1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво)
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6155
Title: Житловий будинок по вул. Олега Ольжича, м. Кропивницький
Authors: Єксарьов, Олексій Акакієвич
Захарчук, Володимир Романович
Keywords: житловий будинок;інженерні мережі;благоустрій території;огороджувальні конструкції;конструктивна схема
Issue Date: Jun-2025
Abstract: В нашій державі залишається актуальним питання житла та його будівництва. Для вирішення даної проблеми необхідно будувати житлові будинки поліпшеного планування які повинні відповідати сучасним вимогам проектувальних та будівельних робіт. Застосовувати нові, більш ефективні матеріали та конструкції, що підвищують комфортність житла. Необхідно впроваджувати нові технології, та нові методи будівництва які відповідають як вітчизняним так і міжнародним нормам та стандартам. Завдання дипломного проектування полягає в тому, щоб в самому мінімальному обсязі розробити проект виконання робіт і довести доцільність прийнятих в ньому рішень по наступних розділах: архітектурно-будівельному; розрахунково-конструктивному; основам та фундаментам; технології та організації будівельного виробництва; науково-дослідній роботі студента; охороні праці та цивільній обороні; кошторису та техніко-економічним показникам. В даній кваліфікаційній роботі бакалавра розглянуті такі питання, як: геологічні та кліматичні умови району будівництва, архітектурно- конструктивні рішення, розрахунок будівельних конструкцій, вибір варіанту виконання робіт та вибір відповідних для цих робіт механізмів і машин, охорона праці та безпека життєдіяльності на будівельному майданчику, організація та планування будівельного виробництва, питання про можливість покращення будівельного господарства і зниження вартості будівельного виробництва. Проектом передбачається індустріальний метод виготовлення будівельних деталей, виробів, напівфабрикатів та максимальна механізація будівельно-монтажних робіт.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6155
Appears in Collections:192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Kvalifikaciyna robota bakalavra Zaharchyk V.R..pdf
  Restricted Access		2.7 MBAdobe PDFView/Open Request a copy
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text 
ВСТУП
В нашій державі залишається актуальним питання житла та його 
будівництва.
Для вирішення даної проблеми необхідно будувати житлові будинки 
поліпшеного планування які повинні відповідати сучасним вимогам 
проектувальних та будівельних робіт. Застосовувати нові, більш ефективні 
матеріали та конструкції, що підвищують комфортність житла. Необхідно 
впроваджувати нові технології, та нові методи будівництва які відповідають 
як вітчизняним так і міжнародним нормам та стандартам.
Завдання дипломного проектування полягає в тому, щоб в самому 
мінімальному обсязі розробити проект виконання робіт і довести доцільність 
прийнятих в ньому рішень по наступних розділах: 
архітектурно-будівельному; 
розрахунково-конструктивному; 
основам та фундаментам;
технології та організації будівельного виробництва; 
науково-дослідній роботі студента; 
охороні праці та цивільній обороні; 
кошторису та техніко-економічним показникам.
В даній кваліфікаційній роботі бакалавра розглянуті такі питання, як: 
геологічні та кліматичні умови району будівництва, архітектурно- 
конструктивні рішення, розрахунок будівельних конструкцій, вибір варіанту 
виконання робіт та вибір відповідних для цих робіт механізмів і машин, 
охорона праці та безпека життєдіяльності на будівельному майданчику, 
організація та планування будівельного виробництва, питання про 
можливість покращення будівельного господарства і зниження вартості 
будівельного виробництва.
Проектом передбачається індустріальний метод виготовлення 
будівельних деталей, виробів, напівфабрикатів та максимальна механізація 
будівельно-монтажних робіт.
Арк.
192 ПЗ Б-ІІск
Зм. Кільк Арк. № док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис  і дата | Зам, інв.
1. Технологія основного виробництва
Проектом передбачено будівництво житлового будинку за адресою вул. Олега 
Ольжича, м. Кропивницький.
Будівництво житлового будинку передбачено в 3 черги.
В кожній квартирі запроектовано: кухня, ванна, туалет, також
передбачено допоміжні кладові приміщення для господарчих потреб, 
проектом передбачається гаряче та холодне водопостачання та 
централізоване опалення.
На кухні встановлено електроплити для приготування їжі. В будинку 
запроектовано система каналізації з випуском в санітарний колектор. 
Запроектовано димовідвід в кожній секції будинку, яка в свою чергу 
складається з димовідвідної шахти, жалюзійних решіток, що встановлені на 
кожному поверсі та вентиляторних установок.
При будівництві будинку приміняються нові ефективні матеріали, що 
мають підвищену звукоізоляцію та теплоізоляцію.
В оздоблені жилих приміщень застосовуються сучасні матеріали що 
підвищують комфортність та естетичність жилих приміщень.
В будинку передбачається, в кожній секції, сходинкова клітина, що 
служить для евакуації людей, також запроектовано пасажирський ліфт 
вантажопідйомністю 400 кг.
В нашій державі залишається актуальним питання житла та його 
будівництва.
Для вирішення даної проблеми необхідно будувати житлові будинки 
поліпшеного планування які повинні відповідати сучасним вимогам, 
проектувальних та будівельних робіт. Застосовувати нові, більш ефективні 
теплоізоляційні, звукоізоляційні матеріали, що підвищують комфортність 
житла. Необхідно проваджувати нові технології, та нові методи будівництва 
які відповідають як вітчизняним так і міжнародним нормам та стандартам.
Житлове будівництво в першу чергу повинно фінансуватись з боку 
держави та вітчизняних інвесторів, але треба залучати іноземних інвесторів 
на український ринок житла.
Даний проект житлового будинку має: 
високий рівень архітектурних, планувальних, конструктивних, 
технологічних і інженерних рішень;
- відповідає всім нормативним документам по проектуванню і будівництву.
Арк.
192 ПЗ Б-ІІск
3м. Кільк Арк. № док Підп. Дата.
Інв. № ориг. І Підпис і дата І Зам. інв.
2. Архітектурно-будівельний розділ
2.1 Вихідні дані
Житловий будинок розташований у південно-східній частині міста 
Кропивницький.
В даний час ця ділянка вільна від забудови.
Кліматологія місця будівництва характеризується наступними показниками, 
прийнятими згідно [1], [2] :
- кліматичний підрайон - II;
- розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної 
доби мінус 26 С;
- розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної 
п'ятиденки мінус 22° С;
- вага снігового покрову - 70 Па;
- швидкісний напір вітру - 30 Па;
- глибина сезонного промерзання ґрунту - 108 см;
- зона вологості-ІІІ.
Переважні напрямки вітрів: в теплий період року -  північно-західний; в 
холодний період року -  південно-західний.
2.2 Опис схеми генплану
Генеральний план розроблено, згідно вимог [3], у відповідності із проектом 
забудови міста Кропивницький.
Будівельний майданчик має спокійний рельєф з нахилом на південно-захід і 
має перепад висот у межах майданчика 1,0 м. Майданчик в територіальному 
центрі міста і межує на північному сході з вулицею О. Ольжича.
Головним фасадом житловий будинок виходить на вул. О. Ольжича.
Сейсмічність в районі будівництва < 6 балів, тому заходи з сейсмікобезпеки не 
передбачені.
Геологічна будова площадки вивчена до глибини 20 м. Ґрунтові води на 
означеній глибині не визначені.
Згідно гідрогеологічного звіту, будівельний майданчик має такий геологічний 
розріз:
- перший шар -  пісок мілкий ^ = 0 ,8  м;
- другий шар -  суглинок Н2=3,3 м;
- третій шар -  пісок середній Н3=2,3 м;
- четвертий шар -  пісок мілкий Н4=9,95 м.
На прилеглій території зелені насадження підлягають максимальному 
збереженню.
2.3 Об’ємно-планувальні рішення будівлі
Об'єм будівлі має розвинуту каскадну композицію, по вертикалі виділяються 
сходові клітини та еркери.
Арк.
1 9 2 . Б - 1  І с к  П З
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 6
Житловий будинок каскадний, кількість поверхів - від 9 до 10. Будівля в осях 
має цокольний поверх висотою 2,82 м в чистоті.
Блок-секція має техпідпілля висотою 2,50 м в чистоті для розміщення 
інженерних комунікацій та технічних приміщень.
Житлова частина будинку має висоту поверху по 3 м. Набір та планування
квартир запроектовано згідно з побажанням замовника. Квартири передбачені з
функціональним зонуванням, мають лоджії, балкони. В цих квартирах можуть 
проживати сім'ї різного складу.
З усіх сторін житлового будинку передбачена можливість проїзду пожежних 
машин згідно вимог [4].
Частина квартир верхніх поверхів вирішена в двох рівнях.
Загальна кількість квартир - 148, в тому числі:
- 1к-32шт. 2к - 63 шт.
- 2к в двох рівнях - 1шт;
- Зк в двох рівнях - 2шт;
- 4 к в двох рівнях - 5 шт.
- 5 к в двох рівнях - 2 шт.
Загальна площа однією квартири:
- 1к-49,4...51,7м2
- 2к-63,8...84,7м2
- 2к в двох рівнях - 112,2 м
- Зк-84,6
- Зк в двох рівнях - 121,8, 125,5 м
- 4к в двох рівнях - 136,9... 150,6 м
- 5к в двох рівнях - 161,6,166,2 м
Житловий будинок забезпечений пасажирськими ліфтами. Кожна квартира 
має вихід на одну сходову клітину 1-го типу. В якості другого еваковиходу з 3-го 
по 9-й поверх служить вихід з квартири на балкон або лоджію з глухим 
простінком шириною не менше 1,2 м.
Об'ємно-планувальні рішення прийняті згідно вимог [5].
Експлікація приміщень наведена у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 -  Експлікація приміщень_________________
Катего
&
К2  
—З 
к 
ІТайменування Площа, Р
К к кв.м приміщ
3-х кімнатна квартира 95,0
3-х кімнатна квартира 101,75
2-х кімнатна квартира 73,4
Кімната консьєржа 16,2
3-х кімнатна квартира 113,9
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 7
Продовження таблиці 2.1
1 -но кімнатна квартира 53,5
Кімната консьєржа 16,2
3-х кімнатна квартира 95,0
2.4 Конструктивні рішення будівлі
Основні конструкції та матеріали для будівництва житлового будинку 
використані згідно каталогів уніфікованих виробів для Кіровоградської області.
Конструктивна схема будівлі -  стінова, вирішена з повздовжніми цегляними 
несучими стінами, об'єднаними дисками перекриття в єдину систему.
Під житловий будинок з вбудованими приміщеннями запроектовані 
залізобетонні пальові фундаменти Ь=5м, марка паль С5-3, прийняті згідно [6]. На 
монолітному ростверку влаштовують рандбалки з монолітного залізобетону.
Стіни техпідпілля - бетонні блоки, прийняті згідно [7].
Стіни - цегляна кладка з каменю вапняно-піщаного, прийнятого згідно [8] з 
утеплювачем ЯОСКМІЖ фірми "КОСКЮДЮОЬ", прийнятим згідно [9].
Перегородки -  міжквартирні гіпсобетон -200мм, внутрішньоквартирні -  
гіпсобетон 100мм, в вологих приміщеннях з керамічної цегли 120мм, прийнятої 
згідно [10].
Перемички - для перекриття віконних та дверних прорізів використовуються 
збірні залізобетонні перемички, прийняті згідно [11]. Величина спирання 
залізобетонних перемичок не менше 250 мм.
Перекриття і покриття запроектовані з типових збірних пустотних 
залізобетонних плит прийнятих згідно [12] і частково монолітних ділянок.
Покрівля -  проектом передбачено влаштування 2-х шарової рулонної покрівлі 
«Біполь» згідно вимог [13].
Вікна та вітражі - індивідуальні металопластикові прийняті згідно [14].
Двері - вхідні в квартири - металеві посилені прийняті згідно [15], міжкімнатні 
-  дерев’яні згідно [16].
Підлога - прийнята з урахуванням призначення приміщень. Покриття 
підлоги в квартирах прийнято з лінолеуму на теплоізолюючій основі. Стяжка 
виконується з розчину по керамзитовому гравію, що є звукоізоляційним шаром.
згідно вимог [17].
Проект передбачає встановлення двох пасажирських ліфтів згідно вимог
[1 8 ]/
Сходи прийняті залізобетонні згідно [19]. Сходинкова клітина збірно-монолітна і 
складається з маршу і площадки, які кріпляться шляхом зварювання закладних деталей 
і замонолічування швів.
2.5 Спеціальні заходи та роботи
2.5.1 Заходи щодо забезпечення санітарно-гігієнічних вимог
Будинок, що проектується за рівнем комфорту та соціальної спрямованості 
належить до категорії II. При проектуванні даного житлового будинку до уваги
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 8
брали виконання санітарно-гігієнічних вимог, відповідно до умов фізико- 
географічного районування території України. Так як на першому поверсі 
розміщені вбудовані нежитлові приміщення масового відвідування підходи і 
під'їзди до них не перешкоджають під'їзду до кожного входу житлового будинку 
пожежних, санітарних машин та пересувної техніки комунальних служб.
Тривалість інсоляції згідно [20] забезпечена: в одно-, дво- і трикімнатних 
квартирах - не менше ніж в одній кімнаті. У квартирах передбачені такі 
приміщення: житлові кімнати, кухня, санвузли, ванні кімнати, 
внутрішньоквартирні коридори. Приміщення, що мають природне освітлення 
забезпечені провітрюванням через стулки вікон, кватирки та інші пристрої. При 
проектуванні елементів конструкцій, їх з'єднань, а також вентиляційних решіток 
забезпечені умови щодо захисту приміщень квартир від проникнення 
паразитуючих тварин і комах. Будівельні та оздоблювальні матеріали, в тому 
числі матеріали, що використовуються для виготовлення вбудованих меблів, 
систем гарячого і холодного водопостачання, вентиляції забезпечують у них 
гігієнічні вимоги .
2.5.2 Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки
Житловий будинок та вбудовано-прибудовані приміщення обладнуються 
первинними засобами пожежогасіння. На кожному поверсі в кожній пожежній 
шафі встановлюється по одному порошковому вогнегаснику ВП-6 та в кожному 
офісному приміщенні вуглекислотні вогнегасники. Крім цього в кожній квартирі 
передбачається по одному водопійному вогнегаснику ВВП-6.
Протипожежний водопровід забезпечує подачу води на внутрішнє 
пожежогасіння через внутрішні пожежні крани житлового будинку та 
автоматичне спринклерне водяне пожежогасіння вбудовано-прибудованих 
приміщень з пожежними кранами на системі автоматичного пожежогасіння.
Витрати води на зовнішнє та внутрішнє пожежогасіння приймаються згідно
[21] відповідно до об’єму будівлі.
Для забезпечення необхідної кількості води і забезпечення необхідного напору 
для подачі її на внутрішнє та автоматичне спринклерне пожежогасіння 
запроектована насосна станція з двома насосами фірми Grundfos Hidro Multi 
марки 2CRS 64-3-1(1роб.,1рез.) продуктивністю ()=52.6м3/год і напором Н=38м та 
бак запасу води, ємкість якого скаладає 26,3м3. Пуск насосів здійснюється 
автоматично від КСК системи автоматичного та внутрішнього, через пожежні 
крани пожежогасіння.
Атоматичному пожежогасінню підлягають всі приміщення вбудовано- 
прибудованих приміщень. Проектом передбачаються вісім вузлів керування з 
контрольно-сигнальним клапаном (КСК), від яких автоматично запускається 
система автоматичного пожежогасіння:
Інтенсивність зрошення площі, що гаситься складає 0.08л/с.м2.
Мережі внутрішнього водопроводу автоматичного пожежогасіння
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 9
виконуються із сталевих електрозварних труб, прийнятих згідно [22] 
025x2,2н- 159x3,2мм і фарбуються олійною фарбою за два рази.
Даний пункт розділу виконаний згідно вимог [4] і передбачає такі заходи:
- застосування будівельних конструкцій і дверей із нормативною 
вогнестійкістю, яка підтверджується сертифікатами відповідності системи 
УкрСЕПРО, виданими Державним центром сертифікації виробів протипожежного 
призначення при МВС України ;
- технічні й підвальні поверхи поділені протипожежними перегородками 1-го 
типу на відсіки (по секціях);
- запроектовані проїзди шириною 4.0м з усіх сторін будівлі на відстані 8.0 м 
для пожежних машин;
- будинок розташований на протипожежній відстані від інших будівель та 
споруд;
- забезпечення будинку нормативними підходами до місць зовнішніх шляхів 
евакуації;
- житловий будинок обладнаний протипожежним водопроводом з витратою 
води на внутрішнє пожежогасіння 5.0л/сек з розрахунку дії двох струменів по 
2.5л/сек кожен;
- вбудовано-прибудовані приміщення обладнуються протипожежним 
водопроводом автоматичного пожежогасіння та внутрішнім пожежогасінням 
через внутрішні пожежні крани;
-витрата води на автоматичне пожежогасіння складає 9.6л/сек., на внутрішнє 
через пожежні крани 5л/сек. із розрахунку дії двох струменів по 2.5л/сек.;
- проект передбачає первинні засоби пожежогасіння;
- розрахункова витрата води на зовнішнє пожежогасіння прийнята 35л/сек, з 
урахуванням прийнятої кількості пожеж -  одна;
- зовнішнє пожежогасіння здійснюється існуючим на існуючій мережі 
водопроводу та запроектованими пожежними гідрантами;
- забезпечення на шляхах евакуації нормативних за розмірами проходів, 
дверей;
- дотримання вимог “Правил безпечної експлуатації ліфтів” при проектуванні 
ліфтового господарства;
- передбачено вікна та світлові приямки для димовидалення з підвалу;
- спеціальні шахти для димовидалення з клапанами і примусовою витяжкою;
- вентиляційні системи підпору повітря в ліфтові шахти;
- розміщення вентиляційних установок підпору повітря і димовидалення в 
окремо розташованих приміщеннях вентиляційних камер, відгороджених 
протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу;
- виходи з підвалу безпосередньо назовні;
- огорожі балконів і лоджій запроектовані з негорючих матеріалів;
- зазори проходження комунікацій крізь стіни наглухо закладаються 
цементним розчином;
- розподіл електроенергії по будинку від мережі із глухозаземленою 
нейтраллю;
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 10
- розташування електрощитових у спеціально виділених приміщеннях;
- забезпечення селективності вимикання пошкоджених електроустановок 
запобіжниками й автоматами;
- використання проводів і кабелів стійких до поширення полум‘я, які 
виготовлені з матеріалів, що мають помірну димоутворювальну здатність;
- захист мереж та електрообладнання від перевантаження струму короткого 
замикання;
- улаштування аварійного, евакуаційного й чергового електроосвітлення;
- розташування вимикачів і розеток на безпечній висоті;
- дотримання норм освітленості;
- використання пониженої напруги для ремонтних робіт;
- заземлення, шляхом приєднання до контуру заземлення, металевих нестру- 
моведучих частин електрообладнання, які можуть опинитись під напругою через 
пошкодження ізоляції;
- виконання заземлюючого устрою та блискавкозахисту;
- використання датчиків довибухонебезпечних концентрацій газу;
- застосування електрообладнання й освітлювальної апаратури в нормальному 
й пожежобезпечному виконанні для приміщень відповідних категорій;
- обладнання приміщень автоматичними установками пожежної сигналізації і 
пожежогасіння, а також системою оповіщення про пожежу та керування 
евакуацією людей;
- автоматичне вимикання вентсистем при пожежі;
- автоматичне відкривання поповерхових клапанів димовидалення й 
включення вентиляторів протидимних установок від двох сповіщувачів пожеж­
ної сигналізації, установлених у передпокоях квартир, а також дистанційне
- від кнопок, які встановлюються на кожному поверсі в шафах пожежних 
кранів.
2.5.3 Заходи шодо забезпечення енергозбереження
Керуючись нормативними матеріалами з енергозбереження та згідно вимог 
[5], які чинні в Україні, проектом передбачені такі основні заходи по 
енергозбереженню:
- при входах у будівлю передбачені тамбури;
- передбачається ущільнення інженерних комунікацій та вентиляційних шахт 
у місцях їх виходу назовні;
- опір теплопередачі зовнішніх огороджуючих конструкцій відповідає нор­
мативним вимогам;
передбачено облік теплової енергії, водоспоживання холодної і гарячої
води;
- теплоізоляція трубопроводів опалення та гарячого водопостачання;
- передбачені прилади обліку всіх видів енергії;
- використання ліній електроживлення у внутрішніх мережах з урахуванням 
мінімальних втрат напруги;
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 11
- максимально - можливе використання природної вентиляції;
- застосування сучасного енергозберігаючого обладнання;
- застосування енергозберігаючих освітлювальних ламп;
2.6 Інженерне обладнання будинку
Проектом передбачена система опалення з по квартирним розведенням. В 
кожній квартирі встановлений вузол обліку з автоматичним балансировочним 
клапаном типу ASV-PV- регулятор тиску прямої дії; запірно-вимірювальній 
клапан ASV-M та колектором на 2,3 або 4 контури.
По квартирний облік тепла здійснюється тепло лічильником марки "Sonocal 
500" фірм Danfoss.
В якості нагрівальних приладів прийняті радіатори "MC-140-108".
Для регулювання тепловіддачі на підводках до нагрівальних приладів 
встановлені терморегулюючі клапани RTD-N фірми "Danfoss".
Трубопроводи системи опалення квартир монтуються із метало пластикових 
труб фірми "REXAU" і прокладаються в конструкції підлоги та під плінтусами.
Ухил трубопроводів і=0,002 в напрямку розподільчого колектора.
Вертикальні розподільчі стояки виконати із стальних водогазопровідних труб, 
прийняті згідно [22]. На стояках передбачені нерухомі опори в перекритті між 2-3 
поверхами та між 9-10 поверхами. Над підлогою 6-го поверху встановлюється 
компенсатор лінійного розширення трубопроводів типу FLEXORARPIO фірми 
Danfoss.
Трубопроводи опалення сходових клітин передбачені із стальних 
водогазопровідних легких труб, прийняті згідно [22] і фарбуються олійною 
фарбою за два рази.
В якості нагрівальних приладів для сходової клітини прийняті регістри із 
ребристих труб типу ТР-2, Ь=2м.
Видалення повітря із системи опалення здійснюється через пробки для 
випуску повітря, які розташовані на нагрівальних приладах та через автоматичні 
клапани типу МАТІС на розподільчих колекторах.
Усі неізольовані трубопроводи та опалювальні прилади фарбуються олійною 
фарбою за 2 рази.
Вентиляція цокольного поверху та теплового пункту передбачається 
припливно-витяжна з природним спонуканням.
Приплив здійснюється через продухи, а видалення повітря через витяжні 
канали, які виводяться вище покрівлі.
Повітроводи виконуються із покрівельної сталі. Повітроводи фарбуються 
олійною фарбою за 2 рази.
Вентиляція житлового будинку передбачається припливно-витяжна з 
природним спонуканням.
Повітрообмін приміщень визначається згідно з діючими нормами.
Витяжка з кухонь та санвузлів передбачається вентиляційними каналами в 
будівельних конструкціях, які виводяться вище покрівлі.
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ 11 Z0
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
На витяжних каналах кухонь та санвузлів установлюються вентиляційні 
пластмасові решітки типу МУ фірми "ВЕНТС".
В кухнях, санвузлах останнього поверху проектом передбачається 
встановлення канальних вентиляторів типу EDM фірми "Soler & Palau".
Монтування систем опалення та вентиляції проводити у відповідності з 
правилами виробництва і приймання робіт та у відповідності з вимогами 
"Проекту виконання робіт", розробленого генеральною підрядною організацією і 
затвердженого у встановленому порядку.
Газопостачання - проект передбачає постачання комплексу житлових 
будинків по вул. О. Ольжича в м. Кропивницький природним газом низького 
тиску.
Джерело газопостачання - існуючий газопровід низького тиску, який 
проходить по вул. О. Ольжича.
Калорі• йні• сть природного газу- 8025 ккал/нмЗ .
Питома вага природного газу - 0.683 кг/м .
Газопроводи виконуються із сталевих електрозварних труб, прийняті згідно
[22] із сталі ВСт2сп, не нижче 2-ї категорії на зварюванні, а у місцях установки 
арматури - на різьбі. Стояки прокладаються відкрито в кухнях. Підключення плит 
до газопроводу виконуються на згинах.
Газопроводи в місцях проходів через стіни та перекриття прокладаються в 
футлярах.
Простір між стіною або перекриттям і футляром замуровується цементним 
розчином, а простір між газопроводом та футляром заповнюється просмоленим 
клоччям, гумовими втулками або іншим еластичним матеріалом.
Після монтажу газопроводи фарбуються олійною фарбою жовтого кольору за 
два рази.
Проектом прийнята установка в кожній кухні газового лічильника 01.6 та 4-х 
конфорочної газової плити з духовою шафою. Відключаючи крани плит 
встановлюються на висоті 1,5 м від підлоги.
Газові побутові лічильники встановлюються на 1.6 м від підлоги до низу 
лічильника. Відстань від лічильника по горизонталі повинна бути не менше:
- до газової плити -  0,8 м;
- до комунікацій електропостачання, радіо -  0,35 м;
- до радіаторів та трубопроводів опалення -  0,5 м.
В кухнях квартир передбачена припливно-витяжна вентиляція з природним 
спонуканням. Витяжка - через витяжні канали. Приплив - через щілину між 
підлогою та дверима. Площа живого перерізу щілини повинна бути не менше 0,02 
м2.
Холодне водопостачання - житлового будинку здійснюється від міської 
водопровідної мережі після підвищувальних насосів.
Тиск в міській водопровідній мережі - 54,0 кгс/см2.
В житловому будинку запроектовано господарчо-питний водопровід з 
тупиковою системою розведення магістральних мереж.
Стояки, магістральні та розвідні трубопроводи холодного водопостачання
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 13
прокладаються під стелею цокольного поверху із поліетиленових труб 025-
100мм марки "М и Ш Б " фірми "ІШНАи".
Розвідні трубопроводи в санвузлах квартир прокладаються над підлогою із 
поліетиленових труб 015мм марки "КАНІ8" фірми "КЕНАи" з встановленням 
запірної та регулюючої арматури.
Для комерційного обліку витрат води в кожній квартирі встановлюється 
лічильник холодної води КВ-1,5.
Для обліку загальних витрат води в підвалі житлового будинку встановлено 
водомірний вузол з лічильником холодної води КВБ-10.
Система внутрішнього водопроводу включає в себе: ввід, водомірний вузол, 
стояки, розвідну мережу, підведення до санітарних приладів, водорозбірну, 
змішувальну, запірну та регулюючу арматуру.
Магістральні та розвідні мережі холодного водопостачання 015-100мм по 
підвалу та стояки ізолюються ізоляцією (полотно ППЗ-5мм) із пінополіетилену 
"ПОЛИИЗОЛ" заводу "Укрпінополіетилен
Гаряче водопостачання - житлового будинку здійснюється мережею 025- 
80мм від теплового пункту, який розміщений в цокольному поверсі.
Стояки, магістральні та розвідні трубопроводи гарячого водопостачання 
прокладаються під стелею цокольного поверху із поліетиленових труб 025-80мм 
марки "К А Ш К " фірми "КЕНАи".
Розвідні трубопроводи в санвузлах квартир прокладаються над підлогою із 
поліетиленових труб 015мм марки "КАЦНІБ" фірми "КЕНАІІ" з встановленням 
запірної та регулюючої арматури.
Для комерційного обліку витрат гарячої води в кожній квартирі 
встановлюється лічильник гарячої води КВ-1.5.
Для обліку загальних витрат води в підвалі житлового будинку встановлено 
водомірні вузли з лічильником гарячої води: -на трубопроводі гарячої води КВБ- 
10, на трубопроводі циркуляційної води КВБ-2,5.
Магістральні та розвідні мережі гарячого водопостачання 025-80 мм під 
стелею цокольного поверху та стояки в штрабах ізолюються ізоляцією (полотно 
ПП-5мм) із пінополіетилену "ПОЛИИЗОЛ" заводу "Укрпінополіетилен".
Господарчо-побутова каналізація - відведення стічних вод від сантехнічних 
приладів, що здійснюється за допомогою випусків в дворову каналізаційну 
мережу.
Каналізаційна мережа в санвузлах прокладається з полівінілхлоридних труб 
50-110мм марки Цропаї НТ+ фірми "иропог" (Німеччина). Стояки житлового 
будинку та трубопроводи, які прокладаються через приміщення цокольного 
поверху, запроектовані з чавунних каналізаційних труб 050-100мм.
Для вентиляції каналізаційної системи встановлені каналізаційні стояки 
0100мм, які об'єднуються на горищі і вентиляційним стояком 0100-150мм 
виводяться вище покрівлі на 300мм.
Ванна в кожній квартирі обладнується урівнюючи електричні потенціали 
провідником, який монтується між ванною і водопровідною трубою.
Дощова каналізація - відведення дощової та існуючої води з покрівлі
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 14
здійснюється каналізаційною мережею з чавунних напірних труб прийнятих 
згідно вимог [23] за допомогою стояка на поверхню землі (відкритий випуск).
Монтування стояка передбачається з чавунних напірних труб, прийнятих 
згідно вимог [23], випуски із стальних електрозварних труб 108x4мм по [22].
На зимовий період передбачене відведенням талої води в господарчо-побутову 
каналізацію
Енергопостачання виконується від міської підстанції двома кабелями - 
основним і запасним.
2.7 Технічні та розрахункові дані
2.7.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі
Рисунок 2.1 Фрагмент конструкції зовнішньої стіни
Будівництво ведеться в м. Кропивницький, що знаходиться у 1-ій 
температурній зоні. Проектом передбачене слідуюче конструктивне рішення 
зовнішньої стіни будинку -  силікатна цегла з утепленням з боку фасаду.
Конструктивне рішення такої стіни передбачає влаштування зовнішньої стіни 
із силікатної цегли на цементно-піщаному розчині М50 товщиною 510мм з 
утепленням пінопластом ЯОСКМІЖ фірми "ІІОСКК\\ЮОЬ", товщиною 80 мм 
оштукатуреною полімерним розчином з втопленою сіткою з скловолокна.
Величина потрібного термічного опору огороджуючої конструкції становить 
ІІоп=2,2 м2 °С/Вт, згідно [24].
В свою чергу термічний опір однорідних огороджувальних конструкцій, або 
окремого шару багатошарових огороджень визначається за формулою :
* = |  ( і . і )
де 8 - товщина шару, м,
X - коефіцієнт теплопровідності матеріалу, Вт/( м -К).
Опір теплопередачі термічно однорідної багатошарової непрозорої 
огороджувальної конструкції розраховується за формулою:
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 15
Д т=-1 .+ у Д + — (1.2)
а в ^  Я, а (
д е : а  в і а 3 - коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь 
огороджувальної конструкції Вт/( м2-К);
Відповідно а в = 8,7 Вт/(м2 -К). а 3 = 23 Вт/(м2 К).
Записуємо формулу (1.2) - відповідно до конструктивного рішення 
огороджувальної конструкції і одержуємо :
діаі / і  (1.3)
д.ооое-  / і  о/ о>  А е-е А 0 0'
Підставивши відповідні значення одержимо:
Я = 0 , 1 3 3 + - 5 ^ + - ^ - + - ^ + — + 0,05 = 4,25м 2-°С/Вт  
0,15 0,045 0,65 0,06
я 0п < я к
Таким чином розраховане значення опору теплопередачі прийнятої 
конструкції стіни перевищує нормативне значення, отже дана конструкція стіни 
цілком задовольняє вимоги теплоізоляції.
2.7.2 Специфікації
Таблиця 2.2 Специфікація залізобетонних елементів
Мас
Марк Найменування Позначення Кі
а поз л- а Приміт
ть один 
., кг
2 3 6
Плити перекриття
П-1 ПК 72.15-8 А т У 96 350
П-2 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК 68.15- 9 А т У 6 560
ПК 68.12-8 А т У 46 2050
П-3
П-4 ПК 54.15-8А ш У 41 530
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 16
П-5 ПК 30.15- 8 т 9 430
ПК 24.12- 8 т
П-6 16 70
Сходи
СМ ЛМП57.11.14-5 8 450
ДСТУ Б В.2.6-56:2008
СП ЛПП14.126 8 030
Фундаментні блоки
Ф-1 Ф16 4 47
Ф-1 ДСТУ БВ.2.6-108:2010 Ф16-12 4 21
Ф-1 Ф16-8 6 05
Арк.
192.Б-11ск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 17
00
Ж2
> Таблиця 2.3 -  Специфікація елементів заповнення прорізів
•о
Кількість по фасадах Маса
Поз. Позначення Найменування один, Приміт
1-25 25-1 А З-К З К З -А З - Всього кг
ІоЯ
Оя2«
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Вікна
0К-1 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж21-18Н.ССП.І.1.ПО.П 12 10 22 86
ОК-2 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж 15-18Н.ССП.1.1 .ПО.П 42 24 70 35
ОК-3 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж21 -18Н.ССП.1.1 .ПО.П 90 60 150 65
ОК-4 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж21-21 .ССП.1.1 .ПО.П 20 20 90
ОК-5 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж21 -10.ССП.1.1 .ПО.П ЗО ЗО 75
ОК-6 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж15-15 .ССП.1.1 .ПО.П 14 14 28 38
ОК-7 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж21-15.ССП.І.1.ПО.П ЗО 30 60 80
ОК-8 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж21-18.ССП.1.1 .ПО.П ЗО ЗО 60 86
Ю
Ьіп ОК-9 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж21-21 .ССП.1.1 .ПО.П 60 60 90
о Балконні двері
я
Я ДБ-1 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Д.ВнЖ21 -8Кр.К.Б. 1 .П.Пр. Л зо 60 90 75
00
Д.ВнЖ21- 
ДБ-2 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 зо 60 90 80
1 ОКр.К.Б. 1 .П.Пр.Л
Двері зовнішні
ДЗ-1 ДСТУ Б.В. 2.6-11-97 ДНГ 21-13 - 2 - - 2 105
ДЗ-2 ДСТУ Б В.2.6-15-99 ДМП 21-15 5 - - - 5 115
020
Я
> Таблиця 2.4 -  Специфікація елементів заповнення прорізів
тяз Маса
Поз. Позначення Найменування Кі-
ть один, Приміт
кг
1 2 3 8 9 10
Двері внутрішні
19 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ДО 21-12 49 15
20 ДСТУ БВ.2.6-15:2011 ДО 21-9 49 15
Р 21 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ДО 21-9 Л 93 13
22 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ДО 21-8 41 13
23 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ДО 21-8 Л 21 21
24 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ДГ 21-7 25 13
25 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ДГ 21-7 Л 46
40 Двері вхідні в квартири
ю
Ьі 17 ДСТУ Б В.2.6-11-2011 ДН 21-11 52
*о 18 ДСТУ Б В.2.6-11-2011 ДН 21-11л 96
я
00
>
чо хяз
200X
т>з Таблиця 2.5 -  Специфікація елементів перемичок
Кількість по поверх. Маса 
ю* Поз. Позначення Найменування Приміт
*3 1 2-10 Всього од., кг
О
1 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 10 ПБ 25 -  37 -  п 5 - 5 292
2 ДСТУ БВ.2.6-55:2008 9 П Б 2 2 - 3 - И 1 5 6 125
їя=>я 3 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 9 ПБ 25 -  8 -  п - 12 12 140
4 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 10 ПБ 21 -  27 п 5 - 5 246
ярэ
5 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 8 ПБ 1 9 -3  - п - 20 20 52
6 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 8 ПБ 1 0 -  1 - й - 16 16 28
7 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 8ПБ 1 3 - 1 - п - 20 20 35
8 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 9 ПБ 13 -  37 -  п - 24 24 74
9 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 9 ПБ 16 -  37 -  п 4 - 4 88
10 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 8 ПБ 1 6 -  1 - п 10 - 10 42
11 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 9 ПБ 1 8 - 3 7 - п 4 - 4 103
12 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 8 ПБ 17 -  2 -  п 6 - 6 45
£я
192.Б-1 Іск ПЗ
2.7.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі
Зовнішнє оздоблення фасаду виконують декоративними розчинами, 
лицювання цоколю будівлі виконують плиткою «рваний камінь» та полірованими 
гранітними плитами.
ГІілони, огорожа балконів і лоджій, парапетна частина стін оздоблюються 
фасадною фарбою ЮХА „Тіккуріла".
Внутрішнє опорядження - для входу в квартири встановлюють металеві двері, 
міжкімнатні двері виконані дерев’яними оздобленими напівглянцевою олійною 
фарбою фірми ТІКХІЖІЬА. Для опорядження стін приміщень використовують 
водоемульсійне фарбування по високоякісній штукатурці. Для кухонь, санвузлів 
та інших допоміжних приміщень застосовують керамічну плитку і фарбування. 
Підлогу у житлових кімнатках влаштовують з ламінату, в санвузлах, ванних 
кімнатах, на балконах та кухнях влаштовують з керамічної плитки
Підлогу місць загального користування виконують з мозаїчного бетону.
Відомість об'ємів опоряджувальних робіт наведена у таблиці 2.5.
Таблиця 2.6 - Відомість опорядження приміщень
Один. Разом по В тому числі:
№ виміру будівлі
Найменування робіт Житл Офіси
п о-вий №1...8
і
2 3 ■4 б 6
Влаштування стяжки: 
цементної м2 115 1045
бетонної
Влаштування гідроізоляції: 
цементної м2 754
„Осмосілом” 1670
теплоізоляції 952
Улаштування бетонних підлог м2 607
Заповнення прорізів: 
віконних м2 104
дверних м2 20 142
вітражів м2 63 167
Скління м2 31
Внутрішнє опорядження:
шпаклювання м2 261 81
штукатурення м2 1429
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 21
2 3 4 5 6
пофарбування: олійне м2 379 332
вапнякове м2 293
емалеве м2 105 151
клейове м2 292 219
Улаштування перегородок
цегляних м2 8347 172
Улаштування підлог: 
плиткових м2 2317
з гранітних плит
лінолеумних м2 10247
з плиток керамограніт м2 <
мозаїчних м2 1208
Заповнення прорізів:
віконних м2 2742
дверних м2 2014
вітражів м2 63 107
Внутрішнє опорядження:
підготовлення поверхні під 
зарбування м2 15251
штукатурення м2 32387
пофарбування: олійне м2 3457
вапнякове м2 2308
клейове м2 8875
емалеве м2 4545
полівінілацетатне м2 984
силікатне м2 1770
фарбою ,ХШ А” м2 2294
обклеювання шпалерами м2 27098
облицювання:
гіпсокартоном м2 1604
глазурованою плиткою м2 4015
Зовнішнє опорядження:
штукатурення 
декоративними розчином м2 13098
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 22
облицювання: плитками 
„під рваний камінь” 2
М 570
гранітними плитами 2
М 72
покриття оцинкованою 2 .....
М 10951
2.8 Техніко економічні показники
Таблиця 2.7 - Техніко економічні показники
Найменування Од. вим. Кількість
Площа ділянки м2
Площа забудови м2 2390.0
Будівельний об'єм м3 72055.4
житлового будинку
цокольного поверху 7816.7
Кількість квартир, в шт. 148
тому числі:
- однокімнатних 32
- двокімнатних 63
Загальна площа квартир м2 12215.10
Житлова площа м2 7163.15
Загальна площа 
вбудовано- м2 1451.85
прибудованих
приміщень, в тому числі: 989.85
офісів
магазину 462.0
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 23
3. РозрахрнкоЬо-констррктидний розділ
3.1.1 Розрохрнок плити перекриття 
Вихібні бані, згібно таблиці В.1 А.1 [23]
Бетон класу С-25
Арматура класу А400С, А240С
Бетон класу С-25:
призмоба міцність (Зй = 14,5 МПа,
осьобий р о з тя г  = 1,05 МПа;
початкобий мобуль пружності Е6 = 27,0-103 МПа.
Арматуру класу А240О 
розрахункобий опір розтягубання: 
позбобжньої арматури = 225 МПа 
поперечної арматури = 175 МПа 
мобуль пружності Е$1 = 2,1-Ю5 МПа
Арматуру класу А400С; 01О...4О мм ^  = 365 МПа; Е3 = 2,0-Ю5 МПа.
Розрахунок панелей перекриття  биконусться за Обома групами граничних 
станіб. Групи граничних станіб устаноблені за Отними ДБН В.2.6-98:2009 
Конструкції бубинкіб і споруб. Бетонні т а  залізобетонні конструкц ії.
Ширина панелі береться рібною номінальній ширині 6 припущенні, що шби 
між панелями замонолічуються бетоном. Перерізи п усто тн и х  т а  ребристих 
панелей прибобяться бібпобібно бо бботабробого йт абробого перерізіб. У
панелях з обальними і круглими пустотам и ширина ребра іт община полиць,
що ббобяться б розрахунок, можуть бстаноблюбатись шляхам прибебення 
обальних і круглих п у с т о т  ба екбібалентного перерізу прямокутних п у с т о т  
з тією ж площею і моментом інерції.
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
1 Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата 24
Рисунок 3.1.1 -  Плита перекриття
СО
с о
с ч
ч с о
00 14 60
00
Рисунок 3.1.2 -  Плита перекриття
3.1.2. Розрахунок плити зо першою групою гроничних навантажень 
Розрахунок плити за першою групою граничних станіб умобно розділя­
ється  на розрахунок плит (полиць) і розрахунок ребер.
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата 20
Таблиця 3.1 -  Збір навантажень на плиту
Нормати&не на&а­ Коефіцієнт Розрахункобе на­
На&антаження нтаження, Н /м 2 набійності уг вантаження, Н /м 2
Ш остійне на&антаження:
а) лінолеум 0,05 1,2 0,06
б) утеплю&ач 0,6 1,2 0,72
6) зЬукоізоляція 0,02 1,2 0,024
г) з /б  плита перекриття 3 1,1 3,3
Всього, у 3,67 4,104
2.Тимчасо&е навантажен­
ня
У=5,3 кН /м 2: 2,65 1,2 3,18
а) короткочасне 2,65 1,2 3,18
б) три&ало біюче
Побне на&антаження, д+У 8,97 10,464
/  ї й
Т
~ | І
/І/„  1 4 0
3 0 0 - / /
/І /  6 0 0 0
/ //
Рисунок 3.1.3 -  Схема спирання плити
І о=6000-2 *1 0 -2 *1 40 /2 = 5 84 0
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата 26
■ 10 , 4 6 4
\І/\/\ /\ /\ /\ / \/ \/\ /\ /\ /\ / \/ \ /\/\ /\А/\ /\ / \/ \А- лА/\ А/ 5/ \/\А/\/\ІАр х̂
/\ /\/\ /X/Xк /\/\ 1 /чАл /\/\ /\/\ /\/\ к /\ /ч/\/\ /\ А '  \/\ /\/\
5 8 4 0
/
Рисунок 3.1Л -  Розрахунком  схемо плити 
Визначаємо згинаючі моменти Зля прийнятої розрахунко&ої схеми:
1) ЬіЗ розрахунко&их на&антажень:
м & + У)хІо2 хЬу
 =  — (3.1)
( д  +  У ) х ! 0 х & /
Є= І (3.2)
М = 10Л64х5,8^2х1 ,5 /8  = 66.915 Нм,
0 = 10.464x5,8x1,5/2 = 45.832 Н,
2) 60 побного нормативного навантаження:
Мн = 8.94х5,842х1,5 /8  = 57.361 Нм,
0 Н = 8.94x5,84x1,5/2 = 39.289 Н,
3) ВіЗ нормативного тривало Зіючого навантаження:
Мтрн = 4,104x5,842х1,5 / 8  = 26,2 Нм,
0 трн = 4,104x5,84x1,5/2 = 17,98 Н;
Визначаємо п о л о ж е н н я  нейтральної лінії за формулою, Зе Із0 = 4 0 - 2 -2 /1  
37 см:
М„ = 11,5x3,9x1,5x119-0,5x3,9) = 114,7 Нм:
Мп = 114,7 Нм > Мтох = 66,915 Н.
Виконання умоВи Вказує на те, що нейтральна л і н і я  прохоЗить В полиці, 
тому поЗальші розрахунки ВеЗемо як Зля прямокутного перерізу.
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата 27
А0 = 66,915/(11,5х100х146х192) = 0,11-» *=  0 , 9 4 ^ =  0,12. 
Порівнюємо £ з ^  за формулами:
со = 0,85 -  0,008 х 14.5 = 0.758;
й ’ ^ Й ж  = Ш : г = 0 '1 2 < < "Д ™
+ 500 1,1
Знахобимо площу робочої арматури
А ,= ------------------  = 11.528 СМ2
325 х (100) х 0,94x19
Приймаємо арматуру 20 0 4  А400С, А2 = 12,31 см
3 .1Л. Розрахунок міцності на дію поперечних зусиль 
Розрахунок міцності похилих перерізів розраховуємо на Зію поперечної 
сили, яку сприймас бетон
0 = 0,6x1,2х(100)х18,5x37 = 49284 Н > 0 тах = 28377 Н.
Умова забобольняється, тому розрахунок хомутіб не потрібен, але їх 
встановлюємо конструкти&но. На білянці Ул ї0 біля опори крок поперечних 
стержнів приймаємо 5=6 /2=200 мм, а на білянці 1А  10 б серебині прогону 
бстаноблюЕмо крок 300 мм. Приймаємо арматуру 0 1 0  А400С А5 = 1,57 см2
3.1.5 Розрахунок плити за другою групою граничних станід 
Згібно Зля плит преб’ ябляються бимоги з ка те гор ії  тр іщ иност ійкост і: 
[асгс1] = 0,4 мм, [асгс2] = 0,3 мм.
Побна крибизна бизначасться за формулою--
(3.3)
г г, г2 г3
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. 28
П ід п и с Дата
Зе 1/п, -  початкова криЬизна ВІЗ короткочасної Зії Всього навантаження,
1 / г2 -  початкова крибизна ВІЗ короткочасної Зії триВало Віючого нава­
нтаження,-
1 / г ,  -  поВна криВизна ВіЗ триВало Віючої частини навантаження.
Розрахунок плити перекриття  за Зеформаціями Виконуємо В так ій  послі- 
ЗоВностг
1) Визначаємо коефіцієнт пружності у-
а) у=0,45 -  Зля короткочасного навантаження;
б) у= 0,15 -  Зля триВало Віючого навантаження,
2) Визначаємо коефіцієнт т й, який ВрахоВує нерівномірність розпоЗілу (нава­
нтажень) Зеформацій крайнього стисненого положення за ЗоВжиною Зілянки з 
тріщинами і береться рійним Зля Важкого бетону %= 0,9.
3) Визначаємо моЗульне ВіЗношення а :
а -  —Е. (3.4)
Е,
а  = 20х104/(3,1х104) = 6,452,-
4) Визначаємо коефіцієнт армуВання:
а ,
м = - (3.5)
Ьхк0
ц  = 12,31/(45,9x19) = 0,013;
5) знахоОимо значення коефіцієнта ф , :
сс
(Ьг - Ь ) х Ь г — х Л 8
V
(р/=  — (3.6)
ЬхИп
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. П 29
ід п и с Дата
„(145 45.9Ж 3.9
1 45.9x19
6) Визначаємо значення коефіцієнта ВіЗносної несучої зЗатност і 8
8 м (3.7)
ЬхК х
а) короткочасне наВонтаження:
5 = 66,915х(100)/(45,9х192х15х(100)) = 0,027;
б) триВало Зіюче навантаження:
5 = 57,361х(100)/(45,9х192х15х(100)) = 0,023;
7) знохоЗимо значення коефіцієнта X
и'
л = <р Х(1—— - ) (3.8)
2х И0
X = 0,443x11-3,9/(2x19)) = 0,398;
8) ВіЗносна Висота стисненої зони бетону-
і
10 х а х  /и
1
# = ■ 0,319
1 + 5 х (0,027 + 0)
1,8 +
10x6,452x0,013
б) триВало Зіюче навантаження:
і
= 0,322
1,8 +1 + 5х (0,023 + 0)
10x6,452x0,013
9) Визначаємо плече Внутрішньої пари сил:
2 = М П -О Зх^) (3.9)
Арк.
192.Б-11ск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Дата ЗО
П ід п и с
z = 19x11-0,5x0,319) = 15,965 см,
10) знахобимо пружній момент опору Wred по крайній р о зтя гн ут ій  зоні:
K ed = Ired (3.10)
У о
бе lred -  момент інерції перерізу Ьібносно голо&них осей;
у0 -  Ьібстань біб центра Ваги перерізу бо крайнього р о з тя гн уто го  Во­
локна;
s red
У о = (3.11)
А'red
бе Sred -  статичний  момент перерізу,- 
Ared -  площа при&ебенога перерізу,
Ared = 146*3,9+146*3,8+14,3*45,9+12,31*6,452= 1869,26 см2;
Sred = 146*3,9122-3,9/21+146*3,85/2+14,345,9(5,8+14,3/2412,31*6,452*3,0 = 
19923,91 cm3,-
19923,91
Уо = 10,66 CM;
1869.26
led = 147x53/1 2 +147x5x(40-28,2 -2 ,5}M8,5x352/1 2 +18,5x35x(28,2-17.5)2 = 205333
CM
= С1!0.’64608 = 9888-3 CM3;
11) знахобимо пружно-пластичний момент опору по р о зтя гн ут ій  зоні:
Ч і = (3.12)
бе у -  коефіцієнт геометр ії перерізу г = 1,75;
\л/р1 = 1,75x9888,3 = 14832,45 см3;
12) коефіцієнт бії навантаження:
а) бля короткочасного на&антаження: ер І5 = 1,1,
5) бля три&ало біючого навантаження: ер І5 = 0,8;
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
31,
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата
13) коефіцієнт роботи р о з тя гн у т о ї  зони бетону на білянці з тріщинами-
^  = 1 ,2 5 щ р % $ег*\б/р1\ М  (3.13)
а) бля короткочасного набантаження:
= 1,25 -  1,1х14832.45\66.915*105 = 1.244;
б) бля трибало біючого набантаження:
= 1,25 -  0,8х1.95-14832.45\66.915*105 = 0,425; 
г=19*(1-(0.12+0.443*3.9\19)\2(0.0443+0.12)=17.223
14) знахобимо крибизну 1 / г 1
і м
х ( •+- (3.14)
г, /г0 х г  Ех х Л х (ер /  + £) х Ъ х \  х Еь х у) )
1 66.915
-х(- 1.244 • + - 0,9
■) = 2.687* 1(
гх 19x17.223 20 • 10 х (100) х 11,528 (0,0.443 + 0,12) х 146 х 19 х 3.1 х (100) х 0,45)
15) бизначасмо крибизну 1 / г 2:
і і м Ф*
= — X- (3.15)
г2 г, М
57.361
— = 2,687 2.303 -10 '5 СМ;
г2 66.915
16) знахобимо крибизну 1/гф
1 66.915 1.252 ■ + - 0,9
) = 8.06*10“5
гЗ 19x17.223 *(;2 0 -104 х (100)х 11,528 (0,0.443 + 0,12)х146х19х3.1х(100)х0,45)
= 0,75 • 10“5 СМ;
17) побний прогин:
,  5 ;2 А  1 1
/  =  — х Г  х  ( ------------+  — ) (3.16)
48 г, г2 г3
/ =  5 А 8 х 5 8 0 2х(2,687 -  2,303 + 8,06).ю-= = 2,9 см,
Арк.
192.Б-11ск ПЗ
32
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата
ЗгіЗно [2] Зопустимий прогин Зля ребристої плити З о р іВ н ю с [ / ]= ^  = з,8СМ;
/ =  2,9 см < [ / ]  = 3,8 см.
Прогин знахоЗиться 6 межах Зопустимого.
3.1.6. Розрахунок плити по розкриттю тріщин 
Ширина р о зкр и ття  тріщин, нормальних Зо по&зЗоВжньої Вісі Визначається 
за формулою:
асгс =ЗхсрІ Х7/Х — X20х (3,5-100XЩхіЩ (3.17)
Е$
Зе 8 -  коефіцієнт Зля згинаючих елементів, 5  = 1; 
ф[ -  коефіцієнт, який Зорі&нюс:
а) при короткочасному навантаженні ф1 = 1;
б) при триВало Віючому навантаженні ф1 = 1,6 -  1,5хц = 1,6 -  1,5x0,013 = 1,58;
г\ -  Зля арматури перюЗичного профілю г\ = 1;
а 5 -  напруга В стержнях крайнього ряЗу арматури ВІЗ ВіЗпоВіЗного зов­
нішнього навантаження:
А3 х г
а) короткочасне навантаження-'
а ,  =66915x11001/(11,528x17,223) = 337.028 Н /с м 2
б) триВало Зіюче навантаження:
а ,  = 57361x11001/(11,528x17,223) = 288.909 Н /с м 2 
Ширина короткочасного  р о зкр и ття  тріщин:
^сгс ~ с̂гс1 ~ ^сгс2 + с̂гсЗ «’ (3.19)
Арк.
192.Б-11ск ПЗ 33
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата
Зе асгс1 -  почагпкоба ширина р о зкр и ття  тріщин ВІЗ короткочасної Зії Всього 
навантаження,-
асгс2 -  початкова ширина р о зкр и ття  тріщин ВІЗ короткочасної Зії т р и ­
вало Зіючого навантаження;
асгс3 -  поВна ширина р о зкр и ття  тріщин триВало Зіючого навантаження,- 
осг[1 = 1 х 1 х 1 х ^ М х 2 0 х (3 ,5  -  100x0,013)хі/ї7= 0,177 мм < [асгс11 = 0,4 мм;
асгсг = 1 х 1 х 1 х ^ х 2 0 х ( 3 , 5  -  100x0,000 6 )хИ 7  = 0,152 мм < [асгс11 = 0,3 мм;
аСгсз = 1 x 1 x 1 ,5 8 x 2 ^ x 2 0 x 1 3 ,5  -  100x0,00061x^17= 0,24 мм,
Оа-с = 0,177 -  0,152 -  0,24 = 0,265,
Арк.
192.Б-11ск ПЗ
34
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата
3.2 Розрахунок і  конструювання монолітної плоти 
Вихібні бані згібно таблиці В.1 А.1 [23]
Бетон класу С-20
Арматура класу А400С, А240С
Бетон класу С-20:
призмоба міцність = 11,5 МПа;
осьобий р о з тя г  = 0,90 МПа;
початковий мобуль пружності Ев = 27,0 Ю 3 МПа.
Арматуру класу А240О 
розрахунковий опір розтягування: 
позбо&жньої арматури = 225 МПа 
поперечної арматури ^  = 175 МПа 
мобуль пружності Е5І = 2,1-Ю5 Мпа
Арматуру класу А400С; 01О...4О мм ^  = 365 МПа; Е8 = 2,0-Ю5 МПа.
3.2.13бір навантажень но плиту 
Таблиця 3.2 -  Збір навантажень на монолітну білянку
Нармати&не нава­ Коефіцієнт Розрахунко&е на­
Навантаження нтаження, кН /м 2 набійності у І вантаження, 
кН /м 2
ТПостійне навантаження:
а) лінолеум 0,05 1,2 0,06
б! утеплюВач 0,6 1,2 0,72
б) звукоізоляція 0,2 1,2 0,24
В) плита перекриття
2,5 1.1 2,75
Всього, д 3,35 3,77
2.ТимчасоВе навантажен­
ня \/=8 кН /м 2 1,2 9,6
Всього, д+У 11,35 13,37
Арк.
192.Б-11ск ПЗ 35
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата
За розрахункове значення прогону плити (рисунок 3.2.1) прийнято значенню 
Зля сереЗніх прогонів Ір і Зля крайніх прогонів 10 Зе /^в іЗстань між гранями 
ЗругоряЗних балок,- 10 -  віЗстань віЗ сереЗньої площоЗки опирання но стін  
Зо гроні ЗругоряЗної болки.
Для розрахунку плити в короткому напрямку виЗілясмо смугу шири­
ною 100 см.
2 6 0 120
Рисунок 3.2.1 -  Схема геометричних позначень Зо розрахунку монолітної 
плити.
3.2.2 Визначення згинаючих моменті3 1 перерізу робочої арматури 6
розрахункових прогонах плити 
Розрахунок балкових плит з рівними прогонами при армуванні окремих 
стержнів рекоменЗусться виконувати зо формулами:
а) у першому прогоні і на першій проміжній опорі:
дхІ, о2 
М.  = 13.20)
11
З) у сереЗніх прогонах і на сереЗніх опорах:
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
36
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата
а х і7  2.
М р = 2 - ^ - (3.21)
Р 16
Л7„ = ?-Х '-5902 _ з ()73 кНМ;
11
М , ^ 1 3 3 7 x 2 , Об2 _  з 546 к Н м .
16
ТоВщину плити кінцебо Визначають розрахунком за найбільшим згинаю­
чим моментом, ВихоЗячи з оптимального ВіЗсотка армуВання.
ВіЗсотак армуВання ^  балкобих плит поВинен знахоЗитись у межах 0,3 
-  0,7 %  [2;п.5.16]. ЗаЗаВши ВіЗсоток армуВання ц = о,б%, ВирахоВуемо ВіЗносну 
Висоту стисненої зони бетону ^
пп (3.22)
#= 0 ,006x225/8 .3  = 0,159 -> А0 = 0,147
Визначивши коефіцієнт ВіЗносної несучої зЗатнаст і А0 = 0,122, Визначає­
мо б0 за формулою:
м
к \ЯьхЬхА0 (3.23,)
Зе Ь — ширина розрахункової смуги, см; Ь = 100 см;
3546,4
к  = = 5,32 СМ;
8.5x100x0,147
б = 5,32+1+1/2 = 6,82 см «7  см. 
б0 = 7-1-0,5 = 5,5 см.
поВну тоВщину плити Визначаємо з умоВи:
б = б0 + а + 3 / 2  , (3.24)
Зе а -  тоВщина захисного шару бетону, см,- а = 1 см,
Арк.
1 9 2 . Б - 1 І С К  П З
37
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата
Площа поперечного перерізу р о зтя гн уто ї арматури А3 плити пійОира-- 
ється  як Зля елементіб прямокутного перерізу, що згинаються, з оЗинарнок 
арматурою, шириною Ь, висотою опити Ь0. Арматуру о б и р а й м о  в ооороомі 
т а  прогонобому перерізах за максимальними згинаючими моментами:
м  13.25,1
Кь хЛх/г/
сі -  Зіаметр арматури, см; 6 = 1 см;
А. М
Я,хг/хк0 (3.26)
Эе М — максимальний згинаючий момент б перерізі, М = 3546 Нм; 
Иь -  призмоба міцність бетону, Иь = 11,5 МПа;
-  розрахункобий опір арматури на розтяг, = 225 МПа;
77 -  біЗносне плече бнутрішньої пари сил;
А, = 11,5ЪлxЦ10в0  хсхс52, 5=" 0,138 -> 7 = 0,925 за [23, табл. 4.1];
А. = 3546
= 3.098 СМ2.
225x100x0,925x5,5
За отриманою площею арматури А5, бикористобуючи бизначасмо Зіаметр 
і к ількість арматури на 1 м плити. К ількість арматури -  5...14 стержніб.
Площа поперечного перерізу арматури Зіаметром 10мм борібнюс 3,93 см2. 
Кількість стержніб арматури приймаємо п = 5 шт.
ВіЗстань між робочою і розпоЗільною арматурою приймаємо кратною 50
мм.
Приймаємо 0  10 А240С крок 300 мм.
Арк.
192.Б-11ск ПЗ
'ЗЯ
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата
3.2.3 АрмуЬання дагатопрогонобих плит
а) Виокремлене —  при то&щині плити менше 80 мм ;
б) з ВіЗгинами -  при то&щині плити більше 80 мм . Вібстань між стержнями 
В серебній частині прогону і наб опорами
приймається не більше 200 мм; наб опорою робочих стержніВ не менше 100 
мм.
Нормально бо робочої арматури розташ овується розпобільна арматура, 
яка поВинна становити  не менше 10 %  площі робочої арматури і не менше З 
стержніВ на 1 м (приблизно 200-300  мм).
Величина заглиблення защемлення плити балкобога типу  В ст іну  прийма­
ється  В робочому напрямку не менше 120 мм і не менше 60 мм у неробочому 
напрямку.
При армуВанні плит потрібно ботримуВатися конструктивних  Вимоги.
Рисунок 3.2.2 —  РозЗільне армуВання плит
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. 39
П ід п и с Дата
3 3 1  Розрахунок козирка Ьходу КВ 4  9-28  
Вихібні Зоні згібно таблиці В.1 А.1 [23]
Матеріали Зля биготоблення 
Бетон класу С-25 
Арматура класу А400С, А240С 
Бетон класу С-25:
коефіцієнт умоб роботи бетону у 62 = 0,9 
призмоЬа міцність [36 = у 62 * = 17,0 * 0,9 =15,3 МПа;
осьо&ий р о з тя г  Рм = 0,9 * 1,20 = 1,08 МПа; 
початко&ий моЗуль пружності Е6 = 32,5-Ю3 МПа.
Арматуру класу А2400 
розрахунко&ий опір розтягубання: 
позЗо&жньої арматури = 225 МПа
поперечної арматури = 175 МПа
мобуль пружності Ез1 = 2,1-Ю5 МПа
Арматуру класу А400С,- 0  10 . 40 мм = 365 МПа; Е3 = 2,0-Ю5 МПа. 
Розрахункобий проліт: 10 = 2750-250=2500 мм
\ /  \ / \ /  \ /  \ /
10 = 25 0 0
Рисунок 3.3.1 -  Розрахункоба схема козирка
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ 40
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата
При А0 = 0,214 &изничимо необхібну робочу Ьисогпу перерізу
м
Ьо =< (3.26)
Я в - В * А 0
П 45*1?5 = 25 см
; -  в  *  а 0
ПоЬно Висота перерізу при захисному шарі а = 20 мм т а  попередньо 
прийнятому біаметрі робочої арматури б = 20 мм
б = б0 + а + 0,56 = 26+2+0,5 • 2,0 = 28 см 
Приймаємо б = 30 см, б0 = 30 -  2 -  1,0 = 27 см 
Визначимо необхібну к ільк ість  робочої арматури
А0 = м 13.27)
д  ,  101,45 4 0 і = 0182  => д = 0 2 0 2  „ £  =0 5 => 0.899
и 15,3(100)50 * 272 ^
А, =■ М (3.28)
К * ч *  К
А. =■ 101.45 * 105 = 11,45 см'
365(100)0.899 * 27
Приймаємо 5 0  18 А400С, А2= 12,72 см2 
Верхні стержні каркасів приймаємо 5 0  18 ААООС, А'3= 12,72 см2 
Перебірясмо необхібність розрахунку поперечної арматури з умоВи:
0<ф63 (1+фп )ДА*6*/г0 
бе фй3 =0,6 бля елементу без поперебньо-напруженої арматури 
0 = 81,18кН < 0,6*1,08(1001*50*27 = 87480Н = 87,48кН 
Поперечні стержні 0  6 А240С кроком 150мм Встановлюємо конструктивно.
Арк.
192.Б-1 Іск  ПЗ 41
Змн. Арк. №  докум. П ід п и с Дата
3..3.2 Розрахунок плити козирка
Таблиця 3.3 Визначення навантаження
Норматив­ Коефіцієнт Розрахун­
Ви9 набантаження не надійності кове
кН /м 2 Yfm кН /м 2
1. Постійне.
керамзитобий граВій 5=160 мм, р=600к 2/м 3 (0,16 ■ 0,895 1.3 1,136
0,6 ■ 9,81 • 0,95)
шар руберойду на мастиці (0,05 ■ 0,95) 0,048 1.3 0,062
цементно-піщаний розчин 5=50 мм, р=1800кг/м 3 0,084 0,109
(0,005 ■ 1,8 ■ 9,81 ■ 0,95) 1.3 
3,495 3,845
Власна бага (0, 5 • 0,30 • 2,5 ■ 9,81 • 0,95) 1.1
Разом постійне 4,522 5,179
2. Тимчасобе
рівномірно розподілене (таблиця 6.2 п.9) 0,5 1.3 0,65
0,849
снігоВе Se = y fe • S0 ■ с = 0,49-1,52 ■ 1,0 0,745 1,14
Побне 5,77 6,68
Розподілене набантаження на 1 метр козирка ц = 6,68 • 4,86 = 32,47 кН /м  
Зусилля біб біючого набантаження:
МА= -О.Бр10І = -0,5 • 32,47 ■ 2,51 = 101,45 кНм;
0 А = р10 = 32.47 - 2.5 = 81.18 кН 
Побзбобжня арматура класу А400С. Забаемося процентом армубання рі = 
0,01 і бизначаемо бібносну бисоту стисненої зони бетону;
£ = рі—  = 0.01—  = 0.239 =>- ?7 = 0.88 =>- А0 = 0,211
^  15.3 и
Визначаємо граничне значення бібносної бисоти стисло ї зони бетону
при
= 0,85 -  0,008 • 15,3 = 0,728 
£ Г = ---------®--------- (3.29)
і + ^ ( і  + —)
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № до кум. 42
П ід п и с Дата
0 ,7 2 8
=  0 ,5 8 4
,1  +  3 6 5  (..1 - —0 , 7 2 8 )
5 0 0  1,1
при £ = 0,239< ^ г = 0,584 переармубання нема 
Плита монолітно поб’ язана з ребрами перерізом Ь х б = 200 х 300мм. 
ПопереЗньо забасмося тобщиною плити 60 мм.
Визначаємо навантаження: 
біб п о кр и ття  упокр = 1,334*2,5 = 3,335кН/м 
біб ребра балки ц5 = 0,2(0,3 -  0,06)*2 ,5*9,81*0,95*1;1=1,23 кН /м  
біб власної ваги плити цпл = 0,06*2,5*9,81*0,95*1,1 = 1,538 кН /м
Повне розрахункове набантаження ц= 3,335+1,23+1,538 = 6,10кН/м 
Зусилля біб цього набантаження при розрахунковому прольоті плити 10 = 
2,15м (борібнюс бібстані між гранями поперечних ребер).
Моп= 6,10*2,152 /1 2  = 2,35кНм 
Мпр = 6,10*2,152 / 2 4  = 1,18кНм 
Плиту армуємо арматурою класу А240С, бля якої при ©= 0,728 (бибись 
розрахунок балки Б-1) граничне значення вібносної висоти стисненої зони 
бетону
0 ,7 2 8 0,632
1 + 225(1_0728)
5 0 0  1,1
Забасмося вібсотком армубання рі = 0,005і бизначасмо бібносну бисоту 
стисненої зони бетону:
£ = 0 , 0 0 5 ^ =  0,074 < £ , =  0,532
15,3  ^
переріз не переармобаний
При £ = 0,074 =ут] = 0 .9 6 3  =>- А0 = 0,071
Арк.
192.Б-1 Іск  П З
Змн. Арк. № докум. 43
П ід п и с Дата
Необхібно робоча бисота перерізу плити
б0 = ------ 27.5..! ..105------- = 4,65см
и у 1 5 ,3 (1 0 0 )1 0 0  * 0 ,0 7 1
Побна бисота плити б= 4,65+1,0+0,5*0,6 = 5,95см
Приймаємо б = 16см, б0 = 6 -  1,3 = 4,7см
Визначимо необхібну к ільк ість  арматури на 1 метр плити :
д = ----- 235 »10і =0 070 => ^  = 0 073 < ^  =0 632 =>
1 5 ,3 (1 0 0 )1 0 0 *  4 ,7 2 ^  ' з г  •
д = — 2,35*10----------= 2,30 см2
2 2 2 5 ( 1 0 0 ) 0 .9 6 4 * 4 ,7
Приймаємо 7 0  8 А240С, кроком 150мм, А5= 3,52см 2
3.3.3 Розрахунок монтажної патлі 
Навантаженням б цьому бипабку є власна вага козирка з урахуванням 
коефіцієнту бинамічності
д = 4,58*9,81*1,6 = 71,89кН 
Петлі виготовляємо з арматури класу А240С.
В разі обриву оВнієї петлі на кожну петлю:
Р = д /3  = 71,89 /3  = 23,96кН (3.30)
Необхібний біаметр арматури:
Д Г_ = 23,96*101 = 1|065 см2 
Б Яз 225(100)
Приймаємо 1 0  14 А240С А3 = 1,539 см2
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
ЧАЧА
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата
РозЗіл 4 Осно&и і фунЗаменти
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умо& буЗійельного майбанчику
Обна з осноВних забач В проектуванні фунбаментіВ — Вибір найближчого 
бо бенної поВерхні пласту грунту, який можна Використати В якост і 
несучого шару. З метою уточнення найменування грун т ів  осноВи бля Всіх 
шаріВ знахобять похібні характеристики  бля кожного шару окремо.
В баному проекті необхібно Виконати оцінку грунтіВ, що с осноВою 
бубіВельного майбанчику. Інженерно-геологічний розріз бубіВельного 
майбанчику зображено на форматі 6. Вихібні бані по кожному шару гр ун ту  
зВебено В т а б л и ц і.
Геологічні умоВи бубіВельного майбанчика :
-  перший шар -  рослинний шар Н^О.8 м ;
-  бругий шар -  суглинок Н2=2,2 м ;
-  тр е т ій  шар -  пісок з Вкрапленнями суглинку Н3=2,3 м ;
-  четвертий  шар -  пісок мілкий Н4=9,95 м ;
88  ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
87 —
80
79
78 /~7~^
/ // /
77 
/ / // //
/ /// //
/
//
/ /
 // '/
/ // //   
7 & -/ / /
75 
74 
73
78 
71 
70 
69 
6 8 
67 
66 
65 
64 
63
Н омер виробки С верд, 1 Сверд. 2
ВІДм поверхні 
рельєф у, м 85.300 85.600
В ідстань, м 13 31 16.5
Рисунок 4.1 -  Інженерно-геологічний розріз буЗІЬельного мойЗончика
192.Б-П ек ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 4.1 Фізико-механічні характеристики грунту
Розрахункові значення властивостей грунтів
Н айм енування Показники
грунтів Щільність
плинності
№р т ір її Р* Р р„ е Эг ф С
Р ослинний  ш ар 0,8 - . . . . . . . . . . . . - 1.86
/ / / / / ,
/ / / / / ,
/ / / / / / С углинок 2,2 6 21 13 8 0.38 2.71 2 .04 1.76 0.54 0.8 24 0 .022
/ / / / / ,
П ісок з п рош аркам и 
суглинка 2,3 6 . . . . . . . . . . . . 2 .66 1.9 1.7 0 .565 0.56 33 0.01
П ісок м ілкий 9,0 21,7 . . . . . . . . . . . . 2 .68 1.82 1.64 0.634 0 .46 33 0.01
4.2 Визначення на&антажень на пальоЬий фундамент
Необхідно Визначити навантаження на стрічкобий пальоВий фундамент тЗ  
зоВнішню ст іну  цегляного 9-поВерхаВого житлоВого буЗинку. Збір 
навантажень Виконуємо з коефіцієнтами наЗійності по навантаженню у г > 1 . 
що необхіЗно В розрахунках за несучою зЗатністю.
ТимчаєоВі навантаження на 1 м2 перекритт ів  і п о кр и ття  згіЗно [2] 
Враховуються В різному об’ ємі В залежності ВІЗ ВиЗу розрахунку .
В розрахунках за несучою зЗатністю Зля корисних навантажень VI і у2 
Враховується ВірогіЗність оЗночасної Вії цих навантажень. Для цього 
ВВоЗиться коефіцієнт \|/п1, що Визначається за формулою :
Зе 16 -  сереЗня площа жилих приміщень В буЗіВлі;
10 -  к ільк ість  перекритт ів  Вище обрізу фунЗаменту.
Для Визначення Ваги цегляної стіни необхіЗно обчислити Вагу окремих 
Зілянок клаЗки К/11...К/16 зовнішньої стіни. При цьому навантаження ВІЗ 
Зілянок КЛ6 на ріВні Вікон Визначається з Врахуванням коефіцієнта 
проємності г| = 0,525 .
ПоВне навантаження Ц, на 1м фунЗаменту зовнішньої стіни збирається з 
Вантажної площі Г О ,5(7,4-0,2-0,19) = 3,5 м2 .
Арк.
1 9 2 . Б - 1 І С К  П З
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 46
Схематичний р озр із  
ш арів
П отужність, м
Модуль деф ор м а ц ій  
Е, М Па
Коефіцієнт
пористості
Ступінь
вологості
Коефіцієнт
тертя
Зчеплення
Вага гіпсокартонних міжкбартирних перегоробок МП1 тобщиною 13 см з 
сереЗнім кроком 3 м склаЗаа 1,3 кН /м  & розрахунках по Зеформаціям 
Збір навантажень Виконуємо б табличній формі ( таблиця 4 .1 ) .
Таблиця 4.2 -  Визначення на&антаження на 1 м.п. фунбаменту
Коефіцієнт 
Нормативне набійності за Розрахункове 
Навантаження наВантажен навантаження навантаж ення, 
н я , м к Н /м 2
кН /м 2
Ъ
1 2 3 4
ІПостійне навантаження
перекриття  першого 3.59 1.1 3.95
поверху ц]
міжпоВерхоВІ
перекриття 46.93 1.1 51.61
ц2=3.61кН/м2
3.61*13 = 46.93
перекриття  технічного 4.09 1.1 4.5
поВерху цЗ
п о кр и ття  ц4 2.49 1.1 2.74
Вага гіпсокартонних
перегоробок МП1 1.3 1.1 1.43
тоВщиною 13 см
Вага цегляної ст іни  :
К/11 14.44 1.1 15.88
К/12 5.32 1.1 5.85
клз 12.58 1.1 13.84
К/14 7.98 1.1 7.98
КЛ5 11.22 1.1 11.22
К/16 8.39 1.1 8.39
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
4Л І/
Змн. Арк. № до кум. П ід п и с Дата
2. Тимчасове
навантаження :
корисне навантаження
на горищне перекриття 0.7 1.2 0.84
VI
на міжповерхові
перекриття  ч2 21 1.3 27.3
1.5*14 = 21 кН /м 2
снігове навантаження 50 0.7 1.2 0.98
Визначаємо сумарне навантаження М, ■
Ц,= Щ  + 13*42 + чЗ + у4 + СН1 * у п1*(ПН1 ♦ 14*ПН2) ] * 5,9 +
♦ "  З 3' 5 • * К /11 + К/12 .  8*К/13 .  К/14 + К/15 ♦ 8*К/16 14.1)
N. -  [ 3,95 * 51,61 ♦ 4,5 * 2,74 + 0,98 * 0,542*10,84 + 8*1,95) ] * 5.9 + 
8 ' 1,43- 3,5 + 16,42 + 7,32 ♦ 8*13,84 + 7,98 + 11,22 + 8*8,39 = 663,17 кН .
З
Арк.
192.Б-11ск ПЗ
4Л оЙ
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата
4.3 Розрахунок пальо&ого фунбаменту піЗ зойнішню стіну
4.3.1 ВихіЗні Зоні
НеобхіЗно запроекту&ати пальоВий фунЗамент піб зовнішню ст іну  
тоВщиною 51 см із забиВних паль з набантаженнями на обрізі фунЗаменту Ц, 
= 627,3 кН /м .
Матеріали : бетон класу [-15  К ь = 8.5 МПа; = 0,75 МПа; Еь = 2.3Ю 4 
МПа); робоча арматура класу А400С (І35 = ( ^  = 365 МПа; Е5 = 2,1 105 МПа); 
кон структивн а  арматура класу А240С (Я5 = 225 МПа; = 175 МПа; Е2 = 
2.1-105 МПа).
4.3.2 Визначення глибини заклаЗання піЗош&и рост&ерку
Елибина заклаЗання піЗош&и ростВерку за кліматичними умо&ами:
Зр = К „ 4  + 0.2 (4.2)
Зе Кн -  коефіцієнт ВплиВу тепло&ого режиму буЗІ&лі;
4  = 1.2*1.6=1.92 м -  нормативна глибина промерзання грунту ;
бр = 1.08 + 0.2 = 1.28 м.
За геологічними умоВами глибину заклаЗання піЗошВи ростВерку не 
Визначаємо , оскільки рослинний шар гр у н ту  попередньо зрізують при 
плануванні майЗанчика.
ВіЗмітка чисто ї піЗлоги буЗіВлі приймається за 0,000 м , що ВіЗпо&іЗае 
абсолютній ВіЗмітці +88.000 м . ВіЗмітка Верхнього обрізу ростВерку 
приймається -  0.15 м.
З конструкти&них мірку&ань мінімальна глибина заклаЗання ростВерку:
йр = 0.15 + 2.0 + 0.6 = 2.75 м.
Отже, о статочно  приймаємо глибину заклаЗання піЗошВи ростВерку ріВною 
3.75 м .
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ 49
Змн. Арк. №  докум. П ід п и с Дата
0,000
\\\ \\\ ч̂\ \\\ '
■2,900
Ч І/
-3,500
хк_
Рисунок 4.2 -  Поперечний розріз фунОоменту
4.3.3 Визначення несучої здатності палі
Знаходимо добжину полі, аналізуючи грунтобі умоби будібельного 
майданчика і фізико -  механічні Властивості г р у н т іб .
Оскільки суглинок напіВтВердий болодіє меншим опором ніж пісок , то  
суглинок треба прорізати , заглиби&ши палю & пісок на 1 м , тоді мінімальна 
добжина палі побинна бути  •
Іп = 0.3 + 6,4 -  2,7 + 0,3 = 4.5 м 
Приймаємо забибну палю С 5-30 ( добжиною 5 м і перерізом
400 мм ) . Складаємо розрахункобу схему палі ( рисунок 4.3 ) .
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ 50
Змн. Арк. №  докум. П ід п и с Дата
хг
сIо
со
0.3 п
Xсм 1̂юю
- 44-
Ь1 = 1.4 СXО С
■I
О
X'
I4'
Ь2=1.0
Ь3=1.3
И4=1.0
Рисунок 4.3 -  Розрахунко&а схема палі
Несучу зб атн ість  палі бизначасмо за формулою :
Р<і=г8 <Гск-к -А + и -^Гс/-Іі-К)  №-3)
У̂R - Усі ~  коефіцієнти , які залежать йіб способу заглиблення палі б 
гр ун т  , згібно таблиці 4.2 [2] приймаємо рібними 1 ;
у с-  коефіцієнт роботи палі й ґ р у н т і , який приймаємо рійним 1 ;
А -  площа поперечного перерізу нижнього кінця палі: А = 0,3*0,3 =0.09
м2 ,
и -  зойнішній периметр поперечного перерізу палі: и = 4*0,3 = 1.2 м . 
Глибина заглиблення палі йіб рійня приробнього рельєфу 10,4 м.
Розрахункойий опір гр ун ту  піЗ нижнім кінцем палі йизначаємо за [ ] Зля 
піску сереЗньої крупность
й,м И.кПа
10 1500
15 1650
Их = 1500^(1650 -  1500)/(15—10)110,4—10) = 1512 кПа.
Розрахункойий опір гр у н ту  на бокойїй пойерхні палі йизначаємо за .
Для цього тойщина шару не пойинна перейищуйати 2 м.
Арк.
192.Б-11ск ПЗ 51
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата
0,000
_ \к : ч
00
о
СО
Счі
Рисунок 4.4 -  РозрахункоВа схема палі опору на боко&і по&ерхні
Розбибасмо тобщу на шари т а  бизначасмо ЕереЗню глибину 
розташу&ання кожного шару, рахуючи біб поберхні грунту : шар супіску 
тобщиною 1,6 м, б1 = 1,6 М; шар піску кбарцобаго тобщиною 1 м, б2 = 1 м; 
шар супіску 1,4 м, б3 = 1,4 м; шар піску кбарцобого тобщиною 0,6 м, І \  = 0,5 
М; шар супіску тобщиною 4 м розбибасмо на шари, б5 = 2 м, б6 = 2 м; 
шар піску кбарцобого тобщиною 5,3 м розбибасмо на шари, б7 = 2 м.
Серебня глибина розташування шаріВ склабатиме:
Н! = 2,7+1,4/2 = 3,4 М;
Н2 = 2,7+1,4+1/2 = 4,6 м;
Н3 = 2,7+14+1,0+1,3/2 = 5,76 м;
Н4 = 2,7+14+1,0+1,3+0,5 = 6,9 м;
Значення  ̂ бля кожного глинистого  шару бизначосмо поббійною 
інтерполяцісю: спочатку  за показником т е ку ч о с т і  І[( о потім по глибині 
розтошубоння шару Н. Для піщоних грунт іб  інтерполюємо т ільки по Н.
1) суглинок ІрО.38 Н=3.4 м.
Н= 3 м 1^0.38 6 = 35 
ІрО.4 6 = 25
1^0.38 6 ( 0 , 3 8 - 0 , 3 ) - ( 3 5 - 2 5 )  =  2 7
0 , 4 - 0 , 3
Н= 4 м ІрО.3 6  = 38
,=0.4 6 = 27
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ 52
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата
|,=0.3 і, -  3 8 - М » л «и)-0 8 -27 ) =
1 1 0 , 4 - 0 , 3
Н= 3 м її = 27
Н= 4 м ^  = 29.2
2) Пісок з  Вкрапленнями суглинка Н=4.6 м.
Н=4 ї 2=53
Н=5 ї 2=56  
Н= 4.6 И \г -  53+(4’б - 4Н 5-6- ^  = 5 4 ,8
/  5 - 4
3) Пісок з Вкрапленнями суглинка Н=5.75 м.
Н=5 ї 2=56
Н=6 ї 2=58 
Н= 5.75 м іг 5- б Л ^ _ -^ )-(58 -5б ) =
5 6 - 5
4) Пісок мілкий Н=6,9 м.
Н=6 ї 2=42
Н=7 ї 2=44
Н= 6.9 м ї ,  = 42+ ^ 9 - 6)-(44^ 42) = 4з,8
^ 7 - 6
Визначаємо несучу зй а тн ість  палі:
?,г Г[Г1512*0,09+1,2*(Г27,9*1,4+Г54,8*1,0+Г57,5*1,30+Г43,8*1,0)]=398.97 кН
4.3.4 Визначення кількості паль у фунЗаменті і конструювання
ростВерку
Розраховуємо пальоВий фунЗамент за першим граничним станом, тому 
Визначаємо навантаження Зля розрахунку за першим граничним станом :
Ц = ^  (4.4)
Зе уг -  коефіцієнт наЗійності по навантаженню , який приймаємо 
рі&ним 1,2
Ц =  663,17 кН .
Визначаємо к ільк ість  паль у фунЗаменті;
П -  И, К т у к/Р ф  І4.5)
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ 53
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата
бе Km -  коефіцієнт, що &рахо&ує позацентробо приклабені 
навантаження, який приймаємо рібним 1 ;
у к -  коефіцієнт набійності, що борібнює 1Л, якщо несуча збатн ієть  
палі бизначаєтьєя розрахунком .
п = -6-6--3-,-7-----1--,-4- = 2,3 шт / м.п..
398,97
Приймаємо 2 палі.
Розташойуємо палі на т іп  бібстані 3d = 3*0,3 = 0,9 м обна біб обної . 
Приймаємо збіси ростберку 0,2 м .
Визначаємо багу ростберку т а  гр у н ту  на його обрізах:
F і.р = A pdpY fY o. (4.61
бе Ар -  площа пібошби ростберку; 
dp -  глибина заклабання ростберку; 
y f = 1.1 -  коефіцієнт набійності по навантаженню ; 
у 0 = 20 к Н /м 3 -  серебня питома бага матеріалу фунбаменту т а  грунту .
Flp = 0 .914 2.71.120 = 74,8 кН.
Знахобимо сумарне розрахункобе набантаження:
Щ  = N, + Flp (4.7)
Щ  = 663,17+ 74.8 = 737,97 кН.
Визначаємо серебнє навантаження на 1 палю за формулою
(4.8)
п
N = 737,97 = 368,2к„Н >-F^d  = -3-9--8 —,97 = 1 \6,23кН .
ср 2 П 2,4
4.4 Розрахунок Зеформацій осноби фунбаменту
Осабка фунбаменту визначається метобом пошарового сумування. Для 
цього спочатку  склабасться ескіз фунбаменту з типовим геологічним 
розрізом (лист 6 графічної частини ). По бісі фунбаменту зліва бубують 
епюру приробного т и с к у  грунту , починаючи біб планувальної бібмітки.
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. 54
П ід п и с Дата
4.4.1 Визначення напруження 5І9 Власної Ваги грунту  & характерних
точках
Напруження Віб Власної Ваги гр ун ту  В характерних точках  Визначаємо 
за формулою :
° ч = ± У г К  А.9)
І=1
бе у, -  питома Вага грунту , к Н /м 3; 
б, -  тоВщина шару грунту , м.
о 2д1 = 0,8*18,6 = 14,88 кПа; 
а 2д0 = 14,88+12,7-0,8)*20,4= 53,64 кПа; 
а , д2 = 53,64+ (4,1-0,81*20,4 = 120,96 кПа; 
о 2д3 = 120,96 + (6,4-4,1) 19 = 164,66 кПа; 
а 2дт = 164,66 + (7,4-6,4)18,2 = 182,86 кПа; 
о , д4 = 164,66 + (16,35-6,4) 18,2 = 345,75 кПа; 
о 2дп = 14,88 + 20,4(1,35-0,81-19 = 26,1 кПа; 
о 2дпн = 53,64 + 10(2,7-1,35) = 72,14 кПа;
4.4.2 Визначення ОоОатко&ого напруження на піЗошВі і кріЬлі 
елементарних шаріЬ т а  остання кожного шару
Для Визначення напружень бобаткоВого ти ску  по глибині стислиВу 
тоВщу білимо на 5 -  6 горизонтальних шаріВ (лист 6 графічної частини ) . 
ТоВщина шару :
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ 55
Змн. Арк. №  докум. П ід п и с Дата
б = 0,4*6 = 0,4*2,48 = 0,992 м = 1м . По Вісі фунбаменту праВоруч бубують 
епюру бобаткоВого тиску . ДобаткоВий т и с к  на ріВні нижнього кінця палі 
ЗоріВнюе:
Р п0  -  Р1 ср.   -  аи г7дО (4.10)
Серебній т и с к  на ріВні нижнього кінця палі ЗоріВнюЕ
т (4.11)
Рср А.ум
бе Аум -  площа пібошВи ростВерку умоВного фунЗаменту. 
Плащу умоВного фунЗаменту Визначаємо за формулою ■
аум =ьумл
бе Ьум Визначаємо із Виразу :
(4.12)
ЬуМ ~  2 0 8 0  + 2 - с
Величина С отрим ується по формулі
С = !-%-(Рср (4.13)
бе І -  ЗоВжина палі ;
фср -  к у т  Внутрішнього т е р т я  , який Визначаємо за формулою :
/ г  4 + Л • К + /з • Аз + / 4 • \  + / 5 • ь5
(Рср (4.14)
ср  = 2Й
3 1 - 2 ,1 5 +  3 3 - 3 +  3 0 - 1 +  2 3 - 2 , 5 +  3 1 - 2 , 3
<р,ср 2 9 ,6 3 ° ;
1 0 ,9 5
С  =  10,9 5 - ^ ^ Д 2  =  і , 4 2 ж  ;
Ьум = 2080 + 2*1420 = 4920 мм ; Ауимм = 4,92 м2 .
Сумарні навантаження: 
ЕИ = N. + 0и,ум.ф. + ^рост&ерку +  ^паль +  ^ гр у н ту (4.15)
0ростберку УрУр = 25 (0,812,48) = 251,984 = 49,6 кН;
Впаль = П У Л  = 1,25 25 3,14 0,22 10,95= 1,25 251,375 = 43 кН; 
V  = Аумф (б1 + б2 ) = 4,92 ( 3,4 + 10,95) = 70,6 м3 ;
V2p = - У р- У п = 70,6 -  1,984 -  1,25-1,375 = 66,9 м3 ;
-'грунту у грУгр = 20-66,9 = 1338 кН ;
ЕИ = 752,8 + 49,6 + 43 + 1138 = 1983,4 кН.
= 19843 = р = 403 3 _  263,4=  139,9 кПа.
ср 4 9̂2  и
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
56
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата
Після Визначення Р0 розрахунок ВеЗемо В табличній формі ( лист 6 
графічної частини ) .
ДоЗаткоВі напруження по глибині Визначаємо за формулою-
о гр = а-Р0,
Зе а  -  коефіцієнт, що Визначається за [23] В залежності Від ВІЗносного 
заглиблення розглядаємо! площі горизонтального перерізу §  = 2 - г /Ь умф 
Осадка кожного шару гр ун ту  обчислюється за формулою:
Si = c jzpi h j-p /E j, (4.16)
де (З = 0.8.
4.5 АрмуВання ростВерку 
Визначаємо арматуру Верхньої зони ростВерку
м , =4L 14.171
1 12
6 6 3 ,1 7 - 0 ,9 2 л л о  „
М, =  !------—  = 44,^кН  • м
1 12
ЗВіЗки площа арматури
Asi = M-|/0.9-Rs-h01 (4.18)
As1 = 4 4 ,8 (1 0 V 0 .9 365-55 = 2,74 см2 .
Приймаємо 4 0 1 0  А400Е As = 3.14 см2
В нижній зоні ростВерку
, ,  ql2 
M 1 = - —
2 24
663,17-0,92
M 1 = —    —  = 22,38кН ■ м
2 24
As = 22,3 8 - (1 0 У 0.9365-55 = 1,2 см2 . 
Приймаємо 2 0 1 0  As = 1.57 см2
Поперечна арматура з кроком 200 мм 0 1 0  А240 Е.
Арк.
192.Б-11ск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Дата 57
П ід п и с
4.6 Армування палі
Перевіряємо міцність палі за матеріалам за формулою
А  = • (4.19)
А
. 6 6 3 , 7 - 0 , 0 9 - 8 , 5  2
д   і--------------------- =  1 8 2 см
5 365
Приймаємо 4 0 1 0  А400С площею А3 = 3,14 см2 
Поперечну арматуру приймаємо Зіаметром 8 мм А240С з кроком 200 мм.
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Э с
Змн. Арк. №  до кум. П ід п и с Дата
5. Технологія то організація будівельного Виробництва
5.1. Розробко технологічної корти но ВлоштрВоння 
полеВого фундаменту
5.1.1 Технологія забиВання паль 
Палі призначаються Зля переЗачі навантаження ВіЗ буЗинку чи споруЗи 
на ґрунти. По характеру роботи В ґрун та х  палі поЗіляються на палі- 
ст ійки  і Висячі палі. Висячими називають палі, що переЗають наванта­
ження ВіЗ буЗіблі за рахунок т е р т я  В ґрунті.
Розташування паль у плані залежить ВіЗ ВиЗу розташування паль 
на плані, ВіЗ ВиЗу споруЗи, ВіЗ Ваги і місця приклаЗання навантаження. 
Занурення В ґр у н т  зазЗалегіЗь Виготовлених паль зЗійснюсться за Зо- 
помогою молотіВ різної конструкц ії, що преЗстаВляють собою Важкі ме- 
талеВі оголоВки, піЗВішені на тросах копріВ, що піЗнімаються на необхіЗ- 
ну Висоту за Зопомогою лебіЗок цих механізмів і Вільно паЗають на голо­
ву полі.
Таблиця 5.1 -  Специфікація паль
Маса, т
№ Марка палі 1-го елемен­ Кількість ДоЬжина, м
т а загальна
1 СЗО-5 2,05 239,85 117 9
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. 5 у
П і д п и с Дата
5.1.2 Область застосування
СпоруЗження пальо&их фунбаментіВ переЗбачаеться комплексно- 
механізоВаним способом із зостосу&анням серійно Виробленого у с т а т к у ­
вання і засобів механізації. Калькуляція трубоВих Витрат, графік Вико­
нання робіт, схеми занурення паль, матеріально-технічні ресурси і т е х -  
ніко- єкономічні показники Виконані Зля заби&них паль ЗоВжиною 9 м перері­
зом ЗО х ЗО см.
До склаЗу робіт, що розгляЗаються картою ВхоЗять:
•  РозВантаження паль і склаЗуВання їх В штабелі;
•  Розклабка і комплектація паль біля місць занурення;
•  Розмітка паль і нанесення горизонтальних рисок;
•  ПіЗготоВка копра Зо Виробництва набантажуВальних робіт;
•  Занурення паль (стропуВання і піЗтягуВання паль Зо копра, піЗйом палі 
на копер і заВебення В наголоВник, набеЗення палі на то ч ку  занурення, 
занурення палі Зо проектної ВіЗмітки чи ВіЗказ);
•  Зрубання голіВ залізобетонних паль,-
•  Приймання робіт.
5.13 Організація і  технологія будівельного процесу 
До початку  занурення паль поВинні бути  Виконані наступні роботи:
•  Розробка котлоВану і планування його Зна;
Арк.
1 9 2 . Б - 1 І С К  П З
ои
Змн. Арк. №  д о к у м . П ід п и с Дата
•  Улаштування боЗостокіб і бобобіЗлибу з робочої площоЗко (Зна ко тл о -
& ОН У );
•  ПроклоЗено піЗ’ їзні шляхи, піЗбебена електроенергія,
•  Зроблено геобезичну розбибку осей і розмітку положення паль і па- 
льобих ряЗіб біЗпобібно Зо проекту;
•  Зроблено комплектацію і склаЗубання паль;
•  Зроблено перебезення і монтаж копробого устаткубання.
Монтаж копробого устаткубання  пробоЗиться на майЗанчику роз­
міром не менш 35 х 15 м. Після закінчення піЗготобчих робіт склаЗоють 
Збосторонній а к т  про го то б н ість  і приймання бубібельного майбанчика, 
котлобану й інших об'сктіб, переЗбачених ПВР.
ПіЗіймання паль при розбантаженні роблять Збогілкобим стропом 
за монтажні петлі, а при їхній б іЗсутності -  петлею “ зашморгам” . Палі 
на буЗібельному майЗанчику розвантажують у штабелі з розсортовуван­
ням по марках. Висота штабеля не повинна перевищувати 2,5м. Палі у к -  
лаЗають на Зереб'яні піЗклаЗки товщиною 12 см з розташуванням в іс т ­
рями б оЗну сторону. РозклаЗку паль у робочій зоні копра, на біЗстані не 
більш 10 м роблять за Зопомогою автокрана на піЗклабці б оЗин ряЗ. На 
об'єкті повинний бути  запас паль не менш чим на 2 -  3 Зоби.
До занурення кожну палю за Зопомогою сталевої рулетки розмі­
чають
на метри бій в істря Зо голови. Метрові бібрізки і проектну глибину за­
нурення маркірують яскравими олівцевими рисками, цифрами (що вказу­
ють метри) і буками “ ПГ”  (проектна глибина занурення). ВіЗ риски “ ПГ”  
убік в істря за Зопомогою шаблона наносять риски через 20 мм (на біЗрі-
Арк.
192.Б-11ск ПЗ 01
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата
зку 20 см) Зля зручності Визначення ВіЗказу (занурення палі ЬіЗ оЗного 
уЗару молота). Риски на бічній поВерхні пальо&ого ряЗу ЗозВоляють ба­
чити глибину забиВання палі б Заний момент і Визначати число уЗаріВ 
молота на кожен метр занурення. За Запомогою шаблона на палю нано­
сять  Вертикальні риски, по яких Візуально контролюють Вертикальність 
занурення паль.
ГеоЗезичну розбиВку пальоВого ряЗу роблять по закінченню розби­
вки основних і проміжних осей буЗіВлі. При розбиВці центрів паль по па- 
льоВому ряЗу користую ться компарироВаною рулеткою. РозбиВку Вико­
нують у поВзЗоВжньому і поперечному напрямках, керуючись робочими 
кресленнями пальоВих ряЗіВ. Місця забиВання паль фіксують металеВими 
штирями ЗоВжиною 20 -  ЗО см. Вертикальні ВіЗмітки голіВок паль прив'я­
зують Зо ВіЗміток репера.
ЗанурюВання паль роблять Зизель-молотом Ф -8 5 9  на базі екска­
ватора 30-6113, облаЗнаним Зизель-молотом типу  СП-78. Для забиВання 
паль рекоменЗусться застосоВуВати Н-побібні литі і зВарені наголо&ни- 
ки з Верхньою і нижньою Виїмками. ПальоВі наголоВники застосовують із 
ЗВома ЗереВ'яними проклаЗками з т&ерЗих поріЗ (Зуб, бук, граб, клен). За­
нурення паль пробоЗиться В наступній посліЗоВностг
1) стропуВання палі і пібтягуВання бо місця забиВання,-
2) установка  палі В наголоВник;
3) наВеЗення палі В т о ч ку  забиВання;
Ц ВиВірюВання Вертикальності;
5) занурення палі Зо розрахункової ВіЗмітки чи розрахункового ВіЗказу.
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ 0 А
Змн. Арк. №  докум. П ід п и с Дата
Стропу&ання палі Зля пібйому на капер роблять універсальним 
стропом, що охоплює палю петлею “ зашморгом”  у місцях розтошуЬання 
шторя. До копро полі п іб тягую ть  робочом канатом за Зопомогою вібвіб- 
ного блоку по спланобаній прямій лінії або по л і н і ї  на бні котловану.
Молот пібнімоють на Висоту, що забезпечує установку палі. ЗаВе- 
бення палі б наголобник роблять шляхом ї ї  піЗтягубоння бо щогли з на­
ступною установкою у вертикальне положення. Пібняту но копер палю 
навобять но то ч ку  забивання і розвертають польовим ключем Вібносно 
вертикальної осі в проектне положення. Повторне ВивірюВання роблять 
після занурення полі на 1 м і коректую ть  за Зопомогою механізмів наве- 
бення.
Забивання перших 5 - 2 0  поль, розташованих у різних точках  бубі- 
Вельного майбанчика, роблять залогами (число уборів на протязі 2 хви­
лин) з пібрахунком і реєстрацією кількості уборів на кожен метр зану­
рення палі. Наприкінці забивання, коли вібказ палі по своїй величині бли­
зький Зо розрахункового, роблять його вимір. Вимір ВібкозіВ роблять з 
точн істю  бо 1мм і не менш, ніж по трьох послібобних залогах но остан­
ньому метрі занурення палі. За вібказ, що ВібпоВібає розрахунковому, ва­
рто  приймати мінімальне значення серебніх величин Вібкозів Зля трьох 
послібобних залогів.
Вимір вібкозів роблять за Зопомогою нерухомої реперної обноски. 
Палю, що не Зола розрахункового Вібкозу, піббають контрольному Зоби- 
банню після ї ї  “ відпочинку”  у грунт і вібпо&ібно Зо ДСТ 5686 -  78*. У ви- 
пабку, якщо вібказ при контрольному Зобиванню перевищує розрахунко­
вий, проектно організація встановлює необхібність контрольних випро-
Арк.
192.Б-11ск ПЗ
Змн. Арк. № докум. П 63
ід п и с Дата
буВань паль статичним  навантаженням і коректу&ання проекту польо­
вого фунЗаменту. Виконавчими Зокументами при Виконанні пальоВих ро­
б іт е журнал забиВання паль і зВеЗена ВІЗомість забитих паль.
Зрубання 2 оліВ паль починають після завершення робіт із занурен­
ня паль на захВаті. У місцях зрубання голіВ наносять риски. Зрубання 
Виконують за Запомогою установки Зля скручуВання голіВ СП-61А, змон­
тованої на автомобільному крані. Роботу зі зрубання голіВ паль Виконують 
у наступному поряЗку:
1) установку СП-61А опускають на палю, при цьому ї ї  поВзЗоВжня Вісь 
поВинна бути  перпенЗикулярна Зо площини оЗніеї з граней;
2) Зержаки і захВати суміщають з рискою на палі;
3) Вмикають гіЗроцилінЗри установки, які наЗають руху захбатам, що 
руйнують бетон по рисці;
А) газоВим зВарюВанням роблять зрізання арматури палі.
Занурення паль роблять при промерзанні гр ун ту  не більш як на 0,5 
м. При більшому промерзанні гр ун ту  занурення паль роблять у лібуючі 
сВерблоВини. Діаметр лібуючих сВерЗлоВин при зануренні паль поВинний 
бути не більше Зіагоналі і не менше сторони поперечного перерізу палі, а 
глибина -  2 / 3  глибини промерзання. ПрохоЗку лібуючих сВерЗлоВин роб­
лять трубчастими бурами, що ВхоЗять бо склаЗу устаткування  копра. 
Роботу з занурення паль Виконують та к і  монтажні бригаЗи:
•  розвантаження і розклаЗку паль -  бригаЗа № \  машиніст 5р. -  1 особа, 
такелажники (бетонники) Зр. -  2 особи.
•  розмітку, занурення паль -  бригаЗа № Ъ машиніст 6 р. -  1 особа, коп - 
роВщики: 5р. -  1 особа, 3 р. -  1 особа.
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. 64
П ід п и с Дата
•  зрубуВання голіВ паль -  бригаба № 3: машиніст 5р. -  1 особа, такела­
жники (бетонники) Зр. -  2 особи.
•  зрізання стрижніВ арматури -  бригаба № 4 : газорізник 4р. -  1 особа.
Усі бригаби, що працюють на зануренні паль Включають у комплек­
сну бригабу кінцебої пробукції.
У технологічній карт і переббачасться пібВищення пробуктиВності 
праці & серебньому на 15% за рахунок максимального Використання 
фронту робіт, упро&абження комплексної механізації і найбільш прабук- 
тиВних машин, комплектного постачання, раціональних рішень по органі­
зації і технології проВабження робіт.
5 .1Л Складання калькуляції трудодих дитрат 
та заробітно ї платні
Калькуляція склабасться з метою Визначення В итрат праці В чол - 
гоб., маш.-гоб. т а  суми заробітної платні робітникам на Весь обсяг ро­
біт. Калькуляцію наВебено В таблиці 5.2.
5. 1.5 Складання таблиці твхнологічних розрахунк/д
На осноВі калькуляції трубоВих Витрат т а  заробітної платні 
склабасмо таблицю 5.3 технологічних розрахунків.
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
65
Змн. Арк. №  докум. П ід п и с Дата
2сиі
>
“яО Таблиця 5.2 -  Калькуляція труЗоВих В итрат т а  заробітної платні
а
із па:: Норма часу за г
ОЯ а ТруЗомісткість §  ю СклаЭ бригаЭи
с '=Г <а£Э оЗиницю ах
а кєаэ 5ссз:  °а.  
Найменування и =ь=л го -г а. с  Еы  іГП
го робіт гао х а  ™ п X ю  143
со =л ГО т ш ГО
із сачэ. а а ю«■\ (а\з і .Е -О
?  з  ФЗ кэ  _°□ Професія Єи
Я
Я со аСЯ 1
IГ  = г 1
£ Iа
СЯ ё  ° са
а.
о  ссои 
Г розряЗ ш
Ї§Яр Роз&антаження паль 12-87 такелажник 3 р. 2
1 т а  ВклаЗання їх В 100 Е12-52-4 21,3 7,1 4 -98 4,27 90,95 30,32
паль машиніст 5 р. 1
штабелі
ил
Перевертання паль 100 а такелажник 3 р. 2
2 Е12-52 28,4 9,47 17-15 4,27 121,27 40,44
Зля розм ітки рисок паль 6-65 оо_ машиніст 5 р. 1
РозклаЗання паль біля 100 18-12 Е
Э такелажник 3 р. 2
3 Е12-52-3 30,0 10,0 4,27 128,10 42,70
місць занурення паль 7 -0 2 машиніст 5 р. 1
Розмітка паль фарбою 100 0-66,6 Xа покрівельник 3 р. 1
4 через 1 м паль Е12-66 1,2 - 4,27 5,12 -
гша покрівельник 5 р. 1
си
1 1,15 2-35 сО машиніст 6 р. 1
5 Занурення паль 3,45 427 1473 491,05
паля Е12-21 0-81 X
X монтажник 5 р. 3
1 0-21.2 X
Е такелажник 3 р. 2
6 Зрізання голіВ паль Е12-21 0,351 0,117 427 149,88 49,96 а
паля 0-08,2 л машиніст 5 р. 1
а
Зрізання стрижніВ 10 0-04,4 X
7 пере Е12-21 0,07 170,8 11,96 ІОЕ газарізник 4 р. 1
арматури -
-різ. оа_
В с ь о г о : го
>
а\ я
192.Б-11ск ПЗ
Таблиця 5.3 -  Технологічні розрахунки
Прий­
зм. нята СклаЗ бригаЗи
№ № Посилання трубомі Трибаліст 
п /  на пункти ОЗиниця Об’ ЕМ cm. _а ь робіт, Число
п калькуляції робіт Нтоироунмаа- Прийня­ Е змін
Чол-зм. Професія та  LvJ_□: зміни
та Маої­ розряЗ с:
зм.
1 п.1+п.2+п.3+п. 100 42,13 40.0 40.0 такелажник 3 р. 2 20 1
4 паль 4,27 13,84 20.0 20.0 машиніст 5 р. 1
3 179,63 180,0 180,0 монтажник 5 р. 3
п. 5 1 паля 427 60 2
59,88 60,0 60,0 машиніст 6 р. 1
4 18,23 18,0 18,0 такелажник 3 р. 2
п. 6 1 паля 427 9 2
6,09 9,0 9,0 машиніст 5 р. 1
5 10
п. 7 170,8 1,45 1 1,0 газорізник 4 р. 1 1 1
перерізіб
239.0
В С Ь 0 2 0 : 90.0
5.1.6 Визначення тахніко-акономічних показник,ід проекту 
На осноВі розрахункобих Витрат Визначаємо техніко-економічні по­
казники проекту. Дані з&оЗимо до таблиці 5.4.
Таблиця 5.4 -  Техніко-економічні показники проекту
П о к а з н и к Значення показника
Тривалість робіт, зміни 28
Трудомісткість, ч о л - зміни 68,0
Заробітна платня, гриВні Згідно кошторису
5.1.7 Техніка безпеки 
Роботи по зануренню паль поВинні Виконуватися у Відповідності зі, 
СНиП ІІІ-4-80 і “ Правилами Влаштування т а  безпечної експлуатації Ван- 
тажлпіВйомних краніВ”  Між машиністом копра і помічником поВинний бу­
т и  Встановлений надійний сигнальний зВ'язок. Кожен сигнал поВинний 
мати т ільки одне значення і пойаВатися оЗною особою. При зануренні 
паль забороняється знаходитися В зоні роботи копроВого у с та т ку в а н ­
ня, радіус якої перебищус Висоту щогли на 5 м. Палі рекомендується пі­
д тя гу в а ти  по прямій лінії В межах Видимості машиніста копра тільки че­
рез ВідВідний блок, закріплений біля осноВини копра. Зона робіт зі зру­
бання голіВ паль поВинна бути тимчасово обгороджена. ГазоВе різання 
арматури необхідно Виконувати з дотриманням Відповідних діючих нор­
мативних Вимог.
Майданчик, на якому про&одяться пальоВі роботи, поВинен бути 
обгороджений. Перед пуском копроВого а гр е га ту  бригадир копроВої 
бригади зобов'язаний попереджати про це Всіх осіб, що знаходяться бі-
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. П 68
ід п и с Дата
ля копра. Пересубати копер чи розбертати його Зозболяється тільки 
після біЗключення молота, при цьому його опускають у нижнЕ паложення 
і фіксують шборнем.
Стан тЗкранобого шляху поЬинний пере&ірятися переЗ початком 
роботи кожної зміни б процесі роботи копра.
Забороняється знахобитися на шляху переміщубаних паль, попра­
вляти чи затримубати їх. У разі потреби зміни напрямку переміщення 
палі її рух побинний бути зупинений. Робочі майЗанчики копра побинні 
бути обгороЗжені поручнями бисотою не менш 1 м.
ПіЗ час перерби у роботі з забибання паль молот побинний бути 
опущений і закріплений на стрілах копра за Зопомогою шборня. Копер 
побинний бути облабнаний збукобою сигналізацією. Робітники- 
копробщики побинні бути забезпечені запобіжними пояєами, касками й 
окулярами з небитким склом.
При зрубубанні залізобетонних паль перебубання люЗей (крім обру­
бника) на біЗстані ближче 5 м біЗ палі, що зрубується, забороняється.
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. №  докум. П ід п и с Дата 69
5.2. Розробка будганплану
5.2.1 Парк будівельних машин і транспорту 
У бідпобібності з технічною характеристикою об'єкту, який будується, осно- 
бними монтажними механізмами прийнято баштоЬі крани КБЧОЗ.
Цими же кранами Виконується і розбантаження матеріалів т а  конструкцій, 
що надходять на об’єкт.
Таблиця. 5.7 Потреба 6 осноВних бубібельних машинах, механізмах т а  об­
ладнанні
№ Наймену&ання Марка Кількість ПроЗуктибність Призна­
п п на потужність і інші чення
21.63 характеристики
1 2 3 4 5 6
1. Абтокран КС-3575.А 1 І_с=9.5...15.5м Монтажні
Q=1...4m роботи
2 Пнебмоколісний кран КС-5363 1 Lc =20 м Q=16.2m и
3 Баштобий кран КБ-403 2 Lc.=30 м Q=3.5... а
8 т
4 Екскабатор Е0 -  2621.А 1 Vk.=0.5 м3 Земляні
5 Бульбозер ДЗ-42 1 N=96 кВ т Земляні
6 Абтогрейбер ДЗ-99 1 N=99KBm Земляні
7 Пібіймач буЗібельний ПГС-800 1 N= 16кВт Опорябж
8 Електрозбарюбальний ТДМ-317 1 N=22KBm Монтажні
тплнггґіппмптпп
9 Розчинонасос С-684 2 N=1.7KBm Опорябж.
10 Пнебмотрамбібки ТР-1 2 0.45мЗ/хб Ущільнен.
11 Стрічкобий транспор- Т—144 1 L=10m N=2.8KBm Земляні
ГП Р П  ............. ...
Арк.
192.Б-1 Іс к  ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата 70
12 Пальава установка СП-48 1 Р= 2.8т Пальобі
М-9 Йі/Рт
13 Вібратор ІВ-47 1 М=1.2кВт Бетонні
5.2.2 Розрахунок майданчика склад/й 
Потреби б буЗібельних конструкціях, биробах, матеріалах т а  облабнанні
Таблиця 5.8 Потреба в склабських приміщеннях
№ Тип склабу Запас на Норма на Потрібна площа на 
п п склаЗІ, Зн. 1 млн.грн. 2.90/9.61 млн.
1. Закриті опалювані 25-30 24м2 7м2
2. Закриті неопалювані 20-25 50м2 15м2
3. ВіЗкриті майЗанчики 15-20 300м2 91м2
4. Намети 15-20 76.3м2 23м2
5.2.3 ТимчасоЕи дороги то їх  типи
Схема руху транспорту  і розміщення боріг у плані забезпечує піЗ’ їзб у 
зону бії бантажно-розбантажубальних механізмів, склабів, побутових примі­
щень т а  інше. Ширину проїзної частини транзитних  боріг прийнято - 6 м  
(ббосмужна).
Рабіуси закруглення боріг визначили, бихобячи з маневрових вла­
стивостей  автомашин і автопоїзбів, т о б т о  їх поворотозбатн ість  при русі 
впереб. Так як максимальний за бовжиною елемент -  ферма бовжиною 24 м, 
т о  прийнято внутрішній рабіус закруглення Зороги 24 м, а зовнішній -  ЗО м.
Арк.
192.Б-11ск ПЗ
Змн. Арк. № докум. П 7 1
ід п и с Дата
При трасировці Заріз ЬіЗстані ЗоЗержуються більше мінімальних, м- 
між Заразою і склабською площабкою -  більше 1 м; між борогою і парканом, 
який огоробжус бубібельний майбанчик, більше 1.5 м.
При б ’ їзбі на бубібельний маибанчик бстаноблена схема руху транс­
портних засобіб, а на обочинах боріг і проїзбіб -  бобре бибимі знаки, які рег­
ламентують порябок руху транспортних засобіб. Шбибкість руху автотранс­
порту не перевищує 10 к м / го б  на прямих білянках т а  5 к м / го б  на поворо­
тах.
На бубгенплані стрілками вказано напрямок руху транспорту  по 
борогах, ч ітко  вібмічені вібповібними умовними знаками і набписами в ’ їзби 
(виїзби) транспорту, прив’ язочні розміри, а також  вказані зони місць устано ­
вки знаків, які забезпечують раціональне і безпечне використання транспор­
ту . Всі ці елементи мають прив’ язочні розміри.
5.2.4 Визначення необхібності в побутових і абміністротивних
БуЗинкох т о  працюючих
Потреба в кабрах
Загальні ви тр а ти  праці визначаються по серебній річній виробці на оЗно- 
го працюючого і склаЗають: Сіріч.генпіб.=9000Ч9.61=86490 гр н . /
люб.рік
Оріч.субпіб = 18000Ч9.61=172980грн/ люб.рік
Максимальна к ільк ість  працюючих па основному виробництву буве:
N макс.=21625290Ч0.7Ч1.2 + 21625290Ч0.3Ч1.2.=232чол.
8649041.1 17298041.1
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата 72
Зе: 1.2 -  коефіцієнт нерівномірності руху робочих ,
1.1- коефіцієнт на перевиконання норм Виробки;
21625290 -  обсяг БМР В 2-ий рік;
9.61 -  Кінфл . 
Таблиця 5.9 Потреба Ь робітниках
№пп Найменування категорій Кількість чолаВік
1. Працюючі 232
2. Робітники (85% ВІЗ п.1) 197
3. Інженерно-технічні робітники (8%  ВІЗ п.1) 19
4. СлужбоБці (5% ВіЗ п.1) 12
5. МОП і охорона (2% ВІЗ п.1) 5
Таблиця 5.10 Потреба В тимчасових бубіВлях
№ Найменування Тип, серія Розрахунок плащі Норм. Розр. Кільк
пп пл,м2 пл.,м2 шт.
1. Контора майстра 420-01-03 Зм2/н.40.84 36 чол. 24.30 86.4 3
2. Побутобі примі­ контейн. 0.7м2/н.40.74 197 чол. 24.30 96.53
щення Зля робіт­
ників (гарЗеробні) 7
3. ДушоВа з переЗ- а 0.54м2/.Ч0.7Ч197 чол. 24.30 51.4
ЗишоВою
4. Сушарня Зля оЗягу кантейн. 0.2м2/Ч.Ч0.7Ч197 чол. 24.30 27.58
т а  В зуття
5 Вбиральня ЗереВ. 0.1м2/ч.Ч0.7Ч232чол. 12.00 16.24 1
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата 73
5,2.5 Організація Ьодозобезпечення та розрахунок 
тимчасового Ьодогону
Тимчасове ВоЗопостачання призначається Зля ВЗоболення потреб го с -  
поЗарчо-побутоВих т а  протипожежних захоЗіЬ на перюЗ буЗІ&ництЬо і 
Визначається по РН-1-73, частина 1, табл.7.
Загальні В итрати  ВаЗи:
Вп=10+К2ЧВ=10+( 21.63:9.61Н 0.1640.981=10.35 л /сек ,
Зе К2=0.98
ТимчасоВе ВоЗопостачання буЗібельного майЗанчика зЗійснюсться ВіЗ 
існуючої ВоЗопроВіЗної мережі з буЗіВництВом колоЗязя і Встановленням Во- 
Зоміру В-100.
5.2.6 Організація та розрахунок тимчасового 
енергозабезпечення
Проектування тимчасового електропостачання буЗіВництВа зЗійснюсть- 
ся у так ій  посліЗо&ності: проВоЗять розрахунок електричних навантажень, 
Визначають к ільк ість  і потуж н ість  трансформаторних піЗстанцій; розміщу­
ють на БГП трансформаторні піЗстанції, силоВі т а  осВітлюючі мережі, інвен­
тарне електротехнічне облаЗнання, склаЗають схему електропостачання.
При розробці проекту електропостачання майЗанчика на стаЗ ії ПВР п о т ­
рібну потуж н ість  Зжерел електроенергії (кВ А) Визначають за формулою:
р = (Е + ^  РгіЮ, + + 2Ри) , а>
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата 74
Зе а -  коефіцієнт, якии ЬрахоЬуе Втрати В мережі В залежності ВІЗ протяж­
ності, перерізу і т.ін, а=1.05;
К1с, К2с, К3с -  коефіцієнти попиту, залежні ВІЗ к ількості спожиВачіВ;
Рс -  потуж н ість  силоВих спожиВачіВ, к В т ;
Рт -  потуж н ість  Зля технологічних потреб, к В т ;
Рс -  потуж н ість  облаЗнання Внутрішнього освітлення, к В т ;
Таблиця 5.11 Потреба В облабнанні
Загальні
Норми Витрат 
Обсяг Витрати
енергії на оби- 
Найменування спожиВачіВ або кіль­ електрое­
ницю Вимірюван­
кість нергії,
ня, кВ т
кВ т
1 2 3 4
СилоВІ споживачі
Кран КС-4362 ЗМ, шт. 1 85 85
Кран КС-8162, шт. 1 325 325
ЗВарюВальний трансформатор СТЗ-24,
3 24 72
шт.
Бетононасос СБ-57, шт. 1 1.7 1.7
Фарботерка СО-116, шт. 1 1.7 1.7
БубіВельний кран Т-108А, шт. 1 2.8 2.8
Установка С0-100, шт. 1 10 10
Установка СО-98, шт. 1 6 6
Самопібйомна люлька /1С-15-250, шт. 5 0.6 3
Пібсумок Рс 507.2
Внутрішнє освітлення
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата / Ь
Контора Виконроба, м2 48.6 0.15 7.29
СклаЗи, м2 70 0.03 2.1
ПобутоВі приміщення, м2 553.74 0.15 83.1
Пібсумок Роб 92.49
ЗоВнішне освітлення
Монтаж конструкцій, м2 1854 0.03 55.62
Пібсумок Роз 55.62
НеобхіЗна сумарна п о ту ж н іс ть
Рр = (0.34-507.2/0.425 + 0.8-92.49 + 55.62)1.05 ~  535.4 кВ А.
Для тимчасоВооо електропостачання буЗі&ельних майЗанчикіЬ найЗоці- 
льнішим с Використання інвентарних пересуВних комплексних трансформа­
торних піЗстанцій.
ВихоЗячи з необхідної потуж ност і 535.4 кВ-А, приймаємо пересу&ну збі­
рну трансформаторну піЗстанцію СКТП-750 потужністю  750 кВ-А.
5.2.7 Розрахунок і  організація освітлення робочих місць 
Кількість прожекторів Зля освітлення робочих місць буЗіВельникіВ 
може бути Встановлено спрощеним метобом через питому потуж н ість  зо 
формулою:
п = р-Еб/Рл,
Зе р — питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-35 приймають 
р=0.3 В т / м 2 ;
Е -  освітленість, Е=20 лк при монтажі буЗіВельних конструкцій,- 
5 -  площо, яка належить ос&ітленню, м2;
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата 76
Рл -  потуж н ість  лампи прожектора, при освітленні прожекторами ПЗС-35 
Рл = 1000 Вт).
Площа осбітлення визначається окремо Зля кожної буЗівельної 
конструкц ії.
При монтажі колон (0 = (18 + 2 3) (24 + 212) = 1152 м2): 
п = 0.3 20-1152/1000 = 6.9 -  7 шт.
При монтажі піЗкранових балок (5 = (36 + 2 3) (24 + 212) = 2016 м2):
п = 0.3 20 2016/1000 = 12.1 -  13 шт.
При монтажі елементів п о кр и ття  (5 = (12 + 2 3) (24 + 212) = 864 м2): 
п = 0.3 20 8 6 4 /1 0 0 0  = 5.2 -  6 шт.
При монтажі стінових панелей (5 = (6 + 2 3) 24 = 288 м2): 
п = 0.3-20 2 8 8 /1 0 0 0  = 1.73 -  2 шт.
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. 77
П ід п и с Дата
5.3 Проектування календарного плану
5.3.1 Нормативна тривалість будідництда.
Тривалість бубі&ницт&а житло&ого буЗинку (з серебньою поберхо- 
Ьістю 9) склабаЕ 13 міс., & тому числі пібготобчий періоб -  1 міс. улаштуВан- 
ня забиВних паль -  4.0 міс. Ч 0.3 ~  1,5 міс,- п. 11, стор.140); прибубоВаної час­
тини магазину -  4 місяця Загальна тривал ість  бубіВництВа цегляного ж и т -  
лоВого бубинку з ВбубоВано -  прибубо&аними приміщеннями склабас:
Т= 1.5 +13 + = 14.3 місяця
5.3.2. Підрахунок об’см/д робіт по об’єкту
Таблиця 5.12 Пібрахунок об’ сміВ робіт по об’ є кту
№ НайменуЬання робіт Обин. Разом В тому числі:
пп Вимі по
РУ буб- ЖитлоВий бу- 
Зинок
1 2 3 4 5
1 Земляні роботи- Виїмка м3 7600
насип м3 3432
2 Улаштубання забиВних паль шт.
м3 1200
. 3 Улашту&ання піщаного 
піЗсипання м3
щебенебого м3 201
4 Кам’ яна клаЗкт з цегли м3 217
з крупних блоків шт. 2462
5 Улаштування монолітних
з. бетонних конструкцій м3 846
бетонних конструкцій м3 248
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата 78
С
тсОо
6 Монтаж збірних конструкцій: шт.
плити перекриття 155
прогони, перемички шт. 179
плити перекриття шт.
опорні побуиики шт. 118
шт. 153
схоби
плити перекриття каналій шт. 71
7 Влаштування стяжки:
цементної м2 115
бетонної м2
8 Влаштування віброізоляцій
цементної м2 754
„Осмосілом” м2 1670
теплоізоляції
9 Улаштубоння бетонних шблог
м2
1 2 3 4 5
10 ЗапоВнення прорізіВ: 
Віконних м2
бВерних м2 20
ВітражіВ м2 63
11 Скління м2
12 Внутрішнє опорябження:
шпаклюВання м2 261
штукатурення м2 1429
пофарбцВання:олійне м2 379
ВапнякоВе м2 293
емалеВе м2 105
м2 292
13 Монтаж збірних залізо­
бетонних констрцкцій:
прогони, перемички шт. 3810
плити покриття, перекриття шт. 1858
каналів шт. 98
схобоВі марши шт. 28
схоби шт. 55
шахти ліфта шт. 52
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
І Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата '/У
опорні поЗушки шт. 2319
14 Улаштування монолітних залі­
зобетонних (бетонних) конс­ м3 387
трукцій
15 Улаштубання цементної с тя ­
жки м 2 12993
гіброізоляції': рулонної м2
теплоізоляції м2 3490
16 Кам’ яна клабка з цегли:
керамічної м3 271
силікатної м3 9874
17 Монтаж металоконструкцій: 176
стальних т
18 Улаштубання перегоробок
цегляних м2 8347
19 Улаштубання піблог:
плиткових м2 2317
з гранітних плит
лінолеумних м2 10247
з плиток керамограніт м2
мозаїчних м2 1208
20 Заповнення прорізів:
віконних м2 2742
бверних м2 2014
вітражів м2 63
21 Скління бверей м2 425
22 Улаштування покрівлі:
із наплавних матеріалів м2 2058
із металочерепиці „Монтерей” м2 87
23 Внутрішнє опорябження:
пібготовлення поверхні піб 
фарбування м2 15251
штукатурення м2 32387
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата 80
пофарбу&ання олійне м2 3457
вапнякове м2 2308
клейобе м2 8875
емалеве м2 4545
полібінілацетатне м2 984
силікатне м2 1770
Фарбою „І_ША” м2 2294
обклеювання шпалерами м2 27098
облицюбання:
гіпсокартоном м2 1604
глазурованою плиткою м2 4015
24 Зовнішнє опорябження:
шпаклювання м2 13098
ш тукатурення бекоративними 
розчином м2 13098
облицювання: плитками „піб 
рваний камінь” м2
гранітними плитами м2
покриття  оцинкованою м2 10951
сталлю
25 Внутрішні сантехнічні м
26 Електромонтажні: зовнішні м
внутрішні м
27 Уклабання трубопровобів
каналізації м
вобопровобу м
газапровобу м
28 Монтаж ліфтів т.гр 712.286
29 Улаштування покриттів:
асфальтобетонного м2 3368
вимощення м2 285
грунтобетонних м2 853
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата 81
5.3.3. Методи Виконання оснодних робіт по комплексу
В баному проекті оснобні комплекси робіт Ьиконуються & так ій  посліЗоб- 
ності. Спочатку Ьиконуються роботи пібготобчого перюЗу, за ними -  пібзем- 
ні роботи. Після цього ЬлаштоЬують бетонну осноЬу піб піЗлогу т а  монту­
ють конструкц ії каркасу. По закінченні цих робіт обночасно починають Ьла- 
штуЬання покріЬлі, монтаж технологічного облаЗнання, Ьнутрішні санітарно- 
технічні т а  електротехнічн і роботи. Після то го , як покріЬлю Ьлаштобано, Ьи- 
конують Ьнутрішні опоряЗжуЬальні роботи, а потім -  ЬлаштуЬання піблоги. 
Після ЬлаштуЬання піЗлоги, а також  налаЗки і пуску технологічного облаЗ­
нання об’ є к т  зЗасться Ь експлуатацію.
Організація транспорту. Збірні буЗІЬельні конструкц ії,  як праЬило, ЗостаЬ- 
ляються з пібприемстЬ бубіЬельної інЗустрії без ЗоЗаткоЬих перебантажуба- 
льних операцій і монтуються з транспортних засобіЬ. Для переЬезень на 
майЗанчику ЬикористоЬують Ь оснойному аЬтотранспорт. БуЗіЬельний май- 
Занчик поЬинен мати зручні піЗ’ їзЗи і Зороги Зля збійснення безперебійного 
піЗЬезення матеріаліЬ на протязі Ьсього буЗіЬництЬа Ь бубь-який перюб ро­
ку. ТимчасоЬІ Зороги буЗують оЗначасно з тими постійними Зорогами, які 
призначені Зля руху транспорту  б перюЗ буЗіЬництЬа і склаЗають сЗину 
транспортну мережу, яка забезпечує наскрізну і кільцебу схеми руху. До по­
ча тку  робіт по спорубженню піЗземної частини бубинкіб піЗ’ їзЗи Зо них по- 
Ьинні бути Ьлаштобаними. Схема руху транспорту  і розташубання Зоріг Ь 
плані побинні забезпечуЬати піб’ їзЗ Ь зону Зії монтажних і забантажубально- 
розбантажубальних механізміЬ, склаЗам, майстерням, побутобим приміщенням.
Дороги на буЗібельному майЗанчику поЬинні бути  кільцебими. На т у п и ко -  
Ьих піЗ’ їзбах необхіЗно ЬлаштоЬубати роз’ їзні т а  розборотні майЗанчики.
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата 8 2
Такі майЗанчики передбачають на незакільцьо&аних білянках постійних існую­
чих боріг і доріг, що проектуються. Небопустимо розташування тимчасових 
боріг наб пібземними мережами і безпосеребньо біля проклабених комунікацій 
або ти х  місць, бе бони бубуть блаштобубатись.
Змінність приймається, як пробило, Зля ручних процесіб -  оЗна зміна, Зля 
механізобаних — ббі. З метою скорочення термініб виконання т іє ї  чи іншої 
немеханізобаної роботи Зозболясться ббести Зля неї Збохзмінний робочий 
Зень.
Організація забезпечення робіт матеріалами. Всі збірні залізобетонні конс­
трукц ії Зостабляються абтотранспартом з забоЗу ЗБК, що знахоЗиться на 
бібстані 2.7 км біб бубібельного майбанчику. Пісок, грабій т а  щебінь Зостаб­
ляються автотранспортом  з кар ’ єру, який знахоЗиться на бібстані 15 км біб 
бубібельного майбанчика. Всі і н ш і  матеріали Зостабляються також  а в то тр а ­
нспортом з бази УВТК, яка знахоЗиться на бібстані 5 км бід бубібельного 
майбанчика.
5.3А. Організація поточного брдідництЬо 
ОЗним із напрямків індустріалізації с бпробаЗження поточних метоЗіб 
виробництва. Застосування поточних метоЗіб організації бубібельного виро­
бництва забезпечує скорочення тривалості спорудження об’ єктів, піЗбищен- 
ня якост і і зниження ва рто ст і бубібельно-монтажних робіт. Поточним мето­
дом будівництва називається такий  метоб, при якому бригади робітників 
постійного складу, оснащені відповідним набором інструменту і буЗібельних 
машин виконують оЗні й т і  ж різнотипні роботи, максимально сумісні б часі 
на різних фронтах (Зілянках або захватках). Отже, поточний метод с про­
гресивною і ефективною формою організації будівництва.
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата 8 3
Для створення бубібельного потоку  необхібно:
1) розбити складний Ьиробничий процес бубібництЬа об’ є к т у  на
склабоЬі процеси;
2) разбілити роботу між виконавцями і закріпити за ними ці процеси;
3) розбілити бесь фронт робіт на окремі фронти (білянки або за- 
хбатки) і бстанобити бля них трибал ість  биконання кожного 
процесу;
4) бизначити чергобість робіт на інбибібуальних фронтах бля того, 
щоб максимально сум істити  биконання різнотипних робіт б часі і 
просторі, т о б т о  збійснити їх технологічну бзасмозалежність.
В баному проекті поточний метоб бубібництба бпробабжуеться 
таким чином: бубібля розбивається на ббі білянки по беформаційним шбам і 
роботи проектую ться поточним метобом, починаючи з першої білянки.
Бригаби робітників, що виконують певний комплекс робіт, перехобять 
послібовно з обнІЕЇ білянки на іншу. Необхібно стр ого  ботримуватись графіка 
бубібництба об’ єкту .
В баному проекті, коли величина білянки не обнакоба, застосовується  
метоб окремих потоків. Згібно цього метобу, бубібництбо організовується 
окремими потоками, биференційованими по групам бубівельних процесів, які 
виконуються на об’ єкт і. Кожна група процесів має свої параметри потоку, 
які вібрізняються біб інших параметрів потоків. Потім всі параметри 
ув ’ язуються між собою в єбиний пот ік  комплексу робіт. Включати в пот ік  всі 
бубівельні процеси не обов’ язково. Крок потоку  між окремими процесами мо­
же бути не обнаковим.
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата 8 4
020X
5.3.5Таблиця ЬихіОних Заних Зля склаЗання каленЗарного плану
Таблиця 5.13
Нормативна  
Трудомісткість на весь об'єм Кількість та  склад 
Із трудомісткість на одиницю  Основні машини бригад
К= Найменування виміру
№ робіт
О
Люд - зм
Зя М аш  - год Люд -  год М аш  - зм
Найменування професія
8 М аш  - зм Люд -  зм норм Кіл Кіл
пр норм пр
р
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Роботи п ід го т о в ч о го  періоду
0,75 Бульдозер М ашиніст
1 Планування майданчика 1000 2,4 ----- -----
М 3 0,09 0 ,216 1 ДЗ-45 1 бульдозера 1 2 1
Влаштування  
2 тимчасових будівель і 100 6,2 0 ,512 . . . Бригада теслярів
споруд М2 0,064 0 ,34 1 4 1 1
Влаштування тимча­ 100 61,94
3 . . .
сового водогону м 4,2 7 ,74 32 36 Сантехніки 9 1 4
4ы0
Влаштування тим ча­
4 100
Ьі сової каналізації м 1,6 29,95 47,92 36 . . . Бригада сантехніків 9 1 4
Влаштування тимча­
о 5 100 142,8 . . . Бригада землекопів
И сових доріг м 0,6 104,4
174 105 15 1 7
Я Влаштування тимча­
6 сового 100 5,4 26,07
м 16,2 15 . . . Бригада елекриків 5 1 3
00 електрозабеспечення 3 ,3
Влаштування  
7 100 2 4 ,6
м 1,4 4 ,34 3 . . . Бригада елекриків
слабострумних м ереж 1
3,1 3 1
Влаштування
8 тимчасового 100 5,3 15,49 10,1 12 . . . Бригада монтажників 4 1 3
огородження М2 1,89
оо £я
Одиниця вимірювання
Об'єми робіт
Змінність
Тривалість
со
2X
">.яО
П родовження табл. 5.13
П ід зем н і роботи
Р о зр о б ка  грунту  1 0 0 0 5 ,9 2 Екскватор М а ш ин іст
9 ----- 0 ,4 7 ----- 1 1 2 1
е кс акав а то р о м  у відвал 0 ,6 4
М 3 0 ,7 4 1 Е-3322 екскватор а
В л аш ту в ан н я  паль 1 00 3 ,8 8 1 7 9 ,6 3 1 7 4 .0 2 3 2 ,3 2 2 5 ,0 4 Дизельний молот 
1 0 5 9 ,8 8 5 8 .0 2 3 2 2 3 2 1 М он таж н ики 4 2 2 9
ш т Ф-859
В л аш тув ан ня Б ригад а
1 1 м онол ітних 1 00 4 ,2 102 ,01 5 2 2 ,0 0 5 2 ,2 4 52 2 6 7 ,3 2 7 0 КБ-403 2 б етонщ иків 10 2 1 4
розтверків М 3 1 2 ,4 4 6 3 ,6 4
У л а ш т у в а н н я  стін  1 00 1 0 ,3 2 5 4 ,4 8 7 3 ,9 4
1 2 6 8 ,5 9 3 ,0 8 2 М о н таж н ики 3 2 16
цо кольного  поверху ш т 6 ,6 4 9 ,0 2 6 9 96 КБ-403
У л а ш т у в а н н я  п ер екр и ття  100 1 1 8 ,2 5 3 3 2 ,0 5
1 3 1 3 ,6 3 8 ,0 6 3 8 КБ-403 2 М о н таж н ики 6 2 4
цо кольного  поверху 0 ,9 4
ш т 1 4 ,4 2 4 0 ,4 9 14
Зво р о тна  за си п к а  грунту  
з по ш аровим  100 0 ,8 2 1 6 5 ,2 4
1 4 16,5 16 З ем л еко пи 8 1 2
4 0 у щ іл ьн ен ням М 3 2 0 ,1 5
м
Ь п В л аш тув ан ня  вводів
і
В л аш ту в ан н я  с ан ітар н о -  В ир обіток 5 0 Б ригад а
1 5 грн 84,1 17 1 5
о тех н іч н и х  вводів 4 2 0 0 лю д-дні 8 5 сан техників
«
Я В л аш тув ан ня  В ир обіток 50 3 8 ,2 4 0 --------------- Б ригад а
0 0 1 6 10 1 4
еле ктр о те хн іч н и х  вводів грн 1 9 0 0 лю д-дні електр иків
о о £
я
Оч
 № докум. Підпис Дата
с2оя
Продовження табл. 5.13
М о н таж  над зем ної частини бідівлі
М о н таж  ш ахти ліф та  
17 100 ш т 0 ,0 9 1013 ,02 2 556 ,4 Бригада
1 секції 123 ,54 3 11 ,75 12,2 12 2 8 ,05 28 КБ-403 2 м онтажників 4 2 4
яя Кам 'яна кладка  стіни 
о Бригада
18 0,51 м 1 мЗ 762 9 ,8 4 7 1,6
1,2 8 ,7 4 9 14 ,4 9 50 6 659 ,8 665 0 КБ-403 2 мулярів 35 2 9 5
1 секції
їЗя К ам 'яна  кладка  стіни Бригада
р 19 0 ,3 8  м 1 мЗ 228 9 ,8 4 5 6 ,7 4
1 секц ії 1,2 6 ,92 2 7 3 ,6 2 75 1 577 ,76 1650 КБ-403 2 мулярів 15 2 5 5
М о н таж  плит 
2 0 8 87 ,65 2722 ,81 Бригада
перекриття 1 секції 1 00  ш т 3 ,78 1 08 ,25 3 32 ,05 4 0 9 ,2 4 0 0 1255,2 1200 КБ-403 2 м онтажників 12 2 50
М о н таж  плит 
21 8 87 ,65 2722 ,81
покриття 1 секції 100  шт 0 ,5 4 1 08 ,25 3 3 2 ,0 5 5 8 ,5 179 ,4 Бригада
6 0 180 КБ-403 2 монтажників 12 2 8
М о н таж  ш ахти л іф та  
2 2 2 секц ії 1 00  шт 0,1 1013 ,02 2 55 6 ,4
123 ,54 3 1 1 ,7 5 12,4 Бригада
12 3 1 ,1 7 36 КБ-403 2 монтажників 6 2 4
чо Кам 'яна кладка стіни 
ю 2 3 0,51 м Бригада
1 мЗ 6 30 9 ,8 4 71 ,6
1,2 8 ,7 4 7 56 8 0 0 5 50 6 ,2 560 0 КБ-403 2 мулярів ЗО 2 95
Ьі 2 секції
Кам 'яна кладка стіни 
2 4 0 ,3 8  м 9 ,8 4 5 6 ,7 4 Бригада
1 мЗ 2 40 2 88 3 0 0 1660 .8 1500 КБ-403 2 15 2 50
о 2 секції 1,2 6 ,92 мулярів
«
я М о н таж  плит 
2 5 перекриття 2 секції 1 00  шт 3 ,6 8 8 7 ,65 2722 ,81 Бригада
108 ,25 3 3 2 ,0 5 3 90 4 0 0 1195 1200 КБ-403 2 монтажників 12 2 50
00
М о н таж  плит 
2 6 8 8 7 ,6 5 2722 ,81 Бригада
покриття 2  секції 100  шт 0,4
108 ,25 3 3 2 ,0 5 4 3 ,3 5 0 132 ,82 130 КБ-403 2 монтажників 12 2 6
о-яо
2со
я
Продовження табл. 5.13
іІ?озя Влаштування покрівлі
'С Влаштування  
2 7 обм азочної пароізоляції 100 м2 4,8 1,71 8 ,208 9 покрівельник 2
2 шари 1 секція
Вкладання утеплю вача  
2 8 . . . покрівельник
ІЯз 1 секція 100 м2 4,8 5,18 24,864 25 4 1 6
я
Влаш тування цем ентної 
2 9 стяжки 15 мм 1 секція 100 м2 4,8 1,74 8,352 9 - покрівельник 2 1 5
Влаш тування рулонної 
30 100 м2 4,8 4 ,59 22,03 25 - покрівельник
в 2 шари 1 секція 4 1 6
Влаштування  
31 обм азочної пароізоляції 100 м2 3,52 1,71 6,02 7 покрівельник 2 1 4
2 шари 2 секція
Вкладання утеплю вача
32 2 секція 100 м2 3,52 5 ,18 18,24 20 - - покрівельник 4 1 5
Влаш тування цем ентної 
33 покрівельник
стяжки 15 мм 2 секція 100 м2 3,52 1,74 6,12 7 2 1 4
ічзэ Влаштування рулонної 
34 100 м2 3,52 4 ,5 9 16,15 16 - покрівельник
в 2 ш ари 2 секція 4 1 4
Ьіі Оздоблювальні роботи
оЯ М онтаж  віконних блоків 
35 1 секція 100 м2 5,84 23 ,5 137,24 138 - Оздоблю вальник 10 1 14
0д0 М онтаж  дверних блоків 
36 1 секція 100 м2 2,4 11,1 26,64 ЗО . . . Оздоблю вальник 6 1 5
Засклення віконних блоків 
37 100 м2 5,84 5 ,3 30,9 ЗО . . . Оздоблю вальник
1 секція 5 1 6
М онтаж  віконних блоків 
38 2 секція 100 м2 6,12 23 ,5 143,82 150 . . . О здоблю вальник 10 1 15
оооо £«
ио
2X П родовження табл. 5.13
>
тз
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 12 13 14 15 16
.....................
Оздоблювальні роботи
М онтаж віконних блоків 
35 1 секція 100 м2 5,84 23,5 137,24 138 - Оздоблювальник 10 1 14
Монтаж дверних блоків 
36 1 секція 100 м2 2,4 11.1 26,64 ЗО Оздоблювальник 6 1 5
Засклення віконних блоків 
37 Оздоблювальник
1 секція 100 м2 5,84 5,3 30,9 ЗО 5 1 6
38 М онтаж віконних блоків 
2 секція 100 м2 6,12 23,5 143,82 150 . . . Оздоблювальник 10 1 15
39 Монтаж дверних блоків Оздоблювальник
2 секція 100 м2 2,9 11,1 32,19 32 ~ 6 1 6
Засклення віконих блоків 
40 100 м2 6,12 5,3 32 ,43 32 Оздоблювальник
2 секція 6 1 6
41 Штукатурка ф асаду 100 м2 22,48 11,3 254 ,02 255 - Штукатур 10 1 26
42 Фарбування фасаду 100 м2 22,48 1,2 26,98 28 . . . Маляр 4 1 7
40
ІО
(71 43 Штукатурні роботи 100 м2 89,52 7,8 698 ,256 700 . . . Штукатур 20 1 35
і
о Фарбування всередені 
44 . . . Маляр
я приміщення 100 м2 67,31 6 4 03 ,86 400 10 1 40
а Влаштування підлоги
00
45 Лінолеум 100 м2 33,4 9,2 307 ,28 300 Оздоблювальник 20 1 15
46 Кераміка 100 м2 12,60 13,2 166,32 170 Оздоблювальник 10 1 17
Здача об'єкта в 
47 експлуатацію ДНІ 5
00 >
чз
4 0 я
 № докум. Підпис  | Дата
Земляні роботи
Виконання земляних робіт береться з дотриманням вимог СНиП
3.02.01-87 т а  ІІІ-4-80*.
Розроблення гр у н ту  б котлобані биконуеться екскабатором Е0-3322А 
( м істкістю  кобша 0.5 м3 і глибиною забою бо 5 м , біб проектних бібміток по 
биконабчій схемі). Насипний шар гр ун ту  навантажується екскабатором на 
абтотранспорт і перевозиться на 1 км б резерв насипу основного періобу, 
пісок набантажусться екскабатором на абтотранспорт і перевозиться на 1 
км б резерб т а  б резерв насипу основного періобу. Дороблення гр ун ту  б 
котлобані і в ’ їздів виконується бульбозером ДЗ-42. Дороблення гр ун ту  бо 
проектних бібміток виконується вручну переб збебенням фунбаментіб. Під­
сипання гр у н ту  піб піблогу виконується вручну за бопомогою стр ічкового 
транспортеру (Т—144) шарами 0.2 м з ущільненням пнебмотрамбібками (ТР-1, 
піском). Зворотне засипання пазух т а  б’ їзбіб биконуеться бульбозером ДЗ-
42 (та  частково вручну).
Нестача піску бля зворотного засипання т а  бля пібсипання приво­
зиться автотранспортом  (із резерву).
Вертикальне планування територ ії  виконується б бба е та п и  1- підго­
товчий перюб -  б насип переміщується частина гр у н т у  із виїмки (59мЗ) т а  
із виїмки територ ії поз.З (ЗІЗОмЗ) т а  частина -  підвозиться автотранспор­
том на відстань 8 км (2849 м3); 2 -  основний період -  в насип переміщу­
ється  решта гр у н т у  із виїмки (179-59=120мЗ), гр у н т  із корит під газони т а  
вобонепрахібний гр у н т  (93 м3), із корит піб проїзди (2036 м3), резервний з 
котловану (4238м3) т а  підвезений на 1км ( з виїмки поз.2 -  871мЗ).
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата 90
Монтажні роботи
Монтаж елементів піЗземної частини зЗійснюється за бопомогою пне- 
Вмоколісного крану КС-5363 (ЗоВжиною стріли 20 м і ЬантажопіЗійманням 16.2 
т ) . Цим же краном побаються бетон, цегла, збірні залізобетонні конструкц ії 
т а  інші бубі&ельні матеріали.
На піЗста&і аналізу ко н структивно ї характеристики  житлоВого буЗи- 
нку, Вихобячи з Ваги, розмірів монтажних елементів, наяВності машин т а  
механізмів В парку генпіЗряЗника основними монтажними механізмами при­
йнято: ЗВа баштоВих крана КБ-403 (ЗоВжиною стріли ЗО м і ВантажопіЗійман- 
ням 8 т), Встановленими ВзбоВж Вісей „А1, А2,АЗ” .
При оЗночасній роботі ЗВох баштоВих краніВ на сусібніх захбатках необхібно 
переббачити мінімальну Вібстань поміж піЗВішеними Вантажами не менше 5 м. 
Монтаж частини прибубоВаних приміщень ВеЗеться пнеВмоколісним краном 
КС-5363 (ЗоВжиною стріли 20 м і ВантажопіЗійманням 16.2 т )  В осях „8,11” .
Схема Встановлення баштоВих краніВ КБ-403 т а  пнеВмоколісного крану 
КС-5363 на аркуші 7.
При монтажі конструкц ій  Використовується типоВа монтажна оснастка. 
Розвантаження збірних залізобетонних елементів, інших бубіВельних матеріа­
лів Виконується за бопомогою ти х  же монтажних м ехан ізм і баштоВих кра­
ніВ КБ-403 т а  пнеВмоколісного крану КС-5363.
На перюб Виконання БМР по наЗземній частині необхібно Вигоробити небез­
печну зону бубмайбанчику ЗобаткоВо сигнальною огорожею.
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ
Змн. Арк. № докум. 91
П ід п и с Дата
МетоЗи буЗібництба б зимобих умобах.
Бубібельні роб о ти  б зимобих умобах б и кон ую ться  з Зотримубанням 
□іючих биМ02.
В зимобий періоб року побинні бути  запланобані роботи, що не по­
требують Зля сбого бикононня соецюльних захоЗіб. Не бозболяеться бико- 
нубати розробку котлобаніб і траншей з кількістю замерзлого гр ун ту  більше 
як 50%  біб загального обсягу грунту , який піблягас бийманню. Розморожу- 
бання гр у н ту  Зля биробництба робіт бозболяеться у крайніх бипабках при 
незначних обсягах робіт. Оснобним засобом пібготубання гр у н ту  Зля роботи 
б зимобих умобах с попереЗнЕ розпушубання гр у н ту  на глибину 15-25см з 
наступним боронубанням т а  накриттям.
Бетонні роботи побинні биконубатися таким чином, щоб уклабений 
бетон Зо замерзання приЗбаб міцність не < 5 0%  біб проектної і не < 50 
к г / с м  .
Виконання робіт б зимобих умобах по блаштубанню кам’ яної кла- 
Зки необхіЗно бести з урахубанням бказібок, прибеЗених б а рх іте ктур н о - 
буЗібельній частині проекту. РекоменЗуеться биконубати кам’ яну клаЗку 
тільки з протиморозними Зобабками, з піЗбищенням марок цегли і розчину 
при температурі Зо -20° С на оЗин ступінь, при температурі нижче -20° С -  
на Зба ступені у зрібнянні з літніми умобами. К ількість ЗоЗаткіб необхіЗно 
застособубати по табл.2 „Керібництба по збеЗенню кам’ яних і побнозбірних 
конструкцій  бубібель піЗбищеної поберхобості б зимобих умобах”  М., 1978р.
Внутрішні ш тукатурн і роботи биконубати при наябності центра­
льного опалення, при температурі б приміщеннях не < +5° С, бологості кам'я­
них конструкцій, що ош тукатурюються, не > 8 %  т а  температурі розчину
Арк.
192.Б-1 Іск ПЗ 92
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата
не < +8° С.
Рулонну покріВлю при негатиВніи температурі не < -20° С ЗозВоляється 
ВлаштобуВати з оЗного шару руберойЗу з поЗальшим усуненням ЗефектіВ і 
Виконанням останніх шаріВ при позитиВній температурі.
При Виконанні буЗіВельно-монтажних робіт В зимоВий перюЗ переЗбачаються 
та к і загальнаплощаЗкоВі захоби: Влаштування приміщень Зля обігріВання ро­
бочих, снігозатримання, очищення прилаЗіВ ВіЗ снігу, н а кр и ття  робочих місць.
Вказ і&ки  по побуЗуВанню геоЗезичної розбиВочної осноВи 
При Виконанні інженерна-геоЗезичних ВишукуВань по Зілянці буЗіВництВа Ви- 
шукуВальнаю організацією В сільській місцевості поВинні ВстаноВлюВатись 
грунтоВі репери із розрахунку 3-5 ш тук  В залежності ВІЗ розмірів Зтянки. В 
міських умоВах розбиВочні роботи Виконуються управлінням головного архі­
т е кто р а  міста (УГА) ВІЗ пункт ів  міської геоЗезичної мережі т а  черВоних ліній 
Вулиць.
В склабі комплекту креслень марки ГП проектним ін с ти т у то м  розроблене 
креслення „РозбиВочний”  план, на якому показані Всі приВ'язачні розміри по 
розташуванню споруб.
Винесення В натуру споруЗ Виконується засобом прямокутних ко -  
орЗинат, Зля чого на місцеВості буЗується с іт ка  В поВній ВіЗпоВібності з ро- 
збиВочним кресленням у ВигляЗі с ітки  кВаЗратіВ зі стороною 50м, Залі по аб­
сцисах т а  орЗинатах ВіЗклаЗаються за Зопомогою теоЗоліта  т а  мірної с тр і­
чки (рулетки) проектні ВіЗстані.
Арк.
192.Б-11ск ПЗ
93
Змн. Арк. № докум. П ід п и с Дата
6. Безпека життєдіяльност та цивільний захист
6.1 Аналіз умов праці та безпека в надзвичайних ситуаціях робітників на 
об’єкті житлового будинку по вул. Олега Ольжича у м. Кропивницький.
На даному об’єкті будівництва житлового будинку можливі аварії від дії 
стихійних лих, що призводить до надзвичайних ситуацій для робітників 
даного об’єкту. Поруч знаходиться комбінована спортивна площадка, 
майданчик для відпочинку дорослих та девятиповерховий житловий 
будинок. Характерними стихійними лихами в зоні розташування споруди є :
- землетруси силою до 4 балів;
- ураганні вітри швидкістю 15 м/сек. та більше;
- снігові замети;
- підтоплення (території, основи фундаментів);
Крім того, на територію житлового будинку в місті Кропивницький можуть 
впливати аварії на інших підприємствах у тому числі Чорнобильська АЕС; 
хімкомбінати із викидами шкідливих речовин у повітря, воду, на грунт. 
Особливості геологічних умов (карстові явища, підроблені території, а також 
особливі умови -  воєнні дії, теракти).
Для послаблення ураження працюючих від дії хімічних речовин та радіації 
передбачається створення запасів індивідуальних засобів захисту -  
індивідуальні аптечки, противогази, дозиметри, спецодяг та інше.
Для забезпечення охорони праці і техніки безпеки відповідно діючому 
законодавству, будівельним нормам і державним стандартам передбачається:
- розробка і впровадження організаційних заходів у тому числі розробка 
стандартів підприємства по охороні праці, посадових інструкцій, 
забезпечення нормативною літературою, навчання і інструктаж працюючих, 
організація медичних оглядів, встановлення режиму праці, складання 
проектів виконання робіт, заключення колективної угоди з профспілкою;
- застосування засобів колективного, у тому числі обладнання побутових 
приміщень (для організаціїї побуту працюючих використовуються тимчасові 
побутові приміщення, кількість і склад яких прийнято у залежності від
Арк.
192 Б-ІІск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 94
кількості одночасно працюючих; проектом передбачаються наявність 
медпункту, що розташовуються в одному приміщенні);
- будівельний майданчик огороджується парканом (також огородженню 
підлягають небезпечні зони навколо підкранових шляхів, навколо споруди 
при ведені кам'яних робіт);
- на в’їзді до будівельного майданчика встановлюються дорожні знаки, 
схема руху транспорту, знаки безпеки.
При монтажних роботах особлива увага звертається на роботу баштового 
крану. Безпека його використання забезпечується відповідністю вантажно- 
технічних характеристик крану, масі вантажів, виконням вимог по 
влаштуванню та експлуатації підкранових шляхів, охорони небезпечної зони, 
зупиненню крану при грозі та при вітрі більше 15 м/с.
До вантажних та будівельних робіт допускаються робочі не молодші 18 
років, які пройшли навчання, інструктаж і медогляд.
Перед початком земляних робіт організовується водовідвід з території.При 
роботі у темний період територія будівельного майданчика освітлюється 
прожекторами. Газові балони зберігаються під навісом окремо з киснем і 
горючеми газами з огорожею під замком. Для роботи з машинами та 
механізмами допускаються робочі не молодші 18 років, які пройшли 
навчання, інструктаж і медогляд.
При застосуванні механізованих засобів необхідно випробовувати 
монтажні пристрої.
Складування матеріалів і конструкцій виконується з урахування 
протипожежних відстаней, висотою не більше передбаченої нормативними 
вимогами для даного матеріалу.
Транспортування важких вантажів, великогабаритних вантажів, а також 
небезпечних вантажів виконується спецтранспортом із погодженням в ДАІ. 
Таким вантажем є баштовий кран в транспортувальному положенні.
Земляні роботи виконуються згідно проекту виконання робіт з урахуванням 
наявності існуючих споруд.
При розробці ґрунту екскаватором в зоні розташування підземних 
комунікацій дозволяється лише з письмового дозволу організацій, які
Арк.
192 Б-Пск ПЗ
Змн. Арк. 95
№ докум. Підпис Дата
експлуатують ці комунікації. Земляні роботи в безпосередній близькості від 
підземних комунікацій повинні проводитись під наглядом виконроба або 
майстра.
Забороняється розробляти грунт способом підкопу. Виємки, що 
розробляються в місцях, де мається рух людей або транспорту, повинні бути 
огороджені.
Грунт, вивилучений з виємки, необхідно розташовувати на відстані не 
менше 0.5 м від брівки. Забороняється встановлення і рух будівельних 
машин і механізмів в межах призми обвалення грунту.
До початку робіт повинна бути перевірена справність всіх машин і 
механізмів і для їх встановлення підготовлені робочі майданчики.
Під час роботи екскаватора робітникам забороняється знаходитись під його 
ковшом або стрілою, проводити будь-які роботи з боку забою.
При виконанні кам’яних робіт необхідно суворо дотримуватись правил 
техніки безпеки.
Риштування повинні відповідати встановленим вимогам в частині міцності 
та стійкості. Настили риштувань огороджують поручнями висотою не нижче 
ніж 1 м із бортовою дошкою. Навантаження на риштування не повинні 
перевищувати допусків.
Дверні та віконні прорізи в зовнішніх стінах, що знаходяться на рівні 
настилу або на 0.6 м вище за нього, а також отвори та прорізи в настилах та 
перекриттях повинні бути закриті або огороджені поручнями на висоту 1 м. 
При кладці із внутрішніх риштувань стін висотою більше 7 м по всьому 
периметру будівлі необхідно влаштовувати захисні козирки у вигляді 
настилу на кронштейнах. Перший ряд козирків улаштовують на висоті не 
більше 6 м від рівня землі, а послідуючі через кожні 6-7 м. Над входами в 
сходинкові клітини влаштовують суцільні навіси розміром у плані не менше 
2x2 м.
При складуванні на будівельному майданчику цеглу в пакетах на 
піддонах укладають не більше ніж у два яруси, у контейнерах -  в один ярус, 
без контейнерів — висотою не більше 1.7 м.
Арк.
192 Б-ІІск ПЗ 96
Змн. Арк. № до кум. Підпис Дата
До засобів колективного захисту, що застосовуються при веденні робіт 
перед’являються такі вимоги:
засоби колективного захисту виготовляють за технічною 
документацією, яка розроблена та затверджена у встановленому порядку;
перед початком експлуатації засоби колективного захисту 
випробовують статичним навантаженням, перевищеним за нормативну на 
20%, а під’йомні підмостки, крім того, динамічним навантаженням, 
перевищеним над нормативним на 10%; випробовування виконують за 
методикою, яка вказана в ППР, або в інструкціях по експлуатації; час 
статичного навантаження приймається не менше 10 хв; результати 
випробування вважаються задовільними, якщо після них візуально не 
замічено руйнування деталей, тріщин в елементах та вузлах їх кріплення, а 
також значних деформацій несучих елементів засобів колективного захисту. 
За результатами випробувань складається акт, який зберігається до 
використання строку експлуатації засобів колективного захисту.
З метою створення необхідних умов для безпечного виконання робіт на 
будівельному майданчику та будівлі, що монтується, повинні бути 
попереджувальні написи, виділені небезпечні зони, прорізи огороджені, а 
робочі місця при виконанні робіт у вечірній час та вночі -  повинні бути 
освітлені.
Для забезпечення необхідної стійкості монтажний кран повинен бути 
встановлений на надійну та ретельно вивірену основу. Крани на рельсовій 
ході повинні мати протиугінні пристрої, автоматичний пристрій для 
обмеження вантажопід’ємності, а сталеві канати повинні періодично 
перевірятися.
У відповідності з діючими нормами стропи, захвати та інші такелажні 
пристрої слід періодично перевіряти та при необхідності відбраковувати. 
Перед початком роботи такелажні пристрої випробують подвійним 
навантаженням.
При піднятті вантажів останні беруть на відтяжку, однак сам вантаж слід 
піднімати строго вертикально. Щоб запобігти перевантаження монтажних 
кранів слід слідкувати за наявністю на збірних елементах маркування із
Арк.
192 Б-ІІск ПЗ 97
Змн. Арк. № до кум. Підпис Дата
вказанням маси елемента. Перед підняттям необхідно перевірити 
надійність петель для строповки вантажу. Забороняється під час перерв 
залишати вантаж у висячому стані.
Особливі міри обережності застосовуються під час вітряної погоди. При вітрі 
силою шість балів монтажні роботи пов’язані із застосуванням крану слід 
припиняти.
Роботи по влаштуванню покрівель дозволяється починати після 
перевірки справності несучих та огороджуючих конструкцій даху. Робочі 
повинні бути забезпечені спецодягом, не ковзким взуттям та запобіжними 
поясами.
При складуванні на даху матеріалів необхідно приймати міри проти їх 
зізковзування та здування вітром. По закінченні зміни усі матеріали та 
інструменти слід прибрати або надійно закріпити. Зкидувати з покрівлі 
інструменти та матеріали забороняється, а зона можливого їх падіння 
повинна бути огороджена. Особлива обережність повинна дотримуватись 
при виготовленні та нанесенні гарячих мастик. Бітумоварочні котли повинні 
заповнюватися не біль ніж на % їх місткості та при варці повинні закриватися 
кришками. При нанесенні мастик робочий повинен знаходитися з навітряної 
сторони. Переносити гарячі мастики в бачках по драбинах не допускається. 
До початку штукатурних робіт всі прорізи скляться або закриваються. Роботи 
проводяться лише в тих приміщеннях, де є опалення та вентиляція.
При виконанні штукатурних робіт та в процесі просушування штукатурки в 
приміщеннях необхідно підтримувати температуру в межах від 10°С до 20°С. 
Приготування, транспортування та зберігання штукатурного розчину в 
зимовий час повинно бути організовано таким чином, щоб при нанесенні на 
поверхню, що оштукатурюється він мав температуру не нижче 8°С.
До малярних робіт з речовинами 1-го та 2-го класу шкідливості не 
допускаються підлітки та жінки. У приміщеннях необхідно забезпечити 
ветиляцією. При застосуванні легкозаймистих речовин передбачаються 
засоби по пожежній безпеці. Працювати в приміщенні повинно не менше 2-х 
робітників.
Арк.
192 Б-ІІск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 98
Раціонально виконане освітлення приміщень надає позитивного психофізі­
ологічного впливу на працюючих, сприяє підвищенню продуктивності праці, 
забезпечує їх безпеку, знижує втому і травматизм, зберігає високу 
працездатність в процесі праці.
В приміщеннях, що проектуються передбачено влаштування штучного 
освітлення, яке запроектоване наступних видів:
-робоче, призначене для забеспечення робочого процесу;
-аварійне, що забезпечує мінімальне освітлення на робочому місці для 
продовження роботи при відключенні робочого освітлення;
-евакуаційне, призначене для евакуації людей з приміщення при відключенні 
робочого освітлення, встановлюється на місцях пересування людей;
-чергове, освітлення поза робочим часом.
В світильниках, що запроектовані в даних приміщеннях використано 
газорозрядні лампи (прилади, в яких випромінювання оптичного діапазону 
виникає в результаті електричного розряду в атмосфері інертних газів і парів 
металів, а також за рахунок явища люмінесценції), до переваг яких можна 
віднести велику світловіддачу (40-110 лм/Вт), високий термін служби ( до 
10 000 годин), від газорозрядних ламп можна одержувати світловий потік 
практично в будь-якій частині спектру, підбираючи відповідним чином 
інертні гази і пари металів. До недоліків цих ламп відносяться пульсації 
світлового потоку (період розгорання може досягати 10 хвилин), утворення 
радіоперешкод, при використовуванні газорозрядних ламп через пульсацію 
світлового потоку можлива поява стробоскопічного ефекта (це явище 
скривлення зорового сприйняття об’єктів, що обертаються, рухаються або 
змінюються в мигаючому світлі, яке виникає при співпаданні кратності 
частотних характеристик руху об'єктів і змінення світлового потоку в часі в 
освітлювальних установках з газорозрядними лампами, які живляться 
змінним струмом (якщо частота обертання об'єкта співпадає з частотою 
пульсації світлового потоку, то об'єкт здається нерухомим).
Світильники для будівельних робіт. Висота підвішування світильників 
загального призначення над робочим майданчиком або на відкритих 
просторах залежить від потужності лампи, типу світильників, прозорості
Арк.
192 Б-ІІск ПЗ оУ оУ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
колби лампи, наявності відбивачів тощо. Висота встановлення прожектора 
над рівнем землі — від 4,5 до 27 м.
Електричні світильники загального освітлення за умовами електричної 
безпеки дозволено підвішувати над робочим місцем на висоті не менше ніж
2,5 м від землі або підлоги. У випадку необхідності підвішення світильників 
на висоті менше ніж 2,5 м над землею (підлогою) повинна бути виключена 
можливість випадкового дотику до їх струмоведучих частин або необхідно 
застосовувати напругу не вищу за 42 В. Усі підйомні механізми і будівельні 
машини мають бути оснащені освітлювальними установками для освітлення 
зони робіт.
Світильники приєднують до мережі шланговим проводом або ізольованим 
проводом, заключеним у Гумовий шланг, і розміщують на надійних опорах 
так, аби нижня точка проводу знаходилася на висоті не менше 2,5 м над 
робочим місцем; 3,5 м — над проходами і 6 м — над проїздами. На висоті 
меншій ніж 2,5 м від землі, підлоги або настилу електричні проводи мають 
бути заключені у труби або короби. Зовнішнє освітлення повинно керуватися 
незалежно від внутрішнього.
Для живлення освітлювальних приладів застосовують напругу не більш 220 
В при загальному освітленні: не більш 42 В —  при місцевому освітленні 
стаціонарними світильниками, встановленими на доступній для дотику 
висоті; не більш 12 В — для ручних переносних світильників.
6.2 Розробка заходів з охорони праці при електрозварювальних роботах
За допомогою газозварювання на будівництві виконуються наступні 
роботи: врізка тимчасового водопроводу в існуючу мережу, влаштування 
вводів, монтаж опалювальних систем та газового обладнання, різка металів, 
влаштування декоративних елементів.
До виконання газозварювальних робіт можуть бути допущені особи не 
молодші 18 років, які пройшли медичний огляд, спеціальне технічне 
навчання, склали іспити та які мають відповідне посвідчення та практичні 
навички по роботі з газогенератором.
Арк.
192 Б-ІІск ПЗ
Змн. Арк. 100
№ докум. Підпис Дата
Якщо газозварник мав перерви в роботі більше трьох місяців або перейшов 
з іншого підприємства, він повинен пройти повторну перевірку знань; комісія 
спеціальним протоколом повинна йому дозволити приступити до 
газозварювальних робіт.
На кожен газогенератор у відділі головного механіка будівельно- 
монтажного управління повинна бути наступна технічна документація:
акт технічного випробування водяного затвора;
паспорт;
інструкція по експлуатації газогенератора, видана заводом виробником. 
Відповідно цьому генератор повинен бути зареєстрований у журналі обліку 
та технічних оглядів.
Газогенератори необхідно щорічно реєструвати, апарати високого, 
середнього та низького тиску -  у головного зварника вищестоящий 
організації. Наприклад, газогенератори низького тиску будівельно- 
монтажного управління повинні щорічно реєструватися головним зварником 
треста.
На кожному газогенератору повинні бути чітко позначені інвентарний 
номер, найменування підприємства, випущеного газогенератора, та дата 
щорічних перевірок.
Замальовувати, змивати та т. п. номер газозварювального апарата
забороняється.
Кожен газозварник має право робити тільки на газогенераторі, виданому 
йому. Працювати на чужих газозварювальних апаратах та передавати 
генератор іншім газозварникам категорично забороняється.
Недопустимо використовувати газогенератор будь-якого кустарного типа. 
Категорично забороняється самостійно змінювати або доповнювати 
конструкцію газогенератора.
Кисень у поєднанні з будь-яким жиром (маслом) вибухонебезпечий. Тому 
забороняється працювати замасленими (зажиреними) руками, з замасленими 
рукавицями, спецодягом, інструментом та інше.
ГІри збільшені температури кисень у балоні прагне розширятись, а так як
об’єм балона постійний, то йде підвищення тиску кисню, що може призвести
Арк.
192 Б-Иск ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 101
до вибуху. Крім того, балони треба оберігати від механічних ушкоджень та 
ударів, бо це може призвести до вибуху.
Кисень, який застосовують для зварювання, має 2,5% вологи, що в зимовий 
період при недотриманні правил експлуатації може привести до замерзання 
балона. Необхідно пам’ятати, що ацетилен сам горить, а кисень підтримує 
горіння і температуру полум’я більша 3000°С.
Ацетилен має специфічний різкий запах, кисень-без запаху.
Таблиця 6.1. Основні характеристики відносно балонів для використання
Газ Стан Г раничний Тиск на П еріод Колір Текст Колір
газа у робочий який випробу­ окраски надпису надпису
балоні тиск, випробову­ вання
кгс/см2 ється балон, балона,
кгс/см2 рік
Ацетилен Розчинний 19 35 5 Білий Ацетилен Червоний
Кисень Стиснутий 150 225 5 Г олубий Кисень Чорний
Метан Стиснутий 150 225 5 Червоний Метан Білий
Пропан-
бутан
Рідкий 17 25 5 Червоний Пропан Білий
Підготовка до роботи. Установка генератора, контейнера з балоном в 
проходах та проїздах забороняється. Крім того, забороняється установка 
газогенераторів та балонів в місцях, скупчення людей та в неосвітлених 
місцях, в підвалах, в приміщеннях, де можливе виділення речовини, 
утворюючи з ацетиленом самовибухові суміші, або виділення 
легкозаймистих речовин, а також в працюючих котельних, біля місць забору 
повітря компресором та вентилятором, біля місць установки газових 
калориферів та на відстані ближче 1 м від теплових та електричних приборів. 
Необхідно пам’ятати, що ацетилен у суміші з повітрям (киснем) від 2,2 до 
80,7% в поєднанні з червоною міддю (а також сріблом, ртуттю) 
вибухонебезпечний, а при температурі вище 150 0 поляризується та вибухає.
Арк.
192 Б-ІІск ПЗ 107
Змн. Арк. | № докум. Підпис Дата
Місця вогневих робіт повинні бути очищені від горючих матеріалів в 
радіусі не менш 5 м.
В майбутніх спорудах забороняється складувати карбід кальцію та 
кислородні балони.
Для скидання карбіда кальцію треба відвести спеціальне місце не ближче 
10 м від споруди та встановити ілову яму, біля якої повинна бути табличка з 
написом «Обережно.НЕ палити!».
Всередині споруди для встановлення генератора об’єм не провітрюваного 
приміщення повинен бути не менш 300 м .
Видача із інструментальних майстерень горілок, редукторів, шлангів, 
газогенераторів у несправному стані забороняється.
Довжина шлангів не повинна перевищувати 30м. Використання шлангів 
довших 30м допускається тільки в окремих випадках -  при виконанні робіт 
на багатоповерхових будівлях -  з дозволу головного інженера управління та 
інженера з техніки безпеки.
Кінці газових шлангів на довжині 0,5 м повинні бути окрашені в червоний 
колір.
Правила техніки безпеки при виконанні газозварювальних робіт з 
застосуванням пропан-бутанових сумішей.
До виконання робіт з застосування пропан- бутанових сумішей допускають 
осіб, яким виповнилось 18 років, які пройшли спеціальне навчання та які 
мають посвідчення на право виконання робіт.
Робітники, зайняті газополум’яною обробкою метала, повинні бути 
оснащені спецодягом (брезентовим костюмом, брезентовими рукавицями, 
чоботами) по встановленим нормам та захисними окулярами закритого типу.
Необхідно пам’ятати, пропан-бутан вибухонебезпечний при вмісті в 
повітрі від 2 до 3,5% по об’єму.
Температура полум’я пропан-бутанової суміші з киснем 2400-2500 °С.
Зжижений пропан-бутан зберігають в легких тонкостінних балонах. 
Найбільш вживаними балонами з пропан-бутаном ємкістю 50 та 80 літрів.
Для користування балоном на ньому встановлюють вентиль діаметром 21,8
мм .
Арк.
192 Б-ІІск ПЗ 103
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Балони наповнюють газом пі• д тиском 17 кгс/см 2.
На балоні повинні бути вибиті; товарний знак завода -  виробника, номер 
балона, фактична вага порожнього балона, місяць та рік виготовлення та рік 
наступного огляду, робочий тиск, кгс/см2, пробний гідравлічний тиск, 
к гс /см 2, об’ємом балона, клеймо ОТК завода виробника.
Балони з пропан-бутаном випробовуються один раз в п’ять років на 
полуторному тиску.
Балони з пропан-бутаном бракують також , як і кисневі балони. 
Допускається нагрів балонів не вище 45° С.
Балони повинні перевозити, зберігати, видавати, отримувати та 
експлуатувати тільки особи які склали іспити з правил користування балонів, 
наповнених горючими газами.
Рекомендації по проведенню газозварювальних робіт 
При виконанні робіт необхідно:
користуватись киснем та газом для різки тільки через редуктор; 
перед роботою відкрити вентиль а потім пропан-бутанового балону; 
витримувати відстань від місця виконання робіт до балона не менше 10 м; 
при підігріві метала користуватися зниженим газом та киснем 
(користуватись одним зжиженим газом забороняється );
витрачати горючий газ з балона з таким розрахунком, щоб залишковий 
тиск у балоні був не менш 0,5 атм; 
різку починати у кромки листа;
кромка листа повинна бути нагріта підігрівальним полум’ям до світло- 
червоного каління, т.я. до температури, при якій починається згорання 
метала у струї кисню; після того слідує відкривати кисневий вентиль та 
починати різку. Треба пам’ятати, що метал крупного перерізу потребує 
попереднього підігріву.
Для того щоб різка була якісною, необхідно враховувати слідуюче; 
швидкість різки повинна бути рівномірною, при вірно підібраному режимі 
ширина різки повинна відповідати слідуючим величинам;
Товщина метала, м м ...................... 5-10 10-20 20-50
Ширина різа, м м ............................. 2,5-3 3,5 5
Арк.
192 Б-ІІск ПЗ 104
Змн. Арк. № до кум. Підпис Дата
відстань між різаком та поверхнею метала необхідно вибирати у 
відповідності від товщини металу, вона складає від 2 до 4 мм;
велике наплавлення кромок свідчить про сильну дію п ід ігр іваю ч о го  
полум’я; це виникає при значній швидкості різки, малої відстані ріжучого 
сопла від ріжучої поверхні;
якщо наскрізний проріз не виконується і поверхня різа чиста, значить, тиск 
кисня недостатній; 
велике підігріваюче полум’я негативно впливає на якість різа; 
кисень для різки повинен подаватись в достатній кількості (але не 
надмірно); при надлишку ріжучого кисню метал горить занадто інтенсивно і 
розріз отримуємо нерівний;
засмічення сопла може бути причиною хлопка та зворотного удару, тому 
потрібно слідкувати за тим, щоб окалина не потрапила в сопло.
Перед кожним запалюванням різака необхідно випустити через різак 
утворену в шланзі суміш парів зжиженого газа з повітрям.
Занадто мала відстань від торця різака до ріжучого металу значно зменшує 
швидкість вихода горючого газа.
При цьому полум’я може ввійти всередину різака і викликати зворотній 
удар, хлопки. При зворотньому ударі слідує негайно закрити внтелі балонів, 
розібрати різак та прочистить його від сажі та нагару, а також перевірити 
шланги.
Щоб не було хлопків та зворотних ударів отвори у мундштуках для вихода 
горючої суміші в процесі роботи слідує періодично прочищати проволокою 
із кольорового метала відповідного діаметра.
Після прочищення засміченого отвора необхідно випустити з газозварного 
шлангу утворившуюся у ньому гримучу суміш, після чого знову запалити 
полум’я.
Різак потрібно один раз на місяць промивати бензином та висушувати.
Під час перерв у роботі полум’я різака треба гасити, різак ложити на 
спеціальну підставку або підвісити на гак.
Зливати та використовувати залишену в балоні після виробітки газу 
невипарувущуюся горючу рідину (1-2 кг на балон) забороняється.
Арк.
192 Б-ІІск ПЗ 105
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
На відпрацьованому балоні належить зробити крейдою надпис “Порожній” 
або “Відпрацьоваий” та здати на склад.
При спалахуванні рідкого газу треба:
відключити джерело надходження газу (закрити вентиль балона); 
поливати холодною водою балони з газом для того щоб не піднявся тиск в 
них;
гасити пожежу вуглекислотним вогнегасником, азбестовою ковдрою, 
піском, сильним струменем води.
При дотриманні протипожежних правил необхідно: 
слідкувати щоб не було витіку газу; 
слідкувати щоб не було іскор та двигунів; 
заборонити застосування полум’я у місцях зберігання газу.
При припиненні різки потрібно:
закрити вентилі обох балонів та газової пальника;
після охолодження пальника від’єднати шланги від редукторів, перевірити 
закрите положення вентилів балонів, від’єднати редуктори та навернуть на 
витратні штуцери балонів заглушки, а на балони -  запобіжні ковпаки 
вентилів.
Забороняється працювати на відкритому повітрі під час дождю, снігопаду 
та ін.
Зберігання балонів. Балони з газами можуть зберігатись як у спеціальних 
приміщеннях, так і на відкритому повітрі, в останньому випадку вони 
повинні бути захищені від атмосферних опадів і сонячних променів. 
Складське зберігання в одному приміщенні балонів з киснем і горючими 
газами забороняється.
Балони з газом, які встановлюються в приміщеннях, повинні знаходитись 
на відстані не менше 1 м від радіаторів опалення та інших опалювальних 
приладів і печей та не менше ніж на 5 м від джерел тепла з відкритим вогнем.
Балони з отруйними газами повинні зберігатись в спеціальних закритих 
приміщеннях, будова яких регламентується відповідними нормами і 
положеннями.
Арк.
192 Б-ІІск ПЗ 10<
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Наповнені балони з насадженими на них башмаками мають зберігатися у 
вертикальному положенні. Для запобігання падінню балони треба 
встановлювати в спеціально обладнані гнізда, клітки або огорожувати 
бар'єром. Балони, які не мають 
башмаків, можуть зберігатись у горизон-тальному положенні на дерев'яних 
рамах або стелажах. Під час зберігання на відкритих площадках дозволяється 
укладати балони з башмаками в штабелі з прокладками з вірьовки, 
дерев'яних брусів або гуми між горизонтальними рядами.
При укладанні балонів у штабелі висота останніх не повинна перевищувати
1,5 м. Вентилі балонів мають бути повернуті в один бік. Склади для 
зберігання балонів, наповнених газами, повинні бути одноповерховими, з 
перекриттям легкого типу і не мати горищних приміщень. Стінки, 
перегородки, покриття складів для зберігання газів мають бути із неспалимих 
матеріалів не нижче II ступеня вогнестійкості; вікна і двері повинні 
відчинятися назовні. Скло на вікнах і дверях повинно бути матовим або 
пофарбованим у білий колір. Висота складських приміщень для балонів 
повинна бути не менше 3,25 м від підлоги до нижчих виступаючих частин 
покрівельного покриття. Підлоги складів мають бути рівними з неслизькою 
поверхнею, а складів для балонів з горючими газами — з поверхнею із 
матеріалів, які виключають іскроутворення при ударі по них будь-яким 
предметом. Освітлення складів для балонів з горючими газами мусить 
відповідати нормам для приміщень, небезпечних відносно вибухів. У складах 
повинні бути вивішені інструкції, правила і плакати стосовно поводження з 
балонами, які знаходяться на складі.
Склади для балонів, наповнених газом, повинні мати природну або штучну 
вентиляцію відповідно до вимог санітарних норм проектування виробничих 
приміщень. Склади для балонів з вибухо-і пожежонебезпечними газами 
повинні знаходитись у зоні блискавко-захисту. Складське приміщення для 
зберігання балонів повинно бути розділене неспалимими стінками на відсіки, 
в кожному з яких допускається зберігання не більше 500 балонів (40 л) з 
горючими або отруйними газами і не більше 1000 балонів (40 л) з 
негорючими і неотруйними газами.
Арк.
192 Б-Иск ПЗ 107
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Відсіки для зберігання балонів з негорючими і неотруйними газами можуть 
бути відділені неспалимими перегородками висотою не менше 2,5 м з 
відкритими отворами для проходження людей та отворами для засобів 
механізації. Кожний відсік повинен мати самсютійний вихід назовні. Розриви 
між складами для балонів, наповнених газами, між складами і суміжними 
виробничими будівлями, громадськими приміщеннями, житловими 
будинками повинні задовольняти вимогам НД.
Переміщення балонів у пунктах наповнення і споживання газів має 
здійснюватися на спеціально пристосованих для цього візках або за 
допомогою інших пристроїв. Перевезення наповнених газами балонів має 
здійснюватися на ресорному транспорті або на автокарах у горизонтальному 
положенні, обов'язково з прокладками між балонами. Для прокладок можуть 
застосовуватись дерев'яні бруси з вирізаними гніздами для балонів, а також 
вірьовочні чи гумові кільця товщиною не менше 25 мм (по два кільця на 
балон) або інші прокладки, які захищають балони від ударів один об другий. 
Всі балони під час перевезення треба укладати вентилями в один бік. 
Дозволяється перевезення балонів у спеціальних контейнерах, а також без 
контейнерів у вертикальному положенні обов'язково з прокладками між ними 
і загорожею від можливого падіння. Транспортування і зберігання балонів 
мають здійснюватись з накрученими ковпаками. Транспортування балонів 
для вуглеводних газів здійснюється відповідно до „Правил безпеки в 
газовому господарстві". Зберігання наповнених балонів на підприємстві- 
наповнювачі до видачі їх споживачам допускається без запобіжних ковпаків. 
Перевезення балонів автомобільним, залізничним, водним і повітряним 
транспортом повинно здійснюватись згідно з галузевими правилами 
перевезення відповідних транспортних міністерств.
Ремонт балонів. Не допускається розбирати і ремонтувати балони своїми 
силами, ремонт повинен виконувати завод-наповнювач.
Якщо через несправність балонів газ не може бути використаний, на 
балоні має бути зроблений крейдою напис "Обережно! Повний!". Схема 
організації робочого місця наведено на форматі 12 графічної частини 
проекту.
Арк.
192 Б-Иск ПЗ 108
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
6.3 Планування заходів з цивільного захисту для працівників на 
будмайданчику
Планування цивільного захисту об'єкта — це розроблення сукупності 
документів, у яких визначені сили і засоби, порядок і послідовність дій з 
метою забезпечення захисту населення, виробництва, а також виконання 
завдань вищих органів, пов'язаних із поданням допомоги населенню інших 
об'єктів і міст. Ці документи, розроблені з урахуванням реальних 
можливостей і умов об'єкта, є настановою для організованих дій як з метою 
підготовки об'єкта до захисту в надзвичайних умовах, так із метою ліквідації 
наслідків надзвичайних ситуацій (стихійних лих, виробничих аварій і вогнищ 
воєнних конфліктів).
Планування евакуації має передбачати виникнення найбільш несприятливих 
ситуацій під час підготовки і проведення евакуації: відсутність відповідних 
керівників, транспорту, електрозабезпечення, погані погодні умови, аварія на 
дорозі, паніка серед людей та ін.
До них належать: будівництво протирадіаційних укриттів, пункту
управління, забійних площадок і пунктів; складських приміщень і колодязів; 
систем зв'язку і оповіщення; придбання майна для формувань, спеціальної 
техніки, необхідної формуванням для проведення рятувальних та інших 
невідкладних робіт, автономних джерел електроенергії.
Оскільки заходи потребують матеріальних затрат, вони повинні 
здійснюватися у комплексі з іншими економічними заходами, через що їх 
необхідно включити в поточний і перспективний план об'єкта, де вони 
будуть забезпечені коштами. Для даного об’єкта будівництва передбачається 
на відстані 1200 м від житлового будинку.
За даними оцінки можливої обстановки, що може скластися на об'єкті, 
керівники об'єкта планують заходи підвищення стійкості роботи об'єкта. Всі 
пропозиції, пов'язані із затратами, необхідно документально обґрунтувати з 
поданням відповідних заявок із кошторисами в місцеві, районні, обласні 
органи управління ЦЗ, а якщо необхідно то у відповідні міністерства, 
відомства.
Арк.
192 Б-ІІск ПЗ 109
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
У зв'язку зі зміною вихідних даних, покладених в основу розробки плану 
об'єкта, таких як: розвиток господарства, технічне забезпечення, кількість і 
структура населення, рівень розвитку ЦЗ, установлених вимог і завдань та 
ін., необхідно періодично уточнювати і переробляти розроблені раніше 
документи плану даного об'єкта. Уточнення і коригування документів плану 
проводять на тренуваннях і комплексних об'єктових навчаннях ЦЗ.
Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій - проведення 
комплексу заходів, які включають аварійно-рятувальні та інші 
невідкладні роботи, що здійснюються в разі виникнення надзвичайних 
ситуацій техногенного, природного та військового характеру, і спрямовані 
на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження 
здоров'я людей, а також на локалізацію зон надзвичайних ситуацій;
Здійснення заходів з евакуації робітників на об’єкті :
1. В умовах недостатнього забезпечення захисними спорудами на 
території об’єкту,що будується основним способом захисту робітників є 
їхня евакуація і розміщення у безпечних зонах.
2. У разі виникнення надзвичайної ситуації проводиться загальна або 
часткова евакуація робітників тимчасового або постійного характеру.
3. Загальна евакуація робітників проводиться у разі:
небезпеки радіоактивного забруднення навколо атомних 
електростанцій (якщо виникає безпосередня загроза життю та
здоров'ю працюючих);
загрози катастрофічного затоплення місцевості з менш ніж
чотиригодинним добіганням проривної хвилі;
виникнення загрози життю та здоров'ю працюючих.
4. Евакуація працюючих з небезпечних районів проводиться
пішки і шляхом вивезення основної його частини наявним 
транспортом.
5. З метою запобігання проявам паніки та недопущення загибелі 
людей під час евакуації забезпечуються:
планування евакуації населення;
Арк.
192 Б-ІІск ПЗ 110
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
визначення зон, придатних для розміщення евакуйованих 
працюючих з потенційно небезпечних зон;
організація оповіщення керівного складу про початок евакуації;
управління проведенням евакуації;
створення мінімально необхідних умов для життєдіяльності
евакуйованих працівників;
навчання працюючих діям при проведенні евакуації.
Арк.
192 Б-ІІск ПЗ 111
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
7. ТЕП
Техніко-економічні показники на будівництво 
—  Житловий будинок по вул. Олега Ольжича.м. Кропивницький
Таблиця 7.1. Основні ТЕП
N Найменування показників Один.виміру Показники
п/п
2 3 4
1
Найменування будівлі та її Житловий будинок по 
1 місцезнаходження вул. Олега Ольжича,м. 
Кропивницький
Характеристика будівництва Нове
2
Кошторисна вартість будівництва тис.грн. 319097,116
3 в поточних цінах 2025р.
- в т.ч. Б М Р тис.грн. 172484,927
Будівельний об'єм м3 72055,4
4
Загальна площа м2 13667
5
Кошторисна вартість 1 м3 будівлі грн. 4428
6
Кошторисна вартість 1 м будівлі грн. 23348
7
Трудомісткість будівництва Люд/год 764180,56
8
Затрати праці на будівництво 1 м Люд/дн. 1,33
9 будівлі
Затрати праці на будівництво 1 м Люд/дн. 6,7
10 будівлі
Тривалість будівництва Місяців 14,5
11
Арк.
192 Б-П ск ПЗ
Зм. Кільк Атж. №док Підп. Дата. 112
Інв. № ориг. І Підпис  і дата  | Зам, інв. №