Торгівельний центр, м. Кам’янка, Черкаська обл.

Ряба, Марія Олександрівна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6160
Title:	Торгівельний центр, м. Кам’янка, Черкаська обл.
Authors:	Юрко, Олексій Акакієвич Ряба, Марія Олександрівна
Keywords:	торгівельний центр;інженерні системи;будівельне проектування;конструктивні рішення;перекриття;фундаменти
Issue Date:	Jun-2025
Abstract:	У даній роботі представлено проєкт торгівельного центру, розташованого в центральній частині міста Кам’янка Черкаської області. Будівля спроектована з урахуванням особливостей ІІ кліматичного району та сейсмічності 6 балів. Проєкт передбачає чотириповерхову будівлю Г-подібної форми із комплексом приміщень: торгових, адміністративних та допоміжних. В роботі розглянуті об’ємно-планувальні та конструктивні рішення будівлі, включаючи фундаменти, колони, перекриття, покриття, стіни, сходи, вікна та двері. Наведено заходи щодо пожежної безпеки, шумозахисту, експлуатації в зимових умовах та організації інженерного обладнання (водопостачання, каналізація, опалення, вентиляція, електропостачання, телефонізація, пожежна сигналізація). Також виконано розрахунок багатопустотної панелі перекриття на основі нормативних і розрахункових навантажень, визначено площу необхідної арматури та перевірено її несучу здатність за першою групою граничних станів. Проведено теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі та перевірку відповідності вимогам теплоізоляції. Запропоновані техніко-економічні показники свідчать про ефективність використання площі: загальна площа будівлі складає 3490,1 м², площа торгових приміщень – 555,5 м², адміністративних – 1710,4 м², допоміжних – 1224,5 м². Реалізація проєкту забезпечує комфортні умови для відвідувачів і персоналу, дотримання сучасних будівельних норм та стандартів, а також ефективну організацію інженерного забезпечення та протипожежного захисту.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6160
Appears in Collections:	192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Kvalifikaciyna robota bakalavra Ryaba M.O..pdf Restricted Access		3.04 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
Міністерство освіти і науки України 
Черкаський державний технологічний університет 
Будівельний факультет 
Кафедра промислового і цивільного будівництва 
 
 
 
                                                                     «ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ» 
                                                                       Завідувач  кафедри ПЦБ_________ 
                                                                      к.т.н., доцент Пряник С.П._______ 
_______________________________ 
 
                                                                        ’’____’’ ________________ 2025 р. 
 
 
                                                                                                                                                    
 
Пояснювальна записка 
 до кваліфікаційної роботи бакалавра 
 
бакалавр 
(освітній рівень) 
на тему «Торгівельний центр, м. Кам’янка, Черкаська обл.»_ 
 (найменування  теми)  
 
 
                        Виконав  студент  __4__ курсу,  групи    Б-11 
                        спеціальності 192 - Будівництво та цивільна інженерія  
                            (шифр, назва)   
 
                                                                                          _____________          __Ряба  О.В._______ 
                                                                                                        (підпис)                                             (прізвище, ініціали)             
 
                            Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра  
                                       д.т.н., професор Юрко О.А._______               ________ 
                                                                  (науковий ступінь, вчене звання,, прізвище, ініціали)                                                       (підпис)                                                                                      
 
                            Рецензент кваліфікаційної роботи бакалавра 
                                   _________________________________              ________ 
                                     (посада , науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали)                                           (підпис)                                                                                                                                       
  
 
                                                                              
 
 
 
 
Черкаси  2025 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2 Архітектурно-будівельний розділ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
                          
                                      2.1 Вихідні дані 
 
Торгівельний центр, розташований в центральній частині міста Кам’янка 
Черкаської обл. 
Будівля, що проектується, знаходиться в ІІ  кліматичному районі, який 
характеризується наступними показниками прийнятими, згідно [6], [7] : 
- сейсмічність району будівництва оцінюється в 6 балів ; 
- розрахункові температури зовнішнього повітря : 
- найбільш холодної п’ятиденки  – мінус 230С; 
- середньо-місячна температура за липень +210 С; 
- абсолютна мінімальна температура – мінус 350 С; 
- нормативна глибина сезонного промерзання грунту складає 0.92 м.   
- глибина промерзання грунту по даним інженерних вишукувать 1,05м; 
- переважаючі вітри протягом року: в теплий період року – північно-
західний; в холодний період року – південно-західний; 
- нормативний швидкісний напір вітру для висоти над поверхнею землі до 10 
метрів прийнятий для ІІІ вітрового району 343 Па.    
- нормативна вага снігового покрову на 1 м2 горизонтальної поверхні землі 
прийнятий по для ІI снігового району 70 Па. 
Основою під фундаменти будівлі є пісок середньої крупності з наступними 
розрахунковими характеристиками  S = 1.84 тс/м3, C =0.29кгс/см2,     II = 37,4°, 
Е=37,9 кПа.  
Встановлений рівень підземних вод  зафіксований на абсолютних відмітках 
93,5-95,1 м. 
           Розрахунковий рівень підземних вод прийнятий на глибині 6,2м від 
планувальної відмітки землі. 
           Будівництво будівель на майданчику ведеться під захистом водопониження. 
 
2.2Опис схеми генплану 
 
Об’єкти генплану розроблені у відповідності до вимог [2]. 
Майданчик для будівництва торгівельного центру розташований в центральній 
частині м. Кам’янка. Ділянка обмежена з півдня  вул. Першотравнева. Ділянка вільна 
від забудови і посадки дерев. 
Торгівельний центр запроектовано як комплекс будівель, з'єднаних між собою 
технологією основного виробництва і архітектурною композицією. Основна будівля 
формує розвилку вулиць Першотравневою і Героїв Майдана.  
Складна об'ємно-просторова асиметрична композиція комплексу припускає 
круговий огляд передніх і дальніх планів. 
Для повного інженерного і технічного забезпечення на території торгівельного 
центру розташовується стоянка  для автомобілів покупців.  
 
2.3 Об’ємно-планувальні рішення будівлі 
У відповідності до вимог архітектурно-планувального завдання та 
містобудівної ситуації передбачається проектування чотирьохповерхової будівлі 
торгівельного центру. 
Будівля має Г-подібну форму, з розмірами в осях “1”-“13” - 63 м, в осях “А”-
“С” – 38,1 м. Сітка колон торгівельної частини будівлі - 6×6,  6×3 м. Висота поверхів 
4,0; 3,0 м. 
Торгове приміщення центру по пожежній безпеці  відноситься до категорії 
“В2”. 
В будівлі передбачено три входи-виходи в осях “К-Н”-“1”,“Е-Ж”-“2”, ”,“Е-Ж”-
“12”,  та два виходи-входи для покупців у вигляді воріт у вісях“7-8”-“В” та “8-9”-
“В”. 
Відмітка найвищої частини будівлі +17.600 м. За умовну відмітку 0.000 
прийнята абсолютна висота 85.050 м. 
Перший поверх торгівельного центру передбачений під торгові приміщення, 
побутові приміщенння обслуговуючого персоналу. Частково на першому і другому 
та третьому поверхах розташовується приміщення адміністрації торігвельного 
центру, приміщення інженерно-технічних працівників.  
Об’ємно-планувальні рішення прийняті згідно [9]. 
 
2.4 Конструктивні рішення будівлі 
За конструктивною схемою будівля з неповним каркасом, з повздовжніми та 
поперечними несучими стінами.  
Фундаменти – запроектовані пальові – монолітні, стовпчасті фундаменти під 
колони та стрічкові фундаменти з монолітного ростверку та збірних  
залізобетонних блоків прийнятих, згідно [10] під цегляні стіни. Залізобетонні палі 
прийняті згідно [11]. 
Колони – запроектовані залізобетонні,  прямокутні одно та двоконсольні, 
довжиною 10,92 м, 2,6 м перерізом 0.4х0.4 м згідно [12]. 
Елементи покриття та перекриття--  плити перекриття та покриття запроектовані 
залізобетонні, багатопустотні довжиною 6.0 м, шириною 1.5 та 1.2 м прийняті згідно 
[13]. Ригелі  запроектовані залізобетонні «полицею до низу» 6.0 м, перерізом 
0.4х0.45 м прийняті згідно [14]. На окремих ділянках, де за технологічними 
вимогами немає можливості використовувати уніфіковані типові конструкції, 
необхідно проектувати монолітні ділянки для збільшення несучої здатності 
елементів перекриття. 
Стіни – запроектовані з силікатної цегли прийнятої згідно [15] марки 100 на 
розчині марки 50. Зовнішні стіни товщиною - 510 мм; внутрішні стіни товщиною 
- 380 мм та перегородки товщиною - 120 мм з силікатної та керамічної цегли 
прийнятої згідно [15, 16] з зовнішнім утепленням мінераловатними матами «Ursa» 
прийнятими згідно [17]. 
Сходи-- прийняті збірно-монолітні і складаються з маршу і площадки, які 
кріпляться шляхом зварювання закладних деталей і замонолічування швів. 
Сходинкові марші та площадки прийняті збірні залізобетонні за [18]. 
Перемички – прийняті залізобетонні згідно [19]. 
Покрівля – прийнята двох шарова з  рулонного наплавного руберойду типу 
«Рубімаст –3КЛ», прийнятого згідно [20] . Верхній шар прийнято з мінеральною 
посипкою для захисту матеріалу покрівлі від впливу інфрачервоного 
випромінювання. Водовідвід внутрішній організований в загальну каналізацію. 
Підлога – запроектована і прийнята  згідно [21]  у відповідності до призначення 
приміщень. 
Вікна та двері -- вікна прийняті металопластикові однокамерні, згідно [22] . 
Внутрішні дверні блоки (міжкімнаті та службові) прийняті дерев’яні згідно [23], 
вхідні двері прийняті алюмінієві, згідно [24].   
 
2.5 Допоміжні приміщення 
 
В будівлі запроектовані  такі приміщення санітарно-побутового 
обслуговування: жіночі та чоловічі санвузли для покупців, що  розміщені на 1 
поверсі у вісях Ж-К/3-4; санвузли для працівників на 1 поверсі у вісях Г-Е/10-11; 
гардероб для одягу на 1 поверсі у вісях Ж'-К/11-12; кімната відпочинку знаходиться 
на 2 поверсі у вісях  А-Е/2-3. 
 
2.6 Спеціальні заходи та роботи 
2.6.1 Заходи пов’язані з будівництвом в особливих умовах 
 
         При середньодобовій температурі повітря до – мінус 150С цегляні роботи в 
зимових умовах виконувати шляхом заморожування. При зниженні температури 
нижче  - мінус 150С для  забезпечення міцності кладки вводити в розчин домішки 
згідно з вимогами будівельних норм. Марки розчину приймати на порядок вище, ніж 
при роботі в літніх умовах. 
 
2.6.2 Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки 
 
Будівля, що проектується відноситься до II ступеню вогнестійкості 
згідно [25]. Внутрішні перегородки мають межу вогнестійкості - 2,5 години, 
колони - 4 години, перекриття - 2,9 години, двері мають межу вогнестійкості - 
0,6 години. 
Протипожежні вимоги прийняті згідно [25]. В будівлі запроектовано три 
сходинкові клітини, які мають межу вогнестійкості - 0,75 години. Коридор 
має ширину 1,5 м і максимальну довжину 17,9 м. Пожежні ніші знаходяться в 
осях Е-Ж, 3. Довжина рукава складає 20 м. Зовні будівлі є ніша поливального 
крана в осях А-4, П-4. Службові виходи на покрівлю здійснюються через 
сходинкову клітину в осях Е-Ж/10-11. Зовнішні металічні пожежні драбини 
розташовані вертикально і мають ширину 700 мм. За категорією вибухо- 
пожежобезпеки будівля відноситься до категорії В2. 
 
 
 
2.6.3 Захист від шуму і вібрації 
 
Джерелами шуму та вібрації в  торгівельному центрі  є приміщення торгового 
залу. Захист здійснюється згідно [26],  влаштування вібро-шумо поглинальної 
ізоляцій на стелі торгової зали між джерелом шуму та стінами приміщень. 
 
2.7  Інженерне обладнання будівлі 
 
       Система водопостачання та каналізації торгівельного центру обладнані 
наступними мережами місцевого значення: 
а) господарсько-питним, протипожежним водопроводом; 
б) каналізацією; 
в) водовідводом. 
 Мережа холодного та гарячого водопостачання монтується зі сталевих 
оцинкованих труб, а каналізація — з чавунних труб. 
 Відвід дощових вод з покрівлі по внутрішнім водостокам в загальну 
каналізацію. 
Система опалення – торгівельного центру - кільцева однотрубна з 
горизонтальними та вертикальними стояками. Теплоносій — вода з параметрами 150 
- 70 °С. 
 Регулювання тепловіддачі приладів виконується за допомогою повітряних 
клапанів. Видалення повітря з систем здійснюється кранами конструкції Маєвського, 
встановлених у верхніх точках системи. 
        Вентиляція -- система вентиляції в адміністративний частині торгівельного 
центру - природня. 
В приміщеннях  торгівельної зали вентиляція з природним і механічним 
імпульсом. 
 Електропостачання-- торгівельного центру проектується від існуючої 
трансформаторної підстанції напругою 10 кв.  
Прокладка кабелю і дротів виконується виходячи із технологічних потреб 
за найкоротшими відстанями з дотриманням техніки безпеки і вимог по охороні 
праці.      
В венткамері передбачено місцеве освітлення напругою 36В. Проектом 
передбачено автоматичне відключення вентиляції при пожежі.  
Для захисту від ураження електричним струмом в електрощитових 
проектом передбачено заземляючі контури. 
На вводі електромережі проектом передбачено повторне заземлення 
нульового проводу, опір якого не повинен перебільшувати   4 Ом.  
Засоби пожежегасіння--передбачаються заходи по внутрішньому та 
зовнішньому пожежегасінню, враховуючи з категорії виробництв та ступені 
вогнестійкості будівлі. 
Для забезпечення пожежного захисту передбачається комплекс протипожежних 
заходів згідно вимог   [25]: 
-внутрішне пожежегасіння- пожежними кранами з витратами -10 л/с в 
виробничому корпусі  та  2,5 л/с –в допоміжному. 
-зовнішне пожежегасіння – з зовнішньої кільцевої мережею високого тиску, 
витрати 30 л/с. 
Телефонізація-- Абонентська мережа прокладається в підпільних каналах з 
вінілпластових труб. 
 Для організації адміністративно-господарського зв'язку проектом передбачено 
монтаж станції телефонного диспетчерського зв'язку  та  електронної  автоматичної 
телефонної станції. Внутрішня розводка виконується в каналах з вінілпластових 
труб. 
Для охорони приміщень від виникнення пожежі в приміщенні АСУ на I 
поверсі встановлюється пульт пожежної сигналізації ППС-3 з використанням 
оповіщувачів ИПІ05-2/1 і ручних ІПР. 
Розподільна мережа пожежної сигналізації виконується кабелями марки ТПП 
необхідної місткості, абонентна — дротом ПРППМ2х0,8, що прихована під 
штукатурною.                                                                         
Для охорони приміщень пожежного депо проектом передбачається  установка 
в приміщенні АСУ на I поверсі приладу охоронної сигналізації типа "Карат" з 
блокуванням віконних і дверних отворів. Проектом передбачається здача приладів 
ПОС на ПЦО. 
Проектом передбачається сповіщення про пожежу, яке виконується з 
допомогою дзвінків. Дзвінки встановлюються в адміністративних і службових 
приміщеннях і частково в коридорі. Мережі виконуються дротом АППВ прихований 
під шаром штукатурки. 
Проектом передбачається автоматизація двох протипожежних насосів і 
електрозасувки на лінії господарсько-протипожежного водопостачання. 
Передбачається автоматичне включення резервного електроживлення. Для 
управління повітряними заслонками димокамери передбачається                                                                                                                                                                                                                                                               
установка щита управління, де передбачений вибір управління: місцевий - кнопками 
у заслонок; дистанційний - з щита управління. На щиті також передбачена 
сигналізація відкриття заслонок. 
 
2.7  Технічні та розрахункові дані 
 
2.8.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі  
 
         Будівництво ведеться в м. Кам’янка Черкаської обл., що знаходиться в  II 
температурній зоні. 
        Проектом передбачене наступне конструктивне рішення зовнішньої стіни 
будівлі – цегляна стіна з утепленням з боку приміщення. 
        Конструктивне рішення такої стіни передбачає: влаштування зовнішньої стіни 
із зовнішньої цементно-піщаної штукатурки товщиною 30мм, шару силікатної цегли 
завтовшки 510мм, шару утеплювача (фольговані мати "Ursa") завтовшки 70мм, 
влаштування внутрішньої стіни із гіпсокартону завтовшки 12 мм. 
        Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджуючих 
конструкцій торгівельного центру згідно [27] становить R 2
q min = 2,546 м  К/Вт. 
       Термічний опір огороджуючих конструкцій, або окремого шару багатошарових 
огороджень визначається за формулою: 
 n
                                                   Rn =                                               (2.1) 
n
Де λ – коефіцієнт теплопровідності матеріалу, Вт/К м2 , що приймається згідно [27]; 
         δ – товщина шару, м. 
      Опір теплопередачі термічно однорідної, багатошарової, огороджуючої 
конструкції визначається за формулою : 
1     . 1
                                  Rñò = + î áë óò êàì . ø ï àð
+ + + +                        (2.2) 
êî í ñ
â î áë óò êàì . ø ï àð. çî â
де άв, άзов – коефіцієнти теплопередачі внутрішньої та зовнішньої поверхонь 
огороджуючих конструкцій, що приймаються згідно [27], і дорівнюють  
         άв=7,6 Вт/К м2, άзов=23 Вт/К м2  ; 
       λ і – теплопровідність матеріалу і-го шару конструкції, Вт/К м2   ; 
      δ і– товщина і-го шару конструкції, м. 
      Підставивши відповідні значення отримаємо: 
Rñò
1 0,03 0,51 0,07 0,012 1
êî í ñ = + + + + + = 2,57ì 2Ê / Âò  Rq min  =2.54ì 2Ê / Âò  
7,6 0,93 0,65 0,045 0,35 23
      Таким чином розрахункове значення опору теплопередачі прийнятої 
конструкції стіни перевищує нормативне значення, отже дана конструкція стіни 
цілком задовольняє вимогам теплоізоляції [27]. 
 
 
Рисунок 2.1 – Конструкція зовнішньої стіни  
1- Зовнішня цементно-піщана штукатурка; 
2- Силікатна цегла ; 
3- Мінераловатні фольговані мати "Ursa" ; 
4- Гіпсокартон
2.8.2 Специфікації  
 
                          Таблиця 2.8.1-Специфікація збірних залізобетонних та металевих елементів 
Маса 
Марка 
Позначення Найменування одини
поз. 
ці, кг 
1 2 3 4 5 6 
                                                                               Колони 
К-1 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 К-1 10 5575  
К-2 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 К-2 10 5575  
К-3 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 К-3 5 5575  
К-4 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 К-4 5 5575  
Фундаментні блоки 
ФБ-1 ДСТУ Б В.2.6-108: 2010 ФБС 24.5.6-т 207 1600  
ФБ-2 ДСТУ Б В.2.6-108: 2010 ФБС 12.5.6-т 163 790  
ФБ-3 ДСТУ Б В.2.6-108: 2010 ФБС 9.5.6-т 86 590  
ФБ-4 ДСТУ Б В.2.6-108: 2010 ФБС 24.4.6-т 53 1300  
ФБ-5 ДСТУ Б В.2.6-108: 2010 ФБС 12.4.6-т 42 640  
ФБ-6 ДСТУ Б В.2.6-108: 2010 ФБС 9.4.6-т 22 470  
Плити перекриття та покриття 
ПП-1 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК30.15-8т 58 3000  
ПП-2 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК30.12-8т 86 1500  
Кільк
ість 
Прим
ітка 
ПП-3 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК42.15-8т 58 2800  
ПП-4 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК42.12-8т 32 1400  
12
ПП-5 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК60.15-8АтVт 3000  
0 
ПП-6 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК60.12-8АтVт 24 3000  
10
ПП-7 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК63.15-8АтVт 3000  
2 
ПП-8 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК63.12-8АтVт 53 2800  
ПП-9 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК56.9-9АтV 27 370  
ПП-10 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК56.15-8АтVт-2 12 370  
ПП-11 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК56.15-8АтV 10 1960  
ПП-12 ДСТУ Б В.2.6-53-2008 ПК56.12-9АтV 4 2550  
Ригелі 
Р-1 ДСТУ Б В.2.6-54: 2008 РДП4,56-90АтV 46 2525  
Р-2 ДСТУ Б В.2.6-54: 2008 РДП4,56-90АтV 25 1110  
Сходинкові марші  
СМ-1 ДСТУ Б В.2.6-62-2008 2ЛМФ 39.14.17-5 30 1450  
Сходинкові площадки 
СП-1 ДСТУ Б В.2.6-62-2008 ЛПФ 28.11-15 18 900  
СП-2 ДСТУ Б В.2.6-62-2008 ЛПФ 28.18-13 6 1200  
 
 
 
  
 
 
 
Таблиця 2.8.2 -Специфікація елементів перемичок 
Кількість по поверх Маса 
Поз. Позначення Найменування один, Примітка 
1 2 3 4 кг 
Пм-1 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ13-1 65 35 21 26 147 54   
Пм-2 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ16-2 26 13 17 - 56 65   
Пм-3 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ19-3 14 10 10  34 81   
Пм-4 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ22-3 75 62 65 41 243 92   
 
Пм-5 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 5ПБ30-27 2    2 410   
Пм-6 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3ПБ13-37 5 6 6  17 85   
Пм-7 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3ПБ16-37 22 25 15 11 73 102   
Пм-8 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3ПБ18-37   2 10 12 119   
Пм-9 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 5ПБ21-27  168 175 119 462 285   
Пм-10 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 5ПБ25-37  51 65 13  129 338  
Пм-11 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 7ПГ35-52 1     1 1135  
Пм-12 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 7ПГ35-23 3     3 1135  
Всь- 
ого 
 
 
 
 
 
 Таблиця 2.3 - Специфікація елементів заповнення прорізів 
 Маса 
 Поз. Позначення Найменування Кількість по фасадах один, Примітка 
 
кг 
 
       1-13 13-1 А-С С-А Всього     
 
     Вікна               
 ОК-1 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ОС 18-18з   12  12 360  
 
 ОК-2 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ОС 18-18вн   3 3 6 360  
 ОК-3 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ОС 12-18   3  3 150  
 
 ОК-4 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ОС 12-15    8 8 180  
 ОК-5 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ОС 15-12    3 2 180  
 
 ОК-6 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ОР 12-12 9    9 180  
 ОК-7 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ОН-1 6    2 120  
 
 ОК-8 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ОН-2    1 1 120  
 ОК-9 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ОН-3 9    9 120  
 
 ОК-10 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ОН-4   3 9 12 120  
 ОК-11 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ОС 21-15 9    9 370  
 
 ОК-12 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ОС 21-12 4 4   8 180  
 ОК-13 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ОС 16-15  8   8 250  
 
   Блоки дверні зовнішні        
 В-1 ДСТУ Б В.2.6-45:2008 ДН 40-25в 2    2 659  
 
 8 ДСТУ Б В.2.6-45:2008 ДН 10-21   2 1 3 209  
4 ДСТУ Б В.2.6-45:2008 ДН 8-21  1   1 109  
 
 
 
 
 Таблиця 2.4 - Специфікація елементів заповнення прорізів 
 
 Маса 
 Поз. Позначення Найменування один, 
 кг 
 
   Блоки дверні внутрішні       
 
 1  ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДН 24-15в 4  55  
 
2  ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-10 23 40  
 
 3  ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-10л 17 35  
 
4  ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-8 6 30  
 
 5  ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-8л 16  30  
 
6  ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-7 13  27  
 
 7  ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-7л 2 27   
 
8  ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДО 24-12 5 50   
 
 9  ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДО 24-15 28  50  
 
10  ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 24-15 17  50  
 
 11  ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДС 21-13т 25 35  
12  ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДС 19-9т 24 32  
13  ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДО 24-12 17 50  
Кіль-
кість 
Примі
т 
2.8.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі 
 
Стіни будівлі штукатуряться цементно-піщаною штукатуркою з послідуючим 
фарбуванням фасадною фарбою, цоколь – облицьовують керамічними плитами, 
розміром 300х600 мм . Навколо будівлі влаштовується асфальтове вимощення 
шириною 1,2 м нахилом 1:12. 
  Влаштовують підїздні майданчики та тротуари. 
 
Внутрішню поверхню стін після закінчення усіх монтажних робіт 
облицьовують гіпсокартонними листами з послідуючим шпаклюванням та 
фарбуванням, стелю шпаклюють та фарбують водоемульсійними фарбами.  В 
санвузлах - стіни облицьовують керамічною плиткою, стелю ґрунтують та 
шпаклюють. 
         Приміщення і види застосованого в них опорядження зведено до таблиці 2.7.3 
Види та об’єми опоряджувальних робіт дивись табл. 5.19, розділ 5. 
 
 
 
 
 
Таблиця 2.7.3 - Відомість опорядження приміщень 
Назва приміщення Підлога Стеля Стіни Примітки 
Пло Вид опорядження Пло Вид опорядження Площ Вид 
ща  ща а опорядження 
1 2 3 4 5 6 7 12 
Гіпсові суміші, Гіпсові суміші,  
400 Наливна бетонна 400 1031,
Торгівельна зала водоемульсійна фарба масляна фарба 
0 підлога 0 5 
«SNEZHKA» «SNEZHKA» 
Гіпсові суміші,  
шпаклювання,  
Сходинковий марш 16 Керамічна плитка 16 водоемульсійна фарба 40 
фарбування 
«SNEZHKA» 
 
Гіпсові суміші, 
штукатурка, 
Санвузли 416 Керамічна плитка 416 водоемульсійна фарба 1040 
керамічна плитка 
«SNEZHKA» 
Гіпсові суміші,  
Коридори, тамбури 800 Мозаїчна підлога 800 водоемульсійна фарба 2000 Ракушняк 
«SNEZHKA» 
Високоякісні  
Кімнати адміністрації, Гіпсові суміші, 
шпалери, 
інженерно-технічного 53 Лінолеум 53 водоемульсійна фарба 132,5 
гіпсокартонні 
персоналу «SNEZHKA» 
листи 
 
Гіпсові суміші, Гіпсові суміші, 
Битові та складські 
64 Мозаїчне покриття 64 водоемульсійна фарба 160 масляна фарба 
приміщення 
«SNEZHKA» «SNEZHKA» 
 
2.9 Техніко – економічні показники будівлі 
 
1. Площа забудови   ПЗ =1404,3 м²; 
2. Площа загальна – 3490,1 м²; 
3. Будівельний об′єм VБУД = 19300,1 м³. 
4. Площа торгівельних приміщень – 555,5 м²; 
5. Площа допоміжних – 1224,5 м²; 
6. Площа адміністративних приміщень - 1710,4 м². 
 
 
3 Розрахунково-конструктивний розділ 
3.1 Розрахунок багатопустотної панелі перекриття 
3.1.1 Вихідні дані 
  
Згідно завдання на дипломний проект ведемо розрахунок пустотної панелі 
перекриття розмірами 1.5×4.8 м. Для подальших розрахунків використовуємо такі 
дані: 
а) корисне нормативне навантаження на перекриття – q = 1.5 кН/м2; 
б) клас бетону – С35; 
в) основні характеристики бетону: 
І група граничного стану: 
Rb = 25 МПа; Rbt = 1.45 МПа; [30] 
ІІ група граничного стану: 
Rb,ser = 32 МПа; Rbt,ser = 2.2 МПа; [30] 
г) основні характеристики арматури: 
А-240с: Rs = 225 МПа; Rsw = 175 МПа; [31] 
А-500с: Rs = 510 МПа; Rsс = 485 МПа. [31] 
 
15 47.5
1490
 
Рисунок 3.1 – Залізобетонна багатопустотна панель перекриття. 
 
Розрахунок панелей перекриття виконують за двома групами граничних станів. Для 
цього приводимо переріз до еквівалентного двутаврового (рисунок 3.2). 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
220
159 31
30
65
15 15
 
Замінюємо груглі отвори діаметром d квадратними зі стороною квадрату а: 
                                                                  а=0.9·d.                                                    (3.1) 
а = 0.9·159 = 143 мм. 
 
                                 Рисунок 3.2 – Двотавровий еквівалентний переріз. 
bf = b'f = 1490 – 2·15 = 1460 мм. 
b = 1460 – 7·143 = 459 мм. 
 
3.1.2 Розрахунок панелі за першою групою граничного стану 
Розрахунок панелей за першою групою граничних станів умовно розділяється на 
розрахунок плит (полиць) і розрахунок ребер. 
Виконуємо збір навантаження. 
Таблиця 3.1  Збір навантажень на плиту перекриття 
Коефіцієнт 
Нормативне Розрахункове 
надійності за 
№ п/п Навантаження  навантаження, навантаження, 
2 навантажен-
кН/м  кН/м2 
ням 
1 2 3 4 5 
1 Постійне:    
 а) конструкція підлоги:    
- мозаічний бетон δ=20 мм, 
 0.48 1.3 0.63 
0.02·2.6·9.81·0.95 
- цементно-піщаний розчин δ=30 мм, 
 0.56 1.3 0.73 
0.03·2·9.81·0.95 
- гравій керамзитовий δ=330 мм, 
 1.845 1.3 2.399 
0.33·0.6·9.81·0.95 
 б) залізобетонна панель перекриття 3 1.1 3.3 
 в) шви замонолічення 0.1 1.2 0.12 
 Всього qн=5.985  qр=7.179 
2 Тимчасове – короткочасне: 1.5 1.3 1.95 
 Всього Vн=1.5  Vн=1.95 
3 Повне навантаження 7.485  9.129 
 
 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
220
38 39
 
v
q q
 
Рисунок 3.3 – Розрахункова схема плити. 
Розрахункова довжина плити (рисунок 3.3): 
l0 = 4800 – 120/2 – 165/2 – 30 = 4627.5 мм ≈ 4628 мм. 
Згинаючий момент і поперечна сила для прийнятої розрахункової схеми 
визначаються: 
1) від розрахункових навантажень: 
            М = (q + V)·l2
0·bf/8 = 9.129·4.6282·1.46/8 = 35.684 кН·м;            (3.1.1) 
               Q = (q + V)·l0· bf/2 = 9.129·4.628·1.46/2 = 30.842 кН;               (3.1.2) 
2) від повного нормативного навантаження: 
Мн = (qн + Vн)·l2
0·bf/8 = 7.485·4.6282·1.46/8 = 29.258 кН·м; 
Qн = (qн + Vн)·l0· bf/2 = 7.485·4.628·1.46/2 = 25.288 кН; 
3) від нормативного тривалодіючого навантаження: 
Мн  = (qн + Vн )·l2
тр тр 0·bf/8 = (5.985 + 0)·4.6282·1.46/8 = 23.394 кН·м; 
 Qн
тр = (qн + Vн
тр)·l0· bf/2 = (5.895 + 0)·4.628·1.46/2 = 19.916 кН. 
Тривалодіюче навантаження в даному випадку складається тільки з постійних 
навантажень. 
Визначаємо положення нейтральної вісі по наступній залежності: 
/ /
                                                 M =R h b  (h −0.5h/ ).                            (3.2) 
П B f f 0 f
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
М0 = 25·0.9·1.46·0.039·(0.19 – 0.5·0.039)·103 = 148.537 кН·м. 
М0 = 148.537 кН·м > М = 35.684 кН·м. 
Полиця в змозі сприйняти згинаючий момент, подальший розрахунок ведеться 
як для елементів прямокутного перерізу шириною b / . 
f
Площа перерізу повздовжньої арматури визначається як для елементів, що 
згинаються, відповідного перерізу. 
Визначаємо значення коефіціента відносної несучої спроможності А0. 
M
A = .                                               (3.3) 
0
R b h2
b 0
А0 = 35.684/25·1.46·0.192 ·103= 0.04 → η = 0.98 → ξ = 0.04. 
Визначаємо границю переармування ξR по такій залежності: 

 = ,
R                                         (3.4) 
R 
1+ S (1− )
400 1.1
де   - коефіціент, визначається за формулою: 
=  − 0.008 R ,                                          (3.5) 
B
де   - коефіціент, = 0.85. 
0.85 - 0.008  17
R = = 0.541.
510  0. 714 
1+  1− 
400  1 .1 
ξ = 0.04 < ξR = 0.541. 
Площу робочої арматури визначаємо із формули: 
M
A = .                                          (3.6) 
S
R   h
s 0
Аs = 35.684/510·0.98·0.19·103 = 5.25 см2. 
Приймаємо арматуру 8Ø10 А-500с Аs = 6.28 см2, [31]. 
Арматуру в стисненій зоні приймаємо конструктивно Ø6 А-240с. 
 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
3.1.3 Розрахунок міцності похилих перерізів 
 
  Якщо поперечну силу Q повністю сприймає чисто бетонний переріз Qb, то 
розрахунок хомутів не проводять, а становлять їх у цьому випадку, виходячи з 
конструктивних потреб. Ці умови виражаються формулою: 
Q ≤ φb3·(1 + φn)·Rbt·b·h0,                                       (3.7) 
де φb3 – коефіцієнт, який приймається для важкого бетону рівним 0.6; 
Rbt – розрахунковий опір бетону розтягненню, Rbt=1,45 МПа, [3]; 
φn – коефіцієнт, який враховує вплив повздовжніх сил, φn=0. 
Q = 0.6·(1 + 0)·1.45·0.459·0.19·103 = 62.791 кН > Qmax = 30.842 кН. 
Умова задовольняється, тому поперечна арматура приймається конструктивно. 
На приопорній ділянці довжиною l0/4 приймається крок хомутів S = h/2 = 220/2 
= 110 мм ≈ 100 мм. В середині прогону каркасу на ділянці l/2 арматуру допускається 
не встановлювати. 
 
3.1.4 Розрахунок панелі за другою групою граничного стану 
 
Згідно [30] для плит пред’являються умови третьої категорії по тріщино-
стійкості. Тобто [аcrc1] = 0.4 мм; [аcrc2] = 0.3 мм. 
Повна кривизна в цьому випадку визначається за формулою: 
1/r = 1/r1 – 1/r2 + 1/r3,                                      (3.8) 
де 1/r1 – початкова кривизна від короткочасної дії всього навантаження; 
1/r2 – початкова кривизна від короткочасної дії тривалодіючого навантаження; 
1/r3 – повна кривизна від тривалодіючої частини навантаження. 
Для елементів залізобетонних конструкцій, для яких допускається утворення 
тріщин, нормальних до повздовжньої осі елементів, прогини визначаються за 
кривизнами осі елемента, який згинається. 
Значення кривизни 1/r1, 1/r2, 1/r3 визначається за формулою: 
 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
1 M   ψ 
=  s + b
  .                      (3.9) 
r h  z E A ( + )  b h E  ν
0 s s f 0 b 
Виконуємо розрахунок панелі перекриття за деформаціями: 
1. Визначаємо коефіцієнт пружності ν. Його значення для важкого бетону: 
а) при тривалій дії навантаження ν = 0.15; 
б) при короткочасному навантаженні ν = 0.45. 
2. Визначаємо коефіцієнт ψb, що враховує нерівномірність розподілу 
деформацій крайнього стиснутого положення за довжиною ділянки з тріщинами і 
береться рівним для важкого бетону ψb = 0.9, [30] 
3. Вираховуємо модульне відношення α: 
α=Es/Eb.                                                (3.10) 
α = 210000/30000 = 6.9. 
4. Знаходимо коефіцієнт армування μ: 
                                         μ = Аs/b·h0 = 6.28/146·19 = 0.002.                         (3.10.1)  
5. Вираховуємо значення коефіцієнта φf: 
φf = [(b'f – b)·h'f + (α/ξ·ν)·A's]/b·h0.                            (3.11) 
а) φf = [(146 – 45.9)·3.9 + (6.9/0.04·0.15)·0]/45.9·19 = 0.47; 
б) φf = [(146 – 45.9)·3.9 + (6.9/0.04·0.45)·0]/45.9·19 = 0.47. 
6. Визначаємо значення коефіцієнта відносної несучої здатності δ: 
δ = М/b·h2
0·Rb,ser.                                       (3.12) 
а) δ = 23.394/1.46·0.192·32·103 = 0.02; 
б) δ = 29.258/1.46·0.192·32·103 = 0.025. 
7. Знаходимо значення коефіцієнта λ: 
λ = φf·(1 - h'f/2·h0).                                       (3.13) 
а) λ = 0.47·(1 – 3.9/2·19) = 0.42; 
б) λ = 0.47·(1 – 3.9/2·19) = 0.42. 
8. Вираховуємо відносну висоту стиснутої зони бетону: 
x 1
.                                    ξ = =                                                 (3.14) 
h 1+5 (+ )
0 1.8+
10α μ
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
1
ξ = = 0.04.  
1+ 5  (0.02 + 0.42)
1.8 +
10  6.9  0.002
х = 0.04·19 = 0.76 см < 3.9 см. 
Вісь проходить в полиці, тому переріз розраховуємо як прямокутний і тому 
робимо перерозрахунок при φf=0 та λ=0. 
а) 
1
ξ = = 0.102;  
1+ 5  (0.02 + 0)
1.8 +
10  6.9  0.002
б) 
1
ξ = = 0.1.  
1+ 5  (0.025 + 0)
1.8 +
10  6.9  0.002
9. Визначаємо плече внутрішньої пари сил: 
z = h0·(1 – 0.5·ξ).                                           (3.15) 
а)  
z = 19·(1 – 0.5·0.102) = 18.031 см; 
б) 
z = 19·(1 – 0.5·0.1) = 18.05 см. 
10. Знаходимо пружний момент опору Wred по крайній розтягнутій зоні: 
Wred = Ired/y0,                                              (3.16) 
де Ired – момент інерції перерізу відносно центра ваги перерізу; 
у0 – відстань від центра ваги перерізу до крайнього розтягнутого волокна: 
у0 = Sred/Ared,                                              (3.17) 
де Sred – статичний момент відносно нижньої грані; 
Ared – площа приведеного перерізу.  
Аred = 146·3.9 + 146·3.8 + 14.3·45.9 + 6.28·6.9 = 1823.902 см2. 
Sred = 146·3.9·(22 – 3.9/2) + 146·3.8·3.8/2 + 14.3·45.9·(14.3/2 + 3.8) + 6.28·6.9·3 =  
= 19787.838 см3. 
у0 = 19787.838/1823.902 = 10.85 см. 
 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
 
Рисунок 3.4 – Приведений переріз. 
Іred = 146·223/12 + 146·22·(11 – 10.85)2 – [(146 – 45.9)·14.33/12 + (10.95 – 10.85)2·(146 –  
– 45.9)·14.3] + 6.9·6.28·32 = 105605.85 см4. 
Визначаємо пружній момент: 
Wred = 105605.85/10.85 = 9733.258 см3. 
11. Вираховуємо пружнопластичний момент опору по розтягнутій зоні: 
Wpl = γ·Wred,                                             (3.18) 
де γ = 1.5, [30]. 
Wpl = 1.5·9733.258 = 14599.887 см3. 
12. Визначаємо значення коефіцієнта φls, що враховує вплив дії навантаження   
за [30]: 
а) φls=0.8 – при тривалій дії навантаження незалежно від профілю арматури; [30] 
б) φls=1.1 – при короткочасній дії навантаження для арматури періодичного профілю  
[30]. 
13. Знаходимо коефіцієнт, що враховує роботу розтягнутого бетону на ділянці 
з тріщинами: 
ψs = 1.25 – φls·φm ≤ 1,                                      (3.19) 
φm = Rbt,ser·Wpl/M.                                        (3.20) 
а)  
φm = 1.8·14599.887/23394 = 1.12, приймаємо φm = 1; 
ψs = 1.25 – 0.8·1 = 0.15; 
б) 
φm = 1.8·14599.887/29258 = 0.898; 
ψs = 1.25 – 1.1·0.898 = 0.532. 
14. Вираховуємо значення кривизни 1/r1 по (3.7): 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
1 29258  0.532 0.9 
=  + = 5.73 10−5 см.  
r 19 18.05 20  (104 ) 6.28 (0 + 0.1) 146 19  2.9  (104 ) 0.45
1  
15. Вираховуємо значення кривизни 1/r3: 
1 23394  0.15 0.9 
=   + = 5.8 10−5 см.  
r 19 18.031 20  (104 ) 6.28 (0 + 0.102) 146 19  2.9  (104 ) 0.15
3 
16. Визначаємо значення 1/r2: 
1/r2 = (1/r1)·Mтр/М,                                         (3.21) 
де Мтр – момент від тривалодіючої частини навантаження; 
М – момент від повного навантаження. 
1/r2 = 5.73·10-5·23394/29258 = 4.58·10-5 см. 
17. Значення повного прогину: 
f = (5/48)·l2·(1/r1 – 1/r2 + 1/r3).                                 (3.22) 
f = (5/48)·462.72·(5.73 – 4.58 + 5.8)·10-5 = 1.55 см. 
18. Порівнюємо отримане значення прогину з допустимим: 
[fmax] = 2.3 см > f = 1.55 см. 
Прогин знаходится в межах норми. 
 
3.1.5 Розрахунок панелі по розкриттю тріщин 
 
Для конструкцій, до яких ставляться вимоги третьої категорії 
тріщиностійкості, ширина короткочасного розкриття тріщин визначається від дії 
всього нормативного навантаження. Ширина тривалого розкриття тріщин 
визначається від тривалої дії постійних і тривалих навантажень. 
Ширина розкриття тріщин, нормальних до повздовжньої осі елемента, згідно з 
[30] визначається за формулою: 
a = δ    η  σS 20  (3.5−100μ)  3 d ,                         (3.23) 
crc l
E
S
де δ – коефіцієнт, який береться рівним 1 – для елементів, що згинаються і 
позацентрово стиснутих; 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
 
η – коефіціент, який береться рівним 1 – для стержньової арматури періодичного 
профілю; 
φ1 – коефіцієнт, який береться рівним: 
а) при врахуванні короткочасних навантажень і короткочасної дії постійних і 
тривалих  навантажень φ1 = 1; [30] 
б) при врахуванні тривалої дії постійних і тривалих навантажень: 
φ1 = 1.6 – 15·μ = 1.6 – 15·0.002 = 1.57; 
σs – напруження в стержнях крайнього ряду арматури від відповідного зовнішнього 
навантаження: 
σs = М/Аs·z,                                              (3.24) 
а) 
σs = 23394/6.28·18.031 = 203.597 МПа; 
б) 
σs = 29258/6.28·18.05 = 258.112 МПа. 
Ширина короткочасного розкриття тріщин визначається за формулою: 
acrc = acrc1 – acrc2 + acrc3,                                   (3.25) 
де acrc1 – початкова ширина розкриття тріщин від короткочасної дії всього наван-
таження: 
258.112
a =111  20  (3.5−1000.002) 3 10 = 0.184 мм. 
crc1
20  (104 )
acrc2 – початкова ширина розкриття тріщин від короткочасної дії тривалого 
навантаження: 
203.597
a =111  20  (3.5−1000.002) 3 10 = 0.145 мм. 
crc2
20  (104 )
acrc3 – повна ширина розкриття тріщин від тривалодіючого навантаження: 
203.597
a =11.571  20  (3.5−1000.002) 3 10 = 0.227 мм. 
crc3
20  (104 )
[acrc1] = 0.4 мм > acrc1 = 0.184 мм; [acrc2] = 0.3 мм > acrc2 = 0.145 мм. 
acrc = 0.184 – 0.145 + 0.227 = 0.226 мм. 
 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
3.1.6 Розрахунок панелі на транспортні та монтажні   
                                       навантаження 
 
В стадії монтажу плита приймається як балка на двох опорах. Розрахунку 
підлягають перерізи під монтажними петлями. Розрахунок ведемо від власної ваги 
плити Р=21 кН. 
q
 
Рисунок 3.5 – Розрахункова схема плити в стадії транспортування і транс-
портних навантажень. 
Момент: 
                                                 М = q·l2/2,                                            (3.26) 
М = 3·0.82·1.4·1.46/2 = 1.96 кН·м. 
А0 = 1.96/14,5·1.46·0.192·103 = 0.002 → η = 0.999; 
Аs = 1.96/225·0.999·0.19·103 = 0.45 см2.  
Необхідна площа одного стержня арматури складає: 
                                   А's = Аs/8 = 0.45/8 = 0.056 см2.                         (3.27) 
А's = 0.056 см2 < АØ6 = 0.28 см2. 
Отже, конструктивно підібрана арматура діаметром 10 мм задовольняє 
розрахунковим вимогам. 
Перевіряємо міцність петель при умові, що одна петля обірвалась. 
Навантаження на одну петлю: 
                                           F = 21/3 = 7 кН.                                                                   
                           Аs = F/Rs = 7/225·103 = 0.3 см2.                               (3.28) 
Аs = 0.3 см2 < АØ10 = 0.78 см2. 
 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
 
             3.2   Ригелі 
             3.2.1   Розрахунок поперечної рами каркасу 
      Розрахункова схема поперечної рами каркаса являє собою багатопрогонову 
багатоповерхову раму з жорсткими вузлами. 
     Для визначення зусиль у перерізах ригеля необхідно виконати збір навантажень. 
Ширина будівлі складає три прольоти по 6м і рами розташовуються в короткому 
напрямку. Крок колон береться 6 м.  
        Збір навантаження доцільно проводити в табличній формі. 
Таблиця 3.2 – Збір навантажень на ригель 
Нормативне Коефіцієнт Розрахункове 
№ 
Навантаження  навантаження, надійності за навантаження, 
п/п 
Н/м навантаженням Н/м 
1 2 3 4 5 
1 Постійне навантаження:    
 а) вага плити і підлоги 4395.5·6 1.1 29010 
 б) вага ригеля 8502 1.1 9352 
 Всього q qн = 34875  qр = 38362 
2 Тимчасове навантаження:    
 а) короткочасне Vкр 2100·6 1.2 15120 
 б) тривалодіюче Vтр 8400·6 1.2 60480 
 в) снігове 4200 1.4 5880 
 Всього V Vн = 67200  Vр = 81480 
3 Всього q + V 102075  119842 
 
            Ригель приймається таврового перерізу полицею до низу (рисунок 3.5). 
 
 
 
 
 
Рисунок 3.6 – Поперечний переріз ригелю 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
             Подальший розрахунок рами ведеться з використанням ПЕОМ за програмою 
“АSCAD”. Результати розрахунків зведено в додатку 1. 
             Отже, з розрахунку поперечної рами каркасу видно, що момент в прогоні 
ригеля (елемент 33) дорівнює М = 167.533 кН·м, на опорі в середньому ряді колон М 
= 229.64 кН·м, на опорі в крайньому ряді колон М = 60.282 кН·м. Для перерозподілу 
зусиль необхідно знати також моменти, що діють  в елементі 34: опорні моменти М = 
= 229.64 кН·м, прогоновий момент М = 90.045 кН·м. З метою вирівнювання 
моментів до епюри згинаючих моментів додають трикутну епюру з ординатою х, 
значення якої знаходять з умови: 
229.64 – х = 167.533 + 0.5·х → х = 41.4. 
             Отже вирівняні моменти складуть: Моп = 229.64 – 41.4 = 188.24 кН·м; Мпр1 =   
= 167.54 + 0.5·41.4 = 188.24 кН·м; Мпр2 = 90.045 + 0.5·41.4 = 110.745 кН·м. 
 
             3.2.2   Конструктивний розрахунок ригеля 
       Форма поперечного перерізу ригеля береться тавровою полицею до низу. 
Вихідні матеріали: бетон класу С-35 (Rb = 25 МПа, R 4
bt = 1.45 МПа, Еb = 3,25·10  
МПа), арматура класів А-240с (Rs = 225 МПа, Rsw = 175 МПа, Es = 2.1·105 МПа) та А-
500с (Rs = 510 МПа, Rsс = 485 МПа, Es = 1,9·105 МПа) , [31]. 
             Визначаємо робочу висоту перерізу: 
h0 = 80 – 2 – 2/2 = 77 см. 
     Так як ригель має тавровий переріз з трапецевидною полицею, то застосовуємо 
наступні залежності: 
2 n −1 2 n +1 3
                                               A   0   =   n    ξ   −                 ξ    +             ξ    ,                             (3.29) 
2 3
де n = b1/b2 = 300/300 = 1 (b1 та b2 – відповідно ширина верхньої грані ребра та 
ширина нижньої грані полиці). 
ξ = 0.35 → А0 = 0.317. 
    Порівнюємо значення ξ з границею переармування ξR по (3.4): 
ω = 0.85 – 0.008·14.5 = 0.734; 
0.734
ξ =  = 0.563.
R 280  0.734 
1+  1− 
400  
 1.1 
 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
      Так як ξ = 0.35 < ξR = 0.563, то арматура в стисненій зоні перерізу бетону не 
потрібна і тому ставиться конструктивно (Ø10 А-500с). 
      В залежності від розміщення нейтральної вісі визначаємо за формулою (3.11) 
згинаючий момент, який може сприйняти бетонний переріз без арматури: 
Мп = 25·(100)·30·40·(77 – 0.5·40)·(10-5) = 991.8 кН·м. 
      Порівняємо максимальний момент, який діє на ригелі: 
Мmax = 188.24 кН·м < Мп = 991.8 кН·м. 
     Це значить, що ребро тавра в змозі сприйняти зовнішній момент. Нейтральна вісь 
проходить в ребрі. Отже, переріз розраховується як прямокутний. 
    Для розрахунку ригелю виділимо смугу шириною 100 см. 
             Поперечна сила, що діє на полицю:  
                   F = (q + V)/2 = (38362 + 81480)/2 =  59921 Н.                           (3.30)            
Ексцентриситет: е = 137.5 мм (рисунок 3.6). 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 3.7 – Визначення ексцентриситету поперечної сили 
 
   Тоді момент буде: М = F·е = 59921·0.1375 = 8239.1 Н·м.                           (3.31) 
А0 = 8239.1·(100)/17·(100)·100·772 = 0.001. 
   За формулою (3.29) одержуємо кубічне рівняння: 
ξ – 0.5· ξ2 + 0.667· ξ3 = 0.001 → ξ = 0.0001 → η = 0.9995. 
Аs = 8239.1·(100)/280·(100)·0.9995·77 = 0.476 см2. 
             Для арматури діаметром 8 мм кількість стержнів на 1 м буде: 
 0.476:0.503 =    = 0.95 шт. 
 Приймаємо на 1 м арматуру 5Ø8 А-240с As = 2.515 см2, [31]. 
 
  
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
             3.2.3   Визначення площі опорної та прогонової арматури для  
                      опорного та прогонового перерізів 
             Прогон. 
      За максимальним згинаючим моментом, що діє в прогоні визначається значення 
А0 за формулою (3.5): 
А0 = 188.24·(105)/25·(100)·30·772 = 0.073 → ξ = 0.076< ξR = 0.563. 
ξ = 0.076 → η = 0.962. 
    Площа арматури в розтягненій зоні по (3.8): 
Аs = 188.24·(105)/510·(100)·0.962·77 = 6.96 см2. 
  Приймаємо: 2Ø14 А-500с Аs=3.1 см2 + 2Ø16 А-500с Аs=4.02 см2 → Аs=7.12 см2. 
             Опора. 
А0 = 188.24·(105)/25·(100)·65·752 = 0.077 → ξ = 0.08 → η = 0.96. 
Аs = 188.24·(105)/510·(100)·0.96·75 = 7.16 см2. 
         Приймаємо: 4Ø16 А-500с Аs=8.04 см2. 
            На крайній опорі: А0 = 60.282·(103)/25·65·752 = 0.025 → ξ = 0.025 → η =        = 
0.988. 
Аs = 60.282·(103)/510·0.988·75 = 2.23 см2. 
            Приймаємо: 2Ø12 А-500с Аs=2.26 см2. 
 
3.2.4 Розрахунок міцності ригеля на дію поперечної сили  
                                (за похилим перерізом) 
      Найбільша поперечна сила дорівнює Q = 238.953 кН (додаток 1). 
   Якщо поперечну силу Q повністю сприймає чисто бетонний переріз Qb, то 
розрахунок хомутів не проводять, а становлять їх у цьому випадку, виходячи з 
конструктивних потреб. Ці умови виражаються формулою (3.12): 
Q = 0.6·(1 + 0)·1.45·30·77 = 1455.3 кН > Qmax = 238.953 кН. 
 Умова виконується, тому поперечна арматура приймається конструктивно – Ø10 мм. 
 
 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
             3.2.5   Розрахунок ригеля в стадії транспортування та 
                      монтажних навантажень 
    В стадії монтажу ригель приймається як балка на двох опорах. Розрахунку 
підлягають перерізи під монтажними петлями. Розрахунок ведемо від власної ваги 
ригеля Р=51кН. 
 
 
Рисунок 3.8 – Розрахункова схема ригеля в стадії транспортування та монтажних 
навантажень 
             Момент: 
                                                 М = q·l2/2,                                          (3.32) 
q = 51/6 = 8.5 кН/м, 
М = 8.5·0.82/2 = 2.72 кН·м. 
А0 = 2.72·(105)/14,5·(100)·30·772 = 0.001 → η = 0.9995; 
Аs = 2.72·(105)/280·(100)·0.9995·77 = 0.097 см2. 
Аs = 0.097 см2 < АØ10 = 0.78 см2. 
     Отже, конструктивно підібрана арматура діаметром 10 мм задовольняє 
розрахунковим вимогам. 
    Тепер розрахунок ведемо при умові, що одна петля обірвалась. 
    Навантаження на одну петлю: 
F = 51 кН. 
         Аs = F/Rs = 51/225 = 0.227 см2 < АØ10 = 0.78 см2.               (3.33) 
 
             3.2.6  Епюра матеріалів 
     Для економічного використання арматури площа робочих стержнів повинна 
відповідати значенню згинаючого моменту в різних перерізах ригеля. Для 
визначення місць розриву стержнів будується епюра матеріалів. 
                Прогон. 
                2Ø14 А-500с Аs=3.1 см2 + 2Ø16 А-500с А =4.02 см2
s  → Аs=7.12 см2. 
μ = 7.12/30·77 = 0.003. 
 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск  
ξ = 0.003·510/25 = 0.076 < ξR = 0.563 → η = 0.962. 
[М2Ø14+2Ø16] = 7.12·510·(100)·0.962·77·(10-5) = 192.5 кН·м. 
μ2Ø16 = 4.02/30·77 = 0.0017 → ξ = 0.0017·510/17 = 0.043 < ξR = 0.563 → η = 0.979. 
[М2Ø16] = 4.02·510·(100)·0.979·77·(10-5) = 110.61 кН·м. 
[М2Ø14] = [М2Ø14+2Ø16] - [М2Ø16] = 192.5 – 110.61 = 81.89 кН·м. 
                Опора. 
                4Ø16 А-500с Аs=8.04 см2. 
μ = 8.04/30·75 = 0.0036. 
ξ = 0.0036·510/17 = 0.091 < ξR = 0.563 → η = 0.955. 
[М4Ø16] = 8.04·510·(100)·0.955·75·(10-5) = 210.19 кН·м. 
[М2Ø16] = [М4Ø16]/2 = 210.19/2 = 105.46 кН·м. 
   Опора в крайньому ряді. 
             2Ø12 А-500с А =2.26 см2
s . 
μ = 2.26/30·75 = 0.001. 
ξ = 0.001·510/17 = 0.025 < ξR = 0.563 → η = 0.988. 
[М2Ø12] = 2.26·510·(100)·0.988·75·(10-5) = 61.125 кН·м. 
 
 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
 
                     Таблиця 4.2 – Розрахункові характеристики грунтів 
  Питома Кут 
Номер Питома 
вага внутрішнь
вага ґрунту Природна Коефіцієнт Ступінь Питоме Модуль Розрахунк
Найменування грунту h, м часток вологість пористості вологості ого тертя 
зчеплення, деформації овий опір, 
γ, 
шару ґрунту γs, W е S С , кПа φІІ, 3 r n Е, мПа R0, кПа 
кН/м  кН/м3 
…° 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 
1 Рослинний грунт 0.4 14.9         
2 
Пісок середньої крупності 1.6 18.64 26.98 0.16 0.679 0.635 29.26 23.71 20.55 242 
 
3 Пісок середньої  щільності 4.9 19.62 27.47 0.17 0.638 0.732 31.72 24.12 22.6 265.5 
4 Пісок середньої  щільності 0.8 19.13 27.47 0.18 0.694 0.712 28.36 23.56 19.8 251.5 
5 Пісок середньої  щільності 1.7 19.62 30.41 0.18 0.829 0.66 30.4 23.9 21.5 260  
6 Пісок середньої  щільності 2.8 20.11 30.41 0.18 0.784 0.698 28.12 23.52 19.6 250.5 
Пісок середньої щільності, 
7 5,8 23,6 21,6 0,18 0,846 0,712 31,5 24,6 24,6 274,8 
гравелистий 
 
Арк. 
192 ПЗ Б-11ск 
 
 
               4.1   Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного  
                      майданчику 
             Одна з основних задач в проектуванні фундаментів – вибір найближчого до 
денної поверхні пласту грунту, який можна використати в якості несучого шару. З 
метою уточнення найменування грунтів основи для всіх шарів знаходять похідні 
характеристики для кожного шару окремо. 
             В даному проекті необхідно виконати оцінку піщаних грунтів, що є основою 
будівельного майданчику. Інженерно-геологічний розріз будівельного майданчику 
зображено на рисунку 4.2. Вихідні дані по кожному шару грунту зведено в таблиці 
4.1. 
 
  
 
 
         
                    Рисунок 4.1 – Схема розташування свердловин 
 
 
 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
Ð
Скв2
22
34 Скв3
Скв4
À
63000
1 13
19720
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 Арк 
192 ПЗ Б-11ск 
 
Насипний грунт
дочний
Суглинок напівтвердий, 
високопористий, проса
очний
Суглинок твердий, висок
опористий, просад
ристий, просадочний
Суглинок твердий, висок
опо
инок твердийСугл
рдий
Суглинок
 тве
Найменування та номер 
виробіток
Відмітка поверхні 
рельєфу, м
Відстань, м
Рисунок 4.1 – Інженерно-геологічний розріз будівельного майданчика 
 
             4.2   Вихідні дані 
             Необхідно запроектувати пальовий фундамент під колону середнього ряду 
перерізом 0.4×0.6 м із забивних паль з навантаженнями: NІІ = 4551.84 кН; МІІ =             
= 49.236 кН·м; QІІ = 14.15 кН (додаток 1). 
            Матеріали: бетон класу С-20(Rb = 11.5 МПа; Rbt = 0.9 МПа; Еb = 2.4·104 МПа); 
робоча арматура класу А-400с (Rs = Rsc = 365 МПа; Е 5
s = 2,1·10  МПа); конструктивна 
арматура класу А-240с (Rs = 225 МПа; Rsw = 175 МПа; Еs = 2.1·105 МПа),[29]. 
 
             4.3   Розрахунок палевого фундаменту 
             Вибираємо глибину закладання підошви ростверку: 
             - за кліматичними умовами: 
                                                          dр = Kh·dfn + 0.2,                                             (4.5) 
де Kh = 0.6 – коефіцієнт впливу теплового режиму будівлі;[32]. 
    dfn = 0.78 м – нормативна глибина промерзання грунту.[ 32] 
dр = 0.6·0.78 + 0.2 = 0.668 м. 
             Відмітка верхнього обрізу ростверка приймається –0.15 м. Глибина стакану 
для колон перерізом 0.4×0.6 м приймається 0.9 м. Товщина ростверку нижче дна 
стакану приймається попередньо 0.4 м, а в подальшому уточнюється розрахунком на 
продавлювання. 
             З конструктивних міркувань мінімальна глибина закладання ростверка: 
 
dр = 0.15 + 0.9 + 0.4 = 1.45 м. 
 
             З округленням до 0.1 м приймаємо dр = 1.5 м. 
             Знаходимо довжину палі. Аналізуючи грунтові умови будівельного 
майданчику та фізико-механічні властивості грунтів, заглиблюємо палю в останній 
шар грунту на 0.5 м. Звідси витікає, що мінімальна довжина палі повинна бути: 
 
lп = 0.3 + 10.2 – 1.5 + 0.5 = 9.5 м. 
 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
             Приймаємо палю С10-35 (довжиною 10 м, перерізом 35×35 см по                
ГОСТ 19804.1-75). 
             Складаємо розрахункову схему (рисунок 4.2). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 4.3 – Розрахункова схема палі 
 
             Визначаємо несучу здатність забивної висячої палі за формулою: 
 
n
                                           F     =   γ        γ        R      A    +   U         γ       f    h    

  ,                         (4.6) 
d c CR cf i i
  i=1 
де γc, γCR, γcf = 1 при заглибленні паль дизель-молотом; 
    А – площа поперечного перерізу нижнього кінця палі: А = 0.35·0.35 = 0.1225 м2; 
    U – зовнішній периметр поперечного перерізу палі: U = 4·0.35 = 1.4 м. 
             Глибина занурення палі від рівня природного рельєфу – 11.2 м. 
Розрахунковий опір грунту під кінцем палі визначаємо за: R = 10788 кПа.[32] 
    fi – розрахунковий опір грунту на бічній поверхні, визначаємо за [32]. 
 
Н=10 м                 R=10500  кПа 
Н=15 м                 R=11700 кПа ,  
Н=11.2 м          R =10788 кПа 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
Значення  fi   для кожного піщаного шару визначаємо за допомогою інтерполяції:  
Для першого шару Н1=2,15м :  Для другого шару Н2=3,8 м :  
Н=2                 ƒ=42 кПа Н=3                 ƒ=48 кПа 
Н=3                 ƒ=48 кПа ,  Н=4                 ƒ=53 кПа ,  
Н=2,15          ƒ=42,9 кПа , Н=3,8          ƒ=52,0 кПа , 
  
Для третього шару Н3=5,8 м :  Для четвертого  шару Н4=7,25м :  
Н=5                 ƒ=56 кПа Н=6                ƒ=58 кПа 
Н=6                 ƒ=58 кПа ,  Н=8                 ƒ=62 кПа ,  
Н=5,8          ƒ=57,6 кПа , Н=7,25          ƒ=60,5 кПа , 
  
Для п’ятого шару Н5=8,1м :  Для шостого шару Н6=9,35м:  
Н=8                 ƒ=62 кПа Н=8                 ƒ=62 кПа 
Н=10                ƒ=65 кПа ,  Н=10                ƒ=65 кПа , 
Н=8,1          ƒ=62,15 кПа , Н=9,35         ƒ=64,025 кПа , 
  
Для сьомого  шару Н7=10,7м:   
Н=10                ƒ=65 кПа 
Н=15                ƒ=72 кПа ,  
Н=10,7         ƒ=68,98 кПа . 
 
             Визначаємо несучу здатність палі: 
Fd = 10788·0.1225 + 1.4·(1.3·42.9 + 2·52 + 2·57.6 + 0.9·60.5 + 0.8·62.15 + 1.7·64.025 +    
+ 1·65.98) = 2097 кН. 
             Розраховуємо пальовий фундамент за першим граничним станом, тому 
визначаємо навантаження для розрахунку за першим граничним станом: 
NI = NII·γf = 4551.84·1.2 = 5462.21 кН; 
МI = МII·γf = 49.236·1.2 = 59.08 кН; 
QI = QII·γf = 14.15·1.2 = 16.98 кН. 
             Визначаємо кількість паль у фундаменті: 
                                                             n = NI·Km·γk/Fd,                                          (4.7) 
де Km – коефіцієнт, що враховує позацентрово прикладені навантаження: 
                                                           Km = 1 + ΣМ/3·N,                                        (4.8) 
Km = 1 + [59.08 + 16.98·(1.5 – 0.15)]/3·5462.21 = 1.005; 
     γk – коефіцієнт надійності, що дорівнює 1.4, якщо несуча здатність палі 
визначається розрахунком. 
n = 5462.21·1.005·1.4/2097 = 3.7 шт. 
 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
             Приймаємо чотири палі у фундаменті та розташовуємо їх на мінімальній 
відстані loc = 3·d = 3·350 = 1050 мм. Приймаємо звіси ростверка 0.15 м, що більше, 
ніж 0.05 + 0.15·d = 0.05 + 0.15·0.35 = 0.1025 м. 
             Визначаємо розміри ростверка в плані: 
b = a = loc + d + 2·150 = 1050 + 350 + 2·150 = 1700 мм. 
             Схему розташування паль у фундаменті зображено на рисунку 4.3. 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 4.4 – Схема розташування паль у фундаменті 
 
             Визначаємо вагу ростверку та грунту на його обрізах: 
                                                           FI,р = Ap·dp·γf·γ0,                                            (4.9) 
де Ар – площа підошви ростверка; 
     dp – глибина закладання ростверка; 
     γf = 1.1 – коефіцієнт надійності по навантаженню; 
     γ0 = 20 кН/м3 – усереднена питома вага матеріала фундамента та грунту. 
FI,р = 1.7·1.7·1.5·1.1·20 = 95.37 кН. 
             Знаходимо сумарне розрахункове навантаження: 
ΣNI = NI + FI,p = 5462.21 + 95.37 = 5557.58 кН. 
             Обчислюємо сумарний розрахунковий момент: 
ΣМI = МІ + QІ·hр = 59.08 + 16.98·(1.5 – 0.15) = 82 кН·м. 
             Діюче навантаження на одну палю: 
                                                                                                                                 (4.10) 
 
Nср = 5557.58/4 = 1389.4 кН < Fd/γk = 2097/1.4 = 1497.9 кН. 
Nmin = 5557.58/4 – 82·1.05/2·1.052 = 1350.3 кН > 0. 
N 2
max = 5557.58/4 + 82·1.05/2·1.05  = 1428.4 кН < 1.2·Fd/γk = 1.2·2097/1.4 = 1797.4 кН. 
             Всі три умови виконуються. 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
             4.4   Армування ростверку 
             Переріз підколонника приводимо до двутаврового. Визначаємо діючі зусилля 
в перерізі 1-1 (рисунок 4.4): 
                                                            M1-1 = M + Q·yст.                                        (4.11) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 4.5 – Розрахункова схема підколонника фундамента 
М1-1 = 59.08 + 16.98 ·0.9 = 74.36 кН·м. 
е1 = М1-1/N1-1 = 74.36/5462.21 = 0.014 м. 
e = e1 + h/2 – a = 0.014 + 1.2/2 – 0.04 = 0.574 м. 
x = N1-1/Rb·h'f = 5462.21/11.5·0.3 = 1583 мм > 2·а's = 2·40 = 80 мм. 
                Визначаємо положення нейтральної вісі: 
N1-1·e = 5462.21·0.574 = 3135.3 кН·м < Rb·b'f·h'f·(h0 – 0.5·h'f) = 11.5·1.2·0.3·(1.16 –           
− 0.5·0.3)·(103) = 4181.4 кН·м. 
                Це означає, що зусилля сприймається самою полицею і переріз 
розраховується як прямокутний шириною b = b'f. Тоді площа поперечного перерізу 
арматури складе: 
                                  As = A's = N1-1·[e – (h0 – 0.5·x)]/Rs·(h0 - a's).                       (4.12) 
As = A's = 5462.21·103·[574 – (1160 – 0.5·1583)]/365·(1160 – 40) = 2745.8 мм2. 
                Приймаємо арматуру по 2Ø28 А-400С + 2Ø32 А-400С з кожного боку 
стакана,  As = A's = 2840 мм2.[29] 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
Переріз арматури визначаємо з умови розрахунку на згин консольного виступа 
ростверка та центральної його частини. Розрахунковий згинаючий момент для 
кожного перерізу визначається як сума моментів від реакцій паль та від місцевих 
розрахункових навантажень, прикладених до консольного звісу по один бік від 
розглянутого перерізу. 
                                               M ai =Pnxi −Moa                                    (4.13) 
                                               Mbi =Pn yi −Mob                                      (4.14) 
Де M ai ,M ab  - згинаючі моменти від місцевого навантаження; 
 
   
 
 
 
 
 
Рисунок 4.6 – Розрахункова схема підошви ростверка 
 
qpl 3.360.852
M11 = = = 0.303 кН.; 
8 8
M11 = 604,560.325−0.303 =196,179кНм.; 
M ai 196,18103
As = = = 9,97 см; 
0.9ha Rs 0.90,6365(100)
qpl 3.360.3252
M 22 = = = 0,177 кНм.; 
2 2
M22 = 604,560,325−0,177 =196,305 кНм ; 
M 196,305103
A = bi
s = = 9,95 см²; 
0.9ha Rs 0.90,6365(100)
Приймаємо  арматуру:  9Ø12 А-400 Аs = 10,18 см2 з кроком 200 мм. [29] . 
Приймаємо на 1 м ширини арматуру:  5Ø12 А-400 Аs = 5,65  см2 з кроком 200 мм. 
[29]. 
 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
 
             4.5 Визначення несучої здатності палі за матеріалом 
 
З умови несучої здатності палі визначимо потрібну площу перерізу 
повздовжньої арматури : 
N − R A
                                                    A max b bc
s =                                (4.15) 
Rsc
Де Rb  - міцність бетона на стисканя; 
     Abc  - площа перерізу палі ; 
     Abc = 0.35 0.35 = 0.1225м²; 
     Rsc  - розрахунковий опір повздовжньої арматури стисненню. 
1428,4 −11.5103 0.1225
As =  0  
280103
За розрахунком повздовжня арматура не потрібна. З конструктивних вимог 
ставимо 420 А-400с ( As =12,56 см²), [29]. 
 
 
 
             4.6   Визначення осадки фундаменту 
             Осадка фундамента визначається методом пошарового сумування. Для цього 
спочатку складається ескіз фундамента з типовим геологічним розрізом (рисунок 
4.6). По вісі фундамента зліва будують епюру природного тиску грунту, починаючи 
від планувальної відмітки. Ординати епюри σzg обчислюють в характерних точках за 
формулою: 
        n
                                                        σ   z g   =      γ   i   h  i ,                                                   (4.20) 
i=1
де γі – питома вага грунту, кН/м3; 
     hі – товщина шару грунту, м. 
σzg1 = γ1·h1 = 17.3·0.8 = 13.84 кПа; 
σzg2 = σzg1 + γ2·h2 = 13.84 + 14.9·0.4 = 19.8 кПа; 
σzg3 = σzg2 + γ3·h3 = 19.8 + 18.64·1.6 = 49.62 кПа; 
σzg4 = σzg3 + γ4·h4 = 49.62 + 19.62·4.9 = 145.76 кПа; 
σzg5 = σzg4 + γ5·h5 = 145.76 + 19.13·0.8 = 161.06 кПа; 
σzg6 = σzg5 + γ6·h6 = 161.06 + 19.62·1.7 = 194.41 кПа; 
 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
σzg7 = σzg6 + γ7·h7 = 194.41 + 20.11·2.8 = 250.72 кПа;  
σzg0 = σzg6 + γ7·h'7 = 194.41 + 20.11·1.0 = 214.52 кПа. 
             По вісі фундамента зправа будують епюру додаткового тиску. Додатковий 
тиск на рівні нижнього кінця палі дорівнює: 
                                                               Р0 = Рср – σzg0.                                          (4.21) 
 
 

 
 
 
 
 

 
 
 

 
 
 
 
 
 
Рисунок 4.6 – Типовий геологічний розріз 
 
             Для визначення Рср необхідно побудувати схему умовного фундаменту. Для 
побудови умовного фундаменту від бічної поверхні палі проводимо пряму лінію під 
кутом φср/4 з двох сторін (рисунок 4.7): 
                                                    h  +  h +  h +  h +  h
 = 3 3 4 4 5 5 6 6 7 7
 cp =
h3 + h 
4 + h5 + h6 + h7
 23.711.3+ 24.12 4.9+ 23.56 0.8+ 23.91.7 + 23.521
= = 23.92.
 1.3+ 4.9+ 0.8+1.7 +1
 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
             Будуємо план умовного масиву: 
bум.ф. = 2·l·tg(φcp/4) + 3·d + 2·0.5·d = 2·9.7·tg(23.92/4) + 3·0.35 + 2·0.5·0.35 = 3.43 м. 
             Сумарні навантаження: 
ΣN = NII + Gум.ф. = NII + Gростверку + Gпаль + Gгрунту. 
Gростверку = γр·Vр = 24·(1.7·1.7·0.6 + 1.2·1.2·0.75) = 24·2.81 = 67.54 кН; 
Gпаль = n·γп·Vп = 4·24·0.35·0.35·9.7 = 4·24·1.19 = 114.07 кН; 
Vум.ф. = Аум.ф.·(h1 + h2 + h3 + h4 + h5 + h6 + h'7) =  
= 3.43·3.43·(0.8 + 0.4 + 1.6 + 4.9 + 0.8 + 1.7 + 1) = 131.77 м3. 
Vгр = Vум.ф. – Vр – Vп = 131.77 – 2.81 – 4·1.19 = 124.2 м3. 
γ1  h1 + γ2  h + γ  h
G = γ V = 2 3  3 + γ4  h 4 + γ5  h5 + γ6  h6 + γ7  h7
грунту гр гр Vгр =
h1 + h 
2 + h
 3 + h 4 + h5 + h6 + h7
17.3 0.8+14.9 0.4+18.641.6+19.62 4.9+19.13 0.8+19.621.7 + 20.111
=  
0.8+ 0.4+1.6+ 4.9+ 0.8+1.7 +1
124.2= 2379 кН.
ΣN = 4551.84 + 67.64 + 114.07 + 2379 = 7112.55 кН. 
Рср = ΣN/Аум.ф. = 7112.55/3.43·3.43 = 604.56 кПа. 
Р0 = 604.56 - 214.52 = 390.04 кПа. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 4.7 – Побудова умовного фундаменту 
 
             Після визначення Р0 розрахунок ведемо в табличній формі (таблиця 4.3). 
 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
             Додаткові напруження по глибині визначаємо за формулою: 
                                                                 σzp = α·P0,                                               (4.22) 
де α – коефіцієнт, що визначається за [32] в залежності від відносного заглиблення 
розглядаємої площі горизонтального перерізу ξ = 2·z/bум.ф. 
             Осадка кожного шару грунту обчислюється за формулою: 
                                                            Si = σzpi·hi·β/Ei,                                            (4.23) 
де β = 0.8, [32]. 
 
Таблиця 4.3 – Розрахунок осадки фундамента 
ξ α 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
0 0.000 0.0 1.0 214.52 390.04 
382.22 68.6 19600 1.07 
1 0.686 0.4 0.96 227.98 374.4 
343.22 68.6 19600 0.96 
2 1.372 0.8 0.8 241.44 312.03 
288.44 42.8 19600 0.5 
3 1.8 1.05 0.679 264.52 264.84 
231.49 68.6 19600 0.65 
4 2.486 1.45 0.508 278.31 198.14 
172.79 68.6 19600 0.48 
5 3.17 1.85 0.378 292.11 147.44 
129.69 68.6 19600 0.36 
6 3.858 2.25 0.287 305.9 111.94 
99.27 68.6 19600 0.28 
7 4.544 2.65 0.222 319.7 86.59 
77.43 68.6 19600 0.22 
8 5.23 3.05 0.175 333.49 68.26 
61.83 68.6 19600 0.17 
9 5.916 3.45 0.142 347.29 55.39 
 
             Повна осадка фундаменту: S = ΣSi = 4.69 см.<[S =8см] 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
Номер точок 
Глибина 
розглядаємої 
точки z, м 
Напруження від 
власної ваги 
грунту σzg, кПа 
Додаткові 
напруження по 
глибині σzр, кПа 
Середнє 
значення 
додаткового 
напруження σzрі, 
кПа 
Товщина 
елементарного 
шару hі, см 
Значення мо-
дуля деформації 
грунта Еі, кПа 
Осадка Si, см 
             4.7  Розрахунок палі на дію транспортних навантажень 
             При дії транспортних навантажень розрахункова схема палі має наступний 
вигляд: 
 
 
 
Рисунок 4.8 – Розрахункова схема палі при дії транспортних навантажень 
 
             Власна вага палі складає Р = 30.411 кН. 
             Максимальний момент від дії транспортних навантажень: 
M = q0·l
2/8. 
q0 = P/l = 30.411/10 = 3.04 кН/м; 
М = 3.04·5.82/8 = 12.78 кН·м. 
h01 = 350 – 30 = 320 мм. 
             Знаходимо необхідну площу повздовжньої арматури за формулами (3.5) – 
(3.8). 
А0 = 12.78·(105)/11.5·(100)·35·322 = 0.031 → ξ = 0.031 → η = 0.985. 
             Необхідна площа повздовжньої арматури: 
Аs = 12.78·(105)/365·(100)·0.985·32 = 1.11 см2. 
             Отже, прийнята арматура 2Ø20 А-400с в змозі сприйняти транспортні 
навантаження (A 2 2
s = 6.28 см  > 1.11 см ), [32]. 
Арк. 
 192 ПЗ Б-11ск 
 
 
             5.1.11   Визначення кількості монтажних кранів 
             Кількість кранів в комплекті розраховуємо за формулою: 
Т
                                                                К   =        
п р    ,                                                 (5.4) 
Тз Км
 
де Тпр – загальні витрати часу кранів на монтаж конструкцій. Тпр = 109.81 зміни 
приймають за таблицею технологічних розрахунків; 
     Тз – заданий строк будівництва; Тз = 18 місяців, [    ]. 
     Км – коефіцієнт, що враховує долю монтажу; Км = 0.3.  
109.81
К = = 0.462. 
18  22  2  0.3
             Приймаємо один кран.                                            
 
             5.1.12   Визначення техніко-економічних показників варіантів 
                         монтажу 
             До техніко-економічних показників варіантів монтажу відносять приведені 
питомі витрати монтажу 1т конструкцій або 1м3 конструкцій, трудоємкість монтажу 
1т конструкцій або 1м3 конструкцій, тривалість монтажу або зайнятості кранів. 
             Приведені питомі витрати монтажу 1т конструкцій або 1м3 конструкцій 
визначають за формулою:                                                                  
                                                           С       
С + Е
=      з       н  
  К   п ,                                           (5.5) 
пр
V
 
де Сз – загальні витрати, які визначаються за формулою: 
n
                                             С     =  1  . 0   8 ( і
С        +      C   
і        Т   
і )  +   1  . 5     З  ,                          (5.6) 
з дод м.год. н
і=1
     де Сдод – додаткові витрати на влаштування підкранових шляхів, лотків для 
баштових кранів і т.д., [   ],[   ]; 
          См.год – собівартість однієї машино-години роботи крану кожного типу, яка 
визначається за формулою:   
                                                                                          С               =     
С    о  д   +      
С    р    +     Е     м.год в,                                     (5.7) 
Тн Тр
          де Сод – одноразові витрати на доставку машини на будівельний майданчик, на 
її монтаж і демонтаж, [   ]; 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ 
 
          Тн – кількість годин роботи крану по нормам, приймається за калькуляцією 
трудових витрат, Тн = 900.2 год.; 
          Ср – річні витрати на капітальний ремонт та амортизаційні відрахування, [   ]; 
          Тр – кількість годин роботи крану на об’єкті за рік, Тр=3265 год , [   ]; 
          Ев – експлуатаційні витрати за час роботи машини, [    ]; 
         ΣЗ – загальна заробітна платня робочих, що виконують ручні процеси, 
приймається за калькуляцією; 
   Ен – нормативний коефіцієнт капіталовкладень, Ен = 0.15; 
   Кп – питомі капіталовкладення, які визначаються за формулою:  
n і і
Сін Тн
                                                           К    п  =             і     ,                                                (5.8) 
і=1 Тр
   де Сін – інвентарно розрахункова вартість кожної машини, [   ],[   ]; 
   V – об’єм робіт, які виконуються краном, приймається за специфікацією елементів 
збірних залізобетонних конструкцій, V = 6800.7 т. 
       Значення вихідних даних для розрахунку приведених питомих витрат монтажу 
1т конструкцій зводяться в таблиці 5.7.  
 
Таблиця 5.7 – Вихідні дані для розрахунку приведених питомих витрат монтажу 1 т 
                        конструкцій 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
1.           
КБ-503.3 39160 900.2 3265 —— —— —— 604.78 2473.89 
2.          
КБ-504.1 26400 900.2 3265 10.08 11.11 10.03 383.02 2473.89 
 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ 
 
Марка крану 
Інвентарно розра-
хункова вартість, грн 
Нормативне число 
годин роботи крану , 
год 
Число годин роботи 
крану за рік, год 
Одноразові витрати, 
грн 
Річні витрати, грн 
Експлуатаційні 
витрати, грн 
Вартість монтажу і 
демонтажу під-
кранових шляхів, грн 
Заробітна платня 
робочих зайнятих на 
ручних роботах, грн 
Примітки 
             КБ-503.3 
             Собівартість однієї машино-години:  См.год = 2.7 грн., [    ]. 
             Загальні витрати: Сз = 1.08·(604.78 + 2.7∙900.2) + 1.5∙2473.89 = 6989 грн. 
             Питомі капіталовкладення:  
39160 900.2
    Кп = =10797 грн.
3265
Приведені питомі витрати монтажу 1т конструкцій:  
 6989 + 0.15 10797
Спр = =1.27 грн/т.
             КБ-504.1 6800.7
             Собівартість однієї машино-години:  
 10.08 11.11
См.год = + +10.03 =10.04 грн.
 900.2 3265
             Загальні витрати:  Сз = 1.08·(383.02 + 10.04∙900.2) + 1.5∙2473.89 = 13886 грн. 
             Питомі капіталовкладення:  
26400 900.2
 Кп = = 7279 грн.
3265
             Приведені питомі витрати монтажу 1т конструкцій:  
 13886 + 0.15  7279
Спр = = 2.2 грн/т.
 6800.7
             Трудоємкість монтажу 1т конструкцій або 1м3 конструкцій визначається за 
формулою:  
n
( і і і і
Q +  Q +Q +Q +Q )
р м мд п д
                                                  q = і=1 ,                            (5.9)  
V
де Qр – витрати праці робітників, які виконують роботи за допомогою кранів, 
приймається за калькуляцією трудових витрат, Qр = 4113 люд.-год; 
     Qм – витрати праці машиністів і робітників, які обслуговують крани, приймається 
за калькуляцією, Qм = 900.2 люд.-год; 
     Qмд – витрати праці на монтаж і демонтаж кранів, [   ]; 
     Qп – витрати праці на влаштування підкранових шляхів, [   ]; 
     Qд – витрати праці на доставку кранів на об’єкт, [   ]. 
             Значення вихідних даних для розрахунку трудоємкості монтажу 1т 
конструкцій зводяться в таблиці 5.8. 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ 
 
Таблиця 5.8 – Вихідні дані для розрахунку трудоємкості монтажу 1т конструкцій 
Марка крану 
1 2 3 4 5 6 
1.      
КБ-503.3 4113 900.2 96 65 40 
2.      
КБ-504.1 4113 900.2 96 40 40 
 
     КБ-503.3 
     Трудоємкість монтажу 1т конструкцій:  
                                         4  1  1  3   +   9  0  0  . 2  +    9 6   +   6  5   +   4  0                 л ю   д  .  -  г  о  д                       
q = = 0.767 .
 6800.7 т
    КБ-504.1 
    Трудоємкість монтажу 1т конструкцій:  
 4113 + 900.2 + 96 + 40 + 40 люд. - год
q = = 0.763 .
  6800.7 т
             Тривалість монтажу або зайнятості крану визначається за формулою:  
n
                                                                    Т   =   Т     +      Т   
і   ,                                    (5.10) 
п мд
і=1
де Тп – затрати машинного часу, приймається за таблицею технологічних 
розрахунків, Тп = 109.81 зміни; 
       Тмд – тривалість монтажу та демонтажу кранів, Тмд = 2 зміни, [   ]. 
             Для кранів КБ-503.3 і КБ-504.1 тривалість монтажу або зайнятості крану: 
Т = 109.81 + 2 = 111.81 зміни. 
             Отримані техніко-економічні показники заносяться до таблиці 5.9. 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ 
 
Витрати праці 
робітників, які 
виконують роботи 
за допомогою 
кранів, люд.-год 
Витрати праці 
машиністів і 
робітників, які 
обслуговують 
крани, люд.-год 
Витрати праці на 
монтаж і демонтаж 
кранів, люд.-год 
Витрати праці на 
влаштування 
підкранових 
шляхів, люд.-год 
Витрати праці на 
доставку кранів на 
об’ єкт, люд.-год 
Таблиця 5.9 – Техніко-економічні показники варіантів монтажу 
Одиниці Марка крану 
Назва показників 
виміру КБ-503.3 КБ-504.1 
1 2 3 4 
1. Приведені питомі витрати монтажу 
грн/т 1.27 2.2 
1т конструкцій 
2. Трудоємкість монтажу 1т 
люд.-год/т 0.767 0.763 
конструкцій 
3. Тривалість монтажу або зайнятості 
змін 111.81 111.81 
крану 
 
 За техніко-економічними показниками більш доцільним виявився кран   КБ-503.3. 
 
             5.1.13   Вибір способів закріплення конструкцій 
             До способів закріплення конструкцій відносяться зварювання, герметизація 
та замонлічування. 
             Герметизація стиків виконується із застосуванням мастик, пористих 
прокладок, герметизуючих стрічок.  
             До замонолічування стиків приступають після встановлення конструкцій в 
проектне положення. Замонолічування проводять з використанням цементних 
розчинів та бетонних сумішей. Способи замонолічування залежать від 
конструктивних особливостей з’єднуємих елементів, а також від температури 
навколишнього середовища.  
 
Таблиця 5.10 – Схеми забивання стиків 
Місце Рекомендовані Спосіб 
Тип стика 
забивання матеріали укладки ущільнення 
1 2 3 4 5 
а-зазор між Жорсткий бетон Вручну Ручною 
торцем колони класу В 7.5  трамбовкою 
та дном стака-    
ну;    
б-порожнина 
стику 
 
 
 
 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ 
 
Продовження таблиці 5.10 
1 2 3 4 5 
а-повздовжній Бетон класу Розчинонасос Внутрішнім 
та поперечний В 7.5 вібратором 
шви 
 
а-вертикальні Мастика Вручну  Вручну  
та горизонталь- герметизуюча 
ні шви, нетвердіюча 
1-розчин; будівельна,  
2-розшивка; ГОСТ 14791-79; 
3-обмазка розчин класу В7.5 
 
Стик між риге- Бетон В7.5 на  Вручну Вібратор із 
лем і колоною    дрібному  гнучким 
заповнювачі 
1-розчин; наконечником 
2-ванне зварю-
вання; 
3-дугове зва-
рювання 
 
Стик між Бетон В7.5 на Вручну Вручну 
колонами дрібному 
  
1-бетон; заповнювачі 
2-зварювання 
 
 
             5.1.14   Вибір засобів транспортування конструкцій 
             Вибір транспортних засобів для доставки конструкцій на будівельний 
майданчик (безпосередньо під кран для монтажу з транспортного засобу) полягає в 
підбиранні спеціалізованих автопоїздів (плито-, панелевозів) виходячи з розмірів 
конструкцій, що перевозяться, і максимального використання вантажопід’ємності 
транспортних засобів. Підібрані транспортні засоби зведені в таблиці 5.11. 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ 
 
Таблиця 5.11 – Засоби транспортування конструкцій 
Коефіцієнт 
викорис-
Кількість 
№ Маса еле- Вантажо- тання 
Елементи Тип і марка машини елементів, що 
п/п мента, т під’ємність, т транс-
перевозиться 
портних 
засобів 
1 2 3 4 5 6 7 
КрАЗ-255Л 
1 Колони 9.65 29 3 0.998 
УПЛ 2916 
КрАЗ-255В 
2 Ригелі 7.8 12 1 0.65 
УПР-12-12 
КамАЗ-5410 
3 Плити перекриття 3 14 4 0.857 
УПЛ-5410 
 
             5.1.15   Складання погодинного графіку доставки конструкцій  
                        та їх монтажу 
    Графіки доставки та монтажу конструкцій будуємо для технологічного процесу 
монтажу колон. Користуємося калькуляцією трудових витрат та графіком виконання 
робіт. 
  Відстань від заводу будівельних конструкцій до майданчика дорівнює    2.7 км. 
Час на доставку будівельних конструкцій: 
l
                                                            tд= ,                                              (5.11) 
vср
де l – відстань від заводу з/б конструкцій до об'єкта; 
    vср – середня швидкість руху автопоїзда, vср = 25 км/год. 
2.7
tд= = 0.108 год.  
25
Час навантаження і розвантаження одного елемента 10 хв. 
Загальна тривалість одного рейсу: 
                                    tт = tн + 2tд + tр,                                     (5.12) 
де tн – час навантаження автопоїзда, хв.;  
     tд – час доставки елементів на майданчик хв.; 
       tр – час розвантаження автопоїзда, хв. 
tт = 10·3 + 2·7 + (10 + 59 + 10 + 59 + 10) = 192 хв. 
 
 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ 
 
             5.1.16   Техніко-економічні показники робіт       
             До техніко-економічних показників належать: 
– тривалість робіт, що визначається зо графіком виконання робіт, змін; 
– витрати праці на весь обсяг робіт, люд.-зм.; 
– кількість роботи кранів на весь обсяг робіт, маш.-зм.; 
– середня продуктивність праці монтажників, т/люд.-зм.; 
– середня продуктивність роботи кранів, т/маш.-зм. 
 
 
Таблиця 5.14 – Техніко-економічні показники робіт 
Назва показника Одиниці 
Кількість 
вимірювання 
1 2 3 
1. Тривалість робіт зміни 48 
2. Витрати праці на весь обсяг робіт люд.-зм. 4415.38 
3. Кількість роботи кранів маш.-зм. 670.88 
4. Середня продуктивність праці монтажників т/люд.-зм. 1.54 
5. Середня продуктивність роботи кранів т/маш.-зм. 10.14 
 
             5.1.17   Заходи з техніки безпеки 
1. Монтаж конструкцій проводять у відповідності до вимог СНиП ІІІ-4-80*. 
2. Монтажники повинні бути навчені правилам монтажних робіт та атестовані. 
3. В кожній бригаді повинен бути навчений та атестований стропувальник. 
4. Крановщик виконує вказівки лише стропувальника. 
5. Монтажники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту 
(монтажний пасок, каска) та відповідним спецодягом. 
6. Монтажні паски повинні бути випробувані та мати бірку з датою останнього 
випробування. 
7. Всі монтажники повинні пройти медицинський огляд з допуском роботи на 
висоті. 
      8.   При сильному вітрі (15 м/с) всі монтажні роботи повинні бути припинені. 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ  
 
             5   Технологія та організація будівельного виробництва 
 5.1   Технологічна карта на монтаж залізобетонних конструкцій 
                                                   каркасу 
     5.1.1   Вихідні дані 
   Потрібно розробити проект виробництва монтажних робіт по зведенню 
конструкцій надземної частини повнозбірної багатоповерхової споруди. 
  Будівля багатоповерхова. Висота поверху приймається рівною  3,0 м. 
               Схематичний план будівлі зображено на рисунку 5.1. 
 
 
1500 1200 1900 4435 4100 3245
Р
10.9 200
310 3925 900 1740 2915 310
200 375 29
375 42
29
33 2915
14.3 100 1290 65
П
2 кімнатна 
квартира 3 кімнатна 
5620 квартира
41
48.0
34
4020 1500 1500 100 4270
100
19.0
33 190 190
9.4
42
12.0
7.5 27 30
9.0 27 120 900 65 3155
42
29 29 Ariston
О 10.5 6000 1200
3090 900 1740
Ariston
1.480
Н Н
440 1300
14 2040 1600 1500 1600 1300 1600 1500 1600 1300 1600 1500 1600 1300 1600 1719 4000 1939 4000 841 4917 800 903
М 27
25 25 14 200 310
1600 310 1200 120 3660 310
1200 11.2 5600 ОК-13 ОК-13 ОК-13 ОК-13 ОК-13 ОК-13 ОК-13 ОК-13 Л
32
К 26
4000 120 14 14.0
32 28 К
500 31
15.9
1900
14 31
2500 200 310 120
12.0 1500
12.1 21 23
14
4000 120 33 І
48.0 5.6
30 29
14 8.3 43
14 20 32 31
22
310 200 31 32 32
11.7 10.8
8.3
Ж 36
39 Ж
5880 220 1500
44 14 44 35 14 -1.500 35 0.000 25 1 25
0.000
0.000 1200 120 2
7.7 6.2 13.8 3.8
Е 39 Е
4000 37 2250 1400
40 9
6.7 33
34 29 29 19
31 18
14
120 1600
17 17 17
120 36 36
10.1 6.7 24 16 4.1
3740 1500 1500 3990 Д
1490 1870 940 940 38 33
190 190 120 14
14 31 3.6 120
34 6.2
33
29
14 30 33 17
10.8 40
48.0
Г 43 14
15.2 200 23760 5880 5630 5600 8670 420
43
14.3 180 120 120 280 100 200 310 20
7.2
31
31 31
14 36 500
310 4020 380 5600 180 -0.100 414.2
102.5 100.3 15 48.0
В 200 200 В
190 190 ОК-11 ОК-11 ОК-11
14 31.1
Б 200 310 Б
ОК-8 24.1 ОК-7
ОК-7
А
ОК-8
ОК-8
1290 1490 1420 1490 790 1420 790 1100 1420 1100 1000 4000 1500 4000 2500 4000 1500 4000 2500 4000 1500 4000 1000 1100 1420 1100 790 1420 790 1000 1345 1500 1345 1500 1310 1105
1500 4500 6000 6000 6000 6000 6000 6000 6000 6000 6000 3000
63000
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13  
 
Рисунок 5.1 – План будівлі 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ 
 
38100
1500 1500 3000 6000 3000 6000 2100 1500 1500 8100 3900
1200 1540 1420 1540 860 1460 675 1180 1369 968 2583 1212 1420 1686 1420 1890 1085 1395 3140 890 1420 1685 1420 1060 1100 1420 1380
ОК-3
ОК-6 ОК-1 ОК-1 ОК-1 ОК-1
ОК-6
ОК-6 310 200 ОК-2
190
310 4380 2810 2570 2580 3000 2960 2910 3010 3010 2990 3650 310
200 120 120 300 210 210 300 120 120 190 100 100 100 100 200
2780
120
200 120 120 120 300 80 80 300 120 120 270 110 370
310 4289 2620 1720 1200 1200 2840 1150 3300 2840 2520 3100 4560 3930
10 100 100
ОК-9 ОК-2
ОК-4 ОК-5 ОК-4
922 1528 1420 1050 1043 1020 1247 500790 1720 800 500 1375 1420 1255 510
250
200 17600 200 310
250
1000 1000
1500
5500 2500 120
300 80
80 300
ОК-10
80 300
180 200 180 120 120 120 120 200
200 5600 2780 2860 2200 3100 3820 310
ОК-10 ОК-10 ОК-10
310 1500 6620 1090 800 800 960 1080 960 770 800 1430 800 6110
1500 6000 3000 3000 3000 3000 600 3000
23100
             5.1.2   Визначення обсягів монтажних робіт 
             Збірні залізобетонні конструкції споруди прийняті за діючими серіями. 
Підібрані залізобетонні конструкції зведені в таблицю 5.1. 
 
Таблиця 5.1 – Специфікація елементів збірних конструкцій 
Розміри, см Об’єм Маса 
Об’єм Маса Кіль-   
елемен- елемен-
одного одного кість 
тів на тів на 
Елемент еле- еле- еле-
всю всю 
мента, мента, ментів, 
м3 будівлю, будівлю, 
т шт 
м3 т 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
Колони крайнього 
960 60 40 2,46 5,8 10 24,6 58  
ряду К-3 , К-4 
Колони середнього 
560 60 40 1.68 4.2 20 33,6 84  
ряду К-1,К-2 
Ригель Р-1 528 65 80 2.08 5.2 46 95,7 239,2  
Ригель Р-2 228 65 80 0,98 2,6 25 24,5 65  
Плита перекриття 
555 149 40 1.2 3 48 57,6 144  
рядова П-5 
Плита перекриття 
555 74 40 0.6 1.5 26 15,6 39  
крайня П-6 
Плита перекриття  
298 149 20 0.72 1.8 76 54,7 136,8  
П-7 
Плита перекриття 
118 59 20 0.19 0.48 25 4,75 12  
П-8 
Плита перекриття 
238 119 20 0.48 1.2 20 9,6 24  
П-9 
Плита перекриття 
298 74 20 0.36 0.9 144 51,84 129,6  
П-10 
Плита перекриття 
298 74 20 0.36 1,5 72 25,92 108  
П-11 
Плита перекриття 
298 74 20 0.36 0.9 60 21,6 54  
П-12 
Гіпсобетонні 
560 230 12 1.03 2.1 71 73,13 149,1  
перегородки 
Всього на будівлю       549,07 1298,5  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ 
 
Довжина 
Ширина 
Товщина 
Примітка 
 
             5.1.3   Визначення обсягів допоміжних робіт 
             Об’єми допоміжних робіт заносяться до таблиці 5.2. 
 
Таблиця 5.2 – Відомість обсягів допоміжних робіт 
Кількість елементів 
Одиниці 
Конструктивні елементи 
вимміру на один на всю Примітка 
поверх будівлю 
1 2 3 4 5 
1) Забивання стиків колон в стакані 
стик 30  
фундаменту 
2) Електрозварювання закладних 
1 п.м. шва 43 241  
елементів колон і ригеля 
3) Електрозварювання плити 
1 п.м. шва 39,5 265,6  
перекриття і ригеля 
4) замонолічування стиків плит 
1 п.м. шва 571 2955  
перекриття 
5) Електрозварювання випусків 
1 п.м. шва 95,2  
арматури колони 
6) Цегляна кладка м3 - 1217  
 
 
             5.1.4   Вибір монтажних пристосувань 
 
             Монтажні пристосування повинні сприяти скороченню ручних операцій в 
монтажному процесі та підвищенню ефективності використання монтажних кранів. 
Підібрані монтажні пристосування [   ], [   ] зведені в таблиці 5.3. 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ  
 
Таблиця 5.3 – Вибір монтажних пристосувань 
Характеристики 
Галузь 
№ Назва Розра-
Ескіз Вантажо- застосуван-
п/п пристосування Вага, хункова 
під’єм- ня 
т висота, 
ність, т 
м 
1 2 3 4 5 6 7 
Траверса,  ПИ 
Промсталькон- Встановлен-
1 10 0.18 2.0 
струкція, ня колон 
20527М-13 
 
 
Монтаж 
Зрівноважу-
2 5 0.044 4.5 сходинкових 
ючийся строп 
маршів 
 
 
Строп 
Монтаж 
чотирьохгіл-
3 5 0.09 3.6 плит 
ковий 
перекриття 
 4СК-10/4000 
 
 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ 
 
Продовження таблиці 5.3 
1 2 3 4 5 6 7 
Монтаж 
Строп 
стінових 
4 двохгілковий 6 0.095 3.8 
панелей та 
2Ст-10/400 
перегородок 
 
 
 Вивірка і 
 тимчасове 
 Клиновий кріплення 
5 вкладиш, – 0.01 – колон при 
ЦНИИОМТП установці їх 
№7 в фундамент 
стаканного 
 типу 
Закріплення 
Струбцина 
6 _ 0.012 1.6 панелей та 
С-427 
перегородок 
 
 
Організація 
робочого 
місця 
Пересувний 
7    зварника та 
стіл майданчик монтажника 
 
   
  Траверса,  ПИ Встановлен-
Промсталь- ня ригелів 
8 конструкція, 11 0.94 3.2 
 1968Р-9 
 
 
 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ  
             5.1.5   Визначення монтажних характеристик конструкцій 
             До основних монтажних характеристик елементів конструкцій відносять: 
монтажну масу, монтажну висоту та необхідний виліт стріли крану.  
             Монтажну масу визначають за формулою: 
                                                             Qm = Qe + q0,                                               (5.1) 
де Qe – маса елементу, т; 
     q0 – маса монтажного спорядження, т. 
             Монтажну масу визначаємо для найбільш характерного конструктивного 
елементу кожної групи. Визначену монтажну масу заносимо до таблиці 5.4.  
Монтажну висоту визначаємо для всіх елементів конструкцій за формулою: 
                                                      Hm = h1 + h2 + h3 + h4,                                       (5.2) 
де h1 – відстань від рівня стоянки крану до опори, на яку встановлюють елемент, м; 
     h2 – запас по висоті, необхідний з умов техніки безпеки, м; 
     h3 – висота елементу в монтажному положенні, м; 
     h4 – висота монтажного пристосування, м. 
             Для прикладу визначаємо монтажну висоту колони (рисунок 5.2). 
6000 3000 6000
15000
К Ж Е Г
 
Рисунок 5.2 – Визначення монтажної висоти колони 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ 
 
h1 h2 h3 h4
H
             Визначення монтажних висот елементів. 
             Визначаємо монтажну висоту колони: 
Hm = 14.18 + 10.92 + 0.5 + 2.0 = 27.6 м. 
             Визначаємо монтажну висоту плит перекриття: 
Hm = 24.7 + 0.4 + 0.5 + 3.6 = 29.2 м. 
             Визначаємо монтажну висоту ригеля: 
Hm = 24.3 + 0.8 + 0.5 + 3.2 = 28.8 м. 
             Визначаємо монтажну висоту стінової панелі: 
Hm = 11.04 + 1.5 + 0.5 + 3.8 = 16.84 м. 
 
             Визначення монтажних ваг елементів. 
             Визначаємо монтажну вагу плит перекриття: 
Qm = 3 + 0.09 = 3.09 т. 
             Визначаємо монтажну вагу ригелів: 
Qm = 7.8 + 0.94 = 8.74 т. 
             Визначаємо монтажну вагу колон: 
Qm = 9.78 + 0.18 = 9.96 т. 
             Визначаємо монтажну вагу стінової панелі: 
Qm = 1.25 + 0.095 = 1.345 т. 
 
             Визначення необхідного виліту стріли крану. 
             Необхідний виліт стріли крану визначають за формулою: 
                                                          Lk = b + b1 + a/2,                                            (5.3) 
де b – відстань від вісі кранового рельсу до найближчої виступаючої до крану 
частини будівлі, b = 2.3м , [   ]; 
 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ 
 
      b1- відстань від зовнішньої грані будівлі до прямовисної, що проходить через  
вісь крайнього монтуємого елементу; 
      а – ширина підкранового шляху; а = 4.5м , [   ]. 
             Виліт стріли крану при монтажі дальньої колони. 
Lk = 2.3 + (29 – 0.3) + 4.5/2 = 22.25 м. 
             Визначені монтажні характеристики елементів  заносимо до таблиці 5.4.   
     5.1.6   Технічний вибір кранів 
             На вибір монтажного крану впливають такі фактори: 
             - об’ємно-планувальне рішення; 
             - маса елементів та їх розташування в плані та по висоті; 
             - методи і способи монтажу; 
             - робочі параметри крану; 
             - розрахунок економічної собівартості прийнятих кранів. 
             Порівнюючи монтажні характеристики елементів та робочі параметри кранів 
підбираємо монтажні крани. 
Таблиця 5.4 – Монтажні характкристики елементів та технічний вибір кранів 
Спеціалі- Монтажні характеристики Крани, пригодні за 
зований Елементи характеристиками 
потік Qm, т Нm, м Lk, м 
1 варіант 2 варіант 
1 2 3 4 5 6 7 
Колона 9.96 27.6 
Монтаж 
Ригель 8.74 28.8 КБ-503.3 КБ-504.1 
каркасу 
Плита перекриття 3.09 29.2 
 
             5.1.7   Вибір методу монтажу конструкцій 
  Монтаж збірних конструкцій будівлі проводимо комбінованим методом. 
  Монтаж конструкцій організовуємо у складі таких потоків: монтаж колон, монтаж 
ригелей, панелей перекриття,. 
    Для організації поточності виконання робіт будівлю розділяємо на 3 монтажні 
ділянки. 
 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ  
22.25 
 
5.1.8   Визначення кількості монтажних ділянок 
     З метою скорочення строків проведення робіт по монтажу каркасу будівлі, 
розбиваємо будівлю на монтажні ділянки. Розмір монтажної ділянки визначається з 
мінімальної кількості конструкцій, які можуть бути змонтовані за час технологічної 
перерви – час, необхідний для набуття бетоном 70% проектної міцності. 
   Враховуюч архітектуру та конструктивні особливості будівлі розбивається на 3 
монтажні ділянки. 
             Схема розбивки будівлі на ділянки зображена на рисунку 5.3. 
Ð
Ï
Ділянка 1
Î
Ê
Ділянка 3
Ділянка 2
Å
À
5,300
10500 6000 6000 6000 6000 6000 6000 6000 9000
63000
1 4 10 11 13
 
Рисунок 5.3 – Схема розбивки будівлі на ділянки      
 
 
 
 
      5.1.9   Складання калькуляції трудових витрат і заробітної  
                                                   платні          
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ  
19720
12000 9000 5100 8100 3900
 
    
Таблиця 5.5 – Калькуляція витрат праці та заробітної платні на монтаж каркасу  
люд-год 
Норма часу Об’єм робіт Трудомісткість, 
маш-год Зробітна Склад ланки 
Обгрунту- за одиницю платня за працівників 
Найменування по ділянках  по ділянках 
вання за весь 
робіт 
ЕНИР Всьо-
люд маш об’єм Професія, Кіль
1 2 3 го 1 2 3 
-год -год робіт, грн розряд кість 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 
1. Монтаж колон шт. §4-1-4 табли- 9.8 1,.96 3-67 15 - 15 - 147 - 147 - 825-75 Монтажники:  
першого ярусу ця 2.5, а, б 0-51.9 29,4 29,4 7-79 5 розряд 1 
4 розряд 1 
3 розряд 2 
2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
2. Замонолічу- шт. §4-1-25 0.81 - 0-60.3 15 - 15 - 12,15 - 12,15 - 9-045 Монтажники:  
вання стиків таблиця 1  - - - - 4 розряд 1 
колон і фунда- 3 розряд 1 
ментів  
3. а) Монтаж шт. §4-1-6 1.87 0,.36 _1-41_ 26 - 26 - 48,62 - 48,62 - 33-66 Монтажники:  
ригелів першого     0-35.2     9,36  9,36  9-15 5 розряд 1 
поверху вагою               4 розряд 1 
 
до 6 т              3 розряд 2 
§Е4-1-8 
б) Монтаж шт. А,т2,а,б,3 0.43 0.09 _0-34_ 23 - 23 - 9,89       - 9,89  - 7-82 2 розряд 1 
гіпсобетонних 0-08.5  2,07 2,07 1-95 Машиніст крану:  
перегородок  6 розряд 1 
4. Електрозварю- м.п. §4-1-17 0.56 - 0-39.3 31,2 - 31,2 - 17,47 - 17,47 - 12-26 Електрозварник  
вання закладних - - - - 5 розряд 1 
елементів 
5. Монтаж плит шт. §4-1-7 0.72 0.18 0-50.9 136 46 78 12 97,92 33,12 56,16 8,64 69-22 Монтажники:  
перекриття 0-19.1 24,48 8,28 14,04 2,16 25-97 4 розряд 1 
першого поверху 3 розряд 2 
2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
6. Електрозварю- м.п. §4-1-17 0.31 - 0-21.8 61,2 20,7 35,1 5,4 18,97 6,42 10,88 1,67 13-34 Електрозварник  
вання закладних - - - - - - 5 розряд 1 
елементів 
7. а) Монтаж шт. §4-1-6 1.87 0.36 _1-41_ 15 - 15 - 28,05 - 28,05 - 21-15 Монтажники:  
ригелів другого     0-35.2     5,4  5,4  5-28 5 розряд 1 
поверху вагою               4 розряд 1 
 
до 6 т              3 розряд 2 
§Е4-1-8 
б) Монтаж шт. А,т2,а,б,3 0.43 0.09 _0-34_ 16 - 16 - 6,88       - 6,88  - 5-44 2 розряд 1 
гіпсобетонних 0-08.5  1,44 1,44 1-36 Машиніст крану:  
перегородок  6 розряд 1 
8. Електрозва- м.п. §4-1-17 0.56 - 0-39.3 18 - 18 - 10,08 - 10,08 - 7-07 Електрозварник  
рювання заклад- - - - - 5 розряд 1 
них елементів 
колон 
 
Одиниця 
виміру 
Розцінки за 
одиницю, грн 
Всього 
Арк. 
7192.Б-11ск.ПЗ 
  
   
 
 
Продовження таблиці 5.5 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 
9. Монтаж плит шт. §4-1-7 0.72 0.18 0-50.9 124 46 66 12 89,28 33,12 47,52 8,64 63-11 Монтажники:  
перекриття 0-19.1 22,32 8,28 11,88 2,16 23-68 4 розряд 1 
другого поверху 3 розряд 1 
2 розряд 2 
Машиніст крану: 1 
6 розряд  
1 
10. Електрозва- м.п. §4-1-17 0,56 - 0-39,3 55,8 20,7 29,7 5,4 31,25 11,59 16,63 3,02 21-93 Електрозварник  
рювання заклад- - - - - - - 5 розряд 1 
них елементів 
11. Замонолічу- 100 §4-1-20 4.0 - 2-98 7,8 2,76 4,32 0,72 31,2 11,04 17,28 2,88 23-24 Монтажники:  
вання швів між м.п. - - - - - - 4 розряд 1 
плитами пере- 3 розряд 1 
криття 
12. Монтаж шт. §4-1-4 табли- 9.8 1.96 3-67 15 - 15 - 147 - 147 - 825-75 Монтажники:  
колон другого ця 2.5, а, б 0-51.9  29,4 29,4 7-79 5 розряд 1 
ярусу 4 розряд 1 
3 розряд 2 
2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
13. Електрозва- м.п. §4-1-17 0.31 - 0-21.8 4,5 - 4,5 - 1,39 - 1,39 - 0-98 Електрозварник  
рювання заклад- - - - - 5 розряд 1 
них елементів 
14. а) Монтаж шт. §4-1-6 1.87 0.36 _1-41_ 15 - 15 - 28,05 - 28,05 - 21-15 Монтажники:  
ригелів третього     0-35.2     5,4  5,4  5-28 5 розряд 1 
поверху вагою               4 розряд 1 
 
до 6 т              3 розряд 2 
§Е4-1-8 
б) Монтаж шт. А,т2,а,б,3 0.43 0.09 _0-34_ 16 - 16 - 6,88       - 6,88  - 5-44 2 розряд 1 
гіпсобетонних 0-08.5  1,44 1,44 1-36 Машиніст крану:  
перегородок  6 розряд 1 
15.Електрозварю м.п. §4-1-17 0.56 - 0-39.3  18 - 18 - 10,08 - 10,08 - 7-07 Електрозварник  
-вання закладних - - - - 5 розряд 1 
елементів 
16. Монтаж плит шт. §4-1-7 0.72 0.18 0-50.9 124 46 66 12 89,28 33,12 47,52 8,64 63-11 Монтажники:  
перекриття 0-19.1 22,32 8,28 11,88 2,16 23-68 4 розряд 1 
третього поверху 3 розряд 2 
2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
17. Електрозва- м.п. §4-1-17 0.31 - 0-21.8 55,8 20,7 29,7 5,4 31,25 11,59 16,63 3,02 21-93 Електрозварник  
рювання заклад- - - - - - - 5 розряд 1 
них елементів 
 
Арк. 
192.Б-11ск.ПЗ  
   
    Продовження таблиці 5.5 
 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 
18. а) Монтаж шт. §4-1-6 1.87 0.36 _1-41_ 15 - 15 - 28,05 - 28,05 - 21-15 Монтажники:  
ригелів     0-35.2     5,4  5,4  5-28 5 розряд 1 
четвертогоповер               4 розряд 1 
 
ху вагою до 6 т              3 розряд 2 
§Е4-1-8 
б) Монтаж шт. А,т2,а,б,3 0.43 0.09 _0-34_ 16 - 16 - 6,88       - 6,88  - 5-44 2 розряд 1 
гіпсобетонних 0-08.5  1,44 1,44 1-36 Машиніст крану:  
перегородок  6 розряд 1 
19.Електрозварю м.п. §4-1-17 0.56 - 0-39.3 18 - 18 - 10,08 - 10,08 - 7-07 Електрозварник  
-вання закладних - - - - 5 розряд 1 
елементів 
20. Монтаж плит шт. §4-1-7 0.72 0.18 0-50.9 124 46 66 12 89,28 33,12 47,52 8,64 63-11 Монтажники:  
перекриття 0-19.1 22,32 8,28 11,88 2,16 23-68 4 розряд 1 
четвертого 3 розряд 2 
поверху 2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
21 Електрозва- м.п. §4-1-17 0.31 - 0-21.8 55,8 20,7 29,7 5,4 31,25 11,59 16,63 3,02 21-93 Електрозварник  
рювання заклад- - - - - - - 5 розряд 1 
них елементів 
22. Монтаж плит шт. §4-1-7 0.72 0.18 0-50.9 58 46 - 12 41,76 33,12 - 8,64 29-52 Монтажники:  
перекриття 0-19.1 10,44 8,78 2,16 11-08 4 розряд 1 
п`ятого поверху 3 розряд 2 
2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
23. Електрозва- м.п. §4-1-17 0.31 - 0-21.8 26,1 20,7 - 5,4 8,09 6,42 - 1,67 5-69 Електрозварник  
рювання заклад- - - - - - 5 розряд 1 
них елементів 
24. Замонолічу- 100 §4-1-20 4.0 - 2-98 9,18 4,14 3,96 1,08 36,72 13,56 15,84 4,32 27-35 Монтажники:  
вання швів між м.п. - - - - - - 4 розряд 1 
плитами пере- 3 розряд 1 
криття 
Разом          1114,8 281,01 820,88 115,24 2239,72   
192,63 41,9 140,43 10,8 154,69 
 
Арк. 
192.Б-11ск.ПЗ                   
 
 
    
Таблиця 5.6 – Технологічні розрахунки  
Трудомісткість, люд-зм 
Об’єм робіт 
                                                                       маш-зм Склад ланки Тривалість робіт на 
Найменування працівників ділянках, змін 
робіт із зсилка- по ділянках Всього По ділянках 
ми на пункти 1 2 3 
калькуляції Професія, Кіль  
1 2 3 Норм. Прийн. 1 2 3 
Норм. Прийн. Норм. Прийн Норм. Прийн. розряд кість  
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 
1. Монтаж колон шт. 15 - 15 - 17,92 15 - - 17,92 15 - - Монтажники:  - 3 - 2 
першого яруса   3,58 3 3,58 3 5 розряд 1 
вагою до 6 т, п.1 4 розряд 1 
3 розряд 2 
2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
2. Замонолічу- шт. 15 - 15 - 1,52 2 - - 1,52 2 - - Монтажники:  - 1 - 1 
вання стиків - - - - 4 розряд 1 
колон і фунда- 3 розряд 1 
ментів, п.2  
3. Монтаж шт. 26 - 26 - 5,93 5 - - 5,93 5 - - Монтажники:  - 1 - 2 
ригелів вагою до 1,11 1 1,14 1 5 розряд 1 
6 т та гіпсо- 4 розряд 1 
бетонних перего- 3 розряд 2 
родок першого 2 розряд 1 
поверху, п.3 Машиніст крану:  
6 розряд 1 
4. Електрозварю- м.п. 31,2 - 31,2 - 2,13 2 - - 2,13 2 - - Електрозварник  - 2 - 1 
вання закладних - - - - 5 розряд 1 
елементів, п.4 
5. Монтаж плит шт. 136 46 78 12 11,92 12 4,03 4 6,84 4 1,05 4 Монтажники:  1 1 1 2 
перекриття 2,97 4 1 1 1,71 2 0,26 1 4 розряд 1 
першого 3 розряд 2 
поверху, п.5 2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
6. Електрозварю- м.п. 61,2 20,7 35,1 5,4 2,31 3 0,78 1 1,32 1 0,2 1 Електрозварник  1 1 1 1 
вання закладних - - - - - - - - 5 розряд 1 
елементів, п.6 
7. Монтаж шт. 15 - 15 - 3,42 5 - - 3,42 5 - - Монтажники:  - 1 - 2 
ригелів вагою до 0,65 1 0,65 1 5 розряд 1 
6 т та гіпсо- 4 розряд 1 
бетонних перего- 3 розряд 2 
родок другого 2 розряд 1 
поверху, п.7 Машиніст крану:  
6 розряд 1 
 
 
 
Одиниця 
виміру 
Всього 
Кільк. 
змін 
Арк. 
192.Б-11ск.ПЗ   
  Продовження таблиці 5.6  
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 
8. Електрозварю- м.п. 18 - 18 - 1,22 1 - - 1,22 1 - - Електрозварник  - 1 - 1 
вання закладних - - - - 5 розряд 1 
елементів, п.8 
9 .Монтаж плит шт. 124 46 66 12 10,88 12 4,03 4 5,79 4 1,05 4 Монтажники:  1 1 1 2 
перекриття 2,72 4 1 1 1,44 1 0,26 1 4,3,2 розряд 1,1,2
другого  Машиніст крану: 1 
поверху, п.9 6 р 
10. Електрозва- м.п. 55,8 20,7 29,7 5,4 3,79 4 1,41 1 2,02 2 0,36 1 Електрозварник  1 2 1 1 
рювання заклад- - - - - - - - - 5 розряд 1 
нихелементів, 
п.10  
11. Замонолічу- 100 7,8 2,76 4,32 0,72 3,79 6 1,34 2 2,1 2 0,35 2 Монтажники:  1 1 1 1 
вання швів між м.п. - - - - - - - - 4 розряд 1 
плитами пере- 3 розряд 1 
криття, п.11  
12. Монтаж шт. 15 - 15 - 17,92 15 - - 17,92 15 - - Монтажники:  - 3 - 2 
колон другого 3,58 3 3,58 3 5,4,3,2 розряд 1,1,2
яруса вагою до 6 Машиніст крану: 1,1 
т, п.12 6 р 
13. Електрозва- м.п. 4,5 - 4,5 - 0,16 1 - - 1,16 1 - - Електрозварник  - 1 - 1 
рювання заклад- - - - - 5 розряд 1 
них елементів, 
п.13 
14. Монтаж 100 15 - 15 - 3,42 5 - - 3,42 5 - - Монтажники:  - 1 - 1 
ригелів вагою до м.п. 0,65 1 0,65 1 5,4,3,2 розряд 1,1,2
6 т та гіпсо- Машиніст крану: 1,1 
бетонних перего- 6 р 
родок третього 
поверху, п.14 
15. Електрозва- м.п. 18 - 18 - 1,22 1 - - 1,22 1 - - Електрозварник  - 1 - 1 
рювання заклад- - - - - 5 розряд 1 
них елементів , 
п.15 
16 .Монтаж плит шт. 124 46 66 12 10,88 12 4,03 4 5,79 4 1,05 4 Монтажники:  1 1 1 2 
перекриття 2,72 4 1 1 1,44 1 0,26 1 4,3,2 розряд 1,1,2
третього  Машиніст крану: 1 
поверху, п.16 6 р 
17. Електрозва- м.п. 55,8 20,7 29,7 5,4 3,79 4 1,41 1 2,02 2 0,36 1 Електрозварник  1 2 1 1 
рювання заклад- - - - - - - - - 5 розряд 1 
них елементів , 
п.18 
 
 
 
 
Арк. 
192.Б-11ск.ПЗ  
  Продовження таблиці 5.6  
 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 
18. Монтаж 100 15 - 15 - 3,42 5 - - 3,42 5 - - Монтажники:  - 1 - 1 
ригелів вагою до м.п. 0,65 1 0,65 1 5,4,3,2 розряд 1,1,2
6 т та гіпсо- Машиніст крану: 1,1 
бетонних перего- 6 р 
родок четвертого 
поверху, п.18 
19. Електрозва- м.п. 18 - 18 - 1,22 1 - - 1,22 1 - - Електрозварник  - 1 - 1 
рювання заклад- - - - - 5 розряд 1 
них елементів 
колон, п.19 
20 .Монтаж плит шт. 124 46 66 12 10,88 12 4,03 4 5,79 4 1,05 4 Монтажники:  1 1 1 2 
перекриття 2,72 4 1 1 1,44 1 0,26 1 4 розряд 1 
четвертого  3 розряд 2 
поверху, п.20 2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
21. Електрозва- м.п. 55,8 20,7 29,7 5,4 3,79 4 1,41 1 2,02 2 0,36 1 Електрозварник  1 2 1 1 
рювання заклад- - - - - - - - - 5 розряд 1 
них елементів 
колон, п.21 
22 .Монтаж плит шт. 58 46 - 12 5,05 8 4,03 4 - - 1,05 4 Монтажники:  1 - 1 2 
перекриття 1,33 2 1,07 1 0,26 1 4 розряд 1 
п`ятого поверху, 3 розряд 2 
п.2 2 розряд 1 
Машиніст крану:  
6 розряд 1 
23. Електрозва- м.п. 26,1 20,7 - 5,4 0,8 2 0,78 1 - - 0,2 1 Електрозварник  1 - 1 1 
рювання заклад- - - - - - - 5 розряд 1 
них елементів 
колон, п.23 
24. Замонолічу- 100 9,18 4,14 3,96 1,08 4,46 3 2,01 1 1,93 1 0,52 1 Монтажники:  1 1 1 1 
вання швів між м.п. - - - - - - - - 4 розряд 1 
плитами пере- 3 розряд 1 
криття, п.25  
Разом      633.45 553 311.05 274   322.4 279       
113.43 101 55.63 50  57.8 51 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
192.Б-11ск.ПЗ 
 
 
 
 
             5.3   Загальні рішення по організації будівництва 
             5.3.1   Нормативна тривалість будівництва 
 
         Згідно [    ] нормативна тривалість будівництва складає (місяця): 
       - загальна – 18; 
       - підготовчий період – 3; 
       - передача обладнання в монтаж – 10-14; 
       - монтаж обладнання – 6/11-16. 
 
             5.3.2   Підрахунок об’ємів робіт по об’єкту 
 
             Об’єми робіт по об’єкту зводяться в таблиці 5.19. 
Таблиця 5.19 – Відомість підрахунку об’ємів робіт по об’єкту 
№ Робота, формула Одиниці Загальна 
1-а діл. 2-а діл. 3-я діл. 
п/п підрахунків  виміру кількість 
1 2 3 4 5 6 7 
Роботи підготовчого періоду 
1 Планування майданчика 1000 м2 13.420 13.420 
2 Влаштування тимчасових    
будівель і споруд 
 а) навіс м2 50 50 
 б) туалет очко 4 2×2 
 в) душова ріжок 4 2×2 
3 Влаштування тимчасового м.п. 570 570 
водогону 
4 Влаштування тимчасової м.п. 220 220 
каналізації 
5 Влаштування тимчасових м 230 230 
доріг 
6 Влаштування тимчасового м.п. 946 946 
електроосвітлення 
7 Влаштування    
слабострумних мереж 
 а) радіо м.п. 300 300 
 б) телефон м.п. 300 300 
8 Влаштування тимчасової м.п. 946 946 
огорожі майданчика 
Підземні роботи 
1 Розробка грунту скрепером м3 6800 6800 
2 Розробка грунту м3 1545.8 453.1 838 254,7 
екскаватором у відвал 
 
 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ  
Продовження таблиці 5.19 
1 2 3 4 5 6  
3 Зрізка недобору грунту м3 57.1 15.1 27,9 14,1 
механізованим способом 
4 Забивка паль шт. 312 120 96 96 
5 Влаштування монолітних м3 219.18 0.67 0.84 0.67 
ростверків 
6 Монтаж збірних 100 шт. 0.52 0.18 0,25 0.09 
залізобетонних 
фундаментних плит 
7 Монтаж збірних 100 шт. 0.52 0.18 0,25 0.09 
залізобетонних 
фундаментних блоків 
8 Монтаж збірних 100 шт. 0.44 0.13 0.18 0.13 
залізобетонних 
фундаментних балок 
9 Зворотня засипка пазух 1000 м3 1.187 0.358 0,658 0,171 
фундаменту механізованим 
способом з пошаровим 
ущільненням 
Влаштування вентиляції 
1 Влаштування вентиляції грн. 23784 23784 
Влаштування опалення 
2  Влаштування опалення грн. 11892 11892 
Монтаж конструкцій каркасу 
1 Монтаж збірних 100 шт. 0.15 - 0.15 - 
залізобетонних колон 
крайнього ряду 1 ярусу 
2 Монтаж збірних 100 шт. 0.15 - 0.15 - 
залізобетонних колон 
середнього ряду 1 ярусу 
5 Монтаж збірних 100 шт. 2.08 0.64 0.8 0.64 
залізобетонних ригелів 
6 Монтаж збірних 100 шт. 10.12 3.08 3.96 3.08 
залізобетонних плит 
перекриття 
7 Монтаж збірних 100 шт. 2 0.56 0.72 0.56 
залізобетонних - 
міжколонних плит - 
перекриття 
8 Монтаж збірних      
залізобетонних плит 
перекриття площею: 
 а) до 5 м2 100 шт. 39,0 1,2 1,8  
 б) до 10 м2 100 шт. 0,15 0,8 0,5 0,2 
9 Монтаж сходових маршів      
вагою: 
 а) до 1 т 100 шт. 0,45 0,23 - 0,22 
       
10 Монтаж сходових 100 шт. 0,4 0,2  0,2 
площадок  
 
 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ  
 
Продовження таблиці 5.19 
1 2 3 4 5 6 9 
11 Монтаж збірних 100 шт. 0,71 - 0,71 - 
гіпсобетоонних стінових 
перегородок 
13 Монтаж металевих т 25.8 8.6 8.6 8.6 
вертикальних зв’язків  
14 Монтаж залізобетонної т 6 - 6 - 
рами воріт  
15 Цегляна кладка стін м3 2169.1 863,8 637,2 668,1 
16 Цегляна кладка 100 м2 26.4 7.12 11.34 7.94 
перегородок в ½ цегли 
Влаштування покрівлі 
1 Влаштування обмазочної 100 м2 13,82 4,57 6,48 2,77 
пароізоляції в 2 шари 
2 Укладка плитного 100 м2 13,82 4,57 6,48 2,77 
утеплювача 
3 Влаштування цементної 100 м2 13,82 4,57 6,48 2,77 
стяжки товщиною 20 мм  
4 Влаштування рулонної 100 м2 13,82 4,57 6,48 2,77 
покрівлі з руберойду в 4 
шари 
Влаштування підлоги 
1 Влаштування мозаїчної 100 м2 1.76 0,98 - 0,78 
підлоги 
2 Влаштування підлоги з 100 м2 0.904 0,623 - 0,281 
керамічної плитки 
3 Влаштування бетонної 100 м2 76.46 - 76,46 - 
підлоги 
Опоряджувальні роботи 
1 Оздоблення кам’яною 100 м2 32.24 9.81 12.62 9.81 
штукатуркою 
2 Оздоблення кам’яною 100 м2 20.33 3,26 9,52 7,55 
штукатуркою під червоний 
граніт 
3 Влаштування відмостки 100 м2 4.17 2,52 1,17 0,48 
4 Фарбування поверхні 100 м2 30.72 14,72 7,4 8,6 
всередині приміщення 
емаллю 
5 Фарбування поверхні 100 м2 124.4 34.89 76,13 13,38 
всередині приміщення 
вапном 
6 Засклення віконних блоків 100 м2 27.53 1047 8,08 8,98 
Монтаж технологічного обладнання 
1 Монтаж технологічного грн. 13256 4383 5622 3251 
обладнання 
 
 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ 
 
Продовження таблиці 5.19  
1 2 3 4 5 6  
Наладка і пуск технологічного обладнання 
1 Наладка і пуск грн. 5550 2550 1553 1447 
технологічного обладнання 
Внутрішні санітарно-технічні роботи 
1 Внутрішні санітарно- грн.  15773  6523 4263 4987 
технічні роботи 
Внутрішні електро-технічні роботи 
1 Внутрішні електро-технічні грн. 17056 9658 2363 5035 
роботи 
 
       5.3.4   Методи виконання основних робіт по комплексам 
 
            В даному проекті основні комплекси робіт виконуються в такій 
послідовності. Спочатку виконуються роботи підготовчого періоду, за ними – 
підземні роботи. Після цього монтують конструкції каркасу. Паралельно з монтажем 
конструкцій каркасу виконують зведення цегляних стін і перегородок. По закінченні 
цих робіт одночасно починають влаштування покрівлі та засклення віконних блоків. 
Після цього починається монтаж технологічного обладнання, влаштування опалення 
та вентиляції, внутрішні санітарно-технічні та електро-технічні роботи, по закінченні 
яких виконуються внутрішні штукатурні роботи. Після того, як штукатурні роботи 
виконано, виконують внутрішнє фарбування приміщень, а потім – влаштування  
підлоги. Після влаштування підлоги, а також наладки і пуску технологічного 
обладнання об’єкт здається в експлуатацію. 
             Всі роботи по зведенню об’єкта діляться на ручні та механізовані. 
Механізовані процеси передбачають застосування основних будівельних машин. В 
даному проекті механізованими є такі роботи: роботи підземного циклу, монтаж 
конструкцій каркасу та влаштування покрівлі промислової частини будівлі. 
             Розробка траншей під фундаменти, зрізка недобору грунту та зворотня 
засипка здійснюються за допомогою екскаватора марки Э-10011 АС. Зняття 
рослинного шару грунту та влаштування необхідного уклону майданчика 
виконується скрепером марки ДЗ-5. Конструкції каркасу монтуються краном КБ-
503.3. Конструкції багатоповерхових цегляних секцій монтуються краном КБ-503.3. 
 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ 
 
Організація транспорту. Збірні будівельні конструкції, як правило, доставляються 
з підприємств будівельної індустрії без додаткових перевантажувальних операцій і 
монтуються з транспортних засобів. Для перевезень на майданчику використовують 
в основному автотранспорт. Будівельний майданчик повинен мати зручні під’їзди і 
дороги для здійснення безперебійного підвезення матеріалів на протязі всього 
будівництва в будь-який період року. Тимчасові дороги будують одночасно з тими 
постійними дорогами, які призначені для руху транспорту в період будівництва і 
складають єдину транспортну мережу, яка забезпечує наскрізну і кільцеву схеми 
руху. До початку робіт по спорудженню підземної частини будинків під’їзди до них 
повинні бути влаштованими. Схема руху транспорту і розташування доріг в плані 
повинні забезпечувати під’їзд в зону дії монтажних і завантажувально-
розвантажувальних механізмів, складам, майстерням, побутовим приміщенням. 
    Дороги на будівельному майданчику повинні бути кільцевими.  Недопустимо 
розташування тимчасових доріг над підземними мережами і безпосередньо біля 
прокладених комунікацій або тих місць, де вони будуть влаштовуватись. 
Змінність приймається, як правило, для ручних процессів – одна зміна, для 
механізованих – дві. З метою скорочення термінів виконання тієї чи іншої 
немеханізованої роботи дозволяється ввести для неї двохзмінний робочий день.   
        Характер бригади. Будівельний процес розподіляється на однорідні операції, 
які виконуються ланками робітників відповідної кваліфікації. Всередині ланок, які 
складаються з робітників однієї або декількох професій, роботи розподіляються з 
такою метою, щоб найбільш складні операції виконувались робітниками більш 
високої кваліфікації. 
      Ланки робітників об’єднуються в бригади для виконання окремих видів робіт. 
             В даному проекті передбачено спеціалізовані бригади, до складу яких 
входять робітники однієї професії, які виконують роботи одного виду, а для 
монтажних процесів передбачено комплексні бригади, до складу яких входять 
робітники різних професій. 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ  
Організація забезпечення робіт матеріалами. Всі збірні залізобетонні конструкції 
доставляються автотранспортом з заводу ЗБК, що знаходиться на відстані 2.7 км від 
будівельного майданчику. Пісок, гравій та щебінь доставляються автотранспортом з 
кар’єру, який знаходиться на відстані 15 км від будівельного майданчика. Всі інші 
матеріали доставляються також автотранспортом з бази УВТК, яка знаходиться на 
відстані 5 км від будівельного майданчика. 
             5.3.5   Організація поточного будівництва 
         Одним із напрямків індустріалізації є впровадження поточних методів 
виробництва. Застосування поточних методів організації будівельного виробництва 
забезпечує скорочення тривалості спорудження об’єктів, підвищення якості і 
зниження вартості будівельно-монтажних робіт. Поточним методом будівництва 
називається такий метод, при якому бригади робітників постійного складу, оснащені 
відповідним набором інструменту і будівельних машин виконують одні й ті ж 
різнотипні роботи, максимально сумісні в часі на різних фронтах (ділянках або зах-
ватках). Отже, поточний метод є прогресивною і ефективною формою організації 
будівництва. 
             Для створення будівельного потоку необхідно: 
1) розбити складний виробничий процес будівництва об’єкту на складові 
процеси; 
2) розділити роботу між виконавцями і закріпити за ними ці процеси; 
3) розділити весь фронт робіт на окремі фронти (ділянки або захватки) і 
встановити для них тривалість виконання кожного процесу; 
4) визначити черговість робіт на індивідуальних фронтах для того, щоб 
максимально сумістити виконання різнотипних робіт в часі і просторі, 
тобто здійснити їх технологічну взаємозалежність. 
В даному проекті поточний метод будівництва впроваджується таким чином: 
будівля розбивається на п’ять ділянок і роботи проектуються поточним методом, 
починаючи з першої ділянки. 
             Бригади робітників, що виконують певний комплекс робіт, переходять 
послідовно з однієї ділянки на іншу. Необхідно строго дотримуватись графіка 
будівництва об’єкту. 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ 
 
           
             5.3.7   Парк будівельних машин і транспорту 
      Для земляних робіт використовуються такі основні будівельні машини: бульдозер 
Д-606; самохідний скрепер ДЗ-5 з ємкістю ковша 10 м3; екскаватор          Э-10011АС 
з ємкістю ковша  1 м3. Монтаж конструкцій каркасу виконується баштовим краном 
КБ-503.3. Для перевезення великогабаритних конструкцій використовується 
спеціалізований автотранспорт на базі тягача КрАЗ-255Л зі змінними 
напівпричепами: панелевозом, колоновозом. Сипучі матеріали перевозяться 
автосамоскидами марки МАЗ-205. Бетонна суміш перевозиться 
автобетонозмішувачем на базі автомобіля КамАЗ 5410.  
           5.3.8   Виробничі та механізовані установки 
        Для підвищення продуктивності праці, зменшення трудових витрат при 
будівництві об’єкту використовують наступні виробничі та механізовані установки: 
        -бетононасоси марки СБ-101 – призначені для подачі бетону по спеціальним 
шлангам до місця укладання; 
         -фарботерки типу СО-116 – використовують для приготування, перетирання, 
розмішування масляних фарб; 
           -фарбопульти типу СО-205 – для механічного розпилення масляних та 
вапняних фарб; 
          -зварювальні трансформатори дугової зварки СТЗ-24 – використовують при 
монтажі конструкцій для зварювання закладних деталей; 
            -кран Т-108А – використовують для підйому вантажів вагою до 0.5; 
             -самохідний вібраційний каток ВМП-1 – для ущільнення грунту; 
             -установка С-100 – використовується для подавання на покрівлю бітумних 
мастик при виконанні покрівельних робіт; 
              -установка СО-99 – використовується для наклеювання рубероїду; 
              -самопідйомна люлька ЛС-15-250 – призначена для фарбування фасаду; 
              -установка ПКУ-35М – використовується для грунтовки; 
              -установка СО-98 – для очищення та перемотки рулонних матеріалів 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ 
 
             5.4   Розробка будгенплану 
             5.4.1   Розрахунок майданчика складів 
 
Таблиця 5.21 – Розрахунок майданчика складів 
Необхід- Коефіці- Запас 
ність єнти  матеріалів 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 
1 Рубе- 151 шт 1334 8.83 1.1 1.3 10 14.3 126 25 5.04 0.6 8.4 9 3·3 На-  
ройд віс 
2 Бітум  151 т 52 0.34 1.1 1.3 12 17.2 5.85 1.2 4.88 0.6 8.13 9 3·3 На-  
віс 
3 Ще- 39 м3 41.7 0.94 1.1 1.3 10 14.3 13.4 0.7 19.1 0.6 31.8 32 4·8 Відк.  
бінь 
4 Фарба 100 т 0.61 0.006 1.1 1.3 12 17.2 0.105 1 0.105 0.6 0.175 1 1·1 Закр.  
5 Вапно 100 т 1.4 0.014 1.1 1.3 12 17.2 0.24 2 0.12 0.6 0.2 1 1·1 Закр.  
6 Скло 103 м2 2753 26.7 1.1 1.3 10 14.3 381.8 65 5.87 0.6 9.79 12 3·4 Закр.  
7 Труби 43 т 12.1 0.28 1.1 1.3 12 17.2 4.82 2 2.41 0.6 4 24 6·4 На-  
віс 
 
             5.4.2   Тимчасові дороги та їх типи 
 
             Схема руху транспорту і розміщення доріг у плані забезпечує під’їзд у зону 
дії вантажно-розвантажувальних механізмів, складів, побутових приміщень та інше.  
             Ширину проїздної частини транзитних доріг прийнято – 6 м (двосмужна). 
             Радіуси закруглення доріг визначили, виходячи з маневрових властивостей 
автомашин і автопоїздів, тобто їх поворотоздатність при русі вперед. Так як 
максимальний за довжиною елемент – колона довжиною 10 м, то прийнято 
внутрішній радіус закруглення дороги 10 м, а зовнішній – 16 м. 
             При трасировці доріг відстані додержуються більше мінімальних, м: між 
дорогою і складською площадкою – більше 1 м; між дорогою і парканом, який 
огороджує будівельний майданчик, більше 1.5 м. 
 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ 
 
№ п/п 
Найменування матеріалів, 
конструкцій, деталей 
Термін споживання, 
дн.  
Одиниця виміру 
Загальна на розрахунковий 
період, Qзаг 
Добова, Qзаг/Т 
Постачання матеріалів, К1 
Споживання матеріалів, К2 
Норма, Тн 
Розрахунковий, Тн·К1·К2 
Розрахунковий запас матеріалів, 
Рскл  
Норма збереження матеріалів на 
1 м2 площі складу, n 
Корисна площа складу, F=Рскл/n 
Коефіцієнт на проходи, β 
Розрахункова площа складу, 
S=F/β 
Прийнята площа складу, S1=z·B 
Розмір складу в м по УТС 
Тип складу (відкритий, закритий) 
Тип конструкцій складу 
       При в’їзді на будівельний майданчик встановлена схема руху транспортних 
засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі знаки, які регламентують 
порядок руху транспортних засобів. Швидкість руху автотранспорту не перевищує 
10 км/год на прямих ділянках та 5 км/год на поворотах. 
      На будгенплані стрілками вказано напрямок руху транспорту по дорогах, чітко 
відмічені відповідними умовними знаками і надписами в’їзди (виїзди) транспорту, 
прив’язочні розміри, а також вказані зони місць установки знаків, які забезпечують 
раціональне і безпечне використання транспорту. Всі ці елементи мають прив’язочні 
розміри. 
 
             5.4.3   Визначення необхідності в побутових і адміністративних 
                       будинках 
 
             Для створення нормальних умов праці робітників та ІТР на будмайданчику 
розміщують тимчасові споруди: санітарно-побутові, адміністративні та виробничі. Їх 
потребу визначають з розрахунку чисельності персоналу. Число робітників 
визначають, виходячи з календарного або сіткового графіків та графіків руху 
робітників.   
                Площі тимчасових споруд розраховують у вигляді таблиці 5.22 для кожного 
типу споруд. 
 
Таблиця 5.22 – Розрахунок тимчасових будинків і споруд 
Розра-
хункова Значення 
Групуваня та Розра- Прий-
кількість показника Кіль-
№ найме- хункова Розміри в нята 
робітни- на 1 пра- Тип будинку кість, 
п/п нування площа, плані УТС площа, 
ків і цюючого, 2 2 шт. 
будинків 
служ- м2 м  м  
 
бовців 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
1 Гардеробна      Побутовий вагон   
 а) чоловіча 26 0.9 47.7     
 б) жіноча 8 0.9 19.8     
Приміщення 
для обігріван-
2 ня, відпочин- 61 1 61  Побутовий вагон   
ку та прий-
мання їжі 
 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ 
 
Продовження таблиці 5.22 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
3 Сушильна 61 0.2 12.2  Побутовий вагон   
4 Умивальна 61 0.05 3.05  Побутовий вагон   
 Разом   143.75 9·2.7 Побутовий вагон 145.8 3 
5 Медпункт 75  20 3·6 Контейнерна, дерев’яна 18 1 
Виконроб-
6 3  48 9·2.7 Побутовий вагон 48.6 1 
ська 
Збірно-розбірна, 
7 Туалет 75 0.086 6.45 2.4·2.8 13.44 2 
дерев’яна 
Диспет-
8 3 7 21 9·2.7 Побутовий вагон 24.3 1 
черська 
9 Душові        
 а) чоловічі 43 0.43 18.5 4·3 Збірно-розбірна 24 1 
 б) жіночі 18 0.43 7.7 4·3 Збірно-розбірна 12 1 
Кабінет по 
охороні 
праці, техніці 
10 2  20 9·2.7 Побутовий вагон 24.3 1 
безпеки та 
пожежній 
безпеці 
Червоний 
11 75  24 9·2.7 Побутовий вагон 24.3 1 
куточок 
 
             5.4.4   Організація водозабезпечення та розрахунок 
                        тимчасового водогону 
 
             Потреба у воді підраховується, виходячи з прийнятих методів виконання 
робіт, із обсягів і терміну їх виконання, і розрахунок ведеться на період будівництва 
з максимальним водопостачанням. 
             Сумарні витрати води (л/с) на будівельному майданчику визначаються за 
формулою: 
                                             Qзаг = Qгосп + Qсгп + Qвп + Qпож,                              (5.13) 
де Qгосп – розрахункові (максимальні) секундні витрати води на господарсько-питні 
потреби, л; 
     Qсгп – розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби, л; 
     Qвп – розрахункові (максимальні) витрати води в секунду на виробничі потреби, 
л; 
     Qпож – розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби. 
 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ  
             Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби 
визначаються за формулою: 
                                                    Qгосп = b·N1·K2/3600·n,                                     (5.14) 
де b – норма споживання на одного робітника в зміну, b = 20 л/чол.; 
    N1 – число працюючих у зміну, N1 = 24 чол.; 
    K2 – коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, К2 = 2; 
    n – число годин роботи в зміну, n = 8 год. 
Qгосп = 20·24·2/3600·8 = 0.104 л/с. 
             Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби 
знаходять за формулою: 
                                                        Qсгп = С·N2/60·m,                                          (5.15) 
де С – норма витрати води на одну особу, що приймає душ, С = 50 л/чол.; 
    N2 – число працюючих, які приймають душ у першу зміну, N2 = 24 чол.; 
    m – час роботи душових установок, m = 45 хвилин. 
Qсгп = 50·24/60·45 = 0.574 л/с. 
                Розрахункові витрати води в секунду на виробничі потреби обчислюють за 
формулою: 
                                                   Qвп = S·A·K2·Kнв/3600·n1,                                  (5.16) 
де S – питомі витрати води на одиницю обсягу робіт, Sбет = 300 л/м3, Sкран = 400 л/шт.; 
     А – загальний обсяг робіт на добу або зміну, Абет = 21 м3, Акран = 2 шт; 
     n1 – кількість годин роботи, до якої віднесена витрата, n1бет = 24 год., n1кран=136 
год.; 
     K2 = 1.5; 
     Kнв – коефіцієнт на невраховану витрату води, Kнв = 1.2. 
Qвп = 300·21·1.5·1.2/3600·24 + 400·2·1.5·1.2/3600·136 = 0.134 л/с. 
             Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з розрахунку 
одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кожен струмінь, тобто,             
5·2 = 10 л/с.  
 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ 
 
             Отже: 
Qзаг = 0.104 + 0.574 + 0.134 + 10 = 10.812 л/с. 
                Розрахунок діаметра труб потрібно робити на періоди найбільш напруженої 
роботи, тобто, на години максимального водозабору і на час гасіння пожежі. Діаметр 
(мм) водопровідної напірної мережі можна визначити за формулою: 
                                                      D = 4 Qзаг 1000/π  v ,                                 (5.17) 
де v – швидкість руху води по трубах, v=1.5 м/с. 
D = 4 10.8121000/3.141.5 = 96 мм. 
                Одержане значення округляємо до найближчого діаметру за ГОСТом, 
тобто, приймаємо діаметр труби 100 мм. 
 
               5.4.5    Організація та розрахунок тимчасового 
                         енергозабезпечення 
 
             Проектування тимчасового електропостачання будівництва здійснюється у 
такій послідовності: проводять розрахунок електричних навантажень, визначають 
кількість і потужність трансформаторних підстанцій; розміщують на БГП 
трансформаторні підстанції, силові та освітлюючі мережі, інвентарне 
електротехнічне обладнання, складають схему електропостачання. 
                При розробці проекту електропостачання майданчика на стадії ПВР 
потрібну потужність джерел електроенергії (кВ·А) визначають за формулою: 
Р К Р К
                                с 1с Т 2с
Рр = ( +  + К3с Рсв + Роз) α,              (5.18) 
cos cos
де α – коефіцієнт, який враховує втрати в мережі в залежності від протяжності, 
перерізу і т.ін., α=1.05; 
    К1с, К2с, К3с – коефіцієнти попиту, залежні від кількості споживачів; 
    Рс – потужність силових споживачів, кВт; 
    Рт – потужність для технологічних потреб, кВт; 
    Рс – потужність обладнання внутрішнього освітлення, кВт; 
 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ 
 
    Роз – потужність обладнання зовнішнього освітлення, кВт; 
    cos φ – коефіцієнт потужності. 
                Розрахунок потужностей зручно проводити в табличній формі. 
 
Таблиця 5.23 – Розрахунок потужностей по видах споживачів 
Норми витрат 
Загальні витрати 
Обсяг або енергії на 
Найменування споживачів електроенергії, 
кількість одиницю 
кВт 
вимірювання, кВт 
1 2 3 4 
Силові споживачі    
Кран КБ-503.3, шт. 1 325 325 
Зварювальний трансформатор СТЗ-24, шт. 3 24 72 
Бетононасос СБ-57, шт. 1 1.7 1.7 
Фарботерка СО-116, шт. 1 1.7 1.7 
Будівельний кран Т-108А, шт.  1 2.8 2.8 
Установка С0-100, шт. 1 10 10 
Установка СО-98, шт. 1 6 6 
Самопідйомна люлька ЛС-15-250, шт. 5 0.6 3 
Підсумок Рс   507.2 
Внутрішнє освітлення    
Контора виконроба, м2 48.6 0.15 7.29 
Склади, м2 70 0.03 2.1 
Побутові приміщення, м2 553.74 0.15 83.1 
Підсумок Ров   92.49 
Зовнішнє освітлення    
Монтаж конструкцій, м2 1854 0.03 55.62 
Підсумок Роз   55.62 
 
             Необхідна сумарна потужність: 
Рр = (0.34·507.2/0.425 + 0.8·92.49 + 55.62)·1.05 ≈ 535.4 кВ·А. 
             Для тимчасового електропостачання будівельних майданчиків 
найдоцільнішим є використання інвентарних пересувних комплексних 
трансформаторних підстанцій. 
                Виходячи з необхідної потужності 535.4 кВ·А, приймаємо пересувну збірну 
трансформаторну підстанцію СКТП-750 потужністю 750 кВ·А. 
 
 
 
 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ 
 
             5.4.6   Розрахунок і організація освітлення робочих місць 
 
             Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників може 
бути встановлено спрощеним методом через питому потужність за формулою: 
                                                               n = р·Е·S/Рл,                                           (5.19) 
де р – питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-35 приймають р=0.3 
Вт/м2; 
    Е – освітленість, Е=20 лк при монтажі будівельних конструкцій; 
    S – площа, яка належить освітленню, м2; 
    Рл – потужність лампи прожектора, при освітленні прожекторами ПЗС-35 Рл =       
= 1000 Вт). 
             Площа освітлення визначається окремо для кожної будівельної конструкції. 
             При монтажі колон (S = (12 + 2·6)·(18 + 2·9) = 864 м2): 
n = 0.3·20·864/1000 = 5.18 ≈ 6 шт. 
             При монтажі ригелів (S = (36 + 2·6)·(18 + 2·9) = 1728 м2): 
n = 0.3·20·1728/1000 = 10.4 ≈ 11 шт. 
             При монтажі плит перекриття (S = (24 + 2·6)·(18 + 2·9) = 1296 м2): 
n = 0.3·20·1296/1000 = 7.8 ≈ 8 шт. 
             При монтажі перегородок (S = (12 + 2·6)·18 = 432 м2): 
n = 0.3·20·432/1000 = 2.6 ≈ 3 шт. 
 
Арк. 
 192.Б-11ск.ПЗ 
 
 
 
 
 
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ  
 
 
На будівництво - Торгівельний центр, м. Кам’янка, Черкаська обл 
 
 
 
 
 N п/п                          Найменування показників Один.виміру Показники 
    1                                            2            3           4 
    1 Найменування будівлі та її місцезнаходження - Торгівельний центр, м. Кам’янка, 
     Черкаська обл.   
 
   2 Характеристика будівництва      Нове 
    3 Кошторисна вартість будівництва в поточних цінах      тис.грн.   226 522,140 
2025р. 
                  - в т.ч. Б М Р      тис.грн.    167320,660 
    4 Будівельний об`єм        м3      37592,53 
    5 Загальна площа        м2     9042,8 
    6 Кошторисна вартість 1 м2 загальної площі        Грн.      25050 
    7 Кошторисна вартість 1 м3 будівлі        Грн.      6025,7 
    8 Трудомісткість будівництва    люд/год      206269 
    9 Затрати праці на будівництво 1 м3 будівлі     люд/дн     0,69 
   11 Затрати праці на будівництво 1 м2 будівлі     люд/дн     2,85 
   12 Тривалість будівництва     Місяців      19
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
