1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво)
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6142
Назва: Готель по вул. Рижівській, м. Харків
Автори: Пряник, Сергій Петрович
Семенюк, Богдан Олегович
Ключові слова: готель;будівельні конструкції;внутрішнє опорядження;інженерні мережі;архітектурне планування;багатоповерхова забудова
Дата публікації: чер-2025
Короткий огляд (реферат): В даний час недостача готелів і засобів розміщення стає актуальним питанням у всіх містах України. Причому потреба у висококласних готелях (5 зірок) задово- лена, а не вистачає готелів класу 3 і 4 зірки. Готельний сектор зараз в Україні ус- пішно розвивається завдяки росту туризму, підвищенню інтересу закордонних інвесторів і росту добробуту наших громадян. Причини збільшеної зацікавленос- ті різні: економічний розвиток країни, поширення і приступність інформації, природні ресурси, що ідеально підходять для відпочинку, риболовлі, полювання, просто туризму і т.д. Архітектурні й історичні пам'ятники, красивий ландшафт, ріки, гори і прос- тори нашої Батьківщини - усе це ідеальні об'єкти туризму. Головне - забезпечи- ти необхідну якість послуг, місця проживання і засобів розміщення. Готельний бізнес дуже дохідний і при правильній організації буде приносити стабільний прибуток, але існують визначні складності. Рентабельність готелю залежить від місця, у якому він знаходиться. Місце необхідно вибирати в залеж- ності від спеціалізації і класу готелю, але не завжди можливо побудувати готель у бажаному місці або можуть виникнути проблеми з місцевою владою. Це позна- чається на ризиках при будівництві готелів. Як зовнішній вигляд (фасад) і органі- зація внутрішнього простору, так і менеджмент, кваліфікований персонал, ство- рюють загальну атмосферу готелю і, відповідно, відношення клієнтів (туристів). Головна мета - домогтися лояльності туристів до готелю, мережі готелів (марки, бренду). При будівництві готелів необхідно враховувати величезну кількість ню- ансів, залучати кваліфікованих фахівців. Зрозуміло, що технологія будівництва готелю і використання якісних матеріалів - один з найбільш важливих моментів (відповідність ДБН, ДСТУ, надійність, якість). Залежність успіху від багатьох факторів і відповідно великі витрати пояс- нюють небажання як інвесторів вкладати кошти в готельний бізнес, так і банків- ських структур кредитувати такі проекти. Тим більше, що термін окупності таких проектів близько 5-10 років і більшість інвесторів воліють вкладати в галузі з більш швидкою можливістю діставати прибуток і найменші ризики. Зате, успіш- ний проект може принести великі і стабільні прибутки в майбутньому.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6142
Розташовується у зібраннях:192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Kvalifikaciyna robota bakalavra Semenyk B.O..pdf
  Restricted Access		2.99 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text 
Вступ.
В даний час недостача готелів і засобів розміщення стає актуальним питанням у 
всіх містах України. Причому потреба у висококласних готелях (5 зірок) задово­
лена, а не вистачає готелів класу 3 і 4 зірки. Готельний сектор зараз в Україні ус­
пішно розвивається завдяки росту туризму, підвищенню інтересу закордонних 
інвесторів і росту добробуту наших громадян. Причини збільшеної зацікавленос­
ті різні: економічний розвиток країни, поширення і приступність інформації, 
природні ресурси, що ідеально підходять для відпочинку, риболовлі, полювання, 
просто туризму і т.д.
Архітектурні й історичні пам'ятники, красивий ландшафт, ріки, гори і прос­
тори нашої Батьківщини -  усе це ідеальні об'єкти туризму. Головне -  забезпечи­
ти необхідну якість послуг, місця проживання і засобів розміщення.
Готельний бізнес дуже дохідний і при правильній організації буде приносити 
стабільний прибуток, але існують визначні складності. Рентабельність готелю 
залежить від місця, у якому він знаходиться. Місце необхідно вибирати в залеж­
ності від спеціалізації і класу готелю, але не завжди можливо побудувати готель 
у бажаному місці або можуть виникнути проблеми з місцевою владою. Це позна­
чається на ризиках при будівництві готелів. Як зовнішній вигляд (фасад) і органі­
зація внутрішнього простору, так і менеджмент, кваліфікований персонал, ство­
рюють загальну атмосферу готелю і, відповідно, відношення клієнтів (туристів). 
Головна мета -  домогтися лояльності туристів до готелю, мережі готелів (марки, 
бренду). При будівництві готелів необхідно враховувати величезну кількість ню­
ансів, залучати кваліфікованих фахівців. Зрозуміло, що технологія будівництва 
готелю і використання якісних матеріалів -  один з найбільш важливих моментів 
(відповідність ДБН, ДСТУ, надійність, якість).
Залежність успіху від багатьох факторів і відповідно великі витрати пояс­
нюють небажання як інвесторів вкладати кошти в готельний бізнес, так і банків­
ських структур кредитувати такі проекти. Тим більше, що термін окупності таких 
проектів близько 5-10 років і більшість інвесторів воліють вкладати в галузі з 
більш швидкою можливістю діставати прибуток і найменші ризики. Зате, успіш­
ний проект може принести великі і стабільні прибутки в майбутньому.
Арк.
192 Б-11 ПЗ 5
Зм. Кільк. № докум. Підпис Дата
1. Технологія основного виробництва
Згідно з завданням на проектування розроблено готелю, розташованого 
по вул. Рижівська у м. Харків. Будівля, що проектується, запроектована як про­
довження існуючого комплексу житлової забудови. В основу проекту закладено 
оригінальне архітектурне рішення. Рішення фасадів вписується в існуюче ото­
чення, вигідно вирізняючись від нього, вдале співвідношення площин стін і ві­
конних прорізів додають виразність архітектурно-художньому вигляду будівлі.
Важливим елементом фасадів будівлі є лоджії різної конфігурації, вико­
нані в більшості з такого матеріалу як стіни, що підкреслює пластику фасаду. 
Скління лоджій додає легкості і м’якості фасаду.
Будівля має прямокутну форму з розмірами в осях 1-29 -  91,860 м, в осях 
А-И -  16,2 м, висота 20,870 м.
Готель вміщує 116 номерів із вбудованими приміщеннями їдальні на 48 
посадочних місць, пральні на 70 кг сухої білизни/доб., продуктового магазину 
торговою площею 36 м2.
Готель має компактне планування номерів з максимально доступним збі­
льшенням секцій, що забезпечує найменшу площу огороджуючих конструкцій.
На 1 поверсі розташований вестибюль, стійка реєстрації, вхід в їдальню. 
Магазин продуктів запроектований з окремим входом з боку вулиці.
Планувальна схема готелю коридорного типу, номери розташовані по 
обидва боки коридору.
У складі готелю є одномісні номери і номери-люкс з душовими кабінами з 
1 по 5 поверх. Кожен номер забезпечений балконом або лоджією.
Будівля забезпечується одним пасажирським ліфтом вантажопід’ємністю 
630кг, швидкістю 1,0 м/с. Усі номери мають загальний вихід в коридор, відо­
кремлений від ліфтового холу. Зв'язок поверхів здійснюєть­
ся по 3 сходовим клітинам.
Арк.
192 Б-11 ПЗ 6
Зм. Кільк. № докум. Підпис Дата
Запроектовані також комори брудної і чистої білизни. Для подання білиз­
ни передбачений підйомник з першого поверху. У підвалі передбачена пральня 
з окремими евакуаційними виходами.
Загальна кількість номерів -  116, в тому числі однокімнатних -  86, двокі-
мнатних -  ЗО. Загальна площа номерів -  1831,46 м .
Магазин продукті• в на першому поверсі*  має загальну площу 90,4 м 2 .
Загальна площа пральні в підваліо  -  143,75 м 2.
Загальна площа їдальні на першому поверсі•  -  281,3 м2 .
У будівлі запроектовано водопостачання, каналізацію, вентиляцію, теле­
фон і телевізійний центр.
Проект виконано при дотриманні діючих будівельних норм та ДСТУ, що 
дозволить побудувати готель високої комфортності і якості.
Арк.
192 Б-11 ПЗ 7
Зм. Кільк. № докум. Підпис Дата
2. Архітектурно-будівельний розділ
2.1 Вихідні дані
Земельна ділянка, що визначена під будівництво готелю по вул. Рижівській в 
м. Харків, розташована в житловому кварталі центральної частини міста.
В даний час ділянка вільна від забудови та зелених насаджень.
Рельєф території спокійний.
Кліматологія ділянки будівництва характеризується наступними показниками 
прийнятими згідно [1], [2]:
- кліматичний район -  II;
- розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної доби -  
мінус 26°С;
- розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної 
п’ятиденки -  мінус 22°С;
- нормативне снігове навантаження -  1,6 кПа;
- нормативне вітрове навантаження -  0,45 кПа;
- глибина сезонного промерзання ґрунту -  108 см;
- зона вологості -  III.
За результатами виконаних робіт виділено 9 інженерно-геологічних
свердловин.
Ґрунтові умови ділянки будівництва відносяться до І типу просідання. 
Територія не підтоплюється, але в місцях контакту піску із супіском та суглинком 
можлива поява тимчасово існуючих водоносних горизонтів. Перший від поверхні 
водоносний горизонт залягає від поверхні на глибині 25м. Інженерно-геологічні 
умови відносяться до II категорії складності.
2.2 Опис схеми генплану 
Будівля, що проектується -  готель, призначений для проживання і 
забезпечення побутових і громадських потреб людини.
Ділянка вільна від забудов і зелених насаджень, рельєф спокійний. 
Генеральний план розроблено на основі проектування та топогеодезичних 
вишукувань з дотриманням вимог [3,4,5].
Проектом благоустрою передбачено виконання проїздів та проходів до 
будівлі, що проектується. Благоустрій запроектованого об’єкту ув’язано з 
благоустроєм прилеглої території у відповідності з генеральним планом забудови 
комплексу.
Арк.
192 Б - 11 П З
О
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
План озеленення території включає в себе влаштування газонів та квітників 
на території ділянки, посадку дерев і чагарників. Площадку головного виходу з 
готелю вимощено тротуарною плиткою.
2.3 Об’ємно-планувальні рішення будівлі
Будівля, що проектується, запроектована як продовження існуючого 
комплексу житлової забудови. В основу проекту закладено оригінальне 
архітектурне рішення. Рішення фасадів вписується в існуюче оточення, вигідно 
вирізняючись від нього, вдале співвідношення площин стін і віконних прорізів 
додають виразність архітектурно-художньому вигляду будівлі. Головний вхід в 
готель розташований в центрі будівлі з боку вулиці Рижівській.
Важливим елементом фасадів будівлі є лоджії різної конфігурації, виконані 
в більшості з такого матеріалу як стіни, що підкреслює пластику фасаду. Скління 
лоджій додає легкості і м’якості фасаду.
Будівля має прямокутну форму з розмірами в осях 1-29 -  91,860 м, в осях А- 
И -  16,2 м, висота 20,870 м.
На 1 поверсі розташований вестибюль, стійка реєстрації, вхід в їдальню. 
Магазин продуктів запроектований з окремим входом з боку вулиці. Планувальна 
схема готелю коридорного типу, номери розташовані по обидва боки коридору.
В підвальній частині розташовані технічні приміщення, висота поверху 2,5 
м. Вхід в підвал розташований в середині будівлі. Освітлення підвалу штучне.
Будівля забезпечується одним пасажирським ліфтом вантажопідйомністю 
630кг, швидкістю 1,0 м/с. Зв’язок між поверхами здійснюється по сходовій 
клітині.
Для подання білизни передбачений підйомник з першого поверху 
вантажопідйомністю 100 кг. У підвалі передбачена пральня для готелю з 
окремими евакуаційними виходами.
Приміщення електрощитової розміщується у підвалі будівлі.
Готель вміщує 116 номерів із вбудованими приміщеннями їдальні на 48 
посадочних місць, пральні на 70 кг сухої білизни/доб., продуктового магазину 
торговою площею 36 м2.
У складі готелю є одномісні номери і номери-люкс з душовими кабінами з 1 
по 5 поверх. Кожен номер забезпечений балконом або лоджією. Усі номери 
мають загальний вихід в коридор, відокремлений від ліфтового холу. В кожному 
номері передбачена необхідна тривалість інсоляції і забезпеченість природним 
освітленням.
Евакуація людей в готелі передбачена по 3 сходовим клітинам в кожній
секції.
Об’ємно-планувальні рішення прийняті згідно [6]. 
Експлікація приміщень подана в таблиці 2.1.
Арк.
192 Б-11 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 9
2.4 Конструктивні рішення будівлі
Конструктивна система готелю -  стінова з поздовжніми і поперечними 
цегляними несучими стінами. Просторова стійкість, геометрична незмінність і 
сприйняття горизонтальних навантажень у будівлі забезпечуються жорсткими 
дисками перекриттів, які виконані із збірного залізобетону і пов'язаними з 
несучими стінами.
Фундаменти під стіни -  стрічкові, вони ж є стінами підвалу. Складаються з 
залізобетонних блоків-подушок, прийнятих згідно [8], та бетонних суцільних 
блоків, прийнятих згідно [7]. Залізобетонні блоки-подушки укладаються на 
піщану підготовку. Бетонні блоки укладаються на цементно-піщаний розчин, з 
товщиною швів 20 мм. Зв'язок між збірними фундаментами поздовжніх і 
поперечних стін здійснюється перев'язкою блоків і закладкою в горизонтальні 
шви сіток з круглої сталі.
Зовнішні стіни товщиною 380 мм виконуються з цегли керамічної, 
прийнятої згідно [9], по всій площі являють собою тришарову конструкцію.
Зовнішнє опорядження виконується піщаним розчином завтовшки 10 мм. 
Наступним прошарком служить ефективний утеплювач товщиною 80 мм, типу 
«ОАСНЛООК» прийнятий згідно [10]. Внутрішній шар штукатурки з вапняно- 
піщаного розчину товщиною 20 мм.
Перегородки використані з гіпсових блоків пазогребневого типу товщиною 
100 мм, в санвузлах з цегли шириною 120 мм, прийнятої згідно [9].
Перекриття виконані із збірних залізобетонних пустотних плит товщиною 
від 160 до 200 мм, прийнятих згідно [11].
Дах будівлі площинний, плоский. Складається з плит покриття, 
ефективного утеплювача, який влаштовується на шар пароізоляції, виконаної з 
пергаміну. Верхній гідроізоляційний килим виконано з рулонного покрівельного 
матеріалу типу «УНІФЛЕКС», прийнятого згідно [12].
Вікна металопластикові однокамерні з селективним покриттям прийняті 
згідно [13]. Це є високоякісні вікна з хорошими показниками по тепловтратах. їх 
використання в будівлі зробить її більш естетично привабливою і стійкою до 
тепловтрат, що в подальшій експлуатації приведе до економії енергоресурсів.
Двері зовнішні - металопластикові засклені, прийняті згідно [13].
Двері внутрішні - дерев’яні, прийняті згідно [14].
Двері балконні - металопластикові, прийняті згідно [13].
Перемички для перекриття віконних та дверних прорізів використовуються 
збірні залізобетонні, прийняті згідно [15]. Величина спирання залізобетонних 
перемичок не менше 250 мм.
Тип та товщина підлоги відповідають основному призначенню приміщень і 
прийняті згідно [16].
Арк.
192 Б -11 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 10
2.5 Спеціальні заходи та роботи
2.5.1 Заходи щодо забезпечення санітарно-гігієнічних вимог
Будівля, що проектується, за рівнем комфорту та соціальної спрямованості 
належить до категорії II. При проектуванні даного готелю до уваги брали 
виконання санітарно-гігієнічних вимог відповідно до умов фізико-географічного 
районування території України, для забезпечення вимог інсоляції, природного 
освітлення, провітрювання, захисту від шуму.
Тривалість інсоляції забезпечена: в одно-, двокімнатних номерах - не 
менше ніж в одній кімнаті, також при проектуванні готелю передбачені заходи 
щодо шумовібропоглинання, які відповідають вимогам [17]. У номерах 
передбачені такі приміщення: кімнати, санвузли, ванні кімнати, коридори.
Приміщення, що мають природне освітлення, забезпечені провітрюванням через 
стулки вікон, кватирки та інші пристрої. При проектуванні елементів 
конструкцій, їх з'єднань, а також вентиляційних решіток забезпечені умови щодо 
захисту приміщень номерів від проникнення паразитуючих тварин і комах. 
Будівельні та оздоблювальні матеріали, в тому числі матеріали, що 
використовуються для виготовлення вбудованих меблів, систем гарячого і 
холодного водопостачання, вентиляції забезпечують гігієнічні вимоги згідно 
[18].
2.5.2 Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки
Будівля, що проектується, обладнана первинними засобами 
пожежогасіння. На кожному поверсі в кожній пожежній шафі встановлюється по 
одному порошковому вогнегаснику ВП-6. Крім цього в кожному номері 
передбачається по одному вогнегаснику ВП-6.
Протипожежний водопровід забезпечує подачу води на внутрішнє 
пожежогасіння через внутрішні пожежні крани готелю та автоматичне 
спринклерне водяне пожежогасіння вбудовано-прибудованих приміщень з 
пожежними кранами на системі автоматичного пожежогасіння.
Витрати води на зовнішнє та внутрішнє пожежогасіння приймаються 
згідно [19], [20] по будівельному об’єму будівлі.
Для забезпечення необхідної кількості води і забезпечення необхідного 
напору для подачі її на внутрішнє та автоматичне спринклерне пожежогасіння 
запроектована насосна станція з двома насосами фірми Grundfos Hidro Multi 
марки 2CRS 64-3-1(1роб.,1рез.) продуктивністю С>=52,6м3/год. і напором Н=25м 
та бак запасу води, ємність якого складає 26,3м3. Пуск насосів здійснюється 
автоматично від КСК системи автоматичного та внутрішнього пожежогасіння 
через пожежні крани.
Автоматичному пожежогасінню підлягають всі приміщення готелю. 
Проектом передбачаються вісім вузлів керування з контрольно-сигнальним 
клапаном (КСК), від яких автоматично запускається система автоматичного 
пожежогасіння.
Інтенсивність зрошення площі, що гаситься, складає 0.08л/с.м2.
Арк.
192 Б-11 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 11
Крім того проектом передбачені такі заходи щодо забезпечення пожежної 
безпеки:
- застосування будівельних конструкцій і дверей із нормативною 
вогнестійкістю, яка підтверджується сертифікатами відповідності системи 
УкрСЕПРО, виданими Державним центром сертифікації виробів 
протипожежного призначення при МВС України ;
- технічні й підвальні поверхи поділені протипожежними перегородками 
1-го типу на відсіки (по секціях);
- запроектовані проїзди шириною 4.0м. з усіх сторін будівлі на відстані 8.0 
для пожежних машин;
-будівля розташована на протипожежній відстані від інших будівель та 
споруд;
- забезпечення будівлі нормативними підходами до місць зовнішніх 
шляхів евакуації;
- будівля обладнана протипожежним водопроводом з витратою води на 
внутрішнє пожежогасіння 5.0л/сек з розрахунку дії двох струменів по 2.5л/сек 
кожен;
приміщення обладнуються протипожежним водопроводом 
автоматичного пожежогасіння та внутрішнім пожежогасінням через внутрішні 
пожежні крани;
- витрата води на автоматичне пожежогасіння складає 9,6л/сек., на 
внутрішнє через пожежні крани 5л/сек. із розрахунку дії двох струменів по 
2,5л/сек.;
- проект передбачає використання первинних засобів пожежогасіння;
- розрахункова витрата води на зовнішнє пожежогасіння прийнята 35л/сек, 
з урахуванням прийнятої кількості пожеж -  одна;
- зовнішнє пожежогасіння здійснюється існуючою мережою водопроводу 
та запроектованими пожежними гідрантами;
- спеціальні шахти для димовидалення з клапанами і примусовою 
витяжкою;
- вентиляційні системи підпору повітря в ліфтові шахти;
- розміщення вентиляційних установок підпору повітря і димовидалення в 
окремо розташованих приміщеннях вентиляційних камер, відгороджених 
протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу;
- огорожі балконів і лоджій запроектовані з негорючих матеріалів;
-зазори проходження комунікацій крізь стіни наглухо закладаються
цементним розчином;
- розподіл електроенергії по будівлі від мережі із глухозаземленою 
нейтраллю;
-розташування електрощитових у спеціально виділених приміщеннях;
-забезпечення селективності вимикання пошкоджених електроустановок 
запобіжниками й автоматами;
-використання проводів і кабелів стійких до поширення полум‘я, які 
виготовлені з матеріалів, що мають помірну димоутворювальну здатність;
-захист мереж та електрообладнання від перевантаження струму короткого 
замикання;
Арк.
192Б-11 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис 12
Дата
-влаштування аварійного, евакуаційного й чергового електроосвітлення;
-розташування вимикачів і розеток на безпечній висоті;
-дотримування норм освітленості;
-використання пониженої напруги для ремонтних робіт;
-заземлення, шляхом приєднання до контуру заземлення, металевих 
неструмоведучих частин електрообладнання, які можуть опинитись під 
напругою через пошкодження ізоляції;
- виконання заземлюючого пристрою та блискавкозахисту;
- використання датчиків довибухонебезпечних концентрацій газу;
-застосування електрообладнання й освітлювальної апаратури в
нормальному й пожежобезпечному виконанні для приміщень відповідних 
категорій;
-обладнання приміщень автоматичними установками пожежної 
сигналізації і пожежогасіння, а також системою оповіщення про пожежу та 
керування евакуацією людей;
-автоматичне вимикання вентсистем при пожежі;
-автоматичне відкривання поповерхових клапанів димовидалення й 
включення вентиляторів протидимних установок від двох сповіщувачів 
пожежної сигналізації, установлених у передпокоях квартир, а також 
дистанційне - від кнопок, які встановлюються на кожному поверсі в шафах 
пожежних кранів.
2.5.3 Заходи щодо забезпечення енергозбереження
Проектом передбачені такі основні заходи по енергозбереженню:
- при входах у будівлю передбачені тамбури;
- передбачається ущільнення інженерних комунікацій та вентиляційних 
шахт у місцях їх виходу назовні;
опір теплопередачі зовнішніх огороджуючих конструкцій відповідає 
нормативним вимогам;
- передбачено облік теплової енергії, водоспоживання холодної і гарячої
води;
- теплоізоляція трубопроводів опалення та гарячого водопостачання;
- передбачені прилади обліку всіх видів енергії;
використання ліній електроживлення у внутрішніх мережах з 
урахуванням мінімальних втрат напруги;
- максимально - можливе використання природної вентиляції;
- сучасне енергозберігаюче обладнання;
- застосування енергозберігаючих освітлювальних ламп.
2.6 Інженерне обладнання будівлі
Система опалення готелю проектується однотрубна, тупикова система з 
верхнім розведенням.
Арк.
1 9 2  Б - 1 1 П З
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 13
В якості нагрівальних приладів приймаються алюмінієві радіатори Mirado 
90/500.
Регулювання тепловіддачі радіаторів здійснюється терморегуляторами 
RTD-N-П фірми "Danfoss".
Проектом передбачений поквартирний облік тепла ультразвуковим 
теплолічильником "SONOMETER™ 1000" фірми "Danfoss".
В коридорах і сходових клітинах термоклапани передбачені без 
терморегуляторів.
Розвідні магістралі системи опалення, що прокладаються в підвалі 
ізолюються шнуром теплоізоляційним мінераловатним М200 товщиною 40мм з 
покрівельним шаром із склопластика рулонного.
Вентиляція будівлі передбачається припливно-витяжна з природним 
спонуканням.
Повітрообмін приміщень забезпечується згідно вимог [21].
Витяжка з кухонь та санвузлів передбачається вентиляційними каналами в 
будівельних конструкціях та частково повітроводами із оцинкованої сталі, 
прийнятої згідно [22].
Для димовидалення прийняті радіальні вентилятори типу ВРДВ ЗАО 
"Інтеркондиціонер", м. Харків.
Протидимна система вентиляції працює в автоматичному режимі.
Повітроводи систем протидимної вентиляції передбачені в будівельних 
конструкціях та із тонколистової оцинкованої сталі прийнятої згідно [22].
На вводі водопроводу в будинок запроектовані водомірні вузли з 
лічильниками гарячої та циркуляційної води марки: BCT-U-50,BCT-U-40 
відповідно.
Мережі водопроводу господарсько-питної холодної та гарячої води 
запроектовані із стальних водогазопровідних труб діаметром 0 1 5 -100мм 
Магістральні мережі водопроводу холодної та гарячої води ізолюються від 
конденсації вологи та тепловтрат по грунтовці із бітумної мастики, тепловою 
ізоляцією із спіненого поліетилену “Thermaflex”.
Мережі каналізації запроектовані із труб:
- побутової з поліетиленових каналізаційних PAUPIANO труб 065з- 110мм 
фірми REHAU, прийнятих згідно [23], стояки та випуски із чавунних 
каналізаційних труб01ОО;
- дренажної каналізації із поліетиленових напірних труб 063  мм середнього 
типу.
Мережа каналізації запроектована із поліетиленових каналізаційних труб 
фірми “Kachmarek “ 0  225- 315мм.
В будівлі запроектовано внутрішній тип водостоку.
Електротехнічні рішення - в коридорах на кожному поверсі передбачені 
ніші для встановлення поверхових щитів типу ЩЭЗО, від яких живляться 
номери. У поверхових щитах для кожного номеру передбачається пристрій 
захисного відключення УЗВ.
Для захисту обслуговуючого персоналу від ураження електричним 
струмом проектом передбачено встановлення на відхідних лініях автоматичних і
Арк.
1 9 2  Б - 1 1  П З
Змн. Арк. № до кум. Підпис Дата 14
диференційних вимикачів, які захищають від перевантаження, струмів витоку, а 
в якості ввідних апаратів передбачається встановлення автоматичних вимикачів.
Типи світильників вибрані в залежності від призначення приміщення і 
характеру оточуючого середовища, а їх кількість та потужність ламп — в 
результаті розрахунків методом питомої потужності та світлового потоку.
Живлення освітлювальної мережі передбачено від освітлювальних щитів 
ЩО, ЩАО, встановлених в електрощитових магазинів.
Телефонізація - від телефонного кабелю від міської телефонної мережі 
марки ТШ 1-200x2 мм виконується в підвалі будівлі в а/ц трубі, яка 
передбачається в будівельній частині проекту.
Вбудовані приміщення загального призначення обладнанні автоматичною 
пожежною сигналізацією.
Всі приміщення, де встановлюється прилад пожежної сигналізації 
обладнані аварійним освітленням та телефонним зв'язком.
Проектом передбачається здача об'єктів на пульт пожежного 
спостереження.
Блискавкозахист та заземлення запроектовано згідно [24]. Будівля, що 
проектується відноситься до III категорії блискавкозахисту, зони Б.
Блискавкозахист будівлі передбачається шляхом накладання на покрівлю 
(між шарами негорючого утеплювача) блискавкоприймальної сітки із арматури 
010мм з кроком чарунок 6x6м. Проектом передбачається внутрішній контур 
заземлення електрощитової, який виконується штабою 25x4мм з прокладанням 
на відм. 300-400мм від підлоги, який з'єднується з контуром заземлення 
електрощитової готелю.
Автоматизація будівлі передбачена в таких обсягах: 
автоматизація системи пожежогасіння; 
автоматизація системи протидимного захисту.
Автоматизація системи пожежогасіння передбачає:
- автоматизацію насосної станції пожежогасіння;
- автоматизацію господарсько-протипожежної насосної станції;
- автоматизацію засувки на обвідній лінії лічильника води.
В будівлі передбачене робоче, евакуаційне та аварійне освітлення 
сходових клітин, приміщення для приладів димовидалення, ліфтового холу, 
електрощитової.
2.7 Технічні та розрахункові дані
2.7.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі
Будівництво ведеться в м. Харкові, що знаходиться в ІІ-ій температурній
зоні.
Проектом передбачене слідуюче конструктивне рішення зовнішньої стіни 
будівлі -  цегляна стіна з утепленням з боку фасаду.
Конструктивне рішення такої стіни передбачає: влаштування зовнішньої
Арк.
1 9 2  Б - 1 1  П З
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 15
стіни із керамічної цегли завтовшки 380 мм, влаштування шару утеплювача з 
пінополістиролу завтовшки 80 мм, на шар клею в 10мм і шар декоративної 
штукатурки по акриловій сітці 10мм. Із внутрішнього боку передбачена 
штукатурка завтовшки 20 мм (Рис.2.1).
Рис.2.1 Фрагмент зовнішньої стіни
Мінімально допустиме значення тіп опору теплопередачі огороджуючих 
конструкцій житлового будинку приймаємо згідно табл.1 [25].
В даному випадку ця величина становить т іП= 2, 2 м2*К /В т .
В свою чергу термічний опір однорідних конструкцій, або окремого шару 
багатошарових огороджень визначається за формулою:
Я=8/К  (2.1)
де 5 -  товщина шару, м,
^-коефіцієнттеплопровідності матері• алу, Вт/(м 2 *К)\ , що приймається 
за додатком Л. [25].
Опір теплопередачі термічно однорідної багатошарової непрозорої 
огороджувальної конструкції розраховується за формулою:
1 п /> 1 
а в + І1=1т і-р + -«з ’ <2-2)
Арк.
192 Б-11 П З 16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де ав , а3 -  коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь 
огороджувальної конструкції, Вт/(м2*К), які приймаються згідно з додатком Е 
[25]. Відповідно ав = 7,6 Вт/(м2*К), а3 = 23 Вт/(м2*К).
А,ір -  теплопровідність матеріалу і-го шару конструкції в розрахункових
2 ,
умовах експлуатації згідно з додатком Л [25], Вт/(м *К).
Записуємо формулу (2.2) відповідно до конструктивного рішення
огороджуючої конструкції і одержуємо:
К0 = —1  + —8 Х + —82  + 8—3  + д—А  +—1 ; 
сс 2̂  2", 23 сс3
Таблиця 2.2 -  Розрахункові характеристики матеріалів
Коефіцієнти
теплопо теплоза-
Щільніс Товщи
Найменування БІДНОСТІ своєння
№ ть на
шару матеріалу я,
Р0,кг/м3 5,м Вт/(м- Вт/(м2-
°С) °С)
8, Штукатурка вапняно-піщана 1600 0,02 0,81 9,76
Цегляна кладка із суцільної 
82 1800 0,38 0,81 10,12
керамічної звичайної цегли на 
цементно-піщаному розчині
83 Пінополістирол 100 0,08 0,052 0,8
4̂ Зовнішня штукатурка 1600 0,01 0,81 9,76
Підставивши відповідні значення одержимо:
Я = —1  + —0,—02  + —0,—38  + —0,-—08  + —0,—01  + —1  = 4л,л16^ огС-г/Во т: 
° 23 0,81 0,81 0,052 0,81 7,6
ї?0 = 4.16 > Д0Я = 4,0м2 °С/Вт.
Таким чином, розрахункове значення опору теплопередачі прийнятої 
конструкції стіни перевищує нормативне значення, отже дана конструкція стіни 
цілком задовольняє вимоги теплоізоляції.
Арк.
192 Б-11 ПЗ 17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
с2оX
£я 2.7.2 Специфікації
Кількість по фасадах Маса 
Поз. Позначення Найменування Всьо Примітка
1-29 29-1 А-И И-А од.,кг
-го
Вікна
Й
яЯ ВК-3 ДСТУ БВ.2.6-15-2011 0 Ж 1 5 -1 2 0 Д І 2 ПО О сП 59 52 - 1 112
ВК-4 ДСТУ БВ.2.6-15-2011 ОЖ9-12 ОД I 2 ПО О сП - - 2 - 2
ВК-5 ДСТУ БВ.2.6-15-2011 ОЖ21-12 ОД I 2 ПО О сП 4 - - - 4
ВК-6 ДСТУ БВ.2.6-15-2011 О Ж 11-120Д I 2 ПО О сП 1 - - - 1
ВК-7 ДСТУ БВ.2.6-15-2011 ОЖ13-12 ОД I 2 ПО О сП 24 44 - - 68
ВК-8 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 О Ж 11-18 ОД 12 ПО О сП - - 5 1 6
ВК-9 ДСТУ БВ.2.6-15-2011 ОЖ12-18 ОД I 2 ПО О сП - 4 - - 4
40 ВК-10 ДСТУ БВ.2.6-15-2011 ОЖ15-18 ОД I 2 ПО О сП - 4 - - 4
К)
ъп ВК-11 ДСТУ БВ.2.6-15-2011 ОЖ7-12 ОД I 2 ПО О сП - - - 4 4
I
Двері вхідні зовнішні
сао Д-1 ДСТУ БВ.2.6-15-2011 Д  1 21-10 П - 2 - - 2
Д-з ДСТУ БВ.2.6-15-2011 Д  1 21-12 П 2 - 1 1 4
си
я
>
Продовження таблиці 2.3
Двері балконні
Б-1 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 БЖ 22-8 Р 3 СП 8 44 - 4 56
Б-2 ДСТУ Б В.2.6-15-2011 БЖ 22-8 Р 3 СП 16 - - - 16
йЯя-я
їя Таблиця 2.4 -  Специфікація елементів заповнення прорізів
рн Маса
Поз. Позначення Найменування Всьо
го Примітка
од.,кг
д-і ДСТУ Б В.2.6-23:2009 Д Г 21-10 П 9
Д-2 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 Д Г 21-12 П 251
Д-з ДСТУ Б В.2.6-23:2009 Д Г  23-12 П 5
Д-4 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 Д Г  23-12 П 115
4го0 Д-5 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 Д Г 2 3 -1 2 П 16
3і1
Я
00
00
я
я>з
о
Таблиця 2.5-Специфікація елементів перемичок
К-сть по поверхах М аса 
ь Приміт­
я Поз Позначення Найменування 1 2-5 <1и од., кг
оя І и ка
Перемички брускові
1 ДСТУ БВ.2.6-55:2008 2ПБ 25-3 - 78 272 4 350 103
2 ДСТУ БВ.2.6-55:2008 ЗПБ 16-37-п - 15 48 - 63 102
3 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 ЗПБ 18-37-п - - 48 - 48 119
4 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 ЗПБ 25-8-п - 115 1164 - 1279 162
5 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 1ПБ 13-1 - 40 216 - 256 25
ю40 6 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ 16-2 - 60 252 - 312 65
ЬІ1
0Я0
ю
о
Зсього
со
я
> Таблиця 2.6 -  Специфікація збірних залізобетонних та металевих елементів
яяз
Маса
Поз. Позначення Найменування Всьо
го Примітка
од.,кг
йоя
2 ДМ-1 ГОСТ 25772-83 Драбина металічна ДМ-1 2
ДМ-2 ТОСТ 25772-83 Драбина металічна ДМ-2 2
й ДМ-3 ТОСТ 25772-83 Драбина металічна ДМ-3 1
яя
0Г Б -1 ТОСТ 25772-83 Огородження балконів ОГБ-1 1
ЇйЯр ОГБ-2 ТОСТ 25772-83 Огородження балконів ОГБ-2 1
ОС-1 ТОСТ 25772-83 Огородження сходів ОС-1 26
Ф-1 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 Фундаментні блоки ФБС-12-5-6т 320
Ф-2 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 Фундаментні блоки ФБС-9-6-6т 452
Ф-3 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 Фундаментні блоки ФБС-12-4-6т 386
Ф-4 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 Фундаментні блоки ФБС-9-4-6т 264
40
(О ПП-1 ДСТУ Б В.2.6-66:2008 Плити перекриття ПК54.15 15
СІЯ ПП-2 ДСТУ Б В.2.6-66:2008 Плити перекриття ПК54.18 715
Я ФП-1 ДСТУ Б В.2.6-109:2010 Фундаментні подушки ФП-12 80
00
ФП-2 ДСТУ Б В.2.6-109:2010 Фундаментні подушки ФП-9 113
ФП-3 ДСТУ Б В.2.6-109:2010 Фундаментні подушки ФП-12 96
ФП-4 ДСТУ Б В.2.6-109:2010 Фундаментні подушки ФП-9 66
Ю
2.7.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі
Зовнішнє оформлення будівлі підбирається в комплексі, колірні рішення 
підібрані з урахуванням кращого візуального сприйняття будівлі в цілому, з 
урахуванням архітектурних рішень навколишніх будівель і споруд. Для 
опорядження будівлі застосовані передові матеріали з найкращими фізичними і 
експлуатаційними показниками.
Зовнішні стіни готелю опоряджуються декоративно-захисною штукатуркою. 
Цоколь оздоблюється штучним каменем.
Внутрішнє опорядження передбачає:
Для опорядження адміністративних приміщень:
- стіни клеємо вініловими шпалерами, в санвузлах використовуємо керамічну 
плитку блакитного кольору на всю висоту приміщення;
- стелю вкриваємо вініловими шпалерами під фарбування, потім фарбуємо в 
білий колір.
Опорядження сходинкових клітин :
- покриття сходів виконуємо керамічною плиткою білого кольору з антиковзною 
поверхнею, сходинкові майданчики вкриваємо плиткою білого та чорного 
кольору;
- стіни вкриваємо водоемульсійною фарбою жовтого кольору фірми 
ТІККиШЬА.
В номерах використовуємо такі матеріали:
- стіни вкриваємо вініловими шпалерами та виконуємо фарбування 
водоемульсійними та клейовими фарбами, в санвузлах стіни вкриваємо 
керамічною плиткою;
- стелю вкриваємо вініловими шпалерами та попередньо фарбуємо в білий колір.
Для опорядження стін їдальні, обідньої зали використовуються акрилові 
фарби.
Для опорядження стін магазину використовується декоративна штукатурка. 
Стеля обідньої зали та магазину влаштовується з підвісних гіпсокартонних
плит.
2.8 Техніко-економічні показники будівлі
Площа забудови -  1321,35 м .
Загальний об’єм буді• влі -  26559 м З.
Площа житлових приміщень -  1831,46 м2.
Площа допоміжних приміщень -  425,05 м .
Площа адмі• ністративних примі• щень -  36,39 м 2 .
Арк.
192 Б - 1 1 П З 22
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
З Розрахунково-конструктивний розділ
3.1 Розрахунок плити перекриття
3.1.1 Вихідні дані
Бетон класу С25.
Фізичні характеристики бетону [26]:
Дь =  14,5 МПа, ЯЙ)С =  1,05 МПа, ЯЬіЗЄГ =  18,5 МПа, ЯЬЬі5ЄГ =  1,6 МПа,
Еь -  30 * 103 МПа.
Робоча арматура плити А300С [27]: К5 = 280 МПа, Я5И/ =  225 МПа,
Д5С = 280 МПа, Яя>яег = 295М П а, Е$ =2,1-105 М П а.
Монтажна (конструктивна) арматура класу А240С: = 225 МПа,
К  = 225М П а , = 175 МПа, = 235Ж Га .
3.1.2 Розрахунок панелей за першою групою граничних станів
Для розрахунку панелей перекриття приводимо переріз до еквівалентного 
двотаврового:
СИ51
0 4
0 4
1490
Vч ч
От '
счі
СЧІ
іі
-С
ч
Ьf=1490
X - - X
Рисунок 3 .1 -  Переріз плити та приведений розрахунковий переріз
плити.
Виконуємо збі• р навантажень на їм  2 пустотної плити перекриття у табличні• й*-* 
формі:
Арк.
192 Б-11 П З 23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2
Таблиця 3.1 -  Навантаження на їм  плити перекриття
Нормативне Коефіцієнт Розрахункове
Навантаження навантаження надійності за навантаження
кН/м2 навантаженням кН/м2
1 .Постійне
навантаження:
- конструкція п і д л о г и :
а) лінолеум: 0.0008 1.2 0.00096
б) шар цементно-
піщаного розчину:
5=3 5мм (р=2200 кг/м3) 1.1 1.3 1,43
в) поліетиленова плівка 0.02 1.2 0.024
д) утеплювач 0,38 1,3 0,494
- конструкція плити:
а) вага плити: 3.142 1.1 3.456
1.12-25/(5.980-1.490)
Разом, ц 4,643 5,405
Тимчасове (корисне) 3,0 1.2 3,6
Навантаження:
- тривалої дії: 1,5 1.2 1,8
- короткочасної дії: 1,5 1.2 1,8
Повне навантаження 7,643 9,005
Визначаємо розрахункову схему, яка являє собою балку на двох опорах:
q+V
Рисунок 3.2 -  Розрахункова схема пустотної плити перекриття
Визначаємо згинаючі моменти і поперечні сили для прийнятої розрахункової 
схеми:
Від розрахункових навантажень:
м  =  ( д Р + у Р у г |  =  ( 9 Д 0 5 У 5 . 2 8 0 2 . г  ^  =  5 ^ 4 3 5  к Н _м ;  р  ^
8 7 8
Арк.
192 Б-11 П З
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 24
(V2  = ^ р+у2Р >1°-.ьГ  = ^ ° .°1 )2:1-28̂  ■ 1,490 = 38,521 кН; (3.2)
Від повного нормативного навантаження:
м  =  (Ч а + у н) Ц ь  =  а б 4 3 ) -5 _2 8 0 2_ _ 1 А 9 0  _  4 7  8 9 8  к Н . м .
Г
( д н+ и н) Т 0 и  _  ( 7 , 6 4 3 ) ' 5 . 2 8 0  
С = ---------------------Щ —
^ 1.490 = 32,695 кН;
2  2 
Від нормативного тривалодноного навантаження:
м н =  ( с/ Н + у ф ) ' ^0 и  =  ( 4 , 6 4 7 + 1 , 5 ) - 5 . 2 8 0 2 _ =  3 3  5 2 3
ТР 8 7 8
^  _  (дн+ ^ К _  ^  = (4,б47+і,5)-5.28о _ 1лдо  _  2 6 2 95 кН;
Мтах=56,435кН-м, С>тах=38,521кН;
Знаходимо положення нейтральної лінії за формулою:
Мп = Яь ■ кг  ■ Ьг  ■ (/і0 -  0.5 ■ кг ) = 14,5 ■ (100) ■ 3,9 ■ 149 ■ (19 -  0,5 ■ 3,9) = 
=16504059 Н-см =165,04кН-м;
Мтах =56,435кН-м < Мп=164,04кН-м -  полиця в змозі сприйняти діючий 
максимальний згинаючий момент, нейтральна лінія пройде в полиці -  переріз 
розраховуємо як прямокутний.
Визначаємо ат за формулою:
м 5 6 4 3 5 0 0
сст = 0,063 (3.3)
1 4 , 5 - ( 1 0 0 > 1 4 9 - 1 9 2
По ат знаходимо £,: 
ат =0.063 -> £,=0.065
Знайшовши знаходимо за формулою: 
оо=0.85-0.008-Кь=0.85-0.008-17=0.714 (3.4)
£ _  Ш_____ — 0,714 —П (3.5)
400 1.1у 40СГ 1.1 '
Порівнюючи значення ^ і отримуємо:
£, = 0.065 < £^=0,573 -— арматура в стиснену зону за розрахунком не потрібна. 
Знаходимо г|=0.9675.
Визначаємо площу перерізу арматури в розтягнутій зоні за формулою:
Д  — ___М_ __  —_______5_6_4_3_5_0_0_____ = 11.05см ; (3.6)
5 Я 3- Г ] - К  2 8 0 - ( 1 0 0 ) - 0 . 9 6 7 5 - 1 9
Приймаємо: 8 стержнів 014 АЗООс, А3=12.31см .
Конструктивно в стиснену зону приймаємо 8стержнів 010 АЗООс, 
А5=6.28см2.
3.1.3 Розрахунок міцності похилих перерізів
Поперечну силу, що може сприйняти чисто бетонний переріз 
розраховуємо за формулою:
О^Ь =  (Рь4 0  +  Ф п ) К  ' Ь ' Н 0 , (3.7)
Арк.
192 Б-11 П З
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 25
дє (рЬ4 -  коефіцієнт, який приймається рівним для важкого бетону 0 ,6 ;
Як -  розрахунковий опір бетону розтягненню, й.Ьі = 1,05М7а; 
срп -  коефіцієнт, який враховує вплив поздовжніх сил, (рп = 0 .
(2ь =0.6-(1+0>1.05-(100)-45.9-19=62.7912кН
С)ь=62,7912кН > С)тах=3 8.521 кН -  умова виконується, проводити розрахунок 
хомутів непотрібно.
Згідно конструктивних вимог розраховуємо відстань між поперечними 
стержнями: Ь=220мм
\ і  к =  ПО > 5 < 150мм ; Приймаємо 8=100мм;
^1 -> ^ ■ /і =  165 >  5 < 500мм ; Приймаємо 8=150мм.
3.1.4 Розрахунок панелей за другою групою граничних станів
Для елементів з/б конструкцій, для яких допускається утворення тріщин, 
нормальних до поздовжньої осі елементів, прогини визначаються за 
кривизнами осі елемента, який згинається. Прогини елементів не повинні 
перевищувати допустимих значень.
Повна кривизна визначається за формулою:
і  _  і  1 1 (3.8)
Г  7Т Г 2 Г 3
д е : -----початкова кривизна від короткочасної дії всього навантаження;
г і
—і   -  початкова кривизна ві. д короткочасної.. ......д...і..ї. тривалодіючого
г 2
навантаження;
 і  повна кривизна ві.д тр.ивал.одію. чої частини навантаження.
г з
Значення —17Т ; 
1—1
Г2 ; —Г3 визначаються за формулою:
1 М
+ •Фь
г Пп-г Е5'А$ ((рг+^Уь-ко-Еь-у (3.9)
Виконуємо розрахунок панелі перекриття за деформаціями:
1. Визначаємо коефіцієнт пружності у :
а) V  = 0.45 -  для короткочасного навантаження;
б) V  = 0.15 — для тривалодіючого навантаження;
2. Визначаємо коефіцієнт і|/ь , який враховує нерівномірність розподілу 
деформацій крайнього стисненого волокна за довжиною ділянки з тріщинами 
і береться рівним для важкого бетону і|/ь= 0.9 згідно [28];
3. Визначаємо модульне відношення а:
Е3 2 1 - 1 0 4
—  1 (3.10)
а  Е Ь 3 - Ю 4
4. Знаходимо коефіцієнт армування ц :
Арк.
192 Б-11 П З
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 26
1 2 , 3 1 = 0.0141 (3.11)
Ь - І і0 4 5 . 9 - 1 9
5. Знаходимо значення коефіцієнта (рї :
а
•А,
2-у
<Р{ (3.12)
Ь-К
( 1 4 9 —4 5 . 9 ) - 3 . 9 + / 9 . 0 5
а )<рг  2ДШ =  0.522;
4 5 . 9 - 1 9  
( 1 4 9 —4 5 . 9 ) - 3 . 9 + ■9.05
б )срг  = ^ ------=  0.671:
4 5 . 9 - 1 9
6. Знаходимо значення коефіцієнта відносної несучої здатності 5 :
Ог  м (3.13)
Ь'Но'Яь^ег
м 4 7 8 9 8 0 0
а) 3 = =0.131
Ь'Ьд'Яь^еГ 4 5 . 9 - 1 9 2 - 1 8 , 5 - ( 1 0 0 )
М 3 8 5 2 3 0 0
б) 6 = Ь-^-КЬ;5ЄГ 45.9-192-18,5-(100) =0.105
7. Знаходимо значення коефіцієнта І :
Л = (рг (3.14)
2- К
а) Я = 0.522 ■ ( і  -  =  0.468
б) Я = 0.671 ■ ( і  -  =  0.602
8. Знаходимо відносну висоту стисненої зони бетону:
1
£  =  —  =  — (3.15)
К 1.8 І 1 + 5'(<Ї + Я) 
10-а-[л
а ) (  = ----- -+- і +5  (олзі+о.4б8) =0.161; х=%4іо=0.161-19=3.071см < =3.9см
1.8
10-17-0.0141
6 К  = 1 +  5-(0 .105 +  0 .602 ) =0.147; х =^-Ь0=0.147-19=2.793см < / і /  =3.9см
1.8 +
10-7-0.0141
Нейтральна вісь знаходиться у полиці, тоді: 
Ь=Ь/=149см; <рг0; ^=0; рі=12,31/149* 19=0,004.
а) ^ = 1+5-0 .131 = 0 .122;
1.8 +
101-7-0.004
б ) £  = 1 +  5-0.105 =0.129;
1.8 +
10-7-0.004
9. Знаходимо плече внутрішньої пари сил:
Для прямокутного перерізу:
г  = \ -(1 -0 .5 -# ) (3.16)
а) Я = 19 ■ (1 -  ОД * 0,122) =7,41см;
б) Я = 19 ■ (1 — ОД * 0,129) =6,745см;
10. Знаходимо пружний момент опору \¥ гесі по крайній розтягнутій зоні:
1ы (3.17)
То
де: Ігесі -  момент інерції перерізу відносно центра ваги перерізу;
Арк.
192 Б-11 П З
Змн. Арк. №  докум. Підпис Дата 27
у0 -  відстань від центра ваги перерізу до крайнього розтягнутого 
волокна;
5»ГЄСІ
+0 = (3.18)
А гесЗ
де 8геа -  статичний момент приведеного перерізу;
Аге(1 -  площа приведеного перерізу; 
8гса=(149-3.9)-(1-3.9/2)+(149-3.8>(3.8/2)+45.9*(14-3.8-3.9>((14-3.9-3.8)/2+3.8))= 
-9925,12см3
Лесі =(149-3.9)+(149-3.8)+45.9-(14-3.8-3.9)=1413.37см2;
Уп = -9-9-2-5--, 1--2 =7,02см
и 1 4 1 3 , 3 7
Ігес1=(149-3.93)/12+(149-3.9)-9.012+(149-3.83)/12+(149-3.8>9.142+(45.9-14.33)/12+
( 4 5 . 9 - 1 4 . 3 ) - 0 . 0 9 2= 1 0 5 1 5 1 . 4 5 см4;
. і .  1 0 5 1 5 1 . 4 5  ,  л г .гуп  о о  З
Щ ей =  — — —  = 14978,83см ;
11. Знаходимо пружно-пластичний момент опору по розтягнутій зоні:
_ ^ р г у ^ гес1 ( 3 . 1 9 )
де у -  коефіцієнт геометрії перерізу; у -  1.5;
\Vpi-1.5-14978,83=22468,245см3;
12. Визначаємо коефіцієнт ср^ , що враховує вплив дії навантаження:
а) <рі3 =1.1;
б) (ры =0.8;
13. Знаходимо коефіцієнт роботи розтягнутої зони бетону на ділянці з 
тріщинами:
%  =1.25- срХ5-срт <1.0 (3.20)
В-Ьі,вег'У̂ рі
Фт ~ (3.21)
М
1 . 6 - ( 1 0 0 ) - 2 2 4 6 8 , 2 4 5
а) (Рт =0.84; ^  =1.25-1.1-0.84=0.326<1.0 
4 7 8 9 8 0 0
1 . 6 - ( 1 0 0 ) - 2 2 4 6 8 , 2 4 5
б) Фт = 1,049; %  =1.25-0.8-1,05=0.41<1.0
3 8 5 2 3 0 0
14. Знаходимо значення кривизни —і  за формулою (3.9):
Гі
1 4 7 8 9 8 0 0  Г 0 . 3 2 6  , 0 .9  1 . 5
+ 7  ------:--- .--.-.----------------------------- - :—у:о-.-4-51І =4,35-10 см;
г х 1 9 - 7 ,4 1 2 1 0 0 0 0 - 1 2 3 1  ( 0 . 5 2 2  +  0 . 1 2 2 ) - 1 4 6 - 1 9 - 3 2 5 0 0 - ( 1 0 0 ) -
15. Знаходимо значення 1
А = А . Ё1 =  4 35 . ю - 5 .22^2 = 3 49 . 10-5СМ (3.22)
г 2 г г М  4 7 , 8 9
16. Знаходимо значення кривизни — за формулою (3.9):
1 _  3 8 5 2 3 0 0
°'41 + ____  , , °,9 _________ —] =7,26- 10 '5см;
Гз 1 9 - 6 , 7 4 5 2 1 0 0 0 0 - 1 2 3 1  ( 0 . 1 2 9 + 0 . 6 7 1 ) - 1 4 6 - 1 9 - 3 2 5 0 0 - ( 1 0 0 ) - 0 . 1 5 І
17. Знаходимо повний прогин 1:
(3.23)
V 7Т г2 г3 /  
ґ=5/48-576 2-(4,35-3.49+7,26)- 10 '5= 2,806см
18. Відносний прогин [ґ]=3см >ї=2.806см .
Арк.
192 Б - 1 1 П З ОАОО
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Прогин знаходиться в допустимих межах -  умова виконується. Підібрана 
арматура задовольняє умові другої групи граничних станів.
3.1.5 Розрахунок панелі по розкриттю тріщин
Для конструкцій, до яких ставляться вимоги третьої категорії тріщино- 
стійкості, ширина короткочасного розкриття тріщин визначається від дії 
всього нормативного навантаження. Ширина довготривалого розкриття 
тріщин визначається від тривалої дії постійних і тривалих навантажень.
Ширина розкриття тріщин, нормальних до повздовжньої осі визначаємо 
за формулою:
асГС =<> -p, - TJ- —  * 20 • (3.5 — 100- //) - ; (3-24)
E s
де: d -  діаметр стержнів арматури, мм ;
8 -  коефіцієнт для розтягнутих елементів рівний 1.2 згідно [28]; 
ф і -  коефіцієнт, який дорівнює:
а) ф і =1;
б) ф і =1.6-15-р=1.6-15-0.014=1.39
Г) -  коефіцієнт, що береться рівним 1.
ст8 -  напруга в стержнях крайнього ряду арматури від відповідного 
зовнішнього навантаження:
as = —  (3.25)
5 A S-Z  V ’
а)ч  ст, =  4 7 8 9 8 0 0  =525ЮН/см 2 =5г-2,-,5,- .1 МЛ „Пп а;
7 5 1 2 , 3 1 - 7 , 4 1
a) gs =  3852300 ■ =46396Н/см2=463.96 МПа.
7 s  1 2 , 3 1 - 6 , 7 4 5
Ширину короткочасного розкриття тріщин визначаємо за формулою:
З-сгс З-сгсІ " &сгс2 “1" асгсз (3.26)
де: асгсі -  початкова ширина розкриття тріщин від короткочасної дії всього 
навантаження;
аСГС2 -  початкова ширина розкриття тріщин від короткочасної дії тривало 
діючого навантаження;
аСгсз -  повна ширина розкриття тріщин від тривало діючого навантаження;
асгс1 = 1.2 ■ 1 ■ 1 ■ ■ 20 ■ (3.5 -  100 ■ 0.029) ■ V14=0.0867mm<
СГС1  2 1 0 0 0 0  4
[асгсі]=0.4мм
ассггсс2/  = 1.2 ■ 1 ■ 1 ■ - 2^10100.0  20 ■ 4(3.5 -  100 ■ 0.029) ■ V14=0.0766mm<
[асгсг^О.Змм
асгс3 = 1.2 ■ 1.39 • 1 ■ ■ 20 • (3.5 -  100 ■ 0.029) ■ V14=0.1065mm;
с Ї-Сб 2 1 0 0 0 0
асгс =0.0867+0.0766+0.1065=0.1166мм
Арк.
192 Б - 11 П З
z y
Змн. Арк. №  докум. Підпис Дата
3.1.6 Розрахунок панелі на транспортно-монтажні зусилля
В стадії монтажу плита розраховується як балка на двох опорах. Розрахунку 
підлягають перерізи під монтажними петлями.
q = 5 .0 4 6 к H /м
- 1 ■' 1 !  1 1 1 1 1  1 1 1  ї ї ' I I I
7 7 7 ,У  і
.  8 0 0 [,  8 0 0  ,
У У .....  /
--------------------- 5 4 0 0 --------------------- 7е-
Рисунок 3.3 -  Розрахункова схема пустотної плити перекриття 
в стадії транспортування та монтажу
Розрахунок ведемо від власної ваги плити. Момент розраховуємо за 
формулою:
М =  —  (3.27)
де : ц -  зусилля на Імп; р = 3.456-1.49=5.046 кН/м;
Л/І 5 . 0 4 6 - 0 . 8 2 . т т
М = ---------- = 1.61кН-м;
2
Визначаємо ат за формулою (3.3):
1 6 1 0 0 0
а т =  ;— : 7 =0.0057
т  1 4 . 5 - ( 1 0 0 ) - 4 5 . 9 - 1 9 2
По ат знаходимо
ат =0.0057 -» ^=0.0059<4я=0.595 —- арматура в стиснену зону за розрахунком 
не потрібна . Знаходимо г|=0.97.
Визначаємо площу перерізу арматури в розтягнутій зоні за формулою (3.6):
м 1 6 1 0 0 0
А = 0.31 см2
Л5 -77-П0 2 8 0 - ( Ю 0 ) - 0 . 9 7 - 1 9
А 5=0.31слл2 < А 5 (01О)=6,28см2.
Отже, конструктивно підібрана арматура діаметром 10 мм задовольняє 
розрахунковим вимогам.
3.1.7 Розрахунок петлі плити
Розрахунок ведемо при умові, що одна петля обірвалась. Тоді навантаження 
на одну петлю складатиме:
Т=Р/3=3.456-5.38Т.49/3=10.26кН (3.28)
А3=Т /Я8= 10.26/225=0.0456см2
Приймаємо арматуру класу А240с 06 , А5=0.283см .
Арк.
192 Б-11 ПЗ А и
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3.2 Розрахунок комплексного сходинкового маршу
Бетон класу С25.
Коефіцієнт роботи бетону у в2 = 0,9 
Фізичні характеристики бетону [26]:
Иь = 14,5 МПа, ИЬ І = 1,05 МПа, ДЬі5ЄГ = 18,5 МПа, ЯЬііЗЄГ =  1*6 МПа,
Еь =  ЗО * 103 МПа.
Робоча арматура класу А300С [27]: =  280 МПа, Язм, — 225 МПа,
= 280 МПа.
Монтажна (конструктивна) арматура класу А240С: = 225 МПа,
= 175 МПа.
Розрахунок і підбір арматури виконуємо за допомогою модуля „ЛІР-АРМ” 
ПК „ЛІРА”.
Рисунок 3 .4 -  Монолітний комплексний сходинковий марш
Рисунок 3.5 -  Розрахункова схема монолітного маршу
Арк.
192 Б-11 П З 31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Проводимо збір навантажень на марш в табличній формі. 
Таблиця 3.2 -  Збір навантажень на марш
Вид навантаження Навантаження, кН/м
при уг У г>  1
Постійне
1. Керамічна плитка 10 мм 0,05 1,2 0,06
2. Клейовий розчин 0,05 0,06
і  = 5 мм 1,2
3. Огородження і поручні 0,2 ІД 0,22
4. Власна вага маршу 3,25 1,1 3,575
1,85 * 9,81/663,46 +  1,4 +  ІД )  * 1,15)
Разом д 3,55 3,915
Тимчасове
5. Короткочасне у [2] 1,3 6,5
Разом д+у 8,55 10,415
Підбір арматури виконується, виходячи із умов міцності і 
тріщиностійкості по напрямкам X та У на один погонний метр.
Для підібраної арматури за умовами тріщиностійкості визначається 
ширина тривалого і тимчасового розкриття тріщин.
В результаті розрахунку визначаємо необхідну площу верхнього та 
нижнього армування плити по напрямкам X та У.
р%ыж*
Рисунок 3.6 -  Схема завантаження 1 сходинкового маршу
Арк.
192 Б-11 ПЗ
Змн. Арк. №  докум. Підпис Дата
->Ї/Ш
Рисунок 3.7 -  Схема завантаження 2 сходинкового маршу 
Результати підбору арматури див. Додаток А.
Арк.
1 9 2  Е - 1 1  П З 33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4 Основи та фундаменти
4.1 Вихідні дані
Згідно завдання на дипломний проект необхідно запроектувати 
стрічковий фундамент мілкого закладання для 5-ти поверхового готелю. 
Для подальш их розрахунків  використовуємо такі дані:
Матеріали:
- бетон С І5: Rb=8,5MITa; Rbt=0,75 МПа; Eb=23 *103 МПа прийнято згідно[26].
- арматура класу А400С: Rs=365 МПа, Es=2,O105 МПа прийнято згідно[28].
- монтажна арматура А240С: Rs=225 МПа, Rsw= 175 МПа, Es=2,l*105 МПа 
згідно [28].
4.2 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчику
Для проектування фундаменту потрібно визначити характеристики 
кожного шару ґрунту, який залягає під будинком для забезпечення стійкості і 
міцності будівлі.
Геологічний розріз ділянки на рисунку 4.1.
87 0.000
86 Насипний грунт, буд.мусор ІДІ300
85 Суглинок елювіальний, 
84 напівтвердий
1 1 k k k k k k k k -2.900
83 Суглинок: елювіальний, високопористий х-3.800
82
81
80
79 Суглинок елювіальний, * * 
твердий
78
77-
X- 10.200
75
74
-12.000
73
Номер виробки СвЛ Св.2
Відмітка поверхні 
рельєфу, м 86.55 86.38
Відстань, м 33 27 29
Рисунок 4.1 -  Геологічний розріз будівельного майданчика
А рк
192 Б-11 ПЗ 34
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Вихідні дані по кожному шару ґрунту зведено до таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 -  Інженерно-геологічні дані будівельного майданчику
Номер Найменування ґрунту Густина Природна
шару ґрунту вологість
ґрунту г/'см3 И7
1 Насипний ґрунт 1,8 -
2 Суглинок елювіальний 1,88 0,28
напівтвердий
3 Суглинок елювіальний, 1,77 0,30
високопористий
4 Суглинок елювіальний, твердий 1,88 0,22
5 Скельні ґрунти 1,78 0,74
Характеристики шарів ґрунту занесені до таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 -  Характеристики ґрунтів
№ Найменування її, м у, к Н /м 3 <Рш ГР4Д С, кПа Е, кПа е
шару ґрунту
1 Насипний ґрунт 0,3 18,0 - - - -
2 Суглинок 2,9 21,48 21 39 18 0,886
елювіальний
напівтвердий
3 Суглинок 3,8 19,1 7,0 45 8,6 0,146
елювіальний,
високопористий
4 Суглинок 10,2 21,38 18 38 18,2 0,721
елювіальний,
твердий
5 Скельні ґрунти 12 16,7 - - 50 0,751
4.3 Визначення навантажень на стрічковий фундамент
Необхідно визначити навантаження на стрічковий фундамент під зовнішню 
стіну цегляного 5-ти поверхового готелю. Збір навантажень виконуємо з 
коефіцієнтами надійності по навантаженню у і  > 1 , що необхідно в розрахунках 
за несучою здатністю.
Тимчасові навантаження на їм 2 перекриттів і покриття згідно [2] 
враховуються в різному об’ємі в залежності від виду розрахунку.
В розрахунках за несучою здатністю для корисних навантажень у і  і у2  
враховується вірогідність одночасної дії цих навантажень . Для цього вводиться 
коефіцієнт \)/п1 , що визначається за формулою :
Арк
192 Б-11 ПЗ 35
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
1,8
У  «і = 0,4  + =  0 ,570
ІХ6-1
де 16 -  середня площа жилих приміщень в будівлі;
7 -  кількість перекриттів вище обрізу фундаменту.
Для визначення ваги цегляної стіни необхідно обчислити вагу ділянки кладки 
КЛ1 зовнішньої стіни.
Повне навантаження ІЧц на їм  фундаменту зовнішньої стіни збирається з 
вантажної площі 1*0,5(5.4-0,2-0,19) = 2.505 м2 .
Вага гіпсокартонних міжквартирних перегородок МП1 товщиною 13 см з 
середнім кроком 3 м складає 1,3 кНУм в розрахунках по деформаціям.
Збір навантажень виконуємо в табличній формі (таблиця 4.3).
Таблиця 4.3 -  Визначення навантаження на 1 м.п. фундаменту
Нормат Коефіцієнт
надійності Розрахункове
ивне навантаження
Навантаження наванта за
ження , навантажен кН/м2
кН/м2 ням
Уї
1 2 3 4
1 .Постійне навантаження :
перекриття першого
поверху ПП1 та
міжповерхове перекриття
ПП2:
-Лінолеум 0,11 1.1 1,221
0,015*0,8*9,81*0,95
-бетонна стяжка 0,336 1,3 0,437
0,02*1,8*9,81*0,95
-З/Б плита 2,33 1.1 2,536
0,1*2,5*9,81*0,95
Всього ПП1 4,194
Всього ПІ 12 4,194
Від покриття ППЗ:
—Шар Рубемасту 0,25 1,3 0,325
-Цементно піщана стяжка 0,4 1,3 0,52
0,025 *16кн/м
-Керамзитовий гравій 0,42 1,3 0,546
-Утеплювач, мін плита 0,116 1,3 0,15
0,08*1,45кн/м
-Пароізоляція 0,05 1,3 0,065
А рк
192 Б -11 ПЗ 36
Зм. Лист № докцм. Підпис Дата
-З/Б плита 2,33 ІД 2,563
Всього ППЗ 4,163
Навантаження від ваги
цегляної кладки:
-Кладка К-1 33,42 І 9 1 36,77
0,38*4,63*19
-Кладка К-2 11,62 1 9 1 12,79
0,51*1,2*19
-Кладка К-3 16,95  ̂9 ̂ 18,65
0,51*1,75*19
-Кладка К4 8,72 І ? 1 9,59
0,51*0,9*19
-Кладка К5 38,97 1 ? 1 42,87
0,58*2,8*24
-Кладка К-6 0,393  ̂9 ̂ 0,432
0,5*1,55*0,525
Снігове навантаження СН 0,7 І ? 1 0,77
Визначаємо сумарне навантаження N 11 :
N[1 = (ПП1 + 4*ПП2 + ППЗ + СНІ +
5-1,43-2.505 
\|/п1(ПН1+5*ПН2))*2.505+— ------- +К1 +
К2+КЗ * 4+К4+К5+К6 * 4 
]Мп=(4,194+4*4,194+4,163+0,77+0,57*(0,77+5* 1,95)*2.505+5.9+36,77+ 
12,79+18,65*4+9,59+42,35+0,432*4=222,37 кН
1-1
3,59
4,38 , 2,21 1,38
$10 95 1510
+оо
б
А рк
192 Б-11 ПЗ 37
Зм. Лист № докцм. Підпис Дата

4.4 Визначення глибини закладання фундаменту
а) По кліматичним умовам:
Знаходимо розрахункову глибину промерзання по формулі:
сіґ = кь • сіщ, (4.1)
де кь - коефіцієнт впливу теплового режиму споруди, кь = 0,5 ;
фп - нормативна глибина промерзання, 1,08 м .
<ф = 0,5 ♦ 1,08 = 0,50 м.
Відмітку підошви фундаменту приймаємо на 0.2 м нижче розрахункової 
глибини промерзання:
бі = 0,50 + 0,2 = 0,70 м.
б) по геологічним умовам:
й2 = 0,5 + 0,3 =0,8 м.
в) 3 конструктивних міркувань мінімальна глибина закладання 
фундаменту при відмітці підлоги підвалу -2,800м:
Визначення глибини закладання фундаменту з урахуванням підвалу:
а= 0,3 + 0,6 • 4 + 0,8 -1,4 =2,їм,
де 0,3м -  відмітка верхнього обрізу фундаменту над рівнем 
планування;
0,6м -  висота стінового блока;
0,3м -  висота подушки стрічкових фундаментів;
Остаточно приймаємо глибину закладання фундаменту по 
конструктивним вимогам, тобто <1 = 2 ,їм .
4.5 Визначення розмірів підошви фундаменту
Необхідна розрахункова ширина підошви фундаменту визначається за 
формулою:
Ь= М , (4.2)
*0  ї с з  ' ^
де Я0 = 286,52кН -  розрахунковий опір ґрунту;
у С5 = 20кІ1 / м 3 -  середнє значення питомої ваги фундаменту і ґрунту на 
його обрізах;
сі -  глибина закладання підошви фундаменту.
Обчислюємо попередню ширину фундаменту за формулою:
Ар к
192 Б-11 ПЗ 39
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
222 37
Ъ =  —  = 1,02 м
2 8 6 ,5 2 -2 0  -2,1
Визначаємо розрахунковий опір ґрунту під підошвою фундаменту за 
формулою:
(4.3)
де у сл -  коефіцієнт умов роботи ґрунтової основи; 
усл =1,25 для глинистих ґрунтів;
у С2 -  коефіцієнт умов роботи у взаємодії з основою будівель, у С2 = 1,1; 
к  -  коефіцієнт надійності, к = 1,0;
М г , М д, М с -  коефіцієнти, які залежать від розрахункового значення кута 
внутрішнього тертя ф = 7 ,0 , М у =0,12 , М  =1,43 , М с = 2 ,7 6 ;
о
у п -  питома вага ґрунту нижче підошви фундаменту, у п -  21,38 кН/м ;
сії -  глибина закладання підошви фундаменту, сіґ=2,1м ;
у'ц -  усереднене розрахункове значення питомої ваги ґрунту, який залягає
о
вище позначки фундаменту, кН/м  :
2 > , ’ (4'4) 
де ( • \  -розрахункове значення питомої ваги і потужність окремих шарів
ґрунту від рівня планування до підошви фундаменту, 
сі
=  1 8 ^ 3 ± ^ 8 ^  = 20кЯ/мз
ї'и 2,1
сп -  розрахункове значення питомого зчеплення ґрунту, який залягає 
безпосередньо під підошвою фундаменту, сп=45,0 кПа;
кг -  коефіцієнт, який при ширині підошви фундаменту Ь < 5м  становить
к 2 = 1 •
<іь -  глибина підвалу, для будівель шириною Ь<20м , йь = 2,0м.
1.25-1.1 
*01 ~ [0,12 • 1 • 1,02 • 21,38 +1,43 • 2,1 • 20 + (3,34 - 1) - 2 • 20 + 2,76 • 45] = 287ЛкПа
1-0
Перевіряємо умову |і?0 -і?01| < 10к П а : |286,52 -  287,4 | < 10кПа - умова 
виконується.
Арк
192 Б -11 ПЗ 40
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Порівнюючи значення Ro, Roi, котрі відрізняються одне від одного не 
більше ніж на 10 кПа, приймаємо уточнення розмірів і остаточно приймаємо 
ширину фундаменту b =1,2 м.
Згідно [8] приймаємо подушку ФЛ 6Л2-4 Ьпод=0,3м.
4.6 Перевірка фактичного тиску під підошвою фундаменту
Фактичний тиск під підошвою фундаменту обчислюємо за формулою:
Р = Ш П/Ь1 (4 .5 )
де НІЧц- сума розрахункових навантажень на їм  погонної довжини 
фундаменту:
Ш ^ И п + О ф + О ^  (4 .6 )
Для визначення Оф,Сгр спочатку визначають об’єм фундаменту і ґрунту 
(рисунок 4.2).
Гідроізоляція
-1.400
<о Приміщання підвалу
юіІ
CM
шо©
-2800
ФЛ 6.12-4
"7Г
-3.500
Рисунок 4.3 -  Схема розташування блоків стіни підвалу
Арк
192 Б-11 ПЗ Т Г
Зм. Лист № докцм. Підпис Дата
Загальний об’єм фундаменту і ґрунту на його уступах:
Vo=1.20*2,25* 0,6+0,5« 0,5*1,0=3,2м3
Об’єм фундаменту:
Уф=2,25 • 0,5*1,0+1,2* 0,3 • 1,0- 1.2 • 0,5* 0,3 • 0,5=1,39м3 
Об’єм ґрунту на уступах фундаменту:
V rp-V 0-V ф-3,2-1,39= 1.81м3
Приймаємо питому вагу стіо нових блокіо в 24 кН/м З, а ґрунту зворотної засипки- 
17 кН/м3.
Звідси:
Grp=24 • 1,39=33,36 кН/м3 
G$=17 * 1,81=30,77 кН/м3 
Отже, £N„=222,37+33,36+30,77=286,5 кН/м3 
Середній тиск під підошвою фундаменту:
Р=286,5/1,2=238,75кПа<Я=286,52 кПа
Тобто перевірка тиску під підошвою фундаменту виконується.
4.7 Розрахунок фундаментної подушки
Матеріали для виготовлення:
Бетон класу С 15.
Арматура стержнева класу А400с і А240с.
Характеристики:
- бетон С15: Яь=8,5МПа; Rbt=0,75 МПа; Еь=23 *103 МПа прийнято згідно[26].
- арматура класу А400С: Rs=365 МПа, Es=2,0*105 МПа прийнято згідно[28].
- монтажна арматура А240С: Rs=225 МПа, Rsw^l^S МПа, Es=2,1 • 105 МПа 
згідно [28].
- Коефіцієнт умов роботи бетону уВ 2 = 1,0 за [26].
Фундамент стрічковий, по осі 1 покладені подушки ФЛ12. 8-2, шириною 
Ь= 1,2 м.
Сумарне розрахункове навантаження Nn = 222,37 кН.
Середній тиск під підошвою Рсер= 238,75 кН.
Визначимо згинаючий момент в консольній частині подушки при 
завантаженні її сумарним розрахунковим навантаженням:
А рк
192 Б-11 ПЗ 42
Зм. Лист № докцм. Підпис Дата
М  - 0 ,5 -  Рш  • / 2 (4.7)
де виліт консолі:
1 =(1,2 -0,4) /2  = 0,4 м 
М  = 0 ,5 -2 3 8 -0 ,42 = 19,04кЯ-лг
При висоті перерізу її = 30 см, а = З см, прийнятому попередньо діаметрі 
стержнів поздовжньої арматури сі = 20 мм робоча висота перерізу;
Ьо — її - а - 6/2 (4.8)
Ьо = 30-3-2/2 =26 см
Характеристика стисливої зони: 
ш = 0,85 -0,008 * 8,5 = 0,782 
Гранична висота стисливої зони: 
0,782
£ = 0,620 ,
 + 365 0,782
1 1 -
400 1,1
де сгж = 365МПа  для сталі класу А400с 
Коефіцієнт
М / (4.9)
К - * А 2)
ат = 19,04 • 105 / (8 ,5 • 100 • 262 • (і 00)) = 0,033 
При =0,033 £ = 0 ,1  <%к =0,620; 77 = 0,983 
Площа перерізу повздовжньої арматури:
4 ,  =  м / ( а 5 < л ) (4.10)
Л8 =19,04-10! /(365-0,983-26-(100)) = 2,45см2
Приймаємо 508А4ООС кроком Б = 130 мм, загальною площею 
А3=2,51см2
В поперечному напрямку приймаємо 806А24ОС, 8=125 мм.
4.8 Розрахунок фундаментної подушки в стадії перевезення і
монтажу
В стадії перевезення і монтажу навантаженням на подушку є її власна 
вага з урахуванням коефіцієнту динамічності:
при перевезенні к = 1,6
при монтажі к =  1,4
Опори (петлі або підкладки) розташовані на відстані 1 = 0,5 м від торця 
подушки.
Маса подушки 0,58 т, вага Р = 5,8 кН.
А рк
192  Б - 11 П З 43
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Необхідна площа перерізу арматури петлі;
А8 = Р ■ к / Я.3 (4.11)
А3 — 5800 • 1,6 / 225 • (100) = 0,41см2
Приймаємо 108А4ООС, А3 = 0,503см2.
4.9 Розрахунок деформації основ фундаменту мілкого закладання
Ширина фундаменту Ь = 1,2м, глибина закладання підошви фундаменту 
із = 3,5м, середній тиск під підошвою фундаменту Р = 238,75кПа.
Ґрунтові умови майданчика наведені в таблиці 4.2.
Складаємо розрахункову схему для визначення осідання і розбиваємо 
здавлювальну товщу на 11 шарів. Товщина одного шару:
А =  0.4Ь (4.12)
де І? -  ширина фундаменту.
Ь = 0,4 • 1,2 = 0,48м.
Деформація основ фундаменту визначаться методом пошарового додавання. 
Для цього спочатку складаємо ескіз фундаменту з типовим геологічним 
розрізом. По вісі фундаменту зліва будують епюру природного тиску ґрунту, 
починаючи від планувальної відмітки. Ординати епюри о28 обчислюють в 
характерних точках.
Визначаємо навантаження від власної ваги ґрунту в характерних точках;
Ш
=  ^ 7 і * л і (4ЛЗ)
1=1
де у і  -  питома вага ґрунту, к Н /м 3;
-  товщина шару ґрунту, м.
=0,3*18,0 = 5,4 кПа 
=2,6*21,48+ 5,4 = 61,248 кПа 
<г2д3 = 0,9*19,1 + 61,248 = 78,438 кПа 
ітгд4 = 6,4*21,38 + 78,438 = 215,27 кПа 
агд5 = 1,8*16,7 + 215,27 = 245,33 кПа 
На рівні підошви фундаменту:
= 5,4 + 1,8*21,48 = 44,064 кПа
Арк
192 Б -11 ПЗ 4 4
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
По вісі фундаменту праворуч будуємо епюру додаткового тиску. 
Додатковий тиск на рівні підошви фундаменту дорівнює:
Р а = Р  — О- (4.14)
Р0 = 238,75 -  44,064 = 194,686 кПа
Після визначення Р0 розрахунок ведемо в табличній формі (таблиця 4.4). 
Додаткові напруження по глибині визначаємо за формулою згідно [29]:
о*р =  аР 0 (4.15)
де а  -  коефіцієнт, що визначається згідно [29] в залежності від відносного 
заглиблення розглядаємо!' площі горизонтального перерізу |  згідно
[29].
Осадка кожного шару ґрунту обчислюється за формулою згідно [29]:
№ (4.16)
де р  = ОД -  безрозмірний коефіцієнт згідно [29].
фЬф -1200
о ч
ш
*
ч
Ешзрз о
ш
ярщшррыто о ч
шеку ш
а ч
ш
О: ч
ш
о ч XXX X X
ш
Епюра * у=2Л .38 кНЛй
О Ч
додаткового тиску ш
5̂4
о ч
..ш
чгч
Рисунок 4.4 -  Схема розрахунку осідання фундаменту
Арк
192 Б-11 п з 45
Зм. Лист № докцм. Підпис Дата
5Со
О со 
О я Ы - О 40 00 -о СЛ р 04 ІО - Номер точки
£ ’
р С§І) я я Глибина 
я я р го
я о (О
р оо V розміщення точки 
* оо яо Іч
З
оя яя   
я  
я о 00 оо ~-4 СТ\ ом 40 04 ю н-* О
я  4о 4- р оо о ОО У*У(
о 00 С\ 00 К> 4-
оо 
Н-* •
оя ї
н- р=| о
Й2 я 00 - р я
 Nя2 оо
3 5
ян 00 Напруга від власної
04
о ваги грунту, 
оя кПа
оя Додаткової напруги
То §
40 п> СТ\
ЯЯ и по глибині ахВ~ 
Ё кПа
М  П> 
Сз Я Середнє значення 
І Р Р
]о О
>3 додаткової напруги
00
1/1 яр КПа
■о*  ЯЯ  Товщина 
2  Я
0р0 040^ 040^ р00 040^ 0400 4о р р
ОО оо 00 0р0 0р0 оо елементарного шару 
а  г
М о Ьь,см
Р О 00 00 00 00 Значення 
(О ю ю СоГ\ о00 0о0
40
Ір  Йк о о о о о о деформації ґрунту 
о о о о о
о -?:„кТТа
о о о о
о о̂ о о
1̂ 00 о р о Осідання вґ, см.
1 СИ 00
С-£*• ~к\ сэ
Таблиця 4.4 - Визначення осідання фундаменту
44,064 194,68
183,1 0,49
0,48 54,4 171,5
148,2
0,96 0,642 64,5 124,99
108,9 0,608
1,44 0,477 73,6 92,9
82,85 0,218
1,92 0,374 72,8
66,2 18200 0,175
0,306 93,96 59,6
54,9 18200 0,145
2,88 0,258 104,23 50,23
46,8 18200 0,123
3,36 0,223 114,5 43,4
3,84 . 0,196 124,8 38,16
36,1 18200 0,095
4,32 0,175 135 34,07
32,4 18200
0,158 145,3 30,76
27,84 29,3
5,28 0,143 155,54
2,54
оХй.  = 27,84 к П а   < 0,2 = 155,54*0,2 = 31,08 2 5 ;
192 Б - 11 П З
5. Технологія і організація будівельного виробництва
5.1 Технологічна карта на влаштування цегляної кладки
5.1.1 Вибір матеріалів і розрахунок об’ємів будівельних робіт
Матеріали для цегляної кладки приймаємо з урахуванням виду 
конструкції, умов її експлуатації і необхідних міцнісних характеристик. Для 
даного об’єкту приймаємо як матеріал для кам'яної кладки цеглу керамічну 
повнотілу марки МІ 00. Розчин для кам'яної кладки приймаємо цементно- 
піщаний марки М50.
5.1.2 Визначення об'єму кладки стін і перегородок
1. Об'єм робіт при кам'яній кладці розраховується окремо по зовнішніх, 
внутрішніх стінах і перегородках.
2. Цегляну кладка залежно від складності робіт приймаємо: 
просту - ускладнені частини займають до 10% площі стіни;
3. Площа об'ємів кладки визначається по зовнішньому контуру дверних і 
віконних коробок.
4. Висота ярусу кам'яної кладки 1,2 м.
Об'єм (м3) цегляної кладки визначається по формулі:
у = (р -Р )* В ; (5.1)
де Б - площа стіни без вирахувань отворів, м2.
Р - площа отворів стін, м2.
В - товщина стіни, м.
Таблиця 5.1 - Об'єм цегляної кладки
Розміри стіни, Площа Площа 
Тип
Прив'яз м стіни без Сумарна стіни 3 
Товщин Об'єм кладки
ка стіни врахуван­ площа вирахува 
а стіни, кладки, по
до осей довжи ня отворів в нням 
висота м м3 складно
будівлі на отворів, стіні, м2 отворів, 
сті
м2 м2
А/1-АУ1 111,5 11,32 1262,18 156.49 1105,69 0,56 619,18 середня
А-А 121,12 10,8 1308,09 99,61 1208,48 0,38 459,22 середня
д-д 121,12 10,8 1308,09 88,57 1219,52 0,38 463,42 проста
к-к 37,81 14,2 536,9 67.38 469,52 0,56 262,93 середня
Арк.
192 Б - 1 1 П З 47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1-1 31,77 11,24 357,09 14,82 342,24 0,56 191,66 проста
4-4 18,62 14,2 264,4 17,88 246,52 0,56 138,05 проста
8-8 6,1 4,7 28,67 0 28,67 0,56 16,05 проста
9-9 6,1 4,7 28,67 0 28,67 0,56 16,05 проста
18-18 6,1 4,7 28,67 0 28,67 0,56 16,05 проста
19-19 7,1 4,7 33,37 0 33,37 0,56 18,68 проста
21-21 30,84 7,7 237,47 23,04 214,43 0,56 120,08 проста
Стіни
внутрішні 239,82 8 1918,56 186,79 1731,77 0,38 658,07 проста
380 мм
Перегоро
дки 169,23 8 1353,84 165,36 1188,45 0,12 142,61 проста
120 мм
£=3245,3
5.1.3 Витрата матеріалів на цегляну кладку
Таблиця 5.2 - Витрата матеріалів на цегляну кладку
Норма витрати матеріалів Загальна витрата 
на їм 3 кладки матеріалів
Стена з прив'язкою до Одиниця
осей будівлі виміру Цеглина Цегла
Розчин, Розчин,
глиняна або керамічна
м3 м3
силікатна, шт. т.шт.
1 2 3 4 5 6
А/1-А/1 м3 0,394 0,24 243,97 148,6
А-А м3 0,395 0,234 181,39 107,46
д-д м3 0,395 0,234 183,05 108,44
К-К м3 0,394 0,24 103,59 63,1
1-1 м3 0,394 0,24 75,51 45,99
Арк.
192 Б - 11 П З
4Л ов
Змн. Арк. №  докум. Підпис Дата
4-4 м3 0,394 0,24 54,39 33,13
8-8 м2 0,394 0,24 6,32 3,85
9-9 м2 0,394 0,24 6,32 3,85
18-18 м3 0,394 0,24 6,32 3,85
19-19 м2 0,394 0,24 7,35 4,48
21-21 м2 0,394 0,24 47,31 28,82
Перегородки 380 мм м3 0,395 0,234 259,93 153,98
Перегородки 120 мм м2 0,5 0,0227 71,3 3,24
£=1246,75 2=708,79
5.1.4 Вибір системи перев'язки швів
Приймаємо п'ятирядну кладку.
Визначення складу бригади мулярів. З метою визначення чисельності 
бригади мулярів загальний фронт робіт ділять на захватки приблизно рівні 
за об'ємом робіт, трудомісткості і тривалості. Можливі наступні 
технологічні послідовності виконання робіт: послідовний рух бригади з 
однієї захватки на іншу або одночасне виконання робіт на усіх захватках.
Склади ланок за чисельністю приймають залежно від складності кладки і 
товщини стін, що зводяться. Приймаємо склад ланки 5 мулярів.
Ділянка закріплюється за однією ланкою на зведення одного ярусу 
кладки в зміну. Для визначення числа ланок (п) загальну довжину стіни (Ь) 
постійного перерізу (чи її довжину на одній захватці) ділять на довжину 
ділянки (1 д).
Таблиця 5.3 - Відомість робітників
№ п\п професія розряд кількість людина
1 2 3 4
1 Машиніст 6 1
2 Такелажник 2 4
Арк.
192 Б - 1 1 П З 49
Змн. Арк. №  докум. Підпис Дата
3 Муляр 4 3
4 Муляр 3 3
5 Муляр 2 3
6 Монтажник 4 1
7 Монтажник 3 2
8 Монтажник 2 1 1
5.1.5 Схеми організації робочого місця мулярів
Схеми організації робочого місця мулярів передбачають планування 
робочого місця для кладки глухих стін і стін з отворами (дивись лист 6).
Робоче місце мулярів включає три зони: робоча, складування і 
транспортна. У зоні складування матеріалів регламентують відстань між 
піддонами з цеглиною і відстань між ящиками з розчином (дивись лист 6).
5.1.6 Схеми організації праці робітників в ланці
Схеми організації праці робітників в ланці відображають розподіл 
функцій між робітниками.
Ланку «Двійка» включає провідного муляра 4-го або 5-го розряду і 
підсобного робітника 2-го розряду. Обидва мулярі одночасно зайняті на 
таких операціях як закріплення причалювання для зовнішньої і внутрішньої 
верст.
Провідний муляр викладає зовнішню версту, при зворотному русі 
ланки в ділянці - внутрішню версту.
Підсобний робітник розкладає ліжко розчину, подає і розкладає 
цеглину. При зворотному русі ланки на ділянці підсобний робітник укладає 
цеглу в забутку.
Ланку «Трійка» включає провідного муляра 4-го або 5-го розряду і 
двох підсобних робітників 2-го і 3-го розряду. У функції провідного муляра 
входять викладання верстових рядів і контроль за якістю кладки. Підсобник 
3-го розряду викладає забутку, підсобник 2-го розряду розкладає цеглину і 
розстилає ліжко розчину. Зовнішня і внутрішня версти викладаються при 
русі ланки в протилежних напрямах на ділянці.
Ланку «П'ятірка» включає провідних мулярів 4-го і 3-го розрядів і 
підсобних робітників 2-го розряду. Ланка «П'ятірка» ділиться на
Арк.
192 Б-11 ПЗ 50
Змн. Арк. № до кум. Підпис Дата
елементарні ланки «двійка» і «трійка». Муляр вищого (4-го) розряду з 
підсобним робітником виконують зовнішню версту. На віддаленні 2-Зметра 
від них троє інших мулярів виконують внутрішню версту і забутку. Ланка 
рухається без зворотного руху (без повернення) на ділянці. Останньою 
операцією в цій ланці є укладання цеглини в забутку мулярем-підсобником, 
що замикає ланку.
Ланкою «двійка» доцільно виконувати кладку:
- з великою кількістю отворів
- стін завтовшки до 1,5 цеглини
- при кладці стовпів
- при кладці перегородок.
Ланку «трійка» виконує кладку з товщиною стін в 2 цеглини і в 2,5 
цеглини.
Ланкою «п'ятірка» доцільно виконувати кладку глухих ділянок стін 
завтовшки більше 2 цегли, при кладці стін з утеплювачем.
5.1.7 Схеми строповки матеріалів
При проектуванні технологічної карти на процеси з використанням 
монтажних кранів обов'язковий підбір такелажних засобів. При підборі 
враховується схема строповки вантажу, вантажопідйомність такелажних 
засобів і їх монтажна довжина. В якості такелажних засобів для 
розвантаження і подання піддонів з цеглиною використовуються: для 
піддонів на брусках - підхват-футляри, для піддонів з крюками захват- 
футляри.
5.1.8 Схеми складування матеріалів
Майданчики, що відводяться під тимчасове складування конструкції, 
повинні мати планувальний ухил з метою відведення поверхневих вод.
5.1.9 Схеми лісів, риштувань
При веденні кам'яних робіт використовують ліси і риштування. Ліси 
застосовують при кладці стін з висотою приміщень більше 5м. Вони 
встановлюються по периметру будівлі із зовнішнього боку. Стійки лісів 
спираються на черевики, укладені по дерев'яних прокладеннях, кожна з 
яких є опорою для двох стійок, що становлять поперечну раму в
Арк.
192 Б-11 П З 51
Змн. Арк. №  докум. Підпис Дата
просторовій конструкції лісів. Стійки в поперечній рамі встановлюють на 
відстані двох метрів. Ліси влаштовують на вирівняну і добре ущільнену 
основу.
Риштування використовують при веденні кам'яних робіт з 
перекриттів в межах висоти поверху. Інвентарні риштування дозволяють 
вести роботи на різних ярусах кладки за рахунок зміни висоти настилу 
риштування.
Таблиця 5.4 - Характеристика риштування
Підмости Сфера Висота, м, для Навантаження,
Ш ирина
застосування кладки ярусу що
настилу,
другого третього допускається,
м
кПа
Шарнірно- зведення 
панельні стін, стовпів і і д 2,5 2,5 40
простінків в 
Універсальні багатоповер­
пакетні ППУ-4 хових 1 1,95 2,5 40
будівлях
Важільні з 
те ж
гідроприводом 0,66...3,3 2,6 40
Переносні кладка в 
площадки- обмежених 1,1 - 1,5...2 30
риштування умовах
5.1Л0 Технологічне оснащення
В якості технологічного оснащення для кам'яних робіт застосовують 
піддони для розвантаження, зберігання на об'єкті і подання цегли на робоче 
місце.
Розміри піддонів з крюками для керамічних каменів 520* 1030мм.
На піддон укладають 400 керамічних цеглин;
Арк.
192 Б-11 П З 52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 5.1- Інвентар муляра :
а — кельма комбінована; б — ківш-лопата; у совкова лопата; г — 
молоток-кирка одностороння; д — розшивання; е кувалда гостроноса; ж
— молоток резиновий.
5.1.11 Нормативні вимоги до виконання і приймання кам'яних робіт
Відповідно до нормативних вимог товщина горизонтальних швів 
кладки 12 мм, вертикальних швів 10мм.
Періодичність перевірки вертикальних граней і кутів цегляної кладки, 
горизонтальності її рядів ведеться по ходу виконання кладки (через 0,5-0,6 
м) з усуненням виявлених відхилень в ярусі.
Після закінчення кладки поверху роблять інструментальну перевірку 
горизонтальності відміток верху кладки незалежно від проміжних перевірок 
горизонтальності її рядів.
У шви кладки закладаємо сітку з подовжніх стержнів діаметром не 
більше 6мм, з поперечних стержнів не більше 3 м з відстанню до 1,5 м по 
висоті кладки, а також в рівні кожного перекриття.
Укладання тичкових рядів в цегляній кладці незалежно від прийнятої 
системи перев'язки швів робиться в нижньому (першому) і у верхньому 
(останньому) рядах конструкцій, що зводяться, на рівні обрізів стін і 
стовпів, в рядах кладки, що виступають.
Арк.
192 Б-11 П З 53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Допускається застосовувати половини цеглин тільки в кладці мало 
навантажених кам'яних конструкцій.
Глибина недозаповнення розчином швів з лицьового боку в стінах не 
повинна перевищувати 15 мм.
Товщина швів в армованій цегляній кладці повинна перевищувати 
суму діаметрів пересічної арматури не менше чим на 4 мм при товщині шва 
не більше 16 мм.
5.1.12 Техніка безпеки і охорона праці, екологічна і пожежна безпека
1. Роботи по облаштуванню цегляних стін з розшивкою швів необхідно 
вести відповідно до діючих вимог.
2. Допуск робітників до виконання цегляної кладки з підмостів 
дозволяється після огляду виконробом або майстром спільно з бригадиром 
справності несучих конструкцій підмостів.
3. Піддони, контейнери і вантажозахватні засоби повинні виключати 
падіння вантажу при підйомі.
4. Підмости не можна перевантажувати матеріалами понад встановлене 
розрахункове навантаження. Матеріали укладаються так, щоб вони не 
заважали проходу робітників. Між штабелями матеріалів і стіною залишають 
робочий прохід шириною не менше 60 см. Проміжок між стіною і робочим 
настилом підмостів не повинен перевищувати 5 см.
Усі настили підмостів заввишки більше 1,3 м захищаються перилами 
заввишки не менше 1 м. Для підйому робітників на підмости встановлюються 
драбини з перилами.
За станом усіх конструкцій підмостів встановлюється систематичне 
спостереження. Щодня після закінчення роботи підмости очищаються від 
сміття. Стан підмостів щоденний перед початком зміни перевіряються 
майстром і бригадиром.
Кладку нового ярусу стін виконують так, щоб рівень її після кожного 
переміщування підмостів знаходився на 15 см вище. Необхідно стежити, щоб 
матеріали і інструмент не залишались на стінах під час перерв.
5. Робітники, зайняті на облаштуванні цегляної кладки, мають бути 
забезпечені спецодягом, спецвзуттям і іншими засобами індивідуального 
захисту в кількості не менше встановлених норм.
6. На місцях виробництва робіт мають бути питна вода і аптечка для 
надання першої медичної допомоги.
Арк.
192 Б-11 П З 54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
7. Місця виробництва робіт мають бути забезпечені первинними засобами 
пожежогасіння відповідно до Правил пожежної безпеки.
На об'єкті має бути призначена особа, відповідальна за збереження і 
готовність до дії первинних засобів пожежогасіння.
Усі працівники повинні уміти користуватися первинними засобами 
пожежогасіння.
8. Перед початком робіт територія будівництва об'єкту має бути 
підготовлена з визначенням місць установки побутових приміщень, місць 
складування матеріалів і контейнерів для збору сміття.
Проходи і підступи до евакуаційних виходів мають бути завжди вільні.
Усе будівельне сміття повинне віддалятися в спеціально підготовлені 
контейнери. Не допускається скидати його без спеціальних пристроїв.
9. В період природного відтавання і тверднення розчину в кам'яних 
конструкціях, виконаних методом заморожування, слід встановлювати 
постійні спостереження за ними.
10. Перебування у будівлі осіб, що не беруть участь в заходах по 
забезпеченню стійкості конструкцій, не допускається.
11. Не допускається кладка стін в положенні стоячи на стіні.
12. Не допускається кладка стін подальшого поверху без установки 
несучих конструкцій міжповерхового перекриття, а також майданчиків і 
маршів в сходових клітинах.
13. Робітники, зайняті на установці, очищенні або знятті захисних 
козирків, повинні працювати із запобіжними поясами.
14. Ходити по козирках, використовувати їх в якості підмостів, а також 
складати на них матеріали не допускається.
Арк.
192 Б-11 П З 55
Змн. Арк. №  докум. Підпис Дата
5.2 С кл ад ан н я  календарного  плану будівництва
5.2.1 Нормативна тривалість будівництва
У відповідності з нормами [ 36 ] підбираємо тривалість будівництва готелю. 
Таблиця 5.5 -  Нормативна тривалість будівництва
Норми тривалості будівництва, місяці
У тому числі
Г отель Загальна Підготовчий Підземна
Основна частина Опорядження
період частина
16 2 3 8 3
5.2.2 У крупнена н ом енклатура ком плексів  будівельно- 
монтаж них робіт
Таблиця 5.6 - Укрупнена номенклатура комплексів будівельно-монтажних 
робіт
№
Укрупнена номенклатура комплексів Організація-виконавець
п/п
1 Роботи підготовчого періоду БМУ -  “Вікторія-1”
2 Підземні роботи БМУ-1
3 Влаштування вводів БУ-53
4 Монтаж конструкцій каркасу БМУ -  “Вікторія-1”
5 Влаштування покрівлі ЗАТ БУ -  ’’Опорядбуд”
6 Опоряджувальні роботи ЗАТ БУ -  ’’Опорядбуд”
7 Влаштування підлоги ЗАТ БУ -  ’’Опорядбуд”
8 Внутрішні санітарно-технічні роботи БУ-525
9 Внутрішні електротехнічні роботи БУ-24
10 Здача об’єкту в експлуатацію -
Апк.
192 Б -11 ПЗ 3 0
Зм. Кільк Аок. №док Підп. Дата.
5.2.3 М етоди ви кон ан н я  основних робіт по ком плексам
Зведення будівель і споруд розпочинається після закінчення на ділянці, 
відведеній під будівництво, підготовчих робіт.
а) Роботи підготовчого періоду виконуються безпосередньо на майданчику 
майбутнього будівництва:
- створення замовником опорної геодезичної мережі;
- освоєння будівельного майданчику;
- інженерна підготовка;
- влаштування тимчасових будівель і споруд;
- влаштування засобів зв'язку.
Планування майданчику (переміщення ґрунту з виїмки в насип) виконуються 
двома бульдозерами Е03322 (ДЗ-17) за 6 днів в 1 зміну. Ці роботи виконує 
Управління механізації (УМ). Улаштування тимчасових доріг виконується 
бригадою дорожників генпідрядника (БМУ-1) за 1 день в 2 зміни. Улаштування 
тимчасових мереж водопроводу, каналізації виконується субпідрядною 
організацією - БУ-525, бригадою сантехніків; електропостачання -  БУ-424, 
бригадою електриків -  за 3 дні в 1 зміну.
Улаштування тимчасових будівель і споруд (складів, навісів, туалету) та 
тимчасової дерев’яної огорожі виконується головним генпідрядником (БМУ-1) -  
бригадою теслярів за 4 дні в 1 зміну.
б) Роботи нульового циклу:
Роботи цього циклу виконуються організацією БМУ-1. В склад робіт 
підземного циклу включаємо роботи в такій послідовності:
-розробка грунту в котловані двома екскаваторами ЕО-3322, обладнаним 
зворотною лопатою, у відвал за 15 днів у 2 зміни;
- влаштування стін підвалу з фундаментних блоків та гідроізоляції за 
допомогою крана КБ-403 за 13 днів у 2 зміни;
Аіж.
192 Б-11 П З
3м. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 57
- зворотна засипка пазух бульдозером ДЗ-17 (Д-535) з наступним
трамбуванням ручними пневмотрамбівками ІЕ-4502.
Всі роботи виконуються спеціалізованим потоком спеціалізованими 
бригадами.
Фундаментні блоки завозяться та монтуються окремим елементами. Для їх 
транспортування використовуються автомобілі бортові МАЗ-200В з 
напівпричепами.
Пісок та щебінь для ущільнення доставляється автосамоскидами з кар’єра, що 
знаходиться на відстані 15 км.
Такі матеріали, як бетон, бітумна мастика, завозяться бортовими 
автомашинами з бази УВТК, яка знаходиться на відстані 5 км. 
в) Роботи основного періоду:
Роботи цього періоду ведуться потоковим методом в такій послідовності:
- влаштування фундаментних блоків стін підвалу;
- влаштування комплексних залізобетонних сходових маршів;
- мурування зовнішніх та внутрішніх стін з цегли керамічної;
- влаштування перегородок офісних приміщень;
- влаштування перегородок міжкімнатних;
- влаштування перегородок санвузлів;
- влаштування огороджуючих конструкцій;
- влаштування підлоги.
Монтаж основних конструкцій ведеться баштовим краном КБ-403 (Ьстр=30 м, 
(3=8 т.
Монтаж ведеться комплексною бригадою робітників. Роботи ведуться в 2 
зміни. Для зберігання і захищення від вологи сипучих матеріалів (цемент, 
гіпс) на майданчику влаштовують закриті склади. Склади фарб, 
вогненебезпечних матеріалів влаштовуються на безпечній відстані від 
будівництва.
г) Покрівельні роботи:
Апк.
192 Б -11 ПЗ
3м. Кільк Аок. №док Підп. Дата. 58
Покрівлю влаштовуємо з рулонних матеріалів, які надходять на 
будівельний майданчик автомобільним транспортом з бази УВТК що 
знаходиться на відстані 5 км від будівельного майданчику.
Роботи проводимо потоковим методом після монтажу конструкцій каркасу 
з розбивкою на 2 ділянки.
Виконується поточно-розчленованим методом з мінімальними розривами в 
часі поміж послідовними операціями в наступній послідовності:
- очищення основи;
- розвантаження, перенесення матеріалів;
- нанесення пароізоляції;
- влаштування 1 -го шару утеплювача;
- влаштування блискавкоприймальної сітки;
- влаштування вирівнюючи цементно-піщаних стяжок;
- ґрунтування основи;
- влаштування наплавної покрівлі з рулонних матеріалів.
Роботи веде ЗАТ БУ -  ’’Опорядбуд” спеціалізованою бригадою покрівельників 
за 20 днів в 1 зміну.
д) Спеціальні роботи:
Спеціальні роботи виконуються ЗАТ БУ -  ’’Опорядбуд” і включають в себе:
- влаштування внутрішнього водопостачання за 14 днів в 3 зміни;
- влаштування внутрішнього теплопостачання за 8 днів в 3 зміни;
- влаштування внутрішньої електричної мережі за 13 днів в 3 зміни.
Роботи проводимо потоковим методом.
д) Оздоблювані роботи:
Оздоблювані роботи виконуються ЗАТ БУ -  ’’Опорядбуд” і включають в себе:
- декоративне штукатурення внутрішніх поверхонь стін за 11 днів в 2 
зміни;
- вапнякова окраска стель за 12 днів в 2 зміни;
- архітектурна обробка фасаду за 16 днів в 2 зміни;
Роботи проводимо потоковим методом.
Апк.
192 Б -11 ПЗ
3м. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 59
Скло, вапно та масляна фарба доставляються на об’єкт з бази УВТК, що 
знаходиться на відстані 5 км, автотранспортом та зберігається на приоб’єктому 
складі. Пісок та щебінь для вимощення доставляється автосамоскидами з кар’єра, 
що знаходиться на відстані 15 км.
5.2.5 Вибір м онтаж них пристроїв
Монтажні пристосування повинні сприяти скороченню ручних операцій в 
монтажному процесі та підвищенню ефективності використання монтажних 
кранів.
Таблиця 5.7 -  Вибір монтажних пристроїв
Характеристика
Назва
Назва Ескіз
конструкції вантажного
пристрою
1. Колони,
сходові СМ Ц У'
марші, Строп
чотирьохгіл-
арматурні ковий,
каркаси, іо 5,0 0,22 4,24
Промсталькон-
ємності 3 *
сипучими струкція,
матеріалам 21059М-28
и та ін.. | \
2.Пакет Кліщовий
цегли, захват 2,0 0,12 2,7
піноблоку 6НК1-2,0
Апк.
192 Б-11 П З 60
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
жо-
підйом
Маса,
т
Висота
стропув,
м
5.2.6 Розрахунок технічних парам етр ів  кран ів
До технічних параметрів належать: потрібна вантажопідйомність 0>к,
найбільша висота підйому крюка Нк, найбільший виліт крюка Ьк, а також 
довжина стріли Ьс.
Вибір кранів починають з уточнення маси збірних конструкцій, монтажних та 
вантажозахватних пристроїв, габаритів та проектного положення конструкцій в 
будівлі.
По знайденим монтажним характеристикам вибирають кран для монтажу. Для 
монтажу 5-ти поверхового гаражу використовуємо баштовий кран.
За розрахунковими мінімально потрібними параметрами монтажних кранів, 
використовуючи технічні параметри існуючих кранів, вибирають крани, технічні 
параметри яких найбільш близькі до потрібних розрахунків.
Всі отримані дані заносимо до таблиці 5.16.
Монтажну вагу визначають за формулою:
С>т=С>е+Чпр, ( 5 . 1 2 )
де Ое- вага елементу, т;
цпр- вага монтажного пристосування, т.
Монтажну вагу визначаємо для найбільш характерного конструктивного 
елементу кожної групи:
Апк.
192 Б-11 П З 61
3м. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
- бункер з бетоном: ()т = 2,85 т;
- пакет цегли: ()т  = 0,12 + 1,5 = 1,62 т;
Монтажну висоту визначаємо за формулою:
НК=Ь с+іт+іі ц+И СТ; (5.13)
де Ьс -  перевищення монтажного горизонту над рівнем стоянки крану (м); 
й3 -  запас на висоті для безпеки монтажу (не менш їм);
Ье -  висота елементу (м);
Ьст -  висота строповки (м).
- бункер з бетоном: Нк = 0,5+20,87+2,2+1=24,57 м;
- пакет цегли: Нк = 0,5+20,87+2,7+1=24,57 м;
Необхідний виліт стріли крану визначаємо за формулою :
Ьк =  Ьі +  Ь + а ,  ( 5 . 1 4 )
де Ь] -  ширина будівлі, м;
Ь -  ширина від найближчої грані будівлі до вісі головки кранової рейки,м; 
а -  запас на монтаж стін, що знаходяться по іншу сторону будівлі, м;
Ьк =17.32+7,6+3 =27,92 м 
Необхідний виліт стріли крана повинен бути не менше 27.92 м, тому що 
максимальний виліт стріли потрібен при монтажі стін які знаходяться на 
протилежному боці будівлі (відносно стоянки крану). Також слід врахувати 
модель крану, від якої залежить відстань від крану до першої вісі будівлі. 
Таблиця 5.8 - Технічний вибір монтажного крану
Монтажні характеристики Варіант монтажу
Найменування Технічні
конструкцій, Теобхідний 
Монтажна Монтажна характеристики
що монтуються вага С>, т висота Нм, зиліт стріли Марка
м іхтр, м крану 0 , н , ь ,
т м м
бункер 3 
бетоном 2,85 24,57 28,92 8
КБ-403 41,0 ЗО
пакет цегли 1,62 24,57 28,92 8
Агж.
192 Б -11 ПЗ 62
3м. Кільк Аок. №док Підп. Дата.
5.2.7 Проектування поточності виконання робіт
Поточне виконання сприяє підвищенню ефективності роботи будівельних 
організацій, при цьому підвищується продуктивність праці, особливо коли одні і 
тіж роботи виконуються тривалий час. При цьому методі технологічний процес 
зведення будинків розбивається на декілька складових процесів, для кожного з 
яких встановлюють однакову тривалість і поєднують їх виконання в часі на 
різних ділянках, чим забезпечується послідовність здійснення однорідних 
процесів і паралельно різновидних. Поточний метод поєднує послідовний і 
паралельний методи, в ньому усуваються недоліки і зберігаються переваги 
кожного з них.
Для створення будівельного потоку необхідно:
- визначити склад виконавців для кожного з процесів;
- розбити складний будівельний процес на прості процеси призначити 
однакову тривалість виконання процесів на захватці;
- сумістити здійснення процесів за часом, забезпечуючи послідовне виконання 
одних і тих самих процесів і паралельне для виконання різних процесів.
Цим методом виконуються такі роботи як: влаштування бетонної основи; 
монтаж конструкцій каркасу; підземні роботи; влаштування покрівлі; внутрішні 
опоряджувальні роботи; зовнішні опоряджувальні роботи; влаштування підлоги; 
монтаж технологічного обладнання; внутрішні електротехнічні роботи; 
внутрішні сантехнічні роботи. Роботи які виконуються за потоком це: роботи 
підготовчого періоду; влаштування вводів.
5.2.8 Таблиця вихідних даних для складання календарного плану
В таблиці 5.9 розраховуємо вихідні дані для складання календарного 
плану:
- тривалість виконання робіт;
- кількісний склад бригади;
- змінність виконання робіт;
Апк.
192 Б -11 ПЗ 63
3м. Кільк Аок. №док Підп. Дата.
Таблиця 5.11 -  Вихідні дані для складання календарного плану
Норма на одиницю Трудомісткість на весь об’єм Основні
Об’єм роботи механізми Виконавець
виміру
№ Бригаді
Комплекс робіт маш-зм люд-дні
п/п маш- люд- Наймену­
ОД. ВИМІ­ год год вання
РУ маш- люд- Професій­ Кіль- . 
прий­
зм дні норма­ прий­ норма­ ний склад кість
тивна нята тивна нята
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 і б 17 18 19 20
1 Планування майданчику Бульдозер Машиніст
1000 м2 79,3 1-32-4 0.21
- 2,379 2 - - 1 бульдозера і 2 2 3950
бульдозером 0,03 Д-271
Влаштування
тимчасового 10-31-1 181 236,2 230 бригада
2 - - 10 1 23 360
огородження 100 м2 10,7 - 22,07 - - монтажників
Влаштування 84,6 84
тимчасового водопроводу
а) 0  100 мм. 100 м.п. 2,1 311.6 - 79.8 бригада 15
3 УП - - 6 1 14
- 38 сантехників
б) 0  25 мм. 100 м.п. 1,2 32.8 4.8 8,5
4
4 Влаштування тимчасової 360,8 бригада
100 м.п. 2 УП 14 14,2
каналізації 0  100 мм. - 44 - 88 84 - - сантехників 6 1
5 Влаштування тимчасових 1426,8 69,6 6 6
УП бригада
1000 м 0,4 ■ - - 6 1 11 37
доріг - 174 - землекопів
Влаштування
УП 26,07 13,2 12 бригада
6 тимчасового 100 м. 4 - 3,3 - - - - електриків 6 1 2 200
електроосвітлення
Код роботи
КІЛЬКІСТЬ
Нормативне джерело
Кількість
БМУ-8 БМУ-8 БМУ-8 БМУ-8 БМУ-8 Організація
Змінність
Тривалість
Потік у зміну
£
СҐ Продовження таблиці 5.11
— 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
я>я ос
Влаштування 
7 слабострумних мереж 100 м. 2 УП 24.6 6 6 бригада
- 3 - - >
електриків 6 2 1 1 200
№
оя Влаштування тимчасових 65.2 64
будівель і споруд 
-відкритого складу 1 м2 100 0.98 12 
- 0,12 12.5
я -закритий склад 1 м2 100 2.13 26 ос 12.5 
0,26
8 бригада теслярів
-вбиральна на 2 очка шт. 2 УП 78,72 - - 19.2 8 1 8
ш 0,25 
9,6
-душова на 2 рижки шт. 1 26,24 3.2 0 ,125  
3,2
0 ,125
- душова на 4 рижки шт. 1 39.36 4,8
4,8
оо
Розробка Грунту 1000 м3 0,24 1-24-1 21,28 . . . 0,624 1 Бульдозер 1 Машиніст
9 1 >»
бульдозером 2,6 Д-271 бульдозера 2 1 240
2ю
Розробка грунту 254,8 240
екскаватором 174.5 18,53 44,73 оо
- У відвал 1000 м3 2Д 1-13-5 21,3 2,3 Екскаватор Машиніст 35
10 ЭО-2621А 4 екскаватора 4 2 60
2
- у автомобілі самоскид 1000 м3 10,1 1-18-5 170.79 45,90 210,1 ю 168
20,8 5,6
4ьо0 оо
Доробка грунту вручну 100 м3 1 1-164-2 314.16 - - 38,3 36 Бригада
11 38,3 землекопів 6 >>
ел 1 6 17
і И
а 24,86 195.75 18 Кран МК- 
12 Улаштування бетонної 100 м3 0,8 6-1-1 19,1 1 Бригада
СлЗ підготовки 3,03 23,87 - 110 бетонярів 6 1 3 267
Улаштування 259.55 198,45 198 Кран МК- бригада
13 фундаментної плити 100 м3 6,28 6-1-16 75,31 1
9,2 31,6 - - 110 бетонярів 22 1 9 19
Я>С(-0\ Я
ПП «Харківмонолітбуд»
я
гСеҐ
> 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Яге
о Влаштування колон у 657.04 1802.35 Кран МК- бригада
ге 14 0,33 6-15-1 - - 72,53 72 1 12 1 6 28
металевій опалубці 80,13 219,8 110 бетонярів
я
Влаштування 
їя 197,0 926.55 Кран МК- бригада
р 15 залізобетонних стін 100 м3 4,32 6-13-11 488,16 480 1 24 1 20 9
н 24,02 113 - - 110 бетонярів
р підвалів
Гідроізоляція стін 2.33 33.5 бригада
16 100 м2 11,5 8-4-7 0,29 4,08 - - 46,92 42 - -
фундаменту монтажників 6 1 7 165
Влаштування перекриттів 6-22-3 110,26 833.75 бригада
17 100 м3 6,38 . . . . . . 648,65 640 - - 32 1 20 9,9
безбалкових 13,44 101,67 бетонярів
Засипка траншей і 23,88 0 Бульдозер Машиніст
18 1000 м3 1-27-2 6,11 6 - - 1 1 2 6 350
котлованів бульдозером 2,1 2,91 0 Д-271 бульдозера
Трамбування ґрунту 18,36 бригада
40 19 100 м3 21 1-134-1 8 2 47,04 48,0 12 1 4 350
пневмотрамбівками 1,06 2,24 - - - - землекопів
Ю
Ыі Влаштування бригада
20 т.грн 87 4т.грн/зм - - 21,75 21 - - 3 1 7 13
сантехнічних вводів сантехніківв
Влаштування бригада
21 т.грн 27,7 4т.грн/зм - - 6,9 6 - - 3 1 2 14
я електротехнічних вводів електриків
00
Влаштування бригада
22 т.грн 75,4 4т.грн/зм - - 18,75 18 -- - 6 1 3 13
газопроводів газовники
Улаштування колон у 657.04 1802.35 Кран МК- бригада
23 100 м3 0,92 6-15-1 - - 202,3 187 1 11 1 17 46
металевій опалубці 80,13 219,8 110 бетонярів
Я>ге
ПП
ПП «Харків­
монолітбуд» «Укргазбуд» БМУ-8 БМУ-8 «Харківмонолітб ПП «Харківмонолітбуд»
УД»
'Ь
оо
2со
2?
Сґ Продовження таблиці 5.11
я 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
о>
Улаштування стін і 6-17-3 220,07 2030,0 4852 4760 Кран МК- 
24 100 м3 19,6 - - 1 бригада СП
перегородок 26,91 247,56 110 бетонярів 35 1 8,9
іяз
ЇЯ 110,26 833,75 Кран МК- бригада
р 25 Влаштування перекриттів 100 м3 24,3 6-22-3 13,44 101,67 - - 2470 2380 1 ОО
110 бетонярів 35 1 со 21
00
Мурування стін із м3 1041 8-22-1 2.26 5.88 Кран МК- 1 бригада
26 10 1 75 14
газобетоних блоків 0,276 0,72 - -- 749,5 750 110 мулярів Р3З
00
27 Мурування перегородок з 2.26 5.88 123 120 Кран МК- 1 бригада
8-22-1 10 1 12 10
газобетоних блоків м3 123 0,276 0,72 - - 110 мулярів 2
м
оо
чо 28 Влаштування 197.72 319,00 13,22 Кран МК- 1 бригада
100шт 7-47-4 17 1 >> 1 17 2
м сходинкових маршів 0,34 24,11 38,9 - - 110 бетонярів 2ЦЗ
сIл 00
29 Улаштування 100 м2 6,2 12-20-1 0.76 24,49
0,092 2,98 - - 18,71 18 Кран МК- 1 бригада >
пароізоляції 110 покрівельників 3 2 1 6 69
из
сЯз
оо
1.59 4.28 Кран МК- бригада
30 Утеплення покриття м3 12-19-2 1 3 іь 6,2
керамзитом 55,8 0,193 0,52 - - 29 27 110 покрівельників 1 9
и2з
Утеплення покриттів оо
1.59 4.28 . . . 3,22 3 Кран МК- бригада
31 плитами 100м2 6,2 12-18-3 1
0,193 0,52 - 110 покрівельників 3 2 1 1 6,2
мінераловатними из
оо
Улаштування 10.06 38,39 27 Кран МК- 1 бригада
32 29 3 >■ 1 9 0,7
вирівнюючи стяжок 100м2 6,2 12-22-1 1,29 4,68 - - 110 покрівельників
> и2з
7зЇ
ПП «Харків- ПП «Харків- 
монолітбуд» монолітбуд»
Продовження таблиці 5.11
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 іб 17 18 19 2 0
5СТҐ
е СО
І Армування підстилаючи т 1,24 5.59 16 ,82 2,5 2 Кран МК- бригада
33 шарів 6 -1 1 -1 0
0 ,68 2,05 - -- 1
110 арматурників 2 2 1 1 1,3
я> ш
«
оо
34 Улаштування покрівель з Кран МК- 
100 м2 6 ,2 12-1-6 1.89 2 1 .8 16,43 1 бригада
15 3 >> 1 5 124
наплавленого матеріалу 0,23 2,65 - - 110 покрівельників 3
яо М
оо
ья 35 Встановлення блоків 100 м2 5,51 10-20-3 36.38 102.73
4,44 12,53 - - 69,1 Кран МК- 1 бригада
68 >»
110 такелажників 4 1 17 33
віконних
Ю
й ос
ра 36 Встановлення балконних 42.80 98,11 Кран МК- 1 бригада 4
блоків 100 м2 1,67 10-28-1 5,21 11,96 - - 19,97 20 110 такелажників 1 5 34
№
ос
Встановлення дверних Кран МК- 
37 блоків 100 м2 7,2 10-28-1 42,80 98,11 86,11 84 1 бригада >>>
5,21 11,96 - - 110 такелажників 4 1 21 35
2
из
Улаштування підлоги 1972,6 1960
влаштування стяжок 
цементно піщаних 100 м2 103 11-11-1 9.15 56,25 705 оо 105
1,11 6,85 — Кран МК- бригада
38 ►>»
лінолеум них 100 м2 82 11-36-3 20,00 85.01 849 110 1 облицювальників 20 1 98
3 84
из
2,44 10,36
покриттів з плитки 100 м2 20,5 11-27-3 30,64 167,48 418,61 21
4К0> 3,74 20,42
Опорядження внутрішнє 2902 2900
ЬІ1 шпаклювання стель 100 м2 103 15-169-6 0.04 24,75 311,06 72
0,005 3.02 оо
фарбування стель 100 м2 103 15-180-4 1.35 80.85 1014,5 Кран МК- 
39 -- 1 бригада малярів 20 >> 72
я 0,17 9.85 . . . 110 1
00 шпаклювання стін 100 м2 157 15-169-5 0.04 17,98 345 из 108
0,005 2.2 
фарбування стін 100 м2 157 15-180-3 1.22 64,35 1232
0,15 7.85
оо
40 Зовнішнє опорядження 0.14 479,94 ■'3-
будинку 100 м2 46 15-266-1 0,015 58,53 - - 2692 2680 бригада
- - облицювальників 20 1 сп
3 34
иа
оо
Внутрішні санітарно- т.грн 782 4т.фн/зм 195,5 192 бригада
41 технічні роботи -- -- - - >
сантехників 6 1 32 24
2
ю
>
7Я?
22?Сґ Продовження таблиці 5.11
я 1 2 3 4 5 9 10 11 12 13 14 15 іб 17 18 19 20
о>я
42 Внутрішні т.грн 249 4т.грн/зм - - 62,25 60 - - бригада
електротехнічні роботи електриків б 1 10 25
їаз 43 Монтаж ліфтів т.грн 603 4т.грн/зм бригада
-- - 150,8 150 - - монтажників 10 1 15 1
н
44 Налагодження ліфтів т.грн 66 4т.грн/зм - - 16,5 бригада
2 - - монтажників 10 1 2 1
45 Г азопостачання т.грн 688 4т.грн/зм - - 172 170 -- - бригада
газівників 10 1 17 1
Різні роботи: 14.6 58,87
46 0,93 1 бригада
5 1
влаштування вимощення 1000 м3 0,13 27-82-1 1,78 7,18 - - - - бетонярів 1 1
47 Здача об’єкта в 5
експлуатацію 5
з>я
БМУ-8 «Укргазбуд» «Харківлі «Харківліфт» БМУ-8
фт»
192 Б-11 П З
5.3 П роектуван н я  будівельного генерального плану
5.3.1 В иробничі та м еханізовані установки
Таблиця 5.12 — Виробничі та механізовані установки
№ Найменування Потуж Продук Область
пп механізмів н., кВт -тивність застосування
для підйому 
1 Кран баштовий КБМ-403 30 конструкцій та 
матеріалу
Трансформатор для дугової однофазний для 
2 54
зварки СТЕ-24 зварки
3 Бетононасос веП а Р2800 22 для бетонування
для бетонування 
4 Глибинний вібратор И -18 0,8
стиків
для бетонування 
5 Поверхневий вібратор ИВ-18 0,6
підлоги
5.3.2 Розрахунок площ і складів
Норматив виробничих запасів, які підлягають збереженню на складах Рскл 
визначаємо за формулою:
Рскл =Рзаг/ТхТнхК1хК2, (5.1)
де Рзаг - кількість матеріалів;
Т - тривалість розрахункового періоду за календарним планом;
К1 - коефіцієнт нерівномірності постачання матеріалів на склади, для 
автомобільного транспорту 1,1;
К2 - коефіцієнт нерівномірного споживання матеріалу приймаємо 1,3;
Тн - норма запасу матеріалів.
Агж.
192 Б-11 ПЗ 70
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Корисну площу складу визначаємо за формулою:
Т=Рскл/п, (5-2)
де п - норма збереження матеріалу на 1 м2 площі складу.
Загальну площу складу, вклюваючи проходи, визначаємо за формулою:
$=¥/$, (5.3)
де (3 - коефіцієнт використання складу, який характеризує відношення 
корисної площі складу до загальної.
В таблиці 5.13 представлений розрахунок складів.
Таблиця 5.13 -  Таблиця розрахунку складів
сЗ
н Й .2 Н X сз X
« * 8 я § н «і N
Назва матеріалів се £- й сГ Н СІ
5 е а СУ
ю о § § сЗ I
та виробів о. § й
щ N з * а са4 Он .1 ё *§  а5 ‘.За-  ° Э ся
х >Я§ о
о Ь о- юо о к  5  ^  я£н, сь § е? а
с з  і о X 2 й 2 О. о о О С сЗ
о « а. НЯ
Н
I .Фундаментний м 51 479,96 9,4 10 94,11 2,5 37,64 1,2 45,17 Відкритий
блок
2. Плити 
перекриття м 279 1643.6 5,89 10 58,91 0,7 84,16 1,2 100,98 Відкритий
3. Перемички м3 286 93.61 0,33 10 3,27 0,5 6.55 1,2 7,86 Відкритий
4.Елементи 
сходів. м3 36 40,6 1,13 10 11.3 0,5 22.55 1,2 27,07 Відкритий
Відкритий
5. Цегла шт 303 1850.6 6,11 10 61,1 0,7 8,7 1,2 10,47 Навіс
6. Арматура т 34 65.62 1,93 10 19.3 0,8 24,12 1,2 28,95
7.Щебінь, пісок, 
гравій м 100 331 3,31 10 33,1 З 11 1,2 13,24 Відкритий
8. Опалубка м2 36 532,3 14,79 10 147,86 10 14,79 1,2 17,74 Відкритий
Відкритий
9.Плиты гіпсо- м3 15 134,8 8,99 10 89,9 0,8 112,4 1,2 134,8
ні
10. Рулонні Ірул 29 677 23,34 10 233,45 18 12,97 1,2 15,56 Навіс
матеріаи
м3 Закритий
I I  .Пінополісти 299 52 0,17 10 1,7 0,5 3,5 1,2 4,2
рол
12. Рідкі 
матеріали 93 13,22 0,14 10 1,42 0,8 1,77 1,2 2,13 Закритий
13. Проф. м 13 112 8,6 10 86,1 0,8 107,7 1,2 129,2 Відкритий
настил
14. Скло м 16 621 38,8 10 388 170 2,28 1,2 2,74 Навіс
Атж.
192 Б -11 П З 71
Зм. Кільк Арк. Ходок Піди. Дата.
5.3.3 Т им часові дороги та їх типи
Тимчасові дороги на будівельному майданчику влаштовуємо таким чином, 
щоб забезпечити під’їзд в зону дії вантажно-розвантажувальних механізмів, 
площадки укрупненого збору, складів, майстерень, побутових приміщень.
При трасировці доріг приймаємо відстані до ближньої бровки дороги з 
поздовжньої сторони будівлі 9 м, з торців не менше радіусу заїзду (ЗО м).
При в’їзді на будівельний майданчик повинна бути встановлена схема руху 
транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів -  добре видимі знаки, які 
регламентують порядок руху транспортних засобів.
Дороги проектуємо закольцьованими, при проектуванні схеми руху 
транспорту максимально враховуємо існуючі дороги та умови зручного 
маневрування на будівельному майданчику.
Дороги приймаємо з одностороннім рухом, ширину доріг приймаємо 6 м.
Радіуси закруглення доріг визначаємо, виходячи з маневрових властивостей 
автомашин та автопоїздів.
Швидкість руху автотранспорту поблизу місць виконання робіт не повинна 
п ер еви щ у вати  10км/год на прямих ділянках і 5 км/год на поворотах.
Дороги приймаємо з щебеневим покриття. Конструкція полотна дороги 
показана на рисунку:
/// ///
Рисунок 5.1 -Конструкція тимчасової дороги 
1 - кювет; 2 - обочина; 3 - покриття; 4 - земл. полотно; 5 - щебеневе покриття; 
6 - основа; 7 - підстилаючий шар з піску; 8 - ущільнений грунт.
Апк.
192 Б-11 ПЗ 72
Зм. Кільк Аок. №док Підп. Дата.
5.3.4 П ар к  будівельних м аш ин та транспорту
Таблиця.5.14 - Парк будівельних машин та транспорту
Потужність 
№ Кіль­ Призна­
Найменування Марка та інші 
п п кість чення
характеристики
1 2 3 4 5 6
А. Будівельні машини
Ес=9.5-15.5 м Монтажні
1 Автокран КС-3575А 1
0= 16 т роботи
Ьс.= 30м; Монтажні
2 Баштовий кран КБ-403 1
0=3,5-8т роботи
3 Екскаватор ЕО -3322А 2 Ук.= 1.0 м3 Земляні
4 Бульдозер ДЗ-17 2 И = 59 кВт Земляні
6 Бетононасос Сена 1 Ы= 22 кВт Бетонні
Р28003
Електрозварювальний
7 ТДС-150 1 N=8.2 кВт Монтажні
трансформатор
Ущільнення
8 Пневмотрамбовки ІЕ-4502 2 0.45 м3/хв
грунту
9 Стрічковий транспортер Т-144 1 Т=10м N=2.8 кВт Земляні
10 Вібратор СБ-124 3 № 1 .2 кВ т Бетонні
Б . Автотранспорт
1 Автосамосвали: КРАЗ-256Б1 6 0= 10  т
2 МАЗ-205 2 0= 12  т
3 Автомобілі бортові МАЗ-200В 2 0=6.5 т
Агж.
192 Б-11 ПЗ 73
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
5.3.5 В изначення необхідності в побутових і адм ін істративних 
будинках
Для створення нормальних умов праці робітників і інженерно-технічних 
робітників на будмайданчику розміщують тимчасові споруди: санітарно- 
побутові, адміністративні і виробничі. їх потребу визначають з розрахунку 
чисельності персоналу. Число робітників визначають, виходячи з календарного 
або сіткового графіків та графіків руху робітників.
В житловому будівництві питома вага робітників —  85% , ІТР —  8.0%, 
службовців — 5%, МОП і охорона — 2%.
Комплекс приміщень повинен розраховуватись на всіх робітників, які зайняті в 
виробництві, включаючи спец підрядні і налагоджуючи організації. Після 
розрахунків необхідних площ, типові тимчасові споруди вибирають по 
каталогах, довідниках, паспортах. Площі тимчасових споруд розраховують у 
вигляді таблиці для кожного виду споруд.
Загальна кількість працюючих визначається за формулою:
ї^заг = (N^6 + ^ тр + Н сл + П моп) • К 0 (5.4)
де И р о б  - максимальна кількість робочих за сітковим графіком (87 чол);
1ЧТр - кількість ІТР (3 чол);
1ЧСл - кількість службовців (1 чол);
ТІмоп - кількість МОП та охорони (2 чол);
К0 - коеф. на відпустки, хвороби та ін.
М,іаг = (87 + 3 + 1 + 1) • 1,05 = 96(чол.)
Підраховуючи кількість робітників, що працюють на майданчику маємо:
- загальна кількість кількість робітників -  96 чол;
- робітників -  91 чоловік, з них чоловіків - 6 1 ,  жінок -  30;
- ІТР -  3 чол, з них чоловіків -  2, жінок 1;
- службовців -  1 чол;
- охорона -  1 чол.
Апк.
192 Б-11 П З 74
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
В таблиці 5.15 представлений розрахунок тимчасових будівель і споруд.
Таблиця.5.15 - Розрахунок тимчасових будівель та споруд
Значення 
Групування та Розрахункова показника Розра хункова Прийнята Кількість шт
найменування будівель кількість робітник, на 1 м2 площа м2 площа
та служб працюючо - 
то
1 .Контора 8 4,8 38,4
2.Диспетчерска 3 7 21 21
3.Кабінет по ОП 20 81 3
4.Гардеробні
-чоловічі 92 0,9 82,8 42 2
-жіночі 40 0,9 36 42 2
5.Сушилка
-чоловічі 62 0,2 12,4 21
-жіночі 30 0,2 6,0 21 1
6. Душові
-чоловічі 62 0,43 26 21 1
-жіночі 30 0,43 12,0 21 1
7. Умивальники
-чоловічі 62 0,05 3,25
-жіночі 30 0,05 1,4
8. Туалети
-чоловічі 62 0,07 4,55
-жіночі ЗО 0,07 1,96
9.Приміщення для
обігріву 92 1,0 93 108 4
10.Столова 92 0,15 13,9 21 1
Всього 387,1 486 15
5.3.6 О рган ізац ія  водозабезпечення
Потребу у воді розраховуємо виходячи з прийнятих методів виконання робіт, 
обсягів робіт та терміну їх виконання. Розрахунок ведемо на період будівництва з 
максимальним водопостачанням.
Сумарні витрати води на будівельному майданчику визначаємо за формулою:
Qsar- 'Qrocn +Q сгп +Q вп ~̂Qno>K, (5.5)
де Qrocn -  розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби; 
Qcm -  розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби;
QBn -  розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби;
Апк.
192 Б - 11 П З 75
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
0>пож -  розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби; 
Розрахункові секундні витрати води на господарсько-пит ні пот реби  
визначаємо за формулою:
bx  N, х к.
Q"ГrОСП О3/6Т0АА (5.6)
0х п
де Ь -  норма споживання на одного робітника в зміну; Ь=20 л;
N 1 -  число працюючих в зміну;
к2 -  коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, к2=2;
п -  число годин роботи в зміну;
_ 2 0 x 2 1 x 2  _
О   —  О /ТАА О О = 0,028 Лтт/сг0СП 3600x8.2 /Б
Розрахункові секундні витрати води на саніт арно-гігієн ічні пот реби  
визначаємо за формулою:
с х ^
Q c (5.7)
60 х m
де с -  норма витрат на 1 особу, що приймає душ; с=70 л;
N2 -  число працюючих, що приймають душ в першу зміну (40% від N 1); 
m -  час роботи душових установок (45 хв. після закінчення зміни);
= 70 х 8,4 = q 22 /
г̂ сгп 6ґг0\  х 4л5с л/'-'
Розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби обчислюються за 
формулою:
Sx А х Б
Qi x k (5.8)
3600 х п 1
де Б — питомі витрати води на одиницю обсягу робіт;
А —  загальний обсяг робіт на добу або зміну;
Пі —  кількість годин роботи, до якої віднесенні витрати;
к2 — для виробничих потреб приймають 1,5;
кнв — коефіцієнт на невраховану витрату води, рівний 1,2.
Апк.
192 Б - 11 П З 76
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Питомі витрати 8 знаходимо, як суму добутків витрат на тривалість їх для всіх 
процесів 8=400 л.
4 0 0 x 2 1 . 6 x 1 , 5
с>госп х 1,2 — 0.545 л/с
3 6 0 0 x 8
Мінімальна витрата води на протипожежні заходи визначається з розрахунку 
одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кожний струмінь, тобто 
5 - 2 = 1 0  л/с.
Отже знаходимо загальні витрати води по формулі:
Озаг-М),0 2 8 + 0 , 2 2 + 0 , 5 4 5 + 1 0 =  1 0 ,7 9 3  л/с 
Розрахунковий діаметр труб на період найбільш напруженої роботи знаходимо 
по формулі:
В 4 х 0заг ХЮОО
( 5 . 9 )
П х У
де ()заг — сумарні витрати води;
V—  швидкість руху води по трубах, У=1.5 м/с;
^  ( 4 x 1 0 . 7 9 3 x 1 0 0 0
В =  ---- — — —  -  =95.74 мм
V 3.14x1.5
Одержане значення діаметру оругляємо до цілого числа і приймаємо труби 
діаметром 100 мм.
Мережа тимчасового водопосточання будівельного майданчику влаштовується 
по змішаній схемі.
Джерело водозабезпечення по схемі -  міська мережа.Пожежні гідранти 
встановлюємо на трубопроводі, на відстані не більше 150 м один від одного, але 
не далі 50 м від краю проїздної частини дороги і не далі 50 м від будинку.
Водозабірні крани проектуємо із розрахунку радіуса обслуговування гнучким 
шлангом не більше 100 м. Фонтанчики для води влаштовуємо не далі ніж 75 м 
від робочих місць, а також у місцях відпочинку робітників.
При водопостачанні тимчасових будинків та споруд використовуємо труби 0  
1 дюйм.
Апк.
192 Б-11 ПЗ 77
3м. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
5.3.7 О рган ізац ія  тим часового енергозабезпечення
Таблиця 5.16 - Встановлена потужність по видах споживачів
Загальні
Норми витрат 
єи Обсяг або вит-рати
Найменування споживачів енергії на одиницю 
2 кількість електро-
вимірювання, кВт
енергії(кВт)
1 2 3 4 5
Силові споживачі
1 Баштовий кран КБМ-401ПЛ8 1 50 50
Електрозварювальний апарат 
2 1 8,2 8,2
ДС-150
3 Пневмотромбівка ТР-1 1 2 2
3 Вібратор ІВ-47 2 3,6 3,6x2
Підсумок Рс 67,4
Технологічні споживачі
Інші інструменти 
1 - 6,7 6,7
10% від силових потреб
Підсумок Рт 6,7
Внутрішнє освітлення
Адміністративні приміщення,
1 116 0,15 17,4
побутові•  примі• щення, м2 
2 Склади, м2 120 0,03 3,6
Душові, туалет, прохідна 
3 67,84 0,1 6,8
приміщення для сушки одягу, м2
Підсумок Ров 27,8
Зовнішнє освітлення
Виконання бетонних робіт, 
1 216 0,05 10,8
8=18x12=216 м2
Влаштування піноблокової
2 кладки 38.4 0,03 1.15
3,2x12
3 Аварійне освітлення: проходи 250 0,035 8,75
4 Охоронне овітлення, км/шт 0,88 0,5 1,76
Підсумок Ров 22.46
Арк.
192 Б-11 П З
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата. 78 '
Необхідну сумарну потужність визначаємо за формулою:
Р, + + *г3о+£ Р о з ) * а  (5-Ю)
СОБ ф  СОБ ф
де кіс=0,33 -  середній для механізмів; к2с=0,5; к3с=0,8 -  для внутрішнього 
освітлення; а=1,1 — коефіцієнт врахування втрати в мережі в залежності від 
протяжності перерізу.
р  =  ( М 1 * А 7 ’ 4  +  0 , 5 x 6 л  +  х  8  +  2 2  х  =  9 3
р 0,614 0,85
Вибираємо трансформаторну підстанцію СКП-100-6/10/0,4 потужністю 
100 кВт.
5.3.8 Р озрахунок і орган ізац ія  освітлення робочих місць
Джерелами світла є прожектори з лампами розжарювання потужністю 
1,5кВт, встановленні групами по 3, 4 і більше. Для даного будівельного 
майданчика рекомендуються прожектори ПЗС з освітленням 20 лк. Висота 
установки приладів приймається максимальною, по можливості на рівні даху 
споруди,що будується; відстань між прожекторами не повинна перевищувати 
чотирикратної висоти їх установки. При відсутності потужних джерел світла 
прожектори необхідно влаштувати групами відповідної сумарної сили світла, 
світловий потік повинен бути спрямований у кількох напрямках.
Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників може бути 
встановлена спрощеним методом через питому потужність за формулою:
п Р -Е - 8
(5.11)
■ л
де Р -  питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-45, приймаємо 
0,3 Вт/м2-лк;
Е -  освітленість, приймаємо Е=20 лк;
8 -  площа, яка належіть освітленню;
Арк.
192 Б - 11 П З
Зм. Кільк Аок. №док Підп. Дата. 79
Рл -  потужність лампи прожектора, для прожектора ПЗС-45 Рл=1.5 кВт. 
а) Освітлення робочого м ісця при монт аж і колон:
8=62,4x17,32х8=>8646 м2/292 з м  = 29.6 м2/зм
п -  —0, 3*20 *39.6 9 0.158 ламп
1500
Приймаємо 1 прожектор на 1 лампі.
б) Освітлення робочого місця при монт аж і сходових клітин: 
8=5х8х17х2=>1360 м2/34 зм = 40м2/зм
п — —0,-3-*--2-0--*-4--0- = 0Л.116. ламп
1500
Приймаємо 1 прожектор на 1 лампи.
в) Освітлення робочого м ісця при влаштуванні каркасу будівлі:
8=62,4x17,32x17=>18373 м2/364 зм = 50,47 м2/зм
п = —0, 3*2-—0*5 =0 ,04.720 1 ЛлОаЛм1п
1500
Приймаємо 1 прожектор на 1 лампі.
в) Освітлення робочого м ісця при піноблоковій кладці:
8=62,4x17,32х17=>18373 м2/220 зм = 83,51 м2/зм 
п -  0 3--*-2--0--*-8--3 51
і— = 0.334 ламп. Приймаємо 1 прожектор на 1 лампі.
1500
5.3.9 Заходи по техніці безпеки при ви кон ан н і окрем их 
будівельних процесів
Перед початком земляних робіт у відповідності з проектом, на місцевості 
повинні бути відключені всі споруди енергопостачання яких проходить 
безпосередньо через зону розробки котловану, цьому приділяється особлива 
увага, так ак як їх пошкодження під час розробки котловану може призвести до 
нещасних випадків. В місцях розміцення електрокабелей грунт розробляється 
вручну.
Земляні роботи у зоні розташування підземних комунікацій допускються 
тільки з письмового дозволу організації, що експлуатують ці комунікації. Земляні
А ш .
192 Б-11 ПЗ
Зм. Кільк Аш. №док Підп. Дата. 80
роботи в безпосередній близькості від підземних комунікацій повинні 
вироблятися під спостереженням виконроба чи майстра. Біля електрокабелів 
розробляти ґрунт із застосуванням ударних інструментів заборонено. У випадку 
виявлення підземних споруд, не зазначених у проекті, а також при виділенні 
шкідливих газів, земляні роботи повинні бути припинені до одержання 
додаткових вказівок.
При виявленні не передбачених проектом підземних комунікацій 
вибухонебезпечних матеріалів чи предметів, шкідливих газів і т.д. роботи 
необхідно негайно припинити до виявлення характера виявлених споруд, 
предметів чи газів, знешкодження їх і одержання дозволу на подальше 
провадження робіт.
У природно-вологих ґрунтах котловани і траншеї можуть розроблятися з 
вертикальними стінками без кріплень на глибину не більше 1 м, у піщаних - 1,25 
м супіщаних - 1,5 м, у суглинних, глинистих і сухих льосовидних - 2 м. В усіх 
інших випадках котловани і траншеї варто розробляти з укосами чи з 
тимчасовим кріпленням стінок.
Безпосередньо при роботі екскаватора робітникам забороняється знаходитися 
під його ковшем чи стрілою, робити які-небудь роботи з боку вибою. Сторонні 
робочі можуть знаходитися на відстані не менше 5 м від радіуса дії екскаватора. 
Навантаження ґрунту екскаватором на автомобілі повинні виконуватися з боку 
заднього чи бокового борта. Проносити ковш над кабіною забороняється. 
Необхідно вести систематичне спостереження за станом укосів, виїмок. З появою 
тріщин і інших ознак обвалення необхідно призупинити роботи, вивести 
робітників у безпечне місце і вжити заходів по попередженню обвалу.
При проведені робіт в час крім обов'язкового освітлення робочої площадки 
повинні мати індивідуальне освітлення землерийні, землерийно-транспортні і 
транспортні машини. Стоянку і шляхи пересування машин і механізмів, зайнятих 
на земляних роботах виносять за межі призми обвалення ґрунту. Поверхня 
шляхів переміщення екскаваторів повинна бути спланована.
Атж.
192 Б-11 ПЗ 81
Зм. Кільк Аок. №док Підп. Дата.
При розпушуванні грунту ударним механізмами, визначають границю 
небезпечної зони розльоту шматків ґрунту і встановлюють захисні 
пристосування.
Місця злектропрогріва мерзлого ґрунту обгороджують, і проведення яких- 
небудь робіт на цій ділянці дозволяють після відключення струму .При розробці 
виїмок у вологих ґрунтах, пристрої тимчасового кріплення стінок котлованів і 
траншів, влаштуванні водопонижеяия, відтавання ґрунтів, розробці ґрунтів 
спеціальними способами й в інших особливих випадках необхідно строго 
виконувати вказівки проекту виконання робіт і вимоги спеціальних правил 
техніки безпеки.
При улаштуванні монолітних ділянок повинні виконуватися такі вимоги: 
-кожен день перед початком укладки бетону вібратором перевіряють 
справність та надійність закріплення всіх ланок віброхоботу між собою та до 
страхувального канату;
-при ущільненні бетону електровібраторами переміщати вібратор за 
токоведучі шланги не допускається а при перервах в роботі і при переході з 
одного місця на інше електровібратори потрібно вимикати;
-при електропрогріві бетонної суміші монтаж і приєднання електрообладнання 
до питаючої мережі повинні робити тільки електромонтери, які мають 
кваліфікаційну групу по техніці безпеки не нижче III;
-при виготовленні бетонних сумішей з використанням хімічних добавок 
необхідно запровадити заходи які виключали б опіків шкіри та ушкодженням 
очей;
-монтаж, демонтаж бетоноводів а також видалення з них бетону, що 
затримався (пробок) допускається тільки після зниження тиску до атмосферного;
- під час прочистки бетоноводів стисненим повітрям робітники, не зайняті 
безпосередньо цими операціями повинні бути на відстані не менш 10 м від 
бетоноводу.
Атж.
192 Б-11 ПЗ 82
Зм. Кільк Аок. №док Підп. Дата.
-в зоні електропідігріву потрібно використовувати ізольовані гнучкі кабелі або 
провода в захисному шланзі. Не допускається прокладати провода безпосередньо 
по грунту або по шару опілок, а також провода з порушеною ізоляцією;
-зона електропрогріву повинна знаходитись під постійним наглядом 
електромонтерів, що виконують монтаж електромережі.
При виборі монтажних конструкцій, повинні бути прораховані всі 
небезпечні зони та пристосування для з‘єднання. їхні з'єднання, способи 
закріплення багато в чому визначають умови безпеки провадження робіт. 
Застосування при монтажі укрупнених, повної готовності блоків покриттів 
промислових будинків, що збираються на землі, значно скорочує обсяг 
верхолазних робіт, що представляють роботи підвищеної небезпеки.
Основними умовами безпечного виконання монтажних робіт є правильна 
експлуатація монтажних кранів, що забезпечують їхню стійкість і надійність 
вантажозахватних пристроїв. Для забезпечення необхідної стійкості монтажний 
кран повинний бути встановлений на надійну і ретельно вивірену основу. Крім 
того, кожен кран необхідно обладнати автоматичним пристроєм для обмеження 
вантажопідємності, а сталеві канати повинні періодично перевірятися кожний 
рік. Також повинні виконуватися і інші необхідні заходи, передбачені 
правилами ТБ і вказівками інструкцій з експлуатації монтажних кранів. Перед 
початком роботи й у процесі монтажу всі основні пристрої випробують 
подвійним навантаженням. Безпосередньо перед підйомом треба перевірити 
надійність петель для стропування вантажу. Відповідно до діючих норм стропи 
захвату й інші такелажні пристосування варто періодично випробувати і при 
необхідності вибраковувати. При підйомі вантажів останні беруть на 
відтягнення, що виключає розгойдування вантажу і закручування маси. Однак 
сам вантаж варто піднімати й опускати тільки в строго вертикальному 
положенні. Щоб уникнути перевантаження монтажних кранів варто стежити за 
наявністю на елементах збірних залізобетонних і інших конструкцій маркування 
з указівкою маси елемента. Забороняється під час перерв залишати піднятий 
вантаж у висячому положенні.
Апк.
192 Б-11 П З 83
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
Особливі запобіжні заходи варто застосовувати при вітряній погоді. При вітрі 
швидкістю більше 15 м/с монтажні роботи, зв'язані з застосуванням кранів, варто 
припиняти.
До верхолазних робіт, тобто робіт, які виконуються на висоті більше 5 м від 
землі, перекриття або настилу допускають робітників у віці від 18 до 60 років, 
що мають стаж роботи не менше року і розряд не нижче 4-го. Робітників, 
зайнятих на монтажних роботах, забезпечують спецодягом, спецвзуттям і 
захисними касками. При роботі на висоті вони зобов'язані надягати запобіжні 
пояси, якими прикріплюються до міцно встановлених елементів конструкції чи 
страховочним канатам. Для створення необхідних безпечних умов робіт і 
переміщення на висоті влаштовують тимчасові настили, вимощення й 
огородження, застосовують захисні сітки. Дощаті настили на риштуваннях 
виконують з рівних дощок товщиною 40 мм при зазорах між ними не більш 10 
мм.
Небезпечні зони - місця можливого падіння вантажів виділяють 
переджувальними знаками. Всі робітники, що приймають конструкції при їхній 
установці в проектне положення, повинні знаходитися на риштованнях або 
люльках, встановлених на вже цілком змонтованих конструкціях. Розстроповку 
конструкцій виконують тільки після їхнього надійного закріплення. Тимчасові 
кріплення конструкцій дозволяється знімати після остаточного закріплення 
конструкцій. Електрозварювальні роботи виконують відповідно до правил 
протипожежного захисту і техніки безпеки на ці види робіт.Безпечні умови 
монтажних робіт багато в чому залежать від стійкості раніше змонтованих 
конструкцій, що може бути забезпечена при якісному виконанні стикових 
з'єднань, а також шляхом установки постійних чи тимчасових зв'язків.
Метеорологічні особливості зимового періоду впливають на монтажний 
процес і приводять до збільшення трудомісткості і подовженню термінів робіт у 
меншому степені, чим інших робіт, виконуваних на відкритому повітрі. Зимові 
умови підвищують небезпеку виробництва монтажних робіт, змінюють деякі 
фізикомеханічеі властивості матеріалів і інтенсивність протікання хімічних і
Атж.
192 Б-11 ПЗ 84
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
фізичних процесів, тому приймаються заходи по ліквідації чи зменшенню 
впливу негативних дій. При роботах у зимовий час стики залізобетонних 
конструкцій можна класифікувати в такий спосіб: стики, що сприймають 
розрахункові зусилля і забезпечують стійкість і твердість будинку; те ж саме, але 
не сприймаючих розрахункових зусиль; те ж саме, але відкриті сталеві елементи, 
що мають закладні деталі, випуски арматури.
Категорію стику вказує проектна організація. У зимовий час застосовуються 
наступні способи закладення стиків. Безобігрівний спосіб заснований на 
застосуванні бетонів із противоморозними добавками. Основними недоліками 
цього способу є значна тривалість наростання міцності, неприпустимість його 
застосування (крім бетону з добавкою) у стиках, що мають відкриті металеві 
деталі, в умовах підвищеної вологості й в агресивних середовищах, у зонах 
блукаючих струмів і змінних магнітних полів. Крім того, не можна допускати 
заморожування бетону до набування нимм 50% проектної міцності.
Робітники, зайняті підготовкою рулонних матеріалів, повинні мати спецодяг, 
захисні окуляри і респіратори. Гарячий бітум не повинний попадати на шкірний 
покрив робочих. Забороняється виконувати покрівельні роботи під час ожеледі, 
густого тумана, вітру силою більше 6 балів, зливового дощу, а також при 
настанні темряви, якщо немає достатнього штучного освітлення робочого місця і 
підходів до нього. Складання матеріалу, інструментів і тари на даху повинне 
бути надійним, щоб уникнути їхнього ковзання чи здування вітром.
В зимовий період на дахах необхідно влаштовувати утеплені приміщення для 
обігріву робітників. Рулонні покрівельні матеріали до укладання відігрівають у 
теплому приміщенні і доставляють до місця робіт в утепленій тарі (контейнерах). 
Площа даху, у межах якої виконуються покрівельні роботи, розділяють на ряд 
ділянок, обмежених вододілами і деформаційними швами. При чому операції по 
влаштуванні покрівлі необхідно виконувати одну за іншою з мінімальними 
розривами в часі. Підготовка рулонних матеріалів виконуються на спеціальних 
установках в майстернях, а на даху роблять тільки укладання. Покрівельники 
повинні бути одягнені в теплий і зручний одяг.
Атж.
192 Б-11 П З 85
Зм. Кільк Аок. №док Підп. Дата.
При оздоблюваних роботах необхідно дотримувати правила експлуатації 
механізованого і ручного інструмента. Робітники, що застосовують фарби зі 
шкідливими чи отруйними речовинами, повинні проходити періодичний 
медичний огляд. Необхідно стежити, за тим, щоб вміст газів, парів і пилу в 
робочій зоні в процесі готування і при виконанні малярських робіт не 
перевищувало гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин. 
Приміщення, де ведуться ці роботи, повинні мати природну чи штучну 
вентиляцію, що не створює протягів. Пневматичні апарати і гумові шланги до 
початку роботи необхідно випробувати на тиск, що перевищує робоче в 1,5 рази. 
При роботі на лісах, риштованні і драбинах необхідно дотримувати правила 
їхньої експлуатації. Приставні сходи повинні мати гострі металеві чи гумові 
опори. Не дозволяється застосовувати для внутрішнього фарбування свинцеві 
білила і фарби. Забороняється застосовувати як розчинник бензин і зтильований 
бензин. Забороняється зберігати матеріали в підвалах житлових будинків. Вся 
фарбувальна апаратура перед початком роботи піддається випробуванням на 
гідравлічний тиск не нижче 1 МПа. На видних місцях необхідно вивішувати 
плакати, інструкції, якими робітники повинні керуватися у своїй повсякденній 
роботі. Скло на будівельному майданчику потрібно зберігати організовано: під 
навісом, у ящиках вертикально, в один ряд на підкладках. Нарізку скла слід 
виконувати в окремому приміщенні на спеціальних столах. Для підйому і 
перенесення скла до місця його установки треба використовувати механізми і 
спеціальну тару. Небезпечну зону підйому, а також місця над якими проводяться 
скляні роботи, потрібно обгороджувати чи охороняти.
При роботі зі шкідливими й отруйними речовинами робітники повинні 
періодично проходити медичний огляд. При фарбуванні дахів, ліхтарів і інших 
конструкцій на висоті робітники повинні застосовувати запобіжні пояси.
Апк.
192 Б-11 ПЗ 86
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
5.3.10 Заходи по техніці безпеки та  протипож еж ні заходи, що 
передбачені при проектуванні будівельного генерального плану
З метою пожежної профілактики на будівельному майданчику відводимо місце 
для куріння, де встановлюються ємності для сміття, бочки з водою або ящики з 
піском. При розробці будгенплану додержуємося розривів між будинками, які 
будуються, тимчасовими будовами і складами різноманітних матеріалів, що 
відповідає протипожежним нормам. Величина цих розривів залежить від 
ступеню вогнестійкості об’єктів і категорії пожежної безпеки виробництв, які 
розміщені в тимчасових будинках і визначаються протипожежними нормами і 
правилами, прийнята величину розривів 5м.
Складання горючих будівельних матеріалів у зоні протипожежних розривів не 
допускається. Негорючі матеріали можна складати на території цих розривів за 
умови збереження біля будов вільної полоси, достатньої для проїзду без 
перешкод і маневрування пожежних автомобілів, але шириною не менше 5м.
Мережі доріг організовуємо по кільцевій схемі у вільні смуги для підвезення 
матеріалів і проїзду пожежних машин. Дороги проектуємо з щебеневим 
покриття. Особливу увагу звертаємо на забезпечення вільних під’їздів і підступів 
до гідріантів протипожежного водопостачання. На території будівельного 
майданчику влаштовуємо 2-а виїзди на дороги загального призначення.
Тимчасові будинки розташовувуємо від доріг і пожежних проїздів на відстані 
не більше ніж 25 м. На будгенплані позначаємо зони дії вантажопідйомних 
кранів, повітряних ліній електропередач, інтенсивного руху транспортних 
засобів, зберігання вибухонебезпечних та пальних матеріалів, а також шкідливих 
речовин, і інші небезпечні зони, умови роботи в яких вимагають особливого 
забезпечення безпеки працюючих. Санітарно - побутові приміщення та 
площадки для відпочинку працюючих, а також автомобільні і пішохідні дороги 
(без спеціальних захисних заходів) розміщуємо за межами небезпечних зон. 
Організація будівельного майданчику повинна забезпечувати безпеку праці
Апк.
192 Б-11 П З 87
Зм. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
робітників на всіх етапах виконання робіт. При розташуванні на будгенплані 
тимчасових споруд, огорожі, складів і лісів враховувуємо вимоги по габаритах 
зближення будов до транспортних засобів, які переміщуються поблизу. Дороги, 
в’їзди та виїзди проектуємо таким чином, щоб забезпечувався вільний під’їзд 
засобів пожежегасіння до об’єктів будівництва.
Негашене вапно зберігаємо в закритих складах з піднятою не менш як на 
200мм підлогою для запобігання затоплення водою. Майданчик обладнуємо 
протипожежним водоводом. Пожежні гідранти встановлюємо в закритих 
колодцях, які в зимовий час утеплюють. Тимчасові споруди обладнуємо 
первинними засобами пожежегасіння, а також обладнуємо пожежні щити з 
пожежним обладнанням
До зварювальних робіт допускаються особи, які мають кваліфікаційне 
посвідчення на право виконання робіт. На робочому місці зварювальника не 
дозволяється тримати горючі матеріали в радіусі 5 м.
Апк.
192 Б-11 ПЗ
3м. Кільк Арк. №док Підп. Дата.
6 Б езпека ж иттєд іяльності та  ци вільн и й  захист
6.1 Загальн і заходи по забезпеченню  безпеки на об’єкті
Для забезпечення охорони праці і техніки безпеки відповідно діючому законо­
давству, будівельним нормам і державним стандартам передбачається :
- розробка і впровадження організаційних заходів у т.ч. розробка стандартів пі­
дприємства по охороні праці, посадових інструкцій, забезпечення нормативною 
літературою, навчання і інструктаж працюючих, організація медичних оглядів, 
встановлення режиму праці, складання проектів виконання робіт, укладання коле­
ктивної угоди з профспілкою;
- застосування засобів колективного у т.ч. обладнання побутових приміщень 
(для організації побуту працюючих використовуються тимчасові побутові примі­
щення, кількість і склад яких прийнято у залежності від кількості одночасно пра­
цюючих; проектом передбачаються наявність медпункту, що розташовуються в 
одному приміщенні);
- будівельний майданчик огороджується парканом (також огородженню підляга­
ють небезпечні зони навколо підкранових шляхів, навколо споруди при ведені ка­
м'яних робіт);
- на в’їзді до будівельного майданчика встановлюються дорожні знаки, схема 
руху транспорту, знаки безпеки.
Перед початком земляних робіт організовується водовідвід з території. При 
роботі у темний період територія будівельного майданчика освітлюється прожек­
торами. Газові балони зберігаються під навісом окремо з киснем і горючими газа­
ми з огорожею під замком. Для роботи з машинами та механізмами допускаються
До вантажних та будівельних робіт допускаються робочі не молодші 18 років, 
які пройшли навчання, інструктаж і медогляд. При застосуванні механізованих 
засобів необхідно випробовувати монтажні пристрої. Складування матеріалів і 
конструкцій виконується з урахування протипожежних відстаней, висотою не бі­
льше передбаченої нормативними вимогами для даного матеріалу.
Арк.
1 9 2  Б - 1 1  П З 89
Змн. Арк. № докцм. Підпис Дата
Транспортування важких вантажів, великогабаритних вантажів, а також небез­
печних вантажів виконується спецтранспортом із погодженням в ДАІ.
Земляні роботи виконуються згідно проекту виконання робіт з урахуванням 
наявності існуючих споруд.
При розробці ґрунту екскаватором в зоні розташування підземних комуніка­
цій дозволяється лише з письмового дозволу організацій, які експлуатують ці ко­
мунікації. Земляні роботи в безпосередній близькості від підземних комунікацій 
повинні проводитись під наглядом виконроба або майстра.
При виявленні не передбачених проектом підземних комунікацій, вибухоне­
безпечних матеріалів або речей, шкідливих газів роботи необхідно негайно при­
пинити до виявлення характеру знайдених споруд, речей або газів, знешкодження 
них та отримання дозволу на подальше проведення робіт.
Забороняється розробляти грунт способом підкопу. Виїмки, що розробляють­
ся в місцях, де мається рух людей або транспорту, повинні бути огороджені.
Грунт, виданий з виїмки, необхідно розташовувати на відстані не менше 0.5 м 
від брівки. Забороняється встановлення і рух будівельних машин і механізмів в 
межах призми обвалення ґрунту.
До початку робіт повинна бути перевірена справність всіх машин і механізмів 
і для їх встановлення підготовлені робочі майданчики.
Під час роботи екскаватора робітникам забороняється знаходитись під його 
ковшем або стрілою, проводити будь-які роботи з боку забою.
При виконанні кам’яних робіт необхідно суворо дотримуватись правил техніки 
безпеки.
Кам'яні роботи виконуються в теплий період року. Засоби підмощування 
застосовуються з переміщенням по висоті робочого місця і повинні мати обмежу­
вач висоти підйому і засоби, що попереджують самовільне опускання робочого 
місця. Робочі настили повинні мати отвори для забезпечення стоку води. Метале­
ві настили засобів колективного захисту повинні мати шорстку (неслизьку) пове­
рхню.
При бетонних і залізобетонних роботах робочі повинні додержуватись на­
ступних вимог:
Арк.
192 Б-11 ПЗ 90
Змн. Арк. № докдм. Підпис Дата
- при влаштуванні опалубки на висоті до 8 м слід застосовувати підмості з пери­
лами висотою 1 м і бортовою упорною дошкою шириною 15 см. При роботах на 
висоті більше 8 м необхідно влаштовувати настили на спеціальних підтримуючих 
риштуваннях шириною не менше 70 см.
- при розбиранні опалубки слід дотримуватись безпеки, застосовуючи для опус­
кання елементів опалубки лебідки і крани.
- при виробництві бетонних і залізобетонних робіт необхідно особливу увагу 
приділяти забезпеченню вимог, які виключають можливість ураження робочих 
електричним струмом. З цією метою при виробництві електрозварювальних робіт 
необхідно заземлювати зварювальні конструкції і всі металічні частини зварюва­
льних пристроїв. Заземлювати потрібно і корпуси вібраторів.
- чистка і ремонт бетоносумішних і інших машин, які зайняті на бетонних робо­
тах, допускаються тільки при вимкненому рубильнику.
- бетононасоси встановлюються в приямках з таким розрахунком, щоб навколо 
них були проходи шириною не менше 1 м. При продуві бетоноводу стиснутим по­
вітрям робочі не повинні наближатися до вихідного отвору на відстань ближче 10 
м. Робочі, які обслуговують цемент-пушку або бетон-шприц-машину, повинні но­
сити спеціальні захисні окуляри.
Приміщення необхідно забезпечити вентиляцією. При застосуванні легко­
займистих речовин передбачаються засоби по пожежній безпеці. Працювати в 
приміщенні повинно не менше 2-х робітників.
Монтажні роботи виконуються відповідно проекту виконання монтажних 
робіт. На цих роботах застосовуються наступні засоби колективного захисту: 
драбини, перехідні містики, страхувальні канати, настили і огородження, захисні 
синтетичні сітки. Засоби колективного захисту виготовляють за технічною доку­
ментацією, яка розроблена і затверджена в встановленому порядку. Забороняється 
використовувати засоби колективного захисту, що виготовлені кустарно і без ро­
бочих креслень. Перед початком експлуатації засоби колективного захисту ви­
пробовують статичним навантаженням, яке перевищує нормативне на 20%.
Місця газополум'яних робіт огороджуються, звільняються від горючих ма­
теріалів, обладнуються засобами індивідуального і колективного захисту. В цих
Арк.
1 9 2  Б - 1 1  П З 91
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
місцях встановлюють ящик з піском, вогнегасник порошкового типу. Особи, що 
працюють на цих роботах проходять спеціальний інструктаж. При роботі в небез­
печних умовах зварювальникам видається наряд-допуск, а роботи виконуються 
під наглядом інженерно-технічних робітників.
Перед виконанням покрівельних робіт робочі місця оглядаються майстром, пе­
редбачаються заходи колективного і індивідуального захисту. Встановлюється мі­
сце складування матеріалів і їх максимальна кількість. Приймаються міри по до­
триманню правил пожежної безпеки в залежності від виду робіт.
Розігрів бітуму проводиться в спеціальних котлах під негорючим навісом з 
розташованим поруч протипожежним щитом. Робочі зайняті приготуванням пок­
рівельних мастик і підготовкою рулонних матеріалів, повинні мати спеціальний 
одяг, захисні окуляри і респіратори.
При роботі на даху робочі повинні мати спецодяг і запобіжні пояси.
В густий туман, ожеледь, снігопаді, при швидкості вітру більше 15м/с робо­
ти на даху припиняються.
Заходи по забезпеченню електробезпеки.
До робіт пов'язаних з використанням електричних приладів допускаються 
робочі, які пройшли навчання, інструктаж, медогляд.
Передбачається проведення контролю черговим електриком за придатністю 
обладнання, якістю ізоляції та електромережі, а також огородженням небезпечних 
зон, встановленням знаків безпеки, фарбуванням в попереджувальні кольори, 
влаштуванням заземлення, роботою з електроінструментами та переносним освіт­
ленням з пониженою напругою 12-42В.
В цілях безпечного виконання транспортних та розвантажувальних роботах, 
будівельний майданчик виконується згідно будівельного генерального плану. Ши­
рина проїзної частини дороги повинна бути 3,5 м при руху транспорту в одному 
напрямку, 6 м -  при двосторонньому русі. Радіуси закруглення тимчасових доріг 
приймають не менше 10 м, а при русі багато габаритних машин -  не менше 12 м.
Арк.
1 9 2  Б - 1 1  П З 92
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Для безпечного руху транспорту на внутрішніх дорогах, необхідно виконувати 
мінімальні відстані між:
- дорогою та складом -  0,5.. 1,0м;
- дорогою та парканом не менше 1,5м ;
- дорогою та кордоном траншеї для суглинистих ґрунтів, 0,5..0,75 м.
Будинок під час комплексного випробування повинен бути обладнаний усі­
ма необхідними засобами колективного захисту, а працюючі - індивідуальними 
засобами захисту.
6.2 Розрахунок та проектування водяної дренчерної системи
Автоматичні установки пожежогасіння повинні виконувати водночас і фун­
кції автоматичної пожежної сигналізації. При відповідному техніко-економічному 
обґрунтуванні в приміщеннях, що обладнані автоматичним пожежогасінням, до­
датково встановлюється автоматична пожежна сигналізація.
Автоматична пожежна сигналізація повинна працювати цілодобово. Пара­
метри автоматичних установок пожежогасіння слід приймати залежно від груп 
приміщень, що наведені з додатку «В», ДБН В2,5-13-98 «Пожежна автоматика бу­
дівель та споруд».
Дренчерні установки пожежогасіння залежно від температури повітря в 
приміщенні слід проектувати:
- водозаповнюваними -  для приміщень з мінімальною температурою повітря 5 С 
та вище;
- повітряними -  для неопалювальних приміщень будівель, що розташовані в ра­
йонах з тривалістю періоду з середньодобовою температурою повітря нижче за 
8 С більше ніж 240 діб на рік;
- водоповітряними для неопалювальних приміщень, що розташовані в районах з 
тривалістю періоду з середньодобовою температурою повітря нижче за 8 С ме­
нше ніж 240 діб на рік.
У складських приміщеннях із стаціонарними стелажами, з висотою скла­
дання продукції від 5,5 до 25 м слід передбачати установку дренчерних зрошува-
Арк.
192 Б —11 ПЗ 93
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
чів в зоні високостелажного зберігання продукції під перекриттям (покриттям), 
під екранами всередині стелажного простору, а також під перекриттям (покрит­
тям) в зоні прийому, упаковки та відправлення продукції.
Дренчерні установки слід проектувати для приміщень висотою не більшою 
ніж 20 м. В межах одного приміщення слід встановлювати спринклерні зрошувачі 
з випускним отвором одного діаметру.
Дренчерні зрошувачі установок водяного пожежогасіння необхідно встанов­
лювати перпендикулярно до площини перекриття (покриття), дренчерні орошувачі 
установок пінного пожежогасіння - дифузором униз або угору під кутом, який не 
повинен перевищувати 15° до вертикалі.
Відстань від розетки дренчерні зрошувача установки водяного пожежогасіння до 
площини перекриття (покриття) повинно бути від 0,08 до 0,4 м.
Відстань між дренчерними зрошувачами установок водяного пожежогасін­
ня, встановленими під рівними (без виступів) перекриттями (покриттями) повин­
но бути не меншою ніж 1,5 м.
Відстань між дренчерними зрошувачами та стінами (перегородками) не повинно 
перевищувати половини відстані між дренчерними зрошувачами, вказаного у до­
датку Б.
У місцях, де є небезпека механічного пошкодження, спринклерні зрошувачі 
повинні бути захищені.
Трубопроводи установок.
Трубопроводи установок пожежогасіння проектують зі сталевих труб за таб­
лицею Б.7. З ’єднання труб здійснюють, як правило, зварюванням. У приміщеннях, 
які належать за пожежною небезпекою до категорій А та Б, допускається 
з’єднання труб на різьбі.
Відстань від трубопроводу до будівельних конструкцій повинна бути не ме­
ншою 0,02 м.
Підвідні трубопроводи (зовнішні та внутрішні) необхідно проектувати кіль­
цевими.
Арк.
1 9 2  Б - 1 1  П З 94
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Зовнішні підвідні трубопроводи установок водяного пожежогасіння проек­
тують, як правило, у комплексі з трубопроводами протипожежного, виробничого 
та господарського-питтєвого водопроводу.
Не допускається приєднання до трубопроводів, які відповідають за поста­
чання та розподіл, установок пожежогасіння технологічного чи санітарно- 
технічного обладнання.
В приміщеннях категорії В за пожежною небезпекою, на трубопроводах, 
які відповідають за постачання, водозаповнених дренчерними установок діамет­
ром 65 мм та більше допускається встановлення внутрішніх пожежних кранів з 
ручними водяними та піновими пожежними стволами. При цьому встановлення 
кнопок дистанційного пуску насосів у пожежних кранах не обов’язкова.
На одній гілці розподільного трубопроводу установок, як правило, встанов­
люють не більше шести зрошувачів із діаметром вихідного отвору до 12 мм вклю­
чно і не більше ніж чотири зрошувачі із діаметром вихідного отвору більше 
ніж 12 мм.
Вузли управління установок пожежогасіння, як правило, встановлюють у 
приміщеннях насосних станцій.
Вузли управління, як правило, розміщують на перших, цокольних та підва­
льних поверхах відповідно до вимог СНІП 2.04.01-85.
Вузли управління, розміщені в захищених приміщеннях, а також поза ними, 
приміщеннях, які за пожежною небезпекою належать до категорії В, відмежову­
ються від них протипожежними перегородками І типу та протипожежними перек­
риттями 3 типу.
Температура повітря у приміщеннях вузлів управління повинна бути не ни­
жчою 5 °С, із природним чи штучним робочим освітленням, що забезпечує на ро­
бочих поверхнях освітлення не менше 75 лк та аварійне освітлення - не менше 15 
лк.
Для забезпечення робочого стану установок водяного та пінового пожежога­
сіння необхідно виконати гідравлічний розрахунок діаметрів трубопроводів за ме­
тодикою додатка Б.
Арк.
1 9 2  Б - 1 1  П З 95
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Трубопроводи установок пожежогасіння, які подають речовини для гасіння 
джерела пожежі не повинні мати гнучких стикових з’єднань.
Водопостачання установок.
У ролі джерела водопостачання установок водяного пожежогасіння, як пра­
вило, використовують водопроводи різного призначення.
Запас води для установок пожежогасіння допускається зберігати у резервуа­
рах водопроводів різного призначення, обладнаних пристроями, які не допускають 
витрати зазначеного запасу води на інші потреби.
Об’єм води до 1000 м3 повинен зберігатися в одному резервуарі.
При з ’ясуванні об’єму резервуару для установки водяного пожежогасіння 
треба передбачати можливість гарантованого поповнення його водою з мережі 
водопроводу автоматично, упродовж усього часу пожежогасіння.
Тип для запирання арматури (засуви) на трубопроводі, що наповнюється 
речовиною для гасіння резервуар, повинен забезпечувати візуальний контроль (за 
положенням штоку) її стану (відчинено-зачинено). Зазначену арматуру слід вста­
новлювати у приміщенні насосної станції.
При визначенні необхідної для пожежогасіння кількості води, розчину 
утворювача піни треба враховувати внутрішній об’єм трубопроводів установки 
пожежогасіння.
Максимальний час набору основного об’єму речовини для пожежогасіння в 
резервуарах (ємностях) установок автоматичного пожежогасіння повинен відпо­
відати нормі. СНІП 2.04.02-84.
Насосну станцію треба розміщувати в окремому приміщенні будинку на пе­
рших, цокольних та підвальних поверхах з урахуванням вимог СНІП 2.04.01-85. 
Вони повинні мати окремий вихід надвір або на сходи, які мають вихід надвір. 
Насосні станції можна розміщувати в окремих будинках або будовах.
Приміщення насосної станції треба відділити від інших приміщень проти­
пожежними перегородками І типу та перекриттями 3 типу.
Арк.
1 9 2  Б - 1 1  П З 96
Змн. Арк. № докцм. Підпис Дата
Температура повітря в приміщенні насосної станції повинна бути не нижчою 5 
°С, відносну вологість повітря треба співвідносити із категорією робіт 1-Б за 
ТОСТ 12.1.005-88.
Кількість патрубків повинна бути не менше двох, приймається за умов за­
безпечення подання з підводящого трубопроводу визначеної кількості речовини 
для пожежогасіння.
Монтаж пожежної автоматики.
Роботи щодо монтажу автоматичних установок пожежогасіння та пожежної 
сигналізації повинні здійснюватися відповідно до затвердженої проєктно- 
кошторисної документації, яка пройшла експертизу із пожежної безпеки, проек­
том виробництва робіт (ППР) та технічної документації заводів-виробників.
Порядок отримання, розгляду, узгодження та затвердження проєктно- 
кошторисної документації повинен відповідати вимогам ДБН А.2.2-3-97.
Допускається здійснювати монтажні роботи установок пожежної сигналіза­
ції вартістю монтажних робіт до 2500 грн. з дозволу органів пожежного нагляду 
за наявністю акту обстеження за типовим та проектним рішенням чи типовим про­
ектом, за винятком об’єктів нового будівництва або тих, що мають вибухонебез­
печні зони.
Акт обстеження об’єкту складається комісією у складі представника замов­
ника, представника органу державного пожежного нагляду, за необхідності мон­
тажно-налагоджувальної організації.
Термін дії акту обстеження - один рік, термін акту може бути продовжено на той 
же термін зазначений комісією.
Прийом споруд, будинків під монтаж, порядок передачі обладнання, ви­
робів, матеріалів, а також документації, яку варто вести у процесі монтажу, по­
винні відповідати вимогам ДБН А.3.1-5-96.
Обладнання, вироби та матеріали, які використовуються для монтажу 
установок, повинні відповідати проектній документації та мати сертифікати пас­
порта та інші документи, які засвідчують їх якість.
Арк.
1 9 2  Б - 1 1  П З 97
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Обладнання та вироби повинні зберігатися на складах у відповідності з ви­
могами нормативних документів та технічної документації заводів-виробників. 
Умови зберігання матеріалів повинні відповідати вимогам.
Прийняття в експлуатацію установок пожежної автоматики
Під час прийняття в експлуатацію установок пожежогасіння та пожежної 
сигналізації наказом керівника виробництва або організації-замовника назначаєть­
ся робоча комісія. Порядок та тривалість роботи робочою комісією визначається 
замовником у відповідності з вимогами ДБН А.3.1-3.
До составу робочої комісії включаються представники замовника - голова 
комісії, генпідрядника, монтажної організації, пусконаладочної організації, екс­
плуатаційної організації, проєктуальника, органів Державного пожежного нагляду.
Робоча комісія створюється не пізніше ніж у п’ятиденний термін після 
отримання письмового повідомлення монтажної (пуско-наладочної) організації 
про готовність установки до прийняття в експлуатацію.
Під час прийняття установок в експлуатацію монтажна (пусконаладочна) 
організація повинна пред’явити робочій комісії:
- комплект робочих креслень, по яким монтаж обладнання на приймаємому обье- 
кті, з внесенням у них в процесі будівництва змін у встановленому порядку;
- документи, які посвідчують якість обладнання, матеріалів та виробів, застосова­
них на виробництві будівельно-монтажних робіт;
сертифікати відповідності на обладнання, технічну документацію заводів- 
виробників;
- виробничу документацію у відповідності з додатком Н;
- журнали виконання робіт та авторського нагляду.
Робоча комісія повинна:
- перевірити відповідність виконаних монтажно-наладочних робіт проектної до­
кументації, технічної документації заводів-виробників, діючої нормативної доку­
ментації, наявності сертифікатів відповідності на обладнання;
- перевірити якість виконаних монтажно-налагоджувальних робіт та дати їм оці­
нку; - виконати комплексне опробування установки;
Арк.
1 9 2  Б - 1 1  П З 98
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- проізвести прийняття в експлуатацію установки трьохденний термін з дня 
пред’явлення.
При виявленні дефектів складається протокол виявлених недоліків з вказан- 
ним терміну їх усунення та організацій, відповідальних за їх усунення.
Прийняття установок в експлуатацію повинна оформлюватися актом у відпові­
дності з додатком П.
Для забезпечення працездатності установок водяного пожежогасіння необ­
хідно виконати гідравлічний розрахунок діаметрів трубопроводів згідно вказівок 
ДБН В.2.5-13-98 С.5, додаток Б.
Розраховуємо спринклерну систему водяного автоматичного пожежогасіння 
складу готової продукції, розташованого на відмітці 0.000 в вісях (В-И) -  (12-17). 
Група приміщень 5 (таблиця В.1 додатку В, ДБН).
Інтенсивність зрошування 0,16 (таблиця Б. 2 додатку В, ДБН).
Площа, яку захищає один зрошувач 9 м (таблиця Б.1)
Площа для розрахунку витрат води для спринклерних установок -  180 м 
(таблиця Б.1).
Тривалість роботи установки водяного пожежогасіння 60 хвилин. Відстань
між спринклерними орошувачами не більше 3 м.
Площа приміщення 191 м мінімальна потрібна кількість орошувачів
П = 191/9 = 46, 8 шт.
Приймаємо 47 орошувачів марки СП, з температурою руйнування легкопла­
вкого замка 72 С.
Орошувачі розміщуємо розеткою до підлоги. Відстань від орошувача до сті­
ни 2,0 м, між орошувачами 2,20. Відстань від плити перекриття до розетки орошу­
вача -  0,25 м.
Загальні витрати води = 0,16 191 = 30,56 л/с
Арк.
1 9 2  Б - 1 1  П З 99
Змн. Арк. № докдм. Підпис Дата
6.3 Планування заходів з цивільного захисту
Для організації приймання, розташування населення, а також забезпечення 
його всім необхідним створюються евакуаційні комісії та приймальні евакуаційні 
пункти, на яких вирішують проблему розташування, забезпечення та обслугову­
вання прибулого населення.
Тимчасове розселення громадян у безпечних районах передбачає максима­
льний захист людей від радіоактивного забруднення, хімічного ураження при ава­
ріях або катастрофах на радіаційно або хімічно небезпечних об’єктах, а також за­
побігає загибелі людей у випадках катастрофічного затоплення районів його про­
живання. У місцях розселення звільняються приміщення для розміщення евакуйо­
ваних громадян, готуються (при необхідності) колективні засоби захисту. Якщо 
сховищ недостатньо, то організовується їх додаткове будівництво, пристосування 
існуючих підвалів, гірських виробок, для чого залучається усе працездатне насе­
лення, у тому числі й евакуйовані.
Для організації й оперативного керування силами і засобами при ліквідації 
стихійних лих, які мають катастрофічний характер, рішенням Кабінету Міністрів, 
обласної або районної державної адміністрації створюються надзвичайні комісії і 
штаби.
Головним і невід'ємним елементом всієї системи захисту населення і тери­
торій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є інфор­
мація та оповіщення.
Зміст інформації мають становити відомості про надзвичайні ситуації, що 
прогнозуються або вже виникли, з визначенням їхньої класифікації, меж поши­
рення і наслідків, а також заходи реагування на них.
Оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і територій 
від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, методи та спо­
соби їх захисту, заходи безпеки зобов'язані надавати населенню через засоби ма­
сової інформації центральні та місцеві органи виконавчої влади та виконавчі орга­
ни рад.
Арк.
1 9 2  Б - 1 1  П З 100
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій і постійне інфо­
рмування про них населення забезпечується шляхом:
— завчасного створення, підтримання в постійній готовності загальнодер­
жавної і територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення 
населення;
— організаційно-технічного з'єднання територіальних систем централізованого 
оповіщення і систем оповіщення на об'єктах господарювання;
— завчасного створення та організаційно-технічного з'єднання із системами 
спостереження і контролю постійно діючих локальних систем оповіщення та ін­
формування населення в зонах можливого катастрофічного затоплення, районах 
розміщення радіаційних і хімічних підприємств та інших об'єктів підвищеної не­
безпеки;
— централізованого використання загальнодержавних і галузевих систем 
зв'язку, радіопровідного, телевізійного оповіщення, радіотрансляційних мереж та 
інших технічних засобів передавання інформації.
Загальне керівництво єдиною системою цивільного захисту здійснює Кабі­
нет Міністрів України.
Начальником цивільного захисту України є Прем'єр-міністр України.
Безпосереднє керівництво діяльністю єдиної системи цивільного захисту по­
кладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з 
питань цивільного захисту —  Міністерство з надзвичайних ситуацій та у справах 
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи —  МНС. Керівник 
цього органу, тобто Міністр МНС, є заступником начальника цивільного захисту 
України.
Центральний орган виконавчої влади у сфері цивільного захисту здійснює 
такі повноваження:
— контролює організацію виконання заходів, спрямованих на цивільний за­
хист населення і територій від пожеж, аварій і надзвичайних ситуацій, централь­
ними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядуван­
ня, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, 
добровільними формуваннями;
Арк.
1 9 2  Б - 1 1  П З 101
Змн. Арк. № докцм. Підпис Дата
— перевіряє стан готовності органів управління, сил і засобів цивільного за­
хисту до дій в умовах надзвичайних ситуацій;
— забезпечує нагляд за дотриманням вимог стандартів, нормативів і правил 
у сфері цивільного захисту;
—  контролює накопичення, збереження і цільове використання матеріаль­
них ресурсів, призначених для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, центра­
льними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самовряду­
вання, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власно­
сті, добровільними формуваннями;
— перевіряє планування та стан готовності до здійснення заходів з евакуації 
населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій;
— забезпечує перевірку наявності та утримання у готовності на потенційно 
небезпечних об'єктах локальних систем виявлення загрози виникнення надзвичай­
них ситуацій і локальних систем оповіщення населення, що проживає у зонах мо­
жливого ураження, та персоналу цих об'єктів;
— перевіряє наявність і готовність до використання засобів колективного та 
індивідуального захисту, майна служби цивільного захисту, їх облік та утримання;
— на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності 
проводить перевірки підготовки до дій в умовах надзвичайних ситуацій;
— з'ясовує причини виникнення надзвичайних ситуацій, невиконання захо­
дів запобігання аваріям, катастрофам, пожежам;
До сил цивільного захисту належать:
— оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;
— спеціальні (воєнізовані) і спеціалізовані аварійно-рятувальні формування 
та їх підрозділи;
— аварійно-відновлювальні формування;
— спеціальні служби центральних та інших органів виконавчої влади, на які 
покладено завдання цивільного захисту;
— формування особливого періоду;
— авіаційні та піротехнічні підрозділи;
— технічні служби та їх підрозділи;
Арк.
192 Б-11 ПЗ іо:
Змн. Арк. № докрм. Підпис Дата
— підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.
Для координації діяльності державних органів влади з питань цивільного за­
хисту Кабінет Міністрів України утворює відповідні комісії (ради). У разі необ­
хідності для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації Кабінет Міністрів України 
утворює спеціальні комісії загальнодержавного, регіонального, місцевого та об'єк­
тного регіонів.
Забезпечення діяльності Державної комісії з питань техногенно-екологічної 
безпеки та надзвичайних ситуацій визначається Кабінетом Міністрів України.
Фінансування заходів у сфері цивільного захисту, забезпечення сталого фу­
нкціонування підприємств, установ та організацій, цільових програм, ліквідації 
наслідків НС здійснюється з державного та місцевих бюджетів, інших джерел від­
повідно до законодавства.
Можливі аварії від дії стихійних лих в зоні розташування будівлі.
Характерними стихійними лихами в зоні розташування споруди є :
- землетруси силою до 6 балів;
- ураганні вітри швидкістю 15 м/сек. та більше;
- снігові замети.
Аварії від дії стихійних лих в зоні розташування споруди поділяються на дві 
категорії :
До першої відносяться аварії, які призвели до повної або часткової зупинки 
робочого процесу із великим матеріальним збитком та загибеллю людей. Для лік­
відації такої аварії потрібно використовувати війська цивільної оборони, підрозді­
ли армії України.
До другої категорії відносяться аварії, внаслідок яких сталося руйнування або 
пошкодження окремих частин споруди із можливою загибеллю персоналу. Для 
ліквідації наслідків такої аварії достатньо сил формувань цивільної оборони та 
спеціальних відомчих формувань на місцях.
Для організації попередження та ліквідації наслідків стихійних лих та аварій 
створюється штаб цивільної оборони, начальником штабу ЦО призначається кері­
вник. Він несе повну відповідальність за забезпечення захисту виробничого пер­
соналу та населення, постійну готовність органів управління, сил і засобів прове-
Арк.
1 9 2  Б - 1 1  П З 1 0 3
Змн, Арк. № докум. Підпис Дата
дення рятувальних та інших невідкладних робіт. Начальник ЦО об'єкту підпоряд­
ковується відповідним посадовим особам відомств, у керуванні яких знаходиться 
об'єкт, а в оперативному відношенні підпорядковується вище стоячому начальни­
ку ЦО за місцем розташування об'єкту.
Для безпосереднього керівництва в надзвичайних ситуаціях створюються від­
повідні служби ЦО. Працюючі служб проводять навчання та інструктаж, щодо дій 
у надзвичайних ситуаціях, також передбачається виконання та забезпечення робіт 
технічними засобами.
Відповідно закону „Про цивільну оборону України,, захист населення у над­
звичайних ситуаціях -  одне із головних завдань цивільної оборони, тому при не­
обхідності планується :
-  укриття населення в захисних спорудах (сховища, ПРУ);
-  розселення або евакуація працюючих;
-  протиепідемні заходи, рятувальні та інші невідкладні роботи в осеред­
ках ураження, санітарна обробка людей, одягу, техніки.
Арк.
1 9 2  Б - 1 1  П З 1 0 4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
7. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ 
На будівництво —  Еотель по вул. Рижівській, м. Харків
Таблиця 7.1. Основні ТЕП
N Найменування показників Один.виміру Показники
п/п
1 2 3 4
1 Найменування будівлі та її місцезнаходження Готель по вул. Рижівській, м. 
Харків
2 Характеристика будівництва Нове
3 Кошторисна вартість будівництва в поточних цінах 2025р. Тис.грн. 159038,080
- в т.ч. Б М Р Тис.грн. 115244,985
4 Будівельний об'єм м 3 23836
5 Загальна площа к Р 6880
6 Кошторисна вартість 1 м3 будівлі Грн. 6672
7 Кошторисна вартість 1 м2 будівлі Грн 23116
8 Трудомісткість будівництва Люд/год 269872
9 Затрати праці на будівництво 1 м3 будівлі Люд/дн. 1,04
10 Затрати праці на будівництво 1 м2 будівлі Люд/дн. 3,02
11 Тривалість будівництва Місяців 16
Арк.
1 9 2  Б - 1 1  П З
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата