Обґрунтування раціональних конструктивно-технологічних рішень при термомодернізації будівель соціальної інфраструктури

Пономаренко, Сергій Валерійович
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6181
Назва:	Обґрунтування раціональних конструктивно-технологічних рішень при термомодернізації будівель соціальної інфраструктури
Автори:	Грецький , Денис Володимирович Пономаренко, Сергій Валерійович
Ключові слова:	термомодернізація будівель;соціальна інфраструктура;енергозбереження;конструктивні рішення;технологічні рішення;теплоізоляція
Дата публікації:	січ-2023
Короткий огляд (реферат):	За даними Енергетичного балансу України за 2019 рік, загальне енергоспоживання житлово-побутового сектору склало 16,203 млн. тон енергії, що становить майже 31,66% від загального кінцевого енергоспоживання у 2019 році. Житловий фонд України перебуває у незадовільному стані щодо ефективності споживання палива та енергії, що підтверджують дані Державної служби статистики України, згідно з якими станом на 2020 рік майже половина домогосподарств (41,9%) не мали будь-який капітальний ремонт житла (у міських поселеннях цей показник становить 50,2%). У 4,6% домогосподарств остання капітальна реструктуризація проводилася до 1990 року. Також зазначимо, що згідно зі статистичними даними, у 2020 році 88,3% домогосподарств по всій Україні проживають у квартирах, побудованих до 1991 року (88,2% у міських поселеннях). Тому відсутність капітального ремонту квартир значної частини домогосподарств України може свідчити, як мінімум про недостатність і незавершеність заходів, необхідних для покращення їхнього майна (зокрема енергетичного). Незадовільні теплотехнічні характеристики житлових будинків, що виникають внаслідок відсутності капітального ремонту, призводять до наднормативних втрат теплової енергії під час їх експлуатації (до 50%). Фактично ефективність використання теплової енергії в українських будівлях у 3-5 разів нижча, ніж у західних країнах. За експертними оцінками, питоме споживання тепла та гарячої води в Україні вдвічі вище, ніж у країнах ЄС із подібними кліматичними умовами. Середнє питоме споживання енергії на опалення за рік в Україні становить 264 кВт/год на 1 м2, тоді як у країнах ЄС – 130 кВт/год на 1 м2. Термомодернізація житлових і громадських будівель має реальний потенціал для скорочення обсягів споживання та імпорту природного газу більш ніж на 9 млрд куб. метр Підвищення енергоефективності існуючих та нових будівель сьогодні є пріоритетним та стратегічним напрямком розвитку економіки, а питання реалізації проектів підвищення енергоефективності має стояти одним із першочергових для органів влади всіх рівнів, промислових, будівельних та житлово-комунальних компаній, комунальних підприємств, закладів побутової сфери та населення. Сьогодні багато наукових напрямів вирішують проблеми розробки та впровадження організаційних і конструктивно-технологічних рішень щодо реалізації проектів підвищення енергоефективності будівель різних галузей економіки. Ці завдання сьогодні є одними з найактуальніших.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6181
Розташовується у зібраннях:	192 Будівництво та цивільна інженерія (Промислове і цивільне будівництво)
Файли цього матеріалу:
Файл	Опис	Розмір	Формат
ЗП Пономаренко.pdf Restricted Access		3.49 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
ТЕМА : «Обґрунтування раціональних конструктивно-технологічних 
рішень при термомодернізації будівель соціальної інфраструктури» 
 
Вступ…………………………………………………………………………..4 
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ ДО 
ЗДІЙСНЕННЯ ПРОЕКТІВ ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЇ……………………………..6  
1.1 Особливості термомодернізації в Україні……………………………….6 
1.2 Основні організаційні етапи проведення термомодернізації……….....12 
1.3 Аналіз методичного забезпечення основних організаційних етапів 
термомодернізації……………………………………………………………..…....16 
1.4 Аналіз найбільш розповсюджених конструктивно-технологічних 
рішень, що використовуються при термомодернізації…………………………..19 
Висновки до розділу 1…………………………………………………….....28 
РОЗДІЛ 2. ОБГРУНТУВАННЯ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО 
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ЗДІЙСНЕННЯ 
ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЇ…………………………………………………………...29 
2.1 Розробка організаційного порядку підготовки проектів 
термомодернізації об’єктів будівництва………………………………………….29 
2.2 Розробка системи оцінки та вибору конструктивно-технологічних 
рішень для термомодернізації……………………………………………………...38 
2.3. Розробка підходів до оптимізації конструктивних і технологічних 
рішень термомодернізації огороджувальних конструкцій…………………….....51 
Висновки до розділу 2……………………………………………………….59 
РОЗДІЛ 3 ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЇ НА ПРИКЛАДІ 
БУДІВЛІ  ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ……………………………………..61 
3.1 Вибір оптимальних конструктивно-технологічних рішень на прикладі 
будівлі загальноосвітньої школи………………………………………………..…61 
3.2 Оптимізація комплексу конструктивних і технологічних рішень 
огороджувальних конструкцій будівлі загальноосвітньої школи…………….…84 
3.3. Показники економічної ефективності щорічної економії теплової 
енергії від вартості заходів з термомодернізації ………………………………...101 
Висновки по розділу 3……………………………………………………...104 
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………………...106 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..108 
 
 
3 
 
Вступ 
Актуальність теми. За даними Енергетичного балансу України за 2019 
рік, загальне енергоспоживання житлово-побутового сектору склало 16,203 
млн. тон енергії, що становить майже 31,66% від загального кінцевого 
енергоспоживання у 2019 році. 
Житловий фонд України перебуває у незадовільному стані щодо 
ефективності споживання палива та енергії, що підтверджують дані Державної 
служби статистики України, згідно з якими станом на 2020 рік майже половина 
домогосподарств (41,9%) не мали будь-який капітальний ремонт житла (у 
міських поселеннях цей показник становить 50,2%). У 4,6% домогосподарств 
остання капітальна реструктуризація проводилася до 1990 року. Також 
зазначимо, що згідно зі статистичними даними, у 2020 році 88,3% 
домогосподарств по всій Україні проживають у квартирах, побудованих до 
1991 року (88,2% у міських поселеннях). Тому відсутність капітального 
ремонту квартир значної частини домогосподарств України може свідчити, як 
мінімум про недостатність і незавершеність заходів, необхідних для 
покращення їхнього майна (зокрема енергетичного). 
Незадовільні теплотехнічні характеристики житлових будинків, що 
виникають внаслідок відсутності капітального ремонту, призводять до 
наднормативних втрат теплової енергії під час їх експлуатації (до 50%). 
Фактично ефективність використання теплової енергії в українських будівлях 
у 3-5 разів нижча, ніж у західних країнах. 
За експертними оцінками, питоме споживання тепла та гарячої води в 
Україні вдвічі вище, ніж у країнах ЄС із подібними кліматичними умовами. 
Середнє питоме споживання енергії на опалення за рік в Україні становить 264 
кВт/год на 1 м2, тоді як у країнах ЄС – 130 кВт/год на 1 м2. 
Термомодернізація житлових і громадських будівель має реальний 
потенціал для скорочення обсягів споживання та імпорту природного газу 
більш ніж на 9 млрд куб. метр 
Підвищення енергоефективності існуючих та нових будівель сьогодні є 
пріоритетним та стратегічним напрямком розвитку економіки, а питання 
реалізації проектів підвищення енергоефективності має стояти одним із 
першочергових для органів влади всіх рівнів, промислових, будівельних та 
житлово-комунальних компаній, комунальних підприємств, закладів 
побутової сфери та населення. 
Сьогодні багато наукових напрямів вирішують проблеми розробки та 
впровадження організаційних і конструктивно-технологічних рішень щодо 
реалізації проектів підвищення енергоефективності будівель різних галузей 
економіки. Ці завдання сьогодні є одними з найактуальніших. 
4 
 
Завдання магістерської роботи: 
- провести аналіз наявних інформаційних джерел щодо наявних 
організаційно- технологічних рішень щодо термомодернізації, критеріїв їх 
оцінки та оптимізації; 
- обґрунтувати порядок організації проекту з термомодернізації будівлі; 
- обґрунтувати систему оцінки конструктивно-технологічних рішень 
термомодернізації; 
- обґрунтувати порядок вибору конструктивно-технологічних рішень 
для різних видів огороджуючих конструкцій та інженерних систем для 
формування складу проектів термомодернізації; 
- обґрунтувати ефективні результати магістерської роботи на прикладі 
термомодернізації будівель соціального призначення. 
Об'єктом дослідження організаційні процеси термомодернізації 
будівель соціальної інфраструктури. 
Предметом дослідження є система прийняття організаційних та 
вибору конструктивно-технологічних рішень з термомодернізації будівель 
соціальної інфраструктури. 
Метою дослідження є удосконалення організаційних підходів щодо 
підготовки проектів термомодернізації будівель соціальної інфраструктури. 
5 
 
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ ДО 
ЗДІЙСНЕННЯ ПРОЕКТІВ ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЇ  
1.1 Особливості термомодернізації в Україні 
 
Низькі показники енергоефективності будівель в Україні можна 
пояснити відсутністю потреби у використанні сучасних енергозберігаючих 
технологій, оскільки немає потреби у показниках вартості енергоресурсів, які 
є чи не найнижчими в Європі. 
Через це будівлі та підприємства електроенергетики оснащені 
застарілим та зношеним технологічним обладнанням, мають низькі показники 
опору теплопередачі огороджувальних конструкцій, існують значні втрати 
енергії при виробництві, транспортуванні та споживанні, неефективне та 
нераціональне використання енергоресурсів у житловому фонді та 
комунальному секторі України. 
Енергоємність валового внутрішнього продукту (ВВП) в Україні в 2,5 
рази вища, ніж у розвинутих індустріальних країнах, енергоспоживання 
будівель на опалення приблизно в 3-3,5 рази вище. 
Для вирішення цієї проблеми у 2017 році було прийнято закон «Про 
енергоефективність будівель» [1]. Він визначає правові, соціально-економічні 
та організаційні основи діяльності у сфері забезпечення енергетичної 
ефективності будівель і спрямований на зменшення споживання енергії в 
будівлях. 
Визначення терміну «термомодернізація» вперше наведено в ДСТУ-НБ 
В.3.2-3:2014 «Інструкція з проведення термомодернізації житлових будинків» 
[2]: термомодернізація – комплекс будівельних робіт, спрямованих на 
покращення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій 
будівель, показники енергоспоживання інженерних систем та забезпечення 
рівня енергоефективності будівель не нижче мінімальних вимог 
законодавства. 
Місце термомодернізації в системі заходів щодо забезпечення безпечної 
експлуатації будівель і споруд показано на рисунку 1.1. 
6 
 
 
Рис. 1.1. Місце термомодернізації в системі заходів щодо забезпечення 
безпечної експлуатації будівель та споруд  
 
До основних характеристик термомодернізації, які визначають 
необхідність окремого підходу до її організації, можна віднести наступні: 
Термомодернізацію можна проводити при різних видах будівництва [3, 
4, 5] - реконструкції, капітальному відновленні, технічному переобладнанні. 
Термомодернізація об’єктів будівництва можлива у випадках, коли вжиті 
заходи не впливають на предмет будівництва, регламент ДБН В.2.6-31 
«Теплова ізоляція будівель» не поширюється. 
На відміну від реконструкції, капітальний ремонт, технічне 
переобладнання та ремонт (за визначенням ДБН А.2.2-3) можна проводити без 
евакуації мешканців житлових будинків або припинення експлуатації об’єктів 
іншого призначення. Тривалість будівельних робіт або їх видів (якщо вони 
автономні). Водночас слід зазначити, що виконання будівельних робіт без 
перерви потребує розробки додаткових (компенсаційних) заходів з організації 
та технології виконання робіт. 
7 
 
Ця особливість термомодернізації відображена в законі «Про 
енергоефективність будівель» [1], де міститься таке визначення: 
термомодернізація будівель – комплекс робіт, спрямованих на підвищення 
теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій будівель, 
показників споживання енергетичних ресурсів інженерними системами та 
забезпечення енергетичної ефективності будівель на рівні не нижче рівня, 
встановленого мінімальними вимогами до енергетичної ефективності , що 
здійснюються під час виконання робіт з реконструкції, інвестування або 
поточного ремонту будівель чи робіт, які не потребують документів, що дають 
право на їх оформлення і після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю 
в експлуатацію. 
У більшості випадків при проведенні енергоефективних заходів не 
потрібно отримувати дозвіл на проведення таких робіт та акт про прийняття 
об’єкта в експлуатацію (Постанова КМУ від 07.06.2017 р. № 406), а саме при 
виконанні робіт з [6]: 
1. Ремонт покрівлі будівель та споруд згідно будівельних норм без 
втручання в несучі конструкції. 
2. Переобладнання, капітальний ремонт, технічне переобладнання 
внутрішніх систем: 
- Теплопостачання, включаючи встановлення або заміну обладнання 
індивідуальних теплових пунктів, заміну теплопроводів, балансування систем 
опалення, встановлення балансувальних клапанів та/або витратомірів, зміну 
типу систем опалення з однотрубної на двотрубну та/або з вертикального на 
горизонтальний, встановлення та/або заміна опалювальних приладів, 
обладнання опалювальних приладів автоматичними регуляторами 
температури в приміщеннях, встановлення та заміна розподільних пристроїв 
та інших пристроїв для регулювання та обліку теплової енергії; 
- Вентиляція; водопостачання та водовідведення, включаючи 
трубопроводи; 
- Високовольтні та низьковольтні системи, що забезпечують 
працездатність будівель і споруд. 
3. Заміна існуючих заповнень віконних, балконних та дверних прорізів. 
4. Оснащення будівель і споруд приладами роздільного обліку теплової 
енергії, гарячої та холодної води. 
5. Роботи з теплоізоляції введених в експлуатацію житлових будинків 
(стін, покрівлі, горища, технічного обладнання, погребів, підвалів), які за 
класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) 
та середніми (СС2) наслідками. 
Відповідно до положень частини третьої статті 12 Закону України «Про 
8 
 
енергоефективність будівель» [1], термомодернізація будівель проводиться 
без виготовлення проектної документації, якщо роботи проводяться з: 
 1) наявними заповненнями будівель; вікна, балкони та дверні блоки або 
інженерні системи (крім перебудови або ремонту інженерних систем при 
капітальних роботах); 
 2) захисні конструкції об'єктів незначного впливу (СС1);  
3) заміна покрівельного покриття будівель, що не передбачає втручання 
в огороджувальні та/або несучі огороджувальні конструкції; 
 4) підключення індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових 
та дачних будинків до інженерних мереж. 
Призначені будівельні роботи повинні виконуватися з дотриманням 
вимог законодавства, зокрема будівельних норм і стандартів. 
Законом [1]  передбачено, що виготовлення проектної документації для 
виконання робіт з термомодернізації будівель, не передбачених переліком 
вище, здійснюється лише в рамках проектних рішень, необхідних для 
виконання таких робіт і  здійснюється в порядку визначеному законодавством. 
Законодавча база забезпечує формування державної політики у сфері 
будівництва, на жаль, в решті статутних та нормативних документів, що 
регламентують сферу проектування та будівництва об’єктів, термін «тільки в 
межах проектних рішень, необхідних для виконання таких робіт» не вказано, 
тому оцінка «достатності» стає суб'єктом суб'єктивної думки 
проектувальника, при цьому органи будівельного контролю та перевірки, які 
не дозволяють повною мірою скористатися положеннями, визначеними в 
законі. 
Відповідно до закону [1] для проведення термомодернізації будівель не 
потрібні технічні умови для приєднання до теплових мереж (крім випадків 
збільшення теплового навантаження або теплової потужності технічних 
систем будівлі). 
Про очікуваний рівень зменшення споживання енергії та/або води, 
зменшення опалювального навантаження за видами споживання та зміни у 
замовнику термомодернізації протягом одного місяця з моменту початку робіт 
з термомодернізації необхідно письмово повідомити підприємство енерго 
та/або водопостачання, очікуваний температурний ефект з системою опалення 
будівлі, який буде застосовано після завершення робіт з термомодернізації. 
Так, з прийняттям Постанови КМУ від 07.06.2017 р. № 406 та Закону 
України було спрощено процедуру організації реалізації проектів 
термомодернізації. 
Впроваджені нововведення дозволили значно скоротити терміни 
виконання проектів термомодернізації, що включають лише перелічені 
9 
 
роботи, а також заощадити замовникам на розробці та перевірці проектної 
документації. Для проектів комплексної термомодернізації, що є повним 
переліком робіт з підвищення енергоефективності будівель, або якщо будівля 
відноситься до класу наслідків СС3, порядок організації ескізного 
проектування, проектно-конструкторських робіт залишається таким же, як на 
решту об'єктів капітального ремонту, реконструкції або технічного 
переобладнання. 
З метою спрощення процедури організації термомодернізації, експерти 
у сфері підвищення енергоефективності будівель спочатку вважали за 
необхідне запровадити термомодернізацію як окремий вид будівництва в 
нормативно-правовій базі будівництва України, неодноразово надходили 
відповідні пропозиції до Мінрегіону України. З часом, враховуючи те, що 
термомодернізацію можна здійснити, як реалізацію інших видів, наприклад 
через  капітальний ремонт, перебудову, інженерну модернізацію, а іноді – під 
час реставрації. Доцільно розробити окремий порядок проектування 
термомодернізації та прийняти спрощений порядок будівництва [9]. Зараз цю 
ідею активно розвиває Фонд енергоефективності [7, 8]. 
Наступною особливістю термомодернізації є те, що одним із перших 
етапів термомодернізації є дослідження технічного стану об’єкта, яке визначає 
перелік заходів, необхідних для відновлення нормальної працездатності. 
Значні витрати на ці заходи можуть стати приводом відмовитися від ідеї 
термомодернізації або заманити інших, ніж заощадити витрати на 
енергоспоживання об'єкта. 
Заходи з відновлення нормальної експлуатації будівлі можуть включати 
дії з відновлення інженерних мереж та несучих конструкцій залежно від стану. 
І те, і інше необхідно виконувати, оскільки вони забезпечують експлуатаційну 
безпеку будівлі. 
Програма Фонду енергоефективності «ЕНЕРГОДІМ» передбачає 2 
пакети можливих заходів щодо підвищення енергоефективності будівлі – А та 
Б. Кожен із пакетів містить перелік обов’язкових та необов’язкових заходів з 
енергоефективності. 
До обов’язкових заходів Пакету А входить [10]: 
 1. Встановлення вузла комерційного обліку теплової енергії. 
 2. Встановлення або модернізація єдиного теплового пункту (ІТП). 
 3. Заміна або модернізація загального побутового котла та/або 
допоміжного обладнання (наприклад, насоси, системи автоматичного 
керування тощо). 
 4. Теплоізоляція та/або заміна труб внутрішньої системи 
теплопостачання в неопалюваних приміщеннях. 
10 
 
 5. Теплоізоляція та/або заміна трубопроводів системи гарячого 
водопостачання в неопалюваних приміщеннях. 
 6. Гідравлічне балансування системи опалення шляхом встановлення 
автоматичних (балансувальних) клапанів.  
Додаткові заходи: 
 1. Комплекс робіт з теплоізоляції та влаштування опалювальних та 
неопалюваних горищ (технічних поверхів) та покрівель. 
 2. Модернізація системи гарячого водопостачання. 
 3. Встановлення в квартирах розподільників теплової енергії для потреб 
опалення та/або пристроїв - розподільників теплової енергії. 
 4. Встановлення автоматичних регуляторів температури внутрішнього 
повітря на опалювальних приладах системи водяного опалення в квартирах 
та/або в кімнатах (місцях) спільного користування будинку. 
 5. Заміна та/або теплоізоляція трубопроводів опалення та/або систем 
водяного опалення в приміщеннях (місцях) загального користування будівлі. 
 6. Заміна або ремонт віконних блоків та/або балконних дверних блоків 
у приміщеннях (місцях) загального користування будинку. 
 7. Заміна або ремонт зовнішніх дверей та/або облаштування зовнішніх 
під’їздів. 
 8. Комплекс робіт з модернізації та монтажу системи освітлення 
приміщень (місць) загального користування будівлі. 
Пакет В містить такі обов’язкові заходи: 
 1. Усі обов’язкові заходи з пакету «А». 
 2. Комплекс робіт з теплоізоляції та влаштування зовнішніх стін. 
 3. Комплекс робіт з теплоізоляції та влаштування опалювальних та 
неопалюваних горищ (технічних підлог) та покрівлі. 
 4. Комплекс робіт з теплоізоляції та монтажу панелей цокольного 
поверху . 
5. Заміна або ремонт зовнішніх дверей та/або облаштування зовнішніх 
під’їздів. 
 6. Заміна або ремонт віконних блоків та/або балконних дверних блоків 
у приміщеннях, місцях загального користування будівлі.  
Таким чином, перелік заходів для пакету А та пакету Б заходи щодо 
відновлення електромереж, якщо вони знаходяться в незадовільному стані, 
вони автоматично повинні бути частиною проекту по термомодернізації, 
заміні мереж. 
Однак за результатами оцінки технічного стану може знадобитися 
вжиття заходів щодо відновлення працездатності конструкцій - наприклад, 
зміцнення стін або прорізів, ремонт бетону або кладки. Якщо витрати на такі 
11 
 
заходи не впливають на принципове рішення щодо доцільності реалізації 
проекту термомодернізації, вони мають бути включені до проекту 
капітального ремонту/ремонту будівлі одночасно із заходами з 
термомодернізації. 
Заходи щодо відновлення працездатності інвестиційного проекту з 
термомодернізації не мають сенсу, оскільки це спотворює рентабельність 
проекту. 
За результатами енергоаудиту розробляються заходи щодо підвищення 
енергоефективності будівлі. 
Чинними нормативними документами [11,12,13] передбачено 
проведення обстеження будівлі перед енергоаудитом або під час його 
проведення, але прямо не зазначено, що заходи, розроблені на етапі оцінки 
технічного стану, також повинні бути враховані заходи модернізації при 
розробці теплотехнічного обстеження, оскільки вони мають конструктивні та 
технологічні наслідки і тому повинні бути об’єднані в один послідовний 
проект. 
Тому енергоаудитор повинен бути або одночасно експертом з оцінки 
технічного стану, або робота з розробки заходів з підвищення 
енергоефективності повинна проводитися із залученням експерта з оцінки 
технічного стану та сертифікованого проектувальника. 
Слід зазначити, що методика обстеження технічного стану, адаптована 
до потреб проектів термомодернізації, відсутня та потребує розробки, оскільки 
вона має бути комплексною. 
До характерних особливостей і відмінностей термомодернізації також 
можна віднести наступне: 
 - Перелік вихідних даних для планування заходів і оцінки ефективності 
проекту є ширшим, ніж для звичайного будівельного проекту, і не 
обмежується даними старого проекту або БТІ. Так, зокрема, потрібні 
результати енергоспоживання та опис роботи об’єкта за останні 3 роки. 
 - Нормативно встановлені вимоги до завдання на проектування та 
впровадження енергоефективного розділу проекту відсутні. 
- Для здійснення термомодернізації може бути залучено низку суб’єктів 
– учасників проекту, взаємодія яких потребує побудови організаційно-
економічного механізму, оцінки проектних ризиків та розробки відповідних 
запобіжних заходів, насамперед організаційно-технічних.  
 
1.2 Основні організаційні етапи проведення термомодернізації 
Основні організаційні етапи підготовки та реалізації проектів 
12 
 
термомодернізації залежать від складу заходів та класу наслідків об’єкта 
термомодернізації, оскільки, як зазначалося в попередньому розділі, Закон 
України «Про енергетичну ефективність будівель» передбачає певні 
послаблення для певної роботи. 
Загалом законодавчі та нормативні вимоги щодо порядку організації та 
реалізації проектів термомодернізації визначені документами [1, 2, 3, 14, 15, 
16, 17, 18, 19, 20, 21, 22]. Уніфікованого документа, в яких всі етапи 
підсумовують організацію термомодернізації, у ряді їх підготовки немає. 
Основні етапи організації та впровадження термомодернізації 
відповідно до положень чинної нормативно-правової бази наведено на рис. 
1.2. 
 
Рис. 1.2. Основні етапи організації та реалізації термомодернізації згідно з 
положеннями чинної законодавчої та нормативної бази 
 
Номенклатура організаційних етапів термомодернізації залежить від 
складу проекту термомодернізації та характеру спеціалізованих робіт. 
Відповідно до Закону України «Про енергоефективність будівель», 
термомодернізацію можна проводити в рамках поточного ремонту. 
Поточний ремонт не є видом будівництва і тому не охоплюється 
13 
 
нормативно-правовими документами у сфері будівництва, а тому організація 
та проведення таких робіт є найпростішим з точки зору вимог законодавства 
та нормативної бази. 
Перелік робіт, пов’язаних з поточним ремонтом, визначено Наказом 
Держбуду України від 08.10.2004 № 150 зі змінами «Про затвердження 
примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових 
територій та послуг з ремонту приміщень, будівель і споруд». Аналіз цього 
документу вказує на надзвичайну обмеженість термомодернізаційних робіт, 
які можуть бути проведені під час поточного ремонту, наприклад: 
 - заміна лампочок розжарювання; 
 - ремонт та заміна окремих вікон та дверних блоків; 
 - частковий ремонт або реставрація окремих ділянок облицювання 
фасадів будівель тощо. 
У пункті 1.1 ми вказали на обмежену можливість проведення робіт з 
термомодернізації під час реконструкції. 
Таким чином, основними видами будівництва, в яких проводиться 
термомодернізація, є капітальний ремонт, переобладнання та технічне 
переобладнання. 
Якщо склад заходів з термомодернізації відповідає вимогам частини 
третьої статті 12 Закону України «Про енергоефективність будівель», до нього 
може застосовуватися спрощений порядок. На графіку кроки, які клієнту не 
дозволено виконувати в цьому випадку, позначені білим кольором. 
Основним документом, що визначає порядок планування, є наказ 
МінрегіонБуду від 16 травня 2011 року № 45 зі змінами та доповненнями «Про 
затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво 
об’єктів». 
Відповідно до наказу №45 для забезпечення проектування об’єкта 
будівництва замовник повинен надати генеральному проектувальнику вихідні 
дані для проектування. 
Основними складовими вихідних даних є: містобудівні вимоги та 
обмеження; специфікації; проектне завдання. 
У ДБН А.2.2-3-2014 зазначено, що у складі вихідних даних для 
проектування замовник також має надати проектувальнику матеріали 
інженерно-геологічних досліджень та звіт про обстеження технічного стану 
об’єкта. 
Законом України «Про енергоефективність будівель» передбачено, що 
проведенню робіт з термомодернізації передує обстеження технічних систем, 
яке в свою чергу проводиться згідно ДСТУ Б В.2.2-39:2016 «Методи та етапи 
проведення енергоаудиту будівель» є частиною енергоаудиту будівель. 
14 
 
За результатами енергоаудиту виробляються рекомендації щодо заходів, 
які необхідно включити в проект. 
Порядок проведення обстеження технічного стану та енергоаудиту 
законодавством не визначено. На практиці це дві незалежні дії, результатом 
яких є незалежні технічні звіти, які аналізуються інженерно-технічним 
працівником вже під час проектування. 
Щодо етапів проектування. Відповідно до Порядку № 45 для об’єктів, 
які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними 
наслідками (СС1), а також комплексів (споруд), що включають лише об’єкти 
з незначними наслідками (СС1), може здійснюватися проектування : на одній 
стадії - стадія робочого проекту (далі - стадія ПР); 2) для об'єктів, що за класом 
наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми наслідками 
(СС2), а також комплексів (споруд), що містять хоча б один об'єкт, що за 
класом (відповідальності) належить до об'єктів із середніми наслідками ( СС2), 
проектування може здійснюватися в два або три етапи, в залежності від 
рішення замовника. 
Отже, якщо об’єкт, що підлягає термомодернізації, відноситься до класу 
наслідків СС1 – проектування може здійснюватися на 1-му етапі, до класу 
наслідків СС2 або СС3 – проектування на 2-му етапі. 
Вимоги щодо обов’язкової експертизи проекту встановлені Законом 
України «Про регулювання містобудівної діяльності». Порядок і склад роботи 
з експертизи проектів будівництва визнано недійсним Постановою КМУ від 
11.05.2011 № 4560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів 
будівництва та їх експертизи та визнання окремих постанов Кабінету 
Міністрів України» та ДСТУ 248907:2019 «Інструкція про організацію 
проведення експертизи проектної документації на будівництво». 
Згідно з цими документами, якщо за класом наслідків (відповідальності) 
об’єкт належить до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, 
експертиза повинна проводитися згідно з інструкцією – на відповідність 
санітарним нормам та епідеміологічного благополуччя населення, екології, 
охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та 
радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будівель і споруд, 
безпеки їх експлуатації та технічного забезпечення, у тому числі дотримання 
норм, що створюють умови для безперешкодного доступу для людей з 
обмеженими можливостями та інших маломобільних груп населення. 
Якщо об’єкт відноситься до класу наслідків СС1, будівельні роботи 
можуть проводитися на підставі повідомлення про початок виконання 
будівельних робіт, поданого замовником до відповідної держбудінспекції. 
Якщо об’єкт відноситься до класу наслідків СС2 або СС3, замовник повинен 
15 
 
отримати дозвіл на виконання будівельних робіт. 
Введення в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, які за 
класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними 
наслідками (СС1) та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі 
дозволу на будівництво, здійснюється шляхом реєстрації уповноваженим 
органом, орган державного будівельного контролю повинні безоплатно 
повідомити керівника будівельних робіт про подану замовником декларацію 
про експлуатаційну готовність системи протягом десяти робочих днів з дня 
подання заяви. 
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, які за 
класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та 
значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акту про експлуатаційну 
готовність об'єкта шляхом видачі державного архітектурно-будівельного 
свідоцтва контроль свідоцтва в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів 
України. 
Вищевказані етапи не пов’язані в єдину методику, визначені окремими 
документами, а тому потребують спеціальної експертизи для виконання.  
Недостатньо враховані етапи підготовки до термомодернізації – на 
стадії передпроектних робіт, а на цьому етапі мають прийматися рішення, які 
забезпечать рівень енергоефективності та техніко-економічні показники 
проекту, які вимагає замовник.  
 
1.3 Аналіз методичного забезпечення основних організаційних етапів 
термомодернізації 
 
Найважливіші організаційні етапи термомодернізації були наведені в 
попередньому підрозділі. 
Більшість із цих етапів, таких як збір певних типів вихідних даних, 
проведення пошукових робіт, планування, розгляд проектної документації, 
отримання дозволів та виконання будівельних робіт, супроводжуються 
відповідними розпорядчими документами. 
Є достатньо документів, які визначають загальну ефективність 
реалізації проектів, у тому числі енергоефективних. Застосування таких 
методів передбачається на етапі, коли вже буде визначено перелік 
енергоефективних заходів. 
Визначення заходів енергоефективності забезпечується за допомогою 
методів енергоаудиту [11, 12, 13, 22]. 
16 
 
Відповідно до ДСТУ Б В.2.2-39:2016 «Методика та етапи проведення 
енергетичного аудиту будівель» розроблено рекомендації щодо підвищення 
енергоефективності з урахуванням віку технічного обладнання будівлі, його 
стану та методу, їх експлуатації та обслуговування, технологій, які 
використовуються при монтажі систем у будівлях, порівняння цих технологій 
із сучасними та можливості використання передових технологій. При 
підготовці рекомендацій слід: 
 - визначити технічну сутність запропонованого вдосконалення та 
принципи досягнення економії; 
 - розрахувати потенційну річну економію в натуральному та грошовому 
вираженні;  
- визначити склад обладнання, необхідного для реалізації рекомендацій, 
їх орієнтовну вартість, вартість доставки, монтажу та пусконалагоджувальних 
робіт; 
 - розглянути всі можливі шляхи зниження витрат; 
 - виявлення можливих побічних ефектів впровадження рекомендацій, 
що впливають на реальну економічну ефективність; 
 - оцінити загальний вплив запропонованих рекомендацій, беручи до 
уваги всі пункти, перелічені вище; 
 - визначити прибутковість запропонованих заходів і класифікувати їх 
відповідно до бізнес-коефіцієнтів, узгоджених із замовником (наприклад, 
коефіцієнт поточної вартості, внутрішня норма прибутку або простий період 
амортизації); 
 - оцінка доцільності проекту з точки зору впровадження рекомендацій з 
енергозбереження; 
 - визначити правила та вимоги щодо експлуатації, технічного 
обслуговування та енергомоніторингу з метою збереження споживання енергії 
на запланованому рівні після виконання запропонованих заходів. 
ДСТУ Б В.2.2-39:2016 вимагає, щоб звіт про енергетичний аудит містив 
в тому числі: 
- детальний опис кожного запропонованого заходу з підвищення 
енергоефективності; 
 - оцінка екологічного впливу пропонованих заходів та отримання 
екологічної вигоди від їх застосування; 
 - пропозиції щодо організації роботи з виконання запропонованих 
заходів з відповідним графіком виконання робіт;  
- обсяг необхідних інвестицій (якщо це зазначено в договорі із 
замовником), план фінансування та можливі економічні умови. Визначення 
оптимального варіанту термомодернізації за енергетичними та економічними 
17 
 
параметрами. 
ДСТУ не містить рекомендацій, як точно визначити оптимальний 
варіант термомодернізації за енергетичними та економічними параметрами. 
Типовою методикою «Загальні вимоги до організації та проведення 
енергоаудиту», затвердженою наказом Національного агентства України з 
питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 20 
травня 2010 року № 56 [22], передбачено, що на етапі розробки рекомендацій 
щодо впровадження енергозберігаючих заходів повинно бути визначення 
технічного характеру запропонованих удосконалень та джерел досягнення 
економії PER; визначити черговість впровадження запропонованих 
поліпшень; визначити будь-які можливості скорочення витрат, які клієнт може 
реалізувати самостійно; розрахувати потенційну річну економію основних 
засобів і витрат; визначити перелік обладнання, необхідного для виконання 
рекомендацій, оцінити його вартість з урахуванням доставки, монтажу та 
налагодження; визначення потенційних екологічних та інших впливів 
впровадження рекомендацій, які впливають на реальну економіку; оцінити 
макроекономічний ефект, враховуючи всі перераховані вище характеристики. 
Аналіз інформації про суб'єкт енергоаудиту повинен здійснюватися на 
основі попередньо розробленої методики, яка містить вказівки або методичні 
рекомендації щодо проведення аналітичного дослідження. Методика повинна 
містити наступні положення: 
- цілі та завдання аналізу; 
- об'єкти аналізу; 
- система показників, за допомогою яких досліджується кожен об'єкт; 
- рекомендації щодо порядку та періодичності аналізу; 
- опис методів і методик аналізу об'єкта енергоаудиту; 
- джерела інформації, на основі яких проводиться аналіз;  
- вимоги до організації аналізу (які люди та служби виконують окремі 
частини дослідження тощо); 
- технічні засоби, які необхідно використовувати для аналітичної 
обробки інформації; 
- методи реєстрації результатів аналізу; 
- споживачі результатів аналізу. 
Тобто перед проведенням енергоаудиту аудитор повинен розробити 
методику проведення аналітичного дослідження. 
Типова методика № 56 містить наступні вимоги щодо розроблення 
рекомендацій щодо впровадження енергозберігаючих заходів: 
 1. Обґрунтування та оцінка економічної ефективності впровадження 
енергозберігаючих заходів має здійснюватися згідно з ДСТУ 2155. 
18 
 
 2. Для обґрунтування та оцінки економічної ефективності 
впровадження енергозберігаючих заходів, які потребують значних фінансових 
вкладень та залучення запозичених коштів, необхідно провести фінансовий 
аналіз на основі визначення: 
 - прибутку від впровадження запропонованих заходів з 
енергозбереження; 
 - приведений (дисконтований) чистий прибуток; 
 - внутрішня норма прибутку; 
 - простий термін окупності. 
Чинною законодавчою базою не врегульовано порядок створення 
проекту завдання. Зв'язок заходів, передбачених у звітах про технічний стан 
об'єкта, з енергоаудитом та їх відображення в завданні на проектування не 
регламентовано. 
 
1.4 Аналіз найбільш розповсюджених конструктивно-технологічних 
рішень, що використовуються при термомодернізації 
 
Для вибору оптимальних технічних рішень термомодернізації необхідно 
вивчити існуючі конструктивні та технологічні рішення з метою визначення 
особливостей та обмежень їх застосування. 
Теплоізоляцію зовнішніх стін можна проводити як зовні, так і зсередини 
приміщення. При влаштуванні теплоізоляції із зовнішнього боку будівлі 
можна виділити наступні переваги:  
- захист стіни від зворотного замерзання і відтаювання та інших 
атмосферних перепадів температур; 
 - підвищення довговічності несучої частини зовнішньої стіни за 
рахунок виключення появи тріщин внаслідок нерівномірних температурних 
деформацій, що особливо актуально для зовнішніх стін при великопанельному 
будівництві; 
 - зміщення точки роси в бік зовнішнього шару теплоізоляції, що 
виключає можливість намокання внутрішньої частини стіни, 
 - створення сприятливого ефекту стіни з точки зору її паропроникності, 
що усуває необхідність спеціальної пароізоляції, в тому числі на віконних 
укосах, які необхідні для внутрішньої теплоізоляції; 
 - формування більш сприятливого мікроклімату в приміщенні; 
 - можливість удосконалення дизайну фасадів будівель, що 
реконструюються; 
19 
 
 - відсутність ефекту зменшення площі ділянки; 
 - можливість проводити роботи з утеплення фасадів без перерви в 
роботі соціальних установ. 
Класифікація конструктивних і технологічних рішень утеплення фасадів 
наведена в ДСТУ Б В.2.6-34:2008 «Конструкції зовнішніх стін з утепленням 
фасадів. Класифікація та загальні технічні вимоги». 
Класифікація, представлена в документі, показана на рис. 1.3. 
 
Рис. 1.3. Класифікація фасадних систем згідно з ДСТУ Б В.2.6-34:2008 
 
Конструктивні рішення термомодернізації покрівлі слід вибирати в 
залежності від стану збереження конструктивних елементів покриття. 
Якщо покрівля в задовільному стані, але теплоізоляція огороджувальних 
конструкцій будівлі недостатня: 
 - необхідно виконати додаткову паро- і теплоізоляцію з улаштуванням 
покрівельного килима з рулонних, фальцевих, мембранних і мастичних 
матеріалів ( для комбінованих і роздільних покриттів); 
 - необхідно влаштувати додаткову теплоізоляцію; 
 - демонтаж конструктивних елементів покриття з улаштуванням паро-
теплоізоляції та покрівельного покриття з рулонних, плівкових, мембранних 
та мастичних матеріалів. 
20 
 
 
 
Рис.1.4. Принципові підходи до вибору конструктивно-технологічних рішень 
термомодернізації покрівлі 
 
Тип даху залежить від запланованої довговічності (капіталу будівлі), 
задуму конструктора, ухилу даху та фінансових можливостей інвестора. 
Більш міцні матеріали вимагають більш крутого ухилу даху і коштують 
дорожче. Недовговічні бітумні матеріали можна укладати на плоскі, майже 
горизонтальні покрівлі і коштують вони набагато дешевше. Однак варто 
враховувати, що покрівлі з більш дешевих матеріалів вимагають 
неодноразового капітального ремонту протягом терміну служби будинку. 
Парапетні покриття набагато надійніші в експлуатації, оскільки 
створюють більш сприятливі умови для роботи покрівельного килима і 
дозволяють використовувати міцні мінеральні покрівельні матеріали (шифер, 
черепицю). Однак вони трудомісткі, оскільки виготовлені з дрібних штучних 
матеріалів.  
При скатних дахах дощова і тала вода швидко стікає з даху, тому 
покрівлю можна виконувати з розривного матеріалу (черепиці, дерев’яної 
черепиці, очерету, соломи та ін.) Такі дахи є матеріаломісткими, дорожчими 
за плоскі і для їх будівництва використовується багато кваліфікованої праці. 
21 
 
Крім того, вони більш складні у виготовленні та обслуговуванні, а роботи з їх 
монтажу важко механізувати. 
Плоскі дахи без парапету можна утеплювати як зовні, так і зсередини. 
Завдяки простоті виконання рекомендується зовнішній спосіб утеплення даху. 
Основою для ізоляційного килима можуть бути плоскі поверхні: 
теплоізоляційні плити з межею міцності на стиск не менше 0,06 МПа при 10% 
деформації; вирівнювання монолітних стяжок з цементно-піщаного розчину 
міцністю на стиск не менше 5 МПа; під монолітну цементно-піщану стяжку з 
бетонною основою можна застосовувати теплоізоляційні плити з міцністю на 
стиск при 10% деформації не менше 0,035 МПа. 
Тому розглядати термомодернізацію покриттів з утеплювачем на плиті 
покрівлі для роздільних і комбінованих покриттів з висотою повітряного 
прошарку 300-800 мм і відсутністю доступності недоцільно через технічну 
неможливість проведення робіт, оскільки це оптимальний варіант 
термомодернізації. Для досягнення модернізації покрівлі необхідно 
розглянути технічні рішення щодо термомодернізації покриття із зовнішнього 
боку. 
Проаналізувавши різні технічні рішення для модернізації конструкцій 
для термомодернізації комбінованих і розрізних покрівель, найбільш 
ефективними рішеннями є відновлення жорстокго покриття за допомогою 
УФБ та нанесення теплогідроізоляційного покриття на основі поліуретану, 
спіненого складу, а також влаштування нової покрівлі з вентильованим 
теплоізоляційним шаром. 
При вивченні та аналізі можливостей утеплення підлоги на перших 
поверхах будинків розглядалися конструктивні рішення з використанням 
різних ізоляційних матеріалів, у тому числі: 
 - утеплення підлоги на підлозі з боку опалювального приміщення; 
– утеплення підлоги на підлозі з боку неопалюваного підвалу; 
 – утеплення підлоги на підлозі з боку опалювального приміщення над 
проходами (арками); 
 - утеплення підлог, влаштованих по грунту. 
Конструктивні рішення влаштування теплоізоляції з боку першого 
поверху на перекритті з суцільних панелей та на перекритті з багатопустотних 
панелей, які передбачають використання в якості утеплювача плит 
пінополістиролу, не рекомендовані до використання при термомодернізації 
через те, що панелі мають низьку міцність на стиск і при займанні виділяють 
токсичні речовини. 
Проектні рішення щодо влаштування теплоізоляції з боку цокольного 
поверху, де в якості утеплювача використовуються мінераловатні плити, не 
22 
 
рекомендовані до реалізації, оскільки в цих проектних рішеннях не 
передбачено влаштування гідроізоляції на поверхні підлоги. При монтажі 
пароізоляції важко кріпити пароізоляційний матеріал. Крім того, дерев’яне 
покриття, покладене на лаги, може вібрувати в процесі експлуатації. 
Конструктивне рішення щодо влаштування теплоізоляції з боку 
неопалюваного підвалу з використанням в якості утеплювача мінераловатних 
плит не було рекомендовано до реалізації, оскільки це конструктивне рішення 
не передбачає влаштування пароізоляції для захисту мінерального утеплювача 
від вологи, а також забезпечує кріплення риштування (у два рівні), що 
потребує додаткової праці та коштів. 
Конструктивне рішення щодо утеплення підлоги по грунту, яке 
передбачає використання в якості утеплювача пінополістирольних плит, не 
рекомендується використовувати при термомодернізації, оскільки в будинках, 
що експлуатуються, перекриття влаштовані конструктивно для застосування , 
вихід – демонтувати існуючі перекриття. Крім того, це конструктивне рішення 
не застосовне, оскільки: 
- плити пінополістиролу укладаються на шар утрамбованого гравію, що 
може призвести до їх пошкодження під час подальших технологічних процесів 
улаштування підлоги; 
 - пінополістирол має низьку міцність на стиснення; 
 - перед укладанням мінераловатних панелей на вирівняну бетонну 
стяжку необхідно влаштувати гідроізоляцію. 
Конструктивні рішення щодо влаштування теплоізоляції з боку 
цокольного поверху на суцільному перекритті та на багатопустотному 
перекритті не рекомендовані для термомодернізації у зв’язку з їх складністю 
виконання, вони вимагають значних робіт і коштів і не забезпечують 
довговічність перекриття. 
Конструктивні рішення для влаштування теплоізоляції з боку першого 
поверху на підлозі з суцільних листів не рекомендуються, оскільки ці рішення 
потребують значних трудових і грошових витрат, а крім того, пінополістирол 
небажано використовувати як теплоізоляцію при термомодернізації житлових 
і громадських будівель 
Аналіз усіх конструктивних рішень термомодернізації перекриттів 
цокольного поверху будинків показав, що найбільш доцільними 
конструктивними рішеннями є: 
 - влаштування теплогідрозвукоізоляції з боку цокольного поверху на 
перекритті з негорючої ізоляції; 
 - влаштування теплогідрозвукоізоляції з боку опалювального 
приміщення на перекритті з суцільних панелей з облицюванням «плаваючої» 
23 
 
підлоги керамічною плиткою; 
 - влаштування теплогідрозвукоізоляції з підігрівом з боку 
опалювального приміщення на підлозі з суцільних панелей з облицюванням 
«плаваючої» підлоги керамічною плиткою; 
 - влаштування теплоізоляції підлоги на перекритті з використанням 
мінераловатних плит; 
 - влаштування теплоізоляції перекриття між першим поверхом та 
неопалюваним підвалом мінераловатними панелями. 
Щоб вибрати найбільш ефективний утеплювач для термомодернізації 
конструкцій огорожі, розглянемо основні з них, які представлені на ринку 
нашої держави. 
Мінеральна вата може (залежно від виду сировини) мати різну 
структуру волокон, продиктовану технологією: горизонтально-шарову, 
вертикально-шарову, гофровану або просторову, що розширює можливості 
застосування в окремих структурах. 
Характеризується високою стійкістю до високих температур і впливу 
хімічних речовин. Також мінеральна вата має відмінні тепло- і звукоізоляційні 
властивості. 
Сфери її застосування – теплоізоляція стін і стелі, мінеральна вата також 
широко використовується для ізоляції високотемпературних поверхонь (печі, 
трубопроводи тощо), вогнезахисту конструкцій і як звукоізоляційний матеріал 
у перегородках, акустичних екранах. 
Залежно від фізико-механічних показників мінераловатний утеплювач 
може використовуватися в конструкціях покрівлі та перекриття. 
Пінобетон — це бетон, що має пористу структуру за рахунок закритих 
пор (бульбашок) по всьому об’єму, що утворюється при твердінні розчину 
цементу, піску, води та піни. 
Пінобетон має високі фізико-механічні властивості. Однак через 
відносно високу теплопровідність необхідно влаштовувати значну товщину 
(300-450 см), щоб досягти необхідних показників опору теплопередачі 
конструкції. Це дуже важливо, особливо при організації утеплення підлог 
перших поверхів. 
Вважаємо недоцільним використовувати цей матеріал для 
термомодернізації стель першого поверху. 
Пінополістирол - це легкий матеріал, що складається з атомів водню та 
вуглецю. 
Цей матеріал використовується в якості теплоізоляційного шару для 
зовнішніх стін будівель. 
Структура пінополістиролу забезпечує унікальні теплоізоляційні 
24 
 
властивості, є водонепроникною, має високу механічну міцність і не вбирає 
вологу. Висока щільність пінополістиролу в будівельних елементах і сполучні 
замки виключають порушення теплопровідності, як на етапі монтажу, так і в 
процесі експлуатації будівлі. На відміну від інших будівельних матеріалів, 
пінополістирол не радіоактивний. Пінополістирол не містить речовин, що 
живуть мікроорганізмами, тому він не схильний до дії гризунів, цвілі, грибків 
і бактерій. 
Легкозаймистий матеріал, температура займання 310 °С; температура 
самозаймання 440 °C, запалюється полум'ям сірника (650-835 °С), при 
розплавленні горить, виділяючи значну кількість тепла. 
Горіння пінополістиролу супроводжується сильним виділенням (267 
м³/м³) густого чорного диму, продукти горіння токсичні, засоби 
пожежогасіння: розпилена вода зі змочуючими речовинами, горіння 
пінополістиролу наближається до горіння напалму (швидкість горіння 
приблизно 10,5 м/хв). 
Пінополістирол має високі теплотехнічні властивості при помірних 
механічних властивостях і може використовуватися як теплоізоляційний шар 
як в конструкції підлог, так і в облицюванні житлових будинків. 
Пінополіуретан - відноситься до групи газонаповнених пластиків, який 
на 85-90% складається з інертної газової фази. 
Завдяки дуже низькій теплопровідності (0,019 - 0,03 Вт/(м), низькій 
паропроникності та водовідштовхувальним властивостям жорсткий 
пінополіуретан із закритими порами використовується майже повсюдно і 
знаходить застосування в роботах з: 
 - Теплоізоляції дахів та горища; 
 - утеплення - та звукоізоляція стін як зсередини приміщення, так і зовні 
будівлі; 
 - гідроізоляція та утеплення фундаментів. 
Високі коефіцієнти адгезії роблять цей матеріал дуже універсальним, 
його можна з однаковим успіхом наносити на папір, метал, дерево, 
штукатурку, цеглу, покрівельні матеріали, черепицю та багато іншого. 
Можливість виготовлення та нанесення пінополіуретану безпосередньо на 
будівельному майданчику значно знижує супутні витрати та робить нанесений 
теплоізоляційний шар повністю монолітним – що гарантує відсутність містків 
холоду. 
Пінопласт - скло з комірчастою (пористою) структурою; аналог 
теплоізоляційного, звукопоглинального та будівельного матеріалу. 
Діаметр пор, рівномірно розподілених у склі, становить 0,1 ÷ 0,5 мм. 
Газова фаза піноскла займає 80-95%, а маса скла 5-20% об'єму. Пінополістирол 
25 
 
об'ємною щільністю 140-200 кг/м³, міцністю на стиск 8-20 кгс/см² і 
водопоглинанням не більше 1%. 
Пінополістирол має високі фізико-механічні властивості, але на 
сьогоднішній день, враховуючи дуже високу ціну, він не використовується 
при розробці термомодернізаційних рішень. 
Екструдований пінополістирол (ЕППС) – синтетичний 
теплоізоляційний матеріал. Екструдований пінополістирол має однорідну 
структуру (герметично закриті бульбашки). Така структура надає матеріалу 
низьку теплопровідність і високу міцність, робить матеріал паронепроникним 
і перешкоджає вбиранню вологи. 
Переваги використання матеріалу: - зниження температурного 
навантаження на будівельний матеріал - захист стін від вологи, - можливість 
опалення будівель без виселення мешканців, - збільшення довговічності 
житлового фонду. 
Недоліки: - низькі звукоізоляційні властивості, - горючість. 
Екструдований пінополістирол використовується не тільки для 
утеплення стін, але і для фундаментів, підвальних перекриттів, підземного 
утеплення теплових комунікацій і каналізації, а також для облаштування 
теплих дахів. Покрівля з панелей ЕППС може прослужити без ремонту не 
менше 25-30 років. Така стійкість досягається завдяки спеціальному 
розташуванню елементів, а саме, теплоізоляція лежить поверх чутливої 
гідроізоляції та захищає її від руйнування внаслідок кліматичних навантажень. 
ЕППС можна використовувати для теплоізоляції підлог, особливо теплих 
підлог, для утеплення шатрових дахів, мансардних перекриттів і 
міжповерхових перекриттів. 
Класифікація конструктивних і технологічних рішень вікон наведена на 
рис. 1.5. 
26 
 
 
Рис. 1.5. Класифікація конструктивно-технологічних рішень вікон 
 
Особливостями сучасних віконно-дверних конструкцій є: 
 - Створення нових склопрозорих конструкцій та дверей відповідно до 
вимог конкретного споживача, особливо таких як фасадні системи скління, 
зимові сади, ролети, декоративні міжкімнатні двері для саун, басейнів, барів;  
- різноманітність конструкцій за формами та дизайном (з новими 
наповненнями, такими як атріум, арка або радіальні конструкції), а також 
функціональна підтримка (протиударна, сонячна, декоративна, 
енергозберігаюча, куленепробивна, пожежобезпечна тощо); 
 - формування стильного елементу фасадів будівель; 
 - складність елементів віконних і дверних конструкцій (віконні плівки, 
багатокамерні профілі складної конфігурації, комбіновані матеріали самих 
віконних і дверних конструкцій з використанням композиційних полімерів, 
металевих сплавів, деревини); 
- дверні полотна виготовляються з інших порід дерева, таких як дуб, 
вільха, ясен, клен, а також екзотичних порід дерева, крім традиційної сосни; 
- види аксесуарів з широким асортиментом кольорів і дизайнів; 
 - використовувати види технологій виготовлення дверних полотен 
(дверні полотна з покритих зовнішніх матеріалів, фольговані дверні полотна, 
шпоновані двері та ін.); 
 - нові функціональні послуги: москітні сітки, зимова вентиляція. 
Теплоізоляційні властивості вікон майже в 5 разів нижчі за 
27 
 
теплоізоляційні параметри зовнішніх стін (величина Rq min для стін І 
температурної зони становить 3,3 м2 К/Вт, для вікон – 0,73 м2 К/Вт). Це 
означає, що втрати тепла через вікна в 5 разів перевищують втрати тепла від 
зовнішніх огороджувальних конструкцій. 
Термічний опір віконного скла з теплопровідністю 0,76 Вт/м К при 
товщині 3 мм становить всього 0,004 м2 К/Вт. Тому в розрахунках цією 
величиною часто нехтують, враховуючи лише товщину повітряного шару 
заскленої частини. Однак збільшення повітряного прошарку більш ніж на 5 см 
практично не призводить до збільшення теплового опору склопакета. 
Щоб збільшити цей параметр, виробники використовують таку 
конструкцію скління з кількома повітряними прошарками. Для мікроклімату в 
приміщенні достатньо двох шарів (потрійного скління) [23].  
 
Висновки до розділу 1 
 
 1. Аналіз нормативно-правової бази в Україні з питань 
термомодернізації та енергоаудиту показав, що нормативно-правова база 
охоплює практично всі питання та регулює всі процеси, пов’язані з 
реалізацією проектів з підвищення енергоефективності. 
 2. Водночас відсутній алгоритм використання існуючих нормативних 
документів для реалізації всього процесу термомодернізації – від ідеї проекту 
до вибору об’єктів та впровадження БМР. Таким чином, суб’єкти процесу 
термомодернізації можуть залишатися поза увагою деяких важливих етапів, а 
це означає, що актуальним є створення методології, що включає набір методів 
виконання кожного з етапів комплексного процесу термомодернізації та 
забезпечення їх послідовного виконання. 
 3. ДСТУ Б В.2.2-39:2016 передбачено, що енергоаудитор у складі звіту 
про енергоаудит визначає обсяг необхідних інвестицій, розробляє план 
фінансування та можливі економічні рамкові умови, визначає енергетично 
оптимальний варіант термомодернізації та економічні параметри. 
Нормативно-правова база не дає рекомендацій щодо визначення оптимального 
варіанту термомодернізації. 
 4. Чинною нормативно-правовою базою не врегульовано порядок 
створення проекту завдання. Зв'язок заходів, передбачених у звітах про 
технічний стан об'єкта, з енергоаудитом та їх відображення в завданні на 
проектування не регламентовано.
28 
 
РОЗДІЛ 2 ОБГРУНТУВАННЯ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО 
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ЗДІЙСНЕННЯ 
ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЇ 
 
2.1 Розробка організаційного порядку підготовки проектів 
термомодернізації об’єктів будівництва 
 
Аналіз дослідження джерел інформації з питань термомодернізації та 
енергоаудиту показав, що єдиного документа, який узагальнював б всі етапи 
організації термомодернізації, включно з її підготовкою, не існує. 
Нормативно-правова база містить окремі етапи, які, враховуючи, що 
замовники термомодернізації, як правило, є непрофесійними будівельниками, 
доцільно згрупувати їх у системний порядок. 
Такий наказ повинен містити перелік необхідних дій, їх взаємозв'язок і 
порядок виконання. 
До основних організаційних етапів термомодернізації, визначених 
законодавством та нормативно-правовою базою, належать: 
 1) енергетичний аудит, під час якого необхідно визначити основні 
заходи термомодернізації будівлі та оцінити їх економічну та енергетичну 
ефективність; 
 2) збір вихідних даних для проектування об'єкта, у тому числі 
інженерно-геологічних вишукувань, містобудівних обмежень та обмежень, 
технічних умов; 
 3) оцінка технічного стану майна для визначення базової придатності 
майна до термомодернізації та заходів щодо забезпечення подальшої 
експлуатаційної придатності будівлі; 
 4) визначення виду будівництва (поточний ремонт, капітальний ремонт, 
технічне переоснащення, переобладнання, реставрація) та класу наслідків;  
5) розробка завдання на проектування; 
 6) розробка проектної документації рівня П; 
 7) розгляд проектної документації; 
 8) отримання дозволу на виконання будівельних робіт; 
 9) розробка проектної документації фаза П;  
10) будівельні роботи, авторський та технічний нагляд. При 
необхідності провести науково-технічний супровід робіт; 
 11) введення об’єкту в експлуатацію. 
Удосконалена організаційна структура термомодернізації,  
представлена на рисунку 2.1. 
29 
 
 
Рис.2.1. Порядок організації термомодернізації 
Основними відмінностями обґрунтовано ефективної методики є: 
 1) На першому етапі оцінюється технічний стан об’єкта, що підлягає 
термореіновації, визначається перелік заходів, які необхідно виконати для 
забезпечення безпечної експлуатації будівлі, її надійності та стійкості. 
Вартість цих заходів та доцільність їх термомодернізації оцінюється з 
урахуванням необхідних капітальних вкладень у заходи щодо відновлення 
нормальної працездатності будівлі. 
2) Визначення базової лінії енергоефективності визначено окремим 
30 
 
кроком. Визначення базової лінії енергоефективності. Базова лінія 
енергоефективності – це фактичний рівень енергоефективності, який 
очікується досягти в рамках проекту. 
3) Пропонується включити в енергоаудит такі етапи, як вибір 
оптимальних технічних рішень та оптимізація теплових огороджувальних 
конструкцій.  
4) Зазначається, що якщо перелік заходів, визначений за результатами 
енергоаудиту, не забезпечує необхідного рівня енергоефективності та 
економічності (зазначеного замовником), розробка заходів на основі оцінки та 
процедури вибору конструктивних і технологічних рішень та їх оптимізації. 
5) Відзначається, що узгоджений перелік заходів, рекомендованих за 
результатами технічної оцінки та енергоаудиту, повинен бути включений до 
мандата на проектування. Перелік заходів з енергоаудиту надається у вигляді 
конкретних конструктивних і технологічних рішень даного будинку. Такий 
підхід повністю враховує всі фактори, пов’язані з необхідністю відновлення 
нормальної працездатності будівлі та підвищення її енергоефективності. 
Скорочення процесу проектування забезпечується за рахунок усунення 
дублювання при аналізі, виборі конструктивних рішень, розрахунку 
енергоефективності тощо. 
Роботи з термомодернізації проводяться в такому порядку [2]: 
 - підготовчі роботи;  
- ремонт або заміна вікон, вхідних дверей в будинок, коридорних та 
балконних дверей; 
 - ремонт або заміна вікон на сходах, коридорах і холах, технічному 
поверсі та горищі; 
 - модернізація внутрішніх технічних систем будівлі; 
 - теплоізоляція зовнішніх огороджувальних конструкцій та 
гідроізоляція даху. 
Залежно від раніше проведених заходів з термомодернізації порядок 
виконання робіт може відрізнятися. 
При поетапному виконанні робіт з термомодернізації будинку, в 
приміщеннях якого температура повітря нижча за норму та/або температура і 
витрата теплоносія на вході в будинок нижчі за необхідну, роботи по 
проведеню модернізацію внутрішніх систем виконують першочергово. 
Підготовчі роботи проводити згідно з ДБН А.3.1-5. Крім того, 
підготовча робота повинна включати: 
 а) ознайомлення з переліком основних робіт з термомодернізації; 
 б) визначення порядку, паралельності та відстрочки (за потреби, 
створення графіка) робіт з термомодернізації, які необхідно провести; 
31 
 
 в) встановлення  засобів заземлення. 
При централізованих (розрахованих на весь будинок) внутрішніх 
інженерних системах будинку роботи з термомодернізації рекомендується 
проводити поетапно, від введення зовнішніх інженерних мереж в будинок до 
кінцевого споживача. 
Роботи з модернізації систем опалення, внутрішнього теплопостачання 
та гарячого водопостачання проводити в такому порядку:  
- заміна єдиного теплового пункту; 
 - обладнання автоматичними лінійними регулюючими клапанами (крім 
допустимих винятків згідно з ДБН В.2.5-67) на стояках/відводах; 
 - теплоізоляція трубопроводів, запірної та контрольної арматури та 
пристроїв;  
- встановлення засобів для зменшення споживання енергії/води 
(наприклад, термостатів обігрівачів, аераторів водороздільної арматури тощо) 
та засобів виставлення рахунків за енергію/воду у кінцевого користувача. 
Встановлення квартирних приладів обліку (теплолічильників або 
розподільників) теплової енергії, спожитої опалювальними приладами 
квартир, повинно здійснюватися одночасно або після встановлення на цих 
приладах автоматичних регуляторів температури повітря (наприклад, 
термостатів). 
Теплоізоляцію зовнішніх огороджувальних конструкцій слід проводити 
в такому порядку: 
 а) зовнішні стіни та конструкції зовнішніх стін, що контактують із 
землею; 
 б) інші виконання в довільному порядку: 
 - комбіновані покриття; 
 - горищні покриття та покриття неопалюваних горищ; 
 - перекриття під'їздів та неопалюваних підвалів; 
 - теплоізоляція підлоги на першому поверсі. 
Зазначену послідовність рекомендується використовувати навіть при 
поетапній термомодернізації. 
При організації термомодернізації важливе місце займає процес її 
підготовки. 
Одним із важливих етапів підготовки до термомодернізації є розробка 
організаційної та фінансової моделі реалізації проекту. ДСТУ Б В.2.2-39:2016 
опосередковано закликає розробити такий шаблон, вказуючи, що звіт з 
енергоаудиту повинен містити інформацію про обсяг необхідних інвестицій 
(якщо це передбачено договором із замовником), план фінансування та за 
необхідності - економічні умови фінансування. 
32 
 
Крім можливих економічних умов, необхідно також враховувати 
організаційні, правові та інші обмеження. 
Пропонований порядок підготовки проектів підвищення 
енергоефективності об’єктів будівництва представлено на рисунку 2.2. 
 
Рис. 2.2 Порядок підготовки проектів з підвищення енергоефективності 
об'єктів будівництва 
 
33 
 
Порядок розроблено з урахуванням доцільності проведення 
термомодернізації не окремих об’єктів, та їх комплексів та може 
використовуватись органами місцевого самоврядування при прийнятті 
відповідних рішень. 
Першим кроком будь-якого проекту є його ідея, під час формулювання 
якої визначаються мета проекту, джерела фінансування, основні можливі 
учасники, можливі обмеження, особливо щодо обсягу фінансування, умови 
реалізації проекту тощо. Наступним кроком є вибір оптимального переліку 
об’єктів, які входять до складу проекту та збір вихідних даних щодо технічних 
характеристик об’єктів. 
Групування об’єктів, включених до переліку, що потребують 
термомодернізації та реновації, проводити за категоріями споживачів: житлові 
будинки; будинки бюджетної сфери та інші споживачі, що живляться від 
одного джерела централізованого теплопостачання. 
Для кожного об’єкта, який входить до переліку, необхідно розробити 
проект термомодернізації. З метою скорочення витрат на розробку проекту та 
зменшення їх кількості, пропонується групувати об’єкти в кожній категорії за 
такими критеріями: 
- за конструктивними рішеннями, прийнятими при будівництві 
(будинків першої масової серії), з урахуванням використовуваних при 
будівництві матеріалів та їх властивостей; 
 - функціональне призначення;  
- за ступенем зношеності конструкцій в процесі експлуатації будівлі; 
– за показниками енергоефективності; 
 – тип системи опалення та вентиляції; 
 – тип системи вентиляції; 
 - в залежності від обсягу роботи та його амортизації. 
Згідно з попереднім обстеженням, об’єкти повинні бути в задовільному 
технічному стані та мати достатній потенціал для збереження тепла та інших 
видів енергії. Якщо  група будинків підлягає термомодернізації, то доцільно 
поставити до неї котельню, яку можна модернізувати (в тому числі при 
переході на відновлювані джерела енергії). 
 Іноді має сенс модернізувати цілий житловий масив, який включає в 
себе житлові будинки, об'єкти побутової та соціальної сфери, 
адміністративного призначення. При цьому, разом з модернізацією котельні, 
також слід проводити модернізацію зовнішніх технічних мереж 
теплопостачання, гарячого водопостачання, зовнішнього вуличного 
освітлення [24]. 
 
34 
 
 
Рис. 2.3. Розповсюджена схема мережі централізованого теплопостачання  від 
котельні  - схема теплового кварталу, що підлягає термомодернізації 
 
Згрупувавши об’єкти в окремі групи, необхідно скласти графік 
послідовності розробки проектів термомодернізації та модернізації будівель. 
Реєстр необхідно розробляти залежно від: 
 – наявності достатнього фінансування; 
 - технічний стан будівлі; 
 - окупність виконаного проекту. 
Після визначення попереднього переліку об’єктів – складових проекту – 
обов’язковим етапом є оцінка технічного стану будівель та інженерних мереж. 
Метою цього етапу є визначення переліку, обсягу та вартості робіт, 
необхідних для повернення об'єкта до нормальної працездатності. Якщо 
вартість такої роботи незначна (робота в основному косметична), то 
35 
 
вирішується приступати до проекту. 
Якщо зміцнення фундаменту та структурний ремонт необхідні для 
відновлення працездатності майна, вартість цих робіт може суттєво вплинути 
на загальну економіку проекту. У цьому випадку доцільно або виключити 
такий об’єкт з проекту, або включити фінансування таких заходів в інший 
проект (не спрямований на підвищення енергоефективності). 
Слід зазначити, що адаптованої під потреби проектів термомодернізації 
технології обстеження технічного стану немає, і це необхідно розвивати. 
Результатом експертизи технічного стану об'єктів є, крім узгодження переліку 
об'єктів проекту, інформація, необхідна для подальшого проектування заходів. 
Технічний стан об'єкта термомодернізації, його окремих 
конструктивних елементів впливає не тільки на принципове рішення про 
доцільність термомодернізації на тому чи іншому об'єкті, але й визначає 
конструктивні та технологічні рішення, які можуть бути застосовані до цієї 
конструкції. Таким чином, на стан компонентів покриття під час заходів з 
термомодернізації впливають: 
Якщо покрівля в задовільному стані, але теплоізоляція покриття 
недостатня, необхідно влаштувати додаткову паро- і теплоізоляцію з 
подальшим улаштуванням покрівельного килима з рулонних, мембранних, 
мастичних матеріалів або додаткової теплоізоляції. з подальшим монтажем 
покрівельного килима з рулонних мембранних і мастичних матеріалів. 
При незадовільному стані покрівельного килима необхідно провести 
ремонтні роботи по відновленню покрівельного покриття або демонтувати 
існуючий покрівельний килим. 
При незадовільному стані теплоізоляційного шару, пароізоляції та 
захисного водонепроникного килима необхідно демонтувати всі зазначені 
конструктивні елементи покрівлі та відремонтувати покриття (роботи 
проводяться при значних пошкодженнях покриття). 
Після обстеження технічного стану об’єктів проводять їх енергоаудит, 
результатом якого має бути перелік рекомендованих заходів щодо підвищення 
енергоефективності об’єктів та їх вартість, а також розрахунки показників 
енергозбереження. Розраховується на основі заданої сформованої «Базової 
лінії енергоефективності» - максимально можливого значення втрат теплової 
енергії будинку. 
Наступний етап – розробка організаційно-фінансового механізму 
реалізації проекту. 
Розробка організаційно-фінансового механізму включає [25,26]: 
- визначення основних питань – учасників проекту, їх інтересів, 
можливостей та основних обмежень щодо реалізації проекту; 
36 
 
- оптимізація розподілу повноважень та відповідальності між 
учасниками проекту; 
- розробка варіантів використання наявних джерел фінансування;  
- вибір методу визначення економії коштів, досягнутої за рахунок 
впровадження заходів з підвищення енергоефективності будівель; 
- Визначення порядку виконання необхідних кроків. 
Організаційно-фінансова модель реалізації проекту повинна визначати 
суб'єкти таких процедур: 
- визначення переліку робіт і матеріалів; 
- фінансування проекту; 
- надання гарантій; 
- проведення тендерів; 
- укладення договору; 
- доставка товарів, виконання робіт, надання послуг; 
- контроль виконання проекту; 
- оплата придбаних товарів, виконаних робіт, наданих послуг; 
- інші організаційні та фінансові процедури. 
Для розробки організаційно-фінансового механізму необхідно 
здійснити: 
- аналіз нормативно-правових актів для виявлення перешкод у реалізації 
проекту з метою визначення оптимальних умов; 
- аналіз світового та національного досвіду реалізації подібних проектів; 
- аналіз ризиків (технічних, фінансових, організаційних) усіх залучених 
сторін; 
- визначення заходів з мінімізації ризиків; 
- розрахунок передбачуваних потреб у фінансуванні. 
 Якість організаційно-фінансового механізму забезпечує достовірність 
розрахованих показників рентабельності інвестицій та забезпечує можливість 
реалізації проекту в цілому. Оскільки обсяги фінансування напряму залежать 
від обраних заходів, а розвиток організаційно-фінансового механізму може 
виявити недостатність загального обсягу фінансування для виконання 
рекомендованих заходів, перелік заходів потребує уточнення. 
Після вибору оптимального варіанту заходів та відповідно визначення 
обсягу необхідного фінансування коригується попередньо розроблена 
організаційно-фінансова модель, яка разом із проектною документацією є 
вихідними даними для розробки інвестиційного проекту. 
Після отримання фінансування відбудеться власне термомодернізація та 
продовження роботи системи. 
Розробці інвестиційного проекту в ідеалі має передувати створення 
37 
 
проектної документації. Наявність проекту дає можливість при розрахунку 
рентабельності інвестицій використовувати більш точні вартісні показники, 
показники енергозбереження тощо, точно визначати термін будівництва та 
щомісячні потреби у фінансуванні за календарним графіком виконання робіт 
з термомодернізації. 
 
2.2 Розробка системи оцінки та вибору конструктивно-технологічних 
рішень для термомодернізації 
 
Вибір конструктивних і технологічних рішень для термомодернізації 
пропонується здійснювати в два етапи (рис. 2.4). 
На першому етапі вибору конструктивно-технологічних рішень 
визначаються характеристики типу будівлі, що буде термомодернізуватися, а 
саме: 
 - конструктивні - матеріал, з якого виготовлені окремі огороджувальні 
конструкції (стіни, дах, перекриття, заповнення вікон та дверей), його 
конструкцію (наприклад, плоский дах або скатний дах), кількість поверхів 
будівлі тощо; 
 - функціональне призначення – будівля житлова чи нежитлова, 
громадська чи виробнича; 
 - розташування будівлі - в першу чергу важлива температурна зона або 
сейсомозона регіону, де розташована будівля, а потім характеристики 
місцевого розташування. Наприклад, будівля знаходиться біля водойми, а це 
означає, що навколишнє повітря має більшу вологість, а якщо водойма є 
морем, то повітря також солоне, а це означає, що воно більш агресивне для 
матеріалів, використаних для зовнішньої стіни, а саме для зовнішнього 
оздоблення. 
Велике значення має також вітрове навантаження на будівлю і 
відповідно, її положення щодо рози вітрів. 
Крім того, із маси конструктивних і технологічних рішень 
виключаються ті, які в даних умовах експлуатації не можуть бути використані 
для даного типу будівлі (споруди) або використання яких є недоцільним. 
38 
 
 
Рис. 2.4. Порядок вибору конструктивно-технологічних рішень з 
термомодернізації 
 
Другий етап – це оцінка та вибір решти конструктивних і технологічних 
рішень, які залишилися для аналізу на першому етапі. 
Враховуючи проаналізовані підходи до оцінки систем утеплення 
огороджувальних конструкцій, вимоги нормативних документів та власний 
досвід розробки проектів термомодернізації будівель, обстеження технічного 
стану існуючих будівель тощо, ми розробили власну систему оцінки та вибору 
технічних рішень для термомодернізації. 
Немає сумніву, що найважливішим у всіх системах утеплення є 
забезпечення певного опору теплопередачі. Тому при створенні системи 
оцінювання приймається, що всі порівнювані технічні рішення для 
термомодернізації компонента мають однаковий опір теплопередачі, що 
відповідає стандартам. 
Каталог критеріїв, підготовлений з урахуванням доцільності оцінки 
39 
 
фасадів, конструкції цокольного поверху, перекриття над неопалюваним 
підвалом та покриття, наведено нижче (табл. 2.1). 
 
Таблиця 2.1 Перелік критеріїв для  оцінки технічних рішень 
термомодернізації фасадів,  конструкції підлоги першого поверху, 
перекриття над неопалюваним підвалом та покриття 
Використання критерію при 
оцінці 
Назва критерію 
1. Густина утеплювача + + - 
2.Теплотехнічна однорідність + + + 
З. Дифузія і конденсація водяної пари + + + 
 
3.1.Гігроскопічність + + + 
+ + + 
3.2.Паропроникність 
4.Вплив ґрунтових вод + + - 
5.Екологічність + + + 
 
5.1.Вогнетривкість + + + 
5.2.Хімічна стійкість + + + 
5.3.Біологічна стійкість + + + 
5.4.Шкідливість + + + 
6.Надійність і стабільність + + + 
 
6.1. Вплив власної ваги системи + + + 
 
6.2. Вплив гідротермічних + + + 
навантажень за рахунок щоденних і 
сезонних коливань температури і 
вологості повітря 
 
6.3. Вплив деформації при усадці + + + 
 
6.4. Ударна міцність + + + 
 
6.5. Вплив вітрового напору та - - + 
вітрового відсмоктування 
 
6.6.Вплив сонячної радіації - - + 
40 
 
фасаду 
конструкції 
підлоги першого 
поверху, 
перекриття над 
неопалюваним 
підвалом 
покриття 
7.Ремонтопридатність + - + 
8. Сезонність виконання робіт + - + 
9. Забезпечення високої якості робіт за + + + 
рахунок технологічності системи 
  
9.1. Можливість взаємозамінності + + 
застосовуваних в системі утеплення 
елементів 
 
9.2. Необхідність підготовки + + + 
поверхні для кріплення системи 
  
+ + 
9.3. Обсяг додаткових витрат на 
виконання індивідуального проекту 
 
9.4. Трудомісткість робіт + + + 
 
9.5. Необхідна кваліфікація + + + 
виконавців 
   
+ 
9.6. Кількість типорозмірів виробів, 
що використовуються в системі 
 
9.7. Кількість технологічних - - + 
процесів 
10. Економічний (економічна + + + 
ефективність) 
 
10.1. Вартість влаштування 100 м2 + + + 
системи 
 
10.2. Витрати на експлуатацію + + + 
системи протягом 25 років 
(розрахунок на 100м2) 
  
10.3. Ступінь збільшення опору + + 
теплопередачі конструкції за умови 
збільшення товщини шару 
утеплюючого матеріалу, а отже і 
його вартості на 10%. 
ІІ. Звукоізоляція + + + 
  
12.Теплопровідність тепло ізолюючого + 
шару 
 
+ + 
13. Художньо-естетичний 
 
41 
 
Дана система включає показники, що характеризують фізичні 
властивості утеплювача і всієї будівельної системи, що відображають ступінь 
його екологічності, надійності та стабільності, економічності використання, 
звукоізоляційних властивостей, художньо-естетичних якостей. 
Серед показників, що характеризують конструктивно-технологічне 
рішення з інженерно-конструкційної точки зору, встановлені - 
ремонтопридатність, сезонність виконання робіт, забезпечення високої якості 
робіт за рахунок технологічності системи (можливість взаємозамінності 
елементів, що використовуються в система, необхідність заміни поверхні для 
підготовки кріплення системи, розмір додаткових витрат на реалізацію 
окремого проекту, трудомісткість робіт, необхідна кваліфікація виконавців, 
кількість типорозмірів. продуктів, що використовуються в системі, кількість 
технологічних процесів). 
Критерії оцінки технічних рішень заповнення віконних і дверних 
прорізів є специфічними, тому наведемо їх окремо: 
 1 Показники призначення:  
1.1 Загальна світлопроникність; 
 1.2 Показник шумопоглинання; 
 1.3 Знижений опір теплопередачі; 
 1.4 Повітропроникність; 
1.5 Водонепроникність; 
 2 Показники надійності: 
 2.1 Стійкість до статичних навантажень; 
 2.2 Зміна розмірів по довжині під впливом температури; 
 2.3 Ударостійкість; 
 2.4 Зміна кольору під впливом сонячної радіації; 
 2.5 Водовідведення; 
 2.6 Стійкість до вітрового навантаження; 
 2.7 Міцність зварних з'єднань; 
 2.8 Довговічність; 
 2.9 Ремонтопридатність. 
 3 Структурні: 
 3.1 Формула склопакета (тип склопакета); 
 3.2 Вага виробу; 
 3.3 Товщина зовнішньої стінки профілю. 
 4 Енергозахист: 
 4.1 Безпека від злому; 
4.2 Втрати тепла; 
 4.3 Теплова рівномірність; 
42 
 
 5 Пожежна безпека: 
 5.1 Група горючості; 
 5.2 Самостійність -група займання; 
 5.3 Група поширення полум'я; 
 5.4 Група пожежотоксичності; 
 6 Екологічна безпека: 
 6.1 Хімічна стійкість; 
 6.2 Утилізація відходів; 
 7 Монтажно-технологічні показники: 
 7.1 Сезонність виконання робіт; 
 7.2 Кількість типорозмірів, що використовуються в системі; 
7.3 Кріплення фурнітури; 
 7.4 Наявність висококваліфікованих спеціалістів ; 
7.5 Ширина монтажу;  
7.6 Складність підготовчих та монтажних робіт; 
 7.7 Коефіцієнт складності монтажу конструкції; 
 7.8 Наявність закритих робіт; 
 8 Естетичні показники. 
9 Економічні показники: 
 9.1 Вартість монтажу; 
 10 Споживчі властивості: 
 10.1 Клімат. Сфера застосування; 
 10.2 Одиночне замовлення; 
 10.3 Масове замовлення. 
При складанні переліку показників для оцінки та вибору заповнення 
віконних і дверних прорізів застосовувалися ті ж принципи, що і при 
формуванні переліку критеріїв для оцінки огороджувальних конструкцій, а 
саме система складається з критеріїв, що вказують на ступінь відповідності. 
При характеризуванні по призначенню, надійність і безпека системи, 
естетичність, економічність. До монтажно-технологічних критеріїв 
відносяться: сезонність робіт, кількість використовуваних в системі 
типорозмірів виробів, кріплення арматури, наявність вузькоспеціалізованих 
фахівців, широта монтажу, складність підготовчих і монтажних робіт, 
складність монтажу конструкції, наявність закритих працює. Цікавим є блок 
«Споживчі властивості», який власне і характеризує діапазон можливостей 
(кількість споживачів) використання системи. 
Для оцінки конструктивних і технологічних рішень за визначеними 
критеріями було проаналізовано систему критеріального оцінювання, яка 
забезпечує порівнянність рішень. 
43 
 
Система рейтингу критеріїв огороджувальних конструкцій наведена в 
таблиці 2.2. 
 
Таблиця 2.2. Система критеріальної оцінки конструктивно-технологічних 
рішень для термомодернізації  огороджувальних конструкцій 
Оцінка 
Назва критерію 
Значення В балах 
1. Густина утеплювача Так/ні 5/3 
2.Теплотехнічна однорідність Так/ні 5/3 
  
З. Дифузія і конденсація водяної пари 
 
3.1.Гігроскопічність Так/ні 5/3 
3.2.Паропроникність <0.3/>0.3 1/5 
3.3. Вологість по масі, % <0.5/>0.5 1/5 
3.4. Водопоглинання по обсягу, % <1.5/>1.5 1/5 
4.Вплив ґрунтових вод Так/ні 5/3 
  
5.Екологічність 
 
5.1.Вогнетривкість НГ/Г1,Г2/Г3,Г4 5/3/1 
5.2.Хімічна стійкість Так/ні 5/3 
5.3.Біологічна стійкість Так/ні 5/3 
5.4.Шкідливість Так/ні 5/3 
  
6.Надійність і стабільність 
 
6.1. Вплив власної ваги системи мін/сер/макс 5/3/1 
6.2. Вплив гідротермічних 5/3/1 
навантажень за рахунок щоденних і 
мін/сер/макс 
сезонних коливань температури і 
вологості повітря 
6.3. Вплив деформації при усадці мін/сер/макс 5/3/1 
6.4. Ударна міцність мін/сер/макс 5/3/1 
6.5. Вплив вітрового напору та 5/3/1 
мін/сер/макс 
вітрового відсмоктування 
6.6.Вплив сонячної радіації мін/сер/макс 5/3/1 
7.Ремонтопридатність мін/сер/макс 5/3/1 
8. Сезонність виконання робіт сезон/весь рік 3/5 
  
9. Забезпечення високої якості робіт за рахунок 
технологічності системи 
44 
 
 
9.1. Можливість взаємозамінності 
застосовуваних в системі утеплення Так/ні 5/3 
елементів 
 
9.2. Необхідність підготовки поверхні 
Так/ні 5/3 
для кріплення системи 
 
9.3. Обсяг додаткових витрат на Менше 5%/10- 
1/3/5 
виконання індивідуального проекту 15%/більше 15% 
 
низька/середня/ 
9.4. Трудомісткість робіт 1/3/5 
висока 
 
9.5. Необхідна кваліфікація низька/середня/ 
1/3/5 
виконавців висока 
 
9.6. Кількість типорозмірів виробів, 
мін/сер/макс 1/3/5 
що використовуються в системі 
 
9.7. Кількість технологічних процесів мін/сер/макс 1/3/5 
  
10. Економічний (економічна ефективність) 
 
10.1. Вартість влаштування 100 м2 
мін/сер/макс 1/3/5 
системи 
10.2. Витрати на експлуатацію 
Менше 5%/10- 
системи протягом 25 років 1/3/5 
15%/більше15% 
(розрахунок на 100м2) 
10.3. Ступінь збільшення опору 
теплопередачі конструкції за умови 
<10%/<25%/<50 
збільшення товщини шару 1/2/3/4/5 
%/<75%/<100% 
утеплюючого матеріалу, а отже і його 
вартості на 10%. 
11. Звукоізоляція мін/сер/макс 1/3/5 
12.Теплопровідність теплоізолюючого шару мін/сер/макс 1/3/5 
13. Художньо-естетичний Так/ні 5/3 
 
13.1. Яскравість Так/ні 5/3 
13.2. Кольоровість Так/ні 5/3 
13.3. Тональність Так/ні 5/3 
13.4. Фактурність Так/ні 5/3 
13.5. Колір Так/ні 5/3 
Для забезпечення порівнянності показників з різними одиницями виміру 
для кожного з них умовно встановлені межі варіації та розроблені шкали 
оцінок: вербальна, яка включає рівні: «так» чи «ні»; «мінімум», «середній», 
«максимум» і для деяких - діапазон: наприклад - «менше 5%», «10-15%», 
більше 15%. 
45 
 
Для отримання математичної індивідуальної оцінки конструктивно-
технічного рішення за каталогом критеріїв визначається збіг у пунктах 1-5 для 
кожної усної оцінки або кожного діапазону значень. 
Аналогічна система оцінки критеріїв була розроблена для віконних і 
дверних полотен (табл. 2.3.): 
 
Таблиця 2.3 Система оцінки критеріїв, розроблена для віконних і дверних 
панелей 
Оцінка 
Назва критерію 
Значення В балах 
1 Показники призначення   
 1.1 Загальний коефіцієнт 
світлопропускання, К <0,33/<0,50/>0,50 1/3/5 
1.2 Індекс звукоізоляції, дБА <30/<36/>36 1/3/5 
1.3 Приведений опір теплопередачі, м2- <0,8[R]/ < 1,2[R] / 
К/Вт >1,2[R] 1/3/5 
1.4 Повітропроникність, м3/(год-м2) >50/<50/<27 5/3/1 
1.5 Водонепроникність, Па >450/>250 5/3 
2 Показники надійності   
 2.1 Стійкість до статичних навантажень мін/сер/макс 1/3/5 
2.2 Зміна лінійних розмірів під дією 
температури мін/сер/макс 5/3/1 
2.3 Стійкість до удару мін/сер/макс 1/3/5 
2.4 Зміна кольору під дією сонячного 
опромінювання Так/ні 3/5 
2.5 Водовідведення Так/ні 5/3 
2.6 Стійкість до вітрових навантажень Висока/мала 5/3 
2.7 Міцність зварних з'єднань Так/ні 5/3 
2.8 Довговічність, роки >25/<25/<15 5/3/1 
2.9 Ремонтопридатність Так/ні 5/3 
3 Конструктивні показники   
 3.1 Формула склопакету (тип 
склопакету), ефективність мін/сер/макс 1/3/5 
3.2 Маса виробу, кг мін/сер/макс 5/3/1 
3.3 Товщина зовнішньої стінки профілю мін/сер/макс 1/3/5 
4 Енергетично-захисні   
 4.1 Захист від вилому Так/ні 5/3 
46 
 
 4.2 Тепловтрати, кВт/м2год мін/сер/макс 5/3/1 
 4.3 Теплотехнічна однорідність, К Висока/низька 5/3 
5 Пожежна безпека   
 5.1 Група горючості НГ/Г1,Г2/Г3,Г4 5/3/1 
 5.2 Група самозаймання В1/В2/В3 5/3/1 
 5.3 Група поширення полум'я РП1/РП2/РП3 5/3/1 
 5.4 Група за токсичністю при пожежі Т1/Т2/Т3 5/3/1 
6 Екологічна безпека   
 6.1 Хімічна стійкість, Кхс Так/ні 5/3 
 6.2 Утилізація відходів Так/ні 5/3 
7 Монтажно-технологічні показники   
 7.1 Сезонність виконання робіт, сезон Сезон/весь рік 3/5 
 7.2 Кількість типорозмірів виробів, що 
використовується в системі, шт мін/сер/макс 1/3/5 
 7.3 Кріплення фурнітури Так/ні 3/5 
 7.4 Наявність спеціалістів високого фаху Так/ні 3/5 
 7.5 Монтажна ширина, см мін/сер/макс 5/3/1 
 7.6 Складність підготовчих та 
монтажних робіт мін/сер/макс 5/3/1 
 7.7 Коефіцієнт складності збірки 
конструкції мін/сер/макс 5/3/1 
 7.8 Наявність закритих робіт Так/ні 3/5 
8 Естетичні показники мін/сер/макс 1/3/5 
9 Економічні показники   
 9.1 Вартість улаштування мін/сер/макс 5/3/1 
10 Споживчі властивості   
 
10.1 Кліматична зона застосування 
Всі/одна 5/2 
 Індивідуальне/масо
10.2 Замовлення 
ве 1/5 
 
Так само було проаналізовано експертну оцінку критеріїв оцінки інших 
типів периметральних конструкцій та визначено вагу оцінки за кожним 
критерієм у загальній оцінці. 
Вагові коефіцієнти для оцінки фасадів, конструкцій першого поверху та 
перекриттів над неопалюваними підвалами наведені в таблиці 2.4. 
 
 
47 
 
 
Таблиця 2.4. Вагові коефіцієнти критеріїв для оцінки різних видів 
огороджувальних конструкцій 
Критерій 
 
1. Густина утеплювача 0,04 0,03 
2. Теплотехнічна однорідність 0,04 0,04 0,09 
З. Дифузія і конденсація водяної пари 0,04 0,05 0,02 
 
3.1. Гігроскопічність 0,01 0,025 0,01 
3.2. Паропроникність 0,01 0,025 0,01 
  
4.Вплив ґрунтових вод 0,03 
5.Екологічність 0,2 0,2 0,2 
 
5.1.Вогнетривкість 0,12 0,06 0,07 
5.2.Хімічна стійкість 0,02 0,03 0,03 
5.3. Біологічна стійкість 0,03 0,03 0,03 
5.4.Шкідливість 0,03 0,08 0,07 
6.Надійність і стабільність 0,2 0,2 0,2 
 
6.1. Вплив власної ваги системи 0,03 0,07 0,03 
6.2. Вплив гідротермічних навантажень за 
рахунок щоденних і сезонних коливань 0,03 0,03 0,04 
температури і вологості повітря 
6.3. Вплив деформації при усадці 0,02 0,05 0,03 
 
6.4. Ударна міцність 0,05 0,05 0,04 
 
6.5. Вплив вітрового напору та вітрового 
0,03 0,03 
відсмоктування 
 
6.6.Вплив сонячної радіації 0,02 0,03 
 
7. Ремонтопридатність 0,04 0,08 
 
8. Сезонність виконання робіт 0,04 0,05 
9. Забезпечення високої якості робіт за рахунок 
0,1 0,1 0,07 
технологічності системи 
  
9.1. Можливість взаємозамінності 
застосовуваних в системі утеплення 0,01 0,01 
елементів 
48 
 
фасаду 
конструкції підлоги 
першого поверху, 
перекриття над 
неопалюваним 
підвалом 
покриття 
9.2. Необхідність підготовки поверхні для 
0,04 
кріплення системи 0,02 0,01 
 
9.3. Обсяг додаткових витрат на 
виконання індивідуального проекту 0,01 0,01 
9.4. Трудомісткість робіт 0,01 0,02 0,01 
9.5. Необхідна кваліфікація виконавців 0,03 0,04 0,01 
 
9.6. Кількість типорозмірів виробів, що 
використовуються в системі 0,02 0,01 
  
9.7. Кількість технологічних процесів 0,01 
10. Економічний (економічна ефективність) 0,2 0,2 0,2 
 
10.1. Вартість влаштування 100 м2 
0,1 0,1 0,15 
системи 
10.2. Витрати на експлуатацію системи 
0,05 0,07 0,05 
протягом 25 років (розрахунок на 100м2) ' 
 
10.3. Ступінь збільшення опору 
теплопередачі конструкції за умови 
0,05 0,03 
збільшення товщини шару утеплюючого 
матеріалу, а отже і його вартості на 10%. 
11.Звукоізоляція 0,02 0,05 0,02 
 
12. Теплопровідність тепло ізолюючого шару 0,04 0,1 
 
13. Художньо-естетичний 0,04 0,05 
 Вагові коефіцієнти для оцінки віконних і дверних полотен наведені в 
таблиці 2.5. 
Таблиця 2.5. Вагові коефіцієнти критеріїв оцінки конструктивних і 
технологічних рішень віконних і дверних полотен 
Вага критерію та 
Назва критерію розподіл ваги 
підкритеріїв 
1 Показники призначення 0,135 
 
1.1 Загальний коефіцієнт світлопроникнення 0,02 
1.2 Індекс звукоізоляції 0,02 
1.3 Приведений опір теплопередачі 0,06 
1.4 Повітропроникність 0,02 
1.5 Водонепроникність 0,015 
2 Показники надійності 0,2 
 
2.1 Стійкість до статичних навантажень 0,015 
2.2 Зміна лінійних розмірів під дією температури 0,015 
49 
 
2.3 Стійкість до удару 0,015 
2.4 Зміна кольору під дією сонячного 
опромінювання 0,015 
2.5 Водовідведення 0,015 
2.6 Стійкість до вітрових навантажень 0,015 
2.7 Міцність зварних з'єднань 0,015 
2.8 Довговічність 0,08 
2.9 Ремонтопридатність 0,015 
3 Конструктивно-технологічні показники 0,045 
 
3.1 Формула склопакету (тип склопакету) 0,015 
3.2 Маса виробу 0,015 
3.3 Товщина зовнішньої стінки профілю 0,015 
4 Енергетично-захисні 0,045 
 
4.1 Захист від вилому 0,015 
4.2 Тепловтрати 15 
4.3 Теплотехнічна однорідність 0,015 
5 Пожежна безпека 0,1 
 
5.1 Група горючості 0,025 
5.2 Група самозаймання 0,025 
5.3 Група поширення полум'я 0,025 
5.4 Група за токсичністю при пожежі 0,025 
6 Екологічна безпека 0,1 
 
6.1 Хімічна стійкість 0,07 
6.2 Утилізація відходів 0,03 
7 Монтажно-технологічні показники 0,08 
 
7.1 Сезонність виконання робіт 0,01 
7.2 Кількість типорозмірів виробів, що 
використовується в системі 0,01 
7.3 Кріплення фурнітури 0,01 
7.4 Наявність спеціалістів високого фаху 0,01 
7.5 Монтажна ширина 0,01 
7.6 Складність підготовчих та монтажних робіт 0,01 
7.7 Коефіцієнт складності збірки конструкції 0,01 
7.8 Наявність закритих робіт 0,01 
8 Естетичні показники 0,015 
9 Економічні показники 0,2 
 
9.1 Вартість улаштування 0,2 
10 Споживчі властивості 0,08 
50 
 
 
10.1 Кліматична зона застосування 0,04 
10.2 Індивідуальне/масове замовлення 0,04 
Аналіз вагових коефіцієнтів, визначених експертами для оцінки 
технічних рішень, показує, що надійність, екологічність та економічність 
визнані найважливішими з усіх критеріїв оцінки. 
 
2.3. Розробка підходів до оптимізації конструктивних і 
технологічних рішень термомодернізації огороджувальних конструкцій.  
 
Максимально можливі втрати теплової енергії будівлі згідно із 
законодавством про будівельні норми досягаються за рахунок реалізації 
різноманітних комбінацій енергозберігаючих заходів (утеплення 
огороджувальних конструкцій, заміна конструкцій), вікон, модернізація 
інженерних систем) з використанням різноманітних конструкцій та 
обладнання з різними техніко-економічними характеристиками. 
Таким чином з'являється широкий вибір рішень, що визначають: 
 - прийнятну вартість будівельних робіт; 
- розмір досяжної економії теплової енергії. 
Звідси виникає проблема вибору оптимальної комбінації заходів – яка 
забезпечує більшу економію теплової енергії за найменші кошти. 
Вирішувати цю проблему пропонується наступним чином. 
Основною метою комплексної термомодернізації є досягнення 
нормативного показника енергоефективності, який визначається згідно з 
вимогами ДБН Б В.2.6-31 (табл. 1.1). Крім того, цим нормативним документом 
визначено, що можна відповідним чином зменшувати або збільшувати 
нормативний показник опору теплопередачі окремих огороджувальних 
конструкцій (п. 4.1). 
Як показали попередні дослідження, зміна вартості термомодернізації, 
наприклад, фасаду з 0,8 R, R та 1,3 R (де R – стандартний опір теплопередачі) 
є незначною і коливається в межах 15-20%, оскільки тільки товщина 
теплоізоляційного шару і довжина механічного кріплення, на які припадає 
незначна частина вартості всієї системи. 
Зміна вартості термомодернізації вікон на 0,8 Р, Р і 1,3 Р коливається в 
межах 50%, оскільки принципово змінюється їх конструкція. 
При цьому для кожного окремого будинку співвідношення площ 
окремих огороджувальних конструкцій до загальної площі огороджувальних 
конструкцій усієї будівлі різне. 
Для досягнення нормативного показника питомих тепловтрат при 
комплексній термомодернізації можна, наприклад, зменшити опір 
51 
 
теплопередачі вікон і збільшити його у випадку фасадів. При цьому 
досягається економія коштів на комплексну модернізацію. 
Моделюючи різні варіанти комплексів конструктивних і технологічних 
рішень огороджувальних конструкцій будівлі, можна знайти варіант із 
достатньо забезпеченим рівнем енергоефективності та найменшими 
капітальними вкладеннями у здійснення комплексної модернізації. 
Для вибору оптимального варіанту потрібно моделювати всі можливі 
комбінації ефективних рішень для термомодернізації індивідуальних огорож 
конструкції (фасад, дах, вікна, перекриття над неопалюваним підвалом) на 
тепловий опір в розмірі 0,8 Rn, Rn, 1,3 Rn. 
Вибір ефективного варіанту комплексної термомодернізації повинен 
ґрунтуватися на оцінці пов’язаної з цим економії тепла та розміру витрат, які 
необхідно забезпечити. 
Після проведення комплексних заходів з термомодернізації необхідний 
теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій та витрат теплової 
енергії на опалення будівель для визначення можливої економії тепла. 
Алгоритм виконання теплотехнічних розрахунків наведено на рисунку 
2.5 - 2.11. 
 
Рис. 2.5. Вихідні дані для розрахунку опору теплопередачі 
огороджуючих конструкцій будівлі 
 
Порядок розрахунку інфільтраційного коефіцієнту наведений на рис. 
2.6. 
52 
 
 
Рис. 2.6. Методика розрахунку коефіцієнта інфільтрації 
 Методика розрахунку загального коефіцієнта тепловіддачі будинку 
наведена на рис. 2.7. 
 
Рис. 2.7. Методика розрахунку загального коефіцієнта тепловіддачі будинку 
Для визначення розрахункових витрат теплової енергії на опалення 
будинку в опалювальний сезон необхідно врахувати значення коефіцієнта 
здатності огороджувальні конструкції будівель для прийому тепла під час 
періодичного теплового режиму накопичення або втрати; коефіцієнт 
саморегулювання подачі тепла в систему опалення; коефіцієнт, що враховує 
додаткові витрати тепла системою опалення, пов'язані з дискретністю 
номінального теплового потоку номенклатурного ряду опалювальних 
приладів з додатковими втратами тепла через неопалювані приміщення; 
загальні тепловтрати будинку через огороджувальну оболонку; споживання 
тепла для будинку в опалювальний період; надходження тепла через вікна за 
рахунок сонячного випромінювання в опалювальний сезон для чотирьох 
53 
 
фасадів будівель, що виходять на чотири сторони світу. 
Порядок визначення розрахункових витрат теплової енергії на опалення 
будинку в опалювальний сезон наведено на рис. 2.8.: 
 
Рис. 2.8. Порядок визначення розрахункових витрат теплової енергії на 
опалення будинку в опалювальний сезон  
Порядок визначення загальних тепловтрат будинку через 
огороджувальні конструкції наведено на рис. 2.9.: 
 
Рис. 2.9. Методика визначення загальних тепловтрат будинку через 
огороджувальну конструкцію 
54 
 
 Методика визначення теплоємності домогосподарства в опалювальний 
сезон наведена на рис. 2.10: 
 
Рис. 2.10. Визначення побутових теплонадходжень протягом опалювального 
періоду 
Порядок розрахунку надходження тепла через вікна через сонячне 
випромінювання в опалювальний період для чотирьох фасадів будівлі, 
орієнтованих у чотирьох сторонах світу, наведено на рис. 2.11: 
 
Рис. 2.11. Порядок розрахунку надходження тепла через вікна за рахунок 
сонячного випромінювання протягом опалювального сезону. 
 
Для моделювання теплової оболонки житлових і громадських будівель 
визначені наступні варіанти ізоляції:  
Утеплення зовнішніх стін передбачено в 3 варіантах: 
 до ·0,8Rнорм, тобто до 2,64 м2К/Вт; 
 до Rнорм, тобто до 3,3 м2К/Вт; 
 до 1,3·Rнорм, тобто до 4,29 м2К/Вт; 
 
55 
 
 
Рис.2.12. Ілюстрація можливих варіантів утеплення при умові 
досягнення нормованої енергетичної ефективності 
Утеплення покриття (даху) технічного поверху: 
 до ·0,8R 2
норм, тобто до 4,80 м К/Вт; 
 до Rнорм, тобто до 6,00 м2К/Вт; 
 до 1,3·Rнорм, тобто до 7,80 м2К/Вт; 
 Модернізація віконного скління: 
 до 0,75Rнорм, тобто до 0,56 м2К/Вт; 
 до 0,8Rнорм, тобто до 0,6 м2К/Вт; 
 до Rнорм, тобто до 0,75 м2К/Вт. 
Утеплення перекриття над підвалом: 
Передбачене зовнішнє утеплення  стін підвалу до перекриття шва між 
панелями (відмітка 0.000) та  внутрішнє утеплення перекриття підвалу.  
Утеплення дверей входу в будинок та дверей на сходових клітинах: 
 до ·Rнорм, тобто до 0,6  м2К/Вт; 
 Можливі сполучення наведених варіантів утеплення окремих 
конструктивних елементів утворюють наступні варіанти комплексної 
термомодернізації будівлі: 
 Вартість комплексу конструктивних і технологічних рішень 
складається із суми вартості окремих конструктивних і технологічних рішень, 
що входять до складу комплексу. 
Найбільш точним способом визначення вартості конструктивно-
56 
 
технологічного рішення є створення ресурсної моделі відповідного 
проектного рішення та розрахунок кошторису. 
Порядок оптимізації конструктивно-технологічних рішень 
теплозахисної оболонки будівлі схематично наведено на рис. 2.13. 
 
 
Рис. 2.13. Порядок оптимізації конструктивно-технологічних рішень теплової 
оболонки будівлі 
Оптимізація комплексу конструктивних і технологічних рішень для 
термомодернізації теплової оболонки будівлі складається з наступних етапів: 
 1. Визначаються конструктивні і технологічні рішення, які можна 
застосувати до будь-якої огороджувальної конструкції; 
 2. Можливі модифікації кожного конструктивного та технологічного 
рішення визначаються відповідно до теплового опору, який він може 
забезпечити конструкції. Такої модифікації можна досягти, наприклад, зміною 
товщини ізоляції. 
3. Визначається вартість застосування кожної модифікації кожного 
конструктивно-технологічного рішення. 
4. Визначаються всі можливі комбінації обраних модифікаційних 
57 
 
варіантів конструктивних і технологічних рішень. 
 5. Для кожного з варіантів наведені питомі втрати теплової енергії 1 м². 
Площа забудови, досяжна економія теплової енергії, вартість комплексу 
заходів. 
 6. Відсортовано варіанти, які не забезпечують досягнення «базової лінії 
енергоефективності» . 
7. Решта варіантів оцінюються одночасно за критеріями «економія 
теплової енергії» та «вартість заходів». Для цього всі варіанти розділені на 
групи в залежності від вартості. У кожній групі вибирається варіант, який 
забезпечує найбільшу економію теплової енергії. Нарешті, серед обраних 
варіантів вибирається варіант, який залежно від мети оптимізації: 
 a) забезпечує найбільшу економію теплової енергії (але є 
найдорожчою); 
b) забезпечує найнижчі витрати на захід (за бюджетом); в. забезпечує 
найбільшу економію теплової енергії для даного бюджету; тобто має 
найменше значення показника «Вартість економії 1 Гкал теплової енергії».  
8. При необхідності оцінки економічності варіантів комплексних заходів 
з термомодернізації обираємо таку систему показників: 
 1) Без урахування фактору часу: 
 - загальна вартість комплексної термомодернізації будинку; 
 - дохід за рахунок економії енергоресурсів в опалювальний сезон зі 
зменшенням втрат тепла після проведення робіт з комплексної 
термомодернізації;  
- заробіток від економії енергоресурсів при зниженні втрат тепла після 
виконання комплексних робіт з термомодернізації в період проведення 
енергозберігаючих заходів. Мінімальний термін служби енергозберігаючих 
заходів встановлений на рівні 25 років. 
 - Вигода від термомодернізації протягом терміну експлуатації 
енергозберігаючих заходів (25 років); 
 - індекс рентабельності; 
 - термін окупності. 
 2) З урахуванням фактора часу: 
 - чиста приведена вартість (NPV); 
 - внутрішня норма прибутку (IRR); 
 - термін окупності з дисконтуванням (DPP); 
 - індекс рентабельності з урахуванням дисконтування (RI);  
- капіталізований сукупний дохід від зменшення втрат тепла при 
опаленні будинку після термореновації. 
 - капіталізований прибуток; 
58 
 
 - показник рентабельності з урахуванням капіталізації; 
 - термін окупності витрат на термомодернізацію з урахуванням 
капіталізації. 
Досвід використання економічних показників при виборі варіантів 
показує, що різні показники можуть вказувати на різні варіанти проекту. Для 
чіткого відбору необхідно або розробити додаткові критерії, або надати 
перевагу одному з критеріїв, згаданих вище. 
Досвід оцінки рентабельності інвестицій в проекти з підвищення 
енергоефективності в Україні, в тому числі з урахуванням довгострокової 
перспективи, дозволяє вибрати як переважаючий показник рентабельності 
показник IRR – внутрішню норму прибутку. 
 
Висновки до розділу 2. 
1. Ступінь достовірності результатів розрахунків, отриманих в 
інвестиційному проекті, безпосередньо залежить від якості вихідних даних 
для його розробки. Це забезпечується якісним виконанням плану заходів з 
організаційної підготовки проекту термомодернізації. 
 2. Удосконалений порядок організації термомодернізації містить 
перелік необхідних заходів, їх зв’язок та порядок виконання, що створює 
методичну основу для найбільш ефективної реалізації проектів 
термомодернізації. Зокрема, пропонується встановити вимоги до створення 
завдання на проектування, що дозволить спростити та скоротити час 
проектування. 
 3. Обґрунтований порядок підготовки проектів підвищення 
енергоефективності включає, зокрема, етапи відбору супідрядних об’єктів для 
реалізації проектів термомодернізації будівельного комплексу; етап, що 
пов'язаний зі створенням організаційного та фінансового механізму реалізації 
проекту. Включення таких етапів у порядок підготовки проекту сприятиме 
підвищенню ймовірності успішної реалізації проекту термомодернізації з 
метою досягнення запланованих техніко-економічних показників. 
 4. Вибір конструктивних і технологічних рішень для термомодернізації 
пропонується проводити в 2 етапи. На першому етапі відсіяти конструктивні 
та технологічні рішення, які технічно неможливо реалізувати в цій будівлі. На 
другому етапі здійснюється відбір рішень відповідно до розробленої системи 
оцінювання. 
 5. На основі аналізу літературних джерел та результатів досліджень 
необхідних властивостей матеріалів і конструкційних систем для утеплення 
окремих огороджувальних конструкцій (фасадів, дахів, вікон, перекриттів над 
59 
 
неутепленими підвалами) в цілому модернізація інженерних систем. Для 
вибору оптимального технічного рішення була сформована рейтингова 
система термомодернізації шкільних будівель. Система оцінки включає в себе: 
 - Перелік критеріїв оцінки, різні для кожної інженерної системи та 
огорожі; 
- Вагові коефіцієнти, які враховують важливість кожного підкритерію та 
критерію в загальній оцінці, визначеній методом експертної оцінки. 
 8. Спосіб оптимізації ряду конструктивних і технологічних рішень 
дозволяє вибрати варіант, який в залежності від мети оптимізації: 
 – забезпечує найбільшу економію теплової енергії (проте найдорожчу); 
 – забезпечує найменші витрати на захід (при обмеженому бюджеті); 
 – забезпечує найбільшу економію тепла за даного бюджету; 
- має найменше значення показника «Вартість економії 1 Гкал тепла». 
 
 
60 
 
РОЗДІЛ 3 ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЇ НА ПРИКЛАДІ 
БУДІВЛІ  ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ 
 
3.1 Вибір оптимальних конструктивно-технологічних рішень на 
прикладі будівлі загальноосвітньої школи 
 
На прикладі шкіл Т -8740 (Т-8189) серії. 
Загальноосвітній навчальний заклад №303 по вулиці Драгоманова, 9А 
розташований у Дарницькому районі міста Києва. 
Загальноосвітній навчальний заклад відноситься до класу наслідків СС3. 
Вогнестійкість будівлі II. 
Загальноосвітній навчальний заклад № 303 на вулиці Драгоманова, 9А у 
Дарницькому районі міста Києва був побудований у 1989 році минулого 
століття. 
Будівництво навчального корпусу на 1320 місць забезпечує навчання 
учнів 6-річного віку, розвиток аудиторного навчання з широким 
використанням у навчальному процесі ТЗН, покращення умов для трудового 
навчання та фізичного виховання учнів. 
Основним композиційним ядром навчального закладу є подвір’я, 
навколо якого розташовано чотири блоки: 
 - блоки І та ІІІ класів та класів (3 поверхи з техпідпіллям); 
 – адміністративно-розважальний блок II (3 поверхи з переходом на 
першому поверсі та підвалом); 
 - IV блок зі спортивними залами, їдальнею та тиром (3 поверхи з 
підвалом). 
Блок V басейну прилягає до блоку III через надземний перехід на 
другому поверсі. Басейний блок являє собою двоповерхову будівлю з 
підвалом. 
Блоки розділені деформаційними швами.  
Конструктивне рішення наступне: 
Два блоки аудиторій та аудиторій спроектовані в щитовому будівництві 
за серією 1.090.1-1. Статична схема будівлі - з поздовжніми несучими стінами. 
Просторова жорсткість забезпечується поздовжніми і поперечними стінами з 
перекриттям склом. 
Фундаменти — стрічки із збірного залізобетону та бетонних блоків. 
Огороджувальні конструкції – стінові панелі з керамзитобетону класу 
В5, вагою 1000 кг/м3, товщиною 350 мм (для плит понад 0,000) та класу В7,5, 
вагою 1150 кг/м3, товщиною 300 мм (для цокольних плит). 
61 
 
 
Рис. 3.1. Типовий план поверху школи серії Т-8740 (Т-8189), І, ІІІ блоки.  
 
Внутрішні стіни виконані із залізобетонних панелей класу В12,5 масою 
2400 кг/м3, товщиною 160 мм. 
Блоки II, IV Адміністративно-розважальний корпус, а також спортивний 
зал і їдальня побудовані в серії 1.020/83 з прольотом 12 і 18 м для актових і 
спортивних залів з елементами покриття.  
Фундаменти для колон - збірні стаканні залізобетонні, для мембран 
жорсткості - монолітні залізобетонні. 
Огороджувальні конструкції – стінові панелі з керамзитобетону класу 
В3,5 вагою 1150 кг/м3 по серії 1.030. 
Блок V. Конструктивна схема – каркас. Зовнішні стіни - самонесучі 
панелі серії 1.030.1-1 в.1-1, висота поверху - 3,3 м. 
На першому етапі оптимізації вибираються конструктивні та 
технологічні рішення, доцільні для термомодернізації такої будівлі 
соціального типу. 
Основні техніко-економічні показники будівлі наведені в таблиці 3.1. 
62 
 
 
Таблиця 3.1. Техніко-економічні показники будівлі 
№ 
Найменування показників Од. вим. Значення  
п/п 
1 2 3 4 
3 Кількість поверхів шт. 2-3 
4 Кількість місць учнів 1688 
5 Площа забудови 2 м 4 111,97 
6 Загальна площа будівлі 2 м 11 474,48 
7 Корисна площа будівлі 2 м 10 642,79 
8 Розрахункова площа будівлі 2 м 8 527,95 
9 Будівельний об'єм будівлі, в 
м3 43 551,70 
т.ч. 
м3 3 960,50 
- нижче відм.0,000 
м3 39 591,20 
- вище відм.0,000 
 
Крім того, відповідно до методичних підходів, викладених у 
попередньому розділі, проведено оцінку конструктивно-технічних рішень 
щодо термомодернізації навколишніх будівель, віконних та дверних прорізів, 
які можуть бути технічно реалізовані в будівлі, що розглядається. 
Приклад оцінки кожної системи наведено в таблиці 3.2. 
На рисунку представлена оцінка вентильованої теплоізоляційно-
оздоблювальної системи Техно-Ніколь ТН-ФАСАД Вент (Техновент). 
Зведення результатів оцінки конструктивних і технологічних рішень 
термомодернізації фасадів, покрівлі та вікон шкільних будівель представлено 
в таблиці 3.2. 
Результати оцінки конструктивних і технологічних рішень 
термомодернізації огороджувальних конструкцій будівлі даного типу наведені 
на рисунках 3.2-3.10. 
63 
 
 
64 
 
 
 
 
Рис. 3.2.  Оцінка конструктивно-технологічних рішень вентильованої теплоізоляційно-опоряджувальної фасадної 
системи ТехноНіколь ТН-ФАСАД Вент (Техновент) 
 
 
 
 
 
65 
 
 
66 
 
 
 
 Рис. 3.3.  Оцінка конструктивно-технологічних рішень вентильованої теплоізоляційно-опоряджувальної фасадної 
системи Scanroc 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
67 
 
 
68 
 
 
Рис. 3.4.  Оцінка конструктивно-технологічних рішень вентильованої теплоізоляційно-опоряджувальної фасадної 
системи з личкуванням тонкошаровими штукатурками ТехноНіколь ТН-ФАСАД Декор (Технофас) 
69 
 
 
70 
 
 
Рис. 3.5.  Оцінка конструктивно-технологічних рішень вентильованої теплоізоляційно-опоряджувальної фасадної 
системи з личкуванням тонкошаровими штукатурками ТехноНіколь ТН-ФАСАД Комб 
 
 
 
71 
 
 
72 
 
 
 
Рис. 3.6.  Оцінка конструктивно-технологічних рішень вентильованої теплоізоляційно-опоряджувальної фасадної 
системи з личкуванням тонкошаровими штукатурками Ceresit МВ 
 
 
 
 
73 
 
 
74 
 
 
Рис. 3.7.  Оцінка конструктивно-технологічних рішень вентильованої теплоізоляційно-опоряджувальної фасадної 
системи з личкуванням тонкошаровими штукатурками Ceresit ПС 
 
 
 
 
75 
 
 
 
76 
 
 
Рис. 3.8.  Техніко-економічні критерії оцінки системи теплоізоляції огороджувальних конструкцій 
 
 
77 
 
 
Рис. 3.9.  Техніко-екномічні критерії оцінки системи теплоізоляції огороджувальних конструкцій 
78 
 
 
 
Рис. 3.10. Приклад порівняння конструктивно-технологічної пропозиції 
 
 
 
79 
 
 
   Таблиця 3.2. Зведення результатів оцінки конструктивно-технологічних 
рішень термомодернізації фасадів, дахів та вікон будівель соціального типу 
Узагальнена 
Назва системи 
оцінка 
Термомодернізації фасадів 
Вентильована теплоізоляційно-опоряджувальна система 
3,89 
Техно-Ніколь ТН-ФАСАД Вент (Техновент) 
Вентильована теплоізоляційно-опоряджувальна система 
3,69 
Scanroc 
Невентильована теплоізоляційно-опоряджувальна фасадна 
система з личкуванням тонкошакровими штукатурками 3,79 
ТехноНіколь ТН-ФАСАД Декор (Технофас) 
Невентильована теплоізоляційно-опоряджувальна фасадна 
система з личкуванням тонкошакровими штукатурками 3,498 
ТехноНіколь ТН-ФАСАД Комбі 
Невентильована теплоізоляційно-опоряджувальна фасадна 
система з личкуванням тонкошакровими штукатурками Ceresit 4,09 
МВ 
Невентильована теплоізоляційно-опоряджувальна фасадна 
система з личкуванням тонкошакровими штукатурками Ceresit 4,07 
ПС 
термомодернізації покрівлі 
Невентильована покрівля Стандарт 3,84 
Невентильована покрівля Універсал 4 
Невентильована класична покрівля Баласт-класик 4,22 
Невентильована інверсійна покрівля Інверс 3,86 
Невентильована інверсійна покрівля Пішохід 4,06 
Невентильовані інверсійні Зелені покрівлі 4,12 
Вентильована суміщена покрівля Вент 4 
Тепло-гідроізоляційне покриття «ІЗОФРАМ УТГІ» 4,38 
термомодернізації вікон 
Профільна система REHAU GENEO 3,91 
Профільна система SalamanderStreamline 3,945 
Профільна система WDS 505 3,75 
Профільна система Internova 6000 3,83 
 
80 
 
 
Результати оцінки фасадних систем відображено на рис. 3.11: 
Рис. 3.11. Результати оцінки систем термомодернізації фасаду дослідного 
об’єкту соціального призначення 
 
Лідерами серед фасадних систем стали вентильована теплоізоляційно-
оздоблювальна система Техно-Ніколь ТН-ФАСАД Вент (Техновент) і 
невентильована теплоізоляційно-оздоблювальна фасадна система з покриттям 
тонкошаровими штукатурками Ceresit MV. 
Найнижчу оцінку отримали: 
 - вентильована теплоізоляційно-оздоблювальна система Scanroc; 
- невентильована теплоізоляційно-оздоблювальна фасадна система з 
покриттям тонкою штукатуркою ТехноНіколь ТН-ФАСАД Декор (Технофас); 
 - невентильована теплоізоляційно-оздоблювальна фасадна система, 
покрита тонкошаровою штукатуркою ТехноНіколь ТН-ФАСАД Комбі; 
 - невентильована теплоізоляційно-оздоблювальна фасадна система, 
покрита тонкою штукатуркою Ceresit PS. 
Результати оцінки конструктивно-технологічних рішень 
термомодернізації покрівель наведені на рис.  3.12. 
81 
 
 
 
Рис. 3.12. Результати  оцінки систем термомодернізації покрівель будівель 
соціального об’єкта 
 
Найкращими показниками в оцінці конструктивних та технологічних 
рішень покрівлі стали невентильований дах Classic Ballast-Classic Roof та 
термогідроізоляційне покриття «ISOFRAM UTGI». Менше балів набрано: 
 - стандарт невентильованого даху; 
 - невентильована універсальна покрівля; 
 - невентильована інверсійна покрівля Invers; 
 - невентильований інверсійний пішохідний дах; 
- невентильовані інвертовані зелені дахи; 
 - вентильований комбінований дах Vent. 
Результати оцінки конструктивних і технологічних рішень модернізації 
вікон наведені на рис. 3.13. 
 Найбільшу кількість балів набрали профільні системи REHAU GENEO 
та SalamanderStreamline. Найменшу кількість балів отримали системи WDS 
505 та Internova_6000. 
Так само, як і вище, проведено оцінку конструктивних і технологічних 
рішень термомодернізації поверху над неопалюваним підвалом та/або підлоги 
для шкільних будівель. Зведення результатів наведено в таблиці 3.3. 
 
82 
 
 
Рис. 3.13. Результати  оцінки систем термомодернізації вікон будівель шкіл 
 
Таблиця 3.3 Зведення результатів оцінки конструктивно-технологічних 
рішень термомодернізації поверху над неопалюваним підвалом та/або для 
будівель школи 
Узагальнена 
Назва системи 
оцінка 
Система теплоізоляції підлог, улаштованих по грунту із 
застосуванням плит з екструдованого пінополістиролу в якості 
утеплювача ПП "УРСА" технічне рішення 1 3,684 
Система теплоізоляції підлог, улаштованих по грунту із 
застосуванням плит з екструдованого пінополістиролу в якості 
утеплювача ПП "УРСА" технічне рішення 2 3,596 
Система теплоізоляції, улаштована на підлозі по грунту 3,961 
Система теплоізоляції перекриття між першим поверхом та 
неопалювальним підпіллям з застосуванням плит з 
екструдованого пінополістиролу в якості утеплювача ПП 
"УРСА" 3,492 
Система теплоізоляції перекриття між першим поверхом та 
неопалювальним підвальним приміщенням із застосуванням в 
якості утеплювача мінераловатних плит 3,835 
Система теплоізоляції, улаштована зі сторони неопалювального 
підвального приміщення, на перекритті із багатопутостних плит 
із застосуванням в якості утеплювача мінераловатних плит 3,917 
 
 Графічне відображення результатів оцінки представлено на рисунку 
3.14.: 
83 
 
 
Рис. 3.14. Результати  оцінки систем термомодернізації підлог першого 
поверху по грунту та перекриттів над неопалювальним підвалом будівель шкіл 
 
Провідною серед систем термомодернізації перекриття над 
неопалюваним підвалом стала система теплоізоляції перекриття з 
багатоповерхових панелей, розташованих з боку неопалюваного підвалу, в 
якості утеплювача з використанням мінераловатних плит. 
 
3.2 Оптимізація комплексу конструктивних і технологічних рішень 
огороджувальних конструкцій будівлі загальноосвітньої школи 
 
 На першому етапі оптимізації, згідно з методичними підходами, 
викладеними в попередньому розділі, для рішень, обраних на попередньому 
етапі, розраховуються енергетичні показники для кожен з варіантів 
термомодернізації. 
Проведена оптимізація комплексу конструктивних і технологічних 
рішень з використанням найкращих конструктивних і технологічних рішень 
для кожної з огороджувальних конструкцій: 
 - невентильована теплоізоляційна фасадна система оздоблення з 
покриттям тонкими штукатурками Ceresit MV; 
 - Термогідроізоляційне покриття «ІЗОФРАМ УТГІ»; 
84 
 
 - профільна віконна система SalamanderStreamline; 
 - Системи теплоізоляції, розміщені з боку неопалюваного підвалу, на 
перекритті з поворотних плит з використанням в якості утеплювача 
мінераловатних плит. 
Загальна вартість модернізації варіантів комплексної термомедернізації 
об’єкту соціального призначення серії Т-8740 (Т-8189) за варіантами 
термомодернізації наведені на рисунку 3.15. 
7028,72
7200
6822,56 варіанти комплексної 
7000 термомодернізації 2
6800 6549,68 6003,4 варіанти комплексної 
6600 термомодернізації 3
6400 6097,85 варіанти комплексної 
термомодернізації 18
6200
варіанти комплексної 
6000
термомодернізації 57
5800
варіанти комплексної 
5600 термомодернізації 81
5400
 
Рис. 3.15. Загальна вартість  комплексної термомедернізації об'єкту 
соціального призначення серії Т-8740 (Т-8189) за варіантами, тис. грн 
Витрати тепла після тепломодернізації школи серіі Т-8740 (Т- 8189) за 
варіантами наведено на рисунку 3.16. 
Вибір варіантів конструктивних схем комплексної термомодернізації 
базується на порівнянні їх енергетичної та економічної ефективності: 
найбільш прийнятним буде варіант, який дозволяє більшу економію 
енергоресурсів за менші кошти. 
варіанти комплексної 
термомодернізації 81
1120,5
варіанти комплексної 1136,63
термомодернізації 57
варіанти комплексної 1203,06
термомодернізації 18
варіанти комплексної 1145,9
термомодернізації 3
1189,53
варіанти комплексної 
термомодернізації 2
1050 1100 1150 1200 1250
 
Рис. 3.16. Витрати тепла після тепломодернізації школи серіі Т-8740 (Т- 
8189) за варіантами, Гкал 
85 
 
Вартість варіантів комплексної термомодернізації будівлі школи 
визначено виходячи з ресурсної моделі реалізації проектного рішення по 
кожній із схем на основі комерційних пропозицій щодо вартості 
термомодернізації 1 кв. м будівництва. 
Економія тепла після тепломодернізації школи серії Т-8740 (Т-8189) за 
варіантами, тис. м3 газу на рік представлена графічно на рис. 3.17. 
варіанти комплексної 
термомодернізації 81 192,26
варіанти комплексної 190,19
термомодернізації 57
варіанти комплексної 181,67
термомодернізації 18
варіанти комплексної 189
термомодернізації 3
183,41
варіанти комплексної 
термомодернізації 2
175 180 185 190 195
 
Рис. 3.17. Економія тепла після тепломодернізації школи серії Т-8740 (Т-
8189) за варіантами, тис. м3 газу на рік. 
 
Для порівняльного аналізу варіантів комплексної термомодернізації 
розраховано коефіцієнти відносної енергоефективності та відносної економії 
кожного варіанту. 
Коефіцієнт відносної енергетичної ефективності і-го варіанту 
комплексної термомодернізації (Eeni) визначався за такою формулою: 
 
    Eeni=Qrych0/Qrychi        (4.1) 
 
 Qrych0 – найменше значення розрахункової річної вартості теплової 
енергії – значення варіанту;  
Qrychi - величина розрахункової річної вартості теплової енергії і-го 
варіанту комплексної термомодернізації. 
Коефіцієнт відносної рентабельності і-го варіанту комплексної 
термомодернізації (Eeki) визначався за формулою: 
 
 Eeki=В0/Ві        (4.2) 
 
 В0 – найменша величина коштів, які будуть витрачені на проведення 
86 
 
комплексної термомодернізації. будівлі – значення варіанта; 
 Vi – вартість коштів, необхідних для реалізації і-го варіанту 
комплексної термомодернізації. 
Загальна ефективність була визначена як добуток відносної 
енергоефективності та відносної прибутковості. 
Результати економія тепла після тепломодернізації, тис. грн. на рік 
представлені на рис.  3.18. 
 
918,98
920 909,1
варіанти комплексної 868,39
903,42
термомодернізації 2 910
варіанти комплексної 900
термомодернізації 3 876,68
890
варіанти комплексної 
термомодернізації 18
880
варіанти комплексної 
термомодернізації 57 870
варіанти комплексної 860
термомодернізації 81
850
840
 
Рис. 3.18. Економія тепла після тепломодернізації школи серії Т-8740 (Т-
8189), тис. грн. 
 
Як видно, з представлених рисунків, найбільш енергоефективними є 
варіанти комплексної термомодернізації 3, 27, 57 та 81, найбільш 
економічними – варіанти 11, 35, 38, 44 та 65.  
Виходячи з сучасної світової тенденції підвищення вимог нормативних 
документів щодо рівня енергоефективності будівель, відносний коефіцієнт 
енергоефективності є відкоригований шляхом введення таких складових: 0,9 - 
щодо рішення щодо утеплення окремого елемента будівельної конструкції, що 
забезпечує опір теплопередачі на рівні, не нижчому від чинної норми; 1.15 - 
щодо рішення про утеплення окремого елемента будівельної конструкції, що 
забезпечує термічний опір на рівні, вищому від чинної норми. 
Крім того, була розрахована скоригована загальна ефективність. За 
такими підрахунками найефективнішими виявилися 27, 57, 69, 73, 75, 79 і 81 
варіанти. 
87 
 
7,8 7,65
7,6 7,5
7,4 7,25
7,2
6,96
7 6,91
6,8
6,6
6,4
Строк окупності витрат на реалізацію проекту (без урахування фактору часу)
1 варіант 3 варіант 18 варіант 57 варіант 81 варіант
 
 Рис. 3.19. Строк окупності витрат на реалізацію проекту (без урахування 
фактору часу) варіантів конструктивних схем комплексної термомодернізації 
школи серії Т-8740(Т-8189)  
 
Енергоефективні варіанти пропонують більш тривалий час окупності, 
але вищу річну економію енергії на рік. При цьому різниця між максимальним 
і мінімальним терміном окупності не дуже значна: 7,65-6,56 = 1,09 року, 
різниця між максимальним і мінімальним заощадженням енергоресурсів, 
виражена в грошових одиницях, становить 919-805=104 тис. грн на один рік.  
Грошова економія енергоресурсів визначена виходячи з перерахунку 
відповідної економії теплової енергії на газ та її ціни у розмірі 4870 гривень. 
за 1 тис. куб. 
З метою підвищення об’єктивності прийняття рішень для кожного з 
варіантів розраховано енергозбереження в результаті комплексної 
термомодернізації в Гкал на 1000 грн. витрати, які повинні бути понесені. За 
цим показником найкращими є варіанти 11, 17, 38 і 44 - ті, що вказані 
загальним ККД. 
Для порівняння темпів зростання енергоефективності та відповідних 
витрат варіантів складено графік прибутку (різниця між доходами та 
витратами) за рахунок економії для всього будинку енергоресурсів за 25 років, 
тис. грн. (рис. 3.21). 
Аналіз діаграми свідчить про наявність чітко вираженої лінійної 
залежності між збільшенням економії теплової енергії та відповідним 
збільшенням вартості проведення комплексної термомодернізації, що 
пояснює протилежність результатів, отриманих при оцінці варіантів за 
показниками енергетики та економіки. 
 
88 
 
81 варіант
22974,6
57 варіант 22727,6
21709,8
22585,5
18 варіант 21917
3 варіант Назва осі
 
Рис. 3.20. Дохід від витрат на термомодернізацію школи серії серії Т-8740 (Т-
8189) за рахунок економії енергоресурсів за 25 років, тис. грн.  
 
Складений графік залежності річної економії теплової енергії від 
вартості заходів з термомодернізації дозволяє одночасно відібрати найбільш 
ефективні варіанти термомодернізації за критеріями економічності та 
енергоефективності шляхом порівняння варіантів попарно. 
Тому на графіку варіанти комплексної термомодернізації, які 
забезпечують приблизно однакову економію теплової енергії, розподілено на 
7 груп: A, B, C, G, D, E та Z. Аналіз варіантів у кожній із груп дозволяє вибрати 
найбільш ефективний варіант для групи.  
У групі А найефективнішим є варіант 44, який забезпечує економію 
тепла 1346 Гкал, що є майже максимумом у групі (інші варіанти групи 1346, 
1347, 1341, 1336, 1331), але вартість впровадження варіант найнижчий. 
Так само в групі Б визначено варіант 17 з теплозбереженням 1373 Гкал, 
у групі Б – варіант 71 (теплозбереження 1399 Гкал), у групі Г – варіант 18 
(теплозбереження 1417 Гкал), у групі Г – варіант. 2 (Теплозбереження 1431 
Гкал), у групі Е – варіант 42 (теплозбереження 1472 Гкал), у групі Z – варіант 
3 (теплозбереження 1474 Гкал). 
Нормативний варіант ізоляції (Rн) позначено на графіку червоною 
крапкою. 
16100
16000 16035,8
15900 15945,9
15905
15800
15819,2
15700
15706,4
15600
15500
Прибуток (різниця між доходами та витратами) за рахунок економії для 
всього будинку енергоресурсів за 25 років, тис. грн.
1 варіант 3 варіант 18 варіант 57 варіант 81 варіант
 
Рис. 3.21. Прибуток (різниця між доходами та витратами) за рахунок 
економії для всього будинку енергоресурсів за 25 років, тис. грн. 
89 
 
Дохід за рахунок 
економії 
енергоресурсів за 
25 років, тис. грн.
Річна економія тепла становить 1437 Гкал. 
Варіанти 57 і 81, які за ефективністю перевищують групу Z, є 
еквівалентними. 
З вибраних варіантів виключено варіанти 44, 17, 71 та 42, оскільки вони 
не забезпечують розрахункове значення питомої витрати тепла на опалення 
q 3
building = 31 кВт·год/м , як того вимагає стандарт (ваш qbuilding — 34, 33, 33 та 33 
кВт, або ∙год/м3). Варіанти 18 і 2, які забезпечують qbud на рівні 32, 
залишаються для подальшого аналізу, як і варіанти 3 (qbud = 31), 57 (qbud = 30) 
і 81 (qbud = 30). 
Для варіантів 2, 3, 18, 57 і 81 аналіз витрат і вигод був проведений більш 
ретельно. 
Вихідні дані для детального аналізу економіки комплексної 
термомодернізації за обраними варіантами представлені в таблиці 3.4. 
 
 Таблиця 3.4 Вихідні дані для аналізу економіки витрат 
 
варіанти комплексної термомодернізації 
2 3 18 57 81 
Загальна вартість модернізації, 
6097,85 6549,68 6003,40 6822,56 7028,72 
тис.грн 
Витрати тепла після 
1189,53 1145,90 1203,06 1136,63 1120,50 
тепломодернізації, Гкал 
Економія тепла після тепломод., Гкал 
1430,57 1474,20 1417,04 1483,47 1499,60 
на рік 
Економія тепла після 
183,41 189,00 181,67 190,19 192,26 
тепломодернізації, тис. м3 газу на рік 
Економія тепла після 
876,68 903,42 868,39 909,10 918,98 
тепломодернізації, тис. грн. на рік 
Узагальнення розрахунку показників економічної ефективності витрат 
з урахуванням фактору часу приведено – в таблиці 4.5. 
 
 
 
 
 
 
 
 
90 
 
Таблиця 3.5 Результати розрахунків показників економічної 
ефективності витрат на здійснення комплексної термомодернізації. 
 Показники економічної ефективності витрат: 
1 3 18 57 81 
Без урахування фактору часу 
варіант варіант варіант варіант варіант 
Дохід від економії енергоресурсів, що 
забезпечується реалізацією проекту, 876,7 903,4 868,4 909,1 919,0 
тис. грн. на рік 
Строк окупності витрат на реалізацію 
6,96 7,25 6,91 7,50 7,65 
проекту (без урахування фактору часу) 
Дохід за рахунок економії 
21917,0 22585,5 21709,8 22727,6 22974,6 
енергоресурсів за 25 років, тис. грн. 
Прибуток (різниця між доходами та 
витратами) за рахунок економії для 
15819,2 16035,8 15706,4 15905,0 15945,9 
всього будинку енергоресурсів за 25 
років, тис. грн. 
Співвідношення доходів та витрат за 25 
3,59 3,45 3,62 3,33 3,27 
років 
З урахуванням дисконтуванням 
Чистий приведений дохід (NPV), грн. 771,1 528,7 800,6 300,39 171,65 
Індекс прибутковості (PI), разів 1,13 1,08 1,13 1,04 1,02 
Внутрішня норма рентабельності (IRR), 
0,162 0,154 0,164 0,148 0,144 
долі од. 
Строк окупності витрат з урахуванням 
14 16 14 19 21 
дисконтування (PP), років 
З урахуванням капіталізації 
Строк окупності витрат на реалізацію 
5,1 5,3 5,1 5,4 5,5 
проекту з урахуванням капіталізації 
Сукупний капіталізований дохід 159443 164306 157935 165339 167136 
Капіталізований прибуток 153345 157756 151932 158517 160108 
Індекс прибутковості, з урахуванням 
26,15 25,09 26,31 24,23 23,78 
капіталізації 
 
Аналіз даних з таблиці 3.4. показує, що варіанти 18, 2 і 3 є найбільш 
ефективними з економічної точки зору. Очевидно, що економічна 
91 
 
ефективність запропонованих заходів зростатиме в міру подорожчання 
енергоносіїв (газу). 
Враховуючи необхідність виконання вимог нормативних документів 
щодо забезпечення мінімального рівня питомих витрат тепла на опалення 
будинку, на нашу думку, доцільно надати перевагу варіанту 3. 
Автором на базі Excel розроблено розрахункову програму для оцінки та 
вибору конструктивно-технологічних рішень та оптимізації ряду 
конструктивно-технологічних рішень будівлі в цілому. 
Послідовність дій у програмі відповідає зазначеним вище методичним 
вимогам. 
На першому етапі комплексу конструктивно-технологічних рішень з 
утеплення фасадів, дахів, перекриттів над неопалюваним підвалом, вікон . 
Вибираються рішення, технічно обґрунтовані для даного типу будівлі та 
конструкцій даної конкретної будівлі за певних умов експлуатації.  
Прикладом обмеження можливих рішень щодо утеплення шкільних 
будівель є заборона на використання горючих теплоізоляційних матеріалів. 
Тому з першого списку виключаються конструктивні та технологічні рішення, 
що містять, наприклад, пінополістирол. 
Наступним кроком є оцінка обраних конструктивних і технологічних 
рішень за запропонованою в роботі системою оцінювання. Оцінка 
проводиться шляхом нарахування відповідних балів. Бали нараховуються 
вручну для всіх аналізованих систем. Результати підраховуються 
автоматично, будуються відповідні діаграми з пріоритетами (рис. 3.22). 
 
 
Рис. 3.22. Етап вибору конструктивно-технологічного рішення фасаду в 
селищному комплексі 
На наступному кроці вводяться вхідні дані для оптимізації теплової 
92 
 
оболонки будівлі (рис. 3.23). 
Такі вихідні дані включають в себе ряд площ - вікна і балконні двері, 
площа будівлі по сторонам світу, опалювальна площа будинку, площа 
огороджувальних стінових конструкцій, площа покрівлі, площа зовнішніх 
дверей, підвалів, стін, загальна площа огороджувальних конструкцій, 
розрахункова площа та ін. 
Для розрахунку економічної складової оптимізації вводиться 
інформація про вартість утеплення, оскільки в переважній більшості випадків 
вартість утеплення визначає вартість матеріальної складової конструктивно-
технологічного рішення підвищення енергоефективності огороджувальних 
конструкцій будівля. При необхідності Ви можете вказати вартість всіх інших 
складових матеріалу у відповідному розрахунку по відношенню до обраного 
рішення. 
 
Рис. 3.23. Діалогічне оцінювання конструктивно-технологічних рішень 
фасадів у селищному комплексі 
 
Рис. 3.24. Введення вихідних даних для оптимізації теплових 
огороджувальних конструкцій в розрахунковий комплекс 
93 
 
З метою визначення реальної вартості праці на проектування 
конструктивно-технологічного рішення рівень заробітної плати будівництва 
визначається за категорією 3.8. 
При розрахунку показників прибутковості інвестицій необхідна ставка 
дисконту, що вказує на ступінь зміни вартості грошей у часі та враховує 
можливі ризики проекту. Існує багато підходів до визначення рівня ставок 
знижки під конкретний проект. Найпоширеніший метод передбачає, що ставка 
дисконту розраховується як сума: 
 - запланованого річного рівня інфляції на період впровадження; 
- гарантований мінімальний дохід, який можна отримати в країні, 
виражений у відсотках на рік. Дохідність державних облігацій часто 
використовується як показник; 
 - рівень ризику проекту, у відсотках на рік. Рівень ризику проекту 
залежить від багатьох факторів, він визначається ймовірністю отримання 
очікуваного доходу від реалізації проекту. Іноді до ризику самого проекту 
додається так званий ризик країни, що відображає стабільність економічної та 
політичної ситуації в країні та ймовірний вплив цих факторів на рівень 
майбутніх доходів. 
В Україні як ставку дисконту проектів підвищення енергоефективності 
будівель при оцінці за показниками економічної ефективності інвестицій з 
урахуванням часу рекомендовано використовувати облікову ставку 
Національного банку України. 
Після введення вихідних даних автоматично розраховуються показники 
енергії та рентабельності. 
Розрахунок проводиться для всіх варіантів, що забезпечують поєднання 
зазначених варіантів зміни опору теплопередачі для розглянутих 
огороджувальних конструкцій. 
Ключовим етапом вибору оптимального рішення для варіанту 
термомодернізації є створення графічної моделі залежності економії теплової 
енергії, досягнутої заходами, від вартості цих заходів.  
Для обраних варіантів термомодернізації розрахунок показників 
економічної ефективності інвестицій здійснюється з урахуванням і без 
урахування фактору часу. 
Вибір варіантів, для яких необхідно розрахувати прибутковість 
інвестицій, здійснюється вручну на основі аналізу графічної моделі. 
Запропонований комплекс розрахунків не є повністю автоматизованим, 
але значно скорочує трудомісткість застосування методики оцінки та вибору 
конструктивних і технологічних рішень для термомодернізації різних типів 
огороджувальних конструкцій і віконних і дверних прорізів, а також методики 
94 
 
оптимізація огороджувальних конструкцій (теплових конструкцій) будівлі. 
 
 
Рис. 3.25. Завершальний етап вибору оптимального варіанту 
термомодернізації будівлі в розрахунковому комплексі 
 Аналітичні дослідження, проведені за запропонованим підходом, стали 
основою для базових проектно-технічних рішень при розробці проектів 
повторного застосування комплексної термомодернізації будівель. 
бюджетних загальноосвітніх навчальних закладів (серія 20-02-7(8). 
Нижче наведено короткий опис технічних і теплотехнічних 
характеристик досліджуваних типових будівель школи. 
Загальноосвітні навчальні заклади серії 2С-02-7(8) розраховані на 960 
учнів, зі змінною поверховістю (2-3 поверхи). 
 Загальноосвітній корпус (серія 2С-02-7(8)) обладнаний такими 
системами водопостачання та електропостачання: опалення, вентиляції, 
гарячого та холодного водопостачання, каналізації, внутрішнього 
водовідведення, електропостачання, охоронно-пожежної сигналізації. 
Теплопостачання будівлі здійснюється від зовнішніх мереж з 
параметрами теплоносія 95-75. Підключення системи опалення - за залежною 
схемою. 
Водопостачання - від зовнішніх мереж. 
Каналізація підключена до зовнішніх мереж. 
Водовідведення організоване, внутрішнє з підключенням до зовнішніх 
мереж. 
95 
 
Електропостачання - від зовнішніх мереж. 
Зовнішні стіни з керамічної цегли товщиною 510 мм на цементно-
піщаному розчині. 
Перекриття - збірні багатопустотні та ребристі панелі. 
Покрівля - комбінована, рулонна, невентильована з внутрішнім 
водовідведенням. 
Мансарди немає. 
Термічний опір основних огороджувальних конструкцій: 
- Стіна – R q = 0,83 м2∙К/Вт - Вікно – R q = 0,4 м2∙К/Вт 
- Зовнішні двері – Rq = 0,31 м2∙K/Вт 
- Покриття – Rq = 1,54 м2∙K/Вт 
- Перекриття над підвалом - R q = 0,38 м2∙K/Вт Загальноосвітні навчальні 
заклади серії 222-1-289/79 розраховані на 1176 учнів, змінна поверховість (2-3 
поверхи). Будівля навчального закладу обладнана такими системами 
сантехніки та електропостачання: опалення, вентиляції, холодного та гарячого 
водопостачання, каналізації, внутрішнього водовідведення, 
електропостачання, охоронної та пожежної сигналізації. 
 
96 
 
 
Рис. 3.27. Плани школи серії 2С-02-7 (8) 
 
97 
 
 
Рис. 3.28. План 1-го поверху школи ряд 222-1-289/79 Будівля опалюється від 
зовнішніх мереж. 
Водопостачання - від зовнішніх мереж. 
Каналізація підключена до зовнішніх мереж. 
Водовідведення організоване, внутрішнє з підключенням до зовнішніх 
мереж. 
Електропостачання - від зовнішніх мереж. 
Зовнішні стіни складаються з керамзитобетонних плит товщиною 350 
мм. 
Накладки - збірні багатопустотні товщиною 220мм. 
Покрівля - комбінована, рулонна, невентильована з внутрішнім 
водовідведенням. Мансарди немає. 
Термічний опір основних огороджувальних конструкцій: 
- Стіна – R q = 0,83 м2∙К/Вт - Вікно – R q = 0,4 м2∙К/Вт 
- Зовнішні двері – Rq = 0,31 м2∙K/Вт 
- Покриття – R q = 1,2 м2∙K/Вт 
- Перекриття над підвалом – R q = 0,38 м2∙K/W134 
Загальноосвітні навчальні заклади серії Т-8635 розраховані на 1266 
учнів. Будівля загальноосвітньої школи обладнана центральним опаленням, 
вентиляцією, водопостачанням, каналізацією, електричними та 
98 
 
слабкострумовими приладами. 
Будівля загальноосвітньої школи 3-4 поверхова блочна забудова. 
Композиція симетрична з 3 блоків. Частина будівлі має підвал. 
Зовнішні стіни з керамзитобетону товщиною 350 мм. 
Перекриття - збірні багатопустотні панелі товщиною 220 мм. 
Покрівля комбінована плоска. Покрівля являє собою рулон з 4 шарів 
руберойду з захисним шаром гравію. 
 
Рис.3.29. План 1-го поверху  та фасад школи серії Т-8635 
 
Термічний опір основних огороджувальних конструкцій: 
- Стіна – R q = 0,83 м2∙К/Вт - Вікно – R q = 0,4 м2∙К/Вт 
- Зовнішні двері – Rq = 0,31 м2∙K/Вт 
- Покриття – Rq = 1,54 м2∙K/Вт 
- Перекриття над підвалом – R q = 0,38 м2∙K/Вт 
Загальноосвітні заклади серії 2-02-964у розраховані на 1302 учнів. 
Будівля загальноосвітньої школи обладнана центральним опаленням, 
99 
 
вентиляцією, водопостачанням, каналізацією, електричними та 
слабкострумовими приладами. 
 
Рис. 3.30. Фасад школи, серія 2-02-964у 
Будівля загальноосвітньої школи змінної поверховості (1-4 поверхи). 
Частина будівлі має підвал.  
Зовнішні стіни з керамічної цегли товщиною 510 мм на цементно-
піщаному розчині. 
Перекриття - збірні багатопустотні панелі товщиною 220 мм. 
Покрівля комбінована плоска. Покрівля рулонна з 3 шарів руберойду. 
Термічний опір основних огороджувальних конструкцій: 
- Стіна – R q = 0,83 м2∙К/Вт - Вікно – R q = 0,4 м2∙К/Вт 
- Зовнішні двері – Rq = 0,31 м2∙K/Вт 
- Покриття – Rq = 1,54 м2∙K/Вт 
- Перекриття над підвалом – R q = 0,38 м2∙K/Вт 
Загальноосвітні заклади серії 224-1-502.86 розраховані на 192 учнів 9 
класу. 
Будівля загальноосвітньої школи обладнана центральним опаленням, 
вентиляцією, водопостачанням, каналізацією, електричними та 
слабкострумовими приладами. 
Будівля загальноосвітньої школи 9 класів призначена для будівництва в 
другій кліматичній зоні країни і відноситься до ІІ класу, ІІ ступеня стійкості та 
ІІ ступеня вогнестійкості. 
Конструктивна схема - з поздовжніми несучими стінами з кроком 2,7, 
100 
 
6,3 м і 9 м, з опорою плит перекриття на несучі стіни. Жорсткість будівлі є 
результатом спільної дії стін і перекриттів, які вважаються жорсткими 
нерухомими дисками. Частина будівлі має підвал. 
Зовнішні стіни складаються з пустотілої глиняної цегли товщиною 510 
мм. Утеплювач – плитний пінобетон γ=400кг/м3. 
Перекриття - збірні багатопустотні панелі товщиною 220 мм. 
Покрівля комбінована плоска. Покрівля являє собою рулон з 4 шарів 
руберойду з захисним шаром гравію. 
Термічний опір основних огороджувальних конструкцій: 
- Стіна – R q = 1,18 м2∙К/Вт - Вікно – R q = 0,4 м2∙К/Вт 
- Зовнішні двері – Rq = 0,31 м2∙K/W137 
- Покриття – Rq = 1,54 м2∙K/Вт 
- Перекриття над підвалом – R q = 0,31 м2∙K/Вт.. 
 
3.3. Показники економічної ефективності щорічної економії теплової 
енергії від вартості заходів з термомодернізації  
 
Показники економічної ефективності щорічної економії теплової енергії 
від вартості заходів з термомодернізації соціальних об’єктів серій 2-02-964У, 
2С-02-7(8), 222-1-289.79, 224-1-502.86, Т-8635 показано в табличній формі на 
рисунках 2.31-3.35 
 
101 
 
Рис. 3.31 Залежності щорічної економії енергії від вартості заходів з 
термомодернізації для серії 2-02-964У 
 
Рис. 3.32. Залежності щорічної економії енергії від вартості заходів з 
термомодернізації для серії 2С-02-7(8) 
 
102 
 
Рис. 3.33. Залежності щорічної економії енергії від вартості заходів з 
термомодернізації для серії 222-1-289.79 
 
Рис. 3.34. залежності щорічної економії енергії від вартості заходів з 
термомодернізації для серії 224-1-502.86 
 
103 
 
Рис. 3.35. залежності щорічної економії енергії від вартості заходів з 
термомодернізації для серії Т-8635 
 
 
Висновки по розділу 3. 
 
 Запропоновану систему було використано для оцінки конструктивних і 
технологічних рішень ізоляції периметральних конструкцій. 
Серед технічних рішень термомодернізації фасадів шкіл лідерами є: 
 - система вентильованої теплоізоляції та обладнання Техно-Ніколь ТН-
ФАСАД Вент (Техновент); 
 - Невентильована теплоізоляційно-оздоблювальна фасадна система з 
покриттям дрібнозернистою штукатуркою Ceresit MV; 
 Серед технічних рішень термомодернізації шкільних покрівель 
визнано: - невентильований класичний баласт-класичний дах; 
 - Термогідроізоляційне покриття «ІЗОФРАМ УТГІ»; 
 Серед технічних рішень для модернізації вікон визнані 
: - профільна система REHAU GENEO; 
 - Профільна система і SalamanderStreamline. 
Серед систем термомодернізації перекриттів: 
 - система теплоізоляції на першому поверсі; 
 - система теплоізоляції, розміщена з боку неопалюваного підвалу, на 
перекритті з багатошарових панелей з використанням в якості утеплювача 
мінераловатних плит. 
 2. Проведено оптимізацію комплексу конструктивно-технологічних 
рішень з використанням найкращих конструктивно-технологічних рішень для 
кожної з огороджувальних конструкцій: 
 - невентильована теплоізоляційно-оздоблювальна фасадна система з 
покриттям дрібнозернистою штукатуркою Ceresit MV; 
 - термогідроізоляційне покриття «ІЗОФРАМ УТГІ»; 
 - профільна віконна система SalamanderStreamline; 
 - системи теплоізоляції, розміщені з боку неопалюваного підвалу, на 
перекритті з багатошарових панелей з використанням в якості утеплювача 
плит з мінеральної вати. 
3. За методикою оптимізації ряду конструктивних і технологічних 
рішень рекомендується вибрати 3 варіант, який забезпечує опір теплопередачі 
за формулою: стіна*вікно*дах*підлога = 3,3*0,75*6,00* 4,875 . 
З метою спрощення практичного застосування запропонованих 
методичних підходів до оптимізації конструктивних і технологічних рішень 
розроблено програмний продукт на основі розрахункової програми Excel. 
104 
 
Запропонований комплекс розрахунків не є повністю автоматизованим, але 
значно скорочує трудомісткість застосування методики оцінки та вибору 
конструктивних і технологічних рішень для термомодернізації різних типів 
огороджувальних конструкцій і віконних і дверних прорізів, а також методики 
оптимізація огороджувальних конструкцій (теплових конструкцій) будівлі. 
105 
 
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 
1. У роботі вирішено важливу науково-прикладну задачу, пов’язану з 
удосконаленням організаційних підходів до підготовки та проведення 
термомодернізації об’єктів будівництва, у тому числі шляхом вибору та 
оптимізації конструктивно-технологічних рішень термомодернізації 
огороджувальних конструкцій, що гарантують підвищення 
енергоефективності та здешевлення будівельних виробів. 
 2. Проведено аналіз наявних джерел інформації з метою виявлення 
найбільш поширених організаційно-технологічних рішень термомодернізації 
та формування набору критеріїв їх оцінки та оптимізації. Аналіз існуючих 
організаційно-технологічних підходів до підготовки та реалізації проектів 
підвищення енергоефективності об’єктів будівництва дозволив визначити їх 
характеристики. 
Потребує доопрацювання методика вибору оптимальних 
конструктивних і технологічних рішень, а також розробка методики 
оптимізації термомодернізації огороджувальних конструкцій (теплозахисної 
оболонки). 
 3. Визначено основні організаційні етапи реалізації проектів 
термомодернізації, розроблено процедури організації та підготовки проектів 
термомодернізації будівель. Визначення основних етапів організації проектів 
підвищення енергоефективності об’єктів будівництва та їх аналіз дав змогу 
встановити необхідність формування послідовності їх реалізації та 
взаємозв’язку. 
Використання розроблених підходів до організації та підготовки 
проектів термомодернізації підрозділами будівельного комплексу забезпечить 
достовірність даних для створення проектного завдання та інвестиційного 
проекту. 
4. Запропоновано систему критеріальної оцінки конструктивних і 
технологічних рішень різних типів огороджувальних конструкцій з метою 
формування складу проектів термомодернізації зі збалансованими техніко-
економічними показниками. Аналіз і систематизація існуючих 
конструктивних і технологічних рішень термомодернізації показали наявність 
великої кількості альтернативних рішень для різних типів огороджувальних 
конструкцій. Це створює необхідність розробки універсальних критеріїв 
оцінки для кожної конструкції, здатних забезпечити задані параметри проекту, 
які повинні містити набір показників, що дозволяють зважено оцінювати за 
різними напрямками, зокрема надійність, екологічність, технологічність, 
економічність тощо. 
106 
 
 5. Розроблена методика вибору конструктивно-технологічних рішень 
термомодернізації різних типів огороджувальних конструкцій дозволяє 
підібрати їх зі збалансованими техніко-економічними показниками, але не 
вирішує проблеми оптимізації конструктивно-технологічних рішень та 
зниження вартості виконання робіт з термомодернізації. 
 6. Розроблено інструментарій для оптимізації конструктивних і 
технологічних рішень термомодернізації огороджувальних конструкцій 
будівлі для забезпечення певного рівня енергозбереження при найменших 
витратах. Розроблений інструментарій включає процедуру оптимізації 
огороджувальних конструкцій (теплових конструкцій) будівлі та графічну 
модель залежності річної економії теплової енергії від вартості заходів з 
термомодернізації, застосування яких забезпечить максимальний рівень 
енергопостачання економія при зазначених витратах. 
 7. Результати дослідження обґрунтовано на прикладі термомодернізації 
будівель загальноосвітньої школи. Проведені аналітичні дослідження та 
запропонований підхід стали основою основних конструктивно-технічних 
рішень при розробці проектів повторного застосування комплексної 
термомодернізації будівель бюджетних загальноосвітніх навчальних закладів 
(ряд 20-02-7 (8); ряд 222 - 1-289/79; серія T-8635; серія T-8635, серія T-8740, 
серія 224-1-502.86). 
 8. Можливе подальше вдосконалення методики оптимізації 
теплозахисної оболонки будівлі, яка на даний момент полягає у виборі 
оптимального поєднання конструктивних і технологічних рішень 
огороджувальних конструкцій шляхом інтеграції в них інженерних систем.
107 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Закон України «Про енергетичну ефективність будівель» від 
22.06.2017 № 2118-VIII. Режим доступу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2118-19. 
2. ДСТУ-Н Б В.3.2-3:2014 Настанова з виконання термомодернізації 
житлових будинків. [Чинний з 2015-10-01]. Бабічева П.; Войналович І.; 
Галінський О., Максимов А. та ін. Київ : ДП «Укрархбудінформ», 2015. 39 с. 
(Національний стандарт України). 
3. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» зі 
змінами і доповненнями [Електронний ресурс] / Законодавство України. 
Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт Режим доступу: 
hp://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3038-17. 
4. Закон України «Про енергетичну ефективність будівель» від 
22.06.2017 № 2118-VIII. Режим доступу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2118-19. 
5. ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на 
будівництво [чинний від 2014-10-01]. Вид. офіц. Київ: Мінрегіон України, 2014. 
6. Порядок розроблення проектної документації на будівництво 
об'єктів, затверджений наказом Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45, із 
змінами та доповненнями. 
7. Матеріали науково-практичного семінару «Актуальні питання 
розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України. 
Термомодернізація об'єктів. «Енергонезалежність - запорука успіху держави», 
НДІБВ, Київ, 11-12 листопада 2014 року. 
8. Яковюк І. В. Правові основи інтеграції до ЄС: загальнотеоретичний 
аналіз: монографія. Харків: Право, 2013. 760 с. 
9. Засідання Комітету підприємців у сфері енергоефективності при 
ТПП України 19.04.2016 року, режим доступу [http://www.niisk.com/novini/zas-
dannya-kom- tetu-p-dpri-mts-v-u-sfer-energoefektivnost.php?clear_cache=Y]. 
10. Програма підтримки енергомодернізації багатоквартирних будинків 
«ЕНЕРГОДІМ» Версія №1/2019. Режим доступу: https://energodim.org/wp- 
content/uploads/2020/12/Perelik-zakhodiv-z-enerhoefektyvnosti-paket-A-paket- 
B.pdf. 
11. ДСТУ-Н Б А.2.2-13: 2015 «Енергетична ефективність будівель. 
Настанова з проведення енергетичної оцінки будівель». - К.: ДП 
«Архбудінформ». 2015. 
12. ДСТУ Б В.2.2-39:2016 Методи та етапи проведення енергетичного 
108 
 
аудиту будівель. - К.: ДП «Архбудінформ». 2016. 
13. Порядок проведення сертифікації енергетичної ефективності, 
затверджений наказом Мінрегіону від 11.07.2018 № 172. 
14. ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на 
будівництво [чинний від 2014-10-01]. Вид. офіц. Київ: Мінрегіон України, 2014. 
15. ДСТУ Б А.2.2-8.2010. Проектування. Розділ Енергоефективність 
URL: https://dbn.co.ua/load/normativy/dstu/. 
16. ДСТУ-Н Б А.3.1-33:2015 Настанова щодо підготовки та складання 
договорів підряду на виконання проектно-вишукувальних та будівельних робіт . 
[Чинний з 2016-10-01]. О. Бєлєнкова, І. Вахович.; Галінський О., Максимов А. та 
ін. Київ: ДП «Укрархбудінформ», 2015. 29 с. (Національний стандарт України). 
17. ДСТУ-Н Б А.2.2-13: 2015 «Енергетична ефективність будівель. 
Настанова з проведення енергетичної оцінки будівель». - К.: ДП 
«Архбудінформ». 2015. 
18. ДСТУ Б В.2.2-39:2016 Методи та етапи проведення енергетичного 
аудиту будівель. - К.: ДП «Архбудінформ». 2016. 
19. ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення 
експертизи проектної документації на будівництво» -- К.: ДП «Архбудінформ». 
2016. 
20. Порядок проведення сертифікації енергетичної ефективності, 
затверджений наказом Мінрегіону від 11.07.2018 № 172. 
21. Постанова КМУ «Про затвердження переліку будівельних робіт, які 
не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення 
яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» від 7 червня 2017 р. № 406, 
режим доступу: [режим доступу: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-2011- 
%D0%BF#Text]. 
22. Типова методика «Загальні вимоги до організації та проведення 
енергетичного аудиту», затверджена наказом Національне агентства україни з 
питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 
20.05.2010 р. № 56. 
23. Звіт про науково-дослідну роботу «Проведення аналітичних 
досліджень та розробка принципових будівельно-технічних рішень щодо 
проведення комплексної термомодернізації будинків загальноосвітніх шкіл 
бюджетного утримання (на прикладі 6 проектів) з обґрунтуванням доцільності 
для повторного застосування» договір № Н-14/296-2012 від 24.10.2012.-К.:ДП 
НДІБВ, 2013. 
24. Звіт про науково-дослідну роботу «Дослідження та розробка 
науково- обґрунтованої методології щодо вибору заходів з підвищення 
енергетичної ефективності житлових і громадських будівель та розрахунку 
109 
 
обсягу зекономлених енергетичних ресурсів і коштів в результаті їх 
впровадження» договір № Н-6/447-2012 від 07.12.2012 р.- К.:ДП НДІБВ, 2013. 
25.  Максимов А.С. Організація реалізації інвестиційних проектів з 
підвищення енергоефективності об'єктів будівництва / Максимов А.С., Вахович 
І.В. //Збірник матеріалів XI загальноукраїнська науково-практична конференція 
для фахівців будівельної і житлово-комунальної галузі, замовників, інвесторів, 
проектантів на тему: «Визначення вартості об'єктів будівництва, проектних, 
будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних робіт із застосуванням 
сучасних технологій і матеріалів. Ціноутворення, управління та документообіг у 
будівництві - Івано-Франківськ, 2015. 
26. Максимов А.С. Особливості термомодернізації житлових будинків 
Проблеми та перспективи розвитку сучасної науки: матеріали Міжн. наук.- 
практ. конф., 21-22 травня 2020 р., Рівне, 2020. 
 
110
Репозиторій ЧДТУ
