Багатоповерховий офісний центр, м. Кропивницький

Данілов, Дмитро Васильович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6152

Title:	Багатоповерховий офісний центр, м. Кропивницький
Authors:	Демессіе , Мекуріа Келкай Данілов, Дмитро Васильович
Keywords:	офісний центр;багатоповерхова будівля;архітектурно-планувальні рішення;конструктивна схема;каркасна система
Issue Date:	Jun-2025
Abstract:	В багатоповерховому офісному центрі по вул. М. Садовського у м. Кропивницький запроектовано таке розташування приміщень, що дає можливість оптимально поєднувати різноманітні технологічні процеси в межах однієї будівлі. В парильнях відбувається процес оздоровлення людей та виведення з організму шкідливих для здоров’я речовин. В кафетерії на 74 місця здійснюється наступний технологічний процес: доставка сировини, прийом, зважування, часткове зберігання, обробка сировини, приготування страв та їх реалізація. Об’ємно-планувальні рішення приміщень передбачаю ть послідовність технологічних процесів , практично виключають зустрічні потоки сировини, напівфабрикатів та готової продукції, чистого та використаного посуду, відвідувачів та персоналу. Виробничі приміщення обладнані необхідною кількістю санітарно-технічного та технологічного обладнання. Для демонстрації реалізуємих страв передбачено встановлення холодильного прилавка-вітрини, для охолодження напоїв - холодильна шафа. Передбачено наступні приміщ ення для здійснення технологічного процесу: - мийні столового та кухонного посуду; - доготовочний та холодні цехи; - кладові продуктів; - складські приміщення. Режим роботи кафе - однозмінний з наступним орієнтовним переліком страв: - м ’ясні та рибні страви; - закуски та холодні страви; - спиртні напої (вино, горілка та коньяк); - слабоалкогольні та безалкогольні напої (пиво, фруктова, мінеральна вода та різноманітні соки); - чай, кава; - готові кондитерські вироби в асортименті, морозиво. Салон краси призначений для надання послуг манікюру, декоративної косметики, масажу та перукарських послуг. Усі робочі місця обладнані необхідними інструментами та столами.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6152
Appears in Collections:	192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Kvalifikaciyna robota bakalavra Danilov D.V..pdf Restricted Access		2.54 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

1. Технологія основного виробництва
В багатоповерховому офісному центрі по вул. М. Садовського у м.
Кропивницький запроектовано таке розташ ування приміщень, що дає
можливість оптимально поєднувати різноманітні технологічні процеси в
межах однієї будівлі.
В парильнях відбувається процес оздоровлення лю дей та виведення з
організму ш кідливих для здоров’я речовин.
В кафетерії на 74 місця здійснюється наступний технологічний процес:
доставка сировини, прийом, зважування, часткове зберігання, обробка
сировини, приготування страв та їх реалізація. О б’ємно-планувальні рішення
приміщень передбачаю ть послідовність технологічних процесів , практично
виключають зустрічні потоки сировини, напівфабрикатів та готової продукції,
чистого та використаного посуду, відвідувачів та персоналу.
Виробничі приміщ ення обладнані необхідною кількістю санітарно-технічного
та технологічного обладнання.
Для демонстрації реалізуємих страв передбачено встановлення холодильного
прилавка-вітрини, для охолодження напоїв - холодильна шафа.
Передбачено наступні приміщення для здійснення технологічного процесу:
- мийні столового та кухонного посуду;
- доготовочний та холодні цехи;
- кладові продуктів;
- складські приміщення.
Режим роботи кафе - однозмінний з наступним орієнтовним переліком страв:
- м ’ясні та рибні страви;
- закуски та холодні страви;
- спиртні напої (вино, горілка та коньяк);
- слабоалкогольні та безалкогольні напої (пиво, фруктова, мінеральна вода
та різноманітні соки);
- чай, кава;
- готові кондитерські вироби в асортименті, морозиво.
Салон краси призначений для надання послуг манікюру, декоративної
косметики, масажу та перукарських послуг. Усі робочі місця обладнані
необхідними інструментами та столами.
Арк.
192. Б-Пск ПЗ 5
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
2. Архітектурно-будівельний розділ
2.1 Вихідні дані
Площ а земельної ділянки, що визначена під будівництво складає 0,5197 га.
Ділянка проектованого будівництва розташ ована в районі з помірно -
континентальним кліматом.
Згідно [2],[3] для II кліматичного району визначено наступні кліматичні умови:
-р озрахун кова температура зовніш нього повітря найбільш холодної доби
мінус 26 °С;
-р озрахун кова температура зовнішнього повітря найбільш холодної
п ’ятиденки мінус 22° С;
в 2
- вага снігового покрову - 0,7 кН/м ;
о
- ш видкісний напір вітру - 0,3 кН/м ;
- нормативна глибина промерзання ґрунтів - 98 см;
- зона вологості - III.
Грунти ділянки проектованого будівництва відносяться до першого типу
грунтових умов по властивостям просідання. Просідання від власної ваги
грунту відсутнє. Товщ ина грунтів з властивостями просідання складає 4,9м.
Підземні води залягаю ть на глибині більше 12 м. Сезонні коливання рівня
підземних вод становлять ± 1,0м.
За віком, походженням, класифікацією та за даними статистичної обробки
фізико-механічних властивостей ґрунтів, виконаних лабораторним і польовим
методами, на ділянці будівництва виділено 6 інженерно - геологічних
елементів:
ІГЕ-1 - насипний грунт (будівельне сміття і супісок гумований), товщиною
1,0 - 1,2м;
ІГ Е -2 - супісок гумований, товщ ина шару 0 ,7 -1 ,3 м ;
ІГЕ-3 - супісок лесоподібний, твердий, низькопористий, просідаючий від
додаткових навантажень, товщ ина шару 0 ,3 - 1,6м;
Арк.
192. Б-Пск ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 6
ІГ Е -4 - супісок лесоподібний, твердий, низькопористий, з прош арками і
лінзами мілкого і пилуватого піску, просідаючий від додаткових
навантажень, товщ ина шару 1 ,3 -1 ,4 м ;
ІГЕ-5 - пісок середньої крупності, середньої щільності, малого ступеня водо
насичення, товщ ина шару 0,6 - 0,7м;
ІЕЕ- 6 - пісок середньої крупності, середньої щ ільності, малого ступеня
водонасичення, розвідана товщ ина шару 4,5 - 4,6м.
Ґрунтові води виробками не затронуті.
2.2 Опис схеми генплану
Будівельний майданчик прямокутної форми розмірами.
На багатоповерховий офісний центр вітри переважають з північного напрямку що
показано на розі вітрів в креслені генплану.
Рельєф майданчика спокійний. По периметру мається дорога, через яку проводиться
виїзд та в’їзд обслуговуючого, та транспорту населення.
Покриття майданчика - асфальтобетонне.
Будівля знаходиться на перехресті дороги вул. Каховська і вул. М. Садовського.
Крім проектованої будівлі на майданчику існує:
- Автомобільна стоянка;
- Існуюча будівля;
Вся система ландш афтної архітектури розроблена з метою гармонійно підкреслити
існуючий ландш афт і створити конфортні умови для працюючих.
Еазон, на території комплексу - це багаторічні трави,
дерева - це високостовбурні дерева , такі як ялина.
На генеральному плані будівля розташ ована з урахуванням умов природного
освітлення та провітрю вання, санітарних та протипожежних норм.
Еенплан розроблено згідно [5],[4].
Арк.
192. Б-Пек. ПЗ 7
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
2.3 О б’ємно-планувальні рішення
Будівля багатоповерхового офісного центру по вул.Садовського, в м.
Кропивницький складається із двох взаємно зв'язаних між собою блоків.
Блок „А” є основним в комплексі будівлі центру, має прямокутну форму в
плані і наступні розміри: в осях „4 -13”-4 8 ,0 м і в осях „А -Ж ” - 18,0 м. Висота
блоку - 31,12 м.
Розміщення приміщ ень наступне:
1 поверх - комплекс технологічно зв'язаних приміщень:
кафе на 74 місць, зала для гри в більярд, банкетний зал, бар, гардероб;
2 поверх - зали для заняття спортом, жіноча та чоловіча парильні, гардероб та
інші допоміжні приміщення;
3 поверх - приміщ ення адміністрації з цілим комплексом приміщ ень основного
і допоміжного призначення.
На останніх трьох поверхах розміщені приміщення офісів, комплекс
допоміжних приміщ ень і гардеробні.
Другий та третій поверхи мають допоміжну відокремлену від інших поверхів
сходову клітку.
Поверхи зв'язані м іж собою вантажопасажирським ліфтом.
Блок „Б” має Г-подібну форму в плані і наступні розміри: в осях „1 -5 ” - 1 8 м
і в осях „К -А ” - 42,75 м. Висота блоку -1 3 ,1 7 м .
Розміщення приміщ ень наступне:
1 поверх - салон краси; перукарня; приміщення парильні і малого басейну;
кухонні приміщення з кладовими для продуктів і вино-горілчаних виробів, які
передбачені для обслуговування кафе в блоці „А”, а також комплекс
допоміжних приміщень;
2 поверх - 14 житлових кімнат, кабінет директора і бухгалтера, побутова кімната
і допоміжні приміщення;
3 поверх - 11 житлових кімнат, побутові кімнати.
Експлікація приміщ ень додається.
О б’ємно-планувальні рішення прийняті згідно [8].
Арк.
1 9 2 . Б - 1 І С К ПЗ 8
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
2.4 Конструктивні ріш ення об’єкта
Ф ундаменти - забивні палі з монолітним залізобетонним ростверком .
Палевий фундамент проектується із палею стояком довжиною 4 м, перерізом
30x30 см прийняті згідно [22]. За матеріалом виготовлення палі залізобетоні.
Палі обов’язково розташ овую ть під усіма кутами будівлі та у місцях
перетинання і примикання стін по координаційних осях. Глибину занурення
паль призначають у залежності від несучої здатності палі і основи.
Утеплювач зовніш ніх стін - фасадні плити FASROCK.
Перекриття виготовлені із збірних залізобетонних плит прийнятих згідно [13],
частково монолітні ділянки.
Перекриття для блоку „Б” Багатоповерхового офісного центру запроектовані з
типових збірних пустотних залізобетонних плит завтовш ки 220 мм з
попередньою напругою арматури. Для блоку „А” збірні ребристі плити
виготовлені згідно [13].
Ш ахти ліфтів виготовлені з керамічної цегли прийнятої згідно [ 6 ].
Сходові марші та площ адки - збірні залізобетонні згідно [ 7 ] та по металевих
косоурах.
Перемички - збірні залізобетонні по [13], частково металеві.
Перегородки та стіни виготовлені з керамічної цегли згідно [ 14 ].
Зовнішні стіни запроектовані з керамічної цегли, товщ иною 510 мм на розчині
портландцементу М І 50.
Колони та ригелі - збірні залізобетонні та розраховані згідно [13].
Тип та товщ ина підлоги прийняті згідно [8].
В ік н а - з потрійним склінням запроектовані згідно [7].
В будівлі також запроектовані вітражі.
Двері зовнішні - полівінілхлоридні. Також в багатоповерховому офісному
центрі проектом передбачено двері внутрішні.
П ідвісна стеля - типу „ A rm strong” .
Арк.
192. Б-Пек. ПЗ 9
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
2.5 Спеціальні заходи та роботи
2.5.1 Заходи щодо забезпечення санітарно гігієнічних вимог
Конструкції, деталі та обладнання будинків, опорядження стін і стель, покриття
підлог всіх приміщень, а також сходів, коридорів тощо передбачено із матеріалів,
дозволених до застосування М іністерством охорони здоров'я України.
Концентрації забрудню ю чих речовин у повітрі приміщ ень офісного центру не
перевищує санітарні норми в залежності від контингенту працюючих, або категорій
населення згідно з вимогами [ 8 ].
Розміри, розміщення і обладнання санітарно-гігієнічних приміщень задовольняють
вимоги зручності користування, прибирання та дезінфекції; запобігання
розповсюдженню інфекції, неприємних запахів, надмірної вологості, паразитичної
фауни і мікрофлори.
Основою розрахунків площі сангігієнічних приміщень виконана з розрахункової
чисельності осіб чоловічої та жіночої статі, що проектують.
Для санітарно - побутового обслуговування запроектовано наступні
приміщення:
-гар д ер о б и для вуличного одягу;
- душові;
- санвузли;
- парильні.
М едичне обслуговування працюючих в офьісному центрі передбачено в
найближчій поліклініці.
Для культурного обслуговування та відпочинку в будівлі передбачені зали для
заняття спортом, басейн, зали для гри в більярд, призначені для проводження
вільного часу.
Для попередження розповсюдження шуму в адміністративно - побутовій
частині будівлі, проектом передбачається влаштування підвісної стелі
„Armstrong” , конструкцію підлоги не доводити до стін та перегородок на 1см,
а щілини по периметру закривати плінтусами.
Арк.
1 9 2 . Б - 1 І С К . ПЗ 10
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Проектом передбачено виконання робочого, аварійного, евакуаційного та
місцевого освітлення. Напруга мережі робочого та аварійного освітлення -
220В. Напруга місцевого освітлення - 36В. Відхилення напруги біля найбільш
віддалених ламп не перевищ ує 2,5% від номінальної напруги лампи.
Освітлення приміщ ень здійснюється світильниками з лампами розжарювання
та люмінесцентними. Вибір типу світильників проведено у відповідності з
призначенням приміщень. Обслуговування світильників виконується з
інвентарних драбин, так як висота їх встановлення не перевищ ує 5 м.
Керування освітленням виконується вимикачами встановленими у
приміщеннях або перед входом до них. Управління освітленням входів,
реклами та сходових кліток з природнім освітленням здійснюється
автоматично з допомогою фотореле.
Для місцевого освітлення касових апаратів при необхідності
використовуються настільні лампи.
Групові мережі виконуються кабелем з мідними жилами типу ВВГ, який
прокладається в шарі штукатурки, в конструкції гіпсокартонних перегородок
та в конструкції підш ивної стелі.
2.5.2 Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки
Для захисту обслуговуючого персоналу від ураження електричним
струмом при пош кодженні електроізоляції електромереж і
електрообладнання прийнято виконання системи захисного занулення. Для
занулення використовуються нульові захисні проводи електромереж.
Для додаткового захисту від ураження електричним струмом передбачено
встановлення пристроїв захисного відключення.
На вводі електромережі передбачено зрівнювання електричних потенціалів.
Для чого нульова жила кабеля живлення приєднується до заземлюючої
шини елекрощитової, до якої приєднуються металеві труби водопроводу та
опалення, а також нульові захисні провідники розподільчих мереж.
Арк.
192. Б-Пск ПЗ ! 1і 1!
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
В саунах, душ ових та ванних кімнатах здійснюється повторне зрівнювання
потенціалів, яке забезпечується приєднанням нульового захисного проводу
електромережі до металевих труб водопроводу.
Для занулення металевих корпусів світильників від щ итка прокладається
окрема жила кабелю.
Запроектована будівля, у відповідності з [8] класифікується:
- за призначенням - громадська ;
- за ступенем вогнестійкості - 1;
- по категорії з вибухопожежної та пожежної небезпеки - В.
Відповідно до дію чих правил, норм і рекомендацій передбачаю ться заходи щодо
пожежної безпеки, охорони праці і захисні заходи:
- навколо будівлі запроектовані проїзди ш ириною 6 м;
- на ш ляхах евакуації передбачені нормативні по розмірах проходи, двері;
- шахти ліфтів, машинне відділення і ліфтові установки запроектовані
відповідно до [ 8 ];
- використання електроустаткування й освітлювальної апаратури в
нормальному і захищ еному виконанні для приміщень відповідних
категорій;
- монтаж занулення металевих неструмоведучих частин електро-установок,
що можуть виявитися під напругою при пробої ізоляції;
- забезпечення селективного відключення уш коджених електроустановок
запобіжниками й автоматами;
- передбачено пристрій аварійного й евакуаційного електроосвітлення;
-у кожному поверсі офісного центру розміш ені крани зі шлангом яка
знаходиться в приміщ ені ліфтового холу.
-в приміщені ліфтового холу кожного поверху розміш ені плани евакуації
людей додержані згідно [ 8 ] .
- правильним вибором апаратів захисту, що забезпечую ть відключення
пош коджених ділянок мереж у мінімальний термін;
Арк.
1 9 2 . Б - 1 І С К П З 12
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
- прокладкою кабелів крізь стіни в негорючих трубах з герметизацією
негорючими матеріалами;
- застосуванням електроапаратів і світильників необхідного ступеню
захисту;
- застосуванням марок кабелів з важкогорючою оболонкою;
- застосуванням захисних засобів від ураження електричним струмом;
- виконанням заходів по захисту від ураження блискавкою.
Будівля офісного центру підлягає захисту від ударів блискавки по ІІІ-й
категорії зона Б. Для чого металева покрівля корпусів А та Б приєднується до
заземлюючого контуру, який виконується із сталевої ш таби 40x40 мм
прокладеної в грунті по периметру будівлі на глибині 0,6 м від поверхні землі
2.5.3 Заходи щодо забезпечення енергозбереження
Об'ємно-планувальні і конструктивно-технологічні ріш ення офісного центру , а
також системи їх інженерного обладнання забезпечують оптимальний рівень
енерговитрат при будівництві і експлуатації.
Огороджувальні конструкції будівлі запроектовані теплозахисними властивостями,
які забезпечують питоме споживання теплової енергії, що витрачається на
опалення, в межах встановлених норм згідно з вимогами [ 8 ].
Системи теплоспоживання офісного центру обладнені пристроями для
автоматичного регулювання теплової потужності. В офісному центрі з фіксованою
тривалістю робочого дня запроектовано з регуляторами програмного споживання
теплової енергії.
Припливно-витяжні вентиляційні установки запроектовані з утилізаторами
тепла витяжного повітря
При розробці проекту офісного центру передбачені наступні заходи щодо
енергозбереження:
при вході в сходову клітку передбачені тамбури;
у проекті застосовані вікна з потрійним засклінням;
Арк.
192. Б-Пск ПЗ 13
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
опір теплопередачі зовніш ніх огороджую чих конструкцій
відповідає нормативним вимогам;
передбачено облік теплової енергії, водоспоживання холодної і
гарячої води;
вентиляція передбачена механічна припливно-витяжна;
передбачено автоматизовані системи керування евакуаційним
електроосвітленням;
використання кабелів і провідників з мінімальними втратами
напруги;
- встановлення побутових приладів обліку тепла та водопостачання.
2.5.4 Заходи щодо забезпечення безпеки експлуатації
При проектуванні офісного центру згідно [8] забезпечені необхідні безпечні
проходи, для можливості безпечного переміщення відвідувачів усередині будівлі, у
тому числі інвалідів, осіб з обмеженою рухомістю.
Передбачено можливість вносити і виносити обладнання, меблі, носилки з хворим
тощо.
У необхідних випадках у офісному центрі передбачені захисні пристрої, що
виключають можливість несанкціонованого проникнення.
За наявності у приміщ енні уступу з перепадом рівнів підлоги 0,25 м і більше на
верхньому рівні передбачено огорожу заввишки 0,9 м або інші пристрої.
Зовнішні віконні прорізи з висотою підвіконня від рівня підлоги менше 0,6 м
мають пристрої безпеки, що захищають від випадкового падіння з будівлі, якщо
різниця між рівнем підлоги і поверхнею зовні перевищ ує 1,5 м.
Перемички, які розташ овані у прорізах над піш охідними шляхами, встановлються
на висоті не менш е 2,1 м.
Для дверей, що не мають обрамлення, а також для внутріш ніх засклених дверей,
якщо відстань від скла до рівня підлоги менше 0,9 м, передбачене безпечне скло
(загартоване, армоване тощо).
У нижній частині полотен дверей, якими користуються інваліди на колясках,
Арк.
192. Б-Пск ПЗ
14
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
застосоване прозоре засклення, розташ оване не вище 0,9 м від рівня підлоги.
Для засклення використовується загартоване скло, захищ ене протиударною
смутою на висоту 0,3 м від підлоги; на склі повинен бути покажчик.
2.5.5 Заходи щодо забезпечення вимог доступності для
маломобільних відвідувачів
Проектом передбачаються наступні заходи щодо забезпечення вимог доступності
для маломобільних відвідувачів у відповідності з діючими правилами, нормами і
рекомендаціями які прийняті згідно [8]:
-безперешкодне і зручне переміщення маломобільних відвідувачів по ділянці
установи, закладу чи підприємства;
-дверні і відкриті прорізи в стіні мають ширину в чистоті не менше 0,9 м. Дверні
прорізи не мають порогів і перепадів висот;
-ліфти чи підйомники обладнані поручнями, розташ ованими на висоті 1,1 м (110 см ̂
від рівня підлоги. Перед виходом передбачено площ адку для маневрування кріслом-
коляскою;
-усі сходинки в меж ах марш у і сходової клітки, а також зовніш ніх сходів мають
однакової геометрії і розмірів по ширині проступу і висоті підйому;
-по повздовжніх краях маршів, пандусів, уздовж кромки перепаду висот
горизонтальної поверхні більше 0,45 м передбачені бортики для запобігання
зісковзуванню ноги, тростини, милиці чи коляски;
- інформація доступна для всіх категорій маломобільних відвідувачів. Вона
забезпечує своєчасне орієнтування відвідувача, а також одно значне упізнавання
ним об'єктів і місць відвідування;
-у приміщеннях і зонах, що відвідуються маломобільними відвідувачами,
передбачено дубльовану (звукову і візуальну) сигналізацію , підключену до системи
оповіщення людей про пожежу або іншу небезпеку.
-кнопки керування ліфтом, іншими підйомними та допоміжними механізмами і
приладами мають рельєфні позначення. На перилах поручнів передбачено рельєфні
позначення поверхів;
Арк.
192. Б-Пск ПЗ 15
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
-ручки, важелі, крани, кнопки електричних вимикачів і різних апаратів, електричні
розетки, отвори торговельних, квиткових та інш их автоматів та інші пристрої,
призначені для обслуговування інвалідів і літніх людей, розташ овано на висоті не
більше 1 м від рівня підлоги і на відстані не менше 0,4 м від бокової стіни
приміщення. Розміри кабін туалетів для відвідувача на кріслі-колясці мають
ширину не менше 1,65 м, глибину - 1,8 м. Двері відчиняються назовні;
-усі доступні для інвалідів місця загального користування помічені знаками або
символами, зокрема: місця паркування особистого автотранспорту; зупинка
громадського транспорту
2.6 Інженерне обладнання будівлі
Загальні розрахункові витрати тепла для будівлі офісного центру складають
574130Вт теплової енергії за годину.
Джерелом теплопостачання комплексу є запроектована дахова котельня.
Потужність одного котла 309 кВт теплової енергії за годину при повному
завантаженні. Коефіцієнт корисної дії котла - 92%.
Теплоносій, який подається в систему опалення на приготування гарячої
води - вода ї = 90°+70°С. Температура теплоносія регулюється автоматично в
залежності від температури зовнішнього повітря.
Номінальне теплове навантаження (потужність котельні при повному
навантаженні) складає 618 кВт теплової енергії за годину.
Паливо для котельні - природній газ. Річна витрата умовного палива
складає 154,8 ТУП.
Проектом передбачено двохтрубна система опалення - тупикова з насосною
циркуляцією теплоносія.
Трубопроводи системи сталеві водогазопровідні 0 40-^15мм - головні стояки
між поверхами і відгалуження від них. Усі інші трубопроводи, які
передбачено прокласти в конструкції підлоги - металопластикові системи
Арк.
192. Б-Пск ПЗ 16
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
’’COM BI” . Ці труби необхідні для кращого лінійного розш ирення, теплової
ізоляції і захисту від фізичних навантажень.
За нагрівальні прилади прийняті радіатори „Purmo V” , які уже мають
вмонтовану вставку терморегулюю чого клапану HEIM EIER V-exact для якої
передбачено примінити головку EIEIMEIER К.
На кожному поверсі, на відгалуженні від головних стояків передбачено
встановити на подаючому трубопроводі лічильник гарячої води, який дасть
змогу контролювати кількість теплоносія на кожному поверсі.
Вентиляція приміщ ень більярдної, кафе: примусово-механічна (вентилятори)
приплив повітря і механічна витяжка.
Припливні вентилятори передбачено встановити в спеціально відокремленому
приміщенні (венткамера, блок „А” 2-ий поверх).
Повітря для припливної вентиляції забирається із вулиці на висоті 4,5 м від
поверхні землі до низу забірних гратів, проходить очищ ення на фільтрах і, при
необхідності, підігрівається на калориферах.
В усіх інших приміщ еннях прийнята зміш ана система вентиляції - приплив
повітря не організований, а витяжка механічна і в частині приміщень прийнята
природна вентиляція.
Вентилятори припливних систем кафе, більярдної прийняті відцентрові типу
В. Ц4-75 №5. Всі інші вентилятори прийняті канальні і настінні.
Повітропроводи систем передбачено виготовити із тонколистової оцинкованої
сталі. Тип повітропроводів по щільності ,,Н”(нормальні).
Джерелом водопостачання для господарчих і протипожежних потреб будівлі
офісно-торгівельного комплексу є водопровідна мережа міста.
Загальні розрахункові витрати води для комплексу складають 14,8м3 на добу.
Витрати води на рік складає - 4480 м3.
В будівлю запроектовано два незалежних окремих вводи 0 100мм із
чавунних водопровідних труб.
Арк.
1 9 2 . Б - 1 І С К П З
Зм. Арк. № до кум. Підпис Дата 17
Система водопроводу запроектована для забезпечення водою господарчо-
побутових потреб, а також потреб для внутріш нього пожежогасіння.
Система водопроводу прийнята кільцева (більше 12 протипожежних кранів).
Проектом передбачено встановлення насосів для збільш ення тиску в
внутрішній водопровідній мережі будівлі. Передбачено два насоси: один -
робочий, другий - резервний.
Каналізаційні стічні води окремими випусками: побутові, фекальні, від
душових, санвузлів, умивальників відводяться в зовніш ню каналізаційну
мережу. Окремими випусками відводяться також стічні води з першого поверху
блоку „А”, де відмітка підлоги - 1,200. На цих випусках, для попередження
затоплення від зовніш ньої каналізаційної мережі, передбачено зворотні клапани
з засувками 0 100мм.
2.7 Технічні та розрахункові дані.
2.7.1 Теплотехнічний розрахунок зовніш ньої сітіни будівлі.
Рисунок 2.1 - Конструкція зовніш ньої стіни
Будівництво ведеться в м. Кропивницький, що знаходиться II кліматичному районі.
Проектом передбачене наступне конструктивне ріш ення зовніш ньої стіни будівлі.
Конструктивне ріш ення такої стіни передбачає влаш тування стіни із керамічної
цегли товщиною 510 мм на розчині портландцементу М І 50, яка складається з
внутрішнього шару оздоблення, шару плитного утеплю вача FA SRO CK фірми
“ROCRKW OOL”, товщ иною 100мм та внутрішнього шару штукатурення на
цементно-вапняному розчині.
Арк.
192.Б-1ІСК ПЗ 18
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Величина потрібного термічного опору огороджую чої конструкції становить
I V =2,2 м2 °С/Вт, згідно [7].
В свою чергу термічний опір однорідних огороджувальних конструкцій, або
окремого шару багатош арових огороджень визначається за формулою:
5
Я =
1 (2.1)
де 8 - товщ ина шару, м,
X - коефіцієнт теплопрові• дності• матері• алу, Вт/(м 2 К).
Опір теплопередачі термічно однорідної багатош арової непрозорої огороджувальної
конструкції розраховується за формулою:
1 V $ і
Я, = Ь / т~ 3------- (2.2)
от 1 - і 1 , а ,
і—1
Відповідно а в= 8,7 Вт/(м2,0С ) ; а3 = 23 Вт/(м2-0С).
Записуємо (1.2) - відповідно до конструктивного рішення огороджувальної
конструкції і одержуємо:
, 8' »з «я- , /іуу тт ‘5-'ок -д ■ -~вт„я" , “8:.н ,гг , п
Я Кт + - — + % + -— + — + я БК
З.Ш1 гут ' Л1 КД*8Н ’ 'Ят нт ' ” вм (2-3)
де а і а - коефіцієнти тепловіддачі внутріш ньої і зовніш ньої поверхонь
в ^
огороджувальної конструкції Вт/(м К);
Підставивши відповідні значення одержимо:
Я к=1/8,7+0,51/0,27+0,1/0,039+0,02/0,7+1/23= 4,64 м2 °С/Вт
Я 0п<Як
Таким чином розраховане значення опору теплопередачі прийнятої конструкції
стіни перевищує нормативне значення, отже дана конструкція стіни цілком
задовольняє вимоги теплоізоляції
Арк.
1 9 2 . Б - 1 І С К П З 19
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
2.7.2 Специфікації.
Таблиця 2.1 - Специфікації збірних залізобетонних та металевих елементів
Марка Позначення Найменування Кіл- Маса, Примітки
кість кг
Колони
К - 1 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 КК 10.8 -0 .4 -2 18 4110
К -2 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 КС 10.8-0.4-2 18 4170
к - з ДСТУ Б В.2.6-60:2008 КК 4.8 -0.4 52 1920
К -4 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 КС 4.8 -0.4 52 1950
Ригелі
Р -1 ДСТУ Б В.2.6-54:2008 РТН 4.56 - 90 135 2550
Плити
П-1 ДСТУ Б В.2.6-66:2008 ПНП 60.15-8 345 2900
П-2 ДСТУ Б В.2.6-66:2008 ПНП 60.75-8д 80 1480
п-з ДСТУ Б В.2.6-66:2008 ПНП 60.15—8а 65 2850
П-4 ДСТУ Б В.2.6-66:2008 ПНП 36.15-8 10 1500
П-5 ДСТУ Б В.2.6-66:2008 ПНП 36.75-8д 15 850
П-6 ДСТУ Б В.2.6-66:2008 ПК60.15-8 45 2800
П-7 ДСТУ Б В.2.6-66:2008 ПК60.12-8 135 2100
П-8 ДСТУ Б В.2.6-66:2008 ПК48.15-8 24 2250
П-9 ДСТУ Б В.2.6-66:2008 ПК60.12-8 9 2950
П-10 ДСТУ Б В.2.6-66:2008 ПК60.15-8 3 2200
Сходові марші
ЛМ-1 ДСТУ Б В.2.6-62:2008 1ЛМ27.12.14-4 74 1520
Сходові площадки
ЛП-1 ДСТУ Б В.2.6-62:2008 2ЛП 25.15-4-к 68 1345
ЛП-2 ДСТУ Б В.2.6-62:2008 2ЛП25.15в-4-к 6 1370
Арк.
1 9 2 . Б - 1 І С К ПЗ 20
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
2.7.3 Зовніш нє та внутріш нє опорядження будівлі.
Зовнішні стіни будівлі офісноого центру утеплюються плитним
утеплювачем РА ЗЛО СК. Оброблена поверхня ґрунтується, виконується
мінеральна ш тукатурка і наноситься фасадна фарба у відповідності із
паспортом зовніш нього оздоблення.
По периметру будівлі влаштовують вимощення з асфальтобетону, шириною
їм , з ухилом 1:2 , по щ ебеневій підготовці.
Для внутрішнього опорядження використовуються високоякісна штукатурка,
шпалери, олійне та клейове пофарбування, керамічна плитка та інші декоративні
матеріали.
Таблиця 2.4 - Відомість внутрішнього опорядження приміщ ень
Поз. Назва робіт Один.вим Площа
1 2 3 4
1 Влаш тування підвісних стель 2
М 5177,4
2 Облицювання керамічною плиткою м2 3026,5
3 Поліпш ене фарбування стін м2 7317,2
4 Обклею вання стін шпалерами м2 9136,61
Ш тукатурення цементно-вапняним
5 2
М 13526,2
розчином
2.8 Техніко-економічні показники
Основні техніко-економічні показники проекту:
- загальна площ а будівлі - 1829,4 м2;
- загальний об’єм буд івл і- 36323,5 м3;
- площ а офісних приміщ ень - 523,46 м2;
- площа допоміжних приміщ ень - 1922,29 м2;
- торгівельних приміщень - 1402,18 м2
- площа розважальних приміщень - 740,86 м2
Арк.
192. Б-П скП З 21
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
3. Розрахунково-конструктивний розділ
3.1 Вихідні дані
Необхідно виконати розрахунок і підібрати арматуру для наступних елементів:
плити перекриття, ригеля, центральної колони і монолітної ділянки. Збір
навантажень на раму дивись додаток 1.
Матеріали: бетон класу С25 (Яь = 14,5 МПа; К Ьі= 1,05 МПа; Еь = 30,0x104 МПа);
робоча арматура класу А400С (Я8 = І18С = 365 М Па; Е 8 = 2-105 М Па); конструктивна
арматура класу А240С (Я8 = 225 МПа; К 8№ = 1 7 5 МПа; Е 8 = 2,1 • 105 М П а)[13,19,20]
3.2 Розрахунок плити перекриття
Розраховуємо плиту перекриття розміром 1,5x6 м (рисунок 3.1).
Рисунок 3.1 - Пустотна залізобетонна панель перекриття
Розрахунок панелей перекриття виконуємо за двома групами граничних станів.
Для цього приводимо переріз до еквівалентного двотаврового (рисунок 3 .2 ).
Замінюємо круглі отвори діаметром сі квадратними зі стороною квадрату а:
а = 0,9x6 (3.1)
а = 0,9x159 = 143 мм
Арк.
192 Б-П скП З 22
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
л
— -
Л
Рисунок 3 .2 - Двотавровий еквівалентний переріз
Ы = Ь Т = 1490 - 2x15 = 1460 мм
Ь = 1 4 6 0 -7 x 1 4 3 = 4 5 9 мм
3.2.1 Розрахунок панелі за першою групою граничних станів
Розрахунок панелей за перш ою групою граничних станів умовно розділяється на
розрахунок плит (полиць) і розрахунок ребер.
Виконуємо збір навантаження на плиту.
Таблиця 3.1 - Збір навантажень на плиту перекриття
№ Навантаження Нормативне Коефіцієнт Розрахункове
навантаження, надійності по навантаження,
п/п кН/м2 навантаженню кН/м2
1 2 3 4 5
1 Постійне навантаження:
а) конструкція підлоги
- лінолеум 0,05 1,2 0,06
- утеплювач 0,6 1,2 0,72
- звукоізоляція 0,02 1,2 0,024
б) плита 3 1,1 3,3
в) шви замонолічування 0,1 1,2 0,12
г) перегородки 2,0 ІД 2,2
Разом постійне цн= 5,77 Яр= 6,424
навантаження ц
2 Тимчасове
навантаження:
Арк.
192 Б-П скП З 23
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
а) короткотривале 0,9 1,2 1,08
б) довготривале 0,9 1,2 1,08
Разом тимчасове 1,8 2,16
навантаження V
3 Повне навантаження 7,57 8,584
я + у
Згинаючий момент і поперечна сила для прийнятої розрахункової схеми
визначаються:
1) від розрахункових навантажень:
М = 8,584x5,72х 1,46/8 = 50,9 кНм;
0 = 8,584x5,7x1,46/2 = 35,72 кН;
2) від повного нормативного навантаження:
М = 7,57x5,72х 1,46/8 = 44,89 кНм;
<3 = 7,57x5,7x1,46/2 = 31,50 кН;
3) від нормативного тривалодіючого навантаження:
М = (5,77 + 0,9)х5,72х 1,46/8 = 39,55 кНм;
о = (5,77 + 0,9)х5,7x1,46/2 = 27,75 кНм.
Визначаємо положення нейтральної вісі:
М 0 =К-Ь х іф хЬф х (Ь 0 -0 ,5 х 1 ф ) (3.2)
Мо = 14,5х(Ю 3)х0,039х1,46х(0,19 - 0,5x0,039) = 140,77 кНм > М = 50,9 кНм
Отже нейтральна вісь проходить в полиці, тому розрахунок виконуємо як для
прямокутного перерізу ш ириною Ь=Ь'р.
Площу перерізу повздовжньої арматури визначаємо як для елементів, що
згинаються, відповідного перерізу за формулами:
І
(3.3)
А 8 = ^ - (3-4)
їЧ йЬ о
де М - розрахунковий момент в перерізі, що розглядається;
Яь - призмова міцність бетону;
Б13 - розрахунковий опір арматури розтягненню;
Арк.
192 Б-П скП З 24
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
г| - відносне плече внутріш ньої пари [ 1 9 ]
Визначаємо границю переармування фс:
ю
= (3.5)
11 + —^ 5 _х/(11 ----®-- )Ч
400 1,1
де со - характеристика стисненої зони бетону, що визначається за формулою:
со = 0,85 - 0,008х Яь (3.6)
со-0 ,8 5 -0 ,0 0 8 x 1 4 ,5 = 0,734
0,734
= 0,563
я , 365 Л 0,734
1 + х (1-----------)
400 1,1
50,9
« т = = 0,067 —» г) = 0,965 -> ^ = 0,07 < фі = 0,563
14,5 х (103) х 1,46х 0,192
50,9
= 7,6 пі 2
З 6 5 х (1 0 3) х 0 ,9 6 5 x 0 ,1 9
Приймаємо арматуру 8012 А-400С А б = 9,04 см2.
3.2.2 Розрахунок міцності похилих перерізів
Поперечну силу, що діє в будь-якому перерізі плити сприймають бетон і
поперечна арматура (хомути). Якщо поперечну силу О повністю сприймає чисто
бетонний переріз 0 ь, то розрахунок хомутів не проводимо, а встановлюємо їх у
цьому випадку, виходячи з конструктивних потреб.
д < П з х ( і + ^ п ) х к Ь(х Ь х й 0, (3.7)
де фьз - коефіцієнт, для важкого бетону приймається рівним 0,6 ;
ф п - коефіцієнт, ЯК И Й враховує ВП ЛИ В П О ЗД О В Ж Н ІХ СИ Л, ф п - 0 -
(З = 0,6х(1 + 0)х1,05х(103)х0,459x0,19 - 54,94 кН > Ошах = 35,72 кН.
Умова виконується, тому поперечна арматура приймається конструктивно
Встановлюємо хомути з кроком 150 мм, приймаємо арматуру 0 8 А240С
Арк.
192 Б-П скП З 25
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
3.2.3 Розрахунок панелі за другою групою граничних станів
Згідно [2] для плит пред’являються умови третьої категорії по трігциностійкості.
Повна кривизна в цьому випадку визначається за формулою:
і (3.8)
г г, г2 г3
д е початкова кривизна від короткочасної дії всього навантаження;
гі
1 . .........
початкова кривизна від короткочасної дн тривалодіючого навантаження;
Г 2
1 . . . .
-— повна кривизна від тривалодіючої частини навантаження.
Гз
Для елементів залізобетонних конструкцій, для яких допускається утворення
тріщин, нормальних до повздовжньої осі елементів, прогини визначаються за
кривизнами осі елемента, який згинається.
Значення кривизни —, — , — визначається за формулою:
АҐ1 Ґ2 гА3
1 м ¥ь
г й 0 х ъ _Е8ХА 8 (<А + £)х Ьх й 0 х Е ь х V (3.9)
Розрахунок панелі перекриття за деформаціями виконуємо в наступній
послідовності:
1. Визначаємо коефіцієнт пружності V. Його значення для важкого бетону
приймаємо:
а) при тривалій дії навантаження V = 0,15;
б) при короткочасному навантаженні V = 0,45.
2. Визначаємо коефіцієнт \|/ь, що враховує нерівномірність розподілу деформацій
крайнього стиснутого положення за довжиною ділянки з тріщинами і береться
рівним для важкого бетону \|/ь = 0,9.
3 . Вираховуємо модульне відношення а:
Арк.
192 Б-П скП З 26
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
а (3.10)
2,Ох 10 ^
а = т- = 6,7
30 х 10
4. Знаходимо коефіцієнт армування ц:
Ао
А (3.11)
Ь х А
9,04
ц = — !--------- = 0,01
45,9x19
5. Вираховуємо значення коефіцієнта фк
а
(Ьг - Ь)х н х Ад
2у
(Рі = (3.12)
Ь х А
6,7
(146 - 45,9) х 3,9 + х 9,04
2 x 0 ,1 5
Фі = 0,679 « 0,68
45 ,9x19
6 . Визначаємо значення коефіцієнта відносної несучої здатності 8:
М
8 = (3.13)
Ь х Ь 0' х К Ьзег
50,9
5 = = 0,17
0 ,459х0 ,192 х 18,5(103)
7. Знаходимо значення коефіцієнта X:
Х = (рг х (1 ) (3.14)
2 х Із,
3,9
7, = 0,6 8 х (1 -) = 0,609 «0 ,61
2x19"
8. Вираховуємо відносну висоту стиснутої зони бетону:
1
(3.15)
1 + 5 х (8 + X)
0 1,8 +
Ю х а х ц
Арк.
192 Б-П скП З 27
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
1
%■ = 0,109
1,8 1 + 5 х (0,17 + 0,61)
+
1 0 x 6 ,7 x 0 ,0 1
х = 0,109x19 = 2,071 см < 3,9 см.
Вісь проходить в полиці, тому переріз розраховуємо як прямокутний шириною
Ь = Ь7 при фг= 0, А,=0 та р = 9,04/(146x19) = 0,003:
а) короткочасна дія навантаження:
50,9
= 0,052
1,46 х 0,192 х 18,5(103)
1
= 0,124
1 + 5 x 0 ,0 5 2
1,8 +
10 х 6,7 х 0,003
б) тривалодіюче навантаження:
39,55
6 = = 0,0405 « 0,041
1,46 х 0,192 х 18,5(103)
1
= 0,128
1 + 5x0 ,0405
1,8 +
10 х 6,7 х 0,003
9. Визначаємо плече внутріш ньої пари сил:
ъ - Ь а х(1 - 0,5 х^) (3.16)
а ) г = 19х(1 - 0,5x0,124) = 17,822 см;
б) г = 19х(1 - 0,5x0,128) = 17,784 см.
10. Знаходимо пружний момент опору ’\\0-ес1 по крайній розтягнутій зоні:
І
\у г есі = (3.17)
Уо
де І гесі “ момент інерції перерізу відносно центра ваги перерізу;
у0 - відстань від центра ваги перерізу до крайнього розтягнутого волокна:
8 гесі
Уо (3.18)
А гесі
де Бгесі - статичний момент перерізу;
Агес)-п л о щ а приведеного перерізу.
Арк.
192 Б-П скП З 28
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
' А 5--9- т'
А=9 Л5
А— 146 -----------І
Рисунок 3.3 - Приведений переріз
АГесі = 146x3,9 + 146x3,8 + 14,3x45,9 + 9,04x6,7 = 1841,14 см2
Бгесі = 146x3,9х(22 - 3,9/2) + 146-3,8-3,8/2 + 14,Зх45,9х(14,3/2 + 3,8) + 9,04x6,7x3
=19839,54 см3
19839,54
Уо = 10,77ш
1841,14
Ігеа= 146х223/1 2 + 146 х22х(11 - 10,77)2 - [(146 - 45,9)х14,33/12 + (10,95
10,77)2х( 146 - 45,9)х14,3] = 105281,44 см4.
Визначаємо пружний момент:
105281,44 м гпе л ,
\Угса = — = 9775,4 см3
10,77
11. Вираховуємо пружнопластичний момент опору по розтягнутій зоні:
\¥р1 = ух\Угесі, (3.19)
де у = 1,5 [ 19 ].
\Ур1 - 1,5x9775,4 = 14663,14 см3.
12. Визначаємо значення коефіцієнта фЬ, що враховує вплив дії навантаження за
[1 9 ] :
а) фЬ = 1, 1 - при короткочасній дії навантаження для арматури періодичного
профілю;
б) фів = 0,8 - при тривалій дії навантаження незалежно від профілю арматури
13 .Знаходимо коефіцієнт, що враховує роботу розтягнутого бетону на ділянці з
тріщинами:
\|/б = 1,25 - фізхфщ < 1, (3.20)
Арк.
192 Б-П скП З 29
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
ЬЩеГ р1
<Рт м (3.21)
1,6(100) х 14663,14 А/|гГАА
а) <рт = — - — = 0,4609
т 50900(100)
\|/з= 1,25 - 1,1x0,4609=0,7429;
1,95(100) х 14663,14 АГАО
б) (рш = ^ — = 0,593
39550(100)
\|/8 = 1,25 — 0,8x0,593=0,775;
14) знаходимо к р и в и зн у1—:
1 50900 0,743 0,9
■ + 6,62 х 10 5 пі
г 19x17,822 20 х 104 х 9,04 (0,68 + 0,124) х 146 х 19 х 3 х 104 х 0,45
15) знаходимо кривизну
1 1 М ,
(3.22)
г2 г, М
1 39 55
— = 6,62 х 10"5 х — -— = 4,32 х 10"5
г, 50,9
1
16) знаходимо кривизну
1 39550 0,775 0,9
6,06x10 пі
г 19x17,784 20 х 104 X 9,04 (0,68 + 0,128) х 146 х 19 х 3 х 104 х 0,15
Повний прогин складає:
, 5 ,2 Л 1 1 ,
Ґ = — X 1 X (--------- + —) (3.23)
48 АГ1 Г2 АГз
ї = — х 5702 х (6 ,6 2 -5 ,1 4 +6 ,06) х 1 0 "5 = 2,55 пі < М = — = 3,8 см.
48 150
3.2.4 Розрахунок п л и т и п о розкриттю тріщин
Ш ирина розкриття тріщин, нормальних до повздовжньої вісі визначається за
формулою:
Арк.
192 Б-П скП З 30
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
а = 5 х #>1 х ц х — х 2 0 х ( 3 ,5 - 1 0 0 x [ i ) x \ f d . (3.24)
Е 0
де 5 - коефіцієнт, для елементів, що працюють на згин 8 = 1 ;
фі - коефіцієнт, який дорівнює:
а) при короткочасному навантаженні фі = 1;
б) при тривалодіючому навантаженні фі = 1,6 - 1,5 хц = 1,6 - 1,5x0,003 = 1,596
ц - для арматури періодичного профілю ц = 1;
а 8 - напруження в стержнях крайнього ряду арматури від відповідного
зовнішнього навантаження:
М
(3.25)
A s х z
а) короткочасне навантаження:
cts = 50900х(Ю 0)/(9,04х 17,822) = 315,93 МПа;
б) тривалодіюче навантаження:
cts = 39550х(Ю 0)/(9,04x17,784) = 246,007 МПа;
Ш ирина короткочасного розкриття тріщин:
З-сгс З-сгсІ с̂гс2 АгсЗ? (3.26)
де асгсі - початкова ш ирина розкриття тріщин від короткочасної дії всього
навантаження;
аСГС2 - початкова ш ирина розкриття тріщин від короткочасної дії тривалодіючого
навантаження;
асгсз - повна ш ирина розкриття тріщин від тривалодіючого навантаження.
acrci = і х і х і х 315>93 х20х(3,5 - 100x0,003)xV l2 = 0,23 мм < [асгс1] = 0,4 мм;
20 х 10
аСГС2 = 1 х 1 х іх 246’00^ х20х(3,5 - 100х0,003)х ^12 = 0,18 мм < [асгсі] = 0,3 мм;
2 0 х 104
246,007
асгсз = 1х 1х 1,596х <20х(3,5 - 100x0,003)х \Я 2 = 0,287 мм;
20 х 104
асгс = 0,23 - 0,18 + 0,287 = 0,337~0,34 мм.
Арк.
192 Б-П скП З 31
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
3.2.5 Розрахунок плити перекриття в стадії транспортування та
монтажних навантажень
В стадії монтажу плита приймається як балка на двох опорах. Розрахунку
підлягають перерізи під монтажними петлями. Розрахунок ведемо від власної
ваги плити Р = 28 кН.
/7777 Ж
800 4380 800
6000
Рисунок 3.4 -Р о зр ах у н к о ва схема плити перекриття в стадії транспортування
та монтажних навантажень
Момент:
М = (3.27)
28
= 3 ,0кН /м 2;
6x1 ,5
З х 4 4 2
М = 2— = 29,04 кНм
Необхідну площу арматури визначаємо за формулами (3.3) та (3.4):
29,04
« т = = 0 ,0 3 8 ^ г| = 0,981;
14,5 х (103) х 1,46 х 0,192
29,04
= 4,27 пі
365 х (1 0 3)х 0.981x0,19
Отже, підібрана арматура А4ООС0 12 Аб = 9,04 см2 задовольняє
розрахунковим вимогам.
Тепер розрахунок ведемо при умові, що одна петля обірвалась.
Навантаження на одну петлю:
Б = 28/3 = 9,33 кН
Арк.
192 Б-П скП З 32
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
А 3 = (3.28)
я .
9,33
А = 0,41 см 2
225 х (103)
Приймаємо арматуру А 24О С 0 1О Аб = 0,780 см2
3.3 Розрахунок і конструювання ригеля
Значення моментів і сил дивись додаток 1.
Таблиця 3.2 - Збір навантажень на ригель
Нормативне Коефіцієнт Розрахункове
Навантаження навантаження, надійності у г навантаження,
кН/м кН/м
1 .Постійне
навантаження:
а) вага плити, підлоги 5,77x6 = 34,62 ІД 38,082
та перегородок
б) вага ригеля 3,8 1,1 4,18
Всього, я 38,42 42,262
2.Тимчасове
навантаження:
а) короткочасне 0,9x6 = 5,4 1,2 6,48
б) тривало діюче 0,9x6 = 5,4 1,2 6,48
Всього V 10,8 12,96
Повне навантаження, 49,22 55,222
Я+У
Попередньо приймаємо наступні розміри ригеля:
а) висота й = 400 мм;
б) товщ ина ребра Ь = 180 мм;
в) ширина полиці Ьґ = 400 мм.
ю
Рисунок 3 .5 -С хем а спирання плити на ригель
Арк.
192 Б-П скП З 33
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
3.3.1 Конструктивний розрахунок ригеля
Робочу висоту поперечної балки визначаємо за опорним граничним моментом
при = 0,35:
Я х Ь,
М гр = МОП 22—2 (3.29)
де Я оп - величина реакції на опорі;
йк - ширина колони, Ьк = 0,4 м.
М гр = 143,64 - 184,58x0,4/2 = 106,72 кНм.
Для прямокутного перерізу (на опорі) за прийнятим значенням 2, = 0,35 знаходимо
значення відносної несучої здатності за формулою:
а т = £ Х( 1— 0,5 х^) (3.30)
а т = 0,35х (1- 0,5x0,35) = 0,289
Робочу висоту визначаємо за формулою:
М
(3.31)
Я к х Ь х а.
106,72
її - = 37,6 см
14,5 х (10 ) х 0,18 х 0,289
її = 37,6+ 2 + 4/2 = 41,6 см —> 1г=45см; Ь0 = 45 — 2 — 4/2 = 41 см.
За формулами (3.3 ) та (3.4) визначаємо площу перерізу арматури в:
а) опорному перерізі:
106,72
а = 0,243 -» ц = 0,858 -» \ = 0,284 < ^ = 0,563;
14,5 х (103) х 0,18 х 0 ,4 12
106,72
А с = 8,31 см
З 6 5 х (1 0 3) х 0 ,858x0 ,41
Приймаємо арматуру 4 0 18 А400С А 3 = 10,17 см
б) прогоновому перерізі:
106,72
= 0,106 -> ц = 0,944 \ = 0,135 < ^ = 0,563;
14,5 х (1 0 3)х 0,4 х 0 ,412
________ 106,72________
а 8 = = 8,6 см
3 6 5 х (1 0 3)х 0 ,944x0 ,36
Арк.
192 Б-П скП З 34
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Приймаємо арматуру 2 0 16 А400С А5 = 4,02 см2, 2 0 18 А400С А 5 = 5,09 см2
А 3 = 9,11 см2.
3.3.2 Розрахунок міцності ригеля за похилим перерізом
Перевіряємо умову за формулою (3.7):
(2 = 0,6х1,05х(Ю3)х0,18х0,41 = 46,494кН < д тах = 184,58 кН.
Виконуємо розрахунок поперечної арматури:
а) задаємося діаметром арматури сі = 10мм;
б) кількість зрізів п = 2 ;
в) площа зрізів А 8 = 0,785x2 = 1,57 см ;
г) необхідна інтенсивність армування:
о 2 (3.32)
4 ® ь ы
1845802 Н
= 760,81
4 х 2 х 1 8 х 3 6 2 х 1 ,3 х (100) см
д) крок поперечних стержнів визначаємо за формулою:
Я™,А,
8 = (3.33)
с 175 х (100) х 1,57 ОЛ11
Б = = 36,11 см
760,81
Приймаємо 8 = 1 5 0 м м на ділянці 1/4 та 8=300 мм на ділянці 1/2.
3.3.3 Епюра матеріалів
Для економічного використання арматури площа робочих стержнів повинна
відповідати значенню згинаючого моменту в різних перерізах прогону ригеля.
Для визначення місць розриву стержнів, переведення їх з прогону на опору або
навпаки, будується епюра матеріалів.
Епюра матеріалів - це графік, який показує величину теоретичного
(зовнішнього) і фактичного (який приймається арматурою) моментів у
будь-якому перерізі балки.
Арк.
192 Б-П скП З 35
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахунок ведемо, використовуючи залежність:
А эффак
А (3.34)
Ь х Ь л
[М] = А 8ффакХ -̂8 Х Л Х (3.35)
Опорний переріз 4 0 1 8 400С А 3 = 10,17 см2
1 А 1 П О £ С
ц = — -— = 0,016 -> І = 0 ,016------ = 0,299 —> ті = 0,985
18x36 19,5
[М 4018] = 10,17 х 365(100) х 0,95 х 36 = 131,6 кНм
[М 2018] = 65,8 кНм
П рогоновий переріз 2 0 1 6 А400С А 8 = 4,02 см2, 2 0 1 8 А400С А 8 = 5,09 см2,
А8 = 9,11 см'
її = —9, 365
11 = 0,006 -> % = 0,006------ = 0,112 -> р = 0,945
4 0 x 3 6 19,5
[м 20іб+20і8] = 9Д 1 х 365(100) х 0,945 х 36 = 113,12 кНм
113,12x4 ,02
[ М 2Г)1б] - = 49,92 кНм
9,11
[IV! 2оі 8 ] = 113,12 - 49,92 = 63,20 кНм
3.3.4 Розрахунок ригеля в стадії транспортування та монтажних
навантажень
В стадії монтажу ригель приймається як балка на двох опорах. Розрахунок
виконуємо аналогічно п. 3.2.5. Розрахунок ведемо від власної ваги ригеля Р=22
кН.
/7ш77.7 Ж 7
-«--п-п , 1 4380 і 8ПП
4
6000
Рисунок 3.6 - Розрахункова схема ригеля в стадії транспортування та монтажних
навантажень
Арк.
192 Б-П скП З 36
Зм. Арк. №> докум. Підпис Дата
22
Я = —6 = 3 ,8кН /м 2;
Я 8х 4 42
М = — — = 36,78 кНм
36,78
= 0,084 —► г) = 0,957;
14,5 х (103) х 0,18 х 0 ,412
36,78
а 5 = = 4,23 пі 2
365 х (103)х 0,957x0,36
Отже, підібрана арматура А400С 0 12 Аб = 9,04 см2 задовольняє розрахунковим
вимогам.
Тепер розрахунок ведемо при умові, що одна петля обірвалась.
Навантаження на одну петлю:
Б = 22/3 = 7,33 кН
7,33
= 0,33 см ‘
225 х (103)
Приймаємо арматуру А 24О С 0 1О Аб = 0,780 см2
Арк.
192 Б-П скП З 37
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
3.4 Розрахунок фундаменту
3.4.1 Вихідні дані
Необхідно запроектувати пальовий фундамент під колону середнього ряду
перерізом 0,4x0,4 м із забивних паль з навантаженнями: Иц = 1562,75 кН;
Мц = 71,58 кНм; СЬ = 20,52 кН. Збір навантажень на раму дивись розділ З,
комбінацію зусиль дивись додаток 1.
М атеріали: бетон класу С20 (Яь = 11,5 М Па; = 0,9 МПа; Еь = 2,4-104
МПа); робоча арматура класу А400С (Я8 = Я 8С = 365 МПа; Е 8 = 2 -ІО3 МПа);
конструктивна арматура класу А240С (Я8=225 МПа; Я 8Ш=175 МПа; Е 3 = 2,1 • 105
М Па) [21, 23]. Розрахункові характеристики ґрунтів наведено в таблиці 3.3.
3.4.2 Розрахунок пальового фундаменту
Оскільки 2, 3 і 4 шари ґрунту мають властивість просідати від
додаткового навантаження, то проектуємо пальовий фундамент із палею-
стояком.
Вибираємо глибину закладання підошви ростверку:
- з а кліматичними умовами:
<ір,шіпі = К^хсій! + 0,2, (3.36)
де Кф = 0,5 - коефіцієнт впливу теплового режиму будівлі;
бґп = 0,98 м - нормативна глибина промерзання ґрунту,
сір = 0,5x0,98 + 0,2 = 0,69 м.
- з конструктивних міркувань:
ґір,тіп2 (3.37)
де ат - відмітка верхнього обрізу ростверку, приймається 0,15 м;
а к - глибина стакану, для колон перерізом 0,4x0,4 м приймається 0,8 м;
ар - товщ ина ростверку нижче дна стакану, приймаємо попередньо 0,4 м.
<ір.тіп2 — 0,15 + 0,8 + 0,4 = 1,35 м.
З округленням до 0,1 м приймаємо бр = 1,4 м.
Арк.
192. Б-Пек. ПЗ 38
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Знаходимо довжину палі, аналізуючи ґрунтові умови будівельного
майданчика та фізико-механічні властивості ґрунтів. Палю заглиблюємо в
останній шар ґрунту - пісок середньої крупності на 0,5-1 м, оскільки
попередні шари ґрунту мають невеликий опір.
М інімальна довжина палі складає:
1П — 0,5 + 4,3 — 1,4 + 0,6 — 4 м.
Приймаємо палю С 4-30 (довжиною 4 м, перерізом 30x30 см ).
Визначаємо несучу здатність забивної висячої палі за формулою:
( " 4
F d = У с х Y c R x R x A + U x 2 > cf x f . x h . (3.38)
i=l
Де Ус? Уся, = 1 ПРИ заглибленні паль дизель-молотом;
А - площ а поперечного перерізу палі• : А = 0,30x0,30 = 0.09 м 2 ;
И - зовнішній периметр поперечного перерізу палі: и = 4x0,3 = 1,2 м;
ґ; — розрахунковий опір ґрунту на бічній поверхні, визначаємо за [2 3 ] ;
її; - товщ ина шару ґрунту, яка приймається не більше 2 м.
Розрахунковий опір ґрунту під кінцем палі визначаємо за [23]:
И = 3200 кПа.
Розрахунковий опір ґрунту на боковій поверхні палі визначаємо згідно
[23 ], для цього товщ ина шару не повинна перевищ увати 2 м.
Розбиваємо товщ ину на шари і визначаємо середню глибину
розташ ування кожного шару, рахуючи від поверхні ґрунту (рисунок 3.7).
Арк.
192. Б-Пск ПЗ 40
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 3.8 - Розрахункова схема палі
Середня глибина розташування шарів складає:
Ні = 1,4 + — = 1,85 м
2
№ = 1,4 + 0,9 + — = 3,0 м
2
Нз = 1,4 + 0,9 + 1,4 + - ^ = 4, Ом
Н4 = 1,4 + 0,9 +1,4 + 0,6 + ̂ = 4,7 м
1 шар - супісок лесоподібний:
Іь<0, Н і = 1,85 м
Н = 1 м f = 35 кПа
Н = 1,85 м fx - ?
Н = 2 м f = 42 кПа
Арк.
192. Б-Пск ПЗ
Зм. Арк. 4 і
№ докум. Підпис Дата
4 2 - 3 5
& = 35 + -----------(1,85 - 1 ) = 40,95 кПа
2 - 1
2 шар - супісок лесоподібний:
Іь<0, ¥Ь = 3,0 м —> ґ = 48 кПа
3 шар - пісок мілкий:
Нз= 4,0 м ^ ґ = 38 кПа
4 шар - пісок середньої крупності:
Н = 4 м ґ = 53 кПа
Н4 = 4,7 м ґх - ?
Н = 5 м і - 56 кПа
& = 53 + 5 6 ~ 53 (4,7 - 4) = 55,1 кПа
5 - 4
Ба = 3200x0,09 + 1,2х(40,95х0,9 + 48x1,4 + 38x0,6 + 55,1x0,8) = 493,12 кН
Розраховуємо пальовий фундамент за перш им граничним станом, тому
визначаємо навантаження для розрахунку за перш им граничним станом:
Мі = Михуг= 1562,75x1,2 = 1875,3 кН;
,М[ = М п х у ґ = 71,58x1,2 = 85,89 кН;
Оі = Оцхуґ = 20,52x1,2 = 24,62 кН.
Визначаємо кількість паль у фундаменті:
п = К і х К м х Ук (3 39)
р.
де Х М І = М 1 +С>І х ( (1 р -0 ,1 5 ) (3.40)
2 М : = 85,89 + 24 ,62 х (1,4 - 0,15) = 116,67 кНм
К т - коефіцієнт, що враховує позацентрово прикладені навантаження:
к т = і + (3.41)
з к
К т = 1 + 116,67 =1,021
3x1875,3
Арк.
192. Б-Пск ПЗ 42
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
ук - коефіцієнт надійності, що дорівнює 1,4, якщо несуча здатність палі
визначається розрахунком.
1875,3x1,021x1,4
п = — — = 5,44 шт.
493,12
Приймаємо шість паль, їх розміщення показано на рисунку 3.9.
Рисунок 3.9 - Схема розташ ування паль
Визначаємо вагу ростверку та грунту на його обрізах:
Рр = АрХ(1рхуС8хуґ; (3.42)
де Ар - площ а підош ви ростверку;
с1р -гл и б и н а закладання ростверка;
уґ = 1,1 - коефіцієнт надійності по навантаженню;
уС5 = 20 кН/м3 - усреднена питома вага матеріалу фундаменту та грунту.
Бр = 2,3x1,4x1,4x20x1,1 = 99 ,18 кН
Знаходимо сумарне розрахункове навантаження:
ЕМ[ = Іф + вр = 1875,3 + 99,18 = 1974,48 кН
Визначаємо дотримання умов за наступними формулами:
Арк.
1 9 2 . Б - 1 І С К П З 43
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
I X
ИЧср = і <-£4 (3.43)
п УК
І И ї м у
ІЧтах т а
п Е Х 2 ук (3.44)
ЕИ Е ^ у
Ишіп = - IX ' > 0
п (3.45)
І Х ^
1974 48 , 493 і?
Ш 5 = ' = 329,08 еі < л \ = 352,22 еі
6 ' 1,4
1974,48 116,67x0,45 493 12
№ пах 2 = 372 ,29еІ <1,2 ; ’л = 422,67 81
6 x 0 ,4 5 1,4
Н т і п = 1 9 7 М 8 _ Ч б . 6 7 Х 0 4 5 = { > 0
6 6 х 0,45
3.4.3 Розрахунок основ за деформаціями
Для розрахунку осідання пальового фундаменту методом пошарового
додавання складаємо ескіз фундаменту з типовим геологічним розрізом, по
вісі фундаменту зліва будуємо епюру вертикального напруження від
власної ваги ґрунту. Ординати епюри ау& обчислюємо в характерних точках
за формулою:
п
(3.46)
і=1 1 г
де у ., Ьи - відповідно питома вага і товщ ина ї-го ш ару ґрунту, м.
а) на підошві першого шару ґрунту:
і = у і хЬ1 = 16,6x1 = 16,6 кПа;
б) на підошві другого шару ґрунту:
Арк.
192. Б-Пск ПЗ 44
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
<%2 = <%і + у2х^2 = 16,6 + 18,6x1,3 = 40,78 кПа;
в) на підошві третього шару ґрунту:
а 2§3 = ощ2 + узхЬ3 = 40,78 + 20,0^1,4 = 68,78 кПа;
г) на підошві четвертого шару ґрунту:
о2ё4 = а 2§3 + У4ХІ14 = 68,78 + 19,0Х0,6 = 80,18 кПа;
д) на підош ві п'ятого шару ґрунту:
<%5 = о2ё4 + У5х1і5 = 80,18 + 20,0x6,5 = 210,18 кПа;
е) на рівні підошви фундаменту:
<%о= огё5 + у5х1і6 = 80,18 + 20,0x0,8 = 96,18 кПа;
По вісі фундаменту справа будуємо епюру додаткового тиску. Додатковий
тиск на рівні нижнього кінця палі дорівнює:
Ро = Рср - с^о (3.47)
Для визначення Рср необхідно побудувати схему умовного фундаменту.
Для побудови умовного фундаменту від бічної поверхні палі проводимо
пряму ЛІНІЮ ПІД кутом фСр/4 з двох сторін (рисунок 3.10).
- 1 . 3 5 0
- 1 . 4 5 0 о
оо
- 2 . 7 5 0 О
СО
о
- 4 . 1 5 0 о
- 4 . 7 5 0 \ / о
осо
оосо
- 1 1 . 2 5 0
Рисунок 3 .1 0 - Умовний фундамент
Арк.
192. Б-Пск ПЗ 45
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Середньозважене значення кута внутрішнього тертя ґрунту:
(р}х +(р212 + ... + (р \п
(рср = (3-48)
1, + 12 +
де (р^,(р2 ,(рп - розрахункові значення кутів внутріш нього тертя для
розрахунку за другим граничним станом для окремих пройдених палями
шарів ґрунту завтовш ки відповідно І1Л’".2 Лі П
19 х 0,9 + 21 х 1,4 + 28 х 0,6 + 33 х 0,8
(рср = 24,24е
0,9 +1,4 + 0,6 + 0,8
■'ум.і 2х1хгё (фср/4) + 2ё + а1 = 2x4,0 Х1ё (24,2474) + 2x300 + 600 = 2,040 м
1ум.ф. = 2х1х1ё (фср/4) + з а + 2 а , = 2x4,0 Х1ё (24,2474) + 3x300 + 2x600 = 2,94 м
Сумарні навантаження:
І Н - N I11I +' ^GТvумM. ф. - N1Ч|І1І1 + ^Ср,остверку ' С^п аяль ^Оґтр,ун ту (3.49)
а ростверку урх у р = 24х(2,3х1,4х0,6 + 1,0x1,0x0,65) = 24x2,582 = 61,97 кН;
Опаль = пхупх у п = 6x24x0,3x0,3x3,7 = 6x24x0,333 = 47,95 кН;
^̂ уМ.ф. = Аум.ф.х(1ц + й2 + Ь3 + й4 + Ь5 + й6 + Ь'7) = 2,04х2,94х(1,0 + 1,3 + 1,4 + 0,6 +
0,8) = 30,6 м 3
Угр = уум.ф. У» рр - У п = 30,6 - 2,582 - 6x0,333 = 26,02 м3
О = у х у = Ті х Ь, + у 2 х й 2 + уз х Ь 3 + у4 х 1і 4 + у 5 х й; х у
грунту і гр гр її, + її, + І13 + І14 + І15 (3.15)
О _ 16,6 х 1,0 +18,6 х 1,3 + 20,0 х 1,4 +19,0 х 0,6 + 20,0 х 0,8 ^ 26 02 . 190 ?1 £|
аббібб 1,0 +1,3 + 1,4 + 0,6 + 0,8
Ш = 1562,75 + 61,97 + 47,95 + 490,71 = 2163,38 кН
1-м (3.50)
Р ср
А ум.ф .
Арк.
192. Б-Пск ПЗ 46
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
2113,02 тт
Рср = --------------— = 3 52,01 кН
2 ,0 4 x 2 ,9 4
Р0 = 352,31 - 86,31 = 266 кПа
Додаткові напруження по глибині визначаємо за формулою:
a zp = a x P 0, (3.51)
де а - коефіцієнт, що визначається за [ 23 ] в залежності від відносного
заглиблення розглядаємо'! площі горизонтального перерізу ^ = 2 хг/Ьум.ф.
Осадку кожного шару ґрунту обчислюємо за формулою:
Gzpix hix (З
Si = (3.52)
Ei
де (3 = 0,8.
Осідання основи приймається рівним сумі деформацій окремих шарів
ґрунту у межах стискуваної товщі:
п
(3.53)
1=1
Розрахунок виконуємо в табличній формі до виконання умови:
°z p — (3.54)
Арк.
192.Б-1ІСК П З 47
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
3.4.4 Армування підколонника та його стаканної частини
Розрахунок на позацентрове стиснення виконуємо для коробчатого
перерізу стаканної частини в площині заробленого торця колони ( рисунок
3.11, переріз А -К ).
- 1.200
2/-1.350
2х
- 2.000
-2.600
\ 7
-6.600
Рисунок 3 .1 1 - Схема до розрахунку арматури стакана фундаменту
Розміри коробчатого перерізу стаканної частини, приведеного до
еквівалентного двотаврового ( рисунок 3.12).
6=0,6 м; Ь г = Ь ^ 1 ,0 м ; 1ц= 1і’і=0,225 м; а=а’=0,04 м; 60=9,6;
5 = _а_ = М 1 = 0,042
1і„ 0,96
Арк.
192. Б-1ІСК. ПЗ 49
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
гг
4 и )
CU 1
OR
1
і
ІЛ
CU
a b n
3 per 960 40
юоо
1 0 0 0
Рисунок 3.12 - переріз 2 -2 та приведений переріз 1-1.
Вираховуємо випадковий ексцентриситет
М 116,67 n/V7C
е = — = ------------ = 0,075 м
Со N 1562,75
Відстань від центра ваги перерізу розтягнутої арматури до сили N.
e=e0+ 0 ,5xh-a (3.55)
е=0,075+0,5x1,0 - 0,04=0,535 м
Перевіримо положення нульової лінії
Rbxb'fx h 'f x(h0 - 0 ,5 x h 'f)= l 1,5x1,0x0,255х(0,9 6 -0 ,5x0,255)=2192кН м >
N e = l562,750x535 кНм - нульова лінія проходить в полиці, переріз
розраховуємо, як прямокутний шириною b=bf.
Приймаємо симетричне армування.
— N
(Р, (3.56)
R bb h 0
Арк.
192. Б-Пск ПЗ 50
Зм. Арк. X» докум. Підпис Дата
Ne
<РП (3.57)
R bbhJ
- 1,56275
(р. = .............................= ОД 42
11,5x1,0x0,96
I,56275x0 ,535
<А = 0,079
II ,5 х 0,9 х 0,962
л = А , _ R b x b x h 0 (рп - (рп { \ - 0,5#>п )
1 V о X С1 XN (3.58)
Rc 1 - 8
л _ Л! 11,5х 1,0х 0,96 0 ,0 7 9 - 0,142(1 - 0 , 5 х 0,142) ^ л
А с А с — X S U
8 365 1 -0 ,0 4 2
Армування приймаємо відповідно до конструктивних вимог у кількості
не менше ніж 0,005% площі поперечного перерізу підколонника:
A s= A 's = 0,0005 х b х h = 0,0005 x 1,0 x 1,0 = 0,0005mm2 = 5,0cm2
Приймаємо з кожного боку підколонника 5 0 1 2 А400с A s =5,65 см2 . Бі•ля
довгих боків підколінника поздовжнє армування 201ОА4ООс A s= l,5 7 см .
Поперечне армування підколонника визначаємо за розрахунком на момент
від діючих зусиль відносно осі, яка проходить через точку оберту колони.
0 ,5hc = 0,5 х 1,0 = 0,2м > е0 = 0,075 > ^ = — = 0,066 м
6 6
Стінки стакану армуємо конструктивно. Приймаємо згідно [23]
мінімальний діаметр, що допускається для сіток стакану - 0 8 А240с
A s=0,503 см2.
Крок сіток становить 100мм.-1/ЗУ ст 200mm.-2 /3Y ct.
3.4.5 Розрахунок арматури підош ви ростверку
Розрахунок ростверку на продавлювання
Розрахунок ростверку на продавлювання виконуємо від дна стакана.
Перевіряємо умову:
Арк.
192. Б-Пск ПЗ 51
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
N < [а! (Ьк + с 2) + а 2(ак + Сі)] хЬ0хуьхЯЬь (3 .59)
де 1 4 - розрахункова продавлюю ча сила, рівна сумі реакцій всіх паль, що
діють в перерізі колони біля обріза ростверку;
Ьк і ак - розміри колони;
Сі - відстань від площини грані колони з розміром Ьк до площини
найближчої грані палі;
С2 - відстань від площ ини грані колони з розміром ак до площини
найближчої грані палі;
Ь0- робоча висота ростверку під колоною;
уь - коефіцієнт умов роботи, уь=0,85;
Яьі - розрахунковий опір бетону при розтягу, = 0,9 МПа.
Сі = 90 - 30 - 5 = 55 см
С2= 45 - 15 - 20 = 10 см
а ь а 2-коеф іц ієн ти :
( 55 _
(Хі = Г Кі - = 2,13 при цьому С і = Ь 0= 0,35 м
V Ьо 35 ’
ґ
а2 _ С2_ 10
К2 4,53
V Ьо ' 35
Ь0= 0,4 - 0,05 = 0,35 м
Підраховуємо навантаження на крайні і середні палі на рівні верху
ростверку.
1875,3 85,89x0,9
ІЧтах = ■ + ■ = 336,41 кН
4x0,9^
1875,3 ТТ
Пер = ----------= 312,55 кН
Продавлюю ча сила:
П = 2І П ф= 2(2П тах + П ср) (3.60)
N = 2(2x336,41 + 312,55) =1970,74 кН
Арк.
192.Б-1ІСК П З 52
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Ыпр= [2,13(0,4 + 0,1) + 4,53(0,4 + 0,35)]х0,35x0,85x0,9хЮ 3 = 1194,83 кН <
1970,74 кН
Оскільки умова не виконується, збільшуємо товщ ину ростверку нижче
дна стакану. Збільш уємо 1і0 до 0,55 м.
^ 55 ^
a, = f к, = “ = 7 7 = 1,0 = 2,13
V ho 55
а2= f к , = —с2 = —Ю = 0,18 = 5,24 при цьому С2= 0,3ho= 0,3x55 = 16,5 см
Ьо 55 у
І4пр= [2,13(0,4 + 0,165) + 5,24(0,4 + 0,45)]х0,55x0,85x0,9х103 = 23 8,04 кН >
1970,74 кН
Розрахунок ростверку на продавлювання кутовою палею
Виконуємо розрахунок ростверку на продавлювання кутовою палею за
формулою :
N max— [Pl(bol+C02/2)+p2 (b 0l+ c0l/2)] h oc Уь Rbt 103, (3.61)
Де N max - розрахункове навантаження на кутову палю, враховуючи вагу
ростверку і ґрунту на його обрізах;
Ьоі і Ьо2 - відстань від внутрішніх граней кутової палі до зовнішніх
граней плити ростверку, b0i= Ьо2= 0,4м;
Сої і с02 - відстані від площини внутрішніх граней паль до найближчої
грані сходинки;
hoc - висота нижньої ступені від верха палі;
1 ,8 - ( 1 ,0 + 1,3)
Со, = °>25 м
Со2 — 0
Рі і р2 - безрозмірні коефіцієнти:
f \
P, = f к, = — = — = 0,33 0,98
V hoc 75 у
Арк.
192. Б-Пск ПЗ 53
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
к, = С^о2 = —^ = 0 < 0 ,3 = 1,05 при цьому с2= 0,31іос= 0,3x75 = 22,5 см
. Ьос 75
Визначаємо вагу ростверку і вагу ґрунту на його обрізі за формулою
(3.7).
Ор= 2,3x1,4x1,6x20x1,1=113,34 кН
X М , = М т + О , х (б Р - 0,15) = 85,89 + 24 ,62(1 ,6 - 0 ,15) = 121,59 кНм
1875,3 + 113,34 121,59x0,9
Ы тах + = 365 ,22кН < ї д а = 1,2 х 493,12 = 591 ,74кН
4 х 0,9"
1875,3 +113,34
№ р = -----------------------= 331,44 кН < Ба = 493,12 кН
6
Відповідно несуча здатність палі забезпечена.
йос = 0,8 - 0,05=0,75 м
Ї4кут = [0,98(0,4 + 0,225/2) + 1,05 (0,4+0,25/2)] х0,75х0,85х0,9хЮ 3 = 604,4 кН
Умова виконується Мтах = 365,22 кН < 1Чкут = 604,4 кН
Виконуємо розрахунок міцності похилих перерізів плити ростверка за
формулою :
0 < 0,1 хщхЬрх1і0СхВЬ{хуь (3.62)
Визначаємо розрахункову величину поперечної сили з сторони найбільш
навантаженої частини ростверку як суму реакцій всіх паль крайнього ряду
від розрахункових навантажень на палі:
0 = 1 Мтах=2х365,22 = 730,44 кН
^ 25 ^
Знайдемо т = ґ к, = = — = 0,33 2,24
V Ііос 7 5 /
0=730,44 кН < 0,1x2,24x140x75x0,9x0,85=1799,28 кН
М іцність похилих перерізів плити ростверку забезпечена.
Розрахунок арматури підошви ростверку
Для розрахунку ростверку на згин і підбору перерізів арматури
визначаємо величини згинальних моментів. Розрахунковий згинальний
Арк.
192.Б-1ІСК ПЗ 54
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
момент визначається від реакції паль, прикладених до консольного звісу
ростверку по одну сторону від перерізу, що розглядається:
Ма = МЬ =5>Іфпх (3.63)
де Мфп- розрахункове навантаження на палю, нормальне до площі підошви
ростверку;
х - відстань від вісей палі до перерізу, що розглядається, м.
Площ а арматури в будь-якому перерізі ростверку визначається за
формулою:
М
А 3 = — (3.64)
0,09 х й 0 х
де й0 - робоча висота ростверку;
- розрахунковий опір арматури.
Площ а арматури в наш ому випадку підбирається за найбільшим
значенням А 8 в поздовж ньом у напрям і по двом перерізам 1-І та ІІ-ІІ.
Визначимо величини згинальних моментів:
в перерізі 1-І по грані колони:
Мі=2 Мтахх0,6=2x365,22x0,6=438,26 кНм
в перерізі ІІ-ІІ по грані підколонника:
М п=2 П тахх0,25=2x365,22x0,25=182,61 кНм
Обчислюємо переріз робочої арматури в плиті ростверку:
438,26(100)
в перерізі 1-І: А 3 8,61 см"
0 ,0 9 x 1 5 5 x 3 6 5
182,61(100)
в перерізі ІІ-ІІ: А 3 = 3,59 см 2
0 ,0 9 x 1 5 5 x 3 6 5
о
Приймаємо в поздовжньому напрямі 10012 А400с А 5=11,30см , крок 100.
і поперечному 5 0 1 0 А400с А 8=3,93см2 , крок 200.
Арк.
192.Б-1ІСК П З 55
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
3.4.6 Розрахунок палі за матеріалом і на зусилля, які виникають при
транспортуванні
Несуча здатність за матеріалом. Арматуру палі підбираємо за формулою:
Н - Я ЬЬІ10
А с (3.65)
я 8С
де И - навантаження на палю, N=336,41 кН;
Кь =11,5 М П а -п р и зм о в а міцність бетону С20;
ЯдС=3 65 М П а - розрахунковий опір арматури стисненню;
Ь - ш ирина палі;
Ь0 - робоча висота перерізу палі, йо=30 - 3=27 см;
А 3 3 6 ,4 1 -1 1,5(100)х30х27
15 365(100)
Приймаємо арматуру 2 0 12 А400с А <=2,26 см2.
Паля перерізом 30x30 см перевозиться горизонтально, 2 стержні 0 1 2
будуть працю вати на згин. М омент, який можуть сприйняти ці стержні :
М = йоП А Д 5 (3.66)
де ц - коефіцієнт, який визначається за [23];
В ідносна висота стисненої зони складає :
= -------- 2 6 5 x 2 ,26 = 0 098 = 0 965 то і
1 1 ,5 x 0 ,9 x 2 7 x 3 0
М =27х0,965x2,26x365=21,511 кНм
Навантаження від власної ваги палі з урахуванням коефіцієнта
динамічності ш=1,5:
§=Ьхйхуб хщ (3.67)
де Ьхй - переріз палі;
уб - питома вага бетону.
g=0,3x0,3x25x1,5=3,375 кНУм
Зусилля , які виникають при перевезенні і підйомі. П ід ’ємні петлі палі
розміщені на відстані 1,2 м від кінців палі. М оменти, що виникають в палі:
Арк.
192. Б-Пск ПЗ 56
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
М оп=3,375x0,872=1,08 кНм
М 0=3,375х2,42/8=2,43 кН м
М пр= М о- М оп=2,43 - 1,08=1,35 кНм
Визначаємо діаметр арматури підйомної петлі. Власна вага п а л і :
¥ = %\ (3.68)
де 1 - довжина палі;
Б= 3,375x4=13,5 кН
Переріз арматури :
т?
А с = (3.69)
. 13,5x1,4 2
А ч = — V- = °>84 см_
3 225(10 )
Приймаємо 0 1 2 А240с А 3= 1,13 см2
Арк.
192. Б-Пск ПЗ 57
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
4. Технологія та організація будівельного виробництва
4.1 Технологічна карта на зведення надземної частини
4.1.1 Вихідні дані
М онтаж збірних конструкцій складається із наступних процесів:
підготовка конструкцій до підйому; стропування, підйом і установка;
тимчасове закріплення; вивіряння та остаточне закріплення [29-31].
Технологічна карта повинна складатися із таких матеріалів:
- технологічна схема монтажу конструкцій, в якій приведений план та розріз
будівлі з розбивкою на монтажні ділянки, місця стоянок та радіуси дії
монтажних кранів;
- технологічна послідовність монтажу конструкцій; креслення монтажних
пристосувань,
- календарний графік робіт;
- основні вказівки по виконанню робіт та техніці безпеки;
- техніко-економічні показники.
Таблиця 4.1.1 - Специфікація збірних залізобетонних елементів
Марка Позначення Найменування Кіл- Маса, Примі
кість кг тки
Колони
К - 1 с. 1.420- 12 вЗ КК 10.8 -0 .4 -2 18 4110
К - 2 с. 1.420- 12 вЗ КС 10.8-0.4-2 18 4170
К -3 с. 1.420- 12 вЗ КК 4.8 -0.4 52 1920
К - 4 с. 1.420- 12 вЗ КС 4.8 -0.4 52 1950
Ригелі
Р - 1 1.020- 1 /83 в. 3 - 1 РТН 4.56 - 90 135 2550
Плити
П-1 1 .4 6 5 -4 ПНП 60.15-8 345 2900
П-2 1 .4 6 5 -4 ПНП 60.75-8д 80 1480
п-з 1 .4 6 5 -4 ПНП 60.15-8а 65 2850
П-4 1 .4 6 5 -4 ПНП 36.15-8 10 1500
П-5 1 .4 6 5 -4 ПНП 36.75-8д 15 850
П-6 1.141-1 в.63 ПК60.15-8 45 2800
П-7 1.141-1 в.63 ПК60.12-8 135 2100
П-8 1.141-1 в.63 ПК48.15-8 24 2250
П-9 1.141-1 в.63 ПК60.12-8 9 2950
Арк.
192. Б-Пск ПЗ 58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження табл. 4.1.1.
1 2 3 4 5 6
П-10 1.141-1 в.63 ПК60.15-8 3 2200
Перемички
ПБ-1 1.038.1-1 в.5 9ПБ-30 23 725
ПБ-2 1.038.1-1 в.5 4ПГ30-40 42 327
ПБ-3 1.038.1-1 в.5 8ПБ-10-1 15 263
ПБМ 1.038.1-1 в.5 2ПБ17-2 23 538
ПБ-5 1.038.1-1 в.5 8ПБ17-2 21 491
ПБ-6 1.038.1-1 в.5 8ПБ21-71 19 374
ПБ-7 1.038.1-1 в.5 10ПБ25-37 14 327
ПБ-8 1.038.1-1 в.5 9ПБ26-4 24 463
ПБ-9 1.038.1-1 в.5 8ПБ19-3 25 428
ПБ-10 1.038.1-1 в.5 9ПБ18-37 46 246
П Б-11 1.038.1-1 в.5 10ПБ27-37 4 323
Сходові марші
ЛМ-1 1.151.1-6 в. 1 1ЛМ27.12.14-4 94 1520
Сходові площ адки
ЛП-1 1.151.1-8 в. 1 2ЛП 24.15-4-к 88 1345
ЛП-2 1.151.1-8 в. 1 2ЛП24.15в-4-к 6 1370
П ідрахунок об’ємів робіт виконуємо у табличний формі
Таблиця 4.1.2 -В ід о м іс ть підрахунку об’ємів робіт________
Одиниці Обсяг робіт
№ Назва робіт виміру 1 ділянка 2 ділянка
пп
1 М онтаж конструкцій каркасу:
- колони шт 142
- прогони шт 135
- плити шт 451 126
- з в ’язки т 3,45 —
2 Цегляна кладка стін:
- зовніш ні м3 1747,2 345,0
- перегородки м2 7948,8 648
3 М онтаж перемичок шт 282 155
4 М онтаж сходових площадок шт 82 12
5 М онтаж сходинкових маршів шт 84 10
Арк.
192. Б -П скП З 59
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.1.2. Технічний вибір кранів
Вибір кранів виконується по технічним параметрам, а також по
економічним.
До технічних параметрів належать: вантажопідйомність С)к , найбільша
висота підйому крюка Нк, найбільший виліт крюка Ь к, а також довжина
стріли Ь с.
Вибір кранів починають з уточнення маси збірних елементів,
монтажних і вантажних пристосувань, габаритів і проектного положення
конструкцій в будівлі. Підбираються найменш потрібні технічні
параметри монтажних кранів.
До основних монтажних характеристик елементів конструкцій
відносять: монтажну масу, монтажну висоту та необхідний виліт стріли
крану.
1) М онтажну масу визначаємо за формулою:
С)т = С)к+С)стр, (4.1)
де ()к - маса елементу, т [ 29 ];
С>стр-маса захватного пристосування, т [ 29 ].
М онтажну масу визначаємо для найбільш характерного конструктивного
елемента кожної групи.
а) пакет цегли в футлярному захваті О т і = 1,6+0,14 = 1,74т;
б) бункер-роздатник з розчином 0 т 2= 3,5+0,25 = 3,75т;
в) панель перекриття С)т3 = 2,8+1,08 = 3,88т;
г) сходовий марш Оіщ = 1,7+0,12 = 1,82т.
2) М онтажна висота ( підйому конструкц ії) Нт :
Н т = Ііо + а2 + Ьгр + 1іСТ, (4.2)
де Ь0- відстань (висота від головки рельсу підкранової колії до верхньої
відмітки оф існо-торгівельного центру (31,2 м.));
Арк.
192. Б-П скП З 60
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
а - висота підйому елемента, який переміщається над конструкціями, на
шляху його пересування а > 0,5 + 0,8 м;
йгр - висота плити покриття - 0,22 м;
йстр - висота стропування 4,5 м.
Тоді Н т = 7,2+0,5+0,22+4,5=12,42 м
Н т = 31,2+0,5+0,22+425=36,42 м
Приймаємо висоту підвісу стріли 32,4 м.
3) Необхідний виліт стріли крану :
Ь к = а+ Ь +с (4.3)
де а - ш ирина підкранової колії ( для порівняння приймаю два баштових
крана КБ-405 та кран КБ-403);
с - відстань від зовніш ньої межі стіни до центру тяжіння найвіддаленішого
від крану елементу; (С і - для крану КБ-405; С2 -д л я крану КБ-403 );
для плити перекриття П-3 :
С! = С2= 23,25м
Ь - відстань від вісі кранового рельсу до найближчої паралельної їй стіни.
Тоді Ьші = Ь т 2 = 6 +2 ,0+ 18 =23,0 м
2
Отже, обидва баштових крана КБ-405 та КБ-403 по технічним
параметрам задовольняють умовам будівництва.
4.1.3 Економічний вибір кранів
Щ об вибрати потрібний кран для монтажу конструкцій необхідно
провести економічне порівняння по собівартості та приведеній вартості.
Приведена вартість: П=С+Ен><КТ, (4.4)
де С - собівартість крану визначається за формулою:
Арк.
192. Б-Пск ПЗ 61
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
С = 1,08 (С0 + С піч) х 1-,^ + 8 С
Р14 і пх І зм (4 .5 )
річ
де 8,0 - маш ино-години в зміну;
С0 - одногодинні витрати;
Сріч -р іч н і витрати;
Сп-п о т о ч н і експлуатаційні витрати;
1ЗМ-ч и с л о змін монтажу окремих видів конструкцій;
Ірік— число змін роботи баштового крану у рік 3625год : 8год.=453зм.
Визначаємо собівартість для цегляної кладки:
С Кб-405=1,08[(25,1+17,92)210/453+8x10,83х210]=12646 грн.
С к б -4оз= 1 50 8 [ ( 1 7 , 62+17,69)210/453+8x9,5х210]=11092 грн.
Приведена вартість:
П Кб-405= 12646 + 0,12 х30000х0,3 = 13726 грн.
П КБ-4оз= 11092 + 0,12 х43000х0,3 = 12640 грн.
Собівартість для монтажу плит перекриття та покриття:
СКб-405=1,08[(25,1+17,92)24,5/453+8x10,83x24,5]=2248 грн.
С Кб -4оз= 1 , 0 8 [ ( 1 7 , 62+17,69)24,5/453+8x10,83x24,5]=1901 грн.
П риведена вартість:
П КБ-405= 2248 +0,12x30000x0,05 = 2428 грн.
П КБ.4оз= 1901 + 0,12x43000x0,05 = 2159 грн.
Таким чином, після зрівняння варіантів основним монтажним механізмом
приймаємо баштовий кран КБ-403 [ЗО].
4.1.4 Вибір монтажних пристосувань
М онтажні пристосування повинні сприяти скороченню ручних операцій
в монтажному процесі та підвищенню ефективності використання
монтажних кранів. Підібрані монтажні пристосування зведені втабл.4.1.3
Арк.
192. Б-П скП З 62
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 4.1.3 - Вибір монтажних пристосувань
Характеристика пристрою
№ Найменування Розра Галузь
п/п пристосування Ескіз Вантажопід., Маса, т хункова використання
т висота,
м
1 2 3 4 5 6 7
1 Траверса Встановлення
уніфікована колон зі
5,0 0,095 2,0
ЦНІІО М ТП РЧ- і лропувальним
455-69 отвором
Вивірка і
2 Клиновий тимчасове
вкладиш — 0,01 — кріплення
ЦНІІО М ТП № 7 л колон
Вивантаження
Строп 4х і розкладка
гілковий ПИ плит
3 промстальконст- / І ї 3,2 0,074 4,0
перекриття
рукція 21059 5,8м
М -28
Строп Встановлення
4 двогілковий 3,2 0,06 3,0 ригелів 1 = 6м
(універсальний) і 1
7
Строп я Встановлення
5 двогілковий У 2,5 0,03 4,5 прогони,
(універсальний) перемички
Строп
6 ш естивітковий 7,3 0,14 5,5 Встановлення
(універсальний) плити
перекриття
Арк.
192. Б-ІІск ПЗ 63
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.1.5 М етоди виконання основних видів робіт
Цегляна кладка стін ведеться окремою бригадою мулярів в дві зміни
на кожному поверсі в два яруси (1,4 м. кожний перш ий ярус - з плит
перекриття: другий ярус — з інвентарних універсальних пакетних,
самовстановлених риш тувань ППУ-4 ( 2,2x5,0 м.), які складаються з двох
металевих просторових рам, дерев’яного настилу та огорожі. Ш арнірне
кріплення настилу до рам дозволяє повертати їх з допомогою строп на
90° по відношенню до настилу і тим самим підіймати його з висоти
1,0 м до 1,94 м.
До об ’ємів робіт по цегляній кладці стін, перегородок додаються
монтажні роботи по укладанню перемичок. М онтаж плит перекриття,
покриття сходових марш ів та площадок виконується в дві зміни тим
же баштовим краном КБ- 403. Плити перекриття монтуються після
закінчення кладки стін поверху під ними, з наступним порядком
монтажу: від найвіддаленіш их плит до стоянки крану. М онтаж сходових
маршів та площ адок виконується паралельно з цегляною кладкою по
мірі зведення стін даного поверху.
Стропування конструкцій ведеться тільки інвентарними стропами.
М онтаж конструкцій ведеться тільки після інструментальної перевірки
відповідності проекту положення конструкції ( плити ) в плані і по
висоті.
Поточність будівництва виконується індустріальними методами, які
характеризую ться комплексною механізацією поточно виконуємих
будівельно-монтажних робіт та широким застосуванням збірних
конструкцій та деталей, виготовлених з високою ступінню готовності.
В основі організації будівництва лежить поточний метод, який
забезпечує безперебійність та ритмічність виробничого процесу. При
Арк.
192. Б-Пск ПЗ 64
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
організації будівництва поточним методом технологічний процес
зведення будинку виконується бригадами робочих, які мають комплект
машин; суворо по графіку з безперервним випуском готової продукції.
Фронт роботи ділиться на ділянки рівної трудомісткості, весь процес
розчленується на складові по більш простих процесах, що виконуються
бригадою. Бригадир з постійним складом робочих виконує свою роботу,
послідовно переміщуючись з однієї ділянки (захватки, прольоту) на
наступну суворо по графіку. При ш ирокому фронті роботи виконується
безперервне виконання робіт. На захватках виконується максимальне
суміщення різних виробничих процесів на окремих захватках. Виконання
робіт поточним методом приводить до скорочення нормативної
тривалості будівництва [29-31].
4.1.6 Складання калькуляції трудових витрат та заробітної платні
Калькуляція трудових витрат є основою для подальш их розрахунків,
визначення кількості кранів, строків виконання робіт, технологічних показників.
Калькуляція складається на основі діючих нормативних документів. Складаємо
в табличній формі ( табл. 4.1.4)
4.1.7 Складання таблиці технологічних розрахунків
Технологічні розрахунки - знаходження нормативних та прийнятих
величин трудоємкості робіт у людино-змінах та маш ино-змінах та тривалості
робіт у змінах. Таблицю технологічних розрахунків розробляємо згідно
калькуляції трудових витрат та заробітної плати.
Для отримання нормативних величин трудоємкості робіт, трудоємкість по
калькуляції ділимо на 8.2 год. (кількість годин у змінах). Прийнята трудоємкість
у маш ино-змінах буде рівна тривалості робіт у змінах, а у людино-змінах
отримуємо множенням кількості людей у бригаді на тривалість робіт у змінах.
Дані розрахунків заносимо до таблиці 4.1.4.
Арк.
1 9 2 . Б - 1 І С К ПЗ 65
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
с2о
Таблиця 4.1.4 - Калькуляція трудових витрат та заробітної платні
Ііз? Назва робіт Од. Обгрун Норма часу Об’єм робіт Трудомісткість на Зар.плат- Склад бригади
Оя
2 ви тування за за одиницю Роз ділянках ня за весь
мір. ДБН цінка за об’єм
люд./ маш/ од. Всьог 1 діл. 2 діл. 1 Діл. 2 діл. Професія
год. год. 0 Л.г./ Л.г./ розряд н031
іаза М.г. М.г. 1=5
2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Монтаж 1 §Е4-1 -4 4,4 0,88 3,29 36 36 158/ 118,44 Монтажник 1
колон 1і 2 то шт. А,т.2, 31,7 5р 1
поверху п.6 4Р 1
масою до 6 т Зр
2р 1
маш.кр. 1
6р
40 Заробка шт. §Е4-1-25 0,81 0,603 36 36 29,16 21.7 Монтажн.
ю стиків колон і 4р 1
Ь1 фундам. А,т.1 Зр 1
І
о Монтаж 1 §Е4-1-6; ,т2 1,9 0,38 1,42 54 54 102,6/ 102,6/ 76,68 Монтажн.
« рігелів 1-го, шт. п.З 20,52 20,52 5р 1
а 2-го поверхів 4Р 1
03 1=6м масою Зр
до 3 т.. 2р 1
маш.кр. 6р. 1
>
0 тз
о\\ я
Продовження таблиці 4.1.4
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
іоз Встановлення 1 §Е4-1-10; 2,2 ІД 1,61 32 16 16 35,2/ 35,2/ 51,52 Монтажн.
'Ся сходинкових еле ,п2 17,6 17,6 5р 1
площадок і мент 4р 1
маршів масою Зр 1
до 2,5 т 2р 1
к- маш.кр. 6р. 1
Монтаж 1 §Е4-1-6 0,722 0,36 0,51 240 126 114 90,7/ 82,1/ 122,4 Монтажн.
плит еле п.З 45,36 41,04 4Р 1
перекриття 1- мент Зр 2
г о , 2-го 2р маш.кр. 1
поверхів бр 1
площею до 10
м2
Ел. зварюв. 10 м §22-1-2 п.9 3,6 0,328 286,7 209,1 77,6 77,36/- 20,17/- 7,45 Електро
40
ї ° Закл. дет. шва б Зварю-
вальник,
I 5р 1
о
я Монтаж 1 §Е 3,5 0,70 2,62 108 108 378/ 282,96 Монтажник 1
Я колон верхніх шт. 4-1-4 75,6 5р 1
00 поверхів А,т.З, 4р 1
масою до 2 т п.2 Зр 2
2р 1
маш.кр. 1
6р
0“-»\Г«
*>*ТЗ
Продовження таблиці 4.1.4
Іо* 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
ІЗ
О
VЯ! Монтаж 1 §Е4-1-6; ,т2 1,9 0,38 1,42 81 81 153,9/ 153,9/ 115,02 Монтажн.
рігелів шт. п.З 30,78 30,78 5р 1
верхніх 4р 1
ІЯз поверхів 1=6м Зр 2
Я масою до 3 т.. 2р 1
маш.кр. 6р. 1
їя
8р
Встановлення 1 §Е4-1-10; 2,2 1,1 1,61 51 51 112,2/ 82,11 Монтажн.
сходинкових еле ,п2 56,1 5р 1
площадок і мент 4р 1
маршів масою Зр 1
до 2,5 т 2р 1
маш.кр. 6р. 1
40
(О
СЯ Монтаж 1 §Е4-1-6 0,72 0,36 0,51 312 312 224,64/ 159,12 Монтажн.
і плит еле п.З 112,32 4р 1
о перекриття мент Зр 2
Я верхніх 2р маш.кр. 1
Я поверхів бр 1
00 площею до 10
м2
>
©<>•
2и>
£и
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
£оа
'-я£С Ел. зварюв. 10 м 5Е22-1-4 3,6 3,28 314 314 113,04/- 102,9 Електро
закладних шва 1,6 Зварю-
елементів вальник,
іа 5р 1
ЯК
Замоноліч 100 м §Е4-1-26; 4 2,98 25,92 97,8 391,2/- 291,4 Монтажн.
р§о швів шва 3,6 4р
Зр 1
1
Монтаж 1 §Е5-1-9; т і. 3,5 0,7 2,83 36 36 126/ 101,88 Монтажн.
металевих шт. 25,2 5р 1
колон 6 4р 1
чо поверху Зр 2
ю 2р 1
сл маш.кр. 6р. 1
в
о
я Монтаж 1 §Е5-1-10; 2Д 0,48 2,55 54 54 113,4/ 137,7 Монтажн.
СаО металевих шт. т2 25,92 5р 1
балок 1=6 м 4р 1
Зр 2
2р 1
маш.кр. 6р. 1
£я
>
я
Продовження таблиці 4.1.4
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
ІоЗя
2 Ел. зварюв. 10 м §Е22-1-6 0,37 0,26 314 314 116,18 81,64 Електро
елементів шва 1,6 Зварю-
колон та вальник,
із балок 5р 1
яя
Мурування м3 § ЕЗ-З.п.З 3,2 2,24 3967 3527 440,1 11286,4/- 1408/- 885,60 Муляр 5 р.
стін 4р.
Зр
Всього 13507,58/ 1801,9/ 2638,52
441,4 109,94
'О
ро
3І1
о
Я
Я
00
>
4Я3
4.1.8. Вказівки з техніки безпеки при виконанні технологічної карти на
зведення наземної частини будівлі
1. М онтажники повинні бути навчені правилам монтажних робіт та
атестовані.
2. В кожній бригаді повинен бути навчений та атестований
стропувальник.
3. Крановик виконує вказівки лише стропувальника.
4. М онтажники повинні бути забезпечені засобами індивідуального
захисту (монтажний пасок, каска) та відповідним спецодягом.
5. М онтажні паски повинні бути випробувані та мати бирку з датою
останнього випробування.
6 . Всі монтажники повинні пройти медичний огляд з допуском роботи
на висоті.
При сильному вітрі (15 м/с) всі монтажні роботи повинні бути
припинені.
4.1.9 ТЕП
Таблиця 4 .1 .6 - Техніко-економічні показники
№ Найменування Одиниця Кіль
п/п виміру кість
1 О б’єм збірних залізобетонних конструкцій шт 1006
2 Загальні витрати машинного часу маш .-зм . 164
3 Загальні витрати лю дино-змін: монтажників лю д.-зм . 6380
мулярів лю д.-зм . 3440
4 Тривалість: монтажу зм. 78
цегляної кладки зм. 86
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ 71
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.2 Організація будівництва
4.2.1 Складання сіткового графіку
4.2.1.1 Нормативна тривалість будівництва
Згідно [25,26] визначені такі норми тривалості будівництва:
загальна тривалість будівництва - 455 днів
підготовчий період - 1 місяць
4.2.1.2 Укрупнена номенклатура комплексів будівельно - монтажних
робіт
Таблиця 4.2.1- Укрупнена номенклатура комплексів будівельно - монтажник
робіт
№ Укрупнена номенклатура комплексів Організація-
п/ виконавець
п
1 Роботи підготовчого періоду БМ У-28
2 Підземні роботи БМ У-28
3 Влаш тування вводів БУ-424
4 Влаш тування бетонної основи під підлогу БМ У-28
5 М онтаж конструкцій каркасу БМ У-28
6 Влаш тування покрівлі БУ -’’Опорядбуд”
7 Влаш тування підлоги БУ - ’’Опорядбуд”
8 Опоряджувальні роботи БУ - ’’Опорядбуд”
9 Внутріш ні санітарно-технічні роботи БУ-525
10 Внутріш ні електротехнічні роботи БУ-424
11 Здача об’єкту в експлуатацію БМ У-28
4.2.1.3 М етоди виконання основних робіт по комплексам
а) Підземні роботи
Роботи цього циклу виконуються організацією БМ У-5. В склад робіт
підземного циклу включаємо роботи в такій послідовності:
- розробка ґрунту бульдозером ДЗ-42;
- розробка котловану екскаватором Е-652 Б;
Арк.
192 Б-Пск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 72
- добір ґрунту в транш еях вручну спеціалізованою бригадою землекопів;
- влаш тування монолітних фундаментів;
- монтаж фундаментних балок;
- зворотна засипка транш ей бульдозером ДЗ-42.
Всі роботи виконуються поточним методом спеціалізованими методом
спеціалізованими бригадами
При монтажі фундаментів задіяна бригада монтажників Збірні конструкції
фундаментів надходять на майданчик з заводу ЗБК який розташ ований на
відстані 10 км автомобільним транспортом.
М онолітні фундаменти зводимо безпосередньо на будівельному майданчику
встановлюючи арматуру і вкладаючи бетонну суміш в опалубку.
б) Влаш тування бетонної основи під підлогу
Роботи цього циклу виконуються після закінчення зворотньої засипки
траншей і влаш тування вводів. Ці роботи включаю ть в себе:
- ущ ільнення ґрунту щебенем;
- влаштування обмазочної(обклеюваної) гідроізоляції;
- влаштування підстилаючого шару з бетону.
Роботи цього циклу виконуються спеціалізованою бригадою бетонщиків.
Роботи виконуємо потоковим методом по ділянках.
Щ ебінь та пісок для ущ ільнення грунту доставляють на будівельний
майданчик автомобільним транспортом з кар’єру, який знаходиться на відстані
15 км від будівельного майданчику.
Інші матеріали завозимо автомобільним транспортом з бази, що знаходиться на
відстані 10 км від будівельного майданчику.
в) М онтаж конструкцій каркасу
1) М онтаж колон і металевих в ’язів
Роботи виконуються після закінчення влаштування бетонної основи під
підлогу і ведуться потоковим методом по ділянках.
М онтаж колон ведеться методом „з попередньою розкладкою” . М онтаж
ведеться краном КБ 403-А.
Арк.
192 Б-ІІск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 73
М онтаж ведеться з допомогою комплексною бригадою робітників, яка
складається з монтажників і електрозварювальників.
Конструкції доставляються на будівельний майданчик автомобільним
транспортом з бази, що знаходиться на відстані 10 км від будівельного
майданчику.
Роботи по монтажу колон і металевих в ’язів ведемо в 2 зміни.
М еталеві в ’язи встановлюють одночасно із монтажем колон,
г) Влаш тування покрівлі
Покрівлю влаштовуємо з рулонних та ш тучних матеріалів які надходять на
будівельний майданчик автомобільним транспортом з бази що знаходиться на
відстані 10 км від будівельного майданчику.
Роботи проводимо потоковим методом.
Потік складається з наступних робіт:
влаштування пароізоляції
влаштування утеплювачу
влаш тування металочерепиці
Роботи веде БУ ’’Опорядбуд” спеціалізованою бригадою покрівельників.
Роботи проводимо в 1 зміну,
ж) Влаш тування підлоги
Підлоги влаштовуємо по влаштованій підготовці. Роботи ведемо потоковим
методом по ділянках. Роботи веде БУ ’’Опорядбуд” спеціалізованою бригадою
бетонників, роботи проводимо в 1 зміну.
М атеріали для влаштування підлоги надходять на будівельний майданчик
автомобільним транспортом з бази, що знаходиться на відстані 9 км від
будівельного майданчику [32].
4.2.1.4 Проектування поточності виконання робіт
Застосування поточного методу організації будівельного виробництва
забезпечує скорочення тривалості спорудження об’єкту, підвищення якості і
Арк.
192 Б-Пск ПЗ
Змн. Арк. № до кум. Підпис Дата 74
зниження вартості будівельно-монтажних робіт. Поточний метод поєднує
послідовний і паралельний в ньому усуваються недоліки і зберігаються переваги
кожного з них при цьому методі технологічний процес зведення будинків
розбивається на декілька складових процесів для кожного з них встановлюють
однакову тривалість і поєднують їх виконання в часі на різних ділянках чим
забезпечується послідовність здійснення однорідних процесів і паралельно
різновидних. Будівництво поточним методом вимагає менше часу ніж
послідовний метод і менш ої кількості одночасно спожитих ресурсів ніж при
паралельному методі.
Для створення будівельного потоку необхідно:
а) розбити складний виробничий процес будівництва об ’єкту на складові
процеси;
б) розподілити працю між виконавцями і закріпити за ними ці процеси;
в) поділити весь фронт робіт на окремі фронти ( ділянки ) і встановити для них
тривалість виконання кожного процесу;
г) визначити черговість робіт на окремих фронтах щоб максимально сумістити
виконання різнотипних робіт в часі і в просторі тобто встановити їх
технологічну взаємозалежність.
Поточно виконуються такі роботи як: підземні роботи; влаштування бетонної
основи; монтаж конструкцій каркасу; влаштування покрівлі; внутрішні
опоряджувальні роботи; влаштування підлоги; монтаж ТО; внутрішні
електротехнічні роботи; внутрішні сантехнічні роботи; наладка і пуск ТО.
Роботи які виконуються не за потоком це: роботи підготовчого періоду;
влаштування вводів [3 2].
4.2.1.5 Таблиця вихідних даних для складання сіткового графіку
В даній таблиці розраховуємо вихідні дані для складання сіткового графіку:
- тривалість виконання робіт;
- кількісний склад бригади;
- змінність виконання робіт [32].
Арк.
192 Б-Пск ПЗ 75
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.3. П роектування будівельного генерального плану.
У дипломному проектуванні згідно завдання кафедри на виконання
проекту розробляється будгенплан на період виконання монтажу надземної
частини.
Розробка будгенплану проводиться з метою:
1 .Вирішити питання розміщ ення тимчасових виробничих споруд, механізованих
установок необхідних для виробництва будівельних і монтажних робіт, складів
для зберігання матеріалів і конструкцій, побутових приміщень для
обслуговуючого персоналу, адміністративно-господарчих приміщень і
улаш тування майданчика.
2 .У становити тривалість і протяжність тимчасових шляхів, мережі водопроводу,
електропостачання та телефонізації.
У будгенплан і на період монтажу надземної частини показано розташування
постійних будинків, автош ляхів з радіусом поворотів, роз’їздами і майданчиками
для розвантаження конструкцій, шляхи руху кранів, місця їх стоянок; місця
складання збірних конструкцій, цегли; бетонорозчинний вузол з
зонами складання цементу, піску, щебеню; майстерні та їх забезпечення
енергоресурсами й іншими матеріалами. Тимчасові будинки та споруди по
номенклатурі та кількості відповідають цьому періоду будівництва.
4.3.1 Виробничі механізми і устаткування
Відповідно до технічної характеристики об'єкту, що будується, за основний
монтажний механізм прийнято баштовий кран КБ-403 А.
Цим же механізмом проводиться і розвантаження поступаючих на об'єкт
матеріалів і конструкцій.
Для проведення робіт на будівельному майданчику, та для підвищення
продуктивності праці, застосовують засоби малої механізації для кожного виду
робіт.
Для опоряджувальних робіт використовується електрофарбопульт — С
. 2
491, потужністю 0.85 кВт та продуктивністю 200 м /год. Застосовується для
механізованого розпилю вання вапняних розчинів через форсунки-вудочки. У
нашому випадку застосовується для фарбування колон, балок із середини
приміщення. Для розміш ування розчину застосовується насос-емульсатор С-58,
потужністю 0.6 кВт, продуктивністю 500 -3500 м/год.
Для зварювальних робіт: Необхідно використовувати зварювальні
трансформатори дугової зварки СТЗ-24; потужністю 24 кВт.
Для покрівельних робіт використовується будівельний підйомник СПК-100. Для
влаштування підлог застосовується вібратор И -116, потужністю 1.0 кВт,
продуктивністю 3-6 м2/ год. (для механізованого ущ ільнення бетонної суміші).
Для живлення механізованих установок використовуються пересувні
компресори С-39 А потужністю ЗО кВт.
Арк.
192. Б-Пск ПЗ
Змн. Арк. 83
№ докум. Підпис Дата
5.4.2 Розрахунок складів
При об’єктні склади організовують для тимчасового збереження
матеріалів, напівфабрикатів, виробів, конструкцій і обладнання. Для
визначення розмірів складів необхідно спочатку визначити обсяг матеріалів,
деталей, конструкцій, які повинні зберігатися на складі. Запас повинен
забезпечити безперервне постачання будівельних робіт. Норматив виробничих
запасів, які підлягаю ть збереженню на складах Рскл, розраховують множенням
середньодобової потреби в нормативному виді матеріалів. Норму запасу в
днях: визначають за формулою:
Р с кл =■ т •Тн ' К 2 (4.3.1)
де Рзаг - кількість матеріалів необхідних для виконання плану
будівництва на розрахунковий період.
Т - тривалість розрахункового періоду за календарним планом.
Кі - коефіцієнт нерівномірності постачання матеріалів на склад = 1.1 для
автомобільного транспорту.
К 2 - коефіцієнт нерівномірності виробничого споживання матеріалу на
протязі розрахункового періоду К2=1.3;
Тн - норма запасу матеріалів.
Корисна площ а складу визначається діленням прийнятого запасу
в натуральних показниках на норму збереження матеріалу на 1 м2 площі
складу.
(4.3.2)
П
Загальна площ а складу, включаючи проходи, визначається за формулою:
Р
де (3 - коефіцієнт використання складу, який характеризує відношення
корисної площі складу до загальної.
Арк.
192. Б-Пск ПЗ Йо/41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.3.3 Тимчасові дороги та їх типи
Тимчасові дороги на будівельному майданчику влаштовуємо таким
чином, щоб забезпечити п ід’їзд в зону дії вантажно-розвантажувальних
механізмів, площ адки укрупненого збору, складів, майстерень, побутових
приміщень.
При проектуванні схеми руху транспорту максимально враховуємо
існуючі дороги та умови зручного маневрування на будівельному майданчику.
Дороги приймаємо з двостороннім рухом, ш ирину доріг приймаємо 6,0 м.
Радіуси заокруглення доріг визначаємо, виходячи з маневрових
властивостей автомаш ин та автопоїздів.
Внутріш ні радіуси заокруглення визначаємо по найбільш великим у
розмірах елементах, що перевозяться: внутрішні радіуси заокруглення 12м,
зовнішні -18,0м.
При трасуванні доріг приймаємо відстані до ближньої бровки дороги з
поздовжньої сторони будівлі 14м.
При в ’їзді на будівельний майданчик повинна бути встановлена схема
руху транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів - добре видимі
знаки, які регламентують порядок руху транспортних засобів.
Ш видкість руху автотранспорту поблизу місць виконання робіт не
повинна перевищ увати 10км/год на прямих ділянках і 5 км/год на поворотах.
Дороги приймаємо з щебеневим покриттям.
Конструкція полотна дороги показана на рисунку 4.3.1:
Рисунок 4.3.1 - Конструкція тимчасової дороги: 1 - кювет; 2 - обочина; 3 - покриття;
4 - земляне полотно; 5 - щебеневе покриття; 6 - основа; 7 - підстилаючий
шар з піску; 8 - ущільнений грунт.
Арк.
192. Б-ІІск ПЗ 85
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.3.4 П арк будівельних машин та транспорту
Для комплексної механізації будівельних процесів на будівельному
майданчику використовуються будівельні маш ини [34].
Для планування майданчику використовується бульдозер ДЗ-42
потужністю 310 к.с.
Для розробки ґрунту в котловані - екскаватор Е-652 Б
Для ущ ільнення ґрунту - каток ДУ-29
Для монтажу збірних залізобетонних конструкцій використовуються
крани:
• монтаж фундаментних балок - К -166
• монтаж колон і ригелів -К Б 4 0 3 -А
© монтаж плит покриття - КС 5363
На будівельний майданчик конструкції і матеріали доставляються
автомобільним транспортом:
колони -У П Р -1212 (КаМ А З-1212)
ригелі - У П П -2012 (КрАЗ-258)
плити перекриття та покриття - плитовоз УПЛО-906 (ЗІЛ-ІЗОВ)
щ ебінь та пісок - самоскид КрАЗ-257
масляна фарба та інші опоряджувальні матеріали - КамАЗ-2230
В межах будівельного майданчику з приоб’єктного складу до робочих
місць матеріали доставляються трактором Ю МЗ-5
При роботах по влаштуванню покрівлі для підйому матеріалів на
покрівлю використовують підйомники СПК-100.
4.3.5 Визначення необхідності в побутових і адміністративних
будинках
Для створення нормальних умов праці робітників і інженерно-
технічних робітників на будмайданчику розміщ ують тимчасові споруди:
Арк.
192. Б-Пск ПЗ 8<
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
санітарно-побутові, адміністративні і виробничі. їх потребу визначають з
розрахунку чисельності персоналу. Число робітників визначають,
виходячи з календарного або сіткового графіків та графіків руху
робітників.
В цивільному будівництві питома вага робітників - 85% , ІТР - 8,0%,
службовців - 5%, М О П і охорона - 2%.
Комплекс приміщ ень повинен розраховуватись на всіх робітників, які
зайняті в виробництві, включаючи спец підрядні і налагоджуючи
організації.
Після розрахунків необхідних площ, типові тимчасові споруди
вибирають по каталогах, довідниках, паспортах. Площі тимчасових
споруд розраховують у вигляді таблиці для кожного виду споруд [34].
Загальна кількість працюючих визначається по формулі:
^ = ч р0б + м тр+ м ш+ м М0ІІ, (4 .3 .3 )
де Ироб — максимальна кількість робочих за сітковим графіком;
1Чф — кількість ІТР.
Підраховуючи кількість робітників, що працюють на майданчику
маємо:
- кількість робітників - 55 чол, з них чоловіків - 49, жінок - 6;
- ІТР - 5 чол;
- службовців - 3 чол;
- охорона - 2 чол.
П заг=55+5+3+2=65 чол
Розрахунок тимчасових приміщень і споруд проводимо в табличній
формі [34].
Арк.
192. Б-Пск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 87
Таблиця 4.3.2 - Розрахунок тимчасових споруд
Вартість
, грн.
Групування та найменування
будинків Тип будинку
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
побутовий вагончик для
1 95,55
чоловіків
- гардеробна 0,90 44,10 контейнерний
приміщення для 49 12x3 металевий 36 3
- відпочинку, обігрівання, 1,00 49,00 "Контур"
приймання їжі
- Умивальна 0,05 2,45
побутовий вагончик для
2 11,7
жінок
- гардеробна 0,90 5,40 контейнерний
приміщення для 6 6x3 металевий 18 1
- відпочинку, обігрівання, 1,00 6,00 "Універсал"
приймання їжі
- Умивальна 0,05 0,30
3 виконробська 5 0,48 2,40 3x6 18 1
контейнерний
4 диспетчерська 2 7,00 14,00 3x6 18 2
металевий
5 кімната для відпочинку 65 0,24 15,6 "Універсал"
6 ТБ 65 0,02 1,30 3x6 її 18 1
7 медпункт 65 0,07 4,55
контейнерний
8 сушильна 55 0,20 11,00 6x3 металевий 18 1
"Універсал"
приміщення для 5,8
9 6 0,18 1,08 2,2x1 1
особистої гігієни жінок 4
10 туалет для жінок 6 1,00 6,00 2,5x1,2 збірно- 3 1
11 туалет для чоловіків 59 0,09 4,86 2,5x1,2 розбірна 3 1
12 душові на 2 ріжка 2 0,43 0,86
6x2,2 6,6 2
13 душові на 4 ріжка 3 0,43 1,29
Арк.
192. Б-Пск ПЗ
Змн. ■ Арк. № докум. Підпис Дата 88
№п/п
Розрахункова
кількість
робітників і
службовців
Значення
показника на 1
працюючого м2
Розрахункова
площа
Розміри в плані
УТС
Прйнята площа
Висота
приміщення
Кількість, шт
Оди-ниці
Загальна
4.3.6 Організація водозабезпечення. Розрахунок тимчасового
забезпечення
М аксимальна годинна витрата води визначається по формулі для кожного
споживача:
а) Господарчо-питні потреби:
= Ь х М , х к
^ ГОСП 3/->6 г 0 Г\0г\ х п 4 7
де N 1 - к і л ь к і с т ь працю ючих в одну зміну 38 чол;
Ь - норма витрати води на одного працюючого в зміну Кз=3;
п=8 год;
К2 - коефіцієнт годинної нерівномірності спожив, води = 1 ,5 .
б) Санітарно-гігієнічні потреби:
= _ с х Г ^
^ - Г О С П 6Ґ С0\ х т 4 7
де С - норма витрати води на 1 особу, що приймає душ;
N 2 = 4 0 % від N1 =15;
т = 45.
в) Виробничі потреби
де 8 - обсяг будівельно-монтажних робіт в зміну,
° в п = ^3600 —х п, к к .’
де А - загальний обсяг робіт на добу або зміну;
К2- для виробничих потреб =1,5;
Кнв - коефіцієнт на невраховані витрати води =1,2;
Пі = 8,2 год. - кількість годин роботи, до якої віднесена витрата.
г). Пожарні потреби: (^пож. = Юл/сек.
Загальна максимальна секундна витрата води:
0 заг =С) госп + С)сгп + ()вп + ()пож (4.3.7)
Розрахунковий діаметр труб при укладанні водопровідної мережі:
_В = -4--x---0-- - х 1000 5 (.4. .3. .8оч)
V 71 X V
Арк.
192. Б-П ск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 89
де V - ш видкість води в трубах = 1,5м/сек.;
С)заг- сумарна витрата води л/сек.
Лінія тимчасового водопроводу повинна бути укладена з ухилом і=0,005 [34].
Таблиця 4.3.3 - Витрати води
№ Найменування споживача Обсяг Питома Загальна
п.п робіт витрата води витрата
води ( л )
1 2 3 4 5
І. Виробничі потреби 8245м2 8 л/м2 65960
1. Ш тукатурка поверхонь
2 . Екскаватор із двигуном 15 маш.год. 10л. 150
внутріш нього згорання ( ДВ) доб.
3. Заправка автомаш ин 3 маш/доб. 500 л. 1500
С)вп 9150
II. Господарчо-питні потреби
1. Питні потреби 38 чол. 20 760
2 . Душові 16 чол. 40 640
(Дп 1400
Всього: 78160
Розрахунок годинної витрати води по споживачам:
а) на господарчо-питні потреби: С) гп = 20х4 5 х2 = 0,06 л/сек
3600x8,2
б) на санітарно-гігієнічні потреби: Осгп.= 18 х40 = 0,27 л/сек
60x45
в) на виробничі потреби:Одг,= 8x8245x1,5x1,2 = 0,59 л/сек
3600x558
г) на пожарні потреби: (Дюж. = Юл/сек
Загальні максимальні витрати води:
(Дзаг. = 0,06 +0,27+0,059+10 -10 ,389 л/сек
Діаметр водопроводу:
О = л/4х 10,389x1000 = 95 мм
3,14x1,5
Приймаю Бф акт. - 100мм. труби чавунні напірні довжиною 6 м. вагою
2 2 ,5 4 x 6 - 135 кг.
Арк.
192. Б-Пск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 90
4.3.7 О рганізація тимчасового енергозабезпечення
При розробці електрозабезпечення майданчика на стадії ПВР потрібну
потужність джерел електроенергії ( к В а ) визначаємо по формулі:
рР= ( 1 ^ ^ + 1 рт х к 2с
+ Е Р с в х к З с + Е Р о з ) Х a (4.3.9)
c o s c p COS (p
де а = 1,1 — коефіцієнт врахування втрати в мережі в залежності від
протяжності, перерізу. К іс = 0,33 - середній для механізмів.
К2с =0,5
К 3с =0,8 - для внутріш нього освітлення
На основі сіткового графіка визначаю електроспоживача і їх потужність,
установлену у період максимального споживання [34].
№ Найменування споживачів Один. Кількість Норми Загальні
п. Виміру витрат витрати
п. енергії елект.
(к В т ) (к В т )
а) Силові споживачі
1. Баш товий кран КБ -403 А шт. 1 58 116
2 . П ідйомник СПК-100 шт. 1 16 16
3. Розчинонасос шт. 1 2,2 2,2
4. Поверхневий вібратор шт. 1 0,6 0,6
5. Глибинний вібратор шт. 1 0,8 0,8
6. Зварювальний аппарат шт. 1 54 54
7. М аш ина для подачі мастики шт. 1 60 60
8. М аш ина для нанесення мастики шт. 1 4,9 4,9
9. Електрофарбопульт шт. 1 0,27 0,27
10 Компресор шт. 1 4,5 4,5
Рс 259.27
бїТехнологічні споживачі
1. Установка електропрогріву шт. 2 125 Р т= 213
Руст=2х 125=250x0,85=
Cos a = 0,85
в (Електроосвітлення внутрішнє
1. Контора диспетчерська, викон 100м2 144 0.15 21,6
роба,побутові приміщення
2 . Душ ові,туалет,прохідна,примі 100м2 34,32 0.1 3,432
щення для сушки одягу
3. Склади, навіси 100м2 164 0,03 4.92
Ров=29,9
г)Електроосвітлення зовніш нє
1. Виконання робіт: бетонних S= 100м2 11,68 0.05 0.58
(1 5 x 4 6 )
Арк.
192. Б-Пск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 91
Продовження таблиці 4.3.4
2 . монтажних 8=(15 х 46) 100м2 789 0,03 23,67
3. Аварійне освітлення:проходи 100м2 200 0,035 7
4. Охорона по периметру БМ км 0,4 1,5 0,6
Роз=31,85
Тоді необхідна сумарна потужність буде:
Рр = (0.33x259,27 + 0,5x213 + 0,8x29,95+31,85)х1 ,1=320,45 квА
0,614 0,85
Виходячи з необхідної потужності 320,45 квА приймаємо пересувну збірну
трансформаторну підстанцію СКТП-560, потужністю 560 квА (3,4x2,27м).
4.3.8 Розрахунок і організація освітлення робочих місць
Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників може бути
встановлено через питому потужність за формулою:
п = Р х Е х 5 , (4.3.10)
Рл
де Р - питома потужність;
Е - освітлення;
Б - освітлювальна площа при монтажі плит перекриття;
8 = 9468/(12змх1) = 789
Рл. - потужність лампи одного прожектора.
Тоді п = 0,3x20x789 = 4,73 лампи.
1000
Приймаємо 1 прожектор П ЗС -35 по 2 лампи, 3 прожектори ПЗС - 45 по 1
лампі [34].
Арк.
192. Б-П ск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 92
4.3.9 Заходи по техніці безпеки виробничої санітарії і
протипожежній безпеці
4.3.9.1 Заходи по техніці безпеки при виконанні окремих
будівельних процесів
1. Розробка ґрунту екскаватором у відвал
• до початку виконання земляних робіт в місцях розташ ування діючих
підземних комунікацій повинні бути розроблені та погоджені з
організаціями, що експлуатують ці комунікації заходи по безпеці праці,
а розміщ ення цих комунікацій повинно бути позначено на місцевості
знаками або підписами.
• виконання земляних робіт в місцях розташ ування діючих підземних
комунікацій повинне виконуватись під наглядом про раба або майстра,
а в охоронній зоні кабелів, що знаходяться під напругою або діючим
газопроводом, крім того під наглядом працівників електро- або газового
господарства.
• при виявленні вибухонебезпечних матеріалів в цих місцях потрібно
терміново припинити роботи до отримання дозволу від відповідних
органів
• грунт що виймається з транш ей слід розміщ увати на відстані не менш
0,5 м від бровки виїмки
• розробляти грунт в транш еях підкопом не дозволяється
• валуни, каміння що виявлені на відкосах транш ей повинні бути
видалені
• риття транш ей з відкосами без кріплення з глибиною вище рівня
ґрунтових вод дозволяється при
• закладення ухилу відкосів 1:0
• котловани та траншеї, що розробляються на вулицях, проїздах, в дворах
населених пунктів, а також в місцях масового руху людей або
транспорту повинні бути обгороджені захисним огородженням з
Арк.
192. Б-П ск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 93
врахуванням вимог ГОСТ 23497-78. Н а обгородженнях необхідно
встановлювати попереджувальні написи і знаки а темний час доби
освітлюватись.
екскаватори під час роботи розміщ ують на спланованих площ адках
2. Добірка ґрунту вручну
• виконання робіт в котлованах і траншеях, що зволожились дозволяється
тільки після огляду майстром стану ґрунту відкосів і нестійкого ґрунту
в місцях де виявлені козирки або тріщини.
• перед допуском робітників в транш еї і котловани глибиною більше 1,3м
повинна бути перевірена стійкість відкосів.
• котловани і траншеї, що були розроблені в зимовий час повинні бути
оглянуті, а по результатах огляду прийняті заходи по забезпеченню
стійкості відкосів та стін
3. Влаштування гідроізоляції
При виконанні гідроізоляційних робіт необхідно дотримуватись
особливої обережності при роботі з горючими складами.
Для підігріву бітумних мастик заборонено розводити відкрите полум’я у
закритому приміщ енні. Казани, в яких вариться ізоляційна мастика, повинні
бути в полагодженому положенні та мати кришки, які щільно
закриваються.
Дозволяється наповнювати казани не більше ніж на 3/4 їх місткості. До
роботи з гарячими, ш кідливими і вогненебезпечними матеріалами
допускаються робочі, які пройшли спеціальне навчання. Робочі повинні бути
забезпечені спеціальним взуттям, фартухами, брезентовими куртками і
брюками, респіраторами із спеціальними патронами або фільтрами для
уловлювання газів та парів.
Робочі, які працюють з ізоляційними матеріалами, в складі яких є
шкідливі або отруйні речовини, повинні проходити періодичний медичний
огляд.
Арк.
192.Б-1ІСК ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 94
4. М он таж залізобетонних конструкцій
• на ділянці, де ведуться монтажні роботи не допускається знаходження
сторонніх, а також виконання інших робіт
• способи стропування елементів конструкцій і обладнання повинні
забезпечувати
їх подачу до місця встановлення в положенні, близькому до проектного
• забороняється підйом збірних з/б конструкцій які не мають монтажних
петель або міток які забезпечують їх правильну стропування і монтаж
• очистку конструкцій від бруду та обледеніння слід виконувати до їх
підйому.
• елементи конструкцій, що монтуються під час переміщення повинні
втримуватися від розкачування і обертання гнучкими відтяжками
• не допускається перебування людей на конструкціях під час
переміщ ення або підйому
• під час перерв не допускається залишати підняті елементи конструкцій і
обладнання на висоті
• розчалки для тимчасового закріплення конструкцій, що монтуються
повинні бути закріплені до надійних опор. Розчалки не повинні
дотикатись до гострих кутів конструкцій
• для переходу монтажників с однієї конструкції на іншу потрібно
використовувати інвентарні драбини, перехідні містки та трапи, які
мають огородження
• не допускається виконувати монтажні роботи ні висоті в відкритих
місцях при силі вітру 15м/с і більше, при ожеледиці, грозі або тумані,
який виключає видимість в границях фронту робіт
• роботи по переміщенню і встановленню вертикальних панелей і
подібних конструкцій припиняють при ш видкості вітру 10м/с і більше
• не допускається знаходження людей під конструкціями, що монтуються
до встановлення їх в проектне положення і закріплення
Арк.
192.Б-1ІСК ПЗ
Змн. Арк. Хе докум. Підпис Дата 95
• навісні монтажні площадки, драбини і інші пристосування необхідні для
роботи монтажників на висоті повинні закріплятись на конструкціях до
встановлення їх в проектне положення
• монтаж конструкцій кожної послідуючої ділянки потрібно починати
після надійного закріплення конструкцій попередньої ділянки
• в процесі монтажу конструкцій монтажники повинні знаходитись на
раніше встановлених і надійно закріплених конструкціях
• до виконання монтажних робіт необхідно встановити порядок обміну
умовними сигналами між робітником, який керує монтажем і
маш иністом. Всі сигнали подаються тільки одним лицем (бригадиром
ланки монтажників, такелажником, стропальником) окрім сигналу
’’Стоп” який може бути поданий довільним робітником, який замітив
небезпеку
• в процесі виконання збірних операцій суміщ ення отворів і перевірка
співпадання в монтуємих деталях виконується з допомогою
спеціального інструменту. Перевіряти співпадання отворів в монтуємих
конструкціях пальцями не допускається
• укрупнена зборка і довиготовлення конструкцій повинне виконуватись
на спеціально відведених для цього місцях
окраску і антикорозійну обробку конструкцій треба виконувати до підйому
конструкцій на проектну відмітку
5. Влаштування покрівлі
• до покрівельних робіт допускаються робітники які досягай віку 18 років
і мають медичну довідку на дозвіл роботи на висоті
• допуск робітників до виконання покрівельних робіт дозволяється після
огляду виконробом або майстром справності несучих конструкцій
покрівлі
• розміщ ати на покрівлі матеріали допускається тільки в місцях, які
передбачені проектом виконання робіт з прийняттям заходів щодо
усунення їх падіння в тому числі від впливу вітру
Арк.
192. Б-Пск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 96
• під час перерв та технологічні пристосування повинні бути прибрані з
покрівлі або закріплені
• е допускається виконання покрівельних робіт під час ожеледиці,
туману, грози, вітрі швидкістю 15м/с
• елементи та деталі покрівлі потрібно подавати на робочі місця в
готовому вигляді
• заготівка вказаних елементів а покрівлі не дозволяється
• бітумну мастику слід подавати до робочих місць по бітумоводам або з
допомогою вантажопідйомних машин
© при необхідності переміщення гарячого бітуму вручну слід
використовувати металеві бачки які мають форму усіченого конусу із
закриваю чимися кришками
• не дозволяється використовувати мастики температурою вище 180°С
• котли для варки бітуму мають бути обладнані приладами для заміру
температури
• загружає мий наповнювач в котел має бути сухим
• біля котлу повинні знаходитись засобу пожежегасіння
паливо для котлу повинно розміщ уватись на відстані не менш 5 -10м від котла
6. Влаштування підлоги
Роботу з пильними матеріалами, активними розчинами і мастиками
виконують в захисному спецодязі та захисних окулярах , в добре
провітрю ваному приміщенні.
Лампи тимчасового освітлення напругою 127 і 220 В підвішують на
висоті не менше 2,5 м. Напруга в переносних світильниках повинна бути не
більше
36 В.
О б’єкти, на яких виконують роботи по влаштуванню покриття підлоги,
повинні бути забезпечені аптечками з набором медикаментів та
перев’язочних матеріалів.
Арк.
192. Б-П ск ПЗ
Змн. Арк. 97
№ докум. Підпис Дата
7. Ф арбувальні роб о т и
М алярами можуть працювати люди, які навчені безпечним прийомам
виконання малярних робіт. До фарбування конструкцій матеріалами з
токсичними властивостями доп ускаю ться р об ітн и ки у віц і від 18 рок ів ,
які пройш ли м едични й огляд та курс навчання по тип ови м програм ам ,
здали екзам ен и і м аю ть п освідчен н я на право ви кон ан н я вс іх видів
м алярних р о б іт .
Процеси, пов’язані з підготовкою м ал ярн и х склад ів , необхідно
ви кон увати в сп ец іальн о добре провітрюваному приміщенні.
М алярів забезпечую ть спецодягом, теплою водою для миття рук, а тих,
хто працює із шкідливими лакофарбовими сумішами — додатково
нешкідливими розчинниками і миючими засобами.
При роботі необхідно дотримуватись правил експлуатації механізованого
і ручного інструмента. П ри роботі на лісах, риш тованнях і драбинах
необхідно дотрим увати правила їхньої експлуатації. П риставні сходи
повинні мати гострі м еталеві чи гумові опори.
Робітники, що застосовують фарби зі ш кідливими чи отруйними
речовинами, повинні проходити періодичний медичний огляд. Н еобхідно
стежити, за тим, щоб зм іст газів, парів і пилу в робочій зоні в процесі
готування, виділяю чих ш кідливі летучі пари, складів для фарбування і при
виконанні малярських робіт не перевищ увало гранично допустимих
концентрацій ш кідливих речовин. П риміщ ення, де ведуться ці роботи,
повинні мати природну чи ш тучну вентиляцію , що не створю є протягів.
П ерхлорвінілові фарби для фарбування фасадів і інш их зовнішніх
фарбувальних робіт допускається застосовувати при температурі не вище +4°
С. Заборон яється застосовувати як розчи н н и к бензин і етильований
бензин.
Уся фарбувальна апаратура перед початком роботи піддається іспитам
на гідравлічний тиск не нижче ІМ П а. На видних місцях необхідно
вивіш увати плакати, інструкції, якими робітники повинні керуватися у своїй
повсякденній роботі [34].
Арк.
192. Б-Пск ПЗ
Змн. Арк. 98
№ докум. Підпис Дата
5.4.10. Заходи по техніці безпеки та протипожежні заходи,
що передбачені при проектуванні будівельного
генерального плану
• При розробці будгенплану додержуємося розривів між будинками, які
будуються, тимчасовими будовами і складами різноманітних
матеріалів, що відповідає протипожежним нормам. Величина цих
розривів залежить від ступеню вогнестійкості об ’єктів і категорії
пожежної безпеки виробництв, які розміщ ені в тимчасових будинках і
визначаються протипожежними нормами і правилами. Приймаємо
величину розривів 5м.
® Складання горючих будівельних матеріалів у зоні протипожежних
розривів не допускається.
• Негорю чі матеріали можна складати на території цих розривів за умови
збереження біля будов вільної полоси, достатньої для проїзду без
переш код і маневрування пожежних автомобілів, але шириною не
менш е 5м.
• М ережі доріг організовуємо по кільцевій схемі у вільні смуги для
підвезення матеріалів і проїзду пожежних машин. Дороги проектуємо з
щ ебеневим покриття. Особливу увагу звертаємо на забезпечення
вільних п ід ’їздів і підступів до гідрантів протипожежного
водопостачання.
• Н а території будівельного майданчику влаштовуємо 2-а виїзди на
дороги загального призначення.
• Тимчасові будинки розташ овуємо від доріг і пожежних проїздів на
відстані не більше ніж 25м.
Арк.
192.Б-1ІСК ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 99
• 3 метою пожежної профілактики на будівельному майданчику
відводимо місце для куріння, де встановлюються ємності для сміття,
бочки з водою або ящики з піском.
• На будгенплані позначаємо зони дії вантажопідйомних кранів,
повітряних ліній електропередач, інтенсивного руху транспортних
засобів, зберігання вибухонебезпечних та пальних матеріалів, а також
ш кідливих речовин, і інші небезпечні зони, умови роботи в яких
вимагають особливого забезпечення безпеки працюючих.
• Санітарно - побутові приміщення та площ адки для відпочинку
працюючих, а також автомобільні і піш охідні дороги ( без спеціальних
захисних заходів) розміщуємо за межами небезпечних зон.
• Організація будівельного майданчику повинна забезпечувати безпеку
праці робітників на всіх етапах виконання робіт. При розташ уванні на
будгенплані тимчасових споруд, огорожі, складів і лісів враховуємо
вимоги по габаритах зближення будов до транспортних засобів, які
переміщ уються поблизу.
• Дороги, в ’їзди та виїзди проектуємо таким чином, щоб забезпечувався
вільний п ід ’їзд засобів пожежегасіння до об’єктів будівництва .
• Для запобігання розтікання рідин як споруди, так і площадки
розміщ уємо нижче рівня землі.
® Негаш ене вапно зберігаємо в закритих складах з піднятою не менш як на
200мм підлогою для запобігання затоплення водою.
• М айданчик обладнуємо протипожежним водоводом. Пожежні гідранти
встановлюємо в закритих колодязях, які в зимовий час утеплюють
• Тимчасові споруди обладнуємо первинними засобами пожежегасіння, а
також обладнуємо пожежні щити з пожежним обладнанням
• До зварю вальних робіт допускаються особи, які маю ть кваліфікаційне
посвідчення на право виконання робіт. Н а робочому місці
зварю вальника не дозволяється тримати горючі матеріали в радіусі 5 м
Арк.
192. Б-Пск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 100
00 о СП со ю —X - №п/п
Найменування
м конструкцій, матеріалі
в, деталей
О м СО ю го Термін споживання
СО со 4̂ ■Ч 00
Т.дні
чЕ ”1 —X1 ю N3 со ■Ь- Одиниця
вимірювання
Загальна на
сл розрахунковий
період, Озаг
сп Добова,Озаг/Т
- Постачання
__Ь _і. -VI
матеріалів,К-і
_V Споживаня
СО со СО СО СО СО 00
матеріалів, К2
00 00 ю 00 00 СП со Норма, Тн
—і. Розрахунковий
о Тн*К-і*К2
оС»со Розрахунковий запас
со _х
о матеріалів, Рскл
го Норма збереження
о О) О)
о о О) ю
о о СП го матеріалів на 1 м2
о
площі складу,п
СсоО о о
о 4̂ _к Корина площа
со со со складу Р=Рскп/п
о о О Коефіцієнт на
О) О) О) О) О) -Ь- проходи, р
4̂СО
СО Розрахункова площа
Ч| сл
СП складу 3=Р/р
N3 со Прийнята площа
- - ю ою с4̂о СП складу, 31=г*р
Xю юX юX Xго _А Розмір складу в м по
го ю со го УТС
Тип складу
00 (відкритий,закритий)
збірно- Тип конструкції
розбірний со складу
Таблиця 4.3.5- Розрахунок складів
Необхідність Коефіцієнти Запас
щебінь 345,00 172,50 7,15 1233,38 616,69 0,65 24x12 відкритий
контей
скло 1163,53 68,44 11,44 782,99 12,05 20,0766 закритий нерний
металоче 2619,20 109,13 11,44 1248,49 18,92 11,8228 закритий
контей
реп и ця нерний
фарба 3508,78 26,38 2,86 75,45 0,20959 закритий
вапно 9646,00 75,95 11,44 0,72408 закритий
цегла 1231606 11299,14 11,44 129262,13 3401 23,7544 10x12 відкритий
• Розводити вогнища на будівельному майданчику забороняється.
Паління дозволяється в спеціально відведеному місці [34].
4.3.11 Техніко - економічні показники виконання робіт
4.3.11.1 Тривалість будівництва об’єкту
Тривалість будівництва об’єкта — 444 днів.
Директивний термін будівництва об’єкта — 455 днів.
4.3.11.2 Скорочення тривалості будівництва в порівнянні з
нормативною
Скорочення тривалості будівництва — 11 днів.
4.3.11.3 Трудомісткість будівельно-монтажних робіт
Трудомісткість будівельно-монтажних робіт:
402 маш-змін
14219 люд-днів
4.3.11.4 Середній виробіток на 1 робітника по основним видам
робіт в фізичних об’ємах
При монтажі колон і плит 1,56 т/чол. змін
При монтажі прогонів і профнастилу 2,28 т/чол. змін
При склі• нні» віконних блокі« в 36,2 м 2/ чол. змі*н
При влаштуванні• покрі• влі• 48,7м 2/ чол. змі*н
При влаштуванні підлоги 49,3 м /чол. змін
Арк.
192.Б-1ІСК ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 102
5. Безпека життєдіяльності та цивільний захист
5.1 Аналіз умов праці та безпека в надзвичайних ситуаціях робітників на
об’єкті багатоповерхового офісного центру, м. Кропивницький
На даному обєкті будівництва багатоповерхового офісного центру можливі
аварії від дії стихійних лих,що призводить до надзвичайних ситуацій для
робітників даного об’єкту. Характерними стихійними лихами в зоні
розташ ування споруди є :
- землетруси силою до 6 балів;
- ураганні вітри швидкістю 15 м/сек. та більше;
- снігові замети;
- підтоплення (території, основи фундаментів);
Крім того, на територію офісного центру по вул. М. Садовського в місті
Кропивницький можуть впливати аварії на інших підприємствах у тому числі
Чорнобильська АЕС; хімкомбінати із викидами шкідливих речовин у повітря,
воду, на грунт. Особливості геологічних умов (карстові явища, підроблені
території, а також особливі умови - воєнні дії, теракти).
Для організації попередження та ліквідації наслідків стихійних лих та
аварій створюється штаб цивільної оборони, начальником штабу ЦО
призначається керівник.
Для безпосереднього керівництва в надзвичайних ситуаціях
створюються відповідну службу ЦО. Працю ючі служб проводять
навчання та інструктаж, щодо дій у надзвичайних ситуаціях, також
передбачається виконання та забезпечення робіт технічними засобами.
Відповідно закону „Про цивільну оборону України,, захист населення
у надзвичайних ситуаціях - одне із головних завдань цивільної оборони,
тому при необхідності планується :
- укриття населення в захисних спорудах(сховищ а, ПРУ);
- розселення або евакуація працюючих;
Арк.
192. Б-Пск. ПЗ 103
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- протиепідемні заходи, рятувальні та інші невідкладні роботи в
осередках ураження, санітарна обробка людей, одягу, техніки.
Технічними заходами також передбачається підсилення конструкцій:
-герм ети зац ія приміщень, обладнання, продовольства;
-дублю ванн я енергетичного забезпечення;
-дублю ванн я системи водопостачання;
-створен н я запасів матеріалів, техніки, запчастин, медикаментів;
-п ідтрим анн я в належному стані засобів пожежегасіння.
Для послаблення ураження працюючих від дії хімічних речовин та радіації
передбачається створення запасів індивідуальних засобів захисту -
індивідуальні аптечки, противогази, дозиметри, спецодяг та інше.
Для забезпечення охорони праці і техніки безпеки відповідно діючому
законодавству, будівельним нормам і державним стандартам передбачається:
- розробка і впровадження організаційних заходів у тому числі розробка
стандартів підприємства по охороні праці, посадових інструкцій,
забезпечення нормативною літературою, навчання і інструктаж працюючих,
організація медичних оглядів, встановлення режиму праці, складання
проектів виконання робіт, заключення колективної угоди з профспілкою;
- застосування засобів колективного, у тому числі обладнання побутових
приміщень (для організацій побуту працю ючих використовуються тимчасові
побутові приміщення, кількість і склад яких прийнято у залежності від
кількості одночасно працюючих; проектом передбачаю ться наявність
медпункту, що розташ овую ться в одному приміщенні);
- будівельний майданчик огороджується парканом (також огородженню
підлягають небезпечні зони навколо підкранових шляхів, навколо споруди
при ведені кам 'яних робіт);
- на в ’їзді до будівельного майданчика встановлюються дорожні знаки,
схема руху транспорту, знаки безпеки.
Арк.
192. Б -ІІс к ПЗ 104
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
При монтажних роботах особлива увага звертається на роботу баштового
крану. Безпека його використання забезпечується відповідністю вантажно-
технічних характеристик крану, масі вантажів, виконням вимог по
влаштуванню та експлуатації підкранових шляхів, охорони небезпечної зони,
зупиненню крану при грозі та при вітрі більше 15 м/с.
До вантажних та будівельних робіт допускаються робочі не молодші 18
років, які пройш ли навчання, інструктаж і медогляд.
Перед початком земляних робіт організовується водовідвід з території.При
роботі у темний період територія будівельного майданчика освітлюється
прожекторами. Газові балони зберігаються під навісом окремо з киснем і
горючеми газами з огорожею під замком.Для роботи з машиними та
механізмами допускаються робочі не молодші 18 років, які пройшли
навчання, інструктаж і медогляд.
При застосуванні механізованих засобів необхідно випробовувати
монтажні пристрої.
Складування матеріалів і конструкцій виконується з урахування
протипожежних відстаней, висотою не більше передбаченої нормативними
вимогами для даного матеріалу.
Транспортування важких вантажів, великогабаритних вантажів, а також
небезпечних вантажів виконується спецтранспортом із погодженням в ДАІ.
Таким вантажем є баштовий кран в транспортувальному положенні.
Земляні роботи виконуються згідно проекту виконання робіт з урахуванням
наявності існуючих споруд.
П ри розробці ґрунту екскаватором в зоні розташ ування підземних
комунікацій дозволяється лише з письмового дозволу організацій, які
експлуатують ці комунікації. Земляні роботи в безпосередній близькості від
підземних комунікацій повинні проводитись під наглядом виконроба або
майстра.
Арк.
192. Б -П скП З 10Я
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Забороняється розробляти грунт способом підкопу.Виємки, що
розробляються в місцях, де мається рух людей або транспорту, повинні бути
огороджені.
Грунт, виданий з виємки, необхідно розташ овувати на відстані не менше
0.5 м від брівки. Забороняється встановлення і рух будівельних машин і
механізмів в меж ах призми обвалення грунту.
До початку робіт повинна бути перевірена справність всіх машин і
механізмів і для їх встановлення підготовлені робочі майданчики.
Під час роботи екскаватора робітникам забороняється знаходитись під його
ковшом або стрілою, проводити будь-які роботи з боку забою.
При виконанні кам ’яних робіт необхідно суворо дотримуватись правил
техніки безпеки [ 30 ].
Риштування повинні відповідати встановленим вимогам в частині міцності
та стійкості. Настили риш тувань огороджують поручнями висотою не нижче
ніж 1 м із бортовою дошкою. Навантаження на риш тування не повинні
перевищувати допусків.
Дверні та віконні прорізи в зовнішніх стінах, що знаходяться на рівні
настилу або на 0.6 м вище за нього, а також отвори та прорізи в настилах та
перекриттях повинні бути закриті або огороджені поручнями на висоту 1 м.
При кладці із внутріш ніх риштувань стін висотою більше 7 м по всьому
периметру будівлі необхідно влаштовувати захисні козирки у вигляді
настилу на кронштейнах. Перший ряд козирків улаш товую ть на висоті не
більше 6 м від рівня землі, а послідуючі через кожні 6-7 м. Над входами в
сходинкові клітини влаштовують суцільні навіси розміром у плані не менше
2 x2 м.
При складуванні на будівельному майданчику цеглу в пакетах на
піддонах укладають не більше ніж у два яруси, у контейнерах - в один ярус,
без контейнерів - висотою не більше 1.7 м.
До засобів колективного захисту, що застосовуються при веденні робіт
перед’являються такі вимоги:
Арк.
192. Б-И ск ПЗ 106
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
засоби колективного захисту виготовляють за технічною
документацією, яка розроблена та затверджена у встановленому порядку;
перед початком експлуатації засоби колективного захисту
випробовують статичним навантаженням, перевищ еним за нормативну на
20%, а п ід ’йомні підмостки, крім того, динамічним навантаженням,
перевищеним над нормативним на 10%; випробовування виконують за
методикою, яка вказана в ППР, або в інструкціях по експлуатації; час
статичного навантаження приймається не менш е 10 хв; результати
випробування вважаються задовільними, якщо після них візуально не
замічено руйнування деталей, тріщин в елементах та вузлах їх кріплення, а
також значних деформацій несучих елементів засобів колективного захисту.
За результатами випробувань складається акт, який зберігається до
використання строку експлуатації засобів колективного захисту.
З метою створення необхідних умов для безпечного виконання робіт на
будівельному майданчику та будівлі, що монтується, повинні бути
попереджувальні написи, виділені небезпечні зони, прорізи огороджені, а
робочі місця при виконанні робіт у вечірній час та вночі - повинні бути
освітлені.
Для забезпечення необхідної стійкості монтажний кран повинен бути
встановлений на надійне та ретельно вивірену основу. Крани на рельсовій
ході повинні мати протиугінні пристрої, автоматичний пристрій для
обмеження вантаж опід’ ємності, а сталеві канати повинні періодично
перевірятися.
У відповідності з діючими нормами стропи, захвати та інші такелажні
пристрої слід періодично перевіряти та при необхідності відбраковувати.
Перед початком роботи такелажні пристрої випробують подвійним
навантаженням.
При піднятті вантажів останні беруть на відтяжку, однак сам вантаж слід
піднімати строго вертикально. Щ об запобігти перевантаження монтажних
кранів слід слідкувати за наявністю на збірних елементах маркування із
Арк.
192. Б -ІІс к ПЗ 107
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
вказанням маси елемента. Перед підняттям необхідно перевірити
надійність петель для строповки вантажу. Забороняється під час перерв
залишати вантаж у висячому стані.
Особливі міри обережності застосовуються під час вітряної погоди. При вітрі
силою шість балів монтажні роботи пов’язані із застосуванням крану слід
припиняти.
Роботи по влаштуванню покрівель дозволяється починати після
перевірки справності несучих та огороджуючих конструкцій даху. Робочі
повинні бути забезпечені спецодягом, не ковзким взуттям та запобіжними
поясами.
При складуванні на даху матеріалів необхідно приймати міри проти їх
зізковзування та здування вітром. По закінченні зміни усі матеріали та
інструменти слід прибрати або надійно закріпити. Зкидувати з покрівлі
інструменти та матеріали забороняється, а зона можливого їх падіння
повинна бути огороджена. Особлива обережність повинна дотримуватись
при виготовленні та нанесенні гарячих мастик. Бітумоварочні котли повинні
заповнюватися не біль ніж на % їх місткості та при варці повинні закриватися
кришками. При нанесенні мастик робочий повинен знаходитися з навітряної
сторони. Переносити гарячі мастики в бачках по драбинах не допускається.
До початку ш тукатурних робіт всі прорізи скляться або закриваються. Роботи
проводяться лиш е в тих приміщеннях, де є опалення та вентиляція.
При виконанні ш тукатурних робіт та в процесі просуш ування штукатурки в
приміщ еннях необхідно підтримувати температуру в меж ах від 10°С до 20°С.
Приготування, транспортування та зберігання штукатурного розчину в
зимовий час повинно бути організовано таким чином, щоб при нанесенні на
поверхню, що ош тукатурюється він мав температуру не нижче 8°С.
До малярних робіт з речовинами 1-го та 2-го класу ш кідливості не
допускаються підлітки та жінки. У приміщ еннях необхідно забезпечити
ветиляцією. При застосуванні легкозаймистих речовин передбачаються
Арк.
192. Б -ІІск . ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 108
засоби по пожежній безпеці. Працювати в приміщ енні повинно не менше 2-х
робітників.
Раціонально виконане освітлення приміщень надає позитивного психофізі
ологічного впливу на працюючих, сприяє підвищенню продуктивності праці,
забезпечує їх безпеку, знижує втому і травматизм, зберігає високу
працездатність в процесі праці. Для надання комфортних умов праці в
приміщеннях автоматизованого системного керування проектуємо!' будівлі
освітлення влаштовуємо з врахуванням наступних вимог:
- освітлення на робочих місцях повинно бути достатнім для виконання даної
роботи;
- освітлення повинно бути рівномірним по робочій поверхні;
-на робочій поверхні не повинно бути тіні, особливо рухливої;
-в полі зору не повинно бути прямого і відбитого блиску (блиск - підвищена
яскравість освітленої поверхні, яка викликає осліплення);
- величина освітленості повинна бути постійною в часі;
-спектральний склад світла повинен відповідати характеру роботи (ця вимога
особливо суттєва для забезпечення правильної кольоропередачі);
-світлові установки не повинні бути джерелом додаткових небезпек та
шкідливостей;
- установки повинні бути економні, прості та надійні.
В проектуємих приміщ еннях передбачено влаштування штучного освітлення,
яке запроектоване наступних видів:
-робоче, призначене для забеспечення робочого процесу;
-аварійне, що забезпечує мінімальне освітлення на робочому місці для
продовження роботи при відключенні робочого освітлення;
-евакуаційне, призначене для евакуації людей з приміщення при відключенні
робочого освітлення, встановлюється на місцях пересування людей;
-чергове, освітлення поза робочим часом.
Арк.
192. Б -ІІс к ПЗ 109
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
В світильниках, що запроектовані в даних приміщ еннях використано
газорозрядні лампи (прилади, в яких випромінювання оптичного діапазону
виникає в результаті електричного розряду в атмосфері інертних газів і парів
металів, а також за рахунок явищ а люмінесценції), до переваг яких можна
віднести велику світловіддачу (40-110 лм/Вт), високий термін служби ( до
10 000 годин), від газорозрядних ламп можна одержувати світловий потік
практично в будь-якій частині спектру, підбираю чи відповідним чином
інертні гази і пари металів. До недоліків цих ламп відносяться пульсації
світлового потоку (період розгорання може досягати 10 хвилин), утворення
радіоперешкод, при використовуванні газорозрядних ламп через пульсацію
світлового потоку можлива поява стробоскопічного ефекта (це явище
скривлення зорового сприйняття об’єктів, що обертаються, рухаються або
змінюються в мигаю чому світлі, яке виникає при співпаданні кратності
частотних характеристик руху об'єктів і змінення світлового потоку в часі в
освітлювальних установках з газорозрядними лампами, які живляться
змінним струмом (якщо частота обертання об'єкта співпадає з частотою
пульсації світлового потоку, то об'єкт здається нерухомим).
Арк.
192. Б -ІІс к ПЗ 110
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
5.2. Розрахунок та проектування механічної припливно-витяжної
вентиляції
5.2.1 Загальні дані
Під вентиляцією розумію ть сукупність заходів та засобів призначених
для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування
виробничих приміщ ень метеорологічних умов та чистоти повітряного
середовища, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам. Основне
завдання вентиляції - вилучити із приміщ ення забруднене, вологе або
нагріте повітря та подати чисте свіже повітря.
Припливна вентиляція слугує для подачі чистого повітря ззовні у
приміщення. При витяжній вентиляції повітря вилучається з приміщення, а
зовніш нє надходить через вікна, двері, нещ ільності будівельних конструкцій.
Припливно-витяжна вентиляція поєднує першу й другу.
Ш тучна (механічна) вентиляція, на відміну від природної, дає можливість
очищувати повітря перед його викидом в атмосферу, вловлювати шкідливі
речовини безпосередньо біля місць їх утворення, обробляти припливне
повітря (очищувати, підігрівати, зволожувати тощ о), більш цілеспрямовано
подавати повітря в робочу зону. Окрім того, механічна вентиляція дає
можливість організувати повітрозабір у найбільш чистій зоні території
будівлі і навіть за її межами. При штучній вентиляції повітрообмін
здійснюється внаслідок різниці тисків, що створюється вентилятором.
Кондиціонування повітря в приміщеннях передбачають для створення
та підтримання заданих параметрів повітряного середовища: температури,
вологості, швидкості руху повітря. У відповідності з вимогами для
конкретних приміщень повітря нагрівають або охолоджують, зволожують
або висушують, очищають від пилу або піддають дезінфекції, дезодорації,
озонуванню.
С истем и кондиціонування повітря повинні забезпечувати
норм овані метеорологічні параметри та чистоту повітря всередині
приміщень при розрахункових параметрах зовнішнього повітря Б для
теплого і холодного періодів року згідно [36]. В окремих випадках
допускається розраховувати системи кондиціонування повітря на
Арк.
192. Б-П скП З 111
Зм. Арк. № до кум. Підпис Дата
параметри зовнішнього повітря В.
Розрахункові параметри зовніш нього наведені в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1 - Розрахункові параметри зовніш нього повітря
Найменування Розрахункові величини в період року
розрахункових
параметрів теплий холодний
зовніш нього повітря
і 2 3
П араметри ”А„
Температура, °С 24,5 -9
Теплоємність, 54,7 -5,2
кДж/кг
П араметри ”В„
Температура, °С 29,1 -22
Теплоємність, 58,9 -21
кДж/кг
5.2.2 Основні вимоги до систем вентиляції
П риродна та ш тучна вентиляції повинні відповідати наступним
санітарно-гігієнічним вимогам:
- створювати в робочій зоні приміщень нормовані метеорологічні
умови праці (температуру, вологість і ш видкість руху повітря);
- не вносити в приміщ ення забруднене повітря ззовні або шляхом
засмоктування із суміжних приміщень;
- не створювати на робочих місцях протягів чи різкого
охолодження;
- бути доступними для керування та ремонту під час експлуатації;
- не створювати під час експлуатації додаткових незручностей
(наприклад, шуму, вібрацій, попадання дощу, снігу і т. п.).
5.2.3 Розрахунок калориферної установки
Необхідно підібрати калориферну установку для підігріву
припливного повітря, що складається із калориферів типу КФБ :
кількість повітря, яке підігрівається С = 15 640 кг/год.; початкова
температура повітря Ноч = -14 °С, кінцева температура повітря їкш = 20
Арк.
192.Б-1ІСК ПЗ 112
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
°С, теплоносій - вода з параметрами
1у =130 °С, Ізв = 60 °С.
Визначаємо витрати тепла на нагрів повітря за формулою:
0 ~ (і х 0,24 х (ікш іію'-і ) (5.1)
0 = 15640х 0,24 х (20 +14) = 127623 ккал / год.
Приймаємо, що вагова швидкість повітря в г = 8 кг/м -с для
пластинчатих калориферів.
Ж ивий переріз калориферної установки за повітрям визначаємо за
формулою:
{п
О
ов = (5.2)
3600 х 1)Г
f = 15640
ПОВ 0,55 м2
3 6 0 0 x 8
Згідно [табл. 2.10, ] вибираємо калорифер КФ Б-ІО з живим
перерізом за повітрям 0ЮВ = 0 ,558 м2.
Паралельна установка за повітрям двох калориферів утворю є переріз:
ґпов = п х0,558 = 2 х 0,558 = 1,116 м2.
Визначаємо вагову ш видкість повітря для прийнятої установки
калориферів за формулою:
в
н (5.3)
3600 х 2 £ПОВ
15640
н =■ 3,9 кг/м2-с
3 6 0 0 x 2 x 0 ,5 5 8
Визначаємо ш видкість руху води в трубах калориферів, пропускаючи
воду послідовно через кожен з них:
(5.4)
3600 х 1000 х ґтр(1г - 1зв)
де ґтр = 0 ,0143м 2 -ж и в и й перері•з проходу води для калорифера КФБ-10
[табл. 2 .10, ].
127623
\У = - ■ = 0,035 м/с
3 6 0 0 x 1 0 0 0 x 0 ,0 1 4 3 (1 3 0 -6 0 )
Визначаємо коефіцієнт теплопередачі калориферів - інтерполяцією
значень [табл. 2.14, ].
К = 14,7 ккал /год • м2 -°С.
Визначаємо необхідну поверхню нагріву калориферів установки:
Арк.
192. Б-Пск ПЗ 113
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
о (5.5)
Г и
к (*г ~*+з вл) Л ґ (X - X . У
'А п О Ч к і н '
V 2 у
127623
Б = 167 м2
У ( 1 3 0 -6 0 ) "I ( ( -1 4 -2 0 )
К
Визначаємо загальну кількість калориферів КФ Б-10 :
п = ■ (5.6)
167
П: 2,7 « З
61,2
Н еобхідно встановити три калорифери КФ Б-10.
5.2.4 Розрахунок та вибір вентилятора
Н еобхідно підібрати тип вентилятора та електродвигуна для таких
даних:
Для розрахунку кількості повітря, яке необхідне для вентиляції, можна
використовувати кратність повітрообміну, що показує скільки разів
протягом години повинно повністю змінитися повітря в приміщенні. За
відомими значеннями п для будь-якого приміщ ення, визначають об'єм
припливу або витяжки за формулою :
1-Чтав — П х Ч ,р (5.7)
# о
де У ПР - об'єм приміщ ення, м .
Ь=4х 1350=5400 м 3 /год
необхідна продуктивність вентилятора Ь = 5400 м /год., повний тиск
Н = 18 кг/м 2.
вибираємо вентилятор типу Ц 4 -7 0 № 5 ,К К Д вентилятора - т|в = 0,6.
Усталену потужність електродвигуна вентилятора визначаємо за
формулою:
Ь х Н х К
N = — (5.8)
уст 3 6 0 0 х 102х г)в хг\ р.п.
де Ь - продуктивні• сть вентилятора, м з/год;
Арк.
192. Б-ІІск ПЗ 114
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
2
Н - повний тиск вентилятора, кг/м ;
К - коеф іц ієнт запасу;
г|в - К КД вентилятора (приймається за рис);
т)р П. - ККД ремінної передачі (для плоских пасів 0,85 - 0,90, а для
клиновидних 0,90 - 0,95).
5400x18x1 ,3 . . . _
= -------------------------------= 0,64 кВт
уст 3 6 0 0 x 1 0 2 x 0 ,6 x 0 ,9
для вентилятора Ц4-70 № 5 підбираємо електродвигун типу А 02-21-6 (п
= 930 об./хв., Муст = 0,8 кВт).
5.2.5 Автоматизація вентиляційного обладнання
Проектом автоматизації вентиляційного обладнання передбачено
автоматичне відклю чення загально-обмінної вентиляції та кондиціонерів
при пожежі і автоматизація припливних систем.
У випадку виникнення пожежі сигнал від приладу пожежної
сигналізації поступає на проміжне реле ПЕ37, яке своїми контактами
відключає котушку живлення щитів вентиляційної системи.
Схемою автоматизації припливних установок передбачено місцеве та
дистанційне управління вентиляторами в двох режимах - зблокованому
та деблокованому. М ісцеве управління здійснюється кнопками із
обслуговуючих приміщень.
Вибір режиму здійснюється перемикачем встановленим на ящику
управління.
В заблокованому режимі забезпечується захист калорифера від
замерзання при включеному вентиляторі. Для чого на зворотному
трубопроводі встановлюється терморегулятор, яки відклю чає вентилятор
при зниженні температури теплоносія до 30°С.
Крім того в заблокованому режимі передбачено регулювання
припливної системи регулятором РТ Е -П И -03 . Датчик температури
регулюючого пристрою встановлюється в повітропроводі на виході із
венткамери.
Арк.
192. Б-Пск ПЗ 115
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
В залежності від температури припливного повітря регулюючий
пристрій управляє клапаном на зворотному трубопроводі тепломережі.
М онтаж регулюючого пристрою необхідно вести у відповідності з
паспортом заводу - виробника, при наладці відстройку пристроїв
зробити так, щоб температура повітря, яке поступає в приміщ ення була
16..18°С.
5.2.6 Здійснення вентиляції приміщ ень офісного центру
Вентиляція приміщ ень більярдної, кафе: примусово-механічний
(вентилятори) приплив повітря і механічна витяжка.
Припливні вентилятори передбачено встановити в спеціально
відокремленому приміщенні (венткамера, блок „А” 2-ий поверх).
Повітря для припливної вентиляції забирається із вулиці на висоті 4,5 м
від поверхні землі до низу забірних гратів, проходить очищення на фільтрах
і, при необхідності, підігрівається на калориферах.
В усіх інших приміщ еннях прийнята зміш ана система вентиляції - приплив
повітря не організований, а витяжка механічна і в частині приміщень
прийнята природна вентиляція.
Вентилятори припливних систем кафе, більярдної прийняті відцентрові
типу В. Ц4-75 № 5. Всі інші вентилятори прийняті канальні і настінні.
Повітропроводи систем передбачено виготовити із тонколистової
оцинкованої сталі. Тип повітропроводів по щ ільності ,,Н”(нормальні).
5.2.7 Кондиціонування повітря
Кондиціонування повітря — це створення та автоматичне
підтримування в приміщенні заданих або таких, що змінюються за певною
програмою метеорологічних умов, які є найбільш сприятливими для
працівників чи для нормального протікання технологічного процесу.
Кондиціонування повітря може бути повним та неповним. Повне
Кондиціонування повітря передбачає регулювання температури, вологості,
швидкості руху повітря, а також можливість його додаткового оброблення
(очищення від пилу, дезінфекції, дезодорації, озонування). При неповному
кондиціонуванні регулюється лиш е частина параметрів повітря.
Кондиціонування повітря здійснюється кондиціонерами, які
Арк.
192. Б-Пск ПЗ 116
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
підрозділяються на центральні та місцеві. Центральні кондиціонери
призначені для обслуговування великих за розмірами приміщень.
Оброблення повітря проводиться в одному центрі, що розташ ований поза
приміщеннями, в яких здійснюється Кондиціонування і зв'язаного з
останніми каналами для подачі та рециркуляції повітря. М ісцеві
кондиціонери мають малу продуктивність і встановлюються безпосередньо
в невеликих приміщеннях. Такі кондиціонери, зазвичай, працюють на
зовніш ньому повітрі за, так званою, припливною схемою.
Центральний кондиціонер складається із трьох основних частин:
відділення зміш ування повітря, промивної камери і відділення другого
підігрівання. У відділенні змішування зовніш нє повітря змішується із
відповідною кількістю повітря із приміщень, а в холодний період року ще й
підігрівається калорифером першого підігрівання. У промивній камері
повітря очищується, зволожується та охолоджується (в теплий період)
водою, що розпорош ується форсунками. У відділенні другого підігрівання
очищене повітря знову підігрівається калорифером, його відносна вологість
знижується до заданої, після чого повітря за допомогою вентилятора
подається по повітропроводу в приміщення.
Система кондиціонування оснащується спеціальними пристроями, які
автоматично регулюють за заданими умовами необхідні параметри повітря,
а отже й відповідні характеристики теплоносія та холодної води.
Слід зазначити, що при вирішенні питання щодо доцільності
кондиціонування повітря необхідно враховувати й економічні чинники.
5.2.8 Контроль за станом повітряного середовищ а
Для оцінки стану повітряного середовищ а виробничих приміщень
проводиться кількісний аналіз кожного з її параметрів і порівнюється з
нормованими значеннями.
Вимірювання температури повітря проводиться ртутним або спиртним
термометром. Для поточного запису температури повітря використовується
термограф.
Визначення вологості повітря проводиться за свідченнями стаціонарного
або переносного психрометра. Робота вказаних приладів заснована на
Арк.
192. Б-Пск ПЗ 117
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
психрометричному принципі, тобто на визначенні свідчень «сухого» і
«вологого» термометрів.
Ш видкості руху повітря від 0,5 до 20 м/с вимірюються механічними
анемометрами а менше 0,5 м/с— кататермометрами і термоанемометрами.
Інтенсивність теплового випромінювання вимірю ється актинометрами.
Визначення наявності шкідливих речовин (ВВ) в повітрі робочої зони
проводиться лабораторним і експресним методами.
Експресний метод заснований на ш видкопротікаю чих хімічних реакціях із
зміною кольору реактиву. Він дозволяє оцінювати концентрації шкідливих
речовин безпосередньо на робочих місцях.
Експресний метод розділяється на два види - лінійно-колориметричний і
індикаційний.
Запиленість повітря визначається в основному ваговим методом, що
полягає у визначенні маси пилу в певному об'ємі повітря. При цьому
відомий об'єм повітря Е0 пропускають через мембранний фільтр, масу якого
в чистому вигляді g l і запиленому g 2 визначають на аналітичних вагах.
Система вентиляції та кондиціонування повітря має на меті створення
оптимальних мікрокліматичних умов. П ід оптимальними
мікрокліматичними умовами розуміють поєднання параметрів мікроклімату,
які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують
зберігання нормального теплового стану організму без активізації механіз
мів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та
створюють передумови для високого рівня працездатності.
Розроблена на професійному рівні система вентиляцій та
кондиціонування повітря дозволяє створити нормальні умови праці для
співробітників офісного центру, а також затиш ок та приємний
відпочинок для гостей закладу. Розроблена автоматика відключення
загально-обмінної вентиляції та кондиціонерів при пожежі дозволяє
запобігти пош иренню угарного газу по приміщ ення, що у цьому
випадку значно полегшує завдання рятувальників та зменш у шкоду
заподіяну працівникам та відвідувачам закладу.
Арк.
192.Б-1ІСК ПЗ 118
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
5.3 П ланування заходів з цивільного захисту для працівників на
цивільному об’єкті
Планування цивільного захисту об'єкта — це розроблення сукупності
документів, у яких визначені сили і засоби, порядок і послідовність дій з
метою забезпечення захисту населення, виробництва, а також виконання
завдань вищих органів, пов'язаних із поданням допомоги населенню інших
об'єктів і міст.Ці документи, розроблені з урахуванням реальних
можливостей і умов об'єкта, є настановою для організованих дій як з метою
підготовки об'єкта до захисту в надзвичайних умовах, так із метою ліквідації
наслідків надзвичайних ситуацій (стихійних лих, виробничих аварій і вогнищ
воєнних конфліктів).
Планування евакуації має передбачати виникнення найбільш несприятливих
ситуацій під час підготовки і проведення евакуації: відсутність відповідних
керівників, транспорту, електрозабезпечення, погані погодні умови, аварія на
дорозі, паніка серед людей та ін.
До них належать: будівництво протирадіаційних укриттів, пункту
управління, забійних площ адок і пунктів; складських приміщ ень і колодязів;
систем зв'язку і оповіщення; придбання майна для формувань, спеціальної
техніки, необхідної формуванням для проведення рятувальних та інших
невідкладних робіт, автономних джерел електроенергії.
Оскільки заходи потребують матеріальних затрат, вони повинні
здійснюватися у комплексі з іншими економічними заходами, через що їх
необхідно включити в поточний і перспективний план об'єкта, де вони
будуть забезпечені коштами.
За даними оцінки можливої обстановки, що може скластися на об'єкті,
керівники об'єкта планують заходи підвищення стійкості роботи об'єкта. Всі
пропозиції, пов'язані із затратами, необхідно документально обґрунтувати з
поданням відповідних заявок із кошторисами в місцеві, районні, обласні
органи управління ЦЗ, а якщо необхідно то у відповідні міністерства,
відомства.
Планування таких заходів, як підготовка і забезпечення майном формувань,
навчання керівного особового складу формувань, працюючих, організація
зв'язку і оповіщення, створення навчально-матеріальної бази та ін.,
проводиться за рахунок коштів об'єкта.
Арк.
192. Б -ІІс к ПЗ 119
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Планування забезпечення особового складу формувань ЦЗ засобами
індивідуального захисту та іншими матеріально-технічними засобами
провадиться за нормами, затвердженими Начальником ЦЗ України,
узгодженими з Кабінетом М іністрів, відповідним міністерством, відомством.
У зв'язку зі зміною вихідних даних, покладених в основу розробки плану
об'єкта, таких як: розвиток господарства, технічне забезпечення, кількість і
структура населення, рівень розвитку ЦЗ, установлених вимог і завдань та
ін., необхідно періодично уточнювати і переробляти розроблені раніше
документи плану даного об'єкта. Уточнення і коригування документів плану
проводять на тренуваннях і комплексних об'єктових навчаннях ЦЗ.
Н а підрозділи ЦО на будівництві офісного центру покладені такі основні
обов'язки:
- оповіщ ення працівників та членів їх сімей при загозі нападу,
стихійного лиха і катастроф;
- забезпечення сховищами працю ючої зміни, підтримання в стані
готовності захисних та спеціальних споруд ЦО;
- проведення заходів, що забезпечують стійкість роботи в мирний
та воєнний час;
- створення, підготовка та підтримання в постійній готовності сил
ЦО об'єкту;
Начальником ЦО об'єкту є його керівник. Він несе повну
відповідальність за забезпечення захисту виробничого персоналу та
населення, постійну готовність органів управління, сил і засобів проведення
рятувальних та інш их невідкладних робіт. Начальник ЦО об'єкту
підпорядковується відповідним посадовим особам відомств, у керуванні яких
знаходиться об'єкт, а в оперативному відношенні підпорядковується вище
стоячому начальнику ЦО за місцем розташ ування об'єкту.
Для підвищ ення стійкості до пожеж в будинках повинні
застосовуватись вогнестійкі конструкції, а також вогнезахисна обробка
горючих елементів будівлі.
В складських приміщ еннях повинно бути якомога менше вікон та
дверей. Складські приміщ ення для зберігання легкозаймистих речовин
повинні розміщ уватись в окремих блоках заглиблених, або напівзаглиблених
біля кордонів об'єкту або за його межами.
Душові приміщ ення необхідно проектувати з врахуванням
використання їх для санітарної обробки людей.
Дороги на території об'єкту повинні бути з твердим покриттям і
Арк.
192. Б-Н ск ПЗ 120
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
забезпечувати зручний і найкоротш ий ш лях між виробничими будівлями,
спорудами та складами.
Системи побутової і виробничої каналізації повинні матине менше 2
випусків в міськ каналізаційну мережу і пристосування для аварійних
викидів в підготовлені для цього місця.
Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій - проведення
комплексу заходів, які включають аварійно-рятувальні та інші
невідкладні роботи, що здійснюються в разі виникнення надзвичайних
ситуацій техногенного, природного та військового характеру, і спрямовані
на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження
здоров'я людей, а також на локалізацію зон надзвичайних ситуацій;
Здійснення заходів з евакуації робітників на об’єкті :
1. В умовах недостатнього забезпечення захисними спорудами на
території об’єкту,щ о будується основним способом захисту робітників є
їхня евакуація і розміщ ення у безпечних зонах.
2. У разі виникнення надзвичайної ситуації проводиться
загальна або часткова евакуація робітників тимчасового або
безповоротного характеру.
3. Загальна евакуація робітників проводиться у разі:
небезпеки радіоактивного забруднення навколо атомних
електростанцій (якщо виникає безпосередня загроза життю та
здоров'ю працюючих);
загрози катастрофічного затоплення місцевості з менш ніж
чотиригодинним добіганням проривної хвилі;
виникнення загрози життю та здоров'ю працюючих.
4. Евакуація працю ючих з небезпечних районів проводиться
пішки і ш ляхом вивезення основної його частини наявним
транспортом.
5. З метою запобігання проявам паніки та недопущення загибелі
людей під час евакуації забезпечуються:
планування евакуації населення;
визначення зон, придатних для розміщ ення евакуйованих
працюючих з потенційно небезпечних зон;
організація оповіщ ення керівного складу про початок евакуації;
управління проведенням евакуації;
створення мінімально необхідних умов для життєдіяльності
евакуйованих працівників;
навчання працю ю чих діям при проведенні евакуації.
Арк.
192. Б-И ск ПЗ 121
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
При будівництво даного офісного центру, інженерних мереж та
транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки і надійності
розроблені і запроваджені заходи щодо безаварійного
функціонування потенційно небезпечних об'єктів;
створені комплексні схеми захисту об'єкту від небезпечних природних
процесів ш ляхом організації будівництва протизсувних, протиповеневих,
протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інш их інженерних
споруд спеціального призначення.
У разі виникнення радіаційного та хімічного забруднення проводять
організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю,
розробляють та запроваджують типові режими радіаційного захисту,
забезпечують засобами радіаційного та хімічного захисту,
організовують та проведять спеціальні та санітарні обробки.
Радіаційний і хімічний захист забезпечується ш ляхом
здійснення таких заходів:
завчасне накопичення і підтримання в постійній готовності
засобів радіаційного та хімічного захисту, обсяги і місця
зберігання яких визначаються диференційовано відповідно до зон
можливого ураження;
своєчасне впровадження засобів, способів і методів виявлення
та оцінки масш табів і наслідків аварій, руйнувань на радіаційно та
хімічно небезпечних об'єктах;
створення уніф ікованих засобів захисту, приладів радіаційної,
хімічної розвідки та дозиметричного контролю;
надання працю ючим можливості придбання в особисте
користування засобів радіаційного та хімічного захисту;
розроблення типових режимів радіаційного захисту населення і
функціонування об'єктів в умовах радіоактивного забруднення
місцевості;
завчасне обладнання радіаційно та хімічно небезпечних
об'єктів засобами для проведення спеціальної обробки одягу, майна
і транспортних засобів, а також санітарної обробки працюючих,
постраждалих наслідок надзвичайної ситуації;
розроблення загальних критеріїв, методів та методик спостережень
щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки.
Арк.
192. Б -ІІск ПЗ 122
Змн. Арк. № до кум. Підпис Дата
6 . Основні ТЕП
Техніко-економічні показники на будівництво „Багатоповерхового офі
сного центру, м. Кропивницький
Таблиця 6 .1 - Т Е П
№ пп. Найменування показника Одиниці виміру Показник
1 Характер будівництва Нове
2 Кош торисна вартість буді тис. грн. 34983,616
вництва
- в т. ч. БМР тис. грн. 25350,446
3 Будівельний об’єм м3 36323,5
4 Загальна площ а м2 1829,4
5 Кош торисна вартість 1 м2 грн. 19123
будівлі
6 Кош торисна вартість 1 м3 грн. 963
будівлі
7 Трудомісткість будівницт тис. лю д.-год. 257,535
ва
8 Затрати праці на 1 м2 бу лю д.-дні. 17,16
дівництва
9 Затрати праці на 1 м3 бу люд.—дні. 0,865
дівництва
10 Тривалість будівництва місяць 22
А р к .
1 9 2 Б - 1 1 с к П З 123
Змн. Арк. № докцм. Підпис Дата

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets