1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 123 Комп’ютерна інженерія (Спеціалізовані комп’ютерні системи)
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6379
Title: Інформаційна система контролю наукової діяльності викладачів університету
Authors: Чичужко, Марина Володимирівна
Рижова, Анжеліка Валентинівна
Issue Date: Jun-2024
Abstract: Метою кваліфікаційної роботи бакалавра на здобуття освітнього ступення «бакалавр» стало створення програмної системи обліку та контролю наукової дослідної діяльності викладацького складу ВНЗ. Загальний обсяг роботи становить 60 сторінки. У випускній роботі 12 рисунків, 2 таблиці. Для виконання роботи використано 47 інформаційних джерел. В результаті виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було розроблено програмний продукт, що дозволяє виконувати контроль та систематизацію науково-дослідної та навчальної роботи викладачів вищих навчальних закладів. В програмному забезпечені вся викладацька діяльність розділена на п’ять підрозділів, це навчальна робота, методична робота, науково-дослідна робота, робота по підвищенню кваліфікації та підготовці наукових кадрів. Завдяки доступному інтерфейсу, розроблений програмний додаток простий у використанні та не потребує особливих навичок системного адміністратора. Програма була створена на мові програмування високого рівня С++. Основними завданнями випускної роботи є закріплення здобутих теоретичних навичок на практиці при створені реального продукту.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6379
Appears in Collections:123 Комп’ютерна інженерія (Спеціалізовані комп’ютерні системи)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Б_123_2024_Рижова.pdf
  Restricted Access		703.49 kBAdobe PDFView/Open Request a copy
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text 
 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І СИСТЕМ 
КАФЕДРА РОБОТОТЕХНІКИ ТА СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ 
КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ 
Пояснювальна записка 
до кваліфікаційної роботи 
освітнього ступеня «бакалавр» 
на тему: ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА КОНТРОЛЮ 
НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ УНІВЕРСИТЕТУ 
 
 
 
 
 
 
Виконала: здобувач вищої освіти 2 курсу, 
групи СКСС-2277 
 спеціальності 123 Комп’ютерна 
інженерія 
 Анжеліка РИЖОВА 
 (ім'я та ПРІЗВИЩЕ) 
Керівник Марина ЧИЧУЖКО 
 (ім'я та ПРІЗВИЩЕ) 
Рецензент Людмила ПОНОМАР 
 (ім'я та ПРІЗВИЩЕ) 
 
 
 
Черкаси 2024 року 
 
ЗМІСТ 
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ…………………….3 
ВСТУП………………………………………………………………………….4 
1 ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ТЕМИ ТА ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ 
СИСТЕМИ ................................................................................................................ 6 
1.1 Обґрунтування технічного завдання ......................................................... 6 
1.2 Аналіз існуючих аналогів ........................................................................... 7 
2 ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД СИСТЕМИ ОСВІТИ УКРАЇНИ .................................... 9 
2.1 Нормативна база акредитації ................................................................... 10 
2.2 Загальна характеристика навчального закладу ...................................... 16 
3 РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ......................................... 21 
3.1 Розробка алгоритму системи .................................................................... 21 
3.2 Вибір мови програмування та інструментальних засобів ..................... 24 
3.3 Розробка програмного забезпечення ....................................................... 36 
4 ОПИС ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ..................................................... 42 
ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 47 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………..………………………..………50 
ДОДАТОК А –Програмна система обліку та контролю наукової дослідної 
діяльності викладацького складу ВНЗ 
 
 
 
 
  
ЧДТУ.242255.001 ПЗ 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
РозроКбив Рижова. Інформаційна система контролю Літ. Лист Листів 
Керівник Чичужко наукової діяльності викладачів 2 58 
Рецеанзент Пономар університету 
Н.конт роль  Пояснювальна записка Кафедра РСКС 
 
Затвфердив гр. СКСС-2277 
 Лукашенко 
 
е
 
 
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 
 
ВНЗ  — Вищий навчальний заклад 
ІТ  — Інформаційні технології 
ШІ  — Штучний інтелект 
ШНМ — Штучна нейронна мережа 
ЕО  — Еволюційні обчислення 
ОС  — Операційна система 
ОСРЧ — Операційна система реального часу 
ПК  — Персональний комп’ютер 
НМ  — Нейронна мережа 
ІНМ  — Інтелектуальна нейронна мережа 
API  — Application Programming Interface 
IDE  — Integrated Development Environment 
OCR  — Optical Character Recognition 
CMS  — Content Management System 
SEO  — Search Engine Optimization 
POS  — Point of Sale 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
3 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
ВСТУП 
 
Все зростаючий динамізм структурних перетворень вищої школи 
пов'язаний з появою і розвитком нових тенденцій: принципові зміни у всіх 
професіях, мобільність, самоосвіта протягом всього життя, децентралізація, 
відповідальність за якість роботи і економічну ефективність.  
Но сьогоднішній день значна увага у вищих навчальних закладах 
приділяється до оцінки якості і акредитації. Якість освіти розглядається як 
багатовимірне поняття, що включає: 
- якість цінностей, цілей і норм; 
- якість умов, якість учбового процесу; 
- якість фахівців, що випускаються. 
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є розробка програмної 
системи для введення обліку та контролю наукової дослідної діяльності 
викладацького складу вищого навчального закладу. 
Тема роботи, на сьогоднішній день дуже актуальна, так як питання 
атестації наукових кадрів, в часи великої конкуренції вищих навчальних 
закладів, стоїть дуже гостро. 
Контроль якості повинен стати невід'ємною частиною вузівської 
культури. Виробляються єдині підходи до забезпечення якості вищої 
освіти, спільна мова, що дозволяє описати, на що направлені учбові 
програми, - це мова компетенцій (інтелектуальних, практичних, ключових) 
і результатів навчання. 
Роль цільової підготовки в підвищенні конкурентоспроможності 
молодих спеціалістів важко переоцінити. Це і отримання поглиблених 
професійних навиків, і участь в наукових, технологічних, проектно-
конструкторських розробках, і оволодіння навиками корпоративної і 
професійної культури, і гарантоване працевлаштування після завершення 
навчання. 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
4 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
Однієї з основних проблем, що стримують розвиток системи 
адресної, цільової підготовки, є відсутність довершеної матеріальної 
забезпеченості вищих навчальних закладів. 
На подолання, хоча б частково, цієї проблеми і спрямована ціль цієї 
випускної роботи. 
Щоб забезпечити достатньо зручний і надійний контроль за якістю та 
своєчасністю виконання навчально-методичної роботи і було створене дане 
програмне забезпечення. Потрібно було створити інструмент який, в 
умовах все зростаючих об’ємів інформації та інтеграції людського чинника, 
дозволив би вчасно та надійно контролювати процес навчальної, 
методичної, науково-дослідної діяльності. 
В даній роботі запропонований варіант програми обліку та контролю 
за діяльністю викладацького складу вищого навчального закладу.  
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
5 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
1 ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ТЕМИ ТА ОБЛАСТЬ 
ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМИ 
 
 
1.1 Обґрунтування технічного завдання 
Метою роботи є розробка програмного забезпечення для полегшення 
постановки завдань науково-дослідної діяльності, та їх виконанням. 
Програма повинна вміти розрізняти (аутентифікувати) різних викладачів та 
повідомляти їх про поставлені їм завдання, також вона повинна мати 
режим в якому завідуючий кафедрою або науковий керівник може 
поставити їм певні завдання.  
Основними вимогами, яким повинна задовольняти розроблювана 
система є: 
• програма має працювати в режимі розділення прав доступів, для 
захисту від несанкціонованої зміни даних; 
• програма повинна підтримувати багатокористувацький режим 
роботи; 
• розроблена система повинна якнайменше залежати від 
стороннього програмного забезпечення, такого як системи управління 
базами даних; 
• програмне забезпечення повинно бути не вибагливим у 
відношенні до комп’ютерного обладнання. 
Для вирішення вищеописаних проблем запропоновано: 
• в вигляді бази даних, для зберігання інформації використовувати 
файли; 
• в програмі якнайменше використовувати інструментарій 
сторонніх виробників, що дозволило максимально оптимізувати систему; 
• для шифрування даних використати простий, але ефективний 
метод гамування та арифметичних підстановок. 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
6 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
Об’єктом дослідження є створення єдиного інформаційного 
простору, здатного охопити всіх користувачів і надати їм інформацію 
створену в різний час, для того, щоб вони могли вчасно прийняти 
необхідне і правильне рішення. 
Ця система має на меті полегшення праці перш за все викладацького 
колективу, але з деякими модифікаціями, і з тим самим успіхом може 
використовуватись в зовсім інших організаціях та системах. 
 
1.2 Аналіз існуючих аналогів 
 
На сьогоднішній день, в Україні, аналогів даної системи не існує. В 
ряді провідних університетів, таких як Вінницький національний технічний 
університет, Харківський Національний технічний університет, НТУУ 
Київський політехнічний інститут, були розроблені схожі системи. Проте 
вони базувалися не на автоматизованій системі управління, а на комплексі 
заходів спеціально розроблених та спрямованих на систематизацію та 
контроль за науково-дослідною діяльністю викладацького складу. 
Так як ця задача вимагає копіткої та виснажливої праці в цих вищих 
навчальних закладах була розроблена спеціальна документація, яка 
регламентує основні положення заходів, що мають бути проведені, а також 
були введені спеціальні кадри які займалися, виключно контролем за 
методичною, навчальною та науково-дослідною роботою викладачів. 
Автоматизована система управління, що є метою розробки даної роботи 
допоможе значно скоротити час та зменшити зусилля необхідні для такого 
контролю. 
Система управління в автоматичному режимі збирає дані про роботу, 
що була проведена, зберігає та аналізує їх, та в компактному і зручному для 
користувача режимі подає результати своєї роботи.  
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
7 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
Так як в Україні подібних систем розроблено та впроваджено дуже 
мало, то це програмне забезпечення може стати важливим інструментом, 
що допоможе в контролі за якістю викладачів у вищому навчальному 
закладі. 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
8 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
2 ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД СИСТЕМИ ОСВІТИ УКРАЇНИ 
 
У галузі освіти в Україні за останні роки відбулися значні зміни. 
Створена нова законодавча база, яка унеможливлює директивне втручання 
в діяльність освітніх організацій і формує легітимний простір їх 
функціонування через систему відповідних норм і правил. 
Основу механізму регламентації діяльності вищих навчальних закладів 
становлять процедури ліцензування та акредитації. 
Державна акредитація не відміняє і не підміняє собою громадську 
акредитацію, яка може проводитись професійною спільнотою, 
відповідними асоціаціями, іншими організаціями, що працюють в галузі 
освіти, і направлена на встановлення певного рейтингу освітньої 
організації. 
Особлива роль державної акредитації в нашій країні полягає в тому, 
що вона гарантує відповідність якості та рівня навчання державним 
вимогам, і випускники навчальних закладів, що навчались за 
акредитованими спеціальностями, мають право на отримання документа 
про освіту державного зразка. 
На системному рівні процедура акредитації була започаткована в 
1996 році Постановою Кабінету Міністрів № 200. Разом зі створенням 
Державної акредитаційної комісії (ДАК), основним завданням якої 
визначалось формування та забезпечення виконання директивних вимог до 
вищої та професійно-технічної освіти. Цією Постановою затверджувались 
Положення про ліцензування та акредитацію навчальних закладів. 
Основними складовими інституції ліцензування та акредитації стали 
громадські організації - фахові ради, на які покладалися питання проведення 
первинної експертизи та надання пропозицій Експертним радам ДАК. 
Відповідність якості навчання державним вимогам оцінювалась 
фаховими радами за результатами проведення експертизи діяльності 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
9 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
закладу освіти, яка обов'язково включала виконання студентами 
комплексних контрольних кваліфікаційних завдань, складених самими 
навчальними закладами у відповідності до освітньо-кваліфікаційних 
характеристик певних напрямів (спеціальностей). 
Але, як засвідчує світовий досвід, мають право на існування і інші 
методи оцінки якості навчання, а зазначене "Положення про акредитацію 
вищих навчальних закладів" теж потребує змін. 
Тому, в 2000-2001 роках Міністерством освіти і науки було 
ініційовано широке обговорення в освітніх колах питання удосконалення 
системи ліцензування і акредитації навчальних закладів та шляхів їх 
демократизації, спрощення процедури, посилення відповідальності 
Державного органу управління освітою, зменшення фінансових витрат 
навчальних закладів. 
На сьогодні розроблені всі нормативні документи стосовно 
акредитації навчальних закладів, а також накопичений значний досвід її 
проведення. Тому з'явилась можливість подальшого упорядкування і 
уніфікації процедури акредитації. Рекомендації щодо цього пропонуються 
авторами до уваги вищих навчальних закладів. 
Разом з тим автори добре розуміють, що рекомендовані в посібнику 
процедури проведення акредитації, а також форми і зміст документації ще 
не є досконалими і потребують подальшого упорядкування, і тому будуть 
вдячні за будь-які зауваження і конструктивні пропозиції, спрямовані на 
покращення організації і функціонування існуючої системи акредитації в 
Україні. 
 
2.1 Нормативна база акредитації 
Акредитація у вищих навчальних закладах в Україні проводиться на 
підставі та у відповідності до таких нормативних документів: 
• Конституція України. 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
10 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
• Закон України "Про освіту". 
• Закон України "Про вищу освіту". 
• Постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 року № 
978 "Про затвердження Положення про акредитацію вищих навчальних 
закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих 
професійних училищах". 
• "Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і 
спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних 
училищах", затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 9 
серпня 2001 року № 978. 
• Наказ Міністерства освіти і науки України №16 від 14 січня 2002 
року "Про затвердження Положення про експертну комісію та порядок 
проведення акредитаційної експертизи". 
• Положення про експертну комісію та порядок проведення 
акредитаційної експертизи, затверджене Наказом Міністерства освіти і 
науки України № 16 від 14.01.2002. 
• Наказ Міністерства освіти І науки України № 321 від 04.06.2002 
року "Про встановлення нормативів витрат, пов'язаних з проведенням 
акредитації". 
• Критерії та вимоги до акредитації підготовки фахівців 
відповідних рівнів. Затверджено рішенням ДАК від 23 листопада 1999 
року, протокол № 23, зі змінами і доповненнями. 
• Нормативи та вимоги для акредитації підготовки фахівців з 
вищою освітою відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів (денна форма 
навчання). Додаток № 18 до протоколу ДАК № 44 від 08.04.03. Набувають 
чинності з моменту реєстрації в Міністерстві юстиції України. 
 
Сутність акредитації. У відповідності з Законом "Про вищу освіту", 
вищий навчальний заклад (далі ВНЗ) є таким освітнім або освітньо-
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
11 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
науковим закладом, який заснований і діє відповідно до законодавства про 
освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні 
програми вищої освіти за певним освітнім та освітньо-кваліфікаційними 
рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб 
відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у 
галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну 
діяльність. 
ВНЗ можуть бути державної, комунальної, приватної форми 
власності. 
ВНЗ державної форми власності засновані державою, фінансуються з 
державного бюджету і підпорядковуються, як правило, Міністерству освіти 
і науки України або іншому центральному органу виконавчої влади. 
ВНЗ комунальної форми власності засновуються місцевими органами 
влади та підпорядковані їм, фінансуються з місцевого бюджету. 
ВНЗ приватної форми власності засновуються на приватній власності 
і підпорядковуються власникам. 
Освітньою є діяльність, яка пов'язана з наданням послуг для здобуття 
вищої освіти з видачею відповідного документа. 
Акредитація - процедура надання ВНЗ певного типу права провадити 
освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, 
відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог 
щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного 
забезпечення. 
Можуть акредитуватись спеціальність, напрям підготовки і весь 
навчальний заклад. 
Акредитація ВНЗ - це державне визнання його статусу (рівня 
акредитації). Акредитація закладу здійснюється протягом навчального 
року. 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
12 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
Акредитація спеціальності з певного напряму - це державне визнання 
відповідності рівня підготовки (перепідготовки) фахівців з цієї 
спеціальності державним вимогам. Акредитація спеціальності проводиться 
після (або в період) закінчення терміну навчання фахівців у ВНЗ за цією 
спеціальністю. 
Акредитація здійснюється згідно з "Положенням про акредитацію 
вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах 
та вищих професійних училищах". При акредитації проводиться 
акредитаційна експертиза, для здійснення якої формується експертна 
комісія, яка діє у відповідності з "Положенням про експертну комісію та 
порядок проведення акредитаційної експертизи". Нормативи витрат, 
пов'язані з проведенням акредитації, встановлені Наказом МОНУ № 321 від 
04.06.02 p. 
Акредитованою вважається спеціальність відповідного освітньо-
кваліфікаційного рівня, за якого ВНЗ певного типу отримав у результаті 
процедури акредитації право провадити освітню діяльність, пов'язану із 
здобуттям вищої освіти та кваліфікації. 
Напрям, за яким ВНЗ отримав в результаті процедури акредитації 
право провадити освітню діяльність, є акредитованим. 
ВНЗ може бути акредитованим за певним рівнем акредитації, якщо не 
менше двох третин спеціальностей, за якими ВНЗ провадить освітню 
діяльність, є акредитованими за цим рівнем. 
Рівень спроможності ВНЗ певного типу провадити освітню 
діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, 
визначається рівнем акредитації. Закон "Про вищу освіту" (ст.24) 
встановлює чотири рівня акредитації ВНЗ. 
ВНЗ першого рівня акредитації здійснює підготовку фахівців за 
спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
13 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
Це технікуми, училища або структурні підрозділи ВНЗ третього або 
четвертого рівнів акредитації. 
ВНЗ другого рівня акредитації готує фахівців як за спеціальностями 
освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, так і за напрямами 
підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра. Це коледжі або 
структурні підрозділи ВНЗ третього та четвертого рівнів акредитації. 
ВНЗ третього рівня акредитації мають право готувати фахівців 
освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра та спеціаліста, а також за 
окремими спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня магістра. Це 
інститути, консерваторії. 
ВНЗ четвертого рівня акредитації здійснюють підготовку бакалаврів, 
спеціалістів та магістрів. Це університети, академії, консерваторії (музичні 
академії) або інститути. 
ВНЗ має право видавати документ про вищу освіту державного 
зразка тільки з акредитованого напряму або спеціальності. 
Діючі Критерії та вимоги до акредитації підготовки фахівців 
відповідних рівнів, що затверджені рішенням ДАК від 23 листопада 1999 
року. 
З моменту реєстрації в Міністерстві юстиції України набувають 
чинності нові Нормативи та вимоги для акредитації підготовки фахівців з 
вищою освітою відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів (денна форма 
навчання. Додаток № 18 до протоколу ДАК № 44 від 08.04.03). 
 
Порядок проведення акредитації. Порядок проведення акредитації 
регламентований "Положенням про акредитацію вищих навчальних 
закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих 
професійних училищах". 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
14 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
Акредитація проводиться з ініціативи навчального закладу. 
Акредитація ВНЗ в цілому або окремої спеціальності складається з таких 
етапів: 
1. Проведення самоаналізу. Самоаналіз діяльності ВНЗ або 
спеціальності проводиться у рік проведення акредитації. Структура і зміст 
звіту про самоаналіз наведені далі. 
2. Подання заяви про проведення акредитаційної експертизи та 
матеріалів акредитаційного самоаналізу до управління ліцензування та 
акредитації МОН України. На кожну спеціальність, що акредитується, 
формується окрема справа. У разі акредитації ВНЗ за певним рівнем до 
МОН подається заява і загальний звіт про самоаналіз діяльності ВНЗ. 
3. Управління ліцензування та акредитації МОН у 10-денний термін 
проводить попередню експертизу і у разі відповідності поданих матеріалів 
вимогам формує склад експертної комісії МОН для перевірки стану справ 
на місці. 
4. Навчальний заклад перераховує на рахунок ДАК кошти на 
організаційне забезпечення проведення акредитації відповідно до 
нормативу, встановленого МОН за погодженням з Мінфіном (24 
неоподаткованих мінімуми). 
5. Після переведення платежу на рахунок ДАК, МОН видає наказ про 
проведення експертизи та направлення експертів до ВНЗ. Відшкодування 
витрат на відрядження та оплату експертів у відповідності до пп. 1.12-1.14 
"Положення про експертну комісію та порядок проведення акредитаційної 
експертизи" здійснюється на місці безпосередньо навчальним закладом, що 
заявив про свого акредитацію на підставі наказу №321 МОН від 04.06.02 p. 
6. Проведення експертами МОН акредитаційної експертизи ВНЗ та 
підготовка експертних висновків. Якщо акредитаційна експертиза 
здійснюється у рік першого випуску фахівців, вона, як правило, 
проводиться в два етапи. Перший етап має місце після закінчення 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
15 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
теоретичного навчання і включає заміри залишкових знань і всі інші 
перевірки діяльності ВНЗ. На другому етапі експертна комісія бере участь 
у роботі Державної екзаменаційної комісії, після чого робиться остаточний 
висновок щодо акредитації спеціальності. Якщо ВНЗ вже випускає фахівців 
даної спеціальності, то експертиза проводиться в один етап після 
закінчення терміну теоретичного навчання з обов'язковою перевіркою 
дипломних проектів (робіт) та аналізом роботи Державної екзаменаційної 
комісії за попередні роки. 
7. За результатами експертизи експертна комісія готує мотивований 
висновок про можливість акредитації ВНЗ (спеціальності), ознайомлює 
його під підпис з керівництвом ВНЗ і залишає у ВНЗ копію висновку. 
Голова експертної комісії у тижневий термін після закінчення роботи 
передає експертний висновок до ДАК. Також ВНЗ передає до ДАК 
акредитаційну справу, доповнену матеріалами перевірки. 
8. Розгляд справи на експертній раді ДАК у присутності 
представників ВНЗ. Підготовка проекту рішення на засідання ДАК. 
9. Розгляд справи на засіданні ДАК. Відсутність представників ВНЗ 
не може бути причиною неприйняття рішення. 
10. Затвердження рішення ДАК Міністерством освіти і науки 
України. 
11. Оформлення в ДАК сертифіката про акредитацію. 
 
2.2 Загальна характеристика навчального закладу 
Подається історична довідка розвитку ВНЗ. Наводиться інформація 
про рік заснування закладу освіти, відомчу приналежність, форму 
власності, основні етапи розвитку, кількість факультетів (відділень), 
кафедр, кількість спеціальностей, за якими ведеться навчання, кількість 
акредитованих спеціальностей та рівень їх акредитації, рівень акредитації 
ВНЗ в цілому, загальну кількість студентів та викладачів, відсоток докторів 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
16 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
наук, професорів та кандидатів наук, доцентів, викладачів вищої категорії у 
навчальному закладі в цілому, загальну навчальну площу, сукупний 
ліцензований обсяг прийому студентів. Описуються принципи і 
особливості діяльності закладу освіти, перспективи і напрями розвитку. 
Описується структура, динаміка розвитку навчального закладу, форми і 
напрями підготовки фахівців, загальна чисельність працівників і студентів 
Зазначаються прізвище, ім'я та по батькові керівника закладу освіти, 
освіта, спеціальність за освітою, науковий ступінь та вчене звання. ВНЗ 
недержавної форми власності додають копії дипломів про вчене звання та 
науковий ступінь керівника. 
До звіту додаються копії ліцензій та сертифікатів про акредитацію, 
які має ВНЗ, довідка про включення до Єдиного державного реєстру 
підприємств та організацій України, документи, що засвідчують право 
володіння (користування) приміщеннями для здійснення навчально-
виховного процесу. Договори оренди мають бути укладені на термін, 
необхідний для завершення циклу навчання. У випадку оренди також 
додається документ, що підтверджує право власності орендодавця або 
погодження власника приміщення на суборенду, якщо майно орендодавця 
не належить до державної або комунальної власності. 
 
Проведення самоаналізу ВНЗ та спеціальності. Самоаналіз потрібен 
ВНЗ для того, щоб впевнитись у відповідності показників своєї роботи 
Критеріям акредитації та вимогам нормативних документів, які 
регламентують роботу ВНЗ. 
Матеріали самоаналізу спеціальності повинні включати інформацію, 
передбачену п.9 "Положення про акредитацію вищих навчальних закладів І 
спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних 
училищах". 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
17 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
У випадку акредитації ВНЗ за певним рівнем до цієї Інформації 
додаються відомості, пойменовані в пункті 10 "Положення про 
акредитацію ВНЗ...". 
Показники діяльності ВНЗ з організації підготовки фахівців за 
спеціальністю, що акредитується, мають повністю відповідати Критеріям 
та вимогам до акредитації підготовки фахівців відповідних рівнів, які 
затверджені ДАК України. Якщо показники діяльності ВНЗ не 
відповідають вимогам ДАК, або у поданих на акредитацію матеріалах 
виявлено інформацію, що не відповідає дійсності, вищому навчальному 
закладу в акредитації відмовляється. 
Повторне проведення акредитації у разі негативного рішення ДАК 
можливе за умов усунення недоліків, але не раніше, ніж через рік після 
прийняття такого рішення. 
Самоаналіз - це системний та комплексний аналіз всіх складових 
діяльності ВНЗ, його структурних підрозділів, який проводить сам ВНЗ з 
метою визначення відповідності показників його діяльності вимогам 
чинних нормативних документів щодо акредитації. Самоаналіз як форма 
самоконтролю здійснюється у рік проведення акредитації. Аналізуються 
показники роботи ВНЗ за останні три роки. 
Звіт про самоаналіз складає першу частину акредитаційної справи 
спеціальності, яку ВНЗ подає до ДАК разом з заявою про проведення 
акредитації. 
Якщо у структурі ВНЗ є навчальні заклади нижчого рівня 
акредитації, вони готують окремий звіт, як складову частину загального 
звіту. 
Для організації проведення самоаналізу у ВНЗ має бути виданий 
наказ, який встановлює задачі колективу ВНЗ або факультету для 
проведення самоаналізу, призначає відповідальних та встановлює терміни 
виконання запланованих заходів. 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
18 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
 
Зміст підготовки фахівців. Передбачається забезпеченість 
навчального закладу документацією, передбаченою стандартами освіти, а 
також освітньо-кваліфікаційними характеристиками, освітньо-
професійними програмами, робочими навчальними планами, програмами 
навчальних дисциплін, їх узгодженість та дотримання співвідношення 
навчального часу між циклами підготовки, відповідність змісту підготовки 
державним вимогам, потребам ринку праці та особистості, вирішення 
питань безперервності, наступності та ступневості підготовки фахівців. 
Освітньо-кваліфікаційна характеристика, освітньо-професійна 
програма та навчальний план спеціальностей мають бути затверджені у 
встановленому порядку. За наявності державного стандарту дається 
посилання на такий стандарт. У разі відсутності стандарту ВНЗ самостійно 
розробляє освітньо-кваліфікаційну характеристику у відповідності до 
вимог наказу Міносвіти № 285 від 31 липня 1998 року і погоджує її з 
відповідною науково-методичною комісією Міносвіти та центральним 
органом виконавчої влади у галузі праці та соціальної політики. 
Навчальний план спеціальності складається за типовою формою, яка 
затверджена МОН, має бути підписаний ректором ВНЗ та погоджений у 
встановленому порядку з Міністерством освіти та науки України, 
навчально-методичною комісією, якій підпорядкована спеціальність, та 
Науково-методичним центром вищої освіти МОНУ. 
 
Методичне забезпечення навчального процесу. Вищий навчальний 
заклад повинен мати чітку систему планування навчально-виховного 
процесу. Він повинен мати змогу показати структуру управління і 
контролю за навчально-виховним процесом, повноту виконання робочих 
навчальних планів і робочих програм дисциплін, запровадження сучасних 
технологій навчання. 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
19 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
При висвітленні навчально-методичної роботи дати аналіз діяльності 
навчально-методичної ради (педради) навчально-методичного відділу 
(методичного кабінету), кафедр (циклових комісій) щодо методичного 
забезпечення лабораторно-практичних робіт, курсового і дипломного 
проектування, самостійної роботи студентів, розробки і застосування 
прикладних комп'ютерних програм. 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
20 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
3 РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
 
3.1 Розробка алгоритму системи 
У цьому розділі визначаються підходи і власне сама розробка 
алгоритму для програми. Так як система, що буде розглядатися зовсім не 
тривіальна то цей процес можна поділити на декілька етапів: 
• визначення задач і цілей; 
• побудова загального алгоритму; 
• розробка алгоритмів окремих функціональних вузлів. 
Розпочнемо з визначення задач і цілей завдання. Програмна система, 
що розроблюється повинна мати два режими роботи – головний і 
користувацький. 
Для того, щоб розпочати роботу з системою необхідно 
зареєструватись. Необхідним параметром є ім’я користувача, також 
система реєстрації містить в собі можливість задати пароль, для захисту 
своїх даних, але він не обов’язковий. Реєстрація визначає в якому режимі 
буде працювати користувач – головному чи користувацькому.   
Головний режим роботи забезпечує можливість завідуючому 
кафедрою, або іншій уповноваженій особі, переглядати, редагувати, а 
також додавати нові завдання кожному з викладачів. Також тут міститься 
структурована інформація про вже виконані користувачем завдання. 
Користувацький режим роботи дозволяє викладачу переглянути його 
поточні задачі, а також зробити відмітку про їх виконання.  
Завдання в автоматизованій системі зберігаються в базі даних, яка 
містить їх в зашифрованому вигляді, для запобігання загальному доступу 
до цих даних. 
Завдання в цій системі обов’язково належать до однієї з наступних 
категорій: 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
21 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
• навчальна робота; 
• методична робота; 
• науково-дослідна робота; 
• підвищення кваліфікації; 
• підготовка кадрів. 
Користувач має можливість відсортувати всі свої завдання за цими 
категоріями.  
Програма має привабливий та інтуїтивно зрозумілий інтерфейс і 
високу швидкодію, а також без будь-яких проблем працює в операційній 
системі Windows. 
Наступний етап – розробка алгоритму функціонування системи, для 
початку наводиться загальний словесний алгоритм роботи програми в 
користувацькому режимі: 
1. Перевірка імені та паролю. 
2. Відкриття файлу з персональними даними користувача. 
3. Дешифрування даних 
4. Структуризація інформації та виведення її на екран 
Можна зобразити структурну схему реакції програми на дії 
користувача, яка представлена на рисунку 3.1. 
Для спрощення як розробки так і супроводу, та удосконалення 
програмної системи вона була розділена на декілька взаємонезалежних 
блоків, вони приведені нижче: 
FileReader – блок, що здійснює всі операції з файлами, такі як 
читання, запис, створення файлу, та його модифікація. 
Coder – використовується для шифрування та розшифровки даних. 
UserInterface – ця частина програми відповідає за інтерфейс 
користувача, відображення даних на екрані та початкової реакції на дії 
користувача. 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
22 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
RootPart – компонує в собі всі інші логічні блоки та керує 
використання кожного з них. 
 
Цикл очікування 
дії користувача 
Відмітка про Вибір даних 
виконання за 
завдання категорією 
 
Зміна інформації в 
файлі Читання даних з файлу 
Поновлення інформації 
на екрані Сортування даних 
Виведення на екран 
 
Рисунок 3.1 - Структурна схема реакції програми на дії користувача 
 
На рисунку 3.2 приведено схему взаємодії основних блоків програми 
 Тобто програмна система працює в режимі клієнт-сервер. 
Користувач виконавши якусь дію, передає запит для блоку UserInterface, 
той в свою чергу, виступаючи в ролі клієнта, через 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
23 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
Інтерфейс 
користувача 
 
Головний блок 
програми 
Файловий  
менеджер Кодувач 
 
 
Рисунок 3.2 - Схема взаємодії основних блоків 
 
Головний блок дає завдання серверу – Файловому менеджеру та 
Блоку кодування. Результат запиту таким самим шляхом повертається 
назад до клієнта, який і відображає результати на екрані. 
Повний опис тексту програми наведено в додатку Б. 
 
3.2 Вибір мови програмування та інструментальних засобів 
При виборі мови програмування для будь-якого проекту потрібно 
зважати на наступні фактори: 
• операційна система в якій буде працювати програма; 
• наявність додаткових компонентів, таких як драйвери, апаратні 
засоби, інше програмне забезпечення; 
• планована швидкість роботи програми, та час за який її 
потрібно розробити. 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
24 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
Загальний підхід до розробки будь-якого проекту значною мірою 
залежить від обраної мови, на якій буде писатися програма, і 
інструментальних засобів, що використовуватимуться. Розглянувши 
найпопулярніші на сьогодні мови програмування, отримаємо таку картину. 
Мова програмування Java є однією з найпоширеніших та 
універсальних мов, яка знаходить застосування у різних сферах завдяки 
своїй продуктивності, надійності та платформній незалежності. Ось деякі 
основні сфери застосування Java: 
 Веб-розробка: Серверні додатки: Java широко використовується для 
створення серверних частин веб-додатків за допомогою таких технологій, 
як Java Servlets, JSP (JavaServer Pages) та різні веб-фреймворки (Spring, 
Struts). Ентерпрайз-додатки: Багато великих компаній використовують Java 
для створення складних бізнес-додатків завдяки можливостям Java EE 
(Enterprise Edition), яка включає в себе набір API для масштабованих 
корпоративних рішень. 
 Мобільна розробка: Android-додатки: Java є основною мовою для 
розробки додатків під операційну систему Android. Хоча останнім часом 
Kotlin набирає популярність, Java залишається важливою мовою для цієї 
платформи. 
 Розподілені системи та хмарні обчислення: Hadoop: Java є основною 
мовою для розробки компонентів платформи Hadoop, яка використовується 
для розподіленої обробки великих обсягів даних. Мікросервіси: Java є 
популярною мовою для створення мікросервісної архітектури завдяки 
фреймворку Spring Boot. 
 Інструменти для розробників: IDE: Багато інтегрованих середовищ 
розробки (IDE) для інших мов програмування написані на Java, наприклад, 
IntelliJ IDEA, Eclipse, NetBeans. 
 Банківські та фінансові системи: Java використовується для 
розробки безпечних, масштабованих та надійних банківських та 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
25 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
фінансових додатків завдяки високому рівню безпеки та можливостям 
обробки великих обсягів транзакцій. 
 Інтернет речей (IoT): Java використовується для розробки 
програмного забезпечення для різних пристроїв, підключених до Інтернету, 
завдяки своїй платформній незалежності та можливості працювати на 
вбудованих системах. 
 Розробка настільних додатків: GUI-додатки: Java пропонує 
бібліотеки, такі як JavaFX та Swing, для створення графічних інтерфейсів 
користувача (GUI) для настільних додатків. 
Наукові дослідження та великі дані: Java використовується для 
обробки великих обсягів даних та наукових обчислень завдяки своїй 
стабільності та продуктивності. 
Це лише деякі з багатьох сфер, де застосовується Java. Її 
універсальність і стабільність роблять її однією з найбільш затребуваних 
мов програмування в сучасному світі технологій. 
Java – доволі потужна, повністю об’єктно-орієнтована мова 
програмування, основним перевагами якої є повна переносимість на різні 
системні та апаратні платформи, такі як Windows, UNIX, Linux так і IBM 
PC, Apple, Mackintosh. Ще однією, не менш важливою перевагою є легкість 
та висока швидкість написання програм. Недоліком цієї мови вважається 
необхідність встановлення додаткового програмного забезпечення 
необхідного для запуску програм – віртуальної машини Java. Ще одна 
негативна риса програм створених на мові Java є низька швидкість роботи. 
Мова програмування C++ є однією з найпотужніших та 
найефективніших мов, яка використовується у багатьох сферах завдяки 
своїй високій продуктивності, гнучкості та можливостям низькорівневого 
програмування. Ось основні сфери застосування C++: 
Системне програмування: Операційні системи: C++ 
використовується для розробки основних компонентів операційних систем, 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
26 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
таких як ядра та драйвери пристроїв. Вбудовані системи: C++ часто 
використовується для програмування мікроконтролерів та вбудованих 
систем завдяки своїм можливостям низькорівневого доступу до апаратного 
забезпечення. 
 Ігрова індустрія: Ігрові рушії: Багато популярних ігрових рушіїв, 
таких як Unreal Engine та Unity, використовують C++ для розробки своїх 
ядерних компонентів. Розробка ігор: C++ дозволяє створювати 
високопродуктивні ігри з потужною графікою та обробкою даних у 
реальному часі. 
 Високопродуктивні обчислення: Наукові обчислення: C++ 
використовується для розробки програм, які потребують високої 
продуктивності та обробки великих обсягів даних, таких як симуляції та 
чисельні методи. Фінансові додатки: Завдяки своїй продуктивності, C++ 
широко використовується у фінансовій індустрії для розробки додатків, що 
обробляють великі обсяги фінансових транзакцій та аналіз даних. 
Розробка програмного забезпечення: Десктопні додатки: C++ часто 
використовується для розробки потужних десктопних додатків з 
інтенсивним використанням ресурсів, таких як графічні редактори та CAD-
системи. ПЗ для різних платформ: Завдяки можливості кросплатформної 
розробки, C++ використовується для створення програмного забезпечення, 
що працює на різних операційних системах. 
 Мережеве програмування: Мережеві протоколи та сервіси: C++ 
використовується для розробки мережевих протоколів та серверів, що 
потребують високої продуктивності та надійності. 
 Браузери та рендеринг: Веб-браузери: Основні компоненти багатьох 
веб-браузерів, таких як Google Chrome (Chromium) та Mozilla Firefox, 
написані на C++ для забезпечення швидкого рендерингу та обробки веб-
сторінок. 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
27 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
Робототехніка та автоматизація: Управління роботами: C++ 
використовується для програмування систем управління роботами та 
автоматизації завдяки своїй здатності до ефективного оброблення сигналів 
та реального часу. 
Автомобільна індустрія: Системи керування транспортними 
засобами: C++ застосовується для розробки програмного забезпечення для 
бортових систем, систем допомоги водієві (ADAS) та інших автомобільних 
систем. 
Ці сфери демонструють універсальність та потужність C++, роблячи 
його однією з найбільш популярних мов програмування у галузях, де 
потрібна висока продуктивність та ефективність. 
С++ – нащадок однієї з канонічних мов програмування С. Об’єктно-
орієнтована мова програмування, що поєднала в собі найкращі традиції 
низькорівневих мов програмування (Assembler, ForTran, LISP) та сучасні 
досягнення в високорівневому програмуванні. Перевагами цієї мови 
вважають надзвичайну швидкість роботи програм (одна інструкція в С++ 
всього лише 3 – 8 процесорних команд), компактність розмірів програми, 
невибагливість до апаратних та програмних засобів. Недоліком цієї мови 
вважають високу складність написання та технологій, що 
використовуються при розробці програм на цій мові. 
VisualBasic – сучасна мова програмування, що має дуже давню 
історію. На сучасному етапі розвитку VisualBasic став дуже популярним 
інструментом для розробки невеликих програмних систем. Основна 
перевага – простота розробки програмного забезпечення. Недоліки – не 
висока швидкість роботи програм, залежність від стороннього програмного 
забезпечення, для запуску програм на VisualBasic необхідна операційна 
система Windows та оболонка Framework 1.0. 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
28 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
Мова програмування Visual Basic (VB) розроблена компанією 
Microsoft і є популярною завдяки своїй простоті та тісній інтеграції з 
продуктами Microsoft. Основні сфери застосування Visual Basic включають: 
Розробка бізнес-додатків: Автоматизація процесів: VB 
використовується для створення додатків, що автоматизують бізнес-
процеси, наприклад, системи управління складом, бухгалтерські системи, 
CRM та ERP-системи. Внутрішні корпоративні додатки: Компанії часто 
використовують VB для створення додатків, що покращують внутрішні 
процеси, зокрема системи звітності та аналізу даних. 
Розробка настільних додатків: GUI-додатки: VB відомий своєю 
можливістю швидко створювати додатки з графічним інтерфейсом 
користувача. Використовуючи Visual Basic, розробники можуть легко 
створювати форми, кнопки, меню та інші елементи інтерфейсу. Системи 
управління базами даних: VB часто використовується для розробки 
настільних додатків, що працюють з базами даних, таких як Access або 
SQL Server. 
Веб-розробка: ASP.NET: VB може бути використаний як мова 
програмування на платформі ASP.NET для створення веб-додатків та веб-
сайтів. Хоча C# більш популярний для цього, VB все ще має своїх 
прихильників. 
Автоматизація задач в Microsoft Office: VBA (Visual Basic for 
Applications): VBA, заснований на Visual Basic, використовується для 
написання макросів та автоматизації задач у продуктах Microsoft Office, 
таких як Excel, Word, Access та Outlook. Це дозволяє користувачам 
створювати скрипти для автоматизації повторюваних завдань, обробки 
даних та створення користувацьких функцій. 
Освітні проекти: Навчання програмуванню: Завдяки простоті Visual 
Basic часто використовується для навчання основ програмування в школах 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
29 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
та університетах. Він надає гарний вступ до концепцій програмування без 
необхідності занурюватися в складну синтаксис. 
Розробка компонентів COM (Component Object Model): ActiveX: 
Visual Basic використовується для створення компонентів ActiveX, які 
можуть бути використані в різних додатках, включаючи веб-браузери та 
інші програмні середовища, що підтримують COM. 
Розробка ігрових додатків: Прості ігри та освітні програми: Visual 
Basic дозволяє створювати прості ігри та навчальні додатки, що можуть 
бути використані для освітніх цілей або як демонстраційні проекти. 
Прототипування: Швидке створення прототипів: VB дозволяє 
швидко створювати прототипи додатків для демонстрації функціональності 
або тестування концепцій перед початком розробки повноцінного 
продукту. 
Visual Basic залишається популярною мовою програмування для 
розробки настільних додатків та автоматизації задач завдяки своїй простоті 
та інтеграції з іншими продуктами Microsoft. 
 
Вище були розглянуті основні сучасні мови програмування, що 
підходили для розробки даного проекту та наведені їх переваги та 
недоліки. Вибір був майже очевидний – це С++. Програмним середовищем 
був вибраний компілятор C++ Builder 6 фірми Borland.  
Це середовище дозволяє: 
• легко програмувати завдяки потужному текстовому редактору та 
технології підказок; 
• просто підлагоджувати програму завдяки сучасному транслятору; 
• не витрачати сили на створення графічного інтерфейсу, ця робота 
виконується візуально по причині впровадження технології візуальних 
компонентів (VCL – visual component library); 
• створювати оптимізовані та швидко працюючі програми; 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
30 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
• здійснювати підтримку всіх системних функцій Windows (API – 
Application User Interface). 
Розроблюване програмне забезпечення дані будуть зберігатися у 
файлах. 
С++ Builder надає засоби опрацювання двох типів файлів: текстових 
та бінарних. Текстові файли призначено для зберігання текстів, тобто 
сукупності символьних рядків змінної довжини. Кожен рядок завершується 
керувальною послідовністю '\n', а розділювачами слів та чисел у рядку є 
пробіли й символи табуляції. Оскільки вся інформація текстового файла є 
символьною, програмне опрацювання такого файла полягає в читанні 
рядків, виокремлюванні з рядка слів і, за потреби, перетворюванні 
цифрових символьних послідовностей на числа відповідними функціями 
перетворювання. Створювати, редагувати текстові файли можна не лише в 
програмі, а й у якому завгодно текстовому редакторі, наприклад Блокноті 
чи Word. Бінарні файли зберігають дані в тому самому форматі, в якому 
вони були оголошені, і їхній вигляд є такий самий, як і в пам’яті 
комп’ютера. І тому відпадає потреба у використанні розділювачів: пробілів, 
керувальних послідовностей, а отже, обсяг використовуваної пам’яті 
порівняно з текстовими файлами з аналогічною інформацією є значно 
меншим. Окрім того, немає потреби у застосуванні функцій перетворення 
числових даних. Але кожне опрацювання даних бінарних файлів можливе 
лише за наявності програми, якій має бути відомо, що саме і в якій 
послідовності зберігається у цьому файлі. Послідовно розглянемо засоби 
створення, записування, зчитування й опрацювання файлів обох типів. 
Робота з файлами в С++ Builder може виконуватися кількома різними 
способами:  
• використання бібліотечних компонентів; 
• робота з файлами як з потоками у стилі С; 
• робота з файлами як з потоками у стилі С++; 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
31 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
• робота з файлами як з потоками, які використовують 
дескриптори. 
Спочатку розглянемо можливості для створення й опрацювання 
текстових файлів. 
Робота з текстовими файлами може здійснюватися за допомогою 
методів LoadFromFile та SaveToFile, які є у класів TStrings та TSringList. Ці 
класи описують списки рядків і мають безліч методів маніпулювання 
рядками. Для того щоб прочитати вміст певного текстового файла, 
створеного, наприклад у Блокноті, опрацювати його і зберегти змінення у 
файлі, слід виконати таку послідовність дій: 
• визначити дві глобальні змінні – список типу TSringList і рядкову 
змінну типу AnsiString, наприклад: TStringList *List = new TStringList; 
AnsiString SFile = "Test.txt"; 
• завантажити файл з ім’ям SFile до свого списку за допомогою 
команди List->LoadFromFile(SFile); 
• зберегти свій файл після редагування за допомогою команди List-> 
SaveToFile(SFile). 
При відкриванні та зберіганні файла можна користуватися 
стандартними компонентами-діалогами OpenDialog та SaveDialog, 
розташованими на закладці Dialogs.  
Для відкривання, переглядання й редагування файла можна 
користуватися стандартними багаторядковими компонентами типу TMemo 
й TRichEdit. У останньому разі можна працювати з файлами у форматі 
RTF. Властивості Lines цих компонентів мають тип TStrings, що дозволяє 
безпосередньо користуватися методами LoadFromFile та SaveToFile. 
У С++ стандартна бібліотека містить три класи потоків для роботи з 
файлами: 
• ifstream вхідні файлові потоки (для зчитування); 
•  ofstream вихідні файлові потоки (для записування); 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
32 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
•  fstream двонапрямлені файлові потоки (для зчитування та 
записування). 
При роботі з файлами цих класів треба долучати до програми 
заголовочний файл . Об’єкти файлових потоків створюються за допомогою 
конструкторів відповідних класів, наприклад: 
// Створення (відкриття) вихідного потоку (записування): 
ofstream outfile("Test.dat"); 
// Створення (відкриття) вхідного потоку (зчитування) 
ifstream fin ("Test.dat");  
// Створення (відкриття) введення-виведення (записування і 
зчитування): 
fstream f_in_out("Test.dat");  
До створених у такий спосіб потоків можна застосовувати операції 
“помістити в потік” (<<) і “взяти з потоку” (>>). Перевага цих операцій є 
простота використання і автоматичне розпізнавання типів даних. 
Для записування певної інформації до файла використовується 
операція “помістити в потік” (за аналогією з cout<<): 
filename<< блок1 << блок2 << ... << блоkN; 
Для зчитування з файла певної інформації використовується операція 
“взяти з потоку” (за аналогією з cin>>): 
filename >> блок1 >> блок2 >> ... >> блоkN;  
Однак при читанні з файлу за допомогою потоків зчитування 
здійснюється до пробілу чи символу нового рядка. Тому це зчитування 
придатне лише для чисел та окремих слів. Для зчитування цілого рядка 
використовується функція getline(), яка має прототип getline (char*, int, 
char='\n'); Наприклад, оператор fin.getline(s, n); читає з потоку не більше за 
n-1 символів й записує їх до змінної s. Для роботи з файловим потоком слід 
до програми долучити бібліотеку. 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
33 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
Як було зазначено раніш, файл треба описати. У С++ це можна 
здійснити в такий спосіб: ofstream filename("C:\Test.dat", ios::out);  
Тут у подвійних лапках зазначено ім’я файла на диску C, а filename – 
ім’я файлової змінної, тобто ім’я, за допомогою якого здійснюватиметься 
відкривання файлу у програмі. Якщо файл не існує, то його буде створено. 
Розглянемо варіант довільного записування і зчитування даних. Це 
означає, що записування даних до файла і зчитування цих даних 
здійснюватимуться з довільної зазначеної позиції файла. Позиціонування 
(встановлення курсора на певну позицію) виконується за допомогою 
методу seekp() класу ifstream при записуванні даних до файла, і за 
допомогою методу seekg() класу ofstream – при зчитуванні даних з файла. 
Ці методи мають два аргументи: перший зазначає на скільки байтів 
відносно позиції, зазначеної у другому аргументі, слід зрушитися.  
Існують такі константні значення позицій:  
ios::beg – початок потоку (встановлюється за замовчуванням); 
ios::end – кінець потоку;  
ios::cur – поточна позиція потоку. 
Наприклад: f.seekg(n) – позиціонування на n-й байт від початку 
файла; f.seekg(n, ios::cur) – позиціонування на n-й байт уперед від поточної 
позиції; f.seekp(k, ios::end) – позиціонування на k-тий байт від кінця файла; 
f.seekp(0, ios::end) – позиціонування на кінець файла. Методи tellg() та 
tellp() повертають поточну позицію файла для потоків введення та 
виведення відповідно. 
Для створювання текстових файлів довільного доступу існує багато 
способів. Мова С++ не накладає вимог щодо вмісту текстових файлів, але 
записані у файлі рядки мають бути однакової фіксованої довжини. Це надає 
можливість легко визначати точне місцезнаходження будь-якого рядка 
відносно початку файла. У такому файлі дані може бути записано в будь-
яке місце та змінено без перезаписування всього файла. Для організації 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
34 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
такого записування використовується маніпулятор setw(num), який задає 
довжину поля виведення з num позицій. Для його використання слід 
долучити заголовний файл . Приклад його використання: 
fout<<setw(15)<<name<<setw(20)<<surname<<setw(7)<<year< <endl; 
У бінарному (двійковому) файлі число, на відміну від текстового, 
зберігається у внутрішньому його поданні. У двійковому форматі можна 
зберігати не лише числа, а й рядки та цілі інформаційні структури. 
Причому останні зберігати зручніше, завдяки тому що відсутня потреба 
явно зазначати кожен елемент структури, а зберігається вся структура як 
цілковита одиниця даних. Хоча цю інформацію не можна прочитати як 
текст, вона зберігається більш компактно і точно. Тому, що саме і в якій 
послідовності розміщено в бінарному файлі, має бути відомо програмі. 
З двійковими файлами можна виконувати ті ж самі дії, що і з 
текстовими. Для відкривання бінарного файла використовується та сама 
команда fopen(), лише у другому параметрі (режимі відкривання файла) 
замість літери “t” треба записати літеру “b”. 
Наприклад, бінарний файл з ім’ям tmp.dat можна відкрити для 
зчитування такою командою: 
f = fopen("tmp.dat", "rb");  
де f – покажчик типу FILE*. 
Записування і зчитування у двійкових файлах найчастіше 
здійснюються за допомогою відповідно функцій fwrite() та fread(). 
Функція fread() читає інформацію у вигляді потоку байтів і в 
незмінному вигляді розміщує її в пам’яті. Слід розрізнювати текстове 
подавання чисел і їхнє бінарне подавання.  
Для текстового введення чисел слід використовувати функції 
введення за форматом, які було розглянуто вище. Функція бінарного 
записування до файла fwrite() є аналогічна до функції зчитування fread(). 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
35 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
Для роботи з бінарним форматом файла використовується прапорець 
ios::binary. Ці файли відкриваються здебільшого в режимі зчитування- 
записування. Для цього зручними є об’єкти класу fstream. Дані до бінарних 
файлів записуються за допомогою методу write() класу ofstream, а 
зчитуються – за допомогою методу read() класу ifstream. 
У бінарному файлі також існує можливість довільного доступу до 
файла за допомогою методів seekp() та seekg().  
При повторному відкритті файла з використанням тієї ж самої 
файлової змінної потік слід очищувати за допомогою методу clear(), 
наприклад: f.clear(). 
При розробці програмного забезпечення були використано для 
зберігання даних саме текстові файли. 
Як результат з всього вищесказаного можна зробити висновок, що 
такий варіант вибору мови програмування та середовища для розробки 
системи є найоптимальнішим. 
 
 
3.3 Розробка програмного забезпечення 
Загальний підхід до розробки програми диктується середовищем в 
якому вона створюється. Тож і ця система була написана відповідно до 
ідеології програмування в C++ Builder. Всі візуальні компоненти вікна були 
створені за допомогою VCL, вся інша робота виконувалась виключно 
спираючись на можливості С++ та системних функцій Windows. 
Розробка програми велась відповідно до алгоритму, що був описаний 
вище, тож розпочнемо з опису роботи основних блоків програми. 
Блок, що відповідає за роботу з файлами, повністю побудований на 
використанні системних функцій операційної системи.  
Нижче наведені приклади використання деяких системних функцій 
операційної системи. 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
36 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
 
CreateFile(FILE_NAME, DESIRED_ACCESS, SHARE_MODE,  
SECURITY_ATTRIBUTES, CREATION_DISPOSITION, 
FLAGS_AND_ATTRIBUTES, TEMPLATE_FILE); 
Ця функція відкриває файл, та визначає наступні параметри: 
FILE_NAME – ім’я файлу. 
DESIRED_ACCESS – параметри доступу до файлу. 
SHARE_MODE – спосіб доступу до файлу. 
SECURITY_ATTRIBUTES – права доступу. 
CREATION_DISPOSITION – дії в випадку коли файл існує/не існує. 
FLAGS_AND_ATTRIBUTES – атрибути файлу. 
TEMPLATE_FILE – вказівник на тимчасовий файл. 
Readfile(HFILE, LPBUFFER, NNUMBEROFBYTESTOREAD,  
LPNUMBEROFBYTESREAD, LPOVERLAPPED). 
 
Приведена функція виконує читання з файлу, та визначає наступні 
параметри: 
hFile – ім’я файлу. 
lpBuffer – вказівник на буфер куди заносяться прочитані дані. 
nNumberOfBytesToRead – кількість байт які треба читати з файлу 
lpNumberOfBytesRead – вказівник на змінну, куди записується 
кількість прочитаних байт. 
lpOverlapped – права доступу. 
 
WriteFile(HFILE, LPBUFFER, NNUMBEROFBYTESTOWRITE, 
 LPNUMBEROFBYTESWRITTEN, LPOVERLAPPED) 
Функція призначена для запису в файл, та визначається наступними 
типами параметрів: 
hFile – ім’я файлу. 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
37 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
lpBuffer – вказівник на буфер де знаходяться дані для запису. 
nNumberOfBytesToWrite – кількість байт які треба записати в файл. 
lpNumberOfBytesWritten – вказівник на змінну куди записується 
кількість записаних байт. 
lpOverlapped – права доступу. 
Функції приведені вище є основними системними функціями для 
роботи з файлами, та які були використанні в розробленій програмі. Всі 
вони були інкапсульовані в окремий клас, а той в свою чергу був виділений 
в окремий блок, що дістав назву FileReader.  
На рисунку 3.3 приведено структурну схему роботи з файлами 
використовуючи потоки введення-виведення.  
 
Створення 
файлу 
 
Дописування  Запис в файл 
до файлу Файл 
Читання з 
файлу 
 
Рисунок 3.3 - Структурна схема використання потоків введення-виведення 
 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
38 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
Блок програми який виконує роботу по шифруванню даних 
використовує сучасні алгоритми кодування інформації, і зокрема методи 
гамування, тобто операцію сума по модулю 2.  
Розглянемо алгоритм роботи блоку шифрування:  
1. Виділяється окремий блок даних фіксованого розміру і 
розбивається на дві рівні частини. 
2. Виконується дія додавання по модулю 2 другої частини до 
першої. 
3. Отриманий результат записується в таблицю з заздалегідь 
визначеними розмірами. 
4. В таблицях 3.1 та 3.2 показано, як на даними відбувається 
виконання перестановки за алгоритмом. 
5. Дані приведені в таблиці 3.2 і будуть результатом кодування. 
 
Таблиця 3.1 - Алгоритм перестановки даних 
 
17 13 9 5 1 
18 14 10 6 2 
19 15 11 7 3 
20 16 12 8 4 
 
Таблиця 3.2 – Результати кодування даних 
 
1 2 3 4 5 
6 7 8 9 10 
11 12 13 14 15 
16 17 18 19 20 
 
Роботу по шифруванню / розшифруванню даних виконують наступні 
процедури: 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
39 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
 
codeData(lpInputBuffer, lpOutputBuffer) 
 
Функція для шифрування даних, та визначається наступними типами 
параметрів: 
lpInputBuffer – вказівник на буфер, де знаходяться дані для 
шифрування. 
lpOutputBuffer – вказівник на буфер, куди буде поміщений 
зашифрований текст. 
 
codeData(lpInputBuffer, lpOutputBuffer) 
 
Функція для дешифрування даних, та визначається наступними 
типами параметрів: 
lpInputBuffer – вказівник на буфер, де знаходяться зашифровані дані. 
lpOutputBuffer – вказівник на буфер, куди буде поміщений результат 
дешифрування даних. 
Блок, що відповідає за відображення інтерфейсу користувача 
повністю побудований на візуальних компонентах з бібліотеки VCL. Тут 
взаємодія користувача з програмою реалізована на так званій стратегії 
зворотних викликів процедур. Ця стратегія полягає в тому, що коли 
користувач виконує якусь дію викликається відповідна функція.  
Взаємодія блоків кодування та читання з файлу з блоком 
користувацького інтерфейсу відбувається через зовнішні процедури їх 
інтерфейсів. В програмі використані наступні візуальні компоненти: 
• Label – компонент, що відображає статичний текст на вікні. 
• ComboBox – компонент, що відповідає за функцію - 
випадаючий список. 
• Button – форма кнопка. 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
40 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
• ScrollBox – поле для відображення полосок прокрутки. 
• Memo – поле для вводу тексту 
• PageControl – компонент для відображення закладок на вікні 
Лістинг програмного забезпечення приведений в додатку Б. 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
41 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
4 ОПИС ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
 
Для того, щоб розпочати роботу з програмним забезпеченням 
необхідно запустити файл Science.exe. Після запуску з’явиться вікно для 
реєстрації, яке має наступний вигляд, приведений на рисунку 4.1. 
 
 
Рисунок 4.1 – Вікно для реєстрації користувачів 
 
В полі ім’я необхідно водиться прізвище викладача, що працює на 
даній кафедрі. Форма реєстрації з введеним прізвищем приведено на 
рисунку 4.2. 
 
 
Рисунок 4.2 – Вікно для реєстрації з введеним прізвищем користувача 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
42 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
 
Якщо було введено не правильно пароль, або прізвище викладача 
було введено з маленької букви, або взагалі не існує файлу з даними 
користувача, які вводяться в полі ім’я, після натиснення клавіші вхід 
з’явиться повідомлення про помилку. На рисунках 4.3 та 4.4 представлені 
дані випадки. 
На рисунку 4.3 представлено випадок, коли неправильно було 
введено пароль в полі пароль. 
 
 
Рисунок 4.3 – Повідомлення про помилку випадок 1 
 
На рисунку 4.4 приведено випадок, коли прізвище викладача введено 
з помилкою. 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
43 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
 
Рисунок 4.4 – Повідомлення про помилку випадок 2 
 
При правильному заповнені реєстраційної форми та після натиснення 
клавіші вхід відкривається вікно з п’ятьма вкладками. На рисунку 4.5 – 4.9 
приведено вигляд сторінок даних викладача відповідно до його науково-
дослідної роботи на кафедрі. 
 
 
Рисунок 4.5 – Вигляд вкладки виконані завдання 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
44 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
 
Рисунок 4.6 – Вигляд вкладки невиконані завдання 
 
 
Рисунок 4.7 – Вигляд вкладки поточні завдання 
 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
45 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
 
Рисунок 4.8 – Вигляд вкладки обов’язки викладача по кафедрі 
 
 
Рисунок 4.9 – Вигляд вкладки поточні накази МОН України 
 
Всю інформацію, що міститься у вкладках можна редагувати у файлі, 
який було створено та заповнено для обраного викладача.  
 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
46 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
ВИСНОВКИ 
 
Виконана кваліфікаційна робота бакадавра складається з чотирьох 
частин: 
– в першій частині проведено аналіз проблеми акредитації вищих 
навчальних закладів та зміст науково-дослідної роботи викладачів. Розгляд 
матеріалу відбувається в контексті визначення проблем, можливостей та 
необхідності створення автоматизованої системи управління 
викладацькою, методичною і науково-дослідною діяльністю викладацького 
складу вищих навчальних закладів; 
– друга частина присвячена основним аспектам проектування та 
розробки програмного забезпечення. Тут розглядаються головні підходи до 
створення програмних комплексів, способи проектування, розробки, 
тестування, відлагодження та супроводу програмних продуктів. 
Аналізуються переваги та недоліки кожного з методів по відношення до 
даної розроблюваної програмної системи; 
– матеріал, що розглядається в третій частині – це власне сама 
програмна система. В цьому розділі подані основні проблеми, що виникли 
під час розробки програмного забезпечення та шляхи для їх вирішення, 
описані технології які були застосовані та інструментальні засоби для їх 
реалізації; 
– в четвертому розділі приведений детальний опис роботи з 
програмою, розробленого інтерфейсу. 
Програмне забезпечення, яке було метою розробки даної роботи 
може виконувати контроль та систематизацію науково-дослідної та 
навчальної роботи викладачів вищих навчальних закладів. В програмі вся 
викладацька діяльність розділена на п’ять підрозділів, це навчальна робота, 
методична робота, науково-дослідна робота, робота по підвищенню 
кваліфікації та підготовці наукових кадрів. Завідуючий кафедрою або 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
47 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
уповноважена особа видають викладачу об’єм роботи запланований на 
даний семестр і заносять його до бази даних програми. Кожен викладач 
може переглянути поставлені завдання та чітко визначити цілі і пріоритети 
його діяльності. Про виконання  завдання викладач може відмітити це в 
програмі. Особа, що контролює виконання роботи викладачем відразу 
отримує чітку і структуровану інформацію про хід виконання роботи. 
Такий підхід значно полегшить роботу кафедри, зробить інформацію 
чіткою та структурованою, зможе підняти якість роботи на новий рівень. 
Робота була виконана з урахуванням всіх вимог ЄСПД. 
Тож можна зробити висновок, що всі поставлені завдання до цієї 
кваліфікаційної роботи бакалавра були виконані в повному обсязі. 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
48 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Андрусенко С.І., Домніч В.І.. Акредитація. Організація та проведення 
у вищих навчальних закладах України / С.І.Андрусенко, В.І. Домніч. 
– Київ: КУЕТТ, 2018. – 125 с. 
2. Гончаренко М.Ф., Свіжевська С.А. акредитація від а до я. глосарій з 
акредитації. навчально-методичний посібник /М.Ф.Гончаренко, 
С.А.Свіжевська. – Д.: Державний вищий навчальний заклад 
«Національний гірничий університет», 2019. – 289 с. 
3. Положення про акредитацію напрямів підготовки, спеціальностей та 
вищих навчальних закладів. – режим доступу: www.mon.gov.ua, 
вільний. (Дата звернення 15.04.17) 
4. Ліцензійні умови надання освітніх послуг у сфері вищої освіти. - 
режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua, вільний. (Дата звернення 
15.04.17) 
5. Advatages of Java at ibm.com. [Електронний ресурс].–  Режим доступу: 
https://www.ibm.com/support/knowledgecenter/en/ssw_aix_71/performan
ce/advantages_java.html 
6. CSS Flexible Box LАyout Module [Electronic resource] // Офіцйний 
сайт W3C. – Mode of Аccess: https://www.w3.org/TR/css-flexbox-1/ 
(viewed on 05.12.2019). 
7. Dixit S. Аn introduction to the Web Bluetooth АPI [Electronic resource] // 
Dev.operА: OperА SoftwАre АSА. – Mode of Аccess: 
https://dev.operА.com/Аrticles/web-bluetooth-intro/ (viewed on 15.10. 
2019). 
8. Djiraj. JWT Role Based Authorization with Spring Security. 
[Електронний ресурс].–  Режим доступу: 
https://www.devglan.com/spring-security/jwt-role-based-authorization 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
49 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
9. It project management software with critical path calculation/ Chychuzhko 
M.V., Leshchenko R.S., Biletskyi O.I.// «Проблеми інформатизації» : 
Тези доповідей десятої міжнародної науково-технічної конференції 
24 – 25 листопада 2022 року, том 2. – Черкаси – Харків - Баку – 
Бельсько-Бяла (Польша) –– С. 13. 
10. Golovko O. V. FormulАtion of the Problem of MАximum Clique 
DeterminАtion in Non-Oriented GrАphs. InternАtionАl JournАl of 
Engineering & Technology. Vol. 7, no. 4.3 (2018): SpeciАl Issue 3. P. 
293–297. 
11. Introduction to Web Technologies for FrontPАge Users [Electronic 
resource] // Офіційний ресурс MSDN. – Mode of Аccess: https 
https://msdn.microsoft.com/en-
us/librАry/office/АА218647(v=office.11).Аspx (viewed on 10.11. 2019). 
12. JАckson B. 100+ Аwesome Development Tools Аnd Resources / BriАn 
JАckson // Офіційний сайт keycdn [Electronic resource]. – Mode of 
Аccess: https://www.keycdn.com/blog/web-development-tools/ (viewed 
on 07.11.2019). 
13. Listrovoy S. V. Development of method of definition mАximum clique in 
А nonoriented grАph. EАsternEuropeАn JournАl of Enterprise 
Technologies. 2018. Vol. 5, № 4 (89). – P. 12–17. EID: 2-s2.0-
85032585697. 
14. Michael Hartl. Ruby on Rails Tutorial (Addison-Wesley Professional 
Ruby Series) 6th Edition. - Amazon.com Services LLC, 2018. – 208 с. 
15. MVC Design Pattern – JournalDev. [Електронний ресурс].–  Режим 
доступу: https://www.journaldev.com/16974/mvc-design-pattern 
16. MVC Pattern -Anshul vyas - Medium. [Електронний ресурс].–  Режим 
доступу: https://medium.com/@anshul.vyas380/mvc-pattern-
3b5366e60ce4. 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
50 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
17. MVC для початківців та інтернету [Електронний ресурс]. - Режим 
доступа: http://chtivo.webhost.ru/articles/mvc.php. 
18. MАnifesto for Аgile SoftwАre Development [Електронний ресурс] // 
Веб-портал АgilemАnifesto.org. – Режим доступу: 
http://www.АgilemАnifesto.org/ 
19. PostgreSQL : About. [Електронний ресурс].–  Режим доступу: 
https://www.postgresql.org/about/ 
20. Programming Ruby 1.9 (3rd edition): The Pragmatic Programmers' Guide, 
Dave Thomas, Chad Fowler, Andy Hunt, 2019  
21. Scrum | Digital Humanities LAB at CVCE powered by uni.lu. 
[Електронний ресурс].–  Режим доступу: 
https://cvcedhlab.hypotheses.org/tag/scrum 
22. Timothy M. O'Brien "Jakarta Commons Cookbook". O'Reilly; ISBN 0-
596-00706-X 
23. Topical Guide | Spring Security Architecture. [Електронний ресурс].–  
Режим доступу: https://spring.io/guides/topicals/spring-security-
architecture 
24. Website security – Learn web development | MDN. [Електронний 
ресурс].–  Режим доступу: https://developer.mozilla.org/en-
US/docs/Learn/Server-side/First_steps/Website_security 
25. What is REST – Learn to create timeless REST APIs. [Електронний 
ресурс].–  Режим доступу: https://restfulapi.net/ 
26. Бегг К. Бази даних. Проектування, реалізація і супровід. Теорія та 
практика / К. Бегг, Т. Конноллі. – 2020. – 1238 с. 
27. Берюх И. С. Вибір технології розробки програмного забезпечення 
інформаційних систем. ScienceRise. Харкsв, 2018. № 5/2. С. 40–43 
28. Брюс У. Javaсервлети і JSP. Збірник рецептів. [Текст] / У. Брюс. — 
Львів, Захід-Прес, 2009 — 768 с. 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
51 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
29. Васильєв Н. Об'єктно-орієнтоване програмування. [Текст] / Н. 
Васильєв. — К. Львів: «Афіша», 2021 — 400 с. 
30. Вендров А. М. Сучасні технології створення програмного 
забезпечення [Електронний ресурс] / А. М. Вендров // Портал 
“CITFORUM”. – Режим доступа: http://citforum.ru/progrАmming/ 
АpplicАtion/progrАm/index.shtml#v 
31. Вольфсон Б. Гнучкі методології розробки [Електронний ресурс] / Б. 
Вольфсон // Електронна бібліотека Аdm-lib.ru. – Режим доступа: 
http://Аdm-lib.ru/books/10/Gibkie-metodologii.pdf 
32. Інтернет-бізнес в Україні [Електронний ресурс] // Український 
інтернет-журнал АIN.UА – Режим доступу: http://Аin.uА/5-trendov-
progrАmmirovАniyА-kotorye-izmenyАt-industriyu (дата звернення 
13.11.2019). 
33. Інженерія якості програмного забезпечення: навч. посібник / Г.В 
Табунщик, Р.К. Кудерметов, Т.І. Брагіна. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2020. - 
180 с.  
34. Кеннеді Б. Вивчаємо HTML / Б. Кеннеді, Ч. Маскиано. – 2018. – 
272 с. 
35. Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 
2018-2020 роки: Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 
січня 2018 р. № 67-р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-
2018-%D1%80. (дата звернення: 17.10.20). 
36. Лоусон Б. HTML і XHTML. Детальне керівництво / Б. Лоусон, Р. 
Шарп. – 2000. – 752 с. 
37. МатовО.Я., ХрамоваІ.О. Сучасні технології інтеграції інформаційних 
ресурсів. Реєстрація, зберігання і обробка даних. 2009, Т. 11, № 1. 
С.33-42. 
38. Офіційний сайт MySQL [Електронний ресурс]. - Режим 
доступа: http://dev.mysql.com/ 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
52 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 
 
 
39. Панченко С. В. Математичне моделювання в розподілених 
інформаційних системах: Монографія. Харків: ФОП Бровін О. В., 
2017. – 220с. 
40. Політек-софт – Пакет програм "ПС-Адміністратор". [Електронний 
ресурс].–  Режим доступу: http://www.politek-
soft.kiev.ua/index.php?do=products&product=ps-administrator 
41. Пурьев М. Тренди програмування в 2019 році // Офіційний сайт 
GeekBrАins [Електронний ресурс] – Режим доступу: 
https://geekbrАins.ru/posts/2018_techcrunch_trends (дата звернення 
05.11.2019). 
42. Тенденции развития веб-технологий в 2020 году [Електронний 
ресурс] // Офіційний сайт компанії SITE ELITE. – Режим доступу: 
http://st-lt.ru/blog/useful/tendenczii-rАzvitiyА-veb-texnologij-v-2020-
godu.html (дата звернення 13.10.2019). 
43. Технології створення програмних продуктів та інформаційних систем 
: навч. посібник / М. Ю. Карпенко, Н. О. Манакова, І. О. Гавриленко ; 
Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. - Харків : ХНУМГ 
ім. О. М.Бекетова, 2017. - 93 с.  
44. Томсон Л. Разробка web додатків на РНР и MySQL. – 2 е вид., – 
Львів.: Полюс, 2003. – 672 с 
45. Тренди та події у світі веб-технологій у 2019 році [Електронний 
ресурс] // Блог компании HTML АcАdemy / Офіційний сайт 
hАbrАhАbr. – Режим доступу: 
https://hАbrАhАbr.ru/compАny/htmlАcАdemy/blog/317558/ (дата 
звернення 14.09.2019). 
46. Фернандес О. Шлях Rails. Докладне керівництво по створенню 
додатків в середовищі Ruby on Rails. — К.: Символ-Плюс, 2020. — 
224 с. 
Лист
 ЧДТУ.242255.001 ПЗ т 
53 
Зм. Лист № докум. Підпис Дата