ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6158| Title: | Багатоповерховий житловий будинок з вбудованими приміщеннями обслуговування населення по вул. Дорошенка, м. Житомир |
| Authors: | Березань, Микола Олександрович Кравчук, Дмитро Русланович |
| Keywords: | обслуговування населення;функціональне зонування;багатоповерховий житловий будинок;вбудовані приміщення;житлова забудова;архітектурне планування |
| Issue Date: | Jun-2025 |
| Abstract: | В теперішній час важливою задачею є повна реорганізація капітального будівництва та підвищення його ефективності. Виконання цієї задачі повинно виконуватися шляхом послідовного перетво- рення будівництва в суцільний будівельно-промисловий процес зведення об’єктів, покращення та розширення номенклатури матеріалів та конструкцій, які застосову- ються, забезпечення будівництва високопродуктивною технікою, широке застосуван- ня прогресивних науково-технічних досягнень, ресурсозабезпечуючих технологій, підвищення якості розробки документації та вдосконалення проектно-кошторисної справи. Перед початком будівництва об’єкту розробляється проект виконання робіт, в якому відбивається технологічна послідовність зведення будівлі, починаючи з ну- льового циклу і закінчуючи упорядкуванням території будівництва. Завдання дипломного проектування полягає в тому, щоб у самому мінімально- му обсязі розробити проект виконання робіт і довести доцільність прийняття в ньому рішень по наступним розділам: архітектурно-будівельний, розрахунково- конструктивний, основи та фундаменти, технологія і організація будівельного вироб- ництва, охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях. В даному дипломному проекті розглянуті такі питання: геологічні та кліматичні умови району будівництва, архітектурно-будівельні рішення, розрахунок будівельних конструкцій, вибір найкращих варіантів виконання будівельно-монтажних робіт та робіт по внутрішньому опорядженню, а також вибір відповідних до цих робіт машин та механізмів, охорона праці на будівельному майданчику, організація та планування будівельного виробництва. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6158 |
| Appears in Collections: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Kvalifikaciyna robota bakalavra Kravchyk D.R..pdf Restricted Access | 3.47 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра промислового і цивільного будівництва
"ДО ЗАХИСТУ "
Зав. кафедрою ПЦБ
к. т. н., доцент
____________Сергій ПРЯНИК
«___» _______________ 20__ р.
Багатоповерховий житловий будинок з вбудованими
приміщеннями обслуговування населення
по вул. Дорошенка, м. Житомир
Пояснювальна записка
192
Виконавець,
студент__________________________________________________ Д. Р. Кравчук
Керівник випускної
бакалаврської роботи
к. т. н., доцент ____________________________________________ М. О. Березань
Консультанти:
Архітектурно-будівельний розділ
доцент___________________________________________________ Ю. М. Денисенко
Розрахунково-конструктивний розділ
к. т. н., доцент ____________________________________________ М. О. Березань
Основи та фундаменти
к. т. н., доцент ____________________________________________ М. К. Демессіе
Технологія та організація
будівельного виробництва
к. т. н., доцент ____________________________________________ М. О. Березань
Безпека життєдіяльності
та цивільна оборона
к. т. н., доцент ____________________________________________ М. О. Березань
Кошторис і ТЕП
старший викладач__________________________________________С. В. Юрченко
Кошторис, ТЕП
викладач__________________________________________Григор М. К.
Черкаси – 2025
Зміст
Вступ ............................................................................................................................... 6
1 Технологія основного виробництва ............................................................................ 8
2 Архітектурно-будівельний розділ ............................................................................. 10
2.1 Вихідні дані .......................................................................................................... 11
2.2 Опис схеми генплану .......................................................................................... 11
2.3 Об’ємно-планувальні рішення будівлі.............................................................. 12
2.4 Конструктивні рішення будівлі ......................................................................... 13
2.5 Спеціальні заходи і роботи ................................................................................ 14
2.5.1 Забезпечення санітарно-гігієнічних вимог ............................................... 14
2.5.2 Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки ......................................... 14
2.5.3 Заходи щодо забезпечення енергозбереження ......................................... 15
2.5.4 Інженерне обладнання будинку ................................................................ 15
2.6 Технічні і розрахункові дані .............................................................................. 19
2.6.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі ........................... 19
2.6.2 Специфікації ................................................................................................ 21
2.6.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі .......................................... 27
2.7 Техніко-економічні показники .......................................................................... 28
3 Розрахунково-конструктивний розділ ...................................................................... 29
3.1 Розрахунок багато порожнинної плити перекриття ........................................ 30
3.1.1 Вихідні дані ................................................................................................. 30
3.1.2 Визначення розрахункових навантажень та зусиль ................................ 30
3.1.3 Розрахунок плити за першою групою граничних станів ........................ 32
3.1.4 Розрахунок міцності похилих перерізів ................................................... 34
3.1.5 Розрахунок панелі за другою групою граничних станів ........................ 35
3.1.6 Розрахунок плити за деформаціями .......................................................... 37
3.1.7 Розрахунок плити на розкриття тріщин ................................................... 42
3.1.8 Перевірка міцності плити на зусилля, що виникають в стадії виготов-
лення, транспортування та монтажу ......................................................... 43
3.2 Розрахунок монолітної ділянки ДМ-3 ............................................................. 46
3.2.1 Вихідні дані ................................................................................................. 46
3.2.2 Визначення розрахункових навантажень та зусиль ................................ 46
3.2.3 Розрахунок монолітної ділянки ДМ-3 ..................................................... 47
3.2.4 Конструювання монолітної ділянки ДМ-3 .............................................. 48
3.3 Розрахунок монолітної ділянки ДМ-4............................................................... 49
3.3.1 Вихідні дані .................................................................................................. 49
3.3.2 Визначення розрахункових навантажень та зусиль ................................ 49
3.3.3 Конструювання монолітної ділянки ДМ-4 ............................................... 49
3.4 Розрахунок монолітної ділянки-4 ...................................................................... 50
3.4.1 Вихідні дані
Виконав Кравчук
Консульт. Денисенко
192 – Будівництво т а цивільна інженерія
Консульт. Березань
Консульт. Березань Стадія Аркуш Аркушів
Консульт. Демессіе БР
Пояснювальна записка
Консульт. Березань
МОНУ ЧДТУ
Консульт. Юрченко
Кафедра ПЦБ Б-11СК
Зав. каф. Пряник
4 Основи та фундаменти .................................................................................................5 0
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчика ........5 1
4.2 Визначення навантажень на пальовий фундамент ........................................5 4
4.3 Розрахунок палевого фундаменту під внутрішню стіну ................................5 8
4.3.1 Вихідні дані ..............................................................................................5 8
4.3.2 Визначення глибини закладання підошви розтверка ...........................5 9
4.3.3 Визначення несучої здатності палі ........................................................5 9
4.3.4 Розрахунок кількості паль у фундаменті і конструювання ростверку6 1
4.3.5 Розрахунок деформацій основи фундаменту ........................................6 2
4.3.6 Визначення додаткового напруження на підошві і кровлі елементар-
них шарів та осідання кожного шару........... ....................................................6 3
4.3.7 Армування ростверку ..............................................................................6 7
4.3.8 Армування палі ........................................................................................6 8
4.3.9 Розрахунок палі на дію транспортних навантажень............................69
5 Технологія та організація будівництва ...................................................................7 0
5.1 Технологічна карта на зведення надземної частини ....................................7 10
5.1.1 Вихідні дані ..............................................................................................7 10
5.1.2 Відомість підрахунків об’ємів робіт ......................................................7 10
5.1.3 Відомість об’ємів робіт по допоміжних процесах ................................7 21
5.1.4 Вибір монтажних кранів .........................................................................7 32
5.1.5 Методи виконання основних робіт........................................................7 87
5.1.6 Складання калькуляції трудових витрат та заробітної плати .............7 9 8
5.1.7 Складання таблиці технологічних розрахунків ...................................8 4 9
5.1.8 Техніко-економічні показники ...............................................................8 7 9
5.2 Календарне планування .................................................................................... 88 1
5.2.1 Нормативна тривалість будівництва ...................................................... 88 1
5.2.2 Методи виконання основних робіт по комплексам .............................. 88 1
5.2.3 Відомість підрахунків об'ємів робіт по об'єкту .................................... 90 1
5.2.4 Таблиця вихідних даних для календарного плану ................................ 92 0
5.3 Будівельний генеральний план ....................................................................... 97 1
5.3.1 Розрахунок складів ................................................................................... 97 1
5.3.2 Визначення необхідності в побутових і адміністративних будинках. 99
5.3.3 Тимчасові дороги та їх типи...................................................................1 01
5.3.4 Організація водозабезпечення. Розрахунок тимчасового
в о д о з абезпечення .......... ...................................................................................1 01
5.3.5 Розрахунок тимчасового електрозабезпечення об'єкту будівництва 1 03
5.3.6 Техніко-економічні показники будгенплану................................... .....104
5 . 3 . 7 Заходи п о техніці безпеки при виконанні окремих будівельних
процесів .............................................................. ...............................................104
5 . 3 . 8 Протипожежні заходи, що пере дбачені при
проектуванні будгенплану ............................... ...............................................1 05
6 О х о р он а праці та безпека у надзвичайних ситуаціях ....... .........................................1 07
6 . 1 Небезпечні та шкідливі фактори на будівництві ............... ..........................1 08
6.1.1 Безпека при експлуатації вантажопідйомних машин..........................1 09
6.1.2 Безпека при роботі зі стропами..............................................................109
127
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
6.2 Визначення небезпечної зони при падінні будівельних конструкцій з гака
к р а ну ...... .................................................................................................................1 11
6.3 Цивільна оборона ............................................................................................1 13
6.4 Загальні заходи по забезпеченню безпеки на об'єкті ..................................1 14
6.5 Заходи по забезпеченню протипожежної безпеки .......................................1 17
Список використаної літератури ....................................................................................1 18
Додаток Б. Армування монолітної ділянки ДМ-3 ........................................................1 21
Додаток В. Армування монолітної ділянки ДМ-4 ........................................................1 25
89
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Вступ
Вступ
В теперішній час важливою задачею є повна реорганізація капітального
будівництва та підвищення його ефективності.
Виконання цієї задачі повинно виконуватися шляхом послідовного перетво-
рення будівництва в суцільний будівельно-промисловий процес зведення об’єктів,
покращення та розширення номенклатури матеріалів та конструкцій, які застосову-
ються, забезпечення будівництва високопродуктивною технікою, широке застосуван-
ня прогресивних науково-технічних досягнень, ресурсозабезпечуючих технологій,
підвищення якості розробки документації та вдосконалення проектно-кошторисної
справи.
Перед початком будівництва об’єкту розробляється проект виконання робіт, в
якому відбивається технологічна послідовність зведення будівлі, починаючи з ну-
льового циклу і закінчуючи упорядкуванням території будівництва.
Завдання дипломного проектування полягає в тому, щоб у самому мінімально-
му обсязі розробити проект виконання робіт і довести доцільність прийняття в ньому
рішень по наступним розділам: архітектурно-будівельний, розрахунково-
конструктивний, основи та фундаменти, технологія і організація будівельного вироб-
ництва, охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях.
В даному дипломному проекті розглянуті такі питання: геологічні та кліматичні
умови району будівництва, архітектурно-будівельні рішення, розрахунок будівельних
конструкцій, вибір найкращих варіантів виконання будівельно-монтажних робіт та
робіт по внутрішньому опорядженню, а також вибір відповідних до цих робіт машин
та механізмів, охорона праці на будівельному майданчику, організація та планування
будівельного виробництва.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1 Технологія основного
виробництва
1 Технологія основного виробництва
Проектом передбачено будівництво багатоповерхового житлового будинку з
вбудованими приміщеннями обслуговування населення в м. Житомир.
Категорія складності об'єкту згідно ДБН А.2.2-3-2004 - IV.
Житловий будинок, що проектується, має 16 поверхів, з яких перші два поверхи
призначені для офісних приміщень, на інших розташовуються житлові приміщення.
Проектом передбачено 109 квартир, на 16 поверсі передбачено творчі майстерні
та машинне приміщення ліфта. Всі приміщення різного призначення відділені одне
від одного протипожежними перегородками 1-г типу. Будинок обладнується 1 паса-
жирським ліфтом вантажопід’ємністю 400 кг., швидкістю 1 м/с та 1 вантажопасажир-
ським ліфтом вантажопід’ємністю 1000 кг., швидкістю 1 м/с.
Конструктивна схема будівлі вирішена з поздовжніми та поперечними
цегляними несучими стінами, об’єднаними дисками в єдину систему.
З урахуванням характеристик грунтів на підставі проведених розрахунків фун-
даменти прийняті палевими.
Пожежно-технічна характеристика запроектованої будівлі:
- ступінь вогнестійкості - I;
- умовна висота будівлі – багатоповерхова.
Водопостачання житлового будинку здійснюється від існуючої мережі міського
водопроводу.
Стічні води від житлового будинку за допомогою випусків та проектуємої
внутрішньоплощадкової каналізаційної мережі направляються в міську каналізаційну
мережу.
Електропостачання житлового будинку з прибудованими приміщеннями
передбачено від проектуємої трансформаторної підстанції.
Проектом передбачена система опалення з поквартирним розведенням, яку
буде підключено до тепломережі з параметрами Т1-Т2=110-70°С через вузли управ-
ління, які розташовані в цокольному поверху будинку.
Комерційний облік тепла здійснюється теплолічильником СВТУ-10М, встано-
вленим на подаючому трубопроводі до теплообмінників.
Вентиляція житлового будинку передбачається припливно-витяжна з
природним та механічним спонуканням.
Відведення дощової та танучої води з покрівлі здійснюється закритим випуском
у внутрішньоплощадкову дощову мережу за допомогою випусків і внутрішніх
водостічних стояків.
Ввід телефонного кабеля від міської телефонної мережі передбачений в
цокольний поверх проектуємого житлового будинку.
Ввід радіомережі в будинок - повітряний, через радіотрубостійку, розміщену на
даху будівлі.
Проектом передбачається кабельне телебачення.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2 Архітектурно-будівельний
розділ
2.1 Вихідні дані
Земельна ділянка, відведена під будівництво багатоповерхового житлового
будинку з вбудованими приміщеннями обслуговування населення в м. Житомир.
Рельєф території спокійний, без значних перепадів вертикальних відміток.
Зелені насадження відсутні.
Кліматологія площадки будівництва характеризується наступними показника-
ми, прийнятими згідно [2], [3]:
− розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної
доби – мінус 25 С°;
− розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної п'яти-
денки – мінус 22 С°;
− снігове навантаження – 1460 Па;
− вітрове навантаження – 460 Па;
− глибина сезонного промерзання ґрунту – 108 см;
− зона вологості – III.
Район будівництва відноситься до II В будівельно-кліматичної зони.
Переважний напрямок вітру в теплий період року південно-західний, в холод-
ний період – північно-західний.
2.2 Опис схеми генплану
На ділянці забудови запроектована комплексна система благоустрою території :
влаштування ігрового майданчика для дітей, площадки для відпочинку дорослих,
площадки для сушіння білизни, чистки домашніх речей. Для занять спортом бралася
до уваги безпосередня близькість загальноміського стадіону із спортивними площад-
ками.
Для стоянки машин запроектований паркінг на 53 автомобілі.
Генеральним планом пропонується влаштування автомобільного в’їзду-виїзду з
вул. Дорошенка. Проектом забезпечується можливість проїзду пожежних машин.
Планом благоустрою передбачено: асфальтобетонне покриття – проїздів; покриття
дрібнорозмірною тротуарною плиткою – тротуарів, вимощення навколо будинку.
Озеленення території включає в себе влаштування газонів, квітників, посадку
дерев і чагарників.
В проекті враховані особливості існуючого рельєфу. Планом організації
рельєфу вирішується питання водовідведення талих та дощових вод з території
поверхненим способом в сторону вул. Дорошенка з подальшим підключенням до
зливної каналізації міста.
Генплан розроблено згідно вимог [4].
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.3 Об’ємно-планувальні рішення будівлі
Проектом передбачено будівництво багатоповерхового житлового будинку з
вбудованими приміщеннями обслуговування населення в м. Житомир.
Житловий будинок – трисекційний. Компоновка секцій у вигляді каскаду дає
можливість органічно розмістити будинок на ділянці. Жива пластика фасадів, вдале
співвідношення площин стін і віконних прорізів надають виразність архітектурно-
художньому вигляду будинку.
Важливим елементом фасадів є еркери та лоджії різної конфігурації. Вони
визначають пластику житлового будинку, виділяючись на фоні зовнішніх стін
чіткими вертикальними формами.
В блок-секції перші два поверхи призначені для офісних приміщень. В блок-
секції розміщено по два двоповерхові офіси. З першого та другого поверхів кожного
офісу запроектовано по два окремих виходи, з другого поверху по сходах С1.
Всі приміщення різного призначення відділені одне від одного протипожежни-
ми перегородками 1-г типу.
Загальні розміри блок-секції будинку: – в осях 1-9 – 24,8 м;
– в осях А-К – 24,8 м.
Житлова частина будинку має висоту поверхів по 2,8 м, вбудовані приміщення
першого та другого поверху – висоту 3,3 м.
Загальна площа однокімнатної квартири – 46,98 м².
Житлова площа однокімнатної квартири – 20,53 м².
Загальна площа двокімнатної квартири – 77,56 м².
Житлова площа двокімнатної квартири – 39,84 м².
Загальна площа трьохкімнатної квартири – 105,35 м².
Житлова площа трьохкімнатної квартири – 59,37 м².
Виходи на дах передбачаються по сходовій клітці типу Н1.
Будівля має підвал висотою 3,2 м, що розділений на три протипожежні відсіки.
Входи в підвал розташовані зовні для кожного відсіку окремо.
Зовнішні входи до житлової частини блок-секції відокремлені від входів до
вбудованих приміщень і мають тамбури.
Усі квартири будинку мають вихід на одну незадимлювану сходову клітку типу
Н1. У якості другого евакуаційного виходу з кожної квартири служить вихід на ло-
джію із глухим простінком для відстою шириною не менш 1,2м.
Тривалість інсоляції квартир складає не менш 3 годин. Усі житлові приміщен-
ня, кухні, сходові клітки мають природне освітлення і забезпечені провітрюванням
через стулки, що відкриваються.
Для забезпечення доступу на перший поверх інвалідів та інших мало мобільних
груп населення передбачаються пандуси шириною 0,9 м.
При вході передбачається приміщення із санвузлом для консьєржки.
Зв'язок між житловими поверхами здійснюється за допомогою двох ліфтів ван-
тажопідйомністю 400 і 1000кг при швидкості 1м/сек, а також по сходовій клітці.
Планувальні рішення прийняті згідно вимог [1].
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.4 Конструктивні рішення будівлі
Конструктивна схема будівлі - безкаркасно-стінова, з поздовжніми та
поперечними цегляними несучими стінами, об’єднаними дисками перекриття в єдину
систему.
Прийняті конструкції будівлі:
- З урахуванням характеристик грунтів на підставі проведених розрахунків
фундаменти прийняті палеві. Палі буронабивні Ø500 мм із щебеневою
підтрамбовкою 6 м, прийняті згідно [5].
- Ростверк у вигляді монолітної плити висотою 900 мм.
- Блоки стін підвалу прийняті згідно з [6].
Вибір вертикальних несучих конструкцій зумовлений забезпеченням несучої
здатності і жорсткості будівлі, можливістю вільного планування приміщень, а також
покращення естетичного вигляду інтер’єру.
Несучі зовнішні і внутрішні стіни виконуються із силікатної цегли, прийнятої
згідно [7].
Перегородки влаштовуються із силікатної цегли, прийнятої згідно [7], в мокрих
приміщеннях із керамічної цегли, прийнятої згідно [8].
Перекриття – здійснюється за допомогою збірних залізобетонних плит прийня-
тих згідно з [9]. Також присутні монолітні ділянки.
Плити з’єднуються між собою та стінами за допомогою арматурної сталі так
званих анкерів, які вмуровуються в стіни.
Покриття – здійснюється залізобетонними панелями прийнятими згідно [9], які
опираються на несучі стіни будинку. Передбачено влаштування монолітних ділянок.
Перемички для перекриття віконних та дверних прорізів використовуються
збірні залізобетонні, прийняті згідно [10].
Сходинкові марші запроектовано комплексними згідно [11]. Спирання площа-
док виконується на внутрішні стіни товщиною 510 мм, що огороджують сходи. Вели-
чина спирання 120 мм.
Шахти ліфтів з цегли силікатної, прийнятої згідно [7].
Покрівля влаштована по плитах покриття, утеплена мінераловатними плитами,
прийнятими згідно з [12] , в якості гідроізоляційного шару передбачено
модифікований рулонний покрівельний матеріал ”Уніфлекс” прийнятий згідно [13].
Вікна – металопластикові, прийняті згідно з [14].
Двері – вхідні у квартири металеві, протиударні прийняті згідно [15],
внутрішньо квартирні – дерев’яні прийняті згідно [14], вхідні двері в будинок
прийняті згідно [14].
Тип та товщина підлоги відповідають основному призначенню приміщення і
прийняті згідно [16].
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.5 Спеціальні заходи та роботи
2.5.1 Забезпечення санітарно-гігієнічних вимог
Огороджувальні конструкції запроектовані із застосуванням матеріалів, що за-
довольняють вимоги енергозбереження і пожежної безпеки згідно з [1].
Тривалість інсоляції в одно- і двокімнатних квартирах така як і в
трьохкімнатній.
Кухні, житлові кімнати, вхідні тамбури до будинків, сходові клітини мають
природне освітлення. Відношення площі світлових прорізів житлових кімнат і кухонь
до площі підлоги цих приміщень знаходиться в межах від 1:5,5 до 1:8 і становить в
середньому 1:6.
Приміщення, що мають природне освітлення, забезпечені провітрюванням
через стулки вікон.
При проектуванні елементів конструкцій, їх з'єднань, а також вентиляційних
ґрат забезпечено умови щодо захисту приміщень квартир від проникнення
паразитуючих тварин і комах.
Будівельні та опоряджувальні матеріали, у тому числі матеріали, які використо-
вуються для систем гарячого і холодного водопостачання, вентиляції забезпечують
гігієнічні вимоги відповідно до чинного законодавства.
2.5.2 Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки
У відповідності із чинними правилами, нормами й рекомендаціями проектом
передбачені такі заходи:
- застосування будівельних конструкцій і дверей із нормативною вогнестій-
кістю, яка підтверджується сертифікатами відповідності системи
УкрСЕПРО, прийнятими згідно [17];
- технічні й підвальні поверхи поділені протипожежними перегородками 1-
го типу на 2 відсіки;
- запроектовані проїзди шириною 3,5 м кругом будівлі на відстані 8-10 м від
будинку для пожежних машин;
- зовнішнє пожежогасіння виконується від запроектованих пожежних гідра-
нтів з витратою води 30 л/сек;
- внутрішнє пожежогасіння виконується внутрішніми пожежними кранами з
витратою води 5 л/сек;
- вікна та світлові приямки для димовидалення з підвалу;
- незадимлювана сходова клітина типу Н1;
- виходи з підвалу безпосередньо назовні, у кожному пожежному відсіку ок-
ремо;
- вбудовані приміщення за необхідністю забезпечені двома шляхами евакуа-
ції;
- огорожа балконів і лоджій запроектовані з негорючих матеріалів;
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- використання проводів і кабелів стійких до поширення полум’я, які вигото-
влені з матеріалів, що мають помірну димоутворювальну здатність;
- всі приміщення житлового будинку та вбудованих приміщень забезпечу-
ються первинними засобами пожежогасіння.
Підрядна організація на всі конструкції, матеріали та вироби, що використову-
ються при будівництві, повинна мати сертифікат відповідності системи УкрСЕПРО,
в якому зазначені результати випробувань на вогнетривкість або протоколи випро-
бувань згідно з [17] виданий організацією, яка має ліцензію на проведення таких
робіт.
2.5.3 Заходи щодо забезпечення енергозбереження
При розробці проекту багатоповерхового житлового будинку з вбудованими
приміщеннями обслуговування населення в м. Житомир передбачені наступні заходи
щодо енергозбереження згідно [1]:
− при входах у будівлю передбачені тамбури;
− опір теплопередачі зовнішніх огороджуючих конструкцій відповідає
нормативним вимогам;
− теплоізоляція теплопроводів;
− передбачені прилади обліку всіх видів енергії;
− максимальне використання природної вентиляції;
− сучасне енергозберігаюче обладнання;
− застосування енергозберігаючих освітлювальних ламп;
− автоматичне управління включенням та відключенням зовнішнього
освітлення.
2.5.4 Інженерне обладнання будинку
Проектом передбачається об’єднана система господарсько-питного-
протипожежного водопроводу та гарячого водопостачання.
Забезпечення будівлі водою запроектовано від існуючої по вул. Дорошенка
мережі міського водопроводу Ø150 мм. Тиск води в міській водопровідній мережі
складає 15-25 м водяного стовпа.
Витрати води на зовнішнє пожежогасіння складають 30 л/с згідно [19].
Система господарсько-питного-протипожежного водопроводу будинку прийня-
та кільцева. Подача води передбачається по двох вводах Ø150 мм.
Для підвищення тиску в водопровідній мережі житлового будинку передбачена
насосна станція, яка розташована в підвалі.
Магістральні трубопроводи холодного водопостачання прокладаються під сте-
лею підвалу із стальних водогазопровідних оцинкованих легких труб Ø150-25 мм
прийняті згідно [20] з встановленням запірної та регулюючої арматури.
Для комерційного обліку витрат води в кожній квартирі встановлюється водо-
мірний вузол з лічильником холодної води ЕТК-20, КВ1,5.
Гаряче водопостачання житлового будинку здійснюється від теплового пункту,
розташованого в підвалі будинку. Магістральні трубопроводи гарячого водопоста-
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
чання прокладаються під стелею підвалу із стальних водогазопровідних оцинкованих
легких труб Ø80-25 мм, прийнятих згідно [20] з встановленням запірної арматури.
Для комерційного обліку витрат води в кожній квартирі встановлюється водомірний
вузол з лічильником гарячої води КВ1,5.
Каналізація – проектом передбачено такі системи каналізації:
− господарчо–побутова каналізація;
− дощова каналізація.
Господарчо–побутова каналізація.
Стояки та каналізаційна мережа, яка прокладена в підвалі, запроектовані з
чавунних каналізаційних труб Ø100-150 мм , прийнятих згідно [21]. Каналізаційна
мережа, яка прокладена над підлогою санвузлів, запроектована із поліетиленових
труб Ø50-100 мм, прийнятих згідно [22].
Дощова каналізація.
Відведення дощових та талих вод з покрівлі будівлі здійснюється закритим
випуском у внутрішньо-площадкову дощову мережу за допомогою випусків і
внутрішніх водостічних стояків. Система внутрішніх водостоків передбачена із
сталевих електрозварних труб Ø108х4 мм, прийнятих згідно [23] і фарбується
олійною фарбою в 2 рази.
Монтаж внутрішніх систем водопроводу і каналізації, а також встановлення
санітарно-технічного обладнання виконувати згідно [24].
Вбудовані офісні приміщення. Відведення стоків від санітарно-технічних
приладів здійснюється мережами із пластмасових каналізаційних труб Ø50-100 мм,
прийнятих згідно [22] та чавунних каналізаційних труб Ø50-100 мм, прийнятих згід-
но [21] у зовнішню мережу каналізації окремим випуском.
Опалення – проект системи опалення житлового будинку розроблений на роз-
рахункову температуру зовнішнього повітря – мінус 22°С.
Для опалення житлового будинку запроектований ІТП з параметрами тепло-
носія Т1-Т2=90-70°С.
Гаряче водопостачання та опалення житлового будинку передбачено від інди-
відуального теплового пункту, який знаходиться в підвалі.
Трубопроводи теплоносія монтуються із сталевих електрозварних труб,
прийнятих згідно [23].
Система опалення житлового будинку запроектована двотрубна, горизонтальна
з поквартирним розведенням і встановлення на поквартирних гілках балансувальних
клапанів фірми ”Danfoss” для поліпшення регулювання.
Опалювальні прилади – сталеві радіатори "KORADO". Приєднання радіаторів
до системи опалення правобічне з нижнім підключенням.
Система опалення офісних приміщень приміщень запроектована двохтрубна
горизонтальна, тупікова.
Розвідні магістралі і головні стояки монтуються із сталевих водогазопровідних
труб, прийнятих згідно [20] та підлягають теплоізоляції Termaflex FRZ. Горизонталь-
ні стояки монтуються із поліетиленових труб та прокладаються в захисній гофрова-
ній трубі в конструкції підлоги.
Вентиляція і кондиціонування – повітрообмін приміщень передбачений згідно з
діючими нормами.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Вентиляція квартир житлового будинку передбачається припливно-витяжна з
механічним та природним спонуканням.
Включення засобів протидимного захисту здійснюється від теплових датчиків,
які знаходяться в кожній квартирі та від кнопок, які встановлені на кожному поверсі
біля пожежних кранів.
Виведення диму проводиться через клапани димовидалення КПД-4-04, прийня-
ті згідно [25], які установлені на кожному поверсі.
Повітропровід димовідведення запроектований з листової оцинкованої сталі
прийнятої згідно [26].
Електропостачання житлового будинку передбачається двома взаєморезервова-
ними кабелями до кожного ГРЩ та до кабельної шафи. Головні розподільчі щити ро-
зташовані в електрощитовій в підвалі житлового будинку.
Облік електроенергії передбачається у відповідності з вимогами [27], [28], [29]
діючих правил користування електроенергією і здійснюється лічильниками активної
та реактивної енергії, встановленими в ГРЩ.
Розрахунок електричних навантажень виконано згідно [30].
В кожній квартирі передбачається встановлення квартирного щитка ЩК.
Проектом передбачається встановлення розеток на рівні 300 мм від підлоги, на
кухні – 1000 мм від підлоги, в ванних кімнатах – 1300 мм від підлоги.
Електричні мережі житлового будинку виконуються:
- розподільні мережі – кабелем ВВГнг по підвалу, кабелем ВВГнг-нд в ПВХ
трубах в пазах;
- групові мережі в квартирах – ПВ3нг-нд у ПВХ трубах в підготовці підлоги,
ВВП-1 – під шаром штукатурки та в монолітних перекриттях;
- мережі освітлення підвалу, венткамер, машинних відділеннях ліфтів та го-
рища – кабелем ВВГнг відкрито;
- мережі живлення щитів автоматики пожежегасіння, вентсистем ПП та Вп –
кабелем Flame-X950(N)HXH FE180/E90;
- мережі евакуаційного освітлення – кабелем Flame-X950(N)HXH FE180/E30.
Проктом передбачається робоче, евакуаційне, аварійне та ремонтне освітлення,
встановлення світильників номерного знаку та показника пожежного гідранту.
Для загального освітлення приміщень та коридорів прийняті світильники з
люмінісцентними лампами, в технічних приміщеннях – світильники з лампами роз-
жарювання.
В якості світлових вказівників напрямку руху та виходу запроектовані світиль-
ники STAR зі ступенем захисту IP42, що підключаються до мережі евакуаційного
освітлення та мають автономне джерело живлення.
Для захисту обслуговуючого персоналу від ураження електричним струмом
проектом передбачено встановлення на відхідних лініях автоматичних і диференцій-
них вимикачів, які захищають від перевантаження, струмів витоку, а в якості ввідних
апаратів передбачається встановлення автоматичних вимикачів.
Усі струмопровідні частини електрообладнання ліфтів підлягають надійному
приєднанню до нульового захисного PE провідника.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Передбачається внутрішній контур заземлення електрощитової, який викону-
ється штабою 25х4 мм з прокладанням на відм. 300-400 мм від підлоги, та з’єднується
з фундаментним контуром заземлення споруди.
На вводі в будинок виконується основна система зрівнювання потенціалів.
Система зрівнювання потенціалів виконана згідно [30].
Згідно [30] в проекті передбачено систему зрівнювання потенціалів, яка склада-
ється з :
- контуру заземлення;
- головних заземлюючих шин;
- захисних привідників PE;
- додаткових заземлюючих шин.
Усі монтажні роботи виконати згідно [31], [32] та проекту виконання робіт.
Згідно [33] будівля житлового будинку відноситься до III категорії блискавко-
захисту, зони Б.
Блискавкозахист будівлі передбачається шляхом накладання по покрівлі під
гідроізоляцією блискавкозахисної сітки з чарунками не більше 12х12 м, забезпечую-
чи безперервний металевий зв’язок. Всі виступаючі неметалеві частини покрівлі
(обладнані блискавкоприймачем висотою не менше 0,2 м) приварити до блискавко-
приймальної сітки.
Сітка виконується з круглої сталі 8 мм та приєднується за допомогою струмо-
відводів з зовнішнім контуром заземлення.
Струмовідводи виконуються з круглої сталі 8 мм та прокладаються з кроком
не більше 25 м.
Опір контуру заземлення блискавкоприймальної сітки R≤10 Ом.
Телефонізація житлового будинку передбачається від міської телефонної мере-
жі.
Ввід виконується кабелем марки ТПП-100,20 в підвал в асбестоцементній трубі
діаметром 100 мм. Від вводу до виходів в стояки, та по стояках кабелі ТПП прокла-
даються в полівінілхлоридних трубах Ø50мм.
Телефонні розподільчі коробки КРТ 10х2 встановлюються в суміщених повер-
хових шафах на 4, 7, 10, 12, 15 поверхах.
Радіофікація житлового будинку передбачається від міської радіотрансляційної
мережі.
Ввід мережі в будинок – повітряний, через радіотрубостійки, які розміщені на
даху будівлі, кабелем ПРППМ 2х1,2 мм в металорукаві.
Радіорозетки встановлюються на висоті 300 мм від підлоги не більше 1 м від
електророзеток.
Радіофікація приміщень офісів здійснюється від розподільчої радіотрансляцій-
ної мережі житлового будинку.
Телебачення.
У житловому будинку передбачається кабельне телебачення.
Абонентська мережа прокладається кабелем RG-6 від стояка до шаф RP-12, які
встановлені в вітальнях квартир, та до телевізійних розеток, в полівінілхлоридних
трубах Ø25мм, закладених в підготовці підлоги.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Житловий будинок підключається до системи диспетчерського контролю
”PEGAS”.
Система PEGAS забезпечує:
- дистанційний, централізований контроль роботи ліфтів;
- вивід в наглядній формі на екран монітора пульта диспетчера інформації про
стан датчиків, встановлених на ліфтах, її збереження в пам’яті комп’ютера з
можливістю виводу її на екран або принтер;
- відключення ліфтового обладнання в аварійних ситуаціях;
- відключення ліфтового обладнання дистанційно по команді диспетчера;
- забезпечення виклику диспетчера з кабіни ліфта або машинного приміщення
з можливістю гучномовного зв’язку;
- охорону шахти ліфта й машинного приміщення від проникнення сторонніх
осіб і сигналізації диспетчеру.
2.6 Технічні та розрахункові дані
2.6.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі
Будівництво ведеться в м. Житомир, що знаходиться в ІІ-ій температурній зоні.
Проектом передбачене наступне конструктивне рішення зовнішньої стіни бу-
динку – цегляна стіна з утепленням з боку приміщення.
Конструктивне рішення такої стіни передбачає: влаштування основної несучої
стіни із силікатної цегли завтовшки 510мм, влаштування шару утеплювача
“Panelrock” завтовшки 80 мм, пароізоляційної плівки ”Rockwool”, гіпсокартону по
металевому каркасу, товщиною 12,5 мм (рис.2.1).
Мінімально допустиме значення, Rq min=2,8 м2*К/Вт.
В свою чергу термічний опір однорідних конструкцій, або окремого шару бага-
тошарових огороджень визначається за формулою:
��
�� = , (2.1)
��
де, �� – товщина шару, м,
�� – коефіцієнт теплопровідності матеріалу, Вт/(м2*К), що приймається за [39].
Опір теплопередачі термічно однорідної багатошарової непрозорої огороджую-
чої конструкції розраховується за формулою:
��
1 ���� 1
���� = + ∑ + , (2.2)
�� ������ ��3
��=1
де, ��В, ��3 – коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджу-
вальної конструкції, Вт/(м2*К)]. Відповідно �� 2 2
В=7,6 Вт/(м *К), ��3=23 Вт/(м *К);
������ – теплопровідність матеріалу і-го шару конструкції в розрахункових умовах
експлуатації, Вт/(м2*К);
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 2.1 Конструкція зовнішньої стіни
Записуємо формулу (2.2) відповідно до конструктивного рішення огороджува-
льної конструкції і одержуємо:
1 ��1 ��2 ��3 1
��0 = + + + + . (2.3)
�� ��1 ��2 ��3 ��3
Таблиця 2.2 – Розрахункові характеристики матеріалів
Коефіцієнти
№ Найменування Щільність ρ0, Товщина δ , теплопро- теплоза-
шару матеріалу кг/м3 м відності λ , своєння S ,
Вт/(м*°С) 2
Вт/(м *°С)
Цегляна кладка із
силікатної цегли на
δ 1 1800 0,51 0,76 9,77
цементно-піщаному
розчині
Утеплювач
δ 2 65 0,08 0,036 0,7
"Panelrock"
δ 3 Гіпсокартон 800 0,0125 0,19 3,34
Підставивши відповідні значення одержимо:
1 0,51 0,08 0,0125 1
��0 = + + + + = 3,13 ℃/Вт.
23 0,76 0,036 0,19 7,6
��0 = 3,13 ℃/Вт > ��н
0 = 2,8 ℃/Вт.
Таким чином, розрахункове значення опору теплопередачі прийнятої конструкції
стіни перевищує нормативне значення, отже дана конструкція стіни цілком
задовольняє вимоги теплоізоляції.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.6.2 Специфікації
Таблиця 2.3 – Специфікація залізобетонних елементів
Пози- Маса
Позначення Найменування Прим.
ція од., кг
1 2 3 4 5 6
Фундаментні блоки
1 ФБС 24.6.6-т 12 1960
2 ФБС 12.6.6-т 18 960
3 ФБС 9.6.6-т 24 700
4 ФБС 24.5.6-т 74 1600
5 ДСТУ Б В.2.6-108:2010 ФБС 12.5.6-т 26 790
6 ФБС 9.5.6-т 35 590
7 ФБС 24.4.6-т 20 1300
8 ФБС 12.4.6-т 16 640
9 ФБС 9.4.6-т 15 470
Сходинковий марш
10 ДСТУ Б В.2.6-62:2008 ЛМП 57-11-14-5 32 2E+05
Плити перекриття
11 ДСТУ Б В.2.6-53:2008 П 72.15-8 A-500С 228 3350
12 ДСТУ Б В.2.6-53:2008 ПК 42.12-8 A-500С 32 1460 L=3980
13 ДСТУ Б В.2.6-53:2008 ПК 42.15-8 A-500С 30 1970
14 ДСТУ Б В.2.6-53:2008 ПК 48.12-8 A-500С 218 1700
15 ДСТУ Б В.2.6-53:2008 ПК 24.15-8 A-500С 20 1150
16 ДСТУ Б В.2.6-53:2008 ПК 48.15-8 A-500С 228 2250
17 ДСТУ Б В.2.6-53:2008 ПТП18-8 127 420 L=1880
18 ДСТУ Б В.2.6-53:2008 ПТ8-13.13 16 340
19 ДСТУ Б В.2.6-53:2008 ПК 68.15-8 A-500С 31 3200
20 ДСТУ Б В.2.6-53:2008 ПК 24.15-8 A-500С 5 1150
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кільк.
Таблиця 2.4 – Специфікація елементів заповнення прорізів
Пози- Маса
Позначення Найменування Прим.
ція од., кг
1 2 3 4 5 6
Дверні блоки
1 ДГ 21-9 8
2 ДГ 21-9 Л 12
3/3Л ДГ 21-9 170
4/4Л ДСТУ EN 14351-1:2020 ДГ 21-7 145
4' ДГ 21-7mn 2
5 ДГ 21-7лп 4
12/12Л ДГ 21-8 82
6 ДО 21-8п 2
7 ДСТУ EN 14351-1:2020 ДО 21-8лп 1
8 ДО 21-10п 2
11/11* ДСТУ EN 14351-1:2020 ДН 21-10 84
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кільк.
Таблиця 2.5 – Специфікація елементів заповнення прорізів
Кількість по фасадах
Пози- Маса Приміт-
Позначення Найменування
ція од., кг ка
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Вітражі
ВТ-1 ВТ-1 1 2 2 1 6
ВТ-2 ВТ-2 2 2 2 1 7
ВТ-3 ВТ-3 1 2 - - 3
ВТ-4 ВТ-4 1 - - - 1
ВТ-5/ВТ-5* ВТ-5/ВТ-5*(дзеркал.) - - 3 3 6
ВТ-6 ВТ-6 1 - - 1 2
ВТ-7 ВТ-7 1 - - - 1
ВТ-8 ВТ-8 2 - 5 2 9
ВТ-9 ДСТУ EN 14351-1:2020 ВТ-9 1 - - - 1
ВТ-10 ВТ-10 1 - - - 1
ВТ-11 ВТ-11 - - 1 - 1
ВТ-12 ВТ-12 1 - - - 1
ВТ-14 Двокамерний склопакет - 13 13 13 39
ВТ-14дз Вітраж з дверними блоками - 13 13 13 39
ВТ-17 ВТ-17 28 - - - 28
ВТ-15 Одне скління - 1 1 1 3
ВТ-15дз Вітраж з дверними блоками - 1 1 1 3
9-1
1-9
А-К
К-А
Всього
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.5
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Віконні блоки
ВК-3 ДСТУ EN 14351-1:2020 Двокамерний склопакет 26 26 - - 52
Дверні блоки
ДН-1 ДСТУ Б В.2.6-11:2011 ДН 21-10 4 - - - 4
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.6 – Специфікація елементів перемичок
Кількість по поверхах Маса
Пози- Приміт-
Позначення Найменування од.,
ція ка
кг
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 ПБ-1 3 - - - 3 259
2 ПБ-2 6 - - - 6 126
3 ПБ-3 1 - - - 1 148
4 ПБ-4 1 - - - 1 260
5 ПБ-5 - 5 - - 5 168
6 ПБ-6 - 1 - - 1 211
7 ПБ-7 - 1 - - 1 105
8 ПБ-8 - 2 - - 2 214
9 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 ПБ-9 - 1 - - 1 190
10 ПБ-10 - 2 13 1 16 3,52
11 ПБ-11 - 1 - - 1 427
12 ПБ-12 2 4 - - 6 491
13 ПБ-13 7 5 52 4 68 750
14 ПБ-14 - 15 - - 15 246
15 ПБ-15 - 2 - - 2 371
16 ПБ-16 - 1 - - 1 28
17 ПБ-17 - 4 - - 4 42
підвал
1-2
3-15
техн.
пов.
Всього
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.6
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
18 ПБ-18 - 3 - - 3 70
19 ПБ-19 - 1 - - 1 493
20 ПБ-20 - - 52 4 56 126
21 ПБ-21 - - 13 1 14 240
22 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 ПБ-22 - - 16 1 17 482
23 ПБ-23 - - 13 1 14 190
24 ПБ-24 - - 36 1 37 193
25 ПБ-25 - - 78 6 84 200
26 ПБ-26 - - 13 1 14 214
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.6.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі
Зовнішнє опорядження будівлі.
Облицювання цоколя виконується керамогранітною плиткою.
Стіни 1 та 2 поверху покриває акрілова штукатурка BOLIX KA.
Стіни житлового будинку виконані із силікатної цегла, липецькою кладкою.
Металеві елементи огорожі балконів, приямків та входів до підвалу пофарбова-
ні фарбою ВАК-15 універсальною.
Покрівля башт – виконана з металочерепиці, RR 43.
Торці плит перекриття, пілони – оздоблені мінеральною штукатуркою BOLIX
MP KA 20.
Внутрішнє опорядження будівлі.
Внутрішнє опорядження приміщень запроектовано із високоякісних матеріалів.
Стіни житлових кімнат, передпокії, коридори оклеюються шпалерами в залеж-
ності від типу кімнат.
Кухні – виконано водоемульсійне фарбування по високоякісній штукатурці, об-
лицювання керамічною плиткою по робочому фронту.
Ванні кімнати та санвузли – облицьовуються керамічною плиткою.
Стелі – фарбуються водоемульсійною фарбою.
Підлоги: житлових приміщень, передпокоїв, коридорів – лінолеум; ванних
кімнат та санвузлів – керамічна плитка.
Опорядження стін загальних коридорів та сходових клітин – виконано
водоемульсійне фарбування.
Підлога ліфтових холів, сходових клітин – мозаїчний бетон, керамічна плитка.
Внутрішнє опорядження вбудованих приміщень.
Поверхня внутрішніх та зовнішніх стін залів – латексне пофарбування на
акріловій основі ”Sadolin”; в приміщеннях з вологим режимом – керамічна
глазурована плитка на всю висоту; в інших приміщеннях – клейове та водоемульсій-
не пофарбування.
Стеля – клейове та водоемульсійне пофарбування та підвісна стеля.
Підлога – керамічна плитка, лінолеум ”Tarket”.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.7 Техніко-економічні показники
Таблиця 2.6 – Техніко-економічні показники
Назва показників Од. вим. Кількість
1 2 3
Площа забудови 2
м 812,85
Будівельний обсяг будинку 3
м 30194
У т.ч. підвал 3
м 2908
Кількість квартир шт. 84
У т.ч. Однокімнатних шт. 28
двокімнатних шт. 28
трикімнатних шт. 28
Загальна площа квартир 2
м 6369,8
Площа офісних приміщень 2
м 546,36
Площа допоміжних приміщень 2
м 175,85
Витрата тепла усього Вт 1246482
у т.ч. на опалення Вт 446482
на вентиляцію Вт -
на гаряче водопостачання Вт 800000
Питома витрата тепла на 1м заг. площі 2
Вт/м 72,5
Витрата умовного палива ТУП 567,8
Споживання води 3
м /добу 177
Каналізація 3
м /добу 161
Споживане електричне навантаження кВТ 215
Річне використання електроенергії кВТ*год 645000
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розділ 3
Розрахунково-конструктивний
розділ
3.1. Розрахунок багато порожнинної плити перекриття
3.1.1. Вихідні дані
Плита ( П-1) розміром 7,2х1,5м виготовлена з важкого бетону класу С-25.
Характеристики бетону:
розрахунок за першою групою граничних станів:
− призмова міцність ������ = 14,5 МПа;
− осьове розтягування �������� = 1,05 МПа;
розрахунок за другою групою граничних станів:
− ������ = 18,5 МПа;
− �������� = 1,6 МПа;
− модуль пружності �� = 30 ∗ 10−3 МПа.
Характеристики арматури:
− A-240C (конструктивна):
− ������ = 225 МПа – розрахунковий опір арматури за першою групою гранич-
них станів при розрахунку похилих перерізів на дію згинаючого моменту;
− �������� = 175 МПа – розрахунковий опір арматури за першою групою гранич-
них станів при розрахунку похилих перерізів на дію поперечної сили;
− �� = 2,1 ∗ 105 МПа – модуль пружності;
− A-400C (робоча):
− ������ = 365 МПа;
− �������� = 290 МПа;
− �� = 2,0 ∗ 105 МПа.
Всі характеристики матеріалів взяті згідно [38].
3.1.2. Визначення розрахункових навантажень та зусиль
Маса панелі 3,4 т, вага відповідно 34 кН. Навантаження від власної ваги з ура-
хуванням коефіцієнту надійності за призначенням γn=0,95.
34
�� = ∗ 0,95 = 3,01 кН/м2.
7,2 ∗ 1,49
Розрахунковий проліт панелі при глибині опирання 15 см:
4
�� = 7,2 − ∗ 0,15 = 7м.
3
Підрахунок навантаження на 1м2 зводимо до таблиці 3.1.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 3.1 – Навантаження на 1 м2 плити
Нормативне Розрахункове
Коефіцієнт
Вид навантаження навантаження, навантаження,
надійності γ
2 f 2
кН/м кН/м
Постійне:
конструкція підлоги – лінолеум на
теплоізоляційній основі
0,08 1,1 0,088
3
δ =5 мм, ρ =1,8 кН/м ;
0,005*18*0,95
стяжка з цементно-піщаного розчину
3
δ =30 мм, ρ =2 кН/м ; 0,57 1,3 0,74
0,03*20*0,95
ніздрюватий бетон
3
δ =45 мм, ρ =0,6 кН/м ; 0,26 1,3 0,33
0,045*6,0*0,95
Всього 0,91 1,16
Від ваги плити 3,01 1,1 3,31
Разом постійне 3,92 4,47
Тимчасове (нормативне):
тривале 1 1,2 1,2
короткочасне 0,5 1,2 0,6
Всього тимчасове 1,5 1,8
Повне навантаження:
постійне і тривале 4,92 5,67
короткочасне 0,5
Разом 5,42 7,47
Навантаження на 1 метр довжини при ширині плити 1,49 м:
постійне нормативне:
�� = ���� ∗ 1,49, (3.1)
де ���� – навантаження з таблиці 3.1;
�� = 5,42 ∗ 1,49 = 8.08 кН/м;
тривале нормативне:
�� = 4,92 ∗ 1,49 = 7,33 кН/м;
повне розрахункове:
�� = 7,47 ∗ 1,49 = 11,13 кН/м.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Згинаючий момент від розрахункового навантаження:
����2
0
�� = , (3.2)
8
де q – навантаження на плиту;
l0 – розрахункова довжина плити;
11,13 ∗ 72
�� = = 68,2 кНм.
8
Поперечна сила від розрахункового навантаження:
����0
�� = , (3.3)
2
11,13 ∗ 7
�� = = 38,9 кН.
2
Згинаючий момент від нормативного навантаження повного:
8,08 ∗ 72
���� = = 49,5 кНм.
8
7,33 ∗ 72
������ = = 44,9 кНм.
8
Поперечна сила від повного нормативного навантаження:
8,08 ∗ 7
�� = = 28,3 кН.
2
3.1.3. Розрахунок плити за першою групою граничних станів
Плиту, яка має сім порожніх 159 мм приводимо до таврового.
При а=3см робоча висота перерізу:
�� = ℎ − �� = 22 − 3 = 19 см.
47,5
159
201 42
1490
Рисунок 3.1 – Переріз плити перекриття
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
220
30 31
15 65 15
bf' = 1460
hf' = 39
b=459
hf = 38
Рисунок 3.2 – Приведений розрахунковий переріз плити перекриття
Рисунок 3.3 – Розрахункова схема плити перекриття
Характеристика стисненої зони бетону
�� = ��1 − 0,008 ∗ ������ , (3.4)
де ��1 = 0,85 − для важкого бетону;
������ – призмова міцність бетону на стиснення з урахуванням коефіцієнта умов ро-
боти бетону:
������ = 0,9 ∗ 14,5 = 13,05 МПа.
�� = 0,85 − 0,008 ∗ 13,05 = 0,728.
Граничне значення відносної висоти стисненої зони бетону:
��
���� = �� �� , (3.5)
1 + ����
�� ∗ (1 −
������ 1,1)
де ������ – напруження в арматурі для сталі класу A-500C, ������ = 435 МПа;
�������� – напруження в стисненій зоні, �������� = 500 МПа, при ����2 < 1;
0,728
���� = = 0,612.
365 0,728
1 + ∗ (1 − )
500 1,1
Граничне значення коефіцієнту:
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
h=220
���� = ���� ∗ (1 − 0,5 ∗ ����), (3.6)
���� = 0,612 ∗ (1 − 0,5 ∗ 0,612) = 0,425
Визначимо положення нейтральної вісі з умови
���� > ��.
�� = �� ∗ ��′
�� ���� �� ∗ ℎ′
�� ∗ (�� − 0,5 ∗ ℎ′
��); (3.7)
���� = 13,05 ∗ (100) ∗ 146 ∗ 3,9 ∗ (19 − 0,5 ∗ 3,9) = 14853653 Нсм = 148,54 кНм;
148,54 кНм > 68,2 кНм.
Умова виконується, отже нейтральна вісь проходить в межах полиці переріз ро-
зраховуємо як прямокутний шириною �� = ��′
�� = 146 см.
Визначимо:
��
��0 = ′ , (3.8)
�� 2
���� ∗ ���� ∗ ��
6820000
��0 = = 0,085 < �� = 0,425.
13,05 ∗ (100) ∗ 146 ∗ 192 ��
��0 = 0,085 → �� = 0,09; �� = 0,955.
Площа перерізу поздовжньої арматури:
��
���� = , (3.9)
������ ∗ �� ∗ ��
6820000
���� = = 13,42 см2.
365 ∗ (100) ∗ 0,955 ∗ 19
Приймаємо 8 16 A-400C, Аs=16,08 см2>13,42 см2.
Конструктивно в стисненій зоні приймаємо 8 10 A-240C, А 2
s=6,28 см .
3.1.4. Розрахунок міцності похилих перерізів
Перевіримо умову
�� ≤ ����4 ∗ �������� ∗ �� ∗ �� ∗ (1 + ����), (3.10)
де ����4 – коефіцієнт, який враховує особливості роботи важкого бетону, ����4 = 0,6;
���� – коефіцієнт, який враховує вплив стиснутих полиць, ���� = 0;
�������� – призмова міцність бетону на розтяг з урахуванням коефіцієнта умов роботи
бетону:
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
�������� = 0,9 ∗ 1,05 = 0,95 МПа.
�� = 38900 Н ≤ 0,6 ∗ 0,95 ∗ (100) ∗ 45,9 ∗ 19 ∗ (1 + 0) = 56512 Н
Умова виконується, розрахунок поперечної арматури не потрібний, вона прий-
мається конструктивно.
Перевіримо другу умову:
�� ≤ 0,3 ∗ ����1 ∗ ����1 ∗ �������� ∗ �� ∗ ��, (3.11)
де ����1 – коефіцієнт, який враховує вплив поперечної арматури, ����1 = 1 – при відсу-
тності розрахункової поперечної арматури;
����1 - коефіцієнт, який оцінює здатність важкого бетону до перерозподілу зусиль:
����1 = 1 − �� ∗ ������ , (3.12)
де �� = 0,01 – для важкого бетону;
����1 = 1 − 0,01 ∗ 13,05 = 0,847
38900 Н ≤ 0,3 ∗ 1 ∗ 0,847 ∗ 17,5 ∗ (100) ∗ 45,9 ∗ 19 = 339049 Н
Обидві умови виконуються, поперечну арматуру 10 А-240С встановлюємо з
конструктивних вимог. На при опорних ділянках довжиною l1=l/4 крок стержнів
приймаємо S=100 мм, в середній частині прольоту крок збільшуємо до S=200 мм.
3.1.5. Розрахунок панелі за другою групою граничних ста-
нів
Визначення геометричних характеристик приведеного перерізу.
Площа бетонного перерізу:
�� ∗ ��2
���� = �� ∗ ℎ − �� ∗ ( ), (3.13)
4
3,14 ∗ 15,92
���� = 146 ∗ 22 − 7 ∗ ( ) = 1823 см2.
4
Площа перерізу всієї поздовжньої арматури:
∑ �� ′
�� = ���� + ���� = 16,08 + 6,28 = 22,36 см2.
�� 2 2
�� = 0,008 ∗ 1823 = 14,58 см < ∑ ���� = 22,36 см .
Геометричні характеристики перерізу визначаємо без урахування поздовжньої
арматури:
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
�������� = ���� = 1823 см2.
Статичний момент відносно нижньої грані:
3,14 ∗ 15,92
�������� = 146 ∗ 22 ∗ 11 − 7 ∗ ∗ 11 = 20051 см3.
4
��������
�������� = , (3.14)
��������
20051
�������� = = 11 см.
1823
Момент інерції приведеного перерізу:
146 ∗ 223 3,14 ∗ 15,94
�� 3
������ = − 7 ∗ = 107601 см .
12 64
Момент опору відносно нижньої грані:
��������
�������� = , (3.15)
��������
107601
�� 3
������ = = 9782 см .
11
Верхньої грані:
��������
��′
������ = , (3.16)
��������
107601
��′
������ = = 9782 см3.
22 − 11
Для визначення пружинопластичного моменту опору і подальших розрахунків
перерізу багато порожнистої плити, приводимо до еквівалентного двотаврового пере-
різу тієї ж площі, і того ж моменту інерції.
Площа одного отвору:
�� ∗ ��2 3,14 ∗ 15,92
�� = = = 199 см2.
4 4
Момент інерції цієї площі відносно її центру ваги:
�� ∗ ��4
�� = , (3.17)
64
3,14 ∗ 15,94
�� = = 3136 см4.
64
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Висота еквівалентного прямокутного отвору:
12 ∗ ��
ℎ1 = √ , (3.18)
��
12 ∗ 3136
ℎ1 = √ = 13,8 см.
199
Ширина звісу полиці еквівалентного перерізу:
�� 199
��0�� = = = 14,3 см.
ℎ1 13,8
Ширина ребра:
�� = ��′
�� − 7 ∗ ��0�� = 146 − 7 ∗ 14,3 = 45,9 см.
Пружно-пластичний момент опору відносно нижньої та верхньої полиць з ура-
хуванням γ=1,5:
������ = �� ∗ �������� , (3.19)
������ = 1,5 ∗ 9782 = 14673 см3;
��′
���� = 1,5 ∗ 9782 = 14673 см3.
3.1.6. Розрахунок плити за деформаціями
Максимальний допустимий прогин складає:
�� 720
�������� = = = 3,6 см.
200 200
Кривизну визначаємо за формулою:
1 �� ���� ����
= ∗ [ + ], (3.20)
�� �� ∗ �� ���� ∗ ���� (���� + ��) ∗ �� ∗ �� ∗ ������ ∗ ��
де �� – коефіцієнт пружності:
при тривалій дії навантаження ν=0,15;
при нетривалій дії навантаження ν=0,45;
���� – коефіцієнт,який враховує нерівномірність розподілу деформацій крайнього
стиснутого волокна за довжиною ділянки з тріщинами, ���� = 0,9;
���� – коефіцієнт який враховує вплив звісів:
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
(��′ ′ ���� ′
�� − ��) ∗ ℎ�� + ∗ ����
�� = 2 ∗ ��
�� ; (3.21)
�� ∗ ��
де ���� – модульне відношення:
����
���� = ; (3.22)
������
210000
���� = = 7,241;
29000
а) короткочасне навантаження:
7,241
(146 − 45,9) ∗ 3,9 + ∗ 6,28
2 ∗ 0,45
���� = = 0,51;
45,9 ∗ 19
б) тривало діюче навантаження:
7,241
(146 − 45,9) ∗ 3,9 + ∗ 6,28
2 ∗ 0,15
���� = = 0,62;
45,9 ∗ 19
�� – відносна висота стиснутої зони бетону:
1
�� = ; (3.23)
5 ∗ (�� + ��)
1,8 + (1 +
10 ∗ ⍴ ∗ �� )
�� ��
де �� – коефіцієнт відносної несучої здатності:
��п
�� = , (3.24)
�� ∗ ��2 ∗ ������
а) короткочасне навантаження:
4950000
�� = = 0,13;
45,9 ∗ 192 ∗ 18,5 ∗ (100)
б) тривало діюче навантаження:
4490000
�� = = 0,12;
45,9 ∗ 192 ∗ 18,5 ∗ (100)
�� – коефіцієнт:
ℎ′
��
�� = ���� ∗ (1 − ), (3.25)
2 ∗ ��
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
а) короткочасне навантаження:
3,9
�� = 0,51 ∗ (1 − ) = 0,458;
2 ∗ 19
б) тривало діюче навантаження:
3,9
�� = 0,62 ∗ (1 − ) = 0,556;
2 ∗ 19
���� – коефіцієнт армування:
����
⍴�� = , (3.26)
�� ∗ ��
16,08
⍴�� = = 0,018;
45,9 ∗ 19
а) короткочасне навантаження:
1
�� = = 0,2;
5 ∗ (0,13 + 0,458)
1,8 + (1 +
10 ∗ 0,018 ∗ 7,241)
б) тривало діюче навантаження:
1
�� = = 0,19.
5 ∗ (0,12 + 0,556)
1,8 + (1 +
10 ∗ 0,018 ∗ 7,241)
Визначаємо положення нейтральної лінії:
�� = �� ∗ �� = 0,2 ∗ 19 = 3,8 см < ℎ′
�� = 3,9 см.
Отже, нейтральна лінія проходить в полиці, необхідно виконати перерозподіл ξ
як для прямокутного перерізу шириною ��′
��, попередньо визначивши ⍴ та δ при �� = ��′
�� .
���� = 0;
а) короткочасне навантаження:
4950000
�� = = 0,042;
146 ∗ 192 ∗ 18,5 ∗ (100)
б) тривало діюче навантаження:
4490000
�� = = 0,039;
146 ∗ 192 ∗ 18,5 ∗ (100)
�� = 0;
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
16,08
⍴�� = = 0,006;
146 ∗ 19
а) короткочасне навантаження:
1
�� = = 0,21;
5 ∗ (
0,042 + 0)
1,8 + (1 +
10 ∗ 0,006 ∗ 7,241)
б) тривало діюче навантаження:
1
�� = = 0,22;
5 ∗ (0,039 + 0)
1,8 + (1 +
10 ∗ 0,006 ∗ 7,241)
�� – плече внутрішньої пари сил:
�� = �� ∗ (1 − 0,5 ∗ ��), (3.27)
а) короткочасне навантаження:
�� = 19 ∗ (1 − 0,5 ∗ 0,21) = 17см;
б) тривало діюче навантаження:
�� = 19 ∗ (1 − 0,5 ∗ 0,22) = 16,91 см;
���� – коефіцієнт, який враховує роботу розтягнутого бетону:
���� = 1,25 − ������ ∗ ���� ≤ 1, (3.28)
де ������ – коефіцієнт який враховує вплив дії навантаження:
при короткочасній дії ������ = 1,1;
при тривалій дії навантаження ������ = 0,8.
����:
�������� ∗ ������
���� = , (3.29)
��
а) короткочасне навантаження:
1,6 ∗ (100) ∗ 14673
���� = = 0,533;
4950000
б) тривало діюче навантаження:
1,6 ∗ (100) ∗ 14673
���� = = 0,588;
4490000
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
а) короткочасне навантаження:
���� = 1,25 − 1,1 ∗ 0,533 = 0,66 < 1
б) тривало діюче навантаження:
���� = 1,25 − 1,1 ∗ 0,588 = 0,6 < 1
Визначаємо кривизну від нетривалої дії всього навантаження:
1 4950000 0,66 0,9
= ∗ [ + ]
��1 19 ∗ 17 210000 ∗ 16,08 (0 + 0,21) ∗ 146 ∗ 19 ∗ 29 ∗ (1000) ∗ (100) ∗ 0,45
= 3 ∗ 10−5 см.
Відповідний прогин:
1
�� = �� ∗ ��2 ∗ , (3.30)
��
5
де �� = ;
48
5
�� 2 −5
1 = ∗ 700 ∗ 3 ∗ 10 = 1,53 см.
48
Визначимо початкову кривизну від короткочасної дії тривало діючого наванта-
ження та відносний прогин:
1 1 ������
= ∗ , (3.31)
��2 ��1 ����
1 4490000
= 3 ∗ 10−5 ∗ = 2,72 ∗ 10−5 см.
��2 4950000
Відповідний прогин за формулою (3.28):
5
��2 = ∗ 7002 ∗ 2,72 ∗ 10−5 = 1,38 см.
48
Визначимо повну кривизну від тривало діючої частини навантаження:
1 4490000 0,6 0,9
= ∗ [ + ]
��3 19 ∗ 16,91 210000 ∗ 16,08 (0 + 0,22) ∗ 146 ∗ 19 ∗ 29 ∗ (1000) ∗ (100) ∗ 0,15
= 2,53 ∗ 10−5 см.
Відповідний прогин за формулою (3.28):
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
5
��3 = ∗ 7002 ∗ 2,53 ∗ 10−5 = 1,29 см.
48
Повний прогин:
��п = ��1 − ��2 + ��3, (3.32)
��п = 1,53 − 1,38 + 1,29 = 1,44 см.
��п = 1,44 см < �������� = 3,6 см.
Прогин знаходиться в межах допустимого.
3.1.7. Розрахунок плити на розкриття тріщин
До плити ставляться вимоги 3-ї категорії тріщиностійкості, згідно яких допус-
кові обмеження по ширині короткочасне та тривале розкриття тріщин.
Ширину розкриття тріщин, нормальних до поздовжньої вісі елементу визнача-
ємо:
���� 3
�������� = �� ∗ ���� ∗ �� ∗ ∗ 20 ∗ (3,5 − 100 ∗ ⍴��) ∗ √��, (3.33)
����
де d – діаметр стержнів арматури;
δ – коефіцієнт для згинаючих елементів, δ=1;
���� – коефіцієнт, який дорівнює:
а) короткочасне навантаження:
���� = 1;
б) тривало діюче навантаження:
���� = 1,6 − 15 ∗ ⍴�� = 1,6 − 15 ∗ 0,018 = 1,33;
�� – коефіцієнт, який для арматури періодичного профілю дорівнює 1;
���� – напруження в стержнях крайнього ряду арматури від відповідного зовнішньо-
го навантаження:
��
���� = , (3.34)
���� ∗ ��
а) короткочасне навантаження:
4950000
���� = = 181,1 МПа;
16,08 ∗ 17 ∗ (100)
б) тривало діюче навантаження:
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4490000
���� = = 165,1 МПа.
16,08 ∗ 16,91 ∗ (100)
Ширина короткочасного розкриття тріщин:
�������� = ��������1 − ��������2 + ��������3, (3.35)
де ��������1 – початкова ширина розкриття тріщин від короткочасної дії всього наванта-
ження:
181,1 3
��������1 = 1 ∗ 1 ∗ 1 ∗ ∗ 20 ∗ (3,5 − 100 ∗ 0,018) ∗ √16 = 0,07 мм;
210000
��������2 – початкова ширина розкриття тріщин від короткочасної дії тривалого наван-
таження:
165,1 3
��������2 = 1 ∗ 1 ∗ 1 ∗ ∗ 20 ∗ (3,5 − 100 ∗ 0,018) ∗ √16 = 0,06 мм;
210000
��������3 – повна ширина розкриття тріщин від тривало діючого навантаження:
165,1 3
��������3 = 1 ∗ 1,33 ∗ 1 ∗ ∗ 20 ∗ (3,5 − 100 ∗ 0,018) ∗ √16 = 0,09 мм;
210000
�������� = 0,07 − 0,06 + 0,09 = 0,1 мм.
Максимальна ширина короткочасного розкриття тріщин:
��������,��ℎ = 0,4 мм > �������� = 0,1 мм.
Умова виконується.
3.1.8. Перевірка міцності плити на зусилля, що виникають
в стадії виготовлення, транспортування та монтажу
Монтажні петлі розташовані на відстані 0,4м від торців панелі, в цих же місцях
укладаються прокладки при перевезенні плити та її зберіганні.
Навантаження на плиту є її власна вага з урахуванням коефіцієнту динамічності
γd=1.6 (при виготовленні, перевезенні).
q*kd
400 400
Рисунок 3.4 – Розрахункова схема плити перекриття в стадії перевезення і монтажу
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
��2
���� = �� ∗ �� ∗ ��′
�� �� ∗ , (3.36)
2
де ���� – коефіцієнт динамічності, ���� = 1,6;
0,42
���� = 3,4 ∗ 1,6 ∗ 1,46 ∗ = 0,63 кНм.
2
Для сприйняття цього моменту в верхній полиці поставлена сітка яка має
810А-240С (6,28 см2) окрім цього плита має шість каркасів з верхніми стержнями
610A-400C(4,71 см2) таким чином площа розтягнутої при перевезенні арматури
А =10,99см2
s .
Перевіряємо умову:
��′
�� ∗ ℎ′
�� ∗ ������ + ���� ∗ ���� ≥ ����,������ ∗ ������ , (3.37)
146 ∗ 3,9 ∗ 13,05 ∗ (100) + 6,28 ∗ 225 ∗ (100) + 4,71 ∗ 365 ∗ (100) = 1144362Н
= 11,44 кНм > 16,08 ∗ 365 ∗ (100) = 4,5 кНм
Нейтральна вісь проходить в полиці, перерізу розраховуємо як прямокутний
шириною ��′
��.
Арматура в нижній стиснутій зоні складається з 816A-400C, Аs=16,08 см2.
Визначаємо:
�� ′
���� ∗ ���� − ���� ∗ ����
�� = ′ , (3.38)
���� ∗ �� ∗ ������
6,28 ∗ 225 ∗ (100) + 4,71 ∗ 365 ∗ (100) − 16,08 ∗ 365 ∗ (100)
�� = = 0,041.
146 ∗ 19 ∗ 13,05 ∗ (100)
При �� = 0,041 ��0 = 0,041.
Несуча здатність перерізу:
�� ′ 2 ′
������ = ��0 ∗ ������ ∗ ���� ∗ �� + ���� ∗ ���� ∗ ����, (3.39)
де �� ′
�� = �� − �� = 19 − 3 = 16 см;
�������� = 0,041 ∗ 13,05 ∗ 146 ∗ 192 + 16,08 ∗ 365 ∗ (100) ∗ 16 = 72,36 кНм;
�������� = 72,36 кНм > ���� = 0,63 кНм.
Несуча здатність забезпечена.
Навантаження, що припадає на одну петлю в випадку обриву однієї з петель:
3,4 ∗ 1,46 ∗ 7,2 ∗ 1,5
�� = = 17,9 кН.
3
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Потрібна арматура петлі площею:
17900
���� = = 0,66 см2.
225 ∗ (100) ∗ 0,955 ∗ 19
Приймаємо 10 A-240C, Аs=0,785см2.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3.2. Розрахунок монолітної ділянки ДМ-3
3.2.1. Вихідні дані
а) Довжина ділянки – 14,7 м. Ширина ділянки складає:
одна сторона – 3,81 м, а інша – 1,72 м.
б) тип плити перекриття – монолітна залізобетонна;
в) клас бетону – С-25;
г) розрахункові характеристики бетону згідно [38]:
������ = 14,5 МПа;
�������� = 1,05 МПа;
������ = 30 ∗ 10−3 МПа;
д) клас арматури – A-240C, A-400C:
розрахункові характеристики арматури [38]:
A-400C:
������ = 365 МПа;
�� = 2,0 ∗ 105 МПа;
A-240C:
������ = 225 МПа;
�� = 2,0 ∗ 105 МПа.
3.2.2. Визначення розрахункових навантажень та зусиль
Таблиця 3.2 – Навантаження на 1 м2 плити
Нормативне Розрахункове
Коефіцієнт
Вид навантаження навантаження, навантаження,
надійності γ
2 f 2
кН/м кН/м
1 2 3 4
Постійне:
конструкція підлоги – лінолеум на
теплоізоляційній основі
0,08 1,1 0,088
3
δ =5 мм, ρ =1,8 кН/м ;
0,005*18*0,95
стяжка з цементно-піщаного розчину
3
δ =30 мм, ρ =2 кН/м ; 0,57 1,3 0,74
0,03*20*0,95
ніздрюватий бетон
3
δ =45 мм, ρ =0,6 кН/м ; 0,26 1,3 0,33
0,045*6,0*0,95
Всього 0,91 1,16
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 3.2.
1 2 3 4
Всього 0,91 1,16
Від ваги плити 3,01 1,1 3,31
Разом постійне 3,92 4,47
Тимчасове (нормативне):
тривале 1 1,2 1,2
короткочасне 0,5 1,2 0,6
Всього тимчасове 1,5 1,8
Повне навантаження:
постійне і тривале 4,92 5,67
короткочасне 0,5
Разом 5,42 7,47
3.2.3. Розрахунок монолітної ділянки ДМ-3
Розрахунок виконаний програмним комплексом "ЛІРА 9.4".
В основу розрахунку покладений метод кінцевих елементів у переміщеннях. У
якості основних невідомих прийняті наступні переміщення вузлів:
X – лінійне по осі X;
Y – лінійне по осі Y;
Z – лінійне по осі Z;
UX – кутове навколо осі X;
UY – кутове навколо осі Y;
UZ – кутове навколо осі Z.
Кінцевий елемент сприймає наступні види зусиль, напружень і реакцій:
NX – нормальна напруга уздовж осі X1; позитивний знак відповідає розтя-
ганню;
NY – нормальна напруга уздовж осі Y1; позитивний знак відповідає розтя-
ганню;
NZ – нормальна напруга уздовж осі Z1 (для випадку плоскої деформації);
позитивний знак відповідає розтяганню;
TXY – напруга, що зрушує, паралельне осі X1 і лежаче в площині, парале-
льної X10Z1; за позитивне прийнято напрямок, що збігається з напрям-
ком осі X1, якщо NY збігається по напрямку з віссю Y1;
MX – момент, що діє на перетин, ортогональний осі X1; позитивний знак
відповідає розтяганню нижнього волокна ( відносно осі Z1 );
MY – момент, що діє на перетин, ортогональний осі Y1; позитивний знак
відповідає розтяганню нижнього волокна (відносно осі Z1 );
MXY – крутний момент; позитивний знак відповідає кривизні діагоналі 1-4,
спрямованою опуклістю долілиць ( відносно осі Z1 );
QX – сила, що перерізує, у перетині, ортогональному осі X1; позитивний
знак відповідає збігу напрямку сили з напрямком осі Z1 на тій частині
елемента, у якій відсутній вузол 1;
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
QY – сила, що перерізує, у перетині, ортогональному осі Y1; позитивний
знак відповідає збігу напрямку сили з напрямком осі Z1 на тій частині
елемента, у якій відсутній вузол 1.
По результатах розрахунку виконуємо підбір арматури.
Підбор поздовжньої арматури здійснений виходячи з умов міцності й тріщино-
стійкості по напрямках X і Y на один погонний метр.
Результати підбора поздовжньої арматури:
AS1 – площа нижніх арматур по напрямку X (см2/м);
AS2 – площа верхніх арматур по напрямку X (см2/м);
AS3 – площа нижніх арматур по напрямку Y (см2/м);
AS4 – площа верхніх арматур по напрямку Y (см2/м).
Підбор поперечної арматури здійснюється виходячи з величини перерізуючої
сили по напрямках X і Y на один погонний метр. Результати підбора поперечної ар-
матури - площа арматури по напрямках X і Y.
Для підібраної арматури за умовами тріщиностійкості визначається ширина
тривалого й короткочасного розкриття тріщин. Ширина розкриття тріщин визнача-
ється по напрямках X і Y, і в таблицю заноситься більше значення.
Рисунок 3.5 – Схема розташування арматури в плиті перекриття
Результати підбору арматури див. додаток А.
3.2.4. Конструювання монолітної ділянки ДМ-3
Конструювання ділянки проводиться на основі додатка А.
По результатам розрахунків арматура потрібна в стисненій і розтягнутій зоні.
Робочу арматуру ділянки встановлюємо по цифровим осям A-400C Ø 16,
A-240C Ø 10.
Поперечну арматуру встановлюємо по буквеним осям A-400C Ø 14,
A-240C Ø 6.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3.3. Розрахунок монолітної ділянки ДМ-4
3.3.1. Вихідні дані
а) Довжина ділянки – 14,7 м. Ширина ділянки складає:
одна сторона – 3,51 м, а інша – 1,385 м.
б) тип плити перекриття – монолітна залізобетонна;
в) клас бетону – С-25;
г) розрахункові характеристики бетону згідно [38]:
������ = 14,5 МПа;
�������� = 1,05 МПа;
�� 3
���� = 30 ∗ 10 МПа;
д) клас арматури – A-240C, A-400C:
розрахункові характеристики арматури [38]:
A-400C:
������ = 365 МПа;
�� = 2,0 ∗ 105 МПа;
A-240C:
������ = 225 МПа;
�� = 2,0 ∗ 105 МПа.
3.3.2. Визначення розрахункових навантажень та зусиль
Збір навантажень виконано згідно до таблиці 3.2.
3.3.3. Конструювання монолітної ділянки ДМ-4
Конструювання ділянки проводиться на основі додатка Б.
По результатам розрахунків арматура потрібна в стисненій і розтягнутій зоні.
Робочу арматуру ділянки встановлюємо по цифровим осям A-400C Ø 16,
A-240C Ø 10.
Поперечну арматуру встановлюємо по буквеним осям A-400C Ø 14,
A-240C Ø 6.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розділ 4
Основи та фундаменти
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майдан-
чика
Одна з основних задач в проектуванні фундаментів – вибір найближчого до
денної поверхні пласту ґрунту, який можна використати в якості несучого шару. З
метою уточнення найменування ґрунтів основи для всіх шарів знаходять похідні ха-
рактеристики для кожного шару окремо.
В даному проекті необхідно виконати оцінку піщаних ґрунтів, що є основою
будівельного майданчику. Ситуаційний план розміщення свердловин зображено на
рисунку 4.1.
Рисунок 4.1 – Ситуаційний план розміщення свердловин
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 4.2 – Інженерно-геологічний розріз будівельного майданчика
Вихідні дані по кожному шару ґрунту зведено в таблиці 4.1.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 4.1 – Інженерно-геологічні дані будівельного майданчику
Густина Вологість на Вологість на
Номер Густина Пирродна
часточок границі границі
шару ґрунту ρ , вологість
ґрунту ρ s , текучості, пластичності,
ґрунту 3
т/м ґрунту, W
3
т/м WL Wρ
1 Насипний грунт
2 Родючий грунт
4 2,65 1,75 0,09 − −
5 2,66 1,9 0,12 0,24 0,22
6 2,74 1,81 0,11 − −
Насипний і родючий грунт не використовуються в якості несучих шарів, тому
розглядаємо шари ґрунту починаючи з другого.
Таблиця 4.2 – Розрахункові характеристики ґрунтів
Питома
вага
Насипний
1 0,5 16,5 - - - - - - - - - -
грунт
Родючий
2 1,6 14,4 - - - - - - - - - -
грунт
Пісок
4 кварцовий 1,7 16,1 24,4 0,09 - - 0,65 0,33 2 32 28 250
дрібний
Супісок
5 2,9 17,4 24,5 0,12 <1 0,16 0,58 0,5 8 27 8 250
твердий
Пісок
6 кварцовий 18,3 16,7 25,2 0,11 - - 0,67 0,41 3 34 28 300
дрібний
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Номер шару
Повне найменування ґрунту
Глибина залягання підошви
ґрунту, γ
часток ґрунту, γs
Природна вологість, W
Показник текучості, IL
Число пластичності, IP
Коефіцієнт пористості, е
Ступінь вологості, Sr , кПа
Питоме зчеплення, Cn , кПа
Кут внутрішнього тертя, φn
Модуль деформації Е , МПа
Розрахунковий опір R0 , кПа
Примітка
4.2 Визначення навантажень на пальовий фундамент
Необхідно визначити навантаження на стрічковий фундамент під внутрішню
стіну цегляного 16-поверхового житлового будинку . Збір навантажень виконуємо з
коефіцієнтами надійності по навантаженню ���� > ��, що необхідно в розрахунках за
несучою здатністю .
Тимчасові навантаження на 1 м2 перекриттів і покриття згідно [ ] враховуються
в різному об’ємі в залежності від виду розрахунку .
В розрахунках за несучою здатністю для корисних навантажень ПН1 і ПН2
враховується вірогідність одночасної дії цих навантажень. Для цього вводиться кое-
фіцієнт ψn1, що визначається за формулою:
1,8
����1 = 0,4 + , (4.1)
√�� ∗ ��
де А – середня площа жилих приміщень в будівлі, А=16 м2;
n – кількість перекриттів вище обрізу фундамента, n=17;
1,8
����1 = 0,4 + = 0,509.
√16 ∗ 17
Для визначення ваги цегляної стіни необхідно обчислити вагу окремих ділянок
кладки КЛ1та КЛ2 внутрішньої стіни.
Повне навантаження NII на 1м фундаменту внутрішньої стіни збирається з ван-
тажної площі 2,245*2=4,49 м2 .
Збір навантажень виконуємо в табличній формі (таблиця 4.3) .
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 4.3 – Визначення навантаження на 1 м.п. фундаменту
Нормативне Коефіцієнт на- Розрахункове нава-
Навантаження навантаження дійності за нтаження,
кН/м2 навантаженням кН/м2
ϒf
1 2 3 4
1.Постійне навантаження:
1)перекриття першого
поверху Д1:
а)плитка керамічна на
розчині 15 мм
0,015*18 0,27 1,1 0,297
б)стяжка із цементно-
піщаного розчину 20 мм
0,02*18 0,36 1,2 0,432
в)ніздрюватий бетон
130 мм : 0,13*6 0,78 1,2 0,936
г) з/б плита-220 мм 3,01 1,1 3,311
Всього: 4,42 4,976
2)Міжповерхове перек-
риття Д2:
а)лінолеум на теплоізоля-
ційній основі
5 мм: 0,005*18 0,09 1,1 0,099
б)стяжка з цементно-
піщаного розчину 30мм
0,03*18 0,54 1,2 0,648
в)ніздрюватий бетон
45 мм : 0,045*6 0,27 1,2 0,324
г)з/б плита-220 мм 3,01 1,1 3,311
Всього: 3,91 4,382
3)Перекриття технічного
поверху Д3:
а)керамзит 100 мм:
0,1*10 1 1,2 1,2
б)з/б плита-220 мм 3,01 1,1 3,311
Всього: 4,01 4,511
4)Покриття Д4:
а)унифлекс ЭКП 4,5
3,8 мм: 0,0038*0,7 0,0027 1,2 0,0032
б)унифлекс ЭКП 3,0
3,8 мм: 0,0038*0,7 0,0027 1,2 0,0032
в)стяжка з цементно-
піщаного розчину 30 мм
0,03*18 0,54 1,2 0,648
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1 2 3 4
г) керамзитобетон 250 мм
0,25*10 2,5 1,2 3,0
д)з/б плита – 220 мм 3,01 1,1 3,311
Всього: 6,055 6,965
5)Вага цегляної стіни:
КЛ1- 0,4*3,0*24 28,8 1,1 31,68
КЛ2- 0,51*47,9*19 464,1 1,1 510,56
2.Тимчасове навантаження:
1)корисне навантаження на
горищне перекриття ПН1 0,7 1,2 0,84
2)на міжповерхові
перекриття ПН2 1,5 1,3 1,95
3)снігове навантаження 1,36 1,2 1,632
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
+48,200
Д4
+45,850
Д3
+40,200 1000
Д2
+37,400
Д2
1
КЛ2
+9,400
Д2 2
+6,600
Д2
2
+3,300
Д2
+0,000
Д1
КЛ1
-3,600
И
Рисунок 4.3 – Поперечний розріз стіни
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
5000
2400 2245 2245
Визначаємо сумарне навантаження NII для розрахунків по першому гранично-
му стану:
������ = [Д1 + 15 ∗ Д2 + Д3 + Д4 + СН1 + ����1 ∗ (ПН1 + 16 ∗ ПН2)] ∗ 4,49
16 ∗ МП1 ∗ 4,49
+ + КЛ1 + КЛ2, (4.2)
3
де СН1 – нормативне снігове навантаження, СН1=1,36*1,2=1,632 кПа;
ПН1 – корисне навантаження на горищне перекриття, ПН1=0,7*1,2=0,84 кПа;
ПН2 – корисне навантаження на міжповерхове перекриття, ПН2=1,5*1,3=1,95 кПа;
МП1 – вага міжквартирних перегородок, МП1=1,3*1,1=1,43кН/м;
������ = [4,976 + 15 ∗ 4,382 + 4,511 + 6,965 + 1,632 + 0,509 ∗ (0,84 + 16 ∗ 1,95)]
16 ∗ 1,43 ∗ 4,49
∗ 4,49 + + 31,68 + 510,56 = 1026 кН/м.
3
4.3 Розрахунок палевого фундаменту під внутрішню стіну
4.3.1 Вихідні дані
Необхідно запроектувати палевий фундамент під внутрішню стіну товщиною
51 см із буронабивних паль з навантаженнями на обрізі фундаменту
������ = 1026 кН/м.
Матеріали для виготовлення:
бетон класу С-20
- призмова міцність ���� = 11,5 МПа;
- осьове розтягування ����,�� = 0,9 МПа;
- модуль пружності �� = 24,5 ∗ 103 МПа;
характеристики арматури:
− А-240С (конструктивна):
− ���� = 225 МПа – розрахунковий опір арматури за першою групою
граничних станів при розрахунку похилих перерізів на дію згинаю-
чого моменту;
− ������ = 175 МПа – розрахунковий опір арматури за першою групою
граничних станів при розрахунку похилих перерізів на дію попере-
чної сили;
− �� = 2,1 ∗ 105 МПа – модуль пружності;
− А-400С (робоча):
− ���� = 365 МПа;
− ���� = 365 МПа – розрахунковий опір арматури за першою групою
граничних станів при стисненні;
− �� = 2,0 ∗ 105 МПа.
Всі характеристики матеріалів взяті згідно [ ].
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.3.2 Визначення глибини закладання підошви розтверка
Глибина закладання підошви розтверка за кліматичними умовами:
��р = ������ ∗ ��ℎ + 0,2, (4.3)
де ��ℎ – коефіцієнт, який враховує вплив теплового режиму споруди на промерзання
ґрунту біля фундаментів зовнішніх стін і приймається за таблицею 1 [ ];
������ – нормативна глибина промерзання ґрунту:, яка визначається по карті норма-
тивного промерзання ґрунту, ������ = 0,8 м;
��р = 0,8 ∗ 0,6 + 0,2 = 0,68 м.
За геологічними умовами глибину закладання підошви розтверка не визначає-
мо, оскільки рослинний шар ґрунту попередньо зрізають при плануванні майданчика.
З конструктивних міркувань глибина закладання підошви розтверка становить :
- відмітка підлоги підвалу -3,600 м
- відмітка верхнього обрізу розтверку становить -0,100 м.
- товщина розтверка становить 0,900 м.
d3 min= -3,600-0,100-0,900= -4,600 м.
Отже, остаточно приймаємо глибину закладання підошви ростверка рівною
-4,600 м.
4.3.3 Визначення несучої здатності палі
Знаходимо довжину палі, аналізуючи ґрунтові умови будівельного майданчика
і фізико – механічні властивості ґрунтів.
Оскільки супіски тверді просадочні володіють невеликим опором, то їх треба
прорізати, заглибивши палю у пісок на глибину не менше 0,5 м, тоді мінімальна дов-
жина палі повинна бути:
��п = 0,35 + 1,2 + 2,9 + 1,9 = 6,25 м.
Приймаємо буронабивну палю БНП-1 (довжиною 6000 мм, діаметром 500мм).
Складаємо розрахункову схему палі.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 4.4 – Розрахункова схема палі
Несучу здатність палі визначаємо за формулою:
���� = ���� ∗ (������ ∗ �� ∗ �� + �� ∗ ∑ ������ ∗ ���� ∗ ℎ��), (4.4)
де ������, ������ – коефіцієнти, які залежать від способу заглиблення палі в грунт, згідно
таблиці 17 [ ] приймаємо рівними буронабивних паль:
������ = 1; ������=0,8
���� – коефіцієнт роботи палі в ґрунті, який приймаємо рівним 1;
�� – площа поперечного перерізу нижнього кінця палі:
�� = 3,14 ∗ 0,25 ∗ 0,25 = 0,1963 м2;
�� – зовнішній периметр поперечного перерізу палі:
�� = 2 ∗ 3,14 ∗ 0,25 = 1,57 м.
Глибина занурення палі від рівня природного рельєфу – 10,6 м.
���� – розрахунковий опір ґрунту на бічній поверхні палі, визначаємо за [2].
Для першого шару: пісок кварцевий дрібний, H1 = 5,2 м
H=5 м f = 40 кПа;
H=6 м f = 42 кПа;
H=5.2 м ���� = 40,4 кПа;
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Для другого шару: супісок твердий, H2 = 6,8 м, при ІL<0:
H=6 м f = 58 кПа;
H=8 м f = 62 кПа;
H=6,8 м ���� = 59,6 кПа;
Для третього шару: супісок твердий, H3 = 8,25 м, при ІL<0:
H=8 м f = 62 кПа;
H=10 м f = 65 кПа;
H=8,25 м ���� = 62,375 кПа;
Для четвертого шару: пісок кварцевий дрібний, H4 = 9,65 м:
H=8 м f = 44 кПа;
H=10 м f = 46 кПа;
H=9,65м ���� = 45,65 кПа;
Визначаємо розрахунковий опір грунту під нижнім кінцем палі:
H=10,6 м
H=10 м R = 900 кПа;
H=15 м R = 1000 кПа;
H=10,6 м �� = 912 кПа;
Визначаємо несучу здатність палі:
���� = 1 ∗ (1 ∗ 912 ∗ 0,1963
+ 1,57(0,8 ∗ 40,4 ∗ 1,2 + 0,8 + 59,6 ∗ 2,0 + 0,8 + 62,375 ∗ 0,9 + 0,8
∗ 45,65 ∗ 1,9)) = 569 кН.
4.3.4 Розрахунок кількості паль у фундаменті і
конструювання ростверку
Розраховуємо пальовий фундамент за першим граничним станом, тому визна-
чаємо навантаження для розрахунку за першим граничним станом:
���� = ������ ∗ ���� , (4.5)
де ���� – коефіцієнт надійності по навантаженню, який приймаємо рівним 1,2;
���� = 1026 ∗ 1,2 = 1231.2 кН.
Визначаємо кількість паль у фундаменті:
����
�� = ���� ∗ ���� ∗ , (4.6)
����
де ���� – коефіцієнт, що враховує позацентрово прикладені навантаження, який прий-
маємо рівним 1;
���� – коефіцієнт надійності, що дорівнює 1.4, якщо несуча здатність палі визнача-
ється розрахунком;
1231,2 ∗ 1 ∗ 1,4
�� = = 3,1 шт/м. п.
569
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Приймаємо 4 палі на м.п. Розташовуємо палі на min відстані 3d = 3*0,5 = 1,5 м
одна від одної. Приймаємо звіси розтверка 0,1 м.
Визначаємо вагу ростверку та грунту на його обрізах:
��І,р = ��р ∗ ��р ∗ ���� ∗ ��0, (4.7)
де ��р – площа підошви ростверка;
��р – глибина закладання ростверка;
���� = 1.1 – коефіцієнт надійності по навантаженню;
��0 = 20 кН/м3 – середня питома вага матеріала фундамента та ґрунту;
��І,р = 783 ∗ 4,6 ∗ 1,1 ∗ 20 = 79240 кН.
Знаходимо сумарне розрахункове навантаження:
∑ ���� = ���� + ��І,р, (4.8)
∑ ���� = 1231,2 + 79240 = 80471,2 кН.
Визначаємо середнє навантаження на 1 палю за формулою:
����
��ср = , (4.9)
��
1231,2 ���� 569
��ср = = 307,8 кН < = = 406,4 кН.
4 ���� 1,4
Умова виконується, отже кількість паль достатня.
4.3.5 Розрахунок деформацій основи фундаменту
Осадка фундамента визначається методом пошарового сумування. Для цього
спочатку складається ескіз фундамента з типовим геологічним розрізом (лист 6 гра-
фічної частини ). По вісі фундамента зліва будують епюру природного тиску грунту,
починаючи від планувальної відмітки.
Напруження від власної ваги ґрунту в характерних точках визначаємо за фор-
мулою:
��
������ = ∑ ���� ∗ ℎ�� , (4.10)
і=1
де ���� – питома вага ґрунту i-того шару, кН/м3;
ℎ�� – товщина i-того шару ґрунту, м.
������1 = ��1 ∗ ℎ1 = 16,5 ∗ 0,5 = 8,25 кПа;
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
������2 = ������1 + ��2 ∗ ℎ2 = 8,25 + 14,4 ∗ 1,6 = 31,29 кПа;
������3 = ������2 + ��3 ∗ ℎ3 = 31,29 + 15,4 ∗ 0,4 = 37,45 кПа;
������4 = ������3 + ��4 ∗ ℎ4 = 37,45 + 16,1 ∗ 1,7 = 64,82 кПа;
������5 = ������4 + ��5 ∗ ℎ5 = 64,82 + 17,4 ∗ 2,9 = 113,54 кПа;
������6 = ������5 + ��6 ∗ ℎ6 = 113,54 + 16,7 ∗ 18,3 = 419,15 кПа;
на глибині занурення паль:
������0 = ������5 + ��6 ∗ ℎ6 = 113,54 + 16,7 ∗ 1,9 = 145,24 кПа.
на рівні підземних вод:
������в = ������5 + ��6 ∗ ℎ6 = 113,54 + 16,7 ∗ 16,2 = 384,08 кПа.
4.3.6 Визначення осідання елементарних шарів основ
Для визначення напружень додаткового тиску по глибині стисливу товщу ді-
лимо горизонтальні шари (лист 6 графічної частини ). Товщина шару:
∗ ��
�� = = (0,8 ∗ 2,92)/2 = 1,17 м.
2
По вісі фундамента зправа будують епюру додаткового тиску. Додатковий тиск
на рівні нижнього кінця палі дорівнює:
��0 = ��сер − ������0, (4.11)
Середній тиск на рівні нижнього кінця палі дорівнює:
∑ ��
��ср = , (4.12)
��ум
де ��ум – площа підошви розтверка умовного фундамента.
Площу умовного фундамента визначаємо за формулою:
��ум = ��ум ∗ 1, (4.13)
де ��ум визначаємо із виразу:
��ум = 3�� + �� + 2��, (4.14)
Величина С отримується по формулі:
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
��ср
�� = �� ∗ ���� , (4.15)
4
де l – довжина палі, l=6 м;
��ср – кут внутрішнього тертя, який визначаємо за формулою:
��4 ∗ ℎ4 + ��6 ∗ ℎ6
��ср = , (4.16)
∑ ℎ
32 ∗ 1.3 + 34 ∗ 1.9
��ср = = 17,7°;
6
17,7
�� = 6 ∗ ���� = 0,46 м;
4
��ум = 3 ∗ 0,5 + 0,5 + 2 ∗ 0,46 = 2,92 м;
��ум = 2,92 ∗ 1 = 2,92 м2.
Рисунок 4.6 - Схема визначення умовної ширини фундаменту
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Сумарні навантаження:
∑ �� = ���� + ��ум.ф. = ���� + ��ростверку + ��паль + ��грунту, (4.17)
��ростверку = ��р ∗ ��р = 25 ∗ (0,9 ∗ 2,2 ∗ 2,2) = 108,9 кН;
��паль = �� ∗ ��п ∗ ��п = 4 ∗ 25 ∗ 2,75 = 275 кН;
��ум.ф. = ��ум.ф. ∗ (ℎ1 + ℎ2) = 2,92 ∗ 10,6 = 30,95 м3;
��гр = ��ум.ф. − ��р − ��п = 30,95 − 4,356 − 2,75 = 23,84 м3;
��грунту = ��гр ∗ ��гр = 20 ∗ 23,84 = 476,9 кН;
∑ �� = 1231,2 + 108,9 + 275 + 476,9 = 2092 кН;
2092
��ср = = 716,4 кПа;
2,92
��0 = 716,4 − 145,24 = 517,1 кПа.
Після визначення Р0 розрахунок ведемо в табличній формі.
Додаткові напруження по глибині визначаємо за формулою:
������ = �� ∗ ��0, (4.18)
де �� – коефіцієнт, що визначається за [ ] в залежності від відносного заглиблення
розглядаємої площі горизонтального перерізу ξ = 2·z/bум.ф.
Осадка кожного шару грунту обчислюється за формулою:
�������� ∗ ℎ�� ∗ ��
���� = , (4.19)
����
де β = 0.8.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 4.4 – Визначення додаткового напруження на підошві і покрівлі
елементарних шарів
0 0 0 1,000 145,24 517,1
454,00 1,518
1 1,17 0,8 0,756 168,8 390,93
296,30 0,990
2 2,34 1,6 0,39 184,35 201,67
156,16 117 0,522
3 3,5 2,4 0,214 203,72 110,66
88,94 0,297
4 4,67 3,2 0,13 223,26 67,22
56,11 0,188
5 5,84 4,0 0,087 242,79 44,99
∑ ���� = 3,515 см;
0,2 ∗ ������ = 48,558 кПа > ������ = 44,99 кПа.
Порівнюємо отримане значення осідання з середнім значенням гранично допу-
стимого осідання основ для житлового будинку згідно [ ]:
�� = 3,615 см < ���� = 10 см.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Номер точки
Глибина даної точки від підошви
фундаменту z , м
Відносна глибина ξ =2*z /b , м
Коефіцієнт α
Напруження від власної ваги ґрунту
σzg , кПА
Додаткове навантаження σzp , кПа
Середнє σzp ср
28000 Модуль деформації ґрунту E , кПа
Товщина шару hi , см
Осадка шару Si, см
Рисунок 4.7 – Побудова умовного фундаменту
4.3.7 Армування ростверку
Розраховуємо арматуру ростверка:
�� ∗ ��2
��пр = , (4.20)
24
�� ∗ ��2
��оп = , (4.21)
12
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1026 ∗ 12
��пр = = 42,75 кПа;
24
1026 ∗ 12
��оп = = 85,5 кПа.
12
Визначаємо необхідну площу арматури А-400С:
��пр
��пр = , (4.22)
0,9 ∗ ���� ∗ ℎ0
��оп
��оп = , (4.23)
0,9 ∗ ���� ∗ ℎ0
4275000
��пр = = 1,53 см2;
0,9 ∗ 365 ∗ (100) ∗ 85
8550000
�� 2
оп = = 3,06 см .
0,9 ∗ 365 ∗ (100) ∗ 85
Приймаємо на 1 м ширини арматуру в прогоні 2Ø10 А-400С А =1,57 см2
s з кро-
ком 200 мм, та на опорі 2Ø14 А-400С Аs=3,08 см2 з кроком 200 мм.
Приймаємо поперечну арматуру Ø10 А-240С А =0,785 см2
s з кроком 200 мм.
4.3.8 Армування палі
Знаходимо необхідну площу повздовжньої арматури за формулою:
�� − ������ ∗ ������
���� = , (4.24)
������
де �� – навантаження на одну палю;
������ – опір бетону на стиснення;
������ – опір арматури на стиснення;
������– площа поперечного перерізу палі;
307800 − 0,9 ∗ 1963
���� = = 8,38 см2.
365 ∗ (100)
Приймаємо 6ø14 А-400С Аs=9,23см2.
Поперечну арматуру приймаємо ø10 А-240С.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4.3.9 Розрахунок палі на дію транспортних навантажень
Власна вага палі складає Р=30,411 кН.
�� 30,411
��0 = = = 3,04 кН/м.
�� 10
При дії транспортних навантажень розрахункова схема палі має наступний ви-
гляд:
3,04 êÍ /ì
2100 5800 2100
10000
Рисунок 4.8 – Розрахункова схема палі при дії транспортних навантажень
Максимальний момент від дії транспортних навантажень:
�� ∗ ��2
0
�� = , (4.25)
8
3,04 ∗ 5,82
�� = = 12,83 кНм.
8
ℎ01 = 350 − 30 = 320 мм.
Знаходимо необхідну площу повздовжньої арматури.
1283000
��0 = = 0,004 → �� = 0,995, �� = 0,004.
8,5 ∗ (100) ∗ 35 ∗ 322
1283000
���� = = 1,1 см2.
365 ∗ (100) ∗ 0,995 ∗ 32
Отже, прийнята арматура А-400С Ø25 в змозі сприйняти транспортні наванта-
ження (As=9,82 см2 > 1,11 см2).
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
5 Технологія та організація
будівельного виробництва
5.1 Технологічна карта на зведення надземної частини
5.1.1 Вихідні дані
Монтаж збірних конструкцій складається із слідуючих процесів: підготовка
конструкцій до підйому; строповка, підйом і установка; тимчасове закріплення; виві-
ряння та остаточне закріплення.
− Технологічна карта повинна складатися із таких матеріалів:
− технологічна схема монтажу конструкцій, в якій приведений план та роз-
різ будівлі з розбивкою на монтажні ділянки, місця стоянок та радіуси дії
монтажних кранів;
− технологічна послідовність монтажу конструкцій; креслення монтажних
пристосувань;
− сітковий графік робіт;
− специфікація основних конструкцій;
− основні вказівки по виконанню робіт та техніці безпеки;
− техніко-економічні показники.
5.1.2 Відомість підрахунків об’ємів робіт
Об'єми робіт по заливці швів бетоном між плитами визначаємо в метрах по фо-
рмулі:
�� ∗ ��
��шва = (5.1)
2
де �� – периметр одної плити, м;
�� –кількість плит, шт.
Для визначення об’єму робіт по електрозварюванні приймаємо на один еле-
мент:
− плита перекриття LШВА=0,6м;
Таблиця 5.1 – Відомість об’ємів робіт
№ Одиниці
Найменування Кількість
п/п виміру
1 2 3 4
1-2 поверхи
Кам’яна кладка:
зовнішніх стін 3 170
1 м
внутрішніх стін 316
перегородок 2
м 128
2 Монтаж сходових маршів шт. 4
3 Монтаж перемичок шт. 176
4 Монтаж плит перекриття шт. 118
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 5.1
1 2 3 4
3-15 поверхи
Кам’яна кладка:
зовнішніх стін 3 1105
5 м
внутрішніх стін 2054
перегородок 2
м 1516
6 Монтаж сходових маршів шт. 26
7 Монтаж перемичок шт. 946
8 Монтаж плит перекриття шт. 769
Технічний поверх
Кам’яна кладка:
зовнішніх стін 3 85
9 м
внутрішніх стін 158
перегородок 2
м 64
10 Монтаж сходових маршів шт. 2
11 Монтаж перемичок шт. 77
12 Монтаж плит перекриття шт. 48
5.1.3 Відомість об’ємів робіт по допоміжних процесах
Таблиця 5.2 – Об’єми робіт по допоміжних процесах
Об'єм робіт, м Рекоменда- Спосіб
№п. Найменування робіт Місце роботи На один Всього ційні Зварю- Укла-
п. елем. по матеріали вання дання
1 2 3 4 пове5рхах 6 7 8
Електрозварювання плити Ел.
1 0,6 м х202=121,2
стиків перекриття зв.
Всього 121,2
Розчи Вруч-
2 Заливання швів (Р хn )/2
нцем ну
П1 - 7,2х1,5 8,7 х228=1984
П2 - 4,2х1,2 5,4 х62=335
П3 - 4,8х1,2 6 х446=2676
П4 - 2,4х1,5 3,9 х25=97,5
П5 - 1,8х0,8 2,6 х118=291,2
П6 - 1,3х1,3 2,6 х16=41,6
Всього 5425,3
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
5.1.4 Вибір монтажних кранів
Вибір кранів відбувається по технічним та економічним параметрам. До техні-
чних параметрів належать: вантажопід’ємність Qк, найбільший виліт крюка Lк, а та-
кож довжина стріли Lс. Вибір кранів починають з уточнення елементів, що будуть
змонтовані, монтажних і вантажозахватних пристроїв, габаритів і проектного поло-
ження конструкцій в будівлі.
Підбираються найбільші технічні параметри монтажних кранів. Потрібна ван-
тажопідємність крана складається з маси елемента який монтуємо, маси монтажних
пристосувань та маси вантажозахватних пристроїв.
Необхідна вантажопідємність крана:
��к = ��е + ��пр + ��г, (5.2)
Де ��е – маса елемента що монтується;
��пр –маса монтажного пристосування;
��г – маса вантажозахватного пристрою.
Необхідна висота підйому крана:
��к = ℎ0 + ℎз + ℎе + ℎст, (5.3)
де ℎ0 – перевищення монтажного горизонту над рівнем стоянки крану, м;
ℎз – запас по висоті для безпеки монтажу не менш 1м;
ℎе – висота монтує мого елементу, м;
ℎст – висота строповки, м;
Необхідний виліт стріли та довжину стріли визначаємо графічним або аналіти-
чним методом.
Необхідний виліт стріли:
�� = �� + �� + ��, (5.4)
де �� – ширина будинку, м;
�� – мінімальна відстань, від найбільш виступаючої частини стіни до центру підк-
ранової колії (по умовам техніки безпеки приймається не менше 1м.);
�� – відстань від середини підкранової колії до вісі крану, м.
Всі данні заносяться до таблиці 5.4.
Технічний вибір кранів
Необхідну вантажопідємність крана визначаємо для найбільш характерного
конструктивного елементу кожної групи за формулою (5.1):
а) пакет цегли в футлярному захваті:
��к1 = 1,6 + 0,14 = 1,74 т;
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
б) бункер-роздатник з розчином:
��к2 = 3,5 + 0,3 = 3,8 т;
в) панель покриття ПК 72.15-8 АII:
��к3 = 3,35 + 0,14 = 3,49 т;
г) сходовий марш:
��к4 = 2,16 + 0,01 = 2,17 т;
Необхідну висоту підйому крана визначаємо для конструкції, проектне поло-
ження якої найвище (плита покриття – +52,000 м) за формулою (5.2):
��к = 52,00 + 1 + 0,22 + 4 = 57,22 м.
Необхідний виліт стріли:
0,51
�� = 25 + + 5 + 4 = 35 м.
2
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
t d l
L
Рисунок 5.1- Визначення вильоту стріли та висоти підйому гака крану
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
he
hо hз hст
Hк
Таблиця 5.3 – Монтажні пристосування
Характеристика
№ Найменування Вантажо- Висота Область
Ескіз Маса,
п/п пристосувань під'єм- стропу- застосування
т
ність, т вання, м
Строп Плити
1 3,5 0,14 4
чотирьохвітковий перекриття
2 Клещорвий захват 2,7 Пакет цегли
Бункер
3 3,5 0,3 3,2 Розчин
роздаточний
Уніфікований
4 1,3 0,01 3,5 Сходові марші
захват
Таблиця 5.4 – Технічний вибір кранів
Будівельні конструкції
№ Розрахункові Од.
п/п параметри вим. Плити перекриття
Необхідні розрахункові показники
1 Висота підйому гака м 57,22
2 Виліт стріли м 35
3 Довжина стріли м 35
Монтажна вага
4 т 3,9
конструкцій
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 5.4
Прийняті крани
№ Прийняті параметри Од.
Плити перекриття і покриття
п/п кранів вим.
КБ-408 КБ-503
Висота max 70,2 67,5
1 підйому min м 54 53
гака роб. 57,22 57,22
max 35 35
2 Виліт стріли min м 4,5 7,5
роб. 35 35
max 10 10
Вантажопід’єм-
3 min т 3,5 7,5
ність
роб. 3,9 3,9
4 Довжина стріли м 35 35
Економічний вибір кранів
Розрахунок ведемо для основних монтажних елементів в табличній формі.
��зм
С = [(С0 + Ср) ∗ + 8,2 ∗ С�� ∗ ��зм], (5.6)
��р
де С0 – одноразові витрати ;
8,2 – кількість машино – годин в зміну;
Ср – річні витрати;
Сn – поточні експлуатаційні витрати;
tзм – кількість змін роботи;
tр – число змін роботи крану за рік 3495/8,2=426 зм.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 5.5 – Економічний вибір кранів
Елементи, що монтуються
№ Один.
Найменування показників
п/п виміру Плити покриття і перекриття
КБ-408 КБ-503
1 Одно часові витрати, Со Грн. 16,5 17,62
2 Річні витрати, Ср Грн. 17,54 17,69
Поточні експлуатаційні
3 Грн. 8,9 9,5
витрати на м/год роботи, Сп
Кількість змін роботи на
4 Зм. 337 337
монтажі каркасу, tзм
Річна (планова ) кількість змін
5 Зм. 426 426
роботи крану, tріч
6 Вартість крану Грн. 45000 53000
Тривалість роботи крану на
7 Рік 0,8 0,8
майданчику, Тріч
Собівартість експлуатації
8 Грн. 24621 26282
крану, С
9 Приведені витрати, П Грн. 28941 31370
Отже виходячи з табличних розрахунків остаточно приймаємо для монтажу
плит перекриття, покриття, та просторових елементів шахти ліфта кран баштовий
КБ-503.
5.1.5 Методи виконання основних видів робіт
Підземна частина. Монтаж конструкцій. Монтаж елементів підземної частини
житлового будинку виконується за допомогою пневмоколісного крану КС-
5363(довжина стріли 20 м і вантажопідйомність 16,2 т). Монтажні роботи по зовніш-
нім мережам виконуються автокраном КС-3575А.
Монтаж надземної частини: ведеться основними монтажними механізмоми –
баштовим краном КБ-503 (довжина стріли 35 м).
Цегляна кладка стін ведеться окремо бригадою мулярів в дві зміни на кожному
поверсі в два яруси (1.4 м. кожний перший ярус – з плит перекриття: другий ярус – з
інвентарних універсальних пакетних, самовстановлених риштувань. ППУ-4 ( 2.2 х 5.0
м.), які складаються з двох металевих просторових рам, дерев’яного настилу та ого-
рожі. Шарнірне кріплення настилу до рам дозволяє повертати їх з допомогою строп
на 90° по відношенню до настилу і тим самим підіймати його з висоти 1.0 м. до 1.94
м.
До об’ємів робіт по цегляній кладці стін, перегородок додаються монтажні ро-
боти по укладанню перемичок. Монтаж плит перекриття, покриття та сходових мар-
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
шів виконується в дві зміни тим же баштовим краном КБ-503. Плити перекриття мон-
туються після закінчення кладки стін поверху під ними, з наступним порядком мон-
тажу: від найвіддаленіших плит до стоянки крану. Монтаж сходових маршів викону-
ється паралельно з цегляною кладкою по мірі зведення стін даного поверху.
Строповка конструкцій ведеться тільки інвентарними стропами. Монтаж конс-
трукцій ведеться тільки після інструментальної перевірки відповідності проекту по-
ложення конструкції в плані і по висоті.
Поточність будівництва виконується індустріальними методами, які характери-
зуються комплексною механізацією поточно виконуємих будівельно-монтажних ро-
біт та широким приміненням збірних конструкцій та деталей, виготовлених з висо-
кою ступінню готовності.
В основі організації будівництва лежить поточний метод, який забезпечує без-
перебійність та ритмічність виробничого процесу. При організації будівництва пото-
чним методом технологічний процес зведення будинку виконується бригадами робо-
чих, які мають комплект машин; суворо по графіку з безперервним випуском готової
продукції. Фронт роботи ділиться на ділянки рівної трудомісткості, весь процес розч-
леняється на складові по більш простих процесах, виконуємих бригадою.
Бригадир з постійним складом робочих виконує свою роботу, послідовно пере-
міщуючись з однієї ділянки на слідуючу суворо по графіку. При широкому фронті
роботи виконується безперервне виконання робіт. Виконання робіт поточним мето-
дом приводить до скорочення нормативної тривалості будівництва.
Вказівки з техніки безпеки
1. Монтажники повинні бути навчені правилам монтажних робіт та атесто-
вані.
2. В кожній бригаді повинен бути навчений та атестований стропувальник.
3. Крановщик виконує вказівки лише стропувальника.
4. Монтажники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту
(монтажний пасок, каска) та відповідним спецодягом.
5. Монтажні паски повинні бути випробувані та мати бірку з датою остан-
нього випробування.
6. Всі монтажники повинні пройти медичний огляд з допуском роботи на
висоті.
При сильному вітрі (15 м/с) всі монтажні роботи повинні бути припинені.
5.1.6 Складання калькуляції трудових витрат та заробітної платні
Калькуляція є основним документом для визначення трудоємкості та заробітної
платні. На основі калькуляції в подальшому розраховуються кількості кранів, визна-
чення строків виконання робіт, визначення техніко-економічних показників.
Розрахунок калькуляції приведено в таблиці 5.6.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 5.6 – Калькуляція трудових затрат та заробітної плати
Обгрун- На одиницю виміру На весь об'єм
Найменування робіт та Одини- Склад бригади
№ тування Об'єм Норма Трудомістк.
посилання на пункти ця Розцінка Заробітна (каліфікація),
п/п по ЕНиР, робіт люд.год люд.год.
калькуляції виміру грн. плата грн. кількість
СНиП маш.год. маш.год.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
І ділянка
1-2 поверхи
Кам’яна кладка зовнішніх стін
4,05 688,5 375,7
з силікатної цегли 3
м 170 2,21
- - -
(510 мм)
КНУ Муляр
1 Кам’яна кладка перегородок з 2 115 147,2 79,36
РЕКНб 100 м 1,28 62 5,4,3 р.-20
cилікатної цегли (120 мм) - - -
Кам’яна кладка внутрішніх 3 3,9 1232,4 663,6
м 316 2,1
стін з силікатної цегли - - -
Монтажник
КНУ 401 240 16,04 9,6
2 Монтаж сходових маршів 100 шт. 0,04 5,4,3 р-6;
РЕКНб 78,1 51,6 3,12 2,06
машиніст 6 р-1
Монтажник
КНУ 13,3 7,5 23,41 13,20 5,4,3р-2;
3 Монтаж перемичок 100 шт. 1,76
РЕКНб 4,05 0,81 7,13 1,43 машиніст 6р-1;
бетонщик 4,3р-1
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 5.6
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Монтажник
КНУ Монтаж плит перекриття 165 98,4 39,60 23,62
4 100 шт. 0,24 5,4,3 р-7;
РЕКНб до 5 м² 16,1 13,3 3,86 3,19
машиніст 6 р-1;
Монтажник
КНУ Монтаж плит перекриття 229 139 215,26 130,66
5 100 шт. 0,94 5,4,3 р-7;
РЕКНб до 10 м² 19,8 35,3 18,61 33,18
машиніст 6 р-1;
КНУ Влаштування монолітних 3 879 494 325,23 182,78 Бетонщик
6 100 м 0,37
РЕКНб ділянок - - - - 4,3р-3
3-15 поверхи
Кам’яна кладка зовнішніх стін
4,05 2,21 4475,25 2442,05
з силікатної цегли м
3 1105
- - - -
(510 мм)
КНУ
Кам’яна кладка перегородок з 115 62 1743,4 939,92 Муляр
7 РЕКНб 2
100 м 15,16
силікатної цегли (120 мм) - - - - 5,4,3 р.-20
………..
Кам’яна кладка внутрішніх 3 3,9 2,1 8010,6 4313,4
м 2054
стін з силікатної цегли - - - -
Монтажник
КНУ 401 240 104,26 62,4
8 Монтаж сходових маршів 100 шт. 0,26 5,4,3 р-8;
РЕКНб 78,1 51,6 20,31 13,42
машиніст 6 р-1
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 5.6
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Монтажник 5,4,3р-
КНУ 13,3 7,5 125,82 70,95
9 Монтаж перемичок 100 шт. 9,46 8; машиніст 6р-1;
РЕКНб 4,05 0,81 38,31 7,66
бетонщик 4,3р-1
Монтажник
КНУ Монтаж плит перекриття 165 98,4 214,50 127,92
10 100 шт. 1,3 5,4,3 р-8; машиніст
РЕКНб до 5 м² 16,1 13,3 20,93 17,29
6 р-1;
Монтажник 5,4,3 р-
КНУ Монтаж плит перекриття 229 139 1463,31 888,21
11 100 шт. 6,39 8;
РЕКНб до 10 м² 19,8 35,3 126,52 225,57
машиніст 6 р-1;
КНУ Влаштування монолітних 3 879 494 4263,15 2395,90 Бетонщик
12 100 м 4,85
РЕКНб ділянок - - - - 4,3р-4
Техн. поверх
Кам’яна кладка зовнішніх стін
4,05 2,21 344,25 187,85
з силікатної цегли 3
м 85
- - - -
(510 мм)
КНУ Муляр
13 Кам’яна кладка перегородок з 115 62 73,6 39,68
РЕКНб 2
100 м 0,64 5,4,3 р.-20
керамічної цегли (120 мм) - - - -
Кам’яна кладка внутрішніх 3 3,9 2,1 616,2 331,8
м 158
стін з силікатної цегли - - - -
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 5.6
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Монтажник
КНУ 401 240 8,02 4,8
14 Монтаж сходових маршів 100 шт. 0,02 5,4,3 р-11;
РЕКНб 78,1 51,6 1,56 1,03
машиніст 6 р-1
Монтажник
КНУ 13,3 7,5 10,24 5,78 5,4,3р-11;
15 Монтаж перемичок 100 шт. 0,77
РЕКНб 4,05 0,81 3,12 0,62 машиніст 6р-1;
бетонщик 4,3р-1
КНУ Монтаж плит перекриття 165 98,4 16,50 9,84 Монтажник
16 100 шт. 0,1 5,4,3 р-11;
РЕКНб до 5 м² 16,1 13,3 1,61 1,33 машиніст 6 р-1;
229 139 87,02 52,82 Монтажник
КНУ Монтаж плит перекриття
17 100 шт. 0,38 5,4,3 р-11;
РЕКНб до 10 м² 19,8 35,3 7,52 13,41 машиніст 6 р-1
КНУ Влаштування монолітних 3 879 494 175,80 98,80 Бетонщик
18 100 м 0,2
РЕКНб ділянок - - - - 4,3р-3
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
5.1.7 Складання таблиці технологічних розрахунків
Таблиця технологічних розрахунків являється основним документом для визна-
чення прийнятої трудоємкості робіт. Таблиця технологічних розрахунків розробля-
ється згідно калькуляції трудових витрат та заробітної платні.
Для отримання нормативних величин трудоємкості переводимо дані трудоємко-
сті з таблиці 5.6 в люд-зм, та маш-зм. Прийнята трудоємкість у маш-зм буде дорівню-
вати тривалості робіт в змінах.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 5.7 – Таблиця технологічних розрахунків
Трудомісткість на весь об'єм Трива-
Найменування робіт та Одини- Прийнятий склад бригади Число
№ Об'єм Нормативна Прийнята лість
посилання на пункти ця змін в
п/п робіт люд.год люд.зм. люд.зм. Кіль- робот
калькуляції виміру Фах, розряд добу
маш.год. маш.зм. маш.зм. кість и,дн.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
І ділянка
1-2 поверхи
Кам’яна кладка стін з цегли
3 2068,0 252,2 240
1 м 486 Муляр 5,4,3 р-20 20 12 1
(п 1) - - -
Монтажник 5,4,3р-3
Монтаж сходових маршів,
294,31 36,8 36 машиніст 6 р-1;
2 перемичок, плит перекриття 100 шт. 2,98 9 2 2
32,72 4,1 4 електрозв. 5 р -2;
(п 2, 3, 4, 5)
бетонщик 4,3 р-2
Влаштування монолітних 325,23 40,7 40 Бетонщик
3 3
100 м 0,37 10 2 2
ділянок (п 6) - - - 4,3р-4
3-15 поверхи
Кам’яна кладка стін з цегли
3 14230,0 1778,8 1760
4 м 3159 Муляр 5,4,3 р-20 20 88 1
(п 7) - - -
Монтажник 5,4,3р-3
Монтаж сходових маршів,
1907,89 238,5 234 машиніст 6 р-1;
5 перемичок, плит перекриття 100 шт. 10,81 9 13 2
206,07 25,8 26 електрозв. 5 р -2;
(п 8, 9, 10, 11)
бетонщик 4,3 р-2
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 5.7
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Влаштування монолітних
3 4263,15 532,9 520 Бетонщик
6 ділянок, заливка швів між 100 м 4,85 20 13 2
- - - 4,3р-2
плитами (п 12)
Технічниий поверх
Кам’яна кладка стін з
3 1034,0 129,3 120
7 м 243 Муляр 5,4,3 р-20 20 6 1
силікатної цегли (п 13) - - -
Монтажник 5,4,3 р-
Монтаж сходових маршів,
121,78 15,2 14 3;
8 перемичок, плит перекриття 100 шт. 0,72 7 1 2
13,81 1,7 2 машиніст 6 р-1;
(п 14, 15, 16, 17)
електрозв. 5 р -2;
Влаштування монолітних бетонщик 4,3 р-2
175,8 22,0 20 Бетонщик
9 ділянок, заливка швів між 3
100 м 0,2 10 1 2
- - - 4,3р-4
плитами (п 23, 24)
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
5.1.8 Техніко-економічні показники
Таблиця 5.8 – Техніко-економічні показники
№ Одиниця
Найменування Кількість
п/п виміру
1 Загальні витрати машинного часу маш.-зм. 749
3 Загальні витрати людино–змін:
монтажників люд.-зм. 872
мулярів люд.-зм. 2120
4 Тривалість монтажу дн. 210
цегляної кладки дн. 178
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
5.2 Календарне планування
5.2.1 Нормативна тривалість будівництва
Згідно [ ] визначені такі норми тривалості будівництва:
загальна тривалість будівництва -17 місяців, або 360 робочих днів;
підготовчий період - 1 місяць, або 22 робочих дні; 26
підземна частина – 2 місяці, або 44 робочих дні; 36
надземна частина – 10 місяців, або 220 робочих днів; 229
опорядження – 4 місяці, або 88 робочих днів.
5.2.2 Методи виконання основних робіт по комплексам
Зведення будівель і споруд розпочинається після закінчення на ділянці, відведе-
ній під будівництво, підготовчих робіт.
а) Роботи підготовчого періоду виконуються безпосередньо на майданчику майбут-
нього будівництва :
- створення замовником опорної геодезичної мережі,
- освоєння будівельного майданчику,
- інженерна підготовка,
- влаштування тимчасових будинків і споруд,
- влаштування засобів зв'язку, а також поза межами майданчику:
- зведення магістральних ліній,
- каналізаційних колекторів з очисними спорудами, тощо.
б) Підземні роботи:
В склад робіт підземного циклу включаємо роботи в такій послідовності :
- розробка грунту бульдозером ДЗ-42,
- розробка котловану екскаватором ЕО-4321,
- зрізання недобору грунту бульдозером ДЗ-42,
- буріння свердловин під палі, буровою установкою УБС-40;
- влаштування паль та монолітних ростверків,
- влаштування фундаментних блоків,
- зворотна засипка траншей бульдозером ДЗ-42.
Для завезення грунту для зворотної засипки використовується автосамоскид.
Усі механізовані процеси виконуються у дві зміни, а ручні - в одну.
Всі роботи виконуються спеціалізованим потоком спеціалізованими бригадами.
Монолітні ростверки зводимо безпосередньо на будівельному майданчику
встановлюючи арматуру і вкладаючи бетонну суміш в опалубку.
в) Влаштування конструкцій каркасу:
Роботи цього періоду ведуться поточним методом в такій послідовності:
- цегляна кладка;
- монтаж сходів, плит перекриття (покриття), перемичок;
- влаштування опалубки під монолітні ділянки;
- влаштування монолітних ділянок, заливання швів між плитами перекриття;
-встановлення вікон і дверей.
Монтаж основних конструкцій ведеться краном КБ-503.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Монтаж ведеться комплексною бригадою робітників. Роботи ведемо в 2 зміни. Для
зберігання і захищення від вологи сипучих матеріалів (цемент, гіпс) на майдан-
чику влаштовують закриті склади. Склади фарб, вогненебезпечних матеріалів вла-
штовуються на небезпечній відстані від будівництва.
г) Влаштування покрівлі:
Покрівлю влаштовуємо з рулонних матеріалів
Роботи проводимо потоковим методом після монтажу конструкцій каркасу.
Потік складається з наступних робіт:
- влаштування пароізоляції,
- влаштування шару керамзиту
- влаштування утеплювачу,
- влаштування цементної стяжки,
- влаштування покрівлі з «Уніфлекс».
Роботи ведуться спеціалізованою бригадою покрівельників. Роботи проводимо в
1зміну.
д) Влаштування підлоги:
Роботи по влаштуванню підлоги виконуються після опоряджувальних робіт в сере-
дині приміщення.
Підлоги влаштовуємо по влаштованій підготовці. Роботи ведемо потоковим мето-
дом. Роботи ведуться спеціалізованою бригадою, роботи проводимо в 1зміну.
ж) Опоряджувальні роботи:
Опоряджувальні роботи включають в себе:
- монтаж металопластикових вікон ,
- монтаж підвісної стелі,
- шпарування та клейове пофарбування стелі,
- влаштування сухої штукатурки стін;
- облицювання стін глазурованою керамічною плиткою;
- фарбування стін;
- поклейка шпалер;
- вапняна побілка стін горища
- влаштування вимощення.
Роботи проводимо потоковим методом. Роботи проводяться комплексною брига-
дою, до складу якої входить бригада малярів, бригада склярів та бригада бетонників.
Роботи проводимо в одну зміну.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
5.2.3 Відомість підрахунків об’ємів робіт по об’єкту
Таблиця 5.9 - В ідомість підрахунків об’ємів робіт по об’єкту
Кількість
N
Найменування робіт і
п/ Один
формула для підрахунку Загальний
п вимір
об’єм
1 2 3 4
Роботи підготовчого періоду
1 Планування майданчика м2 10214
Влаштування тимчасових будівель та споруд :
душової на 2 рожка шт 1
2 душової на 4 рожка шт 1
уборної на 2 очка шт 1
навісу відкритого з усіх сторін м2 28
Влаштування тимчасового водопроводу
3 труби Ø 100 мм : 250
мп
труби Ø 1” 50
Влаштування тимчасової каналізації від душових і
4 м 120
вагончиків
Влаштування тимчасових доріг шириною 6м
5 м 120
Влаштування тимчасового електроосвітлення
6 з алюмінієвого проводу з 2-х дротів: м 410
Влаштування слабострумних мереж:
7 - телефон 50
м
- радіо 50
Влаштування тимчасового огородження
8 будівельного майданчика м 400
400×2.5 м2 1000
Підземні роботи
9 м3 204
Розробка грунту бульдозером
10 Розробка грунту екскаватором
м3 3437
Зрізання недобору грунту
11 м3 150
12 Влаштування паль м3 304,8
13 Влаштування монолітного ростверку м3 758
14 Основа підлоги бетон м3 52,5
Влаштування фундаментних блоків
100шт 134
15 -до 1 т
100шт 88
-до 1.5 т
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Зворотна засипка котловану з пошаровим ущіль-
16 ненням механізованим способом м3 220
Влаштування вводів
17
Влаштування санітарно-технічних вводів грн 1099,91
18 Влаштування електротехнічних вводів грн 981,455
Монтаж конструкцій каркасу
19
Цегляна кладка м3 1860
20 Монтаж сходинкових маршів шт 33
21 Влаштування плит перекриття шт 935
22 Влаштування монолітних ділянок м3 542
23 Встановлення дверних коробок м2 968
Влаштування покрівлі
24
Влаштування цементно-піщаної стяжки м2 625
25 Влаштування пароізоляції м2 625
26 Влаштування шару керамзиту м3 156,25
27 Укладання утеплювача м2 62,5
28 Влаштування покрівлі із Унифлексу м2 625
Влаштування підлоги
30
Влаштування бетонної підлоги підвалу м2 625
31 Влаштування офісної підлоги з керамічної плитки м2 315,12
32 Влаштування підлоги в квартирах з лінолеуму м2 5904,4
Влаштування підлоги в квартирах з керамічної пли-
33 м2 643,75
тки
Влаштування підлоги сходово-ліфтових вузлів з
34 м2 1020
мозаїчного бетону
Влаштування підлоги горища з цементно-піщаної
35 м2 625
стяжки
37 Монтаж металопластикових вікон м2 1624
38 Підвісна стеля м2 1184
39 Шпарування та клейове пофарбування стелі м2 8372
40 Влаштування сухої штукатурки м2 11485
41 Облицювання стін керамічною плиткою м2 2623
42 Штукатурка та клейове пофарбування стін м2 1928
44 наклеювання шпалер м2 11485
45 Вапняна побілка стін горища м2 410,15
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 5.9
46 Монтаж пасажирських ліфтів грн 31981,899
47 Внутрішні електротехнічні роботи грн 6671,9
48 Внутрішні санітарно-технічні роботи грн 5234,1
49 Внутрішні вентиляція грн 7050,6
50 Опалення грн 10135,3
51 Облицювання цоколя м2 101,5
52 Влаштування вимощення товщиною 20 см м2 20
53 Наладка і пуск ліфтів грн 3553,54
5.2.4 Таблиця вихідних даних для календарного плану
В таблиці розраховуємо вихідні дані для складання календарного плану:
- тривалість виконання робіт;
- кількісний склад бригади;
- змінність виконання робіт.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 5.10 - Вихідні дані для складання календарного плану
Трудомісткість на весь обєм
№ Обєм роботи Норма на Основні Виконавець
одиницю
п/п Комплекс робіт маш-зм люд-дн. Наймен Бригада
Одини- ування Профе-
ця вимі- маш-год люд-год Норма- При- Норма- При- сійний
ру маш-зм люд-дн тивна йнята тивна йнята розряд
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
0,28 Машиніст
1 Планування майданчика ДЗ-42
м2
1000 10,214 1-32-3 0,03 - 0,3488 2 - - 1 бульдозера 1 2 1 5107,0
2 Влаштування тимч. 69,32 66 6 1 11
будівель та споруд:
: Влаштування відкритого 0,98 3,36
навісу 1м2 28 0,12 2,5
2
: закритий склад 1м 186 2,13 48,36 16,9
0,26
Бригада
УП
: уборної на 2 очка шт 1 78,72 9,6 теслярів 0,1
9,6
: душової на 2 рожка шт 1 26,24 3,2 0,1
3,2
: душової на 4 рожка шт 1 39,36 4,8 0,1
4,8
3 Влаштування 97,0 96 8 1 12 25,0
тимчасового
водопроводу: УП 311,6
Бригада
- d100 100м 2,5 38 95,0
сантехнків
- 1 дюйм 100м 0,5 32,8 2,0
4
Кількість
Нормативне джерело
Клькість
Кількість
Організація
Змінність
Тривалість
Потік у зміну
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
продовження таблиці 5.10
4 Влаштування тимчасової 360,8 Бригада
УП
каналізації 100м 1,2 44 52,8 48 сантехнків 8 1 6 20,0
5 Влаштування тимчасових 1426,8 Бригада
УП
доріг 1000м 0,12 174 20,9 20 землекопів 10 1 2 60,0
УП 27,1 бригада
Влаштування тимчасового
електриків
6 електроосвітлення 100м 4,1 3,3 13,5 12 2 1 6 68,3
Влаштування 24,6 бригада
УП
7 слабострумних мереж 100м 1 3,0 3,0 2 електриків 2 1 1 100,0
бригада
4,4
Влаштування тимчасового УП монтажникі
8 огородження 10м2
100 0,54 54,0 49 в 7 1 7 142,9
Розробка грунту 13,366 Машиніст
ДЗ-42
9 бульдозером 100м3 2,04 2-1-22 1,63 3,3252 2 1 будьдозера 1 2 1 102,0
Розробка грунту 13,8 ЭО- Машиніст
10 екскаватором 100м3 34,37 2-1-8 1,7 4,1 4 4321 1 екскаватора 1 2 2 859,3
154,0 Бригада
Зрізання недобору грунту
11 100м3 1,50 1-38-2 18,8 28,2 25 землекопів 5 1 5 30,0
Машиніст,м
1,6
онтажник,
Влаштування паль арматурник,
12 1 м3 304,80 5-28-1 0,2 0,0 60 10 1 6 50,8
61,0 60 бетонщик
Влаштування монолітного 377,0 Бригада
13
ростверку 100м3 7,58 6-1-23 45,98 0,0 340 348,5 340 землекопів 20 1 17 44,6
5,7 Бригада
14 підстилаючий шар бетон
1м3 52,50 11-2-1 0,70 36,8 35 бетонщиків 5 1 7 7,5
Влаштування фунд. блоків 18,2 53,2 Бригада
15
до 1 т 100 шт 1,34 7-36-2 2,2 6,5 3,0 4 8,7 8 1 бетонщиків 2 2 2 33,5
Влаштування фунд. блоків 26,7 81,7 Бригада
до 1,5 т 100 шт 0,88 7-36-3 3,3 10,0 2,9 3 8,8 9 1 бетонщиків 3 1 3 29,3
2,5 Маниніст
16 Зворотня засипка грунту ДЗ-27
1000м3 0,22 1-31-1 0,3 0,1 2 1 бульдозера 1 2 1 110,0
Влаштування санітарно- 50 бригада
17
технічних вводів грн. 1099,9 Виробіток люд-дні 22,00 16 - сантехніків 4 1 4 275,0
Влаштування електро- 50 бригада
18 технічних вводів грн. 981,46 Виробіток люд-дні 19,63 20 електриків 4 1 5 196,3
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
продовження таблиці 5.10
Влаштування каркасу
496,0 Бригада
Цегляна кладка
19 100м3 38,88 6-17-13 60,49 0,0 2136 2351,8 2136 бетонщиків 12 1 178 218,4
Монтаж сходинкового 80,3 401,0 Кран Бригада
20 маршу 100шт 0,33 7-21.6 9,79 48,90 3,2 2 16,1 16 КБ-503 1,0 монтажник 8 2 1 16,5
Влаштування плит 19,8 229 Бригада
21 перекриття 100шт 9,35 6-55-6 2,41 27,93 22,6 252 261,1 252 бетонщиків 9 2 14 0,3
Влаштування монолітних 879,0 Бригада
22 ділянок 100м3 5,42 7-8-2 107,20 581,0 576 мулярів 18 2 16 16,9
Влаштування покрівлі
187,50 178,0 171 9 1 19 986,8
23 Влаштування 38,376
цементопіщаної стяжки 100м2 6,25 12-22-1 4,7 29,25
24,354
Влаштування пароізоляції
24 100м2 6,25 12-20-1 3,0 18,56
Бригада
Влаштування шару 4,264 Кран
покрі -
25 керамзиту 1м3 156,25 12-19-2 0,5 81,25 КБ-503
вельників
63,632
Укладання утеплювача
26 100м2 6,25 12-18-3 7,8 48,50
Влаштування
41,492
цементопіщаної стяжки
27 100м2 6,25 12-20-2 5,1 31,63
40мм
7,626
:Влаштування Унифлексу
28 100м2 6,25 12-1-7 0,9 5,81
Влаштування 87,2 Бригада
29 металопластикових вікон 100м2 16,24 10-20-1 10,63 172,6 168 теслярів 8 1 21 77,3
142,0 Бригада
Встановлення дверей
30 100м2 9,68 10-26-1 17,32 167,7 169 теслярів 13 1 13 74,5
Влаштування бетонної 57,1 Бригада .
31 підлоги підвалу 100м2 6,25 11-13-2 7,0 43,50 40 бетонщиків 8 1 5 125,0
Влаштування офісної 167,4
Бригада
підлоги з керамічної
32 плитки 100м2 3,15 11-36-1 20,4 плиточників 21 1 3 105,0
64,32 63
Влаштування підлоги в 60,4 Бригада
33 квартирах з лінолеуму 100м2 59,04 11-15-1 7,4 434,53 432 теслярів 18 1 24 246,0
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
продовження таблиці 5.10
Влаштування підлоги в 167,4 Бригада
34 квартирах з керамічної 100м2 6,44 11-36-1 20,4 131,50 132 плиточників 12 1 11 58,5
Влшт. Підлоги сходово- 109,1 бригада
ліфтових холів з
35 мозаїчного бетону 100м2 10,2 11-15-7 13,3 бетонщиків
135,66 128 8 1 16 63,8
Влаштування підлоги
56,3 бригада
горища з цем-піщаної
36 100м2 6,25 11-11-1 6,9 42,88 40 бетонщиків 8 1 5 125,0
стяжки
19,7 бригада
Підвісна стеля
37 100м2 11,84 8-2-11 2,4 28,42 24 малярів 4 1 6 19,7
Шпарування та клейове 4,6 бригада
38 фарбування стелі 100м2 83,72 8-1-35 0,6 46,96 45 малярів 5 1 9 930,2
7,7 бригада
Розбивка вісей листів
39 100м2 114,85 .8-1-4 0,9 107,85 108 малярів 12 1 9 1276,1
Монтаж металевого 31,0 бригада
каркасу 100м2 114,85 .8-1-4 3,8 434,19 432 малярів 27 1 16 717,8
10,0 бригада
Укладання утеплювача
100м2 38,28 .8-1-4 1,2 46,68 48 малярів 6 1 8 478,5
Монтаж гіпсокартонних 6,6 бригада
листів 100м2 114,85 .8-1-4 0,8 92,44 90 малярів 10 1 9 1276,1
12,0 бригада
Шпаклювання швів
100м2 114,85 .8-1-4 1,5 168,07 160 малярів 10 1 16 717,8
Облицювання стін 1,9 Бригада
40 керамічною плиткою 1м2 2623 .8-1-35 0,2 607,77 600 плиточників 25 1 24 109,3
18,7 бригада
Пофарбування стін
41 100м2 19,28 .8-1-35 2,3 43,97 40 малярів 5 1 8 241,0
20,0 бригада
Вапняна побілка горища
42 100м2 4,1 .8-1-35 2,4 10,00 8 малярів 2 1 4 102,5
59,0 бригада
Наклеювання шпалер
43 100м2 114,85 .8-1-28 7,2 826,92 820 малярів 20 1 41 280,1
5,2 бригада
Облицювання цоколя
44 м2 101,5 .8-1-18 0,2 20,30 20 малярів 4 1 5 20,3
20,5 бригада
Влаштування вимощення:
46 100м2 0,5 .8-1-18 2,5 1,25 1 бетонщиків 1 1 1 50,0
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
продовження таблиці 5.10
внутрішні електротехнічні 50 бригада
виробіток
47 роботи грн 6671,9 люд.-дні 133,44 120 електриків 6 1 20 333,6
50
внутрішні сантехнічні бригада
виробіток
48 роботи грн 5234,1 люд.-дні 104,68 сантехніків 4 1 23 227,6
92
40
бригада
внутрішня ветиляція виробіток
49 грн 7050,6 люд.-дні 176,27 сантехніків 8 1 20 352,5
160
40
бригада
Опалення виробіток
50 грн 10135 люд.-дні 253,38 сантехніків 10 1 23 440,7
230
50
бригада
Монтаж ліфтів виробіток
51 грн 31982 люд.-дні 639,64 наладчиків 23 1 25 1279,3
575
50
бригада
Наладка і пуск ліфтів виробіток
52 грн 3553,5 люд.-дні 71,071 наладчиків 10 1 6 592,3
60
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
5.3 Будівельний генеральний план
Будгенплан є однією з важливих частин проекту організації будівництва і вироб-
ництва робіт. На основі розробленого будгенплана визначається об’єм першочерго-
вих підготовчих по будівництву будівель і споруд, виконання якого обумовлює
терміни зведення будівлі.
На плані показано розміщення тимчасових споруд зони дії кранів.
Радіуси заокруглення доріг прийнято такими, щоб можна було транспортувати не-
обхідні типорозміри будівельних виробів. На майданчику розміщена система водоза-
безпечення з пожежними гідрантами, фонтанами, водозабірними кранами, підводкою
до душових приміщень, столової.
Тимчасова електросистема дозволяє повністю забезпечити струмом будівельний
майданчик для роботи в нічний час, та підключати всі агрегати та механізми.
Місце для трансформаторної підстанції та розподільних щитів огороджене для по-
передження попадання посторонніх осіб на їх території і ураження електрострумом.
Будівельний майданчик зі всіх боків закритий тимчасовою огорожею.
5.3.1 Розрахунок складів
Норматив виробничих запасів, які підлягають збереженню на складах Рскл визнача-
ємо за формулою:
P
Р = ЗАГ
скл TH k1 k2 ; (5.7)
T
де, Рзаг - кількість матеріалів ;
Т - тривалість розрахункового періоду за сітковим графіком;
k1 - коефіцієнт нерівномірності постачання матеріалів на склади, який для
автомобільного транспорту дорівнює 1,1;
k2 - коефіцієнт нерівномірного споживання матеріалу, приймаємо рівним 1,3;
Тн - норма запасу матеріалів.
Корисну площу складу визначаємо за формулою :
F=Рскл/n; (5.8)
де n - норма збереження матеріалу на 1 м2 площі складу.
Загальну площу складу, включаючи проходи, визначаємо за формулою :
S=F/β; (5.9)
де - коефіцієнт використання складу , який характеризує відношення корисної
площі складу до загальної.
Розрахунок складів виконуємо в табличній формі.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 5.11 - Таблиця розрахунку складів
Запас
Необхідність Коефіцієнти
матеріалів
Найменування
№ конструкцій,
п/п матеріалів,
деталей
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
1 Арматура 16 т 81 5,06 1,1 1,3 5 7,15 36,2 0,8 45,25 0,6 75 75 15x5 Відкритий
Рулонні
2 3 рулон 34 11,33 1,1 1,3 10 14,3 162,1 10 16,21 0,6 27 28 4x7 Навіс
матеріали
Металопластико
3 ві вікна, двері та 30 м2 210 7,00 1,1 1,3 12 17,16 120,1 2,5 48,05 0,6 80,1 81 10x8 Закритий
фарби
4 Цегла 178 м3 1860 10,45 1,1 1,3 7 10,01 104,6 1,1 95,09 0,6 158 159 10x15 Відкритий
5 Опалубка 32 24,64 0,77 1,1 1,3 15 21,45 16,52 1 16,52 0,6 27,5 28 4x6 Відкритий
6 Лінолеум, плитка 53 10м2 686,3 12,95 1,1 1,3 5 7,15 92,59 2,5 37,03 0,6 49,1 48 8x6 Закритий
7 Плити 8 м3 46 5,75 1,1 1,3 10 14,3 42,9 1,1 39 0,6 65 64 8х8 Відкритий
Сходинкові
8 8 шт 33 4,125 1,1 1,3 10 14,3 20 1,1 15 0,6 25 24 4х6 Відкритий
марші
9 Утеплювач 3 м2 62,5 20,83 1,1 1,3 5 7,15 6 1 5,4 0,6 9 9 3х3 Закритий
10 Гіпсокартон 8 шт 25 3,125 1,1 1,3 10 14,3 44,69 1 39 0,6 25 24 4х6 Закритий
11 Пісок 3 м3 15 5,1 1,1 1,3 8 11,44 44,64 2 22,32 0,6 37.2 36 6х6 Відкритий
12 Цемент 3 м3 7,8 2,6 1,1 1,3 1 1,43 3,72 0,4 9,3 0,6 15,5 15 4х4 Закритий
Термін споживання ,
дн.Т
Одиниця вимірювання
Зхагальна на
розрахунковий
період, Qзаг
Добова, Qзаг/Т
Постачання
матеріалів, К1
Споживанняматер
іалів, К2
Норма, Тн
Розрахунковий,
Тн*К1*К2
Розрахунковий запас
матеріалів, Рскл
Норма збереження
матеріалів на 1м2
площі складу, n
Корисна площа складу,
F=Pскл/n
Коефіцієнт на
проходи, β
Розрахункова площа
складу, S=F/β
Прийнята площа
складу, S1=Z*B
Розміри складу в м по
УТС
Тип складу (
відкритий, закритий)
Тип конструкцій
складу
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
5.3.2 Визначення необхідності в побутових і адміністративних будинках
Для створення нормальних умов праці робітників і інженерно-технічних робітни-
ків на будівельному майданчику розміщуємо тимчасові споруди: санітарно-побутові,
адміністративні і виробничі. Їх потребу визначаємо з розрахунку чисельності персо-
налу. Число робітників визначаємо, виходячи з календарного або сіткового графіків
та графіків руху робітників.
В житловому будівництві питома вага робітників складає — 85.0% ,
ІТР — 8.0% , службовців — 5.0% , МОП і охорона — 2.0%.
Комплекс приміщень розраховуємо на всіх робітників, які зайняті в виробництві,
включаючи спец підрядні і налагоджуючи організації.
Після розрахунку необхідних площ, типові тимчасові споруди вибираємо по ката-
логах, довідниках, паспортах. Площі тимчасових споруд розраховуємо у вигляді таб-
лиці для кожного виду споруд.
Загальну кількість працюючих визначаємо по формулі:
Nзаг = N роб + Nітр + Nсл + Nмоп ; (5.10)
де Nроб — максимальна кількість робочих за сітковим графіком;
Nтр — кількість ІТР;
Nсл — кількість службовців;
Nмоп — кількість МОП та охорони.
Nзаг=62+6+2+1=71 чол.
Підраховуючи кількість робітників, що працюють на майданчику маємо:
- загальна кількість робітників - 71 чол;
- робітників – 62 чол, з них чоловіків – 56, жінок – 6;
- ІТР – 6 чол;
- службовців – 2 чол;
- охорона – 1чол.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 5.12 – Розрахунок тимчасових споруд
Вар-
тість,
грн.
Групування та
Тип будинку
найменування будинків
1 1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 11
0 2
побутовий вагончик для
70.1
чоловіків
гардеробна 0.90 34.2
1 56 9х3 27 3
приміщення для відпочинку,
1.00 34
обігрівання, приймання їжі
умивальна 0.05 1.9
побутовий вагончик для
11.17
жінок
гардеробна 0.90 5.4
2 6 6х3 18 1
приміщення для відпочинку,
1.00 6
обігрівання, приймання їжі
умивальна 0.05 0.3
3 Виконробська 6 0.48 2.88 6х3 18 1
4 Диспетчерська 4 7 14 6х3 18 1
Червоний куточок 62 0.24 12.72
5 6х3 18 1
Медпункт 62 0.07 3.71
приміщення для особистої
0.18 1.08
гігієни жінок збірно-
6 6 2
розбірна
туалет для жінок 0.09 0.54
2.4х2 6.7
7 туалет для чоловіків 56 0.09 3.42 1
.8 2
2.4х2 збірно- 6.7
8 душові на 2 рожка 2 0.6 1.2 1
.8 розбірна 2
2.4х2 6.7
9 душові на 4 рожка 4 0.546 2.2 1
.8 2
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
№п/п
Розрахункова кількість
робітників і службовців
Значення показника
на 1 працюючого м2
Розрахункова площа
2.4х2.8 Розміри в плані УТС
контейнерний контейнерний контейнерний
металевий металевий металевий
"Універсал" "Універсал" "Комфорт"
6.72 Прийнята площа
Висота приміщення
Кількість, шт
Одиниці
Загальна
5.3.3 Тимчасові дороги та їх типи
Тимчасові дороги на будівельному майданчику влаштовуємо таким чином, щоб за-
безпечити під’їзд в зону дії вантажно-розвантажувальних механізмів, площадки
укрупненого збору, складів, майстерень, побутових приміщень.
При проектуванні схеми руху транспорту максимально враховуємо існуючі дороги
та умови зручного маневрування на будівельному майданчику.
Дороги приймаємо з двостороннім рухом, ширину доріг приймаємо 6 м.
Радіуси закруглення доріг визначаємо, виходячи з маневрових властивостей авто-
машин та автопоїздів.
Внутрішні радіуси закруглення визначаємо по найбільш великим у розмірах еле-
ментах, що перевозяться:
Приймаємо внутрішні радіуси закруглення 6м; зовнішні -12м.
При трасуванні доріг приймаємо відстані до ближньої бровки дороги з поздовж-
ньої сторони будівлі 10м.
При в’їзді на будівельний майданчик повинна бути встановлена схема руху тран-
спортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі знаки, які регламен-
тують порядок руху транспортних засобів.
Швидкість руху автотранспорту поблизу місць виконання робіт не повинна пере-
вищувати 10км/год на прямих ділянках і 5 км/год на поворотах.
Дороги приймаємо з щебеневим покриття. Конструкція полотна дороги показа-
на на рисунку:
Рисунок 5.10 – Конструкція тимчасової дороги
1 – кювет; 5 – щебеневе покриття;
2 – обочина; 6 – основа;
3 – покриття; 7 – підстилаючий шар з піску;
4 – земляне полотно; 8 – ущільнений грунт;
5.3.4 Організація водозабезпечення. Розрахунок тимчасового
водозабезпечення
Потребу у воді розраховуємо виходячи з прийнятих методів виконання робіт,
обсягів робіт та терміну їх виконання. Розрахунок ведемо на період будівництва з ма-
ксимальним водопостачанням.
Сумарні витрати води на будівельному майданчику визначаємо за формулою:
Qзаг=Qгосп + Qсгп + Qвп + Qпож (5.11)
де, Qгосп –розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби;
Qсгп –розрахункові секундні витрати води на санітарно – гігієнічні потреби;
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Qвп – розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби;
Qпож – розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби;
Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби визначаємо
за формулою:
b N k
Q = 1 2 (5.12)
госп
3600 n
де, b – норма споживання на одного робітника в зміну, b =20 л;
N1 – число працюючих в зміну, N1 =71 чол.;
k2 – коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, k2 =1.5;
n – число годин роботи в зміну, n =8.2;
20 711.5
Q л/с;
госп = = 0.072
36008.2
Розрахункові секундні витрати води на санітарно – гігієнічні потреби визначає-
мо за формулою:
c N
Q = 2 (5.13)
госп
60 m
де, С – норма витрати води на 1 особу, що приймає душ, С=50 л;
N2 – число працюючих, що приймають душ в першу зміну (40% від N1),
N2 =71·0.4=28 чол.
m – час роботи душових установок (45хв. після закінчення зміни);
50 28
Qгосп = = 0.51л/с;
60 45
Розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби обчислюються за
формулою:
S A k
Q = 2 k
вп нв , (5.14)
3600 n
1
де, S – питомі витрати води на одиницю обсягу робіт, S = 200 л;
A – загальний обсяг робіт на добу або зміну, A = 34.8 м3;
n1 – кількість годин роботи, до якої віднесена витрата, n1 =3 год.;
k2 – для виробничих потреб приймають 1.5;
kнв – коефіцієнт на невраховану витрату води, kнв =1.2;
200 34.8 1.5
Q = 1.2 =1.16
вп л/с;
3600 3
Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з розрахунку
одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кожний струмінь, тобто 5·2=10
л/с.
Отже знаходимо загальні витрати води по формулі (5.11):
Qзаг =0.072+0.51+1.16+10=11.74 л/с;
Розрахунковий діаметр труб на період найбільш напруженої роботи знаходимо
по формулі:
4 Q 1000
D = заг , (5.15)
π v
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де, Qзаг – сумарні витрати води, Qзаг =11.74 л/с;
v – швидкість руху води по трубам, v = 1.2;
4 11.74 1000
D = = 99.25 мм,
3.14 1.2
Одержане значення діаметру округляємо до цілого числа і згідно [ ] приймаємо
труби діаметром 100 мм.
Джерелом водозабезпечення по схемі є міська мережа. Пожежні гідранти вста-
новлюємо на трубопроводі на відстані не більше 150 м один від одного. Забороняєть-
ся влаштовувати колодязі у кутах з’єднання водопровідних труб, оскільки таке влаш-
тування є технологічно складним.
При водопостачанні тимчасових будинків та споруд використовуємо труби діа-
метром 1 дюйм.
5.3.5 Розрахунок тимчасового електрозабезпечення об’єкту будівництва
Необхідна кількість електроенергії визначається за потужністю силових пристроїв,
зовнішнього та внутрішнього освітлення та потреб виробництва.
Для розрахунку за календарним планом виробництва робіт встановлюється період
максимальних потреб електроенергії, а потім витрати електроенергії за окремими
споживачами,які розташовані на окремому майданчику, згідно [ ]
Таблиця 5.13 - Витрати електроенергії
Кількі- Норма на одини-
Одини- Загальні
№ сний цю
Споживачі води ця витрати
з/п показ- або встановлена
виміру лектроенергії
ник потужність,кВт
1 2 3 4 5 6
Силова електроенергія
Баштовий кран КБ-503 шт 1 50,0 50
Електрозварювальний
шт 1 20,0 20
апарат
∑70
Внутрішнє електроосвітлення
Контора,диспетчерська,
м2
побутові приміщення
Душові та туалети м2 27 0,015 0,405
Навіси м2 28 0,015 0,42
Закриті склади м2 186 0,003 0,558
∑1,383
Зовнішнє освітлення
Територія майданчика 100 м2 102 0,015 1,53
Відкриті склади 100 м2 2,23 0,05 0,11
Аварійне освітлення км 0,1 3,5 0,35
∑1,99
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Наближені витрати електроенергії на будівельному майданчику на технологічні
потреби і електроосвітлення,для роботи електромоторів, будівельних машин, механі-
змів і агрегатів визначається за технічними характеристиками або нормами.
Розрахункова потужність трансформаторної підстанції буде дорівнювати:
70 0,6
P =1,1( + 0 +1,3830,8+1,99 1.0) = 65,4кВт.
0,75
Приймаємо трансформаторну підстанцію ТП 100/6 з потужністю 100 кВт.
5.3.6 Техніко-економічні показники буд генплану
1.Площа території будівництва F =10200м2
б
2.Довжина тимчасових доріг - 110м
3.Довжина електромереж (постійних та тимчасових) - 550м
4.Довжина водопровідних мереж (постійних та тимчасових) - 340м
5.Довжина огородження - 405 м .
5.3.7 Заходи по техніці безпеки при виконанні окремих
будівельних процесів
1. Розробка грунту екскаватором
• до початку виконання земляних робіт в місцях розташування діючих підзем-
них комунікацій повинні бути розроблені та погоджені з організаціями, що
експлуатують ці комунікації заходи по безпеці праці, а розміщення цих кому-
нікацій повинно бути позначено на місцевості знаками або підписами;
• виконання земляних робіт в місцях розташування діючих підземних комуніка-
цій повинне виконуватись під наглядом виконроба або майстра, а в охоронній
зоні кабелів, що знаходяться під напругою або діючим газопроводом, крім то-
го, під наглядом працівників електро- або газового господарства;
• при виявленні вибухонебезпечних матеріалів в цих місцях потрібно терміново
припинити роботи до отримання дозволу від відповідних органів;
• екскаватори під час роботи розміщують на спланованих площадках;
2. Доробка грунту вручну
• виконання робіт в котлованах і траншеях, що зволожились, дозволяється тіль-
ки після огляду майстром стану грунту відкосів і нестійкого грунту в місцях
де виявлені козирки або тріщини;
• перед допуском робітників в траншеї і котловани глибиною більше 1.3 м по-
винна бути перевірена стійкість відкосів;
• котловани і траншеї, що були розроблені в зимовий час повинні бути оглянуті,
а по результатах огляду прийняті заходи по забезпеченню стійкості відкосів
та стін;
2. Монтаж залізобетонних конструкцій
• на ділянці, де ведуться монтажні роботи не допускається знаходження сторон-
ніх, а також виконання інших робіт;
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
• забороняється підйом збірних з/б конструкцій які не мають монтажних петель
або міток які забезпечують їх правильну строповку і монтаж;
• очистку конструкцій від бруду та обледеніння слід виконувати до їх підйому.
• елементи конструкцій, що монтуються, під час переміщення повинні втриму-
ватися від розкачування і обертання гнучкими відтяжками;
• не допускається перебування людей на конструкціях під час переміщення або
підйому;
• під час перерв не допускається залишати підняті елементи конструкцій і обла-
днання на висоті;
• розчалки для тимчасового закріплення конструкцій, що монтуються повинні
бути закріплені до надійних опор. Розчалки не повинні дотикатись до гострих
кутів конструкцій;
• не допускається виконувати монтажні роботи на висоті на відкритих місцях
при силі вітру 15м/с і більше, при ожеледиці, грозі або тумані, який виключає
видимість в границях фронту робіт;
• не допускається знаходження людей під конструкціями, що монтуються до
встановлення їх в проектне положення і закріплення;
3. Малярні роботи
• для просушування приміщень забороняється висушувати приміщення жаров-
нями і іншими пристроями які виділяють в приміщення продукти згорання па-
лива;
• малярні суміші слід підготовлювати централізовано. При приготуванні їх на
будівельному майданчику слід використовувати для цих цілей приміщення які
обладнані вентиляцією і не допускаючи перевищення граничнодопустимих
концентрацій шкідливих речовин в повітрі;
• приміщення для приготування сумішей повинні бути забезпечені нешкідливи-
ми миючими засобами і теплою водою;
• в місцях використання нітрофарб і інших лакофарбних матеріалів і сумішей
забороняється вести роботи з використанням відкритого вогню.
5.3.8 Заходи по техніці безпеки та протипожежні заходи, що пе-
редбачені при проектуванні будівельного генерального плану
• При розробці будгенплану потрібно дотримуватись розривів між будинками,
які будуються, тимчасовими будовами і складами різноманітних матеріалів,
що відповідає протипожежним нормам. Величина цих розривів залежить від
ступеню вогнестійкості об’єктів і категорії пожежної безпеки виробництв, які
розміщені в тимчасових будинках і визначаються протипожежними нормами і
правилами. Приймаємо величину розривів 5м;
• складання горючих будівельних матеріалів у зоні протипожежних розривів не
допускається;
• негорючі матеріали можна складати на території цих розривів за умови збере-
ження біля будов вільної полоси, достатньої для проїзду без перешкод і мане-
врування пожежних автомобілів, але шириною не менше 5м;
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
• тимчасові будинки розташовуємо від доріг і пожежних проїздів на відстані не
більше ніж 25м;
• з метою пожежної профілактики на будівельному майданчику відводимо місце
для куріння, де встановлюються ємності для сміття, бочки з водою або ящики
з піском;
• на будгенплані позначаємо зони дії вантажопідйомних кранів, повітряних лі-
ній електропередач, інтенсивного руху транспортних засобів, зберігання вибу-
хонебезпечних та пальних матеріалів, а також шкідливих речовин, і інші небе-
зпечні зони, умови роботи в яких вимагають особливого забезпечення безпеки
працюючих;
• санітарно - побутові приміщення та площадки для відпочинку працюючих, а
також автомобільні і пішохідні дороги ( без спеціальних захисних заходів) ро-
зміщуємо за межами небезпечних зон;
• організація будівельного майданчику повинна забезпечувати безпеку праці ро-
бітників на всіх етапах виконання робіт. При розташуванні на будгенплані
тимчасових споруд, огорожі, складів і лісів враховуємо вимоги по габаритах
зближення будов до транспортних засобів, які переміщуються поблизу;
• дороги, в’їзди та виїзди проектуємо таким чином, щоб забезпечувався вільний
під’їзд засобів пожежогасіння до об’єктів будівництв;
• негашене вапно зберігаємо в закритих складах з піднятою не менш як на 200мм
підлогою для запобігання затоплення водою;
• дороги проектуємо з щебеневим покриттям. Особливу увагу звертаємо на за-
безпечення вільних під’їздів і підступів до гідрантів протипожежного водопо-
стачання;
• майданчик обладнуємо протипожежним водопроводом. Пожежні гідранти
встановлюємо в закритих колодцях, які в зимовий час утеплюють;
• тимчасові споруди обладнуємо первинними засобами пожежогасіння, а також
обладнуємо пожежні щити з пожежним обладнанням;
• до зварювальних робіт допускаються особи, які мають кваліфікаційне посвід-
чення на право виконання робіт. На робочому місці зварювальника не дозволя-
ється тримати горючі матеріали в радіусі 5м;
• розводити вогнища на будівельному майданчику забороняється. Паління до-
зволяється в спеціально відведеному місці.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
6 Охорона праці та безпека у
надзвичайних ситуаціях
6.1 Небезпечні та шкідливі фактори на будівництві
До небезпечних виробничих факторів відносяться такі, дія яких на робітників
призводить до їх травмування. До шкідливих виробничих факторів відносяться такі,
дія яких на робітників призводить до їх захворювання.
В даний час в будівництві може бути запропонована наступна умовна класифі-
кація причин травматизму:
− організаційні причини: відсутність або незадовільне проведення інструк-
тажа і навчання; відсутність проекту виробництва робіт, інструкції по те-
хніці безпеки, керівництва і нагляду за роботою; незадовільний режим
праці і відпочинку; неправильна організація робочого місця, руху пішо-
ходів і транспорту; відсутність, несправність або невідповідність умовам
роботи спецодягу, індивідуальних засобів захисту і ін.;
− технічні причини підрозділяють на конструкторських, технологічних і не-
задовільне технічне обслуговування:
o конструкторські причини: невідповідність вимогам безпеки будіве-
льних конструкцій, технологічного устаткування, транспортних і
енергетичних пристроїв; недосконалість конструкції монтажного
оснащення, ручного і переносного механізованого інструменту; ві-
дсутність або недосконалість захисних запобіжників і інших техні-
чних засобів безпеки;
o технологічні причини: неправильний вибір устаткування, оснащен-
ня вантажопідйомних засобів і засобів механізації, порушення тех-
нологічного процесу;
o незадовільне технічне обслуговування: відсутність планових профі-
лактичних оглядів, технічних відходів і ремонту устаткування,
оснащення транспортних засобів; несправність ручного і перенос-
ного механізованого інструменту;
− причини незадовільного стану виробничого середовища: несприятливі
метеорологічні умови; незадовільна освітленість; підвищений рівень
шуму і вібрації, підвищена концентрація шкідливих речовин в повітрі;
наявність шкідливих випромінювань.
− психофізіологічні причини: невідповідність анатомофізіологічних і пси-
хологічних особливостей організму людини умовам праці; відсутність
огорож небезпечних зон, індивідуальних засобів захисту; незадовільний
психологічний клімат в колективі, алкогольне сп'яніння і ін.
До основних видів травмуючих чинників відносяться: фізична дія на людину
деталей машин, механізмів і іншого устаткування; транспортних засобів і підйомного
устаткування; падіння предметів, падіння людини з висоти і так далі.
Система організаційних і технічних заходів і засобів, що запобігають дії на
працюючих небезпечних виробничих чинників, називають технікою безпеки.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
6.1.1 Безпека при експлуатації вантажопідйомних машин
Робітники, які працюють з вантажопід’ємними машинами, робітники повинні
бути навчені правилам електробезпеки і мати кваліфікаційну групу не менше другої.
Перед початком робіт робітників необхідно забезпечити інструкціями по екс-
плуатації машин і безпечній роботі на них.
На кожній вантажопідйомній машині повинні висіти:
− інструкція по експлуатації;
− схема стропування вантажів та їхня вага;
− забороняючі та попереджуючі плакати по техніці безпеки, а також вказа-
ні:
o величина вантажопідйомності машини в залежності від вилиту
стріли,
o наступна дата випробовування.
Для забезпечення необхідної стійкості монтажний кран повинен бути встанов-
лений на надійну і ретельно вивірену основу. Кожен кран необхідно обладнати авто-
матичним пристроєм для обмеження вантажопідйомності, а сталеві канати повинні
періодично перевірятися. Робітників, зайнятих на монтажних роботах, забезпечують
спецодягом, спецвзуттям і захисними касками.
При вітрі силою більше 6 балів монтажні роботи, зв'язані з застосуванням
кранів, необхідно припинити.
Всі вантажопідйомні машини підлягають експлуатації по правилам Держміськ-
технагляду, і реєструють їх в залежності від типу, вантажопідйомності та призначен-
ня.
6.1.2 Безпека при роботі зі стропами
Стропувальник, допущений до самостійної роботи, повинен:
− знати будову вантажопідйомного механізму, який обслуговується, його
вантажопідйомність при різних вилітах стріли;
− слідкувати за справним станом строп, гаків та за наявністю при кожному
із них бірки або тавра із вказанням інвентарного номеру, граничного на-
вантаження і дати випробовування;
− правильно обв’язувати та підвішувати вантаж на гак;
− правильно укладати будівельні конструкції, обладнання, матеріали та де-
талі;
− знати вимоги, які пред’являють до такелажного обладнання, ланцюгів,
канатам, тарі; правила їхньої експлуатації, періодичність перевірки та ви-
пробовувань, правила збереження і бракування;
− знати правила і способи сигналізації при переміщенні і монтажі (демон-
тажі) будівельних конструкцій та обладнання;
− знати і строго виконувати суміщений графік роботи по захваткам і не до-
пускати роботи крану в тій захватці, де працюють люди.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
При виробництві завантажувально-розвантажувальних робіт стропувальнику
забороняється:
− центрувати вантаж своєю вагою;
− під час переміщення вантажу на ходу поправляти стопування;
− знаходитися під вантажем та при переміщенні вантажу; потрібно знахо-
дитися на відстані від нього менше 3 м;
− допускати сторонніх в зону роботи крану;
− направляти вантаж в місця, де є сторонні предмети, які заважають укла-
данню вантажу;
− застосовувати стропи, що не відповідають вазі та характеру вантажу;
− працювати без спецодягу, рукавиць, жилетки і червоної пов’язки.
Відповідно до діючих норм стропи захвату й інші такелажні пристосування ва-
рто періодично випробувати і при необхідності вибраковувати. Перед початком ро-
боти і в процесі монтажу такелажні пристрої випробують навантаженням, яке в 1,25
рази більше їхньої номінальної вантажопідйомності.
Кожні 10 днів виконроб чи майстер повинен оглядати стропи.
При підйомі вантажів останні беруть на відтягнення, що виключає розгойду-
вання вантажу і закручування маси. Однак сам вантаж варто піднімати й опускати
тільки в суворо вертикальному положенні.
Забороняється під час перерв залишати піднятий вантаж у висячому поло-
женні.
Робітники, що приймають конструкції при їхній установці в проектне положен-
ня, повинні знаходитися на риштованнях або люльках, встановлених на вже цілком
змонтованих конструкціях.
Опускати вантаж необхідно так, щоб стропи не защемились ним і легко зніма-
лись з нього. Розстропування конструкцій виконують тільки після їхнього надійного
закріплення. Тимчасові кріплення конструкцій дозволяється знімати після остаточно-
го закріплення конструкцій.
Стропи завжди підбирають такої довжини, щоб кут між гілками, в натягнутому
стані, був не більше 900.
Стропувальник, знаходячись в стороні від вантажу, подає крановщику сигнали
про переміщення вантажу. Після підйому вантажу на 0,5 м стропувальник дає сигнал
“Стоп” і оглядає вантаж, перевіряє справність кріплення і центрування і, якщо все до-
бре, дозволяє крановщику переміщувати вантаж в необхідному напрямку.
Перед опусканням вантажу стропувальник повинен перевірити місце його вста-
новлення і переконатись, що вантаж не впаде, не перекинеться і не сповзе в бік.
Забороняється піднімати вантажі будь-яким підйомним обладнанням, якщо вони
засипані землею, піском, закладені іншими вантажами, примерзли до землі, залиті бе-
тоном; забороняється також підтягувати вантажі.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
6.2 Визначення небезпечної зони при падінні будівельних кон-
струкцій з гака крана
До початку робіт на території монтажної площадки необхідно встановити по-
кажчики робочих проходів, проїздів та визначити небезпечні зони. Небезпечні зони
(місця можливого падіння вантажів) виділяють попереджувальними знаками.
Монтажне та підйомне обладнання, а також захватні пристосування повинні
бути перевірені та випробувані відповідними особами технічного персоналу будівни-
цтва.
В даному розділі розраховуємо небезпечну зону при падінні плити покриття
роміром 1,5х7,2 м, вагою 3,35 т. Відмітка найвищої точки проектного положення
плити +52,000 м.
Стропування
елементу Конструкція,
яку піднімають
Q a
Положення конструкції
після падіння
Кран
r S
R
Рисунок 6.1 – Визначення границі небезпечної зони при падінні будівельної кон-
струкції з гака крана
Визначаємо монтажну висоту будівельної конструкції із врахуванням запасу по
висоті (0,5 м), необхідного з умов техніки безпеки:
ℎ = 52,0 + 0,5 = 52,5 м.
У відповідності із рисунком 7.1 розраховуємо значення відстані R:
�� = �� + ��, (6.1)
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
h
H
l
де �� – відстань від вертикальної вісі крана до вісі, що проходить через центр обойми
вантажного поліспасту, �� = 12,2 м;
�� – відстань, яка визначає положення конструкції після її падіння:
�� = ℎ ∗ ������, (6.2)
де �� – кут нахилу гілки стропу до вертикалі, який визначаємо по формулі
��
���� �� = , (6.3)
��
де �� – висота стропування, �� = 4 м;
�� – значення половини ширини будівельної конструкції, яку монтують, �� = 0,75 м.
Тоді отримуємо:
0,75
���� �� = = 0,188 → �� = 10,6°;
4
�� = 52,5 ∗ 0,188 = 6,8 м;
�� = 12,2 + 6,8 = 19 м.
Границі небезпечних зон, в межах яких можливе виникнення небезпеки у
зв’язку із падінням предметів, визначаються згідно таблиці 7.1. Так при висоті
можливого падіння конструкції до 20 м границі небезпечної зони дорівнюють:
− 16м – поблизу місць переміщення вантажів (від горизонтальної проекції
траєкторії максимальних габаритів вантажу, що переміщується машина-
ми);
− 5м – поблизу споруди, що будується (від її зовнішнього периметру).
Таблиця 6.1 – Визначення границі небезпечної зони, в межах якої є можливість
виникнення небезпеки при падінні предметів
Границі небезпечної зони
Висота поблизу місць переміщення
можливого вантажів (від гор. проекції поблизу споруди, що будується
падіння траєкторії максимальних (від її зовнішнього периметру),
предмету, м габаритів вантажу, що м
переміщується машинами), м
до 20 16 5
50 21,5 6
75 26 7
100 31 8
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
6.3 Цивільна оборона
Основними завданнями цивільної оборони є:
– запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру,
проведення заходів щодо зменшення збитків та втрат під час аварій,
катастроф, вибухів, та стихійних лих;
– опвіщеня населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у
мирний та воєнний час та постійне інформування населення про наявне
становище;
– захист населення ід наслідків аварій, катастроф, великих пожеж,
стихійного лиха та застосування засобів ураження;
– організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф,
стихійних лих, та у воєнний час;
– організація та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у
районах лиха і осередках ураження;
– створення систем аналізу і прогнозування, укриття, оповіщення та
зв′язку, спостереження і контролю радіохімічним, хімічним і
бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності ля сталого
функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу;
– підготовка і перепідготовка керівного складу ЦО, її органів управління та
– сил, навчання населення вмінню застововувати засоби індивідуального
захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях;
– Організація цивільної оборони на об′єктах народного господарства.
– Об′єкт народного господарства – це виробничі підприємства, учбові
заклади, приватні підприємства та ін. На всіх об′єктах народного
господарства підрозділи ЦО організуються з метою попередньої
підготовки до захисту робітників, службовців та членів їх сімей в
надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу, створюють умови, що
підвищують стійкість роботи підприємств та своєчасне створення умов
для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.
– На підрозділи ЦО на підприємствах покладені такі основні обов′язки:
– оповіщення працівників та членів їх сімей при загозі нападу, стихійного
лиха і катастроф4
– забезпечення сховищами працюючої зміни, підтримання в стані
готовності захисних та спеціальних споруд ЦО;
– проведення заходів, що забезпечують стійкість роботи в мирний та
воєнний час;
– створення, підготовка та підтримання в постійній готовності сил ЦО
об′єкту.
Начальником ЦО об′єкту є його керівник. Він несе повну відповідальність за
забезпечення захисту виробничого персоналу та населення, постійну готовність орга-
нів управління, сил і засобів проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.
Начальник ЦО об′єкту підпорядковується відповідним посадовим особам відомств, у
керуванні яких знаходиться об′єкт, а в оперативному відношенні підпорядковується
вище стоячому начальнику ЦО за місцем розташування об′єкту.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Вимоги до проектування й будівництва промислових підприємств.
Нові промислові об’єкти повинні будуватися в врахуванням вимог, виконання
яких сприяє підвищенню стійкості інженерно – технічної стійкості об′єкту.
Будівлі і споруди на об′єкті необхідно розміщувати розосереджено. Відстань
між будівлями повинна забезпечувати протипожежні розриви. При забезпеченні та-
ких розривів виключається можливість перенесення вогню з однієї будівлі на інші,
навіть якщо гасіння пожежі не проводиться.
Будівлі адміністративно – побутового та обслуговувального призначення по-
винні розміщуватись окремо від основних цехів.
Найбільш важливі виробничі споруди треба будувати заглибленням або пони-
женої висоти, прямокутної форми в плані. Це зменшить парусність будівлі і збіль-
шить її опір ударній хвилі будь – якого вибуху. Висока стійкість до ударної хвилі
властива залізобетонним будівлям із металевим каркасом в бетонній опалубці.
Для підвищення стійкості до пожеж в будинках повинні застосовуватись вогне-
стійкі конструкції, а також вогнезахисна обробка горючих елементів будівлі.
В складських приміщеннях повинно бути якомога менше вікон та дверей.
Складські приміщення для зберігання легкозаймистих речовин повинні розміщува-
тись в окремих блоках заглиблених, або напівзаглиблених біля кордонів об′єкту або
за його межами.
Душові приміщення необхідно проектувати з врахуванням використання їх для
санітарної обробки людей.
Дороги на території об′єкту повинні бути з твердим покриттям і забезпечувати
зручний і найкоротший шлях між виробничими будівлями, спорудами та складами.
Системи побутової і виробничої каналізації повинні матине менше 2 випусків в
міськ каналізаційну мережу і пристосування для аварійних викидів в підготовлені для
цього місця.
6.4 Загальні заходи по забезпеченню безпеки на об’єкті
Для забезпечення охорони праці і техніки безпеки відповідно діючому законо-
давству, будівельним нормам і державним стандартам передбачається:
− розробка і впровадження організаційних заходів у т.ч. розробка стандар-
тів підприємства по охороні праці, посадових інструкцій, забезпечення
нормативною літературою, навчання і інструктаж працюючих, організа-
ція медичних оглядів, встановлення режиму праці, складання проектів
виконання робіт, заключення колективної угоди з профспілкою;
− застосування засобів колективного у т.ч. обладнання побутових примі-
щень (для організаціїї побуту працюючих використовуються тимчасові
побутові приміщення, кількість і склад яких прийнято у залежності від
кількості одночасно працюючих; проектом передбачаються наявність ме-
дпункту, що розташовуються в одному приміщенні);
− будівельний майданчик огороджується парканом (також огородженню
підлягають небезпечні зони навколо підкранових шляхів, навколо спору-
ди при ведені кам'яних робіт);
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
− на в’їзді до будівельного майданчика встановлюються дорожні знаки,
схема руху транспорту, знаки безпеки.
Перед початком земляних робіт організовується водовідвід з території. При ро-
боті у темний період територія будівельного майданчика освітлюється прожекторами.
Газові балони зберігаються під навісом окремо з киснем і горючими газами з огоро-
жею під замком. Для роботи з машинами та механізмами допускаються робочі не мо-
лодші 18 років, які пройшли навчання, інструктаж і медогляд.
При монтажних роботах особлива увага звертається на роботу баштового кра-
ну. Безпека його використання забезпечується відповідністю вантажно-технічних ха-
рактеристик крану масі вантажів, виконанням вимог по влаштуванню та експлуатації
підкранових шляхів, охорони небезпечної зони, зупиненню крану при грозі та при
вітрі більше 15 м/с.
Складування матеріалів і конструкцій виконується з урахування протипожеж-
них відстаней, висотою не більше передбаченої нормативними вимогами для даного
матеріалу.
Земляні роботи виконуються згідно проекту виконання робіт з урахуванням на-
явності існуючих споруд.
При розробці ґрунту екскаватором в зоні розташування підземних комунікацій
дозволяється лише з письмового дозволу організацій, які експлуатують ці комуніка-
ції. Земляні роботи в безпосередній близькості від підземних комунікацій повинні
проводитись під наглядом виконроба або майстра.
При виявленні не передбачених проектом підземних комунікацій, вибухонебез-
печних матеріалів або речей, шкідливих газів роботи необхідно негайно припинити
до виявлення характеру знайдених споруд, речей або газів, знешкодження їх та отри-
мання дозволу на подальше проведення робіт.
Забороняється розробляти грунт способом підкопу. Виїмки, що розробляються
в місцях, де мається рух людей або транспорту, повинні бути огороджені.
Грунт, виданий з виїмки, необхідно розташовувати на відстані не менше 0.5 м
від брівки. Забороняється встановлення і рух будівельних машин і механізмів в ме-
жах призми обвалення грунту.
До початку робіт повинна бути перевірена справність всіх машин і механізмів і
для їх встановлення підготовлені робочі майданчики.
Під час роботи екскаватора робітникам забороняється знаходитись під його ко-
вшем або стрілою, проводити будь-які роботи з боку забою.
При виконанні кам’яних робіт необхідно суворо дотримуватись правил техніки
безпеки.
Риштування повинні відповідати встановленим вимогам в частині міцності та
стійкості. Настили риштувань огороджують поручнями висотою не нижче ніж 1 м із
бортовою дошкою. Навантаження на риштування не повинні перевищувати допусків.
Дверні та віконні прорізи в зовнішніх стінах, що знаходяться на рівні настилу
або на 0.6 м вище за нього, а також отвори та прорізи в настилах та перекриттях по-
винні бути закриті або огороджені поручами на висоту 1 м.
При кладці із внутрішніх риштувань стін висотою більше 7 м по всьому пери-
метру будівлі необхідно влаштовувати захисні козирки у вигляді настилу на крон-
штейнах. Перший ряд козирків улаштовують на висоті не більше 6 м від рівня землі,
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
а послідуючі через кожні 6-7 м. Над входами в сходинкові клітини влаштовують су-
цільні навіси розміром у плані не менше 22 м.
При складуванні на будівельному майданчику цеглу в пакетах на піддонах ук-
ладають не більше ніж у два яруси, у контейнерах – в один ярус, без контейнерів –
висотою не більше 1.7 м.
До засобів колективного захисту, що застосовуються при веденні робіт
пред’являються та вимоги:
− засоби колективного захисту виготовляють за технічною документацією,
яка розроблена та затверджена у встановленому порядку;
− перед початком експлуатації засоби колективного захисту випробовують
статичним навантаженням, перевищеним за нормативну на 20%, а підйо-
мні підмостки, крім того, динамічним навантаженням, перевищеним над
нормативним на 10%; випробовування виконують за методикою, яка вка-
зана в ПВР, або в інструкціях по експлуатації; час статичного наванта-
ження приймається не менше 10 хв; результати випробування вважаються
задовільними, якщо після них візуально не замічено руйнування деталей,
тріщин в елементах та вузлах їх кріплення, а також значних деформацій
несучих елементів засобів колективного захисту. За результатами випро-
бувань складається акт, який зберігається до використання строку екс-
плуатації засобів колективного захисту.
До монтажних та пов’язаних з ними робіт допускаються робочі, що пройшли
курс навчання правилам безпеки при веденні монтажних робіт та перевірку знань
спеціальною екзаменаційною комісією.
До висотних робіт допускаються монтажники та електрозварювальники, що
мають довідку про проходження медичного огляду, який вони проходять двічі на рік.
До верхолазних робіт допускаються монтажники, що мають розряд не нижче четвер-
того та стаж роботи не менше одного року. При верхолазних роботах робочі прикріп-
люються до міцно встановлених елементів конструкцій за допомогою запобіжних по-
ясів із швидкоз’ємними карабінами. При переході від вузла до вузла конструкції,що
монтується робочі прикріплюють карабін запобіжного поясу до натягнутого страху-
вального тросу. Незалежно від характеру виконуваних робіт усі робочі, що беруть
участь у монтажних роботах, повинні носити каски, що запобігають від ушкоджень
при падінні предметів з верхніх монтажних горизонтів.
З метою створення необхідних умов для безпечного виконання робіт на будіве-
льному майданчику та будівлі, що монтується, повинні бути попереджувальні напи-
си, виділені небезпечні зони, прорізи огороджені, а робочі місця при виконанні робіт
у вечірній час та вночі – повинні бути освітлені.
Особливі міри обережності застосовуються під час вітряної погоди. При вітрі
силою шість балів монтажні роботи пов’язані із застосуванням крану слід припиняти.
Велика увага приділяється електрозварним роботам, так як при виконанні цих
робіт окрім загрози ураження електричним струмом існує і пожежна небезпека.
Місця газополум’яних робіт огороджуються, звільняються від горючих матері-
алів, обладнуються засобами колективного та індивідуального захисту, у т.ч. в цих
місцях встановлюють ящик з піском, вогнегасник порошкового типу.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
В небезпечних зонах зварювальникам надається наряд-допуск і роботи вико-
нуються під наглядом інженерно-технічних робітників. Електрозварювальні апарати
підключаються електриком і обов’язково заземлюються.
Роботи по влаштуванню покрівель дозволяється починати після перевірки
справності несучих та огороджуючих конструкцій даху. Робочі повинні бути забезпе-
чені спецодягом, нековзним взуттям та запобіжними поясами.
При складуванні на даху матеріалів необхідно приймати міри проти їх сковзу-
вання та здування вітром. По закінченні зміни усі матеріали та інструменти слід при-
брати або надійно закріпити. Скидувати з покрівлі інструменти та матеріали заборо-
няється, а зона можливого їх падіння повинна бути огороджена.
До малярних робіт з речовинами 1-го та 2-го класу шкідливості не допускають-
ся підлітки та жінки.
Приміщення необхідно забезпечити ветиляцією. При застосуванні легкозайми-
стих речовин передбачаються засоби по пожежній безпеці. Працювати в приміщенні
повинно не менше 2-х робітників.
6.5 Заходи по забезпеченню протипожежної безпеки
Перед початком виконання робіт проводиться навчання робочих і інструктаж
по пожежній безпеці, майданчик забезпечується засобами пожежогасіння біля легко-
займистих речовин та предметів встановлюються ящики з піском, протипожежні щи-
ти, на відстані не більше 150 м один від одного встановлюються пожежні гідранти;
дотриманням нормативних відстаней від пожежних гідрантів до дороги та будинку
забезпечується легкий під’їзд пожежних машин у випадку пожежі.
В пожежонебезпечних місцях встановлюються пожежні пости з первинними за-
собами пожежогасіння. Пожежонебезпечні роботи виконуються під наглядом майст-
ра або виконроба.
Виконуються протипожежні розриви між складами, тимчасовими приміщення-
ми, вогненебезпечними робочими місцями.
Для забезпечення зовнішнього пожежогасіння передбачається влаштування
двох в’їздів на територію та до об’єкта будівництва. Позначаються шляхи евакуації.
Будівельний майданчик обладнується телефонним зв'язком.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Список використаної літератури
1. ДБН В.2.2-15:2019 – Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положен-
ня. – К.: ДП «Укрархбудінформ», 2019.
2. ДБН B.1.2-2:2006 - Система забезпечення надійності та безпеки будівельних
об’єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування. – К.: Міністерство
будівництва України, 2006.
3. ДСТУ Н Б В.1.1-27:2010 – Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідли-
вих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія. –
К.: Мінрегіонбуд України, 2011.
4. ДСТУ Б А.2.4-6:2009 – Правила виконання робочої документації генеральних
планів. – К.: Мінрегіонбуд України, 2009.
5. ДБН В.2.1-10:2018 – Основи і фундаменти будівель та споруд. Основні положен-
ня. – К.: Мінрегіонбуд України, 2018.
6. ДСТУ Б В.2.6-108:2010 – Блоки бетонні для стін підвалів. Технічні умови. – К.:
Мінрегіонбуд України, 2011.
7. ДСТУ Б В.2.7-80:2008 - Будівельні матеріали. Цегла та камені силікатні. Техні-
чні умови- К.: Мінрегіонбуд України, 2009.
8. ДСТУ Б В.2.7-61:2008 – Будівельні матеріали. Цегла та камені керамічні рядові
та лицьові. Технічні умови. – К.: Мінрегіонбуд України, 2009.
9. ДСТУ Б В.2.6-53:2008 - Конструкції будинків і споруд. Плити перекриттів
залізобетонні багатопустотні для будівель і споруд. Технічні умови. –
К.: Мінрегіонбуд, 2009.
10. ДСТУ Б В.2.6-55:2008 – Конструкції будинків і споруд. Перемички залізобетон-
ні для будинків із цегляними стінами. Технічні умови. – К.:Мінрегіонбуд
України, 2009.
11. ДСТУ Б В.2.6-62:2008 – Конструкції будинків і споруд. Марші та сходові пло-
щадки залізобетонні. Технічні умови. – К.: Мінрегіонбуд України, 2009.
12. ДБН В.2.6-220:2017 Покриття будівель і споруд. – К.: Мінрегіонбуд України,
2017.
13. ДК 021:2015 44110000-4 – Конструкційні матеріали (Уніфлекс).
14. ДСТУ EN 14351-1:2020 Вікна та двері. Вимоги. Частина 1. Вікна та зовнішні
двері – К.: Мінрегіон України, 2020.
15. ДСТУ Б В.2.6-11:2011 - Блоки дверні металеві протиударні вхідні в квартири.
Загальні технічні умови. – К.: Мінрегіон України, 2011.
16. СНиП 2.03.13-88 - Полы. – М.:Стройиздат, 1988.
17. ДБН В.1.1-7:2016 – Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги. -
К.: Мінрегіон України, 2017.
18. ДБН В.1.2-10:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Захист від шуму та
вібрації .- К.: Мінрегіон України, 2022.
19. ДБН В.2.6-162:2010 – Конструкції будинків і споруд. Кам'яні та армокам'яні
конструкції. Основні положення. – К.: Мінрегіонбуд України, 2011.
20. ДБН В.2.5-74:2013 – Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні
положення проектування. Зі зміною №1. – К.: Мінрегіонбуд України, 2019.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
21. ДСТУ 8936:2019 – Труби сталеві водогазопровідні. Технічні умови –
К.: ДП «УкрНДНЦ», 2019.
22. ДСТУ Б.В.2.5-25:2005 – Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні
мережі та споруди. Труби чавунні каналізаційні і фасонні частини до них.
Технічні умови - К.: Держбуд України , 2005.
23. ДСТУ-Н Б В.2.5-40:2009 - Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні
мережі та споруди. Проектування та монтаж мереж водопостачання та
каналізації з пластикових труб. - К.:Мінрегіонбуд України, 2010.
24. ДСТУ 8943:2019 Труби сталеві електрозварні. Технічні умови- К.: ДП «Укр-
НДНЦ», 2019.
25. ДСТУ-Н Б В.2.5-73:2013 – Настанова з монтажу внутрішніх санітарно-
технічних систем. – К.: Мінрегіонбуд України, 2013.
26. ДСТУ EN 10346:2022 - Сталевий плоский прокат із неперервним гарячим
покриттям для холодного формування. ТУ. - К.: ДП «УкрНДНЦ», 2022.
27. ДБН В.2.5-28:2018 - Природне і штучне освітлення – К.:Мінрегіон України,
2018.
28. ДБН В.2.5-23:2010 - Інженерне обладнання будинків і споруд. Проектування
електрообладнання об`єктів цивільного призначення. - К.: Мінрегіонбуд
України, 2010.
29. НПАОП 40.1-1.32-01 (ДНАОП 0.00-1.32-01) - Правила будови електроустановок.
Електрообладнання спеціальних установок.
30. ГОСТ 30331.3-95 - Електроустановки будівель. Частина 4. Вимоги щодо
забезпечення безпеки. Захист від ураження електричним струмом. - М.: Видав-
ництво стандартів, 2002.
31. ПУЕ. Правила улаштування електроустановок. – К.: Міненерго України, 2017.
32. СНиП 3.05.06-85 – Електротехнічні пристрої. – М.:Стройиздат, 1986.
33. ДСТУ EN 62305-1:2012 Захист від блискавки. Частина 1. Загальні принципи.
Поправка № 1:2022 – К.: ДП «УкрНДНЦ», 2023.
34. ДБН В.2.6-31:2021 - Теплова ізоляція та енергоефективність будівель. – К.: Мін-
розвиток України, 2022.
35. ДБН В.2.6-98:2009 – Конструкція будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні
конструкції. Основні положення. – К.: Мінрегіонбуд України, 2011.
36. Навчально-методичні матеріали до виконання курсового проекту №2 «Залізо-
бетонні та кам’яні конструкції» для студентів спеціальності 192 «Будівництво
та цивільна інженерія». / Укл. М. М. Битько, В. М. Величко, О. В. Кузнєцова. –
Черкаси, ЧДТУ, 2010.
37. Методичні вказівки до виконання курсового проекту №2 з курсу «Залізобе-
тонні та кам’яні конструкції» для студентів спеціальності 192 «Будівництво та
цивільна інженерія». / Укл. М. М. Битько, В. М. Величко, О. В. Кузнєцова. –
Черкаси, ЧДТУ, 2010.
38. ДСТУ 3760:2019 - Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій.
Загальні технічні умови. – К.: ДП «УкрНДНЦ», 2019.
39. ДСТУ 8540:2015 - Прокат листовий гарячекатаний. - К.:ДП«УкрНДНЦ», 2015.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
40. ДСТУ Б В.2.1-27:2010 – Основи та фундаменти споруд. Палі. Визначення
несучої здатності за результатами польових випробувань. - К.: Мінрегіонбуд
України, 2011.
41. Основи та фундаменти. Навчально-методичні матеріали до виконання
курсового проекту для студентів спеціальності 192 «Будівництво та цивільна
інженерія». - Черкаси, ЧДТУ, 2010.
42. ДБН А.3.2-2-2009 - Система стандартів безпеки праці. Промислова безпека у
будівництві. Основні положення. – К.: Мінрегіонбуд, 2012.
43. Технологія будівельного виробництва. / В.К. Черненко, М.Г. Ярмоленко, Г.М.
Батура. – К.: Вища школа, 2002.
44. Технологія будівельного виробництва. / М.Г. Ярмоленко, Є.Г. Розманушко,
В.І. Терновий. – К.: Вища школа, 2005.
45. ДБН А.3.1-5:2016 – Організація будівельного виробництва – К.: Мінрегіон Укра-
їни, 2016.
46. ДСТУ EN 14439:2016 Вантажопідіймальні крани. Крани баштові. Вимоги що-
до безпечності – К.: ДП «УкрНДНЦ», 2016.
47. КОШТОРИСНІ НОРМИ УКРАЇНИ. Ресурсні елементні кошторисні норми на
будівельні роботи. (Збірник 1-20). 2023.
48. Карапузов Є.К., Соха В.Г., Остапченко Т.Є. Матеріали і технології в сучасному
будівництві: Підручник. – К.: Вища освіта, 2005.
49. ДСТУ Б А.3.1-22:2013 - Визначення тривалості будівництва об’єктів – К.: Мін-
регіон України, 2014.
50. ДБН А.3.1-5:2016 - Організація будівельного виробництва – К.: Мінрегіон
України, 2016.
51. ДСТУ-Н Б Д.2-48:2012 Вказівки щодо застосування ресурсних елементних
кошторисних норм на будівельні роботи (ДБН Д.1.1-2-99, MOD) – К.: 2014.
52. Ціноутворення у будівнитві. Збірник офіційних документів та роз’яснень. – К.:
ТОВ «ІНПРОЕКТ».
53. Методичні вказівки до розробки будівельного генерального плану в курсово-
му та дипломному проектуванні для студентів спеціальності 192 «Будівництво
та цивільна інженерія» / Укладач М.О. Березань, Черкаси, ЧДТУ, 2022.
54. Методичні вказівки до розробки сіткового графіка в курсовому та дипломному
проектуванні з дисципліни «Організація будівництва» для студентів спеціаль-
ності 192 «Будівництво та цивільна інженерія» / Укладач М.О. Березань, Чер-
каси, ЧДТУ, 2016.
55. ДБН А.1.1-1:2009 – Система нормування та стандартизації у будівництві.
Основні положення. – К.: Мінрегіонбуд України, 2013.
56. ДСТУ Б А.2.4-4:2009 - Система проектної документації для будівництва. Ос-
новні вимоки до проектної та робочої документації. – К.: Мінрегіонбуд Украї-
ни, 2009.
57. ДСТУ Б А.2.4-7:2009 – Правила виконання архітектурно-будівельних робочих
креслень. – К.: Мінрегіонбуд України, 2009.
Арк.
192 – Будівництво та цивільна інженерія
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Додаток А. Армування монолітної ділянки ДМ-3
s200d4 s200d5 s200d6 s200d8 s200d10
cm2/m
0 0.63 0.98 1.41 2.52 3.93
Площадь арматуры на 1пм по оси X у нижней грани (балки-стенки - посередине); максимум в элементе 177
2 5 8
А А
Y
X2 5 8
Продовження додатку А.
s200d4 s200d5 s200d6 s200d8 s200d10 s200d12 s200d14 s200d16
cm2/m
0 0.63 0.98 1.41 2.52 3.93 5.66 7.69 10.1
Площадь арматуры на 1пм по оси X у верхней грани; максимум в элементе 166
2 5 8
А А
Y
X2 5 8
Продовження додатку А.
s200d4 s200d5 s200d6
cm2/m
0 0.63 0.98 1.41
Площадь арматуры на 1пм по оси Y у нижней грани (балки-стенки - посередине); максимум в элементе 274
2 5 8
А А
Y
X2 5 8
Продовження додатку А.
s200d4 s200d5 s200d6 s200d8 s200d10 s200d12 s200d14
cm2/m
0 0.63 0.98 1.41 2.52 3.93 5.66 7.69
Площадь арматуры на 1пм по оси Y у верхней грани; максимум в элементе 166
2 5 8
А А
Y
X2 5 8
Додаток Б. Армування монолітної ділянки ДМ-4
s200d4 s200d5 s200d6 s200d8 s200d10
cm2/m
0 0.63 0.98 1.41 2.52 3.93
Площадь арматуры на 1пм по оси X у нижней грани (балки-стенки - посередине); максимум в элементе 35
2 4 6 8
К К
Y
X2 4 6 8
Продовження додатку Б.
s200d4 s200d5 s200d6 s200d8 s200d10 s200d12 s200d14 s200d16
cm2/m
0 0.63 0.98 1.41 2.52 3.93 5.66 7.69 10.1
Площадь арматуры на 1пм по оси X у верхней грани; максимум в элементе 95
2 4 6 8
К К
Y
X2 4 6 8
Продовження додатку Б.
s200d4 s200d5 s200d6
cm2/m
0 0.63 0.98 1.41
Площадь арматуры на 1пм по оси Y у нижней грани (балки-стенки - посередине); максимум в элементе 252
2 4 6 8
К К
Y
X2 4 6 8
Продовження додатку Б.
s200d4 s200d5 s200d6 s200d8 s200d10 s200d12 s200d14 s200d16
cm2/m
0 0.63 0.98 1.41 2.52 3.93 5.66 7.69 10.1
Площадь арматуры на 1пм по оси Y у верхней грани; максимум в элементе 18
2 4 6 8
К К
Y
X2 4 6 8