Виробничий корпус Уманського лікеро-горілчаного заводу, м. Умань Черкаської обл.

Вдовиченко, Ганна Михайлівна
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6150
Назва:	Виробничий корпус Уманського лікеро-горілчаного заводу, м. Умань Черкаської обл.
Автори:	Єксарьов, Олексій Акакієвич Вдовиченко, Ганна Михайлівна
Ключові слова:	виробничий корпус;архітектурно-будівельні рішення;залізобетонні конструкції;промислове будівництво;інженерні системи
Дата публікації:	чер-2025
Короткий огляд (реферат):	У проекті розглянуто виробництво лікеро-горілчаних виробів на підприємстві з урахуванням технологічних, архітектурно-будівельних та інженерних аспектів. Виробництво включає приготування ароматних спиртів, спиртових настоїв, спиртових соків та морсів, а також приготування цукрового сиропу і виготовлення готової продукції – горілки та лікерів. Описано послідовність технологічних процесів: екстракція та настоювання рослинної сировини, спиртування соків, фільтрація та купажування, розлив і пакування готової продукції. У архітектурно-будівельному розділі наведено об’ємно-планувальні рішення виробничого корпусу, конструктивні рішення (фундаменти, каркас, стіни, перекриття, покриття), розташування допоміжних приміщень (санітарно-побутові, медпункт, їдальня, тренажерна зала) та заходи з охорони праці і пожежо-вибухобезпеки. Окремо розглянуто заходи щодо захисту будівельних конструкцій від корозії, впливу грибків, солей та агресивного середовища, а також забезпечення комфортного рівня освітлення, шуму, вібрації, теплопостачання, вентиляції, водопостачання і каналізації. Проект включає технічні та розрахункові показники виробничого корпусу, специфікацію залізобетонних і металевих конструкцій та нормативні вимоги щодо безпеки і умов праці персоналу.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6150
Розташовується у зібраннях:	192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво)
Файли цього матеріалу:
Файл	Опис	Розмір	Формат
Kvalifikaciyna robota bakalavra Vdovichenko G.M..pdf Restricted Access		2.65 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
1 Технологія основного виробництва
Виробництво ароматних спиртів Проектом передбачено приготування 
ароматних спиртів, які використовуються для горілок, а також для 
виробництва настоянок. Ароматні спирти готуються на двох установках типу 
«Аламбік». Суха подріблена рослинна сировина загружається в куб, в який 
додається необхідна кількість сортировки. В куб подають пару і випарюють 
ароматний спирт. Спирт охолоджують на дефлегматорі та конденсаторі, що 
входять в склад установки. Конденсат ароматного спирту надходить в 
збірник ароматного спирту і по мірі необхідності використовують для 
приготування горілок і настоянок. Витратні ємності ароматних спиртів 
встановлені в цеховій коморі біля купажних ємностей.
Виробництво спиртових настоїв Проектом передбачається отримання 
спиртових настоїв екстрагуванням водно-спиртовою рідиною сушеної 
рослинної сировини способом 2-кратного настоювання з щоденним 
перемішуванням в такій послідовності:
завантаження подрібненої рослинної сировини в ємності 
приготування водно-спиртової суміші в ємності і перекачування її 
насосом
настоювання сировини на протязі 5-14 діб в залежності від її виду 
при щоденному перемішуванні
перекачування настоїв 1-го зливу насосом в зірники для зберігання 
другий злив сировини водно-спиртовою сумішшю 
повторне настоювання сировини на протязі 5-10 діб при щоденному 
перемішуванні
змішування настоїв 1-го та 2-го зливу і подача їх самопливом в 
ємності
вивантаження відпрацьованої сировини і випарення з неї спирту у кубі.
Отримання спиртових соків Проектом передбачається підготовка до 
використання соків, що надходять на підприємство в такій послідовності:
перекачування соків, що надходять автотранспортом, пересувним
насосом в ємності
спиртування соків
відстоювання спиртованих соків
перекачування соків в ємності для зберігання
подача соків самопливом в ємності
А рк .
192 ПЗ
/
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д а т а
Виробництво спиртових морсів Послідовність виробництва: 
приймання плодово-ягідної сировини та її зважування 
сортування сировини з виправленням відходів 
миття, подрібнення сировини і завантаження її в ємності 
приготування водно-спиртової суміші в ємності і перекачування її 
насосом
настоювання сировини на протязі 6-10 діб в залежності від її виду 
при щоденному перемішуванні
перекачування морсів 1 -то зливу насосом в збірники для зберігання 
другий залив сировини водно-спиртовою сумішшю 
повторне настоювання сировини на протязі 6-10 діб при щоденному 
перемішуванні
змішування морсів 1-го та 2-го зливу і подача їх самопливом в 
ємності
вивантаження відпрацьованої сировини і випарення з неї спирту у кубі.
Приготування цукрового сиропу Проектом передбачається приготування 
цукрового сиропу гарячим способом у сироповарочному котлі об’ємом Зм3 з 
подальшою його фільтрацією на фільтрі для цукрового сиропу. Для 
зберігання сиропу передбачені ємності об’ємом 5м3, що обладнані 
електромішалками. Подача сиропу в ємності -  самопливом.
Виробництво лікеро-горілчаних напоїв Із спиртосховища насосами спирт 
подається в мірники спирту. Спирт із мірників і виправлена вода із ємностей 
надходять у інжектори і ємності для приготування сортировки, що обладнані 
електромішалками. Сортировка перемішується на протязі 2-х годин. Крім 
того в неї добавляють чистий брак із ємностей. З ємності готова сортировка 
насосами перекачується в напірні ємності, а з інжекторів -  у буферні ємності 
і далі насосами у напірні. З напірних ємностей сортировка самопливом 
надходить на 24 фільтраційні батареї, кожна з яких складається із двох 
піщаних фільтрів і вугільної колони. Швидкість роботи вугільної колони 
залежить від активності вугілля, швидкості фракції, висоти шару вугілля, 
температури сортировки. Сортировка, що пройшла фільтраційну батарею (в 
т.ч. кінцеві фільтри), надходить в буферні ємності, з яких насосами під 
тиском до 0,2МПа пропускається через установки для доочистки водно- 
спиртової суміші і далі у купажні ємності для горілок. Сортировка від 
кінцевих фільтрів надходить безпосередньо в купажні ємності для лікерів. В 
купажних ємностях проходить доведення продукції до показників, що 
обумовлені ДСТУ (корегування міцності, внесення інгредієнтів), а також
А рк .
192 ПЗ З Б - 11 я
Зм. А рк. № докум . П ідпис Д а т а
перемішування електромішалками. Лікери з ємностей через фільтр, а готова 
горілка безпосередньо з ємностей самопливом надходять у цех розливу, де 
вся продукція проходить остаточну фільтрацію (так звана «поліровка» на 
фільтрах) і подається на розлив. Розлив горілки передбачається на 6 лініях 
розливу (в т.ч. З лінії на І пусковий комплекс) продуктивністю 6000 
пляшок/годину з укупоркою «під гвинт». Для розливу горілчаних виробів 
використовуються тільки нові пляшки місткістю 0,25л, 0,5л, 0,7л. Упаковані 
на піддонах термозбіговою плівкою нові пляшки за допомогою 
електронавантажувачів транспортуються до деполітезаторів, вивантажуються 
і транспортерами для пляшок подаються на контроль і далі -  транспортерами 
для пляшок надходять до ополіскувачів. Облік пляшок здійснюється за 
допомогою лічильників. Ополіскані пом’якшеною водою пляшки 
транспортером подаються на контроль до світлових екранів та на облік до 
лічильників і далі -  до моноблоку розливу і закупорювання. Для подачі 
ковпачків до укупорювальної машини моноблоку встановлений 
автоматичний елеватор. На лінії 1 передбачений стіл інгредієнтів, 
встановлений між моноблоком розливу і укупорювальною машиною. На 
вказаному столі при необхідності вручну виконується закладання в пляшки 
стручків перцю. Пляшки, які закупорювані, транспортерами надходять до 
бракераж них установок. Біля бракераж них установок встановлені столи 
відбору бракованих пляшок. Далі плашки транспортерами подаються до 
етикетировочних машин, проходять через установку пригладжування 
етикетки, розподілювач пляттюк по рядах і укладач пляшок в короба або 
підложки, термопак де обмотуються термозбіговою плівкою, заклеювач 
коробів, укладаються на піддони і електронавантажувачем транспортуються 
до обмотувала палет і далі в склад готової продукції. Наклейка етикеток, 
контр етикеток і акцизних марок передбачається за допомогою автоматів 
етикетувальних, що входять в комплект поставки лінії. Пакування готової 
продукції передбачається в термоусадкову поліетиленову плівку, укладання 
готової продукції в лотки із гофрованого картону передбачене на установках 
для упакування готової продукції. Потреба відділення розливу у стиснутому 
повітрі забезпечується від компресорної, що розміщена в допоміжному 
корпусі і обладнана двома гвинтовими компресорами моделі V 25 
продуктивністю 2,4м3/хвил. кожний.
А рк .
192 ПЗ З Б - 11 о
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д ат а
2 Архітектурно - будівельний розділ 
2.1 Вихідні дані
Виробничий корпус заводу по виготовленню лікеро-горілчаних виробів являє 
собою комплекс одноповерхового, триповерхового та шестиповерхового блоків 
Уманського лікеро-горілчаного заводу, м. Умань Черкаської обл.
Будівля, що проектується знаходиться в II кліматичному районі.
- середньорічна температура повітря +7,7°С
- середня температура найбільш жаркого місяця (липня) +19,8°С
- температура найбільш холодного місяця (січня) -5,9°С
- розрахункова зимова температура -22,0°С
- середньорічна швидкість вітру 3,9м/сек
Нормативна вага снігового покрову для II снігового району - 70кг/м2 [2,4 ]. 
Глибина промерзання ґрунту - 0.86м, максимальна -  1,26м.
Геологічний розріз представлений наступними видами ґрунтів, 
починаючи з поверхні землі:
родючий грунт, товщиною шару 0,3-1,2м
льосоподібний суглинок гумосований, товщиною шару 0,4-0,8м 
льосоподібний супісок жовтий, з прошарками піску, твердий, просідає 
від навантажень, товщиною шару 0,2- 1,7м
пісок, дрібний, світло-жовтий, маловологий, середньої щільності, 
місцями з прошарками сухого піску, товщиною шару 0,2- 1,7м
супісок жовто-сірий, пластичний, просідає від додаткових навантажень, 
товщиною шару 2-3,0м
пісок середньої крупності, сірувато-жовтий, маловологий, середньої 
щільності, в кінці шару з прошарками дрібного піску, пробуреного товщиною 
шару більше 7,3м.
Підземні води залягають на глибині більше 20м [3].
2.2 Об’ємно - планувальні рішення
Споруда виробничого корпусу представляє собою комплекс 
одноповерхового, триповерхового та шестиповерхового блоків:
а) одноповерховий блок в осях 1-31/Ж-П -  металевий каркас
б) шестиповерховий блок в осях 1-3/Б-Е (й поверху = Зм), триповерхові 
блоки в осях 3-8/Б-Е, 21-33/Б-Е, (й поверху = 6м) -  металевий каркас
в) триповерховий блок в осях 9-20/Б-Е -  залізобетонний в’язевий каркас 1-го та 
2-го поверхів по серії 1.020-1/83, 3-й поверх -  металевий каркас постачається 
фірмою „МОМК О и” Розміри в осях: одноповерхового блоку 152,12x36м висота 
6м. Три- та шестиповерхових блоків 152,12x18,0 висота 17,6м.
Проектом передбачені такі основні приміщення в цій будівлі: папірне
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 10
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д ат а
відділення, приміщення приготування ароматних спиртів і перегонки 
відходів, приміщення спиртування соків, приміщення приготування морсів і 
напоїв, склади допоміжних матеріалів, дільниця підготовки тари, цех розливу 
та упаковки готової продукції, склад готової продукції, медпункт, побутові 
приміщення та інші.
На другому поверсі (відм. 6,000) в осях 20-27 передбачені приміщення 
лабораторії: хімічні лабораторії, зберігання хім. реактивів, зберігання посуду, 
лабораторія сировини, хроматограф, тактеріологічна лабораторія.
В осях 1-3/В-Е на відм. 0.000, 6.000, 12.000 розташовані побутові 
приміщення; на відм. 3,000 -  медпункт та санпропускник на відм. 15,000 -  
тренажерна зала та кімната відпочинку.
Проектом передбачене природне освітлення виробничих приміщень -  
вікна в зовнішніх стінах та зенітні ліхтарі покрівлі.
Площа природного освітлення приміщень відповідає нормативним 
вимогам.
Об’ємно -  планувальні рішення об’єкту розроблені з урахуванням 
санітарних і протипожежних норм, забезпечено можливість евакуації 
персоналу цеху в надзвичайних ситуаціях.
2.3 Конструктивні рішення
В результаті аналізу інженерно геологічних вишукувань було прийнято рішення: 
для малоповерхових будівель, згідно розрахунків, фундаменти 
монолітні з/б стовпчасті.
для будівель багатоповерхових, згідно розразунків, прийнято 
буронабивні палі.
Основні конструктивні рішення:
Фундаменти в осях 1-31/Ж -П - залізобетонні стовпчасті.
Фундаменти в осях 1-8Б-Е та в осях 21-31/Б-Е -  буронабивні палі. Зовнішні 
стіни -  панелі „PAROC С І20”
Перегородки з гіпсокартону „KNAUE”
Перекриття -  збірні панелі по серії 1.141-Ів. 60, 63 1.042.1 -  4в.1 
Ригелі -  збірні залізобетонні по серії 1.020-1183 вип. 3-1; 3-7; 3-10.
Колони -  індивідуальні залізобетонні в опалубці по серії 1.020-1/83 вип. 2-13 
Сходи -  майданчики, сходини індивідуальні залізобетонні по металевих 
косоурах, по серії 1.050.1-Зв. 1
Покриття -  по металевим балкам профільований настил „RANNILA”
Вікна -  вітражні -  індивідуальні металопластикові 
Двері -  індивідуальні, металопластикові, дерев’яні MDF 
Зенітні ліхтаті -  фірми „KERAPLAST OY”
Металевий каркас -  фірми „MONIK OU” це колони -  індивідуального 
виготовлена та ферми прольтом 1=18м.
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 11
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д а т а
2.4 Допоміжні приміщення
2.4.1 Санітарно -  побутове обслуговування
В даній споруді передбачені приміщення для санітарно -  побутового 
обслуговування персоналу. Для цього в проекті запроектовані наступні 
приміщення:
- гардероби
- душові
- санвузли
Кількість робочих місць -  115, всього працює -  281чол. Робота в дві зміни.
І -  зміна II -  зміна
Чоловіків: 60 40
Жінок: 55 35
Разом: 115 75
Кількість робітників по групам виробничого процесу:
Ів: Ізміна 15ж. таЮ ч. Па: Ізміна 40ж. та 50ч.
1,2 зміни 25ж. та 20ч. 1,2 зміни 65ж. та 80ч. 
Кількість шаф: для жінок 25+65=90шт 
для чоловіків 20+80=100шт 
Разом 190шт
Кількість душових: для жінок 2/6+4/6= 1+1 =2шт 
для чоловіків 3/7+10/7=1+1=2шт 
Разом 4шт
Кількість умивальників: для жінок 2/10+4/20= 1+1 =2шт
для чоловіків 3/10+10/20=1+1=2шт
Разом 4шт
В гардеробах також передбачені комори брудного та чистого робочого 
одягу; для зберігання одягу передбачено встановлення металевих шаф.
На робочих місцях забезпечено достатній рівень освітлення, для 
забезпечення комфортної праці, для покращення освітлення робочих місць, 
існує велика кількість світло-аераційних ліхтарів.
Для складування і зберігання інвентарю в будівлі запроектовані 
комори.
2.4.2 Охорона здоров’я
Для надання першої допомоги та для проведення профілактичних 
заходів працюючого персоналу, проектом передбачено медпункт, який 
розташовується на другому поверсі проектуємої споруди.
Для попередження виникнення нещасних випадків та травм в процесі 
виробництва, усі робочі місця мають достатній рівень освітлення та 
вентиляції.
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 18
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д ат а
Для забезпечення працівників питною водою проектом передбачається 
влаштування фонтанчиків з питною водою, автоматів газованої води. 
Джерелом водопостачання будівлі є централізована система водопостачання 
на підприємстві. Вода, яка використовується для пиття, повинна проходити 
попереднє очищення.
2.4.3 Культурне обслуговування
Для культурного обслуговування та відпочинку в будівлі передбачена 
кімната відпочинку, обладнана необхідними засобами і призначена для 
відпочинку в робочий час. Також існує тренажерна зала. Для працівників, 
що палять проектом передбачена спеціальна кімната для паління.
2.4.4 Громадське харчування
Для задоволення потреби працюючих їжею в будівлі передбачено 
влаштування обідньої зали на 56 посадочних місць та цеха приготування їжі, 
мийка кухонного та столового посуду. їдальня працює на сировині.
2.5 Спеціальні заходи та роботи. Заходи з пожежо-вибухобезпеки
Згідно діючих норм ступінь вогнестійкості даної споруди -  ІІІа, 
кількість пожежних відсіків -  3 (Fmax=l07.7м2)
Категорії приміщень по пожежо-вибухобезпеці визначені у
відповідності з діючими нормами.
Відстань до евакуаційних виходів, їх розміщення і відповідає вимогам 
протипожежних норм.
Для доступу на покрівлю, в випадку виникненні пожежі, передбачено 
влаштування металевих пожежних драбин шириною 0.6 м, що розміщені по 
краях будівлі.
Для забезпечення зовнішнього пожежегасіння на території заводу 
запроектовано два пожрезервуари, а також споруда розміщена недалеко від 
основних доріг та обладнана зручними під’їзними шляхами та 
майданчиками.
2.6 Захист будівельних конструкцій від корозії
Експлуатація будівлі, що проектується, буде здійснюватися в умовах 
агресивного середовища, тому потрібно розробити заходи по захисту як 
металевих, так і залізобетонних конструкцій від руйнівної дії корозії.
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 19
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д а т а
Причинами корозії металевих конструкцій є хімічні та електрохімічні 
процеси, а також дія блукаючих токів від підземних кабелів. Для захисту 
металевих конструкцій застосовують фарбування їх фарбою БФ -  177 по 
ґрунтовці з залізного сурику із внесенням до складу фарби 1 5 - 2 0  % 
алюмінієвою пудри.
Закладні і монтажні деталі в заводських умовах захищаються шляхом 
покриття їх шаром цинку. При пошкодженні захисного покриття в процесі 
монтажу, пошкоджені покриття ремонтують шляхом металізації, або 
фарбуванням.
Іншим, не менш важливим заходом, є захист від корозії залізобетонних 
конструкцій та арматурних виробів, які входять до складу цих конструкцій.
Основними причинами руйнування будівельних конструкцій, що 
викликані дією корозії є:
1.Ушкодження від дії води і морозу 
Одне з найбільш розповсюджених. Досить часто цьому піддані фундаментні 
блоки при будівництві будинків і споруд різного призначення. Відсутність 
вимог до високої морозостійкості бетону приводить до того, що 
будівельники в замовленнях на фундаментні блоки не вказують марки по 
морозостійкості, у результаті одержують конструкції з ненормованою чи 
мінімальною морозостійкістю. Конструкції фундаментів нерідко
залишаються на зиму не засипаними ґрунтом. Насичений водою бетон, 
узимку піддається заморожуванню з періодичним відтаванням восени і 
навесні. Число переходів температури повітря може досягати 40— 70 разів за 
рік. На поверхнях конструкцій, що нагріваються сонцем, число таких 
переходів буде ще більше. У результаті морозної деструкції бетону, навесні 
фундаментні блоки робляться непридатними для використання, що дуже 
поширено на практиці. Іноді фундаментні блоки, встановлені в котлован у 
глинистому ґрунті, зверху вкривають поліетиленовою плівкою. Восени 
котлован може бути залитий водою. Укриття плівкою зменшує випар вологи 
з бетону, збільшує його вологість і підсилює морозне ушкодження. 
Насичений водою бетон блоків руйнується за один холодний період року.
2. Руйнування унаслідок влучення в бетон різних технічних продуктів 
Останнім часом на деяких заводах залізобетонних виробів майже одночасно 
відбулося множинне ушкодження залізобетонних конструкцій у процесі 
тепловогогісної обробки. Дефекти у виді виколювання конічних шматків 
бетону були виявлені при розпалублюванні виробів. Хімічний аналіз 
матеріалу показав, що це обпалений доломіт, що прогідратував у бетоні. 
Влучення у бетон гідратуючих матеріалів (негашене вапно, шматочки 
силікату-брили, зерна повареної солі) призводять до розвитку корозії в бетоні 
та руйнуванню конструкцій.
3. Корозія залізобетонних труб у колекторах стічних вод
У сірководневому газовому середовищі самопливних колекторів стічних вод 
тионові бактерії, що поселяються на стінках труб, виділяють сірчану кислоту.
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 20
Зм. А рк. №  д о ку й . П ідпис Д ат а
Показник рН конденсату на поверхні бетону в цих умовах може знижуватися 
до 1—2, що еквівалентно концентрації сірчаної кислоти 5 г/л. У цих умовах 
розвивається корозія цементних бетонів зі швидкістю до 1 -  2 см у рік. Це 
призводить до швидкого руйнування труб з обвалами їх склепінь, провалами 
в ґрунті. Аварії такого роду широко поширені.
4. Грибки, що виділяють у процесі своєї життєдіяльності мінеральні й 
органічні кислоти, призводять до руйнування цементного каменю, 
перетворюючи його в суху сипучу масу. Існує більш 40 видів грибків, 
здатних руйнувати розчини і бетони.
5.Корозія бетону, викликана взаємодією заповнювача реакційноздатного 
кремнезему з лугами цементу. Процес корозії полягає в тому, що аморфні і 
скритокристалічні форми кремнезему можуть хімічно взаємодіяти з лугами 
цементу й утворювати силікати натрію і калію, що у присутності кальцію 
поглинають воду, збільшуються в обсязі і викликають його ушкодження. 
Процес розвивається повільно, руйнування бетону може наступити через 10 
років і більше.
6. Ушкодження залізобетонних конструкцій від впливу солей хлоридів. 
Солі хлоридів здатні легко проникати в бетони і викликати корозію металевої 
арматури. Реагенти, які застосовують при ожеледиці (в основному солі 
хлоридів), попадають через ґрунт і викликають руйнування залізобетонних 
конструкцій у комунікаційних колекторах. Існують і інші причини розвитку 
корозії будівельних конструкцій, які призводять до втрати несучої здатності 
та руйнуванню конструкцій, тому потрібно вживати заходів для зниження 
ймовірності виникнення корозії будівельних конструкцій. Основними 
заходами для зниження ймовірності виникнення корозії будівельних 
конструкцій є:
-  надання бетону більшої щільності;
-  застосування модифікаторів бетону, що містять у своєму складі 
водоредуцируючі, повітрязахоплюючі і мікрогазостворюючі добавки 
для підвищення морозостійкості бетону;
-  для попередження корозії, викликаної взаємодією заповнювача 
реакційно здатного кремнезему з лугами цементу потрібно 
виключати одночасне застосування в бетоні заповнювачів з 
підвищеною кількістю реакційно здатного кремнезему і цементів з 
високим змістом лугів;
-  основні міри захисту від впливу солей хлоридів зводяться до 
уповільнення і виключення влучення солей через захисний шар до 
поверхні сталевої арматури: застосування малопроникненого бетону, 
різні малопроникні покриття;
-  будівельні конструкції від ураження грибками захищають, 
обробляючи поверхню препаратами-біоцидами (фунгіцидами) чи 
вводячи їх до складу розчинів і бетонів;
А рк .
192 ПЗ З Б - 11
2 1
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д ат а
2.7 Захист від шуму та вібрації
Основними джерелами шуму та вібрації в виробничому процесі є 
працюючі механізми та установки, тому для зниження рівня шуму ті вібрації 
потрібно, в першу чергу, забезпечити надійну ізоляцію цих механізмів від 
зовнішнього середовища, шляхом влаштування спеціальних кожухів, 
встановити їх на вібропоглиначі підкладки та ресори або встановленням 
механізмів на окремі фундаменти.
В об’ємно -  планувальному відношенні найбільш шумні виробництва 
потрібно розміщувати якомога далі від інших видів виробництва, 
огороджувати їх перегородками із звукопоглинаючих матеріалів.
2.8 Освітлення
Для забезпечення комфортної праці робочого персоналу, а також 
психологічного зв’язку з зовнішнім середовищем, проектом передбачено 
влаштування природного та штучного освітлення.
Природне освітлення досягається шляхом влаштування в споруді 
віконних прорізів, а також ліхтарів на покрівлі. Для забезпечення потрібного 
рівня освітлення в торцях споруди також передбачено влаштування віконних 
прорізів. Штучне освітлення запроектоване під напругу -220В. В якості 
освітлювальних приладів використані освітлювачі типу PHILIPS TSC 
214/25 8D L.
2.9 Теплопостачання, опалення, вентиляція, водопровід, каналізація
2.9.1 Теплопостачання та опалення
В даній споруді прийнята однотрубна система опалення з нижньою 
розводкою. В якості нагрівальних пристроїв виступають металеві труби 
0100мм.
В якості теплоносія виступає гаряча вода, що має температуру 65-95 °С 
що поступає з мережі гарячого водопостачання, яка існує на підприємстві.
2.9.2 Вентиляція
В проекті прийнята приточно-витяжна система вентиляції виробничих 
та побутових приміщень із природнім та примусовим рухом повітря.
А рк .
192 ПЗ З Б - 11 22
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д ат а
Природній рух повітря забезпечується шляхом влаштування в цеху вікон з 
можливістю відкривання, а для поліпшення циркуляції повітря в покрівлі 
передбачено влаштування світлоаераційних ліхтарів.
2.9.3 Водопровід і каналізація
На підприємстві існує централізована система водопостачання і 
каналізації. У відповідності із розрахунковими потребами і вимогами [22] 
запроектований підземний побутовий водогін діаметром 150мм, із чавунних 
труб.
Скидання стічних вод виконується в централізовану систему 
каналізації. На підприємстві існує 3 мережі каналізації:
• для промислових стоків діаметром 1200мм, яка виконана з бетону
• ливнева каналізація діаметром 800мм, яка виконана з бетону
• фекальна, діаметром 400, яка виконана з чавуну [23]
2.10 Основні техніко -  економічні показники
Потужність заводу:
- добова 27360дал/добу
- річна 7387200дал/добу
Площа забудови 13438,71м2
Загальна площа 20742,93м2
Робоча площа 16594,34м2
Будівельний об’єм 103908,72м3
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 ?т
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д ат а
2.11 Технічні і розрахункові дані
2.11.1 Специфікація залізобетонних і металевих елементів
Таблиця 2.2 - Специфікація залізобетонних і металевих елементів
Марка Позначення Найменування Вага
поз. Приміт.
Фундаментні плити
ФМ1 АБ-5 ФМ1 1
ФМ2 АБ-6 ФМ1 24
ФМЗ АБ-8 ФМ1 24
ФМ4 АБ-9 ФМ1 2
ФМ5 АБ-10 ФМ1 1
ФМ6 АБ-11 ФМ1 4
-4x40 ГОСТ 103 Ьзаг=176,30мп 222.0
Буронабивні палі
1-402 АБ-16 ПБН1 0=400 Ь=8900 402
Монс літні залізобетонні росі вері си
РСМ1 АБ-18 РСМ1 1 4360
РСМІн АБ-18 РСМІн 1 4360
РСМ2 АБ-19 РСМ2 9 4360
РСМЗ АБ-20 РСМЗ 11 4360
РСМ4 АБ-21 РСМ4 9 4360
РСМ5 АБ-22 РСМ5 1 3500
РСМ6 АБ-23 РСМ6 2 3500
РСМ7 АБ-24 РСМ7 1 3500
РСМ8 АБ-25 РСМ8 2 3500
РСМ9 АБ-26 РСМ9 5 3850
РСМ10 АБ-27 РСМ10 10 3850
РСМ11 АБ-28 РСМ11 4 3850
РСМ12 АБ-29 РСМ12 1 3500
РСМ13 АБ-30 РСМ13 4 3500
Арк.
192 ПЗ ЗБ--11 24
Кіл.
Продовження таблиці 2.2
PCM 14 АБ-31 РСМ14 3 4100
РСМ15 АБ-32 РСМ15 1 4100
РСМ16 АБ-33 РСМ16 1 4100
РСМІ61 АБ-33 РСМІбн 1 4100
РСМ17 АБ-80 РСМ17 1 4100
PCM 18 АБ-81 РСМ18 1 4100
Іанелі стінові цокольні
ПСЦ1 АБ-58 ПСЦ1 7 1800
ПСЦ2 АБ-38 ПСЦ2 1 1800
ПСЦЗ АБ-39 ПСЦЗ 3 1800
ПСЦ4 АБ-40 ПСЦ4 1 2300
ПСЦ4н АБ-40 ПСЦ4н 1 2300
ПСЦ5 АБ-41 ПСЦ5 1 2300
ПСЦ6 АБ-42 ПСЦ6 1 2300
ПСЦ7 АБ-43 ПСЦ7 1 2300
ПСЦ8 АБ-44 ПСЦ8 2 2750
ПСЦ8н АБ-44 ПСЦ8н 1 2750
ПСЦ9 АБ-45 ПСЦ9 1 2750
ПСЦ10 АБ-46 ПСЦ10 1 2750
ПСЦ11 АБ-47 ПСЦ11 2 2750
ПСЦ11] і АБ-47 ПСЦПн 3 2750
ПСЦ12 АБ-48 ПСЦ12 1 900
ПСЦ13 АБ-49 ПСЦ13 1 900
ПСЦ14 АБ-50 ПСЦ14 1 900
ПСЦ15 АБ-51 ПСЦ15 1 2300
ПСЦ16 АБ-52 ПСЦ16 1 2300
ПСЦ17 АБ-53 ПСЦ17 1 2300
ПСЦ18 АБ-54 ПСЦ18 1 2300
ПСЦ19 АБ-55 ПСЦ19 1 2300
ПСЦ20 АБ-59 ПСЦ20 1 2300
Арк.
192 ПЗ ЗБ-11 25
Продовж, таблиці 2.2
ПСЦ21 АБ-60 ПСЦ21 6 1450
ПСЦ22 АБ-61 ПСЦ22 2 1450
ПСЦ23 АБ-62 ПСЦ23 16 1450
Ригелі
Р1 1.020-1/83 в. 3-10 РДР6.56-100АтУ^ 12 3600
Р2 АБ-77 РДР6.56-145Ат V 56 3600
РЗ 1.020-1/83 в. 3-10 РЛ6.56-45Ат Уа/148-1 2 2600
Р4 1.020-1/83 в. 3-7 РДП6.26-70 4 1650
Р5 1.020-1/83 в. 3-7 РДП6.26-70 4 1650
Р6 1.020-1/83 в. 3-1 Р3.26 2 350
Р7 1.020-1/83 в. 3-1 Р3.56 2 750
Р8 1.020-1/83 в. 3-7 РЛР6.26-60 6 1200
Р9 1.020-1/83 в. 3-10 РОР6.56-ЗОАт V 2 3300
Р10 1.020-1/83 в. 3-1 РОП6.56-3 2 3250
Колони
К1 АБ-69 2КНО 4.60-4.2а/148-1 9 5925
К2 АБ-69 2KHO4.60-4.2a/148-l 12 5475
КЗ АБ-70 2КНО 4.60-4.2а/148-1 1 5425
К4 АБ-70 2КНД 4.60-4.3а-1/148-1 2 5475
К5 АБ-70 2КНД 4.60-4.2а-2/148-1 4 5475
К6 АБ-70 2КНО 4.60-4.2а-2/148-1 2 5475
К7 АБ-71 2КНО 4.60-4.3а-3/148-1 2 5475
К8 АБ-71 2KHO4.60-4.3a-2/148-l 2 5475
К9 АБ-72 2KHO4.60-4.2a-l/148-l 1 5475
К10 АБ-72 2KHO4.60-4.2a-2/148-l 1 5475
К11 АБ-73 2KHO4.60-4.2a-3/148-l 1 5475
К12 АБ-74 2KHO4.60-4.2a-4/148-l 1 5425
КІЗ АБ-73 2КНО 4.60-4.2а-5/148-1 1 5425
К14 АБ-74 2KHO4.60-4.2a-6/148-l 1 5425
К15 АБ-69 2KHO4.60-4.2a-7/148-l 5 5425
Арк.
192 ПЗ ЗБ-11 26
Продовж, таблиця 2.2
К16 АБ-75 2КНО 4.60-4.2а-4/148-1 2 5425
Сходові марші
ЛМП1 1.050.1-3 в. 1 ЛМП 57.11.15-5-3 1 1930
ЛМП2 1.050.1-3 в. 1 ЛМП 57.11.15-5 7 2300
Сходова площадка
ЛПП1 1.050.1-3 в. 1 ЛПП 41.15В 1 600
Проступ накладка
ПНІ 1.050.1-3 в. 1 1ЛН 13.3 72 49,0
ПН2 1.050.1-3 в. 1 2ЛН 14.5 32 65,0
ПНЗ 1.050.1-3 в. 1 1ЛН 14.5в 16 65,0
Плити перекриття
П-1 1.042.1-4 в. 1 П2-5 АтУ 1900
П-2 1.042.1-4 в. 1 ПЗ-4 АтУ 1450
П-3 1.041.1-3 в. 1 ПК 56.15-10 АтУ 2600
Арк.
192 ПЗ ЗБ-11 27
2.11.2 Відомість внутрішнього опорядження приміщень
Таблиця 2.3 - Відомість опорядження приміщень
Найменування Стеля Стіни або Низ стін або перегородок Примітки
або номер перегородки
приміщення Площа Вид Площа Вид Площа Вид Висота
опорядження опорядження опорядження
лабораторії: 10462 Вапняна 8463 Цементна 6483 Лицювальна 3,0
хімічні затирка, штукатурка, плитка
лабораторії, масляне масляне
зберігання хім фарбування фарбування
реактивів,
зберігання
посуду,
лабораторія
сировини,
хроматограф,
тактеріологічна
лабораторія
медпункт та 1309 Вапняна 1058 Цементна 810 Лицювальна
санпропускник затирка, штукатурка, плитка
масляне масляне
фарбування фарбування
Сходинкові 2039 Вапняна 4230 Вапняна 1956 Масляне
клітини, затирка, штукатурка, фарбування
тамбури, вапняна вапняна
коридори, побілка побілка
склади
сировини
Санвузли, 3674 Цементна 5680 Цементна 2488 Лицювальна 3,0
молочні затирка, штукатурка, плитка
столової та вапняна масляне
кухонної побілка фарбування
посуди
Перед душові і 459,2 Цементна 710 Цементна 311 Лицювальна 3,0
душові штукатурка, штукатурка, плитка
масляне масляне
фарбування фарбування
Приміщення 12054 Вапняна 8419 Вапняна 4573
вахтера, затирка, затирка,
диспетчерська, фарбування фарбування
приміщення клеєве клеєве
начальника
контори,
майстрів, склад
готової
продукції
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 >8
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д ат а
2.12 Додержання норм і правил
Об’ємно -  планувальні і конструктивні рішення будівлі розроблені у 
відповідності із діючими будівельними нормами (СНиП), державними 
будівельними нормами (ДБН), галузевими нормами України та стандартами. 
Конструкції будівлі прийняті по відповідним діючим серіям та ДСТУ. 
Креслення виконано у відповідності із діючими нормами.
2.13 Застосування досягнень науки і техніки і передового досвіду
В даній роботі використано передовий досвід науки в галузі захисту 
будівельних конструкцій від корозії, використано сучасні ефективні 
покрівельні та опоряджувальні будівельні матеріали.
Використання передового досвіду і досягнень науки та техніки дає 
можливість суттєво скоротити витрати на будівництво, зменшити тривалість 
будівництва. Застосування сучасних засобів малої механізації, робочого 
інструменту, сучасних будівельних матеріалів, дозволяє суттєво зменшити 
трудомісткість робіт.
Новітні заходи по захисту конструкцій будівлі збільшують тривалість 
“життєвого циклу” будівлі, а також зменшують необхідність виконання 
поточних ремонтів цих конструкцій.
2.14 Зовнішнє опорядження будівлі
Після закінчення монтажу елементів огородження, заповнення 
віконних прорізів та прорізів під ворота та двері приступають до зовнішнього 
опорядження будівлі.
Основна площа стін -  панелі РАЬЮС С фірми „КАИЖТА”. 
Обрамування вікон -  рівна жерсть „КАМЧІЬА”, колір обрамування 
ідентичний кольору панелі на якій розташоване вікно. Цоколь -  цокольна 
латексна фарба ЮКИ, на акриловій основі, фірми „ТІККІЖІЬА”. Ганки -  
бучардоватий граніт. Вікна, вітражі, двері — білий пластик. По периметру 
будівлі влаштовують вимощення з асфальтобетону, шириною їм, з ухилом 
1:2, по щебеневій підготовці. Влаштовують під’їзні площадки та тротуари.
2.15 Схема і експлікація підлоги
В даному проекті запроектовані підлоги у відповідності з вимогами 
діючих норм.
Процес влаштування підлог починається після влаштування всіх 
підземних комунікацій та влаштування фундаментів під технологічне
А рк .
192 ПЗ З Б - 11 2 9
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д ат а
обладнання.
В приміщеннях де відбувається “мокрий” процес виробництва, підлоги 
запроектовані з нахилом 0,01 до трапів Ю 000.
Рівень підлог в душових і уборних прийнятий на 20мм нижче ніж в 
суміжних приміщеннях; керамічна плитка, що використовується в якості 
матеріалу підлоги обов’язково повинна мати рельєфну поверхню.
В якості основи під підлогу приміщень будівлі на першому поверсі 
виступає ущільнений пісок з щільністю 16,50 кН/м3 з втрамбованим в нього 
шаром щебеню.
А рк .
192 ПЗ З Б - 11 30
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д а т а
2.16 Відомість підрахунків об‘ємів робіт
Таблиця 2.4 -  Об’єми робіт_____________
В Одиниця
Найменування робіт і витрат виміру Кількість І
%
1 2 3 ! 4
1. Земляні роботи
1 Розробка ґрунту скреперами 100 м3 297.63
2 Розробка ґрунту екскаватором 100 м3 197.9
3 Зрізка недобору ґрунту 100 м3 8,22
4 Засипка траншей бульдозером 100 м3 99
2. Фундаменти
5 Влаштування буро-набивних паль 100 шт. 4,72
6 Влаштування ростверку 100 м3 2,72
7 Монтаж з/б фундаментів 100 м3 0,74
3. Влаштування бетонної основи під підлогу
8 Ущільнення ґрунту щебенем 100м' 83,16
9 Влаштування гідроізоляції 100м2 83,16
10 Влаштування бетонної силової плити 100м3 8,31
4. Монтаж конструкцій каркасу
11 Монтаж з/б колон 100шт 0,47
12 Монтаж з/б ригелів 100шт 0,86
13 Монтаж з/б плит покриття 100шт 10,2
14 Монтаж з/б сходів 100шт 0,93
15 Монтаж металевих колон т. 107,40
16 Монтаж металевих в’язів т. 28,88
17 Монтаж металевих ригелів т. 126,40
18 Монтаж метал, крокв’яних ферм Ь=18 т. 32,17
19 Монтаж цокольних панелей 100шт. 0,43 !
20 Монтаж стінових панелей 100шт. 10,77
21 Монтаж метал, віконних блоків 100м2 3,60 [
22 Монтаж металопласт, вітражів 100м2 1,23
5. Покрівля
23 Монтаж профнастилу 100м2 86,10
24 Влаштування пароізоляції в 2 шари 100м2 86,10
25 Укладання утеплювача 100м2 86,10
26 Влаштування рулонної кровлі 100м2 86,10
6. Влаштування підлоги
27 Влаштування бетонного шару м3 1109,60
28 Влаштування підмостки 100м2 4,36
7. Опоряджувальні роботи внутрішні
29 Фарбування вапном 100м2 23,75
30 Фарбування водоемульс. фарбою 100м2 65,79
8. Опоряджувальні роботи зовнішні
31 Пофарбування ЮКИ 100м2 4,76
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 31
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д ат а
З Розрахунково-конструктивний розділ
3.1 Розрахунок поперечної рами
До складу поперечної рами входять:
1) стійки —  крайні колони, середня колона;
2) ригелі —  кроквяні ферми.
Поперечну раму розраховуємо за допомогою проектно-розрахункового 
комплексу SCAD.
3.1.1 Визначення навантаження на раму
Оскільки уклон покрівлі < J'g > то вважаємо, що навантаження переда
ються без врахування кута нахилу покрівлі.
Масу ригелів каркасу знаходимо за формулою:
■ W  =  «  х 1 ; (3-1)
де ос - коефіцієнт маси ригеля, приймаємо рі• вним 0,008 кН/м 2 горизонтальної 
проекції перекриття;
/ - проліт ригеля, м;
Площа навантаження на рядовий вузол кроквяної ферми S = 1,5 х 6 = 9 м .Н а край-
ній -  4,5 м 2.
Снігове навантаження згідно [б] визначається для будівлі з перепадом:
fi = l + — (mll[ + m2r2) < 4 i (3.2)
п
де h - перепад висот, /г — 10,4 м;
А рк .
192 ПЗ 3?
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д ат а
тх (т2) - коефіцієнт, для плоских покриттів а < 20° - Щ -  0,5; т2 -  0,5.
1[,Г2 - для будівель без повздовжніх ліхтарів 1[ = /, =18 м,
/' = /2-2/г = 36-2х10,4 = 15,2 м;
м = і + _ І _ ( о ,  5 x 1 8  + 0,5 х 1 5 ,2 ) = 2 ,6 < 4 ;
_  . . , 2/г 2x10,4
Довжину зони Ь знаходимо при д 0 = 2,6 < —  = — = 30,41:
50 0,687
6 = 2/г <15; (3.3)
й = 2x10,4 = 20,8м < 15 м => 6 = 15м.
Нормативне снігове навантаження за зоною Ь:
5и = я 0 х р , ( 3.4)
де Д  - коефіцієнт переходу від ваги снігового покриву землі до снігового на
вантаження на покрівлю, при уклоні покрівлі а  < 2 5 °  /л = \ .  
з н = 0,69 X 1 = 0,69 кН/м2.
В зоні додаткового навантаження $ н = 0,69 х 2,6 = 1,794 кН/м2.
Рисунок 3 .1 -  Схема снігового навантаження.
А рк.
192 ПЗ 33
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д а т а
Збір навантаження від конструкцій покриття зводимо в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 -  Збір навантаження від конструкцій покриття
Нормативне на Розрахункове на
Коефіцієнт на
Тип навантаження вантаження, вантаження, 
кН/м2 дійності, 7f кН/м2
1 Рулонне покриття 0,018 0,022
5 =0,4 —  1,8 кг/м2 1,2
2 Теплоізоляційна пли
та KKL 0,006 1,2 0,0072
8=20, у=0,3 кНУм3
3 Теплоізоляційна пли
та AKL 0,052 1,2 0,062
8=130 , 7=0,4 кНУм3
4 Поліетиленова плівка
0,001 1,2 0,0012
5 Несучий профіль Ra- 
nilla 113 0,130 ІД 0,143
g= 13,3 кг/м2
6 Прогони ІРЕ200 0,110 0,121
g=l 1,0 кг/м2 ІД
7 Маса кроквяної ферми 0,346
за (3.1) 0,288 1,2
8 Маса зв’язків покрит
тя за (3.1) 0,090 1,2 0,108
а  -  0,005
0,695 0,809
Тимчасові навантаження
1 Снігове навантаження 0,70 1,4 0,98
2 Додаткове снігове на 1,80 1,4 2,52
вантаження
А р к .
192 ПЗ З Б - 11 34
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д ат а
Вітрове навантаження визначаємо згідно [Д. Знаходимо аеродинамічні кое
фіцієнти для будівлі з блоками різної висоти.
а =-0.6
-! с, =-0.54 с. =-0.4
Се =-0.6
Се =+0.8 е =-0.54 Се =-0.4 с, =-0.54 Се — 0.4
З т г п т ш і ш і ї ї а х і п т л
Се = - 0 , 6  о0СО4
3000 18000 18000 18000
Рисунок 3.2 — Схема вітрового навантаження
Розрахункове навантаження на один метр висоти колони знаходимо за фор
мулою:
гг =  у г  х тг0 х к  х с е х В; (3^5)
де У/  - коефіцієнт надійності при вітровому навантаженні, У/  -  ;
- нормативний швидкісний напір вітру, прийнятий згідно [б], для II віт-
рового району 0,3 кН/м ;
к  - коефіцієнт зміни вітрового тиску за висотою, по Щ\
В -  крок колон, В —6 м.
Результати зводимо у таблицю 3.2.
А рк.
192 ПЗ ЗБ-11 35
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д ат а
Таблиця 3.2 -  Вітрове на вантаження на раму
Висота, м Коефіцієнт к Розрахункове навантаження, кН/м
На стіну з навітряного боку, се -  +0,8
0-5 0,75 1,30
9Д 0,98 1,69
На стіну з підвітряного боку, Се -  —0,6
0-5 0,75 -0,97
9,1 0,98 -1,27
На покрівлю з навітряного боку, се -  -0 ,5 4
-0,13
На покрівлю з підвітряного боку, се — —0,4
-0,11
Результати роботи розрахункової програми приведені в додатку 1.
А рк .
192 ПЗ З Б - 11 38
Зм. А рк. № докум . П ідпис Д ат а
3.2 Розрахунок кроквяної ферми
3.2.1 Вихідні дані
Необхідно розрахувати та запроектувати шарнірно закріплену двосхилу 
кроквяну ферму довжиною 18 м для двопролітної будівлі з малоуклонною 
покрівлею.
Дано: сталь класу С235; електроди типу 3  50; крок ферм Ь=6 м; розміри 
панелей по верхньому поясу 6=1,5 м; розрахунковий опір сталі К.у = 23,0 кН/см2.
3.2.2 Визначення розрахункових зусиль в стержнях ферми
Визначення розрахункових зусиль в стержнях виконуємо в таблиці 3.4. 
Зусилля від прикладених навантажень (постійне, снігове, вітрове) беремо з 
таблиці додатка 1 розрахунку поперечної рами.
3.2.3 Визначення розрахункових довжин стержнів
Довжини елементів верхнього поясу Іх = 1 у =  1,5 1 м.
Довжини елементів нижнього поясу Іх = 3,0 м, Іу =  3 м та Іу =  9 м.
Рисунок 3.2 -  Схема розкріплення поясів в площині та поза площиною ферми.
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 39
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д ат а
3.2.4 Підбір перерізу стержнів ферми
Приймаємо переріз стержнів ферми з двох рівно поличних кутників. 
Товщину фасонки приймаємо виходячи з максимального зусилля 228,6 кН — 10 мм.
Задаємось гнучкістю А = 100 при якій ер = 0,556 таблиця 72 [15,16]. П от
рібну площ у перерізу стиснених елементів знаходимо за формулою:
N
А с а І =  —  (3.5)
( р х / с Х Я у  4 '
де N  - розрахункове зусилля, кН;
ус - коефіцієнт умов роботи для різних елементів [ 15 ];
Ку - розрахунковий опір, МПа;
Потрібний радіус інерції елементів визначаємо:
'■X-= Ч .ЧДіт  (З-6)
= 7 Ліо ; (Э Л
Гнучкість підібраного елемента знаходимо за формулою:
^  =  "Т" -  Л іт ; (3.8)
Де Л іт  - гранична гнучкість (таблиця 6.4 [ 15]):
-  пояси, опорні розкоси, стояки, що передають опорні реакції — 120/400
(стиснені/розтягнені);
-  інші елементи ферми —  150/400.
За гнучкістю із таблиць визначаємо коефіцієнт повздовжнього згину
Ç  (таблиці 72, [ 15 ]).
Потрібну площу перерізу розтягнутих елементів знаходимо за формулою:
А  -  N
cal tj (3 -9 )
r c х Ry v 7
Перевірку стійкості стержня в площині ферми виконуємо за формулою:
У  min Хх ЛЛ с аІ ~ Г Л ;  (ЗЛ0)
-  в перпендикулярній площині (при І х > Іу ):
N
У  у  Х  Л саІ ( З Л 1 )
де фу - підбираємо по таблиці 72, [15], виходячи із значення \  .
Підбір перерізу стержнів виконуємо в таблиці 3.5.
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 40
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д а т а
5
Таблиця 3.4 -  Розрахункові сполучення зусиль ферми
Розрахункові 
Тимчасові навантаження
Постійне на Номери на зусилля, кН
соц Елементи Позначення вантаження Снігові Вітрові вантажень, 
'■3С ферми стержня від маси Без сні 3 сніго В пря В протилеж що входять в 
+
конструкцій гового вим мі мому на ному напрям поєднання -
мішка шком прямку ку
&с: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
10 -30,88 -37,19 -70,81 4,24 1,38 3+5 -101,69
Эо 25 -30,97 -37,29 -71,01 4,25 1,39 3+5 -101,98
Верхній 11 -65,69 -79,45 -142,36 7,59 4,83 3+5 -208,05
пояс 26 -65,73 -79,50 -142,41 7,59 4,83 3+5 -208,14
12 -75,17 -91,01 -153,43 8,24 6,05 3+5 -228,60
1 -75,14 -90,98 -153,36 8,23 6,05 3+5 -228,50
115,74 -4,94 3+5 167,64
Нижній 33 51,90 62,71 -5,16
32 72,69 87,98 152,93 -7,02 -7,15 3+5 225,62
пояс 31 72,71 88,08 143,83 -6,66 -7,54 3+5 216,54
3 -7,23 -8,73 -21,11 0,80 0,60 3+5 -28,34
Стійки 4 -7,20 -8,73 -18,30 0,80 0,60 3+5 -25,50
їй 5 -7,11 -8,61 -15,38 0,79 0,59 3+5 -22,49
9 47,95 58,0 109,95 -4,82 -4,51 3+5 157,9
сп 15 -36,29 -44,05 -77,63 3,56 3,51 3+5 -113,92
І 16 23,11 28,08 44,44 -2,15 -2,36 3+5 67,55
Розкоси 17 -13,73 -16,71 -21,17 1,13 1,57 3+5 -34,90
18 3,95 4,86 -0,55 -0,08 -0,71 3+4 8,81
19 4,29 5,13 18,10 -0,82 0,02 3+5+7 22,41
"Ск>Э4
К Розмі Поз Розра Розрахункова Радіус іне
Х Напру
>чз щення начен хункове Переріз Площа пе довжина, см рції, см Г нучкість
Утт ження,
стержня ня зусилля рерізуєм2 7с
К К 4 4 кН/см2
1У
С 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 п 12 13 14
оъ
5 10 -101,69 50x6 7,95
11,38 151 151 1,26 1,26
1,52 2,48 99,3 60,9 0,563 1 15,9
25 -101,98 50x6 7,97 1,26 1,26 0,563 1
11,38 151 151 1,52 2,48 99,3 60,9 15,9
пс:
Верхній 11 -208,05 60x8 16,27
18,08 151 151 1,26 1,26
1,81 2,91 83,4 51,9 0,676 1 17,0
оЭ пояс 1,26 1,26
26 -208,14 60x8 16,28
18,08 151 151 1,81 2,91 83,4 51,9 0,670 1 17,0
12 -228,60 60x8 17,88
18,08 151 151 1,26 1,26
1,81 2,91 83,4 51,9 0,670 1 18,7
1 -228,50 60x8 17,87 1,26 1,26
18,08 151 151 1,81 2,91 83,4 51,9 0,670 1 18,7
33 167,64 40x6 7,29
8,96 300 300 0,75 0,75
1,20 2,09 250,0 143,5 - 1 18,7
Нижній 9,81 300 900 0,75 2,25 197,4 362,9 - 1 19,8
пояс 32 225,62 50x6 11,38 1,52 2,48
31 216,54 50x6 9,41 300 900 0,75 2,25
1,52 2,48 197,4 362,9 - 1 19,0
11,38
-28,34 45x6 2,77
3 10,16 195 195 1,30 1,30
1,36 228 143,4 85,5 0,318 0,8 8,8
Стійки 4 -25,50 50x6 2,49
11,38 225 225 1,50 1,50
1,52 2,48 148,0 90,7 0,297 0,8 7,5 1
-22,49 60x6 2,20 255 255 1,70 1,70
5 13,84 1,83 2,86 139,3 89,2 0,335 0,8 4,9
ГЬ
4̂К> >ч
192 ПЗ З Б - 11
Продовження таблиці 3.5
1 2 3 ^ 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
9 157,9 40x6 6,87 234 234 0,59 0,59
8,96 1,20 2,09 195,0 112,0 - 1 17,6
15 -113,92 60x8 11,14 1,72 1,72 0,318 0,8
18,08 258 258 1,81 2,91 142,5 88,7 19,8
67,55 40x6 3,67 258 258 0,65 0,65
16 1,20 2,09 215,0 123,4 - 0,8 7,5
Розкоси 8,96
17 -34,90 63x6 3,41
14,56 283 283 1.89 1,89
1,93 2,98 146,6 95,0 0,301 0,8 8,0
18 8,81 40x6 0,48
8,96 283 283 0,71 0,71
1,20 2,09 235,8 135,4 - 0,8 1,0
19 22,41 40x6 1,22
8,96 309 309 0,77 0,77
1,20 2,09 257,5 147,8 - 0,8 2,5
4̂
192 ПЗ З Б - 11
3.2.5 Розрахунок зварних швів
Висоту швів кг  визначаємо конструктивно. 
Довжину шва у обушка визначаємо за формулою:
у с * к г х х у к/ х ’ (ЗЛ2)
А Г  А  Т а  +  Г
а, Ь -  розміри кутника; 
г  -  координата центра ваги кутника;
- розрахунковий опір зрізу по металу шва (таблиця 5 додатка 6
[15]), Ді/  =215 МПа;
- коефіцієнт зварювання, при напівавтоматичному зварюванні і по
ложенні човником, /Д = 0,9 ;
Ум,/ - коефіцієнт умов роботи шва, Д ,/ = 0,85 .
Довжину шва у пера знаходимо за формулою 3.12 при И п = N  -  Ыоб. 
Розрахунок зварних швів виконуємо в таблиці 3.6.
Таблиця 3.6 -  Розрахунок зварних швів
Шов у обушка Шов у пера
*06 кг К К 0б кг к
кН см см кН см см
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
10 -101,69 50x6 14,6 65,69 0,5 5,7 36,00 0,4 3,9
25 -101,98 50x6 14,6 65,88 0,5 5,7 36,10 0,4 3,9
11 -208,05 60x8 17,8 134,89 0,7 8,4 73,16 0,6 5,3
26 -208,14 60x8 17,8 134,94 0,7 8,4 73,20 0,6 5,3
12 -228,60 60x8 17,8 148,21 0,7 9,2 80,39 0,6 5,8
1 -228,50 60x8 17,8 148,14 0,7 9,2 80,36 0,6 5,8
33 . 167,64 40x6 12,1 109,18 0,5 9,5 58,46 0,4 6,3
32 225,62 50x6 14,6 145,75 0,5 12,7 79,87 0,4 8,7
31 216,54 50x6 14,6 139,88 0,5 12,2 76,66 0,4 8,3
3 -28,34 45x6 13,4 18,39 0,5 1,6 9,95 0,4 1,1
4 -25,50 50x6 14,6 16,47 0,5 1,3 9,03 0,4 1,0
5 -22,49 60x6 17,0 14,43 0,5 1,3 8,06 0,4 0,9
9 157,9 40x6 12,1 102,83 0,5 8,9 55,07 0,4 6,0
15 -113,92 60x8 17,8 73,86 0,7 4,6 40,06 0,6 2,9
16 67,55 40x6 12,1 43,99 0,5 3,8 23,56 0,4 2,6
17 -34,90 63x6 17,8 22,38 0,5 1,9 12,52 0,4 1,4
18 8,81 40x6 12,1 5,74 0,5 0,5 3,07 0,4 0,3
19 22,41 40x6 12,1 14,59 0,5 7,82
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 44
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д ат а
Розміщення
стержня
Зусилля в сте
ржні, кН
Поперечний 
переріз стерж
ня ахЬ, мм
Центр ваги ку
тника, мм
3.2.6 З’єднувальні прокладки
Щоб переріз елементів ферм з двох кутників працювали як єдиний стер
жень, ці кутники повинні бути з'єднані між собою прокладками (рисунок 3.3). 
З’єднувальні прокладки розміщаються по довжині стислих стержнів на відс
тані Іх < 40г , по довжині розтягнутих стержнів /1 < 80г (де г - радіус інерції ку
тника щодо головної вісі, паралельної площини розташування прокладок), 
причому між вузлами повинне бути не менше двох прокладок.
І_П
N. 60-80 у,  у,Г 2
Ч І І
Чч Й11 
/'  ........ ...... . / І1 11........  ,
Рисунок 3.3 -  Схема розміщення з ’єднувальних прокладок
З’єднувальні прокладки робимо шириною 60 - 80 мм, довжиною на 20 -  50 
мм більше ширини кутника.
3.2.7 Розрахунок вузлів ферми
Перевіряємо опорне ребро ферми на зминання:
<т = £ - £ Х г , (3-12)
зм
де ЯА =106,2 кН - опорна реакція ферми (див. п.3.5),
Д ,= 1 3 -^ -(та б .У .5 ,[1 0 ]) ,
см
іу - площа зминання.
сг = 106,2 = 4 43 < і? = 13 Щг  умова виконується.
1,2-20 см
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 45
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д а т а
 р С 
10-25 І
Перевіряємо шов, що кріпить фасонку до опорного ребра за формулою:
а  - Я, <
2 х у схк / хІн К /  х х а , ; (зл з )
Приймаємо ш ов Ау х ф = 0,7х 17 см 
Отже а  = 106,2 = 4 , 4 5 ^  < Я№/ х К/  х Ду/ = 21,5 х 0,85 х 0,9 = 1 6 ,4 5 -^
2x1x0,7x17 см С М “
Конструювання вузла 5 (аркуш 5 графічної частини).
Переріз кожної з листових накладок нижнього поясу приймаємо 60x10мм. 
Перевіримо міцність ослабленого перерізу:
(Т = ^ Е- < ^ \  (3.14)
русл= Т рн+яФ-2 -ь; (3.15)
де Ь - ширина полиці кутника, що прикріплюється до накладки. 
Русл -2-6-1,0 + 1,0-2-4 = 20,0см2,
СГ = = 8,38 < К = 2 3 = >  умова виконується.
20,0 у см1
Довжину швів, прикріплюючи накладку до нижніх поясів, розраховуємо
на зусилля накладки:
=Д  СГ; (3.16)
77н =6 -1-8,38 = 50,28кЯ.
Приймаємо товщину швів: кутник 40x6 -  5 мм, кутник 50x6 -  5 мм.
50,28
І  / =' = 9,6 см.
0,7-0,5-16,45
Конструювання вузла 4 (аркуш 5 графічної частини).
Переріз кожної з листових накладок верхнього поясу приймаємо 60x10мм.
Перевіримо міцність ослабленого перерізу за формулами (3.14) та (3.15): 
=2-6-1,0 + 1,0-2-5 = 22,0см2,
СГ = 102,0 = 4з64 < = 23 =» умова виконується.
22,0 см
А рк .
192 ПЗ З Б - 11 46
Зм. А рк. №  д о ку й . П ідпис Д а т а
Довжину швів, прикріплюючи накладку до нижніх поясів, розраховуємо
на зусилля накладки за (3.16):
N н  = 6 • 1 • 4,У64 = 27,84/сЯ .
Приймаємо товщину швів: кутник 50x6 -  5 мм, кутник 60x8 -  7 мм.
У/ = ___ 27’—------= 4,84 см;
Л “ 0,7-0,5-16,45
у /  = _______ ----- = 3,45 см.
^  ш 0,7-0,7-16,45
Всі інші вузли ферми приймаємо конструктивно.
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 4 ?
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д а т а
3.3 Розрахунок фундаментів
3.3.1. Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчику
Одна з основних задач в проектуванні фундаментів -  вибір 
найближчого до денної поверхні пласту ґрунту, який можна використати в 
якості несучого шару. З метою уточнення найменування ґрунтів основи для 
всіх шарів знаходять похідні характеристики для кожного шару окремо.
В даному проекті необхідно виконати оцінку ґрунтів, що є основою 
будівельного майданчику. Інженерно-геологічний розріз будівельного 
майданчику зображено на рисунку 3.9. Вихідні дані по кожному шару ґрунту 
зведено в таблиці 3.6.
Таблиця 3.6 -  Інженерно-геологічні дані будівельного майданчику
Номер Густина Густина Вологість
шару часточок ґрунту р, Природна на Вологість на 
ґрунту ґрунту р8, т/м3 вологість границі границі 
т/м3 ґрунту \¥ текучості, пластичності, 
\ ¥ Р
1 - 1,53 - - -
2 - 1,53 - - -
3 2,66 1,53 0,08 0,192 0,161
4 2,66 1,64 0,039 - -
5 2,66 1,78 0,226 0,269 0,214
6 2,65 1,67 0,028 - -
А рк .
192 ПЗ З Б - 11 АЯ
Зм. А рк. №  д о ку й . П ідпис Д ат а
3.3.2 Вихідні дані
Необхідно запроектувати фундамент під середню колону перерізом 
0.5x0.5м. Збір навантажень на раму дивись розділ 3 п.3.1.1, комбінація 
зусиль: Nn = -212,37 кН; Мп = -12,28 кН м ; Тп = 1.52 кН.
Матеріали: бетон класу С-20 (Rb = 11,5 МПа; Rbt = 0,9 МПа; Eb = 2,4-104 МПа); 
робоча арматура класу А400С (Rs = Rsc = 365 МПа; Es = 2,0-105 МПа); 
конструктивна арматура класу А240С (Rs = 225 МПа; R ^  =175 МПа; Es = 2,1-105 
МПа).
3.3.3 Визначення глибини закладання фундаменту
Глибину закладання фундаменту визначаємо з урахуванням наступних 
величин:
а) інженерно геологічних умов будівельного майданчика
dmmX=hm+{  0,3 0,5) м ( 3 .1 9 )
hm -  товщина рослинного шару або насипного ґрунту який необхідно знімати 
або прорізати фундаментом.
^mini = + 0.6 + 0,4 = 2.2 м ;
б) мінімальна розрахункова глибина закладання фундаменту залежно від 
промерзання ґрунту визначається за формулою:
^ m m 2 = d f + 0,2ж; (3 .2 0 )
df -  глибина промерзання ґрунту визначається за формулою
df =khx d ß (3 .2 1 )
kh -  коефіцієнт який враховує вплив теплового режиму споруди на 
промерзання ґрунту біля фундаментів зовнішніх стін. Приймаємо за 
таблицею 10 [ ]. kh =0,5м;
dfn -  нормативна глибина промерзання. Визначається по карті нормативного
промерзання ґрунтів. dfn = 0,86м; df = 0,5 х 0,86 = 0,43ж;
Відмітку підошви фундаменту призначаємо не менше ніж на 20 см 
менше глибини промерзання.
dm in 2 = 0,43 + 0,2 = 0,63л*;
в) мінімальна глибина закладання підошви фундаменту з конструктивних 
вимог повинна бути :
d mi. n 3,  = h т + а,к+  т  а +*̂0 ’h n\ (V  3 .22 )/
hm -  відмітка верхнього обрізу фундаменту. Приймаємо hm -  0,600 м ; 
ак -більший розмір колони;
ат -товщина шару бетону при омонолічуванні колони у фундаменті 
ат -0,005м;
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 51
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д а т а
к мінімальна висота нижньої сходинки із умов продавлювання
фундаменту;
^тіпз = »̂6 +1.4 + 0,3 = 2.3 м;
Враховуючи всі фактори приймаємо глибину закладання фундаменту: сІтт = 2.3м;
3.3.4 Визначення розмірів підошви фундаменту і розрахункового опору 
ґрунту під центральну колону.
Попередня ш ирина фундаменту під центральну колону
N н
Ь = (3.23 )
*0 тіп
/Уя -  нормативне зовніш нє навантаження на фундамент ; Мн = 212.37Ш\ 
Я0 -  розрахунковий опір ґрунту для попереднього визначення розмірів 
фундаменту; Я0 = 260кПа;
сітт -  прийнята глибина закладання фундаменту; сІтт = 2.3м;
у8С -  середнє значення умовної ваги фундаменту і ґрунту на його обрізах ;
у5С = 20 кН / м3;
212.37 =1,00л<
Ь "У 260 -  20 X 2,3 
Визначення форми фундаменту:
= й/30 < е0 = ^ М / М (3 .24)
де: = м  + 6 ' ьр (3 .25)
кр - конструктивна висота фундаменту, м.
= 12.28 + (-1.52) • (2.3 -  0.6) = 9.70кНм 
еа = 1/30 -  О.ОЗж <е0 = 9.70/212.37 -  0.05лі
Так як умова виконується приймаємо квадратний фундамент.
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 52
Зм. А рк. №  д о ку й . П ідпис Д ат а
Визначаємо опір ґрунту R в залежності від фізико -  механічних властивостей 
ґрунтів і приймаємо попередньо ширини і глибину фундаменту.
R  =  ^ l s L [ M rk zb r „  +  M d j „  +  ( М ,  - 1  +  М сс„ ] (3 .26)
де /у  С/ та /у с 2- коефіцієнти умов праці відповідної ґрунтової основи і роботи
будівлі чи споруди у взаємодії з основою; /уС у - 1,4 Я /лі3; /у С 2 - 1,2
Я /ж 3;
к  -  коефіцієнт, який приймається в залежності від методу визначення 
розрахункових характеристик ґрунту (за даними безпосередніх випробувань 
ґрунтів будівельного майданчика к  -  1,1
М у  , М  у, М  с - коефіцієнти, які залежать від розрахункового значення 
кута внутрішнього тертя <дд,;
к 7 - коефіцієнт, який приймається рівним при Z)<10m , к 7 =1;
Ь -  ширина підошви фундаменту, м;
Ь = 1.00 м ;
у'и-  усереднене розрахункове значення питомої ваги ґрунту, який залягає 
вище позначки фундаменту, к Н/м :
. = І  Г„.*х ht (3 .27)
S  h,
у  . , h -  розрахункове значення питомої ваги і потужність окремих шарів 
ґрунту від рівня планування до підошви фундаменту. У формулі 
Yuh. = d ~  2,5м;
. ' 15.01 х 1.2 + 15.01 х 0.6 + 15 .01 х 0.5 _
11 2.3
С - розрахункове значення питомого зчеплення ґрунту, який залягає 
безпосередньо під підошвою фундаменту, кПа;
Сп =8 кПа ;
d x - глибина закладання фундаментів без підвальних споруд від рівня
планування до низу фундаменту чи приведена глибина закладання 
фундаменту від підлоги відвала:
d  =  2.3 м ;
у  - усереднене значення питомої ваги ґрунту, який залягає нижче підошви 
фундаменту на 1.4 Ь ; 
у п -15.01 кН/м3;
= L 4xL 2[o.9ix і х 1 х 15.01 + 4.64 х 2.3 х 15.01 + 7.14х 8І = 356.21мПа;
1 1.1 1 J
Уточнюємо ширину фундаменту:
А р к .
192 ПЗ ЗБ-11 53
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д а т а
b7 = 212 37
-----------------  =0,83м  R2 = 349.41кЯа;
2 V 356.21 -20x2,3
Порівнюючи значення R2 та R}) які відрізняються одне від одного не 
більш ніж на ЮкПа, припиняємо уточнення розмірів і остаточно приймаємо 
розміри підошви фундаменту 0,9x0,9м.
Перевіряємо правильність визначення розмірів фундаментів.
Y n  У м
Ртах,тіп= ^ 7 -  ± \ ( 3.28 )
A W
ZN=Grp+G® (3 .29)
Go+Grp=Ycs-V=ycs-d-A (3 .30)
W=b-a2/6; (3 .31)
Pcp<R; Pmax<l,2R; Pmin>0; ( 3.32 )
де A -  площа фундаменту;
ycs - питома вага матеріалу фундаменту і ґрунту на його обрізах,
Yes -  20кН/м;
d - глибина закладення ;
h0 -  конструктивна висота фундаменту;
а та b -  розміри підошви фундаменту, м;
р =249АЗ + 9/70 =389 02 кпа<1.2x349,41=419,29 кПа 
№  0.81 0.12
pmin=227,35 кПа
Ш = 2 12,77+3 7,26=249, бЗкН
W=0.9x0.9x0.9/6=0.12м3
Приймаємо розміри підошви фундаменту 0.9x0.9м
3.3..5 Розрахунок деформацій основ фундаментів
Розрахунок основ будівель і споруд за деформаціями складається з 
обмеженням деформації основ такими значеннями, які забезпечують 
нормальну експлуатацію інженерних споруд.
Розрахунок основ за деформаціями в більшості випадків проводиться з 
урахуванням сумісної роботи наземної і підземної конструкцій.
Розрахунок проводиться, виходячи з умови 28і<[8и].
8г  значення сумісної роботи деформацій основи і будівлі, яке 
визначається за розрахунком, см.
8и- граничне-допустиме значення сумісної деформації основи і будівлі.
Даний метод застосовується для розрахунку осадки фундаментів 
шириною менше 10м при відсутності в межах стискування товщі ґрунтів з 
модулем деформації Е>100 МПа.
В цьому методі розрахункова схема основи приймається у вигляді 
лінійно-деформованого напівпростору з умовним обмеженням глибини
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 54
Зм. А рк. № докум . П ідпис Д а т а
Осадка основи Б приймається рівною сумі деформацій окремих шарів 
ґрунту в межах стискуваної товщі і визначається за формулою:
(3 .33)
І=і Щ
Р - безрозмірний коефіцієнт.
ст2рі- середнє значення додаткового вертикального напруження в і-тому шарі 
ґрунту, яке дорівню є напівсумі вказаних напружень на верхній хі=-1 і нижній 
границях ш ару по вертикалі, яка проходить через центр підошви 
фундаменту.
Н;, Ек- відповідна товщ ина і модуль деформації і-того шару ґрунту, 
п- кількість шарів, на які розбита товщ а основи, яка стискується.
Розрахунок проводимо в такій послідовності:
Складаємо розрахункову схему фундаменту за типовим геологічним 
розрізом для визначення осадки, розбивши стискувану зону на 8-12 
елементарних шарів товщиною й. Товща шару й визначається за формулою:
й=0,4-Ь (3 .34)
де Ь- ширина фундаменту в метрах.
Для спрощення розрахунків приймаємо, що г визначається за формулою
й= Е,- Ь/2 (3.35)
Визначаємо напруження від власної ваги ґрунту в характерних точках:
а) на підошві першого шару ґрунту
с%і=йі-уі (3 .36)
б) на підошві другого шару ґрунту
Gg2 ^zg ДЙ2'У2 (3.37)
в) на рівні підошви фундаменту
&zg0 С̂ ґ̂ ТЙо’Уз (3.38)
г) на підошві третього шару ґрунту
a zg3 ґґ^2+Йз’Уз (3.39)
Визначаємо додатковий тиск на основу за формулою:
Ро-"Pep" CzgO (3 .40)
Визначаємо додаткове напруження на підошві і покрівлі елементарних 
шарів і осадку кожного шару в табличній формі, таблиця 3.8
а 2§1=15.01х1.2=18.01кПа а ё2=1 8.02+15.01х0.6=27.03кПа
а 2ёо=27.03+15.01x0.5=34.54кПа а 83=27.03+15.01х1.1=43.54кПа
ст§4=43.54+16.09x4.0= 107.90кПа а §5=107.90+17.46х1.3=130.60кПа
а ё6=130.60+16.38x6.8=241.98кПа
По вісі фундаменту справа будують епюру додаткового тиску. 
Додатковий тиск на рівні нижнього кінця палі дорівнює:
Р0 = 308,19 - 34,54 = 273,65кПа
Після визначення Р0 розрахунок ведемо в табличній формі (таблиця 3.8).
А р к .
192 ПЗ З Б - 11 55
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д ат а
Додаткові напруження по глибині визначаємо за формулою:
о2р = (гРо, (3.41)
де а  -  коефіцієнт, що визначається за таблицею 19 [ ] в залежності від відносного 
заглиблення розглядаємо!' площі горизонтального перерізу.
Таблиця 3.8 -  Розрахунок осадки фундаменту
о§
ся
% а с»е !
5о
о
1 0.00 0.00 1.000 34.54 273.65
246.29 36 28000 0.28
2 0.36 0.80 0.800 39.93 218.92
24 28000 0.14
3 0.60 1.33 0.555 43.54 151.88 185.40
137.38 12 16000 0.09
4 0.72 1.60 0.449 45.47 122.87
36 16000 0.20
5 1.08 2.40 0.257 51.26 70.33 96.60
0.12
57.06 36 16000
6 1.44 3.20 0.160 57.06 43.78
36 16000 0.07
7 1.80 4.00 0.108 62.85 29.55 36.67
25.31 36 16000 0.05
8 2.16 4.80 0.077 68.64 21.07
36 16000 0.04
18.47
9 2.52 5.60 0.058 74.43 15.87
36 16000 0.03
10 2.88 6.40 0.045 80.23 12.31 14.09
Е 8 і= 1 .0 2 < [ 8 ] = 1 2 с м
3.3.6 Розрахунок міцності фундаменту на продавлювання
Розрахунок ростверку на продавлювання не виконується, тому що 
призма продавлювання проходить поза тілом ростверку.
900
ТІОО
Рисунок 3 . 11 -  Схема призми продавлювання у фундаменті
А рк .
192 ПЗ З Б - 11 56
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д а т а
Номер точок
Глибина 
розглядаємо!' 
точки Ь, м
Напруження 
від власної 
ваги ґрунту 
ау„, кПа
Додаткові 
напруження 
по глибині огр, 
кПа
Серед, знач, 
додаткового 
напруження 
<тгрі , кПа
Товщина 
елементарного 
шару Ь[, см
Знач, модуля 
деформації 
ґрунту Еі, кПа
3.3.7 Визначення армування підошви фундаменту
Визначимо тиск на грунт в розрахункових перерізах
Рп  = —N   + —М   х —X,  (3 .42)
А IV Ь
р  = _N_+.  .+ —М , (3 .43)
*** Аг
Р = (3 .44)
Ар
Рх =308.19 + 80.83 х 0.89 = 380.13к/7а 
Р м а х  = 308.19 + 80.83 = 389.02/сДа
Р = Ш .\9кПа
Згинаючі моменти в розрахункових перерізах на 1 метр ширини фундаменту:
( І - Д ) 2(Р1+2Ртах)
М] = • (3 .45)
24
М, ,,  =  ( 0.9- 0.8)  х( 380 .13 +  2x3 89.0 2) = А0 А8кНттм
1 24
Потрібна площа перерізу арматури класу А400С:
ЛА-і (3 .46)
0.9 х /г01 х К8
А51 =  0.00048 — = 0.06 см2
0.9x0.23x365
о
Приймаємо 5010 А400С (А8=3.93 см ) кроком 175 мм в обох напрямках.
Розрахунок на центральне стиснення виконуємо для прямокутного 
перерізу стаканної частини в площині заробленого торця колони.
Прийняте симетричне армування.
N
<Рп = (3 .47)
к ь ■ ь А
  0.21237
(р„ =:   —  = 0.08 <рп = 0.08
11.5x0.5x0.46
А з-  А'~ = кь*ь *К * а - а О - о ^ а ) (3 .48)
\ - д
АА 8=А„' 8 = -1-1--.-5--x-0--.-5-x--0--.4--6- X-0--.-1--8----0-.-0--8-(--1---0--.-5--x-0--.-0--8-)^ * 0...
365 1-0.08
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 57
Зм. А рк. №  д о ку й . П ідпис Д ат а
Відповідно до конструктивних вимог :
Ав =А'3 = 0.0005хЬхк (3.49)
А8 = А'3 = 0.0005 х 0.5 х 0.7 = 1.15см2
Прийнято в повздовжньому напрямку підколонника 3014 А400С 
А§=4.62 с м 2, а в поперечному - 4014 А400С А§=6.16 см2. Стінки стакану
армуємо конструктивно. Приймаємо по висоті стакану чотири сітки з кроком 
100мм. Верхню сітку встановлюємо на відстані 50мм від верху стакану. Сітки 
виконуємо з арматури -  08  А240С А8=0,503 см2.
1-1 0 . 2 0 0 2 -2
-
Ф М - 4 ^ 2
* 300
", 1,100 4г ю30о0 Ь
4-.150-,►15 04
-у 3 -3
Ь Ф Б
С1
V © сз
. Ь Ф Б
2 5 0 ,  2 5 0 Ті 7 0 0
35  0
І 5 0 * 4(15 00  '
©
Рисунок 3.12 -  Схема армування фундаменту
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 58
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д а т а
БФБ1 Вид А С2 сз
ч ч Ч
Л Л - Л лі
А і
А ч і
Т ’  3  В і  3 5 6
-  -
8 _25__ г̂оТ̂ 200) ,  „ 2 Р О х 2 = А О О
20—0 я 2 5
V ^ко^Г зьо ДЩ' Ї —— 050
С4
1 1 СЧІ 
л =-----%
л 17
Чі
(41•-1--і
СЧІ
25 сА
/ , ?<0,К Г3 Л=Н 0 ^5.С ЧІ, X
А ..... і,5 0 V І _ л
Г* -
І н
їй о
І_ п
_аш_
Рисунок 3.13 -  Схема сіток фундаменту
А рк .
192 ПЗ З Б - 11 5 9
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Дата
4 Технологія та організація будівельного виробництва 
4.1 Технологічна карта на земляні роботи
4.1.1 Вихідні дані
Потрібно розробити технологію виробництва земляних робіт, яка 
включає в себе вертикальне планування майданчику і розробку котловану.
Майданчик заданий розмірами 260x180м, котлован -  152x61м. 
Горизонталі проведено через 0,5 м.
4.1.2 Визначення обсягів робіт по плануванню майданчику
На плані в горизонталях наносимо сітку квадратів зі стороною 20 м. 
Кожному квадрату присвоюємо порядковий номер.
Чорні відмітки, розміщені між двома горизонталями визначаємо 
методом лінійної інтерполяції за формулою
Нд = Н + |  ( 4 .1 )
де Н -  відмітка меншої за величиною горизонталі, м 
її -  перевищення однієї горизонталі над іншою, м
Ь -  відстань між двома горизонталями з меншою відміткою до точки А, м 
Величину чорної відмітки НА записуємо у правому нижньому куті квадрату. 
Визначаємо чорні відмітки.
Таблиця 4.1 -  Чорні відмітки вершин квадратів
№ Н[м] № Н[м] № Н[м] № Н[м] № Н|м] № Н м] № Н[м]
і 103,500 22 104,353 43 104,145 64 104,529 85 105,333 106 104,854 127 105,826
2 103,714 23 104,468 44 104,200 65 104,615 86 104,424 107 104,900 128 104,565
3 103,914 24 104,593 45 104,200 66 104,739 87 104,523 108 105,000 129 104,669
4 104,025 25 104,653 46 104,250 67 104,870 88 104,611 109 105,160 130 104,774
5 104,060 26 104,703 47 104,323 68 104,935 89 104,659 110 105,315 131 104,864
6 104.095 27 104,750 48 104,360 69 105,000 90 104,702 111 105,444 132 104,933
7 104,174 28 104,840 49 104,390 70 105,113 91 104,724 112 105,589 133 105,000
8 104,283 29 104,000 50 104,427 71 105,190 92 104,734 113 105,678 134 105,055
9 104,414 30 104,021 51 104,475 72 104,355 93 104,809 114 104,500 135 105,140
10 104,500 31 104,134 52 104,620 73 104,444 94 104,939 115 104,608 136 105,244
11 104,544 32 104,216 53 104,750 74 104,543 95 105,096 116 104,726 137 105,378
12 104,581 33 104,247 54 104,842 75 104,577 96 105,222 117 104,800 138 105,500
13 104,627 34 104,293 55 104,919 76 104,569 97 105,396 118 104,872 139 105,689
14 104,700 35 104,338 56 105,000 77 104,622 98 105,418 119 104,902 140 105,859
15 103,706 36 104,421 57 105,073 78 104,649 99 105,500 120 104,938 141 106,000
16 103,853 37 104,553 58 104,254 79 104,710 100 104,464 121 104,987 - -
17 104,048 38 104,659 56 104,345 80 104,840 101 104,571 122 105,111 - -
18 104,113 39 104,753 60 104,417 81 105,000 102 104,659 123 105,234 - -
19 104,157 40 104,828 61 104,472 82 105,080 103 104,739 124 105,396 - -
20 104,183 41 104,887 62 104,492 83 105,156 104 104,794 125 105,551 - -
21 104,247 42 105,000 63 105,508 84 105,239 105 104,806 126 105,714 - -
А рк.
192 ПЗ 60
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д а т а
Середню планувальну відмітку визначаємо за формулою:
НСР=Н0+Л ( 4 .2 )
де Н0— середня відмітка поверхні природного рельєфу, м 
Д=0 - так як завезення і вивезення ґрунту не передбачається (із умов балансу 
земляних робіт)
Тоді Нср=Н0
Середню відмітку поверхні природного рельєфу визначаємо за формулою
н _ 4 Е я і + 2 Е Я г + у Я ,
4 п
д е £ я 4 - сума відміток вершин, спільних для 4-х квадратів, м
^  Я 2 - сума відміток вершин, спільних для двох квадратів
Я, - сума відміток вершин, що належать лише одному квадрату
п -  кількість квадратів 
Нср= 104.719 м.
Визначаємо проектні відмітки вершин квадратів за формулою
Нпр=Нср + к ї ^  + к І ї .  ( 4 .4 )
Визначаємо проектні відмітки вершин квадратів 
НА= 100,319 м.
Нв= 105,519 м.
Нс=103,919 м.
14,1=109,119 м.
Визначаємо робочі відмітки за формулою
1і=Нпр- Н 4 _ ( 4 .5 )
Проектні відмітки записуємо у верхньому правому куті квадратів, а 
робочі у верхньому лівому куті.
За знаком робочої відмітки визначаємо тип майданчика: при 1і>о -  
насип, при 1і<о -  виїмка.
Через перехідні квадрати проводимо нульову лінію. Для цього у 
довільному масштабі на сторонах квадратів відкладаємо робочі відмітки із 
знаком “+” в один бік, а із знаком в інший бік. Крива проведена через 
нульові точки є нульовою лінією яка розмежовує ділянки виїмки і насипу.
4.1.3 Визначення об’ємів ґрунту в межах насипу та виїмки та побудова 
плану укосів
Об’єм ґрунту в квадраті дорівнює об’єму чотиригранної призми, одна з 
основ якої відповідає природному рельєфу, а друга планованій поверхні. 
Об’єм квадрату з робочими відмітками одного знаку обчислюємо за 
формулою:
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 61
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д а т а
V (Иі+Ьг+Ьз+Ьд) (4 .6 )
де, а -  сторона квадрату, м 
1ц, І^ДізІц-робочі відмітки, м
Об’єм ґрунту в перехідних квадратах обчислюємо за формулою
_  а2 ( I V ) ) 2
Х / Н ( В ) 4 II (4 .7 )
де, Ьн(В) сума робочих відміток насипу (виїмки)
^ \и\ - сума абсолютних величин усіх робочих відміток, які належать даному 
квадрату.
Таблиця 4.2 - Об’єм ґрунтів
№ Робочі відмітки, м а 2 (І*)2 О  , кВ ) 2 Обсяг робіт, м
квадр Ьі ІІ2 Ь3 ІІ4 II И Т ІН Насип Виїмка
І И (+) (-) і
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 -3,181 -2,995 -2,987 -2,734 11,897 100 - - - 1190
2 -2,995 -2,734 -2,795 -2,529 11,053 100 - - - 1105
3 -2,795 -2,529 -2,506 -2,194 10,024 100 - - - 1002
4 -2,506 -2,194 -2,141 -1,838 8,679 100 - - - 868
5 -2,141 -1,838 -1,776 -1,464 7,219 100 - - - 722 І
6 -1,776 -1,464 -1,455 -1,128 5,823 100 - - - 582
7 -1,455 -1,128 -1,164 -0,834 4,581 100 - - - 458
8 -1,164 -0,834 -0,895 -0,549 3,442 100 - - - 344
9 -0,895 -0,549 -0,581 -0,274 2,299 100 - - - 230
10 -0,581 -0,274 0,225 +0,066 1,146 100 0 1,02 0 102
11 -0,225 +0,066 +0,138 +0,416 0,845 100 0,45 0,06 45 6
12 +0,138 +0,416 0,492 +0,769 1,815 100 - - 182 -
13 +0,492 +0,769 +0,819 + 1,079 3,159 100 - - 316 -
14 -2,987 -2,734 -2,881 -2,502 11,104 100 - - - 1110
15 -2,734 -2,502 -2,529 -2,215 9,980 100 - - - 998
16 -2,529 -2,215 -2,194 -1,897 8,835 100 - - - 884 і
17 -2,194 -1,897 -1,838 -1,528 7,457 100 - - - 746 !
18 -1,838 -1,528 -1,464 -1,174 6,004 100 - - - 600
19 -1,464 1,174 -1,128 -0,819 4,585 100 - - - 459 !
20 -1,128 0,819 -0,834 -0,502 3,283 100 - - - 328
21 -0,834 -0,502 -0,549 -0,234 2,119 100 - - - 212 1
22 -0,549 -0,234 -0,274 +0,060 1,117 100 0 1,00 0 100 і
23 -0,274 +0,060 +0,066 +0,366 0,766 100 0,32 0,10 32 10
24 +0,056 +0,366 +0,416 +0,691 1,539 100 - - 154 -
25 +0,416 +0,691 +0,769 +1,032 2,908 100 - - 291 -
26 +0,769 +1,032 + 1,079 +1,319 4,199 100 - - 420 -
27 -2,881 -2,626 -2,502 -2,281 10,290 100 - - - 1029
28 -2,502 -2,281 -2,215 -1,931 8,929 100 - - - 893
29 -2,215 -1,931 -1,897 -1,604 7,647 100 - - - 765
30 -1,897 -1,604 -1,528 -1,241 6,270 100 - - - 627
31 -1,528 -1,241 -1,174 -0,871 4,814 100 - - - 481
32 -1,174 -0,871 -0,819 -0,508 3,372 100 - - - 337 І
33 -0,819 -0,508 -0,502 -0,156 1,985 100 - а - 199
34 -0,502 -0,156 -0,234 +0,099 0,991 100 0,01 0,80 1 80 і
35 -0,234 +0,099 +0,060 +0,369 0,762 100 0,37 0,07 37 7 і
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 62
Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
Продовження табл. 4.2
1 2 3 4 5 6 7 І 8 І 9 10 11
36 +0,060 +0,369 +0,366 +0,677 1,472 100 - ; 147 і
37 +0,366 +0,677 +0,691 + 1,000 2,734 100 і ; 273 !
38 +0,691 + 1,000 +1,032 +1,319 4,042 100 і - 404 [ і
39 + 1,032 + 1,319 +1,319 +1,646 5,316 100 і - 532 !
40 -2,626 -2,335 -2,281 -2,026 9,268 100 і' ! - 927
41 -2,281 -2,026 -1931 -1,698 7,936 100 - - - 794
42 -1,931 -1,698 -1,604 -1,353 6,586 100 і і І 659
43 -1,353 -1,604 -1,241 -0,973 5,171 100 - ! - 517 і
44 -1,241 -0,973 -0,871 -0,589 3,674 100 - ! ! 367
45 -0,871 -0,589 -0,508 -0,210 2,178 100 - і - 218 |
46 -0,508 -0,210 -0,156 +0,040 0,914 100 0 0,84 о і 84 !
47 -0,156 +0,104 +0,099 +0,386 0,745 100 0,47 0,03 47 і 3
48 +0,099 +0,386 +0,369 +0,649 1,503 100 - - 150 і -
49 +0,369 +0,649 +0,677 +0,984 2,679 100 - ; 268 -
50 +0,677 +0,984 +1,000 +1,319 3,980 100 - 398 ; -
51 + 1,000 +1,319 + 1,319 +1,606 5,244 100 - - 524 -
52 +1,319 +1,606 +1,646 +1,929 6,500 100 - - 650 -
53 -2,335 -2,036 -2,026 -1,725 8,122 100 - - - 812 |
54 -2,026 -1,725 -1,698 -1,424 6,873 100 - - - 687 !
55 -1,698 -1,424 -1,353 -1,058 5,533 100 - - - 553
56 -1,353 -1,058 -0,973 -0,650 4,034 100 - - - 403
57 -0,973 -0,650 -0,589 -0,303 2,515 100 - - - 251
58 -0,589 -0,303 -0,210 +0,070 1,172 100 0 1,04 0 104
59 -0,210 +0,070 +0,104 +0,409 0,793 100 0,43 0,06 43 6
60 +0,104 +0,409 +0,386 +0,679 1,578 100 - - 158 -
61 +0,386 +0,679 +0,649 +0,919 2,633 100 - - 263 !
62 +0,649 +0,919 +0,984 +1,239 3,791 100 - - 379 -
63 +0,984 +1,239 +1,319 +1,563 5,105 100 - - 511 -
64 + 1,319 +1,563 +1,606 +1,880 6,368 100 - - 637 і
65 + 1,606 +1,880 +1,929 +2,186 7,601 100 - - 760 -
66 -2,036 -1,705 +1,725 -1,404 6,870 100 - - - 687
67 -1,725 -1,404 -1,424 -1,092 5,645 100 - - - 565
68 1,424 -1,092 -1,058 -0,740 4,314 100 - - - 431
69 -1,058 -0,740 -0,650 -0,383 2,831 100 - - - 283
70 -0,650 -0,383 -0,303 -0,005 1,341 100 - - - 134
71 -0,303 -0,005 +0,070 +0,385 0,763 100 0,27 0,12 27 12 і
72 +0,070 +0,385 +0,409 +0,710 1,574 100 - - 157 -
73 +0,409 +0,710 +0,679 +0,980 1,878 100 - - 188 -
74 +0,679 +0,980 0,919 +1,223 3,801 100 - - 380 :
75 +0,919 +1,223 +1,239 + 1,497 4,878 100 - - 488 І
76 +1,239 +1,497 +1,563 +1,723 6,022 100 - - 602 -
77 +1,563 +1,723 +1,880 +2,101 7,267 100 - - 727 -
78 +1,880 +2,101 +2,186 +2,419 8,586 100 - - 859 !
79 -1,705 -1,345 -1,404 -1,052 5,506 100 - - - 551
80 -1,404 -1,052 -1,092 -0,740 4,288 100 - - - 429
81 -1,092 -0,740 -0,740 -0,420 2,992 100 - - - 299
82 -0,075 -0,383 -0,420 -0,740 1,618 100 - - - 162 |
83 -0,383 -0,075 -0,005 +0,313 0,776 100 0,13 0,28 13 28
84 -0,005 +0,313 +0,385 +0,665 1,368 100 1,36 0 136 0
85 +0,385 +0,665 +0,710 +1,019 2,779 100 - - 278 -
86 +0,710 +1,019 +0,980 +1,319 4,028 100 - - 403 -
87 +0,980 +1,319 +1,223 +1,559 5,081 100 - - 508 !
88 + 1,223 + 1,559 + 1,497 +1,804 6,083 100 - - 608 -
89 +1,497 +1,804 +1,723 +2,075 7,099 100 - - 710 -
90 +1,723 +2,075 +2,101 +2,330 8,229 100 - - 823 -
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 63
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д а т а
Продовження табл. 4.2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 И
91 +2,101 +2,330 +2,490 +2,641 9,562 100 - - 956 і
92 -1,345 -0,981 -1,052 -0,689 4,067 100 - - - 407
93 -1,052 -0,689 -0,740 0,407 2,888 100 - - - 289
94 -0,740 -0,407 -0,420 -0,081 1,648 100 - - - 165
95 -0,420 -0,081 -0,075 +0,247 0,983 100 0,06 0,33 6 33 і
96 -0,075 +0,247 +0,313 +1,217 1,952 100 1,62 0 162 о І
97 +0,313 +1,217 +0,665 +0,981 3,176 100 - - 318 і
98 +0,665 +0,981 +1,019 +1,332 3,997 100 - - 400 -
99 +1,019 +1,332 +1,319 +1,608 5,278 100 - - 528 -
100 + 1,319 +1,608 +1,559 +1,885 6,371 100 - - 637 і
101 + 1,559 +1,885 +1,804 +2,123 7,371 100 - - 737 і
102 + 1,804 +2,123 +2,075 +2,368 8,370 100 - - 837 і
103 +2,075 +2,368 +2,330 +2,605 9,378 100 - - 938 -
104 +2,330 +2,605 +2,641 +2,893 10,468 100 - - 1047 і
105 -0,981 -0,646 -0,689 -0,350 2,666 100 - - - 267
106 -0,689 -0,350 -0,407 -0,055 1,501 100 - - - 150
107 -0,407 -0,055 -0,081 +0,255 0,798 100 0,08 0,37 8 37
108 -0,081 +0,255 +0,247 +0,586 1,169 100 1,01 0,01 101 і !
109 +0,247 +0,586 +1,217 +0,919 2,969 100 - - 297 -
110 +1,217 +0,919 +0,981 +1,264 4,381 100 - - 438 і
111 +0,981 + 1,264 + 1,332 +1,579 5,156 100 - - 516 -
112 +1,332 +1,579 +1,608 +1,875 6,394 100 - - 639 і
113 +1,608 + 1,875 + 1,885 +2,141 7,509 100 - - 751 і
114 + 1,885 +2,141 +2,123 +2,419 8,568 100 - - 857 і
115 +2,123 +2,419 +2,368 +2,630 9,540 100 - - 954 |
116 +2,368 +2,630 +2,605 +2,860 10,463 100 - - 1046 -
117 +2,605 +2,860 +2,893 +3,119 11,477 100 - - 1148 і
У=27798 £=27835
Перевірку правильності визначення об’ємів квадратів робимо із умови: 
а також по формулі
V я - V й
А, • 100% < 2% ( 4 .8 )
V я  +  х в
Отримуємо похибку А, =0,1 %
Щоб визначити обсяг робіт на укосах, їх розбиваємо на прості фігури: 
тригранні, чотиригранні піраміди і проміжні призматоїди.
Об’єм тригранної піраміди визначаємо за формулою
V, тк21 ( 4 .9 )
6
Об’єм проміжною призматоїду
^  ті п 2++ЬІ1 22Л) (4 .10)
де: ш -  коефіцієнт закладання укосів
А рк.
192 ПЗ ЗБ-11 64
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д ат а
Ь - робочі відмітки 
1 - довжина ділянки
Визначаємо величину закладання укосів є виїмки і насипу в зовніш ніх 
вершинах квадратів. Величину закладання укосів визначаємо по формулі
е=т*Ь (4.11 )
де т  -  коефіцієнт закладання укосів, для суглинну т=0,75 
Ь - робоча відмітка, м
Загальний об’єм насипу та виїмки визначаємо за формулами
Ч/Я(В)= ^ - І  І /г+І  РН(в)ЬН(в )+ ^ я(В) (4 .12)
4 1 1
•з
де V - об’єм насипу (виїмки), м 
а - сторона квадрата, м 
Ь -  кількість квадратів
ЙЩВ) - площа додаткової ділянки насипу не врахована в межах усього 
майданчика, м2
V  уит - об’єм укосі•  в, м з
Ь(Н)в -  середня робоча відмітка додаткової ділянки, м
Таблиця 4.3 - Об’єм ґрунтів у відкосах
№ Тип Об’єм відкосів, м3
фігури фігури Насип виїмка
Чотиригранні піраміди 
1 УА=Т,252*3.1813/3 16.764
2 Ув=1,252*0,8 1 93/3 0.286 І
3 Ус=1,252*0.6463/3 - 0.140
4 Уп=1,252*3.1 193/3 15.803 -
Проміжні призматоїди
5 УАС=180* 1.25 *0.25(3.1812+0,6462) 592.654 І
6 Уво=180* 1.25*0.25(0,8192+ЗД192) 584.939 ;
Тригранні піраміди 
7 Уав=1,25 *3,1812*212.43/6 447.818
8 Ува=1,25 * 0,8192*47.57/6 6.648 -
9 Усо=1,25 * 0,6462*43.33/6 - 3.767 !
10 Уос=1,25*3,1192*216.67/6 439.125
1=1047 X 1061
Підсумуємо загальний об’єм робіт по плануванню майданчика в таблиці.
А рк.
192 ПЗ ЗБ-11 6 5
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д а т а
Таблиця 4.4 - Загальний об’єм робіт по плануванню майданчика
№п/п Найменування об’ємів Об’єм робіт,м3 і
Насип Виїмка
1 Майданчик 27798 27835
2 Відкоси 1047 1061
3 Остаточне розрихлення - 867
Всього : 28845 29763
Відсотки похибки А N/=(29763-28845)100%/29763=3.08%<5%
4.1.4 Визначення обсягів робіт по влаштуванню траншей та котловану
Об’єм однієї траншеї складається з об’єму основного призматоїда та 
об’єму двох торцевих укосів. Глибина траншеї дорівнює 2,3 м. Ширина 
траншеї понизу залежить від ширини фундаменту і дорівнює 2,5 м. Ширина 
траншеї поверху з урахуванням укосів дорівнює 8,26 м. Тоді при довжині 
траншеї 156,62 м об’єм основного призматоїда дорівнюватиме:
У і = 156,62-2,3-(2.5 + 8,26)/2 = 1938,02 м3.
Об’єм одного призматоїда дорівнює:
У2 = 0,5-2,32-8,26/6 = 3,64 м3.
Отже, об’єм однієї траншеї складає:
Ут = Уі + 2-У2 = 1938,02 + 2-3,64 = 1945,30 м3.
Характерними точками при розрахунку котловану є його вершини 
(АВСО) і точки перетину поздовжньої осі з торцями котловану та 
горизонталями.
Спочатку визначаємо чорні відмітки в кутах котловану, в місцях 
перетину поздовжньої вісі котловану з горизонталями та в місці перетину 
поздовжньої і поперечної вісі котловану. Чорні відмітки визначаємо за 
формулою (4.1 )
Робочі відмітки визначаємо відніманням від чорної відмітки середини 
котловану глибини котловану
Нр=Н4ар-1 і (4 .13)
Нр=81,03-4=77,03м
Робочі відмітки отримуємо відніманням чорних і червоних відміток
І1А= 103,119- 104,513 = - 1,394м;
Ьв = 105,859 - 104,935 = 0,924м;
Ьс = 104,039 - 104,690 = - 0,651м;
й д =  107,079 - 105,303 =  1,776м;
А рк.
192 ПЗ 66
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д ат а
У місцях перетину обрисів дна котловану з горизонталями визначаємо 
закладання укосів і наносимо їх величини на план. Після цього точки 
сполучаємо прямими.
Величину закладання укосів визначаємо за формулою: 
еА=4.87 м ев =1.97м
ес =3.94м ео =0.91 м
У кутах, котлована, що мають співвідношення до в і та її додаємо а, а=5.85м. 
1і=154; 12=159,85м; 10=156,93м;
Ві=24м; в2=29,85м; в0=26.93м.
За формулою визначаємо об’єм ґрунту:
Ук=4(3696+4771,52+4226,12)/3=16924.85м3.
Ширину верху котловану обчислюємо за формулою
В=в+т1і+т]і2 (4 .14)
В=24+1.25*3.20+1.25* 1.83=30.29 м
4.1.5 Визначення обсягу робіт в котловані
Обсяг робіт визначають по ділянках, що беремо між перерізами які 
проводимо в торцях котловану і точках перетину горизонталей з віссю 
котловану.
Об’єм кожної ділянки визначаємо за формулою
( 4 . 1 5 )
2
Бь Б2-  площа першого і другого перерізів, м2 
Ь -  відстань між перерізами
Площу поперечного перерізу котловану визначаємо по формулі
Р=(В+т1і)1і (4 .16)
Таблиця 4.5 -  Підрахунок об’ємів земляних мас при влаштуванні котловану
Переріз Робоча Ширина Площа Півсума Відстань Об’єм робіт
відмітка котловану поперечного площ між /•• + /•• 
V - 1 2 Ь. 
її, м по дну в, м перерізу + Т, 2 перерізами 2
(в+Ьш) її, м2 2 ~ ’М Ь м3
1 2 3 4 5 6 7
1-1 2,87 24 68,88 58,56 77 4509,12
2-2 2,01 24 48,24
2-2 2,01 24 48,24 37,92 77 2919,84
3-3 1,15 24 27,60
Всього: 7428,96 м3
А рк.
192П З З Б - 11 67
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д ат а
Таблиця 4.6 - Об’єм земляних мас торцевих укосів котловану
Грань Переріз Робочі Площа попер, Півсума Відстань між Об’єм
відмітки, перерізу площ перерізами, робіт
ь к2т р, + т 2 Ь, м м3
2 2
АС АА' 3,89 9,46 5,80 20 116,00
СС' 1,85 2,14
ВБ ВВ' 1,58 1.56 0,94 20 18,80
ВБ' 0,72 0.32
Всього: 134,80 м3
Таблиця 4.7 -  Об’єм кутових пірамід
Кут Робоча відмітка її, м
Об єм „У =-к-3-т---2
3
А 3,89 30,66
В 1,58 2,05
С 1,85 3,30
Д 0,72 0,19
Всього: 36,20 м3
Загальний об’єм ґрунту, що підлягає виїмці з траншей з урахуванням 
траншей під фахверкові колони:
УФ = 9,74-2,3-(2,5 + 8,26)/2 = 231,30 м3.
Ут+Ф =2-1945,30+4-231,30 = 4815,80 м3.
Повний об’єм котловану 
У=4815,80+7428,96+134,80+36,20=12415,76 м3
Кількість ґрунту необхідного для засипки пазух траншей:
Узас= 12415 ,76-0 ,73-26- 1,67-26-2267,43 = 10085,93 м3.
А рк.
192 ПЗ З Б -11 68
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д а т а
4.1.6 Визначення середньої відстані переміщення ґрунту
Середня відстань переміщення ґрунту характеризує дальність 
перевезень ґрунту з зони виїмки в зону насипу, її визначають для кожної 
ділянки.
Будуємо криві об’ємів насипу і виїмки відповідно до зростаючих 
підсумків вертикальних колонок квадратів або трикутників для поперечної і 
поздовжньої осей квадратів.
Ординати верхніх точок кривих показують сумарні об’єм виїмки або 
насипу. Площі фігур \¥і і \У2, які містяться між фігурами насипу і виїмки для 
поперечних та повздовжніх колонок це добуток об’єму ґрунту V на проекції 
середньої відстані переміщення Ьі і Ь2
\¥ і=УЬ1 ; \¥ 2=УЬ2 (4 .17)
Звідти: Ьщ-у- ;Ь2= - ^  (4 .18)
За проекціями середньої відстані перевезень і Ь2 визначаємо середню 
дальність перевезень:
Ь=Щ,г +і; (4 .19)
Ь=190,84м.
4.1.7 Вибір комплекту машин для планування майданчика
Виходячи з того, що дальність перевози ґрунту складає 191 м, що 
більше 100 м то в якості провідної машини вибираємо скрепер.
Керуючись рекомендаціями вибираємо марки скреперів Д-569 та Д-
374А.
4.1.8 Визначення техніко-економічних показників машин для планування 
майданчиків
До основних техніко-економічних показників за якими проводять 
порівняння варіантів проведення робіт відносять тривалість виконання робіт 
Т, змін трудоємкість розробки одного кубічного метру ґрунту де, чол.год/м , 
собівартість розробки одиниці продукції Се, грн..
Визначаємо техніко-економічні показники для скрепера Д-569.
А рк.
1 9 2  П З  З Б - 1 1 69
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д ат а
Визначаємо експлуатаційну продуктивність машин за формулою:
Пе = 3600 -сдКмКчК, ' мг  ̂  ̂4 20 ^
(ц зміну
де 3600 -  показник переводу години в секунди 
С -  тривалість зміни, год. С=8,2 год. 
q - геометрична ємкість ковша, м3,
Км -  коефіцієнт використання ємності ковша
(4.21 )
де Кн -  коефіцієнт наповнення ковшу Кн=0,9
КР -  коефіцієнт початкового розпушування ґрунту
Кч - коефіцієнт використання скреперу за часом, Кч =0,8
Kh -  коефіцієнт впливу глибини виїмки і висоти насипу на продуктивність
скреперу, для причіпних скреперів приймається рівним 1,0.
tu - тривалість одного повного циклу роботи скреперу, визначається за
формулою:
ґц=ґн +t3+tp+tn +tnoB, ( 4.22 )
де tH - час навантаження ковша ґрунтом, сек. 
t3 -  час руху завантаженого скрепера, сек. 
tp -  час розвантаження ковша скрепера, сек. 
tn-  час руху порожнього скрепера, сек. 
tn0B-  час на повороти скреперу, 10-25 сек.
Величини tH, tp, tn визначаємо за формулою:
t„ (,■„)= ЩщпК( 4.23 )
^ Н ( З .П )
де 3,6 -  показник переводу км/год в м/сек.
ку -  коефіцієнт величини розгону, сповільнення і переключення передач за 
VH - швидкість набирання ґрунту, км/год.,
V3- швидкість переміщення завантаженої машини (1 та 2 передачі), км/год., 
Vn - швидкість руху порожняком (4 та 5 передачі), км/год.,
Довжина шляху загрузки скреперу розраховується за формулою
Ь н = 2е К м О + Щ  
ah
де q -  ємкість ковша, м3 
Кп -  коефіцієнт призми волочіння 
а - ширина різання ножа скрепера, м 
h - товщина зрізаємої стружки, м
А рк .
1 9 2  П З  З Б - 1 1 70
Зм. А рк. № докум . П ідпис Д ат а
ЬСЕР - Ьн (4.25 )
Ь с е р  -  середня дальність перевезень, м.
Ьн-  довжина шляху набирання ґрунту скрепером, м.
Для скрепера Д-569
Ьн=(2*3*0,75*(1+0,22))/(2,47*0,2)=11,11 м 
Ке =0,9/1,2=0,75
ґн =(3,6* 11,11 * 1,2)/4,12=11,65 сек
ґ3 =(3,6*(192-11,11)*1,2)/5=156,29 сек
ґп =(3,6*(192-11,11)* 1,2)/10=78,14 сек
ґр =20 сек ґпов =20 сек
ґц=11,65+156,29+20+78,14+20*2=306,08сек
Пе=(3600*8,2*3*0,75*0,8*1)/306,08 =173,60 м3/зміну
Для скрепера Д-357А
Ь3=(2*6*0,75*(1+0,22))/(3,03*0,32)=11,32 м 
Ке =0,9/1,2=0,75
ґн =(3,6*11,11*1,2)/2,9=16,55 сек
ґ3 =(3,6*(192-11,11)*1,2)/5=156,29 сек
1П =(3,6*( 192-11,11)* 1,2)/7=111,63 сек
ґР =21 сек ґпов =20 сек
ґц=16,55+156,29+21+111,63+20*2=345,47сек
Пе=(3600*8,2*6*0,75*0,8*1)/345,47 =307,62 м3/зміну
Розраховуємо трудомісткість механізованої розробки одиниці об’єму 
ґрунту за формулою:
т
ро = ---------------  , (4 .26)
де V- загальний об’єм земляних робіт, м3
С)рі-  затрати труда пов’язані з виконанням немеханізованого процесу. Так, як 
процес повністю механізований то їх не враховуємо.
()ті -  витрати праці, які пов’язані з виконанням механізованого процесу і-ою 
машиною, люд.-год як і визначаються за формулою:
Qmi=(TiMic+qm.д+qTp+qдoп), люд-.год ( 4.27 ) 
де Ті -  тривалість роботи машини, змін
А рк .
192 ПЗ З Б - 11 71
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д ат а
Мі -  кількість робітників, що керують машиною, люд., Мі=Т 
С -  тривалість робочої зміни, год, 
q м.д. -  затрати праці на монтаж і демонтаж, люд-.год 
ц тр -  затрати праці на транспортування, люд-.год 
q доп -  затрати праці на виконання додаткових робіт, люд-.год
Розраховуємо трудомісткість механізованої розробки одиниці об’єму 
ґрунту для скреперу Д-569:
Ті=29763/173,60=171,45 зміни 
0 м і= 171,45*1*8,2=1405,86 люд-.год 
це=1405,86 /29763=0,047 люд-.год
Аналогічно розраховуємо для скреперу Д-357А 
Ті=29763/307,62=96,75 змін 
С>мі=96,75 *1*8,2=793,37 люд-.год 
це=793,37/29763=0,027 люд-.год
Розраховуємо собівартість одиниці продукції
С о = ^  ( 4.29)
де Сз -  собівартість всього обсягу механізованих робіт, грн..
Собівартість механізованих робіт із розробки ґрунту визначають так:
С3=1,08 ( £ с мзиТі + Сд)+ 1 ,5 £ 3 / (4 .30)
де См.зМ -  собівартість машино-змін окремих машин, грн.
Ті -  тривалість роботи машини, зміни 
Сд-  додаткові одночасні затрати, грн.
^ З і  - заробітна плата робітників, грн..
1,08 та 1,5 -  коефіцієнти накладних розходів на експлуатацію машин і 
заробітну плату робітників, що виконують ручні операції.
Собівартість машино-змін окремих машин вираховуємо по формулі
См.зм=^ + ̂ +Се.в., грн. (4 .31)
Ті Тр
де Е -  одночасові витрати для доставки машин, грн.
Тр -  директивне число змін роботи машини за рік, зміни.
А р к .
192 ПЗ З Б - 11 72
Зм. А рк. № докум . П ідпис Д ат а
Се в -  експлуатаційні витрати, гри.
Г- річні витрати пов’язані з амортизаційними відрахуваннями, гри. і 
розраховується за формулою
^  Л/ГЛ
Г= МА -,грн. (4 .32)
100/?
де М -  розрахункова вартість машин, грн.
А -  амортизаційні відрахунки, %
/? - число змін роботи машини на протязі суток, /? =2
Усі показники з формули ( 4.31 ) визначаємо
Проводимо розрахунок для скреперу Д-569 
Е=26,07* 1,1=28,68 грн.
Г=(65340*1,1*25)/(100*2)=8984,25 грн.
См.зм=1,1(28,68/171,45) + 1,1(8984,25/1890) + 1,1*2,948 = 8,66 грн 
С3=1,08(8,66* 171,45+21,82)=1627,10 грн.
С0=1627,10/29763=0,055 грн./ м3
Проводимо розрахунок для скреперу Д-357А 
Е=15,08*1,1=16,59 грн.
Г=(22550* 1,1 *25)/(100*2)=3100,63 грн.
См.зм=1,1(16,59/96,75) + 1,1(3100,63/2580) + 1,1*5,742 = 7,83 грн. 
С3=1,08(7,83*96,75+58,16)=880,97 грн.
Со=880,97/29763=0,030 грн./ м3
Для порівняння варіантів зводимо отримані показники в таблицю.
Таблиця 4.8 - Порівняння техніко-економічних показників машин 
для планування майданчика
Скрепер Ті, змін ре, ЧОЛ..ГОД Со
Д-569 171 0,047 0,055
Д-357А 96 0,027 0,030
По отриманих значеннях техніко-економічних показників вибираємо в 
якості провідної машини для планування майданчику скрепер Д-357А
А рк.
1 9 2  П З  З Б - 1 1 73
Зм. А рк. № докум . П ідпис Д ат а
4.1.9 Вибір засобів та комплектів машин для розробки котловану
Для розробки котловану вибираємо екскаватор 30-6121 (з прямою 
лопатою) з місткістю ковшу 2,5м3, екскаватор 30-5122 (із зворотною
лопатою) з мі• сткі• стю ковшу 1,6м З . Шляхом порівняння техніко-економічних 
показників вибираємо який екскаватор буде більш ефективний.
4.1.10 Визначення техніко-економічних показників машин для розробки 
котловану
Визначаємо експлуатаційну продуктивність екскаватора за формулою:
Пе=3600сцКнКч/1ц м3/зміну ( 4.33 )
Визначаємо експлуатаційну продуктивність для екскаватора 30-6121: 
Пе=(3600*8,2*2,5*0,85*0,9)/22=2566,23м3/зміну 
Аналогічно для екскаватора 30-5122:
Пе=(3600*8,2*1,6*0,85*0,9)/20=1642,39 м3/зміну
Трудомісткість механізованої розробки, собівартість одиниці продукції 
розраховуємо аналогічно розрахунку скреперів.
Для екскаватору 30-6121:
Ті=12415,76/2566,23=4,84 змін
С)мі=4,84*2*8,2+0,5* 1*8,2=83,48 люд.-год.
це=83,48/12415,76=0,007 люд-~го():
м
Е=61,60* 1,1 =67,76 грн.
Г=(82390*25)/(100*2) =10298,75 грн.
См.зм=1,1(61,76/4,84) + 1,1(10298,75/3275) + 1,1*6,325 = 24,45 грн 
С3=1,08(24,45*4,84)=127,81 грн.
С0=127,81/12415,76=0,010 грн./ м3
Для екскаватору 30-5122:
Ті=12415,76/1642,39=7,56 змін
д мі=7,56*2*8,2+0,5* 1 *8,2=128,08 чол.год
Яе=128,08/12415,76=0,010 люд-~ год:
м
Е=61,60* 1,1=67,76 грн.
Е=(41070* 18,5)/(100*2) =5133,75 грн.
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 74
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д ат а
См.зм= 1Д(61,76/7,56) + 1,1(5133,75/3275) + 1,1*5,489 = 13,69 грн. 
С3=1,08(13,69*7,56)=111,74 грн. 
С0=111,74/12415,76=0,009 грн./ м3
Для порівняння варіантів отримані результати зводимо в таблицю.
Таблиця 4.9 - Порівняння техніко-економічних показників машин 
для розробки котловану
е к с к а в а т о р Ті, змін ц е , ЧОЛ..ГОД Се
ЭО-6121 4,84 0,007 0,010
ЭО-5122 7,56 0,010 0,009
По отриманих значеннях техніко-економічних показників в якості 
провідної машини для розробки котловану вибираємо екскаватор 30-5122 (зі 
зворотною лопатою) з місткістю ковшу 1,6м
4.1.11 Розрахунок транспортних засобів.
Основними транспортними засобами є самоскиди. Автосамоскиди 
вибираємо в залежності від ємності ковша екскаватора
Число транспортних засобів визначаємо за формулою:
Т
N1Л|т р= — (4.34)
К
де Тц-довжина циклу одного самоскиду, хв. 
ґп_ час завантаження самоскида, хв.
Т1  ц=  ґЧ і +1 —?Аї  + і- 
V 1р.м. +'  іЧ (4 .35)
ср
60
де Ь -  відстань возки ґрунту, км; Ь =1 км
уер-  середня розрахункова швидкість руху до місця розгрузки і назад км/год 
ґр м -  час розгрузки з маневруванням 
ґм -  час на маневри
и М (4 .36)
Де м= Q (4 .37)
РЯКе
М- число ковшів, що завантажується в кузов
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 75
Зм. А рк . №  докум . П ідпис Д а т а
(2- вантажопідйомність машини, м з
q -  геометрична місткість ковша, м3 
Ке -  коефіцієнт використання ємності ковша 
пт-  технічне число циклів екскавацій пт=2
Кт— коефіцієнт, що залежить від організації роботи транспорту Кх=0,75
Згідно з тим, що ємні• сть ковша вибраного екскаватора 1,6м З, то 
вибираємо в якості самоскиду Ма3-503Б вантажопідйомністю 7 тон.
Розраховуємо кількість завантажених ковшів:
М=7/(1,53*1,6*0,80)=3,6~ 4 ковшів 
і;п=4/(2*0,75)=2,67 хв.
Тц=2,67+2* 1*60/20+1,9+2=12,57 хв.
Число транспортних засобів 
N^=12,57/2,67=4,7 ~ 5 машин;
Теж саме, але для самоскиду КАМАЗ-5511 
М=10/(1,53*1,6*0,80)=5 ковшів. 
їп=5/(2*0,75)=3,33 хв.
Тц=3,33+2*1*60/20+1,9+2=13,23 хв.
Число транспортних засобів 
Нгр= 13,23/3,33=4 машини;
4.1.12 Визначення граничних і оптимальних параметрів 
екскаваторів і перерізів проходок.
В проекті вибраний екскаватор 30-5122 зі зворотною лопатою, який 
розробляє котлован поперечно-торцевою проходкою.
Довжина робочої передвижки екскаватору:
Ьп <ЯМАХ- Я мш (4 .38)
(4 .39)
Ямш =0.5К + тк + 0.5 (4 .40)
де я ^  - найбільший радіус різання на рівні дна виїмки
Ят-»  МТИ - на*-*й менший*  р_ ад» іу• с •рі зання на рі• вн• і  дна ви•ї• мки
К -  довжина ходової частини екскаватора 
Ь -  глибина котловану або траншеї
А рк .
192 ПЗ З Б - 11 1 6
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Дата
Ьп= (10,1 -1,25*2.3) -  (0,5*3,12 + 1,25*2.3 + 0,5) -  2.29 ~ 2.5м
Найбільша відстань від вісі екскаватора до нижньої кромки бокового забою
має бути:
( 4-4 1 )
Д'нижнє ~ л/бД ~ 2,5 = 5.6 ~ 6ж 
Найбільша ширина торцевої проходки:
В -2Рб (4.42 )
В = 6 • 2 = 12ж.
Для в’їзду транспорту в котлован проектуємо в’їзну траншею, яку 
розміщуємо в торці котловану.
Об’єм земляних робіт по влаштуванню в’їзних траншей визначаємо за 
формулою
Ув.т.=— (Зв+2т1іот т ) ( т '- т )  ( 4.43 )
6 т
де Ь -  глибина котловану по вісі в’їздної траншеї, м
в - ширина в’їздної траншеї , в=7 м
т 1 -  коефіцієнт закладання дна траншеї, т 1=10
т  -  коефіцієнт закладання укосів траншеї т=1,25
Ув г =  (0,92 (3 • 7 + 2 • 1,25 • 0,9(10 -1 ,25) /1 0)(10 -1 ,25)) / 6 -  27,1 Зж 3
Об’єм робіт по розробці котловану з врахуванням розробки траншеї
У=Ук+Ув.т. (4 .42)
о
де Ук -  об’єм котловану, м
о
Уз., -  об’єм траншеї, м
ГВТ =12415.76 + 27.13 = 12442.89ж3
4.1.13 Складання калькуляції трудових затрат
Калькуляція трудових затрат -  це розрахунок, що враховує всі затрати 
праці і заробітної плати по виконанню умовно прийнятої одиниці обсягу 
роботи. Калькуляцію трудових затрат проводимо в табличній формі.
А рк.
192 ПЗ 11 77
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д а т а
С5о
~:тць
Таблиця 4.10 - Калькуляція трудових витрат і заробітної платні
На одиницю На весь об’єм
Съ вимірювання
о
5 ДБН Роботи Одиниця Об’єм Склад ланки 
вимірюв. робіт робочих, їх 
кваліфікація і 
съ кількість
с:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
оЭ 1 §2-1-6, Розбивка майданчику їм2 46800 - - - 11,35 Тесляр5 розр. -  1 ч 
т. 2, п.4 Тесляр 3 розр. -  1 ч
2 §Е2-1-5 Зрізання рослинного шару ЮОмЗ 93.6 0,6 0,636 56.16 59,53 Машиніст 6 розр.
т і.26 скрепером Д-357А 0,6 56.16
3 §Е2-1 -20 Розробка і переміщення ґрунту 100м" 297,63 2.67 3,15 794.67 937,53 Тракторист 6 розр.
т2.2б скреперу Д-357А 2.67 794.67
4 §Е2-1-31 Ущільнення грунту самохідним 100м" 148,82 0,65 0,69 96.73 102,69 Машиніст 6 розр.
т211а катком ДУ-29 0,65 96.73
5 §Е2-1-40 Планування відкосів бульдозером 100 м3 10,61 0,39 0,413 4.14 4,38 Машиніст 6 розр.
ті 1а ДЗ-42 0,39 4.14
6 Натурні дані Розбивка котловану їм2 9207 - - - 11,35 Тесляр 5 розр. -  1 ч 
К> Тесляр 3 розр. -  1 ч
7 Е2-1-8 Розробка в’їздної траншеї 100м3 0,27 1 0,985 0,27 0,72 Машиніст 6 розр.
ТЗ 16 екскаватором ЭО-5122 0,5 0,14
З
8 Е2-1-8 Розробка грунту екскаватором 100м3 124,16 1.6 1,97 198.66 244,60 Машиніст 6 розр.
Ц і ТЗ 16 ЭО-5122 1 124,16
СП
І 9 - Транспортування грунту самоскидом за техніко-економічними показниками Водій — 2 ч
КАМАЗ 5511
10 §Е2-1-22 Планування дна котловану 100 м3 29,11 0,32 0,33 9.32 9,61 Машиніст 6 розряду
т21б бульдозером ДЗ-42 0,32 9.32
11 §Е2-1-31 Ущільнення дна котловану катком 100 м3 19,11 0,54 0,572 15.72 16,65 Машиніст 6 розряду
т21 1а ДУ-29А 0,54 15.72
12 §Е2-160 Планування укосів котловану 100 м3 1,71 4.4 2,82 7.52 4,82 Машиніст 6 розряду
ДУ-29 А 4.4 7.52
І  1183,19/1108,56 £  1402,78
к
00 >ч
№ процесу
Норма часу 
чол.-год 
маш.-год
Розцінка
грн.
Трудоміст
кість
чол.-.год
маш.-год
Зарплата
У.о..
пшпр1 зп и р ц ] ■иИхор 5д/ 'ХСІ\/ Щ
62 и ~ 9 Е  Е й  2 6 1
■ХСІу
3 2 1 № ппоиесів нроч
ДБН або посилання на Кй
пункти калькуляції
I
рн
04
Ы Й
С8Й
ноX
ЕС
О
100м3 1000м3 м2 Р Одиниця вимірювання Й
О
ИЗ.
а '
297,63 93,6 46800 СЛ Об’єм робіт ккX
і о\ Нормативний |ТоЗи)
р
і -4 прийнятий VX!
Xд,
5'
і 00 Нормативна
і 40 прийнята
і н* Марка
о
-Р Ы і ні~** Кількість
Професія,
рЫ розряд
-р ю і—і н—* ЫН-к Кількість
юр - ■Р Тривалість робіт, зміни
ьо ю р(У« Кількість робочих змін за добу
6,2 31,2 46800 0р4 Потік робіт за зміну
101 114 - рЧ* Плановий % виконання норм
4.1.14 Технологічні розрахунки
Виробіток Трудоміст 
за зміну (1 кість Машини та 
робітника чол.  - дні механізми Склад ланки
або 1 маш. - зміни
машини)
Роботи
Натур. Розбивка Тесляр 5р. 
дані майданчику Тесляр Зр.
§Е-2-1- Зрізання 13.66 15.60 6.85 6,00 Скрепер Машиніст 6р.
5 рослинного шару 13.66 15.60 6.85 6,00 Д-357А
т12б скрепером Д-357А
§Е2-1- Розробка і 3.07 3.10 96.91 96.00 Скрепер Тракторист 6р.
20 переміщення 3.07 3.10 96.91 96.00 Д-357А
т.22б ґрунту скреперу 
Д-357А
Продовження табл. 4.11
§Е2-1-31 Ущільнення ґрунту 12,61 13.53 11,80 11,00 Самох. каток 1 Машиніст 6р. 1 11 2
ч т2-1-1а самох. катком ДУ-29 12,61 13.53 11,80 11,00 ДУ-29 ОО
т -Ч
§Е2-1- Планування mS 21,22 10,61 0,50 1,00 Бульдозер 1 Машиніст 6р. 1 1 2
>П 40 ВІДК0СІВ о чо т—Ч
о От—Ч 21,22 10,61 0,50 1,00 ДЗ-42 4О0 о
т11а бульдозером ДЗ-42 т-Ч in
Натурні Планування О Тесляр 5р 1 1 1
SC дані ВІДКОСІВ СЯ2 (о-
0N4 Тесляр Зр. 1
бульдозером ДЗ-42 1 ■
§Е-2-1- Розробка в’їздної 24.00 0,72 0,03 1.00 Екскаватор 1 Машиніст 6р. 1 1 2
со
Г" 8 траншеї оS С4 36.00 0,72 0,02 1.00 ЭО-5122
тЗІб екскаватором о О 04
ЭО-5122 О СО
§Е-2-1- Розробка ґрунту соS чо 5,13 5.00 24.23 24 Екскаватор 1 Машиніст 6р. 1 24 2
00 8 екскаватором оо 04 2,05 2.00 15.14 15 ЭО-5122 со о
о
тіб ЭО-5122
Транспортування со чоч 5.50 за 2,00 Самоскид 2 Водій 2 25 2
т—
а~ - ґрунту самоскидом оSо 5.50 розр. 2,00 КАМАЗ 04
(
КАМАЗ 5511 тN-Н О
5511 чо 1
§Е-2-1- Планування дна со 25.54 29.11 1,14 1,00 Бульдозер 1 Машиніст 6р. 1 1 2
S т—<
о 22 котловану оо 04 25.54 29.11 1Д4 1,00 ДЗ-42 оч Г~-
т 2-16 бульдозером ДЗ-42 г—( 04 о4 >п
§Е2-31 Ущільнення дна со 15.16 29.11 1.92 1,00 Каток 1 Машиніст 6р. 1 1 2
г -Н
ц т21-1а котловану катком о т -Ч
OS 15.16 29.11 1.92 1,00 ДУ-29 А т-Ч
О ся
ДУ-29 А ся ОЧ os
04
§Е-2- Планування укосів со 1,86 1.71 0,92 1,00 Бульдозер 1 Машиніст 6р. 1 1 2
т— Н
(N 160 котловану оSо 1,86 1.71 0,92 1,00 ДЗ-42 ся
Os
Бульдозером ДЗ-42 т-Ч
2 144.33 2 144 
135.20 135
оо к 
о
100м
3
148,82
13,53
192 ПЗ ЗБ-11
4.1.15 Техніко-економічні показники виконання робіт.
Розраховуємо техніко-економічні показники виконання робіт. Згідно 
графіка виконання робіт і таблиці технологічних розрахунків термін роботи 
машин і механізмів разом складає 57 змін.
Розраховуємо собівартість одиниці продукції
^  __ С• °ск реп +С°екскав / ^ ^
С0 =1562,44 / (12415,76 + 29763,00 + 27,13)=0,037 у.о.
Трудомісткість механізованої розробки одиниці об’єму ґрунту
Че=“ Т  (4 .44)
це= (1312,87 + 1189,61) / (12415,76 + 29763,00 + 27,13) = 0,06 чол.-год.
4.1.16 Розробка заходів з техніки безпеки
1) Всі машини та механізми повинні бути обладнані звуковою сигналізацією. 
Значення сигналів роз’яснюється всім робочим, пов’язаним із роботою 
машин.
2) При огляді робочих органів машин, останні мають бути опущені на землю.
3) Забороняється рух машин та механізмів на відстані менш 2.5 м від бровки
котловану.
4) Забороняється знаходження людей в зоні дії машин.
5) Забороняється знаходження водія у кабіні автомобіля під час завантаження.
А рк.
192 ПЗ 81
Зм. А рк. № докум . П ідпис Д ат а
4.2 Загальні рішення по організації будівництва
4.2.1 Нормативна тривалість будівництва
Нормативна тривалість будівництва складає (місяця) /ДБН А.3.1-5:2016/:
- загальна -  ЗО;
- підготовчий період -  3;
- передача обладнання в монтаж -  13-27;
- монтаж обладнання -  15/15-29.
4.2.2 Підрахунок об’ємів робіт по об’єкту
Об’єми робіт по об’єкту зводяться в таблиці 4.12
Таблиця 4.12 -  Відомість підрахунку об’ємів робіт по об’єкту
.=
в Робота, формула підрахунків Загальна Ід Ид
5? кількість
1 2 3 4 5 6
Роботи підготовчого періоду
1 Планування майданчика 46800 46800
2 Влаштування тимч.будівель і споруд
а) навіс м2 50 50
б) туалет очко 4 2x2
в) душова ріжок 4 2x2
3 Влаштування тимчасового водогону м.п. 150 150
4 Влаштування тимч.каналізації м.п. 50 50
5 Влаштування тимчасових доріг м _  1000 1000
6 Влаштування тимч. електроосвітлення м.п. 880 880
7 Влаштування слабострумних мереж
а) радіо м.п. 300 300
б) телефон м.п. 300 300
8 Влаштування тимч.огорожі майданчика м.п. 880 880
Підземні роботи
1 Розробка грунту скрепером м3 29763 29763
2 Розробка ґрунту екскаватором у відвал м3 19.79 6.59 13.2
3 Зрізка недобору ґрунту м3 822 274 548
4 Влаштування буронабивних паль 100шт 4,72 3,15 1,57
5 Влаштування ростверку 100м3 2,72 2,04 0,68
6 Монтаж з/б фундаментів 0,74 - 0,74
7 Зворотна засипка 100м3 99 33 66
Влаштування бетонної основи під підлогу
1 Ущільнення ґрунту щебенем 100м2 83,16 27,72 55,44
2 Влаштування гідроізоляції 100м2 83,16 27,72 55,44
3 Влаштування бетонної силової плити 100м3 8,31 2,77 5,54
А рк .
192 ПЗ З Б - 11 87
Зм. А рк. № докум . П ідпис Д ат а
(Пилипі
виміру
о2
о
И
Продовження табл. 4.12
1 |  2 1 3 | 4 1 5 6
Монтаж конструкцій каркасу
1 Монтаж з/б колон 100шт 0,47 0,47 -
2 Монтаж з/б ригелів 100шт 0,86 0,86 -
3 Монтаж з/б плит покриття 100шт 10,2 10,2 -
4 Монтаж з/б сходів 100шт 0,93 0,93 -
5 Монтаж металевих колон т. 107,40 30,07 77,33 і
6 Монтаж металевих в’язів т. 28,88 19,76 9,12
7 Монтаж металевих ригелів т. 126,40 20,05 106,35
8 Монтаж метал, крокв’яних ферм Ь=18 т. 32,17 - 32,17
9 Монтаж цокольних панелей 100шт. 0,43 0,43 і
10 Монтаж стінових панелей 100шт. 10,77 7,63 3,14
11 Монтаж метал, віконних блоків 100м2 3,60 0,30 3,30 1
12 Монтаж металопласт, вітражів 100м2 1,23 1.23 -
Влаштування покрівлі
1 Монтаж профнастилу 100м2 86,10 29,26 56,84 [
2 Влаштування пароізоляції в 2 шари 100м2 86,10 29,26 56,84
3 Укладання утеплювача 100м2 86,10 29,26 56,84 1
4 Влаштування рулонної кровлі 100м2 86,10 29,26 56,84 |
Влаштування підлоги
1 Влаштування бетонного шару м2 1109,60 369,80 | 739,80
2 Влаштування відмостки 100м2 4,36 4,36
Опоряджувальні роботи внутрішні
1 Фарбування вапном 100м2 23,75 15,83 7,92
2 Фарбування водоемульс. фарбою 100м2 65,79 43,86 21,93
Опоряджувальні роботи зовнішні і
і Пофарбування ЮКИ 100м2 4,76 | 3,57 1 1Д9
Монтаж технологічного обладнання
1 Монтаж технологічного обладнання І грн. ! 276900 276900 1
Наладка і пуск технологічного обладнання
і Наладка і пуск технолог, обладнання 1 грн. ! 27690 | 27690 |
Внутрішні санітарно-технічні роботи
і Внутрішні санітарно-технічні роботи і грн. 1 41042 | 41042 і
Внутрішні електротехнічні роботи
1 Внутрішні електротехнічні роботи 1 грн. ! 45778 | 5778
4.2.3 Методи виконання основних робіт по комплексам
В даному проекті основні комплекси робіт виконуються в такій 
послідовності. Спочатку виконуються роботи підготовчого періоду, за ними 
-  підземні роботи. Після цього влаштовують бетонну основу під підлогу та 
монтують конструкції каркасу. По закінченні цих робіт одночасно починають
А рк.
1 9 2  П З  З Б - 11 83
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д ат а
влаштування покрівлі, монтаж технологічного обладнання, внутрішні 
санітарно-технічні та електротехнічні роботи. Після того, як покрівлю 
влаштовано, виконують внутрішні опоряджувальні роботи, а потім -  
влаштування підлог. Після влаштування підлог, а також наладки і пуску 
технологічного обладнання об’єкт здається в експлуатацію.
Всі роботи по зведенню об’єкта діляться на ручні та механізовані. 
Механізовані процеси передбачають застосування основних будівельних 
машин. В даному проекті механізованими є такі роботи: роботи підземного 
циклу і монтаж конструкцій каркасу.
Розробка котловану під фундаменти здійснюються за допомогою 
екскаватора марки 30-5122. Колони, підкранові балки, стінові панелі та 
елементи покриття монтуються краном РДК-250, фундаменти та тимчасова 
огорожа - КС-3575А.
Організація транспорту. Збірні будівельні конструкції, як правило, 
доставляються з підприємств будівельної індустрії без додаткових 
перевантажувальних операцій. Для перевезень на майданчику 
використовують в основному автотранспорт. Будівельний майданчик 
повинен мати зручні під’їзди і дороги для здійснення безперебійного 
підвезення матеріалів на протязі всього будівництва в будь-який період року. 
Тимчасові дороги будують одночасно з тими постійними дорогами, які 
призначені для руху транспорту в період будівництва і складають єдину 
транспортну мережу, яка забезпечує наскрізну і кільцеву схеми руху. До 
початку робіт по спорудженню підземної частини будинків під’їзди до них 
повинні бути влаштованими. Схема руху транспорту і розташування доріг в 
плані повинні забезпечувати під’їзд в зону дії монтажних і завантажувально- 
розвантажувальних механізмів, складам, майстерням, побутовим 
приміщенням.
Дороги на будівельному майданчику повинні бути кільцевими. На 
тупикових під’їздах необхідно влаштовувати роз’їзні та розворотні 
майданчики. Такі майданчики передбачають на незакільцьованих ділянках 
постійних існуючих доріг і доріг, що проектуються. Недопустимо 
розташування тимчасових доріг над підземними мережами і безпосередньо 
біля прокладених комунікацій або тих місць, де вони будуть влаштовуватись.
Змінність приймається, як правило, для ручних процесів -  одна 
зміна, для механізованих -  дві. З метою скорочення термінів виконання тієї 
чи іншої немеханізованої роботи дозволяється ввести для неї двохзмінний 
робочий день.
Характер бригади. Будівельний процес розподіляється на однорідні 
операції, які виконуються ланками робітників відповідної кваліфікації. 
Всередині ланок, які складаються з робітників однієї або декількох професій, 
роботи розподіляються з такою метою, щоб найбільш складні операції 
виконувались робітниками більш високої кваліфікації.
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 84
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д а т а --------
Ланки робітників об’єднуються в бригади для виконання окремих 
видів робіт.
В даному проекті передбачено спеціалізовані бригади, до складу яких 
входять робітники однієї професії, які виконують роботи одного виду, а для 
монтажних процесів передбачено комплексні бригади, до складу яких 
входять робітники різних професій.
Організація забезпечення робіт матеріалами. Всі збірні
залізобетонні конструкції доставляються автотранспортом з заводу ЗБК, що 
знаходиться на відстані 5 км від будівельного майданчику. Пісок, гравій та 
щебінь доставляються автотранспортом з кар’єру, який знаходиться на 
відстані 15 км від будівельного майданчика. Всі інші матеріали 
доставляються також автотранспортом з бази УВТК, яка знаходиться на 
відстані 5 км від будівельного майданчика.
4.2.4 Організація поточного будівництва
Одним із напрямків індустріалізації є впровадження поточних методів 
виробництва. Застосування поточних методів організації будівельного 
виробництва забезпечує скорочення тривалості спорудження об’єктів, 
підвищення якості і зниження вартості будівельно-монтажних робіт. 
Поточним методом будівництва називається такий метод, при якому бригади 
робітників постійного складу, оснащені відповідним набором інструменту і 
будівельних машин виконують одні й ті ж різнотипні роботи, максимально 
сумісні в часі на різних фронтах (ділянках або захватках). Отже, поточний 
метод є прогресивною і ефективною формою організації будівництва.
Для створення будівельного потоку необхідно:
розбити складний виробничий процес будівництва об’єкту на складові 
процеси;
розділити роботу між виконавцями і закріпити за ними ці процеси;
розділити весь фронт робіт на окремі фронти (ділянки або захватки) і 
встановити для них тривалість виконання кожного процесу;
визначити черговість робіт на індивідуальних фронтах для того, щоб 
максимально сумістити виконання різнотипних робіт в часі і просторі, тобто 
здійснити їх технологічну взаємозалежність.
В даному проекті поточний метод будівництва впроваджується таким чином: 
будівля розбивається на дві ділянки по блокам і роботи проектуються 
поточним методом, починаючи з першої ділянки.
Бригади робітників, що виконують певний комплекс робіт, переходять 
послідовно з однієї ділянки на іншу. Необхідно строго дотримуватись 
графіка будівництва об’єкту.
В даному проекті, коли величина ділянки не однакова, застосовується 
метод окремих потоків. Згідно цього методу, будівництво організовується
А рк .
192 ПЗ ЗБ-11 85
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д ат а
окремими потоками, диференційованими по групам будівельних процесів, 
які виконуються на об’єкті. Кожна група процесів має свої параметри потоку, 
які відрізняються від інших параметрів потоків. Потім всі параметри 
ув’язуються між собою в єдиний потік комплексу робіт. Включати в потік всі 
будівельні процеси не обов’язково. Крок потоку між окремими процесами 
може бути не однаковим.
4.2.5 Парк будівельних машин і транспорту
Для земляних робіт використовуються такі основні будівельні 
машини: бульдозер ДЗ-42; екскаватор ЭО-5122. Монтаж конструкцій каркасу 
виконується краном РДК-250, фундаменти та тимчасова огорожа - КС-3575А. 
Для перевезення великогабаритних конструкцій використовується 
спеціалізований автотранспорт на базі тягача КрАЗ-255Л зі змінними 
напівпричепами: панелевозом, колоновозом, фермовозом. Сипучі матеріали 
перевозяться автосамоскидами марки КамАЗ 5511. Бетонна суміш 
перевозиться автобетонозмішувачем на базі автомобіля КамАЗ 5410.
4.2.7 Виробничі та механізовані установки
Для підвищення продуктивності праці, зменшення трудових витрат при 
будівництві об’єкту використовують наступні виробничі та механізовані 
установки:
- бетононасоси марки СБ-101 -  призначені для подачі бетону по спеціальним 
шлангам до місця укладання;
- фарботерки типу СО-116 -  використовують для приготування, перетирання, 
розмішування масляних фарб;
- фарбопульти типу СО-205 -  для механічного розпилення масляних та 
вапняних фарб;
- зварювальні трансформатори дугової зварки СТЗ-24 -  використовують при 
монтажі конструкцій для зварювання закладних деталей;
- самохідний вібраційний каток ВМП-1 -  для ущільнення ґрунту;
- установка С-100 -  використовується для подавання на покрівлю бітумних 
мастик при виконанні покрівельних робіт;
- самопідйомна люлька ЛС-15-250 -  призначена для фарбування фасаду;
- установка ГЖУ-35М -  використовується для ґрунтовки;
А рк.
192 ПЗ 86
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д а т а
4.3 Розробка будгенплану
4.3.1 Розрахунок майданчика складів
Таблиця 4.14 -  Розрахунок майданчика складів
Необхід Коефіці Запас
ність -ЄНТИ матеріа
лів
] 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
1 Бугний 53 шг 8610 т 1.1 1.3 10 14.3 2317 25 92,7 0.6 155 156 12-1 Навіс -
шкрш 3
3 Щебінь 63 м" 831,6 В 2 1.1 1.3 10 14.3 189 0.7 270 0.6 450 450 15-3 Відк. -
0
4 Фарба 24 т 0.61 003 1.1 1.3 12 17.2 0,52 1 0,52 0.6 0,87 1 1-І Заіф. -
5 Вапно 32 т 1.4 от 1.1 1.3 12 17.2 0,69 2 0,35 0.6 0,58 1 1-І Закр. -
7 Труби 26 т 12.1 Щ7 1.1 1.3 12 17.2 8,08 2 4,04 0.6 6,73 9 2-6 Навіс -
4.3.2 Тимчасові дороги та їх типи
Схема руху транспорту і розміщення доріг у плані забезпечує під’їзд у 
зону дії вантажно-розвантажувальних механізмів, складів, побутових 
приміщень та інше.
Ширину проїзної частини транзитних доріг прийнято - 6 м  (двосмужна). 
Радіуси закруглення доріг визначили, виходячи з маневрових властивостей 
автомашин і автопоїздів, тобто їх поворотоздатність при русі вперед. Так як 
максимальний за довжиною елемент -  ферма довжиною 18 м, то прийнято 
внутрішній радіус закруглення дороги 18 м, а зовнішній -  24 м.
При трасировці доріг відстані додержуються більше мінімальних, м: 
між дорогою і складською площадкою -  більше 1 м; між дорогою і парканом, 
який огороджує будівельний майданчик, більше 1,5 м.
При в’їзді на будівельний майданчик встановлена схема руху 
транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів -  добре видимі знаки, які 
регламентують порядок руху транспортних засобів. Швидкість руху 
автотранспорту не перевищує 10 км/год на прямих ділянках та 5 км/год на 
поворотах.
А р к .
192 ПЗ 91
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д а т а
Найменування матеріалів, 
конструкцій, деталей
Термін споживання, дн.
Одиниця виміру
Загальна на розрахунковий 
пешол. Озаг
Добова, Озаг/Т
Постачання матеріалів, К1
Споживання матеріалів, К2
Норма, Тн
Розрахунковий, Тн-К1К2
Розрахунковий запас матеріалів, Рскл
Норма збереження матеріалів на 1 м2
! 1ІОІПІ СКЛІЛУ, П............ _
Корисна площа складу, Г=Рскл/п
Коефіцієнт на проходи, р
Розрахункова площа складу, 8=Е/р
Прийнята площа складу, 81=гВ
Розмір складу в  м по УТС
Тип складу (відкритий, закритий)
Тип конструкцій складу
На будгенплані стрілками вказано напрямок руху транспорту по 
дорогах, чітко відмічені відповідними умовними знаками і надписами в’їзди 
(виїзди) транспорту, прив’язочні розміри, а також вказані зони місць 
установки знаків, які забезпечують раціональне і безпечне використання 
транспорту. Всі ці елементи мають прив’язочні розміри.
4.3.3 Визначення необхідності в побутових і адміністративних будинках
Для створення нормальних умов праці робітників та ІТР на 
будмайданчику розміщують тимчасові споруди: санітарно-побутові,
адміністративні та виробничі. їх потребу визначають з розрахунку 
чисельності персоналу. Число робітників визначають, виходячи з 
календарного або сіткового графіків та графіків руху робітників.
Площі тимчасових споруд розраховують у вигляді таблиці 4.15 для 
кожного типу споруд.
Таблиця 4.15 -  Розрахунок тимчасових будинків і споруд
Розра
хункова Значення 
Групування 
№ та найме кількість показник Розра
а на 1 хункова Розміри в Прий Кіль
робітни площа, плані Тип будинку нята
площа, кість,
п/п нування пра
будинків ків і 
служ цюючого м2 УТС м2 шт.
бовців м2
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 Г ардеробна Побутовий вагон
а) чоловіча 53 0.9 47,7 9-2.7 Побутовий вагон 24,3 3
б) жіноча 6 0.9 5,4 9-2.7 Побутовий вагон 24,3 1
Приміщення 
для обігріван
2 ня, відпочин 59 1 59 Побутовий вагон
ку та прий
мання їжі
3 Сушильна 59 0.2 11,8 9-2.7 Побутовий вагон 9-2.7 1
4 Умивальна 59 0.05 2,95 Побутовий вагон
Разом 126,85 9-2.7 Побутовий вагон 24,3 6
5 Медпункт 59 20 3-6 Контейнерна,
дерев’яна 18 1
6 Виконробська 5 60 9-2.7 Побутовий вагон 48,6 2
7 Туалет 59 0.086 5.07 2.4-2.8 Збірно-розбірна,
дерев’яна 13.44 2
8 Диспетчерська 3 7 21 9-2.7 Побутовий вагон 24.3 1
9 Душові
а) чоловічі 53 0.43 22,79 4-3 Збірно-розбірна 12 2
б) жіночі 6 0.43 2,58 4-3 Збірно-розбірна 12 1
Кабінггш 
10 охсроні пралі, 
техніці безпекита 59 20 9-2.7 Побутовий вагон 24.3 1
шжежнійбгзгЕиі
11 Кімната
відпочинку 59 24 9-2.7 Побутовий вагон 24.3 1
Арк.
192 ПЗ ЗБ-11 92
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
4.3.4 Організація водозабезпечення та розрахунок тимчасового водогону
Потреба у воді підраховується, виходячи з прийнятих методів 
виконання робіт, із обсягів і терміну їх виконання, і розрахунок ведеться на 
період будівництва з максимальним водопостачанням.
Сумарні витрати води (л/с) на будівельному майданчику
визначаються за формулою:
Q:sar Qrocn Qcrn "Р Qnn ~Р Qno/io (4.45)
де Qrocn -  розрахункові (максимальні) секундні витрати води на 
господарсько-питні потреби, л;
Qcrn -  розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби, л; 
QBn -  розрахункові (максимальні) витрати води в секунду на виробничі 
потреби, л;
Q no>K -  розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби. 
Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби
визначаються за формулою:
Qrocn = b-Nr K2/3600-n, (4.46)
де b -  норма споживання на одного робітника в зміну, b = 20 л/чол.;
Ni -  число працюючих у зміну, N t = 59 чол.;
К2 -  коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, К2 = 2; 
п -  число годин роботи в зміну, п = 8,2 год.
Qrocn = 20-59-2/3600-8,2= 0,08 л/с.
Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби 
знаходять за формулою:
Qcm = C-N2/60-rn, (4.47)
де С -  норма витрати води на одну особу, що приймає душ, С = 50 л/чол.;
N2 -  число працюючих, які приймають душ у першу зміну, N2 = 39 чол.; 
m -  час роботи душових установок, m = 45 хвилин.
Qcrn = 50-38/60-45 = 0,72 л/с.
Розрахункові витрати води в секунду на виробничі потреби 
обчислюють за формулою:
QBn = S-A-K2-KHB/3600-nb (4.48)
де S -  питомі витрати води на одиницю обсягу робіт, S6eT = 300 л/м3,
5>кРан = 400 л/шт.;
А -  загальний обсяг робіт на добу або зміну, Абет =69 м3, Акран = 1 шт;
Пі -  кількість годин роботи, до якої віднесена витрата, Пібет = 8,2 год.,
її 1 кран 8 , 2  Г О Д .,
К2 = 1.5;
Кнв -  коефіцієнт на невраховану витрату води, Кнв = 1.2.
QBn = 300-69-1.5-1.2/3600-8,2 + 400-1 -1.5-1.2/3600-8,2 = 1,29 л/с.
А рк .
192 ПЗ З Б - 11 93
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Дата
Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з 
розрахунку одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кожен 
струмінь, тобто, 5-2 = 10 л/с.
Отже:
Q3ar = 0,08 + 0,72+ 1,29 + 10 = 12.09 л/с.
Розрахунок діаметра труб потрібно робити на періоди найбільш 
напруженої роботи, тобто, на години максимального водозабору і на час 
гасіння пожежі. Діаметр (мм) водопровідної напірної мережі можна 
визначити за формулою:
°  = л/4 Qaar Ю00/7Г V ,  (4.49)
де v -  швидкість руху води по трубах, v=l .5 м/с.
D = л/4-12.09-1000/3.14-1.5 - 9 7 . 8 мм.
Одержане значення округляємо до найближчого діаметру за 
ГОСТом, тобто, приймаємо діаметр труби 100 мм.
4.3.5 Організація та розрахунок тимчасового енергозабезпечення
Проектування тимчасового електропостачання будівництва 
здійснюється у такій послідовності: проводять розрахунок електричних 
навантажень, визначають кількість і потужність трансформаторних 
підстанцій; розмішують на БГП трансформаторні підстанції, силові та 
освітлюючі мережі, інвентарне електротехнічне обладнання, складають 
схему електропостачання.
При розробці проекту електропостачання майданчика на стадії ПВР 
потрібну потужність джерел електроенергії (кВА) визначають за формулою:
Рр = + s  Е Кзі. Рс> + Е Рю). а> (4.50)
cos<рґ  cos (р
де а  -  коефіцієнт, який враховує втрати в мережі в залежності від 
протяжності, перерізу і т.ін., а=1.05;
Кіс, К2с, К3с -  коефіцієнти попиту, залежні від кількості споживачів;
Рс -  потужність силових споживачів, кВт;
Рт -  потужність для технологічних потреб, кВт;
Рс -  потужність обладнання внутрішнього освітлення, кВт;
Р03 -  потужність обладнання зовнішнього освітлення, кВт;
COS ф -  коефіцієнт потужності.
Розрахунок потужностей зручно проводити в табличній формі.
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 94
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д а т а
Таблиця 4.16 -  Розрахунок потужностей по видах споживачів
Норми витрат 
енергії на Загальні 
Найменування споживачів Обсяг або витрати 
одиницю 
кількість електроен 
вимірювання, 
кВт ергії, кВт
1 2 3 4
Силові споживачі
Зварювальний трансформатор СТЗ-24, ніг. 3 24 72
Бетононасос СБ-57, шт. 1 1.7 1.7
Фарботерка СО-116, шт. 1 1.7 1.7
Установка С0-100, шт. 1 10 10
Установка СО-98, шт. 1 6 6
Самопідйомна люлька ЛС-15-250, шт. 5 0.6 3
Підсумок Р с 94,40
Внутрішнє освітлення
Контора виконроба, м 48.6 0.15 7.29
Склади, и1 70 0.03 2.1
Побутові приміщення, м 396,78 0.15 59,52
ПІДСУМОК Р о в 68,91
Зовнішнє освітлення
Монтаж конструкцій, м 9333 0.03 278
ПІДСУМОК Р о з 441,31
Необхідна сумарна потужність:
Рр = (0.34-94,40/0,614 + 0.8-68,91 + 278)-1,1 ~ 423,94 кВ-А.
Для тимчасового електропостачання будівельних майданчиків 
найдоцільнішим є використання інвентарних пересувних комплексних 
трансформаторних підстанцій.
Виходячи з необхідної потужності 423,94 кВ-А, приймаємо пересувну 
збірну трансформаторну підстанцію СКТП-450 потужністю 450 кВ- А.
4.3.6 Розрахунок і організація освітлення робочих місць
Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників 
може бути встановлено спрощеним методом через питому потужність за 
формулою:
п = р-Е-8/Рл, (4.51)
де р -  питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-35 приймають 
р=0.3 Вт/м2;
Е -  освітленість, Е=20 лк при монтажі будівельних конструкцій;
8 -  площа, яка належить освітленню, м2;
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 95
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Дата
Рл -  потужність лампи прожектора, при освітленні прожекторами ПЗС-35 
Рл = 1000 Вт.
Площа освітлення визначається окремо для кожної будівельної 
конструкції.
При монтажі колон (8 = 62 х 153 = 9486 м ):
п = 0.3-20-9486/1000 = 56,92 ~ 57 шт.
# 2
При монтажі ригелів (8 = 62 х 153 = 9486 м ):
п -  0.3-20-9486/1000 = 56,92 ~ 57 шт.
При монтажі елементів покриття (8 = 19 х 153 = 2907 м“):
п = 0.3-20-2907/1000 = 17,44 ~ 18 шт.
При монтажі•  стінових панелей (8 = 24 х 153 = 3672 м 2):
п = 0.3-20-3672/1000 = 22,03 ~ 22 шт.
4.3.7 Заходи по охороні праці та техніці безпеки
Пожежна безпека на будівельному майданчику забезпечується 
виконанням спеціальних протипожежних вимог, які ставляться як до окремої 
ділянки так і для всього майданчику.
Суть пожежної безпеки полягає в додержанні розривів між будинками, 
які будуються, тимчасовими будовами і складами різноманітних матеріалів.
Мережі доріг повинні організовуватись по кільцевій схеми в вільні 
смуги для підвезення матеріалів. Дороги повинні мати тверде покриття. 
Тимчасові будинки дозволяється розташовувати від доріг і пожежних постів 
на відстані не більше ніж 25м.
Організація будівельного майданчика повинна забезпечувати безпеку 
праці робітників на всіх етапах виконання роботи.
А рк .
192 ПЗ З Б - 11 96
Зм. А рк . №  докум . П ідпис Дата
5. Безпека життєдіяльності та цивільний захист 
5.1 Загальні заходи по забезпеченню безпеки на об’єкті
При розробці будгенплану додержуються розриви між будинками, які 
будуються, тимчасовими будовами і складами різноманітних матеріалів, що 
відповідає протипожежним нормам. Величина цих розривів залежить від 
ступеню вогнестійкості об’єктів і категорії пожежної безпеки виробництв, які 
розміщені в тимчасових будинках і визначаються протипожежними нормами 
і правилами.
Складання горючих будівельних матеріалів у зоні протипожежних 
розривів не допускається. Негорючі матеріали можна складати на території 
цих розривів за умови збереження біля будов вільної смуги, достатньої для 
проїзду без перешкод і маневрування пожежних автомобілів, але шириною 
не менше 5м.
Мережі доріг організовано по кільцевій схемі у вільні смуги для 
підвезення матеріалів і проїзду пожежних машин. Дороги повинні мати 
тверде покриття. Особлива увага звертається на забезпечення вільних 
під’їздів і підступів до гідрантів протипожежного водопостачання.
На території будівельного майданчику необхідно влаштувати не менше 
2-х в ’їздів -  виїздів на дороги загального призначення. Тимчасові будинки 
дозволяється розташовувати від доріг і пожежних проїздів на відстані не 
більше ніж 25м.
З метою пожежної профілактики на будівельному майданчику 
відводиться місце для куріння, де встановлюються ємності для сміття, бочки 
з водою або ящики з піском.
На будгенплані необхідно позначити зони дії вантажопідйомних 
кранів, повітряних ліній електропередач, інтенсивного руху транспортних 
засобів, зберігання вибухонебезпечних та пальних матеріалів, а також 
шкідливих речовин, і інші небезпечні зони, умови роботи в яких вимагають 
особливого забезпечення безпеки працюючих.
Санітарно - побутові приміщення та площадки для відпочинку працюючих, а 
також автомобільні і пішохідні дороги ( без спеціальних захисних заходів) 
необхідно розміщувати за межами небезпечних зон.
5.1.1 Розробка ґрунту екскаватором у відвал
до початку виконання земляних робіт в місцях розташування діючих 
підземних комунікацій повинні бути розроблені та погоджені з 
організаціями, що експлуатують ці комунікації, заходи по безпеці праці, а 
розміщення цих комунікацій повинно бути позначено на місцевості знаками 
або підписами;
виконання земляних робіт в місцях розташування діючих підземних 
комунікацій повинне виконуватись під наглядом виконроба або майстра, а в 
зоні кабелів що охороняються, які знаходяться під напругою або діючим
газопроводом, крім того під наглядом працівників електро- або газового 
господарства;
при виявленні вибухонебезпечних матеріалів в цих місцях потрібно 
терміново припинити роботи до отримання дозволу від відповідних органів;
ґрунт що виймається з траншей слід розміщувати на відстані не менш 
0,5 м від бровки виїмки;
розробляти ґрунт в траншеях підкопом не дозволяється; 
валуни, каміння що виявлені на відкосах траншей повинні бути 
видалені;
риття траншей з відкосами без кріплення з глибиною вище рівня 
ґрунтових вод дозволяється при закладення ухилу відкосів 1:0;
котловани та траншеї, що розробляються на вулицях, проїздах, в 
дворах населених пунктів, а також в місцях масового руху людей або 
транспорту повинні бути огороджені захисним огородженням з 
врахуванням діючих вимог. На огородженнях необхідно встановлювати 
попереджувальні написи і знаки а темний час доби освітлюватись;
екскаватори під час роботи розміщують на спланованих площадках.
5.1.2 Ручна доробка ґрунту
виконання робіт в котлованах і траншеях, при зволоженому ґрунті 
дозволяється тільки після огляду майстром стану ґрунту відкосів і нестійкого 
ґрунту в місцях де виявлені козирки або тріщини;
перед допуском робітників в траншеї і котловани глибиною більше 
1,3м повинна бути перевірена стійкість відкосів;
котловани і траншеї, що були розроблені в зимовий час повинні бути 
оглянуті, а по результатах огляду прийняті заходи по забезпеченню стійкості 
відкосів та стін.
5.1.3 Влаштування бетонної силової плити
при виготовленні бетонних сумішей з використанням хімічних добавок 
необхідно запровадити заходи які виключали б опіків шкіри та ушкодження 
очей;
монтаж, демонтаж бетонопроводів, а також видалення з них бетону, що 
затримався (пробок) допускається тільки після зниження тиску до 
атмосферного;
під час прочистки бетонопроводів стисненим повітрям робітники, не 
зайняті безпосередньо цими операціями повинні бути на відстані не менш 10 
м від бетонопроводу;
кожен день перед початком укладки бетону вібратором перевіряють 
справність та надійність закріплення усіх ланок віброхоботу між собою та до 
страхувального канату;
при ущільненні бетону електровібраторами переміщати вібратор за 
токоведучі шланги не допускається, а при перервах в роботі і при переході з 
одного місця на інше електровібратори потрібно вимикати;
при електропрогріві бетонної суміші монтаж і приєднання 
електрообладнання до запитуючої мережі повинні робити тільки 
електромонтери, які мають кваліфікаційну групу з техніці безпеки не нижче
Ш;
в зоні електропрогріву потрібно використовувати ізольовані гнучкі 
кабелі або дроти в захисному шлангу. Не допускається прокладати дроти 
безпосередньо по ґрунту або по шару тирси, а також дроти з порушеною 
ізоляцією;
при електропрогріві бетону зона електропрогріву повинна мати захисне 
огородження, світлову сигналізацію і знаки безпеки. Сигнальні лампи 
повинні підключатись так, щоб при їх перегоранні відключалася подача 
напруги;
зона електропрогріву повинна знаходитись під постійним наглядом 
електромонтерів, що виконують монтаж електромережі.
5.1.4 Монтаж залізобетонних конструкцій
на ділянці, де ведуться монтажні роботи не допускається знаходження 
сторонніх, а також виконання інших робіт;
способи стропування елементів конструкцій і обладнання повинні 
забезпечувати їх подачу до місця встановлення в положенні, близькому до 
проектного;
забороняється підйом збірних з/б конструкцій які не мають монтажних 
петель або міток які забезпечують їх правильну строповку і монтаж;
очистку конструкцій від бруду та обледеніння слід виконувати до їх 
підйому;
елементи конструкцій, що монтуються під час переміщення повинні 
втримуватися від розкачування і обертання гнучкими відтяжками;
не допускається перебування людей на конструкціях під час 
переміщення або підйому;
під час перерв не допускається залишати підняті елементи конструкцій 
і обладнання на висоті;
розчалки для тимчасового закріплення конструкцій, що монтуються 
повинні бути закріплені до надійних опор. Розчалки не повинні дотикатись 
до гострих кутів конструкцій;
для переходу монтажників с однієї конструкції на іншу потрібно 
використовувати інвентарні драбини, перехідні містки та трапи, які мають 
огородження;
не допускається виконувати монтажні роботи на висоті в відкритих 
місцях при силі вітру 15м/с і більше, при ожеледиці, грозі або тумані, який 
виключає видимість в границях фронту робіт;
роботи по переміщенню і встановленню вертикальних панелей і 
подібних конструкцій припиняють при швидкості вітру 10м/с і більше;
не допускається знаходження людей під конструкціями, що 
монтуються до встановлення їх в проектне положення і закріплення;
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 99
І Зм. А рк. № докум . П ідпис Дата
навісні монтажні площадки, драбини і інші пристосування необхідні 
для роботи монтажників на висоті повинні закріплятись на конструкціях до 
встановлення їх в проектне положення;
монтаж конструкцій кожної послідуючої ділянки потрібно починати 
після надійного закріплення конструкцій попередньої ділянки;
в процесі монтажу конструкцій монтажники повинні знаходитись на 
раніше встановлених і надійно закріплених конструкціях;
до виконання монтажних робіт необхідно встановити порядок обміну 
умовними сигналами між робітником, який керує монтажем і машиністом. 
Всі сигнали подаються тільки одним лицем (бригадиром ланки монтажників, 
такелажником, стропальником) окрім сигналу ’’Стоп” який може бути 
поданий довільним робітником, який замітив небезпеку;
в процесі виконання монтажних операцій суміщення отворів і 
перевірка спів падання в деталях які монтуються виконується з допомогою 
спеціального інструменту. Перевіряти співпадання отворів в конструкціях що 
монтуються пальцями не допускається;
укрупнена зборка і доробка конструкцій повинна виконуватись на 
спеціально відведених для цього місцях;
пофарбування і антикорозійну обробку конструкцій треба виконувати 
до підйому конструкцій на проектну відмітку.
5.2 Техніка безпеки при малярних роботах фарбами та вапном
засоби підмощування які використовуються для малярних робіт в 
місцях під якими ведуться інші роботи повинні мати настил без зазорів;
для просушування приміщень забороняється висушувати приміщення 
жаровнями і іншими пристроями які виділяють в приміщення продукти 
згорання палива;
малярні суміші слід підготовлювати централізовано. При приготуванні 
їх на будівельному майданчику слід використовувати для цих цілей 
приміщення які обладнані вентиляцією і не допускати перевищення 
граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин в повітрі;
приміщення для приготування сумішей повинні бути забезпечені 
нешкідливими миючими засобами і теплою водою;
не допускається виготовляти малярні суміші порушуючи вимоги заводу 
виробника фарб;
в місцях використання нітрофарб і інших лакофарбних матеріалів і 
сумішей забороняється вести роботи з використанням відкритого вогню або 
які викликають іскри;
тару із вибухонебезпечними матеріалами під час перерв потрібно 
закривати пробками і відкривати інструментом, який не викликає іскри;
при виконанні малярних робіт з використанням сумішей які містять 
шкідливі речовини потрібно дотримуватись Санітарних правил при 
фарбувальних роботах з використанням ручних розпилювачів;
А рк.
192 ПЗ ЗБ-11 100
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Дата
5.2.2 Техніка безпеки при влаштуванні робіт на покрівлі
Всі робочі, зайняті в технологічному процесі, зобов'язані пройти 
медичний огляд і бути допущені до виконання робіт по привласненій 
кваліфікації. До самостійних робіт по влаштуванню покрівлі допускаються 
особи що не молодше 18 років мають стаж робіт на висоті не менш 1 року.
До початку робіт всі робочі зобов'язані пройти інструктаж на робочому 
місці, а потім повторний, а при необхідності і інші види інструктажів.
Всі робочі повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту 
(захисні каски, запобіжні пояси, взуття, спецодяг, респіратори).
До початку робіт всі робочі і ІТР зайняті на даній ділянці виробництва 
робіт зобов'язані ознайомитися під розпис із справжнім проектом 
виробництва робіт.
Перед початком робіт на території замовник і підрядчик зобов'язані 
оформити акт-допуск встановленої форми. Відповідальність за дотримання 
заходів, передбачених актом-допуском, несе замовник і підрядчик.
До початку виробництва робіт, а потім і в процесі виробництва робіт 
необхідно бригаді видавати наряд-допуск на виконання тимчасових вогняних 
робіт і наряд-допуск на виробництво робіт підвищеної небезпеки.
Наряд-допуск видається на термін, необхідний для виконання заданого 
об'єму робіт. У разі зміни умов виробництва робіт наряд-допуск анулюється, 
і відновлення робіт вирішується тільки після видачі нового наряду-допуску. 
Посада, що видала наряд-допуск на виробництво робіт, зобов'язана 
здійснювати контроль за виконанням відповідальним керівником робіт 
заходів щодо забезпечення безпеки праці.
Допуск робітників до виконання робіт по влаштуванню покрівлі, 
вирішується після огляду виконробом або майстром спільно з бригадиром 
підстави, огорож і місць страховки.
Після закінчення робіт (зміни) матеріали і інструменти повинні бути 
прибрані з покрівлі.
Місце робіт повинно бути забезпечено наступними засобами 
пожежогасінні і медичної допомоги:
- вогнегасник пінний марки ОХП-10 з розрахунку на одну секцію крівлі, не 
менше - 2 шт.
- ящик з піском місткістю 0.05 м3 - 1 шт.
- лопата - 2 шт.
- азбестове полотно - 1 кв.м.
- аптечка з набором медикаментів - 1 шт.
Покрівельні роботи ведуться на висоті і у багатьох випадках на скатах. 
Безпека цих робіт може бути повністю забезпечена при дотриманні вимог 
техніки безпеки.
До початку робіт по влаштуванню покрівлі необхідно встановити межі 
небезпечної зони у будівлі. Зона, куди можуть впасти з крівлі матеріали, 
інструменти, тара або стікати мастика, повинна бути захищена, щоб доступ в
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 101
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Дата
неї був закритий. Ширина цієї зони залежить від висоти будівлі. При всіх 
випадках вона не повинна бути менше 2 м, вважаючи від винесення карниза.
До виходу робочих на крівлю слід перевірити, чи справні крокви і 
обрешетування при скатних крівлях, чи надійні збірні конструкції плоскої 
покрівлі.
Чим крутіша крівля, тим робота небезпечніше. Тому за правилами 
техніки безпеки на крівлях з ухилом більш 25° влаштовують переносні 
драбини шириною не менше ЗО см з нашитими планками. Ці драбини 
повинні бути надійно закріплені на крівлі (за коник за допомогою косинця 
або за допомогою канатів за надійні елементи будівлі).
Після закінчення зміни по ремонту і пристрою крівлі всі залишки 
матеріалів, пристосування, а також інструменти потрібно прибрати з даху або 
надійно закріпити. Матеріали і інструменти не можна скидати з даху.
До особливо небезпечних робіт відноситься покриття карнизних 
спусків, пристрій жолобів, покриття парапетів, підвіконь, поясочків, 
сандриків. Ці покрівельні роботи потрібно вести із зовнішніх лісів, підмостів, 
випускних лісів або люльок.
Водостічні труби і воронки підвішують або з тих же пристосувань і 
пристроїв, які були вказані вище, або з люльок, що мають, окрім місця для 
того, що працює, місця для тимчасового складування необхідних виробів.
Працювати на мотузяних петлях, валиках і інших пристосуваннях 
замість люльок категорично забороняється.
Кожна люлька повинна бути до початку робіт випробувана на подвійне 
навантаження, а також пробним підйомом і опусканням протягом 10 мін з 
навантаженням, що перевищує повне розрахункове робоче навантаження на 
10%. Результати випробування фіксуються актом.
При підвісці люльки канати повинні бути пропущені через блоки, 
укріплені на металевих консолях. Дерев'яні консолі застосовувати не 
дозволяється.
В процесі виробництва робіт по влаштуванню покрівлі з люльок 
необхідно вести постійний нагляд за тим, щоб канати не стикалися із 
стінами, карнизами, звисами, жолобами. У тих місцях, де подібні зіткнення 
неминучі, потрібно встановлювати підкладки, рогульки.
Всі опори для підвішування люльок повинні знаходитися на стіні, а не 
на карнизі. Під опори слід прокладати дошки завтовшки не менше 3,5 см. 
Забороняється піднімати робочих на люльках, які потрібно підтягати 
руками, без лебідок.
Люльки, з яких роботи влаштуванню покрівлі не ведуться, повинні 
бути опущені на землю.
При влаштуванні покрівлі з ухилом більш 25°, а також на мокрій або 
покритій інеєм крівлі незалежно від ухилу потрібно робити по периметру 
даху огорожі
А р к .
192 ПЗ З Б - 11 102
Зм. А рк. №  д о ку й . П ідпис Дата
За відсутності огорож покрівельники повинні працювати в запобіжних 
поясах, прив'язаних до міцних конструкцій.
При влаштуванні рулонних покрівель користуються бітумною 
мастикою. Для приготування мастики бітум розігрівають до високої 
температури (до 200°). Наявність вогнищ вогню для розігрівання і здатність 
матеріалу під час розігрівання закипати і випліскуватися з судини створюють 
умови, при яких необхідно дотримуватись вимогам техніки безпеки при 
влаштуванні таких покрівель.
При розташуванні варильних казанів на відкритому повітрі вони 
повинні знаходитися на відстані не менше 50 м від будь-яких дерев'яних 
будов, а також складів; не ближче 15 м від траншей і ЗО м від місць 
прокладки магістральних трубопроводів. Над казаном повинен бути 
влаштований навіс, що не згорає. Майданчик, відведений під казани, 
захищають. У кожного казана повинен знаходитися комплект 
протипожежних засобів: пінні вогнегасники, лопати і сухий пісок.
У тих випадках, коли казани встановлюють усередині приміщень, ці 
приміщення обладнали вентиляцією для видалення шкідливих речовин, що 
виділяються при підігріванні матеріалів. У приміщенні казани можна 
підігрівати тільки електрострумом; застосовувати відкритий вогнищ в цих 
умовах забороняється.
Всі робочі інструменти і механізми в кінці робочого дня і при будь-якій 
тривалій перерві повинні бути очищені від залишків мастики промивкою їх 
розчинниками (бензин, уайт-спірит і інш.), із зливанням відпрацьованої 
рідини в спеціальну тару для подальшої утилізації відповідно до 
встановлених правил. Механізми очищаються 2-3 кратною циклічною 
промивкою, тими ж розчинниками.
Залишки мастики при очищенні тари і інструменту, а також при 
обробці і ремонті покрівель, підлягають вивозу або використанню нарівні з 
іншим будівельним сміттям. Не допускається спалювання сухих залишків 
мастики на будівельному майданчику.
Не допускається підігрів мастики або її компонентів проводити із 
застосуванням відкритого вогню (багаття, пальники). Не допускається 
вигвинчувати пробки з тарних бочок і бідонів за допомогою зубила і 
молотка, а робити це за допомогою спеціального ключа.
На об'єктах, де проводяться ізоляційні або покрівельні роботи повинні 
дотримуватися правила пожежної безпеки.
Матеріали, вживані для покрівель і елементів покриттів, на які немає 
державних стандартів, повинні відповідати вимогам, передбаченим 
технічними умовами або іншою нормативно-технічною документацією 
галузевого значення на ці матеріали і справжніми нормами.
У робочих кресленнях будівельної частини проекту повинно бути 
вказано на необхідність розробки заходів щодо протипожежного захисту і по
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 і 03
Зм. А рк. №  д о ку й . П ідпис Дата
контролю за виконанням правил пожежної безпеки і правил техніки безпеки 
при виробництві будівельно-монтажних робіт.
Залежно від типу краю крівлі повинно бути змонтовано міцну огорожу. 
Отвори на даху повинні бути захищені поручнями або іншим типом огорожі 
або закриті міцними дошками. Перед початком ремонтних або будівельних 
робіт територія об'єкту повинна бути підготовлена, очищена від сторонніх 
предметів, сміття.
Забороняється використання пальників для наплавлення рулонних 
матеріалів при влаштуванні гідроізоляції по дерев'яному настилу і при 
влаштуванні покрівельного килима із застосуванням горючого утеплювача. У 
таких випадках рекомендується застосування матеріалів, що самоклеяться, 
або механічна фіксація нижнього підкладкового шару покрівельного килима. 
Окрім вказаних пунктів, повинні також виконуватися вимоги норм по техніці 
безпеки, охороні праці і протипожежної безпеки.
Місця виробництва покрівельних робіт повинні бути забезпечені не 
менше, чим двома евакуаційними виходами (драбинами), а також 
первинними засобами пожежогасіння відповідно до Правил пожежної 
безпеки при виробництві будівельно-монтажних робіт.
Протипожежні двері і люки виходів на крівлю повинні бути справні. 
Замикати їх на замки або інші замки забороняється. Проходи і підступи до 
евакуаційних виходів і стаціонарних пожежних драбин повинні бути завжди 
вільними.
Працюючи з покрівельними установками забороняється передавати їх 
іншим особам без дозволу майстра, якому він підкоряється.
У місць виконання покрівельних робіт, а також біля устаткування, що 
має підвищену пожежну небезпеку, слід вивішувати стандартні знаки 
(аншлаги, таблички) пожежної безпеки. Забороняється зберігати поблизу 
місця роботи легкозаймисті рідини.
Пристрій крівлі з рулонних матеріалів, що наплавляються, слід
проводити ді• лянками не бі*льше 2500 м .
На об'єкті повинно бути безумовно особа, відповідальна за збереження 
і готовність до дії первинних засобів пожежогасіння.
Вогнегасники повинні завжди міститися в справному стані, періодично 
оглядатися, перевірятися і своєчасно перезаряджатися.
Використання первинних засобів пожежогасіння для господарських і 
інших потреб, не пов'язаних з гасінням пожежі, не допускається.
При виявленні пожежі або ознак горіння (задимлення, запах гару, 
підвищення температури і т.п.) необхідно:
- знеструмити устаткування;
- негайно повідомити в пожежну охорону про спалах;
- вжити по можливості заходи по евакуації людей, гасінню пожежі і 
забезпеченню збереження матеріальних цінностей.
А рк.
192 ПЗ 11 104
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Дата
При виробництві БМР необхідно дотримувати вимоги нормативних 
документів Держнаглядохоронпраці України, передбачати і дотримувати 
технологічну послідовність виробничих операцій так, щоб попередня 
операція не була джерелом виробничої небезпеки при виконанні подальших.
При виробництві БМР із застосуванням вантажопідйомних кранів і 
механізмів небезпечні зони повинні бути відгороджені сигнальною 
огорожею, і повинні бути вивішені попереджувальні знаки, схеми строповки 
вантажів і маршрут руху транспорту на будмайданчику. Між машиністом 
крана і особою керівним роботами повинна бути встановлена візуальний або 
двосторонній радіозв'язок. Електроустаткування приводів робочих рухів 
крана повинно бути обладнано реле контролю фаз.
Організація будівельного майданчика, ділянок робіт і робочих місць 
повинна забезпечувати безпеку працюючих на всіх етапах виконання робіт.
При організації будмайданчика, розміщення ділянок робіт, робочих 
місць, проїздів технологічного транспорту, проходів для людей слід 
встановлювати небезпечні для людей зони, в межах яких постійно діють або 
потенційно можуть діяти небезпечні виробничі чинники. Небезпечні зони 
позначити знаками безпеки і написами встановленої форми і вивісити у 
встановлених місцях згідно схеми 1.
Робочі місця повинні бути забезпечені відповідними їх призначенню 
засобами технологічного оснащення, засобами колективного захисту 
(огорожами, страхувальними канатами), що мають відповідний сертифікат.
Місця виробництва і газополум'яних робіт, електрозварювань, на 
даному а також на нижче розташованих ярусах повинні бути звільнені від 
матеріалів, що згорають, в радіусі не менше 5 метрів, а від 
вибухонебезпечних матеріалів і установок (зокрема газових балонів і 
газогенераторів) - 10 метрів.
Експлуатація будівельних машин (механізмів), засобів малої 
механізації, включаючи і техобслуговування, слід здійснювати згідно вимог 
НД ЕНОТ України.
При експлуатації будівельних машин повинні бути прийняті заходи, 
застережливі їх перекидання або самовільне переміщення під дією вітру або 
за наявності ухилу місцевості і місця установки.
Зона роботи будівельних машин повинна бути захищена, позначена 
знаками безпеки і попереджувальними знаками
До управління будівельних машин допускаються особи що пройшли 
навчання і що мають посвідчення встановленого зразка.
При різці елементів конструкції повинні бути прийняті заходи проти 
випадкового обвалення відрізаних елементів шляхом їх страховки із 
застосуванням анкерів.
На будмайданчику повинні бути передбачені засоби для надання 
першої медичної допомоги (аптечка і т.п.).
А рк .
192 ПЗ З Б - 11 105
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Дата
На будмайданчику повинні бути передбачені пожежні щити 
укомплектовані згідно вимог "Правил пожежної безпеки в Україні", а у 
виконроба і побутових приміщеннях вогнегасниками.
Не допускається виконання покрівельних робіт під час туману, що 
виключає видимість в межах фронту робіт, грози і вітру швидкістю більше 15 
м/сек.
Додержання усіх норм та правил призведе до безпечного будівництва 
об’єкту і не викличе ніяких нещасних випадків.
5.3 Цивільний захист
Основними завданнями цивільного захисту є:
запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного 
характеру, проведення заходів щодо зменшення збитків та втрат під час 
аварій, катастроф, вибухів, та стихійних лих;
оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій 
у мирний та воєнний час та постійне інформування населення про наявне 
становище;
захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, 
стихійного лиха та застосування засобів ураження;
організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, 
стихійних лих, та у воєнний час;
організація та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у 
районах лиха і осередках ураження;
створення систем аналізу і прогнозування, укриття, оповіщення та 
зв’язку, спостереження і контролю радіохімічним, хімічним і 
бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого 
функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу;
підготовка і перепідготовка керівного складу ЦО, її органів управління 
та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального 
захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях;
5.3.1 Організація цивільного захисту на об’єктах народного господарства
Об’єкт народного господарства -  це виробничі підприємства, учбові 
заклади, приватні підприємства та ін. На всіх об’єктах народного 
господарства підрозділи ЦО організуються з метою попередньої підготовки 
до захисту робітників, службовців та членів їх сімей в надзвичайних 
ситуаціях мирного та воєнного часу, створюють умови, що підвищують 
стійкість роботи підприємств та своєчасне створення умов для проведення 
рятувальних та інших невідкладних робіт.
На підрозділи ЦО на підприємствах покладені такі основні обов’язки: 
оповіщення працівників та членів їх сімей при загрозі нападу, стихійного 
лиха і катастроф.
Забезпечення сховищами працюючої зміни, підтримання в стані 
готовності захисних та спеціальних споруд ЦО;
А рк.
192 ПЗ 106
Зм. А рк . №  д о ку й . П ідпис Д а т а
Проведення заходів, що забезпечують стійкість роботи в мирний та 
воєнний час;
Створення, підготовка та підтримання в постійній готовності сил ЦО 
об’єкту;
Начальником ЦО об’єкту є його керівник. Він несе повну 
відповідальність за забезпечення захисту виробничого персоналу та 
населення, постійну готовність органів управління, сил і засобів проведення 
рятувальних та інших невідкладних робіт. Начальник ЦО об’єкту 
підпорядковується відповідним посадовим особам відомств, у керуванні яких 
знаходиться об’єкт, а в оперативному відношенні підпорядковується 
вищестоящому начальнику ЦО за місцем розташування об’єкту.
5.3.2 Вимоги до проектування й будівництва промислових 
підприємств
Нові промислові об’єкти повинні будуватися в врахуванням вимог, 
виконання яких сприяє підвищенню стійкості інженерно -  технічної стійкості 
об’єкту.
Будівлі і споруди на об’єкті необхідно розміщувати розсерджено. 
Відстань між будівлями повинна забезпечувати протипожежні розриви. При 
забезпеченні таких розривів виключається можливість перенесення вогню з 
однієї будівлі на інші, навіть якщо гасіння пожежі не проводиться.
Будівлі адміністративно -  побутового та обслуговувального 
призначення повинні розміщуватись окремо від основних цехів.
Найбільш важливі виробничі споруди треба будувати заглибленням або 
пониженої висоти, прямокутної форми в плані. Це зменшить парусність 
будівлі і збільшить її опір ударній хвилі будь -  якого вибуху. Висока 
стійкість до ударної хвилі властива залізобетонним будівлям із металевим 
каркасом в бетонній опалубці.
Для підвищення стійкості до пожеж в будинках повинні 
застосовуватись вогнестійкі конструкції, а також вогнезахисна обробка 
горючих елементів будівлі.
В складських приміщеннях повинно бути якомога менше вікон та 
дверей. Складські приміщення для зберігання легкозаймистих речовин 
повинні розміщуватись в окремих блоках заглиблених, або напівзаглиблених 
біля кордонів об’єкту або за його межами.
Душові приміщення необхідно проектувати з врахуванням 
використання їх для санітарної обробки людей.
Дороги на території об'єкту повинні бути з твердим покриттям і 
забезпечувати зручний і найкоротший шлях між виробничими будівлями, 
спорудами та складами.
Системи побутової і виробничої каналізації повинні матине не менше 2 
випусків в міську каналізаційну мережу і пристосування для аварійних 
викидів в підготовлені для цього місця.
А р к .
192 ПЗ 107
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Дата
5.3.3 Евакуація людей із будівлі
До шляхів евакуації людей із будівель і споруд відносяться 
приміщення, які ведуть від місць постійного перебування людей до виходів із 
будівель і споруд.
Кількість евакуаційних виходів із будівель і споруд повинна бути не 
менше двох. Евакуаційні виходи розташовують розосереджено; вікна мають 
бути не менше 0.75x1.5 м при умові влаштування спеціальних пристосувань, 
що забезпечують вихід. Висота приміщень і отворів, які призначені в якості 
шляхів евакуації, повинна бути не менше 2.0 м.
Всі шляхи евакуації (проходи, коридори, сходи) повинні мати по 
можливості рівні вертикальні огородження конструкцій без конструктивних 
виступів, які утворюють вільну ширину шляху. Всі види шляхів повинні мати 
природне та штучне освітлення, яке повинно працювати від звичайної 
електромережі, або від мережі аварійного освітлення.
Коридори і проходи, які призначені для евакуації повинні мати 
можливо меншу довжину і мінімальну кількість поворотів. Підлоги на шляху 
евакуації людей, в тому числі сходові марші та поступи, повинні мати рівну 
несковзаючу поверхню та повинні бути виконані з матеріалів, які добре 
опираються стиранню.
Полотна дверей на шляху евакуації доцільно виготовляти рівними без 
сильно виступаючих частин із полотна дверей.
5.3.4 Цивільний захист щодо даного об’єкта виробництва
Даний об'єкт в залежності від особливостей його виробництва і інших 
характеристик має свою специфіку. На даному об'єкті виробничий процес 
здійснюється в середині споруди, сама споруда виконана з уніфікованих 
елементів, територія об'єкту насичена інженерними, комунальними і 
енергетичними лініями, густота забудови становить 30%. Все це дає підставу 
вважати характерні загальні фактори, які впливають на підготовку об'єкта до 
роботи в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу. До цих факторів 
належать: район розміщення об'єкту, внутрішнє планування і забудова 
території об'єкту, системи енергопостачання, технологічний процес, 
виробничий зв'язок об'єкту, системи управління, підготовленість об'єкту до 
відбудови виробництва і інше.
Район розміщення об'єкту був вивчений за мапою (планами). 
Проводиться аналіз топографічного розміщення об'єкту: характер забудови 
території, яка оточує об'єкти (структура, густота, тип забудови); наявність на 
цій території підприємств, які можуть бути джерелами виникнення 
вторинних факторів ураження (гідровузли, об'єкти хімічної промисловості і 
ін.), природні умови навколишньої місцевості (лісові масиви - джерела 
можливих пожеж, рельєф місцевості); наявність шляхів і ін. Було з'ясовано 
метеорологічні умови району: кількість опадів, напрям пануючих середніх і 
приземних вітрів, а також характер ґрунту. І був зроблений висновок, що 
місце розташування об’єкту задовольняє всім вимогам.
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 108
Зм. А рк . №  д о ку й . П ідпис Дата
При вивченні будівель і споруд об'єкту на території підприємства були 
виявленні споруди, які за особливостями їх конструкції і виробництва були б 
дуже вразливі для - дії ударної хвилі, світлового випромінювання, вогню і 
можливих вторинних факторів ураження. Особлива увага звертається на 
ділянки, де можуть виникнути вторинні фактори ураження. На території 
об'єкту такими джерелами є: майстерні з вибухонебезпечними речовинами і 
вибухонебезпечні технологічні установки, технологічні комунікації, 
руйнування яких може викликати пожежу, вибухи і загазованість ділянки, 
склади легкозаймистих матеріалів, установки.
Проаналізувавши технологічний процес детально, можна зробити 
висновок, що зупинка виробництва буде безаварійною.
Особливу увагу приділяють системі енергопостачання. Система 
енергопостачання повинна мати захист від впливу електромагнітного 
імпульсу ядерного вибуху і вона є залежною від зовнішніх.
При розгляді системи водопостачання звертається увага на захист 
споруд і водозбірників на підземних джерелах води від радіоактивного, 
хімічного і біологічного зараження. Стійкість мережі водопостачання 
підвищується при заглибленні в ґрунт всіх ліній водопроводу і розташування 
належних гідрантів і відключаючих пристроїв на території, яка не може бути 
заваленою, а також пристроїв перемичок, які дозволяють відключити 
пошкоджені ланки і споруди.
Нормальна робота підприємства залежить від безперервного 
забезпечення технічною і питною водою. Порушення у постачанні водою 
підприємства може призвести до його зупинки і викликати труднощі в 
проведенні рятувальних робіт в районі стихійного лиха, аварії, катастрофи 
або застосування сучасної зброї. Для підвищення стійкості постачання 
об'єкта водою система водопостачання здійснюється від двох незалежних 
джерел, одне з яких підземне. Резервуари чистої води треба устаткувати 
герметичними люками і вентиляцією з очисткою повітря від пороху.
На даному об’єкті встановлена спринклерна система пожежогасіння на 
випадок пожежі.
Безпосередньо відбудова виробництва при ураженні об'єкту не входить 
в завдання цивільної оборони. Разом з тим готовність об'єкту поновити 
випуск продукції є важливим показником тривалості його роботи, що 
обумовлює необхідність завчасної підготовки.
А рк .
192 ПЗ З Б - 11 109
Зм. А рк . №  докум . П ідпис Дата
6. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
на будівництво Виробничий корпус Уманського лікеро-горілчаного заводу, м. 
Умань Черкаської обл.
Таблиця 6.1. Основні ТЕП
N п/п Один.виміру Показники
Найменування показників
1 Виробничий корпус 
Найменування будівлі та її місцезнаходження Уманського лікеро- 
горілчаного заводу, м. 
Умань Черкаської обл.
2 Нове
Характеристика будівництва
3 тис.грн. 702292,342
Кошторисна вартість будівництва в поточних 
цінах 2025р.
тис.грн. 379617,482
- в т.ч. Б М Р
4 М '3 157855,60
Будівельний об'єм
5 м2 27407,60
Загальна площа
6 Грн. 4448
Кошторисна вартість 1 м3 будівлі
7 Грн. 25624
Кошторисна вартість 1 м2 будівлі
8 люд/год 590980
Трудомісткість будівництва
9 люд/дн. 0,47
Затрати праці на будівництво 1 м3 будівлі
10 люд/дн. 2,70
Затрати праці на будівництво 1 м2 будівлі
11 Місяців 30
Тривалість будівництва
А рк.
192 ПЗ З Б - 11 110
Зм. А рк. №  докум . П ідпис Д а т а
Репозиторій ЧДТУ
