольним випробуванням.
4. Координатний спосіб заснований на позиційному переміщенні
машини з використанням модульної системи поздовжніми (X) та
поперечними (У) координатами без переанкерування. Це скорочує цикл
вдавлення однієї палі довжиною 16 метрів, в порівнянні з точковим способом,
з 60 хв. до 15 хв. Цей спосіб є ефективним для влаштування багаторядних
пальових основ.
5. Лінійний спосіб заснований на переміщенні машини поздовжньою
(X) координатою з використанням напрямних опор ковзання; ефективним є
для споруджування однорядних фундаментів і шпунтових огороджень.
6. Організація проведення робіт із вдавлювання паль в ґрунт на основі
використання типізованих технологічних схем дає змогу одним комплектом
устаткування охопити весь діапазон класифікованих технологічних процесів.

79

РОЗДІЛ 4 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ПОРІВНЯННЯ ТА
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВЛАШТУВАННЯ ПІДСИЛЕННЯ
ФУНДАМЕНТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ МІКРОПАЛЬ СПОСОБОМ
ВДАВЛЕННЯ
4.1 Техніко-економічні показники приведених технологій
влаштування підсилення фундаментів за допомогою мікропаль способом
вдавлення

Для аналізу техніко-економічних показників різних виробничих
процесів (точкових, лінійних, координатних) використано результати
організаційно-технологічного планування трирядного фундаменту із 121
залізобетонних паль, які занурені в основу способом вдавлення, [41,42,43].
Для дослідження вибираються такі технологічні процеси [43]:
- Підготовчі роботи (огляд пальового поля, основних осей); - установка
системи, монтаж машини, кріплення машини; - вдавлювання паль у грунт
(разом з позиційним переміщенням машини); - послідовне стикування
модульних секцій; - розвантаження автомобіля, демонтаж системи.
Кошторисне вивчення техніко-економічних показників
Одиниці виміру - штампована залізобетонна паля марки С100.35-9
перетином 0,35х0,35 м і довжиною 10 м. Швидкість пресування (набір) - 1,50
м/хв., а сила пресування - до 160 т.с. при номінальній силі 200 т.с. а
швидкість позиційного переміщення машини - 2,1 м/хв. Дані по собівартості
праці та тривалості розглянутих технологічних процесів за трьома видами
виготовлення робіт на влаштування 121 паль наведені в таблицях, [43].
Загальна тривалість роботи по пресуванню 121 паль скорочується з 200
годин. для Т-методу до 36 годин для К-методу. При цьому найбільш
трудомісткими залишаються процеси: встановлення та закріплення машини з
вантажами (2), а також розвантаження машини від анкерних вантажів (5),
загальна тривалість яких становить 169 годин. для методу Т і 3 години для
методу К, [43].

80

Таблиця 4.1. - Порівняння тривалості технологічних процесів при різних
способах
Спосіб
№ Назва процесу
Точкови Лінійний Коорди
й натний
1 Підготовчі роботи, люд./год. 0,33 0,67 1,09
Монтаж МКС, анкерування машини
2 115,92 3,76 1,42
СО-450 вантажами, люд./год.
Вдавлювання паль у ґрунт машиною в
3 31,50 31,50 31,50
автоматичному режимі, люд./год.
Послідовне перестикування модулів,
4 - 1,98 0,66
люд./год.
Розвантаження машини та демонтаж
5 52,50 1,81 1,17
модульної системи, люд./год.
Сумарні витрати праці, люд./год. 200,25 39,72 35,84

250
200 200,25
150
100
39,72 35,84
50
0
Т Л К

Рис. 4.1. Сумарні витрати праці порівняння тривалості технологічних
процесів при різних способах влаштування паль способом вдавлення
81

Таблиця 4.2. - Порівняння витрат праці технологічних процесів для різних
способів виробництва робіт
Спосіб
№ Назва процесу Точковий Лінійний Коорди
натний
1 Підготовчі роботи, люд./год. 1,17 2,83 4,92
Монтаж МКС, анкерування машини
2 536,8 16,5 6,7
СО-450 вантажами, люд./год.
Вдавлювання паль у ґрунт машиною в
3 54,54 58,68 58,71
автоматичному режимі, люд./год.
4 Послідовне перестикування модулів, -
6,00 2,00
люд./год.
Розвантаження машини та демонтаж
5 263,42 7,83 4,36
модульної системи, люд./год.
Сумарні витрати праці, люд./год. 855,89 91,90 76,68

Сумарні витрати праці, люд./год
900 855,89
800
700
600
Точковий
Лінійний 500
Координатний 400
Линейная (Точковий)
300
200
91,9 76,68
100
0

Рис. 4.2. Сумарні витрати праці порівняння тривалості технологічних
процесів при різних способах влаштування паль способом вдавлення

На підставі даних, представлених у таблицях 4.1 і 4.2, про вартість
праці та загальну тривалість комплексного технологічного процесу на
82

загальний обсяг робіт (121 паль) розраховуються такі питомі показники
ефективності, [43]:
- продуктивність праці (кількість паль за годину) - відношення обсягу
роботи до загального часу її виконання разом з монтажем/демонтажем;
- продуктивність на одну людину (людино-години, купа) - відношення
навантаження до загальних витрат на оплату праці;
- вартість праці пресування 1 палі (люд.-год.) - відношення загальних
витрат праці до обсягу праці за трьома робочими процесами.
Т-подібний. Розрахунок продуктивності (РО), партія/год. за обсягом
робіт (УО) - 126 залізобетонних паль марки С100.35-9, [43].
PO = N / TO = 126 / 200,25 = 0,63 палі на годину,
де: К - загальна кількість стопок, шт .; Тобто - час виконання всього
обсягу робіт, год;
Вартість праці на загальний обсяг робіт – 855,89 люд.-год., у тому числі
водія – 195,63 люд.-год.
K-way. Розрахунок продуктивності (Ро), палі/год, [43].
PO = N / TO = 126 / 35,84 = 3,52
де - загальна кількість паль у проекті, шт., далі - час загального обсягу
робіт, год; Обсяг робіт (УО) - 126 залізобетонних паль (С100.35-9)
Вартість праці на загальний обсяг робіт - 76,25 людино-год., у тому
числі водія - 45,33 людино-год.

Таблиця 4.3. - Техніко-економічні показники продуктивності праці
Способи виробництва робіт
Техніко-економічні показники
Точковий Лінійний Координатний
Продуктивність, паль/год. 0,63 3,17 3,52
Виробіток, люд.-год, шт. паль. 0,15 1,37 1,64
Витрати праці на 1 палю, люд.-год. 6,79 0,73 0,60

83

Техніко-економічні показники продуктивності праці
0,6
Витрати праці на 1 палю, люд.-год. 0,73
6,79
1,64
Виробіток, люд.-год, шт. паль. 1,37
0,15
3,52
Продуктивність, паль/год. 3,17
0,63
0 1 2 3 4 5 6 7 8
Координатний Лінійний Точковий

Рис. 4.3. Техніко-економічні показники продуктивності праці технологічних
процесів при різних способах влаштування паль способом вдавлення

4.2 Витрати на виробництво робіт.
З метою визначення вартісних показників ціни на ворсові преси були
розроблені трьома технологічними способами: точковим, лінійним та
координатним.
Тарифи розробляються за результатами організаційно-технологічного
проектування з використанням планів робіт (рис. 4.8-4.13), в яких
зазначаються необхідні операції, склад одиниці та витрати праці робітників
(на кожну операцію), час роботи машин і механізмів, [44-47].
Для розробки ціни проводиться розрахунок на вдавлення 1-ї палі за
трьома методами роботи. Розраховуються: загальна трудомісткість робіт,
середній рівень агрегату, загальний час роботи машин і механізмів,
сервісного крана.
Розроблені ціни із зазначенням їх роботи та кінцевих дат з розрахунку
вводяться в програму DEC для визначення собівартості продукції установок
для кожного методу. Результати розрахунку витрат на оплату праці різними
способами зведені в таблиці 4.6 та 4.7.

84

Таблиця 4.4. - Порівняння витрат праці на вдавлення одної палі різними
способами
Способи виробництва
№ Найменування ресурсу Од. вим.
Точковий Лінійний Координ
атний
1 Витрати труда робочих люд.-год 6,89 0,73 0,61
2 Середній розряд 4,19 4,13 4,1
3 Витрати труда машиністів люд.-год. 1,39 0,19 0,16
Машини та механізми
4 Кран КС 5363 маш.-год. 1,39 0,19 0,16
5 Машина СО-450 маш.-год. 0,17 0,17 0,17
6 Система переміщення «МКС» маш.-год. - 0,03 0,03
7 Паля залізобетонна С35,Ь=10м шт 1 1 1
8
6,89
7
6
5 Витрати труда
4,19 4,13 4,1 робочих, люд-год
4
Середній розряд
3
2 Витрати труда
1,39 машиністів, люд-
1 0,73 0,61 год
0,19 0,16
0

Рис. 4.3. Порівняння витрати труда робочих (люд-год), витрати труда
машинистів (люд-год) та середнього разряду
85

Таблиця 4.5. - Порівняння собівартості вдавлювання одної палі різними
способами
№ Кошторисні данні на одну палю, грн Способи виробництва
Точковий Лінійний Координатни
й
1 Експлуатаційні витрати 1600,00 340,00 210,00
2 Заробітна плата 1000,00 310,00 186,00
3 Внески ССВ 220,00 68,20 40,92
4 Логістика 400,00 99,00 59,08
5 Загально-виробничі витрати 480,00 100,00 60,00
6 Адміністративні витрати 360,00 90,00 54,00
7 Усього собівартість 4060,00 1007,20 610,00

Порівняння собівартості вдавлювання одної палі
різними способами
Точковий
1 4060 1007,2 610
Лінійний
Координатний
0 1000 2000 3000 4000 5000 6000

Рис. 4.4. Діаграма порівняння собівартості вдавлювання одної палі різними
способами

Фактична вартість допоміжного крана, виражена як маса перевезеного
вантажу (обладнання, матеріалів та інвентарю) на один штабель, зменшена з
419 т/шт до 8,5 т/шт і порівняно з методом L (16 т/паля), [44].
86

Загальна вага вантажу (MƩ), який переміщує кран під час виконання
робіт з пресування 126 паль становить: = 52 984,7 т за Т-методом і =1261,6 т
для процесу К за варіантом К3, [44].

1800
1600
1600
1400
1200
1000
1000
800
600 480
400
340 310 360
400
210 186 220
200 684,2 9599 100
0,92 ,08 60 90 54
0
Точковий Лінійний Координатний

Рис. 4.5. Порівняння класифікації витрат вдавлювання одної палі різними
способами

Беручи до уваги діаграми на рисунках 4.1-4.5, можна визначити
мінімальні значення розглянутих показників ефективності, особливо
загальних: тривалість, продуктивність, витрати праці, витрати.
Порівняльний аналіз техніко-економічні показники (основні, питомі та
додаткові) показали:
- зменшення трудовитрат робітників на пресування партії 6,9 людино-
годин для Т-методу, до 0,61 робочих годин для методу К.
- зменшення витрат кранівника на 1,4 людино-години. до 0,16 людино-
год.
Ще більше зниження вартості володіння обладнанням на одну палю
більш ніж у шість разів при збереженні тих самих властивостей ТЕП це стало
можливим, шляхом усунення найбільш неефективних процесів, пов’язаних з
закріплення машини CO-450, поки вона рухається на місці.
87

На основі отриманих даних розроблено єдину організаційно-
технологічну структуру будівельних процесів, що підвищує шанс їх гнучке
перетворення на обладнання, що охоплює весь спектр стандартизованих
пальових фундаментів (фундаментів) для трьох способів виконання
технологічних послідовностей.
Результати організаційно-технологічного проектування з урахуванням
стандартизованих технологічних схем, моделей складних процесів, положень
та плани роботи, а також техніко-економічне обґрунтування, є готовим
будівельним рішенням для багаторядної установки пальових фундаментів в
складних інженерно-геологічних умовах в різних конфігураціях.

4.3 Розрахунок техніко-економічної ефективності.
Для порівняльної оцінки розробленої технології та обладнання були
обрані найпоширеніші гідравлічні машини для пресування паль
ступінчастого типу: «Sunward-240» (Китай) і щогла «YZY-300» (Австралія) -
з бічним затискачем.
Ці машини порівнювали з розробленою модульною системою з ПМ
СО-450 та ремонтно-будівельною ПКМ-80 з України. У таблиці 4.6 наведено
властивості цих систем.

Таблиця 4.6. - Технічні характеристики машин для вдавлення паль
Варіанти обладнання
N Показники
Максимальне зусилля
1 т.с. 240 300 230 100
вдавлення
2 Маса базової машини т 242 125 14.3 6.5
3 Питома потужність т.с./т 1 2,4 16 15,3
Тривалість циклу вдавлення
4 хв. 32,5 42,5 24 24
палі
88

Од. вим.
«Sunward-2400»
крокуючого типу з
крановою установкою
(СН)
YZY-300 крокуючого
типу, щоглова (АЦ)
Модульна система,
машина
СО-450 з клиновим
Мзаотдиуслкьонма п саилсіт (еШма),
машина РСМ-80 з бічним
затиском
Габарити (довжина, ширина,
5 м 10x6,2x6,2 11,1x10x9,1 6x1,6x3,05 6x1х2
висота)
Максимальний переріз
6 мм 450 350 450 250
залізобетонної палі
2
7 Питомий тиск на ґрунт т/м 12,5 17,5 7,6 3,5
Мінімальна відстань до
8 м 3,2 3,6 0,85 0,65
перешкоди

Як видно з таблиці 4.6, австралійські та китайські машини за
тривалістю циклу пресування штабеля за певних умов значно поступаються
модульній системі агрегатів, розробленій відповідно в 1,3 та 1,7 рази.
Максимальний поперечний перетин використовуваних паль обмежений
лише довжиною щогли кропу для машин YZY-300 і PCM-80. Інші ПМ, які
використовують донатяжні палі з бічними гранями, зокрема розроблена
модульна система на основі СО-450, здатні пресувати залізобетонні палі
перетином до 450 мм і металеві елементи до 500 мм.
Основна відмінність розробленої модульної системи заповнювача
полягає в тому, що через менші розміри мінімальна відстань до перешкоди
при затірці палі значно зменшується, яка становить 0,85 м для CO-450 і 0,65
м для PCM. -80.
Для порівняння: у Sunward-240 мінімальна відстань становить 3,2 м, а у
YZY-300 - 3 м. Розроблене обладнання дозволяє максимально наблизитися до
можливої перешкоди. Це можуть бути стіна (бордюр) котловану, підпірна
стінка, а також конструктивні елементи будівель і споруд.
Мінімальна відстань до перешкоди для розробленої системи становить
менше 3,7-5,5 разів, що означає роботу на обмеженій території забудови
міста, а також при реконструкції будівель, армуванні фундаментів і
влаштуванні пальових фундаментів в існуючі будівлі дозволяють. Для інших
машин така робота вважається надзвичайно складною.
Питомий тиск на днище розроблених пристроїв також значно нижчий: з
агрегатною модульною системою (СО-450) питомий тиск нижче в 1,6 рази
порівняно з «Sunward-240», а порівняно з YZY-300 – у 2,3 рази. .
З ПКМ-80 питомий тиск у 3,6 рази нижчий, ніж у «Санворд-240», і в 5
разів нижчий, ніж у порівнянні з YZY-300, з яким можна працювати на
пресових палях на схилах, а також на слабких водовмісних насичених ґрунти.
Економічний ефект від упровадження розраховувався за формулою:

(4.1)

89

де Езаг - макроекономічний ефект від впровадження розроблених
організаційно-технологічних рішень по вдавленню паль з використанням
агрегатно-модульної системи, грн.; Ei - економічний ефект від впровадження
модульної агрегатної системи для пресування паль, тис. грн.; n – кількість
варіантів обладнання, що розглядається.
Для порівняння можливостей були розраховані основні показники
витрат на основі фактичного обсягу робіт та матеріальних витрат. Для
кожного з варіантів були використані місцеві кошториси, за розрахунками
розрахована вартість матеріалів та персоналу. На базі програмного комплексу
АВК-5 складали кошториси за фактичними даними з урахуванням
матеріальних та транспортних витрат.
Виробничі витрати розраховували за середніми показниками по ДБН
(Д.2.2-5-99) з доплатами.
На основі розроблених кошторисів визначаються основні техніко-
економічні показники.
Оцінка методів організації та планування виробництва пальових
пресових заводів базується на використанні кількох варіантів, порівнюваних
один з одним за формулою за такими витратами:
(4.2)

де: V - обсяг роботи в інженерних підрозділах; Сод - ціна одиниці, грн.;
1,16 - коефіцієнт, що враховує накладні витрати; Ен - нормативна
ефективність (0,25) Фосн - вартість основних засобів - машин і механізмів, що
були у використанні, грн.; Фоб - сума оборотних коштів, грн.; і - час роботи
машини на будівництві за розкладом мережі, 12 - кількість місяців.
Розмір оборотних коштів розраховується:

(4.3)
де V - обсяг робіт на об'єкті; Сод. - одинична розцінка за одну палю,
грн.; по - коефіцієнт оборотності оборотних коштів, п = 3;1,06 - коефіцієнт,
що враховує плановий прибуток будівельної організації.
З порівнюваних варіантів приймався варіант з мінімальними повними
витратами виробництва.
Вибір обладнання для вдавлювання паль є невід'ємною частиною
підготовки виробництва будівельних робіт (машин і механізмів).
Економічну оцінку варіантів механізмів визначаємо за формулою:

90

(4.4)

де П - повні витрати виробництва, грн; Сі - собівартість машино-змін
при порівнянні обладнання для вдавлення паль, грн.; і - час роботи
обладнання для вдавлення паль на майданчику, міс.
Собівартість машино-зміни:

(4.5)

де Зод- витрати, пов'язані з перевезенням, монтажем та демонтажем
обладнання, грн.; А- розмір річних амортизаційних відрахувань, грн.; Тріч. -
нормативна кількість змін роботи обладнання на рік; Тф - фактична кількість
змін роботи обладнання на майданчику; Се - змінні експлуатаційні витрати,
грн. (зарплата машиніста, вартість енергетичних ресурсів, вартість поточних
ремонтів). По-перше виконано розрахунок вартості обладнання, поданий у
таблицях 4.7 - 4.8.
Таблиця 4.7. - Калькуляція вартості виготовлення «Sunward-240»
Найменування Од.вим. Кількість
Вартість матеріалу тис. грн. 1615,12
Зарплата працівників тис. грн. 1863,6
Експлуатація машин та механізмів тис. грн. 1428,8
Інші витрати тис. грн. 372,7
Непередбачувані витрати тис. грн. 931,78
Усього 6216
Таблиця 4.8. - Калькуляція вартості розробленої агрегатно-модульної системи
машина СО-450
Найменування Од.вим. Кількість
Вартість матеріалу тис. грн. 506,22
Зарплата працівників тис. грн. 584,1
Експлуатація машин та механізмів тис. грн. 447,81
Інші витрати тис. грн. 116,82
Непередбачувані витрати тис. грн. 292,05
Усього 1947

91

Таблиця 4.9. - Калькуляція вартості модульної системи
машина РСМ-80
Найменування Од.вим. Кількість
Вартість матеріалу тис. грн. 458,9
Зарплата працівників тис. грн. 529,5
Експлуатація машин та механізмів тис. грн. 405,95
Інші витрати тис. грн. 105,9
Непередбачувані витрати тис. грн. 264,75
Усього 1765
Таблиця 4.10. - Калькуляція вартості виготовлення щоглової YZY-300
Найменування Од.вим. Кількість
Вартість матеріалу тис. грн. 975
Зарплата працівників тис. грн. 1125
Експлуатація машин та механізмів тис. грн. 862,5
Інші витрати тис. грн. 225
Непередбачувані витрати тис. грн. 562,5
Усього 3750

Таблиця 4.11 - Собівартість одної маш-години роботи механізації
Розраху Варіанти
№ Найменування витрат Од. вим.
нок 1 2 3 4
1 Балансова вартість тис.грн 6216 1947 1765 3750
Амортизація, т місяць 120 120 120 120
Норма місячної амортизації % (1/т)*100 0,83 0,83 0,83 0,83
2 п.1 74891, 23457, 21265, 45180,
Місячна амортизація грн.
п.2.2*100 5 8 1 7
Годинна амортизація грн. п.2.%3/ п.3 869,8 454,1 411,6 612,2
Кількість відпрацьованих
3 год-міс. 86,1 51,66 51,66 73,8
годин у місяць
Річна норма витрат на тех.
тис.
обслуговування та ремонт 23% 1430 447,8 406 862,5
грн.
4 машини
Місячні витрати грн. п.4.1/12 119140 37317, 33829, 71875
Годинні витрати грн. п.4.1/п.3 2253,5 7252 ,4 6542, 84 973,9
Оплата праці (4 особи)
Тарифна ставка грн. 136,58 116,1 120,92 126,35
5
Страхові внески грн. 30% 58,54 49,75 51,82 54,15
Годинна зарплата грн. 195,12 165,85 172,74 180,5
Вартість пального грн. 90,5 54,57 54,57 70,3
6 Дизельне пальне кг 1,3 0,77 0,77 0,99
Електроенергія кВт-год 11,3 6,8 6,8 8,7
92

Мастильні матеріали кг 0,08 0,049 0,049 0,063
Гідравлічна рідина кг 0,019 0,012 0,012 0,015
7 Накладні витрати грн. 90% п.5.1 122,9 104,5 108,8 113,7
Усього: собівартість одної 3531,8 1501,4 1402,5
8 грн. 1950,6
машино-години 2 2 8

Собівартість одної машинозміни для порівнюваних машин Сп у
розглянутих варіантах розраховувалася за формулою (4.5), дані занесені в
таблицю 4.12.
Оборотні кошти, Фоб варіантів розраховувалися за формулою 4.3.
Аналіз техніко-економічних показників устаткування двох типів
підтверджує, що в певних умовах розроблена агрегатно-модульна система
ефективніша, ніж поширена ПМ «Sunward-240» за такими параметрами:
вартість машино-години в 2,3 разу; вартість обладнання в 3,2 разу; наведені
витрати на 1,2 разу, економічний ефект від використання на 44,21 тис.грн.
Розрахункові техніко-економічні показники ефективності технології
вдавлення паль із використанням різного обладнання подано в таблиці 4.12.

Таблиця 4.12. - Основні техніко-економічні показники обладнання для
вдавлення паль
Обладнання для вдавлення паль
№
Найменування
з/п Sunward-
СО-450 РСМ-80 Y ZY-300
240
1 Кількість паль у годину шт. 3658 5080 5080 2845
2 Тривалість циклу вдавлення хв. 32,5 24 24 42,5
3 Розрахункова кількість паль у шт. 12 20 20 14
зміну
4 Собівартість одної маш-год. грн. 3531,82 1501,42 1402,58 1950,6
5 Вартість обладнання тис.грн 6216 1947 1765 3750
Розрахункова тривалість робіт
6 змін 10,5 6,3 6,3 9
відповідно до варіанта - 126 шт.
7 Наведепнаіл вьи трати тис.грн 245,48 201,27 200,32 219,25
Економічний ефект у
8 тис.грн - 44,21 45,16 26,23
порівнянні з найбільш
Терміпно шокиурпенноисмт ів оабрліандтноамн ня за
9 рік 6,5 1,5 1,5 5
умови безперебійної роботи
93

Од. вим.
Робота в умовах прийнятих
10 обмежень (можливість +/- - + + -
проведення робіт в слабких
інженерно-геологічних умовах)
245,48
250 219,25
201,27 200,32
200
150
100
44,21 45,16
50 26,23
0 6,5 1,5 1,5 5
0
Sunward-240 СО-450 РСМ-80 YZY-300
Наведені витрати
Економічний ефект у порівнянні з найбільш поширеним
варіантом
Термін окупності обладнання за умови безперебійної
роботи
Рис. 4.6. Діаграма порівняння наведених витрат, економічного ефекту та
терміну окупності одної палі різними способами

14 1950,6
YZY-300 42,5
2845
1402,58
РСМ-80 20
24
5080
1501,42
СО-450 20
24
5080
Sunward-240 12
32,5 3531,82
3658
0
1000
2000
3000
4000
5000
6000
Собівартість одної маш-год.
Розрахункова кількість паль у зміну
Тривалість циклу вдавлення
Кількість паль у годину

Рис. 4.7. Діаграма порівняння кількості вдавлюваних паль, тривалості цикла
вдавлення, тривалості вдавлення, собівартості вдавлення одної палі різними
механізмами
94

12
10,5
10 9
8
6,3 6,3
6
4
2
0
1
Sunward-240 СО-450 РСМ-80 YZY-300

Рис. 4.7. Діаграма порівняння розрахункової тривалість робіт вдавлення
одної палі різними механізмами

Висновки по розділу 4
1. Організаційно-технологічне проектування робіт на палях, що
влаштовуються способом вдавлення в слабких інженерно-геологічних
умовах при багаторядному розташуванні - дало можливість оцінити основні
показники ефективності, включаючи загальну тривалість, продуктивність,
собівартість, витрати на оплату праці.
2. Порівняльний аналіз показників ефективності за різними методами
влаштування паль показав, що координатний метод більш ефективний
порівняно з точковим методом. Загальна тривалість зменшилась при вище
перелічених методах - від 200 годин до 36 годин і витрати на оплату праці на
весь обсяг робіт з 856 люд-год до 77 люд-год.
3. Використання модульної системи координат руху машини підвищує
продуктивність роботи: від 0,63 шт / год. до 3,5 шт/год.
4. Зменшення неефективних процесів, пов'язаних із повторним
закріпленням палевдавлюючої машина СО-450, шляхом зменшена її руху при
виконанні операцій:
95

˗ витрати праці робітників на влаштування партії від 6,9 люд-год до
0,61 Людо-год, для машиністів кранів від 1,4 люд-год до 0,16 люд-год;
˗ розрахункова трудомісткість (витрати машини) від 1,56 маш-год до
0,36 маш-год;
˗ вартість пресування комплекту механізмів від 4000 грн до 600 грн,
˗ вартість всього обсягу робіт від 504 000 грн до 76 000 грн.;
˗ питома вага вантажу, що переміщується краном під час виконання
комплексного процес влаштування 121 паль, від 420,5 т до 10 т на палю;
5. Графічне зображення показників ефективності різних виробничих
процесів роботи дає змогу оцінити тривалість та трудомісткість окремих
технологічних процесів, а також загальну тривалість і витрати праці на весь
обсяг робіт.
96

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. В магістерській роботі проведено аналіз відомих технологій
влаштування підсилення існуючих фундаментів шляхом вдавлення мікропаль
в складних інженерно-геологічних умовах. Виявлено ефективні технологічні
регламенти для подальшого використання та удосконалення.
2. Шляхом літературного дослідження визначено ефективне
обладнання для вдавлення паль, визначено, що дане устаткування має
недостатню ефективність в щільній міській забудові та в складних
інженерно-геологічних умовах, при використанні наявного обладнання в цих
умовах від 75% до 90% машинного часу складають допоміжні процеси.
3. Визначено, що в стандартних технологічних послідовностях, процес
влаштування мікропаль шляхом вдавлення, раціональніше проводити в
автоматичному режимі при різних конструктивно-технологічних рішеннях
пальового поля, зокрема в обмежених умовах та в складних інженерно-
геологічних умовах.
4. Дослідження відомих досліджень організаційно-технологічне
проєктування робіт із вдавленню мікропаль дало можливість визначити
техніко-економічні показники технології, що прийнята за взіркову в
порівнянні з базовим способом. Техніко-економічне порівняння показало: -
загальна тривалість вдавлення мікропаль скорочується з 200 годин до 36
годин, а витрати праці на весь обсяг робіт з 856 люд. - год. до 77 люд. - год. -
продуктивність праці підвищується з 0,63 палі/год. до 3,5 палі/год. -
собівартість вдавлення однієї мікропалі знижується з 4000 грн. до 600 грн. -
питома маса вантажів, що переміщуються краном, знижується з 420,5 т/палю
до 10т/палю. - обсяг допоміжних процесів скорочується з 84% до 8% від
загальних витрат часу на виробництво всього обсягу робіт.
5. Перспективним напрямком розвитку поданої технології є
комплексна автоматизація процесу вдавлювання мікропаль для підсилення
існуючих фундаментів.

97

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Lizzi, F. (1978). Reticulated Root Piles to Correct Landslides. ASCE
Convention and Exposition, Chicago, 16-20 October 1978, 25 p.
2. Lizzi, F. (1978). Reticulated Root Piles to Correct Landslides. ASCE
Convention and Exposition, Chicago, 16-20 October 1978, 25 p.
3. Lizzi, F. (1983). The Reticolo di Pali Radice (Reticulated Root pile)
for the Improvement of Soil Resistance, Physical Aspects and Design Approaches.
VIII ECSMFE, Helsinki, 521-524.
4. Bruce, D. A. (1988), “Developments in Geotechnical Construction
Processes for Urban Engineering”, Civil Engineering Practice, Vol. 3, No. 1,
Spring, pp. 49-97.
5. Deep Foundations Institute (DFI) (2003), “Guide to Drafting a
Specification for High Capacity Drilled and Grouted Micropiles for Structural
Support.”
6. FHWA (1997), “Drilled and Grouted Micropiles, State-of-Practice
Review”, Bruce, D. A. and Juran, I., Reports No. FHWA-RD-96-016, 017, 018,
and 019.
7. FHWA (2000), “Micropile Design and Construction Guidelines
Implementation Manual”, Armour, T., Groneck, P., Keeley, J., and Sharma, S.,
Report No. FHWA-SA-97-070.
8. Підсилення фундаментів з допомогою мікропаль, які
виготовляються методом безударного вдавлювання [Текст] : автореф. дис. ...
канд. техн. наук : 05.23.02 / Кунанець Юрій Михайлович ; Держ.
підприємство "Держ. НДІ буд. конструкцій". - Київ, 2021. - 23 с.
9. Bogusz W., Godlewski T., Kaczyński L. Waria i zabezpieczenie
konstrukcji budynku sali gimnastycznej z wykorzystaniem technologii mikropali //
Awaria i zabezpieczenie konstrukcji budynku.
10. Szruba M., Budownictwo N. Przegląd i zastosowanie. Pali i
mikropali. 2018.
11. Kosmatskiy Y., Vydrin A.V., Barichko B.V. Inertial pressing of pipe
2015. Режим доступу: https://www.researchgate.net/publication/276748666123
12. Ruan X., Gao G., Zhao J.B. Estimation of ultimate vertical bearing
capacity of pressed pipe pile by blow count of SPT in Liao-Shen district. 2007.
Режим доступу: https://www.researchgate.net/publication/301895392. 83. Turner
P. Micropile Walls for Slope Stabilization. 2019. Режим доступу:
https://www.researchgate.net/publication/333486326.
98

13. Jurczakiewicz A.W., Karczmarczyk A.W. Stabilizacja posadowienia
zabytkowych stabilization of historical buildings foundation by means of
micropiles - practical experiences.
14. FHWA. Micropile design and construction (reference manual for NHI
course 132078) // Fed. Highw. Adm. FHWA-NHI-05-039, Washington, D.C.
2005. № 132078. P. 436.
15. ВБН В.2.1-36-2-2002 Підсилення фундаментів будівель та споруд
багатосекційними вдавлюваними палями. 2002.
16. Лебеда О.Ф., Корнієнко М. В., Мовчан В. О., Приступчук В. В.
Застосування вдавлюваних мікропаль при влаштування фундаментів нового
будинку в умовах існуючої забудови. Будівельні конструкції. - 2013. - Вип.
79. - С. 307-312.
17. Лебеда О.Ф. Особливості підсилення фундаментів пам’ятки
архітектури – контори цукрозаводчика харитоненка в м. Суми // Основи та
фундаменти. Київський національний університет будівництва і архітектури,
2015. № 37. С. 308–316.
18. Ониськів Б.М., Демчина Б. Г., Сорока Я. В., Канюк В. М.
Підсилення фундаментів залізобетонними буронабивними мікропалями під
час реконструкції будинків в умовах суцільної забудови. 1991. С. 209–213.
19. Кунанець Ю.М. Підсилення фундаментів методом вдавлювання
трубобетонних мікропаль. Вісник Львівського національного аграрного
університету. Серія: Архітектура і сільськогосподарське будівництво. –
Львів: ЛНАУ, 2020. - № 21. - С. 66-70.
20. Бойко І.П., Підлуцький В.Л. Пальові фундаменти висотних
будинків у складних грунтових умовах. Вісник Придніпровської державної
академії будівництва та архітектури. - 2014. - № 8. - С. 23-32.
21. Демчина Б.Г., Ониськів Б М., Сорока Я. В., Канюк В. М.
Підсилення фундаментів будинків під час їх реконструкції у м. Львові //
Архітектурний вісник. 2001. P. с.34-35.
22. Савинов А.В. Применение свай, погружаемых вдавливанием, при
реконструкции исторической застройки городов. Дис. докт. техн. наук. 2008.
516 с.
23. Цимбал С.Й., Малишев О.В. Лабораторні дослідження зони
ущільнення грунту навколо вдавлюваних паль // Теорія і практика
будівництва. 2010. С. 33–36.
24. Шевчук Г.П. Підсилення існуючих фундаментів будівель, які
знаходяться у критичному стані. Науковий вісник НЛТУ України. - 2012. -
Вип. 22.3. - С. 136-142.
25. Брандль Х. Применение микросвай при усилении фундаментов.
2003.
26. Лебеда О.Ф., Корнієнко М.В., Мовчан В.О. Про розвиток зсувних
процесів та протизсувні заходи на забудованій ділянці схилу долини річки
99

Либідь. Основи та фундаменти: міжвідомчий науково-технічний. збірник. -
2013. -№34. С. 72–81.
27. Застосування вдавлюваних трубобетонних паль, при
реконструкції інженерно-лабораторного корпусу ПАТ
“Хмельницькобленерго” // Будівельні конструкції: теорія і практика : зб.
наук. пр. / Київ. нац. ун-т буд-ва і архітектури. Київ, 2020. № 6. С. 64–74.
28. Кунанець Ю.М., Демчина Б.Г. Applying of multi-section pressed
piles in the complex with a foundation plate during the construction of the
"Taurus" hotel // Вісник Одеської державної академії будівництва та
архітектури. 2020. Вип. № 79. С. 145–151.
29. Корнієнко М.В., Павленко П. В., Ращенко А. М., Воробйова Н. В.
Про ефективність закріплення котлованів екраном з мікропаль // Основи та
фундаменти. Київський національний університет будівництва і архітектури,
2015. № 37. С. 94–103.
30. Лебеда О.Ф. Корнієнко М. В., Мовчан В. О., Воронюк О.А.
Дослідження несучої здатності багатосекційної вдавлюваної палі невеликого
діаметру в ґрунтових умовах київського лесового плато. Основи і
фундаменти. 2008. Вип. 31. С. 47–57.
31. Turner P. Micropile Walls for Slope Stabilization. 2019. Режим
доступу: https://www.researchgate.net/publication/333486326.
32. Sharma B., Buragohain P. Behaviour of micropile groups under
oblique pull out loads in sand // Indian Geotech. J. Springer, 2013. Vol. 44, № 4. P.
400–408.
33. Herbst T.F. Historical Review and Analysis of 55 Years of
Micropiles. 2007.
34. Roger F., Schlosser F. Synthesis of the Results and Recommendations
of the French National Project on Micropiles. 2008. Режим доступу:
https://www.researchgate.net/publication/281302766.
35. ДБН В.2.1-10-2009 Основи та фундаменти споруд. Основні
положення проектування. - К.: Мінбуд, 2009.
36. Патент на винахід № 93343 Україна, «Система для вдавлювання
паль» Мещеряков Г.Н., Вакулин Н.А. Дата публікації 10.05.2007, Бюл. №3,
2011 р.
37. Галінський О., Модульна координація розмірів у будівництві.
Загальні положення. ДСТУ Б В.1.3-3:2011: [Текст]. О. Галінський, П.
Григоровський; Ю. Дейнека; Л. Косолап. НДІБВ, КНУБА, Мінрегіонбуд
України. – 2012.
38. ДСТУ Б В.2.6-65:2008 Конструкції будинків і споруд. Палі
залізобетонні. Технічні умови. - К.: Мінбуд, 2008.
39. Пат. №42940 Україна, «Палевдавлююча машина», Вакулин А.А.,
Волошин А.С., Мещеряков Н.Г., Пр-т. 11.04.2000, Бюл. изобр. № 8, 2004 р.
40. Мещеряков Н.Г. Пат. №77005 Україна, «Машина для
вдавлювання, випробування та вытягування паль» Мещеряков Н.Г., Вакулин
А.А., Приоритет 25.03.2004 г. Бюл. изобр. № 10, 2006 р.
100

41. Штоль Т.М. Технология возведения подземной части зданий и
сооружений: Учеб пособие для вузов: Спец.: «Промышленное и гражданское
строительство» / Т.М. Штоль, В.И. Теличенко, В.И. Феклин. − М.:
Стройиздат, 1990. −288 с.: ил. ISBN 5-274-00998-0
42. Галінський О., Організація будівельного виробництва. ДБН
А.3.1-5:2016: [Текст]. – [Чинний з 2016-08-01] / О. Галінський, П.
Григоровський, А. Котляренко та ін. – К.: Мінрегіонбуд України, 2016. – 51 с.
43. Мещеряков Г.М. Технологія вдавлювання паль із використанням
агрегатно-модульної системи. Диссерт. канд. тех. наук. - Одеса.: ОДАБА,
2021.
44. Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні
роботи, утв. наказом Держбуду України від 14.09.2000 №201.
45. Збірник офіційних документів та роз'яснень «Ціноутворення у
будівництві», № 6, червень 2008 р. Мінрегіонбуд України.Правила
визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що
здійснюється на території України. ДБН Д.1.1-7-2000.
46. ДСТУ-Н Б Д.1.1-6 діє до: 2013 "Постанова щодо розроблення
ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи".
47. Довідник геотехніки. Підстави, фундаменти та підземні споруди.
ред. В. Іллічова, Р. Мангушева. - М.: Вид-во АСВ, 2014. - 728 с.
101

Додаток 1
Відомості об'ємів робіт при влаштуванні від 1го до 4х ярусів
мікропаль підсилення під існуючою будівлею. Виконано для 2х типів
грунтових умов (1тип – піски крупнозернисті, 2 тип глини полутверді)

Відомість об'ємів робіт при влаштуванні 1го ярусів мікропаль
підсилення для 1го типу грунтових умов (піски крупнозернисті)
№ Од.
Найменування робіт чи матеріалу Кільк.
п.п вим.
1 Монтаж металевих розсувних стійок шт. 352
2 Підсилення віконних прорізів металевими обіймами т. 8,68
3 Витрати кутика 120х120мм т. 8,68
3
4 Демонтаж існуючої бетонної підлоги м 88,6
3
5 Демонтаж існуючої цегляної подушки фундаменту м 11,8
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 3,3м з
3
6 м 311,4
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 3,3м з
3
7 м 1294,4
використанням транспортера
3
8 Вивезення з погрузкою грунту до 30км м 1605,8
Влаштування монолітного з.б. ростверку (бетон кл.С-25,
3
9 м 76,2
заповнювач – щебінь фракції 10-20мм)
10 Свердління в цегляній кладці отворів ø90мм l=900мм шт. 255
11 A-400с ø22мм т. 7,6
12 A-240с ø10мм т. 0,8
102

13 Влаштування лідерних свердловин ø70мм, l=14м шт. 120
Влаштування статичним зануренням паль системи "Мега"
14 шт. 120
ø250мм, l=14м
15 Витрати елементів паль шт. 3360
16 Влаштування попереднього напруження паль шт. 120
17 Витрати пристроїв для попереднього напруження паль шт. 120
Бетонування стовбура палі (бетонукл.С-25, заповнювач -
3
18 м 25,8
щебінь фракції 10-20мм)
Влаштування попереднього напруження грунту
2
19 м 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -3,30
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20,
3
20 м 227,4
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм)
21 A-400с ø14мм т. 12,2
22 A-240с ø10мм т. 1,4
3
23 Демонтаж цегляної кладки на відмітці 0,00 м 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл. С-25, заповнювач –
3
24 м 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці 0,00
Виготовлення та монтаж закладних деталей (вага 1ї
25 т. 0,8
деталі до 20 кг)
26 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці 0,00 т. 10,8
27 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
3
28 м 44,3
20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм)
3
29 Влаштування керамзитової засипки на відмітці 0,00 м 44,3
103

Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
2
30 м 44,3
h=50мм
2
31 Трамбівка грунту (1 група) пневматичними трамбівками м 518
Влаштування бетонної підготовки (бетон кл С-7,5,
2
32 м 518
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм)
33 A-400с ø14мм т. 9,8
34 A-240с ø10мм т. 1,8
Бетонування днища (бетон кл.С-15, заповнювач - щебінь
35
фракції 10-20мм)

Відомість об'ємів робіт при влаштуванні 1го ярусів мікропаль
підсилення для 2го типу грунтових умов (глини полутверді)
№ Од.
Найменування робіт чи матеріалу Кільк.
п.п вим.
1 Монтаж металевих розсувних стійок шт. 352
2 Підсилення віконних прорізів металевими обіймами т. 8,68
3 Витрати кутика 120х120мм т. 8,68
3
4 Демонтаж існуючої бетонної підлоги м 88,6
3
5 Демонтаж існуючої цегляної подушки фундаменту м 11,8
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 3,3м з
3
6 м 311,4
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 3,3м з
3
7 м 1294,4
використанням транспортера
104

3
8 Вивезення з погрузкою грунту до 30км м 1605,8
Влаштування монолітного з.б. ростверку (бетон кл.С-25,
3
9 м 76,2
заповнювач – щебінь фракції 10-20мм)
10 Свердління в цегляній кладці отворів ø90мм l=900мм шт. 255
11 A-400с ø22мм т. 7,6
12 A-240с ø10мм т. 0,8
Влаштування статичним зануренням паль системи "Мега"
13 шт. 124
ø250мм, l=16м
15 Витрати елементів паль шт. 3968
16 Влаштування попереднього напруження паль шт. 124
17 Витрати пристроїв для попереднього напруження паль шт. 124
Бетонування стовбура палі (бетонукл.С-25, заповнювач -
3
18 м 30,5
щебінь фракції 10-20мм)
Влаштування попереднього напруження грунту
2
19 м 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -3,30
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20,
3
20 м 227,4
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм)
21 A-400с ø14мм т. 12,2
22 A-240с ø10мм т. 1,4
3
23 Демонтаж цегляної кладки на відмітці 0,00 м 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл. С-25, заповнювач –
3
24 м 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці 0,00
Виготовлення та монтаж закладних деталей (вага 1ї
25 т. 0,8
деталі до 20 кг)
105

26 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці 0,00 т. 10,8
27 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
3
28 м 44,3
20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці 0,00
3
29 Влаштування керамзитової засипки на відмітці 0,00 м 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
2
30 м 44,3
h=50мм
2
31 Трамбівка грунту (1 група) пневматичними трамбівками м 518
Влаштування бетонної підготовки (бетон кл С-7,5,
2
32 м 518
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм)
33 A-400с ø14мм т. 9,8
34 A-240с ø10мм т. 1,8
Бетонування днища (бетон кл.С-15, заповнювач - щебінь
35
фракції 10-20мм)

Відомість об'ємів робіт при влаштуванні 2х ярусів мікропаль
підсилення для 1го типу грунтових умов (піски крупнозернисті)
№ Од.
Найменування робіт чи матеріалу Кільк.
п.п вим.
1 Монтаж металевих розсувних стійок шт. 352
2 Підсилення віконних прорізів металевими обіймами т. 8,68
3 Витрати кутика 120х120мм т. 8,68
3
4 Демонтаж існуючої бетонної підлоги м 88,6
3
5 Демонтаж існуючої цегляної подушки фундаменту м 11,8
106

Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 3,3м з
3
6 м 311,4
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 3,3м з
3
7 м 1294,4
використанням транспортера
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 6,6м з
3
8 м 258,7
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 6,6м з
3
9 м 1450,7
використанням транспортера
3
10 Вивезення з погрузкою грунту до 30км м 3315,2
Влаштування монолітного з.б. ростверку (бетон С-25,
3
11 м 76,2
заповнювач - щебінь фракції 10-20мм)
12 Свердління в цегляній кладці отворів ø90мм l=900мм шт. 255
13 A-400с ø22мм т. 7,6
14 A-240с ø10мм т. 0,8
15 Влаштування лідерних свердловин ø70мм, l=14м шт. 120
Влаштування статичним зануренням паль системи "Мега"
16 шт. 120
ø250мм, l=14м
17 Витрати елементів паль шт. 3360
18 Влаштування попереднього напруження паль шт. 120
19 Витрати пристроїв для попереднього напруження паль шт. 120
Бетонування стовбура палі (бетон С-25, заповнювач -
3
20 м 25,8
щебінь фракції 10-20мм)
Влаштування попереднього напруження грунту
2
22 м 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -3,30м
107

Влаштування попереднього напруження грунту
2
24 м 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -6,60м
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20,
3
25 м 227,4
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -3,30м
22 A-400с ø14мм т. 12,2
24 A-240с ø10мм т. 1,4
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20,
3
25 м 258,7
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -6,60м
26 A-400с ø14мм т. 13,9
28 A-240с ø10мм т. 1,6
3
29 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -0,00м м 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
3
30 м 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -0,00м
Виготовлення та монтаж закладних деталей (вага деталі
31 т. 1,6
до 20 кг)
32 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -0,00м т. 10,8
33 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
3
34 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці - м 44,3
0,00м
3
35 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -0,00м м 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
2
36 м 44,3
h=50мм на відмітці -0,00м
3
35 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -3,30м м 2,1
108

Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
3
36 м 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -3,30м
37 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -3,30м т. 10,8
38 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
3
39 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці м 44,3
-3,30м
3
40 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -3,30м м 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
2
41 м 44,3
h=50мм на відмітці -0,00м
Трамбівка грунту (1 група) пневматичними трамбівками
2
42 м 518
на відмітці -6,60м
Влаштування бетонної підготовки (бетон кл С-7,5,
2
43 м 518
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) на відмітці -6,60м
44 A-400с ø14мм т. 9,8
45 A-240с ø10мм т. 1,8
Бетонування днища (бетон кл.С-15, заповнювач - щебінь
3
46 м 177,2
фракції 10-20мм) на відмітці -6,60м

Відомість об'ємів робіт при влаштуванні 2х ярусів мікропаль
підсилення для 2го типу грунтових умов (глини полутверді)
№ Од.
Найменування робіт чи матеріалу Кільк.
п.п вим.
1 Монтаж металевих розсувних стійок шт. 352
109

2 Підсилення віконних прорізів металевими обіймами т. 8,68
3 Витрати кутика 120х120мм т. 8,68
3
4 Демонтаж існуючої бетонної підлоги м 88,6
3
5 Демонтаж існуючої цегляної подушки фундаменту м 11,8
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 3,3м з
3
6 м 311,4
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 3,3м з
3
7 м 1294,4
використанням транспортера
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 6,6м з
3
8 м 258,7
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 6,6м з
3
9 м 1450,7
використанням транспортера
3
10 Вивезення з погрузкою грунту до 30км м 3315,2
Влаштування монолітного з.б. ростверку (бетон С-25,
3
11 м 76,2
заповнювач - щебінь фракції 10-20мм)
12 Свердління в цегляній кладці отворів ø90мм l=900мм шт. 255
13 A-400с ø22мм т. 7,6
14 A-240с ø10мм т. 0,8
Влаштування статичним зануренням паль системи "Мега"
14 шт. 148
ø250мм, l=16м
15 Витрати елементів паль шт. 4736
16 Влаштування попереднього напруження паль шт. 148
17 Витрати пристроїв для попереднього напруження паль шт. 148
3
18 Бетонування стовбура палі (бетон С-25, заповнювач - м 36,4
110

щебінь фракції 10-20мм)
Влаштування попереднього напруження грунту
2
19 м 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -3,30м
Влаштування попереднього напруження грунту
2
20 м 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -6,60м
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20,
3
22 м 227,4
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -3,30м
24 A-400с ø14мм т. 12,2
25 A-240с ø10мм т. 1,4
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20,
3
22 м 258,7
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -6,60м
24 A-400с ø14мм т. 13,9
25 A-240с ø10мм т. 1,6
3
26 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -0,00м м 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
3
28 м 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -0,00м
Виготовлення та монтаж закладних деталей (вага деталі
29 т. 1,6
до 20 кг)
30 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -0,00м т. 10,8
31 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
3
32 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці - м 44,3
0,00м
3
33 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -0,00м м 44,3
111

Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
2
34 м 44,3
h=50мм на відмітці -0,00м
3
35 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -3,30м м 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
3
36 м 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -3,30м
35 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -3,30м т. 10,8
36 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетону кл.С-
3
37 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці м 44,3
-3,30м
3
38 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -3,30м м 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
2
39 м 44,3
h=50мм на відмітці -0,00м
Трамбівка грунту (3 група) пневматичними трамбівками
2
40 м 518
на відмітці -6,60м
Влаштування бетонної підготовки (бетон кл С-7,5,
2
41 м 518
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) на відмітці -6,60м
42 A-400с ø14мм т. 9,8
43 A-240с ø10мм т. 1,8
Бетонування днища (бетон кл.В-15, заповнювач - щебінь
3
44 м 177,2
фракції 10-20мм) на відмітці -6,60м

112

Відомість об'ємів робіт при влаштуванні 3х ярусів мікропаль
підсилення для 1го типу грунтових умов (піски крупнозернисті)
№ Од.
Найменування робіт чи матеріалу Кільк.
п.п вим.
1 Монтаж металевих розсувних стійок шт. 352
2 Підсилення віконних прорізів металевими обіймами т. 8,68
3 Витрати кутика 120х120мм т. 8,68
3
4 Демонтаж існуючої бетонної підлоги м 88,6
3
5 Демонтаж існуючої цегляної подушки фундаменту м 11,8
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 3,3м з
3
6 м 311,4
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 3,3м з
3
7 м 1294,4
використанням транспортера
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 6,6м з
3
8 м 258,7
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 6,6м з
3
9 м 1450,7
використанням транспортера
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 9,9м з
3
10 м 258,7
використанням транспортера та тимчасового кріплення
113

Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 9,9м з
3
11 м 1450,7
використанням транспортера
3
12 Вивезення з погрузкою грунту до 30км м 5024,6
Влаштування монолітного з.б. ростверку (бетон С-25,
3
13 м 76,2
заповнювач - щебінь фракції 10-20мм)
14 Свердління в цегляній кладці отворів ø90мм l=900мм шт. 255
15 A-400с ø22мм т. 7,6
16 A-240с ø10мм т. 0,8
17 Влаштування лідерних свердловин ø70мм, l=14м шт. 130
Влаштування статичним зануренням паль системи "Мега"
18 шт. 130
ø250мм, l=14м
19 Витрати елементів паль шт. 3640
20 Влаштування попереднього напруження паль шт. 130
21 Витрати пристроїв для попереднього напруження паль шт. 130
Бетонування стовбура палі (бетон С-25, заповнювач -
3
22 м 28,0
щебінь фракції 10-20мм)
Влаштування попереднього напруження грунту
2
23 м 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -3,30м
Влаштування попереднього напруження грунту
2
24 м 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -6,60м
Влаштування попереднього напруження грунту
2
25 м 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -9,90м
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20,
3
26 м 227,4
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -3,30м
114

28 A-400с ø14мм т. 12,2
29 A-240с ø10мм т. 1,4
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20,
3
30 м 258,7
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -6,60м
31 A-400с ø14мм т. 13,9
32 A-240с ø10мм т. 1,6
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.В-20,
3
33 м 258,7
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -9,90м
34 A-400с ø14мм т. 13,9
35 A-240с ø10мм т. 1,6
3
36 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -0,00м м 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
3
35 м 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -0,00м
Виготовлення та монтаж закладних деталей (вага деталі
36 т. 1,6
до 20 кг)
37 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -0,00м т. 10,8
38 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
3
39 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці - м 44,3
0,00м
3
40 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -0,00м м 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
2
41 м 44,3
h=50мм на відмітці -0,00м
3
42 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -3,30м м 2,1
115

Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
3
43 м 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -3,30м
44 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -3,30м т. 10,8
45 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
3
46 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці м 44,3
-3,30м
3
47 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -3,30м м 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
2
48 м 44,3
h=50мм на відмітці -3,30м
3
49 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -6,60м м 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
3
50 м 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -6,60м
51 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -6,60м т. 10,8
52 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
3
53 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці м 44,3
-6,60м
3
54 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -6,60м м 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
2
55 м 44,3
h=50мм на відмітці -6,60м
Трамбівка грунту (1 група) пневматичними трамбівками
2
56 м 518
на відмітці -9,90м
Влаштування бетонної підготовки (бетон кл С-7,5,
2
57 м 518
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) на відмітці -6,60м
116

58 A-400с ø14мм т. 9,8
59 A-240с ø10мм т. 1,8
Бетонування днища (бетон кл.С-15, заповнювач - щебінь
3
60 м 177,2
фракції 10-20мм) на відмітці -9,90м

Відомість об'ємів робіт при влаштуванні 3х ярусів мікропаль
підсилення для 2го типу грунтових умов (глини полутверді)
№ Од.
Найменування робіт чи матеріалу Кільк.
п.п вим.
1 Монтаж металевих розсувних стійок шт. 352
2 Підсилення віконних прорізів металевими обіймами т. 8,68
3 Витрати кутика 120х120мм т. 8,68
3
4 Демонтаж існуючої бетонної підлоги м 88,6
3
5 Демонтаж існуючої цегляної подушки фундаменту м 11,8
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 3,3м з
3
6 м 311,4
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 3,3м з
3
7 м 1294,4
використанням транспортера
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 6,6м з
3
8 м 258,7
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 6,6м з
3
9 м 1450,7
використанням транспортера
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 9,9м з
3
10 м 258,7
використанням транспортера та тимчасового кріплення
117

Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 9,9м з
3
11 м 1450,7
використанням транспортера
3
12 Вивезення з погрузкою грунту до 30км м 5024,6
Влаштування монолітного з.б. ростверку (бетон С-25,
3
13 м 76,2
заповнювач - щебінь фракції 10-20мм)
14 Свердління в цегляній кладці отворів ø90мм l=900мм шт. 255
15 A-400с ø22мм т. 7,6
16 A-240с ø10мм т. 0,8
Влаштування статичним зануренням паль системи "Мега"
17 шт. 200
ø250мм, l=16м
18 Витрати елементів паль шт. 6400
19 Влаштування попереднього напруження паль шт. 200
20 Витрати пристроїв для попереднього напруження паль шт. 200
Бетонування стовбура палі (бетон С-25, заповнювач -
3
21 м 49,2
щебінь фракції 10-20мм)
Влаштування попереднього напруження грунту
2
22 м 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -3,30м
Влаштування попереднього напруження грунту
2
23 м 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -6,60м
Влаштування попереднього напруження грунту
2
24 м 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -9,90м
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.В-20,
3
25 м 227,4
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -3,30м
26 A-400с ø14мм т. 12,2
118

28 A-240с ø10мм т. 1,4
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.В-20,
3
29 м 258,7
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -6,60м
30 A-400с ø14мм т. 13,9
31 A-240с ø10мм т. 1,6
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.В-20,
3
32 м 258,7
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -9,90м
33 A-400с ø14мм т. 13,9
34 A-240с ø10мм т. 1,6
3
35 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -0,00м м 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
3
36 м 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -0,00м
Виготовлення та монтаж закладних деталей (вага деталі
35 т. 1,6
до 20 кг)
36 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -0,00м т. 10,8
37 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
3
38 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці - м 44,3
0,00м
3
39 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -0,00м м 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
2
40 м 44,3
h=50мм на відмітці -0,00м
3
41 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -3,30м м 2,1
3
42 Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач - м 2,0
119

щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -3,30м
43 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -3,30м т. 10,8
44 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
3
45 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці м 44,3
-3,30м
3
46 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -3,30м м 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
2
47 м 44,3
h=50мм на відмітці -3,30м
3
48 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -6,60м м 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
3
49 м 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -6,60м
50 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -6,60м т. 10,8
51 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
3
52 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці м 44,3
-6,60м
3
53 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -6,60м м 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
2
54 м 44,3
h=50мм на відмітці -6,60м
Трамбівка грунту (1 група) пневматичними трамбівками
2
55 м 518
на відмітці -9,90м
Влаштування бетонної підготовки (бетон кл С-7,5,
2
56 м 518
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) на відмітці -6,60м
120

57 A-400с ø14мм т. 9,8
58 A-240с ø10мм т. 1,8
Бетонування днища (бетон кл.С-15, заповнювач - щебінь
3
59 м 177,2
фракції 10-20мм) на відмітці -9,90м

Відомість об'ємів робіт при влаштуванні 4х ярусів мікропаль
підсилення для 1го типу грунтових умов (піски крупнозернисті)
№ Од.
Найменування робіт чи матеріалу Кільк.
п.п вим.
1 Монтаж металевих розсувних стійок шт. 352
2 Підсилення віконних прорізів металевими обіймами т. 8,68
3 Витрати кутика 120х120мм т. 8,68
3
4 Демонтаж існуючої бетонної підлоги м 88,6
3
5 Демонтаж існуючої цегляної подушки фундаменту м 11,8
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 3,3м з
3
6 м 311,4
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 3,3м з
3
7 м 1294,4
використанням транспортера
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 6,6м з
3
8 м 258,7
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 6,6м з
3
9 м 1450,7
використанням транспортера
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 9,9м з
3
10 м 258,7
використанням транспортера та тимчасового кріплення
121

Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 9,9м з
3
11 м 1450,7
використанням транспортера
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 13,2м з
3
12 м 258,7
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 13,2м з
3
13 м 1450,7
використанням транспортера
3
14 Вивезення з погруз кою грунту до 30км м 6734,0
Влаштування монолітного з.б. ростверку (бетон В-25,
3
15 м 76,2
заповнювач - щебінь фракції 10-20мм)
16 Свердління в цегляній кладці отворів ø90мм l=900мм шт. 255
17 A-400с ø22мм т. 7,6
18 A-240с ø10мм т. 0,8
19 Влаштування лідерних свердловин ø70мм, l=14м шт. 158
Влаштування статичним зануренням паль системи "Мега"
20 шт. 158
ø250мм, l=14м
21 Витрати елементів паль шт. 4424
22 Влаштування попереднього напруження паль шт. 158
23 Витрати пристроїв для попереднього напруження паль шт. 158
Бетонування стовбура палі (бетон С-25, заповнювач -
3
24 м 34,0
щебінь фракції 10-20мм)
Влаштування попереднього напруження грунту
2
25 м 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -3,30м
Влаштування попереднього напруження грунту
2
26 м 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -6,60м
122

Влаштування попереднього напруження грунту
2
27 м 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -9,90м
Влаштування попереднього напруження грунту
2
28 м 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -13,20м
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20,
3
29 м 227,4
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -3,30м
30 A-400с ø14мм т. 12,2
31 A-240с ø10мм т. 1,4
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.В-20,
3
32 м 258,7
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -6,60м
33 A-400с ø14мм т. 13,9
34 A-240с ø10мм т. 1,6
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.В-20,
3
35 м 258,7
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -9,90м
36 A-400с ø14мм т. 13,9
37 A-240с ø10мм т. 1,6
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.В-20,
3
38 м 258,7
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм)до відмітки -12,60м
39 A-400с ø14мм т. 13,9
40 A-240с ø10мм т. 1,6
3
41 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -0,00м м 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.В-25, заповнювач -
3
42 м 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -0,00м
43 Виготовлення та монтаж закладних деталей (вага деталі т. 1,6
123

до 20 кг)
44 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -0,00м т. 10,8
45 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон С-20,
3
46 м 44,3
заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -0,00м
3
47 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -0,00м м 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
2
48 м 44,3
h=50мм на відмітці -0,00м
3
49 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -3,30м м 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
3
50 м 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -3,30м
51 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -3,30м т. 10,8
52 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
3
53 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці м 44,3
-3,30м
3
54 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -3,30м м 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
2
55 м 44,3
h=50мм на відмітці -3,30м
3
56 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -6,60м м 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
3
57 м 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -6,60м
58 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -6,60м т. 10,8
59 A-240с ø6мм т. 3,2
124

Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
3
60 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці м 44,3
-6,60м
3
61 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -6,60м м 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
2
62 м 44,3
h=50мм на відмітці -6,60м
3
63 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -9,90м м 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
3
64 м 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -9,90м
65 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -9,90м т. 10,8
66 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
3
67 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці м 44,3
-9,90м
3
68 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -9,90м м 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
2
69 м 44,3
h=50мм на відмітці -9,90м
Трамбівка грунту (1 група) пневматичними трамбівками
2
70 м 518
на відмітці -13,2м
Влаштування бетонної підготовки (бетон кл С-7,5,
2
71 м 518
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) на відмітці -6,60м
72 A-400с ø14мм т. 9,8
73 A-240с ø10мм т. 1,8
Бетонування днища (бетон кл.С-15, заповнювач - щебінь
3
74 м 177,2
фракції 10-20мм) на відмітці -13,20м
125

Відомість об'ємів робіт при влаштуванні 4х ярусів мікропаль
підсилення для 2го типу грунтових умов (глини полутверді)
№ Од.
Найменування робіт чи матеріалу Кільк.
п.п вим.
1 Монтаж металевих розсувних стійок шт. 352
2 Підсилення віконних прорізів металевими обіймами т. 8,68
3 Витрати кутика 120х120мм т. 8,68
3
4 Демонтаж існуючої бетонної підлоги м 88,6
3
5 Демонтаж існуючої цегляної подушки фундаменту м 11,8
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 3,3м з
3
6 м 311,4
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 3,3м з
3
7 м 1294,4
використанням транспортера
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 6,6м з
3
8 м 258,7
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 6,6м з
3
9 м 1450,7
використанням транспортера
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 9,9м з
3
10 м 258,7
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 9,9м з
3
11 м 1450,7
використанням транспортера
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 13,2м з
3
12 м 258,7
використанням транспортера та тимчасового кріплення
126

Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 13,2м з
3
13 м 1450,7
використанням транспортера
3
14 Вивезення з погруз кою грунту до 30км м 6734,0
Влаштування монолітного з.б. ростверку (бетон С-25,
3
15 м 76,2
заповнювач - щебінь фракції 10-20мм)
16 Свердління в цегляній кладці отворів ø90мм l=900мм шт. 255
17 A-400с ø22мм т. 7,6
18 A-240с ø10мм т. 0,8
Влаштування статичним зануренням паль системи "Мега"
19 шт. 200
ø250мм, l=16м
20 Дорощення паль системи "Мега" ø250мм, l=4м шт. 98
21 Дорощення паль системи "Мега" ø250мм, l=2м шт. 72
22 Демонтаж елементів паль шт. 1700
23 Витрати елементів паль шт. 5772
24 Влаштування попереднього напруження паль шт. 200
25 Витрати пристроїв для попереднього напруження паль шт. 200
Бетонування стовбура палі (бетон С-25, заповнювач -
3
26 м 54,6
щебінь фракції 10-20мм)
Влаштування попереднього напруження грунту
2
27 м 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -3,30м
Влаштування попереднього напруження грунту
2
28 м 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -6,60м
Влаштування попереднього напруження грунту
2
29 м 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -9,90м
127

Влаштування попереднього напруження грунту
2
30 м 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -13,20м
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20,
3
31 м 227,4
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -3,30м
32 A-400с ø14мм т. 12,2
33 A-240с ø10мм т. 1,4
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20,
3
34 м 258,7
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -6,60м
35 A-400с ø14мм т. 13,9
36 A-240с ø10мм т. 1,6
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20,
3
37 м 258,7
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -9,90м
38 A-400с ø14мм т. 13,9
39 A-240с ø10мм т. 1,6
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20,
3
40 м 258,7
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм)до відмітки -12,60м
41 A-400с ø14мм т. 13,9
42 A-240с ø10мм т. 1,6
3
43 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -0,00м м 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
3
44 м 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -0,00м
Виготовлення та монтаж закладних деталей (вага деталі
45 т. 1,6
до 20 кг)
46 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -0,00м т. 10,8
128

47 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
3
48 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці - м 44,3
0,00м
3
49 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -0,00м м 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
2
50 м 44,3
h=50мм на відмітці -0,00м
3
51 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -3,30м м 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
3
52 м 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -3,30м
53 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -3,30м т. 10,8
54 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл С-
3
55 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці м 44,3
-3,30м
3
56 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -3,30м м 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
2
57 м 44,3
h=50мм на відмітці -3,30м
3
58 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -6,60м м 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.В-25, заповнювач -
3
59 м 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -6,60м
60 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -6,60м т. 10,8
61 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С- 3
62 м 44,3
20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці
129

-6,60м
3
63 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -6,60м м 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
2
64 м 44,3
h=50мм на відмітці -6,60м
3
65 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -9,90м м 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
3
66 м 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -9,90м
67 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -9,90м т. 10,8
68 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
3
69 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці м 44,3
-9,90м
3
70 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -9,90м м 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
2
71 м 44,3
h=50мм на відмітці -9,90м
Трамбівка грунту (1 група) пневматичними трамбівками
2
72 м 518
на відмітці -13,2м
Влаштування бетонної підготовки (бетон кл С-7,5,
2
73 м 518
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) на відмітці -6,60м
74 A-400с ø14мм т. 9,8
75 A-240с ø10мм т. 1,8
Бетонування днища (бетон кл.С-15, заповнювач - щебінь
3
76 м 177,2
фракції 10-20мм) на відмітці -13,20м

130

131

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets