1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво)
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6148
Title: Адміністративно-виробничий корпус швейно-трикотажної фабрики, м. Павлоград, Дніпропетровської обл.
Authors: Пряник, Сергій Петрович
Штихаренко, Владислав Ігорович
Keywords: адміністративно-виробничий корпус;швейно-трикотажна фабрика;промислове будівництво;виробничі приміщення;енергозбереження
Issue Date: Jun-2025
Abstract: В сучасних умовах важливою задачею є повна реорганізація капітального будівництва та підвищення його ефективності. Виконання цієї задачі повинно втілюватись в життя шляхом послідовного перевтілення будівництва в єдиний будівельно - промисловий процес зведення об’єктів, покращення та розширення номенклатури матеріалів і конструкцій, що застосовуються в будівництві, забезпечення будівництва високопродуктивними технологіями, широкого застосування прогресивних науково-технічних досягнень, ресурсозберігаючих технологій, підвищення якості розробки і вдосконалення проектно-кошторисної документації. Перед початком будівництва будь - якого об’єкту розробляється проект виробництва робіт, в якому розробляється технологія послідовності зведення будівлі чи споруди, починаючи з нульового циклу і закінчуючи благоустроєм території будівництва. Завдання кваліфікаційної роботи бакалавра полягає у тому, щоб у достатньому обсязі розробити проект виробництва робіт і довести доцільність прийняття рішень з наступних розділів: архітектурно-будівельному, розрахунково-конструктивному, основи та підвалини, технології та організації будівельного будівництва, науково-дослідної роботи студента, охорони праці та цивільної оборони, кошторису та техніко-економічним показникам проекту. В даній кваліфікаційній роботі бакалавра розглядаються такі питання як: геологічні та кліматичні умови району будівництва, архітектурно-конструктивні рішення, розрахунок будівельних конструкцій, вибір найоптимальнішого варіанту виконання земляних і покрівельних робіт та вибір відповідних для цих робіт механізмів, охорона праці та безпека життєдіяльності на будівельному майданчику та в процесі експлуатації споруди, організація та планування будівельного виробництва, питання про можливість покращення будівельного господарства та зменшення вартості будівельного виробництва. На всіх періодах проектування передбачений поточний метод виробництва будівельно-монтажних робіт, що забезпечує створення чіткого ритму виробництва.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6148
Appears in Collections:192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Kvalifikaciyna robota bakalavra Shtuharenko V.I..pdf
  Restricted Access		3.53 MBAdobe PDFView/Open Request a copy
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text 
Вступ
В сучасних умовах важливою задачею є повна реорганізація капітального 
будівництва та підвищення його ефективності. Виконання цієї задачі повинно 
втілюватись в життя шляхом послідовного перевтілення будівництва в єдиний 
будівельно -  промисловий процес зведення об’єктів, покращення та розширення 
номенклатури матеріалів і конструкцій, що застосовуються в будівництві, 
забезпечення будівництва високопродуктивними технологіями, широкого 
застосування прогресивних науково-технічних досягнень, ресурсозберігаючих 
технологій, підвищення якості розробки і вдосконалення проектно-кошторисної 
документації.
Перед початком будівництва будь -  якого об’єкту розробляється проект 
виробництва робіт, в якому розробляється технологія послідовності зведення 
будівлі чи споруди, починаючи з нульового циклу і закінчуючи благоустроєм 
території будівництва.
Завдання кваліфікаційної роботи бакалавра полягає у тому, щоб у 
достатньому обсязі розробити проект виробництва робіт і довести доцільність 
прийняття рішень з наступних розділів: архітектурно-будівельному,
розрахунково-конструктивному, основи та підвалини, технології та організації 
будівельного будівництва, науково-дослідної роботи студента, охорони праці та 
цивільної оборони, кошторису та техніко-економічним показникам проекту.
В даній кваліфікаційній роботі бакалавра розглядаються такі питання як: 
геологічні та кліматичні умови району будівництва, архітектурно-конструктивні 
рішення, розрахунок будівельних конструкцій, вибір найоптимальнішого 
варіанту виконання земляних і покрівельних робіт та вибір відповідних для цих 
робіт механізмів, охорона праці та безпека життєдіяльності на будівельному 
майданчику та в процесі експлуатації споруди, організація та планування 
будівельного виробництва, питання про можливість покращення будівельного 
господарства та зменшення вартості будівельного виробництва.
На всіх періодах проектування передбачений поточний метод виробництва 
будівельно-монтажних робіт, що забезпечує створення чіткого ритму 
виробництва.
1 Технологія основного виробництва
В адміністративно-виробничому корпусі швейно-трикотажної фабрики, до 
складу якої входять в'язальні, швейно-кеттельне й фарбувальне-оздоблювальне 
виробництва, є спеціалізоване обладнання на випуск панчішно-шкарпеткових 
виробів з бавовняної пряжі й ластику в круглих-панчішних автоматах.
Для випуску зазначеного в завданні на проектування асортиментів виробу 
проектом передбачається установка прогресивного технологічного обладнання. 
Для в'язання жіночих бавовняних панчіх прийнятий двоциліндровий панчішний 
автомат Д2ЛК-14кл., для в'язання дитячих рейтуз - панчіх (зі слідом) з 
бавовняної пряжі прийнятий автомат Д2НК14кл., для в'язання чоловічих 
бавовняних носків, прийнятий двоциліндровий панчішний автомат "Depa - 
В14кл.", для в'язання чоловічих плюшевих носків прийнятий автомат ANGE 7к1. 
для пошиття дитячих рейтуз - панчоха прийнята 4-голкова 9-ниткова машина 
"Faetlock". Для фарбування пряжі в мотках прийнятий фарбувальний апарат 
КМП-10.
У в'язальному, швейному й фарбувально-оздоблювальному виробництвах 
впроваджена бригадна форма організації й стимулювання праці, що дає 
можливості для сполучення професій і розширення зон обслуговування для 
в'язальниць і поммайстрів, у зв'язку із чим у в'язальних цехах прийняте 
поздовжнє розміщення панчішних автоматів.
Для поліпшення якості й розширення асортиментів проектом передбачено:
у в'язальному виробництві для шкарпеткових виробів з малюнком 
застосування панчішних автоматів Depa -В-14кл.;
- застосування при закладенні мисків жіночих панчіх, чоловічих та дитячих 
носків універсального пристрою для виворотки, розкладці й розправляння шва 
марки МВРН-3;
- у фарбувально-оздоблювальному виробництві застосування автоматизованої 
лінії транспортування й дозування рідких хімічних матеріалів;
- для строкатов’язаних шкарпеткових виробів для розширення гами розцвічень 
40% вступної сировини барвника на фарбувальному апараті КМП-10.
Проектом передбачається в'язання виробів, фарбування, попередня 
стабілізація виробів з бавовняної пряжі в суміші з еластиком.
2. Архітектурно-будівельний розділ
2.1 Вихідні дані
Адміністративно-виробничий корпус швейно-трикотажного підприємства 
являє собою одноповерхову промислову будівлю з прибудованою 
двоповерховою адміністративно - побутовою частиною.
Будівля розташована на території діючого підприємства , і знаходиться в 
центральній частині підприємства на відстані 650м від центрального входу на 
підприємство.
Будівля, що проектується знаходиться в II кліматичному районі, який 
характеризується наступними показниками прийнятими згідно [1], [2]: 
сейсмічність району будівництва оцінюється в 6 балів; 
розрахункові температури зовнішнього повітря
-  абсолютна мінімальна мінус 37°С;
-  найбільш холодної доби мінус 29°С;
-  найбільш холодної п‘ятиденки мінус 25°С;
-  середня температура найбільш холодного місяця мінус 9°С;
-  середня температура найбільш теплого місяця + 26,3°С;
-  зона вологості [1] - “суха”;
-  нормативна вага снігового покрову для II снігового району -70кН/м2;
-  глибина промерзання ґрунту -1.5м.
Нормативний швидкісний напір вітру для II вітрового району на висоті до 
10м над поверхнею землі - 0,30 кН/м2.
Геологічна будова ділянки вивчена до глибини 8,1м. Геологічний розріз 
представлений наступними видами ґрунтів, починаючи з поверхні землі:
1. Рослинний шар, потужністю 0,7м;
2. Шар гумусу, потужністю 0,7 -  1,2м
3. Супісок сірий, потужністю 1,2 -  4,2м;
4. Пісок дрібний, потужністю 4,2 -  6,6м;
5. Супісок сірий, потужністю 6,6 -  8,2м;
6. Пісок дрібний, потужністю 8,2 -  10м;
2.2 Опис схеми генплану
М айданчик на яком у буде вестися будівництво має спокійний 
рельєф з нахилом  на південь складає 1%.
Б удівля розташ ована так по віднош енню  до рози вітрів, що 
найбільш  повторю ва-льні напрямки вітрів на протязі року 
припадаю ть на кути будівлі м іж  осями. О сновні вітри вію ть влітку у 
п івденно-західном у напрямку, а взим куу п івн ічно-східном у 
напрямку. С ейсм ічність в районі будівництва менш е 6 балів, тому 
заходи з сейсм ікобезпеки  не передбачені. П ідзем ні води залягаю ть на 
відм ітці -6.200. Генеральний план розроблено згідно вимог [3], [4].
2.3 Об'ємно -  планувальні рішення будівлі
Будівля адміністративно-виробничиго корпусу одноповерхова, 
прямокутної форми з розмірами в осях 126x66,27м. Будівля складається з двох 
блоків: основного виробничого та прибудованого двоповерхового
адміністративно - побутового.
Будівля запроектована каркасного типу, сітка колон в виробничій частині 
-  6x18м, а в адміністративно - побутовій частині -  6x6м.
Висота до низу кроквяних конструкцій -  8,4м, в адміністративно - 
побутовій частині висота поверху - 3,6 м.
Для забезпечення нормальних умов праці передбачено освітлення та 
вентиляції робочих місць.
У виробничій частині будівлі передбачено влаштування стрічкового 
скління віконних прорізів висотою 3.6м. По торцях будівлі також передбачено 
влаштування віконних прорізів.
В адміністративно -  побутовій частині будівлі висота віконних прорізів
1,8м.
Вхід в будівлю здійснюється через адміністративно - побутовий блок. Для 
цього передбачені вхідні двері шириною 2000мм. У виробничій частині будівлі 
для в’їзду та виїзду автотранспорту в цехи передбачено влаштування наскрізних 
проїздів через будівлю. В цеху запроектовані ворота шириною 4м та висотою З 
м.
Так як в проекті адміністративно-побутовий блок запроектований в два 
поверхи, то для доступу на другий поверх передбачено сходову клітину 
шириною 1,5м із маршами шириною 1,2м.
Об’ємно -  планувальні рішення об’єкту розроблені з урахуванням 
санітарних і протипожежних норм, з метою забезпечення можливосты евакуації 
персоналу цеху в надзвичайних ситуаціях, згідно вимог [5].
2.4 Конструктивні рішення будівлі
Будівля адміністративно-виробничого корпусу запроектована в збірному 
залізобетоні.
Жорсткість будівлі забезпечується колонами, які защемлені у стаканах 
фундаментів, жорстким диском покриття (двоскатні балки та ребристі плити 
покриття, що з‘єднуються з балками за допомогою електрозварювання), 
фундаментними балками та вертикальними хрестовими в ‘язами, встановленими 
посередині температурних блоків по кожному ряду колон.
Основними елементами каркасу є:
Фундаменти - під колони каркасу запроектовані збірно -  монолітні 
стовпчасті фундаменти з підколонником стаканного типу, які прийняті згідно 
[6].
Глибина закладання фундаментів становить - 1.700м, верх
підколонника знаходиться на відмітці -0,150м.
Для захисту фундаментів від агресивної дії ґрунтових вод передбачено 
влаштування антикорозійного гідроізоляційного покриття.
Фундаментні балки прийняті довжиною 6,0 м прийняті згідно [7]. Відмітка 
верху фундаментної балки становить -0,030 м.
Колони у виробничій частині будівлі прийняті збірні, довжиною 9,4 м 
прийняті згідно [8]. Крок колон в виробничій частині прийнято 6,0 м.
В адміністративно -  побутовій частині будівлі прийнято збірні колони із 
прямокутною консольною частиною прийняті згідно [9] перерізом 0,4 х 0,4 м. 
Сітка колон в цій частині будівлі -  6 х 6м.
Для кріплення стінових панелей в торцях виробничої частини цеху 
прийняті металеві фахверкові колони з 2-х швелерів №20, оскільки ширина 
прогону складає 18 м.
Для забезпечення жорсткості будівлі у поздовжньому напрямку 
запроектовані вертикальні металеві хрестові в’язи, які прийняті згідно [10]. 
В ’язи встановлюються в кожному прогоні посередині температурних блоків по 
кожному ряду колон.
В виробничій частині будівлі, в якості несучих елементів покриття 
використовуються залізобетонні двоскатні балки довжиною 18 м, які прийняті 
згідно [11], а в якості елементів покриття ребристі плити розмірами 3 x 6 м ,  які 
прийняті згідно [12].
В адміністративно - побутовій частині будівлі перекриття і покриття 
влаштовують з ригелів з підрізкою, прийнятих згідно [13]та ребристих плит 
перекриття та покриття розмірами 1,5 х 6м, прийнятих згідно [12].
В даному проекті передбачено внутрішній водостік у ливньову каналізацію, 
тому в місцях розміщення зливних воронок, встановлюють плити покриття, які 
мають спеіальні отвори під зливні труби.
В даній роботі запроектовані огороджуючі конструкції з різних матеріалів. 
В виробничій частині зовнішні стіни запроектовані з легкобетонних панелей, 
прийнятих згідно[14], висотою 1200 мм та 1800мм і товщиною 250мм.
В місцях встановлення воріт і дверей зовнішнє огородження виконують з 
червоної цегли М-75 товщиною 250мм, прийнятою згідно[15].
В адміністративно - побутовій частині будівлі прийняті стіни, виконані з 
цегляної кладки, товщиною 380мм прийняті згідно[15].
Цегляні ділянки зовнішніх стін обпираються на фундаментні балки.
Усі внутрішні стіни та перегородки виконані з червоної цегли М-75 
товщиною 120, 250 мм.
Міцність і стійкість цегляної кладки забезпечується встановленням 
арматурних сіток через кожні 5 рядів кладки. Перемички прийняті згідно[16],.
При кладці цегляних стін та перегородок, в місцях розташування дверних та 
віконних прорізів, закладаються антисептовані дерев’яні пробки через кожні 10 
рядів кладки по висоті, але не менше двох з кожної сторони отвору.
Для захисту цегляних стін від грунтової вологи передбачено влаштування 
оклеювальної гідроізоляції на відмітці -0,300 м.
В будівлі запроектовано суміщений плоский дах з ухилом 1/12.
Водовідведення виконано внутрішнім, за виключенням крайнього схилу 
адміністративно -  побутової частини будівлі, де влаштовується зовнішнє 
водовідведення.
Покрівля запроектована з 2 шарів наплавляємого рубемасту РНП-350.
Так як адміністративно -  побутова частини будівлі запроектована 
двоповерховою, то для доступу працюючих на другий поверх передбачено 
влаштування сходинкових маршів із площадками. В даному проекті прийнято 
збірні залізобетонні сходинкові марши шириною 1200 мм, які прийняті згідно 
[17] та сходові площадки шириною 1500мм.
Для доступу на покрівлю передбачено встановлення вертикальних 
металевих пожежних драбин шириною 0,6 м.
В будівлі запроектовані дерев'яні вікна прийняті згідно [18] в 
адміністративно-побутовому блоці та металеві віконні панелі сталевих 
гарячекатаних профілів прийняті згідно[19] у виробничій частині.
Кріплення дерев'яних віконних блоків виконується за допомогою дерев'яних 
пробок, закладених в цегляні стіни. Шви між віконними блоками та стінами 
заповнюються монтажною піною. До встановлення дерев'яні вікна повинні бути 
антисептованими.
В будівлі запроектовані дерев’яні двері, прийняті згідно [20]. Дерев’яні 
двері виконані глухими. Дверні коробки прикріплюються до дерев'яних пробок, 
закладених в стінах. Полотна дверей закріплюються на двох петлях.
Шви між дверними коробками та стінами заповнюються монтажною 
піною
2.5 Приміщення адміністративного та побутового призначення
2.5.1 Санітарно -  побутові приміщення
В адміністративно -  побутовій частині будівлі передбачені приміщення 
для санітарно -  побутового обслуговування персоналу. Для цього в проекті 
запроектовані наступні приміщення:
-  гардероби для робочого одягу, а також домашнього та вуличного одягу;
-  душові;
-  санвузли;
-  кімната для паління;
В гардеробах також передбачені комори брудного та чистого робочого 
одягу; для зберігання одягу передбачено встановлення металевих шаф.
Для складування і зберігання інвентарю в будівлі запроектовані комори. 
Для забезпечення працівників питною водою проектом передбачається 
влаштування фонтанчиків з питною водою, автоматів газованої води. Джерелом 
водопостачання будівлі є централізована система водопостачання на 
підприємстві. Вода, яка використовується для пиття, повинна проходити 
попереднє очищення.
2.5.2 Приміщення охорони здоров'я
Для надання першої допомоги та для проведення профілактичних заходів 
працюючого персоналу, проектом передбачено медпункт, який розташовується 
на другому поверсі адміністративно -  побутової частини будівлі.
Для попередження виникнення нещасних випадків та травм в процесі 
виробництва, усі робочі місця мають достатній рівень освітлення та вентиляції.
2.5.3 Приміщення підприємства харчування
Для задоволення потреби працюючих в їжі, в адміністративно - побутовій 
частині будівлі передбачено влаштування їдальні на 40 посадочних місць та 
кухні де безпосередньо готують їжу. При їдальні існує буфет з випуском 
холодних та гарячих страв.
2.5.4 Заходи щодо забезпечення енергозбереження
Проектом передбачено технологічне обладнання, яке відповідає 
прогресивним питомим показникам електроспоживання.
Опір теплопередачі огороджуючих конструкцій будівлі при проектуванні 
прийнятий в відповідності з вимогами згідно [5]:
З метою економії паливно-енергетичних ресурсів передбачено:
- максимальне утеплення огороджуючих конструкцій, розрахунки витрат 
тепла виконані з урахуванням збереження теплової енергії в зв’язку з 
збільшенням опору теплопередачі будівельних конструкцій;
- установка приладів контролю параметрів теплоносія і приладів обліку 
теплоносія. В тепловому вузлі передбачено облік використаного тепла, що буде 
стимулювати до його збереження;
2.6.1 Заходи з вибухо- та пожежної безпеки
Згідно діючих норм [24] ступінь вогнестійкості цеху централізованого 
ремонту -  II.
Категорії приміщень по вибухо -  пожежонебезпеці вказані на кресленні 
плану на відмітці 0.000 (див. лист 1). Категорії приміщень по вибухо -  
пожежонебезпеці визначені у відповідності з діючими нормами [24]. Категорія 
приміщень головного виробництва - “Г”.
Відстань до евакуаційних виходів, їх розміщення визначені у відповідності 
з [24] і відповідає вимогам протипожежних норм.
У адміністративно - побутовій частині по коридору з кроком 15м 
розміщені пожежні крани. Також будівля, що проектується, підключена до 
централізованої системи побутово -  пожежного водопроводу, що існує на 
підприємстві.
Для доступу на покрівлю, в випадку виникненні пожежі, передбачено 
влаштування металевих пожежних драбин шириною 0.6 м, що розміщені по 
краях будівлі..
Для забезпечення зовнішнього пожежегасіння будівля розміщена недалеко 
від основних доріг на підприємстві та обладнана зручними під’їзними шляхами 
та площадками.
2.6.2 Захист від шуму та вібрації
Основними джерелами шуму та вібрації в виробничому процесі є 
працюючі механізми та установки, тому для зниження рівня шуму ті вібрації 
потрібно, в першу чергу, забезпечити надійну ізоляцію цих механізмів від 
зовнішнього середовища, шляхом влаштування спеціальних кожухів, встановити 
їх на вібропоглиначі підкладки та ресори або встановленням механізмів на 
окремі фундаменти.
В об’ємно -  планувальному відношенні найбільш шумні виробництва 
потрібно розміщувати якомога далі від інших видів виробництва, огороджувати 
їх перегородками із звукопоглинаючих матеріалів.
Для попередження розповсюдження шуму в адміністративно -  побутовій 
частині будівлі, проектом передбачується влаштування підвісної стелі з 
перфорованих гіпсових плит, конструкцію підлоги не доводити до стін та 
перегородок на 1см, а щілини по периметру закривати плінтусами. Стіни в 
допоміжних приміщеннях облицьовуються звукоізоляційними матеріалами.
2.7 Інженерне-обладнання оснащення будівлі
В виробничому цеху з вбудовано -  прибудованими адміністративно -  
побутовими приміщеннями прийнята однотрубна система опалення з нижньою 
розводкою. В якості нагрівальних пристроїв виступають металеві труби 
0100мм.
В якості теплоносія виступає гаряча вода, що має температуру 65-95°С що 
поступає з мережі гарячого водопостачання, яка існує на підприємстві.
В проекті прийнята приточно -  витяжна система вентиляції виробничих та 
побутових приміщень із природнім та примусовим рухом повітря. Природній 
рух повітря забезпечується шляхом влаштування в цеху вікон з можливістю 
відкривання, а для поліпшення циркуляції повітря в середньому прогоні 
передбачено влаштування світлоаераційного ліхтаря. В приміщеннях із значним 
тепловиділенням, таких як ковальське відділення, наплавочні дільниці 
передбачено влаштування повітряпроводів для видалення надмірно гарячого 
повітря і забезпечення приміщень повітрям із нормальною температурою.
На підприємстві існує централізована система водопостачання і 
каналізації. У відповідності із розрахунковими потребами і вимогами прийнято 
згідно [25] запроектований об‘єднаний підземний побутово -  пожежний водогін 
діаметром 150мм, із чавунних труб прийнятих згідно [22].
Скидання стічних вод виконується в централізовану систему каналізації. 
На підприємстві існує 3 мережі каналізації:
• для промислових стоків діаметром 1200мм, яка виконана з бетону
• ливнева каналізація діаметром 800мм, яка виконана з бетону
• фекальна, діаметром 400, яка виконана з чавуну прийняті згідно [22]
2.8 Технічні та розрахункові дані
2.8.1 Розрахунок санітарно-технічного обладнання
Розрахунок обладнання для душових, кімнат для умивання та санвузлів 
виконується для обслуговування робітників у найбільш численну зміну. Тому 
обладнання розраховуємо на 160 чоловік, які працюють в першу зміну.
Із 160 робітників кількість чоловіків становить 49, жінок -  111 особи 
першої зміни.
Розраховуємо кількість закритих душових кабін.
Для чоловіків передбачається одна душова кабіна на 15 осіб, тому всього 
потрібно 49:15-3 душових кабін.
Для жінок передбачаємо одну душову кабіну на 12 осіб. Тому для душової 
необхідно встановити 111:12-9 душових кабін.
Умивальники в кімнатах для умивання встановлюємо з розрахунку один 
умивальник на 10 осіб. Для чоловіків встановлюємо 49:10-5 умивальників, а для 
жінок 111:10-10 умивальники.
В санвузлах для жінок встановлюємо 111:15-6 прилади, для чоловіків -  
12:15-1 сантехнічні прилади.
2.8.2 Специфікації
Таблиця 2.1 -Специфікація збірних залізобетонних елементів
Маса
Марка один Приміт
позиції Найменування Позначення и-ці, ки
кг
Монолітні фундаменти
Фм-1 Ф 5.2.1.1 19 5,5
Фм-2 Ф 5.2.12 38 5,6
Фм-3 Ф5.2.1.3 2 5,5
Фм-4 Ф 5.2.1.4 1 5,5
Фм-5 Ф 5.2.2.1 6 3,85
Фм-6 ДСТУ Б В.2.6-131:2010 Ф 5.2.1.1 6 3,85
Фм-7 Ф 5.2.13 4 5,6
Фм-8 Ф 5.2.3.1 1 8,4
Фм-9 Ф 5.22.3 19 10,36
ФмЮ Ф 5.2.1.1 1 12,04
Фмі 1 Ф 5.2.23 2 10,36 :
Кількіст
Фм12 Ф5.2.1.2 2 4,62
ФмІЗ Ф 53.1.1 20 4,59
Фм14 Ф 5.2.5.1 1 4,62 і
Фм15 Ф 5.2.17 20 4,67 ;
Фм16 Ф 5.2.16 1 4,62 ;
Фундаменті балки
ФБ-1 ФБ6-1-2 8 1500
ФБ-2 ГТРТХ/- К Г* О А ФБ6-1-5 25 1300
ФБ-3 1 У 1 3 . О- 1 4 0 .АУ) 1 и
ФБ6-1-6 22 2250
ФБ-4 ФБ6-1-7 23 2400
Продовження таблиці 2.1
1 2 3 4 5 6
Колони
К1 КПІ-1 46 5300
К2 ДСТУ БВ.2.6-63:2008 КПІ-3 46 7000
КЗ КК-5 12 3800
К4 КНК-436-24 44 2030
К5 КНР-436-24 22 2050
Кб ДСТУ Б В.2.6-67:2008 КВК-436-24 44 1150
К7 КВР-436-24 22 1180
Ригелі
Р-1 Р-2-90-56 80 4250
Р-2 ДСТУ Б В.2.6-54:2008
Р-52-56 8 3000
Балки покриття
Б-1 ДСТУ Б В.2.6-67:2008 1Б1-18 69 9100
Плити перекриття та покриття 1
П-1
ДСТУ Б В.2.6-66:2008 ПНС-1 362 2650
П-2 ПНС-2 16 2640
П-3 ППС-1 74 1500
П-4 ППС-2 74 1300
П-5 ДСТУ Б В.2.6-68:2008 ПНП-1 80 1600
ПП-1 ПНП-2 4 1550
П-6 ПНП-3 76 1650
Сходові марші та площадки
ЛМ1 ДСТУ Б В.2.6-62:2008 ЛМ-330-12 6 1900
ЛП-1 ДСТУ Б В.2.6-62:2008 ЛПР-25-18КВ 3 1535
Стінові панелі
СП-1 ДСТУ Б В.2.6-84:2009 ПСЛ-12 152 1200
СП-2 ДСТУ Б В.2.6-84:2009 ПСЛ-18 39 1300
Арк.
192 Б -1 1 П З 14
Таблиця 2.2 -  Специфікація елементів заповнення прорізів
Поз. Позначення Найменування Маса Прим.
1 2 3 4 5 6
Двері внутрішні
1 ГОСТ 14624-69 ДГ 21-9 11
2 ГОСТ 14624-69 ДО 21-10 5
3 ГОСТ 14624-69 ДГ 21-10 3
4 ГОСТ 14624-69 ДГ 21-10 4
5 ГОСТ 14624-69 ДГ 21-7 2
6 ГОСТ 14624-69 ДГ 21-8 4
7 ГОСТ 14624-69 ДГ 21-10 1
8 ГОСТ 14624-69 ДГ 21-10 4
9 ГОСТ14624-84 ДВГ21-11 54
10 ГО СТ14 6 2 4 - 8 4 ДВГ21-8 4 6
11 ГО СТ14 6 2 4 - 8 4 ДГ24-12 3
12 Г О С Т 1 4 6 2 4 - 8 4 ДГ24-20 3
13 ГО СТ14 6 2 4 - 8 4 ДВГ24-20 7
14 ГОСТ14 6 2 4 - 8 4 ДА24-20 5
15 Г О С Т 1 4 6 2 4 - 8 4 ДУ 24-20 3
16 ГОСТ14 6 2 4 - 8 4 Ворота 4x3 7
2.8.3 Внутрішнє та зовнішнє опорядження
Після закінчення монтажу елементів огородження та кладки цегляних 
ділянок стін, заповнення віконних прорізів та прорізів під ворота та двері 
приступають до зовнішнього опорядження будівлі.
Поверхню стінових панелей та цегляної кладки оштукатурюють 
терразитовою штукатуркою, шпаклюють та фарбують водоемульсійною 
фарбою.
В приміщенні санвузлів стіни облицьовують керамічною плиткою.У всіх 
приміщеннях стелю фарбують водоемульсійною фарбою. В технічних
Кільк.
приміщеннях, в лабораторіях, в гардеробних -  стіни облицьовують керамічною 
плиткою висотою 1,8м на гідр ізолюючому розчині церезит СТ19.
В приміщеннях адміністративній частині споруди виконують наступні 
види опоряджувальних робіт: стіни оштукатурюють цементно-піщаною
штукатуркою, шпаклюють та фарбують масляними фарбами. Стеля 
шпаклюється та фарбується водоемульсійною фарбою.
По периметру будівлі влаштовують вимощення з асфальтобетону, 
шириною їм, з ухилом 1:2, по щебеневій підготовці.
Влаштовують під’їзні площадки та тротуари.
2.8.4 Техніко -  економічні показники будівлі
1. Загальна площа будівлі - 4275 м2;
2. Будівельний об'єм Убуд = 21156 м3.
3. Площа виробничих приміщень -3 2 5 6  м2;
4. Площа адміністративних приміщень -  592 м2
5. Площа санітарно-побутових приміщень - 427 м2
3. Розрахунково-конструктивний розділ
3.1 Розрахунок двоскатної балки
3.1.1 Дані для проектування
Необхідно запроектувати попередньо напружену двоскатну балку 
покриття промислової споруди прогоном 18м. В даній роботі розраховується 
балка покриття крайнього прогону будівлі. Крок балок - 6м. Схема балки 
наведена на рисунку.
Балка виготовлена з бетону класу С-40 (Кв=22 МПа Кы=1.4 МПа, 
Еь=36*103 МПа) згідно [28].
Арматура класу А600С (І15=510 МПа, ІСс=390 МПа, К88ег=590 МПа, 
Е8=1.9»105 МПа
Арматура класу А500С (Я8=450 МПа, І18С=500 МПа, К8 8ег=600 МПа, Е8=2.0*105 
МПа
Для зварних сіток використані:
Арматура А240С (Л8=225 МПа, Е3=2.1«105 МПа) згідно [26].
Використано механічний спосіб попереднього напруження арматури на упори 
форми.
Обтиснення бетону проходить при передаточній міцності 0,7В 
На балки обпираються ребристі плити розміром 3x6м.
Рисунок 3.1 Деоскатна балка прогоном 18 м
Арк.
1 9 2  Б - 1 1  П З 17
3.1.2 Розрахунковий прогон та навантаження
На балку діють постійні та тимчасові навантаження. Постійні містять в 
собі вагу водотепло -  ізоляційного килиму, залізобетонних плит покриття і 
балки. Тимчасові -  вага снігового килиму.
Всі розрахункові навантаження визначаємо з врахуванням коефіцієнту по 
призначенню конструкцій уп=0,95
Навантаження на балку від плит покриття в місцях обпирання їх 
поздовжніх ребер передається в вигляді зосереджених сил. Так як в прогоні діє 5 
однакових сил, навантаження умовно рахуємо рівномірно розподіленим.
Таблиця 3.1- Збір навантаження на балку
№ Нормативне Коеф іцієнт
п/п Вид навантаження Розрахунков
у і= 1 , кН /м2 у>1 е, кН /м 2
Постійне навантаження
1 2 шари рубемасту 0,1 1,30 0,13
2 стяжка у—1,8кг/м3,8=20мм, 0,44
1 , 8 * 0 , 0 2 * 9 , 8 1 * 0 , 9 5 = 0 , 3 3 6 0,336 1,30
Утеплювач 
3 пінобетон 8=120мм,у=0, 5 к г /м 3 0,559 1,30 0,73
0 , 5 0 * 0 , 1 2 * 9 , 8 1 * 0 , 9 5 = 0 , 5 5 9
4 Обмазочна пароізоляція 0,05 1,30 0,07
0,995 1,359
5 Плита покриття із бетоном 
замонолічування 1,45 1,10 1,60
Всього постійне 2,445 2,954
Тимчасове навантаження
6 Снігове навантаження 0,7 1,4 0,98
Вага балки покриття 9,1т(91 кН), довжина 17,95м. 
Навантаження від ваги балки на їм  її довжини складає:
Нормативна:
91
8 і,п ~ =5,07кН
17.95
Розрахункова, при уг=1:
glf=5.07*0.95=4.82кН
При Уґ>1:
& гЧ  82*1,1=5,ЗОкН
Розподілене по довжині балки навантаження збираємо з грузової площі і 
сумуємо з навантаженням від ваги конструкцій.
Розрахункове навантаження при у 1=1:
Постійне: g =2.445*6+4,82=19.49кН
Тимчасове: рі=0.70*6=4.2 кН
Повне навантаження : q=g+pl=19.49+4.2=23.69кH
При у П І :
Повне розрахункове навантаження:
</=5.943 *6+5,3=28.96кН
3.1.3 Визначення зусиль в перерізах балки
Розрахунковий прогін прийнятий рівним відстані між анкерними болтами
Ь0 =17950 -2*150=17.7мм
В якості розрахункових приймаємо перерізи:
0-0 ..на грані опори
1-1 ..в місті різкої зміни перерізу балки
2-2 ..в місті встановлення монтажних петель
3-3 ..на відстані 1/6 прольоту від опори
4-4 .. на відстані 1/3 прольоту від опори
5-5 .. небезпечний переріз при згині
6-6 ..в середині прогону
0 1 2 з 5
-11 “1 т -1 т
1
г
Рисунок 3.2 Розрахункові перерізи балки
Згинаючі моменти в перерізах балки визначаємо за формулою:
М  = 0.5* q * lx * Ц -1Х) (3.1)
1х-відстань від вісі опори до розглядуваного перерізу 
Розрахунок згинаючих моментів проводимо в табличній формі: 
Поперечні сили на опорі від повного навантаження при у(=1:
0=0.5*23,69*17.7=209,656 кН
Поперечні сили на опорі від повного навантаження при уґ>1:
Таблиця 3 . 2 -З ги н а ю ч і моменти в  п е р е р і з а х  балки
Значення моментів, кН*м, при навантаженнях
Переріз
балки Іх/І Іх,м
розрахункових, розрахункових,
тривалодіюче npnyf= 1 npnyf>1
0-0 0,009 0,15 25,65 31,18 38,12
1-1 0,030 0,475 79,73 96,91 118,47
2-2 0,059 1,05 170,37 207,08 253,15
3-3 0,167 2,850 412,43 501,31 612,83
4-4 0,333 5,85 675,55 821,13 1003,79
5-5 0,370 6,550 711,70 865,07 1057,51
6-6 0,500 8,85 763,25 927,73 1134,11
2 = 0.5*28,96*17; 7=256,296кІї
3.1.4 Попередній підбір повздовжньої арматури
Розрахунок проводимо в наступній посл ідовності: спочатку підбираємо 
потрібну кількість напрягаєкю ї арматури з уме )в, що забезпечуємо 
тріщиностійкість, ПОТІМ В И ЗБі ачаємо величини попередніх напружень і 
визначаємо всі втрати напру:ж ень, після чого г ювіряємо несучу спроможність 
конструкції і розраховуємо їі по граничним ст анам ІІ-Ї групи, 
Необхідну площу переізу визначаємо за форміулою:
р М г - К ^ р і
 = (3.2)
К*ег * гР 
Де 2 р = р р* (гр -  ГьвУ (у,р + г) -сср* Рр'*(ур'-уІ0$; )*(ухр'+г) (3.3)
Арк.
192 Б-11 П З 20
Ь * £  4(р г '«? 2
и* = —7 - * ( ( 1 - ї т)*(3 + ї т) + 2<рґ * ( 3 - { т)+ у _ Ьт ]  (3.4)
V СГС
(ІЬ/ -Ь)к
9 , — (3-5)
<р / ' = —(Ь/—~ -Ь—ЇЬ-/  (3.6)
Ьп
С  = 22  +) <р̂ +  %+ 2< р, , №7>
Для найбільш несприятливих умов величину хр визначаємо за формулою:
= 0.24(Зузр -  у  5/ +3.2ап})  (3.8)
Для елементів і конструкцій ІІ-Ї категорії тріщиностійкості необхідно 
забезпечити виконання двох умов -  відсутність непружних деформацій в 
напруженій арматурі від дії постійних, довготривалих і короткочасних 
навантажень і надійне закриття тріщин в розтягнутій зоні при дії постійних і 
тривало діючих нвантажень.
Кількість напруженої арматури з умови, що в ній не виникаємо необоротні 
деформації визначаємо за формулою:
Ля. - (3.9)
де при подвійній напруженій арматурі:
г  р = (0.% + а  ру/ р')г (у/ р +ссріур')* (у5р + у 5р") (3.10)
А при А5р'=0
г р =(0.8 + Яі//р)г (3.11)
¥ Р = Рр( їр ~Уш) (3312)
¥ Р'= Рр'ІУр'-Гіо«) (ЗЛЗ)
£  .
-Г<Р/ + £гс
* =  Ц і -  *  ■ .  1 ( 3 .1 4 )
2(3) /  ”1“ £гс
Для найбільш несприятливих умов формули (3.10) та (3.11) приймуть вигляд:
zp = z-0 .\5 (ysp+ ysp') (3.15)
zp = 0.94 z (3.16)
при цьому а Р=0,2
З умови надійного закриття тріщин площу напруженої арматури визначаємо за 
формулою:
М . -0 .5 R
ASP — ■ red.b (3.17)
R  s,ser * zр
де при подвійній арматурі (А8р'= а р*А8р)
=Ч'Р(Уч, +ап;)-<*рЧ'р(Уч>'-ап, )  (З -Щ
а при А8р'=0
=1.1(1 -Л)у/р(у5р+апІ) (3.19)
Для найбільш несприятливих умов формули (3.18) та (3.19) приймуть вигляд
= 0.19(3.25у, аи ) (3.20)
а при А8р'=0
zp = 0.61(ysp +ant) (3.21)
При цьому Asp'=0.25 Asp
Для двоскатних балок, що маємо ухил верхнього поясу 1/12 і знаходяться 
під дією рівномірно розподіленого навантаження небезпечний переріз 
знаходиться на відстані 0,371 від опори. Поздовжню арматуру підбираємо по 
зусиллям, що діємо в цьому перерізі, 
ереріз балки замінюємо еквівалентним.
, 270 ,
Рисунок 3.3 Еквівалентний переріз балки
Розміри поперечного перерізу : Ь— 0.08м, b f =0,4м, bf=0,27 м, h f =0,185 м, h f=  
0,21м,
Висота перерізу змінна по довжині; в розглядуваному перерізі
1гх=к,+(Іх+0.15)/12 (3.23)
кх=0,79+(6.55+0,15)/12-1 .35м
Геометричні характеристики бетонного перерізу:
Аь=0.08*1.35+(0.4-0.08) *0.185+(0.27-0.08) *0.21=0.108+0.0592+0.0399=0.2071м2
£/,=#.108 *0.5*1.35+0.0592*(1.35-0.5*0.185)+0.0399*0.5*0.21=0.1515 м 3
0.1515 = о 732м  
0.2071
к-уь=1.35-0.732=0.618м
Іь=0.08*1.353/12+0.108*(0.5*1.35-0.618)2+(0.4-0.08)*0.1853/12+0.0592*(0.618-
0.5*0.185)2+
+(0.27-0.08) *0.213/12+0.0399 *(0.732-0.5*0.21)2=0.0491м4
№гесі ь= =0.0671м3
’ 0.732
ап ,=-0-.-0-6-7--1- =0п. 324 м
’ 0.2071
Згідно формул (3.5)-(3.7) та (3.14):
<Р/ (0.27 -0 .0 8 )*  0.21 = 0.369
0.08*1.35
Ь - Л + Ш 1 Ш І  = 0.548
1 0.08*1.35
£ = 1 ! 0 369-------- = 0.395
сгс 2 + 0.369 + 2*0.548
^ ^ *  0.548+ 0.3952 
г = 1.35* [ 1 - ^ 1  ]  = 1.185м
2* (0.548 + 0.395)
Напружену арматуру встановлюємо тільки в розтягнутій зоні.
Приймаємо а=0, їм , тому у ч>=Уь-а=0.732-0.1=0.632м
Згідно формул (3.21), (3.17) знаходимо площу напруженої арматури з умови 
надійного закриття тріщин при М=865,07 кН*м (таблиця 4.2):
2р =0.61* (0.632 + 0.324) = 0.583м
Д = -0-.-8--6-5-- +-- -0--.5--*--0-.-0--6-7--1-- = 0л.л00л2_6,1.  м"2  =2_6. 17 см 2
р 590*0.583
Згідно формул (3.16), (3.9) визначаємо кількість арматури з умови її пружної 
роботи:
2р =0.94*1.185 = 1.114м
А = — 1 058—  = 0.00161м2,  = 16.1см2, 
р 590*1.114
Приймаємо 8022 А-ІУ, Азр=30.41см2
В верхній (стисненій) полиці конструктивно встановлюємо повздовжню не 
напружувану арматуру 
В кількості 4010  А400С А3 =3,14см2
3.1.5 Геометричні характеристики поперечних перерізів балки
Переріз 6-6
Відношення модулей пружності арматури і бетону:
а . = -1--.9----1--0--5- = 4..8.7.2.
s 39000
а к = -2--'-1--0-5- -= 5ч.1и2я8 
39000
Площі поперечних перерізів арматури, приведених до бетону:
ccs *Asp =4.872 * 0.003041 = 0.015м2
a s * Asp '= 5.128 * 0.000314 = 0.00161м2
Висота балки в середині прольоту й=1,54м 
Площа приведеного перерізу балки:
Ared = 1.54*0.08 + (0.4-0.08)*0.185 + (0.27-0 .08 )*0 .21 + 0.015 + 0.00161 =
= 0.1232 + 0.0592 + 0.0399 + 0.015 + 0.00161 = 0.239м2 
Статичний момент площі приведеного перерізу відносно нижньої грані 
,приймаючи всю арматуру зосередженій в точці на відстані 0,1м від нижньої 
грані:
S red =0.5*0.08*1.542 +0.0592* (1.54-0.5*0.185) + 0.5*0.21*0.0399 + 0.015*0.1 + 
+ 0.00161* (1 .54-0.03) = 0.189м3 
Положення центру ваги приведеного перерізу:
Уті = -°---1--8-9-- -=0 П .77 90  17м
'гс1 0.239
h -  y red =1.54 -  0.791 = 0.749м
Відстань від центру ваги приведеного перерізу до центрів ваги нижньої та 
верхньої арматури:
Уар -  0.791 -0 .1  = 0.691м 
Уі'= 0.749 -  0.03 = 0.719м
Момент інерції приведеного перерізу
= 0.08*1.54 +0 1232*(0 .5*1 .54-0 .74)2 + (0'4 ~ 0'08> * 0-185 + 0 0592 * (0.749 -  0.5 * 0.18:
геа 12 12
+ (°-2 7 - ° - 08) * 0-2 1 + 0 0399* / 0 791 -0 .5  *0.21)2 +0.015 *0.6912 + 0.00161 *0.7192 = 0,069м4 
12
Моменти опору приведеного перерізу для нижньої і верхньої граней:
0.069 3
Кесім = —0.7—91  = 0.087м
0.069  з
Ке' а,'  = ~0. 749 = 0.092м
Відстані від центру ваги приведеного перерізу для нижньої і верхньої ядрових 
точок:
0.087
а„. =  =0 . 364м
0.239
0.092
а„ Л = ---------=0 .385м.
0.239
Моменти опору приведеного перерізу визначаємо за формулою:
= у • V , , ,  (3.24)
Де у -коефіцієнт, що враховує вплив непружних деформацій бетону розтягнутої
зони в залежності від форми перерізу. Визначається за [ЗО,таблиця 4.1]
Для нижніх розтягнутих волокон:
0.4 0.27
При 3<ЬД/Ь= =5<8 та Ь / Ь - д ^  =3.375<4 маємо у =1,5
ТГ^ =1.5*0.087 = 0.131м3
Для верхніх розтягнутих волокон:
При 3< Ь //Ь =^Ц = 3,375<8 та Ь/Ь=0,4/0,08 =5>4 та при йДі=0.185/1.39=0.13<0.2 
маємо у  —1,25
1¥рІІ =1.25*0.092 = 0.115м3
Аналогічно проводимо розрахунок і для інших перерізів, результати розрахунку 
зводимо в таблицю.
ТаблицяЗ.З -Геометричні характеристики перерізів балки
Величини, що Одиниця Значення величин в переізах
визначаються виміру 0-0 1-1 2-2 3-3 4-4 5-5 6-6
Іх+0,125 м 0,275 0,6 1,175 2,975 5,975 6,675 8,975
hx м 0,815 0,842 0,890 1,040 1,290 1,350 1,540
Ь м 0,27 0,12 0 ,1 1 0,08 0,08 0,08 0,08
ьг м 0,4 0,4 0,4 0,4 0,4 0,4 0,4
¥ ' м 0,17 0,18 0,18 0,185 0,185 0,185 0,185
bf м - 0,27 0,27 0,27 0,27 0,27 0,27
hf м - 0,21 0,21 0,21 0,21 0,21 0,21
Ared м 0,259 0,200 0,200 0,199 0,219 0,224 0,239
Sred м3 0,109 0,083 0,088 0,102 0,141 0,151 0,189
yred м 0,420 0,417 0,440 0,515 0,644 0,675 0,791
h-yred м 0,395 0,425 0,450 0,525 0,646 0,675 0,749
ysp м 0,320 0,317 0,340 0,415 0,544 0,575 0,691
ys' м 0,365 0,395 0,420 0,495 0,616 0,645 0,719
I red м4 0,018 0,017 0,019 0,029 0,049 0,055 0,069
W red, b м 0,042 0,040 0,044 0,055 0,077 0,082 0,087
W red, t м3 0,045 0,039 0,043 0,054 0,076 0,082 0,092
an,t м 0,164 0,201 0,219 0,279 0,350 0,367 0,364
an,b м 0,174 0,197 0,214 0,274 0,349 0,367 0,385
Wpl,b м3 0,074 0,060 0,066 0,083 0,115 0,123 0,131
W pl,t м 0,079 0,049 0,054 0,068 0,096 0,103 0,115
3.1.6 Попереднє напруження арматури і його втрати
Призначаємо величину попереднього напруження арматури таким чином, 
щоб виконувались умови:
<Тзр(.<Г*р') + АсГ*р ^  R (3.25)
^ b.3Rsser
де а5р -допустимі відхилення попереднього напруження ,МПа
Призначаємо а 8р=550 МПа ; Б а 8р=0,05 при механічному способі натягування і 
перевіряємо відповідність умовам:
ст5р( а 5р)  + Л а 5р = 550+ 0.05 *550 = 577.5 < Я ^ег = 590МПа
су,р ( а зр') -  А с !;р = 5 5 0 -2 7 .5  =  522.5МПа >  0.3Я , ^  = 0,3 *590 = 177МПа 
Умови виконуються.
Визначаємо втрати, що з‘являємося до обтиснення бетону:
Втрати від релаксації напружень в арматурі:
0Ї -2 ° (3.26)
СУ, =0.1* 5 5 0 -2 0  = 35МПа
Втрати від температурного препаду між упорами стенду ті бетоном при 01=60 °С
и1 =1.0*Д1 (3.27)
а 2 = 1.0*60 = бОМПа
Втрати від деформації анкеров, розміщених біля натяжних пристроїв при 
Ві=1,25+0,15(1=1.25+0.15*15=3,5мм та довжині натягуваного стержня 1=20м
(3.28)
—З —5  * 190000 = 33.25МП а Тертя арматури об огинаючі пристрої немає
20000
внаслідок відсутності останніх ,тому ст4=0
Арматура натягується на упори стенду тому втрати внаслідок деформації
сталевої форми ст5=0
Сумарні втрати до обтиснення бетону:
0Г/(Ш =35 + 60 + 33.25 + 0 + 0 = 128.25МПСІ 
Попереднє напруження арматури : 
а хр = 550 -128.25 = 421.75МПа 
Зусилля попереднього обтиснення:
Р() = 421.75 * 0.003041 = 1.283МН
Втрати напружень визначаємо в перерізі 6-6(в середині прогону):
Згинаючий момент в середині прогону від ваги балки з врахуванням коефіцієнта 
надійності по навантаженню: у р і
4 82*17 72
м 4а  = —  8 —  = т .8 к Н * м  = о , т т н * м
Напруження в бетоні при обтисненні на рівні напруженої (нижньої) та 
ненапруженої (верхньої) арматури визначаємо за формулою:
Арк.
1 9 2  Б - 1 1  П З 27
= ^Ро ±^  р*0e''o0pPSyssp ± ^Muj^yps,_  ,3 2 9 \
Ared rled l red
де у і -відстань від центру ваги переізу до розглядуваних волокон
1.283 1.283*0.691-0.189
( 7 , ,  = *0.691 = 12.354МПа
0.239 0.069
L283__ 1.283*0.691-0.189 * Q ?ід  = _ 1м1М П а  < 0 
Ьр 0.293 0.069
Передаточна міцність бетону:
Rbp =0.7* В = 0.7*50 = 35МПа
Так як сгь/ К Ьр=12.354/35=0.353<а=0.75[ЗО,таблиця 2.4] то втрати від 
швидконатікаючої повзучості з врахуванням коефіцієнту 0,85 (пропарений 
бетон)
а 6 =0.85*50 * 0.353 = 15.002МПа
Так як аьх^О величини попередніх стискуючих напружень в ненапруженій 
арматурі рівні нулю , тобто о; '=()
Перші втрати:
(7І0̂ =128.25+15.002-143.252МПа
Попереднє напруження в напруженій арматурі з врахуванням перших втрат (при
У 8р = 1 ) :
(У ^  = 550 -143.252 = 406.748МПа 
Зусилля попереднього обтиснення з врахуванням цих втрат:
Р0І = 406.748 * 0.003041 - 0  = 1.237МПа 
Втрати в напруженій арматурі, викликані усадкою бетону: 
сгд = 0.85* 60 = 51МПа 
Втрати від повзучості бетону:
<7у = 0,85 *150* 0,353 = 45.008МПа
Ненапружена арматура Б' розташована в розтягнутій при обтисненні зоні, тому 
сц'=0
Загальні втрати :
<г/аи =35 + 60 + 33.25 + 0 + 0 +15.002 + 51 + 45.008 = 239.26МПа > ІООМПа 
Аналогічно знаходимо напруження в арматурі і для інших перерізів балки. 
Результати розрахунку зводимо в таблицю.
Для перерізів балки розміщених в зоні передачі напружень 1Р величини 
напружень в арматурі необхідно помножити на коефіцієнт умов роботи у85
[З0,таблиця 1.30], Оскільки в даному випадку величина попереднього 
напруження арматури з врахуванням втрат , що з‘явилися до обтиснення бетону 
Оф =421,75 МПа <1Т=51 ОМПа то згідно формули:
Ір =(сор * ^  + ААр)*сі (3.30)
^Ьр
При параметрах для визначення довжини зони анкетування сор=1 та 
ВА,Р=25[30,таблиця 5.261]
+ 25)* 15 = 570.15мм = 0,57 м
р 39.2
Таким чином переріз 0-0 знаходиться в межах довжини зони передачі 
навантажень, тому для нього:
(/,+ 0 -125)
Г35 (3,31)
у = -0-.-1--5- -+-- 0--.-1-2--5- = 0. .4.8.2.
8 0.57
Для усіх останніх перерізів у35= 1
При визначенні зусиль прийнятий термін навантаження балки 1:=100діб після 
виготовлення.
Таблиця 3.4 -Втрати попереднього напруження бетону
Величини, що Одиниця Значення величин в переізах
визначаються виміру 0-0 1-1 2-2 3-3 4-4 5-5 6-6
1 х + 0 , 1 2 5 м 0,275 0,6 1,175 2,975 5,975 6,675 8,975
У э 5 - 0,482 1 1 1 1 1 1
Р О кН 618,406 1283 1283 1283 1283 1283 1283
М с і МН*м 0,00634 0,01972 0,04213 0,10200 0,16707 0,17601 0,18876
а  Ь р МПа 5,828 13,782 13,370 12,709 11,707 11,562 12,360
<У Ь б  ' МПа -1,541 -2,724 -2,182 -1,008 -0,759 -0,804 -1,901
СТ Ь р / К Ь р 0,167 0,394 0,382 0,363 0,334 0,330 0,353
О б МПа 5,661 13,388 12,988 12,346 11,373 11,231 15,009
<Т эр, 1 МПа 485,455 408,362 408,762 409,404 410,377 410,519 406,741
1236,89
Р о , 1 кН 1476,268 1241,828 1243,044 1244,997 1247,957 1248,387 9
<78 МПа 51,000 51,000 51,000 51,000 51,000 51,000 51,000
ст9 МПа 21,230 50,206 48,707 46,298 42,648 42,117 45,027
<7іозз МПа 206,141 242,844 240,945 237,894 233,270 232,599 239,286
<7 э р , 2 МПа 343,859 307,156 309,055 312,106 316,730 317,401 310,714
3.1.7 Розрахунок міцності балки в стадії експлуатації
3.1.7.1 Перевірка розмірів бетонного перерізу
Розміри перерізу перевіряємо з умови:
Є < 03*<ра1*<рЬІ*Кь*Ь*к0 (3.32)
що забезпечує міцність бетону стінки по стисненій полосі між похилими 
тріщинами .
Розглянемо два перерізи:
- в місті різкого зменшення перерізу балки, тобто біля перерізу 1-1,
- на відстані 2,75м від перерізу балки, де товщина стінки мінімальна, біля 
перерізу 3-3
Оскільки між місцем прикладання опорної реакції і розглядуваними 
перерізами поперечного навантаження нема, (плити покриття обпираємося з 
кроком Зм), величину зовнішньої поперечної сили приймаємо рівній опорній 
реакції, тобто О=0.257МН.
Так як поперечний переріз доки невідомий приймаємо в запас Аш=0 тоді 
згідно формули:
Яту ^ А
<р«= 1+- Й - ^  <3-33>
Фш1=1
При відсутності навантажень малої сумарної тривалості по [ЗО,таблиця 1.19] 
приймаємо ПЬ2=0.9, тому Кь=0.9*27,5=24,75МПа, КЬї=0.9*1,55=1,395МПа 
Згідно формули:
(Рьі = 1 ~ * У (3-34)
(рь, =1-0.01*24.75 = 0.752
Для перерізу 1-1 Ь=0.12м, й0:=0.742м, тоді згідно формули (3.32):
=0.3* 1*0.725 * 24.75 * 0.12 * 0.742 = 0.479МН >£> = 0.257МН  
Для перерізу 3-3 Ь=0.08м, й0=0,94м, тоді згідно формули (3.32):
д и =0.3* 1*0.725 * 27.5 * 0.08 * 0.940 = 0.405МН >Q = 0.25 7МН 
Умова виконується, розміри обох перерізів достатні.
3.1.7.2 Міцність нормальних перерізів
Міцність нормальних перерізів перевіряємо для небезпечного перерізу З-З,що 
розміщений на відстані 0,371 від опори.
Встановлений попередній переріз арматури визначаємо з врахуванням 
коефіцієнту точності натягнення Ду8р=0.1 при механічному способі натягнення 
арматури.
Величину попереднього напруження в арматурі вводимо в розрахунок з 
врахуванням коефіцієнту точності натягнення Ду8р=0.1 згідно формули:
(3.35)
У зр = 1 -  0.1 = 0.9
Визначаємо граничне значення відносно висоти стисненої зони бетону, згідно
формул:
со (3.36)
со = а  -  /З* Я, (3.37)
де а=0,85 для важкого бетону 
(3=0,008
со = 0.85 -  0.008 * 24.75 = 0.652
Для арматури з умовною границею текучості:
= Я5 + 4 0 0 -с г5/, - А с г 5р (3.38)
А а *т  = 1500—п^ --1 2 0 0 (3.39)
Лсг = 1500 —410  519 1200 = 7.409МПа
510
<т5й =510 + 40 0 -0 .9*  317.401 -  7.409 = 616.93МПа
Приймаючи в першому наближенні у8б=р=1.2 перевіряємо умову:
Арк.
1 9 2  Б - 1 1  П З з і
УзвКАр -  8ьЬї кІ + АсЛ + (3.40)
1.2*510* 0.003041 = 1.861 < 24.75 * 0.4 * 0.185 + 365 * 0.000314 = 1.946
Умова виконується, границя стисненої зони проходить в ребрі, розрахунок 
ведемо як для прямокутного перерізу шириною Ь=Ь/=0.4м.
Висоту стисненої зони визначаємо за формулою:
у ^ Л р + К А - К Л ' - У ї Л р  41)
ЯьЬ
1.2* 510* 0.003041 -  365* 0.000314 л
х = ------------------------------------------------ = 0.176 м
24.75 * 0.4
Оскільки %=х/к0=0,176/1.25=0,141<^л=0,183, міцність перевіряємо з умови:
М  < ЯА6х(/г0 -0.5х) + іуТД/г0 Ш ) : щ '{її. -а]р) (3.42)
при ко=к-а=1,35-0,1=1.25м
Згідно формули:
У*ь = 2 ?7 -1 -2 (7 -1 )^ < 7  (3.43)
/у і6л  = 2 * 1 .2 - 1 -  2(1.2 -1 )*  0 1 8 3 = 1.092 <ті = 1.2
Приймаємо /х6=1,2, тоді х=0,176м
Несуча спроможність розглядуваного перерізу за формулою (3.42):
М и = 24.75 *0.4 *0.176 *(1.25 -0 .5  *0.176) + 365 * 0.000314 * (1.25 -0 .03) = 2.164МН * м
Так як Ми=2,164МН*м > Мх—1,058 МН*м то міцність даного перерізу 
забезпечена.
Міцність інших перерізів не перевіряємо тому що вона тим більше забезпечена
3.1.7.3 Міцність похилих перерізів
Двоскатна балка являє собою елемент, стиснена грань якого нахилена до 
поздовжньої вісі під кутом (3.
Розрахунок виконуємо в наступній послідовності:
1. Назначаємо величину сь з умови:
с, =  к   п 20  + ? > , + у „ ) ________  ( } А 4 )
° Аз (І + (рп ) -  9ьг (І + <РІ + <рп УаР
Але не більше довжини приопорної ділянки, рівного при 
рівномірнорозподіленому навантаженні Апрогону, а при зосередженому -  
відстані від опори до найближчого вантажу, але не більше А прогону.
її о -робоча висота елементу у початку нахиленого перерізу в розтягнутій зоні.
2. Визначаємо величину поперечної сили (2ь,яка сприймається бетоном 
розтягнутої зони згідно формули:
Q b  = < Р ьгО - +  < Р / + < Р „ ) * К * ь * Ц ч  + С Ь * ї § Ю 2 ! с ь ( 3 - 4 5 )
3. Визначаємо потрібну інтенсивність поперечного армування я(0:
= Ш - О ь ) 2 _ д
4  со 4  іпс ( 3 . 4 6 )
0 Ьсь
І перевірямо умову:
і? А К ,Ь
™  }¥ - > - & _  ( 3 . 4 7 )
я 2
4. Знаходимо довжину проекції небезпечного перерізу с0з рівняння:
а , С д - Ь ] с 0 - с І = 0  ( 3 . 4 8 )
Де
а 1 = Ч „ - к * і 8 2 р  ( 3 . 4 9 )
b , =  2 к к 0щ [ 5  ( 3 . 5 0 )
c ,  =  к *  ( 3 . 5 1 )
к  =  <рЬ 2( 1  +  <рІ  +  (рп ) Я ЬІ Ь  ( 3 . 5 2 )
5. Назначаємо величину с з умови с<с0. с<сь, с^й оС ІН ^Р )
6. Уточнюємо величину згідно формули
а ,  =  *  е  ( 3 . 5 3 )
При визначених значеннях с та і приймаємо її найбільше значення
визначене 
в пунктах 3 і 6.
7. Згідно з конструктивними вимогами та згідно формули, назначаємо крок 
поперечних стержнів
_  0 . 7 5  *  <рЬ2 ( 1  +  (р (  + (р „ )  * Л Ь І * Ь *  к д  ~  и )
У’,тах
8. Згідно формули визначаємо потрібну площу А№ та підбираємо поперечну 
арматуру.
В двоскатних балках покриття варто міняти інтенсивність поперечного 
армування по довжині. Інтенсивність, що визначена по найбільшій поперечній 
силі приймаємо на довжині 1, від опори, потім на ділянці 12 збільшуємо крок 
поперечних стержнів, а в середній частині прогону поперечне армування 
призначаємо по конструктивним вимогам.
При зміні інтенсивності поперечних стержнів по довжині з на ділянку з 
інтенсивністю приймаємо до перерізу, в якому поперечна сила становиться 
рівною зусиллю С>Ь+С)\у2, Що сприймає бетон і поперечні стержні при 
інтенсивності останніх цда2 . При наявності рівномірно розподіленого 
навантаження довжину ділянки балки з інтенсивністю приймаємо
І, = (3.55)
ч
Де (^-найбільша поперечна сила на ділянці 1ц
ц, Р;-рівномірнорозподіляючі і зосереджені навантаження, що діємо в межах
ДОВЖИНИ І!
Якщо інтенсивність поперечних стержнів 0 ^ 2  не задовольняє умову
> К Ь  (3  5 ф
К  2
тобто вони встановлені по конструктивним вимогам, з інтенсивністю qWl 
приймаємо до перерізу , в якому поперечна сила () становиться рівній С>Ьл
Q _ <Рь4( 1 + (Рп)̂ Ь̂ 0  ( 3
Ь.и с
Фь4= 1 .5  для важкого бетону
В цьому випадку значення 1] приймаємо згідно формули (4.55) із заміною 
С>ь+С̂ 2  на С>Ь;и
Довжина ділянки з інтенсивністю qWl повинна також бути:
і, =  (3 , 58 )
Чм>1 Чм>2
Довжину ділянки 12 визначаємо аналогічно.
Розглядаємо похилий переріз, початок якого в розтягнутій зоні співпадає з 
нормальним перерізом 1-1 , тобто в з місцем різкого зменшення товщини стінки. 
В цьому місці товщина стінки 0,12м, але по мірі віддалення вона зменшується і 
становиться 0,08м, тому при розрахунку приймаємо Ь=0.08м.
Використовуючи дані [30, таблиця 4.4]визначаємо зусилля обтиснення в 
перерізі 1-1 приузр=0.966
Р02 = 0.966 * 307.156 * 0.003041 = 0.902МН 
Коефіцієнт фп, що враховує впив поздовжніх сил:
Ч>,=0,І * - ^ - ї <0.5 (3.59)
К Ь \
а, = о .І---------О-3 9220±2-------- = 1.089 >0.5
1.395 * 0.08 * 0.742
Приймаємо фп=0,5 і при с=0,25 1-1х-0.25*17,7-0.475=3,95м
Q„ bu= І- 1 .5* ( 1 + 0у.5)—* -1--.-3-9--5-*-- -0-.-0--8--*-0--.-7--4-2--2- - = 0.035МН < срьз/(71  + <рп)ЯЬі,Ь,к0 =
= 0.6 *(1 + 0.5)* 1.395 * 0.08 * 0.742 = 0.075МН
Так як р=0.257МН>С)Ьи=0,075МН, то необхідний розрахунок поперечної 
арматури.
При Ьґ '=0.4м<Ь+Зй/=0.08+3*0.185=0.635м:
<р = о. 75 <0.5 (3.60)
1 Ьк0
(р = 0.75(°-4 - 0-08)0-185 = о 745 > 0 5
1 0.08 * 0.742
Приймаємо фі=0,5 Враховуючи, що tg|3=l/12 згідно формули (3,44):
с. = 0.742--------------2 * (1 +:  05 + 05) = 5_23м > 0.251 - І  = 3.95м
ь 0.6* (1 + 0 .5 )-2 (1 +  0.5 + 0.5)* 1 /12
Приймаємо сь=3.95м і згідно формули (3.45):
2 * (1 + 0.5 + 0.5) * 1.395 * 0.08 * (0.742 + 3.95 * 1 /1 2 )2 _ т ш  ^
3.95 ' >
>срьз(1 + срп Ж Ь(К  + с & р  ) = 0.6(1 +0.5)* 1 .395 * 0.08* (0.742 + 3.95* 1 /1 2 )  = 0.108МН
Потрібну інтенсивність поперечного армування визначаємо за формулою(3.46):
( 3 - б і )
ЯьСь
= (0.257 -0 .1 3/  = 0 03Ш Н < 0 5 * к  ь = 0 5 * 2 зд5 * 0ш08 = 0.056МН  
м’ 0.13*3.95
Приймаємо qw=0.5Rbtb=0.056MH
Згідно формул (3.49)-(3.52):
к -  2* (1 + 0.5 + 0.5)* 1.395 *0.08 = 0.446МН /  м
a, =0.056 -0 .446*  (1 /1 2 /  = 0.053МН /  м
b, =2*0.446 *0.742/12 = 0.055МН
c, = 0,446 * 0,7422 = 0,246МН * м
З врахуванням цього рівняння (3.48) прийме вигляд:
0.053 * с 2 -  0.055с0 -  0.246 = 0
Звідси Сд—2.734м>2*ho(l+2tg/3)=2*0.742*(1+2/12)=1.731м
Приймаємо с 0= 1 ,731м  і згідно формули (3.53) уточнюємо:
(0 .257-0.13)
0 . =------— ----  ~ 0.073МН /  м
Найбільший крок поперечних стержнів визначаємо по формулі (3.54):
$ —-0--.7--5--*- -2--*--(-1-- +-- -0-.-5- -+-- -0-.-5--)-*-- 1--.-395 * 0.08 * 0.7422 Л 
м/,тах ------------------------ — 0.717 м
0.257
По конструктивним вимогам при 1т>450мм 8̂  <Іі/3=0.842/3=0.281м, приймаємо 
8№= 0 ,1 5 м .
Площу перерізу поперечної арматури класу А400С (діаметром 6-8 мм) 
визначаємо за формулою:
А = ^  (3.62)
Т?
. 0.073 * 0.15 пп20 2
Аи, = ----------------= 0.038см
0.285
Приймаємо 2 0 6  А400С (Аю=0,57 см2), з кроком 150мм. Визначаємо, на якій 
відстані від опори крок поперечних стержнів може бути збільшений від 
зші=0,15м д о  8чу2 =0,3м.
При цьому інтенсивність поперечного армування
а„, = -2-8--5--*-0--.-0--0-0--0--5-7-- = 0п .110п8о3, МЛ/ГНГГ  /, м
0.15
ууу * 0 000057 = 0 054Ш Н / м <0.5*К„,*Ь = 0.5* 1.395*0.08 = 0.056М Н / м
4,2 0.30
При с=1,731м 0^=0.1083*1.731=0.1875МН, £>„2=0,056*1.731=0.097МН
Згідн формул (3.55), (3.58):
І,,  =  (-0--.-2--5--7---—0 -0 .1 3 - 0 .0 5 6 ) = 2.452м
1 0.02896
І. . =( 0 .257- 0 .13 -0  .056 ) = 1 1..3.5. 8м
1 0.1083-0.056
Приймаємо І!=3м
Визначаємо поперечну силу в кінці ділянки її
б, = б  -  4/; = 0.25 7 -  0.02896 * 3 = 0.17МН Поперечне армування
в середній частині прогону назначаємо 2 0 8  А400С, з кроком 500мм,тоді
* 0 (100057
^  -  = 0.0325МН < 0.5ЯЬІЬ = 0.5* 1.395 *0.08 = 0.056МН
Робоча висота балки в перерізі, що знаходиться на відстані 1х=0.251
Іх = 0.251 = 0.25 *17.7 = 4.425м 
к0 =0.69 + 4.425/12 = 1.06м,
= 1.5* (1 + 0.5)* 1.215 * О М Ч . 062 =
^ Ьм 4.425
< 0.6 *(1 + 0.5)* 1.215 *0.08* 1.06 = 0.0927МН
Довжину ділянки 12 визначаємо згідно формули (3.55)
(0.17 -  0.0927)
2 0.02896
Остаточно приймаємо :
На при опорній ділянці довжиною 11==3м, крок поперечних стержнів 8№і=0,15м
На наступній ділянці довжиною І2=3м, крок поперечних стержнів sW2=0.3м, 
після чого збільшуємо крок ДО 8те3=0.5м
Визначаємо необхідність розрахунку похилих перерізів по дії згинаючого 
моменту.
Визначаємо момент виникнення тріщин в нормальному перерізі, що 
проходить через кінець зони передачі напружень тобто на відстані 0,3м від 
торця балки згідно формули:
М с г с = К , ^ р І ± М гр ( 3 . 6 2 )
Геометричні характеристики цього перерізу приймаємо середніми між 
перерізами 1-1 та 2-2, тобто е0р=у5р=0.329, апД=0.21м, ДУрідрО.ОбЗм 
Повні втрати попереднього напруження приймаємо такими ж як і для перерізу 
2-2, тобто аіО53=240.945МПа
Момент від зовнішніх навантажень в розглядуваному перерізі:
М  = 0.5*28.96* 0.892 * (1 7 .7 - 0.892) = 217.095кН *м  = 0,22МН * м 
Зусилля попереднього напруження:
Р02 = 0.966 * (550 -  240.945)* 0 .003041 = 0.908МН
М сгс = 0.908 * (0.329 + 0.21) +1.395 * 0.063 = 0.577МН * м > М  = 0.22МН * м
Оскільки тріщини не виникають, міцність перерізу по згинаним моментам не 
розраховуємо.
3.1.7.4 Міцність балки в коньку
В двоскатних балках із полицею в стисненій зоні виникає вертикальне зусилля 
Б , що відриває верхню полицю від стінки. Воно повинно сприйматися 
додатковими вертикальними стержнями періодичного профілю, що розміщені 
на ділянці не більш 1/3 висоти перерізу в коньку.
Величина вертикального зусилля:
2 М
£> = "64(З (3.63)
\  -  0.5/у
2*1.134
£> = ■ ■* 1 /1 2  ■= 0.14МН
1.44-0.5*0.185  
Площа перерізу додаткової арматури класу А400С,
О 0.14
А.. =• = 0.0000383м' = 3.83смА
А  365
Приймаємо 8010 А500С (А3=4.71см2)
3.1.8 Розрахунок балки в стадії виготовлення, транспортування та монтажу
Зусилля в напруженій арматурі Р0 вводимо в розрахунок як зовнішнє 
навантаження. Монтажні петлі для підйому балки встановлюємо в чотирьох 
точках по довжині: :
1. на відстані 1,2 м від торців (переріз 2-2)
2. на відстані 1,5м від середини балки (переріз 5-5)
Ці перерізи
г т т т ш ш д
/с= / / 75 ^ ____!'- 5 5 0 0  І 12= 4600 І_____5 5 0 0 /==/7 75
Рисунок 3.4 -Схема навантаження балки в стадії виготовлення та монтажу
Характеристика бетону при передаточній міцності:
ЇІвР=19.25МПа; ^ /= 1 .0 8 5  МПа, Еьр=27300 МПа, ЯМсгр=25.2 МПа. КЬї,зегр=1-61 
МПа,
При перевірці міцності балки вводимо коефіцієнт умов роботи уЬ8=1.1[30, 
таблиця 1.19]
1. Перевірка міцності нормальних перерізів
Так як зусилля попереднього обтиснення в даному випадку -  
найнесприятливіший фактор, приймаємо коефіцієнт точності натягнення узр> 1, 
тобто узр= 1 +0,1=1,1.
Згідно формули при натягненні арматури на упори зусилля в напруженій 
арматурі:
Хсо„ = (<т8р,х -  стІ0$і, )А]р (3.64)
Ысоп =(1.1* 421.75 -  330)* 0.003041 = 0.407МН
Найневигідніші значення згинаючих моментів від ваги конструкцій, розтягуючи 
верхню грань, виникаємо в місцях встановлення монтажних петель при підйомі 
балки. Знаходять ці моменти з врахуванням коефіцієнта динамічності 1.4 як для 
три пролітної балки з двома консолями при у(= 1,
В перерізі 2-2:
М 2 = 0,5 * 4.82 * 1Л752 * 1,4 = 0.0466МН * м 
В перерізі 5-5:
М . =1.4„ *• ^я4Д2А23  +1232 -2 / ,І/_с^2Л)  = ,1 .4„ *. -( 5.53 +4.6 3 -2*5 .5 *1 .752)2 = 16.9 к Н * м
5 4(2у +3/2) 4* (2* 5.5+ 3*4.6)
Робоча висота перерізу 2-2 к02~0.89-0.03=0.86м 
Робоча висота перерізу 5-5 к05=1.35-0.03=1.32м
Розрахунковий опір бетону, що відповідає передаточній міцності, з врахуванням 
коефіцієнту Уь8= 1 • 1
ІІВР=19,25*1.1=21,175 МПа
Згідно формул (4.36), (4.37) визначаємо
а) = 0.85 -  0.0008 * 21.175 = 0.833
р -  оязз_ _
1,  +  365 ( 1  0.833 )  ̂ '
400 1,1
Перевіряємо умову
NCOn -  bf hf + ys6RscAsp -  RSAS + RSCAS (3.65)
21.175 * 0,27 * 0,21 -  365 * 0,000314 = 1.086 > N con = 0.407MH
Умова виконується, для обох перерізів границя стисненої зони проходить в 
полиці і перерізи розраховуємо як прямокутні Перевіряємо міцність перерізу 2- 
2 :
_ Nco>1 + Rs^s + У*6 R*Asp -  RSCAS -  
R’ b
х = -0-.-4--0-7-- +-- -3-6--5--*-0--,-0-0--0--3-1--4--= 0,091м
21.175*0,27
Так як ^=x/ho=0,091/0,86=0,106<4r= 1,794, міцність перевіряємо з умови :
N cone  ^  RPbbx( h0 -  0.5х) + RSCAS (h0 — a s) (3.67)
Ексцентриситет поздовжньої сили
e = K - a , p ± 3 L  (3.68)
соп
е = 0по.8<6 -0П.11  + -0-.-0--0-4--6-6-  = 0Л.7777ї7м
0.407
Міцність перерізу при Аз'=0,
21,175*0,27*0,091(0,86-0,5*0,091)=0,424 >N ^=0,407*0,771=0,314МН*м,
Аналогічно розраховуємо переріз 5-5. Висота стисненої зони така ж як і в
перерізі
2-2.,х=0,091м
е = 1. .32-0_. 17  н--0--.-0-1--6-9-- = 1.262м
0.407
Мсопе = 0.407* 1.262 = 0.514МН * м < 21.175 * 0.27 * 0.091* (1.32 -  0.5 * 0.091) = 0.663МН * м 
Міцність обох перерізів забезпечено.
2.Перевірка тріщиностійкості нормальних перерізів
Визначаємо момент виникнення верхніх тріщин при обтисненні балки в перерізі
2-2. До тріщиностійкості ставимо вимоги 3-ї категорії тріщиностійкості.
Зусилля попереднього обтиснення з врахуванням перших втрат і при Узр=1,
Р01=408,762*0,003041=1,243МН
Згинаючий момент в перерізі 2-2 від ваги балки без врахування коефіцієнту 
динамічності і при у(=1,
M 2 -  0.5*4.82*1.175 =0.003327М Н * м  
Згідно формули
?о (ап, + ап.ь) + 2RbliSerWredil
о = (3.69)
vWy red)
1.243 *(0.219+ 0.214)+ 2* 1.61 *0.044 7С
a , = -1   = 15.812 МПа
ь 0,043
<р = 1 . 6 - - ^ -  (3.70)
R h,scr
ер = 1,6 15.812
-----------= 0.973
25.2
Тобто гь=(р*ап,ь=0.973*0.214=0.208м
Розрахунок по виникненню тріщин виконуємо, виходячи з умови:
П, + ,  - r b) ± M , <  K „ W rU(3.71)
Р о і(е 0р - г ь) ± М 2 = 1.243(0,34-0,208) + 0,003327 = 0.167 > K , erWplt = 1.085 * 0.054 = 0.059МН
Аналогічно ведемо розрахунок і для перерізу 5-5 
Р 0і~ 4 1 0,519*0,003041= 1.2 4 8 М Н
М . = 4 82*1К5  53 +4 б 3 - 2 * 5   5*1 175 2! = 0,01208МН * м.
5 4 * (2 * 5.5 + 3 * 4.6)
(У. =  1.248* —(0, 367 +  0,367) + 2*  1.61* 0 .082 = 14.391 МПа
ь 0,082
<р = 1,6 -  14 391 = і  029
25.2
гь-(р*ап>ь=1,029*0,367= 0.378м
Рої ( еоР - г ь)  + М 2 = 1.248(0,575 -  0,378) + 0,01208 = 0.258 > R pbt, erWplJ = 1.085 *0.103 = 0.112МН * j
Як видно, для обох перерізів умова не виконується, тобто в стадії виготовлення і 
підйому балки виникають верхні тріщини і необхідна перевірка ширини їх 
розкриття.
Так як до тріщипостійкості верхньої зони пред’являємо вимоги 3-ї категорії 
тріщиностійкості, у відповідності із [ЗО,таблиця 2.2], розрахунок по розкриттю 
Тріщин виконуємо При у зр= 1 , У (= 1 ,
Коефіцієнти приведення:
а ^ / Е Ь г’=198 П О5/2 7300=7,253
а,=2 *10'/27300=7,326 
Переріз 2-2:
Розрахунок ведемо за наступними формулами:
М  і' = —+±Мгл-  і—  Р0п еяр (3.72)
М3-момент відносно вісі, нормальної до площини дії момента і проходячий через 
центр ваги перерізу арматури 8 від усіх зовнішніх сил, що розміщені по одну 
сторону від розглядуваного перерізу і від зусилля попереднього обтиснення.
1.5 + ср( (3.73)
10 м*а* к
(3.74)
к
(3.75)
ер г = (3.76)
Ьк
е  =  мЛ т±,Ш (3.77)
Підставляючи в дані формули числові значення маємо:
Арк.
1 9 2  Б - 1 1  П З 42
хр 0 .89 -0 .03 -0 .1  = 0.76м
М п = 1.243 *0.76 + 0.003327 = 0.948МН  * м 
0.948
8. = =0.462
25.2*0.11*0.86‘
7.253*0.003041
(0 .27-0 .11)*  0.21 +
2*0.45
<Р/ 0.614
0 .1 1 *0 .8 6
х/  = 0.614(1 -   ̂°;2/ ^  ) = 0.539
2 * 0. 8 6 '
0.948
"3,101 = 0.763
1.243 
0.000314
= *7.326 = 0.024
0 .1 1 *0 .8 6
1 1.5 + 0.614 п м .. 
Є +--------------- = 0.444
13  | 1 + 5(0.462 + 0.539) 1] 5 * 0.763 5
10*0.024 0.86
Величину г  знаходимо за формулою:
+Р/ + % 2
(3.78)
2 (<Рґ +%)
0.21
*0.353 + 0.389і
г  = 0.86 ~ 0 І6 = 0.719 м
2*(0 .353 + 0.389)
Так як г=0.719м<0.97е5Дої=0,97*0,763=0,74м 
приймаємо 2=0,719м
Ширину розкриття тріщин обчислюємо визначивши попередньо величини |Л3
а ;  0.00314 0.021
Ьк0 +(ЬІ - Ь ) ( к г - а )  0.11*0.86 + (0.4 -  0.11)(0.21-0.03)
1.243 * (0.76 -  0.719) + 0.003327
= 240.47МПа
0.000314*0.719
При 8=1 (позацентрове стиснення), фі=1 (нетривала дія навантажень), г|=1 
(стрижнева арматура періодичного профілю) та 6=10мм,
а ас =<5 * (Pi *T}* —E  *20*(3 .5 -100 jU s) l fd (3.79)
240.47
= * 20* (3.5 -1 0 0 *  0.021)К[Тд = 0.073mm
2*10
Аналогічно розв‘язуємо задачу і для перерізу 5-5
е =1,35 -  0.03 -  0,1 = 1.22м 
M s = 1.248 *1.22 + 0,01208 = 1.535МН * м
1.535
S. = = 0.437
25.2*0.08* 1,32і
7.253*0.003041
(0.27 -0 .0 8 )*  0.21 +
ер/ 2*0.45 = 0.61
0.08*1.32
2 , =0.61(1 ^ — ) = 0.561
} 2*1,32
=  1.535-  = 1.23
1.248 
0.000314 *л7.326 = 0.022
0.08*1.32
1.5 + 0.61 _ ._ .
■ +  т m = 0.404
1 + 5(0.437 + 0 .5 « )
1 0 * 0.022 1,32
0.21
*0,561 + 0.404і
z = 1,32 І 3 2 = 1.156м
2* (0 .61 + 0.404)
Так як z=l,156<0.97eS5tot=0,97*1,23=1,19м, приймаємо z=1,156m 
0.00314
А = 0.019
0.08 * 1,32 + (0 .4 -  0.08)(0 .21 -0 .03)  
1.248(1.22-1.156)+ 0.01208 253.322МПсі
0.000314*1.156
а = 1 * 1 * 1 * Ю Щ -*  20* (3 .5 -100*  0.019) 34 Ї0  = 0.087мм < acrcsh =0.4мм
2  * J  Q-’ І-ГС.ІП
Для обох розрахункових перерізів ширина розкриття тріщин менше 
граничнодопустимої величини a crcsh=0 .4MM.
3.1.9 Розрахунок балки по виникненню тріщин
У стадії експлуатації такий розрахунок варто виконувати для з'ясування 
необхідності перевірки за нетривалим розкриттям тріщин, по їх закриттю і 
для визначення випадку розрахунку по деформаціях.
Розрахунок ведемо для перерізу 5-5.
У першому випадку розрахунок варто виконувати на дію всіх 
навантажень при значеннях коефіцієнтів надійності по навантаженню > 1 ч 
коефіцієнта точності натягу арматури у8р < 1; у другому —  при ур= 1 та узр=
1-визначаємо момент утворення тріщин у перерізі 5-5 для з'ясування 
необхідності перевірки за розкриттям і закриттям тріщин. У процесі 
розрахунку міцності нормальних перерізів Оузр= 0.1, тому розрахунок ведуть 
при у5р = 0,9.
Зусилля попереднього напруження з врахуванням тільки перших втрат і з 
урахуванням усіх втрат (див. табл. 3.4):
Р01=0,9*(550-143.252)*0.003041=1.113МН 
Ро2=0,9*(550-232.599)*0,003041=0.869МН
Так як сізі'= сГз2'=0 зусилля обтиснення співпадаємо з центром ваги 
напруженої арматури тобто е03=у5р = 0,575 м.
Напруження в крайньому стиснутому волокні бетону при утворенні 
тріщин у розтягнутій зоні обчислюємо за формулою (3.69):
0.869(0.367 + 0.367) + 2* 2.3 * 0.082 = 12.379МПа
0.082
Так як ф=1,6-12,379/36 =1,256>1, приймаємо ф=1, значить rt=any= 0,367м 
Оскільки в стиснутій зоні є початкові тріщини, враховуємо зниження величини 
Мсгс- у розтягнутій зоні
A = fl.5- —0 9 )(\-срт) (3.80)
о
(3.81)
g   УS  red _____ ЧР_ __*____ (3.82)
h -  у red А Р + А  + Ар + А
1.61*0.103 = 0.681 >0.45
(Рт 1.113* (0 .575-0.367)+  0.01208
5 _ 0.675 ^ 0.003041 = 0.906 <1.4
~ 0.675 0.003041 + 0.000314
■)* (1 — 0.681) = 0.162 > 0
Момент утворення тріщин:
Арк.
1 9 2  Б - 1 1  П З 45
Мсгс =(\-Л)(ЯЬІ̂ Жр/іЬ + Рт(г, + апі) < М (3.83)
МСГС=(1-0Д62)*(1,61*0,123+0,869(0,575+0,367)=0,852МН*м < М = 1,058  і 
МН*м. |
Аналогічно виконуємо розрахунок і для інших перерізів балки. Результати 
зводимо в таблицюб.
При цьому для перерізу 0— 0 розташованого у межах довжини зони передачі 
напружень, зусилля Р01 і Р 02 визначаємо з врахуванням коефіцієнту умов 
роботи арматури у85
Таблиця 3.5 -Моменти виникнення тріщин в нормальних перерізах балки
Один Значення величин в переізах і
Величин 
и, що иця
визнана вимір 0-0 1-1 2-2 3-3 4-4 5-5 6-6 !
ються У
Визначення необхідності розрахунку по розкриттю і закриттю тріщин
Рої м н 0,640 1,118 1,119 1,120 1,123 1,113 1,113
Р 02 м н 0,454 0,841 0,846 0,854 0,867 0,869 0,850
Мсі м н *
м 0,00018 0,00087 0,00333 0,00985 0,00286 0,01208 0,00061
Пт - 1,000 0,585 0,597 0,651 0,695 0,678 0,545
□ - 0,962 0,890 0,888 0,890 0,904 0,906 0,957
□ - 0,000 0,203 0,196 0,171 0,154 0,163 0,255
Мсгс м н *
м 0,405 0,467 0,512 0,664 0,900 0,942 0,913
М МН*
м 0,038 0,118 0,253 0,613 1,004 1,058 1,134
Визначення випадку розрахунку по деформаціям
Рої МН 0,712 1,242 1,243 1,245 1,248 1,237 1,237
Р 02 м н 0,504 0,934 0,940 0,949 0,963 0,966 0,945
Пт- - 1,000 0,527 0,538 0,589 0,626 0,613 0,491
□ - 0,000 0,231 0,224 0,201 0,188 0,196 0,285
Мсгс м н *
м 0,429 0,487 0,535 0,693 0,933 0,979 0,946
М м н *
м 0,031 0,097 0,207 0,501 0,821 0,865 0,928
3 таблиці випливає, що р озрахунок по розкриттю і закриттю тріщин 
необхідний для перерізіїз  4-4,5-5,6-6 В інших перерізах тріщини відсутні, 
Обчислюємо момент утво рення тріщин у тім же перерізі 5-5 для з'ясування 
випадку розрахунку по де формаціях. Послідовність та ж, що й у попередньому 
випадку, але розрахунок виконуємо при уР= 1 і у8р= 1;
Арк.
1 9 2 Б -1 1 П З  46
Роі= (550-143,252)*0.003041=1.113МН 
Р02= (550-232,599)*0.03041=0,966МН
ф  --------------1--.-6-1--*-0--.-1-0--3- -------------- = оП. /6С1733
1.113 * (0.575 -  0.367) + 0.01208
<5 =  0 6 7 5 * ----- 0.00ЗО4 1----- =  0.906 < 1 .4
0.675 0.003041 + 0.000314
А = (1 .5— °-^—)* (1 -0 .6 1 3 )  = 0.196<0 
0.906
Як і в попередньому випадку, приймаємо ф = 1 і г == 0.33 м.
Момент утворення тріщин
МсГС=(1-0,196)*(1,61*0,123+0,966(0,575+0,367)=0,979МН*м > М = 0.865
МН*м.
Аналогічно ведемо розрахунок і для інших перерізів.
Так як в усіх перерізах виконується ум ова, балку по деформаціях потрібно 
розраховувати як суцільне тіло.
3.1.10 Розрахунок балки по розкриттю тріщин
З попереднього розрахунку випливає, що необхідно перевірити розкриття 
нормальних тріщин у перерізах. Оскільки до тріщиностійкості розтягнутої зони 
балки висуваємо вимоги 2-ї категорії [ЗО, таблиця. 2.2], розрахунок виконуємо 
тільки по нетривалому розкриттю тріщин на дію всього навантаження (постійної, 
тривалої і короткочасної) при уу= 1 і у8р= 1.
Визначаємо ширину розкриття тріщин для перерізу 5-5, значення г  обчислюємо 
за формулами (3.73)-(3.78) при уу=1, узр=1
иа< = 0.003041 . .
--------------* 4.872 = 0.148
5 Л 0.08*1.25
У зв'язку з наявністю верхніх тріщин знижуємо величину Р0 множачи її на 
коефіцієнт (1 — X):
Р02= 0.966*(1 -0 .196) =0.777 МН.
Так як точка прикладання зусилля обтиснення Р02 збігається з центром ваги 
перерізу арматури, що напружується, е8р= 0. Тому:
м , = М  = 0.865МН*м  
8 = 0.865
= 0.216
32*0.08*1.252
(0.4 -  0.08)* 0.185 + 5.128*0.000314
<р{ 2*0.45 =0.61
0.08*1.25
Х} = 0 .61*(1- Ц 185_ ) = 0.565
2*1.25' 
0.865
= 1.113
0.777
1 1.5 + 0.61
= 0.598
7 .  | 1 + 5(0.216 + 0.565) ■ П  5 *1.ПЗ 5
10*0.148 1.25
0.185
0.61 + 0.598г
г = 1.25* 1.25 = 1.018
2(0.61 + 0.598)
0.003041
И = 0.024
0.08 * 1.25 + (0.27 -  0.08)(0 .21-0 .08)
Збільшення напружень в арматурі на рівні її центра ваг визначаємо по формулі
М - Р т( г - е 5р)
от =■ (3.84)
(Ар + Л )2
сг =  0.865  -  0.77 7 * (1 .018  -  0) = 23.9л0л8оМ1/тПта
0.003041*1.018
а на рівні нижнього ряду -шляхом множення ст3 на коефіцієнт Зхр що 
обчислюється по формулі
^  к - х - а 2 (3.85)
к - х - а .
де аі -відстань від центру ваги площі Б до найбільш  розтягнутих волокон бетону 
для всієї арматури
а2 -відстань від центру ваги площі 8 до найбільш  розтягнутих волокон бетону 
для крайнього ряду стержнів
х=^й0
д_„  =-1--.3--5----0--.-5-9--8--*--1-.-2--5----0--.-0-4--7--5---= 1.062
1.35-0.598* 1.25-0.08
При 8 = 1 (елемент, що згинається), ері = 1 (нетривала дія навантаження) і т]= 1 
(для стержньової арматури ) по формулі (4,79):
а еге - 1 * 1 * 1 * . 23.908*1.062 20*(3.5-100*0.024)*3422 =0.0082мм<асгс,ь= 0 .15мм
190000
Переріз 4-4
& а8 = 0.003041/(0,08*1.19)4,872=0,156; Р02 = 0,963(1-0,188)=0,782МН;
М . = М  = 0.821МН*м
0.821 = 0.226
32*0.08* 1.1У
5.128*0.000314 
(0 .4 -0 .0 8 )*  0.185 +
2*0.45
(Рі = = 0.641
0.08*1.19
Я/  = 0.641 * ( 1 -  ) = 0.591
2*1.19
0.821
= 1.05
0.782
1.5 + 0.641 ПА1 .
+   = 0.614
и  | 1 + 5(0.226 + 0.591) ] и т 1.05 5
10*0.156 1.19
0.185 *.0.641 + 0.614і
2 = 1.19- 1 - 1.19 = 0.964
2(0.641 + 0.614)
0.003041
/4  = = 0.025
0.08 *1.19 + (0.27 -  0.08)(0.21 -0 .08 )
а  = -0--.8--2--1----0-.-7--8--2- -*- -0--.-9-6--4- = 2„2.9п0п7~Мх/тПта
0.003041*0.964
с 1.29-0.614* 1.19-0.0475
о а = ---------------------------------------------------------=  0 . 9 9 1
1.29-0.614* 1.19-0.08
7 ?  0 0 7  *  0  9 9 1  г —
а =!*]*  *20*(3.5-100*0.025) * 422 = 0.0066мм <асгс н=0.15мм
190000
Переріз 6-6
ц,а, = 0.003041/(0,08*1.44)4,872=0,129;
Р02 = 0,945*(1-0,285) =0,676 МН;
М ' = М  = 0.928МН * м 
0.928 = 0.175
32*0.08* 1.44і
(0 .4 -0 .0 8 )*  0.185 + 5.128*0.000314
(р{ 2*0.45 = 0.669
0.08*1.44
А, =0.669* (1 — °-185- ) = 0.626 
1 2*1.44
0.928 1.373
0.676
1.5 + 0.669
А +  г-г^:------= 0.54
7С 1 + 5(0.175 + 0.626) 7 7 ,*1.373
1.8 +      11.5*---------- 5
10*0.129 1.44
0.185 *, 0.626 + 0.54і
г = 1.44і 1.44
=  1.21
2(0.626 + 0.54)
0.003041
А  = 0.022
0.08 *1.44 + (0.27 -  0.08)(0.21 -0 .08)
0.928-0 .676(1 .21-0)
сг = ----------------- 5---------- - = 29.905МПа
0.003041*1.21
с 1.54 -  0.54* 1.44 -  0.0475 1П70
8„ = -----------------------------------= 1.048
1.54-0.54* 1.44-0.08
20*(3.5-100*0.022)*{[22 = 0.012мм <асгф=0.15мм
190000
Таким чином, в усіх розрахункових перерізах ширина розкриття тріщин менше 
граничного значення асгс ^ = 0,15 мм [ЗО, таблиця 2.1]
3.1.11 Розрахунок по закриттю нормальних тріщин
Розглядаємо переріз 6-6, який в умовах тріщиностійкості знаходиться в 
найменш сприятливих умовах. Перевіряємо умови:
М ,.сгс =  Д>2 ( е ор +  ап )  -  0 . 5 ^  >  М
(3.86)
де М- момент зовнішніх сил відносно вісі, що проходить через ядрову точку, 
визначену як для упругого елементу і найбільш віддалену івд розтягнутої вісі
2 + о-, <0.8Д, (3.87)
Визначаємо момент закриття тріщин при уР =1 і узр=0,9. згідно формули:
М нсгс = 0.850 * ("0.691 + 0 .364)-0 .5* 0.087 = 0.853МН * м > 0 .763МН * м
умова виконується.
Для перевірки умови) використовуємо визначену вище величину збільшення
напруг в арматурі нижнього ряду сгД =29.905*1.048=31.34МПа
Так як ащ2 + <тД = 310.714+31.34 = 342.054МПа < 0 Ж ^ ег=0.8*590=472МПа
умова (3.87) також виконується, що захищає від виникнення необоротних 
деформацій в арматурі.
Таким чином, при дії постійних і тривалих навантажень тріщини, що утворилися 
при повному навантаженні, надійно закриті.
3.1.12 Визначення прогину балки
Двосхила балка являє собою стержень перемінного перерізу, тому прогин у 
середині прольоту обчислюємо по формулі :
т ґ і \
їм = 1+6 + 12 + ( (3.88)
216 ( г ) \Г) \ г )2
1 1 1 1
де (~ )о , (“ ) і , ( р 2,(“ ) т  -кривизни відповідно на відстані 1/61, 1/31, і в середині 
прогону
Кривизну балки визначаємо в перерізах в перерізах 0— 0 (біля опори), 3-3 (на 
відстані 1/6 від опори), 4-4 (на відстані 1/3 від опори) і 6-6 (у середині прольоту). 
Розрахунок виконуємо при уґ = 1 і у5р = 1.
Переріз 0-0
Цей переріз працює без тріщин в розтягнутій зоні., тому кривизну визначаємо за 
формулою:
Г-1 (3.89)
як V У у
ср \  /  ик}с
де (“ )дЬ, (“ )і -кривизни відповідно від короткочасних і від постійних і 
довготривалих навантажень (без врахування зусилля Р0):
М(РЬ2 (3.90)
\ г  ) (Рь,Еь/
де М -момент від відповідного зовнішнього навантаження відносно вісі,
нормальної до площини дії згинаючого моменту, що проходить через центр ваги 
приведеного перерізу
фЬ2 -коефіцієнт, що враховує вплив повзучості бетону на деформації елементу 
без тріщин , для нетривалого навантаження приймаєьтся рівним 1, для тривалої 
дії -2
фьі -коефіцієнт, що враховує вплив швидконатікаючої повзучості бетону, для 
важкого бетону фьі=0,85ї
(~)ср -кривизна від вигину елементу від нетривалої дії зусилля попереднього 
обтиснення
(3.91)
1
(  ) 5Ь,с -кривизна від вигину елементу від усадки і повзучості бетону від дії 
зусилля попереднього обтиснення
(3.92)
де с -відносні деформації бетону, що викликані його усадкою і
повзучістю від зусилля попереднього обтиснення, що визначаються на рівні 
центру ваги розтягнутої арматури і крайніх волокон бетону:
(3.93)
(3.94)
У цьому перерізі момент від тривалодіючої частини навантаження (тобто від 
постійного і тривалого навантаження) Мь=0.763МН • м, а від нетривало діючої 
(тобто від короткочасно діючої частини тимчасового навантаження)
М,н = М — МІ=0,927-0,763=0,164 МН*м.
Кривизну від зовнішнього навантаження визначаємо по):
Арк.
1 9 2  Б - 1 1  П З 52
ґ 1 л 0 164* 1
= -------   = 0.0000717м~' =0.717* 10~4 м~'
K, Jsh 0.85*39000*0.069
ГЛ 0.0763*2 = 0.00006671м-' = 6.671* 10~4м -‘
UJ 0.85* 39000*0.069
Кривизну при вигині від зусиль попереднього обтиснення з врахуванням всіх 
втрат — згідно формул (4.92)-(4.94)
Кривизну від дії зусиль попереднього обтиснення з врахуванням усіх втрат 
визначаємо за формулою (3.91)
0.945*0.691 
f -1 • = 0.0002885м-1 = 2.885*10 '4 м~'
ссрп ~ 0.85*39000*0.069
Кривизну при вигині від зусиль попереднього обтиснення з врахуванням всіх
втрат — згідно формул (3,92)-(3.94)
s shc = -1-5--.-0-0--2- ---+-- 5--1- -+- -4--5-.-0--0-8=  5.,8 403і*^107 П-м4
5Кс 190000 :
Zsh,c'=0
5.843 *10-4 - 0  = 0_._0_0_0_4_0_5_8м-' = 4.058 * 1Q-4 м
\ г ) sh.c 11 44
Повну кривизну визначаємо за формулою (4,89):
= (0.717 + 6.671 -  2.885 -  4.058)*10~4 = 0.445 * 10~4 м~'
\ ' ;м
Аналогічно визначаємо кривизни в перерізах 0-0,6-6 
Результати  обчислень зводимо до таблиці:.
Повний прогин балки визначаємо за формулою (4.88):
1 7  7 2
f m = — — -{-7.502 + 6* (-0.653)+  12* 1.294 + 8* (0.445)\*10~4 =0.0070м-‘
216
Повний прогин балки визначаємо з урахуванням утворення верхніх 
тріщин при обтисненні Гранично допустимий прогин для елементів 
покриття при 1 > 10 м [ЗО, таблиця. 2.3]
/ іт=1/250=17.7/250=0.0708м
Розрахунки свідчать про те, що запроектована балка покриття задовольняє 
вимогам розрахунку по несучій здатності і по придатності до нормальної 
експлуатації
ТаблицяЗ.б-Кривизни в перерізах балки
Величини, Значення величин в переізах
що Одиниц 
визначають я виміру 0-0 3-3 4-4 6-6
ся
М1 МН*м 0,026 0,412 0,676 0,763
М3„ МН*м 0,006 0,089 0,146 0,164
Рог МН 0,504 0,949 0,963 0,945
Є ор м 0,320 0,415 0,544 0,691
є з Ь , с * 1 С Г 4 - 4,100 5,771 5,527 5,843
( 1 / г )  з Ь * 1 0 ~
4 м'1 0,094 0,938 0,889 0,717
( 1 / г )  1 * 1 С Г 4 м'1 0,870 8,708 8,250 6,671
( 1 / г ) с р * 1 0 " м’1 2,733 4,161 3,199 2,885
4
( 1 / г )  э Ь ,  с * 1  м'1 5,734 6,139 4,645 4,058
О -4
( 1 / г )  Ь о Є * 1 0
-4 м'1 -7,502 -0,653 1,294 0,445
3.2 Основи та фундаменти
3.2.1. Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчику
Одна з основних задач в проектуванні фундаментів -  вибір 
найближчого до денної поверхні пласту грунту, який можна використати в 
якості несучого шару. З метою уточнення найменування ґрунтів основи для 
всіх шарів знаходять похідні характеристики для кожного шару окремо.
В даному проекті необхідно виконати оцінку ґрунтів, що є основою 
будівельного майданчику. Вихідні дані по кожному шару ґрунту зведено в 
таблиці.
3.2.2 Вихідні дані
Необхідно запроектувати фундамент під середню колону перерізом 
0.5x0.5м. Згідно збіру навантажень на раму , комбінація зусиль: Ып = -211,38 
кН; Мп = -12,27 кН-м; Тп = 1.51 кН.
Матеріали: бетон класу С-20 (Яь = 11,5 МПа; Яы = 0,9 МПа; Еь = 2,4-104 МПа); 
робоча арматура класу АЗООС, конструктивна арматура класу А240С (Я5 = 225 
МПа; Я«, = 175 МПа; Е5 = 2,1 • 105 МПа).
3.2.3 Визначення глибини закладання фундаменту
Глибину закладання фундаменту визначаємо з урахуванням наступних 
величин:
а) інженерно геологічних умов будівельного майданчика
<Аі„,=А,+(0,3 0,5) м (3 .9 5 )
кт -  товщина рослинного шару або насипного ґрунту який необхідно знімати 
або прорізати фундаментом.
т̂іпі ~ + 0.6 + 0,4 = 2.2м ;
б) мінімальна розрахункова глибина закладання фундаменту залежно від 
промерзання ґрунту визначається за формулою:
А™„2 =й?/ +°,2лд (3 .9 6 )
сі/  -  глибина промерзання ґрунту визначається за формулою
(Іг =кихсї/п (3 .9 7 )
ки -  коефіцієнт який враховує вплив теплового режиму споруди на
промерзання ґрунту біля фундаментів зовнішніх стін. Приймаємо кн -  0,5м;
-  нормативна глибина промерзання. Визначається по карті нормативного
промерзання ґрунтів. <і/я = 0,86л-/; сІг = 0,5 х 0,86 = 0,43м;
Відмітку підошви фундаменту призначаємо не менше ніж на 20 см
менше глибини промерзання.
41Шп2 = 0,43 + 0,2 = 0,63л-/;
в) мінімальна глибина закладання підошви фундаменту з конструктивних 
вимог повинна бути : ______________________________________________
1 9 2 Б - 1 1 П З
ш̂і„з = К  +ак +ат +/г0; (3 .9 8 )
кт -відмітка верхнього обрізу фундаменту. Приймаємо кт -0,600 м ; 
ак -більший розмір колони;
ат -товщина шару бетону при омонолічуванні колони у фундаменті 
ат -0,005м;
к0 -  мінімальна висота нижньої сходинки із умов продавлювання
фундаменту;
т̂іпз = 9̂ 6 +1.4 + 0,3 = 2.3м',
Враховуючи всі фактори приймаємо глибину закладання фундаменту: сітт = 2.3м;
3.2.4 Визначення розмірів підошви фундаменту і розрахункового опору 
Грунту під центральну колону.
Попередня ширина фундаменту під центральну колону
Ь = УІ  -  (3 .9 9 )
\ ^ 0 - Г іс Х <і п
Nн -  нормативне зовнішнє навантаження на фундамент ; Я я = 212.37кН;
Я0 -  розрахунковий опір ґрунту для попереднього визначення розмірів 
фундаменту; Я0 = 260кПа;
йтт -  прийнята глибина закладання фундаменту; сітт = 2.3м;
ухс -  середнє значення умовної ваги фундаменту і ґрунту на його обрізах ;
ух = 20кН/м3;
212.37 
V 260 -20x2,3 
Визначення форми фундаменту:
еа =Ь/30<е0 = ^ МІК  (3 .100)
де: = М + ()-кР (3.101)
кр - конструктивна висота фундаменту, м.
£ м  = 12.28 + (-1.52) • (2.3 -  0.6) = 9.70 кНм 
еа = 1/30 = 0.03л« < е0 = 9.70/212.37 = 0.05л*
Так як умова виконується приймаємо квадратний фундамент.
Визначаємо опір ґрунту Я в залежності від фізико -  механічних властивостей 
ґрунтів і приймаємо попередньо ширини і глибину фундаменту.
к  =  ^ ~ \ . м гк гь Г ,  + М ,(1,Г„  + ( М 4 - 1 К г „  + М сс и ] (3.102) 
де у та V,- коефіцієнти умов праці відповідної ґрунтової основи і роботи
С] С2
будівлі чи споруди у взаємодії з основою; у  - 1,4 Я/л*3; у  - 1,2
• СІ і  С2
НІ Л43;
k  -  коефіцієнт, який приймається в залежності від методу визначення 
розрахункових характеристик ґрунту (за даними безпосередніх випробувань 
ґрунтів будівельного майданчика к  -  1,1
М у , М  , М  - коефіцієнти, які залежать від розрахункового значення
S  с
кута внутрішнього тертя
k z - коефіцієнт, який приймається рівним при Z?<10m, k z = 1;
Ь -  ширина підошви фундаменту, м;
Ь = 1.00 м ;
у'и- усереднене розрахункове значення питомої ваги ґрунту, який залягає 
вище позначки фундаменту, к Н/м :
. _ Т у Ц х й ,  (3.103)
Z К
У„ -,к- розрахункове значення питомої ваги і потужність окремих шарів 
ґрунту від рівня планування до підошви фундаменту. У формулі 
Х/г = J=2,5m;
у ' 15.01 X 1.2 + 15.01 X 0.6 + 15 .01 X 0.5 _ lg 01 у Н />/Г3 
" 2.3
С - розрахункове значення питомого зчеплення ґрунту, який залягає 
безпосередньо під підошвою фундаменту, кПа;
Си =8 к П а ;
d x - глибина закладання фундаментів без підвальних споруд від рівня
планування до низу фундаменту чи приведена глибина закладання 
фундаменту від підлоги підвалу:
d  = 2.3 м ;
у  - усереднене значення питомої ваги ґрунту, який залягає нижче підошви 
фундаменту на 1.4 Ь; 
у и= 15.01 кН/м3;
= L4xL2 rQ 91 х 1 х 1 х 15 01 + 4 64х 2.3х 15.01 + 7.14х8І = 356.21мПа;
1 1.1 1
Уточнюємо ширину фундаменту:
Ь -  І ------ -2-1--2- -3-7------- =0,83м R2 =349.4 ІкПа;
2 "У 356.21-2 0 x 2 ,3  2
Порівнюючи значення R2 та і?,, які відрізняються одне від одного не
більш ніж на ЮкПа, припиняємо уточнення розмірів і остаточно приймаємо
розміри підошви фундаменту 0,9x0,9м.
Перевіряємо правильність визначення розмірів фундаментів.
хР  max.mi,n = 2 Д  —+  ШТт. . ’  V( 3 1
A W ’ 0 4 ) )
ZN=Grp+G0 (3.105)
G„+Grp=ycs-V=ycs'd-A (3.106)
W=b-a2/6; (3.107)
Pcp<R; Pma*<l,2R;Pmto>0; (3.108)
де A -  площа фундаменту;
ycs - питома вага матеріалу фундаменту і ґрунту на його обрізах, 
ycs = 20кН/м;
d - глибина закладення ;
h0 -  конструктивна висота фундаменту;
а та b -  розміри підошви фундаменту, м;
р + =389,02 кПа<1.2x349,41=419,29 кПа
F 0.81 0.12
pmin=227,35 кПа
IN = 212,77+37,26=249,бЗкН
W=0.9x0.9x0.9/6=0.12м3
Приймаємо розміри підошви фундаменту 0.9x0.9м
3.2.5 Розрахунок деформацій основ фундаментів
Розрахунок основ будівель і споруд за деформаціями складається з 
обмеженням деформації основ такими значеннями, які забезпечують 
нормальну експлуатацію інженерних споруд.
Розрахунок основ за деформаціями в більшості випадків проводиться з 
урахуванням сумісної роботи наземної і підземної конструкцій.
Розрахунок проводиться, виходячи з умови XSi<[Su].
Si- значення сумісної роботи деформацій основи і будівлі, яке 
визначається за розрахунком, см.
Su- граничне-допустиме значення сумісної деформації основи і будівлі.
Даний метод застосовується для розрахунку осадки фундаментів 
шириною менше 10м при відсутності в межах стискування товщі ґрунтів з 
модулем деформації Е>100 МПа.
В цьому методі розрахункова схема основи приймається у вигляді 
лінійно-деформованого напівпростору з умовним обмеженням глибини 
стискуваної товщі.
Осадка основи S приймається рівною сумі деформацій окремих шарів 
ґрунту в межах стискуваної товщі і визначається за формулою:
S= P /-=іf P Аi r L  ( З Л 0 9 )
(З - безрозмірний коефіцієнт.
G zpj- середнє значення додаткового вертикального напруження в i-тому шарі 
ґрунту, яке дорівнює напівсумі вказаних напружень на верхній zj=-1 і нижній 
Z; границях шару по вертикалі, яка проходить через центр підошви 
фундаменту.
Hj, Ek- відповідна товщина і модуль деформації i-того шару ґрунту, 
п- кількість шарів, на які розбита товща основи, яка стискується.
Розрахунок проводимо в такій послідовності:
Складаємо розрахункову схему фундаменту за типовим геологічним 
розрізом для визначення осадки, розбивши стискувану зону на 8-12 
елементарних шарів товщиною й. Товща шару й визначається за формулою:
Ь=0,4-Ь (3.110)
де Ь- ширина фундаменту в метрах.
Для спрощення розрахунків приймаємо, що ъ визначається за формулою
й= <;• Ь/2 (3.111)
Визначаємо напруження від власної ваги ґрунту в характерних точках:
а) на підошві першого шару ґрунту
сс8і=ЬгУі (3.112)
б) на підошві другого шару ґрунту
Ґ5'zgД ІҐ 2 ,У2
в) на рівні підошви фундаменту
ҐІ2£2~̂ 1ґо'Уз
г) на підошві третього шару ґрунту
Ґ^З СГ2„2+113-уз 
Визначаємо додатковий тиск на основу за формулою:
Ро=Рср-а2§0 _ (3 .113)
Визначаємо додаткове напруження на підошві і покрівлі елементарних 
шарів і осадку кожного шару в табличній формі, таблиця 3.7
Рис. 3.5 Схема осідання фундаменту
По вісі фундаменту праворуч будують епюру додаткового тиску. 
Додатковий тиск на рівні нижнього кінця палі дорівнює:
Р0 = 308,19 - 34,54 = 273,65кПа
Після визначення Р0 розрахунок ведемо в табличній формі
Додаткові напруження по глибині визначаємо за формулою:
02р = а-Ро, (3.114)
де а -  коефіцієнт, що визначається в залежності від відносного заглиблення 
розглядаємо!’ площі горизонтального перерізу.
Таблиця 3.7 -  Розрахунок осадки фундаменту
Номер їм 8=21/Ь а оц,7кПд сг.кПа т Е/Па \\;н
тот
0 0 0 1 25.28 84.871 83,301 13000 0.6 0,307
1 0.6 0.4 0,963 34,88 81.731 75,323 13000 0,6 0.278
2 12 0.8 0,812 44,48 68,915
0.625 54.08 53.044 60.98 13000 0,6 0.225
3 1.8 1.2
О 4 46.487 13000 0,6 0.172
4 1,6 0.47 63,68 39.889 39.083 13000 0.1 0.024
5 2.5 1.67 0.541 65.28 38.277 34,245 24000 ип, 5 0.05/
6 3 2 0.356 73.13 30.214 26.734 0.6 0,053
7 3.6 2,4 0.274 82.55 23,255 20.793 24000 0.6 0.042
8 4.2 2,8 0.216 91.97 18.332
Х8і<[8]=10см
3.2.6 Розрахунок міцності фундаменту на продавлювання
Розрахунок ростверку на продавлювання не виконується, тому що 
призма продавлювання проходить поза тілом ростверку.
Рисунок 3.6 -  Схема призми продавлювання у фундаменті
3.2.7 Визначення армування підошви фундаменту
Визначимо тиск на грунт в розрахункових перерізах
N  М  Ц 
Р, =  —  +  —  х  — (3 .115)
А IV Ь
р  =  NІ..  + .М 1, 
1 М А Х  ^ (3.116)
А Ж/
Р = Ні (3.117)
А,
Рх = 308.19 + 80.83 х 0.89 = 380.13/сЯа 
РМАХ = 308.19 + 80.83 = 389.02 кПа
Р = 308.19кПа
Згинаючі моменти в розрахункових перерізах на 1 метр ширини фундаменту:
Мі = М й ™  (3 .118)
1 24
(0 .9-0 .8) х (380.13 + 2 х 389.02) . ,0 „
М, =       1 = 0.48/с/ш
1 24
Потрібна площа перерізу арматури класу А300С:
А31= ---------   (3.119)
5,1 0.9 х кт х
Ао, =  0.00048 = О_ .О_,б ом2
5Д 0.9x0.23x365
Приймаємо 5010 АЗООС (А8=3.93 см3) кроком 175 мм в обох напрямках.
Розрахунок на центральне стиснення виконуємо для прямокутного 
перерізу стаканної частини в площині заробленого торця колони.
Прийняте симетричне армування.
N
К-ь'Ь- К 
  0 21237
<р„ =   = 0.08 <рп = 0.08
" 11.5x0.5x0.46
Аа_ л, ..&ъ*Ъ*К*<Рп~<Р»0 - °>5 А ) (3.121)
^  1-*
А 5=А„'  = -1-1--.5--x--0-.-5-x--0-.-4--6- X-0-.-1--8---0--.-0-8- (--1---0--.-5-x--0-.-0--8ч -)- « 0А
' 365 1-0.08
Відповідно до конструктивних вимог :
А3 = А'3 = 0.0005 х Ь х к  (3.122)
А3 = А'8 = 0.0005 х 0.5 х 0.7 = 1,15см2
Прийнято в повздовжньому напрямку підколонника 3014 АЗООС 
А8=4.62 с м 2, а в поперечному - 4014 АЗООС А§=6.16 см2. Стінки стакану 
армуємо конструктивно. Приймаємо по висоті стакану чотири сітки з кроком 
100мм. Верхню сітку встановлюємо на відстані 50мм від верху стакану. Сітки 
виконуємо з арматури -  06  А240С А8=0,503 см .
4. Технологія і організація будівельного виробництва
4.1 Розробка технологічної карти на земляні роботи
4.1.1 Визначення обсягів робіт по плануванню майданчика
Для визначення обсягів робіт викреслюємо геодезичну сітку майданчика в 
масштабі 1:1000 з розбивкою на квадрати зі сторонами 25x25 м, і присвоюємо 
свій порядковий номер кожному квадрату
4.1.1.1 Визначення величини чорних, проектних та робочих відміток
Відмітки рельєфу в вершинах розбивочної сітки /чорні відмітки/, які 
знаходяться між двома суміжними горизонталями, визначаємо методом лінійної 
інтерполяції (рисунок 4.1):
н+и
Рисунок 4.1- Визначення чорних відміток вершин квадратів
Чорна відмітка НА вершини А (рисунок 1) визначається за формулою:
НА=Н + (Іі*1 /  Ь) (4.1)
де Н -  відмітка меншої за величиною горизонталі, м; 
її -  перевищення між горизонталями в плані, м;
Ь -  відстань між двома горизонталями в плані, м;
1 -  відстань від горизонталі з меншою відміткою до точки А, м;
Величину чорної відмітки Н записуємо у правому нижньому куті квадрата. 
У зв’язку з тим, що після робіт з плануванням ми маємо поверхню, що не є 
горизонтальною, а має ухили по і і та і2, при розрахунках проектних відміток 
треба ввести поправки на вказані уклони. Для цього визначаємо середню 
планувальну відмітку.
Середня планувальна відмітка визначається за формулою:
Нсер= Н 0+ А (4.2)
де Н0 -  середня відмітка поверхні природного рельєфу, м;
А - величина підвищення /зниження/ середньої планувальної відмітки, м; 
при
нульовому балансі земляних робіт А =0, тобто Нсер=Н0 
Для майданчика розбитого на квадрати:
Н0=(4^Н4+З^Н3+2^Н2+^Ні)/4п (4.3)
Н 0= 9 3 ,6 1 2 м
де £ Н 4 _ сума відміток вершин, спільних для чотирьох квадратів,м;
£ Н 3. сума відміток вершин, спільних для трьох квадратів,м;
Е Н 2. сума відміток вершин, спільних для двох квадратів,м;
£Ні_ сума відміток вершин, неспільних квадратів, які відносяться тільки 
до одного квадрата,м;
п -  кількість квадратів.
Проектні відмітки вершин визначаються за формулою:
Т * І  Т *7 
Н . = Н  ср ± - п Л  ±  2 2 (4.4)
де Нсер- середня планувальна відмітка, м;
Ь 12- довжина /ширина/ майданчика, м;
11.2-проектний нахил в даному напрямку;
(Ь*і)/2 - половина значення величини падіння (підйому) сторін, які сходяться 
до вершин майданчика, м;
Знак “+” або в (4.4) визначається поворотом майданчика навколо осі 
симетрії в напрямку стріли, що вказує напрямок ухилу (рисунок 4.2). Якщо 
точка , для якої визначається відмітка, буде нижче осі обертання, потрібно 
ставити знак , якщо вище - “+”.
Відмітка у м о в н о г о
Р І В Н Я
При поверненні навколо осі: 1-1
В і д м і т к о  у м о в н о г о
Р І В Н Я
При поверненні навколо осі: II - II
Рисунок 4.2 -  Визначення знака в розрахунковій точці
Проектні відмітки в точках А, Б, В, Г визначаємо за формулою (4.4): 
Н  . =92.612 + 100*0.001 175*0.001
А + ----------------- = 93.749м 
2 2
100*0.001 175*0.001
Н ьг =93.612 + = 93.574м 
2 2
100*0.001 175*0.001
Я в„  = 93.612- = 93,474м 
2 2
Н г  = 93.612 - 100*0.001 175*0.001
+ ..... ........— = 93,649м
2 2
Проміжні відмітки вершин квадратів визначаються методом інтерполяції 
між відмітками вершин сітки (визначені відмітки показані на листі графічної 
частини).
Робочі відмітки Ь визначають як різницю між проектними /червоними/ та 
чорними відмітками:
±Ь  = Н т - Н г (4.5)
4.1.1.2 Побудова нульової лінії та визначення величини закладання укосів
Нульова лінія -  це лінія, що розділяє ділянку виїмки і насипу. Нульову 
лінію будуємо графічним методом у масштабі, на сторонах перехідних 
квадратів.
У результаті проведених розрахунків одна частина робочих відміток буде 
мати знак “+”, інша - знак Знак “+”означатиме насип, знак -виїмку.
Поміж насипом та виїмкою пройде межа або так звана лінія нульових
робіт.
-И1
-иг
-И4 -из
Рисунок 4.3- Графічне визначення положення нульових точок
Крива, проведена через нульові точки, є нульовою лінією, яка обмежує 
ділянки виїмки та насипу.
Визначаємо величину закладання укосів “е” для виїмки та насипу в зовнішніх 
вершинах квадратів:
е — т *Іі
(4.6)
де т -  коефіцієнт укосу; т=1,25 
Ь -  величина робочої відмітки 
Розрахункову величину закладання укосів викреслюємо на плані 
майданчика у вільному масштабі. Для отримання укосів у плані крайні точки 
закладання укосів квадратів з ’єднують.
Рисунок 4.4 -  Побудова укосів
4.1.1.3 Визначення обсягів ґрунту в межах квадратів насипу та виїмки
Обсяг робіт треба визначити по двох видах квадратів: прямому та 
перехідному. Перехідним називається квадрат, що має вершинами робочі 
відмітки з різними знаками.
Прямими називаються квадрати, що мають своїми вершинами робочі відмітки 
одного знаку.
Об’єм грунту в однойменному /прямому/ квадраті приймаємо рівним 
об’єму чотиригранної призми, одна основа якої -  природний рельєф, а друга -  
поверхня планування. Об’єм визначаємо як добуток середньої робочої відмітки 
на площу квадрата
(4.7)
де а - сторона квадрата, м;
Ьі, ^2, Ь3: робочі відмітки, м.
Об’єм ґрунту в межах перехідних квадратів при відносно невеликій кількості 
визначаємо за формулою:
Арк.
1 9 2  Б - 1 1 П З 65
а
V 2 > ж .> )2
(в) (4.8)
5 >І
де X К (в) - сума робочих відміток насипу (виїмки);
Х|/?| - сума абсолютних значень для всіх робочих відміток перехідного 
квадрата.
Розрахунки об’ємів окремих ділянок виїмок та насипу заносимо в 
таблицю:Таблиця 4.1 - Обсяги грунту в квадратах
Номер Робочі відмітки Об'єми робіт, м3
(X Ьь)2/ 
квадра Х|П| а2 /4 (X К ) 2І 
= Х И ХІНІ
ту м Ь2 виїмка/
ііЗ И4 насип /+/ -/
169,40 і 
1 -0,501 -0,197 -0,135 -0,253 1,084 225 0,000 0,000 0,000
3
2 -0,197 -0,051 -0,040 -0,135 0,421 225 0,000 0,000 0,000 65,809
3 -0,051 0,013 0,026 -0,040 0,130 225 0,012 0,062 1,915 9,755
4 0,013 0,196 0,093 0,026 0,330 225 0,000 0,000 51,535 0,000
5 0,196 0,288 0,198 0,093 0,777 225 0,000 0,000 121,378 0,000
6 0,288 0,406 0,324 0,198 1,218 225 0,000 0,000 190,285 0,000
7 0,406 0,419 0,377 0,324 1,528 225 0,000 0,000 238,722 0,000
101,43
8 -0,253 -0,135 -0,076 -0,187 0,649 225 0,000 0,000 0,000 4
9 -0,135 -0,040 -0,007 -0,076 0,256 225 0,000 0,000 0,000 40,028
10 -0,040 0,026 0,026 -0,007 0,099 225 0,028 0,021 4,418 3,353
11 0,026 0,093 0,036 0,026 0,183 225 0,000 0,000 28,566 0,000
12 0,093 0,198 0,074 0,036 0,403 225 0,000 0,000 62,941 0,000
13 0,198 0,324 0,074 0,174 0,772 225 0,000 0,000 120,597 0,000
14 0,324 0,377 0,274 0,174 1,151 225 0,000 0,000 179,816 0,000
15 -0,187 -0,076 -0,130 -0,208 0,599 225 0,000 0,000 0,000 93,622
16 -0,076 -0,007 -0,126 -0,130 0,337 225 0,000 0,000 0,000 52,684 і
17 -0,007 0,026 -0,138 -0,126 0,296 225 0,002 0,246 0,369 38,366 |
18 0,026 0,036 -0,150 -0,138 0,350 225 0,011 0,235 1,767 36,795
19 0,036 0,074 -0,076 -0,150 0,336 225 0,037 0,151 5,720 23,561
20 0,074 0,174 0,103 -0,076 0,428 225 0,290 0,013 45,337 2,084
21 0,174 0,274 0,164 0,103 0,717 225 0,000 0,000 112,003 0,000 |
112,84
22 -0,208 -0,130 -0,160 -0,226 0,722 225 0,000 0,000 0,000 0
23 -0,130 -0,126 -0,172 -0,160 0,586 225 0,000 0,000 0,000 91,590
24 -0,126 -0,138 -0,180 -0,172 0,614 225 0,000 0,000 0,000 95,965
25 -0,138 -0,150 -0,203 -0,180 0,669 225 0,000 0,000 0,000 104,55
9
225 0,000 0,000 0,000 102,05 і 
26 -0,150 -0,076 -0,226 -0,203 0,653 9
27 -0,076 0,103 -0,124 -0,226 0,528 225 0,020 0,341 3,167 53,351
28 0,103 0,164 0,039 -0,124 0,431 225 0,219 0,035 34,257 5,535
БУ= 1202,793 1202,7
93
При визначенні обсягу ґрунту по влаштуванню укосів ділянки укосів
розбиваємо на прості фігури, які являють собою:
- тригранні піраміди, об’єм яких визначається:
У іп= (т  *1г2*1) /  6 (4.9)
де т  -  коефіцієнт закладання укосів; 
із -  робоча відмітка;
1 -  довжина ділянки;
У4п=(т2  * к3) / З  (4.10)
-проміжний призматоїд, об’єм якого визначається:
V.. = І (4.11)
ґТ7л  = —1 пІ л2 пг (4Л2)
1 2 1
А, = — кіт (4.13)
де Б і; Р2-площа основ призматоїда.
Обсяг грунту в укосах та загальні обсяги грунту зводимо в таблиці:
Таблиця 4.2 -  Обсяг грунту в укосах
Робочі
відмітки Насип Виїмка
Назва 4- 3- проміж 4-
граней гранн 3- проміжн
1і2 гранна гранна ний а гранна ий
Б1
піраміда пірамід призмат пірамі пірамі призмат ; 
а оїд да да оїд
АБ -0,501 0,419 0,038 2,562 0,065 5,49
БВ 0,419 0,039 0,038 5,547 0,000
ВГ 0,039 -0,226 ЗД99Е-
05 0,002 0,006 1,79
ГА -0,226 -0,501 0 0,071 9,419
Разом: 0,077 2,564 5,547 0,143 7,277 9,419
Всього: 8,188 16,839
Таблиця 4.3 -  Загальні обсяги грунту
Найменування Геометричні об'єми Додатковий об'єм грунту 
обсягів розходже внаслідок додаткового 
насип виїмка ння розпушення
Планування у 
межах квадратів 1202,793 1202,793 0 38,162
Укоси площадки 8,188 16,839
Разом 1210,981 1257,794 46,813
Методична послідовність визначення обсягів робіт:
- визначають чорні відмітки;
- визначають середню планувальну відмітку;
- визначають робочі відмітки котловану;
- визначають величину закладання укосів;
- визначають об’єм ґрунту котловану.
Накреслити за даними розмірами план котловану, нанести горизонталі та 
провести поздовжню вісь котловану. Вказати глибину котловану.
Характерними точками при розрахунку котловану є його вершини (А, 
Б,В,Г) і точки перетину поздовжньої осі з торцями котловану та горизонталями 
(рисунок 4.5)
Проектну відмітку визначають за формулою:
Нпр= Н r (min) hk (4.14)
де Н г (mm)- мінімальне значення чорної відмітки; 
hk- глибина котловану.
Робочі відмітки знаходять за формулою (4.5) так само, як відмітки 
майданчика. Всі робочі відмітки по котловану повинні бути зі знаком
93, /38 93,428
~2 7 .7~
1512 1 2 9 5 0 0 18000
Рисунок 4.5 -  План котловану
Достатньо точно можна визначити об’єм ґрунту, який розробляється при 
влаштуванні котловану, з виразу:
Ук = Ьк(81+ 82+ воУб (4.15)
де Бь 82 -  площа нижньої та верхньої основи котловану; 8і=2020,18м 
82= 1120м3
80 -  площа середнього перетину котловану. 8о=1570,09м
Величину ширини Ь0 та довжини 10 середнього перетину котловану 
знаходять як середні лінії трапеції:
Іо=( Іі+ 14/2=, Ь0=( Ь}+ Ь&2,
10=82,625м Ь о=16,62 5
Щоб знайти площу верхньої основи котловану, розрахуємо розмір укосів, 
що треба закласти у вершинах котловану:
е = Н р+т,  (4Л6)
де Нр -робоча відмітка у даній точці котловану; 
т-коефіцієнт укосу, визначають згідно [39] т=0.67
У кутах котловану, що мають співвідношення до Ьі та 1Ь додаємо а (рисунок 
4.6)
И1 И 2
Рисунок 4.6 - Визначення розмірів котловану
Обсяг ґрунту в котловані можна визначити методом поперечних перерізів. 
Розрахунок об'єму виконаний у табличній формі:
Таблиця 4.4 - Обсяги грунту ділянок котловану
Відстань
Перер Робоча 
відмітка по Площа поперечного Півсума між Обсяги
із перерізу площ переріз грунту
вісі ами
2-2 2,261 162,373 161,237 6,251 1007,893
3-3 2,23 160,101
150,961 99,357 14999,008
4-4 1,98 141,821
139,196 20,622 2870,502
5-5 1,908 136,572 Разом: 18877,403
Таблиця 4.5 - Обсяги грунту в торцях котловану
Площа Відста 
Грані Переріз Робоча відмітка поперечн Півсум нь між Обсяги
ого а площ переріз грунту
перерізу ами
АО АА, 2,347 1,845
БО, 2,175 1,585 1,715 70,3 120,567
ВВ,
ВС 1,8 1,085
ССХ 2,015 1,360 1,223 70,3 85,962
Разом: 206,529
Таблиця 4.6 - Обсяги ґрунту кутових пірамід
Кут Робоча відмітка Обсяги грунту
А 2,347 1,934
В 1,8 0,873
С 2,015 1,224
Б 2,175 1,540
Разом: 5,571
Загальний обсяг грунту в котловані 19089,503м3
4.1.3 Вибір засобів та комплектів машин для планування майданчика
Планування майданчика виконують механізованим способом з
використанням бульдозера або скрепера, в залежності від відстані пересування 
ґрунту: до 100м -  використовують бульдозер, при великих відстанях -  скрепер.
4.1.3.1 Визначення середньої відстані переміщення ґрунту
Середня відстань переміщення ґрунту характеризує діяльність перевезення 
ґрунту із зони виїмки в зону насипу, її визначають графоаналітичним методом. 
Будуємо криві об’ємів насипу та виїмки за наростаючими результатами 
вертикальних колонок квадратів для поперечної чи поздовжньої сторін 
майданчика /рисунок 7/.
Щоб визначити відстань переміщення ґрунту, треба накреслити план 
майданчика і в кожний квадрат вписати об
Щоб визначити відстань переміщення ґрунту, треба накреслити план 
майданчика і в кожний квадрат вписати об’єм ґрунту, що розробляється. По 
стовпчиках та рядках квадратів будують криві об’ємів окремо для виїмки та 
насипу по наростаючих.
Середня відстань переміщення ґрунту:
І, = л/л2 + ч (4.17)
де її- проекція пересування на фігуру, що створена кривими виїмки та насипу 
по
стовпчиках;
12- та ж проекція, що створена кривими виїмки та насипу по рядках.
Для визначення положення її та 12 треба сумарний об’єм насипу або 
виїмки поділити навпіл і з визначеної точки провести всередині фігур Міі і 
лінії, що паралельні сторонам майданчика:
(4.18)
ун(«)’ 2 УН і,)
проекті визначена відстань переміщення грунту Ь=121.412м
4.1.3.2 Вибір комплекту машин для планування майданчика
Орієнтована структура процесів виробництва робіт:
-  розбивка земляних споруд;
-  вилучення рослинного шару;
-  розробка ґрунту;
-  ущільнення ґрунту;
-  планування укосів.
Ведуча машина для вертикального планування майданчику вибирається в 
залежності від дальності переміщення грунту.При дальності переміщення до 
100м в якості ведучої машини можуть бути використані бульдозери на 
тракторах потужністю 140 - 180 к.с.,а при дальності переміщення більше 100 м- 
срепери.
Так як дальність переміщення грунту складає 121,412м>100м то в якості 
ведучої машини використовується скрепер
Для розробки ґрунту приймаємо комплект причіпних скреперів Д-374Б з 
штовхачем Т-100 і скрепер Д-569 з штовхачем Т-100 [ 3 ].
Змінна експлуатаційна продуктивність скрепера,м3:
П е = 3600*q*k 1 *кв /іц (4.19)
де ц - місткість ковша скрепера, для Д-374Б ц = 8 м3 [37] кв = 0,8 ,[40]
Д-569 ц = 3 м3 [37] кв = 0,8 ,[40]
Арк.
1 9 2  Б - 1 1 П З 71
к! =  к н/ к р (4.20)
кп = 1.1 /1.25=0,88 к1 2 =1.1/1.25=0,88
кн- коефіцієнт наповнення ковша грунтом, приймається за додатком [40]
Тривалість циклу, сек:
(4.21)
де ПИвИр+йзИпов - час відповідно завантаження ковша , вантажного та 
порожнього ходів скрепера, розвантаження скрепера, на повороти, сек. 
Тривалість окремих елементів циклу, сек :
і = 3.6 Ь ку/У, (4.22)
де Ь - довжина шляху окремих елементів циклу, м ;
V - швидкість руху, км/год ,[37]
При цьому вантажний хід виконують по горизонтальній ділянці і укатаній 
поверхні на четвертій передачі, по розпушеній поверхні і ділянці з підйомом - на 
третій передачі; повернення порожняком - на четвертій передачі.
Тривалість вантажного та порожнього ходів розраховують, маючи на увазі 
розгін, уповільнення і переключення передач. Для цього час окремих елементів 
вантажного та порожнього ходів множать на коеффіціент ку, який приймають 
по [37,таблиця 17]
Довжина завантаження скрепера для клиновидної стружки, м :
Ьз = 2 qk1(  1  +  т ) /  аН (4.23)
де т  - коеффіціент призми волочіння, приймається по [37, таблиця 17 ], т=0,17; 
а=2,59 м, й=0,3 м , [37, таблиця 17]
Одержуємо Ьзі = 2*8 * 0,88 * (1  + 0,17) /2 ,59 * 0,3 = 21,202 м.
Ьз2  = 2*3 * 0,88 * (1  + 0,22 )  /2,59 * 0,3 = 8,29 м.
Час завантаження £ з1= 3,6 *  21,202 /1 ,9  =40,172 сек.
і з2= 3,6*  8,29/1,9 = 15,709 сек.
Час вантажного ходу іві = 3,6  *  (121,412 -21,202 - 20)* 1,2 /  4,13 =83,9 сек.
ів2 =  3,6 * (121,412- 8,29 - 15)* 1,2 /  4,13 =102,636сек.
Тут прийнято: довжина шляху вивантаження Ьв! = 20 м [37, таблиця 7 ], ку = 
1,2; Уві = 4,13 к м / г о д , Ьв2 = 15 м т.7 [ 3 ], ку = 1,2; Уві =4,13 км/год
Арк.
1 9 2  Б - 1 1 П З 72
t щ  =  3,6 *121,412* 1 ,4/5 ,34  =  114,591 сек,
t п2  = 3,6 *121,412* 1,4/5,34 = 114,591 сек,
Тут ку = 1,4 ; Vn = 5,34 км/год.
Час розвантаження приймаємо tpi = 21 сек, tP2 = 20сек, [37, таблиця 7 ]. 
Час на повороти tn0B = 45 сек, [37, таблиця 7 ].
Тоді тривалість циклу tu, = 40,172+83,9+114,591+21+45 =304,663 сек.
Щ2  = 15,709+102,636+114,591+20+45=297,936сек.
Змінна продуктивність скрепера
Пе, = 3600 * 8  * 8  * 0,88 * 0,80 /  304,663 = 465,847м3/зміну 
Пе2  = 3600 *3 * 8  * 0,88 * 0 ,80 /  297,936 = 204,157мУзміну
Потрібна кількість змін роботи скрепера:
Т ]=1257,794/565,847 =2,22 
Т 2=1257,794/204,457 =6,152
Приймаємо тривалість роботи скрепера Д-374Б 3 змін; Д-569 6 змін.
Собівартість 1 маш-год скреперів
Смаш-годі= 30/5*8 + 2536/2550 + 3,35 = 5,09 у.о.
См аш . год2 = 26,07/5*8 + 1317,8/1890 + 2,939 = 4,29 у.о.
Собівартість 1 маш-год трактора штовхана
Смаш-год = 30/6*8 + 2556/2580 + 3,58 = 5,19 у.о.
Собівартість виконання земляних робіт
Со, = 1,08(5,09*1*3 + 5,19*1*5) = 44,518 у.о.
Со2  = 1,08(4,29*1*6 + 5,19*1*5) = 55,825у.о.
Собівартість розробки 1 м3 грунту
Се, = 44,518/1257,794 =0,035у.о./м3
Се2 = 55,825/1257,794 = 0,044у.о./м3
Трудомісткість розробки 1 м3 грунту
це і = 3*1 *8,2 /1257,794 = 0,02 маш-год 
це2  = 6*1 *8,2 /1257,794 = 0,039 маш-год
4.1.3.3 Визначення техніко-економічних показників по варіантах
Техніко-економічні показники визначаємо для вибору найкращого 
варіанта проведення робіт з вертикального планування майданчику. Порівняння 
техніко-економічних показників виконуємо по ведучих машинах.
Основними техніко-економічними показниками прийнято вважати 
собівартість розробки 1 м3 грунту Се , трудоємкість розробки ї м 3 грунту ц і 
тривалість виконання робіт Т.
Собівартість розробки одиниці продукції визначаємо за формулою
Се = С з / У  (4.24)
де Сз - загальна собівартість розробки грунту,у.о.;
Сз = 1,08См.зм*Т + 1,53
(4.25)
де См.зм - собівартість машино-змін кожної мшини кожної машини 
комплекту,у.о.;
З -загальна заробітна плата робітників, що виконують ручні процеси,у.о.; 
1,08, 1,5 - коеффіціенти накладних витрат на заробітну плату та інші прямі 
витрати;
Т - тривалість роботи окремиі машин,змін.
Таблиця 4.7 - Техніко-економічні показники
Варіанти
№п.п. Назва показників І-Варіант ІІ-Варіант
Д-374Б Д-569
1 Собівартість одиниці продукції,у.о. 0,035 0,044
2 Трудомісткість розробки їм 3 ґрунту, 
маш-год 0,02 0,039
3 Тривалість виконання робіт, змін 3 6
З аналізу техніко-економічних показників виходить, що найбільш 
економічнішим є 2 варіант, т.б скрепер Д-374Б,із штовхачем Т-100. Остаточно 
приймаємо 2 варіант - вертикальне планування майданчику виконуємо 
скрепером Д-374Б.
4.1.4 Вибір засобів та комплектів машин для розробки котловану
4.1.4.1 Визначення техніко-економічних показників варіантів
Для розробки котловану приймаємо механізований спосіб виконання робіт, 
вибираємо ведучу машину та структуру процесу:
- розбивка котловану;
- влаштування в’їздної траншеї /для екскаватора з прямою лопатою/;
- розбивка ґрунту екскаватором;
- транспортування ґрунту самоскидами;
- планування укосів.
Комплект машин і механізмів приймаємо згідно з [37]
Для розробки котловану вибираємо екскаватор Е-10011Д з ємністю ковша їм 3: 1 
варіант - екскаватор обладнаний прямою лопатою, 2 варіант - зворотньою 
лопатою.
Методика розрахунку експлуатаційної продуктивності, кількості машин та 
тривалості робіт аналогічна розрахунку по плануванню майданчика. 
Експлуатаційна продуктивність екскаватора визначається за формулою:
Пе= 60 *с *ц *пт *ке *кь (4.26)
де пх -технічне число циклів екскавацій від завантаження до завантаження за 
хвилину,
пт=60/Щ (4.27)
С -  тривалість зміни, годин; С=8,2год; 
q -вміст ковша екскаватора , ц=1м3
К в — коефіцієнт використання змінного часу екскаватора [40] 
ке- -  коефіцієнт використання вмісту ковша екскаватора, [40]; 
ґц -  тривалість одного повного циклу екскаватора, ґц=17(23)сек.
птІ = 60/17 = 3,529 сек.
пт 2 = 60 /23 =2,609 сек.
Експлуатаційна продуктивність:
П е1 = 60*8,2*1*3,529*0,85*0,75 =1106,871 мУзміну;
П е2 = 60*8,2*1*2,609*0,85*0,65 =709,204 мУзміну
Трудоємкість механізованої розробки, собівартість одиниці продукції 
розраховуємо аналогічно попереднім розрахункам за формулами (4.25,4.26.):
Для 1 варіанту Ті = 19089,503/1106,871 =17,246  змін,приймаємо 17 змін
Арк.
1 9 2  Б - 1 1 П З 75
Ом =  17*1 *8,2 =139,4 маш -год
це = 139,4 /19089,503 = 0,007 маш-год /  м 3
Визначаємо собівартість розробки 1 м3 грунту при Е = 47,025 у.о.; Сев = 5,69 
у.о.;
Г = (3*М*А/100=2*20.49*18.5/100=7.581у.о.;
Смаш-зм = 47,025/17 +7.581/3075+ 2,66= 5.429 у.о.
Со = 1,08*5.429 *17 =99.676у.о.
Се = 99.676/19089.503=0.005 у.о.
Для другого варіанту: Т = 19089.503/709.204 = 26.917змін,приймаємо 27 змін.
Ом = 27*1 *8.2 = 221,4маш-год
qe = 221,4/19089,503 =0,012 маш-год/м3
Визначаємо собівартість розробки 1 м3 грунту: Е = 47,025у.о.; Г = 7,58Іу.о..;
Сев = 5,69у.о.;
Смаш-зм = 47,025/27 + 7,581/3075 +2,66 = 4,404 у.о.;
Со = 1,08*4,404*27 =128,421 у.о.;
Се = 128,421 /19089,503 =0,007у.о.
Для порівняння варіантів розробки грунту отримані показники зводимо в 
таблицю:
Таблиця 4.8 - Техніко-економічні показники
Варіанти
№п.п. Назва показників І-Варіант ІІ-Варіант
пряма лопата зворотня
лопата
1 Собівартість одиниці продукції,у.о. 0,005 0,007
2 Трудомісткість розробки їм 3 ґрунту, 0,007 0,012
маш-год
3 Тривалість виконання робіт, змін 17 27
На основі аналізу техніко-економічних показників в якості провідної 
машини для розробки котловану приймаємо екскаватор Е-10011Д обладнаний 
прямою лопатою.
4.1.5 Розрахунок транспортних засобів
Головний транспортний засіб, щоб вивозити грунт -  автосамоскид
вибираємо в залежності від ємності ковша [37].
Кількість транспортних засобів:
Nmp — T 4/ t  n; (4.28)
де T ц-  тривалість циклу роботи автосамоскида хв.; 
t п -тривалість завантаження автосамоскида, хв.
T4=t n+2L *60/(Vcp)+tpM+tM (4.29)
Де L -відстань возки ґрунта,Ь=2км
Vcp -  середня розрахункова швидкість руху до місця розвантаження і 
назад, Vcp=3 5км/год
tpM— час розвантаження з маневруванням 
tM - час на маневрування
tп М[/Иуц*Кт
Спочатку розраховуємо кількість ковшів, що завантажуються в кузов 
автосамоскида:
M = Q / q * K e (4.29)
Де: Q -  вантажопідйомність транспортної одиниці;
L -  відстань від місця завантаження до місця розвантаження самоскида, хв.; 
У СЄр - середня розрахункова швидкість руху автосамоскида, км / год.; 
tpM -час розвантаження з маневруванням, 1,9хв.;
tM -  час, необхідний на маневрування при завантаженні автосамоскида, 
1,33хв.
Кт — коефіцієнт що залежить від організації роботи транспорту 
пт -  технічне число циклів екскавацій
Оскільки ємкість ковша екскаватора складає 1 м3 то для вивезення грунту 
приймаємо автосамоскиди MA3-503 вантажопідємністю 7 тон.
Розраховуємо кількість завантажених в кузов автомашини ковшів за формулою 
(32):
М  = 7/1*0,85 =8,235 к
Приймаємо 8 ковшів.
Час завантаження автосамоскиду: tn = 8/4*0,75 =2,67хв.
Час циклу роботи автосамоскиду визначаємо за формулою (34):
Тц = 2,67 + 2*2/35/60 +1,33  + 1,9 = 12.76хв.
Число транспортних засобів :Nmp = 12.76/2,67 =4.78 
Приймаємо 5 самоскидів 
Коригуємо час циклу і час завантаження
tn = 12,76/5 =2,55хв.
В проекті вибраний екскаватор Е-10011Д обладнаний прямою лопатою 
який розробляє котлован методом бокових проходок.
Довжина робочої пересувки екскаватора:
1п<0.911ст-Вст(тіп) (4.30)
де 0,9 - коеффіціент раціонального використання максимальних
параметрів екскаватора;
Яст(ті п)- мінімальний радіус різання на рівні стоянки [37, таблиця 8 ]. 
Іп= 0,9 * 9,2 -5 =3,28 м, приймаємо 1п=3м
Найбільша відстань від вісі екскавтора до бокового відкосу при лобовій 
проходці
(4.31)
де Як - найбільший радіус різання, Як = 4,2 м
Рб = л]9,22 -  З2 = 8.697м., приймаємо 8м 
Найбільша ширина лобової проходки (перша проходка): В=2*3=6м 
Найбільша відстань від вісі екскаватору до бровки раніше розробленого 
бокового забою:
Рнаст 9, 7*(Лк-т*1гк) (4.32)
Р Наст==0,7*(9,2-0,67*1,8)=5,596м, приймаємо 5м
Найбільша ширина кожної наступної проходки при боковому забої:
наст (4.33)
Внаст=8+5=13м
Для в’їзду транспорту в котлован проектуємо в’їздну траншею, яку розміщуємо 
в торці котловану
Об’єм земляних робіт по влаштуванню котловану
Увт=/г2(3 Ь+2тІі *(т ’-т )/т ’)  *(т ’-т) / 6 (4.34)
Де й -  глибина котловану по вісі в’їздної траншеї, м 
Ь- ширина в’їздної траншеї 
т ’-коефіцієнт закладання дна траншеї 
т  -коефіцієнт закладання укосів траншеї 
Об’єм робіт по розробці котловану з урахуванням розробки траншеї
У=Ук+Умі
2
Де У к -  об’єм котловану, 2м
Увт -  об’єм траншеї, м
Ует=1,82*(3 *7+2 *0.67*1,8*(10-0.67)/10) *(10-0.67)/6=117,14м3
У=19089.503+117.14=19206.643м3
Калькуляція трудових затрат (таблиця 4.9) -  це розрахунок, який враховує 
всі затрати праці та заробітної плати по виконанню умовно — прийнятої одиниці
Арк.
1 9 2  Б - 1 1  П З 78
об’єму . Калькуляцію трудових затрат складають для кінцевого прийнятого 
варіанта виконання робіт у відповідності до установленої структури процесу на 
основі ДСТУ та розрахунків.
Технологічні розрахунки (див лист графічної частини)виконуються для 
умовно прийнятої одиниці будівельної продукції /ділянка/, яка багаторазово 
повторюється при прийнятому способі виконання робіт. Технологічні 
розрахунки ведемо з урахуванням всіх раніше виконаних розрахунків і 
калькуляції трудових затрат. Заключний етап технологічних розрахунків -  це 
побудова графіка виконання робіт.
Графік виконання робіт будується для окремих ділянок, спочатку 
пов’язуючи основні процеси, при виконанні яких використовують машини і 
механізми, а потім роботи, що виконуються вручну. Під кожним процесом 
вказуємо необхідну кількість робітників та змінність робіт.
Тривалість виконання земляних робіт визначаємо за графіком виконання робіт. 
За початок будівництва приймається початок виконання першого процесу, за 
кінець -  закінчення останнього
4.1.8 Техніко-економічні показники проекту
-  Трудомісткість розробки їм 3 грунту 0,027маш -  год 
-  Тривалість виконання робіт 31 зміна 
-  Загальний об'єм земляних робіт 20347.297м3 
Трудомісткість на весь обсяг робіт 459,65люд-год/261,83маш-год
4.2 Організація будівництва
4.2.1 Складання сіткового графіку
4.2.1.1 Нормативна тривалість будівництва
Згідно [45] визначені такі норми тривалості будівництва: 
загальна тривалість будівництва-396 днів 
підготовчий період - 3 місяці 
монтаж обладнання - 6місяців( 18-23 місяць)
4.2.1.2 Укрупнена номенклатура комплексів будівельно - монтажних робіт
Таблиця 4.9- Укрупнена номенклатура комплексів будівельно - монтажних
робіт
№ Укрупнена номенклатура комплексів Організація-виконавець
п/п
1 Роботи підготовчого періоду БМУ-28
2 Підземні роботи БМУ-28
3 Влаштування вводів БУ-424
4 Влаштування бетонної основи під підлогу БМУ-28
5 Монтаж конструкцій каркасу БМУ-28
6 Влаштування покрівлі БУ -’’Опорядбуд”
7 Влаштування підлоги БУ - ’’Опорядбуд”
8 Опоряджувальні роботи БУ - ’’Опорядбуд”
9 Внутрішні санітарно-технічні роботи БУ-525
10 Внутрішні електротехнічні роботи БУ-424
11 Монтаж технологічного обладнання МПМК-1
12 Налагодження і пуск технологічного обладнання МПМК-1
13 Здача об’єкту в експлуатацію БМУ-28
4.2.1.3 Методи виконання основних робіт по комплексам
а) Підземні роботи
Роботи цього циклу виконуються організацією БМУ-28. В склад робіт 
підземного циклу включаємо роботи в такій послідовності:
1. розробка грунту скрепером Д-374Б
2. розробка котловану екскаватором Е-1001 ІД
3. добор грунту в траншеях вручну спеціалізованою бригадою землекопів
4. влаштування монолітних фундаментів
5. монтаж фундаментних балок
6. зворотня засипка траншей бульдозером ДЗ-42 
При монтажі фундаментів задіяна бригада монтажників Збірні конструкції 
фундаментів надходять на майданчик з заводу ЗБК який розташований на 
відстані 9 км автомобільним транспортом.
Монолітні фундаменти зводимо безпосередньо на будівельному майданчику 
встановлюючи арматуру і вкладаючи бетонну суміш в опалубку.
б) влаштування бетонної основи основи під підлогу
Роботи цього циклу виконуються після закінчення зворотньої засипки траншей 
і влаштування вводів. Ці роботи включають в себе:
1. Ущільнення грунту щебнем
2. Влаштування обмазочної(обклеюваної) гідроізоляції
3. Влаштування підстилаючого шару з бетону
4. Влаштування бетонної силової плити
Роботи цього циклу виконуються спеціалізованою бригадою бетонщиків. 
Роботи виконуємо потоковим методом по ділянках.
Щебінь та пісок для ущільнення грунту доставляють на будівельний майданчик 
автомобільним транспортом з кар’єру, який знаходиться на відстані 15 км від 
будівельного майданчику.
Інші матеріали завозимо автомобільним транспортом з бази УВТК що 
знаходиться на відстані 9 км від будівельного майданчику.
в) монтаж конструкцій каркасу
1) Монтаж колон і металевих в’язів
Роботи виконуються після закінчення влаштування бетонної основи під підлогу 
і ведуться потоковим методом по ділянках.
Монтаж колон ведеться методом „з коліс”. Монтаж ведеться краном МКГ-40. 
Монтаж ведеться з допомогою комплексною бригадою робітників, яка 
складається з монтажників і електрозварювальників.
Конструкції доставляються на будівельний майданчик автомобільним 
транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 9 км від будівельного 
майданчику.
Роботи по монтажу колон і металевих в’язів ведемо в 2 зміни.
Металеві в’язи встановлюють одночасно із монтажем колон.
2) Монтаж підкранових балок
Роботи виконуються після закінчення монтажу колон і ведуться потоковим 
методом по ділянках.
Монтаж балок ведеться методом „з коліс”. Монтаж ведеться краном МКГ-40. 
Монтаж ведеться з допомогою комплексною бригадою робітників, яка 
складається з монтажників і електрозварювальників.
Конструкції доставляються на будівельний майданчик автомобільним 
транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 9 км від будівельного 
майданчику.
Роботи по монтажу колон і металевих в’язів ведемо в 2 зміни.
3) Монтаж елементів покриття та перекриття
Роботи виконуються після закінчення монтажу колон (в адміністративній 
частині), підкранових балок (в виробничій частині) і ведуться потоковим 
методом по ділянках.
Монтаж балок ведеться методом „з коліс”. Монтаж ведеться краном МКГ-40, 
який для монтажу плит покриття та перекриття обладнується гуськом.
Монтаж ведеться з допомогою комплексної бригади робітників, яка 
складається з монтажників і електрозварювальників.
Конструкції доставляються на будівельний майданчик автомобільним 
транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 9 км від будівельного 
майданчику.
Роботи по монтажу колон і металевих в’язів ведемо в 2 зміни.
4) монтаж огороджуючих конструкцій
Монтаж огороджуючих конструкцій ведеться потоковим методом і складається 
з таких видів робіт:
• монтаж збірних з/б панелей стін
® монтаж металевих віконних блоків
• монтаж залізобетонної рами воріт
На цих роботах задіяні кран та комплексна бригада монтажників і електро­
зварювальників.
Монтаж конструкцій ведеться з попередньою розкладкою конструкцій біля 
місць монтажу.
Монтаж металевих віконних блоків ведеться одночасно із монтажем стінових 
панелей.
г) влаштування покрівлі
Покрівлю влаштовуємо з рулонних матеріалів які надходять на будівельний 
майданчик автомобільним транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 
9 км від будівельного майданчику.
Роботи проводимо потоковим методом.
Потік складається з наступних робіт:
5. влаштування пароізоляції
6. влаштування утеплювачу
7. влаштування цементної стяжки
8. влаштування покрівлі з 2-х шарів рубемасту РНП-350
Роботи веде БУ ’’Опорядбуд” спеціалізованою бригадою кровельників. Роботи 
проводимо в 1 зміну.
ж) влаштування підлоги
Підлоги влаштовуємо по влаштованій підготовці. Роботи ведемо потоковим 
методом по ділянках. Роботи веде БУ ’’Опорядбуд” спеціалізованою бригадою 
бетонників, роботи проводимо в 1 зміну.
Матеріали для влаштування підлоги надходять на будівельний майданчик 
автомобільним транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 9 км від 
будівельного майданчику,
з) опоряджувальні роботи 
Ці роботи включають в себе:
1. фарбування поверхні в середині приміщення вапном
2. фарбування масляними фарбами стін
3. оштукатурення стін та стелі
4. облицювання стін керамічною плиткою, гіпсокартонними 
панелями
5. оштукатурення фасаду теразитовою штукатуркою
6. влаштування вимощення
Роботи проводимо потоковим методом по ділянках. Роботи проводить БУ 
’’Опорядбуд” спеціалізованою бригадою малярів. Роботи проводимо в 1 зміну. 
Матеріали для фарбування надходять на будівельний майданчик 
автомобільним транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 9км від 
будівельного майданчику.
4.2.1.4 Проектування поточності виконання робіт
Застосування поточного методу організації будівельного виробництва 
забезпечує скорочення тривалості спорудження об’єкту, підвищення якості і 
зниження вартості будівельно-монтажних робіт. Поточний метод поєднує 
послідовний і паралельний в ньому усуваються недоліки і зберігаються переваги 
кожного з них при цьому методі технологічний процес зведення будинків 
розбивається на декілька складових процесів для кожного з них встановлюють 
однакову тривалість і поєднують їх виконання в часі на різних ділянках чим 
забезпечується послідовність здійснення однорідних процесів і паралельно 
різновидних. Будівництво поточним методом вимагає менше часу ніж 
послідовний метод і меншої кількості одночасно спожитих ресурсів ніж при 
паралельному методі.
Для створення будівельного потоку необхідно:
а) розбити складний виробничий процес будівництва об’єкту на складові 
процеси;
б) розподілити працю між виконавцями і закріпити за ними ці процеси;
в) поділити весь фронт робіт на окремі фронти ( ділянки ) і встановити для них 
тривалість виконання кожного процесу;
г) визначити черговість робіт на окремих фронтах щоб максимально сумістити 
виконання різнотипних робіт в часі і в просторі тобто встановити їх 
технологічну взаємозалежність.
Поточно виконуються такі роботи як: підземні роботи; влаштування бетонної 
основи; монтаж конструкцій каркасу; влаштування покрівлі; внутрішні
опоряджувальні роботи; влаштування підлоги; монтаж ТО; внутрішні 
електротехнічні роботи; внутрішні сантехнічні роботи; наладка і пуск ТО.
Роботи які виконуються не за потоком це: роботи підготовчого періоду; 
влаштування вводів
4.2.1.5 Таблиця вихідних даних для складання сіткового графіку
В даній таблиці розраховуємо вихідні дані для складання сіткового 
графіку: 
тривалість виконання робіт 
кількісний склад бригади 
змінність виконання робіт
Таблиця 4.10 - Таблиця вихідних даних для побудови сіткового графіку
5:
І— Об'єм роботи Норма на одиницю _й >т
о виміру Трудомісткість на весь об'єм Основні Виконавець X
б б
ю машини X 2
со
о . к X
и Ь Нор маш-зм люд-дн -Д
£ Бригада
з: 2 т > .
СІ
о X ма- "5Е СО о. Н
Комплекс робіт X X
сС с; тивне -О І— О
маш-год люд-год Найме 0 с:
О жерел
маш-зм люд-зм чування Професій аніз
0 ний розряд ація
3 4 5 6 7 8 9 10 ї ї 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
Роботи ПІДГОТОВЧОГО П(
1000м 1- 0.28 бульд Б 875
Зрізання рослинного шару 1-2 2 17.5 2 2 0 0 ізер ДЗ- 1 машиніст 1
32-2 0.03 18 /-28 2 1 0
Влаштування тимчасових 191.42 0 118.9 70 14
будівель і споруд 2-3
2.28 78.72 бригада Б
Влаштування туалетів на 2 очка шт. 2 0.56 0 19.2 5 5 1 1 0
0.28 9.6 теслярів /-28
3.28 109.88 бригада Б
Влаштування туалетів на 4 очка шт. 2 0.8 0 26.8 5 5 1 1 0
0.40 13.4 теслярів /-28
Влаштування душових на 4.28 52.48 бригада Б
шт. 2 1.04 0 12.8 10 теслярів 5 1 2 0
2 рижка 0.52 6.4 /-28
Влаштування душових на 5.28 78.72
1.29 19.2 15 бригада Б
шт. 2 0
4 рижка 0.64 9.6 теслярів 5 /-28 1 3 0
Влаштування тимчасового 6.28 0.984
м2 135 103.39 0 16.2 15 бригада Б
теслярів 5 /-28 1 3 0
закритого складу 0.77 0.12
Влаштування тимчасового 7.28 2.132 бригада Б
м2 84.34 0 24.7 20 5 1 4 0
відкритого складу 95
0.89 0.26 теслярів /-28
Влаштування тимчасового 8.28 303.4 бригада Б
водогіну 3-4 100м 3 3.03 0 111 100
1.01 37 сантехніків 10 /-28 1 10 ЗО
Влаштування тимчасової 9.28 352.6 бригада Б
каналізації 4-5 100м 2 2.26 0 86 80 10 1 8 25
1.13 43 сантехніків /-28
10.28 1640 бригада Б 0.05
Влаштування тимчасових доріг 5-7 км 1 1.25 0 200 180 10 1 18
1.25 200 землекопів /-28 6
Влаштування тимчасового 11.28 30.34
4-6 100м 9.5 13.07 35.15 30 бригада Б 158.
електроосвітлення 0
1.38 3.7 електриків 5 /-28 1 6 3
Влаштування слабострумних 6-7 6.61 6 198.94 75 Б 3
о/̂о1
нормативна
прийнята
нормативна
прийнята
Кількість
мереж
0 24.6
0 0 7.5 5 бригада
Влаштування телефону 100м 2.5
0 3 електриків 5 БМУ-28 1 1 250
0 24.6 бригада
Влаштування радіо 100м 3 0 0 9 10
0 3 електриків 5 БМУ-28 1 2 150
Влаштування тимчасового 10- 4.93 136
2-4 100м2 11 31-4 6.61 6 182.44 60 кран бригада 183.
огородження майданчику 0.6012 16.585 :КГ-6-45 1 лонтажників 10 БМУ-28 1 6 3
Земляні та підземні р
26.9 скреп 
1- машиніст 314.
Розробка ґрунту скрепером 7-8 1000м
3 1.258 28-2 4.13 4 0 0 ер Д- 1 1 БМУ-28 2 2
3.2805 274Б скреперу 4
Розробка ґрунту екскаватором з 1- 13.4
розвантаженням у транспортні 8-10 1000м
3 15.272 24.96 22 0 0 1 машиніст
зкскаватору 2 БМУ-28 2 11 694.
2
засоби 22-2 1.6341 екскав 
атор Е- 
Розробка ґрунту екскаватором у 1000м 1- 11.4 10011Д
3.818 5.31 4 0 0 1 машиніст 2 БМУ-28 2 2 954.
відвал 8-9 3 11-2 1.3902 гкскаватору 5
Влаштування монолітних з/б 6-1- 338
2.702 0 0 111.39 100 бригада 27.0
фундаментів обсягом до 5м3 10-11 100м3 3 0 41.22 лонтажників 10 БМУ-28 1 10 2
3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
Влаштування монолітних з/б 6-1- 276 бригада
фундаментів більше 5м3 10-11 100м3 5.886 4 0 0 198.1 180
0 33.659 лонтажників 10 БМУ-28 1 18 32.7
7-1- 38.2 132
Монтаж фундаментних балок 11-13 100шт 0.780 5 3.63 4 12.56 20 кран 1 бригада
4.6585 16.098 КТ-6-45 лонтажників 5 БМУ-28 2 2 19.5
Влаштування обмазувальної 11- 19.2
100м2 10.103 10.1 0 23.66 20 бригада 5 БМУ-28 1 4 252.
гідроізоляції 11-12 3-5 2.3415 лонтажників 6
1- 4.5 бульд машиніст 190
Зворотна засипка котловану 13-14 1000м
3 3.818 2 1 БМУ-28 2
31-11 2.1 0 0 ізер ДЗ- 1 1
0.5488 18 бульдозеру 9
Влаштування сантехнічних 2062.9
19-23 грн. 1 УП Виробіток, грн 50 2062.91 0 0 40 сантехнік 5 БУ-424 1 8 257.
вводів 9
Влаштування електротехнічних 19-23 грн. 1873.1
9 УП Виробіток, грн 50 1873.19 0 0 35 електрик 5 БУ-425 1 7 267.
вводів 6
оо
Влаштування підстилаючого 2.9 бригада 209
шару під підлогу 14-15 100м3 20.948 11- 10
1-11 0 0 7.41
0 0.3537 бетонників 10 БМУ-28 1 1 5
Монтаж конструкцій каркасу І-ділянка 42.74 42 325.21 294 21
Монтаж колон та металевих 7.97 10 66.94 70 5
зв'язків
7-3- 102 738
Монтаж колон вагою до 4т 100шт 0.06 11 0.75 2 5.4 14 кран 1 бригада 7 БМУ-28 2 1 3
12.439 90 МКГ-40 лонтажників
123 969 кран бригада
Монтаж колон вагою до 6т 15-16 100шт 0.22 7-3- 3.3 2 26 14 МКГ-40 1 лонтажників 7 БМУ-28 2 1
12 11
15 118.17
139 1150 кран бригада
Монтаж колон вагою до 8т 100шт 0.22 7-3- 4 30.85 28 1
13 3.73
16.951 140.24 МКГ-40 лонтажників 7 БМУ-28 2 2 5.5
Монтаж металевих зв'язків по 9- 0.66 16.2
1т. 2.376 11-1 0.19 2 4.69 14 кран 1 бригада 7 БМУ-28 2 1 1.18
колонам та металевих фахверків 0.0805 1.9756 МКГ-40 лонтажників 8
Монтаж підкранових балок, 7-7- 133 991
10 70 кран
9.73 72.51 1 бригада 7 БМУ-28 2 5 6
вагою 2,93т 16-17 100шт 0.6 5 16.22 120.85 МКГ-40 лонтажників
Монтаж кроквяних балок, вагою 7- 117 756
100шт 0.33 10-3 4.71 6 30.42 42 кран бригада
9.1т 14.268 92.195 МКГ-40 1 лонтажників 7 БМУ-28 2 3 5.5
17-19
Монтаж конструкцій 9- 3.39 19.1
1т 5.82 2.41 2 13.56 14 кран 1 бригада 7 БМУ-28 2 1 2.91
світлоаераційного ліхтаря 15-6 0.4134 2.3293 МКГ-40 лонтажників
Монтаж плит покриття площею 7- 34.5 285 кран бригада
18м2 17-18 100шт 1.8 7.57 6 62.56 42 МКГ-40 1 лонтажників 7 БМУ-28
11-4 2 3 ЗО
4.2073 34.756
Монтаж стінових панелей, 7- 85 660
100шт 0.74 7.67
14-1 6 59.56 42 кран 1 бригада 7 БМУ-28 2 3 12.3
площею 7,2м2 10.366 80.488 іКГ-6-45 лонтажників 3
19-28
Монтаж стінових панелей, 100шт 0.2 6-1- 110 806
2.68 2 19.66 14 кран 1 бригада 7 БМУ-28 2 1 10
площею 10,8м3 15 13.415 98.293 іКГ-6-45 лонтажників
Монтаж конструкцій каркасу ІІ-ділянка 45.87 46 349.15 322 23
Монтаж колон та металевих 8.61 12 72.11 84 2 6
зв'язків
19-25
7-3- 102 738
0.75 2 5.4 14 кран бригада
Монтаж колон вагою до 4т 100шт 0.06 11 12.439 90 МКГ-40 1 лонтажників 7 БМУ-28 2 1 3
-ОО-
Продовження табли
3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
7-3- 123 969
3.6 4 28.36 28 кран 1 бригада
Монтаж колон вагою до 6т 100шт 0.24 12 15 118.17 МКГ-40 юнтажників 7 БМУ-28 2 2 6
7-3- 139 1150 кран бригада
Монтаж колон вагою до 8т 19-25 100шт 0.24 4.07 4 33.66 28 МКГ-40 1 яонтажників 7 БМУ-28 2 2 6
13 16.951 140.24
Монтаж металевих зв'язків по 9- 0.66 16.2
0.19 2 4.69 14 кран бригада 1.18
1т. 2.376
колонам та металевих фахверків 11-1 0.0805 1.9756 МКГ-40 1 /юнтажників 7 БМУ-28 2 1 8
Монтаж підкранових балок, 7-7- 133 991
10.7 79.76 70 кран
10 1 бригада 7 БМУ-28 2 5 6.6
вагою 2,93т 25-26 100шт 0.66 5 16.22 120.85 МКГ-40 /юнтажників
Монтаж кроквяних балок, вагою 117 756 кран бригада
9.1т 100шт 0.36 7- 5.14 6 33.19 42
10-3 14.268 92.195 МКГ-40 1 /юнтажників 7 БМУ-28 2 3 6
26-28
Монтаж конструкцій 9- 3.39 19.1
2 13.81 14 кран 1 бригада
2.45 7 БМУ-28 2 1 2.96
світлоаераційного ліхтаря 1т 5.93 15-6 0.4134 2.3293 МКГ-40 /юнтажників 5
Монтаж плит покриття плошею 34.5 285 кран бригада 24.7
18м2 26-27 100шт 1.98 7- 56 1 7 БМУ-28 2 4
11-4 8.33 8 68.82
4.2073 34.756 МКГ-40 /юнтажників 5
Монтаж стінових панелей, 85 660
100шт 0.78 7- 8.09 6 62.78 42 кран 1 бригада 7 БМУ-28 2 3 13
площею 7,2м2 14-1 10.366 80.488 ІКГ-6-45 /юнтажників
28-35
Монтаж стінових панелей, 110 806 кран бригада
площею 10,8м3 100шт 0.19 6-1- 2.55 2 18.68 14 :КГ-6-45 1 /юнтажників 7 БМУ-28 2 1 9.5
15 13.415 98.293
- Монтаж конструкцій каркасу ІІІ-ділянка 36.87 36 478.08 252 18
Монтаж конструкцій 1-го ярусу
87.4 624 кран бригада
Монтаж колон вагою до Зт 28-29 100шт 0.66 7-3-
10 7.03 6 50.22 42
10.659 76.098 МКГ-40 1 /юнтажників 7 БМУ-28 2 3 11
55.5 1120 кран бригада 14.6
Монтаж ригелів 100шт 0.88 7-8-
2 5.96 6 120.2 42 1 7 БМУ-28 2 3
6.7683 136.59 МКГ-40 /юнтажників 7
Монтаж плит перекриття, 29-30
100шт 1.48 7- 31.4 381 кран
5.67 4 68.77 28 бригада
МКГ-40 1 /юнтажників 7 БМУ-28 2 2 37
площею 18м2 13-7 3.8293 46.463
Монтаж сходинкових площадок 100шт 0.06 7- 39.2 254 0.29 2 1.86 14 кран 1 бригада 7 БМУ-28 2 1 3
18-2 4.7805 30.976 МКГ-40 монтажників
58.9 286
Монтаж сходинкових маршів 100шт 7- 0.43 2 2.09 14 кран бригада
0.06 18-3 7.1829 34.878 МКГ-40 1 монтажників 7 БМУ-28 2 1 3
Монтаж конструкцій 2-го ярусу
67.1 502 кран бригада
Монтаж колон вагою до 2т 30-31 100шт 0.66 7-3- 5.4 4 40.4 28 1 7 БМУ-28 2 2 16.5
9 8.1829 61.22 МКГ-40 монтажників
Монтаж ригелів 100шт 0.88 7-8- 55.5 1120
5.96 6 120.2 42 кран бригада 14.6
2 6.7683 136.59 МКГ-40 1 монтажників 7 БМУ-28 2 3 7
31-32
Монтаж плит покриття, площею 7- 31.4 381
100шт 6.13 6 74.34 42 кран 1 бригада 26.6
18м2 1.60 13-7 3.8293 46.463 МКГ-40 монтажників 7 БМУ-28 2 3 7
Влаштування огороджуючих конструкцій І-ділянка 12.99 13 106.09 125 33
8-5- 0 4.05 бригада 11.1
Цегляна кладка зовнішніх стін м3 11.19 0 0 5.53 7 мулярів 7 БМУ-28 1 1
1 0 0.4939 9
Цегляна кладка перегородок 100м2 4.03 8-5- 0 137 44.7
8 0 0 67.31 63 бригада
товщиною 250мм 0 16.707 мулярів 7 БМУ-28 1 9 6
19-20
21.2 80.6 бригада
Монтаж перемичок вагою до 0,7т 100шт 0.04 7-9- 0.1 0 0.39 14 мулярів 7 БМУ-28 2 1 2
1 2.5854 9.8293
29.9 111 бригада
Монтаж перемичок вагою до 1,5т 100шт 0.03 7-9- 0.11 0 0.41 14
3 3.6463 13.537 мулярів 7 БМУ-28 2 1 1.5
3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
Монтаж металевих віконних 15.1 111 кран бригада 75.5
блоків 19-20 100м2 1.51 9-5- 2.78 2 20.45 14 :КГ-6-45 1 монтажників 7 БМУ-28 2 1
1 1.8415 13.537 5
Влаштування огороджуючих конструкцій ІІ-ділянка 4.45 4 189.5 203 25
0 4.05 бригада 11.1
Цегляна кладка зовнішніх стін м3 11.19 8-5- 0 0 5.53 7 мулярів 7 БМУ-28 1 1
1 0 0.4939 9
28-34
Цегляна кладка перегородок 8-5- 0 137
0 0 152.96 140 бригада 7 БМУ-28 1 20 45.7
товщиною 250мм 100м2 9.16 8 0 16.707 мулярів 8
ч0о0
21.2 80.6 бригада
Монтаж перемичок вагою до 0,7т 100шт 0.14 7-9- 7 БМУ-28 2 7
1 0.36 0 1.38 14 1
2.5854 9.8293 мулярів
29.9 111 бригада
Монтаж перемичок вагою до 1,5т 100шт 0.03 7-9- 0.11 0 0.41 14 7 БМУ-28 2 1 1.5
3 3.6463 13.537 мулярів
Монтаж металевих віконних 9-5- 15.1 111
2.16 3.98 4 29.22 28 кран 1 бригада 53.9
блоків 100м2 1 1.8415 13.537 ЖГ-6-45 лонтажників 7 БМУ-28 2 2 7
Влаштування огороджуючих конструкцій ІИ-ділянка 3.74 0 25.72 56 5
м3 11.19 8-5- 0 4.05 бригада 118
Цегляна кладка зовнішніх стін 0 0
1 5.53 7
0 0.4939 мулярів 7 БМУ-28 1 1 3
0 3.9 бригада
Цегляна кладка внутрішніх стін м3 12.19 8-5- 0 0 5.8 7 мулярів 7 БМУ-28 1 1 535
4 0 0.4756
7-9- 21.2 80.6
Монтаж перемичок вагою до 0,7т 36-38 100шт 0.91 2.35 0 8.94 14 бригада 7 БМУ-28 2 1 45.5
1 2.5854 9.8293 мулярів
29.9 111 бригада
Монтаж перемичок вагою до 1,5т 100шт 0.06 7-9- 0.22 0 0.81 14
3 3.6463 13.537 мулярів 7 БМУ-28 2 1 3
Монтаж перемичок вагою більше 30 119 бригада
100шт 0.32 7-9- 1.17 0 4.64 14
1,5т 4 3.6585 14.512 юнтажників 7 БМУ-28 2 1 16
Влаштування покрівлі І-ділянка 0 0 399.69 360 24
0 16 бригада БУ-
12- 781.
Влаштування пароізоляції 100м2 39.06 0 0 76.21 75 кровельни 15 порядбуд 1 5
9-6 0 1.9512 -ків 2
0 28.5 бригада БУ-
12- 488.
Укладання утеплювачу 100м2 39.06 0 0 135.76 120 кровельни 15 лорядбуд 1 8
9-3 0 3.4756 -ків 3
бригада БУ-
Влаштування асфальтової 28-36 100м2 39.06 12- 0 8.53
0 0 40.63 ЗО кровельни 15 порядбуд 1 2 195
стяжки 10-3 0 1.0402 -ків 3
бригада БУ-
Влаштування покрівлі з 2-х 0 29.085 488.
шарів рубемасту 100м2 39.06 12- 0 0 138.54 120 кровельни 15 лорядбуд 1 8
1-4 0 3.547 -ків 3
бригада БУ-
Влаштування примикання 0 64.9
100м 12- 0 0 8.55 15 кровельни 15 лорядбуд 1 1 108
покрівлі до ліхтарів 1.08 11-4 0 7.9146 -ків
Влаштування покрівлі ІІ-ділянка 0 0 439.77 405 27
0 16 бригада БУ-
Влаштування пароізоляції 100м2 42.97 12- 0 0 83.84 75 кровельни 15 'порядбуд 1 5 859.
39-40 9-6 0 1.9512 -ків 3
Укладання утеплювачу 100м2 42.97 12- 0 28.5 0 0 149.33 135 бригада 15 БУ- 1 9 477.
V©
О
9-3 кровельни порядбуд 4
0 3.4756 -ків
БУ-
Влаштування асфальтової 12- 0 8.53
100м2 42.97 0 0 44.7 45 бригада
ювельників 15 порядбуд 1 3 143
стяжки 10-3 0 1.0402 2
бригада БУ-
Влаштування покрівлі з 2-х 12- 0 29.085 477.
0 0 152.4 135 кровельни 15 іпорядбуд 1 9
шарів рубемасту 100м2 42.97 1-4 0 3.547 -ків 4
бригада БУ-
Влаштування примикання 0 64.9
100м 1.20 12- 0 0 9.5 15 кровельни порядбуд 1 1 120
покрівлі до ліхтарів 11-4 0 7.9146 -ків
3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
Влаштування покрівлі ІІІ-ділянка 0 0 170.02 165 11
0 16 бригада БУ- 848.
Влаштування пароізоляції 100м2 16.98 12- 0 0 33.13 ЗО кровельни 15 іпорядбуд 1 2
9-6 0 1.9512 -ків 9
0 28.5 бригада БУ-
Укладання утеплювачу 100м2 16.98 12- 0 0 59.01 60 кровельни 15 •порядбуд 1 4 424.
9-3 0 3.4756 -ків 5
40-41
бригада БУ-
Влаштування асфальтової 100м2 16.98 12- 0 8.53 169
10-3 0 0 17.66 15 кровельни 15 •порядбуд 1 1
стяжки 0 1.0402 -ків 8
бригада БУ-
Влаштування покрівлі з 2-х 0 29.085 424.
шарів рубемасту 100м2 16.98 12- 0 0 60.22 60 кровельни 15 іпорядбуд 1 4
1-4 0 3.547 -ків 5
Влаштування підлоги І-ділянка 0 0 714.07 660 44
БУ-
Влаштування підлоги з 11- 0 188
100м2 30.92 0 0 708.79 645 бригада
бетонників 15 'порядбуд 1 43 71.9
кислотоупорно!' плитки 22-1 0 22.927
52-53
11- 0 40.2 бригада БУ- 107.
Влаштування бетонної підлоги 100м2 1.08 0 0 5.28 15
11-1 0 4.9024 бетонників 15 порядбуд 1 1 7
Влаштування підлоги ІІ-ділянка 0 0 1240.9 1140 76
Влаштування асфальтобетонної 11- 0 30.9 бригада БУ-
100м2 2.91 0 0 10.97 15 бетонників 15 'Порядбуд 1 1 291.
підлоги 13-1 0 3.7683 2
53-54
11- 0 40.2 бригада БУ- 280.
Влаштування бетонної підлоги 100м2 2.80 0 0 13.74 15
11-1 0 4.9024 бетонників 15 порядбуд 1 1 4
чо
БУ-
Влаштування підлоги з 0 188 бригада 72.1
100м2 51.96 11- 0 0 1191.3 1080
кислотоупорної плитки 22-1 0 22.927 бетонників 15 порядбуд 1 72 6
11- 0 54.6 БУ-
Влаштування клінкерної підлоги 100м2 2.92 0 0 19.41 15 бригада
бетонників 15 порядбуд 1 1 291.
12-2 0 6.6585 5
БУ-
Влаштування ксилолітової 0 85 бригада
100м2 0.53 11- 0 0 5.54 15 15 порядбуд 1 1 53.4
підлоги 13-5 0 10.366 бетонників
Влаштування підлоги ІІІ-ділянка 0 0 167.51 150 10
Влаштування підлоги з 11- 0 188 бригада БУ-
100м2 2.82 0 0 64.67 60 бетонників 15 порядбуд 1 4 70.5
кислотоупорної плитки 22-1 0 22.927 2
БУ-
Влаштування підлоги з 0 102
54-55 бригада 149.
100м2 4.48 11- 0 0 55.66 45 15 порядбуд 1 3
керамічної плитки 21-2 0 12.439 бетонників 2
11- 0 41.2 бригада БУ-
Влаштування мозаїчної підлоги 100м2 9.39 0 0 47.18 45 15 порядбуд 1 3 313
11-2 0 5.0244 бетонників
Заповнення прорізів І-ділянка 0 0 261.23 250 25
0 95.5 бригада БУ-
10- 10 порядбуд 1 23 94.7
Встановлення віконних рам 100м2 21.79 0 0 253.8 230
14-2 0 11.646 теслярів 5
43-44 10- 0 82.7
0 1.43 бригада БУ-
10 іпорядбуд 1 1 14.2
Встановлення дверних коробок 100м2 0.14 20-2 0 10
0 10.085 теслярів и 2
10- 0 82 бригада БУ-
Встановлення воріт 100м2 0.60 0 0 6 10 10 •порядбуд 1 1 60
27-2 0 10 теслярів
Заповнення прорізів ІІ-ділянка 0 0 261.35 250 25
10- Г  0 95.5 бригада БУ- 94.3
Встановлення віконних рам 100м2 21.70 0 0 252.73 230 теслярів 10 порядбуд 1 23
14-2 0 11.646 5
44-45 БУ-
10- 0 82.7 бригада 10 •порядбуд 1 1 37.8
Встановлення дверних коробок 100м2 0.38 0 0 3.82 10
20-2 0 10.085 теслярів 6
3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
БУ-
10- 0 82 бригада
Встановлення воріт 44-45 100м2 0.48 0 0 4.8 10
27-2 0 10 теслярів 10 'порядбуд 1 1 48
Заповнення прорізів ІІІ-ділянка 0 0 49.02 50 5
0 95.5 БУ-
Встановлення віконних рам 100м2 1.98 10-
14-2 0 0 23.11 20 бригада
теслярів 10 порядбуд 1 2 99.2
0 11.646
10- 0 82.7
0 0 24.71 20 бригада БУ-
122.
Встановлення дверних коробок 45-46 100м2 2.45 20-2 0 10.085 теслярів 10 порядбуд 1 2 5
0 82 бригада БУ-
Встановлення воріт 100м2 0.12 10- 0 0 1.2 10 теслярів 10 порядбуд 1 1 12
27-2 0 10
Антикорозійні роботи І-ділянка
0 2.41 бригада
Антикорозійний захист 152
21-28 100м2 30.57 13-
14-3 0 0 8.98 10 ілювальникі 5 БМУ-28 1 2
конструкцій 0 0.2939 в 8
Антикорозійні роботи ІІ-ділянка
бригада
Антикорозійний захист 13- 0 3.41
0 0 12.72 10 ілювальникі 5 БМУ-28 1 2 152
100м2 30.58
конструкцій 28-33 14-3 0 0.4159 в 9
Антикорозійні роботи ІІІ-ділянка
бригада
Антикорозійний захист 13- 0 3.41
37-41 100м2 30.58 12.72 10 ілювальникі 5 БМУ-28 1 2 152
конструкцій 14-3 0 0
0 0.4159 в 9
Опоряджувальні роботи І-ділянка 0 0 277.95 275 11
БУ-
Оштукатурення стін цементно- 15- 0 56
100м2 30.57 0 0 208.77 200 бригада 382.
піщаною штукатуркою 55-1 0 6.8293 штукатурів 25 порядбуд 1 8 1
0 4.6 бригада БУ-
Фарбування вапняним розчином 100м2 31.99 15-
153-2 0 0 17.95 25 319
стелі 0 0.561 малярів 25 порядбуд 1 1 9
48-49
БУ-
Фарбування стін та колон 0 4.6
100м2 23.05 15- 0 0 12.93 25 бригада 25 юорядбуд 1 1 230
вапняним розчином 153-2 0 0.561 малярів 5
Фарбування стін масляною 15- 0 20.2
0 0 38.3 25 бригада БУ-
25 порядбуд 1 1 155
100м2 15.55
фарбою 158-8 0 2.4634 малярів 5
Опоряджувальні роботи ІІ-ділянка 0 0 310.68 300 12
БУ-
Оштукатурення стін цементно- 0 56 бригада 384.
100м2 34.59 15- 0 0 236.19 225
піщаною штукатуркою 55-1 0 6.8293 штукатурів 25 порядбуд 1 9 3
БУ-
Фарбування вапняним розчином 49-50 0 4.6 бригада 367
100м2 36.75 15- 0 20.62
стелі 153-2 0 25
0 0.561 малярів 25 порядбуд 1 1 5
Фарбування стін та колон 100м2 27.76 15- 0 4.6 0 0 15.57 25 бригада 25 БУ- 1 1 277
чо
вапняним розчином 153-2 порядбуд
0 0.561 малярів 6
БУ-
Фарбування стін масляною 15- 0 20.2
100м2 15.55 158-8 0 0 38.3 25 бригада 25 порядбуд 1 1 155
фарбою 0 2.4634 малярів 5
Опоряджувальні роботи IIІ-ділянка 0 0 1655.9 1525 81
БУ-
Штукатурення стін цементно- 15- 0 56
0 130.73 125 бригада
100м2 19.14 0 штукатурів 25 іпорядбуд 1 382.
піщаною штукатуркою 55-1 5
0 6.8293 9
БУ-
Штукатурення стелі цементно- 15- 0 55
0 89.89 75 бригада 25 іпорядбуд 1 3 446.
піщаною штукатуркою 50-51 100м2 13.40 55-2 0
0 6.7073 штукатурів 7
БУ-
Фарбування крейдовим 15- 0 13.5
0 0 22.06 25 бригада 25 порядбуд 1 1 134
розчином стелі 100м2 13.40 153-4 0 1.6463 малярів 0
3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
0 186 БУ-
Влаштування підвісної стелі 100м2 13.41 15- 0 0 304.2 275 бригада 121.
64-6 0 22.683 штукатурів 25 порядбуд 1 11 9
Фарбування полімерними 15- 0 81.7 бригада БУ-
фарбами панелі стін та колон на 100м2 21.36 160-1 0 0 212.82 200 25 порядбуд 1 8 267
висоту 1,5м 0 9.9634 малярів
БУ-
Облицювання стін та колон 0 124
32.22 10- 0 0 487.29 450 бригада 25 Іпорядбуд 1 18 179
гіпсокартонними панелями 50-51 100м2 55-4 0 15.122 штукатурів
0 81.7 БУ-
Фарбування по гіпсокартонним 15- 0 0 321.06 300 бригада 25 порядбуд 1 12 268.
панелям 100м2 32.22 160-1 0 9.9634 малярів 5
бригада БУ-
Облицювання стін та колон 15- 0 106
100м2 6.80 0 0 87.84 75 ілицювальн 25 іпорядбуд 1 3 226.
керамічною плиткою 13-1 0 12.927 иків 5
Зовнішнє опорядження будівлі І-ділянка
БУ-
Оздоблення фасаду 15- 0 73
0 0 49.97 45 бригада 62.3
100м2 5.61
терразитовою штукатуркою 46-47 62 0 8.9024 штукатурів 5 порядбуд 1 9 7
Зовнішнє опорядження будівлі ІІ-ділянка
Оздоблення фасаду 15- 0 73
0 0 49.97 45 бригада БУ-
100м2 5.61 порядбуд 1 9 62.3
46-47
терразитовою штукатуркою 62 0 8.9024 штукатурів 7
Зовнішнє опорядження будівлі ІІІ-ділянка
44̂0
БУ-
Оздоблення фасаду 0 73
46-47 100м2 7.48 15- 0 0 66.63 60 бригада
штукатурів 5 порядбуд 1 12 62.3
терразитовою штукатуркою 62 0 8.9024 7
Влаштування вимоицення 0 0 29.32 ЗО 6
11- 0 30.9 БУ-
Ущільнення грунту щебнем 100м2 3.89 0 0 14.66 15 бригада 5 порядбуд 1 3 129.
1-2 0 3.7683 бетонників 7
41-42
Влаштування асфальтового 11- 0 30.9 БУ-
бригада 5 порядбуд 1 3 129.
покриття 100м2 3.89 13-1 0 0 14.66 15
0 3.7683 бетонників 7
15- 0 45.3 БУ-
бригада 110.
Скління віконних блоків І-ділянка 43-44 100м2 3.30 0 0 18.25 15 склярів 5 •порядбуд 1 3
202-3 0 5.5244 1
БУ-
Скління віконних блоків II- 15- 0 45.3
0 0 21.32 20 бригада 5 •порядбуд 1 4 96.4
ділянка 43-44 100м2 3.86 202-3 0 5.5244 склярів 8
БУ-
Скління віконних блоків III- 15- 0 25.3
0 0 6.12 5 бригада 198.
ділянка 43-44 100м2 1.98 202-3 0 3.0854 склярів 5 іпорядбуд 1 1 4
Монтаж технологічного Виробіток, грн 198.28 180 бригада
грн. 9914.4 УП 50 наладчиків 5 МПМК-1 1 36 275.
обладнання 1 ділянка 4
Монтаж технологічного 10905. бригада 272.
19-22 грн. 84 УП Виробіток, грн 50 218.11 200 наладчиків 5 МПМК-1 1 40
обладнання II ділянка 6
Монтаж технологічного 3265.9 65.31 60 бригада 5 МПМК-1 1 12 272.
грн. УП Виробіток, грн 50
обладнання III ділянка 2 наладчиків 2
Внутрішні сантехнічні роботи 8592.4 бригада 277.
грн. 8 УП Виробіток, грн 50 171.84 155
1 ділянка сантехніків 5 БУ-525 1 31 2
Внутрішні сантехнічні роботи 19-23 грн. 9088.2 УП Виробіток, грн 50 181.76 160 бригада 5 БУ-525 1 32 284
II ділянка сантехніків
Внутрішні сантехнічні роботи грн. 2948.4 УП Виробіток, грн 50 58.96 55 бригада
сантехніків 5 БУ-525 1 11 268
III ділянка
Внутрішні електротехнічні грн. 9583.9 191.67 175 бригада 273.
2 УП Виробіток, грн 50
роботи 1 ділянка електриків 5 БУ-424 1 35 8
19-24
Внутрішні електротехнічні 10542. бригада 277.
грн. 312 УП Виробіток, грн 50 210.84 190 5 БУ-424 1 38
роботи II ділянка електриків 4
Продовження табл
3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
Внутрішні електротехнічні бригада
19-24 грн. 3288.6 УП Виробіток, грн 51 64.48 60 електриків 10 БУ-424 1 6 548.
роботи III ділянка 1
Наладка та пуск технологічного бригада 495.
грн. 991.44 УП Виробіток, грн 500 19.82 20 10 МПМК-1 1 2
обладнання І ділянка наладчиків 7
Наладка та пуск технологічного 1090.5 бригада 10 МПМК-1 1 2 545.
Виробіток, грн 500 21.81 20
обладнання II ділянка 22-48 грн. 84 УП наладчиків 3
Наладка та пуск технологічного 326.59 6.53 10 бригада 10 МПМК-1 1 1 326.
обладнання III ділянка грн. 2 УП Виробіток, грн 500 наладчиків 6
Благоустрій території 47-56 дні 3 3
Здача об'єкту в експлуатацію 56-57 дні 5 БМУ-28 5
4406.71 155 8920.6 8085
ч0о4
4.2.2 Проектування будівельного генерального плану
4.2.2.1 Виробничі та механізовані устаткування
Для забезпечення комплексної механізації робіт, що виконуються вручну на 
будівельному майданчику використовуються наступні устаткування: 
при проведенні бетонних робіт:
• електромеханічний вібратор ИВ-19
• бетононасосна установка СБ-126 А
® бетонозмішувальна установка СБ-75А
• віброрейка СО-131
® пересувний компресор СО-45Б 
при проведенні ізоляційних робіт:
• бітумонагрівальний агрегат Д-618 
при влаштуванні покрівлі:
• бітумонагрівальний агрегат Д-618
• машина для сушки основи СО-107
® машина для очистки і перемотки рулонних матеріалів СО-98 
® пересувна установка для ґрунтування поверхні ПКУ-35М 
® машина для наклеювання рулонних матеріалів СО-99А 
® каток вагою 100 кг 
опоряджувальні роботи:
• агрегат фарбувальний СО-74А 
® фарбопульт ручний СО-20Б
® фарборозпилювач пневматичний СО-19А
4.2.2.2 Розрахунок складів
4.2.2.3 Тимчасові дороги та їх типи
Тимчасові дороги на будівельному майданчику влаштовуємо таким чином, 
щоб забезпечити під’їзд в зону дії вантажно-розвантажувальних механізмів, 
площадки укрупненого збору, складів, майстерень, побутових приміщень.
При проектуванні схеми руху транспорту максимально враховуємо 
існуючі дороги та умови зручного маневрування на будівельному майданчику. 
Дороги приймаємо з одностороннім рухом, ширину доріг приймаємо Зм.
Радіуси закруглення доріг визначаємо, виходячи з маневрових властивостей 
автомашин та автопоїздів.
Внутрішні радіуси закруглення визначаємо по найбільш великим у розмірах 
елементах, що перевозяться -  по балкам покриття довжиною 18м.
Приймаємо внутрішні радіуси закруглення 18м; зовнішні -24м.
При трасуванні доріг приймаємо відстані до ближньої бровки дороги з 
поздовжньої сторони будівлі 10м, з торців = радіусу заїзду (18м)
При в’їзді на будівельний майданчик повинна бути встановлена схема руху 
транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів -  добре видимі знаки, які 
регламентують порядок руху транспортних засобів.
Швидкість руху автотранспорту поблизу місць виконання робіт не повинна 
перевищувати 10км/год на прямих ділянках і 5 км/год на поворотах.
Дороги приймаємо з щебеневим покриття. Конструкція полотна дороги 
показана на рисунку:
5
т  ///
Рисунок 4.Ш- Конструкція тимчасової дороги
1 -кювет
2 -обочина
3-покриття
4 -земляне полотно
5 -щебеневе покриття
6 -основа
7 -підстилаючий шар з піску
8 -ущільнений грунт
4.2.2.4 Парк будівельних машин та транспорту
Для комплексної механізації будівельних процесів на будівельному 
майданчику використовуються 
будівельні машини.
Для планування майданчику використовується бульдозер ДЗ-18 потужністю 
ЗІОл.с.
Для розробки ґрунту і зняття рослинного шару використовується прицепний 
скрепер Д-374Б.
Для розробки ґрунту в траншеях -  екскаватор Е-10011Д
Для ущільнення ґрунту -  каток ДУ-29
Для монтажу збірних залізобетонних конструкцій використовуються крани:
• монтаж фундаментних балок -  К -166
• монтаж колон -  МКГ-40
• монтаж ферм і плит покриття -  МКГ-40
• монтаж огороджуючих конструкцій -  СКГ-6-45
На будівельний майданчик конструкції і матеріали доставляються 
автомобільним транспортом: 
фундаментні балки -  балковоз 3IJI-130B
колони -  колоновози УПР-1212 (КаМАЗ-1212)
колони адміністративної частини -  УПЛО-906(ЗІЛ-130В) 
підкранові балки -  балковоз УПЛО-906(ЗІЛ-130В)
балки покриття, ригелі -  балковоз УПФ-1218 (МАЗ-504А)
плити покриття -  плитовоз УПЛО-906 (ЗІЛ-ІЗОВ)
стінові панелі -  панелевоз УПЛ -  0907(ЗІЛ-130В)
щебінь та пісок -  самоскид КрАЗ-257
масляна фарба та інші опоряджувальні матеріали -  КамАЗ-2230 
В межах будівельного майданчику з приоб’єктного складу до робочих міць 
матеріали доставляються трактором ЮМЗ-5 
При роботах по влаштуванню покрівлі для підйому матеріалів на покрівлю 
використовують підйомники СПК-100.
4.2.2.5 Визначення необхідності в побутових і адміністративних будинках
Для створення нормальних умов праці робітників і інженерно-технічних 
робітників на будмайданчику розміщують тимчасові споруди: санітарно- 
побутові, адміністративні і виробничі. їх потребу визначають з розрахунку 
чисельності персоналу. Число робітників визначають, виходячи з календарного 
або сіткового графіків та графіків руху робітників.
В промисловому будівництві питома вага робітників —  83.9% , ІТР —
11.0%, службовців —  3.6%, МОП і охорона —  1.5%.
Комплекс приміщень повинен розраховуватись на всіх робітників, які 
зайняті в виробництві, включаючи спец підрядні і налагоджуючи організації. 
Після розрахунків необхідних площ, типові тимчасові споруди вибирають по 
каталогах, довідниках, паспортах. Площі тимчасових споруд розраховують у 
вигляді таблиці для кожного виду споруд.
Nз аг = Nр об + Ат р + Ас л + Амоп  ?
де Ироб —  максимальна кількість робочих за сітковим графіком;
Пгр -— кількість ІТР;
Исд — кількість службовців;
Пмоп —  кількість МОП та охорони;
N^=50+6+2+1=59 чол.
Підраховуючи кількість робітників, що працюють на майданчику маємо:
• загальна кількість кількість робітників -59 чол
• робітників -50чол, з них чоловіків -45, жінок -5
ІТР -6 чол 
службовців -2 чол 
• охорона-1чол
Розрахунок тимчасових приміщень і споруд проводимо в табличній формі: 
Таблиця 4.11 -Розрахунок тимчасових споруд
ьнВ Вартіс
Групування та о ть,
.Є 2
"с найменування будинків Тип будинку ►в у.о..
% 5  £ к к ч
і 2 3 4 5 6 7 9 1 1
8 11
0 2
і побутовий вагончик для 87,7
чоловіків 5
- гардеробна 0,90 40,5 контейнерни 
45 0
приміщення для 9x3 й металевий 27 4
відпочинку, обігрівання, 45,0 "Комфорт"
- 1 ,0 0
приймання їжі 0
- Умивальна 0,05 2,25
2 побутовий вагончик для 
жінок 9,75
- гардеробна 0,90 4,50 контейнерни 
приміщення для 5 9x3 й металевий 27 1
- відпочинку, обігрівання, 1,00 5,00 "Комфорт"
приймання їжі
- Умивальна 0,05 0,25
2 виконробська 6 0,48 2,88 3x6 18 1
3 диспетчерська 1 7,00 7,00 3x6 контейнерни 18 1
4 59 0,24 14,1 й металевий 
6 "Універсал"
5 ТБ 59 0,02 1,18 3x6 її 18 1
6 медпункт 59 0,07 4,13
контейнерни 
8 сушильна 50 0,20 10,0
0 3x6 й металевий 18 1
"Універсал"
9 приміщення для особистої 5 0,18 0,90 2,2x1 5,8
гігієни жінок 4 1
1
0 туалет для жінок 5 1,00 5,00 2,5x1,
2 2,7 1
1
1 туалет для чоловіків 54 0,09 4,86 2,5x1, збірно-
2 розбірна 2,7 1
1
2 душові на 2 рожка 2 0,43 0,86
1 3x2,2 6,6 1
3 душові на 4 рожка 3 0,43 1,29
4.2.2.6 Організація водозабезпечення. Розрахунок тимчасового забезпечення
Потребу у воді розраховуємо виходячи з прийнятих методів виконання 
робіт, обсягів робіт та терміну їх виконання. Розрахунок ведемо на період 
будівництва з максимальним водопостачанням.
Сумарні витрати води на будівельному майданчику визначаємо за формулою
КІЛЬКІСТЬ
робітникі 
в і
показника 
на 1 
працююч
Розрахунк 
ова площа
Розміри в
плані
УТС
Прйнята
площа
и и с и і  а
приміщен
О заг Огосп + й сгп  + О вп  +<2пож (4.35)
Де (Згосп-розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби 
0»сгп -розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби 
С>вп - розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби 
Сіпож -розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби 
Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби визначаємо 
за формулою:
= Ь  * N  * кк: (4 3 6 )
госп 3600*«
де Ь -норма споживання на одного робітника в зміну, л 
N 1 -число працюючих в зміну
к2 -коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, к2=2 
п -число годин роботи в зміну
20* 59* 2
О госп = —— — — = 0.08 л /с
гос" 3600*8.2
Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби визначаємо 
за формулою:
д<̂Г ОСП = £Ґ Г\І & ^  '( 4.3 7)
60 /
де С -норма витрат на 1 особу, що приймає душ
Ы2-число працюючих, що приймають душ в першу зміну (40% від N 1) 
т  -час роботи душових установок (45хв. після закінчення зміни)
40  * 24 
Огосп = = 0.36 л/С
госп 60 * 45
Розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби обчислюються 
за формулою:
3600 • п]
де Б — питомі витрати води на одиницю обсягу робіт;
А — загальний обсяг робіт на добу або зміну;
П] — кількість годин роботи, до якої віднесенні витрата;
к2 —  для виробничих потреб приймають 1.5;
кнв —  коефіцієнт на невраховану витрату води, рівний 1.2.
Питомі витрати 8 знаходимо як суму добутків витрат на тривалість їх для 
всих процесів 8=400 л.
0 ,т = -4-0--0---1--.5----7-4-- - 7  ̂ , 0 /
1 . 2  = 1 . 8  л/с
3600-8.2
Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з 
розрахунку одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кожний 
струмінь, тобто 5-2=10 л/с.
Отже знаходимо загальні витрати води по формулі:
О̂ аг=0.08+0,36+1,8+10=12,24 л/с
Розрахунковий діаметр труб на період найбільш напруженої роботи 
знаходимо по формулі:
4 ^ 1 0 0 0
ж • V
де СЬаг —  сумарні витрати води; 
у —- швидкість руху води по трубам
В„   = / -4----1-2--.-2--4---1--0--0-0---= 124.87 м м
V 3.14-1.0
Одержане значення діаметру оругляємо до цілого числа і згідно [22] приймаємо 
труби діаметром 125 мм.
4.2.2.7 Організація тимчасового енергозабезпечення
Необхідну сумарну потужність визначаємо за формулою:
рр-(Е с^ов^ (р+ Т ,со^в е-р^+Ирсв,^ +'Ероз'>,‘‘ ш у
= ( 0._33_-_263.18_ + 0.5-375 + ^ § _ дд §д + ^  ^ )-1.1 = 827.067кВт 
р 0.614 0.85
виходячи з необхідної потужності приймаємо пересувну збірну закриту 
трансформаторну підстанцію СКТП-750 потужністю 1000 кВ*А і габаритами 
3200x2500.
Таблиця 4.12  -  Встановлена потуж ність по видах спож ивачів
Норми витрат 
енергії на одиницю Загальні витрати 
Найменування споживачів Обсяг або кількість вимірювання, кВт електроенергії
1 2 3 4
Силові споживачі
Зварювальні трансформатори 
СТЭ-34 потужністю 408 
кВ*А, перераховані з 4 61,25 245
врахуванням соэ [1=0,6 
Руст=408*0,6=245
Електромеханічний вібратор 
ИВ-19 6 0,5 3
Пересувний компрессор СО- 
45Б 2 4,5 9
Підйомник СПК-100 1 1,68 1,68
Машина для очистки та 
перемотки рубероїду СО-98 3 1,5 4,5
Підсумок Рс 263,18
Технологічні споживачі
Установки електропрогріву 
потужністю 500кВт*А 
перераховані з врахуванням 3 125 375
созП=0,85
Руст=5 00 * 0,8 5=42 5кВт
Підсумок Рт 375
Внутрішнє освітлення
Контора виконроба, м 18 0,15 2,7
Склади, м2 898 0,03 26,94
Побутові приміщення, м 135 0,15 20,25
Підсумок Ров 49,89
Зовнішнє освітлення
Бетонні роботи, м 4190 0,05 209,5
Монтаж конструкцій м2 3456 0,03 103,68
Земляні роботи, м2 1750 0,01 17,5
Аварійне овітлення, м 550 0,035 19,25
Підсумок Ров 349,93
4.2.2.8 Розрахунок і організація освітлення робочих місць
Джерелами світла є прожектори з лампами розжарювання 
потужністю 1кВт, 1,5кВт, встановленні групами по 3, 4 і більше. Для даного 
будівельного майданчика рекомендуються прожектори ПЗС з освітленням 20 
люкс. Висота установки приладів приймається максимальною, по можливості на 
рівні даху споруди, що будується; відстань між прожекторами не повинна 
перевищувати чотирикратної висоти їх установки. При відсутності потужних 
джерел світла прожектори необхідно влаштувати групами відповідної сумарної 
сили світла, світловий потік повинен бути спрямований у кількох напрямках, 
бажано з 3-х мінімум з 2-х.
Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників може 
бути встановлена спрощеним методом через питому потужність за формулою:
п  = Р 'рЕ, ' (4.40)
л
де Р —  питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-35, 
приймаємо 0.3 Вт/м -лк;
Е —  освітленість, приймаємо Е=20 лк;
S —  площа, яка належіть освітленню;
Рл —  потужність лампи прожектора, для прожектора ПЗС-35 
Р.,-1500 Вг.
9 2
Освітлення робочого місця при монтажі колон: S=66* 18=1188 м
0.3*20*1188
п = -------------------------------------- =  4.752 шт.
1500
Рисунок 4.8- Площа освітлення при монтажі колон
Приймаємо для освітлення робочого місця при монтажі колон 5 прожекторів 
Освітлення робочого місця при монтажі підкранових балок:
8=60*36=2160м2
п = -0-.-3--*-2--0-*--2-1--6-0--= 8.64 шт.
1500
Приймаємо для освітлення робочого місця при монтажі ферм 9 прожекторів
Рисунок 4.9-Площа освітлення при підкранових балок
Освітлення робочого місця при монтажі підкранових балок при 
8=72*30=2160м2
0.3*20*2160
п = шт.
1500
Приймаємо для освітлення 
робочого місця при монтажі ферм 9
прожекторів 
Освітлення робочого місця 
при монтажі кроквяних балок 
при 8 = 7 2 * 4 8 = 3 4 5 6 м 2
п = -0-.-3--*--2--0-*--3--4--5-6--= 13.824 шт.
1500
Приймаємо 14 прожекторів
Рисунок 4.10-Площа освітлення при монтажі стінових панелей
Освітлення робочого місця при монтажі стінових панелей при 
8 = і 8 * 1 4 = 2 5 2 м 2
п = 0.3*20*252 = 1.008 шт.
1500
Приймаємо 1 прожектор
4.2.3 Заходи по техніці безпеки виробничої санітарії і протипожежній безпеці
4.2.3.1 Заходи по техніці безпеки при виконанні окремих будівельних 
процесів
1. Розробка ґрунту екскаватором у відвал
• до початку виконання земляних робіт в місцях розташування діючих 
підземних комунікацій повинні бути розроблені та погоджені з 
організаціями, що експлуатують ці комунікації заходи по безпеці праці, а 
розміщення цих комунікацій повинно бути позначено на місцевості 
знаками або підписами.
® виконання земляних робіт в місцях розташування діючих підземних 
комунікацій повинне виконуватись під наглядом про раба або майстра, а 
в охоронній зоні кабелів, що знаходяться під напругою або діючим 
газопроводом, крім того під наглядом працівників електро- або газового 
господарства.
• при виявленні вибухонебезпечних матеріалів в цих місцях потрібно 
терміново припинити роботи до отримання дозволу від відповідних 
органів
• грунт що виймається з траншей слід розміщувати на відстані не менш 0,5 
м від бровки виїмки
• розробляти грунт в траншеях підкопом не дозволяється
• валуни, каміння що виявлені на укосах траншей повинні бути видалені
• риття траншей з укосами без кріплення з глибиною вище рівня ґрунтових 
вод дозволяється при
• закладення ухилу укосів 1:0
• котловани та траншеї, що розробляються на вулицях, проїздах, в дворах 
населених пунктів, а також в місцях масового руху людей або 
транспорту повинні бути обгороджені захисним огородженням з 
врахуванням вимог ДСТУ. На обгородженнях необхідно встановлювати 
попереджувальні написи і знаки а темний час доби освітлюватись.
екскаватори під час роботи розміщують на спланованих площадках
2. Добирання грунту вручну
• виконання робіт в котлованах і траншеях, що зволожились дозволяється 
тільки після огляду майстром стану грунту укосів і нестійкого грунту в 
місцях де виявлені козирки або тріщини.
• перед допуском робітників в траншеї і котловани глибиною більше 1,3м 
повинна бути перевірена стійкість укосів.
• котловани і траншеї, що були розроблені в зимовий час повинні бути 
оглянуті, а по результатах огляду прийняті заходи по забезпеченню 
стійкості відкосів та стін.
3. Приготування та укладка бетонних сумішей
• при виготовленні бетонних сумішей з використанням хімічних добавок 
необхідно запровадити заходи які виключали б опіків шкіри та 
ушкодженням очей
• монтаж, демонтаж бетоноводів а також видалення з них бетону, що 
затримався(пробок) допускається тільки після зниження тиску до 
атмосферного
• під час прочистки бетоноводів стисненим повітрям робітники, не зайняті 
безпосередньо цими операціями повинні бути на відстані не менш 10 м 
від бетоноводу.
• кожен день перед початком укладки бетону вібратором перевіряють 
справність та надійність закріплення всих ланок віброхоботу між собою 
та до страху вального канату
• при ущільненні бетону електровібраторами переміщати вібратор за 
токоведучі шланги не допускається а при перервах в роботі і при переході 
з одного місця на інше електровібратори потрібно вимикати
• при електропрогріві бетонної суміші монтаж і приєднання 
електрообладнання до питаючої мережі повинні робити тільки 
електромонтери, які мають кваліфікаційну групу по техніці безпеки не 
нижче III.
• в зоні електропідігріву потрібно використовувати ізольовані гнучкі кабелі 
або провода в захисному шланзі. Не допускається прокладати провода
безпосередньо по грунту або по шару опілок, а також провода з 
порушеною ізоляцією
• при електропрогріві бетону зона електропрогріву повинна мати захисне 
огородження що задовольняє вимогам ДСТУ, світлову сигналізацію і 
знаки безпеки. Сигнальні лампи повинні підключатись так, щоб при їх 
перегоранні відключалася подача напруги
• зона електропрогріву повинна знаходитись під постійним наглядом 
електромонтерів, що виконують монтаж електромережі
3. Монтаж залізобетонних конструкцій
® на ділянці, де ведуться монтажні роботи не допускається знаходження 
сторонніх, а також виконання інших робіт
• способи стропування елементів конструкцій і обладнання повинні 
забезпечувати їх подачу до місця встановлення в положенні, близькому 
до проектного
• забороняється підйом збірних з/б конструкцій які е мають монтажних 
петель або міток які забезпечують їх правильну стропування і монтаж
• очистку конструкцій від бруду та обледеніння слід виконувати до їх 
підйому.
• елементи конструкцій, що монтуються під час переміщення повинні 
втримуватися від розкачування і обертання гнучкими відтяжками
• не допускається перебування людей на конструкціях під час переміщення 
або підйому
• під час перерв не допускається залишати підняті елементи конструкцій і 
обладнання на висоті
• розчалки для тимчасового закріплення конструкцій, що монтуються 
повинні бути закріплені до надійних опор. Розчалки не повинні 
дотикатись до гострих кутів конструкцій
® для переходу монтажників с однієї конструкції на іншу потрібно 
використовувати інвентарні драбини, перехідні містки та трапи, які мають 
огородження
• не допускається виконувати монтажні роботи ні висоті в відкритих 
місцях при силі вітру 15м/с і більше, при ожеледиці, грозі або тумані, 
який виключає видимість в границях фронту робіт
• роботи по переміщенню і встановленню вертикальних панелей і подібних 
конструкцій припиняють при швидкості вітру 10м/с і більше
• не допускається знаходження людей під конструкціями, що монтуються 
до встановлення їх в проектне положення і закріплення
• навісні монтажні площадки, драбини і інші пристосування необхідні для 
роботи монтажників на висоті повинні закріплятись на конструкціях до 
встановлення їх в проектне положення
• монтаж конструкцій кожної послідуючої ділянки потрібно починати після 
надійного закріплення конструкцій попередньої ділянки
• в процесі монтажу конструкцій монтажники повинні знаходитись на 
раніше встановлених і надійно закріплених конструкціях
® до виконання монтажних робіт необхідно встановити порядок обміну 
умовними сигналами між робітником, який керує монтажем і 
машиністом. Всі сигнали подаються тільки одним лицем (бригадиром 
ланки монтажників, такелажником, стропальником) окрім сигналу ’’Стоп” 
який може бути поданий довільним робітником, який замітив небезпеку
® в процесі виконання збиральних операцій суміщення отворів і перевірка 
спів- падання в монтуємих деталях виконується з допомогою 
спеціального інструменту. Перевіряти спів падання отворів в монтуємих 
конструкціях пальцями не допускається
• укрупнена зборка і до виготовлення конструкцій повинні виконуватись на 
спеціально відведених для цього місцях
• фарбовування і антикорозійну обробку конструкцій треба виконувати до 
підйому конструкцій на проектну відмітку
4. Влаштування покрівлі
® до покрівельних робіт допускаються робітники які досягай віку 18 років і 
мають медичну довідку на дозвіл роботи на висоті
• допуск робітників до виконання покрівельних робіт дозволяється після 
огляду виконробом або майстром справності несучих конструкцій 
покрівлі
® розміщати на покрівлі матеріали допускається тільки в місцях, які 
передбачені проектом виконання робіт з прийняттям заходів щодо 
усунення їх падіння в тому числі від впливу вітру
• під час перерв та технологічні пристосування повинні бути прибрані з 
покрівлі або закріплені
® е допускається виконання покрівельних робіт під час ожеледиці, туману, 
грози, вітрі швидкістю 15м/с
® елементи та деталі покрівлі потрібно подавати на робочі місця в готовому 
вигляді
• заготівка вказаних елементів а покрівлі не дозволяється
• бітумну мастику слід подавати до робочих місць по бітумоводам або з 
допомогою вантажопідйомних машин
® при необхідності переміщення гарячого бітуму вручну слід 
використовувати металеві бачки які мають форму усіченого конусу із 
закриваючимися кришками
• не дозволяється використовувати мастики температурою вище 180°С
• котли для варки бітуму мають бути обладнані приладами для заміру 
температури
• загружає мий наповнювач в котел має бути сухим
• біля котлу повинні знаходитись засобу пожежегасіння
® паливо для котлу повинно розміщуватись на відстані не менш 5-10м від 
котла
5. Малярні роботи
• засоби підмощування які використовуються для малярних робіт в місцях 
під якими ведуться інші роботи повинні мати настил без зазорів
• для просушування приміщень забороняється висушувати приміщення 
жаровнями і іншими пристроями які виділяють в приміщення продукти 
згорання палива
• малярні суміші слід підготовлювати централізовано. При приготуванні їх 
на будівельному майданчику слід використовувати для цих цілей 
приміщення які обладнані вентиляцією і не допускаючій перевищення 
граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин в повітрі
• приміщення для приготування сумішей повинні бути забезпечені 
нешкідливими миючими засобами і теплою водою
• не допускається виготовляти малярні суміші порушуючи вимоги заводу - 
виготовника фарб
• в місцях використання нітрофарб і інших лакофарб них матеріалів і 
сумішей забороняється вести роботи з використанням відкритого вогню 
або викликаючи ми іскри
тару із вибухонебезпечними матеріалами під час перерв потрібно закривати 
пробками і відкривати інструментом, який не викликає іскр
© дотримуватись Санітарних правил при фарбувальних роботах з 
використанням ручних розпилювачів
• місця над якими проводиться скління потрібно огороджувати
• до початку скління потрібно візуально перевірити надійність і справність 
віконних перельотів
• підйом і переноску скла до місця його встановлення потрібно виконувати 
з використанням безпечних пристосувань або в спеціальній тарі
4.2.3.2 Заходи по техніці безпеки та протипожежні заходи, що передбачені 
при проектуванні будівельного генерального плану
• При розробці будгенплану додержуємося розривів між будинками, які 
будуються, тимчасовими будовами і складами різноманітних матеріалів, 
що відповідає протипожежним нормам. Величина цих розривів залежить 
від ступеню вогнестійкості об’єктів і категорії пожежної безпеки 
виробництв, які розміщені в тимчасових будинках і визначаються 
протипожежними нормами і правилами. Приймаємо величину розривів 
5м.
• Складання горючих будівельних матеріалів у зоні протипожежних 
розривів не допускається.
• Негорючі матеріали можна складати на території цих розривів за умови 
збереження біля будов вільної полоси, достатньої для проїзду без 
перешкод і маневрування пожежних автомобілів, але шириною не менше 
5м.
• Мережі доріг організовуємо по кільцевій схемі у вільні смуги для 
підвезення матеріалів і проїзду пожежних машин. Дороги проектуємо з 
щебеневим покриття. Особливу увагу звертаємо на забезпечення вільних 
під’їздів і підступів до гідріантів протипожежного водопостачання.
• На території будівельного майданчику влаштовуємо 2-а виїзди на дороги 
загального призначення.
• Тимчасові будинки розташовувуємо від доріг і пожежних проїздів на 
відстані не більше ніж 25м.
• 3 метою пожежної профілактики на будівельному майданчику відводимо 
місце для куріння, де встановлюються ємності для сміття, бочки з водою 
або ящики з піском.
« На будгенплані позначаємо зони дії вантажопідйомних кранів,
повітряних ліній електропередач, інтенсивного руху транспортних 
засобів, зберігання вибухонебезпечних та пальних матеріалів, а також 
шкідливих речовин, і інші небезпечні зони, умови роботи в яких 
вимагають особливого забезпечення безпеки працюючих.
• Санітарно - побутові приміщення та площадки для відпочинку
працюючих, а також автомобільні і пішохідні дороги ( без спеціальних
захисних заходів) розмішуємо за межами небезпечних зон.
® Організація будівельного майданчику повинна забезпечувати безпеку 
праці робітників на всіх етапах виконання робіт. При розташуванні на 
будгенплані тимчасових споруд, огорожі, складів і лісів враховувуємо 
вимоги по габаритах зближення будов до транспортних засобів, які 
переміщуються поблизу.
• Дороги, в’їзди та виїзди проектуємо таким чином, щоб забезпечувався
вільний під’їзд засобів пожежегасіння до об’єктів будівництва .
• Для запобігання розтікання рідин як споруди, так і площадки розміщуємо 
нижче рівня землі.
® Негашене вапно зберігаємо в закритих складах з піднятою не менш як на
200мм підлогою для запобігання затоплення водою.
• Майданчик обладнуємо протипожежним водоводом. Пожежні гідранти 
встановлюємо в закритих колодязях, які в зимовий час утеплюють
© Тимчасові споруди обладнуємо первинними засобами пожежегасіння, а
також обладнуємо пожежні щити з пожежним обладнанням
• До зварювальних робіт допускаються особи, які мають кваліфікаційне 
посвідчення на право виконання робіт. На робочому місці зварювальника 
не дозволяється тримати горючі матеріали в радіусі 5 м
• Місце варки бітуму розміщуємо на спеціально відведених майданчиках, 
на відстанях не ближче 30м від будівель IV і V ступенів вогнестійкості 20 
м -II та 10м І ступеню.
• Розводити вогнища на будівельному майданчику забороняється. Паління 
дозволяється в спеціально відведеному місці.
4.2.4 Техніко - економічні показники виконання робіт
4.2.4.1 Тривалість будівництва об’єкту
Тривалість будівництва об’єкта — 362 днів.
Директивний термін будівництва об’єкта —  396 днів.
4.2.4.2 Скорочення тривалості будівництва в порівнянні з нормативною
Скорочення тривалості будівництва —  34 дня.
4.2.4.3 Трудомісткість будівельно-монтажних робіт
Трудомісткість будівельно-монтажних робіт:
155 маш-змін 
8085 люд-днів
4.2.4.4 Середній виробіток на 1 робітника по основним видам 
робіт в фізичних об’ємах
о о
При монтажі колон 8.42 м /чол. змін
При підкранових балок 6,3м /чол. змін
о
При монтажі елементів покриття 33,15 м /чол. змін
При склінні віконних блоків 135 м /чол. змін
При фарбуванні вапном 201м /чол. змін
При влаштуванні бетонної підлоги 2989 м2/чол. змін
5. Безпека життєдіяльності та цивільний захист
5.1 Розрахунок загального штучного освітлення
В проектуємих приміщеннях раціонально виконане освітлення 
виробничих приміщень надає позитивного психофізіологічного впливу на 
працюючих, сприяє підвищенню якості продукції та продуктивності праці, 
забезпеченню її безпеки, знижує втому і травматизм на виробництві, зберігає 
високу працездатність в процесі праці. Для надання комфортних умов праці в 
лабораторних приміщеннях проектуємо!' будівлі освітлення влаштовуємо з 
врахуванням наступних вимог:
-  освітлення на робочих місцях повинно бути достатнім для виконання 
даної роботи;
-  освітлення повинно бути рівномірним по робочій поверхні;
-  на робочій поверхні не повинно бути тіні, особливо рухливої;
-  в полі зору не повинно бути прямого і відбитого блиску (блиск -  
підвищена яскравість освітленої поверхні, яка викликає осліплення);
-  величина освітленості повинна бути постійною в часі;
-  спектральний склад світла повинен відповідати характеру роботи (ця 
вимога особливо суттєва для забезпечення правильної 
ко льоропередачі);
-  світлові установки не повинні бути джерелом додаткових небезпек та 
шкідливостей;
-  установки повинні бути економні, прості та надійні до роботи.
В проектуємих приміщеннях передбачено влаштування штучного освітлення, 
яке запроектоване наступних видів:
-  робоче, призначене для виконання виробничого процесу;
-  аварійне, що забезпечує мінімальне освітлення на робочому місці для 
продовження роботи при відключенні робочого освітлення;
-  евакуаційне, призначене для евакуації людей з приміщення при 
відключенні робочого освітлення, встановлюється на місцях 
пересування людей;
-  чергове, освітлення поза робочим часом.
В світильниках, що запроектовані в даних приміщеннях використано 
газорозрядні лампи (прилади, в яких випромінювання оптичного діапазону 
виникає в результаті електричного розряду в атмосфері інертних газів і парів 
металів, а також за рахунок явища люмінесценції), до переваг яких можна 
віднести велику світловіддачу (40-110 лм/Вт), високий термін служби ( до 10 
000 годин), від газорозрядних ламп можна одержувати світловий потік 
практично в будь-якій частині спектру, підбираючи відповідним чином інертні 
гази і пари металів. До недоліків цих ламп відносяться пульсації світлового 
потоку (період розгорання може досягати 10 хвилин), утворення радіоперешкод, 
при використовуванні газорозрядних ламп через пульсацію світлового потоку 
можлива поява стробоскопічного ефекта (це явище скривлення зорового 
сприйняття об’єктів, що обертаються, рухаються або змінюються в мигаючому 
світлі, яке виникає при співпаданні кратності частотних характеристик руху
об'єктів і змінення світлового потоку в часі в освітлювальних установках з 
газорозрядними лампами, які живляться змінним струмом (якщо частота
5.1.1 Експлуатація та ремонт освітлювальних приладів
Природне та штучне освітлення може бути ефективне лише при 
ретельному обслуговуванні частин, що входять до складу системи вузлів та 
пристроїв. Внаслідок тривалого використання ламп (розжарювання та 
люмінесцентних) їх світловий потік знижується відповідно на 10 -  15% та 20 -  
25%. Ретельний та регулярний догляд за установками природнього та штучного 
освітленя має важливе значення для створення раціональних умов освітлення. 
Чищення скла світлових проріз будівлі повинна виконуватись не рідше ніж два 
рази на рік для приміщень з незначною кількістю виділення пилу; для 
світильників -  4 -  12 разів на рік в залежності від характеру запилення 
виробничого приміщення. Для різних підприємств галузей встановлюються 
конкретні вимоги в інструкціях, що відображають специфіку даного 
підприємства. Перш ніж приступати до очищення світильників, потрібно їх 
знеструмити.
Світильники загального та місцевого освітлення, що підвішені на висоті 
нижче 2,5м від рівня підлоги, повинні мати напругу не вище 42В. При слесарно 
-  монтажних роботах, технічному обслуговуванні і ремонті машин, автомобілів і 
іншого обладнання необхідно користуватися переносними джерелами світла 
(ручними світильникаи) з напругою не вище 42В, а при роботах в особливо 
небезпечних умовах -  не вище 12В. Конструкція ручного переносного 
світильника повинна виключати усіляку можливість дотику до струмонесучіх 
частин.
При експлуатації освітлювальних установок необхідно періодично 
перевіряти:
-  стан ізоляції дротів;
-  рівень освітлення в контрольних точках виробничого приміщення (не 
рідше одного рази на рік після чищення світильників та заміни 
згорілих ламп)
Основний прилад для вимірювання освітлювання -  люксметр.
5.1.2 Кольорове оформлення приміщень
Головним фактором у зоровій естетиці, що глибоко впливає на емоційний 
стан людини є колір. Вибір кольору відбиває спрямованість на визначену 
діяльність, настрій, функціональний стан і найбільш стійкі риси особистості.
Одним з найбільш ефективних засобів для забезпечення комфортних умов 
праці на робочих місцях є фарбування устаткування і приміщень. Фарбування 
службових приміщень істотно впливає на освітленість і на психофізіологічний 
стан людини. При виборі кольору для фарбування стін, стелі і підлоги
службових приміщень варто керуватися коефіцієнтами відображення світла 
різними по фарбуванню освітленими поверхнями.
При виборі кольорового оформлення приміщень необхідно враховувати 
також орієнтацію віконних прорізів по сторонах світу. Якщо вони звернені на 
північ, то для фарбування доцільно застосовувати теплі тони: світло-жовті, 
світло-бежеві. У тих випадках, коли вони виходять на південну сторону, 
рекомендуються холодні тони: салатний, ясно-зелений, світло-блакитний.
Вплив кольору може викликати в людини як фізіологічний, так і психологічний 
ефект тому при вибрі.Розрізняють три види впливу кольору на людину: фізичне, 
оптичне й емоційне.
Відомо, що колір як властивість променистої енергії видимої частини спектра є 
могутнім біологічним фактором, що робить в одному випадку стимулює вплив 
на людину, на сприйняття їм інформації з зовнішнього середовища, в іншому - 
пригнічує.
Кольорове оформлення об'єктів на виробництві й у побуті в одних випадках 
супроводжується підвищенням продуктивності праці, а в інші - виникненням 
зорового і загального стомлення, що веде до травматизму і зниження 
продуктивності праці. Тобто необхідно використовувати такі кольори, які 
повинні створювати необхідні фізіологічно сприятливі умови для органів зору і 
всієї центральної нервової системи людини, дуже чуттєвої до кольору. 
Раціональне кольорове оформлення приміщень -  діючий фактор поліпшення 
умов праці і життєдіяльності людини.
Таблиця 5.1- Основні характеристики кольорів
Кольори Збуджуючі Пригнічуючи Заспокійливі
червоний +
помаранжевий +
жовтий +
зелений +
блакитний +
фиолетовый +
темно-сірий +
чорний +
Жовто-коричневий колір здається сухим, зеленувато-синій - вологим, 
рожевий - слащавым, червоний - теплим, жовтогарячий - кричущим, фіолетовий 
- важким, жовтий - легенею. Це дія кольору викликана синестезією, порушенням 
одного органа почуттів при роздратуванні іншого. Нижче приводяться основні 
характеристики уявленого впливу кольорів. До оптичного впливу кольору
відносяться чи ілюзії оптичні явища, викликувані кольором і змінюючі 
зовнішнім виглядом предметів. Розглядаючи оптичні явища кольору, усі 
кольори можна умовно розділити на двох груп: червоні і синій, тому що в 
основному кольори по своїх оптичних властивостях будуть тяжіти до якій- 
небудь з цих груп. Виключення складає зелений колір.
До оптичного впливу кольору відносяться чи ілюзії оптичні явища, викликані 
кольором і змінюючі зовнішнім виглядом предметів. Розглядаючи оптичні 
явища кольору, усі кольори можна умовно розділити на дві групи: червоні і сині, 
тому що в основному кольори по своїй оптичній властивості будуть схилятись 
до якіх-небудь з цих груп. Виключення складає зелений колір.
Таблиця 5.2 - Основні характеристики уявленого впливу кольорів
Колір Характеристики уявленого впливу кольорів
білий легкий холодний
жовтий легкий Теплтй сухий
помаранжевий Теплий сухий крикливий,
громкий
крикливий,
червоний важкий Теплий сухий громкий
фіолетовий важкий
синій важкий холодний вологий тихий,
спокійний
зелений прохолодний вологий Спокійний
блакитний легкий вологий тихий,
спокійний
коричневий важкий Теплий вологий
чорний важкий сухий
Таблиця5.3 - Основні характеристики кольорів
Колір Характеристики кольорів
білий Холодний, одноманітний здібний визивати апатію.
Теплий,веселий,розпологаєдо доброго настрою.У сполученні 
жовтий із зеленим кольором благодійно впливає на настрій.
помаранжевий Зігріває,бадьорить,стимулює до активної діяльності.
Світлі тона червоного мобілізують та підіймають настрій. 
червоний Вони підійдуть до гостиної, приймальної у офісі.
Глибокий фіолетовий колір дуже красивий, психологи 
фіолетовий вважають його кольором творчості. Його обирають люди з 
нестандартним мисленням.
синій Створює відчуття легкості, спокою.Під його впливо 
зменьшується фізична напруга.
зелений Колір спокою та свіжості,зоспокійливо діє на нервову 
систему.Переважний для гостиної, і у робочого кабінету.
чорний Похмурий та важкий,різко знижує настрій.
Світлі кольори, наприклад білий чи жовтий створюють ефект иррадации, 
вони як би поширюються на розташовані поруч з ними більш темні кольори і 
зменшують пофарбовані в ці кольори поверхні.
Площини, пофарбовані в темно-синій, фіолетовий і чорний кольори, 
візуально зменшуються і спрямовуються донизу. Зелений колір - найбільш 
спокійний із усіх кольорів. Жовтий колір візуально як би піднімає поверхню. 
Вона здається до того ж більш великої через ефект иррадації. Червоний колір 
наближається до нас, голубий, навпаки віддаляється.Так само потрібно 
відзначити відцентровий рух жовтого кольору і доцентровий синього. Синє ж 
розвиває доцентровий рух і віддаляється від людини.
При психологічному впливі кольору мова йде про почуття переживання, що ми 
можемо випробувати під впливом того чи іншого кольору. Цей вплив дуже тісно 
пов'язаний з оптичними властивостями кольору.
Абсолютно зелений є самий спокійний колір. Він нікуди не рухається і не 
має призвуку ні радості, ні суму. Це постійна відсутність руху благотворно діє 
на стомлених людей. При введенні в зелений колір жовтого кольору він 
оживляється, стає більш активним. При додаванні синього, навпаки, починає 
звучати інакше, він робиться більш серйозним, вдумливим. Доведений до межі 
чорного, синій колір одержує призвук суму. Стаючи більш світлим синій 
здобуває байдужий характер і робить людину далекою і байдужою, як блакитне 
небо. І стаючи світліше і все більш беззвучний, доки не дійде до беззвучного 
спокою - стане білим.Часто білий колір визначається як "некраска". Це символ 
світу де зникають усі фарби, усі матеріальні ВЛАСТИВОСТІ. Тому і діє білий 
колір на нашу психіку як мовчання. Але це мовчання не мертве, а навпаки повне 
можливостей.
Необхідно враховувати, що психофізіологічний вплив кольору в значній 
мірі залежить від: більшої чи меншої насиченості кольору, розміру колірної 
плями, відстані і напрямки відкіля впливає колір. Колір розташований по 
вертикалі сприймається легко, діагональ - динаміка, горизонталь - стійкість.
Часто про колір судять по його візуальній вагомості. Якщо внизу дані 
темні кольори, а нагорі - світлі, то таке рішення робить стабільне враження. 
Навпаки ж буде враження нестійкості. Виходячи з цього в приміщеннях 
використовуються темні кольори для підлоги і світлі для стін та стелі. Існує 
об'єктивний зорово-психологічний факт сприйняття об'єктів по подобі. Наше 
око і психіка насамперед визначають подібні об'єкти по деяким якостям; або по 
подобі форм, або по подобі кольору.
Отже враховуючи все вищезазначене для оформлення даних приміщень 
виконуємо наступним чином:
-  Так як дані лабораторні приміщення орієнтовані на північ, то для 
фарбування застосовуємо теплі тони.
-  Для фарбування стін використовуємо світло -  бежевий колір, в 
фарбувальну суміш для фарбування стелі додаємо синьку для 
надання більшої білизни.
-  Для уникнення монотонності в оформленні приміщень виробниче 
устаткування фарбуємо в зелений волір.
обертання об'єкта співпадає з частотою пульсації світлового потоку, то об'єкт 
здається нерухомим). Для зменшення негативних властивостей ламп, в даному 
проекті використані лампи TLD.
5.2 Розрахунок загального штучного освітлення по методу коефіцієнта 
використання
В даному розділі розраховуємо загальне штучне освітлення для 
лабораторій адміністративно -  побутової частини проектуємої будівлі.
У відповідності із [49] роботу персоналу в даних приміщеннях 
відноситься до І розряду зорової праці, а тому при аналізі умов роботи 
персоналу лабораторій до освітлення висуваються особливі вимоги.
Таблиця 5.4 - Стан освітлення на робочих місцях
Параметри Величина параметру
1. Найменші розміри об'єкту Менше 0,15
2. Розряд робіт І
3. Підрозділ зорової роботи г
4. контраст об'єкту розрізнення з фоном Великий
5. Характеристика фону середній
У відповідності із [49] для забезпечення нормальних умов праці 
освітлення повинно бути виконано світильниками із люмінесцентними лампами 
і освітленість повинна бути не менше 400Лк.
Приміщення лабораторії являє собою прямокутник в плані площею 
52,80м2, висотою 3,6м із світлою стелею та стінами і темною підлогою. При 
виборі світильників враховуємо конструктивні, вимоги пожежної безпеки, 
світлотехнічні та естетичні вимоги, а також умови середовища в приміщенні.
Враховуючи ці вимоги та вимоги [49] в проекті прийняті світильники 
PHILIPS TCS 214/258D-L в яких використовуються лампи TDL (58Вт) із 
світловим потоком 4500Лм.
Необхідну кількість світильників визначаємо за формулою:
Е* S * z* К 3 
N  = (5.1)
п* Fn * î]
де Е -  нормативне освітлення, 400 лк;
К3 -  коефіцієнт запасу, враховує зниження освітлення в процесі експлуатації, 
1,5; # 2
Б -  площа, що освітлюється 52,8 м ;
ї  -  коефіцієнт мінімального освітлення, 1,1 для люмінесцентних ламп; 
п -  кількість ламп у світильнику п=2;
Бп -  світловий потік лампи 4500 Лм;
Г| - коефіцієнт використання, від одиниці 40%;
дг 400*52.8*1.1*1.5 П/СО
N  = -------------------------- = 9.68 ш т .
2*4500*0.4
Приймаємо 10 шт.
Коефіцієнт відбивання стелі, стін, підлоги або робочої поверхні та індексу 
приміщень визначаємо за формулою:
і = А*В (5.2)
к (А + В)
де А,В -  довжина приміщення, м; 
й - висота підвісу світильників, м;
і = — 5  75 * 9 5—  = 0.995
3.6(5.75 + 9.5)
Згідно визначеного індексу приміщення визначаємо коефіцієнт відбивання 
[45]: від стелі рс=70%; від стін рс=50%; від підлоги рс=10%;
Коефіцієнт використання г|=43% [51]
Визначаємо схеми розташування світильників згідно наступних 
рекомендацій:
1. світильники з люмінісцентними лампами встановлюються рядами, 
переважно паралельно довгій стороні приміщення чи стіні з вікнами;
2. відстань між рядами світильників, між світильниками в ряді визначається 
з умови, ща відношення цієї відстані до висоти підвішених світильників 
не повинне перевищувати 1,4;
3. відстань від крайніх рядів приймається в межах 0,3-0,4 відстані між 
рядами, в залежності від наявності поблизу стін робочих місць;
4. в вузьких приміщеннях допускається однорядове розташування 
світильників;
5. місцеві світильники в системі комбінованого освітлення розташовуються 
виходячи з технологічної послідовності.
Кількість рядів світильників визначаємо методом розподілення для досягнення 
рівномірного освітлення, виходячи з співвідношення:
-  = 1.5 (5.3)
ь
де Ь-відстань між рядами.
Приймаємо 2 ряди світильників, по 5 в кожному ряді.
Уточнюємо довжину розрахункового ряду світильників:
Ьрозр=М% (5.4)
де 1с -  довжина світильника, 1с-1579мм
Ьрозр=Ьряду -  світильники розташовуються в вигляді суцільного ряду;
Ьрозр<ЬрЯду -  світильники розташовуються в ряду з розривами, якщо 
величина розриву 0,5м (розрахункової висоти підвішування світильників) 
необхідно провести повторний розрахунок з врахуванням розривів або 
зменшити кількість рядів і виконати повторний розрахунок;
Ьрозр>ЬрЯду -  світильники не розташовуються в ряд, в цьому випадку 
необхідно перейти до ламп більш великої одиничної потужності і іншим 
світильникам, або збільшити кількість рядів, або використати здвоєні або 
зтроєні ряди -  в усіх випадках необхідний новий розрахунок.
Ірозр. =5 *1579=7896мм
Приймаємо два суцільних ряди світильників по 5 в кожному ряді.
5.2.1 Вибір перерізу дроту для освітлювальної мережі
Для живлення освітлювальної мережі використовується напруга 220В. 
Переріз дроту повинен відповідати наступним вимогам:
1. провідники повинні допускати протікання по них розрахункового 
струму освітлювального навантаження, не нагріваючих вище 
гранично допустимої температури -  перевірка по струму 
навантаження;
2. напруга на джерелах світла повинна бути не менше граничних значень -  
перевірка на втрату напрги;
3. механічна міцність дротів повинна бути достатньою для данного виду 
електропроводки.
4. Встановлена потужність освітлення визначається як сума потужностей 
ламп, а так як для освітлення даних приміщень використовууються 
люмінісцентні лампи ЛТБ -  40, що вмикаються по стартерній схемі, то 
до потужності ламп додаються втрати в пускорегулюючих автоматах, що 
відповідають 20% потужності ламп:
ру = Е Р +0.2РІ= 1 .2 '£ Р  ,Бт (5.4)
де Р; -  потужність і-ї лампи, Р;=58Вт ; 
п -  кількість ламп, п=10*2=20шт
Ру-1 ,2 *58*20=1392Вт
Розрахункове навантаження питаючої освітлювальної мережі визначається 
множенням встановленої потужності ламп на коефіцієнт спросу Кс:
Рр=Ру*Ка Вт (5.5)
Так як дана промислова будівля складається з великої кількості окремих 
приміщень то коефіцієнт Кс=0,8
Арк.
1 9 2  Б - 1 1 П З 119
Рр=0,8*1392=1114Вт
Розрахунковий струм лінії:
h  = Л (5.6)
И ф * cos (р
де Рр -  розрахункове навантаження, Вт;
И ф  -  фазна напруга, В ;  И ф = 2 2 0 В ;
соБф - коефіцієнт потужності навантаження, для люмінесцентних ламп 
созф=0,9
/  1114 = 5.626А
р ~ 220*0.9
Згідно ПБВ 01 проводка в побутових приміщеннях повинна бути виконана 
дротом з мідними жилами, тому для проводки запроектований дріт марки ПИВ 
перерізом 2x2,5 мм2, що може витримати струм рівний ІДоП=36А. Ідо^Ір, тому при 
заміні ламп на більш потужні, струм із перерізом жил 2,5мм2 витримає струм в 
мережі освітлення в даному приміщенні, і тим самим не створюється пожежна 
небезпека
1. Виробниче приміщення Лабораторії
2. Норма освітлення, лк 400
3. Вид світильника TCS 214/258D-L
4. Тип джерела світла TLD
5. Світовий потік лампи, лк. 4500
6. Коефіцієнт використання потоку, % 43
7. Кількість світильників для системи 
загального освітлення, шт. 10
Для того, щоб зменшити коефіцієнт пульсації, для економії електроенергії 
ряди світильників підключаємо до різних фаз.
Потужність однієї фази:
1392
РФ = 696Вт
Отже для забезпечення комфортних умов роботи персоналу в даних 
приміщеннях достатнім є використання 10 світильників PHILIPS TCS 214/258D 
L із лампами TLD (58Вт), і використання для проводки мідного дроту 1 1 1  1В 
перерізом 2x2,5мм2 із підключенням окремих рядів світильників до різних фаз.
5.3 Цивільний захист
Можливі аварії від дії стихійних лих в зоні розташування будівлі.
Характерними стихійними лихами в зоні розташування споруди є :
- землетруси силою до 6 балів;
- ураганні вітри швидкістю 15 м/сек. та більше;
- снігові замети;
- сильні довготривалі морози;
- підтоплення (території, основи фундаментів);
Аварії на виробництві від дії стихійних лих в зоні розташування споруди 
поділяються на дві категорії :
До першої відносяться аварії, які призвели до повної або часткової зупинки 
робочого процесу із великим матеріальним збитком та загибеллю людей. Для 
ліквідації такої аварії потрібно використовувати війська цивільної оборони, 
підрозділи армії України.
До другої категорії відносяться аварії, внаслідок яких сталося руйнування 
або пошкодження окремих частин споруди із можливою загибеллю персоналу. 
Для ліквідації наслідків такої аварії достатньо сил формувань цивільної оборони 
та спеціальних відомчих формувань на місцях.
Для організації попередження та ліквідації наслідків стихійних лих та аварій 
створюється штаб цивільної оборони, начальником штабу ЦО призначається 
керівник.
Для безпосереднього керівництва в надзвичайних ситуаціях створюються 
відповідні службу ЦО. Працюючі служб проводять навчання та інструктаж, 
щодо дій у надзвичайних ситуаціях, також передбачається виконання та 
забезпечення робіт технічними засобами.
Відповідно закону „Про цивільну оборону України,, захист населення у 
надзвичайних ситуаціях — одне із головних завдань цивільної оборони, тому при 
необхідності планується :
-  укриття населення в захисних спорудах(сховища, ПРУ);
-  розселення або евакуація працюючих;
-  протиепідемні заходи, рятувальні та інші невідкладні роботи в 
осередках ураження, санітарна обробка людей, одягу, техніки.
Технічними заходами також передбачається підсилення конструкцій:
-  герметизація приміщень, обладнання, продовольства;
-  дублювання енергетичного забезпечення;
-  дублювання системи водопостачання;
-  створення запасів матеріалів, техніки, запчастин, медикаментів;
-  підтримання в належному стані засобів пожежегасіння.
Для послаблення ураження працюючих від дії хімічних речовин та радіації 
передбачається створення запасів індивідуальних засобів захисту -  
індивідуальні аптечки, противогази, дозиметри, спецодяг та інше.
Оцінка хімічної обстановки говорить про те, що отруєнних речовин поблизу 
складу немає, тому захисні споруди, сховища, протирадіаційні укриття будувати 
недоцільно.
Прогноз можливостей виникнення надзвичайних ситуацій, що загрожують 
життю людини.
Згідно [1] регіон будівнитцва не відноситься до сейсмісно активних, тому 
при проетктуванні не виділяються заходи щодо підвищення сейсмічених 
характеристик конструкцій і властивостей будівлі вцілому.
Небезпеки ураганів, цунамі в районі будівнцтва не існує, тоу заходи 
перебдачати не доцільно.
Загрози хімічної та радіаційної небезпеки для будівлі, що проектується 
немає, тому захисні споруди не потрібні.
Велике значення має надаватися питанням прогнозування і планування дій 
на випадок виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть спричинити 
руйнування будівель і споруд, забруднення навколишнього середовища і 
нанесення втрат здоров'ю населення.
Оцінка обстановки (радіуси зон руйнувань, пожеж), яка може скластися на 
підприємстві при аварії, буде основою для планування обсягу і характеру 
запобіжних заходів і організації рятувальних робіт. До запобіжних заходів 
спалахування і вибуху пилу належать такі:
— ізоляція і відокремлення небезпечних приміщень; обладнання 
вентиляційних отворів; застосування пристроїв для подавлення вибуху; 
відгороджування дільниць виробництва, де виділяється пил; від джерел 
можливого запалювання; віддалення і захист джерел запалювання;
— установка пилоуловлювачів: не допускати накопичення пилу до 
вибухової концентрації та виділення пилу в атмосферу.
При оцінюванні можливої ситуації аналіз виконання цих заходів може 
показати слабкі місця, що можуть призвести до пожежі чи вибуху. Тому 
розробка і впровадження ефективних заходів будуть важливими у зменшенні 
факторів ризику.
На об'єкті з урахуванням специфіки виробництва з метою створення 
безпечних умов для персоналу розробляють схему безаварійної зупинки об'єкта 
на випадок раптового припинення подачі електроенергії, води і газу, план 
ліквідації можливих аварій і організовують підготовку робітників і службовців 
до роботи в аварійних умовах. Рятувальні та інші невідкладні роботи при 
ліквідації наслідків виробничих аварій і катастроф виконують рятувальні 
формування і залучене населення.
Характер аварій визначається причинами виникнення, масштабами і 
особливостями виробництва. Від цього залежатимуть наслідки аварій, а це 
визначає тактику проведення рятувальних робіт. Щоб не дати аварії розростися 
до катастрофічних розмірів, не допустити загибелі людей, зменшити кількість 
уражених і зростання матеріальних втрат, необхідно рятувальні роботи 
починати негайно.
Формування охорони громадського порядку оточують місце аварії і 
створюють умови для безперебійного прибуття інших формувань і успішного 
проведення робіт.
Для визначення обсягу і характеру аварії, кількість необхідних сил і засобів, 
правильної організації рятувальних робіт начальник цивільного захисту дає 
розпорядження організувати розвідку. До складу розвідувальних груп необхідно 
включити спеціалістів, які знають специфіку виробництва і розміщення об'єктів. 
Розвідка повинна встановити місця скупчення людей і ступінь загрози їхньому 
життю; ступінь і обсяг руйнувань, можливості виконання робіт без 
індивідуальних засобів захисту; наявність руйнувань, які можуть ускладнити 
обстановку, або фактори, що можуть збільшити розмір аварії; стан виробничих і 
комунально-енергетичних мереж.
Керівник об'єкта, спеціалісти об'єкта, командири рятувальних формувань 
вивчають дані, зібрані розвід групами, і приймають рішення про ведення 
рятувальних робіт.
Формування цивільного захисту одержують завдання для проведення 
рятувальних робіт, аварійно-технічні формування за необхідності відключають 
подачу газу, електроенергії, кисню, пари, паливних, мастильних і 
вибухонебезпечних рідин.
Рятувальні загони разом з медичними негайно розпочинають рятування 
людей і надання потерпілим медичної допомоги.
Формування загального призначення під час гасіння пожеж разом з 
протипожежними формуваннями займаються рятуванням потерпілих із-під 
завалів і уламків та наданням їм першої допомоги, розчищанням проїздів, 
евакуацією потерпілих, усуненням пошкоджень на комунально-енергетичній 
мережі.
Засоби механізації, які використовуються при невідкладних і аварійно- 
відновних роботах, мають бути універсальними, маневреними, 
транспортабельними і малогабаритними. На невеликих територіях, якщо немає 
широкого фронту робіт, великого нагромадження переплетених, залізобетонних 
і металевих конструкцій використовують механізовані інструменти і 
найпростіші засоби механізації: апарати для газового різання металу, відбійні 
молотки, перфоратори, лебідки, домкрати, ломи, лопати, кирки та ін.
Для освітлення ділянок робіт застосовують прожектори і переносні 
світильники.
Якщо є потреба, органи управління цивільного захисту за участю населення 
і формувань готують тимчасовий житловий фонд, створюють наметові містечка, 
організовують евакуацію населення. У безпечних місцях розгортають медичні 
установи, куди і відправляють усіх потерпілих. Організовують харчування, 
забезпечення питною водою.
Індивідуальний спосіб захисту передбачає застосування індивідуальних 
засобів захисту органів дихання, шкіри, а також медичних засобів захисту. Цей 
спосіб широко застосовують у мирний час в умовах радіоактивного 
забруднення, в зонах, заражених сильнодіючими ядучими речовинами, 
осередках біологічного зараження, районах стихійних лих. У режимі 
надзвичайної ситуації і надзвичайного стану всі заходи, які передбачається
застосовувати для захисту населення, включають застосування засобів 
індивідуального захисту.
Організація забезпечення населення індивідуальними засобами захисту є 
важливим завданням органів цивільного захисту. Безпосередньо відповідають за 
це керівники об'єктів і населених пунктів. Облік наявних індивідуальних засобів 
ведуть органи управління цивільного захисту.
Індивідуальні засоби захисту призначені для захисту людей від 
радіоактивних, отруйних і сильнодіючих ядучих речовин, а також бактеріальних 
засобів. За призначенням засоби індивідуального захисту поділяються на засоби 
захисту органів дихання і шкіри.
За принципом захисту вони бувають фільтруючі та ізолюючі.
Фільтрація полягає в тому, що повітря, яке проходить у засобах захисту 
органів дихання через фільтруючі елементи, шар активованого вугілля, 
звільняється від шкідливих домішок і надходить в організм людини чистим.
Індивідуальні засоби захисту ізолюючого типу за допомогою матеріалів, 
непроникних для зараженого повітря, повністю ізолюють організм людини від 
навколишнього повітря.
Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій — це проведення комплексу 
заходів, які включають аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, що 
здійснюються при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного, природного 
та військового характеру і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, 
рятування життя та збереження здоров'я людей, а також локалізацію 
надзвичайних ситуацій.
Аварійно-рятувальні роботи —  це роботи, спрямовані на пошук, рятування і 
захист людей, в тому числі надання їм невідкладної медичної допомоги, захист 
матеріальних і культурних цінностей та довкілля при ліквідації наслідків 
надзвичайних ситуацій.
Рятувальні роботи з метою врятування людей і надання їм допомоги 
включають: розвідку району лиха і осередку ураження, маршруту висування 
формувань та проведення робіт; локалізацію і ліквідацію пожеж на шляху 
введення рятувальних формувань і об'єктах рятувальних робіт (розшуку і 
рятування людей, які знаходяться в завалених сховищах, підвалах, завалах, 
палаючих, загазованих, задимлених або затоплених будинках і виробничих 
приміщеннях), розкриття розвалених, пошкоджених, завалених захисних споруд 
і рятування людей, які знаходяться в них; надання першої медичної допомоги 
потерпілим; винесення потерпілих і евакуація з осередку ураження, небезпечних 
зон у безпечний район; санітарну обробку людей, ветеринарну обробку 
сільськогосподарських тварин, знезаражування території, будівель, споруд, 
продовольства, води, техніки, сировини.
Одночасно або перед рятувальними роботами необхідно виконати інші 
невідкладні аварійні роботи. Наприклад, для того щоб підвезти людей і техніку, 
необхідно розчистити завалені проїзди, навести переправи, подати воду для 
гасіння пожеж тощо.
За організацію і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт 
відповідає керівник ЦЗ об'єкта чи населеного пункту. Він особисто керує 
підпорядкованими формуваннями через служби ЦЗ.
Безпосередньо на місці проведення рятувальних робіт особовим складом 
керує командир формування. Він стежить за ходом роботи, за встановленим 
режимом роботи, за зміною обстановки, проведенням перегрупування чи 
перестановки сили і засобів на місці роботи, контролює суворе дотримання 
заходів захисту і безпеки особового складу.
До невідкладних робіт належать: прокладання колонних шляхів і
влаштування проїзду, проходів у завалах і зонах забруднення РР, зараження ОР і 
СДЯР, локалізація і ліквідація аварій на газових, енергетичних, водопровідних, 
каналізаційних і технологічних мережах з метою створення умов для 
проведення рятувальних робіт: укріплення або обвалення пошкоджених і з 
загрозою обвалу конструкцій будівель і споруд на шляхах руху формувань і в 
місцях роботи: ремонт і відновлення пошкоджених та зруйнованих ліній зв'язку 
і комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних робіт, 
потреб населення й особового складу формувань, які працюють у районах 
стихійного лиха, аварії чи осередку ураження, а також для протипожежних 
заходів.
На основі вивчення факторів, які впливають на стійкість роботи об'єктів, і 
оцінки стійкості елементів і галузей виробництва проти уражаючих факторів 
ядерної, хімічної і біологічної зброї, стихійних лих і виробничих аварій, 
необхідно завчасно організувати і провести організаційні, інженерно-технічні й 
технологічні заходи для підвищення стійкості роботи.
Здійснення організаційних заходів передбачає завчасну підготовку всіх 
структур цивільного захисту, служб і формувань до надзвичайних ситуацій.
Вжиттям технологічних заходів підвищується стійкість роботи об'єктів 
шляхом змінювання технологічних процесів, режимів, можливих в умовах 
надзвичайних ситуацій.
Інженерно-технічні заходи мають забезпечити підвищену стійкість 
виробничих споруд, технологічних ліній, устаткування, комунікацій об'єкта до 
впливу уражаючих факторів під час надзвичайних ситуацій.
При проведенні цих заходів необхідно враховувати конкретні умови об'єкта 
народного господарства. Проте є загальні організаційні інженерно-технічні 
заходи, які мають проводитись на всіх об'єктах.
1. Забезпечення захисту людей та їх життєдіяльності. Створення на об'єкті 
надійної системи оповіщення про загрозу нападу противника, радіоактивне 
забруднення, хімічне і біологічне зараження, загрозу стихійного лиха і 
виробничої аварії. Організація розвідки і спостереження за радіоактивним 
забрудненням, хімічним і біологічним зараженням; гідрометеорологічне 
спостереження за рівнем води, напрямком і швидкістю вітру, рухом і 
поширенням хмари радіоактивного забруднення, СДЯР і ОР.
Створення фонду захисних споруд ЦО, запасів засобів індивідуального 
захисту і забезпечення своєчасної видачі їх населенню.
Завчасна підготовка до масової санітарної обробки населення і 
знезаражування одягу, організація взаємодії з установами охорони здоров'я для 
медичного обслуговування населення у надзвичайних ситуаціях.
Підготовка до евакуації населення, розміщеного в зонах можливих 
руйнувань і катастрофічного затоплення. Завчасна підготовка місць евакуації, 
організація прийому евакуйованого населення на територію населених пунктів.
Постачання населення продуктами харчування, питною водою, предметами 
першої необхідності; комунальне побутове обслуговування населення з 
урахуванням проведення евакуаційних заходів, забезпечення захисту 
продовольчих запасів.
Навчання населення способам захисту, надання першої допомоги, 
практичним діям в умовах надзвичайних ситуацій, морально-психологічна 
підготовка населення для виживання.
Забезпечення чіткої інформації про обстановку та правила дій і поведінки 
населення в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.
Захист цінного й унікального устаткування. Захистити цінне і унікальне 
устаткування можна завдяки проведенню інженерно-технічних заходів, щоб 
зменшити небезпеку пошкодження і руйнування цінного й унікального 
устаткування, станків з програмним керуванням, шліфувальних, токарних, 
розточних, зубофрезер-них, пресових станків, автоматичних конвеєрних ліній та 
іншого устаткування.
Варіантами такого захисту є розміщення зазначеного устаткування в 
заглиблених приміщеннях а також використання спеціальних захисних 
пристосувань, закріплення станків на фундаментах, застосування контрфорсів 
для підвищення стійкості проти перекидання обладнання.
Забезпечення збереження й відновлення будівель і споруд. Оцінка 
можливих ступенів руйнування будівель і споруд господарства, населеного 
пункту. Визначення обсягу невідкладних ремонтних робіт, потреби в 
будівельних матеріалах.
Розрахунок сил і засобів для проведення невідкладних ремонтних та інших 
робіт, а також знезаражування приміщень, виробничих ділянок і території.
Створення і підготовка спеціальних формувань для ремонтно-відновних, 
будівельних та інших робіт на об'єкті. При будівництві нових будівель і 
захисних споруд врахувати вимоги ЦЗ.
Розробка комплексу протипожежних заходів, які виключали б можливість 
виникнення масових пожеж.
Забезпечення надійності системи управління і зв'язку. Організація 
захищеного пункту управління, оснащення його засобами зв'язку, які б дали 
можливість швидко доводити сигнали ЦЗ до всіх виробничих підрозділів і 
населення у місцях проживання.
Розробка документів, які регламентують чіткі дії персоналу для 
забезпечення сталої роботи об'єкта в надзвичайних умовах.
Підготовка необхідного резерву кадрів спеціалістів, механізаторів і керівних 
працівників для зміни тим, які будуть мобілізовані.
Планування збору даних про обстановку, передачу команд і розпоряджень в 
умовах впливу на об'єкт уражаючих факторів. Організація використання 
радіозасобів, телефонного зв'язку, посильних для зв'язку з віддаленими 
населеними пунктами, виробничими підрозділами, а також з колонами
евакуйованого населення, що перебувають у дорозі, і відповідальними особами, 
які супроводжують під час евакуації. Забезпечення дублювання ліній і каналів 
зв'язку. Для підтримання на високому рівні ЦЗ регулярно проводити підготовку 
населення, спеціалістів, проводити об'єктові тренування і командні навчання.
З метою запобігання виникненню надзвичайної ситуації техногенного та 
природного характеру здійснюються заходи інженерного захисту під час 
проектування й експлуатації споруд та інших об'єктів господарювання, наслідки 
діяльності яких можуть шкідливо вплинути на безпеку населення і довкілля.
Основним завданням цивільного захисту при виникненні надзвичайних 
ситуацій є захист населення.
Захист населення — це створення необхідних умов для збереження життя і 
здоров'я людей у надзвичайних ситуаціях.
Головна мета захисних заходів —  уникнути або максимально знизити 
ураження населення.
До системи захисту населення і територій, що проводяться в масштабах 
держави у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій належать: 
інформація та оповіщення, спостереження і контроль, укриття в захисних 
спорудах, евакуація, інженерний, медичний, психологічний, біологічний, 
екологічний, радіаційний і хімічний захист, індивідуальні засоби захисту, 
самодопомога, взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях.
Заходи інженерного захисту населення і території мають передбачати: під 
час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення 
містобудування враховувати можливі прояви небезпечних і катастрофічних 
явищ і раціональне розміщення об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням 
можливих наслідків їхньої діяльності у разі виникнення аварії; спорудження 
будинків, будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із 
заданими рівнями безпеки та надійності; розроблення і здійснення заходів 
безаварійного функціонування об'єктів підвищеної небезпеки, створення 
комплексної схеми захисту населення пунктів та об'єктів господарювання від 
небезпечних природних процесів; розроблення і здійснення регіональних та 
місцевих планів запобігання надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків; 
організацію будівництва протизсувних, протиповіневих, протиселевих, 
протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального 
призначення; реалізацію заходів санітарної охорони території.
Для запобігання ураженню людей або зменшення його ступеня, своєчасного 
надання медичної допомоги постраждалим, забезпечення епідемічного 
благополуччя в зонах надзвичайних ситуацій техногенного та природного 
характеру необхідно проводити такі заходи: планування і використання наявних 
сил і засобів закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності й 
господарювання; розгортання в умовах надзвичайної ситуації необхідної 
кількості лікувальних закладів; завчасне застосування профілактичних 
медичних препаратів та санітарно-епідеміологічних заходів, контроль якості 
харчових продуктів, продовольчої сировини, питної води і джерел 
водопостачання, стану атмосферного повітря та опадів, стану довкілля, 
санітарно-гігієнічної та епідеміологічної ситуації; завчасне створення і 
підготовку медичних формувань, медичного персоналу та загальне медико-
санітарне навчання населення, накопичення медичних засобів захисту, 
медичного та спеціального майна і техніки, навчання населення способів 
надання першої медичної допомоги; недопущення впливу на здоров'я людей 
шкідливих факторів навколишнього середовища та наслідків надзвичайних 
ситуацій.
Біологічний захист передбачає своєчасне виявлення біологічного 
зараження, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно- 
обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.
6. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧШ ПОКАЗНИКИ 
Техніко-економічні показники
на будівництво — Адміністративно-виробничий корпус швейно-трикотажної фаб­
рики, м. Павлоград, Дніпропетровської обл.
Таблиця 6.1. Основні ТЕП
N Найменування показників Один.виміру Показники
п/п
1 2 3 4
1 Найменування будівлі та ї ї  місцезнаходж ення Адміністративно-виробничий 
корпус швейно-трикотажної 
фабрики, м. Павлоград, Дніпро­
петровської обл.
Характ ерист ика будівництва Нове
3 Кош т орисна вартість будівництва в пот очних цінах 2025р. Тис.грн. 94118,402
- в т.ч. Б  М Р Тис.грн. 68201,739
4 Будівельний об'єм м3 21156
5 Загальна площа м2 4275
6 Кош т орисна вартість 1 м 3 будівлі Грн. 4448
7 Кош т орисна вартість 1 м 2 будівлі Грн 22016
8 Трудомісткість будівництва Люд/год 153578
9 Затрати праці на будівництво 1 м3 будівлі Люд/дн. 0,907
10 Затрати праці на будівництво 1 м 2 будівлі Люд/дн. 4,490
11 Тривалість будівництва Місяців 23
Арк.
192 Б-11 ПЗ 129
Змн. Арк. № докуй. Підпис Дата