ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6156| Title: | Виробничий корпус маслосирзаводу в м.Умань, Черкаської обл. |
| Authors: | Грецький , Денис Володимирович Здорик, Олексій Андрійович |
| Keywords: | виробничий корпус;конструктивні рішення;інженерні мережі;енергоефективність;промислові будівлі |
| Issue Date: | Jun-2025 |
| Abstract: | Майданчик, по якому ведеться будівництво виробничого корпусу масло- сирзаводу розташований в північно-східній частині м. Умань. Головним завданням масло-сирзаводу є підвищення добробуту населення, а це в першу чергу стосується забезпечення здоровою їжею. Це реалізується у забезпеченні широким асортиментом високоякісних молочних продуктів, які легко засвоюються, є дієтичними і повноцінними для людини. В умовах входу нашої економіки в ринок перед капітальним будівництвом стоять складні завдання. Необхідно прискорити ввід об’єктів в експлуатацію, скоротити терміни будівництва і обсяги незавершеного будівництва. Це дозволить зменшити інвестиційний цикл, освоїти нові потужності і підвищити виробничий потенціал галузей народного господарства. Особливе значення має підвищення ефективності будівельного виробництва. Резерви є в економії будівельних матеріалів, в першу чергу цементу і металу, в підвищенні продуктивності праці бригад і виробітку машин. Основною умовою вирішення вказаних проблем є подальша індустріалізація будівництва на основі науково-технічного прогресу. На ріст продуктивності праці в будівництві приблизно однаково впливають нові матеріали і конструкції, нова будівельна техніка і технологія вдосконалення організації і управління будівництвом. Перехід до нових форм господарювання і методів організації і управління будівництвом, впровадженням ринкових відносин у всі сфери економіки нашої країни передбачають корінне покращення техніки і технології виробництва, в тому числі і в будівельному комплексі. Якими ж є основні напрямки вдосконалення техніки і технології будівельного виробництва. По-перше, підвищення ефективності проектування, оптимальності і техніко-економічної обґрунтованості проектних рішень. З цією метою використовують в практиці проектування швидкодіючі електронні засоби відображення інформації. По-друге, створення нових високопродуктивних, економічних марок будівельних машин і механізмів, більш повне використання існуючої будівельної техніки, скорочення затрат ручної праці в будівництві. По-третє, вдосконалення технологій виробництва будівельних робіт, досягнення якості і скорочення часу їх виконання, використання з цією метою передового вітчизняного і зарубіжного досвіду. По-четверте, вдосконалення організації будівельного виробництва, проведення екологічних заходів, заходів по охороні праці. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6156 |
| Appears in Collections: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Kvalifikaciyna robota bakalavra Zdoryk O.A..pdf Restricted Access | 3.31 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
ВСТУП
Майданчик, по якому ведеться будівництво виробничого корпусу масло-
сирзаводу розташований в північно-східній частині м. Умань.
Головним завданням масло-сирзаводу є підвищення добробуту населення, а
це в першу чергу стосується забезпечення здоровою їжею. Це реалізується у
забезпеченні широким асортиментом високоякісних молочних продуктів, які
легко засвоюються, є дієтичними і повноцінними для людини.
В умовах входу нашої економіки в ринок перед капітальним будівництвом
стоять складні завдання. Необхідно прискорити ввід об’єктів в експлуатацію,
скоротити терміни будівництва і обсяги незавершеного будівництва. Це
дозволить зменшити інвестиційний цикл, освоїти нові потужності і підвищити
виробничий потенціал галузей народного господарства.
Особливе значення має підвищення ефективності будівельного виробництва.
Резерви є в економії будівельних матеріалів, в першу чергу цементу і металу, в
підвищенні продуктивності праці бригад і виробітку машин.
Основною умовою вирішення вказаних проблем є подальша індустріалізація
будівництва на основі науково-технічного прогресу. На ріст продуктивності
праці в будівництві приблизно однаково впливають нові матеріали і
конструкції, нова будівельна техніка і технологія вдосконалення організації і
управління будівництвом.
Перехід до нових форм господарювання і методів організації і управління
будівництвом, впровадженням ринкових відносин у всі сфери економіки нашої
країни передбачають корінне покращення техніки і технології виробництва, в
тому числі і в будівельному комплексі.
Якими ж є основні напрямки вдосконалення техніки і технології
будівельного виробництва. По-перше, підвищення ефективності проектування,
оптимальності і техніко-економічної обґрунтованості проектних рішень. З цією
метою використовують в практиці проектування швидкодіючі електронні
засоби відображення інформації.
По-друге, створення нових високопродуктивних, економічних марок
будівельних машин і механізмів, більш повне використання існуючої
будівельної техніки, скорочення затрат ручної праці в будівництві.
По-третє, вдосконалення технологій виробництва будівельних робіт,
досягнення якості і скорочення часу їх виконання, використання з цією метою
передового вітчизняного і зарубіжного досвіду.
По-четверте, вдосконалення організації будівельного виробництва,
проведення екологічних заходів, заходів по охороні праці.
Арк.
7.0169021 0П1З0 1Б -П1З1 сБк- 01
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
1 ТЕХНОЛОГІЯ ОСНОВНОГО ВИРОБНИЦТВА
Технологія основного виробництва маслосирзаводу (м. Умань, Черкаська
обл.)
Основна діяльність маслосирзаводу полягає у переробці молока з метою
виробництва твердих сичужних сирів, вершкового масла, а також побічної
продукції (сироватка, знежирене молоко тощо). Технологічний процес
охоплює такі етапи:
1. Приймання та первинна обробка молока.
Приймання молока від сільськогосподарських підприємств і фермерських
господарств.
Оцінка якості: визначення органолептичних показників, кислотності,
густини, наявності домішок.
Фільтрація та охолодження до температури +4…+6 °C.
Тимчасове зберігання в охолоджувальних резервуарах.
2. Очистка, нормалізація і пастеризація
Очищення молока в сепараторах-молокоочищувачах.
Нормалізація вмісту жиру (для масла – не менше 35–40%, для сиру – згідно
рецептури).
Пастеризація при температурі 72–76 °C з витримкою 15–20 секунд.
Охолодження до температури, оптимальної для сквашування або внесення
закваски.
3. Виробництво твердих сирів
Заквашування: внесення заквасочних культур, хлористого кальцію та
сичужного ферменту.
Осадження згустку: утворення сирного згустку, його різання на зерно.
Обробка сирного зерна: нагрівання, зневоднення, перемішування.
Формування сирної маси: відбір і формування сиру в спеціальних формах.
Пресування: механічне видалення сироватки під тиском.
Соління: занурення сформованих сирів у ванни з соляним розчином.
Витримка (дозрівання): зберігання сирів у камерах дозрівання при
контрольованій температурі й вологості протягом 30–90 діб (або більше –
залежно від сорту сиру).
Фасування і пакування: розфасування в споживчу або гуртову тару,
маркування.
4. Виробництво вершкового масла
Сепарування вершків: виділення вершків із молока.
Пастеризація вершків: при 90–95 °C з подальшим охолодженням.
Витримка (сквашування) – для кисловершкового масла; для
солодковершкового – пропускається.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
Збивання: утворення масляного зерна в маслобійці.
Промивання та обробка масла: видалення пахти, обробка, посолення (за
потреби).
Формування, пакування і зберігання: фасування у пачки або брикети,
охолодження до 0…+5 °C.
5. Утилізація побічної продукції
Сироватка використовується для виготовлення харчових добавок, кормів
або як сировина для виробництва білково-сироваткових концентратів.
Знежирене молоко може використовуватись у виробництві сухого молока,
казеїну або йогуртів.
6. Контроль якості та лабораторний супровід
На всіх етапах технологічного процесу здійснюється внутрішній
лабораторний контроль:
бактеріологічний та хімічний аналіз;
контроль температурного режиму, кислотності, вмісту вологи та жиру;
дотримання норм санітарії та гігієни.
Згідно завдання завод планує випускати наступний асортимент продукції:
- молоко пастеризоване - 10т;
- молоко пастеризоване в пакетах - 28т;
- кефір жирний в пакетах - 15т;
- просто кваша жирна в стандартних баночках - 1,5т;
- ряжанка 6% в 0,2л - 0,70т;
- сметана 30% жирності в пакетах – 0,8т;
- сир 18% жирності – 1,5т;
- сир 18% жирності в пакетах по 0,25кг – 1,5т;
- сирки солодкі 15% жирності по 0,1кг – 1т.
Завод буде працювати в 2 зміни, число змін в рік прийнято 600. Молоко
поступає на завод два рази на добу з 7.00 до 9.00 і з 15.00 до 17.00 год.
Постачається молоко в автомолокоцистернах 80% і в флягах 20%.
В основу технологічної схеми покладена прогресивна технологія з
використанням нового обладнання і максимальної механізації трудових
процесів.
Для мийки автоцистерн з причепами передбачена проїздна мийка на 4
пости. Молоко із автоцистерн проходить через теплометричні установки.
Молоко з фляг поступає на вагу СМН-500.
Виробництво кефіру, сметани виконується резервуарним способом в шахтах
для молочнокислих продуктів.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
Виробіток сиру передбачено роздільним способом з використанням
сировиготувачів з пресуючи ми хвилями змішувачів сиру і вершків в
циліндричних охолоджувачах.
Прийом молока здійснюється насосами, які подають молоко на вагу. На
розлив молоко поступає з зберігання самотоком.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата
Стадія Аркуш Аркушів
Г А П РП 1
Р о з р о б и в Пояснювальна записка
Перевірив
Н.контр.
2.1 Вихідні дані
Виробничий корпус маслосирзаводу в м.Умань, Черкаської області являє
собою одноповерхову будівлю з прибудованою чотирьохповерховою побутовою
частиною.
Будівля розташована на південний схід від м. Умань по вул. Східній, 181.
Земельна ділянка межує: з північного заходу–вул. Східна; з північного сходу -
земельна ділянка Аптекоуправління; з південного сходу – земельна ділянка цеху
по виробництву фруктових соків; з півдня – земельна ділянка КП
«Уманьводоканал» вільна від забудови.
Будівля, що проектується знаходиться в ІІв кліматичному районі який
характеризується наступними показниками, прийнятими згідно [1, 2]:
- розрахункові температури зовнішнього повітря :
– зимова температура – мінус 22°С;
– літня температура – плюс 24°С;
- переважний напрямок вітру і середня швидкість:
– в літній період – північно-західний, швидкість 3,3 м/с;
– в зимовий період – західний, швидкість 4,3 м/с;
- нормативний тиск вітру – 3 кПа;
- розрахункова величина барометричного тиску – 745 мм.рт.ст.;
- зона вологості – ІІІ ;
- глибина сезонного промерзання грунту – 1,2 м.
- нормативна маса снігового покриву – 7,0 кПа;
- нормативна швидкість вітру – 4,5 кПа.
Геологічний розріз представлений наступними видами ґрунтів, починаючи з
поверхні землі:
- насипний грунт – 0,5-2,0м;
- супісок гумусова ний, темно-сірий (родючий грунт)– 0,0-1,1м;
- супісок лесоподібний, коричновато-сірий, з кротовинами, твердий, просідає
від додаткових навантажень – 0,0-1,8м;
- пісок жовто-коричневий, жовтий, мілкий, мало вологий, середньої
щільності, місцями з прошарками супіску – 0,0-2,8м;
- пісок жовто-сірий, коричневий, маловологий, середньої крупності,
середньої щільності, місцями з прошарками супіску – 0,0-0,9м;
- супісок лесоподібний, світло-коричневий, твердий, просідає від додаткових
навантажень – 0,0-2,8м;
- суглинок лесоподібний, світло-коричневий, твердий, просідає від
додаткових навантажень – 0,0-0,9м;
- пісок жовто-сірий, коричневий, мало вологий, середньої крупності,
середньої щільності – 0,5-4,0м;
- пісок жовто-сірий, жовтий, світло-сірий, мілкий, мало вологий, середньої
щільності – 1,2-3,2м;
- пісок жовто-сірий, коричневий, мало вологий, середньої крупності, щільний
– більше 2м.
Підземні води залягають на глибині більше 12м.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
2.2Опис схеми генплану
Земельна ділянка розміщена на південний схід від м. Умань поблизу межі з
м. Умань по вул. Східній, 181. Земельна ділянка межує: з північного заходу –
вул. Східна; з північного сходу - земельна ділянка Аптекоуправління; з
південного сходу – земельна ділянка цеху по виробництву фруктових соків; з
півдня – земельна ділянка КП «Уманьводоканал» вільна від забудови.
Грунти відведеної ділянки не відносяться до особливо цінних, але за
висновками ДП «Київського інституту землеустрою» на ділянці необхідно зняти
40 см гумусового шару та замовити проект поліпшення малопродуктивних угідь
знятим родючим грунтом.
В результаті будівництва центру по обслуговуванню автомобільного
транспорту, на ділянці буде розміщено станцію технічного обслуговування
автомобілів.
Генеральним планом передбачено, згідно [3]:
– організація під’їздів до об’єкту, що проектується із забезпеченням
можливості під’їзду вантажного та пожежного автотранспорту;
– покриття прилеглої ділянки тротуару мощенням ФЕМ;
– влаштування на передоб’єктній території місць для парковки автомобілів
клієнтів на 10 одиниць;
– облаштування майданчика для збирання сміття та відходів у закритих
герметичних контейнерах.
Запроектований додатковий благоустрій території, який полягає в озелененні
прилеглої території та введенням набору функціонально необхідних малих
архітектурних форм.
2.3 Об’ємно – планувальні рішення будівлі
Об’ємно – планувальні рішення будівлі розроблені з урахуванням
санітарних і протипожежних норм, забезпечено можливість евакуації персоналу
в надзвичайних ситуаціях згідно [4].
Будівля центру по обслуговуванню автомобільного транспорту має
прямокутну форму в плані з розмірами в осях “1-13” – 66 м, “А-Н” – 36м.
Будівля складається з двох блоків: основного виробничого, розміри якого
становлять в осях “1–11” - 54,6 м; в осях “А – Н” – 36 м та прибудованого
чотириповерхового побутового блоку, розміри якого складають в осях “11 – 13”
– 11,4 м; в осях “А – Н” - 36м.
Будівля центру по обслуговуванню автомобільного транспорту –
одноповерхова з підвалом на всю будівлю з прибудованим побутовим
чотириповерховим блоком.
Будівля складається із двох прогонів шириною по 18м, висотою до низу
конструкції покриття 6,0 м і висотою підвалу 3,1м.
На відмітці 0.000 знаходяться виробничі відділення: мийки автомобілів
(категорія “Д“); ремонту двигунів з дільницею діагностики (категорія “В“);
шиномонтажу (категорія “В“); полірувальне відділення (категорія “В“);
рихтувальне відділення (категорія “Д“); складальне відділення (категорія “Д“).
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
В підвальній частині будівлі центру по обслуговуванню автомобільного
транспорту на відмітці (мінус) 3,600м знаходяться склади битого скла
(категорія “В“) і металобрухту (категорія “В“).
Сполучення підвальної частини з першим поверхом забезпечується через
сходи і вантажний ліфт.
Двері та ворота в протипожежних перешкодах обладнані автоматичними
пристроями закривання їх при пожежі, прийнято згідно [5].
Зовнішні ворота можуть бути використані як евакуаційні виходи, згідно
[5].
Проектування адміністративно-побутових приміщень виконано згідно
вимог [6].
Корпус побутових приміщень - чотириповерхова будівля з підвалом. На
першому поверсі розміщені кімната для відпочинку, для прийому їжі,
санвузли та дущові, вестибюль на решті, 2…4 поверхах - конторські і офісні
приміщення.
Так як в проекті побутовий блок запроектований в чотири поверхи, то для
доступу на другі поверхи передбачено сходові клітини.
Для доступу на покрівлю передбачено встановлення вертикальних
металевих пожежних драбин шириною 0,6 м.
Необхідна площа приміщень технічного огляду і технічного ремонту
визначається кількістю постів і набором технологічного обладнання в кожному з
них, згідно з [4].
2.4 Конструктивні рішення будівлі
За конструктивним рішенням будівля каркасна, виконана з уніфікованих
залізобетонних конструкцій.
Основними елементами каркасу є:
Фундаменти – з урахуванням характеристик грунту майданчику
будівництва фундаменти прийняті з буронабивних паль, згідно [7, 8]. Ростверк
монолітний залізобетонний. Стіни підвалу виконані із стінових блоків, які
прийняті згідно [9].
Глибина закладання фундаментів становить (мінус) 9,350м, верх
підколонника знаходиться на відмітці (мінус) 0,150м.
Колони будівлі центру по обслуговуванню автомобільного транспорту
прийняті збірні, довжиною 6,9 м, згідно [ 10 ]. Крок колон - 6,0 м.
Для кріплення стінових панелей в торцях будівлі передбачені фахверкові
колони, прийняті згідно [ 10 ], оскільки ширина прогону складає 18 м.
Зовнішні стіни із умов теплотехніки та несучої спроможності прийняті із
керамзитобетонних панелей, прийнятих згідно [11].
В побутовій частині будівлі прийняті самонесучі стіни, виконані з силікатної
цегли, прийнятої згідно [12 ] товщиною 380мм .
Внутрішні стіни та перегородки виконані з гіпсових плит товщиною 100
мм, прийнятих згідно [13].
Перекриття між поверхами в побутовому корпусі запроектоване із збірних
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
залізобетонних плит, прийнятих згідно [14], на окремих ділянках перекриття
частково використовуються монолітні ділянки .
Покриття - у виробничій частині будівлі, в якості несучих елементів
покриття використовуються залізобетонні двоскатні балки довжиною 18 м, які
прийняті згідно [15], та ребристі плити покриття розмірами 3 х 6 м, які прийняті
згідно [16].
Водовідведення виконано зовнішнім, організованим.
Покрівля запроектована з 2 шарів Екофлексу ТК П4, згідно [17].
Місця примикання покрівлі до стін виконуються із заведенням основного
покрівельного килиму на висоту не менше 200мм.
Проектом передбачено встановлення зенітних ліхтарів у виробничому
відділені будівлі.
Сходи - так як побутова частина будівлі запроектована чотириповерховою,
то для доступу працюючих на інші поверхи передбачено влаштування
сходинкових маршів із площадками. В даному проекті прийнято збірні
залізобетонні сходинкові марші шириною 1200 мм, які прийняті згідно [18] та
сходові площадки шириною 1500мм, які прийняті згідно [18].
Перемички - для перекриття віконних та дверних прорізів використовуються
збірні залізобетонні перемички прийняті згідно [19].
Підлога - тип та товщина підлоги відповідають основному призначенню
приміщення і прийнята згідно [20]. Експлікація підлоги подана в експлікації
підлог, що наведена на 3 аркуші графічної частини проекту.
Двері зовнішні - металопластикові прийняті згідно [21], в битових та
офісних приміщеннях – дерев’яні, прийняті згідно [22], всі інші двері
металопластикові, згідно [21].
Вікна – металопластикові, прийняті згідно [21]. При встановленні шви
між віконними блоками та стінами заповнюються монтажною піною.
Ворота - складчасті, прийняті згідно [23].
2.5 Приміщення адміністративного та побутового призначення
2.5.1 Санітарно – побутові приміщення
В побутовій частині будівлі передбачені приміщення для санітарно –
побутового обслуговування персоналу. Для цього в проекті запроектовані
наступні приміщення, що розташовані на першому поверсі будівлі в побутовому
блоці:
– гардероби для робочого одягу, а також домашнього та вуличного одягу;
– душові;
– санвузли.
В гардеробах також передбачені комори брудного та чистого робочого
одягу; для зберігання одягу передбачено встановлення металевих шаф.
Для складування і зберігання інвентарю в будівлі запроектовані комори.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
2.5.2 Приміщення охорони здоров’я
Для надання першої допомоги та для проведення профілактичних заходів
серед працюючого персоналу, проектом передбачено медпункт, який
розташовується на другому поверсі адміністративно – побутової частини
будівлі.
Для попередження виникнення нещасних випадків та травм в процесі
виробництва, усі робочі місця мають достатній рівень освітлення та вентиляції.
2.5.3 Приміщення культурного обслуговування
Для культурного обслуговування та відпочинку в будівлі передбачена кімната
відпочинку, обладнана необхідними засобами і призначена для відпочинку у
неробочий час
Для працівників, що палять проектом передбачена спеціальна кімната для
паління, що знаходиться на першому поверсі.
2.5.4 Приміщення громадського харчування
Організація громадського харчування передбачена в існуючих закладах
харчування, які розміщені на території прилеглій до об’єкту будівництва.
2.5.5 Приміщення управління
В будівлі запроектовано кабінети завідуючого складу та менеджерів з
виконання робіт, кабінет головного інженера що знаходяться на другому поверсі .
2.6 Спеціальні заходи та роботи
2.6.1 Заходи з вибухо- та пожежобезпеки
При будівництві та експлуатації центру по обслуговуванню
автомобільного транспорту передбачено заходи з пожежної безпеки.
Виходячи з категорій виробничих приміщень по вибуховій, вибухо-
пожежній і пожежній безпеці В і Д, приміщення камери фарбувальної-А,
приміщення котельні - Г, та класу пожежної безпеки по ПУЕ П - ІІа, та В-Іа.
Ступінь вогнестійкості будівлі – ІІ, згідно [5].
Виробничі приміщення категорії Д відокремлюються від приміщень
категорії В протипожежними перегородками І типу.
Санітарно-побутові приміщення відокремлені від виробничих приміщень
протипожежною перегородкою з межею вогнестійкості 1,5 години і
протипожежним перекриттям 3 типу, згідно [5]. З усіх приміщень
передбачені евакуаційні виходи згідно з вимогами [5, 6].
Для внутрішнього і зовнішнього пожежогасіння використовуються
запроектовані системи водопроводів і пожежних гідрантів.
Внутрішнє пожежогасіння корпусу побутових приміщень передбачається
від пожежних кранів Ø50мм і складає 2,5 л/с.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Внутрішнє пожежогасіння виробничого корпусу передбачається із
пожежних кранів Ø 50мм і складає 5 л/с, з розрахунку 2 струмені по 2,5л/с
кожний і визначений відповідно з [5].
Зовнішнє пожежогасіння передбачається від пожежних гідрантів,
розташованих на зовнішній мережі і складає 20 л/с.
Пожежна безпека виробництва забезпечується засобами та приладами
пожежної безпеки. У виробничих приміщеннях категорії В встановлюється
пожежна сигналізація.
Електрообладнання і апаратура прийняті у відповідності з категорією
приміщень.
Дроти і кабелі розраховані на довгострокові допустимі струми.
Передбачено захист мереж і електрообладнання від перевантажень і
струмів короткого замикання. Всі металеві і струмоведучі частини
електрообладнання, які внаслідок несправності можуть опинитися під
напругою, заземляються згідно з вимогами [25].
Всі приміщення виробництва оснащені первинними засобами
пожежогасіння згідно з вимогами [5].
Опорядження стін і стелі виконується згідно з [5], з важкогорючих і
негорючих матеріалів.
Для доступу на дах, у випадку виникненні пожежі, передбачено
влаштування металевих пожежних драбин шириною 0.7 м.
2.6.2. Захист приміщень від шуму та вібрації
Основними джерелами шуму та вібрації в виробничому процесі є
працюючі механізми та установки, тому для зниження рівня шуму ті вібрації
потрібно, в першу чергу, забезпечити надійну ізоляцію цих механізмів від
зовнішнього середовища, шляхом влаштування спеціальних кожухів,
встановлення їх на вібропоглинаючі підкладки та ресори, встановлення
шумоглушників на мережі повітропроводів, прийнято згідно вимог [26], [27].
2.6.3 Охорона навколишнього середовища
У відповідності з [28], даний об’єкт належить до підприємств V класу з
санітарно-захисною зоною розміром 50м.
Робочим проектом будівництва центру по ремонту вантажного транспорту
передбачені заходи по зниженню кількості шкідливих викидів в повітряне
середовище, а саме:
- приточно-витяжна вентиляція запроектована з розрахунку розбавлення
шкідливих до граничнодопустимих концентрацій та забезпечує нормовані
метрологічні умови повітряного середовища виробничих приміщень;
- дільниці діагностики та зварювальна обладнані місцевими
відсмоктувачами повітря;
- на дільницях полірування та фарбувальній встановлені камери, обладнані
системою вентиляції та фільтрами;
- для зовнішнього миття автомобілів застосовано оборотні системи з
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
підживленням їх поверхневими та стічними водами. Очищення стічних вод
після мийки автомобілів і дощових стоків з території центру по ремонту
вантажного транспорту відбувається на запроектованих очисних спорудах;
- побутові стічні води (адміністративно-побутовий) корпус відводяться
в міську каналізаційну мережу;
- застосування сучасної технології технічного обслуговування та
поточного ремонту;
- застосування сучасного технологічного обладнання на базі енерго-
ресурсозберігаючої технології, використання сучасних нетоксичних матеріалів;
- тепловиділення від обладнання враховані в повітротепловому балансі
приміщення для підтримання оптимальної температури внутрішнього повітря;
- збирання і передача на переробку і утилізацію відпрацьованих
запчастин, інструменту, відходів металу, склобою, відпрацьованих
люмінесцентних ламп, пакувальної тари та побутових відходів з наступним
використанням утилізованих продуктів.
2.7 Інженерно-технічне оснащення будівлі
Для забезпечення комфортної праці робочого персоналу, а також
психологічного зв’язку з зовнішнім середовищем, проектом передбачено
влаштування природного освітлення.
Природнє освітлення приміщень центру по обслуговуванню
автомобільного транспорту прийнято з врахуванням таких факторів:
- призначення об’єкту будівництва та прийнятих відповідно до цього
архітектурно-планувальних та конструктивних рішень;
- нормативних вимог до природного освітлення приміщень, що
обумовлюються особливостями технології і характеристиками зорових робіт,
завданням технологічної частини проекту;
- кліматичних і світлокліматичних особливостей місця будівництва,
орієнтації світлових прорізів будівлі.
Всі віконні прорізи заповнені металопластиковими віконними блоками
з рамами, що мають подвійне скління. Очищення і миття вікон здійснюється з
приставних драбин і пересувних площадок.
В даному розділі робочого проекту розроблені устрої електропостачання
0,4кВт в виробничому корпусі та в побутових приміщеннях, їх живлення від
трансформаторної підстанції та електромережі від них до відповідних
споживачів, як в середині блоку корпусів так і розташованих на території
центру по ремонту вантажного транспорту окремо.
Теплопостачання передбачається від проектованої транспортабельної
котельні ТМКУ-600 “Укрінтерн”, м. Київ.
Транспортабельна котельна установка серії ТМКУ встановлена окремо на
площадці та комплектується боксом, котлоагрегатами, насосним вузлом,
установкою водо підготовки, системою управління, вентилятором, димососом,
димовою трубою, компенсатором об’єму.
В проекті прийняті опалення та припливно-витяжна вентиляція природна
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
та механічна.
В виробничому корпусі прийнято дві системи опалення, одна – на позн. -
3.600, друга - на позн. 0.000.
Схема системи опалення на позн. 0.000 прийнята двотрубна, тупикова з
нижньою розводкою.
В побутових приміщеннях прийнята система опалення по-поверхова,
однотрубна, проточна, горизонтальна з попутним рухом теплоносія.
Витяжка – природна за допомогою дефлекторів, влітку – додатково
механічна за допомогою віконних осьових вентиляторів.
В робочому проекті запроектовані такі внутрішні системи: господарсько-
питний протипожежний водопровід; гаряче водопостачання; господарсько-
побутова каналізація; дощова каналізація.
Господарсько-питний, протипожежний водопровід запроектований
забезпечити водою господарсько-питні і душові потреби працюючих,
внутрішнє пожежогасіння. Джерело господарсько-питного, протипожежного
водопроводу – існуюча міська мережа Ø400мм.
Внутрішнє пожежогасіння передбачається від пожежних кранів Ø50мм.
Зовнішнє пожежогасіння передбачається від пожежних гідрантів
розташованих на зовнішній мережі.
Влаштування зв’язку – телефон, радіофікація
2.8 Технічні та розрахункові дані
2.8.1 Розрахунок обладнання для санітарно-побутових приміщень
Для створення нормальних умов праці та забезпечення санітарно-
побутових умов працівників проектом передбачено використання необхідного
санітарно-побутового обладнання.
Розрахунок кількості обладнання проводимо, згідно [6].
Визначення кількості робітників.
В центрі по ремонту вантажного транспорту працює 92 особи, з них 21
жінка і 71 чоловік. У зміну працює 11 жінок і 36 чоловіків.
Розрахунок гардеробного обладнання
Гардеробне обладнання передбачене для зберігання домашнього та
робочого одягу з дотриманням умов самообслуговування. В такому випадку
проектом передбачається влаштування загальних гардеробних з шафами на одне
відділення на одну особу, тому кількість місць в гардеробних прийняти рівною
загальній кількості працюючих – 92місця.
Розрахунок обладнання душових.
Проектом передбачено влаштування душових суміжно з гардеробними в
чоловічих та жіночих кімнатах для умивання.
З розрахунку 3 працюючих осіб на одну душову сітку проектом
передбачено:
- для жінок влаштування 11/3=4 штук;
- для чоловіків влаштування 36/3=12 штук.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Загальна кількість становить 16 штук.
Розрахунок обладнання в кімнатах для умивання.
Проектом передбачено влаштування умивальників суміжно з гардеробними в
чоловічих та жіночих кімнатах для умивання.
З розрахунку 20 працюючих осіб на один кран проектом передбачено:
- для жінок влаштування 11/20=1 крани;
- для чоловіків влаштування 36/20=2 крани.
Загальна кількість кранів становить 3 штуки.
Розрахунок обладнання для санвузлів
Проектом передбачено розташування санвузлів на кожному поверсі
допоміжної будівлі.
У підвалі санвузли обладнані чашами на підлозі та індивідуальними
настінними пісуарами, а також унітазами, розміщеними в окремих кабінах.
Кількість чаш у жіночих туалетах 11/15=1 напольних чаш;
Кількість пісуарів у чоловічих туалетах 36/15=3 пісуарів.
Крім того у санвузлах передбачена кабіни з унітазом для сидіння.
Кількість кабін у жіночих туалетах 11/15=1 кабіна;
Кількість кабін у чоловічих туалетах 36/15=3 кабіни.
На всіх інших поверхах для адміністративного персоналу розміщено
чоловічий та жіночий санвузли. В кожному передбачено 2 кабінки з унітазами, 2
умивальники.
2.8.2 Специфікації
Таблиця 2.1 - Специфікація збірних залізобетонних та металевих елементів
К-ть, Маса,
Поз. Позначення Найменування Приміт.
шт кг
Блоки бетонні
БФ1 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 ФБС24.5.6-Т 110 1630
БФ2 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 ФБС12.5.6-Т 30 790
БФ3 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 ФБС24.4.6-Т 180 1300
БФ4 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 ФБС12.4.6-Т 60 640
БФ5 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 ФБС24.3.6-Т 18 970
БФ6 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 ФБС9.3.6-Т 18 350
БФ7 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 ФБС12.4.3-Т 60 310
Колони
К1 ДСТУ Б В.2.6-63:2008 5К60-5М2-1 10 2800
К2 ДСТУ Б В.2.6-63:2008 1К60-4М2-4 20 2000
К3 ДСТУ Б В.2.6-63:2008 5К60-5М2-1 4 2000
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
К-ть, Маса,
Поз. Позначення Найменування Приміт.
шт кг
Балка
Б1 ДСТУ Б В.2.6-67:2008 ЗБДР18- 5АVт-1 20
Плити перекриття
ПП1 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 3ПГ6-3АтV 65 2680
ПП2 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 3ПВ6-3АтV-7 19 3280
ПП3 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 3ПФ6-3АтV-4 20 2280
ПП4 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК48.15-8АтVт 124 2150
ПП5 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК60.15-8АтVт 104 1850
ПП6 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 П60.15-8АтVт 8 1755
Стінові панелі
ПС1 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС60.12.2,5-3.л-1 4 2710
ПС2 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС60.12.2,5-5.л-1 12 2710
ПС3 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС65,5.12.2,5-5.л-1.1 1 2960
ПС4 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС65,5.12.2,5-5.л-2.1 1 2960
ПС5 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС63.12.2,5-3.л-1.1 4 2840
ПС6 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС60.18.2,5-1.л-1 4 4070
ПС7 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС60.12.2,5-5.л-2 9 2710
ПС8 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС60.12.2,5-5.л-3 7 2710
ПС9 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС65,5.12.2,5-5.л-2.2 1 2960
ПС10 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС65,5.12.2,5-5.л-1,2 1 2960
ПС11 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС60.12.2,5-5.л-4 20 2710
ПС12 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС65,5.12.2,5-5.л-2.3 1 2960
ПС13 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС65,5.12.2,5-5.л-1.3 1 2960
ПС14 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС63.18.2,5-5.л-1.1 2 4280
ПС15 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС63.12.2,5-2.л-2.1 1 2850
ПС16 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС63.18.2,5-2.л-2.1 1 4280
ПС17 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС60.12.2,5-3.л-2 16 2710
ПС18 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС65,5.12.2,5-3.л-2.1 1 2950
ПС19 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС65,5.12.2,5-3.л-1.1 1 2950
ПС20 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 2ПС15.18.2,5-.л-1 6 1010
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
К-ть, Маса,
Поз. Позначення Найменування Приміт.
шт кг
ПС21 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 2ПС15.18.2,5-л-2 7 1010
ПС22 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 2ПС20,3.18.2,5-л-1 1 1370
ПС23 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 2ПС20,3.18.2,5-л-2 1 1370
ПС24 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС30,1.18.2,5-6л-1 19 1340
ПС25 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 2ПС15.12. 2,5-л-1 2 660
ПС26 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 2ПС2015.12.2,5-л-2 2 660
ПС27 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 2ПС20,3.12.2,5-л-1 1 910
ПС28 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 2ПС20,3.18.2,5-л-2 1 910
ПС29 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС30.18.2,5-6л-1 2 2030
Марш сходовий
МС1 ДСТУ Б В.2.6-62-2008 2ЛМФ39.14.17-5-1 20 4420
МС2 ДСТУ Б В.2.6-62-2008 2ЛМФ39.12.17-5 2 1290
Сходинкові майданчики
П1 ДСТУ Б В.2.6-62-2008 ЛПФ28.13-5-Г 18 1200
П2 ДСТУ Б В.2.6-62-2008 ЛПФ28.13-5-ПГ 2 1250
П3 ДСТУ Б В.2.6-62-2008 ЛПФ25.10-5 1 1600
П4 ДСТУ Б В.2.6-62-2008 ЛПФ25.10в-5 1 1050
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
2.8.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі
Зовнішнє опорядження - стіни будівлі штукатурять цементно-піщаним
розчином з послідуючим шпаклюванням на фарбуванням.
По периметру будівлі влаштовують вимощення з асфальтобетону,
шириною 1,5м, з ухилом 1:2, по щебеневій підготовці.
Влаштовують під’їзні площадки та тротуари.
Металеві елементи (стальні драбини) – фарбуються масляними фарбами за
2 рази.
Після закінчення монтажу елементів огородження та кладки цегляних
ділянок стін, заповнення віконних прорізів та прорізів під ворота та двері
приступають до опорядження будівлі.
Внутрішнє опорядження передбачає оштукатурювання стін, перегородок,
покриття олійними фарбами, облицювання панелей стін керамічною та
глазурованою плиткою в офісних приміщеннях передбачено по клейку шпалер
відповідно до вимог технологічного процесу.
Стелі фарбуються водоемульсійною фарбою.
Відомість опорядження приміщень наведена в таблиці 2.6.
2.9 Основні техніко-економічні показники будівлі
Таблиця 2.7 – Технічно-економічні показники
№ Од.
Найменування Кількість Примітка
п/п виміру
1 Загальна площа майданчика м2 5230
2 Загальна площа будівлі м2 2641
3 Будівельний об’єм м3 25404
4 Площа виробничих приміщень м2 1944,0
5 Площа допоміжних приміщень м2 697,0
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Таблиця 2.2 - Специфікація елементів перемичок (побутовий корпус)
Кількість на поверх Маса
Поз. Позначення Найменування один., Примітка
1 2 3 4 Всього кг
1 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 ПБ-8 7 8 15 20 50 328
2 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 ПБ-9 9 8 15 19 51 92
3 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 ПБ-10 - 4 4 - 8 162
4 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 ПБ-11 6 2 2 3 13 119
5 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 ПБ-12 6 4 4 3 17 65
6 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 ПБ-13 2 12 13 13 40 102
7 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 ПБ-14 4 6 11 11 32 54
8 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 ПБ-15 18 12 12 12 54 119
9 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 ПБ-16 12 3 3 3 21 430
10 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 ПБ-17 10 2 2 2 16 0.33
11 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 ПБ-18 15 27 27 27 96 1.15
Таблиця 2.3 -Специфікація елементів перемичок ( виробничий корпус)
К-ть Маса
Поз. Позначення Найменування шт один., Примітка
кг
1 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 8ПБ13-1-П 2 35
2 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 8ПБ16-1-П 2 42
3 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 9ПБ22-3-П 2 125
4 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 9ПБ16-37-П 2 88
5 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 ПР5 8 21,24
6 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 ПР6 2 16,3
7 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 ПР7 4 64,4
Таблиця 2.4 -Специфікація елементів заповнення прорізів
Маса,
Поз. Позначення Найменування Кількість по фасадах один, Примітка
кг
1-13 13-1 А-Н Н-А Всього
Вікна
ВК-1 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж30-18Н.ССП.І.1.ПО.П 5 4 4 - 13
ВК-2 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж30-12Н.ССП.І.1.ПО.П 9 9 - 4 22
ВК-3 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж30-15Н.ССП.І.1.ПО.П 7 2 - - 9
ВК-4 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж15-13Н.ССП.І.1.ПО.П - 1 - - 1
ВК-5 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж18-15Н.ССП.І.1.ПО.П - - 4 - 4
ВК-6 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж18-13Н.ССП.І.1.ПО.П - 2 - - 2
ВК-7 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж18-18Н.ССП.І.1.ПО.П - - - 2 2
ВК-8 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж18-15Н.ССП.І.1.ПО.П - - - 10 10
ВК-9 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж15-9Н.ССП.І.1.ПО.П - - - 1 1
ВК-10 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж18-9Н.ССП.І.1.ПО.П - - - 2 2
Блоки дверні зовнішні
Д-1 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ДГ 21-10 1 1 - - 2
Д-2 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ДГ 24-9 - 2 - 2 4
Д-3 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ДГ 21-9 3 1 - - 4
Д-4 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ДМ 21-13 4 4 2 - 10
Ворота
ВР-1 ГОСТ 31174-2003 ВР 48-30-К - - - 1 1
ВР-2 ГОСТ 31174-2003 ВР 30-30-К 3 3 - 1 7
Таблиця 2.5 - Специфікація елементів заповнення прорізів
Маса,
Марк Кіл
Позначення Найменування один, Примітка
а -ть
кг
Блоки дверні
Д5 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-10 2
Д6 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 24-19 2
Д7 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 24-12 2
Д8 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-9 1
Д11 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДП 21-9 6
Д12 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-9 12
Д13 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-9 38
Д14 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДП 21-7 1
Д15 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-7 15
Д16 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-7 12
Д18 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДП 24-13 2
Д19 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДП 21-7 6
Д20 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДП 16-8 1
Д21 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДП 24-9 1
Д22 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДП 24-9 2
Таблиця 2.6 - Відомість опорядження приміщень
Назва приміщення Підлога Стеля Стіни Примітки
Пло Вид опорядження Пло Вид опорядження Площ Вид
ща ща а опорядження
1 2 3 4 5 6 7 12
Відділення ремонту
двигунів з дільницею
діагностики, шино- Гіпсові суміші, Гіпсові суміші,
192 Наливна бетонна 400 1031,
монтажу, рихтувальне, водоемульсійна фарба масляна фарба
7 підлога 0 5
складальне, поліру- «SNEZHKA» «SNEZHKA»
вальне, мийне від-
ділення
Гіпсові суміші,
шпаклювання,
Сходинковий марш 16 Керамічна плитка 16 водоемульсійна фарба 40
фарбування
«SNEZHKA»
Гіпсові суміші,
штукатурка,
Санвузли, душові 416 Керамічна плитка 416 водоемульсійна фарба 1040
керамічна плитка
«SNEZHKA»
Гіпсові суміші,
Коридори, тамбури 800 Мозаїчна підлога 800 водоемульсійна фарба 2000 Ракушняк
«SNEZHKA»
Кімнати офісні, Високоякісні
Гіпсові суміші,
інженерно-технічного шпалери,
53 Лінолеум 53 водоемульсійна фарба 132,5
персоналу, битові гіпсокартонні
«SNEZHKA»
приміщення листи
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата
Стадія Аркуш Аркушів
Г А П РП 1
Р о з р о б и в Пояснювальна записка
Перевірив
Н.контр.
3.1 Двоскатна балка
3.1.1Вихідні дані
Необхідно запроектувати попередньо напружену двоскатну балку покриття
промислової споруди прогоном 18м. Крок балок – 6 м.
Матеріали, згідно[30]:
• бетон класу С-50:
Rb =33 МПа, Rb, ser =45 МПа, Rbt =1.85 МПа, Rbt,ser =2.50 МПа,
Еb =32.5∙10 3МПа;
• попередньо напружена арматура класу Вр-1200:
R 5
s =850 МПа , Rs, ser =1020 МПа Rsc=400 МПа, Еs =1.8∙10 МПа;
• для зварних сіток використані:
- арматура класу A-240:
Rs =225 МПа, Rsc =225 МПа, Rsw =175 МПа, Е 5
s =2.1∙10 МПа;
- арматура класу A-400 (Ø6-8мм):
R =355 МПа, R =355 МПа,R =285 МПа, Е =2.0∙10 5
s sc sw s МПа;
- арматура класу A-400 (Ø10-40мм):
Rs =365 МПа, R =365 МПа,R =290 МПа, Е =2.0∙10 5
sc sw s МПа;
Використано механічний спосіб попереднього напруження арматури на
упори форми.
Обтиснення бетону проходить при передаточній міцності 0.7В
Рисунок 3.1 – Геометричні розміри балки
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
3.1.2 Визначення навантажень
На балку діють постійні та тимчасові навантаження. Постійні включають в
собе вагу водотеплоізоляційного килиму, залізобетонних плит покриття та балки.
Тимчасові – вага снігового килиму.
Всі розрахункові навантаження визначаємо з урахуванням коефіцієнта
надійності по призначенню конструкцій n =0.95.
Навантаження на балку від плит покриття в місцях спирання їх поздовжніх
ребер передається в вигляді зосереджених сил. Так як в прольоті балки діє 5
однакових зосереджених сил, навантаження умовно можна вважати рівномірно-
розподіленим.
Збір навантаження проводимо в табличній формі:
Таблиця 3.1 – Збір навантажень на 1мп покриття
Нормативне Коефіцієнт Розрахункове
Навантаження навантаження надійності за навантаження
кН/м навантаженням гf >1, кН/м
1.Постійне навантаження:
а) 2 шари ЕКОФЛЕКСУ 0.18 1.2 0.12
б) асфальтова стяжка д=30мм
0.03∙1.8∙10∙0.95
г) утеплювач д=100мм, 0.513 1.2 0.616
г=4кН/м 3:
0.1∙0.4∙10∙0.95
д) обмазочна пароізоляція: 0.380 1.2 0.456
е) з/б плити покритя 3х6м: 0.048 1.2 0.058
є) шви замонолічування: 1.425 1.1 1.568
0.162 1.1 0.178
Разом q постійне 2.625 2.996
2.Тимчасове навантаження: 1.6∙0.95=1.52 2.128
- тривалої дії:
- короткочасної дії: 0.456 1.4 0.638
1.064 1.4 1.490
3. Повна 4.145 5.124
- тривалої дії та постійна: 3.081 3.634
- короткочасної дії: 1.064 1.490
Тимчасові навантаження прийняті згідно [2].
Вага двоскатної балки покриття 91кН, довжина балки 17.95м.
Навантаження від ваги балки на 1м її довжини складає:
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
- нормативна: gн =91/17.95∙0.95=4.82 кН/м;
- розрахункова: gр =4.82∙1.1=5.30 кН/м;
Розподілене по довжині балки навантаження збираємо з вантажної площини
та сумуємо з навантаженням від ваги конструкції:
Нормативна:
- постійна: g=2.625∙6+4.82=20.57кН/м;
- тимчасова довготривала: pl = 0.456∙6=2.736кН/м;
- короткочасна: psh = 1.064∙6=6.384кН/м;
- довготривало-діюча: g+pl = 20.57+2.736=23.306кН/м;
- повна: q= g+pl + psh =20.57+2.736+6.384=29.69кН/м;
Розрахункова:
- повна (при γf >1): 5.124∙6+5.30=36.044кН/м;
3.1.3 Визначення зусиль в перерізах балки
Розрахунковий проліт прийнятий рівним відстані між анкерними болтами:
L0 =18000-2∙150=17700 мм
В якості розрахункових приймаємо перерізи:
0-0 .. на грані опори;
1-1 .. у місті різкої зміни перерізу балки;
2-2 .. у місті встановлення монтажних петель;
3-3 .. на відстані 1/6 прольоту від опори;
4-4 .. на відстані 1/3 прольоту від опори;
5-5 .. небезпечний переріз при згині;
6-6 .. в середині прольоту;
Рисунок 3.2 – Розрахункова схема балки
Згинаючі моменти в перерізах балки визначаємо за формулою:
M = 0.5 q lx (l − lx ) (3.1)
де, lx – відстань від вісі опори до перерізу що розглядається;
Розрахунок згинаючих моментів проводимо в табличній формі:
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Таблиця 3.2 -Згинаючі моменти в перерізах балки
Значення моментів, кН∙м,при навантаженнях
l / l l , м розрахункових при г
x x f =1 Повних
довготривало розрахункових
Повних
діючих при гf >1
0-0 0.0085 0.15 31 39 47
1-1 0.03 0.475 95 121 147
2-2 0.059 1.05 204 260 315
3-3 0.167 2.85 493 628 763
4-4 0.333 5.85 808 1029 1249
5-5 0.37 6.55 851 1084 1316
6-6 0.5 8.85 913 1163 1412
Поперечні сили на опорі, кН:
- від довготривалодіючих навантажень:
Q=0.5∙23.306∙17.7=206.26кН;
- від повного навантаження при γf =1:
Q=0.5∙29.69∙17.7=262.76кН;
- від повного навантаження при γf >1:
Q=0.5∙36.044∙17.7=319кН;
3.1.4 Попередній підбір поздовжньої арматури
Розрахунок проводимо в наступній послідовності:
- підбираємо необхідну кількість напруженої арматури з умов,що забезпечують
тріщиностійкість;
- визначаємо величини попередніх напружень і визначаємо всі втрати
напружень;
- перевіряємо несучу спроможність конструкції і розраховуємо її по граничним
станам ІІ-ї групи.
Необхідну площу переізу напруженої арматури визначаємо за формулою:
M − R W
r bt,ser pl
A = (3.2)
SP
Rs,ser z p
де, z p = p ( p − loss) (ysp + r) − p p `( p `− loss )̀ (ysp`−r) (3.3)
2 2
b h 4 `
f crc
Wpl = (1−crc ) (3+crc )+ 2 f (3−crc )+ (3.4)
6 1−
crc
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Переріз
балки
(b f −b)h f
= (3.5)
f
bh
(b `
f `−b)h f
`= (3.6)
f
bh
1+
f
= (3.7)
crc
2+ f + 2 f `
Для найбільш несприятливих умов величину zp визначаємо за формулою:
'
z p = 0.24(3ysp − ysp +3.2an,t ) (3.8)
Для елементів і конструкцій ІІ-ї категорії тріщиностійкості необхідно
забезпечити виконання двох умов – відсутність непружних деформацій в
напруженій арматурі від дії постійних, довготривалих і короткочасних
навантажень і надійне закриття тріщин в розтягнутій зоні при дії постійних і
тривало діючих нвантажень.
Кількість напруженої арматури з умови, що в ній не повині виникати
необоротні деформації визначаємо за формулою:
M
A r
SP = (3.9)
Rs,ser z p
де при подвійній напруженій арматурі:
p
z = (0.8+ `)z − ( + `) (y + y `) (3.10)
p p p p p p sp sp
1+ p
а при А’
sp =0
z p = (0.8 + p )z (3.11)
У цих формулах:
p = p ( p − loss) (3.12)
p `= p (̀ p `− loss) (3.13)
h`
f
` + 2
f crc
z = h 1− h (3.14)
2( `
f +crc )
Для найбільш несприятливих умов формули (3.10) та (3.11) матимуть
вигляд:
z p = z − 0.15(ysp + ysp )̀ (3.15)
z p = 0.94 z (3.16)
при цьому Р =0.2.
З умови надійного закриття тріщин площу напруженої арматури визначаємо
за формулою:
M −0.5 W
r ,l red ,b
ASP = (3.17)
Rs,ser z p
де при подвійній арматурі (А’
sp =p∙Asp)
z p = p (ysp + an,t ) − p p (̀ ysp `−an,t ) (3.18)
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
а при А’
sp =0
z p = 1.1(1− ) p (ysp + an,t ) (3.19)
Для найбільш несприятливих умов формули (3.18) та (3.19) матимуть вигляд:
z p = 0.19(3.25 ysp − ysp `+4.25an,t ) (3.20)
а при А’
sp =0
z = 0.61 (y + a ) (3.21)
p sp n,t
Для двоскатних балок, що мають нахил верхнього поясу 1:12 і знаходяться
під дією рівномірно розподіленого навантаження небезпечний переріз
знаходиться на відстані 0.37∙l від опори. Поздовжню арматуру підбираємо по
зусиллям, що діють в цьому перерізі.
Переріз балки замінюємо еквівалентним:
Рисунок 3.3 – Еквівалентний переріз балки
Висота перерізу змінна по довжині; в перерізі, що розглядається становить:
hx =hs +(lx +0.15)/12 (3.22)
hx =0.79+(6.55+0.15)/12=1.35м
Геометричні характеристики бетонного перерізу:
Ab=0.08∙1.35+(0.4-0.08)∙0.185+(0.27-0.08)∙0.21=
=0.108+0.0592+0.0399=0.2071м2;
Sb=0.108∙0.5∙1.35+0.0592∙(1.35-0.5∙0.185)+0.0399∙0.5∙0.21=0.1515 м3 ;
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
yb =0.1515/0.2071=0.732м;
h-yb =1.35-0.732=0.618м
Ib=0.08∙1.35³/12+0.108∙(0.5∙1.35-0.618)²+(0.4-0.08)∙0.185³/12+0.0592∙(0.618-
0.5∙0.185)²+(0.27-0.08)∙0.21³/12+0.0399∙(0.732-0.5∙0.21)²=0.049103м4
Wred,b =0.049103/0.732=0.06708м³
аn,t =0.06708/0.2071=0.324м
За формулами (3.5)-(3.7) та (3.14) знаходимо:
(0.27 −0.08) 0.21
f = = 0.369
0.08 1.35
(0.4 − 0.08) 0.185
f `= = 0.548
0.08 1.35
1+ 0.369
crc = = 0.395
2+ 0.369 + 2 0.548
0.185
0.548 + 0.395 2
z =1.35 1.35
1− =1.185м
2 (0.548 + 0.395)
Напружену арматуру встановлюємо тільки в розтягнутій зоні.
Приймаємо а=0.1м, тому ysp=yb -a=0.732-0.1=0.632м
За формулами (3.21), (3.17) знаходимо площу напруженої арматури з умови
надійного закриття тріщин при МІ =851 кН∙м:
z p = 0.61 (0.632 + 0.324) = 0.583м
0.851 + 0.5 0.06708
Аsp = = 0.00118 м2 = 11.8см2
850 0.583
Згідно формул (3.16), (3.9) визначаємо кількість арматури з умови її
пружньої роботи:
z p = 0.94 1.185 =1.114м
1.084
Asp = = 0.00075 м2 = 7.5см2
850 1.114
Приймаємо 8Ø 8 Вр-1200, Asp =1.416*8=11.33см²;
У верхній (стисненій) полиці конструктивно встановлюємо повздовжню не
напружувану арматуру в кількості 4Ø10 А-400, A ‘
s =3.14 см².
3.1.5 Геометричні характеристики поперечних перерізів балки
Переріз 6-6
Відношення модулей пружності арматури та бетону:
180000
s = = 5.54
32500
200000
s = = 6.15
32500
Площі поперечних перерізів поздовжньої арматури, приведених до бетону:
s Asp = 5.54 0.001133 = 0.006277 м 2
A '
s s = 6.15 0.000314 = 0.001931 м 2
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Висота балки в середині прольоту h=1.54м.
Площа приведеного перерізу балки:
Ared = 0.08 1.54 + (0.4 − 0.08) 0.185 + (0.27 − 0.08) 0.21+ 0.006277 + 0.001931 = 0.2305 м2
Статичний момент площі приведеного перерізу відносно нижньої грані,
приймаючи всю арматуру розтягнутої зони зосередженою в точці на відстані
0.1м від нижньої грані:
Sred = 0.5 0.08 1.54 2 + 0.0592 (1.54 − 0.5 0.185) + 0.5 0.21 0.0399 + 0.006277 0.1+
+ 0.001931 (1.54 − 0.03) = 0.1883м3
Положення центра ваги приведеного перерізу:
0.1883
yred = = 0.817м
0.2305
h − yred =1.54 − 0.817 = 0.723м
Відстань від центру ваги приведеного перерізу до центрів ваги нижньої та
верхньої арматури:
ysp = 0.817 − 0.1 = 0.717м; ys `= 0.723 − 0.03 = 0.693м
Момент інерції приведеного перерізу
0.08 1.54 3 (0.4 − 0.08) 0.185 3
I red = + 0.1232 (0.5 1.54 − 0.723)2 + +
12 12
(0.27 − 0.08) 0.213
0.0592 (0.723 − 0.5 0.185)2 + + 0.0399 (0.817 − 0.5 0.21)2 +
12
+ 0.006277 0.717 2 + 0.001931 0.693 2 = 0,07405м 4
Моменти опору приведеного перерізу для нижньої і верхньої граней:
0.07405
Wred ,b = = 0.0906 м3
0.817
0.07405
Wred ,t = = 0.1024 м3
0.723
Відстані від центра ваги приведеного перерізу до нижньої і верхньої
ядрових точок:
0.0906
an,t = = 0.393м
0.2305
0.1024
an,b = = 0.444м
0.2305
Моменти опору приведеного перерізу визначаємо за формулою:
W
pl = Wred (3.23)
де - коефіцієнт, що враховує вплив непружних деформацій бетону
розтягнутоїзони в залежності від форми перерізу. Визначається за
таблицею 3.1 [30].
Для нижніх розтягнутих волокон:
При 3<b'
f /b=0.4/0.08 =5 < 8 та bf /b=0.27/0.08=3.375<4 звідси маємо =1.5
Wpl,b =1.5 0.0906= 0.1360м3
Для верхніх розтягнутих волокон:
При 3<b'
f /b=0.27/0.08 =3.375 < 8; bf /b=0.4/0.08=5>4 та при
hf /h=0.185/1.54=0.12<0.2 звдси маємо =1.25
Wpl,t =1.250.1024= 0.1280м3
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Аналогічно розраховуємо геометричні характеристики для інших перерізів
балки. Результати розрахунку заносимо в таблицю:
Таблиця 4.3 – Геометричні характеристики перерізів балки
Величини, що Одиниця Значення величин в перерізах
визначаються виміру 0-0 1-1 2-2 3-3 4-4 5-5 6-6
lx+0,125 м 0,275 0,6 1,175 2,975 5,975 6,675 8,975
hx м 0,815 0,842 0,89 1,04 1,29 1,35 1,54
b м 0,27 0,12 0,11 0,08 0,08 0,08 0,08
bf ` м 0,4 0,4 0,4 0,4 0,4 0,4 0,4
hf ` м 0,17 0,18 0,18 0,185 0,185 0,185 0,185
bf м - 0,27 0,27 0,27 0,27 0,27 0,27
hf м - 0,21 0,21 0,21 0,21 0,21 0,21
Ared м2 0,2504 0,1912 0,1919 0,1905 0,2105 0,2152 0,2305
Sred м3 0,1079 0,0860 0,0911 0,1061 0,1447 0,1544 0,1883
yred м 0,431 0,450 0,475 0,557 0,687 0,718 0,817
h-yred м 0,384 0,392 0,415 0,483 0,603 0,631 0,723
ysp м 0,331 0,350 0,375 0,457 0,587 0,618 0,717
ys` м 0,354 0,362 0,385 0,453 0,573 0,601 0,693
I red м4 0,01585 0,01596 0,01842 0,02730 0,04735 0,05296 0,07405
W red,b м3 0,0368 0,0355 0,0388 0,0490 0,0689 0,0738 0,0906
W red,t м3 0,0413 0,0407 0,0444 0,0565 0,0786 0,0840 0,1024
an,t м 0,147 0,186 0,202 0,257 0,327 0,343 0,393
an,b м 0,165 0,213 0,231 0,297 0,373 0,390 0,444
W pl,b м3 0,0643 0,0532 0,0582 0,0735 0,1033 0,1107 0,1360
W pl,t м3 0,0723 0,0610 0,0666 0,0707 0,0982 0,1050 0,1280
3.1.6 Попереднє напруження арматури та його втрати
Призначаємо величину попереднього напруження арматури таким чинном,
щоб виконувались умови:
sp ( sp )̀ + sp Rs,ser
(3.24)
sp ( )̀ − 0.3R
sp sp s,ser
де, Δ sp - допустимі відхилення попереднього напруження, МПа;
Призначаємо sp =1000 МПа ; Δ sp =0.05 – при механічному способі
натягування і перевіряємо відповідність умовам:
sp ( sp )̀ + sp =1000 + 0.05 1000 =1050 Rs,ser =1290МПа
sp ( sp )̀ − sp =1000 − 50 = 950МПа 0.3 Rs,ser = 0.3 1290 = 387МПа
Умови виконуються.
Визначаємо втрати, що з‘являться до обтиснення бетону:
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
- втрати від релаксації напружень в арматурі:
0,22 sp
= − 0,1 (3.25)
1 R sp
s ,ser
1 = (0.22 1000/1290−0.1) 1000= 70.54МПа
- втрати від температурного препаду між упорами стенду та бетоном при Δ
t=60°C
2 =1.25 t (3.26)
2 =1.2560 = 75МПа
- втрати від деформації анкерів, розміщених біля натяжних пристроїв при
Δ l=2мм та довжині натягуваного стержня l=20м:
l
= E (3.27)
3 s
l
2
3 = 180000 =18МПа
20000
Тертя арматури об огинаючі пристрої немає внаслідок відсутності останніх,
тому 4 =0
Арматура натягується на упори стенду тому втрати внаслідок деформації
сталевої форми 5 =0;
Сумарні втрати до обтиснення бетону:
loss = 70.54 + 75 +18 + 0 + 0 =163.54МПа
Попереднє напруження арматури :
sp = 1000 −163.54 = 836.46МПа
Зусилля попереднього обтиснення:
P0 = 836.46 0.001133 = 0.9477МН
Втрати напружень визначаємо в перерізі 6-6:
Згинаючий момент в середині прольоту від ваги балки з урахуванням
коефіцієнта надійності по навантаженню: f =1:
4.82 17.72
M d = =188.8кН м = 0.1888МН м
8
Напруження в бетоні при обтисненні на рівні напруженої (нижньої) та
ненапруженої (верхньої) арматури визначаємо за формулою:
P P y M y
0 sp d sp
bp =
0 (3.28)
Ared I red I red
де уsp – відстань від центру ваги перерізу до розглядуваних волокон;
0.9477 0.9477 0.717 − 0.1888
bp = + 0.717 = 8.86МПа
0.2305 0.07405
0.9477 0.9477 0.717 − 0.1888
bs `= − 0.693 = −0.48МПа 0
0.2305 0.07405
Передаточна міцність бетону:
Rbp = 0.7 B = 0.7 40 = 28МПа
Так як bp /Rbp=8.86/28=0.316<=0.75 [30, таблиця 2.4] то втрати від
швидконатікаючої повзучості з врахуванням коефіцієнту 0.85 (пропарений
бетон):
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
b = 0.85 40 0.316 =10.76МПа
Так як ’
bs <0 величини попередніх стискуючих напружень в ненапруженій
арматурі рівні нулю , тобто ’
s =0.
Перші втрати:
loss =163.54+10.76=174.284МПа
Попереднє напруження в напруженій арматурі з врахуванням перших втрат
(при sp =1):
sp,1 = 1000 −174.284 = 825.716МПа
Зусилля попереднього обтиснення з врахуванням цих втрат:
P01 = 825.716 0.001133 − 0 = 0.9355МН
Втрати в напруженій арматурі, викликані усадкою бетону:
8 = 0.85 50 = 42.5МПа
Втрати від повзучості бетону:
9 = 0.85 150 0.316 = 40.29МПа
Ненапружена арматура S` розташована в розтягнутій при обтисненні зоні,
тому s`=0
Загальні втрати :
loss = 70.54 + 75 +18 + 0 + 0 +10.76 + 42.5+ 40.29 = 257.15МПа 100МПа
Попереднє напруження арматури після прояву всіх втрат (при sp =1):
sp,2 = 1000 − 257.15 = 742.85МПа
Аналогічно знаходимо напруження в арматурі і для інших перерізів балки.
Результати розрахунку заносимо в таблицю.
Для перерізів балки розміщених в зоні передачі напружень lp величини
напружень в арматурі необхідно помножити на коефіцієнт умов роботи s5
(таблиця 1.30 [30]). Оскільки в данному випадку величина попереднього
напруження арматури з врахуванням втрат , що з‘явилися до обтиснення бетону
sp =836.46 МПа <Rs=1080МПа, то згідно формули:
l p = ( p
s + p ) d
R
bp (3.29)
При параметрах для визначення довжини зони анкетування р =1 та
Dр =25 таблиця 5.26 [30]:
1080
l p = (1 + 25) 15 = 954мм = 0.954м
28
Приймаємо величину зони передачі напружень lp не менше
15d=15∙15=225мм.
Приймаємо lp=954мм
Таким чином переріз 0-0 і 1-1 знаходиться в межах довжини зони передачі
напружень, тому для них S5 =0.288,S5 =0.629,для всі інших S5 =1 При
визначенні зусиль прийнятий термін навантаження балки t =100діб після
виготовлення.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Таблиця 4.4 - Втрати попереднього напруження арматури від усадки та
повзучості бетону
Величини, що Одиниц Значення величин в перерізах
визначаються я виміру 0-0 1-1 2-2 3-3 4-4 5-5 6-6
lx +0.125 м 0,275 0,6 1,175 2,975 5,975 6,675 8,975
γs5 - 0,288 0,629 1 1 1 1 1
γs5 ∙P0 кН 272,94 596,1 947,7 947,7 947,7 947,7 947,7
Md МН*м 0,00634 0,0197 0,0421 0,1020 0,1671 0,1760 0,1888
�� bp МПа 2,85 7,25 11,31 10,52 9,34 9,18 8,86
�� ’bs МПа -0,79 -1,17 -1,61 -0,52 -0,21 -0,24 -0,48
�� bp /Rbp - 0,10 0,26 0,40 0,38 0,33 0,33 0,32
��6 МПа 3,46 8,81 13,74 12,77 11,34 11,15 10,76
��sp,1 МПа 253,00 552,80 822,72 823,69 825,12 825,31 825,70
P0,1 кН 286,6 626,3 932,1 933,2 934,9 935,1 935,5
��8 МПа 12,2 26,7 42,5 42,5 42,5 42,5 42,5
��9 МПа 13,0 33,0 51,5 47,9 42,5 41,8 40,3
��loss МПа 192,20 232,10 271,29 266,71 259,89 258,98 257,15
��sp,2 МПа 227,80 493,05 728,71 733,29 740,11 741,02 742,85
3.1.7 Розрахунок міцності балки в стадії експлуатації
3.1.7.1 Перевірка розмірів бетонного перерізу
Розміри перерізу перевіряємо з умови:
Q 0.3l bl Rb b h0 (3.30)
що забезпечує міцність бетону стінки по стисненій полосі між похилими
тріщинами.
Розглянемо два перерізи:
- в місті різкого зменшення перерізу балки, тобто біля перерізу 1-1;
- на відстані 2.75м від торця балки, де товщина стінки стає мінімальною, біля
перерізу 3-3.
Оскільки між місцем прикладання опорної реакції і перерізами, що
розглядаються поперечного навантаження немає (плити покриття обпираємося з
кроком 3м), величину зовнішньої поперечної сили приймаємо рівній опорній
реакції, тобто Q=0.319МН.
Так як поперечне армування поки невідомо, приймаємо (в запас) А =0, тоді
згідно формули:
5 A
l =1+ (3.31)
b s
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
l =1.
При відсутності навантажень малої сумарної тривалості по таблиці 1.19 [30]
приймаємо b2 =0.9, тому Rb=0.9∙33=29,7МПа, Rbt =0.9∙1.95=1.76МПа.
Згідно формули:
=1− R (3.32)
bl b
bl =1−0.0129,7 = 0.802
Для перерізу 1-1 b=0.12м, h0 =0.742м, тоді згідно формули (3.30):
Qu = 0.310.802 29,7 0.12 0.742 = 0.4242МН Q = 0.319МН
Для перерізу 3-3 b=0.08м, h0=0.94м, тоді згідно формули (3.30):
Qu = 0.310.802 29,7 0.08 0.94 = 0.358МН Q = 0.319МН
Так як умова виконується то прийняті розміри поперечного перерізу
достатні.
3.1.7.2 Міцність нормальних перерізів
Міцність нормальних перерізів перевіряємо для небезпечного перерізу 5-5,
що розміщений на відстані 0.37∙l від опори.
Встановлене попереднє напруження арматури визначаємо з урахуванням
коефіцієнту точності натягнення sp =0.1 – при механічному способі натягнення
арматури.
Величину попереднього напруження в арматурі вводимо в розрахунок з
врахуванням коефіцієнту точності натягнення sp =0.1 згідно формули:
sp = 1 sp (3.33)
sp = 1− 0.1 = 0.9
Визначаємо граничне значення відносної висоти стисненої зони бетону,
згідно формули:
R =
1+ sR (1− )
sc,u 1.1
(3.34)
де
= − R (3.35)
b
де, =0.85 – для важкого бетону;
=0.008;
= 0.85−0.00829,7 = 0.692
Для арматури з умовною границею текучості:
sR = Rs + 400 − sp − sp (3.36)
sp = 0
sR = 850 + 400 − 0.9 742.02 = 583.18МПа
0.692
R = = 0.19
583.18 0.692
1+ (1+ )
500 1.1
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Приймаючи в першому наближенні s6 ==1.15 перевіряємо умову:
s6Rs Asp +R s As R b` ` ` `
b f h f + Rsc As + sc Asp (3.38)
1.15∙850∙0.001133 ≤ 29,7∙0.4∙0.185+365∙0.000314
1.41≤1.58
Умова виконується, границя стисненої зони проходить в полиці, розрахунок
ведемо як для прямокутного перерізу шириною b=bf`=0.4м.
Висоту стисненої зони визначаємо за формулою:
s6R `
s Asp + Rs As − Rsc As `− sc Asp
x =
Rbb (3.39)
1.15 850 0.001133 − 365 0.000314
x = 29,7 = 0.163м
29,7 0.4
Оскільки =x/h0 =0.163/1.25=0.13<R =0.19, міцність перевіряємо з умови:
M R bx(h −0.5x) + R ` ` (3.40)
b 0 sc As `(h0 − as ) + sc Asp`(h0 − asp )
при h0 =h-a=1.35-0.1=1.25м
Згідно формули:
s6 = 2 −1− 2( −1)
R (3.41)
0.13
s6 = 2 1.15 −1− 2(1.15 −1) =1,09 =1.15
0.19
1.09 1080 0.001133−365 0.000314
Приймаємо s6 =1.09, тоді x = = 0.154м
29,0.4
Несучу спроможність перерізу, що розглядається знаходимо за формулою
(4.40):
M u = 29,7 0.4 0.154 (1.25 −0.5 0.154)+365 0.000314 (1.25 −0.03) =1.57МН м
Так як Mu =1.57МН∙м > Mx =1.316 МН∙м, то міцність даного перерізу
забезпечена.
Міцність інших перерізів не перевіряємо тому, що вона тим більше
забезпечена.
3.1.7.3 Міцність похилих перерізів
Двоскатна балка являє собою елемент, стиснена грань якого нахилена до
поздовжньої вісі під кутом .
Розрахунок виконуємо в наступній послідовності:
Від опори до найближчого вантажу, але не меньше ¼ прогону.
h0 – робоча висота елемента на початку нахиленого перерізу в розтягнутій
зоні.
Визначаємо величину поперечної cили Qb , яка сприймається бетоном
стиснутої зони згідно формули:
Q = (1+ + ) R b (h +c tg)2
b b2 f n bt 0 b /cb (3.43)
Визначаємо потрібну інтенсивність поперечного армування q :
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
(Q −Q 2
q = b )
− qinc
Qbcb (3.44)
і перевірямо умову:
Rsw Aw R b
bt
sw 2 (3.45)
Знаходимо довжину проекції небезпечного перерізу с0 з рівняння:
a1c
2
0 − b1c0 − c1 = 0 (3.46)
де
2
а1 = qw − k tg (3.47)
b1 = 2 k h0 tg (3.48)
2
c1 = k h0 (3.49)
k =
b2 (1+ f +n )Rbtb (3.50)
Назначаємо величину с з умови с с0 ; с сb ; с 2h0 ∙(1+2tg)
Уточнюємо величину qw згідно формули:
Qw = qw c (3.51)
При визначених значеннях с та Qw =Q-Qb приймаємо її найбільше значення
визначене в пунктах 3 та 6.
Згідно з конструктивними вимогами та згідно формули, назначаємо крок
поперечних стержнів Sw :
0.75 2
b2 (1+ f + n) Rbt b h0
sw,max =
Q
(3.52)
Згідно формули визначаємо потрібну площу Аw та підбираємо поперечну
арматуру.
R A
q = sw w (3.53)
w
sw
В двоскатних балках покриття варто міняти інтенсивність поперечного
армування по довжині. Інтенсивність, що визначена по найбільшій поперечній
силі, приймаємо на довжині l1 від опори, потім на ділянці l2 збільшуємо крок
поперечних стержнів, а в середній частині прогону поперечне армування
призначаємо по конструктивним вимогам.
При зміні інтенсивності поперечних стержнів по довжині з qw1 на qw2
ділянку з інтенсивністю qw1 приймаємо до перерізу, в якому поперечна сила стає
рівною зусиллю Qb +Qw2 , що сприймає бетон і поперечні стержні при
інтенсивності останніх qw2 .При наявності рівномірно розподіленого
навантаження довжину ділянки балки з інтенсивністю qw1 приймаємо:
(Q − P −Q −Q )
l = i b w2
1 (3.54)
q
де, Q – найбільша поперечна сила на ділянці l1 ;
q та Pi -рівномірнорозподіляючі і зосереджені навантаження, що діють в
межах довжини l1 .
Якщо інтенсивність поперечних стержнів qw2 не задовольняє умову
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
(3.45),тобто вони встановлені по конструктивним вимогам, з інтенсивністю qw1
приймаємо до перерізу , в якому поперечна сила Q стає рівною Qb,u :
b4 (1+n )Rbtbh2
Q = 0
b,u
c (3.55)
b4 =1.5 для важкого бетону;
В цьому випадку значення l1 приймаємо згідно формули (3.54) із заміною
Qb +Qw2 на Qb,u .
Довжина ділянки з інтенсивністю qw1 повинна також бути:
Q −Qb −Q
l = w2
1
qw1 − qw2 (3.56)
Довжину ділянки l2 визначаємо аналогічно.
Розглядаємо похилий переріз, початок якого в розтягнутій зоні співпадає з
нормальним перерізом 1-1, тобто з місцем різького зменшення товщини стінки.
В цьому місці товщина стінки 0.12м, але по мірі віддалення вона
зменшується і стає 0.08м, тому при розрахунку приймаємо b=0.08м (рисунок
3.1).
Використовуючи дані таблиці 4.4 визначаємо зусилля обтиснення в
перерізі 1-1 при sp =0.9:
РО2 =0.9∙493.05∙0.001133=0.502МН
Коефіцієнт п , що враховує впив поздовжніх сил:
N
n = 0.1 0.5
Rbtbh0 (3.57)
0.502
n = 0.1 = 0.671 0.5
1.26 0.08 0.742
Приймаємо п =0.5 та при с=0.25∙l-lx=0.25∙17.7-0.475=3.95м
1.5 (1+ 0.5) 1.26 0.08 0.742 2
Qbu= = 0.0316МН b3 (1+n )Rbtbh0 =
3.95
= 0.6 (1+ 0.5) 1.26 0.08 0.742 = 0.0673МН
Так як Q=0.319МН > Qbu =0.0316МН, то необхідний розрахунок поперечної
арматури.
При bf `=0.4м<b+3∙hf`=0.08+3∙0.185=0.635м:
(b`
f −b)h`
f
f = 0.75 0.5
bh0 (3.58)
(0.4 − 0.08) 0.185
f = 0.75 = 0.745 0.5
0.08 0.742
Приймаємо f =0.5, Враховуючи, що tg =1/12 згідно формули (3.42):
2 (1+ 0.5+ 0.5)
cb = 0.742 = 5.24м 0.25l − lx = 3.95м
0.6 (1+ 0.5) − 2(1+ 0.5+ 0.5) 1/12
Приймаємо сb =3.95м і згідно формули (4.43):
2 (1+ 0.5 + 0.5) 1.26 0.08 (0.742 + 3.95 1/12)2
Qb = = 0.117МН
3.95
b3(1+n )Rbtb(h0 + cbtg ) = 0.6(1+ 0.5) 1.85 0.08 (0.742 + 3.95 1/12) = 0.097МН
Потрібну інтенсивність поперечного армування визначаємо за формулою
(3.44):
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
(0.319 − 0.117)2
qw = = 0.0883МН / м 0.5 Rbtb = 0.5 1.26 0.08 = 0.050МН
0.117 3.95
Згідно формул (3.47)-(3.50):
k = 2 (1+ 0.5 + 0.5) 1.26 0.08 = 0.4032МН / м
a1 = 0.0883 − 0.4032 (1/12)2 = 0.0855МН / м
b1 = 2 0.4032 0.742 /12 = 0.050МН
с1 = 0.4032 0.742 2 = 0.222МН м
З врахуванням цього рівняння (3.46) прийме вигляд:
2
0.0855c0 −0.050c0 −0.222 = 0
Звідси с0 =3.181м > 2∙h0 ∙(1+2tg)=2∙0.742∙(1+2/12)=1.731м
Приймаємо с0 =1.731м і згідно формули (3.51) уточнюємо:
(0.319 − 0.117)
qw = = 0.12МН / м
1.731
Найбільший крок поперечних стержнів визначаємо по формулі (3.52):
0.75 2 (1+ 0.5 + 0.5) 1.85 0.08 0.742 2
sw,max = = 0.522м
0.319
По конструктивним вимогам при h>450мм sw h/3=0.842/3=0.281м,
приймаємо
sw =0.2м.
Площу перерізу поперечної арматури класу А-400 (діаметром 6-8 мм)
визначаємо за формулою (3.53):
qw sw 0.120.2
A 2
w = = = 0.000084м = 0.84см2
Rsw 0.285
Приймаємо 2Ø8 А-400 (А =1.01 см²), з кроком 200мм.
Визначаємо, на якій відстані від опори крок поперечних стержнів може
бути збільшений від sw1 =0.20м до sw2 =0.3м.
При цьому інтенсивність поперечного армування:
285 0.000101
qw1 = = 0.144МН / м
0.20
285 0.000101
qw2 = = 0.096МН / м 0.5 Rbt b = 0.5 1.26 0.08 = 0.050МН / м
0.30
При с =1.731м, Qw1 =0.144∙1.731=0.249МН, Qw2 =0.096∙1.731=0.166МН
Згідно формул (3.54), (3.56):
(0.319 − 0 − 0.117 − 0.166)
l1 = = 0.999м
0.036044
(0.319 − 0.117 − 0.166)
l1 = = 0.75м
0.144 − 0.096
Приймаємо l1 =3м, тобто на всю ширину крайньої плити покриття, що
встановлена на балку.
Визначаємо поперечну силу в кінці ділянки l1 :
Q1 =Q− q l1 = 0.319−0.0360443 = 0.211МН
Поперечне армування в середній частині прольоту балки назначаємо 2Ø8 А-
400, з кроком 500 мм, тоді:
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
285 0.000101
qw3 = = 0.0576МН 0.5 Rbt b = 0.5 1.26 0.08 = 0.050МН
0.5
При с =1.731м, Qw3 =0.0576∙1.731=0.1МН;
Згідно формул (3.54), (3.56):
(0.319 − 0 − 0.117 − 0.1)
l2 = = 2.830м
0.036044
(0.319 − 0.117 − 0.1)
l2 = = 1.181м
0.144 − 0.0576
Приймаємо l2 =3м;
Робоча висота балки в перерізі, що знаходиться на відстані:
lx = 0.25 l = 0.25 17.7 = 4.425м
h0 = 0.69 + 4.425 /12 =1.06м,
1.5 (1+ 0.5) 1.85 0.08 1.062
Qb,u = = 0.0576МН 0.6 (1+ 0.5) 1.26 0.08 1.06 = 0.096МН
4.425
Остаточно приймаємо :
На приопорній ділянці довжиною l1 =3м, крок поперечних стержнів
sw1=0.20м;
На наступній ділянці довжиною l2 =3м, крок поперечних стержнів sw2 =0.3м,
після чого збільшуємо крок до sw3 =0.5м.
Визначаємо необхідність розрахунку похилих перерізів на дію згинаючого
моменту.
Визначаємо момент виникнення тріщин в нормальному перерізі, що
проходить через кінець зони передачі напружень тобто на відстані 0.892м від
торця балки згідно формули:
M = R
crc bt ,serWpl M rp (3.59)
Геометричні характеристики цього перерізу приймаємо середніми між
перерізами 0-0 та 1-1, тобто е0Р = уsp =0.363м, аn,t =0.194м, W 3
pl,b =0.0557м .
Повні втрати попереднього напруження приймаємо такими ж як і для
перерізу 2-2, тобто loss =271.29 МПа.
Момент від зовнішніх навантажень в розглядуваному перерізі:
M = 0.536.0440.954 (17.7−0.954) = 287.9кН м = 0.2879МН м
Зусилля попереднього напруження:
P02 = 0.9 (1000 − 271.29) 0.001133 = 0.74МН
M crc =1.26 0.0537 + 0.74 (0.363 + 0.194) = 0.48МН м M = 0.2879МН м
Оскільки тріщини не виникають, міцність перерізу по згиначому моментам
не розраховуємо.
3.1.7.4 Міцність балки в коньку
В двоскатних балках із полицею в стисненій зоні виникає вертикальне
зусилля D, що відриває верхню полицю від стінки. Воно повинно сприйматися
додатковими вертикальними стержнями періодичного профілю, що розміщені
на ділянці не більше 1/3 висоти прерізу в коньку.
Величина вертикального зусилля:
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
2M
D = tg (3.60)
h0 −0.5h`
f
2 1.412
D = 1/12 = 0.175МН
1.44 − 0.5 0.185
Площа перерізу додаткової арматури класу А-400:
D 0.175
As = = = 0.00048м2 = 4.8см2
Rs 365
Приймаємо 6Ø12 А-400 (As =6.79см²)
3.1.8 Розрахунок балки в стадії виготовлення, транспортування та монтажу
Зусилля в напруженій арматурі Р0 вводимо в розрахунок як зовнішнє
навантаження. Монтажні петлі для підйому балки встановлюємо в чотирьох
точках по довжині:
- на відстані 1.2 м від торців (переріз 2-2);
- на відстані 2.3 м від середини балки (переріз 5-5);
Ці перерізи приймаємо за розрахункові в стадії виготовлення та монтажу.
Рисунок 3.4 – Схема навантаження балки в стадії виготовлення та монтажу
Характеристика бетону при передаточній міцності:
R р =33∙0.7=23,1 МПа, R р =1.85∙0.85=1.57 МПа, Е р =36∙10 3 3
b bt b ∙0.9=32,4∙10 МПа,
R р
b,ser =29∙0.7=20.3 МПа, R р
bt,ser =2.10∙0.85=1.785 МПа.
При перевірці міцності балки вводимо коефіцієнт умов роботи бетона
b8 =1.1 таблиця 1.19[31].
3.1.8.1 Перевірка міцності нормальних перерізів
Так як зусилля попереднього обтиснення в даному випадку –
найнесприятливіший фактор, приймаємо коефіцієнт точності натягнення
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
sp >1, тобто sp =1+0.1=1.1.
Згідно формули при натягненні арматури на упори зусилля в напруженій
арматурі:
N = ( − ) A` (3.61)
con sp,1 loss sp
Ncon = (1.1823.69 − 271.29) 0.001133 = 0.719МН
Найневигідніші значення згинаючих моментів від ваги конструкцій,
розтягуючи верхню грань, виникають в місцях встановлення монтажних петель
при підйомі балки. Знаходять ці моменти з урахуванням коефіцієнта
динамічності 1.4 як для трипролітної балки з двома консолями при f =1:
в перерізі 2-2:
M 2 = 0.5 4.82 1.175 2.1.4 = 4.66кН м = 0.00466МН м
в перерізі 5-5:
g (l 3 + l 3 2
d 1 2 −2l1lc ) 4.82(5.53 + 4.63 −2 5.51.1752 )
M5 =1.4 =1.4 =16.9кН м = 0.0169МН м
4 (2l1 +3l2 ) 4 (2 5.5+34.6)
Робоча висота перерізу 2-2: h02 =0.89-0.03=0.86м;
Робоча висота перерізу 5-5: h05 =1.35-0.03=1.32м.
Розрахунковий опір бетону, що відповідає передаточній міцності, з
врахуванням коефіцієнту =1.1, R р
b8 B =23,1∙1.1=25,41 МПа.
Згідно формул (3.34), (3.35) визначаємо:
= 0.85 − 0.008 16.94 = 0.71
0.71
R = = 0.536
365 0.71
1+ (1− )
400 1.1
Перевіряємо умову:
p
Ncon R `
b b f h
`
f + s6Rsc Asp − Rs As + Rsc A
`
s (3.62)
16.94 0.27 0.21−365 0.000314 = 0.846 Ncon = 0.719МН
Так як умова не виконується, то для обох перерізів границя стисненої зони
проходить в полиці і перерізи розраховуємо як прямокутні шириною bf`=0.27м.
Перевіряємо міцність перерізу 2-2:
Ncon + Rs As + s6Rs Asp −Rsc A
`
s
x =
R p
b b (3.63)
0.719 + 365 0.000314
x = = 0.182м
16.94 0.27
Так як =x/h0 =0.182/0.86=0.212<R =0.536, міцність перевіряємо з умови :
N e R p
con b bx( h0 − 0.5x )+ R A`
sc s ( h0 − a`
s ) (3.64)
Ексцентриситет поздовжньої сили:
e = h − a` M
0 sp
Ncon (3.65)
0.00466
e = 0.86 − 0.1+ = 0.77м
0.719
Міцність перерізу при Аs`=0:
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
p
R b `
b f х (h02 − 0.5x) = 16.94 0.27 0.182 (0.86 − 0.5 0.182 ) = 0.64МН м
N con е = 0.719 0.77 = 0.554МН м
Аналогічно розраховуємо переріз 5-5. Висота стисненої зони така ж як і в
перерізі 2-2.
0.00169
e =1.32 − 0.1+ =1.222м
0.719
Ncone = 0.719 1.222 = 0.879МН м 16.94 0.27 0.182 (1.32 − 0.5 0.182) =1.023МН м
Міцність обох перерізів забезпечено.
3.1.8.2 Перевірка тріщиностійкості нормальних перерізів
Визначаємо момент виникнення верхніх тріщин при обтисненні балки в
перерізі 2-2. До тріщиностійкості цієї частини балки ставимо вимоги 3-ї
категорії тріщиностійкості. Зусилля попереднього обтиснення з врахуванням
перших втрат і при sp=1, Р01 =0.932МН.
Згинаючий момент в перерізі 2-2 від ваги балки без врахування коефіцієнту
динамічності і при f =1:
M 2
2 = 0.5 4.82 1.175 = 3.327кН м = 0.003327 МН м
Згідно формул:
P0 (an,t + an,b ) + 2Rbt,ser Wred ,b
b =
W
red ,t (3.66)
0.932 (0.202 + 0.231) + 2 1.785 0.0388
b = =12.21МПа
0.0444
=1.6 − b
R
b,ser (3.67)
12.21
=1.6 − =1.00 0.7
20.3
Звідси, rb =∙an,b =1.00∙0.231=0.231м
Розрахунок по виникненню тріщин виконуємо, виходячи з умови:
P p
01(e0 p − rb ) M r Rbt,serWрl,t
P01(e0 p − rb ) M 2 = 0.9321 (0.375 − 0.231) + 0.003327 = 0.138 R p
bt,serWрl,t =
=1.785 0.0666 = 0.119МН м
Аналогічно ведемо розрахунок і для перерізу 5-5:
Р01 =0.9351МН
4.82 (5.53 + 4.63 − 2 5.5 1.175 2 )
M 5 = =12.08кН м = 0.01208МН м
4 (2 5.5 + 3 4.6)
0.9351 (0.343 + 0.390) + 2 1.785 0.0738
b = =11.30МПа
0.0840
11.30
=1.6 − =1.04
20.3
Приймаємо ��=1.04; rb =∙an,b =1.04∙0.390=0.406м.
P01(e0 p − rb ) M 5 = 0.9351 (0.618 − 0.406) + 0.01208 = 0.210 R p
bt,ser Wрl,t =
=1.785 0.1050 = 0.187МН м
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Як видно, для обох перерізів умова не виконується, тобто в стадії
виготовлення і підйому у балки виникають верхні тріщини і перевірка ширини
їх розкриття потрібна,щоб перевірити ширину їх розкриття.
Так як до тріщиностійкості верхньої зони пред’являємо вимоги 3-ї категорії
тріщиностійкості, у відповідності із таблицею 2.2 [31], розрахунок по розкриттю
тріщин виконуємо при sp =1, f =1.
Коефіцієнти приведення s =Es/Eb p =1.8∙105/29.25∙103=6.15;
=2∙105
s /29.25∙10³ =6.84.
Переріз 2-2:
Розрахунок ведемо за наступними формулами:
M = M P e
s 0 sp (3.69)
Мs - момент відносно вісі, нормальної до площини дії момента і що
проходить через центр ваги перерізу арматури S, від усіх зовнішніх сил, що
розміщені по одну сторону від розглядуваного перерізу і від зусилля
попереднього обтиснення.
1 1.5+
= t
1+ 5( s + f ) es ,tot
+ 11.5 5
10 h
s s 0 (3.70)
M
= s
s (3.71)
R 2
b,serbh0
h`
f
f = f (1− ) (3.72)
2h0
s A`
sp +` ` s` As`
( b f − b )h f +
2
b
f =
bh0 (3.73)
M
es ,tot =
s
N
tot (3.74)
Підставляючи в дані формули числові значення маємо:
esp = 0.89 − 0.03 − 0.1 = 0.76м
M s = 0.82272 0.76 + 0.003327 = 0.6286МН м
0.6286
s = = 0.38
20.3 0.11 0.86 2
6.15 0.001133
(0.27 − 0.11) 0.21+
f =
2 0.45 = 0.44
0.11 0.86
0.21
f = 0.44 (1− ) = 0.386
2 0.86
0.6286
es,tot = = 0.764
0.82272
0.000314
s s = 6.84 = 0.023
0.110.86
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
1 1.5 + 0.44
= + = 0.417
1+ 5 (0.38 + 0.386) 0.763
1.8 + 11.5 − 5
10 0.023 0.86
Величину z знаходимо за формулою:
h`
f
+ 2
f
h
z = h 1− 0 (3.75)
0 2( + ) f
0.21
0.44 + 0.416 2
z = 0.86 1−
0.86
= 0.719м
2 (0.44 + 0.416)
Так як z<0.97∙es,tot =0.97∙0.764=0.74м, приймаємо z=0.719м.
Ширину розкриття тріщин обчислюємо визначивши попередньо величини
μs і ��s .
Asp 0.000314
s = = = 0.00227 0.02
bh0 + (b f − b)(h f − a) 0.11 0.86 + (0.4 − 0.11)(0.18 − 0.03)
0.82272 (0.76 − 0.719) + 0.003327
s = =164.15МПа
0.000314 0.719
При = 1 (позацентрове стиснення), l = 1 (нетривала дія навантажень), = 1
(стержнева арматура періодичного профілю) та d=10мм.
a s 3 (3.76)
crc = l 20(3.5−100 s ) d
Es
164.15
a crc =111 20 (3.5−100 0.00227 ) 3 10 = 0.116мм
2 105
Аналогічно розв‘язуємо задачу і для перерізу 5-5:
esp =1.35 − 0.03 − 0.1 = 1.22м
M s = 0.9351 1.22 + 0.01208 =1.15МН м
1.15
s = = 0.41
20.3 0.08 1.32 2
6.15 0.001133
(0.27 − 0.08) 0.21+
= 2 0.45
f = 0.45
0.08 1.32
0.21
f = 0.45 1− = 0.41
2 1.32
1.15
es ,tot = = 1.23
0.9351
0.000314
s s = 6.84 = 0.020
0.08 1.32
1 1.5 + 0.45
= + = 0.378
1+ 5 (0.41+ 0.41) 1.23
1.8 + 11.5 − 5
10 0.020 1.32
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
0.21
0.45 + 0.378 2
z = 1.32 1− 1.32
= 1.15м
2 (0.45 + 0.378)
Так як z<0.97∙es,tot =0.97∙1.22=1.18м, приймаємо z=1.15м.
Ширину розкриття тріщин обчислюємо визначивши попередньо величини
μs і ��s :
Asp 0.000314
s = = = 0.00202 0.02
bh0 + (b f − b)(h f − a) 0.08 1.32 + (0.4 − 0.08)(0.185 − 0.03)
0.9531 (1.22 −1.15) + 0.003327
s = =193.97МПа
0.000314 1.15
193.97
acrc =111 20 (3.5−100 0.00202 ) 3 10 = 0.139мм
2 105
Для обох розрахункових перерізів ширина розкриття тріщин менше
гранично допустимої величини аcrc,sh =0.4мм.
3.1.9 Розрахунок балки по утворенню тріщин
3.1.9.1 Розрахунок нормальних перерізів
У стадії експлуатації такий розрахунок варто виконувати для з'ясування
необхідності перевірки за нетривалим розкриттям тріщин, по їх закриттю і
для визначення випадку розрахунку за деформаціями.
У першому випадку розрахунок варто виконувати на дію всіхнавантажень
при значеннях коефіцієнтів надійності по навантаженню f > 1 і коефіцієнта
точності натягу арматури sp < 1; у другому - при f = 1 та sp = 1.
Визначаємо момент утворення тріщин у перерізі 5-5 для з'ясування
необхідності перевірки по розкриттю та закриттю тріщин.У процесі
розрахунку міцності нормальних перерізів Δsp = 0.1, тому розрахунок ведуть
при sp = 0.9.
Зусилля попереднього напруження з урахуванням тільки перших втрат та з
урахуванням всіх втрат (див. табл. 3.4):
P01 =0.9∙0.9351=0.8416МН;
P02 =0.9∙(1000-258.98)∙0.001133=0.756МН.
Так як s1`= s2`=0, зусилля обтиснення співпадають з центром ваги
напруженої арматури тобто е0р =уsp = 0.618 м.
Напруження в крайньому стиснутому волокні бетону при утворенні тріщин у
розтягнутій зоні обчислюємо за формулою (3.66):
0.756 (0.343 + 0.390) + 2 2.10.0738
b = =10.29МПа
0.0840
Так як =1.6-10.29/29=1.25>1, приймаємо =1, значить rt =an,t = 0.343м.
Оскільки в стиснутій зоні є початкові тріщини, враховуємо зниження величини
Мcrc у розтягнутій зоні.
0.9
= (1.5− )(1−m ) (3.77)
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
R p
bt,serWpl,t
m = (3.78)
P01( e0 p − rb ) M r
y Asp + A
s
= red (3.79)
h− yred Asp + As + A` + A`
sp s
1.785 0.1050
m = = 0.921 0.45
0.8416 (0.618 − 0.390) + 0.01208
0.718 0.001133
= 0.85 = 0.757 1.4
0.631 0.001133 + 0.000314
0.9
= (1.5 − ) (1− 0.919) = 0.025
0.76
Момент утворення тріщин:
M crc = (1−)(Rbt,serWpl,b + P02(rt + an,t ) M (3.80)
Мcrc =(1-0.025)∙[2.1∙0.1107+0.7556∙(0.618+0.343)]=0.935МН∙м
<М=1.316МН∙м.
Аналогічно виконуємо розрахунок і для інших перерізів балки.
Результати заносимо в таблицю 3.5.
Таблиця 3.5 – Моменти виникнення тріщин в нормальних перерізах балки
Величини, що Одиниця Значення величин в перерізах
визначаються виміру 0-0 1-1 2-2 3-3 4-4 5-5 6-6
Визначення необхідності розрахунку по розкриттю і закриттю тріщин
P01 МН 0,258 0,564 0,839 0,840 0,841 0,842 0,842
P02 МН 0,232 0,503 0,743 0,748 0,755 0,756 0,757
0,0006
Md МН∙м -0,00018 -0,00087 -0,00333 -0,00985 -0,00286 -0,01208
7
��m - 2,995 1,395 0,959 0,873 0,958 0,921 0,992
δ - 0,748 0,763 0,762 0,768 0,759 0,757 0,752
λ - 0,000 0,000 0,013 0,042 0,013 0,025 0,002
Mcrc МН∙м 0,246 0,381 0,544 0,660 0,895 0,935 1,124
M МН∙м 0,047 0,147 0,315 0,763 1,249 1,316 1,412
Визначення випадку розрахунку за деформаціями
P01 МН 0,287 0,626 0,932 0,933 0,935 0,935 0,936
P02 МН 0,258 0,559 0,826 0,831 0,839 0,840 0,842
��m - 2,696 1,257 0,866 0,791 0,863 0,834 0,893
λ - 0,000 0,000 0,043 0,069 0,043 0,052 0,032
Mcrc МН∙м 0,258 0,411 0,573 0,697 1,042 1,092 1,180
M МН∙м 0,039 0,121 0,260 0,628 1,029 1,084 1,163
З таблиці випливає, що розрахунок по розкриттю і закриттю тріщин
необхідний для перерізів 3-3, 4-4, 5-5, 6-6. В інших перерізах тріщини відсутні.
Обчислюємо момент утворення тріщин у тому ж перерізі 6-6 для з'ясування
випадку розрахунку за деформаціями. Послідовність та ж, що й у попередньому
випадку, але розрахунок виконуємо при F = 1 і sp =1:
P01 =0.936МН;
P02 =(1000-257.15)∙0.001133=0.842МН.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
1.785 0.1280
m = = 0.893 0.45
0.936 (0.717 − 0.444) − 0.00067
= 0.752 1.4
0.9
= (1.5− ) (1− 0.893) = 0.032
0.752
Як і в попередньому випадку, приймаємо = 1 і r = 0.393м.
Момент утворення тріщин:
Мcrc =(1-0.032)∙( 2.1∙0.1360+0.842∙(0.717+0.393)=1.180МН∙м >
М=1.163МН∙м.
Аналогічно ведемо розрахунок і для інших перерізів (таблиця 3.5).
Так як для всіх перерізів виконується умова (3.80), балку за деформаціями
потрібно розраховувати як суцільне тіло.
3.1.9.2 Розрахунок похилих перерізів
До тріщиностійкості похилих перерізів балки висуваються вимоги 3-ої
категорії, тому розрахунок по утворенню тріщин виконуємо при f = 1 та
sp =1.
Розглянемо два найбільш небезпечних похилих перерізи в місцях зміни
шириниребра: переріз 1-1 на відстані 0.6 м від торця балки та переріз 3-3 на
відстані 2.85м. В обох випадках перевірку здійснюємо на рівні центра ваги
перерізу.
Так як між місцем прикладання опорної реакції і перерізами, що
розглядаються поперечне навантаження відсутнє, як в тому , так і в іншому
випадку приймаємо Q=Qmax =262.76 кН = 0.26276 МН.
Довжина зони передачі напруження, а також зусилля обтиснення в
розглянутих перерізах визначені раніше.
Перевіряємо переріз 1-1. Нормальні напруженя в центрі його ваги:
x =P02 /Ared =0.559/0.1912=2.92 МПа (стиснення).
Оскільки попередньо напружена поперечна арматура відсутня,ур = 0. По
формулі
P
y,loc = y (3.81)
b h
де:
2 2 3− 2
= − (3.82)
y
2 2 2 2 2
(1+ ) ( + )
при α= lх /hx = 0.475/0.842=0.564 та =yred /hx = 0.450/0.842=0.534 Знаходимо
місцеві стискаючі напруження поблизу місця прикладання опорних реакцій:
2 0.534 2 3− 2 0.534 0.534 0.26276
= − =-0.168МПа (стиск).
y,loc
3.14 2 2
(1+ 0.564 2 ) (0.564 2 + 0.534 2 ) 0.12 0.842
Статичний момент приведеної площі частини перерізу, розташованої вище
його центра ваги, щодо нульової лінії:
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Sred = (0.4 − 0.12)0.18 (0.392 − 0.5 0.18)+ 0.5 0.12 0.392 2 +
+ 0.001931 (0.392 − 0.03) = 0.02214 м3
Дотичні напруження визначаємо по формулі:
Q S
= red (3.83)
xy
b I red
0.26276 0.02214
xy = = 3.04МПа
0.12 0.01596
Головні розтягуючі та головні стискуючі напруження знаходимо по
формулі:
2
+ −
x y x y
= + 2 (3.84)
mt,mc
2 xy
2
2
− 2.92 − 0.168 − 2.92 − 0.168
mt,mc = + 3.04 2 = (−1.544 3.410 )МПа
2 2
��mt =-1.544+3.410=1.866МПа; ��mс =-1.544-3.410=-4.954 МПа.
Аналогічно розв‘язується задача і для перерізу 3-3:
x =P02 /Ared =0.826/0.1919=4.30 МПа (стиснення).
α= lх /hx = 2.85/1.04=2.74>0.7, тому y, loc =0.
Статичний момент:
S red = (0.4 − 0.08)0.185 (0.415 − 0.5 0.185 )+ 0.5 0.08 0.415 2 + 0.001931 (0.415 − 0.03) =
= 0.02452 м3
Дотичні напруження:
0.26276 0.02452
xy = = 3.87МПа
0.08 0.01842
Головні розтягуючі та головні стискуючі напруження:
2
− 4.30 − 0 − 4.30 − 0
mt,mc = + 3.87 2 = (− 2.15 4.17)МПа
2 2
��mt =-2.15+4.17=2.02МПа; ��mс =-2.15-4.17=-6.32 МПа.
Перевіряємо похилі перерізи по утворенню тріщин. По таблиці 4.3 [30] для
бетону класу В40 B4 = 0.4. Так як Imс I< b4 ∙Rb,ser =0.4∙29=11.6 МПа,
перевіряємо умову mt < Rbt,ser =2.10 МПа. Для обох перерізів умова
виконується, тріщиностійкість кінцевої ділянки балки забезпечена.
Розглядаємо додатковий переріз, розташований на відстані h0 = 0.765 м від
місця прикладання опорної реакції. Воно знаходиться на відстані 0.89 м від
торця балки, тобто за межами довжини зони передачі напружень. Геометричні
характеристики перерізу: b=0.115м; h=0.865м; Ared =0.1916м2; yred=0.463м;h-
yred =0.404 м; ysp =0.363м; Ired =0.01719м4. Зусилля обтиснення з урахуванням
усіх втрат Р02 =0.623МН.
Оскільки переріз, що розглядається, знаходиться між перерізами 1-1 та 3-3,
в яких тріщини на рівні центра ваги не утворюються, немає необхідності
перевіряти даний переріз на тріщиностійкість на цьому рівні.
Перевіряємо умову утворення похилих тріщин у розглянутому перерізі в
місці примикання стиснутої полиці до стінки. При фактичній висоті полиці 0.21 м
і дії згинаючого моменту M=Q∙x=0.26272∙0.765=0.20098MH∙м нормальні
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
напруження на цьому рівні:
х = 0.623 / 0.1916 + (0.20098 − 0.623 0.363) (0.404 − 0.21)/ 0.01719 = 2.97МПа
Так як = 0.765 : 0.865 = 0.884 > 0.7, то у = 0.
Визначаємо статичний момент приведеної площі, розташованої вище центра
ваги перерізу, щодо нульової лінії:
S red = (0.4 − 0.115 )0.18 (0.404 − 0.5 0.18)+ 0.5 0.115 0.404 2 + 0.001931 (0.404 − 0.03) =
= 0.02622 м3
Визначаємо дотичні напруження за формулою (3.83):
0.26272 0.02622
xy = = 3.48МПа
0.115 0.01719
Перевіряємо умову утворення тріщин:
2
− 2.97 − 2.979
2
mt,mc = + 3.48 = (−1.485 3.568 )МПа
2 2
��mt =-1.485+3.568=2.083МПа; ��mс =-1.485-3.5686=-5.053МПа.
Так як Iтс I< b4 ∙Rb,ser =0.3∙29=8.7 МПа та тс < Rbt,ser =2.10 МПа умова
виконується, похилі тріщини на даному рівні не утворюються.
3.1.10 Розрахунок балки по розкриттю тріщин
З попереднього розрахунку випливає, що необхідно перевірити розкриття
нормальних тріщин у перерізах 4-4, 5-5, 6-6. Оскільки до тріщиностійкості
розтягнутої зони балки висуваються вимоги 2-ої категорії (таблиця 2.2 [30]),
розрахунок виконуємо тільки по нетривалому розкриттю тріщин на дію всього
навантаження (постійної, тривалої і короткочасної) при f = 1 та sp =1.
Визначаємо ширину розкриття тріщин для перерізу 5-5. Значення z
обчислюємо за формулами (3.69)-(3.75) при f =1, sp =1:
0.001133
s s = 5.54 = 0.0628
0.08 1.25
У зв'язку з наявністю верхніх тріщин знижуємо величину P02 домножаючи її
на коефіцієнт (1-): Р02 =0.840∙(1-0.052)=0.796МН.
Так як точка прикладання зусилля обтиснення Р02 збігається з центром ваги
перерізу арматури, що напружується, еsp = 0.
M s = M = 1.084МН м
1.084
s = = 0.299
29 0.08 1.25 2
6.15 0.000314
(0.4 − 0.08) 0.185 +
2 0.45
f = = 0.613
0.08 1.25
Тому: 0.185
f = 0.613 (1− ) = 0.568
2 1.25
1.084
es,tot = = 1.36м
0.796
1 1.5 + 0.613
= + = 0.378
1+ 5 (0.299 + 0.568) 1.36
1.8 + 11.5 − 5
10 0.0628 1.25
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
0.185
0.613 + 0.378 2
z = 1.25 1− 1.25
= 1.103м
2 (0.613 + 0.378)
0.001133
s = = 0.0094
0.08 1.25 + (0.27 − 0.08) (0.21− 0.1)
Збільшення напружень в арматурі на рівні її центра ваги визначаємо по
формулі:
M − P (z − e )
02 sp
= (3.85)
s
(Asp + As )z
1.084 − 0.796 (1.103 − 0)
s = =164.85МПа
0.001133 1.103
а на рівні нижнього ряду – шляхом множення s на коефіцієнт е , що
обчислюється по формулі:
h − x − a
= 2 (3.86)
е
h − x − a1
де, а1 – відстань від центру ваги площі S до найбільш розтягнутих волокон
бетону для всієї арматури;
а2 – відстань від центру ваги площі S до найбільш розтягнутих волокон
бетону для крайнього ряду стержнів;
х=∙h0 ;
1.35 − 0.378 1.25 − 0.0475
e = =1.07
1.35 − 0.378 1.25 − 0.1
При = 1 (елемент, що згинається), l = 1 (нетривала дія навантаження) і
= 1 (для стержньової арматури) по формулі (3.76) знаходимо ширину
розкриття тріщин:
164.85 1.07
acrc =111.2 20 (3.5−100 0.0094) 3 15 = 0.148мм
1.8 105
Так само вирішуємо задачу і для перерізу 4-4 та 6-6.
Переріз 4-4:
0.001133
s s = 5.54 = 0.0659
0.08 1.19
Р02 = 0.839 (1− 0.043) = 0.803МН
еsp = 0
M s = M = 1.029МН м
1.029
s = = 0.313
29 0.08 1.19 2
6.15 0.000314
(0.4 − 0.08) 0.185 +
= 2 0.45
f = 0.644
0.08 1.19
0.185
f = 0.644 (1− ) = 0.594
2 1.19
1.029
es,tot = = 1.28м
0.803
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
1 1.5 + 0.644
= + = 0.389
1+ 5 (0.313 + 0.594) 1.28
1.8 + 11.5 − 5
10 0.0659 1.19
0.185
0.644 + 0.389 2
z = 1.19 1− 1.19
= 1.049м
2 (0.644 + 0.389)
0.001133
s = = 0.0098
0.08 1.19 + (0.27 − 0.08) (0.21− 0.1)
1.029 − 0.803 (1.049 − 0)
s = =157.05МПа
0.001133 1.049
1.29 − 0.389 1.19 − 0.0475
e = =1.072
1.29 − 0.389 1.19 − 0.1
157.05 1.072
acrc =111.2 20 (3.5−100 0.0098) 3 15 = 0.139мм
1.8 105
Переріз 6-6:
0.001133
s s = 5.54 = 0.0546
0.08 1.44
Р02 = 0.842 (1− 0.032 ) = 0.815МН
еsp = 0
M s = M =1.163МН м
1.163
s = = 0.242
29 0.08 1.44 2
6.15 0.000314
(0.4 − 0.08) 0.185 +
= 2 0.45
f = 0.53
0.08 1.44
0.185
f = 0.53 (1− ) = 0.496
2 1.44
1.163
es,tot = = 1.43м
0.815
1 1.5 + 0.53
= + = 0.759
1+ 5 (0.242 + 0.496) 1.29
1.8 + 11.5 − 5
10 0.546 1.44
0.185
0.53 + 0.759 2
1.44
z = 1.44 1− = 1.418м
2 (0.53 + 0.759)
0.001133
s = = 0.0083
0.08 1.44 + (0.27 − 0.08) (0.21− 0.1)
1.163 − 0.815 (1.418 − 0)
s = = 4.56МПа
0.001133 1.418
1.54 − 0.759 1.44 − 0.0475
= =1.151
e
1.54 − 0.759 1.44 − 0.1
4.56 1.151
acrc =111.2 20 (3.5−100 0.0083) 3 15 = 0.0046 мм
1.8 105
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Таким чином, в усіх розрахункових перерізах ширина розкриття тріщин
менше граничного допустимої acrc, sh = 0.15 мм, згідно таблиці 2.1 [30].
3.1.11 Розрахунок балки по закриттю нормальних тріщин
Розглядаємо переріз 5-5, який в умовах тріщиностійкості знаходиться в
найменш сприятливих умовах. Перевіряємо умови:
M s,crc = P02 (eop + an ) − 0.5Wred M (3.87)
де, М - момент зовнішніх сил відносно вісі, що проходить через ядрову точку,
визначену як для упругого елементу і найбільш віддалену від розтягнутої грані.
sp,2 + s 0.8Rs ,ser (3.88)
Визначаємо момент закриття тріщин при F =1 та sp =0.9 згідно формули (3.87):
M = 0.935 (0.618 + 0.343) − 0.5 0.0738 = 0.862МН м 0.851МН м , умова
s,crc
виконується.
Для перевірки умови (3.88) використовуємо визначену вище величину
збільшення напружень в арматурі нижнього ряду s∙e=164.85∙1.07=176.39МПа
Так як sp.2 + s e =741.02+176.39=917.41МПа<0.8∙Rs,ser =0.8∙1290=1032МПа.
умова (3.88) також виконується, що гарантує від виникнення необоротних
деформацій в арматурі.
Таким чином, при дії постійних і тривалих навантажень тріщини, що
утворилися при повному навантаженні, надійно закриті.
3.1.12 Визначення прогину балки
З таблиці 3.5 видно, що прогин балки слід визначати як для суцільного тіла.
Двоскатна балка являє собою стержень перемінного перерізу, тому прогин у
середині прольоту обчислюємо по формулі :
l 2 1 1 1 1
fM = + 6 +12 +8 (3.89)
216 r 0 r 1 r 2 r m
1 1 1 1
де, , , , – кривизни відповідно на відстані 1/6∙l, 1/3∙l, і в середині
r 0 r 1 r 2 r m
прольоту.
Кривизну балки визначаємо в перерізах в перерізах 0-0 (біля опори), 3-3 (на
відстані l/6 від опори), 4-4 (на відстані l/3 від опори) і 6-6 (у середині прольоту).
Розрахунок виконуємо при f = 1 та sp = 1.
Переріз 6-6
У даному перерізі момент від довготривалодіючої частини навантажень
Мl =0.944МН∙м, а від недовготривалодіючої – Мsh =M - Мl =1.163-
0.913=0.25MH∙м.
Кривизну від зовнішнього навантаження визначаємо по формулі:
1 M
=
b2 (3.90)
r b1Eb I red
де, - момент від відповідного зовнішнього навантаження відносно вісі,
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
нормальної до площини дії згинаючого моменту, що проходить через центр ваги
приведеного перерізу
b2 - коефіцієнт, що враховує вплив повзучості бетону на деформації
елементу без тріщин, для нетривалого навантаження приймається рівним 1, для
тривалої дії – 2;
b1 – коефіцієнт, що враховує вплив швидконатікаючої повзучості бетону,
для важкого бетону, b1 =0.85.
1 0.25 1 1 0.913 2
= =1.22 10 −4 м−1
= = 8.93 10 −4 м−1
r sh 0.85 32500 0.07405 r l 0.85 32500 0.07405
Кривизну при вигині елемента від зусилля попереднього обтиснення з
урахуванням всіх втрат визначаємо по формулі:
1 P e
0 0 p
= (3.91)
r cp b1EbI red
1 P0 e0 p 0.842 0.717
= = = 2.95 10−4 м−1
r cp b1Eb I red 0.85 325000.07405
Кривизну від вигину елемента від усадки та повзучості бетону від дії
зусилля попереднього обтиснення визначаємо за формулою:
1 sh,c − `sh,c
= (3.92)
r sh,c h0
де, εsh,c , ε`sh,c – відносні деформації бетону, що викликані його усадкою
повзучістю від зусилля попереднього обтиснення, що визначаються на рівні
центра ваги розтягнутої арматури і крайніх волокон бетону:
sh,c
sh,c = (3.93)
Es
(10.76 + 40.3+ 42.5)
= = 5.2 10 −4
sh,c
180000
sh,c
sh,c = = 0 (3.94)
Es
−4
1 5.2 10 − 0
= = 3.6110−4 м−1
r sh,c 1.44
Повну кривизну визначаємо за формулою:
1 1 1 1 1
= + − − (3.95)
r r r r r
tot sh l cp sh,c
1
= (1.22 + 8.93 − 2.95 − 3.61)10 −4 = 3.59 10 −4 м−1
r tot
Аналогічним чином розраховуємо кривизну і в інших елементах.
Результати розрахунків наведені в таблиці 3.6.
Таблиця 3.6 – Кривизна в перерізах балки
Величини, що Одиниця Значення величин в перерізах
визначаються виміру 0-0 3-3 4-4 6-6
Ml МН∙м 0,031 0,493 0,808 0,913
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Msh МН∙м 0,008 0,135 0,221 0,250
Р02 МН 0,258 0,831 0,839 0,842
е0р М 0,331 0,457 0,587 0,717
εsh,c ∙10 -4 - 1,59 5,73 5,35 5,20
(1/r)sh ∙10 -4 м-1 0,18 1,79 1,69 1,22
(1/r) ∙10 -4 м-1
l 1,42 13,07 12,35 8,93
(1/r)cp ∙10 -4 м-1 1,95 5,04 3,77 2,95
(1/r)sh, c ∙10 -4 м-1 2,23 6,10 4,50 3,61
(1/r)tot ∙10 -4 м-1 2,58 3,73 5,78 3,59
Повний прогин балки визначаємо за формулою (3.89) з урахуванням
утворення верхніх тріщин при обтисненні :
17.72 1.15
fm = − 2.58 + 6 3.73 +12 5.78 + 8 3.5910 −4 = 0.0197 м
216
Гранично допустимий прогин для елементів покриття при l > 10 м
(таблиця 2.3[30])
flim=l/250=17.7/250=0.0708м.
Розрахунки свідчать про те, що запроектована балка покриття задовольняє
вимогам розрахунку по несучій здатності і по придатності до нормальної
експлуатації.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата
Стадія Аркуш Аркушів
Г А П РП 1
Р о з р о б и в Пояснювальна записка
Перевірив
Н.контр.
4.1 Оцінка інженерно – геологічних умов будівельного майданчика
Одна з основних задач в проектуванні фундаментів – вибір найближчого до
даної поверхні пласту ґрунту, який можна використати в якості несучого шару. З
метою уточнення найменування ґрунтів основи для всіх шарів знаходять похідні
характеристики для кожного шару окремо.
В даному проекті необхідно виконати оцінку піщаних ґрунтів, що є
основою будівельного майданчику. Ситуаційний план розміщення свердловин
зображено на рисунку 4.1.
Рисунок 4.1 – Ситуаційний план розміщення свердловин
Відповідно до ситуаційного плану розміщення свердловин, поданого на
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
рисунку 4.1, та результатів інженерно – геологічних вишукувань виконуємо
інженерно-геологічний розріз будівельного майданчика поданий на рисунку 4.2.
Рисунок 4.2 – Інженерно-геологічний розріз будівельного майданчика
Вихідні дані по кожному шару ґрунту наведено в таблиці 4.1.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
4.2 Вихідні дані
Необхідно запроектувати пальовий фундамент під колону крайнього ряду
перерізом 0.4×0.4 м із буронабивних паль з навантаженнями:
NІІ = 400.35 кН; МІІ= 24.3кН·м; QІІ = 8.91 кН (додаток Б).
Матеріали, згідно [30,31]:
бетон класу С-20 :
• призмова міцність Rb = 11,5 МПа;
• осьове розтягування Rbt = 0,9 МПа;
• модуль пружності Еb = 2.4·104 МПа;
робоча арматура класу А-300 :
• розрахунковий опір арматури за першою групою граничних станів при
розрахунку похилих перерізів на дію згинаючого моменту
Rs =280 МПа;
• модуль пружності Е 5
s = 2,1·10 МПа;
конструктивна арматура класу А-240 :
• розрахунковий опір арматури за першою групою граничних станів при
розрахунку похилих перерізів на дію згинаючого моменту
Rs = 225 МПа;
• розрахунковий опір арматури за першою групою граничних станів при
розрахунку похилих перерізів на дію поперечної сили Rsw = 175 МПа;
• модуль пружності Еs = 2.1·105 МПа.
4.3 Розрахунок пальового фундаменту
Вибираємо глибину закладання підошви ростверку:
-за інженерно-геологічними умовами:
dmin = hш+(0.3..0.5), (4.1)
де hш- товщина рослиного обо насипного шару грунту,який необхідно знімати,
або прорізати підошвою фундамента;
0.3…0.5 – заглиблення фундамента в несучий шар грунту;
dmin = 1.3+(0.3..0.5)=1.6..1.8=1.8м;
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
- за кліматичними умовами:
dр = Kh·dfn + 0.2, (4.2)
де Kh = 0.6 – коефіцієнт впливу теплового режиму будівлі;
dfn = 1.2 м – нормативна глибина промерзання грунту.
dр = 0.6·1.2 + 0.2 = 0.92 м;
-з конструктивних особливостей споруди глибина закладання підошви :
Враховуючи наявність підвального приміщення з висотою до перекриття -
2,200 м. Відмітка верхнього обрізу ростверка приймається –2.500 м. Глибина
стакану для колон перерізом 0.4×0.4 м приймається 0.8 м. Товщина ростверку
нижче дна стакану приймається попередньо 0.8 м, а в подальшому уточнюється
розрахунком на продавлювання.
Остаточно приймаємо глибину закладання ростверку – 4.3м.
Знаходимо довжину палі. Аналізуючи грунтові умови будівельного
майданчику та фізико-механічні властивості грунтів, робимо висновок, що
суглинок льосоподібний має невеликий опір і його необхідно прорізати.
Заглиблюємо палю в пісок середньої крупності на 2.5 м. Звідси витікає, що
мінімальна довжина палі повинна бути:
lп = 1.3+0.5+0.8+0.4+0.3+1.6+1.4–4.3+0.3+2.5 = 4.8 м.
Приймаємо палю довжиною 5 м, діаметром 40см(рисунок 4.3) .
Складаємо розрахункову схему (рисунок 4.4).
Визначаємо несучу здатність забивної висячої палі за формулою:
n
Fd = с CR R A +U cf f i hi , (4.3)
i=1
де γc, γCR=1, γcf = 0,8 для буронабивних паль;
А – площа поперечного перерізу нижнього кінця палі:
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Рисунок 4.3 –Схема палі
А = 3.14·0.22 = 0.126 м2;
U – зовнішній периметр поперечного перерізу палі: U= 2·3.14·0.20 = 1.26 м.
Глибина занурення палі від рівня природного рельєфу – 9.00 м.
Розрахунковий опір грунту під кінцем палі визначаємо за [36]: R = 3900 кПа.
fi – розрахунковий опір грунту на бічній поверхні, визначаємо за [36].
Для першого шару супіска льосоподібного:
Н1=4.6м, h1=0.6м, IL<0
При Н=4.0 м → f=53 кПа;
Н=5.0 м → f=56 кПа;
56 −53
Н=4.6м → f=53 + (4.6 − 4) = 54.8кПа;
5− 4
Н2=5.6м,h2=1.4м,IL=0.58
При Н=5м, IL=0.5 →f=24кПа;
IL=0.6 →f=17кПа;
24 −17
IL =0.58 → f=17 + (0.58 − 0.5) = 22.6кПа;
0.6 − 0.5
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
При Н=6м, IL=0.5→f=25кПа;
IL=0.6→f=18кПа;
25 −18
IL =0.58 → f=18 + (0.58 − 0.5) = 23.6кПа;
0.6 − 0.5
Рисунок 4.4 – Розрахункова схема палі
23.6 − 22.6
Н=5.6м → f= 22.6 + (5.6 − 5) = 23.2кПа;
6 − 5
Н3=7.3м, h2=2м
При Н=6.0 м → f=58 кПа;
Н=8.0 м → f=62 кПа;
62 − 58
Н=7.3м → f=58 + (7.3− 6) = 60.6кПа;
8− 6
Н4=8.65м, h2=0.7м
При Н=8.0 м → f=62 кПа;
Н=10.0 м → f=65 кПа;
65 − 62
Н=8.65м → f=62 + (8.65 −8) = 62.98кПа.
10 −8
Визначаємо несучу здатність палі:
Fd =1· [1·3900·0.09 + 1.2·(0.8·0.6·54.8 +0.8· 1.4·23.2 + 0.8·2·60.6 +
+ 0.8·0.7·62.98) ]= 573 кН.
Розраховуємо пальовий фундамент за першим граничним станом, тому
визначаємо навантаження для розрахунку за першим граничним станом:
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
NI = NII·γf = 400.35·1.2 = 480.42 кН;
МI = МII·γf = 24.3·1.2 = 29.16 кНм
QI = QII·γf = 8.91·1.2 = 10.69 кН.
Визначаємо кількість паль у фундаменті:
n = NI·K· / Fd, (4.4)
де K=1.1;
n = 480.42·1.1/573 = 0.92 шт.
Приймаємо одну палю у фундаменті .Приймаємо звідси розміри ростверку
b=a=1 м,
Схему розташування паль у фундаменРті -зо2бражено на рисунку 4.5.
А
2
Рисунок 4.5 – Схема розташування паль у фундаменті
4.4 Армування ростверку
Армування ростверку, зважаючи на розміри виконуємо конструктивно.
Задаємось відсотком армування µ=0.05.
As = b h0 (4.5)
де b – ширина ростверку;
h0 – робоча висота ростверку;
As = 0.005 100 70 = 35см2
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Приймаємо 5Ǿ32А-300 As=40.21см2 з кроком 200мм.
Переріз підколонника приводимо до двотаврового. Визначаємо діючі
зусилля в перерізі 1-1 (рисунок 4.6):
Рисунок 4.6 – Розрахункова схема підколонника фундамента
М1-1 = 29.16 + 10.69 ·0.9 = 38.78 кН·м.
е1 = М1-1/N1-1 = 38.78/480.42 = 0.081 м.
e = e1 + h/2 – a = 0.081 + 1.0/2 – 0.04 = 0.541 м.
x = N1-1/Rb·h'f = 480.42/11,5·0.3 = 139 мм > 2·а's = 2·40 = 80 мм.
Визначаємо положення нейтральної вісі:
N1-1·e = 480.42·0.541 = 256 кН·м < Rb·b'f·h'f·(h0 – 0.5·h'f) = 11,5·1.0·0.3·(0.96 –
− 0.5·0.3)·(103) = 2794,5 кН·м.
Це означає, що зусилля сприймається самою полицею і переріз
розраховується як прямокутний шириною b = b'f. Тоді площа поперечного
перерізу арматури складе:
As = A's = N1-1·[e – (h0 – 0.5·x)]/Rs·(h0 - a's). (4.6)
As = A's = 480.42·103·[541 – (960 – 0.5·139)]/280·(960 – 40) = -500 мм2.
Приймаємо арматуру з конструктивних вимог по
A 2
s=A's=0,002·b·h0=0,02·1.0·0,96=0,0192 см
Приймаємо 4Ø10 А-300, A = 3.14 см2
s .
Поперечна арматура стакана розраховується на дію згинаючого момента по
косому перерізу. Ексцентриситет прикладання зусилля N відносно нижньої грані
колони:
е = (29.16 + 10.69·0.9)/480.42 = 0.081 м.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Так як е = 0.081 м > hк/6 = 0.4/6 = 0.067 м, то армування стакану виконують
за формулою:
As = A's = (М+Q·yст-0.5hк· N)/Rs·Σzі. (4.7)
As = A's = (29.16+10.69·0.85-0.5·0.4· 480.42)/280·0.2<0.
Приймаємо конструктивно поперечну арматуру Ø8 А-240.
4.5 Визначення осадки фундаменту
Осадка фундамента визначається методом пошарового сумування. Для
цього спочатку складається ескіз фундамента з типовим геологічним розрізом
(рисунок 4.6). По вісі фундамента зліва будують епюру природного тиску
грунту, починаючи від планувальної відмітки. Ординати епюри σzg обчислюють
в характерних точках за формулою:
n
(4.8)
zg = i hi
і=1
де γі – питома вага грунту, кН/м3;
hі – товщина шару грунту, м.
σzg1 = γ1·h1 = 17.3·1.3 = 22.49 кПа;
σzg2 = σzg1 + γ2·h2 = 22.49 + 16.7·0.5 = 30.84 кПа;
σzg3 = σzg2 + γ3·h3 = 30.84 + 16.8·0.8 = 44.28 кПа;
σzg4 = σzg3 + γ4·h4 = 44.28 + 16.5·0.4 = 47.58 кПа;
σzg5 = σzg4 + γ5·h5 = 47.58 + 17.2·0.3 = 52.74 кПа;
σzg6 = σzg5 + γ6·h6 = 52.74 + 18.9·1.6 = 82.98 кПа;
σzg7 = σzg6 + γ7·h7 = 82.98 + 19.5·1.4 = 110.28 кПа;
σzg8 = σzg7 + γ8·h8 = 110.28 + 16.8·3.3 = 165.72 кПа
σzg9 = σzg8 + γ9·h9 = 165.72 + 17.3·1.2 = 186.48 кПа
σzg10 = σzg9 + γ10·h10 = 186.48 + 18.1·1.2 = 208.2 кПа
σzg0 = σzg7 + γ8·h'8 = 110.28 + 16.8·2.7 = 155.64 кПа.
По вісі фундамента зправа будують епюру додаткового тиску. Додатковий
тиск на рівні нижнього кінця палі дорівнює:
Р0 = Рср – σzg0. (4.9)
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Рисунок 4.7 – Типовий геологічний розріз
Для визначення Рср необхідно побудувати схему умовного фундаменту. Для
побудови умовного фундаменту від бічної поверхні палі проводимо пряму лінію
під кутом φср/4 з двох сторін (рисунок 4.7):
6 h6 +7 h
'
= 7 +8 h8 18 0.6 +17 1.4 + 34 2.7 0
ср = = 26.89
h ' + h + h ' 0.6 +1.4 + 2.7
6 7 8
Будуємо план умовного масиву:
bум.ф. = 2·l·tg(φcp/4) +d = 2·4.7·tg(26.89/4) +0.4= 1.4 м.
Сумарні навантаження:
ΣN = NII + Gум.ф. = NII + Gростверку + Gпаль + Gгрунту.
Gростверку = γр·Vр = 24·1.0·1.0·0.7 = 24·0.7= 16.8 кН;
Gпаль = n·γп·Vп = 1·24·3.14·0.22·4.7 = 1·24·0.59 = 14.17 кН;
Vум.ф. = Аум.ф.·(h1 + h2 + h3 + h4 + h5 + h6 + h'7) =
= 1.4·1.4·(1.3 + 0.5 + 0.8 + 0.4 + 0.3 + 1.6 + 1.4+2.7) = 17.64 м3.
Vгр = V 3
ум.ф. – Vр – Vп = 17.64 – 0.7– 1·0.59 = 16.35 м .
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
1 h1 + 2 h2 + 3 h3 + 4 h4 + 5 h5 +
'
G = V = 6 h6 + 7 h7 + 8 h8
гр гр гр V
' гр =
h1 + h2 + h3 + h4 + h5 + h6 + h7 + h8
1.3 17.3+16.7 0.5 +16.8 0.8 +16.5 0.4 +17.2 0.3+18.9 1.6 +19.5 1.4 +16.8 2.7
= 16.35 =
1.3+ 0.5 + 0.8 + 0.4 + 0.3+1.6 +1.4 + 2.7
= 289кН
ΣN = 400.35+ 16.8 + 14.17+ 289 = 720.32 кН.
Рср = ΣN/Аум.ф. = 720.32/1.4·1.4 = 367.51 кПа; Р0 = 367.51 – 155.64 = 211.87 кПа.
Після визначення Р0 розрахунок ведемо в табличній формі (таблиця 4.2).
Додаткові напруження по глибині визначаємо за формулою:
σzp = α·P0, (4.10)
де α – коефіцієнт, що визначається за [34] в залежності від відносного
заглиблення розглядаємої площі горизонтального перерізу ξ = 2·z/bум.ф.
Осадка кожного шару грунту обчислюється за формулою:
Si = σzpi·hi·β/Ei, (4.11)
де β = 0.8.
Таблиця 4.2 – Розрахунок осадки фундаменту
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
0 0 0 1 155.64 211.87
187.6 31000 0.6 0,0029
1 0.6 0.86 0.771 165.72 163.4
120.9 36000 0.6 0.0016
2 1.2 1.72 0.37 175.62 78.4
63.14 36000 0.6 0.0008
3 1.8 2.58 0.226 185.52 47.88
39.62 40000 0.6 0.0004
4 2.4 3.44 0.148 196.38 31.36
0.2 σzg=0.2·196.38=39.28кПа> σzg =31.36кПа ;
Повна осадка фундаменту S=ΣSi=0.582см<S=8см
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Номер точок
Глибина
розглядаємої
точки z, м
ξ=2Z/B
Напруження від
власної ваги
грунту σzg, кПа
Додаткові
напруження по
глибині σzр, =αР0
кПа
Середнє
значення
додаткового
напруження σzрі,
кПа
Значення модуля
деформації
грунта Еі, кПа
Товщина
елементарного
шару hі, м
Осадка Si, м
4.6 Армування палі
Паля має круглий переріз Ø 400 . Палю розраховуємо як центрально-
стиснуту з випадковим ексцентриситетом. Його значення згідно беремо не
менше, ніж 1/600 довжини елемента і 1/30 висоти перерізу і не менше 1 см.
Визначаємо випадковий ексцентриситет:
еа = h/30 = 400/30 = 13.3 мм;
еа = l0/600 = 4700/600 = 7.8 мм;
еа > 1 см.
До розрахунку приймаємо еа = 13.3 мм
Площа перерізу арматури:
N A R
AS = − b b2 (4.12)
S RSC RSC
400.35 (1000 ) 0,126 11.5 (100) 0,9
AS = − =11.92см2 .
0,92 1280 (100) 280 (100)
Уточнюємо значення коефіцієнта армування μ:
μ = 11.92 /1260 = 0,0095 < [μ=0.03].
Остаточно приймаємо площу арматури : АS = 8Ø14 А-300 Аs = 12.31 см2.
Поперечну арматуру приймаємо діаметром 8 мм А-240 з кроком 300 мм .
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
5.2 Проектування сіткового графіка
5.2.1 Нормативна тривалість будівництва
Згідно [40] нормативна тривалість будівництва складає (місяця):
• загальна – 10;
• підготовчий період – 1,5;
• монтаж обладнання – 3/8-10.
5.2.2 Методи виконання основних робіт по комплексам
• Підземні роботи
Роботи цього циклу виконуються організацією ТОВ «Черкасиміськбуд».
В склад робіт підземного циклу включаємо роботи в такій послідовності:
- зрізання рослинного шару грунту бульдозером ДЗ-18;
- розробка і переміщення грунту бульдозером ДЗ-18;
- ущільнення грунту самохідним катком ДУ-29;
- планування укосів бульдозером ДЗ-42;
- розробка котловану екскаватором ЕО-4321
- добір грунту вручну;
- влаштування паль та монолітних ростверків;
- монтаж фундаментних блоків самохідним краном КС-4561;
- влаштування основи під підлогу підвалу;
- зворотня засипка котловану бульдозером ДЗ-42.
Всі роботи виконуються спеціалізованим потоком спеціалізованими бри-
гадами.
Монолітні ростверки зводимо безпосередньо на будівельному майданчику
встановлюючи арматуру і вкладаючи бетонну суміш в опалубку.
Пісок та щебінь для ущільнення доставляється автосамоскидами з кар’єра ,
що знаходиться на відстані 20 км.
Такі матеріали, як бетон, бітумна мастика, завозяться бортовими автомашинами
з бази УВТК, яка знаходиться на відстані 6 км.
• Монтаж конструкцій каркасу
Комплексний процес монтажу конструкцій наземної частини будівлі
складається з установлення колон, елементів сходової клітини плит покриття та
перекриття, стінових панелей та замонолічування стиків елементів конструкцій.
За напрямом розвитку монтажного процесу конструкції монтують комбі-
нованим методом, який передбачає сполучення повздовжнього при монтажі од-
них елементів будівлі та поперечного при монтажі других.
В залежності від послідовності установлення конструктивних елементів
застосовується комбінований методи монтажу, який являє собою сполучення
диференційного та комплексного. Колони, стінові панелі монтують диференці-
йованим методом, окремими потоками. Збірні конструкції покриття, елементи
сходової клітини монтують комплексним методом, в одному потоці.
Основним видом транспорту для доставки збірних конструкцій є автомо-
більний, який доставляє необхідні конструкції з бази УВТК, що знаходиться на
відстані 6 км від будівельного майданчику.
Конструкції наземної частини каркасу будівлі монтуються краном на гу-
сеничному ходу МКГ-40 та краном на автомобільному ходу КС-5363.Монтаж
ведеться з допомогою комплексної бригади робітників, яка складається з мон-
тажників та електрозварювальників.
Роботи по монтажу конструкцій каркасу ведемо в 2 зміни.
• Влаштування покрівлі
Покрівлю влаштовуємо з рулонних матеріалів які досьавляють на будіве-
льний майданчик автомобільним транспортом з бази УВТК що знаходиться на
відстані 6 км від будівельного майданчику. Роботи проводимо потоковим мето-
дом.
Потік складається з наступних робіт:
- влаштування пароізоляції;
- влаштування утеплювача;
- влаштування стяжки по утеплювачу;
- наклеювання рулонного килиму.
Роботи веде ТОВ ”Черкасикміськбуд” спеціалізованою бригадою покрі-
вельників. Роботи проводимо в 1зміну.
• Влаштування підлоги
Підлоги влаштовуємо по влаштованій підготовці. Роботи ведемо потоко-
вим методом по ділянках. Робота ведеться спеціалізованою бригадою бетонни-
ків, роботи проводимо в 1зміну.
Матеріали для влаштування підлоги надходять на будівельний майданчик
автомобільним транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 6 км від
будівельного майданчику.
• Опоряджувальні роботи
Після закінчення монтажу елементів огородження та кладки цегляних ді-
лянок стін, заповнення віконних прорізів приступають до зовнішнього опоря-
дження будівлі.
Поверхню стінових панелей та цегляної кладки покривають штукатуркою
під покраску. Фасад фарбують у синьо-сірихх тонах.
Столярні вироби і металеві елементи (стальні драбини) передбачено фар-
бувати масляними фарбами 2 рази.
По периметру будівлі влаштовують вимощення з асфальтобетону, шири-
ною 1000 мм та товщиною 30 мм, з ухилом 1:2, по щебеневій підготов-
ці.Влаштовують під’їзні майданчики та тротуари.
Після закінчення встановлення стінових панелей, заповнення віконних
прорізів та прорізів під ворота та двері, монтажу елементів покриття, влашту-
вання покрівлі приступають до внутрішнього опорядження будівлі.
Поверхню стін оштукатурюють. Всі залізобетонні конструкції фарбують
вапном. Металеві конструкції та двері грунтують та фарбують масляною фар-
бою. В побутових приміщеннях, душових, санвузлах стіни облицьовують кера-
мічною плиткою, стеля фарбується водоемульсійною фарбою.
При опоряджувальних роботах використовуємо штукатурні станції, фар-
бопульти, катки.
Роботи проводимо поточно-захватним методом. Роботи проводяться спе-
ціалізованою бригадою малярів. Роботи проводимо в 1 зміну. Матеріали для
фарбування надходять на будівельний майданчик автомобільним транспортом
з бази УВТК що знаходиться на відстані 6км від будівельного майданчику.
5.2.3Підрахунок об’ємів робіт по об’єкту
Об’єми робіт по об’єкту зводяться в таблиці 5.189.
Таблиця 5.18 – Відомість підрахунку об’ємів робіт по об’єкту
№ Одиниці
Комплекс робіт Загальна кількість
п/п виміру
1 2 3 4
Роботи підготовчого періоду
1 Планування майданчика 1000 м2 5,376
Влаштування тимчасових будівель і спо-
2
руд
а) навіс м2 60
б) закритий склад м2 40
б) туалет очко 4
в) душова ріжок 12
3 Влаштування тимчасового водогону 100 м 3,02
4 Влаштування тимчасової каналізації 100 м 2
5 Влаштування тимчасових доріг 1000 м 320
Влаштування тимчасового
6 100 м 4,25
електроосвітлення
7 Влаштування слабострумних мереж 100 м 6
а) радіо 100 м 3
б) телефон 100 м 3
Влаштування тимчасової огорожі майда-
8 м2 1010
нчика
Підземні роботи
9 Розробка грунту бульдозером м3 3089
10 Розробка грунту екскаватором м3 10216
11 Доробка грунту вручну м3 237.6
12 Влаштування паль м3 173.46
13 Влаштування розтверку м3
Монтаж збірних залізобетонних фунда-
14
ментних блоків
а) вагою до 1 т 100 шт. 1.86
б)вагою до 1.5 т 100 шт. 1.8
Продовження таблиці 5.18
1 2 3 4
в) вагою більше 1.5 т м3 1.1
15 Зворотня засипка ґрунту м3 1080
Влаштування бетонної основи під підлогу
16 Ущільнення грунту щебенем м2 2376
17 Влаштування обмазочної гідроізоляції м2 2376
18 Влаштування бетонної силової плити м2 2376
Влаштування вводів
Влаштування санітарно-технічних
19 грн 557,62
вводів
Влаштування електро-технічних
20 грн 497,56
вводів
Монтаж конструкцій каркасу
Монтаж збірних залізобетонних
21 100 шт.
колон прямокутного перерізу
а) вагою до 4 т 100 шт. 0.14
б) вагою до 6т 100 шт. 0.20
22 Монтаж балок прогоном 18 м 100 шт. 0.20
Монтаж балок прогоном 6 м 100 шт. 0.16
23 Монтаж плит перекриття площею:
а) площею до 10 м2 100 шт. 4.35
24 Монтаж плит покриття площею:
а) площею до 20 м2 100 шт. 1.08
25 Монтаж сходових марщів–площадок 100 шт. 0.11
26 Влаштування внутрішніх перегородок 100 м2 0.414
27 Монтаж стінових панелей:
а) площею до 5 м2 100 шт. 0.4
б) площею до 10 м2 100 шт. 0.83
в) площею до 15 м2 100 шт. 0.11
Кам’яна кладка зовнішніх стін з
28 м3 593
керамічної цегли товщиною 380 мм
29 Встановлення віконних блоків м2 407.19
30 Встановлення дверних блоків м2 235.5
31 Встановлення воріт м2 113
Влаштування покрівлі
32 Влаштування пароізоляції 100 м2 23.76
33 Укладка утеплювача 100 м2 23.76
34 Влаштування цементної стяжки 100 м2 23.76
35 Ґрунтування основи 100 м2 23.76
36 Наклеювання рулонного килиму 100 м2 23.76
Влаштування підлоги
37 Влаштування бетонної підлоги 100 м2 16.17
Улаштування покриття з керамічної пли-
38 100 м2 3.74
тки
39 Улаштування покриття з лінолеуму 100 м2 8.08
Продовження таблиці 5.18
1 2 3 4
Опоряджувальні роботи
Штукатурення стін цементно-вапняним
40 100 м2 11.33
розчином
41 Фарбуання фасаду 100 м2 11.33
Фарбування вапняне внутрішніх повер-
42 100 м2 54.22
хонь
Фарбування водоемульсіоне внутрішніх
43 100 м2 77.32
поверхонь
44 Облицюваня стін керамічною плиткою 100 м2 6.66
45 Наклеювання шпалер 100 м2 4.72
46 Засклення віконних блоків м2 407.19
47 Влаштування вимощення 100 м2 204
Монтаж технологічного обладнання
48 Монтаж технологічного обладнання грн 22370
Наладка і пуск технологічного обладнання
Наладка і пуск технологічного
49 50 2485
обладнання
Внутрішні санітарно-технічні роботи
50 Внутрішні санітарно-технічні роботи грн 6924
Внутрішні електро-технічні роботи
53 Внутрішні електро-технічні роботи грн 7894
Влаштування опалення
54 Влаштування опалення грн 2873
Влаштування вентиляції
55 Влаштування вентиляції грн 8877
Влаштування благоустрою
56 Влаштування благоустрою дні 5
Здача об’єкту в експлуатацію
57 Здача об’єкту в експлуатацію дні 5
5.2.4 Організація поточного будівництва
Застосування поточного методу організації будівельного виробництва за-
безпечує скорочення тривалості спорудження об’єкту, підвищення якості і зни-
ження вартості будівельно-монтажних робіт. Поточний метод поєднує послідо-
вний і паралельний в ньому усуваються недоліки і зберігаються переваги кож-
ного з них.
При цьому методі технологічний процес зведення будинків розбивається
на декілька складових процесів для кожного з них встановлюють однакову три-
валість і поєднують їх виконання в часі на різних ділянках чим забезпечується
послідовність здійснення однорідних процесів і паралельно різнорідних. Будів-
ництво поточним методом вимагає менше часу ніж послідовний метод і меншої
кількості одночасно спожитих ресурсів ніж при паралельному методі.
Для створення будівельного потоку необхідно:
а) розбити складний виробничий процес будівництва об’єкту на складові
процеси;
б) розподілити працю між виконавцями і закріпити за ними ці процеси;
в) поділити весь фронт робіт на окремі фронти ( ділянки ) і встановити для
них тривалість виконання кожного процесу;
г) визначити черговість робіт на окремих фронтах щоб максимально суміс-
тити виконання різнотипних робіт в часі і в просторі тобто встановити їх тех-
нологічну взаємозалежність.
Поточним методом виконуються такі роботи як: підземні роботи; монтаж
конструкцій каркасу; влаштування покрівлі; внутрішні опоряджувальні роботи;
влаштування підлоги; монтаж ТО; внутрішні електротехнічні роботи; внутрішні
сантехнічні роботи; наладка і пуск ТО.
Роботи які виконуються за потоком це: роботи підготовчого періоду; вла-
штування вводів.
5.2.5 Таблиця вихідних даних для складання сіткового графіка
В даній таблиці розраховуємо вихідні дані для складання сіткового графі-
ку:
- тривалість виконання робіт;
- кількісний склад бригади;
- змінність виконання робіт.
5.2.6 Парк будівельних машин і транспорту
Для земляних робіт використовуються такі основні будівельні машини:
бульдозер ДЗ-18; бульдозер ДЗ-42;екскаватор ЭО-4321.Монтаж конструкцій
каркасу виконується кранами МКГ-40,КС-5363. Монтаж фундаментих блоків
виконується краном КС-4561. Для перевезення великогабаритних конструкцій
використовується спеціалізований автотранспорт на базі тягача зі змінними
напівпричепами: панелевозом, колоновозом. Сипучі матеріали перевозяться ав-
тосамоскидами марки МАЗ-205. Бетонна суміш перевозиться автобетонозмішу-
вачем на базі автомобіля КамАЗ 5410.
5.3 Розробка будгенплану
5.3.1 Розрахунок майданчика складів
Норматив виробничих запасів, які підлягають збереженню на складах Рскл ви-
значаємо за формулою:
P
Р = ЗАГ
скл TH k1 k2 ; (5.15)
T
де, Рзаг - кількість матеріалів ;
Т - тривалість розрахункового періоду за сітковим графіком;
k1 - коефіцієнт нерівномірності постачання матеріалів на склади, який для
автомобільного транспорту дорівнює 1,1;
k2 - коефіцієнт нерівномірного споживання матеріалу, приймаємо рівним
1,3;
Тн - норма запасу матеріалів.
Корисну площу складу визначаємо за формулою :
F=Рскл/n; (5.16)
де n - норма збереження матеріалу на 1 м2 площі складу.
Загальну площу складу, включаючи проходи, визначаємо за формулою :
S=F/β; (5.17)
де - коефіцієнт використання складу , який характеризує відношення ко-
рисної площі складу до загальної.
Розрахунок складів виконуємо в табличній формі.
5.3.2 Тимчасові дороги та їх типи
Схема руху транспорту і розміщення доріг у плані забезпечує під’їзд у зо-
ну дії вантажно-розвантажувальних механізмів, складів, побутових приміщень
та інше.
Ширину проїздної частини транзитних доріг прийнято – 6 м (двосмужна).
Радіуси закруглення доріг визначаємо, виходячи з маневрових властиво-
стей автомашин і автопоїздів, тобто їх поворотоздатність при русі вперед. Так
як максимальний за довжиною елемент – балка довжиною 18 м, то прийнято
внутрішній радіус закруглення дороги 18 м, а зовнішній – 24 м.
При трасировці доріг відстані додержуються більше мінімальних, м: між
дорогою і складською площадкою – більше 1 м; між дорогою і парканом, який
огороджує будівельний майданчик, більше 1.5 м.
При в’їзді на будівельний майданчик встановлена схема руху транспорт-
них засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі знаки, які регламен-
тують порядок руху транспортних засобів. Швидкість руху автотранспорту не
перевищує 10 км/год на прямих ділянках та 5 км/год на поворотах.
На будгенплані стрілками вказано напрямок руху транспорту по дорогах,
чітко відмічені відповідними умовними знаками і надписами в’їзди (виїзди)
транспорту, прив’язочні розміри, а також вказані зони місць установки знаків,
які забезпечують раціональне і безпечне використання транспорту. Всі ці еле-
менти мають прив’язочні розміри.
Дороги приймаємо з щебеневим покриття. Конструкція полотна дороги
показана на рисунку:
Рисунок 5.10 – Конструкція тимчасової дороги
1 – кювет,
2 – обочина,
3 – щебеневе покриття,
4 – земляне полотно,
5 – ущільнений грунт,
5.3.3 Визначення потреби в побутових і адміністративних будинках
Для створення нормальних умов праці робітників та ІТР на будмайданчику
розміщують тимчасові споруди: санітарно-побутові, адміністративні та вироб-
ничі. Їх потребу визначають з розрахунку чисельності персоналу. Число робіт-
ників визначають, виходячи з сіткового графіків та графіків руху робітників.
Питома вага робітників складає — 85.0% , ІТР — 8.0% , службовців —
4.0% , МОП і охорона — 3.0%.
Комплекс приміщень розраховуємо на всіх робітників, які зайняті в вироб-
ництві, включаючи спец підрядні і налагоджуючи організації.
Після розрахунку необхідних площ, типові тимчасові споруди вибираємо по
каталогах, довідниках, паспортах. Площі тимчасових споруд розраховуємо у
вигляді таблиці для кожного виду споруд.
Загальну кількість працюючих визначаємо по формулі:
N заг = N роб + Nітр + Nсл + Nмоп ; (5.46)
де Nроб — максимальна кількість робочих за сітковим графіком;
Nтр — кількість ІТР;
Nсл — кількість службовців;
Nмоп — кількість МОП та охорони.
Nзаг=46+6+4+1=57 чол.
Підраховуючи кількість робітників, що працюють на майданчику маємо:
- загальна кількість робітників - 57 чол;
- робітників – 38 чол, з них чоловіків – 33, жінок – 5;
- ІТР – 6 чол;
- службовців – 4 чол;
- охорона – 1чол.
Таблиця 5.25 – Розрахунок тимчасових споруд
Вар-
тість,
грн.
Групування та
Тип будинку
найменування будинків
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
побутовий вагончик для
70.1
чоловіків
гардеробна 0.90 34.2
1 33 9х3 27 3
приміщення для відпочинку,
1.00 34
обігрівання, приймання їжі
умивальна 0.05 1.9
№п/п
Розрахункова кількість
робітників і службовців
Значення показника
на 1 працюючого м2
Розрахункова площа
Розміри в плані УТС
контейнерний
металевий
"Комфорт"
Прийнята площа
Висота приміщення
Кількість, шт
Одиниці
Загальна
Продовження таблиці
побутовий вагончик для
11.17
жінок
гардеробна 0.90 5.4
2 5 6х3 18 1
приміщення для відпочинку,
1.00 6
обігрівання, приймання їжі
умивальна 0.05 0.3
3 Виконробська 6 0.48 2.88 6х3 18 1
4 Диспетчерська 2 7 14 6х3 18 1
Червоний куточок 57 0.24 12.72
5 6х3 18 1
Медпункт 57 0.07 3.71
контейнер-
ний
6 Сушильна 38 0.20 8.8 6х3 18 1
металевий
"Універсал"
приміщення для особистої
0.18 1.08
гігієни жінок
7 5 1
туалет для жінок 0.09 0.54
8 туалет для чоловіків 33 0.09 3.42 2.4х2.8 6.72 1
9 душові на 2 рожка 2 0.6 1.2
2.4х2.8 6.72 1
10 душові на 4 рожка 4 0.546 2.2
5.3.4 Організація водозабезпечення та розрахунок тимчасового водогону
Потреба у воді підраховується, виходячи з прийнятих методів виконання
робіт, із обсягів і терміну їх виконання, і розрахунок ведеться на період будів-
ництва з максимальним водопостачанням.
Сумарні витрати води (л/с) на будівельному майданчику визначаються за
формулою:
Qзаг = Qгосп + Qсгп + Qвп + Qпож, (5.19)
де Qгосп – розрахункові (максимальні) секундні витрати води на господарсько-
питні потреби, л;
Qсгп – розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби, л;
Qвп – розрахункові (максимальні) витрати води в секунду на виробничі по-
треби, л;
Qпож – розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби, л.
Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби ви-
значаються за формулою:
Qгосп = b·N1·K2/3600·n, (5.20)
де b – норма споживання на одного робітника в зміну, b = 20 л/чол., [ 41 ];
2.4х2.8
контейнерний контейнерний
збірно-розбірна металевий металевий
"Універсал" "Універсал"
6.72
N1 – число працюючих у зміну, N1 = 38чол.;
K2 – коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, К2 = 2, [41 ];
n – число годин роботи в зміну, n = 8.2 год.
Qгосп = 20·38·2/3600·8 = 0.05 л/с.
Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби
знаходять за формулою:
Qсгп = С·N2/60·m, (5.21)
де С – норма витрати води на одну особу, що приймає душ, С = 50 л/чол., [ 41 ];
N2 – число працюючих, які приймають душ у першу зміну, N2 = 19 чол.;
m – час роботи душових установок, m = 45 хвилин, [ ].
Qсгп = 50·19/60·45 = 0.333 л/с.
Розрахункові витрати води в секунду на виробничі потреби обчислю-
ють за формулою:
Qвп = S·A·K2·Kнв/3600·n1, (5.22)
де S – питомі витрати води на одиницю обсягу робіт, Sбет = 300 л/м3, [41 ],
Sкран = 400 л/шт., [ 41 ];
А – загальний обсяг робіт на добу або зміну, Абет = 11.6 м3, Акран = 2 шт;
n1 – кількість годин роботи, до якої віднесена витрата, n1бет = 72 год.,
n1кран=40 год.;
K2 = 1.5;
Kнв – коефіцієнт на невраховану витрату води, Kнв = 1.2, [41 ].
Qвп = 300·11.6·1.5·1.2/3600·72 + 400·2·1.5·1.2/3600·40 = 0.034 л/с.
Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з роз-
рахунку одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кожен струмінь,
тобто, 5·2 = 10 л/с.
Отже: Qзаг = 0.05 + 0.333 + 0.034 + 10 = 10.417 л/с.
Розрахунок діаметра труб потрібно робити на періоди найбільш на-
пруженої роботи, тобто, на години максимального водозабору і на час гасіння
пожежі. Діаметр (мм) водопровідної напірної мережі можна визначити за фор-
мулою:
D= 4 Q 1000/π v , (5.23)
заг
де v – швидкість руху води по трубах, v=1.5 м/с.
D = 4 10.417 1000/3.14 1.5 =94 мм.
Одержане значення округляємо до найближчого діаметру за ДСТУ,
тобто, приймаємо діаметр труби 100 мм.
5.3.5 Організація та розрахунок тимчасового енергозабезпечення
Проектування тимчасового електропостачання будівництва здійснюється у
такій послідовності: проводять розрахунок електричних навантажень, визнача-
ють кількість і потужність трансформаторних підстанцій; розміщують на БГП
трансформаторні підстанції, силові та освітлюючі мережі, інвентарне електро-
технічне обладнання, складають схему електропостачання.
При розробці проекту електропостачання майданчика на стадії ПВР по-
трібну потужність джерел електроенергії (кВ·А) визначають за формулою:
Рс К1с РТ К Рр = ( + 2с
+ К3с Рсв + Роз) α, (5.24)
cos cos
де α – коефіцієнт, який враховує втрати в мережі в залежності від протяжності,
перерізу і т.ін., α=1.05;
К1с, К2с, К3с – коефіцієнти попиту, залежні від кількості споживачів;
Рс – потужність силових споживачів, кВт;
Рт – потужність для технологічних потреб, кВт;
Рс – потужність обладнання внутрішнього освітлення, кВт;
Роз – потужність обладнання зовнішнього освітлення, кВт;
cos φ – коефіцієнт потужності.
Розрахунок потужностей зручно проводити в табличній формі.
Таблиця 5.22 - Витрати електроенергії
Оди- Норма на оди-
Кількіс- Загальні
№ ниця ницю
Споживачі води ний витрати еле-
з/п ви- або встановлена
показник ктроенергії
міру потужність,кВт
1 2 3 4 5 6
Силова електроенергія
Електрозварювальний апа-
шт 1 20,0 20
рат
∑20
Внутрішнє електроосвітлення
Контора,диспетчерська,
м2
побутові приміщення
Душові та туалети м2 219 0,015 3,285
Навіси м2 11,53 0,015 0,173
Закриті склади м2 20,9 0,003 0,31
∑3,77
Зовнішнє освітлення
100
Територія майданчика 2 71,16 0,015 1,07
м
100
Відкриті склади 2 5,11 0,05 0,26
м
Основні дороги і проїзди 0,19 5,0 0,95
Майданчик для кам’яних 100
2 4,25 0,08 0,34
робіт м
Аварійне освітлення км 0,1 3,5 0,35
∑2,97
Необхідна сумарна потужність:
Рр = (0.34·422.2/0.425 + 0.8·42.53 + 22.68)·1.05 ≈ 414.2 кВ·А.
Для тимчасового електропостачання будівельних майданчиків найдоціль-
нішим є використання інвентарних пересувних комплексних трансформаторних
підстанцій.
Виходячи з необхідної потужності 414.2 кВ·А, приймаємо пересувну збір-
ну трансформаторну підстанцію СКТП-500 потужністю 500 кВ·А.
5.3.6 Розрахунок і організація освітлення робочих місць
Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників може
бути встановлено спрощеним методом через питому потужність за формулою:
n = р·Е·S/Рл, (5.25)
де р – питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-35
приймають р=0.3 Вт/м2;
Е – освітленість, Е=20 лк при монтажі будівельних конструкцій;
S – площа, яка належить освітленню, м2;
Рл – потужність лампи прожектора, при освітленні прожекторами ПЗС-35 Рл
= = 1000 Вт).
Площа освітлення визначається окремо для кожної будівельної кон-
струкції.
При монтажі колон (S = 54.6·18= 982 ,8м2):
n = 0.3·20·982,8/1000 = 5.8 ≈ 6 шт.
При монтажі балок (S = 33·36 = 1188 м2):
n = 0.3·20·1188/1000 = 7.1 ≈ 7 шт.
При монтажі стінових панелей (S = 30·18 = 540 м2):
n = 0.3·20·540/1000 = 3.2 ≈ 3 шт.
5.3.7 Охорона праці та техніка безпеки
Всі будівельно-монтажні роботи повинні проводитись з дотриманням ви-
мог.
Забороняється проводити роботи, складувати будівельні матеріали, влаш-
товувати стоянки машин в охоронній зоні діючих ліній електропередач без уз-
годження з експлуатуючою їх організацією.
По периметру будуючих споруд встановлюють і позначають зону небезпе-
чну для людей, ширина якої повинна бути не менше 7 м.
При роботі екскаватора в радіусі дії екскаватора плюс 5 м перебування
людей заборонено.
Зона установки, небезпечна зона для знаходження людей під час перемі-
щення, та закріплення конструкцій повинні добре видимі попереджувальними
знаками або сигналізацією.
В місцях проходження через траншеї, а також при необхідності по умовам
роботи повинні бути встановлені мостики та ходи з перилами.
Розробка грунту неподалік комунікацій дозволяється тільки за допомогою
лопат і при наявності письмового дозволу організації, яка відповідає за їх екс-
плуатацію.
Риштування, підмостки та інші засоби для виконання будівельно-
монтажних робіт на висоті повинні бути інвентарними та виготовлятися по ти-
повим проектам.
Металічні риштування повинні бути закріплені. Розміщення тимчасових
доріг, кранів, механізмів, складських приміщень, санітарно-побутових примі-
щень показано на буд генплані.
Протипожежні заходи
Всі будівельно-монтажні роботи повинні виконуватися з дотриманням ви-
мог.
До початку виконання будівельно-монтажних робіт будівельний майдан-
чик слід забезпечити електроенергією та водою, встановити та підключити по-
жежний гідрант, зона дії якого 100 м.
На території будівельного майданчика встановити пожежний щит з повним
комплексом обладнання до нього та ящик з піском.
Підходи до засобів пожежогасіння повинні бути вільними.
Для оповіщення про пожежу підвести та підключити спеціальну сигналіза-
цію з сиреною.
Територія буд майданчика до початку будівництва повинна бути з’єднана з
дорогами загального користування.
Розведення багаття на території будівництва забороняється.
Освітлення робочих приміщень в неробочий час (за виключенням чергово-
го освітлення) повинне бути виключене та електропроводку забезпечити на всі
фази.
Всі будівельно-монтажні роботи повинні виконуватись з дотриманням
правил пожежної безпеки при виробництві будівельно-монтажних робіт.
Заходи по охороні навколишнього середовища
на період будівництва.
На період будівництва передбачити наступні заходи по охороні навколиш-
нього середовища:
- дерева, кущі ,розміщені на буд майданчику і на прилеглих по проекту
зносу територіях повинні бути збережені без пошкоджень;
- рослинний шар грунту складується окремо та використовується на благо-
устрій території;
- збір побутових відходів передбачити в металевий ящик, який встановле-
ний на забетонованій площадці;
- організувати вивіз будівельного сміття автосамоскидами на найближчу
звалку;
- після закінчення робіт тимчасову вбиральню розібрати, яму засипати.
Передбачити озеленення території деревами, кущами, газонами.
5.2.8 Техніко-економічні показники будгенплану
• Трудомісткість - люд-змін/маш-змін;
• Тривалість по сітковому графіку - 216 змін;
• Тривалість директивна - 220 змін;
• Виробіток - м3/маш-змін.
5.1 Технологічна карта на монтаж конструкцій наземної частини
5.1.1Визначення обсягів монтажних робіт
Згідно архітектурно-планувальних рішень будівлі вибирають конструкції
(колони крайнього та середнього рядів, торцевого фахверка,крокв’яні балки,
плити покриття, стінові панелі,об’єм цегли) та визначають їх габаритні розміри та
масу.
Отримані дані заносять до “Специфікації елементів збірних конструкцій”
Таблиця 5.1. – Специфікація елементів збірних конструкцій
Кількість
Розміри елементу,
елементів,
см
шт
Назва елементів
збірних
конструкцій
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Колони крайнього ряду 930 40 40 1.49 5,6 20 20 29.8 112
Колони середнього ряду 690 40 40 1.1 3,4 10 10 11 34
Фахверкові колони 780 40 40 1.25 3,7 4 4 5 14,8
Крокв’яні балки 1795 154 400 5,05 9,1 20 20 101 182
Плита покриття ПП1 597 298 30 1,27 2,65 66 66 83,82 174,9
Плита покриття ПП2 597 298 30 1,04 2,58 22 22 22,88 56,76
Плита покриття ПП3 597 298 30 0,94 2,25 20 20 18,8 45
Плита покриття ПП4 507 148 30 1,15 2,0 96 96 110,4 192
Плита покриття ПП5 627 148 30 1,19 2,2 88 88 104,72 193,6
Стінові панелі ПС1 600 120 25 0,48 2,71 52 52 24,96 140,92
Стінові панелі ПС2 600 120 25 0,48 2,96 8 8 3,84 23,68
Стінові панелі ПС3 600 120 25 0,48 2,84 5 5 2,4 14,2
Стінові панелі ПС4 600 180 25 0,62 4,07 8 8 4,96 32,56
Стінові панелі ПС5 600 180 25 0,62 4,28 3 3 1,86 12,84
Стінові панелі ПС6 150 180 25 0,4 1,01 13 13 5,2 13,13
Стінові панелі ПС7 150 180 25 0,4 1,37 21 21 8,4 28,77
Стінові панелі ПС8 150 120 25 0,35 0,66 4 4 1,4 2,64
Стінові панелі ПС9 150 120 25 0,35 0,91 2 2 0,7 1,82
Довжина
Ширина а бо висота
Товщина
Об’ єм одного елементу, м3
Маса одного елементу, т
На блок
На всю будівлю
Обсяг елементів на всю будівлю,
м3
Маса елементів на всю будівлю, т
Примітки
Продовження таблиці 5.1
Стінові панелі ПС10 300 180 25 0,45 2,03 2 2 0,9 4,06
Сходова площадка 600 150 - 1,08 2,7 9 9 9,72 24,3
Сходовий марш 425 150 - 0,6 1,5 9 9 5,4 13,5
Цегла - - - - - - - 593 1067,4
1150,16м3 2384,88т
Після визначення кількості збірних елементів каркаса (таблиця 5.1),
підраховують обсяги допоміжних робіт і дані заносять до таблиці 5.2.
Таблиця 5.2. –Відомість обсягів допоміжних робіт
Назва конструктивних елементів, Одиниця Обсяг робіт на
процесів та формули підрахунку вимірюва- Один Примітки
Всю будівлю
обсягів робіт ння блок
1 2 3 4 5
1. Замонолічування колон в стаканах
стик 34 34
фундаментів V=до 0,1 м3
2. Зварювання закладних елементів
10 п.м 2.04 2.04
колон і крокв’яних балок V=1,02х20
3.Зварювання закладних елементів
крокв’яних балок і плит покриття 10 п.м 4.62 8.76
V=0,3х154
4. Замонолічування швів між
100 п.м 9,288 20,812
плитами покриття V=(17,2х108)/2
5. Зварювання закладних елементів
колон і закладних елементів стінових 10 п.м 8.32 8.32
панелей V=0,64х130
6. Замонолічування швів
(вертикалльних) між стіновими 100 п.м 2.11 2,11
панелями V=(20+7)х7.8
7. Герметизація стиків між
10 м шва 21,1 21,1
стіновими панелями V=(20+7)х7.8
9. Конопатка за чеканка та розшивка
швів між стіновими панелями 10 м шва 249,66 249,66
V=(20+7)х7,8+(109,2+36)х5
8. Зварювання закладних елементів
м.п 3,6 3,6
сходинкових площадок 9х0.4
9. Зварювання закладних елементів м.п 4,5 4,5
маршів 9х0.5
5.1.2 Вибір монтажних пристроїв
Таблиця5.3 –Вибір монтажних пристроїв
Характеристика
Назва
монтажного
пристрою (номер Ескіз
креслення та
організація)
1 2 3 4 5 6
Траверса
уніфікована
10 0,18 1,0
ЦНИИОМТП,
РЧ-455-69
Траверса, ПК
Стальмонтаж, 10 0,46 1,8
1950-53
Траверса, ПИ
Промсталь-
16 0,99 0,3
конструкція,
2006-78
1. Колони
3. Плити покриття 2. Крокв’ яні балки Назва конструкції
Вантажопідйомність
,т
Маса, т
Висота стропування,
м
Продовження таблиці 5.3
1 2 3 4 5 6
Строп
чотирьохвітковий
4СК-10/4000.
5 90 3,6
Шифр 29700-
101;-109.
Строп
двогілковий, 2,5 0,01 2
ГОСТ 19144-73
Строп чотири
гілковий, ПИ
Промсталь-
5 0,22 9,3
конструкція
21059М-28
Клиновий
вкладиш, 0,01
ЦНИИОМТП №7
6. Плити покриття 4. Плит перекриття та
7. Колони 5. Стінові панелі покриття довжиною 6 та
12 м 1,5ххдовжиною м
Продовження таблиці5.3
1 2 3 4 5 6
Розчалка, ПИ
Промсталь-
0,1
конструкція,
2008-09
Інвентарна
розпірка,
Промсталь- 0,06
конструкція,
4234Р-44
Тимчасове
огородження,
ПИ
Промсталь-
конструкція,
4570Р-2
10.Забезпечення робочого місця
9. Крокв’ яні балки
монтажника 8. Колони, крокв’ яні балки
5.1.3 Вибір методів монтажу
Монтаж будівельних конструкцій виконується комплексним методом.
Комплексний метод монтажу конструкцій наземної частини одноповерхової
промислової будівлі складається з установлення колон, кроквяних балок, плит
покриття та замоноличування стиків елементів конструкцій.
Монтажний процес розвивається в повздовжньому напрямку, яки передбачає
переміщення монтажних машин та механізмів вздовж прогону будівлі (рисунок
5.1).
Рисунок 5.1 –Схема руху крана при монтажі каркасу
5.1.3.1 Монтаж колон
Монтаж колон виконується тільки після інструментальної перевірки
відповідності проекту позначок і положення в плані фундаментів, зворотної
засипки пазух фундаментів і підготовки дна стакана.
Підливку бетоном чи розчином виконують безпосередньо перед
встановленням колон. Товщину шару підливки визначають не тільки відхиленням
від проектної позначки дна стакана, але й з урахуванням довжини колони, що
встановлюється в даний фундамент, з тим, щоб відхилення по довжині колони
можна було б погасити товщиною цього шару. Для підливки зо виконують перед
встановленням колони, застосовують жорсткі суміші, які добре ущільнюють, щоб
вони не стискалися під тиском опорного торця колони.
Колони на будівельний майданчик доставляють автотранспортом. Монтують
колони з попереднім розкладанням біля місць монтажу, в зоні дії монтажного
крана. Так як довжина колон більша за їх крок застосовується дворядне
розкладання (рисунок 5.2).
Рисунок 5.2 –Лінійне дворядне розкладання колон
Так як величина прогону 18 метрів і крок колон 6 метрів, то застосовується
поздовжня схема, коли кран рухається вздовж будівлі, монтуючи з одної стоянки
4 колони (рисунок 5.3).
Рисунок5.3 –Схема проходки та стоянки монтажного крана при монтажі колон
Після встановлення ряду колон їх проектне положення кінцево вивіряють.
Вертикальність колони вивіряють по виску або за допомогою двох теодолітів,
встановлених по двох осях колони, у двох взаємоперпендикулярних площинах.
Колони належить встановити і вивірити з такою точністю, щоб не були
перевищені допуски, регламентовані будівельними нормами (додаток В [39 ]).
Після вивіряння колон виконують замонолічування стиків колони з
фундаментом. До набуття бетоном в стику 70% проектної міцності на колони не
дозволяється встановлювати наступні елементи каркасу будівлі, крім проектних
або монтажних в’язів і розпірок, що забезпечують стійкість колони вздовж ряду.
5.1.3.2 Монтаж елементів покриття
Конструкції покриття (крокв’яні балки і плити покриття) монтують
комплексним методом окремим потоком. Монтаж кроквяних балок виконують з
транспортних засобів, а плит покриття з попереднім їх розкладанням біля місць
монтажу (рисунок 5.5). Монтаж балок дозволяється лише після постійного
закріплення всіх розташованих нижче конструкцій.
Рисунок 5.5 –Схема монтажу елементів покриття
Кроквяні балки установлюють на оголовки колон і вивіряють їх положення в
плані за рисками розбивочних осей, по нанесенні на опорах. Для запобігання
розгойдуванню балок під час піднімання на опори до нижнього пояса кріплять дві
відтяжки. Балки після піднімання й орієнтування встановлюють на оголовки
колон і тимчасово закріплюють анкерними болтами.
Стійкість перших двох змонтованих балок забезпечується розчалками, що
закріплені за верхній пояс балки та спеціально встановлені якоря або монтажні
петлі фундаментів.
Для адміністративної будівлі після зведення самонесучих стін з цегли,
встановлюють плити перекриття. Плити покриття захоплюють чотирьохвітковим
стропом. До монтажу плит перекриття (покриття) приступають після розмітки
місць встановлення плит. Розміщувати плити слід так, щоб положення закладних
деталей плит відповідало їх розміщенню на цегляній кладці, а також щоб
залишилися зазори між плитами для замонолічування швів. Замонолічування швів
відбувається бетоном на мілкому щебені.
5.1.3.3 Монтаж елементів огородження
Монтаж конструкцій огородження здійснюють окремим монтажним потоком
після монтажу й остаточного закріплення в проектному положенні всіх
конструкцій каркасу будівлі в цілому.
Для організації монтажу зовнішніх стінових панелей одноповерхової будівлі
стіни ділять на захватки, довжина яких дорівнює одному кроку колон, тобто
6 метрів.
Панелі однієї захватки монтують з однієї стоянки крана на всю висоту
будівлі.
Панелі монтують зі складу, у проектне положення їх встановлюють
пневмоколісними кранами. Вивіряння та закріплення зварюванням виконують з
риштувань – навісних переставних та рухомих.
5.1.4 Визначення монтажних характеристик елементів
До основних монтажних характеристик елементів конструкцій відносять:
монтажну масу Qм, монтажну висоту Нм та необхідний виліт гака крана Lг.кр.
5.1.4.1 Монтажна маса
Монтажна вага характеризує загальну масу, яку необхідно підняти,
перемістити та встановити в проектне положення залежно від прийнятого способу
підйому. Монтажну масу визначають за формулою:
Qм=Qе+ q (5.1)
де, Qе –маса елементу, що монтують, т;
q –маса монтажних пристроїв і технічного оснащення, що
установлюється на елементі, який монтують, до його підйому, т;
Монтажна маса колони:
Qм=5,2+0,18+0,1=5,48 т ;
Монтажна маса кроквяної балки:
Qм=9,1+0,46+0,1+0,06=9,72 т;
Монтажна маса плити покриття:
Qм=2,65+0,4=3,05 т
Монтажна маса стінової панелі:
Qм=1,62+0,01=1,63 т.
5.1.4.2 Монтажна висота
Монтажна висота Нм визначає технологічно необхідну висоту вертикального
підйому конструкцій, які монтують:
Нм=h1+h2+h3+h4 (5.2)
де, h1 –висота від рівня розташування монтажного крану до опори, на яку
установлюють елемент, м; якщо рівень стоянки крана (РСК) збігається з
відміткою верху опори, то h1=0;
h2 –висота безпечного зазору між нижнім торцем елементу, який монтують,
та раніше встановленими конструкціями, h2=0,5 м;
h3 –висота (товщина) елементу в монтажному положенні, м;
h4 –розрахункова висота стропів і захоплюючих пристроїв, що знаходяться
над конструкцією, яка монтується, м;
Монтажну висоту визначають також для характеристик елементів з кожної
групи.
Рисунок 5.6 - Монтажна висота колони
Нм=0,5+10,3+1,0=11,8 м
Рисунок 5.7 –Монтажна висота кроквяної балки
Нм=6,0+0,5+1,5+1,8=9,8 м
Рисунок 5.8 –Монтажна висота плити покриття
Нм=6,0+1,5+0,5+0,3+0,3=8,6 м
Рисунок 5.9 –Монтажна висота стінової панелі
Нм=6,6+0,5+1,2+2=10,3 м
5.1.4.3 Необхідний виліт гака крану
Необхідний виліт гака крану Lг.кр визначається як відстань між віссю
повороту крана і віссю, що проходить через монтажний гак крану (центр ваги
елементу що монтується), і залежить від положення елементу, який монтують, та
прийнятої схеми монтажу.
Елементи доступ до яких відкритий (колони, підкранові балки, кроквяні
балки, стінові панелі), монтують при найменших вильотах стріли, тому що
монтаж на мінімальному вильоті дозволяє використовувати максимальну
вантажопід’ємність і найбільшу висоту підйому гака крана.
Рисунок 5.10 –Необхідний виліт гака крану та довжина стріли крану при монтажі
колон
Lг.кр=8,445 м; Lстріли=13,700 м
Рисунок 5.11 –Необхідний виліт гака крану та довжина стріли крану при монтажі
кроквяних балок
Lг.кр=6,44 м; Lстріли=10,975 м
Рисунок 5.12 –Необхідний виліт гака крану та довжина стріли крану при монтажі
плит покриття (без гусачка)
Lг.кр=22,600 м; Lстріли=22,800 м
Рисунок5.13 –Необхідний виліт гака крану та довжина стріли крану при монтажі
плит покриття (з гусачком)
L гусачка
г.кр=8,144 м; Lстріли=10,145 м Lстріли =4,639 м
Рисунок 5.14 –Необхідний виліт гака крану та довжина стріли крану при монтажі
стінових панелей
Lг.кр=6,438 м; Lстріли=11,423 м
5.1.5 Вибір комплектів кранів за технічними параметрами
Таблиця 5.4 –Технічний вибір кранів
Монтажні характер-
ристики Можливі варіанти кранів
елементів
I Варіант II Варіант
Технічні характер-ристики Технічні характер-ристики
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Найменування конструкцій, що
Кроквяні балки Колони
монтуються
9,72 5,48 Qм, т
9,8 11,8 Нм, м
6,44 8,445 Lг.кр, м
10,975 13,7 Lстр, м
МКГ-40 Марка крана
13 Q, т
18 Нг, м
9 Lг.кр, м
15,8 Lстр, м
СКГ-63/100 Марка крана
35 Q, т
19,6 Нг, м
9 Lг.кр, м
20,84 Lстр, м
Продовження таблиці 5.4
Одноповерхові промислові будівлі монтують стріловими кранами на
гусеничному ходу (елементи каркасу) та пневматичному ходу (елементи
огородження). При монтажі плит покриття застосовують крани, стріли яких
обладнані гусачками, які збільшують виліт допоміжного вантажного гака.
Вибір кранів виконується за [40 ].
5.1.6 Вибір способів закріплення конструкцій
Постійне закріплення конструкцій – операція, що забезпечує стійкість у
проектному положенні встановлених конструкцій на період виконання після
монтажних робіт та експлуатації будівлі. Постійне закріплення конструкцій в
проектному положенні є завершальною операцією технологічного процесу
монтажу і закінчується електрозварюванням закладних частин або арматури,
встановленням болтів, заклепок, бетонуванням стиків тощо. Постійному
закріпленню підлягають усі без винятку конструкції як статично нестійкі, так і
статично стійкі. Після закріплення конструкції вважаються змонтованими, вони
повинні відповідати проектними вимогам по міцності і точності установлення, які
до них висувалися.
Вибір конструкції закріплення стиків збірних елементів виконують за
рекомендаціями додатка Г [39 ]. Прийняті типи стиків конструкцій зводять у
таблицю 5.5.
Стінові панелі Плити покриття
1,63 3,05
10,3 8,6
6,438 8,144
11,423 10,145[4,639]
КС -5363 МКГ-40
10 13
13 18
8,5 9
15 15,8[10]
МКТ-6-45 СКГ-63/100
3,6-13 15,0
21-25 26,1
7-16 11,3
28 20,84[7,68]
Таблиця 5.5 –Способи виконання стиків
Способи
Обсяг
Місце Рекомен
робіт
влаш- -довані
Схема стику на
ту- мате-
один
вання ріали
стик
1 2 3 4 5 6 7 8
0,166 - -
1-колона; 2-стакан фундаменту;
3-клиновий вкладиш; 4-бетон
0,51 - - -
1-колона; 2-кроквяна балка;
3-електрозварювання висотою
0,15 - - -
1-плита покриття: 2-кроквяна балка;
3-електрозварювання висотою 10 мм
Стик прямокутної колони з
Стик плит покриття з кроквяною балкою Стик кроквяної балки з колоною
фундаментом
Електрод Э –42 Електрод Э –42 Бетон марки В22,5
Електродугова сварка Електродугова сварка Зварювання
Вручну Укладання
Шуровкою Ущільнення
Герметизації
Продовження таблиці5.5
0,32 - -
1-стінова панель; 2-колона;
3-закладна деталь стінової панелі;
4-накладка стику; 5-стержень;
6-накладка колони;
7-закладна деталь колони;
8-цементний розчин
5.1.8 Вибір транспортних засобів
Для перевезення залізобетонних конструкцій із заводів виготовлювачів на
будівельний майданчик застосовують автотранспорт. Максимально допустимі
розміри транспортних засобів: по висоті -3,8 м, по ширині -2,5 м, повна довжина
автопоїзду -24 м, звисання вантажу за задню точку габариту –не більше 2 м.
Положення конструкцій на транспортному засобі повинно відповідати
експлуатаційному положенню конструкції в будівлі або бути близьким до нього,
за виключенням довгомірних конструкцій (колон), які перевозять в
горизонтальному положенні. Конструкції які перевозять належить обпорати на
дерев’яні прокладки товщиною 25 мм та закріплювати в процесі навантаження.
Зазори між виробами та бортами транспортних засобів повинні бути не менше
5-8 см. Відомості про вибрані транспортні засоби заносять до таблиці 5.6.
Таблиця5.6 –Вибір транспортних засобів
Кількість
Маса Коефіцієнт
Тип і Вантажо- елементів
одного використання Спосіб
Елементи марка підйом- які
елемент транспортног монтажу
машини ність, т перевозять
у, т о засобу, Кт
ся
1 2 3 4 5 6 7
Колоновоз
Колони К-2 5,6 МАЗ-504В 20 3 0,84 зі складу
МАЗ-5205А
Колоновоз
Колони К-1 3,4 КАЗ-608 11,5 3 0,87 зі складу
КАЗ-717
Стик панелей стін довжиною 6 м з колоною
Електрод Э –42
Електродугова сварка
Герметик, цементний розчин
Продовження таблиці 5.6
Колоновоз
Колони К-3 3,7 КАЗ-608 11,5 3 0,96 зі складу
КАЗ-717
Крокв’яні МАЗ-504А
9,1 12 1 0,76 з коліс
балки Б-1 УПФ-1218
Плити
ЗІЛ-130В
покриття 3,28 9 2 0,73 зі складу
УПП-0906
ПП1
Плити
ЗІЛ-130В
покриття 2,68 9 3 0,89 зі складу
УПП-09062
ПП2
Плити
ЗІЛ-130В
покриття 2.28 9 3 0,76 зі складу
УПП-0906
ПП3
Плити
КамАЗ-5410
покриття 2,4 14 5 0,86 зі складу
УПЛ – 1412
ПП4
Плити
КамАЗ-5410
покриття 2,6 14 5 0,93 зі складу
УПЛ – 1412
ПП5
Стінові ЗІЛ-130В
2,71 6,5 2 0,83 зі складу
панелі ПС-1 УПП-0907
Стінові ЗІЛ-130В
2,96 6,5 2 0,91 зі складу
панеліПС-2 УПП-0907
Стінові ЗІЛ-130В
2,84 6,5 2 0,87 зі складу
панелі ПС-3 УПП-0907
Стінові МАЗ – 5410
4,07 12,6 3 0,97 зі складу
панелі ПС-4 УПП – 1307
Стінові МАЗ – 5410
4,28 12,6 3 1,02 зі складу
панелі ПС-5 УПП – 1307
Стінові МАЗ – 5410
1,01 12,6 11 0,88 зі складу
панелі ПС-6 УПП – 1307
Стінові МАЗ – 5410
1,37 12,6 9 0,98 зі складу
панелі ПС-7 УПП – 1307
Стінові ЗІЛ-130В
0,66 6,5 9 0,91 зі складу
панелі ПС-8 УПП-0907
Стінові ЗІЛ-130В
0,91 6,5 7 0,98 зі складу
панелі ПС-9 УПП-0907
Стінові МАЗ – 5410
2,03 12,6 6 0,97 зі складу
панеліПС-10 УПП – 1307
Ступінь використання транспортного засобу характеризується ваговим
коефіцієнтом Кт, який визначається за формулою:
Q
Кт = , (5.3)
q
де, Q –вага комплекту який перевозиться за один рейс,т;
q –вантажопідйомність транспортного засобу, т.
Організація перевезення конструктивних елементів буде здійснюватись за
човниково–маятниковою схемою, яка передбачає перевезення з заводу на
будівельний майданчик тягачем причепа із збірними елементами, який
залишається в зоні дії монтажного крана. Тягач причіплює порожній причіп, який
до цього часу звільняється від конструкцій на майданчику, і транспортує його на
завод. На заводі він залишає пустий причіп і транспортує на майданчик другий
причіп, який заздалегідь укомплектований виробами, а його простої значно
скорочуються.
Якщо важкі елементи перевозять на машинах з напівпричепами (елементи
обпираються одним кінцем на машину, другим –на напівпричіп), то їх кількість
визначається за формулою:
Т
ц
N = (5.4)
tм
28
N = = 2,8 3 шт
10
де, N –кількість транспортних одиниць для перевезення конструкцій, шт.;
Тц –тривалість роботи транспортної одиниці, хв;
tм –час перебування машини на будівельному майданчику, хв.
Тривалість роботи транспортної одиниці Тц визначається як сума витрат часу
на переміщення та навантаження машини і на монтаж конструкцій:
Тц =tn+tн+tм (5.5)
Тц =8+10+10=28 хв
де, tn –час перевезення вантажу, хв:
120 * L
tn = (5.6)
Vср
120 2
t n = = 8 хв
30
де, L –відстань від заводу до будівельного майданчика, км;
Vср –середня швидкість машини, км/год (приймається Vср=30 км/год);
tн –час на завантаження машини конструкціями на заводі (в середньому
приймається по 10 хвилин на один елемент), хв;
tм –час, який витрачається на монтаж всіх елементів без одного і на
розвантажування останнього, хв:
tм=(а-1)*t+tр (5.7)
tм = (1−1)*1,6+10 =10 хв
де, а –кількість елементів, що перевозять за один рейс, шт;
t -час монтажу, який приймається за [40], хв.;
tр –час розвантаження останнього елементу (приймається tр=10 хв).
5.1.9 Складання калькуляції трудових витрат і заробітної плати
Калькуляція трудових витрат є основним документом для техніко
економічного обґрунтування варіантів монтажу та складання технологічних
розрахунків, необхідних для побудови графіка монтажних робіт.
Калькуляція трудових витрат та заробітної плати складається на основі
єдиних норм та розцінок, які діють в будівництві [39,40 ].
Калькуляція трудових витрат та заробітної плати виконують у вигляді
таблиці (таблиця 5.7).
Таблиця 5.7 –Калькуляція трудових витрат
Норма
часу на Трудомісткість,
Обсяг робіт Склад бригади
одиницю люд-год / маш-год
виміру
По ділянках По ділянках
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Монтажник6р
Встановлення 1
Монтажник5р
1
колон в стакани 4−11 110,0 110,0 82 − 2 Монтажник4р
1ел. 5,5 1,1 20 20 - - 1
фундаментів 1−17 22,0 22,0 23 − 4 Монтажник3р
1
вагою до 6 т Монтажник2р
1
Маш.Крана6р
1
Встановлення Монтажник 5р 1
Монтажник 4р 1
колон в стакани 0,8 3− 22 60,2 60,2 45 −08
1ел. 4,3 14 14 - -
Монтажник 3р 2
фундаментів 6 0 −91 12,04 12,04 12 −74
Монтажник 2р 1
вагою до 4т Маш.Крана 6р 1
Замонолічування
0 -894 40,8 40,8 30−396 Монтажник4р 1
колон в стаканах м3 1,2 - 34 34 - -
Монтажник3р 1
фундаменту
Кількість
Професія розряд
Вартість праці на весь обсяг робіт
II
I
Разом
II
I
Разом
Розцінка на одиницю вимірювання
Маш-год
Люд-год
Одиниця виміру
Обґрунтування по ЕНиР § 4-1-4,А,т.2, § 4-1-4,А,т.2, § 4-1-25, А,т.1,2
Найменування робіт
Продовження таблиці 7
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Монтажник6р
1
Монтажник5р
1
Монтаж 4−10 100 100 82 −00 Монтажник4р
1ел. 5 1 20 20 - - 1
кроквяних балок 1−06 20 20 21− 20 Монтажник3р
1
Монтажник2р
1
Маш.Крана6р
1
Зварювання
закладних
10м 4 −19 9,384 9,384 8−548 Електрозварник
елементів 4,6 - 2,04 2,04 - - 1
шва 5р
кроквяної балки
і колони
Монтажник6р
1
Монтажник5р
Монтаж плит 129,6 129,6 1
0−849 91−692 Монтажник4р
1ел. 1,2 0,3 108 108 - -
1
покриття 0−318 32,4 32,4 34 −344 Монтажник3р
1
Монтажник2р
1
Маш.Крана6р
1
Зварювання
закладних
10м 2−37 13,86 13,86 10−949 Електрозварник
елементів плит 3 - 4,62 4,62 - - 1
шва 5р
покриття і
кроквяних балок
Замонолічування
100
швів між
Монтажник 4р
м - 4 9,288 9,288 - - 1
плитами 2−98 37,152 37,152 27 − 678 Монтажник 3р
1
покриття шва
Монтаж Монтажник5р
1
стінових панелей 0,5 Монтажник4р
1−52 80 80 60 −80 1
1ел. 2,0 40 40 - -
Монтажник3р
площею 0 0−53 20 20 21−12 1
Монтажник2р
до 5 м2 1
Маш.Крана6р
1
§ 4-1-8,
§ 4-1-6,В,т.4, § 22-1-1, 14 § 4-1-7,11 § 22-1-1, 3 § 4-1-26,3
А,т.2,1
Продовження таблиці 7
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Монтаж Монтажник5р
1
стінових панелей 3,3 0,7 2− 28 273,9 273,9 Монтажник4р
189 − 24 1
1ел. 83 83 - -
Монтажник3р
площею 0 5 0−795 62,25 62,25 65 −985 1
Монтажник2р
до 10 м2 1
Маш.Крана6р
1
Монтаж Монтажник5р
1
стінових панелей Монтажник4р
3−04 44 44 33− 44
1ел. 4,0 1,0 11 11 - - 1
Монтажник3р
площею 1−06 11 11 11−66 1
Монтажник2р
до 15 м2 1
Маш.Крана6р
1
Зварювання
закладних
10м 3−16 33,28 33,28 26− 291 Електрозварник
елементів колон 4 - 8,32 8,32 - -
шва 4р 1
і стінових
панелей
Герметизація 10м 0−969 27,43 27,43 20− 446
Монтажник4р
1,3 - 21,1 21,1 - - 2
швів шва Монтажник3р
2
Замонолічування
10м 2−37 249,6 748,98 748,98 591− 649 Монтажник 4р 1
із розшивкою 3 - 249,66 - - Монтажник 3р
шва 6
швів 1
Цегляна кладка
3 − 05 627,3 627,3 466− 65 Муляр 4р 1
стін товщиною м3 4,1 - 153 - 153 - Муляр 3р 1
380мм 1пов.
Кладка
2 − 24 33,06 33,06 23−14 Муляр 3р
перегородок 1 м3 3,2 - 10,33 - 10,33 - 2
пов.
§ 4-
§ 4-1-8, § 4-1-8, § 4-1-28,
§ 22-1-1, 8 1-27, § 3-3, А,т3 § 3-3, А,т3
А,т.2,2 А,т.2,2 1,2
5
Продовження таблиці 7
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Монтаж плит
0,7 0,1 31,68 31,68 Монтажник4р
0−509 22 −396 1
перекриття 1 1ел. 44 - 44 -
Монтажник3р
2 8 0−191 7,92 7,92 8− 404 1
пов. Маш.Крана6р
1
Замонолічування
швів між 100
Монтажник4р 1
плитами м 4 3,784 - 3,784 -
2−98 15,136 15,136 11− 276 Монтажник3р 1
перекриття 1 шва
пов.
Встановлення
сх.маршів та 11,76 11,76 Монтажник4р
8 − 56 1
1ел.
2,9 0,7 2 −14 4 - 4 - Монтажник3р
сх.площадок 1 2,94 2,94 3 −12 1
0 − 78 Маш.Крана6р
пов. 4 35 1
Зварюв.закл.
10м 4 − 40 0,567 0,567 0 − 792 Електрозварник
елементів сх.кл. і 3,1 0,18 - 0,18 - 1
шва 4р
пл.1пов 5
Цегляна кладка
3 − 05 635,5 635,5 472− 75 Муляр 4р 1
стін товщиною м3 4,1 - 155 - 155 - Муляр 3р 1
380мм 2пов.
Кладка
2 − 24 33,06 33,06 23−14 Муляр 3р
перегородок 2 м3 3,2 - 10,33 - 10,33 - 2
пов
0,7 0,1 0−509 31,68 31,68 Монтажник4р
22 −396 1
Монтаж плит 1ел. 44 - 44 - Монтажник3р
2 8 0−191 7,92 7,92 8− 404 1
перекриття 2 пов Маш.Крана6р
1
Замонолічування
100
швів між
Монтажник4р
м 4 3,784 - 3,784 - 1
плитами 2−98 15,136 15,136 11− 276 Монтажник3р
шва 1
перекриття 2 пов
§ 4-1- § Е22- § 3-3, § 3-3, § 4-1- § 4-1-
§ 4-1-26,3 § 4-1-10,3
7,11 1-1, 14б А,т3 А,т3 7,11 26,3
Продовження таблиці 7
1 2 3 4 5 6 7 8 9 12 13 14 17 18 19
Встановлення
сх.маршів та 11,76 11,76 Монтажник4р
8 − 56 1
1ел.
2 −14 4 - 4 - Монтажник3р
сх.площадок 2 2,94 0,735 2,94 2,94 3 −12 1
0 − 78 Маш.Крана6р
пов 1
Зварюв.закл. 3,15 4 − 40
10м 0,567 0,567 0 − 792
елементів сх.кл. 0,18 - 0,18 - Електрозварник 4р 1
шва
і пл.2пов
Цегляна кладка
3 − 05 582,2 582,2 433−1 Муляр 4р 1
стін товщиною м3 4,1 - 142 - 142 - Муляр 3р 1
380мм 3пов
Кладка
3 2 − 24 33,06 33,06 23−14 Муляр 3р
перегородок 3 м 3,2 - 10,33 - 10,33 - 2
пов
0−509
Монтаж плит 31,68 31,68 Монтажник4р
22 −396 1
1ел. 0,72 0,18 0−191 44 - 44 -
Монтажник3р
перекриття 3 пов 7,92 7,92 8− 404 1
Маш.Крана6р
1
Замонолічування
швів між 100м Монтажник4р 1
4 3,784 - 3,784 -
плитами шва 2−98 15,136 15,136 11− 276 Монтажник3р 1
перекриття 3 пов
Встановлення
сх.маршів та Монтажник4р 1
11,76 11,76 8 − 56
1ел. 2 −14 4 - 4 -
Монтажник3р 1
сх.площадок 3 2,94 0,735 2,94 2,94 3 −12
0 − 78 Маш.Крана6р 1
пов
§ Е22-1-1, § 3-3, § 3-3, § 4-1-
§ 4-1-10,3 § 4-1-26,3 § 4-1-10,3
14 А,т3 А,т3 7,11
Продовження таблиці 7
1 2 3 4 5 6 7 8 9 12 13 14 17 18 19
Зварюв.закл.
10м 3,15 4 − 40 0,567 0,567 0 − 792
елементів сх.кл. 0,18 - 0,18 - Електрозварник 4р 1
шва
і пл.3пов
Цегляна кладка
3 − 05 586,3 586,3 436−15 Муляр 4р 1
стін товщиною м3 4,1 - 143 - 143 - Муляр 3р 1
380мм 4пов
Кладка
2 − 24 33,06 33,06 23−14 Муляр 3р
перегородок 4 м3 3,2 - 10,33 - 10,33 - 2
пов
0−509
Монтаж плит 33,12 33,12 Монтажник4р
23 − 414 1
1ел. 0,72 0,18 0−191 46 - 46 -
Монтажник3р
покриття 4 пов. 8,28 8,28 8−786
Маш.Крана6р 1
1
Замонолічування
швів між 100м Монтажник4р 1
4 3,956 - 3,956 -
плитами шва 2−98 15,824 15,824 11− 789 Монтажник3р 1
покриття 4 пов
4400 ,115 1671,434 2728,681 3292 − 599
318,934 216,842 102,092 307 −102
§ Е22-1- § 3-3, § 3-3, § 4-1- § 4-1-
1, 14 А,т3 А,т3 7,11 26,3
5.1.10 складання таблиці технологічних розрахунків
Технологічні розрахунки складаються на основі даних калькуляції трудових
витрат та заробітної плати (див. таблицю 5.7) і є основою для побудови графіка
виконання робіт.
Для побудови графіка виконання робіт в таблиці повинні бути відображені
усі процеси в повному обсязі і в технологічній послідовності їх виконання:
• Монтаж колон
• Замонолічування стиків колон з фундаментами
• Монтаж підкранових балок
• Зварювання закладних елементів підкранових балок з колонами
• Монтаж кроквяних балок
• Зварювання закладних елементів кроквяних балок і колон
• Зварювання закладних елементів кроквяних балок і плит покриття
• Заливання швів плит покриття
• Монтаж стінових панелей
• Зварювання закладних елементів стінових панелей і колон
• Заповнення швів стінових панелей з герметизацією та розшивкою
Дані заносять до таблиці 5.8
Таблиця 5.8 –Таблиця технологічних розрахунків
Тривалість
Трудомісткість робіт по ділянках Склад бригади
Обсяг робіт робіт по
люд-днів/маш-змін (ланки)
ділянках, змін
По ділянках I II
I II
I II
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Монтажник6р
1
Монтажник5р
20,76 20 20 1
34 34 - - - Монтажник4р
1ел. 4 - 2
4,15 4 4 1
Монтажник3р
1
Монтажник2р
1
Маш.Крана6р
1
Кількість робочих змін за добу
Кількість
Професія, розряд
Прийнята трудомісткість на весь обсяг робіт,
люд-год/маш-змін
Прийнята
Нормативна
Прийнята
Нормативна
Разом
Одиниця виміру
Найменування робіт із посиланням на пункти
Монтаж колон
калькуляції
Продовження таблиці5.8
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
4,98 5 5
3 34 34 - - - Монтажник4р 1
м 3 - 1
Монтажник3р 1
Монтажник6р
1
Монтажник5р
28 30 30 1
128 128 - - - Монтажник4р
1ел. 1 6 - 2
6,39 6 6 Монтажник3р
1
Монтажник2р
1
Маш.Крана6р
1
10м 1,14 1 1
2,04 2,04 - - - Електроз-
шва варник 5р 1 1 - 1
Монтаж
Замонолічування стиків Зварювання закладних елементів
кроквяних балок і
колон з фундаментом кроквяних балок і колон
плит покриття
Продовження таблиці 5.8
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
10м 1,69 2 2
4,62 4,62 - - - Електроз-
шва варник 5р 1 2 - 1
100м
9,288 9,288 - - - Монтажник4р 1 2 - 1
4,53
шва 4 4 Монтажник3р
1
Монтажник5р
1
48,52 44 44 Монтажник4р
1ел. 134 134 - - - 1 11 - 2
11,37 11 11 Монтажник3р
1
Монтажник2р
1
Маш.Крана6р
1
Зварювання закладних
Замонолічування швів плит
елементів кроквяних Монтаж стінових панелей
покриття
балок і плит покриття
Продовження таблиці 5.8
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
4,06 4 4
10м 8,32 8,32 - - - Електроз-
шва варник 4р 1 4 - 1
10м 94,68 95 95
270,76 270,76 - - - Монтажник4р
3 16 - 1
шва Монтажник3р
3
76,5 76 76 Муляр 4р 3
м3 153 - 153 - - Муляр 3р 3 - 13 1
4,03 4 4
м3 10,33 - 10,33 - - Муляр 3р 2 - 2 1
Зварювання закл. Заповнення швів стін.
Цегляна кладка стін Кладка перегородок
елементів колон і панелей з герметизацією
товщиною 380мм 1пов. 1пов.
стінових панелей та розшивкою
Продовження таблиці 5.8
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
5,29 5 5 Монтажник4р
1 ел. 48 - 48 - - 2
Монтажник3р - 1 2
1,24 1 1 3
Маш.Крана6р
1
100м
3,784 - 3,784 - - Монтажник4р - 2 2
1,84
шва 2 2 1
Монтажник3р
1
77,5 78 78 Муляр 4р 3
м3 155 - 155 - - Муляр 3р 3 - 13 1
4,03 4 4
м3
10,33 - 10,33 - - Муляр 3р 2 - 2 1
Монтаж плит Замонолічування Цегляна кладка стін
Кладка
перекриття і сх.кл. швів між плитами товщиною 380мм
перегородок 2пов.
і маршів1 пов. перекриття 1 пов. 2пов.
Продовження таблиці 5.8
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
5,29 5 5 Монтажник4р
1 ел. 48 - 48 - - 2
Монтажник3р - 1 2
1,24 1 1 3
Маш.Крана6р
1
100м
3,784 - 3,784 - - Монтажник4р - 2 2
1,84 1
шва 2 2 Монтажник3р
1
71 71 71 Муляр 4р 3
м3 142 - 142 - - Муляр 3р 3 - 12 1
4,03 4 4
м3 10,33 - 10,33 - - Муляр 3р 2 - 2 1
Монтаж плит Замонолічування Цегляна кладка стін
Кладка перегородок
перекриття і сх.кл. швів між плитами товщиною 380мм
3пов.
і маршів2 пов. перекриття 2 пов. 3пов.
Продовження таблиці 5.8
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
5,29 5 5 Монтажник4р
1 ел. 48 - 48 - - 2
Монтажник3р - 1 2
1,24 1 1 3
Маш.Крана6р
1
100м
3,784 - 3,784 - - Монтажник4р - 2 2
1,84
шва 2 2 1
Монтажник3р
1
71,5 72 72 Муляр 4р 3
м3 143 - 143 - - Муляр 3р 3 - 12 1
м3 4,03 4 4
10,33 - 10,33 - - Муляр 3р 2 - 2 1
Монтаж плит Замонолічування Цегляна кладка стін
Кладка перегородок
перекриття і сх.кл. швів між плитами товщиною 380мм
4пов.
і маршів3 пов. перекриття 3 пов. 4пов.
Продовження таблиці 5.8
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
4,04 4 4 Монтажник4р
1 ел. 46 - 46 - - 1
Монтажник3р - 1 2
1,01 1 1 1
Маш.Крана6р
1
100м
3,956 - 3,956 - - Монтажник4р
1 - 2 2
1,93
шва 2 2 Монтажник3р
1
203,83 332,52 533
26,44 12,18 37
Замонолічуван
ня швів між
Монтаж плит
плитами
покриття 4 пов.
покриття 4
пов.
5.1.11 визначення кількості кранів у комплекті
Кількість кранів у комплекті визначається за формулою:
Т
n = н (5.8)
kм *Т з
37
n = = 0,7
0,3* 4 * 22 * 2
де, Тн –нормативна тривалість роботи кранів, прийнята за таблицею
технологічних розрахунків у машино-годинах;
Тз –заданий термін будівництва будівлі аналогічного типу, приймається за
нормами тривалості будівництва [40 ].
kм –коефіцієнт, що враховує частку монтажу від загального терміну
будівництва, kм=0,3.
Для монтажу одноповерхової промислової споруди мінімально необхідний
1 кран, але попередньо вибрані 1 кран на гусеничному та 1 на автомобільному
ходу.
5.1.12 Визначення техніко – економічних показників варіантів монтажу
До техніко–економічних показників, за якими проводяться порівняння
варіантів монтажу, відносять:
• Собівартість монтажу 1 т(м3) конструкцій у гривнях;
• Трудомісткість монтажу 1 т(м3) конструкцій в люд-год;
• Тривалість монтажу (зайнятість кранів) у змінах.
Собівартість монтажу 1 т(м3) конструкцій визначають за формулою:
С
C з
пр = (5.9)
V
де, Сз –загальна собівартість монтажу всіх конструкцій, грн./т(м3), яку
визначають за формулою:
n
Cз =1,08 (C і і
маш−год Тн ) +1,5З (5.10)
i=1
де, С і
м аш−год -собівартість однієї машино-години роботи крана кожної марки, грн.,
яка визначається за формулою:
С С
і од р
Cмаш−год = + + Еекс (5.11)
Тн Т р
де, Сод –одноразові витрати на доставку машин на будівельний майданчик,
монтаж, демонтаж і пробний пуск, грн. (Додаток М [39]);
Тн –кількість годин роботи крана за нормами (таблиця 5.9), маш-год;
Ср –річні витрати на капітальний ремонт та амортизаційні відрахування,
грн. (Додаток М);
Тр –кількість годин роботи на об’єкті за рік відповідно до встановленого
режиму, год (Додаток М [39]);
Еекс –експлуатаційні витрати за час роботи і-ої машини, включаючи витрати
на мастильні матеріали, паливо, а також заробітну плату машиністів і робочих, які
виконують змінний технічний догляд за машиною, год (Додаток М [39]);
З -загальна заробітна плата робочих, що виконують ручні процеси, грн.
(ДодатокМ [39]);
V –обсяг монтажних робіт, м3.
Таблиця 5.10 –Вихідні дані для розрахунку собівартості монтажу 1т (м3)
конструкцій
1 2 3 4 5 6 7
I варіант
27,25 3345 1140,7 6728,7 6,19 3292,599
38,62 3360 70,18 6283,2 5,852 3292,599
II варіант
27,25 3345 2129,6 12345,3 8,35 3292,599
11,37 3360 228,932 91548,6 7,469 3292,599
Варіант І:
1140 .7 6728,7
C 11
ìàø −ãîä = + + 6,19 = 50,01грн.
27,25 3345
70,18 6283,2
C 11
ìàø −ãîä = + + 5,852 =13,89 грн.
11,37 3360
Ñç =1,08 (50,01 27,25 +13,89 11,37) +1,53292,599 = 6581,26 грн
6581,26
Co = = 0,43 грн/м3
15163
МКТ 6-45 СКГ 63/100 КС-5363 МКГ-40 Марка крана
Нормативна кількість
годин роботи крана,
Тн, год
Кількість годин роботи
крана за рік, Тр, год
Одноразові витрати,
Сод,грн
Річні витрати, Ср, грн
Експлуатаційні витрати,
Еекс, грн
Заробітна плата
робочих, зайнятих на
ручних роботах, грн
Варіант 2:
21 2129 ,6 12345 ,3
Cм аш−год = + + 8,35 = 90,19 грн.
27,25 3345
228,932 91548 ,6
C12
м аш−год = + + 7,469 = 54,85 грн.
11,37 3360
Сз =1,08 (90,19 27,25 + 54,85 11,37) +1,53292,599 = 8266,73 грн
8266 ,73
Co = = 0,55 грн/м3
15163
Трудомісткість монтажу 1т(м3) конструкції визначають за формулою:
Q +(Qі +Qі +Qі )
p м м.д д
qo = (5.12)
V
де, Qр –витрати праці робітників (монтажників, арматурників, бетонників
тощо), які виконують роботи за допомогою крана (таблиця 5.7), люд-год;
Q і
м -витрати праці машиністів і робітників, які обслуговують крани
(таблиця 5.7), люд-год:
Qм = mi T і
н (5.13)
де, mi –кількість робітників, що обслуговують крани, чол;
T і
н -кількість годин роботи кожної машини, год;
Q і
м.д -витрати праці на монтаж і демонтаж кранів, люд-год (Додаток М [39]);
Q і
д -витрати праці на перевезення крана, люд-год (Додаток М [39]).
Для зручності розрахунків вихідні дані заносять до таблиці 5.11.
Таблиця 5.11 –Розрахункові дані для визначення трудомісткості монтажу
конструкцій
Витрати праці на Витрати праці на
Витрати праці Витрати праці
монтаж і перевезення
Марка крана робітників, Qр, монтажників, Qм,
демонтаж, Qм.д.., кранів,
люд-год люд-год
люд-год Qд, люд-год
1 2 3 4 5
Варіант І
МКГ-40 3292,599 27,25 228 20
КС 5363 3292,599 11,37 101 7
Варіант ІІ
СКГ-63/100 3292,599 27,25 358 29
МКТ-6-45 3292,599 11,37 48 8
Варіант І:
3292,599 + (27,25 + 228 + 20 +11,37 +101 + 7)
qo = = 0,24 люд-год/м3
15163
Варіант ІІ:
3292,599 + (27,25 + 358 + 29 +11,37 + 48 + 7)
qo = = 0,25 люд-год/м3
15163
Тривалість роботи (зайнятість кранів) визначаємо за формулою:
n
T =T +T і (5.14)
н м.д
i=1
де, Тн –витрати машинного часу в змінах (таблиця 5.8);
T і
м.д -тривалість монтажу та демонтажу кранів, змін (Додаток М [39] ).
Варіант І: Т=36+7+4=47 змін;
Варіант ІІ: Т=36+9+2=47 змін.
Визначені техніко – економічні показники заносять до таблиці 5.12
Таблиця 5.12 –Техніко – економічні показники варіантів монтажу
Одиниця Значення показників за варіантами
Назва показників
вимірювання I II
1. Собівартість монтажу 1т (м3)
грн/м3 0,43 0,55
конструкцій
2. Трудомісткість монтажу люд-год/м3 0,24 0,25
3. Тривалість роботи кранів змін 47 47
За техніко – економічними показниками І варіант монтажу є найдешевшим,
має найменшу трудомісткість монтажу і найменшу тривалість зайнятості кранів.
Кран КС 5363 монтує всі конструкції.
5.1.13 Визначення техніко – економічних показників проекту
Таблиця 13 –Техніко –економічні показники проекту
Одиниця Величина
Найменування показників
вимірювання показника
1.Тривалість монтажних робіт змін 55
2.Трудомісткість монтажу 1 м3 конструкцій люд-дні 536
3.Середня продуктивність монтажників м3/ люд-дні 28,27
4.Витрати машино-змін на 1 м3 конструкцій маш-змін/м3 0,003
5.Середня продуктивність кранів м3 /маш-змін 392,62
6.Загальна собівартість монтажу 1 м3 конструкцій 6581,26
7.Заробітна плата грн 3292,599
5.1.14 Розробка заходів з безпеки життєдіяльності при проведенні монтажних
робіт
1. При монтажі конструкцій в темний час (друга зміна) передбачити
освітлення робочих місць переносними прожекторними установками.
2. Вибрати таку послідовність монтажу, яка забезпечувала б стійкість і
міцність окремих конструктивних елементів та змонтованих частин будівлі на
будь –якій стадії робіт.
3. Вибрати монтажні пристрої (захватні, для тимчасового закріплення
конструкцій, для проведення монтажних робіт на висоті), які забезпечували б
безпечні умови роботи монтажників.
4. Вибрати способи складування збірних конструкцій (розміщення штабелів,
їх висота, наявність прокладок, влаштування проїздів, проходів, забезпечення
відповідного доступу тощо).
6 Охорона праці та безпека в надзвичаних ситуаціях робітників на
об’єкті
6.1 Аналіз умов праці та безпека в надзвичайних ситуаціях робітників
на об`єкті
При будівництві центру обслугогування автомобільного транспорту для
забезпечення безпеки на об’єкті дотримуються нижче зазначених вказівок, [42].
Будівельний майданчик огороджується парканом, на в’їзді до будівельного
майданчика встановлюють дорожні знаки, схема руху транспорту, знаки безпеки.
Перед початком земляних робіт організовується водовідвід з території. При
роботі у темний період територія будівельного майданчика освітлюється
прожекторами. Газові балони зберігаються під навісом окремо з киснем і
горючеми газами з огорожею під замком. Для роботи з машинами та
механізмами допускаються робочі не молодші 18 років, які пройшли навчання,
інструктаж і медогляд. Також перед початком земляних робіт встановлюють
знаки, які вказують на місця розташування підземних комунікацій. Розробка
ґрунту в безпосередній близькості від лінії діючих підземних комунікацій
допускається тільки лопатами без різких ударів, користуватися ударними
інструментами (ломи, кирки, клинки і пневматичні інструменти) забороняється.
Земляні роботи виконуються згідно проекту виконання робіт з урахуванням
наявності існуючих споруд.
Особлива увага звертається на те, що до початку розробки ґрунту виконують
всі заходи щодо відведення поверхневих і грунтових вод. Провадження робіт у
виїмках з укосами в місцях, які зазнавали зволоження, дозволяється тільки після
ретельного огляду майстром стану ґрунту укосів і вживання відповідних заходів
безпеки. При закладанні траншей і котлованів без кріплень в межах призми
обвалення ґрунту забороняється складування обладнання, матеріалів, установка
механізмів, рух машин, прокладка рейкових шляхів і т. д.
Для спуску або підйому робітників в котловани застосовують драбини
шириною не менше за 0,75 м з поручнями, а для спуску і підйому робітників у
вузькі траншеї — приставні сходи з врізаними сходинками. Спуск робітників в
котловани і траншеї по розпірках кріплень не допускається. У місцях переходу
робітників через траншеї глибиною більше за 1 м, влаштовують перехідні містки
шириною не менше за 0,6 м з поручнями на висоті 1,1 м. Перед спуском
робітників в траншеї, шурфи, котловани глибиною більше за 1,3 м і при настанні
відлиги майстр перевіряє стійкість укосів, кріплення і вживає заходів по
забезпеченню безпеки робіт.
Для забезпечення проведення робіт у нічний час доби влаштовують штучне
освітлення, [43].
Випадки виробничого травматизму при проводженні земляних робіт можливі
також через мимовільне переміщення будівельних машин і механізмів, втрату
машинами стійкості і недостатньої кваліфікації робітників, керуючих машинами,
[42].
При веденні робіт ґрунт, що виймається з траншеї або котловану,
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
розміщують з одного боку на відстані не менше за 0,5 м від брівки виїмки.
Валуни, камені, відшаровування ґрунту, виявлені на укосах виїмки, видаляють.
При розробці грунту екскаватором в зоні розташування підземних
комунікацій дозволяється розпочинати роботи лише з письмового дозволу
організацій, які експлуатують ці комунікації та під наглядом виконроба або
майстра, [36].
Виємки, що розробляються в місцях, де мається рух людей або транспорту,
огороджують.
Грунт, виданий з виємки, розташовують на відстані не меньше 0.5 м від
брівки. Забороняється встановлення і рух будівельних машин і механізмів в
межах призми обвалення грунту.
Під час роботи екскаватора робітникам забороняється знаходитись під його
ковшом або стрілою, проводити будь-які роботи з боку забою.
Однією з найважливіших умов безпечного монтажу фундаментів,
фундаментних балок, колон являється правильна експлуатація монтажних
кранів, вантажозахоплюючих пристроїв, які забезпечують їх стійкість і
надійність, [42].
Для забезпечення необхідної стійкості монтажний кран встановлюють на
надійну і ретельно вивіряну основу. Крім того, сталеві канати кранів періодично
перевіряються. Стропи, захоплюючі пристрої та інші такелажні пристосування
періодично випробовують і при необхідності вибраковують. Перед початком
робіт і в процесі монтажа такелажні пристрої випробовують подвійним
навантаженням.
Перед монтажними роботами перевіряють надійність петель для строповки
вантажа. Забороняється під час перерв залишати вантаж піднятим.
При вітрі силою більше шести балів монтажні роботи, пов’язані з
використанням кранів, завершують.
При вітрі більше п’яти балів завершують монтаж великих панелей, які
мають велику парусність.
Для забезпечення проведення робіт у нічний час доби влаштовують штучне
освітлення: висота підвісу світильників над рівнем робочого майданчика не
нижче 2,5 м. При неможливості виконання цієї вимоги - напруга в
освітлювальній мережі не більше 72 В. Створювана штучна освітленість
становить, [42]:
⎯ робочої дільниці - не менше 25 лк;
⎯ площі складування - 10 лк;
⎯ під'їзні шляхи - 1 лк;
⎯ З агальне освітлення - 2 лк.
Для забезпечення безпечних умов роботи в зимових умовах додержуються
наступних заходів, [43]:
1. Під'їзні шляхи і пішохідні доріжки своєчасно очищають від снігу і
посипають піском або золою.
2. Місця складування будівельних матеріалів повністю очищають від снігу
і льоду. Інакше штабелі конструкцій при підтаванні можуть обвалитися і
доведеться викликати НВ.
3. Періодично видаляють крижані бурульки які утворилися, над входами в
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
будівлі, тротуарами, місцями проходів і проїздів.
4. Щоб уникнути обвалення покрівель від снігового навантаження дахи
очищають від снігу і льоду, заздалегідь захистивши небезпечну зону скидання
снігу.
5. Для захисту робітників від несприятливих метеорологічних умов
передбачають приміщення для обігріву працюючих розмірами, визначеними з
розрахунку 0,1 м2 на одну людину в найчисленнішій зміні, але не менше 8 м2.
Температура повітря в цих приміщеннях складає не нижче за +22оС.
При влаштуванні покрівлі робітники, зайняті приготуванням покрівельних
мастик і підготовкою рулонних матеріалів, мають спецодяг, захисні окуляри і
респіратори.
Покрівельні мастики готують на спеціальних майданчиках, віддалених не
меньше ніж на 50 м від вогненебезпечних будов і не меньше ніж на 15 м – від
брівки траншеї або котловану, [43]. Котли для варки бітумних мастик щільно
закриваються кришками, їх заповнюють не більше ніж на ¾ об’єму. Біля котла
знаходиться комплект протипожежних засобів. Заборонено використовувати
відкритий вогонь в радіусі 50 м від місця змішування бітума з органічними
розчинниками. При змішуванні розігрітий бітум вливають в розчинник, а не
навпаки.
Місця проведення тимчасових зварювальних та інших вогняних робіт
визначаються тільки письмовим дозволом особи, відповідальної за пожежну
безпеку об'єкта, - керівника установи, цеха, лабораторії, майстерні, складу і т.п.
При роботі на даху робітники надягають спецодяг, спецвзуття та запобіжні
паски.
Вогненебезпечні малярні склади зберігають тільки в спеціальних
вогнестійких приміщеннях.
Приготування малярних складів із шкідливими і вогненебезпечними
речовинами ведуть робітники, які пройшли спеціальне навчання. Робітники
захищені респіраторами, захисними окулярами, нешкідливими миючими
засобами, захисними пастами.
При виконанні бетонних робіт заземляють корпуса вібраторів. При цьому
мають на увазі, що, не дивлячись на низьку напругу (36 В), при роботі з
вібраторами без дотримання вимог техніки безпеки не виключається
можливість враження робітників струмом, [36].
При проведенні електропрогріву в зимовий час, окрім обмеження доступу
людей до місця прогріву шляхом встановлення огорожі та попереджуючих
знаків, в зоні прогріву вмикають червону сигнальну лампу. Бетонування, а також
всі роботи, пов’язані з перемиканням електродів, замірами температури,
полагодженням лінії та інше, проводяться лише при вимкнутому струмі.
Бетононасоси встановлюються в приямках з таким розрахунком, щоб навколо
них залишались проходи шириною не менше 1м. При продувці бетоновода (в
зимовий час) стиснутим повітрям робітники не наближуються до вихідного
отвору бетоноводу на відстань меньше 10м.
При монтажних роботах особлива увага звертається на роботу гусеничного
крану. Безпека його використання забезпечується відповідністю вантажно-
технічних характеристик крану масі вантажів, виконням вимог по влаштуванню
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
та експлуатації підкранових шляхів, охорони небезпечної зони, зупиненню крана
при грозі та при вітрі більше 15 м/с.
При застосуванні механізованих засобів випробовувати монтажні пристрої.
Складування матеріалів і конструкцій виконувати з урахування
протипожежних відстаней, висотою не більше передбаченої нормативними
вимогами для даного матерілу.
Транспортування важких вантажів, великогабаритних вантажів, а також
небезпечних вантажів виконується спецтранспортом із погодженням в ДАІ.
Таким вантажем є баштовий кран в транспортувальному положенні.
При виконанні кам’яних робіт необхідно суворо дотримуватись правил
техніки безпеки, що регламентовані в [ 36 ].
Риштування повинні відповідати встановленим вимогам в частині міцності
та стійкості. Настили риштувань огородити поручнями висотою не нижче ніж 1
м із бортовою дошкою. Навантаження на риштування не повинні перевищувати
допусків.
При кладці із внутрішніх риштувань стін висотою більше 7 м по всьому
периметру будівлі необхідно влаштовувати захисні козирки у вигляді настилу на
кронштейнах. Перший ряд козирків улаштовують на висоті не більше 6 м від
рівня землі, а послідуючі через кожні 6-7 м. Над входами в сходинкові клітини
влаштовують суцільні навіси розміром у плані не менше 22 м.
При складуванні на будівельному майданчику цеглу в пакетах на піддонах
укладати не більше ніж у два яруси, у контейнерах – в один ярус, без
контейнерів – висотою не більше 1.7 м, [36].
До засобів колективного захисту, що застосовуються при веденні робіт
перед’являються такі вимоги, [42]: засоби колективного захисту виготовляють за
технічною документацією, яка розроблена та затверджена у встановленому
порядку; перед початком експлуатації засоби колективного захисту випробувати
статичним навантаженням, первищеним за нормативну на 20%, а під’йомні
підмостки, крім того, динамічним навантаженням, первищеним над
нормативним на 10%; випробовування виконати за методикою, яка вказана в
ППР, або в інструкціях по експлуатації; час статичного навантаження
приймається не менше 10 хв; результати випробування вважаються
задовільними, якщо після них візуально не замічено руйнування деталей, тріщин
в елементах та вузлах їх кріплення, а також значних деформацій несучих
елементів засобів колективного захисту. За результатами випробувань склсти
акт, який зберігається до використання строку експлуатації засобів колективного
захисту.
До монтажних та пов’язаних з ними робіт допускаються робочі, що пройшли
курс навчання правилам безпеки при веденні монтажних робіт та перевірку
знань спеціальною екзаменаційною комісією, [43].
До висотних робіт допускаються монтажники та електрозварювальники, що
мають довідку про проходження медичного огляду, який вони проходять двічі на
рік. До верхолазних робіт допускаються монтажники, що мають розряд не нижче
четвертого та стаж роботи не менше одного року. При верхолазних роботах
робочі прикріплюються до міцно встановлених елементів конструкцій за
допомогою запобіжних поясів із швидкоз’ємними карабінами. При переході від
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
вузла до вузла конструкції,що монтується робочі прикріплюють карабін
запобіжного поясу до натягнутого страхувального тросу.Незалежно від
характеру виконуваних робіт усі робочі, що беруть участь у монтажних роботах,
повинні носити каски, що запобігають від ушкоджень при падінні предметів з
верхніх монтажних горизонтів, [43].
З метою створення необхідних умов для безпечного виконання робіт на
будівельному майданчику та будівлі, що монтується, влаштувати
попереджувальні написи, виділені небезпечні зони, прорізи огороджені, а робочі
місця при виконанні робіт у вечірній час та вночі – повинні бути освітлені, [42].
У відповідності з діючими нормами стропи, захвати та інші такелажні
пристрої слід періодично перевіряти та при необхідності відбраковувати. Перед
початком роботи такелажні пристрої випробують подвійним навантаженням.
При виконанні штукатурних робіт та в процесі просушування штукатурки в
приміщеннях необхідно підтримувати температуру в межах від 10С до 20С.
Приготування, транспортування та зберігання штукатурного розчину в
зимовий час повинно бути організовано таким чином, щоб при нанесенні на
поверхню, що оштукатурюється він мав температуру не нижче 8С.
До малярних робіт з речовинами 1-го та 2-го класу шкідливості не
допускаються підлітки та жінки.
Захистом від шуму є поперше засоби індивідуального захисту: протишумні
шоломи, навушники і вкладиші. Можуть бути рекомендовані наступні типи
засобів індивідуального захисту, [42]:
- протишумні навушники ВЦНІІОТ-2;
- протишумні вкладиші ФПОШ "Беруши".
Застосування вкладишів допустимо при рівнях звука не вище 100 дБА,
навушників - 110 дБА.
Засоби захисту від вібрацій , [27]. Для забезпечення віброізоляції
влаштовують розриви між елементами конструкцій або усувають тверді зв'язки
між ними, а також уникають подібності частот власних коливань системи і
частот сил, що її збурюють.
Для вібропоглинання на вібруючі елементи машини або механізмів
наносять в'язкі або пружні матеріали, яким притаманні значні внутрішні втрати.
До таких матеріалів відносяться антивібрит, агат, сендвічні конструкції, СКЛ-25
та інш. Зниження вібрації таким чином досягає 2-10 дБ в смузі частот 31,5-8000
Гц. Засобами індивідуального захисту від вібрації є: черевики, рукавиці,
виготовлені із віброзахисних матеріалів цілком або в місцях з'єднання з
вібруючою поверхнею, [36].
Захист від ультра- та інфразвука, [42]. Захист від ультразвукових коливань
здійснюється тими ж методами, що і захист від шуму. Основну увагу потрібно
приділяти усуненню безпосереднього контакту робітників з коливними
середовищами. Ультразвукове технологічне устаткування ізолюють кожухами
або звукоізолюючими камерами. Внутрішні поверхні камер облицьовуються
звукопоглинаючими матеріалами. Робочі місця можна екранувати. Для
поглинання енергії ультразвука рекомендуються матеріали, подібні до
застосовуваних при зниженні шуму, але з більшою ефективністю на високих
частотах.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Труднощі захисту від інфразвукових хвиль полягають в тому, що стіни і
великі елементи конструкцій починають вібрувати в ритмі інфразвука і не чинять
йому ніякого опору. Інфразвук практично не послаблюється перешкодами, тому
основною задачею захисту людини від шкідливого впливу інфразвука є
виключення чи ослаблення його генерування в самому джерелі. Ефективними
заходами від інфразвука є також застосування методів зниження вібрацій.
6.2 Техніка безпеки при зварювальних роботах в колодязях,
каналах, металевих ємностях
До самостійного виконання зварювальних робіт і газорізальних робіт
допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичну комісію,
спеціальне технічне навчання, склали іспит і мають відповідні посвідчення.
Жінки до виробництва зварювальних робіт усередині ємності (котлах,
цистернах, баках) не допускаються.
Перед допуском до роботи зварник проходить інструктажі вступний і за
технікою безпеки на робочому місці, а в подальшому - повторні інструктажі з
техніки безпеки не рідше 1 разу на три місяці. Повторна перевірка знань
газозварника проводяться 1 раз в12 місяців.
Зварювальник повинен виконувати вимоги безпеки, [43]:
-Правила внутрішнього розпорядку особливо в частині заборони перебування
на роботі в стані алкогольного або наркотичного збудження;
-Правила пожежної безпеки;
-Правила особистої гігієни;
-Тривалість робочого часу зварника не повинна перевищувати 40ч на
тиждень;
-Тривалість щоденної роботи визначається правилами внутрішнього
трудового розпорядку або графіком змінності, які затверджує роботодавцем за
погодженням з профспілковим комітетом.
Не дозволяється проводити електрозварювальні роботи всередині ємностей
при температурі повітря вище 43 -0С без застосування спеціальних засобів
індивідуального захисту для забезпечення ефективного теплозахисту і подавання
чистого повітря до працівника.
Забороняється працювати біля неогороджених або незакритих люків,
прорізів, колодязів.
Перед спусканням в закриті ємності через люк працівник повинен
переконатися, що кришка люка надійно закріплена у відкритому положенні.
Роботи зі зварювання металів в закритих ємностях повинні виконуватися за
умов:
- наявності контрольних постів для спостереження за роботою працівника;
- наявності люків для прокладання комунікацій та евакуації працівника;
- безперервної роботи місцевої витяжної вентиляції і засобів, які
унеможливлюють накопичення шкідливих речовин у повітрі робочої зони вище
граничнодопустимих концентрацій і кисню менше 19 % (за об’ємом);
- наявності у зварювальному устаткуванні автоматичного відключення
подавання захисного газу і напруги холостого ходу в разі розриву зварювального
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
кола;
- забезпечення працівника рятувальними засобами та засобами
індивідуального захисту.
Під час зварювання металів в закритих ємностях працівник повинен мати
рятувально-запобіжний пояс з канатом, кінець якого знаходиться у спостерігача,
а також рятувальні лямки. Спостерігач повинен підтримувати постійний зв'язок з
працівником.
Не дозволяється виконувати зварювання металів всередині закритих
ємностей (в цистернах, резервуарах, баках) без вентиляції.
Під час зварювання металів всередині закритих ємностей повинен
використовуватися місцевий відсмоктувач біля зварювальної дуги або установка
загального вентилювання з обов’язковим використанням вентиляторів високого
тиску і гнучких рукавів. Довжина і діаметр шлангів обираються так, щоб повний
опір всієї системи становив 2000-2500 кг/м-2.
Мінімальний повітрообмін на один електрозварювальний пост повинен
становити 2000 м-3/год.
Під час зварювання в закритих ємностях (газгольдерах, цистернах) та в разі
унеможливлення улаштування місцевої витяжки повинно забезпечуватися
подавання чистого повітря за допомогою гнучкого шланга безпосередньо до
працівника. В зимовий період повітря повинно підігріватися до температури 20-
22 -0С.
Об’єм поданого повітря визначається залежно від відстані між патрубком,
через який подається повітря, і працівником, [43]:
- до 3000 м-3/год - при відстані не більше 1,5 м;
- до 6000 м-3/год - при відстані - 1,5-3 м.
При улаштуванні витяжки із закритих ємностей, не наближеної до місця
зварювання, об’єм повітря, що видаляється, повинен бути не менше 2000 м-3 на 1
кг витратних електродів.
Працівники під час виконання робіт повинні дотримуватися вимог Інструкції
з охорони праці під час виконання монтажних робіт інструментами і пристроями,
затвердженоїнаказом Міністерства праці та соціальної політики України від 5
червня 2001 року № 254, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 20 липня
2001 року за № 616/5807 (НПАОП 0.00-5.24-01) та наказ Міністерства
надзвичайних ситуацій України № 1425 від14.12.2012 «Про затвердження
Правил охорони праці під час зварювання металів».
Вимоги безпеки до процесів при ручному дуговому зварюванні
Ручне дугове зварювання повинно здійснюватися на стаціонарних постах,
обладнаних пристроями місцевої витяжної вентиляції.
В разі унеможливлення виконувати зварювання металів на стаціонарних
постах для локального видалення пилу і газоподібних компонентів аерозолю від
зварювальної дуги повинні застосовуватися місцеві відсмоктувачі.
Робочі місця, розташовані на висоті понад 1,3 м від рівня землі або
суцільного перекриття, повинні бути обладнані відповідно до , [43].
Одночасна робота на різних висотах по одній вертикалі дозволяється за
наявності захисту працівників, які працюють на нижніх ярусах, від бризок
металу, випадкового влучення недогарків та інших предметів.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Не дозволяється розміщувати горючі матеріали в радіусі менше 5 м, а
вибухонебезпечні матеріали і устаткування (газогенератори, газові балони) -
менше 10 м від місця проведення електрозварювальних робіт.
Не дозволяється зварювати посудини і трубопроводи, які знаходяться під
тиском, або містять рідини.
Під час виконання робіт зі зварювання металів усередині виробів,
розміщених у приміщенні, швидкість руху повітря на робочому місці повинна
становити 0,7-2,0 м/с. Температура повітря, що подається вентиляційними
установками, не повинна бути нижче 20 -0C.
Повітря, яке видаляється витяжними установками під час зварювання металів
усередині виробів, повинно відводитися за межі приміщення.
В разі унеможливлення улаштування місцевої витяжки або загального
вентилювання усередині ємностей необхідно передбачити примусове подавання
під маску зварника чистого повітря об’ємом 6-8 м-3/год, у холодний період року
чисте повітря повинно підігріватися до температури не нижче 18 -0C.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
Після отримання завдання в бригадира або керівника робіт газозварник
зобов'язаний, [42,43]:
-Перевірити наявність і справність засобів індивідуального захисту, Одягти
їх, застебнути манжети рукавів костюма, при цьому піджак костюма має бути
заправлений в брюки, а брюки повинні бути випущені поверх черевиків;
-Підготувати необхідні засоби індивідуального захисту (азбестові або
брезентові нарукавники при виробництві стельової зварювання, захисні окуляри,
шланговий протигаз - при зварюванні або різанні кольорових металів);
-Перевіряти робоче місце і підходи до нього на відповідність вимогам
безпеки;
-Підібрати інструмент, обладнання та технологічне оснащення, необхідні
при виконанні робіт, перевірити їх справність і відповідність вимогам безпеки;
-Перевірити стійкість зварюються або розрізають деталей і конструкцій
-Переконатися у відсутності в зоні роботи пожежонебезпечних матеріалів;
- Перевірити справність вентиляції, а також води у водяному затворі.
Газозварник не приступить до роботи при наступних порушеннях вимог
безпеки:
-Несправності пальника або редуктора (нещільності примикання накидної
гайки редуктора, несправності вентиля пальника);
-Несправності манометра на редукторі (відсутності клейма про щорічне
випробуванні або несвоєчасному проведенні чергових випробувань, розбитому
склі або корпусі, нерухомості стрілки при подачі газу в редукторі);
-Порушення цілісності балона (наявність тріщин або вм'ятин), а також
відсутності на балоні з газом клейма з датою випробування;
-Несправності водяного затвора ацетиленового генератора, а також
наявності інших несправностей, зазначених в інструкції заводу-виготовлювача з
його експлуатації, за яких не допускається застосування генератора;
-Недостатньою освітленості робочих місць і підходів до них;
-Відсутність огороджень робочих місць, розташованих на висоті 1,3 м та
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
більше, і обладнаних систем доступу до них;
-Відсутність витяжної вентиляції у разі роботи та закритих приміщеннях;
-Наявності в зоні роботи вибухопожежонебезпечних матеріалів. Виявлені
порушення вимог безпеки повинні бути усунені власними силами до початку
роботи, а при неможливості зробити це газозварник зобов'язаний повідомити про
них бригадиру або керівнику робіт.
Балони слід встановлювати на відстані не менше 1 м від приладів опалення
та 5 м. від нагрівальних печей і інших джерел тепла.
Транспортування балонів з газом робити тільки на спеціальних візках. Не
кидати балони, не вдаряти один про одного, не братися при підйомі балона за
його вентиль. Стежити, щоб на штуцері вентиля була заглушка, а на балоні
ковпак.
Не допускається переносити балони на плечах одному або двом
робітникам.
Відстань між кисневим балоном і газогенератором повинно бути не менше
5 м.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ
У процесі роботи газозварник зобов'язаний, [36,42,43]:
-Газозварювальні роботи проводити в спеціально обладнаних для цього
місцях;
-При проведенні газозварювальних робіт на тимчасових постах оберігати їх
негорючими ширмами або щитами висотою не менше 1,8 м, забезпечити
засобами пожежогасіння. Проводити такі роботи тільки після отримання дозволу
на виконання робіт;
-Зберігати на стаціонарному зварювальному посту балони з ацетиленом і
киснем роздільно в металевій шафі з перегородкою і підлогою, що виключають
іскроутворення при ударі;
балони встановлюються в спеціальні стійки у вертикальному положенні і
міцно кріпити їх хомутиками або ланцюгами. У літній час захищати їх від
прямого попадання сонячних променів.
-На зварювальному посту дозволяється мати по одному заповненому
балону з ацетиленом і киснем.
- Шланги повинні бути захищені від дотиків струмоведучими проводами,
сталевими канатами, нагрітими предметами, масляними та жирними
матеріалами. Перегинати і переламувати шланги не допускається;
-Перед запалюванням пальника слід перевірити правильність перекриття
вентиля (при запалюванні спочатку відкривають кисневий вентиль, після чого
ацетиленовий, а при гасінні - навпаки);
-Під час перерв у роботі пальник повинен бути погашена і вентилі на ній
перекриті, переміщатися з запаленим пальником поза робочого місця не
допускається;
-Щоб уникнути сильного нагріву пальник, попередньо загасивши, слід
періодично охолоджувати у відрі з чистою водою;
-Ємності, в яких знаходилися горючі рідини або кисень, дозволяється
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
зварювати (різати) тільки. після їх очищення, промивання і просушування.
Забороняється проводити зварювання, різання і нагрівання відкритим полум'ям
апарату судин і трубопроводів під тиском;
-Щоб уникнути отруєння окисом вуглецю, а також утворення
вибухонебезпечної газоповітряної суміші забороняється підігрівати метал
пальником з використанням тільки ацетилену без кисню;
-Зварювані (розрізаються) конструкції і вироби повинні бути очищені від
фарби, масла, окалини і бруду з метою запобігання розбризкування металу і
забруднення повітря випарами газу;
-Зварювані конструкції до початку зварювання повинні бути закріплені, а
при різанні повинні бути вжиті заходи проти обвалення розрізають елементів
конструкцій;
-При виконанні робіт з газового різання за допомогою пальників (різаків) з
витратою ацетилену до 750 л / год необхідно застосовувати окуляри закритого
типу зі склом ГС-2 і ГС-3, ГС-7 - до 2500 л / год, ГС-12 - понад 2500 л / ч.
Працювати без захисних окулярів, брезентових костюмів і брезентових рукавиць,
а також користуватися одягом і рукавицями, забрудненими маслом, бензином
або гасом забороняється;
-При зворотному ударі (шипінні пальника) слід негайно перекрити
спочатку ацетиленовий, потім кисневий вентилі, після чого остудити пальник в
чистій воді;
-Розводити вогонь, палити і запалювати сірники в межах 10м від кисневих і
ацетиленових балонів, газогенераторів і мулових ям не допускається.
При газополуменевих роботах у закритих ємностях або порожнинах
конструкцій газозварник зобов'язаний виконувати наступні вимоги:
-Використовувати у процесі роботи витяжну вентиляцію, а в особливих
випадках - шлангові протигази;
- Розміщувати ацетиленові генератори і газові балони поза ємностей;
-Виконувати роботи з страхувальними, які повинні перебувати поза
ємності і тримати один кінець мотузки, другий кінець повинен бути
прикріплений до запобіжного поясу газозварника;
-Провести перевірку загазованості в колодязях, тунелях та інших місцях
можливого скупчення вибухопожежонебезпечних газів до початку виконання
робіт;
-Не допускати одночасно виробництва газополуменевих та
електрозварювальних робіт.
При роботі з карбідом кальцію газозварник зобов'язаний виконувати такі
вимоги безпеки, [43]:
-Зберігати барабани з карбідом на стелажах у сухому, закритому, але добре
провітрюваному приміщенні, захищеному від проникнення вологи;
забороняється зберігати карбід кальцію в підвальних приміщеннях і біля
робочого місця газозварника;
-У разі виникнення пожежі в приміщенні, де зберігається карбід кальцію,
гасити вогонь слід сухим піском або вуглекислотними вогнегасниками.
Забороняється при гасінні використовувати воду;
-Розкривати кришки барабанів з карбідом кальцію латунним зубилом і
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
дерев'яним молотком або спеціальним ножем; для попередження іскроутворення
барабан в місцях розтину необхідно покрити шаром солідолу товщиною 2 - 3
мм;
-Роздрібнювати великі шматки карбіду ла1унним молотком; при дробленні
необхідно перебувати під навісом, користуватися респіратором (протигазом) і
захисними окулярами;
-Переносити шматки карбіду в герметично закривається тарі.
Виробляти газове зварювання, різання і нагрівання деталей на відстані не
менше 10 м від ацетиленових генераторів, не менше 5 м від кисневих і
ацетиленових балонів, не менше 3 м від ацетиленових трубопроводів і не менше
1,5 м від киснепроводів.
При роботі з помічником бути обережним, не направляти на нього полум'я
пальника і не дозволяти йому перебувати проти полум'я пальника.
При використанні газових балонів газозварник зобов'язаний виконувати
такі вимоги безпеки, [43]:
а) зберігання, перевезення і видача газових балонів повинні здійснюватися
особами, які пройшли навчання щодо поводження з ними; переміщення балонів з
газом слід здійснювати тільки в запобіжних ковпаках на спеціальних візках,
контейнерах або інших пристроях, що забезпечують стійкість положення
балонів:
б) зберігати газові балони - в сухих і провітрюваних приміщеннях, що
виключають доступ сторонніх осіб;
в) проводити відбір кисню з балона до мінімально допустимого
залишкового тиску - 0,5 ати; відбір ацетилену (в залежності від температури
зовнішнього повітря) до залишкового тиску 1 кг на см кв;
г) застосовувати кисневі балони, пофарбовані в блакитний колір, а
ацетиленові - у білий.
Перед використанням кисневих балонів, редукторів і шлангів перевірити,
чи немає на штуцерах масла. При виявленні слідів масла на штуцерах кисневого
балона відправити балон на завод-наповнювач, зробивши напис: «Обережно.
«Повний з газом» , [42].
Приєднувати редуктор до балона з газом лише за допомогою спеціального
ключа. Перед цим оглянути штуцер балона і продути його короткочасним
відкриттям вентиля на 0,5 обороту .
Застосовувати тільки перевірену газову апаратуру, редуктори повинні
перевірятися на газощільність один раз на три місяці, а різаки і пальники-один
раз на місяць. Відповідальною особою з оформленням акта.
Для ущільнення газового редуктора застосовувати тільки фіброву
прокладку.
При експлуатації ацетиленових газогенераторів газозварник зобов'язаний
виконувати такі вимоги безпеки, [43]:
-Не курити і не користуватися відкритим вогнем в приміщенні, де
встановлений газогенератор;
-Не менше 2-х разів за зміну перевіряти справність справність водяного
затвора і рівень води в ньому, постійно підтримуючи його не нижче отвору
контрольного крана;
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
-Генератори повинні бути встановлені на спеціальні металеві піддони
строго вертикально; забороняється встановлювати ацетиленові генератори в
проходах, на сходових майданчиках, а також в експлуатованих приміщеннях;
- Шматки карбіду кальцію, що завантажуються в генератор, повинні бути
не менше 2 мм. При завантаженні генератора необхідно вдягати гумові
рукавички;
-Для визначення місць витоку газу слід використовувати мильний розчин,
не допускається використовувати генератор, що має витік газу;
- Перед наближенням до генератору менш ніж на 10м слід переконатися,
що рукавиці і спецодяг не тліють в результаті попадання на них іскор;
-Карбідний мул слід висипати в Мулові яму, що знаходиться далеко від
транспортних шляхів і житлових районів;
-Пересувати переносний газогенератор тільки після його розрядки;
-На зварювальному посту зберігати карбід кальцію слід у кількості змінної
потреби.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
Після закінчення роботи газозварник зобов'язаний, [43]:
- Загасити пальник, шляхом закриття вентиля ацетилену, потім кисню;
-Закрити вентиль на балонах чи газопроводі, випустити газ з усіх
комунікацій і звільнити затискні пружини редукторів. Відвернути шланги і
редуктор у балона. На балони навернути запобіжні ковпаки.
-Відключити вентиляцію;.
- Привести в порядок робоче місце;
- Прибрати газові балони, шланги та інше обладнання у відведені для них
місця;
- Розрядити генератор, для чого слід очистити його від мулу і промити
волосяною щіткою;
- Переконатися у відсутності вогнищ загоряння; при їх наявності - залити
їх водою;
- Про всі порушення вимог безпеки, що мали місце в процесі роботи,
повідомити бригадира або керівнику робіт.
Полум'я слід гасити вуглекислотними вогнегасниками, азбестовими
покривалами, піском або сильним струменем води.
При втраті стійкості зварюються (розрізають) виробів і конструкцій роботи
слід припинити і повідомити про те, що трапилося бригадиру або керівнику
робіт.
Після цього газозварник повинен взяти участь у роботах із запобігання
обвалення конструкцій.
6.3 Планування заходів з цивільного захисту для робітників на об`єкті
Даний об'єкт – центр по обслуговуванню автомобiльного транспорту в
залежності від особливостей його виробництва і інших характеристик має свою
специфіку. На даному об'єкті виробничий процес здійснюється в ззовні та з середини
будівлі, сама споруда виконана з збірного бетону та уніфікованих елементів, територія
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
об'єкту насичена інженерними, комунальними і енергетичними лініями, густота
забудови становить 30%. Все це дає підставу вважати характерні загальні фактори, які
впливають на підготовку об'єкта до роботи в надзвичайних ситуаціях мирного і
воєнного часу. До цих факторів належать: район розміщення об'єкту, внутрішнє
планування і забудова території об'єкту, системи енергопостачання, технологічний
процес, виробничий зв'язок об'єкту, системи управління, підготовленість об'єкту до
відбудови виробництва і інше, [44,45].
Район розміщення об'єкту був вивчений за мапою (планами). Проводиться
аналіз топографічного розміщення об'єкту: характер забудови території, яка
оточує об'єкти (структура, густота, тип забудови); наявність на цій території
підприємств, які можуть бути джерелами виникнення вторинних факторів
ураження (гідровузли, об'єкти хімічної промисловості і ін.), природні умови
навколишньої місцевості (лісові масиви - джерела можливих пожеж, рельєф
місцевості); наявність шляхів і ін. Було з'ясовано метеорологічні умови району:
кількість опадів, напрям пануючих середніх і приземних вітрів, а також характер
грунту. І був зроблений висновок, що місце розташування об’єкту задовольняє
всім вимогам.
При вивченні об'єкту на території були виявленні споруди, які за
особливостями їх конструкції і виробництва були б дуже вразливі для - дії вогню
і можливих вторинних факторів ураження. Особлива увага звертається на
ділянки, де можуть виникнути вторинні фактори ураження. На території об'єкту
такими джерелами є: майстерні з вибухонебезпечними речовинами і
вибухонебезпечні технологічні установки, технологічні комунікації, руйнування
яких може викликати пожежу, вибухи і загазованість ділянки, склади
легкозаймистих матеріалів, холодильні джерел енергопостачання, установки, які
використовують аміак та інші.
Характерними стихійними лихами в зоні розташування споруди є , [44.45]:
- землетруси силою до 6 балів;
- ураганні вітри швидкістю 15 м/сек та більше;
- снігові замети;
- підтоплення (території, основи фундаментів).
Особливу увагу приділяють системі енергопостачання. Система
енергопостачання повинна мати захист від впливу електромагнітного імпульсу
ядерного вибуху.
При розгляді системи водопостачання звертається увага на захист споруд і
водозбірників на підземних джерелах води від радіоактивного, хімічного і
біологічного зараження. Стійкість мережі водопостачання підвищується при
заглибленні в грунт всіх ліній водопроводу і розташування належних гідрантів і
відключаючих пристроїв на території, яка не може бути заваленою.
Нормальна робота залежить від безперервного забезпечення технічною і
питною водою. Порушення у постачанні водою об'єкту може призвести до його
зупинки і викликати труднощі в проведенні рятувальних робіт в районі
стихійного лиха, аварії, катастрофи або застосування сучасної зброї. Для
підвищення стійкості постачання об'єкта водою система водопостачання
здійснюється від двох незалежних джерел, одне з яких підземне. Резервуари
чистої води треба устаткувати герметичними люками і вентиляцією з очисткою
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
повітря від пороху.
Жорсткі вимоги до зберігання і захисту в ремонтних цехах кисня,
вибухонебезпечних і горючих речовин.
На даному об’єкті встановлена спринклерна система пожежогасіння на
випадок пожежі.
Будівлі і споруди на об’єкті розміщуємо розосереджено. Відстань між
будівлями нормується протипожежними розривами – 3-5 м. При забезпеченні
таких розривів виключається можливість перенесення вогню з однієї будівлі на
інші, навіть якщо гасіння пожежі не проводиться, [44,45].
Найбільш важливі виробничі споруди проетуємо з заглибленням або
пониженням висоти, прямокутної форми в плані. Це зменшить парусність будівлі
і збільшить її опір ударній хвилі будь – якого вибуху. Висока стійкість до
ударної хвилі властива залізобетонним будівлям із металевим каркасом в
бетонній опалубці.
Для підвищення стійкості до пожеж в будинках застосовуємо вогнестійкі
конструкції, а також вогнезахисна обробка горючих елементів будівлі.
В складських приміщеннях проектуємо якомога менше вікон та дверей, [6].
Складські приміщення для зберігання легкозаймистих речовин розміщуються в
окремих блоках заглиблених, або напівзаглиблених біля кордонів об’єкту або за
його межами.
Душові приміщення проектуємо з врахуванням використання їх робочими,
[6].
Дороги на території об’єкту запроектовані з твердим покриттям і такими,
що забезпечують зручний і найкоротший шлях між виробничими будівлями,
спорудами та складами, [41].
Системи побутової і виробничої каналізації мають не менше 2 випусків в
міську каналізаційну мережу і пристосування для аварійних викидів в
підготовлені для цього місця.
Викликати надзвичайну ситуацію, аварію можуть такі фактори, [44,45]:
- психологічні – втрата самовладання, порушення координації рухів,
необережні дії, недбале виконання своєї роботи;
- метеорологічні – сильний вітер, низька і висока температура повітря,
дощ, сніг, туман, ожеледь;
- аварії будівельних конструкцій унаслідок проектних помилок, порушення
технології виготовлення збірних конструкцій, низької якості будівельно-
монтажних робіт, неправильній експлуатації і ін.;
- падіння монтованих конструкцій унаслідок не технологічності
конструкцій, невідповідності по стикуємим розмірах і поверхнях, порушення
послідовності технологічних операцій і ін.;
- падіння матеріалів, елементів конструкцій, оснащення, інструменту і тому
подібне унаслідок порушення вимог правил безпеки – відсутність бортової
дошки настилу лісів і ін.;
- електропроводка, електроустаткування, електроапаратура, світильники –
із захисними екранами;
- куріння, використання відкритого вогню і робота інструментів, що дає
при ударі іскри, не допускаються;
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
- сміття і інші матеріали, потенційно небезпечні до займання, негайно
віддаляються в безпечні місця.
При виникненні аварійної ситуації необхідно, [44,45]:
а) припинити роботу;
б) попередити працівників про небезпеку;
в) повідомити керівника робіт і сприяти усуненню аварійних ситуацій, а
також їх розслідуванню в цілях розробки протиаварійних заходів;
д) при нещасних випадках з людьми необхідно надати першу допомогу
потерпілому, викликати лікаря або прийняти заходи по відвезенню його до
закладів медичного обслуговування та доповісти керівникові робіт і прийняти
необхідні заходи по збереженню обстановки, в якій стався нещасний випадок
або аварія, якщо це не пов'язано з небезпекою для здоров'я і життя людей.
При виникненні пожежі необхідно, [44,45]:
а) повідомити пожежну охорону і дати сигнал тривоги для місцевої
пожежної охорони і добровільної пожежної дружини;
б) прийняти заходи до евакуації людей і порятунку матеріальних
цінностей;
в) приступити до гасіння пожежі своїми силами та засобами
пожежегасіння.
Безпечні і здорові умови праці будівельників багато в чому залежать від
забезпеченості їх засобами індивідуального захисту, які призначені для
оберігання тіла людини, очей, органів слуху, дихальних шляхів від
несприятливих дій зовнішнього середовища і шкідливих чинників виробництва.
Засоби індивідуального захисту залежно від призначення діляться на:
ізолюючі костюми, засоби захисту органів дихання, спеціальний одяг,
спеціальне взуття, засоби захисту рук, засоби захисту обличчя, засоби
захисту очей, засоби захисту органів слуху, запобіжні пристосування і захисні
дерматологічні засоби , [45].
Спецодяг (комбінезони, напівкомбінезони, куртки, брюки, костюми,
халати, плащі, кожухи, фартухи, жилети і нарукавники) по своїм захисних
властивостях бувають загального призначення - призначені для захисту людини
від бруду і травм при виконанні будівельно-монтажних робіт, а також при роботі
на верстатах і механізмах, вологозахисне, термозахисне, кислотозахисне
спецвзуття, так само як і спецодяг, служить захисним цілям.
Для захисту голови робітника від зовнішніх дій: падіння дрібних
предметів, сонячних променів при роботі літом на відкритому повітрі і т. ін. -
застосовують каски.
Засобами індивідуального захисту є запобіжні пристосування (запобіжні
пояси, діелектричні килимки, ручні захвати, маніпулятори, наколінники,
налокітники, наплічники). Запобіжний пояс застосовують при монтажних,
покрівельних і інших роботах, пов'язаних з перебуванням робітників на висоті.
Запобіжні пояси через кожні 6 місяців піддаються випробуванню на статичне
навантаження, рівне 4000 Н (400 кгс), про що робиться запис в місці нанесення
маркерування, [44].
До засобів індивідуального захисту очей в першу чергу відносяться
захисні окуляри, від пилу, твердих часток, хімічно неагресивної рідини і газів,
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
ультрафіолетового випромінювання і інших небезпечних виробничих чинників.
Для захисту органів дихання від шкідливих газів і пилу користуються
фільтруючими та ізолюючими приладами такими як: противогазами і
респіраторами, пневмошлемами. Принцип їх дії полягає в ізоляції органів
дихання від довкілля і забезпеченні подачі чистого повітря для дихання.
Для захисту органів дихання людини від нетоксичного пилу застосовують
респіратори. Марлеві пов'язки відносяться до простих типів респіраторів і
складаються з 5...6 шарів марлі, які у міру забруднення слід замінювати новими.
Марлеві пов'язки можуть бути рекомендовані лише для захисту від пилу при
невеликих концентраціях, наприклад деревинною. Для захисту, органів слуху від
шуму з рівнем до 120 дб (наприклад, при роботі з будівельно-монтажними
пістолетами) застосовують шлеми, навушники і вкладиші. Їх використання
дозволяє ослабити зовнішній шум на 30-40 дб. Шкіру рук захищають від дії
шкідливих речовин рукавицями, профілактичними кремами, пастами, [43,44,45].
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
На будівництво — Виробничий корпус маслосирзаводу в м.Умань, Черкаської обл.
N п/п Найменування показників Один.виміру Показники
1 2 3 4
1 Найменування будівлі та її місцезнаходження Виробничий корпус маслосирзаводу в
м.Умань, Черкаської обл.
2 Характеристика будівництва Нове
3 Кошторисна вартість будівництва в поточних цінах Тис.грн. 366651,167
2025р.
- в т.ч. Б М Р Тис.грн. 14991,687
4 Б Будівельний об`єм М3 14432
5 З Загальна площа М2 2641
6 Кошторисна вартість 1 м3 будівлі Грн. 944
7 Кошторисна вартість 1 м2 будівлі Грн 38830
8 Трудомісткість будівництва Люд/год 162231
9 Затрати праці на будівництво 1 м3 будівлі Люд/дн. 0,8
10 Затрати праці на будівництво 1 м2 будівлі Люд/дн. 7,68
11 Тривалість будівництва Місяців
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата
Стадія Аркуш Аркушів
Г А П РП 1
Р о з р о б и в Пояснювальна записка
Перевірив
Н.контр.
Список використаної літератури
1. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Будівельна кліматологія. Норми
проектування.- К.: МінБуд, 2010.
2. ДБН В.1.2-2-2006 Навантаження і впливи. Норми проектування. - К.:
Мінбуд України, 2006.
3. ДСТУ Б А.2.4-6:2009. СПДБ. Правила виконання робочої документації
генеральних планів. - К.: Мінбуд України, 1992.
4. ДБН В.2.3-15:2007. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів. - К.:
Мінбуд України, 2007.
5. ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об‘єктів будівництва. - К.: Мінбуд
України, 2002.
6. ДБН В.2.2-28:2010. Будинки і споруди. Будинки адміністративного та
побутового призначення. - К.: Мінбуд України, 2010.
7. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення
проектування. - К.: Мінбуд України, 2009.
8. СНиП 2.02.02-85 Свайные фундаменты. - М.: Стройиздат, 1983.
9. ДСТУ Б В.2.6-108:2010. Блоки бетонні для стін підвалів. Технічні
умови.- К.: МінБуд України, 2010.
10. ДСТУ Б В.2.6-63:2008 Конструкції будинків і споруд. Колони
залізобетонні для одноповерхових будівель підприємств. Технічні
умови. - К.: МінБуд України, 2008.
11. ДСТУ Б В.2.6-64:2008 Конструкції будинків і споруд. Панелі стінові
зовнішні бетонні і залізобетонні для житлових і громадських будівель.
Технічні умови. - К.: МінБуд України, 2008.
12. ДСТУ Б В.2.7-80:2008 Будівельні матеріали. Цегла та камені силікатні.
Технічні умови.. - К.: Мінбуд України, 2008.
13. ДСТУ Б В.2.7-111-2001. Плити гіпсові для перегородок і внутрішнього
облицьовування стін. Технічні умови
14. ДСТУ Б В.2.6-53-2008. Конструкції будинків і споруд. Плити
перекриттів залізобетонні багатопустотні для будинків і споруд.
Технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2008
15. ДСТУ Б В.2.6-67:2008. Балки кроквяні і підкроквяні залізобетонні.
Технічні умови. - К.: МінБуд України, 2008.
16. ДСТУ Б В.2.6-59:2008 Конструкції будинків і споруд. Плити
перекриттів залізобетонні ребристі заввишки 300 мм для будівель і
споруд. Технічні умови.- К.: Мінбуд України, 2008
17. ДБН В.2.6-14-97 Покриття будинків і споруд. - К.: МінБуд України,
1997.
18. ДСТУ Б В.2.6-62-2008 Марші та сходові площадки залізобетонні.
Технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2008.
19. ДСТУ Б В.2.6-55:2008. Перемички залізобетонні для будівель з
цегляними стінами. - К.: Мінбуд України, 2008.
20. СНиП 2.03.13-88 Полы. Нормы пректирования. – М.: Стройиздат, 1972.
21. ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Загальні технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2011
22. ДСТУ Б В.2.6-99:2009. Блоки дверні дерев`яні. Загальні технічні умов. -
К.: Мінбуд України, 2009
23. ДСТУ Б В.2.6-77:2009 Конструкції будинків і споруд. Двері металеві
протипожежні. Загальні технічні умови.
24. ДБН В.2.6-31:2006 Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція
будівель. - К.: МінБуд України, 2006.
25. ДСТУ Б В.2.5-82:2016 Електробезпека в будівлях і спорудах. Вимоги до
захисних заходів від ураження електричним струмом. - К.: МінБуд
України, 2016.
26. ДБН В.1.2-10-2008. Основні вимоги до будівель і споруд. Захист від
шуму. - К.: МінБуд України, 2008.
27. ДСТУ 2300-93. Вібрація. Терміни та визначення. - К.: МінБуд України,
1993.
28. Державні санітарні правила планування забудови населених
пунктів(затверджено наказом Міністерства Охорони здоров’я України
від 19.06.96 №173)
29. ДБН В.2.2-28:2010 Будинки адміністративного та побутового
призначення. -К.: Мінбуд. України, 2010.
30. ДБН В.2.6-98:2009 Бетонні та залізобетонні конструкції - К.: Мінбуд
України, 2009.
31. Барашіков А.Я. Залізобетонні конструкції. Курсове та дипломне
проектування. -К.: Вища шк.- 1987, 416 з.
32. ДСТУ 3760:2006. Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій.
Загальні технічні умови. .- К.: МінБуд України, 2006.
33. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення
проектування. - К.: Мінбуд. України, 2009.
34. Методичні вказівки до курсового проекту з курсу “Основи та
фундаменти” для студентів денної та заочної форм навчання для
спеціальності 192 Будівництво та цивільна інженерія/Укладачі:Величко
В.М., Черкаси, ЧДТУ, 2019.
35. ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 Настанова щодо проведення земляних робіт,
улаштування основ та спорудження фундаментів. - К.: Мінбуд. України,
2013.
36. Технологія будівельного виробництва: Підручник / М.Г.Ярмоленко,
Є.Г.Романушко, В.І.Терновий та ін.; За заг. ред. М.Г.Ярмоленка. – 2-ге
вид., допов. І переробл. – К.: Вища шк., 2005. – 342 с.
37. Технологія будівельного виробництва: Підручник / В.К. Черненко,
М.Г.Ярмоленко, Г. М. Батура та ін.; За заг. ред. В.К. Черненко – К.:
Вища шк., 2002. – 430 с.
38. Станевський В.В, Будівельні крани К., Будівельник, 1989.
39. ДСТУ Б А.3.1-22:2013 Визначення тривалості будівництва об’єктів. - К.:
Мінбуд. України, 2013.
40. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва К.:
Мінбуд. України, 2013.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
41. Методичні вказівки по розробці будівельного генерального плану в
курсовому та дипломному проектуванні для студентів спеціальності
192 Будівництво та цивільна інженерія всіх форм навчання/ Укладач
Березань М.О., Черкаси ЧДТУ, 2022.
42. ДБН А.3.2-2:2009 ССБТ Охорона праці і промислова безпека в
будівництві. Основні положення - К.: Мінбуд. України, 2009.
43. Довідник з техніки безпеки. Нісіс М. Н., Грінкруг Г. н. Видання третє,
виправлене та доповнене. Київ, «Будівельник», 1977.
44. Бикова О.В. Болієв О.В., Деревинський Д.М., Єлісеєв В.Н., Миронець
С.М., Осипенко С.І., Півень Ю.О. та інш. Основи цивільного захисту:
Навчальний посібник. – К, 2008. – 223 с
45. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. – К.:
Знання-Прес, 2007. – 487 с.
46. ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої
документації.- К.: МінБуд України, 2009.
47. ДСТУ Б А.2.4-5:2009 Система проектної документації для будівництва.
Загальні положення. - К.: МінБуд України, 2009.
48. ДСТУ 9243.4:2023 Система проєктної документації для будівництва.
Основні вимоги до проєктної документації. - К.: МінБуд України,
2009.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск