ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6159| Title: | Багатосекційний житловий будинок по вул. Київській, м. Бровари, Київської області |
| Authors: | Грецький , Денис Володимирович Мороз, Андрій Олексійович |
| Keywords: | багатосекційний житловий будинок;енергозбереження;каркасно-монолітна конструкція;благоустрій;інсоляція |
| Issue Date: | Jun-2025 |
| Abstract: | У роботі представлено проект багатосекційного житлового будинку, запроектованого у центральній частині м. Бровари на ділянці кварталу №122 (вул. Київська та вул. Головка). Розглянуто вихідні дані щодо кліматичних умов, ґрунтових характеристик, рельєфу та наявності зелених насаджень. Описано генеральний план забудови з урахуванням інсоляції житлових приміщень, благоустрою території, організації під’їздів, пішохідних зон, дитячих майданчиків та автостоянки. Наведено об’ємно-планувальні рішення будівлі: складну конфігурацію, розміри, поверховість, висоту поверхів, кількість та планування квартир з підвищеними показниками комфортності, вбудовані офісні приміщення, підвальний паркінг та інженерне обладнання. Охарактеризовано конструктивну схему будівлі, застосовані матеріали та технології, включаючи каркасно-монолітний тип конструкції, монолітний залізобетон, порожнисту керамічну цеглу, полімерну покрівлю та утеплювач, а також елементи інженерного оснащення (ліфти, вентиляція, електрообладнання). Окрему увагу приділено спеціальним заходам щодо забезпечення санітарно-гігієнічних норм, пожежної безпеки та енергозбереження, включаючи ефективну інсоляцію, природне освітлення, вентиляцію, автоматичне регулювання теплової потужності та застосування енергозберігаючих технологій. Розроблений проект забезпечує високі показники комфорту та безпеки для мешканців, відповідає сучасним нормативам та передовим технологіям житлового будівництва. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6159 |
| Appears in Collections: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Kvalifikaciyna robota bakalavra Moroz A.O..pdf Restricted Access | 2.7 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Будівельний факультет
Кафедра промислового і цивільного будівництва
«ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ»
Завідувач кафедри ПЦБ_________
к.т.н., доцент Пряник С.П._______
_______________________________
’’____’’ ________________ 2025 р.
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
бакалавр
(освітній рівень)
на тему «Багатосекційний житловий будинок по вул. Київській, м. Бровари,
Київської област»_
(найменування теми)
Виконав студент __4__ курсу, групи Б-11ск
спеціальності 192 - Будівництво та цивільна інженерія
(шифр, назва)
_____________ __Мороз А.О._______
(підпис) (прізвище, ініціали)
Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра
к.т.н., доцент Грецький Д.В._______ ________
(науковий ступінь, вчене звання,, прізвище, ініціали) (підпис)
Рецензент кваліфікаційної роботи бакалавра
_________________________________ ________
(посада , науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис)
Черкаси 2025
2.1 Вихідні дані
Земельна ділянка, що визначена під будівництво багатосекційного житлового
будинку, знаходиться в центральній частині міста у середині кварталу № 122 м.
Бровари, що визначений вул. Київська та вул. Головка.
В даний час ділянка вільна від існуючих споруд.
Рельєф території спокійний.
Місце будівництва відноситься до ІІ кліматичного району, який характеризується
наступними показниками, прийнятими згідно [1, 2]:
- клімат помірно-континентальний;
- розрахункова зимова температура зовнішнього повітря – мінус 21ОС;
- розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної доби -
мінус 26°С;
- розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної
п'ятиденки - мінус 22°С;
- середня температура найбільш холодного періоду - мінус 9ОС;
- вага снігового покрову - 70 Па;
- швидкістний напір вітру - 30 Па;
- глибина сезонного промерзання грунту — 108 см;
- зона вологості —III
Грунтові води в період пошуків не виявлені.
Грунти на майданчику - відносяться до І типу осідання.
На території зелені насадження підлягають максимальному збереженню.
2.2 Опис схеми генплану
Багатоповерховий житловий будинок розташований у центральній історичній
частині м. Бровари і завершує формування кварталу між будинками "Приватбанк" по
вул. Головка, Будинком книги по вул. Київській.
Будівництво житлового будинку передбачено в 2 черги.
Будинок розташований з урахуванням вимог інсоляції житлових приміщень.
Головним фасадом житловий будинок ІІ черги будівництва виходить на вул.
Київській.
Забудова частини кварталу, що проектується, виконана зі значним відступом від
червоних ліній. Навколо будівлі є протипожежний проїзд, а по першому поверху
пішохідні проходи.
Проектом благоустрою передбачається розміщення заасфальтованих під'їздів та
пішохідних підходів та доріжок покритими тротуарною плиткою до громадських та
житлових частин з вул. Київській. Крім того передбачено влаштування двох дитячих
мйцданчиків безпосередньо біля житлового будинку та автостоянки з боку вул.
Київської.
Перепад рельєфу території, що складає 2м, використовується для вирішення
в'їзду та виїзду з паркінгу мешканців житлового будинку.
Проектом передбачена система комплексного благоустрою житлово-дворового
середовища з використанням майданчиків різноманітного призначення. Передбачено
влаштування радиальних газонів у тротуарній частині дворової території з
насадженням багаторічними квітниками.
Арк.
192 Б-11ск ПЗ
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
Планом організації рельєфу передбачено незначне коригування рельєфу для
організованого відведення поверхневих стоків від житлового будинку в сторону
пішохідної алеї по вул. Київській. Вертикальне планування території виконане
методом проектних горизонталей та ув'язане з прилеглою територією, згідно вимог
[3].
2.3 Об'ємно-планувальні рішення будівлі
Будівля має складну форму з розмірами в осях 18-31 - 52,3м, в осях А-Н складає
47,326 м.
Характер та зовнішній вигляд житлової частини вирішений з елементами
житлового середовища, офісно-адміністративна частина - з елементами класики в
сучасних матеріалах і формах.
Житлова частина комплексу має висоту поверху - 3.0 м. Набір та планування
квартир, а також вбудовано-прибудованих приміщень, запроектовано згідно за
індивідуальними проектами. Квартири запроектовані з функціональним зонуванням,
мають еркери, балкони. В них можуть проживати сім'ї різного складу.
Загальна кількість квартир – 69 шт. В проекті розроблене планування квартир з
підвищеними показниками комфортності. Площа квартир вища за нормативні
показники: 2 кімн. – 68,1 м2; 3 кімн. – 146,9 м2; 148,8 м2, 126,7 м2,142,7 м2, 162,9 м2. В
2-х кімнатні квартири складаються з однієї спальні та зали, 3-х кімнатні з двох спалень
та однієї зали.
Вбудовані приміщення офісів висотою 3.0 м. розташовані на першому поверсі і
мають свої окремі входи.
В підвальному приміщені передбачений паркінг.
Житловий будинок забезпечений пасажирськими ліфтами.
Кожна квартира має вихід на одну сходову клітину 1-го типу. В якості другого
еваковиходу служить вихід з квартири на балкон або лоджію з глухим простінком
шириною не менше 1,2 м для відстоювання.
Об’ємно-планувальні рішення розроблені згідно вимог [4].
2.4 Конструктивні рішення будівлі
Конструктивна схема будівлі каркасно - монолітна.
Фундаменти з урахуванням характеристик грунтів майданчика будівництва
прийняті пальові, згідно [5].
Стіни підвалу - монолітні залізобетонні, проектуються згідно вимог [6,27] з
бетону С 25 .
Стіни – влаштовуютсья з порожнистої керамічної цегли товщиною 510 мм
прийнятої згідно [7].
Колони, балки - монолітні залізобетонні індивідуальні, проектуються згідно
вимог [8,27]з бетону С 30.
Перекриття, покриття - монолітні залізобетонні індивідуальні, проектуються
згідно вимог [8,27] з бетону С 30.
Покрівля – рулонна з полімерних мембран Logicroof P-MW прийнятих згідно [9].
Арк.
192 Б-11ск ПЗ
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
Утеплювач покрівлі – ефективний утеплювач “Monrock MAX 100” фірми
“ROCKWOOL”, прийнятий згідно [10].
Шахти ліфтів - збірні залізобетонні, індивідуальні, прийняті згідно [11].
Сходи - збірні сходи по металевих косоурах, прийняті згідно [12].
Перегородки – міжкімнатні перегородки виконані з керамічної цегли, прийнятої
згідно [7], міжквартирні перегородки виконуються з блоків з пористого бетону,
прийнятих згідно [13].
Перемички – збірні залізобетонні, прийняті згідно [14].
Огородження балконів з керамічної цегли прийнятої згідно [7].
Підлога – прийнята з урахуванням призначення приміщень згідно [15].
Вікна – металопластикові з двухкамерними склопакетами прийняті згідно [16].
Двері - вхідні в квартири – металеві, прийняті згідно [17], внутрішні дерев’яні
прийняті згідно [18].
2.5 Спеціальні заходи та роботи
2.5.1 Заходи щодо забезпечення санітарно-гігієнічних вимог
Керуючись нормативними матеріалами які покладені в основу пункту 3.1 [4],
чинного нині в Україні, проектом передбачені наступні вимоги до будинку що
проектується:
- тривалість інсоляції – 360 днів забезпечена в 2- і 3-кімнатних квартирах-не
менше ніж у одній кімнаті; у 4-, 5-кімнатних не менше ніж у двох кімнатах, у 6-
кімнатних і більше не менше ніж у трьох;
- літні приміщення будинку не погіршують інсоляцію квартир;
- природне освітлення мають житлові кімнати, кухні, вхідні тамбури;
- при будівництві будинку забезпечено вимоги інсоляції, природного освітлення і
захисту від шуму навколишніх існуючих об’єктів;
- при проектуванні елементів конструкцій, їх з’єднань а також вентиляційних
грат передбачено забезпечити захист приміщень від паразитуючих тварин і комах;
- будинок захищено від іонізуючого випромінювання радіонуклідів;
- будівельні та опоряджувальні матеріали застосовані в житловому будинку
забезпечують санітарно гігієнічні вимоги;
- допустимі рівні шуму, що створюються у приміщеннях будинку системами
вентиляції й іншим інженерно технологічним обладнанням прийнято на 5 дБл нижче
відповідних гігієнічних нормативів.
2.5.2 Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки
Пожежно-технічна характеристика запроектованої будівлі, згідно [20]:
- ступінь вогнестійкості - II;
- умовна висота будівлі - багатоповерхова;
- кількість пожежних відсіків - 2.
Арк.
192 Б-11ск ПЗ
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
Таблиця 2.1 - Пожежна характеристика будівельних конструкцій.
№ Мінімальна межа Межа
Найменування
п/ вогнестійкості поширення
конструкцій
п (у хвилинах) вогню
Стіни зовнішні, стіни сходових
1 REI 120 МО
кліток
2 Стіни внутрішні, перегородки EI 15 МО
3 Міжповерхові перекриття REI 45 МО
Марші і площадки сходових
4 R 60 МО
кліток
На основі нормативних матеріалів з пожежної та вибухо безпеки, чинних в
Україні, в проекті передбачено наступні заходи:
- для евакуації мешканців житлових поверхів проектом в кожній блок-секції
передбачено по одній сходовій клітині типу СК-1;
- з підвалу виходи передбачаються безпосередньо назовні, з кожної блок-
секції окремо;
- на шляхах евакуації передбачаються нормативні за розмірами проходи
та двері;
- організований під’їзд пожежних машин до пожгідрантів;
- виходи на покрівлю передбачені по сходових клітках;
- шахти ліфтів, машинне приміщення та ліфтові установки запроектовані згідно з
вимогами “Правил безпечної експлуатації ліфтів”;
- в прибудованих приміщеннях, венткамерах, електрощитових обладнання
розташоване з дотриманням вимог по охороні праці;
- в підвальній частині в приміщенні паркінгу передбачені прибудовані витяжні
шахти для диму, світлові приямки та прибудовані шахти природньої витяжної
вентиляції, які при пожежі використовуються для димовидалення;
- зазори між комунікаціями і стінами наглухо заробляються будівельним
розчином;
- автоматичне вимикання вентсистем при пожежі від систем пожежної
сигналізації;
- передбачена система внутрішнього водопроводу для пожежогасіння;
- застосування електрообладнання і освітлювальної апаратури у нормальному і
пожежобезпечному виконанні для приміщень відповідних категорій;
- розподіл електроенергії по будинку по чотирьохпровідній системі з
глухозаземленою нейтраллю;
- монтаж захисного (робочого) заземлення з R < 4.0 Ом і занулення металевих
неструмоведучих частин електроустановок, які можуть виявитись під небезпечною
напругою при пошкодженні ізоляції;
- влаштування аварійного евакуаційного і чергового електроосвітлення;
- забезпечення будинку засобами блискавкозахисту;
- застосування засобів пожежної сигналізації;
Арк.
192 Б-11ск ПЗ
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
- забезпечення комплектом основних захисних засобів в електрощитових 0.4 кВ
згідно вимогам додатка № 5 “Правил техніки безпеки при експлуатації
електроустановок споживачів”;
- забезпечення первинними засобами пожежогасіння ;
- для запобігання затоплювання підвалу водою проектом передбачений монтаж
системи ОДС.
2.5.3 Заходи щодо забезпечення енергозбереження
Керуючись нормативними матеріалами з енергозбереження, які чинні в Україні,
проектом будівництва багатосекційного житлового будинку по вул. Київській в
м. Бровари передбачені такі заходи по енергозбереженню:
- при кожному зовнішньому вході у будівлю передбачені тамбури для теплового
та вітрового захисту;
- передбачається ущільнення інженерних комунікацій та вентиляційних
шахт у місцях їх виходу назовні;
- опір теплопередачі зовнішніх огороджуючих конструкцій відповідає
нормативним вимогам ;
- передбачена належна теплоізоляція трубопроводів;
- передбачені прилади обліку всіх видів енергії (загальні);
- використання ліній електроживлення в зовнішніх та внутрішніх мережах з
урахуванням мінімальних втрат напруги не більше 5% ;
- для зовнішнього освітлення застосовані енергозберігаючі лампи типу ДНат по-
тужністю 50 Вт;
- обладнання нагрівальних приладів у кожному приміщенні терморегуляторами;
обладнання системи теплопостачання пристроями для автоматичного регулювання
теплової потужності та з регуляторами программного споживаення теплової енергії;
- забезпечення високої ефективності використання газу за рахунок:
- прийняття оптимальних проектних рішень, згідно варіантних розробок, з
використанням найбільше енергетично ефективних економічних технологічних
схем, процесів, обладнання, які відповідають сучасним досягненням науки й техніки
, а також прогресивним питомим показникам енергоефективності;
- теплоізоляція котельних агрегатів, водонагрівачів, трубопроводів і
трубопровідної арматури високоефективними матеріалами;
- використання газових пальників, що пройшли державні випробовування та
мають експертне заключення й відповідають потужності обладнання, що
використовує паливо;
- максимальне використання природної вентиляції.
2.6 Інженерне обладнання будинку
Система опалення будинку запроектована двотрубна, тупикова з вертикальним
головним стояком і горизонтальною розводкою поквартирних стояків.
В якості нагрівальних приладів приймаються сталеві панельні радіатори типу "RADIK
VENTIL COMPAKT фірми "KORADO", Чехія, із вбудованими терморегуляторами.
Арк.
192 Б-11ск ПЗ
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
Випуск повітря із головного стояка передбачається автоматичними
повітровідвіниками, встановленими в верхніх точках, із радіаторів – вбудованими
кранами для випуску повітря (типу конструкції Маєвського).
Спуск води із системи передбачається через запірні клапани ASV-I оснащені
дренажними краноми та через спускники з кульовими клапанами.
В коридорах і сходових клітинах термоклапани передбачені без
терморегуляторів.
Розвідні магістралі системи опалення, що прокладаються в підвалі ізолюються
шнуром теплоізоляційним мінераловатним М200 товщиною 40мм з покрiвельним
шаром із склопластика рулонного.
Неізольовані трубопроводи фарбуються олійною фарбою два рази.
Для димовидалення прийняті радіальні вентилятори типу ВРДВ ЗАО
"Інтеркондиціонер", м. Харків.
Дані вентилятори витримують температуру транспортуємого середовища до
600C на протязі двох годин.
Крім протидимної витяжної вентиляції, запроектована припливна вентиляція
ПП1 для підпору повітря у ліфтову шахту.
Вентилятори систем димовидалення та підпору повітря встановлені у
венткамерах на горищі.
Протидимна система вентиляції працює в автоматичному режимі.
На вводі водопроводу в будинок запроектовані водомірні вузли з лічильниками
гарячої та циркуляційної води марки: ВСТ-U-50,ВСТ-U-40 відповідно.
Мережі водопроводу господарсько-питної холодної та гарячої води
запроектовані із стальних водогазопровідних труб, прийнятих згідно [21], та
поліетиленових труб, прийнятих згідно [22], діаметром 15-32мм – стояки та
магістральні мережі, та по квартирне розведення із металополімерних труб фірми
REHAU . Для врахування витрати холодної та гарячої води кожною квартирою на
відгалуженні на квартиру запроектовані лічильники холодної та гарячої води марки
КВ 1.5.
Мережі каналізації запроектовані із труб:
- побутової з поліетиленових каналізаційних PAUPIANO труб 65110мм фірми
REHAU, стояки та випуски із чавунних каналізаційних труб 100;
- дренажної каналізації із поліетиленових напірних труб 63 мм середнього типу.
Мережа каналізації запроектована із поліетиленових каналізаційних труб фірми
“Kachmarek “ 225- 315мм.
Електротехнічні рішення - в коридорах на кожному поверсі передбачені нiшi
для встановлення поверхових щитів типу ЩЭЗО, від яких живляться споживачі
квартир. У поверхових щитах для кожної квартири передбачається пристрій
захисного відключення УЗВ.
Для управління робочим освітленням коридорів та тамбурах житлового
будинку встановлюються вимикачі короткочасного ввімкнення.
Облік електроенергії передбачено на ввідно-розподільних щитах типу NRL для
кожного вбудовано-прибудованого приміщення и загальне для усіх на ВРУ.
Живлення освітлювальної мережі передбачено від освітлювальних щитів ЩО,
ЩАО, встановлених в електрощитових магазинів, а також від силових щитів ЩС, що
встановлені в приміщеннях з нормальними умовами навколишнього середовища
(торгові зали та коридори).
Арк.
192 Б-11ск ПЗ
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
Телефонізація - від телефонного кабелю від міської телефонної мережi марки
ТПП-200х2 мм виконується в підвал житлового будинку в а/ц трубі, яка
передбачається в будівельній частині проекту.
Телефонні розподільчі коробки встановлюються згідно скелетної схеми
в слабкострумних відсіках поверхових щитків.
Радіофікація - ввід радіомережі в житловий будинок - повітряний, через
радiотрубостойку, яка розміщена на даху будинку.
У середині квартир провід прокладається під плінтусами, а під дверними
прорізами - в вiнiпластовiй трубі 20мм.
Приміщення загального призначення обладнанні автоматичною пожежною
сигналізацією, прийнятою згідно [23].
Всі приміщення де встановлюється прилад пожежної сигналізації обладнані
аварійним освітленням та телефонним зв`язком.
Блискавкозахист та заземлення запроектовано згідно [24], будівля що
проектується відноситься до ІІІ категорії блискавкозахисту, зони Б.
Блискавкозахист будівлі передбачається шляхом накладання на покрівлю
будівлі (під негорючий утеплювач) блискавкоприймальної сітки із арматури Ø10мм
з кроком чарунок 6х6м. Вузли сітки з'єднуються зварюванням.
Металеві елементи (труби, пожежні драбини), які виступають над покрівлею, а
також радіотрубостояк та телеантена приєднуються до блискавкоприймальної сітки.
Блискавкоприймальна сітка по периметру будівлі приєднується зварюванням
до блискавковідводів, виконаних з арматури Ø8мм.
Зовнішній контур заземлення електрощитових виконується із сталевих
електродів Ø12мм довжиною 3 метри кожний.
Електроди з'єднуються між собою сталевою смугою 40х4мм. Глибина
електродів та прокладка сталевої смуги здійснюється на 0,7 метра від відмітки землі.
Проектом прийнята система заземлення типу TN-C-S - від трансформаторної
підстанції – до житлового будинку.
Заземленню підлягають металеві конструкції, по яких прокладаються
електромережі, конструкції на яких розміщене електрообладнання, усі повіт-
ропроводи.
Проектом передбачений автоматичний пуск насосної станції, дистанційний
пуск з передньої панелі шафи автоматики та місцевий пуск безпосередньо із
приміщення насосної станції.
Автоматичний пуск станції пожежогасіння передбачений від автоматичних
сигналізаторів тиску, які встановлені на вузлах керування. При нормальних умовах
протипожежні трубопроводи до вузлів керування заповнені водою під тиском. При
виникненні пожежі та при її гасінні тиск у протипожежних трубопроводах падає, що
призводить до спрацювання сигналізаторів тиску, які видають сигнал про
виникнення пожежі та формують командний імпульс на ввімкнення станції
пожежогасіння. В разі відмови робочого насоса передбачений автоматичний пуск
резервного пожежного насоса.
Арк.
192 Б-11ск ПЗ
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
Арк.
192 Б-11ск ПЗ
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
Арк.
192 Б-11ск ПЗ
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
Арк.
192 Б-11ск ПЗ
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
Арк.
192 Б-11ск ПЗ
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
Арк.
192 Б-11ск ПЗ
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
Арк.
192 Б-11ск ПЗ
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
Арк.
192 Б-11ск ПЗ
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
2.7 Технічні та розрахункові данні
2.7.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі
Рисунок 2.1 Фрагмент конструкції зовнішньої стіни
Будівництво ведеться в м. Бориспіль, що знаходиться у I-ій температурній зоні.
Проектом передбачене слідуюче конструктивне рішення зовнішньої стіни будинку.
Конструктивне рішення такої стіни передбачає влаштування стіни із керамічної
цегли на цементно-піщаному розчині М50, яка складається з внутрішнього шару
оздоблення, внутрішнього шару товщиною 250мм, шару утеплювача пінопласту
ROCKMUR фірми "ROCRKWOOL", товщиною 100 мм та зовнішнього лицьового
шару силікатної цегли на цементно-піщаному товщиною 120мм.
Величина потрібного термічного опору огороджуючої конструкції становить R п
0
=2,2 м2 °С/Вт, згідно [25].
В свою чергу термічний опір однорідних огороджувальних конструкцій, або
окремого шару багатошарових огороджень визначається за формулою :
R = (1.1)
де δ - товщина шару, м,
λ - коефіцієнт теплопровідності матеріалу, Вт/( м2·К).
Опір теплопередачі термічно однорідної багатошарової непрозорої
огороджувальної конструкції розраховується за формулою:
1 n 1
R = + i + ; (1.2)
B i=1 i ç
Арк.
192 Б-11ск ПЗ
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
Відповідно αВ = 8,7 Вт/(м2 ·К). α з = 23 Вт/(м2 ·К).
Записуємо формулу (1.2) - відповідно до конструктивного рішення
огороджувальної конструкції і одержуємо :
з.к
л ут .
Rк = R + + + кл вн + шт
зовн + Rвн
з.кл ут кл.вн шт
де: α В і α з - коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь
огороджувальної конструкції Вт/( м2·К);
(1.3)
Підставивши відповідні значення одержимо:
0,12 0,1 0,25 0,02
Rк = 0,133 + + + + + 0,05 = 3,307м2 С / Вт
0,65 0,045 0,65 0,06
R п
0 ≤ Rк
Таким чином розраховане значення опору теплопередачі прийнятої конструкції
стіни перевищує нормативне значення, отже дана конструкція стіни цілком
задовольняє вимоги теплоізоляції.
2.7.2 Специфікації
Таблиця 2.3 – Специфікація збірних залізобетонних та металевих елементів
Маса
Пози- Кіль- Примі-
Позначення Найменування одини
ція кість
ці, т тки
Сходи
1 ДСТУ Б В.2.6-56:2008 ЛС 11 72 0,12
Пожежні драбини
2 випуск 24/76 серії КП-160 СЛ 1 3 123,4 L=3300
3 випуск 24/76 серії КП-160 СЛ 3 2 161,8 L=5700
Арк.
192 Б-11ск ПЗ
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
Таблиця 2.4 –Специфікація елементів заповнення прорізів
Маса
Пози- Кіль- Примі-
Позначення Найменування одини-
ція кість
ці, т тки
Двері дере'вяні
3 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-15Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 82
4 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-12Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 132
5 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-9Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 12
6 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-9Кр.К.Б.1.П.Пр.П 21
7 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-7Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 79
7* ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-7Кр.К.Б.1.П.Пр.П 74
8 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-8Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 18
8* ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-8Кр.К.Б.1.П.Пр.П 33
9 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-9Кр.К.Б.1.П.Пр.П 47
9* ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-9Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 59
10 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ24-6,6Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 7 утеплена
11 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-13Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 10
12 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-13Кр.К.Б.1.П.Пр.П 1 утеплена
13 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ21-12Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 3
14 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ19-9Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 6
15 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ19-9Кр.К.Б.1.П.Пр.П 5
16 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ19-9,5Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 2
17 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ10-9Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 2
18 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 Д.ВнЖ19-10Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 2
Двері металеві вхідні у квартиру
1 ДСТУ Б В.2.6-11-2011 ДМ 1 24
2 ДСТУ Б В.2.6-11-2011 ДМ 2 45
Арк.
192 Б-11ск ПЗ
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
Арк.
192 Б-11ск ПЗ
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
2.7.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі
Зовнішні поверхні стін будинку, еркери та балкони виконуються з лицевої цегли
двох кольорів - жовтого та коричневого із розшивкою швів, цоколь обличковується
гранітною плиткою. Зовнішні поверхні стін офісів та адміністративно-громадських
приміщень додатково опоряджуються гранітом. Вікна та двері виконуються з
металопластика.
Для внутрішнього опорядження квартир використовуються вінілові шпалери,
олійне та клейове пофарбування, керамічна глазурована плитка.
Стеля - клейове пофарбування.
Сходові клітини - олійне пофарбування з керамічною плиткою на висоту 1,5 м.
Для внутрішнього опорядження приміщень офісів використовується декоративна
штукатурка "Мініграніт".
У санвузлах офісів стіни обличковуються керамічною плиткою на всю висоту.
Стеля офісів - підвісна з алюмінієвих елементів, натяжна фірми "Barrisol".
Для внутрішнього опорядження стін та стелі паркінгу використовується
водоемульсійне фарбування.
Підлога – мозаїчний бетон.
2.8 Техніко-економічні показники
Таблиця 2.7 – Основні техніко-економічні показники
Одиниця
Найменування показника Кількість Примітка
виміру
1 Площа забудови м2 1675
2 Будівельний обєм м3 44539,65
3 Загальна площа квартир м3 13966,46
4 Житлова площа м2 5291,02
5 Кількість квартир шт 69
Загальна площа вбудовано
6 м2 1156,78
прибудованих приміщень
7 Площа допоміжних приміщень м2 4897,3
Арк.
192 Б-11ск ПЗ
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
Арк.
192 Б-11ск ПЗ
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
Таблиця 2.5 – Специфікація елементів заповнення прорізів.
Кількість по фасадах
Маса
Позиція Позначення Найменування Всьо- Примітки
9/1-31 31-9/1 А-М М-А од, кг
го
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Вікна металопластикові
В-1 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж15-25Н.ССП.І.1.ПО.П - 1 - 31 32
В-2 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж4,6-10Н.ССП.І.1.ПО.П - 1 1 1 3
В-3 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж4,6-15Н.ССП.І.1.ПО.П - - 3 5 8
В-4 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж15-11Н.ССП.І.1.ПО.П 9 - 1 17 27
В-5 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж15-23Н.ССП.І.1.ПО.П - 18 10 - 28
В-6 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж15-9Н.ССП.І.1.ПО.П - 4 - 5 9
В-7 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж7,5-17Н.ССП.І.1.ПО.П 11 11 - 11 33
В-8 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж19-27,5Н.ССП.І.1.ПО.П 15 - - - 15
В-9 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж15-14Н.ССП.І.1.ПО.П - 2 - 9 11
В-10 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж16-42Н.ССП.І.1.ПО.П - 8 - - 8
В-11 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж15-195Н.ССП.І.1.ПО.П 10 1 3 7 21
В-12 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж17-17Н.ССП.І.1.ПО.П 1 1 - 1 3
В-13 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж15-28Н.ССП.І.1.ПО.П 50 - 50 - 100
В-14 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж15-21Н.ССП.І.1.ПО.П - 10 10 - 20
В-15 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж15-22Н.ССП.І.1.ПО.П - - 7 - 7
В-16 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж9.5-7Н.ССП.І.1.ПО.П - 15 - - 15
В-17 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж15-13Н.ССП.І.1.ПО.П - 1 10 - 11
Продовження таблиці 2.5
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
В-18 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж15-15Н.ССП.І.1.ПО.П - - 9 - 9
В-19 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж15-16Н.ССП.І.1.ПО.П - - 9 - 9
В-20 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж15-23Н.ССП.І.1.ПО.П - 9 - 8 17
В-21 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж16-55Н.ССП.І.1.ПО.П 10 - 10 7 27
В-22 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж16-55Н.ССП.І.1.ПО.Л 7 - 10 10 27
В-23 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж15-9Н.ССП.І.1.ПО.П - - 4 5 9
В-24 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж10-27Н.ССП.І.1.ПО.П - - - 9 9
В-25 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж4,5-23Н.ССП.І.1.ПО.П - - 1 - 1
В-26 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж9-36Н.ССП.І.1.ПО.П - - 1 - 1
В-27 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж6-25Н.ССП.І.1.ПО.П - 1 1 1 3
В-28 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж4-24Н.ССП.І.1.ПО.П - - 1 - 1
В-29 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж9-28Н.ССП.І.1.ПО.П 2 - 1 - 3
В-30 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж4,5-23Н.ССП.І.1.ПО.П - - 1 - 1
В-31 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж9-27Н.ССП.І.1.ПО.П - - 1 - 1
В-32 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж9-24Н.ССП.І.1.ПО.П - - - 1 1
Вітражі
Вітраж 1 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж41-21Н.ССП.І.1.ПО.П 2 - - - 2
Вітраж 2 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж102-26Н.ССП.І.1.ПО.П 1 - - - 1
Вітраж 3 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж28-17Н.ССП.І.1.ПО.П 3 - - - 3
Вітраж 4 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж33-17Н.ССП.І.1.ПО.П - - 1 - 1
Продовження таблиці 2.5
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Вітраж 5 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж51-17Н.ССП.І.1.ПО.П - - 1 - 1
Вітраж 6 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж10-14Н.ССП.І.1.ПО.П - 1 - - 1
Вітраж 7
ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж26-16Н.ССП.І.1.ПО.П 4 - 6 - 10
Вітраж 8 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж7,7-26Н.ССП.І.1.ПО.П - - 1 - 1
Вітраж 9 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж27-18Н.ССП.І.1.ПО.П 1 - - - 1
Вітраж
ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж31-18Н.ССП.І.1.ПО.П - - 1 - 1
10
Вітраж
ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж51-18Н.ССП.І.1.ПО.П - - 1 - 1
11
Вітраж
ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Ж15-15Н.ССП.І.1.ПО.П - - - 3 3
12
Двері металопластикові
Д-1 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Д.ВнЖ9-21Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 2 2 8 9 21
Д-2
ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Д.ВнЖ10-21Кр.К.Б.1.П.Пр.П - 1 1 8 10
Д-3 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Д.ВнЖ12-21Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 6 - 10 10 26
Д-4 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Д.ВнЖ15-21Кр.К.Б.1.П.Пр.П 10 10 16 36
ДМП-1 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Д.ВнЖ25-9Кр.К.Б.1.П.Пр.Л - 1 - - 1
ДМП-2 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Д.ВнЖ24-19Кр.К.Б.1.П.Пр.Л - 1 - - 1
Балконні двері
ДБ-1 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Д.ВнЖ21-8Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 7 2 25 34
ДБ-2 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Д.ВнЖ21-10Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 9 26 35
Ворота
Ворота механічні ролерні Ворота підйомні, проріз 4100*4300 з Для
22 1 - - - 1
ТО”гтена-Україна” дверима 2100*1000 паркінгу
Таблиця 2.6 – Специфікація елементів перемичок
Кількість по
Маса
Пози- поверхах Примі-
Позначення Найменування одини
ція Пар- Всьо
1 2-10 ці, т тки
кінг го
1 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 1ПБ 13-1-П 6 17 - 23 0,024
2 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 1ПБ 10-1-П 3 - - 3 0,020
3 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ 17-2-П - 1 - 1 0,071
4 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ 16-2-П - 5 - 5 0,065
5 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ 13-1-П - 25 - 25 0,054
6 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 8ПБ 16-1-П - - 225 225 0,042
7 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 8ПБ 17-2-П - - 101 101 0,052
3.1 Розрахунок плити перекриття
3.1.1 Дані для проектування
а) розмір плити в осях – 13,5 х 13,5 м ;
б) тип підлоги – в залежності від приміщень;
е) тип плити перекриття – монолітна залізобетонна;
ж) клас бетону – С-30;
розрахункові характеристики бетону згідно [27]:
за І групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення Rb = 19,5 МПа;
- міцність бетону на розтяг Rb,t = 1,3 МПа;
за II групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення Rb ser = 25,5 МПа;
- міцність бетону на розтяг Rb t.ser = 1,95 МПа;
модуль пружності бетону Eb = 31*10-3 МПа;
з) клас арматури – А-240, А-300 ;
розрахункові характеристики арматури [ 28]:
А-240:
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг Rs = 225 МПа; Rsw = 175МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Rs с = 225 МПа;
за II групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури Rs , ser = 235 МПа;
- модуль пружності арматури E 5
s = 2,1*10 МПа;
А-300: :
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг Rs = 280 МПа; Rsw = 225 МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Rs с = 280 МПа;
за II групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури Rs , ser = 295 МПа;
- модуль пружності арматури Es = 2,1*105 МПа;
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
3.1.2 Визначення навантаження на плиту
Таблиця 3.1 – Збір навантажень на плиту перекриття
Нормативне Коефіцієнт Розрахункове
Навантаження навантаження надійності навантаження
, кН/м2 , кН/м2
f
1.Постійне навантаження:
а) підлога :
Житлові приміщення, кухні, коридори: 1,0 1,282
лiнолеум на тепло-звукоiзоляцiйнiй основi 0,09 1,1 0,099
зпiнений, мастика клеюча –5мм
Стяжка із цементно-піщаного розчину М-150 -20мм 0,36 1,3 0,468
Шар звукоiзоляцiйний - керамзитобетон - 55мм 0,55 1,3 0,715
Ванни, санвузли: 0,81 0,99
Покриття - плитка керамічна – 15мм 0,3 1,1 0,33
Шар із цементно-піщаного розчину М-150 -10мм 0,18 1,3 0,234
Гідроізоляція - 2шари рубероїду -5мм 0,03 1,2 0,036
Шар звукоiзоляцiйний - керамзитобетон - 30мм 0,3 1,3 0,39
0
Сходово-ліфтовий вузол: 0,72 ,936
Покриття – мозаічний бетон кл. В15 – 30 мм 0,72 1,3 0,936
Балкони, лоджії: 0,733 0,932
Стяжка із цементно-піщаного розчину по плівці- 0,54 1,3 0,7
20мм
Теплоiзоляцiйний шаp-„Stroprock” y=161кг/м3 - 0,193 1,2 0,232
2*60мм
б) Монолітна плита перекриття В-25 – 200мм 5 1,1 5,5
2.Тимчасовірівномірно розподілені
навантаження:
Квартири житлових будинків: 1,5 1,3 1,95
Балкони (лоджії) з урахуванням навантаження 4,0 1,2 4,8
на ділянці шириною 0,8 м уздовж огородження
балкона (лоджії)
Σ V 5,5 6,75
3.1.3 Конструювання плити перекриття
Конструювання плити проводиться на основі додатка 1 а також згідно
нормативних вимог [28]:
- робоча арматура плити:
нижня робоча арматура:
по буквеним осям встановлюємо арматуру А-300 Ø 12;
по цифровим осям встановлюємо арматуру А-300 Ø 14;
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
верхня робоча арматура:
по буквеним осям встановлюємо арматуру А-300 Ø 16;
по цифровим осям встановлюємо арматуру А-300 Ø 16;
- сітки:
в якості поздовжньої та поперечної арматури в сітках використовується
А-300 Ø 16;
- каркаси та фіксатори:
робоча арматура в каркасах запроектована А-300 Ø 16;
конструктивна арматура в каркасах запроектована А-240 Ø 10;
фіксатори виконуються з арматури А-240 Ø 10;
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
3.2 Розрахунок колони
3.2.1 Дані для проектування
а) розмір будівлі в плані – 52,3 х 41,757м ;
б) кількість поверхів – 9-10;
г) тип підлоги – в залежності від приміщення;
д) тип покрівлі – рулонна;
е) снігове навантаження S0=0,7 кН/м2;
ж) вітрове навантаження W =0,3 кН/м2
0 ;
з) клас бетону – С-30;
розрахункові характеристики бетону згідно [ 28 ]:
за І групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення Rb = 19,5 МПа;
- міцність бетону на розтяг Rb,t = 1,3 МПа;
за II групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення Rb ser = 25,5 МПа;
- міцність бетону на розтяг Rb t.ser = 1,95 МПа;
модуль пружності бетону Eb = 31*10-3 МПа;
з) клас арматури – А-240, А-300 ;
розрахункові характеристики арматури [28 ] :
А-240:
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг Rs = 225 МПа; Rsw = 175МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Rs с = 225 МПа;
за II групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури Rs , ser = 235 МПа;
модуль пружності арматури Es = 2,1*105 МПа;
А-300:
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг Rs = 280 МПа; Rsw = 225 МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Rs с = 280 МПа;
за II групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури Rs , ser = 295 МПа;
- модуль пружності арматури Es = 2,1*105 МПа;
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
3.2.2 Визначення навантаження на колони
Таблиця 3.2 – Збір навантажень на колону
Нормативне Коефіцієнт Розрахункове
Вид навантаження навантаження, надійності навантаження,
кН/м2 f кН/м2
Постійне навантаження:
Покриття
„Logicroof P-MW 0,4 1,3 0,52
Стяжка із цементно-піщаного розчину 20мм 0,18 1,3 0,234
Керамзитовий гравій по ухилу від 40-200мм 0,9 1,3 1,17
Пароізоляція Ютафол Н 110 0,03 1,2 0,036
Стяжка із цементно-піщаного розчину - 10мм 0,09 1,3 0,117
Монолітна плита В25 - 200мм 5,0 1,1 5,5
Σ q 6,6 7,577
Перекриття
а) підлога :
Житлові приміщення, кухні, коридори: 1,0 1,282
Лiнолеум на тепло-звукоiзоляцiйнiй основi зпiнений, 0,09 1,1 0,099
мастика клеюча –5мм
Стяжка із цементно-піщаного розчину М-150 -20мм 0,36 1,3 0,468
Шар звукоiзоляцiйний - керамзитобетон - 55мм 0,55 1,3 0,715
Ванни, санвузли: 0,81 0,99
Покриття - плитка керамічна – 15мм 0,3 1,1 0,33
Шар із цементно-піщаного розчину М-150 -10мм 0,18 1,3 0,234
Гідроізоляція - 2шари рубероїду -5мм 0,03 1,2 0,036
Шар звукоiзоляцiйний - керамзитобетон - 30мм 0,3 1,3 0,39
Сходово-ліфтовий вузол: 0,72 0,936
Покриття – мозаічний бетон кл. В15 – 30 мм 0,72 1,3 0,936
Балкони, лоджії: 0,733 0,932
Стяжка із цементно-піщаного розчину по плівці-20мм 0,54 1,3 0,7
Теплоiзоляцiйний шаp-„Stroprock” y=161кг/м3 -
2*60мм 0,193 1,2 0,232
б) Монолітна плита перекриття В-25 – 200мм
5 1,1 5,5
Перегородки
Склад міжкімнатних стін : 0,48 0,58
Гипсобетони з шпаруванням у=600кг/м3 - 80мм 0,48 1,2 0,58
Склад стін в санвузлах та ванних: 1,71 1,99
Керамічна цегла М75 на розчине М50 товщиной 1,17 1,1 1,29
65мм армований сіткою 206А240С через 2 ряди
кладки
Цементно-піщаний розчин - 30мм 0,54 1,3 0,702
Склад між квартирних стін : 3,78 4,27
Цементно-піщаний розчин 15мм 0,27 1,3 0,351
Силікатна цегла 88мм 1,62 1,1 1,782
Повітряний прошарок
Силікатна цегла 88мм 1,62 1,1 1,782
Цементно-піщаний розчин 15мм 0,27 1,3 0,351
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
Продовження таблиці 3.2
Нормативне Коефіцієнт Розрахункове
Вид навантаження навантаження, надійності навантаження,
кН/м2 f кН/м2
Тимчасове навантаження:
Квартири житлових будинків: 1,5 1,3 1,95
Службові приміщення: 2,0 1,2 2,4
Коридори, сходи (з проходами до них ): 3,0 1,2 3,6
Балкони (лоджії) з урахуванням навантаження
на ділянці шириною 0,8 м уздовж огородження: 4 1,2 4,8
Покриття на ділянках: 0,5 1,3 0,65
Снігове навантаження: 0,7х0,95 0,67 1,4 0,94
3.2.3 Конструювання колон
Конструювання колони проводиться на основі додатка а також згідно
нормативних вимог [28]:
- поздовжня арматура колони прийнята класу А-300 Ø 25, Ø 16;
- поперечна арматура колони прийнята класу А-240 Ø 12;
- деталі колони виготовлені з арматури А-300 Ø 25а також - А-240 Ø 12;
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
3.3 Розрахунок і конструювання балки
3.3.1 Дані для проектування
а) розмір будівлі в плані – 52,3 х 41,757м ;
б) кількість поверхів – 9-10;
г) тип підлоги – в залежності від приміщення;
д) тип покрівлі – рулонна;
з) клас бетону – С-30;
розрахункові характеристики бетону згідно [28]:
за І групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення Rb = 19,5 МПа;
- міцність бетону на розтяг Rb,t = 1,3 МПа;
за II групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення Rb ser = 25,5 МПа;
- міцність бетону на розтяг Rb t.ser = 1,95 МПа;
модуль пружності бетону Eb = 31*10-3 МПа;
з) клас арматури – А-240, А-300 ;
розрахункові характеристики арматури [28] :
А-240:
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг Rs = 225 МПа;
Rsw = 175МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Rs с = 225 МПа;
за II групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури Rs , ser = 235 МПа;
- модуль пружності арматури Es = 2,1*105 МПа;
А-300: :
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг Rs = 280 МПа; Rsw = 225 МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Rs с = 280 МПа;
за II групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури Rs , ser = 295 МПа;
- модуль пружності арматури E 5
s = 2,1*10 МПа;
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
3.3.2 Збір навантажень на 1мп балки
Таблиця 3.3 – Збір навантажень на 1мп балки
Навантаження Нормативне Коефіцієнт Розрахункове
навантаження, надійності за навантаження,
кН/м2 навантаженням кН/м2
1 Постійне навантаження :
а) Цементно-піщане покриття -20мм 0,36 1,3 0,468
б)Стяжка із цементно-піщаного розчину
20мм 0,36 1,3 0,468
в)Теплоiзоляцiйний шаp пінобетону 30мм 0,09 1,2 0,108
г)Стяжка із цементно-піщаного розчину 10мм 0,18 1,3 0,234
д) Монолітна плита В25 -200мм 5 1,1 5,5
е) власна вага балки 2,0 1,1 2,2
(0,6-0,2)·0,2·2,5·10·1,0
Разом: q 7,99 8,978
2 Тимчасове навантаження V 2,7 1,2 3,24
Повне навантаження q + V 10,69 12,218
Визначаємо розрахункові прогони
200 200
6900 400 6000
7200 6300
Рисунок 3.1 – Розрахункові пргони другорядної балки
400 400
l01=7200 – –200+200/2 = 6900 мм, l02=6300 – -200+200/2=6000 мм.
2 2
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
3.3.3 Визначення зусиль в перерізах балки
Величини згинаючих моментів визначаємо в табличній формі.
Таблиця 3 – Згинаючі моменти
№ Значення моменту М,
Відстань від Значення коефіцієнта
про- № кНм
опори до (q +V ) l 2
літу точки
перерізу, м + − +М -М
0 0 0 − 0 −
1 1,380 0,065 − 37,81 −
2 2,760 0,090 − 52,35 −
12,218·6,92=
1 2´ 2,932 0,091 − 52,93 −
= 581,7
3 4,140 0,075 − 43,62 −
4 5,520 0,020 − 11,63 −
5 6,900 − 0,0715 − 41,59
5 0 − 0,0715 − 31,45
6 1,2 0,020 − 8,797 −
7 2,4 0,075 − 32,99 −
´ 12,218·6,02=
7 3,45 0,091 − 40,03 −
2 = 439,85
8 3,6 0,090 − 39,59 −
9 4,8 0,065 − 28,59 −
10 6,0 0 − 0 −
Рисунок 3.2 – Огинаюча епюра моментів
Епюра поперечних сил має прямолінійний характер, тому поперечні сили
розраховуються тільки в опорних перерізах за формулами:
QА = 0,4·(q+V)·l0, (3.1)
де q – постійне навантаження;
V – тимчасове навантаження;
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
Q л
В = 0,6·(q+V)·lo, (3.2)
Q пр л
В = Qс = Q пр
с = 0,5·(q+V)·lр , (3.3)
де lo, lр – розрахункові значення прогонів.
Тоді:
QА = 0,4·(12,218)·6,9 = 33,72 кН,
Q л
В = 0,6·(12,218)·6,9 = 50,58 кН,
Q пр
В = 0,6·(12,218)·6,0 = 43,985 кН.
QС = 0,4·(12,218)·6,0 = 29,32 кН.
Рисунок 3.3 – Поперечні сили, які виникають в другорядній балці
3.3.4 Розрахунок міцності другорядної балки на дію згинаючого
моменту (за нормальним перерізом)
Другорядна балка працює спільно з плитою, тому форма поперечного
перерізу являє собою тавровий переріз.
Розрахунок міцності починаємо з визначення поперечного перерізу в місці дії
максимального моменту, який діє на грані опори. На опорному перерізі висоту
перерізу балки шукають як для прямокутного перерізу.
Для цього задаємося відсотком армування =0,01 згідно [28], ширина ребра
b=200мм. Визначаємо відносну висоту стисненої зони бетону за формулою :
ξ = x/h0 = μ ·RS/RB ; (3.4)
= 0,01·(280/17,5) = 0,16 → αт = 0,219; = 0,875.
Порівняємо отримане значення з границею переармування R:
R = ; (3.5)
R
1+ S (1− )
400 1,1
де коефіцієнт = 0,85 − 0,008 Rb ; (3.6)
= 0,85−0,00817,5= 0,71;
0,734
R = = 0,563 .
280 0,71
1+ (1− )
400 1,1
Так як виконується умова = 0,25 < R = 0,563 то немає необхідності в
армуванні стисненої зони перерізу бетону.
Визначаємо робочу висоту перерізу за формулою:
h = Ì
0 ; (3.7)
Rb b m
ho = 41,59(105) /17,5(100) 200,219 = 28,87 см;
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
Повну висоту визначаємо за формулою:
h = 28,87+3+3/2 = 35 см
Округляємо h в більшу сторону до значення кратного 5 см і приймаємо h = 35см.
h0 = 35 – 3 – 3/2 = 30,5 см.
Припускаємо, що нейтральна вісь проходить по нижньому краю полиці, тоді висота
стисненої зони х = h /
f .
Уточнюємо ширину звісів балки:
1. в залежності від довжини плити
b /
f = lпл – bд.б. (3.8)
b /
f = 690 – 20 = 670 см
2. в залежності від ширини і довжини другорядних балок
b /
f = 2·( bд.б. + 1/6 · lд.б.) (3.9)
b /
f = 2·( 20. + 1/6 · 720) = 280 см
Для розрахунку приймаємо найменше значення, тобто b /
f = 280см.
Визначаємо максимальний згинальний момент, який може сприйняти чисто
бетонний переріз без арматури (полиця у стисненій зоні).
' ' '
M / = Rb h f b f (h0 − 0,5 h f ) ; (3.10)
f
M / =17,5(100) 20,0 280(30,5−0,520,0) = 2009,0кНм
f
Порівнюючи отримане значення М /
f з максимальним згинальним моментом, що діє
в перерізах балки: Мmax = 52,93кНм < М /
f = 2009,0 кНм. Робимо висновок, що полиця
тавра має запас міцності при дії максимального згинального моменту, тобто
нейтральна вісь проходить в площі полиці. Тому переріз розраховується як
прямокутний b = b /
f .
3.3.5 Визначення площі опорної та прогонової арматури для
опорного та прогонових перерізів
І прогін
За максимальним значенням згинаючого опорного момента визначаємо значення
αт за формулою:
М
αт = ; (3.11)
R b h2
b 0
52,93 (105 )
m = = 0,014 → = 0,9925 → = 0,014 <
2 R = 0,563.
17,5 (100) 280 30,5
Перевірка < R вказує на те, що армування стисненої зони не потрібно.
Визначаємо площу перерізу арматури розтягненої зони за формулою:
М
Аs= ; (3.12)
Rs h0
52,93 (105 )
A = = 6,24 см2
s .
280 (100) 0,9925 30,5
Приймаємо арматуру 214 (Аs = 3,08см2) і 216 (А = 4,02см2), тоді А = 7,1 см2
s s
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
ІІ прогін
40,03 (105 )
m = = 0,01→ = 0,995 → = 0,01< R = 0,563.
17,5 (100) 280 30,52
40,03 (105 )
As = = 4,7см2.
280 (100) 0,995 30,5
Приймаємо арматуру 414 Аs = 6,16 см2.
І опора
41,59 (105 )
m = = 0,15 → = 0,915 → = 0,17 < R = 0,563.
17,5 (100) 20 30,52
41,59 (105 )
As = = 5,3см2.
280 (100) 0,915 30,5
Приймаємо арматуру 414 Аs = 6,16 см2.
3.3.6 Розрахунок міцності другорядних балок на дію поперечної
сили (за похилим перерізом)
Поперечну силу, що діє в будь-якому перерізі, сприймають бетон і
поперечна арматура (хомути). Якщо поперечну силу Q повністю сприймає чисто
бетонний переріз то розрахунок хомутів не проводять, а встановлюють їх відповідно
конструктивних потреб. Ці умови виражаються формулою:
Q b4 (1+n ) Rbt b h0 , (3.13)
де b4 – коефіціент, який приймається для важкого бетону рівним 0,6;
Rbt – розрахунковий опір бетону розтягненню, Rbt = 0,9 Мпа [28];
n – коефіціент, який враховує вплив повздовжніх сил, n = 0.
Q = 0,6·(1+0)·1,3·(100)·20·30,5·(10 -3 ) = 47,58 кН < Qmax = 50,58 кН.
Бетонний переріз не сприйме поперечні зусилля в балці, тому необхідний
розрахунок поперечної арматури (хомутів):
1) задаємося діаметром хомутів dsw = 8 мм;
2) назначаємо кількість зрізів n = 2;
3) визначаємо сумарну площу зрізу хомутів :
Asw = Asw1 ·n , (3.14)
де Asw1 – площа зрізу одного хомута; Asw1 = 0,503 см2;
Asw = 0,503·2 = 1,006 см2 ;
4) визначаємо необхідну інтенсивність поперечного армування :
Q2
qsw = , (3.15)
2
4 b2 h0 b Rbt
де b2 – коефіціент, який для важкого бетону приймається рівним 2;
50,582 (103)2
qsw = =163,7 Н/см;
4 2 30,52 20 1,3 (100)
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
Рисунок 10 – Схема влаштування хомутів
5) визначаємо потрібний крок поперечних стержнів хомутів:
R A
S = sw sw , (3.16)
qsw
де Rsw – розрахунковий опір розтягненню поперечної та відігнутої арматури
при розрахунку за похилим перерізом на дію поперечної сили, Rsw = 295 МПа;
290 (100) 1,006
S = = 113,07 см.
163,7
Згідно [28] біля опори, на ділянці l/4, крок хомутів приймаємо h/3S 500
мм, а в прогоні, на ділянці l/2, крок приймаємо 3h/4S 500 мм.
Приймаємо S=250 мм на ділянці l/4 та S=450 мм на ділянці l/2.
Мінімальна товщина захисного шару бетону для балок для поздовжньої
арматури 20 мм і не меншою діаметра; для поперечної арматури 15 мм.
3.3.7 Епюра матеріалів
Для економічного використання арматури площа робочих стержнів повинна
відповідати значенню згинаючого моменту в різних перерізах прогону балки. Для
визначення місць розриву стержнів, переведення їх з прогону на опору або навпаки,
будується епюра матеріалів.
Епюра матеріалів – це графік, який показує величину теоретичного
(зовнішнього) і фактичного (який сприймається арматурою) моментів у будь-якому
перерізі балки. Різниця між цими моментами є запасом міцності. Виходячи із запасу
міцності, можна визначити за епюрою матеріалів нормальний переріз.
Розрахунок виконуємо, використовуючи залежність:
AS _Факт
= → → ; (3.17)
b h0
фактичну несучу здатність перерізів балки на площі поздовжньої арматури і
уточненої робочої висоти в прогонах і опорних перерізах балки розраховуємо за
формулою:
[M ] = As _ факт Rs h0 ; (3.18)
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
І прогін
Арматура 214 + 216 = 7,1 см2.
7,1 280
= = 0,0008 → = 0,0008 = 0,013 R = 0,563 → = 0,9925 ;
280 30,5 17,5
[M 2014+2016] = 7,1280 (100) 0,9925 30,5 = 60,1 кНм > Мmax =52,93 кНм;
60,13,08
[M 2014] = = 26,07 кНм;
7,1
[M2016] = 60,1− 26,07 = 34,02 кНм.
ІІ прогін
Арматура 414 = 6,16см2.
6,16 280
= = 0,0007 → = 0,0007 = 0,012 R = 0,563 → = 0,9935 ;
280 30,5 17,5
[M4014] = 6,16 280 (100) 0,9935 30,5 = 52,2 кНм > Мmax =40,03 кНм;
52,2
[M 2014] = = 26,13 кНм;
2
І опора
Арматура 4 14 Аs = 6,16 см2.
6,16 280
= = 0,01→ = 0,01 = 0,16 R = 0,573 → = 0,905 ;
20 30,5 17,5
[M4O14] = 6,16 280 (100) 0,905 30,5 = 47,6 кНм> Мmax =41,59 кНм;
47,6
[M2014] = = 23,8кНм;
2
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Зм. Кільк. Арк. №док. Підпис Дата
4 Основи та фундаменти
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного
майданчику
Одна з основних задач в проектуванні фундаментів – вибір найближчого до
денної поверхні пласту грунту, який можна використати в якості несучого шару. З
метою уточнення найменування грунтів основи для всіх шарів знаходять похідні
характеристики для кожного шару окремо.
Вихідні дані по кожному шару грунту зведено в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Фізико-механічна характеристика грунтів
1.8 - - - - - - - - - - - - - -
1.5 - - - - - - - - - - -
0.7 9 6 17 15
1.0
0.5
1.0
1.5
2.0 17
11.8
Рисунок 4.2 – Схема розташування свердловин
4.2 Вихідні дані
Необхідно запроектувати пальовий фундамент із буронабивних паль на
перетині осей “20” – “Б”. Розрахункові навантаження: NІІ = 3538 кН; МІІх = 80
кН·м; МІІy = 80 кН·м QІІх = 30 кН·м; QІІy = 30 кН·м для елемента №110032
(додаток А).
Матеріали: Фундамент проектується із наступних матеріалів:
клас бетону – С-25;
розрахункові характеристики бетону згідно [26]:
за І групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення Rb = 14,5 МПа;
- міцність бетону на розтяг Rb,t = 1,05 МПа;
за II групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення Rb ser = 18 МПа;
- міцність бетону на розтяг Rb t.ser = 1,6 МПа;
- модуль пружності бетону Eb = 3,0*104 МПа;
клас арматури – А-240С, А-300С ;
розрахункові характеристики арматури згідно [27]:
А-240С:
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг Rs = 225 МПа; Rsw =
175МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Rs с = 225 МПа;
за II групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури Rs , ser = 235 МПа;
- модуль пружності арматури Es = 2,1*105 МПа;
А-300С: :
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг
Rs = 280 МПа; Rsw = 225 МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення
Rs с = 280 МПа;
за II групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури Rs , ser = 295 МПа;
- модуль пружності арматури Es = 2,1*105 МПа;
4.3 Розрахунок пальового фундаменту
Вибираємо глибину закладання підошви фундаменту:
а) за інженерно-геологічними умовами:
dmin,1 = hш + (0.3...0.5)м, (4.1)
де hш – товщина шару рослинного або насипного грунту, який необхідно
знімати або прорізати фундаментом;
(0.3...0.5)м – заглиблення фундамента в несучий шар грунту.
dmin,1 = 1.8 +1.5+ 0.7 = 4.0 м.
б) за кліматичними умовами:
dф = Kh·dfn + 0.2, (4.2)
де Kh = 0.6 – коефіцієнт впливу теплового режиму будівлі, [30];
dfn = 1.08 м – нормативна глибина промерзання грунту, [1].
dф = 0.6·1.08 + 0.2 = 0.848 м.
в) відмітка верхнього обрізу ростверка приймається –0.15 м. Мінімальна
висота ростверку приймається з умов анкерування робочої арматури колони, тобто
не менше 30·d = 30·25 = 750 мм. З урахуванням захисного шару бетону 50 мм
мінімальна висота ростверка складе 750 + 50 = 800 мм. Приймаємо висоту
ростверку 800 мм. Отже відмітка підошви ростверка –5.200м з врахуванням
підвалу.
Знаходимо довжину палі. Аналізуючи грунтові умови будівельного
майданчику та фізико-механічні властивості грунтів, робимо висновок, що
найбільшу несучу здатність має крупний пісок і в нього необхідно занурити палю
на 0.5 м. Звідси витікає, що мінімальна довжина палі повинна бути:
lп = 1.8+1.5+0.7+1,0+0,5+1+1.5+2+3.1-5.2 = 7.9 м.
Приймаємо палю довжиною 8 м, діаметром 60 см.
Складаємо розрахункову схему (рисунок 4.3).
Рисунок 4.3 – Розрахункова схема палі
Визначаємо несучу здатність буронабивної палі за формулою:
n
F d = c C R R A + U c f f i h i , (4.3)
i=1
де γc – коефіцієнт умов роботи буронабивної палі, γc=1, [30];
γCR - коефіцієнт умов роботи грунту під нижнім кінцем буронабивної палі
γCR=1, [30];
γcf - коефіцієнт умов роботи грунту з боковою поверхнею буронабивної
палі γcf = 0,8, [30];
А – площа поперечного перерізу нижнього кінця палі:
А = 3.14·0.32=0.2826м2;
U – зовнішній периметр поперечного перерізу палі:
U = 3.14·0.6 = 1.884 м.
Глибина занурення палі від рівня природного рельєфу – 13.1 м.
Розрахунковий опір грунту під кінцем палі визначаємо за [33]:
Н = 10 м → R = 2600 кПа.
Н = 15 м → R = 2900 кПа.
2900 − 2600
Н = 13.1 м → R = ( ) 3.1+ 2600 = 2786 кПа
5
Для щільних піщаних грунтів R збільшуємо на 60 %: R = 2786·1.6 = 4457.6
кПа
fi – розрахунковий опір грунту на бічній поверхні, визначаємо
інтерполяцієм за [33]:
Н1: Н = 5 м → f = 40 кПа
Н = 6 м → f = 42 кПа
42 − 40
Н1 = 5.35 м → f1 = ( ) 0.35 + 40 = 40.7 кПа.
1
Н2: Н2 = 6.0 м → f2 = 58 кПа;
Н3: Н = 6 м → f = 40 кПа
Н = 8 м → f = 42 кПа
42 − 40
Н3 = 7.25 м → f3 = ( ) 1.25 + 40 = 41.25 кПа.
2
Н4: Н = 8 м → f = 62 кПа
Н = 10 м → f = 65 кПа
62 + 65
Н4 = 9.0 м → f4 = = 63.5кПа;
2
Н5: Н = 10 м → f = 34 кПа
Н = 15 м → f = 38 кПа
38 −34
Н5 = 11.0 м → f5= 1+ 34 = 34.8кПа;
5
Н6: Н = 10 м → f = 34 кПа
Н = 15 м → f = 38 кПа
38−34
Н6 = 12.6 м → f5 = 2.6+34 = 36.08 кПа;
5
Визначаємо несучу здатність палі:
Fd = 1· (4457.6·0.2826 + 1.884·(0.8·0.3·40.7 + 0.8·58 + 0.8·1.5·32.25 + 0.8·2·63.5
+ +0.8·2·34.8+0.8·1.1·36.08) = 1562,9 кН.
Розраховуємо пальовий фундамент за першим граничним станом, тому
визначаємо навантаження для розрахунку за першим граничним станом:
NI = NII·γf = 3538·1.2 = 4245,6 кН;
МIx = МIIx·γf = 80·1.2 = 96 кН;
МIу = МIIу·γf = 80·1.2 = 96 кН.
QIx = МIIxz·γf = 30·1.2 = 36 кН.
QIу = МIIу·γf = 30·1.2 = 36 кН.
Визначаємо кількість паль у фундаменті:
n = NI·Km·γk/Fd, (4.4)
де Km – коефіцієнт, що враховує позацентрово прикладені навантаження:
Km = 1 + ΣМ/3·N, (4.5)
Km = 1 + (96+36х5,2)/3·4245.6 = 1.022;
γk – коефіцієнт надійності, що дорівнює 1.4, якщо несуча здатність палі
визначається розрахунком.
n = 4245.6·1.015·1.4/1562,9 = 4.16 шт.
Приймаємо п’ять паль у фундаменті та розташовуємо їх на мінімальній
відстані: l = 3·d = 3·600 = 1800 мм.
Приймаємо звіси ростверка 0.1 м, що більше, ніж
0.05 + 0.15·d = 0.05 + 0.15·0.6 = 0.09 м.
3 600
Мінімальна осьова відстань між палями loc = =1243,8 мм. Приймаємо
2
loc=1250мм.
Розміри ростверка складають:
b = 2·1.25 + 0.6 + 2·0.1 = 3.3 м.
l = 2·1.25 + 0.6 + 2·0.1 = 3.3 м.
Схему розташування паль у фундаменті зображено на рисунку 4.2.
Рисунок 4.4 – Схема розташування паль у фундаменті
Визначаємо вагу ростверку та грунту на його обрізах:
FI,р = Ap·dp·γf·γ0, (4.6)
де Ар – площа підошви ростверка;
dp – глибина закладання ростверка;
γf = 1.1 – коефіцієнт надійності по навантаженню;
γ0 = 20 кН/м3 – усереднена питома вага матеріала фундамента та грунту.
FI,р = 3.3·3.3·5.2·1.1·20 = 1245,82 кН.
Знаходимо сумарне розрахункове навантаження:
ΣNI = NI + FI,p = 4245.6 + 1245,82 = 5491,42 кН.
Обчислюємо сумарний розрахунковий момент:
ΣМI = Мх + Qd = 96 + 36х5,05 = 277,8 кН·м.
Діюче навантаження на одну палю:
m a x N M l
N = I I oc .
2
min n loc
(4.7)
Nср = 5491.42/5 = 1098,248 кН < Fd/γk = 1562,9 /1.4 = 1116,4 кН.
Nmin = 5491.42/5 – 277,8·1.25/4·1,252 = 1098,248 – 55,56 = 1042,68 кН > 0.
Nmax = 1098,248 + 55,56 = 1151,81 кН < 1.2·Fd/γk = 1.2·1116,4 = 1339,6 кН.
Всі три умови виконуються.
4.4 Армування ростверку
Розрахунок ростверка на продавлювання не виконується, тому що призма
продавлювання проходить поза тілом ростверка.
Ростверки під стінами будівель з монолітного бетону, що спираються на
залізобетонні палі, розташовані в один ряд, повинні розраховуватися на
експлуатаційні навантаження і на навантаження, які виникають в період
будівництва.
Розрахунок ростверку на експлуатаційні навантаження слід вести з умови
розподілу навантаження у прольоті та над опорою (ростверк над палею):
q L2
М оп =
o , (4.8)
2
q 2
М oL
пр = , (4.9)
8
Рисунок 4.5 – Розрахункова схема паль у фундаменті
де L - відстань між осями паль по лінії ряду або рядів, м;
q - рівномірно розподілене навантаження від будівлі на рівні низу ростверку
(вага стін, перекриттів, ростверку і корисне навантаження), кН / м
(4245,6/3,3=1286,54кН/м);
1286 ,5х1,252
М оп = =1005,07кНм
2
1286 ,5х1,252
М пр = = 301,5кНм
8
Необхідна площа перерізу арматури:
As = M/0.9·Rs·h0. (4.10)
As = 1005,07·(104)/0.9·280·750 = 53,17 см2.
Приймаємо на 1 м ширини арматуру: 5Ø40 А-300 Аs = 62,8 см2 з кроком 200
мм, [28].
4.5 Армування підколонника
Розрахунок повздовжньої арматури підколінника
Визначаємо діючі зусилля в перерізі 1-1:
Рисунок 4.6 – Поперечний переріз РМ22-1
M1-1 = M + Q·yст (4.11)
М1-1 = 96 + 36·1.2 = 139.2 кН·м.
е1 = М1-1/N1-1 = 139.2/4245.6 = 0.033 м.
e = e1 + h/2 – a = 0.033 + 3.3/2 – 0.05 = 1.633 м.
Приймаємо симетричне армування, тоді:
/ n −n (1− 0.5 n ) Rb b hA 0
s = As = ,
1− Rs
N e 4.2456 1.633
n = = = 0.25м ;
2 2
Rb b h0 14,5 0.9 1.45
N 4245,6
n = = = 0,22м ;
Rb b h0 14,5 0.9 1.45
a / 0,05
= = = 0.034 .
h0 1,45
/ 0.25−0.22 (1−0.5 0.22) 14,5 0.9 1.45
A 2
s = As = = 0.000041м = 0.41cм2
1−0.034 280 (100)
Армування підколонника відповідно до конструктивних вимог: μ = 0.050
0
площі поперечного переріза підколонника.
/ /
As = As = 0.0005 b f h0 = 0.0005 0.9 0.85 = 0.00038 м = 3.81см2
.
Приймаємо 412, А-300с, Аs=4.52см2, [28].
Розрахунок поперечної арматури підколонника
Поперечна арматура підколонника розраховується на дію згинаючого
момента по косому перерізу.
Визначаємо ексцентриситет прикладання повздовжньої сили N відносно
нижньої грані колони:
е0 = 0.033 м.
h
Так як е0 = 0.033 м < c =0.6/6=0.1м
6
Отже стінки стакана армуються конструктивно - зі стержнів 8 арматури
класа А-240с, крок хомутів S=200мм;
4.6 Визначення несучої здатності палі за матеріалом
З умови несучої здатності палі визначимо потрібну площу перерізу
повздовжньої арматури :
N − R A
A = max b bc
s (4.12)
Rsc
Де Rb - міцність бетона на стисканя;
Abc - площа перерізу палі ;
Abc = 0.2826 м²;
Rsc - розрахунковий опір повздовжньої арматури стисненню.
4245 .65 −14,51030.2826
As = 0
280 103
За розрахунком повздовжня арматура не потрібна. З конструктивних вимог
приймаємо 8 Ø 14 А-400 As = 12.31см, [28].
4.7 Визначення осадки фундаменту
Осадка фундамента визначається методом пошарового сумування. Для цього
спочатку складається ескіз фундамента з типовим геологічним розрізом (рисунок
4.5). По вісі фундамента зліва будують епюру природного тиску грунту,
починаючи від планувальної відмітки. Ординати епюри σzg обчислюють в
характерних точках за формулою:
n
zg = i h i , (4.13)
i=1
де γі – питома вага грунту, кН/м3;
hі – товщина шару грунту, м.
σzg1 = γ1·h1 = 14.3·1.8 = 25.74 кПа;
σzg2 = σzg1 + γ2·h2 = 25.74 + 16.5·1.5 = 50.67 кПа;
σzg3 = σzg2 + γ3·h3 = 50.67 + 16.5·0.7 = 62.29 кПа;
σzg4 = σzg3 + γ4·h4 = 62,29 + 18.3·1,0 = 80,59 кПа;
σzg5 = σzg4 + γ5·h5 = 80,59 + 16.1·0.5 = 88.64 кПа;
σzg6 = σzg5 + γ6·h6 = 88,64 + 17.4·1 = 106.14 кПа;
σzg7 = σzg6 + γ7·h7 = 106.14 + 16.5·1.5 = 130.89 кПа.
σzg9 = σzg8 + γ8·h8 = 130.89 + 17.5·2 = 165.44 кПа.
σzg10 = σzg9 + γ9·h9 = 165.44 + 17.5·11.8 = 373.12 кПа.
σzg0 = σ '
zg9 + γ9·h9 = 165.44 + 17.6·3.1 = 220 кПа.
По вісі фундамента зправа будують епюру додаткового тиску. Додатковий
тиск на рівні нижнього кінця палі дорівнює:
Р0 = Рср – σzg0. (4.14)
Рисунок 4.7 – Типовий геологічний розріз
Для визначення Рср необхідно побудувати схему умовного фундаменту. Для
побудови умовного фундаменту від бічної поверхні палі проводимо пряму лінію
під кутом φср/4 з двох сторін (рисунок 4.6):
i h i 3 2 0 .3 + 1 8 1+34 1.5+ 27 2.0+353.1
cp = = = 30,56.
hi 0.3+1+1.5+ 2+3.1
Будуємо план умовного масиву:
bум.ф. = 2·l·tg(φcp/4) + b – 2·0.15 = 2·7,9·tg(30,56°/4) + 3.3 – 2·0.15 = 5.15 м.
Сумарні навантаження:
ΣN = NII + Gум.ф. = NII + Gростверку + Gпаль + Gгрунту.
Gростверку = γр·Vр = 24·3.3·3.3·0.8= 209.09 кН;
Gпаль = n·γп·Vп = 5·24·0.283·8 = 271.68 кН;
Vум.ф. = Аум.ф.·( h1 + h2 + h3 + h5 + h4 + h5 + h6 + h7 + h8 + h9) =
5.09·5.09·(1.8+1.5+0.7+1.0+0.5+1+1.5+2+3.1) = 339.4 м3.
V = V – V – V = 339.4 – 8.712 –5·2.264 = 319.37 м3
гр ум.ф. р п .
i hi
Gгрунту = гр Vгр = Vгр =
h
i
14.3 1.8 +13,7 1.5 +14,8 0.7 +16.5 1,0+16,10.5+ 15.2 1,0+16,6 1,5 +16,4 2+16.9 3.1
=
1.8 +1.5 + 0.7 +1,0+ 0.5 +1,0 +1.5 + 2 + 3.1
319.37 = 5034 ,1 кН.
ΣN = 3538 + 209.09 + 271.68 + 5034,1 = 9053.68 кН.
Рср = ΣN/Аум.ф. = 9053,68/5.09·5.09 = 349,45 кПа.
Р0 = 349,45 – 220 = 129.45 кПа.
Рисунок 4.8 – Побудова умовного фундаменту
Після визначення Р0 розрахунок ведемо в табличній формі (таблиця 4.3).
Додаткові напруження по глибині визначаємо за формулою:
σzp = α·P0, (4.15)
де α – коефіцієнт, що визначається за [33] в залежності від відносного
заглиблення розглядаємої площі горизонтального перерізу ξ = 2·z/bум.ф.
Осадка кожного шару грунту обчислюється за формулою:
Si = σzpi·hi·β/Ei, (4.16)
де β = 0.8.
Таблиця 4.3 – Розрахунок осадки фундамента
ξ α
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
0 0.000 0.0 1.0 220 129,45
145 35000
122,45 0,45
1 1,45 0,57 0.892
245,52 115,4694
145 35000
98,83 0,41
2 2,90 1,14 0.635
271,04 82,20075
145 35000
68,09 0,28
3 4,35 1,71 0.417
296,56 53,98065
145 35000
45,17 0,17
4 5,80 2,28 0.281
322,08 36,37545
145 35000
30,87 0,11
5 7,25 2,85 0.196
347,6 25,3722
145 35000
6 8,70 3,42 0.144
373,12 18,6408 22,01 0,07
0,2σzg =373.12·0.2=74.62>σzp=18,64 ΣSi = 1.41 см
Повна осадка фундаменту: S = ΣSi = 1.59 см < [S] = 10 см [30 ].
Номер точок
Глибина розглядаємої
точки z, м
Напруження від
власної ваги грунту
σzg, кПа
Додаткові напруження
по глибині σzр, кПа
Середнє pначення
додаткового
напруження σzрі, кПа
Товщина
елементарного шару
hі, см
Значення мо-дуля
деформації грунта Еі,
кПа
Осадка Si, см
5.1 Технологічна карта на влаштування буронабивних паль
5.1.1 Технологія буронабивних паль
Технологічний процес із влаштування буронабивних паль із
застосуванням бурової установки відрізняється наступними особливостями:
- Кріплення стінки свердловини здійснюється на всю глибину
сталевими інвентарними обсадними трубами;тому не вимагається заповнення
свердловини глинистим розчином або водою з постійним підтриманням
необхідного їх рівня;
- Участь бурової установки необхідно протягом повного періоду
пристрої буронабивної палі, включаючи бетонування, так як за допомогою
приводу бурової установки проводиться ущільнення підводного бетону
шляхом підняття і опускання обсадної труби,а також поступове вилучення її
в міру укладання бетонної суміші в свердловину.
Комплекс робіт з улаштування буронабивних паль із застосуванням
бурової установки включає наступні процеси:
- Підготовку майданчика під бурову установку для буріння чергової
свердловини з перекладкою залізобетонних дорожніх і опорних плит та
шпал, з плануванням підсипання, з переміщенням і наводкою бурової
установки по осях свердловини;
- Буріння свердловини (в незв'язних ґрунтах - розробка грейфером, в
щільних ґрунтах - розробка з допомогою долота з видаленням розпушеного
ґрунту - грейфером) з випереджаючим зануренням обсадної труби і
нарощуванням її секціями;
- Очищення вибою з допомогою желонки;
- Установку арматурного каркаса в свердловину з пристроєм при
необхідності стику його секцій у вертикальному положенні;
- Складання та опускання бетонолітной труби;
- Укладання бетонної суміші в свердловину методом вертикально
переміщається труби (ТВП).
Для захситу тіла палі при її влаштуванні використовують Інвентарні
обсадні труби, довжина яких відповідає висоті свердловини буронабивних
паль, виготовляються зі сталевих стандартних труб діаметром 325 – 630 мм, з
товщиною стінки 7 – 8 мм, (рис. 5.1).
З'єднання окремих ланок сталевих обсадних труб здійснюється за
допомогою блоку бурового ключа, що виконує операції загвинчування і
розгвинчування обсадних труб. Він змонтований на нерухомій колоні, що
закріплена біля ротору на рівні бурової установки. Знизу блок має
направляючі, по яких він переміщується вздовж каретки за допомогою двох
пневматичних циліндрів подвійної дії. Таке переміщення дозволяє швидко
підводити блок ключа до обсадної труби і відводити після виконання
операції по загвинчуванню – розгвинчуванню.
Грані нижнього кінця обсадної труби загострюються з метою
зменшення зусилля опору при її вдавленні в ґрунт.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Дана конструкція обсадних труб забезпечує простоту їхнього
занурення та вилучення за допомогою розроблених технологічних прийомів.
Бетонопровід, що використовується при бетонуванні буронабивних
паль, монтується з інвентарних ланок, що з'єднуються за допомогою
хомутових з’єднань, (рис. 5.1). Але при застосуванні та проектуванні систем
бетонопроводів необхідно вирішити наступне:
- видалення повітря з системи бетонопроводів при її заповненні
сумішшю в початковий момент подачі та повітряних пробок, що утворяться в
процесі нагнітання, останні найчастіше є причиною зупинки процесу
нагнітання;
- можливість вільного переміщення вертикальної частини
бетонопроводу в процесі нагнітання суміші на висоту, необхідну для
поновлення подачі у випадку непередбачених перерв бетонування.
Напірний бетонопровід був прийнятий діаметром 125 мм, монтується з
горизонтальних та вертикальних ділянок. З'єднання цих ділянок здійснюється
за допомогою рухливого компенсатора. Це пристосування дозволяє
здійснювати переміщення вертикальної ділянки бетонопроводу в процесі
бетонування палі на висоту до 6 м. Монтується компенсатор з 4–6 секцій
інвентарних поворотних колін 135° з радіусом заокруглення 1,0 м, (рис. 5.2).
У верхній частині вертикальної ділянки бетонопроводу встановлюється
поворотне коліно 90° з радіусом заокруглення 0,5 м, в якому встановлюється
пробковий кран діаметром 25–38 мм. Останній служить для видалення
повітря з бетонопроводу при його заповненні бетонною сумішшю та
видалення повітряних пробок в процесі бетонування палі.
Згідно досвіду будівництва встановлено, що при бетонуванні
буронабивних паль висотою менше 10 м доцільно застосовувати інвентарні
ланки довжиною 3 м. З'єднання інвентарних ланок вертикальної ділянки
бетонопроводу здійснюється за допомогою інвентарних замків, що
виключають можливість їхнього роз'єднання при контакті з арматурним
каркасом.
Вилучення обсадних труб необхідно здійснювати після закінчення
процесу бетонування палі. Це диктується умовами технології виготовлення
буронабивних паль. По-перше, бетонна суміш повинна мати таку рухливість,
що забезпечує заповнення всього об’єму свердловини, по-друге, обсадна
труба, щоб уникнути її сполучання з бетоном, повинна бути вилучена до
початку тужавіння бетонної суміші.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рис. 5.1. Інвентарна обсадна труба, що застосовувалась при даній
технологічній послідовності
а) б)
в)
Рис. 5.2. Елементи бетонопроводу:
а) бетоновід довжиною 3 м; б) коліно бетоноводу; в) інвентарні замки
бетоноводу
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Зменшення сили тертя при вилученні обсадних труб, крім того,
диктується також такими технологічними параметрами, як інтенсивність і час
бетонування буронабивних паль. Це дає можливість здійснювати
технологічні операції по виготовленню буронабивної палі при оптимальній
рухливості бетонної суміші, що дає можливість отримати бетон палі із
заданими властивостями та проводити вилучення обсадної труби до початку
тужавіння бетону в свердловині. Для вилучення обсадних труб доцільно
використовувати вантажопідйомні стрілові крани (наприклад, гусеничний
кран МКГ-16М, довжиною стріли 10 м, вантажопідйомністю 4–16 т),
додатково на поверхні обсадної труби при її вилученні встановлюються
навісні вібратори HVR-60.
Вантажопідйомні крани при вилученні обсадних труб обладнуються
приладами контролю та обмеження вантажопідйомності, відповідно до вимог
безпечної роботи. Причому протягом усього процесу бетонування палі,
колонам обсадних труб надають постійний зворотно-обертальний рух, щоб
уникнути їх сполучання з матеріалом тужавіння. Першопочатковий відрив і
підйом обсадної труби виконується за допомогою навісного вібратора
HVR-60 (аналог ВП-1), що підвішується на крюку крана та сполучається
зажимом з обсадною трубою. Привод роботи вібратора здійснюється від
гідросистеми вантажопідйомного крану МКГ-16М або від автономної
гідравлічної насосної станції.
Влаштування свердловин під буронабивні палі виконується за
допомогою бурової установки СО-1200 або СО-2000, що складається з
базової машини – екскаватора Э-652Б зі стійкою, на якій встановлений
буровий робочий орган з електроприводом, виконаним у вигляді каретки,
закріпленої на телескопічній колоні та укомплектованим набором бурових
шнеків діаметром від 300 до 600 мм (рис. 5.3). Глибина свердловини повинна
бути до 8–10 м.
Влаштовують свердловину під захистом інвентарної обсадної труби
відповідного діаметру (зовнішня обсадна труба). Заглиблення свердловини
виконують шляхом поступового нарощування колони обсадних труб
висотою 2,0 м та роботи бурових шнеків установки СО-1200. Нарощування
колони обсадних труб виконують за допомогою згвинчування труб блоком
бурового ключа з гідроприводом КБГ– 2. Висота колони обсадних труб
повинна бути більше за висоту свердловини буронабивної палі на 1,0-1,5 м.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рис. 3.3. Влаштування свердловини буровою установкою СО-1200 під
захистом обсадних труб
Після повного влаштування свердловини (досягнення ґрунту з модулем
деформації Е≥20 МПа) гусеничним краном МКГ-16М опускають у
свердловину обсадну трубу.
Наявність у свердловині арматурного каркасу практично не створює
опір бетонній суміші, яка нагнітається у свердловину. Тому арматурний
каркас для зменшення трудомісткості при зануренні слід вносити в
свердловину до початку бетонування тіла палі. Підготовлений арматурний
каркас у свердловину вносять шляхом подачі на гаку гусеничного крану, на
підвішеному каркасі встановлюють полімерні арматурні компенсатори на
поперечні кільця жорсткості, товщиною не менше 70 мм, що забезпечують
необхідну товщину захисного шару бетону. Після занурення у свердловину
каркас фіксують шляхом тимчасового електрозварювання до петель
внутрішньої обсадної труби.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рис. 5.4. Приймальна воронка для подачі гідрофобізованого ґрунту
Для бетонування буронабивних паль застосовувались стаціонарні
бетононасоси фірми «Mecbo», потужністю двигуна – 60 к.с., максимальною
відстанню подачі бетону по горизонталі – 400 м, продуктивністю –
22 ÷ 30 м3/год, тиском подачі бетону – 5÷7 МПа, діаметром трубопроводу –
125 мм. Зовнішній вигляд бетононасосу представлено на рис. 5.5.
Завантаження бетононасосу виконується з автобетонозмішувачів АБС-5,
АБС-6ДА ємністю 5-6 м3 на базі шасі КамАЗ-53228.
Рис. 5.5. Бетононасос Mecbo P 4.30
Вертикальна ділянка напірного бетонопроводу монтується з
інвентарних ланок довжиною 3 м, що представлені на рис. 3.2. Довжина
бетонопроводу повинна на 1,5–2,0 м перевищувати глибину свердловини.
Бетононасос встановлюється в робоче положення, відповідно до
проекту виробництва робіт, рівновіддаленим від свердловин, що влаштовані,
найбільш доцільніше встановлювати в місцях, де забезпечується організоване
розвантаження автобетонозмішувачів.
До початку бетонування вертикальна ділянка бетонопроводу за
допомогою крану МКГ-16М встановлюється на дно свердловини, не
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
доходячи до рівня дна свердловини на 300–400 мм. До бетонування
приступають при наявності приготовленої бетонної суміші.
9
8
7
1
3
2
4
5
10.0 м
6
Рис. 5.6. Напірне бетонування буронабивних паль:
1 – гусеничний кран МКГ-16М; 2 – зовнішня обсадна труба; 3 – арматурний
каркас; 4 – гідрофобізований прошарок; 5,7 – верхній та нижній трубопровід
бетонопроводу; 6 – бетонна суміш, що вкладена; 8 – бетононасос Mecbo P
4.30; 9 – автобетонозмішувач АБС-5
Подача бетонної суміші в прийомний бункер бетононасосу повинна
виконуватись безперервно з урахуванням заданої інтенсивності бетонування.
У початковий момент нагнітання бетонної суміші здійснюється з
мінімальною швидкістю – 0,4÷0,5 м/с, потім швидкість нагнітання
збільшують. Оптимальна швидкість нагнітання становить у межах
0,6÷1,0 м/с, що відповідає інтенсивності бетонування від 10 до 75 м3/м2год,
залежно від геометричних параметрів паль. Загалом тиск при нагнітанні
бетонної суміші повинен коливатися у межах 1,5÷2,5 МПа. Обов’язковими
параметрами при застосуванні бетонних сумішей є витрата цементу в межах
від 360 до 480 кг/м3, рухливість бетонних сумішей від 12 до 24 см,
концентрація дрібного заповнювачу від 0,4 до 0,5 (розділ 2.3).
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
300-400 мм
Рис. 5.7. Бетонування буронабивних паль за допомогою бетононасосу
«Mecbo» P 4.30
При безперервному процесі бетонування палі граничне значення
динамічного тиску у напірному бетонопроводі повинне становити не вище
0,9 від максимального, що розвивається бетононасосом і рівним для «Mecbo»
P 4.30 – 4,5 ÷6,3 МПа.
Під час бетонування бетонопровід залишається нерухомим у випадку
різкого підвищення тиску всередині бетонопроводу. Наприклад, у результаті
утворення повітряної пробки, що встановлюється по манометру, необхідно
зробити короткочасне (1-2 сек) відкриття запірного крану для видалення
повітряної пробки. У випадку, якщо кран буде відкритий на більш тривалий
проміжок часу, це може послужити причиною утворення пробки
безпосередньо за краном внаслідок витоку рідкої фази з бетонної суміші.
Одночасно з відкриттям крану необхідно здійснити підйом вертикальної
ділянки бетонопроводу за допомогою крану до відновлення нормального
тиску в бетонопроводі. Однак при цьому необхідно щоб нижній кінець
бетонопроводу був постійно заглиблений у бетонну суміш не менш, ніж на
1,5–2,0 м, швидкість нагнітання повинна бути знижена до мінімальної.
При підйомі бетонної суміші на поверхню свердловини, її верхній шар
з домішками бурового шламу та ґрунтом видаляється, потім встановлюється
інвентарна опалубка для формування оголовку палі та витягають
бетонопровід зі свердловини. При цьому продовжують здійснювати
нагнітання бетонної суміші з мінімальною швидкістю (0,2–0,4 м/с), по
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
закінченні формування оголовку палі процес бетонування закінчується,
бетонопровід встановлюється в наступну свердловину.
Загальний час бетонування паль висотою 8,0 м за даною технологічною
схемою залежно від діаметру та інтенсивності подачі бетонної суміші
звичайно не перевищує 30 хв.
Після закінчення бетонування приступають до вилучення зі
свердловини внутрішньої обсадної труби.
а) б)
Рис. 5.8. Напірне бетонування тіла буронабивної палі:
а) початок бетонування; б) закінчення бетонування тіла буронабивної палі
Для вилучення обсадних труб доцільно використовують
вантажопідйомні гусеничні крани МКГ-16М, додатково на поверхні
обсадної труби при їївилученні встановлюються навісні вібратори HVR-60.
З метою повного виключення можливості перевантаження
вантажопідйомного крана та непорушності тіла палі, процес вилучення
обсадної труби розкладається на дві технологічні операції, на початку
виконується подолання опору тертя поверхонь стінок труби по ґрунту і
бетонній суміші, а також сил, що характеризують так зване явище "присосу".
Першопочатковий відрив і підйом обсадної труби на 100-300 мм виконується
за допомогою навісного вібратору HVR-60 (аналог ВП-1), що підвішується
на крюку крана та сполучається зажимом з обсадною трубою. Привод роботи
вібратору здійснюється від гідросистеми вантажопідйомного крану МКГ-
16М або від автономної гідравлічної насосної станції, що розвиває тиск до
32,0 МПа. Після відриву, вилучення труби з свердловини виконують за
рахунок поєднання роботи навісного вібратору з її підйомом
вантажопідйомним краном. Причому протягом усього процесу бетонування
палі, колонам обсадних труб надають постійний зворотно-обертальний рух,
щоб уникнути їх сполучання з матеріалом тужавіння.
Згідно досвіду будівництва встановлено, що при влаштуванні
буронабивних паль діаметрами 500–600 мм, після вилучення обсадної труби
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
відбувається різке падіння рівня бетонної суміші в свердловині за рахунок
ущільнення навколишнього ґрунту. У цьому випадку вертикальна ділянка
бетонопроводу після його від'єднання залишається в свердловині. Після
вилучення обсадної труби від’єднану вертикальну ділянку у свердловині
з'єднують з горизонтальною ділянкою та продовжують процес бетонування
буронабивної палі. При цьому виконують повільне вилучення вертикальної
ділянки бетонопроводу з одночасним нагнітанням бетонної суміші. Після
установки інвентарної опалубки та формування оголовку буронабивної палі
нагнітання бетонної суміші припиняють і вертикальну ділянку повністю
вилучають.
Рис. 5.9. Готова буронабивна паля.
Рис. 5.10. Технологічна послідовність влаштування буронабивних
паль шляхом буріння під обсадною трубою:
Технологічно–організаційна послідовність влаштування буронабивних
паль зображено на рис. 5.10.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
10
Cт.15 8
Cт.16 Cт.14 9 Cт.13
Cт.10 1 Cт.11 Cт.12
21 22 2 23 24 25 26 27 28
6
4
7 20 19 18 17 16 15 14 13 3
5
Cт.9 Cт.8 Cт.7 11 Cт.6
Рис. 5.10. Технологічно–організаційна послідовність по влаштуванню
буронабивних паль у піщаних ґрунтах:
1 – гусеничний кран МКГ-16М; 2 – навісне бурове обладнання СО-1200;
3 – бетононасос Mecbo P 4.30; 4 – автобетонозмішувач АВС-5;
5 – горизонтальний напірний бетонопровід; 6 – приймальний бункер;
7 – опалубка для оголовку палі; 8 – шнековий бетононасос Putzmeister
Transmix 5500; 9 – горизонтальний трубопровід для подачі бетонної суміші;
10 – перспективна буронабивна паля;
11 – напрямок влаштування буронабивних паль.
Ст.1...Ст.16 – стоянки крану при влаштуванні свердловин;
напрямок руху крану.
Напрямок проведення робіт при влаштуванні буронабивних паль під
захистом обсадних труб у піщаних ґрунтах зображено на рис. 5.11.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Напрямок Б
проведення
робіт
Ст.1 Ст.2 Ст.3
Ст.6 Ст.5 Ст.4
В
2 3 4
Умовні
позначення
Забетоновані свердловини,
Місця буріння з установленою атматурою
Свердловини, що
Забетоновані
пробурені
свердловини
Рисунок 5.11 – Напрямок проведення робіт
5.1.2 Складання калькуляції трудових витрат
та заробітної платні
Калькуляція складається з метою визначення витрат праці в чол.-год.,
маш.-год. та суми заробітної платні робітникам на весь обсяг робіт.
Калькуляцію складають у вигляді таблиці 5.1.
5.1.3 Складання таблиці технологічних розрахунків
На основі калькуляції трудових витрат та заробітної платні складаємо
таблицю 5.2 технологічних розрахунків.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
5.1.4 Визначення техніко-економічних показників проекту
На основі розрахункових витрат визначаємо техніко-економічні
показники проекту. Дані зводимо до таблиці 5.3.
Таблиця 5.3 - Техніко-економічні показники проекту
П о к а з н и к Значення
показника
Тривалість робіт, зміни 66
Трудомісткість, люд.- зміни 65,6
Заробітна платня, гривні 503,63
5.1.5Техніка безпеки
Роботи по зануренню паль повинні виконуватися у відповідності зі ДБН
А.3.2-2-2009. Між машиністом копра і помічником повинний бути
встановлений надійний сигнальний зв'язок. Кожен сигнал повинний мати
тільки одне значення і подаватися одною особою. При зануренні паль
забороняється знаходитися в зоні роботи копрового устаткування, радіус якої
перевищує висоту щогли на 5 м. Палі рекомендується підтягувати по прямій
лінії в межах видимості машиніста копра тільки через відвідний блок,
закріплений біля основини копра. Зона робіт зі зрубання голів паль повинна
бути тимчасово обгороджена. Газове різання арматури необхідно виконувати
з дотриманням відповідних вимог ДБН А.3.2-2-2009.
Майданчик, на якому проводяться пальові роботи, повинен бути
обгороджений. Перед пуском копрового агрегату бригадир копрової бригади
зобов'язаний попереджати про це всіх осіб, що знаходяться біля копра.
Пересувати копер чи розвертати його дозволяється тільки після відключення
молота, при цьому його опускають у нижнє положення і фіксують шворнем.
Стан підкранового шляху повинний перевірятися перед початком роботи
кожної зміни в процесі роботи копра.
Забороняється знаходитися на шляху переміщуваних паль, поправляти
чи затримувати їх. У разі потреби зміни напрямку переміщення палі її рух
повинний бути зупинений. Робочі майданчики копра повинні бути
обгороджені поруччями висотою не менш 1 м.
Під час перерви у роботі з забивання паль молот повинний бути
опущений і закріплений на стрілах копра за допомогою шворня. Копер
повинний бути обладнаний звуковою сигналізацією. Робітники-копровщики
повинні бути забезпечені запобіжними поясами, касками й окулярами з
небитким склом.
При зрубці залізобетонних паль перебування людей (крім обрубника) на
відстані ближче 5 м від палі, що зрубується, забороняється.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 5.1 – Калькуляція трудових витрат та заробітної платні
Норма часу за
Трудомісткість Склад бригади
одиницю
Найменування
робіт
Професія
і
розряд
Буріння ствола палі 12-87 3140,28 Машинiст 6р
1
1 Шт. Е12-52-4 5,25 1,31 4-98 244 1282,4 320,6 1215,12 помічник маш. 4р,
2
арматурщик 4р.
Видалення М.п. 5-15 5948,25 Машинiст 6р
1155, 1
2 вибуреного грунту Е12-52 0,05 0,013 1-65 63,3 15,52 1905,3 помічник маш. 4р,
3 2
арматурщик 4р.
Встановлення 100 5-12 1249,3 Машинiст 6,5р
2
3 арматурного каркасу паль Е12-52-3 1,96 0,49 2-02 244 478,9 119,7 492,9 помічник маш. 4р,
2
арматурщик 4р.
4 Монтаж і демонтаж 1 10-66,6 2601
Машинiст 6р 1
бетонолитних труб бет. Е12-66 0,84 0,28 1-25 244 206,64 68,88 305
монтажник 4,3р. 2
бункера тр
Бетонування ствола і 1 2-35 1171, 2751,9 Машинiст 6р 1
5 3 Е12-21 0,37 0,13 442,8 147,6
голови палі м 0-81 2 948,5 бетонщик 4,3р. 2
15690,7
В с ь о г о :
4866,8
№ п/п
Одиниці
Обгрунтування
Чол.-год.
Маш.-год.
Ціна за одиницю,
грн.
Об’ єм робіт
Чол.-
год.
Маш.-
год.
Заробітна плата за
весь об’ єм робіт,
грн.
Кількість
Таблиця 5.2 – Технологічні розрахунки
Трудомісткість,
Чол.-зм./Маш.-зм. Склад бригади
Прийнята
Посилання Тривалість
№ № Об’єм трудоміст Число
на пункти Одиниця
п / п робіт Норма- Прийня- Професія та робіт,
калькуляції .Чол.-зм. змін
тивна та Маш.- зм. розряд зміни
Буріння ствола Машинiст 6р
156,4 152,0 152,0 2
1 палі Шт. 244 помічник маш. 4р, 19 2
39,1 38,0 38,0 2
арматурщик 4р.
Видалення Машинiст 6р
7,72 8,0 8,0 2
2 вибуреного М.п. 1155,3 помічник маш. 4р, 1 2
грунту 1,93 2,0 2,0 2
арматурщик 4р.
Встановлення Машинiст 6,5р
58,4 64,0 64,0 2
3 арматурного 100 паль 244 помічник маш. 4р, 8 2
2
каркасу 14,6 16,0 16,0 арматурщик 4р.
Монтаж і
демонтаж 25,2 30,0 30,0 Машинiст 6р 1
4 1 бет. тр 244 5 2
бетонолитних 8,4 10,0 10,0 монтажник 4,3р. 2
труб бункера
Бетонування
1 54,0 60,0 60,0 Машинiст 6р 1
5 ствола і 3 1171,2 10 2
м
голови палі 18,0 20,0 20,0 бетонщик 4,3р. 2
222,4 240,0 240,0
В с ь о г о :
59,2 60,0 60,0
Кількість
5.2 Організація будівництва
5.2.1 Складання сіткового графіку
5.2.1.1 Нормативна тривалість будівництва
Згідно [37] визначені такі норми тривалості будівництва:
- загальна тривалість будівництва -16 місяців,
- підготовчий період - 1 місяці,
- підземна частина – 5 місяці,
- надземна частина – 8 місяці,
- опорядження – 2 місяці.
5.2.1.2 Укрупнена номенклатура комплексів будівельно -
монтажних робіт
Таблиця 5.19 - Укрупнена номенклатура комплексів будівельно-монтажних робіт
№
Укрупнена номенклатура комплексів Організація-виконавець
п/п
1 Роботи підготовчого періоду БМУ “Житлобуд - 1”
2 Підземні роботи БМУ “Житлобуд - 1”
3 Влаштування вводів БУ-424
4 Монтаж конструкцій каркасу БМУ “Житлобуд - 1”
5 Влаштування покрівлі БМУ “Житлобуд - 1”
6 Влаштування підлоги БМУ “Житлобуд - 1”
7 Опоряджувальні роботи БМУ “Житлобуд - 1”
8 Внутрішні санітарно-технічні роботи БУ-525
9 Внутрішні електротехнічні роботи БУ-424
10 Здача об’єкту в експлуатацію БМУ “Житлобуд - 1”
5.2.1.3 Методи виконання основних робіт по комплексам
Зведення будівель і споруд розпочинається після закінчення на ділянці,
відведеній під будівництво, підготовчих робіт.
а) Роботи підготовчого періоду виконуються безпосередньо на майданчику
майбутнього будівництва :
- створення замовником опорної геодезичної мережі,
- освоєння будівельного майданчику,
- інженерна підготовка,
- влаштування тимчасових будинків і споруд,
- влаштування засобів зв'язку,
а також поза межами майданчику:
- зведення магістральних ліній,
- каналізаційних колекторів з очисними спорудами, тощо.
б) Підземні роботи:
Роботи цього циклу виконуються організацією БМУ “Житлобуд - 1”. В склад
робіт підземного циклу включаємо роботи в такій послідовності :
- розробка грунту бульдозером ДЗ-42,
- розробка котловану екскаватором ЕО-5122,
- зрізання недобору грунту бульдозером ДЗ-42,
- влаштування паль та монолітних ростверків,
- влаштування основи під підлогу паркінгу та стін паркінгу,
- зворотна засипка траншей бульдозером ДЗ-42.
Для завезення грунту для зворотної засипки використовується автосамоскид.
Усі механізовані процеси виконуються у дві зміни, а ручні в одну.
Всі роботи виконуються спеціалізованим потоком спеціалізованими бригадами.
Монолітні ростверки зводимо безпосередньо на будівельному майданчику
встановлюючи арматуру і вкладаючи бетонну суміш в опалубку.
Пісок та щебінь для ущільнення доставляється автосамоскидами з кар’єра , що
знаходиться на відстані 15 км.
Такі матеріали, як бетон, бітумна мастика, завозяться бортовими автомашинами
з бази УВТК, яка знаходиться на відстані 5 км.
в) Влаштування конструкцій каркасу:
Роботи цього періоду ведуться потоковим методом в такій послідовності:
- влаштування колон;
- влаштування діафрагм жорсткості;
- монтаж сходинкових маршів і площадок;
- монтаж просторових елементів шахти ліфта
- влаштування плит перекриття (покриття), та балок;
- влаштування конструкцій огородження (стіни, вікон, двері).
Монтаж основних конструкцій ведеться краном КБ-408.21. На території
прибудованих приміщень каркас влаштовується за допомогою крану КС-3575А.
Роботи виконуються після закінчення влаштування бетонної основи під підлогу
і ведуться потоковим методом.
Монтаж ведеться комплексною бригадою робітників. Роботи ведемо в 2 зміни.
Для зберігання і захищення від вологи сипучих матеріалів (цемент, гіпс) на
майданчику влаштовують закриті склади. Склади фарб, вогненебезпечних
матеріалів влаштовуються на небезпечній відстані від будівництва.
г) Влаштування покрівлі:
Покрівлю влаштовуємо з рулонних матеріалів, які надходять на будівельний
майданчик автомобільним транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 9
км від будівельного майданчику.
Роботи проводимо потоковим методом після монтажу конструкцій каркасу.
Потік складається з наступних робіт:
- влаштування пароізоляції,
- влаштування похилоутворюючого шару керамзиту
- влаштування утеплювача,
- влаштування цементної стяжки,
- влаштування покрівлі з полімерних мембран.
Роботи веде БМУ “Житлобуд - 1” спеціалізованою бригадою покрівельників.
Роботи проводимо в 1зміну.
д) Влаштування підлоги:
Роботи по влаштуванню підлоги виконуються після опоряджувальних робіт в
середині приміщення.
Підлоги влаштовуємо по влаштованій підготовці. Роботи ведемо потоковим
методом. Роботи ведуться спеціалізованою бригадою, роботи проводимо в 1зміну.
Матеріали для влаштування підлоги надходять на будівельний майданчик
автомобільним транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 9 км від
будівельного майданчику.
ж) Опоряджувальні роботи:
Опоряджувальні роботи виконуються БМУ “Житлобуд - 1” і включають в себе:
- облицювання фасаду цеглою,
- монтаж металопластикових вікон ,
- монтаж підвісноъ стелі,
- шпарування та клейове пофарбування стелі,
- високоякісна декоративна штукатурка стін “Мініграніт”
- високоякісна штукатурка стін рідкі шпалери
- облицювання стін глазурованою керамічною плиткою
- штукатурка та клейове пофарбування стін
- штукатурка та олійне пофарбування стін,
- високоякісна штукатурка стін та наклеювання шпалер
- високоякісна штукатурка стін та наклеювання вінілових шпалер під
фарбування,
- високоякісна штукатурка стін та наклеювання миючих шпалер,
- вапняна побілка стін горища
- влаштування вимощення.
Роботи проводимо потоковим методом. Роботи проводяться комплексною
бригадою, до складу якої входить бригада малярів, бригада склярів та бригада
бетонників.
Роботи проводимо в одну зміну.
Скло, вапно та масляна фарба доставляються на об’єкт з бази УВТК, що
знаходиться на відстані 9 км, автотранспортом та зберігається на приоб’єктому
складі. Пісок та щебінь для вимощення доставляється автосамоскидами з кар’єра,
що знаходиться на відстані 15км, а асфальт із асфальтного заводу.
5.2.1.4 Відомість підрахунків об’ємів робіт по об’єкту
Таблиця 5.20 - Відомість підрахунків об’ємів робіт по об’єкту
Кількість
N Найменування робіт і
Один
п/п формула для підрахунку на 1
вимір загальна
поверх
1 2 3 4 5
Роботи підготовчого періоду
1 Планування майданчика м2 4665
Влаштування тимчасових будівель та споруд :
душової на 2 рожка шт 1
2 душової на 4 рожка шт 1
уборної на 2 очка шт 2
навісу відкритого з усіх сторін м2 100
Влаштування тимчасового водопроводу
3 труби Ø 100 мм : 116
м
труби Ø 1” 50
Влаштування тимчасової каналізації від душових і
4 м 100
вагончиків
Влаштування тимчасових доріг шириною 6м
5 м 150
86+32+13+20
Влаштування тимчасового електроосвітлення
з алюмінієвого проводу з 2-х дротів:
6
17+10+58+10+71+12+55 233
м
з 4-х жильного кабеля : 28+25 53
Влаштування слабострумних мереж:
7 - телефон 100
м
- радіо 100
Влаштування тимчасового огородження
8 будівельного майданчика 112+164 м 276
112*2+164*1,6 м2 486,4
Підземні роботи
9 м3 824
Розробка грунту бульдозером
10 Розробка грунту екскаватором
м3
15704
Зрізання недобору грунту
11 м3 347,25
1736,24*0,2
12 Влаштування паль шт 393
Влаштування монолітних з/б ростверків об’ємом
1,54 м3 , 4,6 м3, 8,06 м3, 11,88 м3, 5,1 м3,10,91
13 м3,12,9 м3,239,15: м3,: м3 456,06
1,54*17+4,6*10+8,06*7+11,88*5+5,1+10,91+12,9+
+239,15
Ваштування основи підлоги паркінгу
14 м2 1350
Влаштування обмазочної гідроізоляції
Продовження таблиці 5.20
1 2 3 4 5
15 Влаштування підстилаючого шару з піску м3 270
16 Основа підлоги з/б плита 50мм м3 67,5
17 Влаштування стін підвалу м3 321,3
Зворотна засипка котловану з пошаровим
18 ущільненням механізованим способом м3 7914
Влаштування вводів
19 Влаштування санітарно-технічних вводів
грн 1158,04
0,1*44539,65*0,26
Влаштування електротехнічних вводів
20 грн 1033,32
0,08*44539,65*0,29
Монтаж конструкцій каркасу
21 Влаштування монолітних колон до 4 м висотою,
м3 358 0,2
периметром до 2 метрів
22 Влаштування монолітних діафрагм жорсткості м3 345,6 0,317
23 Монтаж шахти ліфта шт 60 6
24 Монтаж сходинкової клітини шт 72 8
25 Влаштування плит перекриття товщиною 200мм м3 14151 1521
26 Цегляна кладка перегородок м2 14560 17,35
27 Бетонування зовнішніх стін товщиною 200 мм. м2 5145 480
28 Встановлення дверних коробок м2 1248,5 0,75
Влаштування покрівлі
29
Влаштування цементно-піщаної стяжки м2 1346
30 Влаштування пароізоляції м2 1346
31 Влаштування похилоутворюючого шару керамзиту м3 201,8
Продовження таблиці 5.20
1 2 3 4 5
32 Укладання утеплювача м2 1346
33 Влаштування цементної стяжки товщиною 40мм м2 1346
34 Влаштування покрівлі із полімерних мембран м2 1346
Влаштування підлоги
35
Влаштування бетонної підлоги паркінгу м2 1350
36 Влаштування офісної підлоги з лінолеуму 2 233 2,33
м
37 Влаштування офісної підлоги з керамічної плитки м2 756 7,56
38 Влаштування підлоги в квартирах з лінолеуму м2 7781
Влаштування підлоги в квартирах з керамічної
39 м2 910
плитки
Влаштування підлоги сходово-ліфтових вузлів з
40 м2 284 0,65
керамічної плитки
Влаштування підлоги сходово-ліфтових вузлів з
41 м2 29
мозаїчного бетону
Влаштування підлоги горища з цементно-піщаної
42 м2 309
стяжки
Опоряджувальні роботи
43
Облицювання фасаду цеглою м3 5145
44 Монтаж металопластикових вікон м2 1239 0,66
45 Влаштування вимощення товщиною 20 см м2 212,96
46 Підвісна стеля м2 655,57 655,57
47 Шпарування та клейове пофарбування стелі м2 9072,62 401,35
Продовження таблиці 5.20
1 2 3 4 5
Високоякісна декоративна штукатурка стін
48 м2 301,96 301,96
“Мініграніт”
49 Високоякісна штукатурка стін рідкі шпалери м2 1278,35 1278,35
Облицювання стін глазурованою керамічною
50 м2 2734 310,14
плиткою
51 Штукатурка та клейове пофарбування стін м2 1032,1 166,87
52 Штукатурка та олійне пофарбування стін м2 923,6
Високоякісна штукатурка стін та наклеювання
53 м2 3181,4
шпалер
Високоякісна штукатурка стін та наклеювання
54 м2 8041,3
вінілових шпалер під фарбування
Високоякісна штукатурка стін та наклеювання
55 м2 2541
миючих шпалер
56 Вапняна побілка стін горища м2 410,15
Внутрішні електротехнічні роботи
57 грн 19366,2
91,06*24*30*0,29
Внутрішні санітарно-технічні роботи
58 грн 17362,8
91,06*24*30*0,26
59 Здача об’єкта в експлуатацію дні 5
5.2.1.4 Вибір монтажних кранів
Вибір монтажних кранів проводимо шляхом порівняння робочих
параметрів кранів із монтажними характеристиками елементів конструкцій.
До основних монтажних характеристик елементів конструкцій відносять :
монтажну вагу Qм , монтажну висоту Нм , та необхідний виліт гака крану Lкр.
5.2.1.5.1 Вантажозахватні пристрої
Монтажні пристосування повинні сприяти скороченню ручних операцій в
монтажному процесі та підвищенню ефективності використання монтажних кранів.
Таблиця 5.21 - Вантажозахватні пристрої
Найменування
пристрою , організація,
Вага
креслення Ескіз Призначення
Qгр, т
1 2 4 5 6 7
Бункер роздаточний 2,5 0,348 2,2 Розчин
Установка
2,5 0,01 2
3. Строп двогілковий стінових
ГОСТ 19144-73 панелей
довжиною 6м
Сходові
Уніфікований захват 1,7 0,01 3,5
марші
Монтаж
елементів
шахт ліфта,
подача
арматурних
6. Строп чотирьохгілко- 5 0,22 9,3
каркасів иа
вий, Промсталькон-
струкція, 21059М-28 сіток, подача
ємкостей з
сипучими
матеріалами.
Вантажо-
підйомність,
т
Висота
стропування,
м
1 2 3 4 5 6
Клещорвий захват 2,7 Пакет цегли
5.2.1.5.2 Розрахунок технічних параметрів кранів
До основних монтажних характеристик елементів конструкцій відносять:
монтажну вагу, монтажну висоту та необхідний виліт стріли крану.
По знайденим монтажним характеристикам вибирають кран для монтажу. Для
багатоповерхової житлової споруди використовуємо баштові крани.
За розрахунковими мінімально потрібними параметрами монтажних кранів,
використовуючи технічні параметри існуючих кранів, вибирають крани, технічні
параметри яких найбільш близькі до потрібних розрахунків.
Всі отримані дані заносимо до таблиці 5.17
Монтажну вагу визначають за формулою:
Qm=Qe+qп; (5.48)
де Qe- вага елементу, т;
qпр- вага монтажного пристосування, т.
Монтажну вагу визначаємо для найбільш характерного конструктивного
елементу кожної групи:
– бункер з бетоном: Qm = 2,85 т;
– елемент шахти ліфта: Qm = 2,5 + 0,22 = 2,72 т,
– сходинковий марш : Qm = 1,63 + 0,01 = 1,64 т,
Монтажну висоту визначаємо за формулою:
HК = hн + hк + hвз ; (5.49)
hн- запас по висоті, необхідний з умов техніки безпеки, м; hн = 0,5 м;
hк- висота елементу в монтажному положенні, м;
hвз- висота монтажного пристосування, м.
hn-довжина поліспаста , яка дорівнює 1 м ;
– бункер з бетоном: HК = 0,5+37,1+2,2+1=40,8 м ;
– елемент шахти ліфта: HК = 0,5+33,05+9,3+1=43,85 м ,
– сходинковий марш : HК = 0,5+33,05+3,5+1=38,05 м ,
Необхідний виліт стріли крану визначаємо за формулою :
Lk = b1 + b +a; (5.50)
де а – ширина кранової колії, м ;
b1 – ширина будівлі від грані, найближчої до крана, до центральної вісі, м;
b – ширина від найближчої до крану грані будівлі до вісі головки кранової
рейки,м;
LК =31+7,5+1 =39,5 м.
Необхідний виліт стріли крана повинен бути не менше 37м, тому що
максимальний виліт стріли потрібен при монтажі стін які знаходяться на
протилежному боці будівлі (відносно стоянки крану). Також слід врахувати
модель крану, від якої залежить відстань від крану до першої вісі будівлі.
Таблиця 5.22 - Технічний вибір монтажного крану
Монтажні характеристики Варіант монтажу
Найменування Технічні
конструкцій, що Монтажна Необхідний
Монтажна Марка характеристики
монтуються висота Hм, виліт стріли
вага Q, т крану
м Lстр, м Q, т H, м L, м
бункер з бетоном 2,85 40,8 39,5 3
елемент шахти
2,72 43,85 27,2 5,5
ліфта КБ-408.21 54 40
сходинковий марш 1,64 38,05 28,25 4,5
5.2.1.6 Проектування поточності виконання робіт
Використання поточного методу сприяє підвищенню ефективності роботи
будівельних організацій, при цьому підвищується продуктивність праці, особливо
коли одні і тіж роботи виконуються тривалий час. Поточний метод поєднує
послідовний і паралельний методи, в ньому усуваються недоліки і зберігаються
переваги кожного з них. При цьому методі технологічний процес зведення
будинків розбиваємо на декілька складових процесів, для кожного з яких
встановлюємо однакову тривалість і поєднуємо їх виконання в часі на різних
ділянках, чим забезпечуємо послідовність здійснення однорідних процесів і
паралельно різновидних.
Для створення будівельного потоку проектуємо:
- розбивку складного будівельного процесу на прості процеси;
- визначення складу виконавців для кожного з процесів;
- призначення однакової тривалості виконання процесів на захватці;
- суміщення здійснення процесів за часом, забезпечуючи послідовне виконання
одних і тих самих процесів і паралельне для виконання різних процесів.
5.2.1.7 Таблиця вихідних даних для складання сіткового
графіку
В таблиці розраховуємо вихідні дані для складання сіткового графіку:
- тривалість виконання робіт;
- кількісний склад бригади;
- змінність виконання робіт.
5.3 Проектування будівельного генерального плану
5.3.1 Виробничі та механізовані устаткування
Для забезпечення комплексної механізації робіт, що виконуються вручну на
будівельному майданчику, використовуються наступні устаткування при
проведенні бетонних робіт:
• електромеханічний вібратор ИВ-19,
• бетононасосна установка СБ-126А,
• бетонозмішувальна установка СБ-75А,
• віброрейка СО-131,
• пересувний компресор СО-45Б,
при проведенні ізоляційних робіт:
▪ бітумонагрівальний агрегат Д-618
при влаштуванні покрівлі:
• машина для очистки і перемотки рулонних матеріалів СО-98,
• машина для сушки основи СО-107
• зварювальний апарат Leister Variant
• пересувна установка для ґрунтування поверхні ПКУ-35М,
• каток вагою 10 кг,
опоряджувальні роботи:
• агрегат фарбувальний СО-74А,
• фарбопульт ручний СО-20Б,
• фарборозпилювач пневматичний СО-19А,
при влаштуванні вимощення:
• каток вагою 100 кг.
5.3.2 Розрахунок складів
Норматив виробничих запасів, які підлягають збереженню на складах Рскл
визначаємо за формулою:
P
Р = ЗАГ
скл TH k1 k2 ; (5.51)
T
де, Рзаг - кількість матеріалів ;
Т - тривалість розрахункового періоду за сітковим графіком;
k1 - коефіцієнт нерівномірності постачання матеріалів на склади, який для
автомобільного транспорту дорівнює 1,1;
k2 - коефіцієнт нерівномірного споживання матеріалу, приймаємо рівним 1,3;
Тн - норма запасу матеріалів.
Корисну площу складу визначаємо за формулою :
F=Рскл/ n ; (5.52)
де n - норма збереження матеріалу на 1 м2 площі складу.
Загальну площу складу, включаючи проходи, визначаємо за формулою :
S=F/β ; (5.53)
де - коефіцієнт використання складу , який характеризує відношення корисної
площі складу до загальної.
Розрахунок складів виконуємо в табличній формі.
5.3.3 Тимчасові дороги та їх типи
Тимчасові дороги на будівельному майданчику влаштовуємо таким чином,
щоб забезпечити під’їзд в зону дії вантажно-розвантажувальних механізмів,
площадки укрупненого збору, складів, майстерень, побутових приміщень.
При проектуванні схеми руху транспорту максимально враховуємо існуючі
дороги та умови зручного маневрування на будівельному майданчику.
Дороги приймаємо з двостороннім рухом, ширину доріг приймаємо 6 м.
Радіуси закруглення доріг визначаємо, виходячи з маневрових властивостей
автомашин та автопоїздів.
Внутрішні радіуси закруглення визначаємо по найбільш великим у розмірах
елементах, що перевозяться:
Приймаємо внутрішні радіуси закруглення 6м; зовнішні -12м.
При трасуванні доріг приймаємо відстані до ближньої бровки дороги з
поздовжньої сторони будівлі 10м.
При в’їзді на будівельний майданчик повинна бути встановлена схема руху
транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі знаки, які
регламентують порядок руху транспортних засобів.
Швидкість руху автотранспорту поблизу місць виконання робіт не повинна
перевищувати 10км/год на прямих ділянках і 5 км/год на поворотах.
Дороги приймаємо з щебеневим покриття. Конструкція полотна дороги
показана на рисунку:
Рисунок 5.10 – Конструкція тимчасової дороги
1 – кювет,
2 – обочина,
3 – щебеневе покриття,
4 – земляне полотно,
5 – ущільнений грунт,
5.3.4 Парк будівельних машин та транспорту
Для комплексної механізації будівельних процесів на будівельному
майданчику використовуються будівельні машини.
Для планування майданчику та розробки грунту використовується бульдозер ДЗ-
42.
Для розробки грунту в траншеях – екскаватор ЕО-5122.
Для ущільнення грунту – каток ДУ-16.
Для влаштування монолітних залізобетонних конструкцій використовуються
баштовий кран КБ-408.21 та кран КС-3575А;
На будівельний майданчик конструкції і матеріали доставляються
автомобільним транспортом:
- щебінь та пісок – самоскид КАМАЗ - 5511;
- масляна фарба та інші опоряджувальні матеріали – КамАЗ-5230.
В межах будівельного майданчику з приоб’єктного складу до робочих місць
матеріали доставляються трактором ЮМЗ-5.
При роботах по влаштуванню покрівлі для підйому матеріалів на покрівлю
використовують підйомники СПК-100.
5.3.5 Визначення необхідності в побутових і адміністративних
будинках
Для створення нормальних умов праці робітників і інженерно-технічних
робітників на будівельному майданчику розміщуємо тимчасові споруди: санітарно-
побутові, адміністративні і виробничі. Їх потребу визначаємо з розрахунку
чисельності персоналу. Число робітників визначаємо, виходячи з календарного або
сіткового графіків та графіків руху робітників.
В житловому будівництві питома вага робітників складає — 85.0% ,
ІТР — 8.0% , службовців — 5.0% , МОП і охорона — 2.0%.
Комплекс приміщень розраховуємо на всіх робітників, які зайняті в
виробництві, включаючи спец підрядні і налагоджуючи організації.
Після розрахунку необхідних площ, типові тимчасові споруди вибираємо по
каталогах, довідниках, паспортах. Площі тимчасових споруд розраховуємо у
вигляді таблиці для кожного виду споруд.
Загальну кількість працюючих визначаємо по формулі:
N заг = N роб + Nітр + Nсл + Nм оп ; (5.54)
де Nроб — максимальна кількість робочих за сітковим графіком;
Nтр — кількість ІТР;
Nсл — кількість службовців;
Nмоп — кількість МОП та охорони.
Nзаг=83+8+5+2=98 чол.
Підраховуючи кількість робітників, що працюють на майданчику маємо:
- загальна кількість робітників - 98 чол;
- робітників – 83 чол, з них чоловіків – 75, жінок – 8;
- ІТР – 8 чол;
- службовців – 5 чол;
- охорона – 2 чол.
Таблиця 5.25 – Розрахунок тимчасових будівель
Вартість,
грн.
Групування та
Тип будинку
найменування будинків
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Побутовий вагончик
143
для чоловіків
гардеробна 0,9 68
Збірно-
приміщення для 18х6 108 1
1 75 розбірний
відпочинку, 6х3 18 2
1 75 металевий
обігрівання,
приймання їжі
умивальна 0,05 3,75
Побутовий вагончик
15,6
для жінок
гардеробна 0,9 7,2
контейнерний
приміщення для
2 8 6х3 металевий 18 1
відпочинку,
1 8 "Універсал"
обігрівання,
приймання їжі
умивальна 0,05 0,4
контейнерний
3 Виконробська 8 0,48 3,84 6х3 металевий 18 1
"Універсал"
Збірно-
4 Диспетчерська 8 7 56 18х3 розбірний 54 1
металевий
Медпункт і кабінет 0,07 Збірно-
5 98 8,82
по охороні праці 0,02 6х3 розбірний 18 2
6 Червоний куточок 98 0,24 23,52 металевий
контейнерний
7 Сушильна 83 0,2 16,6 6х3 металевий 18 1
"Універсал"
Приміщення для
збірно-
8 особистої гігієни 8 0,18 1,44 2,4х2,8 6,72 1
розбірна
жінок
збірно-
9 Туалет для жінок 8 0,09 2,88 2,4х2,8 6,72 1
розбірна
збірно-
10 Туалет для чоловіків 75 0,092 6,6 2,4х2,8 6,72 1
розбірна
збірно-
11 Душові на 2 ріжка 8 0,43 3,44 2,4х2,8 6,72 1
розбірна
збірно-
12 Душові на 8 ріжка 75 0,43 32,25 2,4х2,8 6,72 1
розбірна
№ п/п
Розрахункова кількість
робітників і
службовців
Значення показника на
1 працюючого м2
Розрахункова площа
Розміри в плані УТС
Прйнята площа
Висота приміщення
Кількість
Оди-ниці
Загальна
5.3.6 Організація водозабезпечення. Розрахунок тимчасового
водозабезпечення
Потребу у воді розраховуємо, виходячи з прийнятих методів виконання робіт,
обсягів робіт та терміну їх виконання. Розрахунок ведемо на період будівництва з
максимальним водопостачанням.
Сумарні витрати води на будівельному майданчику визначаємо за формулою:
Qзаг=Qгосп +Qсгп +Qвп +Qпож ; (5.55)
де Qгосп –розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби;
Qсгп – розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби;
Qвп – розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби;
Qпож – розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби;
Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби визначаємо
за формулою:
b N k
Q 1 2
госп = ; (5.56)
3600 n
де b – норма споживання на одного робітника в зміну, л;
N1 – число працюючих в зміну;
k2 – коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, k2=2;
n – число годин роботи в зміну;
20 98 2
Qгосп = = 0,13 л/с.
3600 8,2
Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби визначаємо
за формулою:
c N
Q 2
госп = ; (5.57)
60 m
де С – норма витрат на 1 особу, що приймає душ;
N2 – число працюючих, що приймають душ в першу зміну (40% від N1);
m – час роботи душових установок (45 хв. після закінчення зміни);
40 39
Qгосп = = 0,58 л/с.
60 45
Розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби обчислюємо за
формулою:
S A k
Q 2
вп = kнв , (5.58)
3600 n1
де S — питомі витрати води на одиницю обсягу робіт;
A — загальний обсяг робіт на добу або зміну;
n1 — кількість годин роботи, до якої віднесена витрата;
k2 — для виробничих потреб приймають 1,5;
kнв — коефіцієнт на невраховану витрату води, рівний 1,2.
400 27,22 1,5 1,2
Qвп = = 0,66 л/с.
3600 8,2
Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з розрахунку
одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кожний струмінь, тобто
5·2=10 л/с.
Отже знаходимо загальні витрати води по формулі:
Qзаг=0,13+0,58+0,66+10=11,37 л/с.
Розрахунковий діаметр труб на період найбільш напруженої роботи знаходимо
по формулі:
4 Q 1000
D = заг ; (5.59)
де Qзаг — сумарні витрати води;
— швидкість руху води по трубам.
4 11,37 1000
D = = 85 мм.
3,14 2
Одержане значення діаметру округляємо до цілого числа і згідно ГОСТ 9583-61
приймаємо труби діаметром 100 мм.
Мережа тимчасового водопостачання будівельного майданчику влаштовується
по комбінованій схемі .
Джерело водозабезпечення по схемі – міська мережа .
Пожежні гідранти встановлюємо на трубопроводі на відстані 150м один від
одного , але не далі 50м від краю проїзної частини дороги і не далі 50м від
будинку.
Водозабірні крани проектуємо із розрахунку радіуса обслуговування гнучким
шлангом не більше 100м . Фонтанчики для води влаштовуємо не далі ніж 75м від
робочих місць , а також у місцях відпочинку робітників.
При водопостачанні тимчасових будинків та споруд використовуємо труби
1 дюйм.
5.3.7 Організація тимчасового енергозабезпечення
Таблиця 5.25 - Встановлена потужність по видах споживачів
Норми витрат
енергії на
Найменування Обсяг або Загальні витрати
одиницю
споживачів кількість електроенергії
вимірювання,
кВт
1 2 3 4
Силові споживачі
Баштовий кран КБ-408.21 1 140 140
Зварювальні
трансформатори СТЭ-34
потужністю 408 кВ*А,
4 61,25 245
перераховані з
врахуванням cos=0,6
,Pуст=408*0,6=245
Електромеханічний
4 0,5 2,0
вібратор ИВ-19
∑ Рс 387
Внутрішнє освітлення
Контора виконроба, м2 18 0,15 2,7
Склади, м2 556 0,03 16,68
Побутові приміщення, м2 375,6 0,15 56,34
∑ Ров 75,72
Зовнішнє освітлення
Монтаж конструкцій м2 5399 0,03 161,97
Охоронне овітлення, шт 40 0,1 4,0
∑ Ров 165,97
Необхідну сумарну потужність визначаємо за формулою:
P k P k
P = ( c 1c + Т 2c +P k +P ) ; (5.60)
p CB 3c ОЗ
cos cos
де - коефіцієнт, який враховує втрати в мережі в залежності від
протяжності, перерізу і т.ін. , для розрахунку приймаємо рівним 1,1;
k1с , k2с , k3с - коефіцієнти попиту, що залежать від кількості споживачів,
приймаємо рівними, відповідно, 0.33 , 0.5 , 0.8 ;
0,2 140 0,4 245 0,6 2
Pp = ( + + + 0,8 75,72 +165,97) 1,1 = 627,6 кВт.
0,5 0,35 0,15
Виходячи з необхідної потужності, приймаємо пересувну збірну закриту
трансформаторну підстанцію СКТП-750 потужністю 750 кВ*А і габаритами
3,4х2,27 м.
Охоронне освітлення території здійснюємо через прожектори на щоглах, які
розміщаємо по периметру усього будівельного майданчика з кроком 30м.
5.3.8 Розрахунок і організація освітлення робочих місць
Джерелами світла є прожектори з лампами накалювання потужністю
1,5кВт, встановленні групами по 3, 4 і більше. Для даного будівельного майданчика
приймаємо прожектори ПЗС з освітленням 20 люкс. Висота установки приладів
приймається максимальною; відстань між прожекторами не повинна перевищувати
чотирикратної висоти їх установки. При відсутності потужних джерел світла
прожектори влаштовуються групами відповідної сумарної сили світла, при цьому
світловий потік повинен бути спрямований у кількох напрямках, бажано в 3-х,
мінімум в 2-х.
Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників може бути
встановлена спрощеним методом через питому потужність за формулою:
P E S
n = ; (5.61)
P
Л
де P — питома потужність при освітленні прожекторами ПЗС-45, приймаємо
рівною 0,3 Вт/м2·лк;
Е — освітленість, приймаємо Е=20 лк;
S — площа, яка належить освітленню, м2 ;
Pл — потужність лампи прожектора, для прожектора ПЗС-45 Pл=1500 Вт.
Освітлення робочого місця при влаштуванні колон:
S= 22,5 4,5 =101,25 м2 ; 0,3 20 101,25
n = =1 шт.
1500
Приймаємо для освітлення робочого місця при монтажі колон 3 прожектори.
Освітлення робочого місця при влаштуванні діафрагм жорсткості :
S= 7,54,5= 33,75 м2 ; 0,3 20 33,75
n = =1 шт.
1500
Приймаємо для освітлення робочого місця при влаштуванні діафрагм
жорсткості 3 прожектори.
Освітлення робочого місця при влаштуванні плит перекриття:
0,3 20 270
n = =1,08 шт.
1500
Приймаємо для освітлення робочого місця при влаштуванні плит перекриття 3
прожектори.
Освітлення робочого місця при влаштуванні стін:
0,3 20 412,5
n = =1,65 шт.
1500
Приймаємо для освітлення робочого місця при влаштуванні стін 2 прожектора.
5.4 Заходи по техніці безпеки виробничої санітарії і
протипожежній безпеці
5.4.1 Заходи по техніці безпеки при виконанні окремих
будівельних процесів
Влаштування бетонної плити
При влаштуванні бетонної плити під підлогу необхідно виконувати такі
вимоги :
- кожний день перед початком укладки бетону вібратором перевіряють його
справність та надійність;
- при виготовленні бетонних сумішей з використанням хімічних добавок
необхідно запровадити заходи, які виключали б опіки шкіри та ушкодженням очей ,
- розвантаження бетонної суміші з бад’ї допускається виконувати з висоти не
більше одного метра;
- при електропрогріві бетону зона електропрогріву повинна мати захисне
огородження, світлову сигналізацію і знаки безпеки, а сигнальні лампи повинні
підключатись так, щоб при їх перегоранні відключалася подача напруги;
- в зоні електропрогріву потрібно використовувати ізольовані гнучкі кабелі або
провода в захисному шланзі, не допускається прокладати провода безпосередньо
по грунту або по шару тирси, а також провода з порушеною ізоляцією;
- робочі, які виконують ущільнення бетонної суміші електровібраторами,
повинні працювати в гумових сапогах та рукавицях. Корпус електровібратора при
цьому повинен бути надійно заземлений,
- зона електропрогріву повинна знаходитись під постійним наглядом
електромонтерів, що виконують монтаж електромережі;
- при електропрогріві бетонної суміші монтаж і приєднання електрообладнання
до мережі повинні робити тільки електромонтери, які мають кваліфікаційну групу
по техніці безпеки не нижче ІІІ;
- в сиру погоду і під час відтаювання електропрогрів всіх видів на відкритому
повітрі забороняється;
- під час прочистки бетоновводів стисненим повітрям робітники, не зайняті
безпосередньо цими операціями повинні бути на відстані не менш 10 м від
бетоновводу;
- монтаж, демонтаж бетоновводів а також видалення з них бетону, що
затримався допускається тільки після зниження тиску до атмосферного;
- бетонування , поливку бетону виконують тільки при відключеному тоці.
Влаштування гідроізоляції
При виконанні гідроізоляційних робіт необхідно дотримуватись особливої
обережності при роботі з горючими складами.
Для підігріву бітумних мастик заборонено розводити відкрите полум’я у
закритому приміщенні. Казани, в яких вариться ізоляційна мастика, повинні бути
в полагодженому положенні та мати кришки, які щільно закриваються.
Дозволяється наповнювати казани не більше ніж на ¾ їх місткості.
До роботи з гарячими, шкідливими і вогненебезпечними матеріалами
допускаються робочі, які пройшли спеціальне навчання. Робочі повинні бути
забезпечені спеціальним взуттям, взуттям, фартухами, брезентовими куртками і
брюками, респіраторами із спеціальними патронами або фільтрами для
уловлювання газів та парів.
Робочі, які працюють з ізоляційними матеріалами, в складі яких є шкідливі або
отруйні речовини, повинні проходити періодичний медичний огляд.
Монтаж конструкцій каркасу
Весь комплекс операцій при монтажі будівельних конструкцій виконується в
умовах підвищеної небезпеки, що потребує суворого виконання правил техніки
безпеки.
До монтажних робіт допускаються робітники у віці від 18 років, які
пройшли курс навчання правилам техніки безпеки при веденні монтажа,
медичний огляд, а також інструктаж ( ввідний та на робочому місці ).
Однією з найважливіших умов безпечного виконання монтажних робіт є
правильна експлуатація монтажних кранів.
Для забезпечення необхідної стійкості монтажний кран повинен бути
встановлений на надійну і ретельно вивірену основу. Кожен кран необхідно
обладнати автоматичним пристроєм для обмеження вантажопід’ємності, а сталеві
канати повинні періодично перевірятися.
До верхолазних робіт (виконуються на висоті більше 5 м від землі,
перекриття або настилу) допускають робітників у віці від 18 до 60 років, що
мають стаж роботи не менше року і розряд не нижче 4-го.
Робітників, зайнятих на монтажних роботах, забезпечують спецодягом,
спецвзуттям і захисними касками. При роботі на висоті вони зобов'язані надягати
запобіжні паски , якими прикріплюються до міцно встановлених елементів
конструкції чи запобіжним канатам.
Для створення необхідних безпечних умов робіт і переміщення на висоті
влаштовують тимчасові настили, підмості й огородження, застосовують захисні
сітки.
Відповідно до діючих норм стропи захвату й інші такелажні пристосування
варто періодично випробувати і при необхідності вибраковувати. Перед початком
роботи і в процесі монтажу такелажні пристрої випробують навантаженням, яке в
1,25 раза
більше їхньої номінальної вантажопід’ємності .
При підйомі вантажів останні беруть на відтягнення, що виключає
розгойдування вантажу і закручування маси. Однак сам вантаж варто піднімати й
опускати тільки в суворо вертикальному положенні.
Забороняється під час перерв залишати піднятий вантаж у висячому
положенні.
При вітрі силою більше 6 балів монтажні роботи, зв'язані з застосуванням
кранів, небхідно припинити.
Небезпечні зони (місця можливого падіння вантажів) виділяють
попереджувальними знаками.Електрозварювальні роботи виконують відповідно до
правил протипожежного захисту і техніки безпеки.
Метеорологічні особливості зимового періоду впливають на монтажний
процес і приводять до збільшення трудомісткості і подовженню термінів робіт у
меншому ступені, чим інших робіт, які виконуються на відкритому повітрі.
Зимові умови підвищують небезпеку виробництва монтажних робіт, змінюють
деякі фізико-механічні властивості матеріалів і інтенсивність протікання хімічних
і фізичних процесів, тому приймаються заходи по ліквідації чи зменшенню
впливу негативних дій.
Влаштування покрівлі
Перед початком робіт необхідно перевірити інструмент, робочі ходові
містки. Робітники повинні бути забезпечені спецодягом, захисними окулярами і
респіраторами.
При роботі на висоті покрівельник повинен користуватись запобіжним паском і
мотузкою діаметром не менше 15 мм та довжиною 10 м, яка закріплюється за
допомогою спеціальних влаштувань за конструкції.
Забороняється виконувати покрівельні роботи під час ожеледі, густого тумана,
вітру силою більше 6 балів, зливового дощу, а також при настанні темряви,
якщо немає достатнього штучного освітлення робочого місця і підходів до
нього.
Влаштування підлоги
Роботу з пильними матеріалами, активними розчинами і мастиками виконують
в захисному спецодязі та захисних окулярах , в добре провітрюваному приміщенні.
Лампи тимчасового освітлення напругою 127 і 220 В підвішують на висоті не
менше 2,5 м. Напруга в переносних світильниках повинна бути не більше 36 В.
Об’єкти, на яких виконують роботи по влаштуванню покриття підлоги, повинні
бути забезпечені аптечками з набором медикаментів та перев’язочних матеріалів.
Фарбувальні роботи
Малярами можуть працювати люди, які навчені безпечним прийомам
виконання малярних робіт. До фарбування конструкцій матеріалами з токсичними
властивостями допускаються робітники у віці від 18 років, які пройшли
медичний огляд та курс навчання по типовим програмам, здали екзамени і
мають посвідчення на право виконання всіх видів малярних робіт .
Процеси, пов’язані з підготовкою малярних сумішей, необхідно виконувати в
спеціальному добре провітрюваному приміщенні.
Малярів забезпечують спецодягом, теплою водою для миття рук, а тих, хто
працює із шкідливими лакофарбовими сумішами ─ додатково нешкідливими
розчинниками і миючими засобами.
При роботі необхідно дотримуватись правил експлуатації механізованого і
ручного інструмента. При роботі на риштованнях і драбинах необхідно
дотримувати правила їхньої експлуатації. Приставні сходи повинні мати гострі
металеві чи гумові опори.
Робітники, що застосовують фарби зі шкідливими чи отруйними речовинами,
повинні проходити періодичний медичний огляд. Необхідно стежити, за тим, щоб
вміст газів, парів і пилу в робочій зоні в процесі приготування, виділяючих
шкідливі летучі пари, сумішей для фарбування і при виконанні малярних робіт
не перевищувало гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин.
Приміщення, де ведуться ці роботи, повинні мати природну чи штучну
вентиляцію, що не створює протягів.
Перхлорвінілові фарби для фарбування фасадів і інших зовнішніх фарбувальних
робіт допускається застосовувати при температурі не вище +4° С. Забороняється
застосовувати як розчинник бензин і етильований бензин.
Уся фарбувальна апаратура перед початком роботи піддається іспитам на
гідравлічний тиск не нижче 1МПа. На видних місцях необхідно вивішувати
плакати, інструкції, якими робітники повинні керуватися у своїй повсякденній
роботі.
5.4.2 Заходи з техніки безпеки та протипожежні заходи, які
передбачені при проектуванні будівельного генерального плану
При розробці буд генплану додержуємося розривів між спорудою, тимчасовими
будовами і складами, величина яких залежить від ступеня вогнестійкості об’єктів і
категорії пожежної безпеки виробництв. Приймаємо величину розривів 1м між
спорудами та 3 м між складами.
Пожежні гідранти встановлюються в закритих колодязях, які в зимовий період
утеплюють. Тимчасові будинки забезпечують первинними засобами
пожежегасіння ( вогнегасниками, піском і т.ін. ), а також влаштовують пожежні
щитки з пожежним обладнанням ( сокирами, ломами, лопатами, відрами ). З метою
пожежної профілактики на будівельному майданчику відводимо місце для куріння,
де встановлюються ємності для сміття, бочки з водою або ящики з піском.
Горючі будівельні матеріали складати у зоні протипожежних розривів не
допускається.
Мережі доріг організовуємо у вільні смуги для підвезення матеріалів і проїзду
пожежних машин. Дороги проектуємо із щебеневим покриттям. Особливу увагу
звертаємо на забезпечення вільних під’їздів і підступів до гідріантів
протипожежного водопостачання. На території будівельного майданчику
влаштовуємо два виїзди на дороги загального призначення.
Тимчасові будинки розташовуємо від доріг і пожежних проїздів на відстані не
більше ніж 25м. Дороги, в’їзди та виїзди проектуємо таким чином, щоб
забезпечувався вільний під’їзд засобів пожежегасіння до об’єктів будівництва .
На будгенплані позначаємо зони дії вантажопідйомних кранів, повітряних ліній
електропередач, інтенсивного руху транспортних засобів, зберігання
вибухонебезпечних та паливних матеріалів, а також шкідливих речовин, і інші
небезпечні зони, умови роботи в яких вимагають особливого забезпечення безпеки
працюючих.
Організація будівельного майданчику повинна забезпечувати безпеку праці
робітників на всіх етапах виконання робіт. Санітарно-побутові приміщення та
площадки для відпочинку працюючих, а також автомобільні і пішохідні дороги
розміщуємо за межами небезпечних зон.
Споруди і площадки для запобігання розтікання рідин розміщуємо нижче рівня
землі.
До зварювальних робіт допускаються особи, які мають кваліфікаційне
посвідчення на право виконання робіт. На робочому місці зварювальника не
дозволяється тримати горючі матеріали в радіусі 5м.
Проведення газо- чи електрозварювальних робіт забороняється : на свіжому
повітрі або конструкціях, які ще не висохли.
Дороги, проїзди і місця розташування пожежних гідрантів повинні бути
освітлені в нічний час. Для подачі тривоги на випадок пожежі будівельний
майданчик повинен бути обладнаний дзвоном, сиреною або іншими засобами
звукової сигналізації.
Розводити вогнища на будівельному майданчику забороняється.
Для того, щоб всі робочі знали, як викликати пожежну допомогу і ліквідувати
пожежу, проводять первинний і повторний інструктаж. Крім того проводять
заняття з усіма робочими і службовцями по пожежно-технічному мінімуму.
За виконання протипожежних норм проектування відповідають керівник
проектів організацій і автори проектів генеральних планів, будинків і споруд.
Таблиця 5.24 – Розрахунок складів
Запас
Необхідність Коефіціенти
матеріалів
Найменуван-
№
ня
п/п
матеріалів
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
1 Арматура 175 т 1000 5,71 1,1 1,3 12 17,2 98 0,8 122,5 0,6 204 204 16х12,75 Відкритий
Полімерні
2 2 рулон 34 17 1,1 1,3 10 14,3 243 10 24,3 0,6 40,5 40 8х5 Навіс
мембрани
3 Бітум 2 т 1,35 0,67 1,1 1,3 12 17,16 11,5 1,5 7,7 0,6 12,8 12 3х4 Відкритий
Металоплас- 1107,
4 16 м2 1238,9 77,43 1,1 1,3 10 14,3 25 44,3 0,7 63,27 64 6,4х10 Закритий
тикові вікна 25
5 Фарба 3 т 0,293 0,097 1,1 1,3 2 2,86 0,28 1,1 0,25 0,6 0,42 0,5 1х0,5 Закритий
316,62
6 Цегла 31 шт 10,21 1,1 1,3 5 7,15 73,02 2,5 29,21 0,6 48,68 49 4,9х10 Відкритий
тис
7 Опалубка 175 171 0,98 1,1 1,3 10 14,3 14 1 14 0,7 20 20 5х4 Відкритий
Склади під фарби та металопластикові вікна об’єднуємо в один склад.
Термін споживання,
дн, Т
Одиниці виміру
Загальна на розрах.
період, Рзаг
Добова, Рзаг /Т
Постачання
матеріалів, К1
Споживання
матеріалів, К2
Норма, ТН
Розрахунковий,
ТН К1 К2
Розрах. запас матеріалів
Рскл
Норма збереж. матеріалу
на 1 м2 площі складу, n
Корисна площа складу,
F= Рскл/n
Коефіцієнт на проходи,
Розрах. площа складу,
S=F/
Прийнята площа складу,
S1=Z B
Розмір складу в м по
УТС
Тип складу
Тип конструкцій складу
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата
Стадія Аркуш Аркушів
Г А П РП 1
Р о з р о б и в Пояснювальна записка
Перевірив
Н.контр.
6.1 Аналіз умов праці та безпека в надзвичайних ситуаціях робітників на
об’єкті
При будівництві фізкультурного комплексу для забезпечення безпеки на
об’єкті дотримуються нижче зазначених вказівок.
Основною причиною нещасних випадків при виконанні земляних робіт є
обвалення ґрунту в котлованах і траншеях в процесі їх розробки і при подальших
роботах нульового циклу внаслідок дії таких причин:
— перевищення допустимої глибини вертикальних стінок (без кріплень)
нестійких укосів;
— порушення правил розробки траншей і котлованів;
— недостатньої стійкості і міцності кріплень;
— порушення технології провадження земляних робіт;
— неправильного обліку геологічних умов будівельного майданчика;
— зміни вогкості ґрунту.
До початку земляних робіт встановлюють знаки, які вказують на місця
розташування підземних комунікацій. При наближенні до лінії підземних
комунікацій земляні роботи проводяться під безпосереднім наглядом виконроба
або майстра, а в безпосередній близькості від комунікацій, крім того, — під нагля-
дом працівника організації, що експлуатує ці комунікації. Розробка ґрунту в
безпосередній близькості від лінії діючих підземних комунікацій допускається
тільки лопатами без різких ударів, користуватися ударними інструментами (ломи,
кирки, клинки і пневматичні інструменти) забороняється.
Перед розробкою траншей і котлованів заздалегідь визначають крутість уко-
сів, що забезпечує безпеку провадження робіт, з урахуванням глибини траншеї
або котловану і вибирають спосіб формування укосів.
Для спуску або підйому робітників в котловани застосовують драбини
шириною не менше за 0,75 м з поручнями, а для спуску і підйому робітників у
вузькі траншеї — приставні сходи з врізаними сходинками. Спуск робітників в
котловани і траншеї по розпірках кріплень не допускається.
У місцях переходу робітників через траншеї глибиною більше за 1 м,
влаштовують перехідні містки шириною не менше за 0,6 м з поручнями на висоті
1,1 м.
Перед спуском робітників в траншеї, шурфи, котловани глибиною більше за
1,3 м і при настанні відлиги майстр перевіряє стійкість укосів, кріплення і вживає
заходів по забезпеченню безпеки робіт.
При веденні робіт ґрунт, що виймається з траншеї або котловану розміщують з
одного боку на відстані не менше за 0,5 м від брівки виїмки. Валуни, камені,
відшаровування ґрунту, виявлені на укосах виїмки видаляють.
У зоні дії установок, що генерують вібрацію, вживають заходів проти
обвалення укосів.
При проектуванні провадження земляних робіт враховують вимоги [28].
Для забезпечення стійкості вертикальних стінок котлованів застосовують
інвентарні кріплення, так як глибина котловану до 3 м.
Згідно з [28], для попередження травмування від падіння працюючих і
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
предметів з висоти запроектовані:
— переважне першочергове обладнання постійних захищаючих конструкцій
(стін, панелей, огорож балконів і отворів);
— обладнання тимчасових захищаючих пристроїв;
— місця і способи кріплення страхувальних канатів і запобіжних поясів;
а також вказані:
— засоби підмощування;
— шляхи і засоби підйому працюючих до робочих місць;
— засоби контейнеризації і тара для переміщення штучних матеріалів, а також
розчину і бетону з урахуванням характеру переміщуваного вантажу і зручності
подачі його до місця роботи;
— вантажозахватне пристосування;
— способи страховки;
— порядок і способи складування матеріалів;
— місця пристрою захисних перекрити, настилів, козирків в процесі виконання
робіт і при їх поєднанні з іншими роботами по вертикалі;
— способи видалення відходів будівельних матеріалів і сміття.
З метою реалізації цих положень на практиці при зведенні стін більше за 7,0 м
у висоту по периметру будівлі встановлюються захисні козирки, що відповідають
таким вимогам:
— ширина захисних козирків не менше за 1,5 м, і вони встановлюються з
схилом до стіни так, щоб кут, той, що утворюється між нижньою частиною стіни
будівлі і поверхнею козирка був 111°, а зазор між стіною будівлі і настилом козир-
ка не перевищував 50 мм;
— захисні козирки витримують рівномірно розподілене снігове навантаження,
встановлене для цього кліматичного району, і зосереджене навантаження не менше
за 1600 Н (160 кгс), прикладене в середині прольоту;
— перший ряд захисних козирків має суцільний настил на висоті не більше за
6,0 м від землі і зберігається до повного закінчення кладіння стін; а другий ряд,
виготовлений з суцільного або з сітчастого матеріалів з вічком не більше за 50 х 50
мм встановлюється на висоті 6—7 м над першим рядом, а потім по ходу кладіння
переставляється через кожні 6—7 м.
Виконання робіт з дрібно штучних матеріалів пов'язане з виявом ряду
небезпечних чинників, до яких відносяться:
— падіння людини, а також матеріалів і інструменту з висоти;
— застосування вантажопідіймальних машин;
— електричний струм;
— транспортні засоби;
— атмосферна електрика та інші травмуючі чинники.
Не допускається кладка стін будівель вищого поверху без установки несучих
конструкцій міжповерхового перекриття, а також майданчиків і сходових маршів.
Різниця висот кладки, що зводиться на суміжних захватках і при кладенні
прилеглих стін перевищує висоту поверху на сходах, перекриттях (покриттях), на
яких не ведуться кам'яні роботи, встановлюються огорожі для попередження
падіння людей. Особлива увага приділяється обгороджуванню технологічних та
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
інших отворів в міжповерхових перекриттях і покриттях будівель.
Входи в будівлю, що будується, розташовуються зі сторони, протилежної
установці баштових кранів і захищаються зверху суцільним навісом шириною не
менше за ширину входу з вильотом не менше за 2,0 м від стіни будівлі.
Ширина проходу в робочій зоні на засобах підмощування не менше за 0,6 м;
рівень настилу підмостів (при перестановці) повинен знаходитися нижче за рівень
кладіння не менш ніж на 150 мм; ширина настилу для кам'яних робіт 2,0 м або 1,5 м
при подачі матеріалів за допомогою машин і механізмів; розрахункове
навантаження на настил 250 кг/м2.
Як засоби підмощування використовуються металеві трубчасті ліси
конструкції ЦНДІОМТП, а також інвентарні підмости пакетні або підіймальні.
Ширину робочого настилу при кам'яній кладці беруть 2,5 м. При цьому розміщення
матеріалів на настилі забезпечують необхідні проходи шириною не менше за 0,6 м.
Як обгороджування по периметру цегельної будівлі використовується
обгороджування конструкціями з сіткоматеріалів ЦНДІОМТП. Підвісні
майданчики або ліси підвішують на стальних канатах, які заздалегідь розраховують
на задане навантаження із запасом міцності не менш шестикратного.
При виконанні кам'яної кладки при низьких температурах в технологічній
карті передбачено:
▪ гранична висота кладки, допустиму в період відтавання розчину;
▪ тимчасове кріплення для розвантаження несучих конструкцій на період
їх відтавання;
▪ марки розчинів, що застосовуються для зимової кладки і хімічні до-
мішки;
▪ час втримання окремих елементів конструкцій, що зводяться за низьких
температур.
До початку цегляної кладки стін доставляють на майданчик і підготовлюють
до роботи баштовий монтажний кран, підмости, необхідні пристосування,
інвентар і матеріали.
Доставку цегли на об'єкт здійснюють пакетами в спеціально обладнаних
бортових машинах. Розчин на об'єкт доставляють розчинозмішувачем типу СБ-69,
СБ-92 та ін. і вивантажують в установку для перемішування і видачі розчину (УБ-
342 або МС-353).
Складування цегли передбачене на спланованому майданчику на піддонах.
Розвантаження цегли з автомашин і подачу на склад здійснюють в пакетах на
піддонах, до робочого місця — стропами 4СК1-3,2/4,7; УСК1-1,6/2,0. Розчин
подають на робоче місце інвентарним роздаточним бункером об'ємом 0,8 м3 в
металеві ящики об'ємом 0,35 м3 із заповненням їх по 0,25 м3 розчину.
Піддони, контейнери і вантажозахватні засоби виключають падіння вантажу
при підйомі
Виробничі небезпеки при виконанні покрівельних робіт пов'язані з
можливістю падіння людей з висоти, приготуванням, транспортуванням і
нанесенням гарячих бітумних мастик. Також враховується можливість опіків
(характерних травм для покрівельників), шкідливий вплив на організм людини
токсичних матеріалів, що входять до складу покрівельних мастик і емульсій. Тому
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
при розробці технологічних карт передбачено: способи обгороджування робочих
місць [40].
Не допускається виконання робіт на покрівлі під час ожеледиці, туману, що
спричиняє зниження видимості в межах фронту робіт, грози і вітру швидкістю 15
м/с і більше.
Покриття оголовків димарів і установку парасольок вентиляційних шахт
ведеться з горизонтальних настилів, що укладаються на обрешітку, користуватися
приставними сходами забороняється. При висоті оголовків димарів і вентиляційних
шахт більше за 1,5 м над поверхньою покрівлі, покриття виконується з стійких
підмостків, а робітники забезпечуються запобіжними поясами. Підмостки на даху
надійно закріплюють розчалочними тросами.
Особлива увага приділяється складуванню матеріалів на покрівлі, яке
проводиться тільки в тих місцях і кількостях, які передбачені проектом виконання
робіт. При цьому передбачаються заходи проти їх падіння, в тому числі і під
впливом вітру. Запас матеріалу не перевищує змінної потреби. Під час перерв у
роботі технологічні пристрої, матеріали та інструмент закріплюють або
прибирають з даху.
Вся заготівля елементів (деталі покрівлі, захисні фартуки, ланки водостічних
труб, звіси, зливи і т. п.) проводиться тільки на відведених дільницях внизу. Всі
деталі і вузли подаються на покрівлю в зібраному вигляді в положенні, близькому
до проектного.
Щоб уникнути доступу людей в зону можливого падіння з покрівлі матеріалів,
інструмента, тари і стікання мастики, над місцями проходу людей влаштовують
суцільні захисні, у вигляді галерей, козирки і т. п., а по периметру будівлі,
встановлюють на землі обгороджування небезпечних зон, згідно з [40].
При улаштуванні рулонних покрівель з руберойду, що наплавляється,
безвогневим способом дотримуються правила безпеки праці відповідно до [28] і
правилами пожежної безпеки при проведенні будівельно-монтажних робіт, [26].
При улаштуванні покрівель дотримуються правил з безпеки праці, що
додаються до інструкцій з експлуатації відповідних механізмів.
Для транспортування балонів із зрідженим газом пропан-бутаном в зоні
будмайданчика або в межах даху використовуються спеціальні візки, розраховані
на 2 балони. Балони на візках надійно кріпляться хомутом.
Категорично забороняється подавати на дах наповнені газом балони ковпаком
вниз.
Кантівка наповнених балонів допускається в межах робочого місця і лише по
основі даху, що не дає іскри при ударі по ньому металом.
До робіт по улаштуванню покрівель з руберойду, що наплавляється,
допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, спеціальну
теоретичну і практичну підготовку по існуючих програмах, склали іспити і
отримали посвідчення.
Незалежно від виробничого стажу покрівельники проходять вступний
(загальний) інструктаж по безпеці праці, а також виробничий (первинний)
інструктаж безпосередньо на робочому місці. Забороняється передача покрівельних
установок іншим особам без дозволу майстра.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Перед початком роботи покрівельник надягає спецодяг і переконується в його
справності. Взуття повинне таке, що не ковзає. Запобіжні пристосування (пояс,
мотузка, ходові містки, переносні драбини і тому подібне) своєчасно випробувані і
мають бирки.
Перед початком роботи покрівельник підготовує робоче місце, прибирає
непотрібні матеріали, очищає всі проходи від сміття і бруду.
Переконуються в надійності риштувань, а на плоскій крівлі, тимчасової
огорожі. Перевіряють чи захищено місце роботи внизу будівлі, укріпляють всі
матеріали на даху.
Зовнішнім оглядом перевіряють справність балонів, пальників, рукавів,
надійність їх кріплення (кріпити рукави тільки металевими хомутами), справність
редукторів, манометрів.
Скидати з покрівлі матеріал і інструмент забороняється, щоб уникнути падіння
з покрівлі на людей, що проходять, будь-яких предметів, встановлюються
запобіжні козирки або захисні коридори над проходами, зовнішніми дверима. Зона
можливого падіння предметів захищається, вивішується плакат «Прохід
заборонено».
При складуванні на покрівлі штучних матеріалів, інструменту вживаються
заходи проти їх ковзання по скату або здування вітром. Розміщувати на даху
матеріали допускається тільки в місцях, передбачених проектом виробництва робіт.
Піднімають матеріали переважно засобами механізації. Покрівельні матеріали
при підйомі укладають в спеціальну тару для оберігання від випадання.
Підготовку, обрізання, випрямляння покрівельних листів проводять внизу у
визначеному місці на верстаку. Допускаються ці роботи в горищному приміщенні
за наявності достатнього освітлення. Для різання сталевих покрівельних листів
застосовують ножиці, що мають спеціальні кільця або цапфи.
До виробництва покрівельних робіт допускаються робочі, що пройшли
медичний огляд, навчені заходам пожежної безпеки і методам проведення цих
робіт.
Протипожежні двері і люки виходів на покриття справні і при проведенні робіт
закриті. Замикати їх на замки або інші замки забороняється.
Проходи і підступи до евакуаційних виходів і стаціонарних пожежних сходів
завжди вільні.
На проведення всіх видів робіт з матеріалами, що наплавляються, із
застосуванням горючих утеплювачів керівник об'єкту оформляє наряд-допуск.
У наряді-допуску вказується місце, технологічна послідовність, способи
виробництва, конкретні протипожежні заходи, відповідальні особи і термін його
дії.
Укладання горючого утеплювача й улаштування покрівлі з матеріалів, що
наплавляються, на покритті проводять ділянками не більше 500 м2. При цьому
укладання покрівлі ведеться на ділянці, розташованій не ближче 5 м від ділянки
покриття з утеплювачем, що згорає, без цементно-піщаної стяжки.
При зберіганні на відкритих майданчиках покрівельного матеріалу, що
наплавляється, бітуму, горючих утеплювачів і інших будівельних матеріалів, а
також устаткування і вантажів в горючій упаковці вони розміщують в штабелях або
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
групами площею не більше 100 м2. Розрив між штабелями (групами) і від них до
будівель та споруд, що будуються або підсобних приймається не менше 24 м.
Велика увага приділяється електрозварним роботам, так як при виконанні цих
робіт окрім загрози ураження електричним струмом існує і пожежна небезпека.
До електро- та газозварювальних робіт допускаються робочі не молодше 18
років, які пройшли навчання, інструктаж та медогляд.
Місця газополум’яних робіт огороджують, звільняють від горючих матеріалів,
обладнують засобами колективного та індивідуального захисту, у т.ч. в цих місцях
встановлюють ящик з піском, вогнегасник порошкового типу.
В небезпечних зонах зварювальникам надають наряд-допуск і роботи
виконуються під наглядом інженерно-технічних робітників. Електрозварювальні
апарати підключаються електриком і обов’язково заземлюються.
При виконанні штукатурних робіт та в процесі просушування штукатурки в
приміщеннях підтримують температуру в межах від 10С до 20С.
Приготування, транспортування та зберігання штукатурного розчину в
зимовий час організовують таким чином, щоб при нанесенні на поверхню, що
оштукатурюється він мав температуру не нижче 8С.
До малярних робіт з речовинами 1-го та 2-го класу шкідливості не
допускаються підлітки та жінки.
Приміщення забезпечують ветиляцією. При застосуванні легкозаймистих
речовин передбачено засоби по пожежній безпеці. Працюють в приміщенні не
менше 2-х робітників.
Захистом від шуму [28] є, по-перше, засоби індивідуального захисту:
протишумні шоломи, навушники і вкладиші. Також використовуються наступні
типи засобів індивідуального захисту:
- протишумні навушники ВЦНІІОТ-2;
- протишумні вкладиші ФПОШ "Беруши".
Застосування вкладишів допустимо при рівнях звука не вище 100 дБА,
навушників - 110 дБА.
Засоби захисту від вібрацій . Для забезпечення віброізоляції влаштовують
розриви між елементами конструкцій або усувають тверді зв'язки між ними, а
також уникають подібності частот власних коливань системи і частот сил, що її
збурюють.
Для вібропоглинання на вібруючі елементи машини або механізмів наносять
в'язкі або пружні матеріали, яким притаманні значні внутрішні втрати. До таких
матеріалів відносяться антивібрит, агат, сендвічні конструкції, СКЛ-25 та інш.
Зниження вібрації таким чином досягає 2-10 дБ в смузі частот 31,5-8000 Гц.
Засобами індивідуального захисту від вібрації є: черевики, рукавиці, виготовлені із
віброзахисних матеріалів цілком або в місцях з'єднання з вібруючою поверхнею.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
6.2 Охорона праці при розробці котлованів. Проектування укосів та
кріплень
При монтажі інженерного обладнання будинків і споруд (прокладанні
трубопроводів, монтажі сантехнічного, опалювального, вентиляційного і
газового обладнання) передбачаються заходи щодо попередження впливу на
працівників наступних небезпечних і шкідливих виробничих факторів,
пов'язаних з характером роботи:
— розташування робочого місця поблизу перепаду по висоті 1,3 м і більше;
— підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися
через тіло людини;
— обвалювання гірських порід.
За наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів, безпека
праці при монтажі інженерного обладнання будинків і споруд забезпечується на
основі виконання вимог цих норм, рішень з безпеки праці, наведених в
організаційно-технологічній документації (ПОБ, ПВР та ін.) з виконанням
наведених заходів безпеки:
— організація робочих місць із зазначенням методів і засобів для забезпечення
вентиляції, пожежегасіння, виконання робіт на висоті;
— методи і засоби доставки і монтажу обладнання;
— заходи безпеки при виконанні робіт у траншеях і колодязях;
— особливі заходи безпеки при травленні і знежиренні трубопроводів.
Заготовлення і припасування труб виконується в заготівельних
майстернях.
Виконання цих робіт на риштуваннях, призначених для монтажу
трубопроводів, забороняється.
При монтажі обладнання і трубопроводів вантажопідіймальними кранами
керуються вимогами розділів 8 і 9 цих норм.
Усі роботи з усунення конструктивних недоліків і ліквідації недоробок на
змонтованому обладнанні, підданому випробуванням, проводяться тільки після
розроблення і затвердження замовником і генеральним підрядником разом з
субпідрядними організаціями заходів щодо безпеки робіт.
Встановлення і зняття перемичок (зв'язків) між змонтованим і діючим
устаткуванням, а також підключення тимчасових установок до діючих систем
(електричних, парових, технічних і т. п.) без письмового дозволу генерального
підрядника і замовника не допускається.
Організація робочих місць. Монтаж трубопроводів і повітроводів на
естакадах виконується з інвентарного риштовання, укомплектованого сходами
для піднімання і спускання працівників. Підіймання і спускання по конструкціях
естакад не допускається.
Забороняється перебування людей під встановлюваним обладнанням,
монтажними вузлами обладнання і трубопроводів до їхнього остаточного
закріплення.
Опускання труб у закріплену траншею виконується з використанням
заходів проти порушення кріплень траншеї.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
Не дозволяється скачувати труби в траншею за допомогою ломів і ваг, а також
використовувати розпірки кріплення траншей як опори для труб.
У приміщеннях, де виконується знежирення, забороняється користуватися
відкритим вогнем і допускати іскроутворення.
Електроустановки у зазначених приміщеннях знаходяться у
вибухобезпечному виконанні.
Роботи зі знежирення трубопроводів виконуються в приміщеннях,
обладнаних припливно-витягувальною вентиляцією. При виконанні робіт на
відкритому повітрі працівники знаходяться з навітряної сторони.
Місце, де проводиться знежирення, відгороджують і позначають знаками
безпеки.
Працівники, зайняті на роботах із знежирення трубопроводів,
забезпечуються відповідними протигазами, спецодягом, рукавицями і гумовими
рукавичками.
Порядок виконання робіт. Монтаж обладнання, трубопроводів і
повітропроводів поблизу електричних проводів (у межах відстані, рівній
найбільшій довжині вузла чи ланки трубопроводу, що монтується) виконується
при знятій напрузі або при захисті електропроводів від механічного ушкодження
діелектричними коробами. За неможливості зняття напруги роботи виконують за
нарядом-допуском, затвердженим у встановленому порядку.
При продуванні труб стисненим повітрям забороняється перебувати в
камерах і колодязях, де встановлені засувки, вентилі, крани і т.п.
При продуванні трубопроводів встановлюють в кінцях труб щити для
захисту очей від окалини і піску. Забороняється перебувати проти чи поблизу
незахищених кінців труб, що продуваються.
В процесі виконання складальних операцій трубопроводів і обладнання,
сполучення отворів і перевірка їхнього збігання в деталях, що монтуються,
виконують з використанням спеціального інструмента (конусних оправлень,
складальних пробок т. ін.).
Перевіряти збігання отворів у деталях, що монтуються, пальцями рук не
допускається.
При монтажі обладнання виключають можливість мимовільного чи
випадкового його включення.
При монтажі обладнання з використанням домкратів вживають заходи,
що виключають можливість перекосу чи перекидання домкратів.
При демонтажі і монтажі технологічного обладнання, трубопроводів та
металоконструкцій виконують такі основні правила:
- монтажні прорізи в зовнішніх стінах і перекриттях до і після їх
використання закривають суцільними настилами або переносними
огородженнями;
- застосовуються при виробництві робіт підмостки, ліси, люльки, сходи і
драбини інвентарні (пристрій неінвентарних лісів допускається лише з дозволу
головного інженера монтажної організації і виконується за затвердженим
проектом);
- ліси і підмостки допускаються до експлуатації тільки після їх технічного
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
приймання виконавцем робіт (майстром). Щодня перед початком зміни їх стан
перевіряє майстер або виконроб;
- при виконанні робіт на висоті більше 1,5 м робітники забезпечуються
запобіжними поясами, які через кожні 6 місяців випробовують на статичне
навантаження (300 кгс) протягом 5 хв;
- встановлені у вертикальному положенні металоконструкції та обладнання,
що не мають необхідної стійкості, закріплюють не менше ніж трьома
розтяжками. Їх дозволяється знімати тільки після остаточного закріплення
обладнання чи конструкції;
- працювати під підвішеним технологічним обладнанням, елементами
металоконструкцій і трубопроводами категорично забороняється;
- аміачну запірну арматуру встановлюють по напрямку руху холодоагенту з
надходженням його під клапан;
- установка запірних вентилів маховичком або ковпаком вниз
забороняється;
- при внутрішньому огляді поршневих компресорів і апаратів холодильної
установки дозволяється користуватися тільки переносними лампами у
вибухозахищеному виконанні напругою не вище 12 В;
- щоб уникнути пошкодження пальців рук вкладиші підшипників виймають
вельми обережно;
- до роботи з механізованими інструментами, а також з будівельно-
монтажними пістолетами допускаються особи, які пройшли спеціальне
навчання;
- корпуси електроінструментів, що працюють при напрузі понад 36 В,
заземляють;
- під час використання електроінструментів на напругу 127 і 220 В
застосовують діелектричні рукавички, калоші та килимки;
- працювати з механізованими інструментами з приставних драбин
забороняється;
- при роботі свердлильної машиною установку свердла в патрон і вилучення
його з патрона роблять тільки при повній її зупинці і відключенні;
- робота шліфувальною машиною без запобіжного кожуха абразивного
круга забороняється. Перед установкою абразивний круг уважно оглядається.
Круги з тріщинами вибраковують. Працюють на шліфувальній машині тільки в
запобіжних окулярах;
- забороняється залишати без нагляду механізовані інструменти, приєднані
до електромережі або мережі стислого повітря;
- при роботі з будівельно-монтажними пістолетами передбачають запобіжні
заходи, що виключають можливість наскрізного пробивання конструкцій;
- на ручних інструментах ударної дії (наприклад, молотках, зубилах) не
пошкоджені робочі кінці;
- всі види гайкових ключів суворо підбирають за розмірами гайок. Робочі
поверхні ключів не мають збитих скосів, а рукоятки задирок.
Проектування і будівництво підземних і наземних споруд та інженерних
мереж в місті проводиться згідно технічних умов відповідної організації на
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
балансі якої знаходяться інженерні мережі, будівельних норм і правил, інших
нормативних документів.
Видача технічних умов на проектування об’єкта проводиться на засіданні
комісії, в склад якої входять відповідальні представники організацій, які
експлуатують інженерні мережі.
Дані “Правила” розповсюджуються на будівництво всіх підземних і
наземних споруд та інженерних мереж в межах міста.
Виконання умов даних “ Правил ” обов’язкові для проектних, будівельних
і експлуатаційних організацій, представників технічного нагляду.
Проектування нових мікрорайонів міста проводиться згідно генерального
плану забудови міста, в комплексі з інженерними мережами, благоустроєм і
іншими об’єктами.
Будівництво житлових і інших об’єктів проводиться після завершення
будівництва інженерних комунікацій та виконання технічних умов.
Проектування і будівництво в житлових районах міста (старої та існуючої
забудови) проводиться після виконання відповідних розрахунків, які
підтверджують енергозабезпеченість об’єкту ( вода, газ, каналізація, телефон і
т.д. ) та письмового підтвердження експлуатуючих організацій.
З метою запобігання просадок і деформації дорожнього покриття після їх
відновлення, в проектно-кошторисній документації на прокладку підземних
комунікацій в місцях розриття, передбачають засипку котлованів та траншей
піском, гравійно-піщаною сумішшю, щебенем, при оптимальній вологості, з
урахуванням гідрологічних умов та механічним трамбуванням шарами 20-30см..
Комплексне проектування забудови мікрорайонів, будівництва підземних
споруд та інженерних мереж для будинків, які будуються, доріг і вулиць,
проводиться на підставі архітектурно-планувального завдання, технічних умов
експлуатаційних служб і заключення технічної ради при департаменті
містобудування та архітектури.
Перед розробкою проектів на прокладання інженерних мереж,
погоджуються напрямки їх з управлінням. Для цього надається попередній
дозвіл на підключення від експлуатаційних організацій та план з червоними
лініями і топографічною основою по напрямку комунікації.
Погодження їх напрямку, дає право тільки на виконання вишукувальних
робіт по трасі.
Для погодження проектів підключення будинків до комунікацій
пред’являється комплексний узагальнений план інженерних мереж.
Погоджено прокладання підземних комунікацій на стадії проектування.
Для виконання проектів виконується наступне:
- погодження їх напрямку, план М 1:500 з нанесенням діючих комунікацій і
зелених насаджень, топографічна зйомка, яка відображає дійсне положення
червоними з лініями і вертикально-планувальними відмітками;
- топографічна основа з діючими підземними комунікаціями відображає стан
та дату проектування ;
- в місцях великого скупчення підземних комунікацій, на топопланах
обов’язково показані поперечні розрізи з цифровими прив’язками до діючих
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
мереж.
Відповідальність за точність представленого матеріалу і відповідність
його з дійсним положенням несуть проектні організації.
Теплові мережі проектуються по території кварталу. В окремих випадках
дозволяється проектування магістральних мереж по вулицях, при цьому
техніко-економічне обгрунтування на прокладку тепломереж виконують в
колекторах.
Для вулиць, які мають підземні споруди та інженерні мережі, нові
комунікації розміщуються в залежності від існуючих, віддаючи перевагу
прокладанню їх по зелених зонах.
Проекти, розроблені проектними організаціями, приймаються на
погодження безпосередньо від цих організацій.
Розгляд проектних матеріалів проводиться при наявності підписів
експлуатуючих і проектних організацій.
Всі проекти інженерних комунікацій, а також проекти розміщення зелених
насаджень, погоджуються з департаментом комунального господарства,
транспорту і звязку, департаментом містобудування та архітектури.
Інспекції надано право вимагати додаткового погодження проекту з
окремими організаціями.
Проекти на будівництво інженерних мереж до подання в інспекцію,
обов'язково погоджуються з організацією, яка експлуатує дані мережі.
Відповідальність за відповідність будівельним нормам і правилам при
складанні проектно-кошторисної документації несуть проектні організації.
Строк дії погодження проектів для інженерних комунікацій і проектів
вертикального планування – три роки. Проекти, по яких розпочато будівництво,
перепогодженню не підлягають.
Зміна раніше запроектованих проектів трас і прив’язок підлягає
обов’язковому погодженню з департаментом містобудування та архітектури.
Категорично забороняється будівництво частин будинків, колон, опор та
ін., які виходять за межі червоних ліній вулиць.
6.3 Планування заходів з цивільного захисту для робітників, що працюють
на будівництві об’єкту
Можливі аварії від дії стихійних лих в зоні розташування будівлі.
Характерними стихійними лихами в зоні розташування споруди є :
- землетруси силою до 6 балів;
- ураганні вітри швидкістю 15 м/сек. та більше;
- снігові замети;
- сильні довготривалі морози;
- підтоплення (території, основи фундаментів);
Аварії на виробництві від дії стихійних лих в зоні розташування споруди
поділяються на дві категорії :
До першої відносяться аварії, які призвели до повної або часткової зупинки
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
робочого процесу із великим матеріальним збитком та загибеллю людей. Для
ліквідації такої аварії потрібно використовувати війська цивільної оборони,
підрозділи армії України.
До другої категорії відносяться аварії, внаслідок яких сталося руйнування або
пошкодження окремих частин споруди із можливою загибеллю персоналу. Для
ліквідації наслідків такої аварії достатньо сил формувань цивільної оборони та
спеціальних відомчих формувань на місцях.
Для організації попередження та ліквідації наслідків стихійних лих та аварій
створюється штаб цивільної оборони, начальником штабу ЦО призначається
керівник.
Для безпосереднього керівництва в надзвичайних ситуаціях створюються
відповідні службу ЦО. Працюючі служб проводять навчання та інструктаж, щодо
дій у надзвичайних ситуаціях, також передбачається виконання та забезпечення
робіт технічними засобами.
У разі введення надзвичайного стану у зв'язку із НС техногенного або
природного характеру можуть здійснюватися такі заходи:
- тимчасова чи безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для
проживання, з обов'язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових жилих
приміщень;
- встановлення для юридичних осіб квартирної повинності для тимчасового
розміщення евакуйованого або тимчасово переселеного населення, аварійно-
рятувальних формувань та військових підрозділів, залучених до ліквідації НС;
- загальна евакуація проводиться шляхом вивезення основної частини населення
з міст і небезпечних районів усіма видами наявних транспортних засобів на
відповідній адміністративній території та виведення найбільш витривалої його
частини пішки.
Часткова евакуація проводиться з використанням транспортних засобів, що
експлуатуються за діючим графіком. Для прискорення евакуації за рішенням
керівника відповідного органу виконавчої влади залучаються додаткові транспортні
засоби.
Евакуація, населення (працівників) здійснюється за виробничо-територіальним
принципом.
Виробничий принцип евакуації населення (працівників) передбачає вивезення
(виведення) і розміщення в безпечних районах (місцях) робітників, службовців і
членів їх сімей, студентів, учнів спеціальних навчальних закладів і професійно-
технічних училищ по об'єктах.
Оповіщення населення про загрозу і виникнення НС здійснюється з
використанням усіх систем оповіщення, мережі зв'язку, засобів радіомовлення і
телебачення із залученням у разі потреби сил і засобів органів МВС.
Для забезпечення оповіщення використовуються засоби оповіщення:
- засоби зв'язку (телефони, телебачення, радіо);
- технічні засоби масової інформації (телевізори, радіоприймачі);
- електросирени;
- допоміжні засоби;
У мирний час інформування здійснюється за такими видами інформації:
1. «Аварія на атомній електростанції».
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
2. «Аварія на хімічно небезпечному об'єкті».
3. «Повінь».
4. «Про можливий землетрус».
5. «Штормове попередження».
Основними завданнями захисту населення і території від надзвичайних
ситуацій техногенного і природного характеру є:
- здійснення комплексу заходів щодо запобігання і реагування на
надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру;
- забезпечення готовності і контролю "за станом готовності до дій і взаємодії
органів управління в цій сфері, сил і засобів, призначених для запобігання
надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і реагування на них.
Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і
природного характеру здійснюється за принципами:
- пріоритетності завдань, спрямованих на порятунок життя і збереження
здоров'я людей та навколишнього середовища;
- безперечної переваги раціональної і превентивної безпеки;
- вільного доступу населення до інформації про захист населення і територій
від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру;
- особистої відповідальності і турботи громадян про власну безпеку,
неухильного дотримання ними правил поведінки і дії у надзвичайних ситуаціях
техногенного і природного характеру;
- обов'язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на попередження
виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і
мінімізацію їх негативних психосоціальних наслідків;
- врахування економічних, природних та інших особливостей територій і
ступеня реальної небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і
природного характеру;
- максимально можливого, ефективного і комплексного використання наявних
сил і засобів, призначених для запобігання надзвичайних ситуацій техногенного і
природного характеру та реагування на них.
В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах та інших
населених пунктах, які мають об'єкти підвищеної небезпеки, основним засобом
захисту є евакуація населення і розміщення його в зонах, безпечних для
проживання людей і тварин.
Евакуації підлягає населення, що проживає в населених пунктах,
розташованих у зонах можливого катастрофічного затоплення, можливого
небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, у районах
виникнення стихійних лих, аварій і катастроф (якщо виникає безпосередня загроза
життю і здоров'ю людей).
У залежності від обстановки, що склалася під час надзвичайної ситуації
техногенного і природного характеру, проводиться загальна чи часткова евакуація
населення тимчасового чи безповоротного характеристик.
Відповідно закону ,,Про цивільну оборону України,, захист населення у
надзвичайних ситуаціях – одне із головних завдань цивільної оборони, тому при
необхідності планується :
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
− укриття населення в захисних спорудах(сховища, ПРУ);
− розселення або евакуація працюючих;
− протиепідемні заходи, рятувальні та інші невідкладні роботи в
осередках ураження, санітарна обробка людей, одягу, техніки.
Технічними заходами також передбачається підсилення конструкцій:
− герметизація приміщень, обладнання, продовольства;
− дублювання енергетичного забезпечення;
− дублювання системи водопостачання;
− створення запасів матеріалів, техніки, запчастин, медикаментів;
− підтримання в належному стані засобів пожежегасіння.
Для послаблення ураження працюючих від дії хімічних речовин та радіації
передбачається створення запасів індивідуальних засобів захисту – індивідуальні
аптечки, противогази, дозиметри, спецодяг та інше.
Оцінка хімічної обстановки говорить про те, що отруєних речовин поблизу
складу немає, тому захисні споруди, сховища, протирадіаційні укриття будувати
недоцільно.
Прогноз можливостей виникнення надзвичайних ситуацій, що загрожують
життю людини.
Згідно [1] регіон будівництва не відноситься до сейсмічно активних, тому при
проектуванні не виділяються заходи щодо підвищення сейсмічних характеристик
конструкцій і властивостей будівлі в цілому.
Небезпеки ураганів, цунамі в районі будівнцтва не існує, тоу заходи
перебдачати не доцільно.
Загрози хімічної та радіаційної небезпеки для будівлі, що проектується немає,
тому захисні споруди не потрібні.
Велике значення має надаватися питанням прогнозування і планування дій на
випадок виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть спричинити руйнування
будівель і споруд, забруднення навколишнього середовища і нанесення втрат
здоров'ю населення.
Оцінка обстановки (радіуси зон руйнувань, пожеж), яка склалася на
підприємстві при аварії, є основою для планування обсягу і характеру запобіжних
заходів і організації рятувальних робіт. До запобіжних заходів спалахування і
вибуху пилу належать такі:
— ізоляція і відокремлення небезпечних приміщень;
— обладнання вентиляційних отворів;
— застосування пристроїв для подавлення вибуху;
— відгороджування дільниць виробництва, де виділяється пил, від джерел
можливого запалювання;
— віддалення і захист джерел запалювання;
— установка пилоуловлювачів: не допускати накопичення пилу до вибухової
концентрації та виділення пилу в атмосферу.
При оцінюванні можливої ситуації аналіз виконання цих заходів показав
слабкі місця, що призводять до пожежі чи вибуху. Тому розробка і впровадження
ефективних заходів важливі у зменшенні факторів ризику.
На об'єкті з урахуванням специфіки виробництва з метою створення безпечних
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
умов для персоналу розробляють схему безаварійної зупинки об'єкта на випадок
раптового припинення подачі електроенергії, води і газу, план ліквідації можливих
аварій і організовують підготовку робітників і службовців до роботи в аварійних
умовах. Рятувальні та інші невідкладні роботи при ліквідації наслідків виробничих
аварій і катастроф виконують рятувальні формування і залучене населення.
Характер аварій визначається причинами виникнення, масштабами і
особливостями виробництва. Від цього залежатимуть наслідки аварій, а це
визначає тактику проведення рятувальних робіт. Щоб не дати аварії розростися до
катастрофічних розмірів, не допустити загибелі людей, зменшити кількість
уражених і зростання матеріальних втрат, рятувальні роботи починають негайно.
Формування охорони громадського порядку оточують місце аварії і
створюють умови для безперебійного прибуття інших формувань і успішного
проведення робіт.
Для визначення обсягу і характеру аварії, кількість необхідних сил і засобів,
правильної організації рятувальних робіт начальник цивільного захисту дає
розпорядження організувати розвідку. До складу розвідувальних груп включають
спеціалістів, які знають специфіку виробництва і розміщення об'єктів. Розвідка
встановлює місця скупчення людей і ступінь загрози їхньому життю; ступінь і
обсяг руйнувань, можливості виконання робіт без індивідуальних засобів захисту;
наявність руйнувань, які можуть ускладнити обстановку, або фактори, що можуть
збільшити розмір аварії; стан виробничих і комунально-енергетичних мереж.
Керівник об'єкта, спеціалісти об'єкта, командири рятувальних формувань
вивчають дані, зібрані розвід групами, і приймають рішення про ведення
рятувальних робіт.
Формування цивільного захисту одержують завдання для проведення
рятувальних робіт, аварійно-технічні формування за необхідності відключають
подачу газу, електроенергії, кисню, пари, паливних, мастильних і
вибухонебезпечних рідин.
Рятувальні загони разом з медичними негайно розпочинають рятування людей
і надання потерпілим медичної допомоги.
Формування загального призначення під час гасіння пожеж разом з
протипожежними формуваннями займаються рятуванням потерпілих із-під завалів
і уламків та наданням їм першої допомоги, розчищанням проїздів, евакуацією
потерпілих, усуненням пошкоджень на комунально-енергетичній мережі.
Засоби механізації, які використовуються при невідкладних і аварійно-
відновних роботах, є універсальними, маневреними, транспортабельними і
малогабаритними. На невеликих територіях, якщо немає широкого фронту робіт,
великого нагромадження переплетених, залізобетонних і металевих конструкцій
використовують механізовані інструменти і найпростіші засоби механізації:
апарати для газового різання металу, відбійні молотки, перфоратори, лебідки,
домкрати, ломи, лопати, кирки та ін.
Для освітлення ділянок робіт застосовують прожектори і переносні
світильники.
Органи управління цивільного захисту за участю населення і формувань
готують тимчасовий житловий фонд, створюють наметові містечка, організовують
Арк.
192 ПЗ Б-11ск
евакуацію населення. У безпечних місцях розгортають медичні установи, куди і
відправляють усіх потерпілих. Організовують харчування, забезпечення питною
водою.
Індивідуальний спосіб захисту передбачає застосування індивідуальних
засобів захисту органів дихання, шкіри, а також медичних засобів захисту. Цей
спосіб широко застосовують у мирний час в умовах радіоактивного забруднення, в
зонах, заражених сильнодіючими ядучими речовинами, осередках біологічного
зараження, районах стихійних лих. У режимі надзвичайної ситуації і
надзвичайного стану всі заходи, які передбачено застосовувати для захисту
населення, включають застосування засобів індивідуального захисту.
Організація забезпечення населення індивідуальними засобами захисту є
важливим завданням органів цивільного захисту. Безпосередньо відповідають за це
керівники об'єктів і населених пунктів. Облік наявних індивідуальних засобів
ведуть органи управління цивільного захисту.
Індивідуальні засоби захисту призначені для захисту людей від радіоактивних,
отруйних і сильнодіючих ядучих речовин, а також бактеріальних засобів. За
призначенням засоби індивідуального захисту поділяються на засоби захисту
органів дихання і шкіри.
Арк.
192 ПЗ Б-11ск