Інформаційна технологія дистанційного навчання на базі LMS MOODLE

Вабіщевич, Михаїл Юрійович

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6208

Назва:	Інформаційна технологія дистанційного навчання на базі LMS MOODLE
Автори:	Дяченко, Петро Васильович Вабіщевич, Михаїл Юрійович
Ключові слова:	ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ;СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ КОНТЕНТОМ;СИСТЕМА ПІДТРИМКИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ;ХМАРНІ СЕРВІСИ;MOODLE.
Дата публікації:	14-чер-2023
Короткий огляд (реферат):	Пріоритетним напрямом розвитку освітніх середовищ у закладах вищої освіти в умовах цифрової трансформації залишається використання технологій, систем, сервісів і ресурсів, що базуються на веб- і мобільних технологіях. Особливо це проявилося в умовах карантину та воєнного стану, коли життєво необхідним для нормально функціонування університетів стало повсякденне використання технологій дистанційного навчання зі збереженням рівня якості освітнього процесу. Метою роботи є дослідження інформаційних технологій дистанційного навчання на базі сучасних версій системи управління навчанням Moodle, що працюють як в умовах локальної комп’ютерної мережі університету, так і в умовах використання хмарних сервісів. Об’єкт дослідження: інформаційні технології систем управління навчальним контентом. Предмет дослідження: хмаро-орієнтована система підтримки дистанційного навчання університету на базі LMS Moodle. Методи дослідження: аналіз науково-технічної літератури з проблеми створення та впровадження систем підтримки дистанційного навчання у закладах вищої освіти, принципи і методи системного аналізу, аналіз інформаційних технологій дистанційного навчання.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6208
Розташовується у зібраннях:	122 Комп’ютерні науки (Комп’ютерні науки та прикладне програмування)

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
Пояснювальна записка_Вабіщевич Михаїл_КН-1901_2022-2023.pdf Restricted Access		3.08 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії

Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет інформаційних технологій і систем

Кафедра комп’ютерних наук та системного аналізу

Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи
бакалавра
(освітньо-кваліфікаційний рівень)

на тему: «Інформаційна технологія дистанційного навчання на базі LMS
MOODLE»

Виконав: студент 4 курсу, групи КН-1901

спеціальності 122 «Комп’ютерні науки»
(шифр і назва спеціальності)

Освітня програма «Комп’ютерні науки та
(назва освітньої програми)
прикладне програмування»

Вабіщевич Михаїл Юрійович

Керівник Дяченко П.В.
(прізвище та ініціали)

Рецензент Дехтяр М.М.
(прізвище та ініціали)

Черкаси 2023 року

Черкаський державний технологічний університет
Факультет Інформаційних технологій і систем
Кафедра Комп’ютерних наук та системного аналізу
Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр
Спеціальність 122 – комп’ютерні науки
Освітня програма Комп’ютерні науки та прикладне програмування

ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри КНСА
_______________ Юрій ТРИУС
«____» _____________ 2023 р.

ЗАВДАННЯ
на кваліфікаційну роботу бакалавра студенту
Вабіщевичу Михаїлу Юрійовичу
(прізвище, ім‘я, по батькові)
1. Тема роботи «Інформаційна технологія дистанційного навчання на базі LMS MOODLE»

Керівник роботи к.т.н, доцент Дяченко П.В.
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)

затверджені наказом університету від «24» лютого 2023 р. №43/04.

2. Строк подання студентом роботи до 12 червня 2023 року
3. Вихідні дані до роботи:
Практичні навики роботи з інформаційними ресурсами дистанційного навчання.
Робота з базами даних. Звіт з виробничої практики. Звіт з переддипломної практики.
4. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити):
Вступ
4.1. Аналіз сучасних систем управління навчанням
4.2. Огляд LMS MOODLE
4.3. Проектування хмаро-орієнтованої системи дистанційного навчання ЗВО на
базі LMS MOODLE
Висновки.
5 . Перелік додатків (з точним зазначенням назв додатків):
5.1 Додаток А. Специфікація 482.ЧДТУ.32224-01.
5.2 Додаток Б. Інструкція користувача.
6 . Консультанти розділів роботи
Прізвище, ініціали та Підпис, дата
Розділ посада
завдання видав завдання прийняв
консультанта

7. Дата видачі завдання 19.12.2022

2

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Строк виконання
№ з/п Назва етапів кваліфікаційної роботи бакалавра Примітка
етапів роботи
1 Видача завдання на кваліфікаційну роботу
19.12.2022 Виконано
бакалавра.
2 Аналіз літературних джерел, об’єкту та предмету
до 06.01.2023 Виконано
дослідження.
3 Написання теоретичного розділу кваліфікаційної
до 12.02.2023 Виконано
роботи бакалавра.
4 Написання аналітичного розділу (аналіз об’єкту
до 01.04.2023 Виконано
й предмету дослідження).
5 Написання практичних розділів й висновків по
до 01.05.2023 Виконано
роботі.
6 Передзахист кваліфікаційної роботи бакалавра
25.05.2023 Виконано
на засіданні кафедри КНСА.
7 Подання роботи завідувачу кафедри КНСА. до 12.06.2023 Виконано
8 Захист кваліфікаційної роботи бакалавра. 14.06.2023 Виконано

Студент _____________________________ М.Ю. Вабіщевич
(підпис)
Керівник роботи ____________________________ П.В. Дяченко
(підпис)

3
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота бакалавра містить: 60 с., 43 рис., 2 таблиці, 17
використаних джерел, 2 додатки.
Актуальність теми. Пріоритетним напрямом розвитку освітніх середовищ
у закладах вищої освіти в умовах цифрової трансформації залишається
використання технологій, систем, сервісів і ресурсів, що базуються на веб- і
мобільних технологіях. Особливо це проявилося в умовах карантину та воєнного
стану, коли життєво необхідним для нормально функціонування університетів
стало повсякденне використання технологій дистанційного навчання зі
збереженням рівня якості освітнього процесу. Пандемія COVID-19, а потім
воєнний стан змусили всі заклади освіти України, зокрема й університети, перейти
від традиційного очного навчання до дистанційного навчання. Цей перехід
спричинив значні зміни в освітньому середовищі в Україні, що призвело до
зростання попиту на системи управління навчанням (LMS), як важливої складової
технологій дистанційного навчання, за допомогою яких здійснюється вирішення
академічних, методичних, організаційних та адміністративних проблем
дистанційної освіти.
Метою роботи є дослідження інформаційних технологій дистанційного
навчання на базі сучасних версій системи управління навчанням Moodle, що
працюють як в умовах локальної комп’ютерної мережі університету, так і в умовах
використання хмарних сервісів.
Завдання кваліфікаційної роботи бакалавра:
 проаналізувати найбільш популярні системи управління навчанням
(LMS), що використовуються у закладах вищої освіти України та зарубіжжя;
 визначити переваги та недоліки використання LMS для розробки систем
підтримки дистанційного навчання закладів вищої освіти;
 проаналізувати інформаційні технології, що використовує LMS Moodle;
 дослідити процес інсталяції LMS Moodle на локальний веб-сервер та її
розгортання на хостингу;

4
 проаналізувати можливість використання хмарного сервісу
moodlecloud.com для організації дистанційного навчання підрозділів університету;
 розглянути різні моделі побудови систем підтримки дистанційного
навчання університету на базі LMS Moodle;
 спроектувати та створити прототип хмаро-орієнтованої системи
підтримки дистанційного навчання факультету університету на базі LMS Moodle.
Об’єкт дослідження: інформаційні технології систем управління
навчальним контентом.
Предмет дослідження: хмаро-орієнтована система підтримки
дистанційного навчання університету на базі LMS Moodle.
Методи дослідження: аналіз науково-технічної літератури з проблеми
створення та впровадження систем підтримки дистанційного навчання у закладах
вищої освіти, принципи і методи системного аналізу, аналіз інформаційних
технологій дистанційного навчання.
Ключові слова: ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО
НАВЧАННЯ, СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ КОНТЕНТОМ, СИСТЕМА ПІДТРИМКИ
ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ, ХМАРНІ СЕРВІСИ, MOODLE.

5
ABSTRACT
Bachelor's qualification work contains: 60 pages, 43 figures, 2 tables, 17 used
sources.
Actuality of theme. The use of technologies, systems, services and resources
based on web and mobile technologies remains the priority direction for the development
of educational environments in institutions of higher education in conditions of digital
transformation. This was especially evident in the conditions of quarantine and martial
law, when the daily use of distance learning technologies while maintaining the quality
level of the educational process became vital for the normal functioning of universities.
The COVID-19 pandemic and then martial law forced all educational institutions of
Ukraine, including universities, to switch from traditional face-to-face learning to
distance learning. This transition caused significant changes in the educational
environment in Ukraine, which led to an increase in demand for learning management
systems (LMS), as an important component of distance learning technologies, which are
used to solve academic, methodological, organizational and administrative problems of
distance education.
Purpose of the work is the research of distance learning information technologies
based on modern versions of the Moodle learning management system, which work both
in the conditions of the local computer network of the university and in the conditions of
using cloud services.
Tasks of the bachelor's qualification work:
 analyze the most popular learning management systems (LMS) used in higher
education institutions of Ukraine and abroad;
 determine the advantages and disadvantages of using LMS for the development
of distance learning support systems of higher education institutions;
 analyze the information technologies used by LMS Moodle;
 investigate the process of installing LMS Moodle on a local web server and its
deployment on hosting;

6
 analyze the possibility of using the cloud service moodlecloud.com for the
organization of distance learning of university units;
 consider various models of building support systems for university distance
learning based on LMS Moodle;
 design and create a prototype of a cloud-oriented distance learning support
system of the university faculty based on LMS Moodle.
Research object: information technologies of educational content management
systems.
Subject of study: a cloud-oriented support system for distance learning of the
university based on the LMS Moodle.
Research methods: analysis of scientific and technical literature on the problem
of creating and implementing distance learning support systems in higher education
institutions; principles and methods of system analysis; analysis of distance learning
information technologies.
Keywords: DISTANCE LEARNING INFORMATION TECHNOLOGIES,
CONTENT MANAGEMENT SYSTEM, DISTANCE LEARNING SUPPORT
SYSTEM, CLOUD SERVICES, MOODLE.

7
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І
ТЕРМІНІВ……………………………………………………………………... 9
ВСТУП………………………………………………………………………..... 10
1 АНАЛІЗ СУЧАСНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ НАВЧАННЯМ………... 12
1.1 Загальна характеристика систем управління навчанням……………... 12
1.2 Типи та специфікації систем управління навчанням…………………. 17
1.3 Огляд і порівняння систем управління начанням…………………....... 19
1.3.1 Canvas.................................................................................................. 19
1.3.2 Google Classroom................................................................................ 24
1.3.3 Notion……………………………………………………………….. 28
1.3.4 Moodle................................................................................................. 28
1.3.5 Порівняння проаналізованих LMS………………………………... 29
Висновки до розділу 1.................................................................................... 30
2 ОГЛЯД LMS MOODLE................................................................................... 31
2.1 Загальна характеристика LMS MOODLE............................................... 31
2.2 Огляд MoodleCloud................................................................................... 31
2.3 Аналіз роботи Moodle на сервері............................................................. 33
Висновки до розділу 2.................................................................................... 35
3.ПРОЕКТУВАННЯ ХМАРО-ОРІЄНТОВАНОЇ СИСТЕМИ
ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ЗВО НА БАЗІ LMS MOODLE.............. 36
3.1 Аналіз роботи СПДН ЧДТУ..................................................................... 36
3.2 Порівняння моделей СПДН університетів на базі Moodle................... 38
3.3 Створення прототипу хмаро-орієнтованої СПДН ЗВО на базі Moodle 41
Висновки до розділу 3……………………………………………………… 49
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………… 50
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………... 51
Додаток А Специфікація 482.ЧДТУ .31910-01………………………………. 53
Додаток Б Інструкція користувачеві…………………………………………. 55

8
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І
ТЕРМІНІВ
ІТ – інформаційні технології;
БД – база даних;
СПДН – система підтримки дистанційного навчанняЖ
СУБД – система управління базами даних;
CMS – Course або Content Management System;
LMS – Learning Management System;
LCMS – Learning Content Management System;
SIS – Student Information System;
VLE – Virtual Learning Environments.

9
ВСТУП
Пріоритетним напрямом розвитку освітніх середовищ у закладах вищої
освіти в умовах цифрової трансформації залишається використання технологій,
систем, сервісів і ресурсів, що базуються на веб- і мобільних технологіях.
Особливо це проявилося в умовах карантину та воєнного стану, коли життєво
необхідним для нормально функціонування університетів стало повсякденне
використання технологій дистанційного навчання зі збереженням рівня якості
освітнього процесу. Пандемія COVID-19, а потім воєнний стан змусили всі заклади
освіти України, зокрема й університети, перейти від традиційного очного навчання
до дистанційного навчання. Цей перехід спричинив значні зміни в освітньому
середовищі в Україні, що призвело до зростання попиту на системи управління
навчанням (LMS), як важливої складової технологій дистанційного навчання, за
допомогою яких здійснюється вирішення академічних, методичних,
організаційних та адміністративних проблем дистанційної освіти.
Метою кваліфікаційної роботи є дослідження інформаційних технологій
дистанційного навчання на базі сучасних версій системи управління навчанням
Moodle, що працюють як в умовах локальної комп’ютерної мережі університету,
так і в умовах використання хмарних сервісів.
Завдання кваліфікаційної роботи бакалавра:
 проаналізувати найбільш популярні системи управління навчанням
(LMS), що використовуються у закладах вищої освіти України та зарубіжжя;
 визначити переваги та недоліки використання LMS для розробки систем
підтримки дистанційного навчання закладів вищої освіти;
 проаналізувати інформаційні технології, що використовує LMS Moodle;
 дослідити процес інсталяції LMS Moodle на локальний веб-сервер та її
розгортання на хостингу;
 проаналізувати можливість використання хмарного сервісу
moodlecloud.com для організації дистанційного навчання підрозділів університету;
 розглянути різні моделі побудови систем підтримки дистанційного
навчання університету на базі LMS Moodle;

10
 спроектувати та створити прототип хмаро-орієнтованої системи
підтримки дистанційного навчання факультету університету на базі LMS Moodle.
Об’єкт дослідження: інформаційні технології систем управління
навчальним контентом.
Предмет дослідження: хмаро-орієнтована система підтримки
дистанційного навчання університету на базі LMS Moodle.
Методи дослідження: аналіз науково-технічної літератури з проблеми
створення та впровадження систем підтримки дистанційного навчання у закладах
вищої освіти; принципи і методи системного аналізу; аналіз інформаційних
технологій дистанційного навчання.

11
1 АНАЛІЗ СУЧАСНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ НАВЧАННЯМ
1.1 Загальна характеристика систем управління навчанням
Програмне забезпечення для підтримки дистанційного навчання,
представлено як простими статичними HTML сторінками, так і складними web-
орієнтованими системами: LMS, LCMS, SIS, VLE (іноді вживають абревіатуру
CMS), що використовується в корпоративних комп’ютерних мережах для
навчання ІТ-компаній і студентів ЗВО.
CMS (Course або Content Management System) – це системи, що
використовується для розгортання та підтримки web-сайту. Системи такого типу
розгортаються, в першу чергу, для забезпечення спілкування великої кількості
учасників [1].
LMS (Learning Management Systems) – система управління навчанням, що є
основою, на якій будується весь процес навчання. Це одночасно інфраструктура і
база даних, яка надає можливість отримувати оперативну оцінку знань і навиків
кожного окремого співробітника і забезпечувати ефективний контроль процесу
навчання організації. Вона включає підсистему тестування і звітності, що надає
можливість оцінювати і аналізувати ступінь професійної придатності
співробітників і ефективності всього процесу навчання в організації [1].
LCMS (Learning Content Management System) – система управління
навчальним контентом, це програмно-апаратний комплекс, який використовується
для створення, зберігання, обробки і доставки користувачу персоналізованого
контенту в електронному вигляді [1].
SIS (Student Information System) являє собою програмний модуль управління
різного роду даними про студентів. Такий модуль, зазвичай, надає можливість
вести журнал оцінок студентів, проводити планування навчального процесу
засобами побудови розкладу, здійснювати облік відвідуваності, генерувати різні
звіти і здійснювати взаємозв’язок з батьками [2].
VLE (Virtual Learning Environments) – набір методичних та навчальних

12
інструментів, використання яких спрямоване на підвищення якості освіти
студентів, засобами ІКТ та Internet, що застосовуються в навчальному процесі.
Його основні компоненти включають відображення навчального плану,
відслідковування присутності студентів, online підтримка викладача та студентів
(електронна пошта, чати. web-публікації) та Internet посилання на зовнішні ресурси
[2].
Обираючи LMS для створення системи підтримки дистанційного навчання
(СПДН) закладу вищої освіти (ЗВО), важливо враховувати низку факторів
(критеріїв), щоб знайти правильну платформу для потреб закладу освіти [3]:
Функціональність. Різні платформи LMS пропонують різні функції та
інструменти для створення, управління та проведення онлайн-курсів. Важливо
оцінити конкретний набір функцій кожної платформи, щоб визначити, яка з них
найкраще відповідає потребам вашої організації.
Простота використання. Користувацький інтерфейс LMS може мати
великий вплив на зручність його використання та впровадження. Потрібно
обирати LMS зі зручним інтерфейсом, в якому викладачі та студенти зможуть
легко орієнтуватися.
Кастомізація. Залежно від ваших потреб, вам може знадобитися система
LMS, яка дозволяє налаштовувати користувацький інтерфейс, функції та брендинг.
Інтеграція. Потрібно проаналізувати наскільки добре LMS інтегрується з
іншими інструментами та платформами, які ви використовуєте, наприклад, з
існуючою системою управління контентом, інструментами для відеоконференцій
та інформаційними системами для студентів.
Підтримка та навчання. LMS повинна надавати потужну підтримку клієнтів
та навчальні ресурси, включаючи документацію, навчальні посібники та форуми
користувачів.
Безпека. Як і для будь-якої технологічної платформи, безпека є ключовим
фактором при виборі LMS. Система повинна володіти надійними засобами захисту
даних, такими як шифрування даних та автентифікація користувачів.
Вартість. Платформи LMS можуть сильно відрізнятися за ціною, залежно

13
від їхнього набору функцій та рівня підтримки. Оцінюючи варіанти LMS, потрібно
враховувати бюджет на систему та будь-які додаткові витрати, такі як хостинг,
обслуговування та підтримку.
Аналіз потреб. Важливий етап про вибору системи який допоможе
оптимально вибрати програмне рішення. Потрібно проаналізувати тип курсів вам
потрібно викладати, хто ваша цільова аудиторія та які функції і можливості вам
потрібні. Це може передбачати збір інформації від різних зацікавлених сторін,
таких як викладачі, адміністратори та студенти.
Впровадження. Після вибору LMS, потрібно буде спланувати та здійснити
процес впровадження. Це може включати перенесення наявних курсів і контенту
на нову платформу, налаштування LMS відповідно до ваших потреб, навчання
викладачів і студентів користуванню платформою та інтеграцію LMS з іншими
інструментами і системами.
Обслуговування та оцінювання. Після того, як LMS буде впроваджено, вам
потрібно підтримувати та оцінювати платформу. Це може включати регулярні
оновлення та обслуговування, постійне навчання та підтримку, а також регулярне
оцінювання ефективності платформи у досягненні цілей.
Вибір правильної LMS (системи управління навчанням) може стати
вирішальним рішенням для будь-якої організації чи освітнього закладу. Зважаючи
на широкий спектр доступних варіантів LMS, може бути складно визначити, яка з
них найкраще відповідатиме конкретним потребам і цілям. Ринок LMS насичений
концептуально різними системами та налічує більше 150 програмних продуктів
[4].
Перед тим, як створювати СПДН ЗВО, потрібно з’ясувати, які вимоги
висуваються до засобів створення СПДН у ЗВО. По перше, це проблема вибору
платформи, на якій буде розгорнуто систему підтримки дистанційного навчання, і
цей вибір залежить від цілої низки чинників: які вимоги висуваються до
середовища, які функціональні характеристики повинні бути присутніми, на яких
користувачів орієнтоване середовище, як здійснюється підтримка платформи.
Основними критеріями вибору засобів створення СПДН ЗВО можна вважати

14
такі [5]:
Функціональність. Передбачає наявність у системі набору підсистем різного
рівня, таких як: форум, чат, аналізу активності студентів, управління курсами і
студентами та ін.
Надійність. Цей критерій характеризує зручність адміністрування і простоту
оновлення контенту на базі наявних шаблонів. Зручність управління та захист від
зовнішніх впливів, що суттєво впливають на ставлення користувачів до системи і
ефективності її використання.
Стабільність. Означає ступінь стійкості роботи системи по відношенню до
різних режимів роботи і ступеня активності користувачів.
Вартість. Складається з вартості самої системи, а також з витрат на її
впровадження, розробку курсів і супровід, наявність або відсутність обмежень по
кількості ліцензій на слухачів (студентів).
Наявність засобів розробки контенту. Вбудований редактор навчального
контенту не тільки полегшує розробку курсів, але й надає можливість інтегрувати
навчальні матеріали різного призначення.
Підтримка SCORM та інших стандартів. SCORM (Sharable Content Object
Reference Model) – це спеціальний стандарт мультимедійних матеріалів для систем
підтримки дистанційного навчання (СПДН). Він забезпечує сумісність
компонентів та можливість їх багаторазового використання. Використання такого
стандарту визначає структуру навчальних матеріалів та інтерфейс середовища
виконання, за рахунок чого навчальні об’єкти можуть бути використані в різних
курсах та СПДН [6].
SCORM описує цю технічну структуру за допомогою деяких основних
принципів, специфікацій, стандартів, заснованих на роботі інших вже створених
специфікацій, і стандартів дистанційного навчання.
Стандарт SCORM є міжнародною основою обміну електронними курсами і
відсутність в системі його підтримки знижує мобільність курсів і не надає
можливість для створення переносних курсів.
Наявність системи контролю навчальної діяльності студентів. Надає

15
можливість в режимі online оцінити рівень знань студентів. Зазвичай така система
включає в себе засоби створення тестів, тестових завдань різного типу і контроль
активності студентів на форумах.
Зручність використання. При створенні системи необхідно забезпечити
зручність її використання. Це важливий критерій, оскільки потенційні слухачі
ніколи не стануть використовувати технологію, яка здається громіздкою або
створює труднощі при навігації. Інтерфейс користувача повинен бути інтуїтивно
зрозумілим. У навчальному курсі студент повинен легко знайти меню допомоги,
повинен забезпечуватися легкий перехід від одного розділу до іншого, режим
синхронного та асинхронного спілкування з викладачем-тьютором.
Модульність. У сучасних СПДН курс може являти собою набір
мікромодулів або блоків навчального матеріалу, які можуть бути використані в
інших курсах.
Інший аспект модульності полягає в тому, що адміністратор курсу може
підключати різні модулі і блоки для управління курсом:
 блок «Пошук по форумах», що надає можливість здійснювати пошук
повідомлень у форумах, використовуючи варіанти запитів для пошуку, які можна
застосовувати у різних комбінаціях в залежності від потреб користувача;
 блок «Керування», що є основним засобом управління навчанням у межах
електронного навчального курсу;
 блок «Календар», що показує всі події, які відбуваються у межах
конкретного курсу;
 блок «Останні новини», що містить посилання на останні новини в
новинному форумі курсу. Останні новини автоматично поновлюються на головній
сторінці курсу, вони показують, що відбулося на курсі, з моменту останнього
відвідування, включаючи нові повідомлення, замітки про додавання користувачів
і т.д.;
 блок «Незабаром», що містить відомості про події, що заплановані в курсі
на найближчий час;

16
 блок «Останні дії», що відображає повний звіт щодо діяльності
користувачів курсу за останній час. Повідомлення в блоці формуються системою
автоматично без втручання викладача курсу;
 блок «Зараз на сайті», що показує імена і фотографії (якщо вони є)
користувачів, які зайшли на сайт системи.
Забезпечення доступу. Слухачі повинні мати безперешкодний доступ в часі
та просторі, до навчальних ресурсів у відповідності до прав доступу.
Мультимедійність. Можливість використання в якості контенту не тільки
текстових, гіпертекстових і графічних файлів, але й аудіо, відео, gif- і flash-
анімації, 3D-графіки різних файлових форматів.
Масштабованість і розширюваність. Можливість розширення як кола
слухачів на курсі, так і електронних навчальних курсів.
Перспективи розвитку платформи. СПДН повинна бути засобом, що
розвивається, з виходом нових, поліпшених версій системи з підтримкою нових
технологій, стандартів і засобів.
Крос-платформність. В ідеалі СПДН не повинна бути залежною від якої-
небудь операційної системи або середовища, як на серверному рівні, так і на рівні
комп’ютерів клієнтів. Користувачі повинні використовувати стандартні засоби
системи без завантаження додаткових модулів, програм тощо.
Якість технічної підтримки. Можливість підтримки працездатності і
стабільності СПДН, усунення помилок і слабких місць як із залученням фахівців
компанії розробника СПДН, так і власними фахівцями.
Наявність україномовної локалізації продукту. Локалізована версія
продукту більш зручна як для адміністрування і розробки курсів, так і для кінцевих
споживачів освітніх послуг.
1.2 Типи та специфікації систем управління навчанням
LMS можна класифікувати по-різному. Найбільш популярними критеріями
розподілу є [7]:

17
− за типом розгортання – серверні або хмарні;
− за відкритістю коду – пропієтарні (комерційні) або Open Source продукти.
За типом розгортання. Серверна LMS встановлюється на сервер закладу
вищої освіти. Це перший вид LMS, який виник в університетах і досі
використовується ними.
Перевагами серверних систем є безпосередній доступ до обладнання, на
якому розгорнуто СПДН. До того ж, утримувати таку систему можна буде значно
дешевше, оскільки, в більшості випадків, оплата постачальнику за програмне
забезпечення, а також за інсталяцію і налаштування системи є разовою. Але варто
зазначити, що серверну систему доведеться обслуговувати: робити резервні копії,
створювати та видаляти акаунти, виправляти технічні помилки
Усі дані та навчальні матеріали СПДН зберігаються на серверах
університету, тому їх безпека залежить від надійності техніки. Стабільність і
швидкодія системи залежить від продуктивності серверу. До того ж, якщо сервер
перестане працювати (наприклад, при вимкнені електроенергії), усі дані в СПДН
стануть недоступними.
У хмарній системі контент завантажується на сервер LMS-платформи, тому
швидкодія СПДН не залежить від техніки університету. В разі появи
несправностей на сервері, дані будуть резервно скопійовані на інший сервер, тому
користувачі хмарних LMS не помітять збоїв.
Для того, щоб створити СПДН на хмарній платформі, не потрібно
встановлювати систему на сервер, достатньо просто створити обіковий запис. Це
значно легше і швидше, ніж розгортати систему на сервері.
Недоліком таких систем є їх висока вартість. До неї входить обслуговування
системи компанією та техпідтримка. Зазвичай оплата відбувається по підписці раз
на місяць або раз на рік.
За відкритістю коду. Дуже важливим критерієм у виборі LMS, зокрема для
створення СПДН для закладу вищої освіти, є його вартість.
Переваги пропієтарного (комерційного) програмного забезпечення широко
відомі: у своїй більшості це надійні продукти (особливо ті, які утвердилися на

18
ринку), з належним рівнем підтримки користувачів, регулярними оновленнями і
новими версіями.
Однак є й недоліки. По-перше, код джерела недоступний для технічної
підтримки з боку ЗВО, тому навіть невеликі зміни на рівні користувача неможливі.
Крім цього, до недоліків можна віднести високу вартість будь-якого комерційного
продукту, регулярні виплати за ліцензією та кількість користувачів, що постійно
збільшується.
Інший шлях – реалізація СПДН на базі Open Source рішень. Безперечні
переваги такого програмного забезпечення полягають у тому, що Open Sourse є
найбільш природним вибором для освітніх проектів, оскільки його коріння лежить
в ідеї співпраці, і сама ідеологія надає можливість об’єднати таланти і досвід
великої кількості викладачів, студентів, волонтерів-програмістів для розвитку та
вдосконалення освітніх програмних продуктів. Більше того, таке навчальне
програмне забезпечення може функціонувати як інструмент, орієнтований на
студента, а також як основа для гнучкої та адаптованої навчальної системи.
До недоліків Open Sourse відносять невпевненість користувачів у якості і
надійності програм та неувага до стандартів доступу (accessibility standards), існує
побоювання піратства (коли можуть незаконно привласнити те, що створили на
основі Open Sourse) і т.д.
Незважаючи на практичну відсутність того, що називається агресивною
рекламою, в мережі можна знайти достатньо вичерпні таблиці рейтингів Open
Sourse рішень, які відображають педагогічну філософію, аспекти
функціональності, простоти використання, технічної надійності, розміру
спільноти користувачів і передбачуваного терміну життя того чи іншого проекту.
1.3 Огляд і порівняння систем управління навчанням
1.3.1 Canvas – це хмарна веб-система управління навчанням. Вона
використовується викладачами і студентами закладів вищої освіти для доступу до
навчальних матеріалів онлайн-курсів та керування ними [17].

19
Canvas була розроблена компанією Instructure у 2011 році. Зараз Canvas
використовують понад 30 мільйонів студентів і викладачів в більше ніж 4000
навчальних закладах по всьому світу.
Система містить різноманітні інструменти умправління навчанням, такі як
створення курсів, управління контентом, аналітика курсів, оцінювання та
інструменти для комунікації. Основними компонентами управління курсами
Canvas є:
− Завдання (Assignments);
− Обговорення (Discussions);
− Модулі (Modules);
− Тести (Quizzes);
− Сторінки (Pages).
На сторінці «Завдання» студентам показані усі завдання, які їм потрібно
виконати, і скільки балів дається за кожне з них. Завдання можуть бути призначені
усім учасникам курсу або конкретним користувачам (рис. 1.1.).

Рисунок 1.1 – Сторінка «Завдання»
Сторінка «Обговорення» являє собою інтегровану систему для групових
обговорень, що дозволяє як викладачам, так і студентам ініціювати і брати участь
в будь-яких темах для обговорень (рис. 1.2). Сервіс також може бути використаний
для оцінювання студентів.

20

Рисунок 1.2 – Приклад використання компоненту «Обговорення» в Canvas
Модулі дозволяють викладачам упорядкувати вміст курсів. Модулі
використовуються для організації змісту курсу по тижням, підрозділам, або іншій
організаційній структурі. Кожен модуль може містити в собі файли, обговорення,
завдання, тести та інші навчальні матеріали (рис. 1.3).

21

Рисунок 1.3 – Організація матеріалу за модулями в Canvas
Викладачі можуть використовувати Тести для створення опитувань різних
типів (рис. 1.4, 1.5). Студенти можуть проходити тести у своїх курсах.

22

Рисунок 1.4 – Вигляд опитування для студента в Canvas

Рисунок 1.5 – Перегляд результатів опитування в Canvas

23
На Сторінках зберігається вміст і навчальні ресурси, які є частиною курсу.
Сторінки можуть містити текст, відео та посилання на файли та інший контент
курсу (рис. 1.6).

Рисунок 1.6 – Перелік сторінок курсу в Canvas
Canvas підтримує стандарт SCORM, що дозволяє викладачам
використовувати матеріал інших LMS.
Canvas має мобільні додатки Canvas Teacher, Canvas Student і Canvas Parent
для пристороїв iOS та Android.
1.3.2 Google Classroom [8] – безкоштовна веб-система управління
навчанням, розроблена компанією Google для навчальних закладів у 2014 році.
Програма легко інтегрується з іншими сервісами Google (рис. 1.7). Викладачі
можуть зберігати свої документи Google Disk, використовувати Google Sheets, щоб
спостерігати загальну успішність студентів, коментувати та редагувати роботи в
режимі реального часу, проводити тестування за допомогою онлайн-опитувань,
створених за допомогою Google Form.

24

Рисунок 1.7 – Список курсів Google Classroom
Студенти можуть бути запрошені до Classroom за особистим кодом або
автоматично імпортовані викладачем. Кожна група створює окрему папку на
диску, де студент може подати роботу для оцінки викладачем.
Завдання та термін виконання додаються до Google Calendar студента. Кожне
завдання може належати до категорії чи теми (рис. 1.8).

25

Рисунок 1.8 – Список завдань у календарі Google
Google Classroom пропонує різні способи публікації завдань. Можна
завантажити готовий документ або створити новий за допомогою Google Docs або
Google Forms.
Google Docs — це хмарний продукт Google з усіма функціями, необхідними
для створення, редагування та обміну документами. Одна з особливостей Google
Docs – інтеграція з хмарним сховищем Google Disk, що дає змогу отримати доступ
до документів на диску і працювати з ними де завгодно [9].
Також, функція «Спільний доступ» дозволяє працювати над документом
декільком особам одночасно з можливістю обмінюватися повідомленнями через
коментарі (рис. 1.9).

26

Рисунок 1.9 – Коментування в Google Docs
Google Forms – інструмент для адміністрування опитувань онлайн, за
допомогою якого можна зробити голосування, тестування, анкету, форму для
збору даних (рис. 1.10). Форма надається студентам за допомогою посилання.
Можна створити опитування з різними типами відповідей (коротка/розгорнута
відповідь, один/декілька варіантів відповідей, завантаження файлу і т.д.) [10].

Рисунок 1.10 – Форма Google Forms

27
1.3.3 Notion [16] – це багатофункціональний сервіс для огранізації даних та
роботи з текстом. Додаток був розроблений в 2017 році компанією Notion Labs.
Notion можна використовувати для різних цілей, в тому числі для огранізації
онлайн-курсів.
Цінові плани. Notion пропонує 4 цінових плани:
 безкоштовний;
 personal pro ($4 на місяць);
 team ($8 на місяць);
 enterprise (обговорюється індивідуально).
Деталі тарифних планів розміщені на офіційному сайті додатку Notion (рис. 1.11).

Рисунок 1.11 – Цінові плани Notion
Notion не є спеціалізованою LMS, тому він не має деяких вбудованих
функцій, які пропонуються іншими платформами. Такі функції, як відстеження
успішності студентів, опитування і прийом відправлених завдань можливі в
Notion, але потребують додаткових налаштувань.
1.3.4 Moodle – безкоштовна система управління навчанням (LMS), яка була
розроблена австралійцем Мартіном Дугіасом в 2002 році. Зараз це найпопулярніша
система дистанційного навчання у світі і розгортається в більше ніж 240 країнах і
на 182 000 веб-сайтах. Moodle зосереджена на організації комфортної віддаленої

28
взаємодії між викладачем та студентами. Вона використовується як для організації
курсів для повного дистанційного навчання, так і для підтримки повного очного
навчання закладів вищої освіти. Система має можливості для масштабування до
кількох сотень тисяч користувачів.
Moodle надається безкоштовно як програмне забезпечення з відкритим
вихідним кодом (Open Source). Будь-який бажаючий може адаптувати,
розширювати або модифікувати Moodle як для комерційних, так і для
некомерційних проектів без будь-яких ліцензійних зборів та отримувати вигоду від
економічної ефективності, гнучкості та інших переваг використання Moodle [11].
Moodle має великий потенціал для гнучкого налаштування або інтегрування
онлайн курсів. Каталог налічує близько 1800 різноманітних плагінів, які
удосконалюють різні освітні процеси (наприклад, оцінювання завдань) (рис. 1.12).

Рисунок 1.12 – Каталог плагігів Moodle
1.3.5 Порівняння проаналізованих LMS. Представлений аналіз систем
управління навчанням містить огляд основних представників, які підходять на
роль плтаформи для створення СПДН університету. При порівнянні даних систем
було визначено, що кожна система має свої особливості і переваги. Але LMS
Moodle перевершує інші системи за більшістю критеріїв, які впливають на
зручність та функціональність системи. Це робить її найкращим кандидатом для
створення СПДН ЗВО. Результати порівняння відображено в таблиці 1.1.

29
Таблиця 1.1 – Порівняння LMS
Google
Canvas Moodle Notion
Classroom
Хмарна версія так так так так
Дистрибутивна версія так ні так так
Інтеграція додаткових
так, 300+ ні так, 1800+ ні
модулів
Підтримка SCROM так ні так ні
так, є
так, є платна
Безкоштовна ні так платні
хмарна версія
версії
Адаптивна так так так так
Можливість розробляти
матеріали на різних так ні так так
платформах
Масштабна спільнота ні ні так ні
Мобільний додаток так так так так
Тести так так так ні
Висновки до розділу 1
У розділі розглянуто види програмного забезпечення, на якому можна
створити СПДН ЗВО. Розглянуто загальну характеристику систем управління
навчанням, їх основні функції та специфікації. Підібрано необхідні критерії для
LMS, на якій буде створюватись СПДН ЗВО.
Розглянуто типи та специфікації систем управління навчанням. Визначено
переваги та недоліки хмарних і дистрибутивних LMS. Роглянуто особливості
комерційних і Open Source продуктів. Проаналізовано можливості реалізації
СПДН ЗВО на усіх перелічених видах LMS.
Проведено аналіз основних представників LMS, які найкраще підходять для
створення СПДН ЗВО. Розглянуто їх основні функції і можливості. Проведено
порівняння розглянутих систем.

30
2 ОГЛЯД LMS MOODLE
2.1 Загальна характеристика LMS MOODLE
Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment — модульне
об'єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище) — це безкоштовна,
відкрита (Open Source) система управління навчанням. Вона успішно
використовується навчальними закладами – школами, коледжами та
університетами. Приватні компанії також активно використовують Moodle для
навчання своїх співробітників і організації дистанційних курсів.
Система має відкритий вихідний код, що дозволяє налаштовувати
платформу для будь-яких завдань. Також в Moodle передбачена легка інтеграція з
іншими сервісами, зокрема сервісами для відеоконференцій, сервісами аналітики,
платіжними системами, сервісами перевірки на унікальність.
Для використання Moodle можна обрати один із трьох варіантів
встановлення: встановлення на локальний сервер, встановлення на сервер хостинг-
провайдера або скористатися платформою MoodleCloud.
2.2 Огляд MoodleCloud
MoodleCloud [15] — готове хмарне рішення для використання LMS Moodle
(рис. 2.1). Головна відмінність MoodleCloud від серверної версії – її не потрібно
завантажувати. Зареєстрований користувач може створити сайт-платформу для
електронного навчання значно швидше, автоматично присвоюючи собі
адміністративні права. Тоді він, якщо потрібно, може розподілити ролі
користувачів, щоб залучити інших викладачів для роботи з курсом.
Головною перевагою MoodleCloud є відсутність інсталяції. Користувачу
лише потрібно пройти процес реєстрації на офіційному сайті moodlecloud.com,
після чого вже буде розпочато роботу над створенням навчальних курсів. До того
ж, використання MoodleCloud потребує значно менше знань та навичок, ніж
використання серверної версії. Основною вимогою для роботи в системі є впевнене

31
володіння веб-браузером. Головну сторінку сайту moodlecloud.com зображено на
рисунку 2.1.

Рисунок 2.1 – Головна сторінка сайту MoodleCloud
Навідміну від серверної версії, платформа MoodleCloud є комерційним
проєктом, тому вона пропонує своїм користувачам технічну підтримку. Клієнти
можуть звертатися в службу підтримки зі своїми питаннями, де до них будуть дуже
уважні.
Одним із недоліків MoodleCloud є її обмеженість. В MoodleCloud не можна
використовувати сторонні плагіни і теми. Система не дозволяє повністю
налаштувати користувацький інтерфейс так, як це можна зробити в серверній
версії Moodle. Використовувати дозволяється лише налаштування і параметри, які
надаються системою. Оскільки MoodleCloud є комерційним проєктом, доступ до
вихідного коду закритий, що робить MoodleCloud менш адаптивним і зручним для
користувачів.
Ще одним недоліком розгортання такої системи є обмежена кількість
користувачів і висока вартість. Якщо серверна версія Moodle встановлюється
безкоштовно, то за можливість користуватися хмарною версію доведеться
заплатити.
Цінові плани. Компанія пропонує п’ять цінових планів, які відрізняються

32
обмеженням кількості користувачів та об’ємом сховища. Для нових користувачів
MoodleCloud дається безкоштовний період в 45 днів для ознайомлення та
тестування системи. В тимчасовий безкоштовний пакет входить обмеження в 50
користувачів та 256 MB сховища.
Таблиця 2.1 – Порівняння цінових планів MoodleCloud
Кількість
Об’єм сховища Ціна
користувачів
Starter 50 250 MB $110
Mini 100 500 MB $190
Small 200 1 GB $350
Medium 500 2,5 GB $820
Standart 1000 5 GB $1570
2.3 Аналіз роботи Moodle на сервері
Moodle – переважно серверна платформа. Тільки сервер дозволяє без
обмежень реалізувати весь потенціал системи.
Об’єм сховища для навчальних матеріалів системи обмежений лише місцем
на диску, тому кількість користувачів необмежена. Серверний формат підійде
компаніям та установам, які бажають створити локальний простір для навчання без
інтернету. До такої системи зможуть підключитись лише користувачі з локальної
мережі комп'ютера, на який встановлена система.
Для цього потрібно завантажити дистрибутив Moodle і встановити його на
комп’ютері.
Системні вимоги для Moodle версії 3.9:
- Дисковий простір: 5 Гб;
- Процесор: двоядерний із частотою 2 Ггц ;
- Оперативна пам'ять: 1 Гб;
Для Moodle версії 3.9 потрібне наступне програмне забезпечення:
– PHP 8.0;

33
– MySQL 5.7 (або PostgreSQL 9.6, MariaDB 10.2.29, Oracle Database 11.2);
– Web-сервер Apache 2.4.23 (або Microsoft SQL Server 2012).
Для завантаження Moodle потрібно перейти на сайт download.moodle.org та
обрати інсталяційний пакет залежно від операційної системи комп’ютера. У
завантаженому пакеті потрібно знайти і запустити файл “Start Moodle.exe” (рис.
2.2), після чого потрібно відкрити localhost у будь-якому браузері, де буде
відбуватися подальше встановлення системи (рис. 2.3).

Рисунок 2.2 – Файл «Start Moodle.exe» відкриває командний рядок

34

Рисунок 2.3 – Інсталяція LMS Moodle
При встановленні Moodle на хостинг, користувач отримає суттєву перевагу,
яка полягає в автономності. Сайт на сервері хостинг-провайдера працює
безперервно і незалежно від комп’ютера власника. При виборі хостингу слід
переконатися, чи відповідає сервер мінімальним системним вимогам для інсталяції
Moodle.
Висновки до розділу 2
У розділі розглянуто загальну характеристику LMS Moodle, її хмарну та
дистрибутивну версію, проведено аналіз переваг і недоліків обох версій.
Досліджено систему MoodleCloud, її можливості, переваги і недоліки та
відмінності від дистрибутивної версії. Розглянуто можливість розгортання СПДН
ЗВО на даній платформі і обмеження, з якими можна зіткнутися. Розглянуто цінові
плани MoodleCloud.
Розглянуто дистрибутивну версію Moodle, її системні вимоги та необхідне
програмне забзезпечення для її роботи. Досліджено процесс інсталяції Moodle на
сервер.

35
3 ПРОЕКТУВАННЯ ХМАРО-ОРІЄНТОВАНОЇ СИСТЕМИ
ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ НА БАЗІ LMS MOODLE
3.1 Аналіз роботи СПДН ЧДТУ
СПДН – це багатофункціональний, модульний, мультимедійний, апаратно-
програмний комплекс для підтримки навчання студентів, побудований із
застосуванням мережевих і webтехнологій для підтримки дистанційного навчання
[5].
СПДН є одним із найважливіших компонентів освітнього середовища
дистанційного навчання для будь-якого навчального закладу. Після початку
пандемії COVID-19 затребуваність у створенні СПДН в закладах вищої освіти
стрімко зросла.
СПДН ЧДТУ була створена як середовище, де студенти можуть отримати
доступ до навчальних матеріалів у будь-якому місці. Пізніше, під час карантину,
система активно використовувалась для організації дистанційного навчання
студентів, а саме для організації доступу до навчальних і методичних матеріалів з
предметів та оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань.
СПДН ЧДТУ побудована на основі системи Moodle, яка розміщена на web-
сервері університету. Вибір системи Moodle обумовлений наявністю в ній засобів
розробки контенту, підсистем управління навчальним процесом, підтримка
SCORM, наявністю локалізації українською мовою, модульністю,
мультимедійністю, відкритістю коду, що забезпечує їй високі рейтинги
популярності у більшості країн світу, як платформи для дистанційного навчання
[5].
Для входження в СПДН ЧДТУ необхідно перейти за адресою ias.chdtu.edu.ua
і на головній сторінці сайту обрати СПДН відповідний факультет (рис. 3.1).

36

Рисунок 3.1 – Головна сторінка СПДН ЧДТУ
У СПДН ФІТІС можна потрапити через головну сторінку СПДН ЧДТУ,
обравши відповідний факультет, або перейти за посиланням
fitis.moodle.chdtu.edu.ua (рис. 3.2).

Рисунок 3.2 – Головна сторінка СПДН ФІТІС

37
3.2 Порівняння моделей СПДН університетів на базі Moodle
Розглянемо ієрархічну структуру курсів СПДН ФІТІС (рис. 3.3).

Рисунок 3.3 – Структура курсів СПДН ФІТІС
Існуюча структура СПДН ЧДТУ організована на двох рівнях ієрархії. На
першому рівні курси розподіляються за факультетами. На другому рівні – за
спеціальностями. Для кожної спеціальності здійснено розподіл за освітнім рівнем
(бакалавр, магістр, PhD). Далі розподіл йде по рокам навчання, які, в свою чергу,
розподіляються по семестрам.
Таким чином, існуючу структуру СПДН ЧДТУ можна представити у вигляді
моделі (рис. 3.4).

38

Рисунок 3.4 – Модель ієрархічної структури СПДН ЧДТУ
Існуючу структуру можна вдосконалити, додавши ще один рівень ієрархії –
розподіл курсів за кафедрами. Таким чином, маємо три рівні ієрархії і отримаємо
наступну модель структури СПДН (рис. 3.5).

Рисунок 3.5 – Оновлена модель ієрархічної структури СПДН ЧДТУ
На рис. 3.6 подано дещо інша структура СПДН, реалізована в Житомирській
Політехніці [14].

39

Рисунок 3.6 – Структура курсів СПДН Житомирської Політехніки
Відповідна модель структури курсів СПДН Житомирської Політехніки
подана на рисунку 3.7.

Рисунок 3.7 – Модель структури курсів СПДН Житомирської Політехніки
На рисунку 3.8 подано структуру курсів СПДН КНЕУ [13].

40

Рисунок. 3.8 – Структура курсів СПДН КНЕУ
Відповідна модель структури курсів СПДН КНЕУ подана на рисунку 3.9.

Рисунок 3.9 – Модель структури курсів СПДН КНЕУ
3.3 Створення прототипу хмаро-орієнтованої СПДН ЗВО на базі Moodle
До складу СПДН, як одного з найважливіших компонентів освітнього
середовища ЗВО, повинні входити такі підсистеми [12]:
− підсистема управління користувачами;

41
− підсистема повідомлень;
− підсистема доступу до курсів дистанційного навчання і підтримки
мобільного навчання;
− підсистема автоматизованого контролю і тестування;
− підсистема обліку результатів навчальної діяльності учнів;
− підсистема управління курсами дистанційного навчання.
Для створення прототипу використаємо сервіс MoodleCloud. Спочатку
потрібно зареєструватись (рис. 3.10).

Рисунок 3.10 – Реєстрація на MoodleCloud
Після реєстрації можна розпочинати створення структури категорій курсів
згідно зі схемою, зображеною на рис. 3.5. Необхідно створити шість категорій, що
відповідають шести кафедрам ФІТІС, і наповнити іх необхідними підкатегоріями,
куди додаються потрібні курси. В результаті структура прототипу СПДН набуває
вигляду, що зображено на рисунку 3.12.

42

Рисунок 3.12 – Структура прототипу оновленої СПДН ФІТІС
Розглянемо типову структуру дистанційного курсу, що розміщується в
СПДН ЗВО:
 Загальні відомості про курс;
 Нормативні документи;

43
 Теоретичний навчальний матеріал;
 Методичні рекомендації для практичної підготовки;
 Звіти про виконання індивідуальних завдань;
 Поточний контроль;
 Підсумковий контроль.
Для прикладу створимо структуру курсу «Теорія алгоритмів». Для цього
потрібно перейти в «Режим редагування» (рис. 3.13).

Рисунок 3.13 – Ввімкнення «Режиму редагування» онлайн-курсу
Зміст курсу «Теорія алгоритмів» зображено на рисунках 3.14-3.18.

Рисунок 3.14 – Розділ «Загальні відомості про курс»

44

Рисунок 3.15 – Розділи «Нормативні документи» і «Теоретичний навчальний
матеріал» курсу «Теорія алгоритмів»

45

Рисунок 3.16 – Розділ «Методичні рекомендації для практичної підготовки»
курсу «Теорія алгоритмів»

46

Рисунок 3.17 – Розділ «Звіти про виконання завдань»

Рисунок 3.18 – Розділи «Поточний контроль» і «Підсумковий контроль» курсу

47
Для того, щоб в СПДН додати корустувача, потрібно перейти на вкладку
«Керування сайтом», обрати підрозділ «Користувачі», і в категоріїі «Облікові
записи» натиснути «Додати нового користувача» (рис. 3.19, 3.20).

Рисунок 3.19 – Пункт головного меню «Керування сайтом» СПДН

Рисунок 3.20 – Додавання нового користувача в СПДН

48
Висновки до розділу 3
У розділі визначено вимоги до СПДН, як до найважливішого компоненту
освітнього середовища дистанційного навчання ЗВО. Проаналізовано роботу
СПДН ЧДТУ і СПДН ФІТІС, розглянуто їх структуру та рівні ієрархії. Розглянуто
модель існуючої структури СПДН ЧДТУ. Розглянуто структури СПДН різних
університетів, таких як КНЕУ і Житомирська Політехніка. Побудовано та
проаналізовано моделі структури даних систем. Запропоновано нову модель
структури СПДН ЗВО.
Створено прототип СПДН ФІТІС на базі сервісу MoodleCloud у
відповідності до оновленої моделі. Запропоновано типову структуру дистанційних
курсів оновленої СПДН. У відповідності до цієї структури створено та наповнено
навчальними і методичними матеріалами курс «Теорія алгоритмів».

49
ВИСНОВКИ
Пріоритетним напрямом розвитку освітніх середовищ у закладах вищої
освіти в умовах цифрової трансформації залишається використання технологій,
систем, сервісів і ресурсів, що базуються на веб- і мобільних технологіях.
В даній роботі було досліджено інформаційні технології дистанційного
навання на базі LMS Moodle, що працює як в умовах локальної комп’ютерної
мережі, так і в умовах використання хмарних сервісів. Хмаро-орієнтована система
підтримки дистанційного навчання університету на базі LMS Moodle була
предметом дослідження даної роботи.
В роботі розглянуто види програмного забезпечення, на якому можна
створити СПДН ЗВО. Розглянуто загальну характеристику систем управління
навчанням, їх основні функції та специфікації. Проведено аналіз основних
представників LMS, які найкраще підходять для створення СПДН ЗВО, розглянуто
їх основні функції, проведено порівняння розглянутих систем. Підібрано необхідні
критерії для LMS, на якій буде створюватись СПДН ЗВО.
Розглянуто типи та специфікації систем управління навчанням. Визначено
переваги та недоліки хмарних і дистрибутивних LMS. Роглянуто особливості
комерційних і Open Source продуктів. Проаналізовано можливості реалізації
СПДН ЗВО на усіх перелічених видах LMS.
Розглянуто загальну характеристику LMS Moodle, її хмарну та
дистрибутивну версію, проведено аналіз переваг і недоліків обох версій.
Досліджено процесс інсталяції Moodle на сервер.
Визначено вимоги до СПДН, як до найважливішого компоненту освітнього
середовища дистанційного навчання ЗВО. Проаналізовано роботу СПДН ЧДТУ та
розглянуто її структуру. Порівняно моделі СПДН різних університетів, обрано
оптимальну модель для прототипу оновленої СПДН ФІТІС. На основі обраної
моделі створено прототип оновленої СПДН ФІТІС на базі MoodleCloud.

50
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. LMS and LCMS Demystified / Brandon-Hall Research Group // Elearning!
Magazine. Spring 2007. Vol 3. Iss. 2. P. 25-28.
2. Облачные технологии и образование / [Сейдаметова З. С., Аблялимова Э. И.,
Меджитова Л. М., Сейтвелиева С. Н., Темненко В. А.]; под общ. ред.
З. С. Сейдаметовой. Симферополь: «ДИАЙПИ», 2012. 204 с.
3. Рейтинг LMS за версією платформу для прийняття технологічних рішень
TrustRadius. URL: https://www.trustradius.com/learning-management-
lms#overview (дата звернення: 08.05.2023).
4. Положення про дистанційне навчання. Наказ МОН № 40 від 21 січня 2004 року.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0464-04 (дата звернення: 08.05.2023).
5. Герасименко І.В. Методика використання технологій дистанційного навчання
в підготовці бакалаврів комп’ютерних наук : Дисертація кандидата
педагогічних наук : 13.00.10. Черкаси. 2014. 302 c.
6. SCORM. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/SCORM (дата звернення:
28.05.2023).
7. Як обрати систему управління навчанням. URL: http://blog.ed-era.com/learning-
management-system/ (дата звернення: 28.05.2023).
8. Google Classroom. URL: https://wechoose.pro/service/classroom (дата звернення:
28.05.2023).
9. Як використовувати Google Docs. URL:
https://www.digitaltrends.com/computing/how-to-use-google-docs/ (дата
звернення: 29.05.2023).
10. Що таке Google Forms. URL: https://apix-drive.com/ru/blog/reviews/chto-takoe-
google-forms (дата звернення: 29.05.2023).
11. About Moodle. URL: https://docs.moodle.org/402/en/About_Moodle (дата
звернення: 29.05.2023).
12. Глущенко В.В. Проектування системи підтримки дистанційного навчання
професійно-технічного навчального закладу. URL:

51
https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1242/954 (дата звернення:
29.05.2023).
13. СПДН КНЕУ. URL: http://193.110.163.11/moodle (дата звернення: 29.05.2023).
14. СПДН Житомрської Політехніки. URL: https://learn.ztu.edu.ua/ (дата звернення:
29.05.2023).
15. MoodleCloud. URL: https://moodlecloud.com/ (дата звернення: 29.05.2023).
16. Notion. URL: https://www.notion.so/ (дата звернення: 29.05.2023).
17. Canvas LMS. URL: https://www.instructure.com/canvas (дата звернення:
29.05.2023).

52
ДОДАТОК А

Затверджую
Зав. кафедри КНСА,
______________ Юрій ТРИУС
«____» ____________2023 р.

ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ НА
БАЗІ LMS MOODLE

Специфікація
482.ЧДТУ.31910-01

Листів 1

Розробник ____________________ Вабіщевич М.Ю

Керівник ____________________ Дяченко П.В.

Черкаси – 2023

53
482.ЧДТУ. 31910-01
Позначення Найменування Примітка

Документація

482.ЧДТУ. 1910-01 34 01 Інструкція користувачеві

54
ДОДАТОК Б

ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ НА
БАЗІ LMS MOODLE

Інструкція користувачеві
482.ЧДТУ.31910-01 34 01

Листів 5

Розробник _____________ Вабіщевич М.Ю.

Черкаси – 2023

55
Для отримання доступу до сайту розробленої СПДН, потрібно:
1. Перейти за адресою spdn.moodlecloud.com.
2. На сторінці входу в поле «Ім’я входу» ввести «admin», в поле «Пароль»
ввести «diploma_2905» (рис. Б.1)

Рисунок Б.1 – Сторінка входу в аккаунт MoodleCloud
Для того, щоб створити категорію курсів, потрібно перейти в розділ
«Керування сайтом», де обираємо категорію «Курси». Далі обираємо пункт
«Робота з курсами» (рис. Б.2)

Рисунок Б.2 – Перехід до налаштувань курсів сайту СПДН

56
Відкриється сторінка роботи з курсами, де можна створювати і керувати
категоріями курсів (рис. Б.3).

Рисунок Б.3 – Сторінка «Робота з курсами» сайту СПДН
Для створення нового курсу потрібно на сторінці «Робота з курсами»
натиснути на кнопку «Створити новий курс». Буде відкрита сторінка «Додати
новий курс» (рис. Б.4).

57

Рисунок Б.4 – Сторінка «Додати новий курс» сайту СПДН
Для того, щоб наповнити створений курс навчальним матеріалом, необхідно
активувати режим редагування. Для цього, в правому верхньому куті потрібно
натиснути на кнопку «Режим редагування» (рис. Б.5).

Рисунок Б.5 – Кнопка «Режим редагування» одного з курсів сайту СПДН
На строцінці курсу з’являться необхідні блоки і елементи для завантаження
навчального матеріалу і редагування секцій курсу (рис. Б.6).

58

Рисунок Б.6 – Сторінка курсу сайту СПДН в режимі редагування
Для того, щоб в СПДН додати корустувача, потрібно перейти на вкладку
«Керування сайтом», обрати підрозділ «Користувачі», і в категоріїі «Облікові
записи» натиснути на пункт «Додати нового користувача» (рис. Б.7).

Рисунок Б.7 – Категорія «Користувачі» на сторінці «Керування сайтом»
Відкриється вікно «Додати нового користувача» (рис. Б.8).

59

Рисунок Б.8 – Сторінка «Додати новго користувача» сайту СПДН

60

Репозиторій ЧДТУ