Спальний корпус санаторію «Радон», м. Звенігородка Черкаської обл.

Новак, Олег Віталійович
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6140
Назва:	Спальний корпус санаторію «Радон», м. Звенігородка Черкаської обл.
Автори:	Юрко, Олексій Акакієвич Новак, Олег Віталійович
Ключові слова:	спальний корпус;житлові приміщення для відпочинку;внутрішнє опорядження;енергозбереження;інженерні мережі;будівельні конструкції;архітектурне планування
Дата публікації:	чер-2025
Короткий огляд (реферат):	Запроектовано проект спального корпуса санаторію “Радон”. 4-х поверхова будівля корпуса з’єднується з існуючим спальним корпусом на 300 місць переходом з рекреаціями для відпочинку, де розмішені квітники, банкетки, журнальні столики, крісла. Простір вестибуля перетікає в зимовий сад, де також розмішені банкетки для відпочинку. На цокольному поверсі знаходиться кімната перегляду телепередач, ігрова кімната, де встановлені телевізор, стільці, столи для шах, крісла. Спальні номера розміщенні на 1-4 поверхах та обладнуються ліжками, тумбочками, столами, стільцями та дзеркалами. На першому поверсі знаходяться кімната персоналу, кладові чистої та брудної білизни, господарчі кладові. По першому поверху передбачено перехід до буфету. На другому та четвертому поверхах є кабінети лікаря та процедурні, оснащенні шафами для інструментів, медикаментів, маніпуляционими столиками, столами лікарів та медичними кушетками. На третьому поверсі розміщена ін'єкцйна, що оснащена медичними шафами, медичними кушетками, стерилізатором для інструментів та холодильником, а також кімната для чистки та прасування, де є прасувальні дошки та стіл для білизни. Обслуговуючий персонал – 10 чоловік. Медичний персонал – 4 чоловіка.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6140
Розташовується у зібраннях:	192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво)
Файли цього матеріалу:
Файл	Опис	Розмір	Формат
Kvalifikaciyna robota bakalavra Novak.pdf Restricted Access		2.56 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України 
Черкаський державний технологічний університет 
Будівельний факультет 
Кафедра промислового і цивільного будівництва 
 
 
 
                                                                     «ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ» 
                                                                       Завідувач  кафедри ПЦБ_________ 
                                                                      к.т.н., доцент Пряник С.П._______ 
_______________________________ 
 
                                                                        ’’____’’ ________________ 2025 р. 
 
 
                                                                                                                                                    
 
Пояснювальна записка 
 до кваліфікаційної роботи бакалавра 
 
бакалавр 
(освітній рівень) 
на тему «Спальний корпус санаторію «Радон», м. Звенігородка Черкаської 
обл.»_ 
 (найменування  теми)  
 
 
                        Виконав  студент  __4__ курсу,  групи    Б-11 
                        спеціальності 192 - Будівництво та цивільна інженерія  
                            (шифр, назва)   
 
                                                                                          _____________          __Новак О.В._______ 
                                                                                                        (підпис)                                             (прізвище, ініціали)             
 
                            Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра  
                                       к.т.н., доцент Грецький Д.В._______               ________ 
                                                                  (науковий ступінь, вчене звання,, прізвище, ініціали)                                                       (підпис)                                                                                      
 
                            Рецензент кваліфікаційної роботи бакалавра 
                                   _________________________________              ________ 
                                     (посада , науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали)                                           (підпис)                                                                                                                                       
  
 
                                                                              
 
 
 
 
Черкаси  2025 
 
1. Технологія основного виробництва  
 
Запроектовано дипломний проект спального корпуса санаторію “Радон”. 
4-х поверхова будівля корпуса з’єднується з існуючим спальним корпусом на 
300 місць переходом з рекреаціями для відпочинку, де розмішені квітники, 
банкетки, журнальні столики, крісла. Простір вестибуля перетікає в зимовий 
сад, де також розмішені банкетки для відпочинку. На цокольному поверсі 
знаходиться кімната перегляду телепередач, ігрова кімната, де встановлені 
телевізор, стільці, столи для шах, крісла. 
Спальні номера розміщенні на 1-4 поверхах та обладнуються ліжками, 
тумбочками, столами, стільцями та дзеркалами. 
На першому поверсі знаходяться кімната персоналу, кладові чистої та 
брудної білизни, господарчі кладові. 
По першому поверху передбачено перехід до буфету. 
На другому та четвертому поверхах є кабінети лікаря та процедурні, 
оснащенні шафами для інструментів, медикаментів, маніпуляционими 
столиками, столами лікарів та медичними кушетками. 
На третьому поверсі розміщена ін'єкцйна, що оснащена медичними 
шафами, медичними кушетками, стерилізатором для інструментів та 
холодильником, а також кімната для чистки та прасування, де є прасувальні 
дошки та стіл для білизни. 
Обслуговуючий персонал – 10 чоловік. 
Медичний персонал – 4 чоловіка. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вступ 
 
Актуальність будівництва санаторію «Радон» у місті Звенигородка 
Черкаської області в умовах післявоєнного відновлення України. 
У післявоєнний період Україна переживає масштабні процеси 
відновлення інфраструктури, соціальної сфери та реінтеграції постраждалого 
населення. На цьому тлі питання розвитку медичної та оздоровчої 
інфраструктури набуває особливої ваги. Одним із ключових напрямів є 
створення умов для реабілітації військовослужбовців, внутрішньо переміщених 
осіб, постраждалих від воєнних дій, а також широкого загалу населення, яке 
зазнало психологічного та фізичного виснаження. 
Будівництво санаторію «Радон» у місті Звенигородка Черкаської області є 
актуальним з кількох причин. По-перше, регіон має сприятливі природні умови, 
зокрема наявність радонових вод, що мають доведену лікувально-
реабілітаційну дію при захворюваннях опорно-рухового апарату, серцево-
судинної та нервової систем. По-друге, санаторно-курортна інфраструктура в 
центральній частині України потребує розвитку, особливо з урахуванням 
втрати значної частини об’єктів на тимчасово окупованих територіях та у 
прифронтових зонах. 
По-третє, реалізація такого проєкту сприятиме економічному 
пожвавленню регіону, створенню нових робочих місць та розвитку малого й 
середнього бізнесу, що є важливим елементом стратегії сталого відновлення 
країни. Крім того, формування сучасного оздоровчого комплексу відповідає 
потребам у формуванні системи національної безпеки в контексті медико-
соціальної стійкості населення. 
Таким чином, будівництво санаторію «Радон» у Звенигородці є не лише 
важливим кроком у сфері охорони здоров’я, а й стратегічно виваженим вкладом 
у післявоєнне відродження України, її людського капіталу та територіальної 
цілісності. 
Завдання випускної бакалаврської роботи полягає в тому, щоб у 
мінімальному обсязі розробити проект виконання робіт і довести доцільність 
прийняття в ньому рішень за наступними розділами: архітектурно-будівельний, 
розрахунково-конструктивний, основи та фундаменти, технологія та організація 
будівництва, безпека життєдіяльності та цивільна оборона, кошторис і ТЕП. 
В цій випускній роботі бакалавра були досліджені та описані такі 
питання, як: геологічні та кліматичні умови району будівництва, архітектурно-
конструктивні рішення, розрахунок будівельних конструкцій, охорона праці та 
безпека життєдіяльності на будівельному майданчику, організація та 
планування будівельного виробництва, питання про можливість покращення 
будівельного господарства і вартості будівельного виробництва. 
 
 
2 Архітектурно – будівельний розділ 
 
2.1 Вихідні дані 
 
Будівництво спального корпуса санаторію «Радон» передбачається в  
м. Звенігородка в Черкаській обл. 
Будівля, що проектується, знаходиться в ІІ  кліматичному районі, який 
характеризується наступними показниками прийнятими, згідно [1];[2]: 
- сейсмічність району будівництва оцінюється в 6 балів ; 
- розрахункові температури зовнішнього повітря : 
- найбільш холодної п’ятиденки  – мінус 220С; 
- середньо-місячна температура за липень +240 С; 
- абсолютна мінімальна температура – мінус 380 С; 
- нормативна глибина сезонного промерзання грунту складає 0.9м.  
Глибина промерзання грунту по даним інженерних вишукувань 1м; 
- переважаючі вітри протягом року: 
     - cічень: південно-східні – 26%, 
     - липень: північно-західні – 16%, західні і північно-східні – 15% . 
Нормативний швидкісний напір вітру для висоти над поверхнею землі до 
10 метрів прийнятий для ІІІ вітрового району 30 кН/м2 
Нормативна вага снігового покрову на 1 м2 горизонтальної поверхні 
землі прийнятий по для ІI снігового району 70 кгН/м2 
Основою під фундаменти  будівлі слугує супісь сира товщиною 1,1-1,9м.
 з наступними розрахунковими характеристиками  S = 1.73 тс/м3, 
C =0.29кгс/см2,     II = 22030, Е=170кгс/см2.  
Ґрунтові води інженерно-геологічними виробітками викрито на глибині 
4,9м, що відповідає відмітці 79,5м. Необхідно мати на увазі, що під час паводка, 
можливе підняття ґрунтових вод до відмітки 82,11м. 
                  Будівництво будівель на майданчику ведеться під захистом 
водопониження. 
 
2.2 Опис схеми генплану 
 
Спальний корпус санаторію „Радон” знаходиться в м. Звенігородка 
Черкаській обл. по вул. Молотова. Ділянка, відведена під забудову, прийнята у 
відповідності з проектом планування та забудови всього санаторного комплексу.  
        Генеральний план розроблений згідно вимог [3].  Композиція комплексу 
побудована таким чином, щоб забезпечити відчуття відкритого простору та 
поєднання з природними факторами та ландшафтом. 
    Майданчик будівництва має прямокутну форму та межує з півночі з 
територією 3-х спальних корпусів розрахованих на 80 місць; з півдня – 
внутрішньогосподарчим проїздом; з заходу – з територією їдальні, з якою 
спальний корпус з’єднаний теплим переходом через буфет мінеральної води (на 
Арк. 
 
192 Б-01 ПЗ  
 
перспективу); з сходу – блокується до спального корпусу на 300 місць, що 
проектується на перспективу. 
    Проект вертикального планування майданчика розроблено по принципу 
максимального збереження існуючого рельєфу з врахуванням гідрологічних 
особливостей, архітектурно-планувальних рішень будівлі,  що проектується та 
вимог нормативних документів. 
     Архітектурно-планувальне рішення ділянки спального корпусу на 106 місць 
передбачає влаштування зелених насаджень, майданчиків різного 
функціонального призначення, газонів. Площа озеленення ділянки складає 
0,46га. 
       Перед головним входом в спальний корпус влаштовуються майданчики 
відпочину з декоративним басейном та квітниками. Майданчики обрамлять 
природними стінками з природного каменя. За рахунок перепаду рельєфу 
майданчики розташовані терасно, з трав’яними відкосами. 
 
                                 2.3 Об`ємно-планувальні рішення будівлі 
      Виходячи з умов містобудівництва та функціональних об’ємно-планувальні 
рішення спального корпусу прийняті згідно [4]   вирішуються наступним чином: 
будівля запроектована у вигляді “трилисника”, в кожному крилі якого 
розташовані спальні номери; в ядрі цього складного об’єму розташовано 4-х 
світний атріум з обхідними галереями на кожному поверсі. 
     Будівля має розміри в осях 1-22 – 59 м, та А-Я - 41,2 м. Відмітка найвищої 
частини будівлі +19,550 м. За умовну відмітку 0,000 прийнята абсолютна висота 
85,5 м. Висота кожного поверху 3,0 м. 
 В будівлі спального корпусу на 106 місць розміщенні наступні основні групи 
приміщень: 
a) вхідна група – включає в себе вестибюль, зимовий сад, групу ліфтів, 
рекреаційні приміщення; 
б) група лікувально-профілактичних та господарських приміщень: кімната 
сестри-господарки, кладові чистої та брудної білизни, процедурні, ін’єкційні, 
кабінети лікаря; 
в) групи спальних приміщень, зблоковані в секції та розташовані по 
поверхово: 1 поверх – шість  2-х місних номерів, один  “люкс”; 2-4 поверхи – 
по тринадцять 2-х місних номери, чотири одномісних та по одному “люкс”. 
на першому поверсі виділено групу службових приміщень з окремим 
виходом; 
г) побутові приміщення при спальних секціях та приміщень медичного 
обслуговування – розташовуються біля ліфтів. 
    Будівля обладнана двома ліфтами вантажопідйомністю 1000 кг. Ліфтові шахти 
виконані з цегли. Розміри шахт – 2,35х2,00 м та 1,85х2,55 м. 
    При кожній палаті запроектовані санітарні вузли з умивальником, унітазом та 
душем. Головний вхід знаходиться в вісях 9-12, аварійні виходи знаходяться по 
вісі 6 та 20. Передбачається встановлення металопластикових вітражів на 
Арк. 
 
192 Б-01 ПЗ  
 
першому поверсі в холі та звичайні вікна з однокамерного склопакету в кімнатах 
відпочинку та всіх інших приміщеннях.  Передбачається встановлення сходів 
збірно-монолітних з облицюванням керамогранітнми плитами з жорсткою 
поверхнею. Рівень комфорту та облаштування відповидає середньому класу. 
Таблиця 2.1- Експлікація приміщень 
Найменування Площа Категорія
№ м2 прим.
На відмітці 0.000
Вестибюль
Рекріеації
Зимовий сад
Хол світловий
Перехід в спальний корпус
Спальна кімната на 2 місця
Спальна кімната типу "люкс"
Кімната персоналу
Господарче приміщення
Кімната сестри-господарки
Кладова чистої білизни
Сходова клітина
Електрощитова
Службове приміщення
Перехід в буфет
Тамбур
 
 
 
 
 
Арк. 
 
192 Б-01 ПЗ  
 
Кладова брудної білизни
Кладова
Коридор
Санвузол
На відмітці  +4,950
Хол
Коридор
Хол світловий
Зимовий сад
Спальна кімната на 1 місце
Спальна кімната на 2 місця
Спальна кімната типу "люкс"
Обхідна галерея
Кабинет лікаря
Процедурна
Кладова
Сходова клітина
Відкрити віранда
Санвузол
 
 
2.4 Конструктивні рішення будівлі 
       Конструктивна схема будівлі частково вирішена в каркасній, частково в без 
каркасній схемі, з  повздовжніми та поперечними несучими стінами. Жорсткість 
будівлі забезпечена дисками перекриття. 
        Фундаменти – запроектовані стрічкові із збірних залізобетонних 
фундаментних плит прийнятих згідно [5], а також бетонних блоків прийнятих 
згідно [6] та стовпчастих фундаментів під колони прийнятих згідно [7]. 
       Колони – запроектовані залізобетонні,  прямокутні одно та двоконсольні, 
довжиною 5.45 м, перерізом 0.4х0.4 м згідно[8]. 
Арк. 
 
192 Б-01 ПЗ  
 
       Плити перекриття та покриття запроектовані залізобетонні, багатопустотні 
довжиною 6.0 м, шириною 1.5 м і прийняті згідно [9]. 
    Ригелі  запроектовані залізобетонні «полицею до низу» довжиною 6.0 м, 
перерізом 0.4х0.45 м і прийняті згідно [10]. 
      Стіни – кладка цокольного та першого поверхів виконуютьсяз силікатної 
цегли прийнятої згідно [11] марки 100 на розчині марки 50 товщиною 510 мм; 
другого та наступних поверхів – з повнотілої керамічної цегли пластичного 
пресування прийняті згідно [12]  марки 75 на розчині марки 25.  
      Перегородки -- прийняті з керамічної цегли – товщиною 120, 250 мм., які 
перегородки з червоної цегли - товщиною 120 мм армуються на всю довжину 
через 700 мм металевими сітками згідно [12]. 
     Сходи - прийняті збірні і складаються з маршу і площадки, які кріпляться 
шляхом зварювання закладних деталей і замонолічування швів. Сходинкові 
марші збірні залізобетонні прийняті згідно[13], сходинкові площадки прийняті 
згідно [13]. 
      Перемички – прийняті залізобетонні згідно[14]. 
      Покрівля – трьохшарова з наплавного руберойду типу «Рубімаст», прийнято 
згідно [15]. Верхній шар прийнято з мінеральною посипкою для захисту 
матеріалу покрівлі від впливу інфрачервоного випромінювання. Водовідвід 
внутрішній організований в загальну каналізацію. 
      Підлога – запроектована і прийнята  згідно [16]  у відповідності до 
призначення приміщень. 
       Вікна та двері -- вікна прийняті металопластикові однокамерні, згідно [17] . 
Внутрішні дверні блоки  – дерев’яні прийняті згідно [18], вхідні двері згідно 
[17].   
2.5 Спеціальні заходи та роботи 
2.5.1 Заходи щодо забезпечення санітарно-гігієнічних та 
екологічних вимог 
 
        Проектом передбачаються наступні заходи з санітарно-гігієнічних та 
екологічних вимог у відповідності з діючими правилами, нормами і 
рекомендаціями які прийняті згідно [4]:  
- конструкції, деталі та обладнання будинків, опорядження стін і стель, 
покриття підлог всіх приміщень, а також сходів, коридорів тощо споруди 
санаторія передбачено із матеріалів, дозволених до застосування Міністерством 
охорони здоров'я України; 
- розміри, розміщення і обладнання санітарно-гігієнічних приміщень 
задовольняять  вимогам зручності користування, прибирання та дезінфекції; 
запобігання розповсюдженню інфекції, неприємних запахів, надмірної вологості, 
паразитичної фауни і мікрофлори; 
- приміщення туалетів в даній будівлі  розташовані на відстані не більше 75 м 
від найбільш віддаленого місця постійного перебування людей; 
розміщення та орієнтація санаторію забезпеує нормативну тривалість 
інсоляції приміщень; 
 
Арк. 
 
192 Б-01 ПЗ  
 
Таблиця 2- Відомість перемичок  
 
 
 
 
 
Арк. 
 
192 Б-01 ПЗ  
 
- пристрої опалення і вентиляції, теплова та гідравлічна ізоляція 
огороджувальних конструкцій санаторію трубопроводів запобігають 
утворенню конденсату, вологих плям, плісені та грибкових утворень на 
поверхні стін, стель та трубопроводів. 
- приміщення з постійним перебуванням людей, що мають природне 
освітлення, мають можливість провітрюватись через вікна, фрамуги, 
кватирки або інші пристрої, за винятком приміщень, в яких за 
технологічними вимогами не допускається проникнення зовнішнього 
повітря 
- при освітленні коридорів природним світлом з одного торця їх довжина 
не  перевищує 24 м, при освітленні з двох торців - 48 м. 
 
2.5.2 Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки 
 
          Проектом передбачаються наступні заходи з вибухо - та пожежобезпеки у 
відповідності з діючими правилами, нормами і рекомендаціями які прийняті 
згідно [19]: 
• навколо будівлі запроектовані асфальтовані під'їзди; 
• передбачено зовнішнє пожежогасіння від існуючих пожежних гідрантів; 
• організований вільний під'їзд пожежних машин до пожежних гідрантів; 
• будівля розміщена на необхідній протипожежній відстані від існуючих 
будинків та споруд; 
• застосовані заходи пожежної сигналізації, первинні заходи пожежогасіння 
в електроприміщеннях та автоматичне пожежогасіння; 
• забезпечений  доступ  пожежників  за допомогою  пожежних  драбин  на 
будівлі; 
• встановлення світлових покажчиків  «Вихід» з підключенням до мережі 
аварійного освітлення; 
• забезпечення будівлі засобами блискавкозахисту; 
• на шляхах евакуації передбачені нормативні за розмірами проходи, двері; 
• використання зниженої напруги для ремонтного освітлення; 
• монтаж захисного (робочого) заземлення  і   занулення   металевих 
нетоковедучих частин електроустановок, які можуть виявитися під небезпечною 
напругою при пошкодженні ізоляції; 
• розподілення електроенергії по   будівлі – по чотирипровідній системі з 
глухозаземленою нейтраллю; 
• електрощитові розташовані в спеціально виділених приміщеннях; 
• застосування електрообладнання і освітлювальної апаратури в 
нормальному і пожежобезпечному виконанні для приміщень відповідних 
категорій; 
• забезпечення автоматичного вимикання електроустановок, запобіжників, 
автоматів; 
• влаштування аварійного і чергового електроосвітлення; 
Арк. 
 
192 Б-01 ПЗ  
 
• автоматичне вимкнення при пожежі вентиляції від систем пожежної 
сигналізації. 
 
2.5.3 Заходи щодо забезпечення енергозбереження 
 
       Проектом передбачено технологічне обладнання, яке відповідає 
прогресивним питомим показникам електроспоживання. 
Опір теплопередачі огороджуючих конструкцій будинку при проектуванні 
прийнятий в відповідності з вимогами згідно [4,20]: 
З метою економії паливно-енергетичних ресурсів  передбачено: 
- максимальне утеплення огороджуючих конструкцій, розрахунки витрат 
тепла виконані з урахуванням збереження  теплової енергії в зв’язку з 
збільшенням опору теплопередачі будівельних конструкцій; 
- установка приладів контролю параметрів теплоносія і приладів обліку 
теплоносія. В тепловому вузлі передбачено облік використаного тепла, що буде 
стимулювати до його збереження. Проектом передбачено технологічне 
обладнання, яке відповідає прогресивним питомим показникам 
електроспоживання. 
Опір теплопередачі огороджуючих конструкцій будівлі при проектуванні 
прийнятий в відповідності з вимогами згідно [20]: 
З метою економії паливно-енергетичних ресурсів  передбачено: 
- максимальне утеплення огороджуючих конструкцій, розрахунки витрат 
тепла виконані з урахуванням збереження  теплової енергії в зв’язку з 
збільшенням опору теплопередачі будівельних конструкцій; 
- установка приладів контролю параметрів теплоносія і приладів обліку 
теплоносія. В тепловому вузлі передбачено облік використаного тепла, що буде 
стимулювати до його збереження; 
- встановлення побутових приладів обліку тепла та водопостачання. 
 
2.5.4 Заходи щодо безпеки експлуатації 
 
    Проектом передбачаються наступні заходи щодо безпеки експлуатації у 
відповідності з діючими правилами, нормами і рекомендаціями, які прийняті 
згідно [4]. 
При проектуванні санаторію забезпечено безпечні підходи і під'їзди до 
будинків, можливість безпечного переміщення відвідувачів усередині будинків, 
у тому числі інвалідів. 
Передбачано можливість вносити і виносити обладнання, меблі, носилки з 
хворим тощо.  
     Висота порогів не перевищує 0,025 м. поодинокі сходинки (1-2 сходинки) на 
шляху руху людей відсутні 
      Перемички, які розташовані у прорізах над пішохідними шляхами, і 
встановленіна висоті не менше 2,1 м. 
Арк. 
 
192 Б-01 ПЗ  
 
    Для дверей, що не мають обрамлення, а також для внутрішніх засклених 
дверей, якщо відстань від скла до рівня підлоги менше 0,9 м, передбачене 
безпечне скло (загартоване, армоване тощо). 
    Скляні двері, що не мають обрамлення, перезбачено забезпечувати 
покажчиками, які мають площу не менше 0,02 м2 і розташовуються на висоті 0,7-
1,5 м від рівня підлоги. Це саме стосується дверей, що відчиняються на обидва 
боки. 
У нижній частині полотен дверей, якими користуються інваліди на 
колясках, застосоване прозоре засклення, розташоване не вище 0,9 м від рівня 
підлоги. Для засклення використовується загартоване скло, захищене 
протиударною смутою на висоту 0,3 м від підлоги; на склі повинен бути 
покажчик, аналогічний передбаченому у 10.8.. 
     
 
2.5.5 Заходи щодо забезпечення вимог доступності для маломобільних 
відвідувачів 
        
     Проектом передбачаються наступні заходи щодо забезпечення вимог 
доступності для маломобільних відвідувачів у відповідності з діючими 
правилами, нормами і рекомендаціями які прийняті згідно [22]. На основі 
аналізу вітчизняної та зарубіжної практики проектування, будівництва та 
експлуатації житлових та громадських будинків і споруд, а також з урахуванням 
досвіду експериментального проектування та реконструкції об’єктів з 
організацією доступності МГН за ступенем значущості критерії організації 
безбар’єрного архітектурного середовища повинні мати такий порядок 
пріоритетів: доступність, безпека, інформативність і зручність. 
       Так, критерій доступності повинен містити вимоги: 
- до можливості безперешкодного і зручного руху маломобільних 
відвідувачів земельною ділянкою або закладом обслуговування; 
- до входів до будинків; 
- до дверних і відкритих прорізів; 
- до безперешкодного руху комунікаційними шляхами, приміщеннями і 
просторами як у будинку, так і на земельній ділянці; 
- до можливості своєчасно скористатися місцями відпочинку, очікування і 
попутного обслуговування; 
- щодо проходів до різного обладнання і меблів; 
- щодо ширини внутрішніх сходів.  
Якість проектних рішень громадських будинків, доступних для 
маломобільних відвідувачів, повинна досягатися при дотриманні наступних 
обов'язкових вимог: 
- досяжності місця обслуговування, забезпечення безперешкодного 
переміщення відвідувачів; 
- безпеки шляхів руху, місць обслуговування і відпочинку відвідувачів; 
- забезпечення своєчасного одержання повноцінної і якісної інформації 
відвідувачами; 
Арк. 
 
192 Б-01 ПЗ  
 
- комфортності середовища перебування й обслуговування відвідувачів. 
Проектні вирішення, проектовані пристрої і заходи, призначені для 
маломобільних відвідувачів, не повинні знижувати ефективності експлуатації 
будинків, а також зручності одержання послуги іншими категоріями 
відвідувачів. Під безпекою слід розуміти можливість безперешкодного 
проживання у житловому будинку, відвідування об’єктів обслуговування без 
ризику бути травмованим будь-яким чином або заподіяти шкоду своєму майну, 
будинку, споруді чи обладнанню. Це стосується розміщення вхідних площадок, 
сходів і підйомних пристроїв та їх захист від атмосферних опадів; шляхів руху 
маломобільних відвідувачів усередині будинку, а також матеріалів для 
огороджень, дверей і т. ін. 
 
2.6 Інженерне обладнання будівлі 
 
       Система водопостачання та каналізації спального корпусу прийняті  згідно 
[23]: будівля обладнана наступними мережами місцевого значення: 
а) господарсько-питним, протипожежним водопроводом; 
б) каналізацією; 
в) водовідводом. 
 Мережа холодного та гарячого водопостачання монтується зі сталевих 
оцинкованих труб, а каналізація — з чавунних труб прийнятих згідно [24]. 
 Відвід дощових вод з покрівлі виконується по внутрішнім водостокам в 
загальну каналізацію. 
       Система опалення -- спального корпусу кільцева однотрубна 
з,горизонтальними та вертикальними стояками. Теплоносій — вода з 
параметрами 150 - 70 °С. Регулювання тепловіддачі приладів виконується за 
допомогою повітряних клапанів. Видалення повітря з систем здійснюється 
кранами конструкції Маєвського, встановлених у верхніх точках системи.         
Вентиляція спального корпусу забезпечується повітрообміном в приміщеннях. 
Приток повітря природний неорганізований, через фрамуги, кватирки та 
інфільтрацією через зовнішні огороджувальні конструкції. 
     Витяжка – природна, через вентиляційні канали. 
     Електропостачання-- спального корпусу відноситься до IІI категорії по 
надійності електропостачання. 
 Споживачами електроенергії є електроприймачі технологічного і 
сантехнічного обладнання. 
 Вхідний розподільчий прилад встановлюється в електрощитовій . 
 Силові щити встановлюються на поверхах. 
          Передбачаються заходи по внутрішньому та зовнішньому пожежегасінню, 
враховуючи з категорії виробництв та ступені вогнестійкості будівлі. 
       Для забезпечення пожежного захисту передбачається комплекс 
протипожежних заходів згідно вимог   [19]: 
             -внутрішне пожежегасіння- пожежними кранами з витратами -10л/с в 
виробничому корпусі  та  2,5 л/с –в допоміжному. 
Арк. 
 
192 Б-01 ПЗ  
 
             -зовнішне пожежегасіння – з зовнішньої кільцевої мережею високого 
тиску, витрати 30 л/с. 
        Передбачено абонентську мережу, яка прокладається в підпільних каналах з 
вінілпластових труб. 
 Для організації адміністративно-господарського зв'язку проектом 
передбачено монтаж станції телефонного диспетчерського зв'язку  та     
електронної  автоматичної телефонної станції. Внутрішня розводка виконується 
в каналах з вінілпластових труб. 
          Охоронна сигналізація- передбачено встановлення сигналізатору в кімнаті 
чергового. Контроль пошкодження засклених поверхонь здійснюється 
спеціальними приладами. Для блокування віконних та дверних прорізів 
застосовуються датчики. Для захисту сейфів-ємнісні датчики. 
  
 
2.7 Технічні та розрахункові дані 
 
2.7.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі 
 
          Будівництво ведеться в м. Звенігородка в Черкаській обл., що знаходиться 
в ІІ-ій температурній зоні. Проектом передбачено слідуюче конструктивне 
рішення зовнішньої стіни будівлі – цегляна кладка з утепленням з внутрішньої 
сторони. 
      Конструктивне рішення такої стіни передбачає – влаштування зовнішньої 
стіни із керамічної цегли завтовшки 510 мм, влаштування шару утеплювача 
(плити з мінераловатної вати завтовшки 50мм на синтетичному зв`язуючому) 
оштукатурення внутрішньої та зовнішньої поверхні стін, цементно-піщаним 
розчином товщиною 20мм. 
 
Рис 2.1 – Фрагмент конструкції зовнішньої стіни будівлі 
 
Арк. 
 
192 Б-01 ПЗ  
 
         Мінімально допустиме значення Rqmin опору теплопередачі 
огороджувальних конструкцій житлового будинку приймаємо згідно [ 20 ]. В 
даному випадку ця величина становить Rqmin=2,8 м2∙К/Вт.  
         В свою чергу термічний опір однорідних огороджувальних конструкцій або 
окремого шару багатошарових огороджень визначається за формулою: 
                                 R= /                                                      (2.1) 
де  - товщина шару, м, 
      - коефіцієнт теплопровідності матеріалу, Вт/(м2∙К), що приймається за [20]: 
Опір теплопровідності термічно однорідної, багатошарової, непрозорої 
огороджувальної конструкції розраховується за формулою: 
1 n 1 1 n  i 1
                                       RΣ = +Ri + = + + ,                                (2.2) 
 в i=1  з  в i=1 ip  з
де  αв, αз - коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь 
огороджувальної конструкції, Вт/(м2 · К), які приймаються згідно [20]: 
Rі - термічний опір і-го шару конструкції, м2 · К/Вт; 
λip - теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових 
умовах експлуатації, Вт/(м · К); 
 
         Записуємо формулу (2.2) відповідно до конструктивного рішення 
огороджувальних конструкції і одержуємо: 
 
Склад стіни: 
 
1)  =510мм; Y=1400 кг/м³; =0,56 Вт/(м*0С) 
2) Утеплювач ; =50мм; =0,039 Вт/(м*0С); 
3) Цементно-піщана стяжка: =20мм; =0,70, Вт/(м*0С); 
4) Цементно-піщана стяжка: =30мм; =0,70, Вт/(м*0С); 
 
RΣ=1/в +Rк1+ Rк2 + 1/н = 1/в +1/1+2/2+1/н = 
=1/7,6+0,51/0.56+0,05/0,039+0,02/0,7+0,03/0,7+1/23=0.114+0,910+1,38+0,02+0,03
=2,88> 2.8 м2 0
* С/Вт 
 
Таким чином розрахункове значення опору теплопровідності прийнятої 
конструкції стіни перевищує нормативне значення, отже дана конструкція стіни 
цілком задовольняє вимоги теплоізоляції. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
 
192 Б-01 ПЗ  
 
2.7.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі 
 
         Зовнішнє опорядження - стіни будівлі оштукатурюють терразитовою 
штукатуркою на основі відсіву гранітної і мармурової крихти. Частина 
головного фасаду облицьовується композитними панелями типу «Алюкобонд». 
Навколо будівлі влаштовується асфальтове вимощення шириною 1,2 м ухилом 
1:12. Влаштовують підїздні майданчики та тротуари. 
        Внутрішнє опорядження – внутрішню поверхню стін після закінчення усіх 
монтажних робіт оштукарюють цементно-піщаною штукатуркою з подальшим 
шпаклюванням гіпсовими сумішами та фарбують водо-емульсійними фарбами. 
Поверхню конструкції та стелю шпаклюють гіпсовими сумішами та фарбують 
водо-емульсійними фарбами.  В побутових приміщеннях: душових, санвузлах 
стіни облицьовують керамічною плиткою, стелю ґрунтують проникними 
водонерозчинними засобами та обшивають пластиковою вагонкою.  
 
                 2.8 Техніко – економічні показники будівлі 
 
                 1. Будівля - Спальний корпус санаторію «Радон» м. Звенігородка, 
Черкаської обл. 
2. Характера будівництва – нове. 
3. Поверховість – 4 поверхи. 
4. Ступінь вогнестікості – ІІ клас. 
5. Площа ділянки – 3452  м². 
6. Площа забудови   ПЗ =1943,7  м². 
7. Площа загальна – 3226,8 м². 
8. Будівельний об′єм VБУД = 35958,5 м³. 
9. Площа допоміжних приміщень – 610,6 м². 
10. Площа спальних кімнат -  2260,2 м². 
11. Площа лікувальних приміщень – 340,4 м². 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
 
192 Б-01 ПЗ  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3 Розрахунково конструктивний розділ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3.1 Розрахунок колони 
3.1.1 Розрахунок і конструювання колони 
    Розрахункова сила у повздовжніх перерізах визначається шляхом збору тимчасових 
і постійних навантажень з вантажною площею всіх поверхів і покриття будівлі Агр = 
3х3 = 9 м2. 
    Колону розраховуємо як центрально стиснуту з випадковим ексцентриситетом. 
Його значення згідно [26] беремо не менше, ніж 1/600 довжини елемента і 1/30 висоти 
перерізу і не менше 1 см. Попередньо приймаємо типову колону перерізом 30х30 см. 
Будівля чотирьохповерхова з висотою поверхів:  
                а) першого – 5,4 м; 
                б) наступних – 3,0 м; 
                Розрахункова висота першог поверху: l0 = 0.9·h1пов = 0,9·5,4 = 4,9 м. 
                Власна вага колон першого і наступних поверхів відповідно: 
                                                 q = b·h·Hпов·ρ·g·γf,                                                           (3.1) 
де b та h – розміри поперечного перерізу колони; 
    Нпов – висота поверху,м; 
    ρ – густина залізобетону, 
    g – прискорення вільного падіння, g=10 м/с² 
q1пов = 0,3·0,3·5,4·2,5·10·1,1  = 13,4 кН; 
q2пов = 0,3·0,3·3,0·2,5·10·1,1  = 7,5 кН 
    Визначаємо навантаження, яке передається колоні від перекриття: 
qпер =4,8·9+3,85·3= 54,8 кН, 
     Визначаємо навантаження, яке передається колоні від покриття в табличній формі 
              Таблиця 3.1 – Навантаження від покритя 
Нормативне 
Навантаження  2 Коефіцієнт Розрахункове Н/м2 
Н/м  
1 2 3 4 
1. Постійне навантаження       
1) шар гравію втопленого в бітумну 
160 1,2 192 
мастику 
2) три шари толю 100 1,2 120 
3) асфальтова стяжка δ=20мм 360 1,2 132 
4) керамзитовий гравій δ=100мм 500 1,2 600 
5) обмазуючи пароізоляція 50 1,2 60 
6) плита покриття  2500 1,1 2750 
7) маса ригеля  584  642 
Разом постійне навантаження: 4254  4796 
Тимчасове снігове навантаження для І 
700 1,4 980 
снігового району  
а) короткочасної дії 350 1,4 490 
б) тривалої дії 350 1,4 490 
Повне навантаження 4954  5776 
 
  
  
qпок =4796·9=43164Н=43,2кН 
Короткочасне снігове навантаження: 
Nкsw = 0,98·9= 8,9 кН 
Тривалодіюче снігове навантаження: 
Nтsw = 8,9/2=4,5 кН 
    Корисне навантаження на перекриття:    Vп = 5,4·9 = 48,6 кН, 
    з них:                                                            Vтрп = 24,3 кН; Vкп = 24,3 кН. 
    Навантаження на колону першого поверху збираємо у вигляді таблиці. 
             Таблиця 3.2 – Збір навантажень на колону 
Навантаження від покриття і Власна Розрахункове сумарне 
перекриття, кН вага навантаження, кН 
колони, 
Поверх Тривалодіюче короткочасне кН Тривалодіюче короткочасне повне 
4 47,7 8,9 7,5 55,2 8,9 64,1 
3 126,8 28,8 15 141,8 28,8 170,6 
2 205,9 53,1 22,5 228,4 53,1 281,5 
1 285 77,4 35,9 320,9 77,4 398,3 
    Визначаємо випадковий ексцентриситет: 
                а) еа = h/30 = 300/30 = 10 мм; 
                б) еа = l0/600 = 4900/600 = 82 мм; 
                в) еа > 1 см. 
                До розрахунку приймаємо еа = 1,0 см. 
                При симетричному армуванні: 
                             N ≤ η·φ·[Rb·γb2·A + Rsc·(As + A's)],                                                (3.2) 
де N – повздовжнє стискаюче зусилля, N=398,3 кН; 
     η – коефіцієнт умов роботи конструкцій, η=1 при h>200 мм. 
    Розміри поперечного перерізу колони і площу перерізу арматури визначаємо, 
прийнявши, що значення коефіцієнта φ=η=1, а μ=0,01, тоді: 
 As + A's = 0,01·А,    (3.3) 
    Визначаємо гнучкість колони: 
λ = l0/h = 4900/300 = 16 
    Визначаємо співвідношення: 
Nтр/N = 320,9/398,3=  0,81. 
    По [26] знаходимо значення коефіцієнтів φb та φR в залежності від Nтр/N та λ і по 
ним визначаємо значення φ:                    φb = 0,756; φR = 0,829 
                        φ = φb + (2·(φR – φb)·Rsc·(As + A's)/Rb·γb2·A).                                         (3.4) 
φ = 0,756 + (2·(0,829 – 0,756)·365·(100)·0,01·А/17·(100)·0,9·А) = 0,783 
         Площа перерізу арматури: 
                                     As + A's = N/φ·γs·Rsc – A·Rb·γb2/Rsc.                                     (3.5) 
As + A's = 398,3·(1000)/0,783·1·365·(100) – 30х30·17·(100)·0,9/365·(100) = <0 
    По розрахунку арматура не потрібна приймаємо As + A's = 4Ø16 А-400 Аs=8,04 см2. 
    Поперечну арматуру приймаємо діаметром 10 мм А-240с з кроком 300 мм, що 
менше, ніж 20Ø16 = 20·16 = 320 мм. 
 
  
  
3.1.2 Розрахунок консолі колони 
Максимальна розрахункова реакція від ригеля перекриття складає: 
                                                                    Q = Qп
в * с       (3.6) 
Q =  25,2·0,95 = 23,9 кН. 
Визначаємо мінімальний виліт консолі з умов зм’яття на грані колони: 
                                                      lpm = Q/bс·Rb·γb2,                                                         (3.7) 
де bс – ширина консолі колони, bc=30см. 
     γb2 –коефіцієнт надійності бетону,  γb2=0,9 
lpm = 23900/30·17·(100)·1,2 = 0,4 см. 
З урахуванням проміжку між торцем ригеля та гранню колони, який дорвнює 2 см, 
виліт консолі складатиме: 
lc = lpm + 2 = 0,4 + 2 = 2,4 см. 
З вимог необхідної довжини опирання ригеля довжина консолі колони буде складати: 
lc =  10 + 2 = 12 см. 
Кінцеву довжину консолі приймаємо 15 см. 
Робочу висоту перерізу визначаємо з умови: 
                                       Q ≤ 1,5·R ·bс·h 2
bt 0 /a ≤ 2,5·Rbt·bc·h0.                                           (3.8) 
З цієї умови: 
Q a Q
                   h  ,
1.5 R  0 2.5  
 bt bc Rbt bc
де bc – ширина консолі колони. 
    Визначаємо відстань а від точки прикладання опорної реакції Q до грані колони: 
                                                     а = lc – Q/2·b·Rb·γb2.                                                    (3.9) 
а = 15 – 23900/2·30·17·(100)·1,2 = 14,8 см. 
23900 14,8
h = =8,1см.
01 1,51,2 (100)30
h02 = 23900/2,5·1,2(100)·30 = 2,65 см. 
    Приймаємо робочу висоту перерізу 12см  
    Повна висота перерізу консолі колони: 
h = h0 + a + d/2 = 12 + 2 + 2/2 = 15см. 
3.1.3 Розрахунок арматури консолі колони 
    Згинаючий момент визначаємо за формулою: 
                                                         М = 1.25·Q·а                                                            (3.10) 
М= 1,25·23,9·0,148 = 4,5 кН·м. 
    Коефіцієнт відносної несучої здатності та площу перерізу арматури визначаємо 
згідно формул (3.5, 3.6): 
А 5 2
0 = 4,5·(10 )/17·(100)·30·12  = 0,06 → η = 0,995. 
Аs = 4,5·(105)/365·(100)·0,995·12 = 1,35 см2. 
                Приймаємо арматуру: 4Ø8 А-400с Аs = 2,01 см2. 
Поперечну арматуру розставляємо перевіривши умову (3.7) 
23,9кН<0,6·1,2·30·12=259,2 кН 
 
  
  
    Умова виконується, арматуру розташовуємо конструктивно 
    Арматуру приварюємо до закладних деталей колони, на яких закріплюють ригель. 
    Згідно [26] при h≥20 см крок поперечних стержнів не більше, ніж 10 діаметрів і не 
більше, ніж 300 мм. Приймаємо крок поперечних стержнів 150 мм. 
    Монтаж колони ведемо через газові трубки, тому розрахунок петель не проводимо 
3.1.4 Розрахунок колони в стадії транспортування 
    В стадії монтажу колона приймається як балка на двох опорах. Розрахунку 
підлягають перерізи на відстані. Розрахунок ведемо від власної ваги колони q=2,5 
кН/м². 
 
 
 
 
 
Рисунок 3.6– Розрахункова схема колони в стадії транспортування  
    Момент:                                                М = q·l2/2, 
М = 2,5·0,82/2 = 0,8 кН·м. 
А0 = 0,8·(105)/(17·(100)·30·262)= 0,002 → η = 0,995; 
Аs = 0,8·(105)/(365·(100)·0,995·26)= 0,11см2. 
Аs = 0,11см2 < АØ10 = 0,785 см2. 
    Отже, конструктивно підібрана арматура діаметром 10 мм задовольняє 
розрахунковим вимогам. 
 
 
  
  
3.2 Розрахунок ригеля 
3.2.1 Збір навантаження на ригель 
    Для визначення зусиль у перерізах ригеля необхідно виконати збір навантажень.  
Таблиця 3.3 – Збір навантажень на ригель 
Навантаження  Нормативне кН/м.п. Коефіцієнт надійності  Розрахункове кН/м.п. 
1 2 3 4 
1. Постійне навантаження 
а) Вага плити і підлоги       12,5  14,3 
б)власна вага ригеля    3,50 1,1 3,9 
Разом постійне навантаження: 16   18,2 
2.Тимчасове (корисне) навантаження 
а) короткочасної дії 6,8 1,2 8,2 
б) тривалої дії 6,8 1,2 8,2 
Разом тимчасове 
13,5  16,4 
навантаження: 
Повне навантаження 29,5  34,6 
В тому числі довготривале і 
22,8  26,4 
постійне  
 
м/Hk6,43=q
А
Б В Г
0072 0072 0072  
                           Рис. 3. 1 – Розрахункова схема ригеля 
 
083
031
015  
       Рис. 3.2 – Поперечний переріз ригеля 
    Визначимо зусилля в вузлах 
   М = 0,08·q·l2
А  = 0,08·34,6·2,72 = 20,2 кН·м 
   МБ= - 0,1·q·l2 = - 0,1·34,6·2,72 = - 25,2 кН·м 
   МВ= - 0,1·q·l2 = - 0,1·34,6·2,72 = - 25,2 кН·м 
   МГ= 0,025·q·l2 = 0,025·34,6·2,72 = 6,3 кН·м 
   QА = 0,4·q·l = 0,4·34,6·2,7 = 37,4 кН 
   Q Л
Б  = - 0,6·q·l = - 0,6·34,6·2,7 = - 56,1 кН 
   Q П
Б  = 0,5·q·l = 0,5·34,6·2,7 = 46,7 кН 
   Q Л
В  = - 0,5·q·l = - 0,5·34,6·2,7 = - 46,7 кН 
   Q П
В  = 0,6·q·l = 0,6·34,6·2,7 = 56,1 кН 
   QГ = - 0,4·q·l = - 0,4·34,6·2,7 = - 37,4 кН 
 
  
  
044
022
3.2.2 Розрахунок повздовжньої арматури 
    Визначаємо площу перерізу арматури  на опорах та в прогоні: 
    Опора 
    За максимальним згинаючим моментом, що діє на опорі визначається значення А0 
за формулою (3.6): 
25,2(105 )
А0= = 0,02  
17(100)*38*40,52
     =0,02                   =0,99 
25,2(105)
Аs= = 2,23см2 , 
365(100)*0,99*40,5
    За отриманими площами Аs визначаємо діаметр і кількість арматури        
    Приймаємо арматуру: 4Ø10 А-400с Аs=3,14 см2. 
    Прогін: 
    За максимальним згинаючим моментом, що діє в прогоні визначається значення А0 
за формулою (3.6): 
20,2(105 )
А0= = 0,02  
17(100)*38*40,52
     =0,02             =0,99 
20,2(105)
Аs= =1,78см2 , 
365(100)*0,99*40,5
    За отриманими площами Аs визначаємо діаметр і кількість арматури        
    Приймаємо арматуру: 4Ø10 А-400с Аs=3,14 см2. 
 
3.2.3 Розрахунок на дію поперечної сили 
 
    Поперечну арматуру розставляємо перевіривши умову (3.7) 
56,1 кН < 0,6·1,2·38·40,5 = 1108,1 кН 
    Так як висота ригеля 44см то крок хомутів s=440/2=210мм , приймаємо крок 
хомутів 150мм 
    На прогонових  ділянках крок хомутів приймаємо s1=3/4·440=330мм, приймаємо 
300 мм. 
    Діаметри хомутів вв’язаних в каркаси згинаючихся  елементів 10 мм А-240с. 
 
3.2.4 Розрахунок ригеля в стадії транспортування та монтажних навантажень 
    В стадії монтажу ригель приймається як балка на двох опорах. Розрахунку 
підлягають перерізи під монтажними петлями. Розрахунок ведемо від власної ваги 
ригеля Р=4,18 кН. 
 
008 0041 008
 
    Рис. 3.3 – Розрахункова схема ригеля в стадії транспортування та монтажних  
                            навантажень 
 
  
  
                Момент: 
М = q·l2/2, 
q = 3,8/0,38 =10 кН/м, 
М = 10·0,82/2 = 3,2 кН·м. 
А0 = 3,2·(105)/17·(100)·38·40,52 = 0,003 → η = 0,995; 
Аs = 3,2·(105)/365·(100)·0,995·40,5 = 0,284 см2. 
Аs = 0,284 см2 < А 4Ø10 = 3,14 см2. 
                Отже підібрана арматура  задовольняє розрахунковим вимогам. 
3.2.5 Розрахунок петлі ригеля 
Розрахунок ведемо з умови, що одна петля обірвалась. 
                Навантаження на одну петлю складає: 
F = 3,8 кН. 
Аs = F/Rs = 3,8 /225 = 0,014 см2 < Аs = 0,785 см2. 
                Приймаємо арматуру Ø10 А-240с Аs = 0,785 см2. 
3.2.6 Епюра матеріалів 
    Для економічного використання арматури площа робочих стержнів повинна 
відповідати значенню згинаючого моменту в різних перерізах ригеля. Для визначення 
місць розриву стержнів будується епюра матеріалів. 
                Опора: 
                4Ø10 А-400с Аs=3,14. 
μ = 3,14/38·40,5 =0,002              ξ =0,002·365/17=0,03           η = 0,985 
[М4Ø10] =3,14·365(100)·0,985·40,5=35,1 кН·м. 
[М2Ø10] =35,1/2= 17,55кН·м. 
                Прогін: 
                4Ø10 А-400с Аs=3,14. 
μ = 3,14/38·40,5 =0,002              ξ =0,002·365/17=0,03           η = 0,985 
[М4Ø10] =3,14·365(100)·0,985·40,5=35,1 кН·м. 
[М2Ø10] =35,1/2= 17,55кН·м. 
3.2.7 Розрахунок полиці ригеля 
    Повне розрахункове навантаження визначаємо за формулою: 
q + v 30,7
                                                                    = =15,35кН/м 
2 2
 
083 031
07
Q
015  
Рисунок 3.4 – Схема опирання плити на полку ригеля 
 
  
  
044
022
    Ексцентриситет прикладання зусилля е=70мм 
    Згинаючий момент в полиці: 
                                                                    M =1,25·15,35·0,07 =1,4кН  
    Підбираємо арматуру, що розміщується в полиці ригелю згідно формул (3.6), (3.7) 
  
1,4(105 )
А0= = 0,004  
17(100)·51·192
     =0,01                   =0,995 
1,4(105)
Аs= = 0,264см2 , 
365(100)·0,995·19
    За отриманими площами Аs визначаємо діаметр і кількість арматури        
    Приймаємо арматуру: 5Ø10  А-400с, АS=3,93см2. 
 
 
  
  
 
 
 
 
 
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчика 
4.1.1 Вихідні дані 
      а)Місце будівництва м. Звенигородка Черкаська область 
      б)Геологічні умови будівельного майданчика. 
1. Насипний, товщина пласту h1=0,6м.  
2. Пісок пилуватий, товщина пласту h2=0,7м. 
3.  Глина, товщина пласту h3=1,9м.  
4.  Пісок дрібний, товщина пласту h4=8,8м 
       в)Розміщення рівня ґрунтових вод знаходиться на відмітці – 4,3м. 
 
 
 0.000 
3 
1 h 1= 0, 6м    1= 1,69г/см   
2 -0.600  3 3 
h 2= 0,7 м    2= 1,69г/см   s  2 =2 ,66г/см   W 2 =0 ,11   
-1.300 
3 3 
3 -3.200 h 3 = 1,9м.  3  =1,73г/см    s 3= 2 ,66г/см   W 3= 0 ,183   
3 3 
-4.300 h 4= 1,6м    4= 1,56г/см    s 4= 2 ,66г/см   W 3= 0 ,017   
4 -4.800 
 
Рисунок 4.1 – Геологічний розріз будівельного майданчика 
 
     Фізико-механічні хааркетиристики грунтів наведено у таблиці 4.1. 
 
 
                      
                         Таблиця 4.1 –Фізико-механічні показників ґрунтів будівельного    майданчика 
 
 Щільність, Питома вага, 
3 3 Межа 
 г/см  кг/м  
 
Найменування 
 
грунту 
 
 
 
 
 1 Рослинний грунт 0,60 1,69 - 16,90         - - - - - - - - - 
 
 
 2 Пісок пилуватий 0,70 1,69 2,66 16,90 26,60  0,02 0,11   - 0,71 0,08 1,20 33,00 25,00 - - - 
 
 
 Глина 
3 1,90 1,73 2,66 17,30 26,60  0,21 0,18 0,24 0,07 0,82 0,72 11,00 23,00 7,00 250,00 0,71 - 
 тугопластична 
 
 4 Пісок дрібний 8,8 1,56 2,66 15,60 26,60  0,09 0,02   - 0,69 0,08 1,00 30,00 24,00 - - - 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
№ шару 
Глибина залягання  
підошви шару 
грунту, r 
частинок 
грунту, rs 
грунту, g 
частинок 
грунту, gs 
Природня 
вологість,W 
текучості, WL 
розкочування, 
Wp 
Число пластичності 
Ip 
Коефіцієнт 
пористості, е 
Ступінь вологості 
Sr, кПа 
Питоме зчеплення, 
Сп, кПа 
Кут внутрішнього 
тертя, φ  
Модуль деформації 
Е, Мпа 
Розрахунковий опір 
R0, Мпа 
Показник текучості 
IL 
Примітки 
 
4.2 Розрахунок фундаменту мілкого закладання 
4.2.1 Визначення глибини закладання фундаменту 
     Глибина закладання фундаменту з урахуванням наступних величин: 
   а) інженерно-геологічних умов будівельного майданчика 
                                            dmin1 = hш + (0,3...0,5)                                                      (4.6) 
   де hш – товщина шару рослинного або насипного ґрунту, який необхідно 
знімати або пронизувати фундаментом 
dmin1 = 0,6+0,7 + 0,3 = 1,6 
   б) мінімальна розрахункова глибина закладання підошви фундаменту залежно 
від промерзання грунта визначається за формулою: 
                                                        df = kn·dfn                                                             (4.7) 
   де  kn коефіцієнт впливу теплового обміну режиму будівлі на промерзання 
ґрунту біля фундаментів зовнішніх стін, який приймається за [1], kn = 0,6 
         dfn – нормативна глибина промерзання ґрунту, 1,1 м. 
df = 0,6·1,1 = 0,66 м 
    Відмітку підошви призначаємо не менше ніж на 20см нижче розрахункової 
глибини промерзання. 
dmin2 = 0,66 + 0,2 = 0,86 м 
   в) з конструктивних вимог глибину закладання фундаменту приймаємо: 
                                              dmin3 = hбл + hпод – hт                                                      (4.8) 
   де   hбл – висота необхідної кількості стінових блоків; 
          hпод – висота подушки стрічкового фундаменту; 
          hт – відмітка верхнього обрізу фундаменту над рівнем планування, 
приймається в межах 0,3...0,8 м. 
dmin3 = 3·0,6 + 0,3 – 0,5 = 1,6 м 
    Враховуючи, що dmin1 = 1,6м, dmin2 = 0,86м та dmin3 = 1,6м, то d = 1,6м  
4.2.2 Визначення розмірів підошви фундаменту і розрахункового опору 
ґрунту під зовнішню стіну. 
     Зовнішня стіна має товщину 510мм. 
     На фундамент діють наступні навантаження Nн=314кН. 
     Необхідна попередня ширина фундаменту визначається за формулою: 
                                             b = Nн/(R0 – γc,s·d )                                                         (4.9) 
   де   Nн – нормативне зовнішнє навантаження на фундамент; 
          R0 – розрахунковий опір ґрунту для попереднього визначення розмірів 
фундаменту; 
          γc,s – середнє значення питомої ваги фундаменту та ґрунту на його обрізах, 
приймається 20 кН/м3 
          d – глибина закладання фундаменту. 
b = 314/(250 – 20·1,6) = 1,44 м 
 
     Визначаємо розрахунковий опір ґрунту R в залежності від фізико-механічних 
властивостей ґрунту та прийнятих попередньо глибини закладання і розмірів 
фундаменту. 
 
 
 
 c1· c2
            R = M  ·kz ·b· II +M
/
g ·d1· II + (M g −1)d /
b· II +M c·cII               (4.10) 
k
   де  k – коефіцієнт, який приймається в залежності від методу визначення 
розрахункових характеристик ґрунту k  = 1,1; 
        γc1 – коефіцієнт умов роботи, який приймається для глини тугопластичної  
IL  =0,81 рівним 1,1 за  [  ];  
        γc2 – коефіцієнт умов роботи, який приймається в залежності від відношення 
довжини будівлі до її висоти  L/H=59.0/17.09=3.47 <4 за [  ] приймаємо 1,0.  
        Mγ, Mg, Mc – коефіцієнти які приймаються в залежності від кута 
внутрішнього тертя ґрунту, який знаходиться під підошвою фундаменту; φ=23°, 
тоді згідно [  ] Mγ=0,69, Mg=3,64, Mc=6,24. 
       d1 – глибина закладання фундаменту;  
       db – глибина підвалу, для будівель без підвалу db=0; 
       kz – коефіцієнт який приймається рівний 1 при b <10, та kz=8/b+0,2 при b>10; 
       b – ширина підошви фундаменту, b=1,44 м; 
       cII – питоме сщеплення ґрунту в якому знаходиться фундамент, cII=11 МПа; 
       γII – середнє розрахункове значення питомої ваги ґрунту який заходиться 
нижче підошви фундаменту на 1,4b, γII=17,3 кН/м3; 
       γ /
II  - середнє значення питомої ваги ґрунту який знаходиться вище підошви 
фундаменту. 
 IIi·h/ i
                                                       II =                                                       (4.11) 
hi
   де γIIi, hi – розрахункове значення питомої ваги та глибини окремих шарів 
ґрунту від рівня планування до підошви фундаменту. 
/ 16,9·0,6 +16,9·0,7 +17,3·0,3
 II = =16,98кН / м3  
1,6
1,1·1,0
R1 = 0,69·1·1,44·17,3+3,64·1,6·16,98+ (3,64−1)·0·16,98+6,24·11 =184,72êÏ à1,1
 
  Так, як ΔR=R0-R1=250-184,72=65,27кПа >10, то продовжуємо уточнювати 
значення b. 
b = 314/(184.72 – 20·1,6) = 2.01 м 
1,1·1,0
R2 = 0,69·1·2,01·17,3+3,64·1,6·16,98+ (3,64−1)·0·16,98+6,24·11 =192,01êÏ à1,1
 
    Так, як ΔR=R2-R1=192.01-184.72=7.3кПа <10, отже приймаємо b=2м, для якого 
R3=191,85 кПа. 
4.2.3 Визначення фактичного тиску під підошвою фундаменту 
     Середній тиск під підошвою фундаменту визначається за наступною 
формулою: 
N II
                                                     P =  R                                                      (4.12) 
b
   де ΣNII – сума розрахункових навантажень на 1мп довжини фундаменту:  
                                                ΣNII = NII + Gф + Gгр                                                 (4.13) 
   де Gф та Gгр – навантаження від фундаменту та ґрунту відповідно. 
     Для визначення Gф та Gгр спочатку визначаємо об’єм фундаменту та ґрунту. 
Загальний об’єм фундаменту та ґрунту на його обрізах: 
       Vо = 2,0·1,6·1 = 3,2 м3 
     Об’єм фундаменту:  
       Vф = 0,3·1 2,0 + 0,5·1,8·1 = 1,25 м3 
     Об’єм ґрунту на обрізах фундаменту:  
       Vгр =Vо – Vф = 3,2 – 1,5 = 1,95 м3 
     Приймаємо питому вагу фундаменту 25 кН/м3, а ґрунту зворотної засипки – 
17кН/м3.  
     Звідси  
        Gгр = 17·1,95 = 33,15 кН; 
        Gф = 25·1,25 = 31,25 кН. 
     Відповідно: 
ΣNII = 314 + 33,15+31,25 = 378,4 кН 
P=378,4/2=189,2 кПа ≤ R3=191.85 кПа 
 
отже перевірка тиску під підошвою фундаменту задовольняється. 
4.2.4 Визначення просідання фундаменту методом пошарового додавання 
     Розрахунок основ за деформаціями в більшості випадків проводиться з 
урахування сумісної роботи наземних конструкцій. За деформаціями основи 
розраховують виходячи з умови[9]: 
                                                              S<SU                                                             (4.14) 
   де  S – коефіцієнт значення сумісної роботи деформацій основи та будівлі, які 
визначаються розрахунком: 
          SU – граничне допустиме значення сумісності деформації основи та будівлі, 
приймається за додатком 4 [9], SU = 10см. 
     Метод пошарового додавання застосовується для розрахунку осадок 
фундаментів шириною менше 10м при відсутності в межах стискуваної товщі 
грунтів з модулем деформацій Е > 100 МПа. 
    Осадка основи S визначається за формулою: 
n  zpi ·hi
                                               S =                                                          (4.15) 
1 Ei
   де β – коефіцієнт якій дорівнює 0,8; 
        σzpi – середнє значення додаткового вертикального нормального напруження 
в і-тому шарі ґрунту, яке дорівнює напівсумі визначених напружень на верхній zi-
1 та нижній zi границях шару по вертикальній осі, яка проходить через центр 
підошви фундаменту; 
         hi і Ei – відповідно товщина і модуль деформацій і-того шару ґрунту; 
         n – число шарів на які розбита стискувальна товща основи. 
     Розрахунок осадки виконуємо в такій послідовності: 
     1. Складаємо розрахункову схему фундаменту за типовим геологічним 
розрізом для визначення осадок, розбивши стискувану зону на 8-12 елементів 
товщиною z=0,4·b=0,4·2=0,8м. 
 
 
2. Визначаємо напруження від власної ваги в характерних точках:  
   а) на підошві першого шару: 
         σzg1 = γ1·h1 = 16,9·0,6 = 10,2кПа 
   б) на підошві другого шару: 
         σzg2 = σzg1 + γ2·h2 = 10,2 + 16,9·0,7 = 22кПа 
   в) на рівні підошви фундамента:  
         σzg0 = σ /
zg2 + γ3·h3  = 22 + 17,3·0,3 = 27,2кПа 
   г) на підошві третього шару: 
         σzg3 = σzg2 + γ3·h3 = 22 + 17,3·1,9 = 54,9кПа 
   д) на рівні ґрунтових вод:  
         σ /
zgв = σzg3 + γ4·h4  = 54,9 + 15,6·1,1 = 72,1кПа 
   е) на підошві четвертого шару: 
         σ /
zg4 = σzgв + γ4,зв·h4  = 72,1 + 19,6·7,7 = 223,1кПа 
    3. Визначення додаткового тиску на основу: 
     Р0 = Рсер – σzg0 = 189 – 27,2 = 161,8кПа 
    4. Визначаємо додаткове напруження на підошві та покрівлі кожного 
елементарного шару та його осадку в табличній формі. 
  Таблиця 4.2 – Визначення деформації основ 
Глибина 
даної точки Напруження Модуль 
Додаткове Товщина Осадка 
від ξ = від власної σzpср, деформації 
 α навантаження шару шару 
подошви 2z/b ваги ґрунту кПа ґрунту Еі, 
σzp, кПа hi,см Si, см 
фундаменту σzg, кПа кПа 
z, м 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
0 0 0 1 27,2 161,8 
152,2 80 1,39 
1 0,8 0,8 0,881 142,5 7000 
123,2 80 1,12 
54,9 
2 1,6 1,6 0,642 103,8 
90,5 80 0,29 
3 2,4 2,4 0,477 77,1 
75,1 30 0,09 
72,1 
4 2,7 2,7 0,464 75,1 
67,8 50 0,14 
5 3,2 3,2 0,374 60,5 
55 80 0,18 
6 4 4 0,306 49,5 20000 
45,6 80 0,15 
7 4,8 4,8 0,258 41,7 
39,7 80 0,13 
8 5,6 5,6 0,233 37,7 
34,7 80 0,11 
9 6,4 6,4 0,196 31,7 
30 80 0,09 
10 7,2 7,2 0,175 160,3 28,3 
ΣS=3,69см <SU=10см 
S=3,69см <SU=10см  [9] 
     Отже розміри фундамента відповідають вимогам. 
 
 
 
 
 
 
 
4.2.5 Розрахунок необхідної арматури в фундаменті 
Необхідно запроектувати стрічковий фундамент по вісі Б-12. 
Фундамент проектується із наступних матеріалів: 
клас бетону – С-15; 
    розрахункові характеристики бетону згідно [   ]: 
  - міцність бетону на стиснення      Rb =  8,5  МПа; 
  - міцність бетону на розтяг             Rb,t = 0,75 МПа; 
клас арматури – А-240С,  А-300С ; 
   розрахункові характеристики арматури згідно [   ]: 
А-240С:   
      - розрахунковий опір арматури на розтяг Rs  = 225 МПа; Rsw = 
175МПа; 
      - розрахунковий опір арматури на стиснення Rs с  = 225 МПа; 
А-300С: :  
       - розрахунковий опір арматури на розтяг  Rs  = 280 МПа;  Rsw = 285 
МПа; 
        - розрахунковий опір арматури на стиснення   Rs с  = 280 МПа; 
 
     Необхідну кількість арматури подушки фундаменту визначають по 
згинаючому моменту М, який визначається в консольній частині подушки при 
завантаженні її реактивним тиском ґрунту. 
                                                     М = 0,5 P·с2                                                          (4.16) 
              с = (2 – 0,5)/2 = 0,75 м 
М = 0,5·189·0,752 = 53,2 кН·м 
     Робоча висота фундаментної подушки: 
                h = 30 – 4 = 26 см 
     Площу арматури визначаємо за формулами (3.5) та (3.6): 
53,2(105 )
A0 = = 0,095  
8,5(100)·100·262
=0,1  =0,95 
0,85−0,008·8,5
  
R = = 0,651
280 0,85−0,008·8,5
1+ ·(1− )
400 1,1
=0,1<R=0,651 – фундамент не переармовано 
53,2(105 )
A 2
S = = 7,69cм  
280(100)*0,95*26
     Приймаємо на 1 м.п. 5 стержнів арматури класу 14 А300с, на всю плиту 6 
14 А300с, Аs=9,23cм². 
     Необхідність стінових фундаментних блоків в арматурі визначаємо за (3.7) 
Q=0,6·(1+0)·0,75(100)·100·55=247,5 кН>Qmax=141,7кН 
 
 
4.2.6 Розрахунок петлі плити 
     Розрахунок ведемо для 2-х петель. 
     Навантаження на одну петлю складає: 
F = 2,5/2=1,25кН. 
Аs = F/Rs = 1,25/225 = 0,005 см2  
     Приймаємо арматуру Ø10 А240с Аs = 0,785 см2. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
-0,100 500
250 250
ФБС 12.5.6-Т
-0,600 0,000
ФЛ 20.12-2
-2,200 1000 1000 -1,600
2000
12
 
          Рисунок 4.2 – Зовнішній вигляд фундаменту по вісі Б-12 
1600 500
300
20 20
600 600 600
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Технологія та організація будівельного 
виробництва 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5.1 Технологічна карта на виконання земляних робіт 
5.1.1 Вихідні дані 
     Необхідно розробити технологічну карту на виконання земляних робіт. 
     До складу робіт входить планування майданчика, планування укосів та 
планування котловану. 
     Для реального об’ємного проектування геодезична зйомка майданчика 
викреслюється в масштабі 1:500 або 1:1000 з розбивкою на квадрати зі сторонами 
20х20 або 10х10метрів . 
     Таким чином, отримуємо сітку квадратів. Кожному квадрату присвоюється 
порядковий номер.  
     Майданчик має розміри 80х80м. 
     Глибина котловану 1,7м. 
     Майданчик розбиваємо на 12 квадратів, зі сторонами 20х20м. 
5.1.2 Визначення обсягів робіт по плануванню майданчика 
5.1.2.1 Визначення чорних, проектних та робочих відміток 
 Відмітки рельєфу в вершинах розбивочної сітки (чорні відмітки), які 
знаходяться між двома суміжними горизонталями, визначаємо методом лінійної 
інтерполяції. 
H
е 
H A 
h 
A 
H L 
l 
L 
H+h 
 
 
 Рисунок 5.1 – Визначення чорних відміток вершин квадратів 
 Чорна відмітка НА вершини А визначається за формулою : 
                                                 НА == Н + h·l/L                                                              (5.1) 
 де Н – відмітка меншої за величиною горизонталі, м; 
h - перевищення між горизонталями в плані, м; 
L - відстань між двома горизонталями в плані, м; 
l - відстань від горизонталі з меншою відміткою до точки А, м. 
Величину чорної відмітки записують у правому нижньому куті квадрата 
Середня планувальна відмітка для прямокутного майданчика, який розбитий 
на квадрати: 
                                              Но=(4Н4+2Н2+Н1)/4n                                                (5.2) 
де Н4 - сума відміток вершин, спільних для 4 квадратів,  
     Н2 - сума відміток вершин, спільних для 2 квадратів,  
     Н1 - сума відміток вершин, які відносяться до 1 квадрату, 
       n   - кількість квадратів. 
 
Н0=[4(84,06+83,67+83,30+84,39+83,87+83,56+83,87+84,17+84,56)+2(83,25+83,54+84,17 
+84,41+84,80+85,23+84,90+84,68+83,66+83,30)+84,23+82,5+83,82+85,40]/(4·12)=83,95м. 
      Визначення проектних відміток вершин проходить наступним чином 
Запроектовані похили мають такі значення:  
-від вершини А до В і1=0,001,  
-від вершини С до А і2=0,001. 
Знаходимо проектні відмітки: 
                                                  НА=Н0-L1i1/2+L2і2/2,                                                     (5.3) 
                                                  Нв=Н0-L1i1/2-L2і2/2,                                                     (5.4) 
                                                  Нс=Н0+L1i1/2+L2і2/2,                                                    (5.5) 
                                                  НD=Но+L1i1/2-L2і2/2,                                                    (5.6) 
де Н0 - середня планувальна відмітка, м, 
     L1,L2- відповідно відстані від вершини А до В та від А до С,  
     і1,і2 - відповідно нахили від вершини В до А та від А до С.  
НА=83,95-80·0,001/2+80·0,001 /2=83,95 м, 
Нв=83,95-80·0,001/2-80·0,001/2=83,87 м,  
Нс=83,95+80·0,001/2+80·0,001/2=84,03 м, 
НD=83,95+80·0,001/2-80·0,001/2=83,95 м 
Проектні відмітки квадратів знаходимо методом інтерполяції. Визначені 
проектні відмітки показані на листі графічної частини. 
Визначення робочих відміток робимо наступним чином 
                                                                  h =Hпр −Hч                                                                      (5.7) 
де Нпр - проектна відмітка, м, 
     Нч  - чорна відмітка, м. 
      Робочі відмітки квадратів показані на листі графічної частини. 
5.1.2.2 Побудова нульової лінії 
 Нульова лінія – це лінія, що розділяє ділянку виїмки і насипу. Нульову лінію 
будуємо графічним методом у масштабі, на сторонах перехідних квадратів.  
 У результаті проведених розрахунків одна частина робочих   відміток буде 
мати знак “+”, інша - знак “-” .Знак  “+” означатиме насип,а “-” – виїмку. 
 Поміж насипом та виїмкою пройде межа або так звана лінія нульових робіт. 
         Нульова лінія збудована на листі графічної частини. 
5.1.2.3 Визначення об'ємів грунту в межах квадрату 
Об'єм вираховують як добуток середньої робочої відмітки на площу квадрату 
за формулою: 
                                                           V=(а2/4)[h1+h2+h3+h4],                                                     (5.8) 
де а - сторона квадрату, м, 
h1,h2,h3,h4- робочі відмітки, м. 
 Розрахунок об'ємів грунту наведений в таблиці 5.1.1 
 
 
Таблиця 5.1 - Об'єм робіт для майданчика 
№ квад- Робоча відмітка, м Об'єм робіт, м3 
h,м а2/4, м2 (hн)
2/h,м (hв)
2/h,м 
рату h1 h2 h3 h4 Насип Виїмка 
1 -0,28 +0,27 -0,71 -0,11 1,37 100 0,053 0,883 5,3 88,3 
2 +0,27 +0,71 -0,11 +0,26 1,35 100 1,14 0,01 114 1 
3 +0,71 +1,22 +0,26 +0,61 2,8 100   280  
4 +1,22 +1,37 +0,61 +0,89 4,09 100   409  
5 -0,71 -0,11 -0,91 -0,42 2,15 100    215 
6 -0,11 +0,26 -0,42 +0,08 0,87 100 0,13 0,33 13 33 
7 +0,26 +0,61 +0,08 +0,37 1,32 100   132  
8 +0,61 +0,89 +0,37 +0,66 2,53 100   253  
9 -0,91 -0,42 -1,22 -0,57 3,12 100    312 
10 -0,42 +0,08 -0,57 -0,2 1,27 100 0,005 1,12 0,5 112 
11 +0,08 +0,37 -0,2 +0,08 0,73 100 0,38 0,054 38 5,4 
12 +0,37 +0,66 +0,08 +0,39 1,5 100   150  
13 -1,22 -0,57 -1,37 -0,79 3,95 100    395 
14 -0,57 -0,2 -0,79 -0,42 1,98 100    198 
15 -0,2 +0,08 -0,42 -0,2 0,9 100 0,007 0,747 0,7 74,7 
16 +0,08 +0,39 -0,2 +0,13 0,8 100 0,45 0,05 45 5 
      Об’єм квадратів 1440,5 1439,4 
      Об’єм відкосів 66,6  68,9 
    Об’єм залишкового розпушення 1,2%  17,7 
      Разом 1507,1 1526 
Знаходимо відсоток похибки за формулою: 
                                                      =[(Vн-VВ)/VВ]·100%      (5.9) 
де VВ- об'єм виїмки, м3,  
    Vн - об'єм насипу, м3.  
=[(1526 – 1507,1)/1507,1]·100%=1,25% < 5%. 
Так як помилка менше 5%, то перерахунку об'ємів насипу і виїмки не 
робимо і в подальших розрахунках приймаємо  об'єм рівний 1526 м3. 
5.1.2.4 Визначення об'ємів робіт на відкосах 
Розбиваємо ділянки робіт на прості фігури:   
                                    V0=V1+V2+V3                                                                   (5.10) 
де V1- об'єм тригранної піраміди, м3, 
   V2 - об'єм чотиригранної кутової піраміди, м3, 
   V 3
3 - об'єм проміжного призматоїду, м . 
                                                                      V =m·h2
1 l/6                                                      (5.11)  
V2=m2h3/3 
V3=[(F1+F2)/2]·l 
де m - коефіцієнт закладання укосів, 
     h - робоча відмітка, м, 
F1 ,F2 - площа основ призматоїду, м2. 
Підраховані об'єми укосів для ділянок насипу і виїмки заносимо в таблицю 5.2 
 
 
Таблиця 5.2 – Об'єми робіт на відкосах 
Об'єм робіт, м3  
Тип фігури Насип  Виїмка  
Сторона АС    
Кутова чотиригранна піраміда А - 1,252·0,283/3=0,01 
Проміжний призматоїд  - [(0,282/2+1,372/2)/2]·80=39,1 
Кутова чотиригранна піраміда С  - 1,252·1,373/3=1,4 
Сторона АВ    
Тригранна піраміда 1,25·1,372·69,8/6=27,3 1,25·0,282·10,2/6=0,2 
Сторона ВD   
 2 3
Кутова чотиригранна піраміда В 1,25 ·1,37 /3=1,4 - 
2 2
Проміжний призматоїд [(1,37 /2+0,13 /2)/2]·80=37,9 - 
2
Кутова чотиригранна піраміда D 1,25 ·0,133/3=0,001 - 
Сторона СD   
Тригранна  піраміда 1,25·0,132·8/6=0,03 1,25·1,372·72,/6=28,2 
Разом 66,631 м3 68,91 м3 
5.1.3  Вибір  комплектів  машин  для  планування  майданчику 
5.1.3.1   Визначення  відстані  переміщення  грунту 
      Відстань  переміщення  ґрунту визначаємо графічним методом. 
3,5
уписан авирК
1 2 3 4
3,88 411 082 904
1
6
5 8
31 7
512 33 231 352
5,0
83
9 01 11 21
213 икмїив  авирК
211 4,5 051
7,0
54
31 41 51 61
891 5
593 7,47
0051
икмїив  авирК
0001
м3,36=L
005
уписан авирК
0
писаН 3,5 8,231 5,385 5,0441
акмїиВ 3,0101 3,4531 4,4341 4,9341
 
Рисунок 5.2 – Визначення відстані переміщення ґрунту 
0051
0001
005
0
писаН 7,54 2,432 2,236 5,0441
акмїиВ 7,276 1,2011 1,0531 4,9341
5.1.3.2 Визначення структури процесу механічного планування майданчику 
        Для розробки майданчика встановлено наступна структура процесу: 
 Таблиця 5.3 - Структура процесу планування майданчику 
№ Назва процесу Одиниця виміру Об'єм робіт 
1  Розпушення піску  м3  1526 
2  Зрізання і переміщення ґрунту з  зони 
м3 1526 
виїмки в зону насипу  
3  Розрівнювання ґрунту в зоні насипу м3  1526  
4  Ущільнення ґрунту в зоні насипу м3  1526  
5.1.3.3 Попередній вибір ведучої машини 
Так як дальність переміщення ґрунту складає 63,3 м, то ведучою машиною 
приймаємо бульдозер. Призначаємо два конкурентноспроможних бульдозера: ДЗ-42 
на базі трактору ДТ-75-С2 та ДЗ-17 на базі трактору Т-100МЗ. 
Таблиця 5.4 - Технічні характеристики бульдозерів 
Марка бульдозера  
Показники ДЗ-42  ДЗ-17  
Потужність двигуна, КВт  59  79  
Розміри відвалу, м:    
довжина  2,52  3,94  
висота  0,8  1,1  
Підйом відвалу над грунтом, м  0,6  1,1  
Кут різання, град  55  50-63  
Швидкість переміщення, км/год    
транспортна  7,1-10,8  11-13,1  
при різанні та переміщенні грунту  5,1  2,8  
Об'єм грунту, що переміщується, м3  1,5  0,5  
Довжина бульдозеру, м  4,65  5,5  
Ширина бульдозеру, м  2,53  3,94  
Маса трактора та обладнання, т  6,92  9  
5.1.3.4 Техніко-економічне порівняння варіантів виконання робіт. 
Експлуатаційна продуктивнісить бульдозера: 
3600* с * V *К *К *К
                                       Пе = 2 в с н                                               (5.14) 
tц
де  с - тривалість зміни, годин; 
    V2 – об’єм грунту, що зрізується відвалом, м3; 
    Кс – коефіцієнт зберігання грунту під час транспортування [30]; 
    Кн – коефіцієнт нахилу місцевості [ 31 ]; 
    Кв – коефіцієнт використання змінного часу бульдозера [ 31 ];  
    tц  - тривалість одного повного циклу бульдозера [ 31 ]. 
3600 * 8,2 *1,5 * 0,83 * 0,625 *1
Для ДЗ-42:  Пе = =159,5м3/зміну , 
144
3600* 8,2 * 0,5 * 0,83 * 0,625 *1
Для ДЗ-17:  Пе = = 35,3м3/зміну  
217,3
Для планування майданчика приймаємо ДЗ-42. 
5.1.3.5 Встановлення послідовності виробництва робіт на 
ділянках 
Схеми виробництва робіт призначаємо згідно з рекомендаціями [ 31 ]: 
- переміщення ґрунту - за еліпсом;  
- розробка ґрунту - траншейна;  
- різка ґрунту - клиновидний профіль. 
Комплект машин та механізмів для бульдозерів приймаємо згідно з 
рекомендаціями [ 31 ]: бульдозер - ведуча машина, розрихлювач, каток, трактор (для 
розрихлювача і катка). 
Послідовність виробництва робіт на ділянках: грунт в зоні виїмки 
розроблюється бульдозером та переміщується за еліпсом в насип, в зоні насипу 
робиться пошарова зрізка та вкладання ґрунту (товщина шару приймається до 30 см, 
кількість проходок по одному сліду назначається 5 до повного ущільнення катком). 
5.1.4 Визначення об'ємів робіт по влаштуванню котловану 
      Визначаємо об'єм котловану до його середньої відмітки: 
                                                                                  VК=FК·hК                                                                        (5.15) 
FК = 62·23 + 24,5·25 = 2038,5 2
 М  
Vк=2038,5·1,7=3465,5 м3. 
       Визначаємо об'єми відкосів котловану за формулами(5.11, 5.12, 5.3):  
    Vвідкосів = (1,252·(1,763 + 1,73 + 1,783 + 1,763 + 1,783 + 1,763 + 1,733 + 1,723))/3 + 
+2·1,25·1,782·14,6/6 + ((1,762 + 1,72)·62 + (1,72 + 1,722)·23 + (1,722 + 1,732)·15,5 + 
(1,732 + +1,762)·25 + (1,782 + 1,762)·24,5 + (1,782 + 1,762)·25 + (1,762 + 1,782)·22 + 
(1,782 + +1,762)·23)/4 = 367,3 м3, 
                                                           Vзаг = Vвідкосів + Vк                                              (5.16) 
V 3
заг = 367,3 + 3465,5 = 3832,8 м . 
5.1.5 Вибір комплектів машин для розробки котловану 
5.1.5.1 Визначення структури процесу 
        Для   розробки   котловану   встановлено   наступну процесу:  
Таблиця 5.5 - Структура процесу розробки котловану 
№ Назва процесу Одиниця 
виміру  Об'єм робіт  
1 Розбивка котловану  м2  2038,5  
Розробка ґрунту екскаватором з завантаженням у 
2 м3  3832,8 
автосамоскиди  
3 Розрівнювання ґрунту на відвалі м3  3832,8 
4 Планування дна котловану  м3  3832,8 
 
5.1.5.2 Вибір ведучої машини за технічними характеристиками для розробки 
котловану 
Згідно з вимогами [30] котлован глибиною 2 м повинен розроблятися 
екскаватором із зворотною лопатою із завантаженням ґрунту в автосамоскиди. 
Назначаємо два конкурентоспроможних екскаватора із зворотною лопатою: 
Є-652Б та Є-10011Д. 
Таблиця 5.6 - Технічні характеристики екскаваторів 
Марка екскаватора  
Показники 
Є-652Б  Є-1001 1Д  
Габаритні розміри, м    
довжина  4,61  5,81  
ширина  2,88  3,1  
висота  3,28  3,6  
Довжина гусеничного шляху, м  3,42  3,86  
Ширина гусеничного шляху, м  2,83  3  
Швидкість переміщення, км/год  13,3  20  
Потужність двигуна, КВт  78,3  55  
Місткість ковша, м3  0,65  1  
Довжина стріли, м  5,5  6,94  
Довжина рукояті, м  3,02  3,47  
Найбільша глибина копання, м  4  6,1  
Найбільший радіус копання, м  9,2  10,5  
Кут нахилу стріли, град  45  60  
Початковий радіус відвантаження, м  5  -  
Кінцевий радіус відвантаження, м  8,1  7,8  
Початкова висота вивантаження, м  2,3  -  
Кінцева висота вивантаження, м  5,2  4,2  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5.1.4.3 Техніко-економічне порівняння варіантів виконання робіт. 
Експлуатаційна продуктивнісить екскаватора: 
                                                     Пе = 60·с·q·nt ·Кв ·Кe                                                       (5.17) 
де  с - тривалість зміни, годин; 
     q – об’єм ковша, м3;  
    nt – кількість циклів  з минуту; 
    Ке – коефіцієнт використання об’єма ковша [ 31 ]; 
    Кв – коефіцієнт використання змінного часу [ 31 ].  
    Для Є-652Б :  Пе = 60·8,2·0,65·3·0,8·0,69 = 529,6м3 / зміну , 
Для Є-1001 1Д :  Пе = 60·8,2·1·3·0,8·0,69 = 814,8м3 / зміну  
За технічними характеристиками підбираємо екскаватор марки Є-10011Д із 
зворотньою лопатою. 
5.1.5.4 Визначення граничних і раціональних параметрів екскаватору і перерізу 
проходки 
Довжина робочого переміщення екскаватора: 
                                       ln < R мах 
кв - R міп
кв                 (5.18) 
де R мах  
кв - найбільший радіус копання на рівні дна котловану, м, 
    R міп   
кв - найменший радіус копання на рівні дна котловану, м. 
Найбільший радіус копання на рівні дна котловану: 
                                       R мах 
кв =Rк-mhк                                                                           (5.20) 
Найменший радіус копання на рівні дна котловану: 
                                  R міп
кв =(К/2)+ mhк+0,5                                                                   (5.21) 
де К - довжина гусеничного шляху,  К=3,86 м, 
   Rк - найбільший радіус копання,  Rк=10,5 м, 
R мах
кв =10,5-0,5*2=9,5 м.  
R міп
кв =(3,86/2)+ 0,5*2+0,5=3,43 м. 
ln = 9,5-3,43=6,07 м. 
До розрахунків приймаємо довжину робочого переміщення екскаватора   рівну 
3 м. 
Найбільша відстань від вісі екскаватору до  нижньої кромки бокового забою: 
2
                                P (R max
mн = кв ) − l2n                                                        (5.22) 
Найбільша відстань від вісі екскаватору до верхньої кромки бокового забою: 
                                            Ртв=Ртн-mhк                                                                   (5.23) 
Ртв=9,01-0,5*2=8,01 м. 
Найбільша  ширина  торцевої проходки  при переміщенні екскаватору по верху: 
                                 Bmв = (Rк )
2 − l2n                                                              (5.24) 
Bmв = (10,5)2 − 32 =10,1м  
 
5.1.4.4 Вибір схеми виробництва робіт при розробці котловану 
Схема виробництва робіт екскаватором Є-10011Д із зворотною лопатою 
(Rр=10,5 м), який працює при розробці котловану з завантаженням грунту в 
автосамоскиди залежить від умови [ 31 ]: 
                                         В<33,5Rр             (5.25) 
B=32,5+2·0,5·2=34,5 м < 3,5-10,5=36,8 м. 
Отже, приймаємо торцеву проходку з переміщенням екскаватора поперек 
котловану. 
5.1.5 Розрахунок транспортних засобів 
Кількість транспортних засобів при роботі екскаватора визначається за 
формулою: 
                                               Nтр=Тц/tп             (5.26) 
де Тц - тривалість циклу роботи автосамоскиду, хв, 
tп - тривалість завантаження автосамоскиду, хв. 
Для цього спочатку визначаємо кількість ковшів, які завантажуються в кузов 
автосамоскиду: 
                                               М=Q/(qКв)                                                                     (5.27) 
де Q - вантажопідйомність транспортної одиниці, м3, 
q  - геометрична місткість ковшу, м3, 
    Кв - коефіцієнт використання ємності ковшу. 
                                               Кв=Кн/Кр                     (5.28) 
де Кн - коефіцієнт заповнення ковша екскаватору, 
    Кр - коефіцієнт розрихлення грунту (для суглинків Кр=1,2). Кв=0,9/1,2=0,75. 
М=7/(1·0,75)=9,3.     
Приймаємо 10 ковшів. 
Тривалість завантаження 1 автосамоскиду: 
                                             tп=М/(nтКт)            (5.29) 
де nт - кількість циклів екскавацій в хвилину, 
    Кт - коефіцієнт, який залежить від організації роботи автотранспорту 
tп=10/(2,66·0,9)=4,18хв. 
Тривалість циклу роботи автосамоскиду: 
                                   Тц=tп+(2L/[Vcр/60])+tр.м+tм            (5.30) 
де  L - дальність вивезення грунту, км, 
   Vср - середня розрахункова швидкість руху від місця завантаження і назад, хв, 
tр.м - час вивантаження з маневруванням, хв, 
 tм - час, необхідний на маневри при завантаженні автосамоскиду, хв 
Тц=4,18+(2·0,5/[25/60])+1,9+1,33=9,81 хв.  
Nтр=9,81/4,18=2,35 штук. Приймаємо 3 автосамоскида МАЗ-503. Коректуємо 
тривалість завантаження 1 автосамоскиду: 
 tп=9,81/3=3,3 хв тоді тривалість циклу роботи автосамоскиду буде дорівнювати: 
Тц=3,3·3=9,9 хвилини. 
Тривалість роботи ескаватора у відвал приймаемо tв=3,3 хв. 
 
 
9,ц9=   T
йібиВ
3,3=nt
33,1=mt
1 2 3 1 2 3 1 2 3
2 3
ецсіМ
1 9,1
улавдів
инидоГ 00-8
иниливХ 51 03 54 06
 
Рисунок 5.3 – Графік руху автотранспорту. 
5.1.6 Складання калькуляції трудових затрат та заробітної плати. 
      Всі дані по трудовим витратам та заробітній платі заносяться до таблиці 5.7 
5.1.7 Складання таблиці технологічних розрахунків 
      Всі дані по технологічним розрахункам заносяться до таблиці 5.8 
 
5,0=Lмк
5.1.8  Техніка безпеки земляних робіт 
Земляні роботи у зоні розташування підземних комунікацій допускаються 
тільки з письмового дозволу організацій, що експлуатують ці комунікації. Земляні 
роботи в безпосередній близькості від підземних комунікацій повинні вироблятися під 
спостереженням  виконроба чи майстра. 
При виявленні не передбачених проектом підземних комунікацій 
вибухонебезпечних матеріалів чи предметів, шкідливих газів і т.д. роботи необхідно 
негайно припинити до виявлення характера виявлених споруд, предметів чи газів, 
знешкодження їх і одержання дозволу на подальше провадження робіт. 
У ґрунтах природної вологості котловани і траншеї можуть розроблятися з 
вертикальними стінками без кріплень на глибину не більше 1 м у піщаних, 1,25 м 
супіщаних, 1,5 м у суглинках, глинистих і сухих льосовидних, 2 м в особливо щільних 
ґрунтах. В усіх інших випадках котловани і траншеї варто розробляти з укосами чи з 
тимчасовим кріпленням стінок. 
 Забороняється розробляти ґрунт способом підкопу. Виїмки, розроблювальні 
в місцях, де мається рух людей чи транспорту, повинні бути обгороджені. 
Для спуска робітників у котловани і широкі траншеї варто влаштовувати 
драбини шириною не менше 0,75 м із поручнями, а у вузькі траншеї  приставні сходи. 
Ґрунт, видалений з виїмки, необхідно розміщати на відстані не менш 0,5 м від 
брівки. Забороняється установка і рух будівельних машин і механізмів у межах 
призми обвалення ґрунту. 
До початку робіт повинна бути перевірена справність усіх машин і механізмів і 
для їхньої установки підготовлені робочі площадки. 
Під час роботи екскаватора робітником забороняється знаходитися під його 
ковшем чи стрілою, робити які-небудь роботи з боку вибою. Сторонні обличчя можуть 
знаходитися на відстані не менше 5 м від радіуса дії екскаватора. Навантаження ґрунту 
екскаватором на автомобілі повинні виконуватися з боку заднього чи бокового борта. 
Проносити ковш над кабіною забороняється. Необхідно вести систематичне 
спостереження за станом укосів, виїмок. З появою тріщин і інших ознак обвалення 
необхідно призупинити роботи, вивести робітників у безпечне місце і вжити заходів по 
попередженню обвалу. 
При розробці виїмок у вологих ґрунтах, пристрої тимчасового кріплення стінок 
котлованів і траншей, влаштуванні водопониження, відтавання ґрунтів, розробці 
ґрунтів спеціальними способами й в інших особливих випадках необхідно строго 
виконувати вказівки проекту провадження робіт і вимоги спеціальних правил техніки 
безпеки. 
 
5.2 Календарне планування 
5.2.1 Нормативна тривалість будівництва 
У відповідності з нормами [ 34 ] підбираємо тривалість будівництва спального корпусу 
на 106 місці санаторію  
     Таблиця 5.7 – Нормативна тривалість будівництва 
Норми тривалості будівництва, місяці 
У тому числі 
Спальний корпус на 106 місці 
Загальна 
санаторію “Світанок” Підготовчий Основна 
Опорядження 
період частина 
12 0,5 8,5 3 
5.3.2 Укрупнена номенклатура комплексів будівельно-монтажних робіт 
Таблиця 5.8 - Укрупнена   номенклатура   комплексів монтажних робіт 
Номенклатура комплексів Організація 
№ 
будівельно-монтажних робіт виконавець 
1  Роботи підготовчого періоду  БУ-9,БМУ-3  
2  Підземні роботи  БУ-9,БМУ-3  
3  Влаштування вводів  БПМК-4,БМУ-7  
4  Монтаж конструкцій каркасу  БУ-9,БМУ-28  
5 Влаштування покрівлі  БУ-3  
6  Опоряджувальні роботи  БУ-9  
7  Влаштування підлог  БУ-9  
8 Внутрішні санітарно-технічні роботи  БПМК-1,КСУ-431  
9  Внутрішні електротехнічні роботи  БПМК-4  
 
 
5.2.3 Методи виконання основних робіт по комплексах 
Зведення будівель і споруд розпочинається після закінчення на ділянці, 
відведеній під будівництво, підготовчих робіт. Роботи підготовчого періоду 
виконуються безпосередньо на майданчику майбутнього будівництва (створення 
замовником опорної геодезичної мережі, освоєння будівельного майданчику, 
інженерна підготовка, влаштування тимчасових будинків і споруд, необхідних для 
потреб будівельників, влаштування засобів зв'язку), а також поза його межами 
(зведення магістральних ліній, залізничних шляхів, каналізаційних колекторів з 
очисними спорудами тощо). 
         Земляні роботи виконують після завершення робіт підготовчого періоду. 
Розробка котловану під майбутній будинок виконується екскаватором Е-100 1Д, 
який обрано шляхом порівняння декількох варіантів. Роботи ведуться в 2 зміни. 
Грунт з котловану завантажується в автосамоскиди. Влаштування вводів 
виконується спеціалізованими управліннями. Так як ці роботи не пов'язані з 
використанням потужних машин, простій яких є недопустимим, то всі роботи 
виконуються в 1 зміну.  
         Монтаж конструкцій каркасу робиться в такій послідовності: зведення 
фундаментів, монтаж колон, ригелів і діафрагм жорсткості, цегляна кладка, 
перегородок, сходинкові марши і площадки, плити перекриття, покриття, 
дерев'яні блоки. Роботи проводяться в 2 зміни комплексною бригадою. Монтаж 
основних конструкцій ведеться краном КБ-100.3А-Т методом з коліс. 
Для зберігання і захищення від вологи сипучих матеріалів (цемент, гіпс) 
на майданчику влаштовують закриті склади. Склади фарб, вогненебезпечних 
матеріалів влаштовуються на небезпечній відстані від будівництва. 
Влаштування покрівлі виконується в 2 зміни при використанні машин і 
механізмів і в 1 зміну без іх використання комплексними бригадами. 
Влаштування підлоги виконують в 1 зміну. Опоряджувальні роботи 
здійснюються силами залученої опоряджувально-будівельної організації. 
5.2.4 Таблиця вихідних даних для складання календарного плану 
В даній таблиці розраховуємо вихідні дані для складання календарного плану: 
✓ тривалість виконання робіт 
✓ кількісний склад бригади 
✓ змінність виконання робіт 
 
 
5.3 Проектування будівельного генерального плану 
5.3.1 Виробничі та механізовані устаткування 
      Для забезпечення комплексної механізації робіт, що виконуються вручну на 
будівельному майданчику використовуються наступні  устаткування: 
 при проведенні бетонних робіт: 
▪ електромеханічний вібратор ИВ-19; 
▪ бетононасосна установка СБ-126А;     
▪ бетонозмішувальна установка СБ-75А; 
▪ віброрейка СО-131; 
▪ пересувний компресор СО-45Б. 
 при проведенні ізоляційних робіт: 
▪ бітумонагрівальний агрегат Д-618. 
 при влаштуванні покрівлі: 
▪ машина для сушки основи СО-107; 
▪ пересувна установка для ґрунтування поверхні ПКУ-35М; 
▪ каток вагою 100 кг. 
опоряджувальні роботи: 
▪ агрегат фарбувальний СО-5А; 
▪ фарбоопульт ручний СО-20Б; 
▪ фарборозпилювач пневматичний СО-19Б. 
5.3.2 Розрахунок складів 
    Склади розраховуємо під наступні матеріали: керамзит, скло, руберойд, бітум, 
масляну фарбу та вапно 
    Розрахунок ведемо табличній формі 
 
 
5.3.3 Організація тимчасового енергозабезпечення 
Таблиця5.10 - Встановлена потужність по видах споживачів 
Норми витрат енергії 
на одиницю Загальні витрати 
Найменування споживачів Обсяг або кількість вимірювання, кВт електроенергії 
1 2 3 4 
Силові споживачі 
Зварювальні 
трансформатори СТЭ-34 
потужністю 408 кВ*А, 4 61,25 245 
перераховані з врахуванням 
cos=0,6 Pуст=408*0,6=245  
Підсумок Рс 245 
Внутрішнє освітлення 
Контора виконроба 2 0,15 0,3 
Склади 8 0,03 0,24 
Побутові приміщення            12 0,1 1,2 
(6 вагончиків по 2 лампочки) 
Підсумок Ров 1,74 
Зовнішнє освітлення 
Монтаж конструкцій  4 1,5 12 
Зовнішне овітлення 33 0,5 16,50 
Підсумок Ров 28,50 
 
Необхідну сумарну потужність визначаємо за формулою: 
P *k P *k
                                       Pp = ( c 1c + T 2c +PCB * r3c +PОЗ )*                     (5.31) 
cos cos
0.33  245
Pp = ( + 0.8 1,74 + 28,5) 1.1 = 177кВт  
0.614
Виходячи з необхідної потужності приймаємо пересувну збірну закритут 
рансформаторну підстанцію   КТП СКБ Мосбуду потужністю 180 кВ*А і 
габаритами 3330х2220. 
Джерелом енергозабезпечення будмайданчика є міська мереж 10кВ. 
Трансформаторна підстанція обладнується двома трансформаторами.  
Приєднання споживача до трансформаторної підстанції через інвентарні ввідні 
ящики на напругу 380/220 та 220/127. перерозподіл напруги ведуть за допомогою 
розподільчих шаф: одна мережа на освітлення монтажних процесів, друга на 
охоронне освітлення. 
Охоронне освітлення території здійснюємо через прожектори на щоглах, які 
розміщенні по периметру будмаданчика з кроком 30м. Висоту встановлення 
приладів освітлення по можливості приймаємо рівною висоті споруди. Тимчасові 
опори передбачаємо з дерев’яних колод висотою 8м. Для мережі використовуємо 
мідні ізольовані одножильні проводи. Кабелі прокладаємо у землі чи на опорах. 
 
 
5.3.4 Тимчасові дороги та їх типи 
    Тимчасові дороги на будівельному майданчику влаштовуємо таким чином, щоб 
забезпечити під’їзд в зону дії вантажно-розвантажувальних механізмів, площадки 
укрупненого збору, складів, побутових приміщень.  
    Дороги проектуємо з врахуванням схеми руху транспорту максимально 
враховуємо існуючі дороги та умови зручного маневрування на будівельному 
майданчику. 
    Дороги приймаємо з двостороннім рухом, ширину доріг приймаємо 6м. 
    Радіуси закруглення доріг визначаємо, виходячи з маневрових властивостей 
автомашин та автопоїздів. 
    Внутрішні радіуси закруглення визначаємо по найбільш великим у розмірах 
елементах, що перевозяться – по з/б плитам довжиною 6м.  
    Приймаємо внутрішні радіуси закруглення 6м; зовнішні - 12м. 
     При трасировці доріг приймаємо відстані до ближньої бровки дороги з 
поздовжньої сторони будівлі 10м. 
    При в’їзді на будівельний майданчик повинна бути встановлена схема руху 
транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі знаки, які 
регламентують порядок руху транспортних засобів. 
     Швидкість руху автотранспорту поблизу місць виконання робіт не повинна 
перевищувати 10км/год на прямих ділянках і 5 км/год на поворотах. 
     Доги приймаємо з щебеневим покриття. Конструкція полотна дороги показана на 
рисунку: 
 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 5.5  – Конструкція тимчасової дороги 
 
1 -кювет 
2 –обочина 
3 –покриття 
4 –земляне полотно 
5 –щебеневе покриття 
6 –основа 
7 –підстилаючий шар з піску 
8 –ущільнений грунт 
 
5.3.5 Визначення необхідності в побутових і адміністративних будинках 
Для створення нормальних умов праці робітників і інженерно-технічних 
робітників на будмайданчику розміщують тимчасові споруди: санітарно-побутові, 
адміністративні і виробничі. Їх потребу визначають з розрахунку чисельності 
персоналу. Число робітників визначають, виходячи з календарного графіків та 
графіків руху робітників. 
Питома вага робітників — 83.9% , ІТР — 11.0%, службовців — 3.6%, МОП і 
охорона — 1.5%. 
Комплекс приміщень повинен розраховуватись на всіх робітників, які зайняті в 
виробництві, включаючи спецпідрядні і налагоджуючи організації. 
Після розрахунків необхідних площ, типові тимчасові споруди вибирають по 
каталогах, довідниках, паспортах. Площі тимчасових споруд розраховують у вигляді 
таблиці для кожного виду споруд. 
Загальна кількість працюючих визначається по формулі: 
                                        N заг = N роб + Nтр + Nсл + Nмоп                                               (5.32) 
де Nроб — максимальна кількість робочих за календарним графіком; 
      Nтр — кількість ІТР; 
      Nсл — кількість службовців; 
      Nмоп — кількість МОП та охорони; 
Nзаг=52+7+2+1=62 чол. 
Підраховуючи кількість робітників, що працюють на майданчику маємо: 
• загальна кількість кількість робітників -62 чол 
• робітників -52чол, з них чоловіків -47, жінок -5 
• ІТР -7 чол 
• службовців -2 чол 
• охорона -1чол 
Розрахунок тимчасових приміщень і споруд проводимо в табличній формі: 
 
 
 Таблиця 5.11 - Розрахунок тимчасових споруд 
Вартість, 
грн. 
Групування та 
найменування Тип будинку 
будинків 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 
побутовий вагончик 
1   91,65 
для чоловіків 
- гардеробна 0,9 42,3 
контейнерний 
приміщення для 
47 9х3 металевий   27   4     
відпочинку, 
- 1 47 "Комфорт" 
обігрівання, 
приймання їжі 
- Умивальна 0,05 2,35 
побутовий вагончик 
2   9,75 
для жінок 
- гардеробна 0,9 4,5 
приміщення для контейнерний 
відпочинку, 5 9х3 металевий    27   1     
- 1 5 
обігрівання, "Комфорт" 
приймання їжі 
- Умивальна 0,05 0,25 
контейнерний 
3 виконробська 7 0,48 3,36 3х6 металевий    18   1     
"Універсал" 
контейнерний 
4 диспетчерська 2 7 14 3х6 металевий    18   1     
"Універсал" 
5 червоний куточок 62 0,24 14,88 контейнерний 
6 ТБ 62 0,02 1,24 3х6 металевий    18   3     
7 медпункт 62 0,07 4,13 "Універсал" 
контейнерний 
8 сушильна 62 0,2 12,4 3х6 металевий    18   1     
"Універсал" 
приміщення для збірно-
9 5 0,18 0,9 1x1 1   1     
особистої гігієни жінок розбірна 
10 туалет для жінок 5 0,09 0,45 2.5x1.2 збірно-розбірна 2,7   1     
11 туалет для чоловікіів 56 0,09 5,04 2,5x1,2 збірно-розбірна 2,7   2     
12 душові на 2 рожка 5 0,546 2,73 2х3 збірно-розбірна   1     
18 
13 душові на 4 рожка 5 0,546 2,73 4х3 збірно-розбірна   1     
 
 
№п/п 
Розрахункова кількість 
робітників і службовців 
Значення показника на 1 
працюючого м2 
Розрахункова площа 
Розміри в плані УТС 
Прйнята площа 
Висота приміщення 
Кількість, шт 
Одиниці 
Загальна 
5.3.6 Організація водозабезпечення. Розрахунок тимчасового забезпечення 
     Потребу у воді розраховуємо виходячи з прийнятих методів виконання робіт, 
обсягів робіт та терміну їх виконання. Розрахунок ведемо на період будівництва з 
максимальним водопостачанням. 
     Сумарні витрати води на будівельному майданчику визначаємо за формулою 
                                            Qзаг=Qгосп +Qсгп +Qвп +Qпож                                               (5.33) 
де Qгосп –розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби 
     Qсгп  -розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби 
        Qвп - розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби 
     Qпож  -розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби 
     Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби визначаємо 
за формулою: 
 
b*N *k
                                                         Q = 1 2                                                      (5.34) 
госп
3600*n
  де b –норма споживання на одного робітника в зміну, л 
       N1 –чисол працюючих в зміну 
       k2 –коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, k2=2 
         n –число годин роботи в зміну                                          
20*62*2
Qгосп = = 0.08  л/с 
3600*8.2
     Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби визначаємо 
за формулою: 
c*N
                                                       Q = 2                                                             (5.34) 
госп
60*m
де С –норма витрат на 1 особу, що приймає душ 
     N2 –число працюючих, що приймають душ в першу зміну (40% від N1) 
      m –час роботи душових установок (45хв. після закінчення зміни) 
40*24
Q госп = = 0.35л/с 
60*45
     Розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби обчислюються за 
формулою: 
S  A  k
                                                Q = 2 k ,                                               (5.35) 
вп нв
3600n
1
де S — питомі витрати води на одиницю обсягу робіт; 
     A — загальний обсяг робіт на добу або зміну; 
     n1 — кількість годин роботи, до якої віднесенні витрата; 
     k2 — для виробничих потреб приймають 1.5; 
     kнв — коефіцієнт на невраховану витрату води, рівний 1.2. 
     Питомі витрати S знаходимо як суму добутків витрат на тривалість їх для всих 
процесів S=400 л. 
400 1.5 74
Qвп = 1.2 = 1.8  л/с 
3600 8.2
 
Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з розрахунку 
одночасної дії  двох струменів із гідрантів по  5 л/с   на  кожний   струмінь,  тобто 
5·2=10 л/с. 
Отже знаходимо загальні витрати води по формулі: 
Qзаг=0.08+0,35+1,8+10=12.23 л/с 
Розрахунковий діаметр труб на період найбільш напруженої роботи знаходимо 
по формулі: 
4 Q 1000
                                              D = заг                                                   (5.36) 
 v
де Qзаг — сумарні витрати води; 
     v — швидкість руху води по трубам 
4 12.23 1000
 D = =124.7  мм 
3.14 1.0
        Одержане значення діаметру оругляємо до цілого числа і приймаємо труби   
діаметром 125 мм. 
        Водозабезпечення проводимо через стальні водогазопровідні труби діаметром 
125мм. Мережа водопостачання будмайданчика виконується по тупиковій схемі. 
Джерелом водозабезпечення є міська мережа. Також передбачаються пожежні 
гідранти, які встановлюються на відстані не більшій ніж 150м один від одного. 
 
 
 
Таблиця 5.7 – Калькуляція трудових затрат та заробітної плати 
На одиницю 
На весь об’єм 
вимірювання 
№ 
Од Об’єм Норми Трудоємк Склад 
проц §Енир Роботи 
вимр. робіт часу Розцінки ість Зарплата бригади 
. 
Чол.год/ Грн.. Чол.год./ Грн. 
м3 м3 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
Натур. 2 Тесляр 5 роз.1 
1 Розбивка майданчика м  6400    11-35 
дані Тесляр 3 роз.1 
§Е 2-1-5 Зрізання рослинного шару 3 1,5 9,6 Машиніст  
2 1000м  6,4 1-75 11,2 
Т1 2б бульдозером ДЗ-42 1,5 9,6 6роз. 
§Е 2-1-2 Розробка і транспортування ґрунту 3 1,83 Тракторист 
3 100м  15,26 11-44 27,9 174,6 
Т2.2б бульдозером ДЗ-42 1,83 6роз. 
§Е 2-1-
Ущільнення ґрунту самохідним 3 0,98 Машиніст  
4 31 100м  15,26 1-04 15 15,9 
катком ДУ-29 0,98 6роз. 
Т21 1а 
Натурні Тесляр 5 роз.1 
5 Розбивка котлована м2 2038,5    11-35 
дані Тесляр 3 роз.1 
§Е2-1-8 Розробка грунту екскаватором 3 2,1 Машиніст  
6 100м  38,33 2,23 80,5 85,48 
Т31б  Е-0011Д з зворотною лопатою 2,1 6роз. 
Транспортування ґрунту 3 3 водіїв 
7  100м  За техніко-економічними показниками 
автосамоскидом МАЗ-503 категорії С 
§Е2-1-22 Планування дна котловану 3 8,62 Машиніст  
8 100м  2,3 7-84 19,8 18,03 
Т2-1б бульдозером ДЗ-42 8,62 6роз. 
§Е2-1-31 Ущільнення дна котловану катком 3 0,54 Машиніст  
9 100м  2,3 0-57 1,3 1,31 
Т21-1а ДІ-29А 0,54 6роз. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Таблиця 5.8 – Технологічні розрахунки 
Виробітка на Трудоємкість 
зміну Чол·дні/маш·змі Машини і механізми Склад бригад 
на 1 робочого н 
№ 
Од Об’єм 
проц §Енир Роботи 
вимр. робіт Норм Чи Чи
. Нормат Прий Прийня Профес, 
ативн Марка сл сл
ивне няте те розряд 
е о о 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 16 
1 Натур Розбивка майданчика м2       Тесляр 5 роз. 1 1 1 
6400 
дані Тесляр 3 роз. 1 
2 §Е 2-1-5 Зрізання рослинного шару 1000 5,47 6,4 1,17 1 БульдозерДЗ-42 1 Машиніст 6роз. 1 2 1 
6,4 
Т1 2б бульдозером ДЗ-42 м3 5,47 6,4 1,17 1 
3 §Е 2-1-2 Розробка і транспортування 100 4,48 5,08 3,4 3 БульдозерДЗ-42 1 Трактор 6роз. 1 2 3 
15,26 
Т2.2б ґрунту бульдозером ДЗ-42 м3 4,48 5,08 3,4 3 
4 §Е 2-1-31 Ущільнення ґрунту 100 8,38 5,08 1,82 3 Самохід. каток  1 Машиніст  1 2 3 
Т21 1а 15,26 
самохідним катком ДУ-29 м3 8,38 5,08 1,82 3 ДУ-29 6роз. 
5 Натурні Розбивка котлована м2 2038,       Тесляр 5 роз. 1 1 1 
дані 5 Тесляр 3 роз 1 
6 §Е2-1-8 Розробка грунту 100 4,13 4,25 9,82 9 Екскаватор 1 Машиніст  1 2 9 
Т31б екскаватором Е-10011Д з м3 38,33 4,13 4,25 9,82 9 Е-10011Д 6роз. 
прямою лопатою 
7   Транспортування грунту 100  Самоскид 3 Водій катег. С 3 2 9 
автосамоскидом МАЗ-503 м3 МАЗ-503 
8 §Е2-1-22 Планування дна котловану 100 0,95 0,76 2,41 3,0 Бульдозер 1 Машиніст  1 2 3 
Т2-1б 2,3 
бульдозером ДЗ-42 м3 0,95 0,76 2,41 3,0 ДЗ-42 6роз. 
9 §Е2-1-31 Ущільнення дна котловану 100 15,16 2,3 0,15 1,0 Каток      ДУ-29 1 Машиніст  1 2 1 
Т21-1а 3 2,3 
катком ДІ-29А м  15,16 2,3 0,15 1,0 6роз. 
10 §Е2-1-31 Зворотня засипка та 100 8,38 5,08 1,82 3 Бульдозер 1 Машиніст  1 3 1 
Т21-1а 10,0 
ущільненн пазух котловану м3 8,38 5,08 1,82 3 ДЗ-42 6роз. 
 
 
 
 
 
Кіл-ть робочих змін за 
Добу 
Тривалість робіт, змін 
 
Таблиця 5.9 – Таблиця вихідних даних для складання календарного плану      
Норма-
Об`єм Норма на од. 
тивне Трудомісткість на весь об`єм Основні машини Виконавець 
роботи вим. 
джерело 
Комплекс 
робіт 
люд- Кіль-
маш- маш-зм люд-дн Наймен Бригада     
Кіль- год  ть 
Од.  год  
ть люд- розр Кіль-
маш-зм норм прийн норм прийн       
зм яд кість 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 18 19 20 21 
Зрізка 10,85   
рослинного 100
1   3 8,84   11,69 10       1   1 2 5 0,88 5 
шару 0м  1,3   
бульдозером 
Планування 57,97   
100
2 майданчику   3 9,63   68,07 60       1   1 2 30 0,16 30 
0м  7,1   
скрепером 
Влаштування     
тимчасових 
3             0 45       5 1 9 0,00 45 
будівель і     
споруд 
Влаштування   78,72 
- туалетів на 2   шт. 2       19,2 15       5 1 3 0,67   
  9,6 
очка 
Влаштування   52,48 
- душових             шт. 1       6,4 5       5 1 1 1,00   
  6,4 
на 2 рожка 
Влаштування   78,72 
душових           
-   шт. 1       9,6 5       5 1 1 1,00   
на 4 рожка   9,6 
  
-   м2 100     0,984     12 10       5 1 2   
№ п/п 
Код роботи 
Змінність 
Трива-лість 
Потік у зміну 
Вартість,грн 
Влаштування 
50,0
тимчасового   0,12 
0 
навісу 
Влаштування   2,132 
2 30,0
- тимчасового   м  60       15,6 10       5 1 2   
  0,26 0 
складу 
Влаштування   311,6 
100
4 тимчасового   2       76 64       8 1 8 0,25 64 
м   38 
водопроводу 
Влаштування   360,8 
100
5 тимчасової   1,5       66 56       8 1 7 0,21 56 
м   44 
каналізації 
Влаштування   1640 
6 тимчасових   км 0,3       60 48       8 1 6 0,05 48 
  200 
доріг 
Влаштування   27,06 
тимчасового 100
7   7,4       24,42 18       6 1 3 2,47 18 
електроосвітл м   3,3 
ення 
Влаштування     
8 слабострумни             0 12       6 1 2 0,00 12 
    
х мереж 
Влаштування 100   24,6 
-   0,45       1,35 6       6 1 1 0,45   
телефону м   3 
Влаштування 100   24,6 
-   0,95       2,85 6       6 1 1 0,95   
радіо м   3 
Влаштування   181 
тимчасового 100 21
9   2 11,15       246,116 210       15 1 14 0,80 
огородження м    22,07 0 
майданчику 
Розробка 11,4   
грунту в 
1 котловані 100
  3,34   4,64 4       1   1 2 2 0,84 2 
0 екскаватором 0м3 1,4   
та 
влаштування 
в'їздної 
траншеї 
Доробка дна 57,97   
1 100
котловану   3 2,09   14,76 14       1   1 2 7 0,15 7 
1 0м  7,1   
бульдозером 
1 Влаштування     22
                      10   22   
2 фундаментів     0 
Влаштування    410 
фундаментів 100
-   0,2       9 0       10 1 0     
об'ємом до 10 м3   50,0 
м3 
Монтаж 30,5 624 
блоків 100
-   8,12   30,2 26       1     2 13 З   
стрічкових шт 3,7 76,1 
фундаментів 
Зворотня 57,97   
засипка 
траншей і 100
-   3 2,90   20,5 18       1     2 9 0,16   
котлованів 0м  7,07   
механізовани
м способом 
                                        
Монтаж     
1 елементів 64
                      16   40   
3 каркасу        І     0 
поверху   
  Монтаж 67,1 502 
100
колон вагою   0,25   2,04 2       1     2 1 0,13   
  шт 8,2 61,2 
до 3т 
  Монтаж 67,1 502 
100
колон вагою   0,04   0,32 2       1     2 1 0,02   
  шт 8,2 61,2 
до 10т 
Монтаж 67,1 502 
100
- колон вагою   0,03   0,24 2       1     2 1 0,02   
шт 8,2 61,2 
до 4т 
-   0,49   735 1120 43,92 38       1     2 19 0,01   
Монтаж зб 
100
ригелей ваго 89,6 136,6 
шт 
3т 
Монтаж 767 1173 
балок 100
-   0,01   0,93 2       1     2 1 0,01   
перекриття шт 93,5 143,0 
масою 8 т 
Монтаж 767 1173 
балок 100
-   0,01   0,93 2       1     2 1 0,01   
перекриття шт 93,5 143,0 
масою 3,15т 
Цегляна 3 0,78 4,23 35,4
-   м  532,24       274,558 240       16 1 15   
кладка 0,1 0,5 8 
Монтаж 58,9 286 
сходинкових 100
-   0,18   1,29 4       2     2 1 0,09   
маршів та шт 7,2 34,9 
площадок 
Монтаж плит 100 20 361 
-   1,5   3,65 4       2     2 1 0,75   
перекриття шт 2,4 44,0 
Монтаж плит 100 20 361 
-   0,51   1,24 4       2     2 1 0,26   
покриття шт 2,4 44,0 
1 Влаштування 
                              7     
7 вводів 
Влаштування 
Виробіт 227,
- сантехнічних   грн 910 УП 50     18,2 20       5 1 4   
ок,грн 50 
вводів 
Влаштування 
Виробіт 270,
- електротехніч   грн 812 УП 50     16,24 15       5 1 3   
ок,грн 67 
них вводів 
1 Влаштування     11
                      10   11   
8 покрівлі      0 
Влаштування   14 
100
- обмазочної   2 17,58       30,0146 20       10 1 2 8,79   
м    1,7 
пароізоляції 
Влаштування   3,58 ###
- утеплювача з   м3 17,58       7,67517 0       10 1 0 ###   
  0,4 
керамзиту  ### 
Влаштування   19,4 
цементної 
100
- стяжки   2 17,58       41,6775 30       10 1 3 5,86   
м    2,4 
товщиною 30 
мм 
Влаштування   31 
основного 100
-   2 17,58       66,461 60       10 1 6 2,93   
гідроізоляцій м    3,8 
ного килиму 
Встановлення   138 ###
1 100
віконних   2 0,429       7,21976 0       10 1 0 ### 0 
9 м    16,8 
блоків  ### 
Встановлення   126 ###
2 100
двірних   2 0,368       5,65463 0       8 1 0 ### 0 
0 м    15,4 
блоків  ### 
Внутрішні 
2 Виробіт 682, 14
електротехніч   грн. 8187   50     163,74 144       12 1 12 
1 ок, грн 25 4 
ні роботи  
Влаштування     
2 13
основ під             147,483 130       10 1 13 0,00 
2     0 
підлоги  
Влаштування   3,58 
- звуко- та   м3 12,0
 12,0       5,23902 10       10 1 1   
  0,4 0 
теплоізоляції  
Влаштування   19,4 
цементно-
-   м3 60,0       142,244 120       10 1 12 5,00   
пісчаної   2,4 
стяжки  
  48,6     65     385,244 348       12 1 29 1,68 
2 Штукатурні 100 34
  7,9 
3 роботи  м2 8 
Внутрішні 
2 Виробіт 583, 16
сантехнічні       грн. 9335,0   50     186,7 160       10 1 16 
4 ок, грн 44 0 
роботи  
2 Опорядження     44
            84,0479 76       22 1 20 0,00 
5 стін      0 
Малярні 100   21,9 
    2 31,5       84,0479 76       4 1 19 1,66   
роботи  м    2,7 
Облицьовачні 100   155 
    2 1,6       29,8659 20       10 1 2 0,79   
роботи  м    18,9 
Штукатурні 100   47,3 
    2 14,0       80,5254 72       8 1 9 1,55   
роботи  м    5,8 
2 Влаштування     
            27,1532 14       30 1 1 0,00 30 
6 підлог      
Укладання   242 
100
  гранітних   2 4,8       140,478 130       10 1 13 0,37   
м    29,5 
плит 
Укладання 100   75,5 
    2 1,6       15,1 14       2 1 7 0,23   
лінолеуму  м    9,2 
Кладка   108 
100
  керамічної   
м2 0,38       5,00488 4       4 1 1 0,38   
   13,2 
плитки  
  Улаштування   108 
100
мозаїчної   2 0,38       5,00488 4       4 1 1 0,38   
  м    13,2 
підлоги 
Влаштування   99,4 
100
  паркетної   2 2,24       27,1532 14       14 1 1 2,24   
м    12,1 
підлоги  
2 Облицювання 100   102 88
  2 77,9       969 885       15 1 59 1,32 
7 фасаду м    12,4 5 
2 Влаштування   3,58 
            37,772 40       8 1 5 0,00 40 
8 вимощення   0,4 
-   0,6     299     21,878 16       8 1 2 0,30   
Розробка 
100
грунту 3   36,5 
м  
вручну 
Підстилаючи 100   249 
-   3 0,3       9,11585 8       8 1 1 0,30   
й шар піску м    30,4 
Ущільнення   7,19 
100
- грунту   2 2       1,75366 8       8 1 1 2,00   
м    0,9 
щебнем 
Влаштування   20,6 
100
- асфальтового   2 2       5,02439 8       8 1 1 2,00   
м    2,5 
покриття 
2 Благоустрій Виробіт 466,
  грн 1399   50     27,98 24       8 1 3 24 
9 території ок, грн 33 
Здача об`єкту     
3
в   дні 5         75       15 1 5     
0     
експлуатацію 
49
                   16 
 
6. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях 
6.1 Аналіз умов праці та безпека в надзвичайних ситуаціях робітників 
на об`єкті 
 
При будівництві спального корпусу санаторію для забезпечення безпеки на 
об’єкті слід проаналізувати потенційні небезпеки, можливі надзвичайні ситуації та 
умови праі на об'єкті в цілому.   
Основною причиною нещасних випадків при виконанні земляних робіт є 
обвалення ґрунту в котлованах і траншеях в процесі їх розробки і при подальших 
роботах нульового циклу внаслідок дії таких причин, [21]: 
— перевищення допустимої глибини вертикальних стінок (без кріплень) 
нестійких укосів; 
—порушення правил розробки траншей і котлованів; 
—недостатньої стійкості і міцності кріплень; 
—порушення технології проведення земляних робіт; 
—неправильного обліку геологічних умов будівельного майданчика; 
—зміни вологості ґрунту. 
До початку земляних робіт встановлюють знаки, які вказують на місця 
розташування підземних комунікацій. При наближенні до лінії підземних 
комунікацій земляні роботи необхідно проводити під безпосереднім наглядом 
виконроба або майстра, а в безпосередній близькості від комунікацій, крім того, — 
під наглядом працівника організації, що експлуатує ці комунікації. Розробка ґрунту 
в безпосередній близькості від лінії діючих підземних комунікацій допускається 
тільки лопатами без різких ударів, користуватися ударними інструментами (ломи, 
кирки, клинки і пневматичні інструменти) забороняється. 
Перед розробкою траншей і котлованів необхідно заздалегідь визначити 
крутість укосів, що забезпечує безпеку провадження робіт, з урахуванням глибини 
траншеї або котловану і вибрати спосіб формування укосів. 
Для спуску або підйому робітників в котловани застосовують драбини 
шириною не менше за 0,75 м з поручнями, а для спуску і підйому робітників у 
вузькі траншеї — приставні сходи з врізаними сходинками. Спуск робітників в 
котловани і траншеї по розпірках кріплень не допускається. 
У місцях переходу робітників через траншеї глибиною більше за 1 м, 
влаштовують перехідні містки шириною не менше за 0,6 м з поручнями на висоті 
1,1 м. 
Перед спуском робітників в траншеї, шурфи, котловани глибиною більше за 1,3 
м і при настанні відлиги майстру перевіряють стійкість укосів, кріплення і вжити 
заходів по забезпеченню безпеки робіт. 
При веденні робіт ґрунт, що виймається з траншеї або котловану розміщують з 
одного боку на відстані не менше за 0,5 м від брівки виїмки. Валуни, камені, 
відшаровування ґрунту, виявлені на укосах виїмки видаляють. 
У зоні дії установок, що генерують вібрацію, вживають заходів проти 
обвалення укосів. 
При проектуванні провадження земляних робіт враховують вимоги [21,38]. 
Для забезпечення стійкості вертикальних стінок котлованів застосовують інвен-
       Арк. 
      
 192   ПЗ  Б-11  
 
       
 
тарні кріплення, так як глибина котловану до 3 м. 
Згідно з [38], для попередження травмування від падіння працюючих і 
предметів з висоти запроектовані: 
— переважне першочергове обладнання постійних захищаючих конструкцій 
(стін, панелей, огорож балконів і отворів); 
— обладнання тимчасових захищаючих пристроїв; 
— місця і способи кріплення страхувальних канатів і запобіжних поясів; а 
також вказані: 
—засоби підмощування; 
—шляхи і засоби підйому працюючих до робочих місць; 
— засоби контейнеризації і тара для переміщення штучних матеріалів, а також 
розчину і бетону з урахуванням характеру переміщуваного вантажу і зручності 
подачі його до місця роботи; 
—вантажозахватне пристосування; 
—способи страховки; 
—порядок і способи складування матеріалів; 
— місця пристрою захисних перекриттів, настилів, козирків в процесі 
виконання робіт і при їх поєднанні з іншими роботами по вертикалі; 
— способи видалення відходів будівельних матеріалів і сміття. З метою 
реалізації цих положень на практиці при зведенні стін  більше за 7,0 м у висоту по 
периметру будівлі встановлюються захисні козирки, що відповідають таким 
вимогам: 
—ширина захисних козирків повинна бути не менше за 1,5 м, і вони 
встановлюються з схилом до стіни так, щоб кут, той, що утворюється між нижньою 
частиною стіни будівлі і поверхнею козирка був 111°, а зазор між стіною будівлі і 
настилом козирка не перевищував 50 мм; 
—захисні козирки повинні витримувати рівномірно розподілене снігове 
навантаження, встановлене для цього кліматичного району, і зосереджене 
навантаження не менше за 1600 Н (160 кгс), прикладене в середині прольоту; 
—перший ряд захисних козирків повинен мати суцільний настил на висоті не 
більше за 6,0 м від землі і зберігатися до повного закінчення кладіння стін; а другий 
ряд, виготовлений суцільного або з сітчастого матеріалів з вічком не більше за 50 х 
50 мм встановлюється на висоті 6—7 м над першим рядом, а потім по ходу кладіння 
переставляється через кожні 6—7 м. 
Не допускається кладка стін будівель вищого поверху без установки несучих 
конструкцій міжповерхового перекриття, а також майданчиків і сходових маршів. 
Різниця висот кладки, що зводиться на суміжних захватках і при кладенні 
прилеглих стін перевищує висоту поверху на сходах, перекриттях (покриттях), на 
яких не ведуться кам'яні роботи, встановлюються огорожі для попередження 
падіння людей. Особливу увагу потрібно приділяти обгороджуванню технологічних 
та інших отворів в міжповерхових перекриттях і покриттях будівель. 
Входи в будівлю, що будується, розташовуються зі сторони, протилежної 
установці баштових кранів і бути захищені зверху суцільним навісом шириною не 
менше за ширину входу з вильотом не менше за 2,0 м від стіни будівлі. 
Ширина проходу в робочій зоні на засобах підмощування повинна бути не 
менше за 0,6 м; рівень настилу підмостів (при перестановці) повинен знаходитися 
       Арк. 
      
 192   ПЗ  Б-11  
 
       
 
нижче за рівень кладіння не менш ніж на 150 мм; ширина настилу для кам'яних 
робіт 2,0 м або 1,5 м при подачі матеріалів за допомогою машин і механізмів; 
розрахункове навантаження на настил 250 кг/м2  [21]. 
Як засоби підмощування рекомендуються металеві трубчасті ліси конструкції 
ЦНДІОМТП, а також інвентарні підмости пакетні або підіймальні. Ширину 
робочого настилу при кам'яній кладці беруть 2,5 м. При цьому розміщення 
матеріалів на настилі забезпечують  необхідні проходи шириною не менше за 0,6 м. 
Як обгороджування по периметру цегельної будівлі рекомендується 
обгороджування конструкціями з сіткоматеріалів ЦНДІОМТП. Підвісні майданчики 
або ліси підвішують на стальних канатах, які заздалегідь розраховують на задане 
навантаження із запасом міцності не менш шестикратного. 
При виконанні кам'яної кладки при низьких температурах в технологічній карті 
передбачають: граничну висоту кладки, допустиму в період відтавання розчину; 
тимчасове кріплення для розвантаження несучих конструкцій на період їх 
відтавання; марки розчинів, що застосовуються для зимової кладки і хімічні до-
мішки; час втримання окремих елементів конструкцій, що зводяться за низьких 
температур. 
До початку цегляної кладки стін доставляють на майданчик і підготовлюють 
до роботи баштовий монтажний кран, підмости, необхідні пристосування, 
інвентар і матеріали. 
Доставку цегли на об'єкт здійснюють пакетами в спеціально обладнаних 
бортових машинах. Розчин на об'єкт доставляють розчинозмішувачем типу СБ-69, 
СБ-92 та ін. і вивантажують в установку для перемішування і видачі розчину (УБ-
342 або МС-353). 
Складування цегли передбачене на спланованому майданчику на піддонах. 
Розвантаження цегли з автомашин і подачу на склад здійснюють в пакетах на 
піддонах, до робочого місця — стропами 4СК1-3,2/4,7; УСК1-1,6/2,0. Розчин 
подають на робоче місце інвентарним роздаточним бункером об'ємом 0,8 м3 в 
металеві ящики об'ємом 0,35 м3 із заповненням їх по 0,25 м3 розчину, [21,38]. 
Піддони, контейнери і вантажозахватні засоби повинні 
виключати падіння вантажу при підйомі 
Виробничі небезпеки при виконанні покрівельних робіт можуть бути пов'язані 
з можливістю падіння людей з висоти, приготуванням, транспортуванням і 
нанесенням гарячих бітумних мастик. Необхідно також враховувати можливість 
опіків (характерних травм для покрівельників), шкідливий вплив на організм 
людини токсичних матеріалів, що входять до складу покрівельних мастик і 
емульсій. Тому при розробці технологічних карт передбачають: способи 
обгороджування робочих місць [38]. 
Не допускається виконання робіт на покрівлі під час голольоду, туману, що 
спричиняє зниження видимості в межах фронту робіт, грози і вітру швидкістю 15 
м/с і більше. 
Покриття оголовків димарів і установку парасольок вентиляційних шахт 
необхідно вести з горизонтальних настилів, що укладаються на обрешітку, 
користуватися приставними сходами забороняється. При висоті оголовків димарів і 
вентиляційних шахт більше за 1,5 м над поверхньою покрівлі, покриття 
виконується з стійких підмостків, а робітники забезпечуються запобіжними по-
       Арк. 
      
 192   ПЗ  Б-11  
 
       
 
ясами. Підмостки на даху надійно закріплюють розчалочними тросами. 
Особлива увага приділяється складуванню матеріалів на покрівлі, яке повинно 
проводиться тільки в тих місцях і кількостях, які передбачені проектом виконання 
робіт. При цьому передбачаються заходи проти їх падіння, в тому числі і під 
впливом вітру. Запас матеріалу не повинен перевищувати змінної потреби. Під час 
перерв у роботі технологічні пристрої, матеріали та інструмент закріплюють або 
прибрають з даху. 
Вся заготівля елементів (деталі покрівлі, захисні фартуки, ланки водостічних 
труб, звіси, зливи і т. п.) проводяться тільки на відведених дільницях внизу. Всі 
деталі і вузли подаються на покрівлю в зібраному вигляді в положенні, близькому 
до проектного. 
Щоб уникнути доступу людей в зону можливого падіння з покрівлі матеріалів, 
інструмента, тари і стікання мастики, необхідно над місцями проходу людей 
влаштовувати суцільні захисні, у вигляді галерей, козирки і т. п., а по периметру 
будівлі, встановлювати на землі обгороджування небезпечних зон, згідно з [21,38]. 
При улаштуванні рулонних покрівель з руберойду, що наплавляється, 
безвогневим способом повинні дотримуватися правила безпеки праці відповідно до 
[38] і правилами пожежної безпеки при проведенні будівельно-монтажних робіт, 
[19]. 
При улаштуванні покрівель належить дотримуватись правил з безпеки праці, 
що додаються до інструкцій з експлуатації відповідних механізмів. 
Для транспортування балонів із зрідженим газом пропан-бутаном в зоні 
будмайданчика або в межах даху допускається використання спеціальних візків, 
розрахованих на 2 балони. Балони на візках надійно кріпляться хомутом. 
Категорично забороняється подавати на дах наповнені газом балони ковпаком 
вниз. 
Кантівка наповнених балонів допускається в межах робочого місця і лише по 
основі даху, що не дає іскри при ударі по ньому металом. 
До робіт по улаштуванню покрівель з руберойду, що наплавляється, 
допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, спеціальну 
теоретичну і практичну підготовку по існуючих програмах, склали іспити і 
отримали посвідчення. 
Незалежно від виробничого стажу покрівельники проходять вступний 
(загальний) інструктаж по безпеці праці, а також виробничий (первинний) 
інструктаж безпосередньо на робочому місці. Забороняється передача покрівельних 
установок іншим особам без дозволу майстра. 
Перед початком роботи покрівельник повинен надягти спецодяг і переконатися 
в його справності. Взуття повинне бути таким, що не ковзає. Запобіжні 
пристосування (пояс, мотузка, ходові містки, переносні драбини і тому подібне) 
повинні бути своєчасно випробувані і мати бирки. 
Перед початком роботи покрівельникові необхідно підготувати робоче місце, 
прибрати непотрібні матеріали, очистити всі проходи від сміття і бруду. 
Переконатися в надійності риштувань, а на плоскій крівлі, тимчасової огорожі. 
Перевірити чи захищено місце роботи внизу будівлі, укріпити всі матеріали на даху. 
Зовнішнім оглядом перевірити справність балонів, пальників, рукавів, 
надійність їх кріплення (кріпити рукави тільки металевими хомутами), справність 
       Арк. 
      
 192   ПЗ  Б-11  
 
       
 
редукторів, манометрів. 
Скидати з покрівлі матеріал і інструмент забороняється, щоб уникнути падіння 
з покрівлі на людей, що проходять, будь-яких предметів, встановлюються запобіжні 
козирки або захисні коридори над проходами, зовнішніми дверима. Зона можливого 
падіння предметів захищається, вивішується плакат «Прохід заборонено». 
При складуванні на покрівлі штучних матеріалів, інструменту і вжити заходів 
проти їх ковзання по скату або здування вітром. Розміщувати на даху матеріали 
допускається тільки в місцях, передбачених проектом виробництва робіт. 
Піднімати матеріали слід переважно засобами механізації. Покрівельні 
матеріали при підйомі треба укладати в спеціальну тару для оберігання від 
випадання. 
Підготовку, обрізання, випрямляння покрівельних листів проводити внизу у 
визначеному місці на верстаку. Допускаються ці роботи в горищному приміщенні 
за наявності достатнього освітлення. Для різання сталевих покрівельних листів 
застосовувати ножиці, що мають спеціальні кільця або цапфи. 
До виробництва покрівельних робіт допускаються робочі, що пройшли 
медичний огляд, навчені заходам пожежної безпеки і методам проведення цих 
робіт. 
Протипожежні двері і люки виходів на покриття повинні бути справні і при 
проведенні робіт закриті. Замикати їх на замки або інші замки забороняється, [38]. 
Проходи і підступи до евакуаційних виходів і стаціонарних пожежних сходів 
повинні бути завжди вільними. 
На проведення всіх видів робіт з матеріалами, що наплавляються, із 
застосуванням горючих утеплювачів керівник об'єкту зобов'язаний оформити 
наряд-допуск. 
У наряді-допуску повинні бути вказане місце, технологічна послідовність, 
способи виробництва, конкретні протипожежні заходи, відповідальні особи і термін 
його дії. 
Укладання горючого утеплювача й улаштування покрівлі з матеріалів, що 
наплавляються, на покритті слід проводити ділянками не більше 500 м2. При цьому 
укладання покрівлі слід вести на ділянці, розташованій не ближче 5 м від ділянки 
покриття з утеплювачем, що згорає, без цементно-піщаної стяжки. 
При зберіганні на відкритих майданчиках покрівельного матеріалу, що 
наплавляється, бітуму, горючих утеплювачів і інших будівельних матеріалів, а 
також устаткування і вантажів в горючій упаковці вони розміщують в штабелях або 
групами площею не більше 100 м2. Розрив між штабелями (групами) і від них до 
будівель та споруд, що будуються або підсобних належить приймати не менше 24 
м. 
Велика увага приділяється електрозварним роботам, так як при виконанні цих 
робіт окрім загрози ураження електричним струмом існує і пожежна небезпека. 
До електро- та газозварювальних робіт допустити робочі не молодше 18 років, 
які пройшли навчання, інструктаж та медогляд. 
Місця газополум’яних робіт огородити, звільнити від горючих матеріалів, 
обладнуються засобами колективного та індивідуального захисту, у т.ч. в цих 
місцях встановлюють ящик з піском, вогнегасник порошкового типу. 
В небезпечних зонах зварювальникам потрібно надати наряд-допуск і роботи 
       Арк. 
       
 192   ПЗ  Б-11  
       
 
потрібно виконувати під наглядом інженерно-технічних робітників. 
Електрозварювальні апарати підключаються електриком і обов’язково 
заземлюються. 
При виконанні штукатурних робіт та в процесі просушування штукатурки в 
приміщеннях підтримують температуру в межах від 10С до 20С, [38].  
Приготування, транспортування та зберігання штукатурного розчину в зимовий 
час організовують таким чином, щоб при нанесенні на поверхню, що 
оштукатурюється він мав температуру не нижче 8С. 
До малярних робіт з речовинами 1-го та 2-го класу шкідливості не 
допускаються підлітки та жінки.     
Приміщення необхідно забезпечити ветиляцією. При застосуванні 
легкозаймистих речовин передбачити засоби по пожежній безпеці. Працювати в 
приміщенні повинно не менше 2-х робітників. 
Захистом від шуму [21] є поперше  засоби індивідуального захисту:  
протишумні шоломи, навушники і вкладиші. Можуть бути рекомендовані наступні 
типи засобів індивідуального захисту , [21]: 
- протишумні навушники ВЦНІІОТ-2; 
- протишумні вкладиші ФПОШ "Беруши". 
На об'єкті будівництва джерелами шуму є будівельні механізми, засоби малої 
механізації, розчинонасосна станція тощо. Максимальний рівень шуму від 
перелічених механізмів 100 дБа. Працівники, робота яких пов'язана з 
обслугогуванням цих механізмів застосовують індивідуальні навушники. 
Засоби захисту від вібрацій . Для забезпечення віброізоляції влаштовують 
розриви між елементами конструкцій або усувають тверді зв'язки між ними, а також 
уникають подібності частот власних коливань системи і частот сил, що її збурюють.  
Для вібропоглинання на вібруючі елементи машини або механізмів наносять 
в'язкі або пружні матеріали, яким притаманні значні внутрішні втрати. До таких 
матеріалів відносяться антивібрит, агат, сендвічні конструкції, СКЛ-25 та інш. 
Зниження вібрації таким чином досягає 2-10 дБ в смузі частот 31,5-8000 Гц. 
Засобами індивідуального захисту від вібрації є: черевики, рукавиці, виготовлені із 
віброзахисних матеріалів цілком або в місцях з'єднання з вібруючою поверхнею. 
 
6 
.2 Розрахунок стійкості підйомних кранів 
     Для безпечної організації монтажних робіт необхідно провести розрахунок 
стійкості баштового крана. Послідовність виконання завдання, [ 39]: 
     1. Визначити координати центра ваги крана при горизонтальній стрілі і при її 
максимальному підйомі.  
     2. Визначити координати центру парусності  при горизонтальному 
положенні стріли .  
      3. Обчислити навітряну площа крана при горизонтальній стрілі і при її 
максимальному підйомі.  
      4. Визначити розподілену вітрове навантаження.  
      5. Перевірити вантажну стійкість крана.  
       6. Перевірити власну стійкість крана.  
       Арк. 
      192   ПЗ  Б-11  
  
       
 
1. Для визначення координат центра ваги крана виконуємо координатні осі 
так, щоб вісь абцісс лежеала в площині головок рейок, а вісь ординат збіглася з 
віссю обертання крана.  
Схему крана (рис. 7.1) розбиваємо на частини, вага яких відомий. Суму 
моментів сил ваги цих частин відносно осі координат y або x приривнюємо до 
моменту сили тяжіння всього крана відносно тієї ж осі. З цих двох рівнянь 
визначаємо координати центру тяжіння.  
 
Рисунок 7.1 - Схема до визначення центру ваги крана  
 
Наприклад, для знаходження абцісс з центру ваги рівняння буде мати такий 
вигляд, [39]:  
i = n y i = n
 М = c G       (6.1) 
i
i = 1 k i = 1
i = n y
 M
i
c = i =1 k ,      (6.2) 
G
i = n y 
 M = G l +G l +G l +G l 
де   i ПР ПР Л Л Б Б СТР СТР
i =1 k      (6.3) 

G = GПР +GЛ +GБ +GСТР +GХ.Ч. +GП.П. 
 GПР – вага противаги, Н; 
 lПР – плече вектора ваги противаги щодо осі y , м; 
GЛ – вага лебідок, Н; 
 lЛ – плече вектора ваги противаги щодо осі y , м; 
GБ – вага башні крану, Н; 
 lБ - плече вектора ваги противаги щодо осі y , м; 
GСТР – вага стріли, Н; 
 lСТР - плече вектора ваги противаги щодо осі y , м; 
       Арк. 
      
 192   ПЗ  Б-11  
 
       
 
GХ.Ч. – вага ходової части крану, Н; 
 GП.П. – вага поворотної платформи, Н; 
 
Для визначення ординати h центру ваги рекомендується повернути всю 
систему сил на 90 . Як це виконано на рис. 6.1. (Центр ваги не змінює свого 
положення при повороті всієї системи сил в одному напрямку). 
Складаємо рівняння моментів, [39]:  
i = n i = n
x
 М = c Gh       (6.4) 
i
i = 1 k i = 1
i = n
x
 M
i
c = i =1 k ,      (6.5) 
G
i = n
де  M x
 i = GПРhПР +GЛhЛ +GХ.Ч.hХ.Ч. +GП.П.hП.П. +GБhБ +GСТРhСТР .  (6.6) 
k
i =1
 
Координати центра ваги крана при максимально піднятій стрілі визначаємо 
так само, як у випадку, коли стріла крана горизонтальна.  
Коли момент сили тяжіння при горизонтальній стрілі підрахований, для 
переходу до моменту при піднятою стрілі рекомендується враховувати тільки 
різниця моментів сил тяжіння при її горизонтальному і піднятому положенні. . 
2. Координату центру парусності визначаємо як координату центру тяжіння 
навітряного площі крана. У цьому випадку навітряну площа розбиваємо на 
фігури, центри ваги яких легко визначити (рис. 7.2).  
  Складаємо рівняння, в якому суму моментів тиску вітру на окремі частини 
крана відносно площини головок рейок прирівнюємо до моменту тиску вітру на 
кран відносно тієї ж площині, згідно рис. 7.2, [39].  
i = n
F H  + F2H 22 + F3H 33 + F4H 44 + F5H 55 =   F  ,  (6.7) 
1 1 1 i i
i =1
F H
 = 1 11 + F2H 22 + F3H 33 + F4H 44 + F5H 55 ,    (6.8) 
Fii
где F1 – F5 – навітряні площі частин крану, м2; 
 H1 – H5 – висоти центрів площ частин крану, м; 
 1 - 5 – розподілена вітрова нагрузка на навітрену частину поверхонь 
крану, Н/м2. 
 
       Арк. 
      
 192   ПЗ  Б-11  
 
       
 
 
 
Рисунок 7.2 – Схема  визначення центра парусності крану 
 
 
3. Розрахункові навітряні площі елементів металоконструкцій і вузлів крана 
приймаємо рівними, [39]:  
- Для окремих стрижнів і канатів - добутку довжини стрижня або каната на 
розрахункову ширину перерізу, зазначену на схемах або на діаметр стрижня або 
каната;  
- Для плоских ферм - сумі площ проекцій елементів на площину ферми;  
- Для просторових ферм - розрахункової площі грані завширшки b , що 
розглядається як плоска ферма;  
- Для кабін, лебідок, машинних відділень, плит баласту, противаги та вантажу 
- площі проекції на площину, перпендикулярну до напрямку вітру.  
 
4. Розподілену вітрове навантаження  по формулі 
 
 = q0nc ,       (6.9) 
 
где q0 – швидкісний напір вітру на висоті 10 м над поверхнею землі, Н / м2; 
 n – поправочний коефіцієнт на зростання швидкісного напору в залежності 
       Арк. 
      
 192   ПЗ  Б-11  
 
       
 
від висоти над поверхнею землі; 
 с – еродинамічний коефіцієнт (розрахунок цього коефіцієнта за формулою 
8.12); 
  - коефіцієнт перевантаження, при розрахунку стійкості крана 
приймається рівним 1, [39]; 
  - коефіцієнт, що враховує динамічний вплив пульсації швидкісного 
напору й визначається за формулою: 
 
 =1+mП .      (6.10) 
 
Здесь mП – коефіцієнт пульсації швидкісного напору, що визначається залежно 
від висоти розташування опорного шарніра стріли над поверхнею землі; 
  - коефіцієнт динамічності, що визначається залежно від періоду вільних 
коливань крана Т 1. 
 
Період свободних коливань Т1, сек, для крану з вантажем на крюку 
визначаємо, [39] : 
 
Н
Т1 = Т
Б
0 ,       (6.11) 
LC
 
где Т0 – принимають в  залежності от вильоту вантажу LГ и його нормативної 
ваги QН; 
 НБ – висота башні, м; 
 LС – довжина стріли, м. 
 
Для кранів без вантажу на гаку період вільних коливань приймають рівним 
половині періоду вільних коливань крана з найбільшим для даного вильоту 
вантажем на гаку. . 
Коефіцієнт Г для вітрового наівантаження на вантаж принимається рівним 
1,25. 
Аеродинамічні коефіцієнти с для стрижнів круглого перерізу при вітрі, 
перпендикулярному до їх осі. 
Аэродинамічні коефіцієнти для кабин, лебідок, плит баласта и противаг, а 
також вантажів канатів приймаємо рівними с = 1,2, [39]. 
Для плоских ферм або суцільних балок, розташованих одна за одною (рис. 
6.3), аеродинамічні коефіцієнти визначаємо за формулою  
i = n
 с F
i i
с = К i =1 1− (N −1),     (6.12) 
1 F Ф Ф
где К1 – коефіцієнт; 
 сi – аеродинамічний коефіцієнт i – го элементу ферми на її площину; 
 Fi – площа проекціі i – го елементу ферми на її площину; 
i
F = F , м2; 
i
1
       Арк. 
      
 192   ПЗ  Б-11  
 
       
 
Ф – коефіцієнт; 
NФ – кількість ферм. 
 
Рисунок 7.3 – Схема розташування ферм або суцільних балок до визначення 
аеродинамічного коефіцієнта 
 
Для просторових ферм з труб при вітрі, перпендикулярному до поздовжньої 
осі ферми, аеродинамічні коефіцієнти визначаємо за формулою : 
 
с = К 2с0 ,       (6.13) 
 
где К2 – коефіцієнт, для ферм трикутного перерізу з кутом  = 30 при 
набеганні вітру на основу або бокову грань трикутника равним 1, [39]; 
  
При перевірці вантажної і власної стійкості слід вибирати таке положення ребра 
перекидання, при якому кран по стійкості максимально наближається до 
граничного стану.  
 
5. Для забезпечення вантажної стійкості крану повинно виконуватись 
следуюча умова (рис. 7.4) , [39]: 
 
 
1 – центр ваги крану; 2 – ребро 1 – центр ваги крану; 2 – ребро 
перекидання перекидання 
Рисунок 6.4 – Схема  визначення Рисунок 6.5 - Схема визначення 
вантажної стійкості крану власної стійкості крану 
 
 
       Арк. 
      
 192   ПЗ  Б-11  
 
       
 
QPb +M mQ b ,      (6.14) 
Q W G G
 
где QP – розрахункова вага вантажу, Н; 
 bQ – плечо сили QP , що визначається с врахуванням наклону основи 
ферми, м; 
 MW – момент відносно ребра перекидання від розрахункової ветрового 
навантаження, Н; 
 m=m1 m2 m3 – коефіцієнт умов работи. При розрахунку вантажної стійкості 
баштових кранів, обслуговуючих всі види будівництва, крім малоповерхового і 
сільського приймаємо: m1 = 0,9; m2 = 0,8; m3 = 1; (тогда m = 0,72) , [39]; 
 QG – розрахункове навантаження від ваги крану, Н; 
 bG – плечо сили QG , що визначається с врахуванням наклону основи 
ферми, м. 
Для баштового крану, що застосовується в дипломному проекті КБ-100.3А з 
довжиною стріли 25 м, згідно параметрів [39]:  
80000 27+ 240 103  0,72 80,5 104 30,  
24105 173,8105 ,  
Отже умова виконується, вантажна стійкість баштового крану 
забезпечена 
6. Для завбезпечення власної стійкості крану має виконуватись умова (рис. 
8.5) 
MW  m0QGbG ,      (6.15) 
 
где MW – момент щодо ребра перекидання від розрахункової вітрового 
навантаження, що діє на кран, Н; 
 m0 – коефіцієнт умов работи, приниймається рівним 1. 
Для баштового крану, що застосовується в дипломному проекті КБ-100.3А з 
довжиною стріли 25 м, згідно параметрів [39]:  
240 103 180,5 104  25,  
240 103  241,5 105 ,  
Отже умова виконується, власна стійкість баштового крану забезпечена 
 
 
6.3 Планування заходів з цивільного захисту для робітників на об`єкті 
 
Можливі аварії від дії стихійних лих в зоні розташування будівлі. 
Характерними стихійними лихами в зоні розташування споруди є , [ 40,41]: : 
-  ураганні вітри швидкістю 15 м/сек. та більше; 
-  снігові замети; 
- сильні довготривалі морози; 
-  підтоплення (території, основи фундаментів);   
Аварії на виробництві від дії стихійних лих в зоні розташування споруди 
поділяються на дві категорії : 
Для організації попередження та ліквідації наслідків стихійних лих та аварій 
створюється штаб цивільної оборони, начальником штабу ЦЗ призначається 
       Арк. 
       
 192   ПЗ  Б-11  
       
 
керівник. 
Для безпосереднього керівництва в надзвичайних ситуаціях створюються 
відповідні службу ЦЗ. Працюючі служб проводять навчання та інструктаж, щодо 
дій у надзвичайних ситуаціях, також передбачається виконання та забезпечення 
робіт технічними засобами. 
Часткова евакуація проводиться з використанням транспортних засобів, що 
експлуатуються за діючим графіком. Для прискорення евакуації за рішенням 
керівника відповідного органу виконавчої влади залучаються додаткові 
транспортні засоби. 
Евакуація, населення (працівників) здійснюється за виробничо-
територіальним принципом. 
Виробничий принцип евакуації населення (працівників) передбачає вивезення 
(виведення) і розміщення в безпечних районах (місцях) робітників, службовців і 
членів їх сімей, студентів, учнів спеціальних навчальних закладів і професійно-
технічних училищ по об'єктах. 
Оповіщення населення про загрозу і виникнення НС здійснюється з 
використанням усіх систем оповіщення, мережі зв'язку, засобів радіомовлення і 
телебачення із залученням у разі потреби сил і засобів органів МВС. 
Для забезпечення оповіщення використовуються засоби оповіщення,  [40,41]: 
- засоби зв'язку (телефони, телебачення, радіо); 
- технічні засоби масової інформації (телевізори, радіоприймачі);  
- електросирени; 
- допоміжні засоби; 
У мирний час інформування здійснюється за такими видами інформації: 
1. «Аварія на атомній електростанції». 
2. «Аварія на хімічно небезпечному об'єкті». 
3. «Повінь». 
4. «Про можливий землетрус». 
5. «Штормове попередження». 
Основними завданнями захисту населення і території від надзвичайних 
ситуацій техногенного і природного характеру є [41]: 
- здійснення    комплексу    заходів    щодо    запобігання    і    реагування    на 
надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру; 
- забезпечення готовності і контролю "за станом готовності до дій і взаємодії 
органів управління в цій сфері, сил і засобів, призначених для запобігання 
надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і реагування на них. 
Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і 
природного характеру здійснюється за принципами: 
- пріоритетності завдань, спрямованих на порятунок життя і збереження 
здоров'я людей та навколишнього середовища; 
- безперечної переваги раціональної і превентивної безпеки; 
- вільного доступу населення до інформації про захист населення і територій 
від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру; 
- особистої відповідальності і турботи громадян про власну безпеку, 
неухильного дотримання ними правил поведінки і дії у надзвичайних ситуаціях 
техногенного і природного характеру; 
       Арк. 
      192   ПЗ  Б-11  
  
       
 
- обов'язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на попередження 
виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і 
мінімізацію їх негативних психосоціальних наслідків; 
- врахування економічних, природних та інших особливостей територій і 
ступеня реальної небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і 
природного характеру; 
- максимально можливого, ефективного і комплексного використання наявних 
сил і засобів, призначених для запобігання надзвичайних ситуацій техногенного і 
природного характеру та реагування на них. 
У залежності від обстановки, що склалася під час надзвичайної ситуації 
техногенного і природного характеру, може бути проведена загальна чи часткова 
евакуація населення тимчасового чи безповоротного характеристик. 
Відповідно до «Кодексу цивільну захисту України № 34-35 2013», захист 
населення у надзвичайних ситуаціях – одне із головних завдань цивільної оборони, 
тому при необхідності планується [40,41]: 
−  укриття населення в захисних спорудах(сховища, ПРУ), будівництво 
не передбачається; 
−  розселення або евакуація працюючих; 
−  протиепідемні заходи, рятувальні та інші невідкладні роботи в 
осередках ураження, санітарна обробка людей, одягу, техніки. 
Технічними заходами також передбачається підсилення конструкцій: 
− герметизація приміщень, обладнання,  продовольства; 
− дублювання енергетичного забезпечення; 
− дублювання системи водопостачання; 
− створення запасів матеріалів, техніки, запчастин, медикаментів; 
− підтримання в належному стані засобів пожежегасіння. 
Для послаблення ураження працюючих від дії хімічних речовин та радіації 
передбачається створення запасів індивідуальних засобів захисту – індивідуальні 
аптечки, противогази, дозиметри, спецодяг та інше.  
Оцінка хімічної обстановки говорить про те, що отруєних речовин поблизу 
складу немає, тому захисні споруди, сховища, протирадіаційні укриття будувати 
недоцільно.  
Прогноз можливостей виникнення надзвичайних ситуацій, що загрожують 
життю людини. 
Згідно [1] регіон будівництва не відноситься до сейсмічно активних, тому при 
проектуванні не виділяються заходи щодо підвищення сейсмічних характеристик 
конструкцій і властивостей будівлі в цілому.  
Небезпеки ураганів, цунамі в районі будівнцтва не існує, тому заходи 
перебдачати не доцільно.  
Загрози хімічної та радіаційної небезпеки для будівлі, що проектується немає, 
тому захисні споруди не потрібні. 
Велике значення має надаватися питанням прогнозування і планування дій на 
випадок виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть спричинити руйнування 
будівель і споруд, забруднення навколишнього середовища і нанесення втрат 
здоров'ю населення. 
Оцінка обстановки (радіуси зон руйнувань, пожеж), яка може скластися на 
       Арк. 
      
 192   ПЗ  Б-11  
 
       
 
підприємстві при аварії, буде основою для планування обсягу і характеру 
запобіжних заходів і організації рятувальних робіт. До запобіжних заходів 
спалахування і вибуху пилу належать такі, [40,41]: 
— ізоляція і відокремлення небезпечних приміщень; обладнання 
вентиляційних отворів; застосування пристроїв для подавлення вибуху; 
відгороджування дільниць виробництва, де виділяється пил; від джерел можливого 
запалювання; віддалення і захист джерел запалювання; 
— установка пилоуловлювачів: не допускати накопичення пилу до вибухової 
концентрації та виділення пилу в атмосферу. 
При оцінюванні можливої ситуації аналіз виконання цих заходів може 
показати слабкі місця, що можуть призвести до пожежі чи вибуху. Тому розробка і 
впровадження ефективних заходів будуть важливими у зменшенні факторів ризику. 
На об'єкті з урахуванням специфіки виробництва з метою створення безпечних 
умов для персоналу розробляють схему безаварійної зупинки об'єкта на випадок 
раптового припинення подачі електроенергії, води і газу, план ліквідації можливих 
аварій і організовують підготовку робітників і службовців до роботи в аварійних 
умовах. Рятувальні та інші невідкладні роботи при ліквідації наслідків виробничих 
аварій і катастроф виконують рятувальні формування і залучене населення. 
Характер аварій визначається причинами виникнення, масштабами і 
особливостями виробництва. Від цього залежатимуть наслідки аварій, а це 
визначає тактику проведення рятувальних робіт. Щоб не дати аварії розростися до 
катастрофічних розмірів, не допустити загибелі людей, зменшити кількість 
уражених і зростання матеріальних втрат, необхідно рятувальні роботи починати 
негайно. 
Формування охорони громадського порядку оточують місце аварії і створюють 
умови для безперебійного прибуття інших формувань і успішного проведення 
робіт. 
Для визначення обсягу і характеру аварії, кількість необхідних сил і засобів, 
правильної організації рятувальних робіт начальник цивільного захисту дає 
розпорядження організувати розвідку. До складу розвідувальних груп необхідно 
включити спеціалістів, які знають специфіку виробництва і розміщення об'єктів. 
Розвідка повинна встановити місця скупчення людей і ступінь загрози їхньому 
життю; ступінь і обсяг руйнувань, можливості виконання робіт без індивідуальних 
засобів захисту; наявність руйнувань, які можуть ускладнити обстановку, або 
фактори, що можуть збільшити розмір аварії; стан виробничих і комунально-
енергетичних мереж. 
Керівник об'єкта, спеціалісти об'єкта, командири рятувальних формувань 
вивчають дані, зібрані розвід групами, і приймають рішення про ведення 
рятувальних робіт. 
Формування цивільного захисту одержують завдання для проведення 
рятувальних робіт, аварійно-технічні формування за необхідності відключають 
подачу газу, електроенергії, кисню, пари, паливних, мастильних і 
вибухонебезпечних рідин. 
Рятувальні загони разом з медичними негайно розпочинають рятування людей 
і надання потерпілим медичної допомоги. 
Формування загального призначення під час гасіння пожеж разом з 
       Арк. 
      
 192   ПЗ  Б-11  
 
       
 
протипожежними формуваннями займаються рятуванням потерпілих із-під завалів 
і уламків та наданням їм першої допомоги, розчищанням проїздів, евакуацією 
потерпілих, усуненням пошкоджень на комунально-енергетичній мережі. 
Засоби механізації, які використовуються при невідкладних і аварійно-
відновних роботах, мають бути універсальними, маневреними, 
транспортабельними і малогабаритними. На невеликих територіях, якщо немає 
широкого фронту робіт, великого нагромадження переплетених, залізобетонних і 
металевих конструкцій використовують механізовані інструменти і найпростіші 
засоби механізації: апарати для газового різання металу, відбійні молотки, 
перфоратори, лебідки, домкрати, ломи, лопати, кирки та ін. 
Якщо є потреба, органи управління цивільного захисту за участю населення і 
формувань готують тимчасовий житловий фонд, створюють наметові містечка, 
організовують евакуацію населення. У безпечних місцях розгортають медичні 
установи, куди і відправляють усіх потерпілих. Організовують харчування, 
забезпечення питною водою. 
Індивідуальний спосіб захисту в проекті передбачає застосування 
індивідуальних засобів захисту органів дихання, шкіри, а також медичних засобів 
захисту. Цей спосіб широко застосовують у мирний час в умовах радіоактивного 
забруднення, в зонах, заражених сильнодіючими отруйними речовинами, осередках 
біологічного зараження, районах стихійних лих. У режимі надзвичайної ситуації і 
надзвичайного стану всі заходи, які передбачається застосовувати для захисту 
населення, включають застосування засобів індивідуального захисту. 
Організація забезпечення населення індивідуальними засобами захисту є 
важливим завданням органів цивільного захисту. Безпосередньо відповідають за це 
керівники об'єктів і населених пунктів. Облік наявних індивідуальних засобів 
ведуть органи управління цивільного захисту. 
Індивідуальні засоби захисту призначені для захисту людей від радіоактивних, 
отруйних і сильнодіючих отруйних речовин, а також бактеріальних засобів. За 
призначенням засоби індивідуального захисту поділяються на засоби захисту 
органів дихання і шкіри. 
Також передбачаються аптечки для долікарської допомоги. 
На випадок пожежі, обовязково повинні присутні – стенди та вогнегасники. 
       Арк. 
      
 192   ПЗ  Б-11  
 
       
 
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ  
 
 
 
 На будівництво: Спальний корпус санаторію "Радон" м.Звенігородка, Черкаської області 
 
 
 N п/п                          Найменування показників Один.виміру Показники 
    1                                            2            3           4 
    1 Найменування будівлі та її місцезнаходження - Спальний корпус санаторію 
     "Радон" м.Звенігородка, Черкаської 
 області 
 Характеристика будівництва      Нове 
    3 Кошторисна вартість будівництва в поточних цінах      Тис.грн.    83441,767 
2025р. 
                  - в т.ч. Б М Р      Тис.грн.    62123,74 
    4 Б  Будівельний об`єм        М3      35958,5 
    5 З  Загальна площа        М2       3226,8 
    6 Кошторисна вартість 1 м3 будівлі        Грн.  846,58 
    7 Кошторисна вартість 1 м2 будівлі        Грн     9434,04 
    8 Трудомісткість будівництва     Люд/год     883375,55 
    9 Затрати праці на будівництво 1 м3 будівлі     Люд/дн.     3,071 
    10 Затрати праці на будівництво 1 м2 будівлі     Люд/дн.     34,220 
    11 Тривалість будівництва     Місяців
Репозиторій ЧДТУ
