Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6238
Title: Удосконалення сучасних технологічних рішень для підвищення ефективності зведення будівель і споруд з кам’яних конструкцій
Authors: Пономаренко , Іван Олександрович
Пустільнік, Микола Юрійович
Keywords: кам’яні конструкції;технологія мурування;сучасні будівельні технології;підвищення ефективності будівництва;автоматизація будівельних процесів;інноваційні матеріали
Issue Date: Jan-2024
Abstract: Сучасні наукові дослідження в області технології й організації будівельного виробництва, що розбудовуються на основах методології оцінки й поліпшення його виробничого потенціалу й технологічності проектних розв'язків у повному життєвому циклі будівельних об'єктів, в остаточному підсумку, націлені на скорочення строків зведення будівельних конструкцій і питомих витрат ресурсів у цьому циклі. Безумовно, при цьому завжди слід обертати увага на безпеку й належна якість запроектованих і виконаних будівельно-монтажних робіт.В умовах тенденції, що намітився, до збільшення частки оплати праці в структурі помітно зростаючої собівартості будівельної продукції, актуальними є шляхи підвищення продуктивності за рахунок інтенсифікації й механізації ручної праці при виробництві найпоширеніших кам'яних конструкцій. Так, наприклад, при проектуванні адміністративного будинку в 2022 році, згідно опублікованим Міністерством будівництва України індексам зміни кошторисної вартості, вартість оплати праці щодо рівня цін 2000 року виросла в 36 раз, а матеріалів - усього в 7 раз. При збереженні такої тенденції, до 2030 року вартість оплати праці перевищить вартість матеріальних ресурсів у структурі собівартості одиниці будівельної продукції. У зв'язку із чим, для розв'язку актуальних завдань зниження собівартості будівництва необхідний достовірний і доступний інструмент оцінки й зниження трудомісткості й поліпшення організації праці. Традиційні методи оцінки ефективності будівельних процесів не достатні в умовах динамічно мінливого ринку будівельної продукції. А можливість обліку додаткового критерію у вигляді оцінки умов праці робітників-будівельників дозволить як більш обґрунтовано організовувати роботи, так і проектувати трудові процеси з підвищенням продуктивності при результуючому зниженні собівартості. 6 Проведення даного науково-кваліфікаційного дослідження обумовлене необхідністю розвитку методичних підходів, удосконалювання механізмів аналізу й підвищення ефективності будівельних технологій при їхнім проектуванні, зокрема, для розробки ефективних розв'язків по інтенсифікації робіт із пристрою будівельних конструкцій з каменю й цегли. В галузі вдосконалювання методів підвищення ефективності будівництва, організації будівельних процесів, включаючи й оцінку умов праці працювали відомі російські й закордонні вчені: Ю. Б. Монфред, Б. В. Прыкин, В.В. Молодин, З.М. Золина, Л.В. Київський, Я.В. Крушельницкая, Р.Б. Тян, Т.Н. Цай, Ю.Т. Цай, Ю.А. Вильман, Е.С. Недвига, М.Н. Єршов, Н.І. Есинова, В.М. Кирнос, Д.М. Ярошев, Е.А. Король, А.А. Лапидус, С.Г. Шеина, А.К. Шрейбер, К.А. Шрейбер, Н.І. Ватин, Ю.Н. Козаків, С.А. Сычев, А.В. Гинзбург, Л.А. Опаріна, Р.Р. К При цьому, у більшості проаналізованих джерел закладені загальні методологічні принципи оцінки ефективності будівельно-монтажних робіт. Порівняння ефективності будівельних процесів найчастіше відбувається виходячи із класичних критеріїв їх тривалості й вартості.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6238
Appears in Collections:192 Будівництво та цивільна інженерія (Промислове і цивільне будівництво)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Пустільник М_Ю_МГБ_204.pdf
  Restricted Access
3.19 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
Пустільнік Микола Юрійович група МГБ204 
Удосконалення сучасних технологічних рішень для підвищення 
ефективності зведення будівель та споруд  з кам`яних конструкцій 
ЗМІСТ 
 Вступ………………………………………………………………………………..…… 
РОЗДІЛ 1.  АНАЛІЗ СТАН ПИТАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СУЧАСНИХ 
ТЕХНОЛОГІЙ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА КАМ'ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ, 
МЕТОДІВ ЇХ ОЦІНКИ Й УДОСКОНАЛЮВАННЯ…………………………..……. 
1.1 Актуальність подальшого підвищення ефективності виробництва будівельно-
монтажних робіт на сучасному етапі розвитку світової економіки…................... 
1.2 Аналіз тенденцій розвитку організаційно-технологічних іконструктивних 
розв'язків стін у напрямку підвищення ефективності реалізації будівельних 
проектів……………………………………………………………………………… 
1.3 Еволюція методів техніко-економічної оцінки ефективності будівельного 
виробництва із впровадженням прогресивної техніки, технологій і методів 
організації праці………………………………………………………..…………… 
  Висновки по розділу 1……………………………………………………………… 
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВИКОНАННЯ 
КАМ'ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ З МОДЕЛЮВАННЯМ ПОКАЗНИКІВ 
ЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ПРИ ВЛАШТУВАННІ 
КОНСТРУКЦІЙ ІЗ ДРІБНИХ СТІНОВИХ БЛОКІВ………………………………. 
2.1  Узагальнена модель показників ефективності будівельно-технічних процесів з 
її конкретизацією для обраних напрямків розвитку технологій виробництва 
кам'яних конструкцій………………………………………………………………. 
2.2  Механізація кладочних операцій шляхом розробки й впровадження 
малогабаритного  кранового устаткування……………………………………… 
2.3  Механізація робочого місця муляра й організація вертикального транспорту 
на      будівельному майданчику…………………………………………………. 
2.4  Дослідження й оцінка порівняльної ефективності від впровадження 
3 
 
запропонованих удосконалювань організації й механізації праці робітників-
мулярів……………………………………………………………………………….. 
Висновки по розділу 2…………………………………………………………….. 
 
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ РІШЕНЬ ДЛЯ 
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗВЕДЕННЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД З 
КАМ'ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ, ЩО ВРАХОВУЄ УМОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ 
ПРАЦІ РОБІТНИКІВ……………………………………………… 
3.1  Встановлення закономірностей очікуваного підвищення продуктивності праці 
при виконанні кам'яних робіт з результатів виробничих експериментів і 
математико-статистичного моделювання…………………………………………. 
3.2  Розробка положень технологічних рішень та інтеграція та сучасне проектування 
             при влаштуванні кам`янних конструкцій………………………………………….. 
3.3  Технологія провадження робіт і техніка безпеки з використанням новітніх  
методів при виконанні кам'яних робіт з використанням малогабаритного 
кранового встаткування……………………………………………………………… 
Висновки по розділу 3…………………………………………………………….. 
РОЗДІЛ 4. ОЦІНКА ПОРІВНЯЛЬНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ 
НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ РІШЕНЬ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ 
ЗВЕДЕННЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД З КАМ'ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ …………. 
4.1 Оцінка порівняльної ефективності впровадження науково обґрунтованих    
пропозицій з удосконалювавння технології й організації виконання 
кам'яних конструкцій за традиційними показниками питомої собівартості й 
трудомісткості……………………………………………………………………. 
4.2 Розрахунок економічного ефекту від впровадження технологічних 
технології й організації виробництва кам'яних конструкцій…………………. 
Висновки по розділу 4…………………………………………………………. 
Загальні висновки………………………………………………………………... 
Список використанної літератури……………………………………………..  
 
4 
 
 
Вступ 
             
           Актуальність теми. Сучасні наукові дослідження в області технології й 
організації будівельного виробництва, що розбудовуються на основах 
методології оцінки й поліпшення його виробничого потенціалу й 
технологічності проектних розв'язків у повному життєвому циклі будівельних 
об'єктів, в остаточному підсумку, націлені на скорочення строків зведення 
будівельних конструкцій і питомих витрат ресурсів у цьому циклі. Безумовно, 
при цьому завжди слід обертати увага на безпеку й належна якість 
запроектованих і виконаних будівельно-монтажних робіт.В умовах тенденції, що 
намітився, до збільшення частки оплати праці в структурі помітно зростаючої 
собівартості будівельної продукції, актуальними є шляхи підвищення 
продуктивності за рахунок інтенсифікації й механізації ручної праці при 
виробництві найпоширеніших кам'яних конструкцій. 
           Так, наприклад, при проектуванні адміністративного будинку в 2022 році, 
згідно опублікованим Міністерством будівництва України індексам зміни 
кошторисної вартості, вартість оплати праці щодо рівня цін 2000 року виросла в 
36 раз, а матеріалів - усього в 7 раз. При збереженні такої тенденції, до 2030 року 
вартість оплати праці перевищить вартість матеріальних ресурсів у структурі 
собівартості одиниці будівельної продукції. У зв'язку із чим, для розв'язку 
актуальних завдань зниження собівартості будівництва необхідний достовірний і 
доступний інструмент оцінки й зниження трудомісткості й поліпшення 
організації праці. 
            Традиційні методи оцінки ефективності будівельних процесів не достатні в 
умовах динамічно мінливого ринку будівельної продукції. А можливість обліку 
додаткового критерію у вигляді оцінки умов праці робітників-будівельників 
дозволить як більш обґрунтовано організовувати роботи, так і проектувати 
трудові процеси з підвищенням продуктивності при результуючому зниженні 
собівартості. 
5 
 
Проведення даного науково-кваліфікаційного дослідження обумовлене 
необхідністю розвитку методичних підходів, удосконалювання механізмів 
аналізу й підвищення ефективності будівельних технологій при їхнім 
проектуванні, зокрема, для розробки ефективних розв'язків по інтенсифікації 
робіт із пристрою будівельних конструкцій з каменю й цегли.  
           В галузі вдосконалювання методів підвищення ефективності будівництва, 
організації будівельних процесів, включаючи й оцінку умов праці працювали 
відомі російські й закордонні вчені: Ю. Б. Монфред, Б. В. Прыкин, В.В. 
Молодин, З.М. Золина, Л.В. Київський, Я.В. Крушельницкая, Р.Б. Тян, Т.Н. Цай, 
Ю.Т. Цай, Ю.А. Вильман, Е.С. Недвига, М.Н. Єршов, Н.І. Есинова, В.М. Кирнос, 
Д.М. Ярошев, Е.А. Король, А.А. Лапидус, С.Г. Шеина, А.К. Шрейбер, К.А. 
Шрейбер, Н.І. Ватин, Ю.Н. Козаків, С.А. Сычев, А.В. Гинзбург, Л.А. Опаріна, 
Р.Р. К   
          При цьому, у більшості проаналізованих джерел закладені загальні 
методологічні принципи оцінки ефективності будівельно-монтажних робіт. 
Порівняння ефективності будівельних процесів найчастіше відбувається 
виходячи із класичних критеріїв їх тривалості й вартості. 
             Метою роботи - розробка методики моделювання ефективності 
виконання кам'яних робіт на основі прогресивних засобів малої механізації й 
конструктивно-технологічних рішень влаштуванню кам'яних стін. 
        Завдання дослідження: 
1)  Аналіз стану питання ефективності будівництва кам'яних 
конструкцій, методів її моделювання й можливих напрямків конструктивно-
технологічного й організаційного вдосконалювання; 
2) Виявлення  ключових факторів і   ступені     їх впливу           на 
продуктивність робітників-мулярів шляхом моделювання; 
3)  Визначення закономірностей можливого поліпшення показників 
абсолютної й порівняльної ефективності впровадження вивчених технічних і 
організаційно-технологічних рішень влаштування кам'яних конструкцій, що 
6 
 
компенсують ступінь впливу виявлених несприятливих факторів, з відбором 
рекомендованих для розширеного застосування; 
4) Розробка прогресивних технологічних рішень з використанням 
засобів     малої механізації й   конструктивно-технологічних      рішень 
влаштування кам'яних стін, спрямованих на зниження трудомісткості їх 
виробництва й поліпшення умов праці будівельників з урахуванням 
установлених закономірностей; 
5) Розробка методики моделювання ефективності виробничих процесів 
виготовлення кам'яних конструкцій, що враховує умови організації   праці 
робітників-виконавців     і можливості їх    подальшого вдосконалювання; 
Підвищення ефективності влаштування кам'яних робіт може бути 
досягнуте за рахунок установлення залежності між умовами організації праці, 
собівартістю й працезатратами, і розробкою на цій основі механізму оцінки 
варіантів впровадження прогресивних засобів малої механізації й 
конструктивно-технологічних розв'язків пристрою кам'яних стін. 
Об'єкт дослідження. За об'єкт дослідження була прийнята технологія й 
організація виконання робіт по влаштуванню кам'яних конструкцій переважно 
для цивільного будівництва. 
    Предмет дослідження. Предметом дослідження є технологічні процеси 
й операції по влаштуванню кам'яних конструкцій стін. 
Методи дослідження. Аналіз літературних і патентних джерел з 
формулюванням наукової гіпотези, обґрунтуванням мети й постановкою завдань 
дослідження. Системний аналіз і моделювання показників ефективності 
технологічних процесів з розробкою вдосконаленого встаткування й технології 
улаштування  кам'яних конструкцій. Моделювання техніко-економічних 
показників ефективності технології й організації робіт із влаштування кам'яних 
конструкцій на обраних об'єктах будівництва. Формування методики й 
проведення обчислювальних експериментів для дослідження й створення умов 
ефективної й безпечної праці будівельників. 
Наукова новизна. 
7 
 
1)  Обґрунтована необхідність і можливість підвищення ефективності 
кам'яних робіт на підставі прогресивних засобів малої механізації й 
конструктивно-технологічних рішень будівництва  кам'яних стін. 
2)  Досліджена наявність факторів, що впливають на продуктивність 
праці робітників з виділенням можливих резервів підвищення продуктивності 
робітників за рахунок поліпшення умов праці. 
3)  Установлені залежності продуктивності праці робітників від умов 
праці для різних конструктивно-технологічних рішень кам'яних конструкцій і 
використовуваних засобів малої механізації. 
4)  Розроблені технологічні рішення по цілеспрямованому 
вдосконалюванню технологічного процесу кам'яної кладки на базі малої 
механізації найбільш трудомістких операцій. 
5)  Розроблена методика моделювання ефективності будівництва 
кам'яних робіт на основі прогресивних засобів малої механізації й 
конструктивно-технологічних розв'язків пристрою кам'яних стін. 
Практичні результати можуть бути використані як безпосередньо в 
організаційно-технологічній документації - проектах провадження робіт і 
технологічних картах, так і в стратегічному плануванні будівельної організації 
при розробці планів і програм розвитку на найближчу перспективу. 
Методологічною базою дослідження стали роботи вітчизняних і 
закордонних вчених і фахівців в області організації будівництва, технології й 
механізації будівельно-монтажних робіт, а також методи організаційно-
технологічного моделювання, елементи чисельного аналізу й математичної 
обробки результатів, метод експертних оцінок, елементи чисельного аналізу й 
математичної обробки результатів досвіду. 
Основні дослідження та результати: 
-  Методика моделювання ефективного виробництва конструкцій із 
цегли й каменю робіт на основі запропонованих прогресивних засобів малої 
механізації й конструктивно-технологічних рішень. 
-  Прогресивні технологічні рішення по організації праці на основі 
8 
 
розвитку механізації технологічних процесів кам'яної кладки, що забезпечило 
підвищення продуктивності праці мулярів при влаштуванні конструкцій зі 
стінових блоків на 6% і зниження рівня виробничого травматизму на 31%. 
Особистий внесок полягає в проведенні аналізу нормативної бази й 
наукових досліджень в області зниження собівартості одиниці будівельної 
продукції й поліпшення умов провадження робіт, у тому числі, за рахунок 
підвищення ступені механізації будівництва. Виконані дослідження виробничих 
експериментів. Проаналізована методика моделювання умов праці на стадії 
проектування.  
Досліджена залежність між класичними показниками ефективності 
будівництва (строки провадження робіт, трудомісткість, вартість) і умовами 
провадження робіт будівельників. Запропоновані технологічні  шляхи 
підвищення ефективності будівництва за рахунок використання полегшених 
місцевих матеріалів і підвищення ступені механізації будівництва. 
Технологічні рішення даної роботи використовуються при обґрунтуванні 
способу провадження робіт у плановані до реалізації об'єктах будівництва, 
реконструкції, капітального ремонту. Економічна ефективність полягає в 
зниженні трудомісткості будівельної продукції на 6% і собівартості на 4%. 
Розроблені практичні рекомендації прийняті до обліку при провадженні 
робіт підрядними організаціями, що реалізують об'єкти будівництва, 
реконструкції й капітального ремонту. 
Дослідження ефективності застосування машин, устаткування, установок, 
інструментів, транспортних засобів, технологій інформаційного моделювання, 
систем автоматизації в будівництві і його виробничій базі; обґрунтування їх 
технологічних можливостей і областей раціонального застосування; 
обґрунтування оптимального машинного парку й організаційних форм 
керування їм. 
 
 
 
9 
 
 
РОЗДІЛ 1.  АНАЛІЗ СТАН ПИТАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ 
СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА 
КАМ'ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ, МЕТОДІВ ЇХ ОЦІНКИ Й 
УДОСКОНАЛЮВАННЯ 
1.1 Актуальність подальшого підвищення ефективності виробництва 
будівельно-монтажних робіт на сучасному етапі розвитку світової 
економіки 
 
Обґрунтування й вибір доцільних методів оцінки й удосконалювання 
будівельно-монтажних процесів для поліпшення показників їх ресурсоємності й 
безпеки. В 70 - 80 роках загальноприйнято вважалася народногосподарська 
оцінка продуктивності організаційно-технологічних і технологічних рішень  по 
питомих наведених витратах [42]. У зв'язку з економічною реформою й 
скасуванням мотивованого муніципального фінансування, а ще з урахуванням 
труднощів порівняння даних усіляких виробництв, застосування подібного 
способу стало скрутним. В Україні він був поліпшений, а критерій 
продуктивності перейменували на «модифіковані наведені витрати», який був 
застосований, приміром, в [108, 138], а в слід за тим буквально відмінний з 
узгодженням нової редакції «Методичних рекомендацій з оцінки ефективності 
інвестиційних проектів» [78]. 
Після економічної реформи й зміною форм приналежності, при аналізі 
наукових і технічних пропозицій для розробки й реалізації організаційно-
технологічних рішень у життєвому циклі будівельного об'єкта, в одному ряді із 
соціально-економічною оцінкою, що резюмує, вигідно для соціуму, у першу 
чергу піднімаються питання рентабельності при реалізації проектів для 
інвестора. Це відбувається через те, що «...інтерес останнього зосереджує ... на 
нормі прибутків, який можна чекати від вкладених інвестицій, враховуючи 
переважні ринкові ціни, по яких він (інвестор) може збути продукцію й по яких 
йому доведеться оплачувати матеріальні ресурси, комунальні послуги, робочу 
10 
 
силу, машини, устаткування й т.п.» [9, с. 21].  
Крім зазначеної роботи, розвиток фундаментальної теорії керування 
проектами й оцінки їх ефективності можна зв'язувати також з появою 
перевідних видань Х. Решці й Х. Шелле [98], М. Эддоуса й Р. Стенсфилда [137 
Багато авторів у якості додаткових показників ефективності виробництва 
пропонували й на практиці застосовували не вартісні, а інші показники: питомі 
витрати енергії, матеріалів, живої праці, металу на встаткування, виробничі 
площі й інші [73, 97]. Це дозволяє визнати доцільним використання в якості 
узагальнюючого оціночного показника ефективності організаційно-
технологічних рішень по вдосконалюванню окремих найважливіших етапів 
життєвого циклу цивільних будинків, таких як виробництво конструкцій з 
каменю, бетону й залізобетону, наведені до одиниці об'єму продукції, що 
випускається, сумарні трудові й вартісні витрати [96, 106, 107, 132]. А в основі 
оцінки ефективності будівельного виробництва можна поставити його 
собівартість або прямі витрати в грошовому вираженні при безумовному 
задоволенні нормативних вимог по якості продукції й безпеки життєдіяльності 
всіх учасників інвестиційно-будівельного процесу (Рис. 1) [37, 44].  
Рисунок 1.1 – Піраміда показників ефективності сучасного будівництва 
 
Причому, на сучасному етапі соціально-економічного розвитку 
суспільства не ставиться гостро завдання скорочення працевитрат взагалі. 
Оскільки інакше в главу кута встане соціальна проблема працевлаштування 
вивільнюваних працівників. Досить важливо при цьому намагатися замінити 
важку працю робітників на менш трудомістку працю працівників, що 
11 
 
обслуговують машини. Часто кількісно не змінюючи при цьому трудомісткість 
випуску продукції, відбуваються її якісні зміни убік соціально привабливого 
високоінтелектуального, але фізично більш легшого, живої праці. По такому 
шляху йдуть більшість промислово розвинених країн миру [49]. 
У даній роботі пропонується враховувати умови організації праці 
робітників і досліджувати закономірності між звичними показниками 
конкурентоспроможності будівельних технологій (працезатрати, вартість) і 
умовами організації праці з наступним обґрунтованим удосконалюванням 
найбільш важких операцій шляхом впровадження розроблених засобів малої 
механізації [45, 47, 50, 51]. 
Так, наприклад, звичайні бетонні блоки для кладки несучих конструкцій, 
що її обгороджують, можуть важити до 20 кг і більш, залежно від розмірів і 
матеріалу.  У мулярів підйом і укладання таких блоків можуть викликати утома 
й надмірне навантаження на поперек, руки й передпліччя. При частому 
виконанні подібної роботи з'являється ризик розвитку серйозних захворювань 
м'язів і суглобів [34, стор. 137]. Тому, крім загальновизнаних показників 
конкурентоспроможності будівельних технологій, деякими вченими (Ю. Б. 
Монфред, Б. В. Прыкин [76] З.М. Золина [39], Р.Б. Тян [109], Ю.Т. Цай, В.М. 
Груманс [115] і ін.) пропонується розглядати також умови організації праці. 
Одиниця собівартості будівельної продукції перетерпіла істотну зміну за 
останні 20 років. Спостерігається стійка тенденція в збільшенні частки фонду 
оплати праці щодо матеріалів і витрат на машини й механізми [130, 131, 136]. 
Так, згідно зі збірниками індексів перерахування вартості будівництва для 
Республіки Крим, публикуемих щокварталу Міністерством Будівництва 
Російської Федерації, при будівництві адміністративного будинку вартість 
оплати праці щодо рівня цін 2000 року виросла в 43,88 раз, а вартість матеріалів і 
машин з механізмами в 7, 48 рази й в 13,36 відповідно). 
 Характер зміни собівартості одиниці будівельної продукції на прикладі 
заповнення каркаса адміністративного будинку цегельною кладкою детально 
розглянутий у додатку Е. 
12 
 
Тоді можна представити структуру собівартості одиниці будівельної 
продукції в базовому (01.01.2000 г.) і поточному (3 квартал 2022 року) рівнях цін 
у вигляді секторних діаграм (Рис. 1.2, Рис. 1.3): 
 
Собівартість одиниці будівельної продукції в рівні цін за станом на 
2000 рік 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 1.2 -  Кругова діаграма собівартості одиниці будівельної продукції в 
рівні цін за станом на 2000 рік 
 
Собівартість одиниці будівельної продукції в рівні цін за станом на 2022 
рік 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 1.3 -  Кругова діаграма собівартості одиниці будівельної продукції в 
рівні цін за станом на 2022 рік 
13 
 
       Тенденція до збільшення частки оплати праці в структурі собівартості будівельної 
продукції стійка протягом усього часу розвитку ціноутворення [33, 111]. Таким чином, 
дослідження, спрямовані на зменшення частки оплати праці в будівництві, згодом 
стають усе більш актуальними. Тоді, можна використовувати методику лінійної 
екстраполяції для визначення року, коли частка оплати праці перевищить частку 
матеріалу в собівартості одиниці будівельної продукції.  
 Так, для 2030 року індекс заробітної плати складе 59,47; індекс матеріалів складе 9,84; 
індекс машин і механізмів 17,85 (Рис. 1.4): 
 
 Структура собівартості одиниці будівельної продукції 
на 2030 рік 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 1.4 -  Кругова діаграма собівартості одиниці будівельної продукції в 
рівні цін за станом на 2030 рік 
 
   Для аналізу характеру собівартості будівельної продукції зі збільшенням 
інвестицій в удосконалювання технологічного процесу, необхідно знайти крапку 
беззбитковості з і без використання пропонованих засобів малої механізації [94]. 
  
14 
 
 
 
Рисунок 1.5 - Порівняння вартості засобів механізації кладки 
 
На підставі локального кошторисного розрахунків і фактичного експерименту 
зберемо вихідні дані для розрахунків крапки беззбитковості кладки з 
вапнякового блоку: змінні витрати складуть 1200 грн, постійні витрати складуть 
130 грн, а очікувана рентабельність (17%) грн. Розрахунки ведемо з умови 10м3 
(Рис. 1.6): 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 1.6 - Графік знаходження крапки беззбитковості при виконанні кладки 
15 
 
з вапнякових блоків вручну в рівні цін 2022 року 
Із графіка знаходження крапки беззбитковості виконання кладки з 
вапнякових блоків вручну в рівні цін 2022 року видно, що при виконанні 10м3 
кладки робота стає рентабельною з 8,3м3. Таким чином, рентабельність роботи 
становить 17%. 
Працезатрати при виконанні робіт з використанням крана-маніпулятора 
значно менше, тому що інтенсивності праці працівників вище в порівнянні із 
провадженням робіт вручну. Таким чином, змінні витрати будуть менші, але 
постійні будуть вище через наявність у їхньому складі амортизації засобу малої 
механізації: крана-маніпулятора 
 (Рис 1.7) [15, 18]. 
 
Рисунок 1.7 - Графік знаходження крапки беззбитковості при виконанні кладки з 
вапнякових блоків з використанням крана-маніпулятора в рівні цін 2022 р. 
16 
 
Із графіка знаходження крапки беззбитковості виконання кладки з 
вапнякових блоків з використанням крана-маніпулятора в рівні цін 2022 року 
видне, що при виконанні 10м3 кладки робота стає рентабельною з 8,5м3. Таким 
чином, рентабельність роботи становить 15%. 
Виконавши аналогічні розрахунки в рівні цін 2030 року, одержимо 
порядок зміни крапки беззбитковості в 2030 році при підвищенні інвестицій в 
удосконалювання технологічних процесів кам'яної кладки (Рис 1.8, Рис 1. 9): 
    
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 1.8 - Графік знаходження крапки беззбитковості при виконанні кладки з 
вапнякових блоків вручну в рівні цін 2030 року 
17 
 
Рисунок 1.9 - Графік знаходження крапки беззбитковості при виконанні кладки 
з вапнякових блоків з використанням крана-маніпулятора в рівні цін 2030року 
 
Таким чином, за станом на 2022 рік робота із впровадженням в організацію 
трудового процесу засобів малої механізації ідентична з погляду рентабельності 
класичним методам організації праці, але зсув рентабельності при підвищенні 
інвестицій в удосконалювання технологічного процесу в 2030 році говорить про 
актуальність таких досліджень [48, 135]. 
 
 
 
 
 
18 
 
1.2 Аналіз тенденцій розвитку організаційно-технологічних 
іконструктивних розв'язків стін у напрямку підвищення ефективності 
реалізації будівельних проектів 
В минолому напрямок удосконалювання будівельних процесів активно 
розбудовувалося [7, 12, 13, 55]. Кладка із дрібних блоків, як одна з найбільше  
популярних будівельних технологій, має особливо багато рішень по механізації 
[103, 104]. Так, наприклад: 
 Влаштування для кладки стін [85]. Будівництво складається з несучої 
конструкції, на якій розміщений майданчик для піддона із цеглою, пристрою для 
нанесення на цегли шару розчинної суміші й піднімальне застосування з 
ринвою, закріпленим з можливістю повороту в горизонтальній площині. 
Поворот у горизонтальній площині може забезпечуватися за рахунок того, що 
ринва виконується із шарнірно зчленованих секцій або однієї секції, шарнірно 
зчленованої з піднімальним пристроєм. 
Маніпулятор [82]. Пристрій складається з основи, на якому встановлені 
пневмошкаф, нерухлива колона й пневмоциліндр, шток якого з'єднаний з візком, 
що переміщається по колоні, на вушку якої через підшипникові вузли 
встановлена консольно-поворотна стріла із закріпленим на кінці шарнірним 
паралелограмом, на рухливій ланці якого встановлений захват і шарнірна 
рукоятка керування з можливістю взаємодії зі штовхачем керуючого клапана за 
допомогою кронштейну, поперечної осі, штанги з кулачком, що перебуває в 
центральному розточенні корпуса, а також з важелями шарнірного 
паралелограму.  
Для повернення рукоятки у вихідне положення на штанзі в корпусі 
встановлена пружина. Зв'язок пневмоциліндра з керуючим клапаном 
здійснюється через пневморозділювач. Автомат для кладки із цегли стін, колон і 
т.п. [87]. Забезпечення роботи автомата при будь-якій складності 
горизонтального розташування цегли. 
Для цього, з метою координування роботи всіх механізмів автомату 
відповідно до прийнятої системи кладки, застосований копір, взаємодіючий з 
19 
 
механізмами переміщення цеглоукладувача в поперечному напрямку й 
переміщення всього автомата в горизонтальному напрямку, а також механізмами 
для повороту цегли на 90° та укладення цегли на штробу. 
Висновок: перераховані вище рішеннямають ряд недоліків при розгляді їх 
у площині підвищення рентабельності будівельного виробництва, складні в 
реалізації й непрактичні. 
Для зміни рівня робочого місця мулярів застосовують інвентарні й 
неінвентарні пристрої, називані риштованням [43, стор. 155].  
Патентний пошук показав недостатність розв'язків по раціоналізації 
процесу кладки зовнішніх конструкції [157-161]. 
Підмості - одноярусна конструкція, призначена для виконання робіт, що 
вимагають переміщення робочих місць по фронту робіт [105]. 
Більшу популярність для кладочних робіт набули переставні із залученням 
засобів механізації, з нерегульованим висотним положенням робочого 
майданчика, вільностоячі блокові, з не передбаченим механізмом постачання 
матеріалом робочої зони підмості. Приклад конструкції такого риштовання: 
великопанельні підмості тресту «будівельник» [2]. 
Недолік цього виду риштовання: для нарощування висоти на 
наступні яруси необхідно кілька блоків, що найчастіше економічно недоцільно. 
           Цю проблему вирішують переставні з нерухливої по висоті робочим 
майданчиком шарнірно-панельні, вільностоячі блокові подмости без механізму 
постачання робочого місця матеріалом. 
 Прикладом конструкції такого риштовання служать підмості для 
кам'яних робіт [92]. Складаються з металевих рам, дерев'яного настилу й 
огородження.  
Настил кріпиться до рам трьома парами шарнірів, що дозволяють змінити 
положення рам.  
Настил має напрямні із труб для пропуску стропів. Конструкція цікава 
тим, що в напрямних виконані пази для переміщення верхнього горизонтального 
зв'язку упору. 
20 
 
 
 
Недолік такої конструкції полягає в громіздкості, великій висоті ярусу й 
необхідності кранового встаткування для підняття риштовання на наступний 
ярус. 
Цих недоліків позбавлена інша конструкція шарнірно-панельного 
риштовання [93].  
Складаються із двох зварених опор із прикріпленими до них дерев'яними 
брусами дощатого настилу. Опори шарнірно приєднані до прогонів робочого 
настилу й дозволяють змінювати висоту риштовання. 
Недоліком цього виду риштовання є постійна висота робочого 
майданчика, що суттєво позначається на продуктивності муляра, тому що вона 
прямо залежить від висоти рівня кладки. Найвища продуктивність досягається 
на висоті 0,5-0,6 м від рівня робочого місця [35].  
Крім того, для подачі матеріалу до робочої зони необхідно залучати 
додатковий засіб механізації [79, 80]. 
Від вибору матеріалу залежить безліч речей, зокрема: яким закладати 
фундамент будинку [100, 112, 118]. Відповісти на це питання можна тільки тоді, 
коли будуть відомі кількість поверхів і характеристики матеріалу, наприклад, 
важкий він або легкий. 
 Будівництво будинків із цегли спричиняє закладку у фундамент 
монолітної плити або зведення поглибленого стрічкового фундаменту [3, 4].  
Нормативною документацією, зокрема, установлені вимоги до блоків і 
розчинам для кладочних робіт.  
          У цивільному будівництві часто застосовують газобетон, цей матеріал 
відносно неважкий: наприклад, стіна, побудована з газобетонных блоків, буде 
приблизно в 4 рази легше, чим стіна такого ж розміру із цегли, тому можна 
зупинитися на полегшеному стрічковому або стовпчастому фундаменті [59, 70, 
72].  
   При цьому використання блоків з натурального каменю представляється 
21 
 
компромісним рішенням по співвідношенню ціна/якість (Таблиця 1.1) [28, 30, 
31]. 
 
 
Таблиця 1.1 -  Порівняння характеристик цегли й газобетонного блоку 
Газобетонний блок Блок із ракушняку 
Характеристика Цегла 
Щільність 1700-1800 кг/м3 400-500 кг/м3 800-1400 кг/м3 
Теплопровідність, 0,25-0,85 
0,3-0,8 0,15-0,3 
Вт/ м- до 
Екологічність Безпечний Безпечний Безпечний 
Звукоізоляція 40 Дб 37 Дб 40 Дб 
Відносно Сторони ідеально Відносно 
Геометрія рівномірний розмір паралельні, рівномірний розмір 
з мінімальною відхилення від з мінімальною 
елементів 
погрішністю, заявленого розміру погрішністю, 
невеликий розмір не більш 1 мм, великі великий розмір 
однієї цегли блоки одного блоку 
Вартість за 1 
3 2000 грн. 1700 грн. 600 грн. 
м  (2020 рік) 
 
         Від вибору матеріалу прямо залежить швидкість будівництва [8, 56-58]. 
 Один стандартний газобетонный блок по розміру дорівнює кладці приблизно 16-і цегл 
(Малюнок 22), а враховуючи, що блоки легко пиляються і їм можна без праці додати 
потрібну форму, тоді як цегла в обробці складний, то будинок зводять набагато 
швидше [75, 77].  
Приміром, щоб побудувати будинок загальною площею 100 м2 буде потрібно 
приблизно 2 тижня роботи бригади з 3-х людина, цегельний будинок будувати в рази 
довше (Рис. 1.10) [46, 69]. 
 
 
 
 
22 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 1.10 - Порівняння габаритів цегли, блоку з газобетону й блоку з 
Ракушняка. 
Приблизно, що невелика маса й зменшена кількість кладочных операцій 
позитивно позначиться на показниках працезатрат і умов організації праці [17, 
19, 20]. 
Клейові состави (рис 1.11) дозволяють суттєво скоротити строки 
виконання робіт через відсутність необхідності в попередньому готуванні [21, 
22]. 
 
 
 
 
 
Рисунок 1.11 - Варіанти заповнення швів у кам'яній кладці: а) клейові 
состави, б) клей-піна; в) цементно-піщаний розчин 
Головна проблема при кладці з газобетонних блоків - необхідність 
великого обсягу вертикальної роботи з навантаженням на поперек при підйомі й 
переміщенні блоків [134, 144]. 
 
1.3 Еволюція методів техніко-економічної оцінки ефективності будівельного 
23 
 
виробництва із впровадженням прогресивної техніки, технологій і методів 
організації праці 
 
На сьогоднішній день існує ряд методів оцінки умов праці, але всі вони 
мають рядом недоліків, що не дозволяють продуктивно використовувати їх при 
аналізі ефективності будівельних процесів [52, 71]. 
         Гігієнічна оцінка факторів робочого середовища трудового процесу. 
Критерії й класифікація умов праці Методика заснована на Керівництві 
Уведений документ в 2005 році, замість аналогічного, уведеного в 1999 році, 
який у свою чергу бере початок в інструкції від 12.08.86 «Гігієнічна 
класифікація праці ( по показниках шкідливості й небезпеки факторів 
виробничого середовища, ваги й напруженості трудового процесу)» 1986 року 
[41]. Автори цієї норми також в 2005 році випустили книгу [16], яка суттєво 
доповнює методику. 
Умови праці, згідно з нормою, мають 7 класів. 
На підставі отриманих даних складається протокол оцінки умов праці. 
Діюча нормативна документація служить для 
гігієнічної оцінки факторів робочого середовища й трудового процесу, а не для 
визначення умов праці.  
         Результати, отримані за цією методикою, не зазнають подальшій обробці. 
Інтегральна бальна оцінка умов праці При створенні методики оцінки умов робіт 
НДІ праці разом зі співвиконавцями за допомогою математичних методів 
установив залежності між умовами праці й інтегральною реакцією організму 
людину [139, стор. 56]. 
       Оцінка факторів, що впливають на підсумкову оцінку, проводиться 
аналогічно 
 гігієнічній оцінці факторів праці, за винятком того, що при збільшенні 
 технологічного обслуговування до 5 і більш метрів говоримо про загальну 
роботу Обчислюється по формулі [53]: 
                                                                                                                                      
24 
 
                                                                                                                                     (1.1) 
   
де т - маса переміщуваного вантажу; 
L - дальність переміщення; 
Нп - висота підйому, м; 
Н0 - висота опускання, м; 
6 - коефіцієнт, що враховує перенос ланок тіла; 
 п - кількість однакових технологічних циклів протягом зміни. 
 
Метод розрахунків інтегрального бального показника базується на обліку 
 визначального, «провідного» елемента, який має найвищий бал, і 
 пропорційного до своєї бальної оцінки впливу додаткових елементів. 
Інтегральний показник умов праці, балів [38, 40, 54] 
Таблиця 1.2 - Категорії умов праці й можливі компенсації по умовам праці 
 
Можливі пільги й доплати 
Діапазон Категорія 
інтегральної оцінки, умов Скорочений 
Доплата, Додаткова 
бали праці робітничий 
% відпустка, дні 
день 
 До 1,8 I Немає Немає Немає 
1,8 - до 3,3 II Немає Немає Немає 
3,3 - до 4,5 III  Від 4 до 8  До 6 Немає 
4,5 - до 5,3 IV  Від 8 до 16  Від 6 до 12 Немає 
5,3 - до 5,9 V  Від 16 до 12 і більш На 1,5 - 2 год 
20 
 Від 20 до На 1,5 - 2,5 
5,9 - до 6,0 VI  Від 12 до 18 
24 год 
 
                                                                                (1.2) 
Де ит - інтегральний показник категорії умов праці в 
балах 
Інтегральний показник умов праці дозволяє визначити ступінь стомлення [99]: 
        Працездатність - функціональна здатність людину виконувати максимально 
25 
 
можлива кількість роботи протягом заданого часу й при інтенсивній напрузі 
організму (Рис. 1.12) [14]. 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 1.12 - Динаміка працездатності: 1 - фаза вроблюваності; 2 – фаза 
стійкої працездатності; 3 - фаза зниження працездатності. По осі ординат 
працездатність в умовних одиницях; по осі абсцис – годинник роботи. 
Важливим завданням є оптимізація трудового процесу, спрямована на 
 збереження й продовження фази стійкої працездатності й попередження 
 розвитку стомлення [24-27]. 
Знаючи ступінь стомлення, можна визначити рівень працездатності: 
Експериментально було встановлено, що підвищення продуктивності 
 праці на одиницю приросту працездатності втримується в межах 0,15-0,4 і 
 становить у середньому 0,2 [53]. Отже, при модернізації технології 
 провадження робіт можна визначити, як це вплинуло на продуктивність 
 праці [14]: 
Методика дозволяє дати оцінку умов трудового процесу з урахуванням 
впливу всіх факторів і зробити на її підставі виводи про працездатність і рівень 
виробничого травматизму, а також про підвищення продуктивності праці в 
результаті раціоналізації робочого процесу. 
Крім необхідності у фіксації критеріїв загальної роботи й напруженості 
праці необхідно також фіксувати фактори умов середовища, що суттєво 
ускладнює розрахунки. 
         Оцінка умов праці за допомогою продуктивності . Фізична праця 
характеризується навантаженням на опорно-руховий апарат і функціональні 
26 
 
системи організму людину, що забезпечують його діяльність [5]. 
Муляр ставиться до загальної фізичної форми праці, що вимагає значної 
м'язової активності. На відпочинок при оптимальному режимі праці повинне 
приділятися не менш 50% робочого часу [74]. А так він не встигне виконати 
норму. 
Кількість виділюваного організмом тепла залежить від фізичної напруги 
людини й відповідно до « ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.005-88. Міждержавний 
стандарт» [23]. Система стандартів безпеки праці. 
Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони» ділиться на 
категорії умов залежно від витрати енергії (Таблиця 3) [133]: 
Таблиця 1.3 -  Класифікація робіт на підставі енерговитрат за годину/зміну 
відповідно нормам 
Умови праці, ккал 
Категорії фізичних робіт 
у годину у зміну 
1а  до 120  до 960 
Легка 
1б 121-150 968-1200 
2а 151-200 1208-1600 
Середньої 2б 201-250 
ваги 1608-2000 
Важка 3 більш 250 більш 2000 
 
Таблиця 1.4 - Класифікація робіт на підставі енерговитрат за добу 
 
Рівень умов праці Витрата енергії, ккал/доба 
I - мала м'язова праця 2200-2600 
II - праця помірної ваги 2800-3400 
III - важка праця 3600-4000 
IV - дуже важка праця 4200-6000 і вище 
 
Калориметрія буває пряма й непряма. При прямої калориметрії людей 
27 
 
міститься в закриту камеру - биокалориметр (рис.  1.13, а), у якій збираються 
дані про кількість тепла, яка виділяється його організмом [95]. Вода, що протікає 
крізь калориметр, виносить тепло, що утворюється в тілі людини, а термометр 
фіксує його. Одночасно в біокалориметр подається СО2 і поглинається надлишок 
О2 і водяних пар. Непряма калориметрія ґрунтується на обсязі видихуваного 
повітря [10]. Наприклад, мішок Дугласа (рис. 1.13, б). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 1.13 -  а) Пряма калориметрія на прикладі биокалориметра; б) 
непряма калориметрія на прикладі мішка Дугласа 
 
Результати прямо залежать від фізіологічного стану людини, його здоров'я, 
часу й умов роботи й не можуть бути порівнянні. 
          Визначення умов організації праці на підставі таблиць і отриманих на їхній 
підставі коефіцієнтів фізичної активності Всі енергетичні процеси в організмі 
супроводжуються синтезом аденозинтрифосфата (далі АТФ). Виходить, що крім 
витрат енергії на фізичні операції, тіло так само витрачає її на підтримку 
організму. Це називається витратами на основний обмін.  
       Основний обмін - величина постійна, її ми будемо шукати за допомогою 
формули Харриса-Бенедикта, яка опирається на масу в кг (М), ріст у м (Р), вік у 
літах (Г) і на підлогу досліджуваного об'єкта [5]. У підсумку одержимо добову 
28 
 
витрату ккал в організмі випробуваного. 
  
Жінки: 65,51 + 9,6 • М + 1,85 • Р — 4,86 • Г                                               (1.3)                                
 
Чоловіка: 66,47 + 13,75 • М + 5 • Р — 6,74 • Г                                            (1.4) 
 
Поділивши величину основного обміну на 24 (години в добі), одержимо 
витрати енергії в годину. Їх можна помножити на емпірично виведені 
коефіцієнти для окремих видів робіт. 
Подібними дослідженнями займалися багато вчених. Наприклад: В.Ф. 
Шимановский, В.І. Ганопольский [133], Леман Гунтер [60] установили 
залежності умов праці від виду робіт, характеру руху й стану шляхи або 
виразили їх через коефіцієнти фізичної активності (Таблиця 5) [60]. 
Таблиця 1.5 - Коефіцієнти фізичної активності (КФА) 
Вид діяльності Коефіцієнт 
Сон 1 
Прогулянка повільна 2,8 
Колка дров 4,1 
Дані можна помножити на коефіцієнти для окремих видів робіт, емпірично 
виведені в результаті експериментів, описаних у попередньому методі [113]. 
Таблиця, що характеризує відповідність КФА ступені важкості праці (Табл. 1.6): 
Таблиця 1.6 -  Визначення ступеня важкості праці робітників на підставі 
Характеристика роботи Витрати, ккал/хв КФА 
Основний обмін 1,1 1 
Дуже легка 2,5 2,3 
Легка 2,5-5,0 2,3-4,5 
Помірна 5,0-7,5 4,5-6,8 
Важка 7,5-10 6,8-9,1 
Дуже важка 10-12,5 9,1-11 
Надзвичайно важка 12,5-15 11-14 
Виснажлива св. 15 св. 14 
 
Методика зручна в застосуванні в будівельній галузі, тому що тривалість 
29 
 
усіх робіт нормована, але існуючі таблиці не охоплюють потрібних для 
детального аналізу технологічних операцій, а заміна їх на технологічно 
найближчі аналоги веде до високої похибки. 
             Визначення умов організації праці по енергетиці, синтезованій у 
результаті локомоцій. Коли м'яз піднімає вантаж, роблячи «зовнішню» роботу, 
розщеплюється додаткова кількість АТФ. При цьому зусилля інтенсивності 
метаболізму пропорційно виконуваній роботі [38]. 
Суть методу полягає в проектуванні на систему координат зміни 
положення центрів ваги ділянок тіла й розв'язку рівнянь із п невідомими, де п - 
кількість ступенів волі, яких у реальних суглобах дуже багато. Крім того, буде 
потрібно вирішувати інтегральні рівняння, що розраховують площу в перетині 
м'язів під час здійснення роботи [11]. 
Усі сегменти характеризуються довжиною й масою. Вага сегментів 
прикладена у відповідних центрах ваги. Положення центрів ваги, перетин і 
щільність м'язів установлені в біомеханіці. 
Під час динамічної роботи відбуваються істотні адаптаційні зрушення в 
роботі серцево-судинної системи. Серцевий викид і кровоток у працюючому 
м'язі зростають для того, щоб кровопостачання більш повне задовольняло 
підвищену потребу в кисні, а, що утворюється тепло приділялося в ділянки 
організму, де відбувається тепловіддача [29]. 
Частота серцевих скорочень (далі ЧСС). Під час легкої роботи з постійним 
навантаженням, ЧСС зростає протягом перших 5-10 хвилин і досягає постійного 
рівня; цей стаціонарний стан зберігається до завершення роботи (рис.1.14). Під 
час виконання важкої роботи ЧСС збільшується в міру стомлення до максимуму.  
Дані отримані 
досвідченим шляхом, 
тривалість досвідів 
доходила до 8 годин [114, 
стор. 691]. 
 
30 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 1.14 - Зміни ЧСС при легкій і важкій динамічній роботі постійної 
інтенсивності. Червоним позначена «пульсова сума відновлення» - загальне 
число ЧСС понад базальний рівень за період 
Відновлення 
При статичній роботі ЧСС також збільшується. Це пояснюється дією 
м'язових рецепторів, які стимулюють центр кровообігу [114, стор. 697]. 
З вищеописаного випливає, що між ЧСС і умовами організації праці можна 
встановити залежність. Таку залежність установив професор Травин. 
Критерієм для оцінки функціонального стану організму є наявність або 
відсутність ефекту Сєченова при перемиканні після закінчення роботи на інший 
вид діяльності. 
Суть ефекту Сєченова полягає в тому, що зі зміною виду діяльності до 
стану порушення приходять інші нервові клітки, а в тих, що раніше регулювали 
роботу, порушення переміняється процесом гальмування, яке забезпечує більш 
ефективний відпочинок цим кліткам, чому при пасивному відпочинку 
працівника. 
Зафіксувати ефект Сєченова можна на спеціальному устаткуванні, що 
служить для визначення динаміки працездатності м'язів і записи цієї інформації - 
ергографі. 
Так граничний стан організму оцінюється по виникненню негативної фази 
ефекту Сєченова, а патологічний стан організму оцінюється по викривленню 
31 
 
ефекту Сєченова [35]. 
     Проаналізовані раніше методи досліджень і оцінки організації праці з погляду 
умов праці [76] можна класифікувати нижче в такий спосіб.  
      Як бачимо із представленої схеми, доступним і достовірним способом оцінки 
умов організації праці нам представляється використання інтегрального 
бального показника умов праці.  
       Отримані дані після обробки методами математичної статистики дозволять 
більш обґрунтовано підходити уводити, увести до ладу організації 
строительномонтажных робіт з показників продуктивності, собівартості й 
безпеки 
         
Висновки по розділу 1 
1. У результаті проведеного аналізу науково-технічної літератури, 
законодавчих регламентів установлене, що найбільш ефективним у будівельній 
галузі буде застосування адаптованої інтегральної бальної методики оцінки умов 
праці. 
2.  У якості оцінки ефективності будівництва використовується два 
основні параметри: строк і вартість будівництва. 
3.  У ході патентного пошуку встановлене, що існує необхідність у 
розробці прогресивних засобів малої механізації технологічних процесів 
кам'яної кладки для створення умов ефективної й безпечної праці. 
4.  Для виконання кам'яних робіт використовуються матеріали різних 
властивостей і характеристик, а проектування трудового процесу із 
застосуванням сучасних полегшених мулярних і клейових матеріалів дозволить 
підвищити продуктивність праці робітників. 
 
 
 
 
32 
 
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВИКОНАННЯ 
КАМ'ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ З МОДЕЛЮВАННЯМ ПОКАЗНИКІВ 
ЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ПРИ ВЛАШТУВАННІ 
КОНСТРУКЦІЙ ІЗ ДРІБНИХ СТІНОВЫХ БЛОКІВ 
 
2.1 Узагальнена модель показників ефективності будівельно-технічних 
процесів з її конкретизацією для обраних напрямків розвитку технологій 
виконання  кам'яних конструкцій 
           
         Узагальнена модель показників ефективності будівельно-технічних 
процесів з її конкретизацією для обраних напрямків розвитку технологій 
виробництва кам'яних конструкцій.  
           Первісне порівняння будемо робити між двома технологіями: кладка із 
цегли й кладка із блоку, з наступним впровадженням прогресивних методів 
організації праці, що підвищують ефективність виробництва кам'яних 
конструкцій, а конкретно: крана-маніпулятора з лебідкою на кінцевій ланці, 
механізованого засобу підмащувания й бетонозмішувача на робочому місці. 
Розглянемо, що пояснює розріз по зовнішній стіні ДО- ДО (рис. 2.1, 2.2). 
 
 
Рисунок 2.1 - Кладка зовнішньої стіни із цегли 
 
33 
 
 
 
 
Рисунок 2.2 -  Кладка зовнішньої стіни з кам'яного блоку 
        
           Після того, як ми визначилися з положенням кожного елемента кладки на 
осі координат, треба буде розв'язати завдання оцінки умов праці робітників, 
пов'язаних з переміщенням і подачею матеріалів на робочому місці.  
          Подача цегли й блоку повинна бути найбільш раціональна з погляду умов 
організації праці й часу, тому вважаємо, що другий муляр з ланки подає 
найближча цегла з піддона.  
               Проаналізуємо робоче місце мулярів при роботі на вищеописаній 
ділянці зовнішньої стіни (рис. 2.3). 
Рисунок 2.3 - Організація рабочего місця муляра, прийнята при моделюванні 
34 
 
Одночасно ми вмовилися, що центр ваги муляра ДО1 перебуває на 200 мм від 
возводимой стіни. Муляр ДО2 подає йому цегла в робочу зону із зони матеріалів. 
Виходить 500+250/2 = 625 мм. Максимальна висота піддона становить 1500 мм. 
Виходить, середня висота перебуває ледве вище рівня пояса, там же, де й здійснюється 
подача.  
Найбільш складним для оцінки є показник загальної динамічної роботи на 
безпосередньо кладочные процеси, що розраховується по формулі (1.4). Модернізуємо 
формулу, адаптувавши її під будівельну галузь.  
Модернізація полягає в заміні відстані на різницю в показниках, прив'язаних до 
системи координат з робітником у її початку 
                                                                                                              ( 2  . 1  )            
 
 
 
Представимо в декартовой системі координат кожний ряд кладки з 
використанням раніше виведеної формули (2.1) (рис.2.4). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунк 2.3 - Ряди цегельної кладки на системі координат  
 
35 
 
Маючи масу елементів кладки, масу кельми з розчином і обчисливши 
пересування всіх операцій по зведенню об'єкта, ми можемо приступитися до 
розрахунків. Вага цегли - 3,3 кг. Вага цементного розчину, об'ємною вагою 1500 
кг/м3, який необхідний на 2 грані цегли, з товщиною шва в 10 мм, рівняється 567 
грам. Маса кельми [23] рівняється 300 грамам.  
Нанесення розчину виконується по тій же траєкторії, що й кладка каменю, 
отже, цей вид роботи можна врахувати коефіцієнтом: 
Вага вапнякового блоку - 18 кг. На покриття його площі знадобиться 3,75 
кг розчину. Знадобиться 3 рази набрати по 1,25 кг розчину, щоб покрити 
поверхня блоку розчином. 
Для одержання показника загальної динамічної роботи з нанесення 
розчину на отримані коефіцієнти слід помножити роботу з виконання 
безпосередньо кам'яної кладки. 
І в такий спосіб розрахунки виконувалися для кожного елемента кладки. 
Модернізована вище формула дозволяє зробити обчислювальні 
експерименти виміру показника загальної динамічної роботи при виробництві 
кам'яних конструкцій залежно від застосовуваних матеріалів, способу подачі 
цих матеріалів: вручну або за допомогою встаткування.  
Варіювання цих параметрів і отримані результати зведені в таблицю. 
Розрахунки виконані в табличному редакторі MS Exel і наведені в додатку Б. 
 За результатами таких обчислень бачимо, що найбільш трудомісткої є 
кладка перших рядів, тому що при її виконанні на поперек доводиться 
додаткове навантаження (рис. 2.4) [61-66, 143, 152, 165]. 
36 
 
 
Рисунок 2.4 - Визначення найбільш несприятливих факторів при виконанні робіт 
із влаштування конструкцій із дрібних блоків 
На першому етапі кладки, до рівня пояса, бере участь поперековий пояс м'язів, 
що робить роботу особливо важкої (рис 2.5). 
 
 
 
 
 
 
     Рисунок 2.5 - Ділянки м'язів, які включаються в роботу на першому етапі 
Проведені обчислювальні експерименти з оцінкою порівняльної ефективності 
поетапного впровадження технічних і організаційно 
технологічних розв'язків виробництва кам'яних конструкцій, що компенсують ступінь 
впливу виявлених несприятливих факторів. Найбільш ефективні відібрані для 
розширеного застосування (рис.2.6). 
37 
 
Рисунок 2.6 – Гистограми  прогнозованого поліпшення умов праці робітників- 
мулярів при оцінці порівняльної ефективності впровадження можливих  
інновацій 
При більш детальному розгляді видне, що впровадження в найбільш 
трудомісткі процеси засобів малої механізації компенсує вплив несприятливих 
факторів, приводячи частку загальної роботи до частки працезатрат (Рис. 2.7) 
                                Технологія влаштування стіни Кладка блоків з вапняку Кладка блоків з вапняку механізовано 
Трудомісткі Частка 
Відношенн Трудовитра Частка Умови Частка  
Технологічна операція Умови Частка чол 
сть, чіл.- трудов итра я Відношенн
 праці, кДж праці ти, чіл.-  праці, кДж чол. 
т я 
Складання й приведення в робоче положення крана година 0 0,00% 0 0,00% 0,00 година 0,15 3,93% 215 п3р,а5ц0і%  0,89 
Установка порядок натягування причального шнура 0,08 1,97% 93 1,23% 0,62 0.08 2,09% 93 1.52% 0,73 
Установка й перестановка засобів підмащивання 0,18 4,43% 260 3,44% 0,78 0,16 4,19% 260 4.24% 1,01 
Подача, розкладка, закріплення кладочного матеріалу 1,12 27,59% 1 766 23,38% 0,85 1,06 27,75% 1 766 28,79% 1,04 
Кладка перших рядів кладки 0,90 22,17% 2 263 29,97% 1,35 0.78 20,42% 1 264 20,60% 1,01 
Кладка наступних рядів кладки 1.63 40,15% 2 988 39,57% 0,99 1,44 37,70% 2310 37.65% 1,00 
Перевірка якості кладки 0.06 1,48% 67 0,89% 0,60 0,05 1,31% 67 1.09% 0,83 
Прибирання робочего місця 0,09 2,22% 115 1,52% 0,68 0,10 2,62% 160 2,61% 1,00 
 РАЗОМ 4,06 100% 7 552 100%  3,82 100% 6 135 100%  
 
Рисунок 2.7 - Компенсація впливу несприятливих факторів за рахунок 
впровадження в технологічний процес засобів малої механізації  
38 
 
2.2 Механізація кладочних операцій шляхом розробки й впровадження 
малогабаритного  кранового устаткування 
 
При влаштуванні фахверкових огороджень і перегородок 
шестиповерхового каркасного адміністративного будинку в м. Київ  виникла 
необхідність у розробці зручного простого недорогого устаткування для 
мулярних робіт. 
            Завданням корисної моделі є вдосконалення устаткування по прототипу 
з досягненням технічного результату - подальшого розширення  технологічних 
можливостей на виробництво кам'яних конструкцій із цегли й дрібних блоків з 
вертикальними порожнечами. 
Поставлене завдання було вирішено розробкою вдосконаленого крана 
маніпулятора (рис. 2.8) що полягає з основи нерухливої колони на ньому, 
горизонтальної стріли (рис. 2.9), фрикційного захвата із шарнірно-важільним 
механізмом (рис. 2.10, 2.11) і механізму підйому фрикційного захвата у вигляді 
лебідки, установленої на кінцевій ланці стріли [88]. 
Такий розв'язок дозволяє розширити технологічні можливості по 
виробництві кам'яних робіт із кладки стін. Стає можливим повністю 
механізувати найбільш важкі для робочих операції по захватові, підйомі й 
опусканню кожного блоку в потрібному місці, на попередньо нанесений 
вручну розчин або клей. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
39 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 2.8 - Кран-маніпулятор. Візуалізація. Загальний вид. 
 Де: 7-підстава; 2-стійка; 3, 4-ланки консолі; 5-піднімальний механізм; 6- гак 
лебідки; 7-захват; 70-блок. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
40 
 
Рисунок 2.9 - Кран-маніпулятор. Загальний вид. Принципова схема 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 2.10 - Кран маніпулятор. Фрикційний захват. Візуалізація 
Де: 6-гак лебідки; 7-захват; 8-важелі; 9-лабети; 79-блок; 11,14,15- 
телескопічні трубки; 12- ланки; 13-шарнір; 16-втулки; 17-трос; 18-замки; 19- 
паз. 
 
 
41 
 
Рисунок 2.11 - Кран маніпулятор. Фрикційний захват. Візуалізація. 
Принципова схема 
Процес установки крана-маніпулятора в робоче положення наступний. 
 
Спочатку в робочу зону встановлюється основа 1, що полягає із двох 
швелерів на трикутній пластині, на яку у свою чергу одягаються три ноги з 
колесами й механізмами гальмування, що фіксують положення маніпулятора. 
Після цього на кінці ніг через спеціальну фасонку одягаються підкоси стійки. 
Одночасно із цим на стійку 2 одягається консольна стріла 3 з механізмом 
підйому 5. Потім стійка встановлюється на основу, піднімається у вертикальне 
положення методом повороту й закріплюється болтами, після чого також 
методом повороту піднімаються підкоси й кріпляться до стійки.  
Після фіксування стійки в робочому положенні гальмами, гак лебідки 6 
опускається й підчіплює фрикційний захват 7. 
 На цьому процес монтажу крана- маніпулятора завершений. Працює 
кран-маніпулятор у такий спосіб. У зображеному на малюнку 26 фрикційному 
захвату відбувається підйом блоку до наступного монтажу.  
При цьому підстава 1 і нерухлива стійка 2 зафіксовані гальмами. Лебідка 
5, змонтована на кінцевій ланці 4 стріли 3, через гак 6 працює на підйом 
фрикційного захвата 7 із блоком 10. 
 Коли цей блок піднятий над місцем установки, лебідку 5 виключають і 
здійснюють горизонтальне переміщення блоку 10 шляхом повороту ланок 
стріли 3 відносно стійкі 2. Утримуючи блок 10 від можливого небажаного 
повороту руками, оператор включає лебідку 5 на повільне опускання гака 6. 
Установивши блок 10 на підготовлене місце, необхідно від'єднати його від 
лабетів 9 захвата. Тертя зникає відразу ж після перенесення ваги блоку 10 на 
нижерасположенный.  
Далі необхідно вручну злегка звести телескопічні трубки 11. Тоді лабети 9 
захвата автоматично відійдуть від стінок блоку 10. Це відбудеться шляхом 
взаємодії з поворотом ланок 12, двуплечих важелів 8 і горизонтальної 
42 
 
телескопічної трубки 14 у шарнірах 13. Щоб зафіксувати таке положення 
захвата й запобігти його розгортанню при включенні лебідки при підйомі, замки 
18 зі скобами встановлюють і фіксують у пазах 19 відповідних пар важелів 8. 
Потім включається підйом лебідки 5. Її гак тягне трос 17, втулки 16, трубку 15 і 
разом з ними вест захват. Далі захват опускається в отвори наступного блоку 10. 
Скоби замків 18 вручну виводять із пазів 19. Починаючи повільний підйом 
лебідкою 5 гака 6, автоматично відбувається фіксація силами тертя стінок блоку 
10 і його підйом на місце установки. 
Кран з рукою-маніпулятором і противагою 
     Попередній варіант крану не відповідає вимогам безпеки провадження робіт через 
відсутність противаги й ребер жорсткості, а також не має елементи фіксації 
положення стріли. У зв'язку із цим було ухвалене рішення про вдосконалення 
устаткування по прототипу з досягненням технічного результату - розширення 
технологічних можливостей кранового встаткування й підвищення безпеки 
провадження робіт (рис. 2.12) [83]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
43 
 
 
Рисунок 2.12 - Кран-маніпулятор. Аксонометрія Кран-маніпулятор має наступну 
конструкцію: основа (1), до якого приварена нерухлива колона (2) із пружинним 
фіксатором (3), до якої шарнірно прикріплена двухзвенная консольно-поворотна 
стріла (4), на базовій ланці (5) якої закріплена противага (6), а на кінцевій ланці 
(7) змонтований механізм підйому у вигляді лебідки (8) із захватом (9). 
Технологічні можливості значно розширюються за рахунок руки- 
маніпулятора на кінцевій ланці крана (рис. 2.13). 
 
 
             Рисунок 2.13 - Технологічні можливості крана-маніпулятора 
      Робота за допомогою крана-маніпулятора здійснюється в такий спосіб. 
Вантаж (блок) закріплюється захватом 9 і піднімається за допомогою лебідки 8 
на проектну висоту.  
        Коли вантаж досягає місця установки по вертикалі, лебідку 8 виключають і 
виконують горизонтальне переміщення блоку за рахунок базової ланки 5 
двухланковий консольно-поворотної стріли 4 крана- маніпулятора, фіксуючи її 
в цім положенні пружинним фіксатором 3. Утримуючи блок від можливого 
44 
 
обертання руками, робітник включає лебідку 8 на повільне опускання й фіксує 
блок на потрібному місці. Потім від'єднує його від захвата. Наступні блоки 
укладаються за допомогою кінцевої ланки 7 двухланковою консольно-
поворотної стріли, без додаткової пересувки (рис. 2.14). 
 
 
 
Рисунок 2.14 - Візуалізація технології зведення стіни за допомогою крана- 
маніпулятора 
Для зручності транспортування й монтажу на об'єкті, кран виконаний з 
елементів (комплексів), з яких протягом 30 хвилин устаткування приводиться в 
робоче положення (рису. 2.15). 
 
 
 
 
45 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 2.15 - Кран-маніпулятор. Загальний вид з позначеннями 
 
 
З'єднання горизонтальної й вертикальної стріли відбувається у вузлі 1 
(рис. 2.16). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 2.16 – Вузол 1 
Фіксація крана для виконання кладочных операцій відбувається у вузлі 2 
 
 
 
 
 
 
 
 
46 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 2.17 - Вузол 2, реалізація телескопичности колони 
         Кран-маніпулятор з опорами кочення В крана з рукою-маніпулятором був 
один істотний недолік: робота з ним супроводжувалася постійними пересувками 
з місця на місце.  
               Для розширення фронту робіт був висунутий і запатентований новий 
конструктивний розв'язок у вигляді крана-маніпулятора з опорами кочення.  
47 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 2.18 - Кран з опорами кочення 
 
Кран має наступну конструкцію: підстава (1), до якого приварена 
нерухлива колона (2) із пружинним фіксатором (3) і висувними упорами (4, 5) з 
важелем (6), до якої жорстко прикріплені опори кочення (7), між яких 
48 
 
розташована стріла (8), на якій закріплена лебідка (9) з однієї сторони й захват 
(10) з іншої. У центральній частині стріли (8) закріплена зубчаста рейка (11) із 
приводом (12). 
    У такий спосіб досягається результат у вигляді розширення технологічних 
можливостей на виробництво кам'яних робіт із пристрою стін зі стеновых 
каменів і дрібних блоків, тому що стає можливим механізувати процес 
виконання кам'яних робіт і довірити його виконання одній людині зі 
зменшенням кількості пересувок крана-маніпулятора на нове місце стоянки для 
провадження робіт і розширенням фронту робіт. 
   
Рисунок 2.19 - Зони обслуговування розроблювальних конструктивних рішень: 
 а -кран-маніпулятор з лебідкою на кінцевій ланці; б - кран з опорами кочення й 
можливістю переміщення стріли по них 
 
Крім того, за рахунок упорів з'являється можливість істотного 
збільшення вантажопідйомності за рахунок фіксації про горизонтальні 
конструкції будинку (основи, перекриття, покриття і т.д.). 
2.3 Механізація робочого місця муляра й організація вертикального 
транспорту  на      будівельному майданчику 
49 
 
 
Патентний і літературний пошук [89-91] показав, що риштування можна 
класифікувати по наступних ознаках 
 
Рисунок 2.20 - Класифікація риштовання по способу переміщення 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 2.21 - Класифікація риштовання по способу регулювання висотного 
положення 
50 
 
 
Рисунок 2.22 - . Класифікація риштовання по способу монтажу 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 2.23 - Класифікація риштовання по способу постачання робочого місця 
матеріалом 
 
 
 
51 
 
         Сукупність недоліків, перерахованих раніше робить використання 
пересувного риштовання вкрай незручним методом.  
       Пропонуються піднімальні підмости, що містять опорну раму, закріплені на 
ній стійки коробчатого перетину, установлену на стійках піднімальний 
майданчик з механізмом підйому й розпірною траверсою, змонтованої над 
піднімальним майданчиком на стійках, що відрізняються тим, що опорна рама 
має подовжувачи й виносні опори, розташованими в місцях перетинання 
опорної рами й стійки, а колеса розташовані між ними з піднімальним 
трособлочним механізмом.  
           Це дозволить, крім організації робочого місця муляра шляхом 
розширення можливостей по регулюванню рівня робочої зони, розв'язати 
проблему вертикального транспорту без залучення великих засобів механізації 
 
Рисунок 2.24 - Запропонована конструкція піднімального риштовання із 
трособлоковим механізмом 
 
        Іншим ефективним реалізованим на практиці способом малої механізації 
підйомно-транспортних процесів у технології влаштування кам'яних робіт можна 
52 
 
визнати застосування підйомників, прикріплених до конструкцій зовнішніх 
риштувань. 
 
Рисунок 2.25 - Підйомник кам'яних матеріалів, змонтований на базі 
уніфікованих або індивідуальних лісів (візуалізація й фактично реалізований) 
 
2.4 Дослідження й оцінка порівняльної ефективності від впровадження 
запропонованих удосконалювань організації й механізації праці 
робітників-мулярів 
 
           Порядок оцінки умов організації праці будівництва з використанням 
засобів малої механізації.  
           При виконанні робіт механізованим способом, мабуть, поліпшуються 
умови організації праці робітників-будівельників.  
             Важливо при підрахунку врахувати додаткові операції, які будуть 
супроводжувати механічний спосіб проведення робіт. А точніше: складання 
крана. 
         Над матеріалами й габаритами крана була пророблена робота з метою 
забезпечення можливості складання його поодинці 
53 
 
            Як наслідок, вага кожного окремого елемента не перевищує 20 кг, для 
комфортного переміщення його одним робітником із крапки на крапку. Вага 
кожної деталі наведено на рис. 2.26. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 2.26 - Специфікація елементів крану 
 
Була зроблена креслення-схема, на якій можна виміряти всі координати центрів 
ваги й наочно показати місця складання крану. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 2.27 -  Схема складання крана Розрахунки умов праці проводяться за 
54 
 
допомогою тієї ж формули (10), що й інші. Маси зі специфікації й координати 
центрів ваги в просторі вбиваються в табличний редактор Exel і проводиться 
розрахунки.  
       Виробничий експеримент по дослідженню показників порівняльної 
ефективності відібраних варіантів прогресивних технологій виконання кам'яних 
конструкцій. 
      Об'єкт дослідження - технологія й організація провадження робіт по 
влаштуванню кам'яних конструкцій переважно для цивільного будівництва. 
      Досліджувати об'єкт будемо на прикладі каркасного будинку із заповненням 
з кам'яних блоків 
    
  
 
Рисунок 2.28 -  Будинок, план на відмітці 0.000 
55 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 2.29 – Розріз 1 -1 
Предметом дослідження є технологічні процеси й операції по пристрою кам'яних 
конструкцій стін. Аналізувати будемо 6 технологій кам'яних робіт при пристрої стін. 
Рисунок 2.30 - Фрагмент стіни для 1-3 порівнювані варіанти зведення стіни  
 
Рисунок 2.31 - Фрагмент стіни для 4-6 порівнювані варіанти зведення стіни 
56 
 
 
 Для одержання кількісної інформації для розрахунків по представлених 
методиках проводилася відеозйомка двома камерами: одна з камер, Sony 
Handycam CX625, установлювалася на штатив і фіксувала загальний 
технологічний процес, на підставі її даних були обчислені значення загального 
динамічного навантаження, часу пересування робітників та інші аналогічні; 
друга камера, Gopro Hero 7, кріпилася безпосередньо до грудної клітки 
робітника, що виконує технологічні операції, і на підставі її даних були 
обчислені значення регіональних динамічних навантажень, монотонності 
операцій та інші аналогічні.   
Частота серцевих скорочень працівників фіксувалася за допомогою датчика 
на зап'ястя (Garmin Vivomove HR) і датчика на груди (Garmin HRM Run) з 
передачею, реєстрацією й обробкою даних на персональному комп'ютері.  
Обґрунтована в якості основної в частині 1.3 глави 1 роздягнула 1 методика 
інтегральної бальної оцінки умов праці дозволяє призначити категорію умов 
праці залежно від ряду показників, що враховуються. Кошторисні розрахунки, 
виконані ресурсним способом. Для одержання статистичних даних експерименту 
1) робітник 2 розряду віком 25 років, ростом 183 див, вагою 78 кг; 
2)  робітник 4 розряду віком 32 року, ростом 176 див, вагою 75 кг; 
3)  робітник 4 розряду віком 46 років, ростом 174 див, вагою 63 кг; 
4)  виконавець робіт віком 42 року, ростом 185 див, вагою 88 кг; 
 
Досліджено змодельований на практиці метод влаштування  підпірної 
стінки з дрібних стінових блоків  ізракушняку.  
 
 
 
57 
 
Рисунок 2.32 - Приготування цементно-піщаного розчину 
Рисунок 2.33 - Приклад зафіксованого відеоряду при кладці з підпірної стіни з 
вапнякових блоків на цементно-піщаному розчині 
 
Рисунок 2.34 - Приклад зафіксованого відеоряду при кладці першого ряду зовнішньої 
стіни з вапнякових блоків на цементно-піщаному розчині 
 
 
Рисунок 2.35 - Приклад зафіксованого відеоряду при нанесенні спеціальної 
кладочної клей-піни при влаштуванні перегородок 
58 
 
 
 
Рисунок 2.36 - Приклад зафіксованого відеоряду при нанесенні спеціальної 
кладочної клей-піни при влаштуванні перегородок 
Висновки по розділу 2 
1. Проаналізовано принципи й прогресивні методи організації праці на базі малої 
механізації технологічних процесів кладочних робіт, за рахунок чого створені 
умови ефективної й безпечної праці. Реалізована моделюванням удосконалена 
методика дослідження показників ефективності процесів будівельного 
виробництва конструкцій із цегли й каменю. Удосконалювання полягає в 
доробці моделі оцінки загальної роботи шляхом прив'язки переміщень до зміни 
координат елементів кладки. 
2. Дослідженні прогресивні засоби малої механізації та технологічні-
конструктивно рішення влаштування  кам'яних стін, спрямовані на зниження їх 
виробництва й поліпшення умов організації праці будівельників.  
3. Виконана класифікація засобів подмащивания для кладочных операцій. 
Дослідженно конструктивний розв'язок по раціоналізації робочого місця муляра 
й організації вертикального транспорту на будівельному майданчику. 
4. Дослідженний обчислювальний експеримент по аналізі умов праці при 
поетапному вдосконалюванні процесу виробництва кам'яних конструкцій. 
Порівняльний аналіз показав, що між класичними показниками ефективності 
будівельних процесів (собівартість, трудомісткість) і умовами організації праці 
є залежність, а обґрунтоване впровадження механізації в процес виробництва 
кам'яних конструкцій веде до поліпшення умов організації й безпеки праці 
59 
 
будівельників. 
 
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ РІШЕНЬ ДЛЯ 
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗВЕДЕННЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД З 
КАМ'ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ, ЩО ВРАХОВУЄ УМОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ 
ПРАЦІ РОБІТНИКІВ  
3.1 Встановлення закономірностей очікуваного підвищення 
продуктивності праці при виконанні кам'яних робіт з результатів 
виробничих експериментів і математико-статистичного моделювання 
Під час дослідження було проведено по 5 досвідів на кожну із шести 
досліджуваних технологій кожним з п'яти працівників для стеновых 
конструкцій. Зафіксовані на будівельному майданчику дані зазнають подальшій 
обробці за допомогою програмного комплексу MS Excel. 
Розроблювальна методика повинна опиратися на встановлені з 
використанням адаптованої методики оцінки умов праці 
математикостатистические залежності. Для їхнього встановлення проведемо 
обробку результатів експерименту й опишемо отримані експериментальні дані 
математичною функцією.  
Т.к. усі дані фіксувалися із прив'язкою вчасно, залежність буде близька до 
лінійної, що дозволить апроксимувати її лінійної функцій з високим ступенем 
вірогідності [127-129]. 
Обробка отриманої інформації з відеозаписів і фізіологічного стану 
робітників, що працювали на об'єкті будівництва дозволили скласти графіки 
зміни їх пульсу протягом зміни.  
Розглянемо як приклад графік виробітку й зміни умов праці протягом зміни 
для працівника №1 (2 розряду) при влаштуванні стіни з вапнякових блоків. 
Крива зміни умов праці протягом часу нагадує графік працездатності. 
Спостерігаються як фази стійкої роботи, так і стомлення. 
 
60 
 
 
 
Показники часу за одну зміну 
Показники часу за одну зміну 
Рисунок 3.1 - Виробіток працівника №1 (2 розряду) у плині зміни з 
перервами 
Т. к. графік значення функції накопичувальний у часі, функція виходить 
близької до лінійної, що дозволяє її лінійно апроксимувати  
Показники часу в плині зміни, хвилини 
-•-нагромадження енерговитрат працівника №1 (2 розряду) у плині зміни з перервами — • - Лінійна 
(Нагромадження енерговитрат працівника №1 (2 розряду) у плині зміни з перервами) 
Рисунок 3.2 - Графік нагромадження показника умов праці працівника №1 (2 
розряду) при кладці цегл протягом зміни з перервами 
61 
 
 
Показники часу в плині зміни, хвилини 
• Нагромадження виконаного обсягу робіт працівника №1 (2 розряду) у плині зміни з перервами — • 
- Лінійна (Нагромадження виконаного обсягу робіт працівника №1 (2 розряду) у плині зміни з 
перервами) 
Рисунок 3.3 - . Нагромадження виконаного обсягу робіт працівника №1 (2 
розряду) при кладці вапнякових блоків протягом зміни з перервами 
Лінійно апроксимуємо отриману за результатами експерименту функцію в 
= т • х + Ь, де т - тангенс кута нахилу, а Ь - значення пульсу в стані спокою. 
Величина вірогідності апроксимації R2 близька до 1, що говорить про 
вірогідність залежності. 
Надамо результати проведення експерименту по кладці заповнення стін з 
вапнякових блоків у вигляді графіка 
Нагромадження енерговитрат працівника №1 (2 розряду) у плині зміни з перервами 
•  Нагромадження енерговитрат працівника №2 (4 розряду) у плині зміни з перервами 
•  Нагромадження енерговитрат працівника №3 (4 розряду) у плині зміни з перервами 
 
Рисунок 3.4 - Криві нагромадження показників умов праці по кладці із цегл 
працівників №1-5 протягом зміни з перервами 
62 
 
 
 
• Нагромадження виконаного обсягу робіт працівника №1 (2 розряду) у плині зміни з перервами 
•  Нагромадження виконаного обсягу робіт працівника №2 (4 розряду) у плині зміни з перервами 
•  Нагромадження виконаного обсягу робіт працівника №3 (4 розряду) у плині зміни з перервами 
•  Нагромадження виконаного обсягу робіт працівника №4 ( виконавець робіт) у плині зміни з перервами 
•  Нагромадження виконаного обсягу робіт працівника №5 (начальник ділянки) у плині зміни з 
перервами 
Рисунок 3.5 - Криві нагромадження виконаного обсягу робіт по кладці з 
вапнякових блоків працівників №1-5 протягом зміни з перервами 
Для формування усередненої залежності необхідно вивести середнє арифметичне в 
кожній крапці вибірки й додати умови організації праці, що допомагає робітника-
підсобника 
Рисунок 3.6 - Усереднена залежність нагромадження показників умов 
організації праці робітника-муляра й підсобника при влаштуванні стін із цегли 
63 
 
 
 
Отримана залежність дозволяє обчислити умови організації праці, 
виходячи з обсягу кладки, що дозволяє оцінити умови організації праці на стадії 
проектування й обґрунтування технології провадження робіт. 
 
Тоді ми можемо вивести емпіричну залежність для кожної з досліджуваних 
технологій шляхом апроксимації (Таблиця 3.1): 
 
 
 
 
Таблиця 3.1 - Закономірності змінного виробітку муляра й умов його праці 
Лінійні залежності окремо 
Математико-статистичні залежності  
№ умов праці робітника й 
умов праці робітника від обсягу 
експерименту обсягу виробленої їм 
виробленої їм будівельної продукції 
будівельної продукції 
у1 = 38,945х + 107,61 
1 
у2 = 0,069х + 0,0658 
2 у1 = 34,589х + 111,92 
у2 = 0,0503х + 0,0519 
у= 24,357х + 52,214 
3 
у2 = 0,0782х + 0,067 
у
4 1 = 21,001х + 62,107 
у2 = 0,0503х + 0,0519 
5 у1= 19,68х + 49,9 
у2 = 0,0486х + 0,053 
6 у1 = 15,14х + 65,14 
у2 = 0,02235х + 0,0516 
 
 
Де 1 - технологія виробництва кам'яних конструкцій із цегли на цементно-
піщаному розчину вручну; 
64 
 
2  - технологія влаштування кам'яних конструкцій із дрібних стінових 
блоків із ракушняка на цементно-піщаному розчину вручну; 
3  - технологія влаштування кам'яних конструкцій із дрібних стінових 
блоків з газобетону на клей та кладки  блоків вручну; 
4 -  технологія влаштування кам'яних конструкцій із дрібних стінових 
блоків з газобетону на спеціальну клей-піну для кладки газобетонних блоків 
вручну; 
5  - технологія влаштування кам'яних конструкцій із дрібних стінових 
блоків із ракушняка на цементно-піщаному розчині механізовано з 
використанням попередньо запатентованого крана-маніпулятора. 
6  - технологія влаштування кам'яних конструкцій із дрібних стінових 
блоків з газобетону на клей такладки газобетонних блоків механізовано з 
використанням попередньо запатентованого крана-маніпулятора. 
Таким чином, установлені математико-статистичні залежності умов 
організації праці від обсягу виконаних робіт для шести досліджуваних 
технологій кам'яної кладки.   
 Установлені залежності суттєво розширять можливості по обґрунтуванню 
технології провадження робіт на стадії проекту, тому що розроблений 
доступний інструмент розрахунків додаткового критерію ефективності 
будівельного процесу на стадії проектування: умов виробництва праці в 
кількісному вираженні. 
 
 
3.2 Розробка положень технологічних рішень та інтеграція в сучасне 
проектування  при влаштуванні кам`янних конструкцій 
 
         Суть методики полягає у використанні встановлених 
математикостатистических залежностей разом з діючої нормативної 
документацій: державними кошторисними нормативами.  
           Методика може бути використана як безпосередньо в організаційно-
65 
 
технологічній документації - проектах провадження робіт і технологічних 
картах, так і в стратегічному плануванні будівельної організації при розробці 
планів і програм розвитку на найближчу перспективу [1, 67, 68, 86, 116, 117, 
119, 120]. 
          Зручність використання методики і її інтеграції в парадигму сучасного 
проектування полягає в тому, що для визначення умов праці необхідно знати 
тільки обсяг кладки, як і для складання кошторисної документації або 
календарного планування (таблиця 3.2, 3.3). 
 
 
  
 
 
 
Таблиця 3.2. Приклад проектування з використанням розробленої методики 
 
Кошторисна Характеристика 
Одиниц вартість у умов праці 
№ Обґрунтув Найменування робіт і 
я Обсяг поточному рівні робітників 
п/п ання витрат 
виміру нац ін, грн на 
усього усього 
одиницю 
одини
Кладка стін цегельних   ць 
9 
зовнішніх: середньої 917500,0 
1  м3 100,0 17у5, 0
складності при висоті  
0 
поверху до 4 м 
 Витрати праці   
1-3-2 робітників (порівн чіл.-год 476,0 329,81 156989,
3,2) 56 
      
156989, 917500,0
 Разом 
56 0 
 
Таблиця 3. Приклад проектування з використанням розробленої методики 
 
66 
 
Кошторисна 
вартість у Характеристика 
Одиниц поточному рівні умов праці 
№ Обґрунтув Найменування робіт і я 
ання Обсяг цін, грн робітників. 
п/п витрат 
виміру на 
на усього усьо
одиниц го 
одиницю ь 
Кладка стін з    
газобетонних блоків 
на клеї без 557 
5 
2  облицювання м3 100,00 300,0 
573,00 
товщиною: 400 мм 0 
при висоті поверху до 
4 м 
 Витрати праці 
1-3-1 118   
робітників (чіл.-ч) 365,00 325,74 
(с 3,1) 895,10 
р  
     118  557 
 Разом 
895,10 300,0 
 
Потім, з використанням встановлених залежностей, автоматично 
розраховується приріст продуктивності праці й рівень виробничого 
травматизму, на підставі яких можна зробити вивід про ефективність однієї 
технології відносної іншої з погляду умов праці робітників- виконавців.  
 
Основні етапи виконання робіт при влаштуванні цегляних стін. 
 Перед роботою потрібно перевірити справність інструменту: на робочих 
поверхнях не повинно бути ушкоджень, деформацій, задирок. Ручки повинні 
бути насаджені міцно і правильно. 
 Каменяр зобов'язаний працювати в рукавицях для оберігання шкіри від 
механічних пошкоджень. 
 Кладка ведеться з перекриттів або риштовання, які встановлюють на чисту рівну 
поверхню. 
 Цегла і розчин, інструмент не повинні заважати проходу робітників. 
 Ширина проходу повинна бути не менше 60 см, на такій же відстані укладають 
матеріали від стіни. 
67 
 
 Підйом цегли на підмостки й ліси здійснюють на піддонах за допомогою 
футлярів, з яких падіння цегли неможливо. 
 Футляри і захоплення повинні мати пристрої, що запобігають мимовільне 
випадання цегли при підйомі на підмостки. 
 Порожні піддони, футляри, захоплення не можна скидати з поверхів, їх треба 
опускати за допомогою крана. 
 Рівень цегляної кладки повинен бути на 15 см вище рівня настилу риштовання. 
 За станом лісів і риштовання (з'єднань, кріплень, настилу і огороджень) 
встановлюють систематичне спостереження. 
Щодня після закінчення роботи підмостки очищають від сміття і перед 
початком, зміни їх перевіряють майстер, який керує відповідною ділянкою робіт 
на даному об'єкті, і бригадир 
 
 
Організація робочого місця  
 
 
Ділянка кладки разом зі встановленими поряд піддонами з цеглиною, 
ящиками розчину і підмостями утворює робоче місце муляра. Правильна 
організація робочого місця забезпечує високу продуктивність праці. 
При кладці глухих ділянок стін (, а) робоче місце муляра 
має ширину 2,5...2,6 м і підрозділяється на зони: 
робочу (шириною 60...70 см), де переміщається муляр в процесі кладки; 
складування (шириною до 1,6 м), де ящики з розчином чергують з піддонами 
цеглини; 
вільну (шириною 30...40 см) для проходу. 
При кладці простінків (б) робоче місце муляра шириною до 2,6 м також 
підрозділяється на зони - робочу, складування і вільну. 
68 
 
 
Рисунок 3.7 - Організація робочого місця при кладці глухих стін (а) та 
простінків(б) 
Щоб муляри виконували менше рухів, піддони з цеглиною ставлять напроти 
простінків. Ящики з розчином встановлюють напроти отворів, довгою стороною 
перпендикулярно стіні, що зводиться. 
При кладці кутів стін робоче місце муляра організовують таким чином. 
Уздовж ділянки кладки залишають вільну смугу (робочу зону) шириною 60...70 
см; піддони з цеглиною ставлять ближче до кута, повернувши ящики з розчином 
довгою стороною упоперек стіни. 
При кладці стовпів цеглину розміщують зліва, а розчин - праворуч від муляра. 
Робоча зона шириною 70 см розміщується між матеріалами кладок по одну 
сторону стовпа, що викладається. 
Запас цеглини на робочому місці муляра повинен відповідати..4-годинній 
потребі. 
Розчин в ящики завантажують перед початком кладки з розрахунком на 40...45 
мін роботи. 
У процесі кладки поповнюють запас цеглини і розчину. 
69 
 
 
Рисунок 3.8 - Організація праці робочого місця при кладці кутів 
Організація праці робочого місця при кладці стовбів 
Кам'яні роботи виконують бригади мулярів, що складаються з ланок, які 
залежно від числа працюючих називають «двійкою», «трійкою», «четвіркою», 
«п'ятіркою». 
Ланка «двійка» складається з муляра 2-го (підсобник) і веде муляра 4-5-го 
розр. Обов'язки в ланці розподілені таким чином: 
обидва мулярі спільно закріплюють причалювання для зовнішньої і 
внутрішньої верст; 
підсобник подає і розкладає цеглину, розстилає розчин; 
провідний муляр, рухаючись уздовж стіни, укладає зовнішню версту. 
При кладці внутрішньої версти (4, а) обидва мулярі виконують ті ж операції, 
рухаючись у зворотному напрямі. Підсобник при цьому укладає цеглу в забутку. 
При кладці простінків (4, б) на одному з них підсобник розкладає цеглину і 
розстилає розчин, а на іншому простінку провідний муляр веде кладку. Потім 
вони міняються місцями і продовжують роботу. 
Ланкою «двійка» виконують кладку стін з великою кількістю отворів, стін 
завтовшки до 1,5 цеглин, а також стовпів і перегородок. 
70 
 
Ланка «трійка» складається з ведучого муляря 4-5-го розр. і двох мулярів 2 і 3-
го розр. (5.). 
Провідний муляр викладає верстові ряди і контролює правильність кладки. 
Він рухається за підсобником, що розкладає цеглину і розстилаючим розчин. В 
цей час інший підсобник укладає забутку. 
Кладку внутрішньої і зовнішньої верст виконують в однаковому порядку, але 
в протилежних напрямах. Перестановку причалювання провідний муляр виконує 
разом з одним з підсобників. 
Ланкою «трійка» виконують кладку стін товщиною в 2 і 2,5 цеглини. 
Продуктивність праці мулярів збільшується на 30% в порівнянні з 
продуктивністю ланки «двійка». 
Ланка «четвірка» складається з двох мулярів 4 і 3-го і двох мулярів-
підсобників 2-го розр. (6.). 
Обов'язки в ланці розподілені так: 
муляр 4-го розр. викладає зовнішню версту, йому допомагає підсобник 2-го 
розр., розкладаючи цеглину і розстилаючи розчин; 
муляр 3-го розр. викладає внутрішню версту, працюючи разом з підсобником, 
який подає цеглину і розчин. 
Темп роботи ланки задає муляр, що викладає зовнішню версту. Ланкою 
«четвірка» працюють при кладці стін завтовшки не менше 2 цегли з одночасним 
облицьовуванням їх лицьовою цеглиною. 
Ланка «п'ятірка» складається з мулярів 4 і 3-го розр. і трьох мулярів-
підсобників 2-го розр. (). 
Організація праці в ланці наступна: 
муляр 4-го розр. разом з підсобником викладає зовнішню версту; 
за ними на відстані..3 м працює муляр 3-го розр. і підсобник, викладаючі 
внутрішню версту; 
замикає ланку муляр-підсобник, викладаючи забутку. 
71 
 
 
Рисунок 3.9 - РОБОТА ЛАНКОЮ "ДВІЙКА" 
а, б - кладка стіни (а - внутрішньої версти; б - забутки і внутрішньої версти); в 
- кладка простінків; 7 - муляр 2-го розряду; 2 - муляр 4-5-го розрядів 
 
 
72 
 
 
Рисунок 3.10 - РОБОТА ЛАНКОЮ "ТРІЙКА" 
а - кладка зовнішньої ложкової версти; б - кладка внутрішньої версти і 
забутки; в - кладка зовнішньої тичкової версти; 1 - муляр 3-го розряду; 2 - муляр 
4 - 5-го розрядів; 3 - муляр 2-го розряду 
 
Рисунок 3.11- РОБОТА ЛАНКОЮ "ЧЕТВІРКА" 
Мулярі: 1 - 3-го розряду; 2 і 4 - 2-го розряду; 3 - 4-го розряду 
 
 
 
Рисунок 3.12 - РОБОТА ЛАНКОЮ "П'ЯТІРКА" 
Мулярі: 1, 3,5 - 2-го розрядів; 2 - 3-го розряду; 4 - 4-го розряду 
73 
 
    Ланкою «п'ятірка» доцільно працювати при кладці глухих ділянок стін 
завтовшки більше 2 цегли. При кладці отворів «п'ятірка» розділяється на дві 
ланки - «двійку» і «трійку». Продуктивність праці мулярів залежить від 
внутризвенової організації праці і від чисельного складу ланки, обумовленої 
товщиною і конструкцією кладки. 
 Кам яні роботи - це складний будівельний процес, в якому основною є кладка з 
природних чи штучних каменів. Кладку виконують на будівельному розчині 
вручну, а за допомогою кранів з дотриманням правил розрізування. 
Використовують природні штучні вироби (керамічні, силікатні та бетонні). 
Цегляну кладку зі звичайної чи силікатної цегли застосовують для зведення стін, 
простінків, стовпів. 
Дрібно-блокову кладку виконують із штучного й природного каменю 
правильної форми (керамічних та бетонних, бетонних шлакобетонних, гіпсових, 
силікатних і каменів з вапняків, туфу) маса яких до 16 кг дає змогу укладати їх 
вручну. 
Тесову кладку виконують з природних каменів, яким надано правильної 
форми для зведення і облицювання монументальних споруд. 
Бутобетонну кладку з каменю і бетону застосовують для зведення 
фундаментів і стін підвалів з урахуванням ґрунтових умов у розпір зі стиками 
траншей або опалубки. 
Великоблокову кладку виконують з блоків, виготовлених з бетону, 
керамзитобетону і шлакобетону, цегли і керамічних каменів або з природного 
каменю. Фундаменти і стіни зводять, як правило, стріловими кранами. 
Кладку виконують горизонтальними рядами. Камені, викладені довшим боком - 
ложком - уздовж стін, утворюють ложковий ряд, коротким боком - поперечний 
ряд. Заповнювання між верстами - забутка. Товщина швів при кладці каменів 
має становити для горизонтальних швів 10-15 мм, для вертикальних швів 8-12 
мм. Глибина незаповнення розчином швів не повинна перевищувати 15 мм. для 
стін, 10  
 
74 
 
мм - для стовпів. 
Існують три правила розрізування кам'яної кладки: 
 Постелі каменів, викладених у ряди мають укладатися перпендикулярно до сил, 
що на них діють, або сприймати зусилля під кутом, який запобігав би зсуву 
каменів - це 15-170°. 
 Кожний ряд кладки має ділитися на окремі камені системою вертикальних 
площин, одні з яких перпендикулярні до верстових рядів, а інші паралельні їм. 
 Третє правило передбачає перев'язування вертикальних швів (рис. 4.1). 
За умови недопущення збігу в суміжних рядах кладки поперечних і 
поздовжних швів. У разі порушення цього правила можливе розрізання масиву 
кладки на окремі стовпчики, не здатні до самостійної роботи. 
            Розчини для кам’яної кладки 
За видом в’яжучого розчини поділяють на прості (цементні, вапняні, гіпсові) 
й складні або змішані (цементно-вапняні, цементно-глиняні). 
Цементні розчини використовують для зведення підземних і надземних 
конструкцій, які несуть великі навантаження, а також конструкцій, що працюють 
у насичених водою ґрунтах. 
Вапняні розчини застосовують для кладки конструкцій, які працюють у сухих 
умовах. 
Цементно-вапняні розчини використовують у сухих і вологих умовах. Як 
заповнювач використовують кварцовий, шлаковий або пемзовий пісок. 
зЩільність - до 1500 кг/м . 
Марка розчину визначається межею міцності на стиск кубу з ребром 70 мм на 
28 добу твердіння. За нормальних умов використовують розчини марок М4, 
М10, М25, М50, М75, М100, М150, М200; в осінньо-зимовий період - розчини 
марок від М100 до М300. 
Розчини мають бути пластичними й водоутримувальними. Пластичність 
залежить від водов’яжучого відношення (В/В) і визначається величиною 
занурення в нього стандартного конуса. Для бутової кладки застосовують 
75 
 
розчини з рухливістю 4-6 см, для кладки з цегли, бетонних каменів - 9-13 см. В 
умовах сухого й жаркого клімату рухливість розчину - 12-14 см. 
Інструменти і пристрої для кам’яної кладки 
Інструменти - лопатка для перемішування розчину, комбінована кельма 
длярозрівнювання розчину, кувалда і трамбівка, молоток-кирка, розшивка  
 
 
 
Рисунок 3.13 - Типовий ручний інструмент: а - комбінована кельма; б - кельма 
для вогнетривника; в - ківш для вогнетривкого розчину; г - молоток-кирка; д - 
кирка з лезом із твердого сплаву; е - розшивка; є - щуп робочий 
 
 
76 
 
          Кладка стін з цегли - трудомісткий процес. Для його виконання потрібна 
велика кількість кваліфікованих мулярів. Витрати праці на 1 м3 цегляної кладки в 
3 рази більше, ніж на монтаж панелей такого ж обсягу.  
         Крім того, при виконанні стін з цегли потрібен великий обсяг 
послемонтажних робіт. Цегляні стіни потрібно штукатурити і шпаклювати під 
фарбування й обклеювання. Панельні стіни вимагають тільки оброблення швів і їх 
штукатурки.  
       Тривалість будівництва цегляних будинків набагато більше панельних або 
блокових. Один поверх будівлі з цегляними стінами будується 6-12 днів, а збірні 
багатоповерхові будинки повністю зводяться на 1-15 міс. Однак експлуатаційна 
надійність стін збірних будівель нижче, ніж цегляних.  
        Уже в період підробітки конструкцій (в перші 1-3 роки) з'являються 
порушення герметичності швів, тріщини в панелях, підвищується їх 
теплопровідність. Питома вага вартості стін в повній вартості цегляного 
житлового будинку становить в середньому 23,7%, а великопанельного - 30,5%. 
Маса стін в цегляному будинку становить в середньому 54% від загальної маси 
житлового будинку, а в великопанельному - 40%. Кошторисна вартість 1 
м2 загальної площі в великопанельних будинках менше, ніж в цегляних, на 3%.  
        Однак, з урахуванням інвестицій, необхідних в розвиток виробничої бази для 
виготовлення збірних деталей, в перерахунку на 1 м2 стіни питомі капітальні 
вкладення в збірному житловому будівництві в 2-4 рази вище, ніж при цегляній 
кладці. Тому питома вага цегляних будинків в загальному обсязі житлового 
будівництва досить високий. 
         Перегородки в повній вартості житлового цегляного будинку складають 8%, 
в великоблочному - 7% і в панельному - 5%. По масі вони складають відповідно 2, 
3 і 6% від загальної маси будівлі, за площею вони займають від 4 до 7% загальної 
площі квартири. 
           Найвищу звукоізоляцію забезпечують міжкімнатні перегородки з 
шлакобетонних плит. Вони ж мають і найбільшу трудомісткість. Якщо їх 
замінити на прокатні гіпсові перегородки, у яких звукоізоляція менше на 5 дБ (45 
77 
 
і 40 дБ), а трудомісткість нижче на 24%, то, наприклад, в панельному будинку 
отримуємо зниження вартості загальної площі на 2,5%, а за рахунок зниження 
товщини перегородок на 2 см (100 і 80 мм) вартість загальної площі знижується 
на 1%. Повна економія становить 2,5 + 1 = 3,5%. При цьому вартість перегородок 
знижується на 45%. Трудомісткість кладки перегородок із штучних матеріалів в 
1,2-3 рази вище, ніж монтажу з панелей.  
        Техніка безпеки при виконанні цегляних стін. 
        Основними причинами нещасних випадків при кам'яних роботах є 
порушення правил техніки безпеки під час подання матеріалів до робочих місць, 
недостатня стійкість і міцність помостів або риштувань, падіння з висоти 
матеріалів та інструментів, неправильні прийоми роботи. 
    Для безпечного спускання робітників у котловани встановлюють драбинки. 
Щодня до початку робіт, пов'язаних з укладенням фундаментів, і протягом ро-
бочого дня потрібно перевіряти стан кріплень стін, траншей або похилів. Скидати 
каміння, цеглу або бетон з тачок у котлован з бровки забороняється. Це можна 
робити за допомогою коробів або жолобів чи похилих площин з бортиками 
заввишки не менш як ЗО см, причому нижній кінець цих пристроїв не доводять до 
дна на 50 см. 
            Збірні конструкції подають у виїмки механізовано, з зовнішнього боку 
будівлі, не розгойдуючи їх, а розстроповують лише після вивірення і остаточного 
встановлення. 
           Ширина настилу риштувань на цих роботах повинна бути не меншою ніж 2 
м. Катальні ходи, якщо є кріплення стінок, влаштовують не ближче ніж за один 
метр від бровки або за призмою обвалювання. У мірі зведення фундаментів у 
траншеях пазухи з обох боків засипають ґрунтом і трамбують, не допускаючи од-
нобічного навантаження. 
          Між стіною, що будується, контейнерами із цеглою, ящиками з розчином 
залишають проходи завширшки не менш як 0,6 м. 
             Якщо стіни зводять з внутрішніх риштувань, то на фасаді потрібно 
влаштовувати захисні козирки по всьому периметру стін (рис.7). Перший ряд 
78 
 
козирків встановлюють на висоті, не більшій ніж 6 м від землі, і залишають до 
виведення стін на всю висоту, другий ряд — через 6...7 м над першим, а далі 
переставляють його через кожні 6…7м по висоті.  
         Ширина захисних козирків становить не менш як 1,5 м. Встановлюють їх, 
піднімаючи від стіни вгору під кутом 110°. Гаки для навішування кронштейнів 
закріплюють у стіні на відстані 3 м один від одного. Робітники, що встановлюють 
або розбирають ці козирки, повинні прив'язуватись запобіжними поясами. 
Використовувати козирки як риштування або складати на них матеріал 
забороняється. 
          Без захисних козирків можна зводити стіни будівель заввишки до 7 м. У 
цьому разі по периметру будівлі, на землі, на відстані не менш як 1,5 м від стін 
влаштовують паркан. 
           Якщо стіни кладуть з внутрішніх риштувань, то над входами до сходових 
кліток влаштовують навіси розміром не менш як 2x2 м. При висоті будівлі понад 
12 м розміри навісів збільшують. 
            Не можна починати кладку наступних поверхів без міжповерхових 
перекриттів площадок, маршів або без тимчасового настилу по балках. Після 
кожного переміщення засобів підмощування рівень кладки повинен бути не менш 
ніж на 0,7 вище від рівня робочого настилу чи перекриття. Якщо є необхідність 
виконувати кладку нижче цього рівня, то потрібно застосовувати«запобіжні пояси 
чи спеціальні сітчасті захисні огорожі. Зовнішні шви розшивають з риштувань або 
з перекриття після укладання кожного ряду цегли. 
            Працювати, стоячи на стіні при її товщині менш як 75 см, заборонено. 
Карнизи виступом понад ЗО см кладуть із зовнішніх приставних риштувань. При 
цьому слід передбачити обладнання для тимчасового кріплення карнизів, яке не 
можна знімати до повного затверднення розчину і влаштування даху. Під час 
кладки карнизів робітники не повинні перебувати внизу, під місцем роботи. 
Оздоблюючи фасад керамічним камінням та облицювальними плитами, їх 
встановлюють за допомогою тимчасових кріплень, які не знімають доти, доки 
79 
 
рівень цегляної кладки не досягне верху плити і кладка не набуде достатньої 
надійності, встановленої проектом. 
           Інструменти і пристрої потрібно використовувати відповідно до їх 
призначення. Інструменти треба правильно і міцно насаджувати на ручки. Робочі 
поверхні інструментів мають бути рівними, без дефектів. Пошкоджені, 
інструменти використовувати не можна. 
              Працювати каменяр повинен у рукавицях, які захищають шкіру від 
пошкодження. Цегляну кладку каменяр виконує з перекриттів, і інвентарних 
помостів або настилу риштовання. 
         Риштування і помости встановлюють на очищені вирівняні поверхні. 
Особливу увагу приділяють на ґрунт, який повинен бути щільно утрамбований. 
Забороняється встановлювати стояк на ґрунт не очищений від снігу і криги. 
            Для рівномірного розподілу тиску під стояки перпендикулярно до 
споруджуваної стіни укладають дерев'яні підкладки (одна підкладка під два 
стояки). 
Риштовання і помости не можна перевантажувати матеріалами понад визначене 
розрахункове навантаження, слід уникати скупчення матеріалів в одному місці. 
Матеріали розмішують так, щоб вони не заважати проходу робітників і 
транспортуванню вантажів. Між штабелями матеріалів і стіною залишаються 
робочий прохід шириною не менше 60 см. 
          Настили на риштованні і помостах повинні бути рівними і без тріщин, їх 
роблять з інвентарних щитів, зшитих планками. 
          Зазор між стіною споруджуваної будівлі і робочим настилом помостів не 
повинен перевищувати 5 см. Цей зазор потрібний для того, щоб настили 
риштовання і помостів висотою понад 1,1 м, за винятком помостів суцільного 
замощення огороджують поручнями не менше 1 м. для піднімання робітників на 
помости встановлюють сходні із захисними загородами (поручнями). 
80 
 
           За станом усіх конструкцій риштування і помостів, у тому числі за станом 
з'єднань, кріплень, настилу і захисних загород забезпечують систематичний 
нагляд. 
            Щодня після закінчення роботи помости очищають від сміття. Стан 
риштування і помостів щодня перед початком зміни перевіряє майстер, який 
керує дільницею робіт на об'єкті і бригадир. 
          Піднімати цеглу на поверхи (помости і риштовання) як правило треба 
пакетами на піддонах за допомогою футлярів, що виключає випадання цегли. 
Піднімати цеглу к контейнерах і пакетах без піддонів допускається лише за 
допомогою спеціальних захватів, які гарантують безпеку (при умові застосування 
пристроїв, що захищають пакет). 
          Засоби для піднімання цегли (футляри, захвати) не можна застосовувати без 
пристроїв, які запобігають самочинному розкриванню цих пристроїв під час 
піднімання. 
          Забороняється скидати з поверхів футляри, захвати, піддони, їх треба 
опускати краном. Кладку будь-якого ярусу стін виконують так, щоб рівень її після 
кожного перемощування помостів був на 70 см вищим від рівня робочого настилу 
або перекриття. Якщо виникає потреба вести кладку нижче цього рівня, 
застосовують захисні пояси або сітчасті захисні загороди. 
           Треба стежити, щоб стінові матеріали, інструменти або будівельне сміття 
не залишилось на стінах під час перерв у роботі, бо вони можуть упасти в низ. 
Водночас із кладкою стін у віконні прорізи встановлюють готові віконні блоки. 
Якщо в процесі кладки дверні і віконні прорізи не заповнюють готовими блоками, 
прорізи закривають інвентарними захисними загородами. 
         При кладці стін висотою понад 7 м по периметру будівлі влаштовують 
зовнішні інвентарні захисні козирки у вигляді настилу на кронштейнах, які 
навішують на стальні гаки, укріплені у кладці в міру її зведення. При влаштуванні 
козирків додержуються таких вимог: перший ряд козирків встановлюють на 
висоті не більше як 6 м від землі і залишають його до зведення кладки стін на всю 
висоту.    Другий ряд, виготовлений суцільним ьабо з сітчаних матеріалів з 
81 
 
вічками не більше 50*50 мм - на висоті 6-7 м над першим, а потім за ходом кладки 
переставляють через кожні 6-7 м. Захисні козирки повинні мати ширину не менше 
1,5 м і зовнішній кут підйому 20° до горизонту. 
               Робітники, які встановлюють і знімають захисні козирки, повинні 
користуватися запобіжними поясами і прив'язуватись до стійких конструкцій. 
Ходити по козирках, а також використовувати їх помости для складання 
матеріалів забороняється. Без захисних козирків можна вести кладку стін будівель 
висотою до 7 м, але при цьому на землі по периметру будівель влаштовують 
огорожу на відстані не менше 1,5 м від стіни. 
             При кладці стін із внутрішніх помостів над входом у сходові клітки 
споруджують постійні повіси розміром не менше 2*2 м. Кладка стін будівель 
висотою понад два поверхи без влаштування міжповерхових загород 
забороняється. 
          Шви розшивають із перекриттів або з помостів після укладення 2-3 рядів. 
При виконанні цієї операції перебувати на стіні забороняється. 
      До початку робіт при зведенні конструкцій з природного та штучного каменів 
необхідно: 
 - оглянути робоче місце; 
 - перевірити правильність розташування матеріалів для мурування; 
 - перевірити справність інструменту, пристосування, інвентарю; 
 - оглянути встановлені помости й риштування, у разі виявлення недоліків 
необхідно повідомити про це майстра. 
         Як і при цегляному муруванні, так і при зведенні конструкцій з природного і 
штучного каменю по периметру зовнішніх стін на висоті не більше 6 м. 
установлюють захисні козирки з дощатих щитків, покладених на сталеві 
кронштейни. 
          Щити можна замінити натягнутою сіткою з синтетичного матеріалу. 
Нижній ряд захисних козирків зберігають до завершення мурування. Наступний 
ярус захисних козирків установлюють на 6 м. вище за перший ряд. Далі у процесі 
82 
 
мурування їх переставляють через кожні 6 м. Входи в сходові клітки захищають, 
влаштовуючи піддашок розміром 2х2 м. 
         Мурування заввишки понад 2 поверхи забороняється, якщо відсутні 
міжповерхові перекриття. 
          Сходові площадки і марші, а також отвори у перекриттях захищають, 
використовуючи інвентарні елементи (стояки, перила, тощо). 
        Усі вимоги щодо безпечного мурування однаковою мірою стосується як 
цегляного, так і природного і штучного каменю. 
           Необхідно дотримуватись техніки безпеки і в зимовий час. 
Адже низькі температури, снігопади, ожеледь - усе це ускладнює виконання 
кам'яних робіт. Ось чому, крім суворого дотримування розглянутих раніше 
правил техніки безпеки, необхідно завжди ще на додаткові заходи, що 
попереджують випадки виробничого травматизму. 
         При виконанні мурування на відкритому повітрі або в неопалювальних 
будинках необхідно: 
 - працювати в зимовому спецодязі; 
 - регулярно робити перерви для обігріву в теплому приміщенні; 
 - чистити настили помостів і риштувань від снігу і сміття, і посипати їх 
піском або дрібним шлаком; 
 - встановлювати помости і риштування на очищені від снігу і криги 
поверхні, щоб запобігти їхньому осіданню; 
 - складувати будівельні матеріали і збірні вироби на вирівняні майданчики, 
очищені від снігу і криги; 
 - очищати захисні козирки від снігу і будівельного сміття, обгороджуючи 
при цьому зону скидання і закриваючи виходи до неї; 
 - додавати до розчинів хімічні домішки тільки з дозволу інженерно-
технічного персоналу, дотримуючись при цьому запобіжних заходів, щоб не 
отримати опіків і отруєння. 
При виконанні мурування із застосуванням електропрогріву необхідно 
дотримуватися кількох вимог: 
83 
 
 1. Вмикати електричний струм тільки після закінчення роботи мулярів 
 2. Ділянки мурування, що обігріваються, обгороджувати і встановлювати 
попереджувальні знаки. 
          На ділянках прогрівання за ввімкненого електроструму забороняється 
виконувати інші роботи. 
При виконанні мурування в тепляках: 
Забороняється: 
 - використовувати для обігрівання відкритий вогонь у жаровнях, у 
металевих бочках, застосовувати паливо, що викликає отруєння чадним 
газом; 
 - не дозволяється використовувати для розтоплювання нагрівальних 
приладів газ, бензин; 
 - з відлигою необхідно спостерігати зав станом мурування виконаного 
способом «заморожування» і за нерівномірного осідання вживати заходів 
для його підсилення. 
    При кладці цегляних стін матеріал розташовують уздовж фронту робіт у 
чергується порядку, тобто цегла на піддонах, розчин в ящику, потім знову цеглу 
на піддонах і т. д. Щоб зручно було подавати розчин на стіни, відстань між 
сусідніми ящиками з розчином не повинно перевищувати З. .. 3,5 м, а 
розташовувати їх необхідно довгою стороною перпендикулярно стіні. 
  Розставляти ящики поза зоною матеріалів і далі 2 м від місця укладання 
розчину в конструкцію не слід, тому що при цьому підвищується фізичне 
навантаження на робітника і збільшується втрата розчину. 
Запас цегли або каменю на робочому місці повинен відповідати 2 ... 4-годинною 
потребою у них. 
 Розчин завантажують в ящики безпосередньо перед початком роботи. 
Не слід захаращувати робочі місця зайвою кількістю матеріалів і перевантажувати 
підмостки і риштування. 
84 
 
            При кладці стін без облицювання піддони з цеглою і розчин в ящиках 
встановлюють в зоні матеріалів в один ряд. Якщо кладку виконують з одночасним 
облицюванням керамічними каменями або плитами, то матеріали в цьому випадку 
встановлюють у два ряди: у першому ряду розташовують цегла, у другому - 
облицювальний матеріал. 
  Для кладки простінків піддони з цеглою ставлять проти простінків, а ящики з 
розчином - проти прорізів; для стовпів - цегла розташовують ліворуч, а розчин - 
справа. 
       Склад ланок і виконувані ними роботи. 
Ланка «трійка» веде кладку простих стін у наступному порядку: муляр IV-го 
розряду веде кладку зовнішньої версти, муляр III-го розряду - внутрішньої версти, 
а муляр II-го розряду подає цегла з піддонів, укладаючи його по ходу кладки на 
стіну і розстеляє ліжко, як під зовнішню і внутрішню версту, так і для забутки. 
           Визначення розміру ділянки. 
        При зведенні будь-яких стін будівель кожна ланка мулярів працює на одній 
ділянці. Число ділянок і їх розміри встановлюють залежно від трудомісткості 
кладки і змінного виробітку ланок. Розміри ділянок розраховують так, щоб 
працюючі не обмежували один одного і щоб не виникала необхідність переходу 
ланок протягом зміни на інші ділянки. Зазвичай виходять із умови, що за зміну 
кладка на ділянці повинна бути зведена на висоту ярусу (1 ... 1,2 м). 
             При цьому поверх повинен ділитися на ціле число ярусів. З урахуванням 
цих умов розміри ділянок, наприклад для простих стін товщиною в 2 цегли, 
рекомендуються для ланки «двійка» довжиною 13 ... 20 м. 
              Ділянку слід відмірювати кілька більшої величини, інакше каменярі в разі 
перевиконання норм будуть простоювати в кінці зміни. 
             У тих випадках, коли відхилення перевищують допустимі, питання про 
продовження робіт має бути вирішене спільно з проектною організацією. Якщо 
при цьому кладку не переробляють, то повинні бути дані конкретні рішення про 
способи виправлення дефектів. Для перевірки якості кладки каменяр користується 
85 
 
різними інструментами і пристосуваннями. 
             Правильність закладки вузлів будівлі перевіряють дерев'яним косинцем. 
Горизонтальність рядів контролюють правилом, і рівнем не рідше двох разів на 
кожному ярусі кладки. Для цього правило кладуть на кладку, ставлять на нього 
рівень і, вирівнявши його по горизонту, визначають величину відхилення кладки 
від горизонталі.  
   Якщо вона не перевищує встановленого допуску, відхилення усувають 
в процесі наступної кладки. 
                Вертикальність поверхонь і кутів кладки перевіряють рівнем і виском не 
рідше двох разів на кожному ярусі кладки. Відхилення, що не перевищують 
допустимих, виправляють при наступній кладці ярусу або поверху. 
              Виявлені відхилення осей конструкцій, якщо вони не перевищують 
встановлених допусків, усувають у рівнях міжповерхових перекриттів. 
Товщину швів періодично перевіряють так. Вимірюють п'ять-шість рядів кладки і 
визначають середню товщину шва: наприклад, якщо при вимірі п'яти рядів кладки 
стіни її висота виявилася 515 мм, то середня висота одного ряду кладки буде 515:5 
= 103 мм, а середня товщина шва за вирахуванням товщини цегли складе : 103 - 
88 = 15 мм.  
            Середня товщина горизонтальних швів цегляної кладки в межах висоти 
поверху повинна становити 12 мм, а вертикальних-10 мм. При цьому товщина 
окремих вертикальних швів повинна бути не менше 8 і не більше 15 мм, а 
горизонтальних не менше 10 і не більше 15 мм. Потовщення швів проти 
передбачених правилами можна допускати лише у випадках, обумовлених 
проектом: при цьому розміри потовщених швів повинні вказуватися в робочих 
кресленнях. 
          Правильність заповнення швів розчином перевіряють, виймаючи в різних 
місцях окремі цеглини викладеного ряду (не рідше трьох разів за висотою 
поверху). 
86 
 
            Кладка цегляних перегородок. 
Перегородки в сухих приміщеннях прийняті з пористих блоків, в сирих 
приміщеннях з глиняної цегли.  
    Товщина цегельних перегородок равна1 / 4 цегли по довжині перегородки до 3 
м і висоті до 2,7 м, а при більшій довжині й висоті 1/2 цегли. 
             Перегородки викладають на розчині марки не нижче 10. Для стійкості їх 
армують стрижнями сталевої арматури діаметром не більше 6 мм, а в місцях 
сполучення зі стінами забивають сталеві йоржі або штирі. 
             Для кладки кутів перегородок завтовшки в 1 / 2 і 1 / 4 цегли застосовують 
шаблони з дощок, обструганих із зовнішньої й отфугованной з внутрішньої 
робочої сторони. Шаблон установлюють по схилу в розпір між підлогою та 
стелею приміщення. Кутові цеглу укладають впритул до шаблоном з перев'язкою. 
                Ланка «трійка» встановлює шаблон для безразметочной кладки стінок 
санвузла за ризиками, нанесеним майстром. По шаблону викладають перші два 
ряди кладки, перевіряють за допомогою правила якість виконаної кладки, після 
чого знімають шаблон. Потім встановлюють кутові шаблони або звичайні 
порядовки і продовжують кладку стінок.  
    По ходу кладки каменярі забивають у шви примикають стін металеві йоржі (2 ... 
3 йоржа по висоті стіни), прив'язуючи до них м'яким дротом стрижні арматури. 
           У процесі кладки перегородок з кожної сторони дверного отвору на висоті 
1/3...1/4 прорізу від низу і верху його встановлюють у кладці дерев'яні 
антісептірованние пробки (розмір їх звичайно дорівнює 1 / 2 цегли) для 
подальшого кріплення до них дверних коробок.  
    Кладку перегородок з цегли, гіпсових плит і каменів правильної форми виконує 
ланка «двійка». Перегородки викладають ярусами. Робоче місце організовують за 
звичайними схемами 
опустимі відхилення кам'яних конструкцій від проектного положення і проектних 
розмірів. 
            Кладку стін та інших конструкцій виконують відповідно до Правил 
виробництва і приймання робіт (СНиП III-17-78), дотримання яких забезпечує 
87 
 
необхідну міцність споруджуваних конструкцій і високу якість робіт. 
             У процесі роботи каменяр повинен стежити за тим, щоб застосовувалися 
цегла і розчин, зазначені в робочих кресленнях, перевіряти правильність 
перев'язки і якість швів кладки, вертикальність, горизонтальність і 
прямолінійність поверхонь та кутів, правильність установлення закладних 
деталей і зв'язків, якість поверхонь кладки (рисунок і розшивання швів, добір 
цегли для зовнішньої версти не оштукатуриваемой кладки з рівними кромками і 
кутами), а також якість застосовуваних матеріалів. 
        Заходи із забезпечення техніки безпеки. 
Підставою для безпечного ведення кам'яних робіт служать положення СНіП по 
техніці безпеки в будівництві. 
          Риштування і помости, на яких працюють каменярі, повинні бути міцними і 
стійкими. Навантаження на настили риштувань та помостів не повинні бути 
більше встановлених проектом. На настилах не допускається скупчення людей, 
матеріалів, понад встановлені нормами, установка 
вантажопідіймальних механізмів і т.п. Ширина настилів риштування при 
виробництві кам'яних робіт повинна бути не менше 2 м. Підйом і спуск людей на 
риштування і помости допускається тільки по надійно закріпленим сходах. 
            Під час кладки фундаментів, коли люди перебувають у котловані, слід 
уважно стежити за станом укосів і кріпленнями стінок земляних споруд. Не 
допускається скидати необхідний для кладки камінь з верхньої бровки в котлован. 
Спускати кам'яні матеріали можна тільки за спеціальними лотків, причому в 
момент спуску прийом їх внизу проводити не можна. Доцільно подачу цегли в 
цьому випадку робити за допомогою кранів. 
               Транспортування цегли і дрібних блоків у вертикальному напрямку має 
здійснюватися з обов'язковим огорожею пакетів футлярами, що виключають 
падіння каміння. 
       При виконанні кладки в небезпечних місцях каменярі повинні пристібати 
88 
 
 монтажні пояси до надійних конструкцій. 
             Розшивку зовнішніх швів клаки слід виконувати з перекриття або 
риштовання після укладання не більше двох рядів. Забороняється робочим 
перебувати на стіні під час виконання цієї операції. 
            При перервах у роботі зі стін повинні бути прибрані всі матеріали та  
інструменти. 
            Коли кладку ведуть із внутрішніх помостів, по всьому периметру будівлі 
встановлюють захисні інвентарні козирки відповідно до вимо 
 
3.3 Технологія провадження робіт і техніка безпеки з використанням 
новітніх  методів при виконанні кам'яних робіт з використанням 
малогабаритного кранового встаткування 
 При провадженні робіт слід ураховувати габаритні розміри 
маніпулятора й прорізів у будинку (якщо будинок каркасний), а також 
планування будинку для забезпечення максимальної тривалості роботи 
маніпулятора без його складання-розбирання й підвищення ефективності 
будівельно-монтажних робіт. 
Небезпечна й робоча зона маніпулятора, на кожному його місці стоянки 
повинна бути позначена на будівельному генеральному плані. 
Початок і закінчення робіт повинне визначатися проектом провадження 
робіт з урахуванням габаритних розмірів маніпулятора, його монтажної зони, 
планування будинку який будується. 
Монтаж стінового заповнення виконується двома ланками по два 
працівники. Перше здійснює заготовку й подачу в робочу зону матеріалів, 
монтаж-демонтаж маніпулятора, при необхідності - установку риштування. 
Друга ланка займається безпосередньо кладкою стін: захват, переміщення й 
укладання блоків, розстеляння розчинної суміші. 
Піддони із блоками і ящик з розчином повинні перебувати в межах 
89 
 
монтажної зони маніпулятора й розташовуватися довгою стороною 
перпендикулярно до осі возводимой стіни. Розміщення матеріалів у межах 
робочої зони повинне забезпечувати мінімальні відстані переміщення блоку й 
розчину від місця складування до місця укладання. 
Електроживлення крана-маніпулятора повинне бути надійно заземлене. 
Усі працівники повинні пройти інструктаж, мати відповідні посвідчення, 
працювати в спецодязі й касках. 
Перед підйомом блоку необхідно переконатися, що він надійно 
закріплений, і всі лабети захвата щільно прилягають до стінок, його вага не 
перевищує паспортної вантажопідйомності лебідки. 
   Після установки монтуємого блоку в проектне положення необхідно 
переконатися в правильності закріплення фіксаційнних замків на захвату. Перед 
підйомом наступного блоку необхідно ці ж замки розкрити. 
Перед початком провадження робіт повинні бути встановлені всі захисні 
козирки й, де це передбачене проектом провадження робіт, інвентарні 
огородження. Також, не рідше, чим це передбачене в інструкціях для 
експлуатації піднімального встаткування, повинен здійснюватися огляд усіх 
вузлів крана-маніпулятора й вантажозахватних пристроїв. 
Забороняється робити які-небудь роботи на одній вертикалі на різних 
поверхах. Зсув фронту робіт повинне бути не менш чому на три разбивочные осі 
споруджуваного будинку. 
1) Впровадження результатів дослідження здійснювалося при виконанні 
будівельно-монтажних робіт на об'єктах: житловий будинок у селі. Надвірне. 
Добровского сільського поселення. 
2) Факт впровадження зазначених методів у конкретних будівельно-
монтажних організаціях підтверджений відповідними актами, фотозвітами. 
Застосування маніпулятора дозволило скоротити число стоянок мулярів з 
15 до 12. Це так само дозволило суттєво скоротити витрат на організацію 
внутрішньо-будівельного транспорту за рахунок використання маніпулятора як 
крана у вікно. 
90 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 3.14- Фрагмент технологічної карти на влаштування заповнення із 
дрібних блоків до механізації технологічного процесу й після  
При пристрої фахверкових огороджень і перегородок шестиповерхового 
каркасного адміністративного будинку 
У якості конструкцій, що обгороджують, були застосовані  фахверкові 
конструкції, які виконують із металлокаркаса й цегляного заповнення. (цегла 
керамічна звичайний) з однорядною системою перев'язки швів, армованого 
в'язаними арматурними сітками. Піднімальне встаткування на майданчику 
будівництва було відсутнє у зв'язку з тимчасовим припиненням будівництва. 
Був повністю виконаний монолітний каркас і в такому стані будівництво 
об'єкта був зупинене без консервації. 
Баштовий кран був демонтований і виникло запитання про механізацію 
робіт з добудування будинку з мінімізацією витрат праці робітників. 
91 
 
 
 
 
 
Рисунок 3.15 -  Установлений на об'єкті щогловий підйомник. Виконана 
кладка перегородок в осях « ДО», «М» 
 
 
 
 
 
 Рисунок 3.16 - . Виконана кладка стін по осях «П», «8» 
 
92 
 
Проектом були передбачені наступні принципи організації робіт: 
 Початок робіт — на самому верхньому технічному поверсі, після 
закінчення монтажу металоконструкцій на цьому поверсі, спеціалізований потік 
переміщається на нижче розташований поверх, за ним у тому ж напрямку, зі 
зсувом не менш чому на три розбивочні осі, розбудовується потік по 
виробництві кам'яної кладки  
У міру виконання кладки фахверкового заповнення, переставляти по його 
сталевому каркасу дошки огородження, щораз фіксуючи їх так, щоб вони 
перебували не менш чому на п'ять рядів вище рівня виконаної кладки. 
Унизу, у складській і підйомно-транспортній зоні повинне бути також 
ланка із двох робітників, хоча б один з яких повинен мати права керування 
підйомником, а другий — подачі сигналів навколишнім працівникам 
 
 
Таблиця 3.4 - Протокол оцінки умов праці при влаштуванні стін за  допомогою 
крана-маніпулятора й транспортера 
Бал 
Величина Продукт. Оцінка 
№ Фактори робочого   вага в 
п/п середовища фактора, питомої 
показника факт зміні 
мін. тяж. 
ора 
Фізична 
1 динамічне навантаження, 10,14 3 370 0,77 2,31 
Дж: загальна *10Л5 
Физ/ динамічне 
2 навантаження, Дж: 5,11 3 370 0,77 2,31 
регіональна *10Л5 
Физ/ статичне 
3 навантаження, Н с на дві 128,41 3 30 0,06 0,18 
руки *10Л4 
поза до 25% 
Робоче місце (РМ), поза й 
4 врем. у наклон. 3 480 1,00 3,00 
переміщення в просторі полож. до 
30гради. 
5 Змінність Ранкова зміна 2 480 1,00 2,00 
Продуктивність 
6 безперервної роботи менш 8 годин 2 480 1,00 2,00 
протягом доби, год 
93 
 
7 Монотонність: число 5 операцій 3 370 1,00 3,00 
приймань в операції 
8 Монотонність: тривалість 30,00 3 370 0,77 2,31 
повторюваних, секунд 
Обґрунтований 2,00 
 
9 Режим праці й відпочинку без включення 2 480 1,00  
музики й  
гімнастики  
Нервово-емоційна 
10 Складні дії по 3 480 1,00 3,00 
навантаження забуд. плану з 
возм. корекції 
11 Темп (число рухів у 450 2 440 0,92 1,84 
годину): Великих (руки) 
Тривалість 
12 спостереження, % від 20% від зміни 2 480 1,00 2,00 
зміни 
Інтегральна оцінка умов праці 30,95 
 
 
 У той час прогнозований рівень виробничого травматизму становить 
3, 34 рази. Таким чином, використовуючи технологію кладки на клей-піні, 
можна добитися зниження рівня виробничого травматизму щодо цегельної 
кладки майже в 2 рази. 
 
Висновок по 3 розідлу 
 
1.  Проаналізований виробничий експеримент по дослідженню впливу умов 
праці робітників-будівельників з оцінкою порівняльної й абсолютної 
ефективності запропонованих конструктивно-технологічних організаційних 
рішень.  
2. У ході виробничих експериментів було встановлено, що в результаті 
впровадження в виробничий процес прогресивних методів організації праці, 
включаючи попередньо запатентовані засоби малої механізації, удалося 
94 
 
вдосконалити технологію влаштування кам'яних конструкцій. 
3. Установлені значимі математико-статистичні залежності між показниками 
умов праці працівників і обсягом виробленої ними будівельної продукції, а 
також класичних показників ефективності будівництва (трудомісткість, 
собівартість). Паралельно виконане калькулювання витрат праці й вартості 
відібраних варіантів прогресивних технологій. 
4. Отримані результати. Розроблена методика моделювання ефективності 
виробництва кам'яних робіт, що враховує умови організації праці робітників-
виконавців і можливості їх подальшого вдосконалювання. 
 
 
 
 
 
 
 
  
95 
 
РОЗДІЛ 4. ОЦІНКА ПОРІВНЯЛЬНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ 
ВПРОВАДЖЕННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ РІШЕНЬ 
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗВЕДЕННЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД З 
КАМ'ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ  
4.1 Оцінка порівняльної ефективності впровадження науково 
обґрунтованих    пропозицій з удосконалювавння технології й організації 
виконання кам'яних конструкцій за традиційними показниками питомої 
собівартості й трудомісткості 
 
        Сформовані протоколи умов праці, зафіксовані працезатрати, установлені й 
описані емпіричні залежності умов праці від виконаних робіт для п'яти 
досліджуваних технологій кам'яної кладки. 
Результати експерименту 
№ 
 
Рівень Питомі 
Інтеграл. травматиз трудовитрат Питома 
працездатн м Тривалість Умови 
показник и собівартіст
будівництв праці. [Дж 
умов [(чіл/година) ь, [руб.. 
праці іст [нешаст.,/ а година м3] 
/ м3] 
, % випадок./р м3] 
ік] 
1 54.11 39,83 3.34 5.55 2.78 10 514,32 9 174 
2 52.14 42,91 2,98 4,06 2,03 4 592,95 7 552 
3 46,11 52,33 2,24 3.61 1.81 7 645,84 5 530 
4  44.65 54.22 2,08 2.92 1.46 7 272,78 4 262 
№
5  47.12 50,75 2,33 3,81 1,91 4 592,95 6 135 
6 42.11 58,58 1,92 2,51 1,26 7 272,78 3 849 
 
   Рисунок 4.1 - Результати оцінки умов праці із застосуванням методики 
моделювання ефективності виробничих процесів 
96 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
97 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 4.2 - Стовпчасті діаграми результатів оцінки умов праці із 
застосуванням методики моделювання ефективності виробничих 
процесів 
98 
 
4.2 Розрахунок економічного ефекту від впровадження технологічних 
технології й організації виробництва кам'яних конструкцій 
Таблиця 4.1 -  Локальний кошторисний розрахунки влаштування зовнішних стін 
із цегли 
Кладка із цегли 
Шифр і 
№ Найменування робіт Кіл Загальна 
Витрати 
номер  і витрат, одиниця - Вартість одиниці  вартість у 
пп позиції виміру во в поточних цінах, поточних праці 
нормативу грн цінах, грн 
Заповнення каркасів 
1 02-001-10 1 2111,93 295,19 2 111,93 6,09 
цеглою при висоті 
поверху до 4 м (м3) 
Цегла керамічна   
06.1.01.05 
2 одинарний, розміром 0,4 11883,85 4 753,54 
0035 250х120х65 мм, марка 
100 (1000 шт.) 
 У тому числі:   
Матеріали 5730,41  
Машини й механізми 295,19  
ФОТ 938,90  
Накладні витрати 1145,46  
Кошторисний прибуток 751,12  
 Разом кладка із цегли ( без ПДВ) 8762,05  
 Разом кладка із цегли (із ПДВ) 10 514,46 6,09 
 
Таблиця 4.2- . Локальний кошторисний розрахунки влаштування зовнішних стін 
із ракушняка вручну 
Кладка з блоків із ракушняка 
 Кладка стін з ракушнку: 
23-03-003-
 Кільк
1 звичайна при висоті поверху  1448,35 242,71 1 448,35 3,72 
01 ість
до 4 м (м3) 
  
Кон'юнктура ринку 
2 Блоки стінови і, тип I, 
з урахуванням 0,9 1360 1 224,00 
 розмір 390х190х188 мм, 
логістики
марка 125-250 (м3) 
  
 У тому числі: 
 
Матеріали 1 939,23 
 
Накладні витрати 697,64 
 
Кошторисний прибуток 457,47 
 
 Разом кладка з вапнякових блоків ( без ПДВ) 3 827,46 
 Разом кладка з вапнякових блоків (із ПДВ) 4 592,95 3,72 
 
99 
 
 
Таблиця 4.3 - .Локальний кошторисний розрахунки зовнішних стін з 
газобетонних блоків вручну 
Кладка з газобетонных блоків на розчин 
Кладка стін з легкобетонных 
21-03- 
1 каменів без облицювання із 1 1259,77 249,27 1 259,77 3,65 
002-03 заповненням каркасів і 
фахверків: при висоті 
поверху до 4 м (м3) 
  
2 05.2.02.10 Блоки газобетоні 0,92 3919,95 3 606,35 
0002 , марка D 300 (м3) 
  
 У тому числі: 
 
Матеріали 4 109,13 
 
Машини й механізми 249,27 
 
ФОТ 591,35 
 
Накладні витрати 721,45 
 
Кошторисний прибуток 473,08 
 
 Разом кладка газобетонных блоків на розчин ( без ПДВ) 6 060,65 
 Разом кладка газобетонных блоків на розчин (із ПДВ) 7 272,78 3,65 
 
 
Таблиця 4.4 - .Локальний кошторисний розрахунки зовнішних стін з 
газобетонних блоків на клей-піні 
Кладка з газобетонных блоків на клей-піну 
Кладка стін з газобетонних 
 блоків на клеї без 
328-03-004-
1 
 облицювання товщиною: 400 1 699,52 138,23 699,52 3,65 
01
мм при висоті поверху до 4 м 
(м3) 
  
Кон'юнктура Пінтца-Цемент будівельний 
 ринку з Макшйех для укладання блоків і 
2 1 340 340 
урахуванням плит з ніздрюватих бетонів 
логістики (балон) 
  
 Блоки газобетонні, марка D 
3 05.2.02.10-0002 1,01 3919,95 3 959,15 
300(м3) 
  
 У тому числі: 
 
Матеріали 4 337,03 
 
Кошторисний прибуток 440,34 
 
 Разом кладка газобетонных блоків на клей-піну ( без ПДВ) 6 110,52 
 Разом кладка газобетонных блоків на клей-піну (із ПДВ) 7 332,62 3,65 
 
100 
 
 
Таблиця 4.5 - .Локальний кошторисний розрахунки зовнішних стін з 
газобетонних блоків на клей-піні за допомогою крана-маніпулятора 
Кладка з газобетонних блоків на клей-піну 
Кладка стін з газобетонних 
блоків на клеї без 
  облицювання товщиною: 400 
1 Калькуляція 1 699,52 138,23 699,52 5,65 
мм при висоті поверху до 4 м 
за допомогою крана- 
маніпулятора( м3) 
  
Кон'юнктура Пенца-Цемент будівельний 
 ринку з Макгойех для укладання 
2 1 340 340 
урахуванням блоків і плит з ніздрюватих 
логістики бетонів (балон) 
  
  Блоки полістиролбетонні, марка 
3 05.2.02.10-0002 1,01 3919,95 3 959,15 
D 300 (м3) 
  
 У тому числі: 
 
Матеріали 4 337,03 
 
 Разом кладка газобетонных блоків на клей-піну ( без ПДВ) 6 110,52 
 Разом кладка газобетонных блоків на клей-піну (із ПДВ) 6 854.42 5,65 
 
 
Висновок по 4 розділу 
1. У результаті дослідження моделювання, обчислювальних і виробничих 
експериментів доведені можливість і доцільність впровадження в трудовий 
процес удосконалених технологій з використанням засобів малої механізації, 
а також удосконаленої методики оцінки умов праці робітників-будівельників 
для істотного поліпшення показників ефективності житлового будівництва.  
2. Установлене, що запропоновані організаційно-технологічні й конструктивні 
заходи дозволяють знизити умови праці з 5 до 4 класу й підвищити 
продуктивність праці мулярів при влаштуванні конструкцій зі стінових блоків 
на 9% зі зниженням рівня виробничого травматизму на 31%. 
 
 
 
 
101 
 
Загальні висновки 
1. У результаті аналізу стану питання ефективності ввлаштування 
кам'яних конструкцій, методів її моделювання й можливих напрямків 
конструктивно-технологічного вдосконалювання встановлене, що найбільш 
ефективним у будівельній галузі буде застосування адаптованої інтегральної 
бальної методики оцінки умов праці. 
2.  Виявлене, що ключовими факторами, що впливають на 
продуктивність робітників-мулярів, є умови їх праці, зокрема підвищені 
навантаження на поперековий відділ при піднятті й переміщенні будівельних 
блоків, що викликає нагромадження утоми й зниження продуктивності. 
Реалізована моделюванням адаптована формула дослідження показників 
ефективності процесів будівельного виконання конструкцій із цегли й каменю. 
3.  Установлені закономірності поліпшення показників абсолютної й 
порівняльної ефективності впровадження дослідженних технічних і 
організаційно-технологічних рішень влаштування кам'яних конструкцій, що 
компенсують ступінь впливу виявлених несприятливих факторів. Найбільш 
ефективні відібрані для розширеного застосування. 
4. Проаналізовано рекомендації з організації праці на базі малої 
механізації технологічних процесів кладочних робіт, за рахунок чого створені 
умови ефективної й безпечної праці будівельників. Доведені можливість і 
доцільність впровадження в трудовий процес засобів малої механізації. 
5. Удосконалена методика моделювання ефективності виробництва 
кам'яних робіт, що враховує умови організації праці робітників-виконавців і 
можливості їх подальшого вдосконалювання. 
6.  Установлене, що запропоновані технологічний^-технологічні-
організаційно-технологічні й конструктивні заходи дозволяють поліпшити умови 
праці й підвищити продуктивність праці мулярів при пристрої конструкцій зі 
стінових блоків на 6% зі зниженням рівня виробничого травматизму на 31%. 
 
 
102 
 
 
Список використаної літератури 
1. Гончаренко Д.Ф. Пошук ефективних рішень щодо перебудови багатоповерхових 
будівель / Д.Ф. Гончаренко, О.В. Доброноженко // Будівництво України. – 1996. – №6. - 
с. 17-20.  
2. Горшков А,С., Грінфельд Г.І., Мішин В.Є., Нікофоров Є.С., Ватін Н.І. Підвищення 
теплотехнічної однорідності стін із пористо-бетонних виробів за рахунок використання у 
кладці поліуретанового клею // Будівельні матеріали – 2014. – С. 57-64.     
3. Горшков, О.С., Ватін, Н.І. Інноваційна технологія зведення стінових конструкцій із 
газобетонних блоків на поліуретановий клей //Інженерно-будівельний журнал. - 2013, №5. - 
С.5-19.  
4. Горшков, О.С., Грінфельд, Г.І., Мішин, В.Є., Нікофорів, Є.С., Ватін, Н.І. Підвищення 
теплотехнічної однорідності стін із пористо-бетонних виробів за рахунок використання у 
кладці поліуретанового клею // Будівельні матеріали. - 2014, №5. - С.57-64. ISBN 978-5-
4323-0129-1 - Режим доступу: http://www.studentlibrary.com/book/ ISBN9785432301291.html 
. 5. Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. допомога. – Київ: 
видавництво «Кондор», 2008. – 360с.: іл., Таблиця – Бібліогр.:. 
 6. Інструкція «Гігієнічна класифікація праці (за показниками шкідливості та опасності 
факторів виробничої середовища, тяжкості та напруженості трудового процесу)» 1986 року  
7. Іллічов, В.А., Колчунов, В.І., Гордон, В.А., Кормін, О.О. Статистичні залежності 
показників сприятливої середовища життєдіяльності біосферосумісного міста // Вісник 
МДСУ. 2021. Т. 16. Віп.  
8. С. 545-556. DOI: 10.22227/1997-0935.2021.5.545-556. 
 9. Інструкція від 12.08.86 N 4137-86 «Гігієнічна класифікація праці (за показниками 
шкідливості та опасності факторів виробничої середовища, тяжкості та напруженості 
трудового процесу)» 1986 року.  
10. Козаків, Ю.М. Технологія будівництва енергоефективних малоповерхових житлових 
будівель / Ю.М. Козаков, О.А. Тимощук. - Лань, 2020.  
11. Капшук О.А., Шаленіє В.Т. Технологічність різновидів сучасних розбірно-переставних 
опалубних систем // Інженерно-будівельний журнал, 2014, №7, с. 80-88. 12. Київський, Л.В., 
Сергєєв, А.С. Містобудування та продуктивність праці // Житлове будівництво, 2015. – № 9. 
– С.55-59.Кірнєв.  
13. Клюєва, Н.В. Ресурсо-енергозберігаюча конструктивна система житлових та 
громадських будівель із заданим рівнем конструктивної безпеки //Н. В. Клюєва, В.І. 
Колчунов, А.С. Бухтіяров // Промислове та цивільне будівництво. – 2014. – №2. 
 14. Король, Е.А. Аналіз структури енерговитрат під час будівництва малоповерхових 
житлових будівель / О.О. Король, А.А. Журавльова // БСТ. – 2020. – №3. - С.62-64  
103 
 
15. Крушельницька Я.В. Заходи щодо підвищення працездатності працівників: 
[Електронний ресурс]. // Фізіологія та психологія праці: Підручник. - М.: Фінанси та 
статистика, 2003, - 367 с. - Режим доступу: http://orbook.com/index-6563.htm, вільний. 16. 
Кудрявцев, Є.М. Комплексна механізація будівництва/Є.М. Кудрявці. – М.: Видавництво 
Асоціації будівельних вузів, 2005. – 424 с 
. 17 Лапідус, А.А. Моделювання та оптимізація організаційно-технологічних рішень при 
зведенні енергоефективних огороджувальних конструкцій у цивільному будівництві / О.О. 
Лапідус, А.А. Жунін / / Вісник МДСУ. – 2016. – №5. – С.59-71.  
18 Лапідус, А.А. Потенціал ефективності організаційно-технологічних рішень будівельного 
об'єкта // Вісник МДСУ, 2014 №1, С.175-180. 
 19 Лашко А.А., Балакчина О.Л. Про порівняльну ефективність стінового заповнення 
малоповерхових будівель Криму // Інноваційний розвиток будівництва та архітектури: 
погляд у майбутнє. – 2018. – С. 105-107.  
20 Леоненко К.А. Приклад реалізації оцінки тяжкості праці влаштування підпірної стінки з 
вапнякових блоків // Дні науки КФУ ім. В.І. Вернадського: IV наукова конференція 
викладацького складу, аспірантів, студентів та молодих вчених: збірка тез учасників. – 
Сімферополь, 2018. 
 21 Леоненко К.А. Удосконалення класифікацій риштовання для кам'яно-монтажних та 
оздоблювальних робіт // Інноваційний розвиток будівництва та архітектури: погляд у 
майбутнє збірка тез учасників Міжнародного студентського будівельного форуму – 2017. 
2017. С. 135-138. https://elibrary.com/item.asp?id=29886261  
22 Леоненко К.А. Удосконалення технології влаштування конструкцій збірно-монолітних 
перекриттів малоповерхової забудови Криму // Інноваційний розвиток будівництва та 
архітектури: погляд у майбутнє Збірник тез учасників Міжнародного студентського 
будівельного форуму – 2018. За загальною редакцією Н.В. Цопи. 2018. С. 108-110. 
https://elibrary.com/item. asp?id=36518471  
23 Молодін В.В. Контроль реалізації проектів змінного призначення// Будівельне 
виробництво. – 2021. – №2 – С. 13-19. 
24 Олійник, П.П. Основи організації та управління у будівництві: Підручник / П.П. Олійник. 
– М.: Видавництво АСВ, 2014. – 200 с  
25 Олійник, П.П., Бродський, В.І., Кузьміна, Т.К., Чередніченко, Н.Д. Теорія, методи та 
форми організації будівельного виробництва.  
27 Іллічов, В.А., Колчунов, В.І., Гордон, В.А., Корміна, А.А. Статистичні залежності 
показників сприятливого середовища життєдіяльності біосферосумісного міста // Вісник 
МДСУ. 2021. Т. 16. Вип. 5. С. 545-556. DOI: 10.22227/1997-0935.2021.5.545-556.  
28 Інструкція від 12.08.86 N 4137-86 «Гігієнічна класифікація праці (за показниками 
шкідливості та небезпеки факторів виробничого середовища, тяжкості та напруженості 
трудового процесу)» 1986 року.  
104 
 
29 Козаків, Ю.М. Технологія будівництва енергоефективних малоповерхових житлових 
будівель / Ю.М. Козаков, О.А. Тимощук. – Лань, 2020. – 124 с.  
30 Капшук О.А., Шалений В.Т. Технологічність різновидів сучасних розбірно-переставних 
опалубних систем // Інженерно-будівельний журнал, 2014 №7, с. 80-88. 
 31 Київський, Л.В., Сергєєв, А.С. Містобудування та продуктивність праці // Житлове 
будівництво, 2015. – № 9. – С.55-59.  
32 Кірнєв А.Д. Організація будівельного виробництва, курсове та дипломне проектування 
[Текст]: навчальний посібник для вузів за напрямом «Будівництво» / О.Д. Кірньов - Ростов-
на-Дону: Фенікс, 2006. - 661 с.  
33 Кірнос В.М. Науково-методологічні засади організаційно-технологічного регулювання 
тривалості та вартості реконструкції промислових підприємств: Дис. д-ра техн. наук: 
05.23.08. – Харків, 1994. – 333с.  
34 Клюєва, Н.В. Ресурсо-енергозберігаюча конструктивна система житлових та громадських 
будівель із заданим рівнем конструктивної безпеки //Н. В. Клюєва, В.І. Колчунов, А.С. 
Бухтіяров // Промислове та цивільне будівництво. – 2014. – №2.  
35 Король, Є.А. Аналіз структури енерговитрат під час будівництва малоповерхових 
житлових будівель / О.О. Король, А.А. Журавльова // БСТ. – 2020. – №3. - С.62-64  
36 Крушельницька Я.В. Заходи щодо підвищення працездатності працівників: [Електронний 
ресурс]. // Фізіологія та психологія праці: Підручник. - М.: Фінанси та статистика, 2003, - 
367 с. - Режим доступу: http://orbook.com/index-6563.htm, вільний. 37 Кудрявцев, Є.М. 
Комплексна механізація будівництва/Є.М. Кудрявці. – М.: Видавництво Асоціації 
будівельних вузів, 2005. – 424 с.  
38 Пустовгар, А.П., Адамцевич, А.О., Волков, А.А. Технологія та організація адитивного 
будівництва // Промислове та цивільне будівництво. 2018. № 9. С. 12-20.  
39 Решке, Х., Шелле, Х. Світ управління проектами. Пров. з англ. – М.: 1993. – 304с.  
40 Руденський А.В. Аналіз енерговитрат об'єктивний критерій технічної ефективності 
рішень з будівництва та ремонту асфальтобетонних дорожніх покриттів // Дороги XXI 
століття. – 2005. – №4. – С. 52-61. 
 41 Керівництво Р 2.2.2006-05 «Посібник з гігієнічної оцінки факторів робочого середовища 
та трудового процесу. Критерії та класифікація умов праці».  
42 Сахаров, Г.П., Стрельбицький, В.П. Високоякісні стінові блоки з неавтоклавного 
газобетону для індивідуального будівництва // Бетон та залізобетон. – 1993. – № 12. – С.3-5.  
43 СП 12-135-2003. Безпека праці у будівництві. Галузеві типові інструкції з охорони праці. 
 44 Будівельна техніка, конструкції, технології. Нес X., ^В^13, (переклад з англ.), 2007 р.  
105 
 
45 Сухачов В.П., Каграманов Р.А. Засоби малої механізації та допоміжне обладнання для 
виконання будівельно-монтажних робіт. - М.: Будвидав, 1981. - 279 с., Іл. - (Довідник 
будівельника).  
46 Технічна експлуатація житлових будівель: Навч. для будує. вузів/С.М. Нотенко, О.Г. 
Ройтман, Є.Я. Соколова та ін; За ред. А.М. Стражнікова. - М: Вищ. шк., 2000. 429 с.  
47 Технологія будівельного виробництва/За ред. О.О. Литвинова, Ю.І. Білякова. – К.: Вища 
шк. Головне вид-во, 1984. – 479 с. 
 48 Тян Р.Б. Раціоналізація робочих місць у будівництві/Р.Б. Тян, В.Р. Млодецький, Б.А. 
Юнаєв. - М.: Будвидав, 1990. - 86 с.  
49 Управління великомасштабними проектами будівництва промислових об'єктів: 
монографія / А. Павлов, А.В. Гінзбург, Є.А. Гусакова, П.Б. Каган. – К.: Видавництво МИСИ-
МДСУ, 2019. – 188с 
. 50 Федосов, С.В., Алоян, Р.М., Опаріна, Л.А. Розробка структури реляційної бази даних 
енергоємності будівельних матеріалів // Вісник Поволзького державного технологічного 
університету. Сер.: Матеріали. Конструкції. Технології. – 2017. – № 2. – С. 7-13.  
51 Фізіологія людини: у 3-х томах. Т.3. Пров. з англ. / За ред. Р. Шмідта та Г. Тевса. - 3-тє 
вид. – М.: Світ, 2005. – 228с., іл.  
52 Фоков Р.І. Вибір оптимальних варіантів організації та технології будівництва / Р.І. Фоків. 
– Київ: Будівельник, 1969. – 192с. 53 Цай, Ю.Т. Оцінка енерговитрат робітників під час 
гасіння лісових пожеж / Ю.Т. Цай, В.М. Груманс // Лісовий журнал – 2009. №3.  
  
 
 
106