Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6179| Назва: | Технологічна послідовність влаштування підземних поверхів будівель, що експлуатуються в стиснених міських умовах |
| Автори: | Грецький , Денис Володимирович Ластівка, Олена Олександрівна |
| Ключові слова: | підземні поверхи;стиснені міські умови;технологічна послідовність;будівництво в умовах щільної забудови;глибокі котловани;огородження котлованів |
| Дата публікації: | гру-2022 |
| Короткий огляд (реферат): | Збільшення масштабів освоєння підземного простору – об’єктивна закономірність розвитку людської цивілізації. Вона диктується рядом факторів, з якими все більше доводиться рахуватися суспільству та його інженерній практиці. З одного боку, в багатьох населених пунктах всё гостріше стає проблема нестачі територій під заселення та проблема освоєння територій зі складними інженерно – геологічними умовами. З іншого бокую розвиток великих міст в глибину призводить до скорочення витрат суспільного корисного часу, транспортних витрат, витрат енергетичних ресурсів. В нашій країні розв'язанню проблеми освоєння підземного простору до цього часу не приділялося достатньої уваги. Міські території України з початку 90-х років XX ст. щороку збільшуються, а темпи збільшення територій великих міст України в 2-2,5 рази перевищують темпи зростання чисельності населення, що свідчить про екстенсивний характер освоєння земель під міську забудову. Дефіцит вільних територій для нового будівництва постійно зростає. Одним з перспективних напрямків підвищення ефективності використання міських земель є планомірне і комплексне використання підземного простору в усіх функціональних зонах міст [20]. Одною з таких зон є центральна частина міста, яка вирізняється вже сформованою забудовою, наявністю архітектурного стилю, та історичною цінністю. Ситуацію в масштабах України можна проаналізувати на прикладі Києва. В столиці більшість будинків, що мають історичну цінність підлягають реконструкції та мають за основу лесові просадні ґрунти, які є небажаною основою для фундаментів. Комплексне розв'язання проблем відсутності нових площ під забудову, необхідності реконструкції будівель та влаштування надійних фундаментів приводить нас до необхідності освоєння підземного простору під існуючими будівлями. Таким чином, будівництво підземних поверхів під існуючими будівлями є одною з найважливіших проблем розвитку великих міст України. Будівництво підземних поверхів під існуючими будівлями створює додаткові площі в умовах щільної міської забудови, дозволяє підсилити існуючі фундаменти та передавати навантаження від будівлі на більш надійну основу. Сама проблема влаштування підземних поверхів під існуючими будівлями має ряд технічних завдань які потребують вирішення, найважливіші серед них: збереження просторової цілісності будівлі на час проведення робіт, застосування складних технологій при будівництві, стисненість будівельних майданчиків, зон виконання робіт, робочих місць та місць складування. Розв'язанню цих питань, узагальненню існуючого досвіду, розробці нових способів влаштування підземних поверхів під існуючими будівлями, аналізу та виявленню основних закономірностей ефективності та доцільності влаштування підземних поверхів під існуючими будівлями шляхом попереднього спорудження під нею пальових фундаментів, що влаштовуються способом статичного занурення присвячена дана магістерська робота. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6179 |
| Розташовується у зібраннях: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Промислове і цивільне будівництво) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| ЗП Ластівка.pdf Restricted Access | 2.68 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
ТЕХНОЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ВЛАШТУВАННЯ ПІДЗЕМНИХ
ПОВЕРХІВ БУДІВЕЛЬ, ЩО ЕКСПЛУАТУЮТЬСЯ В СТИСНЕНИХ
МІСЬКИХ УМОВАХ
Зміст
Вступ……………………………………………………………….
Розділ 1 Сучасні методи влаштування підземних поверхів під
існуючими будівлями 9
1.1 Світовий сучасний досвід спорудження підземних поверхів
під існуючими будівлями…………….………………………… 9
1.2 Класифікація технологій влаштування підземних поверхів під
існуючими будівлями………………………………………... 17
1.3 Особливості влаштування підземних поверхів під існуючими
будівлями…………………………………………….. 21
Висновки по розділу 1…………………………………………… 30
Розділ 2 Аналіз дослідження технології влаштування підземних
31
поверхів під існуючою будівлею. ………………………….
2.1 Дослідження конструктивних параметрів технології
влаштування підземних поверхів під існуючою будівлею… 31
2.2 Дослідження закономірності впливу на існуючу будівлю
технологічних параметрів технології влаштування підземних
поверхів під існуючою будівлею …………………………….. 50
Висновки по розділу 2…………………………………………… 54
Розділ 3 Технологія влаштування підземних поверхів під існуючою
будівлею …………………………………………….. 58
3.1 Технологічний регламент влаштування підземних поверхів під
існуючими будівлями. Машини і механізми, що
застосовуються при даній
технології……………………………......................... 58
3.2 Моніторинг при влаштуванні підземних поверхів під
існуючими будівлями…………………………………………….. 92
3.3 Вказівки з техніки безпеки при виконанні робіт технології 90
4
влаштування підземних поверхів……………………………..
3.4 Контроль якості при влаштуванні технології підземних
поверхів ……………………………………………………….. 92
Висновки по розділу 3…………………………………………. 100
Розділ 4 Економічна ефективність впровадження технології
влаштування підземних поверхів під існуючою будівлею 101
4.1 Техніко-економічні показники технології влаштування
підземних поверхів……………………………………………. 101
4.2 Економічне обґрунтування технології влаштування підземних
поверхів під існуючою будівлею …………………………….. 104
4.3 Розрахунок економічного ефекту технології влаштування
підземних поверхів під існуючою будівлею …..………….. 107
Висновки по розділу 4………..………………………………... 109
Загальні висновки……………………………………………. 110
Список використаної літератури……………………………... 114
Додатки…………………………………………………………… 117
5
Вступ
Актуальність роботи. Збільшення масштабів освоєння підземного простору –
об’єктивна закономірність розвитку людської цивілізації. Вона диктується рядом
факторів, з якими все більше доводиться рахуватися суспільству та його інженерній
практиці. З одного боку, в багатьох населених пунктах всё гостріше стає проблема
нестачі територій під заселення та проблема освоєння територій зі складними
інженерно – геологічними умовами. З іншого бокую розвиток великих міст в
глибину призводить до скорочення витрат суспільного корисного часу,
транспортних витрат, витрат енергетичних ресурсів.
В нашій країні розв'язанню проблеми освоєння підземного простору до цього
часу не приділялося достатньої уваги. Міські території України з початку 90-х років
XX ст. щороку збільшуються, а темпи збільшення територій великих міст України в
2-2,5 рази перевищують темпи зростання чисельності населення, що свідчить про
екстенсивний характер освоєння земель під міську забудову. Дефіцит вільних
територій для нового будівництва постійно зростає.
Одним з перспективних напрямків підвищення ефективності використання
міських земель є планомірне і комплексне використання підземного простору в усіх
функціональних зонах міст [20]. Одною з таких зон є центральна частина міста, яка
вирізняється вже сформованою забудовою, наявністю архітектурного стилю, та
історичною цінністю. Ситуацію в масштабах України можна проаналізувати на
прикладі Києва. В столиці більшість будинків, що мають історичну цінність
підлягають реконструкції та мають за основу лесові просадні ґрунти, які є
небажаною основою для фундаментів. Комплексне розв'язання проблем відсутності
нових площ під забудову, необхідності реконструкції будівель та влаштування
надійних фундаментів приводить нас до необхідності освоєння підземного
простору під існуючими будівлями. Таким чином, будівництво підземних поверхів
під існуючими будівлями є одною з найважливіших проблем розвитку великих міст
України.
6
Будівництво підземних поверхів під існуючими будівлями створює додаткові
площі в умовах щільної міської забудови, дозволяє підсилити існуючі фундаменти
та передавати навантаження від будівлі на більш надійну основу.
Сама проблема влаштування підземних поверхів під існуючими будівлями має
ряд технічних завдань які потребують вирішення, найважливіші серед них:
збереження просторової цілісності будівлі на час проведення робіт, застосування
складних технологій при будівництві, стисненість будівельних майданчиків, зон
виконання робіт, робочих місць та місць складування.
Розв'язанню цих питань, узагальненню існуючого досвіду, розробці нових
способів влаштування підземних поверхів під існуючими будівлями, аналізу та
виявленню основних закономірностей ефективності та доцільності влаштування
підземних поверхів під існуючими будівлями шляхом попереднього спорудження
під нею пальових фундаментів, що влаштовуються способом статичного занурення
присвячена дана магістерська робота.
Метою магістерської роботи є розробка конструктивно-технологічних
рішень влаштування підземних поверхів під існуючими будівлями шляхом
попереднього влаштування під нею пальових фундаментів, що влаштовуються
способом статичного занурення.
Об'єкт дослідження - технологія влаштування підземних поверхів під
існуючими будівлями.
Предмет дослідження - технологічні будівельні процеси влаштування
підземних поверхів під існуючими будівлями.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
- аналіз та узагальнення відомих прикладів влаштування підземних поверхів
під існуючими будівлями;
- розробка класифікації влаштування підземних поверхів під існуючими
будівлями;
- розробка нових способів влаштування підземних поверхів під існуючими
будівлями;
7
- аналіз та виявлення основних закономірностей ефективності та доцільності
влаштування підземних поверхів під існуючими будівлями шляхом попереднього
спорудження під нею пальових фундаментів, що влаштовуються способом
статичного занурення;
- розробка технологічного регламенту по влаштуванню підземних поверхів під
існуючими будівлями.
8
Розділ 1. Сучасні методи влаштування підземних поверхів під існуючими
будівлями
1.1 Світовий сучасний досвід спорудження підземних поверхів під існуючими
будівлями
Найбільш повна інформація про досвід спорудження підземних поверхів під
існуючими будівлями розміщена на сайтах будівельних фірм.
За інформацією з сайту російської фірми «Фундатор» [2], фірма в 1999 р.
виконала роботи по реконструкції з влаштуванням підземного поверху будинку по
вул Гоголівський бульвар, буд.5/2, (будинок - садиба П.Ф. Секретарева) у місті
Москва. Будівля побудована в 1852 році архітектором Н.І. Козловским. Для
збереження цілісності історичної частини будинку необхідно було зберегти
механічну та просторову цілісність стіни, з цією метою стіни були взяті в металеві
обойми. Фундаменти будівлі було підсилено палями, що дозволило влаштувати
підземний поверх під існуючим будинком. Всі роботи виконувалися усередині
габаритів будинку.
Також цією фірмою було влаштовано підземний поверх будинку по вул.
Чистий провулок 10/2 в Москві. Роботи велися за технологією попереднього
підсилення фундаментів будівлі трубобетонними палями. Палі влаштовувалися по
осях несучих стін, безпосередньо під підошвою існуючого фундаменту методом
статичного занурювання. Реактивне зусилля від занурювання передавалося на стіни
існуючого будинку. Після виконання пальових робіт захватками проводилась
розробка грунту, влаштування стін, перекриття та пола новозбудованого підземного
поверху.
За матеріалами з сайту російської фірми «Геотехніка» [3] , у житловому
будинку по з Неопалимовскому провулку 16/13 в Москвы фірмою проведене
підсилення центральної несучої колони будинку, з подальшим влаштуванням
зниження висотної відмітки підлоги першого поверху на 3м. Навантаження, що
9
приходить на підставу колони від верхніх поверхів, становила близько 1500кН, а
стиснуті умови не дозволяли застосовувати важку бурову техніку.
Для рішення завдання було виконано
20 буроін'єкційних паль підсилення й 24 палі
діаметром 180мм огороджуючої конструкції,
після чого всі вони були об'єднані загальним
залізобетонним ростверком зі старим
цегляним фундаментом колони/
Підсумком роботи з'явилася
можливість зниження рівня підлоги першого
поверху на 3м для створення дворівневих
апартаментів (рис. 1.8). При проведенні робіт
по підсиленню фундаментів будинок
продовжував експлуатуватися у звичайному
режимі, мешканці не відселялися, осадки
колони не перевищили 5мм.
Подібні роботи були виконані і при
реконструкції з влаштуванням підземного Рис. 1.1. Схема підсилення
поверху по вул. Кузнецький міст 9/10 в фундаменту під колону та
Москві. В даному випадку буроін'єкційні влаштування підземного
палі підводилися під існуючи фундаменти по поверху
контуру будівлі, з наступною розробкою 1 – приміщення, що будуються
грунту та влаштуванням стін, перекриття та 2 – несучі та огоджуючі
підлоги новозведеного підземного поверху. конструкції
За інформацією розміщеною на сайті російської фірми «Бенефіт Інженерінг»
[1], цією фірмою в 1998 р. влаштовано цокольний поверх по вул. Галушкіна, 12 в
Москві.
10
Роботи проводилися без підсилення фундаментів будівлі, за технологією
посекційної розкопки та бетонування захватками нових стін та фундаментів, так
званим «саперним» способом. Площі, що з'явилися, були подаровані як бонус
мешканцям першого поверху. Таким чином, поверхи першого поверху стали
двох'ярусними.
Згідно матеріалів розміщених на сайті російської фірми «Став ЛТД» [5] під
Державним Літературним Музеєм ім. А.С. Пушкіна, що споруджений у XVII
столітті в Москві, виконане влаштування підземного поверху з монолітного
залізобетону. Технологія спорудження включала в себе попереднє проведення
цементації фундаментів та влаштування буро'інъекційних паль, з наступною
розробкою грунту та влаштуванням стін, перекриття та підлоги нового підземного
поверху.
За інформацією розміщеною на сайті фірми «Нью Граунд» [4], ця фірма
виконала роботи по заглибленню підвалу при реконструкції пам'ятника архітектури
XIX ст регіонального значення "Конвойна команда" за адресою вул. Сибірська, 37 в
Москві. В даному випадку підсилення існуючих фундаментів будівлі відбувалося за
технологією струменевої цементації (jet grouting) (рис. 1.2). Після перенесення
навантаження від будівлі на палі (рис. 1.3) виконувалися роботи по розробці грунту,
влаштування стін, перекриття та підлоги нового підземного поверху (рис 1.4).
11
Рис. 1.2. Палі, що виконано за технологією струменевої цементації (jet grouting)
1 – існуючий фундамент; 2 - палі, що виконано за технологією струменевої
цементації; 3 – нівелірна рейка
Рис. 1.3. Перенесення навантаження від будівлі на палі
1 – існуюча стіна; 2 – існуючий фундамент; 3 – палі, що виконано за технологією
струменевої цементації; 4 - арматурна сітка.
12
Рис. 1.4. Влаштування стін нового підземного поверху
1 – існуюча стіна; 2 – опалубка; 3 – з.б. стіна підземного поверху.
ООО «Веста Інж» влаштовує підземні поверхи під існуючими будівлями
використовуючи перспективну в'яжучу суспензію "мікродур". Мікродур - це
особливо тонкодисперсне мінеральне в’яжуче (ОТМВ) з гарантовано плавною
зміною гранулометричного складу. ОТМВ Мікродур виробляється за допомогою
повітряної сепарації пилу при мелені мінеральних компонентів. ОТМВ Мікродур у
своїй основі є гідравлічним мінеральним в'язким. У порівнянні з найпоширенішим
мінеральним в'язкої - цементом, ОТМВ Мікродур має ряд особливостей: висока
проникність суспензії ОТМВ Мікродур у ґрунти й пористі матеріали; швидке
затвердіння (70% марочної міцності через 2 доби); висока водоутримуюча здатність
при В/Ц <= 6,0; збереження заданої в'язкості суспензії до 120 хв.
13
Використовуючи дану суспензію було виконане зниження відмітки підлоги
підвалу й збільшення висоти підвального приміщення на 3,2 м у 5-поверхового,
цегельного будинку по вул. Кузнецький Міст, м. Москва. Для досягнення результату
було проведено ін'єктування дрібних пісків, що залягали в основі фундаментів, стін і
колон підвалу суспензією ОТМВ Мікродур і створення міцних ґрунтобетонних
масивів (МПа > 20 Мпа) висотою більше 4, 0 м, що виконують функцію опор для
стін і колон підвалу. Ці заходи дозволили:
- перенести навантаження від будинку на 4,5 м нижче раніше існуючі
підошви фундаментів
- зробити виїмку ґрунту на глибину 3,6 м
- здійснити влаштування нової підлоги підвалу на рівні, що на 3,2 м
нижче рівня раніше існуючої підлоги підвалу.
Загальна площа новозбудованого підвалу - 600 кв.м.
Серед вітчизняних фірм найбільший вклад в розвиток технологій освоєння
підземного простору під існуючими будівлями зробили фірми "Реконфісс" та
"Архісан".
У 2002 році фірмою "Архісан" було влаштовано підземний поверх під
Дитячим кардіохірургічним центром по вул. Чорновола 28/1 в м. Києві. Початково
фундаменти 4-х поверхового цегляного будинку були підсиленні трубобетонними
палями, що влаштовувалася методом статичного занурення. В подальшому ці палі
сприймали навантаження від ваги споруди на час проведення робіт по влаштуванню
стін підземного поверху. Пальові роботи проводилися безпосередньо під підошвою
існуючої споруди, по осям несучих стін. Після передачі навантаження на пальові
фундаменти виконувалися роботи по влаштуванню стін, перекриття та підлоги
підземного поверху. Загальне пониження рівня підлоги склало 3,3 м.
Будівельна фірмою "Реконфісс" починаючи з 1994 р і по 2012 р. було
виконано більше десятка об'єктів по влаштуванню підземних поверхів під
існуючими будівлями.
14
Більшість з цих об’єктів споруджено за технологією попереднього підсилення
фундаментів існуючої будівлі палями, що влаштовуються методом статичного
занурювання, які в подальшому сприймають навантаження від ваги будівлі. Палі
при цьому можуть бути трубобетонні, набивні, або составні з пустотілих
залізобетонних оболонок. Останні застосовують при великих навантаженнях. Один
елемент такої палі (рис. 1.5) витримує навантаження на стиск до 1600 кН.
Для забезпечення якісного контакту фундамент - паля застосовується
спеціальний пристрій для попереднього напруження паль (рис. 1.6).
Після якісної передачі навантаження від ваги будівлі на пальові фундаменти
виконуються роботи по влаштуванню стін, перекриття та підлоги підземного
поверху.
1
3
À-À
2
À À Рис. 1.5.
Пустотілий
залізобетонний
елемент палі
4 d=25 1 - труба ø140мм;
0
2 - Вр-І ø4мм;
2 3 - труба ø152мм;
3
4 – бетон кл. В-40;
d=250
15
500
Верхня опорна
частина рами
Фіксуючі гайки
Нижня опорна
частина рами
Домкрат гідравлічний Домкрат гідравлічний Фіксуючі гайки
Рис. 1.6. Пристрій для попереднього напруження паль
Принцип дії:
1. Пристрій встановлюється на оголовок палі таким чином, щоб верхня опорна частина рами впиралася у подошву
існуючого фундаменту чи монолітний залізобетонний пояс.
2. На нижню опорну частину рами встановлюється гідравлічний домкрат.
3. За допомогою маслостанції домкрат створює необхідне зусилля напруження палі (до 600кН).
4. Кінцеве положення рами фіксується за допомогою гайок.
5. Домкрат демонтується. Після чого встановлюється опалубка і оголовок палі бетонується.
16
1.2 Особливості влаштування підземних поверхів під існуючими
будівлями
Будівництво підземних поверхів під існуючими будівлями має ряд
особливостей відносно нового будівництва. При зведені заглиблених споруд
та реконструкції будівель в умовах щільної міської забудови будівельники
зустрічаються з рядом проблем, що відсутні (або не так яскраво виражені)
при новому будівництві. Серед них:
- необхідність підсилення існуючих фундаментів, або перенесення
навантажень від ваги будівлі на нові фундаменти;
- необхідності збереження просторової стійкості будівлі на час
проведення робіт;
- влаштування якісного огородження котлованів неподалік від
прилеглих будівель, з використанням технологій, що дозволяють знизити до
мінімуму осадки прилеглих будівель;
- проведення робіт в умовах обмеженого простору всередині габаритів
будівлі, що реконструюється, та в умовах щільної міської забудови ззовні
будівлі.
Підсилення існуючих фундаментів виконується з метою перенесення
навантаження від будівлі на час реконструкції на якісні, надійні фундаменти,
та для збереження просторової стійкості конструкції будівлі. З цією ж метою
перед початком будівництва проводять протиаварійні роботи. Якщо
фундаменти мають дефекти чи ушкодження, та (або) в основі фундаментів
залягають грунти з низькими механічними характеристиками та грунти, що
мають високу просадність, то без підсилення існуючих фундаментів є дужа
висока вірогідність нерівномірних осадок, механічного руйнування та
порушення просторової цілісності існуючої будівлі при проведені робіт
нижче відмітки підошви існуючого фундаменту. Підсилення виконується за
допомогою ряду технологій. Серед них:
17
• цементація, силікатизація, чи іншими методами зміцнення грунтового
масиву в основі існуючих фундаментів;
• використання гідроструменевої технології («jet grouting»);
• підсилення існуючих фундаментів палями:
- буроін'єкційними;
- набивними;
- палями, що влаштовуються методом статичного занурення;
При використанні цих технологій, після підсилення існуючих
фундаментів можливе проведення робіт по розробці грунту та бетонуванню
стін безпосередньо під підошвою існуючого фундаменту.
Якщо технічний стан фундаментів та грунтові умови основи
дозволяють, то влаштування підземних поверхів під існуючими будівлями
можна проводити без підсилення існуючих фундаментів. В цьому випадку
роботи проводяться за технологією посекційної розкопки та бетонування
захватками стін підземного поверху, так званим «саперним» способом.
Необхідність підсилення існуючих фундаментів зникає, якщо
навантаження від ваги будівлі передається на нові фундаменти. Ці
фундаменти можуть споруджуватися як всередині контуру існуючої будівлі,
так і ззовні. Передача навантаження від будівлі на новостворені фундаменти
відбувається через систему ростверків, балок, ферм, тощо… При
спорудженні нових фундаментів використовують технології, що мають
мінімальний вплив на стан оточуючого грунтового масиву. Серед них:
- влаштування нового підземного контуру за технологією опускного
колодязя;
- влаштування нового підземного контуру способом "стіна в грунті";
- перенесення навантаження на пальові фундаменти, що розміщуються
неподалік існуючого контуру будівлі.
В умовах щільної міської забудови при спорудженні підземних
поверхів під існуючими будівлями в зв'язку з порушенням напружено-
деформованого стану спільного грунтового масиву, виникає необхідність
18
захисту прилеглих будівель від нерівномірних осідань. Досягається це
влаштуванням якісного огородження котлованів неподалік від прилеглих
будівель, з використанням технологій, що дозволяють знизити до мінімуму
осадки прилеглих будівель. Такі огороджуючи конструкції споруджуються за
допомогою шпунтових стінок, чи стінок з паль, що влаштовуються методом
статичного занурення. Це пояснюється мінімальним негативним ефектом
робіт, проведених за цією технологією для прилеглих будівель. Також
огороджуючи конструкції можуть споруджуватися методом "стіна в грунті",
або стінкою з буроін'єкційних паль, з використанням обсадних труб.
Всі роботи всередині контуру існуючої будівлі пов'язані з обмеженням
робочого простору, та з необхідністю використовувати легкопересувного
обладнання мінімальних габаритів, часто індивідуального виготовлення (рис.
1.7). При виконані бетонних робіт доцільно застосовувати бетононасоси.
В зв'язку з обмеженням простору на ділянках проведення робіт та
проведенню робіт на вищих горизонтах підвищуються вимоги з техніки
безпеки. Крім того ускладнюються роботи транспортуванню обладнання,
складування матеріалів, загально будівельні роботи.
За контуром споруди, в умовах щільної міської забудови стає
неможливим використанні стандартного крупногабаритного обладнання, є
необхідність застосування компактного, нестандартного обладнання (рис.
1.8).
19
Маслостанція
Установка для Установка для
статичного статичного
занурювання паль занурювання паль
"Едельвейс - 1" "Датура - 4"
Рис. 1.7. Обладнання для статичного занурювання паль, що
використовує ассоціація "Реконфісс"
Обладнання фірми «Геотехніка» для
Устаткування фірми «Основа –
проведення робіт з використанням
Солсіф» для проведення робіт
гідроструменевої технології.
з використанням
гідроструменевої технології.
Рис. 1.8. Обладнання для проведення робіт в умовах щільної міської
забудови
20
1.3. Класифікація технологій влаштування підземних поверхів під
існуючими будівлями
Проблема освоєння підземного простору під існуючими спорудами є
відносно новою як для вітчизняних будівельників так і для світової
спільноти. Це знайшло своє відображення у нормативній базі, а точніше у
практично повній відсутності висвітлення даної проблеми у регулюючих
документах більшості країн світу. На теренах пострадянського простору
лише в Білорусії було зроблена спроба систематизувати, узагальнити та дати
рекомендації стосовно даного питання. Результатом цього є посібник П11-01
до СНБ 5.01.01-99 "Геотехнические реконструкции оснований и
фундаментов зданий и сооружений", в якому висвітленню даної проблеми
відокремлений в окремий пункт 12.2. "Углубление подвальных помещений и
устройство подземных этажей под существующими зданиями". В цьому
пункті вказана класифікація технологій підводки нових стін та фундаментів
під існуючу споруду та дані основні рекомендації щодо організації робіт.
В патентній документації дана проблема також не має широкого
висвітлення. Кількість винаходів та корисних моделей пов'язаних з
освоєнням підземного простору під існуючими будівлями невелика. Один з
найбільш цікавих винаходів запатентував японець Tomite Kosuke від
05.06.86р. Була запропонована така технологія. В ґрунтовій основі біля стін
існуючої наземної частини будинку 1 (рис. 1.9) з фундаментами з
буронабивних бетонних паль з'єднаних за допомогою ригеля 2 ростверку,
споруджують "стіну в ґрунті" 4 та міцно з'єднують її з ригелями 2 за
допомогою бетонування. Далі розробляють грунт під ригелями 2. Коли
глибина котловану сягаю заданої відмітки, навколо паль 3 бетонують
перекриття 7 першого підземного поверху. При цьому частини паль 3, що
знаходяться над перекриттям 7 слугуватимуть в якості колон 9. Далі
розробляють грунт під перекриттям 7 та на дні котловану навколо паль 3
бетонують перекриття 10 другого підземного поверху. [6]
21
Рис. 1.9. Спосіб влаштування підземних поверхів під існуючою
будівлею
Серед літературних джерел найбільш повно дана проблема висвітлена
в книзі Улицького В.М. та Осокіна А.І. "Способы сохранения памятников
архитектуры и реконструируемых зданий на сваях и деревянных лежнях".
Автори дають загальні рекомендації щодо освоєння підземного простору під
існуючими спорудами шляхом підводки стін, що виконуються методом
струменевої цементації (технологія jet grouting). Згідно цієї книги процес
влаштування підвального приміщення складається з 3 етапів:
- буріння направляючих свердловин вздовж існуючого фундаменту на
необхідну глибину та прорізка в грунтовому масиві за допомогою струменю
води щілини з одночасним заповненням її протифільтраційним матеріалом,
що твердіє. На рис. 1.10 наведена схема влаштування такої конструкції.
22
- влаштування під існуючим фундаментом несучої конструкції до
водонепроникного грунту, яка слугує захистом для подальших земляних
робіт.
- влаштування підвальних поверхів з щільного бетону, який би
слугував гідроізоляцією для підземного приміщення, що споруджується. [29]
Рис. 1.11. Схема влаштування підземних поверхів під існуючою
будівлею використовуючи технологію струменевої цементації
1 - підйомний механізм; 2 - цегляна стіна; 3 та 4 – стіни та перекриття
підвалу; 5 – протифільтраційна завіса; 6 – фундамент (стіна), підведена
методом струменевої технології; 7 – існуючий бутовий фундамент; 8 –
фіксуючий пристрій;
9 –струменевий монітор; 10 – водяний насос; 11 – ємність для води; 12
– насос для цементно-піщаного розчину; 13 – ємність для розчину; 14 –
вузол для розчину;
23
Дещо більше інформації є в періодичних виданнях. Зокрема, Ю.І.
Чумаков, М.Ф. Вахліс, В.М. Єфременко у своїй статі "Технологія підсилення
фундаментів та освоєння підземного простору" зазначають: "Досвід
проведення робіт довів економічну доцільність освоєння підземного
простору при реконструкції будівель і споруд, особливо в тих випадках, коли
підсилення фундаментів виконують шляхом застосування паль методом
статичного занурювання. При цьому необхідно звернути увагу на
актуальність та економічну доцільність освоєння підземного простору в
центральній частині великих міст, де постійно зростає вартість землі і має
місце скупченість забудови.
Очевидно, що тільки із застосуванням вдавлюваних паль можна
комплексно вирішувати проблеми, що виникають при улаштуванні
заглиблених споруд і реконструкції будівель в умовах міської забудови:
підсилення фундаментів, влаштування огороджувальних конструкцій,
освоєння підземного простору.
При цьому найбільш поширеними і перевіреними на практиці є дві
схеми – на основі застосування трубобетонних і набивних паль (рис. 1.12)".
[31] .
А.А. Лапідус дає опис освоєння підземного простору під Державним
академічним великим театром Російської Федерації. [12] Згідно проекту,
виходячи з обмеженого розташування театру та відсутності можливості
розширення його в горизонтальному напрямку за рахунок розташованих по
сусідству будівель, було прийняте рішення розширити розміри будівлі по
вертикалі, створивши підземний простір. Це дозволило не тільки розробити
оригінальні способи забезпечення несучої здатності будівлі, а й провести
оптимізацію рішень, пов’язаних з забезпеченням нормальної експлуатації
театру та оснащення його сучасним технологічним устаткуванням.
24
Рис. 1.12. Підсилення
фундаментів та
влаштування 2-х
підземних поверхів в
існуючих будинках за
допомогою
трубобетонних (а) та
набивних паль (б)
Для забезпечення несучої здатності будівлі були запропоновані
наступні рішення з дотриманням послідовності робіт:
• влаштування металічних силового риштування портика центрального
фасаду, що дозволяють попередити руйнування його конструкції та наступну
реконструкцію (рис 1.13);
• підсилення існуючих стін цементацією та влаштуванням металевих
обійм навколо локальних ділянок стін;
• підсилення фундаментів ін’єктуванням, а в окремих зонах
буроін’єкційними палями;
• монтаж біля 4000 палі методом статичного занурення під існуючими
та підсиленими фундаментами;
Глибина паль, що забезпечують обпирання будівлі на розташовані в цій
зоні тверді вапнякові породи, повинна бути 24-26 метрів; по периметру
театру, відступивши по боковим фасадам – 4,5-10,5 метрів від існуючих стін;
25
по передньому фронтальному фасаду – 24-26 метрів; по задньому фасаду, по
фундаментах, що розташовані біля будівлі Хомякова, монтаж стіни в грунті
повинен бути глибиною більше 20 метрів (рис. 1.14).
Рис. 1.13. Металеве силове риштування, що забезпечують стійкість
портика головного фасаду
Рис. 1.14. Схема новозбудованих підземних поверхів навколо Великого
театру.
26
Початково ідея влаштування "стіни в грунті" виникла для забезпечення
можливості монтажу технологічного обладнання в сценічній частині театру.
Без застосування "стіни в грунті" було неможливо розмістити необхідне
театру обладнання. Подальший аналіз призвів до прийняття рішення о
необхідності продовження та замикання "стіни в грунті" по всьому
периметру будівлі, забезпечивши механічну стійкість паль та грунтових
масивів, що лежать в основі фундаментів від оточуючих гідрогеологічних
впливів. Стійкість "стіни в грунті" та паль, що вдавлюються по зовнішнім
стінам театру "з площини" забезпечується за допомогою влаштування п’яти
горизонтальних дисків-перекриттів по технології "згори - донизу" та
розробкою грунту. Новозбудовані таким чином приміщення будуть
використані для потреб театру, [12].
В ході складання класифікації влаштування підземних поверхів під
існуючими будівлями було розроблено новий спосіб спорудження підземних
поверхів під існуючими будівлями. Спосіб передбачає зведення стін
підземних поверхів методом опускного колодязя. При цьому підземний
контур поверхів окреслений ззовні плями існуючої будівлі. Навантаження
від наземної частини будівлі на основу передається через стіни підземного
контуру, що споруджується. На спосіб створена корисна модель, заявка на
яку на момент захисту дипломної роботи прийнята до розгляду.
Корисна модель відноситься до галузі будівництва і може бути
використана при реконструкції та розширенні підземних частин будівлі.
Спосіб влаштування підземного приміщення, полягає в тому, що на
денній поверхні навколо існуючої будівлі зводиться огороджувальна
конструкція у вигляді монолітної залізобетонної оболонки з зовнішнім
ножовим скосом, яка потім опускається до необхідної глибини в ґрунт,
шляхом розробки по її зовнішньому контуру глибокої траншеї під
тиксотропним розчином, після чого вага будівлі передається на верхню
частину оболонки та з неї вибирається ґрунт, а в нижній частині
влаштовується залізобетонне днище.
27
Спосіб влаштування підземного приміщення, який пропонується,
полягає в тому, що на денній поверхні навколо існуючої будівлі зводиться
огороджувальна конструкція у вигляді монолітної залізобетонної оболонки з
зовнішнім ножовим скосом, яка потім опускається до необхідної глибини в
ґрунт, шляхом розробки по її зовнішньому контуру глибокої траншеї під
тиксотропним розчином, після чого вага будівлі передається на верхню
частину оболонки та з неї вибирається ґрунт, а в нижній частині
влаштовується залізобетонне днище.
На рис 1.15, 1.16, 1.17 зображені послідовні етапи влаштування
підземного приміщення.
Спосіб, що заявляється полягає в наступному. Навколо існуючої
будівлі 1 влаштовують залізобетонну оболонку 2. Вона має внутрішній уступ
3, зовнішній уступ 4 і ножовий скіс 5 (рис 1.15). Для опускання оболонки
(рис 1.16) по її зовнішньому контуру влаштовується траншея з тиксотропним
розчином 6. Щілина по внутрішньому контуру оболонки 7 також
заповнюється тиксотропним розчином густої консистенції. Після закінчення
опускання оболонки 2 на необхідну глибину, траншея 6 тампонується
розчином чи бетоном, що твердіє. Далі, вага будівлі 1 за допомогою балок 8
передається на оболонку 2, після чого ґрунт з внутрішньої порожнини
оболонки 2 виймається та влаштовується залізобетонне днище 9. Таким
чином під будівлею 1 створюється підземне приміщення, яке обмежене
оболонкою 2, балками 3 та днищем 9 (рис 1.17).
28
Рис 1.15. Зведення навколо існуючої будівлі огороджувальної конструкції у
вигляді монолітної залізобетонної оболонки
Рис. 1.16. Процес опускання оболонки
Технічний результат полягає в тому, що спосіб надає можливість
активніше безпечно використовувати підземний простір в умовах щільної
міської забудови, забезпечує більшу надійність існуючої та створюваної
частини будівель, а висота підземних поверхів не обмежується існуючими
фундаментами.
29
Рис 1.17. Влаштування балок, розробка грунту, спорудження днища
Висновки по розділу 1
1. В процесі аналізу інформації по проблемі влаштування підземних
поверхів під існуючими будівлями встановлено, що в українських
нормативних документах немає класифікації технологій влаштування
підземних поверхів під існуючими будівлями. Тому в роботі було розроблено
цю класифікацію. Згідно якої дані технології слід поділяти за 4-ма ознаками
– за інженерно-геологічними умовами будівельного майданчика, за об'ємно-
планувальними рішеннями підземного простору, що створюється, в
залежності від принципу передачі навантаження від наземної частини на
основу та в залежності від головних технологічних принципів спорудження
підземного контуру.
30
Розділ 2. Дослідження технології влаштування підземних поверхів під
існуючою будівлею
2.1 Дослідження конструктивних параметрів технології влаштування
підземних поверхів під існуючою будівлею
Основна задача досліджень – проведення аналізу з технологічної та
економічної точки зору технології влаштування підземних поверхів під
існуючими будівлями шляхом попереднього зведення під ними пальових
фундаментів, з паль, що влаштовуються методом статичного занурення, в
залежності від дії різних факторів. Серед цих факторів: кількість підземних
поверхів, що споруджуються, геологічні умови будівельного майданчика.
При проведені досліджень, в залежності від дії різних факторів,
виконується:
1. Детальний опис всіх технологічних процесів, з розкриттям
черговості проведення робіт та особливостей виконання робіт;
2. Розрахунок пальового фундаменту;
3. Розрахунок кошторисної вартості будівництва;
4. Розрахунок трудомісткості будівництва;
5. Складання календарних планів будівництва;
6. Аналіз отриманих результатів.
Для проведення досліджень прийнята типова та доволі широко
розповсюджена конструкція будівлі. В основі будівлі знаходяться лесові
просадні грунти, що роблять подальшу експлуатацію будівлі неможливою, в
зв'язку з її нерівномірними осадками.
Вихідні дані для проведення:
Розташування будівлі – центральна частина міста, будівля знаходиться
в умовах щільної міської забудови;
Поверховість будівлі – будівля 4-х поверхова;
Кількість підземних поверхів, що споруджуються – змінюється від 1 до
4 (висота поверху – 3000 мм)
Наявність підвалу – без підвалу;
31
Рис. 2.1. План будівлі
32
Рис. 2.2. Розріз будівлі
33
34
Конструктивна схема будівлі – з несучими повздовжніми стінами (рис
2.1);
Матеріал стін – цегляна кладка;
Товщина стін – 800мм;
Тип фундаментів – стрічкові;
Глибина закладання фундаментів – 1200мм від денної поверхні, та
рівня підлоги першого поверху (рис 2.2);
Навантаження на фундаменти будівлі – дивись рис 2.3
Габарити будівлі: 32,8х15,8м (рис 2.1);
Геологічні умови, розташування інженерно-геологічних елементів
починаючи шару, що знаходиться в основі фундаментів (рис 2.2) :
ІГЕ-1 – супісок лесовий просадний. h = 2 м; γ = 1760 кг/м3; φ = 23°;
с=0,0015КПа; Е = 10 МПа; IL =0,7;
ІГЕ-2 – глина полутверда. h = 30 м; γ = 1870 кг/м3; φ = 12°;
с=0,0048КПа; Е = 18 МПа; IL =0,2; або
ІГЕ-3 – пісок крупнозернистий, щільний. h = 30 м; γ = 1840 кг/м3;
φ = 31°; Е = 22 МПа;
Розрахунок пальового фундаменту
Метою розрахунку пальового фундаменту є визначення кількості та
довжини паль, а також побудова планів пальових полів для 2х типів
грунтових умов та зі зміною кількості підземних поверхів (див. розділ 3).
Розрахунок включає в себе:
- розрахунок несучої здатності палі;
- розрахунок зміни несучої здатності в залежності від зменшення
довжини палі внаслідок влаштування підземних поверхів;
- розрахунок опору грунту по лобовій поверхні стін підземних поверхів;
- розрахунок опору грунту по боковій поверхні стін підземних поверхів;
- розрахунок додаткових навантажень від підземних поверхів.
Отримані результати зводяться у підсумкову таблицю.
35
Розрахунок несучої здатності палі виконано згідно вимог СНиП
2.02.03-85 "Свайные фундаменты".
Розрахунок виконано для 2 типів грунтових умов:
1 тип – оточуючий грунтовий масив складений з пісків
крупнозернистих, щільних, з наступними розрахунковими характеристиками
- γ = 1840 кг/м3; φ = 31°; Е = 22 МПа;
2 тип – оточуючий грунтовий масив складений з глин тугопластичних
з наступними розрахунковими характеристиками - γ = 1870 кг/м3; φ = 12°;
с=0,0048КПа; Е = 18 МПа; IL =0,2.
Грунтові води відсутні для всіх типів грунтових умов.
В подальшому, при отримані результатів, значення відповідних
величин для 2го типу грунтових умов вказуються в дужках, а для 1го – без
дужок.
Конструкцію палі наведено на рис 4.12
Діаметр палі – 250мм.
Тип палі – системи "Мега", що влаштовується методом статичного
занурення.
Довжина палі – 14м (16,5м).
Для 1го типу грунтових умов статичне занурення палі виконується з
одночасним бурінням лідерної свердловини ø70мм.
Несучу здатність палі визначаємо як суму сил розрахункових опорів
грунтів основи під нижнім кінцем палі та по її бокової поверхні..
Fd=c(cRRA+ucffihi),
де c - коефіцієнт умов роботи палі в грунті, приймається c = 1;
R – розрахунковий опір грунту під нижнім кінцем палі, кПа (тс/м2),;
А – площа впирання на грунт палі, м2, що приймається по площі
поперечного перетину палі брутто;
u – зовнішній периметр поперечного перетину палі, м;
fi – розрахунковий опір i-го шару грунту основи по боковій поверхні
палі, кПа (тс/м2);
36
hi - товщина i-го шару грунту, що дотикається до бокової поверхні палі,
м;
cR, cf – коефіцієнти умов роботи грунту відповідно під нижнім кінцем
та по боковій поверхні палі, що враховують вплив методу занурення палі на
розрахункові опори.
В нашому випадку:
А=3,14·0,252/4=0,049м2; U=3,14·0,25=0,785м; hi=0,5м; cR=1.1;
cf=1,0.
При цьому розрахункове навантаження, що передається на палю
приймається:
Fd
N
k
Fd – розрахункова несуча здатність грунту основи палі кН (тс).
γк – коефіцієнт надійності.
γк = 1,4.
Результати розрахунків приведені в табл. 5.1 для 1го типу грунтових
умов та для 2го типу грунтових умов
Табл. 2.1. Залежність довжини палі від розрахункового навантаження
при проектуванні технології влаштування підземних поверхів
Довжина палі Розрахункове Довжина палі Розрахункове
м. навантаження на м. навантаження на
палю, кН палю, кН
0.5 262.5107 0.5 123.9107
1 272.3232 1 133.7232
1.5 282.9768 1.5 144.3768
2 294.7518 2 156.1518
2.5 307.3679 2.5 168.7679
3 320.825 3 182.225
3.5 338.6929 3.5 211.6429
4 357.4018 4 241.9018
4.5 376.3911 4.5 260.8911
5 395.9411 5 280.4411
5.5 411.9214 5.5 300.2714
37
6 432.0321 6 320.3821
6.5 452.4232 6.5 336.9232
7 473.0946 7 357.5946
7.5 490.1964 7.5 378.5464
8 511.4286 8 399.7786
8.5 528.8107 8.5 421.0107
9 550.3232 9 442.5232
9.5 572.1161 9.5 464.3161
10 594.1893 10 490.2393
10.5 612.6929 10.5 512.5929
11 635.0464 11 531.0964
11.5 653.8304 11.5 553.7304
12 676.4643 12 572.5143
12.5 695.5286 12.5 595.4286
13 718.7232 13 614.7732
13.5 738.0679 13.5 637.9679
14 761.5429 14 661.4429
14,5 681.0679
15 704.8232
15,5 725.0089
16 749.0446
За даними табл. 2.1 будуємо графіки залежності розрахункового
навантаження, що передається на палю від її довжини (рис 2.1).
Рис. 2.1. Графiк залежностi розрахункового навантаження на палю вiд ii
довжини при зануренні на відмітці - 1,2м
38
Так як при влаштуванні підземних поверхів під існуючою будівлею
робоча довжина палі зменшується при не змінному положенні п'яти палі, а
навантаження на палю змінюється, тому виникає необхідність знати
розрахункове навантаження на палю при зменшені її довжини.
Результати розрахунку навантаження на палю при зменшенні її
довжини наведено у табл. 2.2
Табл. 2.2. Залежність зменшення довжини палі від розрахункового
навантаження при проектуванні технології влаштування підземних поверхів
Довжина палі Розрахункове Довжина палі Розрахункове
м. навантаження на м. навантаження на
палю, кН палю, кН
14 761.5429 16 749.0446
13.5 (-0.5) 753.1321 15.5 (-0.5) 740.6339
13.0 (-1.0) 743.3196 15.0 (-1.0) 730.8214
12.5 (-1.5) 732.6661 14.5 (-1.5) 720.1679
12.0 (-2.0) 720.8911 14.0 (-2.0) 708.3929
11.5 (-2.5) 708.275 13.5 (-2.5) 695.7768
11.0 (-3.0) 694.8179 13.0 (-3.0) 682.3196
10.5 (-3.5) 680.8 12.5 (-3.5) 668.3018
10.0 (-4.0) 665.9411 12.0 (-4.0) 653.4429
9.5 (-4.5) 650.8018 11.5 (-4.5) 638.3036
9.0 (-5.0) 635.1018 11.0 (-5.0) 622.6036
8.5 (-5.5) 619.1214 10.5 (-5.5) 606.6232
8.0 (-6.0) 602.8607 10.0 (-6.0) 590.3625
7.5 (-6.5) 586.3196 9.5 (-6.5) 573.8214
7.0 (-7.0) 569.4982 9.0 (-7.0) 557
6.5 (-7.5) 552.3964 8.5 (-7.5) 539.8982
6.0 (-8.0) 535.0143 8.0 (-8.0) 522.5161
5.5 (-8,5) 517.6321 7.5 (-8.5) 505.1339
5.0 (-9,0) 499.9696 7.0 (-9.0) 487.4714
4.5 (-9,5) 482.0268 6.5 (-9.5) 469.5286
4.0 (-10,0) 463.8036 6.0 (-10.0) 451.3054
3.5 (-10,5) 445.3 5.5 (-10.5) 432.8018
3.0 (-11,0) 426.7964 5.0 (-11.0) 414.2982
2.5 (-11,5) 408.0125 4.5 (-11.5) 395.5143
2.0 (-12,0) 389.2286 4.0 (-12.0) 376.7304
39
За даними табл. 2.3 будуємо графіки залежності розрахункового
навантаження, що передається на палю при зменшенні її довжини внаслідок
влаштування підземних поверхів (рис 2.2).
Рис.
2.2. Графік залежності розрахункового навантаження на палю влаштовану з
відмітки -1,2 від її довжини, при зменшенні довжини палі, внаслідок
влаштування підземних поверхів
При влаштуванні 4х підземних поверхів для 2го типу грунтових умов
несучої здатності паль при відстані між палями в 3ø не вистачає для
сприйняття навантаження від будівлі та підземних поверхів. Необхідне
дорощування паль та розрахунок несучої здатності палі після дорощування.
Розрахунок несучої здатності палі виконано згідно вимог СНиП
2.02.03-85 "Свайные фундаменты" враховуючи зменшення довжини палі
внаслідок влаштування 4го підземного поверху.
При цьому мінімальна необхідна несуча спроможність палі складає 537
кН
Результати розрахунку зведено до табл. 2.3
40
Табл. 2.3. Залежність довжини дорощування палі від розрахункового
навантаження на палю
Довжина Розрахункове
дорощування палі навантаження на
м. палю, кН
0.5 378.1321
1 402.4482
1.5 423.1946
2 448.0714
2.5 473.2286
3 494.8161
3.5 520.5339
4 546.5321
Необхідна несуча спроможність досягається при дорощуванні палі на
4м (546,5 кН > 537 кН)
При влаштуванні підземних поверхів виконується попереднє
напруження грунтового масиву, що дозволяє включити в роботу опір
грунтового масиву по лобовій поверхні стін підземних поверхів.
Розрахунок розрахункового опору грунту під підошвою стін підземних
поверхів виконано згідно вимог СНиП 2.02.01-83* "Основания зданий и
сооружений" за формулою
c1 c2
R = M k b + M d + (M − 1)d + M c (2.1)
k z 11 q 1 11 q b 11 c 11
де
c1 та c2 - коефіцієнти умов роботи;
k - коефіцієнти, що приймається: k=1, якщо характеристики грунту
( и c) визначені безпосереднім випробуванням, та k=1,1, якщо вони прийняті
по таблицям;
М, Мq, Мc - коефіцієнти, що приймаються в залежності від φ;
41
kz - коефіцієнт, що приймається рівним: при b<10 м - kz=1, при b
10 м-kz = z0/b+0,2 (де z0=8 м);
b - ширина підошви фундаменту, м;
11 - середнє розрахункове значення питомої ваги грунтів, що
залягають нижче підошви фундаменту кН/м3 ( тс/м3);
‘11 - те саме, що залягають вище підошви фундаменту
c11 - розрахункове значення питомого зчеплення грунту, що залягає
безпосередньо під підошвою, кПа (тс/м2);
d1 - глибина закладання фундаментів без підвальних споруд від
рівня планування чи приведена глибина залягання зовнішніх та внутрішніх
фундаментів від підлоги підвалу, що визначається за
d1 = hs + hcf cf / ‘11, (2.2)
де hs - товщина шару грунту зі вище підошви фундаменту зі
сторони підвалу, м;
hcf - товщина конструкції підлоги підвалу, м;
cf - розрахункове значення питомої ваги конструкції підлоги
підвалу, кН/м3 (тс/м3);
db - глибина підвалу – відстань від рівня планування до
підлоги підвалу , м
Для 1го типу грунтових умов – піски крупнозернисті:
c1=1,4;
c2=1,2;
k=1,1;
М =1,44;
Мq=6,76;
Мc = 8,88;
kz=1;
b=0,8м.;
11=18,4 кН/м3;
42
‘ =18,4 кН/м3
11 ;
Для 2го типу грунтових умов – піски крупнозернисті:
c1=1,4;
c2=1,2;
k=1,1;
М =0,29;
Мq=2,17;
Мc = 4,69;
kz=1;
b=0,8м.;
=18,7 кН/м3
11 ;
‘11=18,7 кН/м3;
Результати розрахунків наведені в табл. 2.4
Табл. 2.4. Залежність глибини закладання підошви фундаменту від
розрахункового опору грунту
Розрахунковий Розрахунковий
Глибина закладання Глибина закладання
опір грунту кН опір грунту кН
підошви фундаменту,м. підошви фундаменту,м.
Грунтові умови – Грунтові умови
Грунтові умови – 1 тип Грунтові умови – 2 тип
1 тип – 2 тип
2 359.3 2 72.8
2,5 368.5 2.5 82.15
3 377.7 3 91.5
3,5 386.9 3.5 100.9
4 396.1 4 110.2
4,5 405.3 4.5 119.6
5 414.5 5 128.9
5,5 423.7 5.5 138.3
6 432.9 6 147.6
6,5 442.1 6.5 157
7 451.3 7 166.3
7,5 460.5 7.5 175.7
8 469.7 8 185
8,5 478.9 8.5 194.4
43
9 488.1 9 203.7
9,5 497.3 9.5 213.1
10 506.5 10 222.4
10,5 515.7 10.5 231.8
11 524.9 11 241.1
11,5 534.1 11.5 250.5
12 543.3 12 259.8
12,5 552.5 12.5 269.2
13 561.7 13 278.5
13,5 570.9 13.5 287.9
14 580.1 14 297.2
14,5 589.3 14.5 306.6
15 598.5 15 315.9
За даними табл. 2.4 будуємо графіки залежності розрахункового опору
грунту під підошвою стін підземних поверхів, від їх глибини закладання (рис
2.3).
Рис 2.3. Графік залежності розрахункового опору грунту по лобовій поверхні
стін підземних поверхів від глибини закладання підошви стін підземних
поверхів
44
Розрахунок розрахункового опору грунту по боковій поверхні стін
підземних поверхів проводиться згідно вимог СНиП 2.09.03-85 "Сооружения
промышленных предприятий".
Розрахункове значення на 1 м сили тертя грунту Fz по боковій
поверхні стін підземних поверхів на глибині z :
(2.3)
де U — зовнішній периметр стіни;
fz — питома сила тертя грунту по боковій поверхні стін підземних
поверхів на глибині z на 1 м2 площі, що вираховується за формулою:
(2.4)
де γс — коефіцієнт умов роботи, що приймається рівним 1,2 — для
щільних пісків, та 1 — для інших грунтів;
(2.5)
де z — відстань від поверхні грунту до точки визначення сил тертя;
λ0 — коефіцієнт бокового тиску грунту, що приймається рівним
(2.6)
де v — коефіцієнт Пуассона
Для 1го типу грунтових умов:
γс=1,2;
φ=310;
γ=18,4кН/м3;
v=0,23.
Для 2го типу грунтових умов:
γс=1;
φ=120;
γ=18,7кН/м3;
с=0,0048кПа
v=0,38.
Результати розрахунків наведені в табл. 2.5
45
Табл. 2.5. Залежність глибина влаштування підземних поверхів від
розрахункового опору грунту по боковій поверхні
Розрахунковий Розрахунковий
Глибина влаштування опір грунту по Глибина підземних опір грунту по
підземних поверхів,м. боковій пов. кН поверхів,м. боковій пов. кН
Грунтові умови – 1 тип Грунтові умови – Грунтові умови – 2 тип Грунтові умови
1 тип – 2 тип
2 8.39 2 5.7
2,5 10.910865 2,5 8.55479
3 15.949502 3 11.98044
3,5 21.827912 3,5 15.97696
4 28.546096 4 20.54433
4,5 36.104052 4,5 25.68257
5 44.501781 5 31.39168
5,5 53.739283 5,5 37.67164
6 63.816558 6 44.52247
6,5 74.733606 6,5 51.94416
7 86.490426 7 59.93671
7,5 99.08702 7,5 68.50012
8 112.52339 8 77.6344
8,5 126.79953 8,5 87.33954
9 141.91544 9 97.61554
9,5 157.87112 9,5 108.4624
10 174.66658 10 119.8801
10,5 192.30181 10,5 131.8687
11 210.77682 11 144.4282
11,5 230.09159 11,5 157.5585
12 250.24614 12 171.2597
12,5 271.24047 12,5 185.5317
13 293.07456 13 200.3746
13,5 315.74843 13,5 215.7884
14 339.26207 14 231.773
14,5 363.61549 14,5 248.3285
15 388.80867 15 265.4543
46
За даними табл. 2.5 будуємо графіки залежності розрахункового опору
грунту по боковій поверхні стін підземних поверхів, від їх глибини
закладання (рис 2.4).
Рис 2.4. Графік залежності розрахункового опору грунту по боковій поверхні
стін підземних поверхів від глибини влаштування підземних поверхів
З влаштуванням підземних поверхів навантаження на підошву
фундаменту (стін підземних поверхів збільшується). Значення величин
збільшення навантаження в залежності від кількості підземних поверхів
наведено в табл. 2.6
Табл. 2.6. Залежність кількості підземних поверхів від навантаження
Стіни по осі А,Г; Стіни по осі 1,А-В;
Кількість Стіни по осі Б,В;
8,А-Б; 7,А-Б 8,Б-Г; 3,4,5,А-Б;
підземних (внутрішні
(зовнішні 4,5,6,В-Г
поверхів повздовжні)
повздовжні) (поперечні)
1 70,7 кН 83,0 кН 46,2 кН
2 167,8 кН 192,4 кН 118,8 кН
3 264,9 кН 301,8 кН 191,4 кН
Сумарні результати з розрахунками кроку паль та їх загальної кількості
наведено в табл. 2.7.
47
Табл. 2.6. Результати розрахунку кроку паль від їх загальної кількості
1 тип ґрунтових умов – піски крупнозернисті 2 тип ґрунтових умов – глини полутверді
Заг.
кіл.
паль
l=16м
Б, В 520 83 297 1460 759,2 2290 680,2 523 1390 722,8 1330 695,6
А, Г 390 71 20 135 1880 733,2 4570 617,0 15 368 1880 733,2 1880 691,8
8, А-Б 370 71 20 115 1760 651,2 4600 529 15 348 1770 654,9 1770 616,0
7, А-Б 370 71 135 1530 566,1 4600 621 363 1530 566,1 1530 555,4
1, А- 1
70
1 В; 245 46 306 20 0 2300 563,5 761 - - 718 2 78 15 198 2300 563,5 749 2300 455,4 124
5
8, Б-Г 0
3, 4, 5,
А-Б;
245 46 0 2300 563,5 - - 213 2300 563,5 2300 489,9
4, 5, 6
В-Г.
Б, В 520 193 357 1460 759,2 1680 599,8 586 1390 722,8 1030 603,6
А, Г 390 168 77 126 1880 733,2 4580 577,1 54 378 1880 733,2 1600 604,8
8, А-Б 370 168 77 106 1760 651,2 5300 561,8 54 358 1770 654,9 1325 474,4
7, А-Б 370 168 183 1530 566,1 2300 420,9 412 1530 566,1 1150 473,8
1, А- 1
60
2 В; 245 189 355 77 0 2300 563,5 761 - - 624 2 126 54 184 2300 563,5 749 2300 423,2 148
9
8, Б-Г 0
3, 4, 5,
А-Б;
245 189 9 2300 563,5 4600 41,4 238 2300 563,5 2300 547,4
4, 5, 6
В-Г.
Б, В 520 302 419 1460 759,2 1190 498,6 646 1390 722,8 760 491,0
А, Г 390 265 172 80 1880 733,2 5330 426,4 118 361 1880 733,2 1330 480,1
8, А-Б 370 265 172 60 1760 651,2 5300 318,0 118 341 1770 654,9 1325 451,8
7, А-Б 370 265 232 1530 566,1 1530 355,0 459 1530 566,1 920 422,3
1, А- 1
49
3 В; 245 191 403 172 0 2300 563,5 761 - - 510 3 176 118 142 2300 563,5 749 2300 326,6 200
8
8, Б-Г 0
3, 4, 5,
А-Б;
245 191 33 2300 563,5 4600 151,8 260 2300 563,5 1530 397,8
4, 5, 6
В-Г.
1 750 530,3 37
4 Б, В 520 411 452 479 1460 759,2 761 800 383,2 389 224 707 1390 722,8 749 200
5 (760) (537,3 6
48
Кіл. підз пов.
Найме-нування
осей стіни
Почат. навант. на
1м.п. стіни, кН
Додатк.навант. від
підз. пов., кН
Розр. опір
грунту по лоб.
пов. стін, що
підвод.
Розр. опір
грунту по бок.
пов. стін, що
підвод.
Сумарне
наван-таження
на 1м.п. стіни,
кН
Крок паль, до
влаш. підз пов.
мм
Розрах. навант-
аження на
палю, до
влашт. підз
Fdп опва.л кі,Н д о
влаш. підз пов,
кН
Шаг паль,
після влаш підз
пов. мм
Розрах. навант-
аження на
палю, після
влашт. підз
пов. кН
Fd палі, після
влаш. підз пов,
кН
Заг. кіл. паль
l=14м
Розр. опір
грунту по лоб.
пов. стін, що
підвод.
Розр. опір
грунту по бок.
пов. стін, що
підвод
Сумарне
наван-таження
на 1м.п. стіни,
кН
Крок паль, до
влаш. підз пов.
мм
Розрах. навант-
аження на
палю, до
влашт. підз
пов. кН
Fd палі, до
влаш. підз пов,
к
Шаг паль,
після влаш підз
Розрпаохв. .н мамва нт-
аження на
палю, після
влашт. підз
Fd ппоалв.і ,к пНіс ля
влаш. підз пов,
кН
8 ) (54
1140 365,9 6)
А, Г 390 362 302 0 1880 733,2 - - 207 321 1880 733,2 (133 [426,9 [44
0) ] 8]
1060 319,1
8, А-Б 370 362 302 0 1760 651,2 - - 207 301 1770 654,9 (115 [346,2
0) ]
381
750
7, А-Б 370 362 280 1530 566,1 1150 322 508 1530 566,1 (467,4
(920)
)
1, А- 4600 358,8
В; 245 264 302 0 2300 563,5 - - 207 78 2300 563,5 (460 (358,8
8, Б-Г 0) )
3, 4, 5,
1150 327,8
А-Б;
245 264 57 2300 563,5 4600 262,2 285 2300 563,5 (153 (436,1
4, 5, 6
0) )
В-Г.
49
2.2. Дослідження закономірності впливу на існуючу будівлю технологічних
параметрів технології влаштування підземних поверхів під існуючою
будівлею
Дослідження та розрахунок проводиться за допомогою програмного
комплексу АВК-3 (2.6.0) на основі відомостей про об'ємів робіт (Додаток 1),
що складенні на основі розрахунку пальових фундаментів (розділ 2.1)
Розрахунок проводився для двох типів грунтових умов:
1 тип – піски крупнозернисті;
2 тип – глини полутверді
Розрахунок проводився в залежності від спорудження від 1го до 4х
підземних поверхів.
Кошториси наведені в Додатку №1.
Результати розрахунку зведенні до табл. 3.2
За даними табл. 5.12, будуємо графіки залежностей:
- вартості будівництва від кількості підземних поверхів (рис 2.5);
- трудомісткості будівництва від кількості підземних поверхів (рис
2.6);
- різниця трудомісткості будівництва наступного та попереднього
підземних поверхів від кількості підземних поверхів (рис 2.7);
- різниці вартості будівництва наступного та попереднього підземних
поверхів від кількості підземних поверхів (рис 2.8);
- середньої вартості м2 побудованих поверхів від кількості підземних
поверхів (рис 2.9);
- вартості м2 останнього поверху побудованих поверхів від кількості
підземних поверхів (рис 2.10).
50
Рис. 2.5. Графік залежності вартості споруждення підземних поверхів від їх
кількості
Рис. 2.6. Графік залежності трудомісткості споруждення підземних поверхів
від їх кількості
51
Рис. 2.7. Графік залежності різниці трудомісткості будівництва наступного та
попереднього підземних поверхів від їх кількості
Рис. 2.8. Графік залежності різниці вартості будівництва натупного та
попереднього підземних поверхів від їх кількості
52
Рис. 2.9. Графік залежності середньої вартості м.кв. побудованих поверхів в
залежності від кількості підземних поверхів
Рис. 2.10. Графік залежності вартості м.кв. останнього поверху побудованих
поверхів в залежності від кількості підземних поверхів
53
Висновки по розділу 2
При розрахунку пальового фундаменту спостерігається нелінійне
зростання несучої спроможності палі з довжиною (рис 2.1), це викликане
нелінійною залежністю збільшення розрахункового опору грунту як по
боковій так і по лобовій поверхні палі, тому з заглибленням позначки
оголовка палі довжина палі необхідна для досягнення певної несучої
спроможності зменшується. Саме це лежить в основі доцільності
використання технології дорощування паль. Крім того спостерігається
залежність несучої спроможності палі від інженерно-геологічних умов
будівельного майданчика, в крупнозернистих пісках паля має проектну
несучу здатність при довжині 14 м., тоді як в глинах полутвердих при
довжині 16,5 м., це необхідно враховувати при проектуванні пальових
фундаментів.
При зменшенні довжини палі в ході влаштування стін підземних
поверхів спостерігається зменшення її несучої здатності (рис. 2.2), однак в
той самий час навантаження від будівлі передається на основу вже не тільки
через пальовий фундамент, а і через лобову (рис. 2.3) то бокову поверхню
стін підземних поверхів (рис. 2.4).. Розрахунковий опір грунту по лобовій
поверхні стін підземних поверхів має зростаючу прямолінійну залежність від
глибини стін, при цьому значення розрахункового опору грунту для 1 типу
грунтових умов в 1,9-4,9 разів перевищує аналогічне для 2 типу грунтових
умов. Розрахунковий опір грунту по боковій поверхні стін підземних
поверхів має зростаючу нелінійну залежність від глибини стін, при цьому
значення розрахункового опору грунту для 1 типу грунтових умов на 30-50%
перевищує аналогічне для 2 типу грунтових умов. Це говорить про кращі, в
даному випадку, характеристики 1 типу грунтів (піски крупнозернисті)
відносно 2го типу (глини полутверді).
54
Перед влаштуванням підземних поверхів ми нехтуємо опором грунту
по лобовій в та по боковій поверхні існуючих фундаментів (в зв'язку з
заляганням в основі фундаментів просадних грунтів) та переносимо на
пальові фундаменти 100% навантаження. В подальшому сумарний опір
грунтового масиву становить сукупність несучих спроможностей грунту
пальових фундаментів, по лобовій в та по боковій поверхні стін підземних
поверхів, що повинен перевищувати навантаження від будівлі, що діє на
нього. Саме цим обумовлений крок між палями.
За даними табл 2.6 спостерігаємо, що для 1го типу грунтових умов при
влаштуванні 1-2 підземних поверхів визначальний є крок паль при
початковому перенесенні 100% навантаження на пальові фундаменти
(початковий крок паль), а при влаштуванні 3-4 підземних поверхів
мінімальний крок паль лише по внутрішнім осям відповідає кроку паль на
проміжних відмітках (проміжний крок паль). При цьому необхідності в
трансформації паль не спостерігається (витримується крок паль, що
перевищує відстань 3ø між палями). Для 2го типу грунтових умов вже при
спорудженні 1го підземного поверху по внутрішнім осям мінімальний крок
відповідає проміжному кроку паль, а при спорудженні 2-4 підземних
поверхів саме проміжний крок паль є визначальним. Це викликане значно
меншими опорами грунту по лобовій та по боковій поверхні стін підземних
поверхів. А при влаштуванні 4х підземних поверхів виникає необхідність у
трансформації паль, так як крок між палями стає менший за відстань ь3ø між
палями. Для 2го типу грунтових умов збільшення навантаження від
підземних поверхів, та зменшення несучої здатності пальового фундаменту
"обганяє" збільшення опорів грунту по лобовій та боковій поверхні стін
підземних поверхів.
Кількість паль при влаштуванні 1го та 2х підземних поверхів для 1го
типу грунтових умов становить 120шт, це говорить про запас несучої
здатності паль пов'язаний з початковим перенесенням на палі 100%
навантаження від будівлі, та робить раціональним і ефективним влаштування
55
в даних умовах саме 2х підземних поверхів під існуючою будівлею. При
спорудженні 3х та 4х підземних поверхів кількість паль становить відповідно
130 та 158шт. спостерігається нелінійна тенденція до зростання кількості
паль.
Для 2го типу грунтових умов кількість паль при влаштуванні 1го, 2х та
3х підземних поверхів становить відповідно 124, 148 та 200шт,
спостерігається нелінійна зростаюча залежність, таке різке збільшення
кількості паль зі збільшенням кількості підземних відносно 1го типу
грунтових умов говорить про те, що 1й тип грунтових умов при використанні
даної технології більше підходить для влаштування підземних поверхів під
існуючими будівлями. При спорудженні 4х підземних поверхів кількість паль
становить 200 шт, однак 154 з них підлягають трансформації з дорощенням
від 2х до 4х метрів довжини.
При розрахунку кошторисної вартості будівництва та побудові
діаграми частки окремих видів робіт в прямих витратах на будівництво (рис
2.10) спостерігається значна питома вартості частка пальових робіт в
сумарній вартості будівництва, вона становить 44,2-65,8% від загальної
вартості прямих витрат.
Аналізуючи графіки залежності вартості будівництва від кількості
підземних поверхів (рис 2.5) констатуємо по перше більшу вартість
будівництва при влаштуванні підземних поверхів в глинах полутвердих (2й
тип грунтових умов) – до 1,766 млн.грн (28,8%), по друге зміну напряму
кривої для 2го типу грунтових умов після точки, що відповідає влаштуванню
3х підземних поверхів, це говорить про ефективність використання
технології трансформації паль. Менш виражена, але теж присутня ця
тенденція і на графіку залежності трудомісткості будівництва від кількості
підземних поверхів. Це пов'язано зі збільшенням ефективності будівництва
підземних поверхів з використанням трансформованих паль за рахунок
зменшення матеріаломісткості будівництва (скорочення кількості елементів
56
паль), натомість трудомісткість будівництва зменшується в меншій мірі,
внаслідок необхідності проведення робіт по трансформуванню паль .
На графіках залежності різниць вартості та трудомісткості
спорудження наступного та попереднього підземних поверхів дуже
спостерігається постійне зростання різниці вартості та трудомісткості
спорудження при збільшенні кількості підземних поверхів. Однак, при
використанні трансформації паль графік змінює напрямок, різниці мають
тенденцію до зменшення, а не до збільшення. Це дуже показово доводить
ефективність та доцільність використання технології трансформації паль.
Середня вартість 1м2 новозбудованих поверхів має тенденцію до
зменшення при збільшенні кількості підземних поверхів, особливо ярке
вираження зменшення при використанні трансформації паль. Максимальна
вартість м2 новозбудованих поверхів становить 9663 тис.грн. (1 підземний
поверх при 2му типу грунтових умов), що робить влаштування підземних
поверхів під існуючими будівлями економічно доцільним. Мінімальна
вартість м2 новозбудованих поверхів становить 4261 (4 підземні поверхи для
1гог типу грунтових умов)
57
Розділ 3. Технологія влаштування підземних поверхів під існуючою
будівлею
3.1. Технологічний регламент влаштування підземних поверхів під
існуючою будівлею. Машини і механізми, що застосовуються при даній
технології.
Сутність методу полягає у попередньому влаштуванні безпосередньо
під підошвою існуючої будівлі пальових фундаментів, що зводяться методом
статичного занурення. Першим кроком є проведення протиаварійних робіт.
Метою цих заходів є збереження цілісності конструкції існуючої будівлі та
можливість точного прогнозування її механічного стану під час проведення
робіт по влаштуванню підземних поверхів. Наступним кроком є влаштування
безпосередньо під підошвою існуючого фундаменту, по периметру несучих
стін, монолітного залізобетонного поясу. Пояс влаштовується захватками.
Він рівномірно розподіляє навантаження від ваги будівлі на пальові
фундаменти та розподіляє реактивне зусилля від статичного занурення паль.
Таким чином забезпечується безпека виконання робіт та прозорість схеми
роботи конструкції будівлі. Роботи по влаштуванню паль проводяться
локально, захватками по методу послідовного зближення. Занурення палі
досягається завдяки дії на неї статичного навантаження (може досягати
2000кН) реакцію від якого сприймає існуюча стіна будівлі через монолітний
залізобетонний пояс. Після занурення палі, виконується її попереднє
напруження, що дозволяє одразу ж включити палю в роботу. Після
перенесення навантаження від ваги будівлі на пальові фундаменти
з’являється можливість розробки грунту безпосередньо під підошвою
фундаменту, та влаштування захватками стін підземних поверхів. Після
розробки грунту окремої захватки при влаштуванні стін підземних поверхів
виконується попереднє напруження нижче розташованого грунтового
масиву. Це дозволяє негайно включити до роботи грунтовий масив та
58
передавати навантаження від ваги конструкцій на грунтовий масив як через
пальові фундаменти, так і через бокову та лобову поверхню стін підземних
поверхів. Паралельно проводяться роботи по зведенню перекриттів
підземних поверхів, що ефективно сприймають навантаження від
горизонтального тиску оточуючого грунтового масиву. В процесі
заглиблення стін підземних поверхів на проектних відмітках виконується
дорощування паль, так як при зведенні конструкцій підземних поверхів
навантаження на пальові фундаменти збільшується, а робоча довжина палі
зменшується. Після спорудження стін та перекриття підземних поверхів
влаштовується днище конструкції, що являє собою плитний фундамент.
Після спорудження якого значна частина навантаження передається на
грунтовий масив саме через плитний фундамент. На весь час проведення
робіт по влаштуванню підземних поверхів під існуючою будівлею, вага від
будівлі передається на грунтовий масив через пальові фундаменти, бокову та
лобову поверхню стін підземних поверхів.
Переваги цього методу:
- Можливість проведення робіт в найбільш стиснених умовах щільної
міської забудови;
- Відсутність динамічних навантажень та вібрації, як на будівлю, що
підлягає реконструкції так і на оточуючі будівлі;
- Можливість безперервного контролю зусилля занурення палі та її
несучої спроможності;
Недоліки методу:
- Невисока швидкість влаштування паль
- Складність проведення робіт в умовах щільних пісків (необхідність
лідерних свердловин)
- Необхідність проведення заходів по забезпеченню захисту будівлі
від можливих деформацій під час проведення робіт.
Технологія з використанням статичного занурення паль має широку
зону використання, і є універсальною. Пальові фундаменти можуть
59
влаштовуватися як безпосередньо під підошвою існуючих фундаментів, так і
всередині чи ззовні плями будівлі. Особливо актуальним цей метод є при
наявності товщі лесових грунтів. При наявності щільних пісків
використовуються лідерні свердловини. При всіх інших грунтових умовах
лідерні свердловини не використовуються, зусилля статичного занурення
достатньо для продавлювання шарів грунту до проектної відмітки.
Можливість використання залізобетонних елементів паль створених на
основі спеціального цементу дає змогу застосовувати даний метод при
агресивних грунтових водах. При наявності горизонтального тиску грунту
(на схилах) центральна порожнина палі армується, або застосовують
трубобетонні чи набивні палі.
Даний метод має широке застосування як на території країн СНГ так і
за його межами. В Фінляндії, Швеції, Угорщині ця технологія
застосовувалася для підсилення фундаментів будівель в Хельсінкі,
Стокгольмі, Будапешті, Турку. Роботи виконувалися фірмами
"Похьяваквистус" та "Весто". На території України технологію з
використанням статичного занурення паль застосовують асоціація
"Реконфісс" та фірма "Архісан". До найбільших об’єктів, що було виконано
за цією технологією є будинок по вул. Велика Житомирська, 2 (Академія при
Міністерстві Закордонних Справ), Генеральне представництво компанії
"Коминефть" в Москві, Культурний центр України в м. Москва,
представництво компанії "Credit Swiss" в м. Москва, Посольство Узбекистану
в Україні, м. Київ, середня школа №57 по вул. Прорізна,19 в м. Києві,
приміщення Ощадбанку в м. Києві. В усіх цих будівлях було створено
підземні приміщення шляхом попереднього влаштування пальових
фундаментів, з паль, що влаштовуються методом статичного занурення.
Особливості інженерних вишукувань
Інженерні вишукування на майданчиках будівель та споруд під якими
споруджуються підземні поверхи слід виконуються в відповідності з
вимогами ДБН А.2.1-1-2014, ДБН А.2.1-1-2008, а також збірника
60
"Нормативні документи з питань обстежень, паспортизації, безпечної та
надійної експлуатації виробничих будівель та споруд".
В випадку проектування підземних поверхів під будівлями, що
розташовані поряд з іншими існуючими будівлями інженерні вишукування
повинні забезпечити отримання необхідних даних для перевірки впливу
влаштування підземних поверхів на осідання поряд розташованих будівель,
для проектування заходів по зменшенню впливу реконструкції на деформації
поряд розташованих будівель, а в разі необхідності підсилення фундаментів
поряд розташованих будівель. При цьому, збір та аналіз архівних матеріалів
інженерних вишукувань виконується не тільки для майданчика
реконструкції, но і для навколо розташованих існуючих будівель
Інженерно-геологічні вишукування проводяться глибину, що
перевищує довжину палі на не менше ніж на 5 метрів. Обсяг вишукувань,
крім буріння основ, повинен включати також статичне зондування грунтів.
Результатом цих вишукувань є звіт по інженерно-геологічним вишукуванням
майданчика, на якому розташована будівля під якою споруджуються підземні
поверхи. Він містить в собі відомості необхідні для розробки із врахуванням
вимог ДБН А.2.2-3 проектно-кошторисної документації на стадії "робочий
проект" або "робоча документація", а також він містить вказівки по вибору
несучого шару для спирання лобової поверхні паль. У необхідних випадках у
звіті міститься дані про несучу здатність одиночної палі. При наявності в
основі сильностисливих, просідаючих, насипних або інших особливих
грунтів обсяг вишукувань забезпечує оконтурювання зон їх розширення в
плані і в глибині.
В місцях історичної забудови в обов'язковому порядку виявляють
наявність та місцезнаходження існуючих та існувавших підземних споруд,
підвалів, фундаментів зруйнованих будівель, колодязів, водойм, тощо…
Підготовчі роботи
До підготовчих заходів відносяться [7]:
61
• вирішення питання про умови використання існуючих транспортних
та інженерних комунікацій, а також питання виготовлення упорних і несучих
елементів багатосекційних паль;
• узгодження режиму експлуатації аварійної будівлі, або такої, що
реконструюється, на період проведення робіт по влаштуванню підземних
поверхів та підсиленні існуючих фундаментів з урахуванням збереження по
можливості , їхньої функціональної придатності на період виконання робіт;
• визначення черговості підсилення фундаментів з урахуванням
конкретних умов;
• організація інструментального (геодезичного) та візуального
спостереження за поведінкою несучих конструкцій будівлі, що
реконструюється;
• інструктаж виконавців про особливості конструктивних рішень,
технології виробництва, про проект виконання робіт, контроль якості
будівельних робіт і техніку безпеки при їх виконанні.
Підготовчі роботи всередині майданчика повинні включати:
➢ організацію тимчасових складських майданчиків та улаштування
побутових поверхів;
➢ комплектацію майданчика необхідними механізмами та
обладнанням;
➢ завезення паль та інших елементів, вузлів, деталей і матеріалів
згідно з робочою документацією;
➢ виготовлення арматурних каркасів для влаштування монолітного
залізобетонного поясу та армування стволів паль;
➢ монтаж допоміжних підйомно-транспортних устаткувань та
механізмів;
В нашому випадку виконується весь комплекс перерахованих вище
заходів.
Проведення протиаварійних робіт
62
Проти аварійні роботи включають в себе комплекс заходів необхідних
для збереження просторової цілісності та механічної міцності існуючої
будівлі та безпечності проведення
Серед них:
- Підсилення обоймами (переважно металевими) віконних прорізів;
- Підсилення обоймами (переважно залізобетонними) стін будівлі;
- Встановлення стійок (стаціонарних чи розсувних) між
перекриттями;
- Закріплення стін методом ін'єктування;
- Влаштування металевих тяжів.
В нашому випадку виконується підсилення металевими обоймами
віконних прорізів та встановлення розсувних металевих вертикальних стійок
на всіх рівнях (рис 3.1)
2 2
2
1
Рис 4.1
Рис. 3.С1х. еСмхае вмлаа швлтуавшантнуяв акноннсят ркуокнцсітйр пуркиц пійро птри иа впарроійтнииахв раорбійотнаихх роботах
11 -- ммееттааллевеів, ів, евретриткиалкьанліь, нроі,з сруовзнсіу свтнійік ситійки;
2 - віконні прорізи підсилені сталевими обоймами
2- віконні прорізи підсилені сталевими обоймами
63
Демонтаж існуючих полів, та пониження рівня грунту
Перед початком виконання робіт по демонтажу існуючих полів
виконують заходи по захисту поверхів від пошкоджень, викликаних
проведенням цих робіт. А саме: виконуються укриття стінових панелей,
дверей та вікон, захист існуючих трубопроводів опалення, каналізації та при
необхідності виконують їх тимчасове кріплення на час виконання робіт.
Матеріали від демонтажу існуючої підлоги сортуються та складуються.
Частина матеріалів, що придатна для влаштування забірки, тимчасового
кріплення ніші, захисту трубопроводів і т.д. підлягає повторному
використанню. Їх складування виконується в місцях не перешкоджаючих
руху персоналу. Решту матеріалів складують на площадках складування
будівельного сміття, вони підлягають вивозу. Площадки складування
будівельного сміття мають тимчасову огорожу.
При виконанні робіт по розбиранню дерев'яних конструкцій підлоги
(якщо такі маються в наявності) роботи з відкритим вогнем та зварювальні
роботи не проводяться, також не дозволяється використовувати
електроінструмент та електроустаткування без захисного заземлення. При
цьому всі приміщення де проводяться роботи оснащуються засобами для
пожежегасіння та встановлюються особи відповідальні за протипожежний
стан цих поверхів.
Пониження рівня грунту виконується за потребою і призначене для
можливості влаштування монолітного залізобетонного поясу. Грунт, як
правило розроблюється вручну, або з використанням малогабаритного
обладнання. Грунт транспортується і складається в відвалах.
Транспортування грунту до відвалів відбувається з використанням
транспортерів (частіше стрічкових), або за допомогою колісних засобів,
вручну.
64
Технологічна схема розробки та транспортування грунту, в нашому
випадку, зображена на рис 3.2
Рис. 3.2. Технологічна схема розробки грунту
Влаштування монолітного залізобетонного поясу
В більшості випадків технічний стан та конструкція фундаментів
будівлі під якою зводяться підземні приміщення не спроможні забезпечити
механічну цілісність будівлі, під час проведення робіт по статичному
зануренню паль, та виконувати функцію ростверку при рівномірному
розподіленні навантаження від будівлі на ново зведенні пальові фундаменти.
Тому влаштовується монолітний залізобетонний пояс. Метою якого є
рівномірне розподілення навантаження від ваги будівлі на пальові
фундаменти та розподілення реактивного зусилля від статичного занурення
паль. Монолітний пояс влаштовується захватками (рис 3.3).
65
3 4 5 2 1 3 4 5
1 2
А
2 1
5 4 3 1 2 1 4 3
План розміщення захваток при влаштуванні
монолитного залізобетонного поясу (ділянка будівлі)
1...5 - послідовність розробки захваток
Вид А
Існуюча стіна будівлі
Рст
3 4 5 2 1 3 4 5
Рс Рс Рс Рс Рс Рс Рс Рс Рс
Рст - зусилля від вага існуючої будівлі
Рс - зусилля від статичного занурення паль
Рис. 3.3. Схема влаштування Рмиосн о4л.3ітного залізобетонного поясу
Схема влаштування монолітного залізобетонного поясу
Захватка – ділянка будівлі призначена для поточного виконання
будівельно-монтажних робіт з повторюваним на даній та наступних ділянках
складом та об'ємом робіт. В цілому це ділянка з чіткими межами проведення
робіт на якій відбуваються будівельно-монтажні роботи встановленого
складу. Захватки розробляються методом послідовного зближення. Суть
методу полягає у підтриманні максимально можливої відстані захватками,
що одночасно розроблюються (рис 4.3). Таким чином забезпечується
проведення робіт з максимальною безпекою для механічної цілісності
будівлі.
66
Монолітний залізобетонний пояс може споруджуватися як
безпосередньо під підошвою існуючого фундаменту, так і в "тілі" стіни чи
фундаменту. Висота та ширина поясу визначаються розрахунком та виходячи
з технологічних умов будівництва. Як правило висоту поясу приймають в
500 – 600мм., а ширину не менше ніж 400 мм (габарит необхідний для
розміщення та впирання обладнання), але частіше конструкція
влаштовується по ширині існуючої стіни. Армування поясу визначається
розрахунком.
При зведенні однієї захватки монолітного залізобетонного поясу в
першу чергу влаштовується ніша по габаритам захватки, ніша створюється
розробкою грунту вручну (при зведенні поясу під підошвою фундаменту),
або шляхом алмазного різання та ручного розбирання матеріалу стін та
фундаментів будівлі (при зведенні поясу в тілі стін або фундаментів існуючої
будівлі). Застосування алмазного різання викликане відсутністю динамічних
навантажень при проведенні робіт за цим методом. Після цього монтуються
арматурні каркаси з випусками арматури для стикування окремих захваток.
Величина випусків приймається згідно СНиП II-23-81 "Стальные
конструкции". Випуски загвинчуються в грунт (при зведенні поясу під
підошвою фундаменту), або заводяться в отвори достатнього діаметру та
довжини, що просвердлені в тілі існуючих стін чи фундаментів (при зведенні
поясу в тілі стін або фундаментів існуючої будівлі). Після чого виконується
монтаж арматурних каркасів (рис 3.4)
Після монтажу арматурних каркасів зводиться опалубка та бетонується
захватка поясу. Для забезпечення швидкого демонтажу опалубки на її
поверхню наносяться спеціальні состави (технічний вазелін). При
бетонуванні обов'язково застосовують віброущільнення бетону.
Для якісного бетонування в тілі існуючого фундаменту виконують
отвори ø30-70 мм, для безперешкодного виходу повітря з ніші. Бетони
використовуються з використанням пластифікаторів.
67
Бетонна суміш може виготовлятися як в стаціонарних умовах і
завозитися на об'єкт готовим матеріалом, так і виготовляться безпосередньо
на місті проведення робіт з додержанням необхідних співвідношень.
Існуюча стіна будівлі
Отвори для виходу повітря
Грунтовий
масив
Арматурні випуски Каркас з арматури Контур захватки
Рис. 3.4. Схема монтажу арматурних каркасу монолітного
Рис 4.4
залізобетонного поясу
Схема монтажу арматурних каркасів
монолітного залізобетонного поясу
Клас бетону, та крупність заповнювача використовують згідно проекту,
частіше використовують, дрібний заповнювач, при класі бетону В-20 В-25.
Контроль якості бетонної суміші виконують шляхом відбору контрольних
зразків на будівельному майданчику під час бетонування та
випробовуванням них на стиск.
В нашому випадку використовуємо монолітний залізобетонний пояс с
перетині 800х600мм, що влаштовується безпосередньо під підошвою
існуючого фундаменту. Пояс бетонується і армується згідно рис 4.5
68
800
50 230 240 230 50
800
Рис. 3.5. Схема армування монолітного залізобетонного поясу
Влаштування ніші для розміщення обладнання
Ніша для розміщення обладнання – простір визначених габаритів, який
влаштовується в грунтовому масиві, або в тілі конструкцій будівлі, що
призначений для розміщення технологічного обладнання (рис 3.6).
Мінімальні габарити ніші залежать від габаритів обладнання для статичного
занурення паль та від наявності необхідного простору для роботи з ним. Для
прикладу - асоціації "Реконфісс" влаштовує ніші габаритами
1500х800х800мм.
Ніші для розміщення обладнання так само як і монолітний
залізобетонний пояс розроблюються захватками за методом послідовного
зближення. Грунт розробляється вручну.
Транспортування грунту з дна ніші відбувається теж вручну за
допомогою відра та мотузки. Підошва, бокові поверхні та дно ніші ретельно
вирівнюються зовнішньою стороною лопати.
69
50 500 50
600
900 800
Існуючий
фундамент
Тимчасове дерев'яне
кріплення
Простір для розміщеня
обладнання
Рис. 3.6. Схема влаштування ніші длРяи ср о4з.6міщення обладнання
Схема влаштування ніші для розміщення обладнання
У тому випадку коли пояс влаштовується в тілі стіни чи фундаменту
існуючої будівлі ніші для розміщення обладнання доводиться влаштовувати
за допомогою алмазного свердління, різання та ручного демонтажу матеріалу
стін чи фундаментів будівлі (рис 3.7). Якщо при цьому дном ніші є матеріал
фундаменту (стіни) будівлі, то в ньому алмазним свердлінням влаштовують
отвір для палі діаметром на 40-50мм більшим за діаметр палі.
70
1500
Існуюча стіна будівлі
Монолітний з.б. пояс
800
Ніша для розміщення
обладнання
Деструктурна кладка
Отвір для проходження
палі
Рис. 3.7. Схема влаштуванРнияс 4н.і7ші для розміщення обладнання при
наявності деСстхреумкат иввлнаошї ткулвааднкния ніші для розміщення
обладнання при наявності деструктурної кладки
Точність робіт контролюється візуально та за допомогою виска. Роботи
виконуються в спецодязі з використанням захисних касок.
З метою уникнути вивалів та сповзання грунту застосовується
тимчасове дерев'яне кріплення ніші (рис 3.6).
В нашому випадку ніші для розміщення обладнання виконуються в
грунтовому масиві нижче підошви існуючого фундаменту. Габарити ніші
1500х800х800мм.
Технологія статичного занурення паль
Дана технологія розглядається використовуючи досвід асоціації
"Реконфісс", що є однією з провідних фірм України у галузі реконструкції з
влаштуванням підземних поверхів під існуючими будівлями.
Влаштування пальових фундаментів за методом статичного занурення
базується на принципі без ударного занурювання вдавлюванням окремих
71
1500
секцій паль. Зусилля занурювання створюється домкратами, гідравлічними
циліндрами чи іншими пристроями. Реактивне зусилля вдавлювання
сприймається власною масою будівель, що реконструюється або їх
конструктивних елементів, включаючи і фундаменти. Також з цією метою
можуть бути використані:
- існуючі або спеціально влаштовані будівельні конструкції –
фундаменти, стіни, балки, силова підлога, ростверк, залізобетонні
пояси, тощо;
- маси привантаження;
- інвентарні анкерні балки;
- інвентарні анкерні палі – гвинтові або з лопатками, які
розкриваються;
- раніше вдавлені палі. [7]
З метою підвищення технологічності, якості та швидкості проведення
робіт, а також для збільшення зусилля занурення палі за рахунок сумування
зусиль окремих гідравлічних циліндрів (домкратів) використовують
спеціальні установки для статичного занурення паль (рис 3.8). На даний
момент максимальне зусилля занурення з використанням таких установок
складає 2000 кН. Зусилля по зануренню може прикладатися як до торцевої
поверхні елемента палі, так і до бокової поверхні палі, при цьому "щічки"
установки надійно обтискують елемент палі і утримають його за рахунок
зусилля обтискування та сил тертя, а гідравлічними циліндрами
забезпечується переміщення "щічок" та власне занурення палі.
Перед початком проведення робіт по зануренню паль поверхню
підошви монолітного залізобетонного поясу (існуючого фундаменту)
ретельно зачищають та перевіряють її горизонтальність візуально та за
допомогою будівельного рівня. В разу необхідності на установку монтують
спеціальну вирівнювальну платформу. Після монтажу установки на місце
занурення палі виконується її центрування. Контроль якості центрування
виконується візуально, за допомогою виска та будівельного рівня.
72
Установка, що працює по торцевій
Установка, що працює по боковій
поверхні палі - "ТУР-300"
поверхні палі - "Єдельвейс"
Рис 3.8. Установки асоціації "Реконфісс" для статичного занурення
паль
Після цього відбувається підключення установки до маслостанції та
влаштування першого елементу палі в точці занурення. Контроль
вертикальності встановлення та центрування першого та наступних
елементів багатосекційних паль здійснюється візуально, за допомогою виска
та будівельного рівня. Далі виконується вмикання маслостанції та статичне
занурення елемента палі в грунт з фіксуванням зусилля занурення та тиску
занурення по манометру на маслостанції в журнал пальових робіт. Після
занурення першого елемента виконується дорощування палі наступним
елементом з єднанням їх між собою за допомогою бандажних кілець. Перед
встановленням кожного наступного елемента палі на торець попереднього
наноситься шар цементного розчину складу 1:1 товщиною 0,5-1,0 см для
73
забезпечення передачі зусилля занурення по всьому перерізу палі.
Технологічний цикл занурення повторюється до досягнення граничного
зусилля занурення палі. Після чого виконується демонтаж установки. Під час
проведення робіт по зануренню паль забезпечується захист гідравлічних
шлангів установки та силових кабелів від механічних пошкоджень.
Проводити роботи на незаземлених установках заборонено.
За конструкцією палі, що влаштовуються методом статичного
занурення можуть бути: набивні, трубобетонні, составні типу "Мега".
Набивна палі (рис 3.11) влаштовуються установками що виконують
занурення обтискуючи палю по боковій поверхні (рис 3.8). При цьому
занурюються елементи інвентарних труб на різьбовому з'єднанні (рис 3.9).
Рис 3.9. Інвентарні труби, що мають різьбове з'єднання
При цьому інвентарна труба є бетонолітною. Крім того перший
елемент труби може мати розширення в нижній частині. Це дозволяє
влаштовувати палі різних діаметрів. При зануренні за рахунок розширення
зменшується опір грунту по боковій поверхні інвентарних труб, що дозволяє
збільшити глибину занурення палі. На торець першого елементу інвентарної
труби встановлюється п'ята, що втрачається (рис 3.10).
74
Рис 3.10. П'ята палі
Після занурення палі до проектної відмітки відбувається армування
палі та її бетонування з одночасним вийманням бетонолітної труби
(виймання труби забезпечується боковим обтискуванням труби та
переміщенням "щічок" установки разом з трубою догори). Бетонування
виконується з випередженням виймання інвентарних труб. Бетон
використовується литої консистенції.
75
2-2
1 1
D
1-1
2 2
Рис 4.11
КонстрРуиксц. і3я. 1н1а. бКиовннсотїр упкацліія набивної палі
Палі системи "Мега" складаються з окремих пустотілих залізобетонних
оболонок (елементів) (рис 3.12). Елементи виготовляються в стаціонарних
умовах і завозяться на об'єкт готовим виробом. Виготовлення в стаціонарних
умовах дозволяє витримувати мінімальні допуски, використовувати бетони
високих класів та на основі спеціального цементу. Висота елементу в нашому
випадку становить 500мм (цей розмір зумовлений технологічними
потребами, може коливатися від 400 до 1500мм). Діаметр елементу – 250мм.
(може змінюватися, найчастіше застосовують елементи діаметром 100-
300мм). Несуча здатність такого елемента по матеріалу становить до 1800
кН. Стикування елементів виконується за допомогою внутрішніх труб. Так як
76
L
елементи палі пустотілі, то після влаштування палі до проектного зусилля
занурення виконується армування порожнини палі (за необхідністю, при
наявності горизонтальних навантажень) та її бетонування бетоном литої
консистенції.
Рис 3.12. Конструкція палі системи "Мега"
Трубобетонні палі (рис 3.13) влаштовуються з окремих труб довжиною
до 1200мм, що з'єднуються між собою за допомогою бандажних кілець. Як
правило застосовують труби діаметром від 114 до 252мм Перший трубний
елемент має глухий нижній кінець (до нього приварюється металева п'ята).
Після занурення палі до досягнення проектного зусилля занурення,
вдавлювання палі припиняється, установка демонтується, виконується
армування порожнини палі просторовим каркасом та її бетонування бетоном
литої консистенції.
77
50
2-2
1 1
D
Труба необхідного діаметру
1-1
2 2
Рис 4.13
Рис. 3.13. Конструкція трубо бетонної палі
Конструкція трубобетонної палі
В нашому випадку використовуємо палі системи "Мега" з окремих
пустотілих залізобетонних оболонок. Статичне занурення виконується
установками з зусиллям занурення 1070 кН, з можливістю виконувати
лідерні свердловини. В глинистих грунтах довжина палі складає - 16м до
дорощування, додаткове дорощування палі виконується на 2 та 4м, в піщаних
грунтах довжина палі з лідерним бурінням свердловин ø70мм складає - 14м,
додаткове дорощування палі не виконується.
Створення попереднього напруження паль
78
L
Для надійного включення палі до роботи та для уникнення осідань
будівлі виконується попереднє напруження паль. Цей технологічний процес
зумовлений насамперед тим, що при знятті навантаження від статичного
занурення за деякий проміжок часу (в залежності від грунтових умов – до
кількох діб) відбувається підйом палі з порушенням напруженої зони
оточуючого її грунту. Тому відразу після влаштування палі необхідно
створити надійний контакт фундамент – паля і навантажити палю, тим самим
включивши її до роботи (рис 3.14).
Крім того це дозволяє уникнути осідань будівлі при можливій
нерівномірній усадці бетону під час бетонування оголовка палі. З цією метою
79
асоціацією "Реконфісс" було розроблено спеціальний пристрій для
попереднього напруження паль (рис 3.15) (подібні конструкції мають і деякі
інші фірми).
150 800
Верхня опорна Верхня опорна
частина рами частина рами
600
250
Домкрат
Домкрат Нижня опорна
гідравлічний Гайка Нижня опорна
гідравлічний частина рами частина рами
Гайка
Рис 4.15
Рис. К3.о1н5с.т Круокнцсіят рпуркицстіяр опюр идслтяр пооюп едрлеяд нпьоопгое рнеадпнруьжогеон нняа ппарлуіж, щенон я п а л і , щ о
використовує авсисокцоірациісят "оРвеукєо насфоісцсі"ація «Реконфісс»
Для створення попереднього напруження на оголовок палі
встановлюється металевий пристрій, який за допомогою гідравлічного
домкрату розсувається, при цьому опираючись одночасно в підошву
80
746*
монолітного залізобетонного поясу та оголовок палі. При досягненні
домкратом зусилля 600 кН положення конструкції фіксується гайками, а
домкрат демонтується.
Ця схема застосовується і в нашому випадку.
Влаштування стін підземних поверхів
На момент будівництва стін підземних поверхів вся вага від споруди
через монолітний залізобетонний пояс передається на пальовий фундамент.
Це дозволяє проводити роботи по розробці грунту безпосередньо під
підошвою існуючого фундаменту. Влаштування стін виконується
захватками. При цьому висота та довжина захватки приймається в залежності
від грунтових умов і можливих зсувів та вивалів грунту. Для уникнення яких
влаштовується тимчасове дерев'яне кріплення захватки (ефективне та
раціональне лише до певної висоти та довжини захватки). З технологічних
міркувань намагаються використовувати захватки висотою рівною висоті
поверху. Ширина захватки приймається за розрахунком.
Так як в подальшому буде виконуватися дорощування паль, з
демонтажем частини існуючої палі (демонтаж можливий за умови
використання паль з пустотілих залізобетонних оболонок без бетонування
внутрішньої порожнини палі) частину палі, що попадає в захватку беруть у
спеціальний короб, що дозволяє вільне переміщення палі всередині нього. В
місцях дорощування паль (на проектних відмітках) встановлюється
спеціальна опалубка для влаштування ніші під обладнання. З цієї ніші в
подальшому виконується дорощування паль (рис 3.16).
Для виходу повітря при подальшому нарощуванні стін в нижній
частині простору захватки влаштовується пінопластові вкладиші, які згодом
демонтуються, через отримані отвори повітря має змогу виходити при
бетонуванні нижчерозташованих захваток.
При розробці грунту в межах контуру захватки відбувається
розвантаження та порушення напруженого стану оточуючого грунтового
масиву. У випадку бетонування захватки без попереднього напруження
81
грунтового масиву грунт під лобовою поверхнею буде сприймати
навантаження в повному об'ємі лише після своїх вертикальних деформації.
Ці деформації призводять до осідань будівлі під час проведення робіт по
влаштуванню підземних поверхів, чого не можна допустити. Тому, після
розробки грунту та влаштування тимчасового кріплення захватки виконують
вертикальне ущільнення грунтового масиву (рис 3.17). Безпосередньо на
підошву захватки встановлюють щитову конструкцію в яку впираються
домкрати. Домкратами створюється необхідне зусилля ущільнення
грунтового масиву. Величину зусилля визначають розрахунком. Фіксація
положення щитової конструкції відбувається за допомогою металевих балок.
Трабмовки для ущільнення грунтового масиву використовувати не
дозволяється, в зв'язку з наявністю динамічних навантажень на оточуючий
грунтовий масив, що може призвести до його зрушень, при цьому
відбувається порушення напруженого стану грунтового масиву, що прилягає
до бокових поверхонь стін підземних поверхів. Це призводить до погіршення
констакту бокової поверхні стін з оточуючим грунтовим масивом, а
відповідно і до зменшення сил опору грунту (сил тертя) по боковій поверхні
стін.
Контур кожуха палі
800
Стіна, що
підводиться
Технологічна ніша
Паля системи "Мега"
Горизонтальний шов
Місце розташування
пінопластових вкладишів
Рис. 3.16. Схема влаштувРаинс н4я.1 н6іші для дорощування палі
Схема влаштування ніші для дорощування палі
82
1500
Технологічні операції при проведенні робіт на одній захватці:
- розробка грунту
- створення тимчасового дерев'яного кріплення простору захватки
- влаштування ущільнення грунтового масиву (рис 3.17)
- ретельну зачищення всіх прилягаючих бетонних поверхонь,
влаштування на них насічок для надійної адгезії бетону
- влаштування кожуха для паль
- монтаж арматурних випусків
- монтаж арматурних каркасів з пінопластовими вкладишами
- встановлення опалубки
- бетонування простору захватки
Бетонування відбувається з віброущільненням бетону.
В нашому випадку стіни підземних поверхів мають ширину рівну
ширині стін наземних поверхів – 800мм. Стіни армуються просторовим
каркасом з арматури кл. А400с ø12мм, ячейка 200х200мм. Бетонуються стіни
бетоном класу С15. Висота захватки становить 3300мм, роботи по розробці
83
грунту проводять з використанням тимчасового дерев'яного кріплення та
влаштуванням ущільнення грунтового масиву.
Влаштування перекриттів підземних поверхів
Перекриття підземних поверхів влаштовуються у послідовності згори –
донизу (рис 3.18).
6000 3000 6000
Перекриття 1го
підземного поверху
Перекриття 2го
підземного поверху
Напрямок влаштування
перекриттів
Перекриття 3го
підземного поверху
Перекриття 4го
підземного поверху
Рис 3.18. Послідовність влаштування перекриттів підземних поверхів
Перекриття підземних поверхів зводиться паралельно з нарощуванням
стін підземних поверхів. При цьому технологія влаштування, різновиди та
конструкція перекриття нічим не відрізняється від аналогічних при новому
будівництві. Конструкція перекриття має забезпечувати сприйняття їм
навантаження від тиску оточуючого грунтового масиву. Тому перекриття
84
3000 3000 3000 3000
використовується як розпірний диск жорсткості.. Товщина та армування
перекриття визначаються розрахунком. В новоствореному перекритті
залишають технологічні отвори для пересування людей та транспортування
матеріалів.
В нашому випадку приймаємо перекриття по металевим балкам з
двотавра № 26 з накладками на торцях. Конструкція перекриття показана на
рис 3.19.
A
B
Рис. 3.19. Конструкція перекриття
Трансформування паль
Необхідність трансформування існуючих паль викликана збільшенням
навантаження на палю внаслідок спорудження стін та перекриття підземних
поверхів, та зменшення несучої здатності палі по боковій поверхні внаслідок
зменшення її робочої довжини. Тому, при заглибленні будівлі на певну
глибину пальовий фундамент становиться не спроможний сприймати
85
навантаження від конструкцій будівлі, виникає необхідність трансформувати
існуючи палі або влаштовувати нові.
Для створення можливості трансформування паль при зведенні стін
підземного поверху палі беруть у спеціальний кожух, який дозволяє
переміщення палі всередині нього, таким чином створюється можливість
демонтажу частини составної палі. Далі, на проектних відмітках по осі
існуючої палі залишають технологічні ніші для встановлення обладнання.
Для цього під час бетонування стін підземних поверхів по контуру
технологічної ніші встановлюється опалубка, або простір ніші заповнюється
пінопластом. Після створення ніші в межах трансформування однієї палі
слідують наступні технологічні операції:
- демонтаж пристрою для попереднього напруження паль
- демонтаж за допомогою саморозпірної цанги частини палі типу
"Мега" до проектної відмітки
- монтаж устаткування для статичного занурення паль в технологічну
нішу на проектній відмітці
- статичне занурення палі
- влаштування попереднього напруження палі
В результаті виконання вище перелічених робіт отримаємо палю
проектної довжини здатну і надалі сприймати навантаження від ваги будівлі
(рис 3.20).
Процес статичного занурення та влаштування попереднього
напруження палі не відрізняється від цих же вище розглянутих процесів.
Кількість циклів трансформації паль визначається розрахунком. При
невеликій кількості (до 2-4) підземних поверхів трансформування паль, як
правило, не проводиться.
86
Контур забетонованого
800 кожуха палі
Пристрій для попереднього
напруження паль
Стіна, що
підводиться
Технологічна ніша
Трансформована паля
Горизонтальний шов системи "Мега"
Контур кожуха палі
Місце розташування
пінопластових вкладишів
Рис.Р 3и.с2 40..2 0Трансформування палі
Трансформування палі
В нашому випадку застосовується одноразове трансформування паль
на відмітці -5,1м для 2го типу грунтових умов – глини полутверді.
Збільшення довжини палі виконується на 2 та 4 метри, відповідно до
величини розподіленого навантаження.
Влаштування днища
Днище конструкції являє собою плитний фундамент. Товщина та
армування днища визначаються розрахунком. В цілому його влаштування
нічим не відрізняється від аналогічного процесу при новому будівництві.
Перед початком робіт виконується ретельно ущільнення грунтового
масиву основи днища. Після чого влаштовується підготовка з щеня чи бетону
класу С7,5. Далі монтується арматурний каркас та відбувається бетонування
днища. Бетонування виконується з віброущільненням бетону. Після чого
влаштовується стяжка з цементно-піщаного розчину.
В нашому випадку використовуємо конструкцію днища зазначену на
рис 3.21
87
1500
Рис. 3.21. Конструкція днища
3.2. Моніторинг при влаштуванні підземних поверхів під існуючими
будівлями
Моніторинг на будівельному майданчику під час влаштування
підземних поверхів під існуючими будівлями являє собою комплексну
систему, призначену для забезпечення надійності спорудження підземних
поверхів під існуючою будівлею. Його метою є:
- забезпечення просторової стійкості існуючої будівлі на час
проведення робіт по влаштуванню підземних поверхів;
- забезпечення безперервного контролю за горизонтальними та
вертикальними переміщеннями існуючої будівлі;
- оцінка впливи реконструкції на прилеглі існуючі будівлі;
- розробка технічних рішень попередження та усунення відхилень,
що перевищують проектні, та здійснення контролю за виконанням цих
рішень;
88
- недопущення негативних змін навколишнього середовища;
Методи та технічні засоби моніторингу обираються в залежності від
рівня відповідальності споруд, їх конструктивних особливостей, технічного
стану, інженерно-геологічних умов будівельного майданчика, щільності
прилеглої забудови, а сам моніторинг проводиться по спеціально
розробленому проекту.
Як правило вклад моніторингу включає наступні блоки: об’єктний,
що включає системи візуальних спостережень та геодезичного контролю,
геолого-гідрогеологічний, еколого-біологічний та аналітичний.
При проведенні моніторингу визначають осідання, крени та
горизонтальні зрушення конструкцій існуючої будівлі, її нових підземних
поверхів та навколо розташованих будівель (в разі їх присутності). При
цьому вертикальні осідання будівель та споруд визначаються відносно
існуючих, але розташованих за зоною впливу будівництва підземних
поверхів, чи закладених додатково реперів опорної геодезичної мережі.
На стадії проектування для здійснення моніторингу визначають:
- основні експлуатаційні вимоги та критерії цих вимог для об’єктів та
майданчика будівництва;
- розрахунковий прогноз деформацій, зусиль та інших факторів, що
характерні для майданчика;
- програма та склад спостережень.
На стадії початку будівництва для здійснення моніторингу
передбачають:
- влаштування системи спостереження;
- виконання спостережень та їх реєстрація;
- обробка інформації;
- корегування , в разі необхідності, процесу будівництва та розробка
додаткових заходів.
Форма звітності по моніторингу – науково-технічний звіт, що
включає в себе:
89
- результати моніторингу, що можуть бути представлені у вигляді
дефектних відомостей, графіків розвитку осідань та нахилів будівлі,
деформацій земної поверхні, актів стану надземних конструкцій будівлі та її
підземних поверхів, актів, що підтверджують дотримання технологічної
послідовності робіт з моніторингу, тощо…
- висновок о надійності влаштованих підземних конструкцій,
існуючої будівлі та навколо розташованих будівель та споруд (в разі їх
наявності) у відповідності розрахункових прогнозів фактичному стану та
проектному режиму;
- технічні рекомендації та заходи по ліквідації негативних наслідків
будівництва, якщо такі є.
3.3 Вказівки з техніки безпеки при виконанні робіт технології влаштування
підземних поверхів
При виконанні робіт необхідно строго дотримувати правил ДБН А.3.2-2-
2009 «Охорона праці і промислова безпека в будівництві» і інструкцій
заводів-виготовлювачів по експлуатації устаткування. При установці й роботі
вантажопідйомного крана керуються вимогами "Правил устройства и
безопасной эксплуатации грузоподъёмных кранов " .
При роботі в нічний час повинні бути досить освітлена стоянка
автобетононасоса й місця укладання бетонної суміші, дороги, проходи
відповідно до вимог ДБН А.3.2-2-2009.
Забороняється робити монтаж опалубних панелей при швидкості вітру
10 м/с і більше.
При виробництві бетонних робіт у зимових умовах повинні бути
розроблені спеціальні технологічні карти, у яких приводять:
- спосіб і температурно-вологий режим витримування бетону;
- дані про матеріал опалубки з обліком необхідних теплоізоляційних
показників;
90
- дані про пароізоляційне й теплоізоляційне покриття безопалубочних
поверхонь;
- схеми розміщення й підключення електропроводів і
електронагрівників, необхідна електрична потужність, напруга, сила струму,
перетину й довжини проводів;
- строки й порядок розпалублення й навантаження конструкцій;
- очікувані величини міцності бетону;
- схеми розміщення точок, у яких слід вимірювати температуру бетону й
найменування приладів її виміру.
Бетонування конструкцій будинків і споруджень робити з дотриманням
вимог ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека в
будівництві», СНиП 12-04-2002 "Строительное производство" ч. 2, посадових
інструкцій і ППРк.
Щодня перед початком укладанню бетону в опалубку необхідно
перевіряти стан тари, опалубки й засобів підмащування. Виявлені
несправності слід негайно усувати.
Перед початком укладання бетонної суміші віброхоботом необхідно
перевіряти справність і надійність закріплення всіх ланок віброхобота між
собою й до страхувального канату.
Поворотні бункери (бадді) для бетонної суміші повинні задовольняти
ГОСТ 21807-76.
Переміщення завантаженого або порожнього бункери дозволяється
тільки при закритому затворі.
При укладанні бетону з бадей або бункера відстань між нижньою
крайкою бадді або бункера й раніше покладеним бетоном або поверхнею, на
яку укладають бетон, повинна бути не більш 1 м, якщо інші відстані не
передбачені проектом виконання робіт.
Відкривання бункера виконує бетонник після зупинки стріли крана й
перебуваючи не під бункером і стрілою крана. Розвантаження тари у
висячому положенні повинно проводиться рівномірно протягом не менш 5
91
секунд.
Миттєве розвантаження тари у висячому положенні забороняється.
Робітники, що укладають бетонну суміш на поверхні, що мають ухил
більш 20, повинні користуватися запобіжними поясами.
При ущільненні бетонної суміші електровібраторами переміщувати
вібратор за струмоведучі шланги не допускається, а при перервах у роботі й
при переході з одного місця на інше електровібратори необхідно виключати.
Особливі умови забезпечення безпечного провадження робіт при паро -,
електропрогріві, використання хімічних добавок і ін. повинні вирішуватися в
складі ПВР.
Забороняється перехід бетонників по незакріплених у проектне
положення конструкціями підмостам, що не мають огородження або
страхувального канату.
У кожній зміні повинен бути забезпечений постійний технічний нагляд
з боку виконробів, майстрів, бригадирів і інших осіб, відповідальних за
безпечне ведення робіт, сходів, що стежать за справним станом, риштувань й
огороджень, а також за чистотою й достатньою освітленістю робочих місць і
проходів до них, наявністю й застосуванням запобіжних поясів і захисних
касок.
3.4. Контроль якості при влаштуванні технології підземних поверхів
Загальні відомості щодо приймання робіт
У процесі виготовлення набивних паль представниками замовника,
технічного та авторського нагляду здійснюється постійний, поетапний
контроль за:
1) планово-висотною прив'язкою вісей окремих паль та їхнім
фактичним положенням у плані;
2) вертикальністю утворених свердловин, їхньою глибиною,
величиною заглиблення в несучий шар;
92
3) основними параметрами утворення свердловини палі;
4) установкою арматурних каркасів у свердловини;
5) технологічними параметрами бетонування стовбура паль;
7) правильністю та своєчасністю заповнення "Журналу виготовлення
набивних паль ".
Контроль якості виконаних робіт здійснюється відповідно до вимог
СНиП 3.02. 01-87, а також проекту пальових фундаментів.
Приймання-здача готових набивних паль виконується комісією в складі
замовника, генпідрядника, виконавця робіт, авторського нагляду у два етапи:
1 етап - приймання-здача свердловин після влаштування;
2 етап - приймання-здача готових паль.
Приймання виконаних набивних паль виконується на підставі
наступних матеріалів:
а) проекту пальових фундаментів;
б) проекту виробництва робіт (ПВР) по влаштуванню набивних паль;
в) виконавчої схеми розташування паль;
г) актів на приховані роботи;
д) журналу виготовлення набивних паль;
е) актів приймання матеріалів (бетон, арматури, щебінь).
Приймання набивних паль оформляються актами:
а) огляди та приймання пробурених свердловин та арматурних каркасів
для набивних паль;
б) приймання пальового поля з буронабивних паль для бетонування
ростверків.
У цих актах вказуються всі виявлені відхилення від проекту,
передбачені способи та строки їхнього усунення, дається загальна оцінка
якості виконаних робіт.
1. До початку виконання пальових робіт виконується зрізання або
підсипання ґрунту до проектної відмітки ростверку та розбивка пальового
поля.
93
2. По закінченні утворення свердловини варто перевірити
відповідність проекту фактичних розмірів свердловин, оцінку їхнього дна,
вибою та розташування кожної свердловини в плані, а також установити
відповідність типу ґрунту основи даним інженерно-геологічних вишукувань
(при необхідності із залученням геолога).
3. Бетонування паль повинно виконуватись не пізніше 8 годин після
закінчення утворення свердловини. При неможливості бетонування в
зазначений термін, утворення свердловини свердловин починати не слід, а
вже початих - припинити, не довівши їхній вибій на 1-2 м до проектного
рівня та не розбурюючи розширень.
4. Для контролю однорідності бетонного стовбура набивних паль,
необхідно вибірковим порядком робити випробування зразків, узятих з
вибурених у палях кернів, або контролювати суцільність неруйнуючими
методами з однієї палі на кожні 100 м3, але не менш чим із двох паль на
об'єкт будівництва, а також у всіх палях, при влаштуванні яких були
допущені порушення технології.
5. Укладання бетонної суміші в свердловину повинно виконуватись без
перерв, що перевищують період початку тужавіння бетонної суміші. При
бетонуванні необхідно забезпечити укладання бетону відповідної якості по
всій глибині свердловини. У процесі бетонування буронабивних паль
повинен вестися журнал бетонних робіт. Контрольні бетонні зразки повинні
відбиратися в кількості 3 шт. на кожні 50 м3 вкладеної бетонної суміші.
Виготовлення та зберігання контрольних бетонних зразків повинне
виконуватись в умовах, аналогічних умовам, у яких відбувається
бетонування та твердіння паль.
6. У процесі бетонування паль підлягають:
- якість і температура (взимку) бетонної суміші;
- інтенсивність укладання бетонної суміші;
- технологія заповнення свердловини бетонною сумішшю;
- обсяг бетону укладеного в свердловину;
94
- час початку та закінчення бетонування, а також час перерв.
7. При виконанні робіт склад контрольованих показників, обсяг і
методи контролю повинні відповідати вимогам схеми операційного
контролю якості, що наведена в табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Контроль якості виконання робіт
Технічні
Граничні відхилення Контроль
вимоги
(метод та обсяг)
Без кондуктора З кондуктором
Положення в плані
1 набивних паль при
діаметрі паль більше 0,5
м:
а) поперек ряду; 10 см --//--
б) уздовж ряду при
кущовому розташуванні 15 см --//--
паль;
в) для одиночних 8 см --//--
порожніх круглих паль
2 Рівень голів паль:
а) з монолітним 3 см --//--
ростверком;
б) зі збірним 1 см --//--
ростверком;
в) безростверковий 5 см --//--
фундамент
Зі збірним оголовком;
г) палі-колони 3 см --//--
95
3 Розміри свердловин Те ж,
буронабивних паль: кожна
а) оцінки вибою; 10 см свердловина
Те ж, 20%
прийнятих
б) діаметр свердловини; 5 см свердловин,
обраних
випадковим
образом
в) вертикальність вісі
свердловини 1 % --//--
Суцільність стовбура Стовбур палі не Візуальний,
4 порожніх буронабивних повинен мати кожна паля
паль вивалів бетону
площею 100 см
або оголення
робочої арматури
Вимоги до голів паль, Торці повинні Технічний
5 крім паль, на які бути огляд, кожна
навантаження горизонтальними паля
передається з відхиленнями
безпосередньо без не більше 5 мм,
оголовку (платформний ширина сколів
стик) бетону по
периметру палі не
повинна
перевищувати 50
мм, клиноподібні
відколи по кутах
повинні бути не
глибше 35 мм і
довжиною не
менш чим на 30
мм коротше
глибини
закладення
6 Вимоги до голів паль, Торці повинні
на які навантаження бути
передаються горизонтальними --//--
безпосередньо без з відхиленнями
оголовку (платформний не більше 0,02,
96
стик) не мати відколів
бетону
7 Монтаж збірних Зсув відносно Відхилення в
ростверків: разбивочних рівні
вісей, мм поверхонь, мм
а) фундаменти
житлових і 10 5
адміністративних
будинків;
б) фундаменти
промислових будинків 20 10
8 Зсув вісей оголовку 10 мм Те ж, кожен
щодо вісей палі оголовок
9 Товщина розчинного Не більше 30 мм --//--
шву між ростверком та
оголовком
10 Товщина шва після Не більше 8 мм
монтажу при обпиранні --//--
по платформі
11 Товщина зазору між Не менш Кожен
поверхнею ґрунту та установленої в ростверк
нижньою площиною проекті
ростверку в просадочних
ґрунтах
Оцінка якості та приймання фундаментів з набивних паль
Оцінка якості та приймання фундаментів з набивних паль виконують
на підставі наступних документів:
- проекту пальових фундаментів;
- актів приймання матеріалів, що застосовуються для виготовлення
паль;
- актів лабораторних випробувань контрольних бетонних кубиків;
- актів контрольної перевірки якості укладання бетонної суміші в
свердловину;
- актів контролю виготовлених паль (відбір кернів або неруйнуючий
контроль);
97
- акту висновку по проведених статичних випробуваннях дослідних
паль;
- плану розташування паль із прив'язкою до разбивочних вісей;
- виконавчої схеми розташування вісей паль із вказівкою відхилень від
проектного положення в плані та результатів нівелювання оголовків паль;
- актів на приховані роботи;
- журналів виготовлення паль.
При прийманні готових паль необхідно перевіряти відповідність
виконаних у натурі робіт вимогам проекту. Приймання оформляють актом, у
якому повинні бути відзначені всі виявлені дефекти й передбачені способи
їхнього усунення.
Приймання пальових робіт
Приймання пальових робіт супроводжується оглядом пальової основи,
перевіркою відповідності виконаних робіт проекту, інструментальною
перевіркою правильності положення паль, контрольними випробуваннями
паль.
При здійсненні контролю якості в процесі та при закінченні
влаштування пальових фундаментів керуються наступними критеріями:
- від якості виконання пальових робіт залежить несуча здатність
пальових фундаментів, що має найважливіше значення для всього
будинки або споруди;
- влаштування паль відноситься до прихованих робіт, що вимагає
поопераційного контролю якості в процесі їхнього влаштування.
У загальному випадку контролюють:
- відповідність на будівельному майданчику виробів і матеріалів щодо
проекту;
- дотримання затвердженої технології влаштування буронабивних паль;
- несучу здатність паль;
- відповідність положення паль у плані геодезичної розбивки.
Основним контрольованим параметром є забезпечення несучої
98
здатності паль. Несучу здатність занурених паль визначають статичним і
динамічним методами, а буронабивних - тільки статичним.
Таблиця 3.2.
Відомість контролю якості при виконанні робіт
Кількість
№
Значення і обсяг
Контрольовані параметрів, вимірів
п
параметри відхилення
/п
1 7 9
2 3 4 5 6
1 7 8
В ідповідність Паспорта,
м1атеріалів вимогам сертифікати Наявність +
1 проекту, ДБН, ДСТУ,
Г ОСТ
О2гляд прихованих Акт Те ж +
2 робіт
О3цінка голів паль: “ +
3 с монолітним 3 см;
ро стверком;
зі збірним ростверком; 1 см;
безростверковий
фундамент зі збірним 5 см;
оголовком;
П4оложення в
4 буронабивних паль “ +
д іаметром більше 0,5
м: 10 см;
а) поперек ряду; 15 см;
б) уздовж ряду при
кущовому
розташуванні паль; 8 см
в) для одиночних
порожніх круглих паль
під колони
99
Значимість
дефе кту
Кільк ість
вимірів
відповідає
н е
відповідає
Примітка
Висновки по розділу 3
1. В цьому розділі розроблений технологічний регламент виконання
робіт по влаштуванню підземних поверхів під існуючими будівлями.
Наведені вказівки з операційного контролю якості при прийманні робіт,
вказівки з техніки безпеки, виконано порівняння варіантів технології в різних
геологічних умовах.
100
Розділ 4. Економічна ефективність впровадження технології
влаштування підземних поверхів під існуючою будівлею
4.1. Техніко-економічні показники технології влаштування підземних
поверхів
Для порівняння техніко-економічних показників проведемо
прорахунок для різних геологічних ситуацій: 1 тип ґрунтових умов – піски
крупнозернисті; 2 тип ґрунтових умов – глини напівтверді.
Середні значення частки окремих видів робіт у прямих витратах на
будівництво підземних поверхів наведено у табл. 4.1
Порівняння загальної вартості будівництва в різних геологічних умовах
зображено на рис. 4.1.
Порівняння вартості квадратного метру варіантів влаштування
технології та вартості будівництва останнього поверху зображено на рис. 4.2
В якості техніко-економічного висновку можна зазначити, що
влаштування технології підземних поверхів більш ефективний у піщаних
незв’язних ґрунтах порівняно з варіантом у глинистих ґрунтах.
101
8000
7000
6000
1 тип грунтових умов –
5000 піски крупнозернисті
4000 2 тип грунтових умов –
глини полутверді
3000
2000
1000
0
Заг. варт. будів. тис. грн.
Рис. 4.1. Порівняння загальної вартості будівництва в різних геологічних
умовах
Середня вартість м2 побудов.
приміщ. тис. грн.
6 Вартость м2 останього поверху
побудов. приміщ., тис. грн.
5
Середня вартість м2 побудов
4
приміщ. тис. грн
3
Вартость м2 останього поверху
2 побудов. приміщ., тис. грн
1
0
1
Рис. 4.2. Порівняння вартості 1 м2 варіантів влаштування технології та
вартості будівництва останнього поверху
102
Таблиця 4.1
Техніко-економічні показники технології влаштування підземних поверхів в залежності від грунтових умов та
кількості поверхів
1 тип грунтових умов – піски крупнозернисті 2 тип грунтових умов – глини полутверді
Різниця
Різниця Різниця Різниця
Загал. Вартость Загал. трудоміст Вартость
вартості трудоміст. Середня 2 вартості Середня
Заг. трудо- м Заг. трудо- будівн. м2
Кіл. будівн. будівн. вартість будівн. вартість
варт. міст. 2 останього варт. міст. наступн. останього
підз. наступн. наступн. та м наступн. м2
будів. будівн поверху будів. будівн та поверху
пов. та поперед. побудов. та побудов
тис. тис. побудов. тис. тис. поперед. побудов.
поперед. підз. пов. приміщ. поперед. приміщ.
грн. люд.- приміщ., грн. люд.- підз. пов. приміщ.,
підз. пов., тис. люд- тис. грн. підз. пов., тис. грн
год. тис. грн. год. тис. люд- тис. грн
тис. грн. год тис. грн.
год
1 3154 35,53 8,785 3469 38,00 9,663
795 13,63 1339 26,65
2 3949 49,16 5,500 2,214 4808 64,65 6,696 3,730
944 15,5 1851 31,57
3 4893 64,66 4,543 2,629 6659 96,22 6,183 5,156
1227 19,03 1063 29,88
4 6120 83,69 4,261 3,417 7722 126,1 5,377 2,961
103
4.2. Економічне обґрунтування технології влаштування підземних
поверхів під існуючою будівлею
Для аналізу доцільності використання трансформованих паль за
результатами кошторисів визначаємо частку окремих видів робіт у прямих
витратах на будівництво підземних поверхів. Результати наведені у табл. 4.2.
За даними табл. 4.3 будуємо діаграму вартості окремих видів робіт –
рис. 4.3.
Таблиця 4.2
Частка окремих видів робіт у прямих витратах на будівництво підземних
поверхів
Вартість робіт, %
1 тип грунтових умов – 2 тип грунтових умов –
Найменування виду
піски крупнозернисті глини полутверді
робіт
1 під. 2 під. 3 під. 4 під. 1 під. 2 під. 3 під. 4 під.
пов. пов. пов. пов. пов. пов. пов. пов.
Пальові роботи 65,6 52,3 45,7 44,2 65,8 55,5 53,6 47,2
Розробка грунту 6,6 12,1 15,2 16,4 8,7 15,5 17,8 21,3
Підготовчі роботи 4,2 3,3 2,6 2,1 3,8 2,7 1,9 1,7
Влаштування стін
9,7 16,4 20,1 21,5 8,9 13,4 14,7 17,2
підземних поверхів
Влаштування
перекриттів 6,1 9,7 11,5 12,0 5,6 7,9 8,4 9,6
підземних поверхів
Влаштування днища 7,7 6,1 4,9 3,9 7,1 5,0 3,8 3,1
104
Таблиця 4.3
Середні значення частки окремих видів робіт у прямих витратах на
будівництво підземних поверхів
Значення питомої вартості робіт, %
Найменування виду робіт
Мінімальне Максимальне Середнє
Пальові роботи 44,2 65,8 55
Розробка грунту 6,6 21,3 14
Підготовчі роботи 1,7 4,2 3
Влаштування стін підземних поверхів 8,7 21,5 15
Влаштування перекриттів підземних
5,6 12 8
пов.
Влаштування днища 3,1 7,7 5
Розробка грунту
6,6-21,3% Підготовчі роботи
1,7-4,2%
Пальові роботи
44,2-65,8% Влаштування стін
підземних поверхів
8,7-21,5%
Влаштування перекриттів
підземних поверхів, 5,6-12,0%
Влаштування днища
3,1-7,7%
Рис 4.3. Діаграма вартості окремих видів робіт
105
1
2
3
4
5
6
Рис 4.4. Значення питомої середньої вартості робіт, %
1 - Пальові роботи; 2 - Розробка ґрунту; 3 - Підготовчі роботи; 4 - Влаштування
стін підземних поверхів; 5 - Влаштування перекриттів підземних поверхів; 6 -
Влаштування днища.
Співвідношення максимального та мінімального значення питомої
вартості робіт, % зображено на рис. 4.5.
250
200
150
Максимальне
Мінімальне
100
50
0
Значення питомої вартості робіт, %
Рис. 4.5. Співвідношення максимального та мінімального значення питомої
вартості робіт, %
106
4.3. Розрахунок економічного ефекту технології влаштування підземних
поверхів під існуючою будівлею
Для визначення економічного ефекти проведемо порівняння способу
влаштування стіни в ґрунті з пропонованим способом влаштування підземних
поверхів під існуючою будівлею.
Розрахунок економічного ефекту виконуємо згідно [33] у табличній
формі.
Розрахунок економічного ефекту Э обраховується за формулою:
Э = (З1 + Зс1) + Ээ - (З2 + Зс2) A2, (4.1)
де З1 і З2 — приведені затрати на влаштування стін з урахуванням вартості
транспортування до будівельного майданчика монолітного бетону по
порівнюваних варіантах базової та нової моделі, у грн. на одиницю виміру;
Зс1 і Зс2 — наведені витрати по влаштування матеріалів на будмайданчику
(без обліку вартості заводського виготовлення, у грн. на одиницю виміру;
Таблиця 4.4
Вихідні дані до розрахунку
Найменування способу
Одиниця Влаштування
Показники Стіна в
виміру грунті підземних
поверхів
1. Річний об’єм впровадження на м3 100
100 м3 бетону
2. Приведені затрати на грн. 26935 24975
будівельні матеріали
3. Собівартість будівельно- грн. 15658 14587
монтажних робіт по
влаштуванню технології
4. Питомі капітальні вкладення у грн. 862 895
виробничі фонди будівельної
організації
4. Річні витримки в сфері грн. 745 728
експлуатації конструкцій
107
Ээ — економія в сфері експлуатації матеріалів за строк їхньої служби
визначається по формулі
(И1 −И2)− (К −К )
Э = 2 1 , (4.2)
э
P2
де И1 й И2 — річні витрати в сфері експлуатації на одиницю конструктивного
елемента будівлі, споруди або об'єкт у цілому по порівнюваних
варіантах, грн. До них відносяться: витрати на капітальний ремонт
будівельних конструкцій, відновлення та підтримка передбаченої
проектом надійності конструкцій і споруд у цілому, щорічні
витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування ;
K’1 і К’2 — супутні капітальні вкладення в сфері експлуатації будівельних
конструкцій (капітальні вкладення без обліку вартості конструкцій)
розраховуючи на одиницю конструктивного елемента будівлі,
споруди або об'єкта уцілому по порівнюваних варіантах, грн.;
А2 — річний обсяг будівельно-монтажних робіт із застосуванням нових
будівельних конструкцій у розрахунковому році, у натуральних
одиницях.
Приведені затраті визначаються за формулою :
Зi = Ci + Ki; (4.3)
де Ci — собівартість одиниці будівельно-монтажних робіт по i-му варіанту
техніки, грн.;
Ki — питомі капіталовкладення у виробничі фонди на одиницю будівельно-
монтажних робіт по i-му варіанту техніки, грн.
З1 = 26935+ 15658= 42593 грн.;
З2 = 24975+ 14587= 39562 грн.
Економія в сфері експлуатації конструкцій за формулою (4.2):
745−728
Ээ = =133,3грн
0.150001
108
Економічний ефект Э обраховується за формулою (4.1):
Э = (42593+862)1,0001 + 133,3- (39562+895) = 3131,3 грн.
Таким чином, впровадження методу влаштування підземних поверхів під
існуючими будівлями дозволяє досягти економічного ефекту 3131,3 грн. на 100
м3 бетону, або в перерахунку на 1 м3 – 31,31 грн.
Висновки по розділу 4
1. Економічний ефект від впровадження впровадження методу
влаштування підземних поверхів під існуючими будівлями дозволяє досягти
економічного ефекту 3131,3 грн. на 100 м3 бетону, або в перерахунку на 1 м3 –
31,31 грн.
109
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
В ході аналізу літературних джерел та відомих прикладів будівництва
підземних поверхів було встановлено, що проблема влаштування підземних
поверхів під існуючими будівлями є недостатньо дослідженою. В Україні та в
Росії немає класифікації влаштування підземних поверхів під існуючими
будівлі, єдина класифікація є в нормативних документах Білорусії, але вона не є
достатньо повною. Досвід практичного спорудження підземних поверхів під
існуючими будівлями не систематизований та не впорядкований. Технології
спорудження не висвітленні в літературних джерелах.
В результаті роботи розроблено нову, більш детальну класифікацію
влаштування підземних поверхів під існуючими будівлями. Згідно якої підземні
поверхи слід розділяти не за однією, а за 4ма ознаками (інженерно-геологічні
умови будівельного майданчика, об'ємно-планувальні рішення підземного
простору що створюється, принцип передачі навантаження від наземної
частини існуючої будівлі на основу, головні технологічні принципи
спорудження підземного контуру).
В ході роботи було досліджено та описано технологію влаштування
підземних поверхів під існуючими будівлями шляхом спорудження під ними
пальових фундаментів, що влаштовуються методом статичного занурювання
(вдавлювання). Даний метод було оптимізовано, при цьому було розроблено
нову технологічну операцію – трансформацію паль. Практичним результатом
досліджень стало підготовка та створення методичних вказівок по
влаштуванню підземних поверхів під існуючими будівлями з використанням
паль системи "Мега" (Додаток 4). Дані рекомендації затверджені та
використовуються в будівельній асоціації "Реконфісс" - " провідній організації
на території України по влаштуванню підземних поверхів під існуючими
будівлями. Досвід цієї асоціації було систематизовано та викладено в даній
роботі.
110
В ході роботи винайдено та запатентовано новий спосіб влаштування
підземних поверхів під існуючими будівлями – шляхом спорудження стін
підземного контуру методом опускного колодязя (Додаток 1). Опускний
колодязь при цьому зводиться за межами габаритів будівлі.
В процесі аналізу технології влаштування підземних поверхів під
існуючими будівлями з використанням паль системи "Мега" було проведено
розрахунки пальового фундаменту, розрахунки кошторисної вартості та
розрахунки трудомісткості будівництва. Розрахунки проводилися в залежності
від кількості підземних поверхів (1-4) та в залежності від типу грунтових умов
будівельного майданчика (1 тип – піски крупнозернисті, 2 тип – глини
напівтверді). В ході проведення вище перерахованих розрахунків та їх аналізу
було отримано наступні результати:
1. При однорідних геологічних умовах будівельного майданчика несуча
спроможність палі зростає при заглибленні позначки оголовка палі. Цей факт
лягає в основу при аналізі доцільності застосування трансформації палі. При
трансформації палі позначка оголовка палі понижується, тому довжина палі
необхідна для досягнення необхідної несучої спроможності зменшується.
2. Питома частка пальових робіт становить 44,2-65,8% від загальній
вартості будівництва підземних поверхів під існуючими будівлями. Це
приводить до розуміння значення пальових робіт при влаштуванні підземних
поверхів під існуючими будівлями та необхідності оптимізації і раціоналізації
кількості та довжини паль.
3. Несуча спроможність палі при однаковій довжині для 1го (піски
крупнозернисті) та 2го типу грунтових умов (глини напівтверді) різні. При
досягненні несучої спроможності 750 кН довжина палі для 1го типу грунтових
умов становить 14 м, а для 2го типу – 16м. Цей факт говорить про значення
інженерно-геологічних умов будівельного майданчика при влаштуванні
підземних поверхів під існуючими будівлями та про збільшення вартості їх
будівництва при заляганні в основі будівлі 2го типу грунтів (глини напівтверді).
4. Розрахунковий опір грунту по лобовій та по боковій поверхні стін
підземних поверхів для 1типу грунтових умов (піски крупнозернисті)
111
перевищує ці показники для 2 типу грунтових умов (глини напівтверді) на
відповідно 190-490%; та 30-50%. Це призводить до необхідності збільшення
кількості паль при збільшені кількості підземних поверхів для 2го типу
грунтових умов (глини напівтверді), оскільки збільшення навантаження на
фундаменти при їх заглибленні та зменшення несучої здатності палі перевищує
розрахунковий опір грунту по лобовій та по боковій поверхні підземних
поверхів.
5. При проведенні будівництва для 1 типу грунтових умов (піски
крупнозернисті) визначальним є крок паль який приймається на 1му етапі
будівництва (до влаштування підземних поверхів) при переносі на палі 100%
навантаження від будівлі. Для 2го типу грунтових умов (глини напівтверді)
визначальним є крок паль, що приймається в ході влаштування підземних
поверхів, який враховує збільшення навантаження на пальові фундаменти за
рахунок спорудження підземних поверхів, зменшення несучої здатності палі,
опори грунту по лобовій та по боковій поверхні стін підземних поверхів. Це
говорить про кращі міцносні властивості грунтів 1 типу (піски крупнозернисті)
відносно 2го (глини напівтверді), та про більш ефективне і доцільне
будівництво підземних поверхів при 1му типі грунтових умов.
6. Вартість будівництва та трудомісткість робіт при 1му типу грунтових
умов (піски крупнозернисті) менша на 10-36% від аналогічних показників при
2му типу грунтових умов (глини крупнозернисті). Це пояснюється збільшенням
кількості та довжини паль при в проведені робіт в грунтах 2го типу.
7. Вартість будівництва 1м2 новозбудованих поверхів є конкурентно
спроможною у місті Києві, і становить від 4,261 тис.грн до 9,663 тис.грн
8. Вартість будівництва 1м2 новозбудованих поверхів має тенденцію до
зменшення зі збільшені кількості підземних поверхів, що споруджується під
будівлею. Однак тенденція має згасаючий характер і можна припустити, що
після досягнення певної кількості підземних поверхів вартість 1м2
новозбудованих поверхів буде зростати зі збільшенням кількості підземних
поверхів.
112
9. Для 2 типу грунтових умов (глини напівтверді) влаштування 4х
підземних поверхів в даних умовах, без використання трансформації паль
неможливе, в зв'язку зі зменшенням кроку паль до відстані, що менше 3ø палі.
10. Трансформація паль є економічно доцільною, а роботи по
влаштуванню підземних поверхів з використанням трансформованих паль
мають меншу трудомісткість відносно робіт без використання трансформації
паль, про це говорять наступні результати:
- Різниця вартості спорудження між 3ма та 4ма підземними поверхами
(1063 тис.грн) менша за аналогічну різницю між 2ма та 3ма підземними
поверхами (1851 тис.грн), тоді як тенденція без використання трансформації
паль має постійно зростаючий характер.
- Різниця трудомісткості спорудження між 3ма та 4ма підземними
поверхами (29,88 тис.люд-год) менша за аналогічну різницю між 2ма та 3ма
підземними поверхами (31.57 тис.люд-год), тоді як тенденція без використання
трансформації паль має постійно зростаючий характер.
- Вартість влаштування м2 останнього підземного поверху при будівництві
4х підземних поверхів (з використанням трансформації паль) менша на 174% за
аналогічну вартість при влаштуванні 3х підземних поверхів (без трансформації
паль)
Таким чином, дана робота показує доцільність та ефективність
використання нової технологічної операції - трансформації паль системи "Мега"
при влаштуванні 4х підземних поверхів під існуючою будівлею, якщо
інженерно-геологічні умови будівельного майданчика будівлі представлені
глинами напівтвердими.
113
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Пат. 235367 Україна, МПК (2006) Е 02 D 5/34. Метод статичного
занурення паль / Макшанов В.Ф.; заявник та патентовласник Макшанов В.Ф. -
№ 95020521; заявл. 07.02.95 ; опублік. 02.06.98, Бюл. № 0/1998.
2. Григорян А.А. Анализ существующих технологий // Реконстпрукция
городов и геотехническое сторительство. – 2006. – № 4. – С. 2–7.
3. Бройд И.И. Струйная геотехнология. Учебное пособие. – М.:
Издательство АСВ, 2004 г. – 234 с .
4. Богов С. Г., Зуев С. С. Опыт применения струйной технологии для
закрепления слабых грунтов при реконструкции здания по ул. Сибирская, 37 в
г. Москве // Конференция, посвященная 100-летию со дня рождения Долматова
Б. И., Санкт-Петербург, 2010 г. – С.45-47.
5. Маковецкий О. А., С. Старцев Ю. Г. , Пономарев А. А. Устройство
подземного этажа из монолитного железобетона // Гидротехника №2. - 2012,
– № 5. – С. 12–19.
6. Tamita Kosuke Патент №JP 86 129232/ Способ сооружения подземных
этажей здания. – Япония: 05.06.86
7. ВБН В.2.1-1-97 Підсилення фундаментів будівель та споруд,
побудованих на лесових грунтах буроін'єкційними палями. – К.:
Укрмонтажспецбуд, 2002.
8. ВБН В.2.1 – 36 -2 -2002 Підсилення фундаментів будівель та споруд
бугатосекційними вдавлюваними палями. – К.: Укрмонтажспецбуд, 2002.
9. Ганичев И.А. Устройство искусственных оснований и фундаментов. –
М.: Стройиздат, 1987.
10. Данилов Н.Н., Терентьев О.М. Технология строительных процессов. –
М.: «Высшая школа», 2001.
11. Коновалов П.А. Основания и фундаменты реконструируемых зданий.
–М.: Стройиздат, 1988.
114
12. Лапідус А.А. Работы по реконструкции и реставрации
Государственного Академического Большого театра Российской Федерации /
Реконструкция городов и геотехническое строительство. – М.: Недра, 2004, №3.
13. Лейкин Б.В. Техника для погружения свай методом статического
вдавливания / Механизация строительства. –М.: Стройиздат, 1967, №8.
14. Матвеев Е.П. Реконструкция жилых и гражданских зданий. – М.:
ЦПП, 1999.
15. Мостков В.М. Подземные сооружения большого сечения. – М.: Недра,
1974.
16. Перлей Е.М., Светинский Е.В., Гдалин С.В. Погружение свай
вдавливанием. – Ленинград: Знание, 1983.
17. Петренко Е.В. Освоение подземного пространства. – М.: Недра, 1988.
18. Пособие к строительным нормам республики Беларусь П11-01 к СНБ
5.01.01-99 Геотехнические реконструкции оснований и фундаментов зданий и
сооружений. – Минск: Минстройархитектуры, 2001.
19. Прентис Е.М., Уайт Л.В. Подводка фундаментов под существующие
здания. – М.: ОНТИ, 1935.
20. Пустовойтенко В.П. Геотехнічне забезпечення підземного
будівництва в Україні. – К.: Наукова думка, 1999.
21. Савйовский В.В., Болотных О.Н. Ремонт и реконструкция
гражданских зданий. – М.: Стройиздат, 1996.
22. Санаровский Р.С., Астафьев Д.О., Улицкий В.М., Зибер Ф.К.
Усиление при реконструкции зданий и сооружений. –М.: Стройиздат, 1999.
23. Смородинов М.И. Строительство заглубленных сооружений. – М.:
Стройиздат, 1993.
24. ДБН А.3.2-2-2009. Охорона праці і промислова безпека в будівництві.
– К.: Мінбуд, 2010.
25. ДБН В.2.1-10-2009 Основи та фундаменти споруд. Основні положення
проектування. - К.: Мінбуд, 2009.
26. СниП 2.02.03 - 85 Свайные фундаменты. – М.: Стройиздат, 1991.
115
27. Теличенко В.И., Лапидус А.А., Тереньтьев О.М. Технология
возведения зданий и сооружений. – М.: «Высшая школа», 2002.
28. Теличенко В.И., Штоль Т.М., Феклін В.И. Технология возведения
подземной части зданий и сооружений. – М.: Стройиздат, 1990.
29. Улицкий В.М., Осокин А.И. Способы сохранения памятников
архитектуры и реконструируемых зданий на сваях и деревянных лежнях. –
Ленинград: Знание, 1990.
30. Улицкий В.М., Шашкин А.Г. Геотехническое сопровождение
реконструкции городов. – Ленинград: Знание, 1990.
31. Чумаков Ю.І., Вакліс М.Ф., Єфременко В.М. Технологія підсилення
фундаментів і освоєння підземного простору / Будівництво України – К.:
Наукова думка, 2002, №6.
32. Цытович Н.А. Основания и фундаменты – М.: Госстройиздат, 1959.
33. Инструкция по определению экономической эффективности
использования в строительстве новой техники, изобретений и
рационализаторских предложений : СН 509-78. – [Действителен с 01.01.78]. –
М. : Госстрой СССР, 1978. – 68 с.
116
Додаток 1
Відомості об'ємів робіт при влаштуванні від 1го до 4х підземних
поверхів під існуючою будівлею. Виконано для 2х типів грунтових умов
(1тип – піски крупнозернисті, 2 тип глини полутверді)
Відомість об'ємів робіт при влаштуванні 1го підземного поверху для
1го типу грунтових умов (піски крупнозернисті)
№ Од.
Найменування робіт чи матеріалу Кільк.
п.п вим.
1 Монтаж металевих розсувних стійок шт. 352
2 Підсилення віконних прорізів металевими обіймами т. 8,68
3 Витрати кутика 120х120мм т. 8,68
4 Демонтаж існуючої бетонної підлоги м3 88,6
5 Демонтаж існуючої цегляної подушки фундаменту м3 11,8
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 3,3м з
6 м3 311,4
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 3,3м з
7 м3 1294,4
використанням транспортера
8 Вивезення з погрузкою грунту до 30км м3 1605,8
Влаштування монолітного з.б. ростверку (бетон кл.С-25,
9 м3 76,2
заповнювач – щебінь фракції 10-20мм)
10 Свердління в цегляній кладці отворів ø90мм l=900мм шт. 255
11 A-400с ø22мм т. 7,6
12 A-240с ø10мм т. 0,8
13 Влаштування лідерних свердловин ø70мм, l=14м шт. 120
Влаштування статичним зануренням паль системи "Мега"
14 шт. 120
ø250мм, l=14м
15 Витрати елементів паль шт. 3360
16 Влаштування попереднього напруження паль шт. 120
17 Витрати пристроїв для попереднього напруження паль шт. 120
117
Бетонування стовбура палі (бетонукл.С-25, заповнювач -
18 м3 25,8
щебінь фракції 10-20мм)
Влаштування попереднього напруження грунту
19 м2 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -3,30
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20,
20 м3 227,4
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм)
21 A-400с ø14мм т. 12,2
22 A-240с ø10мм т. 1,4
23 Демонтаж цегляної кладки на відмітці 0,00 м3 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл. С-25, заповнювач –
24 м3 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці 0,00
Виготовлення та монтаж закладних деталей (вага 1ї
25 т. 0,8
деталі до 20 кг)
26 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці 0,00 т. 10,8
27 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
28 м3 44,3
20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм)
29 Влаштування керамзитової засипки на відмітці 0,00 м3 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
30 м2 44,3
h=50мм
31 Трамбівка грунту (1 група) пневматичними трамбівками м2 518
Влаштування бетонної підготовки (бетон кл С-7,5,
32 м2 518
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм)
33 A-400с ø14мм т. 9,8
34 A-240с ø10мм т. 1,8
Бетонування днища (бетон кл.С-15, заповнювач - щебінь
35
фракції 10-20мм)
118
Відомість об'ємів робіт при влаштуванні 1го підземного поверху для
2го типу грунтових умов (глини полутверді)
№ Од.
Найменування робіт чи матеріалу Кільк.
п.п вим.
1 Монтаж металевих розсувних стійок шт. 352
2 Підсилення віконних прорізів металевими обіймами т. 8,68
3 Витрати кутика 120х120мм т. 8,68
4 Демонтаж існуючої бетонної підлоги м3 88,6
5 Демонтаж існуючої цегляної подушки фундаменту м3 11,8
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 3,3м з
6 м3 311,4
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 3,3м з
7 м3 1294,4
використанням транспортера
8 Вивезення з погрузкою грунту до 30км м3 1605,8
Влаштування монолітного з.б. ростверку (бетон кл.С-25,
9 м3 76,2
заповнювач – щебінь фракції 10-20мм)
10 Свердління в цегляній кладці отворів ø90мм l=900мм шт. 255
11 A-400с ø22мм т. 7,6
12 A-240с ø10мм т. 0,8
Влаштування статичним зануренням паль системи "Мега"
13 шт. 124
ø250мм, l=16м
15 Витрати елементів паль шт. 3968
16 Влаштування попереднього напруження паль шт. 124
17 Витрати пристроїв для попереднього напруження паль шт. 124
Бетонування стовбура палі (бетонукл.С-25, заповнювач -
18 м3 30,5
щебінь фракції 10-20мм)
Влаштування попереднього напруження грунту
19 м2 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -3,30
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20,
20 м3 227,4
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм)
119
21 A-400с ø14мм т. 12,2
22 A-240с ø10мм т. 1,4
23 Демонтаж цегляної кладки на відмітці 0,00 м3 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл. С-25, заповнювач –
24 м3 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці 0,00
Виготовлення та монтаж закладних деталей (вага 1ї
25 т. 0,8
деталі до 20 кг)
26 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці 0,00 т. 10,8
27 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
28 м3 44,3
20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці 0,00
29 Влаштування керамзитової засипки на відмітці 0,00 м3 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
30 м2 44,3
h=50мм
31 Трамбівка грунту (1 група) пневматичними трамбівками м2 518
Влаштування бетонної підготовки (бетон кл С-7,5,
32 м2 518
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм)
33 A-400с ø14мм т. 9,8
34 A-240с ø10мм т. 1,8
Бетонування днища (бетон кл.С-15, заповнювач - щебінь
35
фракції 10-20мм)
Відомість об'ємів робіт при влаштуванні 2х підземних поверхів для
1го типу грунтових умов (піски крупнозернисті)
№ Од.
Найменування робіт чи матеріалу Кільк.
п.п вим.
1 Монтаж металевих розсувних стійок шт. 352
2 Підсилення віконних прорізів металевими обіймами т. 8,68
3 Витрати кутика 120х120мм т. 8,68
4 Демонтаж існуючої бетонної підлоги м3 88,6
120
5 Демонтаж існуючої цегляної подушки фундаменту м3 11,8
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 3,3м з
6 м3 311,4
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 3,3м з
7 м3 1294,4
використанням транспортера
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 6,6м з
8 м3 258,7
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 6,6м з
9 м3 1450,7
використанням транспортера
10 Вивезення з погрузкою грунту до 30км м3 3315,2
Влаштування монолітного з.б. ростверку (бетон С-25,
11 м3 76,2
заповнювач - щебінь фракції 10-20мм)
12 Свердління в цегляній кладці отворів ø90мм l=900мм шт. 255
13 A-400с ø22мм т. 7,6
14 A-240с ø10мм т. 0,8
15 Влаштування лідерних свердловин ø70мм, l=14м шт. 120
Влаштування статичним зануренням паль системи "Мега"
16 шт. 120
ø250мм, l=14м
17 Витрати елементів паль шт. 3360
18 Влаштування попереднього напруження паль шт. 120
19 Витрати пристроїв для попереднього напруження паль шт. 120
Бетонування стовбура палі (бетон С-25, заповнювач -
20 м3 25,8
щебінь фракції 10-20мм)
Влаштування попереднього напруження грунту
22 м2 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -3,30м
Влаштування попереднього напруження грунту
24 м2 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -6,60м
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20,
25 м3 227,4
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -3,30м
22 A-400с ø14мм т. 12,2
121
24 A-240с ø10мм т. 1,4
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20,
25 м3 258,7
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -6,60м
26 A-400с ø14мм т. 13,9
28 A-240с ø10мм т. 1,6
29 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -0,00м м3 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
30 м3 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -0,00м
Виготовлення та монтаж закладних деталей (вага деталі
31 т. 1,6
до 20 кг)
32 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -0,00м т. 10,8
33 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
34 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці - м3 44,3
0,00м
35 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -0,00м м3 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
36 м2 44,3
h=50мм на відмітці -0,00м
35 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -3,30м м3 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
36 м3 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -3,30м
37 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -3,30м т. 10,8
38 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
39 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці м3 44,3
-3,30м
40 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -3,30м м3 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
41 м2 44,3
h=50мм на відмітці -0,00м
42 Трамбівка грунту (1 група) пневматичними трамбівками м2 518
122
на відмітці -6,60м
Влаштування бетонної підготовки (бетон кл С-7,5,
43 м2 518
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) на відмітці -6,60м
44 A-400с ø14мм т. 9,8
45 A-240с ø10мм т. 1,8
Бетонування днища (бетон кл.С-15, заповнювач - щебінь
46 м3 177,2
фракції 10-20мм) на відмітці -6,60м
Відомість об'ємів робіт при влаштуванні 2х підземних поверхів для
2го типу грунтових умов (глини полутверді)
№ Од.
Найменування робіт чи матеріалу Кільк.
п.п вим.
1 Монтаж металевих розсувних стійок шт. 352
2 Підсилення віконних прорізів металевими обіймами т. 8,68
3 Витрати кутика 120х120мм т. 8,68
4 Демонтаж існуючої бетонної підлоги м3 88,6
5 Демонтаж існуючої цегляної подушки фундаменту м3 11,8
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 3,3м з
6 м3 311,4
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 3,3м з
7 м3 1294,4
використанням транспортера
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 6,6м з
8 м3 258,7
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 6,6м з
9 м3 1450,7
використанням транспортера
10 Вивезення з погрузкою грунту до 30км м3 3315,2
Влаштування монолітного з.б. ростверку (бетон С-25,
11 м3 76,2
заповнювач - щебінь фракції 10-20мм)
12 Свердління в цегляній кладці отворів ø90мм l=900мм шт. 255
13 A-400с ø22мм т. 7,6
123
14 A-240с ø10мм т. 0,8
Влаштування статичним зануренням паль системи "Мега"
14 шт. 148
ø250мм, l=16м
15 Витрати елементів паль шт. 4736
16 Влаштування попереднього напруження паль шт. 148
17 Витрати пристроїв для попереднього напруження паль шт. 148
Бетонування стовбура палі (бетон С-25, заповнювач -
18 м3 36,4
щебінь фракції 10-20мм)
Влаштування попереднього напруження грунту
19 м2 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -3,30м
Влаштування попереднього напруження грунту
20 м2 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -6,60м
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20,
22 м3 227,4
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -3,30м
24 A-400с ø14мм т. 12,2
25 A-240с ø10мм т. 1,4
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20,
22 м3 258,7
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -6,60м
24 A-400с ø14мм т. 13,9
25 A-240с ø10мм т. 1,6
26 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -0,00м м3 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
28 м3 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -0,00м
Виготовлення та монтаж закладних деталей (вага деталі
29 т. 1,6
до 20 кг)
30 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -0,00м т. 10,8
31 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
32 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці - м3 44,3
0,00м
124
33 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -0,00м м3 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
34 м2 44,3
h=50мм на відмітці -0,00м
35 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -3,30м м3 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
36 м3 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -3,30м
35 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -3,30м т. 10,8
36 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетону кл.С-
37 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці м3 44,3
-3,30м
38 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -3,30м м3 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
39 м2 44,3
h=50мм на відмітці -0,00м
Трамбівка грунту (3 група) пневматичними трамбівками
40 м2 518
на відмітці -6,60м
Влаштування бетонної підготовки (бетон кл С-7,5,
41 м2 518
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) на відмітці -6,60м
42 A-400с ø14мм т. 9,8
43 A-240с ø10мм т. 1,8
Бетонування днища (бетон кл.В-15, заповнювач - щебінь
44 м3 177,2
фракції 10-20мм) на відмітці -6,60м
125
Відомість об'ємів робіт при влаштуванні 3х підземних поверхів для
1го типу грунтових умов (піски крупнозернисті)
№ Од.
Найменування робіт чи матеріалу Кільк.
п.п вим.
1 Монтаж металевих розсувних стійок шт. 352
2 Підсилення віконних прорізів металевими обіймами т. 8,68
3 Витрати кутика 120х120мм т. 8,68
4 Демонтаж існуючої бетонної підлоги м3 88,6
5 Демонтаж існуючої цегляної подушки фундаменту м3 11,8
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 3,3м з
6 м3 311,4
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 3,3м з
7 м3 1294,4
використанням транспортера
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 6,6м з
8 м3 258,7
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 6,6м з
9 м3 1450,7
використанням транспортера
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 9,9м з
10 м3 258,7
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 9,9м з
11 м3 1450,7
використанням транспортера
12 Вивезення з погрузкою грунту до 30км м3 5024,6
Влаштування монолітного з.б. ростверку (бетон С-25,
13 м3 76,2
заповнювач - щебінь фракції 10-20мм)
14 Свердління в цегляній кладці отворів ø90мм l=900мм шт. 255
15 A-400с ø22мм т. 7,6
16 A-240с ø10мм т. 0,8
17 Влаштування лідерних свердловин ø70мм, l=14м шт. 130
Влаштування статичним зануренням паль системи "Мега"
18 шт. 130
ø250мм, l=14м
126
19 Витрати елементів паль шт. 3640
20 Влаштування попереднього напруження паль шт. 130
21 Витрати пристроїв для попереднього напруження паль шт. 130
Бетонування стовбура палі (бетон С-25, заповнювач -
22 м3 28,0
щебінь фракції 10-20мм)
Влаштування попереднього напруження грунту
23 м2 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -3,30м
Влаштування попереднього напруження грунту
24 м2 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -6,60м
Влаштування попереднього напруження грунту
25 м2 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -9,90м
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20,
26 м3 227,4
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -3,30м
28 A-400с ø14мм т. 12,2
29 A-240с ø10мм т. 1,4
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20,
30 м3 258,7
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -6,60м
31 A-400с ø14мм т. 13,9
32 A-240с ø10мм т. 1,6
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.В-20,
33 м3 258,7
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -9,90м
34 A-400с ø14мм т. 13,9
35 A-240с ø10мм т. 1,6
36 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -0,00м м3 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
35 м3 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -0,00м
Виготовлення та монтаж закладних деталей (вага деталі
36 т. 1,6
до 20 кг)
37 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -0,00м т. 10,8
38 A-240с ø6мм т. 3,2
127
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
39 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці - м3 44,3
0,00м
40 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -0,00м м3 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
41 м2 44,3
h=50мм на відмітці -0,00м
42 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -3,30м м3 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
43 м3 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -3,30м
44 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -3,30м т. 10,8
45 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
46 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці м3 44,3
-3,30м
47 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -3,30м м3 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
48 м2 44,3
h=50мм на відмітці -3,30м
49 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -6,60м м3 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
50 м3 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -6,60м
51 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -6,60м т. 10,8
52 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
53 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці м3 44,3
-6,60м
54 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -6,60м м3 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
55 м2 44,3
h=50мм на відмітці -6,60м
Трамбівка грунту (1 група) пневматичними трамбівками
56 м2 518
на відмітці -9,90м
128
Влаштування бетонної підготовки (бетон кл С-7,5,
57 м2 518
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) на відмітці -6,60м
58 A-400с ø14мм т. 9,8
59 A-240с ø10мм т. 1,8
Бетонування днища (бетон кл.С-15, заповнювач - щебінь
60 м3 177,2
фракції 10-20мм) на відмітці -9,90м
Відомість об'ємів робіт при влаштуванні 3х підземних поверхів для
2го типу грунтових умов (глини полутверді)
№ Од.
Найменування робіт чи матеріалу Кільк.
п.п вим.
1 Монтаж металевих розсувних стійок шт. 352
2 Підсилення віконних прорізів металевими обіймами т. 8,68
3 Витрати кутика 120х120мм т. 8,68
4 Демонтаж існуючої бетонної підлоги м3 88,6
5 Демонтаж існуючої цегляної подушки фундаменту м3 11,8
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 3,3м з
6 м3 311,4
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 3,3м з
7 м3 1294,4
використанням транспортера
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 6,6м з
8 м3 258,7
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 6,6м з
9 м3 1450,7
використанням транспортера
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 9,9м з
10 м3 258,7
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 9,9м з
11 м3 1450,7
використанням транспортера
12 Вивезення з погрузкою грунту до 30км м3 5024,6
13 Влаштування монолітного з.б. ростверку (бетон С-25, м3 76,2
129
заповнювач - щебінь фракції 10-20мм)
14 Свердління в цегляній кладці отворів ø90мм l=900мм шт. 255
15 A-400с ø22мм т. 7,6
16 A-240с ø10мм т. 0,8
Влаштування статичним зануренням паль системи "Мега"
17 шт. 200
ø250мм, l=16м
18 Витрати елементів паль шт. 6400
19 Влаштування попереднього напруження паль шт. 200
20 Витрати пристроїв для попереднього напруження паль шт. 200
Бетонування стовбура палі (бетон С-25, заповнювач -
21 м3 49,2
щебінь фракції 10-20мм)
Влаштування попереднього напруження грунту
22 м2 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -3,30м
Влаштування попереднього напруження грунту
23 м2 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -6,60м
Влаштування попереднього напруження грунту
24 м2 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -9,90м
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.В-20,
25 м3 227,4
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -3,30м
26 A-400с ø14мм т. 12,2
28 A-240с ø10мм т. 1,4
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.В-20,
29 м3 258,7
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -6,60м
30 A-400с ø14мм т. 13,9
31 A-240с ø10мм т. 1,6
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.В-20,
32 м3 258,7
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -9,90м
33 A-400с ø14мм т. 13,9
34 A-240с ø10мм т. 1,6
35 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -0,00м м3 2,1
130
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
36 м3 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -0,00м
Виготовлення та монтаж закладних деталей (вага деталі
35 т. 1,6
до 20 кг)
36 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -0,00м т. 10,8
37 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
38 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці - м3 44,3
0,00м
39 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -0,00м м3 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
40 м2 44,3
h=50мм на відмітці -0,00м
41 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -3,30м м3 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
42 м3 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -3,30м
43 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -3,30м т. 10,8
44 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
45 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці м3 44,3
-3,30м
46 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -3,30м м3 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
47 м2 44,3
h=50мм на відмітці -3,30м
48 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -6,60м м3 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
49 м3 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -6,60м
50 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -6,60м т. 10,8
51 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
52 м3 44,3
20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці
131
-6,60м
53 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -6,60м м3 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
54 м2 44,3
h=50мм на відмітці -6,60м
Трамбівка грунту (1 група) пневматичними трамбівками
55 м2 518
на відмітці -9,90м
Влаштування бетонної підготовки (бетон кл С-7,5,
56 м2 518
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) на відмітці -6,60м
57 A-400с ø14мм т. 9,8
58 A-240с ø10мм т. 1,8
Бетонування днища (бетон кл.С-15, заповнювач - щебінь
59 м3 177,2
фракції 10-20мм) на відмітці -9,90м
Відомість об'ємів робіт при влаштуванні 4х підземних поверхів для
1го типу грунтових умов (піски крупнозернисті)
№ Од.
Найменування робіт чи матеріалу Кільк.
п.п вим.
1 Монтаж металевих розсувних стійок шт. 352
2 Підсилення віконних прорізів металевими обіймами т. 8,68
3 Витрати кутика 120х120мм т. 8,68
4 Демонтаж існуючої бетонної підлоги м3 88,6
5 Демонтаж існуючої цегляної подушки фундаменту м3 11,8
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 3,3м з
6 м3 311,4
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 3,3м з
7 м3 1294,4
використанням транспортера
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 6,6м з
8 м3 258,7
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 6,6м з
9 м3 1450,7
використанням транспортера
132
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 9,9м з
10 м3 258,7
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 9,9м з
11 м3 1450,7
використанням транспортера
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 13,2м з
12 м3 258,7
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (1 група) вручну на глибину до 13,2м з
13 м3 1450,7
використанням транспортера
14 Вивезення з погруз кою грунту до 30км м3 6734,0
Влаштування монолітного з.б. ростверку (бетон В-25,
15 м3 76,2
заповнювач - щебінь фракції 10-20мм)
16 Свердління в цегляній кладці отворів ø90мм l=900мм шт. 255
17 A-400с ø22мм т. 7,6
18 A-240с ø10мм т. 0,8
19 Влаштування лідерних свердловин ø70мм, l=14м шт. 158
Влаштування статичним зануренням паль системи "Мега"
20 шт. 158
ø250мм, l=14м
21 Витрати елементів паль шт. 4424
22 Влаштування попереднього напруження паль шт. 158
23 Витрати пристроїв для попереднього напруження паль шт. 158
Бетонування стовбура палі (бетон С-25, заповнювач -
24 м3 34,0
щебінь фракції 10-20мм)
Влаштування попереднього напруження грунту
25 м2 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -3,30м
Влаштування попереднього напруження грунту
26 м2 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -6,60м
Влаштування попереднього напруження грунту
27 м2 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -9,90м
Влаштування попереднього напруження грунту
28 м2 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -13,20м
133
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20,
29 м3 227,4
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -3,30м
30 A-400с ø14мм т. 12,2
31 A-240с ø10мм т. 1,4
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.В-20,
32 м3 258,7
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -6,60м
33 A-400с ø14мм т. 13,9
34 A-240с ø10мм т. 1,6
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.В-20,
35 м3 258,7
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -9,90м
36 A-400с ø14мм т. 13,9
37 A-240с ø10мм т. 1,6
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.В-20,
38 м3 258,7
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм)до відмітки -12,60м
39 A-400с ø14мм т. 13,9
40 A-240с ø10мм т. 1,6
41 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -0,00м м3 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.В-25, заповнювач -
42 м3 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -0,00м
Виготовлення та монтаж закладних деталей (вага деталі
43 т. 1,6
до 20 кг)
44 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -0,00м т. 10,8
45 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон С-20,
46 м3 44,3
заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -0,00м
47 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -0,00м м3 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
48 м2 44,3
h=50мм на відмітці -0,00м
49 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -3,30м м3 2,1
50 Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач - м3 2,0
134
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -3,30м
51 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -3,30м т. 10,8
52 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
53 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці м3 44,3
-3,30м
54 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -3,30м м3 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
55 м2 44,3
h=50мм на відмітці -3,30м
56 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -6,60м м3 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
57 м3 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -6,60м
58 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -6,60м т. 10,8
59 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
60 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці м3 44,3
-6,60м
61 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -6,60м м3 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
62 м2 44,3
h=50мм на відмітці -6,60м
63 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -9,90м м3 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
64 м3 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -9,90м
65 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -9,90м т. 10,8
66 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
67 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці м3 44,3
-9,90м
68 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -9,90м м3 44,3
69 Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150) м2 44,3
135
h=50мм на відмітці -9,90м
Трамбівка грунту (1 група) пневматичними трамбівками
70 м2 518
на відмітці -13,2м
Влаштування бетонної підготовки (бетон кл С-7,5,
71 м2 518
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) на відмітці -6,60м
72 A-400с ø14мм т. 9,8
73 A-240с ø10мм т. 1,8
Бетонування днища (бетон кл.С-15, заповнювач - щебінь
74 м3 177,2
фракції 10-20мм) на відмітці -13,20м
Відомість об'ємів робіт при влаштуванні 4х підземних поверхів для
2го типу грунтових умов (глини полутверді)
№ Од.
Найменування робіт чи матеріалу Кільк.
п.п вим.
1 Монтаж металевих розсувних стійок шт. 352
2 Підсилення віконних прорізів металевими обіймами т. 8,68
3 Витрати кутика 120х120мм т. 8,68
4 Демонтаж існуючої бетонної підлоги м3 88,6
5 Демонтаж існуючої цегляної подушки фундаменту м3 11,8
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 3,3м з
6 м3 311,4
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 3,3м з
7 м3 1294,4
використанням транспортера
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 6,6м з
8 м3 258,7
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 6,6м з
9 м3 1450,7
використанням транспортера
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 9,9м з
10 м3 258,7
використанням транспортера та тимчасового кріплення
11 Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 9,9м з м3 1450,7
136
використанням транспортера
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 13,2м з
12 м3 258,7
використанням транспортера та тимчасового кріплення
Розробка грунту (3 група) вручну на глибину до 13,2м з
13 м3 1450,7
використанням транспортера
14 Вивезення з погруз кою грунту до 30км м3 6734,0
Влаштування монолітного з.б. ростверку (бетон С-25,
15 м3 76,2
заповнювач - щебінь фракції 10-20мм)
16 Свердління в цегляній кладці отворів ø90мм l=900мм шт. 255
17 A-400с ø22мм т. 7,6
18 A-240с ø10мм т. 0,8
Влаштування статичним зануренням паль системи "Мега"
19 шт. 200
ø250мм, l=16м
20 Дорощення паль системи "Мега" ø250мм, l=4м шт. 98
21 Дорощення паль системи "Мега" ø250мм, l=2м шт. 72
22 Демонтаж елементів паль шт. 1700
23 Витрати елементів паль шт. 5772
24 Влаштування попереднього напруження паль шт. 200
25 Витрати пристроїв для попереднього напруження паль шт. 200
Бетонування стовбура палі (бетон С-25, заповнювач -
26 м3 54,6
щебінь фракції 10-20мм)
Влаштування попереднього напруження грунту
27 м2 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -3,30м
Влаштування попереднього напруження грунту
28 м2 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -6,60м
Влаштування попереднього напруження грунту
29 м2 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -9,90м
Влаштування попереднього напруження грунту
30 м2 169,3
гвинтовими домкратами на відмітці -13,20м
31 Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20, м3 227,4
137
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -3,30м
32 A-400с ø14мм т. 12,2
33 A-240с ø10мм т. 1,4
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20,
34 м3 258,7
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -6,60м
35 A-400с ø14мм т. 13,9
36 A-240с ø10мм т. 1,6
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20,
37 м3 258,7
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) до відмітки -9,90м
38 A-400с ø14мм т. 13,9
39 A-240с ø10мм т. 1,6
Бетонування стін підземних поверхів (бетон кл.С-20,
40 м3 258,7
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм)до відмітки -12,60м
41 A-400с ø14мм т. 13,9
42 A-240с ø10мм т. 1,6
43 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -0,00м м3 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
44 м3 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -0,00м
Виготовлення та монтаж закладних деталей (вага деталі
45 т. 1,6
до 20 кг)
46 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -0,00м т. 10,8
47 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
48 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці - м3 44,3
0,00м
49 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -0,00м м3 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
50 м2 44,3
h=50мм на відмітці -0,00м
51 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -3,30м м3 2,1
52 Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач - м3 2,0
138
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -3,30м
53 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -3,30м т. 10,8
54 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл С-
55 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці м3 44,3
-3,30м
56 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -3,30м м3 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
57 м2 44,3
h=50мм на відмітці -3,30м
58 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -6,60м м3 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.В-25, заповнювач -
59 м3 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -6,60м
60 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -6,60м т. 10,8
61 A-240с ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
62 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці м3 44,3
-6,60м
63 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -6,60м м3 44,3
Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150)
64 м2 44,3
h=50мм на відмітці -6,60м
65 Демонтаж цегляної кладки на відмітці -9,90м м3 2,1
Бетонування ніш під балки (бетон кл.С-25, заповнювач -
66 м3 2,0
щебінь фракції 10-20мм) на відмітці -9,90м
67 Монтаж балок з двотавру №22 на відмітці -9,90м т. 10,8
68 A-I ø6мм т. 3,2
Бетонування перекриття товщиною 100мм (бетон кл.С-
69 20, заповнювач - щебінь фракції 10-20мм) на відмітці м3 44,3
-9,90м
70 Влаштування керамзитової засипки на відмітці -9,90м м3 44,3
71 Влаштування стяжки з цементо-піщаного розчину (М150) м2 44,3
139
h=50мм на відмітці -9,90м
Трамбівка грунту (1 група) пневматичними трамбівками
72 м2 518
на відмітці -13,2м
Влаштування бетонної підготовки (бетон кл С-7,5,
73 м2 518
заповнювач - щебінь фракції 20-40мм) на відмітці -6,60м
74 A-400с ø14мм т. 9,8
75 A-240с ø10мм т. 1,8
Бетонування днища (бетон кл.С-15, заповнювач - щебінь
76 м3 177,2
фракції 10-20мм) на відмітці -13,20м
140