Автоматизація системи обліку інтернет послуг ВАТ “Укртелеком”

Дідора, Віктор Сергійович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6383

Title:	Автоматизація системи обліку інтернет послуг ВАТ “Укртелеком”
Authors:	Чичужко, Марина Володимирівна Дідора, Віктор Сергійович
Issue Date:	Jun-2024
Abstract:	Кваліфікаційна робота бакалавра складається із вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел. В даній кваліфікаційній роботі бакалавра приділяється увага розробці інформаційно-аналітичної системи абонентського відділу, яка використовуватиметься для проведення роботи між клієнтами, які користуються послугами ВАТ "Укртелеком". Описані основні переваги та можливі недоліки даної системи. Також описано роботу основних пунктів меню та задачі, які виконує даний програмний комплекс. Приділяється увага переліку програмного забезпечення, яке потрібне для стабільної роботи даної системи.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6383
Appears in Collections:	174 Автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка (Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані системи та компоненти)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Б_174_2024_Дідора.pdf Restricted Access		647.35 kB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І СИСТЕМ
КАФЕДРА РОБОТОТЕХНІКИ ТА СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ
КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи
освітнього ступеня «бакалавр»
на тему: АВТОМАТИЗАЦІЯ СИСТЕМИ ОБЛІКУ ІНТЕРНЕТ
ПОСЛУГ ВАТ «УКРТЕЛЕКОМ»

Виконав: здобувач вищої освіти 2 курсу,
групи АКІТС-2299
спеціальності 151 Автоматизація та
комп’ютерно-інтегровані технології
Віктор ДІДОРА
(ім'я та ПРІЗВИЩЕ)
Керівник Марина ЧИЧУЖКО
(ім'я та ПРІЗВИЩЕ)
Рецензент Людмила ПОНОМАР
(ім'я та ПРІЗВИЩЕ)

Черкаси 2024 року

ЗМІСТ
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ............................................. 4
.
ВСТУП ............................................................................................................................... 5
1 ОПИС ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ. .............................................................................. 6
1.1 Структура організації ВАТ "Укртелеком" .......................................................... 6
1.2 Надання послуг інтернет ВАТ "Укртелеком" .................................................... 9
1.3 Завдання розроблюваної програми ................................................................... 21
2 АНАЛІЗ ІСНУЮЧОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ
ОБЛІКУ ПОСЛУГ ЗВ'ЯЗКУ. ....................................................................................... 23
3.ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЗАСОБИ РОЗРОБКИ СИСТЕМИ. ............................................ 33
3.1. Spring Framework. ................................................................................................ 33
3.2 Hibernate. ............................................................................................................... 35
3.3 Ajax. ....................................................................................................................... 35
4 ОПИС ПРОГРАМИ. ................................................................................................... 37
4.1 База даних. ............................................................................................................ 37
4.2 Структура програмного проекту. ....................................................................... 37
4.3 Структура та рішення програмної частини проекту ........................................ 38
4.4 Структура та рішення веб-частини проекту. ..................................................... 39
ВИСНОВКИ ................................................................................................................... 57
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ .............................................................. 59

ЧДТУ.242260.001 ПЗ
Вим. Лист № докум. Підп. Дата
Розроб. Дідо р а Автоматизація системи обліку Літ. Лист Листів
Перев. Чичужко інтернет послуг ВАТ Н 3
«Укртелеком»
ФІТІС,
Н.контроль
Лукашенко Пояснювальна записка кафедра РСКС, АКІТС-2299
Затв.

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

AOP Aspect-Oriented Programming
IDE – Integrated development Environment
MVC – Model-View-Controller
POJO – Plain Old Java Objects
БД – База даних
ЕОМ – Електронно-обчислювальна машина
ІЗ – Інформаційне забезпечення
ПЗ – Програмне забезпечення
ОС – Операційна система

Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 3

ВСТУП

Сучасний світ неможливо уявити без комп’ютерної техніки, так само як
важко його уявити без всесвітньої мережі Internet, яка є джерелом отримання
інформації. Варто визнати що комп’ютер, який ізольований від WWW-мережі має
обмеженну функціональність. Він відрізаний від великої кількості інформації, яка
розміщенна на віддаленних серверах, а отже користувач не може скористатися
цією інформацією також.
Для цього була й створена Internet мережа. Тому все більше і більше людей
користуються можливостями всесвітнього павутиння.
Але, як зрозуміло користування www не є безплатне, тому виникли такі два
класи на ринку надання послуг Internet, як провайдер та користувач, перший надає
послуги інший ними користується.
Для проведення тарифікації за наданні послуги провайдерами створюються
автоматизовані програмні комплекси для швидкого й правельного тарифікування
за надані послуги. Головне щоб між цими категоріями ніколи не виникали
протиріччя. Тому програмні комплекси повинні працювати без збоїв, а провайдер
повинен надавати постійну й чітку інформацією, якою цікавиться користувач.
Мета кваліфікаційної роботи бакалавра: провести аналіз роботи одного з
таких комплексів, зокрема ВАТ «Укртелеком», який використовується
провайдером для проведення комплексних розрахунків з клієнтами.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 4

1. ОПИС ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ
1.1 Структура організації ВАТ "Укртелеком"

Об’єктом дослідження в даній бакалаврській роботі виступає Відкрите
Акціонерне Товариство "Укртелеком" - сучасне підприємство з розвиненою
інфраструктурою, що займає лідируючі позиції на ринку послуг фіксованого
телефонного зв'язку України. Компанія охоплює близько 18% українського ринку
телекомунікацій, у тому числі 73% - ринку послуг фіксованого телефонного
зв’язку та 29% - ринку послуг з доступу до мережі Інтернет.
Історія створення ВАТ "Укртелеком" бере початок у 1993 році, коли було
зареєстроване Українське об'єднання електрозв'язку "Укрелектрозв'язок" (з 1994
року - Укртелеком). Пізніше, у 1998 році, відповідно до затвердженої Кабінетом
Міністрів України програми об'єднання "Укртелеком" було реорганізоване в
єдине державне підприємство, а у січні 2000 року, після проведення
корпоратизації, його було перетворено на відкрите акціонерне товариство. Поряд
з фіксованим зв’язком Укртелеком надає послуги Інтернет.
Сьогодні ВАТ "Укртелеком" - це підприємство, організаційна структура
якого сформована за вертикальним принципом управління фінансами,
технологічними процесами, персоналом. До складу товариства входить 33 філії,
одну з яких - філію "Утел" було створено у 2005 році за рішенням Загальних
зборів акціонерів.
У відкритому акціонерному товаристві сформовано дворівневу
централізовану вертикальну систему управління:
I рівень - Загальних Зборі Акціонерів, яким належить прийняття важливих
рішень. Наприклад затвердження необхідних структурних змін та відновлення
Наглядової ради товариства.
II рівень - Правління ВАТ "Укртелеком". До його функцій належить
виконання доручень та наказів, прийнятих на Загальних Зборах Акціонерів;
управління підприємством ВАТ "Укртелеком", за допомогою Апарату управління.
Апарат управління, який складається з наступних підрозділів:
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 5

Голова Правління;
Перший Заступник Голови Правління;
Заступник Голови Правління з питань маркетингу та продажу послуг;
Заступник Голови Правління з питань економіки та фінансів;
Заступник Голови Правління з питань корпоративних прав;
Заступник Голови Правління з питань праці та управління персоналом;
Заступник Голови Правління з питань інформаційних систем та
перспективних мережних технологій.
Директор філії "Утел".
Кожному Заступнику Голови Правління підпорядковується відповідний
підрозділ та департамент, де виконуються доручення та накази. А самі
Заступники підпорядковуються Голові Правління.
Виходячи з цього можна зобразити органітограму, зображуючи в широкому
розумінні організаційну структуру підприємства (рис.1.1).

Рисунок 1.1. - Організаційна структура ВАТ "Укртелеком"

Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 6

Компанія ВАТ "Укртелеком" надає по всій території України практично всі
види сучасних телекомунікаційних послуг, таких як:
міжнародний, міжміський та місцевий телефонний зв'язок;
мобільний зв'язок за технологією UMTS/WCDMA;
послуги передавання даних та побудови віртуальних приватних мереж;
Інтернет-послуги, у т. ч.: комутований та широкосмуговий доступ до мережі
Інтернет для абонентів мережі фіксованого телефонного зв'язку;
постійне IP-з'єднання по виділеній лінії; апаратний і віртуальний хостінг;
надання в користування виділених некомутованих каналів зв'язку;
ISDN;
відеоконференц-зв'язок;
проводове мовлення;
телеграфний зв'язок;
здійснює діяльність з технічного обслуговування мереж ефірного
телемовлення та радіомовлення.
Товариство володіє потужною та розгалуженою транспортною мережею з
високим ступенем надійності та резервування, яка є основою телекомунікаційної
інфраструктури України.
З метою задоволення зростаючих потреб клієнтів Укртелеком створює
найпотужнішу в Україні національну магістральну мережу передавання даних,
побудовану на базі сучасної технології DWDM, пропускна спроможність якої
наближається до 4 Гбіт/с. Це дозволяє надавати якісні інформаційно-
телекомунікаційні послуги, включаючи Інтернет, в усіх регіонах України. Для
надання клієнтам послуг зв'язку з іноземними державами, а також для
забезпечення послуг з транзитного передавання трафіку партнерів товариства як в
Україні, так і за кордоном, Укртелеком бере активну участь у міжнародних
телекомунікаційних проектах, що забезпечують вихід на цифрові
телекомунікаційні системи країн Європи, Азії, Африки і Північної Америки, є
співвласником 14 міжнародних підводних систем передавання даних, таких як
ITUR, BSFOCS, а також є учасником проектів ТЕЛ та ТАЄ.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 7

Компанія є найбільшим в Україні оператором фіксованого телефонного
зв'язку, обслуговуючи понад 10 млн. телефонних ліній, лідером серед провайдерів
Інтернет в Україні, надаючи послуги комутованого доступу до мережі сотням
тисячам клієнтів, а також єдиною в Україні компанією, що надає послуги
мобільного зв'язку нового стандарту під ТМ "Utel".
2008 рік видався одним з найскладніших в історії компанії, коли об’єктивні
та суб’єктивні фактори суттєво вплинули на основні показники діяльності
товариства. Проте 2008 рік чітко окреслив напрямки виходу товариства на новий
рівень розвитку та підтвердив правильність обраної стратегії.
В умовах постійного зменшення доходів від традиційної телефонії компанія
зробила ставку на розвиток Інтернет-технологій та мобільного зв’язку нового
стандарту. За підсумками минулого року Укртелеком став впевненим лідером
серед провайдерів Інтернет.

1.2 Надання послуг інтернет ВАТ "Укртелеком"
ВАТ "Укртелеком" є найбільшим в Україні оператором фіксованого
телефонного зв’язку та Інтернет - провайдером, який обслуговує понад 10,4 млн.
телефонних ліній та 513 тис. абонентів швидкісного доступу до мережі Інтернет.
Отже, даний зріз буде присвячено цій темі.
ВАТ "Укртелеком" пропонує споживачам повний спектр послуг
фіксованого та мобільного Інтернет-доступу по всій території країни:
швидкісний та комутований Інтернет-доступ для абонентів мережі
фіксованого телефонного зв’язку;
Інтернет-доступ по виділеній лінії;
Інтернет-доступ за технологією Wi-Fi;
мобільний доступ до мережі Інтернет,
послуги хостингу.
Що зроблено в 2008 році
У 2008 р. інвестиційні ресурси та маркетингову активність товариства було
зосереджено на задоволенні зростаючих потреб населення та економічних
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 8

суб’єктів України у послугах швидкісного фіксованого доступу до мережі
Інтернет (торгова марка “ОГО! “).
Протягом 2008 р. ВАТ "Укртелеком" в 2,5 раза збільшило кількість
абонентів послуги “ОГО!" та стало лідером на ринку послуг швидкісного
Інтернет-доступу України за всіма основними параметрами:
- кількістю користувачів - 513 тис. абонентів послуги “ОГО! “ на
початок 2009 р.;
- географічним охопленням мережі – більшість території країни;
- обсягом доходів від надання послуг доступу до мережі Інтернет -
484,1 млн. грн.
Йдучи назустріч споживачам, товариство постійно вдосконалює послуги
Інтернет-доступу, роблячи їх ще зручнішими та змістовнішими.
Так, у 2008 р. Для користувачів послуги “ОГО! “ було запроваджено низку
нових послуг та тарифних пропозицій:
- швидкість доступу до мережі Інтернет збільшено в 2 рази (без
підвищення вартості послуг);
- потенційним споживачам запропоновано принципово новий
спрощений спосіб підключення до послуги “ОГО! “ - стартові пакети “ОГО!
START“;
- запроваджено додаткову послугу “ОГО! Антивірус“.

Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 9

Рисунок 1.2. - Загальна кількість споживачів послуг швидкісного доступу до
мережі Інтернет.

Рисунок 1.3. - Доходи від надання послуг швидкісного доступу
до мережі Інтернет.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 10

Розширюючи спектр послуг та враховуючи зростаючу популярність
безпроводового Інтернет-доступу, Укртелеком протягом 2008 року більше ніж у 3
рази збільшив кількість хот-спотів та значно розширив географію надання послуг
Інтернет-доступу за технологією Wi-Fi. На кінець 2008 року мережа
безпроводового доступу ВАТ "Укртелеком" налічувала 1195 хот-спотів (1752
точки доступу), що дає можливість надавати послугу безпроводового доступу до
мережі Інтернет у всіх обласних та багатьох районних центрах. ВАТ
"Укртелеком" створює хот-споти на територіях навчальних закладів, готелів,
вокзалів, ресторанів, кафе, санаторіїв, в інших місцях відпочинку. У 2008 р.
стартував спільний проект ВАТ "Укртелеком" та МакДональдз Юкрейн, який
забезпечить вільний доступ до Інтернет за технологією Wi-Fi у ресторанах
МакДональдз. Відтепер у закладах МакДональдз усіх регіонів України
користувачі ноутбуків або кишенькових персональних комп’ютерів мають
можливість користуватись безкоштовним доступом до Інтернет за технологією
Wi-Fi від Укртелекому. Послугою Wi-Fi-доступу від Укртелекому в 2008 р.
скористалося понад 61 тис. споживачів що в 4,4 раза більше, ніж у 2007 р.

Рисунок 1.4. Кількість хот-спотів Укртелекому

Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 11

Враховуючи тенденцію зменшення попиту на традиційні види послуг у
відділеннях “Телекомсервіс“ та підвищення попиту споживачів на послуги
доступу до Інтернет, у 2008 році Укртелеком продовжував створення нових та
розширення діючих пунктів колективного користування Інтернет на базі відділень
“Телекомсервіс".
У 2008 році було відкрито 66 нових пунктів колективного користування
Інтернет і на кінець року їх кількість становила 358. У цих пунктах організовано
1710 робочих місць для користувачів послуг доступу до мережі Інтернет.
Що зроблено в 2009
У 2009 році відбувся значний приріст доходів (порівняно з 2008 р). Цей
результат було отримано завдяки вдалій маркетинговій та інвестиційній політиці,
масштабним рекламним кампаніям та акціям з підключення абонентів,
розширення спектра додаткових послуг, які доступні абонентам товариства.
Наприклад, акція "90 днів Інтернету "ОГО!" за 1 гривню" діє для абонентів,
що підключаться до "ОГО!" у Донецьку, Дніпропетровську, Запоріжжі, Львові,
Одесі, Харкові та Севастополі з 9 листопада до 31 грудня 2009 року.
ВАТ "Укртелеком" завдяки покращенню науково - технічного забезпечення
збільшило пропускну спроможність зовнішніх каналів мережі передавання даних
в 2,7 раза - до 50 Гбіт/с.
Доступ до Internet можна отримати встановивши зв’язок з провайдером
послуг Internet (Internet Service Provider). Провайдер виступає в якостi
посередника (провiдника) Internet, забезпечуючи пiдключення користувачiв до
Internet через маршрутизатор Internet. Користувач пiдключається до
маршрутизатора провайдера за допомогою телефона або видiленої лiнiї.
Бiльшiсть провайдерiв є прямими провайдерами. Для таких провайдерiв
надання доступу в Internet є основним видом їх дiяльностi. Їм сплачують разовий
вступний внесок плюс пiдписну плату. Вони переважно надають користувачам
все програмне забезпечення, необхiдне для пiдключення. Додатковi послуги, що
надаються провайдерами можуть iстотно вiдрiзнятися. Однi провайдери надають
тiльки можливiсть доступу до Internet без будь-яких додаткових можливостей.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 12

Iншi - можуть здавати в оренду мiсце для особистого Web–сервера,
запропонувати можливiсть постiйного пiдключення або допомогти в оформленнi i
веденнi Web–сервера.
В залежностi вiд способу застосування iснує кiлька способiв пiдключення
до мережi Internet.
Переписка i електронна пошта – найпростiша форма застосування Internet.
Пiдключення, що дозволяє переписуватися та користуватися електронною
поштою, є найпростiшим по установцi i найдешевшим в експлуатацiї.
Доменний доступ – з провайдером заключається договiр про можливiсть
безпосереднього доступу до Internet, за який вноситься мiсячна або рiчна плата.
Подiбний вид доступу найчастiше використовується в органiзацiях, якi
використовують ресурси Internet для отримання загальної iнформацiї, проведення
iнтерактивних дослiджень або придбання товарiв та послуг.
Клiєнтський доступ використовується для запуску Internet-приложень на
робочих станцiях (наприклад, програмне забезпечення для торгiвлi акцiями, яке
зв’язується з брокерськими конторами або комунiкацiйною програмою, яка
проводить конференцiю в режимi реального часу). Подiбнi приложення
самостiйно встановлюють пiдключення до Internet пiд час запуску i
вiдключаються в момент завершення роботи.
Постiйний прямий доступ до Internet використовується компанiями, що
iнтенсивно пропонують свої товари та послуги через Internet; в якостi прикладу
можна навести аiвакомпанiю з можливiстю бронювання квиткiв через Internet.
Подiбний вид доступу є найдорожчим i його установка та супровiд вимагає
додаткових послуг зi сторони провайдера.
Для забезпечення обмiну повiдомленнями, доменного або клiєнтського
доступу достатньо лише комутованого доступу (dial-up access) до провайдера; це
означає, що Ви встановлюєте зв’язок, використовуючи стандартнi телефоннi лiнiї
або ISDN-лiнiї, якi бiльш швидко працюють, але коштують дорожче.
Вирiшивши, як Ви збираєтесь використовувати Internet, слiд визначити, яку
кiлькiсть ресурсiв своєї мережi Ви можете видiлити для доступу в Internet. Доступ
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 13

в Internet можна надати або всiм, або кiльком користувачам мережi. Якщо
приймається рiшення надати доступ тiльки кiльком користувачам, тодi зручнiше
буде настроїти робочi станцiї таких користувачiв окремо; тобто встановити на
таких станцiях модем та пiдтримку протоколу TCP/IP, пiсля чого такi користувачi
зможуть самостiйно зв’язуватися з провайдером. Впровадження такого рiшення
не займе багато часу, такий доступ легко супроводжувати i, крiм того, Вам не
знадобиться настроювати всю мережу для пiдтримки протоколу TCP/IP.
Однак, якщо Ви захочете надати доступ до Internet всiм своїм користувачам,
то пiдтримку протоколу TCP/IP слiд буде встановлювати по всiй мережi. В такому
випадку замiсть установки зв’язку за допомогою модему, доцiльно використати
комутуючий маршрутизатор, який є вдосконаленою формою модема,
призначеною для використання в мережах.
Розвиток сегменту мережi Iнтернет розпочався в Тернопільській філії ВАТ
Укртелеком в 2000 роцi. На цей час вузли доступу до мережi Iнтернет iснують в
місті Тернополі та 6 районних центрах. Вузли доступу до мережi Iнтернет мають
пiдключення до центрального вузла Iнтернет Укртелекому в м. Київ, який
з'єднаний з використанням ємностi волоконно-оптичних лiнiй зв'язку з
закордонними вузлами США, Великобританiї, Iталiї, Норвегiї, Росiї, Угорщини,
Арменiї. Ємнiсть зовнiшнiх з'єднань мережi Iнтернет Укртелекому на 01.01.02
становить бiльш 60 Мбiт/с.
Укртелеком надає послуги доступу до свiтової мережi Iнтернет кiнцевим,
корпоративним споживачам та провайдерам послуг Iнтернет.
Постiйне IP з'єднання по видiленiй лiнiї — абонент пiдключається до вузлу
доступу до мережi Iнтернет Укртелекому по фiзичнiй 2-х, 4-х проводнiй лiнiї,
каналу ТЧ або цифровому каналу nx64kb, при цьому вiн отримує послугу доступу
до ресурсiв Iнтернет в режимi on-line цiлодобово. Для кожного клiєнта на вузлi
доступу конфiнгуруються параметри маршрутизацiї трафiку.
При постiйному IP-з'єднаннi по видiленiй лiнiї абонент пiдключається до
вузлу доступу до мережi Iнтернет Укртелекому по фiзичнiй 2-х, 4-х проводнiй
лiнiї, каналу ТЧ або цифровому каналу nx64kb, при цьому вiн отримує послугу
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 14

доступу до ресурсiв Iнтернет в режимi on-line на швидкостi вiд 9,6 до 2048 кбiт/с
без обмеження часу цiлодобово. Для кожного клiєнта на вузлi доступу
конфiнгуруються параметри маршрутизацiї трафiку.
Доступ по комутованiй лiнiї— абонент пiдключається до вузла доступу до
мережi Iнтернет Укртелекому, використовуючи телефонну мережу загального
користування (ТфМЗК), при цьому вiн отримує послугу доступу до ресурсiв
Iнтернет в режимi on-line. Оплата стягується за час з'єднання.
При доступi до глобальної мережi Iнтернет по комутованим лiнiям зв'язку
абонент пiдключається до вузлу доступу до мережi Iнтернет Укртелекому,
використовуючи телефонну мережу загального користування (ТфМЗК) або
мережу ISDN, при цьому вiн отримує послугу доступу до ресурсiв Iнтернет в
режимi on-line. Оплата стягується за час з'єднання.
Електронна пошта— абонент отримує адресу електронної пошти та
поштову скриньку, при цьому для абонента резервується дисковий простiр для
поштової скриньки на поштовому серверi Укртелекому, обсяг необхiдного
дискового простору замовляється абонентом.
4 Ви можете створити одну або кiлька поштових скриньок на поштовому
серверi Укртелекому, розмiр яких визначається за Вашим бажанням, а також
змiнювати дисковий простiр, завчасно попередивши про це обслуговуючий
персонал на початку мiсяця. З'єднання з поштовим сервером може бути
органiзовано за протоколами POP3, POP2, IMAP, UUCP. Ви можете замовити
переадресацiю пошти, що надходить на Вашу поштову скриньку, на будь-яку
iншу поштову скриньку.
Пiдтримка первинного та вторинного DNS 5 — необхiдною умовою для
забезпечення функцiонування Iнтернет є надiйна робота серверiв доменних iмен,
якi виконують функцiї посередникiв мiж фiзичними адресами та iменами ресурсiв
Iнтернет. При цьому на серверi доменних iмен Укртелекому розмiщується
первинний сервер доменних iмен клiєнта, через який проходять всi запити
клiєнта, або вторинний сервер доменних iмен клiєнта, через який проходять
запити клiєнта при вiдмовi чи перевантаженнi його первинного сервера.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 15

Необхідною умовою для забезпечення функціонування Інтернет є надійна
робота серверів доменних імен, які виконують функції посередників між
фізичними адресами та іменами ресурсів Інтернет. Укртелеком надає послуги
розміщення первинних та вторинних систем доменних імен клієнтів на своєму
сервері доменних імен.
Ви можете зареєструвати власний первинний та вторинний DNS (при цьому
Ваша електронна адреса не буде містити адресу провайдера); зареєструвати
структуру підприємства будь-якої складності, без проблем зареєструвати власний
WWW або FTP-сервер, маючи власний DNS.
Маршрутизацiя додаткових мереж та автономних систем — при
пiдключеннi до вузла доступу до мережi Iнтернет Укртелекому
абонентiв/провайдерiв Iнтернет з власними мережами чи автономними системами
вузлом Iнтернет Укртелекому органiзується маршрутизацiя цих мереж чи
автономних систем для доступу до свiтової мережi Iнтернет.
Маршрутизація додаткових мереж та автономних систем - при підключенні
до вузлу доступу до мережі Інтернет Укртелекому абонентів/провайдерів Інтернет
з власними мережами чи автономними системами вузлом Інтернет Укртелекому
організується маршрутизація цих мереж чи автономних систем для доступу до
світової мережі Інтернет. Ці послуги надаються Інтернет-провайдерам для
забезпечення їх клієнтам доступу до Інтернет через зовнішні канали провайдера з
використанням технічних ресурсів Укртелекому. При цьому, за доступ до
Інтернет клієнт розраховується безпосередньо з провайдером, а провайдер, в свою
чергу, розраховується з Укртелекомом за використання його технічних ресурсів.
Телеконференцiї — абонент отримує доступ до серверу телеконференцiй
Укртелекому, при цьому вiн має можливiсть пiдписуватись на групи новин за
рiзноманiтними спрямуваннями (за бажанням) та приймати участь в роботi цих
груп (читати повiдомлення та надсилати повiдомлення в цi групи).
Укртелеком надає послугу доступу до свого серверу телеконференцій, що
дозволяє клієнтові за власним бажанням регулярно отримувати групи новин за
різноманітним спрямуванням та надсилати власні повідомлення в ці групи новин.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 16

Вiртуальний FTP-сервер 8 — на FTP серверi Укртелекому створюється FTP-
сервер абонента та видiляється дисковий простiр для нього. Цей сервер
анонсується в мережi Iнтернет та стає доступним для користувачiв мережi
Iнтернет. FTP-сервер призначений для розмiщення на ньому файлiв та
забезпечененя доступу до них користувачiв Iнтернету.
Укртелеком надає змогу розмістити Ваш віртуальний WWW або FTP-сервер
на вузлі Інтернет Укртелекому. Оплата за сервер стягується відповідно до об'єму
дискового простору, який він займає.
Віртуальний FTP сервер - на FTP сервері Укртелекому створюється FTP
сервер абонента та виділяється дисковий простір для нього. Цей сервер
анонсується в мережі Інтернет та стає доступним для користувачів мережі
Інтернет. FTP сервер призначений для розміщення на ньому файлів та
забезпечененя доступу до них користувачів Інтернет.
Вiртуальний WWW-сервер— на WWW-серверi Укртелекому створюється
WWW-сервер абонента та видiляється дисковий простiр для нього. Цей сервер
анонсується в мережi Iнтернет та стає доступним для користувачiв мережi
Iнтернет. WWW-сервер призначений для розмiщення на ньому гiпертекстової
iнформацiї та забезпечененя доступу до неї користувачiв Iнтернет.
Віртуальний WWW сервер - на WWW сервері Укртелекому створюється
WWW сервер абонента та виділяється дисковий простір для нього. Цей сервер
анонсується в мережі Інтернет та стає доступним для користувачів мережі
Інтернет. WWW сервер призначений для розміщення на ньому гіпертекстової
інформації та забезпечененя доступу до неї користувачів Інтернет.
Послуги пункту колективного користування — Укртелеком створює в
загально доступному примiщеннi пункт колективного користування, встановлює в
ньому комп'ютери, що мають доступ до мережi. Клiєнтам через оператора
Укртелекому надається послуга електронної пошти з видачею iнформацiї
призначеної для клiєнта в електронному виглядi чи на паперi, в той же час на
пунктi клiєнту надається можливiсть самостiйної роботи на комп'ютерi.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 17

Послуги пункту колективного користування - Укртелеком створює в
загально доступному приміщенні пункт колективного користування, встановлює в
ньому комп'ютери, що мають доступ до мережі. Клієнтам через оператора
Укртелекому надається послуга електронної пошти з видачею інформації
призначеної для клієнта в електронному вигляді чи на папері, в той же час на
пункті клієнту надається можливість самостійної роботи на комп'ютері.
Обслуговування обчислювальної технiки користувача 11 — на основi заяви
абонента фахiвцi Укртелекому виїжджають на робоче мiсце абонента та
проводять встановлення та конфiгурування програмного забезпечення для роботи
в Iнтернетi.
Обслуговування обчислювальної техніки користувача - на основі заяви
абонента фахівці Укртелекому виїжджають на робоче місце абонента та
проводять встановлення та конфігурування програмного забезпечення для роботи
в Інтернет.
Розробка WWW-сторiнок — на основi заяви клiєнта фахiвцi Укртелекому
створюють WWW-сторiнку за вихiдними даними клiєнта, та надають її клiєнту в
електронному виглядi. Ця сторiнка може бути встановлена на WWW-серверi
клiєнта або Укртелекому.
Послуга "Розміщення WWW-сторінки" дозволяє абоненту публікувати в
глобальній мережі Інтернет Укртелекому одну персональну WWW-сторінку з
можливістю вільного доступу з мережі Інтернет. Оплата стягується в залежності
від обсягу текстової та графічної інформації, яка організована у виді WWW-
сторінки.
Послуга доступу до вузла обмiну IP-трафiком — надається
клiєнтам/провайдерам Iнтернет для розвантаження їх закордонних зв'язкiв вiд
мiжпровайдерського IP-трафiку. Клiєнти отримують порт локальної мережi
Ethernet на вузлi обмiну та мiсце для встановлення їх обладнання доступу до
вузла. Клiєнти, що пiдключенi до вузла обмiну укладають мiж собою угоди щодо
обмiну трафiку.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 18

Ця послуга надається клієнтам-провайдерам Інтернет для розвантаження їх
закордонних зв'язків від міжпровайдерського IP-трафіку. Клієнти отримують порт
локальної мережі Ethernet на вузлі обміну та місце для встановлення їх
обладнання доступу до вузла. Клієнти, що підключені до вузла, укладають між
собою угоди щодо обміну трафіком.
Розмiщення та надання в користування фiзичного сервера 14 — новi
послуги, що надаються абонентам Укртелекому, у яких є необхiднiсть розмiстити
в мережi Iнтернет iнформацiйнi ресурси. При цьому Укртелекомом надається
мiсце в телекомунiкацiйних шафах в спецiалiзованих примiщеннях,
забезпечується енергоживлення, а також пiдключення до Iнтернет серверiв.
Розміщення фізичного серверу та надання в користування фізичного
серверу - нові послуги, що надаються абонентам Укртелекому, у яких є
необхідність розмістити в мережі Інтернет інформаційні ресурси. При цьому
Укртелекомом надається місце в телекомунікаційних шафах в спеціалізованих
приміщеннях, забезпечується енергоживлення, а також підключення до Інтернет
серверів. Атрибутом інформації в мережі Інтернет є адреса WWW-сайту. За
кожною такою адресою є сервер, який зберігає доступну для всіх користувачів
мережі інформацію. У свою чергу більшість серверів розташовані на
спеціалізованих вузлах Інтернет. На сьогоднішній день ВАТ "Укртелеком" має
можливість запропонувати своїм клієнтам таку унікальну послугу, як розміщення
серверів на своїх технологічних майданчиках
хDSL - високошвидкiсний цiлодобовий Iнтернет доступу по Вашiй
телефоннiй лiнiї з використанням технологiї хDSL. Швидкiсть передачi даних до
115,2 кбiт/с.
хDSL - це телефон та Iнтернет одночасно по однiй лiнiї.
Скориставшись цiєю послугою, Ви отримаєте постiйну видiлену лiнiю для
Iнтернет плюс цифрову лiнiю для Вашого телефону. Тобто, одночасно по однiй
парi мiдного дроту, на якiй ранiше працював лише телефон, утворюється два
незалежних цифрових канал для Iнтернету та телефону. При цьому голос
(телефонний канал) передається цифровим потоком в 64 кбiт/с, що гарантує
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 19

високу якiсть звучання та надiйне функцiонування будь-якого додаткового
устаткування (факс, модем, тощо). В той час, коли ви не розмовляєте по телефону,
швидкiсть Iнтернету збiльшується за рахунок використання телефонного
цифрового потоку для передачi даних Iнтернету.
DSL — в буквальному перекладi на українську мову - це цифрова
абонентська лiнiя (Digital Subscriber Line). З'явився цей термiн з появою ISDN
(Integrated Service Digital Network) - цифрового абонентського доступу, що був
реалiзований з появою у 80-х роках нових цифрових автоматичних телефонних
станцiї (цифрових АТС). Найчастiше термiн DSL використовувався в контекстi
ISDN BRI (Basic Rate Interface) - цифрового доступу зi швидкiстю 160 кбiт/с.
В даний час термiн майже повнiстю втратив зв'язок з лiнiєю ISDN BRI та
означає технологiю (набiр протоколiв фiзичного рiвня моделi взаємодiї вiдкритих
систем OSI) для високошвидкiсної передачi дискретних сигналiв по фiзичнiй лiнiї
(звичайно мiдному дроту). Бiльш загально пiд DSL розумiють сукупнiсть
технiчних засобiв, що включає абонентську лiнiю зв'язку (кручену пару) та
цифрову систему передачi, або так званi модеми, що забезпечують дуплексну
(двонаправлену) передачу по абонентськiй лiнiї цифрових сигналiв.
xDSL — В даний час iснує безлiч рiзних "DSL-подiбних" методiв передачi
iнформацiї по мiдному дротi. Всiх їх умовно об'єднують у сiмейство xDSL-
технологiй. В лiнiях, що органiзованi на базi xDSL-обладнання трафiк передається
тiльки у цифровому виглядi.
У даний час xDSL найчастiше використовується для органiзацiї доступу
кiнцевих користувачiв до мереж передачi даних загального користування,
наприклад, Iнтернет.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 20

Рисунок 1.5. - Схема надання послуг xDSL
1.3 Завдання розроблюваної програми
В результаті виконання даного проекту повинні бути розроблені база даних
та веб-додаток, які реалізують можливість роботи оператора абонентського
відділу та менеджерів з клієнтами з метою вирішення їх питань та аналізу
поточного стану справ.
База даних повинна вміщувати інформацію про:
• абоненти, які відносяться до даного абонентського відділу існуючі
види тарифів на телефонний зв'язок, які залежать від типу населеного
пункту та виду підключення;
• тарифи на додаткові послуги (тобто крім місцевого телефонного
зв'язку), які може використати абонент за окремим замовленням або
без нього, такі, як міжміські розмови, міжнародні розмови, Інтернет
ОГО тощо;
• який клієнт має який тариф;
• додаткові послуги замовив клієнт – за ними може нараховуватись
додаткова абонентська плата;
• інформація про зроблені дзвінки;
• здійснені оплати за послуги.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 21

Програма повинна реалізовувати функції:
• перегляду і пошуку абонентів, фільтрування абонетів за місцем
проживання;
• перегляду здійснених телефонних дзвінків, пошуку та фільтрування
дзвінків;
• формування квитанції на оплату здійснених дзвінків;
• формування графіків для аналізу динаміки дзвінків клієнта.

Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 22

2. АНАЛІЗ ІСНУЮЧОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
АВТОМАТИЗАЦІЇ ОБЛІКУ ПОСЛУГ ЗВ'ЯЗКУ

Автоматизована система розрахунків за надані послуги Інтернет (надалі
Програма), написана з використанням клієнт-серверних технології (INTERBASE-
сервер версії 5.6). Віконий формат програми дозволяє швидкий перхід від вікна до
вікна, що полегшує роботу оператора по веденню Інтернет послуг.
Для нормальної роботи автоматизованої системи розрахунків за надані
послуги Інтернет (АСРНПІ) потрібно забезпечити нормальну роботу мережі, так
як розрахунки веде не один оператор і не на одному ПК, тому для нормальної
роботи використовується мережева операційна система
Мережева операційна система необхідна для управління потоками
повідомлень між робочими станціями і серверами. Вона може дозволити любій
рабочій станції працювати з розділяємим мережевим диском чи принтером, які
фізично не підключені до цієї станції.
В деяких комп’ютерних мережах є виділенний автономний комп’ютер, який
виконує функції тільки файлового сервера. Такі системи називаються ЛВС з
файловим сервером. В других, малих ЛВС, рабоча станція може одночасно
виконувати і функії файлового сервера. Це однорангові ЛВС.
Компоненти мережевої операційної системи на кожній робочій станції і
файловому сервері взаємодіють один з одним за допомогою мови, що називається
протоколом. Одним із загальних протоколів є протокол фирми IBM NetBIOS
(Network Basic Input
Output System – Мережева операційна система вводу-виводу). Другим
поширеним протоколом є IPX (Internet-work Packet Exchange - Міжмережевий
обмін пакетами) фірми Novell.
Нижче – список деяких мережевих операційних систем із вказівкою їх
виробника:

Таблиця 2.1 Список мережевих ОС
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 23

Операційна система Виробник
Apple Talk Apple
LANtastic Artisoft
NetWare Novell
NetWare Lite Novell
Personal NetWare Novell
NFS Sun Microsystems
OS/2 LAN Manager Microsoft
OS/2 LAN Server IBM
Windows NT Advanced Server Microsoft
POWERfusion Performance Technology
POWERLan Performance Technology
Vines Ba

У в даному випадку для забезпечення нормальної роботи (АСРНПІ)
використовується мережева ОС Windows NT Server 4.0.
ОС Windows NT Server 4.0. є 32-х розрядною операційною системою, але на
відміну від LAN Server, NT Advanced Server може працювати і на платформах
MIPS R4000 фірми Intel чи Alpha фірми DEC. Передбачена робота системи
Advanced Server в симетричному мультипроцесорному (с кількома центральними
процессорами) комп’ютерами. Додаткові обчислювальні потужності на
файловому сервері можуть бути у використанні для прикладних програм типу
клієнт/сервер.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 24

В системі Advanced Server представляється захист даних рівня С2. Це
означає:, що мережева ОС має захищену процедуру приєднання до ЛОМ, захист
пам’яті, облік і контроль доступу (власник розділяємих ресурсів має можливість
визначити, хто в даний момент користується цими ресурсами). Що стосується
надійності, то система Advanced Server використовує файлову систему, основану
на транзакціях, вона дозволяє відмінити цілу серію зв’вязаних модифікацій
файлів, якщо ця серія не була завершена успішно. Вона теж має засоби підтримки
RAID 5 рівня ( Redundant Array of Inexpensive Disks - Надлишковий масив
недорогих накопичувачів), можливість розпізнавання сигналів від джерела
безперебійного живлення і програмне забезпечення для збереження даних на
магнітній стрічці.
У даному випадку використовується мережева ОС Windows NT Advanced
Server в яку об’єднані чотири ПК в мережу за допомогою сервера.
Це забезпечує нормальну роботу (АСРНПІ) і дає змогу декільком
користувачам користуватися великою кількістю файлами, що знаходяться на
сервері.
Протоколи TCP/IP широко застосовуються в усім світі для об'єднання
комп'ютерів у мережу Internet. Архітектура протоколів TCP/IP призначена для
об'єднаної мережі, що складає із з'єднаних один з одним шлюзами окремих
різнорідних комп'ютерних подсетей. Ієрархію керування в TCP/IP - мережах
звичайно представляють у вигляді пятиуровневой моделі, наведеної на малюнку.
1. Цей нижній рівень hardware описує те або інше середовище передачі
даних.
2. На рівні network interface (мережний інтерфейс) лежить аппаратно-
зависимое програмне забезпечення, що реалізує поширення інформації на тім або
іншому відрізку середовища передачі даних. Відзначимо, що TCP/IP, споконвічно
орієнтований на незалежність від середовища передачі, ніяких обмежень від себе
на програмне забезпечення цих двох рівнів не накладає. Поняття “середовище
передачі даних” й “програмне забезпечення мережного інтерфейсу” можуть на
практиці мати різні по складності й функціональності наповнення -це можуть
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 25

бути й просто модемне двухточечное ланку, і представляющая складну
многоузловую комунікаційну структуру мережа Х.25 або Frame Relay.
3. Рівень internet (межсетевой) представлений протоколом IP. Його
головне завдання - маршрутизація (вибір шляхи через безліч проміжних вузлів)
при доставці інформації від вузла - відправника до вузла - адресата. Друге
важливе завдання протоколу IP - приховання апаратно -програмних особливостей
середовища передачі даних і надання вышележащим рівням єдиного інтерфейсу
для доставки інформації. Досягає при цьому канальна незалежність і забезпечує
многоплатформне застосування додатків, що працюють над TCP/IP.
4. Протокол IP не забезпечує транспортну службу в тому розумінні, що
не гарантує доставку пакетів, збереження порядку й цілісності потоку пакетів і не
розрізняє логічні об'єкти (процеси), що породжують потік інформації. Це
завдання інших протоколів - TCP/IP й UDP, що ставляться до наступного
transport(транспортного) рівню. TCP й UDP реалізують різні режими доставки
даних.TCP, як говорять,- протокол із установленням з'єднання. Це означає, що
два вузли, що зв'язуються за допомогою цього протоколу ,”домовляються” про
те,що будуть обмінюватися потоком даних, і приймають деякі угоди про
керування цим потоком. UDP (як й IP) є дейтаграммным протоколом, тобто
таким, що кожен блок переданої інформації обробляється й поширюється від
вузла до вузла не як частина деякого потоку, а як незалежна одиниця інформації
- дейтаграмма.
5. Вище - на рівні application (прикладному) - лежать прикладні
завдання, такі як обмін файлами, повідомленнями електронної пошти,
термінальний доступ до вилучених серверів.
Кожному комп'ютеру в мережі Internet привласнюється IP - адреса,
відповідно до того, до який IP - мережі він підключений.
Cтарші біти 4 - х байтного IP - адреси визначають номер IP - мережі.
частина, Що Залишилася, IP - адреси - номер вузла. Існують 5 класів IP - адрес,
що відрізняються кількістю біт у мережному номері й номері вузла.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 26

Адресний простір мережі Internet може бути розділене на непересічні
підпростори - “ підсітки “, з кожної з яких можна працювати як зі звичайною
мережею TCP/IP. Єдина IP - мережа організації можна будуватися як об'єднання
подсетей. Стандарти TCP/IP визначають структуру IP - адрес. Для IP - адрес
класу В перші два байти є номером мережі частина, Що Залишилася, IP - адреси
може використатися як завгодно. Стандарти TCP/IP визначають кіл - у байт, що
задають номер мережі.
Зручніше звертатися до комп'ютерів не по їхніх числових адресах , а по
іменах (host name).Список цих імен зберігається в спеціальній базі даних Domian
Name System (DNS). Наприклад, комп'ютеру по імені “ comsys.ntu - kpi.kiev.ua “ в
DNS відповідає IP - адреса 194.44.197.195.
Коли ви хочете звернутися до ресурсів цього комп'ютера, Ви вказуєте або
його ім'я, або IP - адреса.
Популярність TCP/IP й архітектури на шині PCI подвигла Apple на
створення продукту, що має відношення відразу до двох названих категорій.
Новий Power Macintosh 9500 оснащений процесором і високошвидкісною
шиною PCI ,надаючи користувачам, що займається видавничою справою,
створенням систем мультимедиа й розміщенням інформації в Internet , більше
високу продуктивність .
Power Mac 9500 поставляється разом з новою версією MacOs, System 7.5.2 й
Open Transport 1.0 , що заменили AppleTalk й MacTCP, завдяки чому , Macintosh
одержує додаткові мережні й комунікаційні можливості й сумісність .
TCP/IP Internet продемонструвала свою здатність пристосовуватися
практично до будь-якого засобу зв'язку.
Можна чекати швидкої реалізації бездротового TCP/IP - доступу. Уже
через 1 -2 роки переносна обчислювальна техніка по своїх можливостях ні в чому
не поступиться стаціонарної. Основними труднощами буде не стільки
можливість здійснення IP - з'єднання ,скільки подолання мобільними
користувачами проблем , пов'язаних з динамічної IP - конфігурацією.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 27

На гребені лавинообразного росту інтересу до Internet TCP/IP проникнув
у багато настільні ПК. Однак у відмінності від NetWare й AppleTalk , для
TCP/IP кожен окремий хост необхідно додатково конфігурувати. Це завдання
значно спрощується завдяки появі великої кількості мережних протоколів і
систем, які дозволяють централізовано управляти TCP/IP .
Протоколи TCP/IP опираються не на широкомовлення для здійснення
масштабованості , необхідної для поширення мережі на всю земну кулю .
Комп'ютер , що використає TCP/IP , для нормальної роботи повинен знати
деяких ключових компонентів - шлюзів і сервера імен . Для глобальної об'єднаної
мережі важливі імена й адреси . У відмінності від популярних протоколів для ПК
,TCP/IP постачений схемами забезпечення унікальності IP - адрес і мережних
імен . Процедура розпізнавання мережних за допомогою TCP/IP традиційно
здійснюється за допомогою громіздкого перетворення імен NetBios в IP - адреси
у файлі LMHOSTS , що звичайно створюється вручну в кожному вузлі.У
загальному виді IP - адреса являє собою 4 розділених крапками десяткові числа ,
наприклад 128.66.12.1. Цей формат адреси називається крапкова десяткова
нотація .IP - адреса ідентифікує мережа й конкретний комп'ютер у цій мережі .
Число байтів , що визначають мережу й комп'ютер , варіюються залежно від класу
адреси .
Адреси постів у мережі також повинні бути унікальними. Досягти цього
можна 2 способами. В - перших, реєструвати адреси всіх хостів мережі
централізовано. Цей спосіб найкраще використати при роботі в маленьких
мережах, де мережний адміністратор може працювати з усіма наявними адресами
, не боячись розірватися на частині . Якщо ж ви працюєте у великій мережі , то
рекомендується скористатися другим способом . У цьому випадку локальному
мережному адміністраторові надаються блоки адрес , і він потім визначає
індивідуальну адресу хоста , вибираючи його із блоку . Блок адрес може бути як
набором адрес хоста , так і формально певної підсіткою .
Як говорилося вище, підсітки використаються по адміністративних
причинах , але не тільки . IP - мережі, які ідентифіковані в таблиці шляхів , як і
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 28

будь-яка інша дійсна мережа . Це значить , що вони можуть бути використані
маршрутизаторами для фізичного поділу мережі , щоб вирішувати технічні
проблеми , такі як обхід обмеження на довжину кабелю або виділення небажаного
шляху в окремий сегмент . Так що область їхнього застосування досить широка..
Щоб визначити меншу мережу усередині більшої, необхідно задати адресу
підсітки й адреса хоста визначається маскою підсітки ( subnet mask ) . Маска
підсітки - це бітовий шаблон, у якому биткам , використовуваним для адреси
підсітки , привласнені значення 1 , а биткам , використовуваним для адреси хоста
, - значення 0 .
Маски підсітки визначені тільки локально. Вони спеціально встановлені при
конфігуруванні кожного хоста й на вилучені хосты не передаються . Отже , маска
підсітки застосовна тільки до адрес локальної мережі й нормально працює тільки
в тому випадку , якщо використається в кожній системі такої мережі . Коли хост
одержує унікальний IP - адреса , вона повинен одержати й унікальне ім'я . Вибір
імені хоста - це на хвилююче питання . Для забезпечення унікальності імен хостов
використаються ті ж способи , що й для IP - адрес . Якщо хост звертається лише
до хостам вашої локальної мережі , то досить зробити його ім'я унікальним тільки
в межах даної мережі . Але якщо він обмінюється інформацією з усім миром , те
його ім'я повинне бути неповторним в усім світі .
Гарантія унікальності - це справа служби реєстрації в InterNIC . Вона
привласнює глобально унікальне ім'я домена кожному, хто правильно його
зажадає . Цей процес дуже схожий на присвоєння номера мережі . Як й IP - адреси
, імена хостів також діляться на частині, які визначають і конкретний хост у
ньому. Імена записуються від часткового до загального, у вигляді серії розділених
крапками слів й абревіатур . Вони починаються з імені комп'ютера , далі
послідовно вказуються імена локальних доменів аж до імені домена , певного
службою NIC ,і закінчується ім'ям домена вищого рівня . Щоб пояснити цю
структуру, розглянемо приклад .
Допустимо, у домені nuts.com* є комп'ютер з ім'ям penaut . У домені
nuts.com ви можете використати коротке ім'я penaut ,але користувачі з іншої
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 29

сторони земної кулі повинні звертатися до нього тільки по імені penaut.nuts.com
.Унікальність имениnuts.com гарантує служба InterNIC ,а унікальність імен penaut
усередині nuts.com - адміністратор локального домена. У невеликих мережах
звичайно використають одну базу даних імен , що контролюється
адміністратором . Домены більших мереж підрозділяються на поддомены , і
відповідальність за визначення імен усередині поддомена покладає на
адміністратора поддомена . Як тільки NIC призначить організації ім'я домена , ця
організація одержить право утворювати поддомены без ведена NIC .
Усередині домена nuts.com можна організувати під домен sales.nuts.com і
покласти відповідальність за цей під домен на Тайлера Мак - Кефферти з відділу
збуту. Він буде привласнювати імена хостам у своєму поддомені , одне з яких
може бути peanut . Хост із таким ім'ям не буде конфліктувати із описаним вище
хостом peanut , оскільки його повне ім'я peanut.sales.nuts.com.
Служба імен.
Кожен домен і поддомен обслуговується сервером імен ( name server) .
Сервер імен бере ім'я хоста й перетворює його в IP - адреса для використання
програмами TCP/IP . Якщо ваше мережа з'єднана з Internet , вам доведеться
скористатися DNS , і ви буде стосуватися всі, про що говорилося вище. Поки
ваша система працює в невеликій ізольованій мережі , IP адреси іменам хостів
можна привласнювати за допомогою таблиці хостів . Таблиця хостов - це файл
імен хостів й адрес , що зчитується безпосередньо в ПК . Системний
адміністратор повинен постійно обновляти цю таблицю .
TCP/IP не може обійтися без маршрутизації . Щоб досягти вилученого місця
призначення, ваш комп'ютер повинен знати туди правильний шлях. Ці шляхи
визначаються маршрутами , зазначеними в таблиці місць призначення , для
досягнення яких використаються шлюзи . Для приміщення маршрутів у цю
таблицю звичайно застосовуються 2 методи : статистична маршрутизація й
динамічна . 1 - ая здійснюється мережним адміністратором , а динамічна - самою
системою через протоколи маршрутизації . У ПК найчастіше використають
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 30

статистичну маршрутизацію, єдиний статистичний маршрут за замовчуванням (
default route ) , що вказує на маршрутизатор , що переправляє всі дані для ПК .
Настроювання маршрутизації для DOS відрізняється від настроювання
маршрутизації для UNIX - систем , оскільки DOS не ставиться до числа
багатозадачних ОС . З - за відсутності багатозадачності протокол маршрутизації
не може бути запущений як фоновий процес . Це одна із причин того , чому ПК
частіше використають статистичну маршрутизацію . Крім того , багато реалізацій
TCP/IP для ПК дозволяють увести тільки один статистичний маршрут .
Системний адміністратор UNIX може запустити протокол маршрутизації й
дозволити маршрутизатору створити таблицю маршрутів на своїй машині.
Конфігурація ПК може бути різної . ПК дозволяє ввести тільки один маршрут ,
навіть якщо їх насправді два . Якщо ж дані необхідно передати через інший
маршрутизатор, це буде виконано за допомогою протоколу ICMP . У цьому
випадку виберіть за замовчуванням шлюз , що використається найбільше часто , і
він буде сам виправляти маршрут, тобто при необхідності пересилати дані по
іншому маршруті . У цьому випадку за замовчуванням варто задавати той шлюз ,
що використається найбільше часто , а не той , через який проходить найбільше
маршрутів.
Різні мережі, які становлять глобальну мережу, зв'язані за допомогою
машинних шлюзів. Шлюз - це машина, що пов'язана із двома або більше
мережами. Це дозволяє прокласти маршрут для дейтаграмми з однієї мережі в
іншу. Шлюзи маршрутизують децтаграми, ґрунтуючись на мережі-приймачі, а не
на індивідуальній машині даної мережі. Це спрощує схеми маршрутів. Шлюзи
розподіляють, яка наступна мережа буде одержувачем даної дейтаграмми. Якщо
машина одержувач даної дейтаграми перебуває в тій же мережі, то дейтаграмма
може бути послана прямо в цю машину. У противному випадку вона передається
від шлюзу до шлюзу, поки не досягне мережі одержувача.
Ще один конфігураційний параметр TCP/IP - це широкомовна адреса. Їм
називають спеціальною, використовуваною системою для спілкування з усіма
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 31

комп'ютерами локальної мережі одночасно. Стандартна широкомовна адреса - це
IP - адреса, у якому всі біти номера хоста мають значення 1.
Вибір програмного пакета TCP/IP аналогічний вибору мережної карти й
заснований на аналізі співвідношення ефективність/вартість. Підтримка з боку
постачальника й легкість конфігурування також має велике значення , але на
вибір програм впливають деякі додаткові фактори. 1 - ціна. Ніхто не розкидається
безкоштовними апаратними засобами, але безкоштовні пакети програм існують.
Сама більша небезпека безкоштовних програм криється в тім, що в потрібний
момент для них може не виявитися необхідної технічної підтримки. Мережне
програмне забезпечення повинне відповідати вашим вимогам, тобто мати такі
специфічні особливості, які відповідають вимогам мережних служб й які
правильно розуміють користувачі. У програмному забезпеченні TCP/IP для DOS
при роботі з мережею використаються ті ж команди , що й у програмному
забезпеченні для UNIX, так що велика документація TCP/IP, написана для UNIX,
може бути корисна користувачам ПК.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 32

3. ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЗАСОБИ РОЗРОБКИ СИСТЕМИ

3.1 Spring Framework
Spring Framework є Java платформою, що забезпечує повну підтримку
спільної роботи частин Java додатків. Spring бере на себе управління багатьма
частинами програми, так що програміст може більше приділити уваги самій логіці
додатку.
Spring Framework має досить широку функціональність і активно
використовується при розробці складних бізнес-додатків. Spring Framework може
бути розглянутий як колекція менших фреймворків або фреймворків під
фреймворком. Більшість цих фреймворків може працювати незалежно один від
одного, проте, вони забезпечують більшу функціональність при спільному їх
використанні:
• Inversion of Control контейнер: конфігурування компонент додатків і
управління життєвим циклом Java об'єктів;
• MVC-фреймворк, який задає структуру побудови програми;
• фреймворк аспектно-орієнтованого програмування: працює з
функціональністю, яка не може бути реалізована можливостями
об'єктно-орієнтованого програмування на Java без будь-яких втрат;
• фреймворк доступу до даних: працює з системами керування базами
даних на Java платформі;
• деякі інші фреймворки.
Контейнер Inversion of Control є центральною частиною Spring Framework.
Даний контейнер відповідає за управління життєвим циклом об'єкта: створення
об'єктів, виклик методів ініціалізації та конфігурування об'єктів шляхом
зв'язування їх між собою.
Аспектно-орієнтоване програмування (АОП, AOP - Aspect oriented
programming) - парадигма програмування, заснована на ідеї поділу
функціональності для поліпшення розбиття програми на модулі.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 33

Існує досить велика кількість різних підходів до написання програм. Дані
підходи прийнято називати парадигмами програмування. Мабуть, найвідомішою і
найпоширенішою парадигмою є ООП (об'єктно-орієнтованого програмування).
Але набирає популярність молода (для java), але корисна парадигма
програмування - аспектно-орієнтоване програмування.
АОП доповнює об'єктно-орієнтоване програмування, дозволяючи
позбавлятися у програмах від так званої наскрізний функціональності. Вона
з'являється в програмі тоді, коли реалізація розсипана по різних модулях
програми. Наскрізна функціональність призводить до розосередження і
заплутаності коду, складного для розуміння і супроводу. Приклад з життя: коли
людина приходить в бібліотеку і просить видати книгу. У програмі дана дія буде
представлено функцією getBook (String author, String book_name). Перед тим як
видати книгу, необхідно перевірити, чи є така в наявності: checkBook (String
author, String book_name). Крім цього було б непогано перевірити, чи немає у
даної людини заборгованостей по книгах, адже без повернення всіх книг не
можна брати нові: checkReader (String reader_name). Якщо всі необхідні умови
виконані, то людині видається книга. Однак після цього треба помітити, що дана
книга знаходиться тепер у людини на руках: booked (String author, String
book_name, String reader_name). Видно, що функція "взяти книгу" розрослася
додатковим функціоналом, який при подальшому розростанні може стати
заплутаним і досить складним для розуміння.
Основні поняття АОП:
Аспект (aspect) - модуль або клас, який реалізує наскрізну
функціональність. Якщо в ООП базовим елементом є клас, то в АОП - це аспект;
Точка з'єднання (join point) - визначається як будь-яка логічна точка в
процесі виконання програми, де зустрічаються основна програма і аспект. У
Spring AOP точка з'єднання завжди відповідає викликом методу;
Для мови Java парадигма АОП реалізується за допомогою такого
фреймворку, як Spring AOP, який укладає всю наскрізну функціональність у
аспекти. Простіше кажучи, він здатний вловлювати виконання будь-якого методу
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 34

і додавати до або після нього виконання інших методів. Робиться це за допомогою
Advice (порада, рекомендація). У Spring AOP є 4 види рекомендацій:
рекомендація before - запускається до виконання методу;
рекомендація after - запускається після виконання методу;
рекомендація throws - виконується після того, як метод згенерує виняток;
рекомендація around - оточує точку з'єднання. Об'єднує в собі три
вищеперераховані рекомендації.
3.2 Hibernate
Hibernate - бібліотека для мови програмування Java, призначена для
вирішення завдань об'єктно-реляційного відображення (object-relational mapping -
ORM). Дана бібліотека надає легкий у використанні каркас (фреймворк) для
відображення об'єктно-орієнтованої моделі даних в традиційні реляційні бази
даних.
У двох словах ORM - це відображення об'єктів якоїсь об'єктно-орієнтованої
мови в структури реляційних баз даних. Саме об'єктів, таких, які вони є, з усіма
полями, значеннями, відносинами і так далі.
Hibernate значно зменшує час розробки додатків, що працюють з базами
даних, піклується про зв'язок Java класів з таблицями бази даних (і типів даних
Java в типи даних SQL), надає засоби для автоматичної побудови запитів і
вилучення даних.
Hibernate змогу нам безболісно зберегти дані в постійному сховище, при
цьому вибір типу сховища, установка і конфігурація не складає великих
труднощів. Hibernate дозволяє зберігати об'єкти будь-якого виду, тому додаткам
не обов'язково знати, що його дані будуть зберігатися з використанням Hibernate.
Зрозуміло, що за допомогою Hibernate можемо не тільки читати та додавати дані в
сховищі, але також оновлювати і видаляти дані.
Hibernate - це один з найпопулярніших на сьогоднішній день ORM-
фреймворків. Звичайно, те, що позбулися SQL - це плюс, але не потрібно забувати
і про негативні сторони, головна з яких - продуктивність. Очевидно, що робота з
БД за допомогою грамотно написаного SQL-коду буде більш продуктивною, ніж з
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 35

використанням Hibernate. Однак SQL потрібно ще вміти грамотно написати, в той
час, як Hibernate створює запити оптимізовані. Так само у розробників йде багато
часу на написання запитів і збережених процедур, робота ж з Hibernate прискорює
процес розробки.
Однією з привабливих сторін Hibernate є те, що він підтримує діалекти до
всіх популярних СУБД. Додатки стають ще і СУБД-незалежними, тому що єдине,
що доведеться поміняти при бажанні перейти на іншу СУБД, - це діалект в
конфігурації Hibernate.
Для функціонування Hibernate потрібні:
1. Головний конфігураційний файл, в якому описуються параметри
з'єднання до БД.
2. Опис зв'язку між класом і таблицею. Включає в себе зв'язок між полем
класу і колонкою таблиці. Також тут описується зв'язок класів один з одним.
3.3 Ajax
AJAX (аякс) - це web технологія, що дозволяє взаємодіяти з сервером без
перезавантаження сторінки. Прикладами застосування служать перевірка імені
користувача на зайнятість при реєстрації, відправка товару у кошик без
перезавантаження, google suggest і так далі. AJAX базується на об'єкті
XMLHttpRequest. Як видно з назви він замислювався для роботи з XML, що, втім,
не заважає використовувати його і в інших цілях.
Робота з Ajax часто реалізовується з використанням бібліотеки jQuery.
jQuery – JavaScript-framework, бібліотека, що дозволяє більш зручно
використовувати деякі можливість Javascript, такі як: створення візуальних
ефектів, обробка подій, робота з DOM і підтримка AJAX.
Принцип роботи наступний:
• скрипт складається з двох частин
• клієнтська частина: виповнюється на стороні клієнта, пишеться на
JavaScript
• серверна частина: виповнюється на сервері, може бути написана на
будь-якій мові програмування, розуміючому GET / POST запити.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 36

Етапи написання клієнтської частини:
• збір та підготовка інформації для відправки запиту на сервер;
• створення екземпляра об'єкта XMLHttpRequest;
• установка для нього функції обробника події onreadystatechange. Ця
подія настає при кожній зміні стану об'єкта XMLHttpRequest. Дана
функція по суті є основною частиною скрипта, оскільки саме в ній
відбувається обробка відповіді сервера;
• відкриття з'єднання із зазначенням типу запиту (GET або POST), URL
серверної частини, прапорця асинхронного режиму і імені та пароля
користувача (якщо необхідно);
• безпосередньо відправка запиту;
• обробка відповіді серверної частини.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 37

4. ОПИС ПРОГРАМИ
4.1 База даних
В базі даних Інформаційно-аналітичної системи абонентського відділу ВАТ
«Укртелеком» є десять таблиць. Всі таблиці є пов'язаними, складаючи єдину
систему збереження інформації, потрібну програмі для виконання інформаційних
та аналітичних функцій (рисунок 3.1).

Рисунок 4.1. Структура бази даних

Складність бази даних визначається складністю предметної області.
Абонентський відділ обраховує нарахування оплати абонентам в залежності від
багатьох факторів – населеного пункту, в якому розташований абонент, виду
підключення, є багато додаткових послуг, за які йде окрема оплата.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 38

Всі послуги розділені на основні і додаткові. Основні покриваються за
рахунок абонплати, додаткові (міжміські дзвінки, інтернет та інші) вимагають
окремої оплати. Оплата може бути як помісячною, так і похвилинною. Всі види
послуг поміщено у таблицю service_kind.
В таблиці town_kind знаходиться інформація про види населених пунктів
(від цього залежить розмір оплати, в менших населених пунктах розмір оплати за
телефон зазвичай нижчий, а інші платежі можуть бути чи нижчими, чи вищими).
В таблиці town знаходиться інформація про населені пункти області, які
обслуговує даний абонентський відділ. В ній є посилання на таблицю town_kind,
чим визначаються умови оплати в даному населеному пункті.
Дані з таблиці є довідниками і мають дуже просту та інтуїтивно зрозумілу
структуру. Основним таблицями, в яких зберігається інформація про логіку
предметної області, є наступні.
Client – абоненти, які відносяться до даного абонентського відділу. Таблиця
містить 7 полів:
• id – ідентифікатор запису в базі, первинний ключ. Поле має цілий тип
довжиною 11 байтів;
• surname – прізвище абонента. Поле має рядковий тип довжиною 20
символів;
• name – ім'я абонента. Поле має рядковий тип довжиною 20 символів;
• patronimic – по-батькові абонента. Поле має рядковий тип довжиною
20 символів;
• town_id – зовнішній ключ з сутністю Town. Поле має числовий тип
довжиною 11 байтів;
• address – адреса абонента. Поле має рядковий тип довжиною 100
символів;
• address – адреса абонента. Поле має рядковий тип довжиною 100
символів;
• passport_number – повні дані паспорта абонента (номер, коли і ким
виданий). Поле має рядковий тип довжиною 100 символів;
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 39

В таблиці telephone_tariff вміщується інформація про існуючі види тарифів
на телефонний зв'язок, які залежать від типу населеного пункту та виду
підключення.
Таблиця містить 6 полів:
• id – ідентифікатор запису в базі, первинний ключ. Поле має цілий тип
довжиною 11 байтів;
• description – опис тарифу, в якому коротко задається опис умов даного
тарифу. Поле має рядковий тип довжиною 100 символів;
• abon_payment – місячна абонплата за даним тарифом. Поле має
дійсний тип довжиною 13,2;
• unlimited – чи абонплата покриває нелімітовану кількість хвилин
розмов. Поле має тип TINYINT довжиною 1, що еквівалентно типу
boolean, тобто значення 0 дорівнює false, а значення 1 дорівнює true;
• town_kind_id – зовнішній ключ з сутністю Town_kind. Поле має
числовий тип довжиною 11 байтів;
• over_payment – плата за хвилину понад встановлені абонплатою
хвилини розмов для абоннетів з не безлімітним тарифним планом.
Поле має дійсний тип довжиною 13,2.
В таблиці extra_tariff зберігаються тарифи на додаткові послуги (тобто крім
місцевого телефонного зв'язку), які може використати абонент за окремим
замовленням або без нього, такі, як міжміські розмови, міжнародні розмови,
Інтернет ОГО тощо.
Таблиця містить 5 полів:
• id – ідентифікатор запису в базі, первинний ключ. Поле має цілий тип
довжиною 11 байтів;
• service_kind_id – зовнішній ключ з сутністю Service_kind. Поле має
числовий тип довжиною 11 байтів;
• name – назва додаткового тарифу. Поле має рядковий тип довжиною
20 символів;
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 40

• time_unit – в яких одиницях часу вимірюється тариф. Поле має
рядковий тип довжиною 20 символів;
• payment – розмір оплат за даною послугою. Поле має дійсний тип
довжиною 13,2.
В таблиці client_tariff описується, який клієнт має який тариф.
Таблиця містить 5 полів:
• id – ідентифікатор запису в базі, первинний ключ. Поле має цілий тип
довжиною 11 байтів;
• client_id – зовнішній ключ з сутністю Client. Поле має числовий тип
довжиною 11 байтів;
• tel_number – номер телефону абонента. Поле має рядковий тип
довжиною 12 символів;
• tariff_id – зовнішній ключ з сутністю Telephone_tariff. Поле має
числовий тип довжиною 11 байтів;
• agreement – номер договору абонента. Поле має рядковий тип
довжиною 12 символів.
В таблиці client_extra_tariff вміщується інформація про те, які додаткові
послуги замовив клієнт – за ними може нараховуватись додаткова абонентська
плата.
Таблиця містить 3 поля:
• id – ідентифікатор запису в базі, первинний ключ. Поле має цілий тип
довжиною 11 байтів;
• client_tariff_id – зовнішній ключ з сутністю Telephone_tariff, за яким
можна отримати інформацію про клієнта. Поле має числовий тип
довжиною 11 байтів;
• extra_tariff_id – зовнішній ключ з сутністю Extra_tariff. Поле має
числовий тип довжиною 11 байтів.
В таблиці calls міститься інформація про зроблені дзвінки.
Таблиця містить 7 полів:
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 41

• id – ідентифікатор запису в базі, первинний ключ. Поле має цілий тип
довжиною 11 байтів;
• client_tariff_id – зовнішній ключ з сутністю Client_tariff. Поле має
числовий тип довжиною 11 байтів;
• destination_code – код телефону, на який було здійснено дзвінок. Поле
має рядковий тип довжиною 6 символів;
• destination_number – номер телефону, на який було здійснено дзвінок.
Поле має рядковий тип довжиною 10 символів;
• call_time – дата та час, в який було здійснено дзвінок; Поле має тип
дата/час;
• call_length – тривалість дзвінка в секундах. Поле має цілий тип
довжиною 11 байтів;
• extra_tariff_id – зовнішній ключ з сутністю Extra_tariff. Поле має
числовий тип довжиною 11 байтів.
В таблиці payment зберігається інформація про здійснені оплати за послуги.
Таблиця містить 7 полів:
• id – ідентифікатор запису в базі, первинний ключ. Поле має цілий тип
довжиною 11 байтів;
• payment_date – дата оплати. Поле має тип дата/час;
• client_tariff – зовнішній ключ з сутністю Client_tariff. Поле має
числовий тип довжиною 11 байтів;
• amount – сплачена сума. Поле має дійсний тип довжиною 13,2.

4.2 Структура програмного проекту
Програмна частина проекту розроблена на мові Java з використанням Spring
Framework, тому структура проекту в значній мірі визначається цим фактом.
Загалом, додаток складається з програмної частини, веб-частини та
конфігураційної частин. При цьому в програмній частині є модулі JavaScript, які в
повній мірі можна віднести до веб-частини. Отже, програмні частини розташовані
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 42

в папках src та WebContent/js проекту, веб-частина – в папці WebContent, а
конфігураційна частина присутня в обох папках src та WebContent (рисунок 3.2).
Програмні Java-файли знаходяться в пакетах:
• telecom.persist – entity-класи для відображення таблиць бази даних;
• telecom.dao – класи роботи з базою даних, через методи яких
здійснюються операції читання та запису в базу даних;
• telecom.service – класи бізнес-логіки прогами, в яких зосереджено
методи виконання оперцій предметної області;
• telecom.web – класи контролерів, які керують перебігом виконання
програми;
• telecom.report – спеціальні класи для побудови звітів, призначених для
друку на папері, в даному випадку квитанцій на оплату.
JavaScript-файли можна розділити на бібліотечні (jquery-1.6.4.js,
jquery.ui.datepicker-uk.js, jquery.ui.datepicker.js, jquery.ui.core.js, jquery.jqplot.js,
jqplot.dateAxisRenderer.js) та файл з функціями даної програми diagram.js.

Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 43

Рисунок 4.2. Структура проекту в середовищі Eclipse

Веб-частина складається з папок:
• WEB-INF/jsp – jsp-файли динамічних веб-сторінок;
• css – файли стилів оформлення веб-сторінок;
• images – графічні файли зображень на веб-сторінках.
Конфігураційна частина складається з файлів:
• web.xml – дескриптор веб-програми;
• telecom-servlet.xml – файл конфігурації Spring Framework;
• applicationContext-hibernate.xml – опис та конфігурування біні для
Application Context Hibernate:
• applicationContext-dataSource.xml – опис об'єкту доступу до бази
даних, який потім використовується бінами Hibernate.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 44

4.3 Структура та рішення програмної частини проекту
Використання Spring Framework приводить до необхідності звернути увагу
на Application Context, який задає правила зв'язку об'єктів у програмі та шаблон
проектування MVC, який задає правила структуризації і перебігу виконання
програми.
Контекст – це середовище, в якій існує об'єкт. Об'єкт - це розроблений
програмістом компонент (bean), а середовище – всі інші компоненти (beans),
необхідні для життєвого циклу нашого компонента. Наприклад, контролер, що
дозволяє відправити клієнту запит на побудову документу (квитанції про оплату),
в даному випадку є об'єктом, а сам компонет формування звіту є середовищем
оточення.
Потрібно звернути увагу на те, що в реальному додатку кожнен компонент
(bean) може виступати як у ролі об'єкта, так і в ролі середовища. Таким чином,
опис набору компанентів (beans) і взаємозв'язків між ними і є контекстом додатку
(application context).
У остаточному рахунку, для розробника, який використовує Spring
Framework, Application Context являє собою набір xml-файлів і анотацій, що
описує компоненти (beans) і взаємозв'язки між ними.
В даному проекті широко використовуються анотації для створення
Application Context. В цьому випадку у файлі telecom-servlet.xml задаються пакети
для сканування:
<context:component-scan base-package="telecom.web"/>
<context:component-scan base-package="telecom.dao"/>
В даних пакетах шукаються файли, анотованих однією з анотацій, яким
позначаються керовані Spring біни – @Component, @Repository, @Controller і
@Service. Наприклад, в даному проекті є єдиний клас контролера, який
знаходиться в пакеті telecom.web. Він описується з заголовком:
@Controller
public class TelController {...
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 45

Однак, в проекті є немало бінів, які описуються в xml-файлах для їх
створення в контексті. Найяскравішим прикладом є дуже важливий бін
sessionFactory, який служить основою для операцій роботи з базою даних. Він
описується в файлі applicationContext-hibernate.xml:
<bean id="sessionFactory"
class=
"org.springframework.orm.hibernate3.anotation.AnnotationSessionFactoryBean"
p:dataSource-ref="dataSource">
<property name="annotatedClasses">
<list>
<value>telecom.persist.TownKind</value>
<value>telecom.persist.Town</value>
<value>telecom.persist.ServiceKind</value>
<value>telecom.persist.Client</value>
<value>telecom.persist.TelephoneTariff</value>
<value>telecom.persist.ClientTariff</value>
<value>telecom.persist.ExtraTariff</value>
<value>telecom.persist.ClientExtraTariff</value>
<value>telecom.persist.Call</value>
</list>
</property>
<property name="hibernateProperties">
<props>
<prop key="hibernate.dialect">${hibernate.dialect}</prop>
<prop key="hibernate.show_sql">${hibernate.show_sql}</prop>
<prop
key="hibernate.generate_statistics">${hibernate.generate_statistics}</prop>
</props>
</property>
<property name="eventListeners">
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 46

<map>
<entry key="merge">
<bean class=
"org.springframework.orm.hibernate3.support.IdTransferringMergeEventListener
"/>
</entry>
</map>
</property>
</bean>
Даний приклад демонструє ще одну важливу властивість Application Context
– можливість задавати при описі керованих бінів їх властивості, які автоматично
будуть ініціалізуватись при автоматичному створенні біну контейнером.
Крім опису у конфігураційних файлах створення бінів стандартних класів
можна описати створення і бінів класів даного проекту, наприклад, в
applicationContext-hibernate.xml є
<bean id="dao" class="telecom.dao.TelecomDAOImpl"/>
Надалі до цього біну можна отримати доступ в класах програми за
допомогою використання механізму Dependency Injection з анотацією
@Autowired:
@Controller
public class TelController {
@Autowired
private TelecomDAO dao;
Проблема багатьох додатків полягає в тому, що є тісний зв'язок між
об'єктами, які маніпулюють бізнес-даними, і представленням цих бізнес-даних.
Часто команда для оновлення бізнес-об'єкта ініціюється з його подання, що
робить подання вкрай сприйнятливим до будь-яких змін бізнес-об'єкта. До того ж
тут немає гнучкості при використанні декількох представлень, що залежать від
одного бізнес-об'єкта. Шаблон MVC дозволяє вирішити ці проблеми.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 47

MVC являє собою добре відомий шаблон проектування, особливо у сфері
Web-додатків. Шаблон має відношення до розв'язки модулів, що містять бізнес-
дані з представленнями, в яких ці дані відображаються. Як це відбувається? Як
може представлення (наприклад, сторінка JSP) бути незв'язаної зі своєю моделлю
(наприклад, компонентом JavaBean, що містить дані)? Проблему можна вирішити
за рахунок введення між моделлю і представленням шару перетворення. Такий
шар перетворення є контролером. Контролер приймає запити, виконує дії з
оновлення моделі, а потім повідомляє подання про зміну моделі. Залежно від
стану моделі і від запиту контролер може прийняти рішення, яке представлення
створювати.
В даному проекті використовується клас telecom.web.TelController як
контролер моделі MVC. Кожен метод, який виконує функції контролер,
анотується анотацією @RequestMapping, параметром якої вказується адреса,
реакцією на яку буде виклик даноог методу. Наприклад, вхід на стартову сторінку
обробляється методом start:
@RequestMapping("/index.do")
public ModelAndView start(){
GeneralService generalService=new GeneralService(dao);
towns=generalService.getTowns();
ModelAndView mav=new ModelAndView("index");
return mav;
}
В програмі використано JavaScript, а точніше його бібліотеку JQuery для
побудови графіків. Зокрема, було використано бібліотеку jqplot, яка дає
можливість виводити у веб-сторінках графіки різних видів.
Виведення графіку – складна задача, яка потребує роботи як серверної, так і
клієнтської частини. В серверній частині формуються дані для графіка у форматі
JSON. Це робиться при зверненні до методу контролеру showDiagram, який
викликає метод сервісу prepareDataForDiagram, в якому і робиться формування
даних. В кінцевому JSON-об'єкті є ряд цілий полів: minDate (з якої дати починати
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 48

виведення), countDays (крок для виведення), labelStorage (надписи на графіку),
status (чи успішно підготовлений) і основне поле secondsAndDate, в якому
зберігаються безпосередньо ті дані, по яких буде формуватись графік.
Сформувати кінцеві дані є насиченою логікою задачею, де включені формування
об'єктів за даними, отриманими з бази та переведення їх в JSON:
List<String> returnData = new ArrayList<String>();
String temp = "[ ";
for (int i=0;i<STEPS_IN_DIAGRAM;i++){
Long sum = telecomDAO.getCallTimeSum(stepBeginDate, stepEndDate);
if ("[ ".equals(temp)) {
temp += "[ '" + formatterOnlyDate.format(stepBeginDate) + "', " + sum + " ]";
} else {
temp += ", [ '" + formatterOnlyDate.format(stepEndDate) + "', " + sum + " ]";
}
stepBeginDate=stepEndDate;
stepEndDate=new
Date(stepEndDate.getTime()+(1000*60*60*24*daysPerStep));
}
temp += " ]";
if ("".equals(labelStorages)) {
labelStorages += "Загальний час розмов за період, хв.";
} else {
labelStorages += "~!~" + "";
}
returnData.add(temp);
jsonObject.put("labelStorage", labelStorages);
if(returnData.size() == 0) {
jsonObject.put("secondsAndDate", "null");
} else {
jsonObject.put("secondsAndDate", returnData.toString());
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 49

}
Сформовані таки чином дані потрапляють до JavaScript-функції
showDiagram(), де викликається метод $.jqplot, який формує і виводить графік у
сторінку:
$.jqplot("callsDiagram", data.secondsAndDate, {
title : "",
axes : {
yaxis : {
min : 0,
max : 20000
},
xaxis : {
renderer : $.jqplot.DateAxisRenderer,
tickOptions : {
formatString : '%b %#d'
},
min : data.minDate,
tickInterval : data.countDays + ' days',
autoscale : true
}
},
series : labelStorage,
legend : {
show : true,
location : "ne",
xoffset : 12,
yoffset : 12
}
});

Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 50

4.4 Структура та рішення веб-частини проекту
В даній програмі використовується цілий ряд бібліотек jsp-тегів, які суттєво
допомагають у створенні динамічних веб-сторінок. Це
• <%@ taglib prefix="c" uri="http://java.sun.com/jsp/jstl/core"%> -
бібліотека базових тегів Java Standard Tag Library;
• <%@ taglib prefix="fn" uri="http://java.sun.com/jsp/jstl/functions"%> –
бібліотека функціональних тегів Java Standard Tag Library;
• <%@ taglib prefix="fmt" uri="http://java.sun.com/jsp/jstl/fmt" %> –
бібліотека тегів форматування Java Standard Tag Library;
• <%@ taglib prefix="spring"
uri="http://www.springframework.org/tags"%> – бібліотека базових
тегів Spring;
• <%@ taglib prefix="form"
uri="http://www.springframework.org/tags/form"%> – бібліотека тегів
форм Spring.
Найбільш поширеним тегом з даних бібліотек, який використовується в
програмі, є тег c:forEach з бібліотеки JSTL, за допомогою якого можна пройти
колекцію об'єктів. переважно він використовується для показу таблиць на екрані:
<c:forEach var="call" items="${calls}">
<tr>
<td>${call.clientTariff.client.surname}</td>
<td>${call.clientTariff.client.name}</td>
<td>${call.clientTariff.client.patronimic}</td>
<td>${call.destinationCode} ${call.destinationNumber}</td>
<td><fmt:formatDate value="${call.callTime}" pattern="dd-MM-yyyy
hh:mm:ss"/></td>
<td>${call.callLength}</td>
<td>${call.extraTariff.name}</td>
</tr>
</c:forEach>
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 51

ВИСНОВКИ

Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком" - сучасне підприємство з
розвиненою і унікальною інфраструктурою, що надає всі види
телекомунікаційних послуг на всій території України, у тому числі послуги
мобільного зв’язку стандарту 4G.
Сьогодні ВАТ "Укртелеком" - це підприємство, організаційна структура
якого сформована за вертикальним принципом управління фінансами,
технологічними процесами, персоналом. До переліку філіалів товариства
«Укртелеком» входить 33 філії.
ВАТ “Укртелеком" є найбільшим в Україні оператором фіксованого
телефонного зв’язку та Інтернет - провайдером, який обслуговує понад 10,4 млн.
телефонних ліній та 513 тис. абонентів швидкісного доступу до мережі Інтернет.
В умовах постійного зменшення доходів від традиційної телефонії компанія
зробила ставку на розвиток Інтернет - технологій та мобільного зв’язку нового
стандарту. Як найпотужніший оператор фіксованого зв’язку в Україні,
Укртелеком приділяє особливу увагу обслуговуванню соціально незахищених
верств населення країни і є практично єдиним в Україні оператором, який надає
соціально важливі послуги, такі як сільський телефонний зв’язок, проводове
радіомовлення, послуги таксофонного зв’язку.
При виконанні даної кваліфікаційної роботи бакалавра була поставлена
мета розробки та удосконалення стратегії маркетингової діяльності ВАТ
"Укртелеком", що й було зроблено в розділі "Функціональна стратегія
підприємства". На основі сучасних засобів, що використовуються для створення
програмних комплексів, була створений даний програмний комплекс.
Розроблена в кваліфікаційній роботі бакалавра автоматизована система
дозволила:
• швидко та якісно надавати інформацію користувачу інтернет;
• виправити протиріччя, які виникали між провайдером та
користувачем;
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 52

• надійність функціонування програмного комплексу надає можливість
тісній співпраці між різними структурними підрозділами підприємства.
Отже, інформаційна автоматизована система – надійний помічник в роботі,
без якої неможливе нормальне функціонування підприємства електрозв’язку.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 53

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1 Ian Hickman. Digital Storage Oscilloscopes. – Boston: Elsevier Science
Publishing, 1997. – 160 p., eng.
2 Alberts C. J. Operationally Critical Threat, Asset and Vulnerability
Evaluation / C. J. Alberts, S. G. Behrens, R. D. Pethia, W. R. Wilson. – 2018. – P. 84.
3 Bakshi A. Securing cloud from DDOS Attacks using Intrusion detection
system in virtual machine // Second International Conference on Communication
Software and Networks, IEEE Computer Society, – 2018. – Р. 260–264.
4 Cheng J. A survey on smart home networking // Carleton University,
Systems and Computer Engineering, Technical Report, SCE-09-19. – 2019. – 125 р.
5 Collotta M. A solution based on bluetooth low energy for smart home
energy management / /Energies. – 2019. – Т. 8., №. 10. – Р. 11916-11938.
6 Endorf C. F. Measuring ROI on security / Carl F. Endorf // Information
security management handbook / Edited by Harold F. Tipton and Micki Krauze. – 6th
edition. – Boca Raton: Auerbach Publications, 2017. – Ch. 12. – P. 133-137.
7 Gillam L. Cloud Computing: Principles, Systems and Applications / Nick
Antonopoulos, Lee Gillam. – L.: Springer, 2020. – 379 p.
8 Henry K. Risk management and analysis / Kevin Henry // Information
Security Management Handbook / Edited by Harold F. Tipton, Micki Krauze. – 6th
edition. – Boca Raton : Auerbach Publications, 2017. – Part 1, Section 1.4, Ch. 28. – P.
321-329.
9 Методичні рекомендації до лабораторних робіт з дисципліни
«Компʼютерне моделювання технологічних процесів мікроелектроніки» для для
здобувачів освітнього ступеня бакалавра зі спеціальності 123 «Комп`ютерна
інженерія» денної форми навчання [Електронний ресурс] / [Укл.: Лукашенко
В.М., Чичужко М.В., Крошко Л.Ф.. – М-во освіти і науки України, Черкас. держ.
технол. ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2019. – 48 с.
10 Hopfield J. Neural networks and physical systems with emergent collective
computational abilities / Proceedings of National Academy of Sciences, vol. 79 no. 8 –
Р. 2554–2558.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 54

11 IBM Spectrum Computing [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://www.platform.com
12 ISO/IEC 27035. Information technology. Security techniques. Information
security incedent management. – 2011. – 78 p.
13 Johnson A. Guide for SecurityFocused Configuration Management of
Information Systems. – NIST Special Publication 800-128, 2019. – 99 p.
14 Joshi J. A Generalized Temporal Role -Based Access Control Model / J.
Joshi, E.A Bertino, U. Latif, A. Ghafoor // IEEE Trans. Knowledge and Data Engineer-
ing. 2019. No. 17(1). P. 4–23.
15 Kalal Z. Tracking-learning-detection / Z. Kalal, K. Mikolajczyk, J. Matas //
IEEE Trans. Pattern Anal. Mach. Intell. – 2022. – Т. 34 – № 7 – Р. 1409-1422.
16 Kocher P. Security as a new dimension in embedded system design //
Proceedings of the 41st Design Automation Conference (DAC’19). – 2019. – P. 753-
760.
17 Labeled Faces in the Wild Home // University of Massachusetts, Vision Lab
[Електронний ресурс] Режим доступу: http://vis-www.cs.umass.edu/lfw/.
18 Lades M. Distortion invariant object recognition in the dynamic link
architecture /M. Lades, J. C. Vorbrueggen, J. Buhmann, J. Lange, C. v.d Malsburg,
R.P. Wuertz, W. Konen // IEEE Trans. Comput. – 2019. – Т. 42 – № 3 – Р. 311.
19 Landoll D. The security risk assessment handbook: a complete guide for
performing security risk assessments / Douglas J. Landoll. – Boca Raton: Auerbach
Publications, 2016. – 504 p.
20 Lawrence S. Face recognition: a convolutional neural-network approach. /
S. Lawrence, C. L. Giles, A. C. Tsoi, A. D. Back // IEEE Trans. Neural Netw. –2017. –
Т. 8 – № 1 – Р. 98-113.
21 Makarevich O. The method of the information security risk assessment //
Oleg Makarevich, Irina Mashkina, Alina Sentsova. Proceedings of the 6th International
Conference on Security of Information and Networks (SIN-2019), Aksaray, Turkey. P
446–447.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 55

22 Morales A. Synthesis of large scale hand-shape databases for biometric
applications. Pattern Recognition Letters, 68, P. 183–189.
23 National Institute of Standards and Technology. Role Based Access
Control (RBAC) and Role Based Security [Electronic resource]. – Режим доступу:
http://csrc.nist.gov/groups/SNS/rbac.
24 Padula L.J. Security Computer System: Mathematical Foumdation // Mitre
Techical Report. – 2017. – 35 p.
25 Privacy and security policies lag biometric data use. [Електронний ресурс]:
Режим доступу: https://dailybrief.oxan.com/Analysis/GA245847/Privacy-and-security-
policies-lagbiometric-data-use.
26 Ratha N.K. Enhancing security and privacy in biometrics-based
authentication systems / N. K. Ratha, J. H. Connell, R. M. Bolle // IBM Syst. J. – 2021.
– Т. 40 – № 3 – Р. 614–634.
27 Re:Action // VisionLabs. [Електронний ресурс] Режим доступу:
http://www.visionlabs.com/facerecognition.
28 Rittinghouse J. W. Business continuity and disaster recovery for infosec
managers / John W. Rittinghouse, James F. Ransome. – Oxford: Elsevier, 2019. – 408
p.
29 Samaria F.S. Parameterisation of a stochastic model for human face
identification / F.S. Samaria, A.C. Harter // Applications of Computer Vision, 2020,
Proceedings of the Second IEEE Workshop on. 2020. – Р. 138-142.
30 Samarin N. Biometric Authentication Based on ECG Signals. Project Report,
Computer Science School of Informatics University of Edinburgh. 2017 – Р. 83– 89.
31 Smirnov A. Context-based access control model for smart space // Cyber
Conflict (CyCon), 7th International Conference on. – IEEE, 2017. – P. 1-15.
32 Spedding L. Business risk management handbook: a sustainable approach /
Linda Spedding, Adam Rose. – Oxford: Elsevier, 2018. – 768 p.
33 Viola P. Robust real-time object detection / P. Viola, M. Jones // Int. J.
Comput. Vis. – 2021. – Т. 57 – Р. 137-154.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 56

34 Wallace R. Cross-pollination of normalization techniques from speaker to
face authentication using Gaussian mixture models // Information Forensics and
Security, IEEE Transactions. – 2022. – Vol. 7. – №. 2. – Р. 553-562.
35 Wiskott L. Recognizing faces by dynamic link matching. / L. Wiskott, C.
Von der Malsburg // Neuroimage – 2021. – Т. 4 – № 3 – Р. 14-18.
36 Zgurovsky M.Z. Sustainable development global simulation: Opportunities
and treats to the planet // Russ. J. Earth Sci. – 2017. – 9 р.
37 Zhao W. Discriminant analysis of principal components for face recognition /
W. Zhao, R. Chellappa, A. Krishnaswamy // Proc. Third IEEE Int. Conf. Autom. Face
Gesture Recognit. – 2019. – 58 p.
38 Андрухів А.І. Порівняння методів оцінки захищеності автоматизованих
інформаційних систем / А.І. Андрухів, Д.О. Тарасов // Вісник Національного
університету «Львівська політехніка». – 2018. – № 573. – С. 3–9.
39 Бурячок В.Л. Алгоритм оцінювання ступеня захищеності спеціальних
інформаційно-телекомунікаційних систем // Захист інформації, Північна Америка,
2018, С. 56-62.
40 Варецький Я. Особливості застосування біометричної інформації в
ланках автентифікації ґрід-середовища/ Я. Варецький, А. Ігнатович, // «Проблеми
корозійно-механічного руйнування, інженерія поверхні, діагностичні системи» –
Матеріали відкритої науково-технічної конференції молодих науковців і.
спеціалістів Фізико-механічного інституту ім.. Г.В. Карпенка НАН України. –
Львів. – 2019. –С.287-289.
41 Гайворонський М. В. Безпека інформаційно-комунікаційних систем /
Гайворонський М.В. – К.: Видавнича група BHV, 2019. – 608 с.
42 Гарасим Ю. Р. Аналіз систем захисту, які мають властивість
живучості / Ю. Р. Гарасим // Військово-технічний збірник. – 2018. № 1 (4). – С.
87–95.
43 Гарасим Ю. Р. Забезпечення живучості та неперервності
функціонування систем захисту інформації / Ю. Р. Гарасим, В. А. Ромака, М. М.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 57

Рибій // Вісник Нац. ун-ту “Львівська політехніка” “Автоматика, вимірювання та
керування”. – 2019. – № 741. – С. 105-112.
44 Глушак В.В. Синтез структури системи захисту інформації з
використанням позиційної гри захисника та зловмисника, ч. ІІ, Системні
дослідження та інформаційні технології, 2018. – С. 89–100.
45 Голобородько М.Ю. Методи числової оцінки рівня захищеності
інформації у сегменті корпоративної інформаційної системи / Збірник наукових
праць Національного університету оборони України, №2(51), 2019. – С. 137-139.
46 Дронь М. М. Основи теорії захисту інформації: Навч. посібник. –
Д.: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2017. – 312 с.
47 Замула О. А. Аналіз міжнародних стандартів в галузі оцінювання
ризиків інформаційної безпеки / О. А. Замула, В. І. Черниш // Системи обробки
інформації. – Х.: ХУ ПС, 2014. – Вип. 2(92). – С. 53-56.
48 Захист інформації в автоматизованих системах управління: навчальний
посібник / Уклад. І.А. Пількевич, Н.М. Лобанчикова, К.В. Молодецька. –
Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2020. – 226 с.
49 Bloch, Joshua. Effective Java Programing Language Guide. Addison-
Wesley, Boston, 2001. – 456 с.
50 The Collections Framework. Sun Microsystems. [Електронний ресурс] :
Режим доступу:
https://java.sun.com/javase/8/docs/technotes/guides/collections/index.html.
51 Рейтинги тестів обчислювальних систем [Електронний ресурс] :
Режим доступу:
http://www.tpc.org/new_result/tpcc_perf_results.asp?resulttype=noncluster
52 James Elliott. Hibernate: A Developer's Notebook.- O'Reilly, 2004.- 190 p.
53 The Java EE 6 Tutorial, Volume II. AdvancedTopics.- Sun Microsystems,
Inc., 2009.- 731 c.
54 http://download.oracle.com/javaee/6/tutorial/doc/javaeetutorial6.pdf – The
Java EE
55 Tutorial. – Oracle, PartNo: 821–1841–11, November 2010.
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 58

56 http://www.eclipce.org – Середовище розробки Eclipse
57 http://mysql.com – Сервер баз даних MySQL
58 http://download.oracle.com/javase/6/docs/api/ – .JavaTM 2 SDK, Standard
Edition Documentation. Version 1.6.
59 www.springsource.org/spring-framework - Spring Framewor
Лист
ЧДТУ.242260.001 КТ

Зм. Лист № докумемента Підпис Дата 59

Додаток А

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets