Виробничий корпус заводу ТОВ «Тульчинський МСЗ» м. Тульчин Вінницької обл.

Трохименко, Ростислав Романович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6145
Title:	Виробничий корпус заводу ТОВ «Тульчинський МСЗ» м. Тульчин Вінницької обл.
Authors:	Демессіе , Мекуріа Келкай Трохименко, Ростислав Романович
Keywords:	виробничий корпус;промислове будівництво;інженерні мережі;каркасні конструкції;технологічне обладнання
Issue Date:	Jun-2025
Abstract:	У даному проекті розглядається виробничий корпус заводу ТОВ «Тульчинський М СЗ» м. Тульчин Вінницької обл. Проектування і будівництво маслосирзаводу у м. Тульчин Вінницької обл. обумовлено великим споживанням молочної продукції, потужною сировинною базою, відсутністю підприємств даного профілю в регіоні, а також напрямком народного господарства на пріоритетний розвиток підприємств молочної промисловості. Технологічний процес у цеху випуску масла, сиру та цеху випуску цільномолочної продукції виробничого корпусу відповідає вимогам існуючих стандартів та нормативних актів. Використання високотехнологічного обладнання дає можливість виключити застосування ручної праці на етапах виробництва і максимально механізувати виробничі процеси. Продукція заводу ТОВ «Тульчинський М СЗ» в переважній більшості передбачена для реалізації на внутрішньому ринку України. Інфраструктура залізничних та автомобільних шляхів району дає можливість безперебійної доставки продукції в любий регіон в найкоротш ий термін. У проекті передбачені також міри безпеки праці та міри з охорони навколишнього середовища, які відповідають вимогам норм і правил проектування, що в свою чергу дає можливість створення кращ их і безпечніших умов праці. Проект виконання робіт також дотримується вимог виконання техніки безпеки, промсанітарїї і пожежної безпеки. Розміщ ення будинків на генплані виконано таким чином, щоб не було перешкод для подальш ого розш ирення та часткового перепрофілювання виробництва.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6145
Appears in Collections:	192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Kvalifikaciyna robota bakalavra Trohimenko R.R..pdf Restricted Access		2.84 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
Вступ
У даному проекті розглядається виробничий корпус заводу ТОВ 
«Тульчинський М СЗ» м. Тульчин Вінницької обл.
Проектування і будівництво маслосирзаводу у м. Тульчин Вінницької 
обл. обумовлено великим споживанням молочної продукції, потужною 
сировинною базою, відсутністю підприємств даного профілю в регіоні, а також 
напрямком народного господарства на пріоритетний розвиток підприємств 
молочної промисловості.
Технологічний процес у цеху випуску масла, сиру та цеху випуску 
цільномолочної продукції виробничого корпусу відповідає вимогам існуючих 
стандартів та нормативних актів. Використання високотехнологічного обладнання 
дає можливість виключити застосування ручної праці на етапах виробництва і 
максимально механізувати виробничі процеси.
Продукція заводу ТОВ «Тульчинський М СЗ» в переважній більшості 
передбачена для реалізації на внутрішньому ринку України. Інфраструктура 
залізничних та автомобільних шляхів району дає можливість безперебійної 
доставки продукції в любий регіон в найкоротш ий термін.
У проекті передбачені також міри безпеки праці та міри з охорони 
навколишнього середовища, які відповідають вимогам норм і правил 
проектування, що в свою чергу дає можливість створення кращ их і безпечніших 
умов праці.
Проект виконання робіт також дотримується вимог виконання техніки 
безпеки, промсанітарїї і пожежної безпеки.
Розміщ ення будинків на генплані виконано таким чином, щоб не було 
перешкод для подальш ого розш ирення та часткового перепрофілювання 
виробництва.
Арк.
1 9 2  П З  Б - 1 1 5
Зм. Арк. № докуй. Підпис Дата
1. Технологія основного виробництва
У задачу переробки молока у перш у чергу входить збереження усіх 
цінних природних якостей молока за час з моменту отримання його на фермі до 
передачі у торговельну мережу.
Успішне досягнення цієї задачі може бути виріш ене шляхом створення 
єдиного ланцю га технологічних процесів виробництва молока у сільському 
господарстві, обробки та переробки його у молочний продукт.
Процес виробництва масла та твердого сиру складається з наступних
операцій:
- підготовка молока;
- виготовлення масла;
- виготовлення твердого сиру жирністю 2,5 %;
- переварю вання та центрифугування твердого сиру;
- пресування та складання сиру під гніт;
- упакування масла та сиру в поліетиленову плівку.
М асло та сир виробництва заводу ТОВ «Тульчинський МСЗ» 
призначено для реалізації як на внутрішньому так і на зовніш ньому ринках та має 
вживатись в їжу крім загального використання також і для дієтичного харчування 
людей з вадами ш лунково-киш кового тракту.
Проектна потужність комбінату 5 т сиру і 10 т масла у зміну. Цех 
виробництва цільномолочної продукції призначений для переробки 100 т молока 
за зміну.
М олоко подається автоцистернами і насосами через фільтри на 
лічильники молока. Потім молоко охолоджується охолоджувачами і по лініях 
трубопроводів подається в резервуар. Із резервуара молоко подається на підігрів у 
пастерізатор, очищувач і охолоджувач.
Очищене та охолоджене молоко подається загальними лініями на 
подальшу переробку у цех. Некондиційне по нормам молоко подається окремою 
лінією у маслоробний цех, який при необхідності може випускати сироватку, а з 
неї згущену та суху сироватку.
Цех цільномолочної продукції за добу згідно проекту може випускати:
- молоко білкове 1% - 30 т;
- молоко фляжне 2,5% - 25 т;
- молоко фляжне 3,2% - 20 т;
- молоко пастеризоване 25 т.
Для забезпечення правильного ведення технологічних процесів цехи 
переробки молока повинні знаходитися у відповідному санітарному стані. 
Технологічний інвентар (решітки, лотки, фляги і т. ін.) повинний бути ретельно 
вимитий і продезінфікований.
Приміщ ення для миття та дезінфекції інвентаря і тари у процесі їх 
експлуатації повинні мати безперебійно діючі опалювальні прилади, системи 
кондиціювання повітря, трубопроводи подачі гарячої та холодної води,
Арк.
192 ПЗ Б - 11 6
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
каналізаційних стоків.
У цеху передбачена холодильна камера. Холодильна установка, що 
обслуговує холодильник, повинна забезпечувати паспортний температурний 
режим. Повітря у холодильній камері не повинно мати сторонніх запахів та має 
тримати відповідну вологість повітря.
Для захисту харчових продуктів від псування та забруднення в процесі 
виробництва та зберігання повинні проводитися спеціальні заходи та прийматись 
відповідні міри, згідно виробничих інструкцій та інш их нормативних актів, які 
передбачають такі міри.
Працівники цехів, складів, лабораторій, транспортувальники та інші 
робітники підприємства, що мають безпосередній контакт з продукцією 
комбінату повинні бути забезпечені санітарним і виробничим спецодягом, що 
пройшов попередню обробку.
Вимірювання температури повітря у холодильній камері повинно 
робитись перед початком завантаження молока та молочних продуктів і по 
закінченні відвантаження продукції для транспортування в торгову мережу. 
Розбіжність не повинна перевищ увати 2°С.
Арк.
1 9 2  П З  Б - 11 7
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
2. Архітектурно-будівельний розділ
2.1 Вихідні дані
За проектом, завод ТОВ «Тульчинський М СЗ» розташ ований в с. 
Тульчин і, що відноситься до ІІ-го кліматичного району [ 2 ] .
Кліматична характеристика району: лісостепний
атлантикоконтинентальний, який характеризується теплим літом і м ’якою, з 
частими відлигами зимою. Переважний напрямок вітру у теплий період року 
(квітень - жовтень) - це північно-західний (18 % днів). У холодний період 
(листопад-березень) східний напрямок (22 % днів ).
В ідповідно інженерно - геологічним умовам і виш укуванням ґрунту на 
ділянці маю ться наступні шароутворення:
1 шар -  супісок з домішками;
2 шар -  супісок твердої консистенції;
3 шар -  пісок середньої крупності.
Ґрунтова вода виявлена на глибині 8,4 м. Глибина сезонного 
промерзання ґрунтів - середня 71 см, максимальна 128 см.
Розміщ ення на майданчику корпусів ув’язано вже з існуючими і 
реконструйованими спорудами, дозволяючими забезпечити їх  раціональне 
розміщення та додержання санітарних розривів.
Снігове навантаження прийняте для другого району і складає 700 Н,
2
вітрове навантаження 300 Н/м .
Розрахункові температури зовніш нього повітря:
-  абсолю тна мінімальна -  37°С;
-  найбільш  холодної доби -  29°С;
-  найбільш  холодної п ‘ятиденки -  25°С;
-  середня температура найбільш холодного місяця -  9°С;
-  середня температура найбільш теплого місяця + 26,3°С. [2 ].
При будівництві об’єкта використовуються місцеві будівельні 
матеріали.
Існую ча схема залізничного транспорту достатньо розвинена і здатна 
забезпечити об ’єми перевезень промрайона з урахуванням підключення 
залізничної гілки маслосирзаводу до залізничної гілки „Вінницяоблагробуда” . 
Найближча залізнична станція знаходиться за 1 км.
Розрахунковий опір ґрунту 0.3 МПа.
2.2 Генеральний план заводу
М айданчик заводу розміщений в існуючому промисловому районі у
Арк.
192 ПЗ Б - 11 8
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
відповідності з рішенням генерального плану м. Тульчин, затвердженим 
головним архітектором міста і головою Вінницького обласного відділу по справах 
будівництва і архітектури.
Ділянка вільна від забудови і зелених насаджень, тимчасово 
використовується під колективні городи.
Загальна площ а ділянки у проектуємих межах складає 7.4 Га.
Рельєф майданчика спокійний з загальним нахилом 00.1 у південному 
напрямку.
Планувальні рішення генплану у в ’язані з основними вузлами 
промрайону м. Тульчин. Інженерні мережі розташ овую ться уздовж проїздів 
прямолінійно і паралельно основним лініям забудови, головним чином за межами 
проїзної частини автошляхів.
У межах проммайданчика передбачені інженерні коридори для 
прокладки інженерних комунікацій промвузла. Г енпланом передбачена 
можливість розміщ ення водопровідних і очисних споруд.
Проектом передбачено упорядження і озеленення майданчика 
підприємства. Для забезпечення санітарно - гігієнічних умов на майданчику 
передбачено озеленення вільної від забудови території. Для озеленення 
приймається асортимент дерев та кущів.
Груповою посадкою декоративних дерев та кущів передбачено 
озеленення міст відпочинку. На проммайданчику передбачена зона 
короткочасного відпочинку ( 5 - 1 0  хв. ) і для довготривалого відпочинку під час 
обідньої перерви [4 ].
М айданчик маслосирзаводу розташ ований на міських землях у 
існуючій промисловій зоні с. Тульчин і межує:
- з півночі з територією районних медичних закладів;
- з північного сходу - з консервним комбінатом;
- з південного сходу з колективними городами;
- з заходу з землями фермерів.
Арк.
1 9 2  П З  Б - 1 1 9
Зм. Арк. № докуй. Підпис Дата
Г і н
літо
зима
Рисунок 1 -  Роза вітрів
Середня швидкість вітру по напрямках:
Січень Липень 
Пн - 14 м/с Пн - 20 м/с 
ПнС - 9 м/с ПнС - 12 м/с 
Сх - 6  м/с Сх - 10 м/с 
ПдС - 7 м/с ПдС - 11 м/с 
Пд - 9 м/с Пд - 13 м/с 
ПдЗ - 10 м/с ПдЗ - 9 м/с
Зх - 15 м/с Зх - 15 м/с 
ПнЗ - 19 м/с ПнЗ - 18м/с
Арк.
192 ПЗ Б - 11 10
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
2.3 О б’ємно - планувальні рішення
М СЗ призначений для переробки 100 т молока в зміну і виготовлення
масла.
Споруда виробничого корпусу одноповерхова, каркасна, прямокутна у 
плані з розмірами у вісях 96 X 54 м, з кроком колон 6 м, висота до низу 
крокв’яних конструкцій 6 м.
Виробничий корпус комбінату має шість паралельних прольотів по 12 м. 
Вибір усих основних параметрів даного об ’єкту проводиться з урахуванням 
санітарно - технічних умов для забезпечення правильного ведення процесів у 
цехах заводу. Технологічний інвентар (решітки, лотки, тара) повинні 
зберігатися в спеціально відведених місцях.
У цеху передбачена холодильна камера. Для холодильної камери та 
холодильної установки передбачається окремо відведене місце заради 
забезпечення паспортного температурного режиму.
Також даним проектом передбачаються складські приміщення для 
тимчасового зберігання готової продукції Тульчинського маслосирзаводу .
2.4 Конструктивні рішення
Виробничий корпус запроектований зі збірних залізобетонних 
конструкцій.
Будівельні конструкції у проекті прийняті за типовими серіями.
Основні конструктивні елементи:
Ф ундаменти прийняті монолітні стаканного типу з розрізами у плані 1,8
X 2,7 м.
Фундаментні балки прийняті довжиною 1 = 4750 мм. Вони укладаються 
на шар цементного розчину М  150 товщиною 20 мм. Зовнішні бокові поверхні 
усих конструкцій, що знаходяться у ґрунті потрібно обмазати гарячим бітумом 2 
рази.
Колони, як елементи каркасу, прийняті прямокутнього перерізу з 
розміром 400 X  400, з довжиною 6,8 м.
Цегляні перегородки товщиною 120 мм виконані з цегли М  100 з 
прокладкою арматури 0  6 А -1 через 5 рядів кладки.
Залізобетонні перегородки розмірами 12 X 1,2 та 6 X 1,2 м з товщиною 
80 мм .Стінові панелі виконані з керамзитобетону. Вони виконані з легких 
бетонів М 150 з об’ємною вагою 1200 кг/куб.м, товщиною 300 мм. 
М орозостійкість панелей не менше 25 циклів.
Панелі зовніш ніх стін укладаються на цементний розчин М  50 
товщиною горизонтальних швів 15 мм і вертикальних 20 мм. Ш ви з середини 
розшиваються ущільненою мастикою.
Плити покриття прийняті ребристі з розмірами у плані З X 6 м і.
Арк.
192 ПЗ 11
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Віконні блоки прийняті металеві.
Склад покрівлі:
- З шари рубемасту РНК 350-В;
- асфальтова стяжка -  20 мм;
- утеплювач (пінобетон) -  300 мм;
- обмазочна пароізоляція;
У проекті передбачені основні будівельні конструкції із залізобетону 
тому, що залізобетонні конструкції дешевше металевих.
У проекті прийняті збірні двоскатні залізобетонні крокв’яні
балки [В].
2.5 Допоміжні приміщ ення
2.5.1 Санітарно -  побутове обслуговування
В адміністративно -  побутовій частині будівлі передбачені приміщення для 
санітарно -  побутового обслуговування персоналу. Для цього в проекті 
запроектовані наступні приміщення:
-  гардероби для робочого одягу, а також домашнього та вуличного одягу;
-  санвузли;
-  кімната особистої гігієни жінок;
-  кімната для паління;
В гардеробах також передбачені комори брудного та чистого робочого 
одягу, для зберігання одягу передбачено встановлення металевих шаф.
На робочих місцях забезпечено достатній рівень освітлення, для 
забезпечення комфортної праці, за допомогою ламп денного освітлення, 
безпосередньо на робочому місці.
Для складування і зберігання інвентарю в будівлі запроектовані комори.
2.5.2 Охорона здоров'я
Для надання перш ої допомоги та для проведення профілактичних заходів 
працюючого персоналу, проектом передбачено медпункт, який розташовується в 
адміністративній будівлі поряд з виробничим цехом.
Для попередження виникнення нещасних випадків та травм в процесі 
виробництва, усі робочі місця мають достатній рівень освітлення та вентиляції.
Для забезпечення працівників питною водою проектом передбачається 
влаштування фонтанчиків з питною водою, автоматів газованої води. Джерелом 
водопостачання будівлі є централізована система водопостачання на 
підприємстві. Вода, яка використовується для пиття, повинна проходити 
попереднє очищення.
Арк.
192 ПЗ 12
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
2.5.3 Культурне обслуговування
Для культурного обслуговування та відпочинку в будівлі передбачена 
кімната відпочинку, обладнана необхідними засобами і призначена для 
відпочинку в робочий час.
Для працівників, що палять проектом передбачена спеціальна кімната для 
паління, як в середині приміщення, так і неподалік корпусу.
В Адміністративному корпусі передбачений актовий зал, для урочистих 
заходів, та зборів.
2.5.4 Громадське харчування
Для задоволення потреби працюючих в їжі в адміністративній будівлі 
передбачено влаштування їдальні на 40 посадочних місць та кухні де 
безпосередньо готують їжу. При їдальні існує буфет з випуском холодних та 
гарячих страв.
2.6 Спеціальні заходи та роботи. Заходи вибухо -  пожежобезпеки
Згідно діючих норм ступінь вогнестійкості цеху централізованого ремонту -
II.
Категорії приміщ ень по вибухо -  пожежонебезпеці вказані на кресленні 
плану на відмітці 0.000 (див. лист 2). Категорії приміщень по вибухо -  
пожежонебезпеці визначені у відповідності з діючими нормами. Категорія 
приміщень головного виробництва - “В ” .
Відстань до евакуаційних виходів, їх розміщ ення визначені у відповідності з 
діючими нормами і відповідає вимогам протипожежних норм.
У по коридору з кроком 15м розміщені пожежні крани. Також будівля, що 
проектується, підключена до централізованої системи побутово -  пожежного 
водопроводу, що існує на підприємстві.
Для доступу на покрівлю, в випадку виникненні пожежі, передбачено 
влаштування металевих пожежних драбин шириною 0.6 м, що розміщені по краях 
будівлі.
Для забезпечення зовнішнього пожежегасіння будівля розміщена недалеко 
від основних доріг на підприємстві та обладнана зручними під’їзними шляхами та 
площадками.
2.7 Захист будівельних конструкцій від корозії
Згідно з ДСТУ бетон для залізобетонних конструкцій будівель і споруд з 
агресивним середовищем потрібно приймати по водонепроникності марки W 4.
Для бетонних і залізобетонних конструкцій будівель і споруд потрібно 
передбачити наступні види цементів:
Арк.
192 ПЗ Б - 11 13
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
- портландцемент з мінеральними добавками;
- сульфатостійкі цементи;
- глиноземистий цемент.
У якості мілкого заповнювача потрібно передбачити кварцовий пісок, а 
також пористий пісок. У якості крупного заповнювача прийнято фракціонований 
щебінь вивержених порід. Потрібно використовувати щебінь вивержених порід 
марки не нижче 800, а також щебінь з осадових порід водопоглиненням не більше 
2 % і марки не нижче 600. Якщо вони однорідні і не мають слабких прошарків, 
дозволяється застосовувати для конструкцій , які експлуатуються у газоподібних, 
твердих і рідинних середовищах при невеликому ступеню агресивного впливу. 
Для підвищення стійкості бетону залізобетонних конструкцій, які експлуатуються 
у агресивних середовищах, потрібно використовувати добавки, які зменшують 
проникливість бетону вологості або підвищують хімічну стійкість, а також 
підвищуючі захисну здатність бетону по відношенню до арматури.
Не останню роль в захисті будівельних конструкцій від корозії відіграє 
також поверхнева обробка елементів каркасу та інш их будівельних конструкцій.
Для поверхневої обробки використовують антисептичні та антикорозійні 
матеріали.
Для захисту металевих конструкцій застосовують фарбування їх фарбою 
БФ -  177 по ґрунтовці з залізного сурику із внесенням до складу фарби 1 5 - 2 0  % 
алюмінієвою пудри.
Закладні і монтажні деталі в заводських умовах захищаються шляхом 
покриття їх шаром цинку. При пошкодженні захисного покриття в процесі 
монтажу, пош коджені покриття ремонтують шляхом металізації, або 
фарбуванням.
Д ерев’яні конструкції також потрібно захищати від дії грибків, та дії 
агресивного середовища, тому потрібно такі конструкції покривати масляними 
фарбами, за два рази.
2.8 Захист від шуму та вібрації
Основними джерелами шуму та вібрації в виробничому процесі є 
працюючі механізми та установки, тому для зниження рівня шуму ті вібрації 
потрібно, в першу чергу, забезпечити надійну ізоляцію цих механізмів від 
зовнішнього середовища, шляхом влаштування спеціальних кожухів, встановити 
їх на вібропоглиначі підкладки та ресори або встановленням механізмів на 
окремі фундаменти.
В об’ємно -  планувальному відношенні найбільш  шумні виробництва 
потрібно розміщ увати якомога далі від інших видів виробництва, огороджувати їх 
перегородками із звукопоглинальних матеріалів.
Для попередження розповсюдження шуму в побутовій частині будівлі, 
проектом передбачується влаштування підвісної стелі з перфорованих гіпсових 
плит, конструкцію підлоги не доводити до стін та перегородок на 1см, а щілини 
по периметру закривати плінтусами. Стіни в допоміжних приміщеннях
Арк,
192 ПЗ Б - 11 14
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
облицьовуються звукоізоляційними матеріалами.
2.9 Освітлення
Для забезпечення комфортної праці робочого персоналу, а також 
психологічного зв ’язку з зовнішнім середовищем, проектом передбачено 
влаштування природного та штучного освітлення.
Природне освітлення досягається шляхом влаштування в виробничій 
частині будівлі стрічкового скління віконних прорізів. Для забезпечення 
потрібного рівня освітлення в торцях виробничої частини корпусу також 
передбачено влаштування віконних прорізів розмірами 3x3,6 м. Ш тучне 
освітлення запроектоване під напругу -220В . В якості освітлювальних приладів 
використані освітлювачі типу PHILIPS TSC 214/258D L.
2.10 Інженерне обладнання
2.10.1 Водопровід і каналізація
Холодною водою завод забезпечується від внутріш ньої мережі. У 
будівлі проектується об ’єднаний господарсько-виробничий водопровід. Гарячою 
водою t = 65°С завод забезпечується від зовніш ньої тепломережі одним вводом 
діаметром d = 32 з установкою водомірного вузла з водоміром марки СТВГ-65. 
Пожежогасіння здійснюється пожежними кранами продуктивністю дві струї по 5 
л/с. Трубопроводи гарячої та холодної води монтуються з стальних оцинкованих 
водогазопровідних труб діаметром 15-40 і стальних електрозварених труб d = 80- 
150 мм. При паралельній прокладці трубопроводів по стінам, трубопровід з 
гарячою водою розташ овується над трубопроводом з холодною водою.
Відвід стічних вод передбачається здійснювати у внутрішню 
каналізаційну мережу. Внутрішня каналізаційна мережа монтується з чавунних 
каналізаційних труб, пластикових труб і фасонних частин [3D].
Вхідний патрубок пожежного клапана повинен розташовуватись так, 
щоб забезпечувати зручність приєднання пожежного рукава при прокладці його у 
любий від клапана бік. О б’єкт екологічно чистий.
2.10.2 Опалення та вентиляція
Джерелом теплопостачання заводу є котельня хлібокомбінату. У якості 
теплоносія використовується перегріта вода 1 = 150-70°С та пара Р=2 атм для 
потреб вентиляції. Повітровводи припливних систем виконати з тонколистової 
сталі. Труби, які перетинають стіни, перегородки і перекриття прокладаються в 
гільзах. Антикорозійне покриття трубопроводів теплопостачання, опалення у 
підлогових каналах і конденсатопроводів - комбіноване покриття лаком Бт 577 у 
два шари, по ґрунтовці ГФ-21 в один шар.
У якості головного виду палива, для виробничих потреб буде
Арк.
192 ПЗ Б - 11 15
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
використовуватися природний газ, у якості резервного - паливний мазут.
Газ буде надходити від міських мереж.
2.10.3 Зв’язок і сигналізація
У приміщенні розташовуються такі прибори зв ’язку і сигналізації:
- апарат з комплекту установки директорського зв ’язку;
- абонентні гучномовні і звукові динаміки радіотрансляційної мережі.
М ережа зв ’язку і сигналізації комбінату прийнята комплексною і
з ’єднана у загальних лініях місцевого, міського телефонного зв ’язку, 
директорського зв ’язку, пожежної сигналізації.
Ввід у корпус проводиться кабелем ТПП 50 X  2 X 0.4. розподільча 
комплексна мережа виконується кабелем ТПП різної ємкості.
Телефонні апарати, встановлені у приміщ еннях виробничого корпусу 
підключаються до автоматичної телефонної станції заводу.
Для здійснення оперативного зв ’язку майстра з начальником та 
диспетчером встановлюються апарати, які підключаються через комплексну 
мережу. У холодильних камерах з ї = 0°С і нижче для сигналізації 
встановлюються кнопки ПКЕ-22 біля виходу з камери на висоті 0.5 м від підлоги, 
на металевій конструкції, щоб запобігти обмерзанню [5].
Для пожежної сигналізації в корпусі прийняті автоматичні пожежні 
оповіщувачі - теплові та звукові.
2.10.4 Електрозабезпечення
Постачання споживачам електроенергії передбачається від 
трансформаторної підстанції. Напруга на комбінаті 380/220 В. Також передбачене 
автономне енергопостачання, вразі відключення від загальної мережі. Автономне 
енергопостачання вмикається автоматично, через декілька хвилин після 
відключення струму в загальній мережі. Даний вид енергопостачання 
передбачений тим що в даній місцевості існують перебої з енергопостачанням, а 
даний вид виробництва є безперервним і не може здійснюватись без 
електроенергії. Також в зв ’язку з тим, що існують великі холодильні камери для 
зберігання ш видкопсувальної продукції. Автономне енергопостачання 
виробляється потужним генератором, який обертає дизельна турбіна. Дана 
електростанція може забезпечувати завод електроенергією на довгий час, 
потужність даної установки 35 кВт., споживає 10 л. пального на годину.
2.10.5 Силове електрообладнання
Електричне обладнання, марки проводів, кабелів і види 
електропроводок прийняті згідно умов ПУЕ по характеристиці середовища 
приміщення.
Арк.
192 ПЗ 16
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
2.10.6 Електричне освітлення
Напруга в лампах робочого і аварійного освітлення 220 В, напруга в 
мережі ремонтного освітлення 36 В. Типи світильників у залежності від 
характеристики середовищ а приміщень. На світильниках аварійного освітлення 
зробити знак, що відрізнятиме його від світильників робочого освітлення.
2.10.7 Захисне занулення
Для нульових заземлень провідників використати нульові провідники 
мережі, металеві конструкції і сталеві труби електропроводок. Захисне занулення 
електроосвітлювального обладнання забезпечується нульовим проводом 
освітлювальної мережі.
2.10.8 Блискавкозахист
Приміщ ення підготовки повітря по улаш туванню блискавкозахисту 
будівель і споруд належить до ІІ-ої категорії. Інші приміщення: морозильна 
камера, ЦМ П, складські приміщення до ІІІ-ої категорії.
2.10.9 Заземлення
Загальний опір заземлюючого контуру не повинен перевищувати 4 Ом. 
Необхідний опір повинен бути забезпечений в будь-яку пору року.
Заземлення здійснюється відгалуженням від основної магістралі 
стальним дротом 4 X 25 мм.
Арк.
192 ПЗ б - 11 17
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
2.12.2 Відомість внутрішнього опорядження приміщень
Глазуровану плитку для облицювання стін прийняти ДБН, в світлих тонах.
Приміщ ення з великим шумом оштукатурюють акустичною штукатуркою. 
Склад акустичної штукатурки: пемза, шлак, вода. Ш тукатурення стін і 
перегородок під пароізоляцією з наступною поклейкою теплоізоляції проводити 
цементно-піщ аним розчином 1 : 3, по теплоізоляції.
У холодильній камері штукатурку виконати з цементно-вапняного 
розчину складом 1 : 1,6.
Серія типових робочих креслень дерев’яних дверей розроблена інститутом 
будівництва. Двері щитові призначені для промислових споруд м ’ясомолочної 
промисловості, розраховані на прийняття їх в експлуатацію у приміщеннях з 
відносною вологістю повітря більше 70 % при різниці температури суміжних 
приміщень 8 - 10° С. Дверні блоки повинні виготовлятися з деревини хвойних 
порід. Полотна виготовляються з щитів хвойних порід з суцільним заповненням 
дерев’яними рейками облицьованих фанерою марки ФМФ в місцях підвищеної 
вологостійкості.
У проекті передбачені двері, які потрібно оббити покрівельною сталлю. У 
приміщеннях тарного складу позначених позицією (3) у отворах дверей санвузлів, 
венткамери установити утеплюючі прокладки з пористої резини.
У проекті опоряджувальних робіт також треба визначити кількість, об’єм, 
та порядок проведення опоряджувальних робіт пооб’єктно, та скласти відомість 
опорядження приміщень. Дивись лист №2, схему до експлікації підлоги дивись на 
листі № 3.
2.13 Додержання норм і правил
О б’ємно -  планувальні і конструктивні рішення будівлі розроблені у 
відповідності із державними будівельними нормами (ДБН), галузевими нормами 
України та стандартами.
Конструкції будівлі прийняті по відповідним діючим серіям та ДСТУ.
Креслення виконано у відповідності із діючими нормами.
2.14 Зовнішнє опорядження будівлі
Після закінчення монтажу елементів огородження та кладки цегляних 
ділянок стін, заповнення віконних прорізів та прорізів під ворота та двері 
приступають до зовніш нього опорядження будівлі.
Зовнішнє опорядження будівлі вирішене з урахуванням об’ємно- 
планувального рішення і кольорового рішення навколиш ньої забудови. Кольорові 
рішення і матеріали прийняті у залежності від категорії виробництва,
Арк.
192 ПЗ Б - 11 20
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
агресивності середовища, санітарно-гігієнічних умов, температурно-вологістного 
режиму.
Цоколь будівлі оштукатурити на висоту 1200 мм цементно-піщаним 
розчином 1 : 3 під „ш убу” .
Опорядження стінових панелей фасадних приміщень передбачено 
набризком декоративного розчину світло-сірого кольору з утворенням бугристо- 
шороховатої поверхні. Цегляні ділянки фасадних стін оздоблюються аналогічно 
панелям. Віконні блоки фарбуються масляною фарбою світло-сірого кольору у 2 
шари. Ш тапики білою фарбою у два шари. Дверні блоки фарбувати масляною 
фарбою білого кольору у 2 шари. Зовнішні поверхні приміщення з вапняно- 
цементним штукатуренням виконують у відношенні 1:1,6.
По периметру будівлі влаштовують вимощення з асфальтобетону, 
шириною їм , з ухилом 1:2, по щебеневій підготовці.
Влаштовують п ід ’їзні площадки та тротуари. Також виконують 
благоустрій та озеленення територій будівництва.
Арк.
192 ПЗ Б - 11 21
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 4 Експлікація підлоги приміщень
Назва приміщення Тип Схема підлоги
підл. Елементи підлоги і їх товщини Площа
підлоги
1 1. Керамічна плитка (ГОСТ 6787- 
Цех основного 80-13)=15
виробництва, ■А 2. Заповнення швів ц/п розчином 
цільномолочної М 50 = 17 1443,3
продукції, коридор, 777 ТТ! 3. Підготовка з бетону С 15 = 100
санвузол 4 4. Щебінь втрамбований у грунт = 
50
Електрощитові, 1. Покриття з бетону С 30 = 40
приміщення 2. Стяжка з бетону С 15=80
підготовки повітря 3. Керамзит у 500 кг/куб. м. = 300
4. Підсипка піском = 155 519,2
5. Бетонний підстил. шар 
армований =100
1. Покриття з бетону В 30 = 40
2. Стяжка з ц/п розчину м 150 = 20
3. 2 ш. Гідроізолу на бітумній 
Склад готової мастиці = 20
продукції 4. Стяжка з ц/п розчину М 150 = 25 546,2
5. Підготовка з бетону С 15 = 130
6. Щебінь втрамбований в фунт = 
50
7. Ущільнений грунт основи = 500
1. Анкофлор (ТУУ
В.2.2.723708687-97) = З
Відділ 2.Прошарок з грунтовочних 
централізованого в’яжучих Анкопласт Е = 5 77,8
миття 3. Стяжка з ц/п розчину М 50 = 20
4. Підготовка з бетону С 15 = 100
5. Ущільнений грунт основи = 500
Тарний склад, 1. Цементно-піщана стяжка = 20
венткамера, 2. Підготовка з бетону С 15 = 100
приймальне 3. Щебінь втрамбований в грунт = 1439,1
відділення, машинне 50
відділення
1. Покриття з бетону В ЗО = 40
Склад мінеральної 2. Стяжка з бетону С 15=80
води, холодильна 3. Пінополістирол у = 40 кг/куб. м. 
камера, кладова ПСБ = 200 728,76
зберігання припасів 4. Стяжка з ц/п розчину М 150 = 25
5. Ущільнений фунт основи = 500
1. Покриття з бетону В 30 = 40
2. Підготовка з бетону В 15 = 150
Тамбур 3. Щебінь втрамбований в грунт = 
- 4 16
50
4. Ущільнений грунт основи = 500
1. Керамічна плитка = 10
Відділ миття тари, 2. Заповнення швів ц/п розчином 
зворотної тари, М 50 = 15
приміщення 3. Підстеляючий шар з бетону С 15 207,5
мийників =  100
4. Гідроізоляційний шар = 5
5. Ущільнений грунт основи = 500
Примітка: схему до експлікації підлоги дивись на листі №
Арк.
192 ПЗ Б - 11 22
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
З.Розрахунково-конструктивний розділ
3.1 Збір навантажень на раму.
Поперечна рама промислової будівлі, розраховується на дію:
1 Постійного навантаження, яке складається з:
- власної ваги конструкцій покриття,
- власної ваги стін,
- власної ваги колон.
2 Тимчасового навантаження, яке складається з:
- ваги снігу;
- тиску вітру.
Таблиця 3.1. Збір навантажень на покриття.
Навантаження Навантаження
Вид навантаження при 7} >1 при
у р = 1 кН / м1 у{ >\кН/ м2
Постійне визначається у відповідн. з [3]
Гравій втоплений в бітум 20 0.15 1.3 0.195
4 шари рулонного килиму на бітумній 0.133 1.3 0.173
мастиці 20
цементно-пігцана стяжка -  20 0.336 1.3 0.44
утеплювач пінополістирол -  100 0.466 1.3 0.61
склею юча ізоляція 0.05 1.3 0.065
Всього ПО РОЗДІЛУ 1.14 1.48
Панель покриття 3X6 1.49 1.1 1.64
Всього 2.63 3.13
Тимчасове визначається за [3]
0.67 1.4 0.938
Снігове для II снігового району 
Зосереджена віл працівника (враховується
при розрахунку плити і ребер) 0.95 1.2 1.14
Арк.
192 ПЗ Б-11 23
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Власна вага балки 91 кН, а на один метр довжини:
9 1-9 81
ч'І = —----:— 0.95 = А . І к Н ! м
18
де g = 9,81 м/с прискорення вільного падіння 
їп = 0,95 коефіцієнт 
1 = 18 м довжина балки.
Розрахункова вага балки:
сії = 1-1-4.7 = 5.\1кН  І м  
де У = 1.1 коефіцієнт надійності навантаження
1 ) Постійне навантаження на раму складається з ваги покриття і балки.
Чпос, -Ь + Чг, (3.1)
де Ь крок колон
Ч пост =3.13-6 + 4.27 = 23.05кН  / м
де g„ =3.13 к Н / м 2 взято з таблиці 5.
Власна вага колони дорівнює
Рк ~ а'Ь-Рк -Гу (3.2)
де а х  Ь розміри колони 40 X 40.
Рк = 0.4 ■ 0.4 • 2.5 • 1.1 = ОААкН / м 
Власна вага панелей, прикладених до крайніх колон:
Р„ = а■ - Ь ■ р  • у,  • у п
(3.3)
де а = 0,3 товщ ина панелей 
Ь крок колон
Р„ = 0.3-6-1.2-0.95 -9.81 = 22.4кН їм
2) Тимчасове навантаження
Арк.
, 192 ПЗ Б-11 24
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахункове снігове навантаження при у г > 1
Ч, = (3-4)
дх = 0.928 -6 = 5 .63кН І м
Нормативне снігове навантаження при у ґ = 1
(3.5)
д '1 = 0.67 -6 = 4.02кН їм  
де 5 = 0,928 кН / л/2 розрахункове снігове навантаження
= 0,67кН І м 2 нормативне снігове навантаження, беремо з таблиці 2.1 
Вітрове навантаження визначаємо за формулою:
® = ®о ' с -Ут -Ь-у„ (3.6)
де ®0 нормативне значення вітрового тиску [2]
з аеродинамічним коефіцієнтом, що складає з повітряного боку с = 0.8, з 
підвітряного с = 0.6, для II -  го вітрового району а>0 = О.ЗкЯ / м
сотах = 0 .3 -0 .8 -1 .2 -6 -0 .9 5  = 1.64 кН І м  
соігап = 0 .3 -0 .6 -1 .2 -6 -0 .9 5  = 1.23кН  / м
Зосереджене вітрове навантаження на рівні 6,45 м
п̂шх = 0.3 - 0.8 • 1.2 - 6 • (8.4 -  6.45) - 0.95 = 3 .2кН їм  
^ тт = 0 .3 -0 .6 -1 .2 -6 - (8 .4 -6 .4 5 ) -0 .9 5  = 2.4 кН І м
Дану статично не визначену раму розраховуємо за допомогою прикладної 
програми "Ліра". Дивись додаток 1.
Арк.
192 ПЗ Б - 11 25
Зм. Арк. № докум. Підпис: Дата
3.2 Розрахунок двоскатної попередньо напруженої балки покриття
прольотом 18 м.
3.2.1 Дані для проектування.
Конструкція покриття забезпечує вузлову передачу навантаження на балку. 
Коефіцієнт надійності за призначенням будівлі уп = 0,95 
М атеріали для виготовлення:
Бетон важкий класу С40
- при коефіцієнті умов роботи бетону уЬ2 = 0,9
- призмова міцність Я ь= 0,9*22=19,8 М Па
- осьове розтягування Кы=0,9* 1,4=1,26 М Па
Для розрахунку за граничними станами другої групи опір бетону осьовому 
стисненню та розтягуванню Кь,зег= 29 МПа, К Ьі;5ЄГ=2,1 МПа.
Початковий модуль пружності для бетону, який підлягає тепловій обробці під 
атмосферним тиском Е б=32,5* 103 МПа.
Обтиснення бетону при передаточній міцності ЯЬр= 0,8*В=0,8*40 = 32 МПа. 
> 11  МПа.
Попередньо напружена арматура -  стержнева термічно зміцнена 
періодичного профілю класу А800, розрахунковий опір розтягуванню Я 8=680 
МПа, для граничних станів другої групи К §дея= 785 МПа, модуль пружності 
Е 81=1,9*105МПа.
Для зварних сіток застосована арматура класу А300С з розрахунковими 
характеристиками: Я 8=280 МПа; 11^=225 МПа; Е 82=2,1* 105 МПа, а також класу 
А240С Я 8=225 МПа; 16^=175 МПа; Е 83=2,1* 105 МПа.
Арматуру натягують механічним способом на упори стенду.
Вага двоскатної балки 10,4 т, довжина 17,95м.
Навантаження від ваги балки на 1 метр її довжини:
Арк.
192 ПЗ Б - 11 26
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
-нормативне, при уп = А0 ,9п5с  ghn = -1--0-.-4- -• -9-.-8-1-  • 0.95 = г5 .л4 ктНт ,/ м
- розрахункове при у { = 1  5,4*0,95 = З.ПкНІм
- розрахункове при у г > 1 ^  = 5.13 * 1,1 = 5,64’<Н/м
Розподілене за довжиною балки навантаження збираємо у вантажній смузі 
18 м та додаємо до навантаження від ваги конструкції. Розрахункове 
навантаження при у. = 1 :
- повне.
£ і ,п  Л  | 5 ( Є П +  £ „ )
а (3.7)
_ 5.4-17.7 5(47.52 + 12.06) 1П_ ГГ
У,пах -     +     = 196.7кН.
- тривало діюче навантаження.
ш ' 1о + 5 Сп
а 1  шах = - (3.8)
2 2 
5.4-17.7 5-47.52
аА шах + • = 166,6кН.
2 2
Повне розрахункове навантаження при у г > 1 :
р  _ 8 і , п ' 1 о 5 ( 0  +  3 )
^шах “ ~ ~ (3.9)
_ 5.94-17.7 5(56.41 + 16.88)
Стах -    + --------- ---------- = 235.8КН.
3.3.2 Розрахунковий прольот та визначення зусиль в перерізах балки.
Розрахунковий проліт дорівнює відстані між анкерними болтами 
Ь0 =18-0,3 = 17,7 м.
Розрахункова схема гратчастої балки являє собою вільно оперту 
багаторазово статично невизначену раму з жорсткими вузлами. Спрощено 
розглянемо її як балку з отворами.
Арк.
192 ПЗ Б-11 27
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
~77~7/Г
17660
/
Рисунок 3.2 - Схема балки.
За розрахункові приймаємо перерізи:
1-1 -  на грані опори (х=0,15 м)
Ь .
1-1 -  на відстані 6 від опори (х=2,95 м)
Сі
2-2 -  на відстані 3 від опори (х=5,90 м)
3-3 -  посередині прольоту (х=8,85 м)
4-4 -  на відстані 0,3 7Ь0 від опори (х=6,55 м)
(для двосхилих балок з уклоном верхнього поясу 1:12, завантажених
рівномірно розподіленим навантаженням, небезпечний переріз при згині) 
4
0  , 1 2  ' З
і /б і/б 1/6
— /
0.371
/
17660
0 1  1
Рисунок 3.3 -  Розташ ування розрахункових перерізів.
Арк.
192 ПЗ Б - 11 28
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Згинаючі моменти в перерізах балки:
М =0,5*Ч*ИХ(Ь-ЬХ) (3.10)
Розрахунок згинаючих моментів таблиця 3.2. 
Таблиця 3.2 -  Згинаючі моменти в перерізах балки
Значення моментів, кН*м при 
навантаженнях
Переріз Ь х , м Розрахункових при угТ Повних 
тривало розрахункових 
ДІЮ ЧИХ ПОВНИХ при ур=1
0-0 0,15 85,88 93,46 141,102
1-1 2,95 462,1 660 660
2-2 5,9 739,7 1057 1057
3-3 8,85 833 990,1 1096
4-4 6,55 764,3 907,7 1091
Висота балки змінна.
В розрахунковому перерізі
кх = к 8 = (х  + 0,15) (3.11)
12
де 1і8=0,89 м висота балки на опорі.
4 - 4 . . .  1-1
0-0
СсмЧ  СП ес£д>
Ь = 2 0 0 4
Рисунок 3.4 - Розрахункові перерізи балки
Арк.
192 ПЗ Б - 11 29
Зм. Арк. № докуй. Підпис Дата
3.2.3 Розрахунок міцності нормальних перерізів.
Розрахунковий переріз балки 4-4. 
Висота перерізу
Ь = 0,89 + (130+ 0 .37*17700)1^  = 1,450 м
Характеристика стислої зони бетону
со = а  -  0,008і?Л (3.12)
де ос = 0,85 для важкого бетону
со = 0,85 -  0,008 * 19.8 = 0.692 
Приймаємо величину попередньо напруженої арматури
Р3, ,Бег
= (3.13)
005"
7 85
СЗР = - і— = 748мПа
1,05
Приймаємо С8Р = 740мПа граничне відхилення попереднього напруження при
механічному способі натягування арматури АуЗР = 0,1.
Витрати від деформацій анкерів, розташованих біля навантажених пристроїв, 
при А/ = 1.25 + 0.15 • 18 = 3.95лш .
А Г
сг, =  Е, (3.14)
І
-1,9 *105 = 41.1 мПа
18000
Арматура натягується на упори стенду, витрати від деформації сталевої 
форми сг5 = ЗО мПа..
Попереднє напруження в напруженій арматурі до обтиснення бетону при
= сг8Р( 1 -А у 8Р) - с г 3 -ст5 (3.15)
Арк.
192 ПЗ Б - 11 ЗО
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
a sn = 740(1 -  ОД) -  41,7-30 = 594,3мПа 
Напруження в арматурі класу А800:
° sr ~  R-s + 400 _  er SP ~  SP (3.16)
er
при AcrSP =1500 sp\ -1200
R, (3.17)
AcrSP 594 3
 = 1500— — 1200 = 11 ІмПа > 0
680
a  Sp = 0.6 • Rs (3.18)
er Sp = 0.6 • 680 = Ш мП а
er ̂  = 680 + 400 -  408 -111 = 56\мПа.
Граничне напруження в арматурі стислої зони при yh2 = 0 ,9 , рівне
crs си = 500мПа .
Гранична відносна висота стисненої зони:
со
со (3.19)
1 + a s,cu (і -  — ) 
0,6916
<?*=■ = 0,488.
1 + 561 0,6916
1 -
500 ІД 2
Перевіримо умову
M < R b -b'f -h'f  (h0 -  0,5 • h' f ) (3.20)
де робоча висота перерізу h0 = h - a  = 1450 -360 /2  = 1270лш
М = 109М  О6 Я  • мм < 19,8 • 240 • 320(1270 -  0,5 • 320) = 1687,9 • 106Я  • м
Умова виконується, нейтральна вісь проходить в межах верхнього поясу 
балки.
Обчислюємо величину:
0 .9 -М,
(3.21)
Rb -b’r hl
1091 -10
= = 0.14
19.8-240 -1270 2
Арк.
192 ПЗ Б - 11 3 1
Зм. А рк. № докум. Підпис Дата
При а т = 0.14 по [1-І ^ = 0.154 < £к = 0.488 . 
Коефіцієнт умов роботи арматури:
ґ * \
Узб = V -  (?7 -1) 2 ——  1 < і] (3.22)
V А
де 77 = 1,15 для сталі класу А800. .
0,154
Х.96 = 1 -15 -(1 .15 -1 ) 2 = -1.2 < 77
0,488
Приймаємо у56 = ?7 = 1,15 .
При а т = 0.14 , 77 = 0.921 .
Потрібна площ а перерізу повздовжньої арматури без урахування звичайної 
арматури, яка встановлюється з конструктивних вимог.
м
Лот — (3.23)
у зб ■ ■ V • К
1091•106 = 1192лш"
~ 1,15*680*0,921*1270
Приймаємо арматуру 6 0  16 А800, А , = 12,06см2 > 11,92см2 [  19,20]
Арк.
192 ПЗ Б - 11 3 2
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
3.2.4 Розрахунок міцності похилих перерізів за поперечною силою.
Розраховуємо похилі перерізи, початок яких знаходиться на грані опори
балки.
Розглядаємо похилий переріз довжиною проекції с, = їм Висота перерізу
балки наприкінці похилого перерізу й=8'90+( 1000+260)^- = 995 мм.
Робоча висота перерізу при а = 50 мм.
Ь0 — 995-50 = 945 мм. < Сі=1000 мм.
М інімальна поперечна сила, яку сприймає чисто бетонний переріз
(?ь = <РьЛ1 + <РпЖ -ь -К  (3.24)
де коефіцієнт <рьз = 0,6 для важкого бетону. 
Коефіцієнт, який враховує вплив зусилля обтиснення
р
Фп = ОД <0,5 (3.25)
Арк.
192 ПЗ Б - 11 33
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
(о 8Р -гт,)(1-Ау8Р)А8Р
<Рп = ОД (3.26)
К-ы ' Ъ ' К
При попередньо прийнятому <уе = 300мПа
(740 -  300X1-0..) ■ 1206 
Гп 1,26-240-945
= 0,6(1 + 0,167) • 1,26 • 240 • 945 = 142826,8Я = 143 кН.
При 0 ,  = <3тах= 23568 кН > С>ь= 143 кН продовжуємо розрахунок. 
М аксимальна довжина проекції похилого перерізу:
(3.27)
<Рю
де коефіцієнти срЬ2= 2 ;  <рьъ = 0,6 для важкого бетону
С = — -945 = 3150лш > ЮООлш.; 
0,6
приймаємо с = Сі = 1000 мм.
Поперечна сила:
<РьгО- + <РпЖ *Ь*Ий2
& = ■ (3.28)
с,
2(1+ 0,167)-1,26-240-9452 
а 630,3кЯ > б, = 235,8кЯ.
1000
В перерізі який розглядаємо, поперечна арматура за розрахунком не потрібна. 
Розглянемо похилий переріз довжиною проекції С, = 2,1м 
Висота перерізу балки наприкінці похилого перерізу:
її = 890+ (2700+ 260)^  = 1137 мм.
Розраховуємо аналогічно попереднім формулам:
Ь0= й -  а = 1137 -  50 = 1087 мм. < Сі =  2700 мм.
(740-300)(1-0,1)-1206
(Рп = 0Д- = 0,145
1,26-240-1087
Арк.
192 ПЗ Б - 11 34
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
(^,=235,8 кН > С)ь-  0,6(1+0,145)* 1,26*240* 1087 = 225,82 кН.
С = ----- 1087 = 3623мм > а, = 2700мм.
0,6 1
При аі = С[ =2,7 м.
(Л, = -2---1--,-1-4--5---1--,2--6•  24 0-1 08—72 
х ы  2700   = 303,05/сг/г/  > ^VОI,
  = 2^35 ,8„ кНгг.
в перерізі, який розглядаємо, поперечна арматура за розрахунком не 
потрібна. Поперечну арматуру 0  6 А240С кроком Б = 250 мм встановлюємо з 
конструктивних вимог.
3.2.5 Геометричні характеристики перерізу.
Площа перерізу бетону.
п
Аь = 24-32 + 24-36 = 1632см2 = 163200,-им2
Площа перерізу повздовжньої арматури.
А$р — А5Р + А5 + А 5 (3.29)
де А ЗР=0,001206 м2 (6 0 1 6А800)
А 8Р=0,000 113 м 2 (406А24ОС)
А ’8Р=0,000452 м2 (4012АЗООС)
ХДср -  0,001206 + 0,000113 + 0,000452 = 0,00177 м 2
Арк.
192 ПЗ 35
Зм. Арк. № докум, Підпис Дата
При 0,008А = 0,008*0,163 = 0,0013 м2 < ЦАЗР = 0,00177л/2 геометричні
характеристики визначаємо з урахуванням повздовжньої арматури. М одуль 
відношення:
для класу А800 а х = 1,9-105 = 5,85 
3.25-104
для класу А240С а х = 2,1-Ю5 = 6,46
32.5-10
2 1-105
для класу А300С а х = —   = 6.46
32.5 -10
Площ а приведеного перерізу:
АгЫ = А + а х -А5р+ а 2 -А3 + а 3 • А'3 (3.30)
АгЫ = 1632 + 5,85 -12,06 + 6,46 • 1,13 + 6.46 • 4,52 = 1739.05ом2 
Статичний момент приведеного перерізу відносно його нижньої грані:
67*/,00 -  Ь ■ И/  ( к -  0,5Иг ) + Ь-к/ - 0,5к г + а х ■ АЗР • 0,5к/  + а 2 ■ Ая • 0,5/р + а 3 • А'3 (к -  0,5Иг ) (3 .3 1 )
Уы.оо = 24 • 32(145 -  0,5 • 32) + 24 - 36 ■ 0,5 • 36 + 5,85 • 12,06 • 0,5 • 36 +
+ 6,46 -1,13 • 0,5 • 36 + 6,46 - 4,52(145 -  0,5 • 32) = 119792см3.
Відстань від центру ваги приведеного перерізу до нижньої грані
б і̂.оо
Уо =' Агеб (3.32)
у0 = -1--1-9-7--9-2-- = 68,88с,м.
1739,05
М омент інерції приведеного перерізу відносно його центру ваги:
Ь(ИГ ) 3
ЬГЄ(І + Ь ■ Иг (к -  у0 -  0,5 • Иг У + + Ь-кг (у0 -  0,5 •Н/  )2 + а х ■ АЗР(у0 -  0,5/р )2+
12 ( 3 .3 3 )
-а 2А3(уо 0,5/у-) + аъА 3 (к у0 0,5к ^
.24-3о 2о З
1-гесГ -+24 * 32(145-68,75-0,5 * 32)2+(24 * 363)/12+24 * 36(68,75-0,5 * 36)2+
12
Арк.
192 ПЗ Б-11 36
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
+5,85* 12,06(68,75-0,5*36)2+6,46* 1,13*(68,75-0,5*36)2+
+ 6 , 46*4,52(145-68,75-0,5*32)2=5478*107 м м 4.
М омент опору приведеного перерізу для крайнього нижнього волокна
\ у  = гесі
гесі
Уо (3.34)
мУ/ у ге^сі  -5--4-7--8----1-0--3- = 7, 9п5с2о  • 110л 4 мм  з .
68,88
Положення нульової лінії перерізу при розтягнутій нижній зоні визначимо 
з умови:
(/? -  х)Аь,
“8 ЬО +® ' 6і 50 (X • — (3.35)
5"й0 = Ьх • 0,5х = 24х • 0,5х = 12х2
а  • 5 '50 = а 3 ■ А'3 ( х  -  0,5й', )  = 6,46 • 4,52(х -  0,5 • 32) = 27,7х -  444,77
а  ■ 6"50 = а х • А'8Р (к -  0,5к' f  - х ) + а 2 ■ А3( к -  0,5к/  -  х) (3 .36)
а  • = 5,85 -12,06(145 -  0,5 - 36 -  х) + 6,46 ■ 1,13(145 -  0,5 • 36 -  х) = 9887,06 -  77,85х
Аы = Ь-к/  +6(/г'/ -х ) (3.37)
АЬІ = 24 • 36 + 24(32 -  х) = 1632 -  24х
12х2+ 27,7х -  444,77 -  9887,06 + 77,85х = (14_5,, ПО632 24х)
2
Арк.
192 ПЗ Б - 11 37
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
х=128651,83/2661,5 5=48,3 4 см > Ь’ґ = 36 см.
Уточнюємо значення А., та х :
АЫ= Ъ *  /,-= 24 * 36 =864 см2.
12х2 + 27,7х - 444,77-9887,06+77,85х = (145~*)864 .
_  -537,55 ±л/537.552 +4-12-73361
х—---------------------------------------------- = 58,93см
2-12
М омент опору приведеного перерізу для крайнього нижнього розтягнутого 
волокна:
ш  _ “(/>0 + а  ' ідо + а і  ю ) , С
УУ РЬ ~  (3.38)
И7  — х +  °Й 0
*(*'/ )3
До = ———  + ь ■ Ь'/ (,х -  0,5/г'у ) (3.39)
24 • 32"’
Лп = ---------- + 24 -32(58,93- 0,5 -32)2 = 1480948.4а/
12
а  • 1Ю = а { • 45р(й - х -  0,5/г'у )2 + а 2 • А8(Н -х -0 ,5 к ’/  )2 (3.40)
а  • / да = 5,85 -12,06(145 -  58,93 -  0,5 • 36)2 + 6,64 • 1,13(126 -  58,93 -  0,5 • 36)2 = 344966.51а/
а  • І'ю = а 3 • А’3 (х -  0,5/г''  х л) 2 (3.41)
а  • Г 80 = 6,64 • 4,52(58,93 -  0,5 ■ 32)2 = 5531 3 .1 3 а /
5Й0 = Ь ■ /?,(й -  х -  0,5//,) (3.42)
У 0 = 24 • 36(145 -  58,93 -  0,5 -36) = 58812 .48а/
Арк.
192 ПЗ Б - 11 38
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
_ 2(1480948,4 + 344966,51 + 55313ДЗ) 58 =
145-58,93
Ж' ҐЄСІ (3.43)
Ь - У о
5478000 з
^  ге<і = ----------------= 21842,62с;и
145-68,75
Визначимо положення нульової лінії перерізу при розтягнутій верхній зоні, 
аналогічно попереднім розрахункам:
5"й0 = Ь ■ х  • 0,5.x = 12х2
а  • = а А ■ Азр (х -  0,5/ц) + а \ - А 3 (х -  0,5НР) (3.44)
а  • = 5,85 • 12,06(х -  0,5 • 36) + 6,46 • 1,13(х -  0,5 • 36) = 77,85х -1401.31
а  • 5хо = а 3 ■ А'3 (к -  х -  0,5к' ( ) (3.45)
а  • = 6,46 • 4,52(145 -  0,5 • 32 -  х) = 3766,69 -  27,7х
При х > визначимо А Ьі= Ь*1і’ґ= 24*32=768 см2.
Підставимо значення в умову (3.44)
1 2х2+77,85х- 1401,31-3766,69+27,7х= -(145 ~ х)768 ;
12х2+489,55х-60848 = 0.
х = -489.55 ±л/489.552 +4-10-60848 „
   = 47.73сж.
2-12
Арк.
192 ПЗ Б - 11 39
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
М омент опору приведеного перерізу \ ¥ ’РЬ для крайнього верхнього 
розтягнутого волокна:
Ь - к І
!ьо = + ь-к/  (х -  0,5/р) (3.46)
24-363
Іьо=- ■ + 24 • 36(47.73 -  0,5 • 36)2 = 766258см4.
12
а  ■ І ю = а 3 ■ А'8 ( И - х -  0,5/г' , у (3.47)
а  ' Тдо = 6,64 • 4,52(145 -  47,73 -  0,5 • 32)2 = 198229сш4
ос ■ І  зо &і ' А8р {х  0 , 5 / 2 у )  +  <т2 ' А 8 (х  — 0 , 5 / і у ) (3.48)
а  • / 'да = 5.85 -12,06(47.73 -  0,5 • 36)2 + 6,46 • 1,13(47.73 -  0,5 • 36)2 = 68810ш3
5)0 = Ь ■ К , (к -  х  -  0,5/г’ г ) (3.49)
5 ао = 24 • 32(145 -  47,73 -  0,5 • 36) = 60879смг
ь о (3.50)
2(766258 + 198229 + 68810) 
й7 = —-------- И 5 _ 47 ?3----------   + 60879 = 82125см = 0,082125зт3
Арк.
192 ПЗ Б - 11 40
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 3.3 -  Геометричні характеристики перерізів.
Переріз A red, Уо, тAred, w red, W ’red, w PL, W ’pE,
CM2 см CM4 CM3 см3 cm3 CM3
0-0 2290 44,96 1591 * 103 35381 34502 63465 55498
1-1 2865 56,88 3212*103 56458 55171 100354 88779
2-2 1739 66,115 4918*103 74383 67365 98879 78019
3-3 1739 77,56 7410*103 95539 85595 120647 94572
4-4 1739 68,88 5478*103 79520 71842 102526 82125
3.2.6 П опереднє напруження арматури та його втрати.
При попередньо прийнятому GSP = 740 М П а та допусковому відхиленні 
р = 0,05 о§р при механічному натягуванні арматури перевіримо умову:
gsp+P — Rs,ser (3-51)
oSp-p < 0,3 * R s ,s e r  (3.52)
740+0,05*740=777 МПа < Rs,sf.r=785 МПа.
740-0,05*740=703 М Па > 0,3*785=236 МПа.
Прийняте попереднє напруження a Sp=740 М Па знаходиться в 
рекомендованих межах.
Перші втрати.
Релаксація напружень при механічному способі натягування стержневої 
арматури.
Арк.
192 ПЗ Б-11 41
3 m . Арк. № докум. Підпис Дата
а і= 0 Д * а8Р-20 (3.53)
0 !=О, 1*740-20=54 МПа.
Втрати від температурного перепаду між упорами стенду та бетоном при 
Аґ = 60°С для бетону класу С-40
а 2=1* Аі = 60 М Па 
Втрати від деформації анкерів визначені раніше
03=ЗО МПа
Тертя арматури об огинаючі пристрої немає через відсутність останніх
04=О М Па 
Втрати від деформації сталевої форми
05=0 МПа 
Сумарні витрати за обтиснення бетону
0 = 01+02+03+04+05 (3.54)
0=54+60+30=144 МПа
Попереднє напруження арматури
(3.55)
08Р і=740-144=596 М Па
Зусилля попереднього обтиснення
Р= 08Р1*Азр (3.56)
Р = 596*1206 = 718776 Н = 718 кН.
Арк.
192 ПЗ Б - 11 42
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Подальш ий розрахунок залежить від геометричних характеристик перерізів 
в балці. Переріз 4-4. Ексцентриситет прикладання зусилля Р відносно центру ваги 
приведеного перерізу
еоРх =Уо -0,5hf  (3.57)
е0р1 = 68,88-0,5-36 = 50,88мм
Стискаюче напруження в бетоні на рівні центру ваги арматури A Sp при 
ysp= Єорц
_  Р  , Р  ' є о р \ ' У sp
вг ~ А (3.58)
ЛгесІ 17 red
7187-10 7187 • 102 • 508,8"
ВР = 7,53 мПа
173900 5478-107
Теж для крайнього верхнього волокна
_ Р ■ Ал ■ h - у 0) + M g( h - y 0)
А І (3.59)
red 1 red red
де згинаючий момент від ваги балки з урахуванням коефіцієнту у г = 1
(3.60)
M g= 0,5*5,4*0,37*17,7(17,7-0,37*17,7) = 197 кН*м.
_ 7187-102 7187-102 -508.8(1450-688.8) 1972 • 105(1450-688.8)
а  ВР 173900 с л ч с .т 7 + с л о  іл7 19мПа.
5478-10 5478-10
Арк.
192 ПЗ Б - 11 43
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
При — = =0,314 < а  = 0,8 витрати:
Я* 24
СТ6 = 34сгАр / і?Ар = 34-7.5439/24 = 10.7л«Яа.
= ^ ь р ! К  = 34 • 1.79 / 24 = 2,53мПа.
Від ш видконабігаючої повзучості бетону з урахуванням коефіцієнта 0,85 
(теплова обробка бетону)
^ = 0 ,8 5 - 4 0 - ^ -  (3.61)
Сь = 0,85 • 40 • 0,314 = 10.676мПа .
Перші втрати:
сп ^ і+ ся+ О з+ ^ + сц + аб  (3.62)
с и  = 54+60+30+10,7=154,7 МПа.
Другі втрати.
Від усадки важкого бетону В40, якій підлягає тепловій обробці
о8=35 МПа.
Попереднє напруження з урахуванням перших втрат
Язрі=^8Р-(7и  (3.63)
^1= 740-154 ,7= 585 ,3  МПа.
08=0б= ЮД МПа. 
о ’8= а ’6=2.53 МПа.
Зусилля обтиснення та його ексцентриситет
Арк.
192 ПЗ Б - 11 44
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Р і- ^рі^Адр- Од^Ад-о^* А ’$ (3.64)
Рі=585,3* 1206-10,7*113-2,53 *452=7035*102 Н.
°7р ' А р ' Увр + А 'Л -  'У 7 ~о~.у ■ А  ■ К, (3.65)
/ ’
585 * 1206* 508.8 + 2.5 3 * 4 5 2 * 6 01 .2 -10 .7  * 113* 508.8
горі 47707375 -11 022-----------------------------— 510,34 мм
Де Уб^УзрТо-О,5Ьґ=688,8-0,5*360=507,5 мм. 
У’8=Ро-Уо-0,5Ьґ=1450-688,8-0,5:!:320=582,5 мм. 
Стискаючі напруження.
7 ]  , Р  ' Є0Р ' У йР ^  К 4 У  ЗР
СУ ВР —  + (3.66)
А е й  7  ГСІ] І  га ї
7035-102 703 5-Ю 2 • 510.34 • 507.5 1972 • 105 ■ 507.5
сг„р —---------------- 1     5 54мПа
173900 5478-107 5478-107
і  _  уг7* 1 Р ' еор\;' (Ь Уо) +  М  'Ц
вр г г Уо)  (3 .6-/7)\
А га ї 1Т  геё 1І ПСІ
_ 7035-10- 7035-102 -510.34(1450-688.8) 1972-105(1450-688.8)
^  йр .1^73„9„00л  Т5Т4Т7Г8Т-1Т0т -------------------1-------------5--4--7--8----1--0-7т-----------= \ .191мПа
При —̂17 = = о.23 < 0,75 втрати від повзучості бетону:
в р  2 4
а 9= 0 ,8 5 * 1 5 0 ^  (3.68)
ЇЇ-ВР
а 9=0,85*150*0,23=29,44 МПа. 
о ’9=0,85*150*1.797/24=9.58 МПа.
Арк.
192 ПЗ Б - 11 45
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Другі втрати.
ОГ2=С>8+С)9 (3.69)
а ь2=3 5+29,44=64,44 МПа.
Сумарні витрати
О і= о и + а Ь2 (3.70)
а ь= 154,7+64,44=219,14 М Па > 100 МПа.
Таблиця 3.4 -  Втрати попереднього напруження.
Переріз Об о ’6 О 9 о ’9 Оц о ’ы
0-0 9,88 0 25,72 0,29 154 215
1-1 8,75 0 24,17 0,19 153 212
2-2 10,7 2,5 29,34 9,58 155 218
3-3 10,7 2,2 30,47 8,6 155 220
4-4 10,7 2,5 29,44 9,58 155 219
3.2.7 Розрахунок балки в стадії виготовлення, перевезення і монтажу.
Зусилля в напруженій арматурі вводимо до розрахунку як зовнішнє 
навантаження. Характеристики бетону при передаточній міцності:
ІІвр=36М Па; Ярв=20 МПа; ЯРВІ=1,32 МПа; Крв,5Ек=26,2 МПа; КрВід а= 1 ,9 8  
МПа; Ев= 3 1,3* 103 М Па
При перевірці міцності балки вводимо коефіцієнт умов роботи бетону ув = 1,1
Арк.
192 ПЗ Б - 11 46
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 3.7 -  Стропування балки при підйомі.
Перевірка міцності нормальних перерізів, тому що зусилля попереднього 
обтиснення в даному випадку небажаний фактор, приймаємо коефіцієнт точності 
натягування
У s p  =  1 +  А  * Y s p (3.71)
при A y SP =  ОД Ysp = 1 + ОД = ІД 
Зусилля в напруженій арматурі
N CON =  (Gsf -  Gloss )Asp (3.72)
де G Sp -  попереднє напруження арматури з урахуванням перших витрат, 
визначення при y sp > 1
G loss — витрати попереднього напруження в арматурі при доведенні 
бетону стислої зони до граничного стану, G LOss =330 МПа.
n c o n  = [1,1(740 -151) -  330]0,001206 = 0,3834мН
Арк.
192 ПЗ Б - 11 47
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Визначимо згинаючі моменти від власної ваги, які виникають в місцях 
стропування.
ХЯ=7,42 кН/м
^  ...... АГ(2ҐЗХ
, 2200 / 2200
Рисунок 3.8 -  Розрахункова схема.
М оменти визначаємо, як для балки з двома консолями, з урахуванням 
коефіцієнту динамічності ^ = 1 ,6  та 7 7 = 1,1
Ш=к<і*&і=1,6*4,64=7,42 кН/м
Розрахунковим є переріз а-а (рис. 4.6). Висота балки в перерізі:
Н=89+220(1/12)=107,3 см 
Робоча висота перерізу при розтягнутій верхній арматурі
\  = А -  0 ,5/27 = 107’3 -  0,5 * 36 = 89,3см 
Згинаючій момент від власної ваги в перерізі
М  = -7 ’ 42*7 2" 
= 1%кН*м = т * \ 0 5Н * м м
е 2
Ексцентриситет зусилля N.СОП
е = пп -  0,5/2, + —м*— (3.73)
1 N соп
1 ЯП * 1п5
е = 893 -  0,5 * 360 + —  „ = 160мм
380,7 * 10"
Перевіримо умову:
(3.74)
при Я ь-2 0  М Па, та уЛ8 = 1,2 (важкий бетон, стержнева арматура)
Арк.
192 ПЗ Б - 11 48
Зм. Арк. № докуй. Підпис Дата
К ь= П 8 * к ь = І 2 * ЗО = 24мПа 
N=383,4* 103Н <24*200*360-365*452=1563*103 Н 
Розрахунок виконуємо для прямокутного перерізу Ь=1073 см 
Висота стислої зони
X = N - R s c *As +R s *A' s 
(3.75)
Rb *b
0,3834 + 365*0,000452 
х = -------------------------------- = 0,114 м
24 * 0,2
Умова N  * е < Rh * b * x(h0 -  0,5х) (3.76)
0,3834*0,76=0,2914мН<24*0,2*0,114(0,893-0,5*0,114)=0,4575мН,
виконується, міцність перерізу на дію поперечного обтиснення забезпечена.
3.2.8 Розрахунок на утворення тріщин, від попереднього обтиснення в
стадії виготовлення і монтажу.
Розрахунковий переріз а-а. Зусилля обтиснення з урахуванням витрат 
Gi...G6
Рі=151*0,001206=0,182 мН 
Відстань до центра ваги арматури A SP:
ysp= e0p=yo'0>5]if=0,533-0,5*0,36=0,353 м 
М аксимальне напруження в стиснутому бетоні від зусилля попереднього 
обтиснення та зовніш нього навантаження:
ГР 1  Р1і * ЄОлр * уУ  G„ sp Мlvl g * vУ sp
Aed Ped red (3.77)
0,182 0,182*0,3532 0,018*0,353 ^  „
A  _ 7Г7ГГ— 1--------------------- 1------------------- = 2,6мПа
0,1982 0,01723 0,01723
Gb 2,6
= 0,072 < 0,7
Rbp 36
Арк.
192 ПЗ Б - 11 49
3 m . Арк. № докум. Підпис Дата
Коефіцієнти
<р = 1,6- < 1 (3.78)
ЯЬр,хег
<р = 1,6 2,6
= 1,5 > 1 прийнято ^  = 1
26,2
Відстань від центру ваги перерізу до нижньої ядрової точки
IV' гесі
л = <р-А (3.79)
гесі
, 0,039519 Л1Л/Ч
т] = 1------------- = 0,199 м
0,1982
М омент обтиснення відносно нижньої границі ядра перерізу:
М гР =Рі(Уор - Л ) (3.80)
М гр = 0,182(0,353 -  0,199) = 0,028мН * м 
Умова трігціноутворення
МУ  —<  АМ¥1сгс (3.81)
де момент утворення тріщин
м СГ0 =  к ^ е г * У ^ - м гр
(3.82)
М сгс = 1,98 * 0,065056 -  0,028 = 0,10 ІмН * м 
М г = М § =0,018мН*м < М сгс =0,101мН*м
Умова виконується, в стадії виготовлення і монтажу в розрахунковому 
перерізі тріщини не утворюються.
3.2.9 Розрахунок нормальних перерізів балки на утворення
тріщин в стадії експлуатації.
Розрахунок виконуємо на дію всіх навантажень при у /  > 1 та у 5р < 1. 
Порядок розрахунку покажемо на перерізі 2-2
М Г=М =0,876 мН*м
Арк.
192 ПЗ Б - 11 50
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
При у8Р = 0,9
(3.83)
С8Р2 = 09(740-230,4) = 458, бмПа
с 5= с 6+ с 8+ с 9 (3.84)
0 8=8,5+51+26,4=85,9 М П а 
П ’з ^ С ’б + О ’к + О ’у (3.85)
С ’с=51 МПа.
Рг = 0 8Р2* А 8Р - С б * А 8 - С ' 8*А'8 (3.86)
Р2 = 458,6 * 0,001206 -  85,9 * 0,0001 13 -  51 * 0,000452 = 0,5203мН 
_ ' А8Р (у0 -  0,5/г'у ) -  * А8 (у0 - 0 ,5/г; ) + С 8 А'8 ( к - у 0 -  0,5/г'у )
0̂А2 “
д (3.87)
= 458,6 * 12,06 * 10"4 (0,588 -  0,5 * 0,3) -  85,9 * 1,13 * 10“4 (0,588 -  0,5 * 0,36)
'0Р 2
0,523 +
+ 51+4,52* 10 (1,228-0,588-0,5 * 0,36) 
0,523 0,447л/
/у  _ А А еоР2 (к Уо) М ( к  — у0)
ь ~  ,   1------------------- (3.88)
геіі гесі I  гес!
де м г = М 2_2 = 0,0132мН  * м
_ 0,5203 0,5203(1,228-0,588) 0,0132(1,228-0,588)
*“ 0,1541 ш ш  + -------- ------------------
Арк.
192 ПЗ Б - 11 51
Зм. Арк. № до кум. Підпис Дата
и  10,5 1 т] , = -0-,-0--5-5--8-0-9ср =  1 ,6--------- = 1 -- = 0,362м
32 ' 0,1541
Умова М г < М сгс = КЬІ ^ РІ + М гр
М г = 0,876мН *м>  2,2 * 0,08781 + 0,5203(0,447 + 0,362) = 0,614л*Я * м
В перерізі 2-2 в стадії експлуатації нормальні тріщини утворюються. 
Результати обчислень зводимо в таблицю.
Таблиця 3.5 — Визначення необхідності розрахунку на розкриття тріщин
Величини Значення величини для перерізів
0-0 1-1 2-2 3-3
Р2, мН 0,1601 0,5194 0,5203 0,5207
М с1, мН*м 0,000129 0,00239 0,0132 0,00048
Ч)р2, М 0,272 0,375 0,447 0,543
м 0,138 0,199 0,362 0,396
М , 0,1662 0,554 0,614 0,991
М 0,05 0,548 0,876 0,986
Розрахунок на розкриття тріщин та закриття тріщин необхідно виконати для 
перерізу 2-2
3.2.10 Визначення ширини розкриття тріщ ин в стадії експлуатації.
До балки ставляться вимого 3-ї категорії, відповідно до яких ширина 
нетривалого розкриття тріщин допускова асгсчЬ = 0,4лш ; допускова ширина
тривалого розкриття тріщин асгс1 = 0,3лш. Розрахунок виконуємо при у{ -1  та 
у8Р = 1. Визначимо ширину розкриття тріщин від нейтральної дії повного 
навантаження М =0,735 мН*м.
Зусилля обтиснення з урахуванням всіх витрат:
О8Р2=740-230,4=509,6 М Па С 8=85 ,9М П а в ^ б і  М Па
Р?=509,6*0,001206-85,9*0,000113-51*0,000452=0,5818 мН
Арк.
192 ПЗ Б - 11 52
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
_ 509,6 * 12,06 * 10“4 * 0,408 -  85,9 * 1,13 * 10~4 * 0,408 + 51* 4,52 * 10“4 * 0 46
0Р2 = Ш ї ----------------------------------------- --°’442м
М одульне відношення а 8 = 5,88
Є8Р2 =  УрР ~ еЧ1'2 (3,89)
е8Р2 = 0,408 -  0,442 = -0,034+/
§  _  1МУХ  +^   Р2  * Се8Р
К * (3.90)
ь иъ *ипо2
5 _ 0,735-0,5818*0,034 _ ооС1 
32 *0,2* 1,1782
При у = 0,45 (нейтральна дія навантаження)
а * А'ч
ер/ 2у
Ь*ИП (3.91)
5,£ * 0,000452
срг = 2*0,45
= 0,013
0,2*1,178
При а ’8=0,51і7=0,5*0,36=0,18 м
*  = <р Л  1 - 2А п0 ) (3.92)
О 1 Я
Я = 0,013(1-----ИІ2—} = 0,012
2*1,178
Ексцентриситет
М г + Р2 * Є.у2
Є8,Ш ~ (3.93)
д
Арк.
192 ПЗ Б - 11 53
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
0,735-0,5818*0,034
= 1,23л*
0,5818
а 8/л3 = 5,88 0’001206  = о,02 
0,2*1,178
1 1,5 + срї
4  = - 1 + 5(5 + Я) е (3-94)
Р  + 11,5- 3.,Ьо(
10 ц 8 * а 8 ’ Л
де /3 = 1,8
4 = 18[ 1 + 5(0,081 + 0,012 -  и  1̂ 1.°,-2031 3 = 0,366
5
10*0,03 1.178
-Ф] + 4"
2  = к 0[ 1 - к (3.95)
2 ( ^ + 4 )
0,36
0,013 + 0,336'
1 О О О
г  = і,і78[і--^ -] = 0,964м
2(0,013 + 0,366)
М г - Р 2*е0р2
е0.101. ~ (3.96)
д
0,735-0,5818*0,442
'0 ,юі = 0,821 м
0,5818
е0іоІ = 0,821л* <0,8110=0,8* 1,178=0,942м
к - х - с и
д = - (3.97)
к - х  — а.
Арк.
192 ПЗ Б - 11 54
Зм. Арк. № докуй. Підпис Дата
.  1 ,2 2 8 -0 ,3 6 -0 ,0 4  11П
о  ----------------------------- = 1,11
1 ,22 8 -0 ,3 6 -0 ,1 2
Прирощ ення напруження в арматурі на рівні її центру ваги
М г - Р 2 * ( Я - е 5о2)
( А + А 5р)Я
(3.98)
п  0,735 -  0,5818(0,964 + 0,034) _  „
Сл5 = ----------------------------------------- 1,11 = 147мПа
0,001206 * 0,964
С 8 = 147мПа < Л \ = 785мПа  
При 8  = 1 (елемент, що згинається), срь = 1 (тривала дія навантаження), 
77 = 1 (стержнева арматура періодичного профілю).
О,
Д ,с 1 Л Д Д / / - 4  20(3,5 -100 /7 ,)  А  (3.99)
Е 81
147
а  , = 1*1*1- - 20(3,5 -1 0 0  * 0,0051)ДЇ6 = 0,12мм
1,9 * 105
Визначимо ширину нетривалого розкриття тріщин від тривалодіючого 
навантаження при М =0,674 мН*м 
Напруження
^  _ 0,674-0,5818(0,964 + 0,034), „  оп _
~7 — 1,1 1 — 89 МІІСІ
0,001206*0,964
Сі сгс2 = 1*1*1-
 1 1 1 -20(3,5 -1 0 0  * 0,0051)1/16 = 0,07 мм
1,9 *105
Ш ирина тривалого розкриття тріщин від тривалодіючого навантаження при
(рь =1,6-15 ц  
асгсз = (!»6 -15 * 0,0051)0,07 = 0,1 Імм < [астс = 0,3мм]
Ш ирина нейтрального розкриття тріщин від повного навантаження
Арк.
192 ПЗ Б - 11 55
і Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
а сгс а сгс\ а сгс2 +  а сгсЪ (3.100)
асп = 0,12 -  0,07 + 0,11 = 0,1 блш < [асгс 5Й = 0,4мм]
3.2.11 Визначення випадку розрахунку за деформаціями в стадії
експлуатації.
Розрахунок виконуємо на дію всіх навантажень, при у /  = 1 та ухр = 1. Для 
перерізу 2-2 М Г=М =0,735 мН*м
0 5р2 = 740 -  230,4 = 509,6мПа 
С 8 = 85,9мПа 
= 5 \мГІа
Р2 = 509,6* 12,06 *10"4 -85 ,9*  1,13 *10“4 -5 1 * 4 ,5 2 * 1 0 ’4 = 0,5818л*Я 
509,6*12,06*10~4 *0,408-85,9*1,13* 10“4 *0,408 + 51*4,56*10“4 *0,46
= 0,442л*
0,5818
0,5818 0,5818*0,442(1,228-0,5818) 0,0132 * (1,228 -  0,588)
0 \  = = 0,98 мПа
0,1541 0,027886 0,027886
ср =  1 7 '=0,362л<
М г = 0,735л*Я * м < 2,2 * 0,071057 + 0,5818(0,442 + 0,362) = 0,744л*Я * м 
Розрахунок для перерізів 0-0, 1-1, 3-3 виконується аналогічно. Результати 
обчислень зведені до таблицю 3.6.
Таблиця 3.6 -  Визначення випадку розрахунку за деформаціями.
Величини Значення величини для перерізів
0-0 1-1 2-2 3-3
Р2, мН 0,179 0,5806 0,5818 0,5822
Ф 1 1 1 1
М сгс, мН*м 0,224 0,629 0,744 1,033
М, мН*м 0,042 0,454 0,735 0,826
Арк.
192 ПЗ Б - 11 56
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Тому, що для всіх перерізів умова:
М  < м сп. (3.101)
виконується, балку за деформаціями розраховуємо як суцільне тіло.
3.2.12 Визначення прогинів балки.
Двосхила балка є стержнем змінного перерізу, прогин визначаємо за 
формулою:
Л  = 2Тб[Ф" +6Ф< +12(Ф  +8Ф " ] (ЗЛ02)
де А( - )0 - кривизна на опорі. 
г
А(-)і  - кривизна на відстані•  —і Ь від опори.
г б
А( -\) 2 - кривизна на відстані■  -і Ь  від опори.
А л - кривизна посередині прольоту.
Розрахунок виконуємо при у/  =1 та у = 1.
Для перерізу 2-2
М Ф= М ~ М Ь (3.103)
Арк.
192 ПЗ Б - 11 57
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
М8І1 =0,735 -0,674 = 0,061мН*м
Кривизна від зовнішнього навантаження
і1г ) , ^  срьх * Еь * І ге(1 (3.104)
де срЬ2 = 1 (нетривала дія навантаження) 
(рЬІ = 0,85 (важкий бетон)
Л\~Js ii _~  т  ; О’61ї *1 = 0,76 * 10 м -1
г 0 ,85*34*10 *0,027886
При срЬ2= 2 - тривала дія навантаження
Л  0,674*2 .  , 4 ,
( - ) с  = ------------- ’— г-----------------= 16,7 * 10 м
г 0,85 * 34 * 10" *0,027886
Кривизна при вигині від зусилля попереднього обтиснення з урахуванням 
всіх витрат
і Р * р
г Л ;  (з .ю 5 )
Г (Рь\ ^Ь І  ге,
(Л—Л)  =  0!, 5818*0,:4 42 = 3„ 19*„ 10 4
м
г 0,85 * 34 *103 *0,027886
Визначимо деформації нижніх та верхніх волокон, викликані усадкою та 
повзучістю бетону від його обтиснення.
Арк.
192 ПЗ Б-11 58
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
_  бДс _ С6 + Д8 + о 9
хКс Е'3 Е \ (3.106)
г ^ 8 5 1 5 1 + 26,4
19*1о5
о \ + с \ + с \ ,
:1,.с Е (3.107)
є\„с = 51 = 2,68 * 10~4
’ 1,9*10 5
Кривизна, що зумовлена вигином елемента внаслідок усадки та повзучості 
від зусилля попереднього обтиснення.
( ~ и с = — - (3.108)
г К
Д , (4,52 -2,68) *10"
( ~ и с = -------- —  = 1,56*10 м
Повна кривизна
( )ш -  (“ )л/, + (-)с _ (-)ср -  ( - )  V/, С (3.1 09)
Г Г Г Г Г
(-),* = (0,76 +16,7 -  3,19-1,56) * 10~4 = 12,71 * 10“4л*_1 
г
Результати обчислень зводимо в таблицю 3.7.
І
Арк.
192 ПЗ Б - 11 59
Зм. Арк. № докуй. Підпис Дата
Таблиця 3.7 -  Кривизна в перерізах балки
Величини Значення величини для перерізів
0-0 1-1 2-2 3-3
М ь  мН*м 0,0384 0,421 0,674 0,758
М зЬ, мН*м 0,0036 0,038 0,061 0,068
Р 02, МН 0,179 0,5806 0,5818 0,5822
0,249 0,345 0,442 0,717
р 5І1С * іі ип 4 4,39 4,22 4,52 4,65
£'зЬс*Ю-4 2,68 2,68 2,68 2,68
(І)5Ь *10-4,м 1 0,131
г 0,76 0,76 0,53
(~)с *10_4,м_1 
г 2,8 16,9 16,7 11,89
(“г)ср *Ю_4,М_1 1,63 4,02 3,19 3,27
(Гі ) *  п о -4,« - ’ 2,33 1,74 1,56 1,63
(-!■),„, п о - ’ .м -1
Г -1,029 11,9 12,71 7,52
Повний прогин
11 I і
/ „  = —-— (-1 ,029  + 6 * 11,9 +12 * 12,71 + 8 * 7,52) * 10 ”4 = 0,0179лг 
216
Граничний допусковий прогин для елементів покриття при Ь=Т8м
/ ш  = ---- = —  = 0,0468 > = 0,0179^
250 250
Розрахунки свідчать про те, що балка покриття задовольняє вимогам за 
несучою здатністю та придатна до нормальної експлуатації.
;
і Арк.
192 ПЗ Б - 11 60
і Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
3.3 Дані геологічних виш укувань.
Ділянка проектуємого будівництва розташована на території м. Тульчин, 
Вінницької області. Бурові роботи виконувалися буровою установкою УГБІВС. 
Лабораторні дослідження ґрунтів проводилися в геотехнічній лабораторії 
інституту „Вінницяагропроект” . Вишукування проводилися для робочого проекту 
Тульчинського МСЗ.
В геоморфологічному відношенні будівельна ділянка відноситься до 
терасової рівнини, розділеної балками і розташ ована на середньо пологому схилі.
На ділянках присутні насипні ґрунти 0,2 -  0,8 м.
В геологічній будові приймають участь озерно -  алювіальні відкладення 
дніпровського горизонту, представлені до глибини 7,2 -  9,0 м. супісями, нижче до 
розвіданої глибини пісками 8,0 -  12,0 м.
Підземні води на ділянці під виробничим корпусом залягають на глибині 8,4 
-  9,2 м., по даним розрахованої оцінки потенціальної підтопленості територія 
являється не підтоплюємою. Сезонні коливання рівня ґрунтових вод складає ±1,0 
м.
Види ґрунтів, та їх характеристика, відповідно до інженерно геологічних 
вишукувань приведені в таблиці 3.9.
За даними геологічних вишукувань робимо оцінку гідрогеологічних умов 
будівельного майданчика, в залежності від фізико-механічних характеристик 
ґрунтів.
Перший шар, який залягає на глибину 0,8 м є рослинний шар. Для 
влаштування фундаментів непридатний, тому його повністю знімаємо.
Наступний шар супісок, він залягає на глибину 5,5 м. так як 0 ,01< Ір < 0,07. 
Він є твердим ф < 0.
Обираємо даний грунт для влаштування фундаментів.
Арк.
192 ПЗ Б - 11 61
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
пшпК зпиР!и ■нПход г/у хбу ■И£ і
1 9 и  - я  ш  г в і
'ХСІу
-|р и) Ю н- № шару н
орт
СК
й
й
и>
Сі
Xо
Но-» <1 •-4 04 СЛ О хз
о чо К) 1л 1л Ъо Глибина залягання м.
О 1
і—1 Природня вологість \У. Дол..од. кИ
Д
<1 *0-44 4̂
К) 00 1ил) Густина ро. 4
ио
3
>
1 1
и/1) 1л Сухого ґрунту ра 43
РX
Частинок ранта р5 ядош
і Коефіцієнт пористості е. рк
О і Степінь вологості,Бг Дол..од. д
О яП)И
1 1 1 Вологість на границі текучості Й
Дол..од. X
£4р3
1 1 Вологість на границі розкочування \¥р я
' Дол..од. нП)
4д3
1 1 I Число пластичності Ір Дол..од. Нодя
1 ■ Л Л
о о 1 Показник текучості 11 Дол..од.
Vъ;
К) д
о1—1 1ил> Питома вога у Н/м3 Нн-* •
И
Ъо Ъо Питома вага при повному 
ГЛ оо водонасиченні у80І. Н/м3
оо
1—‘ 1 Питоме щеплення с. кПа
К)
Ю
04 1 Кут внутрішнього тертя ф, градус
4̂ Ю4̂ ю
Ко) О О4̂
ю
о О00 1 Модуль деформації Е. кПа
К) —1
о 1-4 Ъд V 04 4й pH 2 я ао  і
К) 1 2с о н*Д . Са
  се 
о <1 <1 V 04 РІ со Ґ 0
К) к> Ь—‘
00 "о 00 ІД 1л у II
і ° К)
00 о Ъо ІД 1 у І
04 ГЛ
ІЛ і л о V ' С II
04 04 ІЛ
1л ІЛ о V 1 С І
1 ф І І
1 ф і
06 Го
Нормативні значення Розрахункові значення
Щільність
г/см^
Кут
Питома Питоме внутріш
вага зчеп нього
кн./м3 лення
кПа тертя
Назва грунтів градус
Р о с л и н н и й 2,66
шар
Супісь 0,07 1,38 2,66 0,62 0,30 0,25 0,195 0,054 1,756 26,8 23,3 23,3
Супісь 2,66 0,59 0,49 0,258 0,068 1,857 1,94 9,23 28,2 6,15 24,52 24,52
Супісь 0,17 1,79 2,66 0,55 0,82 0,178 0,143 0,035 0,74 2,02 9,00 22,61 22,61
Пісок
середньої 0,05 1,64 2,66 0,53 0,25 1,82 1,96 2,22 38,4 34,9 34,9
крупнисті
Пісок
середньої 0,233 2,02 1,64 2,66 0,53 2,14 2,18 2,22 38,4 34,9 34,9
крупності
Послідуючі ґрунти, це супіски та пісок середньої крупнисті. Підземні води на 
ділянці під виробничим корпусом залягають на глибині 8,4 м., територія 
відноситься до непідтопляємої. Сезонні коливання рівня ґрунтових вод складає 
і ±1,0 м. Тобто впливу ґрунтових вод на фундаменти немає.
За даними табличних значень , визначаємо попередній розрахунковий опір Яо 
для обраного ґрунту, у відповідності з даними геологічних вишукувань, в 
залежності від назви і ступеня вологості. Я 0 = 500 кПа.
3.3.1 Визначення глибини закладання фундаменту
Ґрунтові води на глибину закладання не впливають.
Глибину закладання підошви фундаментів з геологічних умов:
б, = 1ц+0,4 (3 .110)
б] = 0,8 ± 0 ,4 =  1,2 м.
За кліматичними умовами, сі визначаємо так:
1) нормативну глибину промерзання приймаємо за картою, для м.Тульчин сґп 
; = 1,2 м; потім, враховуючи конструкцію підлоги і температуру
приміщення 1 = 15°С. визначаємо коефіцієнт кь = 0,6.
2) розрахункова глибина промерзання визначається за формулою:
і б , -  к : ■ <7А (3.111)
<і/  = 0.6-1.2 = 0.72 м;
3) відмітку підош ви фундаменту призначаємо не менше 20 см нижче 
розрахункової глибини промерзання:
сі2 =сІ/ + 0.2 (3 .112)
б2 = б у + 0.2 = 0.92 м;
За конструктивним міркуванням глибина закладення підошви фундаменту:
б 3 = Ьт + °к + а т + ^0 (3.113)
Арк
192 ПЗ Б-11 63
| Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Де кт - відмітка верхнього зрізу фундаменту, приймається кт = 0,15 м;
ак - більший розмір колони;
а т ~ товщ ина бетонного шару при омонолічуванні колони фундаменту, 
ат = 0,05 м;
к0 - мінімальна висота нижньої сходинки з умов на продавлювання. 
к0 = 0,3 м;
<73 = 0,15 + 0 ,4  + 0,05 + 0,3 = 0 .9  м.
Остаточно приймаємо глибину закладання фундаменту із геологічних умов 
б = 1,2 м.
3.3.2 Розрахунок фундаменту крайнього ряду
Проектуємо фундамент стаканного типу під колону крайнього ряду.
Згідно завдання матеріал фундаменту прийнятий монолітний бетон класу 
С25, арматура класу А400С, А240С.
На фундамент діють навантаження ( дивись розділ 3., додаток 1, переріз 1-1, 
стержень 10):
М  = -27,08 кНм.
N  = -349,45 кН.
= 5,6 кН.
Визначаємо форму фундаменту:
1 ( з л и )
Визначаємо ексцентриситет ео, і порівнюємо з еа, де:
У м
е0 = А г Г  (3.115)
(3.116)
Якщо е0< еа, то фундамент квадратний, а якщо ні то фундамент прямокутний.
Е  М = М + ф / 5̂  (3.117)
Арк.
192 ПЗ Б - 11 64
1 Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Тоді:
Ь = 349.45
= 0.854 м.
500 -17.56-1.2
М  — 27.08 + 5.6-1.05 = 32.96 кНм. 
32.96
= 0.09 м.
349.45
0 ^ 0 , 0 2 8  м. 
ЗО
З цього видно, що умова е0 < еа, не виконується, значить фундамент 
прямокутний.
Тоді Ь =  І М и ' К
Я0 -Го-с/
де кт - коефіцієнт, який враховує позацентрове навантаження.
М
—  1 +
377, (3.118)
кі  — ,1  н 27.08 = 1.025
3-349.45
, 349.45-1.025
Ь ~ лV/ т5д0т0- ---1--7--.-5-6-- ---1--.2---= 0-865 м.
Приймаємо Ь = 0,9 м.
а = 1,4*0,9 = 1,26 м. 
Приймаємо 1,5 м. кратне 0,3 м.
Визначаємо площ у підошви фундаменту:
4 = 0.9-1.5 = 1.35 м2 
М омент опору підош ви фундаменту:
Арк.
1 192 ПЗ Б-11 65
| Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
(3.119)
ж = Оц .у9  -1 -4й 2 = о ж  мзі
Визначаємо фактичний розрахунковий опір ґрунту на рівні підошви 
фундаменту:
К = Ь У У °2 ( м ук 2ЬУп + М чс і у п + ( М ч - 1 )Ььу'и + М сС и ) (3.120)
де у с1 — 1,25 - для супісків.
Уси =  1 > 0  -  д л я  будівель з гнучкою конструктивною схемою, 
к = 1,0 -  якщо характеристики у і С визначені дослідним шляхом.
У и '  усереднене розрахункове значення питомої ваги гранту, який залягає 
вище позначки фундаменту, кН/м3.
I X ,  л (3.121)
, 15.3-0 .8  + 17 .5 6 -0 .4  _  т т . з
Уи = -----------------  = 16.054 кН/м3
М у -  0,69, М с, -  3,65, М с -  6,24 -  коефіцієнти, які залежать від срІь. 
Підставляємо усі значення в формулу:
1.25 -1.0
= р — (0.69 -1-0 .9-17.56  +3 .65  -1.2-16.054 + 6.24 -5 .4 )=  143 кПа .
Уточнюємо ш ирину фундаменту:
І 349.45 -1.025 
Ъ = = 1.7 м.
144 - 1 7 . 5 6  -1.2
Уточнюємо розрахунковий опір ґрунту:
Арк.
192 ПЗ В - 11 6 6
[ Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
R n = 1 ,2 5  ' L 0  (0,69 -1-1.7 -17.56 +3.65 -1,2-16.054 + 6.24 • 5 .4) = 156 кПа 
Уточнюємо ширину фундаменту:
b = J --3--4-9--.-4-5----1--.-0-2--5----= 1.8 м.
V 156 -17.56-1.2
Уточнюємо розрахунковий опір ґрунту:
Rn = L251 1,0 (О-69 -1-1.8-17.56 + 3.65 -1.2-16.054 + 6.24 • 5.4) = 155 кПа .
Порівнюючи значення R j i R j , ,  які відрізняються одне від одного не більше
ніж на 10 кПа, приймаємо уточнення розмірів і остаточно приймаємо розміри 
підошви фундаменту, b = 1,8 м.
а =  1,4*1,8 = 2,52 м.
Приймаємо 2,7 м. кратне 0,3 м.
Обчислюємо тиск під підошвою фундаменту, для цього визначаємо сумарне 
навантаження:
J > ;/ = У /7 + У ,  (3.122)
де Иф- навантаження від фундаменту:
N fP= A - d - r 0 (3.123)
де уо = 20 кН/м . — середня питома вага матеріалу фундаменту і ґрунту на 
уступах.
Мф = 1.5-2.1-1.2-20 = 75 .6 кН,
X  N и = 349 .45 + 75 .6 = 425 .05 кН.
Отже тиск під підошвою фундаменту, обчислюється за формулою:
А (3.124)
2 > »  , У
А W (3.125)
/у. _ 2 > »  Z M ,
А W (3.126)
Арк.
192 ПЗ Б - 11 67
Зм. Арк. № докуй. Підпис Дата
де ] Г М /7 = 27.08 + 5 .6(1.2-0.15)= 32.96 кНм.
м 3.
= 24У252 205
Р  2Т = 87.46 кПа, < Я 2 = 148 
1.8 -2 .7
Р.  = 425 '°5 +-32-96 = 102.531 < 1.2*148 = 178 кПа.
1.8-2.7 2.187
425.05 32.96 _  ^
ртт = ---------------------- = 72.39 кПа. > 0.
1.8-2.7 2.187
Тиск на грунт менше дозволених величин при невеликому запасі. Отже, ці 
розміри приймаються для розрахунку деформацій ш конструювання фундаменту.
3.4 Конструювання фундаменту
3.4.1 Визначення розмірів фундаменту
Конструкцію фундаменту приймаємо з підколонником стаканного типу і 
плитою підошви.
Глибина стакана фундаменту:
К  =1-5 •/?.. (3.127)
де 1ік -  ш ирина колони, 400 мм.
/т = 1.5 -400 = 600 мм.
приймаємо товщ ину стінок стакана по верху 225 мм, зазор 75 мм, розмір 
підколінника в такому випадку буде:
ак + Ьк + Ис — 2 • 225 + 75 • 2 + 400 = 1000 мм.
Арк.
192 ПЗ 6 - 11 68
і Зм. Арк. № докуй. Підпис Дата
Висоту плити приймаємо 300 мм. приймаємо один уступ. 
Висота підколінника в такому випадку буде:
= ( і - К
де йп -  висота уступу, 0,3 м:
1.05 -  0.3 = 0.75 м.
225 75
-0,150
С
-Д200 50 400 50
20С_  900 \  900 200 2
4
воо ’
400 250 250 :200 75
С\]
2 <Г
300 ,
Бетонний , 
стоітик в
900 і 900 -
(і)
Рисунок 3.9 -  Ф ундамент під крайню колону
Визначаємо розрахунковий тиск під підошвою фундаменту. Тиск під 
підошвою фундаменту визначаємо на краю і у перерізах 1- 1; 2 -2 ;
Р  = К  +  К
тах А IV (3.128)
п N М . ал 
= ~АГ  + 7Т7 7''0.5а (3.129)
Арк.
192 ПЗ Б - 11 6 9
і Зм. Арк. № докун. Підпис Дата
р 425.05 32.96 1ЛО с ^
Снах = ~1.8----2-.-7-- + --2--.-1-8--7--- = Ф 2 .5 кПа
Р, =87.46 + 15.07 - —  = 9 4 . 6 4 ^
1.05
Р, = 8 7 .4 6 -1 5 .0 7 -^ -  = 903ЪкПа
1.05
3.4.2 Розрахунок міцності фундаменту на продавлення
Для перевірки прийнятої висоти першої сходинки перевіряємо міцність по 
грані продавлювання С П Е Б, паралельно меншій стороні підошви фундаменту.
ї
2Ю0
Рисунок 3.10 Розрахункова схема плити фундаменту на продавлювання 
Розмір нижньої сторони грані площини продавлювання:
Арк.
192 ПЗ Б - 11 70
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Ь01 -  Ь1 + 2/г, (3.131)
Ьт -  1800 + 2•300 = 2400лш
Середній розмір цієї грані:
У  _  Ь0] +Ь]
(3.132)
и  т = -2-4--0-0-- +-- -1-8-0--0- = 2100+ш
Вираховуємо площ у прямокутника АВСВ
А = 150- 2400 = 360000лш :
Розрахункову продавлюючи силу Б визначаємо за формулою:
С = А • Я (3.133)
У = 360000 • 0,1025 = 36900Я  = 36.9кЯ
Перевіряємо умову:
С = 36900 < - її (3.134)
де а  = 1 для важкого бетону.
Р  = 36900 < 1 • 0,945 • 2100 • 300 = 595350 Я
Умова виконується, тобто міцність на продавлювання і висота сходинки 
достатні.
Арк.
192 ПЗ Б - 11 71
Зм. Арк.
і № докум. Підпис Дата
Висоту сходинки у напрямку більшої сторони підошви фундаменту не 
перевіряємо, так як розміри гранів площини продавлювання більше ніж у 
розглянутому вище випадку.
3.4.3 Розрахунок арматури підош ви фундаменту
Розраховуємо арматуру у напрямку більшої сторони підошви:
М І_І = — - я  )2 .(/> +2Р )
1 1 2 4  2  шах/ (3.135)
М п-„ = ^ - ( § - а 2) 2 -(Л/ - // + 2  р , . , ) 3.136)
М 1-і = — • (1,05-0,5)2 • (94.64 + 2 -102.5) = ЪЛ%кНм
м 11-11 ■ (1.05 -  0,2)2 • (90.33 + 2 • 94.64) = 8.42кНм
24
Необхідну площ у арматури А-ІІІ вздовж довш ої сторони фундаменту 
вираховуємо за формулою:
А4 *\  -  -----М---‘--' (3.137)
Д,-о,9 Л ,
А л'2 _~ М 11-11
Я, • 0,9 • Ит (3.138)
Робоча висота перерізу:
Аоі = \  -  а (3.139)
/г01 =300-45  = 255мм
Арк.
192 ПЗ Б - 11 72
: ЗМ. Арк. № докуй. Підпис Дата
3780000 _  ,
А , = ------------------ = 45.12 м м '
365-0,9-255
8420000 _  ,
Ах1 = ——— - — = 63.288.ИЛГ
365-0,9-405
Приймаємо сітку з кроком 200 по розрахунковому перерізу 2-2 . Приймаємо 
5 0 6  А 400С Д  =141 м м 2.
У напрямку менш ої сторони фундаменту армування визначаємо по 
середньому тиску на грунт:
Р    Рш ах + Ріти.п (3.140)
Де Р1П 1.П = N
(3.141)
А
425 05
Ртт = -  ^  = 87.46 кПа.
1.8-2.7
р_  = -1-0--2-.-5-- -+- -8--7-.-4--6- --  л9 4 .9 8 кПа.
Визначаємо моменти у напрямку менш ої сторони за формулами:
м , . ,  А - - Р ( Ь - Ь ,у
о (3.142)
М „-и = -1-Р { Ъ -Ъ 2У (3.143)
м і-і = 1 '  94.98 -(1,8 - І ) 2 = 7.598 кНм 
8
Арк.
192 ПЗ Б - 11 73
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
М„_п = — - 94.98 - (1,8 — 0.4) 2 = 23.21 кНм 
8
Визначаємо необхідну кількість арматури за формулами:
7598000 
А. = 57.11 м м ‘
365-0.9-405
А 23270000
і-2 = 211.19 м м 7
365-0,9-255
Приймаємо 6 0 8  А400С Ах = 30Ім м 2.
3.4.4 Розрахунок повздовжньої арматури стакана
Переріз приводимо до двотаврового
ю
я
чї—ї
ю за
60
225 225 225 225’
— Ю.....0..0..'......... , Ю00
Рисунок 3.11 -  Розрахунковий переріз стакана фундаменту 
Визначаємо ексцентриситет прикладання повздовжньої сили за формулою:
М_
Єп = ■ (3.144)
77
27.08
ео = = 0,077 м.
349.45
Арк.
192 ПЗ Б - 11 74
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Товщину захисного шару приймаємо не менше 50 мм, тоді відстань від 
зовніш ньої грані стакана до центра ваги перерізу а = а ’ = 50 мм.
Визначаємо ексцентриситет повздовжньої сили відносно арматури:
Єл — 6г, ч СІ (3.145)
0 2
Є. =7,7 + — - 5  = 52,7 см.
2
Перевіряємо умову:
Я  = 349,45 -103Я  < Я ь ■ Ь /  • Ь / (3.146)
N  = 349,45 -103Я  < 13,05 -1000 -255 = 2936,25 -103Я  
Так, як умова виконується, то нейтральна вісь проходить у межах полиці, 
арматуру розраховуємо як для прямокутного перерізу шириною Ь /  = 1000 мм. 
Висота стиснутої зони дорівнює:
N
X  =
Я ь ■ ігг (3.147)
349 45 -103
X  =    = 105.01 м м  > 2 • а' = 100м м
13,05 -225
Тоді площа перерізу арматури при й0= 950 мм.
А = А  = Я[е, — (ко — 0,5 х)]
(3.148)
К  -(Л0 + а \)
, 3 4 9 ,4 5 -103(527 -  (950 -  0 ,5-117))
А „ = А.  =  — < 0
365 -(950 + 50)
1 Арк.
192 ПЗ Б-11 75
м. і Арк. № докум. Підпис Дата
Так, як арматура по розрахунку не потрібна, то площ а її визначається за 
формулою:
As = A's = 0,0005 -b'f  -h  (3.149)
A s = À s = 0,0005 -1000 • 1000 = 500 m m  2 
Приймаємо 5012  A400C 4 V = 565мм2 з кожної сторони стакана.
3.4.5 Розрахунок поперечної арматури стакана
Рисунок 3.12 -  Схема розташування сіток поперечної арматури 
Визначаємо ексцентриситет відносно грані колони за формулою:
„ _ м + д - у ст (3.150)
N
27,08 + 5,6-0.6 
ео = = 0,087.-м
349,45
е0 знаходиться в межах:
h 0 4
-g- = ~  = 0,066м < е0 = 0,087м < 0,5 • hk = 0,5 • 0,4 = 0,2л<.
У цьому випадку необхідна кількість арматури визначається за формулою:
! Арк.
іі 1 9 2  П З  Б - 11 76
Зм. j Арк. № докум. Підпис Дата
А. = м + д - у ст- о , 7 . е 0 - м
(3.151)
е ИЪХ — сума відстаней від грані колони до центра ваги поперечних арматур і 
дорівнює:
Е й , = 50 + 200 + 350 + 450 + 550 = ІбООлш
А. 27,08 • 106 + 5,6 • 103 • 600 -  0,7 • 87 • 349,45 • 103 
= 32.7 м м 2
1600-175
А™\ = —Г  = —32г-7 
4 4 ~ = 8о >2о мм
де 4 — число стержнів сітки, які сприймають розтягувальні зусилля від 
згинаючого моменту.
Приймаємо 0 6  А - 1 Аш = 28.3м м 2
3.4.6 Визначення осадки фундаменту
Визначення деформацій основ проводимо методом пошарового складання. 
Визначаємо середній тиск під підошвою фундамент:
Р = (3.152)
ср аЬ
де ЕЫ -  сумарна сила від ваги конструкцій, фундаменту і гранта, лежачого 
на уступах, яка діє на грунт.
Т ^ М = И + (гф + а гр (3.153)
де (Тф — вага фундаменту, визначається за формулою:
° ф = Р-ё-Уф (3.154)
де р -  питома вага залізобетону, р = 2,5 т/м3. 
g -  коефіцієнт вільного падіння, % = 9,81 м/с.
У ф  -  об ’єм бетону фундаменту;
Уф = 1.8 • 2.7 • 0.3 + 1-1 • 0.9 = 1.845.М3. 
стф = 2,5-9,81 -1.845 = 45.25кЯ.
Арк.
192 ПЗ 77
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
де а ф -  вага ґрунту на обрізах фундаменту:
о-, = їгР ■ КР (3.155)
де угр -  питома вага ґрунту зворотної засипки, уф = 19,92 кН/м3.
Уф -  об ’єм ґрунту зворотної засипки на обрізах фундаменту.
к Р = к - у ф (з .і5 б )
де У 0 — загальний об’єм фундаменту.
У0 =аЬ(і  (3.157)
У0 = 1.8-2.7-1.2 = 3.78 м \
Угр = 3.78-1.845 = 1,935лВ. 
о гр = 19,92-1,935 = 38,54 кН.
2  N  = 349,45 + 45.25 + 38.54 = 333.245кЯ.
Визначаємо середній тиск за формулою (273):
ОЛО ^ Л С
= = 105 7 9 кПа.
р 1,8 - 2,7
Визначаємо напруження від власної ваги ґрунту в характерних точках:
На підошві першого шару:
°"*1 =Г Г С (3.158)
<т , =15.3-0.8 = 12.24кПа.
На рівні підош ви фундаменту:
= 0-^1 + у 2 -И' (3.159)
сг2?0 = 12.24 + 17.56-0.4 = 19.2бкПа.
На підошві другого шару:
(3.160)
а  2 = 12.24 + 17.56 ■ 4.7 = 94.77кГ/а.
На підошві третього шару:
а г&г -  + У2 ■ 2̂ (3.161)
о-2?з = 94.77 + 18.57 • 1.0 = МЪЗАкПа.
Арк.
і 192 ПЗ Б-11 78
| Зм. Арк. № докуй. Підпис Дата
На підошві четвертого шару:
=с^ з  +Г2 ' К  (3.162)
<т^4 = 113.34 + 20.1 • 0.7 = 127.4Ы7а.
На підошві п ’ятого шару:
<**5 = + Г2 Л  (3.163)
сг^5 =127.41 + 18.2-0.7 = 140.15кПа.
На підошві шостого шару:
<**6 = + У2 ■ И2 (3.164)
о^в = 140.15 + 21.4 • 2.1 = 185.09кПа.
Визначаємо додатковий тиск на основу:
Ро=Рср-°^ о  (3.165)
Р0 = 105.79-19.26 = 86.53 кПа.
Складаємо розрахункову схему для визначення осідання і розбиваємо 
здавлювану товщ у на елементарні шари. Товщ ина одного шару, визначається за 
формулою:
Л, = 0.4-6 (3.166)
\  =0.4-1.8 = 0.6м.
По вісі фундаменту праворуч будуємо епюру додаткових вертикальних 
напружень від зовніш нього навантаження.
Додаткове напруження на границях кожного і -  того шару обчислюємо за 
формулою:
° гр= а - р 0 (3.167)
де а  -  коефіцієнт.
Осадку кожного елементарного шару обчислюємо за формулою:
0.8 • сг • Ь
5 , = ------------------------------------------------------(3.168)
ь
Де а 2Рі “ середній тиск кожного шару;
Е -  модуль пружності ґрунту;
Арк.
192 ПЗ 79
| Зм. і Арк. № докум. Підпис Дата
4. Т Е Х Н О Л О Г ІЯ  ТА  О РГА Н ІЗА Ц ІЯ  БУДІВЕЛЬН О ГО  В И РО БН И Ц Т В А  
4Л Розробка технологічної карти на земляні роботи
4 Л Л Планування майданчику
Планування майданчику включає у себе процес виїмки ґрунту (у зоні 
виїмки), переміщ ення його до зони насипу, відсипки і ущ ільнення у зоні насипу. 
Визначення обсягів робіт по плануванню майданчика.
На плані у горизонталях в масштабі 1Л00 наносимо сітку квадратів із 
стороною 20 м.
Визначення чорних, проектних та робочих відміток.
Відмітки рельєфу в верш инах розбивочної сітки (чорні відмітки), які 
знаходяться між двома суміжними горизонталями, визначаємо методом лінійної 
нтерполяції:
Чорна відмітка Нк = \ + к г +К>+ \  верш ини А визначається за формулою
Я , = Я  + М  (4.1)
де Н  - відмітка менш ої за величиною горизонталі; 
й - перевищ ення між горизонталями, м 
Ь —  відстань між  двома горизонталями;
Ь - відстань від горизонталі Н  до точки А, м.
Для стоку поверхневих вод приймаємо нахил майданчику і = 0,002 з 
напрямком пониження на південь. Так як таке положення майданчику 
максимально наближується до характеру місцевого рельєфу. Щ о приводить до 
зменшення об’ємів робіт по плануванню майданчика.
Для визначення проектних відміток потрібно визначити середню 
планувальну відмітку, яка визначається за формулою:
Нсер= Н 0 + А (4.2)
де Н 0- середня відмітка поверхні природнього рельєфу 
А - величина підвищ ення (заниження) середньої планувальної відмітки, при 
нульовому балансі земельних робіт Д=0. Для майданчика розбитого на квадрати
^  = 4 І Щ  + 2 І Щ + І Щ  (4
1 4-й
де ЕН4 - сума відміток вершин, спільних для чотирьох квадратів,
І Н 2- те ж саме для двох квадратів,
ХНГ сума крайніх вершин майданчику 
п - кількість квадратів.
Арк.
1 9 2 П З  Б - 11 82
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Для нашого майданчику величина Н 0 дорівнює
4 -38426,36 + 2 -12809,39 + 948,72 237,21.4
4-190
Проектні відмітки вершин визначаємо за формулою
Ь\ + /|
Я, = Нсер ± - (4.4)
де Ьі - ш ирина майданчика
А + іі половина значення падіння (підйому) величини.
Знак „+” береться для самої високої точки майданчику, для самої низької.
Визначення об’ємів ґрунту у межах квадратів насипу та виїмки
Обсяг робіт треба визначити по двох видах квадратів: прямому та 
іерехідному. Перехідним називається квадрат, що має своїми вершинами робочі 
пдмітки з різними знаками. Прямими називаються квадрати, що мають своїми 
вершинами робочі відмітки одного знаку.
О б’єм ґрунту у прямому квадраті приймаємо рівним об’єму чотиригранної 
іризми, одна основа якої природний рельєф, а друга - поверхня планування.
О б’єм визначається як добуток середньої робочої відмітки на площу 
: свадрата
а
^  -  —  • (А + К + А + К) (4.5)
де а - сторона квадрату,
- робочі відмітки.
О б’єм грушу у межах перехідних квадратів при відносно невеликій 
кількості визначається за формулою:
= а _̂ ( І / ш ( 0 ) 2 (4.6)
н(в) 4 ' 1 ( 0
де Х М в) - сума робочих відміток насипу або виїмки.
Е/г - сума абсолютних значень для всіх робочих відміток перехідного
вадрата.
Визначення об ’ємів окремих ділянок виїмок та насипу заносимо у таблицю
Арк.
192 ПЗ Б - 11 83
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 4.1 -  Визначення об’ємів робіт при плануванні майданчику
N Робочі відмітки О б’єм робіт
Квад ( а 2в)/
Ь| Ь2 І13 ІІ4 ЕЬ а2/4 (2Ь2н)/
т Насип Виїмка
ратів т
(+) (-)
1 -0.85 -0.83 -0.68 -0.69 3.05 100 - - - 305
2 -0.83 -0.82 -0.65 -0.68 2.98 100 - - - 298
3 -0.82 -0.61 -0.63 -0.65 2.71 100 - - - 271
4 -0.61 -0.77 -0.63 -0.63 2.64 100 - - - 264
5 -0.77 -0.77 -0.62 -0.63 2.79 100 - - - 279
6 -0.77 -0.75 -0.61 -0.62 2.75 100 - - - 275
7 -0.75 -0.74 -0.61 -0.61 2.72 100 - - - 272
8 -0.75 -0.74 -0.61 -0.61 2.71 100 - - - 271
9 -0.74 -0.74 -0.6 -0.61 2.69 100 - - - 269
10 -0.74 -0.71 -0.56 -0.6 2.61 100 - - - 261
11 -0.71 -0.68 -0.53 -0.56 2.48 100 - - - 248
12 -0.68 -0.64 -0.5 -0.53 2.35 100 - - - 235
13 -0.64 -0.47 -0.47 -0.5 2.08 100 - - - 208
14 -0.47 -0.55 -0.46 -0.47 1.95 100 - - - 195
15 -0.55 -0.53 -0.43 -0.46 1.97 100 - - - 197
16 -0.53 -0.51 -0.4 -0.43 1.87 100 - - - 187
17 -0.51 -0.48 -0.42 -0.4 1.81 100 - - - 181
18 -0.48 -0.46 -0.39 -0.42 1.75 100 - - - 175
19 -0.46 -0.44 -0.36 -0.39 1.65 100 - - - 165
20 -0.69 -0.68 -0.43 -0.51 2.31 100 - - - 231
21 -0.68 -0.65 -0.47 -0.43 2.23 100 - - - 223
22 -0.65 -0.63 -0.56 -0.47 2.31 100 - - - 231
23 -0.63 -0.63 -0.57 -0.56 2.39 100 - - - 239
24 -0.63 -0.62 -0.44 -0.57 2.26 100 - - - 226
25 -0.62 -0.61 -0.45 -0.44 2.12 100 - - - 212
26 -061 -0.61 -0.46 -0.45 2.13 100 - - - 213
27 -0.61 -0.61 -0.44 -0.46 2.12 100 - - - 212
28 -0.61 -0.6 -0.45 -044 2.1 100 - - - 210
29 -0.6 -0.56 -0.43 -0.45 2.04 100 - - - 204
ЗО -0.56 -0.53 -0.4 -0.43 1.92 100 - - - 192
31 -053 -0.5 -0.39 -0.4 1.82 100 - - - 182
32 -0.5 -0.47 -0.41 -0.39 1.77 100 - - 177
33 -0.47 -0.46 -0.35 -0.41 1.69 100 - - - 169
34 -0.46 -0.43 -0.34 -0.35 1.58 100 - - - 158
35 -0.43 -0.4 -0.32 -0.34 1.49 100 - - - 149
36 -0.4 -0.42 -0.34 -0.32 1.48 100 - - - 148
37 -0.42 -0.39 -0.3 -0.34 1.45 100 - - - 145
38 -0.39 -0.36 -0.28 -0.3 1.33 100 - - - 133
39 -0.51 -0.43 -0.31 -0.31 1.56 100 - - - 156
Арк.
192 ПЗ Б - 11 84
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 4.1
N Робочі відмітки Об’єм робіт
Квад а а2/4 ( а 2н) ( а 2в)/
Ьі ь 2 Ь3 ІІ4 / а д Насип Виїмка
ратів а д (+) (-)
40 -0.43 -0.47 -0.31 -0.31 1.52 100 - - - 152
41 -0.47 -0.56 -0.29 -0.31 1.63 100 - - - 163
42 -0.56 -0.57 -0.28 -0.29 1.70 100 - - - 170
43 -0.57 -044 -0.29 -0.28 1.58 100 - - - 158
44 -0.44 -0.45 -0.29 -0.29 1.47 100 - - - 147
45 -0.45 -0.46 -0.31 -0.29 1.51 100 - - - 151
46 -0.46 -0.44 -0.29 -0.31 1.5 100 - - - 150
47 -0.44 -0.45 -0.28 -0.29 1.46 100 - - - 146
48 -0.45 -0.43 -0.27 -0.28 1.43 100 - - - 143
49 -0.43 -0.4 -0.29 -0.27 1.39 100 - - - 139
50 -0.4 -0.39 -0.27 -0.29 1.35 100 - - - 135
51 -0.39 -0.41 -0.27 -0.27 1.34 100 - - - 134
52 -041 -0.35 -0.25 -0.27 2.32 100 - - - 128
53 -0.35 -0.34 -0.24 -0.28 1.18 100 - - - 118
54 -0.34 -0.32 -0.23 -0.24 1.13 100 - - - 113
55 -032 -0.34 -0.23 -0.23 1.12 100 - - - 112
56 -0.34 -0.3 -0.22 -0.23 1.09 100 - - - 109
57 -0.3 -0.28 -0.21 -0.22 1.01 100 - - - 101
58 -031 -0.31 -0.12 -0.11 0.85 100 - - - 85
59 -0.31 -0.31 -0.31 -0.12 0.87 100 - - - 87
60 -0.31 -0.29 -0.12 -0.13 0.85 100 - - - 85
61 -0.29 -0.28 -0.11 -0.12 0.8 100 - - - 80
62 -028 -0.29І -б. ІЗ -0.11 0.81 100 - - - 81
63 -0.29 -0.29 -0.14 -0.13 0.85 100 - - - 85
64 -0.29 -0.31 -0.14 -0.14 0.88 100 - - - 88
65 -0.31 -0.29 -0.14 -0.14 0.88 100 - - - 88
66 -0.29 -0.28 -0.13 -0.14 0.84 100 - - - 84
67 -0.28 -0.27 -0.13 -0.13 0.81 100 - - - 81
68 -0.27 -0.29 -0.14 -0.13 0.83 100 - - - 83
69 -0.29 -0.27 -0.13 -0.14 0.83 100 - - - 83
70 -0.27 -0.27 -0.12 -0.13 0.79 100 - - - 79
71 -0.27 -0.25 -0.12 -0.12 076 100 - - - 76
72 -0.25 -0.24 -0.11 -0.12 0.72 100 - - - 72
73 -0.24 -0.23 -0.1 -0.11 0.68 100 - - - 68
74 -0.23 -0.23 -0.07 -0.1 0.63 100 - - - 63
75 -0.23 -0.22 -0.06 -0.07 0.58 100 - - - 58
76 -022 -0.21 -0.04 -0.06 0.53 100 - - - 53
77 -011 -0.12 0.06 0.06 0.35 100 4.0 0.1511 4.0 15.11
78 -0.12 -0.13 0.07 0.06 0.37 100 0.164 0.044 4.9 16.45
Арк.
192 ПЗ Б - 11 85
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 4.1
N Робочі відмітки Об’єм робіт
Квад ІТ, ІІ2 К ЕЬ а2/4 (Иі2н)/£ (аі2в)/£ Насип
ратів Ьз 00 (її) Виїмка
(+) (-)
79 -0.13 -0.12 0.05 0.07 0.37 100 0.0389 0.1689 3.89 16.89
80 -0.12 -0.11 0.05 0.05 0.33 100 0.0303 0.1603 3.03 16.03
81 -0.11 -0.13 0.05 0.05 0.34 100 0.029 0.1694 2.9 16.94
82 -013 -0.14 0.03 0.05 0.35 100 0.018 0.208 1.8 20.8
83 -0.14 -0.14 0.02 0.03 0.33 100 0.0076 0.2375 0.76 23.75
84 -0.14 -0.14 0.01 0.02 0.31 100 0.003 0.2529 0.3 25.29
85 -0.14 -0.13 0.02 0.01 0.3 100 0.003 0.243 0.3 24.3
86 -0.13 -0.13 0.02 0.02 0.3 100 0.005 0.225 0.5 22.5
87 -0.13 -0.14 0.01 0.02 0.3 100 0.003 0.245 0.3 24.5
88 -0.14 -0.13 0.02 0.01 0.3 100 0.003 0.243 0.3 24.3
89 -0.13 -0.12 0.01 0.02 0.28 100 0.003 0.223 0.3 22.3
90 -0.12 -0.12 0.01 0.01 0.26 100 0.0015 0.2215 0.15 22.15
91 -0.12 -0.11 0.03 0.01 0.27 100 0.006 0.1959 0.6 19.59
92 -0.11 -0.1 0.06 0.03 0.3 100 0.027 0.147 2.7 19.7
93 -0.1 -0.07 0.08 0.06 0.31 100 0.032 0.047 3.2 4.7
94 -0.07 -0.06 0.11 0.08 0.32 100 0.1128 0.053 11.28 5.3
95 -0.06 -0.04 0.14 0.11 0.35 100 0.1786 0.028 17.86 2.8
96 0.06 0.06 0.2 0.2 0.52 100 - - 52 -
97 0.06 0.07 0.19 0.2 0.52 100 - - 52 -
98 0.07 0.05 0.2 0.19 0.51 100 - - 51 -
99 0.05 0.05 0.19 0.2 0.49 100 - - 49 -
100 0.05 0.05 0.19 0.9 0.48 100 - - 48 -
101 0.05 0.03 0.18 0.19 0.45 100 - - 45 -
102 0.03 0.02 0.16 0.18 0.39 100 - - 39 -
103 0.02 0.01 0.15 0.16 0.34 100 - - 34 -
104 0.01 0.02 0.15 0.15 0.33 100 - - 33 -
105 0.02 0.02 0.15 0.15 0.34 100 - - 34 -
106 0.02 0.01 0.14 0.15 0.32 100 - - 32 -
107 0.01 0.02 0.15 0.14 0.32 100 - - 32 -
108 0.02 0.01 0.15 0.15 0.33 100 - - 33 -
109 0.01 0.01 0.14 0.15 0.31 100 - - 31 -
110 0.01 0.03 0.16 0.14 0.34 100 - - 34 -
111 0.03 0.06 0.21 0.16 0.46 100 - - 46 -
112 0.06 0.08 0.23 0.21 0.58 100 - - 58 -
113 0.08 0.11 0.3 0.23 0.72 100 - - 72 -
114 0.11 0.14 0.35 0.3 0.9 100 - - 90 -
115 0.2 0.2 0.25 0.25 0.9 100 - - 90 -
116 0.2 0.19 0.25 0.25 0.89 100 - - 89 -
117 0.19 0.2 0.3 0.25 0.34 100 - - 94 -
Арк.
192 ПЗ Б-11 86
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 4.1
N Робочі відмітки (£Ь2В)/І Об’єм робіт
Квад а2/4 ( а 2н)/2
Ьі ь 2 ІЬ. Насип Виїмка
ратів Ь3 ь4 (її)
(+) (-)
118 0.2 0.19 0.25 0.3 0.94 100 - - 94 -
119 0.19 0.19 0.3 0.25 0.93 100 - - 93 -
120 0.19 0.18 0.28 0.3 0.95 100 - - 95 -
121 0.18 0.16 0.23 0.28 0.85 100 - - 85 -
122 0.16 0.15 0.23 0.23 0.77 100 - - 77 -
123 0.15 0.15 0.24 0.23 0.77 100 - - 77 -
124 0.15 0.15 0.26 0.24 0.8 100 - - 80 -
125 0.15 0.14 0.27 0.26 0.82 100 - - 82 -
126 0.14 0.15 0.28 0.27 0.84 100 - - 84
127 0.15 0.15 0.27 0.28 0.85 100 - - 85 -
128 0.15 0.14 0.23 0.27 0.79 100 - - 79 -
129 0.14 0.16 0.36 0.23 0.89 100 - - 89 -
130 0.16 0.21 0.32 0.36 1.12 100 - - 112
131 0.21 0.23 0.44 0.39 1.27 100 - - 127
132 0.23 0.3 0.5 0.44 1.47 100 - - 147 -
133 0.3 0.35 0.6 0.5 1.75 100 - - 175 -
134 0.25 0.25 0.3 0.3 1.1 100 - - 110 -
135 0.25 0.25 0.31 0.3 1.11 100 - - 111 -
136 0.25 0.3 0.36 0.31 1.22 100 - - 122 -
137 0.3 0.25 0.31 0.36 1.22 100 - - 122 -
138 0.25 0.3 0.3 0.31 1.16 100 - - 116 -
139 0.3 0.28 0.3 0.3 1.18 100 - - 118 -
140 0.28 0.23 0.3 0.3 1.11 100 - - 111 -
141 0.23 0.23 0.3 0.3 1.06 100 - - 106 -
142 0.23 0.24 0.36 0.3 1.13 100 - - 113 -
143 0.24 0.26 0.34 0.36 1.2 100 - - 120 -
144 0.26 0.27 0.39 0.34 1.26 100 - - 126 -
145 0.27 0.28 0.43 0.39 1.37 100 - - 137 -
146 0.28 0.27 0.46 0.43 1.44 100 - - 144
147 0.27 0.23 0.51 0.46 1.47 100 - - 147 -
148 0.23 0.36 0.56 0.51 1.66 100 - - 166 -
149 0.36 0.39 0.6 0.56 1.91 100 - - 191 -
150 0.39 0.44 0.64 0.6 1.07 100 - - 207 -
151 0.44 0.5 0.68 0.64 2.26 100 - - 226 -
152 0.5 0.6 0.75 0.68 2.53 100 - - 253 -
153 0.3 0.3 0.36 0.35 1.31 100 - - 131 -
154 0.3 0.3 1 0.36 0.36 1.33 100 - - 133 -
155 0.31 0.36 0.37 0.36 1.4 100 - - 140 -
156 0.36 0.31 0.36 0.37 1.4 100 - " 140 -
Арк.
192 ПЗ Б - 11 87
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Визначення об’ємів робіт на відкосах.
О б’єм робіт на відкосах вздовж сторін майданчика визначається за 
формулою:
V = ~ h J - m - l  (4.7)
де hcp - середня робоча відмітка вздовж відповідної сторони,
де h = 2 ^ -  (4.8)
п
де m - величина закладання відкосів, [54] т=Т :1 .25
Таблиця 4.2 -  Визначення об’ємів робіт на відкосах
---------------------------------- -5----— "------------------------------------------ --  "
Назва лінії О б’єми робіт, (м )
або вершини Виїмки Насипу
ОА V -  0,492 • 1,25 ■ 90 = 13,5 
2
АВ V = —-0,652 -1,25-380 = 100,34 
2
В О ’ V = —■ 0,2662 • 1,25 • 90 = 3,98 
2
О ’С V = —• 0,7422 • 1,25 -110 = 37,85 
2
CD V = —• 0,592 • 1,25 • 380 = 82,67 
2
DO V = — ■ 0,262 • 1,25 • 10 = 4,64 
2
А У  _ І,252 • °,833 = 0 3
3
В
V = 1 ’ 252 -0 ’ 443 = 0,04 
3
с V = 1 ’ 252 - І3 = 0,52 
3
D у  = 1 ’ 252 • 0 ’ 413 =0,03 
3
Всього 118.11 125.71
Визначення середньої відстані переміщ ення ґрунту.
Для визначення середньої відстані переміщ ення ґрунту будуємо на схемі 
будівельного майданчика криві насипу і виїмки по наростаючим підсумкам 
вертикальних колонок квадратів для поперечних і повздовжніх сторін майданчика.
Арк.
192 ПЗ Б - 11 88
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 4.1
N Робочі відмітки Об’єм робіт
Квад hi Ьг h4 (Sh2H)/S (2h2B)/I
Sh а2/4 Насип
ратів h 3 (h) (h) Виїмка
(+) (-)
157 0.31 0.3 0.36 0.36 1.33 100 - - 133 -
158 0.3 0.3 0.36 0.36 1.32 100 - - 132 -
159 0.3 0.3 0.36 0.36 1.32 100 - - 132 -
160 0.3 0.3 0.37 0.36 1.33 100 - - 133 -
161 0.3 0.36 0.29 0.37 1.32 100 - - 132 -
162 0.36 0.34 0.45 0.29 1.44 100 - - 144 -
163 0.34 0.39 0.5 0.45 1.68 100 - - 168 -
164 0.39 0.43 0.56 0.5 1.88 100 - - 188 -
165 0.43 0.46 0.6 0.56 2.05 100 - - 205 -
166 0.46 0.51 0.63 0.6 2.2 100 - - 220 -
167 0.51 0.56 0.73 0.63 2.43 100 - - 243 -
168 0.56 0.6 0.64 0.73 2.53 100 - - 253 -
169 0.6 0.64 0.75 0.64 2.63 100 - - 263 -
170 0.64 0.68 0.8 0.75 2.87 100 - - 287
171 0.68 075 0.87 0.8 3.1 100 - - 310 -
172 0.35 0.36 0.41 0.41 1.53 100 - - 153 -
173 0.36 0.36 042 0.41 1.55 100 - - 155 -
174 0.36 0.37 0.42 0.42 1.57 100 - - 157 -
175 0.37 0.36 0.42 0.42 1.57 100 - - 157 -
176 0.36 0.36 042 0.42 1.56 100 - - 156 -
177 0.36 0.36 042 0.42 1.56 100 - - 1.56 -
178 0.36 0.36 0.42 0.42 1.56 100 - - 156 -
179 0.36 0.37 0.43 0.42 1.58 100 - - 158 -
180 0.37 0.29 0.48 0.43 1.57 100 - - 157 -
181 0.29 0.45 0.55 0.48 1.77 100 - - 177 -
182 0.45 0.5 0.6 0.55 2.1 100 - - 210 -
183 0.5 0.56 0.66 0.6 2.32 100 - - 232 -
184 0.56 0.6 0.69 0.66 2.51 100 - - 251 -
185 0.6 0.63 0.72 0.69 2.64 100 - - 264 -
186 0.63 0.73 0.76 0.72 2.84 100 - - 284 -
187 0.73 0.64 0.8 0.76 2.93 100 - - 293 -
188 0.64 0.75 0.86 0.8 3.05 100 - - 305 -
189 0.75 0.8 0.92 0.86 3.33 100 - - 333 -
190 0.8 0.87 1 0.92 3.59 100 - - 359 -
О б’єм квадратів 13123.87 12652.2
О б’єм відкосів 125.71 118.11
Загальний об’єм 13249.58 12770.31
Арк.
192 ПЗ Б-11 89
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Ординати верхніх точок кривих означають сумарні об ’єми виїмки і насипу. 
Середню відстань переміщ ення (з дозволеною похибкою) можливо визначити 
поділивши криві побудовані для повздовжніх і поперечних сторін майданчика на 
два. І провівши лінію паралельно стороні майданчика до перетину з кривими 
насипу і виїмки визначаємо проекції центрів ваги ґрунту. Відстань в плані між 
цими точками і буде середня дальність переміщення ґрунту.
Для планування майданчика середня довжина переміщ ення ґрунту дорівнює 
150 м. (дивись схему до визначення переміщення ґрунту Лист. 7).
Вибір ведучої машини по технічним характеристикам
Так як середня відстань переміщення ґрунту 1=150м. згідно рекомендацій [46] 
приймаємо у якості основної ведучої машини прицепний скрепер з ємкістю ковша
в о
від 3 до 10 м .
Згідно рекомендацій (таблиці 12) - приймаємо два скрепера ДЗ 12А і ДЗ
20 . З таблиці 8 [30]
Виписуємо необхідні для техніко-економічного порівняння параметри 
скреперів.
Таблиця 4.3 - Технічні характеристики скреперів
Показники М арка скрепера
ДЗ-12А Д320
, ' . ." ' ‘ у
М істкість ковша, м 6 7
М арка тягача Т-100М Т-100М РС
Ш ирина різання а, м 2.67 2.65
Найбільш а товщ ина зрізаємого шару, м. її 0.32 0.3
Ш видкість руху скрепера, км/год
При завантажені, и н 2.9 2.9
При розвантаженні, Ир 2.8-4 .8 2.9-4.5
Завантаженого, ІД 4.5-6.4 4.5-6.4
Порожній, и п 6.4-8.7 6.5-8.7
Час розвантаження ковша, с 21 21
Арк.
192 ПЗ 90
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Визначення техніко-економічних показників прийнятих машин.
Визначаємо тривалість механізованих земляних робіт по ведучому процесу 
за формулою
У_
Т  = (4.9)
де V - загальний об ’єм земельних робіт, який виконується даним 
комплектом р о б іт ;
П є- експлуатаційна продуктивність ведучої машини.
Для скрепера
3600-д -Ке-Кв-Кп
П, = (4.10)
де 3600 - показник перекладу години у секунди
ц - місткість ковш а скрепера м3
Ке - коефіцієнт використання місткості ковша
Кке ~- ТК "„ (4.11)
Кн- коефіцієнт наповнення ковша скрепера за (табл. 21) Кн =1
Кр- коефіцієнт розрихлення ґрунту за (табл. 32) [54] для суглинків К р=1.22
К в - коефіцієнт використання скрепера у часі К в =0.8
Кт - коефіцієнт впливу глибини виїмки і насипу на продуктивність 
скрепера
ґц- час одного повного циклу роботи
гц -  К, +{з +Іп +Ір +Інов (4.12)
де - час наповнення ковш а
і и -  час руху завантаження скрепера 
- час руху порожнього скрепера 
і р - час розвантаження скрепера 
ґнов - час на повороти (один поворот 10-25 с) 
Довжина завантаження скрепера
2 - д -К е-(1 + К„ )
4  = (4.13)
а - К
Кп- коефіцієнт призми волочіння за (табл. 22) [54] К п =0.1.
Характеристики скрепера ДЗ-12А позначаємо індексом 1, відповідно для 
скрепера ДЗ-20 індексом 2.
Арк.
192 ПЗ Б - 11 91
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Визначаємо час завантаження скреперів:
2 -6 -0,82-(1 + 0,1) 
4 і  = = 13,51л* 
2,67-0,3 
2-7-0,82-(1 + 0,1)
4г ~ = 15,88л/
2,65-0,3
Час затрачений скрепером на відповідні процеси визначаємо за формулою:
7 3,6 • 4/(г.л.)' ^п.п.
з(Н.Г.П.) (4.14)
и Н{Г.П.)
Кп.п. - коефіцієнт враховуючий розгін уповільнення та переключення 
швидкостей Кп.п= 1-2 за (табл.25) [54]
13,51-3,6-1,2
4 п  - = 20,12с 
2.9
15,88-3,6-1,2
4/2 ~ = 23,65с
2.9
Визначаємо відстань переміщення ґрунту:
4  = 4 Р -  4 (4.15)
Ьл =150-13,51 = 136,49/и 
4 2 = 150 -15,88 = 134,12л/
Час переміщ ення ґрунту:
3.6-136,49-1,2
= 107,1с 
5.5
3.6-134,12-1,2
Ґ21 — = 105,7с
5.5
Час розвантаження для двох маш ин рівний ір1 =ір2= 21 с . 
Час руху порожнього скрепера:
3,6-150-1,1
1ПОР1 = 74,25с
8
3,6-150-1,1
іПОР 2 = 74,25с
8
4  = 20,12 +107,1 + 74,25 + 20 = 221,47с 
7ч2 = 23,65 + 105,3 + 74,25 + 20 = 223,2с 
Визначаємо експлуатаційну продуктивність скреперів за формулою:
Арк.
192 ПЗ Б - 11 9 2
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
3600-8,2-6-0,82-0,8-1 = 524,63- лг
221,47 змгну
3600-8,2-6-0,82-0,8-1 м.3
Пе2 ~ = 607,3-
223,2 зміну
Визначаємо нормативну продуктивність за формулою:
П  „ = ае ' с (4.16)
ае- одиниці об ’єма для якої у ЕНіР приведені норми витрат машинного часу;
Ннв - норма витрат маш инного часу
„  100-8,2 ^ п л  ж3
п н\ = — = 607,4--------
1,35 зміну 
100-8,2 м.з
' И Н  2 ~ = 546,6-
1,5 зміну
г  13123,87 01Л .
Т\ -  —____— = 2 1 ,6 зжш
607,4
13123,87
= 24 змін
546,6
Визначаємо трудоємкість механізованої розробки ґрунту за формулою:
п
Е е
/=і м. (4.17)
V
де О м г затрати праці робочих при виконанні механізованого процесу рівні:
а Мі=ті - м і - с (4.18)
де Г. - час роботи і-тої машини, змінах 
М і - число працівників 
V - загальний об ’єм робіт 
Для комплекту 1 :
8 ,2 -21 ,6-1  чол-зм
Ча =  13123,87-  = 0 ,0 1 3 - м
Для комплекту 2:
8,2-24-1 . .ч о л -з м  
Яе2 =  тз: =0,015-
13123,87 м
Арк.
192 ПЗ Б - 11 93
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
4.1.2 Розробка котловану
Визначення об’ємів робіт по влаштуванню котловану. Визначаємо розміри 
дна котловану за формулою:
£ = £0 + в1 + в2 + 2 • т • /г0 (4.19)
де В - ш ирина (довжина) дна котловану; В 0 - відстань між осями зовнішніх
стін
в ь в2, - відстань від вісей до зовніш ніх країв фундаменту.
Ш ирина фундаменту дорівнює 2,1 м, тоді ш ирина котловану буде:
£  = 54 + 1.05 +1.05 + 2-1,25-0,2 = 56.6м
Довжина котловану дорівнює:
£  = 96 + 0.75 +0.75 + 2-1,25-0,2 = 98м
Виходячи із умов закладання фундаментів знаходимо глибину котловану:
ь = (4 -2°)
де Ііф - глибина закладання фундаментів;
Ьр.с. - висота зняття рослинного шару 
Ьн - недобір.
Ь. = 1,2 -  0 ,2  -  0 ,2  = 0 ,8л*
Площ а поперечного перерізу котловану у перерізах 1-І і ІІ-ІІ визначається 
за формулою:
^  = £ 2 = (£  + Л-т)-А (4.21)
д; = = (56.6 + 0,8-1.25) • 0,8 = 46.08ж2 
О б’єм котловану дорівнює:
Р = £ -е  (4.22)
У = 46.08- 98 = 5885.4ж3
О б’єм робіт на відкосах визначається за формулою:
у  = 0 і±+!3 -.В  (4.23)
2
де (4.24)
Я, = (4.25)
Підраховуємо об’єм робіт на відкосах котловану:
1 , 2 5 . 0 , 9 4 4 ^ 0 ^
Арк.
192 ПЗ Б-11 94
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
f2 = ^ 1  = o,W
V = {Fl + F2)-B  (4.26)
F = (0,56+ 0,4)-74,3 = 71,33л/2 
Загальний об’єм дорівнює:
Узаг = 5885,4 + 71,33 = 5956,7м ъ
Техніко-економічне порівняння прийнятих варіантів екскаваторів
Експлуатаційна продуктивність екскаватора визначається за формулою:
77 = 3600 • с ■ д ■ К е • К в ^
К
де q - місткість ковш а екскаватора;
К е - коефіцієнт використання місткості ковш а див. формулу 
Ке =0,8/1,22;
Кв - коефіцієнт використання змінного часу (враховує умову роботи, вплив 
переміщень екскаватора К в=0,71 (див. З [ЗО])).
з
Згідно рекомендацій [?0] для об ’єма робіт V=5956,7 м приймаємо два
екскаватора для порівняння з зворотною лопатою з ємкістю ковш а 0,5 і•  0,6 м З за 
табл. 9 [5 6 ] екскаватори Е 5015 А  та У-652 Б.
Виписуємо у таблицю необхідні параметри.
Таблиця 4.4- Технічні характеристики екскаваторів
Показники М арка екскаватора
Е 5015 А Е -652Б
Тип ходового пристрою Еусеничний Г усеничний
Довжина гусеничного ходу К, м 2.77 3.42
Ємкість ковша, м 3 0.5 0.65
Д овжина стріли, м 4.4 5.5
Н айбільш ий радіус копання, м 7 9.2
Тривалість циклу, с 15 21
За формулою (4.27) визначаємо експлуатаційну продуктивність двох 
екскаваторів:
Арк.
192 ПЗ Б-11 95
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
п  _  3600 - 8,2 - 0,5 - 0,8 - 0,71 _ 15gl2  м ъ
15-1,22 зміну
,з
3600-8,2.0,5-0,8-0.71 = 3
E1 2 1 -1,22 зміну
за формулою (4.9)
= 5956/7 = 13зм/н 
458,12
_ 5956,1 _ \ 5 2зміни 
2 392,68
Так, як екскаватор Е 5015 А більш продуктивний, приймаємо його для 
розробки котловану.
За формулою (4.17) визначаємо нормативну продуктивність. Де Нвр = 1.75 
норма часу із ЕНИР
п - _  1 ^ 4  =  468,57- - 1
1,75 зміну
Так, як нормативна і експлуатаційна продуктивність екскаватора
приблизно рівні, для розрахунку приймаємо нормативну продуктивність.
ЕІормативна тривалість роботи екскаватора дорівнює за (4.9):
_  5956,7 .
Т„ = ---------= \2,1змін
н 468,57
Приймаємо 13 змін.
Трудоємкість розробки одиниці ґрунту вираховуємо за формулою (4.17)
q = -8-,-2----1--3---1-- = 0п ,0А11 8о   чол ■ тг-о--д-
е 5956,7 ж3
Визначення граничних і раціональних параметрів екскаватора Е 5015 А 
обладнаного зворотною лопатою.
Визначаємо довжину робочої передвижки екскаватора за формулою:
Іп = К Т - К : ї  (4.28)
де R  ТТ. - найбільш ий радіус копання нарівні дна виїмки
(4.29)
к.в. = 7 -1,25 • 0,8 = 6м
>mi
Кптк івп n - най ̂меншим радіус копання на рі•вні дна виїмки
Д“ " = £  + т .й„+0,5
К .в .  2  К  7
де К - довжина гусеничного ходу
Арк.
192 ПЗ Б - 11 9 6
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
2,77
я і +1,25 • 0,8 + 0,5 = 2,885л/
2
за формулою (4.28) визначаємо 1П
Іп = 6 -2 ,8 8 5  = 3,115ж
Приймаємо 3 м.
Н айбільш а відстань від осі екскаватора до нижньої кромки бокового
забою.
Р т = Ж П 2 - 1 п2 (4.30)
Р ТН — ■V 62 —З2 = 5, ' їм  
Найбільш а відстань від осі екскаватора до верхньої кромки бокового забою 
при торцевій розробці
Р Т в = Р тн- т - к к  (4-31)
Р Тв = 5 ,2 -1 ,2 5 -0 ,8  = 4,2 м  
Найбільш а ш ирина торцевої проходки при русі екскаватора по прямій:
Вт.в \ (4.32)
Р Тв = л ] і 2 - З 2 = 6 ,3 м
Вибір автотранспорту для перевезення ґрунту.
Грузопідємність автосамоскидів приймаємо за рекомендаціями таблиці 25 
[36]. Для екскаватора з ємкістю ковша 0,5 м3 і дальності перевезення ґрунту 
1=1 км рекомендована вантажопідємність 7 т.
з
Таким умовам відповідає автосамоскид М АЗ-503 з об’ємом кузова 4м . 
Число транспортних засобів при роботі екскаватора визначається за 
формулою:
Т ,
N. ц
ТР (4.33)
п
де Тц - час циклу роботи екскаватора 
1П - час завантаження автосамоскиду.
Час циклу роботи автосамоскиду дорівнює
2-І
1Т ц  = ґІп 'їр .м . + І М (4.34)
и ер! 60
де Ь - відстань від міста завантаження, км
Арк.
192 ПЗ Б - 11 97
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
и ср - середня ш видкість руху до розвантаження и ср=25 км/год (табл. 17.
[54])
1рм - час розвантаження з маневруванням (по таблиці 11 [54]) 1рм=1.9 хв. 
1М - час на маневрування при завантажені 1м = 1.3 хв.
Час завантаження самоскиду визначається за формулою:
4 9 2 -V
і п п (4.35)
де 492 - коефіцієнт переводу із змін у хвилини 
V -  об’єм кузова автосамоскиду
м
П - нормативна продуктивність екскаватора-
зміну
_ 492-4  
'П = 4,2хб.
~~ 468,57 
2-1-60 
Т ц  -  4,2 - 1,9+1,3 =  12,2хв.
25
Необхідне число транспортних засобів
12,2
N .ТР 2,9
4,2
Приймаємо >1тр = 3 машини.
Рисунок 4 .1 -  Графік руху транспорту
Арк.
192 ПЗ Б-11 98
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Со
'Ок Таблиця 4.5 - Калькуляція трудових витрат
>ч
На одиницю виміру На весь об'єм
Сои Кваліфі
Норма Затрати
'■5с ДБН Найменування процесу Одиниця Об'єм робіт каційний і 
виміру часу Розцінка праці Сума чисельний 
чол.год чол.год заробітної склад бригад
плати
маш.год у.о. маш.год
ст:
З р ізк а  р о сл и н н о го  ш ару 2.82 30.09
3О=5. 1 Еп2-1-5 табл.2 10 0 0  ж2 10.61 0.678 Машиніст
7.33
Э бульдозером 2.82 30.09 Ур-1
Еп2-1- Розробка ґрунту скрепером з 1.35 178.86 Машиніст
2 14табл.2 100  м2 132.49 1.02 135.14
переміщенням на 150м 1.35 178.86 У 1р-1
3 п2-1-26 табл Остаточне планування 0.35 22.4
.2 грейдером 1000  м2 64 0.239 15.29 Машиніст
0.35 22.4 УІр-1
4 Е2 1-31 табл.2 Ущільнення у зоні насипу 2.26 72.32
 м 2 32 0.396 Машиніст
котком 1 0 0 0 12.67
2.26 72.32 УІр-1
1.75 104.23
Еп2-1-10 Розробка ґрунту екскаватором 
5 Е-5015А (зворотна лопата з 100  м3 59.56 2.91 173.32 Машиніст
табл.4,3 ємністю ковша0 .8м3) 1.75 104.23 УІр-1
По розрахунку Транспортування ґрунту Шофер
6 100 м3 59.56 - - - -
автосамоскидом МАЗ-503 на 1км 2класу-3
Розробка недобору грейдером з 1.79 22.4
7 Еп2-1-26 
переміщенням ґрунту на 100  м3 13.82 0.239 3.3 Машиніст - 1
табл.2 ,3 1.79 22.4
відстань 48м
чо
40 ~>С4)
Номер процесу
192 ПЗ Б - 11
4.2. Визначення об’ємів робіт 
Таблиця 4.6 - Визначення об’ємів робіт
№ Назва робіт Од. Кільк. У тому числі
вим. І діл. II діл.
2 3 4 5 6
1
Зрізка рослинного шару м2 10670 4983 5687
1
Планування майданчику м3 13240 6620 6620
2
Влаш тування тимчасових будинків 2
М 1200 600 600
3
Влаштування тимчасового водогону м 590 210 380
4
Влаштування тимчасової каналізації м 59 21 38
5
Влаш тування тимчасових доріг км 2.3 1.15 1.15
6
Влаштування тимчасового м 990 495 495
7
електроосвітлення
8 Влаштування слабострумних мереж м 280 140 140
9 Влаштування тимчасової огорожі м2 2320 1160 1160
10 Розробка ґрунту 1 гр. екскаватором з м3 5956 2844 3112
завантаженням у самоскид
11 Доробка ґрунту грейдером м3 1382 665 717
12 Влаштування монолітних бетонних 
фундаментів:
а) бетонна підготовка м3 30.98 15.1 15.88
б) фундамент м 3 206.4 101 105.4
13 М онтаж фундаментних балок шт 44 20 24
14 Зворотна засипка ґрунту з пошаровим м3 7131.6 3453.7 3677.9
ущ ільненням механізованим способом з 
переміщенням ґрунту на 36м
15 Влаш тування сантехнічних вводів грн. 1078 323.4 754.6
16 Влаш тування електротехнічних вводів грн. 962 481 481
Арк
192 ПЗ Б - 11 "икГ
1 2 3 4 5 6
17 Влаш тування підстиляючого шару: м 6912 3024 3888
ущ ільнення ґрунту щ ебенем
18 М онтаж колон масою 2.4т шт 84 38 46
19 М онтаж металевих зв ’язків т 7 3.5 3.5
20 М онтаж залізобетонних перегородок ШТ 40 - 40
21 М онтаж балок покриття шт 54 36 40
22 М онтаж плит покриття шт 288 126 162
М онтаж стінових панелей площею
, с 2 шт. 108 44 64
- < 5 м
23 шт 165 81 84
- < 10 м2 
шт. 69 35 34
- >  10 м2
24 М онтаж віконних блоків м 2 500.4 198 302.4
25 М онтаж металевих воріт т 6.8 1.8 5
26 Засклення віконних блоків м 2 500.4 198 302.4
27 Влаш тування склею ючої пароізоляції 100 м 2 6912 3024 3888
28 Укладка утеплю вача 100 м 2 6912 3024 3888
29 Влаш тування цементно-піщ аної стяжки 100 м 2 6912 3024 3888
ЗО Влаш тування рулонного килиму 100 м2 6912 3024 3888
31 Кладка внутріш ніх стін з цегли м3 474.07 217.57 256.5
32 Влаш тування теплоізоляції підлоги м 1836 - 1836
33 Влаш тування бетонних підлог м 2754 864 1890
34 Влаштування підлог 3 керамічної м2 4336 1872 2464
плитки
Влаш тування підлог покритих
35 безшовним полімерним покриттям м2 84 - 84
„Анкофлор”
Арк.
192 ПЗ 11 101
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
1 2 3 4 5 6
36 Влаш тування цементно-піщ аних підлог м 576 - 576
Влаш тування теплоізоляції у середині 
37 м2 1272 - 1272
приміщення
38 Вапняна побілка у середині приміщення м2 18800 8080 10720
Затирка по бетону цементно-піщаним 
39 м2 10170 4825 5345
розчином
40 М асляне фарбування вікон, воріт, м2 1547.2 640 907.2
зв ’язків
41 Облицювання глазурованою плиткою м2 255 150 105
42 Установка дверей м 145.28 33.46 111.8
43 Зовнішня ш тукатурка цем-піщ  розчином м2 2266 1056 1210
44 Фарбування фасаду 2
М 2266 1056 1210
45 Опорядження цоколя високоякіс. 2
М 403.2 187.2 216
штукатур
46 Влаш тування щ ебеневої підготовки під 2
М 403.2
відмостку
47 Асфальтне покриття відмостки 2
М 403.2 - -
48 М онтаж технологічного обладнання грн. 34836.48 17418.24 17418.2
49 Наладка і пуск технологічного грн. 3483.6 1741.8 1741.8
обладнання
50 Внутр. електротехнічні роботи грн. 12026.98 6013.49 6013.4'
51 Внутр. сантехнічні роботи грн. 10782.7 3234.85 3234.8
Арк.
192 ПЗ Б-11 102
Зм. Арк. № докуй. Підпис Дата
4.3 Проектування будівельного генерального плану 
У складі ПВР розробляються будгенплани об’єкта на періоди: підготовчих 
робіт, нульового циклу, монтажу надземної частини будинку, виконання покрівлі 
та оздоблення.
У дипломному проектуванні згідно завдання кафедри на виконання проекту 
розробляється будгенплан на період виконання монтажу надземної частини.
У будгенплан і на період монтажу надземної частини показано розташування 
постійних будинків, автош ляхів з радіусом поворотів, роз’їздами і майданчиками 
для розвантаження конструкцій, ш ляхи руху кранів, місця їх  стоянок; місця 
складання збірних конструкцій, цегли; бетонорозчинний вузол з зонами 
складання цементу, піску, щебеню; майстерні та їх забезпечення енергоресурсами й 
іншими матеріалами. Тимчасові будинки та споруди по номенклатурі та кількості 
відповідають цьому періоду будівництва.
4.3.1 Виробничі і механізовані установки 
Для проведення робіт на будівельному майданчику, та для підвищення 
продуктивності праці, застосовують засоби малої механізації для кожного виду 
робіт.
Для опоряджувальних робіт використовується електрофарбопульт -— С 491, 
потужністю 0.85 кВт та продуктивністю 200 м /год. Застосовується для 
механізованого розпилю вання вапняних розчинів через форсунки-вудочки. У 
нашому випадку застосовується для фарбування колон, балок із середини 
приміщення. Для розміш ування розчину застосовується насос-емульсатор С-58, 
потужністю 0.6 кВт, продуктивністю 500 -3500 м/год.
Для зварювальних робіт 
Необхідно використовувати зварювальні трансформатори дугової зварки 
СТЗ-24; потужністю 24 кВт.
Для покрівельних робіт використовується установка для подачі чорних
в ’яжучих матеріалів потужністю 10 кВт, продуктивні• стю 10 м3  /год. Буді•вельний 
підйомник С-867, потужністю 2.8 кВт, найбільш а висота підйому 17 м, 
вантажопідйомність 0.3 т, ш видкість піднімання вантажу 0.6 м/с.
Для влаштування підлог застосовується вібратор И-116, потужністю 1.0 кВт,
2 • о • •
продуктивністю 3-6 м / год. (для механізованого ущ ільнення бетонної суміші).
Для живлення механізованих установок використовуються пересувні компресори 
С-39 А потужністю ЗО кВт.
4.3.2 Розрахунок складів 
При об’єктні склади організовують для тимчасового збереження матеріалів, 
напівфабрикатів, виробів, конструкцій і обладнання. Для визначення розмірів 
складів необхідно спочатку визначити обсяг матеріалів, деталей, конструкцій, які
Арк.
192 ПЗ Б - 11 114
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
ошоу эпир/и иЕход  0-д/ 'хс іу •«£
$11 и  - 9  є и  т
•»бц
00 ■й О', -й о / ►—к
н
ср\
йк
§
-Й оо 04 4/1 ы -й -й
и> оо Термін споживання, дні 00
н н н н I
§м 12ы £оо дэ
Одиниці вимірювання ои)
ю р
о 4/Ї 4О/1 Загальна на X
о 'С
■-Й розрахунковий період од
9  заг. я
оя
Й
Добавка, <3 заг/Т. ЙЕI—‘ •
И
• • • • • • • Постачання 
матеріалів Кі
н—* Споживання 
и> и> 6/
матеріалів К2
о оо оо ОО 00 4/1 4/1
00 Норма Тн.
Розрахункова
Тн*Кі*К2.
Розрахунковий запас 
матеріалів Рскл
о04
ю Норма збереження матеріалів 
на 1 м2 складу
о
оо - 0 Корисна площа складу
04 Р=Рскл/п
^ 1 Коефіцієнт на проходи р
-й 00
Ю С| Розрахункова площа складу 
8=Г/р
-ьЙо 40 ю ю
4/1 оо Прийнята площа складу
хГ
Розмір складу в м
№ Запас
Необхідність Коефіцієнти
п/п Наймену матеріалів
вання Тип складу 
конструкцій, (відкритий, 
матеріалів, закритий, 
деталей навіс)
Ц егла шт. 244.1 5.95 7.15 42.5 2.5 0.6 28.3 7x4 Відкритий
Щ ебінь 2073.6 74.1 1.3 7.15 529.8 0.7 756.8 756.88 750 30x25 Відкритий
Рулонний 27648 521.6 4173.2 5967.8 497.3 0.6 828.9 857 31x27 Н авіс
матеріал
Скло 83.4 11.44 954.1 15.9 0.6 26.5 5x5 Закритий
Фарби 0.3 0.003 1.3 11.44 0.034 0.034 0.6 0.06 Закритий
Вапно 81 4.2 0.05 1.3 17.16 0.86 0.6 1.43 2x 1 Закритий
Цемент 41 0.32 1.3 14.3 1.74 5.23 0.6 3x3 Закритий
Пісок 0.49 1.3 25.74 12.61 0.5 25.22 0.6 7x6 Відкритий
повинні зберігатися на складі. Запас повинен забезпечити безперервне постачання 
будівельних робіт. Норматив виробничих запасів, які підлягають збереженню на 
складах Рскл, розраховують множенням середньодобової потреби в нормативному 
виді матеріалів. Норму запасу в днях: визначають за формулою:
Р ■т„-кг к2 (4.36)
Т
де Р3аг - кількість матеріалів необхідних для виконання плану будівництва на 
розрахунковий період.
Т - тривалість розрахункового періоду за календарним планом.
К) - коефіцієнт нерівномірності постачання матеріалів на склад = 1.1 для 
автомобільного транспорту.
К 2 - коефіцієнт нерівномірності виробничого споживання матеріалу на 
протязі розрахункового періоду К2=1.3;
Тн - норма запасу матеріалів.
Корисна площ а складу визначається діленням прийнятого запасу в
натуральних показниках на норму збереження матеріалу на 1 м2 площі складу.
(4.37)
П
Загальна площ а складу, включаючи проходи, визначається за формулою:
(4.38)
де (3 - коефіцієнт використання складу, який характеризує відношення корисної 
площі складу до загальної.
4.3.3 Тимчасові дороги і їх типи
Тимчасові внутрішньомайданчикові автомобільні шляхи запроектовані по 
трасах постійних доріг. Тимчасові дороги запроектовані покращеним щебенем. 
Освітлення доріг здійснюється прожекторами ПЕС-45.
Схема руху транспорту і розміщення доріг у плані повинна забезпечувати 
п ід’їзд у зоні дії вантажно-розвантажувальних механізмів, складів, майстерень, 
побутових приміщ ень та інше. Дороги по будівельному майданчику прийнято 
кільцевими, на тупикових п ід ’їздах влаштовано роз’їздні і розворотні майданчики.
Ш ирину проїзної частини прийнято двосмужними ш ириною 6 м.
Радіуси закруглень доріг визначено з маневрових властивостей автомашин і 
автопоїздів. М інімальний радіус закруглення для будівельних п ід ’їздів - 1 2  м.
При в ’їзді на будівельний майданчик встановлена схема руху транспортних 
засобів, а на обочинах доріг і проїздів - добре видимі знаки, які регламентують 
порядок руху транспортних засобів.
Арк.
192 ПЗ Б -11 116
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
4.3.4 Визначення необхідності в побутових і адміністративних
будівлях
Для того щоб робітники і служби мали змогу працювати і відпочивати, на 
будівельному майданчику розташовують тимчасові споруди: санітарно-побутові, 
адміністративні і виробничі.
Потребу в тимчасових спорудах визначають в залежності від чисельності 
персоналу, яку в свою чергу визначають з сіткового графіку та графіку руху 
робітників.
Розподіл працюючих по категоріях в залежності від загальної кількості ми 
прийняли для промислового будівництва:
робітники 83.9% 29 чол.
ІТР 11% 4 чол.
службовці 3.6% 1 чол.
М ОП та охорона 1.5% 1чол.
Разом 35 чол. з них ЗО % жінок та 10 %  чоловіків.
Для розрахунку загальної потреби площі тимчасових споруд по їх окремих 
видах використовуються нормативи.
До адміністративних будинків відносяться такі споруди:
Виконробська (розміщ ення адміністративно-технічного персоналу). По нормі 
24 м2 на 50 чол. Беремо 1 вагончик 3x6.
Диспетчерська (оперативне керіо вництво об’єкті• в). По нормі* 242 м на 1чол. 
Беремо 1 вагончик 3x6.
Кабінет з охорони праці, техніки безпеки і пожежної безпеки та медпункт 
(вивчання на будмайданчику вимог охорони праці і техніки безпеки; надання 
працюючим перш ої медичної допомоги). По нормі 20 м на 300-50 чол./ - беремо 
вагончик 3x6.
До санітарно-побутових відносимо:
Гардеробна (переодягання робітників і•  зберігання одягу). По нормі 0.9 м 2 на 1
чол. Приймаємо 1 вагончик 6x4 для чоловіків і один вагончик для жінок.
Приміщення для обігрівання, приймання їжі і відпочинку. По нормі 1 м на 
чоловіка. Приймаємо 2 вагончика 3x6.
Арк.
192 ПЗ Б - 11 117
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 4.9 - Визначення необхідності у побутових будинках
N
п/п Групування та Висота
Тип Прийн. К-ть
найменування примі
будинку площа шт
будинків щення
Адміністративні
споруди
1 Виконробська 4 0.48 1.92 6x3 6x3 Контейнерна 18 3.3 1
2 Диспетчерська 1 7 7 6x3 18 2.4 1
3 Кабінет по охороні 34 - 20 18 2.4 1
праці, металева
техніці безпеки,
медпункт
4 Кімн. відпочинку 34 0.24 8.16 6x3 Збірно- 18 2.4 1
5 Прохідна 1 4x3 розбірна 12 2.4 1
Санітарно-побутові
споруди
1 Г ардеробна 29 0.9 26.1 6x3 Контейнерна 18 2.4 2
2 Приміщення 29 1 29 6x3 18 2.4 2
для обігрівання,
відпочинку і металева
приймання їжі
3 Умивальня 29 0.05 14.62 6x3 18 2.4 1
4 Сушильня 29 0 .2 5.8 6x3 18 2.4 1
5 Душова 34 0.43 14.62 6x3 18 2.4 2
6 Туалет 34 0.086 2.9 2x3 6 2.4 1
7 Приміщення для 10 0.18 1.8 6x3 Металева 18 2.4 1
особистої гігієни кабіна
жінок
4.3.5 Організація водозабезпечення. Розрахунок тимчасового
водозабезпечення
Потреба у воді підраховується, виходячи із прийнятих методів виконання
Арк.
192 ПЗ Б-11 118
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахуй, к-ть 
робітників
Значення
показника
Розрахункова
площа
Розміри у плані 
УТС
робіт із обсягів і термінів їх виконання і розрахунок ведеться на період будівництва 
з максимальним водопостачанням.
Сумарні витрати води (л/с) на будівельному майданчику визначають за 
формулою:
Язаг =  Огосп +  Осгп +  Явп +  Опож (4-39)
де 0,госп - розрахункові (максимальні) секундні витрати води на господарсько- 
питні потреби, л/с;
Осгп ~ розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні 
потреби л/с;
а„ - розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби л/с;
(2пож- розрахункові секундні витрати на протипожежні витрати.
Розрахункові секундні витрати на господарсько-питні потреби 
визначаються за формулою:
а д - М { - К 2
(4.40)
3600 -п
де 8 - норма споживання на одного робітника в зміну л;
N 1 - число працю ю чих в зміну, чол.;
К2 - коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води рівний 1.5. .2. 5; 
п - кількість годин роботи у зміну.
20 -2 9 -2  
< 2 ^  = = 0 .0 4 л /с
госп 3600-8.2
Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби 
знаходять за формулою:
с-ЛС
(4.41)
Ь0-т
де с - норма витрат води на одну особу, що приймає душ;
N 2 - число працюючих, які приймають душ у перш у зміну (40 % від N 1 ); 
ш - час роботи душ ових установок, хв. (45 хв. після закінчення зміни).
а 50-12
= 0 .22л і с
60-45
Розрахункові секундні витрати на виробничі потреби вираховуємо за 
формулою:
3600- Й, |4 4 2 )
Арк.
192 ПЗ Б - 11 119
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
де 8 - питомі витрати води на одиницю обсягу робіт, л; 
А - загальний обсяг робіт на добу або зміну;
Пі - кількість годин роботи, до якої віднесена витрата;
К2 - коефіцієнт для виробничих потреб рівний 1.5,
Кнв - коефіцієнт на невраховану витрату води рівний 1.2.
3600-8,2 
М інімальні витрати води для протипожежної мети
приймається О.пож —10л і с
()заг =0,04+0,22+0,1 + 10 = 10,36л/с
Розрахунок діаметра труб потрібно робити на періоди найбільш ої роботи, 
тобто на години максимального водозбору і час гасіння пожежі.
Діаметр (мм) водопровідної напірної мережі можна визначити за формулою:
1000
(4.43)
п - и
де II - ш видкість руху води у трубах и=0.7-1 .2  л/с
£> = ,/4-10.36- 10(Ю- = 88.12лш 
3.14-0.7
Округляючи до найближчого діаметра згідно ДСТУ приймаємо діаметр 100
мм.
4.3.6 Організація тимчасового енергозбереження
Проектування тимчасового електропостачання будівництва здійснюється у 
такій послідовності.
Проводять розрахунок електричних навантажень, визначають кількість і 
потужність трансформаторних підстанцій, розміщ ують по ВГП  трансформаторні 
підстанції, силові та освітлювальні мережі, інвентарне електропостачання 
обладнання, складають схему електропостачання.
Потрібну потужність джерел електроенергії (кВ*А) визначають за 
формулою:
(4.44)
соъду соъср
де X -  коефіцієнт, який враховує витрати в мережі в залежності від
Арк.
192 ПЗ 120
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
протяжності, періоду та ін (к  = 1 .0 5 -1 .1  );
Кіс, К2, К 3с - коефіцієнти попиту, залежать від кількості споживачів і 
приймаються по довідниках
Рс - потужність силових споживачів, кВт;
Рсв - потужність обладнання внутрішнього освітлення;
Р03 - потужність обладнання зовнішнього освітлення; 
coscp - коефіцієнт потужності.
Визначаємо потрібну потужність електроустановки або трансформатори за 
допомогою коефіцієнту попиту по встановленій потужності електроприймачів з 
диференціацією по видах споживачів.
Таблиця 4.10 -  Встановлена потужність (кВт) по видах споживачів
Норми ви Загальні 
Обсяг або трат енергії витрати 
Найменування споживачів
кількість на одиницю електро
витрат енергії кВТ
Силові споживачі 
Підйомник 2 1.6 3.2
Зварювальні трансформатори СТЗ-34
потужністю 408кВ*А перераховані з 3 61.25 183.75
урахуванням соБф = 0 .6, Руст= =408* 0.6 = 245 
Вібратор булава внутріш ній 5 0.5 2.5
Компресор для окремих видів робіт
2 1.5 3
Підсумок Рс 192.45
Технологічні споживачі
Установки електропрогріву потужністю
500кВ*А,
перераховані з урахуванням соБф = 0.85 , 
Руст =500*0.85 = 425
4 125 500
Підсумок Рт 500
Внутрішнє освітлення 18 0.15 2.7
Контора виконроба, м2
Склади, м2 923 0.03 27.69
Побутові приміщ ення 112.7 0.15 16.9
Арк.
192 ПЗ Б-11 121
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Підсумок Рсв 47.29
Зовнішнє освітлення 
Бетонні роботи 6912 0.05 45.6
М онтаж конструкцій 3456 0.03 103.68
Земляні роботи 
Аварійне освітлення
34шт 0.06 2.04
Підсумок Р 0 451.32
Необхідна сумарна потужність:
^0.33-192.45 0 .5-500
Р - 0.8 • 47 .29+ 451 .32) • 1.1 = 9 1 5 А к В т
р 4 0 .614 0.85
за табл. 8 [47]. Приймаємо СКТ5 75 з потужністю 1000кВт.
Розрахунок і організація освітлення робочих місць
Кількість прожекторів визначаємо за формулою
Р -Р -А
п
Р . (4.45)
де Р -  питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-35 прийнято
Р  = ° .3 ^   (у 4.46)
м. 7
Е -  освітленість прийнято за табл.. 1.11 [47] Е=20 лК 
8 -  площа, яка належить освітленню, м2 
Рл -  потужність лампи прожектора, Вт
Розрахунок кількості прожекторів конструкції каркасу 
М онтаж колон
77 = 0 . 3 - 2 0 - - ^ - =  3.4
1500
Приймаємо 4 шт.
М онтаж плит покриття і балок
720
77 = 0 .3 -2 0 ---------=  2.88
1500
Приймаємо 3 шт.
М онтаж елементів огородження
178 7
ц = 0 .3 -2 0 — —  = 0.69 
1500
Приймаємо 1 шт.
Арк.
192 ПЗ б- 11 122
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
5. Безпека життєдіяльності та цивільний захист 
5.1 Охорона праці 
5.1.1 Аналіз потенційно шкідливих факторів на робочих місцях.
Вплив на здоров’я працюючих. Будівельні роботи  відносяться до 
одних з найбільш  травм онебезпечних виробництв, так  як  характеризую ться 
наявністю  великої кількості травм онебезпечних та  ш кідливих факторів, які 
дію ть на працю ю чих.
Б ільш ість роб іт  виконується на відкритом у повітрі. М етеоумови 
будмайданчика характеризую ться наступними даними:
- м аксим альна тем пература складає 35°С;
- м ін ім альна тем пература складає -10°С;
- відносна вологість повітря мож е зм іню ватись від  ЗО до 90%;
- ш видкість руху  повітря мож е досягати  3 - 2 0  м/с;
- основний напрям ок вітру:
влітку - ПнЗ
взимку - П н
М етеорологічні ф актори сприяю ть як  переохолодж енню , так  і 
перегріву організм у з виникненням  гострих і хронічних захворю вань таких, як 
простуди, радикуліти , обморож ення, переохолодж ення, а при підвищ еній 
температурі теплові удари.
В грозову погоду м ож уть бути також  ураж ення блискавкою  та м ож уть 
виникнути травм оутворю утворю вальні фактори.
П ри виконанні робіт мож ливе виникнення таких ш кідливих факторів, як 
наявність пилу м еталів (при зварю ванні), цем енту вапна, пилу органічного 
походження, які м ож уть викликати отруєння, опіки та  хронічні захворю вання.
Значна кількість роб іт  відноситься до категорії важ ких, які м ож уть 
викликати перевтом лення та  привести до травми.
Ізоляційні та  ф арбувальні роботи характеризую ться наявністю  в робочій 
зоні токсичних та  пож еж онебезпечних речовин: розчинників, в ’яж учих, 
антисептиків і т. ін. П ри виконанні зем ляних роб іт  мож е виникнути 
пош кодж ення інж енерних мереж , внаслідок чого підвищ ується мож ливість 
отримання травм.
П рактично всі види робіт  з м аш инами травм онебезпечні, п ов’язані з 
ш кідливими діям и електром агнітного випром іню вання, електричним
Арк.
192 ПЗ Б-11 123
Зм. Арк. № докум, Підпис Дата
струмом.
Крім  цього особливості процесу будівництва викликаю ть емоційне та 
нервове напруж ення, викликаю ть перенапруж еність окрем их органів лю дини, 
щ о веде за собою  розлад нервової системи, поруш ення обм іну речовин та 
виникненню  хронічних захворю вань.
5.1.2 Заходи по забезпеченню охорони праці та техніки безпеки при 
виконанні будівельно-монтажних робіт.
Д ля належ ної відповідності охорони праці та  техніки  безпеки чинному 
законодавству, будівельним  нормам і держ авним  стандартам , передбачається:
- розробка і впровадж ення організац ійних заходів у т.ч. 
розробка стандартів підприєм ства по охороні праці, посадових 
інструкцій, забезпечення нормативною  літературою , навчання та 
інструктаж  працю ю чих, організація м едичних оглядів, встановлення реж иму 
праці, складання проектів виконання робіт, заклю чення колективної угоди з 
проф спілками з визначенням  пільг, компенсацій  за ш кідливі умови праці на 
основі атестацій умов праці на робочих місцях;
- застосування засобів колективного захисту у т.ч. обладнання 
побутових прим іщ ень, кількість та  склад яких  прийм ається в 
залеж ності від кількості працю ю чих побригадно; передбачається пункт 
харчування і медпункт;
- будівельний м айданчик огородж ується тим часовою  огорож ею , 
огородж ую ться постійні небезпечні зони навколо споруди, вогневих робіт та 
ін.; тим часові небезпечні зони позначаю ться знакам и безпеки.
Н а м айданчику встановлю ю ться дорож ні знаки, щ о визначаю ть 
марш рути руху  транспорту, знаки безпеки у  м ісцях наявності небезпечних 
факторів. П еред початком  зем ляних робіт організовується водопровід з 
території.
Д ля роботи в тем ний період доби, територія освітлю ється. Для 
охоронного освітлення освітленість прийм ається в м еж ах 2 лю кс, для 
вантаж них робіт до 10 лю кс, у  робочій зоні до ЗО люкс.
Для роботи з м аш инами і м еханізмами допускаю ться особи не молодш е 
18 років, які пройш ли навчання, інструктаж  та медогляд.
К ож на м аш ина проходить випробування перед початком  роботи,
Арк.
192 ПЗ Б-11 124
Зм. Арк. № докум, Підпис Дата
встановлю ю ться небезпечні зони, засоби колективного захисту. П ід ’ємні 
механізми та  єм кості під тиском допускаю ться до роботи з дозволу 
д ерж технагля д у .
До вантаж них будівельних робіт допускаю ться особи, яким 
виповнилося 18 років та  вони пройш ли навчання, інструктаж  та медогляд.
П ри застосуванні механізм ів необхідно випробувати монтаж ні 
пристосування у  т.ч. стропи, траверси, вантаж озахватні пристрої та  ін. 
Складування м атеріалів і конструкцій виконується з урахуванням  
протилеж них відстаней , висотою  не більш е норм ативних вимог для даного 
матеріалу.
Т ранспортування важ ких, великогабаритних, а також  небезпечних 
матеріалів та  вантаж ів через населені пункти виконується спецтранспортом  за 
погодж енням  та з доглядом  Д ерж автоінспекції.
Зем ляні роботи  виконую ться згідно П В Р з урахуванням  вивезення 
ґрунту за меж і м айданчика. К отлован огородж ується, пом ічається знаками 
безпеки, обладнується м істками. С піввіднош ення відкосів для 
суглинків прийнято відповідно норм і становить 1 : 1.5.
К ам ’яні роботи  виконую ться в теплий період року. Д ля зручності 
ведення кам ’яних робіт використовую ться засоби риш товки, ліса. Вони 
випробовую ться, прийм аю ться до експлуатації комісією , а також  
обладную ться огорож ею , сходами.
М онтаж ні та  бетонні роботи виконую ться відповідно проекту виконання 
робіт. Д ля цих видів роб іт  передбачаю ться такі види колективного захисту. 
П ри м онтаж і конструкцій  каркасу обов’язково застосовується тим часова 
огорож а з застерігаю чим и знаками. П ри монтаж і плит покриття і балок для їх 
зварю вання використовую ться приставні драбини з м айданчиком  та 
огородж енням. С тійкість колон у процесі м онтаж у забезпечується за 
допомогою  кілків. П ри ш видкості вітру більш  10 м /с та  в дощ ову погоду 
роботи припиняю ться.
До електрозварю вальних робіт допускаю ться особи, які пройш ли 
навчання, інструктаж , м едогляд і яким  виповнилось 18 років. В небезпечних 
умовах праці зварю вальникам  видається наряд-допуск, роботи  виконую ться 
під контролем  інж енерно-технічних працівників. Е лектрозварю вальні апарати
Арк,
192 ПЗ Б-11 125
Зм. Арк. № докуй. Підпис Дата
заземлю ю ться та  підклю чаю ться електриком.
П еред газозварю ванням  балони з газом перевіряю ться, випробовую ться, 
використовую ться з дозволу Д ерж технагляду. Зберігання балонів передбачено 
під навісом. Б алони обладную ться манометрами.
П еред виконанням  покрівельних роб іт  робочі м ісця оглядаю ться 
майстром, передбачаю ться засоби колективного та  індивідуального захисту.
В становлю ю ться м ісця складування м атеріалів та їх  м аксим альна 
кількість. Розігрів бітуму проводиться в спецкотлах під навісом  або під 
крівлею , з забезпеченням  засобами пож еж огасіння (піску). П ри ш видкості 
вітру більш е 15 м /с роботи  припиняю ться.
У сі робітники  повинні пройти навчання та  медогляд. П риміщ ення 
необхідно забезпечити вентиляцією . Я кщ о використовую ться легкозаймисті 
речовини передбачаю ться засоби пож еж ної безпеки.
5.1.3 Засоби по забезпеченню вибухопожежобезпеки
П еред початком  виконання робіт проводиться навчання працівників 
та інструктаж  по пож еж ній безпеці, створю ю ться добровільні 
протипож еж ні друж ини, дільниці забезпечую ться засобам и пож еж огасіння. У 
відведених м ісцях встановлю ю ться пож еж ні щ ити. Н а мереж і 
тимчасового водогіну встановлю ю ться тим часові гідранти.
З метою протипожежної профілактики на будівельному майданчику 
відводяться місця для паління, де встановлюються ємності для сміття та 
недопалків, діжки з водою та ящ ики з піском.
5.1.4 Організація охорони праці при комплексному випробуванні та 
прийомці будівлі в експлуатацію.
Заходи по охороні праці і пож еж ній безпеці розробляю ться будівельною  
організацією  і зам овником  на основі технологічної частини та  чинного 
законодавства, держ авних та  галузевих стандартів.
Арк.
192 ПЗ Б - 11 126
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Будівля на час комплексного випробування повинна бути обладнана 
всіма необхідним и засобам и колективного захисту.
Так, як  завод має велику кількість електрообладнання, приміщ ення 
високу вологість (60-80 % ), то вони відносяться до категорії 
прим іщ ень з п ідвищ еною  небезпекою  ураж ення електричним  струмом. Тому 
до початку роботи  все електрообладнання повинно бути заземлене.
5.1.5 Заходи по забезпеченню електробезпеки
До роботи, п ов’язаної з використанням  електричних приладів 
допускаю ться робітники , які пройш ли інструктаж , навчання, медогляд та 
маю ть спеціальний допуск.
П ередбачається проведення контролю  черговим и електрикам и робочого 
стану обладнання, якості ізоляції та  електромереж , а також  огородж ення всіх 
небезпечних зон, встановлення знаків безпеки, ф арбування в попередж ую чі 
кольори огорож  та  небезпечних дільниць, влаш тування зазем лення та 
занулення.
П ри проведенні робіт у  будинку для електроосвітлення 
використовується ном інальна напруга 36 В. П ри проведенні 
електрозварю вальних робіт для захисту працівника від враж ення електричним 
струмом, використовую ться безпечні утрим увачі електродів виготовлені з 
д іелектрика.
М еталеві частини будівельних маш ин та м еханізм ів з електроприводом, 
корпуса електродвигунів, пониж ую чих трансф орм аторів заземлю ю ться.
Т им часова відкрита електропроводка на будівельном у майданчику 
виконана з ізольованого дроту. Н а надзем них опорах дроти знаходяться на 
відстані 3,5 м над робочим  м ісцем  та 5 м над проїздами і проходами. Т ак як в 
деяких прим іщ еннях велика вологість повітря, і існує мож ливість ураж ення 
електричним струм ом  від приладів, то потрібно влаш товувати захисне 
заземлення електроустаткування.
5.1.6 Розрахунково-графічна частина
Розрахунок захисного зазем лення методом коеф іц ієнта використання 
електродів. О пір зазем лю ю чого пристрою , який використовується для
Арк.
192 ПЗ Б - 11 127
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
заземлень електрообладнання, повинен бути не більш е 4 Ом.
1. Визначаємо розрахунковий питомий опір землі р за таблицею - / Ч  і д л я  
супісків р = 100 Ом м, для рослинного шару р = 30 Ом м.
2. Обираємо тип та розмір заземлювачів вертикальних електродів і 
з ’єднуючої полоси.
/// УУ УУ ~ /У/ /// УУ УУ УУ дя? \
СЭ 
О 
І_л \ 1 1 Рослинний шар
/
/ /   °
^СЭ
 Супісок
СЭ / /
СЭ / "
о04 // \
7 / / \ /
/ ' / /
/ , а = 2000 /г,  ■а"  = ..2.0 00 ' //
Рисунок 5 . 1 -  Схема заземлюючого пристрою
3 . Визначаємо опір розтікання току одного заземлю вача Я 31 
Для кутика у землі:
Я p 2 . i l  1 . 4 .2ґ + І л 
 . = • (1п + — 1п------------ )
51 2 лі  Ь 2 4.2Г (5.1)
де р - питом ий опір супіску,
1 - довж ина вертикального електроду,
Ь - висота кутика,
і - відстань від  поверхні землі до середини електроду,
Я 100 „ 2 .1 -2  1 , 4 .2 -1.5 + 2 , с ПІГІ
 , = ----------------(1п-----------+ — 1п------------------) = 3 8 .7 1 0 « .
2 - 3 . 1 4 - 2  0.045 2 4.2-1 .5  + 2
4. Визначаємо необхідну кількість паралельно з'єднаних електродів за
Арк.
192 ПЗ 128
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
формулою:
п - Я 31
К  -П і (5.2)
де Я и  -  н еоб х ід н и й  оп ір  зазем лю ю  чого  п ри строю , 
г|3 -  коеф іц ієн т  ви кори стан н я  електродів , враховую ч и  їх  взаєм не 
екрануванн я д л я  верти кал ьн и х  стерж нів  розташ ован и х  у один ряд, 
обираєм о за  д іагр ам о ю  7  для а  : 1 =  1, п =  48 , ц  =  0 .52.
. 38.71
п = 18.6
4•0 .52
Приймаємо 19 електродів і за цією діаграмою для п =19 електродів 
визначаємо фактичний коефіцієнт ц = 0.66
5. Визначаємо довжину горизонтального електрода, що застосовується 
для зв’язку вертикальних електродів при розташ уванні в ряд:
Ь  =  1.05 • а(п  - 1) (5 з)
де а - крок електродів 
п - кількість електродів
Я = 1.05 • 2(19 -  1) = 37 .8ж
6 . В изначаємо опір розтікання току горизонтального електрода Я т 
за формулою :
Яг = о  —4 • / = 2.08 Ом.
п  • / (5.4)
де 1 - довжина полоси 
Ь - ш ирина полоси
з о 4 -37 8 
Я т = • 1п - —  = 2 .0 8 0 м
3,14-37,8 0.004
визначаємо коефіцієнт г|г за діаграмою [64], цг -  0.49
7. Визначаємо еквівалентний опір розтікання току штучного заземлення:
К з\ ' К Т < я . (5.5)
К и я 31 Л +  я т ' Г) 1
Арк.
192 ПЗ Б-11 129
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Д' = --------- 3_8 .'П У А 8 = 3 .9 6 0 л  <
“ 38 .71-0 .49  + 2 .08-0 .66
Висновок: Таким чином потрібно 19 електродів, тобто кутиків з полицею 
45x4. Які розташ овую ться через два метри в один ряд, і з ’єднуються 
горизонтальним електродом, його довжина складає 37,8 м. До обладнання 
заземлення приєднується за допомогою металевої пластини, що влаштовується 
по периметру приміщ ень , і до горизонтального електрода.
5.2 Аналіз можливих надзвичайних ситуацій та заходів по 
їх попередженню та ліквідації
5.2.1 М ожливі аварії на виробництві від дії стихійних лих в зоні 
розташ ування підприємства
Х арактерним и стихійним и лихам и у зоні розташ ування підприєм ства є 
ураганні вітри, снігові замети, та  паводкові п ідтоплення території.
К рім  того на територію  та будівлі п ідприєм ства м ож уть вплинути аварії 
на інш их підприєм ствах, а також  особливі умови, воєнні д ії або теракти.
Н а стійкість роботи п ідприєм ства в період експлуатації та  будівництва 
мож уть також  впливати аварії на електричних мереж ах, мереж ах 
водопостачання, газопостачання або складах.
В наслідок цих непередбачених ситуацій м ож лива зупинка виробництва, 
руйнування конструкцій , пож еж і, лю дські ж ертви.
5.2.2 О цінка стійкості роботи підприємства в надзвичайних ситуаціях.
Організаційно-технічні заходи по попередженню аварій, захист
працюючих, ліквідація наслідків стихійних лих
Д ля орган ізац ії попередж ення та л іквідац ії наслідків стихійних лих та 
аварій на п ідприєм стві створю ється ш таб цивільної оборони. Н ачальником  
ш табу цивільної оборони призначається керівник підприєм ства.
Для безпосереднього керівництва в надзвичайних ситуаціях 
створю ю ться відповідні служ би, у  тому числі ЦО. Ш таб цивільної оборони 
розробляє план заходів по кож ній м ож ливій надзвичайній ситуації, проводить 
навчання та  інструктаж працюючих, передбачає виконання та 
забезпечення цих робіт технічними засобами.
Відповідно закону України „Про цивільну оборону” захист населення у 
надзвичайних ситуаціях головне завдання цивільної оборони, тому при 
необхідності планується:
Арк.
192 ПЗ Б - 11 130
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
- укриття населення в захисних спорудах;
- розселення та евакуація працюючих;
- протиепідемічні заходи;
- рятувальні та інші невідкладні роботи в осередках ураження;
- санітарна обробка людей, одягу, техніки.
Тимчасовими заходами також передбачається:
- підсилення конструкцій,
- герметизація приміщень, обладнання,
- захист від забруднення сировини, продовольства, с/г продукції. 
Необхідно також передбачити дублюючі мережі електрозабезпечення та 
водопостачання.
Також необхідно слідкувати за створенням запасів сировини, матеріалів 
техніки, запасних частин, продовольства, медикаментів, а також підтримувати в 
належному стані засоби пожежогасіння. П ісок в ящ иках треба періодично міняти 
для запобігання пророщ ення останнього травою. Н а протипожежних щитах 
повинен знаходитись повний асортимент ш анцевого інструменту. Вогнегасник 
періодично мають проходити відповідний контроль в органах пожежної 
охорони, про що на їх  корпусах робиться відмітка.
Засоби індивідуального захисту повинні бути підібрані по розміру та 
закріплені за кожним робітником індивідуально. Зберігатись вони мають в 
відведених місцях у відповідності до спеціальних вимог.
5.3. Цивільний захист щодо даного об’єкта виробництва
Даний об'єкт в залежності від особливостей його виробництва і інших 
характеристик має свою специфіку. На даному об'єкті виробничий процес 
здійснюється в середині споруди, сама споруда виконана з уніфікованих 
елементів, територія об'єкту насичена інженерними, комунальними і 
енергетичними лініями, густота забудови становить 30%. Все це дає підставу 
вважати характерні загальні фактори, які впливають на підготовку об'єкта до 
роботи в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу. До цих факторів 
належать: район розміщ ення об'єкту, внутріш нє планування і забудова території 
об'єкту, системи енергопостачання, технологічний процес, виробничий зв'язок 
об'єкту, системи управління, підготовленість об'єкту до відбудови виробництва і 
інше.
Район розміщ ення об'єкту був вивчений за мапою (планами). Проводиться 
аналіз топографічного розміщ ення об'єкту: характер забудови території, яка 
оточує об'єкти (структура, густота, тип забудови); наявність на цій території 
підприємств, які можуть бути джерелами виникнення вторинних факторів 
ураження (гідровузли, об'єкти хімічної промисловості і ін.), природні умови 
навколиш ньої місцевості (лісові масиви - джерела можливих пожеж, рельєф
Арк.
192 ПЗ Б-11 131
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
місцевості); наявність ш ляхів і ін. Було з'ясовано метеорологічні умови району: 
кількість опадів, напрям пануючих середніх і приземних вітрів, а також характер 
ґрунту. І був зроблений висновок, що місце розташ ування об ’єкту задовольняє 
всім вимогам.
При вивченні будівель і споруд об'єкту на території підприємства були 
виявленні споруди, які за особливостями їх  конструкції і виробництва були б 
дуже вразливі для - д ії ударної хвилі, світлового випромінювання, вогню і 
можливих вторинних факторів ураження. Особлива увага звертається на ділянки, 
де можуть виникнути вторинні фактори ураження. На території об'єкту такими 
джерелами є: майстерні з вибухонебезпечними речовинами і вибухонебезпечні 
технологічні установки, технологічні комунікації, руйнування яких може 
викликати пожежу, вибухи і загазованість ділянки, склади легкозаймистих 
матеріалів, установки.
Проаналізувавш и технологічний процес детально, можна зробити 
висновок, що зупинка виробництва буде безаварійною.
Особливу увагу приділяють системі енергопостачання. Система 
енергопостачання повинна мати захист від впливу електромагнітного імпульсу 
ядерного вибуху і вона є залежною від зовнішніх.
При розгляді системи водопостачання звертається увага на захист споруд і 
водозбірників на підземних джерелах води від радіоактивного, хімічного і 
біологічного зараження. Стійкість мережі водопостачання підвищується при 
заглибленні в ґрунт всіх ліній водопроводу і розташ ування належних гідрантів і 
відключаючих пристроїв на території, яка не може бути заваленою, а також 
пристроїв перемичок, які дозволяють відключити пош коджені ланки і споруди.
Нормальна робота підприємства залежить від безперервного забезпечення 
технічною і питною водою. Поруш ення у постачанні водою підприємства може 
призвести до його зупинки і викликати труднощі в проведенні рятувальних робіт 
в районі стихійного лиха, аварії, катастрофи або застосування сучасної зброї. 
Для підвищення стійкості постачання об'єкта водою система водопостачання 
здійснюється від двох незалежних джерел, одне з яких підземне. Резервуари 
чистої води треба устаткувати герметичними люками і вентиляцією з очисткою 
повітря від пороху.
На даному об ’єкті встановлена спринклерна система пожежогасіння на 
випадок пожежі.
Безпосередньо відбудова виробництва при ураженні об'єкту не входить в 
завдання цивільної оборони. Разом з тим готовність об'єкту поновити випуск 
продукції є важливим показником тривалості його роботи, що обумовлює 
необхідність завчасної підготовки.
Арк.
192 ПЗ Б - 11 132
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
6. ТЕХНІКО-ЕКОНОМ ІЧНІ ПОКАЗН ИКИ
на будівництво виробничого корпусу заводу ТОВ «Тульчинський МСЗ» 
м. Тульчин В інницької обл.
Таблиця 6.1. Основні ТЕП
N п/п Найменування показників Один.виміру Показники
1 2 3 4
1 Найменування будівлі та її місцезнаходження Виробничий корпус заводу 
ТОВ «Тульчинський МСЗ» 
м. Тульчин Вінницької обл.
2 Характеристика будівництва Нове
3 Кошторисна вартість будівництва в поточних цінах тис.грн.
2025р. 160937,280
- в т.ч. Б М Р тис.грн. 91964,160
4 Будівельний об'єм м3 41472
5 Загальна площа м2 6480
6 Кошторисна вартість 1 м будівлі Грн. 3880
7 Кошторисна варті. сть 1 м ') буді. влі Грн. 24836
8 Трудомісткість будівництва люд/год 76269
9 Затрати праці на будівництво 1 м3 будівлі люд/дн. 0,23
10 Затрати праці на будівництво 1 м будівлі люд/дн. 1,47
11 Тривалість будівництва Місяців 14
Арк.
192 ПЗ Б - 11 133
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
