ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6119| Title: | Обґрунтування доцільності будівництва захисної споруди - протирадіаційного укриття на прикладі Білозірського ліцею Черкаської області |
| Authors: | Демессіе , Мекуріа Келкай Прапро, Роман Сергійович |
| Keywords: | будівництво;захисна споруда;протирадіаційне укриття;безпека населення;громадська інфраструктура |
| Issue Date: | Jan-2025 |
| Abstract: | Будівельна галузь світу завжди розвивалась для покращення умов проживання та праці населення і є невід'ємною частиною поняття комфорту. Пле поряд із комфортом на першому місці у будівництві є поняття безпеки об'єктів будівництва для життя та здоров'я людей, міцності та просторової стійкості від дії зовнішніх факторів природного та техногенного характеру. Спокон віків на світовій арені відбувається змагання між сильними та слабкими за території, землі, надра землі, технології та цінності. Із розвитком цих самих технологій змінюється і вид змагання. Первісні племена змагалися, тримаючи у руках списи та луки зі стрілами, у середньовіччі ці примітивні знаряддя доповнювалися катапультами та вогнем а у сучасні часи розвиток технологій дозволяє використовувати зброю масового ураження. Ще не так давно, загострення міжполітичної боротьби за першість у світі призводило до "холодної війни", котра диктувала вимоги захистити найцінніше у світі - свій народ. За вказівкою керівництва, в ті часи було збудовано тисячі та мільйони захисних споруд для населення. Такими спорудами забезпечувались усі промислові об'єкти виробничого призначення, заводи, адміністративні та культурно-видовищні будівлі. Такі захисні споруди дозволяли не тільки укриватися від загрози на певний період часу, але і продовжувати функціонування підприємств, виконувати планові замовлення, забезпечували цілодобове перебування персоналу у комфортних умовах, безпечних для життя та здоров'я. Відтоді минуло більше 60 років. За цей час захисні споруди переважно не експлуатувалися та не обслуговувалися. Деякі з них були законсервовані, але час поступово зруйнував їх зсередини. На сьогоднішній день постала необхідністі відновлення мережі подібних об'єктів там, де це ще можливо. Але є території, на яких подібні об'єкти були відсутні, або не підлягають відновленню на даний момент. Такими об'єктами дуже часто є заклади дошкілької та середньої освіти у населених, віддалених від районних та обласних центрів. Серед таких закладів і є Білозірський ліцей - опорний заклад середньої освіти Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області за адресою: Черкаська область, Черкаський район, село Білозір'я, вул. Лесі Українки, 3. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6119 |
| Appears in Collections: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Промислове і цивільне будівництво) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Magisterska robota Prapro.pdf Restricted Access | 1.66 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України Черкаський державний технологічний університет Кафедра промислового і цивільного будівництва «ЗАТВЕРДЖУЮ» Зав. кафедри, к.т.н., доцент Пряник С.П. ___________________________________ "_____" ________________ 2025 р. Пояснювальна записка до кваліфікаційної роботи магістра магістр (освітній рівень) на тему: «Обґрунтування доцільності будівництва захисної споруди - протирадіаційного укриття на прикладі Білозірського ліцею Черкаської області» (найменування теми) Виконав студент __2__ курсу, групи МГБ-304 спеціальності 192 - Будівництво та цивільна інженерія (шифр, назва) _____________ _Прапро Р.С._ (підпис) (прізвище, ініціали) Керівник кваліфікаційної роботи магістра к.т.н., доцент Демессіе М.К.____ ________ (науковий ступінь, вчене звання,, прізвище, ініціали) (підпис) Рецензент кваліфікаційної роботи магістра _________________________________ ________ (посада , науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис) Черкаси 2025 Зміст Найменування Стор Вступ 3 Розділ 1 Актуальність теми в реаліях сьогодення 5 Розділ 2 Відомості про об’єкт. Характеристика об’єкту та вимоги до 6 укриття Техніко-економічні показники 9 Обгрунтування необхідності цивільного захисту населення 23 від техногенних катастроф Аварійні ситуації, характерні для об’єкта 32 Обрушення, пов'язані з терористичними актами 33 Інженерні - технічні рішення щодо запобігання виникненню 34 надзвичайної ситуації у разі ймовірної аварії на об’єкті Розділ 3 Обґрунтування умов функціонування об’єкта в особливий 37 період Висновок 57 Розділ 4 Порівняльна характеристика 59 Варіант 1. Техніко-економічні показники 59 Варіант 2. Техніко-економічні показники 60 Висновок 67 Список використаної літератури та нормативних документів 68-69 Додатки 3 Вступ Будівельна галузь світу завжди розвивалась для покращення умов проживання та праці населення і є невід'ємною частиною поняття комфорту. Пле поряд із комфортом на першому місці у будівництві є поняття безпеки об'єктів будівництва для життя та здоров'я людей, міцності та просторової стійкості від дії зовнішніх факторів природного та техногенного характеру. Спокон віків на світовій арені відбувається змагання між сильними та слабкими за території, землі, надра землі, технології та цінності. Із розвитком цих самих технологій змінюється і вид змагання. Первісні племена змагалися, тримаючи у руках списи та луки зі стрілами, у середньовіччі ці примітивні знаряддя доповнювалися катапультами та вогнем а у сучасні часи розвиток технологій дозволяє використовувати зброю масового ураження. Ще не так давно, загострення міжполітичної боротьби за першість у світі призводило до "холодної війни", котра диктувала вимоги захистити найцінніше у світі - свій народ. За вказівкою керівництва, в ті часи було збудовано тисячі та мільйони захисних споруд для населення. Такими спорудами забезпечувались усі промислові об'єкти виробничого призначення, заводи, адміністративні та культурно-видовищні будівлі. Такі захисні споруди дозволяли не тільки укриватися від загрози на певний період часу, але і продовжувати функціонування підприємств, виконувати планові замовлення, забезпечували цілодобове перебування персоналу у комфортних умовах, безпечних для життя та здоров'я. Відтоді минуло більше 60 років. За цей час захисні споруди переважно не експлуатувалися та не обслуговувалися. Деякі з них були законсервовані, але час поступово зруйнував їх зсередини. На сьогоднішній день постала необхідністі відновлення мережі подібних об'єктів там, де це ще можливо. Але є території, на яких подібні об'єкти були відсутні, або не підлягають відновленню на даний момент. Такими об'єктами дуже часто є заклади дошкілької та середньої освіти у населених, віддалених від районних та обласних центрів. Серед таких закладів і є Білозірський ліцей - опорний заклад середньої освіти Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області за адресою: Черкаська область, Черкаський район, село Білозір'я, вул. Лесі Українки, 3. 3 Тому тема випускної кваліфікаційної роботи магістра - "Обґрунтування доцільності будівництва захисної споруди - протирадіаційного укриття на прикладі Білозірського ліцею Черкаської області". Об'єкт дослідження - мережа захисних споруд Черкаського району Черкаської області. Предмет дослідження - доцільність улашування укриття для закладу опорної освіти с.Білозір'я Черкаського району Черкаської області. Практична значимість отриманих результатів дослідження полягає в наступному. -- Проаналізовано мережу захисних споруд регіону. -- Вивчені потреби даного закладу освіти та вимоги щодо укриття. -- Проведено порівняльний аналіз економічної та практичної ефективності укриттів різних типів. -- Визначені фактори витрат на подальше утримання споруди укриття. -- Визначені параметри конструктивних елементів і витрата матеріалів для об'єму споруди. -- Описані переваги обраного варіанту. Дослідження, що викладені у даній роботі ґрунтуються на основі вивчення проектно-кошторисної документації, розробленої для улаштування укриттів у існуючих закладах середньої освіти Черкаської області. 4 Розділ 1. Актуальність теми в реаліях сьогодення В магістерській роботі розглянуто глобальну проблему створення безпечних умов для всіх учасників навчального процесу у закладах освіти в умовах потенційної небезпеки. Тема стала особливо актуальною від 2022 року внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Облаштування найпростіших укриттів (фортифікаційних споруд) в існуючих шкільних будівлях вирішується державними органами влади, законодавчими структурами, регіональними інституціями та адміністраціями навчальних закладів. Метою дослідження є комплексне вивчення проблеми створення безпечного навчального середовища, визначення орієнтовних дослідницьких напрямків, встановлення законодавчих орієнтирів, превентивна оцінка реальних потреб захисних споруд для забезпечення навчального процесу школи. Використано вихідний аналіз нормативно-правових положень, загальнонаукові методи, систематизація та узагальнення спеціальної інформації, емпіричні методи, метод експертних оцінок, факторний аналіз (для розгляду архітектурних рішень) та міждисциплінарний огляд положень безпеки освітнього процесу. Окреслено етапи вирішення проблеми проектування та будівництва укриттів у закладах освіти України. Визначено основні фактори формування архітектурних рішень укриттів та безпеки освітнього процесу: законодавчий; організаційний; архітектурно- планувальний; інженерно-технічний; педагогічний; побутовий. Увагу приділено науково-педагогічним принципам, сучасним тенденціям та інноваційним моделям шкільного навчання, які впливають на архітектурну організацію шкільних будівель. Планувальні рішення повинні передбачати варіантну ергономічну організацію навчального процесу, відкриті освітні, комунікаційні та рекреаційні простори. Підкреслено, що освітнє середовище школи повинно враховувати вимоги безпеки. У дослідженні розглянуто приклад новозбудованої школи з облаштованим укриттям для учнів і вчителів, яке має належні умови для навчання. Практична цінність проведеного дослідження полягає у можливості застосування визначених аспектів та висновків у реальному проектуванні освітніх закладів на основі комплексного врахування безпекових вимог 5 Розділ 2. Відомості про об’єкт. Характеристика об’єкту та вимоги до укриття Для забезпечення життя та здоров’я, а також проведення освітньо- виховного процесу, закладам освіти необхідні надійні укриття, що розташовуються у безпосередній близькості до будівель безпосереднього перебування учнів та можуть виконувати захисні функції на довгий проміжок часу. Нормативними документами вказана необхідність укриття до 48 годин із забезпеченням всіх санітарно-гігієнічних вимог, продуктами харчування та питною водою. На прикладі закладу освіти села Білозір’я, що розташований по вулиці Лесі Українки, 3, виконаємо порівняння можливих варіантів улаштування укриття. Ділянка проектування розташовується в центральній частині села на території опорного закладу загальної середньої освіти. Згідно карти районування території України, територія будівництва відноситься до кліматичних районів: 5 район за характеристичним значенням снігового покриву; 2 район за значенням вітрового тиску; 3 район за характеристичним значенням товщини стінки ожеледі; 3 район за характеристичним значенням вітрового тиску при ожеледі. Територія навколо має трав’яне покриття. Рельєф ділянки проектування має ухил у північно-західному напрямку. На ділянці проектування знаходяться існуюча підсобна будівля та навіс тиру, які підлягають знесенню. Ділянка не підлягає впливу процесів ерозії, солеутворення, затоплення, сейсміки, зсуву. Наявності антропогенних факторів, що впливають на інженерно-геологічні характеристики майданчика будівництва, не існує. Існуюча будівля школи – двоповерхова. Підвальне приміщення під будівлею школи відсутнє та представлене лише техпідпіллям з окремим приміщенням для вводу інженерних мереж та вузлів обліку. Фундаменти будівлі – стрічкові мілкого залягання. Технічної можливості влаштувати укриття під будівлею школи не існує. Захисні споруди на території населеного пункту не забезпечать укриття учнів та персоналу школи у повній кількості. Варіантом для улаштування захисної споруди є будівництво нової окремо стоячої захисної споруди на території закладу освіти. 6 Проектуєма будівля – одноповерхова, заглиблена, окремо розташована. Будівля укриття буде сполучена із будівлею школи підземним переходом, що передбачається проектом. Рівень відповідальності будівлі – СС2 згідно ДСТУ 8855:2019. Ступінь вогнестійкості – І, згідно ДБН В.1.1.7-2016. Зона вологості - ІІІ. Сейсмічність району робіт - 5 балів На основних етапах проектування, проектні рішення підлягають погодженню із замовником. Проект розроблено із урахуванням економічної доцільності проектних рішень для використання приміщень при необхідності як укриття, а також впровадженням сучасних технологій та матеріалів. У проекті передбачено використання лише таких матеріалів і обладнання, які в масовому порядку вже певний час використовуються на будівельному ринку України, і які згідно офіційної інформації постачальників мають необхідні відповідні сертифікати, або дозволи на застосування в Україні. Живлення електроенергією запроектованого укриття при відключенні від електромереж передбачається автономним від дизельної генераторної електростанції, що знаходиться на території закладу. Водопостачання будівлі укриття передбачається від існуючої свердловини. Водовідведення від будівлі передбачено у септики. Підземні води залягають на глибині 7-9м. Ґрунти ділянки характеризуються наступним чином: ІГЕ-І – Родючий ґрунт з вмістом гумусу; ІГЕ-ІІ – Суглинок напівтвердий макропористий просідний; ІГЕ-ІІІ – Суглинок напівтвердий просідний ; ІГЕ-ІV – Суглинок пластичний; Несприятливі інженерно-будівельні умови території характеризуються наявністю ґрунтів, що мають властивості просідати. Ґрунти ІГЕ -II, III мають властивості просідати від додаткових навантажень при замочуванні. Інженерно–геологічні умови відносяться до ІІ (середньої) категорії складності. Ділянка не підлягає впливу процесів ерозії, селеутворення, затоплення, сейсміки, зсуву. Наявності антропогенних факторів, що впливають на інженерно– геологічні характеристики майданчика будівництва, не існує. Сейсмічність ділянки будівництва 5 балів. 7 Проектом передбачений комплексний благоустрій території: влаштування проїздів і тротуарів з покриттям із бетонної тротуарної плитки та газонне покриття території, включаючи ґрунтове покриття протирадіаційного укриття. Будівля розташовується віддалено окремо від існуючих будівель та споруд з орієнтацією головним входом на схід. Поверховість будівлі – один поверх (підвальні приміщення). Будівля має чотири розосереджених входи до приміщень протирадіаційного укриття, два з яких безпосередньо з вулиці, один вхід - через підземний перехід від будівлі школи та один вхід через сходову клітину службового користування дизельної генераторної, яка може використовуватися яке аварійний вихід з укриття. Передбачається оснащення будівлі мережами електропостачання, водопостачання та водовідведення. Освітлення території існуюче від системи вуличного освітлення. Додаткове освітлення пішохідних доріжок навколо будівлі передбачається існуючими прожекторами охоронного освітлення, розташованими на фасадах будівлі закладу освіти та на його території. Організація рельєфу ув’язана з існуючою забудовою та забудовою, що проектується. Вирішена шляхом влаштування виїмки ґрунту, будівництва підпірних стінок та вертикального планування в межах території розташування будівлі, що проектується. Проектом передбачено поверхневе водовідведення на прилеглу існуючу територію. Поперечний ухил проїздів – 2 %, тротуарів – 1,5 %. Заходи з відновлення (рекультивації) земельної ділянки передбачають перед початком будівництва виконання робіт зняття існуючого родючого шару ґрунту для подальшого використання його в насипу верхнього шару газонів. Потреби у вирубуванні дерев проектом не передбачено. Існуючі доріжки на території будівлі школи проектом передбачається зберегти. Під’їзд до будівлі укриття на момент будівельних робіт здійснювати по існуючих проїздах. Навколо будівлі укриття передбачено круговий протипожежний проїзд. Для заправки резервуарів для зберігання палива для дизельної генераторної установки передбачається використовувати пожежний проїзд. Територія закладу освіти огороджена існуючим парканом. Додаткових заходів по упорядкуванню руху транспорту та пішоходів на території школи та об’єкту проектування проектом не передбачається. 8 Ділянка проектування протирадіаційного укриття розташовується в центральній частині села Білозір’я по вулиці Лесі Українки, 3 на території опорного закладу загальної середньої освіти. На ділянці проектування знаходяться існуюча підсобна споруди та навіс тиру, які підлягають знесенню. Замовником прийнято рішення про будівництво захисної споруди цивільного захисту загальною місткістю на 800осіб. На ділянці проектування розміщені основні необхідні інженерні мережі. Ділянка межує з усіх сторін із землями Білозірської сільської ради. Будівля розташована між житловими вулицями Лесі Українки та Франка у с. Білозір’я із можливістю пересування автомобільним транспортом, забезпечені пішохідні підходи. Розміщення будівлі на території ділянки виконано з урахуванням наявних будівель на суміжних ділянках та передбачається віддалено окремо від існуючих будівель та споруд. Планувальні обмеження, червоні лінії вулиць Лесі Українки та Франка, охоронні зони інженерних мереж, протипожежні відстані тощо, дотримуються відповідно до нормативних вимог. Проектом передбачаються будівництво протирадіаційного укриття Техніко-економічні показники Найменування Один. вимірюв. Кількість Вид будівництва Нове будівництво Рік будівництва рік 2024 Термін експлуатації років 100 Тривалість будівництва місяців 12 Термін першого планового років 10 обстеження технічного стану Ступінь вогнестійкості ступінь І Клас надійності(відповідальності) клас СС2 Код ДК/БС код Не визначено Площа земельної ділянки га 2,6733 Площа ділянки проектування га 0,6000 Площа забудови м² 2610,38 Відсоток забудови % Площа твердого покриття м² 1364,00 Площа озеленення м² 3780,80 9 Відсоток озеленення % Будівельний об’єм укриття м³ 11276,84 Загальна площа м² 2408,79 Корисна площа м² 2321,57 Опалювальна площа м² 2093,57 Опалювальний об’єм м³ 5862,00 Кількість місць укриття місце 670 Поверховість поверх 1 Кількість підземних поверхів поверх 1 Гранична висота споруди м 1,5 Показники річних витрат ресурсів: - Річна потреба у воді тис.м³/рік 5,84 - Річна потреба у електроенергії кВт·год/рік 460,40 Кошторисна вартість тис.грн 120 935,81 В т.ч. БМР тис.грн 91 016,608 Проектуєма будівля – одноповерхова, заглиблена. Клас наслідків - СС2. Ступінь вогнестійкості будівлі - І. Зона вологості - ІІІ. Сейсмічність району робіт - 5 балів Конструктивна схема – монолітна просторова конструкція із зовнішніми залізобетонними стінами, перекриттям та фундаментом монолітною залізобетонною плитою товщиною 400 мм і внутрішніми залізобетонними колонами перетином 600х600 мм та 600х800мм. Зовнішні стіни – монолітні залізобетонні товщиною 400 мм з гідроізоляцією гідроізолом. Перекриття будівлі – монолітне залізобетонне товщиною 400 мм з улаштуванням пароізоляції, утеплення, бетонних стяжок, гідроізоляції та насипного ґрунту . Покрівля входів – відповідає складу покриття. Водовідведення опадових вод з покрівлі – неорганізоване зовнішнє. Фундамент – монолітна з.б. плита товщиною 400 мм по бетонній підготовці з улаштуванням гідроізоляції. Колони – залізобетонні перетином 600х600 мм та 600х800мм. Проектом передбачається обладнання будівлі системами водопостачання, водовідведення, опалення, вентиляції, димовидалення та електропостачання. 10 Будівля у плані має прямокутну форму. Будівля має чотири розосереджених входи до приміщень протирадіаційного укриття, два з яких безпосередньо з вулиці, один вхід - через підземний перехід від будівлі школи та один вхід через сходову клітину службового користування дизельної генераторної, яка може використовуватися яке аварійний вихід з укриття. Конструктивні рішення і матеріали Передбачається будівництво монолітної залізобетонної будівлі протирадіаційного укриття. Конструктивна схема – монолітна просторова конструкція із зовнішніми залізобетонними стінами, перекриттям та фундаментом товщиною 400 мм і внутрішніми залізобетонними колонами перетином 600х600 мм та 600х800мм. Фундаменти – монолітні залізобетонні. Зовнішні та внутрішні стіни – монолітні залізобетонні. Колони - монолітні залізобетонні. Перегородки – з керамічної цегли товщиною 120 мм. Перемички – брускові, збірні залізобетонні. В будівлі передбачається виконання комплексу робіт по внутрішньому опорядженню приміщень, влаштуванню мереж електропостачання, електроосвітлення, водопостачання та водовідведення, вентиляції, опалення та димовидалення. В проекті передбачено використання лише таких матеріалів і обладнання, які в масовому порядку вже певний час використовуються на будівельному ринку України, і які згідно офіційної інформації постачальників мають необхідні відповідні сертифікати, або дозволи на застосування в Україні. Всі матеріали, що використовуються, повинні бути екологічно чистими, не виділяти сполук сірки, фтору, мати сертифікати державних органів сертифікації та ISO. Усі будівельні матеріали, вироби та комплектуючі повинні відповідати вимогам Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1764. Будівельні матеріали повинні відповідати вимогам міцності та надійності. Використання матеріалів для системи теплопостачання та гарячого водопостачання приймати відповідно до температурних режимів теплоносія в процесі експлуатації. Усі елементи системи водопостачання та теплопостачання повинні мати сертифікацію та протоколи випробувань, як інженерні системи, що працюють під тиском. 11 Елементи заповнення дверних прорізів повинні мати сертифікацію за паропроникністю та повітропроникністю, результати випробувань по стійкості до впливів атмосферних чинників, вогнестійкості. Ззовні влаштувати вхід до укриття з бетонними сходами. Товщина монолітних залізобетонних стін входів 400 мм. Конструкцію вимощення забезпечити активним ухилом водовідведення в напрямку від будівлі. Двері Двері – металеві вибухозахисні, протипожежні, металеві захисно- герметичні, металопластикові та пластикові. Дверні блоки головних входів до укриття передбачається встановити металеві вибухозахисні із межею міцності 100кПа, утеплені негорючим утеплювачем та із шаром стійкого пофарбування. Конструкція дверних блоків – двостулкова із шириною більшого полотна 950 мм. Загальний розмір дверних блоків входу становить 1200х2100 мм. Опір теплопередачі зовнішніх дверних блоків повинен становити не менше 0,70м²К/Вт. Дверні блоки входу до тамбур-шлюзів укриття передбачається встановити металеві вибухозахисні із шаром стійкого пофарбування. Конструкція дверних блоків – одностулкова. Загальний розмір дверних блоків входу становить 1200х2100мм. Дверні блоки до технічних приміщень передбачаються металевими захисно-герметичними та протипожежними шириною 1200 мм і 1000 мм, висотою 2100 мм. Дверні блоки між приміщеннями укриття – металопластикові. Двері обладнати поворотним механізмом відкривання. Напрям відкривання та ширину дверних полотен уточнювати по місцю та додатково погоджувати із замовником. Механізми запирання дверей додатково погоджувати із замовниками. Вікна У приміщеннях укриття віконних прорізів не передбачається. У будівлі переходу до укриття передбачається влаштування віконного блоку розміром 2000х1700мм для природного освітлення переходу та для природного димовидалення. Опір теплопередачі зовнішніх віконних блоків повинен становити не менше 0,90м²К/Вт. Зовнішні стіни Зовнішні стіни приміщення укриття – залізобетонні товщиною 400 мм. 12 Поверхню стін фарбувати фасадними фарбами стійкими до впливу атмосферних чинників. Утеплення зовнішніх стін даним проектом не передбачається. Зовнішні стіни входу до приміщення укриття виконувати товщиною 400 мм із монолітного залізобетону та опоряджувати фасадними штукатурками по армуючій сітці зі скловолокна. Для забезпечення найкращих захисних властивостей протирадіаційного укриття, ділянки зовнішніх стін захистити захисною стінкою з керамічної цегли. Внутрішні стіни та перегородки Внутрішні стіни підвалу будівлі – монолітні, залізобетонні, товщиною 400мм. Перегородки – із керамічної повнотілої рядової цегли КРПв-1НФ-М100- 1650-F25-1 (ДСТУ Б В.2.7-61) на цементно-піщаному розчині М75. Внутрішнє опорядження Всі матеріали, що використовуються для внутрішнього опорядження приміщень будівлі повинні бути екологічно чистими, не виділяти сполук сірки, фтору, мати сертифікат відповідності. Стіни та стелі приміщень передбачають їх ретельну підготовку, покриття ремонтними сумішами, ґрунтування епоксидно-сланцевою сумішшю та покриття епоксидною фарбою Silox EPW 857. Підлоги Підлогу у приміщеннях для переховуваних та евакуаційних коридорів передбачається влаштувати з епоксидної наливної підлоги з плінтусом ПВХ. Покриття підлоги у інших приміщеннях та сходових клітках – з неслизької керамічної плитки на клеючій суміші. У приміщеннях санвузлів та приміщеннях із вологим режимом експлуатації передбачається заведення гідроізоляції на стіни та перегородки на висоту 300 мм. Конструкції і матеріали Конструктивна схема будівлі – монолітний залізобетонний безригельний каркас із залізобетонними стінами, які сприймають горизонтальне навантаження. Жорсткість та стійкість залізобетонного каркасу забезпечується спільною роботою елементів каркасу (монолітні залізобетонні колони, стіни з диском перекриття та фундаментною плитою. 13 З урахуванням характеристик ґрунтів ділянки будівництва у якості фундаменту прийнято суцільну плиту. Основою фундаментів служать ґрунти ІГЕ-ІІІ (суглинок напівтвердий просідний). Фундамент будівлі з бетону С20/25, F100, W4, армованого окремими стержнями з арматури класу А 400С, А 240С по ДСТУ 3760:2019. Категорія відповідальності — А. Підготовлення під фундамент висотою 100 мм із бетону класу С8/10. Стіни укриття товщ. 400 мм - монолітні залізобетонні з бетону С20/25, F150, W4. Категорія відповідальності - А. Колони монолітні залізобетонні з бетону класу С20/25, F100, перерізом 400х400мм. Армування окремими стержнями з арматури класу А 400С, А 240С по ДСТУ 3760. Категорія відповідальності - А. Плита покриття– монолітна з бетону класу С20/25, F100 товщ. 400мм. Плити покриття входів товщ. 400мм. Арматура монолітних плит – по ДСТУ 3760:2019. Стержні стикуються за допомогою напуску. Категорія відповідальності - А. Проектом передбачено влаштування гідроізоляції. Вертикальна гiдроiзоляцiя стін - три шари гідроізолу на бітумній мастиці. Мастика повинна наноситися на суху, очищену вiд бруду, попередньо погрунтовану поверхню. Горизонтальна гідроізоляція по фундаментній плиті та плиті покриття – бентонітові мати. Внутрішні перегородки - із цегли керамічної рядової повнотілої КРПв1- 1НФ-М100-1650-F15 по ДСТУ Б.В.2.7-61:2008 товщиною 120мм на цементно- піщаному розчині М 50. Категорія відповідальності В. Перемички – збірні залізобетонні по с. 1.038.1-1, в. 4. Просторове моделювання, розрахунки будівлі, визначення перетинів конструктивних елементів та їх армування виконано за допомогою програмного комплексу ”Ліра САПР 2021” . Для розрахунку прийняті такі навантаження: Значення навантажень Приміщення Характеристичні, Квазіпостійні, кПа (кгс/м2) кПа (кгс/м2) Підлога укриття 2.0 (300) 1.2 (100) Надмірний тиск повітряної 100 (10197.16) ударної хвилі 14 Згідно вихідних даних навантаження від ударної хвилі (надмірний тиск повітряної ударної хвилі) для укриття класу П-5 дорівнює 100кПа. Для розрахунку конструкцій прийняті наступні дані про навантаження та впливи: - характеристичне значення снігового навантаження S0=1480 Па; - характеристичне значення вітрового навантаження W0=420 Па; В розрахунках розрахункові навантаження на конструкції прийняті з коефіцієнтом відповідальності γn=1.25 (Табл. 5 ДБН В.1.2-14:2018) Згідно розрахунків максимальне осідання будівлі складає 5,3 см, що не перевищує допустиме, яке згідно ДБН В.2.1-10:2018, табл. А.1 складає 15см. Протирадіаційне укриття забезпечує захист від іонізуючого (радіоактивного) випромінювання (у разі радіаційних аварій та звичайної зброї (стрілецької, артилерійської, авіаційних бомб, гранат тощо). Розділом технологічних рішень робочим проектом передбачається розташування в приміщеннях протирадіаційного укриття (ПРУ) учнів школи с. Білозір’я, педагогічного та обслуговуючого персоналу школи. ПРУ передбачає безперервне перебування в ньому не менше 800 осіб впродовж не менше 48 годин. Вхід в ПРУ через тамбур-шлюзи. Додатковий вхід передбачено через зимовий підземний перехід. При одному з тамбур-шлюзів розташована кімната для зберігання забрудненого верхнього одягу, який залишають безпосередньо під час входу в укриття. Сходові марші входів в приміщення ПРУ оснащені похилими підйомниками для доступу до укриття осіб з обмеженими можливостями (ММГН). Коридори та проходи забезпечують достатній простір для проїзду, розвороту та маневрування інвалідних візків. Сходові клітини та відкриті сходи обладнані дворівневими поручнями по обидва боки маршів. Перед входами та на шляхах руху у місцях загального користування передбачається улаштування тактильних смуг та інформаційних табличок- вказівників. Для виклику персоналу для допомоги передбачається встановлення кнопок виклику, що позначаються інформаційними табличками. Перед дверима кабінетів та приміщень загального користування передбачається встановлення інформаційних табличок із шрифтом Брайля для осіб із вадами зору. В ПРУ передбачено забезпечення достатнього простору для осіб, що укриваються: для учнів 1-2 класів - 2,0 м² на одну особу; 15 для учнів 3-4 класів – 1,6 м² на одну особу; для учнів 5-12 класів – 1,3 м² на одну особу; для дорослих – 1,0 м² на одну особу. Загальна кількість осіб закладу освіти, що укриваються передбачена: Перелік вікових категорій та кількість осіб в укриття Класи Кількість учнів 1А 25 50 1Б 25 1-2 класи 105 2А 28 55 2Б 27 3А 29 52 3Б 23 3-4 класи 4А 22 110 4Б 19 58 4В 17 5А 25 65 5Б 20 5В 20 6А 27 58 6Б 31 593 7А 21 53 7Б 23 7В 9 5-12 класи 8А 28 51 378 8Б 23 9А 28 9Б 25 75 9В 22 10А 23 46 10 Б 23 11 30 30 Педагогічний колектив 51 77 Обслуговуючий персонал школи 26 Разом: 670 16 Необхідна площа приміщень укриття з розрахунку на вікові категорії осіб, що укриваються становить: Вікові групи Кількість Норма Площа Площа осіб площі на приміщень Номер приміщень особу, м2 розрахункова приміщень проектна 1-2 класи 105 осіб 2,0 210,0 014 279,77 Вчителі 1-2 класів 6 осіб 1,0 6,0 3-4 класи 110 осіб 1,6 176,0 016, 020, 249,35 Вчителі 3-4 класів 9 осіб 1,0 9,0 023 011, 5-12 класи 378 осіб 1,3 491,4 012, 019, 021, 022, 637,93 Вчителі 5-12 класів 36 осіб 1,0 36,0 024, 029, 030 009, Обслуговуючий 032, персонал школи 26 осіб 1,0 26,0 035, 41,36 036 670 осіб 954,4 1208,41 Необхідна площа приміщень укриття з розрахунку на вікові категорії осіб, що укриваються становить: Норма Площа Номер Площа Вікові групи Кількість осіб площі на приміщень приміщень приміщень особу, м2 розрахункова проектна 1-2 класи 134 особи 2,0 268,0 014 279,77 Вчителі 1-2 класів 6 осіб 1,0 6,0 3-4 класи 152 особи 1,6 243,2 016, 020, 023 249,35 Вчителі 3-4 класів 7 осіб 1,0 7,0 011, 012, 5-12 класи 473 особи 1,3 614,9 019, 021, 022, 024, 637,93 029, 030 Вчителі 5-12 класів 23 особи 1,0 23,0 Обслуговуючий 009, 032, 5 осіб 1,0 5,0 41,36 персонал школи 035, 036 1167,1 1208,41 Розділом передбачено оснащення приміщень укриття одноярусними та двоярусними нарами та стільцями з розрахунку при одноярусному 17 розташуванні нар – 1м2 на особу, при двоярусному розташуванні – 0,7м2 на особу. Для можливого надання медичної допомоги укриття оснащується медпунктом з необхідним набором медикаментів відповідно переліку лікарських засобів та медичних виробів для укомплектування запасів медичного майна у захисних спорудах, наданому в додатках 20 та 21 Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту (наказ МВС України № 579 від 09.07.2018р ). Дозволяється замінювати медикаменти їх аналогами, що пройшли державну реєстрацію або сертифікацію відповідно до законодавства. Також влаштований пост медичної сестри. В окремому приміщенні встановлені стелажі для зберігання контейнерів з продуктами харчування. В цьому ж приміщені зберігаються ємності з водою з розрахунку 2,0л на добу на одну особу. Облаштування приміщень для підігріву їжі та їдальні дає можливість надання здорового харчування учням школи, що перебувають в укритті. Влаштування санвузлів передбачається для хлопчиків та дівчаток окремо. Також передбачено влаштувати два санвузли загального користування з універсальною кабіною для користування людей з обмеженими можливостями (ММГН). Передбачено оснащення укриття шанцевим інструментом – лопатами штиковими та совковими, ломами, сокирами, пилками-ножівками по дереву, металу тощо. Технологічні рішення, які прийняті в проекті, відповідають вимогам екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших діючих норм і правил та забезпечують безпечну для життя і здоров'я людей експлуатацію об'єкта при дотриманні передбачених проектом заходів. Проектом передбачено оснащення приміщень сучасним технологічним обладнанням та спеціалізованими меблями вітчизняного та зарубіжного виробництва, що реалізуються вітчизняними фірмами в Україні. Правила перебування у захисній споруді Учні школи та населення, що перебуває в зоні доступу до запроектованого протирадіаційного укриття укривається в ПРУ за сигналами ЦО. Учні підпорядковуються розпорядженням педагогів, відповідальних за організацію. Заходити в ПРУ потрібно організовано, швидко і без паніки, і розміщуватись групами. В кожній групі призначають старшого. Тих, хто має проблеми зі здоров’ям, розміщують в медпункті. Для вагітних жінок та матерів- годувальниць передбачено окреме приміщення. 18 На час надзвичайних ситуацій передбачається запас продуктів харчування та бутильованої води на період не менше 48годин. Вода розраховується в обсязі 2л на добу на одну особу. Місцеве населення, що потребує укриття в даному ПРУ приходить зі своїми засобами індивідуального захисту органів дихання, продуктами харчування і документами. В укритті забороняється ходити без потреби, шуміти, курити, виходити назовні без дозволу коменданта. Всі в укритті зобов'язані виконувати розпорядження чергового, надавати посильну допомогу хворим, інвалідам. Прибирання приміщень ПРУ проводиться двічі на добу. Вихід із укриття здійснюється в разі надходження інформації про відсутність небезпеки (після уточнення обстановки в районі ПРУ), а також у випадках вимушеної евакуації. Опалення та вентиляція передбачені для забезпечення в приміщеннях метеорологічних умов та чистоти повітря, які задовольняють санітарно- гігієнічним, комфортним та технологічним вимогам. Опалення. Для підтримання нормованої температури повітря в приміщеннях укриття при параметрі зовнішньої температури повітря -22°С проектом передбачено встановлення електроконвекторів загальною потужністю 24,0 кВт. Додатково для підігріву припливного повітря передбачається повітронагрівач системи вентиляції із електричним підігрівом. Внутрішні температури в приміщеннях укриття прийняті згідно ДБН В.2.2- 5: 2023. (див. таблицю повітрообмінів). Теплопостачання калориферів вентиляційних систем. Теплопостачання калориферів вентиляційних систем електричне. Вентиляція. Для забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних умов перебування та життєдіяльності осіб, що укриваються даним проектом в приміщеннях укриття передбачено влаштування припливно-витяжної вентиляції із механічним спонуканням руху повітря. Кількість зовнішнього повітря, яка подається в приміщення на одного переховуваного, прийнята згідно таблиці 11.4 ДБН.В.2.2-5-2023 і становить 11 м³/люд.-год, що складає 800х11=8800м³/год. Припливна вентиляція запроектована за допомогою канального вентилятора з фільтром та електричним калорифером. 19 Видалення повітря здійснюється витяжним канальним вентилятором. Повітроводи припливних та витяжних систем виконуються із тонколистової оцинкованої сталі по ДСТУ 8802-2018. Приміщення для розташування переховуваних. Для забезпечення потрібних умов та підтримання нормованих параметрів повітря проектом передбачено влаштування системи загально-обмінної припливно-витяжної вентиляції з механічним спонуканням. Вентиляція технічних приміщень проектується окремими системами. Приплив та витяжка повітря із приміщень проектується з механічним спонуканням. Вентииляційні камери запроектовані у приміщеннях 017, 018, 018а, 031, 031а. Шахта для повітрозабору з ґратами, виведена так, що відмітка низу має 2 м над рівнем землі. Транзитні повітроводи виконуються із оцинкованої листової сталі класу "Н". Вертикальні дільниці витяжних повітропроводів виконуються з будівельних конструкцій. Викиди витяжних систем виводяться вище покрівлі на 1 м. Вентилятор витяжної системи встановлено на віброізолюючих основах. Для уникання можливості впускання холодного повітря в зимовий період, на повітроводах витяжних систем з механічним спонуканням проектом передбачена установка зворотних клапанів. Санвузли мають самостійну систему вентиляції з механічним спонуканням, викиди яких виводяться в шахту. Норма видалення повітря із санвузлів прийнята 50м3 на один прилад унітазу. Враховуючи велику значну кількість місць в укриття, кількість сантехнічних приладів становить 36 унітазів. Тому систему вентиляції із санвузлів проектом прийнято розподілити на 4 окремі повітроводи. Допоміжні приміщення (дизель-генераторна, електрощитова) Електрощитова та дизель-генераторна обладнуються припливно- витяжною вентиляцією, розрахованою на видалення надлишків теплоти. Витяжка для генераторної передбачена механічна В2, яка вмикається автоматично при перевищенні температури внутрішнього повітря 35°С, при нижчих температурах вентиляція діє з природним спонуканням. Приплив природній крізь решітку в дверях тамбура та дизель- генераторної з боку електрогенератора, проходить вздовж двигуна, потім крізь радіатор системи охолодження і викидається вентилятором за межі приміщення через повітропровід (в шахту див. розд. АБ). На отворах встановлено захисні 20 жалюзі. Під час роботи ДГУ в автоматичному режимі рухомі жалюзі обладнані автоматичним сервоприводом, розрахованим на негайне відкривання під час запуску двигуна. Розташування ДГУ у приміщенні відповідно до схеми. При цьому повітря, що виходить з радіатора системи охолодження, викидається безпосередньо назовні через повітропровід, що з'єднує радіатор з отвором у зовнішній стіні витяжної шахти. У тамбурі між захисною спорудою та ДЕС встановлені клапана надмірного тиску діаметром 150 на зовнішній та внутрішній стінах тамбура. Таблиця повітрообмінів Таблиця 1 № прим. Найменування Об'єм, Внугр. Нормативна Розрахунковий, № м3 темп. припклриавтнівситьтяжка приплимв3/говдитяжка систем Приміщення для °С 800 люд. 10 11м³/год 11м³/год 8800 8800 В1,П1 переховуваних на 1 люд на 1 люд 033 Ел. щитова 15,12 5 - 1 - 20 В1 049 Насосна 13,53 5 - 2 30 60 В1 009 Медпункт 11,82 10 2 2 30 30 В1, П1 040, 041, 042,043, Санвузли 10 - 50м³/год - 1800 В4 045,046 на уніт Доступність об’єкта для осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення Доступність ПРУ для МГН забезпечена: - фізичною можливістю і зручністю потрапляння та пересування об’єктом та прилеглою територією; - фізичною безпекою при потраплянні на об’єкт та пересуванні в ньому, прилеглою територією; - можливістю вільного отримання інформації про об’єкт та послуги, що надаються; - вільної навігації (орієнтування) по об’єкту та прилеглою територією; - доступністю місць цільового відвідування і обслуговування, а також безперешкодністю переміщення всередині будівель і споруд усіх користувачів, зокрема МГН; 21 - безпекою шляхів руху (у тому числі евакуаційних); - своєчасне отримання МГН повноцінної і якісної інформації, яка дозволяє орієнтуватися в просторі, використовувати обладнання, отримувати послуги, брати участь у трудовому і освітньому процесах. Пожежна безпека МГН забезпечена: - раннім виявленням небезпечних чинників пожежі та надання інформації про подальші дії МГН; - доступністю евакуаційних виходів для МГН, що ведуть назовні або до пожежобезпечних зон; - інформованою МГН про найближчі доступні евакуаційні виходи; - сповіщенням про перебування МГН у пожежобезпечних зонах; - можливістю доступу пожежно-рятувальних підрозділів до пожежобезпечних зон. Вхід на територію обладнаний доступними елементами інформації про об’єкт. Передбачено умови безперешкодного пересування по ділянці до ПРУ. На шляхах ПРУ, а також на прилеглій до нього території організовані пішохідні шляхи до усіх входів та виходів. Система засобів орієнтації та інформаційної підтримки, а саме тактильні та візуальні елементи доступності передбачені на всіх шляхах руху до ПРУ. Пішохідні шляхи руху та вхідні площадки до ПРУ задовольняють вимогам ДБН В.2.2-40:2018. Проектом передбачено, що усі входи і виходи з ПРУ влаштовуються врівень з землею без влаштування ґанку. Двері входів та виходів – автоматичні, та задовольняють вимогам ДБН В.2.2-40:2018. Приміщення загального користування в ПРУ доступні для усіх верств населення, у тому числі для МГН. У приміщеннях для переховуваних передбачено місця для МГН. Внутрішні сходи відповідають вимогам ДБН В.2.2-40:2018 та мають контрастне маркування. Передбачено влаштування поручнів. Сходові марші входу в приміщення ПРУ оснащені похилими підйомниками для доступу до укриття осіб з обмеженими можливостями (МГН). Влаштування санвузлів передбачається для хлопчиків та дівчаток окремо. Також один санвузол загального користування з універсальною кабінкою для користування людей з обмеженими можливостями. Доступне середовище забезпечене засобами безпеки, орієнтування та отримання інформації: - передбачено влаштування тактильних смуг на шляхах руху до об’єкта; - передбачено влаштування інформаційних тактильних табличок на входах до ПРУ; 22 - передбачено влаштування внутрішніх інформаційних тактильних табличок біля виходів з ПРУ та біля входів в приміщення загального користування; - об’єкт передбачено забезпечити візуальними елементами доступності. Обгрунтування необхідності цивільного захисту населення від техногенних катастроф Розділ «Інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони)» розроблений в повній відповідності до діючих законодавчих актів, державних норм, правил і стандартів, нормативних документів: Інженерно-технічні заходи цивільного захисту – це комплекс інженерно- технічних рішень, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, забезпечення захисту населення і територій від них та небезпеки, що може виникнути під час воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій, а також створення для забезпечення сталого функціонування суб'єктів господарювання і територій в особливий період. Об’єкт проектування - «Будівництво захисної споруди - протирадіаційного укриття в Білозірському ліцеї - опорному закладі загальної середньої освіти Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області за адресою: вул. Л.Українки, 3, с. Білозір’я Черкаського району Черкаської області» Метою розробки розділу є: 1. Визначення небезпек, їх джерел, ймовірних техногенних аварій, які можуть виникнути як в оточуючій забудові, так і на самому об’єкті,а також несприятливих природних явищ, які можуть стати причиною аварії і надзвичайної ситуації. 2. Розгляд рішень проекту по забезпеченню захисту людей і об’єкту при аваріях і небезпечних природних явищах. За необхідності надання рекомендацій по передбаченню додаткових заходів захисту, направлених на збереження життя та здоров’я людей, зниження матеріальних та екологічних збитків. 3. Внесення пропозицій по запобіганню і захисту об’єкта від стороннього втручання. Розділ «ІТЗ ЦЗ» розроблений для проекту «Будівництво захисної споруди - протирадіаційного укриття в Білозірському ліцеї - опорному закладі загальної середньої освіти Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області за адресою: вул. Л.Українки, 3, с. Білозір’я Черкаського району Черкаської області», відповідно до: 23 - завдання на розроблення розділу інженерно – технічних заходів цивільного захисту у складі проектної документації, - інформації необхідної для врахування під час розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту у складі проєктної документації об’єкта. При розробці розділу «ІТЗ ЦЗ» враховані вимоги інших нормативно- правових актів та документів, що містять норми і правила проектування заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям. Даним розділом передбачаються основні проектні рішення, визначаються обсяги основних робіт та потреба, наводяться положення з організації будівництва в частині «ІТЗ ЦЗ». Даним розділом передбачаються основні проектні рішення, визначаються обсяги основних робіт та потреба, наводяться положення з організації будівництва в частині «ІТЗ ЦЗ». Рішення, прийняті в цьому розділі, розроблені з урахуванням розміщення виробничих сил, групи з цивільного захисту території, на якій розташовано об'єкт, а також категорії по цивільному захисту та можливої небезпеки поруч розташованих об'єктів і згідно визначених в державних будівельних нормах ДБН В.1.2-4-2019 «Інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони)» зонам можливої небезпеки. Відповідно до Закону України від 13 квітня 2017 року №2020-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення умов ведення будівельної діяльності» скасована вимога п. 6 ст. 5 Кодексу цивільного захисту України та ДСТУ 8773:2018 щодо отримання замовниками (проектувальниками) в ДСНС вихідних даних та вимог щодо розроблення розділу інженерно – технічних заходів цивільного захисту. Цивільний захист – це система заходів (організаційних, інженерно- технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних тощо), які вживають центральні і місцеві органи виконавчої влади та підпорядковані їм сили, підприємства, установи та організації для запобігання та ліквідації НС, що загрожують життю та здоров’ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період. Потенційно-небезпечним вважається об'єкт (ПНО) на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, що можуть спричинити виникнення надзвичайної ситуації на підприємстві. Аварія – це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить 24 до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю. Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності Небезпечна подія – подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками являє загрозу життя або здоров’ю населення або призводить до заподіяння матеріального збитку. Небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров’ю людини. Надзвичайні ситуації техногенного характеру - це наслідок транспортних аварій, катастроф, пожеж, неспровокованих вибухів чи їх загроза, аварій з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптового руйнування споруд та будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічних аварій на греблях, дамбах тощо. Надзвичайні ситуації природного характеру - це наслідки небезпечних геологічних, метеорологічних, гідрологічних, морських та прісноводних явищ, деградації ґрунтів чи надр, природних пожеж, змін стану повітряного басейну, інфекційних захворювань людей, сільськогосподарських тварин, масового ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміни стану водних ресурсів та біосфери тощо. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру – це ситуації, пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об’єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв’язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення 25 суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - підготовка і реалізація комплексу правових, соціально- економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію техногенного та природного характеру або пом'якшення її можливих наслідків. Техногенна катастрофа – це широкомасштабна, відносно раптова ситуація у створених людиною технічних системах, яка являє несподівану, серйозну із непередбачуваними наслідками загрозу для суспільства. Вона є результатом миттєвого, відстроченого або тривалого впливу на людей, тварин або на зовнішнє середовище екологічно несприятливих фізичних, хімічних, біологічних або соціальних заходів, причиною виникнення яких була діяльність людини. Такий результат може бути наслідком її некомпетенції, помилкових або злочинних дій, що були допущені при проектуванні, будівництві або експлуатації потенційно небезпечних виробництв чи інших об’єктів. Техногенні небезпеки – це фактори антропогенного походження, (наявність великої кількості хімічних агресивних речовин, радіоактивних, вибухо- і пожежонебезпечних речовин, або дія переохолодження, травмуючих і психогенних факторів та інш.), що згубно впливають на життєдіяльність людей і навколишнє середовище. Техногенна безпека – система заходів запобігання і реагування на техногенні небезпеки та процес забезпечення контролю критеріїв безпеки і умов безпечної експлуатації промислового підприємства (об’єкта). Вибух – швидкоплинний фізичний або фізико-хімічний процес, що відбувається із значним виділенням енергії у обмеженому об'ємі за короткий проміжок часу. Ключовою ознакою вибуху є раптове збільшення тиску, яке, як правило, спричиняє виникнення ударної хвилі. Вибух у твердому середовищі викликає руйнування та дроблення. Небезпечні речовини – сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може виникнути загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям. Гранично допустима концентрація (ГДК) – максимальна кількість шкідливої речовини в одиниці об'єму або маси у водному, повітряному чи 26 ґрунтовому середовищах, що, впливаючи на людей певний проміжок часу, не призводить до погіршення їхнього зодоров’я або до негативних наслідків. Набезпечна хімічна речовина - хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю. Споруда подвійного призначення – це наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням і для захисту населення. Стійкість роботи об'єкта господарської діяльності – це здатність його в умовах НС випускати продукцію у запланованому обсязі та визначеної номенклатури, а у разі слабких та середніх руйнувань або порушення матеріального постачання - відновлювати виробництво власними силами у короткий термін. Об'єкт підвищеної небезпеки — об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. Засоби цивільного захисту — протипожежна, аварійно-рятувальна та інша спеціальна техніка, обладнання, механізми, прилади, інструменти, вироби медичного призначення, лікарські засоби, засоби колективного та індивідуального захисту, які призначені та використовуються під час виконання завдань цивільного захисту. Оповіщення - це доведення сигналів і повідомлень органів управління цивільного захисту про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та населення. Система оповіщення - комплекс організаційно-технічних заходів, апаратури і технічних засобів оповіщення, апаратури, засобів та каналів зв’язку, призначених для своєчасного доведення сигналів та інформації про виникнення надзвичайних ситуацій до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та населення. Захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. Зона можливого ураження - окрема територія, акваторія, на якій внаслідок настання надзвичайної ситуації виникає загроза життю або здоров’ю людей та заподіяна шкода майну. 27 Зона надзвичайної ситуації - окрема територія, акваторія, де сталася надзвичайна ситуація. Техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об’єктах, а також у суб’єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Інженерний захист територій - комплекс організаційних та інженерно- технічних заходів, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, забезпечення захисту територій, населених пунктів та суб’єктів господарювання від їх наслідків та небезпеки, що може виникнути під час воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій, а також створення умов для забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання і територій в особливий період. Інженерно-технічні заходи цивільного захисту - комплекс інженерно- технічних рішень, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, забезпечення захисту населення і територій від них та небезпеки, що може виникнути під час воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій, а також створення умов для забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання і територій в особливий період. Загальні положення Об’єкт розташований по вул. Л.Українки, 3, в с. Білозір’я Черкаського району Черкаської області на території школи та розрахований безпосередньо для укриття учнів та персоналу ліцею. Об’єкт будівництва, згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 знаходиться в I архітектурно-будівельних кліматичних районах, кліматичні умови прийняті для Черкаської області згідно з додатком А до глави 2.5 ПУЕ 2017, ДБН В.1.2.- 2:2006, ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 середньорічна температура повітря +7 - 9 °С; мінімальна температура повітря – 29 °С; максимальна температура повітря + 40,1 °С; максимальна глибина промерзання грунту – 1,16 м; переважають вітри південно-західного напрямку; найбільша середньомісячна швидкість вітру в лютому – 4 - 5 м/с. Сейсмічна інтенсивність майданчика будівництва відповідно до ДБН В1.1- 12:2006 дорівнює 6 балів по шкалі МSK-64. Рельєф ділянки – спокійний, без виражених ухилів, зсувів і підтоплень. Проєктування об’єкта будівництва необхідно здійснювати з урахуванням вимог ДБН В.1.1-12-2014, оскільки 28 розрахункова інтенсивність сейсмічних поштовхів і коливань на території Черкаської області складає 6 балів (шкала MSK-64, карта ЗСР 2004-С). Захист від природних надзвичайних ситуацій, пов’язаних з метеорологічними явищами, спланувати відповідно до вимог ДБН В 1.2-2:2006 (вітрове та снігове навантаження, ожеледь тощо). Захист території та будівель об’єкта будівництва необхідно забезпечити відповідно до вимог ДБН В.1.1-25-2009. Можливе виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру, що пов’язані з метеорологічними явищами відповідно до вимог ДБН В 1.2-2:2006 (атмосферні опади: сильний дощ, злива, великий град, сильний снігопад, дуже сильний мороз або сильна спека, осідання (провалля) земної поверхні). В’їзд та виїзд до об’єкта будівництва здійснюється з вулиці Лесі Українки. Безпека та надійність об’єкту забезпечується дотриманням вимог ДБН В.1.2-14-2018 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд» на всіх етапах проектування та будівництва. Будівельні конструкції та фундаменти будівлі відповідають наступним вимогам: - Сприймають без руйнувань і недопустимих деформацій впливи, що виникають під час їх зведення і протягом встановленого терміну експлуатації - Мають достатню роботоздатність в умовах нормальної експлуатації протягом усього встановленого терміну експлуатації, а саме: їх експлуатаційні параметри (переміщення, вібрації тощо) із заданою ймовірністю не виходять за встановлені нормативною, або проектною документацією межі, а їх довговічність є такою, що погіршення властивостей матеріалів і конструкцій внаслідок гниття, корозії, стирання та інших форм фізичного зношування не призводило до недопустимо високої ймовірності відмови. - Мають достатню живучість по відношенню до локальних руйнувань і передбачених нормами аварійних впливів (пожеж, вибухів, наїздів транспортних засобів тощо), включаючи при цьому явища прогресуючого руйнування, коли загальні пошкодження виявляються значно більшими,ніж первісне збурення, що їх викликало. Надійність, в тому числі довговічність і живучість, забезпечуються одночасним виконанням вимог, які висуваються до вибору матеріалів, конструктивних та об’ємно-планувальних рішень, до методів розрахунку, проектування та контролю якості робіт при виготовленні конструкцій та їх зведенні, а також дотриманням правил технічної експлуатації, нагляду і догляду за конструкціями. 29 Ступінь вогнестійкості будівлі – І, за ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва». Розрахунок коефіцієнту послаблення радіаційного впливу ПРУ та СПП із захисними властивостями ПРУ Згідно п. Г.2.4 ДБН В.2.2-5:2023 для окремо розташованих повністю заглиблених у ґрунт ПРУ чи СПП, або повністю обвалованих споруд (укриттів) незалежно від планувальної відмітки, фактичний (розрахунковий) коефіцієнт послаблення радіаційного впливу Кзф = Азф, і відповідно визначається за формулою Г.1 Додатка. Згідно п. Г.1.1 Нормативний ступінь послаблення радіаційного впливу (АЗ) огороджувальною конструкцією (стіною, покриттям, багатошаровими конструкціями, тощо) сховища чи СПП, вважається досягненим при виконанні нерівності: АЗ ≤ АЗФ = 1,18 (Ky,i ▪ Kn,i) ▪ Kp ▪ KN / (Ky,i + Kn,i). АЗФ – розрахунковий ступінь послаблення; Ky,i – коефіцієнт послаблення дози гамма-випромінювання огороджувальною конструкцією з одного або декількох і-тих шарів матеріалу, що приймається для шару матеріалу за таблицею Г.1 та дорівнює добутку їх відповідних значень, якщо шарів матеріалів декілька; Kn,i – коефіцієнт послаблення дози нейтронів огороджувальною конструкцією з одного або декількох і-тих шарів матеріалу, що приймається для шару матеріалу за таблицею Г.1 та дорівнює добутку їх значень, якщо шарів матеріалів декілька; KN – коефіцієнт, що враховує товщину шару матеріалу, значення якого визначається за таблицею Г.4; Kp – коефіцієнт умов розташування сховищ чи СПП. Під час виконання розрахунку за формулою Г.1 коефіцієнти Ky,i та Kn,i застосовуються лише по відношенню до огороджувальних конструкцій (в тому числі ґрунтової обсипки, тощо), що безпосередньо належать до об’ємів сховищ чи СПП, і не застосовуються щодо огороджувальних конструкцій будівель/споруд, у які ці сховища чи СПП вбудовуються. Коефіцієнт умов розташування, Kp, визначається за формулою: Kp = Kзаб / Kбуд, (Г.2) де Kзаб – коефіцієнт, який враховує зниження дози проникаючої радіації у забудові та приймається за таблицею Г.2; Kбуд – коефіцієнт, який приймається за таблицею Г.3 і враховує послаблення радіації огороджувальними конструкціями житлових, громадських та виробничих будівель, в які вбудовані сховища чи СПП. Особливості визначення коефіцієнта Kбуд наведено в примітках до таблиці 30 Г.3. Г.1.3 Для матеріалів, близьких за хімічним складом до наведених у таблиці Г.1, але які відрізняються щільністю, коефіцієнти Ky та Kn визначаються для товщини приведеного шару х пр,ρ, який визначається за формулою: хпр,ρ = x × ρx /ρ, (Г.3) де хпр,ρ - товщина приведеного шару, см; ρ – щільність матеріалу з відомими значеннями K n та K y; х – товщина шару, см, матеріалу з щільністю ρ x, для якого визначається приведена товщина хпр,ρ; ρx – щільність матеріалу, кг/м.куб., для шару якого визначається приведена товщина хпр,ρ. Г.1.4 Для матеріалів, близьких за хімічним складом, але які відрізняються рівнем вологості при однаковій щільності i не включені у таблицю Г.1, приведену товщину хпp,n слiд визначати за формулою: хпр,n = хпр,ρ × (W /Wвід) 1/4 , (Г.4) де хпр,n – приведена до однієї щільності за співвідношенням (Г.1.3) товщина нового матеріалу; W – вологість матеріалу, для якого визначається хпр,n; Wвід – вологiсть матеріалу з вiдомим значеннями Kn. За обчисленим значенням хпр,n за таблицею Г.1 визначається значення Ky та K n. Згідно таблиці Г.3 ДБН В.2.2-5:2023 для окремо розташованих повністю заглиблених у ґрунт сховищ чи СПП, або повністю обвалованих споруд (укриттів) незалежно від планувальної відмітки, коефіцієнт Kбуд приймається рівним 1. Згідно п. Г.1.1 Нормативний ступінь послаблення радіаційного впливу (АЗ) огороджувальною конструкцією (стіною, покриттям, багатошаровими конструкціями, тощо), вважається досягненим при виконанні нерівності: АЗ ≤ АЗФ = 1,18 (Ky,i ▪ Kn,i) ▪ Kp ▪ KN / (Ky,i + Kn,i) Вихідні дані: Згідно ТОМу АБ: - плита перекриття – монолітна залізобетонна, товщиною 500мм; - ґрунт – товщина шару над плитою перекриття -1500 мм. Проведення розрахунку: Згідно таблиці А.2 додатку А: КЗ ПРУ (П-5) = 200 Згідно таблиці Г.1 додатку Г: Ky бет = 66 Ky грунт = 12 000 31 Згідно таблиці Г.1 додатку Г: Kn бет = 680 Kn грунт = 14 000 000 Згідно таблиці Г.4 додатку Г: KN = 1 Коефіцієнт умов розташування, Kp, визначається за формулою: Kp = Kзаб / Kбуд Згідно таблиці Г.2 додатку Г: Kзаб = 1,6 (висота 8-10м., щільність 40%) Коефіцієнт Кбуд приймається рiвним 1 у випадках якщо сховище(ПРУ) чи СПП є окремо розташованим. Kр = 1,6 / 1 = 1,6 KN – коефіцієнт, що враховує товщину шару матеріалу, значення якого визначається за таблицею Г.4; KN бетону щільністю 2,4 г/см³, товщиною 40 см=1,0 Розраховуємо коефіцієнт послаблення радіаційного впливу: АЗФ = 1,18 ((66+12000) × (680+ 14 000 000) × 1,6 × 1 / ((66+12000) + (680 + 14 000 000)) = Порівнюємо нормативний ступінь послаблення радіаційного впливу (АЗ) з розрахунковим (АЗФ): 200 < 22760 – умова виконується Аварійні ситуації, характерні для об’єкта Згідно Національного класифікатора надзвичайних ситуацій ДК 019:2010 на проектуємому об'єкті можуть виникнути наступні класифіковані надзвичайні ситуації (НС): - 10212 – НС в результаті пожеж і вибухів у будівлях і спорудах не житлового призначення; - 10621 - НС унаслідок руйнування будівлі або споруди не житлового призначення; - 10760 - НС унаслідок аварії в електричних мережах; - 10820 - НС внаслідок аварії в теплових мережах (системах гарячого водопостачання); - 20110 - НС пов'язані із землетрусом. Причини обрушення будівель і споруд можна класифікувати по трьох основних групах: 1. Обрушення, викликані природними катаклізмами. Нині природні катаклізми відбуваються в 4 рази частіше, ніж в 1970-і роки, супроводжуються переселенням значно більшого числа людей і обходяться в середньому майже в 7 разів дорожче. Метеорологічна обстановка в районі розташування об'єкту - вітри, тумани і розташування температурних 32 шарів повітря - чинить значну негативну дію на хід робіт по локалізації і ліквідації можливої аварії на об'єкті у разі її виникнення. 2. Обрушення, причини яких викликані соціально-економічними умовами (людський чинник). В основному до вибухів у будівлях приводить небезпечна поведінка самих громадян. Вибухи в будинках відбуваються тоді, коли люди забувають вимкнути газ, або на газопроводах при поганому контролі за їх станом і недотриманні вимог техніки безпеки в ході їх експлуатації. Останнім часом отримали поширення випадки, пов'язані з вибухами вибухових речовин. Вибухи можуть відбуватися так само по халатності обслуговуючого і ремонтного персоналу. Небезпечний не лише сам вибух, але і його наслідки, обумовлені, як правило в обваленні конструкцій і будівель. Основними вражаючими чинниками вибуху є: - повітряна ударна хвиля; - осколкові поля, що створюються уламками різного роду об'єктів, що летять, устаткування, будівельних деталей. В результаті дії вражаючих чинників вибуху відбувається руйнування або ушкодження будівель, споруд, технологічного устаткування, транспортних засобів, загибель або поранення людей. Вторинними наслідками вибухів є поразка людей, що знаходяться усередині об'єктів, уламками обрушених конструкцій будівель і споруд, їх поховання під уламками. Головною причиною пожеж в будинках може бути несправна електропроводка, порушення правил пожежної безпеки, необережне поводження з вогнем. 3. Обрушення, викликані недосконалістю інженерно- технічних прийомів. Тут розглядаються тільки аварії, викликані інженерно- технічними причинами і що сталися в результаті халатності, недогляду і т. і. Технічні причини катастроф діляться на три групи: - втрата стійкості; - дефекти основи; - незадовільне виробництво робіт. Надійність конструкцій і споруд залежить від багатьох чинників: марки матеріалу, перерізу елементів, їх форми, якості виготовлення і монтажу, умови експлуатації, своєчасного ремонту, в необхідних випадках - посилення конструкцій і т. і. Усі ці чинники впливають на термін нормальної експлуатації і визначають здатність споруди і його окремих конструктивних елементів. Кожна конкретна аварія є результат сукупності декількох причин, поєднання декількох несприятливих чинників. В той же час завжди можна виділити головну причину, безпосередньо або яка побічно привела до аварії. Обрушується або приходить в аварійний стан найслабкіша ланка, самий дефектний елемент, що неправильно запроектований або мав відхилення від проекту. Обрушення, пов'язані з терористичними актами Вірогідні ситуації прихованого залишення терористами на території об'єкту з масовим перебуванням людей замаскованого вибухового пристрою. 33 Школи, дитячі дошкільні установи, аеропорти, аеровокзали, морвокзалы, установи охорони здоров'я, спортивної і культурно-масової інфраструктури, торгові і торговельно - розважальні заклади, а також інші об’єкти можуть стати об'єктами, де в якості вибухового пристрою можуть бути використані припарковані транспортні засоби. Насторожуючими ознаками планованого здійснення терористичного акту служать наступні чинники: - автомобіль з неясних причин змінив положення на стоянці, відкритий дверний замок, але сліди злому відсутні; - спущене одно з коліс, прочинений капот або багажник; - змінився стан речей (одяг), раніше залишених в автомобілі; - наявність на новому конверті (коробці і так далі) масляних плям, проколів, металевих кнопок, смужок і так далі; - особливо ретельне закладення тари, коробки і так далі, у тому числі липкою стрічкою, паперовими смужками і так далі; - поява в затишних місцях захованих предметів, що однозначно викликають підозру і не схожих на ті, що зазвичай бувають, втрачені або забуті, - присутність залишків пакувальних матеріалів, ізоляційної стрічки, обрізків дротів, інструменту біля об'єкту з масовим перебуванням людей; - сумки, коробки, валізи, кейси, пакети, товсті конверти, упаковки, у тому числі з-під соків, молока, консервні банки і так далі, залишені на території об'єкту, в сміттєвих урнах, поряд з входом до установ; - забуті невідомими особами закупорювання або етикетки з - під різних боєприпасів і вибухових речовин; - неоднорідності зовнішнього середовища (порушення поверхні грунту, дорожнього покриття, стіни будівлі, порушення кольору рослинності або снігового покриву і так далі), причому ці зміни сталися абсолютно без видимих причин. Інженерні - технічні рішення щодо запобігання виникненню надзвичайної ситуації у разі ймовірної аварії на об’єкті Відповідно до п. 7.1.1 ДСТУ 8773:2018 до розділу ITЗ ЦЗ у складі проектної документації всіх об'єктів включаються наступні рішення: - щодо влаштування автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення, яке проживає у зонах можливого ураження, та персоналу цього об’єкта (згідно з КЦЗУ та ДБН В.2.5-76:2014 для даного об’єкта не передбачається); - стосовно безаварійної зупинки технологічних процесів; - щодо підвищення надійності електропостачання об’єктів та технологічного устаткування, що не підлягають відключенню від електропостачання; - щодо підвищення сталої роботи джерел водопостачання та захисту їх від радіоактивних і небезпечних хімічних речовин. Але, у зв’язку з тим, що об’єкт не є промисловим підприємством та не має 34 категорії з цивільного захисту, зазначені вище рішення в даному розділі ІТЗ ЦЗ не розглядаються. Крім того, згідно п. 8.1. ДСТУ 8773:2018 проектні рішення щодо запобігання виникненню НС на об’єкті, з урахуванням потенційної небезпеки, передбачають: 1. Запобігання виникненню НС у разі ймовірних аварій на об’єкті будівництва. 2. Мінімізацію наслідків НС, які можуть виникнути у разі ймовірних аварій ла розташованих поблизу об’єктах підвищеної небезпеки (далі - ОПН) та внаслідок аварій на транспорті. 3. Запобігання виникненню НС, джерелами яких є небезпечні природні процеси. На об’єкті можуть статися надзвичайні ситуації, обумовлені небезпечними природніми процесами, в першу чергу землетрусом. Але, в зв’язку з тим, що антисейсмічні рішення прийняті в іших розділах проекту, то в даному Розділі ІТЗ ЦЗ рішення зазначені п. 1 також не розглядаються. Також, на об’єкті відсутні особливо небезпечні виробництва і технологічні ділянки. В результаті функціонування об’єкту не створюються зони можливого ураження у разі виникнення аварії. Розроблення ідентифікації ОПН та розроблення плану ліквідації аварійних ситуацій, для даного об’єкта не передбачається. Рішення, що передбачені р. 8 ДСТУ 8773:2018, наведено нижче. Визначення меж зони можливого ураження Об’єкт «Будівництво споруди цивільного захисту (споруди подвійного призначення з захисними властивостями протирадіаційного укриття) в Білозірському ліцеї опорному закладі середньої освіти Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області за адресою: вул. Лесі Українки, 3, с. Білозір'я Черкаського району Черкаської області» не відноситься до категорії цивільного захисту Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.10.2003 № 1695 «Про затвердження порядку віднесення міст до відповідних груп з цивільної оборони» (зі змінами) територія с. Білозір'я, на якій розташований об’єкт будівництва, не віднесена до групи з цивільного захисту. Згідно з п. 3.10 ДБН В.1.2-4 територія об’єкта будівництва розміщується в зоні небезпечного сильного радіоактивного забруднення поза межами зон можливих незначних (слабких) руйнувань від міста 35 Черкаси віднесеного до II групи з цивільного захисту та окремо розташованого об'єкта в м. Сміла віднесеного до категорії ОВ з цивільного захисту. Обґрунтування віддалення об’єкта від суб’єктів господарювання, віднесених до категорій з цивільного захисту, та міст, віднесених до відповідних груп з цивільного захисту Об’єкт розташований на території, яка не має групи з цивільного захисту. На відстані 14340 м від об'єкта будівництва знаходиться м. Черкаси, що віднесене до 2 групи цивільного захисту відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.10.2003 № 1695 «Про затвердження порядку віднесення міст до відповідних груп з цивільної оборони» (зі змінами). На відстані 10130 м від об'єкта будівництва знаходиться залізнична станція ім. Т. Г. Шевченка регіональної філії «Одеська залізниця» розташована за адресою: провулок Т. Шевченка, 1 м. Сміла, Черкаський район, Черкаська область, що віднесена до категорії ОВ об’єктів з цивільного захисту відповідно до наказу Укрзалізниці від 10.07.2019. Дані про вогнестійкість Ступінь вогнестійкості будівлі – І. Класи вогнестійкості будівельних конструкцій: - несучі стіни та стіни сходових клітин - REI 150 М0; - стіни самонесучі - REI 90 М0; - стіни зовнішні ненесучі - Е 30 М0; - внутрішні ненесучі (перегородки) – EI 30 М0; - колони – R 150 М0; - сходові майданчики, сходи, марші сходових кліток – R 60 М0; - міжповерхові перекриття – REI 60 М0. 36 Розділ 3. Обґрунтування умов функціонування об’єкта в особливий період Білозірський ліцей опорного закладу середньої освіти Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області не відноситься до категорії цивільного захисту та не відноситься до суб’єктів господарювання, які продовжують діяльність в особливий період. Обґрунтування чисельності найбільшої працюючої зміни, чергового і обслуговуючого персоналу підприємств, що забезпечують життєдіяльність населених пунктів, віднесених до груп з цивільного захисту, та об’єктів, віднесених до категорій з цивільного захисту. Кількість осіб найбільш працюючої зміни для даного об’єкту не визначається. Кількість укриваємих – 800 осіб. Рішення щодо влаштування автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення. Відповідно до вимог ст. 53 Кодексу цивільного захисту України та ДБН В.2.5-76:2014 «Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення» не передбачається облаштування об’єкту будівництва системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення. Функції АСРВНСО на об’єкті виконують система пожежної сигналізації та система керування евакуюванням, яка розробляється окремим розділом проекту. Рішення стосовно безаварійної зупинки технологічних процесів. В зв’язку з тим, що об’єкт не є промисловим підприємством та на ньому відсутні технологічні процеси, рішення стосовно безаварійної зупинки технологічних процесів в даному розділі ІТЗ ЦЗ не розглядаються. Рішення щодо підвищення надійності електропостачання об’єктів та технологічного устаткування, що не підлягають відключенню від електропостачання. Для підвищення надійності електропостачання передбачено резервне джерело живлення – дизельгенератор. Рішення щодо підвищення сталої роботи джерел водопостачання та захисту їх від радіоактивних і небезпечних хімічних речовин. Якість води в системі господарсько-питного водопостачання повинна відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною». 37 Система водопостачання об'єкта герметична, від місця підключення (до будівлі вводи водогону прокладаються підземно, потрапляння будь-яких забруднюючих речовин практично не можливо. Рішення щодо радіаційного та хімічного захисту. На об’єкті для забезпечення виконання вимог радіаційного і хімічного захисту відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002. №1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту» завчасно проводиться накопичення і в подальшому підтримання у постійній готовності до використання засобів індивідуального захисту. Обсяги засобів індивідуальної захисту визначаються відповідно до номенклатури засобів радіаційного та хімічного захисту і норм забезпечення ними, затверджених Постановою КМУ від 19.08.2002. №1200. Працюючий персонал та учні забезпечується засобами індивідуального захисту органів дихання за рахунок коштів суб’єкту господарювання. Рішення щодо організації та проведення евакуаційних заходів. У випадку надходження розпорядження про евакуацію працівники та учні ліцею діють відповідно до розпоряджень адміністрації та органів влади. Навколо території об’єкту розроблена раціональна схема транспортного обслуговування і схема пішохідних маршрутів. Проектом передбачений захист об'єкта системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей. Напрям евакуації і місця збору вказує відповідальний керівник робіт по локалізації і ліквідації аварії за узгодженням з місцевими органами влади залежно від виду аварії, місця її виникнення і масштабів. Всі шляхи евакуації мають аварійне (чергове) штучне освітлення в темний час доби. Штучне і аварійне освітлення має напругу 220В. Проектні рішення забезпечують безпеку МГН відповідно до вимог ДБН В. 1.1-7 з урахуванням мобільності осіб з інвалідністю різних категорій, їхньої чисельності і місця перебування. Будівництво захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони), споруд подвійного призначення. Відповідним проектом передбачається будівництво захисної споруди - протирадіаційного укриття в Білозірському ліцеї - опорному закладі загальної середньої освіти Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області за адресою: вул. Л. Українки, 3, с. Білозір’я Черкаського району Черкаської області . З метою захисту персоналу та учнів ліцею від факторів небезпеки, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, та дії засобів ураження в особливий період у радіусі 500 м від об’єкта будівництва, 38 відповідно до облікових даних, захисні споруди цивільного захисту відсутні. У радіусі 500 м від об’єкта будівництва відповідно до облікових даних на території с. Білозір'я розташовані найпростіші укриття: - Білозірський ліцей по вул. Лесі Українки, вбудоване, місткістю 80 осіб, форма власності комунальна; - центр культури та дозвілля по вул. Незалежності, 243, вбудоване, місткістю 150 осіб, форма власності комунальна. Загальні рішення щодо утримання та експлуатації ПРУ. Біля входу до захисної споруди вивішується табличка розміром 60 х 50 см із зазначенням номера споруди, її балансоутримувача, місць зберігання ключів, особи, відповідальної за утримання та експлуатацію сховища в мирний час, її місцезнаходження і номера телефону. У нічний час таблички позначення захисної споруди і входи мають бути освітлені або дубльовані світловими покажчиками. Проектом передбачено забезпечення ПРУ первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697. Місця розташування первинних засобів пожежогасіння, план евакуації із захисної споруди позначаються і освітлюються. Проектом передбачено забезпечення вільного доступу у середину приміщень, можливість користування ними особами з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення і мати достатню (нормативну) пропускну спроможність. Комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення мають утримуватися в належному технічному стані. Усі розетки обладнуються трафаретними позначеннями: «Радіо», «Телефон», «220 В» (на стіні або у вигляді табличок). У приміщеннях забороняється зберігати або використовувати легкозаймисті, небезпечні хімічні та радіоактивні речовини. Використання синтетичних матеріалів, а також інших матеріалів, що під час нагрівання або експлуатації виділяють небезпечні хімічні речовини, для оздоблення внутрішніх приміщень не допускається. Інженерні комунікації фарбуються залежно від їх призначення, а саме: повітроводи чистої вентиляції – у білий колір; трубопроводи систем водопостачання – у зелений колір; трубопроводи систем пожежогасіння – у червоний колір; труби систем опалення – у коричневий колір; труби електропроводки та трубопроводи каналізації – у чорний колір. Рішення щодо тримання та експлуатація захищених входів і виходів 39 ПРУ. На входах до ПРУ встановлюються посилені двері (герметичні/захисно- герметичні) з негорючих матеріалів. Двері забезпечують захист від повітряної ударної хвилі з розрахунковим надмірним тиском. У місцях примикання полотна до дверних коробок двері ущільнюють та облаштовують засобами для затримування дверного полотна у відчиненому положенні. Рішення щодо утримання та експлуатація систем вентиляції ПРУ Проектом передбачено вентиляцiю з механiчним спонуканням та встановлення протипилевих фільтрів. Під час експлуатації повітроводів забезпечується герметичність їх з’єднань. У разі нещільного з’єднання повітроводів між собою і з вентиляційним обладнанням відбувається витік повітря. Місця витоку повітря через нещільності у фланцевих, муфтових та інших з’єднаннях дозволяється визначати за відхиленням полум’я свічки під час роботи системи повітропостачання. Повiтроводи, якi прокладаються за межами примiщень ПРУ, виконуються з сталевої труби або листової сталi завтовшки не менше 2 мм. Очищення протипилових фільтрів (передфільтрів) від пилу проводиться шляхом їх промивання гарячим десятивідсотковим содовим розчином, а потім гарячою водою. Після висихання фільтр знову змочують мастилом. Рішення по забезпеченню ПРУ ПРУ забезпечується: - місцями для сидіння (лежання); - ємностями з питною водою та баками з технічною водою; - контейнерами для зберігання продуктів харчування; - санітарними вузлами; резервним штучним освітленням; - первинними засобами пожежогасіння (відповідно до встановлених норм для приміщень відповідного функціонального призначення); - засобами надання медичної допомоги; засобами зв’язку і оповіщення; - переносними ліхтарями; - шанцевим інструментом. Рішення щодо утримання та експлуатація систем водопостачання, каналізації і опалення ПРУ. Під час утримання та експлуатації систем водопостачання, заміни їх обладнання передбачено дотримуватися таких вимог: баки (ємності) для питної води, водопровідні труби мають бути виготовлені з матеріалів, дозволених для застосування в зазначених цілях, з підвищеною стійкістю до механічних пошкоджень і забезпечувати нормативну якість води згідно з вимогами 40 Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747 (далі – Санітарні норми); баки (ємності) для питної води мають бути проточні, обладнані покажчиками води, мати люки для можливості їх обстеження та проведення ремонтних робіт; проточні баки (ємності) і труби, якими циркулює вода, обладнуються тепло- і пароізоляцією. Не дозволяється застосовувати теплоізоляційні матеріали, що зазнають гниття в умовах підвищеної вологості. Вода в ємностях підлягає знезараженню за допомогою спеціальних знезаражувальних речовин (розчинів), дозволених для використання Міністерством охорони здоров’я України. Рішення щодо підготовки ПРУ до використання за призначенням. Запроектована захисна споруда повинна приводитись у готовність до прийому громадян, які укриваються у термін, що не перевищує 12 год. У разі переведення ЄДС ЦЗ, її функціональних та територіальних підсистем, ланок територіальних підсистем до функціонування в режимах підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану та в особливий період (далі – вищі ступені готовності) балансоутримувач здійснює заходи щодо приведення її у готовність до використання за призначенням, утримання та експлуатації у вищих ступенях готовності (далі – готовність) у строк, що не перевищує 12 годин. Готовність СПП з властивостями ПРУ передбачає: належний технічний стан несучих огороджувальних конструкцій, гідроізоляції і захисних пристроїв; справність і постійну готовність до роботи спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисної споруди, наявність нормативних аварійних запасів води, паливно- мастильних матеріалів, а також майна, необхідного для життєзабезпечення населення, що підлягає укриттю; підготовленість особового складу формування з обслуговування; належний протипожежний та санітарний стан приміщень. Для підготовки ПРУ необхідно виконати першочергові підготовчі заходи (роботи), зокрема: 1) розкрити всі опечатані приміщення, розконсервувати спеціальне обладнання, інженерні мережі і системи життєзабезпечення захисної споруди, а також вимірювальні прилади; 2) усунути виявлені недоліки та провести технічне обслуговування спеціального обладнання, інженерних мереж і систем життєзабезпечення; 3) відкрити всі входи для прийому персоналу та учнів, що підлягає укриттю; 41 4) припинити роботу технологічного обладнання (за потреби); 5) закрити (задраїти) технологічні прорізи (вантажні люки, шахти ліфтів, вентиляційні отвори, вікна). Закласти прорізи в огороджувальних конструкціях, що виступають над поверхнею землі; 6) провітрити і за потреби здійснити дезінфекцію приміщень; 7) винести з приміщень громіздке устаткування, матеріали і вироби, що перешкоджають розміщенню людей, або становлять загрозу для їх життя та здоров’я; 8) розчистити підходи до споруди подвійного призначення, установити написи-покажчики і включити світлові сигнали «Вхід»; 9) установити і підключити репродуктори (гучномовці) та телефони; 10) установити нари і лавки для розміщення людей, при цьому необхідно зберегти максимальну місткість споруди; 11) поповнити та довести до визначених нормативів запас лікарських засобів та медичних виробів; 12) забезпечити необхідний запас продуктів харчування; 13) заповнити баки питною водою, занести ємності з питною водою; 14) забезпечити захисну споруду відсутнім інструментом, приладами, матеріалами; 15) здійснити інші заходи, необхідні для приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Розконсервація ДЕС проводиться під час приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням, зокрема під час навчань, а також під час перевірок та випробувань. Після завершення навчань, інших випадків використання ДЕС за призначенням у мирний час, перевірок та випробувань ці ДЕС підлягають повторній консервації. Обслуговування ДЕС здійснюють особи, які мають відповідні підготовку і допуск для роботи з відповідним обладнанням (ДЕС, електричними мережами та іншим електрообладнанням). У приміщеннях ДЕС має підтримуватися нормальний температурно- вологісний режим, чистота і порядок. Під час роботи ДЕС температура повітря підтримується в межах від +16 до +35 °C. Для підтримання нормального температурно-вологісного режиму в приміщеннях ДЕС має здійснюватися їх періодичне провітрювання зовнішнім повітрям. Експлуатація вентиляційної системи ДЕС під час знаходження її в законсервованому стані здійснюється у разі, якщо іншим способом не можна забезпечити в приміщеннях ДЕС нормальний температурно-вологісний режим. Машинний зал і приміщення, де зберігаються паливно-мастильні матеріали, обладнуються протипожежними засобами, що знаходяться в 42 постійній готовності до застосування. Противибухові пристрої, установлені на системах вентиляції, підлягають постійному контролю за станом працездатності та обслуговуванню не рідше ніж двічі на рік (навесні і восени). Рішення щодо світломаскування на об'єкті, що проектується На об’єкті будівництва заходи світломаскування передбачаються в двох режимах - часткового та повного затемнення. Режим часткового затемнення є підготовчим періодом до введення режиму повного затемнення. При введенні режиму часткового затемнення освітлення території, прилади рекламного та вітринного освітлення повинні відключатись від джерел живлення. При цьому повинна виключатись можливість їх місцевого включення. Зовнішні світильники, які встановлюються над входами в будівлю, як правило, відключатись не повинні. В режимі повного затемнення все зовнішнє освітлення повинне бути вимкнено. В місцях проведення невідкладних виробничих, аварійно- рятувальних та відновлювальних робіт передбачається маскувальне стаціонарне або автономне освітлення за допомогою переносних освітлювальних ліхтарів. Зниження освітлення в режимі повного затемнення досягається наступними методами: - встановлення ламп зниженої напруги; - заміна захисних ковпаків, розсіювачів та затемнення світильників маскувальним пристосуванням; - використанням регуляторів напруги. Вимоги щодо заходів запобігання сторонньому втручанню у діяльність об'єкта будівництва На об’єкті будівництва передбачені заходи запобігання сторонньому втручанню у діяльність об’єкта, запобіжні заходи з недопущення порушення умов експлуатації у результаті проявів терористичної діяльності злочинних угруповань (передбачено систему внутрішнього відеоспостереження приміщень і периметру об’єкту, а також охоронну сигналізацію із охоронним освітленням – розробляється окремим проектом). Заходи по пожежній безпеці Проект розроблений з врахуванням вимог ДБН В.1.1.-7-2016 “Пожежна безпека об’єктів будівництва”. Будівля відноситься до І ступеню вогнестійкості. Відстань між будівлями та спорудами передбачено відповідно до ДБН 43 В.2.2.12-19 «Планування та забудова територій». Евакуаційні шляхи забезпечують безпечну евакуацію всіх людей, які знаходяться в приміщеннях, через евакуаційні виходи. Евакуація відбувається безпосередньо назовні. Кількість та розміри евакуаційних виходів відповідає п 7.2.1, 7.2.9 ДБН В.1-7-2016, забезпечують вільний доступ осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Двері евакуаційних виходів відчиняються у напрямку виходу людей з будівлі. На шляхах евакуації опорядження стін і підлоги передбачено з негорючих матеріалів. Висота проходу на шляху евакуації відповідає нормативній. Через приміщення, які призначенні для укриття людей, не проходять магістральні інженерні комунікації, приміщення мають рівну підлогу для встановлення місць для сидіння та лежання. Опорядження стін та стелі, а також покриття підлоги приміщень передбачається із негорючих матеріалів. Усі матеріали, що використовуються, повинні мати сертифікати відповідності санітарним та пожежним нормам. Будівля обладнана первинними засобами пожежогасіння. Вогнегасники повинні розміщуватися з урахуванням вимог експлуатаційної документації на них. Самі вогнегасники повинні відповідати вимогам ДСТУ 3675-98 і ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) відповідно та сертифіковані в Україні в установленому порядку. Вогнегасники встановлюються у легкодоступних та помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень тощо), а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. В будівлі запроектована система пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, система автоматичного контролю довибухонебезпечних концентрацій паливного газу. Відповідно до вимог ДБН В.2.2-5:20223, та п.13.3 табл. А2 Додатку А ДБН В.2.5-56-2014 всі приміщення, крім приміщень з мокрим процесом (санвузлів, душових тощо), підлягають обладнанню автоматичною пожежною сигналізацією. Приміщення з ППКП, згідно пункту 5.9 ДБН В.2.5-56:2014, має бути обладнане аварійним освітленням. Проєктом передбачене встановлення джерела аварійного освітлення. Основними технічними засобами виявлення пожежі в приміщеннях згідно пункту 7.2 ДБН В.2.5-56:2014 проєктом передбачені: - сповіщувачі автоматичні пожежні димові; В якості додаткового технічного засобу автоматичної пожежної сигналізації згідно ДБН В.2.5-56:2014 проєктом передбачені ручні пожежні 44 сповіщувачі, що встановлюється на шляху евакуації біля виходу з будівлі. Відповідно до п.6.5.2.3 ДСТУ CEN/TS 54-14:2021 встановлення автоматичних димових пожежних сповіщувачів проєктом передбачено на відстані не більше 4,4 м від стін та 8,8 м між сповіщувачами. Відповідно до п.6.5.2.2 ДСТУ CEN/TS 54-14:2021 встановлення автоматичних теплових пожежних сповіщувачів проєктом передбачено на відстані не більше 3,2 м від стін та 6,4 м між сповіщувачами. Автоматичні димові та теплові пожежні сповіщувачі встановлюються під перекриттям на відстані не менше 0,6 м від вентиляційних отворів, 0,5 м від електричних світильників та інших джерел тепла. Ручні пожежні сповіщувачі проєктом передбачено встановити на шляхах евакуації біля виходів з приміщень на висоті 0,9 - 1,4 м від рівня підлоги, на відстані не менше 0,5 м від електричних вимикачів та інших приладів, 0,75 м від різних предметів та обладнання. Відповідно до п. 5.8 та розділу 11 ДБН В.2.5-56:2014 сигнали від приймально-контрольного приладу пожежної сигналізації виводяться на пульти системи централізованого пожежного спостерігання. При виникненні пожежі ППКП формує сигнал, який за допомогою пристрою передавання пожежної тривоги та попередження про несправність «МЦАGSM», виводиться на пульт системи централізованого пожежного спостерігання пожежної охорони. ППУ-ПТ "Омега" та ППКП-П "Омега" встановити на відм. 0,000 в приміщенні чергового (приміщ. 121) з цілодобовим чергуванням персоналу. Підключення приладу до існуючої електромережі виконати електрокабелем NHXH FE180/E30 3x1.5 через окремий автоматичний вимикач. Сисиема сповіщення про пожежу Відповідно до п. 5.1 табл. Б.1 Додатку Б ДБН В.2.5-56-2014 тип системи оповіщення про пожежу СО-3. Системи оповіщення про пожежу виконується подачею звукового, мовленнєвого та світлового сигналу як всередині, так і ззовні будівлі. Проєктом передбачено встановлення: - пристрій керування та індикації мовленнєвого оповіщення (моноблочного виконання); - настінні гучномовеці; - світлові оповіщувачі ОС-1 «ВИХІД» та ОС «Напрямок евакуації». Для мовленнєвого оповіщення в приміщеннях укриття встановлюються гучномовці. 45 Система модульного порошкового пожежогасіння Відповідно до п.7.3 табл. А.1, п.1.7 та п.13.3 табл. А2 Додатку А ДБН В.2.5-56:2014 приміщення дизельної електрогенераторної обладнуються модульною системою порошкового пожежогасіння. Для відключення вентиляції проєктом передбачено встановлення модуля релейного лінійного МРЛ-2.1. Включення витяжної вентиляційної системи можливо тільки після скидання стану «ПОЖЕЖА» системи порошкового пожежогасіння та відновлення режиму «СПОКІЙ». В будівлі мають бути розроблені і вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі. Приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки згідно з ДСТУ EN ISO 7010:2019 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Зареєстровані знаки безпеки». Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ EN ISO 7010:2019 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Зареєстровані знаки безпеки». Знаки повинні бути розміщені на видних місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби). Зовнішнє пожежогасіння здійснюється пожежними підрозділами, розміщеними у пожежних депо на відстані 1,5 км від захисної споруди цивільного захисту (ПРУ), що проектується. Під’їзд пожежних машин здійснюється по дорозі з твердим покриттям зі сторони вул. Лесі Українки с. Білозір’я у відповідності до вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій». Проектні рішення щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій Рішення щодо запобігання виникненню надзвичайної ситуації у разі ймовірної авари на об’єкті будівництва. В зв’язку з тим, що об’єкт не є промисловим підприємством, рішення щодо запобігання виникненню надзвичайної ситуації у разі ймовірної аварії на об’єкті будівництва (п. 8.2.1. ДСТУ 8773:2018) в даному розділі ІТЗ ЦЗ не розглядаються. Для запобіганню виникнення пожеж на об’єкті проектуються системи протипожежного захисту. Рішення щодо мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій, у разі ймовірних аварій на розташованих поблизу об’єктах підвищеної небезпеки (потенційно небезпечних об’єктах) та внаслідок аварій на транспорті. Аналіз особливостей функціонування будівлі та подій техногенного і природного походження, що характерні для території cела Білозір’я дозволяє 46 зробити висновки щодо обстановки в районі розташування будівлі при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій. Події, що можуть мати місце на території будівлі: · припинення подачі електроенергії; · поява джерела зараження сильнодіючими отруйними речовинами; · виникнення джерела небезпечного сильного радіоактивного забруднення; · пожежа та вибухи з подальшим горінням. Пожежі та вибухи з подальшим горінням Враховуючи можливість виникнення пожежі, обмежувальні конструкції будівель та споруд можуть зазнати середніх руйнувань, а працюючий персонал, що знаходився у приміщенні, - важких опіків та травм. Тому ці події вимагатимуть негайного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РНР), надання потерпілим першої та лікарської допомоги та госпіталізації у опіковому центрі. Запроектоване ПРУ має I ступінь вогнестійкості, планувальні рішення забезпечують евакуацію людей через два розосереджені евакуаційні виходи. Приміщення для зберігання забрудненого вуличного одягу, венткамери, дизельгенераторної та електрощитової відділяються від приміщень для переховування протипожежними перегородками І–го типу. Протипожежне забезпечення передбачено первинними засобами пожежогасіння, засобами автоматичної пожежної сигналізації, автоматичного модульного пожежогасіння приміщення дизельгенераторної та мовленевого оповіщення про пожежу, системою сигналізації загазованості повітря. Сигнал про спрацювання систем протипожежного захисту виводиться на пульт пожежного спостерігання. На шляхах евакуації в мережі евакуаційного освітлення влаштовуються світлові оповіщувачі «Вихід». Контроль стану протипожежного забезпечення здійснюється особами з числа персоналу. Нагляд за станом пожежної безпеки на об'єкті здійснює уповноважена особа власника, а також представники державної пожежної інспекції. При виникненні пожежі, або вибуху з подальшим горінням, для гасіння вогню та проведення рятувальних робіт залучаються територіальні підрозділи ДСНС України. Для ліквідації можливих пожеж залучаються сили та засоби згідно з планом ЦО району та об'єктовий персонал. Найближча пожежна частина, а саме 12 ДПРЧ - 2ДПРЗ ДСНС 47 України в Черкаській області знаходиться на відстані 7,9 км. за адресою вулиця Соборна,100, м. Сміла, Черкаська область, рух пожежної машини складатиме 11 хв. Об’ємно-планувальне рішення території, яке визначено проектом, забезпечує розташування на її території пожежної та аварійно-рятувальної техніки для проведення заходів з ліквідації аварій та НС. Аварії в мережах електро-, водо- та каналізації Такі аварії значно впливають на сталість роботи об’єкту проектування та вимагатимуть від адміністрації, інженерно-технічного персоналу негайного виконання комплексу заходів щодо безаварійної зупинки закладу. Ліквідація аварій в енергосистемах, водопровідних, каналізаційних, вентиляційних мережах здійснюється силами формувань швидкого реагування районних та міських служб. У порядку взаємодії для ліквідації зазначених аварій виділяються персонал та засоби закладу. Проектні рішення щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій у разі ймовірної аварії на розташованих поблизу об’єктах підвищеної небезпеки та внаслідок аварії на транспорті Згідно інформації ГУ ДСНС України в Черкаській області поряд з запроектованим об’єктом на відстані 10130 м від об'єкта будівництва знаходиться залізнична станція ім. Т. Г. Шевченка регіональної філії «Одеська залізниця» розташована за адресою: провулок Т. Шевченка, 1 м. Сміла, Черкаський район, Черкаська область, що віднесена до категорії ОВ об’єктів з цивільного захисту відповідно до наказу Укрзалізниці від 10.07.2019. Територія може зазнати впливу вражаючих факторів аварій і катастроф на транспорті, а саме: - у разі скоєння в районі розміщення ПРУ дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) на автомобільному транспорті при перевезенні небезпечних хімічних речовин (далі - НХР) по автомобільному шляху національного значення Н-16 Золотоноша-Черкаси- Сміла-Умань з їх викидом у навколишній простір можливе хімічне забруднення території НХР з концентраціями, небезпечними для людей без засобів індивідуального захисту органів дихання і шкіри; - у разі скоєння аварії на залізничному транспорті при перевезенні НХР залізничними цистернами на залізничній станції Одеської залізниці; - у разі скоєння в районі розміщення укриття ДТП на автомобільному транспорті при перевезенні вибухонебезпечних вантажів. В результаті аварії не очікується формування зони небезпечного радіаційного забруднення радіонуклідами, що виключає необхідність проведення евакуації населення, але разом з тим рекомендується застосувати 48 засоби захисту: - обмеження перебування на відкритій місцевості на протязі 10 діб; - щільне закривання дверей та вентиляційних отворів; - виключення кондиціонерів та вентиляторів на термін 10 діб; - застосування респіраторів та ватно-марлевих пов'язок; - проведення йодної профілактики; щоденне вологе прибирання приміщень; - проведення постійного дозиметричного та радіометричного контролю. Прогнозована глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на транспорті визначається наказом МНС, Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінекології від 27.02.2001 № 73/82/64/122 «Про затвердження Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті». Дані зони не розглядається як зона можливого хімічного забруднення від ХНО, так як згідно з розділом 3 ДБН Б.1.1-5:2007, наказом МНС, Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінекології від 27.02.2001 № 73/82/64/122 залізниці та автодороги не належать до ХНО. Згідно ДСТУ-Н Б Б.1.1-19:2013 «Настанова з виконання розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони)у містобудівній документації на мирний час» містобудівний аналіз включає побудову зони розповсюдження хімічного забруднення від можливої аварії із 55-тонною цистерною з хлором на магістралях». Оскільки повна глибина зони розповсюдження небезпечної хімічної речовини від зазначеної можливої надзвичайної ситуації на магістралях залізниці може складати не менше 20 км, то для диференційованого містобудівного аналізу загальна зона найбільшого небезпечного хімічного забруднення розподіляється на такі складові (зони впливу): − перша зона впливу можливого хімічного забруднення від точкових та лінійних хімічно небезпечних об'єктів (розмір від 0 км до 2,5 км); − друга зона впливу можливого хімічного забруднення від точкових та лінійних хімічно небезпечних об'єктів (розмір від 2,5 км до 5,0 км); − третя зона впливу можливого хімічного забруднення від точкових та лінійних хімічно небезпечних об'єктів (розмір від 5,0 км і більше). Згідно з матеріалами схеми розташування території проектування, територія розташована в 3-ій зоні можливого хімічного забруднення (від 5,0 км і більше) можливого хімічного забруднення в разі виникнення надзвичайної ситуації на магістральній залізниці. Сценарій розвитку небезпечного хімічного зараження залежить від погодних умов і напрямку вітру. Захист персоналу та учнів у випадках 49 зараження досягається шляхом застосування засобів індивідуального захисту. До засобів індивідуального захисту відносяться: протигази, респіратори (для захисту від вторинного аерозолю), захисний одяг, а також дезінфікуючі засоби індивідуального користування. Визначення зон її основних вражаючих факторів при аваріях на транспорті із зазначенням джерела інформації або застосовуваних методик розрахунків. Прогнозування масштабів зон зараження виконано відповідно до Наказу МВС України від 29.11.2019 р. № 1000 «Про затвердження методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин під час аварій на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті». При транспортуванні небезпечних вантажів автомобільним транспортом можливі аварії, що супроводжуються викидом аміаку і хлору. Хлор зеленувато-жовтий негорючий газ з характерним запахом, важчий за повітря, малорозчинний у воді, при викиді в атмосферу димить. Накопчується у низьких ділянках поверхні, підвалах, тунелях тощо. Ємності можуть вибухати при нагріванні. Ступінь токсичності - 2. Можливий смертельний наслідок при вдиханні. Аміак безбарвний горючий газ з різким запахом, важчий за повітря, розчинний у воді, при викиді в атмосферу димить. Горить при наявності постійного джерела вогню. Пара утворює з повітрям пожежонебезпечні суміші. Ємності можуть вибухати у разі нагріванні. Ступінь токсичності - 4. Небезпечний при вдиханні. У разі високих концентрацій можливий смертельний наслідок. У разі ураження спостерігається серцебиття, порушення частоти пульсу, нежить, кашель, важке дихання, печія, сльозотеча. Основними показниками, що визначають масштаб хімічного забруднення, є: радіус RA, (км) та площа ЅА (км-2) району аварії; глибина Г1 (км) та площа S1 (км-2) поширення первинної хмари НХР; глибина Г2 (км) та площа S2 (км-2) поширення вторинної хмари НХР. Радіус району аварії RA (радіус кола, що визначає зовнішні кордони району аварії) залежить від виду НХР й умов її зберігання (використання). Під час проведення розрахунків значення RA приймається для зріджених газів та рідких НХP з низькою температурою кипіння, що зберігаються в технологічних ємностях об'ємом до 100 т 0,5 км, в інших випадках 1 км. У разі виникнення пожежі радіус району аварії необхідно збільшувати в 1,5-2 рази, що обумовлено можливістю викиду більшої кількості НХР, а також розкидання НХР внаслідок вибуху. Глибина поширення первинної хмари НХРГІ з урахуванням метеорологічних та топографічних умов, впливу температури повітря на 50 кількість НХР, що переходить у первинну хмару (значення не охоплюють радіус району аварії RA): Г1=ГТ1 х Кt1 х Кк х Км, км Де: ГТ1 - табличне значення глибини поширення первинної хмари (км); Кt1 - поправний коефіцієнт, що враховує вплив температури повітря на глибину поширення первинної хмари НXP; Кк - коефіцієнт пропорційності, що враховує розбіжності заданої маси НХР з типовими масами НХР; Км - коефіцієнт впливу місцевості. При можливій розгерметизації автомобільної цистерни з зрідженим аміаком (маса 16 т) глибина поширення первинної хмари становить 2 км (з урахуванням радіусу району аварії RA). Г1=1,44 х 1,4 х 1,2 х 0,4 = 0,97 км При можливій розгерметизації автомобільної цистерни з зрідженим хлором (маса 55 т) глибина поширення первинної хмари становить 8,62 км (з урахуванням радіусу району аварії RA). Г1 = 17,87 х 1,4 х 1,2 х 0,4 = 12,01 км Територія закладу освіти потрапляє в зону можливого небезпечного хімічного зараження при можливій аварійній ситуації на автотранспорті. Зона можливого зараження: автоцистерна з зрідженим хлором – 12,01 км; автоцистерна з зрідженим аміаком - 2 км. Організація забезпечення заходів і дій сил, що залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій Протирадіаційне та протихімічне забезпечення Засоби індивідуального захисту зберігаються та видаються на руки працюючому персоналу при загрозі виникнення аварій з викидом радіаційних та хімічно небезпечних речовин рішенням адміністратора-оператора, якого призначили керівником в зміні. Санітарна обробка людей проводиться шляхом використання можливостей власних душових. При радіоактивному та хімічному зараженні захист осіб з числа адміністрації, виробничого персоналу здійснюється дотриманням режимів радіаційного та протихімічного захисту. Медичне забезпечення Медичне забезпечення на проектованому об’єкті здійснюється власними силами та найближчими до підприємства лікувальними закладами охорони здоров'я. Для надання першої допомоги повинні бути створені запаси 51 медпрепаратів та медичного обладнання згідно Наказу МВС України від 09.07.2018 року Медична допомога здійснюється: * перша допомога - силами персоналу закладу; * перша лікарська допомога - силами персоналу бригад швидкої медичної допомоги; * спеціалізована лікарська допомога - силами персоналу лікувально- профілактичних закладів після госпіталізації потерпілих. При виникненні пожежі, або вибуху з подальшим горінням, для гасіння вогню та проведення рятувальних робіт залучаються територіальні підрозділи ДСНС України. Організація оповіщення та зв’язку Оповіщення персоналу та осіб, що підлягають захисту, складається з телефонного зв’язку, радіо FM-приймачів, з компонентів гучномовної системи оповіщення та від сирен системи оповіщення села Білозір’я. Систему оповiщення необхідно інтегрувати з автоматизованою системою оповіщення державного рівня. Оповіщення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється для: * осіб з числа адміністрації - по телефонах мобільного зв'язку; * обслуговуючого персоналу - гучномовною системою зв'язку у робочий час, у неробочий час - включенням електросирен (сигнал - Увага всім!) та передаванням відповідних повідомлень по системі радіомовлення (управління електросиренами та передаванням повідомлень здійснює оперативний черговий управління цивільного захисту). Рішення щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, джерелами яких є небезпечні природні явища (процеси). Для района розташування об'єкта прийнято наступне природно- кліматичне районування згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010: знаходиться в I архітектурно-будівельних кліматичних районах, кліматичні умови прийняті для Черкаської області згідно з додатком А до глави 2.5 ПУЕ 2017, ДБН В.1.2.-2:2006, ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 середньорічна температура повітря +7 - 9 °С; мінімальна температура повітря – 29 °С; максимальна температура повітря + 40,1 °С; максимальна глибина промерзання грунту – 1,16 м; переважають вітри південно-західного напрямку; найбільша середньомісячна швидкість вітру в лютому – 4 - 5 м/с. Сейсмічна інтенсивність майданчика будівництва відповідно до ДБН В1.1-12:2006 дорівнює 6 балів по шкалі МSK-64. Рельєф ділянки – спокійний, 52 без виражених ухилів, зсувів і підтоплень. Проєктування об’єкта будівництва необхідно здійснювати з урахуванням вимог ДБН В.1.1-12-2014, оскільки розрахункова інтенсивність сейсмічних поштовхів і коливань на території Черкаської області складає 6 балів (шкала MSK-64, карта ЗСР 2004-С). Захист від природних надзвичайних ситуацій, пов’язаних з метеорологічними явищами, спланувати відповідно до вимог ДБН В 1.2-2:2006 (вітрове та снігове навантаження, ожеледь тощо). Захист території та будівель об’єкта будівництва необхідно забезпечити відповідно до вимог ДБН В.1.1-25-2009. Можливе виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру, що пов’язані з метеорологічними явищами відповідно до вимог ДБН В 1.2-2:2006. Метеорологічна обстановка в районі розташування об'єкта – вітри, тумани і розташування температурних шарів повітря – чинить значний вплив на хід робіт по локалізації та ліквідації можливої аварії на об'єкті в разі її виникнення. Запроектовані конструктивні елементи споруди відповідають вимогам ДБН В.1.2-14: 2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ», і забезпечують: - безпеку для здоров'я і життя людей, майна та навколишнього середовища; - збереження цілісності об'єкта і його основних частин і виконання інших вимог, які гарантують можливість використання об'єкта за призначенням і нормального функціонування технологічного процесу, включаючи вимоги до жорсткості будівельних конструкцій та основ. Проектом передбачено комплекс водозахисних заходів, що забезпечує безпечну експлуатацію споруди. Проектом передбачається вертикальне планування території, що запобігає можливості скупчення атмосферних і талих вод, що забезпечує їх відведення та скидання в каналізацію або за межі території, що підлягає забудові. Рішення з інженерної підготовки території і захисту споруди від небезпечних природних чи техногенних факторів Ділянка проектування протирадіаційного укриття розташовується в центральній частині села Білозір’я, по вулиці Лесі Українки, 3 на території Опорного закладу загальної середньої освіти відповідно до Генерального плану с. Білозір’я. Згідно карти районування території України, територія будівництва відноситься до кліматичних районів: 5 район за характеристичним значенням снігового покриву; 2 район за значенням вітрового тиску; 53 3 район за характеристичним значенням товщини стінки ожеледі; 3 район за характеристичним значенням вітрового тиску при ожеледі. Рельєф ділянки проектування має ухил у північно-західному напрямку. На ділянці проектування знаходяться існуюча підсобна будівля та навіс тиру, які підлягають знесенню. Територія ділянки проектування не благоустроєна. Ділянка не підлягає впливу процесів ерозії, селеутворення, затоплення, сейсміки, зсуву. Наявності антропогенних факторів, що впливають на інженерно-геологічні характеристики майданчика будівництва, не існує. Проектом передбачений комплексний благоустрій території: влаштування проїздів і тротуарів з покриттям із бетонної тротуарної плитки та газонне покриття території, включаючи ґрунтове покриття протирадіаційного укриття. Організація рельєфу ув’язана з існуючою забудовою та забудовою, що проектується. Вирішена шляхом влаштування виїмки ґрунту, будівництва підпірних стінок та вертикального планування в межах території розташування будівлі, що проектується. Проектом передбачено поверхневе водовідведення на прилеглу існуючу територію. Поперечний ухил проїздів – 2 %, тротуарів – 1,5 %. Заходи з відновлення (рекультивації) земельної ділянки передбачають перед початком будівництва виконання робіт зняття існуючого родючого шару ґрунту для подальшого використання його в насипу верхнього шару газонів. Технічні рішення та організаційні рішення спрямовані на запобігання аварій, виявлення аварійних ситуацій та гарантування безпеки. Основна вимога забезпечення захисту споруди від небезпечних природних чи техногенних факторів є його відповідність призначенню й здатність зберігати працездатний стан протягом встановленого терміну експлуатації. Надійність окремих конструкцій, встановлення яких передбачається проектом не впливає на стійкість та надійність будівлі в цілому. Конструкції споруди відповідають вимогам механічного опору та стійкості згідно ДБН В.1.2-6-2008. Конструкції споруди запроектовано з урахуванням можливих навантажень та впливів, що можуть виникнути при їх експлуатації. Огороджувальні конструкції передбачено експлуатувати в межах граничних станів першої та другої груп з урахування коефіцієнтом відповідальності та надійності в залежності від класу наслідків об’єкта. Тобто аварія у вигляді руйнування конструкцій стін (обвалу будівельних конструкцій) взагалі виключається. 54 З урахуванням викладеного реальними видами аварій, які можуть виникнути на об єкті та впливи на конструкції стін, є: - пожежа; - удар блискавки; - втрати проектних характеристик окремими будівельними конструкціями; - коротке замикання в електромережах. Для виявлення і запобігання перерахованим вище аваріям в будівлі існують: - система заземлення з опором; - системи протипожежного захисту; - система детекції газів. Правила утримання споруди передбачають також: а) періодичне ії обстеження спеціалізованою організацією з метою оцінки технічного стану; б) систематичний огляд конструкцій після дощу, снігопаду, перед опалювальним періодом силами власників житлового будинку; в) наявність інструкцій по забезпеченню пожежної безпеки; г) виконання приписів організацій держнагляду; д) офіційне призначення і відповідне навчання та атестація осіб, відповідальних за технічний стан та належну експлуатацію: - будівельних конструкцій; - електрогосподарства. В закладі повинен бути розроблений і вивчений з відповідним тренуванням «План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій». Пожежна безпека. Основні вимоги Проєктом згідно статті 32 Кодексу цивільного захисту України на підставі Завдання на розроблення розділу ІТЗ ЦЗ у складі проектної документації передбачено нове будівництво протирадіаційного укриття. Згідно Інформації, необхідної для врахування під час розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту у складі проєктної документації об’єкта (лист ГУ ДСНС України у Черкаській області № 68 03- 1360/68 06-02 від 26.02.2024), та виходячі з території, на який розташовано об’єкт та відповідно до вимог ДБН В.2.2-5-2023 для проектуємого укриття визначається наступне: - місткість – 800 осіб; - група укриття П-5; - коефіцієнту послаблення радіаційного впливу - 200; 55 - надмірний тиск повітряної ударної хвилі – 100 кПа. Розроблений розділ інженерно – технічних заходів цивільного захисту. Рішення, прийняті в розділі, розроблені з урахуванням групи з цивільного захисту території, на якій розташовано об'єкт, а також можливої небезпеки поруч розташованих об'єктів, згідно визначених в ДБН В.1.2-4-2019 зонам можливої небезпеки. Конструктивна схема ПРУ – монолітна просторова конструкція із зовнішніми залізобетонними стінами, перекриттям та фундаментом товщиною 400 мм і внутрішніми залізобетонними колонами перетином 600х600 мм та 600х800мм. Зовнішні стіни – монолітні залізобетонні товщиною 400 мм з влаштуванням захисної стінки з повнотілої керамічної цегли та гідроізоляцією гідроізолом. Перекриття будівлі – монолітне залізобетонне товщиною 400 мм з улаштуванням пароізоляції, утеплення, бетонних стяжок, гідроізоляції та насипного ґрунту. Конструктивна схема ПРУ забезпечує нормативний захист від надмірного тиску повітряної ударної хвилі та радіаційного впливу. Перелік основних та допоміжних приміщень для проектуємого укриття відповідає вимогам ДБН В 2.2.5-2023 та завданню на проектування. Площа приміщень для укриття розрахована відповідно до довідки директора закладу освіти щодо чисельності вікових категорій учнів та кількості персоналу. Будівля має чотири розосереджених входи до приміщень протирадіаційного укриття, два з яких безпосередньо з вулиці, один вхід - через підземний перехід від будівлі школи та один вхід через сходову клітину службового користування дизельної генераторної, яка може використовуватися яке аварійний вихід з укриття. В ПРУ передбачені місця для укриття МГН. Проведений розрахунок часу евакуації людей при пожежі. Згідно висновків якого евакуація людей з ПРУ забезпечується. В ПРУ передбачена припливно-витяжна вентиляція з механічним спонуканням. Проектом передбачено облаштування СПП наступними системами протипожежного захисту: - системою пожежної сигналізації (прилад приймально – контрольний пожежний, димові, теплові та ручні пожежні сповіщувачі); - системою керування евакуюванням (СО-3: мовленнєве оповіщення (моноблок оповіщення та гучномовці), оповіщувачи світлові "Вихід", "Пожежа" та "Стрілка"); 56 - системою централізованого протипожежного спостереження (для передавання сигналів про стан системи пожежної сигналізації використовується з’єднаний з ППКП GSM-модуль); - системою протидимного захисту (видалення диму з ПРУ та компенсації повітря). Проектом передбачено автоматизацію систем протидимного захисту та інженерних систем та технологічного обладнання, які не входять до складу СПЗ, але з СПЗ функціонально пов’язані, а саме: - внутрішній протипожежний водопровід; - відключення вентсистем при пожежі. Згідно п.10.13 ДБН В.2.2-5-2023 проектом передбачено обладнання ПРУ внутрішнім протипожежним водопроводом, що складається з пожежних кран комплектів з внутрішнім діаметром 19 мм та витратою 31 л/хв. В приміщенні ПРУ передбачено встановлення бака з запасом протипожежного об’єму води. Зберігання протипожежного запаса води здійснюється в резервуарі об 'ємом 1000 л. Пожежогасіння здійснюється від насоса, який включається від кнопок у пож. крана. Залив води в резервуар здійснюється автоматично від датчика рівня. В ПРУ передбачений запас питної та технічної води. Проектом передбачено обладнання приміщень протирадіаційного укриття системою автоматичного контролю довибухонебезпечних концентрацій паливного газу. Проектом передбачається встановлення в ПРУ апаратури оповіщення про сигнали цивільного захисту. Передбачено оснащення ПРУ первинними засобами пожежогасіння. Висновок Захист населення і територій продовжує залишатися пріоритетним в загальному комплексі заходів, які виконуються посадовими особами та органами управління всіх рівнів, в інтересах протидії вражаючих факторів надзвичайних ситуацій і здійснюється відповідно до законодавством. Поняття ”захист населення” має два трактування: загальне і більш вузьке цілеспрямоване, специфічне. Перше пов'язане з положенням Кодексу цивільного захисту України згідно якого, під захистом фактично розуміється вся діяльність щодо запобігання надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період. Друге виходить з уявлення, що захист населення полягає у проведенні певних видів захисних заходів, які спрямовані на захист населення від конкретних вражаючих факторів, забезпечення запобігання цих факторів, надання конкретної допомоги. Таким чином, завдяки реалізації інженерно - технічних заходів цивільного захисту прийнятих у складі робочого проекту «Будівництво захисної споруди - 57 протирадіаційного укриття в Білозірському ліцеї - опорному закладі загальної середньої освіти Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області за адресою: вул. Л.Українки, 3, с. Білозір’я Черкаського району Черкаської області», з урахуванням прийнятих рішень в інших розділах проекту, можливо забезпечити захист персоналу та учнів від факторів небезпеки, характерних як для самого об'єкта, так і для района його розташування. 58 Розділ 4. Порівняльна характеристика На прикладі даного варіанту улаштування протирадіаційного укриття та, посилаючись на аналогічний об’єкт, можливо порівняти економічну характеристику, витрати коштів та ресурсів на спорудження захисної споруди. У якості порівняння примаємо даний об’єкт, як еталонний із наступними техніко-економічними показниками. Варіант 1. Техніко-економічні показники Найменування Один. вимірюв. Кількість Вид будівництва Нове будівництво Рік будівництва рік 2024 Термін експлуатації років 100 Тривалість будівництва місяців 12 Термін першого планового обстеження технічного стану років 10 Ступінь вогнестійкості ступінь І Клас надійності(відповідальності) клас СС2 Код ДК/БС код Не визначено Площа земельної ділянки га 2,6733 Площа ділянки проектування га 0,6000 Площа забудови м² 2610,38 Площа твердого покриття м² 1364,00 Площа озеленення м² 3780,80 Будівельний об’єм укриття м³ 11276,84 Загальна площа м² 2408,79 Корисна площа м² 2321,57 Опалювальна площа м² 2093,57 Опалювальний об’єм м³ 5862,00 Кількість місць укриття місце 670 Поверховість поверх 1 Кількість підземних поверхів поверх 1 Гранична висота споруди м 1,5 Показники річних витрат ресурсів: - Річна потреба у воді тис.м³/рік 5,84 - Річна потреба у електроенергії кВт·год/рік 460,40 Кошторисна вартість тис.грн 120 935,81 В т.ч. БМР тис.грн 91 016,608 59 Варіантом №2 приймаємо спосіб улаштування найпростішого укриття у існуючій будівлі закладу освіти для 267 учнів та персоналу школи. Варіант2. Техніко-економічні показники Найменування Один. вимірюв. Кількість «Капітальний ремонт найпростішого укриття Найменування об’єкта будівництва Тернівського ліцею Тернівської сільської ради за адресою с. Тернівка, вул. Шевченка, 3 Черкаського району, Черкаської області» Вид будівництва Капітальний ремонт Ступінь вогнестійкості ступінь ІІ Поверховість будівлі поверх 2-3 Поверховість укриття поверх 1 Загальна площа приміщень, що підлягають капітальному ремонту м² 591,52 Площа приміщень укриття м² 591,52 Кількість міць для укриття місце 267 Код ДК/БС код 1263.3 Клас надійності(відповідальності) клас СС1 Термін експлуатації років 60 Термін капремонту місяці 5 Земельна ділянка, на якій розташовано будівля, знаходиться в центральній частині с. Тернівка Смілянського району на землях, що за цільовим призначенням відносяться до земель, передбачених для розміщення закладів освіти. 60 На ділянці розташована дво-триповерхова будівля школи та господарські будівлі. Найпростіше укриття улаштоване у підвальному приміщенні школи та має три виходи назовні. Один вихід – через сходову клітину школи, один вихід сходами безпосередньо назовні, а також аварійний вихід через світловий приямок. Усі виходи роззосереджені один від одного. Будівля підключена до основних необхідних мереж. Ділянка межує з усіх сторін із землями Тернівської сільської ради. Будівля розташована на житловій вулиці із наявністю маршрутів громадського транспорту та можливістю пересування автомобільним транспортом, забезпечені пішохідні підходи. Розміщення будівель на території ділянки виконано з урахуванням наявності будівель на суміжних ділянках. Планувальні обмеження відсутні. Капітальний ремонт підвального приміщення будівлі передбачено виконати в існуючих геометричних межах без додаткових навантажень. Доцільністю прийняття такого варіанту є наявність повноцінного підвального приміщення під будівлею школи, що має площу, яка достатня для укриття всіх учнів та персоналу закладу. Зовнішні стіни приміщення укриття – залізобетонні товщиною 500мм та цегляні, товщиною 510мм. 61 Ділянки зовнішніх стін у місцях стиків фундаментних стінових блоків герметизувати атмосферостійкими розчинами. Поверхню стін фарбувати фасадними фарбами стійкими до впливу атмосферних чинників. Утеплення зовнішніх стін даним проектом не передбачається. Для забезпечення найкращих захисних властивостей найпростішого укриття, ділянки зовнішніх стін вище рівня благоустрою обвалувати бар’єром у вигляді стіни із мішків з піском чи грунтом до умовної відмітки 0,000 будівлі. Мішки укладати перпендикулярно стіні будівлі. Найпростіше укриття забезпечує захист від незначних впливів техногенного характеру, вибухів зі слабкою межею тиску ураження, а також захищає від уламків артилерійських знарядь непрямої дії. Міцність конструкцій найпростішого укриття відповідає міцності конструктивної оболонки будівлі і залежить від якості матеріалів та виконання робіт при зведенні елементів будівлі. Окрім цих факторів необхідно зважати на те, що існуюча будівля перебуває в стані експлуатації вже 40 років, тому термін служби запроектованих найпростіших укриттів відповідає залишковому терміну експлуатації будівлі. Дана будівля має два роззосереджені виходи із підвального приміщення, один з яких веде безпосередньо назовні. Віконний проріз та світловий приямок можливо використовувати у якості третього аварійного виходу з укриття. 62 Рисунок 1. Руйнування захисного шару залізобетонних конструкцій Досить часто підвальні приміщення мають ознаки руйнування конструкцій внаслідок впливу вологи, агресивних чинників, низьких та високих температур. Будівлі, що розташовані на підтоплюваних територіях чи на грунтах із високим рівнем грунтових вод можуть бути непридатними для експлуатації у якості найпростіших укриттів. Підвальні приміщення будівель завжди передбачають наявність інженерних мереж та комунікацій, таких як мережі водопостачання гарячого та холодного, мережі теплопостачання, система каналізації. Окрім цього у підвалах можуть розміщуватися вводи мереж електропостачання та мережі місцевого електроосвітлення. Всі трубопроводи перебувають під тиском чи мають теплоносій з високою температурою. Розміщення укриття у таких підвалах не допускаються. В крайніх випадках, необхідно вжиття заходів для відмежування приміщень укриття від трубопроводів. 63 Рисунок 2. Підвал з трубопроводами інженерних мереж Необхідною вимогою для найпростіших укриттів є забезпечення санітарними приладами та туалетами укриваємих осіб. Зазвичай, вивлди систем каналізації розташовуються на рівні, що не дозволяє влаштувати самоплинну каналізацію, тому необхідне встановлення каналізаційних насосних станцій. Живлення установок каналізаційних насосних станцій повинно забезпечуватися протягом усього періоду перебування осіб у укритті. У більшості випадків, приміщення підвалів погано вентильовані та мають на стінах та стелі відкладення моху та грибків, що шкідливо впливають на здоров’я. Перебування довгого перуоду часу чи періодичне відвідування таких приміщень небезпечне для органів дихання, зокрема, для дитячого здоров’я. Такі приміщення перед експлуатацією необхідно обробити спеціальними протимікробними та протигрибковими засобами, а також влаштувати систему вентиляції із нормативними параметрами повітрообміну. Щоб приміщення укриття в подальшому зберігало свої первинні властивості та санітарно-гігієнічні характеристики, система вентиляції повинна працювати на висушування надмірної вологи та регулярне провітрювання приміщень. У укриттях, що перебувають на балансі захисних споруд повинні проводитися планові ремонти та обслуговування. Для випадків відключення укриттів від звгвльної системи електропостачання при аваріях чи перебоях, необхідно забезпечити укриття 64 дизельними генераторними станціями, акумуляторними батареями високої ємності чи резервними вводами живлення від електричних мереж. Всі заходи, що передбачені для улаштування укриттів мають ту чи іншу затратну фінансову та ресурсну частину. Наприклад, при улаштуванні укриттів на прикладі нового будівництва та ремонту існуючих будівель можливо порівняти вартість. Рисунок 3. Порівняння вартості улаштування 1м2 укриття При порівнянні варто врахувати той факт, що існуюча будівля вже була побудована і на період будівництва, вартість 1м2 площі підвального приміщення була затрачена. Одноповерхові громадські будівлі, зазвичай, не мають підвальних приміщень, а громадські будівлі поверховістю два і більше поверхів доцільно рахувати сумарно із вартістю кожного поверху. При порівнянні трудомісткості на улаштування укриттів, доцільно враховувати трудомісткість, що біла затрачена при зведенні існуючої будівлі, а також трудомісткість на виконання демонтажних та підготовчих робіт. Інколи, недостатня висота приміщень підвалу висагає виконання земляних робіт значного об’єму, а відсутність виходів чи проходів може призвести до витрат по підсиленню фундаментів чи улаштуванню дверних прорізів у несучих стінах. 65 Рисунок 4. Порівняння трудомісткості будівельних робіт на улаштування 1м2 укриття Тривалість будівельних робіт по улаштуванню нового укриття чи капітального ремонту існуючого також визначає фінальну кошторисну вартість об’єкту. Вільна від забудови та насаджень земельна ділянка дозволяє працювати великогабаритній техніці без додаткових заходів по влаштуванню маршрутів руху, логістики, черговості роботи механізмів та машин. Складні умови праці у підвалах, режим експлуатації будівлі, наявність магістральних мереж, що заважають може додатково впливати на тривалість та вартість робіт. Виникає необхідність перекладання мереж відповідно до проектних рішень, виконання робіт виключно ручною працею, співставлення графіка будівельних робіт із режимом роботи будівлі, наявністю існуючого обладнання, яке неможливо демонтувати. Рисунок 5. Порівняння тривалості будівельних робіт на улаштування укриття 66 Висновок Як результат, існує достатньо багато факторів та чинників, що впливають на виконання робіт по улаштуванню укриттів. Кожне прийняте рішення повинно мати технічне та економічне обґрунтування із урахуванням можливості виконання тих чи інших робіт. Варто враховувати і необхідність подальших витрат на обслуговування та утримання захисних споруд у мирний час. Для цього є достатньо доцільним використання укриттів у чкості споруд подвійного призначення. Наприклад, улаштування у захисних спорудах додаткових класів, приміщень для позакласних та позашкільних занять, гуртків. Відповідно до об’ємно-планувальних параметрів укриттів, можливі використання приміщень у якості тренажерних залів, залів для боротьби, настільних ігор, шахових видів спорту. Постійне використання приміщень укриття сприятиме їх утриманню в належному вигляді, запобігатиме захаращуванню непотрібним інвентарем та регулярному візуальному огляду та обстеженню. Варто враховувати, що приміщення подвійного призначення повинні бути приведенні до можливості виконувати свої безпосередні функції у період до 24 годин. 67 Список використаної літератури та нормативних документів 1. Кодекс цивільного захисту України; 2. Закон України від 20 березня 2003 року № 638-1V «Про боротьбу з тероризмом»; 3. Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності»; 4. Постанова КМУ від 13 вересня 2022 року № 1030 «Деякі питання ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки»; 5. Постанова КМУ від 09 січня 2014 року № 6 «Про затвердження переліку об’єктів, що належать суб’єктам господарювання, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту»; 6. Постанова КМУ від 02 березня 2010 року № 227 дск; постанова КМУ від 30 жовтня 2013 року № 841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру»; 7. Постанова КМУ № 138 від 10 березня 2017 року «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту», якою затверджений Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку; 8. Постанова КМУ № 733 від 27 вересня 2017 року «Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту»; 9. Постанова КМУ № 763 від 26 жовтня 2016 року «Про затвердження переліку суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій, які підлягають постійному та обов’язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі»; 10.Постанова КМУ № 1200 від 19 серпня 2002 року «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб 68 цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю»; 11.Наказ МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417 «Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні»; 12.Наказ МВС України від 09 липня 2018 року № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту»; 13.ДБН В.2.2-5-2023 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони»; 14.ДБН В.1.2-4-2019 «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (ДСК)»; 15.ДБН Б.1.1-5-2007 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) в містобудівній документації» перша та друга частина; 16.ДБН В.2.5-56-2014 «Системи протипожежного захисту»; 17.ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво у сейсмічних районах України»; 18.ДБН В.1.2-14:2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ»; 19.ДБН В.1.1.-7-2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги»; 20.ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд»; 21.ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові Будинки»; 22.ДБН В.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій»; 23.ДБН В.1.1.-24-2009 «Захист від небезпечних геологічних процесів. Основні положення проектування»; 24.ДСТУ Б В.1.1-36:2016 “Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою”; 25.ДСТУ 8773:2018 «Склад та зміст розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту в складі проектної документації на будівництво об’єктів»; 26.ДСТУ 8855:2019 «Визначення класу наслідків (відповідальності)». 69