Зварювальний цех заводу ПАТ «Південьзахідшляхбуд», м. Вінниця

Юрченко, Артем Сергійович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6149
Title:	Зварювальний цех заводу ПАТ «Південьзахідшляхбуд», м. Вінниця
Authors:	Юрко, Олексій Акакієвич Юрченко, Артем Сергійович
Keywords:	зварювальний цех;промислове будівництво;металоконструкції;виробничі приміщення;каркасні конструкції
Issue Date:	Jun-2025
Abstract:	В основних напрямках економічного та соціального розвитку народного господарства України до 2030 року, затверджених Кабінетом міністрів України, поставлені такі задачі, які зобов’язують будівельників прискорювати темпи науково-технічного прогресу, впроваджувати сучасні методи організації виробництва і праці, забезпечувати подальший розвиток і підвищення ефективності автоматизованих систем управління та обчислювальних центрів, послідовного об’єднання їх в загальнодержавну систему збору та обробки інформації, здійснювати міри по вдосконаленню планування, забезпечувати збалансованість планів на основі вартісних балансів, балансів виробничих потужностей і трудових ресурсів, вдосконалювати організаційну структуру управління у капітальному будівництві. Здійснювати перехід до оцінки діяльності по закінчених і зданих замовникам готових об’єктах і пускових комплексах, а також забезпечити скорочення терміну будівництва підприємств і об’єктів, концентрацію капітальних вкладень і матеріальних ресурсів, підвищувати рівень індустріалізації будівництва і ступінь заводської готовності будівельних конструкцій і деталей, розвивати і вдосконалювати підрядний спосіб ведення будівельних робіт. Розвиток економіки, підйом добробуту людей у багатьох випадках залежать від темпів капітального будівництва і тому відповідальні задачі поставлені перед будівельними колективами країни. Значна частка коштів капітальних вкладень у народне господарство направляється у галузі, які прискорюють науково-технічний прогрес. Важливою особливістю плану будівельних робіт є те, що більше половини усіх капітальних вкладень підуть на завершення пускових комплексів. У розвитку потужної будівельної промисловості України знаходить відображення загальна політика розвитку промислового сектору країни.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6149
Appears in Collections:	192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Kvalifikaciyna robota bakalavra Yurchenko A.S..pdf Restricted Access		3.73 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
Міністерство освіти і науки України 
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет технологій будівництва та раціонального природокористування 
Кафедра промислового і цивільного будівництва 
 
 
 
                                                                     «ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ» 
                                                                       Завідувач  кафедри ПЦБ_________ 
                                                                      к.т.н., доцент Пряник С.П._______ 
_______________________________ 
 
                                                                        ’’____’’ ________________ 2025 р. 
 
 
                                                                                                                                                    
 
Пояснювальна записка 
 до кваліфікаційної роботи бакалавра 
 
бакалавр 
(освітній рівень) 
на тему «Зварювальний цех заводу ПАТ «Південьзахідшляхбуд», м. 
Вінниця.»_ 
 (найменування  теми)  
 
 
                        Виконав  студент  __4__ курсу,  групи    Б-11 
                        спеціальності 192 - Будівництво та цивільна інженерія  
                            (шифр, назва)   
 
                                                                                          _____________          __Юрченко  А.С._______ 
                                                                                                        (підпис)                                             (прізвище, ініціали)             
 
                            Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра  
                                       д.т.н., професор Юрко О.А._______               ________ 
                                                                  (науковий ступінь, вчене звання,, прізвище, ініціали)                                                       (підпис)                                                                                      
 
                            Рецензент кваліфікаційної роботи бакалавра 
                                   _________________________________              ________ 
                                     (посада , науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали)                                           (підпис)                                                                                                                                       
  
 
                                                                              
 
 
 
 
Черкаси  2025 
 
 
Зміст 
 
 
 Вступ               6 
1 Технологія основного виробництва          8 
2 Архітектурно – будівельний розділ          9 
 2.1 Вихідні дані             10 
 2.2 Опис схеми генплану                                 10 
 2.3 Об’ємно - планувальні рішення будівлі       11 
 2.4 Конструктивні рішення будівлі 
   2.5 Приміщення адміністративного та побутового призначення   17 
  2.5.1 Приміщення санітарно – побутового призначення   17 
  2.5.2 Приміщення охорони здоров‘я        17 
    2.5.3 Приміщення підприємства харчування 
     2.5.4 Приміщення культурного  призначення 
  2.5.5 Приміщення управління 
 2.6 Спеціальні заходи та роботи.  
            2.6.1  Заходи пов’язані з будівництвом в особливих умовах        18 
         2.6.2 Заходи з вибухо – пожежобезпеки       18 
         2.6.3 Захист приміщень від шуму та вібрації     20 
            2.6.4 Охорона навколишнього середовища                                               22
 2.7 Інженерне обладнання будівлі        21 
        2.8 Технічні і розрахункові дані                                                                           21 
         2.8.1 Розрахунок санітарно-технічного обладнання     22 
         2.8.2 Специфікації                        22 
         2.8.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі     22 
 2.9 Техніко – економічні показники будівлі               36 
3 Розрахунково – конструктивний розділ         39 
      3.1 Розрахунок двоскатної балки 
  3.1.1 Дані для проектування 
  3.1.2 Розрахунковий прогон та навантаження 
  3.1.3 Визначення зусиль в перерізах балки 
     3.1.4 Попередній підбір повздовжньої арматури 
  3.1.5 Геометричні характеристики поперечних перерізів балки   
  3.1.6 Попереднє напруження арматури і його втрати 
  3.1.7 Розрахунок міцності балки в стадії експлуатації 
            3.1.7.1 Перевірка розмірів бетонного перерізу 
            3.1.7.2 Міцність нормальних перерізів 
 
 
 
 
Виконав Юрченко   
Консульт. Юрко   192 ПЗ Б-11 
Консульт. Юрко   
Зав. каф . П р я н и к   Стадія Аркуш Аркушів 
        ДП 3  
Пояснювальна записка 
    Міністерство освіти 
 
    та науки України 
    ЧДТУ 
          3.1.7.3 Міцність похилих перерізів  - 
      3.1.7.4 Міцність балки в коньку         
   3.1.8 Розрахунок балки в стадії виготовлення, транспортування та 
монтажу 
         3.1.9 Розрахунок балки по виникненню тріщин 
          3.1.10 Розрахунок балки по розкриттю тріщин  
  3.1.11 Розрахунок по закриттю нормальних тріщин  
  3.1.12 Визначення прогину балки 
      3.2 Плита перекриття 
           3.2.1 Вихідні дані 
            3.2.2   Збір навантажень 
            3.2.3   Розрахунок плити панелі 
            3.2.4   Розрахунковий прогін, навантаження та зусилля в поперечному ребрі 
            3.2.5   Розрахунок за міцністю нормальних перерізів 
            3.2.6   Розрахунок за міцністю похилих перерізів 
             3.2.7 Розрахунковий прогін, навантаження та зусилля в повздовжньому ребрі 
             3.2.8   Розрахунок за міцністю нормальних перерізів 
             3.2.9   Розрахунок за міцністю похилих перерізів 
             3.2.10 Геометричні характеристики поперечного перерізу плити 
             3.2.11   Визначення втрат попереднього напруження арматури 
             3.2.12   Розрахунок нормальних перерізів повздовжніх ребер за  
виникнення тріщин 
             3.2.13 Розрахунок по розкриттю тріщин, нормальних до вісі повздовжніх 
ребер 
             3.2.14 Розрахунок похилих перерізів повздовжніх ребер  
на виникнення тріщин 
             3.2.15   Розрахунок прогинів плити 
             3.2.16  Розрахунок плити в стадії транспортування та монтажних  
навантажень 
4 Основи та фундаменти            114 
 4.1 Вихідні дані             115 
 4.2 Розрахунок монолітного фундаменту будівлі      117 
 4.3 Розрахунок основи по деформаціям        122 
 4.4 Розрахунок тіла фундаменту          125 
 4.5 Розрахунок фундаменту на продавлювання       125 
 4.6 Розрахунок арматури фундаменту         127 
5 Технологія та організація будівельного виробництва 
        5.1 Технологічна карта на монтаж будівельних конструкцій    150 
         5.1.1 Вихідні дані            150 
         5.1.2 Визначення обсягів монтажних робіт       150 
         5.1.3 Вибір монтажних пристроїв        150 
         5.1.4 Вибір методів монтажу         155 
         5.1.5 Визначення монтажних характеристик елементів    157 
         5.1.6 Вибір комплектів кранів за технічними параметрами   159 
 
   
 
 
  5.1.7 Вибiр способiв закрiплення конструкцій      159 
  5.1.8 Визначення розмірів і кількості монтажних ділянок   161 
  5.1.9 Вибір транспортних засобів        162 
  5.1.10 Складання калькуляції трудових витрат та заробітної платні 166 
  5.1.11 Складання таблиці технологічних розрахунків    166 
  5.1.12 Визначення кількості кранів у комплекті     170 
  5.1.13 Визначення техніко-економічних варіантів монтажу   170 
  5.1.14 Визначення техніко-економічних показників проекту   175 
  5.1.15 Розробка заходів з техніки безпеки проведення      
монтажних робіт          175 
 5.2 Організація будівництва           176 
  5.2.1 Складання сіткового графіку        176 
   5.2.1.1 Нормативна тривалість будівництва     176 
   5.2.1.2 Укрупнена номенклатура комплексів       
будівельно – монтажних робіт      176 
   5.2.1.3 Методи виконання основних робіт по комплексам  176 
   5.2.1.4 Проектування поточності виконання робіт    179 
   5.2.1.5 Таблиця вихідних даних для складання сіткового  
графіку           179 
  5.2.2 Проектування будівельного генерального плану    188 
   5.2.2.1 Виробничі та механізовані устаткування    188 
   5.2.2.2 Розрахунок складів         189 
   5.2.2.3 Тимчасові дороги та їх типи       190 
   5.2.2.4 Парк будівельних машин та транспорту     191 
   5.2.2.5 Визначення необхідності в побутових  
і адміністративних будинках      191 
   5.2.2.6 Організація водозабезпечення.        
     Розрахунок тимчасового забезпечення    193 
   5.2.2.7 Організація тимчасового енергозабезпечення   194 
   5.2.2.8 Розрахунок і організація освітлення робочих місць  195 
  5.2.3 Заходи по техніці безпеки виробничої санітарії і 
 протипожежній безпеці         197 
   5.2.3.1 Заходи по техніці безпеки при виконанні     
окремих будівельних процесів      197 
 
   
 
   5.3.3.1 Заходи по техніці безпеки та протипожежні заходи при  
 проектуванні будівельного генерального плану  201 
  5.3.4 Техніко - економічні показники виконання робіт     202 
   5.3.4.1 Тривалість будівництва об’єкту      202 
   5.3.4.2 Скорочення тривалості будівництва  
в порівнянні з нормативною      202 
   5.3.4.3 Трудомісткість будівельно-монтажних робіт    202 
   5.3.4.4 Середній виробіток на 1 робітника по основним видам 
 робіт в фізичних об’ємах       203 
6 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях      212 
6.1 Аналіз умов праці та безпека в надзвичайних ситуаціях робітників  
на об`єкті 
6.2 Техніка безпеки при зварювальних роботах в колодязях, каналах,  
металевих ємностях 
6.3 Планування заходів з цивільного захисту для робітників на об`єкті 
7 Кошторис і ТЕП              222 
Список літератури              267 
Додатки                 271 
 
 
   
 
 
Вступ 
В основних напрямках економічного та соціального розвитку 
народного господарства України до 2030 року, затверджених Кабінетом 
міністрів України, поставлені такі задачі, які зобов’язують будівельників 
прискорювати темпи науково-технічного прогресу, впроваджувати сучасні 
методи організації виробництва і праці, забезпечувати подальший розвиток і 
підвищення ефективності автоматизованих систем управління та 
обчислювальних центрів, послідовного об’єднання їх в загальнодержавну 
систему збору та обробки інформації, здійснювати міри по вдосконаленню 
планування, забезпечувати збалансованість планів на основі вартісних 
балансів, балансів виробничих потужностей і трудових ресурсів, 
вдосконалювати організаційну структуру управління у капітальному 
будівництві. Здійснювати перехід до оцінки діяльності по закінчених і зданих 
замовникам готових об’єктах і пускових комплексах, а також забезпечити 
скорочення терміну будівництва підприємств і об’єктів, концентрацію 
капітальних вкладень і матеріальних ресурсів, підвищувати рівень 
індустріалізації будівництва і ступінь заводської готовності будівельних 
конструкцій і деталей, розвивати і вдосконалювати підрядний спосіб ведення 
будівельних робіт. 
Розвиток економіки, підйом добробуту людей у багатьох випадках 
залежать від темпів капітального будівництва і тому відповідальні задачі 
поставлені перед будівельними колективами країни. 
Значна частка коштів капітальних вкладень у народне господарство 
направляється у галузі, які прискорюють науково-технічний прогрес. 
Важливою особливістю плану будівельних робіт є те, що більше половини 
усіх капітальних вкладень підуть на завершення пускових комплексів. 
У розвитку потужної будівельної промисловості України знаходить 
відображення загальна політика розвитку промислового сектору країни.  
1. Технологія основного виробництва 
  
Зварювальний цех ПАТ «Південьзахідшляхбуд» спеціалізується на 
виготовленні металевих конструкцій, які використовуються у дорожньому та 
мостовому будівництві, а також у загальнобудівельних роботах. Основне 
виробництво включає повний цикл обробки металу, від підготовки до 
зварювання та подальшого контролю якості. 
1. Підготовка матеріалів 
На першому етапі здійснюється підготовка вихідних матеріалів: 
- приймання і складування прокату (листи, швелери, труби, балки); 
- очищення від іржі, забруднень, мастила (механічним або хімічним 
способом); 
- розмічування згідно з проектно-конструкторською документацією; 
різання металу (газополуменеве, плазмове або механічне). 
2. Формування заготовок 
Після розкрою деталі формуються у вузли й складальні одиниці. Для 
цього виконуються: 
- гнуття, штампування, свердління, фрезерування; 
- попереднє складання деталей у вузли (із застосуванням прихваток). 
3. Зварювальні роботи 
Основний етап — це зварювання, яке виконується такими методами: 
- дугове ручне зварювання (ММА) — для конструкцій з товстого 
металу; 
- напівавтоматичне зварювання в середовищі захисних газів 
(MIG/MAG) — для точності та високої продуктивності; 
- автоматизоване зварювання під флюсом — для довгих швів та 
серійного виробництва. 
Усі роботи виконуються відповідно до вимог ДСТУ та технічної 
документації. Застосовується зварювальне обладнання провідних виробників 
(Fronius, EWM, Kemppi тощо). 
4. Термічна обробка (за потреби) 
Для зняття внутрішніх напружень проводиться: 
- локальний або повний відпуск зварних з’єднань; 
- нормалізація металу у термічній печі. 
5. Контроль якості 
Контроль зварних з’єднань включає: 
- візуальний та вимірювальний контроль; 
- ультразвукову або радіографічну дефектоскопію; 
- капілярний і магнітопорошковий контроль. 
6. Фінішна обробка 
Завершальний етап: 
- зачистка швів; 
- антикорозійна обробка (грунтування, фарбування, оцинкування); 
- маркування та складування готової продукції. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
       
       
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата 
    Стадія Аркуш Аркушів 
Г А П          РП 1  
Р о з р о б и в    Пояснювальна записка 
Перевірив     
Н.контр.    
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2 АРХІТЕКТУРНО- БУДІВЕЛЬНИЙ РОЗДІЛ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
       Арк. 
      192 ПЗ Б-11 
 
      
 
 
2.1 Вихідні дані 
 Зварювальний цех заводу ПАТ «Південьзахідшляхбуд», м. Вінниця являє 
собою одноповерхову промислову будівлю з прибудованою двоповерховою 
адміністративно - побутовою частиною. 
 Будівля, що проектується знаходиться в ІІ кліматичному районі, який 
характеризується наступними показниками прийнятими згідно [1], [2]:  
 - сейсмічність району будівництва оцінюється в 6 балів; 
 - розрахункові температури зовнішнього повітря: 
– абсолютна мінімальна – мінус 37С; 
– найбільш холодної доби – мінус 29С; 
– найбільш холодної п‘ятиденки – мінус 25С; 
– середня температура найбільш холодного місяця – мінус 9С; 
– середня температура найбільш теплого місяця - 26,3С. 
- зона вологості - “суха”. 
- нормативна вага снігового покрову для ІІ снігового району – 70 Па. 
- глибина промерзання ґрунту -1.5м. 
 Нормативний швидкісний напір вітру для ІІ  вітрового району на висоті до 
10м над поверхнею землі  - 30 Па.  
 Геологічна будова ділянки вивчена до глибини 8,1м. Геологічний розріз  
представлений наступними видами ґрунтів, починаючи з поверхні землі: 
     - рослинний шар, потужністю 0,7м; 
- шар гумусу, потужністю 0,7 – 1,2м 
- супісок сірий, потужністю 1,2 – 4,2м; 
- пісок дрібний, потужністю 4,2 – 6,6м; 
- супісок сірий, потужністю 6,6 – 8,2м; 
- пісок дрібний, потужністю 8,2 – 10м; 
 
2.2 Опис схеми генплану 
 
Будівля розташована на території діючого підприємства ПАТ 
«Південьзахідшляхбуд», м. Вінниця, і знаходиться в центральній частині 
підприємства на відстані 650м від центрального входу на  підприємство. 
На майданчику будівництва розташовані: кислотний цех, цех очисного 
обладнання, побутовий корпус цеху очисного обладнання. 
        Майданчик для будівництва об’єкту має спокійний рельєф з нахилом на 
північний захід з перепадом висот 0,5-1 м. 
       Транспортні та людські потоки на території підприємства та в середині 
будівлі ізольовані один від одного.  
Для створення сприятливого клімату передбачено озеленення майданчику. 
В основу рішення генерального плану прийняті наступні рішення:  
−  виконання умов технології виробництва з забезпеченням 
максимальної механізації трудомістких  зовнішніх процесів; 
− максимальне використання території заводу. 
Об’ємно-планувальна компоновка нових об’єктів на генеральному плані 
підприємства вирішена з урахуванням розширення виробництва у 
       Арк. 
      192 ПЗ Б-11 
 
      
 
 
майбутньому, у відповідності з розташуванням основних та допоміжних 
споруд технологічної схеми виробництва, розташування трас під’їздних 
автомобільних та залізничних шляхів, зонування території з урахуванням 
санітарних та протипожежних вимог. Протипожежні заходи забезпечуються 
системою тупикового та кругового автопроїзду  навколо запроектованих 
будівель та споруд. 
Проектом  організації рельєфу передбачається виконати планування 
території під майданчик будівництва зварювального цеху. 
Проектом  організації рельєфу вирішуються наступні питання: 
− проведення аналізу природного рельєфу майданчика при розміщені 
об’єктів, що проектуються; 
− можливість перетворення  природного рельєфу з урахуванням 
існуючих на майданчику будівель та споруд, що забезпечує найбільш 
сприятливі умови для загального планувального рішення; 
− рішення висотного розташування об’єктів, що відповідає вимогам 
технології виробництва, зручність руху автотранспорту та перехожих; 
− максимальне збереження рослинного покриву та зелених насаджень. 
Також проектом вертикального планування по ділянці будівництва 
зварювального цеху передбачається зрізання природнього грунту межах від 0,8 
м до 1,2 м з південної сторони, а з західної сторони часткова підсипка грунтом 
на 0,2 м. 
Планувальні відмітки будівель, автомобільних та залізничних шляхів 
визначені в результаті аналізу проекта організації рельєфу. Проектні ухили 
території коливаються від 9 до 39 мм на метр. 
Для забезпечення робітникам на підприємстві нормативних умов праці, 
передбачені проектні рішення, які відповідають вимогам техніки безпеки: 
використання тротуарних доріжок для людських потоків. 
Пересікання автомобільних і людських потоків допускаються мінімальні. 
Існуючі, та проїзди які проектуються, під’їзди і розворотні  майданчики  
мають достатній огляд для водіїв. 
В цілях пожежної безпеки в проекті передбачені під’їзди до кожної будівлі 
і споруди. 
Всі будівлі та споруди в залежності від їх ступеня вогнестійкості  і 
вибухонебезпеки розташовані на генплані з протипожежними інтервалами, 
відповідно [3], і мають вільний доступ для оперативних робіт пожежних 
частин. 
У відповідності з технологічним процесом виробництва і вимог санітарних 
норм для даного виду виробництва установлена санітарно-захисна зона 
відповідно [4], яка становить  100м. 
Будівлі і споруди на генплані розташовані з урахуванням санітарних норм 
згідно [4,5]. 
 
 
       Арк. 
      192 ПЗ Б-11 
 
      
 
 
 
2.3 Об´ємно – планувальні рішення будівлі 
 
 Будівля зварювального цеху має прямокутну форму з розмірами в осях          
1-22 - 66,7 м, А-Р – 126 м. Будівля складається з двох блоків: основного 
виробничого, розміри в осях 1–22 - 126 м, в осях А – М – 54 м та прибудованого 
двоповерхового адміністративно - побутового,  розміри якого в осях 1 – 22 – 126 
м, Н – Р – 12 м. 
 Будівля запроектована в залізобетоні, сітка колон в виробничій частині – 
6х18м, а в адміністративно - побутовій частині – 6х6м. 
 Висота до низу кроквяних  конструкцій – 8,4м, в адміністративно - 
побутовій частині висота поверху - 3,6 м.  
 Для забезпечення нормальних умов праці, освітлення та вентиляції робочих 
місць в середньому прогоні передбачено влаштування світлоаераційного ліхтаря, 
шириною 6м. 
У виробничій частині будівлі передбачено влаштування стрічкового 
скління  віконних прорізів висотою 3.6м. По торцях будівлі також передбачено 
влаштування віконних прорізів. 
 В адміністративно – побутовій частині будівлі висота віконних прорізів 
1,8м.  
 Вхід в будівлю здійснюється через адміністративно - побутовий блок. Для 
цього передбачені вхідні двері шириною 2000мм. У виробничій частині будівлі 
для в’їзду та виїзду автотранспорту в цеха передбачено влаштування наскрізних 
проїздів через будівлю. В цеху запроектовані ворота шириною 4м та висотою 3 м. 
 Так як в проекті адміністративно-побутовий блок запроектований в  два 
поверхи, то для доступу на другий поверх передбачено сходові клітини шириною 
1,5м із маршами шириною 1,2м.   
 В будівлі запроектовані  мостові крани вантажопідйомністю 10т (по два в 
кожному прольоті ). Відмітка верху підкранової колії становить +6,350м. 
 Об’ємно – планувальні рішення об’єкту розроблені з урахуванням 
санітарних і протипожежних норм, забезпечено можливість евакуації персоналу 
цеху в надзвичайних ситуаціях, згідно вимог [3,4,5]. 
 Експлікація приміщень наведена у таблиці 2.1  
 
2.4 Конструктивні рішення будівлі 
 
 За конструктивними рішеннями будівля каркасна. Матеріал каркасу- 
залізобетон. 
 Жорсткість будівлі забезпечується колонами, які защемлені у стаканах 
фундаментів, жорстким диском покриття (двоскатні балки та ребристі плити 
покриття, що з‘єднуються з балками за допомогою електрозварювання), 
підкрановими балками та вертикальними хрестовими в‘язями, встановленими 
посередині температурних блоків по кожному ряду колон. 
 Основними елементами каркасу є: 
 Під колони каркасу запроектовані монолітні стовпчасті з підколонником  
       Арк. 
      192 ПЗ Б-11 
 
      
 
 
стаканного типу фундаменти, прийняті згідно [6]. 
 Для виготовлення фундаментів використовується бетон класу В20 і 
арматура класів А240С, та А400с. 
 Фундаментні балки довжиною 6,0 м, прийняті згідно [7]. Відмітка верху 
фундаментної балки становить  -0,030 м. 
 У виробничій частині будівлі прийняті збірні залізобетонні колони, 
довжиною 9,4 м згідно [8]. Крок колон 6,0 м. В адміністративно – побутовій 
частині будівлі прийнято збірні колони із прямокутною консольною частиною , 
згідно [8] перерізом 0,4 х 0,6 м. 
 Для кріплення стінових панелей в торцях  виробничої частини цеху 
прийняті залізобетонні фахверкові колони, згідно [8], оскільки ширина прогону 
складає 18 м. 
 Для забезпечення жорсткості будівлі у поздовжньому напрямку 
запроектовані вертикальні металеві хрестові в’язі, прийняті згідно [9]. В’язі 
встановлюються в кожному прогоні посередині температурних блоків по 
кожному ряду колон. 
        В будівлі передбачено встановлення  мостових кранів вантажопід′йомністю 
10т. Тому запроектовані залізобетонні підкранові балки таврового перерізу 
довжиною 6,0 м та висотою 1м, які прийняті згідно [10]. По підкрановим балкам 
передбачено влаштування  металевих підкранових колій, висотою перерізу 150 
мм. 
 У виробничій частині будівлі, прийняті в якості несучих елементів покриття 
залізобетонні двоскатні балки довжиною 18 м згідно [11], в адміністративно - 
побутовій частині будівлі  перекриття влаштовують з ригелів з підрізкою, 
прийнятих згідно [12], в якості конструкцій покриття - ребристі плити розмірами 
3 х 6 м, які прийняті згідно [13].  
 В даному проекті передбачено внутрішній водовідвод у ливньову 
каналізацію, тому в місцях розміщення зливних воронок, встановлюють плити 
покриття, які мають спеіальні  отвори під зливні труби. 
 Так як адміністративно – побутова частини будівлі запроектована 
двоповерховою, то для доступу працюючих на другий поверх передбачено 
влаштування сходинкових маршів із площадками. В даному проекті 
влаштовуються збірні залізобетонні сходинкові марші шириною 1200 мм, які 
прийняті згідно [14] та сходові площадки шириною   1500мм, які прийняті за [14]. 
 Стіни та перегородки  запроектовані з різних матеріалів. У виробничій 
частині зовнішні стіни запроектовані з легкобетонних панелей, прийнятих згідно 
[15], висотою 1200 мм та 1800мм, 2400 мм і товщиною 250мм.  
 В місцях встановлення воріт і дверей зовнішне огородження  виконують з 
керамічної цегли  М-75 товщиною 250мм, прийнятої згідно [ 16]. 
 В адміністративно - побутовій частині будівлі прийняті стіни, виконані з 
цегляної кладки, товщиною 380мм, з силікатної цегли М-75, прийнятої згідно 
[17]. 
 Цегляні ділянки зовнішніх стін спираються на фундаментні балки. 
 Усі внутрішні стіни та перегородки  виконані з керамічної цегли М-75 
товщиною 120, 250 мм. 
       Арк. 
      192 ПЗ Б-11 
 
      
 
 
 Міцність і стійкість цегляної кладки забезпечується встановленням 
арматурних сіток через кожні 5 рядів кладки. 
 Для захисту цегляних стін від грунтової вологи передбачено влаштування 
оклеювальної гідроізоляції на відмітці -0,300 м. 
 Перемички – запроектовано для перекриття віконних прорізів, і прийняті 
згідно [18]. 
   Дах - запроектовано суміщеним, плоске покриття з ухилом 1/12. 
Водовідведення виконано внутрішнім, за виключенням крайнього схилу 
адміністративно – побутової частини будівлі, де влаштовується зовнішнє 
водовідведення. 
 Покрівля запроектована з 3 шарів наплавного руберойду типу (Рубемаст 
РНП-350), прийнятого згідно [19]. 
 Для захисту утеплювача від зволоження проникаючими з приміщення 
водяними парами, запроектовано  обмазувальну пароізоляцію, яку виконують з 
одного шару  бітумно-кукерсольної мастики.  В місцях влаштування 
водоприйомних  воронок передбачено влаштування 3-х додаткових шарів 
руберойду.  
 Місця примикання покрівлі до стін виконуються із заведенням основного 
покрівельного килиму на висоту  не менше 200мм.  
 Для забезпечення нормальних умов праці, освітлення та вентиляції у 
виробничій частині будівлі в середньому прогоні запроектований 
світлоаераційний ліхтар шириною 6,0 м. Основними елементами конструкції 
ліхтаря є металеві ліхтарні рами, торцеві металеві ферми – панелі, в′язі по 
ліхтарях. Сталеві віконні рами виконані такими, що можуть відкриватися, 
довжиною 6,0 м з гарячекатаних профілів згідно [20]. 
  Запроектовані металопластикові вікна згідно [21] в адміністративно-
побутовому блоці та металеві віконні панелі з сталевих гарячекатаних профілів 
прийнятих згідно [22, 23] у виробничій частині. Двері в будівлі прийняті згідно 
[24].  Ворота обладнуються комплектом приладів для ручного відкривання з 
тепловою завісою, прийняті згідно [25].   
 Підлога - запроектована підлога у відповідності з вимогами  норм згідно [26]. 
 Процес влаштування підлог починається після влаштування всіх підземних 
комунікацій та влаштування фундаментів під технологічне обладнання. 
 План підлоги наведено на листі 1 графічної частини. 
 
 2.5 Приміщення адміністративного та побутового призначення 
 
Всі допоміжні приміщення знаходяться в адміністративно – побутовій 
частині будівлі, яка прибудована до зварювального цеху.  
 
 
2.5.1 Приміщення санітарно – побутового призначення 
 
Санітарно-побутові приміщення запроектовані у відповідності з 
чисельністю працюючих на виробництві і враховують вимоги [27, 28]. 
       Арк. 
      192 ПЗ Б-11 
 
      
 
 
Проектом передбачено по одному санвузлу та душовій як для жінок, так і 
для чоловіків. 
 В будівлі запроектовані такі приміщення санітарно-побутового 
обслуговування: жіночий гардероб (9-10/Н-Р), кімната особистої гігієни 
жінок  (9-10/Н-Р), чоловічий гардероб (4-6/Н-Р), душові (6-7/Н-Р), санвузли 
(9-10/Н-Р). 
Спосіб зберігання одягу у гардеробних принятий з 
самообслуговуванням у закритих шафах. 
 
2.5.2 Приміщення охорони здоров'я 
 
Медпункт розміщенний в головному корпусі ПАТ «Південьзахідшляхбуд». 
Для надання першої медичної допомоги та для проведення профілактичних 
заходів серед працюючого персоналу, передбачено знаходження аптечки в 
кімнаті майстрів. 
 
2.5.3 Приміщення підприємства харчування 
 
Для задоволення потреби працюючих в їжі в адміністративно - побутовій 
частині будівлі передбачено влаштування буфету на 40 посадочних місць та 
кухні де безпосередньо готують їжу у вісях (1-3/Н-П). 
 
2.5.4 Приміщення культурного  призначення 
 
Приміщення культурного призначення: актова зала, музей розвитку 
заводу, знаходяться в головному корпусі ПАТ «Південьзахідшляхбуд». 
Для культурного обслуговування та відпочинку в будівлі передбачена 
кімната відпочинку (10-11/Н-Р), обладнана необхідними засобами і призначена 
для відпочинку.  
 Для працівників, що палять проектом передбачена спеціальна кімната для 
паління (10-11/П-Р).  
 
2.5.5 Приміщення управління 
 
В будівлі зварювального цеху запроектовано кімнати майстрів, що 
знаходиться на першому поверсі (2-7/Ж, 12-13/Ж), кімната ОТК (17-18/Ж). 
Інші приміщення адміністративно-технічного управління знаходяться в 
головному корпусі ПАТ «Південьзахідшляхбуд». 
 
2.6 Спеціальні заходи та роботи 
 
2.6.1 Заходи, пов'язані з будівництвом в особливих умовах 
 
В зимовий період чи при зниженні температури нижче мінус 5ºС для 
забезпечення міцності кладки вводити в розчин добавки, згідно [29]. Марки 
       Арк. 
      192 ПЗ Б-11 
 
      
 
 
розчину приймати на порядок вище, ніж при роботі в літніх умовах.  
 
2.6.2 Заходи з вибухо- та пожежобезпеки 
 
Будівля, що проектується відноситься до ІІ ступеню вогнестійкості, по 
вибуховопожежній безпеці виробництво відноситься до категорії – «Г». 
У відповідності з діючими правилами, нормами і рекомендаціями, 
згідно  [30], передбачаються наступні заходи з вибухо- та пожежобезпеки: 
− під’їзди до будівлі запроектовані асфальтовані; 
− передбачено зовнішнє пожежогасіння від існуючих пожежних 
гідрантів; 
− організований вільний під'їзд пожежних машин до пожежних гідрантів; 
− застосовані заходи пожежної сигналізації, первинні заходи 
пожежогасіння в електроприміщеннях; 
− забезпечений доступ пожежних, на дах будівлі, за допомогою 
пожежних драбин; 
− на шляхах евакуації передбачені нормативні за розмірами проходи, 
двері відчиняються в сторону виходів; 
− використання зниженої напруги для ремонтного освітлення; 
− монтаж захисного (робочого) заземлення і занулення металевих не 
токоведучих частин електроустановок, які можуть виявитися під 
небезпечною напругою при пошкодженні ізоляції; 
− розподілення електроенергії по  будівлі по чотирипровідній системі із 
заземленою нейтраллю; 
− застосування електрообладнання і освітлювальної апаратури в 
нормальному і пожежобезпечному виконанні для приміщень 
відповідних категорій; 
− забезпечення селективного вимикання електроустановок, запобіжників, 
автоматів; 
− влаштування аварійного і чергового електроосвітлення; 
− автоматичне вимкнення при пожежі вентиляції від систем пожежної 
сигналізації; 
− для зовнішнього пожежегасіння  на теріторії заводу розташоване 
пождепо з пожежним автомобілем, підземний резервуар ємністю 500м3 
та протипожежний кільцевий водопровід 150 мм з пожежними 
гідрантами; 
− сполучення між поверхами  цеху відбувається через ізольовану 
сходинкову клітину; 
− виробнича та адміністративно-побутова частина будівлі забезпечені 
окремими виходами. 
 
       Арк. 
      192 ПЗ Б-11 
 
      
 
 
 
2.6.3. Захист приміщень від шуму та вібрації 
 
У відповідності з діючими нормами і правилами, згідно [31], 
передбачаються наступні заходи з захисту від шуму та вібрації: 
- технологічне обладнання є маловіброактивним, тому фундаменти під 
нього непотрібні, а зменшення рівня вібрації і шуму буде досягатися за рахунок 
встановлення під технологічне обладнання спеціальних віброізоляторів;  
- вентиляційні пристрої встановлюються в спеціальних окремих 
приміщеннях з влаштуванням звукоізоляції по стінах. Вентиляційні насоси 
встановлюються на металеві пружини;  
- проектом передбачається використання низько оборотних 
електродвигунів вентиляційних систем, з’єднання їх з металевими 
повітропроводами  за допомогою гнучких вставок, установка вентиляційних 
агрегатів на віброізоляторах.  
 
2.6.4 Охорона навколишнього середовища 
 
Передбачене проектом технологічне обладнання не має шкідливих викидів 
в навколишнє середовище. Постачання сировини виконується залізничним та 
автомобільним транспортом. 
Розташування будівлі зварювального цеху проектом передбачене таким 
чином, що виключається потрапляння неорганізованих викидів на селітебну зону. 
Стоки від зварювального цеху відводяться  в підземні каналізаційні мережі. При 
якісному монтажі обладнання, при будівництві та правильній експлуатації мереж і 
споруд виключається потрапляння стоків в грунт за межами виділених полів 
фільтрації.  
Викинуте вентиляційними системами повітря не забруднює навколишній 
повітряний басейн, по своєму характеру викиди не можуть погіршити стан 
навколишнього середовища. 
 
2.7 Інженерне обладнання будівлі 
  
 Для забезпечення комфортної праці робочого персоналу, а також 
психологічного зв’язку з зовнішнім середовищем, проектом передбачено 
влаштування природного та штучного освітлення. 
 Природне освітлення досягається шляхом влаштування в виробничій 
частині будівлі стрічкового скління віконних прорізів. Для освітлення робочого 
простору  мостових кранів також передбачено влаштування другого рівня 
стрічкового заповнення віконних прорізів в межах відміток +6.000- +7.200 м. Для 
забезпечення потрібного рівня освітлення в торцях виробничої частини корпусу 
також передбачено влаштування віконних прорізів розмірами 3х3,6 м. Для 
додаткового освітлення робочих місць, що знаходяться в середній частині 
будівлі, в середньому прогоні передбачено влаштування світлоаераційного 
       Арк. 
      192 ПЗ Б-11 
 
      
 
 
ліхтаря шириною 6 м. 
 Штучне освітлення запроектоване під напругу ~220В. В якості 
освітлювальних приладів використані освітлювачі типу PHILIPS TSC 214/258D L. 
      Теплопостачання, опалення, каналізація, водопровід - в виробничому цеху з 
вбудовано – прибудованими адміністративно – побутовими приміщеннями 
прийнята однотрубна система опалення з нижньою розводкою. В якості 
нагрівальних пристроїв виступають металеві труби 100мм. 
 В якості теплоносія виступає гаряча вода, що має температуру 65-95С що 
поступає з мережі гарячого водопостачання, яка існує на підприємстві. 
 В проекті прийнята приточно – витяжна система вентиляції виробничих та 
побутових приміщень із природнім та примусовим рухом повітря. Природній рух 
повітря забезпечується шляхом влаштування в цеху вікон з можливістю 
відкривання, а для поліпшення циркуляції повітря в середньому прогоні 
передбачено влаштування світлоаераційного ліхтаря. В приміщеннях із значним 
тепловиділенням, таких як ковальське відділення, наплавочні дільниці 
передбачено влаштування повітряпроводів для видалення надмірно гарячого 
повітря і забезпечення приміщень повітрям із нормальною температурою. 
 На підприємстві існує централізована система водопостачання і каналізації. 
У відповідності із розрахунковими потребами і вимогами [32] запроектований 
об‘єднаний підземний побутово – пожежний водогін діаметром 150мм, із 
чавунних труб, прийнятих згідно [ 33]. 
 Скидання стічних вод виконується в централізовану систему каналізації. На 
підприємстві існує 3 мережі каналізації:  
• для промислових стоків діаметром 1200мм, яка виконана з бетону; 
• ливнева каналізація діаметром 800мм, яка виконана з бетону; 
• фекальна, діаметром 400 мм, прийнятих згідно [ 33]. 
 
 
2.8 Технічні та розрахункові дані 
2.8.1 Розрахунок санітарно-технічного обладнання 
 
Розрахунок обладнання душових 
 Оскільки дане виробництво відноситься до І групи виробничих процесів, 
відповідно санітарна характеристика цих процесів характеризується – 
забрудненням тіла і спецодягу [27,28] . 
 Загальна кількість працюючих становить 80 осіб, в тому числі перша зміна 
40 осіб, друга – 40 осіб. Із них 37 чоловіків, 3 жінок. 
 Проектом передбачено влаштування душових суміжно з гардеробними, які 
обладнані відкритими кабінами, розміщеними в один ряд. 
Кількість душових сіток визначається за кількістю працюючих в найбільш 
чисельній зміні, тобто 40 осіб. 
Відповідно для жінок : 3/25=1 сітка 
                    для чоловіків : 37/25=1,48 = 2 сітки. 
Таким чином загальна кількість душових кабін у жінок та чоловіків 
становить 2 сітки. 
       Арк. 
      192 ПЗ Б-11 
 
      
 
 
 
Розрахунок обладнання для вмивання 
Проектом передбачено, що всі умивальники розташовуються суміжно з 
гардеробами в чоловічих та жіночих кімнатах для вмивання. 
Кількість кранів визначається за кількістю працюючих в найбільш 
чисельній зміні, тобто 40 осіб. 
Відповідно кількість кранів для жінок : 3/7=0,43=1 кран; 
                                                для чоловіків : 37/7=5,28=5 кранів. 
Загальна кількість 6 кранів. 
Розрахунок обладнання для санвузлів 
Проектом передбачене влаштування санвузлів на кожному поверсі 
допоміжної будівлі. 
Кількість відповідного обладнання розрахована для більш чисельної зміни. 
Вхід в санвузол влаштовується через тамбур з самозакривними дверима. В 
тамбурі передбаченне влаштування умивальника. Санітарні вузли обладнані 
чашами на підлозі та настінними пісуарами. 
Кількість чаш у жіночих туалетах становить 3/15=0,2=1 чаша 
                         у  чоловічих : 37/15=2,46=2 чаші. 
Крім того в жіночих і чоловічих санвузлах передбачена одна кабіна, 
обладнана унітазом із сидінням. 
Всього кількість чаш : 3 штуки. 
 
2.8.2 Специфікації  
Таблиця 2.8.1 -Специфікація збірних залізобетонних елементів 
Маса 
Марк 
Найменування Позначення одини Примітки 
поз. 
-ці, кг 
Фундаменті балки  
1 ФБ6-12 8 1500   
2 ФБ6-15 25 1300  
ДСТУ Б В.2.6-143:2010 
3 ФБ6-16 22 2250  
4 ФБ6-17 23 2400  
Колони 
5 КПІ-1 46 5300  
6 КПІ-3 46 7000  
7 КНК-436-24 44 2030  
8 ДСТУ Б В.2.6-63:2008 КНР-436-24 22 2050  
9 КВК-436-24 44 1150  
10 КВР-436-24 22 1180  
11 КК-5 12 3800  
Ригелі 
12 Р-2-90-56 80 4250  
ДСТУ Б В.2.6-54: 2008 
13 Р-52-56 8 3000  
Балки покриття 
14 ДСТУ Б В.2.6-67:2008 1Б1-18 69 9100   
       Арк. 
      192 ПЗ Б-11 
 
      
 
 
Кіл-ть 
Підкранові балки 
15 Серія 1.426.1-4 БКНВБ-1с 126 2930   
Плити перекриття та покриття 
16 ПНС-1 362 2650   
17 ПНС-2 16 2640   
18 ППС-1 74 1500  
19 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 ППС-2 74 1300  
20 ПНП-1 80 1600  
21 ПНП-2 4 1550  
22 ПНП-3 76 1650  
Сходові марші та площадки 
23 ЛМ-330-12 6 1900  
ДСТУ Б В.2.6-62-2008 
24 ЛПР-25-18КВ 3 1535  
Стінові панелі 
25 ПСЛ-12 152 1200   
ДСТУ Б В.2.6-64:2008 
26 ПСЛ-18 39 1300   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
       Арк. 
      192 ПЗ Б-11 
 
      
 
 
 
2.8.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі 
                                             
 Зовнішнє опорядження - після закінчення монтажу елементів 
огородження та кладки цегляних ділянок стін, заповнення віконних прорізів, 
приступають до зовнішнього опорядження будівлі. 
    Цегляні ділянки стін обробити церразитовою штукатуркою на основі відсіву 
гранітної і мармурової крихти.  
      По периметру будівлі влаштовують вимощення з асфальтобетону, шириною 1 
м, з ухилом 1:2 на щебеневій підготовці.  
     Влаштовують підїздні майданчики та тротуари. 
 
Внутрішнє опорядження - внутрішню поверхню стін після закінчення усіх 
монтажних робіт оштукарюють, конструкції фарбують масляною фарбою, стелю 
шпаклюють гіпсовими сумішами.  В побутових приміщеннях: душових, 
санвузлах стіни облицьовують керамічною плиткою, стелю ґрунтують та 
шпаклюють . 
 
 
 
 
2.9 Техніко – економічні показники будівлі 
 
1. Площа забудови   ПЗ =8475.5м²; 
2. Загальна площа ПР =8507м²; 
3. Будівельний об′єм VБУД = 76292.05м³. 
4. Площа допоміжних приміщень – 1246,5м²; 
5. Площа виробничих приміщень – 6804,42 м²; 
6. Площа адміністративно-побутових приміщень – 456,08м²; 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
       Арк. 
      192 ПЗ Б-11 
 
      
 
 
  
 
 
 
Таблиця 2.8.2 -Специфікація елементів перемичок 
 
Кількість по 
Маса Примітк
Поз. Позначення Найменування поверх 
1 2 од., кг а 
Всього 
1 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 Б13 18 18 36 25   
2 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2б13 18 17 39 50   
3 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3Б13 3 3 6 75   
4 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 4Б13 - 6 6 100   
5 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 4Б18 4 5 9 300   
6 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2БП22 13 - 13 590   
7 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 4БП22 2 2 4 1180   
8 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 4Б31 16 16 32 2580   
9 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 БУ46 8 - 8 1150   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Таблиця 2.8.3 -Специфікація елементів заповнення прорізів 
 
  
 Маса 
 Поз. Позначення Найменування Кількість по фасадах Примітка 
од., кг 
         
 1-22 22-1 А-Р Р-А Всього   
     Вікна               
 
 ОК-1 ПР-60.18-2 34      34 3600  
 
 ОК-2 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ПР-60.12-2 19    19 2800  
 
ОК-3 ПР-30.18-2   4 4 8 2400  
 
 ОК-4 ОГД 30.18-3  28   28 2500  
 
 ОК-5 ОГД 30.18-4   10     10 1800  
 Серия ПР-05-50 
 ОК-6 ОГД 15.18-5   4    7 1600  
 ОК-7 ОГД 15.12-2     3  3 6 1900  
 
   Блоки дверні зовнішні         
 
 1 ДА24-20  3      3 2390  
 
2 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДВГ24-11  2 1  3 1850  
 
 3 ДА24-25  1   1 2 2590  
 
 4 ГОСТ 18853-73 Ворота 4х3   3 4 7 3010  
 
 
 
 
 
 Таблиця 2.8.4 - Специфікація елементів заповнення прорізів 
 
 Маса 
 Поз. Позначення Найменування Кіл-ть од., Приміт 
 кг 
   Блоки дверні внутрішні       
1 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДВГ21-11 54 2090  
2 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДВГ21-8 46 2090  
3 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ24-12 3 2390  
4 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ24-20 3 2390  
5 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДВГ24-20 7 2090  
6 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДА24-20 5 2390  
7 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДУ24-20 3 2390  
3 Розрахунково – конструктивний розділ 
3.1 Розрахунок двоскатної балки 
3.1.1 Дані для проектування 
  
 Необхідно запроектувати попередньо напружену двоскатну  балку покриття 
промислової споруди прогоном 18м. В даній роботі розраховується балка покриття 
крайнього прогону будівлі. Крок балок - 6м. Схема балки наведена на рисунку. 
 Балка виготовлена з бетону класу С45  (RB=30 МПа , Rbt=1. 5 МПа,  
Еb=35,5•103 МПа), [34]. 
 Попередньо напружена арматура класу  К-1400 (Rs=1110 МПа, Rsc=400 МПа, 
Rs,ser=1395 МПа,   Еs=1,8•105 МПа, [35]. 
Для зварних сіток використані: 
  Арматура А-300с (R =280 МПа при d<10мм, R =280МПа при d>10мм, Е =2•105
s s s  
МПа) , [35]. 
 Використано механічний спосіб попереднього напруження арматури на упори 
форми. 
Обтиснення бетону проходить при передаточній міцності 0,7В 
На балки обпираються ребристі плити розміром 3х6м. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
 
 
 
 
Рисунок 3.1 Двоскатна балка прогоном 18 м 
 
 
 
   
 
3.1.2 Розрахунковий прогон та навантаження 
  
 На балку діють постійні та тимчасові навантаження. Постійні містять в собі вагу 
водотепло – ізоляційного килиму, залізобетонних плит покриття і балки. Тимчасові – 
вага снігового килиму.  
  Всі розрахункові навантаження визначаємо з врахуванням коефіцієнту по 
призначенню конструкцій n=0,95 
 Навантаження на балку від плит покриття в місцях обпирання їх поздовжніх 
ребер передається в вигляді зосереджених сил. Так як в прогоні діє 5 однакових сил, 
навантаження умовно рахуємо рівномірно розподіленим. 
Збір навантаження проводимо в табличній формі: 
Таблиця 3.1- Збір навантаження на балку 
№ Нормативне Коефіцієнт Розрахункове, 
Вид навантаження 
п/п f=1,кН/м2  кН/м² 
Постійне навантаження 
1 2 шари рубемасту 0,1 1,30 0,13 
Асфальтова стяжка 
2 =1,8кг/м3,=мм, 0,336 1,30 0,44 
1,8*0,02*9,81*0,95=0,336 
Утеплювач 
3 пінобетон =120мм,=0,5кг/м3 0,559 1,30 0,73 
0,50*0,12*9,81*0,95=0,559 
4 Обмазочна пароізоляція 0,05 1,30 0,07 
  0,995  1,359 
Плита покриття із бетоном 
5 1,45 1,10 1,60 
замонолічування 
Всього постійне 2,445  2,954 
Тимчасове навантаження 
6 Снігове навантаження, [2]. 0,7 1,4 0,98 
 Вага балки покриття 9,1т(91 кН), довжина 17,95м. 
Навантаження від ваги балки на 1м її довжини складає: 
 
 Нормативна: 
91
  g1,n=  =5,07кН 
17.95
Розрахункова, при f=1: 
 gd=5.07*0.95=4.82кН 
При f>1: 
 gd=4,82*1,1=5,30кН 
Розподілене по довжині балки навантаження збираємо з грузової площі і сумуємо з 
навантаженням від ваги конструкцій.  
  
   
 
Розрахункове навантаження при f=1: 
Постійне:    g =2.445*6+4,82=19.49кН 
Тимчасове:    pl=0.70*6=4.2 кН 
Повне навантаження :  q=g+pl=19.49+4.2=23.69кН 
При f>1: 
Повне розрахункове навантаження: 
 q=3.943*6+5,3=28.96кН 
 
3.1.3 Визначення зусиль в перерізах балки 
Розрахунковий прогін прийнятий рівним відстані між анкерними болтами  
L0 =17950 -2*150=17.7 мм 
В якості розрахункових приймаємо перерізи: 
0-0 ..на грані опори 
1-1 ..в місті різкої зміни перерізу балки 
2-2 ..в місті встановлення монтажних петель 
3-3 ..на відстані 1/6 прольоту від опори 
4-4 .. на відстані 1/3 прольоту від опори 
5-5 .. небезпечний переріз при згині 
6-6 ..в середині прогону 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 3.2 Розрахункові перерізи балки 
 
Згинаючі моменти в перерізах балки визначаємо за формулою: 
      M = 0.5*q * lx *(l − lx )       (3.1) 
lx-відстань від вісі опори до розглядуваного перерізу 
Розрахунок згинаючих моментів проводимо в табличній формі: 
Таблиця 3.2 -Згинаючі моменти в перерізах балки 
Значення моментів, кН*м, при навантаженнях 
Переріз 
lx/l lx,м 
балки розрахункових, розрахункових, 
тривалодіюче 
приf=  приf>1 
0-0 0,009 0,15 25,65 31,18 38,12 
1-1 0,030 0,475 79,73 96,91 118,47 
2-2 0,059 1,05 170,37 207,08 253,15 
3-3 0,167 2,850 412,43 501,31 612,83 
4-4 0,333 5,85 675,55 821,13 1003,79 
5-5 0,370 6,550 711,70 865,07 1057,51 
6-6 0,500 8,85 763,25 927,73 1134,11 
 
   
 
Поперечні сили на опорі від повного навантаження при f=1: 
Q=0.5*23,69*17.7=209,656 кН 
Поперечні сили на опорі від повного навантаження при f>1: 
Q=0.5*28,96*17.7=256,296кН 
 
3.1.4 Попередній підбір повздовжньої арматури 
 
 Розрахунок проводимо в наступній послідовності: спочатку підбираємо 
потрібну кількість напрягаємої арматури з умов, що забезпечуємо тріщиностійкість, 
потім визначаємо величини попередніх напружень і визначаємо всі втрати напружень, 
після чого повіряємо несучу спроможність конструкції і розраховуємо її по граничним 
станам ІІ-ї групи. 
 Необхідну площу переізу визначаємо за формулою: 
M r − Rbt,serWpl
     ASP =      (3.2) 
Rs,ser * z p
де 
   z p =  p *( p −  loss) * (ysp + r) − p *  p `*( p `− loss )̀ * (ysp `+r)   (3.3) 
2
b* h2 4 f `crc
   Wpl = * [(1 −crc )* ( 3 + crc ) + 2 f * ( 3 −crc ) + ]  (3.4) 
6 1 −crc
(b f − b)h `
f
      f =       (3.5) 
bh
(b f `−b)h `
f
      f `=        (3.6) 
bh
1+ f
     crc =       (3.7) 
2 + f + 2 f `
Для найбільш несприятливих умов величину zp визначаємо за формулою: 
     z p = 0.24( 3ysp − ysp`+3.2an,t )     (3.8) 
Для елементів і конструкцій ІІ-ї категорії тріщиностійкості необхідно забезпечити 
виконання двох умов – відсутність непружних деформацій в напруженій арматурі від 
дії постійних, довготривалих і короткочасних навантажень і надійне закриття тріщин 
в розтягнутій зоні при дії постійних і тривало діючих нвантажень. 
Кількість напруженої арматури з умови, що в ній не виникаємо необоротні деформації 
визначаємо за формулою: 
M
     A = r
SP       (3.9) 
Rs,ser * z p
 
   
 
де при подвійній напруженій арматурі: 
 p
   z p = (0.8 + p p `)z − *( p + p p `)*(ysp + ysp `)    (3.10) 
1+ p
А при Аsp`=0 
     z p = (0.8 +  p )z        (3.11) 
      p =  p ( p −  loss)       (3.12) 
      p `=  p (̀ p `− loss)       (3.13) 
h`
f
 ` +  `
f crc
     z = h[1− h ]       (3.14) 
2( `
f + crc
Для найбільш несприятливих умов формули (3.10) та (3.11) приймуть вигляд: 
     z p = z − 0.15(ysp + ysp )̀       (3.15) 
     z p = 0.94z         (3.16) 
при цьому Р=0,2  
З умови надійного закриття тріщин площу напруженої арматури визначаємо за 
формулою: 
M r − 0.5Rred,b
     ASP =        (3.17) 
Rs,ser * z p
де при подвійній арматурі (Asp`=p*Asp) 
     z p = p (ysp + an,t ) − p p (̀ ysp `−an,t )    (3.18) 
а при Asp`=0 
     z p = 1.1(1− ) p (ysp + an,t )      (3.19) 
Для найбільш несприятливих умов формули (3.18) та (3.19) приймуть вигляд  
     z p = 0.19(3.25 ysp − ysp `+4.25an,t )     (3.20) 
а при Asp`=0 
     z p = 0.61(ysp + an,t )       (3.21) 
При цьому Asp`=0.25 Asp  
 Для двоскатних балок, що маємо ухил верхнього поясу 1/12 і знаходяться під 
дією рівномірно розподіленого навантаження небезпечний переріз знаходиться на 
відстані 0,37l від опори. Поздовжню арматуру підбираємо по зусиллям, що діємо в 
цьому перерізі. 
   
 
 ереріз балки замінюємо еквівалентним. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 3.3 Еквівалентний переріз балки 
Розміри поперечного перерізу : b= 0.08м, bf`=0,4м, bf =0,27  м, hf`=0,185  м, hf = 0,21м, 
Висота перерізу змінна по довжині; в розглядуваному перерізі 
     hx=hs+(lx+0.15)/12      (3.23) 
hx=0,79+(6.55+0,15)/12=1.35м  
Геометричні характеристики бетонного перерізу: 
Ab=0.08*1.35+(0.4-0.08)*0.185+(0.27-0.08)*0.21=0.108+0.0592+0.0399=0.2071м² 
Sb=0.108*0.5*1.35+0.0592*(1.35-0.5*0.185)+0.0399*0.5*0.21=0.1515 м³ 
0.1515
yb= = 0.732 м 
0.2071
h-yb=1.35-0.732=0.618м 
Ib=0.08*1.35³/12+0.108*(0.5*1.35-0.618)²+(0.4-0.08)*0.185³/12+0.0592*(0.618-0.5*0.185)²+ 
+(0.27-0.08)*0.21³/12+0.0399*(0.732-0.5*0.21)²=0.0491м4 
0.0491
Wred,b= =0.0671м³ 
0.732
0.0671
аn,t= =0.324 м 
0.2071
Згідно формул (3.5)-(3.7) та (3.14): 
(0.27 − 0.08 )* 0.21
 f = = 0.369  
0.08* 1.35
(0.4 −0.08 )*0.185
 f `= = 0.548  
0.08*1.35
1+ 0.369
crc = = 0.395  
2 + 0.369 + 2* 0.548
   
 
0.185
* 0.548 + 0.3952
z = 1.35* [1 − 1.35 ] = 1.185м  
2* (0.548 + 0.395 )
Напружену арматуру встановлюємо тільки в розтягнутій зоні. 
Приймаємо а=0,1м, тому ysp=yb-a=0.732-0.1=0.632м 
Згідно формул (3.21), (3.17) знаходимо площу напруженої арматури з умови надійного 
закриття тріщин при М=865,07 кН*м (таблиця 4.2): 
z p = 0.61* (0.632 + 0.324) = 0.583 м
0.865 + 0.5 * 0.0671  
А 2
sp = = 0.00261 м = 26.1cм2
1020 * 0.583
Згідно формул (3.16), (3.9) визначаємо кількість арматури з умови її пружної роботи: 
z p = 0.94 *1.185 =1.114 м
1.058  
Asp = = 0.00065 м2 = 6,5см2
1210 *1.114
Приймаємо 612 К-1400, Asp=6,79 см², [35]. 
В верхній (стисненій) полиці конструктивно встановлюємо повздовжню не 
напружувану арматуру  
В кількості 410 А300с A ‘
s =3,14см², [35]. 
 3.1.5 Геометричні характеристики поперечних перерізів балки 
 
Переріз 6-6 
Відношення модулей пружності арматури і бетону: 
      2 10 5  
 s = = 6,145
36000
Площі поперечних перерізів арматури, приведених до бетону: 
 s * Asp = 6,145 * 0.00261 = 0.006 м2
 
 s * Asp `= 6,145 * 0.00065 = 0.00191 м2
Висота балки в середині прольоту h=1,54м 
Площа приведеного перерізу балки: 
Ared =1.54*0.08 + (0.4 − 0.08) *0.185 + (0.27 − 0.08) *0.21+ 0.006 + 0.00191=
 
= 0.1232 + 0.0592 + 0.0399 + 0.006 + 0.00191= 0.239м2
Статичний момент площі приведеного перерізу відносно нижньої грані ,приймаючи 
всю арматуру зосередженій в точці на відстані 0,1м від нижньої грані: 
S 2
red = 0.5* 0.08 *1.54 + 0.0592 * (1.54 − 0.5* 0.185) + 0.5* 0.21* 0.0399 + 0.006 * 0.1+
 
+ 0.00191 * (1.54 − 0.03) = 0.189 м3
Положення центру ваги приведеного перерізу: 
0.189
yred = = 0.791м
0.239   
h − yred = 1.54 − 0.791 = 0.749м
   
 
Відстань від центру ваги приведеного перерізу до центрів ваги нижньої та верхньої 
арматури: 
ysp = 0.791− 0.1 = 0.691м
 
ys`= 0.749 − 0.03 = 0.719м
Момент інерції приведеного перерізу 
0.08* 1.543 (0.4 − 0.08 )* 0.1853
I red = + 0.1232* (0.5* 1.54 − 0.74 )2 + + 0.0592* (0.749 − 0.5* 0.185 )2 +
12 12
(0.27 − 0.08 )* 0.213
+ + 0.0399* (0.791− 0.5* 0.21)2 + 0.015* 0.6912 + 0.00161* 0.7192 = 0,069м4
12
 
Моменти опору приведеного перерізу для нижньої і верхньої граней: 
0.069
Wred ,b = = 0.087м3
0.791
 
0.069
W 3
red ,t = = 0.092м
0.749
Відстані від центру ваги приведеного перерізу для нижньої і верхньої ядрових точок: 
0.087
an,t = = 0.364м
0.239
 
0.092
an,b = = 0.385м
0.239
Моменти опору приведеного перерізу визначаємо за формулою: 
     W pl =  *Wred        (3.24) 
Де  -коефіцієнт, що враховує вплив непружних деформацій бетону розтягнутої зони в 
залежності від форми перерізу. Визначається за [35]: 
Для нижніх розтягнутих волокон: 
0.4 0.27
При 3<bf`/b=  =5<8 та bf/b=  =3.375<4 маємо  =1,5 
0.08 0.08
Wpl,b = 1.5* 0.087 = 0.131м3  
Для верхніх розтягнутих волокон: 
0,27
При 3<bf`/b=  =3,375<8 та bf/b=0,4/0,08 =5>4 та при hf/h=0.185/1.39=0.13<0.2 
0,08
маємо  =1,25 
 Wpl,t = 1.25* 0.092 = 0.115м3  
Аналогічно проводимо розрахунок і для інших перерізів, результати розрахунку 
зводимо в таблицю. 
 
   
 
Таблиця3.3 -Геометричні характеристики перерізів балки  
 Величини, що Одиниця Значення величин в переізах 
визначаються виміру 0-0 1-1 2-2 3-3 4-4 5-5 6-6 
lx+0,125 м 0,275 0,6 1,175 2,975 5,975 6,675 8,975 
hx м 0,815 0,842 0,890 1,040 1,290 1,350 1,540 
b м 0,27 0,12 0,11 0,08 0,08 0,08 0,08 
bf ` м 0,4 0,4 0,4 0,4 0,4 0,4 0,4 
hf ` м 0,17 0,18 0,18 0,185 0,185 0,185 0,185 
bf м - 0,27 0,27 0,27 0,27 0,27 0,27 
hf м - 0,21 0,21 0,21 0,21 0,21 0,21 
Ared м2 0,259 0,200 0,200 0,199 0,219 0,224 0,239 
Sred м3 0,109 0,083 0,088 0,102 0,141 0,151 0,189 
yred м 0,420 0,417 0,440 0,515 0,644 0,675 0,791 
h-yred м 0,395 0,425 0,450 0,525 0,646 0,675 0,749 
ysp м 0,320 0,317 0,340 0,415 0,544 0,575 0,691 
ys` м 0,365 0,395 0,420 0,495 0,616 0,645 0,719 
I red м4 0,018 0,017 0,019 0,029 0,049 0,055 0,069 
W red,b м3 0,042 0,040 0,044 0,055 0,077 0,082 0,087 
W red,t м3 0,045 0,039 0,043 0,054 0,076 0,082 0,092 
an,t м 0,164 0,201 0,219 0,279 0,350 0,367 0,364 
an,b м 0,174 0,197 0,214 0,274 0,349 0,367 0,385 
W pl,b м3 0,074 0,060 0,066 0,083 0,115 0,123 0,131 
W pl,t м3 0,079 0,049 0,054 0,068 0,096 0,103 0,115 
3.1.6 Попереднє напруження арматури і його втрати 
 
 Призначаємо величину попереднього напруження арматури таким чином, щоб 
виконувались умови: 
 sp ( sp )̀ +  sp  Rs,ser
          (3.25) 
 sp ( sp )̀ −  sp  0.3Rs,ser
де  sp -допустимі відхилення попереднього напруження ,МПа 
Rs,ser 1395
Призначаємо SP= = =1328 МПа ; DSP=0,05 при механічному способі 
1,05 1,05
натягування  і перевіряємо відповідність умовам: 
 sp ( sp )̀ +  sp =1328 + 0.05 *1328 =1394  Rs,ser =1395 МПа
  
 sp ( sp )̀ −  sp =1328 − 66,4 =1261,6МПа  0.3Rs,ser = 0,3*1395 = 418,5МПа
Умови виконуються. 
Визначаємо втрати, що з‘являємося до обтиснення бетону: 
Втрати від релаксації напружень в арматурі: 
      1 = 0.1* sp − 20       (3.26) 
1 = 0.1*1328− 20 =112,8МПа 
Втрати від температурного препаду між упорами стенду ті бетоном при Dt=60°C  
 
   
 
      =1.0*t        (3.27) 
2
           2 =1.0*60 = 60МПа  
Втрати від деформації анкеров, розміщених біля натяжних пристроїв при 
Dl=1,25+0,15d=1.25+0.15*15=3,5мм та довжині натягуваного стержня l=20м 
l
      3 = Es        (3.28) 
l
3.5
 3 = * 190000 = 33.25МПа Тертя арматури об огинаючі пристрої немає внаслідок 
20000
відсутності останніх ,тому 4=0 
Арматура натягується на упори стенду  тому втрати внаслідок деформації сталевої 
форми 5=0 
Сумарні втрати до обтиснення бетону: 
  loss =112,8 + 60 + 33.25 + 0 + 0 = 206,05МПа  
Попереднє напруження арматури : 
 sp =1328 − 206,05 =1121 .95МПа  
Зусилля попереднього обтиснення: 
P0 =1121,95 * 0.00065 = 0,72МН  
Втрати напружень визначаємо в перерізі 6-6(в середині прогону): 
Згинаючий момент в середині прогону від ваги балки з врахуванням коефіцієнта 
надійності по навантаженню: f=1 
0,72*17.72
      M d = = 29,16кН * м = 0,02916МН * м  
8
Напруження в бетоні при обтисненні на рівні напруженої (нижньої) та ненапруженої 
(верхньої) арматури визначаємо за формулою: 
P P0e0 p ysp M d ysp
      bp = 0       (3.29) 
Ared I red I red
де уі –відстань від центру ваги переізу до розглядуваних волокон 
0,72 0,72 * 0.691 − 0.082
 bp = + * 0.691 =12.354МПа
0.239 0.069
     
0,72 0,72 * 0.691 − 0.082
 bp `= − 2,1 * 0.719 = −1.901МПа  0
0.293 0.069
Передаточна міцність бетону: 
 Rbp = 0.7 * B = 0.7 * 45 = 31,5МПа  
Так як bp/Rbp=12.354/31,5=0.353<=0.75,[35] то втрати від  швидконатікаючої повзучості 
з врахуванням коефіцієнту 0,85 (пропарений бетон)  
   
 
  6 = 0.85 * 45 * 0.353 =15.002МПа  
Так як bs`<0 величини попередніх стискуючих напружень в ненапруженій арматурі 
рівні нулю , тобто s`=0 
Перші втрати: 
 loss=206,05+15.002=221,17МПа 
Попереднє напруження в напруженій арматурі з врахуванням перших втрат (при  sp 
=1): 
  sp ,1 =1328 − 221,17 =1106 ,8МПа  
Зусилля попереднього обтиснення з врахуванням цих втрат: 
 P01 =1106,8* 0.00065 − 0 = 0,71МПа  
Втрати в напруженій арматурі, викликані усадкою бетону: 
 8 = 0.85* 60 = 51МПа  
Втрати від повзучості бетону: 
  9 = 0,85* 150* 0,353 = 45.008МПа  
Ненапружена арматура S` розташована в розтягнутій при обтисненні зоні, тому s`=0 
Загальні втрати : 
    loss =112,8 + 60 + 33.25 + 0 + 0 +15.002 + 51 + 45.008 = 317,06МПа 100МПа  
Аналогічно знаходимо напруження в арматурі і для інших перерізів балки. Результати 
розрахунку зводимо в таблицю. 
Для перерізів балки розміщених в зоні передачі напружень lp величини напружень в 
арматурі необхідно помножити на коефіцієнт умов роботи s5 , [35], Оскільки в даному 
випадку величина попереднього напруження арматури з врахуванням втрат , що 
з‘явилися до обтиснення бетону sp =1328 МПа <Rs=1395МПа то згідно формули: 

     l p = ( s
p * +  p ) * d      (3.30) 
Rbp
При параметрах для визначення довжини зони анкетування р=1 та Dр=25, [35] 
1328
 lp = (1* + 25)*12 = 570.15мм = 0,57м  
39.2
Таким чином переріз 0-0 знаходиться в межах довжини зони передачі навантажень, 
тому для нього: 
(lx + 0.125)
      S 5 =       (3,31) 
l p
0.15 + 0.125
  S5 = = 0.482  
0.57
   
 
Для усіх останніх перерізів S5=1 
При визначенні зусиль прийнятий термін навантаження балки t=100діб після 
виготовлення. 
Таблиця 3.4 -Втрати попереднього напруження бетону 
 Величини, що Одиниця Значення величин в переізах 
визначаються виміру 0-0 1-1 2-2 3-3 4-4 5-5 6-6 
lx+0,125 м 0,275 0,6 1,175 2,975 5,975 6,675 8,975 
s5 - 0,482 1 1 1 1 1 1 
P0 кН 618,406 1283 1283 1283 1283 1283 1283 
Md МН*м 0,00634 0,01972 0,04213 0,10200 0,16707 0,17601 0,18876 
 bp МПа 5,828 13,782 13,370 12,709 11,707 11,562 12,360 
 bs` МПа -1,541 -2,724 -2,182 -1,008 -0,759 -0,804 -1,901 
 bp/Rbp   0,167 0,394 0,382 0,363 0,334 0,330 0,353 
 МПа 5,661 13,388 12,988 12,346 11,373 11,231 15,009 
 sp,1 МПа 485,455 408,362 408,762 409,404 410,377 410,519 406,741 
P0,1 кН 1476,268 1241,828 1243,044 1244,997 1247,957 1248,387 1236,899 
 МПа 51,000 51,000 51,000 51,000 51,000 51,000 51,000 
 МПа 21,230 50,206 48,707 46,298 42,648 42,117 45,027 
loss МПа 206,141 242,844 240,945 237,894 233,270 232,599 239,286 
 sp,2 МПа 343,859 307,156 309,055 312,106 316,730 317,401 310,714 
 
3.1.7 Розрахунок міцності балки в стадії експлуатації 
3.1.7.1 Міцність нормальних перерізів 
 Міцність нормальних перерізів перевіряємо для небезпечного перерізу 3-3,що 
розміщений на відстані  0,37l від опори. 
Встановлений попередній переріз арматури визначаємо з врахуванням коефіцієнту 
точності натягнення sp=0.1 при механічному способі натягнення арматури. 
Величину попереднього напруження в арматурі вводимо в розрахунок з врахуванням 
коефіцієнту точності натягнення sp=0.1 згідно формули: 
      sp = 1  sp        (3.35) 
   sp = 1− 0.1 = 0.9      
Визначаємо граничне значення відносно висоти стисненої зони бетону, згідно 
формул: 

      r =      (3.36) 

1+ sR 
(1− )
 sc,u 1.1
де 
      =  −  * Rb       (3.37) 
де =0,85 для важкого бетону  
     =0,008 
 = 0.85 − 0.008 * 27 = 0.652  
 
   
 
  
   
 
Для арматури з умовною границею текучості: 
      sR = Rs + 400 − sp −  sp      (3.38) 
 sp1
      sp = 1500 −1200      (3.39) 
Rs
410.519
 sp =1500 −1200 = 7.409МПа     
850
 sR =1110 + 400 −1328 − 7.409 =174,59МПа   
0.652
   R = = 0.183       
174,59 0.652
1 + * (1 + )
500 1.1
Приймаючи в першому наближенні s6==1.2 перевіряємо умову: 
    s6Rs Asp +R s As  Rbb
`
f h
` `
f + Rsc As + A`
sc sp      (3.40) 
1.2*1110 *0.00065 = 0.861  30 *0.4*0.185 + 280 *0.00261 =1.946  
Умова виконується, границя стисненої зони проходить в ребрі, розрахунок ведемо як 
для прямокутного перерізу шириною b=bf`=0.4м. 
Висоту  стисненої зони визначаємо за формулою: 
 s6Rs Asp + Rs As − R `
sc As `− sc Asp
   x =      (3.41) 
Rbb
1.2 *1110 * 0.003041 − 280 * 0.000261
x = = 0.176 м   
24.75 * 0.4
Оскільки =x/h0=0,176/1.25=0,141<R=0,183, міцність перевіряємо з умови: 
   M  Rbbx(h0 − 0.5x) + Rsc As `(h − a` `
0 s ) + sc Asp`(h0 − asp )    (3.42) 
при h0=h-a=1,35-0,1=1.25м 
Згідно формули: 

    s6 = 2 −1− 2( −1)        (3.43)  
R
0.141
 s6 = 2* 1.2 − 1− 2(1.2 − 1)* = 1.092   = 1.2    
0.183
Приймаємо s6=1,2, тоді x=0,176м 
Несуча спроможність розглядуваного перерізу за формулою (3.42): 
M u = 24.75 * 0.4 * 0.176 * (1.25 − 0.5* 0.176) + 280 * 0.000261 * (1.25 − 0.03) = 2.164МН * м  
Так як Mu=2,164МН*м > Mx=1,058 МН*м то міцність даного перерізу забезпечена. 
Міцність інших перерізів не перевіряємо тому що вона тим більше забезпечена. 
 
 
   
 
3.1.7.2 Міцність похилих перерізів   
 
 Двоскатна балка являє собою елемент, стиснена грань якого нахилена до 
поздовжньої вісі під кутом . 
Розрахунок виконуємо в наступній послідовності: 
1. Назначаємо величину cb з умови: 
b2 (1+ f +n )
    cb = h0      (3.44) 
b3 (1+n ) −b2 (1+ f +n )tg
Але не більше довжини приопорної ділянки, рівного при рівномірнорозподіленому 
навантаженні ¼прогону, а при зосередженому –відстані від опори до найближчого 
вантажу, але не більше ¼ прогону. 
h0 –робоча висота елементу  у початку нахиленого перерізу в розтягнутій зоні. 
2. Визначаємо величину поперечної cили Qb, яка сприймається бетоном розтягнутої 
зони згідно формули: 
    Qb = b2 (1+ f +n )*Rbt *b*(h0 + cb *tg)2 / cb     (3.45) 
3. Визначаємо потрібну інтенсивність поперечного армування q : 
(Q − Q )2
    q = b
 − qinc        (3.46) 
Qbcb
І перевірямо умову: 
R A R b
    sw w  bt        (3.47) 
s 2
w
4. Знаходимо довжину проекції небезпечного перерізу с0 з рівняння: 
2
    a1c0 − b1c0 − c1 = 0        (3.48)  
де 
    а1 = qw − k * tg 2         (3.49) 
 
    b1 = 2kh0tg         (3.50) 
    c1 = k * h 2
0         (3.51) 
    k = b2 (1 +  f + n )Rbtb       (3.52) 
5. Назначаємо величину с з умови сс0. ссb, с2h0(1+2tg) 
6. Уточнюємо  величину qw, згідно формули  
    Qw = qw * c         (3.53) 
При визначених значеннях с та Qw=Q-Qb і приймаємо її найбільше значення визначене  
 
   
 
в пунктах 3 і 6. 
7. Згідно з конструктивними вимогами та згідно формули, назначаємо крок 
поперечних стержнів sw 
0.75* b2(1+ f + n)* Rbt * b* h2
0
    s =    (3.54) 
w,max
Q
8. Згідно формули визначаємо потрібну площу Аw та підбираємо поперечну арматуру. 
 
В двоскатних балках покриття варто міняти інтенсивність поперечного армування по 
довжині. Інтенсивність, що визначена по найбільшій поперечній силі приймаємо на 
довжині l1від опори, потім на ділянці l2 збільшуємо крок поперечних стержнів, а в 
середній частині прогону поперечне армування призначаємо по конструктивним 
вимогам. 
    При зміні інтенсивності поперечних стержнів по довжині з qw1 на qw2  ділянку з 
інтенсивністю qw1 приймаємо до перерізу, в якому поперечна сила становиться рівною 
зусиллю Qb+Qw2, що сприймає бетон і поперечні стержні при інтенсивності останніх 
qw2  . При наявності рівномірно розподіленого навантаження довжину ділянки балки з 
інтенсивністю qw1  приймаємо  
(Q − P − Q − Q )
    l = i b w2
      (3.55) 
1
q
Де Q-найбільша поперечна сила на ділянці l1; 
q, Pi-рівномірнорозподіляючі і зосереджені навантаження, що діємо в межах довжини 
 l1 
Якщо інтенсивність поперечних стержнів qw2 не задовольняє умову  
Rsw Aw R
     btb        (3.56) 
sw 2
тобто вони встановлені по конструктивним вимогам, з інтенсивністю qw1 приймаємо 
до  перерізу , в якому поперечна сила Q становиться рівній Qb,u,  
b4 (1 +  )R bh2
    Q n bt 0
b,u =       (3.57) 
c
b4=1.5 для важкого бетону 
В цьому випадку значення l1 приймаємо згідно формули (4.55) із заміною Qb+Qw2 на 
Qb,u 
Довжина ділянки з інтенсивністю qw1 повинна також бути: 
Q − Q − Q
    l b w2
1 =        (3.58) 
qw1 − qw2
Довжину ділянки l2 визначаємо аналогічно. 
 Розглядаємо похилий переріз, початок якого в розтягнутій зоні співпадає з 
нормальним перерізом 1-1 , тобто в з місцем різкого зменшення товщини стінки. 
В цьому місці товщина стінки 0,12м, але по мірі віддалення вона зменшується і 
становиться 0,08м, тому при розрахунку приймаємо b=0.08м. 
 
   
 
 Використовуючи дані [35] визначаємо зусилля обтиснення  в перерізі 1-1 при 
sp=0.966 
 P02 = 0.966* 307.156* 0.003041= 0.902МН   
Коефіцієнт п, що враховує впив поздовжніх сил: 
N
    n = 0,1*  0.5       (3.59) 
Rbtbh2
0
0.902
n = 0.1 =1.089  0.5   
1.48 * 0.08 * 0.742
Приймаємо п=0,5 і при с=0,25  l-lx=0.25*17,7-0.475=3,95м 
1.5 * (1 + 0.5) *1.48 * 0.08 * 0.742 2
Q
 bu = = 0.035МН  b3 (1 +  n )Rbtbh0 =
3.95  
= 0.6 * (1 + 0.5) *1.48 * 0.08 * 0.742 = 0.075МН
Так як Q=0.257МН>Qbu=0,075МН, то необхідний розрахунок поперечної арматури. 
При bf `=0.4м<b+3hf`=0.08+3*0.185=0.635м: 
( b`
f − b )h`
f
     f = 0.75  0.5       (3.60) 
bh0
(0.4 − 0.08 )0.185
 f = 0.75 = 0.745  0.5   
0.08* 0.742
Приймаємо f=0,5 Враховуючи, що tg=1/12  згідно формули (3,44): 
2* (1+ 0.5 + 0.5 )
 cb = 0.742 = 5.23м  0.25l − lx = 3.95м   
0.6* (1+ 0.5 ) − 2(1+ 0.5 + 0.5 )* 1 / 12
Приймаємо сb=3.95м і згідно формули (3.45): 
2 * (1 + 0.5 + 0.5) *1.48 * 0.08 * (0.742 + 3.95 *1/12) 2
Qb = = 0.13МН 
 3.95  
 b3 (1 + n )Rbtb(h0 + cbtg ) = 0.6(1 + 0.5) *1.48 * 0.08 * (0.742 + 3.95 *1/12) = 0.108МН
Потрібну інтенсивність поперечного армування визначаємо за формулою(3.46): 
(Q − Q )2
    qw = b − qinc        (3.61) 
Qbcb
(0.257 − 0.13) 2
 qw = = 0.031МН  0.5 * Rbtb = 0.5 *1.48 * 0.08 = 0.056 МН  
0.13 * 3.95
Приймаємо qw=0.5Rbtb=0.056МН 
Згідно формул (3.49)-(3.52): 
  
 
   
 
k = 2 * (1 + 0.5 + 0.5) *1.48 * 0.08 = 0.446МН / м
a1 = 0.056 − 0.446 * (1/12) 2 = 0.053МН / м
 
b1 = 2 * 0.446 * 0.742 /12 = 0.055МН
с1 = 0,446 * 0,742 2 = 0,246МН * м
З врахуванням цього рівняння (3.48) прийме вигляд: 
2
 0.053* c0 −0.055c0 −0.246 = 0      
Звідси с0=2.734м>2*h0(1+2tg)=2*0.742*(1+2/12)=1.731м 
Приймаємо с0=1,731м і згідно формули (3.53) уточнюємо: 
(0.257 − 0.13 )
  qw = = 0.073МН / м      
1.731
Найбільший крок поперечних стержнів визначаємо по формулі (3.54): 
0.75 * 2 * (1 + 0.5 + 0.5) *1.48 * 0.08 * 0.742 2
 sw,max = = 0.717 м   
0.257
По конструктивним вимогам при h>450мм swh/3=0.842/3=0.281м, приймаємо sw=0,15м. 
Площу перерізу поперечної арматури класу А300с (діаметром 6-8 мм) визначаємо за 
формулою: 
q s
     A = w w
w        (3.62) 
Rsw
0.073* 0.15
   Aw = = 0.038см2       
0.285
Приймаємо 210 А300с (А=0,785см²), з кроком 150мм. Визначаємо, на якій відстані 
від опори крок поперечних стержнів може бути збільшений від sw1=0,15м до sw2 =0,3м. 
При цьому інтенсивність поперечного армування  
285* 0.000057
qw1 = = 0.1083МН / м
0.15
   
285* 0.000057
qw2 = = 0.0541МН / м  0.5* Rbt * b = 0.5* 1.395* 0.08 = 0.056МН / м
0.30
При с=1,731м Qw1=0.1083*1.731=0.1875МН, Qw2=0,056*1.731=0.097МН 
Згідн формул (3.55), (3.58): 
(0.257 − 0 − 0.13 − 0.056 )
l1 = = 2.452м
0.02896
       
(0.257 − 0.13 − 0.056 )
l1 = = 1.358м
0.1083 − 0.056
Приймаємо l1=3м  
Визначаємо поперечну силу в кінці ділянки l1 
  Q1 = Q − ql1 = 0.257 −0.02896* 3 = 0.17MH     
 
   
 
Поперечне армування в середній частині прогону назначаємо 210 А300с, з кроком 
500мм,тоді 
285* 0.000057
qw3 = = 0.0325МН  0.5Rbtb = 0.5* 1.395* 0.08 = 0.056МН  
0.5
Робоча висота балки в перерізі, що знаходиться на відстані lx=0.25l 
lx = 0.25l = 0.25* 17.7 = 4.425м
h0 = 0.69 + 4.425 / 12 = 1.06 м,
1.5* (1 + 0.5 )* 1.215* 0.08* 1.06 2  
Qb,u = = 0.0555МН 
4.425
 0.6 * (1 + 0.5 )* 1.215* 0.08* 1.06 = 0.0927МН
Довжину ділянки l2 визначаємо  згідно формули (3.55) 
(0.17 − 0.0927 )
l2 = = 2.669м  
0.02896
Остаточно приймаємо : 
На при опорній ділянці довжиною l1=3м, крок поперечних стержнів sw1=0,15м 
 На наступній ділянці довжиною l2=3м, крок поперечних стержнів sw2=0.3м, 
після чого збільшуємо крок до sw3=0.5м 
 Визначаємо необхідність розрахунку похилих перерізів по дії згинаючого 
моменту. 
 Визначаємо момент виникнення тріщин  в нормальному перерізі, що проходить 
через кінець зони передачі напружень тобто на відстані  0,3м від торця балки згідно 
формули: 
     M crc = Rbt,serWpl  M rp      (3.62) 
Геометричні характеристики цього перерізу приймаємо середніми між перерізами 1-1 
та 2-2, тобто е0Р=уsp=0.329, аn,t=0.21м, Wpl,b=0.063м 
 Повні втрати попереднього напруження приймаємо такими ж як і для перерізу 2-2, 
тобто loss=240.945МПа 
Момент від  зовнішніх навантажень в розглядуваному перерізі:  
M = 0.5* 28.96*0.892*(17.7 −0.892) = 217.095кН * м = 0,22МН* м  
Зусилля попереднього напруження: 
P02 = 0.966* ( 550 − 240.945 )* 0.003041= 0.908МН
  
M crc = 0.908* (0.329 + 0.21) + 1.395* 0.063 = 0.577МН * м  M = 0.22МН * м
Оскільки тріщини не виникають, міцність перерізу по згиначим моментам не 
розраховуємо. 
 
   
 
3.1.7.3 Міцність балки в коньку 
 
В двоскатних балках із полицею в стисненій зоні виникає вертикальне зусилля D, що 
відриває верхню полицю від стінки. Воно повинно сприйматися додатковими 
вертикальними  стержнями  періодичного профілю, що розміщені  на ділянці не більш 
1/3 висоти перерізу в коньку. 
 Величина вертикального зусилля: 
2M
     D = tg        (3.63) 
h0 − 0.5h`
f
2* 1.134
D = * 1 / 12 = 0.14МН  
1.44 − 0.5* 0.185
Площа перерізу додаткової арматури класу А300с, 
D 0.14
A = = = 0.0000383м2
s = 3.83см2  
Rs 365
Приймаємо 610 А300с (As=4.71см²) 
 
3.1.8 Розрахунок балки в стадії виготовлення, 
транспортування та монтажу 
 
 Зусилля в напруженій арматурі Р0  вводимо в розрахунок як зовнішнє навантаження. 
Монтажні петлі  для підйому балки встановлюємо в чотирьох точках по довжині: : 
на відстані 1,2 м від торців (переріз 2-2) 
на відстані 1,5м від середини балки (переріз 5-5) 
Ці перерізи приймаємо за розрахункові в стадії виготовлення та монтажу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 3.4 –Схема навантаження балки в стадії виготовлення та монтажу 
Характеристика бетону при передаточній міцності: 
R р
B =27 МПа р
 , Rbt =1.5 МПа, Е р
b =36000 МПа,  R р
b,ser =43 МПа р
 , Rbt,ser =2,5 МПа, 
При перевірці міцності балки вводимо коефіцієнт умов роботи b8=1.1,[35]. 
   
 
1. Перевірка міцності нормальних перерізів 
 Так як зусилля попереднього обтиснення в даному випадку –
найнесприятливіший фактор, приймаємо коефіцієнт точності натягнення sp>1, тобто 
sp=1+0,1=1,1. 
Згідно формули при натягненні арматури на упори зусилля в напруженій арматурі: 
     N `
con = ( sp,1 − loss )Asp      (3.64) 
Ncon = (1.1* 421.75 − 330 )* 0.003041= 0.407МН  
Найневигідніші значення згинаючих моментів від ваги конструкцій, розтягуючи 
верхню грань, виникаємо в місцях встановлення монтажних петель при підйомі балки. 
Знаходять ці моменти з врахуванням коефіцієнта  динамічності 1.4 як для три 
пролітної балки  з двома консолями при f=1, 
 В перерізі 2-2: 
M 2 = 0,5* 4.82 *1,175 2 *1,4 = 0.0466 МН * м  
В перерізі 5-5: 
g (l 3 + l 3 2
d 1 2 − 2l1lc ) (5.53 + 4.63 − 2*5.5*1.752 )
M 5 = 1.4* = 1.4* = 16.9кН * м  
4(2l1 + 3l2 ) 4*(2*5.5 + 3*4.6)
Робоча висота перерізу  2-2 h02=0.89-0.03=0.86м 
Робоча висота перерізу  5-5 h05=1.35-0.03=1.32м 
Розрахунковий опір бетону, що відповідає передаточній міцності, з врахуванням 
коефіцієнту b8=1.1 
R р
B =27*1.1=32,67 МПа 
Згідно формул (4.36), (4.37) визначаємо  
 = 0.85 − 0.0008 * 32,67 = 0.833
0.833
 R = =1.794  
280 0.833
1 + (1 − )
400 1,1
Перевіряємо умову  
p
Ncon  Rb b` `
f h f +  s6Rsc Asp − R A `
    s s + Rsc As     (3.65) 
27 * 0,27 * 0,21 − 280 * 0,000314 =1.086  Ncon = 0.407МН  
Умова  виконується, для обох перерізів границя стисненої зони проходить в полиці і 
перерізи розраховуємо як прямокутні Перевіряємо міцність перерізу 2-2: 
N `
con + Rs As +  s6Rs Asp − Rsc As −
    x =     (3.66) 
R p
b b
0.407 + 280 * 0,000314
x = = 0,091м  
27 * 0,27
 
   
 
Так  як =x/h0=0,091/0,86=0,106<R=1,794, міцність перевіряємо з умови : 
     N p
cone  Rb bx( h ` `
0 − 0.5x ) + Rsc As ( h0 − as )    (3.67) 
Ексцентриситет поздовжньої сили  
M
     e = h − a`
0 sp        (3.68) 
Ncon
0.00466
 e = 0.86 − 0.1+ = 0.771м   
0.407
Міцність перерізу при Аs`=0, 
27*0,27*0,091(0,86-0,5*0,091)=0,424 >Ncone=0,407*0,771=0,314МН*м, 
Аналогічно розраховуємо переріз 5-5. Висота стисненої зони така ж як і в перерізі  
2-2.,х=0,091м 
0.0169
 e = 1.32 − 0.1+ = 1.262м  
0.407
N cone = 0.407 *1.262 = 0.514МН * м  29,7 * 0.27 * 0.091 * (1.32 − 0.5* 0.091) = 0.663МН * м  
Міцність обох перерізів забезпечено. 
 
2.Перевірка тріщиностійкості нормальних перерізів 
Визначаємо момент виникнення верхніх тріщин при обтисненні балки в перерізі 2-2. 
До тріщиностійкості ставимо вимоги 3-ї категорії тріщиностійкості. 
Зусилля попереднього обтиснення  з врахуванням перших втрат і при  sp=1, 
   Р01=408,762*0,003041=1,243МН 
Згинаючий момент в перерізі 2-2 від ваги балки без врахування коефіцієнту 
динамічності  і при f=1,  
 M 2 = 0.5*4.82 *1.175 2 = 0.003327 МН * м  
Згідно формули   
P
 0( an,t + an,b ) + 2Rbt,serWred ,b
    b =      (3.69) 
Wred ,t
1.243 * (0.219 + 0.214) + 2 * 2,5 * 0.044
  b = =15.812МПа  
0,043

      = 1.6 − b       (3.70) 
Rb,ser
15.812
 =1,6 − = 0.973   
43
 
   
 
Тобто rb=*an,b=0.973*0.214=0.208м 
Розрахунок  по виникненню тріщин виконуємо, виходячи з умови: 
    P01( e0 p − rb ) M r  R p
bt,serWrl,t      (3.71) 
P01( e0 p − rb ) M 2 = 1.243(0,34 −0,208)+0,003327 = 0.167  R p
bt,serWpl,t = 1.085* 0.054 = 0.059МН* м
  
Аналогічно ведемо розрахунок  і для перерізу 5-5  
Р01=410,519*0,003041=1.248МН 
4.82 *(5.53 + 4.63 − 2*5.5*1.175 2 )
 M 5 = = 0,01208 МН * м  
4*(2*5.5 + 3* 4.6)
1.248* (0,367 + 0,367 ) + 2* 1.61* 0.082
  b = = 14.391МПа  
0,082
14.391
  = 1,6 − = 1.029  
25.2
rb=*an,b=1,029*0,367=0.378м 
P01(e0 p − rb )  M 2 =1.248(0,575− 0,378) + 0,01208= 0.258 R p
bt,serWpl,t = 2,5*0.103= 0.256МН * м  
Як видно, для обох перерізів умова не виконується, тобто в стадії виготовлення і 
підйому балки виникають верхні тріщини і необхідна перевірка ширини їх розкриття. 
Так як до тріщиностійкості верхньої зони пред’являємо вимоги 3-ї категорії 
тріщиностійкості, у відповідності із [35], розрахунок по розкриттю тріщин  виконуємо  
при sp=1, f=1, 
Коефіцієнти приведення: 
 s=Es/Ebp=2*105/31000=7,253 
Переріз 2-2: 
Розрахунок ведемо за наступними формулами: 
     M s = M  P0esp       (3.72) 
Мs-момент відносно вісі, нормальної до площини дії момента і проходячий через 
центр ваги перерізу арматури S від усіх зовнішніх сил, що розміщені по одну сторону 
від розглядуваного перерізу і від зусилля попереднього обтиснення. 
1 1.5 + 
     =  t     (3.73) 
1+ 5( s +  f ) es ,tot
 + 11.5  5
10  h
s s 0
M
      s
s =       (3.74) 
R 2
b,serbh0
   
 
h`
f
     f =  f (1− )         (3.75) 
2h0
 A` + ` A `
(b` − b )h` s sp s s
f f +
2
     f = b      (3.76) 
bh0
M
    e s
s ,tot =         (3.77) 
N tot
Підставляючи в дані формули числові значення маємо: 
esp = 0.89 − 0.03 − 0.1 = 0.76 м
M s = 1.243* 0.76 + 0.003327 = 0.948МН * м
0.948
  s = = 0.462   
25.2* 0.11* 0.86 2
7.253* 0.003041
(0.27 − 0.11)* 0.21+
 = 2* 0.45
f = 0.614
0.11* 0.86
0.21
 f = 0.614(1− ) = 0.539
2* 0.86
0.948
e  
s ,tot = = 0.763
1.243
0.000314
 s s = *7.326 = 0.024
0.11* 0.86
1 1.5 + 0.614
  = + = 0.444  
1 + 5(0.462 + 0.539 ) 0.763
1.8 + 11.5* − 5
10* 0.024 0.86
Величину z знаходимо за формулою: 
 h` 
f
 +  2
 f 
h
    z = h 
0 1− 0        (3.78) 
 2( 
f +  )
 
 
 0.21 
 * 0.353 + 0.3892

 z = 0.86 1 − 0.86
  = 0.719м   
 2* (0.353 + 0.389 ) 
 
 
   
 
Так як z=0.719м<0.97es,tot=0,97*0,763=0,74м 
 приймаємо z=0,719м 
Ширину розкриття тріщин обчислюємо визначивши попередньо величини s ,s 
As` 0.00314
 s = = = 0.021
bh0 + ( b f − b )( h f − a ) 0.11* 0.86 + (0.4 − 0.11)(0.21− 0.03 )
   
1.243* (0.76 − 0.719 ) + 0.003327
 s = = 240.47МПа
0.000314* 0.719
При =1 (позацентрове  стиснення), l=1 (нетривала дія навантажень), =1 
(стрижнева арматура періодичного профілю) та d=10мм,  
G
    acrc =  *  l ** s * 20* ( 3.5 − 100 )3 d
s    (3.79) 
Es
240.47
acrc = 1* 1* 1* * 20* ( 3.5 − 100* 0.021)3 10 = 0.073мм  
2* 105
Аналогічно розв‘язуємо задачу і для перерізу 5-5 
esp = 1,35 − 0.03 − 0,1 = 1.22м
M s = 1.248* 1.22 + 0,01208 = 1.535МН * м
1.535
  s = = 0.437   
25.2* 0.08* 1,322
7.253* 0.003041
(0.27 − 0.08 )* 0.21+
 = 2* 0.45
f = 0.61
0.08* 1.32
0.21
 f = 0.61(1 − ) = 0.561
2* 1,32
1.535
 es ,tot = = 1.23  
1.248
0.000314
 s s = *7.326 = 0.022
0.08* 1.32
1 1.5 + 0.61
  = + = 0.404  
1 + 5(0.437 + 0.561) 1.23
1.8 + 11.5* − 5
10* 0.022 1,32
           
 0.21 
 * 0,561+ 0.4042
1,32 
  z = 1,321 −  = 1.156м  
 2* (0.61+ 0.404 ) 
 
Так як z=1,156<0.97es,tot=0,97*1,23=1,19м, приймаємо z=1,156м 
  
   
 
0.00314
 s = = 0.019
0.08* 1,32 + (0.4 − 0.08 )(0.21− 0.03 )
  
1.248(1.22 − 1.156 ) + 0.01208
 s = = 253.322МПа
0.000314* 1.156
253.322
a crc = 1*1*1* *20 *(3.5 −100 *0.019)3 12 = 0.087 мм  a
5 crc ,sh = 0.4мм  
2*10
Для обох розрахункових перерізів ширина розкриття тріщин менше 
граничнодопустимої величини аcrc,sh=0.4мм. 
 
3.1.9 Розрахунок балки по виникненню тріщин 
 
 У стадії експлуатації такий розрахунок варто виконувати для з'ясування 
необхідності перевірки за нетривалим розкриттям тріщин, по їх закриттю і для 
визначення випадку розрахунку по деформаціях.  
 Розрахунок ведемо для перерізу 5-5. 
 У першому випадку розрахунок варто виконувати на дію всіх навантажень при 
значеннях коефіцієнтів надійності по навантаженню f > 1 ч коефіцієнта точності 
натягу арматури sp < 1; у другому — при f= 1 та sp= 1-визначаємо момент 
утворення тріщин у перерізі  5-5 для з'ясування необхідності перевірки за 
розкриттям і закриттям тріщин. У процесі розрахунку міцності нормальних 
перерізів Dsp= 0.1, тому розрахунок ведуть при sp = 0,9. 
Зусилля попереднього напруження  з врахуванням  тільки перших втрат і з 
урахуванням усіх втрат (див. табл. 3.4):  
P01=0,9*(1328-143.252)*0.00065=1.113МН 
P02=0,9*(1328-232.599)*0,00261=0.869МН 
Так як  s1`= s2`=0 зусилля обтиснення співпадаємо з центром ваги напруженої 
арматури  тобто   еоз=уsp = 0,575 м. 
Напруження  в крайньому стиснутому волокні бетону   при   утворенні   тріщин   у   
розтягнутій зоні   обчислюємо за формулою (3.69): 
0.869(0.367 + 0.367 ) + 2* 2.3* 0.082
 b = = 12.379МПа  
0.082
Так як =1,6-12,379/36 =1,256>1, приймаємо =1, значить rt=an,t= 0,367м  
Оскільки в стиснутій зоні є початкові тріщини, враховуємо зниження величини 
Мcrc. у розтягнутій зоні 
0.9
      = (1.5 − )(1−m )      (3.80) 

R p
bt,serWpl,t
     m =      (3.81) 
P01( e0 p − rb )  M r
y Asp + As
      = red *     (3.82) 
h − y ` `
red Asp + As + Asp + As
   
 
2,5* 0.103
m = = 0.681 0.45  
1.113* (0.575 − 0.367) + 0.01208
0.675 0.003041
 = * = 0.906  1.4
0.675 0.003041+ 0.000314
   
0.9
 = (1.5 − )* (1 − 0.681) = 0.162  0
0.906
Момент утворення тріщин: 
   M crc = (1−  )( Rbt,serWpl,b + P02( rt + an,t )  M     (3.83) 
Мcrc=(1-0,162)*(2,5*0,123+0,869(0,575+0,367)=0,852МН*м  < М=1,058  МН*м. 
Аналогічно виконуємо розрахунок і для інших  перерізів балки. Результати 
зводимо в таблицю6.  
При цьому для перерізу 0—0 розташованого у межах довжини зони передачі 
напружень, зусилля Р01 і Р02 визначаємо з врахуванням коефіцієнту умов роботи 
арматури s5 
Таблиця 3.5 -Моменти виникнення тріщин в нормальних перерізах балки 
 Величини, Значення величин в переізах 
Одиниц
що 
я 
визначают
виміру 0-0 1-1 2-2 3-3 4-4 5-5 6-6 
ься 
Визначення необхідності розрахунку по розкриттю і закриттю тріщин 
P01 МН 0,640 1,118 1,119 1,120 1,123 1,113 1,113 
P02 МН 0,454 0,841 0,846 0,854 0,867 0,869 0,850 
Md МН*м -0,00018 -0,00087 -0,00333 -0,00985 -0,00286 -0,01208 0,00067 
m - 1,000 0,585 0,597 0,651 0,695 0,678 0,545 
 - 0,962 0,890 0,888 0,890 0,904 0,906 0,957 
 - 0,000 0,203 0,196 0,171 0,154 0,163 0,255 
Mcrc МН*м 0,405 0,467 0,512 0,664 0,900 0,942 0,913 
M МН*м 0,038 0,118 0,253 0,613 1,004 1,058 1,134 
Визначення випадку розрахунку по деформаціям 
P01 МН 0,712 1,242 1,243 1,245 1,248 1,237 1,237 
P02 МН 0,504 0,934 0,940 0,949 0,963 0,966 0,945 
m - 1,000 0,527 0,538 0,589 0,626 0,613 0,491 
 - 0,000 0,231 0,224 0,201 0,188 0,196 0,285 
Mcrc МН*м 0,429 0,487 0,535 0,693 0,933 0,979 0,946 
M МН*м 0,031 0,097 0,207 0,501 0,821 0,865 0,928 
 
З таблиці  випливає, що розрахунок по розкриттю і закриттю тріщин необхідний для 
перерізів 4-4,5-5,6-6 В інших перерізах тріщини відсутні. 
  
   
 
 Обчислюємо момент утворення тріщин у тім же перерізі 5-5  для з'ясування 
випадку розрахунку по деформаціях. Послідовність та ж, що й у попередньому 
випадку, але розрахунок виконуємо при  F= 1 і sp=1; 
P01= (1328-143,252)*0.003041=1.113МН 
P02= (1328-232,599)*0.03041=0,966МН  
1.61* 0.103
m = = 0.613 
1.113* (0.575 − 0.367 ) + 0.01208
0.675 0.00065
 = * = 0.906 1.4
0.675 0.00065 + 0.000261
 
0.9
 = (1.5 − ) * (1 − 0.613) = 0.196  0
0.906
 
Як і в попередньому випадку, приймаємо  = 1 і r = 0.33 м. 
Момент утворення тріщин  
Мcrc=(1-0,196)*(2,5*0,123+0,966(0,575+0,367)=0,979МН*м  > М=0.865 МН*м. 
Аналогічно ведемо розрахунок і для інших перерізів. 
Так як в усіх перерізах  виконується умова , балку по деформаціях потрібно 
розраховувати як суцільне тіло. 
 
3.1.10 Розрахунок балки по розкриттю тріщин  
 
 З попереднього розрахунку випливає, що необхідно перевірити розкриття 
нормальних тріщин у перерізах. Оскільки до тріщиностійкості розтягнутої зони балки 
висуваємо вимоги 2-ї категорії  [35], розрахунок виконуємо тільки по нетривалому 
розкриттю тріщин на дію всього навантаження (постійної, тривалої і короткочасної) 
при f= 1 і sp=1. 
 
Визначаємо ширину розкриття тріщин для перерізу 5-5, значення  z обчислюємо за 
формулами (3.73)-(3.78) при f=1, sp=1 
0.00065
 s s = * 4.872 = 0.148  
0.08 *1.25
У зв'язку з наявністю верхніх тріщин знижуємо величину P0 множачи її на коефіцієнт 
(1 — ):  
 Р02 =  0.966*(1 – 0.196) =0.777 МН. 
Так як точка прикладання  зусилля обтиснення Р02 збігається з центром ваги перерізу 
арматури, що напружується,  еsp= 0. Тому: 
 
   
 
M s = M = 0.865МН * м
0.865
 s = = 0.216
32 * 0.08 *1.252
5.128 * 0.00065
(0.4 − 0.08) * 0.185 +
 =` 2 * 0.45
f = 0.61
0.08 *1.25
0.185
 f = 0.61* (1 − ) = 0.565
2 *1.25
0.865
es,tot = =1.113
0.777
1 1.5 + 0.61
 = + = 0.598
1 + 5(0.216 + 0.565) 1.113
1.8 + 11.5 * − 5
10 * 0.148 1.25
 0.185 
 * 0.61 + 0.598 2

z =1.25 * 1 − 1.25
  =1.018
 2(0.61 + 0.598) 
 
 0.00261  
 s = = 0.024
0.08 *1.25 + (0.27 − 0.08)(0.21 − 0.08)
Збільшення напружень  в арматурі на рівні її центра ваг визначаємо по формулі : 
M − P02(z − esp )
     s =       (3.84) 
(Asp + As )z
0.865 − 0.777 * (1.018 − 0)
 s = = 23.908МПа  
0.00065 *1.018
 
а на рівні нижнього ряду -шляхом множення s на коефіцієнт sp що обчислюється по 
формулі  
h − x − a
     å = 2        (3.85) 
h − x − a1
де а1 –відстань від центру ваги площі S до найбільш розтягнутих волокон бетону для 
всієї арматури 
а2 –відстань від центру ваги площі S до найбільш розтягнутих волокон бетону для 
крайнього ряду стержнів 
  х=h0 
1.35 − 0.598* 1.25 − 0.0475
 e = = 1.062   
1.35 − 0.598* 1.25 − 0.08
При   = 1 (елемент, що згинається), l = 1 (нетривала дія навантаження) і = 1 (для 
стержньової арматури ) по формулі (4,79): 
 
   
 
23.908 *1.062
a 3
crc =1*1*1* * 20 * (3.5 −100 * 0.024) * 8 = 0.0082 мм<acrc,h=0.15мм 
200000
Переріз 4-4 
ss = 0.003041/(0,08*1.19)*4,872=0,156; Р02 = 0,963(1-0,188)=0,782 МН;    
M s = M = 0.821МН * м
0.821
 s = = 0.226
32* 0.08* 1.192
5.128* 0.000314
(0.4 − 0.08 )* 0.185 +
 =` 2* 0.45
f = 0.641
0.08* 1.19
0.185
 f = 0.641* (1 − ) = 0.591
2* 1.19
0.821
es ,tot = = 1.05
0.782
1 1.5 + 0.641
 = + = 0.614
1 + 5(0.226 + 0.591) 1.05
1.8 + 11.5* − 5
10* 0.156 1.19
 0.185
* 0.641+ 0.6142 
 
 z = 1.19* 1 − 1.19
 = 0.964  
 2(0.641+ 0.614 ) 
 
 
0.003041
 s = = 0.025  
0.08* 1.19 + (0.27 − 0.08 )(0.21− 0.08 )
0.821− 0.782* 0.964
  s = = 22.907МПа  
0.003041* 0.964
1.29 − 0.614* 1.19 − 0.0475
 e = = 0.991 
1.29 − 0.614* 1.19 − 0.08
 
22.907* 0.991
. acrc =1*1* * 20 * (3.5 −100* 0.025) * 3 8 = 0.0066мм <acrc,h=0.15мм 
20000
 
      Переріз 6-6 
ss = 0.003041/(0,08*1.44)*4,872=0,129;  
Р02 = 0,945*(1-0,285)=0,676 МН;  
 
   
 
 
M s = M = 0.928МН * м
0.928
 s = = 0.175
32* 0.08* 1.44 2
5.128* 0.000314
(0.4 − 0.08 )* 0.185 +  
 2* 0.45
f =` = 0.669
0.08* 1.44
0.185
 f = 0.669* (1 − ) = 0.626
2* 1.44
0.928
es ,tot = = 1.373
0.676
1 1.5 + 0.669
 = + = 0.54  
1 + 5(0.175 + 0.626 ) 1.373
1.8 + 11.5* − 5
10* 0.129 1.44
 0.185 
 * 0.626 + 0.542

z = 1.44* 1 − 1.44
  = 1.21
 2(0.626 + 0.54 ) 
 
0.003041
 s = = 0.022
0.08* 1.44 + (0.27 − 0.08 )(0.21− 0.08 )
0.928 − 0.676(1.21− 0 )
 s = = 29.905МПа  
0.003041* 1.21
1.54 − 0.54* 1.44 − 0.0475
 e = = 1.048  
1.54 − 0.54* 1.44 − 0.08
 
29.905*1.048
. acrc =1*1*1* * 20 * (3.5 −100 * 0.022) * 3 8 = 0.012мм <acrc,h=0.15мм 
20000
Таким чином, в усіх розрахункових перерізах ширина розкриття тріщин менше 
граничного значення  acrc sh = 0,15 мм , [35] . 
 
   
 
3.1.11 Розрахунок по закриттю нормальних тріщин  
 
 Розглядаємо переріз  6-6, який в умовах тріщиностійкості знаходиться в 
найменш сприятливих умовах. Перевіряємо умови:  
    M s,crc = P02 (eop + an ) − 0.5Wred  M     (3.86) 
де М- момент зовнішніх сил відносно вісі, що проходить через ядрову точку, 
визначену як для упругого елементу і найбільш віддалену івд розтягнутої вісі 
      sp,2 +  s  0.8Rs ,ser       (3.87) 
Визначаємо  момент закриття тріщин при F =1 і sp=0,9. згідно формули: 
   M s ,crc = 0.850* (0.691+ 0.364 ) − 0.5* 0.087 = 0.853МН * м  0.763МН * м  
  умова виконується. 
Для перевірки умови) використовуємо  визначену вище величину збільшення напруг в 
арматурі нижнього ряду se =29.905*1.048=31.34МПа 
Так як  sp.2 + se = 310.714+31.34 = 342.054МПа <0.8Rs,ser=0.8*1340=1072МПа 
умова (3.87) також виконується, що захищає  від виникнення необоротних деформацій 
в арматурі. 
Таким чином, при дії постійних і тривалих навантажень тріщини, що утворилися при 
повному навантаженні, надійно закриті. 
 
3.1.12 Визначення прогину балки 
 
Двосхила балка являє собою стержень перемінного перерізу, тому прогин у середині 
прольоту обчислюємо по формулі : 
l 2  1  1  1  1 
   fM =  0 +6  + 12  + 8       (3.88) 
216  r   r 1  r 2  r m 
1 1 1 1
де ( )0, ( )1, ( )2,( )m –кривизни відповідно на відстані 1/6l, 1/3l, і в середині прогону 
r r r r
Кривизну балки визначаємо в перерізах в перерізах  0—0 (біля опори), 3-3 (на відстані 
l/6 від опори), 4-4 (на відстані l/3 від опори) і 6-6 (у середині прольоту). Розрахунок 
виконуємо при f = 1 і sp = 1. 
Переріз 0-0  
Цей переріз працює без тріщин  в розтягнутій зоні., тому кривизну визначаємо за 
формулою: 
 1   1   1   1   1 
     =   +   −   −        (3.89) 
 r  tot  r  sh  r  l  r cp  r  sh,c
1 1
де ( )sh, ( )l –кривизни відповідно від короткочасних і від постійних і довготривалих 
r r
навантажень (без врахування зусилля Р0): 
 1 M
      = b2        (3.90) 
 r  b1Eb I red
   
 
де  М -момент від відповідного зовнішнього навантаження відносно вісі, нормальної 
до площини дії згинаючого моменту, що проходить через центр ваги приведеного 
перерізу 
b2 -коефіцієнт, що враховує вплив повзучості бетону на деформації елементу без 
тріщин , для нетривалого навантаження приймаєьтся рівним 1, для тривалої дії -2 
b1 –коефіцієнт, що враховує вплив швидконатікаючої  повзучості бетону, для 
важкого бетону b1=0,85ї 
1
( )ср –кривизна від вигину елементу від нетривалої дії зусилля попереднього 
r
обтиснення 
 1  P0 *e0 p
       =       (3.91) 
 r cp b1Eb I red
1
( )sh,c –кривизна від вигину елементу від усадки і повзучості бетону від дії зусилля 
r
попереднього обтиснення 
 1   sh,c −  `sh,c
       =      (3.92) 
 r  sh,c h0
де εsh,c , ε`sh,c –відносні деформації бетону, що викликані його усадкою і повзучістю від 
зусилля попереднього обтиснення, що визначаються на рівні центру ваги розтягнутої 
арматури і крайніх волокон бетону: 
 sh,c
      sh,c =        (3.93) 
Es
 sh,c
      sh,c =         (3.94) 
Es
 
У цьому перерізі момент від тривалодіючої частини навантаження (тобто від 
постійного і тривалого навантаження) ML=0.763МН • м, а від нетривало діючої (тобто 
від короткочасно діючої частини тимчасового навантаження)  
    Msh = М — МL=0,927-0,763=0,164 МН*м.     
Кривизну від зовнішнього навантаження визначаємо по формулі (4.90): 
 1 0.164* 1
  = = 0.0000717м−1 = 0.717* 10−4 м−1  
 r  sh 0.85* 39000* 0.069
 1 0.0763* 2
  = = 0.00006671м−1 = 6.671* 10−4 м−1  
 r  l 0.85* 39000* 0.069
Кривизну при вигині від зусиль попереднього обтиснення з врахуванням всіх втрат — 
згідно  формул (4.92)-(4.94) 
 
   
 
Кривизну від дії зусиль попереднього обтиснення з врахуванням усіх втрат 
визначаємо за формулою (3.91) 
 1  0.945* 0.691
  = = 0.0002885м−1 = 2.885* 10−4 м−1  
 r cp 0.85* 39000* 0.069
 
Кривизну при вигині від зусиль попереднього обтиснення з врахуванням всіх втрат — 
згідно  формул (3.92)-(3.94) 
15.002 + 51+ 45.008
 sh,c = = 5.843* 10−4 м
190000 : 
 sh,c`= 0
 1 5.843* 10−4 − 0
  = = 0.0004058м−1 = 4.058* 10−4 м−1  
 r  sh,c 1.44
Повну   кривизну визначаємо за формулою (4,89): 
 1
  = (0.717 + 6.671− 2.885 − 4.058 )* 10−4 = 0.445* 10−4 м−1  
 r tot
Аналогічно визначаємо кривизни  в перерізах 0-0,6-6 
Результати обчислень зводимо до таблиці: . 
Таблиця3.6-Кривизни в перерізах балки 
 Величини, Значення величин в переізах 
що Одиниц
визначають я виміру 0-0 3-3 4-4 6-6 
ся 
Ml МН*м 0,026 0,412 0,676 0,763 
Msh МН*м 0,006 0,089 0,146 0,164 
Р02 МН 0,504 0,949 0,963 0,945 
е0р м 0,320 0,415 0,544 0,691 
 *10-4
sh,c  - 4,100 5,771 5,527 5,843 
(r)sh*10-4 м-1 0,094 0,938 0,889 0,717 
(r)l*10-4 м-1 0,870 8,708 8,250 6,671 
(r)cp*10-4 м-1 2,733 4,161 3,199 2,885 
(r)sh,c*10-4 м-1 5,734 6,139 4,645 4,058 
(r)tot*10-4 м-1 -7,502 -0,653 1,294 0,445 
Повний прогин балки визначаємо за формулою (4.88): 
17.7 2
fm = −7.502 + 6 * ( −0.653) + 12* 1.294 + 8* (0.445 )* 10−4 = 0.0070м−1
 
216
 Повний прогин балки визначаємо з урахуванням утворення верхніх тріщин 
при обтисненні Гранично допустимий прогин для елементів покриття при l > 10 м 
[35] . 
flim=l/250=17.7/250=0.0708м 
Розрахунки свідчать про те, що запроектована балка покриття задовольняє вимогам 
розрахунку по несучій здатності і по придатності до нормальної експлуатації. 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
   
 
 
3.2 Плити перекриття 
           3.2.1 Вихідні дані 
             Ребриста плита висотою 300 мм, шириною 2.98 м та довжиною 5.97 м 
складається з полиці товщиною 30 мм, двох повздовжніх ребер висотою 300 мм і 
шириною понизу 75 мм та поверху 120 мм, поперечних ребер – торцевих висотою 
300 мм і шириною понизу 75 мм та поверху 120 мм і проміжних висотою 150 мм і 
шириною понизу 50 мм та поверху 90 мм. 
             Плита виготовляється з важкого бетону класу С45; коефіцієнт умов роботи 
бетону γb2 = 0.9 (Rb =30·0.9 = 27 МПа; Rbt = 1.5·0.9 = 1,35 МПа; Rb,ser = 38,5МПа;  
Rbt,ser = 1.8 МПа; Еb = 3, 5·104 МПа), [34].  
             Плита панелі армується зварними сітками з арматури, що вкладаються між 
повздовжніми ребрами понизу та над ними поверху полиці. В нижніх сітках робоча 
арматура в двох напрямках, у верхньому  – поперечна. Арматура класу А300с (Rs 
=280 МПа, Rsw =225 МПа, Rsс =280 МПа Еs = 2.1·105 МПа), [35]. 
             Арматура напружена повздовжніх ребер класу К 1400 (Rs = 1110 МПа,  
Rsw = 890 МПа, Еs = 1,8·105 МПа), [35]. 
             У плиті допускається утворення тріщин, до неї ставиться третя категорія 
вимог по тріщиностійкості,35. 
             Поперечний розріз і розміри плити приведені на рисунку 3.5. 
 
Рисунок 3.5 – Поперечний переріз ребристої плити 
 
 
   
             3.2.2   Збір навантажень 
             Підрахунок навантажень на перекриття приведений в таблиці 3.7 з 
урахуванням коефіцієнта надійності по призначенню γn = 0.95. 
 
Таблиця 3.7 - Збір навантажень 
Коефіцієнт 
Нормативне Розрахункове 
№ надійності за 
Навантаження навантаження, навантаження, 
п/п навантаження
кН/м2 кН/м2 
м 
1 2 3 4 5 
1 Постійне навантаження:    
Асфальтова стяжка 
 ρ=1,8кг/м3,б=20 мм, 0,336 1,3 0,44 
1,8*0,02*9,81*0,95=0,336 
Утеплювач пінобетон 
 б=120мм, ρ =0,5кг/м3 0,559 1,30 0,73 
0,50*0,12*9,81*0,95=0,559 
 Обмазочна пароізоляція 0,05 1,30 0,07 
 Разом qн
1=0.995 - qр
1=1,359 
Панель покриття з 
 бетоном замонолічування 1.45 1.1 1.60 
0.169.810.95 
Разом постійне 
 qн=2,445 - qр=2,945 
навантаження q 
2    
Тимчасове короткотривале 
 - снігове 0.70.95, [2]. 0.7 1.4 0.98 
 - зосереджене F 10.95, [2]. 0.95 1.2 1.14 
 
 
   
             3.2.3   Розрахунок плити панелі 
             Полиця є однорядною багатопролітною конструкцією, обмеженою ребрами. 
Середні ділянки защемлені з чотирьох сторін, а крайні з трьох та вільно оперті на 
торцеві ребра. Розрахункові прогони в просвіті: - для середніх ділянок 
l01 = 150 – 9 = 141 см; 
l02 = 298 – 2·(1.5 + 10.5) = 274 см; 
l02/l01 = 274/141 = 1.94 < 3; 
- для крайніх ділянок 
l01 = 148.5 – 1 – 17.5 – 9/2 = 125.5 см; 
l02 = 274 см; 
l02/l01 = 274/125.5 = 2.18 < 3. 
         Розрахункове навантаження, з урахуванням ваги плити при товщині h΄f = 30 мм 
визначаємо у відповідності з таблицею 3.1: 
g = 2,95 + 0.03·2.5·1.1·9.81·0.95 = 3,7 кН/м2, 
де 2.5 т/м3 – густина важкого залізобетону. 
             Тимчасове v = 0.98 кН/м2. 
             Розрахункові згинаючі моменти визначаємо при дії постійного та 
тимчасового (снігового) навантаження. 
 Середні ділянки:  
             Умова рівноваги: 
2
 (g+ v)l (3 − )
M = 01 l02 l01 .  (3.95) 
12(4l +1.6
01 l )
02
(3,7+ 0.938) 1.412  (32.74−1.41)
M = = 0.272 кН м.  
12  (10.96+ 2.26)
             Крайні ділянки:  
( 2
g + v)  (3  − )
             Умова рівноваги:  M = l01 l02 l01 . (3.96) 
12  (3l +1.6
01 l )
02
(3,7+ 0.938) 1.2552  (3 2.74−1.255)
M = = 0.285 кН м.  
12  (8.22+ 2.01)
                         Таким чином, до розрахунку арматури за моментами приймаємо 
крайні прогони. Виходячи з прийнятих співвідношень між моментами, отримаємо: 
М1 = МІ = 0.285 кН·м; 
 
   
М2 = МІІ = МІІ’ = 0.4·0.285 = 0.114 кН·м. 
             Полицю розраховуємо як переріз прямокутної форми з одиночним 
армуванням. 
             Робоча висота полиці в напрямку l01 при арматурі діаметром 6 мм К 1400: 
                                                          h01 = h/2 – d/2,                                                   (3.97) 
h01 = 30/2 – 6/2 = 12 мм. 
             Характеристика стисненої зони бетону: 
                                                             ω = α – 0.008·Rb,                                            (3.98) 
де α = 0.85 – для важкого бетону.                    ω = 0.85 – 0.008·27,5 = 0,63. 
             Коефіцієнт умов роботи бетону γb2 = 0.9 < 1. Граничне напруження в 
арматурі стисненої зони при γb2 < 1 σsc,u = 500 МПа. Граничне значення висоти 
стисненої зони: 
 w
 = .  (3.99) 
R  w 
1+ Rs 1− 
  1.1 
sc,u
0.71
R = = 0,573  
280  0.71
1+ 1− 
500  1.1 
             Коефіцієнт відносної несучої здатності А0 розраховуємо для смуги 1 м: 
 A  = 0.9·M/R ·b·h2
0 b 01. (3.100) 
А0 = 0.9·0.285·(106)/27·1000·122 = 0,08996. 
             За [35] відносна висота стисненої зони бетону: 
 Аξ = 0.0933  opt = 0.2  (3.101) 
Ао= 0.0933R = 0.573  
             Коефіцієнт η: 
                                                                η = 1 – 0.5·ξ.                                                (3.102) 
η = 0.953. 
             Площа перерізу арматури: 
                                                            As1 = M/Rs·η·h01.                                             (3.103) 
А  = 0.9·0.285·(106
s1 )/280·0.953·12= 89,717 мм2. 
             Коефіцієнт армування: 
                                                                μ = As1/b·h01.                                                 (3.104) 
μ = 89,717/1000·12 =0,00748> μmin = 0.0005. 
 
   
          Приймаємо арматуру Ø10 А300с  з кроком 200 мм, A  = 142.0 мм2
s1  > 80.104 мм2. 
             Аналогічно розраховуємо полицю в напрямку l02. 
А0 = 0.9·0.114·(106)/27·1000·122 =0,036. 
Aξ = 0,0367R = 0.573;  
η = 0,982. 
Аs2 = 0.9·0.114·(106)/280·0.982·12 = 34,827 мм2. 
μ = 34,827/1000·12 = 0,0029> μmin = 0.0005. 
         Приймаємо арматуру 4Ø10 А300с з кроком 250 мм, As2 = 113 мм2 > 31.0954 мм2. 
             3.2.4   Розрахунковий прогін, навантаження та зусилля в 
поперечному ребрі 
             В плиті маються середні та крайні поперечні ребра, опорами для яких є 
повздовжні ребра. Розрахункова статична схема поперечних ребер – однопролітна 
балка. Розрахунковий проліт між осями опор: 
l0 = 274 см. 
             Розрахункове рівномірно-розподілене навантаження, на 1 м середнього ребра: 
b +b
 g1 = h ρ g  γn  γf ,   (3.105) 
2
де b' – ширина верхньої основи ребра; 
    b – ширина нижньої основи ребра. 
0.05 + 0.09
g1=  (0.15 −0.03)2.5 9.81 0.95 1.1 = 0.216 кН/м.  
2
             Те саме від ваги плити та теплоізоляції: 
g2 = 2,00·1.5 = 3 кН/м. 
             Розрахункове снігове навантаження: 
S = 0.938·1.5 = 1.41 кН/м. 
             Зусилля від розрахункового постійного та снігового навантажень: 
М = (0.216 + 3 +1.41)·2.742/8 – (3 + 1.41)·1.52/24 = 3,928 кН·м, 
Q = (0.216 + 3 +1.41)·2.74/2 – (3 + 1.41)·1.5/4 = 4,684 кН 
             Зусилля від постійного та зосередженого навантажень: 
М = (0.216 + 3)·2.742/8 – 3·1.52/24 +1.14·2.74/5 = 3,3615 кН·м, 
Q = (0.216 + 3)·2.74/2 – 3·1.5/4 +1.14 = 4,421 кН. 
             Таким чином розрахунковою за М та Q являється комбінація 1. 
   
 
3.2.5   Розрахунок за міцністю нормальних перерізів 
             При розрахунку поперечного ребра на згинаючий момент М1 враховується 
спільна його робота з ділянкою полиці товщиною h'f = 30 мм в стисненій зоні. 
             При h'f/h = 3/15 = 0.2 > 0.1 то розрахункова ширина полиці таврового перерізу 
приймається рівною не більше 1/6 прольоту в кожен бік від ребра, та не більше 
половини відстані в просвіті між повздовжніми ребрами, тобто: 
b'f = l0/3 + b = 2740/3 + 90 = 1002 мм. 
             Приймаємо b'f = 1002 мм. 
             Робоча висота ребра при арматурі діаметром 12 мм: 
h0 = h – a = 150 – (15 + 12/2) = 129 мм. 
де 15 мм – захисний шар бетону. 
             При бетоні класу В 45 та арматурі класу А-300 з врахуванням розрахунку 
міцності плити: 
0.71
R = = 0,573  
280  0.71
1+ 1− 
500  1.1 
Перевіряємо умову (3.11): 
M < Rb·b'f·h'f·(h0 – 0.5·h'f). (3.106) 
М = 3,928·(106) Н·мм < Rb·b'f·h'f·(h0 – 0.5·h'f) = 27·1002·30·(129 – 0.5·30) =  
= 67.85·(106) Н·мм, 
Так як умова (3.95) виконується, тобто нейтральна вісь проходить в полиці та 
розрахунковий переріз – прямокутник шириною b'f = 1002 мм. 
            Коефіцієнт відносної несучої здатності А0 розраховуємо по (3.100): 
А0 = 3,928·(106)/17·1002·1292 = 0,0119 
             Відносну висоту стисненої зони визначаємо по (3.101): 
Ao = 0.0119 = 0.573.  
R
             Коефіцієнт η по (3.102): 
η = 0,994. 
             Площа перерізу повздовжньої арматури розраховуємо за (3.103): 
Аs1 = 3,928·(106)/280·0.994·129 = 109,41 мм2. 
 
   
 
             Коефіцієнт армування при b = (90 + 50)·0.5 = 70 мм по [35]: 
μ = 109.41/70·129 = 0,0121> μmin = 0.0005. 
Приймаємо в нижній зоні ребра 1Ø12 А300с, As = 112.1 мм2 > 109,41 мм2. 
             3.2.6   Розрахунок за міцністю похилих перерізів 
             Розподілене навантаження: 
q = q1 + q2 + S/2 =0.216+3+1.41/2 = 3,921 кН/м. 
             Перевіряємо умову (3.31): 
                                                 q < qa = 0.16φb4·(1 + φn)·Rbt·b,                                 (3.107) 
qa = 0.16·1.5(1+0)1.08·70 = 21,168 кН/м 
q = 3,921 кН/м < qa = 21,168 кН/м, 
             Так як умова виконується, то довжину найбільш небезпечного похилого 
перерізу приймаємо l = 2.5h0 = 2.5·129 = 322.5 мм. 
             Перевіряємо необхідність встановлення поперечної арматури за розрахунком: 
                                                    Q=Qmax-q*l ≤ φb4·(1 + φ 2
n)·Rbt·b·h0 /l,                (3.108) 
де φb4 – коефіцієнт, який приймається для важкого бетону рівним 1.5; 
     Rbt – розрахунковий опір бетону розтягу, Rbt = 1.45 МПа; 
     φn – коефіцієнт, який враховує вплив повздовжніх сил, φn = 0. 
Q = 5060 – 3,921 ·322.5 = 3.795 кН < φ 2
b4·(1 + φn)·Rbt·b·h0 = 1.5·(1 + 0)·1.45·70·129 /322,5 =  
= 6.83 кН. 
             Так як умова виконується то поперечна арматура встановлюється за 
конструктивними вимогами. 
             Приймаємо поперечну арматуру із стержнів Ø10 з кроком 75 мм, [35]. 
             3.2.7 Розрахунковий прогін, навантаження та зусилля в 
повздовжньому ребрі 
             Визначаємо розрахунковий проліт повздовжніх ребер плити між вісями опор: 
l0 = 5.97 – 2·0.05 = 5.87 м, 
де 0.05 – відстань від вісі опори до торця панелі. 
             Підрахунок навантажень на 1 м панелі виконаний в таблиці 3.8 з врахуванням 
даних таблиці 3.7. 
 
   
 
Таблиця 3.8 - Збір навантажень 
Навантаж 
Навантаж при 
Вид навантаження γf>1  при γf>1 
γf=1 кН/м 
кН/м 
Постійне: 1.49·3 = 4.47 1.1 4.92 
- панель покриття з бетоном замонолічування 0,279·3 =   
- мінераловатні плити 0,837 1.3 1,0881 
Всього qn = 5,307   q = 6,008 
Тимчасове (короткочасне)    
- снігове Sn=0.67·3=2.0 1.4 S = 2.81 
Повне навантаження qn = 7,317  q = 8,818 
Моменти обчислюються за формулою М = q·l2
0/8: 
             від повного навантаження при γf > 1 М = 8,818·5.872/8 = 37,980 кН·м; 
             від повного навантаження при γf = 1 М = 7,317·5.872/8 = 31,515 кН·м; 
             від постійного та тривалодіючого тимчасового навантаження при γf = 1 
             М = 5,307·5.872/8 = 22,858 кН·м. 
             Поперечні сили обчислюються за формулою Q = q·l0/2: 
             від повного при γf > 1 Q = 8,818·5.87/2 = 25,881 кН; 
             від повного при γf = 1 Q = 7,317·5.87/2 = 21,475 кН; 
             від постійного та тривалодіючого тимчасового навантаження при γf = 1 
             Q = 5,307·5.87/2 = 15,576 кН. 
              
             3.2.8   Розрахунок за міцністю нормальних перерізів 
             Поперечний переріз плити приводимо до таврової форми та при наявності 
поперечних ребер в розрахунку враховуємо всю ширину полиці: 
b'f = (2980 – 2·15)·0.65 = 1918 мм. 
             Робоча висота: 
h0 = h – a = 300 – 27 = 273 мм. 
             Характеристика стисненої зони: 
ω = α – 0.008·Rb = 0.85 – 0.008·27,5 = 0,63. 
 
   
 
Для обчислення напруження σsp1 розраховуємо напруження р, яке при 
електротермічному способі натягу та коефіцієнті Δγsp визначається за формулою: 
                                                              p = 300 + 90/l,                                             (3.109) 
де l = 6.0 м – довжина стержня, що напружується. 
р = 300 + 90/6 = 45 МПа. 
             Коефіцієнт Δγsp: 
 
 p 1
 = 0.5  1+  ,  (3.110) 
sp   n 
sp  p 
де np = 2 – прийнята кількість стержнів ненапруженої арматури, по одному в 
кожному ребрі; 
σsp = 1328 МПа – попереднє напруження без урахування втрат. 
 
 
 
             Оскільки Δγsp = 0.07 < 0.1 – мінімально допустимого значення, то приймаємо 
Δγsp = 0.1. 
             Втрати попереднього напруження від деформації анкерів розміщених у 
натягуючих пристроїв: 
                                                                   σ3 = Δl·Es/l,                                             (3.111) 
σ3 = 3.35·20·104/6000 = 111,67 МПа. 
             Втрати попереднього напруження від деформацій сталевої форми: 
σ5 = 30 МПа. 
             Попереднє напруження в напруженій арматурі до обтиснення бетону при 
коефіцієнті точності натягу γsp < 1: 
                                                   σsp1 = σsp·(1 – Δγsp) – σ3 – σ5 ,                              (3.112) 
σsp1 = 1328·(1 – 0.1) – 111,67 – 30 = 1054,3 МПа. 
             Напруження: 
Δσsp = 1328·848,33/1100 – 1200 =-185,09 < 0. 
             Приймаємо Δσsp = 0. 
             Попереднє напруження  в арматурі при невідомому значенні повних витрат 
для розрахунку напруження σSR приймаємо: 
                                                                 σsp = 0.6·Rs.                                           (3.113) 
   
 
σsp = 0.6·1110 = 665 МПа. 
             Напруження σSR: 
                                                  SR = Rs + 400 – σsp1 – Δσsp,                                (3.114) 
σSR = 1110 + 400 – 665 – 0 = 845 МПа. 
             При коефіцієнті σb2 = 0.9 напруження σsc,u = 500МПа.  
             Гранична висота стисненої зони бетону: 
 
             Перевіряємо умову : 
М = 37,98·(106) Н·мм < Rb·b'f·h'f·(h0 – 0.5·h'f) =27,5·1918·30·(273 – 0.5·30)= 
=293.9 (106) Н·мм. 
             Так як умова задовольняється, то нейтральна вісь знаходиться в полиці та 
розрахунковим є переріз прямокутного профілю шириною b'f = 1918 мм. 
             Коефіцієнт відносної несучої здатності А0 розраховуємо: 
А0 = 37,98·(106)/27.5·1918·2732 = 0,0134. 
=0,0134; =0,9933 
             Відносну висоту стисненої зони визначаємо по (3.15): 
             Коефіцієнт умов роботи γs6 = 1.2 для арматури К 1400. 
             Площа перерізу повздовжньої арматури розраховуємо за формулою: 
                                                        Asp1 = M/η·γs6·Rs·h0.                                       (3.115) 
Аsр1 =37,98·(106)/0.9933·1.08·1110·273 = 116.5 мм2. 
Коефіцієнт армування: 
μ = 116.5/180·273 = 0,0025> μmin = 0.0005. 
             Приймаємо арматуру 2Ø12 К1400 Аsр = 226 мм2 > 116,5 мм2. 
             Напружена арматура розміщується в два ряди: по два стержні в кожному 
ряду.  
             3.2.9   Розрахунок за міцністю похилих перерізів 
             Розподілене навантаження: 
q1 = q + S/2 = 6,008+ 2.81/2 = 7,413 кН/м. 
             Задаємося сумарними втратами σ = 100 МПа тоді: 
 
   
 
                                               N = γsp (σsp – σ1)·Asp,                                              (3.116) 
N = 1.1(1328 – 100)·226 = 82786 Н. 
             Обчислюємо коефіцієнт φn: 
                                                        φn = 0.1·N/Rbt·b·h0,                                        (3.117) 
де b = 180 мм – ширина приведеного таврового перерізу. 
φn = 0.1·82786/1.55·180·273 = 0,2670 < 0.5. 
             Перевіряємо умову (3.12): 
q1 = 7,413 кН/м < 0,16φb4·(1 + φn)·Rbt·b·h0 = 21,168 кН/м. 
             Так як дана умова виконується то поперечна арматура встановлюється тільки 
за конструктивними вимогами. 
             Приймаємо поперечні стержні Ø10 А300с  з кроком 150 мм. 
 
             3.2.10 Геометричні характеристики поперечного перерізу плити 
             Поперечний переріз плити таврової форми (рисунок 3.6) з розмірами:  
b'f = 2950 мм; h = 300 мм; h'f = 25 мм; h0 = 275 мм; b = 180 мм. 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 3.6 – Переріз плити, приведений до таврової форми 
αs = Es/Eb = 19·104/32.5·103 = 5,55; 
             Площа перерізу бетону: 
Ared = A = b'f·h'f + b·(h – h'f) = 2950·30 + 180·(300 – 30) = 137.1·103 мм2. 
             Площа повздовжньої арматури: 
Asp + As + A' 2
s = 408 + 57 + 226 = 691 мм . 
             Так як 0.008·A = 0.008·137.1·103 = 1096.8 > 691 мм2, то геометричні 
характеристики перерізу визначаємо без урахування повздовжньої арматури. 
             Статичний момент площі приведеного перерізу відносно нижньої грані 
плити: 
   
 
Sred = b'f·h'f·(h – 0.5·h'f) + b·(h – h' )2
f ·0.5 = 2950·30·(300 – 0.5·30) + 180·(300 – 30)2·0.5 =  
= 31780·103 мм2. 
             Відстань від центра ваги приведеного перерізу до нижньої грані: 
y0 = Sred/Ared = 31780·103/137.1·103 = 231.8 мм. 
             Момент інерції приведеного перерізу відносно його центра ваги: 
I  = b' ·(h' )3/12 + b' ·h' ·(h – y  – 0.5·h' )2
red f f f f 0 f  + b·(h – h'f)
3/12 + b·(h – h'f)·[y0 – (h – h'f)·0.5]2 
= =2950·303/12 + 2950·30·(300 – 231.8 – 0.5·30)2 + 180·(300 – 30)3/12 + 180·(300 – 50) 
[231.8 - (300 – 30)·0.5]2 = 1008·106 мм4. 
             Момент опору приведеного перерізу для крайнього нижнього волокна: 
W 6
red = Ired/y0 = 1008·10 /231.8 = 4348·103 мм3. 
             Момент опору приведеного перерізу для крайнього нижнього волокна з 
урахуванням непружних деформацій бетону визначаємо спрощено згідно: 
W  = γ·W  = 1.75·4348·103 = 7609·103
pl red  мм3, 
де γ = 1.75, так як переріз тавровий з полицею в стиснутій зоні. 
             Момент опору приведеного перерізу для крайнього верхнього волокна: 
W'red = Ired/(h – y0) = 1008·105/(300 – 231.8) = 1478·104 мм3. 
             Момент опору приведеного перерізу для крайнього верхнього волокна з 
урахуванням непружних деформацій бетону та полиці в розтягнутій зоні: 
W'pl = γ'·W'red = 1.5·1478·104 = 2217·104 мм3, 
де γ' = 1.5, так як переріз тавровий з полицею в розтягнутій зоні. 
 
             3.2.11   Визначення втрат попереднього напруження арматури 
             Перевіряємо прийняте попереднє напруження арматури σsp при коефіцієнті 
 γsp=1: 
σsp + р = 1328 + 45 = 1373 МПа < Rs,ser = 1395 МПа; 
σsp – р = 1328 – 45 = 1283 МПа > 0.3·Rs,ser = 0.3·1395 = 418,5 МПа. 
             Таким чином, напруження σsp знаходяться в допустимих межах. 
             Перші втрати. 
             Від релаксації напружень арматури при електротермічному способі натягу: 
                                                                σ1 = 0.03·σsp.                                               (3.118)  
 
   
 
σ1 = 0.03·1328 = 39,84 МПа. 
             Від температурного перепаду при агрегатно-поточній технології 
виготовлення плит σ2 = 0 – так як арматура та форма нагріваються одночасно, то 
перепаду температури немає. 
             Від деформації анкерів σ3 = 0, так як при електротермічному способі натягу 
втрати від деформації анкерів враховані при визначенні повного подовження 
арматури. 
             Від тертя арматури об огинаючі пристрої σ4 = 0, так як арматура прямолінійна 
і натягується до бетонування. 
             Від деформації сталевої форми σ5 = 0, так як при електротермічному способі 
натягу ці втрати враховані при визначенні повного подовження арматури. 
             Для визначення втрат від швидконатікаючої повзучості бетону σ6 визначаємо: 
σsp1 = σsp – σ1 – σ2 – σ3 – σ4 – σ5 = 1328-39,84=1288,16 МПа. 
             Зусилля попереднього обтиснення: 
Р = σ 3
sp1·Asp = 1288,16·691 = 175,67·10  Н. 
             Ексцентриситет прикладання зусилля Р відносно центра ваги приведеного 
перерізу: 
                                                             e0p1 = y0 – asp.                                            (3.119) 
е0р1 = 231.8 – (20 + 14/2) = 204.8 мм. 
             Стискуюче напруження в бетоні на рівні центра ваги арматури Asp при  
ysp =e0p1: 
P P 
 e 
0p1 y
sp
 = + . (3.120) 
bp
Ared I red
175.67 103 175.67 103 204,82
 = + = 8,59 Ì Ï à.  
bp 137.1103 1008 106
             Те саме, для крайнього верхнього волокна: 
P P e  h−
  0p1 ( y )
0
 = − .  (3.121) 
bp
Ared Ired
175.67 103 175.67 103 204.8(300 − 231.8)
 = −  0  
bp 137.1103 1008 106
             Коефіцієнт α: 
   
 
                                                        α = 0.25 + 0.025·Rbp,                                      (3.122) 
де Rbp =0.7*45=31,5 МПа. 
α = 0.25 + 0.025·31,5 = 1,04. 
             Тоді: 
                                                 σ6 = 34σbp/Rbp,                                                        (3.123) 
σ6 = 34*8.59/45 = 6,49 МПа. 
             Перші втрати: 
σl1 = σ1 + σ2 + σ3 + σ4 + σ5 + σ6 = 17,64+6,49 = 24,13 МПа. 
             Другі втрати: 
             Від усадки бетону, що піддається тепловій обробці при атмосферному тиску: 
σ8 = σ'8 = 35 МПа. 
             Для визначення втрат від повзучості бетону σ9 уточнюємо стискуюче 
напруження з урахування згинаючого моменту від ваги плити Мg та зусилля 
попереднього обтиснення Р1 з урахуванням втрат σl1 при γsp = 1: 
Мg = 4.47·5.872/8 = 19.3 кН·м. 
                                          P1 = σsp1·Asp + σ'sp·A'sp – σs·As - σ's·A's.                       (3.124) 
Р1 = 308 (408  – 28,071) – 10,431 ·57 = 171,86·103 Н. 
             Ексцентриситет прикладання зусилля Р1 відносно центра ваги приведеного 
перерізу: 
                                                е0р1 = (σsp1·Asp·ysp - σs·As·ys)/P1,                             (3.125) 
де ys – відстань від центра ваги арматури As до центра ваги приведеного перерізу, при 
захисному шарі бетону 18 мм та діаметрі стержнів 12 мм:  
ys = у0 – as = 231.8 – 18 = 213.8 мм. 
е  = (570,36·408·204.8 – 10,431 ·57·213.8)/ 171,86·103
0р1  = 208,602 мм. 
P P1 e 
0p1 y
1 sp Mg ysp
  = + - .  (3.126) 
bp
A I
red Ired red
175,67103 175,67103204.82 19.3204.8
σbp = + − = 8,59098 МПа. 
137.1103 1008106 1008106
P P
1 1 e (h − y
0p1 0 ) Mg (h − y0 )
  ' = − + .
bp  (3.127) 
A I I
red red red
 
   
 
175.67 103 175.67 103 204.8(300− 231.8) 19.3(300− 231.8)
 'bp = − + = -1,1528 Ì Ï à.  
137.1103 1008 106 1008 106
             Так як σ’bp< 0, то втрати від повзучості бетону: 
                                                            σ9 = 0 
             Другі втрати: 
σl2 = σ8 + σ9 = 35 +0= 35 МПа. 
             Сумарні втрати: 
σl = σl1 + σl2 = 28,071 + 35 = 63,071 МПа < 100 МПа. 
Приймаємо втрати σl =100 МПа 
             3.2.12   Розрахунок нормальних перерізів повздовжніх ребер за  
виникнення тріщин 
             Попереднє обтиснення з урахуванням сумарних втрат: 
                                                           σsp2 = γsp·(σsp – σl),                                           (3.128) 
σsp2 = 0.9*(1328 – 100) = 1105,2 МПа. 
             Напруження в нижній повздовжній ненапруженій арматурі, викликані 
усадкою та повзучістю бетону: 
σs = σ6 + σ8 + σ9 = 10,431 + 35 + 0 = 45,431 МПа. 
             Зусилля попереднього обтиснення з урахуванням сумарних втрат: 
Р2 = σsp2·Asp – σs·As - σs·As’ = 1105,2*226 - 45,431* 57 - 35*509 = 114,87·103 Н. 
             Ексцентриситет зусилля Р2: 
e0p2 = (σsp2·Asp·ysp – σs·As·ys +σs·As’·ys’)/P2 = (1105,2·226·204.8 – 45,431·57·213.8 + 
+35·509·53.2)/ 129,899·103 = 216,308 мм. 
             Напруження у верхньому волокні бетону стиснутої зони від зусилля 
попереднього обтиснення та зовнішнього навантаження по (3.41): 
114,87 103 114,87 103216,308 (300−231.8) 31,515 106 (300−231.8)
 b2 = − + =1,289 Ì Ï à. 
137.1103 1008 106 1008 106
             Коефіцієнт φ: 
                                                          φ = 1.6 – σb2/Rb,ser.                                         (3.129) 
φ = 1.6 – 1.289/36 = 1,55972>1 
             Приймаємо φ = 1 
   
 
             Відстань від центра ваги приведеного перерізу до нижньої межі ядра перерізу: 
                                                            r' = φ·Wred/Ared,                                            (3.130) 
r' = 1·4348·103/137.1·103 = 31.7 мм. 
             Момент зусилля обтиснення: 
                                                         Mrp = P2·(e0p2 + r'),                                          (3.131) 
Mrp = 114,87·103·(216,308 + 31.7) = 28.49·106 Н·мм. 
             Перевіряємо умову виникнення тріщин: 
                                                M < Mcrc = Rbt,ser·Wpl + Mrp,                                   (3.132) 
М = 31,515·106 Н·мм < Мcrc = 2,3·7609·103 + 28.488·106 = 45.228·106 Н·мм. 
             Таким чином, в стадії експлуатації тріщини не виникають. 
 
             3.2.13 Розрахунок по розкриттю тріщин, нормальних до вісі 
повздовжніх ребер 
             Плече внутрішньої пари сил може бути знайдено за (3.57): 
                                                              z = h0 – hf’/2,                                               (3.133) 
z = 273 – 30/2 = 258 мм. 
             Відносна висота стисненої зони: 
                                                                 ξ = hf’/h0,                                                  (3.134) 
ξ = 30/273 = 0.11. 
             а) Нетривале розкриття тріщин. 
             Знаходимо за (3.59) приріст напружень в розтягнутій арматурі від дії 
зовнішнього навантаження: 
                                                  σs = (M – P2(z – esp2))/((As + Asp)z),                      (3.135) 
σs = (3151.5·104 – 1148,7·102 (258 + 11,508))/((308 + 57)258 = 5,9107 МПа, 
де М = 3151.5·104 Н·мм – момент від повного навантаження при γf = 1; 
esp2 = ysp – eop2 = 204.8 - 216,308 = -11,508 мм 
             Ширина нетривалого розкриття тріщин: 

a s
crc,1 = l 20(3.5−100) 3 d,
E
 s  (3.136) 
5,911
acrc,1 =111 20(3.5−100 0.0074) 3 14 = 0,00374ì ì
2.1105
 
   
 
Ширину нетривалого розкриття тріщин з врахуванням ширини тривалого розкриття 
від дії постійних навантажень визначаємо за (3.61): 
  
a = a 1+ ( −1) sl
crc crc1  l  ,
  s 
  (3.137) 
 -86.0187 
acrc = 0.0037 1+ (1.489−1)  = -0,0229ì ì
 5.911 
acrc = 0.0229 мм < [acrc] = 0.4 мм, тобто ширина розкриття тріщин знаходиться в 
допустимих межах. 
б) Тривале розкриття тріщин 
- 86,0187
a 3
crc,1 =1.489 11 20(3.5 −100 0.0074) 12 = -0,0811 мм  [acrc ] = 0.3мм,  
2.2 105
тобто ширина розкриття тріщин знаходиться в допустимих межах. 
3.2.14 Розрахунок похилих перерізів повздовжніх ребер  
на виникнення тріщин 
Розрахунок виконуємо у грані опори. 
Так як поперечна сила при γf = 1 згідно  умовои: 
Q = 21,475 103 Н <b3*Rbt*b*h0 = 0.6·1.5·180·273 = 64.86 Н. 
 Так як дана умова виконується, то похилі до повздовжньої вісі елемента 
тріщини, не виникають. 
 
3.2.15   Розрахунок прогинів плити 
 Для обчислення прогинів плити визначаємо кривизни на ділянках, де в 
розтягнутій зоні утворюються нормальні до повздовжньої осі елемента тріщини. 
Обчислюємо початкову кривизну від короткочасної дії всього навантаження (1/r)1. 
 φm = Rbt,ser·Wpl/(Mr2 – Mrp). (3.138) 
φ  = 1.8·7609·103/(31,515·106
m  – 28.49·106) = 5,534 > 1, приймаємо φm = 1. 
1− 2
  = 1.25−  − m ,
s ls m  (3.139) 
(3.5−1.8  ) em s,tot
h
0
де φls = 1.1. 
 
   
 
1−12
 s =1.25−1.11− = 0.15 1.  
263
(3.5−1.8 1) 
273
350
 1  M    
= r2  s + b
    −
 r 1 h z E A +E A ( + ξ) b h E 
0 s s s sp f 0 b 
   (3.140) 
P 
− 2  s ,
h0 Es As +Es Asp
де ψb = 0.9 – для важкого бетону класу вище В7.5.  
1  31,515 106
  = 
 r 1 273258
 0.15 0.9 
 +  −
2.0 57 105 +1.9 105 308 (1.769+ 0.11) 180 2733.25104 0.45  

171.86 103 0.15
−  = −0.102 10−6  ì ì -1.
273 2.0 105 57+1.9 105 308
             Аналогічно знаходимо початкову кривизну від короткочасної дії 
довготривалого навантаження (1/r)2 та повну кривизну від довготривалої дії 
довготривалого навантаження (1/r)3. 
φ  = 2.2·7609·103/(22,858·106 – 28.49·106
m ) = |-2,972|> 1, приймаємо φm =1 
1−12
 s =1.25−1.11− = 0.15 1.
263
(3.5−1.8 1) 
273
350
1  30,19 106
  = 
 r 2 273258
 0.15 0.9 
 +  −  
2.157 105 +1.9 105 308 (1.769+ 0.11) 180 2733.25 104 0.45
171.86 103 0.15
−  = -0.152 10−6  ì ì -1.
273 2.1105 57 +1.9 105 308
 s =1.25−0.8 1= 0.45 1.  
6
1  30,19 10
  = 
 r 3 273258
 0.45 0.9 
 + −  
5 
2.157 10 +1.9 105 308 (1.925+ 0.11) 180 2733.25 104 0.15
171.86 103 0.45
−  = -0.514 10−6  ì ì -1.
273 2.1105 57+1.9 105 308
 
   
 
             Аналогічно знаходимо початкову кривизну від короткочасної дії 
довготривалого навантаження (1/r)2 та повну кривизну від довготривалої дії 
довготривалого навантаження (1/r)3. 
φm = 2.2·7609·103/(22,858·106 – 28.49·106) = |-2,972|> 1, приймаємо φm =1 
1−12
 s =1.25−1.11− = 0.15 1.
263
(3.5−1.8 1) 
273
350
1  30,19 106
  = 
 r 2 273258
 0.15 0.9 
 +  −  
2.157 105 +1.9 105 308 (1.769+ 0.11) 180 2733.25 104 0.45
171.86 103 0.15
−  = -0.152 10−6  ì ì -1.
273 2.1105 57 +1.9 105 308
 s =1.25−0.8 1= 0.45 1.  
6
1  30,19 10
  = 
 r 3 273258
 0.45 0.9 
 +  −  
2.157 105 +1.9 105 308 (1.925+ 0.11) 180 2733.25 104 0.15
171.86 103 0.45
−  = -0.514 10−6  ì ì -1.
273 2.1105 57+1.9 105 308
             Відносні деформації бетону, викликані його усадкою та повзучістю від 
зусилля попереднього обтиснення: 
                                                                  εb = σs/Es,                                                (3.141) 
εb = 45,431 /2,0·105 = 227·10-6. 
             Кривизна, обумовлена вигином елемента внаслідок усадки та повзучості 
бетону: 
                                                               (1/r)4 = εb/h0,                                              (3.142) 
(1/r)4 = 227·10-6/273 = 0.832·10-6 мм-1. 
             Повна кривизна: 
                                           1/r = (1/r)1 - (1/r)2 + (1/r)3 - (1/r)4,                               (3.143) 
1/r = -0,102·10-6 –(-0,152)·10-6 -0,514·10-6 – 0.832·10-6 = -1,296·10-6 мм-1. 
             Прогин плити: 
1
 ftot = S  2
l ,  (3.144) 
0
r
де S – 5/48 для рівномірно розподіленого навантаження. 
   
 
5
f −6 2
tot = 3.2 10 5870 =| −4.65 | мм  [ f ] = 30мм  
48
             Таким чином, прогин плити менше допустимого. 
 
             3.2.16   Розрахунок плити в стадії транспортування та 
монтажних навантажень 
             В стадії монтажу плита приймається як балка на двох опорах. Розрахунку 
підлягають перерізи під монтажними петлями. Розрахунок ведемо від власної ваги 
плити Р=39.24 кН. 
 
Рисунок 3.7 – Розрахункова схема плити в стадії транспортування та монтажних 
навантажень 
             Момент: 
М = q·l2/2, 
q = 39.24/(5.970*·2.980) =2,206 кН/м2,  
М = 2,206·2.980·4.372/2 = 62,770 кН·м. 
А  = 62,770·(105
0 )/27·(100)·298·382 = 0,0066→ η = 0.9999; 
Аs = 62,770·(105)/1110·(100)·0.9999·38 = 1,686 см2. 
Аs = 1.686 см2 < А 2
2Ø12 = 2,66 см . 
             Отже, конструктивно підібрана арматура діаметром 14 мм задовольняє 
розрахунковим вимогам. 
             Тепер розрахунок ведемо при умові, що одна петля обірвалась. 
             Навантаження на одну петлю: 
F = 39.24/3 = 13.08 кН. 
Аs = F/Rs = 13.08/280 = 0,0467см2 < АØ10 = 0.785 см2. 
   
 
 
4 Основи та фундаменти 
4.1 Вихідні дані  
 
 Інженерно – геологічні умови майданчику: 
 
Рисунок 4.1 – Схема розміщення свердловин 
1-1
Умовні позначення
Насипний Супісок сірий
шар
Рослинний Пісок 
шар мілкий
Шар 
гумусу  
Рисунок 4.2 – Розріз 1-1 
   
 
 
   
 
4.2 Розрахунок монолітного фундаменту будівлі 
  
 Необхідно запроектувати монолітний фундамент стаканного типу під середню 
колону перерізом 400х600мм, що знаходиться по вісі “Г” будівлі.  
Матеріали фундаменту:  
 Бетон класу  С – 25 (RB=17 МПа , Rbt=1,2 МПа, Еb=29•103 МПа), [34]. 
 Арматура А-400с (Rs=355 МПа при d<10мм, Rs=365МПа при d>10мм, Е =2•105
s  
    МПа) , [35]. 
 Арматура А-240с (Rs=225 МПа, Еs=2.1•105 МПа) , [35]. 
Навантаження на фундамент [додаток 1]: М=44,61 кН*м, N=753.89 кН, Q=14.8кН 
згідно додатка А. 
   
Рисунок 4.3 – Розрахункова схема фундаменту 
 Визначаємо глибину закладання фундаменту з урахуванням наступних величин: 
а) інженерно геологічних умов будівельного майданчика 
      dmin = hш + (0,3…0,5), м    (4.1) 
де hш – товщина шару рослинного або насипного ґрунту, який необхідно знімати, 
або прорізати фундаментом; 
0,3…0,5 м – заглиблення фундаменту в несучий шар ґрунту. 
  dmin1 = 1,2 + 0,5 =1,7 м. 
 
б) мінімальна розрахункова глибина закладання підошви фундаменту в залежності від 
промерзання ґрунту визначається за формулою: 
      df = df,n• kn      (4.2) 
де df,n – нормативна глибина промерзання, яка визначається по карті нормативного 
промерзання ґрунтів, df,n=1.5м; 
kn – коефіцієнт, який враховує вплив теплового режиму споруди на промерзання 
ґрунту біля фундаментів зовнішніх стін і приймається за [1]. 
Підлогу влаштовуємо по ґрунту при t = 5 °С коефіцієнт kn=0,8 , тоді глибина 
промерзання ґрунту складатиме: 
df = 0.8*1.5 = 1.2 м 
Відмітку підошви фундаменту призначаємо на лінії 20 см. нижче розрахованого 
промерзання фундаментів. 
   
 
      dmin2 = df + 0,2 м     (4.3) 
dmin2 = 1.2 + 0,2 =1.4 м. 
в) із конструктивних особливостей будівлі глибина закладання підошви фундаментів. 
      dmin = hm + аk + аm + h0    (4.4) 
де hm – відмітка верхнього обрізу фундаментів приймається 0,15 м; 
аk – глибина занурення колони, аk = 0,85 м; 
аm – товщина останнього шару при омонолічуванні колони фундаментів, аm = 0,05 м; 
h0 – мінімальна товщина (висота) нижньої сходини із умов продавлювання, h0 = 0,3 м. 
dmin3 = 0,15+ 0.85+0,05 + 0,3=1,35м 
Враховуючи всі фактори приймаємо глибину закладання фундаментів dmin =1.7м. 
 
 Визначаємо попередні розміри фундаменту за формулою: 
N * k
      b m
0 =     (4.5) 
R0 − cs * dmin
де NH – нормативне зовнішнє навантаження на фундамент, NH =753,89 кН; 
R0 – розрахунковий опір ґрунту, R0 = 240 кПа; 
dmin – глибина закладання фундаменту, dmin =1,7 м; 
γC,S – середнє значення питомої ваги фундаменту і землі на його обрізах, γC,S=20 кН/м³; 
km – коефіцієнт, який враховує позацентрове прикладення навантаження. 
M
      
k = 1+        (4.6) 
m
3FІІ
де M=M+Q*h=44.61+14.8*(1.7-0.15)=67.55кН*м 
67.55
km = 1+ = 1.03  
3*753.89
753.89* 1.03
b0 = = 1.942м  
240 − 20* 1.7
Приймаємо b=2м 
 Визначаємо фактичий розрахунковий опір грунту на рівні підошви фундаменту, 
при цьому враховуємо що середній тиск на основу під підошвою фундаменту  від 
навантажень для другого граничного стану не повинен  перевищувати розрахункового 
опору, кПа: 
  
 
  C I C 2
R = [ M k '
Zb II + M qd1 II + ( M q − 1)db
'
II + MCс ]   (4.7) 
ІІ
k
 
   
 
де  C та  C - коефіцієнти умов роботи відповідної ґрунтової основи і роботи  будівлі  
I 2
чи  споруди  у  взаємодії  з  основою,  яка  приймається  за [38]; γс1=1,1, γс2=1  
 k  – коефіцієнт, який приймається в залежності від методу визначення розрахункових 
характеристик ґрунту (за даними безпосередніх випробувань ґрунтів будівельного 
майданчика k  = 1,1, [38]; 
M  , M g , M C  - коефіцієнти, які залежать від розрахункового значення кута 
внутрішнього тертя  , і приймаються за [38]; Mr=0.39, Mg=2.57, Mc=5.15 
II
b  – ширина підошви фундаменту, b=2м;                          
kZ - коефіцієнт, який приймається рівним при b <10м, kZ =1;  
 II - усереджене розрахункове значення питомої ваги ґрунту, який залягає вище 
позначки фундаменту, кН/м3 : 
 
 II ,i  hi
       '
II =       (4.8) 
hi
14.9* 0.7 + 13.7* 0.5 + 16* 0.5
  II = = 14.871кН/м³ 
1.7
 II ,i ,hi - розрахункове значення питомої ваги і потужність окремих шарів ґрунту від 
рівня планування до підошви фундаменту; 
cII - розрахункове значення питомого зчеплення ґрунту, який залягає безпосередньо 
під підошвою фундаменту, кПа; c =9кПа, [38]; 
II
d1  - глибина закладання фундаментів безпідвальних споруд від рівня планування 
до низу фундаменту d1=1.7м 
       db - глибина підвалу, відстань від рівня планування до підлоги підвалу, для 
промислових споруд db = 0. 
1.1* 1
R1 = * [0.39* 1* 2* 16 + 2.57* 1.7* 14.871+ 5.15* 9] = 123.801кПа  
1.1
Уточнюємо ширину фундаменту: 
753.89* 1.03
b1 = = 2.941м  
123.801− 20* 1.7
Приймаємо b1=3м 
1.1* 1
R1 = * [0.39* 1* 3* 16 + 2.57* 1.7* 14.871+ 5.15* 9] = 130.041кПа  
1.1
Знаходимо відсоток різниці опорів ґрунту: 
130.041− 123.801
 = * 100% = 4.798%  5%  
130.041
   
 
     Так як значення опорів ґрунту відрізняються менше ніж на 5%, то розміри 
фундаменту достатні, приймаємо ширину фундаменту b=3м. 
 Визначаємо форму основи фундаменту з умови: 
M b
     e1 =  e2 =       (4.9) 
N 30
67.55 1.942
e1 = = 0.09  e2 = = 0.065  
753.89 30
Умова не виконується отже фундамент в плані приймаємо прямокутним з 
відношенням сторін l/b=1.1, при цьому l=1.1*b=1.1*3=3.3м . 
 Площа основи фундаменту A=l*b=3*3.3=9.9м² 
Необхідну площу основи фундаменту визначаємо по формулі: 
F k
                                                 A = II M         (4.10) 
R0 − 0d
753.89* 1.03
 A = = 8.085м2  
130.041− 20* 1.7
Остаточно приймаємо розміри фундаменту в плані 3х3,3м 
  
 Перевіряємо тиск під підошвою фундаменту: 
Сумарне навантаження на рівні підошви фундаменту, включаючи ваг фундаменту 
ґрунту на його уступах: 
     F = F + Ad       (4.11) 
II II 0
FII=753.89+9.9*1.7*20=1090.49кН 
Сумарний момент, включаючи дію поперечної сили на рівні підошви фундаменту: 
     M II = M II + Fh,II hf      (4.12) 
M II = 44.61+14.8* (1.7 −0.15) = 67.55кН * м  
Середній тиск під підошвою фундаменту визначаємо за формулою: 
FII
     P =  R,       (4.13) 
A
1090.49
P = = 110.151кПа  R1 = 123.801кПа  
9.9
Умова виконується, отже площа фундаменту підібрана правильно. 
Визначаємо крайові навантаження під підошвою фундаменту Pmax, Pmin: 
FII M
    II
P = +  1.2R     (4.14) 
MAX
A W
 N M
II  II
     PMIN = −  0     (4.15) 
A W
   
 
b * a 3 3 * 3.3 3
W = = = 17.968м 3  
6 6
1090.49 67.55
Pmax = + = 113.91  1.2* 123.801 = 148.561кПа  
9.9 17,968
1090.49 67.55
Pmin = − = 106.391кПа  0  
9.9 17,968
Умови виконуються, розміри фундаменту достатні. 
 
 
Рисунок 4.4 – Конструкція монолітного залізобетонного фундаменту 
 . 
 
 
4.3 Розрахунок основи по деформаціях 
 
 Розрахунок основ будівель і споруд за деформаціями заключається в обмеженні 
деформацій основ такими значеннями, які забезпечують нормальну експлуатацію 
інженерних споруд. Розрахунок основи по деформаціям робимо по методу 
пошарового додавання. 
 Розрахунок основ за деформаціями виконуємо  з урахуванням сумісної роботи 
будівлі  і основи. 
Розрахункова схема основи прийнята у вигляді лінійно-деформованого 
напівпростору з умовним обмеженням глибини стискуваної товщі.  
 Складаємо розрахункову схему для визначення осідання і розбиваємо 
здавлювану товщу на 8-12 елементарних шарів. Товщина одного шару  
b*  3* 0.4
z = = = 0.6 м  
2 2
Визначаємо навантаження від власної ваги ґрунту в характерних точках: 
на підошві першого шару: 
       sg =  1 * h1       (4.16) 
sg=14.9*0.7=10.43кПа 
на підошві другого шару: 
       zg2 =  zg +  2 h2     (4.17) 
sg2=10,43+13,7*0,5=17,28кПа  
на рівні підошви фундаменту: 
       zg0 =  
zg +  2 h     (4.18) 
sg0=17,28+16*0,5=25,28кПа 
на підошві третього шару: 
       zg ,3 =  zg ,2 +  3 h3     (4.19) 
sg3=17,28+16*3=65,28кПа 
на підошві четвертого шару: 
       zg ,4 =  zg ,3 +  4  h4     (4.20) 
sg4=65,28+15,7*2,4=102,96кПа 
на підошві п’ятого шару: 
       zg ,4 =  zg ,3 +  4  h4     (4.20) 
sg4=102,96+14,8*1,6=126,64кПа 
   
 
На рівні підземних вод: 
       zg,B =  zg,5 + 6h'
6 .    (4.21) 
sg4=126,64+6,5*0,8=131,84кПа 
На дослідженій глибині: 
       zg,6 = zg,5 + 6h6 .    (4.22) 
sg4=126,64+6,5*1,2=134,44кПа 
Визначаємо додатковий тиск на основу: 
            
      P0 = P − zg,0      (4.23) 
Р0=110,151-25,28=84,871кПа 
Визначаємо додаткові напруження та осідання кожного шару в табличній формі: 
Таблиця 4.2 - Додаткові напруження і осідання 
№ zр і=*P0, zр і Si,=(zр,ср*hi)/E,
z,м =2z/b  zg,кПа Е, кПа hi,м 
точки кПа ср,кПа cм 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
0 0 0 1 25,28 84,871 
83,301 13000 0,6 0,30757 
1 0,6 0,4 0,963 34,88 81,731 
75,323 13000 0,6 0,27812 
2 1,2 0,8 0,812 44,48 68,915 
60,980 13000 0,6 0,22516 
3 1,8 1,2 0,625 54,08 53,044 
46,467 13000 0,6 0,17157 
4 2,4 1,6 0,47 63,68 39,889 
39,083 13000 0,1 0,02405 
5 2,5 1,667 0,451 65,28 38,277 
34,245 24000 0,5 0,05708 
6 3 2 0,356 73,13 30,214 
26,734 24000 0,6 0,05347 
7 3,6 2,4 0,274 82,55 23,255 
20,793 24000 0,6 0,04159 
8 4,2 2,8 0,216 91,97 18,332     
  ∑Si= 1,24см 
 
 .. 
 
 
Порівнюємо отримане значення осідання з середнім значенням гранично 
допустимого осідання основ для промспоруди згідно [38]: 
 S = 1.24см  SU = 8см  
Величина осідання відповідає нормам, розміри фундаменту достатні. 
 
Рисунок 4.5 – Визначення осідання фундаменту 
 
 .. 
 
 
4.4 Розрахунок тіла фундаменту 
 
Тіло фундаменту розраховуємо по наступним навантаженням: 
Па рівні верха фундаменту від колони передаються розрахункові зусилля:  
М=44,61кН*м, N=753,89кН, Q=14,8кН, згідно додатка А. 
Нормативні значення зусиль, при коефіцієнті надійності по навантаженню 
m=1,15: 
Мn=44,61/1,15=38,79кН*м, Nn=655,56кН, Qn=12,87кН 
Розміри підошви фундаменту 3х3,3м 
 З огляду на значне заглублення фундаменту, приймаємо його конструкцію з 
підколонником стаканного типу і плитою перемінної висоти. Товщину стінок стакану 
по верху призначаємо 225 мм, а зазор між колоною і стаканом 75 мм.  
Розміри перерізу колони hc=600мм і bс=400 мм, розміри підколонника в плані 
1200х1000мм:  
Висота уступів фундаменту h=300 мм = 0,3 м. Висота підколонника:hcf=650мм 
Глибину стакану призначаємо з умов надійної анкеровки колони і її робочої арматури 
в стакані, глибина стакану hh = 0,85+0.05=0.9м 
Розміри дна стакану в плані,м: bh = 500мм; lh=700мм. 
Розміри ступіней у плані  l1=l=3300мм, b1=b=3000мм 
                                             l2=l=2400мм, b2=b=2200мм 
                                             l3=l=1800мм, b3=b=1600мм 
При відсутності бетонної підготовки товщина захисного шару бетону повинна бути не 
менш 70 мм. Приймаємо a=80 мм =0,08 м.  
Робоча висота фундаменту, м: для першої ступені  h01=0.3-0.08=0.22м 
 для другої h02=0.6-0.08=0.52м,  
 для третьої h03=0,9-0.08=0.82м, 
для підколонника  h03=1,55-0.08=1,47м . 
При розрахунку тіла фундаменту по несучій здатності використовуємо зусилля при 
>1 а pозрахункові опори бетону з урахуванням коефіцієнта умов роботи b2=1.1       Rb 
=1,1*17,5=19,25 МПа і Rbt = 1,1*1,2=1,32 МПа. 
 
4.5 Розрахунок фундамента на продавлювання 
 
Рисунок 4.6- Фундамент під колону при розрахунку на продавлювання 
                                                                                           
 .. 
 
 
     
Так як піраміда продавлювання проходить за межами фундаменту то фундамент на 
продавлювання не розраховуємо так як  міцність дна стакану  на продавлювання 
колоною забезпечена. 
На продавлювання розраховуємо лише нижню сходинку. Перевіряємо стійкість 
фундаменту по грані CDEF. 
 
Рисунок 4.6- Фундамент під колону при розрахунку на продавлювання нижньої 
   сходинки 
Визначаємо розміри крайньої сторони на продавлювання: 
b01 = b1 + 2h1 = 2.2 + 2* 0.3 = 2.8м  
Середній розмір цієї грані: 
um = ( b01 + b ) / 2 = ( 2.8 + 3 ) / 2 = 2.9м  
Визначаємо площу прямокутника ABCD: 
AABCD = 300* (0.45 − h1 ) = 300* ( 45 − 30 ) = 4500cм 2
 
Розрахункова продавлюючи сила: 
F = AABCD * Pmax = 0.45 *113.91*(1000) = 51.26кН  R 6
btumh1 = 1*1,32 *10 *2.9*0.3 = 861.3кН  
Умова виконується, міцність на продавлювання забезпечена. 
Для розрахунку на розколювання обчислюємо площі вертикальних перерізів 
фундаменту в площинах, що проходять по осях перерізу колони:  
Afb = 0.65*1+0,3*1,6+0,3*2.2+0.3*3-0,9*0,5(0.5+0,55)=2.217 м²;  
Afl =  0.65*1,2+0,3*1.8+0.3*2.4+0,3*3,3-0,9*0,5(0.7+0,75)=2.377м²;  
  При Afl/Afb= 2.377/2.271=1.072>bchc=0,4*0,6=0,24 
міцність на розколювання перевіряємо  з умови  
b
     N  0.975(1+ c )A fl Rbt      (4,24) 
hc
Так як N=753.89 кН<0,975*(1+0.4/0.6)*2.377*1,32=3824кН 
Міцність фундаменту на роздавлювання колоною забезпечена. 
 
   
 
4.5 Розрахунок арматури фундаменту 
 
 Підбираємо армування підошви фундаменту. Визначаємо тиск на ґрунт, кПа: у 
найбільш навантаженій точці  (у краю фундаменту), а також у перерізах I-I, II-II,      
III-III, IV-IV (рисунок 4.6)при  
M=M+Q*Hf=67.55 кН*м, N=753.89 кН 
753.89 67.55
pmax = + = 76.151+ 12.406 = 88.557кПа
9.9 5.445
pI −I = 76.151+ 12.406* 1.2 / 1.65 = 85.174кПа
 pII −II = 76.151+ 12.406* 0.9 / 1.65 = 82.918кПа  
pIII −III = 76.151+ 12.406* 0.6 / 1.65 = 80.662кПа
pIV −IV = 76.151+ 12.406* 0.3 / 1.65 = 78.407кПа
Згинаючі моменти в перерізах I-I, II-II, III-III, IV-IV на 1 м ширини фундаменту: 
M I −I = ( 3.3 − 2.4 )2 ( 85.174 + 2* 88.557 ) / 24 = 8,852кН * м
M II −II = ( 3.3 − 1.8 )2 ( 82,918 + 2* 88,557 ) / 24 = 24,378кН * м
  
M III −III = ( 3.3 − 1,2 )2 ( 80,662 + 2* 88,557 ) / 24 = 47,366кН * м
M = ( 3.3 − 0.6 )2
IV −IV (78.407 + 2* 88,557 ) / 24 = 77.615кН * м
Обчислюємо необхідну площу перерізу арматури класу А-400с уздовж довгої сторони 
фундаменту: 
0.008852
AS ,I −I = = 0.00012м2
0.9* 0.22* 365
0.024378
AS ,II −II = = 0.000143м2
0.9* 0.52* 365
  
0.047366
AS ,III −III = = 0.000176м2
0.9* 0.82* 365
0.077615
A 2
S ,IV −IV = = 0.000161м
0.9* 1.47* 365
Найбільш небезпечний переріз ІІІ-ІІІ – приймаємо  на 1 м ширини фундаменту 58 A-
400с (АS=2,51cм²),[35], стержні встановлюємо із кроком 200 мм. У напрямку меншої 
сторони підошви фундаменту армування визначаємо по середньому тиску на ґрунт 
 р =76,151кПа. 
Згинаючі моменти на 1 м довжини фундаменту для перерізів на грані другої ступіні, 
на грані підколонника і на грані колони, кН*м: 
M I −I`= 76.151* ( 3 − 2.2 )2 / 8 = 6.092кН * м
M 2
II −II`= 76.151* ( 3 − 1.6 ) / 8 = 18.657кН * м
  
M III −III`= 76.151* ( 3 − 1)2 / 8 = 38.075кН * м
M 2
IV −IV `= 76.151* ( 3 − 0.4 ) / 8 = 64.348кН * м
 
 .. 
 
 
Необхідна площа перерізу арматури уздовж короткої сторони фундаменту, см²: 
0.0006092
AS ,I −I`= = 0.08см2
0.9* 0.22* 365
0.018657
AS ,II −II`= = 1.092см2
0.9* 0.52* 365
 
0.038075
AS ,III −III`= = 1.41см2
0.9* 0.82* 365
0.064348
AS ,IV −IV `= = 1.33см2
0.9* 1.47* 365
Відповідно до конструктивних вимог приймаємо на 1 м довжини фундаменту 58 А-
400с (АS=2,51cм²), крок стержнів 200 мм , [35]. 
Так як  для армування фундаменту застосували арматуру класу А-400с, ширину 
розкриття тріщин перевіряти не потрібно. 
Визначаємо армування підколонника і його стаканної частини. Розрахунок на 
позацентровий стиск виконуємо  для коробчатого перерізу склянкової частини в 
площині замоноліченого  торця колони (переріз  VІ-VІ) і для прямокутного перерізу 
підколінника в місці примикання його до плитної частини фундаменту (переріз  V—
V). 
Розміри коробчатого перерізу стаканної частини (переріз V-V), перетвореного в 
еквівалентний двотавровий,м 
b=0.486м; h=1,2м; hf=hf`=0.249м bf=bf`=1.0м; a=а'=0,04м; h0=1.16м;= a`/h0=0,04/1,16=0,034 
Eксцентриситет поздовжньої сили  
M
      e =       (4.25) 
0
N
e0=67.55/753.89=0.09>еа = h/30=1.2/30=0.04 м.    
 Випадковий ексцентриситет не враховуємо.    
Відстань від центра ваги  перерізу розтягнутої арматури до сили  N 
    е=0,09+0,5*1,2-0,04=0,65м. 
Перевіряємо положення нульової лінії.  
Так як  Rbb'fh`f = 12,65*1.0*0,249=3,15МH >N = 0,754МН, зазначена лінія проходить у полиці 
і переріз  розраховуємо як прямокутний шириною bf.=1,0м 
Приймаємо симетричне армування. Тоді згідно формул (3.165)-(3.167) 
0.754
n = = 0.051
19,25 *1.0 *1.16
0.754 * 0.65
n = = 0.029  
19,25 *1.0 *1.16 2
` 19,25 *1.0 *1.16 0.029 − 0.051(1 − 0.5 * 0.051)
A = A = * = −0.0009 м2
s s  0
365 1 − 0.034
тобто  подовжня арматура з розрахунку не потрібна. Армування призначаємо 
відповідно до конструктивних вимог у кількості не менш 0,05 % площі поперечного 
переріза підколонника: 
 
 .. 
 
 
As=As`=0.0005*1,0*1,2=0,0006м²=6см². Приймаємо з кожної сторони підколонника 
514А-400с(As=As=7,69 см²). У довгих сторін підколонника приймаємо повздовжнє 
армування 312 А-400с, [35]. 
Міцність перерізу VІ — VІ не перевіряємо, тому що зусилля від отриманих вище 
відрізняємося незначно. 
 Поперечне армування підколонника визначаємо з розрахунку на момент від 
діючих зусиль щодо осі, що проходить через крапку повороту колони.  
 Так як 0,5hc=0,5*0,6=0,32м >hc/6=0,6/6=0,1м> е0 =0,09м, поперечне армування 
визначаємо по формулах : 
n n
    Rs,i As,i zi = M k ;Rs,i As,i zi = M     (4.26) 
k1
1 1
     M k1 = M + Qy − 0.7Ne0       (4.27)) 
По висоті стакану приймаємо шість сіток із кроком 150 мм. Верхню сітку 
встановлюємо на відстані 50 мм від верха стакану. Відстань від рівня чистої підлоги 
до нижнього торця колони, тобто до точки  її повороту: 
у =0,85 + 0,15=1 м. 
Момент усіх сил відносно точки повороту колони  
 Мk1=44,61+14,8*1-0.7*753,89*0.1=6,638кН*м 
Сума відстаней від точки повороту колони до сіток поперечного армування 
підколонника    
 z=0.05+0.2+0.35+0.5+0,65+0,8=2,55м 
Площа перерізу арматури класу A-240, розташованої в одному рівні, визначаємо з 
рівняння (4.26) 
0.0006638
A = = 0.012см2
S  
225* 2.55
 
Необхідна площа перерізу одного робочого стрижня (при чотирьох стрижнях у кожній 
сітці):  
Aw =0.012/4=0,003см². Приймаємо  16 A240, Аs=0,283 см², [35]. 
 
 
 
 
 .. 
 
 
 
   
  
 
  Арк.. 
 32 
 
  Арк.. 
 32 
 
  Арк.. 
 32 
 
  Арк.. 
 32 
 
  Арк.. 
 32 
b * a 3 3 * 3.3 3
W = = = 17.968м 3  
6 6
1090.49 67.55
Pmax = + = 113.91  1.2* 123.801 = 148.561кПа  
9.9 17,968
1090.49 67.55
Pmin = − = 106.391кПа  0  
9.9 17,968
Умови виконуються, розміри фундаменту достатні. 
 
 
Рисунок 4.4 – Конструкція монолітного залізобетонного фундаменту 
  Арк.. 
 32 
 
Додатки 
5.1 Технологічна карта на монтаж будівельних конструкцій 
 
5.1.1 Вихідні дані 
 
  Потрібно розробити технологічну карту на монтаж залізобетонних конструкцій 
повнозбірної промислової одноповерхової споруди що будується в II-му 
кліматичному районі.  
     Будівлю, що проектується розбиваємо на 3 ділянки, розмірами: 
• 1 – 60х54м 
• 2 – 66х54м 
• 3 – 126х12,5м 
 
 
           5.1.2 Визначення обсягів монтажних робіт                                                             
 
     На основі об‘ємно-планувальних рішень будівлі, користуючись каталогами та 
довідниками [46,47,48]  визначаємо кількість елементів по маркам та їх массу. 
Отримані результати заносимо до таблиці 5.1. 
     Основні монтажні процеси, які пов‘язані з встановленням усих елементів 
несучих та огороджуючих конструкцій в проектне положення, супроводжуються 
допоміжними процесами, які включають: замонолічування стиків залізобетонних 
конструкцій, електрозварювання монтажних стиків та герметизацію із розшивкою 
швів. 
     Визначені обсяги основних та допоміжних робіт заносимо до таблиці 5.1.  
 Технологічний процес монтажу будівельних конструкцій є комплексним 
процесом, який складається з простих процесів і операцій, результатом виконання 
яких є готовий каркас будівлі або окрема частина будівлі чи споруди. Складові 
технологічного процесу монтажу розділяють на транспортні, підготовчі, монтажні 
процеси. Роботи по установці конструкцій в проектне положення  основні 
монтажні, роботи по закріпленню їх у цьому положенні  супутні монтажні роботи. 
 
5.1.3 Вибір монтажних пристроїв 
 
     При монтажі будівельних конструкцій використовують вантажозахватні 
пристрої 
(траверси, стропи) для підйому збірних елементів; монтажні пристосування для 
вивіряння і тимчасового закріплення конструкцій; різноманітне монтажне 
оснащення яке забезпечує зручну і безпечну працю монтажників на висоті. 
     Вибір монтажних пристроїв виконуємо для кожного конструктивного елементу 
будівлі, враховуючи що  кількість пристроїв повинна бути мінімальною. 
     Вибрані монтажні пристрої для підйому, вивіряння та тимчасового закріплення 
конструкцій зводимо в таблицю 5.1. 
 
   
  
Таблиця 5.1 – Обсяги допомiжних робiт. 
Обсяг робіт на 
№ Назва конструктивних елементів, Одиниці 
п/п процесів та формули підрахунку вимірювання Всю 
І-ділянка ІІ-ділянка ІІІ-ділянка 
будівлю 
1  Монтаж колон шт 44 48   92   
2  Монтаж фахверкових колон шт 6 6   12   
 Замонолічування колон в стаканах 
3 1 стик 50 54   104   
фундаментів 
4 Монтаж хрестових в'язів т. 1,376 1,376   2,752   
5  Монтаж підкранових балок шт 60 66   126   
 Електрозварювання закладних 
6 елемен-    тів колони і підкранової м.п. 132 145,2   277,2   
балки 
7  Монтаж кроквяних балок шт 33 36   69   
 Зварювання закладних елементів 
8 м.п. 33,66 36,72   70,38   
балки і колони 
9  Монтаж плит покриття шт 180 198   378   
Електрозварювання закладних 
10 м.п. 54 59,4   113,4   
елемен-тів плити і балки 
 Замонолічування швів між 
11 м.п. 1620 1782   3402   
плитами покриття 
Монтаж конструкцій 
12 т. 5,82 5,93   11,75   
світлоаераційного ліхтаря 
13  Монтаж стінових панелей шт 94 97   191   
 Зварювання закладних елементів 
14 м.п. 60,16 62,08   122,24   
колон і стінових панелей 
 Герметизація швів між стіновими 
15 м.п. 522 540   1062   
панелями 
 Замонолічування стиків стінових 
16 м.п. 522 540   1062   
панелей із розшивкаю і зачеканкою 
17 Монтаж колон 1-ярусу шт     66 66   
 Замонолічування колон в стаканах 
18 1 стик     66 66   
фундаментів 
19 Монтаж ригелів 1-го поверху шт     44 44   
Зварювання закладних елементів 
20 м.п.     52,8 52,8   
ригеля та колони 
21  Монтаж плит перекриття шт     148 148   
Електрозварювання закладних 
22 м.п.     88,8 88,8   
елементів плит і ригелів 
Замонолічування стиків між 
23 м.п.     1332 1332   
плитами 
24 Монтаж колон 2-ярусу шт     66 66   
Електрозварювання закладних 
25 м.п.     99 99   
елементів колон 
Замонолічування стиків між 
26 м.п.     105,6 105,6   
колонами 
27 Монтаж ригелів 2-го поверху шт     44 44   
Зварювання закладних елементів 
28 м.п.     52,8 52,8   
ригеля та колони 
29  Монтаж плит покриття шт     160 160   
Електрозварювання закладних 
30 м.п.     96 96   
елементів плит і ригелів 
Замонолічування стиків між 
31 м.п.     1440 1440   
плитами 
 
   
  
Примітка 
Таблиця 5.2-Вибір монтажних пристроїв 
 
Характеристика  
пристрою 
Назва монтажного 
 
Назва пристрою  
 
конструкції (№ креслення та 
Ескіз 
організація) 
1 2 3 4 5 6 
 
  
Монтаж Траверса 
10  0,08 1 
колон уніфікована 
 ЦНИИОМТП, 
РЧ-455-69 
 
 
 
Вивірка і 
тимчасове 
Клиновий 
кріплення    
вкладиш, 
колон при    
ЦНИИОМТП, 
встановленні - 0,01 - 
№7 
їх в фунд. 
стаканного 
типу  
 
 
Установка  
   
підкранових Траверса, 
   
балок Головсталькон
6 0.39 2,8 
довжиною струкція, 185 
 6 м 
 
 
 
 
   
 
Вантажо-
підйомність.,т 
маса,т 
Висота стропу-
вання, м 
 
 
Продовження  таблиці 5.2 
    
1 2 3 4 5 6 
  
   
Установка   
кроквяних Траверса, ПК 10 0,46 1,8 
балок Стальмонтаж,  
прольотом 1950-53  
18 м  
 
  
Тимчасове Інвентарна 
  
закріплення розпорка,  
  
кроквяних, Промстальконс - 
0,06 - 
ферм при трукція, 
кроці 6 м 4234Р44 
 
 
 
Укладка  
плит Траверса, ПИ 
   
покриття  та Промсталькон-
4 0,53 1,6 
перекриття струкція, 
розмірами 15946Р-13 
3х6 
 
  
 Тимчасове 
   
Забезпечен- огородження 
   
ня місця ПИ 
- - - 
робочого на Промсталькон-
висоті струкція, 
4570Р-2 
 
 
   
 
Продовження  таблиці 5.2 
 
1 2 3 4 5 6 
 
 
Забезпечен- Приставочна 
ня місця драбина з    
робочого на площадкою, -  0,11   - 
висоті ПК 
Головсталькон
струкція, 220 
 
 
Монтаж 
 
ригелів, 
Строп 
розвантажен
чотирьохгілко-
ня і 5 0,22 9,3 
вий, Пи 
розкладка 
Промсталькон-
дрібних 
струкція, 
конструкцій 
21059М-28 
 
  
   
Установка  
стінових Строп 2,5 0,01 2 
панелей двогілковий 
довжиною 6 ГОСТ 19144-73 
м. 
Рамковий  
підхват 
Сходові Бюро 
марші та упровадження 3 120 730 
клітини ЦНІІОМПТ 
780.00.000 
 
 
 
 
   
  
 5.1.4 Вибір методів монтажу 
 
Технологічну послідовність монтажу елементів на ділянці даної будівлі 
встановлюємо в залежності від об’ємно-планувальних рішень i разом з тим 
враховуємо такі  загальні вимоги: 
 - використовуємо повздовжній метод монтажу, що обумовлено наявністю 
крану; 
 - монтуємо конструкції з колес; 
 - забезпечення повного i раціонального завантаження панелевозів; 
 - здiйснення монтажу способом «на кран» (першими встановлюються елементи 
найбільш віддалені вiд осi крана); 
 - максимальне скорочення пристроїв, необхiдих для тимчасового закрiплення 
елементiв (створюються жорсткi i стiйкi ячейки). 
  Технологiчну послiдовнiсть монтажу елементiв на дiлянцi даної будiвлі 
встановлюємо в залежностi вiд об’ємно-планувальних рiшень i разом з тим 
враховуєм такi  загальнi вимоги: 
 -використовуємо повздовжній метод монтажу, що обумовлено наявністю 
крану; 
 -монтуємо конструкції з колес; 
 -забезпечення повного i рацiонального завантаження панелевозiв; 
 -здiйснення монтажу способом «на кран» (першими встановлюються елементи 
найбiльш вiддаленi вiд осi крана); 
 -максимальне скорочення пристроїв, необхiдих для тимчасового закрiплення 
елементiв (створюються жорсткi i стiйкi ячейки). 
 Згiдно з об’ємно-планувальним рiшенням будiвництво ведемо методом 
захваток. 
 Технологiчна послiдовнiсть встановлення конструктивних елементiв: 
пiсля вивірки рівня стаканів фундаментів монтуємо колони каркасу, потiм на 
змонтовані колони підкранові балки i крокв’яні балки. Пiсля виконання цих робiт 
проводим монтаж плит покриття. Монтаж плит перекриття починаєм вiд середини 
будівлі. Пiсля монтажу плит покриття проводимо монтаж стінових панелей. 
  Вибір методів монтажу залежить від об’ємно - планувальних та 
конструктивних рішень будівлі, складу будівельних процесів, від способів з’єднання 
та закріплення елементів конструкцій, характеру їх укрупнення та способу 
транспортування і подачі в зону монтажу, механізації окремих монтажних процесів 
або їх комплексу. 
 Комплексний процес монтажу конструкцій надземної частини одноповерхової 
промислової будівлі складається з установлення колон, підкранових балок, 
крокв’яних ферм, плит покриття та стінових панелей, вивіряння встановлених 
конструкцій, зварювання та замонолічування стиків елементів конструкцій. 
 Споруда що проектується – каркасна одноповерхова будівля. Монтаж 
конструкцій проводиться поелементним методом. Цей метод передбачає збирання 
конструкцій в проектному положенні із окремих складаючих елементів. Тобто за 
один підйом виконується підіймання одного елементу та встановлення його в 
проектне положення.  
  
   
  
 Монтаж елементів проводиться методом "з колес". 
 За напрямом розвитку монтажний процес проводиться повздовжнім методом 
монтажу. При цьому процесі машини та механізми при монтажі конструкцій 
пересуваються вздовж прольоту. 
 Для монтажу колон, підкранових балок, стінових панелей використовується 
диференційований метод монтажу окремими потоками.  
 Збірні конструкції покриття монтують комплексним методом, в одному потоці. 
Конструкції монтують з вивірянням перед кінцевим закріпленням. 
Комплекс робіт по зведенню надземної частини одноповерхової промислової 
споруди виконувати окремими потоками: 
 
1. Монтаж колон несучих та фахверкових. 
2. Монтаж підкранових балок 
3. Монтаж крокв’яних балок та плит покриття 
4. Монтаж стінових панелей 
Монтаж колон проводити тільки після інструментальної перевірки відповідності 
проекту відміток і положення в плані фундаментів та підготовки дна стакану. Перед 
монтажем виконати підливку дна стакану. 
Колони доставляють на будівельний майданчик транспортними засобами та з них 
проводять монтаж. При монтажі колон кран переміщується по середині прольоту і з 
однієї стоянки монтує чотири колони  
При вивірянні колон проводять замонолічування стиків колони з фундаментом. 
До набуття бетоном 70% проектної міцності встановлення наступних елементів на 
колони не дозволяється. 
Підкранові балки монтують з транспортних засобів. 
Встановлення балок в проектне положення проводять по вісьовим рискам на торцях 
балок та консолях колон. Балки тимчасово закріплюють на опорах анкерними 
болтами. Кінцеве вивіряння виконують в межах монтажної температурної секції за 
допомогою геодезичних інструментів. Після чого виконують зварювання закладних 
елементів підкранових балок до колон. 
 При монтажі підкранових балок кран пересувається по краях прольотів. 
Конструкції покриття, крокв’яні балки та плити покриття, монтують комплексним 
методом, окремими потоками з транспортних засобів. 
Крокв’яні балки встановлюють на оголовки колон вивіряючи положення в плані 
по рискам, що нанесені на опорах. Балки тимчасово закріплюють анкерними 
болтами. Стійкість перших двох змонтованих ферм забезпечується розчалками, що 
закріплені за верхній пояс балки та спеціально встановлені якоря, або монтажні петлі 
фундаментів. Монтаж плит покриття починають з встановлення першої карнизної 
плити. Після укладення кожної плити її закладні деталі приварюють до закладних 
деталей балки не менше ніж в трьох точках. Плити покриття монтуються на 
максимальному виліті стріли крану оснащеним гузьком. При монтажі плит покриття 
кран переміщується по середині прольоту. 
Панелі огородження монтують пневмоколесним краном окремим монтажним 
потоком після закінчення монтажу несучих конструкцій частини будівлі. 
Стінові панелі установлюють при переміщенні крану вздовж будівлі в кожній ячейці 
між двома колонами одразу на всю висоту будівлі. 
   
  
 
5.1.5 Визначення монтажних характеристик елементів 
 
Монтажна вага визначається для найбільш характерних елементів кожної групи. 
Монтажну вагу визначаємо за формулою: 
     Q = Q + q       (5.1) 
м е пр
де Qм – монтажна вага елементу; 
 Qе – конструктивна вага елементу, що монтується; 
 Qпр – вага монтажного пристосування. 
Qколони=7+0,08=7.08 т 
Qбалки=9.1+0,46=9.56 т 
Q підкран.балки=2,93+0,39=3,32 т 
Qст. панелі=1.3+0,01=1.31т 
Qпл.покриття=2.65+0,53=3,18т 
Монтажну висоту визначаємо за формулою: 
     H=h1+h2+h3+h4      (5.2) 
де h1 – висота від рівня стоянки крану до опори на яку установлюють елемент; 
h2 – запас по висоті необхідний з умов технології монтажу для заведення 
конструкції до місця установки, або переносу конструкції через інші; 
h3 – висота конструктивного елементу в проектному положенні; 
h4 – висота монтажного пристосування. 
Визначаємо монтажну висоту для колон: 
Hколони=9,4+0,5+1=10,9м 
Визначаємо монтажну висоту для підкранових балок: 
Hбалки=5,2+0,5+1+2,8=9,5м 
Визначаємо монтажну висоту для балки: 
Hбалки=8,4+0,5+1,54+1,8=12,24м 
Визначаємо монтажну висоту для стінової панелі: 
Hст.панелі=9,8+0,5+1,8+2=14,1м 
Визначаємо монтажну висоту для панелі покриття: 
Hп.покриття=12,2+0,5+0,3+1,6=14,6м 
 
   
  
Визначаємо необхідний виліт стріли крану графічним способом: 
 
Рисунок 5.1- Визначення необхідного виліту стріли крану при монтажі 
 а)-плити покриття, б)-плити покритя адміністративної частини 
 в)-кроквяної балки, г)-колони, д)-стінової панелі, е)-підкранової балки 
 
   
  
5.1.6 Вибір комплектів кранів за технічними параметрами 
Порівнюючи монтажні характеристики елементів конструкцій з робочими 
параметрами монтажних кранів вибираємо крани для монтажу конструкцій каркасу. 
Результат вибору заносимо до таблиці 5.4. 
Таблиця 5.3 – Технічний вибір кранів. 
Потрібні монтажні 
Можливі варіанти кранів 
характеристики 
І – варіант ІІ – варіант 
Технічні характеристики Технічні характеристики 
Марка Марка 
крану Нкр, Lкр, L , крану 
стр Нкр, Lкр, Lстр, 
Q, т Q, т 
м м м м м м 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 
14,1
Колони 7,08 10,9 5,15 МКГ-40 12 6 15,8 КС-8162 18,2 10 20 
3 
12,3
Підкранові балки 3,32 9,5 4,69 МКГ-40 40 12 6 15,8 КС-8162 18,2 10 20 
3 16,5-
12, 100 
Кроквяні балки 9,56 5,59 15,8 МКГ-40 12,4 10,2 15,8 КС-8162 18,2 10 20 
24 
14, 13,6
Плити покриття 3,18 9,10 МКГ-40 40 15,2 10 15,8 КС-8162 15,4 6 20 
6 49 
14, 17,6 МКТ-6- 3,6- МКТ-
Стінові панелі 1,31 6,07 22 10 28 100 23 6 22 
1 7 45 13 100 
Плити покриття 
13, 17,6
адміністративної 4,47 14,5 МКГ-40 8 13.5 15 15.8 КС-8165 100 17,2 15 20 
4 67 
частини 
 
5.1.7 Вибiр способiв закрiплення конструкцій 
 
Конструкція каркасу будівлі складається з конструктивних елементів: колони, 
підкранові балки, крокв’яні балки, плити покриття та стінові панелі. Виконуючи 
монтаж елементів каркасу утворюються монтажні стики, які в подальшому 
замонолічують цементним розчином та герметизують застосовуючи гідроізоляційні 
мастики, або інші герметики, що стійкі до дії атмосфери. 
 В даному проекті влаштовуються такі стики: 
1. Колони в стакані фундаменту  
2. Колони та підкранової балки 
3. Колони та балки 
4. Колони та панелей огородження 
5. Балки та плит покриття 
Ці стики виконують шляхом електрозварювання закладних елементів та 
анкерних випусків з подальшим замонолічуванням та герметизацією. 
Схеми влаштування стиків наведено в таблиці 5.4 
 
   
  
Найменування конструкцій, що 
монтуються 
Qм, т 
Нк, м 
Lк, м 
  Lстр, м 
Таблиця 5.4 - Способи закріплення конструкцій 
 Схема стику  Місце  Рекомендовані                Спосіб влаштування  
замурування  матеріали 
укда-дання ущіль- зварю- гермети-
нення вання зації 
1 2 3 4 5 6 7 
 Колона в стакані 1-Жорсткий  вручну вручну   
 фундамету бетон  шуров-   
   ками    ------   ------- 
  вібро- внутріш 
2-Розчин В-22.5 бункером нім віб- 
ратором 
  Стик колони    1-елек-  
та підкранової    трозвар  
балки           --------   -----------  ---------- ка hш12  
 ручне     ------ 
 електро
ди Е-42 
 Стик балки з    1-елек-  
колоною    трозвар  
          --------   -----------  ---------- ка hш12  
 ручне     -------- 
 електро
ди Е-42 
 
 
  Шви між плитами  розчино- внутріш   
 перекриття і пок-    насосом нім віб-   
  риття Розчин В-22.5 в опа- ратором   --------  --------- 
лубку 
  Горизонтальні  Розчин В-22.5 і розчин       не пот-  закаточ-
шви між стінови-  герметизуючи 1- вібро- рібно  ний 
ми панелями мастика  бункером  ролік 
   УМС-50; 2-вручну,  будівель
гернітовий шнур    обмазка  ------- -ним 
3-масти-           шпри- 
кою,шпри- цем 
цем 
    
 Вертикальні шви Розчин В-22.5 і розчин      внутріш  закаточ-
між стінови-ми  герметизуючи 1- вібро- нім віб-  ний 
панелями мастика  бункером ратором  ролік 
   УМС-50; 2-вручну, і  будівель-
гернітовий шнур    обмазка  ------- ним 
3-масти-           шпри- 
кою,шпри- цем 
цем  
  
 
 
  
 
  
Продовження таблиці 5.4 
1 2 3 4 5 6 7 
  Стик колон 1-Жорсткий вручну внутрі   
розчин  ш   
конситен-  нім  ручне  
ції вологої розчино- віб- електр     ------ 
землі насосом раторо оди Е-
2-Розчин В- м 42 
22.5  
 Стик ригелю з  розчино- вручну   
 
колоною  насосом  
ванне 
Розчин В-22.5 в опа-  
зварюв
 лубку   -------- 
ання 
 
5.1.8 Визначення розмірів і кількості монтажних ділянок 
 
З метою організації потокових методів зведення каркасу будівлі з врахуванням 
техніки безпеки проведення монтажних робіт, будівлю розбиваємо на 
монтажні ділянки. Розмір монтажної ділянки визначається за час 
технологічної перерви. 
Мінімальна кількість колон змонтованих за час технологічної перерви 
визначається за формулою: 
1. При переміщенні крану по середині прольоту: 
c  a   (tф +t в )
    N min =       (5.3) 
tc.k .
де tф – час фронту робот; 
 tв – час витримування; 
 tс.к. – середній час монтажу колон. 
2. При переміщені крану по краям прольоту: 
c a   (t + t ) t
    N min = Ф B K ,      (5.4) 
tC.K .  t'K
де с – тривалість робочої зміни, с = 8,2 години; 
 а – кількість робочих змін за добу; 
tф – час необхідний для забеспечення фронту робіт по замонолічуванню 
стиків колони з фундаментом, tф = 0,5 доби; 
tв –час необхідний на здобуття бетоном 70 % проектної міцності tв = 1 
доба; 
 tс.к. – середня нормативна тривалість встановлення обох рядів колон; 
 tк. – нормативна тривалість встановлення обох рядів колон; 
   
  
t’к – нормативна тривалість встановлення другого ряду колон; 
φ – коефіцієнт, що враховує співвідношення темпів встановлення колон і 
конструкцій, що на них спираються; 
t
       = K ,       (5.5) 
tn
tn. – нормативна тривалість встановлення підкранових балок або ферм і 
плит покриття. 
Виходячи з мінімальної кількості колон знаходимо розмір монтажної ділянки. 
За розмір ділянки можна приймати 1 блок де кількість колон не менша Nmin (1 
секція, 1 температурний блок). 
 Приймаємо три монтажні ділянки. 
 
5.1.9 Вибір транспортних засобів 
 
Вибір транспортних засобів для доставки конструкцій на будівельний 
майданчик (для розкладки їх в зоні дії монтажного крана чи безпосередньо під кран 
при монтажі з колес) полягає в підборі спеціалізованих автопоїздів (фермо-, колоно-, 
балко-, плито-, панелевозів) виходячи з розмірів конструкцій що перевозяться і 
максимального використання вантажепід’емності транспортних засобів, габаритних 
розмірів. Для кожного виду конструкцій підбираємо транспортний засіб з 
урахуванням габаритів та повної ваги конструкцій що перевозять за один цикл. 
Монтаж ведеться з колес, тому доставка конструкцій проводиться безпосередньо на 
будівельний майданчик під монтаж. Результати зводимо в таблицю 5.4. 
 
Коефіцієнт використання вантажепідйомності транспортних засобів: 
q
      k =        (5.6) 
Q
Перевантаження транспортного засобу дозволена не більше як на 10% його 
проектної вантажепідйомності. Кількість необхідних транспортних засобів 
визначається за формулою: 
T
ц
      N =       (5.7) 
t
ь
де Тц – тривалість повного транспортного циклу; 
 tм – час затримки машини на будівельному майданчику. 
     T = t + t + t       (5.8) 
ц н п м
де tн – час на навантаження транспортного засобу (1 елемент – 10 хвилин); 
 tп – час на доставку конструкційних елементів на майданчик; 
 tм – час затримки транспортного засобу на будівельному майданчику. 
   
  
120L
     tп =        (5.9) 
v
де L – дальність перевезення; 
 v – середня швидкість руху транспортного засобу (25-30км/год). 
     tм = ( a −1)tк + t p       (5.10) 
де а – кількість елементів, які доставляються транспортним засобом; 
 tк – нормативна тривалість монтажу одного елементу; 
 tp – тривалість розвантаження останнього елементу (10хв) 
Таблиця 5.5 – Підбір комплекта машин 
Кількість Коефіцент 
№ Маса Вантаже-
Тип і марка елементів використання Спосіб 
п/ Елементи елементу підйомність 
машини що транспортного монтажу 
п т т 
перевозяться засобу kт 
УПР-1212 
1  Колони 7 14 2 1,00 З колес 
КамАЗ-1212 
 Колони УПЛО-906 
адміністративно-
2 2,05 9 4 0,91 З колес 
побутової ЗІЛ-130В 
частини 
УПЛО-906 
2 Підкранові балки 2,93 9 3 0,98 З колес 
ЗІЛ-130В 
УПФ1218 
3 Кроквяні балки 9,1 12 1 0,76 З колес 
МАЗ-504А 
Плити покриття УПЛО-906 
4 2,65 9 3 0,88 З колес 
та перекриття ЗІЛ-130В 
УПП-0907 
5  Стінові панелі 1,3 6,5 5 1,00 З колес 
ЗІЛ-130В 
УПЛО-906 
6 Ригелі 4,25 9 2 0,94 З колес 
ЗІЛ-130В 
Сходові марші   
7 1,9 6 3 0,95 З колес 
та клітини ЗІЛ-130Г 
Знаходимо за формулою 5.9 час на доставку конструкційних елементів на 
будівельний майданчик: 
120 9
tп = = 36хв =0,167год 
30
Знаходимо за формулою 5.10 час затримки транспортного засобу на будівельному 
майданчику: 
для колон : 
                  tм =(2-1)1,24+0,167=1год25хв 
для колон адміністративної частини будівлі: 
                 tм=(4-1)1.24+0,167=1год53хв 
 
 
   
  
 
для підкранової балки: 
                 tм=(3-1)1.3+0,167=2год46хв 
для балки покриття: 
                 tм=(1-1)1,6+0,167=10хв 
для плит покриття та перекриття: 
                 tм=(3-1)0.3+0,167=46хв 
для стінової панелі: 
                 tм=(5-1)1.1+0,167=4год34хв 
    для  ригелів: 
                 tм=(2-1)1.1+0,167=1год16хв 
    для  сходових маршів та клітин: 
                 tм=(3-1)1.1+0,167=2год22хв 
 
 
Тривалість повного транспортного циклу: 
для колон: 
                 Тц=1год25хв+36хв+10хв=2год11хв 
    для колон адміністративної частини: 
                 Тц=1год53хв+36хв+10хв=2год39хв 
для підкранової балки: 
                  Тц=2год46хв+36хв+10хв=3год32хв 
для балки покриття: 
                  Тц=10хв+36хв+10хв=56хв 
для плит покриття та перекриття: 
Тц=46хв+36хв+10хв=1год32хв  
для стінової панелі: 
Тц=4год34хв+36хв+10хв=5год20хв  
для ригелів: 
Тц=1год16хв+36хв+10хв=2год02хв  
для сходинкових маршів та клітин: 
Тц=2год22хв+36хв+10хв=3год08хв  
 
 
   
  
Кількість необхідних транспортних засобів:  
для колон: 
                N=131/85=1,541  
Приймаємо 2 машини 
для колон адміністративної частини: 
                N=159/113=1,407  
Приймаємо 2 машини 
для підкранової балки: 
         N=134/78=1,7 
приймаємо 2 машини 
для балки покриття: 
             N=56/166=0,337 
 
приймаємо 1 машину 
для плит покриття та перекриття:         
 N=92/46=2 
приймаємо 2 машини 
для стінової панелі:  
      N=320/274=1,168 
приймаємо 1 машину 
для ригелів: 
N=122/76=1,605 
приймаємо 2 машини 
    для  сходових маршів та клітин: 
N=188/142=1,324 
приймаємо 2 машини 
 
 
   
  
5.1.10 Складання калькуляції трудових витрат та заробітної 
платні 
Складається з метою визначення затрат праці, кількості кранів, і щоб підрахувати 
техніко – економічні показники варіантів монтажу. 
Калькуляція є основним документом для визначення трудоємкості та заробітної 
платні. На основі калькуляції в подальшому розраховуються кількості кранів, 
визначення строків виконання робіт, визначення техніко-економічних показників. 
Калькуляція складається на основі [49]. Розрахунок калькуляції приведено в 
таблиці 5.6. 
 
5.1.11 Складання таблиці технологічних розрахунків 
 
      Таблиця технологічних розрахунків являється основним документом для 
складання графіку виконання монтажних робіт та визначення строків виконання 
монтажних робіт. 
     Таблиця технологічних розрахунків складається на основі калькуляції трудових 
витрат та заробітної платні. 
      Технологічні розрахунки приведені в таблиці 5.7. 
 
 
   
  
5.1.12 Визначення кількості кранів у комплекті 
Кількість кранів у комплекті визначається  за формулою: 
T
                                               n = н                   (5.11) 
kм * Т з
    де Тн - нормативна тривалість роботи кранів, приймається по таблиці 5.7 
         Т3 - заданий термін будівництва будівлі, ТЗ =12 місяців (термін будівництва в 
місяцях переводиться в зміни з урахуванням двозмінної роботи); 
         Км- коефіцієнт, що враховує частку монтажу від загального терміну 
будівництва.На монтаж конструкцій багатоноповерхової промислової споруди 
         Км =0,20-0,25 
    При визначенні кількості кранів у комплекті по формулі передбачається, що всі 
крани працюють паралельно.У дійсності крани працюють сумісно з деяким 
зрушенням у часі.Для обліку цього у формулі рекомендується вводити коефіцієнт 
сполучення Кс , що залежить від кількості працюючих кранів. 
    Тоді формула   прийме вигляд:    
T * k
                                               n = н с              (5.12)   
kм * TЗ
158.90* 1,25
                                              n = = 2.257        
0,25* 8* 22* 2
 Для монтажу конструкцій приймаємо 3  крани – два гусеничні для монтажу 
елементів каркасу будівлі та пневмоколесний для монтажу елементів огородження 
 
 5.1.13 Визначення техніко-економічних варіантів 
монтажу 
 
    До техніко-економічних показників, за якими проводять порівняння варіантів мон-
тажу відносять: 
              - приведені питомі витрати монтажу і 1т конструкцій в гривнях; 
              - трудомісткість монтажу 1т конструкцій в чол.*год; 
              - тривалість монтажу(зайнятість кранів) в змінах. 
    Приведені питомі витрати монтажу 1м³(т) конструкцій визначають за формулою:                                            
СЗ + ЕН * К
     C П
ПР =      (5.13) 
V
  де СЗ - загальна собівартість монтажу, яку визначають за формулою: 
n
      CЗ = 1,08* (С і і і
ДОД. +Смаш−год * Т н )+ 1,5З ,    (5.14)                                         
і−1
        де Сі
дод - додаткові витрати на влаштування підкранових шляхів, кабельних 
лотків, тощо,[46], грн.; 
    Сі
маш-.год - собівартість 1 машино-години роботи крану кожної марки, грн.: 
 
   
  
і
С і С р
                                              C і од. і
м аш−год = + + Е ,      (5.15) 
Т і і експ .
н Т р
  де  С і
од.  - одноразові витрати  на доставку і-тої машини на будівельний майданчик,  
її монтаж, демонтаж і пробний пуск, грн.[49]; 
  T і - кількість годин роботи крану за нормами (приймається по калькуляції), 
н
маш-год; 
   C i
p - річні витрати на капітальний ремонт та амортизаційні     
відрахування,грн.[49]; 
   T i
p  - кількість годин роботи машини на об'єкті за рік,  у відповідності з вста- 
новленим режимом,год, [49]; 
   E і
експ  - експлуатаційні витрати за час роботи і - тої машини, включаючи витрати 
на          мастильні матеріали, паливо, а також заробітну плату машиністів і робочих, 
які виконують змінний технічний догляд за машиною [49 додаток 12]; 
   3 - загальна заробітна платня робочих, що виконують ручні процеси, 
(приймається по калькуляції); 
   Ен - нормативний коефіцієнт капіталовкладень,  Ен =0,15 грн. 
   Кп - питомі капіталовкладення, грн.: 
Сі і
     K = ін *Тн
П        (5.16) 
Т і
р
де Сі
ін  - інвентарно-розрахункова вартість кожної машини, грн., [49 додаток11,12], 
      V - обсяг монтажних робіт, м3 (т); V=1607 м³,  
    Вихідні дані для розрахунку приведених витрат зводимо в таблицю: 
   Таблиця 5.8 - Вихідні дані для розрахунку приведених питомих витрат 
 
       
3345 
МКГ-40 65120 709,98 1037.3 8954 5.676 --- 
 
 
     
КС-8162 152240 504,18 
3345 2291.3 18253.4 8.272 --- 
 
 
      
79940 153 3360 
МКТ6-45 208.12 8322.6 6.787 --- 3967.67 
 
        
МКТ-100 154000 153 3360 283.14 34216.6 10.659 --- 
КС-8165 234960 205.8 3345 4243.8 23255.1 9.284 --- 
 
   
Марка крану 
Інвентарно-
розрахункова вартість, 
Сін грн 
Нормативне число 
годин роботи 
крану,Тн,год 
Число годин роботи 
крану за рік, Тр, год 
Одноразові витрати, 
Сод,грн. 
Річні витрати, Ср,грн 
Експлуатаційні  
Витрати, Еексп,грн 
Вартість влаштування і 
демонтажу 
підкранових 
шляхів,Сдод,,грн 
Зарплата робочих  
що виконують 
ручні процеси, грн 
  
 
Варіант 1- кран МКГ-40(монтаж основних конструкцій, панелі покриття, ригелі), 
МКТ-6-45(елементи огородження). 
Собівартість 1 машино-години роботи крану МКГ-40: 
і 1037.3 8954
Cмаш−год = + + 5.676 = 9.814 грн. 
709.98 3345
Собівартість 1 машино-години роботи крану МКТ-6-45: 
і 208.12 8322.6
Cмаш−год = + +6.787 = 10.62 грн. 
153 3360
Загальна собівартість виконання монтажних робіт: 
CЗ = 1,08* ( 9.814*709.98 +10.62* 153) = 9280.01грн. 
Питомі капіталовкладення: 
65120*709.98 79940* 153
                            KП = + = 17461.92грн.     
3345 3360
Приведені питомі витрати монтажу 1м³ конструкцій: 
9280.01+ 0.15* 17461.92
CПР = = 7.405 грн./м³. 
1607
 
Варіант 2 кран: КС-8162(елементи каркасу), КС-8165(елементи огородження),    
МКТ-100 (панелі покриття та перекриття): 
Собівартість 1 машино-години роботи крану КС-8162: 
і 2291.3 18253.4
Cмаш−год = + + 8.272 = 18.27грн.  
504.18 3345
Собівартість 1 машино-години роботи крану МКТ-100: 
і 283,14 34216,6
Cмаш−год = + + 10,659 = 22,69 грн. 
153 3360
Собівартість 1 машино-години роботи крану КС-8165: 
і 4243,8 23255,1
Cм аш−год = + + 9,284 = 36,86 грн. 
205,8 3345
Загальна собівартість виконання монтажних робіт: 
CЗ = 1,08* (18,27* 504,18 + 22,69* 153+ 36,86* 205,8 ) = 21890,22грн.  
Питомі капіталовкладення: 
152240* 504,18 154000* 153 234960* 205,8
     KП = + + = 44414,93грн. 
3345 3360 3345
   
  
 Приведені питомі витрати монтажу 1м³ конструкцій: 
21890.22 + 0.15* 44414.93
CПР = = 17.77 грн./м³   
1607
 Трудомісткість монтажу 1т конструкції визначаємо за формулою: 
n
Q i і i і
p +(Qm +Qм.д. +Q +Q )
П д
                                              q = i=1
       (5.17) 
V
    де Qр - витрати праці робочих(монтажників, арматурників, бетонників, тощо), які 
виконують роботи за допомогою крану (табл.6), люд-год; 
Qі
м - витрати праці машиністів і робочих, які обслуговують крани(табл. 6)       
                  люд-год:            
      Qі  = mі Ті
м н                    (5.18) 
    де mі
 - кількість робочих, що обслуговують крани; 
        Ті
н – кількість годин роботи кожної машини (табл. 5.7); 
        Qі
мд - витрати праці на монтаж і демонтаж кранів, люд-год [49,додаток 12];; 
        Qі
п - витрати праці на влаштування підкранових шляхів, люд-год [49,додаток 12];  
        Qі
д - витрати праці на доставку кранів на обєкт, люд-год [49,додаток 12];  
  Для зручності розрахунків вихідні дані зводимо до таблиці:      
           
 Таблиця 5.9 - Розрахункові дані для визначення трудомісткості монтажу  
   конструкцій 
Витрати праці Витрати праці на Витрати праці 
Витрати праці Витрати праці 
Марка на монтаж і влаштування під- на доставку 
робочих, машиністів        
крану демонтаж Qмд кранових шляхів Qп кранів 
Qp люд-год Qм люд-год 
люд-год люд-год Qд люд-год 
МКГ-40 709,98 228 20 
КС-8162 504,18 900 43 
 
1303,118 153 48 ------- 8 
МКТ-6-45 
 
153 257 12 
МКТ-100 
КС-8165 205,8 1280 67 
 
  Варіант 1- кран МКГ-40(монтаж основних конструкцій, панелі покриття, ригелі), 
МКТ-6-45(елементи огородження). 
Трудомісткість монтажу 1м 3 конструкцій: 
1303.118+ (709.98 + 228+ 20 )+ (153+ 48 + 8 )
              q = = 1.537  люд-год/м³                                         
1607
   
  
Варіант 2 кран: КС-8162(елементи каркасу), КС-8165(елементи огородження),    
МКТ-100 (панелі покриття та перекриття): 
Трудомісткість монтажу 1т конструкції : 
                                              
1303.118+ ( 504.18 + 900+ 43)+ (153+ 257 +12 )+ ( 205.8 +1280+ 37 )
q = = 2.83  люд-год/м³                                         
1607
    Тривалість роботи (зайнятість кранів) визначаємо за формулою: 
n
                                               T = T +Tі        (5.19) 
n мд
i=1
 
де Тп - затрати машинного часу в змінах ( таблиця 5.7 ); 
     Ті
мд - тривалість монтажу та демонтажу кранів, змін [49,додаток 12]; 
  
 Варіант 1- кран МКГ-40(монтаж основних конструкцій, панелі покриття, 
ригелі), МКТ-6-45(елементи огородження). 
228 48
                                              T = 109+ + = 116.787 змін.     
8.2* 4 7* 8.2
Варіант 2 кран: КС-8162(елементи каркасу), КС-8165(елементи огородження),    
МКТ-100 (панелі покриття та перекриття): 
900 257 1280
                                              T = 109 + + + = 150.46 змін.     
8.2*7 8.2* 5 8.2* 8
Визначені техніко-економічні показники зводимо до таблиці:                    
 Таблиця 5.10  - Техніко-економічні показники варіантів монтажу           
Значення показників по  варіантам 
Одиниця 
Назва показників 
вимірювання 1-варіант 2-варіант 
  
1.Приведені питомі витрати 
монтажу 1м3 грн. / м3 7,405 17,77 
конструкцій 
2. Трудомісткість 
люд-год / м3 1,537 2,83 
монтажу 
3.Тривалість зайнятості 
змін 116,787 150,46 
кранів, змін 
 
 
 Порівнюючи техніко-економічні показники приймаємо 1 варіант як більш економіч- 
но доцільніший. 
 Монтаж залізобетонних конструкцій каркасу здійснюємо комплектом з двох кранів 
гусеничного МКГ-40(монтаж основних конструкцій,панелі покриття, ригелі) та 
пневмоколісного МКТ-6-45(елементи огородження). 
 
   
  
              5.1.14 Визначення техніко-економічних показників 
проекту 
 До техніко-економічних показників належать: 
- Тривалість монтажу       - 97 змін 
- Обсяг монтажних робіт      - 1607 м³ 
- Трудомісткість        - 728 люд-зм                                             
- Середня продуктивність монтажників    - 2,21 м³/люд-зм. 
- Тривалість роботи кранів      - 109 маш-зм 
- Середня продуктивність кранів     - 14,74 м³/ маш-зм. 
- Приведені питомі витрати монтажу 1м³ конструкцій - 10,19 грн./м³ 
 
 
5.1.15 Розробка заходів з техніки безпеки проведення 
монтажних робіт 
 
1. При виконанні робіт додержуватись вимог ДБН А.3.2-2-2009 Охорона праці 
і промислова безпека у будівництві. 
2. На ділянках де ведуться монтажні роботи забороняється знаходження 
сторонніх осіб та проведення інших робіт. 
3. Забороняється підйом збірних залізобетонних конструкцій, що не мають 
монтажних петель, або маркування. 
4. На будівельному майданчику встановити знаки безпеки. 
5. Усі монтажні пристосування повинні бути заводського виготовлення, 
випробувані та мати акт випробувань. 
6. При монтажі захватні пристосування знімати тільки після остаточного 
встановлення і закріплення конструкцій в проектному положенні. 
7. При сильному вітрі, грозовому дощі роботи припинити. 
  
 
   
 
5.2 Організація будівництва 
5.2.1 Складання сіткового графіку 
 5.2.1.1 Нормативна тривалість будівництва 
Згідно [50] визначені такі норми тривалості будівництва: 
загальна тривалість будівництва-396 днів 
підготовчий період - 3 місяці 
монтаж обладнання - 6місяців(18-23 місяць) 
 
5.2.1.2 Укрупнена номенклатура комплексів будівельно - 
монтажних робіт 
 
   Таблиця 5.11- Укрупнена номенклатура комплексів будівельно - монтажних  
   робіт 
№ Укрупнена номенклатура комплексів Організація-виконавець 
п/п 
1 Роботи підготовчого періоду БМУ-28 
2 Підземні роботи БМУ-28 
3 Влаштування вводів БУ-424 
4 Влаштування бетонної основи під підлогу БМУ-28 
5 Монтаж конструкцій каркасу БМУ-28 
6 Влаштування покрівлі БУ -”Опорядбуд” 
7 Влаштування підлоги БУ –”Опорядбуд” 
8 Опоряджувальні роботи БУ –”Опорядбуд” 
9 Внутрішні санітарно-технічні роботи БУ-525 
10 Внутрішні електротехнічні роботи БУ-424 
11 Монтаж технологічного обладнання МПМК-1 
12 Налагодження і пуск технологічного обладнання МПМК-1 
13 Здача об’єкту в експлуатацію БМУ-28 
 
5.2.1.3 Методи виконання основних робіт по комплексам 
 
а) Підземні роботи 
 Роботи цього циклу виконуються організацією БМУ-28. В склад робіт підземного 
циклу включаємо роботи в такій послідовності: 
розробка грунту скрепером Д-374Б  
розробка котловану  екскаватором Е-10011Д 
добор грунту в траншеях вручну спеціалізованою бригадою землекопів 
влаштування монолітних фундаментів 
монтаж фундаментних балок 
зворотня засипка траншей бульдозером ДЗ-42 
 
   
  
Всі роботи виконуються поточним методом спеціалізованими методом 
спеціалізованими бригадами 
 При монтажі фундаментів задіяна бригада монтажників Збірні конструкції  
фундаментів надходять на майданчик з заводу ЗБК який розташований на відстані 9 
км автомобільним транспортом.  
Монолітні фундаменти зводимо безпосередньо на будівельному майданчику 
встановлюючи арматуру і вкладаючи бетонну суміш в опалубку.  
 
б) влаштування бетонної основи основи під підлогу 
   Роботи цього циклу виконуються після закінчення зворотньої засипки траншей і 
влаштування вводів. Ці роботи включають в себе: 
Ущільнення грунту щебнем 
Влаштування обмазочної(обклеюваної) гідроізоляції  
Влаштування підстилаючого шару з бетону 
Влаштування бетонної силової плити 
  Роботи цього циклу виконуються спеціалізованою бригадою бетонщиків. Роботи 
виконуємо потоковим методом по ділянках. 
  Щебінь та пісок для ущільнення грунту доставляють на будівельний майданчик 
автомобільним транспортом з кар’єру, який знаходиться на відстані 15 км від 
будівельного майданчику. 
  Інші матеріали завозимо автомобільним транспортом з бази УВТК що знаходиться 
на відстані 9 км від будівельного майданчику. 
 
в) монтаж конструкцій каркасу 
1) Монтаж колон і металевих в’язів 
 Роботи виконуються після закінчення влаштування бетонної основи під підлогу і 
ведуться потоковим методом по ділянках.  
  Монтаж колон ведеться методом „з коліс”. Монтаж ведеться краном  МКГ-40.  
  Монтаж ведеться з допомогою комплексною бригадою робітників, яка складається з 
монтажників і електрозварювальників. 
 Конструкції доставляються на  будівельний майданчик автомобільним транспортом 
з бази УВТК що знаходиться на відстані 9 км від будівельного майданчику. 
 Роботи по монтажу колон і металевих в’язів ведемо в 2 зміни. 
 Металеві в’язи встановлюють одночасно із монтажем колон.  
 
2) Монтаж підкранових балок 
Роботи виконуються після закінчення монтажу колон і ведуться потоковим методом 
по ділянках.  
  Монтаж балок ведеться методом „з коліс”. Монтаж ведеться краном  МКГ-40.  
  Монтаж ведеться з допомогою комплексною бригадою робітників, яка складається з 
монтажників і електрозварювальників. 
 Конструкції доставляються на  будівельний майданчик автомобільним транспортом 
з бази УВТК що знаходиться на відстані 9 км від будівельного майданчику. 
 Роботи по монтажу колон і металевих в’язів ведемо в 2 зміни. 
              
   
  
  3) Монтаж елементів покриття та перекриття  
Роботи виконуються після закінчення монтажу колон (в адміністративній частині), 
підкранових балок (в виробничій частині)  і ведуться потоковим методом по 
ділянках.  
  Монтаж балок ведеться методом „з коліс”. Монтаж ведеться краном  МКГ-40, який 
для монтажу плит покриття та перекриття обладнується гуськом.  
  Монтаж ведеться з допомогою комплексної бригади робітників, яка складається з 
монтажників і електрозварювальників. 
 Конструкції доставляються на  будівельний майданчик автомобільним транспортом 
з бази УВТК що знаходиться на відстані 9 км від будівельного майданчику. 
 Роботи по монтажу колон і металевих в’язів ведемо в 2 зміни. 
  4) монтаж огороджуючих конструкцій 
 Монтаж огороджуючих конструкцій ведеться потоковим методом і складається з 
таких видів робіт: 
• монтаж збірних з/б панелей стін  
• монтаж металевих віконних блоків 
• монтаж залізобетонної рами воріт 
На цих роботах задіяні кран та комплексна бригада монтажників і електро-
зварювальників. 
  Монтаж конструкцій ведеться з попередньою розкладкою конструкцій біля місць 
монтажу. 
  Монтаж металевих віконних блоків ведеться одночасно із монтажем стінових 
панелей. 
   г) влаштування покрівлі 
 Покрівлю влаштовуємо з рулонних матеріалів які надходять на будівельний 
майданчик автомобільним транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 9 км 
від будівельного майданчику. 
  Роботи проводимо потоковим методом.      
                Потік складається з наступних робіт: 
влаштування пароізоляції 
влаштування  утеплювачу 
влаштування  цементної стяжки 
влаштування покрівлі з 2-х шарів рубемасту РНП-350 
Роботи веде БУ ”Опорядбуд”  спеціалізованою бригадою кровельників. Роботи 
проводимо в 1зміну. 
 
ж) влаштування підлоги 
 Підлоги влаштовуємо  по влаштованій підготовці. Роботи ведемо потоковим 
методом по ділянках. Роботи веде БУ ”Опорядбуд”  спеціалізованою бригадою 
бетонників, роботи проводимо в 1зміну. 
 Матеріали для влаштування підлоги надходять на будівельний майданчик 
автомобільним транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 9 км від 
будівельного майданчику. 
   
  
з) опоряджувальні роботи 
Ці роботи включають в себе: 
фарбування поверхні в середині приміщення вапном 
фарбування масляними фарбами стін 
оштукатурення стін та стелі 
облицювання стін керамічною плиткою, гіпсокартонними панелями 
оштукатурення фасаду теразитовою штукатуркою 
влаштування вимощення 
 Роботи проводимо потоковим методом по ділянках. Роботи проводить БУ 
”Опорядбуд” спеціалізованою бригадою малярів. Роботи проводимо в 1 зміну. 
 Матеріали для фарбування  надходять на будівельний майданчик автомобільним 
транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 9км від будівельного 
майданчику. 
 
5.2.1.4 Проектування поточності виконання робіт 
 Застосування поточного методу організації будівельного виробництва 
забезпечує скорочення тривалості спорудження об’єкту, підвищення якості і 
зниження вартості будівельно-монтажних робіт. Поточний метод поєднує 
послідовний і паралельний в ньому усуваються недоліки і зберігаються переваги 
кожного з них при цьому методі технологічний процес зведення будинків 
розбивається на декілька складових процесів для кожного з них встановлюють 
однакову тривалість і поєднують їх виконання в часі на різних ділянках чим 
забезпечується послідовність здійснення однорідних процесів і паралельно 
різновидних. Будівництво поточним методом вимагає менше часу ніж послідовний 
метод і меншої кількості одночасно спожитих ресурсів ніж при паралельному методі. 
Для створення будівельного потоку необхідно: 
а) розбити складний виробничий процес будівництва об’єкту на складові процеси; 
б) розподілити працю між виконавцями і закріпити за ними ці процеси; 
в) поділити весь фронт робіт на окремі фронти ( ділянки ) і встановити для них 
тривалість виконання кожного процесу; 
г) визначити черговість робіт на окремих фронтах щоб максимально сумістити 
виконання різнотипних робіт в часі і в просторі тобто встановити їх технологічну 
взаємозалежність.  
Поточно  виконуються такі роботи як: підземні роботи; влаштування бетонної 
основи; монтаж конструкцій каркасу; влаштування покрівлі; внутрішні 
опоряджувальні роботи; влаштування підлоги; монтаж ТО; внутрішні 
електротехнічні роботи; внутрішні сантехнічні роботи; наладка і пуск ТО.  
Роботи які виконуються не за потоком це: роботи підготовчого періоду; влаштування 
вводів 
 
5.2.1.5  Таблиця вихідних даних для складання сіткового графіку 
 В даній таблиці розраховуємо вихідні дані для складання сіткового графіку: 
 тривалість виконання робіт 
 кількісний склад бригади 
 змінність виконання робіт 
   
5.2.2 Проектування будівельного генерального плану 
 
5.2.2.1 Виробничі та механізовані устаткування 
  
  Для забезпечення комплексної механізації робіт, що виконуються вручну на 
будівельному майданчику використовуються наступні  устаткування: 
 при проведенні бетонних робіт: 
• електромеханічний вібратор ИВ-19 
• бетононасосна установка СБ-126А     
• бетонозмішувальна установка СБ-75А 
• віброрейка СО-131 
• пересувний компресор СО-45Б 
 при проведенні ізоляційних робіт: 
• бітумонагрівальний агрегат Д-618 
 при влаштуванні покрівлі: 
• бітумонагрівальний агрегат Д-618 
• машина для сушки основи СО-107 
• машина для очистки і перемотки рулонних матеріалів СО-98 
• пересувна установка для ґрунтування поверхні ПКУ-35М 
• машина для наклеювання рулонних матеріалів СО-99А 
• каток вагою 100 кг 
опоряджувальні роботи: 
• агрегат фарбувальний СО-74А 
• фарбопульт ручний СО-20Б 
• фарборозпилювач пневматичний СО-19А 
 
 
 
   
  
5.2.2.2 Розрахунок складів 
 
   
  
5.2.2.3 Тимчасові дороги та їх типи 
  
 Тимчасові дороги на будівельному майданчику влаштовуємо таким чином, щоб 
забезпечити під’їзд в зону дії вантажно-розвантажувальних механізмів, площадки 
укрупненого збору, складів, майстерень, побутових приміщень.  
 При проектуванні  схеми руху транспорту максимально враховуємо існуючі 
дороги та умови зручного маневрування на будівельному майданчику. 
 Дороги приймаємо з одностороннім рухом, ширину доріг приймаємо 3м. 
 Радіуси закруглення доріг визначаємо, виходячи з маневрових властивостей 
автомашин та автопоїздів. 
 Внутрішні радіуси закруглення визначаємо по найбільш великим у розмірах 
елементах, що перевозяться – по балкам покриття  довжиною 18м.  
 Приймаємо внутрішні радіуси закруглення 18м; зовнішні -24м. 
   При трасуванні доріг приймаємо відстані до ближньої бровки дороги з поздовжньої 
сторони будівлі 10м, з торців = радіусу заїзду (18м) 
 При в’їзді на будівельний майданчик повинна бути встановлена схема руху 
транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі знаки, які 
регламентують порядок руху транспортних засобів. 
 Швидкість руху автотранспорту поблизу місць виконання робіт не повинна 
перевищувати 10км/год на прямих ділянках і 5 км/год на поворотах. 
  Дороги приймаємо з щебеневим покриття. Конструкція полотна дороги показана на 
рисунку: 
 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 5.3 – Конструкція тимчасової дороги 
1 –кювет 
2 –обочина 
3 –покриття 
4 –земляне полотно 
5 –щебеневе покриття 
6 –основа 
7 –підстилаючий шар з піску 
8 –ущільнений грунт 
 
 
   
  
5.2.2.4 Парк будівельних машин та транспорту 
 
   Для комплексної механізації будівельних процесів на будівельному майданчику 
використовуються  
будівельні машини. 
  Для планування майданчику використовується бульдозер ДЗ-18 потужністю 310л.с.   
  Для розробки ґрунту і зняття рослинного шару використовується  прицепний скрепер 
Д-374Б. 
  Для розробки ґрунту в траншеях  – екскаватор Е-10011Д 
  Для ущільнення ґрунту   – каток ДУ-29  
  Для монтажу збірних залізобетонних конструкцій використовуються крани: 
• монтаж  фундаментних балок   – К-166 
• монтаж колон      – МКГ-40 
• монтаж ферм і плит покриття   – МКГ-40 
• монтаж огороджуючих конструкцій  – СКГ-6-45 
  На будівельний майданчик конструкції і матеріали доставляються автомобільним 
транспортом: 
   фундаментні балки      – балковоз ЗІЛ-130В 
   колони        – колоновози УПР-1212 (КаМАЗ-1212) 
   колони адміністративної частини  – УПЛО-906(ЗІЛ-130В) 
   підкранові балки     – балковоз УПЛО-906(ЗІЛ-130В) 
   балки покриття, ригелі    – балковоз УПФ-1218 (МАЗ-504А) 
   плити покриття     – плитовоз УПЛО-906 (ЗІЛ-130В) 
   стінові панелі      – панелевоз УПЛ – 0907(ЗІЛ-130В) 
   щебінь та пісок     – самоскид  КрАЗ-257 
   масляна фарба та інші опоряджувальні матеріали – КамАЗ-2230 
 В межах будівельного майданчику з приоб’єктного складу до робочих міць матеріали 
доставляються трактором ЮМЗ-5 
  При роботах по влаштуванню покрівлі для підйому матеріалів на покрівлю 
використовують підйомники  СПК-100. 
 
5.2.2.5 Визначення необхідності в побутових і 
адміністративних будинках 
 
Для створення нормальних умов праці робітників і інженерно-технічних 
робітників на будмайданчику розміщують тимчасові споруди: санітарно-побутові, 
адміністративні і виробничі. Їх потребу визначають з розрахунку чисельності 
персоналу. Число робітників визначають, виходячи з календарного або сіткового 
графіків та графіків руху робітників. 
В промисловому будівництві питома вага робітників — 83.9% , ІТР — 11.0%, 
службовців — 3.6%, МОП і охорона — 1.5%. 
Комплекс приміщень повинен розраховуватись на всіх робітників, які зайняті в 
виробництві, включаючи спец підрядні і налагоджуючи організації. 
Після розрахунків необхідних площ, типові тимчасові споруди вибирають по 
каталогах, довідниках, паспортах. Площі тимчасових споруд розраховують у вигляді 
таблиці для кожного виду споруд. 
   
  
Загальна кількість працюючих визначається по формулі: 
N заг = N роб + Nтр + Nсл + Nм оп; 
де  Nроб — максимальна кількість робочих за сітковим графіком; 
      Nтр — кількість ІТР; 
      Nсл — кількість службовців; 
      Nмоп — кількість МОП та охорони; 
Nзаг=50+6+2+1=59 чол. 
Підраховуючи кількість робітників, що працюють на майданчику маємо: 
• загальна кількість кількість робітників -59 чол 
• робітників -50чол, з них чоловіків -45, жінок -5 
• ІТР -6 чол 
• службовців -2 чол 
• охорона -1чол 
Розрахунок тимчасових приміщень і споруд проводимо в табличній формі: 
Таблиця 5.12 -Розрахунок тимчасових споруд 
Вартість, 
грн. 
Групування та найменування 
Тип будинку 
будинків 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 
побутовий вагончик для 
1   87,75 
чоловіків 
- гардеробна 0,90 40,50 контейнерний 
45 9х3 металевий 27   4     
приміщення для відпочинку, "Комфорт" 
- 1,00 45,00 
обігрівання, приймання їжі 
- Умивальна 0,05 2,25 
побутовий вагончик для 
2   9,75 
жінок 
- гардеробна 0,90 4,50 контейнерний 
5 9х3 металевий 27   1     
приміщення для відпочинку, "Комфорт" 
- 1,00 5,00 
обігрівання, приймання їжі 
- Умивальна 0,05 0,25 
2 виконробська 6 0,48 2,88 3х6 18   1     
контейнерний 
3 диспетчерська 1 7,00 7,00 3х6 18   1     
металевий 
4 червоний куточок 59 0,24 14,16 "Універсал" 
" 
5 ТБ 59 0,02 1,18 3х6 18   1     
6 медпункт 59 0,07 4,13 
контейнерний 
8 сушильна 50 0,20 10,00 3х6 металевий 18   1     
"Універсал" 
приміщення для особистої 5,8
9 5 0,18 0,90 2,2х1    1     
гігієни жінок 4 
2,5х1,2
10 туалет для жінок 5 1,00 5,00 2,7   1     
  збірно-
2,5х1,2 розбірна 
11 туалет для чоловіків 54 0,09 4,86 2,7   1     
  
12 душові на 2 рожка 2 0,43 0,86       
3х2,2  6,6 1 
13 душові на 4 рожка 3 0,43 1,29       
 
   
№п/п 
Розрахункова 
кількість робітників 
і службовців 
Значення 
показника на 1 
працюючого м2 
Розрахункова 
площа 
Розміри в плані 
УТС 
Прйнята площа 
Висота 
приміщення 
Кількість, шт 
Оди-ниці 
Загальна 
  
5.2.2.6 Організація водозабезпечення. Розрахунок 
тимчасового забезпечення 
  Потребу у воді розраховуємо виходячи з прийнятих методів виконання робіт, 
обсягів робіт та терміну їх виконання. Розрахунок ведемо на період будівництва з 
максимальним водопостачанням. 
 Сумарні витрати води на будівельному майданчику визначаємо за формулою 
                                                                Qзаг=Qгосп +Qсгп +Qвп +Qпож        (5.20) 
де Qгосп –розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби 
     Qсгп  -розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби 
        Qвп - розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби 
     Qпож  -розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби 
Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби визначаємо за 
формулою: 
 
b* N * k
                                                                          Q 1 2
госп =        (5.21) 
3600 *n
  де b –норма споживання на одного робітника в зміну, л 
       N1 –число працюючих в зміну 
       k2 –коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, k2=2 
         n –число годин роботи в зміну                                          
20* 59* 2
  Qгосп = = 0.08  л/с 
3600* 8.2
Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби визначаємо за 
формулою: 
c * N
                                                                          Q 2
госп =          (5.22) 
60 * m
де  С –норма витрат на 1 особу, що приймає душ 
     N2 –число працюючих, що приймають душ в першу зміну (40% від N1) 
       m –час роботи душових установок (45хв. після закінчення зміни) 
40* 24
                                                                           Qгосп = = 0.36 л/с      
60* 45
Розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби обчислюються за 
формулою: 
S  A  k
Q = 2 k , 
вп нв
3600 n
1
де S — питомі витрати води на одиницю обсягу робіт; 
     A — загальний обсяг робіт на добу або зміну; 
     n1 — кількість годин роботи, до якої віднесенні витрата; 
     k2 — для виробничих потреб приймають 1.5; 
     kнв — коефіцієнт на невраховану витрату води, рівний 1.2. 
 
   
  
Питомі витрати S знаходимо як суму добутків витрат на тривалість їх для всих 
процесів S=400 л. 
400 1.5 74
Qвп = 1.2 = 1.8  л/с 
3600 8.2
Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з розрахунку 
одночасної дії  двох струменів із гідрантів по  5 л/с   на  кожний   струмінь,  тобто 
5·2=10 л/с. 
Отже знаходимо загальні витрати води по формулі: 
Qзаг=0.08+0,36+1,8+10=12,24 л/с 
Розрахунковий діаметр труб на період найбільш напруженої роботи знаходимо 
по формулі: 
4 Q 1000
заг
                                              D =                                                        (5.23) 
 v
де Qзаг — сумарні витрати води; 
     v — швидкість руху води по трубам 
4 12.24 1000
D = = 124.87  мм 
3.14 1.0
Одержане значення діаметру оругляємо до цілого числа і згідно [52] приймаємо труби   
діаметром 125 мм. 
 
 
 
5.2.2.7 Організація тимчасового енергозабезпечення 
 
Необхідну сумарну потужність визначаємо за формулою: 
P *k P *k
                                                P = ( c 1c + T 2c
p +PCB * r3c +PОЗ )*            (5.24) 
cos cos
0.33 263.18 0.5 375
Pp = ( + +0.8 49.89 + 349.93 ) 1.1 = 827.067кВт  
0.614 0.85
виходячи з необхідної потужності приймаємо пересувну збірну закриту 
трансформаторну підстанцію   СКТП-750 потужністю 1000 кВ*А і габаритами 
3200х2500. 
 
   
  
Таблиця 5.13 - Встановлена потужність по видах споживачів 
Норми витрат енергії 
на одиницю Загальні витрати 
Найменування споживачів Обсяг або кількість вимірювання, кВт електроенергії 
1 2 3 4 
Силові споживачі 
Зварювальні трансформатори 
СТЭ-34 потужністю 408 кВ*А, 4 61,25 245 
перераховані з врахуванням 
cos=0,6 Pуст=408*0,6=245  
Електромеханічний вібратор ИВ- 6 0,5 3 
19 
2 4,5 9 
Пересувний компрессор СО-45Б 
Підйомник СПК-100 1 1,68 1,68 
Машина для очистки та 
3 1,5 4,5 
перемотки рубероїду    СО-98  
Підсумок Рс 263,18 
Технологічні споживачі 
Установки електропрогріву 
потужністю 500кВт*А 
3 125 375 
перераховані з врахуванням 
cos=0,85 Pуст=500*0,85=425кВт  
Підсумок Рт 375 
Внутрішнє освітлення 
Контора виконроба, м2 18 0,15 2,7 
Склади, м2 898 0,03 26,94 
135 0,15 20,25 
Побутові приміщення, м2 
Підсумок Ров 49,89 
Зовнішнє освітлення 
Бетонні роботи, м2 4190 0,05 209,5 
Монтаж конструкцій м2 3456 0,03 103,68 
Земляні роботи, м2 1750 0,01 17,5 
Аварійне овітлення, м 550 0,035 19,25 
Підсумок Ров 349,93 
5.2.2.8 Розрахунок і організація освітлення робочих місць 
Джерелами   світла  є   прожектори   з  лампами   розжарювання   потужністю 
1кВт, 1,5кВт,  встановленні  групами по 3, 4 і більше. Для даного будівельного 
майданчика рекомендуються прожектори ПЗС з освітленням 20 люкс. Висота 
установки приладів приймається максимальною, по можливості на рівні даху споруди, 
що будується;  відстань між прожекторами не повинна перевищувати чотирикратної 
висоти їх установки. При відсутності потужних джерел світла прожектори необхідно 
влаштувати групами відповідної сумарної сили світла, світловий потік повинен бути 
спрямований у кількох напрямках, бажано з 3-х мінімум з 2-х. 
Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників може бути 
встановлена спрощеним методом через питому потужність за формулою: 
P E  S
                                                      n =                                                                  (5.25) 
P
Л
   
  
де P — питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-35, приймаємо  0.3 
Вт/м2·лк; 
     Е — освітленість, приймаємо Е=20 лк; 
     S — площа, яка належіть освітленню; 
     Pл — потужність  лампи  прожектора,   для   прожектора   ПЗС-35  Pл=1500 Вт. 
Освітлення робочого місця при монтажі колон: S=66*18=1188 м2 
0.3* 20* 1188
        n = = 4.752шт. 
1500
 
Рисунок 5.4- Площа освітлення при монтажі колон 
Приймаємо для освітлення робочого місця при монтажі колон 5 прожекторів 
 Освітлення робочого місця при монтажі підкранових балок: 
 S=60*36=2160м2 
0.3*20 *2160
               n = = 8.64 шт.     
1500
         
Приймаємо для освітлення робочого місця при монтажі ферм 9 прожекторів 
 
Рисунок 5.5-Площа освітлення при підкранових балок 
Освітлення робочого місця при монтажі підкранових балок при S=72*30=2160м2 
0.3* 20* 2160
  n = = 8.64 шт. 
1500
Приймаємо для освітлення робочого місця при монтажі ферм 9 прожекторів 
Освітлення робочого місця при монтажі кроквяних балок при S=72*48=3456м2 
0.3* 20* 3456
  n = = 13.824 шт. 
1500
Приймаємо 14 прожекторів 
   
  
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 5.6-Площа освітлення при монтажі стінових панелей 
Освітлення робочого місця при монтажі стінових панелей при S=18*14=252м2 
0.3* 20* 252
  n = = 1.008 шт. 
1500
Приймаємо 1 прожектор 
 
5.2.3 Заходи по техніці безпеки виробничої санітарії і 
протипожежній безпеці 
5.2.3.1 Заходи по техніці безпеки при виконанні окремих 
будівельних процесів 
1. Розробка ґрунту екскаватором у відвал 
• до початку виконання земляних робіт в місцях розташування діючих підземних 
комунікацій повинні бути розроблені та  погоджені з організаціями, що 
експлуатують ці комунікації заходи по безпеці праці, а розміщення цих 
комунікацій повинно бути позначено на місцевості знаками або підписами. 
• виконання земляних робіт в місцях розташування діючих підземних 
комунікацій повинне виконуватись під наглядом про раба або майстра, а в 
охоронній зоні кабелів, що знаходяться під напругою або діючим 
газопроводом, крім того під наглядом працівників електро- або газового 
господарства. 
• при виявленні вибухонебезпечних матеріалів в цих місцях потрібно терміново 
припинити роботи до отримання дозволу від відповідних органів 
• грунт що виймається з траншей слід розміщувати на відстані не менш 0,5 м від 
бровки виїмки 
• розробляти  грунт  в траншеях підкопом не дозволяється 
• валуни, каміння що виявлені на укосах траншей повинні бути видалені 
• риття траншей з укосами без кріплення з глибиною вище рівня ґрунтових вод 
дозволяється при 
• закладення ухилу укосів 1:0 
• котловани та траншеї, що розробляються на вулицях, проїздах, в дворах 
населених пунктів, а також   в місцях  масового руху  людей або транспорту  
повинні бути  обгороджені захисним огородженням з врахуванням вимог 
ГОСТ 23497-78. На обгородженнях необхідно встановлювати попереджувальні 
написи і знаки а темний час доби освітлюватись. 
• екскаватори  під час роботи розміщують на спланованих площадках 
   
  
2. Добирання грунту вручну 
• виконання робіт в котлованах і траншеях, що зволожились дозволяється тільки 
після огляду майстром стану грунту укосів і нестійкого грунту в місцях де 
виявлені козирки або тріщини.  
• перед допуском робітників в траншеї і котловани глибиною більше 1,3м 
повинна бути перевірена стійкість укосів. 
• котловани і траншеї, що були розроблені в зимовий час повинні бути оглянуті, 
а по результатах  огляду прийняті заходи по забезпеченню стійкості відкосів та 
стін. 
3. Приготування та укладка  бетонних сумішей 
• при виготовленні бетонних сумішей з використанням хімічних добавок 
необхідно запровадити заходи які виключали б опіків шкіри та ушкодженням 
очей 
• монтаж, демонтаж бетоноводів а також видалення з них бетону, що 
затримався(пробок) допускається тільки після зниження тиску до 
атмосферного 
• під час прочистки бетоноводів стисненим повітрям робітники, не зайняті 
безпосередньо цими операціями повинні бути на відстані не менш 10 м від 
бетоноводу. 
• кожен день перед початком укладки бетону вібратором перевіряють справність 
та надійність закріплення всих ланок віброхоботу між собою та до страху 
вального канату 
• при ущільненні бетону електровібраторами переміщати вібратор за токоведучі 
шланги не допускається а при перервах в роботі і при переході з одного місця 
на інше електровібратори потрібно вимикати 
• при електропрогріві бетонної суміші монтаж і приєднання електрообладнання 
до питаючої мережі повинні робити тільки електромонтери, які мають 
кваліфікаційну групу по техніці безпеки не нижче ІІІ. 
• в зоні електропідігріву потрібно використовувати ізольовані гнучкі кабелі або 
провода в захисному шланзі. Не допускається прокладати провода 
безпосередньо по грунту або по шару опілок, а також провода з порушеною 
ізоляцією 
• при електропрогріві бетону зона електропрогріву повинна мати захисне 
огородження що задовольняє вимогам ГОСТ 23407-78, світлову сигналізацію і 
знаки безпеки. Сигнальні лампи повинні підключатись так, щоб при їх 
перегоранні відключалася подача напруги 
• зона електропрогріву повинна знаходитись під постійним наглядом 
електромонтерів, що виконують монтаж електромережі 
 
3. Монтаж залізобетонних конструкцій 
• на ділянці, де ведуться монтажні роботи не допускається знаходження 
сторонніх, а також виконання інших робіт 
• способи стропування елементів конструкцій і обладнання повинні 
забезпечувати  їх подачу до місця встановлення в положенні, близькому до 
проектного 
 
   
                          
• забороняється підйом збірних з/б конструкцій які е мають монтажних петель або 
міток які забезпечують їх правильну стропування і монтаж 
• очистку конструкцій від бруду та обледеніння слід виконувати до їх підйому. 
• елементи конструкцій, що монтуються під час переміщення повинні 
втримуватися від розкачування і обертання гнучкими відтяжками 
• не допускається перебування людей на конструкціях під час переміщення або 
підйому 
• під час перерв не допускається залишати підняті елементи конструкцій і 
обладнання на висоті 
• розчалки для тимчасового закріплення  конструкцій, що монтуються повинні 
бути закріплені до надійних опор. Розчалки не повинні дотикатись до гострих 
кутів конструкцій 
• для переходу монтажників с однієї конструкції на іншу потрібно 
використовувати інвентарні драбини, перехідні містки та трапи, які мають 
огородження 
• не допускається виконувати монтажні роботи ні висоті в відкритих  місцях при 
силі вітру 15м/с і більше, при ожеледиці, грозі або тумані, який виключає 
видимість в границях фронту робіт 
• роботи по переміщенню і встановленню вертикальних панелей і подібних 
конструкцій припиняють при швидкості вітру 10м/с і більше 
• не допускається знаходження людей під конструкціями, що монтуються до 
встановлення їх в проектне положення і закріплення 
• навісні монтажні площадки, драбини і інші пристосування необхідні для роботи 
монтажників на висоті повинні закріплятись на конструкціях до встановлення їх 
в проектне положення 
• монтаж конструкцій кожної послідуючої ділянки потрібно починати після 
надійного закріплення конструкцій попередньої ділянки 
• в процесі монтажу конструкцій монтажники повинні знаходитись на раніше 
встановлених і надійно закріплених конструкціях 
• до виконання монтажних робіт необхідно встановити порядок обміну умовними 
сигналами між робітником, який керує монтажем і машиністом. Всі сигнали 
подаються тільки одним лицем (бригадиром ланки монтажників, такелажником, 
стропальником) окрім сигналу ”Стоп” який може бути поданий довільним 
робітником, який замітив небезпеку 
• в процесі виконання збиральних операцій суміщення отворів і перевірка спів- 
падання  в монтуємих деталях виконується з допомогою спеціального 
інструменту. Перевіряти спів падання отворів в монтуємих конструкціях 
пальцями не допускається 
• укрупнена зборка і до виготовлення конструкцій повинні виконуватись на 
спеціально відведених для цього місцях 
• фарбовування і антикорозійну обробку конструкцій треба виконувати до 
підйому конструкцій на проектну відмітку 
 
 
   
  
4. Влаштування покрівлі 
• до покрівельних робіт допускаються робітники які досягли віку 18 років і 
мають медичну довідку на дозвіл роботи на висоті 
• допуск робітників до виконання покрівельних робіт дозволяється після огляду 
виконробом або майстром справності несучих конструкцій покрівлі 
• розміщати на покрівлі матеріали допускається тільки в місцях, які передбачені 
проектом виконання робіт з прийняттям заходів щодо усунення їх падіння в 
тому числі від впливу вітру 
• під час перерв та технологічні пристосування повинні бути прибрані з покрівлі 
або закріплені 
• е допускається виконання покрівельних робіт під час ожеледиці, туману, грози, 
вітрі швидкістю 15м/с 
• елементи та деталі покрівлі потрібно подавати на робочі місця в готовому 
вигляді 
• заготівка вказаних елементів а покрівлі не дозволяється 
• бітумну мастику слід подавати до робочих місць по бітумоводам або з 
допомогою вантажопідйомних машин 
• при необхідності переміщення гарячого бітуму вручну слід використовувати 
металеві бачки які мають форму усіченого конусу із закриваючимися кришками 
• не дозволяється використовувати мастики температурою вище 180ºС 
• котли для варки бітуму мають бути обладнані приладами для заміру 
температури 
• загружає мий наповнювач в котел має бути сухим 
• біля котлу повинні знаходитись засобу пожежегасіння 
• паливо для котлу повинно розміщуватись на відстані не менш 5-10м від котла 
5. Малярні роботи 
• засоби підмощування які використовуються для малярних робіт в місцях під 
якими ведуться інші роботи повинні мати настил без зазорів 
• для просушування приміщень забороняється висушувати приміщення 
жаровнями і іншими пристроями які виділяють в приміщення продукти 
згорання палива 
• малярні суміші слід підготовлювати централізовано. При приготуванні їх на 
будівельному майданчику слід використовувати для цих цілей приміщення які 
обладнані вентиляцією і не допускаючій перевищення граничнодопустимих 
концентрацій шкідливих речовин в повітрі 
• приміщення для приготування сумішей повинні бути забезпечені 
нешкідливими миючими засобами і теплою водою 
• не допускається виготовляти малярні суміші порушуючи вимоги заводу -
виготовника фарб 
• в місцях використання нітрофарб і інших лакофарб них матеріалів і сумішей 
забороняється вести роботи з використанням відкритого вогню або викликаючи 
ми іскри 
• тару із вибухонебезпечними матеріалами під час перерв  потрібно закривати 
пробками і відкривати інструментом, який не викликає іскр 
   
  
• при виконанні малярних робіт з використанням сумішей які містять шкідливі 
речовини потрібно дотримуватись Санітарних правил при фарбувальних 
роботах з використанням ручних розпилювачів 
• місця над якими проводиться скління потрібно огороджувати 
• до початку скління потрібно візуально перевірити надійність і справність 
віконних перельотів 
• підйом і переноску скла до місця його встановлення потрібно виконувати  з 
використанням безпечних пристосувань або в спеціальній тарі 
 
5.2.3.2  Заходи по техніці безпеки та протипожежні заходи, що 
передбачені при проектуванні будівельного генерального плану 
• При розробці будгенплану додержуємося розривів між будинками, які 
будуються, тимчасовими будовами і складами різноманітних матеріалів, що 
відповідає протипожежним нормам. Величина цих розривів залежить від 
ступеню вогнестійкості об’єктів і категорії пожежної безпеки виробництв, які 
розміщені в тимчасових будинках і визначаються протипожежними нормами і 
правилами. Приймаємо величину розривів 5м.  
• Складання горючих будівельних матеріалів у зоні протипожежних розривів не 
допускається.  
• Негорючі матеріали можна складати на території цих розривів за умови 
збереження біля будов вільної полоси, достатньої для проїзду без перешкод і 
маневрування пожежних автомобілів, але шириною не менше 5м.  
• Мережі доріг організовуємо по кільцевій схемі у вільні смуги для підвезення 
матеріалів і проїзду пожежних машин. Дороги проектуємо з щебеневим 
покриття. Особливу увагу звертаємо на забезпечення вільних під’їздів і 
підступів до гідріантів протипожежного водопостачання.  
• На території будівельного майданчику влаштовуємо 2-а  виїзди на дороги 
загального призначення.  
• Тимчасові будинки  розташовувуємо від доріг і пожежних проїздів на відстані 
не більше ніж 25м. 
• З метою пожежної профілактики на будівельному майданчику відводимо місце 
для куріння, де встановлюються ємності для сміття, бочки з водою або ящики з 
піском.  
• На будгенплані  позначаємо зони дії вантажопідйомних кранів, повітряних 
ліній електропередач, інтенсивного руху транспортних засобів, зберігання 
вибухонебезпечних та пальних матеріалів, а також шкідливих речовин, і інші 
небезпечні зони, умови роботи в яких вимагають особливого забезпечення 
безпеки працюючих. 
• Санітарно - побутові приміщення та площадки для відпочинку працюючих, а 
також автомобільні і пішохідні дороги ( без спеціальних захисних заходів) 
розміщуємо за межами небезпечних зон.  
 
   
  
• Організація будівельного майданчику повинна забезпечувати безпеку праці 
робітників на всіх етапах виконання робіт. При розташуванні на будгенплані 
тимчасових споруд, огорожі, складів і лісів  враховувуємо вимоги по габаритах 
зближення будов до транспортних засобів, які переміщуються поблизу. 
• Дороги, в’їзди та виїзди проектуємо таким чином, щоб забезпечувався вільний 
під’їзд засобів пожежегасіння до об’єктів будівництва .  
• Для запобігання розтікання рідин як споруди, так і площадки розміщуємо 
нижче рівня землі. 
• Негашене вапно зберігаємо в закритих складах з піднятою не менш як на 200мм 
підлогою для запобігання затоплення водою. 
•  Майданчик обладнуємо протипожежним водоводом. Пожежні гідранти 
встановлюємо в закритих колодязях, які в зимовий час утеплюють 
• Тимчасові споруди обладнуємо первинними засобами пожежегасіння, а також 
обладнуємо пожежні щити з пожежним обладнанням 
• До зварювальних робіт допускаються особи, які мають кваліфікаційне 
посвідчення на право виконання робіт. На робочому місці зварювальника не 
дозволяється тримати горючі матеріали в радіусі 5м  
• Місце варки бітуму розміщуємо на спеціально відведених майданчиках. на 
відстанях не ближче 30м від будівель IV i V ступенів вогнестійкості 20 м –ІІ та 
10м І ступеню. 
• Розводити вогнища на будівельному майданчику забороняється. Паління 
дозволяється в спеціально відведеному місці.                                                 
 
5.2.4 Техніко - економічні показники виконання робіт  
 
5.2.4.1 Тривалість будівництва об’єкту 
 
Тривалість будівництва об’єкта — 362 днів. 
Директивний термін будівництва об’єкта — 396 днів. 
5.2.4.2 Скорочення тривалості будівництва в порівнянні з 
нормативною 
Скорочення тривалості будівництва — 34 дня. 
5.2.4.3 Трудомісткість будівельно-монтажних робіт 
 
Трудомісткість будівельно-монтажних робіт: 
155 маш-змін 
                                         8085 люд-днів 
 
 
 
 
   
  
 
   
  
 
 
 
 
 
6 Охорона праці та безпека в надзвичаних ситуаціях робітників на 
об’єкті 
 
6.1 Аналіз умов праці та безпека в надзвичайних ситуаціях робітників 
на об`єкті 
 
При будівництві цеху нейтралізації для забезпечення безпеки на об’єкті 
дотримуються нижче зазначених вказівок.   
Будівельний майданчик огороджується парканом (також огородженню 
підлягають небезпечні зони навколо підкранових шляхів, навколо споруди при 
ведені кам'яних робіт). 
На в’їзді до будівельного майданчика встановлюють дорожні знаки, схема 
руху транспорту, знаки безпеки. 
Транспортування важких вантажів, великогабаритних вантажів, а також 
небезпечних вантажів виконується спецтранспортом із погодженням в ДАІ. 
Таким вантажем є баштовий кран в транспортувальному положенні.  
Земляні роботи виконуються згідно проекту виконання робіт з урахуванням 
наявності існуючих споруд. 
Перед початком земляних робіт організовується водовідвід з території. При 
роботі у темний період територія будівельного майданчика освітлюється 
прожекторами. Газові балони зберігаються під навісом окремо з киснем і 
горючеми газами з огорожею під замком. Для роботи з машинами та 
механізмами допускаються робочі не молодші 18 років, які пройшли навчання, 
інструктаж і медогляд. Також перед початком земляних робіт встановлюють 
знаки, які вказують на місця розташування підземних комунікацій. Розробка 
ґрунту в безпосередній близькості від лінії діючих підземних комунікацій 
допускається тільки лопатами без різких ударів, користуватися ударними 
інструментами (ломи, кирки, клинки і пневматичні інструменти) забороняється. 
Для забезпечення проведення робіт у нічний час доби влаштовують штучне 
освітлення. 
Випадки виробничого травматизму при проводженні земляних робіт можливі 
також через мимовільне переміщення будівельних машин і механізмів, втрату 
машинами стійкості і недостатньої кваліфікації робітників, керуючих машинами. 
Земляні роботи в зоні розташування інженерних мереж (водопровід, 
газопровід, електричні кабелі, теплові мережі) проводять відповідно до 
узгодженого проекту тільки після дозволу від організації, що відповідає за 
експлуатацію цієї мережі. До дозволу додається план (схема) земляних робіт з 
вказівкою розташування глибини закладення комунікацій,  [52,53]. 
Особлива увага звертається на те, що до початку розробки ґрунту виконують 
всі заходи щодо відведення поверхневих і грунтових вод. Провадження робіт у 
виїмках з укосами в місцях, які зазнавали зволоження, дозволяється тільки після 
ретельного огляду майстром стану ґрунту укосів і вживання відповідних заходів 
безпеки. При закладанні траншей і котлованів без кріплень в межах призми 
обвалення ґрунту забороняється складування обладнання, матеріалів, установка 
механізмів, рух машин, прокладка рейкових шляхів і т. д. 
       Арк. 
      
 192   ПЗ  Б-11  
 
       
 
Для спуску або підйому робітників в котловани застосовують драбини 
шириною не менше за 0,75 м з поручнями, а для спуску і підйому робітників у 
вузькі траншеї — приставні сходи з врізаними сходинками. Спуск робітників в 
котловани і траншеї по розпірках кріплень не допускається. У місцях переходу 
робітників через траншеї глибиною більше за 1 м, влаштовують перехідні містки 
шириною не менше за 0,6 м з поручнями на висоті 1,1 м. Перед спуском 
робітників в траншеї, шурфи, котловани глибиною більше за 1,3 м і при настанні 
відлиги майстр перевіряє стійкість укосів, кріплення і вживає заходів по 
забезпеченню безпеки робіт. 
При веденні робіт ґрунт, що виймається з траншеї або котловану, 
розміщують з одного боку на відстані не менше за 0,5 м від брівки виїмки. 
Валуни, камені, відшаровування ґрунту, виявлені на укосах виїмки, видаляють.  
Під час провадження робіт в котловані або траншеї постійно спостерігають 
за бермами. У разі появи подовжніх тріщин негайно повідомляють про це 
виконробу (майстру) і видаляють робітників з небезпечних місць. 
Основна небезпека при земляних роботах ⎯ обвалення ґрунту в процесі 
його розробки і подальших роботах при закладенні підмурків, укладанні труб і 
т.д. 
У зоні дії установок, що генерують вібрацію, вживають заходів проти 
обвалення укосів, [52,53]. 
При розробці грунту екскаватором в зоні розташування підземних 
комунікацій дозволяється розпочинати роботи лише з письмового дозволу 
організацій, які експлуатують ці комунікації. Земляні роботи в безпосередній 
близькості від підземних комунікацій провадяться під наглядом виконроба або 
майстра. 
При виявленні непередбачених проектом підземних комунікацій, 
вибухонебезпечних матеріалів або речей, шкідливих газів роботи негайно 
припиняють до виявлення характеру знайдених споруд, речей або газів, 
знешкодження них та отримання дозволу на подальше проведення робіт. 
Забороняється розробляти грунт способом підкопу. 
Виємки, що розробляються в місцях, де мається рух людей або транспорту, 
огороджують. 
Грунт, виданий з виємки, розташовують на відстані не меньше 0.5 м від 
брівки. Забороняється встановлення і рух будівельних машин і механізмів в 
межах призми обвалення грунту. 
До початку робіт перевіряють справність всіх машин і механізмів і для їх 
встановлення підготовляють робочі майданчики. 
Під час роботи екскаватора робітникам забороняється знаходитись під його 
ковшом або стрілою, проводити будь-які роботи з боку забою. 
Однією з найважливіших умов безпечного монтажу фундаментів, 
фундаментних балок, колон являється правильна експлуатація монтажних 
кранів, вантажозахоплюючих пристроїв, які забезпечують їх стійкість і 
надійність. 
Для забезпечення необхідної стійкості монтажний кран встановлюють на 
надійну і ретельно вивіряну основу. Крім того, сталеві канати кранів періодично 
перевіряються. Стропи, захоплюючі пристрої та інші такелажні пристосування 
       Арк. 
      
 192   ПЗ  Б-11  
 
       
 
періодично випробовують і при необхідності вибраковують. Перед початком 
робіт і в процесі монтажа такелажні пристрої випробовують подвійним 
навантаженням. 
Для забезпечення проведення робіт у нічний час доби влаштовують штучне 
освітлення: висота підвісу світильників над рівнем робочого майданчика не 
нижче 2,5 м. При неможливості виконання цієї вимоги - напруга в 
освітлювальній мережі не більше 72 В. Створювана штучна освітленість 
становить, [52,53].: 
⎯ робочої дільниці - не менше 25 лк; 
⎯ площі складування - 10 лк; 
⎯ під'їзні шляхи - 1 лк; 
⎯ З агальне освітлення - 2 лк. 
Для забезпечення безпечних умов роботи в зимових умовах додержуються 
наступних заходів, [52,53].: 
1. Під'їзні шляхи і пішохідні доріжки своєчасно очищають від снігу і 
посипають піском або золою. 
2. Місця складування будівельних матеріалів повністю очищають від снігу 
і льоду. Інакше штабелі конструкцій при підтаванні можуть обвалитися і 
доведеться викликати НВ. 
3. Періодично видаляють крижані бурульки які утворилися, над входами в 
будівлі, тротуарами, місцями проходів і проїздів. 
4. Щоб уникнути обвалення покрівель від снігового навантаження дахи 
очищають від снігу і льоду, заздалегідь захистивши небезпечну зону скидання 
снігу. 
5. Для захисту робітників від несприятливих метеорологічних умов 
передбачають приміщення для обігріву працюючих розмірами, визначеними з 
розрахунку 0,1 м2 на одну людину в найчисленнішій зміні, але не менше 8 м2. 
Температура повітря в цих приміщеннях складає не нижче за +22оС. 
При підйомі вантажів останні беруть на відтяжку, що виключає 
розкачування вантажа і закручування маси. Однак сам вантаж підіймають і 
опускають в строго вертикальному положенні. 
Перед підйомом перевіряють надійність петель для строповки вантажа. 
Забороняється під час перерв залишати вантаж піднятим. 
При вітрі силою більше шести балів монтажні роботи, пов’язані з 
використанням кранів, завершують. 
При вітрі більше п’яти балів завершують монтаж великих панелей, які 
мають велику парусність. 
Велика увага при виконанні монтажа приділяється електрозварювальним 
роботам, так як при виконанні цих робіт окрім небезпеки враження струмом 
існує і пожежна небезпека. Враховуючи це, при виконанні зварювальних робіт 
застосовують необхідні заходи протипожежної безпеки. 
При влаштуванні покрівлі робітники, зайняті приготуванням покрівельних 
мастик і підготовкою рулонних матеріалів, мають спецодяг, захисні окуляри і 
респіратори. 
Покрівельні мастики готують на спеціальних майданчиках, віддалених не 
меньше ніж на 50 м від вогненебезпечних будов і не меньше ніж на 15 м – від 
       Арк. 
       
 192   ПЗ  Б-11  
       
 
брівки траншеї або котловану. Котли для варки бітумних мастик щільно 
закриваються кришками, їх заповнюють не більше ніж на ¾ об’єму. Біля котла 
знаходиться комплект протипожежних засобів. Заборонено використовувати 
відкритий вогонь в радіусі 50 м від місця змішування бітума з органічними 
розчинниками. При змішуванні розігрітий бітум вливають в розчинник, а не 
навпаки. 
При роботі з бітумною мастикою дотримуються наступних правил: перед 
початком роботи перевіряють справність бачків та іншого інвентаря; доставку 
мастики до робочих місць здійснюють в спеціальних бачках із щільно 
закритими кришками; бачки заповнюють не більше ніж на ¾ їх об’єму. 
Місця проведення тимчасових зварювальних та інших вогняних робіт 
визначаються тільки письмовим дозволом особи, відповідальної за пожежну 
безпеку об'єкта, - керівника установи, цеха, лабораторії, майстерні, складу і т.п. 
Вогняні роботи без отримання письмового дозволу проводяться на 
будівельних майданчиках і в місцях, безпечних в пожежному відношенні, тільки 
фахівцями високої кваліфікації, обізнаними з програмою пожежно-технічного 
мінімуму. Список фахівців, допущених до самостійного проведення вогняних 
робіт без отримання письмового дозволу, оголошується керівником об'єкта. 
При роботі на даху робітники надягають спецодяг, спецвзуття та запобіжні 
паски. 
Забороняється застосовувати для внутрішнього фарбування свинцеві 
фарби. Не дозволяється в якості розчинника застосовувати бензин та 
етилірований бензин. 
Вогненебезпечні малярні склади зберігають тільки в спеціальних 
вогнестійких приміщеннях. 
Приготування малярних складів із шкідливими і вогненебезпечними 
речовинами ведуть робітники, які пройшли спеціальне навчання. Робітники 
захищені респіраторами, захисними окулярами, нешкідливими миючими 
засобами, захисними пастами. 
При виконанні бетонних робіт заземляють корпуса вібраторів. При цьому 
мають на увазі, що, не дивлячись на низьку напругу (36 В), при роботі з 
вібраторами без дотримання вимог техніки безпеки не виключається 
можливість враження робітників струмом. 
При проведенні електропрогріву в зимовий час, окрім обмеження доступу 
людей до місця прогріву шляхом встановлення огорожі та попереджуючих 
знаків, в зоні прогріву вмикають червону сигнальну лампу. Бетонування, а також 
всі роботи, пов’язані з перемиканням електродів, замірами температури, 
полагодженням лінії та інше, проводяться лише при вимкнутому струмі. 
Бетононасоси встановлюються в приямках з таким розрахунком, щоб навколо 
них залишались проходи шириною не менше 1м. При продувці бетоновода (в 
зимовий час) стиснутим повітрям робітники не наближуються до вихідного 
отвору бетоноводу на відстань меньше 10м. 
При монтажних роботах особлива увага звертається на роботу гусеничного 
крану. Безпека його використання забезпечується відповідністю вантажно-
технічних характеристик крану масі вантажів, виконням вимог по влаштуванню 
та експлуатації підкранових шляхів, охорони небезпечної зони, зупиненню крана 
       Арк. 
       
 192   ПЗ  Б-11  
       
 
при грозі та при вітрі більше 15 м/с. 
При застосуванні механізованих засобів випробовувати монтажні пристрої. 
Складування матеріалів і конструкцій виконувати з урахування 
протипожежних відстаней, висотою не більше передбаченої нормативними 
вимогами для даного матерілу. 
Транспортування важких вантажів, великогабаритних вантажів, а також 
небезпечних вантажів виконується спецтранспортом із погодженням в ДАІ. 
Таким вантажем є баштовий кран в транспортувальному положенні. 
При виконанні кам’яних робіт необхідно суворо дотримуватись правил 
техніки безпеки, що регламентовані в [ 53]. 
Риштування повинні відповідати встановленим вимогам в частині міцності 
та стійкості. Настили риштувань огородити поручнями висотою не нижче ніж 1 
м із бортовою дошкою. Навантаження на риштування не повинні перевищувати 
допусків. 
Дверні та віконні прорізи в зовнішніх стінах, що знаходяться на рівні 
настилу або на 0.6 м вище за нього, а також отвори та прорізи в настилах та 
перекриттях повинні бути закриті або огороджені поручами на висоту 1 м. 
При кладці із внутрішніх риштувань стін висотою більше 7 м по всьому 
периметру будівлі необхідно влаштовувати захисні козирки у вигляді настилу на  
кронштейнах. Перший ряд козирків улаштовують на висоті не більше 6 м від 
рівня землі, а послідуючі через кожні 6-7 м. Над входами в сходинкові клітини 
влаштовують суцільні навіси розміром у плані не менше 22 м. 
При складуванні на будівельному майданчику цеглу в пакетах на піддонах 
укладати не більше ніж у два яруси, у контейнерах – в один ярус, без 
контейнерів – висотою не більше 1.7 м. 
До засобів колективного захисту, що застосовуються при веденні робіт 
перед’являються такі вимоги: засоби колективного захисту виготовляють за 
технічною документацією, яка розроблена та затверджена у встановленому 
порядку; перед початком експлуатації засоби колективного захисту випробувати 
статичним навантаженням, первищеним за нормативну на 20%, а під’йомні 
підмостки, крім того, динамічним навантаженням, первищеним над 
нормативним на 10%; випробовування виконати за методикою, яка вказана в 
ППР, або в інструкціях по експлуатації; час статичного навантаження 
приймається не менше 10 хв; результати випробування вважаються 
задовільними, якщо після них візуально не замічено руйнування деталей, тріщин 
в елементах та вузлах їх кріплення, а також значних деформацій несучих 
елементів засобів колективного захисту. За результатами випробувань склсти 
акт, який зберігається до використання строку експлуатації засобів колективного 
захисту. 
До монтажних та пов’язаних з ними робіт допускаються робочі, що пройшли 
курс навчання правилам безпеки при веденні монтажних робіт та перевірку 
знань спеціальною екзаменаційною комісією. 
До висотних робіт допускаються монтажники та електрозварювальники, що 
мають довідку про проходження медичного огляду, який вони проходять двічі на 
рік. До верхолазних робіт допускаються монтажники, що мають розряд не нижче 
четвертого та стаж роботи не менше одного року. При верхолазних роботах 
       Арк. 
      
 192   ПЗ  Б-11  
 
       
 
робочі прикріплюються до міцно встановлених елементів конструкцій за 
допомогою запобіжних поясів із швидкоз’ємними карабінами. При переході від 
вузла до вузла конструкції,що монтується робочі прикріплюють карабін 
запобіжного поясу до натягнутого страхувального тросу.Незалежно від 
характеру виконуваних робіт усі робочі, що беруть участь у монтажних роботах, 
повинні носити каски, що запобігають від ушкоджень при падінні предметів з 
верхніх монтажних горизонтів. 
З метою створення необхідних умов для безпечного виконання робіт на 
будівельному майданчику та будівлі, що монтується, влаштувати 
попереджувальні написи, виділені небезпечні зони, прорізи огороджені, а робочі 
місця при виконанні робіт у вечірній час та вночі – повинні бути освітлені. 
У відповідності з діючими нормами стропи, захвати та інші такелажні 
пристрої слід періодично перевіряти та при необхідності відбраковувати. Перед 
початком роботи такелажні пристрої випробують подвійним навантаженням. 
Особливі міри обережності застосовуються під час вітряної погоди. При 
вітрі силою шість балів монтажні роботи пов’язані із застосуванням крану слід 
припинити. 
Велика увага приділяється електрозварним роботам, так як при виконанні 
цих робіт окрім загрози ураження електричним струмом існує і пожежна 
небезпека. 
До електро- та газозварювальних робіт допустити робочі не молодше 18 
років, які пройшли навчання, інструктаж та медогляд. 
Місця газополум’яних робіт огородити, звільнити від горючих матеріалів, 
облалнуються засобами колективного та індивідуального захисту, у т.ч. в цих 
місцях встановлюють ящих з піском, вогнегасник порошкового типу. 
В небезпечних зонах зварювальникам потрібно надати наряд-допуск і 
роботи потрібно виконувати під наглядом інженерно-технічних робітників. 
Електрозварювальні аппарати повинні підключаються електриком і обов’язково 
заземлюються. 
Роботи по влаштуванню покрівель слід починати після перевірки справності 
несучих та огороджуючих конструкцій даху. Робочі повинні бути забезпечені 
спецодягом, не ковзким взуттям та запобіжними поясами. 
При складуванні на даху матеріалів необхідно приймати міри проти їх 
зізковзування та здування вітром. По закінченні зміни усі матеріали та 
інструменти слід прибрати або надійно закріпити. Зкидувати з покрівлі 
інструменти та матеріали забороняється, а зона можливого їх падіння повинна 
бути огороджена. 
Особлива обережність повинна дотримуватись при виготовленні та 
нанесенні гарячих мастик. Бітумоварочні котли повинні заповнюватися не біль 
ніж на ¾ їх місткості та при варкі повинні закриватися кришками. При нанесенні 
мастик робочий повинен знаходитися з навітряної сторони. Переносити гарячі 
мастики в бачках по драбинах не допускається.До початку штукатурних робіт всі 
прорізи скляться або закриваються. Роботи проводяться лише в тих 
приміщеннях, де є опалення та вентиляція.  
При виконанні штукатурних робіт та в процесі просушування штукатурки в 
приміщеннях необхідно підтримувати температуру в межах від 10С до 20С.  
       Арк. 
       
 192   ПЗ  Б-11  
       
 
Приготування, транспортування та зберігання штукатурного розчину в 
зимовий час повинно бути організовано таким чином, щоб при нанесенні на 
поверхню, що оштукатурюється він мав температуру не нижче 8С. 
До малярних робіт з речовинами 1-го та 2-го класу шкідливості не 
допускаються підлітки та жінки.     
Приміщення необхідно забезпечити ветиляцією. При застосуванні 
легкозаймистих речовин передбачити засоби по пожежній безпеці. Працювати в 
приміщенні повинно не менше 2-х робітників. 
Захистом від шуму є поперше  засоби індивідуального захисту:  протишумні 
шоломи, навушники і вкладиші. Можуть бути рекомендовані наступні типи 
засобів індивідуального захисту: 
- протишумні навушники ВЦНІІОТ-2; 
- протишумні вкладиші ФПОШ "Беруши". 
Застосування вкладишів допустимо при рівнях звука не вище 100 дБА, 
навушників - 110 дБА, [52,53]. 
Засоби захисту від вібрацій . Для забезпечення віброізоляції влаштовують 
розриви між елементами конструкцій або усувають тверді зв'язки між ними, а 
також уникають подібності частот власних коливань системи і частот сил, що її 
збурюють.  
Для вібропоглинання на вібруючі елементи машини або механізмів 
наносять в'язкі або пружні матеріали, яким притаманні значні внутрішні втрати. 
До таких матеріалів відносяться антивібрит, агат, сендвічні конструкції, СКЛ-25 
та інш. Зниження вібрації таким чином досягає 2-10 дБ в смузі частот 31,5-8000 
Гц. Засобами індивідуального захисту від вібрації є: черевики, рукавиці, 
виготовлені із віброзахисних матеріалів цілком або в місцях з'єднання з 
вібруючою поверхнею. 
Захист від ультра- та інфразвука. Захист від ультразвукових коливань 
здійснюється тими ж методами, що і захист від шуму. Основну увагу потрібно 
приділяти усуненню безпосереднього контакту робітників з коливними 
середовищами. Ультразвукове технологічне устаткування ізолюють кожухами 
або звукоізолюючими камерами. Внутрішні поверхні камер облицьовуються 
звукопоглинаючими матеріалами. Робочі місця можна екранувати. Для 
поглинання енергії ультразвука рекомендуються матеріали, подібні до 
застосовуваних при зниженні шуму, але з більшою ефективністю на високих 
частотах. 
Труднощі захисту від інфразвукових хвиль полягають в тому, що стіни і 
великі елементи конструкцій починають вібрувати в ритмі інфразвука і не чинять 
йому ніякого опору. Інфразвук практично не послаблюється перешкодами, тому 
основною задачею захисту людини від шкідливого впливу інфразвука є 
виключення чи ослаблення його генерування в самому джерелі. Ефективними 
заходами від інфразвука є також застосування методів зниження вібрацій. 
 
 
 
 
 
       Арк. 
       
 192   ПЗ  Б-11  
       
 
6.2 Техніка безпеки при зварювальних роботах в колодязях, 
каналах, металевих ємностях 
 
До самостійного виконання зварювальних робіт і газорізальних робіт 
допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичну комісію, 
спеціальне технічне навчання, склали іспит і мають відповідні посвідчення.  
Жінки до виробництва зварювальних робіт усередині ємності (котлах, 
цистернах, баках) не допускаються.  
 Перед допуском до роботи зварник проходить інструктажі вступний і за 
технікою безпеки на робочому місці, а в подальшому - повторні інструктажі з 
техніки безпеки не рідше 1 разу на три місяці. Повторна перевірка знань 
газозварника проводяться 1 раз в12 місяців.  
Зварювальник повинен виконувати вимоги безпеки, [52,53]:  
-Правила внутрішнього розпорядку особливо в частині заборони перебування 
на роботі в стані алкогольного або наркотичного збудження;  
-Правила пожежної безпеки;  
-Правила особистої гігієни;  
-Тривалість робочого часу зварника не повинна перевищувати 40ч на 
тиждень;  
-Тривалість щоденної роботи визначається правилами внутрішнього 
трудового розпорядку або графіком змінності, які затверджує роботодавцем за 
погодженням з профспілковим комітетом.  
Не дозволяється проводити електрозварювальні роботи всередині ємностей 
при температурі повітря вище 43 -0С без застосування спеціальних засобів 
індивідуального захисту для забезпечення ефективного теплозахисту і подавання 
чистого повітря до працівника. 
Забороняється працювати біля неогороджених або незакритих люків, 
прорізів, колодязів. 
Перед спусканням в закриті ємності через люк працівник повинен 
переконатися, що кришка люка надійно закріплена у відкритому положенні. 
Роботи зі зварювання металів в закритих ємностях повинні виконуватися за 
умов, [52,53].: 
- наявності контрольних постів для спостереження за роботою працівника; 
- наявності люків для прокладання комунікацій та евакуації працівника; 
- безперервної роботи місцевої витяжної вентиляції і засобів, які 
унеможливлюють накопичення шкідливих речовин у повітрі робочої зони вище 
граничнодопустимих концентрацій і кисню менше 19 % (за об’ємом); 
- наявності у зварювальному устаткуванні автоматичного відключення 
подавання захисного газу і напруги холостого ходу в разі розриву зварювального 
кола; 
- забезпечення працівника рятувальними засобами та засобами 
індивідуального захисту. 
Під час зварювання металів в закритих ємностях працівник повинен мати 
рятувально-запобіжний пояс з канатом, кінець якого знаходиться у спостерігача, 
а також рятувальні лямки. Спостерігач повинен підтримувати постійний зв'язок з 
працівником. 
       Арк. 
       
 192   ПЗ  Б-11  
       
 
Не дозволяється виконувати зварювання металів всередині закритих 
ємностей (в цистернах, резервуарах, баках) без вентиляції. 
Під час зварювання металів всередині закритих ємностей повинен 
використовуватися місцевий відсмоктувач біля зварювальної дуги або установка 
загального вентилювання з обов’язковим використанням вентиляторів високого 
тиску і гнучких рукавів. Довжина і діаметр шлангів обираються так, щоб повний 
опір всієї системи становив 2000-2500 кг/м-2. 
Мінімальний повітрообмін на один електрозварювальний пост повинен 
становити 2000 м-3/год. 
Під час зварювання в закритих ємностях (газгольдерах, цистернах) та в разі 
унеможливлення улаштування місцевої витяжки повинно забезпечуватися 
подавання чистого повітря за допомогою гнучкого шланга безпосередньо до 
працівника. В зимовий період повітря повинно підігріватися до температури 20-
22 -0С. 
Об’єм поданого повітря визначається залежно від відстані між патрубком, 
через який подається повітря, і працівником, [52,53].: 
- до 3000 м-3/год - при відстані не більше 1,5 м; 
- до 6000 м-3/год - при відстані - 1,5-3 м. 
При улаштуванні витяжки із закритих ємностей, не наближеної до місця 
зварювання, об’єм повітря, що видаляється, повинен бути не менше 2000 м-3 на 1 
кг витратних електродів. 
Працівники під час виконання робіт повинні дотримуватися вимог Інструкції 
з охорони праці під час виконання монтажних робіт інструментами і пристроями, 
затвердженоїнаказом Міністерства праці та соціальної політики України від 5 
червня 2001 року № 254, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 20 липня 
2001 року за № 616/5807 (НПАОП 0.00-5.24-01). 
Вимоги безпеки до процесів при ручному дуговому зварюванні 
Ручне дугове зварювання повинно здійснюватися на стаціонарних постах, 
обладнаних пристроями місцевої витяжної вентиляції. 
В разі унеможливлення виконувати зварювання металів на стаціонарних 
постах для локального видалення пилу і газоподібних компонентів аерозолю від 
зварювальної дуги повинні застосовуватися місцеві відсмоктувачі. 
Робочі місця, розташовані на висоті понад 1,3 м від рівня землі або 
суцільного перекриття, повинні бути обладнані відповідно до НПАОП 0.00-1.15-
07. 
Одночасна робота на різних висотах по одній вертикалі дозволяється за 
наявності захисту працівників, які працюють на нижніх ярусах, від бризок 
металу, випадкового влучення недогарків та інших предметів. 
Не дозволяється розміщувати горючі матеріали в радіусі менше 5 м, а 
вибухонебезпечні матеріали і устаткування (газогенератори, газові балони) - 
менше 10 м від місця проведення електрозварювальних робіт. 
Не дозволяється зварювати посудини і трубопроводи, які знаходяться під 
тиском, або містять рідини. 
Під час виконання робіт зі зварювання металів усередині виробів, 
розміщених у приміщенні, швидкість руху повітря на робочому місці повинна 
становити 0,7-2,0 м/с. Температура повітря, що подається вентиляційними 
       Арк. 
      
 192   ПЗ  Б-11  
 
       
 
установками, не повинна бути нижче 20 -0C. 
Повітря, яке видаляється витяжними установками під час зварювання металів 
усередині виробів, повинно відводитися за межі приміщення. 
В разі унеможливлення улаштування місцевої витяжки або загального 
вентилювання усередині ємностей необхідно передбачити примусове подавання 
під маску зварника чистого повітря об’ємом 6-8 м-3/год, у холодний період року 
чисте повітря повинно підігріватися до температури не нижче 18 -0C. 
 
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ 
 Після отримання завдання в бригадира або керівника робіт газозварник 
зобов'язаний, [52,53]:  
-Перевірити наявність і справність засобів індивідуального захисту, Одягти 
їх, застебнути манжети рукавів костюма, при цьому піджак костюма має бути 
заправлений в брюки, а брюки повинні бути випущені поверх черевиків;  
-Підготувати необхідні засоби індивідуального захисту (азбестові або 
брезентові нарукавники при виробництві стельової зварювання, захисні окуляри, 
шланговий протигаз - при зварюванні або різанні кольорових металів);  
-Перевіряти робоче місце і підходи до нього на відповідність вимогам 
безпеки;  
-Підібрати інструмент, обладнання та технологічне оснащення, необхідні 
при виконанні робіт, перевірити їх справність і відповідність вимогам безпеки;  
-Перевірити стійкість зварюються або розрізають деталей і конструкцій  
-Переконатися у відсутності в зоні роботи пожежонебезпечних матеріалів;  
- Перевірити справність вентиляції, а також води у водяному затворі.  
 Газозварник не приступить до роботи при наступних порушеннях вимог 
безпеки:  
-Несправності пальника або редуктора (нещільності примикання накидної 
гайки редуктора, несправності вентиля пальника);  
-Несправності манометра на редукторі (відсутності клейма про щорічне 
випробуванні або несвоєчасному проведенні чергових випробувань, розбитому 
склі або корпусі, нерухомості стрілки при подачі газу в редукторі);  
-Порушення цілісності балона (наявність тріщин або вм'ятин), а також 
відсутності на балоні з газом клейма з датою випробування;  
-Несправності водяного затвора ацетиленового генератора, а також 
наявності інших несправностей, зазначених в інструкції заводу-виготовлювача з 
його експлуатації, за яких не допускається застосування генератора;  
-Недостатньою освітленості робочих місць і підходів до них;  
-Відсутність огороджень робочих місць, розташованих на висоті 1,3 м та 
більше, і обладнаних систем доступу до них;  
-Відсутність витяжної вентиляції у разі роботи та закритих приміщеннях;  
-Наявності в зоні роботи вибухопожежонебезпечних матеріалів. Виявлені 
порушення вимог безпеки повинні бути усунені власними силами до початку 
роботи, а при неможливості зробити це газозварник зобов'язаний повідомити про 
них бригадиру або керівнику робіт.  
Балони слід встановлювати на відстані не менше 1 м від приладів опалення 
та 5 м. від нагрівальних печей і інших джерел тепла.  
       Арк. 
       
 192   ПЗ  Б-11  
       
 
Транспортування балонів з газом робити тільки на спеціальних візках. Не 
кидати балони, не вдаряти один про одного, не братися при підйомі балона за 
його вентиль. Стежити, щоб на штуцері вентиля була заглушка, а на балоні 
ковпак.  
Не допускається переносити балони на плечах одному або двом 
робітникам.  
 Відстань між кисневим балоном і газогенератором повинно бути не менше 
5 м.  
 
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ  
 
У процесі роботи газозварник зобов'язаний, [52,53]:  
-Газозварювальні роботи проводити в спеціально обладнаних для цього 
місцях;  
-При проведенні газозварювальних робіт на тимчасових постах оберігати їх 
негорючими ширмами або щитами висотою не менше 1,8 м, забезпечити 
засобами пожежогасіння. Проводити такі роботи тільки після отримання дозволу 
на виконання робіт;  
-Зберігати на стаціонарному зварювальному посту балони з ацетиленом і 
киснем роздільно в металевій шафі з перегородкою і підлогою, що виключають 
іскроутворення при ударі;  
балони встановлюються в спеціальні стійки у вертикальному положенні і 
міцно кріпити їх хомутиками або ланцюгами. У літній час захищати їх від 
прямого попадання сонячних променів.  
-На зварювальному посту дозволяється мати по одному заповненому 
балону з ацетиленом і киснем.  
- Шланги повинні бути захищені від дотиків струмоведучими проводами, 
сталевими канатами, нагрітими предметами, масляними та жирними 
матеріалами. Перегинати і переламувати шланги не допускається;  
-Перед запалюванням пальника слід перевірити правильність перекриття 
вентиля (при запалюванні спочатку відкривають кисневий вентиль, після чого 
ацетиленовий, а при гасінні - навпаки);  
-Під час перерв у роботі пальник повинен бути погашена і вентилі на ній 
перекриті, переміщатися з запаленим пальником поза робочого місця не 
допускається;  
-Щоб уникнути сильного нагріву пальник, попередньо загасивши, слід 
періодично охолоджувати у відрі з чистою водою;  
-Ємності, в яких знаходилися горючі рідини або кисень, дозволяється 
зварювати (різати) тільки. після їх очищення, промивання і просушування. 
Забороняється проводити зварювання, різання і нагрівання відкритим полум'ям 
апарату судин і трубопроводів під тиском;  
-Щоб уникнути отруєння окисом вуглецю, а також утворення 
вибухонебезпечної газоповітряної суміші забороняється підігрівати метал 
пальником з використанням тільки ацетилену без кисню;  
-Зварювані (розрізаються) конструкції і вироби повинні бути очищені від 
фарби, масла, окалини і бруду з метою запобігання розбризкування металу і 
       Арк. 
      192   ПЗ  Б-11  
  
       
 
забруднення повітря випарами газу;  
-Зварювані конструкції до початку зварювання повинні бути закріплені, а 
при різанні повинні бути вжиті заходи проти обвалення розрізають елементів 
конструкцій;  
-При виконанні робіт з газового різання за допомогою пальників (різаків) з 
витратою ацетилену до 750 л / год необхідно застосовувати окуляри закритого 
типу зі склом ГС-2 і ГС-3, ГС-7 - до 2500 л / год, ГС-12 - понад 2500 л / ч. 
Працювати без захисних окулярів, брезентових костюмів і брезентових рукавиць, 
а також користуватися одягом і рукавицями, забрудненими маслом, бензином 
або гасом забороняється;  
-При зворотному ударі (шипінні пальника) слід негайно перекрити 
спочатку ацетиленовий, потім кисневий вентилі, після чого остудити пальник в 
чистій воді;  
-Розводити вогонь, палити і запалювати сірники в межах 10м від кисневих і 
ацетиленових балонів, газогенераторів і мулових ям не допускається.  
При газополуменевих роботах у закритих ємностях або порожнинах 
конструкцій газозварник зобов'язаний виконувати наступні вимоги, [52,53]:  
-Використовувати у процесі роботи витяжну вентиляцію, а в особливих 
випадках - шлангові протигази;  
- Розміщувати ацетиленові генератори і газові балони поза ємностей;  
-Виконувати роботи з страхувальними, які повинні перебувати поза 
ємності і тримати один кінець мотузки, другий кінець повинен бути 
прикріплений до запобіжного поясу газозварника;  
-Провести перевірку загазованості в колодязях, тунелях та інших місцях 
можливого скупчення вибухопожежонебезпечних газів до початку виконання 
робіт;  
-Не допускати одночасно виробництва газополуменевих та 
електрозварювальних робіт.  
При роботі з карбідом кальцію газозварник зобов'язаний виконувати такі 
вимоги безпеки, [53]:  
-Зберігати барабани з карбідом на стелажах у сухому, закритому, але добре 
провітрюваному приміщенні, захищеному від проникнення вологи; 
забороняється зберігати карбід кальцію в підвальних приміщеннях і біля 
робочого місця газозварника;  
-У разі виникнення пожежі в приміщенні, де зберігається карбід кальцію, 
гасити вогонь слід сухим піском або вуглекислотними вогнегасниками. 
Забороняється при гасінні використовувати воду;  
-Розкривати кришки барабанів з карбідом кальцію латунним зубилом і 
дерев'яним молотком або спеціальним ножем; для попередження іскроутворення 
барабан в місцях розтину необхідно покрити шаром солідолу товщиною 2 - 3 
мм;  
-Роздрібнювати великі шматки карбіду ла1унним молотком; при дробленні 
необхідно перебувати під навісом, користуватися респіратором (протигазом) і 
захисними окулярами;  
-Переносити шматки карбіду в герметично закривається тарі.  
Виробляти газове зварювання, різання і нагрівання деталей на відстані не 
       Арк. 
      192   ПЗ  Б-11  
  
       
 
менше 10 м від ацетиленових генераторів, не менше 5 м від кисневих і 
ацетиленових балонів, не менше 3 м від ацетиленових трубопроводів і не менше 
1,5 м від киснепроводів.  
При роботі з помічником бути обережним, не направляти на нього полум'я 
пальника і не дозволяти йому перебувати проти полум'я пальника.  
При використанні газових балонів газозварник зобов'язаний виконувати 
такі вимоги безпеки:  
а) зберігання, перевезення і видача газових балонів повинні здійснюватися 
особами, які пройшли навчання щодо поводження з ними; переміщення балонів з 
газом слід здійснювати тільки в запобіжних ковпаках на спеціальних візках, 
контейнерах або інших пристроях, що забезпечують стійкість положення 
балонів:  
б) зберігати газові балони - в сухих і провітрюваних приміщеннях, що 
виключають доступ сторонніх осіб;  
в) проводити відбір кисню з балона до мінімально допустимого 
залишкового тиску - 0,5 ати; відбір ацетилену (в залежності від температури 
зовнішнього повітря) до залишкового тиску 1 кг на см кв;  
г) застосовувати кисневі балони, пофарбовані в блакитний колір, а 
ацетиленові - у білий.  
Перед використанням кисневих балонів, редукторів і шлангів перевірити, 
чи немає на штуцерах масла. При виявленні слідів масла на штуцерах кисневого 
балона відправити балон на завод-наповнювач, зробивши напис: «Обережно. 
«Повний з газом»  
Приєднувати редуктор до балона з газом лише за допомогою спеціального 
ключа. Перед цим оглянути штуцер балона і продути його короткочасним 
відкриттям вентиля на 0,5 обороту  
Застосовувати тільки перевірену газову апаратуру, редуктори повинні 
перевірятися на газощільність один раз на три місяці, а різаки і пальники-один 
раз на місяць. Відповідальною особою з оформленням акта.  
Для ущільнення газового редуктора застосовувати тільки фіброву 
прокладку.  
При експлуатації ацетиленових газогенераторів газозварник зобов'язаний 
виконувати такі вимоги безпеки, [52,53]:  
-Не курити і не користуватися відкритим вогнем в приміщенні, де 
встановлений газогенератор;  
-Не менше 2-х разів за зміну перевіряти справність справність водяного 
затвора і рівень води в ньому, постійно підтримуючи його не нижче отвору 
контрольного крана;  
-Генератори повинні бути встановлені на спеціальні металеві піддони 
строго вертикально; забороняється встановлювати ацетиленові генератори в 
проходах, на сходових майданчиках, а також в експлуатованих приміщеннях;  
- Шматки карбіду кальцію, що завантажуються в генератор, повинні бути 
не менше 2 мм. При завантаженні генератора необхідно вдягати гумові 
рукавички;  
-Для визначення місць витоку газу слід використовувати мильний розчин, 
не допускається використовувати генератор, що має витік газу;  
       Арк. 
      192   ПЗ  Б-11  
  
       
 
- Перед наближенням до генератору менш ніж на 10м слід переконатися, 
що рукавиці і спецодяг не тліють в результаті попадання на них іскор;  
-Карбідний мул слід висипати в Мулові яму, що знаходиться далеко від 
транспортних шляхів і житлових районів;  
-Пересувати переносний газогенератор тільки після його розрядки;  
-На зварювальному посту зберігати карбід кальцію слід у кількості змінної 
потреби.   
 
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ 
При виявленні витоку газу роботу негайно припинити, усунути витік, 
провітрити приміщення. 
Прочищати мундштук наконечника латунної голкою, а не сталевий дротом. 
При зворотному ударі полум'я негайно закрити ацетиленовий і кисневий 
вентилі на пальнику (різаку), вентиль водяного затвора і вентиль на балоні. Після 
цього охолодити пальник (в холодній воді без слідів масла). 
Перш ніж запалити пальник, перевірити рівень води у водяному затворі і 
стан розривної мембрани в затворі, а також перевірити шланги і продути газами. 
У разі виникнення загоряння необхідно роботу припинити, перенести 
балони, шланги та інше обладнання на безпечну відстань від місця загоряння і 
повідомити про це бригадиру або керівнику робіт. Після цього газозварник 
повинен взяти участь у гасінні пожежі. Полум'я слід гасити вуглекислотними 
вогнегасниками, азбестовими покривалами, піском або сильним струменем води. 
При втраті стійкості зварюються (розрізають) виробів і конструкцій роботи 
слід припинити і повідомити про те, що трапилося бригадиру або керівнику 
робіт. Після цього газозварник повинен взяти участь у роботах із запобігання 
обвалення конструкцій. 
 
Вимоги безпеки після закінчення роботи 
Після закінчення роботи газозварник зобов'язаний, [52,53]: 
- Загасити пальник, шляхом закриття вентиля ацетилену, потім кисню; 
-Закрити вентиль на балонах чи газопроводі, випустити газ з усіх 
комунікацій і звільнити затискні пружини редукторів. Відвернути шланги і 
редуктор у балона. На балони навернути запобіжні ковпаки. 
-Відключити вентиляцію;. 
- Привести в порядок робоче місце; 
- Прибрати газові балони, шланги та інше обладнання у відведені для них 
місця; 
- Розрядити генератор, для чого слід очистити його від мулу і промити 
волосяною щіткою; 
- Переконатися у відсутності вогнищ загоряння; при їх наявності - залити 
їх водою; 
- Про всі порушення вимог безпеки, що мали місце в процесі роботи, 
повідомити бригадира або керівнику робіт. 
Полум'я слід гасити вуглекислотними вогнегасниками, азбестовими 
покривалами, піском або сильним струменем води. 
При втраті стійкості зварюються (розрізають) виробів і конструкцій роботи 
       Арк. 
       
 192   ПЗ  Б-11  
       
 
слід припинити і повідомити про те, що трапилося бригадиру або керівнику 
робіт. 
Після цього газозварник повинен взяти участь у роботах із запобігання 
обвалення конструкцій. 
 
6.3 Планування заходів з цивільного захисту для робітників на об`єкті 
 
Даний об'єкт – центр по обслуговуванню вантажного транспорту в залежності від 
особливостей його виробництва і інших характеристик має свою специфіку. На даному 
об'єкті виробничий процес здійснюється в ззовні та з середини будівлі, сама споруда 
виконана з збірного бетону та уніфікованих елементів, територія об'єкту насичена 
інженерними, комунальними і енергетичними лініями, густота забудови становить 30%. 
Все це дає підставу вважати характерні загальні фактори, які впливають на підготовку 
об'єкта до роботи в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу. До цих факторів 
належать: район розміщення об'єкту, внутрішнє планування і забудова території об'єкту, 
системи енергопостачання, технологічний процес, виробничий зв'язок об'єкту, системи 
управління, підготовленість об'єкту до відбудови виробництва і інше. 
Район розміщення об'єкту був вивчений за мапою (планами). Проводиться 
аналіз топографічного розміщення об'єкту: характер забудови території, яка 
оточує об'єкти (структура, густота, тип забудови); наявність на цій території 
підприємств, які можуть бути джерелами виникнення вторинних факторів 
ураження (гідровузли, об'єкти хімічної промисловості і ін.), природні умови 
навколишньої місцевості (лісові масиви - джерела можливих пожеж, рельєф 
місцевості); наявність шляхів і ін. Було з'ясовано метеорологічні умови району: 
кількість опадів, напрям пануючих середніх і приземних вітрів, а також характер 
грунту. І був зроблений висновок, що місце розташування об’єкту задовольняє 
всім вимогам. 
При вивченні об'єкту на території були виявленні споруди, які за 
особливостями їх конструкції і виробництва були б дуже вразливі для - дії вогню 
і можливих вторинних факторів ураження. Особлива увага звертається на 
ділянки, де можуть виникнути вторинні фактори ураження. На території об'єкту 
такими джерелами є: майстерні з вибухонебезпечними речовинами і 
вибухонебезпечні технологічні установки, технологічні комунікації, руйнування 
яких може викликати пожежу, вибухи і загазованість ділянки, склади 
легкозаймистих матеріалів, холодильні джерел енергопостачання, установки, які 
використовують аміак та інші. 
Характерними стихійними лихами в зоні розташування споруди є [54,55]: 
      -  землетруси силою до 6 балів; 
      -  ураганні вітри швидкістю 15 м/сек та більше; 
      -  снігові замети; 
      -  підтоплення (території, основи фундаментів).    
Особливу увагу приділяють системі енергопостачання. Система 
енергопостачання повинна мати захист від впливу електромагнітного імпульсу 
ядерного вибуху. 
При розгляді системи водопостачання звертається увага на захист споруд і 
водозбірників на підземних джерелах води від радіоактивного, хімічного і 
       Арк. 
       
 192   ПЗ  Б-11  
       
 
біологічного зараження. Стійкість мережі водопостачання підвищується при 
заглибленні в грунт всіх ліній водопроводу і розташування належних гідрантів і 
відключаючих пристроїв на території, яка не може бути заваленою. 
Нормальна робота  залежить від безперервного забезпечення технічною і 
питною водою. Порушення у постачанні водою об'єкту може призвести до його 
зупинки і викликати труднощі в проведенні рятувальних робіт в районі 
стихійного лиха, аварії, катастрофи або застосування сучасної зброї. Для 
підвищення стійкості постачання об'єкта водою система водопостачання 
здійснюється від двох незалежних джерел, одне з яких підземне. Резервуари 
чистої води треба устаткувати герметичними люками і вентиляцією з очисткою 
повітря від пороху. 
Жорсткі вимоги до зберігання і захисту в ремонтних цехах кисня, 
вибухонебезпечних і горючих речовин.  
На даному об’єкті встановлена спринклерна система пожежогасіння на 
випадок пожежі. 
 Будівлі і споруди на об’єкті розміщуємо розосереджено. Відстань між 
будівлями нормується протипожежними розривами – 3-5 м. При забезпеченні 
таких розривів виключається можливість перенесення вогню з однієї будівлі на 
інші, навіть якщо гасіння пожежі не проводиться. 
 Найбільш важливі виробничі споруди проетуємо з заглибленням або 
пониженням висоти, прямокутної форми в плані. Це зменшить парусність будівлі 
і збільшить її опір ударній хвилі будь – якого вибуху. Висока стійкість до 
ударної хвилі властива залізобетонним будівлям із металевим каркасом в 
бетонній опалубці. 
 Для підвищення стійкості до пожеж в будинках застосовуємо вогнестійкі 
конструкції, а також вогнезахисна обробка горючих елементів будівлі. 
 В складських приміщеннях проектуємо якомога менше вікон та дверей. 
Складські приміщення для зберігання легкозаймистих речовин розміщуються в 
окремих блоках заглиблених, або напівзаглиблених біля кордонів об’єкту або за 
його межами. 
           Душові приміщення проектуємо з врахуванням використання їх робочими. 
 Дороги на території об’єкту запроектовані з твердим покриттям і такими, 
що забезпечують зручний і найкоротший шлях між виробничими будівлями, 
спорудами та складами, [54,55]. 
 Системи побутової і виробничої каналізації мають не менше 2 випусків в 
міську каналізаційну мережу і пристосування для аварійних викидів в 
підготовлені для цього місця. 
Під час настання грози,  при   сильному   вітрі, без освітлення в темний час 
доби  роботи  на лісах припиняються.  
При виробництві бетонних робіт з'являються додаткова небезпека для 
робітників: погана видимість, низька температура, підвищена напруга (до 380 В).  
  Робота по бетонуванню з лісів, що розміщені ззовні будівлі не може 
виконуватися  при   сильному   вітрі  (більше 6 балів, швидкість вітру 11 —12 
м/с), під час грози, а також при настанні темноти, якщо робоче місце недостатньо 
освітлено. При роботі на підйомнику моторист повинен бачити місця 
завантаження сумішшю внизу і розвантаження вгорі. Якщо ця вимога 
       Арк. 
       
 192   ПЗ  Б-11  
       
 
нездійсненна, необхідно застосовувати систему сигналізації (дзвінок, телефон і 
ін.). Встановлюють також точний порядок обміну сигналами. 
Машиніст зобов'язаний опустити вантаж, припинити експлуатацію крану і 
повідомити відповідальному за безпечне виконання робіт про виниклі 
несправності.  При раптовому припиненні подачі електроенергії або зупинці 
крану із-за несправностей машиніст зобов'язаний поставити рукоятки 
контроллерів в нульове положення і вимкнути рубильник в кабіні. Якщо вантаж 
в цей час піднятий, машиніст зобов'язаний викликати відповідального за 
безпечне виробництво робіт кранами і в його присутності опустити вантаж 
розгальмуванням. 
При аварії під час роботи крану або нещасному випадку машиністові слід 
негайно зупинити кран і повідомити про це відповідального за безпечне 
виконання робіт по переміщенню вантажів кранами, а також особа по нагляду за 
безпечною експлуатацією крану.   При виникненні на крані пожежі машиністові 
необхідно негайно знеструмити його і приступити до гасіння пожежі власними 
силами, одночасно викликавши одного з членів бригади, обслуговуючої кран, 
пожежну  охорону , [54,55]. 
Викликати надзвичайну ситуацію, аварію можуть такі фактори, [55]:  
- психологічні – втрата самовладання, порушення координації рухів, 
необережні дії, недбале виконання своєї роботи;  
- метеорологічні –  сильний   вітер, низька і висока температура повітря, 
дощ, сніг, туман, ожеледь;  
- аварії будівельних конструкцій унаслідок проектних помилок, порушення 
технології виготовлення збірних конструкцій, низької якості будівельно-
монтажних робіт, неправильній експлуатації і ін.;  
- падіння монтованих конструкцій унаслідок не технологічності 
конструкцій, невідповідності по стикуємим розмірах і поверхнях, порушення 
послідовності технологічних операцій і ін.;  
- падіння матеріалів, елементів конструкцій, оснащення, інструменту і тому 
подібне унаслідок порушення вимог правил безпеки – відсутність бортової 
дошки настилу лісів і ін.;  
- електропроводка, електроустаткування, електроапаратура, світильники – 
із захисними екранами;  
- куріння, використання  відкритого вогню і робота інструментів, що дає 
при ударі іскри, не допускаються;  
- сміття і інші матеріали, потенційно небезпечні до займання, негайно 
віддаляються в безпечні місця. 
При виникненні  аварійної   ситуації  необхідно:  
а) припинити роботу;  
           б) попередити працівників про небезпеку;  
в) повідомити  керівника робіт і сприяти усуненню  аварійних   ситуацій, а 
також їх розслідуванню в цілях розробки протиаварійних заходів;  
д) при нещасних випадках  з людьми необхідно надати першу допомогу 
потерпілому,  викликати лікаря або прийняти заходи по відвезенню його до 
закладів медичного обслуговування та доповісти  керівникові  робіт і прийняти 
необхідні заходи  по збереженню обстановки, в якій  стався нещасний випадок 
       Арк. 
      
 192   ПЗ  Б-11  
 
       
 
або аварія, якщо це не пов'язано  з  небезпекою для здоров'я і життя людей.  
При виникненні пожежі необхідно, [54,55]:  
а) повідомити пожежну охорону і дати сигнал тривоги  для місцевої 
пожежної охорони і добровільної пожежної дружини;  
б) прийняти заходи до евакуації людей і порятунку матеріальних 
цінностей;  
в) приступити до гасіння пожежі своїми силами та засобами 
пожежегасіння. 
Безпечні і здорові умови праці будівельників багато в чому залежать від 
забезпеченості їх  засобами  індивідуального захисту, які призначені для 
оберігання тіла людини, очей, органів слуху, дихальних шляхів від 
несприятливих дій зовнішнього середовища і шкідливих чинників виробництва. 
Засоби   індивідуального   захисту  залежно від призначення діляться на: 
ізолюючі костюми,  засоби   захисту  органів дихання, спеціальний одяг, 
спеціальне взуття,  засоби   захисту  рук,  засоби   захисту  обличчя,  засоби   
захисту  очей,  засоби   захисту  органів слуху, запобіжні пристосування і захисні 
дерматологічні  засоби . 
Спецодяг (комбінезони, напівкомбінезони, куртки, брюки, костюми, 
халати, плащі, кожухи, фартухи, жилети і нарукавники) по своїм захисних 
властивостях бувають загального призначення - призначені для захисту людини 
від бруду і травм при виконанні будівельно-монтажних робіт, а також при роботі 
на верстатах і механізмах, вологозахисне, термозахисне, кислотозахисне 
спецвзуття, так само як і спецодяг, служить захисним цілям. 
Для захисту голови робітника від зовнішніх дій: падіння дрібних 
предметів, сонячних променів при роботі літом на відкритому повітрі і т. ін. - 
застосовують каски. 
Засобами   індивідуального   захисту  є запобіжні пристосування (запобіжні 
пояси, діелектричні килимки, ручні захвати, маніпулятори, наколінники, 
налокітники, наплічники). Запобіжний пояс застосовують при монтажних, 
покрівельних і інших роботах, пов'язаних з перебуванням робітників на висоті. 
Запобіжні пояси через кожні 6 місяців піддаються випробуванню на статичне 
навантаження, рівне 4000 Н (400 кгс), про що робиться запис в місці нанесення 
маркерування.   
До  засобів   індивідуального   захисту  очей в першу чергу відносяться 
захисні окуляри, від пилу, твердих часток, хімічно неагресивної рідини і газів, 
ультрафіолетового випромінювання і інших небезпечних виробничих чинників.  
Для захисту органів дихання від шкідливих газів і пилу користуються 
фільтруючими та ізолюючими приладами такими як: противогазами і 
респіраторами, пневмошлемами.  Принцип їх дії полягає в ізоляції органів 
дихання від довкілля і забезпеченні подачі чистого повітря для дихання.  
Для  захисту  органів дихання людини від нетоксичного пилу застосовують 
респіратори. Марлеві пов'язки відносяться до простих типів респіраторів і 
складаються з 5...6 шарів марлі, які у міру забруднення слід замінювати новими. 
Марлеві пов'язки можуть бути рекомендовані лише для захисту від пилу при 
невеликих концентраціях, наприклад деревинною. Для захисту, органів слуху від 
шуму з рівнем до 120 дб (наприклад, при роботі з будівельно-монтажними 
       Арк. 
      
 192   ПЗ  Б-11  
 
       
 
пістолетами) застосовують шлеми, навушники і вкладиші. Їх використання 
дозволяє ослабити зовнішній шум на 30-40 дб. Шкіру рук захищають від дії 
шкідливих речовин рукавицями, профілактичними кремами, пастами. 
При виконанні будівельних робіт взимку дотримуються тих же правил 
техніки безпеки, що і влітку. Крім того, необхідно вчасно очищати ліса, підмості 
і драбини від снігу та криги, а при необхідності посипати піском. Не можна 
встановлювати підмості на не очищені від снігу перекриття або грунт. 
При зведенні кладки із застосуванням електропрогрівання не можна 
працювати на тих ділянках, де конструкція перебуває під напругою. Напругу 
дозволяється включати тільки після припинення кладки й установки 
попереджуючих знаків, що забороняють доступ у небезпечну зону 
Робітники, зайняті зведенням кладки на відкритому повітрі, повинні бути 
забезпечені теплим одягом. Залежно від погоди (мороз, вітер) їм надають час для 
обігріву в теплому приміщенні. 
           Робітники, що готують розчини з хімічними добавками, проходять 
спеціальний інструктаж про особливості цих робіт. У зв'язку з тим що хімічні 
добавки мають різний ступінь шкідливості і мають відмінні один від одного 
властивості, інструктаж робітників про заходи безпеки проводять перед 
застосуванням кожної нової хімічної добавки. Приміщення, в яких готують 
розчини, повинні мати достатню вентиляцію.         
 
 
       Арк. 
      
 192   ПЗ  Б-11  
 
       
 
 
 
 
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ  
 
 
 
 На будівництво — Зварювальний цех заводу ПАТ «Південьзахідшляхбуд», м. 
Вінниця 
 
 
 
 
 
 N п/п                          Найменування показників Один.виміру Показники 
    1                                            2            3           4 
    1 Найменування будівлі та її місцезнаходження Зварювальний цех заводу ПАТ 
     «Південьзахідшляхбуд», м. Вінниця 
 
2 Характеристика будівництва      Нове 
    3 Кошторисна вартість будівництва в поточних цінах      Тис.грн.   139750,231 
2025р. 
                  - в т.ч. Б М Р      Тис.грн.   14991,687 
    4 Б  Будівельний об`єм        М3     25404 
    5 З  Загальна площа        М2      2641 
    6 Кошторисна вартість 1 м3 будівлі        Грн. 5501 
    7 Кошторисна вартість 1 м2 будівлі        Грн 52915 
    8 Трудомісткість будівництва     Люд/год    162231 
    9 Затрати праці на будівництво 1 м3 будівлі     Люд/дн.    0,8 
    10 Затрати праці на будівництво 1 м2 будівлі     Люд/дн.    7,68 
    11 Тривалість будівництва     Місяців               
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Список літератури 
 
 
1. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Будівельна кліматологія. Норми проектування.- 
К.: МінБуд, 2010. 
2. ДБН В.1.2-2-2006 Навантаження і впливи. Норми проектування. - К.: 
Мінбуд України, 2006. 
3. ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об‘єктів будівництва - К.: Мінбуд 
України, 2002. 
4. ДБН 360-92* Містобудівництво. Планування та забудова міських та 
сільських поселень. - К.: Мінбуд України, 1992. 
5. ДСТУ Б В.2.2-29:2011 Будівлі підприємств. Параметри. - К.: Мінбуд 
України, 2011. 
6. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення 
проектування. - К.: Мінбуд України, 2009. 
7. .ДСТУ Б В.2.6-143:2010 Конструкції будинків і споруд. Балки фундаментні 
залізобетонні для стін будівель промислових і сільськогосподарських 
підприємств. Технічні умови.- К.: Мінбуд України, 2010. 
8. ДСТУ Б В.2.6-63:2008 Конструкції будинків і споруд. Колони 
залізобетонні для одноповерхових будівель підприємств. Технічні умови. -  
К.: МінБуд України, 2008. 
9. ДСТУ Б В.2.6-200:2014 Конструкції металеві будівельні. Вимоги до 
монтажу. -  К.: МінБуд України, 2014. 
10. ДСТУ Б В.2.6-73:2008 Конструкції будинків і споруд. Балки підкранові 
сталеві для мостових електричних кранів загального призначення 
вантажопідйомністю до 50 т. Технічні умови. -  К.: МінБуд України, 2014. 
11. ДСТУ Б В.2.6-67:2008. Балки кроквяні і підкроквяні залізобетонні. 
Технічні умови. -  К.: МінБуд України, 2008. 
12. ДСТУ Б В.2.6-54: 2008 Ригелі залізобетонні для багатоповерхових 
будівель. Технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2008. 
13. ДСТУ Б В.2.6-59:2008 Конструкції будинків і споруд. Плити перекриттів 
залізобетонні ребристі заввишки 300 мм для будівель і споруд. Технічні 
умови.- К.: Мінбуд України, 2008. 
14. ДСТУ Б В.2.6-62-2008 Марші та сходові площадки залізобетонні. Технічні 
умови. - К.: Мінбуд України, 2008. 
15. ДСТУ Б В.2.6-64:2008 Конструкції будинків і споруд. Панелі стінові 
зовнішні бетонні і залізобетонні для житлових і громадських будівель. 
Технічні умови. -  К.: МінБуд України, 2008. 
16. ДСТУ Б В.2.7-61:2008 Будівельні матеріали. Цегла та камені керамічні 
рядові і лицьові. Технічні умови.- К.: МінБуд України, 2008. 
17. ДСТУ Б В.2.7-80:2008 Будівельні матеріали. Цегла та камені силікатні. 
Технічні умови.. - К.: Мінбуд України, 2008. 
18. ДСТУ Б В.2.6-55:2008. Перемички залізобетонні для будівель з цегляними 
стінами. - К.: Мінбуд України, 2008. 
19. ДБН В.2.6-14-97 Покриття будинків і споруд.- К.: МінБуд України, 1997. 
20. ДСТУ-Н Б В.2.6-83:2009 Конструкції будинків і споруд. Настанова з 
проектування світлопрозорих елементів огороджувальних конструкцій.- 
К.: МінБуд України, 2009. 
21. ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні. Загальні 
технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2011. 
22. ДСТУ 9217:2023 Профілі сталеві для віконних і ліхтарних рам та віконних 
панелей промислових будівель. Технічні умови. - К.: Мінбуд України, 
2023. 
23. ДСТУ 7550:2014 Профілі сталеві гарячекатані різної призначеності. 
Сортамент- К.: Мінбуд України, 2011 
24. ДСТУ Б В.2.6-99:2009. Блоки дверні дерев`яні. Загальні технічні умов. - К.: 
Мінбуд України, 2009. 
25. ДСТУ EN 13241:2019 Двері та ворота промислових, торговельних і 
гаражних приміщень. Стандарт на продукцію, експлуатаційні 
характеристики. К.: Мінбуд України, 2009 
26. СНиП 2.03.13-88 Полы. Нормы пректирования. – М.: Стройиздат, 1972. 
27. ДБН В.2.2-28:2010 Будинки адміністративного та побутового призначення. 
-К.: Мінбуд. України, 2010. 
28. Ю.С. Сергєєв, Е.Р. Боровський, А.М. Кравчук, В.Д. Івченка Санітарно-
технічне обладнання будівель. Приклади обчислення. До: Вища школа, 
1991р., 207с. 
29. ДСТУ-Н Б EN 1996-2:2012 Єврокод 6. Проектування кам`яних 
конструкцій. Частина 2. Конструктивний аналіз, вибір матеріалів і 
виконання кам`яної кладки. - К.: Мінбуд. України, 2012. 
30. ДБН В.1.1-2002 Пожежна безпека об"єктів будівництва. - К.: Мінбуд. 
України, 2002. 
31. ДБН В.1.2-10-2008. Основні вимоги до будівель і споруд. Захист від шуму- 
К.: Мінбуд. України, 2008. 
32. ДСТУ 2569-94 Водопостачання і каналізація. Терміни та визначення- К.: 
Мінбуд. України, 1994. 
33. ДСТУ Б В.2.7-201:2009 Труби чавунні та пластмасові каналізаційні, 
фасонні частини до них та муфти чавунні для азбестоцементних напірних 
труб. Номенклатура показників К.: Мінбуд. України, 2009. 
34. ДБН В.2.6-98:2009 Бетонні та залізобетонні конструкції - К.: Мінбуд 
України, 2009. 
35. Барашіков А.Я. Залізобетонні конструкції. Курсове та дипломне 
проектування. -К.: Вища шк.- 1987, 416 с.ДСТУ 3760:2006. Прокат 
арматурний для залізобетонних конструкцій. Загальні технічні умови. .- К.: 
МінБуд України, 2006. 
36. Залізобетонні та кам’яні конструкції. Навчально-методичні матеріали до 
виконання курсового проекту №1 для студентів спеціальності 192 
Будівництво та цивільна інженерія. Черкаси, ЧДТУ, 2019 
37. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення 
проектування. - К.: Мінбуд. України, 2009. 
38. Методичні вказівки до курсового проекту з курсу “Основи та фундаменти” 
для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 192 
Будівництво та цивільна інженерія / Укладачі: Величко В.М., Кузнецова 
О.В., Черкаси, ЧДТУ, 2018.. 
39. ДСТУ-Н Б В.2.6-203:2015 Настанова з виконання робіт при виготовленні 
та монтажі будівельних конструкцій. - К.: Мінбуд. України, 2015. 
40. Технологія будівельного виробництва: Підручник / М.Г.Ярмоленко, 
Є.Г.Романушко, В.І.Терновий та ін.; За заг. ред. М.Г.Ярмоленка. – 2-ге 
вид., допов. І переробл. – К.: Вища шк., 2005. – 342 с  
41. Технологія монтажу будівельних конструкцій: Навчальний посібник/ В.К. 
Черненко, М.Г.Тонкачеєв, Осипов О.Ф., Є. Г. Романушко та інш.; За ред. 
В.К. Черненко – К.: Горобець Г. С., 2010. – 372 с . 
42. ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 Настанова щодо проведення земляних робіт, 
улаштування основ та спорудження фундаментів. – К.: Мінрегіонбуд 
України, 2013. 
43. ДБН А.3.2-2:2009 ССБТ Охорона праці і промислова безпека в 
будівництві. Основні положення - К.: Мінбуд. України, 2009. 
44. Технологія будівельного виробництва: Практикум / Навчальний посібник / 
М.Г.Ярмоленко, Є.Г.Романушко, О.Ф.Осипов та ін.; За заг. ред. 
М.Г.Ярмоленка. – К.: Вища шк., 2007. – 207 с  
45. Станевський В.В, Будівельні крани К., Будівельник, 1989. 
46. ДСТУ Б А.3.1-22:2013 Визначення тривалості будівництва об’єктів. – К.: 
Мінрегіонбуд України, 2013 
47. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва. – К.: 
Мінрегіонбуд України, 2013 
48. Методичні вказівки до розробки будівельного генерального плану в 
курсовому і дипломному проектуванні для студентів спеціальності  
Будівництво та цивільна інженерія. Укл. М.О. Березань. - Черкаси, ЧДТУ, 
2019 
49. Справочник по технике безопасности. Нисис М. Н., Гринкруг Г. Н. 
Издание третье, исправленное и дополненное. Киев, «Будівельник» , 1977. 
50. Бикова О.В. Болієв О.В., Деревинський Д.М., Єлісеєв В.Н., Миронець 
С.М., Осипенко С.І., Півень Ю.О. та інш. Основи цивільного захисту: 
Навчальний посібник. – К, 2008. – 223 с 
51. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. – К.: 
Знання-Прес, 2007. – 487 с. 
52. ДБН Д.2.2 – 2008 Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні 
роботи 
53. ДБН Д.2.3 – 2008 Ресурсні елементні кошторисні норми на монтаж 
устаткування 
54. ДБН Д.2.4 – 2008 Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно – 
будівельні роботи 
55. ДБН Д.2.5 – 2008 Ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно – 
відновлювальні роботи 
56. ДБН Д.2.7 – 2008 Ресурсні елементні кошторисні норми експлуатації 
будівельних машин і механізмів. 
57. ДБН А.1.1-1.93 Система стандартизації та нормування в будівництві. – К.: 
Мінбудархітектури України, 1993. 
58. ДСТУ Б А.2.4-6:2009 СПДБ. Правила виконання робочої документації 
генеральних планів.- К.: МінБуд України, 2009. 
59. ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої 
документації.- К.: МінБуд України, 2009. 
60. ДСТУ Б А.2.4-10:2009. Правила виконання спецификацій обладнання, 
виробів та матеріалів.- К.: МінБуд України, 2009. 
61. ДСТУ Б А.2.4-7:2009 Правила виконання архітектурно будівельних 
робочих креслень.- К.: МінБуд України, 2009.
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
