Удосконалення ефективності технології зведення житлових будівель з крупногабаритних об’ємних блоків

Солод, Андрій Володимирович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6124
Title:	Удосконалення ефективності технології зведення житлових будівель з крупногабаритних об’ємних блоків
Authors:	Грецький , Денис Володимирович Солод, Андрій Володимирович
Keywords:	житлові будівлі;крупногабаритні блоки;конструктивні рішення;сучасні будівельні технології;технологія зведення
Issue Date:	Jan-2025
Abstract:	Актуальність теми дослідження. Найважливішим державним завданням у містобудуванні є нарощування обсягів зведення якісного та комфортного житла при неухильному скороченні тривалості та трудомісткості будівництва. В даний час у житловому будівництві реалізується етап зведення житлових будівель п'ятого індустріального покоління, що характеризується не тільки універсальними та гнучкими об'ємно-планувальними та конструктивними рішеннями, а також розвитком нових перспективних інноваційних технологій. До них, в першу чергу, відноситься перехід до зведення житлових будинків з великогабаритних об'ємних блоків. Такі блоки виготовляються високої чи повної готовності на промислових підприємствах, включаючи виконання оздоблювальних, сантехнічних та електротехнічних робіт. Співвідношення промислового та будівельного виробництва становить приблизно 75-85% на 15- 25% при зведенні будівлі. Перенесення основних будівельно-монтажних робіт на заводські умови перетворює будівельний майданчик на індустріальне конвеєрне складання будівель при одночасному багаторазовому скороченні тривалості та трудомісткості їх зведення з досягненням високої якості житла. Разом з тим, розвиток будівництва об'єктів із великогабаритних блоків потребує величезних капітальних вкладень і, насамперед, на формування комплексних зусиль науково-дослідних, проектно-конструкторських та будівельно-монтажних організацій на створення відповідних промислових підприємств та рішень щодо типізації та уніфікації блоків, розроблення сучасних об'ємно-планувальних та конструктивних систем будівель, створення спеціалізованої транспортно-монтажної техніки, організації та технології будівельного виробництва. Однією з вузлових проблем є вироблення адекватних організаційно-технологічних рішень, як вирішальний чинник високої ефективності будівельного виробництва.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6124
Appears in Collections:	192 Будівництво та цивільна інженерія (Промислове і цивільне будівництво)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Magisterska robota Solod.pdf Restricted Access		1.76 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
Актуальність теми дослідження. Найважливішим державним завданням 
у містобудуванні є нарощування обсягів зведення якісного та комфортного 
житла при неухильному скороченні тривалості та трудомісткості будівництва. В 
даний час у житловому будівництві реалізується етап зведення житлових 
будівель п'ятого індустріального покоління, що характеризується не тільки 
універсальними та гнучкими об'ємно-планувальними та конструктивними 
рішеннями, а також розвитком нових перспективних інноваційних технологій. 
До них, в першу чергу, відноситься перехід до зведення житлових будинків з 
великогабаритних об'ємних блоків. Такі блоки виготовляються високої чи повної 
готовності на промислових підприємствах, включаючи виконання 
оздоблювальних, сантехнічних та електротехнічних робіт. Співвідношення 
промислового та будівельного виробництва становить приблизно 75-85% на 15-
25% при зведенні будівлі. Перенесення основних будівельно-монтажних робіт 
на заводські умови перетворює будівельний майданчик на індустріальне 
конвеєрне складання будівель при одночасному багаторазовому скороченні 
тривалості та трудомісткості їх зведення з досягненням високої якості житла. 
Разом з тим, розвиток будівництва об'єктів із великогабаритних блоків 
потребує величезних капітальних вкладень і, насамперед, на формування 
комплексних зусиль науково-дослідних, проектно-конструкторських та 
будівельно-монтажних організацій на створення відповідних промислових 
підприємств та рішень щодо типізації та уніфікації блоків, розроблення сучасних 
об'ємно-планувальних та конструктивних систем будівель, створення 
спеціалізованої транспортно-монтажної техніки, організації та технології 
будівельного виробництва. Однією з вузлових проблем є вироблення адекватних 
організаційно-технологічних рішень, як вирішальний чинник високої 
ефективності будівельного виробництва. 
Мета магістерської роботи полягає у розробці методики моделювання 
зведення житлових будівель з великогабаритних об'ємних блоків на основі 
встановлених залежностей та положень, що забезпечують мінімальну тривалість 
будівництва та витрати праці на будівельному майданчику. 
Для досягнення мета вирішувалися такі завдання: 
 - узагальнення та аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду 
проектування та будівництва житлових будівель з об'ємних блоків; 
- виявлення особливостей переходу на зведення житлових будівель з 
великогабаритних об'ємних блоків; 
 - визначення та оцінка показників тривалості та трудомісткості зведення 
житлових будівель з великогабаритних об'ємних блоків; 
 - моделювання ув'язування процесів доставки та монтажу 
великогабаритних об'ємних блоків; 
 - розробка методики моделювання зведення житлових будинків із 
великогабаритних об'ємних блоків; 
 - оцінка результатів впровадження положень дисертаційного дослідження. 
Об'єкт дослідження – проектування та будівництво житлових будівель із 
великогабаритних об'ємних блоків. 
Предмет дослідження – процеси моделювання зведення житлових 
будинків із великогабаритних об'ємних блоків. 
Практична значимість роботи полягає у розробці технологічного 
регламенту зведення житлових будівель з великогабаритних об'ємних блоків, 
заснованої на застосуванні топології процесів доставки та монтажу блоків та 
розрахункових організаційно-технологічних показників. 
 В результаті на етапі піонерного освоєння будівництва житлових будівель 
з великогабаритних об'ємних блоків дана методика може використовуватися при 
формуванні та виборі організаційно-технологічних рішень у складі проектів 
організації будівництва (ПОБ) та проектів виконання робіт (ПВР), а також при 
складанні та оптимізації зведених календарних планів виробничих програм 
будівельних організацій, які ведуть будівництво будівель з об'ємних блоків. 
 
  
РОЗДІЛ 1. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОСВІДУ ПРОЕКТУВАННЯ І 
БУДІВНИЦТВА ЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ З ОБ'ЄМНИХ БЛОКІВ 
 
1.1 Аналіз напрямів індустріального домобудівництва 
 
На підставі вітчизняного та зарубіжного досвіду з проектування та 
будівництва житла можна виділити такі основні напрямки розвитку 
індустріального збірного домобудівництва: 
 1. Застосування плоских елементів каркасної системи, що виготовляються 
домобудівними комбінатами [1]. 
 2. Застосування об'ємних елементів, що виготовляються повністю в 
заводських умовах (поза будмайданчиком), включаючи зовнішнє та внутрішнє 
оздоблення, інженерні системи, обладнання (будмайданчик необхідний тільки 
для процесу збирання об'ємних елементів). 
Починаючи з 1961 року у вітчизняній практиці стала вельми поширеною 
набуло великопанельне домобудування (ВПД), яке ґрунтувалося на розвитку 
об'ємно-блочного домобудування. Основоположниками, які вперше 
запатентували об'ємні блоки в 1931 році, є Ладовський Н.А. та Караулов В.П. 
Перші серії об'ємно-блочних житлових будинків були розроблені в 1950 році. 
Надалі після 1969 р. були побудовані підприємства об'ємно-блочного 
домобудування (ОБД), які мали низку переваг перед великопанельним 
домобудуванням (ВПД): суттєве скорочення термінів будівництва за рахунок 
високої готовності будівельних одиниць, зниження трудомісткості на 20 %, 
кількість підйомів при монтажі в 4 рази менша, витрата бетону на 25% менше 
[2]. Дані переваги на той момент були вирішальними при виборі об'ємно-
блочного домобудівництва [3]. 
Незважаючи на ці переваги ОБД не набуло масового поширення, тому що 
в той час було недостатньо відповідного обладнання та можливості його 
розміщення у великих критих промислових будинках, а також були великі 
складності при перевезенні та монтажі об'ємних блоків. 
В результаті розвиток отримало великопанельне житлове будівництво 
(ВПД). 
Передбачалося, що термін служби його будівель становитиме 30-50 років. 
За цей період накопичено величезний досвід індустріального домобудівництва 
будівель від першого до четвертого покоління. До будівель четвертого 
індустріального покоління належать повнозбірні житлові будинки типових серій 
[3]. 
Згодом аналіз показав, що цей вид будівель став старіти, а якість продукції 
перестала задовольняти споживачів. Однак у великопанельного 
домобудівництва були свої плюси – це швидкість будівництва та відносно низька 
собівартість [4]. Саме ці фактори спонукали розробити нові вимоги до 
модернізації існуючих виробництв та будівництва нових домобудівних 
комбінатів, які могли б випускати продукцію, яка б відповідала принципам нових 
житлових будівель підвищеної комфортності. У вимогах викладається принцип 
компонування блок-секцій, вибір композиційного рішення та типових об'ємно-
планувальних рішень, організація житлової забудови. Окремо представлені 
вимоги до об'ємно-планувальних рішень перших поверхів та фасадних рішень. 
Ці вимоги стали основою розвитку нової концепції масового індустріального 
житлового будівництва. З 2015 року розпочалось проектування нових типових 
серій житлових будівель. Попередні типові серії закінчились на четвертому 
поколінні житлових будинків.  
У той же час активно відроджується напрямок об'ємно-блочного 
домобудівництва. Науково-технічний прогрес, що розвивається, дає можливість 
для вирішення тих проблем, які практично зупинили розвиток об'ємно-блочного 
домобудівництва (ОБД). До цього часу продукція ОБД випускалася на заводах 
індустріального домобудівництва у м. Київ, Харків, Дніпро. Однак ці обсяги 
ОБД практично були знижені до мінімальних, так як продукція мала обмежену 
площу, наприклад площа стандартної блок-кімнати становила 19,6 м2. У той 
самий час виробництво з випуску об'ємних блоків або мало застаріле 
устаткування, або припиняло існування [5]. 
Яскравим прикладом нових модульних технологій став госпіталь на 1000 
місць, побудований під час спалаху коронавірусу в провінції Китаю Юхань. 
Після здачі першого госпіталю, було збудовано і наступний госпіталь за 
тією ж технологією вже на 1600 місць. Швидкість будівництва була 
максимальною на даний момент, що не має аналогів у всьому світі і склала 10 
днів [5] . 
Цікавим прикладом нової технології модульного домобудування є 
п'ятизірковий готель у провінції Китаю Юхань на березі озера Дунтін, 35-
поверхової висоти та загальною площею 17 тис. кв.м., який було збудовано за 15 
діб. Для монтажу будівлі був потрібний один баштовий кран і 200 осіб, які беруть 
участь у будівництві. Будівлю було зведено на заздалегідь підготовленому 
фундаменті, цей період не увійшов у термін будівництва 15 діб. У заводських 
умовах було виконано більшість робіт з прокладання комунікацій і з обробки 
будівлі. Для виконання модульної технології деталі виготовлялися на заводі 
таким чином, щоб у процесі збирання ідеально підганялися один до одного. 
У процесі зведення будівлі будівельникам потрібно було просто їх 
з'єднати, а потім встановити плити перекриття протягнути елементи 
електромережі та інші комунікації. Таким чином, основу будівлі було 
змонтовано. В даній будівлі модульними одиницями є окремі елементи каркасу 
будівлі, виготовлені в заводських умовах та повністю готові до монтажу на 
будівельному майданчику [6]. 
Таким чином, при розгляді даного досвіду зведення висотної будівлі за 
модульною технологією відзначається важливий фактор, який необхідний для 
реалізації будівництва того виду будівлі – це високоточне виготовлення 
елементів будівлі в заводських умовах для подальшого швидкого та вдалого 
складання на будмайданчику [5]. 
Також важливо, щоб великогабаритні об'ємні блоки були повністю 
оснащені, включаючи внутрішнє оздоблення, сантехніку, вбудовані предмети 
інтер'єру тощо. буд. Саме так і був побудований модуль у заводських умовах на 
бруклінській військово-морській верфі. Потім виготовлені модульні конструкції 
доставили на будмайданчик, де на заздалегідь підготовленому фундаменті 
здійснили монтаж 32-поверхового будинку заввишки 109 м із 930 модулів у 
самому населеному районі Нью-Йорка Брукліні. Модулі мають безкаркасні вікна 
з панорамним склінням. Автор проекту Архітектурна фірма SHoP Architects [5]. 
У Гонконгу впроваджено у будівництво доступне міське житло із 
модульних конструкцій. Елементи великих розмірів виготовляються на заводі та 
застосовуються у будівництві 40-поверхових житлових будівель [4] . 
У зв'язку з великим припливом біженців та проблемою їх розміщення на 
території країн Євросоюзу в Німеччині було збудовано завод з виготовлення 
об'ємних блоків. Це дозволило ефективно, без шкоди якості знизити собівартість 
і час будівництва, що допомогло вирішити проблему розміщення біженців [7]. 
У Казахстані на початку вересня 2019 року почалося будівництво заводу 
модульного домобудування ModeX на території індустріального парку №1 ВЕЗ 
«Астана – нове місто». Цей проект дозволить як підвищити доступність житла 
населення країни, а й надати імпульс розвитку будіндустрії Казахстана [4]. 
У великогабаритному об'ємно-блочному домобудуванні можлива 
багатоваріантність архітектурно-планувальних рішень з дотриманням вимог 
комфортного міського середовища, умов «стандартного житла», житла бізнес та 
преміум класу. Загальна площа квартири трохи більше 100 м2 – ця вимога 
відповідає площі 1-го великогабаритного об'ємного блоку (КГОБ) = 100 м2. 1 
КДОБ = 1 квартира. Існують квартирні КДОБ, квартирний модуль МОП та ЛЛУ. 
Даний вид домобудування дає можливість багатоваріантності архітектурно-
планувальних рішень із КДГБ. 
Також вони можуть мати будь-яку геометричну форму вертикальної 
площини: напівкруглу, трапецієподібну тощо. 
Даний вид домобудівництва вирішує поставлені завдання та можливий 
лише за наявності виробництва з випуску великогабаритних об'ємних блоків 
(заводу з їх виготовлення у радіусі можливої доставки повністю виготовленого 
та укомплектованого КДОБ). На вільних для забудови територіях доцільно 
зводити житлові будинки 5 індустріального покоління з великогабаритних 
об'ємних блоків з мінімальними витратами праці на будмайданчику з 
максимальним перенесенням на виготовлення будівельної продукції заводських 
умов. 
Каркасно-панельна конструкція із блок-модулів складається із загального 
каркасу із застосуванням стандартизованих елементів. Модульні елементи 
попередньо заготовлюються у заводських умовах, упаковуються та збираються 
на місці будівництва. Модульними конструктивними елементами є готові несучі 
стінові огородження, плити перекриття та покриття та модулі санвузлів [8]. 
Блокова конструкція – блоки (готові) стандартизованих заводських 
розмірів. Конструкції блок-модулів визначаються індивідуальними технічними 
можливостями заводу та максимально можливими умовами транспортування до 
місця монтажу [9]. 
Модулі-контейнери конструктивно вирішені за типом стандартних 
вантажних контейнерів. 
При дослідженні конструктивних систем блок-модулів були виявлені такі 
конструктивні системи: 
 - повністю готовий модуль – виготовляється та збирається у теплих 
високотехнологічних цехах, з подальшим транспортуванням на місце монтажу 
та за допомогою вантажопідйомних механізмів встановлюються на заздалегідь 
підготовлену плиту; 
 - модуль-комірка – виготовляється необхідна кількість, привозяться на 
будмайданчик та з них монтуються будівлі; 
 - стіновий модуль - панель з готовими вікнами (дверями), з яких 
виконують монтаж на майданчику, потребують оздоблення; 
 - контейнерного типу (для мобільних умов). 
Будинки з об'ємних блоків відносяться до об'ємно-блокових систем: 
об'ємно-блочна система без спеціального зв'язкового каркаса, у зв'язку з цим 
вона обмежена по висоті 16 поверхами. У просторових системах ОБД блок-
кімната може складатися з окремих площинних панелей або монолітної [10]. 
Перший житловий будинок, який згодом став прообразом перших серій з 
об'ємних блоків, був загострений у Любліному на Колгоспній вулиці 1959 року. 
У ньому блок-кімнати збирали з керамзитобетонних плоских панелей у 
спеціальному кондукторі із закріпленням їх зварюванням між собою. Масштабне 
будівництво житлових будівель з об'ємних блоків почалося 1961 р. у Мінську та 
інших містах. В цих містах житлові 5-поверхові будинки зводилися за проектом 
ДПІ-5 з блок-кімнат, що складаються з монолітно з'єднаних трьох стін та днища 
у вигляді ребристих плит товщиною 10 см для стін та 12 см для днища. Блок-
кімнати мінського варіанта відрізнялися тим, що складалися з чотирьох стін, але 
без днища. З 1963 р. за проектом Київпроект у місті Києві будувалися 5-
поверхові будівлі з керамзитобетонних блок-коробок. Усі блоки поділялися на 
три типи – житлові, санітарно-кухонні та сходові з однаковим розміром 3,2 х 5,2 
х 2,7 м. Блоки були високою заводською готовністю. На жаль, обмеженість 
монтажних та транспортних засобів, а також нерозвиненість транспортної 
інфраструктури не дозволили на той час розвинути цей важливий напрямок 
домобудівництва [11]. 
У пізніший період 1981–1985 рр. було вирішено завдання сільського 
житлового будівництва - було побудовано 350 тис. м2 будинків садибного типу 
за допомогою індустріалізації сільського житлового будівництва. залізобетонна 
блок-кімната. Налагоджений в прольоті розмірами 18х120м. Усі операції 
проводилися на невеликій площі 2160 м2 і на конвеєрі візкового типу. будинків, 
запроектованих розмірами 5,6 х3, 4х3 м складається: з плоских панелей з 
контурними та поперечними ребрами, стяжних болтів, шпонками між 
елементами, бітумною ізоляцією, утеплювача ФРП, цементної стяжки та 
бітумної ізоляції (Рис. 1.1). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вузол А 
 1,2,3,4-плоські панелі з контурними 
 та поперечними ребрами; 5-стяжні 
болти; 6-шпонка між елементами; а-
бітумна ізоляція, 5-утеплювач ФРП; 
6-цементна стяжка; г-5ітумна 
ізоляція 
 
Рис. 1.1. Конструктивна система об'ємного блоку 
 
 Ця ідея була підхоплена інших галузях країни. У роки вирішувалися 
великі народногосподарські завдання кардинального розвитку економіки країни 
з допомогою формування територіально-виробничих і паливно-енергетичних 
комплексів. Зокрема, паливно-енергетичний комплекс СРСР був одним із 
найважливіших в економіці країни та його інтенсивний розвиток безпосередньо 
пов'язаний із зародженням комплектно-блочного методу зведення об'єктів 
нафтової та газової промисловості. 
Слід зазначити, що величезна територія бувшого СРСР відрізняється 
суворими природно-кліматичними і складними геологічними умовами. До того 
ж більша його частина була малонаселеною та важкодоступною. У умовах було 
безглуздим застосовувати традиційні методи будівництва. В результаті було 
створено нову технічну основу, яка передбачає максимальне перенесення обсягів 
будівельно-монтажних робіт із будівельного майданчика у сферу промислових 
підприємств [3]. Далі відразу слідує реалізація безперервних потоків зі складання 
уніфікованих і типізованих блоків, вузлів і конструкцій [10]. 
Комплектно-блоковий метод (КБМ) був створений наприкінці 60-х років 
минулого століття, як результат пошуку шляхів різкого підвищення 
ефективності наземного нафтогазового будівництва в умовах швидкого 
зростання обсягів будівельно-монтажних робіт в окремих районах зі складними 
кліматичними умовами. Даний метод являє собою систему взаємопов'язаних 
організаційно-економічних та технічних заходів щодо скорочення витрат живої 
та уречевленої праці, скорочення тривалості, зменшення вартості та підвищення 
якості будівництва. В основу КБМ закладено технологічну схему 
взаємопов'язаних етапів: створення в заводських умовах комплектів блоків 
технологічного обладнання, несучих та огороджувальних конструкцій; 
транспортування блоків у район будівництва підприємств, будівель та споруд; 
встановлення блоків у проектне положення та здійснення сполучного монтажу 
[9]. 
В результаті проектування та комплектно-блочного будівництва газо- та 
нафтопереробних (установки попередньої та комплексної підготовки газу, 
головні споруди, підземні зберігання газу, центральні пункти збору нафти та ін.) 
та газонафтотранспортних (перекачувальні станції, компресорні, насосні, 
газорозподільні станції та ін. ) підприємств було досягнуто скорочення 
нормативної тривалості будівництва на 20–25% та скорочення витрат праці на 
будівельному майданчику у 2-3 рази. Матеріаломісткість при КБМ зменшується 
на 10%. 
Додаткова ефективність КБМ досягається за умови організації 
довготривалого потокового будівництва, розробки типової технології виконання 
робіт, організації наскрізного бригадного підряду за принципом «робочої 
естафети». Існують форми організації комплектно-блокового будівництва, що 
відповідають етапам створення об'єкту. Форму організації комплектно-блочного 
будівництва обирають для регіону на основі техніко-економічного аналізу КБМ 
будівництва застосовують при спорудженні промислових, 
сільськогосподарських та інших об'єктів, де технічно можливо та економічно 
доцільно з метою скорочення витрат живої та уречевленої праці перенести 
процес виготовлення та складання частин чи об'єктів повністю на промислові 
підприємства-постачальники, підприємства замовника чи підприємства власної 
бази будівельної індустрії [ 12]. 
Комплектно-блоковий метод – метод зведення об'єктів із блоків різних 
типів та призначення високої або повної заводської готовності [10]. 
Розвиток цього методу забезпечували такі заходи як: перехід до принципів 
модульного проектування будівель та споруд як синтез блок-модулів 
технологічного обладнання з несучими та огороджувальними конструкціями; 
розробка та серійний випуск високопродуктивного малогабаритного 
технологічного обладнання підвищеної надійності; створення нових ефективних 
конструкційних та теплоізоляційних матеріалів та розробка на їх основі 
раціональних проектних рішень несучих та огороджувальних конструкцій. 
Рекомендовані в комплектно-блочному виконанні об'єкти поділялися на 
такі групи: 
- 1 – велика маса блоків (92% блоки до 300 т, решта до 600 т) та відсутність 
необхідності будівництва будівель та споруд; 
- 2 – відкриті етажерки з розташуванням блоків на поверхах (97% блоків 
мають масу до 60 т, інші ж не перевищують 120 т); 
- 3 – одноповерхові будівлі (98% блоків мають масу до 60 т, інші мають 
масу 100 т); 
- 4 - будівлі багатоповерхові (97% блоків мають масу до 50 т, решти блоків 
маса не перевищує 70 т) [13]. 
Як правило, при встановленні блоків в одноповерхових будинках маса 
основних блоків не перевищувала 300 т, а в багатоповерхових будинках - 50 т. 
При цьому максимальні розміри блоків з масою до 600 т становили 18х30х36м, 
а інших блоків - 6х12х72 м [9]. 
Для будівель КБМ ХарківНІІгазбудом, що зводяться, розроблена 
уніфікована серія об'ємно-просторового модуля, що складається з елементів стін 
і основи. 
Основа є тришаровою коробчастою плитою кесонного типу. Кесонна 
комірка розміром 1х1 м утворюється системою поздовжніх та поперечних балок, 
які обшиваються зверху та знизу листовою сталлю. У порожнину комірки 
укладається утеплювач у вигляді мінераловатних плит. 
Елемент стіни складається з стійок каркаса, що несе, розташованих з 
кроком 3 м, і навісних панелей, розміри яких дозволяє повністю закрити торець 
модуля, а також його поздовжню частину між стійками каркаса. Характеристика 
модуля: внутрішні габарити – L= 3м; 6м; 9м та 12 м; В = 3м; h = 2,38 м; стінове 
огородження чотирьох видів - глухе, віконне, з воротами та з дверима), розмір 
панелі 3 х 2,3 х 0,1 м, панелі – тришарові із зовнішніми шарами з листового 
алюмінію та внутрішнім шаром пінопласту; каркаса складається з гнутого 
сталевого трубчастого профілю перетином 100 х 100 х 4 мм. Уніфікований 
модуль для отримання закінченого боксу доповнюється конструкцією покрівлі, 
також можливим є поєднання конструкції покрівлі з доборами. 
Для отримання будівель з великими прольотами – 6, 9, 12 м необхідно 
перекриття скатною покрівлею. Виготовлення таких боксів без поздовжніх 
стінок мають стики один з одним поздовжніми сторонами, утворюючи єдину 
будівлю [1]. 
Для боксів, що окремо стоять, модуль закривається плоскою або 
трапецеїдальною покрівлею. У поодиноких випадках стики боксів один з одним 
здійснюється торцевими сторонами, утворюючи вузькі довгі будинки [1]. 
У разі потреби каркас уніфікованого модуля виконується у вигляді 
телескопічної системи: у порожнину стійок каркаса вставляються висувні стійки 
трубчастого перерізу 80х80х4 мм. Модуль закривається скатною покрівлею, на 
будівельному майданчику покрівля і висувні стійки піднімаються і фіксуються, 
а прорізи, що утворюються, закриваються додатковими панелями [1]. (Рис. 1.2, 
1.3, 1.4). 
 
1-обладнання; 2-каркас; 3-глуха панель; 4-віконна панель; 5-панель з воротами 
 
Рис. 1.2. Об'ємно-просторовий модуль [1] 
 
 
1-бокс шипа 2; 2-бокс типу 3; 3-будівля з боксів типу 2; 4- будівля з боксів типу 
3; 
 
 
Рис. 1.3. Компонування будівель боксів [1] 
1-бокс типу 2; 2-бокс типу 3; 3-будівля з боксів типу 2; 
 
 
1-покрівля; 2-уніфікований модуль; 3-видвижні стійки; 4-зборні панелі; 
Рис.1.4. Компонування будівель з боксів у монтажному положенні [1] 
 
Мобільні збірно-розбірні будівлі також були розроблені 
ХарківНІІгазбудом з секцій типу СКЗ-М, що складаються, призначених для 
використання в якості виробничих і допоміжних приміщень на об'єктах 
будівництва нафтової та газової промисловості. Будівлі збиралися з торцевих 
секцій та складних щитів і залежно від технологічних вимог фасади 
комплектувалися із секцій різних видів та торцевих щитів (глухих, з віконними 
та дверними отворами, з воротами) [14]. 
У цей час модульне будівництво як прогресивна технологія успішно 
розвивалася стосовно виготовлення мобільних (інвентарних) підсобно-
допоміжних і обслуговуючих будівель і споруд, призначених до створення 
нормальних виробничих і житлово-побутових умов працівників будівельних 
організацій [14]. Мобільні будівлі житлового та соціально-побутового 
призначення виникла як система шляхом кооперації польових містечок, 
розроблених та впроваджених у ХарківНІІгазбуду, та мобільних будівель 
житлового, соціально-побутового та виробничо-допоміжного призначення. 
Для створення польових та пересувних містечок застосовуються два 
різновиди житлових та соціально-побутових будівель: 
 - мобільні контейнерні будівлі повної заводської готовності, оснащені 
індивідуальними підкладними візками; 
 - мобільні збірно-розбірні будівлі з елементів повної (контейнерні) або 
підвищеної (з секцій, що складаються) заводської готовності [14]. 
Мобільні контейнерні будинки для пересувних побутових містечок – 
суцільнометалеві уніфіковані блоки (ЦУБ). Конструкція ЦУБ є циліндровими 
оболонками, утвореними з тонколистового прокату із закріпленням до кілець 
жорсткості. Як утеплювач застосований пінополістирол з пламегасящими 
добавками у вигляді шкаралупи товщиною 100 мм, розподіленої по всій площі 
циліндра. Внутрішнє оздоблення – шари пластику, прикріплений до фанери. 
Габаритні розміри базового блоку ЦУБ: довжина – 9,6 м, діаметр – 3,2 м; висота 
з ходовою частиною 3,65 м-коду. Усередині блоків передбачені опалювальні 
системи з можливістю підключення до внутрішньомайданчикових мереж. 
Система вентиляції розрахована на триразовий обмін повітря. 
На основі базового блоку ЦУБ розроблено низку функціональних будівель: 
 1. Блок-гуртожиток ЦУБ – 2М; 
 2. Пересувний медпункт ЦУБ-4М; 
 3. Циліндричний уніфікований ЦУБ-5 «Люкс» призначений для 
проживання сім'ї з трьох осіб. Може використовуватися як гуртожиток 
підвищеного комфорту чи готелю; 
 4. Двоквартирний трасовий блок ЦУБ-6М; 
 5. Контора трасова пересувна ЦУБ-7; 
 6. Пересувна лазня-сауна ЦУБ-8. 
Крім зазначених будівель із блоків ЦУБ, застосовувалися будівлі 
прямокутного перерізу, наприклад збірно-розбірна мобільна трасова їдальня на 
20 місць [14]. 
Також для стаціонарних польових містечок застосовувалися мобільні 
контейнерні будівлі. У нафтогазовій галузі широко застосовувалися будівлі 
системи «Вахта». Основою був об'ємний блок розмірами 2,9 х 2,9 х 12 м, що має 
модифікації з центральним прорізом у поздовжніх стінах шириною 1,2 м. 
Просторова система уніфікованих контейнерів була звареною або щитовою 
жорсткою просторовою конструкцією, вона ж давала можливість забезпечити 
збереження блоків при транспортуванні. З зовні блок обшивався тонколистовою 
прокатною сталлю з утеплювачем із мінераловатних плит. В огороджувальних 
конструкціях блоку було передбачено пароізоляцію та гідроізоляцію. Усередині 
блок був фанерою по сухій штукатурці. 
Була передбачена можливість змонтувати з блоків різні за своїм 
функціональним призначенням будівлі, такі як гуртожитки на різну кількість 
мешканців, вахтово-побутові комплекси, їдальні та ін. 
У результаті 1975 р. вітчизняними підприємствами було виготовлено 
понад 400 тис. штук мобільних будівель контейнерного та пересувного типів та 
різних систем. 
У пізніший період (до 1985 року) площа випущених і застосованих 
мобільних будинків становила понад 30 млн. м2, або понад 6 м2 на одного 
працюючого. Такі модулі успішно виготовляються і сьогодні підприємствами 
ТОВ «РПК Модуль», «Битпром», «Краус», «КМД» та ін. [15]. 
 
 
1.2. Організаційно – технологічні рішення зведення житлових будівель 
з об'ємних блоків 
 
У 60-х роках минулого століття для об'ємно-блочного домобудування 
механізація монтажу будинків з блок-кімнат ґрунтувалася на таких же 
принципах, як і механізація монтажу великопанельних будинків. Однак 
механізація робіт з монтажу блок-кімнат мала свою специфіку: блок-кімнати, які 
на заводі перед доставкою на будмайданчик оснащувалися всім інженерним 
обладнанням і повністю оброблялися, включаючи влаштування чистих підлог, 
заповнення віконних та дверних отворів, вимагали для свого перевезення 
спеціальні транспортні засоби, які повинні були забезпечувати безпеку блок-
кімнат при їх транспортуванні; габаритні розміри блок-кімнат, а також значна 
їхня вага вимагали застосування кранів великої вантажопідйомності. У той же 
час, невелика тривалість монтажу будівлі зумовлювала необхідність 
застосування мобільних кранів. Такі крани не вимагали великих витрат праці та 
часу на монтаж, демонтаж та перебазування. Для транспортування блок-кімнат 
було застосовано спеціальний блоковоз конструкції інженера Скачкова І.А. Для 
монтажу блок-кімнат було застосовано модернізований козловий кран марки К-
183. Монтаж блоку кімнат здійснювався безпосередньо з транспортних засобів. 
Вантажопідйомність козлового крана К-183 30 т, проліт 16м, висота підйому гака 
24 м. Швидкість пересування крана – 20 м/хв; швидкість пересування візка – 25 
м/хв; швидкість підйому та пускання вантажу 7,5 м/хв. Вага крана 60,25 т. 
Необхідного мобільного крана на той момент не було. На практиці 
застосування козлового виявилося неефективним з наступних причин: 
 - при максимальній вазі блок-кімнати 9-11 т вантажопідйомність крана 
використовувалася в межах 50-62%; 
- тривалість монтажу та демонтажу крана при кількісному складі ланки 
монтажників з 6 осіб становила 95 змін, тоді як тривалість монтажу будинку 
становила 30 змін; 
 - застосування козлових кранів вимагало великих фінансових та трудових 
витрат на влаштування підкранових шляхів; 
 - наявність у крані тільки однієї не високої швидкості підйому та 
опускання вантажу 7,5 м/хв. призводило до великої тривалості монтажного 
циклу; 
 - монтаж будівлі за допомогою козлового крана викликав необхідність 
зайвих переміщень крана вздовж будівлі, що також призводило до подовження 
монтажного циклу [14]. 
Далі почали застосовувати модернізований баштовий кран, і це дозволило 
скоротити монтажний цикл. 
У ЦНДІОМТП Держбуду СРСР і ВНДІБуддормаш було розроблено 
конструкцію козлового крана, який міг переміщатися з одного об'єкта на інший 
без демонтажу вузлів [16]. 
У Головкиївбуді тресті №1 було модернізовано баштовий кран БКСМ-7-5, 
збільшивши його вантажопідйомність до 15 т. 
Лабораторій механізації НДІБП Держбуду УРСР було розроблено кран 
БСКГ-100 на комбінованому колісно-гусеничному ходу. 
Однак баштові крани вимагали також великих витрат на монтаж та 
демонтаж та влаштування підкранових шляхів. Аналіз, проведений під час 
монтажу експериментальних будівель з блок – кімнат, показав найбільшу 
ефективність самохідного стрілового крана, який міг бути перебазований з 
об'єкта на об'єкт без монтажу та демонтажу. У СКБ «Будмашина» було 
спроектовано самохідний повноповоротний кран на гусеничному ході у 
баштово-стріловому виконанні. Цей кран можна було перевозити повністю в 
зібраному вигляді на спеціальних пневмоколісних осях в причепі ЯАЗ - 210. 
Технічні характеристики крана були такі: виліт стріли з максимальним 
гуськом – 15м; виліт стріли з гусяком мінімальний – 8 м. 
Вантажопідйомність на максимальному вильоті – 5 т; на вильотах у 
діапазоні 12–15 м - 10т. Висота підйому гака на максимальному вильоті – 20 м; 
на мінімальному вильоті – 29 м-коду. Швидкість підйому та опускання вантажу 
10 м/хв. Посадкова швидкість опускання вантажу – 2,5 м/хв; швидкість зміни 
вильоту стріли – 15 м/хв. 
Швидкість руху крана на гусеничному ходу -12 км/год. Довжина 
гусеничного ходу 5,5 м; ширина гусеничного ходу 4,2м. 
У той же час було рекомендовано на етапі експериментального монтажу 
блок-кімнат застосування самохідних стрілових кранів на гусеничному ході у 
баштово-стріловому виконанні типу СКГ – 30/10 та СКГ – 40 [18]. 
Експериментальне будівництво будинків із блок-кімнат почалося 1960 
року в Києві. Цього року було збудовано два двоповерхові 8-квартирні будинки. 
Монтаж здійснювався краном на пневмоколісному ході 
вантажопідйомністю 18 т. 
Досвід будівництва цих будинків показав доцільність такого виду 
будівництва та дозволив перейти до будівельного п'ятиповерхових житлових 
будинків. 
У 1963 р. на експериментальному заводі НДІБК Держбуду СРСР було 
створено полігон з виготовлення блок-кімнат, внаслідок чого створилася 
можливість зведення серії п'ятиповерхових будинків. У 1963–1964 pp. було 
збудовано два п'ятиповерхові 40-квартирні житлові будинки. 
Зведення їх здійснювалося за проектом виконання робіт, розробленим 
НДІБД Держбуду УРСР. Тривалість будівництва будинку передбачалася 10 днів 
при двозмінній роботі. За захоплення було прийнято дві секції поверху. 
Виконання післяремонтних робіт планувалося здійснювати паралельно з 
монтажем, але у різних захватках [13]. 
Транспортування блок-кімнат на будівництво перших двоповерхових та 
одного п'ятиповерхового будинку здійснювалося на трайлерах-важковозах Т-
151А. 
Внаслідок жорсткої підвіски на трайлерах під час перевезення блок-кімнат 
виникали удари, що викликали розкладку монтажних вузлів інженерних 
комунікацій, порушення прогонки столярних виробів, пошкодження скління 
тощо. Швидкість руху такого автопоїзда та його прохідність були невеликі. 
Об'ємні конструкції блок-кімнат, оснащені інженерним обладнанням, з 
повним оздобленням, включаючи пристрої чистих підлог та заповнення віконних 
та дверних прорізів, пред'являли особливі вимоги щодо їх транспортування із 
заводу на монтажний майданчик. Конструкція блок-кімнат вимагали при 
перевезенні їх спирання на транспортні засоби тільки в строго визначених точках 
- по кутах блоку. Це призвело до висновку про необхідність застосування для 
перевезення блок-кімнат транспортних засобів з підресореними платформами. 
Транспортні засоби повинні були мати пристрої, що забезпечують 
рівномірне спирання блок-кімнат на чотири опорні кути. 
Під час будівництва другого п'ятиповерхового будинку транспортування 
блок-кімнат здійснювали на спеціально обладнаних трейлерах та блоковозах 
конструкції інженера Скачкова І.А. Трейлери обладналися висувними 
консолями, що забезпечують перевезення різних типорозмірів блок-кімнату з 
рівномірним опиранням об'ємного елемента по чотирьох кутах. 
Напівпричіп-блоковоз БФ-1 складався із просторової форми прямокутного 
перерізу. На передній частині були передбачені сходи для такелажника. Для 
спирання блок-кімнат, що перевозяться, головна ферма мала чотири опорні 
кронштейни з висувними консольними балками, забезпеченими на кінцях 
опорними гніздами. Опорні гнізда були забезпечені гумовими подушками для 
додаткової амортизації та кращого розподілу навантаження. 
Для вирівнювання передачі навантаження одне з віконних гнізд мало 
регулюючий гвинт зі змінними рукоятками, що дозволяють встановити його на 
зусилля. Застосування висувних консолей дозволило здійснити перевезення 
блоковозу блок-кімнат різних типорозмірів. Як тягач використовувалася 
автомашина МАЗ-200. 
Блоковоз у відсутності платформи, що різко знижувало його вагу. Власна 
вага блоковозу БФ-I складала 3400 кг. Практика показала, що транспортні засоби 
для перевезення полегшених блок-кімнат мали мати спеціальні пристрої. Для 
попередження зміщення верхніх вузлів полегшених блоків у передній частині 
блоковозу, у рівні верху блоку, необхідно було мати упорні пристрої, що 
забезпечують безпеку блок-кімнати при гальмуванні. 
За відсутності підресорених платформ перевезення блок-кімнат можна 
було здійснювати на трейлерах Т-151А з жорсткою підвіскою коліс, проте 
необхідно було обмежувати швидкість до 15 км/год. 
Відстань між заводом та будмайданчиком складала 23 км. Блоковози на 
будмайданчик прибували за змінними погодинними графіками, з інтервалом 50-
60 хв. Будівля монтувалась козловим модернізованим краном К-183. Тривалість 
будівництва будинку склала 10 днів при тризмінній роботі. 
Проектом передбачалося проводити у зміну монтаж восьми блок-кімнат 
при роботі у 2 зміни. Однак швидкість пересування крана та підйому вантажу не 
забезпечила необхідної продуктивності, у зв'язку з чим у зміну монтували лише 
3–7 блоків. Це викликало необхідність організувати третю зміну. Козловий кран 
за своїми показниками не був призначений для монтажу будинків з блок-кімнат. 
При цьому монтаж та демонтаж крана зайняв стільки ж часу, скільки монтаж 
самого будинку. У середньому 27% часу, що витрачається на монтаж блоку, 
йшло на підйом блоку та пересування крана. 
Однак мала посадкова швидкість крана дозволила встановлювати блок-
кімнати точно в проекторне положення, без розгойдування, що особливо 
важливо при значному габаритах і все блок-кімнати. 
Невеликі терміни монтажу будинку викликають необхідність застосування 
мобільних монтажних кранів великої вантажопідйомності – стрілових 
гусеничних або пневмоколісних, що дозволяють здійснювати забудову кварталу 
зі вільним плануванням та збереженням рельєфу місцевості. Козлові крани 
доцільно застосовувати при розташуванні кількох будинків із блок-кімнат у 
лінію, один за одним. 
При будівництві будинків із блок-кімнат на вулиці Пархоменко та в 
Дарниці (м. Київ) блоковози розвантажувалися в одному з торців будинку, що 
набагато подовжило робочий цикл крана та знизило його продуктивність. 
При монтажі захватки, віддаленої від місця розвантаження блок-кімнати, 
переносять її над раніше змонтованою захваткою. Це не дозволяє проводити 
післямонтажні роботи одночасно з монтажем. Для зменшення робочого циклу 
крана слід проводити розвантаження блок-кімнат в обох торцях згідно проекту 
виконання робіт. Установку блок-кімнат здійснювали з середини поверху, що 
дозволило уникнути накопичення помилок допусків, а також дозволило 
скоротити робочий цикл крана вдвічі при розвантаженні блок-кімнат в обох 
торцях будинку. 
Для зручності з'єднання на рівні поверху стояків сантехніки, навішаних на 
побутових блоках, блок-драбин монтувалися на поверхах останніми. 
Підйом та встановлення блок-кімнат на будинку по вул. Пархоменка у 
Києві здійснювали за допомогою балансованих траверс конструкції НДІБП 
Держбуду РСР. На будівництві будинку в Дарниці (м. Київ) застосовувалися 
траверси конструкції тресту «Київоргбуд» Головкиївбуду. 
Балансована траверса конструкції НДІСП була жорсткою рамою, на якій 
було три пари блоків з вільною тросовою підвіскою. Балансування траверси 
здійснювалося за допомогою штурвалів, які переміщали блоки кожної пари 
підвісок, внаслідок чого змінювалася довжина підвісок гаків і балансування. 
Траверса призначалася для монтажу одного типорозміру блоку. 
Надалі траверса була вдосконалена: блок-кімнати балансувалися 
автоматично за рахунок усунення однієї пари підвісок. 
Траверса конструкції «Київоргбуду» була з 12 підвісками з гаками. 
Призначалася для монтажу двох типорозмірів блок-кімнат: 6 гаків 
призначені для одного типорозміру блок-кімнати, інші 6 гаків - для іншого 
типорозміру. Балансування траверси здійснювалося за допомогою гвинтів та 
блоків, розміщених на стропах-підвісках траверси до гака крана. 
Внаслідок того, що центр ваги блок-кімнати не збігався з віссю підвіски 
траверси, у піднятому положенні блок-кімната мала нахил. При загвинчуванні 
або вигвинчуванні гвинта блочків змінювалася довжина підвіски траверси до 
гака крана, поєднувалися осі підвіски траверси та центру ваги блок-кімнати. Тим 
самим було балансування траверси з підвішеною до неї блок-кімнаті. Так як 
величина зміщення центру ваги блок-кімнати від осі підвіски до гака крана 
майже постійна, балансування блок-кімнат проводили один раз, виправляючи її 
лише в окремих випадках [19]. 
Монтаж будинку здійснювався комплексною бригадою у складі 21 особи, 
що складається з трьох ланок. Монтажу блок-кімнат першого поверху 
передували роботи з розбиття місць встановлення блоків, для чого спеціальними 
шаблонами відзначалися осі установки блок-кімнат, причому масляною фарбою 
відзначалися ризики осей. На наступних етапах установка блок-кімнат 
проводилася з орієнтуванням на раніше встановлені блок-кімнати поверху, що 
лежить нижче. 
Монтаж блок-кімнат здійснювався в такий спосіб. Спочатку блок-кімната 
піднімалася над транспортною платформою блоковозу на висоту 30–40 см. 
Блоковоз виїжджав з-під піднятої блок-кімнати, перевірялася надійність 
монтажних петель та строп, а також, якщо це потрібно, регулювалася траверса. 
Потім блок-кімната піднімалася і переміщалася для встановлення проектне 
положення в конструкцію будинку. Підготовка місця для встановлення блок-
кімнати здійснювалася одночасно з підйомом блоку і полягала в наступному: 
очищалися закладні частини раніше встановлених блок-кімнат або цоколя, 
проклеювалися шви руберойду між блок-кімнатами в рівні верху; розстилався 
розчин під опорні кути по 25 см у кожну сторону; укладалися металеві центруючі 
підкладки під три кути; на поруч стоїть блок наклеювали смугу шлаковати і 
пороізол. 
Перед встановленням блок-кімната опускалася на 30-50 см від опорної 
площини та на 1,5-2 см від раніше встановленого елемента. Рухом крана або 
лебідки крана блок-кімната підводилася до проектного положення та 
встановлювалася. 
При монтажі блок-кімнат краном на гусеничному або пневмоколісному 
ходу необхідно було користуватися мотузковими розчалками, застропленими до 
траверсі. За допомогою мотузкових розчалок блок-кімнат утримувалася від 
розгойдування та прямувала до місця встановлення. 
При монтажі блок-кімнат козловим краном використання мотузкових 
розчалок не потрібно. Це було обумовлено малою посадковою швидкістю та 
відсутністю різких рухів крана, які мали місце при монтажі блок-кімнат 
стріловим краном на гусеничному чи пневмоколісному ході. 
Для забезпечення рівномірної передачі навантаження по кутах на нижчі 
блок-кімнати перед установкою блок-кімнати укладалися (під три кути) 
центруючі металеві підкладки. Один кут залишався «висячим». 
"Висячий кут" підклинювався металевою підкладкою, яка забезпечувала 
рівномірне спирання блок-кімнати по всіх чотирьох кутах. Після вивіряння блок-
кімнати проводили електрозварювання закладних частин. 
Щоб уникнути цих робіт на будмайданчику, калібрування блок-кімнат слід 
виробляти в заводських умовах на спеціальних калібрувальних стендах. 
Калібрування полягало в тому, що одна (з чотирьох) опорна підкладка на 
внутрішньому, доступному при монтажі для зварювання, кутку робилася на 10-
15мм тонше за інші. 
Зварювання закладних частин здійснювалося у два етапи: один 
зварювальник робив зварювання блок-кімнати безпосередньо після її 
встановлення, інший зварював закладні частини між собою по верху елементів. 
Перед початком монтажу наступного поверху проводилася вивіряння 
металевих підкладок блок-кімнат нівеліром. 
За базову позначку приймався найвищий кут. Неточності, що виникали в 
процесі монтажу внаслідок розбіжності горизонту верху, усувалися шляхом 
приварювання додаткових металевих підкладок. 
Монтаж блок-кухонь проводився з готовим зовнішнім та внутрішнім 
інженерним обладнанням. Після встановлення блоку виконувалося стикування 
інженерних комунікацій. 
Смуги із шлаковати наклеювали одночасно з монтажем блок-кімнат. 
Розшивка швів здійснювалася після закінчення монтажу блок-кімнат на 
захваті з підвісних колисок. 
Монтаж однієї блок-кімнати проводився без розшивки швів та зварювання 
в середньому за 49 хв. Велика продуктивність монтажу блок-кімнати 
пояснюється тим, що 27% часу монтажу блоку витрачалося на пересування 
крана, підйом та опускання блоку. 
При зведенні експериментального житлового будинку БК-3 на вул. 
Пархоменко модернізованим баштовим краном монтаж блок-кімнати 
проводився за 20–30 хв. 
Загальна тривалість монтажу блок-кімнат, включаючи зварювання 
закладних частин та закладення стиків, становила 79 хв., що становило 2,1 особи 
- години. Майже 50% загального часу монтажу блок-кімнати витрачалося на 
зварювання та закладення стиків. 
Роботи з укладання розчину, наклейці шлаковати та пороізолу на 
вертикальні та горизонтальні стики здійснювалися одночасно зі стропуванням, 
підйомом та переміщенням блок-кімнати і, отже, при підрахунку загального часу 
не враховувалося. При монтажі першого «маячного» блоку на поверсі 
витрачалося більше часу, ніж наступні блок-кімнати. 
Монтаж п'ятиповерхового будинку з блок-кімнат було здійснено за 10 днів. 
Кожної зміни монтували в середньому 5–6 блоків. 
Після закінчення монтажу блок-кімнат на захваті проводилися 
післямонтажні роботи: розшивка зовнішніх швів цементним розчином з 
підвісних колисок доведення сходових кліток з обробкою швів; закладення 
стиків між стінами в дверних отворах сусідніх блок-кімнат шлакуватою з 
наступною постановкою наличників; закладання смужки підлоги в дверному 
отворі з конопаткою шва між блок-кімнатами; укладанням підготовки під 
підлоги та настилкою підлог; з'єднання електропроводів суміжних блок-кімнат 
та інші роботи. Післямонтажні роботи виконувались окремими спеціалізованими 
ланками. 
Сантехнічні роботи (з'єднання стояків) проводилося паралельно з 
монтажними після встановлення побутових блоків, але до встановлення блоків 
сходових кліток. Це пов'язано з тим, що сантехнічні комунікації навішуються на 
зовнішній стороні блок-кухонь. 
Досвід експериментального будівництва п'ятиповерхового житлового 
будинку із блок-кімнат у Києві підтвердив повну можливість здійснити монтаж 
елементів за 10 днів. 
Однак виробничої будівельної бази для випуску повністю оброблених та 
обладнаних об'ємних блоків на той час не було. Таким чином, через відсутність 
підвищення ефективності даного виду домобудівництва розвитку об'ємного 
домобудівництва на той момент часу було зупинено. Монтаж площинних 
конструкцій виявився економічно ефективнішим, таким чином блочне і 
великопанельне домобудування стало інтенсивно розвиватися. 
Проблеми як монтажу, і транспортування виявилися вирішальними [19]. 
Враховуючи значний і все більший зсув капітального будівництва в 
північні і східні райони з екстремальними природними умовами можливе 
застосування комплектно-блочного методу (КБМ). 
Засновниками комплектно-блочного методу у нафтовій та газовій 
промисловості є Ю.П. Баталін, В.Г. Чирсков, Г.І. Шмаль. Застосування КБМ 
добре освоєно та впроваджено в різних галузях та підгалузях, проте для 
широкого застосування КБМ у будівництві житлових будівель з 
великогабаритних об'ємних блоків потрібні наступні заходи: - перегляд 
традиційних проектних рішень підприємств (наприклад, у вигляді 
багатопролітних будівель з мостовими кранами) та перехід до новим принципам 
об'ємно-блокового проектування; - Розробка серійного випуску нових видів 
відтворювального малогабаритного технологічного обладнання підвищеної 
надійності; - створення нових ефективних конструкційних і особливо 
теплоізоляційних матеріалів, розробки нових раціональних проектних рішень, 
що захищають і несучих конструкцій блоків. 
Не менш важливим є вирішення питання транспортування блоків, 
особливо великогабаритних до місця монтажу. 
В даний час на ринку існує достатня кількість варіантів машин і механізмів 
для перевезення великогабаритних і великовагових об'ємних блоків, у тому числі 
і бездоріжжям, і по зимникам. 
При зведенні об'єктів КБМ для встановлення блоків у проектне положення 
застосовується спосіб «насувки», переміщуючи блоки з майданчика 
укрупнювального складання за допомогою монтажних лебідок, домкратів, 
поліспастів відповідної вантажопідйомності, металевих листів, рейок, якір та 
вантажопідйомних механізмів [6]. 
Враховуючи велику вагу при встановленні блоків у проектне положення, 
можливе застосування одночасного монтажу блоку двома кранами. Це можливо 
за умови, коли маса вантажу, що піднімається, перевищує вантажопідйомність 
крана. При підйомі вантажу двома кранами навантаження на гак кожного крана 
має перевищувати 80%. Для підйому вантажу двома кранами розробляється 
схема стропування із зазначенням місць стропування. У ПВР розробляється 
поопераційна схема переміщення вантажів кількома кранами [20]. 
Встановлення блоків у проектне положення здійснювалося такими 
вантажопідйомними кранами як СКР-2600, СКР-2200, СКР-3500, СКГ-100, СКГ-
160, МКГ-100 [21]. 
При встановленні блоків великої маси в проектне положення можливе 
застосування транспортно-монтажних засобів, таких як "Коммето" (Італія), 
"Шойєрле" (Німеччина), "Ніколас" (Франція) [21]. 
Для вибору технологічних схем під час проектування враховуються: - 
технічні характеристики блоків, що визначають умови їх транспортування та 
монтажу; - відомості про умови забезпечення будівництва спеціальним 
транспортом для перевезення блоків та наявності кранів великої 
вантажопідйомності, технологічного оснащення, пристроїв для встановлення 
блоків у проектне положення; - дані про наявність та потужність складально-
комплектувальних підприємств у районі будівництва або інших баз, які можуть 
бути пристосовані для виготовлення блоків [13]. 
 
1.3. Особливості переходу на будівництво житлових будівель з 
великогабаритних об'ємних блоків 
 
Реалізація етапу зведення житлових будівель п'ятого індустріального 
покоління характеризується не тільки універсальними і гнучкими схемами 
об'ємно-планувальних і перспективних рішень, але і розвитком принципово 
нових підходів [13]. У той же час, масове впровадження цієї нової технології 
вимагає попереднього проведення комплексу. науково-дослідних та проектно-
експериментальних робіт практично за всіма її переділами, починаючи від 
промислового виготовлення об'ємних блоків до приймання та введення в 
експлуатацію житлових будівель з підтвердженням нормованих енергетичних 
показників [22]. 
Якісно новий рівень індустріального розвитку великогабаритного 
домобудування досягнуто групою компаній «МонБУД» (м. Одеса), які 
експериментально довели можливість переходу від малогабаритних блоків до 
великогабаритних [5]. м та висоті 3,75 м при вазі до 65 т. При цьому їх заводська 
готовність доведена до 98%. При випуску готових квартир передбачається набір 
комплектуючих на один об'ємний блок, включаючи внутріпольний конвектор з 
вентиляторами, унітаз з інсоляцією, ванна Радомир, навісна раковина на стіну, 
напівкругла раковина, сифон пляшковий для раку. загальний для ванни та 
умивальника, комплект миття кухонна, пральна машина та ін. Можливості 
технології виробництва КДГБ дозволяє на стадії замовлення квартири майбутнім 
власникам, виходячи зі своїх потреб, визначити внутрішнє планування квартири, 
дизайнерські рішення тощо [6, 7]. 
У результаті житлові будинки можуть збиратися виключно в короткий 
термін за мінімальних витрат на будівельному майданчику (рис. 1.5). 
 
 
Рис. 1.5 Монтаж великогабаритного об'ємного блоку 
 
 Для переходу до будівництва будівель з великогабаритних об'ємних 
блоків необхідно визначити можливість виробництва великогабаритних 
об'ємних блоків, виходячи з максимально можливих габаритів КДОБ і 
архітектурно-планувальних рішень з можливо отримання будь-яких форм 
фасадів, які відповідають вимогам. Застосовуючи нові технологічні можливості 
будівництва з випуску КДГБ, необхідно реалізовувати їх на нових підприємствах 
для випуску будівельної продукції, а також реконструювати та модернізувати в 
тому числі існуючі домобудівні комбінати [5]. 
Максимальні габарити великогабаритних об'ємних блоків, що 
випускаються, визначаються технологічними можливостями, сучасною 
механізацією і автоматизації підприємства. Як експеримент були оброблені 
існуючі архітектурно-планувальні рішення секцій житлових будівель «АМЦ-
проект» (м. Київ) див. Додаток А. Фрагменти таких секцій наведені в таблицях 
1.1, 1.2.  
 
Таблиця 1.1 Типові секції житлових будинків (фрагмент) 
 
 
 
 
 
Таблиця 1.2 Типові секції житлових будівель (фрагмент) 
 
В результаті було створено понад 100 варіантів об'ємно-планувальних 
рішень житлових будівель, що збираються з великогабаритних об'ємних блоків. 
Особливо складними є завдання формування типажу уніфікованих 
великогабаритних об'ємних блоків, розробки сучасних об'ємно-планувальних 
рішень будівель з розкладкою великогабаритних блоків, обґрунтованого вибору 
їх раціональних варіантів для типових серій, застосування високопродуктивних 
автоматизованих засобів механізації монтажних операцій, створення надійного і 
безпечного технологічного оснащення для стійкого позиціонування блоків. 
необхідно визначити організаційно-технологічні параметри, що характеризують 
розвиток технологічного процесу зведення житлових будівель з 
великогабаритних блоків, як загалом, і окремих його операцій [12]. 
Стосовно технології зведення житлових будівель з об'ємних 
великорозмірних блоків нормативна база починає лише формуватися і тому 
визначення організаційно-технологічних параметрів та діапазонів зміни їх 
показників залежно від умов виконання робіт потребує спеціального підходу 
[23]. експериментів, що проводяться в даний час, накопиченні та обробці 
одержуваної статистичної інформації з подальшою її коригуванням внаслідок 
впливу науково-технічного прогресу [20], [23]. 
Вага КДГБ може досягати максимально 65–70 т. У зв'язку з великими 
габаритами КДГБ, що перевозилися, і великою вагою при перевезенні від заводу 
з їх виробництва до будівельного майданчика необхідно було провести 
дослідження та експеримент. При підготовці до експерименту з перевезення 
великогабаритних об'ємних блоків було проведено безліч різних досліджень, 
одне з яких це встановлення заздалегідь, розрахованої та запроектованої 
розпірки для забезпечення сприйняття додаткових динамічних навантажень при 
перевезенні та монтажі великогабаритних об'ємних блоків. Перед початком 
перевезення модулів було встановлено датчики - маяки, які фіксували різні види 
деформацій під час перевезення модулів. В результаті експерименту встановлена 
розпірка всередині кожного модуля, що перевозиться, виправдала свою 
необхідність. На неї довелося частина навантажень, і просторова жорсткість 
великогабаритного об'ємного блоку, що перевозиться, залишилася незмінною. У 
процесі експерименту було перевезено 10 машин із негабаритними вантажами у 
нічний час. 
Вирішення питань механізації при великогабаритному об'ємному 
домобудуванні можливі наступні варіанти розгляду механізації щодо провідних 
машин експериментально показано в частині прийняття ОТР: 
 - для монтажу будівлі висотність до 7 поверхів використовувати крани на 
спецшасі вантажопідйомністю 650 т; 
 - для монтажу будівлі висотністю від 7 до 15 поверхів використовувати 
крани на гусеничному ходу; 
 - для монтажу будівлі висотністю від 7 до 30 поверхів використовувати 
портальну систему [24]. 
 Як вантажозахоплювальний пристрій, використовуваний з вищевказаним 
краном, для захоплення, підйому, опускання і переміщення великогабаритних 
об'ємних блоків необхідна розробка автоматичної траверси, яка здатна 
забезпечувати точне і швидке захоплення об'ємного блоку будь-якого розміру і 
його позиціонування в проектне положення. 
Як показує аналіз досвіду розвитку індустріального домобудівництва та 
переходу на житлові будівлі п'ятого та шостого покоління необхідно в першу 
чергу вирішити наступні проблеми. 
Для переходу до будівництва житлових будівель до будівель їх 
великогабаритних об'ємних блоків необхідний пошук нових полегшених 
будівельних матеріалів, а також варіативність у розмірах великогабаритних 
об'ємних блоків для транспортування не тільки в міських умовах, а й у 
перспективі будівництва у гірській місцевості. 
Також необхідна методика розробки технологічних карт на вирішення 
завдань транспортування з максимальним виявленням умов необхідні 
транспортування [24]. 
Водночас вимагає вирішення проблеми можливості монтажу 
великогабаритних об'ємних блоків на більш високі позначки. Однак, приймаючи 
до уваги обмеженість основних характеристик вантажопідйомних механізмів 
(вантажопідйомності, висоти підйому, глибини опускання, вильоту і т.д.) 
необхідно визначити межу обмеження можливості монтажу такого виду 
конструкцій. 
Крім того, необхідно визначитися з технологічним оснащенням для 
перевезення та надання жорсткості транспортним КДГБ, а також розробити 
комплекти знімного вантажозахоплювального обладнання, домкратів та іншого 
обладнання. 
Необхідно сформувати вимоги до технології виробництва робіт, що 
трансформується, включаючи формування будівельного майданчика [20]. 
А також сформувати вимоги до будівництва якісних будівель, що 
випускаються в індустріальному великогабаритному об'ємному будівництві [24] 
 
ВИСНОВКИ ПО 1 РОЗДІЛУ. 
Для реалізації пріоритетного національного проекту «Формування 
комфортного міського середовища» насамперед необхідно у стислий термін 
забезпечити громадян якісним комфортним житлом. Перспективний розвиток 
великогабаритного об'ємного домобудівництва визначено високими темпами 
будівельної продукції, що випускається Суттєва перевага домобудування з 
КДОБ полягає в розвитку нових технологій, зменшенню трудомісткості та 
термінів будівництва за рівних умов індустріального домобудівництва в 
порівнянні з великопанельним домобудуванням при монтажі будівель. 
Розв'язання задач, пов'язаних з транспортуванням КДОБ, вирішення задач 
та визначення максимально можливої висотності великомодульних будівель 
визначить надалі методи будівництва, покладе критерії технічних положень та 
визначить організаційно – технологічні рішення. 
Вибір методу монтажу великогабаритних об'ємних блоків та побудова 
моделі зведення будівель з великогабаритних об'ємних блоків дасть можливість 
розробки типових організаційно-технологічних рішень, виходячи із 
територіальної прив'язки житлової забудови. 
 
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ЗВЕДЕННЯ ЖИЛИХ 
БУДІВЕЛЬ З ВЕЛИКОГАБАРИТНИХ ОБ'ЄМНИХ БЛОКІВ. 
2.1. Установка базових планувальних рішень із великогабаритних об'ємних 
блоків. 
Конструкція великогабаритних об'ємних блоків (КГОБ) є замкнутим 
об'ємним елементом, а також об'ємними елементами замкнутих сходів, 
зібраними в єдину конструкцію просторових елементів. 
Великогабаритні системи блоків дозволяє мати перевагу в частині 
створення об'ємно-планувальних рішень квартир, з максимальними розмірами 
приміщень - по поперечному розміру модуля - 6,5 м і поздовжньому 15 метрів. 
Усередині блоку розташовується внутрішні елементи будівель залежно від 
архітектурно-планувальних рішень, що приймаються (див. додаток А). 
Габаритні розміри архітектурно-планувальних рішень, що приймаються, 
дають можливість для визначення типажів блоків. Слід зауважити, що 
технологія заводів з випуску об'ємних блоків дає безліч варіацій випуску блоків 
відповідно і різноманітною є продукція, що випускається. Технологія 
виробництва блоків вирішена системою формування паралелепіпеда з 6-ма 
гранями, що є стіновими панелями і перекриттями верхнього і нижнього рівня 
модулів. Конструкція стінових панелей модулів передбачає наявність 
вбудованих пілонів (несучих колон), пов'язаних поверхом і внизу балками 
обв'язувальними, які спільно з пілонами утворюють рамний каркас. 
Технологія з виробництва внутрішніх стін у міжпілонному просторі в будь-
яких місцях у поздовжньому напрямку дає можливість влаштовувати дверні та 
віконні отвори та створювати вільні простори для утворення квартир вільного 
планування [23].  
Виробництво великогабаритних об'ємних блоків на роботизованих 
конвеєрних лініях здійснюється у наступній технологічній послідовності: 
 1) формування плоских залізобетонних виробів; 
 2) складання плоских виробів на складальних стапелях у 
великогабаритних блоки; 
3) оздоблювальні, фасадні роботи та роботи з улаштування внутрішніх 
інженерних систем. 
Конструктивна частина КДОБ виконується з бетонів класу, що 
самоущільнюються, до В70 і заповнювачами для важких і дрібнозернистих 
бетонів [21]. 
Провівши аналіз використовуваних блоків, були прийняті в дослідженні 
блоки висотою Н = 3,5 метрів і встановлені кроки зміни розмірів модуля: в 
поздовжньому розмірі крок А = 0,3м; на поперечному етапі Б= 0,1 м. Об'єм Vmax 
= 341,3 м3.  
В результаті складено розрахунковий типаж великогабаритних блоків. 
Блоки були пронумеровані, починаючи з модуля №1, габарити АхБхН = 
15х6,5х3,5м. 
Визначено об'ємну вагу блоку, де 1м3 блоку = 0,2 т. Після здійснених 
розрахунків було визначено вагу блоку № 1 Р = 65 т. Вага блоку №1 була 
отримана шляхом зважування на заводі. Зважування здійснили за допомогою 
мобільного портального транспортера MST 100t, вантажопідйомністю 100 т, 
виробленого компанією Cimolai Technology (рис. 2.1). 
 
 
Рис. 2.1 Загальний вигляд великогабаритного об'ємного блоку. 
 
Розглянемо прийняті принципи зміни габаритів модулів: 1.При зменшенні 
Крок А на 0,3 м та Крок Б на 0,1 м зберігаючи H = const = 3, 5 м ми отримали 
наступний тип № 30 14,7 х6, 4х3, 5 Р =62,7 т, надавши йому номер № 30. 2.При 
зменшенні Кроку А на 0,3 і залишаючи незмінним Крок Б, також зберігаючи H 
= const було отримано наступний типаж №2 14,7 х6, 5х3, 5 P = 63,7 т. 3.При 
залишенні незмінної Кроку А і зменшенні Крок Б на 0,1м, також зберігаючи H 
= const був отриманий наступний типаж №29 15х6, 4х3, 5 P = 64т. 
Наведені вище приклади дані зведені в таблицю 2.1  
 
Таблиця 2.1 Таблиця типажів КДОБ 
№ КГОБ А (довжина), м Б (ширина), м Н (висота), м Р (вага), т 
1 15 6,5 3,5 65 
30 14,7 6,4 3,5 62,7 
2 14,7 6,5 3,5 63,7 
29 15 6,4 3,5 64 
 
 
2.2. Вибір методу монтажу житлової будівлі із великогабаритних блоків. 
 
Після вибору п'яти модифікацій (типів будинків) слід перейти до вибору 
методу монтажу великогабаритних об'ємних блоків з наявних технічних 
можливостей – використання гідравлічних підйомників-платформ і монтажних 
кранов. Розглядаючи напрямок використання гідравлічних витягів, є 
експериментальні дані японських фахівців, які створили схожі конструкції для 
знесення будівель методом «Зверху-вниз», але такі системи дуже громіздкі та 
розроблені в одиничному екземплярі. Що стосується застосування монтажних 
кранів великої вантажопідйомності, то такі засоби виготовляються в Німеччині 
та Китаї, їхня вартість досить висока [25]. 
Вибір монтажних засобів визначає структуру монтажних процесів, які при 
використанні монтажного крана включають – захоплення блоку технологічним 
оснащенням, підйом та переміщення блоку, наведення та встановлення блоку, 
вивірку блоку, закріплення блоку у проектне положення [26]. 
Далі здійснюється підбір та розстановка будівельної техніки у вигляді 
схеми комплексної механізації, що забезпечує раціональні та безпечні умови 
зведення житлових будівель. Для цього за характеристиками типів будівель 
визначаються технічні параметри, якими формулюються вимоги до провідної 
монтажної машини. Унікальність зведення будівель із великогабаритних блоків 
різко обмежує вибір типу монтажних засобів. 
Як провідна машина може бути використана:  
- кран на спецшасі вантажопідйомністю 650 т із застосуванням СГЗП – 
автоматичної траверси (патент UA 2749677 C1); - гусеничний кран у баштово-
стріловому виконанні для застосування вантажопідйомністю 800 т автоматичної 
траверси (патент UA 2749677 C1); - Портальна система із застосуванням 
автоматичної траверси (патент UA 2749677 C1). 
Дослідження проведено без урахування зведення підземної частини 
будівлі, тому варіативність конструкцій підземної частини будівлі різноманітна 
і пов'язана з геологічними умовами зведення підземної частини. 
Для цього попередньо були встановлені основні операції з наступних 
процесів: підготовка блоку до розвантаження, розвантаження блоку, монтаж 
блоку. Характеристика методу монтажу великогабаритних блоків безпосередньо 
залежить від рішень щодо організації монтажного процесу, способу його 
механізації, виконання всіх монтажних операцій та якості їх управління. 
Для монтажу великогабаритних блоків використаний мобільний кран на 
спецшасі LIEBHERR 1650 LTM вантажопідйомністю 650 т (рис. 2.3), що має 
телескопічну стрілу від 16,7 м до 80 м і подовжувач грати до 91 м. При цьому 
максимальна висота підйому вантажу становить 152 м-коду, а максимальний 
виліт стріли 112 м-коду. Застосовуються модифікації крана LIEBHERR 1650 
LTM - T3, Т3Y з телескопічною стрілою довжиною від 33,9 до 54 м для монтажу 
КДОБ обраних типів будівель. При мінімальному вильоті стріли 5м довжина 
стріли становить 33,9 м, а при максимальному вильоті 52м довжина стріли 
становить 54 м. 
 
 
Рис. 2.3. Загальний вигляд пневмоколісного крану Liebherr LTM 1650 [27] 
 
 Як приклад наведено вантажопідйомні характеристики, необхідні для 
монтажу, вибраних модифікацій житлових будівель, можна визначити на 
графіку вантажопідйомних характеристик крана LIEBHERR LTM 1650-8.1 T3Y 
(рис. 2.4). 
 
Рис. 2.4 Графік вантажопідйомності мобільного крана на спецшасі LIEBHERR 
LTM 1650-8.1 T3Y [27] 
За графіком визначаються такі параметри, необхідні для здійснення 
монтажу КДОБ – вантажопідйомність, висота підйому, виліт стріли. Для 
монтажу краном КДОБ діапазон крана не враховується, оскільки монтаж 
точиться. Точковий монтаж – це переміщення найкоротшим шляхом від місця 
розвантаження до встановлення в проектне положення. У зв'язку з тим, вантаж 
краном, що піднімається, є великогабаритним особлива увага звертається на 
відстань від габариту вантажу до стріли. 
Для монтажу блоку краном обов'язкове необхідне технологічне 
оснащення. Для цього розроблена автоматична вантажозахоплювальна траверса  
(рис. 2.5) [27]. 
 
 
 
 
1- поздовжня балка,  2 – підвіс,  3 – каретка,  4 – ролики,  5, 8, 10 – привід, 6 - 
поворотний механізм,  7 - поперечні балки, 8 – привід, 9 - рухомі 
вантажозахоплювальні пристрої, 11 - вантажозахоплювальний елемент, 12 - 
блок керування з програмним забезпеченням (ЧПУ), 13 – відеокамера, 14 – 
система освітлення 
Рис. 2.5 Вантажозахоплювальна автоматична траверса 
 
Технічним результатом винаходу є забезпечення можливості 
автоматичного захоплення та позиціонування великогабаритних виробів будь-
яких розмірів, підвищення точності встановлення великогабаритних виробів у 
проектне положення, виключення необхідності використання ручної праці при 
захопленні виробів, підвищення швидкості зведення будівель та споруд. 
Далі здійснюється підбір та розстановка будівельної техніки у вигляді 
схеми комплексної механізації, що забезпечує раціональні та безпечні умови 
зведення житлових будівель. 
Наприклад, монтаж 7-поверхової житлової будівлі «Вежа» «Тип 1» 
проводиться мобільним краном на спецшасі LIEBHERR 1650–8.1 T3Y з 
автоматичною траверсою, що самопозиціонується, з трьох стоянок (рис. 2.6, 2.7): 
- зі стоянки № 1 краном здійснюється 5 підйомів для монтажу одного 
поверху, а з урахуванням необхідності монтажу семи поверхів – кран здійснює 
зі стоянки № 1–35 підйомів; 
 - зі стоянки № 2 краном здійснюється 4 підйоми для монтажу одного 
поверху. 
Сім поверхів кран монтує зі стоянки № 2 до 28 підйомів; - зі стоянки № 3 
краном здійснюється 2 підйоми для монтажу одного поверху. 
Сім поверхів кран монтує зі стоянки № 2 до 14 підйомів. 
Монтаж плит покриттів здійснюється для будівлі в 11 підйомів: зі стоянки 
№ 3-2 підйому; зі стоянки № 2-4 підйому, зі стоянки № 3 - 5 підйомів. 
 
 
Рис. 2.6 Схема імітаційного моделювання механізації монтажних робіт 
мобільним краном на спецшасі для монтажу житлової будівлі «Вежа» «Тип 1». 
План. 
 
Рис. 2.7 Схема імітаційного моделювання механізації монтажних робіт 
мобільним краном на спецшасі для житлового будинку «Вежа» «Тип 1». Розріз.  
 
Такі ж схеми розроблені решті відібраних типів будинків («Тип 2 -Тип 5) 
У результаті на основі імітаційного моделювання визначено для кожного з 
обраних 5 типів будівель кількість стоянок з можливістю монтажу з кожної 
стоянки максимально можливої кількості модулів з урахуванням оснастки та 
вантажозахоплювальних пристроїв. Повна інтерпретація наведена у додатку Г. 
У таблиці наведено дані механізації монтажних робіт мобільним краном 
LIEBHERR LTM 1650-8.1 (T3Y) Lстор. =54м з урахуванням послідовності 
монтажу великогабаритних об'ємних блоків п'яти типів завдань із засобів 
імітаційного моделювання. Імітаційне моделювання дає можливість визначити 
кількість великогабаритних об'ємних блоків, що піднімаються, з урахуванням 
вильоту, висоти підйому (таблиця 2.5). 
Таблиця 2.5. Даних імітаційного моделювання монтажу КДОБ краном LIEBHERR LTM 1650-8.1 (T3Y) Lстор. =54 м 
(Фрагмент) 
Маса Вантажопід
Площа КГОБ Виліт стріли Масса Маса 
Тип № КГОБ габарит, А х Б х Маса йомність Фактична 
покриття покриття крану траверси крюка вантажопідй
будівлі H, м № стоянки КГОБ (т) 2 (м) крана по 
 (т) (т)
КГОБ,м  (т) графику   омність (т) 
проектна (т) 
№1 15,0 х 6,5 х 3,5 
(ст.2) 65,0 97,5 29,3 16,2 105,2 10,0 2,5 92,7 
№28 6,9 х 6,5 х 3,5 
(ст.2) 29,9 44,9 13,5 22,5 75,8 10,0 2,5 63,3 
№ 1008 6,9 х 5,3 х 3,5 
(ст.2) 13,8 36,6 11,0 27,2 60,2 10,0 2,5 47,7 
№ 337 15,0 х 5,3 х 3,5 
(ст.2) 53,0 79,5 23,9 24,0 70,2 10,0 2,5 57,7 
№1 15,0 х 6,5 х 3,5 
(ст.1) 65,0 97,5 29,3 17,0 101,2 10,0 2,5 88,7 
№6 13,5 х 6,5 х 3,5 
1 
(ст.1) 58,5 87,8 26,3 18,0 96,2 10,0 2,5 83,7 
№ 337 15,9 х 5,3 х 3,5 
(ст.1) 53,0 84,3 25,3 21,0 70,2 10,0 2,5 57,7 
№ 364 6,9 х 5,3 х 3,5 
(ст.1) 24,4 36,6 11,0 24,0 70,2 10,0 2,5 57,7 
№ 645 15,0 х 4,2 х 3,5 
(ст.1) 42,0 63,0 18,9 26,6 61,9 10,0 2,5 49,4 
№ 2 14,7 х 6,5 х 3,5 
(ст.3) 63,7 95,6 28,7 16,4 104,2 10,0 2,5 91,7 
№6 13,5 х 6,5 х 3,5 
(ст.3) 58,5 87,8 26,3 20,5 84,3 10,0 2,5 71,8 
 
 
Продовження таблиці 2.5 
Маса Вантажопід
Площа КГОБ Виліт стріли Масса Маса 
йомність Фактична 
Тип № КГОБ габарит, А х Б х Маса 
покриття покриття крану траверси крюка 
будівлі H, м № стоянки КГОБ (т) (м) крана по вантажопідй
2  (т) (т)
КГОБ,м  (т) графику   омність (т) 
проектна (т) 
№3 14,4 х 6,5 х 3,5 
(ст.2) 62,4 93,6 28,1 16,0 106,2 10,0 2,5 93,7 
№20 9,3 х 6,5 х 3,5 
(ст.2) 40,3 60,5 18,1 24,0 70,2 10,0 2,5 57,7 
№916 9,3 х 3,3 х 3,5 
(ст.2) 20,5 30,7 9,2 23,9 70,0 10,0 2,5 57,5 
№ 1000 9,3 х3,0 х 
3,5(ст.2) 18,6 27,9 8,4 24,4 70,2 10,0 2,5 57,7 
2 
№3 14,4 х 6,5 х 3,5 
(ст.1) 62,4 93,6 28,1 16,0 106,2 10,0 2,5 93,7 
№20 9,3 х 6,5 х 3,5 
(ст.1) 40,3 60,5 18,1 24,0 70,2 10,0 2,5 57,7 
№972 9,3 х 3,1 х 3,5 
(ст.1) 19,2 28,8 8,6 24,0 70,2 10,0 2,5 57,7 
№76 9,3 х 6,3 х 3,5 
(ст.1) 39,1 58,6 17,6 24,8 67,6 10,0 2,5 55,1 
№ 1 15,0 х 6,5 х 3,5 
(ст.2) 65,0 97,5 29,3 16,0 106,2 10,0 2,5 93,7 
№ 76 9,3 х 6,3 х 3,5 
(ст.2) 39,1 58,6 17,6 24,1 70,0 10,0 2,5 57,5 
2а 
№ 76 9,3 х 6,3 х 3,5 
(ст.2) 39,1 58,6 17,6 24,1 70,0 10,0 2,5 57,5 
№ 1 15,0 х 6,5 х 3,5 
(ст.1) 65,0 97,5 29,3 16,1 106,2 10,0 2,5 93,7 
  
Маса Вантажопід
Площа КГОБ Виліт стріли йомність Масса Маса Фактична 
№ КГОБ габарит, А х Б х Маса 
покриття покриття крану крана по траверси крюка вантажопідй
H, м № стоянки КГОБ (т) 
КГОБ,м2 (т) (м) графику (т) (т)
   омність (т) 
проектна (т)
 
№ 76 9,3 х 6,3 х 3,5 
(ст.1) 39,1 58,6 17,6 25,5 65,0 10,0 2,5 52,5 
№ 76 9,3 х 6,3 х 3,5 
(ст.1) 39,1 58,6 17,6 24,0 70,2 10,0 2,5 57,7 
№ 496 9,3 х 4,8 х 3,5 
(ст.1) 29,8 44,6 13,4 24,0 70,2 10,0 2,5 57,7 
№ 67 12,0 х6,3 х 3,5 
(Ст.1) 50,4 75,6 22,7 19,6 88,5 10,0 2,5 76,0 
№ 588 6,9 х 4,5 х 3,5 
(Ст.1) 20,7 31,1 9,3 22,5 75,8 10,0 2,5 63,3 
Тип № 334 7,5 х 5,4 х 3,5 
будівлі (Ст.1) 42,9 40,5 12,2 16,4 104,2 10,0 2,5 91,7 
№ 502 7,5 х 4,8 х 3,5 
(Ст.1) 24,0 36,0 10,8 17,2 100,2 10,0 2,5 87,7 
№7 7,5 х 3,3 х 3,5 (Ст.2) 57,2 24,8 7,4 20,5 84,3 10,0 2,5 71,8 
№7 7,5 х 3,3 х 3,5 (Ст.2) 57,2 24,8 7,4 19,3 90,0 10,0 2,5 77,5 
№7 7,5 х 3,3 х 3,5 (Ст.2) 57,2 24,8 7,4 20,2 85,7 10,0 2,5 73,2 
№7 7,5 х 3,3 х 3,5 (Ст.2) 57,2 24,8 7,4 23,0 73,9 10,0 2,5 61,4 
№922 7,5 х 3,3 х 3,5 
(Ст.2) 16,5 24,8 7,4 19,8 87,5 10,0 2,5 75,0 
№ 1 15,0 х 6,5 х 3,5 
(Ст.2) 65,0 97,5 29,3 21,1 81,7 10,0 2,5 69,2 
№ 1 15,0 х 6,5 х 3,5 
 (Ст.2)  65,0 97,5 29,3 20,2 85,7 10,0 2,5 73,2 
Маса Вантажопід
Фактичн
Площа КГОБ Виліт стріли йомність Масса Маса 
№ КГОБ габарит, А х Б х Маса а 
покриття покриття крану крана по траверси крюка 
H, м № стоянки КГОБ (т) 
КГОБ,м2 (т) (м) графику (т) (т) вантажопідй
   
(т) омність (т) 
проектна  
№ 1 15,0 х 6,5 х 3,5 
(Ст.2) 65,0 97,5 29,3 21,3 80,8 10,0 2,5 68,3 
№617 15,0 х 4,3 х 3,5 
(Ст.2) 43,0 64,5 19,4 23,6 70,2 10,0 2,5 57,7 
№ 1 15,0 х 6,5 х 3,5 
(Ст.3) 65,0 97,5 29,3 21,7 79,0 10,0 2,5 66,5 
№1002 8,7 х 3,0 х 
3,5(Ст.3) 17,4 26,1 7,8 26,3 70,2 10,0 2,5 57,7 
№78 8,7 х 6,3 х 3,5 
(Ст.3) 36,5 54,8 16,4 23,4 72,4 10,0 2,5 59,9 
№76 9,3 х 6,3 х 3,5 
(Ст.3) 39,1 58,6 17,6 15,8 107,3 10,0 2,5 94,8 
  
2.3. Оцінка параметрів будівництва житлового будинку з великогабаритних 
об'ємних блоків. 
З метою визначення показників організаційно-технологічних параметрів 
зведення будівель з об'ємних великогабаритних блоків компанією «МонБуд» 
проведено хронометраж монтажу корпусу у м. Одеса. Цей об'єкт є 
чотириповерховою будівлею з розмірами в плані 28,8 х 14,5 м (рис. 2.8). Об'ємно-
планувальні рішення будівлі утворюють поверхово по 7 блоків, з яких блоки Б1, 
Б2 і Б3 представлені в 2 екз., а блок Б4 в одному екземплярі (таблиця 2.6), висота 
всіх блоків дорівнює 3,5 м. Розташування блоків та послідовність. 
 
Таблиця 2.6 Характеристика великогабаритних об'ємних блоків 
Номер блоку Кіл-ть блоків, Параметри блоків 
шт. 
розміри блоку, м обсяг блоку, м3 вага блоку, т 
Б1 2 14,5x5,3 269,0 50,9 
Б2 2 9,2х7,2 230,8 43,9 
Б3 2 9,2х3,7 118,6 22,6 
Б4 1 9,2х7,0 224,4 42,7 
 
їх монтажу на першому поверсі наведено на рис. , у якому дробом позначено – у 
чисельнику номер блоку, у знаменнику – номер його монтажу. На всіх наступних 
поверхах розташування та послідовність монтажу блоків аналогічна схемі 
першого поверху. 
 
Рис. 2.8 Розташування та послідовність монтажу великогабаритних 
об'ємних блоків 
Як підйомно-транспортний засіб використовувався мобільний кран Liebherr 
LTM 1650 LIEBHERR 1650-8.1 T3Y з максимальною вантажопідйомністю 650 т. 
Визначено основні монтажні операції: такелажні, пов'язані з підготовкою 
блоку до підйому (підготовка траверси, стропування); власне монтажні, що 
складаються з підйому (переміщення), наведення, орієнтування, встановлення, 
вивіряння, закріплення блоку. Вся інформація щодо хронометражу монтажних 
процесів зведена у форму звіту у Додатку Д. 
Фрагмент таблиці звіту про проведений хронометраж представлений у 
таблиці 2.7. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Таблиця 2.7 Звіт хронометражу 4-поверхової житлової будівлі (фрагмент) 
N п/п Найменування процесу Тпочат Тзакінчен ТЗАГ, хв. Примітки 
ку ня 
 Монтаж 1 поверху     
1. Монтаж КГОБ N1(B1) 8-00 8-20 20  
2. Другий підйом (Б2) и 8-20 8-29 9  
відбивання напливів на 
опорних закладних 
3. Підведення КГОБ Б2 до місця 8-29 8-40 11  
монтажу в проектне 
положення 
4. Опускання та відкріплення 8-40 8-43 3  
підстропів траверси (захватів) 
5. Підведення траверси на 8-43 8-47 4  
площадку складування для 
розстроповки чотирьох 
крайніх стропів 
6. Строповка третього КГОБ 8-47 8-50 3  
(Б3) 
7. Подача на верх до місця  
8-50 8-55 5 
монтажу третього КГОБ Б3 
8. Опускання до місця монтажу  
КГОБ Б3 8-55 9-10 15 
9. Підняття траверси після  
установки блок-модуля в 9-10 9-11 1 
проектне положення 
10. Поворот крану з траверсою в  
сторону площадки 9-11 9-15 4 
складування 
11. Розміщення траверси на 9-15 9-27 12 Розпаковка 
площадки складування, модуля на 
витягування стріли з трале - 4 чол. 
паралельною розпаковкою 
модуля з трала («з коліс») 
 
 
 
Продовження таблиці 2.7 
N п/п Найменування процесу Тпочат Тзакінчен ТЗАГ, хв. Примітки 
ку ня 
12. Підйом стріли крану з 9-24 9-30 6  
поворотом до місця 
розміщення Б4 
13. Строповка КГОБ Б4 9-30 9-34 4  
14. Підйом до місця монтажу 9-34 9-39 5  
КГОБ Б4 
15. Опускання до місця 9-39 10-05 26 Траверса не 
монтажу автоматична 
Вкручування – 
відкручування фітингів. 
Підбирання натяжки 
ланцюгових стропів за 
допомогою таурепів для 
знаходження центру 
тяжкості КДОБ Б4. 
Зміщений центр ваги 
модуля - причина 
ручного підбирання 
натягу ланцюгових 
підстропків траверси 
16. Розстроповка КДОБ Б4 та 10-05 10-09 4  
поворот траверси на 
майданчик складування 
17. Опускання траверси на 10-09 10-16 7  
майданчик, висування 
стріли під наступний 
блок 
 
У процесі виконання робіт такелажні операції включали стропування блоків 
(3-15 хв.), опускання та звільнення захватів траверси (3-17 хв.), підведення 
траверси на майданчик складування для розстропування чотирьох крайніх стропів 
(4-10 хв.). 
При виконанні власне монтажних операцій витрати часу розподілялися 
наступним чином: підведення блоку до місця встановлення у проектне положення 
(10-27 хв.), опускання блоку (8-17 хв.), підйом стріли з поворотом до місця 
розташування блоку (5-8 хв.), підйом та розворот блоку (3-6 хв.). 
Певний час було витрачено на супутні операції, такі як відбивання напливів 
на опорних закладних деталях (9-27 хв.), вкручування – відкручування фітингів та 
натяжка ланцюгових стропів для визначення центру ваги блоку (26 хв.). 
Виникають також непередбачені обставини, пов'язані з труднощами встановлення 
блоку в проектне положення, наприклад, через незакріплену комунікацію (27 хв.). 
Через війну тривалість монтажу об'ємних великогабаритних блоків по 
поверхах становила: 1 поверх – 5,0 год.; 2 поверх – 4,7 год.; 3 поверх – 3,4 год.; 4 
поверх – 3,1 год. 
Монтаж даху будівлі складався із встановлення чотирьох кришок за 1,1 год. 
Таким чином, загальна тривалість монтажу чотириповерхового корпусу 
становила 17,3 год. 
Як показав аналіз, при виборі таких одиничних монтажних кранів через 
їхню дуже високу вартість слід керуватися не тільки їх технічними параметрами 
вантажопідйомності, вильоту стріли та висоти підйому гака, а також вартості 
машино-зміни, а й середньодобовою кількістю змонтованих блоків. Цей показник 
дуже важливий, оскільки дозволяє не тільки спрогнозувати етапи експлуатації 
монтажного крана на тривалий період, але і встановлювати і скорочувати 
непродуктивні витрати, яких особливо багато на стадії дослідно-
експериментальних робіт. Хронометраж зведення 4-х поверхового житлового 
будинку з великогабаритних об'ємних блоків показав, що сам процес підйому 
блоку, його підведення та установки в проектне положення займає близько 20 хв. 
Але при цьому за рахунок таких операцій як підведення траверси на майданчик 
складування, висування стріли, повороти крана та ін., а також непередбачених 
операцій з визначення центр ваги блоку, натяжка ланцюгових стропів, підрубка 
напливів та ін. Тривалість монтажу блоку становить 37-45 хв. 
У силу унікальності та високої вартості монтажних кранів з'являється 
необхідність, крім вищезазначених монтажних показників – вантажопідйомності, 
висоти підйому гака, вильоту стріли та економічного показника – вартості маш.-
зміни визначати ще один показник – середньодобова кількість змонтованих 
блоків. Він необхідний визначення тривалості монтажу великогабаритних блоків 
як оцінок. 
 
 
 
 
 
 
 
ВИСНОВКИ З РОЗДІЛУ 2 
Дослідження параметрів зведення житлових будинків із великогабаритних 
об'ємних блоків показало необхідність створення насамперед універсального 
типажу уніфікованих типових блоків. Вибрати естетичні архітектурно-
планувальні рішення, необхідні для формування типажів об'ємно-планувальних 
рішень основних типів будівель. 
На основі архітектурно-планувальних рішень, таблиці типажів КДГБ та 
об'ємно-планувальних рішень сформовано типи житлових будівель з 
великогабаритних об'ємних блоків. Для кожного типу будівель отримано 
номенклатурний набір КДЗБ. 
Для кожного типу отриманих основних будівель визначено площу, 
поверховість, кількість об'ємних блоків для надземної частини будівлі. 
Визначивши показник кількості КДЗБ для кожного, типу будівель та відповідну 
площу кожного типу будівель можливо визначити коефіцієнт індустріального 
складання житлових будівель основних типів. 
Для вирішення завдань автоматизації створення об'ємно-планувальних 
рішень розкладки КДГБ було вирішено завдання виведення зі списку 
номенклатурного набору типу будівлі з КДЗБ у двовимірний простір з 
визначенням місця відповідного КДПГ та занесення до креслення будівлі до 
відповідного блоку наступних характеристик: довжини, ширини, висоти, висоти 
номенклатурного номера Це стало можливим за допомогою програми ЕОМ, 
розробленої на платформі «Urbanbot» і її складовою. 
При виборі методу монтажу житлової будівлі з КДОБ визначаються технічні 
можливості механізмів кранів великої вантажопідйомності, швидкості 
переміщення вантажу та маневреності та вантажозахоплювальні характеристики, 
необхідні для підйому та переміщення. Також було розроблено автоматичну 
траверсу. Був обраний мобільний кран на спецшасі LIEBHERR 1650–8.1 T3Y. Для 
кожного типу будівлі було визначено кількість стоянок, підйомів з урахуванням 
вантажозахоплювальних характеристик маси блоків і траверси, що 
переміщуються, і складено таблицю, що відображає дані імітаційного 
моделювання монтажу КДОБ краном LIEBHERR LTM 1650-8.1 (T3Y) Lстор. 
=54м Для поведінки експерименту зі збирання чотириповерхової будівлі було 
обрано мобільний кран на спецшасі LIEBHERR 1650-8.1 T3Y. Час монтажу 4 
поверхів надземної частини будівлі, що складається з 28 шт. КДГБ, склало 17,3 
год. 
Застосування при складанні житлових будівель з великогабаритних 
об'ємних блоків монтажних кранів пов'язане з труднощами, що виникають, по 
непередбачених операціях і з неможливістю повної автоматизації монтажних 
процесів і операцій. У зв'язку з цим слід звернути особливу увагу на створення та 
застосування роботизованих підйомників-платформ, які можуть забезпечити 
високу надійність і безпеку процесів складання блоків незалежно від висоти їх 
підйому. 
Метод монтажу великогабаритних блоків встановлюється на основі 
багатоваріантного опрацювання рішень щодо організації монтажного процесу, 
вибору провідних засобів механізації та виконання монтажних операцій. 
Розташування та послідовність монтажу блоків вказується на поверхових 
планах. При цьому тривалість монтажу великогабаритних блоків визначається 
залежно від досягнутого технічного рівня виконання монтажних робіт за однією 
із запропонованих оцінок – песимістична, задовільна, оптимістична. 
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА МЕТОДИКИ МОДЕЛЮВАННЯ ЗВЕДЕННЯ 
ЖИЛИХ БУДІВЕЛЬ З ВЕЛИКОГАБАРИТНИХ ОБ'ЄМНИХ БЛОКІВ 
3.1. Основні етапи покрокового моделювання будівництва житлових 
будівель. 
Узагальнення зарубіжного та вітчизняного досвіду зведення житлових 
будинків з об'ємних блоків та аналіз результатів широкомасштабного 
експерименту, що проводиться групою компаній «МонБуд», дозволили виділити 
такі основні етапи методики моделювання зведення житлових будинків з 
великогабаритних блоків – вибір розрахункового типажу великогабаритних 
блоків -планувальних рішень будівель з великогабаритних блоків, вибір методу 
монтажу великогабаритних блоків, побудова моделі зведення будівель із 
великогабаритних блоків. 
Принципова блок-схема моделювання зведення будівлі з великогабаритних 
блоків наведена рис. 3.1 [13]. 
Етап 1. Вибір розрахункового типажу великогабаритних блоків. 
В умовах відсутності нормативно-довідкових даних про типажі 
великогабаритних блоків зміст першого етапу має першорядне значення [13]. В 
даний час відсутні дослідження принципів формування уніфікованого типажу 
великогабаритних блоків, який забезпечував би, з одного боку, раціональне 
відображення архітектурно-об'ємних рішень будівель (секцій), а з іншого боку, 
враховував би обмеження сфери будівельного виробництва і, насамперед, на вибір 
методів монтажу блоків та відповідних їх засобів механізації. У цьому доцільно 
використовувати підхід, описаний у розділі 2. Перевагою цього підходу є, 
насамперед, розкриття всього різноманіття варіантів блоків, параметри яких 
відбивають як великогабаритні, а й середні і дрібніші блоки, що, зрештою, 
розширює можливості вписування блоків у існуючі архітектурно-об'ємні рішення 
будівель. До того ж, цей підхід враховує і технічні можливості засобів механізації, 
які й визначили значною мірою максимальну вагу великогабаритного блоку та 
його габаритні розміри [13]. 
 
Етап 2. Формування варіантів об'ємно-планувальних рішень будівель із 
блоків. 
Початковою основою розробки етапу є архітектурно-планувальні рішення 
житлових будівель та їх типових секцій, за якими здійснюється моделювання 
варіантів об'ємно-планувальних рішень із великогабаритних блоків. В результаті 
досліджень глави 2 відібрано п'ять найбільш характерних схем розміщення блоків 
у квадратній, прямокутній, Г, П та - подібній секцій житлових будівель (малюнки 
3.2 та 3.3). З таких секцій можуть групуватися житлові будинки будь-якої 
конфігурації. При цьому слід мати на увазі, що кожен тип відібраних секцій може 
мати багатоваріантні об'ємно-планувальні рішення розміщення блоків, деякі з 
яких наведені у таблиці 3.3. [13] 
 
Таблиця 3.3 Характеристика об'ємно-планувальних рішень житлових секцій 
однією поверх (фрагмент) 
№ Найменування та Розміри секції в плані Кількість Кількість 
п/п тип секції (a x b), м блоків, шт. квартир 
Загальна жила 
площа, м2 
1 Широтна 23,6 х 16,9 4 4 
    
214,2 
2  32,9 х 16,0 7 6 
   
Меридіональна 327,5 
3  35,7 х 16,0 8 6 
    
358,7 
4  27,1 х 16,0 5 5 
   
Широтно 269,6 
5 меридіональна 26,9 х 16,0 5 5 
    
246,7 
6 Поворотная 26,9 х 22,3 7 5 
    
328,6 
7  37,5 х 16,0 6 6 
  
8 Торцева 261,6 
  24,0 х 16,0 5 5 
    
210,0 
 
Етап 3. Вибір методу монтажу великогабаритних блоків. 
Метод монтажу великогабаритних блоків встановлюється на основі 
багатоваріантного опрацювання рішень у складі проекту організації будівництва 
(ПОБ) з подальшою детальною розробкою у складі проекту виконання робіт 
(ПВР). Основними складовими методу монтажу є організація монтажного 
процесу, вибір провідних засобів механізації, рішення щодо виконання 
монтажних. операцій, структура управління монтажними операціями [13]. 
великогабаритних блоків виділено та враховано найбільш значущі елементи цих 
складових (таблиця 3.4). 
 
Рис. 3.2 Прямокутна секція розміщення блоків 
 
Рис. 3.3  Г-образная секція розміщення блоків 
 
Вибір провідного монтажного засобу здійснюється за технічними 
параметрами, які повинні задовольняти наведеним вище умовам, отриманим в 
результаті проведеного аналізу з урахуванням розподілу об'ємних блоків по висоті 
та масі. Спочатку за монтажними характеристиками визначаються необхідні 
параметри, якими повинні мати монтажні засоби, а потім за цими параметрами за 
допомогою номограм, таблиць та графіків технічних характеристик монтажних 
засобів підбирається тип та типорозмір відповідної техніки. 
У той же час стосовно будівництва житлових будинків з великогабаритних 
блоків вибір провідного монтажного крана, як правило, не є конкурентним через 
невеликий вибір наявних їх типів і типорозмірів. Найбільш близькими за своїми 
параметрами є великовантажні крани Liebherr, Terex Demaq (таблиця 3.5), XCMG 
QVY, Manitowoc та ін Як показує практика, російські будівельники віддають 
перевагу кранам Liebherr, що мають високу експлуатаційну надійність. Так, 
наприклад, кран Liebherr LTM 1650 максимальною вантажопідйомністю 650 т має 
дві модифікації Т3 та Т3Y. У модифікації Т3Y телескопічна стріла становить 
довжину від 33,9 до 54 м, а максимальна висота підйому дорівнює 54 м. При 
мінімальному вильоті 5 м довжина стріли становить 33, 9 м, а при максимальному 
вильоті 52 м довжина стріли дорівнює 54 м [13 ]. 
 
Таблиця 3.5. Технічна характеристика великовантажних монтажних кранів 
(фрагмент) 
Тип та типорозмір Технічна характеристика 
монтажного крану 
вантажо- довжина стрели, довжина гуська, 
підйомність, т м м 
Liebherr LTM 1500 500 50 6 - 91 
Liebherr LTM 1650 700 73 
80 
Liebherr LTM 1750 750 91 
60 
Terex Demaq AC 700 700 6 - 90 
60 
LG 1750 750 136 57 
 
У силу унікальності та високої вартості монтажних кранів з'являється 
необхідність, крім вищезазначених монтажних показників – вантажопідйомності, 
висоти підйому гака, вильоту стріли та економічного показника – вартості маш.-
зміни визначати ще один показник – середньодобова кількість змонтованих 
блоків. Він необхідний визначення тривалості монтажу великогабаритних блоків 
як оцінок, запропонованих у розділі 2 – песимістична, задовільна, оптимістична. 
Трудомісткість монтажу об'ємних великогабаритних блоків включає сумарні 
трудові витрати, пов'язані з виконанням монтажного процесу[13] . 
 
Етап 4. Побудова моделі зведення будівлі з великогабаритних блоків. 
Зведення будівель з великогабаритних блоків відрізняється низкою 
особливостей, які мають знайти відображення у проекті виконання робіт – у 
календарному плані виконання робіт, будгенплані, технологічних картах. 
Послідовність установки блоків безпосередньо визначається типом 
монтажного крана, що використовується. Так, при застосуванні стрілового крана 
монтажні роботи ведуться за лінійною або кільцевою схемою, а при роботі 
козлового крана блоки встановлюються по всій ширині будівлі. Але в будь-якому 
випадку насамперед слід встановлювати блоки далекого ряду. При наявності 
додаткових елементів спочатку проводиться монтаж блоків і тільки після них 
встановлюються додаткові елементи. Як показує практика тривалість монтажу 
блоків козловим краном на 10-15% менше часу, що витрачається 
пневмоколісними та гусеничними кранами. 
Перед початком виконання робіт на кожному поверсі влаштовується 
монтажний горизонт з нівелювання опорних поверхонь та встановлення 
монтажних маяків. Монтаж об'ємних блоків є провідним процесом під час 
зведення будинку, ритм виконання якого визначає всю систему організаційно-
технологічних параметрів. Роботи зі зведення будівлі слід вести спеціалізованими 
потоками у складі трьох приватних потоків строго за загарбками [13]. 
Спеціалізований потік повинен складатися з наступних приватних потоків – 
монтаж об'ємних блоків, влаштування вертикальних та горизонтальних стиків та 
герметизація швів, виконання післямонтажних робіт зі з'єднання інженерних 
комунікацій. 
Перший приватний потік є ланкою монтажників у кількості 3–4 чол. Два 
монтажники знаходяться біля зовнішньої грані блоку, а один монтажник 
розташовується біля його задньої грані, що необхідно для повного контролю 
положення блоку. Вивірка блоку в поздовжньому напрямку при ручному його 
переміщенні для правильної (проектної) установки може визначатися відповідно 
до монтажних настановних ризиків, а в поперечному напрямку за допомогою 
виска-рейки. Точне встановлення блоку в проектне положення проводиться за 
допомогою спеціальних завзятих фіксаторів, що забезпечують переміщення блоку 
до повного збігу з ризиками розбивки. Монтаж блоків поверху доцільно 
завершувати установкою торцевого блоку, що вимагає значно більше часу, ніж 
установка рядового блоку через стислість виконання робіт. Для здійснення 
контрольних функцій два монтажники повинні знаходитись на рівні верхнього 
перекриття блоку, а один монтажник – усередині вже встановленого сусіднього 
блоку [48] [13]. 
Другий приватний потік веде роботи з влаштування стиків та герметизації 
швів. Стики великогабаритних блоків поділяються на горизонтальні та 
вертикальні, які можуть бути як зовнішніми, так і внутрішніми. При цьому за 
типом елементів, що сполучаються, стики влаштовуються між модулями з 
поверховою «перев'язкою» і без такої перев'язки. До якості пристрою стиків 
пред'являється цілий комплекс вимог, включаючи експлуатаційні (забезпечення 
нормативної теплоізоляції, гідроізоляції, звукоізоляції, довговічності, 
вогнестійкості), конструктивні (забезпечення роботи стику, рівноміцності його 
елементів, просторової жорсткості та стійкості), виробничі (можливість 
виготовлення блоків якість монтажу блоків). При встановленні блоків 
допускається використання по висоті герметизуючих підкладок, що вирівнюють, 
товщиною не більше 1 мм. 
Горизонтальні стики заповнюються герметичними звукоізоляційними 
прокладками товщиною 1,2-1,4 см. Надійна герметичність також забезпечується і 
в місцях стикових з'єднань блоків. Весь простір між суміжними блоками 
заповнюється по всій площині вертикальної стіни мінеральною ватою з 
наклейкою гідроізоляційного матеріалу. Слід мати на увазі, що блоки, що 
«перев'язуються» з'єднуються як між собою, так і з «неперев'язуваними» блоками 
металевими горизонтальними елементами сполучення. Герметизація 
горизонтальних та вертикальних стиків блоків виконується відразу після монтажу 
та стикування блоків на монтажному горизонті [13]. 
Третій приватний потік здійснює післямонтажні роботи зі з'єднання 
інженерних комунікацій. Головні стояки знаходяться у спеціальних колекторних 
шафах у міжквартирних коридорах. Горизонтальне розведення від колекторних 
шаф проходить у міжблочному просторі. При цьому всі закладні мереж, що 
розводять, кріпляться до ребрів плит, а самі прокладки знаходяться в захисній 
гофрі та ізоляції. 
Гаряче водопостачання є незалежною двоступінчастою змішаною з 
циркуляцією через розбірні пластинчасті теплообмінники систему, а 
господарсько-питний водопровід холодного водопостачання поза квартирами 
розташовується окремо від протипожежного водопроводу. Скидання 
каналізаційних вод відбувається самопливом, а відведення дощових стоків 
виконується через водостічні вирви з електрообігрівом. 
Схема приєднання систем опалення та вентиляції незалежна через розбірні 
пластинчасті теплообмінники. Після вузла обліку розташовується вузол 
узгодження тисків та обмеження витрати на базі регулятора переходу тиску. 
Електропостачання передбачене від зовнішніх трансформаторних 
підстанцій ТП 20/0,4 кВ. У системі електропостачання передбачені кабельні лінії 
напругою 0,4 кВ і вступно-розподільні пристрої для кожної групи споживачів з 
підключенням до різних секцій ТП за радіальною схемою двома кабелями, що 
взаємно резервуються. До споживачів 1 категорії віднесені – насосні станції, 
центральні теплові пункти (ЦТП), пости охорони та технічних засобів безпеки, 
ліфти (для пожежних бригад), мережі зв'язку, система протидимного захисту, 
світлова огорожа, пожежна сигналізація, аварійне та евакуаційне освітлення, 
системи автоматичного пожежогасіння, силові щити). 
Система слаботочних пристроїв забезпечує в автоматичному режимі 
вимірювання поточних значень параметрів всіх інженерних систем, порівняння їх 
із заданими величинами, вироблення відповідних керуючих впливів на виконавчі 
пристрої, обробку всієї інформації, що надходить, і документування її масивів. 
Для комфортного управління інженерними системами впроваджено три пакети 
функцій – Стандарт, Комфорт, Бізнес, які забезпечують функціонування об'єкта 
як «Розумний Дім». 
Система пожежогасіння та сигналізації охоплює всі приміщення та 
коридори, крім приміщень із мокрими процесами. Для раннього виявлення 
пожежі у місцях загального користування та житлових приміщеннях 
використовуються адресні димові оптико-електронні сповіщувачі. Вся система 
пожежогасіння та сигналізації виконана на вітчизняному устаткуванні. 
Вентиляція є припливно-витяжною системою з рекуперацією 
індивідуальними блоками. Для цього на фасадах будівель передбачені відповідні 
клапани для забору повітря, а на даху для його викиду. Все вентиляційне 
обладнання розміщується у венткамерах за межами приміщень електрощитових. 
Після завершення монтажу нульового циклу та перед монтажем надземної 
частини будівлі виконуються роботи з монтажу приймально-розподільчих 
пристроїв, водно-розподільчих пристроїв, індивідуальних теплових пунктів, 
водомірного вузла з можливістю їхнього підключення за тимчасовою або 
постійною схемою до зовнішніх інженерних мереж. Необхідність проведення цих 
робіт диктується оперативним підключенням блоків, що монтуються, до 
внутрішніх інженерних мереж. В осінньо-зимовий період з метою забезпечення 
позитивної температури в змонтованих блоках надземної частини підключення до 
мереж теплопостачання рекомендується здійснювати за допомогою вузлів 
(обтискних фітингів), що швидко з'єднуються, і електропостачання за допомогою 
болтових з'єднань і конекторів. 
Виробництво монтажних робіт вимагає неухильного дотримання, як 
загальних нормативних правил, так і положень, викладених у Інструкції з 
монтажу блоків, що спеціально розробляється. Зокрема, до початку робіт 
монтажники повинні ознайомитися з технічною (проектною, робочою) 
документацією, перевірити весь інвентар, технологічне оснащення та справність 
механізмів, що використовуються. Всі члени монтажної бригади повинні бути 
повністю забезпечені запобіжними верхолазними пристроями, касками та 
нековзним взуттям. 
Монтаж об'ємних блоків слід чітко вести лише за загарбками у зазначеній 
послідовності. Забороняється проносити блоки над робітниками місцями 
монтажників та раніше змонтованими захватками, підтримувати та направляти 
блок руками під час його опускання у проектне положення, перебувати між 
раніше змонтованим блоком та блоком, що встановлюється. При вітрі силою 6 і 
більше балів, снігопаді, ожеледиці, дощі та грозі всі роботи мають бути припинені 
[20], [23]. 
Особливу увагу слід приділяти контролю за якістю робіт за допомогою 
здійснення вхідного та операційного контролю. Вхідний контроль включає 
контроль проектної та робочої документації, матеріалів, виробів та конструкцій. 
Зокрема, слід перевіряти всі супровідні документи, проводити зовнішній 
огляд матеріалів та виробів, перевіряти геометричні параметри та їх відхилення 
від вимог технічних умов та документації, а за необхідності здійснювати 
інструментальний контроль параметрів міцності. 
У процесі виконання робіт у складі операційного контролю слід виконувати 
перевірку готовності поверхні до монтажу блоків, винесення геодезичних 
відміток і розміток на монтажний горизонт, точність монтажу елементів, що 
монтуються, встановлення та тимчасове розкріплення конструкцій, герметизацію 
стиків (з контролем пристрою повітроізоляції стиків, теплоізоляційних вкладок. 
прокладок та захисних покриттів), якість з'єднань арматури та закладних деталей, 
антикорозійних та бетонних робіт [13]. 
Послідовність монтажу великогабаритних блоків поверхами та їх параметри 
тривалості доцільно відпрацьовувати на циклограмах (рисунок 3.4). На 
циклограмі вертикальної осі вказуються стадії виділення конструктивних частин 
будівель, поверхи, а по горизонталі тривалості робіт. Параметри розгортання та 
здійснення спеціалізованих потоків по поверхах (захватках, ділянках) 
визначаються за наведеними вище положеннями, а технологічна послідовність і 
підсумкові параметри тривалості зведення будівлі знаходяться за допомогою 
відповідних технологічних карт та побудованої циклограми. 
 
Рис. 3.4. Циклограма потокового зведення односекційного прямокутного 9-
поверхового будинку з великогабаритних блоків (1 – монтаж об'ємних блоків, 2 
– пристрій стиків, 3 – з'єднання інженерних комунікацій) 
 
 Як зазначалося, монтаж великогабаритних блоків під час зведення будівель 
доцільно вести з транспортних засобів. Цей метод передбачає доставку всіх 
великогабаритних блоків на будівельний майданчик за годинниковим графіком у 
суворій технологічній послідовності з розвантаженням з транспортних засобів 
монтажним краном та безпосередньою їх установкою у вихідне проектне 
положення. Основу методу становить обґрунтований примусовий ритм 
транспортно-монтажного конвеєра зведення будівель, що досягається високим 
рівнем дисципліни у роботі будівельників, транспорту та підприємств-виробників 
[13]. 
 
 
3.2. Ув'язування процесів доставки та монтажу великогабаритних 
об'ємних блоків. 
Виготовлені та упаковані великогабаритні блоки всередині підприємства-
виробника переміщуються до спеціального складського приміщення, в якому 
постійно підтримується певна позитивна температура. 
Внутрішньозаводське транспортування блоків здійснюється строго в 
горизонтальному положенні за допомогою технологічного обладнання - важких 
мостових або козлових кранів, рольгангів, спеціальних візків. поверхні пілонів в 
одній площині більш як на 5 мм. У цьому міцність всіх елементів блоку має бути 
100% від проектного класу [86]. 
 
Рис. 3.5. Розташування точок спирання великогабаритних блоків [28]. 
При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт обов'язково 
застосовуються узгоджені вантажозахоплювальні механізми та пристрої, залежно 
від технічних вимог та конструктивних особливостей блоку. До таких 
вантажозахоплювальних механізмів відносяться - автоматична повноповоротна 
траверса, що самопозиціонується, немеханізована траверса, стропи з 
розширювачами, саморегульовані стропи. 
Доставка блоків на будівельні майданчики здійснюється в основному 
автомобільним транспортом, а на далекі відстані блоки можуть перевозитися 
залізничним, морським та річковим транспортом. Як автомобільний транспорт 
рекомендуються спеціалізовані транспортні засоби (СТС), що є низькорамними 
вантажними платформами, на яких об'ємні блоки спираються в місцях опорних 
закладних деталей нижньої частини пілонів. 
Такі вантажні платформи дозволяють забезпечити точне горизонтальне 
положення при транспортуванні блоку за рахунок автоматичного вирівнювання 
платформи гідравлічними або пневматичними стабілізаторами. При перевезенні 
блоків використовуються різноманітні елементи кріплення, жорсткі або гнучкі 
підкоси та розпірки, які за рахунок стабілізації блоку дозволяють суттєво 
зменшити вплив динамічних навантажень. Крім того, СТС мають, як правило, 
примусове кермо та гідравлічні підвіски, що гарантують можливість 
маневрування та стійкості при транспортуванні блоків не тільки по дорогах 
загального користування, а й по території будівельних майданчиків. 
У будівельній практиці для перевезення великогабаритних вантажів 
використовуються як вітчизняні, так і спеціалізовані закордонні автотранспортні 
засоби. Наприклад, як вантажна платформа ТОВ «Комбінат Інноваційних 
Технологій – МонАрх» застосовує FAYMONVILLE (Бельгія), що експлуатується 
спільно з тягачом SCANIA R520 (Швеція) [29]. 
Крупногабаритні блоки по ширині значно більші за розмір вантажної 
платформи і тому виступають за габаритні її розміри. Так, за стандартної ширині 
платформи 2540 мм, такі звіси можуть досягати до 2,0 м з кожного боку 
платформи. У зв'язку з цим СТС можуть доукомплектовуватися спеціальною 
системою гідравлічних опор, що дозволяють укладати блоки шириною від 4800 
до 7500 мм. Укладання великогабаритних блоків на вантажну платформу 
проводиться в строго горизонтальному положенні, близькому до проектного, і 
тому за відсутності системи гідравлічних опор використовуються інвентарні 
дерев'яні (пластмасові) підкладки – «проставки», товщина яких приймається 
більше ніж нижніх частин блоку (рисунок 3). Схему розташування «проставок» 
на вантажній платформі наведено на рис. 3.7. 
 
 
 
Рис. 3.6 Загальний вигляд проставки [29] 
 
 
Рис. 3.7.Розташування «проставок» на вантажній платформі [29]  
 
До факторів, що визначають вибір автотранспортних засобів, відносяться - 
розташування будівельного майданчика, наявність і стан автомагістралей (тип і 
якість дорожнього полотна, радіуси поворотів), структура дорожньої 
інфраструктури (габарити мостів, тунелів, переїздів), природно-кліматичні умови 
та інші фактори, що впливають на безпеку дорожнього руху.  
При транспортуванні великогабаритних блоків особливо на далекі відстані 
можливі перевантаження з тимчасовим зберіганням на перевалочних і 
приоб'єктних складах. У цих випадках великогабаритний блок вивантажується на 
підготовлені опори у вигляді дерев'яних або металевих тумб відповідно до 
варіантів схем розташування (рис. 3.8). 
 
 Рис. 3.8 Варіанти розташування та виконання тумб-опор [29] 
Як показує зарубіжна та вітчизняна практика економічно ефективним та 
технічно доцільним методом зведення будівель із великогабаритних блоків є їх 
монтаж безпосередньо з транспортних засобів. Вперше цей метод був 
застосований для монтажу повнозбірних будівель трестом «Київжилбуд» у 1958 
році. За розробленим погодинним графіком у чіткій технологічній послідовності 
всі збірні конструкції та елементи подавалися на об'єкт і відразу ж «з коліс» 
встановлювалися монтажним краном безпосередньо в проектне положення. 
Приоб'єктні склади частково залишалися для зберігання дрібних деталей, що 
становило не більше 10-15% всього обсягу збірних елементів. В результаті 
застосування методу монтажу повнозбірних будівель з транспортних засобів було 
суттєво скорочено багато витрат і особливо з вантажно-розвантажувальних та 
складських операцій та зберігання збірних елементів. Природно, що з перелічених 
чинників досягалося і скорочення тривалості монтажу будинків. Таким чином, 
застосування методу монтажу будівель із транспортних засобів дозволило 
організувати будівництво на вищому технічному рівні, ефективно 
використовувати монтажну техніку та підвищити продуктивність праці 
монтажників. 
В основу методу монтажу будівель з транспортних засобів закладено 
ув'язування процесів доставки та монтажу великогабаритних блоків. При цьому 
провідним процесом є монтаж блоків та його ритм визначає інтенсивність усіх 
допоміжних процесів. У свою чергу параметри монтажу великогабаритних блоків 
залежать від конструктивно-технологічних рішень будівель, так і від типів (марок) 
використовуваних транспортно-монтажних засобів. Так використання важких 
баштових та козлових кранів доцільно при виконанні великих обсягів робіт, тому 
що їх власний монтаж відрізняється тривалістю та трудомісткістю. До того ж, 
наприклад, козловий кран здатний монтувати будівлі лише квадратної та 
прямокутної форми з обмеженням висоти. Але, з іншого боку, перспективним є 
застосування козлового крана з маніпулюючим монтажним пристроєм, що 
забезпечує повну механізацію установки об'ємних блоків у проектне положення. 
Більш високою мобільністю відрізняються стрілові гусеничні та пневмоколісні 
крани, які можуть зводити будинки практично будь-якої конфігурації. Але 
водночас їх застосування вимагає додаткового влаштування місць стоянок крана, 
підготовку зони розвантаження блоків, передмонтажну підготовку, облаштування 
безпечних зон виконання робіт. 
Для проведення обґрунтованої ув'язки процесів доставки та монтажу 
великогабаритних блоків приймаються такі умови: - Початком використання 
транспортного засобу є момент навантаження блоку на його вантажну платформу; 
- Доставка блоку на будівельний майданчик вважається завершеною в момент 
закінчення розвантаження блоку; - монтаж блоку починається з початку його 
розвантаження; - Монтажний кран працює безперервно і після монтажу блоку 
відразу ж приступає до монтажу наступного блоку. 
Рекомендується наступний порядок розрахунків щодо ув'язування процесів 
доставки та монтажу великогабаритних блоків [29]. 
 
3.3. Моделювання будівництва з великогабаритних об'ємних блоків. 
 
 На додаток до традиційного складу проекту виконання робіт (ПВР) 
доцільно включати: 
 - погодинний графік монтажу блоків по поверхах; 
- монтажні плани поверхів з нумерацією блоків та послідовності їх 
встановлення; 
 - погодинні графіки доставки блоків на будівельний майданчик; 
При розробці цих документів рекомендується керуватися наступними 
положеннями: 
 - багатосекційні будівлі розбиваються на захвати у вигляді однієї-двох 
секцій, а односекційні будівлі на захватки не діляться; 
 монтажний план розробляється, як правило, для першого і наступного 
(типового) поверху - монтаж великогабаритних блоків проводиться безперервно 
в три зміни і при цьому монтажний кран після встановлення чергового блоку 
відразу ж приступає до монтажу наступного блоку; дрібні деталі та елементи 
завозяться на будівельний майданчик у контейнерах обсязі їхньої потреби як 
мінімум в одну зміну; 
Погодинний графік монтажу блоків по поверхах доцільно розробляти за 
рекомендованою формою (таблиця 3.6). 
часу та тривалість встановлення блоку в проектне положення, а також його 
маса. 
Таблиця 3.6 Погодинний графік монтажу великогабаритних об'ємних блоків 
на типовому поверсі 
№ Робочі дні 
п/п 
1 2 
Робочі змени 
 
3 
1 2 
Робочі години 
2 4 6 8 2 4 6 8 2 4 6 8  
             
                     
Норма часу та тривалість встановлення блоку визначаються за 
запропонованими оцінками тривалості зведення будівель. 
У таблиці 3.7 наведено такий розрахунок стосовно будівель 1, 2 та 3 типів. 
 
Таблиця 3.7 Показники тривалості зведення житлових будинків із 
великогабаритних об'ємних блоків 
Можливі оцінки тривалості Тривалість зведення будівель, год/доба. 
зведення будівлі 
Тип 1 Тип 2 Тип 3 
Песимістична 1471,4 506,2 635,4 
Т' = 0,76 • m 61 21 27 
Задовільна 1200,3 412,9 518,3 
Наименовання робіт 
Номер (шифр) блока 
Час прибуття, год 
Номер установки 
Норма часу, чол.-год 
Тривалість встановлення, год 
Маса блоку, т 
Т” = 0,62 •m 50 17 22 
Оптимістична 929,3 319,7 401,3 
Т''' = 0,48 • m 39 13 17 
Рекомендована форма погодинного графіка доставки блоків на будівельний 
майданчик (таблиця 3.8) передбачає наступну інформацію – найменування та 
адреси підприємства-виробника (постачальника) та об'єкта доставки блоків, 
характеристика блоку (шифр, маса), характеристика транспортних засобів (тягача, 
вантажної платформи), час виїзду та доставки блоку. 
 
Таблиця 3.8 Погодинний графік доставки блоків на будівельний майданчик 
Дата Характеристика Час руху, год 
блоку Характеристика 
транспортних засобів 
Марка 
Шифр Номер тягача, 
(номер) Маса, т рейсу платформи Виїзд Прибуття 
3 4 5 7 9 
1 2 6 8 
         
Комплектувальні відомості складаються окремо для великогабаритних 
блоків та збірних елементів та деталей за однаковою формою (табл. 3.9). 
Основу календарного плану виконання робіт зі зведення будівлі з 
великогабаритних об'ємних блоків становить універсальна топологія виконання 
монтажних робіт спеціалізованим потоком (рис. 3.9). У спеціалізованому потоці 
провідним є приватний потік безпосереднього монтажу блоків, який виконується 
з постійним ритмом для типових поверхів (поз. 1, 2, 3). У прив'язці до монтажу 
блоків виконуються процеси влаштування стиків та герметизації швів (поз. 5) та 
з'єднання інженерних мереж (поз. 6). Своєчасна доставка блоків на будівельний 
майданчик представлена поз. 7, 8. 
Крім описаного процесу монтажу блоків у календарному плані виконання 
робіт наводяться також роботи з підключення об'єкта до зовнішніх комунікацій, 
його благоустрій та здавання в експлуатацію. 
 
 
 
Наименовання, адреса 
підприємства-поставника 
Найменування, адреа обєкту 
 
Таблиця 3.9. Комплектувальна відомість поставки великогабаритних 
об'ємних блоків 
Кількість блоків, шт. 
1 поверх 2 поверх 3 поверх 
Робочі Робочі Робочі 
зміни зміни зміни 
1 2 3 4 5 1 2 3 4 5 1 2 3 4 5 
                      
 
Розрахунок складу бригади доцільно здійснювати наступної послідовності: 
встановлення комплексу робіт для бригади; визначення трудомісткості робіт, що 
входять до комплексу; калькуляція витрат праці за професіями та розрядами 
робітників; оцінка раціонального поєднання професій робітників; визначення 
тривалості роботи провідної монтажної техніки; визначення чисельного та 
професійно-кваліфікаційного складу бригади. 
Комплекс робіт для бригади встановлюється відповідно до розроблених 
ПВР. Потреба у робітників за професіями та розрядами перебуває шляхом вибірки 
з калькуляції витрат праці та зарплати загалом за комплексом робіт. Результати 
вибірки групуються за професіями та розрядами. Витрати машинного часу на 
виконанні комплексу робіт визначаються за формулами оцінки тривалості 
зведення будівель. 
Досягнення повного завантаження бригади слід враховувати раціональне 
поєднання професій. Зазвичай, рекомендована трудомісткість робіт, виконуваних 
порядку суміщення, становить до 15% сумарної трудомісткості всього комплексу 
робіт.
Наименовання підприємства- 
поставщика 
Шифр (номер) блоку 
Маса блоку, т 
Габарити блоку, м 
Загалом, шт. 
Загалом, шт. 
Загалом на будинок, шт. 
 
 
 Рис. 3.9 Укрупнена топологія доставки та монтажу великогабаритних об'ємних блоків 1-го поверху 
односекційного житлового будинку (1 – стропування блоку, 2 – підйом та подача до місця встановлення; 3 – 
встановлення в проектне положення; 4 – розстропування та поворот стріли до наступного блоку; 5- влаштування стиків і 
герметизація швів; 6- з'єднання інженерних мереж; 7 – зняття пакувальної плівки та підготовка до монтажу; 8 – подача 
вантажної платформи з блоком під розвантаження)
Таблиця 3.10 Склад монтажної бригади зі зведення будівель з великогабаритних 
об'ємних блоків 
Найменування процесу Спеціальність Кількість 
Монтажник - 6 р. 1 
Монтажник - 4 р. 2 
Монтаж 
Монтажник - 3 р. 
крупногабаритних 2 
об’ємних блоків  - 5 р. 1 
Такелажник - 3 р. 1 
Влаштування стиків та Монтажник - 4 р. 2 
герметизація швів, 
Оздоблювальник - 5 р. 
влаштування покрівлі 1 
Оздоблювальник - 3 р. 1 
Оздоблювальник - 4 р. 1 
 Монтажник по внутрішнім 
санітарнотехнічним системам - 5 р. 1 
Монтажник по внутрішнім 
З’єднання інженерних санітарнотехнічним системам - 3 р. 1 
мереж 
Електромонтажник - 5 р. 1 
 1 
Електромонтажник - 3 р. 
 Всього 16 
На будгенплані на період зведення надземної частини будівлі з 
великогабаритних блоків, крім традиційних елементів тимчасової будівельної 
інфраструктури, вказуються мережі тимчасових доріг та площ, що забезпечують 
маневри з доставки блоків, стоянки монтажного крана та зони його дії (рис. 3.10) 
[45]. У разі, якщо організаційно-технологічні рішення охоплюють територію за 
межами будівельного майданчика, то необхідно розробити у складі ПІС також 
ситуаційний план будівництва. 
Зазначенням розташування підприємства-виробника (постачальника) 
блоків, зовнішніх шляхів їхньої доставки тощо. 
 
 
 
 
 
Рис 3.10 Будгенплан будівництва будівлі з великогабаритних об'ємних 
блоків. 
 
У складі ПВР обов'язково розробляються технологічні карти на монтаж 
великогабаритних блоків першого (нетипового) поверху та типового поверху, а 
також на влаштування покрівлі. У технологічній карті вказуються метод 
виконання робіт з переліком монтажного крана та технологічного оснащення, 
схеми розміщення монтажного крана, послідовність виконання монтажних 
операцій, вимоги до якості та приймання робіт, а також заходи щодо забезпечення 
безпеки виконання робіт, пожежної та екологічної безпеки [13]. 
 
 
 
ВИСНОВКИ З РОЗДІЛУ 3 
Обгрунтовано методику моделювання зведення житлових будівель з 
великогабаритних об'ємних блоків, засновану на спадкоємності та 
взаємопов'язанні об'ємно-планувальних, конструктивних та організаційно-
технологічних рішень. Методика складається з чотирьох етапів: вибір 
розрахункового типажу великогабаритних блоків, формування варіантів об'ємно-
планувальних рішень будівель із блоків, вибір методу монтажу великогабаритних 
блоків, побудова моделі зведення будівлі із великогабаритних блоків [30]. 
Роботи зі зведення будівель з великогабаритних блоків слід вести 
спеціалізованими потоками строго по захваткам у складі трьох приватних потоків 
- монтаж об'ємних блоків, влаштування стиків та герметизація швів, виконання 
післямонтажних робіт зі з'єднання інженерних комунікацій. 
Параметри розгортання та здійснення спеціалізованих потоків поверхами 
доцільно відпрацьовувати на циклограмах [30]. 
Метод монтажу великогабаритних блоків встановлюється на основі 
багатоваріантного опрацювання рішень щодо організації монтажного процесу, 
вибору провідних засобів механізації, виконання монтажних операцій та 
структури управління ними [30]. Запропоновано, крім традиційних монтажних 
показників вантажопідйомності, висоти підйому гака, вильоту стріли та вартості 
маш.-зміни визначатиме ще один показник – середньодобова кількість 
змонтованих блоків [30]. 
Проаналізовано особливості вантажно-розвантажувальних та транспортних 
процесів доставки великогабаритних блоків з використанням 
внутрішньозаводського технологічного обладнання та зовнішніх транспортно-
монтажних засобів. 
Виділено обов'язкові умови та технічні засоби, що забезпечують 
горизонтальне положення великогабаритних блоків на вантажній платформі при 
динамічних транспортних навантаженнях, що змінюються. 
Розкрито зміст та форми подання важливих організаційно-технологічних 
документів, що описують механізм та порядок зведення житлових будівель з 
великогабаритних блоків на стадії розробки ПВР – погодинний графік монтажу 
блоків по поверхах, монтажні плани поверхів з нумерацією блоків та 
послідовності їх встановлення, погодинні графіки доставки блоків на будівельну. 
майданчик, комплектувальні відомості поставки будівельних блоків, збірних 
елементів та деталей [30] . 
Проаналізовано як узагальнюючий документ топологія доставки та монтажу 
великогабаритних блоків на прикладі 1-го поверху односекційної житлової 
будівлі, яка може бути основою для складання календарних планів виконання 
робіт. 
Запропоновано на основі узагальнення вітчизняної та зарубіжної практики 
положення щодо формування чисельного та професійно-кваліфікаційного складу 
монтажної бригади щодо зведення житлових будинків із великогабаритних блоків 
з конкретним зазначенням монтажних процесів, складу ланок, спеціальності та 
розряду робітників та їх чисельності. 
РОЗДІЛ 4. ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ МЕТОДИКИ 
МОДЕЛЮВАННЯ ЗВЕДЕННЯ БУДІВЕЛЬ З ВЕЛИКОГАБАРИНИХ 
ОБ'ЄМНИХ БЛОКІВ. 
4.1. Впровадження результатів методики розробки Проекту організації 
будівництва (ПОБ) 
Використання результатів було проведено під час розробки ПІС «Забудова 
експериментального житлового мікрорайону з житловими будинками змінної 
поверховості» за адресою: м. Київ, район станції метро «Нивки» (рис. 4.1). 
 
 
Рис. 4.1 Загальний вигляд будівельного майданчика експериментальної 
забудови житлового мікрорайону на об'єкті застосування. 
 
Забудова складається із житлових будівель: № 1.1; №1.2; №2; №3; №4; №5; 
№6; №7; №8; №9; №10; №11. 
У впровадженні розкрито зміст та форми подання основних організаційно-
технологічних документів, що описують механізм послідовність зведення 
житлової будівлі з великогабаритних об'ємних блоків Під час розробки ПОБ за 
допомогою методики визначено тривалість будівництва будівлі та етапність 
забудови. 
Методика вперше була застосована при розробці ПОБ 1-го етапу, що 
включає корпус № 5 з влаштуванням тимчасових доріг та побутового містечка для 
всіх наступних етапів експериментальної забудови житлового мікрорайону за 
адресою: Київ, район станції метро «Нивки» площею S=7,4 га. 
ПІС розділений на 2 етапи забудови експериментального житлового 
мікрорайону за адресою: м. Київ, район станції метро «Нивки». 
Визначено черговість та ув'язування послідовності забудови житлових 
будівель. 
Методика моделювання зведення житлових будівель з великогабаритних 
об'ємних блоків заснована на спадкоємності та взаємопов'язанні об'ємно-
планувальних, конструктивних та організаційно-технологічних рішеннях [30]. 
Фрагмент будгеплана ПІС наведено на рис. 4.2. 
 
 
Рис. 4.2 Фрагмент ПОБ забудови експериментального житлового мікрорайону за 
адресою: Київ, район станції метро «Нивки». 
Використання ПІС 1-го етапу. За традиційного розрахунку тривалості 
будівництва 4-х поверхової будівлі з КДОБ площею 4567 м2 використовувалися 
чинні нормативні документи ДСТУ Б А.3.1-22:2013 Визначення тривалості 
будівництва об’єктів, ДБН В.2.2-28:2010 Будинки і споруди. Будинки 
адміністративного та побутового призначення. 
Було прийнято аналог - 4-поверхову об'ємно-блочну будівлю загальною 
площею 4000 м2 та визначено тривалість будівництва, яка склала 4,2 місяці, у 
тому числі: підготовчий період - 1 місяць; розробка котловану з улаштуванням 
фундаментів – 1 місяць. 
Згідно з Методикою моделювання та зведення будівель з КДГБ, тривалість 
будівництва корпусу № 5 склала 17,3 години, без урахування робіт підготовчого 
періоду та робіт зі зведення «0» - циклу, пусконалагоджувальних робіт, 
благоустрою території та здачі об'єкта в експлуатацію. 
З даних ДСТУ Б А.3.1-22:2013 1,5 зміни = 12 год. одного календарного дня 
приймаємо 264–1 місяць. Тривалість 4,2 міс. = 1108,8 годин. 
В результаті розрахунку тривалість будівництва із застосуванням Методики 
склала 809,3 год. 
Дані розрахунку: 1. Підготовчий період 264 год. (відповідно до ДСТУ Б 
А.3.1-22:2013); 2. Розробка котловану та влаштування фундаменту 264 год. 
(відповідно до ДСТУ Б А.3.1-22:2013); 3. Зведення надземної частини будівлі 
(монтаж КДГБ повної заводської готовності) 17,3 години; 4. 
Пусконалагоджувальні роботи (у тому числі стикування мереж) 132 год.; 5. 
Благоустрій території – 66 год.; 6. Здача об'єкта в експлуатацію – 66 год. 
Разом тривалість зведення з урахуванням Методики становила 809,3 год. 
Порівняння отриманих результатів розрахунку тривалості в ПІС 1-го етапу 
наведено в таблиці 4.1. 
 
Таблиця 4.1 Порівняльна таблиця зведення надземної частини із блоків КДОБ 
Тривалість згідно з чинною нормативно- Тривалість із врахуванням 
технічною документацією Методики 
1108,8 год. 809,3 год. 
 
Тривалість будівництва в ПІС визначалася: за ДСТУ Б А.3.1-22:2013 
Визначення тривалості будівництва об’єктів, ДБН В.2.2-28:2010 Будинки і 
споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення; згідно з 
«Методикою моделювання зведення будівель з великогабаритних об'ємних 
блоків». Порівняння тривалості наведено у таблиці 4.2. 
Зменшення тривалості будівництва із застосуванням «Методики 
моделювання зведення житлових будинків із великогабаритних об'ємних блоків» 
у Проекті організації будівництва (ПОБ) 1-го етапу склало 27%. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Таблиця 4.2 Порівняльна таблиця зведення надземної частини із блоків КДОБ 
Тривалість Тривалість зведення надземної частини згідно 
зведення «Методики моделювання зведення будівель із 
№ великогабаритних об'ємних блоків» згідно з оцінками, 
надземної частини 
корпуса 
по ДСТУ Б А.3.1- год.: 
22:2013 в час. Песимістична Задовільна Оптимістична 
1.1 528 43 35 27 
1.2 528 43 35 27 
2 825 119 97 75 
3 708 119 97 75 
4 1020 43 35 27 
5 360 21,3 17,3 13,4 
6 528 24,3 19,8 15,4 
7 528 24,3 19,8 15,4 
8 528 24,3 19,8 15,4 
9 528 24,3 19,8 15,4 
10 528 24,3 19,8 15,4 
11 528 24,3 19,8 15,4 
РАЗОМ 7137 534,1 435,1 336,8 
 При розрахунку тривалості монтажу надземних частин будівлі всієї 
експериментальної забудови зменшення тривалості монтажу будівель з 
урахуванням оцінок методики становило: - «песимістичній» – 92,5 %; - 
«задовільною» – 94 %; - «оптимістичній» – 95,3 %. 
 
4.2. Впровадження методики розробки Проекту виконання робіт (ПВР). 
 
Методику впроваджено на об'єкті ДК «МонБУД» «Забудова 
експериментального житлового мікрорайону з житловими будинками змінної 
поверховості» за адресою: м. Київ, район станції метро «Нивки». 
З використанням методики було розроблено Проект Виробництва Робот 
(ПВР) на будівництво 4-поверхової житлової будівлі з великогабаритних об'ємних 
блоків за адресою: м. Київ, район станції метро «Нивки». Кількість змонтованих 
великогабаритних об'ємних блоків становить 28 шт. Блоки змонтовано поверхово 
– 7 блоків поверх. Дах змонтований з плит покриття. 
Технологічна послідовність монтажу врахована та залежить від 
розташування блоків у будівлі. Будівлю було змонтовано мобільним краном на 
спецшасі LIEBHERR 1650 LTM. Час монтажу – 17 годин 20 хвилин. Визначено 
тривалість будівництва будівлі за трьома оцінками (Таблиця 4.3). 
 
Таблиця 4.3. Оцінка тривалості монтажу корпусу № 5 
Оцінка тривалості Розрахункова формула Позначення 
зведення будівлі тривалості зведення будівлі 
Песимістична Т =0,76^m =0,76^28 = 21,3 Т – тривалість зведення 
год. будівлі, година. 
Задовільна Т = 0,62 •m =0,62^28 = 17,3 m – кількість 
год. 
великогабаритних блоків, 
Оптимістична Т = 0,48 •m = 0,48^28 =13,6 
шт. 
год. 
 
За песимістичною оцінкою скорочення термінів монтажу корпусу № 5 
склало 94,1 %. 
За задовільною оцінкою скорочення термінів монтажу корпусу № 5 склало 
95,2 %. 
За оптимістичною оцінкою скорочення термінів монтажу корпусу № 5 
склало 96,2 %. Вигляд будівлі, що монтується, наведено на малюнку 4.3. 
 
Рис. 4.3 Фрагмент ПВР забудови експериментального житлового мікрорайону за 
адресою: м. Київ, район станції метро «Нивки». 
Для визначення загальної тривалості перебування монтажного крана на 
об'єкті будівництва із великогабаритних об'ємних блоків «Експериментальної 
забудови житлового мікрорайону з житловими будинками змінної поверховості» 
за адресою: м. Київ, район станції метро «Нивки» застосовано формулу 2.4. 
Під час будівництва надземної частини будівлі застосовувався мобільний та 
унікальний кран на спецшасі Liebherr 1650 LTM. Усі будівлі експериментальної 
забудови 4-поверхові. 
Тривалість монтажу надземної частини будівлі корпусу № 5 (кількість 
блоків, що монтуються – 28шт.) н = 17,3 год. 
Тривалість монтажу та демонтажу з перебазуванням від стоянки до стоянки 
��1 = 2,6 год. 
Тривалість монтажу надземної частини будівлі корпусу № 1.1, 
використовуючи оптимістичну оцінку (кількість блоків, що монтуються – 56 шт.) 
н = 27 год. 
Тривалість монтажу надземної частини будівлі корпусу № 1.2 (кількість 
блоків, що монтуються – 56 шт.), використовуючи оптимістичну оцінку н = 27 год. 
Тривалість монтажу та демонтажу з перебазуванням від стоянки до стоянки 
��1 = 2,6 год. 
Тривалість монтажу надземної частини будівлі корпусу № 10 (кількість 
блоків, що монтуються – 32 шт.), використовуючи оптимістичну оцінку н = 15,4 
год. 
Тривалість монтажу надземної частини будівлі корпусу № 11 (кількість 
блоків, що монтуються – 32 шт.), використовуючи оптимістичну оцінку н = 15,4 
год. 
Тривалість монтажу та демонтажу з перебазуванням від стоянки до стоянки 
��1 = 2,6 год. 
Тривалість монтажу надземної частини будівлі корпусу № 2 (кількість 
блоків, що монтуються – 156 шт.), використовуючи оптимістичну оцінку н = 75 
год. 
Тривалість монтажу та демонтажу з перебазуванням від стоянки до стоянки 
��1 = 2,6 год. 
Тривалість монтажу надземної частини будівлі корпусу № 8 (кількість 
блоків, що монтуються – 32 шт.), використовуючи оптимістичну оцінку н = 15,4 
год. 
Тривалість монтажу надземної частини будівлі корпусу № 9 (кількість 
блоків, що монтуються – 32 шт.), використовуючи оптимістичну оцінку н = 15,4 
год. 
Тривалість монтажу та демонтажу з перебазуванням від стоянки до стоянки 
��1 = 2,6 год. 
Тривалість монтажу надземної частини будівлі корпусу № 3 (кількість 
блоків, що монтуються – 156 шт.), використовуючи оптимістичну оцінку н = 75 
год.133 
Тривалість монтажу та демонтажу з перебазуванням від стоянки до стоянки 
��1 = 2,6 год. 
Тривалість монтажу надземної частини будівлі корпусу № 6 (кількість 
блоків, що монтуються – 32 шт.), використовуючи оптимістичну оцінку н = 15,4 
год. 
Тривалість монтажу надземної частини будівлі корпусу № 7 (кількість 
блоків, що монтуються – 32 шт.), використовуючи оптимістичну оцінку н = 15,4 
год. 
Тривалість монтажу та демонтажу з перебазуванням від стоянки до стоянки 
��1 = 2,6 год. 
Тривалість монтажу надземної частини будівлі корпусу № 4 (кількість 
блоків, що монтуються – 56 шт.), використовуючи оптимістичну оцінку н = 27 год. 
Тривалість демонтажу з перебазуванням від стоянки до стоянки 1 = 1,3 год. 
Тривалість технічного обслуговування та поточного ремонту крана 
��2 = 8 год. 
Втрати часу у зв'язку з несприятливими метеорологічними умовами на рік 3 
19 днів на рік. Протягом періоду спостереження будівництва лютий-березень 3 = 
2 дні. 
Вихідні та святкові дні ��4=118 днів на рік. Протягом періоду спостереження 
будівництва лютий-березень 4 = 6 днів. 
 Тривалість перебування крана на об'єкті під час будівництва 12 корпусів 
експериментальної забудови склала Т = 24,15 днів. 
 
4.3. Впровадження програми для ЕОМ «Формування типажів 
великогабаритних об'ємних блоків». 
 
Програма "Формування типажів великогабаритних об'ємних блоків" 
розроблена на платформі "Urbanbot" і є однією з її частин. Програму було 
впроваджено під час проектування будівель з великогабаритних об'ємних блоків 
частини суміщення номенклатурного набору блоків та визначення його місця 
розташування в об'ємно-планувальних рішеннях будівель з об'ємних 
великогабаритних блоків (малюнки 4.4 – 4.7). (Додаток Е). 
 
 
Рис. 4.4 Інтерфейс програми з виділенням необхідних розрахункових 
об'єктів 
 
 
Рис. 4.5 На панелі кнопка Р «надсилання на розрахунок виділених елементів» 
 
Рис. 4.7 Графічне зображення із зазначенням відповідної характеристики 
кожного блоку з номенклатурного набору. 
 
Раніше до бази програми «Urbanbot» заносилися всі можливі варіанти 
блоків без урахування номенклатури. Створена типажна таблиця 2.2 дала 
можливість упорядкувати різноманітність блоків відповідно до заданого кроку та 
визначити його розмір із присвоєнням номенклатурного номера кожному блоку. 
Таким чином були виявлені при графічній обробці однотипні дії, що багаторазово 
повторюються, що здійснюються вручну. На їх основі вдалося запрограмувати 
частину ручного процесу, який займав велику кількість часу при розкладанні 
блоків у об'ємно-планувальні рішення. Програма ЕОМ «Формування типажів 
великогабаритних об'ємних блоків» прискорює процес виконання вибірки зі 
сформованого номенклатурного набору див. таблицю 2.2, що у табличній формі 
Exсel програми кожному за типу будівлі. 
Визначає місце знаходження даного блоку у графічному зображенні на 
плані житлової будівлі та вказує характеристики блок-модуля – його 
номенклатурний номер, габаритні розміри та вагові характеристики. 
Ця програма ЕОМ прискорила точкову автоматизацію. 
 
 
ВИСНОВКИ ПО 4 РОЗДІЛУ. 
Використання методики проведено ДК «МонБуд». Було отримано 
прагматичні оцінки тривалості зведення будівлі. Відповідно до методики 
визначено показник – середньодобова кількість змонтованих блоків, що становив 
28 шт., враховуючи, що час монтажу становив 17,3 години. 
Для зведення будівель з великогабаритних об'ємних блоків використання 
цієї методики можливе на всіх об'єктах ДК «МонБуд». 
Було впроваджено вантажозахоплюючу автоматичну траверсу для 
переміщення (патент RV 749677С1). 
Було впроваджено програму ЕОМ «Формування типажів великогабаритних 
об'ємних блоків» Свідоцтво № 2023680642. Дата реєстрації 04.10.2023 р.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 
Зведення житлових будівель з великогабаритних об'ємних блоків є 
високоіндустріальним сучасним напрямом відтворення житлового фонду, що 
дозволяє кардинально скоротити тривалість і трудомісткість будівельно-
монтажних робіт у будівельному виробництві за рахунок перенесення основного 
їх обсягу в сферу промислового виробництва. складання будівель із блоків високої 
або повної заводської готовності. 
У магістерській роботі доведено необхідність вже на початковому 
піонерному етапі переходу на великогабаритне блочне будівництво системно 
вирішувати весь комплекс організаційно-технологічних рішень, включаючи 
встановлення розрахункового типажу блоків, розробку опорних варіантів 
розміщення блоків в архітектурно-планувальних рішеннях будівель, вибір 
методів монтажу блоків, формування структури спеціалізованих потоків та складу 
та завантаження робочих бригад. 
За результатами виконання випускної кваліфікаційної роботи 
сформульовані такі висновки: 
 1. В результаті аналізу вітчизняної та зарубіжної практики зведення 
житлових будівель з об'ємних блоків встановлено, що в даний час відсутні 
відпрацьовані організаційно-технологічні рішення стосовно використання 
великогабаритних об'ємних блоків, а застосовувані підходи, методи та зведенню 
одиночних житлових будинків із великогабаритних об'ємних блоків базуються на 
інтуїції та досвіді використання малогабаритних об'ємних блоків та мобільних 
(інвентарних) будівель. 
2. будівельно-монтажних робіт на будівельному майданчику та постійним 
зростанням їхнього рівня механізації та автоматизації [59]. досягнутого 
технічного рівня. 
Такі оцінки отримані в результаті хронометражу експериментального 
будівництва та підрозділені на песимістичні, задовільні та оптимістичні. вагових 
параметрів із побудовою таблиці-матриці, з якої формуються схеми розміщення 
блоків в архітектурно-планувальних рішеннях житлових будівель. 
 3. Встановлено умови синхронізації рішень щодо доставки та монтажу 
великогабаритних об'ємних блоків. та розроблено порядок ув'язування 
транспортних та монтажних процесів у календарних планах з визначенням 
тимчасових параметрів своєчасного навантаження та доставки блоків на 
будівельний майданчик, початку та закінчення їх монтажу, а також кількість 
транспортних засобів (тягачів, вантажних платформ) при використанні 
маятникової та човникової способів доставки будівельних вантажів . 
4. Проаналізовано методику моделювання зведення житлових будівель з 
великогабаритних об'ємних блоків, яка дозволяє: створити єдину платформу 
формування системи прийняття організаційно-технологічних рішень при 
промисловому зведенні житлових будинків. 
будівель та їх комплексів, що базуються на виявлених умовах наступності 
та взаємодії проектних, транспортних та монтажних процесів; розглядати процеси 
зведення житлових будівель на будівельному майданчику у вигляді спрощеної 
моделі спеціалізованого потоку, що включає три приватні потоки – монтаж 
блоків, влаштування вертикальних та горизонтальних стиків та герметизація швів, 
виконання післямонтажних робіт зі з'єднання інженерних комунікацій. 
 6. Розкрито зміст та форми подання основних організаційно-технологічних 
документів, що описують механізм та послідовність зведення житлової будівлі з 
великогабаритних об'ємних блоків при розробці ПОБ та ПВР – топологія доставки 
та монтажу блоків, циклограма потокового зведення будівлі, погодинний графік 
доставки блоків на будівельний майданчик, погодинний графік монтажу блоків, 
монтажний план поверху із зазначенням послідовності їх установки, 
комплектувальні відомості постачання блоків, збірних елементів та деталей. 
 7. Результати дослідження з розрахунку типажу об'ємних блоків, складання 
опорних варіантів розміщення блоків в архітектурно-планувальних рішеннях 
будівель, ув'язування процесів доставки та монтажу блоків, формування 
структури спеціалізованих потоків, визначення складу та завантаження робочих 
бригад дозволяють автоматизувати весь порядок моделювання зведення 
житлових будівель з об'ємних блоків та їх комплексів з прив'язкою під реальні 
виробничі та природно-кліматичні умови. 
Перспективи подальшої розробки теми пов'язані з дослідженнями взаємодії 
розробки організаційно-технологічних рішень та моделювання зведення 
житлових будинків із великогабаритних об'ємних блоків на основі створення 
багаторівневої типової інноваційної системи управління інвестиційно-
будівельними проектами, яка побудована на єдиних цифрових технологіях для 
всіх у
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
