ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6157| Title: | Машинозбірний цех на 100 вантажних автомобілів з прибудованим адміністративно-побутовим корпусом, м. Черкаси |
| Authors: | Єксарьов, Олексій Акакієвич Корнієнко, Богдан Вадимович |
| Keywords: | машинозбірний цех;вантажні автомобілі;адміністративно-побутовий корпус;промислове будівництво;виробничі потужності |
| Issue Date: | Jun-2025 |
| Abstract: | Проектом передбачено будівництво машинозбірного цеху на 100 вантажних автомобілів з прибудованим адміністративно-побутовим корпусом, що знаходиться в місті Черкаси по вулиці Чигиринська, 58. Виробничий корпус являє собою одноповерхову будівлю. Основним призначенням даної будівлі є розміщення всіх основних виробничих та допоміжних служб, необхідних для обслуговування та ремонту вантажних автомобілів. У приміщенні цеху розташовані такі приміщення та ділянки: зварювальна ділянка, ділянка обслуговування акумуляторів, склад матеріалів, ділянка вулканізації, збірна ділянка, ділянка обслуговування паливної апаратури, ділянка поточного ремонту автомобілів, агрегатно-механічна ділянка, ділянка діагностування автомобілів, ділянка зовнішньої мийки автомобілів, трансформаторна підстанція, операторська ділянки миття автомобілів, щитова, склад агрегатів, ділянка приготування лакофарб, ділянка фарбування автомобілів, операторська ділянки фарбування автомобілів. Прибудований до основного цеху адміністративно-побутовий корпус має два поверхи. На першому поверсі адміністративно-прибудованого корпусу знаходяться такі приміщення: - кімната прийому їжі; . - місце відпочинку робітників; - тамбур; - сходова клітка; - коридор; - склад ручного інструменту; - тепловий вузол. На другому поверсі адміністративно-прибудованого корпусу розташовуються наступні приміщення: - господарська кімната; - санвузли; - жіноча роздягальня; - кімната майстрів; - кабінет начальника виробництва; - медична кімната; - сходова клітка; - підсобне приміщення; - кімната для сушки одягу; - чоловіча роздягальня; - комора; - венткамера; - коридор; - склад матеріалів. Сполучення між поверхами відбувається за допомогою сходів. Загальна площа забудови становить 5961,93 м2. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6157 |
| Appears in Collections: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Kvalifikaciyna robota bakalavra Kornienko B.V..pdf Restricted Access | 3.56 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
1 Технологія основного виробництва
Проектом передбачено будівництво машинозбірного цеху на 100 вантажних
автомобілів з прибудованим адміністративно-побутовим корпусом, що знаходиться
в місті Черкаси по вулиці Чигиринська, 58. Виробничий корпус являє собою
одноповерхову будівлю. Основним призначенням даної будівлі є розміщення всіх
основних виробничих та допоміжних служб, необхідних для обслуговування та
ремонту вантажних автомобілів.
У приміщенні цеху розташовані такі приміщення та ділянки: зварювальна
ділянка, ділянка обслуговування акумуляторів, склад матеріалів, ділянка
вулканізації, збірна ділянка, ділянка обслуговування паливної апаратури, ділянка
поточного ремонту автомобілів, агрегатно-механічна ділянка, ділянка
діагностування автомобілів, ділянка зовнішньої мийки автомобілів,
трансформаторна підстанція, операторська ділянки миття автомобілів, щитова,
склад агрегатів, ділянка приготування лакофарб, ділянка фарбування автомобілів,
операторська ділянки фарбування автомобілів.
Прибудований до основного цеху адміністративно-побутовий корпус має два
поверхи.
На першому поверсі адміністративно-прибудованого корпусу знаходяться
такі приміщення:
- кімната прийому їжі; .
- місце відпочинку робітників;
- тамбур;
- сходова клітка;
- коридор;
- склад ручного інструменту;
- тепловий вузол.
На другому поверсі адміністративно-прибудованого корпусу
розташовуються наступні приміщення:
- господарська кімната;
- санвузли;
- жіноча роздягальня;
- кімната майстрів;
- кабінет начальника виробництва;
- медична кімната;
- сходова клітка;
- підсобне приміщення;
- кімната для сушки одягу;
- чоловіча роздягальня;
- комора;
- венткамера;
- коридор;
- склад матеріалів.
Сполучення між поверхами відбувається за допомогою сходів.
Загальна площа забудови становить 5961,93 м2.
Арк.
Змн. Ари. № докум. Підпис Дат а | 6
2. Архітектурно-будівельний розділ
2.1 Вихідні дані
Відведена ділянка під будівництво машинозбірного цеху на 100 вантажних
автомобілів з прибудованим адміністративно-побутовим корпусом розміщена в
південно-західній частині м. Черкаси.
Будівля, що проектується, знаходиться в І кліматичному районі, який
характеризується наступними показниками, прийнятими згідно [1], [2 ].
сейсмічність району будівництва оцінюється в 6 балів ;
розрахункові температури зовнішнього повітря :
найбільш холодної п’ятиденки - мінус 22°С;
середньомісячна температура за липень +20° С;
абсолютна мінімальна температура - мінус 8 ° С;
нормативна глибина сезонного промерзання грунту складає їм;
переважаючі вітри протягом року:
січень: південно-східні - 26%,
липень: північно-західні - 16%, західні і північно-східні - 15% .
Нормативний швидкісний напір вітру для висоти над поверхнею землі до 10
метрів прийнятий для III вітрового району ’\\/о= 0,42 кПа.
Нормативна вага снігового покрову на 1 м 2 горизонтальної поверхні• землі•
прийнятий по для IV снігового району Б0= 1,520 кПа.
2.2 Опис схеми генплану
Територія машинозбірного цеху на 100 вантажних автомобілів з
адміністративно-побутовим корпусом обмежена з півночі вулицею.
Компоновка будівель вирішується з врахуванням санітарно-гігієнічних та
пожежних розривів від розташованих поряд будинків.
Рельєф ділянки - пологий, з ухилом (і=0,01) у північно-західному напрямку.
Також до будівлі передбачений автомобільний проїзд для службового транспорту і
широкий під'їзд для автомобілів на автостоянці, а також у разі пожежі під'їзд
пожежних машин.
Запроектовано влаштування під'їздів та пішохідних доріжок між
машинозбірним цехом та допоміжними будівлями, які необхідні для виконання
технологічних процесів при виробництві. Ширина дороги навколо машинозбірного
цеху з прибудовою - 6,00м, ширина доріжок - 3,0м.
Передбачено влаштовування асфальтобетонного покриття з урахуванням
запроектованих входів, влаштування вимощення по периметру будівлі шириною
0,9м.
Озеленення території здійснюється посадкою дерев і чагарників.
Арк.
1 9 2 . Б - П с к . П З
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а 1
Генплан розроблено згідно вимог [3].
2.3 Об’ємно-планувальні рішення будівлі
Об’ємно-планувальні рішення будівлі прийняті згідно [4].
Машинозбірний цех на 100 вантажних автомобілів з прибудованим
адміністративно-побутовим корпусом має розміри в осях А-Ж - 36,0м, а в
осях 1-16 - 85,2 м.
Виробнича частина будівлі одноповерхова двохпрогінна, з прогонами в осях
А - Г і Г - Ж завширшки 18,0 м, а адміністративно побутова частина будівлі двох
поверхова з розмірами в осях Г-Ж - 18м, а в осях 1-3 - 12м.
Загальна висота будівлі - 13,2 м. Висота до низу несучих конструкцій в
прогонах - 8,4 м, а висота поверхів у адміністративно-побутовому корпусі - 3,0 м.
У прогоні А-Г розташований мостовий кран вантажопідйомністю 1 От.
Будівлю запроектовано без підвалу.
В виробничому корпусі розміщені:
- основний цех по збору вантажних автомобілів;
- допоміжні цехи по ремонту, фарбуванню автомобілів;
- операторські ділянки, де відбувається механізоване управління процесами
ремонту автомобілів.
До основної будівлі прибудовано двоповерхову будівлю, де розмішені усі
необхідні побутові приміщення.
При прийнятті об’ємно-планувальних рішень враховувалась також і
необхідність уніфікації конструктивних рішень та самих конструкцій, а також і
оздоблювальні роботи і матеріали.
Всі приміщення з постійним перебуванням людей, де глибина приміщення
дозволяє забезпечити нормативний коефіцієнт освітлення проектуються з
природнім боковим одностороннім і двостороннім освітленням. Розташування і
розміри віконних прорізів визначаємо з врахуванням раціонального освітлення та
економії електроенергії. В приміщеннях, де неможливо влаштувати природне
освітлення використовуємо штучне освітлення лампами розжарювання.
2.4 Конструктивні рішення будівлі
Будівля за конструктивним рішенням є каркасною. Несучий каркас
виконується із збірних залізобетонних конструкцій. Поздовжня та поперечна
жорсткість каркасу забезпечується сумісною роботою збірних колон, плит і ферм
покриття.
Прийняті наступні конструкції будівлі:
- фундаменти - прийнято з підколонником стаканного типу розміром
2,7 х 1,8 м., згідно [5];
- фундаментні балки прийняті згідно [6 ];
А рк.
192. Б-11ск. ПЗ 8
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
- колони - збірні залізобетонні, прямокутні одно та двоконсольні перерізом
0.4x0.6 м прийняті згідно [8 ];
- плити перекриття - залізобетонні ребристі, розміром 1,5 х 6,0 м, прийняті
згідно [9];
- плити покриття також ребристі розміром 3,0 х 6,0 м, прийняті згідно [9];
- внутрішні перегородки влаштовані з керамічної цегли МІ50, прийнятої
згідно [1 2 ], товщиною 1 2 0 мм;.
- зовнішні стіни - виконані із залізобетонних стінових панелей висотою
- 1.8, 1.2, 1.5, 0.9 м, шириною 0.3 м, довжиною 6 , прийняті згідно [14];
- внутрішня стіна по вісі 3 і стіни прибудови виконані з силікатної цегли,
прийнятої згідно [13];
- вікна - в прибудованому адміністративно-побутовому корпусі влаштовані
металопластикові однокамерні, прийняті згідно [15], а в виробничому
приміщенні - сталеві віконні панелі з трубчастих профілів, прийняті
згідно [16] ;
- вхідні двері - глухі, прийняті згідно [18];
- ворота - обладнуються комплектом приладів для ручного відкривання з
тепловою завісою, прийняті згідно [17];
- перемички - залізобетонні, прийняті згідно [19], відомість перемичок
показано в таблиці 2 .1 ;
- сходи - залізобетонні, прийняті згідно [20]. Ухил сходів - 1:2. Висота східця
прийнята 150 мм, ширина - 300 мм. Сходова клітина має природне освітлення
через віконні прорізи;
- покрівля - рулонна з мінімальним ухилом для влаштування водовідведення
через воронки, матеріал покрівлі - наплавний руберойд типу “Пластобит” з
утеплювачем прийнятий згідно [2 1 ];
- підлога — запроектована у відповідності від призначення приміщень,
прийнята згідно [2 2 ].
Будівля за конструктивним рішенням є каркасною. Несучий каркас
виконується із збірних залізобетонних конструкцій. Поздовжня та поперечна
жорсткість каркасу забезпечується сумісною роботою збірних колон, плит і
ригелів.
Прийняті наступні конструкції будівлі:
- фундаменти - прийнято з підколонником стаканного типу, згідно [5];
- фундаментні балки прийняті згідно [6 ];
- колони - збірні залізобетонні, прямокутні одно та двоконсольні перерізом
0.4x0.6 м прийняті згідно [8 ];
- плити перекриття - залізобетонні ребристі, розміром 1,5 х 6,0 м, прийняті
згідно [9];
- плити покриття також ребристі розміром 3,0 х 6,0 м, прийняті згідно [9];
- внутрішні перегородки влаштовані з керамічної цегли МІ50, прийнятої
згідно [1 2 ], товщиною 1 2 0 мм;.
- зовнішні стіни виконані з силікатної цегли, прийнятої згідно [13];
- вікна влаштовані металопластикові однокамерні, прийняті згідно [15];
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 9
Змн. Арк. № докум, П ідпис Д ат а
- вхідні двері - глухі, прийняті згідно [18];
- перемички - залізобетонні, прийняті згідно [19], відомість перемичок
показано в таблиці 2 .1 ;
- сходи - залізобетонні, прийняті згідно [20]. Ухил сходів - 1:2. Висота східця
прийнята 150 мм, ширина - 300 мм. Сходова клітина має природне освітлення
через віконні прорізи;
- покрівля - рулонна з мінімальним ухилом для влаштування водовідведення
через воронки, матеріал покрівлі - наплавний руберойд типу “Пластобит” з
утеплювачем прийнятий згідно [2 1 ];
- підлога — запроектована у відповідності від призначення приміщень,
прийнята згідно [2 2 ].
Таблиця 2.1 - Відомість перемичок
2.5 Приміщення адміністративного та побутового призначення
2.5.1 Санітарно-побутові приміщення
У прибудованому адміністративно-побутовому корпусі запроектовані такі
приміщення санітарно- побутового обслуговування згідно [24]: туалети, умивальні,
приміщення для зберігання, сушки та очистки індивідуального інвентарю,
Для зберігання домашнього та робочого одягу передбачено гардеробне
приміщення, обладнане закритими шафами із розрахунку на кожного працюючого,
Всі гардероби і санвузли обладнуються умивальними кранами, які
розраховуються за кількістю працюючих в найбільш багаточисельну зміну.
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 10
Змн. Арк. № докум. П ідпис . Д ат а
Для забезпечення працюючих питною водою передбачені автомати з
газованою водою біля сходової клітини та переходу до виробничої частини.
Основою розрахунку площі сангігієнічних приміщень є розрахункова чисельність
осіб чоловічої та жіночої статі, що встановлюється завданням на проектування.
Приміщення туалетів розташовуються на відстані не більше 75 м від найбільш
віддаленого місця постійного перебування людей.
2.5.2 Приміщення охорони здоров’я
Виробничий процес виконується в дві, зміни. Кожна зміна продовжується
вісім годин. Так як в цеху дуже багато шкідливого для здоров'я шуму і пилу, то
через кожну годину роботи встановлено п'ятихвилинну перерву, а після 4 годин
праці роблять обідню перерву тривалістю одна година.
Для охорони здоров’я в будівлі запроектовано медичний пункт на другому
поверсі в прибудові в осях 1-2 «Г-Д». Для надання першої медичної допомоги та
для проведення профілактичних заходів серед працюючого персоналу,
передбачено знаходження аптечки в кімнаті майстрів.
2.5.3 Приміщення підприємства харчування
Для забезпечення умов прийому їжі на території запроектовано приміщення
їдальні та кухні, де безпосередньо готують їжу. При їдальні існує буфет з випуском
холодних та гарячих страв.
2.5.4 Приміщення культурного призначення
Приміщення культурного обслуговування - передбачає облаштування
кімнати для відпочинку, яка обладнана необхідними засобами. А для проведення
нарад та інших заходів передбачене облаштування зали для зборів. Загальна площа
зали прийнята з розрахунку кількості працюючих в найбільш чисельну зміну.
2.5.5 Приміщення управління
В приміщенні прибудови до машинозбірного цеху, починаючи з другого
поверху розташовані приміщення для начальника цеху. До складу приміщень
адміністративно-технічного управління входять робочі кімнати адмінперсоналу та
керівників, такі як: кабінет начальника виробництва, кімнати майстрів.
2.6 Спеціальні заходи роботи
2.6.1 Заходи пов’язані з будівництвом в особливих умовах
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 11
Зин. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
При середньодобовій температурі повітря до -15°С цегляні роботи в
зимових умовах виконувати шляхом заморожування. При зниженні температури
нижче -15°С для забезпечення міцності кладки вводити в розчин добавки, згідно
[23]. Марки розчину приймати на порядок вище, ніж при роботі в літніх умовах.
2.6.2 Заходи з вибухо- та пожежної безпеки
Категорія виробництв з пожежної безпеки та ступінь вогнестійкості будівель
та споруд приняті згідно [26].
Для забезпечення вибухо-пожежної безпеки в будівлі передбачені наступні
заходи:
у навколо будівлі запроектовані асфальтовані під’їзди;
і передбачено внутрішнє пожежогасіння пожежними кранами;
організований вільний під’їзд пожежних машин до пожежних
гідрантів;
застосовані заходи пожежної сигналізації, первинні заходи
пожежогасіння в електроприміщеннях, автоматичне пожежогасіння;
забезпечений доступ пожежних за допомогою пожежних драбин
на будівлі;
забезпечення будівлі засобами блискавкозахисту;
на шляхах евакуації передбачені нормативні за розмірами
проходи, двері;
використання зниженої напруги для ремонтного освітлення;
монтаж захисного (робочого) заземлення і занулення металевих
струмонепровідних частин електроустановок, які можуть виявитися під
небезпечною напругою при пошкодженні ізоляції;
електрощитові розташовані в спеціально виділених приміщеннях;
застосування електрообладнання і освітлювальної апаратури в
нормальному і пожежобезпечному виконанні для приміщень відповідних
категорій;
забезпечення селективного вимикання електроустановок,
запобіжників, автоматів;
влаштування аварійного і чергового електроосвітлення;
автоматичне вимкнення при пожежі вентиляції від систем
пожежної сигналізації;
зазори між комунікаціями і стінами наглухо замонолічуються
будівельними розчинами.
2.6.3 Захист приміщень від шуму та вібрації
Заходи по зниженню шуму і вібрації на робочих місцях прийняті згідно
рекомендацій [25].
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 12
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Технологічне обладнання є маловіброактивним, тому фундаменти під нього
непотрібні, а зменшення рівня вібрацій і шуму буде досягатися за рахунок
встановлення під технологічне обладнання спеціальних віброізолятор.
Основними джерелами шуму та вібрації у виробничому процесі є
вентиляційне обладнання.
Вентиляційні пристрої встановлюються в спеціальних окремих приміщеннях
з влаштуванням звукоізоляції по стінах. Вентиляційні насоси встановлюються на
металеві пружини. Технологічне обладнання не є віброактивним, його акустичні
характеристики не перевищують рівня звукового тиску, що допускається
санітарними нормами.
Для погашення вібрації повітропроводів74 передбачаються гумові прокладки
в, місцях їх спирання на підвіски, вентилятори установлюються на віброізолятори.
Для попередження розповсюдження шуму проектом передбачується
влаштування підвісної стелі із гіпсокартонних плиток.
2.6.4 Охорона навколишнього середовища
Заходи щодо охорони навколишнього середовища прийняті згідно [27].
Передбачене проектом технологічне обладнання не має шкідливих викидів в
навколишнє середовище. Постачання сировини виконується автомобільним
транспортом.
Розташування машинозбірного цеху на 100 вантажних автомобілів з
прибудованим адміністративно-побутовим корпусом проектом передбачене таким
чином, що виключається потрапляння неорганізованих викидів на селітебну зону.
Стоки від виробничого корпусу відводяться в підземні каналізаційні мережі.
При якісному монтажі обладнання, при будівництві та правильній експлуатації
мереж і споруд виключається потрапляння стоків в грунт за межами виділених
полів фільтрації.
Усунуте повітря за допомогою вентиляційних систем не забруднює
навколишній повітряний басейн, по своєму характеру викиди не можуть погіршити
стан навколишнього середовища.
Арк.
192. Б-Иск. ПЗ 13
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
2.7 Інженерне обладнання будівлі
Інженерне обладнання будівлі прийняте згідно [28,29]. Джерелом
водопостачання машинозбірного цеху на 1 00 вантажних автомобілів з
прибудованим адміністративно-побутовим корпусом служить кільцевий
водопровід 0 200 мм. На майданчику запроектовані дві роздільні системи:
- господарсько-питний виробничий водопровід;
- протипожежний водопровід.
Для безперебійного водопостачання машинозбірного цеху з прибудовою
передбачені два з'єднаних між собою введення 0 150 мм.
Вентиляція приміщень - припливно-витяжна з механічним та природнім
спонуканням.
В місцях перетину повітропроводами протипожежних стін та перекриттів
установлюються вогнезатримні вибухозахищені клапани.
Для замірів тиску в повітропроводах улаштовуються пітометражні мочки.
Всі неізольовані трубопроводи фарбуються олійною фарбою за два рази.
Система теплопостачання калориферів припливних установок запроектована від
роздільної гребінки. Трубопроводи теплопостачання монтуються із сталевих
електрозварних труб прийнятих згідно [ЗО].
Димовидалення з приміщень категорії В і Г передбачається через фрамуги
вікон.
Магістральні водопровідні мережі прокладається по стінах та під стелею
приміщень із стальних електрозварних труб 0 108x4, прийнятих згідно [ЗО] , з
встановленням запірної арматури.
Джерелом водопостачання є існуюча водопровідна мережа від існуючої
насосної станції. Мережа водопроводу кільцева. В будівлю передбачено 2 вводи
водопроводу для потреб пожежогасіння та напірного водопроводу, проектований
зовнішньо-майданчиковий водопровід 0 300 мм з напірних залізобетонних труб
протяжністю 1050 м від існуючого водопроводу 0 300 мм до будівлі, що
проектується.
Для вводу водопровідної мережі при зведенні фундаменту будівлі залишають
отвір розміром 1 ,2 х 0 ,2 м, між трубою і будівельними конструкціями не менше
0,2 м. Щоб не допустити стиснення і деформування труби, її вкладають в
металевий футляр. Для герметизації отвору трубу обгортають просмоленим
канатом, зазори законопачують м'ятою глиною, а зверху штукатурять цементно-
піщаним розчином.
В місцях підключення, відгалуження і розташування пожежних гідрантів
встановлюються круглі водопровідні колодязі 0 1500 мм із збірних
залізобетонних елементів для нагляду за роботою системи,
Арк.
192. Б-Пск. ПЗ 14
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Для забезпечення у виробничих приміщеннях допустимих концентрацій
шкідливих речовин, для видалення теплонадлишків в будівлі запроектована
загальнообмінна приточно-витяжна вентиляція і місцеві відсоси. Тому цією метою
розиіщені венткамери з електродвигунами вентиляційних установок, і
запроектовані світлоаераційні ліхтарі в двох прольотах.
Внутрішнє пожежогасіння передбачається з пожежних кранів рівне 10 л/с,
зовнішнє пожежогасіння з пожежних гідрантів водовіддачею 2 0 л/с, які
встановлюються на мережі протипожежного водопроводу через 100 м. Об'єм води
для потреб пожежогасіння зберігається в двох резервуарах по 250м . Для подачі
води в об'єднану мережу водопроводу запроектовано насосна станція. При наданні
води на господарчо-питніпотреби працює 1 насос, при пожежі працюють 2 насоси і
2 залишаються в резерві.
Управління технологічними процесами здійснюється комплектним
устаткуванням до технологічного обладнання.
Система забезпечує автоматичне управління і регулювання процесами
підготовки сировини, формування виробів, їх сушку та опалювання і пакетування
готових виробів.
Системи локальні на окремих ділянках об’єднуються з загальнозаводською
АСУ виробничих процесів, яка виконує координацію дій локальних систем
(наприклад, налагоджування графіків температур, тисків і тяг), архівацію усіх
характеристик виробничих процесів, друк обраних значень за викликом персоналу.
В інших будівлях і спорудах машинозбірного цеху (очисні споруди,
протипожежна насосна станція, артезіанська свердловина та ін.) передбачаються
необхідні системи управління та автоматизації виробничих процесів. У
приміщеннях АПК передбачено автоматична пожежна сигналізація, радіо та
телефон, управління евакуацією людей при пожежі.
2.8 Технічні та розрахункові дані
2.8.1 Теплотехнічний розрахунок покриття
Метою теплотехнічного розрахунку є визначення необхідної товщини
утеплювача для конструкції покриття.
Покриття запроектовано у вигляді настилу, складається з двох шарів
наплавного руберойду (Пластобит Пс-СХ-4,0); цементно-піщаної стяжки
мінераловатних плит, фірми «Rockwool».
Конструкція покриття і розрахункові коефіцієнти, зводимо в табл.2.2.
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 15
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Таблиця 2.2 - Конструкція покриття і розрахункові коефіцієнти
Розрахункові
Характеристика шарів
коефіцієнти
Ескиз стіни R orpe6
ТОВЩ , К
№ Матеріал м2оС
S м Вт/м 2С°
Вт
2 шари наплавного руберойду
1 (Пластобит Пс-СХ-4,0) 0 ,0 1 2 0,950 0,013
Цементно-піщана стяжка, товщ.
2 ЗО мм 0,03 0,93 0,032
х і
ШІ Чи Мінераловатні плити Rockwool,
3 170 кг/мЗ 0,3 0,087 3,52
4 Пароізоляція 0 ,0 0 2 0,95 0 ,0 0 2
5 Ребриста з/б плита 0,3 1,92 0,156
Для III температурної зони Кс|тіп= 1,7 м2 К/Вт - мі• ні•мально допустиме
значення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій. Розрахункове
значення опору теплопередачі К-0 ,(———) багатошарової огороджувальної
Вт
конструкції визначається за формулою 2 .1 :
R = — + R + —
а, (2.1)
ol
де Як- термічний опір огороджуючої конструкції, (М2оС /В т ) 5 визначений
для багатошарової конструкції як сума термічних опорів окремих шарів,
визначається за формулою 2 .2 :
R k ~ R \ + R 2 (2 .2)
де ав - коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні огороджуючих
конструкцій, Вт / м2оС [3, табл. 4*];
ан - коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджувальної
конструкції для умов холодного періоду, Вт /м2оС.
Термічний опір Ri, кожного шару багатошарової огороджувальної
конструкції (м2оС/вт ), визначаємо за формулою 2.3:
А рк.
192. Б-11ск. ПЗ
16
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
<5
я . (2.3)
де 5 - товщина шару, м;
А, - розрахунковий коефіцієнт теплопровідності окремих шарів матеріалу, (
Вт /м 2оС).
Я, = — = 0,013 м2хК/Вт;
0,95
я = М2 = 0,032 м2хК/Вт;
0,93
Я3 = потрібно розрахувати;
_ одо2 _ о 0 21 м2хК/Вт;
М 0,95 ’ ’
я = 2 2 .= 0,156 м2хК/Вт;
1,92
Підставляючи в формулу значення Я«^ для даної огороджувальної
конструкції, знаходимо товщину шару утеплювача, визначаємо за формулою 2.4:
1 1
Я 0 = ьЯ 1 + Я 0 + Я 3 + Я 4 + Я 3 4------— Яд13 (2.4)
а . а.
Я3= 3,0- — +0,013 + 0,032 + 0,021 + 0,156 + — = 3,25.
8,7 23
Знаючи необхідний термічний опір шару утеплювача, знаходимо його
товщину: 5 3 = Я3 х 3,25 х 0,087 = 0,285 м, приймаємо 0,30 м = 300 мм.
Тоді мінімальна товщина теплоізоляційного шару визначається за формулою
2.5:
Я ТР 1 8 ! 8 2 6 4 1
'^3, (2.5)
а.т і А.1 %2 а ехг У
де Щщ, ае1х - коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь
огороджувальної конструкції, а іп1= 8,7 Вт/м 2 К , а.ех1 = 23 Вт/м 2 К.
5 = 2 ___ 0,012 0,03 0,002 0,3 1
3 3,0- х 0,087 = 0,300 м.
8,7 0,95 0,93 0,95 1,92 23
Повинна виконуватися умова: Яятіп < Япр.
Яцтіп = 1,7 (м 2оС/Вт ), Ядтіп = 1,7 < Я пр 3,031 - умова виконується,
приймаємо товщину утеплювача 300мм.
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 1І 7/
Змн. Арк. № докум. Підпис Д ат а
2.8.2 Специфікації
Таблиця 2.1 - Специфікація елементів заповнення прорізів
Маса
Кіль При
Поз. Позначення Найменування од.
кість мітка
кг.
Ді ДСТУ БВ .2.6-15:2011 ЦД ВЛ Од 8-21 Г С П В2-Б-Б-КласА
ЦДВЛ Од 7-21 Г Г л П
Д1 ДСТУ Б В .2.6-15:2011 32-Б-Б-КласА
Д2 ДСТУ Б В .2 .6 -11:2011 Ц. Нр.Ж21-12КР. Г.М.2.П.ПР.
ЦД ВЛ Од 13-2 4 Г С П
Д1 ДСТУ Б В .2.6-90:2009
32-Б-Б-КласА
ЦДВЛ Од 6-21 Г Г л П
ді ДСТУ Б В .2.6-90:2009
32-Б-Б-КласА
Арк.
192. 6 -Иск. ПЗ 18
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Таблиця 2Л - Специфікація збірних залізобетонних елементів
1 иа
Позначення Найменування .3Й Н° Маса
Поз.
« од. кг
'2
Фундаменти
Ф-1 ДСТУ Б В.2.6-132:2010 ФЗБ-1 39
Фундаментні балки
ФБ-1 ДСТУ Б В.2.6-143:2010 ФБ6-12 60
Фундаментні блоки
ФБ-2 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 ФБС12.6.6-П
ФБ-2 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 ФБС9.6.6-П
Колони
К-1 ДСТУ Б В.2.6-63:2008 1К84 - 2 26
К-2 ДСТУ Б В.2.6-63:2008 8К84 - 4 із
Плити покриття та перекриття
ПІ ДСТУ Б В.2.6-53:2008 ПГ - 4Ат УТ 78
П2 ДСТУ Б В.2.6-147:2010 ПК60.15-8АтУт-С9 24
Ферми покриття
ФС-1 ДСТУ Б В.2.6-118:2010 ФС-18 26
Стінові панелі
С - 1 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС60.15.3.0-З.Л іб
С - 2 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС60.12.3.0-З.Л 104
с - з ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС60.18.3.0-З.Л
С - 4 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС63.18.3.0-З.Л 14
С - 5 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС63.12.3.0-З.Л із
Сходові марші та площадки
СМ ДСТУ Б В.2.6-62:2008 ЛМ 27.12.14
СП ДСТУ Б В.2.6-62:2008 ЛП 25.19-4
Пожежні драбини
ПД ДБН В. 1.1-7-2002 ДМ-1
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ
19
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Таблиця 2.3 - Специфікація елементів заповнення прорізів
Поз. Позначення Найменування Кільк. по фасадах Маса
од., кг Примітка*
1-16 16-1 А-Ж Ж-А Всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Д вері
Ь,
Эаа д і ДСТУ БВ.2.6-23:2009 О.Ж15-22,7Н.ССП.І.2.ПО.П 9 2 10 7 28
Вікна
ВК-1 ДСТУ Б В.2.6-42:2008 ОСН 60-18 15 17 2 7 41
ВК-2 ДСТУ Б В.2.6-90:2009 Б.Ж21 -9Н.ССП.1.1 .ПО.П. Л 4 - 11 - 15
Зовніш ні двері
-
'О Д-2 ДСТУ Б В.2.6-77:2009 Д. Нр.Ж21-12, КР. Г.М.2.П.ПР. - - 1 1
Ьо
Ворот а
В-1 ДСТУ Б В.2.6-90:2009 ВР 3,6x3,6 1 2 - - 3
В-2 ДСТУ Б В.2.6-90:2009 ВР 4,0x4,2 6 2 - - 8
ьо с:
о
Таблиця 2.4 Специфікація перемичок
Кількість по
а
поверхах Маса
Поз. Позначення Найменування Всьо один., При
1 2 то кг мітка
Ьз 1 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ 16-2п 48 8 56 65
оЗ
ДСТУ БВ.2.6-55:2008 2ПБ 13-1п
2 23 9 32 54
3 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ 22-Зп 92
11 - 11
&<-0
ьо сїй
2.8.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі
Всі опоряджувальні роботи виконані належним чином згідно з [ЗО], та із
застосуванням новітніх технологій.
Для зовнішнього опорядження передбачається:
- облицювання зовнішніх стін декоративною штукатуркою;
- цоколь облицьовується полірованими плитками з натурального каменю;
- зовнішні двері покриваються глянцевою олійною фарбою фірми ЕМАЬ.
Для внутрішнього опорядження приміщень в прибудованому адміністративно-
побутовому корпусі передбачається:
- покриття стін водоемульсійною фарбою по високоякісній штукатурці,
керамічною плиткою;
- для стель використовують водоемульсійну, клейову фарбу;
- для підлог коридорів запроектовано влаштування лінолеуму;
- підлогу в санвузлах і ванних кімнатах влаштовують з керамічної плитки;
- підлога в кабінетах директорів і майстрів влаштована з ламінату;
- стіни санвузлів запроектовано облицювати керамічною плиткою на всю висоту.
В виробничих приміщеннях стіни фарбують водостійкою масляною фарбою
темно-зеленого кольору, стелі покривають шаром вапняного розчину, підлога у
виробничих приміщеннях передбачена бетонна наливна.
По периметру будівлі влаштовують вимощення з асфальтобетону шириною 0,9м, з
ухилом 1 :2 на щебеневій основі
2.9 Техніко-економічні показники
1. Площа забудови Пз = 5961,93м ;
о
2. Будівельний об'єм У буД= 71543,16м .
3. Площа загальна - 2952,07 м ;
4. Площа виробничих приміщень - 2736,17м ;
5. Площа допоміжних приміщень - 172,56 м2;
6 . Площа примі• щень адмі• нперсоналу - 43,34 м2
Арк.
192. Б-Иск. ПЗ
22
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
3. Розрахунково-конструктивний розділ
Розрахунок двопролітної поперечної рами
3.1 Вибір конструктивних елементів будівлі
Поперечна рама одноповерхової промислової будівлі з прольотом 18 м і
висотою до низу кроквяної конструкції 8,4м, крок колон крайнього та середнього
рядів 6 м. Колони крайнього ряду мають прямокутний переріз надкранової частини
400x380 мм, підкранової частини 400x600 мм. Колони середнього ряду мають
прямокутний переріз надкранової частини 400x600 мм, підкранової частини
400x700 мм. Плити покриття розміром 3x6 м. Підкранові балки залізобетонні
довжиною 6 м і висотою 1000 мм. Висоту нижньої та верхньої частини колон
приймаємо, виходячи з відмітки низу сегментної ферми та габаритного розміру
крану по висоті. Між фермою та краном зазор 100 мм. Висота підкранового шляху
200 мм. Відмітка верхнього обрізу фундаменту -0.150 м.
Рисунок 3.1 - Схема визначення висоти надкранової частини колони
и = 100 + 1000 + 200 + 1700 = 3000 мм.
Підкранова частина колони:
Ь2 = 8400 - 3000 = 5400 мм.
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ
3
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Розріз 1-1
*10.800 +10.800
дк -̂\[/-~+0.000
pk .-f7 .S 00
рЕкшо
, *4 .800
0=10т *2.100 \1/ 4ФЖ
Зс .ЧІУГ.+12200
рШЗомо
_ \ £
18000 18000
38000
' 0
Рисунок 3.2 - Поперечний розріз будівлі
"ТГ та
о а а
Ж Л л
ШДИ
72000
16»
Рисунок 3.3 - План будівлі
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а 14
3.2 Визначення навантаження на раму
3.2.1 Постійне навантаження
Таблиця 3.1 - Збір навантажень на колону_________
Розрахункове
№ Нормативне Коефіцієнт
п/п Вид навантаження
(Yf= 1) (Yf> 1) (Yf> !)»
кН/м2
1
Постійне навантаження
2 шари наплавного руберойду 0.1 1.3 0.13
(Пластобит Лс-СХ-4,0)______
Асфальтова стяжка 5 = 20 мм 0.335 1.3 0.436
(р= 1.8 т/м3): 1.8-0.02-9.81-0.95
Утеплювач Мінераловатні плити
Rockwool 8=170мм 0.513 1.3 0.667
(р - 0.55 т/м3): 0.55-0.17-9.81 -0.95
Обмазочна пароізоляція 0.05 1.3 0.065
Панель покриття з бетоном
замонолічування 1.49 1.1 1.64
0.1-1.6-9.81-0.95__________
Всього gH ~ 2,488 g = 2,938
Сегментна ферма 1.1 69.197
2.7-2.5-9.81-0.95 62.907
Всього gH = 65,389 g = 72,135
Розрахуємо навантаження на кожну колону по ряду “А” від ваги покриття:
С , = § зВ /2 (3.1)
де g - розрахункове навантаження, кН/м ;
8 - крок колон, м;
В - прольот, м.
Сі = 2,938-6-9= 158,65 кН.
Розрахуємо навантаження на кожну колону по ряду “А”, враховуючи вагу
сегментної ферми:
в і = 158,65 + 69.197 = 227,85 кН.
Від ваги надкранової частини колони:
С 2 = Ь Ь р І їр ^ у р у с , (3.2)
де Ь - ширина перерізу надкранової частини колони, м;
йі - висота перерізу надкранової частини колони, м;
її - висота надкранової частини колони, м.
С2 = 0,6-0.4-3.0-2.5-9.81-0.95-1.1 = 18,45 кН.
Від ваги підкранової частини колони:
Єз = (3.3)
де Ь2 - висота перерізу підкранової частини колони, м;
12 - висота підкранової частини колони, м.
Арк.
192. Б-Пск. ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а 15
Оз = 0.7-0,4-5,4-2.5-9.81 -0.95-1.1 = 38,75 кН
Від цегляних стін (р = 1.8 т/м 3 ) та заповнення сві* тлових прорі• зі•в:
Є 4 = Ьп 1п Ьп р ^ у р у с, (3.4)
де Ьп - висота кладки, м;
1П - довжина кладки, м;
Ьп - ширина стіни, м.
в 4 = (9,6-6 0.38-2,5 + 3.6-0.04-9,81)-6 0.95-1.1 = 351,95 кН.
+10,800
-0.150 '' §
Рисунок 3.4 - Схема розташування віконних та стінових панелей
Від підкранової балки та підкранового шляху:
СОЭ
Рисунок 3.5 - Підкранова балка
С5 = [(0.6-0.2 + 0.34-0.345)-6-2.5-9.81+1,96-6] -1.1-0.95 = 48,77 кН.
По вісі “Г”.
А рк.
192. Б- Иск. ПЗ 26
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
g 4
G €
Рисунок 3.6 - Схема навантаження колони середнього ряду
G6 = 2-Gi - 2-227,85 = 455,7 кН.
Від надкранової частини колони:
G7 = G2 = 18,45 кН.
Від підкранової частини колони:
G8 = G3 = 38,75 кН.
Від підкранової балки та підкранового шляху:
G9 = G5 = 48,77-2 = 97,54 кН.
3.2.2 Тимчасове навантаження
Снігове навантаження для IV снігового району становить:
S0 = 1,52 кПа.
Снігове повне навантаження на колону по вісі “А”:
Si = 1,52-1.4-6-9-0,95= 109,16 кН.
Снігове навантаження на колону по вісі “Б”:
S2 = 109,16-2 = 218,32 кН.
Кранове навантаження від двох зближених мостових кранів ван-
тажопід’ємністю 10 т:
- вертикальне навантаження на одне колесо при уг = 1 :
Fmax= 115-0.95 = 109.25 кН.
- горизонтальне навантаження при yf = 1 :
Fh max = y h*0.05-(Q + m ) g /n , (3.5)
де yh = 0.95;
n - кількість коліс на одному боці крану;
m - вага візка, т;
Q - вантажопід’ємність крану, т.
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ідпис 11
Д ат а
Рьтах = 0.95-0.05 (10 + 3.8) 9.81/2 = 3.215 кН.
Максимальний тиск від кранів на колону крайнього та середнього рядів
визначаємо за лінією впливу опорної реакції.
Рисунок 3.7 - Лінія впливу опорної реакції
^шах ~~ (2 *6 )
у тах= 105.84-1.1-0.85 (0.633 + 1 + 0.842) = 244.927 кН.
За тією самою лінією впливу визначаємо максимальне горизонтальне зусилля
від поперечного гальмування крану.
Уітах Р|і тах’УРУи’̂ У? (2-7)
УЬтах = 3.215-1.1-0.85-(0.633 + 1 +0.842) = 7.44 кН.
Вітрове навантаження в межах висоти колони приймаємо рівномірно
розподіленим. Вище верха колони вітрове навантаження враховуємо як
зосереджене зусилля в межах відміток від 13.2 м до 17.1 м і прикладеної на рівні
верха колони. Вітрове навантаження від 10 до 20 м збільшуємо на 25%. Це
враховується коефіцієнтом:
к = 1 + (1.25 —1)-(13,2 - 10.0)/10-2 = 0,96.
Аеродинамічний коефіцієнт для зовнішньої стіни з навітреного боку с = 0.8, з
підвітреного с = 0 .6 .
Нормативне вітрове навантаження для м. Черкаси со0 = 0,42 кН/м .
Розрахункове навантаження, рівномірно розподілене на колону крайнього
ряду рами-блока до відмітки 1 0 .0 м:
сотах = 0.42-0.8-1.4-18-0.95 = 10,53 кН/м.
сотіп = 0.42-0.6-1.4-12-0.95 = 7,9 кН/м.
Зосереджене вітрове навантаження на рівні 13.2 м з навітреного боку:
Wmax = 0.42-1.4-0.8-0,95-18 (13,2 - 8,4)-0.96 = 48,54 кН.
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 28
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Wmin = 0.42 -1.4-0.6-0,95-18-(17.1 - 13.2)-0.96 = 36,41 kH.
Сумарне зосереджене навантаження:
w = w max +1 wyT min* (3.8)
W = 48,54 + 36,41 = 84,95 kH.
3.3 Геометричні характеристики перерізу колон
Колона крайнього ряду:
- надкранова частина:
І] = b-h3/12 = 400-3803/12 = 18,3-Ю8 мм4.
- підкранова частина:
12 = 400-6003/12 = 72,0-109 мм4.
Колона середнього ряду:
- надкранова частина:
Із = 400-6003/12 = 72-108 мм4.
- підкранова частина:
І4 = 400-7003/12 = 114.33-109 мм4.
3.4 Визначення зусиль в колонах по вісі “А”
3.4.1 Постійне навантаження
Навантаження від опорної реакції сегментної ферми, прикладене на рівні
верхньої грані колони посередині спирання на відстані 150 мм від розбивочної вісі.
Ексцентриситет прикладання зусилля.
,150 7
ж А0
-Л.
h=3S0
h/2
Рисунок 3.8 - Схема визначення ексцентриситету прикладання зусиль
еі = h/2 - 150 = 380/2 - 150 = 40 мм.
Для підкранової частини колони:
е2 = (h2 - hi) /2 = (600 - 380)/2 = 1 1 0 мм.
Розрахунковий ексцентриситет навантаження на рівні підкранової консолі від
повної реакції:
е3 = Єї + е2 = 0.04 + 0.11 = 0.15 м.
Визначаємо відношення моментів інерції:
п = Д/І2 = 18,3 • 108/72,0 • 109 = 0.25.
Визначаємо відношення надкранової частин до повної довжини колони:
А рк.
192. Б-11ск. ПЗ 2 9
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
А, = 1і/1 = 3.0/8,55 = 0.35.
За [1] визначаємо коефіцієнти при у=0: к]=2.437.
Реакція: г ч , чч
= -у- • (~ кі • (еі) - кі • (ег))? (3.9)
де - коефіцієнт кі при у=0 .
При у = 0: кі= 1,811;
у = 0: кі= 1,016 (Затабл.. 13, згідно [?£])
Яв = 227,58 -(-1,811 -0.04 — 1.016-0.11)/8,55 = -4,9 кН.
М і = 227,58 -(-0.04) = -9.11 кН-м.
М2 = -227,85 -(-0.04) + 4,9-3.0 = 5,12 кН-м.
М3 = 227,85 -(-0.25) + 4,9-3.0 = -42,73 кН-м.
М4 = 227,85 (-0.25) + 4,9-8,55 = 48,30 кН-м.
N = О, = 227,85 кН.
Кв=-4.9кН -4,9
/ / / 7 7 " / Г У 48,30
Еп.М кНм ЕпЛ̂ кНм
Рисунок 3.9 - Епюра моментів від дії покриття
Навантаження від маси підкранових балок та підкранового шляху передається
на колону з ексцентриситетом е4:
е4 = 7 5 0 - 1000/2 = 250 мм.
Яв = к2 0 5 е4/1. (3.10)
Яв = 1,016-48,77-0.25/8,55 = 1,452 кН.
М ! = 0.
М2 = -1,452-3.0 = -4,356 кН-м.
М3 = 48,77-0.25 - 1,452-3.0 = 7,863 кН-м.
М4 = 48,77-0.25 - 1,452-8,55 = -0,222 кН-м.
N = вз = 48,77 кН.
<2 = -Яв = -1,452 кН.
А рк.
192. Б-11ск. ПЗ зо
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
кв=М5акН -1,452
-4,356
7,863
Г Т Т 7 7 Т Т 7 0,222
Еп,И кНм Е п .У ^ к Н м
Рисунок 3.10 - Епюра моментів від дії підкранових балок та підкранового шляху
Навантаження від маси надкранової частини колони, прикладене на рівні
підкранової консолі з ексцентриситетом е2 = 0 .1 1 м.
Яв = к2-0 2-е2/1. (3.11)
Яв= 1,016-18,45-(-0.11)/8,55 = -0,241 кН.
Мі = 0 .
М2 = 0,241-3.0 = 0,723 кН-м.
М3 = 0,241-3.0— 18,45-0.11 = -1,31 кН-м.
М4 = 0,241-8,55- 18,45-0.11 =0.03 кН-м.
N = 0 2 = 18,45 кН.
д = -Яв = 0,241 кН
і?я=-0,241кН _д 341
0,723 О
/ 7 7 Г~"У 7 7 7
Еп.М кН н Еп.Уе^кНн
Рисунок 3.11 - Епюра моментів від дії надкранової частини колони
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 31
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Таблиця 3.2 - Зусилля від постійного навантаження
З у с и л л я в п е р е р із а х
К о н с т р у к ц і ї 1-1 2 -2 3-3 4-4
М N м N м N М N (3
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
П о к р и т т я -9,11 227,85 5,12 227,85 -42,73 227,85 48,30 227,85 4,9
П ід к р а н о в і
- - -4,356 - 7,863 48,77 -0,222 48,77 -1.452
б а л к и
Н а д к р а н о в а
ч а с т и н а - - 0,723 18,45 -1,31 18,45 0,03 18,45 0.241
к о л о н и
П ід к р а н о в а
ч а с т и н а - - - - - - - 38,75 -
к о л о н и
С у м а р н е -9,11 227,85 1,487 246,3 -36,177 295,07 48,108 333,82 3,689
з н а ч е н н я
ї?з=3,689кН 3.689
'р~4г—і 9,11
Г Г Г 7 7 7 ”7 " 7 48.108
Еп,М кНм Еп.У̂кНм
Рисунок 3.12 - Сумарна епюра моментів
3.4.2 Тимчасове навантаження
Розрахункове снігове навантаження, яке передається на колону крайнього
ряду у вигляді реакції крокв’яної балки, рівне Б і = 109,16 кН і прикладене до
верхньої грані колони з ексцентриситетом Єї = 0.04 м. Отже, як і при розрахунку на
навантаження від маси покриття к] = 1,811 і кі = 1.016.
8,
Кв = у- • (_ кі • еі - кг ег) ’ (3.12)
Яв = 109,16(-1 ,811-0.04 - 1.016-0.31)/8,55 = -1,44 кН.
М і = 109,16-(-0.04) - -4,36 кН-м.
М2 = 109,16-(-0.04) + 1,44-3.0 = 0,02 кН-м.
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 32
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
М3 = 109,16-(-0.15) + 1.44-3.0 = -12,024 кН-м.
М4 = 10,19-(-0.15) + 1,44-8,55 = 3,97 кН-м.
N = 8 1 = 109,16 кН; () - я , 1,44 кН.
ІЗв= - і ,4 4 к Н -4 ,3 6 -1 ,4 4
~7~7
Еп.М к Н н Е п. V Ни
Рисунок 3.13 - Епюра моментів від дії снігового навантаження
Кранове вертикальне навантаження Утах = 244.927 кН, прикладене до консолі
колони крайнього ряду з ексцентриситетом е4 = 0.25 м.
При к2 = 1.016:
Яв — к2" V тах' Є4/1 • (3.13)
Яв = 1,016-244.927-0.25/8,55 = 7,276 кН.
М і = 0 .
М2 = -7,276-3.0 = -21,828 кН-м.
М3 = 244.927-0.25 - 7,276-3.0 = 39,407 кН-м.
М4 = 244.927-0.25 - 7,276-8,55 = -0,978 кН-м.
N = Утах = 244.927 кН.
0 = -Яв = -7,276 кН.
Арк.
192. 5-Иск. ПЗ 33
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
(?а=-7,276кН -7 ,2 7 6
©
/ 7 7 7 7 7 7 7
Еп.Н кНм Еп.УрсікНм
Рисунок 3.14 - Епюра моментів від дії вертикального кранового навантаження
Кранове горизонтальне навантаження від поперечного гальмування крану
Ун тах = 7.44 кН, прикладене до колони крайнього ряду на рівні верхньої грані
підкранової балки, тобто на 1 м вище відмітки підкранової консолі колони,
у = (3.2 — 1)/3.2'= 0.688.
При а = 0.055, X = 0.27 та у = (3,0-1)/3 = 0.655 за [1]:
к3 - 0,768.
Яв^кз-Уьтах. (3-14)
ІІВ = 0.768-7.44 = 5,714 кН.
М х = 0.
М2 = М3 = 7.44-1 - 5,714-3 = -9,702 кН-м.
М4 = 7.44-(8,55 • 3.0 + 1) - 5,714-8,55 = 46,34 кН-м.
Момент в точці прикладання сили:
М = 5,714-(-3.0 + 1) = -11,428 кН-м.
N = 0.
() = 7.44 - 5,714 = 1,726 кН.
При дії зусилля Уь тах зправа-наліво зусилля М і 0 змінюють знак.
А рк.
192. 6 -П е к . П З 34
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Rjj=5,714 5,714
і ппНг->
V Г'ій.'х
£4=600 ©
/
Г Т Т Т Т Т Т 7
Еп.М кНм Еп,Ув<1кНм
Рисунок 3.15 - Епюра моментів від дії кранового горизонтального навантаження
Вітрове навантаження діє на раму зліва-направо. Накладаємо фіктивні зв’язки
на верхні опори крайньої колони і визначаємо в них горизонтальні реакції RB. За [зб]
при а = 0.055 та X = 0.27:к4 = 0.357.
Горизонтальна реакція в колонах по вісі “А” на відмітці 8,4 м:
RB = k4-comax-H. (3.15)
RB = 0.357-10,53-8,55 = 32,141 кН.
Горизонтальна реакція в колонах по вісі “Г” на відмітці 13.2 м:
RB = k7-comin-H, (3.16)
RB = 0.357-7,9-8,55 = 24,113 кН.
Зусилля у фіктивних в’язях:
R = IR B + W. (3.17)
R = 32,141+24,113+84,95 = 141,204 кН.
Відкинувши фіктивні зв’язки, розподіляємо зусилля пропорційно жорсткості
колони. Для цього за [11 визначаємо коефіцієнт к5 при а = 0.055 та X = 0.27 для
колон по вісі “А” і “Ж”:
ккр5 = 2.4.
При а = І3/І4 = 72 108/1 14.3-109 = 0,0629 та X = 0,27/8,55 = 0,03 для колон по
вісі “Б” і “В”:
ксер5 = 2,954.
Зусилля у фіктивних зв’язках, яке сприймає колона, з урахуванням їх жорсткості
по вісям “А” і “Ж”:
RKp = -R-kK,V b /Ik v I. (3.18)
Вкр = -141,204-2.4-72-107(2.4-72 + 2,954-114.3)-2- 10у = -23,901 кН.
Коефіцієнт 2 враховує, що в поперечній рамі 2 крайні та 1 середні колони.
Визначаємо зусилля від вітрового навантаження в колонах по вісі “А”:
М, = 0.
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 35
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
М2 = М3 = (23,901 - 3 2 ,141)-3.0+ 10,53-3.02/2 = 22,665 кН-м.
М4 = (23,901 - 3 2 ,141)-8,55 + 10,53-8,552/2 = 3 1 4,33 кН-м.
N = 0.
С> = -23,901 + 32,141 + 10,53-8,55 = 98,271 кН.
Визначаємо зусилля від вітрового навантаження в колонах по вісі “Ж”:
М, = 0.
М2 = М3 = (23,901 - 24,113)-3 + 7,9-32/2 = 34,914 кН-м.
М4 = (23,901 - 24,113) 8,55 + 7,9-8,552/2 = 286,942 кН-м.
N = 0.
(2 = -23,901 + 24,113 + 7,9-8,55 = 67,757 кН.
СгіН к«к йі¥„)<Нн Ї М «Ни Еп.¥*#(НН
Рисунок 3.16 - Епюра моментів від вітрового навантаження на колони крайніх
рядів
При напрямку вітру зправа-наліво моменти змінюють свої знаки, а
колони — номера осей: в колоні по вісі “А” виникають моменти, такі ж, як по вісі
“Е”, але з іншими знаками.
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 36
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
опир /и и іїх о д ду ш:п[/ '«£■
а Ш *> 1 1 - я 7 6 1
ШОП[/
4^ и> м ь_ _> Переріз
О 2 2 О 2 £ 2 2 2 2 2 2 60 Зусилля
і Постійне
ї ї Я
о навантаження
00
кН
І І І ї ї 1 І і і і і ■ і ■ Снігове Б-ф
V
Кранове
я?
II і і і Т/і вертикальне
V [і т а х
К) 00
ї ї 4ь*
О 00 чо и> 05 Снігове Б
и> и> 4^ <1 05
V
ї ї Вертикальне
і і 1 ^1
V т а х
ї ї ОО Г оризонтальне
1 ■ І ■ ■ 1
V [і шах
•<
і II і ' ■ і 1 то Зліва
Е?
'Он*
о
2.
і II ■ і ■ ■ 1 о Зправа
4Л 1
О чо §С- 3
00 и> - й н—<
о
ио
± ю І - 1 нн нн
04 ± 2
СЯ _
Нн——<і
0+4 ±>-> 5 і нн
00 77>
00 + ся д
1 і Я І ' й Н—(
я + £
г д
Т о ? +
0 Ч? и>
1 і +
04 1---4 Іа- зІ н—< ь-н
з Д * ип 1—4 І—н
о
я ? 40 ' * Ж
40 00
<_ь>
^ + сЗ + 0+4 5. 3 ►—<
Я + Я * нн
+ О 05 нн
2 2
То
+ +
9 С 9 І/, 9 Ґ 6 0 І
91 ‘60 Т
9 1‘6 0 1
Довготривале Тимчасові навантаження, кН Основні розрахункові сполучення зусиль
Кранові
Комбінації зусиль
-13,47 -13,47 -13,034 -13,034
227,85 227,85 337,01 337,01 227,85 326,09 326,09
(3+4)+(7+8 (3+5)+
(3+4)+8 (3+4)+10 (3+5)+6 +9+10)*0,9 ±6*0,9
17,686 10,914 -21,828 ±9,702 -22,665 -34,914 27,388 -17,228 21,256 29,63 -62,51 31,816
248,14 248,14 248,14 357,30 346,38 248,14 346,38
(3+4 )+(7+
(3+4)±7 (3+4)+10 (3+5)+7
8)*0,9
-21,689 19,71 -12.024 39,407 ±9,702 -22,665 -34,914 17,72 56,603 47,428 22,509 -93,063 22,665
385,54 122,46 122,46 385,54 630,46 495,75 483,78
(3+4)+(7+
(3±4)+9 (3+4)+10 (3+5)+7
8+10)*0,9
48,116 -0,489 -0,978 ±46,34 314,33 -286,94 362,45 -238,82 46,649 376,29 -252,72 256,08
425,01 122,46 109,16 122,46 425,01 425,01 669,93 523,25 535,22 455,93
3,638 3,638 ±1,726 98,271 67,757 99,351 68,837 102,99 92,373 63,782 9,432
(3+5)+6 (3+4)+(6+8 (3+4)+(7± (3+5)+(7+
(3+4)+9 (3+4)+8 ±9)*0,9 8)*0,9 8)*0,9
43,742 -0,444 -0,444 ±42,13 285,75 -260,85 329,49 1,612 46,128 345,87 5,425 80,82
386,37 61,23 77,97 61,23 386,37 386,37 525,57 456,64 441,47 502,71
0,982 1,819 1,819 ± 1 ,56 89,34 61,59 90,322 65,572 3,832 83,719 1,215 5,998
3.6 Розрахунок колони по вісі “А”
Матеріали для колони:
Бетон - важкий класу міцності на стиск С35. ґск=25,5 МПа, 1'с(к =0,95
МПа; ґсн=19,5 МПа, ґсй =1,30 МПа; коефіцієнт умов роботи бетону уС2=0 ,9 .
Початковий модуль пружності• Ес=3 4.5-10 з_М__П_ а.
Арматура:
- Повздовжня класу А400с. фк =390 МПа, ^= 3 6 5 МПа, Е8=20-104 МПа.
- Арматура класу А240с fyd =225 МПа, ґуті=175 МПа, Е3=21 * 104 МПа.
3.6.1 Надкранова частина колони
З усіх імовірних комбінацій зусиль найбільш невигідна (із статичного
розрахунку):
М2„2 = 27,388 кНм/ А = 248,14кН;
Розрахункова довжина надкранової частини колони
Іо = 2Янадкр = 2-3,0 = 6,0 м.
Ексцентриситет е0і = Мтах / N = 27,388/248,14 = 0,11 м.= 11 см.
Радіус інерції перерізу і = 0,289 Н = 0.289-38 = 10,98 см.
Енучкість Хі = Ід/і = 600 / 10,98 = 54,64.
Відносне поздовжнє зусилля
п = И / А / ы = 248,14 / 0.40*0.38*14.5 = 0,13
Еранична гнучкість:
Х1іт = 20 АВС /л/їг, (3.18)
д&А = 1 /(1 +0,2(ре/)= 1 /(1 +0,2-2) = 0,71; 5 = 1,1;
С = 1,7 - гт , де для розкріплених елементів гт = 1; С = 0,7;
Хііт = 20-0,71-1,1-0,7 / 0,13 = 2 2 ,8 =9.17 < ^ = 54.64,
тому слід врахувати ефекти другого порядку.
Жорсткість перерізу при прийнятому коефіцієнті армування р = 0.01
ЕІ = К СЕЫ1С + 0 ,0 1£А(0,5/г - а)2, (3.19)
де:
К с = 0,3 /(1 + 0,5^е/) = 0,3/(1 + 0,5-2) = 0,15;
Е І= 0,15-3450-40*383/12 + 0,01-20000-40-38(0,5*38 - 4)2 = 1,63-108 кН*см2
Критична сила
Аг = ті2ЕІ / 1 о2 = 3,142-1,63 • 108 / 6002 = 2678,52 кН.
З урахуванням ефектів другого порядку розрахунковий ексцентриситет
збільшується в г( разів:
;/= 1 + /? /(Л У А - 1) с, (3.20)
При постійному згинальному моменті
/? = 7і2/8 = 3,142/8 = 1,232;
г\ = 1 + 1,232 / (2678,52/248,14 - 1) = 1,12.
Розрахунковий ексцентриситет е0 = е0г р =11 -1,12 = 12,32 см.
Арк.
192. Б -П е к . П З
2)0
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Відстань ядрової точки від центру ваги перерізу г - /2/6 = 38/6 = 6,3 см;
е0 > г , тому маємо другу форму рівноваги перерізу.
Розрахунок армування виконуємо в наступному порядку:
1) Визначаємо вихідні дані:
а=4 см; сІ = к - а = 3 8 - 4 = 34 см; Б - а = 4 см;
Ексцентриситет відносно розтягнутої арматури
е= е0 + 0.5/г - а , (3.21)
е= 12.32+ 1 7 - 4 = 25.32 см.
2) Армування визначаємо за формулами:
, _ N e - c c R f c d b d 2
s fyd(d-d') ’ (3.22)
f ycL 0.8ä;bdf c d ~N
AS = (3.23)
f y d
248.14 * 25.32 - 0.381 * 1.45 * 40 * 342
= < 0.
365 ( 3 4 - 4 )
Якщо А 5 < 0, то стиснута арматура не потрібна, а бетону забагато.
В цьому випадку приймаємо А = 0, а істинне значення ат визначаємо за
формулою
N e
ОС ГтК) --
(3.24)
fyäbd2’
248.14* 25.32
0.094
<Xm 14.5 * 0.40 * 0.342
далі з таблиці додатку 6 визначаємо відповідне ^ = 0,098;
х = фі = 0,098-34 = 3.33 см, а розтягнуту арматуру визначаємо за
формулою:
0.8̂ bdfcd -X
A s = (3.25)
f y d
л _ _ 0 .8 * 0 .0 9 8 * 0 .4 0 * 0 .3 4 —2 4 8 .1 4 ^ Л
11 С1 U с,
s 3 65
3) Мінімальне армування:
Asтт = 0,1 N /fyd = 0,1-248.14/ 36,5 = 0.679 см2 , або As
тіп = 0,002ЯС = 0,002-40-38 = 5.04 см2 .
Приймаємо конструктивно 6014 А400С А s= 9.23 см .
Конструктивну арматуру в середині розміру h приймаємо 2014А4ОО С.
Поперечну арматуру приймаємо конструктивно 04А24ОС з кроком
300мм.
Арк.
192. Б -П е к . П З
'ЗЗУО
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
3.6.2 Підкранова частина колони
Переріз колони bxh = 40x70 см.
З усіх імовірних комбінацій зусиль найбільш невигідна (із статичного
розрахунку):
М 4.4 = 362.45 кНм; N = 425.01 кН; V = 99.351 кН.
Співвідношення моментів для розкріпленого елементу приймаємо гт = 1.
Розрахункова довжина підкранової частини колони
І0 1,5 Д Іідкр. 1,5 ■ 5,4 8,1м.
Ексцентриситет е0і - Мтах / N = 362,45 / 425,01 = 0,852 м = 85,2 см.
Радіус інерції перерізу і = 0,289 h = 0.289-70 = 20,23 см.
Гнучкість Лі = 1 о/і — 810 / 20,23 = 40,04.
Відносне зусилля стиску
п — N IA /cd = 425.01 / 0.40-0.70- 19.5 = 0,077.
Гранична гнучкість
)Чіт = 20 ABC /ура , де: А = 0,71; В =1,1; С - 0,7.
Лцт = 20-0,71-1,1-0,7 /V0.077= 3.034 < X = 40.04 ,
тому слід врахувати ефект другого порядку.
Момент інерції бетонного перерізу
Іс = 40*703 /12 = 13.72-106 см4.
Жорсткість перерізу при прийнятому коефіцієнті армування р = 0,01
EI = K cEcdIc + 0 ,0 lE sAc(0,5h - a f =
= 0,15 • 3450• 13.72• 106 + 0,01 • 21000• 40• 70(54/2 - 4) 2 = 7.4• 109 кНсм2.
Критична сила
NB = 3,142-7.4-109 / 8102 = 111204.15 кН.
Розрахунковий згинальний момент з урахуванням ефекту другого
порядку збільшується в rj разів:
і) = 1 + (3.26)
N
>7 = 1 + й п Ц - = 1 -0 1
425.01
Розрахунковий ексцентриситет е0 = ео/'7 = 85.2*1.01 = 86.05 см.
Розрахунковий згинальний момент
М 0 - Mmaxrj = 362.45-1,01 = 366.1 кНм.
Розрахунок армування:
а= 4 см; d = h — а = 70 - 4 = 66 см; d1 = а = 4 см;
Ексцентриситет відносно розтягнутої арматури
е= еоі + 0.5А - а , (3.27)
е= 86.05 + 33 - 4 = 57.05 см.
2) Армування визначаємо за формулами:
A's = ^ є~ кФ лЬсі2
s fydid -d ') v 7
А рк.
192. Б - П е к . П З 40
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
л _ Ґ у й А'3 + 0.8і,ЬйГса —N
^5 — г 5 (3.29)
І усі
362.45 * 57.05 - 0.381 * 1.45 * 40 * 70:
< 0 .
365 ( 6 6 - 4)
Якщо А '8 < 0, то стиснута арматура не потрібна, а бетону забагато.
В цьому випадку приймаємо А = 0, а істинне значення ат визначаємо за
формулою
N6
°^т ~~ / усіЬй2 (3.30)
362.45 * 57.05
ос™ = = 0.077
т ~ 1.45 *40 * 702
далі з таблиці додатку 6 визначаємо відповідне ^ = 0.08;
х = = 0.08-66 = 5.28 см, а розтягнуту арматуру визначаємо за формулою:
-0-.8- --£-М---/-С-С-/---М-- = 0 .8 * 0 .0 8 * 4 0 * 7 0 -3 6 2 .4 5 = —Ь- .ОІсм 2 <^ 0 ,
Ґуй 36-5
Мінімальне армування:
Азтіп = 0,1А// / '^ = 0,1-362,45/ 36,5 = 0.993 см2 , або А ,
тіп = 0,002Ас = 0,002-40-38 = 8,9 см2 .
Приймаємо конструктивно 6016 А400С А 8= 12,06 см .
Конструктивну арматуру в середині розміру к приймаємо 2016А4ОО С.
Поперечну арматуру приймаємо конструктивно 04А24ОС з кроком
300мм.
Арк.
192. Б-П ек. ПЗ 41
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
3.6.3 Розрахунок підкранової консолі
На підкранову консоль колони діє зосереджена сила від ваги підкранової
балки і вертикального кранового навантаження Qc = 97.54 + 244.927 = 342.467 кН.
Розміри консолі: h = 1.45 м; її = 0.55 м; b = 0.5 м; а = 0.2 м; d = 1.41 м.
Підкранова балка шириною 0.34 м спирається поперек консолі, тому lsup =
0.34 м. Так як на консоль діє навантаження малої сумарної тривалості, у С2 = 1-1;
fcd - 18.7 МПа; fctd = 1.32 МПа.
Рисунок 3.17 - Підкранова консоль крайньої колони
Оскільки Qc = 0,342 MH < 0.8-18.7-0.5-0.349-0.965 = 2.519 MH - міцніть
бетонного перерізу забезпечена.
Поперечне армування колони призначаємо з конструктивних вимог.
Так як h = 1.45м > 2.5*а =2.5*0.2 = 0.5 м - поперечне горизонтальне армування
призначаємо конструктивно: 0 1 0 А240С As = 3.39 см S = 150мм.
Сумарна площа перерізу відігнутих стержнів, які перетинають верхню половину
лінії має бути менш ніж:
А. =0.002bd (3.31)
in s v '
А. = 0.002*0.4*1.41 = 11.Зсш2
in s
Приймаємо 6 0 1 8 А400С As = 15,27 см2.
Необхідну площу перерізу поздовжньої арматури консолі визначаємо при
Q =Q C:
А = 9 9 і (3.32)
ins d x f
y d
А = 0 -342-^ - 3 7 = 0.000245;и2 = 2,45суи2 ,
іт 1.41x365
Приймаємо 3012 А400С А8 = 3.39 см2.
В стисненій зоні приймаємо таке ж армування. Поперечне армування
встановлюємо за конструктивними вимогами.
А рк.
192 . Б - П е к . П З 42
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
3.6.4 Розрахунок колони на транспортні та монтажні навантаження
Колону перевозять пласком, тому висота перерізу при роботі на згин
Ьр = Ь = 0.4м.
Робоча висота перерізу при роботі на згин:
б = Ир - а - 0.5*6 - 0.4 - 0.04 - 0.5*0.016 = 0.352м.
Кількість стержнів що працюють на згин - 4016 А400С.
Моменти, які може сприйняти переріз з меншою кількістю арматури:
М = у х Ь х / у(іхА3 (3.33)
/J y dг х А s
Де
f c d x b x d
— 365x8,04— = 0.106-> і/ = 1-0 .5^ = 1-0.5х0.106 = 0.947
19,5x0,4x0,352
М [4 0 16 А400С]= ° ’947* °'352* 365*8-0 4 *(1(° ° ) = 9 7 -%2кНм
Навантаження від власної ваги з урахуванням коефіцієнту динамічності:
кН
дт = Ь*И* Р*1*уа =0.4*0.7*25*1*1.5 = 10.5----
м
Рисунок 3.18 - Розрахункова схема колони при дії монтажних навантажень
При дії монтажних навантажень: її = 4.15 м, 12 = 4.4 м. Моменти:
М0 = q-122/8 = 10,35-4.42/8 = 24,82 кН м < 97.82 кН м .
Моп = q 'l2j/2 = 10,35• 4.152/2 = 89,13 кН-м< 97.82 кН м.
М пр 24,82 - 0,5*89,13 = -19,745 кН м < 97.82 кН м .
Міцність монтажу забезпечена.
При дії транспортних навантажень: 12 = 4.4 м, 1, = 2 м. Моменти:
М іоп = q-l22/2 = 10,25-22/2 =20.5 кН м < 97.82 кН м .
М2оп = Ч'12і/2 = 10.35• 32/2 = 46.12 кН м < 97.82 кН м .
М0 = q-122/2 = 10.35-4.42/2 = 24.81 кН-м
Мпр = М0- (МІ0П+ М2оп)/2 = 24,81 - (20,5 + 46,12)/2 = -6,08 кН м < 97.82 кН-м.
Мпр -6,08 кН-м < 97.82 к Н м - міцність забезпечена.
Арк.
192. Б-П ек. ПЗ 43
Змн. Арк. № докуй . П ідпис Д ат а
3.7 Розрахунок і конструювання ребристої попередньо напруженої
плити покриття
3.7.1. Вихідні дані
'у
Таблиця 3.4 - Збір навантажень на 1 м збірної залізобетонної ребристої
плити покриття______________________
Нормативне Розрахункове
Навантаження на покриття наван таження Yf навантаж<е ння
кН/м22 кН/м22
Постійне
2 шари наплавного руберойду
(Пластобит Пс-СХ-4,0)_______ 0.1 1.3 0.13
Асфальтова стяжка 5 = 20 мм 0,436
1.8-0.03-9.810.95 0,335 1.3
Утеплювач Мінераловатні плити
Rockwool 5=170мм 0.513 1.3 0.667
(р = 550 кг/м3): 0.55-0.17-9.81 -0.95
Обмазочна пароізоляція 0.05 1.3 0.065
Всього: gm = 0,998 g. =1Д98
З/б ребриста плита 1.776
1,7 х 0,95 1.615 1.1
Всього постійне навантаження g = 3,068
Тимчасове
Снігове навантаження м. Черкаси S=2,022
1,52 х 0,95 ________________ S„= 1,444 1,4
Зосереджене навантаження
1 X 0,95 0,95 1,2 1,14
Ребриста плита перекриття довжиною 5970 мм, шириною 2960 мм, висотою
300 мм, виготовляється з поточно-агрегатної технології з механічним натягненням
арматури на упори.
і (.р ;
■“ і ! = п г = :_,|Гр = : =ЇІП== — — т і
ІІІІ
II!!
III
ПІ!
. j ilk : . '" '" і L . h; і
Рисунок 3.19 - Габаритний розрахунок плити покриття
Арк.
1 9 2 . Б - 1 1 с к . П З 4 4
Змн. Арк. № докуй . П ідпис Д ат а
Розрахунковий проліт, навантаж ення і зусилля в поздовж ніх ребрах
У*
ИТМЖЙ 1111 ІТГПТТ.ІШ/
1
&Шм
Рисунок 3.20 - Розрахункова схема поздовжнього ребра
."*~у і
• 2 ....
и \цт
ш
п 1
Ірниці ( *'
1
Рисунок 3.21 - Еквівалентний поперечний переріз ребристої плити
Розрахунковий проліт ребра по осях опор, визначаємо за формулою:
10 = 12 - 2 x 0,05 (3.33)
де 0,05 - відстань осі опори до торця панелі.
10 = 5,97 - 2 х 0,05 - 5,87 м,
Підрахунок навантажень на 1 м2 панелі наведена в табл. 3.2.
Таблица 3.5 - Навантаження на 1 м2 панелі
Навантаження Навантаження
при Навантаження при
на покриття Уг >1
уґ= 1 кН/м у г >1 кН/м2
2
Панель покриття з бетоном
замонолічування 1,615 х 3 = 4,845 ІД 5,33
Ізоляційний килим 1,301 х З = 3,903 1,3 5,074
Разом = 8,744 В = 10,404
Тимчасове снігове бп = 1,444 х 3=
= 4,332 1,4 б = 5,825
Повне навантаження Яп = 13,076 Я = 16,229
Згинальний момент від повної навантаження при Уґ > 1, визначається за
формулою:
Ч" Х~ ІМ = ‘?о (3.34)
8 '
16,229 х 5,872
М = --------- = 69,9 кН х м.
Поперечна сила від повного навантаження при Уґ > 1, визначається за
формулою:
с[>Цо
<ї = (3.35)
16,229 х 5,87
Уей = = 67,63 кН.
А рк.
192. 5-Иск. ПЗ А ^
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Згинальний момент від повної навантаження при уг = 1, визначається за
формулою:
Чп X \{
М = (3.36)
8
13,076 х 5,872
М = = 55,58 кН х м .
О
Поперечна сила від повного навантаження при = 1, визначається за
формулою.
Чп х 1о
а = 2 ~ ^ ( 3 '3 7 )
13,076 X 5,87
Уес1 = = 37,88 кН.
Згинальний момент від постійної навантаження цп при уг= 1, визначаємо за
формулою:
М = (3.38)
8,744 х 5,872
М = -------- = 37,66 кНм.
8
Поперечна сила від постійної навантаження цп при уґ = 1, визначаємо за
формулою
Е п Х Іо
У еа = 2 (3.39)
8,744 х 5,87
Уес1 = = 25,66 кН.
3.7.2 Розрахункові характеристики матеріалів
Матеріали для плити:
Бетон - важкий класу міцності на стиск С35. £ск=25,5 МПа, £сїк =1,95
МПа; Бссі= 19,5 МПа, ґСКі =1,30 МПа; коефіцієнт умов роботи бетону уьг=0,9.
Початковий модуль пружності Ес = 34.5-103 МПа. До тріщиностійкості плити
ставляться вимоги 3-ї категорії. Технологія виготовлення плити - агресивно-міцна.
Натяг арматури попередньо напруженої виконується електричним способом.
Арматура:
Повздовжня напружена класу Вр-1200, їук =395 МПа, 1'рк=1260МПа;
ґр о ,ік = 1145МПа, Е3=20-104 МПа.
Поздовжня ненапружена класу А400с. ф,к =390 МПа, Еус1=365 МПа,
Е3=20-104 МПа.
Арматура класу А240с їуА =225 МПа, ґуш(1=175 МПа, Ех=21- Ю4 МПа
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а 46
П опереднє визначення площ і робочої армат ури т а призначення
конст рукт ивної армат ури і основних розм ірів плит и покритт я
м
А (3.40)
р / рй (<*-&}/2) ’
Гра = ^ ; у 5 = 1 .2 ;
УБ
1144
Гра = — = 954.16МПа.
. 6 9 .9*100 „ . г 2
р = 9 5 4 ,1 6 (2 9 ,8 -3 ,0 /—2 ) = 1,45см
Виходячи з умов тріщиностійкості та деформативності, отриману площу
арматури збільшують на 20-30%; в прикладі 30%.
Ар = 1,45 + 0,3-1,45 = 1,885 см2.
Приймаємо 8 0 6 Вр-1200 - А р - 2,26 см2.
Верхня арматура, що розташовується в звісах верхньої полиці, приймається
в кількості 2 0 % від нижньої арматури:
А'р = 0 ,2 Ар = 0,2-2,26 = 0,452 см2.
Приймаємо 2 0 6 Вр-1200, А р' = 0,57 см2.
3.7.3 Геометричні характеристики поперечного перерізу панелі
Площа перерізу бетону визначається за формулою:
п
= Ь'еії х 1ф + Ь х (й — (3-41)
і=0
п
А ^Г Аг = 2950 х ЗО 4- 180 х (300 - 30) = 137100 мм2.
І= 0
Площа перерізу всій поздовжньої арматури, що перетинає поперечний
переріз панелі: 2 0 16 А400С (А5р = 402 мм2) - нижня поздовжня арматура
каркасів двох поздовжніх ребер; 2 06 Вр1200 (Аь = 57 мм2); 2 0 5 А400С і 16 0
240С (Аб - 35+ 201,6 = 236,6 мм2) - верхні стержні каркасів двох поздовжніх
ребер і арматура плити панелі.
Тоді:
А5р І- А5 + Ад — 402 + 57 4- 236,6 = 695,6 мм2
Так як:
0,008 х А = 0,008 х 137100 = 1097 мм2 > 673,6 мм2.
То геометричні характеристики приведеного перерізу панелі спрощено.
Визначаємо без урахування поздовжньої арматури.
Площа приведеного перерізу панелі:
Ared = А = 137100 мм2.
Арк.
192. 5-Иск. ПЗ 47
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Статичний момент приведеного перерізу відносно нижньої грані панелі,
визначається за формулою:
ь д ь — ь ;
5гесі = Ьеії х йґ х ( й - — і + Ь х (й - йД х —— , (3.42)
/ 30\ 300 - ЗО
Бгесі = 2950 х ЗО х (300 - — ) + 180(300 - ЗО) х
= 3178 х 104 мм3.
Відстань від центру ваги наведеного перерізу до нижньої межі, визначаємо
за формулою:
Уо = і 151, (3.43)
^ г е с і
3178 Х І0 4
У» = " 137100 = 2 3 1 ' 8 ММ-
Момент инерции приведенного сечения относительно его центра тяжести,
определяем по формулі:
ЬдГ{: X (ЬД'Л З йА Ь X (Ь - ь р'Л З
ІГЄСІ - Ь К х Ь Д й - у о - у ) + + Ь х (й - йр х
12 12
ь - ь р
X Уо - (3.44)
2 9 5 0 х ЗО3 3 0 ^
ІГЄСІ + 2950 x 30 ^300 - 2 3 1 , 8 - у ) +
12
180х(300 - ЗО) 3 / 300 - 30
+ 12 —^ + 180 х (у 300 - 30) хЛ 2 3 1 ,8 - 2
= 108 х 1 0 6 мм4.
Момент опору приведеного перерізу для крайнього нижнього волокна ,
визначаємо за формулою:
Ч ы = Ы (3.45)
Уо
108 х 1 0 6 ч
ІАфесі = — — = 434,8 х 10 мм3.
231,8
Момент опору приведеного перерізу для крайнього нижнього волокна з
урахуванням непружних деформацій бетону спрощено визначаємо за формулою:
’'Ур! = у X \УГЄ(і , (3.46)
деу= 1,75 .
\Урі = 1,75 х 434,8 X 103 = 760,9 ХІО3 мм3;
Момент опору приведеного перерізу для крайнього верхнього волокна,
визначається за формулою :
К е і = й —у0 ■Т~ '(3.47)
100,8 Х ІО 6
Шг'е(і = —300— - 2щ3т1т,щ8 = 147,8 х 104 мм3.
Арк.
192. Б-11ск. П З 48
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Момент опору приведеного перерізу для крайнього верхнього волокна з
урахуванням непружних деформацій бетону і полицею в розтягнутій зоні (Ьг =
2950 мм).
Ь г 2950 йґ З
= 16,4 > 2 і - і - = — = ОД < 0,2 ;
180 Ь ЗО
коефіцієнт у' = 1,5.
Тоді \У'рі визначаємо за формулою:
W ,Pl = у' х \¥ 'гесі (3.48)
\^ 'рі = 1,5 х 147,8 х 104 = 221,7 х 104 мм3
3.7.4 Визначення втрат попереднього напруження
Втрати попереднього напруження в арматурі можуть бути миттєвими та
залежними від часу. Миттєві втрати враховують їхній короткочасний прояв, а
залежні від часу - тривалий.
До миттєвих втрат відносяться:
• втрати від релаксації арматури - оу;
9 втрати від температурного перепаду - о?,
• втрати від обтиснення анкерів та шайб - аз;
• втрати від тертя арматури об стінки каналів та на згинаючих пристроях 04;
9 втрати від деформацій опалубочних форм - ау ,
9 втрати від миттєвої деформації бетону - оу
Прояв цих втрат суттєво залежить від способу натягу попередньо
напруженої арматури. Таких основних способів може бути два: 1) натяг на упори;
2 ) натяг на бетон.
Для проволочної арматури Вр-1200 спосіб натягу арматури прийнятий
механічний «на упори». Сила попереднього напруження не повинна
перевищувати величини:
Р т ах — АрОр. тах, (3.49)
де: артах - максимальні напруження, менші з двох - 0 ,8 / рк або 0,9/ р .оук;
0,8/ рк = 0,8 • 1260 = 1008 МПа;
0,9/р .0>1к =0 ,9 -1145 = 1030,5 МПа.
Приймаємо для розрахунків втрат попереднього напруження
'р. тах = 1030,5 МПа.
А рк.
192. Б-11ск. ПЗ 49
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
3.7.4.1 Миттєві втрати
а) втрати від релаксації напружень в арматурі при механічному способі
натягу:
оі = (0,22 0.1)<трт ах; (3.50)
І р , о . і к
( 1030,5 \
аг = (0,22 - 0 .1 ) 1030,5 = 100,98МПа;
б) втрати від температурного перепаду:
&2 — 0,5Ерас(Ттах ~ То), (3.51)
де: ас - коефіцієнт лінійного температурного розширення бетону,
ас = 1-Ю"5 С"1. Ттах~ То = 65°С.
6Т2 = 0,5-20-104-1 • 10"5-65 = 65 МПа.
в) втрати в анкерах після натягування і внаслідок деформації самих анкерів
^ = 7 я і>: ' (3-52)
де: А / - обтиснення анкерів або зміщення канатів в затискачах анкерів; / =
2 мм;
/ - відстань між зовнішніми гранями упорів; / = 6500 мм (на 500 мм
більше від прольоту плити);
2
а3 = ^ ^ 2 0 * 104 = 61,53МПа;
г) втрати внаслідок тертя в арматурі, напружуваній на бетон, можуть
визначатися за формулою:
/ , ~4 (0Л кх)ч
~ вр.тах (1 ~ е )» (3.53)
де: в - сума кутових переміщень на відстані х;
ц - коефіцієнт тертя між арматурою та каналом; ц = 0,24 -ь 0,12;
к - випадкове кутове переміщення для арматури; к = 0,005 ^ 0,01;
х - відстань від точки, де напруження ар,тах Д° кінцевої точки натягу.
При натягуванні арматури на упори ад — 0.
д) втрати попереднього напруження від деформацій сталевих форм:
(3-54)
де: п - число канатів (груп канатів), що натягуються неодночасно;
/ - зб л и ж е н н я у п о р ів п о л ін і ї д і ї з у с и л л я н а т я г у ; / = 3 ^ 5 м м ;
/ - відстань між зовнішніми гранями упорів.
За відсутністю даних щодо конструкції форми а5 = ЗО МПа.
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ
ои
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
е) втрати напружень в арматурі внаслідок миттєвої деформації бетону
Зусилля обтиску бетону після чотирьох видів втрати:
Р і = {ор,паХ - ЇО і) (А р +Ар )= (1030,5 - 100,98 - 65 - 30)*(2.26 + 0 .57) =
= 1389,65*10'1 *16,99 = 2361кН/см2; ар = о'р = 138,95 кН/см2.
Ексцентриситет сили Р ] до лінії центра ваги перерізу плити визначається за
формулою:
° рАру р - с г р'Ару р
Єор = (3.55)
ур = у'р = 231,8-18 = 213,8 = 21,38 см;
еор = 138.95 -226 -21,38 -138.95 -57 -21.38 = 45,64 см.
2361
Еіапруження в бетоні на рівні центрів арматури Ар іА'р:
Р і еорУр 2 3 6 1 2 3 6 1 * 4 5 ,6 4 * 2 1 ,3 8
&ср — + = 0,0174 кН
-—7 = 1.74МПа;
а с Е 1 3 7 1 0 1 0 0 ,8 * 1 0 6 см
Р\ Р±еорУр 2 3 6 1 2 3 6 1 * 4 5 ,6 4 * 2 1 ,3 8
С'Гсгр-п = --------- = 0,019—кН
см̂7 = 0,19МПа.
А г 1 3 7 1 0 1 0 0 ,8 * 1 0 б
Втрати від миттєвої деформації бетону можна визначити за формулою:
Об — 0,5Ер аСр/Ест', (3.56)
На рівні арматури Ар :
о6 = ( 0,5*19*104*17,4 )/37,5* 103 = 44,08 МПа.
На рівні арматури А'р:
а 6 = ( 0,5*19*104*0,19) /37,5* 103= 0,481 МПа.
Якщо величина а'ср отримується від’ємною, тоді втрати від миттєвої
деформації бетону на рівні А'р приймаються нульовими, тобто о '6 = 0 .
Загальні миттєві витрати попереднього напруження дорівнюють на
рівні Ар\
Омит. = с>і + 02 + о3 + о5 + Об = 100,98+65+61,53+30+44,08 = 301,5 МПа;
на рівні А'р:
о'мит. = а 1! + ст'2 + а 'з + о '5 + о '6 = 100,98+65+61,53+30+0,481 = 257,99МПа.
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 51
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
3.7.4.2 Втрати, залежні від часу
Втрати від усадки та повзучості визначають:
e v
An- - ____ ________ ___ Eçm--------------- _ ■ П 5 7 )
i A U p , C + S + r + E vV -A,vP
1 (l+ A ^r
7 zgo p)r[ l+ s-, '
0 .8 y (t;to)]
hcmAc 1c H
Деформація усадки scs може бути прийнята scs = 0,00043.
Деформація повзучості ф(1До ) = ф(аДо ) = 2; вологість 40-75 %.
<V = С р.тах - М̂ИТ. _ ^рь zs ~ 1030,5 - 301,5 - 100 = 629 мм = 62,9 см.
М 6990 * 100 кН
а Cс’оQрP - —zsAтv- =6 2т,т9г т*; —39Д.57Г 7Г = 98.31с—м - = 983.1МПа ;
2
ар і ~ 100 МПа; Аарг — 169,45 МПа.
Для верхньої арматури А 'р арг = 0, тому що напруження в ній
виникають стискаючі.
На рівні арматури Ар:
MVP 6990 * 45 кН
"сЛі> = ^ + - f - = 1 .74 - m ^ w = 0 . 0 5 8 9 ^ = 0.589МПа.
На рівні арматури А'р:
М ' Р 6 9 9 0 * 4 5 к Н
ор ~ о cv ^ т— = 0 - 0 1 9 + д;— 77TÂ “ 1 ^ 6 9 — ~ — 1 6 ,9 М П а .
C’QP ср Іс 1 0 0 ,8 * 1 0 6 с м 2
Втрати на рівні арматури
, і 0*1п4
0,00043*19*10 +0,8*169,45+---------^-*2*0,589
A < W +r = ------- 19.104---226----- 57 37'5,1°------------ = 146,1
1+і ^ * ^ 1+т ш * 62-92)[1+0-8*2]
На рівні арматури А'р:
0,00043*19*10 л +0,8*169,45+--1-9-*--1-0--^,-*2*16,9
Дс'пс+,+г = т = = 138,54МПа
l + « ^ r . , ^ (1 + ^ , 62j92)[1 + 0 .8 .2 ]
3 7 ,5 * 1 0 3 5 7 v 1 0 0 ,8 J
Сумарні втрати - миттєві та довготривалі: о, = @мит. + ор.с+х+г;
На рівні арматури Ар: а, = 301,5 + 146,11 = 447,61 МПа;
На рівні арматури А'р: а', = 257,99 + 138,54 = 396,53 МПа.
Напруження в арматурах Ар та А 'р після усіх втрат:
оР = 1030,5 - 447,61 = 582,99 МПа;
а'Р = 1030,5 - 396,53 = 634,07 МПа.
Напруження в конструктивній ненапруженій арматурі:
А рк.
192. Б-11ск. ПЗ
52
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
67, = 191,57 МПа; а', = 163,12 МПа.
Кінцеве значення зусилля обтиснення бетону:
Р2 = (7Р Ар + а'р А'Р-(У5А5- а \ А = 582.99*2.26* 10"1 + 634.07*0.57* 10' 1 -
146.11 *402* 10-1 - 138.54*57 *10_1= 1768.32 кН
Ексцентриситет сили Р 2 до лінії центра ваги перерізу плити визначається за
формулою:
о рА ру р + А \ У \ ~ ^ р А . у р '-(г Л у .
е °р Я 2
е0р = 138.95 -226 -21.38 +138.57*57*21.38-138.95 -57 -21.38-146.11*402*21.38 = 33,07см.
1768,32
Напруження в бетоні на рівні центрів арматури Ар і А ’р:
= Р, + Р ^ = 1^ + 176Д32^ М Т ^ = 0 Л 4 1 КН = 1 4 Л М П а ;
СР А с Іс 1 3 7 1 0 1 0 0 ,8 * 1 0 б см2
, _ Р2 Р2ЄорУр' _ 1 7 6 8 ,3 2 1 7 6 8 ,3 2 * 3 3 ,0 7 * 2 1 ,3 8 _ кН _ 1 2 М П а
ср ~ А с Іс ~ 1 3 7 1 0 1 0 0 ,8 * 1 0 6 ’ см2
3.7.5 Перевірка несучої здатності підкранової балки по
нормальному перерізу
Максимальне напруження, яке може витримати стиснута арматура А'р:
(гРи = еаизЕр = 0,00245-19-104 = 465.5 МПа. єси3 = 0,00245 для бетону С35.
Напруження в цій арматурі з урахуванням попереднього напруження:
врс ~ Ори ~ Уїрв'р ~ 465.5- 1,05-634.07 = - 200.27 МПа.
Враховуючи роботу в перерізі підкранової балки тільки попередньо
напружену арматуру і нехтуючи роботою арматури Ах та А можно
визначити відносну висоту стиснутої зони:
^ = Ір<іАр рс А'р _ 915*2.26 - 14,16 + 200.27*0.57_ 0 ш
/сЛЬА 30*5.98*2.98
Несуча здатність згинаного елементу може бути визначена за
формулою:
М и = а т £сцЬсі2 + а рсА 'р(б - а 'р); (3.59)
ат = 0,8£(1 - 0А О = 0.8-0.408(1 - 0,4-0.408) = 0.273;
М и = 0.038• 3.0-29.8*59.82- 20.027-0.57*(130- 8 ) = 4661.27кН*см =
А рк.
192. Б-11ск . ПЗ 53
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
=466,127 к Н м > 69,9 кНм.
Таким чином, міцність нормального перерізу за згинаючим моментом
забезпечена з певним запасом.
3.7.6 Розрахунок міцності плити покриття по похилим перерізам
Розрахунок м іцност і поперечного перерізу. М іцніст ь бетону на зріз
^ Я с і , с [С Я(і,с'К(100рі ґск), 1/3 + кіОСр]Ь\уСІ. (3.60)
с к л с = 0,18/Ус = 0,18/1,3 = 0,1385;
, 1 2 0 0 1 2 0 0 1 0 1 п „
к — І + Л і — І + л — 1.819< 2;
\| сі V 598
рі= А8і / М = 226/ 180*273= 0.0045; ґск = 39,5 МПа;
З
оср — Х Ж = 67.63, □ 10 = о.4 9 3 ; Ь№= 180 мм;ё = 273 мм.
А , 137100
Ущі5с = [0,1385-1,4(100-0.0045-39.5), 1/3 + ОД5 0.493] 180*273 =
= 28500Н = 28.5 кН.
Ацдс — О^щіп КіОСр) ЬуД. (3.61)
3 /9 1/9 3 /2 1/2
Утіп = 0,035-К іск = 0,035-1,4 -39.5 = 0.364
Ущі,с = (0.364 + 0,15-0.493)180*273 = 21520 Н = 21.52 кН.
Приймаємо більше значення, тобто Уядс = 28.5 кН < 67.63 кН.
Потрібна поперечна арматура. Конструктивно приймаємо 0 10А240С
Sw = 30 см у відповідності до конструкції плити.
Несуча здатність поперечної арматури:
к/У„у 0 сІ^б/Бм. (3.62)
Зовнішня сила УЕсі = 67,63 кН; = 285 МПа.
При відношенні УмІЬуД— 67630/180-273 = 1,37
^ 6 = 2,5; # 0 = 0,4; 0 = 45°.
Ум,* = 0,9-1,57-28,5-125-2,5/30 = 419,5 кН.
У м т с а = 0,54М / а / / (с&0 + 18в) = 0,54-180-273-30 / (2,5 + 0,4)
= 274506 Н = 274,5 кН.
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ
54
Змн. Арк. № докум. П ідпис Дата
Приймаємо менше значення Ум}8 = 274,5 кН.
Несуча здатність по похилим перерізам з урахуванням роботи бетону та
поперечної арматури:
Уи = УМс + Над, = 274,5 + 419,5 = 694 > 67,63 кН.
Тобто умова міцності похилих перерізів для задовольняється, тобто
поперечна арматура установлюється тільки по конструктивних вимогах.
Приймаємо поперечну арматуру 4 0 4 А 240С з кроком 75 см.
3.7.7 Розрахунок плити покриття за II групою граничних
станів
Розрахунок плит и покриття на т ріщ иностійкіст ь
В поняття тріщиностійкості входить визначення зусилля тріщиноутворення,
тобто при якому зусиллі виникає тріщина, а також ширина розкриття тріщини,
якщо вона утворилась.
Спершу для заданої попередньо напруженої плити покриття визначимо
момент тріщиноутворення. Формула для його визначення має вигляд:
Merc ~ fctmWpl Мгр, (3.63)
де: Wpi =1,5 УҐС (для таврових та двотаврових перерізів);
f ctm = 3,2 МПа = 0,32 кН/см2; W“c = 43 4,8-103 см3; Ас = 1371 см2;
Мгр = Р2(еор + О ;
г' — відстань до верхньої ядрової точки;
г '= У^СІ Ас\ Р 2 = 1768,32 кН; е0р = 33,07 см.
г' = 43 4,8-103/1371 = 3 1 7,14 см.
Мгр = 1768,32^(33,07+ 317,14) = 61928,3 кН-см - 61,92 кН-м.
Момент тріщиноутворення:
Мсгс = 0,32-1,5-43 4,8-103 + 6192 8,3 = 27 063,2 кН-см = 270,63 кН-м.
Зовнішній розрахунковий момент М = 69,9 кН-м.
При розрахунку прогинів плити вважаємо, що тріщини відсутні.
При врахуванні характеристичного моменту
(М = 69,9 кН-м < Мсгс = 270,63 кН-м) тріщини не утворюються.
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а 55
3.7.8 Розрахунок плити покриття за деформаціями
При розрахунку прогинів плити покриття вважаємо, що тріщини відсутні.
Згинаючий момент від постійного навантаження характеристичного
значення:
10,404 * 5,872
М 1 = = 44,81кНм.
8 8
Згинаючий момент від нетривалої дії тимчасового навантаження:
дІ% 5,825 * 5,872
Мі = 24,91кНм.
8 8
Кривизна від тривалої дії постійного навантаження:
1 М 1ср(со) 0) 44,81*2
= 0,237 * 10 -6
гг ЕстІс 37,5 * 100,8 * 106 см
Кривизна від нетривалої дії тимчасового навантаження:
1 М;кр 24,91 * 2 , 1
= 0,132 * 10“ 6 —
г2 ЕстІс 37,5 * 100,8 * 106 см
Кривизна вигину від попереднього напруження:
1 _ Р2 е0р<р(оо, 0) _ 1768,32 * 33,07 * 2
г2 " ир ст 1І
= 0,309 * 10'
с 37,5 * 100,8 * 106 см
Прогин від загального експлуатаційного навантаження:
їт [\Е щ і „ 3” Ет 2 (3.64)
г 2 ^ т З т3/) ^0 >
/ т 0,237 * 10~6 4- 0,1 * 0,132 * 1(Гб - І * 0,309 * 10~б) * 5872 = 0,1541см;
\48 о /
Якщо НЕ <10, необхідно враховувати додатковий вплив на прогин
поперечної сили V. В даному випадку 6/0,3 = 20 > 10.
Повний прогин
/ ш К Щ ] Е 0,5/ ктСЄрЄд (3.65)
к-т. серед (к,тіМі + кт2-Мкр кщЗ Р2е0р) / (М/ + Мкр + Р 2е0р); (3.66)
к,т. серед' (5/48*44,81 + 0,1*24,91 + 1/8*1768,32*33,07) /
/(44,81+24,91+1786,32*33,02) = 0 ,109 ;
к =0,5/0 ,011 = 4 ,58 .
Ґт =0,1541 * [1+4,58 (0,3/6)^] = 0 .1599 см.
Відносний дозволений нормами прогин складає:
4 - , 587 = 0.978;
Розрахунковий прогин = 0,1599 см < 0.978, тобто він набагато
менший допустимого прогину.
Арк.
192. Б-1ІСК. ПЗ 56
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
4. Основи та фундаменти
4.1 Визначення фізико-механічних характеристик грунтів і
складання зведеної таблиці
Ділянка вишукувань знаходиться на території м. Черкаси по вулиці
Чигиринська 58.
Будівля, що проектується - машинозбірний цех на 100 вантажних автомобілів з
прибудованим адміністративно-побутовим корпусом, з розмірами в осях 36,0 м х
85,2 м, з висотою поверху - 8,4 м і 3,0 м, без підвалу. Загальна висота від рівня
чистої підлоги - 13,2 м.
Рельєф ділянки - пологий, з ухилом (і=0,01) у північно-західному
напрямку. Несприятливі фізико-геологічні процеси і явища в межах ділянки
вишукування не спостерігається. Геологічна будова і гідрогеологічні умови
ділянки ілюструються інженерно-геологічному розрізом на рис.5.1.
Ірунго* одолжил* »«*•
1 - рослинний шар;
2 - суглинок;
З - глина
Рисунок 4.1 - Геологічний розріз
На глибині 10,0 м знаходяться грунтові води. Так як рослинний шар не є
надійною основою під фундамент, він зрізується. Визначаємо фізико-механічну
характеристику ґрунтів.
За таблицями згідно [?7] визначаємо характеристики.
2 - й шар :
- питоме зчеплення - Сц= 17,9 кПа;
- кут внутрішнього тертя - фц= 19,0 0;
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 57
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
- умовний розрахунковий опір - Яо — 2 2 0 кПа;
- модуль деформації в природному стан Е - не нормується.
Маємо текучопластичний суглинок. Цей шар не може бути використаний в
якості основи
3 - й шар :
- питоме зчеплення - Сц = 56,5 кПа;
- кут внутрішнього тертя - фп = 18,50;
- модуль деформації в природному стан Е = 20,5 МПа;
- умовне розрахункове опір - Ііо = 440 кПа.
Маємо напівтверду четвертинну глину. Цей шар приймаємо в якості
природної основи.
Приймаємо пальові фундаменти, так як несучий шар знаходиться глибоко, на
позначці - 5,6 м.
Результати розрахунку зводимо в таблицю 4.1.
Таблиця 4.1 - Фізико-механічні характеристики грунтів
інженерно-геологічний елемент
Фізико-механічні Е рунтово-
характеристики рослинний Суглинок Елина
шар
Вологість природна, д. е \У, — 0 ,2 0 0,26
Вологість на границі — 0,14
пластичності \ ¥ Р 0 ,2 0
Вологість на межі — 0 ,2 1 0,43
текучості w L
Число пластичності Ір — 0,07 0 ,2 2
Показник плинності Іь — 0 ,8 6 0,27
Питома вага грунту, кН /
Ти 15,8 17 21,5
м3
Питома вага часток, кН /
Уз — 26,5 28,0
м3
Питома вага сухого —
грунту, кН / мЗ Та 14,16 17,06
Коефіцієнт пористості е — 0,87 0,64
Пористість, % п — 47 39
Питома вага грунту — — 10,98
зваженої у воді, кН / м УзЬ
Кут внутрішнього тертя, Фп
— 19,0 18,5
градуси
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 58
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Позначення
Питоме зчеплення, кПа Сп — 17,9 56,5
Модуль деформації в — —
природному стані, МПа Е 20,5
Умовний розрахунковий —
опір, кПа Яо 2 2 0 440
Висновок про можливе не рекомен не рекомен Рекомен
використання в якості основи дується дується дується
4.2 Визначення необхідної довжини паль
Глибину закладення підошви ростверку визначаємо з наступних факторів:
1) з урахуванням розрахункової глибини промерзання грунту в районі
будівництва СІ>СІ/ , де сф визначаємо за формулою:
сіг = ки-(іГп (4.1)
де: кь — коефіцієнт, враховує вплив теплового режиму будівлі;
кь = 0 ,6 , згідно [ ];
сф п — нормативна глибина сезонного промерзання грунту, м.
Величину нормативної глибини сезонного промерзання ґрунту — сфп
визначаємо за формулою 4.2:
<*/„ = (4.2)
де: (іо — величина, що залежить від виду грунту під підошвою
проектованого фундаменту, приймаємо сі0 = 0,34 м;
Мг — безрозмірний коефіцієнт, чисельно рівний сумі абсолютних значень
середньомісячних негативних температур за зимовий період в районі
будівництва, приймаємо:
М, =21 7>| = | - 3 ,5 - 5.8 - 5 , 6 | = 14,9;
де Тґ - сума абсолютних значень середньомісячних негативних температур за
зимовий період в районі будівництва[ ].
сі{П = 0,34 х д/13,6 = 1,31 м.
2 ) з урахуванням конструктивних особливостей будівлі, вимог до
модульності розмірів висот ростверку в цілому і його окремих елементів:
сі Е бкон, де (ікои 1,65 м.
Прийняте значення глибини закладення ростверку сі повинно бути не
менше значень сф і сІк0Н.
При врахуванні всіх умов, приймаємо б = бкон = 1,65 м
Мінімальна необхідна довжина палі визначається за формулою:
і т іш _ 1 І / І /
*-палі — 1зад ' Ш ' *-33:71
де: 10 — шар ґрунту, які прорізають палі 10 = 5,0 м;
А рк.
192. 6 -И с к . П З 59
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
13агл ~ глибину замонолічування палі у ростверку, з конструктивних
міркувань та умови «жорсткого» закладення приймаємо не менше боку перерізу
палі, 1загл = 0,3 м;
Ізагл — глибину занурення кінця паль в опорний шар прийняти не менше
одного метра.
С ЇГ = °>6 + 5>° + 1,0 - 1,65 + 0,3 = 5,25 м.
Приймаємо 1палі = 6 м.
Остаточно довжину забивних паль, їх марку, вага 1 погонного метра
встановлюємо з урахуванням існуючих специфікацій.
Приймаємо залізобетонну палю:
- марка ППН 6 - 30;
- перерізом 0,3 х 0,3 м;
- довжина палі 1пал; = 6 м;
- довжина вістря палі 1 = 250 мм.
4.3. Визначення розрахункового навантаження на одну палю
Розрахункове навантаження на 1 палю визначається за формулою 4.4
Рг,
Р = — (4.4)
Г к
де - несуча здатність одиночної палі;
ук - коефіцієнт надійності, приймається 1,4 [з7].
Для висячих паль несучу здатність одиночної палі визначаємо за
формулою:
ра = у с х ^уСЕ х К х А + и р с, х м ) , (4.6)
Де: Ус, Усю Усг~ коефіцієнти умов роботи палі і грунту під вістрям палі і
по бічній поверхні приймаються рівними 1 [ ];
и - периметр палі квадратного перерізу дорівнює 4»Ьпалі = 4*0,3 = 1,2м;
А - площа поперечного перерізу палі дорівнює 0,3 *0,3 = 0,09м2;
Д - довжини розрахункових ділянок, визначаємо на підставі геологічної будови
району будівництва і положення паль в грунті за рисунком 5.2;
Я - розрахунковий опір грунту під нижнім кінцем палі;
Ґ; - тертя ПО бічній ПОВЄрХНІ.
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 60
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Сч
о
&
Рисунок 4.2 - Схема до розрахунку несучої здатності одиночної палі
Значення Я і і] визначаємо за таблицями згідно [3 7 ].
К = 3780 кПа; /} = 5,3 кП а;/2 = 4,47 кП а;/3 = 40,43 кПа;
^ = 1 х (1 х 3300 х 0,09 + 1,2 х 1 х (5,3 х 2 + 4,47 х 1,95 +
+ 40,43 х 1,75)) = 405,08 кН;
Враховуючи коефіцієнт надійності по роботі з основами ук=1,4:
Р = (4.7)
Ук
405,08
Р = — — = 289,34 кН.
ІД
4.4. Визначення попереднього кількості паль у ростверку
Насіантаження на фундамент взято з розрахунку рами (див. Розділ IV):
N = 386,37 кН; М = 329,49 кН м; V = 90.322 кН.
Кількість паль у ростверку (попередньо) визначаємо за формулою:
N
п = + 1, (4.8)
де: N - розрахункове навантаження на фундамент, раніше визначена за
формулою;
386.37
п ' ~ + 1 = 2,33 шт — приймаємо 4 палі.
и О 7/ і
Арк.
192. Б-11СК. ПЗ 61
Змн. Арк. № докуй. П ідпис Д ат а
4.5 Конструювання ростверку
На рис.5.4 показано розташування паль у ростверку, де: а - відстані від краю
ростверку до зовнішнього краю найближчій палі, а = 300 мм;
Рисунок 4.3 - Схема розташування паль у ростверк
Вертикальне конструювання ростверку показано на рис. 4.4:
де йбет = 450 мм;
13ад = 300 мм;
ЬСтак= 900мм;
Ьр = 1500 мм;
1іпл = 750 мм.
Ьп = 750мм
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 62
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
900
400
200 /V 200
-0.300
\1 /
ь I
-1.650
\ к з
&
£*0
-7.350
V V
«У
Рисунок 4.4 - Схема вертикального конструювання ростверку
4.6 Визначення величин умовної ширини Вум і довжини Ьум підошви
пальового фундаменту
Кут а визначається за формулою 4.9.
а = 0,25 х срср, (4.9)
де: фср - середньозважене значення кута внутрішнього тертя всіх шарів
ґрунту, прорезаемых палями від підошви ростверку до умовної площини
підошви пальового фундаменту визначаємо по формулі:
І,'и<РпЛі
'А р = у п= і І( 4 -1 0 )
А,і 'Н
де: п - кількість шарів ґрунту між підошвою ростверку і площиною
підошви умовного пальового фундаменту.
фш, Іу - відповідно розрахункове значення кута внутрішнього тертя і товщина
кожного і-того шару ґрунту в межах розрахункової довжини палі, град., м.
1 9 , 0 х 3 , 9 5 + 1 8 , 5 х 1 , 7 5
Фс п = — : — = 1 8 , 8 ° ;
^ ср 3 , 9 5 + 1 , 7 5
а = 0 , 2 5 X 1 8 , 8 = 4 ,7 ° .
Величину умовних ширини Вум і довжини Ьум підошви пальового
фундаменту визначаємо по формулі:
Арк.
192. 5-Иск. ПЗ 63
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Вум або Ьум = т х с + Ьс 2 е (4.11)
де: т - кількість рядів паль в перерізі, зменшене на 1;
с - відстань від центру однієї палі до іншої,
е - величина, яка визначається за формулою:
п
е = ґ д а ^ Ні , (4.12)
і=1
е = tg 4,7° X 5 ,7=0 ,47;
ВуМ = Ьум = 1 х 0,9 + 0,3 + 2 х 0,46 = 2,12 м;
Рисунок 4.5 - Схема для визначення величин умовної ширини і довжини
підошви пальового фундаменту
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 64
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
4.7 Перевірка величин нормальних напружень по підошві умовного
пальового фундаменту
4.7.1 Визначення розрахункового опору грунту
Розрахунковий опір грунту основи Я умовного пальового фундаменту
визначаємо по формулі:
к = УС1ХУС2 х ^ х к г Х Вум х у п + м я х Н х у'п + М с х с п ) (4.13)
де, за таблицями, згідно [ ], визначаємо:
Усі І Ї С 2 - коефіцієнти умов роботи, Ус2= 1, Усі = 1 ДО;
к - коефіцієнт міцності грунтів, к = 1,1;
к2 =1, виходячи з конструктивних особливостей будівель;
Му , Мц , Мс - коефіцієнти визначаємо в залежності від величини кута
внутрішнього тертя ф = 18,5° шару грунту, розташованого під підошвою
фундаменту, Мт - 0,455; Мч = 2,81; Мс = 5,39;
сп - розрахункове значення питомого зчеплення грунту, кПа;
Уп' і Уп - усереднені значення питомої ваги грунту, розташованого нижче і
вище підошви умовного пальового фундаменту,
уп'= (15,8*0,6+17*5+21,5*1,75)/7,35 = 17,97 кН/м3;
уп = 21,5кН / м 3;
Н - глибина закладення підошви умовного пальового фундаменту, Н = 7,35 м.
1 20 х 1
Я = х (0,455 х 1 х 2,12 х 21,5 + 2,81 х 7,35 х
ІД
х 17,97 + 5,39 х 56,5) = 759,73 кПа.
4.7.2 Перевірка напружень під підошвою умовного пальового
фундаменту
Перевірка величин нормальних напружень під підошвою умовного
пальового фундаменту полягає у виконанні нерівності
р (4-14)
де: р - середній тиск під підошвою, що визначається за формулою:
N + + ^гр + :св (4.15)
ср
ум
Значення ті ж, кІц ,С>р ,Скв •
(Д р - власний вагу всього масиву ґрунту, що надає тиск на площі Аусл,
визначаємо за формулою:
(?гр — Д ум ^ Н X Уп > (5.18)
Площа підошви умовного пальового фундаменту Аум, визначаємо за
формулою:
■бум іЗум ^ 2-іум 1 (4.14)
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 65
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Аум = 2.12 х 2,12 = 4,49 м ;
(?гр = 4,49 х 7,35 X 17.97 = 693.04/
386,37 + 29,16 + 693,04
гР ср = = 246,76 кПа.
4,49
Так як Рср = 246,76 кПа ^ Я = 759,73 кПа , умова надійності виконується.
4.8 Розрахунок осідання пальового фундаменту
Розрахунок осідання пальового фундаменту виробляємо як для умовного
фундаменту на природній основі.
Товщина елементарного шару й і , визначається за формулою:
кі = 0,2 X Вум (4.16)
Ні = 0,2 X 2,12 = 0,424 м.
4.8.1 Визначення напружень від власної ваги ґрунту у характерних точках
Напруження від власної ваги ґрунту визначається за формулою
<їч,=Г1-кІ, (4-17)
де о \ , - природний тиск ґрунту
уі - питома вага шару ґрунту
к - товщина шару ґрунту.
Визначаємо напруження від власної ваги ґрунту в характерних точках:
1) на рівні підошви першого шару ґрунту:
(4-18)
сг.Я| =15,8*0,6 = 9,48 кПа.
2) на рівні підошви другого шару:
а чг = сг*. +Г2-к2; (4.19)
сг„,2 = 9,48 + 17,0 * 5,0 = 94,48кПа.
3) на рівні ґрунтових вод
ж. (4.20)
'«жЗ 94,48 + 21,5 * (10 - 0,6 - 5,0) = 189,08кПа.
4) на рівні підошви третього шару ґрунту
^ = о^ +7з-^; (4.21)
(ТгЯз = 94,48 + 21,5 * 10,0 = 309,48кПа,
5) на рівні підошви умовного фундаменту
+Гз-к3'; (4.22)
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 66
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
о- = 94,48 + 21.5 * (7.35 - 0.6 - 5.0) = 132.1 ІкПа,
Величина додаткового напруження визначається за формулою
(у1Рі = а г Р0, (4.23)
Де а - коефіцієнт, який приймаємо за таблицею 20 [з?] в залежності від форми
підошви фундаменту
Р0 - додатковий тиск на підошві фундаменту, визначається за формулою
Р■‘ Оп =Р± с р - а^ zgl) (\ 4.24)/
Р 0= 246,76 -132,11 = 114,65к П а .
3. Обрахунки ведуться доки не виконається умова
4. Обраховуємо осідання кожного елементарного шару за формулою
3 ,= Р (4.25)
Де Р = 0,8 для всіх шарів ґрунту
а 2р -додаткове середнє напруження по глибині
ЕІ - модуль деформації ґрунту
5. Знаходимо осідання основи. Осідання основи дорівнює сумі деформацій
окремих шарів ґрунту у межах стискуваної товщі, визначаємо за формулою
(4.26)
/=1
де 5і - осідання основи фундаменту, см
5і, - деформація у межах одного шару, см
«-кількість шарів, на які розбита стискувана товща основи.
А р к .
192. Б-11ск. ПЗ 67
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Таблиця 4.2 - Розрахунок осідання фундаменту
Ю
сNч а
ДIIя
0 0 0 0 1 132,11 114.65
1 0,424 0,4 0.4 0.96 141,226 110.06 112,35 0,00173
2 0,424 0.8 0.75 0.82 150,342 94.01 102,03 0,00159
3 0,424 1.2 1.10 0.756 159,458 86.68 90,34 0,00141
4 0,424 1.6 1.50 0.488 168,574 55.95 71,31 0,00111
5 0,424 2.0 1.90 0.364 177,69 41.73 48,84 0,00076
6 0,424 2.4 2.30 0.276 186,806 31.64 36,68 0,00057
0,2 ■ а ^ = 37 ,36ІкПа >сггр = 3 1 ,6 4 кПа
Перевіряємо умову 8 < 8и,
де 8 - розрахункова осадка;
8и = 0,08 м - допустима осадка.
Для наведених розрахунків 8 = 0,00717 < 8и = 0,08, умова виконується, тобто
розрахункова допустима осадка.
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 68
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Номер точок
Товщина
елементарного шару
ІІІ, см
Глибина розглядаємої
точки ъ, м
Напруження від
власної ваги грунту
о2§ , кПа
Додаткові напруження
по глибині а 2р, =аРо
кПа
Середнє значення
додаткового
напруження о2рі, кПа
Значення модуля
20500 деформації грунта Е;,
кПа
Осадка Б;, см
4.9 Розрахунок пальового фундаменту
4.9.1 Вихідні дані
Необхідно запроектувати пальовий фундамент під колону середнього
ряду перерізом 700x400 мм по вісі Г із забивних паль перерізом 300x300 мм з
навантаженнями:
N = 386,37 кН; М = 329,49 кН м ; (} = 90,322 кН (див. Розділ IV).
Матеріали: Бетон класу С20 з характеристиками: для розрахунку за
граничними станами першої групи ґссі = 11,5 МПа; 1'йсі = 0,9 МПа; для розрахунку
за граничними станами другої групи фк = 15 МПа; 1"СІк = 1,40 мПа,
Ес =27-103 МПА згідно [Зу].
Робоча арматура класу А400С (ґусі = = 365 МПа; Е8 = 2,1 • 105 МПа);
конструктивна арматура класу А240С (ґусі = 225 МПа; =175 МПа;
Е3 = 2.1 ■ 105 МПа) згідно [з?].
4.9.2 Армування ростверку
Розрахунок ростверка на продавлювання не виконується, тому що
призма продавлювання проходить поза тілом ростверка.
Розраховуємо арматуру ростверка по перерізу 1-1
Л - ,=Ат (4-27)
де N - розрахункове поздовжнє зусилля ;
А - площа підошви ростверка .
_ 386,37 17170ГТ
Р, , = ---------- = 171,72кП а.
2.25
Визначаємо згинаючі моменти Мі на 1 м ширини ростверка:
М , = ( а - а , ) 2'(Р,-і + 2-Рт « )/8 ; (4 .22)
де а - довжина підошви ростверка;
аі - ширина блоків підвалу ;
Ртах=Рі-1 ,ТОДІ
Мі = (1,5 - 0,51)2 ( 171,72 + 2-171,72)/8 = 63,113 кНм .
Після цього визначаємо необхідну площу арматури А400С:
А„ = М1/0.9Ру<1чіз (4.23)
А8і - 63,113-(105)/0.9-365- (100)-35 = 5,48 см2.
Приймаємо на 1 м ширини арматуру: 5014 А400С А3 =7,69 см2[̂ 7] з
кроком 200 мм.
Приймаємо поперечну арматуру 010 А240С А8 = 0,785 см2 [?^]з кроком
200 мм.
4.9.3 Розрахунок поздовжньої арматури підколонника
Розрахунок на позацентрове стиснення виконують для коробчастого
перерізу старанної частини в площині заманоліченого торця колони в місці його
примикання до плитної частини фундаменту.
А рк.
192. Б-11ск. ПЗ 69
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Розміри коробчастого перерізу стаконної частини колони, переводимо в
еквівалентне двотаврове:
Діюче зусилля
щ = М + V * уст (4.24)
Мх = 329.49 + 90.322 * 0.65 = 388.19 кНм
Ексцентриситет прикладання зусилля:
388.19
е 1і “ д3т8г6т.т3д7: = 1 -0 1 м .
175 175 , 175 175
1200
Рисунок 4.4 - Переріз та приведений переріз підколонника.
Проводимо перевірку чи спроможна полиця сприйняти момент чисто
бетонним перерізом
Мп = ісс}ЬЬґ(сІ - 0.5йґ) > N0! (4.25)
де сі- робоча висота перерізу.
сі — її — ас (4.26)
й
е = Єі + - — а5 (4.27)
2
де ач- захисний шар бетону ач = 0,05 м.
сі = 0.9 - 0,05 = 0.85 м.
е = 1.01 + — — 0.05 =1.41м.
2
А рк.
192. Б-11ск. ПЗ 70
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
0.38637 * 1.41 = 0,545 МНм
Мп = 11,5 * 0.9 * 0.175 * (0.85 - 0.5 * 0.175) = 1.38 МНм > 0,545 МНм
Задана умова виконується, стинаюче зусилля спроможне сприйняти
полицею і проводимо симетричне армування, тоді площа арматури:
N
Ф п = ҐссіМ’ (4.28)
Ие
Ф п = СсіМ2’ (4.29)
0,38637
Фп = = 0,225
11.5 * 0.175 * 0.85
0,38637* 1,01
Фп = = 0,228
11.5 * 0.175 * 0.852
/Л\ о _— /лі'с —_ ґссіЬсІ срп - ? ( 1 - 0 . 5 £ )
„ , , (4.30)
f y d 1 - а 5/ й
11.5 * 0.9 * 0.85 0,225 - 0.872 * (1 - 0.5 * 0.872)
— * -------------
365 1 - 0 .0 5 /0 .8 5
= -0 .0 0 4 8 м2 < 0
Приймаємо армування у відповідності з конструктивних вимог:
А3 = А5 = 0,0005Ьс1; (4.31)
А5 = А3 = 0,0005 * 90 * 85 3.8 см2
Приймаємо 501ОА4ООСАд 3.93 см2 по коротшій стороні, згідно з [37].
Приймаємо 301ОА4ООСА5 2.35 см2 по довшій стороні, згідно з [з?].
4.9.4 Розрахунок похилого армування фундаменту
Виконуємо розрахунок на момент від діючих зусиль відносно вісі, що
проходить через точку повороту колони.
Якщо виконується умова
0^ ,5г-й, к > е0 = —м > —ьк (4.32)
к и N 6
388.19 їй
0,5 * 0.4 = 0.2 > е0 = = і 01 > - т = 0.133
386.37 6
Так як умова не виконується, то кількість поперечної арматури в одному
ряді визначаємо за формулою:
А ш = ( М + ¥ у ст - 0. (69)
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 71
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
де XUW - сума відстаней від нижньої грані колони до сіток поперечного
армування.
£U W = 1150 + 1050 + 950 + 750 + 550 + 350 + 150 = 4950 мм.
Asw - (3 29.49-106 + 90.322-103-65 - 0.7-101 -3 86.37-103)/175-495 0 = 18.535 мм2.
Необхідна площа перерізу робочого стержня зварної сітки:
Aswi = 35.5/4 = 4.63 мм2,
де 4 - кількість стержнів сітки.
Приймаємо арматуру: 4014 А240С Aswi = 6,16 мм .
4.9.5 Розрахунок палі по матеріалу
AS=(N - fcd-Anajli)/ fyd/ (4.32)
As=(1491.72-11.5-0.09)/365= 4.08 см2
Приймаємо 6010 А400С As = 4,52см2 згідно з [3 7 ].
4.9.6 Розрахунок палі на дію транспортних навантажень
При дії транспортних навантажень розрахункова схема палі має наступний
вигляд:
/ \ Zу
/ у 'У /У
600 д 4800 600 /
6000
Рисунок 4.4 - Розрахункова схема палі при дії транспортних навантажень
Власна вага палі складає Р = 1,4т= 1,4*9,81=13,73 кН.
Максимальний момент від дії транспортних навантажень:
М = Яо-12/ 8 (4.24)
Яо = Р/1 = 13,73/6=2,28 кНУм;
М = 2,28• 6 2/8 = 10,26 кН-м..
б0 = 300-30 = 270 мм.
Знаходимо необхідну площу повздовжньої арматури за формулами .
А0 = 10,26 - ( 10 5) /11,5 - ( 1 0 0 )-ЗО - 272 = 0,04 -> \ = 0.041 -> ц = 0.979.
Необхідна площа повздовжньої арматури:
А5 = 10,26-(105)/365-(100)-0.979-30 = 0,957см2.
Отже, прийнята арматура 2014 А400С в змозі сприйняти транспортні
навантаження (А3 = 3,08 см 2 > 0,957 см 2 ).
Розрахунок петлі палі:
Розрахунок ведемо з умови, що одна петля обірвалась.
Навантаження на одну петлю складає:
Б = 13,73 кН.
А3 = ¥!їуй = 10,31 /365 = 0,037м2 < А01О = 0,78 см2.
Приймаємо арматуру 0 10 А240С Аб = 0,78 см .
Арк.
192. Б-1ІСК. ПЗ 72
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
5 Технологія та організація будівельного виробництва
5.1. Технологічна карта на монтаж елементів покриття
Технологічна карта розроблена на монтаж елементів покриття
машинозбірного цеху з прибудованим адміністративно-побутовим корпусом
у місті Черкаси, з уніфікованими параметрами - крок колон 6,0 м; два
прольоти по 18,0 м.
5.1.2. Характеристика будівлі, що будується
Машинозбірний цех являє собою будинок з розмірами в крайніх осях
36,0 м х 72,0 м.
Основні характеристики будівлі:
□ Максимальна висота будівлі - 13,2 м;
□ крок колон - 6,0 м;
□ висота поверхів - 8,4 м, 3,0 м;
□ довжина будівлі - 85,2 м;
□ ширина будівлі - 36,0 м.
Специфікацію елементів покриття зводимо в таблицю 5.1.
Таблиця 5.1 - Відомість монтажних елементів
№ Найменування Од. Обгєм, м3 Маса, т
п/п елемента вим. Кільк.
1 ел. Всього 1 ел. Всього
1 Сегментна ферма 18м шт 26 2,6 67,5 6,5 169,0
2 Плита покриття шт 156 1,2 187,2 2,6 405,6
ребриста
3 Плита перекриття шт 44 1,12 49,28 2,8 123,2
ребриста
Всього: 303,98 697,8
Таблиця 5.2 - Електрозварювання стикових з'єднань
Найменування Од. Кільк. Довжина зварного Загальна довжина
елемента вим. шва на 1 панель, м зварного шва, м
Сегментна
ферма 18м шт. 26 1,02 26x1,02= 26,52
Плита
покриття 0,4 156x0,4=62,4
ребриста шт. 156
А рк.
192. Б-Пск. ПЗ 73
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Плита
перекриття шт 44 0,4 44x0,4=17,6
ребриста
Всього: 106,52
Таблиця 5.3 - Антикорозійне покриття з'єднань
Найменування Формула розрахунку та Од.вим. Кільк.
елемента розрахунок
Сегментна ферма 18 м Пфер х Пз'єдн. = 26 х 2=52 10 з'єднань 5,2
Плита покриття
ребриста Ы=п х пз’єдн. = 200 х 4=800 10 з'єднань 80,0
Всього: 85,2
Таблиця 5.4 - Бетонування швів
Найменування Формула розрахунку та розрахунок Од.вим. Кільк.
елемента
Замонолічення
швів плит Ь= п х 6 + Ьзам =200 х 6 + 72 = 1272 м 1272
покриття
Всього: 1272
А рк.
192. Б-11ск. ПЗ 74
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
5.1.3 Вибір монтажних пристосувань
Таблиця 5.5 - Експлікація монтажних пристосувань
Висота
№ Найменування Ескіз Маса, строп. Кільк.
п/п пристосування т констр. шт
м
Траверса, ПК Сталь-
монтаж, 1950-53
1 Вантажопід'ємністю
10-16т. Установка 0,99 8,4 1
сегментних ферм 18 Т п г ^
м.
Траверса, ПІ
Промсталь-констру-
...
2 кція 15Е46Р-13
Вантажопід'ємністю 0,53 1,6 2
4 т. Укладання плит ' р .- \г '-V■ %г3й[
покриття 3x6 м.
5.1.4 Визначення необхідних параметрів монтажних кранів
Підбір крана проводиться за трьома основними параметрами:
вантажопідйомності крана, висоті підйому Нк і вильоту гака крана.
Необхідна вантажопідйомність крану - маса найбільшого вантажу,
який піднімається краном і підвішений за допомогою вантажопідйомних
знімних пристосувань. Вантажопідйомність крану на відповідному вильоті
визначається за масою найважчого вантажу зі знімними вантажозахоп -
лювальними пристроями (грейфера, електромагніту, траверс, строп і т.п.). У
масу вантажу включаються також маса навісних монтажних пристосувань,
що закріплюються та монтується до її підйому, і конструкцій посилення
жорсткості вантажу.
1. Необхідну вантажопідйомність крану С>кр визначаємо за формулою
СЭкр^ С>ел + С>ос, С5 -1)
Де С)ел ~ вага найважчого елемента, т,
р ос - вага монтажного пристосування т;
Вага сегментної ферми Р фс = 6,5 + 0,99 = 7,49 т;
Плити покриття С)крпл= 2,8 + 0,53 = 3,33 т.
2. Необхідну висоту підйому гака над рівнем стоянки гусеничного крана
визначаємо:
Нк = йо + й3 + йгр + йс, (5.2)
А рк.
192. Б-11ск. ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
де Ь0 - перевищення опори елемента, що монтується над рівнем стоянки
крана;
1т, - запас по висоті, необхідний за умовами монтажу для заведення
конструкції на монтаж або перенесення її через змонтовані конструкції (не
менше 0,5 м), м;
Ьгр - висота елемента в монтажному положенні, м;
Ьс - висота стропування, відстань від верху елемента, що монтується до низу
гака в робочому положенні, м.
Сегментної ферми НфС= 0,5 + 3,0 + 13,2 + 1,5 = 18,2 м.
Плити покриття Н пл = 1,0 + 10,8 + 1,7 + 1,5 = 14,0 м.
Визначаємо 1 стр і Ьстр за формулами:
^стр
^стр (5.3)
sin а
де 1іш - висота опорного шарніра стріли.
^ стр = ^ с т р ^ C O S ОС, (5.4)
18,2 - 1,5
І-Ттр = 17,32 м;
0,966
1стр — 17,32 х 0,260 = 4,58 м.
Виходячи з розрахунків, приймаємо кран на гусеничному ходу РДК-25
(Ь = 17,5 м, з гуськом 5 м).
Параметри монтажного крана зводимо в таблицю 5.6.
Таблиця 5.6 - Необхідні і робочі параметри крана
Хар- ка Робочі
Найменуван Вага
ел- захопл. Необхідні Марка
параметри крану параметри
ня елементів, пристос приня крану
що монту та того
ються Q ел Язп Qsai Нн Lh ІН крану Q Нг А ттр
(тн) (тн) (тн) (тн) (м) (м) (м) (тн) (м) (м)
РДК - 25
Сегментна
ферма 18м 6,5 0,99 9,6 12,2 18,2 17,3 4,5 L = 17,5
м 16 22 5,5
Плита РДК - 25
покриття 2,8 0,53 1,6 3,13 14,0 12,8 5,2 L = 17,5
ребриста м 16 22 7,5
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 1 6
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
5.1.5 Вибір методу монтажу будівлі
При монтажі елементів покриття одноповерхової будівлі приймаємо
комплексний метод робіт «на себе».
Монтаж конструкцій елементів покриття з попереднім розташуванням
приймаємо згідно [~іб].
5.1.6 Організація і технологія виконання процесів
До початку монтажу повинно бути виконано:
- закріплення і виконання схеми колон;
- упорядкування колон;
- нанесення розміток на колони;
- доставлення в зону монтажу необхідних інструментів, інвентар
обладнання;
- визначено шлях руху і стоянки крана;
- пройдено інструктаж з техніки безпеки;
- отримана необхідна документація.
5.1.6.1 Монтаж сегментних ферм
В процес підготовки ферм до монтажу входить перевірка її
геометричних розмірів, наявності та правильності розміщення закладних
деталей, очищення їх від напливів бетону. На коньковому вузлі ферми
закріплюють інвентарну розпірку. До нижньому поясі закріплюють відтяжки
з канату. На опорних вузлах ферми і по центру на колонах наносять
центруючі відмітки. Потім встановлюють монтажні площадки з драбинами.
Стропування ферми здійснюється приєднанням гаків траверси до
вузлів ферми з приладом для дистанційної розстроповки. Ферми
встановлюють в проектне положення шляхом накладання осьових відміток
на їх торцях з відмітками на опорах колон. Монтаж ферм покриття
виконують одночасно з монтажем плит покриття. Тимчасове закріплення
перших двох ферм виконується за допомогою розчалок, закріплених за
переставні інвентарні якорі і фундаменти.
5.1.6.2 Монтаж плит покриття
До початку монтажу крайні плити обладнують огорожею. Плити
покриття перед монтажем укладають в штабелі, розташовані між колонами,
або подають з транспорту безпосередньо під монтаж. Місце встановлення
першої плити має бути зазначено на верхньому поясі ферми, плити
укладають з одного краю ферми до іншого. Закріплення плити виконується
не менше ніж в 3 точках. Стики між плитами покриття можна замонолічувати
одночасно з монтажем або після нього.
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ
77
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
5.1.6.3 Електрозварювання стикових з'єднань
Електрозварювання стикових з'єднань виконується під керівництвом
фахівця, що має технічну підготовку. Місце перед електрозварюванням
очищається від фарби, іржі, бруду тощо, при розміщені електрозварювальних
апаратів на місці роботи, максимальна довжина зварювальних кабелів не
більше 60 м.
5.1.6.4 Бетонування стиків і закладення швів
Заливка швів бетонним розчином повинна забезпечити передбачені
проектом міцність бетону або розчину в стиках, необхідну жорсткість і
монолітність всієї конструкції, необхідний опір тепловіддачі, повітро-паро-
волого непроникність, і стійкість проти впливу довкілля і агресивних
чинників. До замонолічування швів приступають тільки після виконання
антикорозійного покриття і ретельної зачистки стикових з'єднань. Бетонні
суміші, і розчин готують з марки цементу не нижче М 400. Для подачі розчину
в стик використовують розчинонасоси, або закладення стиків виконують
вручну.
5.1.7 Контроль якості
Якість будівельних конструкцій слід перевіряти при прийманні їх на
будівельний майданчик, при післяопераційному контролі і монтажі
конструкцій, закріплення їх у вузлах і стиках.
При прийманні конструкцій необхідно перевірити наступне:
□ зовнішній вигляд;
□ відповідність маркування;
□ вимога стандартів;
□ геометричні розміри;
□ наявність і правильність заповнення супровідних документів;
□ правильність навантаження конструкцій на транспорт.
Результати післяопераційного контролю повинні заноситися в
виконавчу документацію. Якість виконання монтажних робіт контролюють
інженерно-технічний персонал монтажних організацій і, при необхідності
лабораторія.
Кожна партія конструкцій або її частина має супроводжуватися
паспортом. Вироби поставляються споживачеві після досягнення бетоном
Арк.
192. Б-Пек. ПЗ 78
Змн. Арк. № докуй . П ідпис Д ат а
відпускної міцності, зазначеної в технічних умовах на даний вид виробу. На
будівельному майданчику повинні бути створені умови для досягнення
бетоном проектної міцності до часу повного монтажу конструкцій.
При виявленні конструкцій з дефектами слід запросити представників
постачальника і скласти акт на дані конструкції.
Якість монтажу збірних, залізобетонних конструкцій повинно
відповідати вимогам. При перевірці якості робіт, виконаних по монтажу
бетонних і залізобетонних конструкцій, визначається правильність здійснення
монтажу, якість примикань елементів до опорних поверхонь і один до одного,
витримування допусків, якість зварних з'єднань і закладення стиків, цілісність
елементів, які монтуються і виконання особливих вимог проекту.
5.1.8 Техніка безпеки при монтажних роботах
Роботи з монтажу будівель і споруд з великих елементів і конструкцій
необхідно проводити відповідно до проекту виконання робіт, що містить
наступні рішення щодо техніки безпеки:
□ організацію робочого місця;
□ послідовність технологічних операцій;
□ методи і пристосування для безпечної роботи монтажників;
□ розташування і зони дії монтажних механізмів;
□ способи складування будівельних матеріалів і елементів будівлі.
Забороняється підйом збірних залізобетонних конструкцій, які не мають
монтажних петель або маркування і ярликів, що забезпечують їх правильне
стропування і монтаж. Монтажні петлі для стропування елементів і
конструкцій, виготовлених в будівельних і заводських умовах, повинні
виконуватися з гарячекатаної арматурної сталі класу А-240С, марок ВСт.З,
ВКСт.Зі ВКСт.Зпс і мати триразовий запас міцності.
Забороняється гнути монтажні петлі до установки елемента або
конструкції в проектне положення. Елементи і конструкції під час
переміщення повинні утримуватися від розгойдування і обертання за
допомогою каната або тонкого гнучкого троса.
На монтажному майданчику повинен бути встановлений порядок обміну
умовними сигналами між особою, який керує підйомом, і машиністом крана
або мотористом лебідки, а також робітниками на відтяжках. При монтажних
роботах поза зоною видимості машиніста крана між ними і робочими місцями
монтажників встановлюють радіозв'язок або призначають сигнальників.
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 79
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Всі сигнали подаються тільки однією особою - бригадиром монтажної
бригади, ланковим або такелажником. Сигнал «Стоп» подається будь-яким
працівником, що помітили небезпеку.
При переміщенні елементів і конструкцій, що встановлюються в
горизонтальне або похиле положення, слід застосовувати дві відтяжки,
прикріплені до їх кінців.
На ділянці, де ведуться монтажні роботи, не допускаються сторонні
особи, які не беруть участь у монтажних роботах. Робітники, які виконують
монтаж, повинні мати допуск до монтажних робіт, страхувальні пояси, каски.
До підготовки ферм до монтажу входить перевірка її геометричних
розмірів, наявності та правильності розміщення закладних деталей,
очищення їх від напливів бетону. На коньковому вузлі ферми закріплюють
інвентарну розпірку. До нижнього поясу закріплюють відтяжки з
конопляного каната. На опорних вузлах ферми і по центру заставних на
колонах наносять центруючі рисочки. Потім встановлюють монтажні
площадки з драбинами. Стропування ферми здійснюється приєднанням гаків
траверсами до вузлів ферми з приладом для дистанційної розстроповки.
5.1.9 Калькуляція трудових витрат
Калькуляція трудових затрат приведена в таблиці 5.7.
Таблиця технологічних розрахунків приведена в таблиці 5.8.
«■ Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 80
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
5.1.10 Графік виконання робіт
Складається на основі калькуляції трудових витрат з урахуванням
продуктивності праці 120%. (Лист ДП №6).
5.1.11 Визначення складу бригади
Склад бригади підібраний з урахуванням продуктивності праці 120 %
згідно
Орієнтований чисельний склад бригади визначається за формулою:
Ч = Трх 100 /П рх С , (чол) (5.5)
де Тр - трудомісткість робіт в ч-дн нормативна;
Пр - тривалість робіт в днях;
З - планований % виконання норм бригадою.
Ч = 56,08 х 100/6 х 108 = 7 чол.
5.1.12. Техніко - економічні показники
І.Об 'єм робіт: V = 303,98 мЗ
2.Трудомісткість робіт:
- нормативна - Тн = 56,08 ч-дн;
- прийнята - Тп = 58 ч-дн.
3. Витрати праці• на 1 м З:
- нормативні - С = Тн / V = 56,08 / 303,98 = 0,18 ч-дн / м3;
- прийняті - С = Тп / V = 58 / 303,98 = 0,19 ч-дн / м3.
4. Середньодобовий виробіток:
- нормативний - Вн = V / Тн = 303,98 / 56,08 = 5,42 м3 / ч-дн;
- прийнятий - Ьпр = V / Тп = 303,98 / 58 = 5,24 м3 / ч-дн.
5.Продуктивність праці:
Пп=100%
Пр = Тн / Тп х 100% = 56,08 / 58 х 100 = 96,7%
6. Заробітна плата загальна:
ЕІ3 = Ш = 7807,84 грн.
7. Середньодобова заробітна плата:
- нормативна - 1 3 = Ш / Тн = 7807,84 / 56,08 = 139,22 грн .;
- прийнята - Е 3 = ЕП / Тн = 7807,84 / 58 = 134,61 грн.
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 81
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
5.1.13 Матеріально-технічні ресурси
Відомість визначення потреби в будівельних матеріалах зведена в
таблицю 5.8
Таблиця 5.9 - Відомість матеріально-технічних ресурсів
№
Найменування Од Кіль
п/п вим. кість Примітки
І матеріали
1 Ферми сегментні шт 26
2 Плити покриття 3x6 м шт 156
3 Електроди т 0,08 МЭ200
4 Бетон м3 10,55
5 Руберойд м" 71,95
6 Лісоматеріали м3 0,54
7 Деталі кріплення т 0,77
II машини і механізми
1 Гусеничний кран шт 1 РДК-25
2 Зварювальний апарат шт 1 СТН-50
III. Обладнання, прибори, інвентарь
1 Арматура шт 1 ЦНИИОМТП альбом робочих
креслень Р4455-69
2 Траверса для підйому шт 1 Траверса, ПК Сталь-монтаж,
балок з напівавто 1950-53
матичними захопленнями
3 Апарат шт 2
електрозварювальний в
комплекті
4 Ключ гайковий 32мм шт 2 ГОСТ 28-38-71
5 Ключ гайковий 36мм шт 2 ГОСТ 2838-71
6 Лом сталевий будівельний шт 2 ГОСТ 1405-72
довжиною їм
7 Щітка сталева, для шт 2 Нормаль 53-51 Глав
зачистки заставних
деталей
8 Скребок для очищення шт 1 стальконструкція
закладних деталей
9 Цеберка 10л шт 1 МРТУ Минторга
10 Фаркоп шт 1 Промстальконструкція
вантажопідємністю 5 тон
11 Фаркоп шт 1
вантажопідємність 10 тон
12 Схил стальний шт 1 ГОСТ 7948-71
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 82
Змн. Ар к. № докум. П ідпис Д ат а
будівельний
13 Метр складаний шт 1
металевий
14 Рулетка розмірна, шт 1 ГОСТ 7502-69
металева
15 Канат 05мм, 1= 175мм шт 2 ГОСТ 483-75
16 Кувалда ковальна вагою шт 2 ГОСТ 11401-75
3-6кг
17 Хрестилка 05мм, £=175мм шт 2 Нормаль 1-5.Главстальконстр.
18 Зубило ковальне шт 2 ГОСТ 11418-75
19 Набір приборів і засобів шт 2
для електрозварювальника
20 Пояс запобіжний шт 5 ГОСТ 5718-77
21 Каски захисні труд-1 и шт 5 ТУ 39/72-8-9-2-72
труд-2
23 Скребок для зняття шт 1 Г лавстальконструкція
завусениць
24 Люлька інвентарна навісна шт 1
25 Драбина інвентарна шт 1
навісна
26 Канат сталевий м 48 ГОСТ 3079-69
27 Рукавиці пар 5 ГОСТ12,4.010-75
28 Молоток слісарський шт 2 ГОСТ2310-70
стальний вагою 6,2кг
29 Строп чотирьохгілковий шт 1 Виготовляється на місці
для підйому плит
ЗО Перильне огородження по м 60 Промстальконструкція
крайнім плитах покриття
Канат стальний
31 довжиною 14м 3 шт 1 ГОСТ 3071-74
карабінами на кінцях
32 Драбина приставна для шт 1 Виготовляється на місці
подйому на штабель плит
Арк.
192. Б-11СК. ПЗ 83
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
5.2. Календарний план
5.2.1 Загальні положення
Вихідними дані для складання календарного плану є:
- робочі креслення;
- нормативні терміни будівництва об'єкта;
- технологічні карти на виробництво всіх видів загальнобудівельних
робіт;
- дані про організації, складі бригад, забезпеченні механізмами,
можливості отримання матеріально-технічних ресурсів і т.д.
Нормативний термін будівництва становить 7 місяців, в тому числі
підготовчий період - 9 днів.
5.2.2 Аналіз проекту
Проектований об'єкт - машинозбіриний цех з розмірами в осях 1-16
- 85,2 м, а в осях А-Ж - 36,0 м, крок колон 6,0 м, висота до низу кроквяної
конструкції - 8,4 м і 3,0 м, 2-х пролітне, з шириною прольоту 18,0 м.
Природна основа - глина. Грунти відносяться до II класу грунтових умов по
осіданню.
Розгляд проекту з точки зору технології визначає наступні методи
виконання робіт:
1) Підготовчий цикл
У підготовчий цикл входять загальнобудівельні роботи, інженерна
підготовка та диспетчеризація.
2) Підземний цикл
Планування будмайданчика виконується бульдозером ДЗ-17.
Розробка котловану виконується екскаватором зворотною лопатою Е-3322,
о в
з ємністю ковша 0,75 м . Грунт, в обсягах необхідний для заповнення пазух
фундаментів, укладається у відвал. Частину грунту вивозять самоскидами
КРАЗ за межі будівельного майданчика. Підчистка грунту виконується
екскаватором і вручну. Зворотне засипання виконується бульдозером з
ущільненням ґрунту пошарово товщиною в 0,3 м. Ущільнення грунту
виконують пневмотрамбовкою Т-154.
3) Надземний цикл
Монтаж будівлі виконується в 2 зміни, бригадою монтажників у
кількості 20 осіб. Монтуються конструкції потоковим методом з
пересуванням крана: посередині прогону при монтажі каркаса і по
периметру зовнішніх стін при монтажі конструкцій. Для монтажу
використовують кран РДК - 25 на гусеничному ходу. Після монтажу
виконують пристрій стін і перегородок з одночасним встановленням
віконних і дверних блоків.
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ
84
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
4) Покрівля
Покрівля виконується потоковим методом. До виробництва
покрівельних робіт приступають після закінчення монтажних робіт.
5) Оздоблювальні роботи
Штукатурка проста. Залізобетонні поверхні готуються під
фарбування. Фарбування бетонних поверхонь - вапняна. Дерев'яні і
металеві поверхні фарбуються олійною фарбою за 2 рази.
До влаштування підлог виконується ущільнення основи підлоги
щебенем.
5.2.3 Визначення номенклатури робіт
Номенклатура робіт, яка включена в календарний графік, наведена на
аркуші № 9 дипломного проекту. Всі види робіт розбиті на цикли:
- підготовчий цикл;
- надземний цикл;
- покрівля;
- підлоги;
- оздоблювальний цикл;
- спеціальний цикл.
5.2.4 Підрахунок обсягів робіт
Підрахунок обсягів робіт виконано відповідно до правил підрахунку
робіт, наведеному в БНіП "Кошторисні норми». Підрахунок обсягів
зводимо в таблицю 5.14.
Таблиця 5.14 - Відомість підрахунку обсягів будівельних робіт
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ
85
Зин. Арк. № докуй . П ідпис Д ат а
Продовження таблиці 5.14
№ Ескіз
п/п
0.7
ГГ7777
<77777
ВівраДІЩ
О і
Ь н= Ь + 2 х 0,7= 48,0 + 2 х 0,7 = 49,4 м
Вн = В + 2 х 0,7= 72,0 + 2 X 0,7 = 73,4
Ь в= Ь н + 2 х ш х 1ір = 49,4 +2 х 0,85 х 1,7 = 51,25 м
В в = В н + 2 х т х Ьр = 73,4 + 2 х 0,85 х 1,7 =7 5,94 м
Ьр= 1ітр - Ьн = 1,95 - 0,25=1,7 м
Ук = Іір X (вн х ь н + В в х ьв + (Вн + В в) х (Ьн + Ь в)) / 6
У к= 1,7 X (49,4 х 7 3 ,4 + 75,94х 51,25 + (73,4 + 75,94) х
X ( 4 9 , 4 + 51 ,85 ))/6= 6427 ,6 м"
У н= В н х Ь н х Ьн=49,4 х 73,4 х 0,25 = 906,5 лі
А рк.
192. Б-11ск. ПЗ
86
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
5.2.5 Складання технологічних розрахунків
Трудомісткість робіт і витрати праці в машинах підраховуються по
БНУ. Тривалість окремих видів робіт і чисельний склад бригад для їх
виконання прийнятий з розрахунком досягнення вироблення в межі 110-
120% від нормативної. Виконана ув'язка робіт і необхідних технологічних
перерв. В результаті правильної сумісності робіт досягнуто скорочення
терміну будівництва на 0,5 м-ца.
Разом з календарним графіком виконання робіт виконані графіки руху
робочої сили, графік завезення і витрачання матеріалів, графік руху машин і
механізмів.
5.2.6 Техніко-економічні показники
о
Будівельний об'єм будинку - 715 43,16м
Загальна трудомісткість:
Три= Т3 - б.р. + Тподг.ц = 7797,42 /ч-дн/
Трп =Т3 - б. р. + Тподг.ц= 7310/ч-дн/
Питома трудомісткість:
Трн= Т рн/У = 7794,72/71543,16 =0,151 /ч-дн/м3;
Трп= Трп / V = 7310 / 71543,16 = 0,147 / ч-дн/м3.
Коефіцієнт скорочення будівництва:
К с к .= ткал / мес / = 7,5 / 7 = 1,1
Коефіцієнт суміщення робіт:
КСОвм-=- ^ и / Ткал .= 254 / 138 = 1,95 / мес /
Коефіцієнт змінності робіт:
Ксм =2:р + п /Е ї і= 1 ,0
Коефіцієнт нерівності потоків:
КсР .= Трп = 1,3
Продуктивність праці:
Ксум=100%
Прп = Трн х100% = 99,7 %
Арк.
192. 5-Иск. ПЗ 87
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
5.2.7 Потреби в основних будівельних матеріалах
Відомість потреби в матеріалах. Зводимо в таблицю 5.15.
Таблиця 5.15 - Відомість потреби в матеріалах
№ Найменування Одиниці
виміру Кількість Примітки
п/п
1. Матеріали
1 пиломатеріали м3 4,97
2 гравій м3 199,48
3 фарба, оліфа тн 2,86
4 цегла тмс/шт 68,812
5 скло м2 555,71
6 руберойд м2 12183,22
2. Конструкції
7 3 / б конструкції ПІТ 532
3. Вироби
8 столярні вироби м2 0,024
4. Напівфабрикати
9 бітум тн 1,79
10 розчин м3 185,99
5.2.8 Калькуляція трудових затрат
Відомість об’ємів робіт наводиться в таблиці 5.16.
Калькуляція трудових затрат наводиться в таблиці 5.17.
Вихідні дані для календарного графіку наводяться в таблиці 5.18.
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 88
Змн. Арк. № докуй . П ідпис Д ат а
5.2.9 Будівельний генеральний план
Будівельний генеральний план призначений для визначення складу і
розміщення об'єктів будівельного господарства з метою максимальної
ефективності їх використання з урахуванням дотримання вимог охорони
праці. Будівельний генеральний план є найважливішою складовою частиною
технічної документації і основним документом, який регламентує
організацію майданчика і обсяги тимчасового будівництва.
Будгенплан - план майданчика, на якому зображено розміщення
основних і вантажопідйомних механізмів, тимчасових будинків, споруд і
установок, які зводяться і використовуються в період будівництва.
Вихідними даними для розробки будгенплану є: генплан ділянки
будівництва, геологічні, гідрогеологічні та інженерно-економічні стягнення;
кошторис; зведений календарний план; розрахунки обсягів тимчасового
будівництва та інші матеріали ПОС.
Будгенплан повинен відповідати вимогам будівельних норм [5D] .
Тимчасові будинки, споруди та установки розташовують на територіях,
не призначених під забудову до кінця будівництва.
Прийняті в будгенпланом рішення повинні відповідати вимогам
техніки безпеки, пожежної безпеки і умов охорони навколишнього
середовища.
Будівельний майданчик огороджується цілісно - стіновою огорожею. У
місцях роботи крана встановлюється сигнальне огородження.
Перед в'їздом на будівельний майданчик потрібно встановити щит
показник. В'їзд на будмайданчик потрібно виконати з відвального доменного
шлаку, для очищення коліс автотранспорту.
N o6m = ( N pa6 + N Hip + N ™ + N M o n ) ' K ) ( 5 - 6 )
де Npa6= 70 чол. - максимальна чисельність робітників прийнята за
графіком потреби в робочих;
N итр - кількість ІТП (12 % от Npo6) - 6 чол.;
NCJI - кількість працюючих (20 % от Npo6) -10 чол.;
NMon - кількість молодшого персоналу (3 % от Np06) - 2 чол.;
К = 1,05 - коефіцієнт, Який враховує відпустки, хвороби тощо..
Підставляємо значення: N3ar = (70 + 10 + 6 + 2) х 1,05 = 92 чол.
Розрахунок приміщень тимчасових споруд зводимо в таблицю 5.19
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 89
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Таблиця 5.19 - Експлікація тимчасових приміщень
Площа
приміщень,
Тимчасові К-сть Викор.
№ роб. прим. % м2 Тимчас. Розміри
приміщення споруди в плані м
на 1
раб. Разом
8,5 х 3,1
1 виконробська 6 100 4,00 24,4 Контейнер
метал. х 2,70
прохідні Без 8,00 Контейнер 2,0 х 2,0
2 -
будки 5 розрах. метал. х 2,7
44,8 Контейнер 3,0 х 9,0
3 вбиральня 71 70 0,70 метал. х 2,9
2 х Контейнер 3,8 х 3,5
5 душова 71 50 0,54 10,9 метал. *3,1
6 приміщення
для сушіння 71 40 0,20 -
Будівництво ведеться
в теплии період року
7 приміщення
-
для обігріву 71 50 0,10
2 Пересувні.
х дер-метал. 7,9 х 2,8
8 їдальня 71 50 1,00 17,9 контейнер х 2,5
Контейнер 3,0 х 9,0
9 туалет 71 15 чол.
на очко 3,50 24,3 дерев. х 2,9
5.2.10 Розрахунок тимчасового водопостачання
Загальна потреба у воді визначається за формулою:
Е 0бщ~ ВПр+Вх03 + Впож , (5.7)
де Впр, Вхоз, Впож - витрати на виробничі потреби, господарські, пожежні
потреби.
Виробничі витрати визначаються за формулою:
Вмах X К±
В„ппр - х 1,2, (5.8)
8 X 3600
де 1,2 - коефіцієнт на невраховані роботи;
ВМах - максимальні витрати в зміну (л);
Кі - коефіцієнт нерівномірності потреби води (1,6);
8 - кількість годин роботи в зміну;
3600 - кількість секунд в годині.
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 90
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
3443 х 1,6
Вобщ х 1,2 = 0,25
8 Х 3600
Господарські потреби визначаємо за формулою:
В ^общ X /П і X К2
хоз (5.9)
3600 V( М8,2 + П 2 + К з ) ,
де N 3̂ - максимальна кількість робітників у зміну;
Пі - норма споживання води на 1 особу в зміну (15 л);
П2 - норма споживання води на прийом одного душа (30 л);
К2 - коефіцієнт нерівномірності споживання води (2,7);
К3 - коефіцієнт, що враховує відношення людей, що використовували
душ до найбільшої кількості робочих в зміну = 0,3.
50
Вх03 3600 х ( ^ 7 ^ + 30 + 0,з)= 0,15
Пожежні витрати Впож = 10 л.
В0бщ = 0,25 + 0,15 + 10 — 10,4
Діаметр трубопроводу для тимчасового водопроводу визначаємо за
формулою
14 х Взаг X 1000
д= (5.10)
тс х V
де Взаг - загальна потреба в воді;
V - швидкість води в трубі, (м / сек) (для малих діаметрів = 0,7 2 ,1 м / сек);
71 - 71 = 3,14.
4 X 10,37 X 1000
Д= І ГТТ~Т~ГТ = 105,04 мм
3,14 X 1,2
Приймамо діаметр труби 125 мм.
5.2.11 Розрахунок тимчасового електропостачання
Розрахунок необхідної потужності тимчасового електропостачання,
зведений в таблицю 5.20. Розрахунок виконується в залежності від виду
обладнання, що працює за допомогою електроенергії
Арк.
192. Б-1ІСК. ПЗ 91
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Таблиця 5.20 - Відомість основних потреб в електроенергії
Встановлена Загальна
№ Найменування Кіл-сть пот. на од. потужність. (кВт)
1 Зварювальний апарат ТДК 2 13 26
300
2 Сил. установка А -1114 1 12,5 12,5
3 Ел. інструмент 5 1 5
4 Штукатурна станція 1 15 15
5 Зовнішнє освітлення - 5,10 5,10
6 Внутрішнє освітлення - 2,38 2,38
Знаючи необхідну потужність силової установки на технологічні
потреби, зовнішнє і внутрішнє освітлення визначаємо необхідну потужність
за формулою:
Р необх.. 1,1(К1х)+(К2х) + (К3х(Р,0+ Р ,0.)), (5.11)
де Рсил._ потужність силової установки;
Ртех. - потужність на технологічні потреби;
Рз.о - потужність на зовнішнє освітлення;
Рв.0. - потужність на внутрішнє освітлення;
1,1 - коефіцієнт, що враховує витрати потужності в мережі;
К - коефіцієнт попиту (КЗ = 0,7; К2= 0,4; К3 = 0,8);
cos ф - потужність (cos фі = 0,7; cos ф2= 0,8).
РНеобх=1Д(0,7x12,5/0,7)+(0,4x183/0,8)+(0,8х(5,11+2,37)) = 120,5 КВт
Для забезпечення будівництва електроенергією, приймаємо
трансформаторну підстанцію КТП-160, потужністю 160 КВт і розмірами 2,74
х 1,30 м.
5.2.12 Розрахунок необхідності в приоб’єктних складах і
тимчасових приміщеннях
Розміщення загальномайданчикових і приоб'єктних складів відкритого
і закритого зберігання матеріалів, виробів і конструкцій виробляють з
урахуванням тимчасових і постійних (без верхнього покриття) доріг. Ширина
відкритого складу не повинна перевищувати 10 м, а довжина його не повинна
бути менше 15м, що визначається завантажувально-розвантажувальним
фронтом і параметрами автотранспорту. У відкритих складах передбачають
поздовжні проходи шириною не менше 0,7 м і поперечні проходи через 25-30
м.
На будівельному генеральному плані визначаються необхідні запаси
складованих матеріалів, встановлюються способи зберігання будівельних
конструкцій, розраховуються площі за видами зберігання, визначаються типи
складів.
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 92
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Кількість матеріалів, що підлягають зберіганню, на складах Рс
розраховують за формулою:
=■Ообщ - Т н - * Г * 2
Р скл (5.12)
т-д
де, Ообщ - кількість матеріалів і конструкцій, необхідних для виконання плану
будівництва на розрахунковий період;
Т - тривалість розрахункового періоду, дн;
Тн - норма запасів матеріалів;
к] - коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалів (1,1 для залізничного
та автомобільного транспорту);
к2 - коефіцієнт нерівномірності споживання матеріалів (1,3);
q - норма складування матеріалів на 1 м2 площі складу з урахуванням
проходів та проїздів.
Площа складу залежить від виду матеріалів, способу і колькості їх збе
рігання. Приоб'єктні склади розміщуються таким чином, вони щоб не
заважали в процесі виробництва робіт технологічним переміщенням буді
вельних машин, прокладанні підземних комунікацій.
Тимчасові внутрішньо будівельні дороги не слід розміщувати в
безпосередній близькості до ділянок , на яких будуть прокладатися або вже
проведені комунікації, а також над підземними інженерними мережами.
Площу складів закритого до напівзакритого типів визначають за
укрупненними показниками.
Розрахунок площі складів наведений в таблиці 5.21.
Потреба у службових та санітарно - побутових приміщеннях
визначається виходячи із загальної кількості працюючих на будмайданчику в
першу зміну і нормативів площі. Кількість працівників визначається за
даними календарного плану і графіка руху робітників.
Розрахунок площ санітарно-побутових приміщень виробляють по
етапах будівництва з урахуванням динаміки руху робочої сили на кожному
етапі. Комплекс приміщень повинен бути розрахований на всіх робітників,
зайнятих у будівництві.
Площа тимчасових будівель різного призначення визначаємо за
формулою:
і 7— п- Рр, (5.13)
де п - нормативний показник площі буді• вель, м 2/ос.
Рр-розрахункова чисельність працівників.
А рк.
192. Б-11ск. ПЗ 93
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
5.2.13 Мережевий операційний контроль
Таблиця 5.22 - Мережевий та операційний контроль
Перевірка
Приймання
Операції основи, опорних
панелей
підлежать конструкцій і Замонолічування
перекриття та їх Монтаж панелей
контролю закладних дета стиків
складування
лей
Відсутність де
формацій
пошкоджені
про-ектні
розміри,
правильность
розташування
Склад Армування стиків,
борозен, Якість розчину
контролю Відповідає під укладку очищення та
монтажних
проекту відміток зволоження
петель, плит,правильність швів,відповідність
закладних де розташування марки розчину
талей, плит
правильність за
кладних поверх
ностей
Інструментальна Візуально,
Спосіб Візуально, з перевірка з паспортні дані Візуально, марка
контролю, як і допомогою застосуванням розчину
бетона лабора
чим сталевої схеми положення перевіряються торними
проводиться рулетки. в натурі опор і лабораторними випробуваннями
підстав методами
Виконроб до
Хто перевіряє Майстер до монтажу Майстер в процесі Майстер в процесі
терміни початку мон панелей монтажа замонолічування
контролю тажа перекриття
5.2.14 Заходи з техніки безпеки
До монтажних і зварювальних робіт на висоті допускають монтажників
і зварювальників - верхолазів, які мають довідку про медичний огляд, яке
вони проходять 2 рази на рік. До верхолазних робіт допускають монтажників,
які мають розряд не нижче 4-го і стаж не менше одного року.
Відповідно до діючих норм стропи захвати та інші такелажні пристрої слід
періодично випробовувати і при необхідності вибраковувати. Перед
початком роботи і в процесі монтажу такелажні пристрої випробовують
подвійним навантаженням. При підйомі вантажу беруть на відтяжку, що
виключає їх розгойдування. Однак сам вантаж слід піднімати і опускати в
строго вертикальному положенні. Перед підйомом треба перевірити
надійність петель для стропування вантажу. Забороняється під час перерв
залишати вантаж піднятим.
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 94
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
Велика увага при монтажі має бути приділена електрозварювальним
робота, оскільки при їх виконанні крім небезпеки ураження струмом існує і
пожежна небезпека. Забороняється вести зварювання під дощем, під час
грози, сильного снігопаду, вітру (більше 5 м / с ) . Зварювальник повинен
працювати в спецодязі з монтажним поясом.
На зведенні каркаса використовується самохідний гусеничний кран
РДК-25.
У в'їзду на будмайданчик встановлена схему руху автотранспорту, а на
узбіччях доріг і проїздів - добре видимі знаки, які регламентують порядок
руху автотранспортних засобів. Швидкість руху автотранспорту поблизу
місць проведення робіт не повинна перевищувати 5км/час.
Проходи і проїзди необхідно регулярно очищати і не захаращувати, а в
зимовий час посипати піском або гравієм.
Земляні роботи дозволяється починати після складання акту про
готовність майданчика під будівництво, а в місцях, де є, діючі підземні
комунікації або електричні кабелі, виконувати з письмового дозволу і в
присутності представника організацій, що експлуатують ці комунікації.
Складування матеріалів і конструкцій здійснюється відповідно до
вимог стандартів або технічними вимогами на матеріали, вироби та
обладнання. Матеріали та конструкції розміщувати на вирівнювання
майданчика, приймаючи попередньо заходи проти самовільного їх зміщення.
Прокладки і підкладки в штабелях складованих матеріалів і
конструкцій розташовувються в одній вертикальній площині. Товщина їх при
штабелюванні конструкцій повинна бути більше висоти виступаючих
монтажних петель не менше ніж на 20мм. Між штабелями повинні бути
передбачені проходи шириною не менше 1 м і проїзди, ширина яких
залежить від габаритів автотранспортних засобів.
Для загального освітлення використовувати прожектори типу ПЗС-35
або ПКН-1000, встановлені на дерев'яних або збірних залізобетонних опорах
на висоті не менше 6м. Для влаштування місцевого освітлення всі
світильники на 220вольт повинні бути встановлені на висоті не менше 2,5 м.
Для місць небезпечних та особливо небезпечних використовувати засоби
освітлення на напругу 36 або 12 В.
Усе електрообладнання на об'єкті має надійне заземлення (занулення)
на контур живильної Тп, пов'язаний з нульовою точкою силового
трансформатора.
Робочі місця і проходи до них, розташовані на перекритті, покриттях
на висоті більше 1,3 м і на відстані менше 2м від межі перепаду по висоті,
повинні бути огороджені запобіжними або страхувальними захисними
огородженнями, а при відстані більше 2м сигнальними огородженнями за.
Забороняється перебування людей на поверхах нижче того, на якому
проводитися будівельно-монтажні роботи (в одній захватці), а також у зоні
переміщення елементів і конструкцій краном. При переміщенні конструкцій
або обладнання відстань між ними і виступаючими частинами змонтованого
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 95
Змн. Арк. № докуй . П ідпис Д ат а
обладнання або до конструкцій повинна бути по горизонталі не менше їм, а
по вертикалі - 0,5 м.
Будівельне сміття зі споруджуваного будинку і лісів слід опускати по
закритих жолобах, у закритих ящиках або контейнерах. Нижній кінець
жолоба повинен знаходитися не вище їм над землею або входити в бункер.
Скидати сміття без жолобів та інших пристосувань дозволяється з висоти не
більше Зм. Місця, на які скидається сміття, слід з усіх боків огородити, або
використовувати нагляд для попередження про небезпеку.
До монтажних робіт допускаються особи не молодше 18 років, які
пройшли навчання з безпеки ведення монтажних робіт і мають
кваліфікаційні посвідчення.
Усі працюючі на будмайданчику повинні носити захисні каски.
Перед початком робіт в місцях, де є або може виникнути виробнича
небезпека, необхідно кранівникам видати наряди-допуски кожному. Порядок
видачі наряд-допуску, інструктажу робітників і призначення особи,
відповідальної за безпечне проведення робіт і переміщення вантажів кранами
повинно встановлюватися за СУ.
Теиторію будівельного майданчика огороджено тимчасовою
металевою огорожею.
Для безпечного ведення робіт на відстані 5м від стіни споруджуваного
будинку встановлено границю небезпечної зони по всьому периметру (на
будгенпланом показана прапорцями).
До початку будівельно-монтажних робіт необхідно:
- Виконати відведення поверхневих вод;
- Прокласти і засипати тимчасові комунікації;
- Виконати тимчасові автодороги;
Організувати майданчики складування, побутове приміщення і
протипожежні пости;
- Позначити на місцевості межі небезпечних зон;
- Встановити вказівні знаки і знаки з техніки безпеки;
- Захистити будівельний майданчик захисно-охоронним огорожею.
Особа, відповідальна за безпечне проведення робіт, на початку кожної
зміни спільно з машиністом крана має перевіряти справність приладів
безпеки крана і підкранових колій із записом у вахтовому журналі. На
початку кожної зміни необхідно виробляти випробування крана контрольним
вантажем.
У зимовий час повинна бути призначена особа, відповідальна за пра
вильну експлуатацію і справність електронагрівальних приладів в побутових
приміщеннях.
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ 96
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
5.2.15 Техніко-економічні показники буд генплану
Техніко-економічними показниками будгенплану при зіставленні
варіантів можуть служити такі дані: а) питомі витрати на тимчасові будівлі
та (споруди-вартість будівельного господарства (у %) по відношенню до
загальної кошторисної вартості. Цей показник порівнюється з кошторисним
лімітом на ці витрати ( 1,5-12%) і з іншими варіантами будгенплану, б)
тривалість робіт з організації будівельного господарства в підготовчий
період; в) обсяг і вартість витрат на тимчасові будівлі і споруди в цілому і по
окремих видах будівельних господарств ( дороги, будівлі, мережі тощо) і
робіт (транспортні, складські і т. д.), віднесені до 1 млн. грн. вартості
будівельно-монтажних робіт або до 1 га території будівництва; г) затрат
праці робіт з організації тимчасового господарства за тими ж вимірами.
При оцінці будгенпланом використовують також архітектурно -
планувальні показники: коефіцієнт забудови і коефіцієнт використання
площі. Крім того, будгенплан повинен оцінюватися з точки зору ряду інших
факторів, не охоплених системою загальноприйнятих показників. Наприклад,
враховують найбільші відстані від побутових приміщень до робочих місць;
відповідає прийнятій схемі руху зручностей роботи транспорту з точки зору
зменшення кількості тупиків і перетинань і т. д.
Добре виконаний проект будгенплану в чималій ступені сприяє
підвищенню продуктивності праці, скороченню термінів робіт і зниження
вартості будівництва. Техніко-економічні показники будгенплану наведені в
таблиці 5.16.
Таблиця 5.23 - Техніко-економічні показники будгенплану
№ п/п Найменування показника Од. вим. Кількість
1 Площа забудови га 1,74
2 Питома вага тимчасових будівель і споруд % 3,0
3 Тимчасовий водопровід м 352,4
4 Тимчасова каналізація м 31,5
5 Тимчасова ел. мережа м 499,3
Арк.
192. Б-11ск. ПЗ
97
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
£
Таблиця 5.21 - Розрахунок площі складу
ЕП?
Коефіцієнт Коеф Характери
оСъ № Од. Заг. Трив. Середи.. Число Запас Норма Корисна Заг.
Нерів- Нерів- використ стика
а п/п Конструкції, вироби, вим. потр. робіт затрати днів на зберіг, площа площа
матеріали запасу номірн. номір. складу складу
склад на їм 2 складу складу
постач. потреб.
п§с:= 1 Збірні з/б конструкції шт 526 30 14,72 4 1,1 1,3 84,3 1,5 56,2 0,5 28,1 Відкрит.
Ьп3а 2 Цегла т/шт 68,11 14 7,75 3 1,1 1,3 33,26 0,7 47,51 0,5 23,76 Р=3 3,05м2
3 Гравій м3 196,49 29 6,78 4 1,1 1,3 38,75 4 9,68 0,5 4,97
4 Пиломатеріали м3 4,88 66 0,074 5 1,1 1,3 0,53 2,5 0,212 0,5 0,13
5 Бітум тн 1,78 29 0,05 4 1,1 1,3 0,35 0,7 0,25 0,7 0,18
6 Скло віконне м3 555,71 4 139,0 2 1,3 397,5 12,1 32,85 0,7
7 Фарба тн 2,86 44 0,063 5 І Д 1,3 0,05 0,45 0,59 0,7 0,63 Закритий
8 Арматура тн 4,13 11 0,8 3 І Д 1,3 3,43 82 0,04 0,6 Б=0,85
9 Пакля тн 0,10849 29 3,74 4 1,1 1,3 21,4 21,39 3 7,13 0,04
10 Пластобит м2 12183,2| 49 284,64 5 1,1 1,1 2035,2 10,18 2,84 0,6 6,12 Навіс
11 Столярні вироби м2 0,024 14 0,002 3 І Д 1,1 0,0029 44 0,000065 0,6 0,00004 Б=34,75м2
12 Електроди тн 1,02 32 0,03 4 1,1 1,3 1,0 0,1 10 0,6 0,7
4о0о п5
192. Б-11ск. П З
<-и Таблиця 5.13 - Відомість об’ємів робіт
с:
№ Найменування робіт Одиниці
виміру Формула розрахунку Кількість
Сь
і>
о п/п
5с
ч
1 2 3 4 5
Рсп=(А+20)х(В+20)=(85,2+20)х(36+20)=
с: 1 Планування будмайданчика 1000м2 =5891,2 м2 5,8312
оЗ Уотв= У0ЬЩк-^мон+Узб) =5891,2-
Сі Розробка грунту екскаватором 1000 м3 -(581,6+274,38) =5541,62 м3
2 Ук = 0,75 м3 у відвал Уф =245,88 м3 5,55
Уф.б =28,5 м3
3 Розробка грунту екскаватором на транспорт 1000 м3 Утр.т= Уобщ-Уотв=3421-205,5 = 3215,5 м3 3,216
'о
N
4 Розробка грунту вручну 100 м3 Ун =205,5 м3 2,06
о
?! Влаштування бетонної підготовки під
5 фундамент 100 м3 VПОДГ.- V П О Д Ч - '64,0 М 0,64
Оо
Влаштування паль їм 3
6 Усвай= 1 1 7 М 3 1,17
40 г5л4 0
і-о Продовження таблиці 5.13
1 2 3 4 5
7 Монтаж монолітних з / б фундаментів 100 м3 Уф = Уф =245,88 м3 2,46
•>сч3: 8 Монтаж фундаментних балок 100шт ^ф .б = У ф .б = 36 шт 0,36
9 Зворотне засипання грунту бульдозером 1000 м3 Уобр.з= У о тв+ Ун -5541,62+809,71 =6351,33 м3 6,351
§с; 10 Ущільнення грунту 1000 м3 Vупл Уобр.з 635 1 М 6,351
Надземний цикл
11 Монтаж колон вагою до 6 т. 100шт ук°л _ у х п=2,1x26=54,6 м3 0,26
12 Монтаж колон вагою до 8 т. 100шт у кол= у х п =3,0х13=3 9 м 3 0,13
13 Монтаж сегментних ферм Ь = 18,0 м 100шт У строп6= V х п=5,7x26=136,8м3 0,26
14 Монтаж плит покриття до 20 м 100шт у плит= у х п=2,6х 156=405,6 м3 1,56
у пан= у х п=3 х 16=48 м3
'ЬОо 15 Монтаж стінових панелей до 10 м2 100 шт у пан= у х п=2,7х 104=208,8 м3 1,34
у пан_ у х п=3,2 х 13=41,6 М3
, 2 у пан= у х п=4,5x88=396 м3
16 Монтаж стінових панелей до 20 м 100 шт
о у пан= у х п=4,8х 14=67,2 м3 1,02
17 Кам'яна кладка зовнішніх стін м3 Кл=( И ї ї )- 8прх5=352,27 м3 352,27
Оо 19 Пристрій цегляних перегородок 100 м2 Кл=( їх ї ї )- 8пр=1391,56 м2 13,91
20 Заповнення віконних прорізів 100 м2 Рюкон=3,6х56 хб=1209,6 м2 12,1
21 Заповнення дверних прорізів 100 м2 Р1дв=0,9x2,0x716= 28,8м2 0,288
т РВОр=8х0,05х п=3,6x3,6x0,05x2+
22 Монтаж дерев’яних воріт +3,0x3,0x0,05x3=2,646 2,646
о
о
Продовження таблиці 5.13
1 2 3 4 5
Покрівля
Щ5: 23 Влаштування пароізоляції 100 м2 SnOKp=36,0x85,2+13,2х 18=2827 м2 28,27
24 Влаштування утеплювача Rockwool 100 м2 Sn0Kp=36,0х85,2+13,2x18=2827 м2 28,27
25 Влаштування цементно- піщаної стяжки 100 м2 SnOKp=36,0x85,2+13,2х 18=2827 м2 28,27
26 Влаштування наплавного руберойду 100 м2 Sn0Kp=36,0x85,2+13,2x18=2827 м2 28,27
Підлоги
27 Ущільнення основи щебенем 100 м2 Synn.oc=a х b-S=36,0x85,2-(0,4x0,6x26)-
(0,7Х0,4*13)=3446,06 м2 34,46
28 Влаштування бетонної основи м3 V „ .r=S„„xS =3446,06 х0,15=516,77 м : 516,77
ЗО Влаштування керамічної плитки підлоги 100 м2 S to ™ = 16,6 м2 0,166
'о
N> 32 Влаштування штучних підлог 100 м2 S керпол=3878 м2 38,78
?•> 33 Влаштування наливних підлог 100 м2 S ^,™ =2512м2 25,12
о Оздоблювальний цикл
?!
34 Штукатурка кам'яних поверхонь 100 м2 S „ CT™= S „ " l’"“ +2xSneper=3879,84 м2 38,8
ео 35 Вапняне фарбування по штукатурці 100 м2 S k Pc” h= S „ ct'"=3879,84 м 2 38,8
36 Підг. бетонних поверх, під обробку 100 м2 S„„prCT"=27676,8 м2 276,8
37 Вапняне фарбування бетонних поверх. 100 м2 с стен_ о стен_£ О . ,2
х^покр ^подг z / 0 / 0 , o М 276,8
38 Масляне фарбування дверей 100 м2 SflBnOKp=28,8x2,6=78,88 м2 1,106
39 Масляне фарбування воріт 100 м2 SBopnOKp=52,92x2,4=127 м2 2,074
и) Таблиця 5.14 - Вихідні дані для календарного графіку
м * Од. Эб’ем 0 6 ф. Т рудошстйсть Прийняті машини і механізми Змін Склад Трив.
пА» Найменування показників вим. зобіт ДБН На од. Норм. Прин. Найменування 1а од, Норм, При«.
п-год. брига
п-да. я-дн. мнгтщ м-год м-зм. ність в днях
ди
І, (Іщгітовчий ір ю
іс 1 Загальнобудївепьні роботи % 5 418.7
5 2 Інженерка підготов» % 3 251.22 680 2 20 17
3 Диспетчеризація % 0,5 41,87
II. Щщземний ірит
4 Планування будгшощад« бульдозером !000м2 5.891 1-30-2 Бульдозер 0.39 0.29 1
5 Розробка грунта екскаватором в відвал Ооо м3 5,55 1-11-2 Екека ватер 12.17 8.44 г
6 Розробка грунта екскаватором на транспорт 000 м3 3.216 1-16-2 Екскаватор 14.16 5.69 І 42 2 7 3
7 Доробка грунту вручну 100 м3 2.06 1-164-2 ЕкШвапгор 78.98 20.34 Г
8 Загаибенмя з/б папь дизетнмш отом їм 3 196.05 5-2-2 5.64 І! З і 16 Дизепь-мопот 2.24 52.09 1
9 Вирубка бетону із армованого каркаса з/б па лі шт 272 5*10-11 1 69 57.46 56 Молоток в ідвйний 1.54 52,36 2 7 4
18 Влаштування бетонної основи під фундаменти Т Ш ІТ 0.64 6-1-1 195.75 15.66 ї ї ШЄрзтрр 37,24 ІГ § § 1 І ' з ...
11 Влаштування монолітних фундаментів 100 м3 1,89 6-1-7 688,75 162.72 160 Бетононасос 166.5 39,34 2 20 4
12 Монтаж фундаментних балок довжиною 6м 100шт 0.33 7-1-15 543,75 24,47 24 Кран РДК-25 30.93 1.4 1 6 2
13 Зяашгування монолітних стрічкоеихфувдамемтв 100 м3 0.571 6-1-201408,9 2 9 .« 30 Бетононасос 56.15 4.0 2 5 3
14 Зворотна засипка грунта бульдозером 000 м3 6,351 ї-27-2 13.7 10.88 12 13.7 10,88 1 6 2
15 У ір їь н ін н і груша в пазухах фундаментів 100 м3 6.351 1-134-1 18.36 14.58 160 Іневмотрамбовкз 17.38 13,8 2 20: 4
I I . Надземний ір ш
16 Монтаж колон вагою до 6т. 100 шт 0.26 7-5-5 1294,85 42.08 162.4 5.28
'О 17 Монтаж шпон вагою до 8т. 106 шт 0.13 7-5-6 1438,4 23.37 176,9 22.99
18 Монтаж ф ажеркових колон т 23,6 9-43-1 Н І Ж 119.42 3 86 11.39
19 Монтаж підкранових балок вагою до 5т. ЮОш? 0,24 7-9-10 Й47.05 40.41 192,85 5,79
20 Монтаж ферм покриття довжиною 18м, 100 шт 0,26 7-12-9 1725.5 56,08 Кран РДК-25 530,35 17,24
21 Монтаж шіит покриття площею до 20 й 2 І І Іш т 1.56 7-13-7 400.2 78.04 [•760 Зшрвій апарат 104.23 161.56 2 20 19
Гі 22 І а і т і ж й ія * покриття площею д і Ї0 м 2 100шт 0,44 7-46-5 397,3 2 1 8 5 бетононасос 95.71 5,26
23 Монтіж сходових площадок вагою до 8т 100 віт Ї Ж " 7-21-8 266,8 1.0 19.42 0.6
24 Монтаж сходових марнів вагою до 8т. І І Іш т 0,02 7-21-7 І Ж Ж 1,06 114.66 0.09
Со 25 Аштажстінових панвгі ей площею до 1 0м 2 00 шт 1.34 7-16-1 816.35 136.74 175.65 29.42
26 Убйтажсгііових панелей птещею більше 10 іи 2 ■ 00 шт 1,02 І7-16-3 1023.7 130 52 242.56 30.93
27 Монтаж віконних проріз» т 4,72 10-20-4 86,67 5 114 3.49 2.06
28 Монтаж дерев’яних воріт т 1,53 10-34-1 325.48 62,25 12.87 2.46
29 йовтаж за м о в етоннмх пе ремм чок 00 шт 0.32 7-11-11137.32 5,5 67.03 2.68
30 Цегляна кладка зовнішніх сто м3 :'70 37 8-6-2 6.98 235,9 КранВДК25 0.81 127.3?
31 Ц іл іш а шадаа внутрішніх агііні м3 81.9 8-6-8 6.7 68.6 600 Ійриіій апарат 0.82 8.39 2 26 15
32 б ііій іу я ж ж я цегляних перегородок 100м і 13.92 8-74 180.12 313.4 10.04 17.46
33 влаштування дверних блоків 100м і 0.42 10-26-1 142.04 7,46 8 ~ 1 8 1
юо
Си Продовження таблиці 5.14
9 IV. Покрівля
ЧЛ Іі 0т1,7 і«ііі *) 9£Йм >9£103 7 4© \ ї ї 66 70 А 70 ЛО . ІІ ач ип , ол я4 і Ш 7
35 Влаштування теплоізоляції Смій, вата Яосй#ооІ) 100 м 2 28,29 7 -1 4 -3 63.37 305.13 300 1 20 15
36 Влаштування ц е мент но-піща ної стяжки 100 м“ 2 28,29 7-15-8 60.74 І? 90,68 280 і 20 1 і
37 Влаштування р р і ш о г і покриття 100 м 2 28,29 7-2-1 44,87 216.1 220 ї 20 ї ї
V. Оздоблювальні роботи
38 Підготовка бетонних поверхней лід локраежу і 09т 2 276.8
© 15-69-1 16.0 553.6
43 к/Ші у І ур«НН/і Ішт лНИХ ООВвржіНЬ Ю V А ї4й £У і м 1С А Л 1 Зй.АА \£%ААА Мі 1 ОИНЙІІ і п чп 11
46 П б іїпка вапном ло бетону 106м 2 276,8 15-152 215.8 :346.68
41 В обтеа вайнядам по штукатурці Ш 0 ЇГ 2 ~ШТЖ~ 15-152- 17.26 1432 680 2 20 17
42 Масляна локрасха в ік о н !00м 2 37,9 }5-173-^06.59 504.97 ‘ Ф ароорозпипю ва1і
Сі 43 Масляна локраска дерев’яних дверей 100 м 2 1,1 15-163- «3.62 58.98 1560 Фарборозпитова» і 2 20 14
3о 44 Масляна покраска дерев’яних воріт і 00 м 2 15-173- 28.31 4.33 Фарборозпилювач і
Підлога
45 У Е р ь к ій н я основи підлоги іцебнем 100 м 2 54.45 11-1-2 10 78 7 3 2 4 .. 480 Ін е ш ш р а м б о ш 2 20 12
46 Влаш трання бетонної основи ї ї 5 593.6 11-2-9 5,58 414,04 0,66 244,86
47 Вяаіш увайня І ій й ії їй х ; підлог 160 м 2 25,12 11-21-3 170,01 533.83 520 34.89 109.55 2 20 13
48 Влаштування керамічних пщлог 100 м 2 0.166 11-28-2 'і 60.33 5.01 1 11 0.04
49 Влаштування аігучнїІх Щ д яІг Ї00м 2 38.78 11-17-3 229.5 833*66~ 840 4 3 .3 І 157,5 2 20 2 Ї
Всього •:3374.13 8162
50 В і і р і > і і І і І р о їс т ії % 10 В37.41 816
Всього по зазапьбудївельшіх роботах І3211.54 8978
Я . С леіуальниі ір іЯ
51 Сантехнічні роботи % 5 $60.58 460 1 20 23
52 Е лекїром онташ і роботи % 4 368.46 360 1 20 18
53 С ііій з с т р у м о а і роботи % 0.5 46.05 43 1 12 4
Всього іб б б 'ш у 10797 х 10526
иО> 9п
1 9 2 . Б - П е к . П З
№ докум. Підпис
Таблиця 5.15 - Калькуляція трудових затрат і часу роботи машин
è
м * О бгр . Норма часу М аш и н и Робітники
ш ДЕН Найменування показників Од. ЗМІН
» М і роб іт лю д маш
-год. -год п а з ю , ш р * К-СГЬ. К-сгь
м-зм. НІСТЬ Склад бригади Впиотр
ш т за цті. а
яюд-да.
ї І. Підготовний ци кл
С0ь 1 Загальнобудэеяьш робота % 5 418.7
1 2 інженерна пдготоека % 3 2 бригада те сл я р ів - 20 251.22
Диспетчеризація % 0.5 41.87
І . Надземний цикл
4 1-30-2 П ланування буд площадки бульдозером 1Й00М 5.891 0.39 бульдозер ДЗ-17 1
5 1-11-2 Розробка грунта екскаватором в а д в а л 1000 к2 5.55 12.17 Екскаватор Е-3322 1
8 1-16-2 Розробка пош та екскаватором на транспорт 1000 У 3.216 14.16 Екскаватор Е-3322 1 42 2 машиніст бо. -7
7 1-164-2 Доробка ф унту вручну 100 vf 2.06 78.98 Екскаватор Е-3322 1
8 5-2-2 Заглибення з/б паль дизель-молотом 1 м * 186.05 5.64 2.24 Дизель-молот 1 ш . ш
n 9 5-10-11 Вирубка бетону із армованого каркаса з/б палі .. .... 272 1.69 1.5.4.... Мопогок вшбйг-мй і 2 маш иніст 6р. - 7 57.46
аа 10 6-1-1 Влаштування бетонної основи під фундаменти 100 »4 0.64 195.75 37.24 Вібратор і 1 бетонувальники -8 15.66
11 6-1-7 Влаштування моноллгних ф ундам ент« 100 »4 1.89 688,75 166 5 бетононасос МЄС80 1 2 маш йню тёр. - 1 . м онтажнії» ! -1 9 lë l7 2 :
12 7-1-15 М онтаж ф ундаментних б алокдовжиною 6м Ю Ошт 0.33 543.75 30.93 Коан РДК-25........ і 1 маш иніст 5р. - 1. монтажники - 5 24.47
13 6-1-20 Влаштування монолітних ф ундаментів 100 »4 0.571 408.9 56 15 ьетоноюсос МЄСВО і 2 маш иністбр. - 1 , монтажники - 4 29.19
14 1-27-2 Зворотна засипка грунта булвдозером 1000 м1 6.351 13.7 13.7 Бульдозер ДЗ-17 і 1 м аш иніст 6р. -1 , монтажники - 6 10 83
15 1-134-1 Ущ ільнення ф унта в пазухах фундаментів 100 »і 6,351 18.36 17..3S Пнесмотрамбоєка Т154 % 2 бетонувальники - 20 14.58
Ні. Надземний цикл
16 7-5-5 М онтаж колон ва го ю д о б т. 100 ш т 0.26 1294.83 162.4 42.08
17 7-5-6 М онтаж колон вагою д о 8т. 100 ш т 0.13 1438.4 176 4 23.37
18 9-43-1 М онтаж ф ахверкових колон т 23.6 40.48 3Ж, 88 119.42
19 7-9-10 М онтаж п ідкранош х балок вагою до 5т 100 ш т 0.24 1347.05 и л
122Л 5,
20 7-12-9 М онтаж ферм покриття доведною 18м. 100 ш т 0.26 1725.5 Кран РД<-25 і м аш иністбр. - 1 56.08
N» 21 7-13-7 М онтаж плит покриття площею до 20 м2 100 ш т 1.56 400.2 104.23 Зеаряий апарат ТДКЗСО 1 2 зварю вальний! - ...1.6 ................. 7 Ш
22 7-46-5 М онтаж плит покриття площею до 10 м2 100 ш т 0.44 397.3 95.71 ьетснонзссс МЕОВО і м аш иністбр. -1 Ш м
23 7-21-8 М онтаж сходових площ адок вагою д о 8т 100ш т 0.03 266.8 19.42 1.0
24 7-21-7 М онтаж сходових м а р ш » вагою до 8т 100 ш т 0 02 423.4 1.1.4.66 1.06
о 25 7-16-1 М онтаж стінових панелей площею до 10м2 100 ш т 1.34 816.35 175 65 136.74
?s 26 7-16-3 М онтажсгііноєйх панелей площею більш е 10 м2 100 ш т 1.02 1023 7 747 56 130.52
27 10-20-4 М онтаж віконних прор ізе т 4,72 86.67 3.4.9... 51.14
28 10-34-1 М онтаж д ерейяних воріт т 1.53 . 325.48 12.87. 62.25
&<wO 29 7-11-10 М онтаж залізобетонних я е ве ш ч о к 100 ш т 0.32 137.32 67 03 5.5
ЗО 8-6-2 Цегляна кладка зовніш ніх спи М* >70.37 6.93 0 81 Кран РДС-25 1 маш иністбр. - 1 235.9
31 8-6-8 Цегляна кладка внутрішніх спн м* 81.9 6.7 0 8 2 ЗШфжй іц р г г ЦК30Р 1 2 зварю вальним и-19 s a is
3? 8-7-4 Влаштування цегляних перегородок 100 м ! 13.92 180.12 10.04 313,4 і
33 10-26-1 Влаштування д верних блоків 100м * 0.42 14204 1 теслярі - 8 Н І S
6. Безпека життєдіяльності та цивільний захист
6.1 Аналіз умов праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
Норми і правила техніки безпеки на будівельно-монтажних роботах
поширюються на всі організації, які працюють в галузі будівництва.
Кожне робоче місце на будівельному майданчику має бути перевірено
майстром чи виконробом з тим, щоб виключити можливість нещасного випадку.
Робочі комплексних бригад повинні бути проінструктовані і навчені
безпечним прийомам за всіма видами робіт, які вони будуть виконувати.
Ділянка повинна бути забезпечена телефонним зв'язком або радіозв'язком.
При організації будівельного майданчика, розміщенні ділянок робіт,
організації робочих місць, проїздів будівельних машин і транспортних засобів,
проходів для людей, слід встановити небезпечні для людей зони, в межах яких
постійно діють або потенційно можуть діяти небезпечні виробничі фактори.
Небезпечні зони повинні бути позначені знаками безпеки і написами встановленої
форми.
Огородження, що примикають до місць масового проходу людей, необхідно
обладнати суцільним захисним козирком.
Пожежну безпеку на будівельному майданчику, ділянках робіт і робочих
місцях слід забезпечувати відповідно до вимог НАПБ України.
Електробезпека на будівельному майданчику, ділянках робіт і робочих
місцях повинна забезпечуватися відповідно до діючих вимог.
Будівельний майданчик, ділянки робіт, робочі місця, проїзди і підходи до
них у темний час доби повинні бути освітлені відповідно до діючих вимог.
Освітленість повинна бути рівномірною, без сліпучої дії освітлювальних
пристроїв на працюючих. Виробництво робіт в неосвітлених місцях не
допускається. Колодязі, шурфи і інші виїмки в ґрунті в місцях можливого доступу
людей повинні бути закриті кришками, міцними щитами або огороджені. У
темний час доби огорожі повинні бути позначені електричними сигнальними
лампами напругою не вище 42 В.
У в'їзду на будівельний майданчик повинна бути встановлена схема руху
транспортних засобів, а на узбіччях доріг і проїздів - що абсолютно очевидно
дорожні знаки, які регламентують порядок руху транспортних засобів відповідно
до Правил дорожнього руху України. Швидкість руху автотранспорту поблизу
місць проведення робіт не повинна перевищувати 10 км / год на прямих ділянках і
5 км / год - на поворотах. Проїзди, проходи і робочі місця необхідно регулярно
очищати, не захаращувати, а розташовані поза будівлями посипати піском або
шлаком в зимовий час. Ширина проходів до робочих місць і на робочих місцях
повинна бути не менше 0,6 м, а висота проходів у світлі - не менше 1,8 м.
Робочі місця і проходи до них на висоті 1,3 м і більше та відстані менше 2,0
м від межі перепаду по висоті повинні бути огороджені тимчасовими огорожами
відповідно до діючих вимог.
При неможливості влаштування цих огороджень роботи на висоті слід
виконувати з використанням запобіжних поясів і канатів страхувальних.
Арк.
192.Б-1ІС К.ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а 106
Не допускається користуватися відкритим вогнем у радіусі менше 50,0 м від
місця застосування та складування матеріалів, що містять легкозаймисті або
вибухонебезпечні речовини.
Лакофарбові, ізоляційні, оздоблювальні та інші матеріали, що виділяють
вибухонебезпечні або шкідливі речовини, дозволяється зберігати на робочих
місцях в кількостях, що не перевищують змінної потреби.
Пилоподібні матеріали слід зберігати в закритих ємностях, вживаючи
заходів проти розпилення в процесі навантаження і розвантаження.
Завантажувальні отвори повинні закриватися захисними решітками, а люки -
затворами. Матеріали, що містять шкідливі або вибухонебезпечні розчинники,
необхідно зберігати в герметично закритій тарі.
На робочих місцях, де застосовуються або готуються клеї, мастики, фарби
та інші матеріали, що виділяють вибухонебезпечні або шкідливі речовини, не
допускаються дії з використанням вогню або що викликають іскроутворення. Ці
робочі місця повинні провітрюватися.
Електроустановки в таких приміщеннях (зонах) повинні бути у
вибухонебезпечному виконанні. Крім того, повинні бути вжиті заходи, що
запобігають виникненню і накопичення зарядів статичної електрики.
Нестійкі конструкції, що знаходяться в зоні виконання робіт, слід
розкріпити стійками, підкосами або іншими засобами. Не допускається залишати
конструкції або їх окремі елементи без відповідного додаткового кріплення, якщо
є небезпека їх обвалення (падіння) під впливом вітру або інших чинників.
При розбиранні, руйнуванні будинків, споруд, а також при прибиранні
відходів, залишкових матеріалів, сміття слід передбачати заходи по зменшенню
пилоутворення.
Працюючі в умовах запиленості повинні бути забезпечені засобами захисту
органів дихання від надходження в них пилу і мікроорганізмів (цвілі, грибків, їх
суперечка і ін.).
Небезпечна зона на будмайданчику - це ділянка, на якій перебування
людей стає небезпечним. До зон потенційно діючих небезпечних виробничих
факторів належать дільниці території поблизу споруджуваних будинків, поверхи,
яруси та частини будівель, над якими проходить монтаж (демонтаж] конструкцій
чи обладнання.
До зон постійно діючих небезпечних виробничих факторів належать
такі:поблизу неізольованих струмопровідних частин електроустановок; поблизу
необгороджених перепадів заввишки 1,3 м і більше; у місцях переміщення машин
і обладнання або їхніх частин і робочих органів; у місцях, де є шкідливі речовини,
що перевищують гранично допустимі концентрації або діє шум, що перевищує
гранично допустиму інтенсивність; у місцях, над якими переміщують вантажі
вантажопідіймальними кранами.
Тимчасовими вважають небезпечні зони, що виникають під час проведення
робіт протягом однієї робочої зміни (вибухові роботи, монтаж крана). Небезпечні
зони і їхні межі визначають проектами організації будівництва і проектами
Арк.
192.Б-1ІСК.ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а 107
виконання робіт, їх можна уточнювати безпосередньо на об'єктах у процесі
будівництва.
Установлення меж небезпечних зон при різних видах і умовах робіт має
велике значення, бо, як показує аналіз виробничого травматизму в будівництві,
майже 20% нещасних випадків трапляється з робітниками, які перебувають у
небезпечних зонах. На умови роботи в цих зонах треба звернути особливу увагу
інженерно-технічним працівникам будівельних організацій.
М еж і небезпечних зон для машинозбірного цеху з прибудувою наступні:
- 45,5 м та 37,5 м відповідно від межі будівлі по осях 1-16 та 16-1;
- 41,7 м та 29,5 м від меж будівлі по осях А-Ж та Ж-А.
Якщо окремі робочі місця розміщені на висоті (монтажники, покрівельники,
оздоблювальники), то небезпечною зоною вважається ділянка, розташована внизу
під робочим майданчиком, межі якого визначають горизонтальною проекцією
майданчика, збільшеною по своєму контуру на безпечну величину 0,3 Д де Н —
висота, на якій ведуть роботи.
Межі небезпечних зон, де бувають ураження електричним струмом,
залежать від напруги в електроустановках. Так, відстань, що визначає небезпечну
зону від необгороджених неізольованих частин електроустановки
(електрообладнання, кабелю і проводу) чи від вертикальної площини, що є
проекцією на землю найближчого проводу, повітряної лінії електропередачі під
напругою, повинна бути, м: при напрузі до ІкВ— 1,5; 1....20 — 2; 35...110 — 4;
150...220 — 5; 330 — 6; 500...750 —9; 800кВ (постійного струму) — 9 м.
Монтажна зона— визначається зовнішніми контурами будівлі плюс 7 м при
висоті будівлі до 20 м і плюс 10 м - при висоті будівлі від 20 до 100 м. Для
гусеничного крану РДК-25 небезпечною зоною вважають площу описану
радіусом, що дорівнює найбільшому вильоту стріли. Небезпечна зона підйомника
охоплює простір можливого падіння вантажу, що піднімається. Зону слід
приймати для будівель висотою до 20 м не менше 5 м від підйомника, а для
будівель більшої висоти — 0,25 Н, де Н— висота будівлі, м.
На межах зон постійно діючих небезпечних виробничих факторів повинні
бути встановлені запобіжні захисні огородження, сигнальні огорожі або знаки
безпеки. Конструкція огороджень повинна задовольняти вимогам [60].
6.2 Охорона праці при монтажі конструкцій
До монтажу конструкцій і виробництва допоміжних такелажних робіт
допускаються робітники, які пройшли спеціальне навчання і досягай 18-ти
річного віку. Не рідше одного разу на рік повинна проводитися перевірка знань
адміністрацією будівництва з безпеки методам проведення робіт у робітників та
інженерно-технічних працівників. До відомості монтажників доводяться основні
рішення з охорони праці, передбачені в проекті організації робіт.
Арк.
192.Б-11ск.ПЗ 108
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а
До монтажних робіт на висоті допускаються монтажники, які проходять
щорічно спеціальний медичний огляд. Монтажники при роботі на висоті
оснащуються запобіжними поясами. Під місцем виробництва монтажних робіт
рух транспорту та людей забороняється. На всій території монтажного
майданчика повинні бути встановлені покажчики робочих проходів та проїздів,
визначені зони, небезпечні для проходу і проїзду. При проведенні робіт у нічний
час монтажна майданчик висвітлюється прожекторами. До початку робіт повинна
бути перевірена справність монтажного і підйомного обладнання, а також
вантажозахоплювальних пристроїв. Вантажопідйомні механізми перед пуском їх
в експлуатацію випробовуються відповідальними особами технічного персоналу
будівництва з складанням акту відповідно до правил інспекції Держтехнагляду.
Такелажні і монтажні пристосування для підйому вантажів слід випробовувати
вантажем, що перевищує їх розрахунковий на 10%, забезпечуються клеймом або
міцно прикріпленою металевою биркою із зазначенням його номера, дати і
вантажопідйомності. Все захватні пристосування систематично перевіряють в
процесі їх використання з записом в журналі.
Залишати підняті елементи у висячому положенні, на гаку крана під час
обідніх та інших перерв категорично забороняється.
При проектуванні монтажного процесу передбачені небезпечні зони,
параметри яких встановлені відповідно до діючих вимог [60].
При виконанні кам’яних робіт слід дотримуватися наступних правил
безпеки :
1.При переміщенні і подачі на робоче місце вантажопід’ємними кранами
цегли слід застосовувати піддони , контейнери та вантажозахватні пристрої ,які
виключають падіння вантажу при підйомі
2.Рівень кладки після кожного переміщення засобів підмощування повинен
бути не менше чим 0,7 метра вище рівня робочого настилу або перекриття . В разі
необхідності виконання кладки нижче цього рівня її необхідно виконувати ,
застосовуючи запобіжні паски або спеціальні огородження з сітки .
3.Забороняється кладка зовнішніх стін товщиною 0,75 метра в положенні
стоячи на стіні . При товщині стіни більше 0,75 дозволяється виконувати кладку
зі стіни , застосовуючи запобіжний пасок , який закріплюють за спеціальний
страхувальний пристрій .
4.Забороняється кладка стін будівлі наступного поверху без влаштування
несучих конструкцій міжповерхового перекриття , а також сходинкових
площадок та маршів .
5.При кладці стін висотою більше 7 метрів необхідно застосовувати
захисні козирки по периметру будівлі, які повинні задовольняти наступним
вимогам :
6. Ширина захисного козирка повинна бути не меншою 1.5 метра і вони
повинні встановлені з нахилом до стіни так, щоб кут ,який створюється між
нижньою частиною стіни будівлі та поверхнею козирка , був 110° , а зазор між
стіною будівлі та настилом козирка не перевищував 50 мм. ;
7. перший ряд захисних козирків повинен мати суцільний настил на висоті
не більше 6 м. від землі і зберігається до повного закінчення кладки стін , а
другий ряд ,який виготовляється суцільним або сітчастим з чарунками 50x50 мм.
Арк.
192.Б-1ІСК.ПЗ
Змн. Арк. № докуй . П ідпис Д ат а 109
6.3 Розрахунок вантажної стійкості крана РДК-25
Безпека роботи крана повинна забезпечуватися достатню стійкість проти
перекидання крана.
Розглянуто випадок, коли кран є жорстким тілом. Розрахункова схема до
визначення вантажної стійкості крана приведена на рисунку 6.1.
Рисунок 6.1 - Розрахункова схема
Коефіцієнт запасу стійкості крана визначаємо за формулою 6.1:
к = Т» - Ц Тоопр >1,15, (6.1)
гР
де Туд - момент, створюваний силою тяжіння крана щодо ребра перекидання
з урахуванням кута нахилу, Н • м;
Тгр - момент, створюваний вантажем щодо ребра перекидання;
ІТ опр - сумарний момент сил елементів крана і вантажу виникає в момент
пуску і гальмування крана.
Момент, створюваний силою тяжіння крана щодо ребра перекидання з
урахуванням кута нахилу, визначаємо за формулою 6.2:
туд = G Kp(b + c ) c o s a , (6.2)
де GKp - вага крана, т;
b - відстань від осі обертання до ребра перекидання, м;
с - відстань від осі обертання крана до його центра ваги, м;
cos а = 3° ~ 0,993 ~ 1.
Арк.
192.Б-11ск.ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а 110
Сумарний момент сил елементів крана і вантажу виникає в момент пуску і
гальмування крана, визначаємо за формулою 6.3:
І тт = Т,„ + Т, + Тш + Т? + Т? + ; (6.3)
Момент, створюваний вантажем щодо ребра перекидання, визначаємо за
формулою 6.4:
Т гР = Gzp(a cos а -Ь ) , (6.4)
де Gep - вага найбільшого вантажу, т;
а - відстань від осі обертання крана до центра ваги робочого вантажу,
підвішеного до гака, м.
Момент від власної маси крана, визначаємо за формулою 6.5:
тк = G Kph0 -since, (6.5)
де GKp - вага крана, т;
h0 - висота підйому вантажу, м;
sin а ~ 0,0524
Момент інерції вантажу при розгоні і гальмуванні, визначаємо за формулою
6.6:
Т ин — - ( a c o s a - b ) , (6 .6 )
где оёв - швидкість крана при розгоні і гальмуванні, м/с;
b - відстань від осі обертання до ребра перекидання, м.
Момент, створюваний вітровим навантаженням на кран, визначаємо за
формулою 6.7:
ТвР ~ FK • h0c , (6.7)
де FK- навітряна поверхня крана, м2;
с - відстань від осі обертання до його центру ваги, м.
Момент, створюваний вітровим навантаженням на вантаж, визначаємо за
формулою 6.8:
T Kep = F r - H , (6.8)
де Fr - навітряна площа вантажу, м2;
Н - відстань від оголовка стріли до площини, що проходить через точки
опорного контуру, м.
Момент, створюваний вантажем при повороті стріли, визначаємо за
формулою 6.9:
Тин - Н - а - К ̂ (6.9)
g
где со - кутова швидкість повороту крана (прийнята з прототипу, со = 0,075
рад/с),
g - прискорення вільного паді• ння, рі• вне 9,81м/с 2 ;
А рк.
192.Б-1ІСК.ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а 111
а - відстань від осі обертання крана до центра ваги робочого вантажу,
підвішеного до гака, м
Визначаємо момент, створюваний силою тяжіння крана щодо ребра
перекидання з урахуванням кута нахилу за формулою 6.2:
Туд = 41,3 х 9,81 х (2,0 + 0) = 810,4 кН-м.
Визначаємо момент, створюваний вантажем щодо ребра перекидання по
формулі 6.4:
Тгр = 11,2 х (1 4 x 1 - 2,0) = 134,5 КН•м
Визначаємо момент від власної маси крана за формулою 6.5:
Тк = 41,3 х 9,82 -0 = 0 кН-м.
Визначити момент інерції вантажу при розгоні і гальмуванні, за формулою
6 .6 :
^ 11,2x9,82x0,40 ^ ^ тт
Тин = — (14-2 ,0) = 75,36 кН-м.
Визначаємо момент, створюваний вітровим навантаженням на кран, за
формулою 6.7:
т;р = 8,2 х 14,0 х 0 = 0 кН-м
Визначаємо момент, створюваний вітровим навантаженням на вантаж, за
формулою 6.8:
Г / =3,3x32,3 = 103,4 кН-м.
Визначаємо момент, створюваний вантажем при повороті стріли, по
формулі 6.9:
^ 11,2 х 0,0752 х 32,3 х 14 х 0,85
тш = — = 24,22 кН-м.
Визначаємо сумарний момент сил елементів крана і вантажу виникає в
момент пуску і гальмування крана за формулою 6.3:
ГГопр = 134,3 + 0 + 75,34 + 0 + 103,36 + 24,21 = 337,21 кН-м
Коефіцієнт запасу стійкості крана, опреднляеі за формулою 6.1:
^ = 810,3-337,2! =
134,3
Умова (6.1) виконано. Стійкість крана достатня.
6.4 Заходи з пожежної безпеки
Заходи по пожежній безпеці на будівельному майданчику розроблені
згідно діючих вимог.
Перед початком будівельних робіт на територію будмайданчика
проводиться тимчасовий водопровід, влаштовуються тимчасові приоб'єктні
дороги і під'їздні шляхи із влаштуванням не менше двох виїздів;
- тимчасові побутові приміщення розміщені на відстані 25 м. від
Арк.
192.Б-11ск.ПЗ
Змн. Арк. № докуй . П ідпис Д ат а 112
будівлі, яка зводиться;
- майданчики складування матеріалів і конструкцій знаходяться на
відстані 2-10 м, від будівлі, що будується;
- допускається зберігання горючих та легкозаймистих рідин на
будмайданчику не більше 5 м3 і горючих рідин не більше 25 м3;
- майданчик обладнаний телефоном і радіозв'язком, а також
системою повідомлення для виклику пожежної служби;
- тимчасові електромережі і електропристрої монтуються і
експлуатуються у відповідності із правилами влаштування
електропристроїв;
- місця стоянки будівельних машин на будмайданчику
забезпечені первинними засобами пожежогасіння;
- на будмайданчику також передбачено влаштування пожежного гідранта.
Для перевірки дотримання протипожежних вимог в організаціях
створюються пожежнотехнічні комісії, котрі періодично досліджують всі
пожежонебезпечні ділянки. Вони повідомляють адміністрацію і профспілкову
організацію про протипожежний стан об'єкту.
Заходи по усуненню недоліків в організації пожежної профілактики
оформляють актом, котрий затверджується керівником організації.
Пожежно-технічні комісії підтримують постійний зв'язок з органами
Державного пожежного нагляду.
При проектуванні і будівництві будівель враховується, що вони повинні
бути міцними і стійкими як в умовах нормальної експлуатації, так і в умовах
пожежі, коли високі температури починають випивати на конструкцію і
матеріали будівлі.
Час, за який конструкція, не зважаючи на вплив вогню, продовжує
виконувати свої функції, характеризує межа її вогнестійкості.
Стійкість будівельних матеріалів до впливу високих температур залежить
від сировини із якої виготовлена та чи інша конструкція і технолога
виготовлення. Наприклад червона цегла при виготовленні з глини обпалюється і
набуває міцності при температурі 900 °С. Тому вона добре витримує високі
температури і повільно прогрівається. Руйнується вона тільки на поверхні,, що
майже не впливає на зміну міцності. Така цегла до настання критичної
температури (900 °С - 1100 °С) зберігає міцність і являється найбільш
досконалим незгораємим будівельним матеріалом.
В протилежність їй, в силікатній цеглі вже при температурі 6СХТС
проходить дисоціація гашеного вапна і збільшення в об'ємі кремнезему, що
різко знижує міцність. При температурі біля 700°С силікатна цегла тріскає, а
конструкції з неї фактично втрачають несучу здатність. Критична температура
силікатної цегли ще нижча при дії води, що майже зажди присутня в умовах
пожежі.
Вогнестійкість бетону в значній мірі залежить від виду наповнювача і
марки цементу, що входять у нього. При нагріванні бетону з гранітним
наповнювачем до 200°С, міцність його збільшується і досягає значення в 1,5
рази більшого попереднього. Однак при подальшому нагріві міцність бетону
Арк.
192.Б-11СК.ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а 113
понижується і при 500°С складає біля 60% початкової, а при 800°С бетон
майже повністю руйнується. У бетонів із вапняним наповнювачем міцність
зростає при нагріві до 500°С, потім починає різко падати і при 8ОО0С складає біля
35% початкової міцності.
Вогнестійкість залізобетонних конструкцій залежить не тільки від марки
арматурної сталі, товщини захисного шару арматури, процесу армування і т.д,
але і від характеру роботи конструкцій.
Наприклад: межа вогнестійкості вільноопертих ферм і плит залежить від
критичної температури арматури даної марки етапі, теплотехнічних показників
бетону і товщини захисного шару арматури. Якщо плити вільнооперті по
контуру, то межа їх вогнестійкості значно нижча ніж таких же конструкцій
опертих тільки по двом сторонам і складає коло 1 години.
Для підвищення межі вогнестійкості виконують конструкцій і
технологічні заходи які і допомагають досягнути бажаного результату
При виникненні пожежі потрібно негайно повідомити про це пожежну
охорону і оголосити пожежну небезпеку звуковим сигналом (частими ударами
яким-небудь предметом по підвішеному рельсу). Пожежну охорону викликають
по телефону або за допомогою електричної сигналізації.
Одночасно з повідомленням про пожежу приймають міри її ліквідації і
евакуації людей із приміщень або будівель. До прибуття машин пожежної
охорони місце займання подавляють первинними засобами пожежогасіння (за
допомогою вогнегасників, води, піску і т.д.). Необхідно знати область
застосування кожного з цих засобів. Наприклад, якщо загорівся бензин або
дизельне паливо - заборонено гасити водою, так як вони легші води і будуть
горіти на її поверхні. Погасити можна, накривши тканиною що не горить,
засипавши піском, або піною із вогнегасника Забороняється використовувати
воду і вогнегасники з хімічною піною для гасіння палаючих електричних
проводів і електроустановок, що знаходяться під напругою. Якщо не вдається
від'єднати від струму електроустановки, то для їх гасіння використовують
вуглекислотні вогнегасники або сухий пісок.
Арк.
192.Б-11ск.ПЗ
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а 114
7. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
На будівництво — Машинозбірний цех на 100 вантажних автомобілів з
прибудованим адміністративно-побутовим корпусом, м Черкаси
аблиця 7.1. Основні ТЕП
N п/п Найменування показників Один.вимі Показники
РУ
1 2 3 4
1 Найменування будівлі та її місцезнаходження Машинозбірний цех на 100
вантажних автомобілів з
прибудованим
адміністративно-побутовим
корпусом, м Черкаси
2 Характеристика будівництва Нове
3 Кошторисна вартість будівництва в поточних тис.грн. 68226,62
цінах 2025 р.
- в т.ч. Б М Р тис.грн. 48733,30
4 Будівельний об'єм м3 71543,16
5 Загальна площа м2 2952,07
6 Кошторисна вартість 1 м о будівлі Ерн. 953,64
7 Кошторисна вартість 1 м будівлі Ерн. 23112
8 Трудомісткість будівництва люд/год 47949
9 Затрати праці на будівництво 1 м будівлі люд/дн. 0,67
10 Затрати праці• на буді• вництво 1 м о будівлі люд/дн. 16,24
11 Тривалість будівництва Днів 160
А рк.
192. Б-11ск. ПЗ п:
Змн. Арк. № докум. П ідпис Д ат а