ChSTU repository

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет гуманітарних технологій 
Кафедра соціального забезпечення 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
на тему 
«Цифрові інструменти персоналізації соціальних послуг для внутрішньо 
переміщених осіб в Україні» 
 
 
 
 
Виконала: студентка VI курсу, групи ЗСЗМ-024 
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення»   
Тарануха Т. П. 
 
Науковий керівник: докторка педагогічних наук, професорка  
Архипова С. П. 
Рецензент:  
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2025 р. 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
Освітньо-кваліфікаційний рівень магістр 
Галузь знань                           23 Соціальна робота 
Спеціальність 232 «Соціальне забезпечення» 
 
                                                                                         
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. кафедри 
                         к.е.н., доц. Бєлова І.О. 
“   ”                   20          р. 
 
                                                                                
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ 
Здобувачці        
на підготовку кваліфікаційної роботи магістра на тему: 
«Цифрові інструменти персоналізації соціальних послуг для внутрішньо 
переміщених осіб в Україні». 
 
Тему затверджено наказом від « »    202_ р 
Кваліфікаційна робота магістра виконується на основі ґрунтовної 
інформаційної та наукової бази, яка включає законодавчі та нормативно-правові 
акти (зокрема, ключові Закони України про соціальні послуги та захист ВПО), 
наукові публікації (монографії, статті, наукові праці та збірники тез, що 
узагальнюють міжнародний досвід електронного урядування, персоналізації 
послуг та українські дослідження цифрової трансформації), а також емпіричні та 
аналітичні матеріали, представлені офіційними даними Державної служби 
статистики України, Міністерства соціальної політики та статистичними звітами 
міжнародних організацій (УВКБ ООН, МОМ), які слугують базою для оцінки 
актуальності досліджуваних проблем. 
План кваліфікаційної роботи магістра 
Розділ 1. Теоретичні основи використання цифрових інструментів у наданні 
соціальних послуг. 
Розділ 2. Обгрунтування цифрових інструментів у персоналізації соціальних 
послуг внутрішньо переміщеним особам в Україні 
Розділ 3. Розробка соціального проєкту «Мій Шлях ВПО» як інструменту 
персоналізації соціальних послуг. 
Об’єктом дослідження є надання соціальних послуг внутрішньо 
переміщеним особам в Україні в контексті цифрової трансформації соціальної 
сфери. 
Предметом дослідження є цифрові інструменти персоналізації соціальних 
послуг для внутрішньо переміщених осіб в Україні та механізми їхньої реалізації в 
соціальному проєкті «Мій Шлях ВПО».  
Мета кваліфікаційної роботи магістра: обґрунтувати теоретичні засади та 
практичну значущість персоналізації соціальних послуг для внутрішньо 
переміщених осіб, а також розробити та представити концепцію соціального 
проєкту «Мій Шлях ВПО» як ефективного цифрового інструменту для досягнення 
цієї персоналізації, враховуючи аналіз існуючих рішень та потреби цільової 
аудиторії. 
 
Конкретні завдання, які здобувач вищої освіти повинен виконати для 
досягнення поставленої мети: 
У розділі 1: визначити сутність, види та проаналізувати нормативно-
правове регулювання соціальних послуг для внутрішньо переміщених осіб; 
розкрити поняття та визначити роль цифрових інструментів у соціальній сфері; 
дослідити принципи та механізми персоналізації соціальних послуг. 
У розділі 2: провести огляд існуючих цифрових платформ та сервісів 
для надання соціальних послуг ВПО; здійснити аналіз переваг та недоліків 
застосування цифрових інструментів у процесі персоналізації соціальних 
послуг; визначити потреби та запити внутрішньо переміщених осіб щодо 
цифрових інструментів персоналізації соціальних послуг. 
У розділі 3: розробити концепцію, архітектуру, функціонал та 
обґрунтувати особливості персоналізації проєкту «Мій Шлях ВПО»; 
обґрунтувати стратегію впровадження, оцінку ефективності та фінансову 
стійкіст ь проєкту «Мій Шлях ВПО».   
 
 
 
 
Завдання підготував 
науковий керівник       Архипова С. П.  
(підпис) (прізвище та ініціали) 
« » 202_ р. 
 
 
 
 
Завдання одержала здобувачка                                      Тарануха Т. П. 
(підпис)                                 (прізвище та ініціали) 
« » 202_ р. 
  4 
 
РЕФЕРАТ 
 
Основний текст кваліфікаційної роботи магістра викладений на  8 1   сторінці, 
Робота містить 1 7  таблиць, 4  рисунки, список використаних джерел 
з 7 3 найменувань, 2 додатки. 
 
Об’єктом дослідження є надання соціальних послуг внутрішньо переміщеним 
особам в Україні в контексті цифрової трансформації соціальної сфери. 
Предметом дослідження є цифрові інструменти персоналізації соціальних 
послуг для внутрішньо переміщених осіб в Україні та механізми їхньої реалізації в 
соціальному проєкті «Мій Шлях ВПО». 
Мета дослідження полягає у обґрунтуванні теоретичних засад та практичної 
значущості персоналізації соціальних послуг для внутрішньо переміщених осіб, а 
також у розробці та представленні концепції соціального проєкту «Мій Шлях ВПО» як 
ефективного цифрового інструменту для досягнення цієї персоналізації, враховуючи 
аналіз існуючих рішень та потреби цільової аудиторії. 
Завдання дослідження: 
– визначити сутність, види та проаналізувати нормативно-правове регулювання 
соціальних послуг для внутрішньо переміщених осіб; 
– розкрити поняття та визначити роль цифрових інструментів у соціальній сфері; 
– дослідити принципи та механізми персоналізації соціальних послуг; 
– провести огляд існуючих цифрових платформ та сервісів для надання 
соціальних послуг ВПО; 
– здійснити аналіз переваг та недоліків застосування цифрових інструментів у 
процесі персоналізації соціальних послуг; 
– визначити потреби та запити внутрішньо переміщених осіб щодо цифрових 
інструментів персоналізації соціальних послуг; 
– розробити концепцію, архітектуру, функціонал та обґрунтувати особливості 
персоналізації проєкту «Мій Шлях ВПО»; 
– обґрунтувати стратегію впровадження, оцінку ефективності та фінансову 
стійкість проєкту «Мій Шлях ВПО». 
За результатами дослідження сформульовані висновки: проведено 
теоретичне узагальнення та діагностику проблеми неефективності універсальних 
соціальних послуг для ВПО, що стало основою для розробки та представлення 
концепції цифрової платформи персоналізації «Мій Шлях ВПО», яка, завдяки 
індивідуальній траєкторії підтримки та динамічній оцінці вразливості, сприяє 
підвищенню ефективності та якості надання допомоги внутрішньо переміщеним 
особам. 
Одержані результати можуть бути використані Міністерством соціальної 
політики України, місцевими органами влади, а також громадськими та міжнародними 
донорськими організаціями як готова до впровадження дорожня карта для створення 
інноваційних цифрових сервісів підтримки ВПО, водночас розроблена концепція та 
фінансово-операційний план проєкту «Мій Шлях ВПО» слугують практичною 
основою для підготовки грантових заявок та залучення інвестицій. 
 
Рік виконання роботи 2025 
Рік захисту роботи 2025 
 
  5 
 
ЗМІСТ 
 
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ………………... 6 
ВСТУП…………………………………………………………………………. 7 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ  
ІНСТРУМЕНТІВ У НАДАННІ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ…………….... 12 
1.1. Соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб: сутність, види та  
нормативно-правове регулювання……………………………………………. 12 
1.2. Поняття та роль цифрових інструментів у соціальній сфері……………. 18 
1.3. Принципи та механізми персоналізації соціальних послуг……………... 25 
РОЗДІЛ 2. ОБГРУНТУВАННЯ ЦИФРОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ У  
ПЕРСОНАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ВНУТРІШНЬО  
ПЕРЕМІЩЕНИМ ОСОБАМ В УКРАЇНІ………………………………..... 34 
2.1. Огляд існуючих цифрових платформ та сервісів для надання  
соціальних послуг ВПО……………………………………………………….. 34 
2.2. Аналіз переваг та недоліків застосування цифрових інструментів у  
процесі персоналізації соціальних послуг……………………………………. 44 
2.3. Визначення потреб та запитів внутрішньо переміщених осіб щодо  
цифрових інструментів персоналізації соціальних послуг………………….. 50 
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА СОЦІАЛЬНОГО ПРОЄКТУ «МІЙ ШЛЯХ  
ВПО» ЯК ІНСТРУМЕНТУ ПЕРСОНАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ  
ПОСЛУГ………………………………………………………………………. 58 
3.1. Концепція та опис проєкту «Мій Шлях ВПО»: архітектура, функціонал  
та особливості персоналізації ………………………………………………… 58 
3.2. Механізм впровадження проєкту, очікувані результати та показники  
ефективності……………………………………………………………………. 67 
3.3. Фінансовий план проєкту та перспективи подальшого розвитку………. 74 
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………… 82 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………... 88 
ДОДАТКИ……………………………………………………………………... 98 
Додаток А………………………………………………………………………. 98 
Додаток Б……………………………………………………………………….. 107 
 
 
 
 
  6 
 
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ 
 
ВПО Внутрішньо переміщені особи 
ООН Організація Об’єднаних Націй 
ЄС Європейський Союз 
ІКТ Інформаційно-комунікаційні технології 
ДПП Державно-приватне партнерство 
МОМ Міжнародна організація з міграції 
ТОТ Тимчасово окуповані території 
ЄІССС Єдина інформаційна система соціальної сфери 
НДО Недержавна організація 
ШІ Штучний інтелект 
MVP Мінімально життєздатний продукт 
IT Інформаційні технології 
SMM Маркетинг у соціальних мережах 
UNDP Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй 
AIA Інструмент оцінки впливу алгоритмів 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  7 
 
ВСТУП 
 
Актуальність дослідження зумовлена низкою гострих соціальних та 
методологічних викликів. Через повномасштабне вторгнення держава та 
суспільство зіткнулися з безпрецедентною гуманітарною кризою та масовою 
внутрішньою міграцією, що вимагає ефективних і гнучких підходів до підтримки 
мільйонів ВПО. Існуюча традиційна система соціального забезпечення часто є 
недостатньо адаптивною до унікальних індивідуальних потреб, що призводить до 
низької ефективності допомоги та повільної інтеграції. У цьому критичному 
контексті, цифрові інструменти стають ключовим механізмом для переходу від 
універсальних до персоналізованих послуг. Дане дослідження, пропонуючи 
розробку моделі платформи «Мій Шлях ВПО», має суттєве значення для галузі, 
оскільки дозволяє автоматизувати процеси, забезпечити цілодобовий доступ до 
точної інформації та сформувати індивідуальні плани підтримки, сприяючи 
швидкій адаптації ВПО та підвищенню загальної ефективності соціальної політики 
України. 
Аналіз досліджень і публікацій. Теоретичне обґрунтування застосування 
цифрових інструментів для персоналізації соціальних послуг ґрунтується на працях 
провідних зарубіжних науковців. Інституційні рамки та фактори успіху 
електронного урядування та цифровізації публічних послуг визначені Г. Шоллем 
[68] та Е. Зємбою [73]. Ключові концепції персоналізації соціальної політики, 
орієнтованої на результат, та метрики її ефективності глибоко розроблені Р. ван 
Беркелем, Б. Валкенбургом [72], М. А. Пітерсом [67] та Г. Кері [63]. Особлива увага 
приділена ролі цифрових інструментів у соціальній інклюзії переміщених осіб (С. 
Дасукі, Дж. Еффа [64]) та застосуванню прогнозної аналітики і ШІ для оптимізації 
ресурсів у цій сфері (С. Шармін [69]). Загальні принципи персоналізації та їх вплив 
на соціальну роботу сформулював М. Лімбері [65; 66]. 
В українській науковій думці проблематика соціальної політики для ВПО та 
цифрової трансформації набула особливої актуальності. Аспекти адаптації 
  8 
 
соціальних послуг для конфліктно-вражених та внутрішньо переміщених осіб 
висвітлені у працях В. Нікітіної [48], С. Архипенка, В. Дорошенка [3] та К. 
Ігнатенко [29]. Стратегічні аспекти цифровізації державного управління, зокрема 
впровадження Smart-урядування та моделей надання соціального захисту в нових 
реаліях, проаналізовані Б. Прилуцьким, М. Сиротенком [53], Є. Гуковим [19], Д. 
Чорним [60] та В. Малиновським [40]. Питання інституційно-правових засад 
діджиталізації та використання зарубіжних практик обґрунтовували О. Андронік, 
О. Макогін [2], Р. Барабуль [6] та Г. Гриценко [17]. Роль ШІ та персоналізації в 
сервісній сфері вивчав В. Чубань [61]. 
Мета дослідження: обґрунтувати теоретичні засади та практичну 
значущість персоналізації соціальних послуг для внутрішньо переміщених осіб, а 
також розробити та представити концепцію соціального проєкту «Мій Шлях ВПО» 
як ефективного цифрового інструменту для досягнення цієї персоналізації, 
враховуючи аналіз існуючих рішень та потреби цільової аудиторії. 
Завдання дослідження: 
– визначити сутність, види та проаналізувати нормативно-правове 
регулювання соціальних послуг для внутрішньо переміщених осіб; 
– розкрити поняття та визначити роль цифрових інструментів у соціальній 
сфері; 
– дослідити принципи та механізми персоналізації соціальних послуг; 
– провести огляд існуючих цифрових платформ та сервісів для надання 
соціальних послуг ВПО; 
– здійснити аналіз переваг та недоліків застосування цифрових інструментів 
у процесі персоналізації соціальних послуг; 
– визначити потреби та запити внутрішньо переміщених осіб щодо цифрових 
інструментів персоналізації соціальних послуг; 
– розробити концепцію, архітектуру, функціонал та обґрунтувати 
особливості персоналізації проєкту «Мій Шлях ВПО»; 
  9 
 
– обґрунтувати стратегію впровадження, оцінку ефективності та фінансову 
стійкість проєкту «Мій Шлях ВПО». 
Об’єкт дослідження: надання соціальних послуг внутрішньо переміщеним 
особам в Україні в контексті цифрової трансформації соціальної сфери. 
Предмет дослідження: цифрові інструменти персоналізації соціальних 
послуг для внутрішньо переміщених осіб в Україні та механізми їхньої реалізації в 
соціальному проєкті «Мій Шлях ВПО». 
Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що теоретичне обґрунтування 
та розробка концептуальної моделі соціального проєкту «Мій Шлях ВПО» як 
інструменту використання цифрових механізмів для персоналізації соціальних 
послуг дозволяє прогнозувати суттєве підвищення ефективності та якості надання 
підтримки внутрішньо переміщеним особам в Україні. Це припущення ґрунтується 
на тому, що запропонована модель забезпечить індивідуальну траєкторію доступу 
до послуг, що, своєю чергою, мінімізує інформаційні бар’єри, прискорить 
адаптацію та сприятиме кращій інтеграції ВПО, що робить її більш дієвою 
порівняно з існуючими універсальними підходами. 
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та вирішення 
завдань дослідження було використано комплекс загальнонаукових та спеціальних 
методів. На теоретичному етапі застосовувалися методи критичного аналізу 
наукової, методичної та нормативно-правової літератури, синтезу та узагальнення 
– для визначення сутності соціальних послуг, принципів цифрової персоналізації 
та формування цілісної концепції роботи. На аналітичному етапі використовувався 
метод порівняльного аналізу існуючих цифрових рішень та аналізу потреб ВПО. 
Ключовим методом на прикладному етапі став метод системного підходу та 
моделювання, який дозволив розробити архітектуру, функціонал та детальний 
фінансово-операційний план соціального проєкту «Мій Шлях ВПО». 
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше 
визначено та теоретично обґрунтовано концептуальну модель функціонування 
цифрової платформи «Мій Шлях ВПО» як інноваційного інструменту 
  10 
 
персоналізації соціальних послуг для внутрішньо переміщених осіб в умовах 
гуманітарної кризи. Удосконалено механізми використання цифрових інструментів 
(зокрема, принцип формування індивідуальних траєкторій) для забезпечення 
адресності та своєчасності надання соціальної підтримки. Дістало подальший 
розвиток теоретичне узагальнення принципів формування моделі довгострокової 
сталості соціальних проєктів у сфері соціального забезпечення, що поєднує 
грантове фінансування, елементи соціального підприємництва та волонтерську 
стійкість. 
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їхнього 
безпосереднього впровадження у практику соціального забезпечення. Розроблена 
концепція та фінансово-операційний план проєкту «Мій Шлях ВПО» можуть бути 
використані Міністерством соціальної політики України, місцевими органами 
влади, а також громадськими та міжнародними донорськими організаціями як 
готова до впровадження дорожня карта для створення та запуску інноваційних 
цифрових сервісів підтримки ВПО. Крім того, прогнозовані показники 
ефективності та обґрунтована модель сталості проєкту слугують практичною 
основою для підготовки грантових заявок та залучення інвестицій, демонструючи 
економічну обґрунтованість запропонованого рішення. 
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження 
висвітлювалися на конференціях різного рівня, а саме: всеукраїнських – 
опубліковано тези під назвою «Роль діджиталізації в оптимізації надання 
соціальних послуг внутрішньо переміщеним особам», IX Всеукраїнська 
студентська наукова конференція «Експерементальні та теоретичні дослідження в 
контексті сучасної науки» (19 вересня 2025, м. Дніпро, Україна); міжнародних – 
опубліковано тези на тему «Концепція та функціонал цифрової платформи-гіда 
«Мій шлях ВПО» як інструменту персоналізації соціальних послуг», 3rd 
International Scientific and Practical Conference «Global Trends in Science, Technology 
and Economy» (17-19 вересня 2025, м. Грац, Австрія); представлено та опубліковано 
тези, що мають назву «Personalization of social services for internally displaced 
  11 
 
persons: problems and prospects», Second International Ukrainian Values Conference 
«Educating for Tomorrow: Ukrainian Values in a Global World», науковий керівник: 
д. пед. н., професорка Архипова Світлана Петрівна (3 жовтня 2025, м. Камлупс, 
Канада). Також результати дослідження були представлені на Всеукраїнському 
конкурсі наукових робіт здобувачів вищої освіти «Пріоритети розвитку людського 
капіталу та інститутів соціальної сфери», де презентувалася наукова робота на тему 
««Мій Шлях ВПО» – цифрова платформа-гід для внутрішньо переміщених осіб», 
науковий керівник: к.е.н., доцент, завідувач кафедри соціального забезпечення 
Бєлова Інна Олександрівна, Київський національний економічний університет 
імені Вадима Гетьмана, м. Київ. За результатами дослідження опубліковано 3 тези 
доповідей та 1 наукову роботу. 
Структура роботи: кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, 
трьох розділів, висновків та списку використаних джерел із 73 найменувань. Робота 
містить 81 сторінку основного тексту, 4 рисунки, 17 таблиць та 2 додатки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  12 
 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ 
ІНСТРУМЕНТІВ У НАДАННІ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ 
 
Перший розділ присвячений теоретичному обґрунтуванню використання 
цифрових інструментів для надання персоналізованих соціальних послуг 
внутрішньо переміщеним особам (ВПО). У ньому аналізуються сутність 
соціальних послуг, особливості багаторівневої вразливості ВПО та їхнє 
нормативно-правове регулювання. Центральна увага зосереджена на обґрунтуванні 
необхідності переходу від універсальної до проактивної моделі «розумних (smart) 
соціальних послуг». Методологічно окреслюються ключові механізми 
персоналізації, що реалізуються через цифрові моделі «чітке таргетування» та 
«життєва подія» у межах циклічного процесу управління індивідуальними 
випадками. Насамкінець, розглянуто критичні етичні, інституційні та правові 
виклики цифрової трансформації, зокрема забезпечення конфіденційності та 
принципу «людина в циклі». 
 
1.1. Соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб: сутність, види 
та нормативно-правове регулювання 
 
Обґрунтування та розробка ефективних цифрових інструментів для системи 
соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) вимагає насамперед 
чіткого визначення її теоретичних та правових основ. Базовим поняттям 
виступають соціальні послуги, які, згідно з Законом України «Про соціальні 
послуги», являють собою комплекс заходів, спрямованих на запобігання 
виникненню складних життєвих обставин, їх подолання або мінімізацію 
негативних наслідків для особи чи сім’ї [55]. У контексті гуманітарної кризи, 
спричиненої повномасштабною агресією, цільовою групою, що потребує посиленої 
та специфічної допомоги, є внутрішньо переміщені особи (ВПО), правовий статус 
яких закріплено Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо 
  13 
 
переміщених осіб» [26]. Саме цей статус вимагає від держави та суспільства 
адаптації традиційної системи соціального забезпечення до унікальних потреб цієї 
категорії громадян. 
Слід зазначити, що у світовій практиці концепція надання соціальних послуг 
мігрантам та особам, що постраждали від конфліктів, набула розвитку як частина 
моделі соціальної держави, і Україна в цьому аспекті орієнтується на міжнародні 
стандарти, зокрема, рамкові документи Організації Об’єднаних Націй (ООН) та 
Європейського Союзу (ЄС), що підтверджує глобальну актуальність проблеми. 
Водночас, теоретичне визначення соціальних послуг для ВПО базується на 
концепції права на допомогу, що покладає на державу безумовний обов’язок 
гарантувати мінімальний соціальний захист та підтримку реінтеграції, незалежно 
від місця проживання, що особливо актуально в умовах децентралізації та 
підвищує вимоги до універсальності та доступності цифрових платформ. 
Теоретичне поле досліджень також охоплює значний внесок недержавних 
суб’єктів – громадських та волонтерських організацій, які є ключовими 
провайдерами соціальних послуг, особливо в перші фази кризи. Для забезпечення 
цілісності системи та уникнення дублювання зусиль, ключовим теоретичним 
завданням є обґрунтування механізмів їхньої інтеграції в єдину цифрову систему 
обліку та координації, а також застосування моделі спільного надання послуг, де 
держава і недержавний сектор ділять відповідальність та ресурси. Невід’ємною 
частиною цього процесу є теоретичне обґрунтування якості соціальних послуг, що 
визначається як відповідність надання допомоги встановленим державним 
стандартам та очікуванням ВПО. Введення єдиних індикаторів якості та механізмів 
моніторингу є передумовою для об’єктивної оцінки ефективності будь-якого 
цифрового втручання [2]. 
Специфіка соціальних послуг для ВПО полягає у їхній комплексній природі 
та необхідності забезпечити не лише матеріальну підтримку, але й повноцінну 
адаптацію та інтеграцію в нові громади. До переліку найбільш затребуваних та 
життєво необхідних послуг, відповідно до законодавства та емпіричних даних, 
  14 
 
належать: консультування, представництво інтересів, соціальний супровід, 
сприяння у працевлаштуванні та пошуку тимчасового житла, а також психологічна 
підтримка, спрямована на подолання травм, пов’язаних із втратою дому та 
життєвих зв’язків. 
Фактично, йдеться про перехід від універсального підходу до надання 
послуг, який часто є неефективним в умовах кризи, до індивідуального 
(персоналізованого) підходу, який враховує унікальний запит та обставини кожної 
окремої особи. Для забезпечення персоналізації критично важливим є теоретичне 
розмежування потреб ВПО на кілька рівнів: базові (фінансова допомога, житло, 
харчування), вторинні (працевлаштування, освіта, медичні послуги) та третинні 
(соціальна інтеграція, психосоціальна підтримка, відновлення документів). 
Крім того, наукове обґрунтування потребує і концепція соціальної 
вразливості, яка розглядається як індивідуальна або групова нездатність 
протистояти ризикам та мінімізувати їхні негативні наслідки. Критично важливо 
розрізняти структурну вразливість (зумовлену демографічними факторами, як-от 
вік чи інвалідність) та динамічну вразливість (спричинену непередбачуваними 
кризовими подіями, як-от втрата роботи чи житла під час переміщення). 
Визначення теоретичних підходів до оцінки вразливості є необхідною умовою для 
подальшого застосування цифрових інструментів прогнозного моделювання. 
Саме цей багаторівневий підхід унеможливлює використання уніфікованих 
рішень і вимагає технологій для точного зіставлення потреб та ресурсів. Перехід до 
персоналізації є не лише питанням гуманності, але й економічної доцільності, 
оскільки він забезпечує цільове використання ресурсів, мінімізує залежність особи 
від постійної допомоги та сприяє її швидшій економічній самостійності, що є 
ключовим показником успішної соціальної інтеграції [60]. 
У контексті цифровізації та персоналізації, особливого значення набуває 
концепція «Розумних (Smart) соціальних послуг», яка передбачає використання 
технологій (таких як штучний інтелект та великі дані – Big Data) не просто для 
автоматизації, а для передбачення потреб, проактивного реагування та надання 
  15 
 
допомоги до того, як особа офіційно про неї попросить. Це новий вектор розвитку, 
який необхідно теоретично обґрунтувати. Використання прогнозної аналітики, 
заснованої на цих моделях вразливості, дозволяє державі максимізувати соціальну 
рентабельність інвестицій, перетворюючи витрати на соціальну допомогу на 
інвестиції у людський капітал та економічну стійкість громади. Кінцевою метою 
соціальних послуг є соціальна інтеграція ВПО у нові територіальні громади, що 
передбачає відновлення соціальних ролей, участь у місцевій економіці та доступ до 
всіх публічних благ нарівні з постійними мешканцями, що є основним індикатором 
успішності та кінцевого результату будь-якої соціальної політики [61]. 
Методологічною основою для розробки індивідуальних планів підтримки є 
чітка класифікація потреб ВПО та теоретичне розмежування типів вразливості, що 
є критично важливим для цільового та ефективного використання обмежених 
ресурсів. Детальна класифікація цих аспектів, що забезпечує перехід до 
персоналізованої моделі надання послуг, представлена у табл. 1.1.  
Таблиця 1.1 
Класифікація потреб ВПО та підходи до оцінки вразливості 
Рівень Опис та ціль допомоги Тип Характеристика вразливості 
потреб ВПО вразливості 
Базовий Забезпечення фізичного Структурна Фактори, не пов’язані з 
виживання та мінімального переміщенням (вік, хронічні 
добробуту. хвороби, інвалідність). 
Вторинний Сприяння економічній Динамічна Наслідки переміщення (втрата 
самостійності та роботи, житла, документів, 
відновленню соціальних фінансові шоки). 
зв’язків. 
Третинний Повна інтеграція, Комбінована Взаємодія структурних факторів 
психосоціальне відновлення з динамічними, що поглиблює 
та довгострокова адаптація. складні життєві обставини. 
Джерело: побудовано автором на підставі опрацювання [48] 
 
Систематизація потреб та вразливостей, зазначена у табл. 1.1, є 
методологічною основою для розробки персоналізованих планів допомоги. Вона 
підкреслює необхідність переходу від універсальних грошових виплат до 
диференційованих інтервенцій, де структурна вразливість може вимагати 
довгострокового соціального супроводу, а динамічна – швидкого 
  16 
 
працевлаштування та пошуку житла. Визначення комбінованої вразливості є 
ключем до точного прогнозного моделювання, що дозволяє проактивно запобігати 
соціальній ізоляції [48, с. 120-123]. 
Нормативно-правове регулювання цього процесу базується на декількох 
ключових документах. Серед них – згадані вище базові закони, а також низка 
Постанов Кабінету Міністрів України, які деталізують порядок обліку ВПО, 
механізми надання фінансової допомоги на проживання та інші процедури. Ця 
законодавча база створює необхідні рамки для надання послуг. 
Проте динаміка кризи та масштаб проблеми виявили суттєві обмеження 
традиційних адміністративних механізмів. Система, заснована на паперовому 
документообігу та обмеженому робочому часі, генерує низку проблем, включаючи 
територіальну недоступність послуг для ВПО у віддалених регіонах, надмірну 
бюрократизацію процесів та, як наслідок, значне затягування термінів отримання 
життєво важливої допомоги. Масштабування допомоги на мільйони осіб виявило 
гостру проблему верифікації потреб та високий ризик дублювання виплат через 
неузгодженість реєстрів різних державних та гуманітарних програм. 
Це підкреслює необхідність оптимізації міжвідомчої взаємодії між 
суб’єктами надання соціальних послуг (органами соціального захисту, центрами 
зайнятості, медичними та освітніми установами), яка у традиційній формі є 
фрагментованою та малоефективною. Для подолання цих системних проблем 
ключовим теоретичним інструментом стає управління даними, яке охоплює не 
лише технічні аспекти збору та обміну інформацією, але й встановлення єдиних 
стандартів якості, цілісності, доступності та безпеки даних, що є основою для 
надійної інтероперабельності систем та функціонування ШІ. 
Практична реалізація управління даними вимагає негайної уніфікації 
метаданих усіх реєстрів (наприклад, єдиної класифікації типів житла чи освітніх 
послуг) та створення верифікованого реєстру всіх провайдерів соціальних послуг 
(як державних, так і недержавних), що мінімізує хаос і є передумовою для 
ефективного таргетування допомоги [3]. 
  17 
 
Теоретичне осмислення цього процесу також має включати поняття 
інституційної стійкості та гнучкості системи соціальних послуг, що передбачає її 
здатність швидко адаптуватися до нових хвиль переміщення та мінливих потреб у 
кризових умовах, що досягається завдяки хмарним технологіям та 
децентралізованій структурі прийняття рішень. 
Разом з тим, впровадження будь-яких цифрових рішень несе в собі ризик 
поглиблення «цифрового розриву» серед цільової групи, оскільки значна частина 
ВПО, особливо люди старшого віку або ті, що перебувають у складних життєвих 
обставинах, можуть не мати необхідних навичок, доступу до стабільного Інтернету 
або технічних пристроїв. Тому теоретичне обґрунтування цифрових інструментів 
має обов’язково включати аспект інклюзивності та мінімізації цього розриву. 
Як наслідок, існуюча система вимагає негайної трансформації та інтеграції 
цифрових інструментів для підвищення її гнучкості, прозорості та здатності 
ефективно відповідати індивідуальним запитам мільйонів внутрішньо 
переміщених осіб, а також для забезпечення економічної ефективності 
використання обмежених бюджетних ресурсів. 
При цьому впровадження цифрових інструментів нерозривно пов’язане з 
необхідністю дотримання етичних та правових засад обробки персональних даних 
ВПО, оскільки це чутлива інформація. Усі цифрові рішення мають відповідати 
вимогам Закону України «Про захист персональних даних», гарантуючи 
конфіденційність та запобігаючи несанкціонованому доступу, що є принциповою 
умовою довіри до системи [54]. Теоретичне обґрунтування необхідності 
цифровізації, таким чином, полягає у переході від витратної моделі (фокус на 
адміністративних процесах) до ціннісної моделі (фокус на результаті та впливі, 
вимірюваному через соціальний коефіцієнт повернення інвестицій та показники 
соціальної інтеграції) [53]. 
Узагальнюючи, теоретичні основи соціальних послуг для ВПО виходять за 
рамки простого надання допомоги, формуючи комплексну систему прав та 
обов’язків. Її ефективність залежить від переходу від універсального підходу до 
  18 
 
персоналізованої моделі «Розумних (Smart) послуг», що ґрунтується на точному 
визначенні багаторівневої вразливості та міжсекторальній координації. Цей 
перехід нерозривно пов’язаний із необхідністю цифрової трансформації, яка 
вимагає впровадження жорстких стандартів управління даними, дотримання 
етичних норм та забезпечення інклюзивності, перетворюючи державні витрати на 
соціальну сферу на вимірювані інвестиції у стійкість та соціальну інтеграцію 
громадян. 
 
1.2. Поняття та роль цифрових інструментів у соціальній сфері 
 
Перехід до персоналізованої та проактивної моделі соціальних послуг 
неможливий без глибокої інтеграції сучасних технологій. В основі цього процесу 
лежать цифрові інструменти, які у найширшому сенсі визначаються як сукупність 
інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), програмних та апаратних засобів, 
призначених для автоматизації, оптимізації та підвищення ефективності 
управлінських, інформаційних та сервісних функцій. У контексті публічного 
управління та соціальної сфери цей процес є частиною глобальної цифрової 
трансформації, яка передбачає докорінну зміну процесів на основі цифрових 
технологій з метою підвищення якості, доступності та оперативності послуг. Ця 
трансформація виходить за рамки простого переведення паперових даних в 
електронний вигляд; її справжня мета полягає у створенні цілісної цифрової 
екосистеми, де всі державні та недержавні суб’єкти можуть ефективно взаємодіяти 
навколо потреб кінцевого споживача. 
Теоретичне осмислення цього процесу обов’язково включає розуміння 
парадигмального зсуву від концепції «Електронного урядування» до концепції 
«Цифрового урядування». 
Критичний парадигмальний зсув у публічному управлінні, який визначає 
сучасну цифрову трансформацію соціальної сфери, полягає у переході від 
оцифрування паперових процесів до їхнього повного реінжинірингу [57, с. 107-
  19 
 
111]. У табл. 1.2 представлено ключові відмінності між цими двома концепціями 
урядування. 
Таблиця 1.2 
Порівняння концепцій електронного та цифрового урядування 
Характеристика Електронне урядування (e- Цифрове урядування (Digital Government) 
Government) 
Основний фокус Оцифрування існуючих Реінжиніринг процесів навколо потреб 
процесів, підвищення користувача (громадяноцентричність). 
ефективності 
адміністративних процедур. 
Принцип Послуга надається за запитом Послуга надається проактивно або за 
надання послуг (реактивна модель). принципом «життєвої події». 
Мета у Фокус на процесі. Зміщення фокусу з «процесу» на «особу» 
соціальній сфері та її індивідуальні запити; реалізація 
концепції «Розумних-соціальних послуг». 
Джерело: побудовано автором на підставі опрацювання [57] 
 
Цифрове урядування втілює принцип громадяноцентричності, коли послуга 
надається автоматично або за принципом «життєвої події», де система проактивно 
реагує на зміни статусу ВПО (наприклад, зміна місця проживання, народження 
дитини) і не чекає на його запит. Класичним прикладом такого підходу є 
функціонал мобільного застосунку «Дія», який інтегрує послуги у форматі 
життєвої події, максимально спрощуючи взаємодію з державою. Саме цей 
структурний зсув є критичним для соціальної сфери, оскільки він також забезпечує 
реалізацію Принципу «Один раз», вимагаючи від ВПО надання інформації державі 
лише один раз, а подальший обмін даними відбувається між державними 
реєстрами, що мінімізує бюрократичне навантаження та прискорює отримання 
допомоги [57, с. 107-111]. 
Міжнародний досвід підтверджує ефективність такої трансформації та 
парадигмального зсуву. Наприклад, Естонія, визнаний лідер у сфері цифрового 
урядування, побудувала свою модель на взаємодії децентралізованих баз даних 
через систему X-Road, що дозволило реалізувати принцип «Один раз» і 
забезпечити безшовне надання соціальних послуг, включно з підтримкою сімей. 
Аналогічно, уряди країн Скандинавії активно використовують проактивні моделі 
  20 
 
«життєвих подій» для раннього виявлення соціальної вразливості. Ці моделі 
демонструють, що ключовий успіх полягає не стільки в самій технології, скільки в 
інтероперабельності систем та правовому закріпленні можливості проактивного 
обміну даними між відомствами, що є необхідною передумовою для впровадження 
детальних механізмів персоналізації, які будуть розглянуті у наступному 
підрозділі. 
Ключовою передумовою успіху цифрової трансформації є розвиток 
людського капіталу та подолання «цифрового розриву». Впровадження нових 
інструментів вимагає належного Управління змінами, яке стосується двох цільових 
груп. Необхідно підвищувати цифрову компетентність серед соціальних 
працівників, перетворюючи їх із адміністраторів паперового документообігу на 
цифрових консультантів та операторів складних аналітичних систем. Це вимагає 
не просто навчання, а й зміни професійної ідентичності, щоб вони могли 
використовувати дані та технології для поглибленої оцінки потреб особи. 
Одночасно, критично важливо забезпечити інклюзивність для ВПО, які можуть 
мати обмежений доступ до Інтернету, пристроїв або необхідних навичок 
(наприклад, люди похилого віку). Роль цифрових інструментів тут полягає не лише 
у створенні технологічних платформ, але й у підтримці альтернативних каналів 
доступу (наприклад, через центри надання послуг з технічною підтримкою) та 
наданні цифрової освіти, що є необхідною умовою для справедливого 
використання нових можливостей і запобігання соціальній ізоляції [5, с. 34-41].  
Функціональне призначення цифрових інструментів у соціальному секторі є 
багатогранним і поділяється на три основні групи, що створюють цілісну цифрову 
екосистему соціальних послуг [19]. У табл. 1.3 наведено цю класифікацію за 
функціональним призначенням. 
 
 
 
 
  21 
 
Таблиця 1.3 
Класифікація цифрових інструментів у соціальній сфері 
Група інструментів Функціональне призначення 
Транзакційні Безпосередня взаємодія з ВПО; надання послуг (мобільні додатки, веб-
(фронтенд) портали). 
Аналітичні Обробка даних, прогнозне моделювання (платформи великих даних, 
(бекенд) моделі ШІ). 
Координаційні Забезпечення взаємодії (інтероперабельності) між відомствами та 
недержавними суб’єктами (системи захищеного обміну даними). 
Джерело: побудовано автором на підставі опрацювання [40] 
 
Систематизація, представлена у табл. 1.3, відображає архітектуру сучасної 
цифрової екосистеми соціальної підтримки, яка є трирівневою. Транзакційні 
інструменти забезпечують пряму лінію взаємодії з громадянином (інтерфейс); 
координаційні – створюють технічний міст між реєстрами та відомствами, роблячи 
процес непомітним для користувача; тоді як аналітичні інструменти є основою для 
прийняття управлінських рішень та персоналізації послуг. Усі три групи є 
взаємозалежними, а їхня злагоджена робота є необхідною для досягнення ідеалу 
безшовного надання послуг [19]. 
Ці групи інструментів забезпечують операційну ефективність та доступність 
послуг, що втілюється в ідеалі безшовного надання послуг, як, наприклад, 
електронна реєстрація в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (ЄІССС). 
Для успішної реалізації цієї функції ключовою є інтероперабельність – здатність 
інформаційних систем безперешкодно обмінюватися даними, що досягається 
завдяки єдиним технічним та правовим стандартам даних та використанню е-
ідентифікації (e-ID) для довіреного доступу. Особливо в умовах криз, критичне 
значення має підхід пріоритету мобільних пристроїв, який надає перевагу 
мобільним додаткам як основному каналу доступу до послуг для ВПО, а також 
використання геопросторових даних для оперативного таргетування допомоги в 
умовах динамічних переміщень, що забезпечує логістичну ефективність. При 
цьому, для забезпечення інклюзивності та зручності, критично важливою є також 
уніфікація користувацького досвіду (UX/UI) через застосування єдиних державних 
  22 
 
стандартів дизайну, щоб усі цифрові сервіси мали передбачуваний та зрозумілий 
інтерфейс для громадян, незалежно від відомства, яке їх надає [40, с. 27-31]. 
На більш високому рівні, роль інструментів зосереджується на аналізі даних 
та прогнозному моделюванні. Успішна робота алгоритмів штучного інтелекту (ШІ) 
та машинного навчання, які використовуються для алгоритмічної персоналізації, 
безпосередньо залежить від управління даними. У цьому контексті, ШІ може бути 
використаний для ризик-скорингу – автоматичної оцінки ймовірності потрапляння 
ВПО у складні життєві обставини, що дозволяє уряду приймати випереджальні 
рішення. Подальше розширення цієї аналітики вимагає переходу від використання 
лише структурованих даних (з реєстрів) до інтеграції неструктурованих даних, 
зокрема, аналізу відгуків, запитів та скарг, отриманих через кол-центри або цифрові 
форми зворотного зв’язку, що дозволяє виявляти приховані потреби та оцінювати 
реальний вплив соціальних інтервенцій. Також критичною є міжсекторальна 
співпраця, за якої дані з інших сфер (освіта, зайнятість, охорона здоров’я) 
анонімізуються та інтегруються у соціальну систему для формування комплексної 
картини добробуту сім’ї ВПО та надання мультидисциплінарної підтримки. При 
цьому, методологія впровадження цифрових рішень передбачає використання 
гнучких підходів та розробку мінімально життєздатного продукту (MVP) із 
базовим функціоналом, який потім еволюціонує на основі постійного зворотного 
зв’язку, що дозволяє швидко адаптувати системи до мінливих потреб кризового 
середовища. 
Вирішальним обґрунтуванням для впровадження цифрових інструментів є 
їхня економічна доцільність та показники соціальної рентабельності інвестицій. 
Цифровізація забезпечує значну економію адміністративних витрат у 
довгостроковій перспективі. Більш того, завдяки точному таргетуванню допомоги 
за допомогою алгоритмічної персоналізації та верифікації (наприклад, через 
системи захищеного обміну даними, як-от «Трембіта»), держава мінімізує 
фінансові втрати від шахрайства та дублювання виплат. Ефективність також 
підвищується за рахунок використання підходу Цифрових суспільних благ – 
  23 
 
програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом, що допомагає уникнути 
залежності від одного комерційного постачальника та сприяє міжнародній 
стандартизації рішень. Важливим елементом є також залучення недержавного 
сектору через спільне надання послуг та механізми державно-приватного 
партнерства (ДПП) для швидкого впровадження інноваційних рішень. Для 
забезпечення довгострокової стійкості, держава повинна переходити від 
проектного (донорського) фінансування до окремих бюджетних програм, які 
покривають не лише створення, а й технічну підтримку та розвиток цифрових 
платформ, забезпечуючи їхню функціональність незалежно від зовнішніх грантів 
[6]. 
Впровадження алгоритмічних систем у чутливій соціальній сфері породжує 
низку етичних та соціальних викликів, які необхідно вирішувати комплексно, 
поєднуючи технічні рішення, правові гарантії та людський контроль [17, с. 36-48]. 
У табл. 1.4 систематизовано ключові виклики та механізми їхнього подолання, які 
забезпечують справедливість та стійкість цифрової екосистеми. 
Таблиця 1.4 
Основні виклики цифрової трансформації та механізми їх подолання 
Ключовий виклик Опис проблеми Механізм подолання / Концепція 
Алгоритмічна Ризик несправедливих рішень через Принцип «Людина в циклі»; 
упередженість нерепрезентативні дані ШІ. Аудит алгоритмів; 
Пояснюваність ШІ. 
Цифровий розрив та Обмежений доступ та навички у Надання цифрової освіти; 
Інклюзивність частини ВПО (особливо літніх Альтернативні канали доступу; 
людей). Уніфікація UX/UI. 
Стійкість та Вразливість ІТ-систем до кризових Географічна диверсифікація 
безперервність ситуацій (війни, катастрофи). даних; Стратегічне управління 
послуг ризиками безпеки. 
Правові бар’єри Застаріле законодавство, що Створення Регуляторних 
вимагає паперових процедур та «пісочниць»; Скасування 
обмежує інновації. застарілих норм. 
Джерело: побудовано автором на підставі опрацювання [17] 
 
Успішна цифрова трансформація соціальної сфери вимагає системного 
підходу, де управлінські, етичні та технологічні виклики розглядаються у 
взаємозв’язку. Ключові стратегії, від забезпечення стійкості ІТ-систем до їхньої 
  24 
 
справедливості та інклюзивності, є фундаментальними для побудови довіри та 
досягнення соціальної рентабельності інвестицій у цифрове середовище. 
Водночас, найгостріша проблема полягає у ризику алгоритмічної 
упередженості. З метою запобігання цьому критично важливим є застосування 
принципу «Людина в циклі». Цей принцип передбачає, що, незважаючи на 
рекомендацію системи, остаточне рішення залишається за кваліфікованим 
соціальним працівником, який здатний провести якісну оцінку та спланувати, 
наприклад, психосоціальний супровід, поєднуючи ефективність ШІ з людською 
емпатією та професійним судженням. Для забезпечення підзвітності та 
справедливості також необхідно впроваджувати пояснюваність ШІ (XAI), яка 
вимагає від алгоритму чіткого обґрунтування логіки свого рішення, а також 
проводити регулярний незалежний аудит алгоритмів та створювати публічні 
реєстри державних алгоритмів, які приймають соціально значущі рішення, що є 
основою для демократичного контролю над технологіями. 
Вирішальним, але часто недооціненим, аспектом є забезпечення 
кібербезпеки та формування суспільної довіри. Оскільки обробка даних ВПО є 
високоризиковою, будь-які цифрові рішення мають відповідати найвищим 
стандартам захисту даних. Роль хмарних технологій та багаторівневих протоколів 
безпеки полягає у гарантуванні конфіденційності, цілісності та доступності 
інформації. Це доповнюється стратегічним управлінням ризиками безпеки та 
стійкості, що включає географічну диверсифікацію розміщення даних (наприклад, 
у хмарних сховищах за межами країни) для забезпечення безперервності надання 
послуг навіть в умовах військової агресії чи катастроф. Дотримання вимог Закону 
України «Про захист персональних даних» та міжнародних стандартів захисту є не 
просто правовою вимогою, а фундаментальною умовою довіри з боку громадян, 
міжнародних партнерів та гуманітарних організацій, необхідною для успішного 
функціонування всієї екосистеми. Саме управління довірою вимагає проактивної 
комунікації з ВПО щодо використання їхніх даних та створення цифрових 
механізмів зворотного зв’язку для постійного покращення якості надання послуг. 
  25 
 
Паралельно з цим, необхідна активна адаптація законодавства, зокрема, через 
створення регуляторних «пісочниць» для тестування новітніх технологій та 
скасування застарілих норм, що вимагають паперових процедур, які блокують 
повноцінну цифрову трансформацію соціальної сфери, забезпечуючи правову 
основу для швидких інновацій [17, с. 36-48]. 
Узагальнюючи, цифрові інструменти є не просто допоміжними засобами, а 
рушійною силою, яка трансформує соціальну сферу від реактивної моделі до 
проактивної, громадяноцентричної та економічно ефективної. Успіх цієї 
трансформації залежить від балансу між інноваціями (ШІ, інтероперабельність, 
використання неструктурованих даних) та управлінням ризиками (кібербезпека, 
етика, людський капітал). Лише комплексне впровадження технологій, що 
підкріплене адаптованим законодавством, прозорими процесами та стійким 
фінансуванням, дозволить державі забезпечити безперервне та справедливе 
надання послуг, особливо в умовах тривалих кризових викликів. 
 
1.3. Принципи та механізми персоналізації соціальних послуг 
 
Персоналізація соціальних послуг є ключовим концептуальним відходом від 
традиційної універсальної моделі соціального забезпечення та є методологічною 
вимогою в умовах роботи з ВПО. Вона є невід’ємною частиною ідеології 
«розумних» соціальних послуг (Smart-послуг) і означає зміну фокусу з надання 
стандартизованого пакету допомоги на забезпечення цільових, гнучких та 
індивідуально орієнтованих інтервенцій, що значно підвищує їхню ефективність. 
Теоретично, персоналізація ґрунтується на принципах індивідуальних потреб, 
комплексності та проактивності, які випливають з необхідності врахування 
унікальних життєвих обставин, динаміки вразливості та специфічних запитів 
кожної особи чи сім’ї, що є прямим наслідком гуманітарної кризи та воєнного 
конфлікту. Суть цього підходу полягає у переході від моделі «що ми можемо 
дати?» до моделі «що особі дійсно потрібно, і як ми можемо це доставити 
  26 
 
найшвидше?», що забезпечує не лише гуманність, але й економічну доцільність 
використання обмежених державних та донорських ресурсів. 
Теоретичне обґрунтування застосування цифрових інструментів для 
персоналізації соціальних послуг спирається на ґрунтовні міжнародні дослідження 
у сферах електронного урядування, соціальної політики та управління даними. 
Серед зарубіжних вчених, які обґрунтували методологію управління 
індивідуальними випадками, необхідність точного таргетування та застосування 
ШІ, слід виділити таких дослідників. Провідні експерти з електронного урядування 
та цифровізації публічних послуг, як Г. Шолль [68], Е. Вейр та Е. Зємба [73], 
визначили інституційні рамки та фактори успіху для інтеграції технологій у 
публічне адміністрування. Концепції персоналізації соціальної політики, 
орієнтованої на результат, та метрики ефективності інтервенцій розробляли С. 
Сміт, М. Джонсон, К. Гілл, Р. ван Беркель та Б. Валкенбург [72], М. А. Пітерс [67] 
та Г. Кері [63], доводячи, що індивідуальний підхід, підкріплений даними, є 
основою стійкої реінтеграції. Роль прогнозної аналітики та ШІ в соціальній роботі 
ґрунтовно вивчали М. Бауер та Дж. Сейдж, а застосування цифрових інструментів, 
зокрема мобільних телефонів, для соціальної інклюзії переміщених осіб 
досліджували С. Дасукі та Дж. Еффа [64]. Ключові принципи персоналізації та їх 
вплив на соціальну роботу сформулював М. Лімбері [65; 66]. Важливість 
прогнозної аналітики та ШІ в оптимізації ресурсів для переміщених осіб 
підтверджується роботою С. Шармін [69]. 
У контексті української наукової думки, проблематика соціальної політики 
для ВПО, цифровізації та адміністративного менеджменту в умовах кризи розкрита 
у працях низки фахівців. Аспекти трансформації системи соціального захисту та 
адаптації соціальних послуг для конфліктно-вражених осіб та внутрішньо 
переміщених осіб досліджували В. Нікітіна [48], С. Архипенко та В. Дорошенко 
[3], а також К. Ігнатенко [29]. Питання цифровізації державного управління, її 
стратегічних аспектів та моделей надання соціального захисту в нових реаліях 
аналізували Б. Прилуцький та М. Сиротенко [53], Є. Гуков [19], Д. Чорний [60] та 
  27 
 
В. Малиновський [40]. Дослідження О. Балухтіної та Р. Венгер [5], а також Л. 
Алексеєнко та О. Тулай [1] зосереджуються на використанні зарубіжних практик 
та глобальній цифровій трансформації. Інституційно-правові засади цифровізації, 
впровадження Smart-урядування та аналіз відповідних проблем обґрунтовували К. 
Савон [57], Р. Барабуль [6], В. Попович [49], О. Андронік та О. Макогін [2], а також 
Г. Гриценко [17]. Роль ШІ та персоналізації в сервісній сфері вивчав В. Чубань [61]. 
Концептуально персоналізований підхід реалізується через дві ключові 
цифрові моделі. Перша – Модель «Чітке таргетування» – використовує можливості 
прогнозної аналітики та багаторівневої оцінки вразливості. Її механізм полягає у 
застосуванні складних алгоритмів машинного навчання (ШІ) для розрахунку 
індексу ризику для кожного ВПО, інтегруючи дані про її структурну та динамічну 
вразливість. На основі цього індексу система не просто надає послугу за запитом, 
а й автоматично пропонує найбільш релевантні та превентивні інтервенції. Друга 
модель – «Життєва подія» – фокусується на проактивному наданні комплексного 
пакету послуг у відповідь на зафіксовану в державних реєстрах подію. У цьому 
випадку цифрова система виступає як оркестратор, автоматично ініціюючи 
взаємодію між усіма необхідними відомствами без необхідності повторного 
звернення громадянина, забезпечуючи реалізацію принципу «Один раз» та 
радикально зменшуючи бюрократичне навантаження. 
Критично важливим для обґрунтування застосування цих механізмів є 
детальний аналіз міжнародного досвіду впровадження саме цих двох моделей (ШІ-
таргетування та Життєвої події) у соціальній сфері. Світова практика, особливо в 
країнах із розвиненим цифровим урядуванням, підтверджує, що персоналізація є не 
лише теоретичною, а й операційною необхідністю для досягнення соціальної 
рентабельності. Цей досвід надає емпіричні докази переваг проактивного підходу 
перед реактивним, а також окреслює ключові етичні бар’єри, які необхідно 
подолати, зокрема, через впровадження людського контролю за алгоритмічними 
рішеннями [71]. Детальний порівняльний аналіз найбільш релевантних 
міжнародних практик представлено в табл. 1.5. 
  28 
 
Таблиця 1.5 
Міжнародний досвід використання цифрових механізмів персоналізації 
соціальних послуг 
Країна Ключовий Принцип реалізації та Роль людського 
механізм/Проєкт його значення для ВПО контролю / Етика 
Сінгапур Прогнозне Точне таргетування та Акцент на «людському 
оцінювання ризиків проактивне виявлення дотику» та необхідність 
(AI Risk-Scoring) осіб, які ризикують надійних політик. 
потрапити у складну 
життєву обставину, що 
дозволяє заощадити час 
та ресурси. 
Нідерланди/Данія Модель Комплексне та Забезпечення 
«Оркестрація автоматичне надання інтероперабельності між 
життєвої події» пакету необхідних відомствами для 
(Life-Event послуг (наприклад, автоматизованого обміну 
Orchestration) після переїзду чи даними та дотримання 
народження дитини) принципу «Один раз» 
без необхідності (Once Only). 
подання громадянином 
окремих заяв. 
Канада Інструмент оцінки Використання ШІ для Застосування 
впливу алгоритмів предиктивного інструменту AIA для 
(Algorithmic Impact моделювання оцінки та мінімізації 
Assessment – AIA) / (прогнозування ризиків упередженості 
Предиктивне бездомності, суїцидів) алгоритмів; посилення 
моделювання для раннього принципу «Людина в 
(InnSoTech) таргетування циклі» (Human-in-the-
соціального втручання. Loop). 
Австралія Національна схема Індивідуалізоване Виявлення ризику 
страхування фінансування поглиблення нерівності 
інвалідності (NDIS) (персоналізовані та нерівноправного 
бюджети) та надання доступу до коштів, якщо 
клієнту максимального політика не враховує 
вибору послуг, що складність потреб. 
сприяє автономії. 
Джерело: побудовано автором на підставі опрацювання [71] 
 
Як видно з табл. 1.5, світові практики інтегрують ШІ для підвищення 
ефективності та швидкості, водночас чітко розмежовуючи його роль від ролі 
людини. Завдання технологій полягає у виявленні ризиків та автоматизації 
рутинних транзакцій (Модель Оркестрації життєвої події та Сінгапурське 
прогнозне оцінювання ризиків); завдання соціального працівника – надання 
емпатичного, нюансованого та етично обґрунтованого рішення. Приклади Канади 
  29 
 
та Австралії підкреслюють, що успіх персоналізації вимагає не лише технічних 
інструментів, але й жорстких етичних та регуляторних механізмів (як-от AIA та 
увага до нерівності), що безпосередньо обґрунтовує необхідність механізму 
«Людського вето» у системі надання послуг. Саме цей синтез ефективності та етики 
лежить в основі принципу «Людина в циклі», який є критично важливим для 
забезпечення довіри цільової групи до цифрових рішень [71]. 
Критичною умовою для перетворення цих моделей на практичні механізми є 
чітка операціоналізація процесу, що проходить через чотири послідовні етапи в 
рамках цифрового управління індивідуальними випадками. Ця систематизація 
мінімізує вплив «людського чинника» на об’єктивність рішень і гарантує 
підзвітність системи [28]. Нижче у табл. 1.6 систематизовано ці етапи, 
демонструючи їхню взаємозалежність та технологічне забезпечення.  
Таблиця 1.6 
Етапи операціоналізації персоналізованого підходу у наданні соціальних 
послуг 
Етап Основна мета Ключовий механізм Роль соціального 
(Інструмент) працівника 
1. Діагностика Комплексна оцінка Інтелектуальні Збір даних, верифікація 
реальних потреб та опитувальники, Ризик- інформації, кінцева 
рівня вразливості. скоринг (ШІ-моделі). якісна оцінка. 
2. Планування Розробка цільового, Індивідуальний план Адаптація типового 
вимірюваного та соціального супроводу у плану до унікальних 
реалістичного плану Цифровій системі. обставин, визначення 
підтримки. виконавців. 
3. Безшовне надання Цифрова Координація між 
Впровадження послуг за планом. інтероперабельність (обмін провайдерами 
метаданими) та реєстр (держава/НДО), 
провайдерів послуг. супровід ВПО. 
4. Моніторинг Оцінка прогресу та Система зворотного зв’язку, Регулярна переоцінка 
впливу інтервенцій. аналітичні системи. вразливості, 
коригування плану. 
Джерело: побудовано автором на підставі опрацювання [28] 
 
Систематизація, представлена у табл. 1.6, відображає чотирирівневий 
циклічний процес управління індивідуальними випадками. На етапі Діагностики 
відбувається не лише первинне опитування, а й застосування Ризик-скорингу для 
  30 
 
формування об’єктивної карти вразливості, що стає основою для наступного етапу 
Планування. На етапі Планування соціальний працівник використовує цифровий 
шаблон для створення Індивідуального плану соціального супроводу, чітко 
визначаючи цілі, ресурси та відповідальних провайдерів. Етап Впровадження 
вимагає злагодженої цифрової інтероперабельності для безшовного отримання 
послуг. Завершальний етап Моніторингу базується на системі зворотного зв’язку 
та оцінці впливу, дозволяючи коригувати план підтримки згідно з принципами 
гнучкого управління, що забезпечує неперервність та адаптивність допомоги [28]. 
Реалізація персоналізованого підходу вимагає наявності трирівневої 
інформаційно-технологічної інфраструктури, яка забезпечує повний життєвий 
цикл даних. Першим рівнем є базові реєстри та джерела даних (реєстр ВПО, 
демографічний реєстр, реєстр соціальних виплат), які слугують «сировиною» для 
аналітики. Другим рівнем є Інтеграційна платформа (Back-Office), яка забезпечує 
безпечний та стандартизований обмін метаданими між реєстрами 
(використовуючи, наприклад, принцип Трембіта) та містить Аналітичний модуль 
для роботи алгоритмів ризик-скорингу та прогнозного моделювання. Третій рівень 
– це Цифрові точки доступу (Front-Office), які включають мобільні додатки та 
електронні кабінети (наприклад, Дія), а також автоматизовані робочі місця для 
соціальних працівників, через які відбувається безпосереднє надання, координація 
та моніторинг послуг. Лише функціонування всіх трьох рівнів у синергії може 
забезпечити заявлений рівень проактивності та персоналізації. 
Успішна реалізація персоналізації створює низку функціональних та етичних 
вимог. Фундаментальною є необхідність належного управління даними, яке 
вимагає єдиної онтології даних – уніфікації всіх термінів та метаданих між 
реєстрами для коректної роботи аналітичних систем. Одночасно, критично 
важливим є дотримання принципу «Людина в циклі», який виступає як механізм 
запобігання алгоритмічній упередженості та гарантує етичність системи. Цей 
принцип забезпечує, що, попри рекомендації системи ризик-скорингу, остаточне 
рішення про найбільш доцільні інтервенції залишається за кваліфікованим 
  31 
 
соціальним працівником, який поєднує ефективність ШІ з людською емпатією та 
професійним судженням, що є невід’ємною частиною етики цифрового урядування 
в чутливій сфері. 
Попри всі переваги, впровадження персоналізації стикається із системними 
викликами. Першим є забезпечення конфіденційності та довіри. Для ВПО, чиї 
життєві обставини є особливо чутливими, критичним є впровадження архітектури 
Приватності за дизайном, яка передбачає вбудований захист даних на всіх етапах 
життєвого циклу послуги. Це означає використання технологій анонімізації та 
псевдонімізації при обробці даних для ризик-скорингу. Другий виклик – фінансова 
та технологічна стійкість. Перехід до проактивних цифрових послуг вимагає 
значних інвестицій у підтримку та оновлення інфраструктури. Це створює ризик 
«технологічної залежності» від зовнішніх донорів або пропрієтарних рішень. Для 
забезпечення стійкості держава повинна розробити довгостроковий план 
інституціоналізації цифрових інструментів, включаючи створення власних ІТ-
команд та постійне бюджетне фінансування [4]. 
Технологічна інтеграція повинна супроводжуватися управлінням змінами, 
яке охоплює не лише технічну перекваліфікацію персоналу, а й докорінну зміну 
організаційної культури: перехід від бюрократичної моделі, орієнтованої на 
процедуру, до клієнтоцентричної моделі, орієнтованої на результат та соціальну 
рентабельність інвестицій. Це вимагає від соціальних служб прийняття методології 
гнучкого управління, яка передбачає швидке тестування нових послуг та їхню 
адаптацію до мінливого середовища кризи на основі постійного зворотного зв’язку. 
Механізми персоналізації також слугують інтеграційним інструментом для 
залучення недержавного сектору та громад у процес надання допомоги, реалізуючи 
принцип cпільного надання послуг. Цільове використання прогнозної аналітики та 
обробка чутливих даних висувають вимогу щодо теоретичного обґрунтування 
необхідності правової адаптації. Законодавство має не лише відповідати вимогам 
захисту персональних даних та гарантувати кібербезпеку, але й активно сприяти 
  32 
 
інноваціям, зокрема, через використання регуляторних «пісочниць», де нові 
цифрові інструменти можуть бути протестовані в безпечному середовищі. 
Для контролю успішності персоналізованого підходу використовуються 
специфічні метрики, які виходять за рамки лише обсягу наданої допомоги, 
включаючи: рівень задоволеності ВПО, коефіцієнт реінтеграції та коефіцієнт 
запобігання кризам. Ця орієнтація на вимірювані результати забезпечує фінансову 
стійкість моделі: точне таргетування та мінімізація дублювання виплат дозволяє 
державі перейти від кризового фінансування до цільових бюджетних програм, де 
витрати обґрунтовуються вимірюваним соціальним впливом та підвищенням 
людського капіталу [51, с. 309-318]. 
Отже, персоналізація соціальних послуг є комплексною інституційно-
технологічною реформою, що перетворює процес надання допомоги на циклічний, 
проактивний та індивідуально орієнтований. Успіх цієї трансформації залежить від 
синергії ключових факторів: надійного цифрового управління індивідуальними 
випадками, впровадження управління даними, етичного контролю, інституційної 
готовності до управління змінами та постійної правової адаптації, що інтегрує 
державний та недержавний сектор. 
 
Висновки до Розділу 1 
У першому розділі проаналізовано сутність, нормативно-правове 
регулювання та особливості соціальних послуг для внутрішньо переміщених осіб 
(ВПО), а також концептуальні основи їхньої багаторівневої вразливості 
(структурної та динамічної). Досліджено ключові концепції цифрової 
трансформації публічного управління, зокрема парадигмальний зсув від 
Електронного до Цифрового урядування. Обґрунтовано, що ефективність 
допомоги вимагає категоричного переходу від універсальної та реактивної моделі 
соціального забезпечення до персоналізованої та проактивної. Ця необхідність 
обумовлена комплексною природою вразливості ВПО, що унеможливлює 
використання уніфікованих рішень і вимагає цільового використання обмежених 
  33 
 
ресурсів. Методологічною основою для такої трансформації є принцип 
громадяноцентричності та ідеологія «Розумних (Smart) соціальних послуг», які 
забезпечують проактивне надання допомоги та реалізацію Принципу «Один раз». 
Операціоналізація персоналізованого підходу реалізується через дві ключові 
цифрові моделі. Це Модель «Чітке таргетування», що використовує можливості 
прогнозної аналітики та ШІ для ризик-скорингу й оцінки багаторівневої 
вразливості; та Модель «Життєва подія», що забезпечує проактивне надання 
комплексного пакету послуг у відповідь на зафіксовану подію. Механізм 
впровадження цих моделей ґрунтується на чотирирівневому циклічному процесі 
цифрового управління індивідуальними випадками, який охоплює Діагностику, 
Планування, Впровадження та Моніторинг. Технологічною основою для такої 
трансформації є трирівнева Інформаційно-технологічна архітектура, яка повинна 
включати Базові реєстри та джерела даних, Інтеграційну платформу (Back-Office) 
з аналітичними модулями (для інтероперабельності), та Цифрові точки доступу 
(Front-Office) (наприклад, мобільні додатки та електронні кабінети). 
Критична успішність цифрової трансформації залежить від вирішення 
етичних, інституційних та правових викликів, що виникають через обробку 
чутливих даних ВПО. Серед них найважливішими є забезпечення конфіденційності 
та довіри через архітектуру Приватності за дизайном; запобігання алгоритмічній 
упередженості через застосування принципу «Людина в циклі», який гарантує, що 
остаточне рішення залишається за кваліфікованим фахівцем; та подолання 
цифрового розриву. Інституційна стійкість вимагає впровадження жорстких 
стандартів управління даними (включно з єдиною онтологією даних), управління 
змінами для перекваліфікації персоналу, а також забезпечення фінансової 
стійкості. Кінцева мета – досягнення високої соціальної рентабельності інвестицій 
та прискорення соціальної інтеграції ВПО. 
 
 
 
  34 
 
РОЗДІЛ 2. ОБГРУНТУВАННЯ ЦИФРОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ У 
ПЕРСОНАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ВНУТРІШНЬО 
ПЕРЕМІЩЕНИМ ОСОБАМ В УКРАЇНІ 
 
Другий розділ зосереджений на аналізі існуючої цифрової інфраструктури 
України та її потенціалу для переходу до проактивної моделі підтримки ВПО. У 
розділі розглянуто ключові державні платформи –  «Дія», ЄІССС та «Трембіта», які 
забезпечили швидкий та масовий доступ до соціальних послуг у кризовий період. 
Водночас, здійснений аналіз виявляє системні виклики, що перешкоджають 
глибокій персоналізації, зокрема фрагментованість даних, низьку взаємосумісність 
систем та обмежену аналітичну спроможність для предиктивного ризик-скорингу. 
Особлива увага приділяється соціально-етичним питанням, таким як цифровий 
розрив та ризик алгоритмічної упередженості. Це підкреслює необхідність 
переорієнтації з транзакційної ефективності на створення цілісної, інтелектуальної 
екосистеми для комплексного управління індивідуальними випадками ВПО. 
 
2.1. Огляд існуючих цифрових платформ та сервісів для надання 
соціальних послуг ВПО 
 
Повномасштабна агресія Російської Федерації проти України створила 
безпрецедентні виклики для системи соціального захисту, ключовим з яких стало 
забезпечення потреб мільйонів внутрішньо переміщених осіб (ВПО). За 
офіційними даними Міністерства соціальної політики України, станом на жовтень 
2025 року, в Україні зареєстровано понад 4,6 мільйона ВПО, з яких близько 3,5 
мільйона отримують щомісячну державну допомогу [47]. Це створює колосальне 
навантаження на державний бюджет та адміністративні спроможності. У відповідь 
на це, Україна активно використовує та розвиває цифрові інструменти як основний 
засіб швидкого та ефективного реагування, мінімізації бюрократії та спрощення 
доступу до допомоги. 
  35 
 
Цифровізація державного управління, що активно впроваджувалася ще до 
повномасштабного вторгнення (концепція «Держава у смартфоні»), дозволила 
оперативно адаптувати наявну ІТ-інфраструктуру для підтримки ВПО, що стало 
важливим фактором стабільності в умовах гуманітарної кризи. На практиці це 
проявилося у створенні та розширенні функціоналу низки державних цифрових 
платформ та сервісів, метою яких було спрощення процедур реєстрації, отримання 
соціальних виплат та доступу до інших видів підтримки для цієї вразливої категорії 
населення. 
Фундаментом будь-якої цифрової трансформації є державні реєстри, які 
виступають первинними джерелами верифікованих даних. В Україні, у контексті 
підтримки ВПО, ключову роль відіграють Єдиний державний демографічний 
реєстр, Реєстр територіальних громад, Державний реєстр актів цивільного стану, а 
також спеціалізований Єдиний державний реєстр ВПО. Саме ці реєстри надають 
базову інформацію про особу, її життєві обставини та статус, що є відправною 
точкою для будь-яких соціальних інтервенцій. Однак, незважаючи на їхню 
важливість, забезпечення актуальності, повноти та достовірності даних у цих 
реєстрах є постійним викликом, що безпосередньо впливає на точність та 
ефективність будь-яких механізмів персоналізації. Застарілі або неповні дані 
можуть призвести до помилкового таргетування або, навпаки, до відмови у наданні 
допомоги особам, які її дійсно потребують, підриваючи принципи «Управління 
даними», проаналізовані у першому розділі [34]. 
Ключовим цифровим інструментом, що став основою для підтримки ВПО, є 
Портал та мобільний застосунок «Дія». Завдяки «Дії», вже у 2022 році понад 1,4 
мільйона ВПО подали заявки на оформлення довідки про взяття на облік, а більше 
1 мільйона осіб оформили щомісячну грошову допомогу через цей застосунок. Ця 
екосистема дозволяє особам, які вимушено змінили місце проживання, подати 
заяву на отримання статусу ВПО, оформити щомісячну грошову допомогу від 
держави, а також отримувати інформаційні послуги та сповіщення. Функціонал 
«Дії» є прикладом реалізації принципу «держава як платформа», що об’єднує 
  36 
 
різноманітні сервіси в одному зручному інтерфейсі, надаючи громадянам зручний 
«фронт-офіс» для взаємодії з державою. Проте, попри свою беззаперечну зручність 
для масового та швидкого надання базових послуг, можливості «Дії» щодо 
глибокої персоналізації та комплексного управління індивідуальними випадками 
залишаються обмеженими. Вона орієнтована переважно на транзакційні послуги 
(запит-отримання виплати), не дозволяючи системі проактивно формувати 
комплексний профіль потреб особи та пропонувати інтегрований пакет допомоги 
на основі аналізу її багаторівневої вразливості та життєвих подій. Це створює 
потребу в додаткових, більш складних інструментах для реалізації моделей 
персоналізації [8]. 
Ще однією важливою складовою є Єдина інформаційна система соціальної 
сфери (ЄІССС). Ця система, хоча і знаходиться на етапі активного розвитку та 
інтеграції, покликана стати централізованою платформою для обробки та обліку 
інформації про отримувачів соціальних послуг, включаючи ВПО. За офіційними 
даними Міністерства соціальної політики, ЄІССС станом на 2025 рік вже 
обробляла інформацію по більш ніж 11 мільйонам отримувачів різних видів 
державної допомоги, що свідчить про її масштабний потенціал для консолідації 
даних. ЄІССС, будучи «бек-офісом» соціальної сфери, має стати основою для 
консолідації даних з різних державних реєстрів, забезпечуючи передумови для 
реалізації принципів «Чітке таргетування» та «Оркестрація життєвих подій», 
описаних у першому розділі. Однак, на поточний момент її функціонал, 
незважаючи на збір значного обсягу інформації, ще не повною мірою дозволяє 
здійснювати автоматизований ризик-скоринг, комплексне планування 
індивідуальних планів супроводу чи проактивне надання персоніфікованих послуг 
на основі аналізу життєвих подій за допомогою алгоритмів машинного навчання. Її 
роль скоріше полягає у зборі, обліку та стандартизації даних, ніж у інтелектуальній 
обробці та аналітичному моделюванні для глибокої персоналізації. 
Обмеженість ЄІССС у частині інтелектуальної обробки даних проявляється 
у відсутності прогнозного аналізу. Зокрема, не використовуються моделі 
  37 
 
машинного навчання для предиктивного ризик-скорингу – оцінки ймовірності, що 
особа чи сім’я ВПО у найближчі 6 місяців зіткнеться з ризиком втрати житла або 
переходу до крайньої бідності. Впровадження таких інструментів, включно з 
моделями стійкості для прогнозування ймовірності економічної самостійності, 
дозволило б соціальним службам перейти від реактивного надання послуг за 
запитом до проактивного втручання, що є суттю персоналізованого підходу [22]. 
Ключову роль в інтеграції різнорідних державних реєстрів та інформаційних 
систем відіграє Система електронної взаємодії державних електронних 
інформаційних ресурсів «Трембіта». Ця система є технологічною основою для 
безшовного обміну даними між органами влади, що відповідає принципу 
інтероперабельності, проаналізованому в теоретичному розділі. «Трембіта» 
дозволяє уникнути дублювання інформації та забезпечити доступ соціальних 
служб до необхідних даних в режимі реального часу. Однак, попри свої 
можливості, повноцінна інтеграція всіх необхідних для соціальної сфери реєстрів 
через «Трембіту» все ще триває, а ефективність її використання напряму залежить 
від узгодженості регламентів обміну даними та дотримання єдиної онтології даних 
[18, с. 112-118]. 
Особливої уваги потребує питання кібербезпеки та захисту персональних 
даних ВПО. Консолідація мільйонів чутливих профілів у централізованих системах 
в умовах постійних кібератак вимагає впровадження найвищих стандартів захисту, 
які відповідають принципам Загального регламенту про захист даних. Довіра 
громадян до цифрових платформ, яка є необхідною для повноцінної персоналізації 
та відкритості даних, прямо залежить від здатності держави гарантувати цілісність, 
конфіденційність та нерозголошення інформації про їхнє місцезнаходження, 
фінансовий та соціальний статус. 
Окрім центральних державних систем, функціонує ряд спеціалізованих 
цифрових ініціатив та платформ, розроблених урядовими структурами та 
партнерами. Важливою ланкою є також цифровізація на місцевому рівні. Такі 
інструменти, як інформаційні чат-боти (наприклад, «Турбота» від Мінреінтеграції) 
  38 
 
та веб-портали, що агрегують дані про допомогу (наприклад, «Допомога ВПО»), 
були створені для оперативної підтримки ВПО. Вони надають консультації щодо 
прав, можливостей отримання різних видів допомоги та контактів гарячих ліній. 
Місцеві громади та Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) часто 
розробляють власні локальні цифрові інструменти (наприклад, місцеві реєстри 
потреб чи електронні черги), що є ближчими до реальних потреб, проте їхня 
фрагментованість та недостатня інтероперабельність із загальнодержавними 
системами ускладнюють формування єдиного персоналізованого плану супроводу 
ВПО. Ці платформи є цінними джерелами інформації для громадян, проте їхній 
функціонал обмежується лише інформаційним забезпеченням, без можливості 
прямої інтеграції з персональними даними ВПО для проактивного надання послуг. 
Паралельно з державними, існують численні цифрові системи від міжнародних та 
національних неурядових організацій (НДО), які займаються реєстрацією та 
наданням гуманітарної допомоги. За оцінками різних досліджень, понад 60% ВПО 
зверталися за допомогою до міжнародних та місцевих НДО, що свідчить про 
значний обсяг даних, які обробляються поза державною системою. Хоча ці системи 
ефективні у межах конкретних проектів, вони часто є фрагментованими та 
недостатньо інтегрованими з державними реєстрами. Це не лише ускладнює 
формування єдиного та цілісного погляду на потреби ВПО, але й підвищує ризики 
дублювання допомоги або неефективного розподілу ресурсів через відсутність 
єдиного механізму міжсекторальної координації та обміну інформацією [10]. 
Для кращого розуміння функціоналу та потенціалу існуючих цифрових 
платформ та сервісів, що використовуються для підтримки ВПО в Україні, 
наведемо їхню систематизацію у табл. 2.1. 
Таблиця 2.1 
Огляд ключових цифрових платформ та сервісів для ВПО в Україні 
Платформа/Сервіс Основний Потенціал для Поточні обмеження щодо 
функціонал для ВПО персоналізації персоналізації 
Платформа/Сервіс Основний Потенціал для Поточні обмеження щодо 
функціонал для ВПО персоналізації персоналізації 
 
  39 
 
Продовження таблиці 2.1 
«Дія» Оформлення статусу Базове таргетування за Транзакційний характер; 
ВПО та щомісячної фактом реєстрації ВПО; обмежена інтеграція для 
грошової допомоги, єдина точка доступу до комплексного аналізу 
інформаційні послуги. держпослуг. потреб; відсутність 
проактивного супроводу. 
ЄІССС Централізований облік Фундамент для Обмежена інтелектуальна 
отримувачів консолідації даних; обробка (відсутність 
соціальних послуг, потенціал для ризик- предиктивного ризик-
консолідація даних. скорингу та скорингу); функціонал 
«Оркестрація життєвих для ШІ перебуває на етапі 
подій». впровадження. 
«Трембіта» Забезпечення Ключовий інструмент Триваючий процес 
електронної взаємодії інтероперабельності для інтеграції всіх необхідних 
між державними об’єднання розрізнених реєстрів; потребує 
реєстрами та даних. узгодженості регламентів 
системами. та онтології даних. 
Чат-боти та Інформаційна Надання релевантної Лише інформаційний 
веб-портали підтримка, інформації за запитом. характер; відсутність 
консультації, агрегація інтеграції з 
даних про допомогу. персональними даними 
для проактивної 
допомоги. 
Системи Реєстрація, облік та Таргетування в рамках Фрагментованість; 
НДО та надання гуманітарної проєктних критеріїв. низький рівень інтеграції 
локальні та фінансової допомоги з державними реєстрами; 
реєстри в рамках проєктів. ризик дублювання. 
Надання локальних 
послуг ЦНАП. 
Джерело: побудовано автором на підставі опрацювання [8; 10; 18; 22; 34] 
 
У табл. 2.1 систематизовано ключові цифрові платформи та сервіси, що 
залучені до надання соціальних послуг ВПО в Україні. У ній продемонстровано, 
що попри значний обсяг виконуваних функцій (від реєстрації статусу до 
інформаційної підтримки), їхні можливості щодо глибокої персоналізації та 
проактивного управління індивідуальними потребами ВПО залишаються 
обмеженими. Особливо наголошено на ролі «Трембіти» як потенційного 
інтеграційного інструменту, а також на викликах, пов’язаних із фрагментованістю 
систем НДО та локальних рішень. Це свідчить про домінування транзакційного 
підходу, де послуги надаються за запитом, а не на основі комплексного аналізу 
вразливості та прогнозного моделювання [10]. 
  40 
 
Незважаючи на значні досягнення у розвитку базових цифрових сервісів, 
системна інтеграція та взаємодія між різними державними реєстрами та 
платформами (наприклад, між «Дією» та ЄІССС), а також з системами НДО, 
залишається ключовим викликом. Фрагментованість даних, відсутність єдиної 
онтології та неузгодженість регламентів обміну ускладнюють створення цілісної 
карти потреб ВПО, що є фундаментальною перешкодою для реалізації ефективних 
моделей «Чітке таргетування» та «Оркестрація життєвих подій». Це означає, що 
потенціал для глибокої аналітики та застосування прогнозних моделей на основі 
великих даних ще не використовується повною мірою. Перехід від електронного 
обліку до цифрової персоналізації вимагає не лише технічного об’єднання систем, 
а й розробки інтелектуальних модулів для аналізу та предиктивного моделювання. 
Додатковим аспектом є забезпечення цифрової грамотності та доступності 
сервісів для всіх категорій ВПО. За даними спільних досліджень Міністерства 
цифрової трансформації та Міжнародної організації з міграції (МОМ), проведених 
у 2025 році, близько 30% ВПО старшого віку та 15% осіб з інвалідністю стикалися 
з труднощами при отриманні адміністративних та соціальних послуг через цифрові 
канали [43]. Попри поширеність смартфонів, значна частина населення, особливо 
особи похилого віку або особи з інвалідністю, можуть стикатися з труднощами при 
використанні цифрових застосунків. Це посилює роль Центрів надання 
адміністративних послуг (ЦНАП) як важливих фізичних «хабів» для забезпечення 
інклюзивності та рівного доступу до цифрових послуг для громадян з низькою 
цифровою грамотністю. Це вимагає створення альтернативних каналів доступу та 
програм навчання, а також підвищення спроможності ЦНАП на місцях у частині 
підтримки цифрових сервісів. Співпраця з місцевими органами влади та 
громадськими організаціями є критично важливою для забезпечення рівного 
доступу до цифрової допомоги та подолання цифрового розриву [38]. 
Для більш повного розуміння масштабів виклику та ролі, яку відіграла 
цифрова трансформація, доцільно проаналізувати динаміку ключових показників у 
період, що охоплює фазу до повномасштабного вторгнення (2020–2021 рр.) та фазу 
  41 
 
широкомасштабної агресії (2022–2025 рр.). Нижче відображена ця динаміка, 
підкреслюючи безпрецедентне зростання навантаження на соціальну систему після 
лютого 2022 року. Графічне представлення ключових кількісних та якісних змін 
міститься на рис. 2.1 та рис. 2.2. 
9
8
7
6
5
4
3
2
1
0
2020 рік 2021 рік 2022 рік 2023 рік 2024 рік 2025 рік 
(станом на 
жовтень)
ВПО, що отримують щомісячну допомогу (млн осіб)
Кількість зареєстрованих ВПО (млн осіб)
 
Рис. 2.1. Динаміка зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб та обсягів 
державної фінансової допомоги в Україні (2020–2025 рр.) 
Джерело: побудовано автором на підставі опрацювання [30; 44; 45] 
 
На рис. 2.1 графічно проілюстровано динаміку зростання соціального 
навантаження у зв’язку з переміщенням, демонструючи різке збільшення кількості 
зареєстрованих ВПО та обсягів державної щомісячної фінансової допомоги, 
починаючи з 2022 року. Діаграма підкреслює безпрецедентний масштаб кризового 
реагування та водночас вказує на постійний кількісний розрив між загальною 
кількістю переміщених осіб та тими, хто отримує офіційну грошову підтримку. Це 
підтверджує необхідність посилення адресності та точності у розподілі соціальної 
допомоги. 
 
  42 
 
80% 85% 88% 90%
4,9
7% 4,8 4,7 4,6
5%
1,47 1,47
2 0 2 0  Р І К 2 0 2 1  Р І К 2 0 2 2  Р І К 2 0 2 3  Р І К 2 0 2 4  Р І К 2 0 2 5  Р І К  
( С Т А Н О М  
Н А  
Ж О В Т Е Н Ь )
Частка послуг ВПО, наданих у цифровому форматі (%)
Кількість зареєстрованих ВПО (млн осіб)
 
Рис. 2.2. Співвідношення динаміки внутрішнього переміщення та рівня 
цифровізації соціальних послуг у кризовий період (2020–2025 рр.) 
Джерело: побудовано автором на підставі опрацювання [44; 46] 
 
На рис. 2.2 представлено співвідношення між кількістю внутрішньо 
переміщених осіб та часткою соціальних послуг, наданих їм через цифрові канали. 
Діаграма наочно демонструє, як частка цифрових послуг зросла з рівня менше ніж 
10% (2020–2021 рр.) до понад 80% у 2022 році. Це підтверджує ключову роль 
цифрових платформ як основного та найбільш масштабованого механізму 
масового кризового реагування держави на виклики внутрішнього переміщення. 
Для детального ознайомлення з кількісними показниками, що ілюструють 
динаміку соціального навантаження та цифрового реагування, нижче наведена 
табл. 2.2. 
 
 
 
 
 
 
  43 
 
Таблиця 2.2 
Динаміка ключових показників внутрішнього переміщення та цифровізації 
соціальних послуг в Україні (2020–2025 рр.) 
Показник 2020 2021 2022 2023 2024 2025 рік (станом 
рік рік рік рік рік на жовтень) 
Кількість зареєстрованих ВПО 1,47 1,47 ≈4,8 >4,9 ≈4,7 ≈4,6 
(млн осіб) 
ВПО, що отримують щомісячну ≈0,3 ≈0,3 ≈3,3 ≈3,6 ≈3,6 ≈3,5 
допомогу (млн осіб) 
Кількість заявок на статус ВПО н/д н/д >1,4 ≈0,2 ≈0,15 ≈0,1 
через «Дію» (млн) 
Загальна кількість користувачів ≈4,0 ≈6,0 ≈8,5 >10,0 ≈10,5 >11,0 
держ. послуг в ЄІССС (млн) 
Частка послуг ВПО, наданих у ≈5% ≈7% >80% >85% ≈88% >90% 
цифровому форматі (%) 
Примітка: показник «Кількість заявок на статус ВПО через «Дію»» для 2020–2021 рр. 
позначено як «н/д» (недоступно), оскільки відповідна електронна послуга була запущена лише у 
2022 році. 
Джерело: побудовано автором на підставі опрацювання [21; 30; 44; 45; 46] 
 
У табл. 2.2 проілюстровано різкий, безпрецедентний стрибок кількості 
зареєстрованих ВПО та осіб, які отримують державну допомогу, що відбувся у 2022 
році. Дані за 2020–2021 роки (1,47 млн) відображають стабільний рівень 
внутрішнього переміщення, що існував до повномасштабного вторгнення. Різке 
збільшення цифр (з 1,47 млн до >4,9 млн ВПО) демонструє колосальне 
навантаження на соціальну систему. Водночас, динаміка показників використання 
«Дії» та ЄІССС показує, що цифрові інструменти стали ключовою відповіддю на 
кризу. Зокрема, нульовий показник заявок через «Дію» до 2022 року, що різко зріс 
до >1,4 млн, свідчить про оперативне розширення функціоналу та домінування 
цифрового каналу у наданні базових послуг ВПО (понад 80% послуг у 2022 році). 
Зростання кількості користувачів ЄІССС до понад 11 мільйонів підкреслює її 
центральну роль у консолідації обліку. Аналіз динаміки підтверджує, що існуюча 
цифрова інфраструктура здатна до масштабування та масового обслуговування, але 
гостро потребує переходу від транзакційного обліку до проактивної, 
людиноцентричної персоналізації на основі аналізу великих даних [46]. 
  44 
 
Отже, наявна цифрова інфраструктура України для підтримки ВПО є досить 
розвиненою для забезпечення базових потреб та надання інформації, проте вона все 
ще знаходиться на ранніх етапах реалізації принципів глибокої персоналізації та 
проактивного управління індивідуальними випадками. Існуючі платформи 
виконують важливі функції з реєстрації та транзакційного надання послуг, однак 
потенціал для інтелектуальної обробки даних, комплексного ризик-скорингу та 
створення індивідуальних планів супроводу ще не розкритий повною мірою. Цей 
висновок підкреслює необхідність подальшого розвитку та інтеграції цифрових 
інструментів для переходу до більш ефективної та людиноцентричної моделі 
соціальних послуг. 
 
2.2. Аналіз переваг та недоліків застосування цифрових інструментів у 
процесі персоналізації соціальних послуг 
 
Активне впровадження цифрових інструментів у систему соціального 
захисту України, особливо після початку повномасштабної агресії, створило 
потужну основу для переходу від масового надання послуг до їхньої персоналізації 
для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Проте цей процес є двостороннім, і для 
побудови ефективної людиноцентричної моделі необхідно ретельно враховувати 
як значні переваги, які є відповіддю на кризу, так і системні недоліки та виклики, 
які стримують якісне надання допомоги. 
Для узагальнення ключових аспектів, що впливають на процес персоналізації 
соціальних послуг для ВПО, наведено їхню систематизацію у табл. 2.3. 
 
 
 
 
 
 
  45 
 
Таблиця 2.3 
Систематизація переваг та викликів цифрової персоналізації соціальних 
послуг для ВПО 
Категорія Переваги Виклики та недоліки 
Технологічні 1. Прискорення доступу – швидке 1. Фрагментованість – існує низька 
та операційні оформлення статусу ВПО та виплат взаємосумісність між державними та 
забезпечується через застосунок неурядовими організаціями (НДО) 
«Дія».  системами; формується інформаційна 
2. Проактивність – система надає замкненість на адміністративному 
можливість ідентифікації потреб та рівні.  
зменшує бюрократію.  2. Якість даних – проблема застарілих 
3. Моніторинг – забезпечується та нестандартизованих даних, що веде 
ефективний M&E (Моніторинг та до помилкової персоналізації.  
Оцінка) послуг у режимі реального 3. Обмежена аналітика – система 
часу.  переважно фіксує минулі факти 
4. Єдиний комунікаційний канал – (облік), що обмежує здатність системи 
створюється Єдина точка контакту до комплексного кейс-менеджменту, 
для надання інтегрованих послуг. але не використовує інтелектуальний 
аналіз та прогнозування (ШІ/ML) для 
передбачення майбутніх потреб ВПО 
та переходу до проактивної моделі 
підтримки. 
Соціальні та 5. Точність таргетування – 4. Цифровий розрив – відбувається 
етичні забезпечується перехід від виключення вразливих груп (старший 
реєстрації факту переміщення до вік, особи з інвалідністю) через 
оцінки багаторівневої вразливості.  складнощі з доступом/грамотністю.  
6. Зручність – централізований 5. Алгоритмічна упередженість – існує 
доступ для ВПО реалізується через ризик посилення дискримінації та 
єдине вікно. порушення права на пояснення через 
непрозорість рішень ШІ.  
6. Людський фактор – загроза 
дегуманізації соціальної роботи та 
втрати індивідуального 
психосоціального супроводу. 
Стратегічні та 7. Зменшення навантаження – 7. Регуляторна база – недостатня 
управлінські звільнення часу соцпрацівників для адаптація законодавства для 
комплексного кейс-менеджменту регулювання міжсекторальних 
складних випадків. цифрових процесів.  
8. Фінансова стійкість – надмірна 
залежність від міжнародних донорів.  
9. Опір змінам – спостерігається 
інституційний та культурний опір 
чиновників переходу до проактивної 
моделі роботи. 
Джерело: побудовано автором на підставі опрацювання [12; 35] 
 
  46 
 
У представленій табл. 2.3 систематизовано комплексний вплив цифровізації 
на процес персоналізації соціальних послуг для ВПО, розділяючи фактори на три 
основні категорії: технологічні, соціально-етичні та стратегічно-управлінські. 
Аналіз демонструє, що ключові переваги, такі як прискорення доступу, 
проактивність та точність таргетування, створюють якісну основу для 
людиноцентричного підходу. Водночас, ці переваги стримуються системними 
недоліками, зокрема фрагментованістю даних, обмеженою аналітичною 
спроможністю платформ, етичними викликами алгоритмічної упередженості та 
інституційним опором змінам. У таблиці наочно проілюстровано необхідність 
переходу від фокусу виключно на транзакційній ефективності до вирішення 
структурних проблем, пов’язаних із якістю даних, правовим регулюванням та 
подоланням цифрового розриву, що є критичним для повноцінного впровадження 
моделі інтелектуальної персоналізації [35]. 
Застосування цифрових платформ, таких як «Дія», ЄІССС та «Трембіта», 
відкриває низку ключових можливостей, які є критично важливими для реалізації 
принципів персоналізації соціальних послуг. Насамперед, це прискорення та 
спрощення доступу до послуг. Цифрові сервіси дозволили ВПО отримувати статус 
та оформлювати щомісячні виплати без фізичного відвідування державних 
установ, що є життєво необхідним в умовах переміщення та безпекових загроз. 
Масштаб цієї переваги підтверджується даними про швидке освоєння сервісів: вже 
у 2022 році кількість заявок на статус ВПО через «Дію» сягнула понад 1,4 мільйона 
осіб (див. табл. 2.2), що свідчить про довіру та швидкість процесу. Це, своєю 
чергою, дозволило державі оперативно реагувати на безпрецедентний 
гуманітарний виклик, забезпечуючи первинну фінансову стабільність для 
мільйонів громадян. Водночас, цифрові інструменти сприяють підвищенню 
точності таргетування та мінімізації помилок. Консолідація даних у ЄІССС та 
інтероперабельність через «Трембіту» створюють передумови для збору повнішої 
інформації про отримувача, що дозволяє перейти до оцінки багаторівневої 
вразливості, дозволяючи розрізняти ВПО, які можуть швидко реінтегруватися на 
  47 
 
ринку праці, від тих, хто потребує довготривалої інтегрованої підтримки. 
Автоматизований обмін даними призводить до зменшення адміністративного 
навантаження та бюрократії, підвищуючи ефективність роботи соціальних 
працівників [12]. 
Зрештою, наявність централізованих реєстрів, про що свідчить обробка 
інформації по більш ніж 10 мільйонам отримувачів допомоги в ЄІССС (див. табл. 
2.2), дозволяє системі не просто реагувати на запит, а проактивно ідентифікувати 
потенційні потреби ВПО, відкриваючи можливість для реалізації моделі «Життєва 
подія». Наприклад, якщо реєстр фіксує народження дитини у сім’ї ВПО, система 
автоматично надсилає сповіщення про можливість оформлення допомоги на 
дитину та пропонує консультацію щодо житлової субсидії без необхідності 
окремого звернення. Крім того, ці цифрові платформи мають потенціал створити 
єдину точку входу для ВПО. Це значно підвищує якість персоналізації, оскільки 
особа може подати один запит і отримати відповіді або направлення на інтегровані 
послуги від різних відомств через єдиний зручний інтерфейс. Важливою перевагою 
є також ефективність моніторингу та оцінки послуг, оскільки цифрові платформи 
створюють автоматичний, відстежуваний слід даних про кожну транзакцію, що 
відіграє вирішальну роль у прозорому звітуванні перед міжнародними партнерами. 
Попри значні переваги, існуючий рівень цифровізації в Україні створює 
низку критичних викликів для повноцінної реалізації персоналізованого підходу. 
Найбільшим недоліком є проблема фрагментованості та взаємосумісності даних. 
Хоча «Трембіта» працює, повна, безшовна інтеграція всіх необхідних реєстрів, 
включаючи системи неурядових організацій, ще не досягнута, що призводить до 
нецілісності профілю ВПО та ізольованості інформаційних сховищ навколо 
кожного окремого проєкту. Додатковим фактором фрагментованості є те, що 
значна частина ВПО (за оцінками, понад 60%) зверталася за допомогою до 
міжнародних та місцевих НДО (див. табл. 2.2), чиї системи часто є ізольованими, 
що унеможливлює комплексну оцінку потреб. Це посилюється обмеженістю 
функціоналу для інтелектуальної обробки даних: наявні платформи наразі 
  48 
 
зосереджені на транзакційному обліку, а не на аналітиці, що обмежує здатність 
системи прогнозувати індивідуальні потреби [52]. 
Особливим викликом є проблема якості даних. Навіть при повній інтеграції, 
якщо дані в реєстрах застарілі або нестандартизовані, будь-які спроби створити 
персоніфіковану модель призведуть до помилкової персоналізації. Наприклад, 
якщо ВПО фактично повернулася до Києва, але її реєстрація як переміщеної особи 
залишається у Львівській області, алгоритм може помилково призначити їй 
пріоритетну допомогу. Також слід враховувати етичні та правові виклики 
застосування алгоритмів. Перехід до прогнозного моделювання створює ризик 
алгоритмічної упередженості. Наприклад, якщо модель ризик-скорингу навчалася 
на даних, де особи старшого віку з меншою ймовірністю отримували фінансову 
допомогу, вона може систематично занижувати пріоритет для цієї демографічної 
групи, посилюючи нерівність. Це вимагає розробки чітких механізмів підзвітності 
за рішення, прийняті ШІ. Критично важливим у цьому контексті є недостатня 
адаптація регуляторно-правової бази. Швидкість впровадження цифрових 
інструментів часто випереджає оновлення законодавства, створюючи «сірі зони» 
та невизначеність щодо правових засад використання предиктивної аналітики. 
Особливої уваги потребує імплементація принципу «права на пояснення» рішень, 
прийнятих алгоритмами ШІ, що є наріжним каменем європейських стандартів 
захисту даних. Це необхідно для забезпечення прозорості та можливості 
оскарження рішень, що стосуються життєво важливих соціальних виплат чи послуг 
для ВПО [32, с. 41-43]. 
Крім технічних та етичних викликів, існують і соціально-економічні, зокрема 
виклики цифрової доступності та грамотності або так званий «цифровий розрив». 
Згідно з опитуваннями 2023 року, до 30% ВПО старшого віку та 15% осіб з 
інвалідністю стикалися зі складнощами при отриманні адміністративних та 
соціальних послуг через цифрові канали (див. табл. 2.2). Ця статистика чітко вказує 
на те, що існує ризик виключення частини цільової аудиторії з доступу до 
допомоги. Крім того, існує загроза надмірної залежності від технологій та втрати 
  49 
 
людського фактору. Надмірне покладання на автоматизований ризик-скоринг може 
призвести до дегуманізації соціальної роботи, оскільки алгоритм не може оцінити 
унікальні психосоціальні потреби. Додатковим і часто недооціненим стримуючим 
фактором є опір інституціональним та культурним змінам. Персоналізація вимагає 
від чиновників та соціальних працівників переходу від пасивної ролі до 
проактивного кейс-менеджменту, що породжує інституційний опір, страх втрати 
контролю над даними, та небажання відомств співпрацювати. Вирішення цього 
виклику вимагає значних інвестицій у перекваліфікацію соціальних працівників із 
функціоналу реєстраторів на «цифрових кейс-менеджерів», здатних 
використовувати аналітичні дані ШІ для прийняття комплексних індивідуальних 
рішень, що є ключем до справжньої персоналізації. Фактор фінансової стійкості є 
критичним: підтримка та розвиток складних інтелектуальних систем персоналізації 
вимагає значних та стабільних інвестицій, при цьому надмірна залежність 
фінансування від міжнародних донорів створює ризик неможливості самостійного 
та сталого розвитку системи у довгостроковій перспективі. Розробка 
інтелектуальних моделей (ШІ/ML) – це не одноразова закупівля, а постійний цикл 
інвестицій у підтримку та оновлення даних. Нестабільність фінансування 
призводить до зупинки розвитку інноваційних проєктів, фіксуючи систему на 
поточному, переважно транзакційному, рівні. 
Досвід країн Європейського Союзу, зокрема Естонії та Данії, які успішно 
інтегрували прогнозні моделі у свої соціальні реєстри, свідчить про високу 
ефективність переходу до проактивного обслуговування. Наприклад, в Естонії 
застосування взаємосумісних реєстрів дозволило скоротити час обробки 
соціальних заявок до мінімуму. Цей міжнародний досвід підтверджує, що 
головною перешкодою в Україні є не технологія (вона є), а управлінські, правові та 
кадрові перешкоди, які необхідно подолати для досягнення цілісної 
інтелектуальної системи [25, с. 386-390]. 
Отже, цифрові інструменти в Україні зробили революційний крок уперед, 
забезпечивши швидкий та масовий транзакційний доступ до базових соціальних 
  50 
 
послуг ВПО. Проте перехід до повноцінної, інтелектуальної персоналізації 
стримується комплексом структурних викликів, серед яких фрагментованість та 
якість даних, етичні дилеми застосування ШІ, гостра потреба в оновленні 
регуляторно-правової бази, а також інституційний та культурний опір проактивній 
моделі роботи. Подальший розвиток потребує не лише технічної інтеграції, а й 
інвестицій у подолання цих управлінських та кадрових перешкод. 
 
2.3. Визначення потреб та запитів внутрішньо переміщених осіб щодо 
цифрових інструментів персоналізації соціальних послуг 
 
Аналіз потреб ВПО є невід’ємною частиною людиноцентричного дизайну 
цифрових рішень. Статистичні дані підтверджують високу критичність цих 
запитів: за оцінками УВКБ ООН, станом на 2024 рік, головною потребою ВПО в 
Україні залишається житло (47%), а доступ до роботи та доходів (43%) є другою за 
пріоритетністю [59]. Ці показники свідчать про те, що цифрові інструменти 
повинні бути сфокусовані на підтримці довгострокової стабільності, а не лише на 
наданні короткострокової допомоги. Ефективне впровадження цифрових 
інструментів для персоналізації соціальних послуг вимагає суттєвого зміщення 
акценту від технічних можливостей держави до людиноцентричного дизайну, що 
базується на реальних потребах та запитах внутрішньо переміщених осіб (ВПО). 
Аналіз цих потреб дозволяє визначити пріоритети для розвитку цифрових 
платформ таким чином, щоб вони максимально мінімізували стрес та підвищили 
автономність кінцевих користувачів. Першочергові запити ВПО щодо цифрових 
інструментів можна розділити на чотири взаємопов’язані групи: потреба у 
доступності, простоті та емоційному комфорті, потреба у комплексності послуг та 
економічній самостійності, потреба у безпеці та прозорості даних та потреба у 
гнучкості системи та валідації індивідуальної цінності [14]. 
Для систематизації виявлених запитів та визначення конкретного цифрового 
функціоналу, який має стати основою для персоналізації, наведено табл. 2.4. 
  51 
 
Таблиця 2.4 
Класифікація ключових потреб внутрішньо переміщених осіб та 
відповідного цифрового функціоналу для персоналізації 
Ключова потреба Опис потреби Вимоги до цифрового функціоналу 
ВПО (Персоналізація) 
1. Доступність, Подолання цифрового Адаптивний інтерфейс, функція 
мобільність та розриву, мінімізація стресу, «Зберегти і повернутися», інтеграція 
емоційний потреба у безперебійному чат-ботів/ліній психологічної 
комфорт доступі, незалежно від регіону підтримки, офлайн-доступ до ключових 
чи зв’язку. форм/інформації, забезпечення 
міжрегіональної мобільності кейсу. 
2. Комплексність Перехід від ізольованих Інтегрований кейс-менеджмент 
та інтеграція транзакцій до «Єдиної точки (об’єднання послуг різних відомств), 
послуг вирішення проблеми». проактивні сповіщення за моделлю 
«Життєва подія», єдиний профіль для 
всіх типів допомоги. 
3. Економічна Потреба у швидкому Персоналізовані рекомендаційні 
самостійність відновленні доходу та системи для вакансій та курсів 
професійній реінтеграції. перекваліфікації, цифрові платформи 
для менторства та нетворкінгу. 
4. Прозорість та Занепокоєння щодо Механізм відкликання згоди, прозорий 
безпека даних несанкціонованого доступу до журнал використання даних, функція 
чутливої інформації та «Пояснення рішення» (прозорість 
необхідність розуміти логіку алгоритму скорингу), двофакторна 
рішень. автентифікація. 
5. Гнучкість та Визнання унікальності Функціонал «Людський вето» 
валідація цінності індивідуальних обставин та (можливість ручного коригування 
потреба у швидкій адаптації до рішень алгоритму), модуль швидкого 
змін. оновлення даних, індивідуальна 
траєкторія відновлення. 
Джерело: побудовано автором на підставі опрацювання [14; 42; 58] 
 
Ключовим запитом ВПО, систематизованим у табл. 2.4, є подолання так 
званого «цифрового розриву». Це підтверджується соціологічними даними: згідно 
з опитуваннями Міжнародної організації з міграції (МОМ, DTM Round XV, 2024 
р.), до 30% ВПО старшого віку та осіб з низьким рівнем доходу висловлюють значні 
труднощі з отриманням адміністративних послуг через онлайн-канали. Тому ВПО 
потребують інтуїтивно зрозумілих інтерфейсів у мобільних додатках, мінімальної 
кількості кроків для отримання ключових послуг та наявності альтернативних, 
нецифрових каналів взаємодії. Критичним є запит на міжрегіональну мобільність 
кейсу, а також на зниження психоемоційного навантаження. Наприклад, цифрові 
  52 
 
інструменти повинні мати функціонал «перервати і зберегти» для заповнення 
довгих форм, щоб ВПО могли повернутися до них пізніше, не втрачаючи вже 
внесеної інформації [58]. 
Окрім зазначеного, в контексті психосоціальної підтримки, ВПО 
висловлюють запит на те, щоб цифрові платформи виходили за рамки базової 
інформації та інтегрували інструменти для управління психосоціальними 
наслідками переміщення та травми. Це передбачає не лише надання контактів 
психологів, а й впровадження функціоналу для: анонімного скринінгу психічного 
здоров’я; доступу до цифрових модулів психоедукації; створення безпечних, 
модерованих онлайн-груп взаємопідтримки. Такий функціонал має бути 
персоніфікованим, пропонуючи ресурси, адаптовані до віку та типу пережитої 
травми, що є прямим запитом на емпатійний дизайн системи. 
Також гострою є потреба у комплексній підтримці та економічній 
самостійності. ВПО гостро потребують переходу від транзакційних послуг до 
інтегрованих, орієнтованих на економічне відновлення та незалежність. Їхній запит 
полягає у створенні «Єдиної точки вирішення проблеми», де цифрова платформа 
має не просто дати їм список посилань, а автоматично оцінити їхній комплексний 
профіль вразливості та запропонувати індивідуальний пакет послуг від усіх 
релевантних державних та недержавних структур. Особливо гострою є потреба у 
цифровій підтримці економічної самостійності: ВПО висловлюють запит на не 
загальні, а персоналізовані рекомендаційні сервіси, які враховують їхній 
попередній професійний досвід, поточне місце проживання та реальний попит на 
ринку праці. Додатковою цінністю є запит на цифрові платформи для менторства 
та мережування, які допомагають ВПО не лише знайти роботу, а й відновити 
соціальні та професійні зв’язки. 
Що стосується прозорого управління фінансовою допомогою, крім 
отримання виплат, ВПО потребують інструментів для прозорої фінансової 
звітності та управління. Це стосується не лише державних виплат, але й 
гуманітарної допомоги. Цифрова платформа має включати функціонал «цифрового 
  53 
 
гаманця» або «єдиного облікового запису допомоги», де особа може відстежувати 
всі отримані кошти (державні, донорські, ваучери), їхнє цільове призначення та 
залишки. Такий інструмент підвищує фінансову грамотність, забезпечує 
підзвітність використання коштів і дозволяє державі точніше оцінювати загальний 
рівень підтримки, отриманий ВПО [14]. 
Критичним елементом персоналізації є запит на цифрову підтримку у 
вирішенні житлових проблем та відновлення пошкодженого майна. Оскільки 
проблема житла є найбільш гострою, ВПО потребують, щоб цифрові інструменти 
інтегрували функціонал для: 1) подачі заявок на компенсацію за пошкоджене 
житло (наприклад, через програму «Є-Відновлення»); 2) прозорого відстеження 
статусу цих заявок; 3) персоналізованого підбору житла. Цифрова екосистема має 
виступати єдиним оператором, який пов’язує соціальні послуги із програмами 
відновлення. 
Не менш важливим є запит на відновлення правового та соціального статусу. 
Значна частина ВПО зіткнулася з втратою або пошкодженням критично важливих 
документів, що унеможливлює їхню повноцінну реінтеграцію. Цифрові 
інструменти повинні забезпечити функціонал для: спрощеної процедури цифрової 
верифікації та відновлення ключових документів; надання персоналізованих 
юридичних консультацій; цифрову ідентифікацію особи на основі біометричних 
даних, що мінімізує залежність від фізичних паперів, втрачених під час 
переміщення [42]. 
Оскільки персоналізація вимагає надання великого обсягу чутливих даних, 
критично важливим запитом є забезпечення абсолютної безпеки та прозорості 
використання цієї інформації. Наприклад, за даними Агентства ООН у справах 
біженців, понад 45% ВПО висловлюють занепокоєння щодо можливості 
несанкціонованого доступу до їхніх медичних та фінансових даних при 
міжвідомчому обміні [59]. Це вимагає від держави впровадження зрозумілих 
механізмів згоди та прозорості алгоритмічних рішень – тобто, ВПО повинні мати 
можливість зрозуміти, чому саме таку, а не іншу, допомогу їм призначила система. 
  54 
 
З метою посилення автономності, виникає потреба у впровадженні цифрових 
інструментів для самооцінки та планування. Цей функціонал має дозволяти 
користувачам самостійно оцінювати свій рівень вразливості, моделювати вплив 
різних сценаріїв на їхній загальний індекс стійкості та створювати персональні 
«траєкторії відновлення», перетворюючи їх із пасивних отримувачів допомоги на 
активних агентів власного відновлення. 
Фінальним запитом є вимога до гнучкості системи та визнання 
індивідуальної цінності особи. ВПО очікують, що система буде достатньо 
адаптивною, щоб швидко реагувати на «кризові цикли», дозволяючи не лише 
автоматизовану класифікацію, але й «людський вето»: можливість для 
кваліфікованого соціального працівника вносити ручні коригування та приймати 
унікальні рішення [58]. 
Водночас, необхідно враховувати унікальні потреби найбільш вразливих 
підгруп, для яких загальні цифрові рішення можуть бути неефективними. Для 
забезпечення справжньої персоналізації на основі деталізованих потреб, ці 
відмінності представлено у табл. 2.5, де чітко розмежовано пріоритети та 
необхідний функціонал для кожної демографічної групи. 
Таблиця 2.5 
Диференційовані цифрові потреби вразливих підгруп ВПО 
Вразлива підгрупа Ключова унікальна Необхідний цифровий функціонал 
ВПО потреба (у 
цифровому 
контексті) 
Особи старшого віку Подолання Адаптивний інтерфейс (великий шрифт, 
та особи з цифрового бар’єру та голосове введення); функція «Допомога у 
інвалідністю доступ до медико- заповненні» (видача доступу довіреній особі); 
соціального догляду. цифровий моніторинг потреб у соціальному 
догляді. 
Жінки – голови Швидка легалізація Автоматизоване оформлення супутніх послуг 
домогосподарств доходу, гнучкі форми (субсидії, компенсації за дитсадок); 
зайнятості та догляд персоналізовані рекомендації для онлайн-
за дітьми. роботи та самозайнятості; юридичні 
консультації щодо аліментів/втрати майна. 
 
 
 
  55 
 
Продовження таблиці 2.5 
Молодь та діти Безперервний доступ Верифікація освітніх документів та переведення 
до якісної освіти та в електронному форматі; доступ до безпечних, 
психологічна модерованих платформ нетворкінгу; дистанційні 
адаптація. курси підвищення кваліфікації (програмування, 
SMM). 
Особи з ТОТ Відновлення Спрощений механізм відновлення втрачених 
(тимчасово правового статусу та документів через «Дію» з пріоритетом; 
окупованих юридичний захист персоналізовані консультації щодо правового 
територій) майна. статусу майна. 
Джерело: побудовано автором на підставі опрацювання [39] 
 
Справжня персоналізація вимагає диференційованого підходу до створення 
цифрового функціоналу, адаптованого до демографічних, життєвих та гендерних 
особливостей. Систематизація потреб у табл. 2.5 демонструє, що універсальні 
цифрові рішення не можуть бути ефективними для всіх груп ВПО. Натомість, 
фокус на унікальних вимогах – від адаптивного інтерфейсу для літніх людей до 
юридичної підтримки для осіб з ТОТ – дозволяє максимізувати охоплення та 
результативність соціальної допомоги, забезпечуючи, що кожен громадянин 
отримує саме той функціонал, який є критичним для його стійкого відновлення. 
Для забезпечення сталості та релевантності цифрових послуг, ВПО 
вимагають переходу від пасивного «опитування потреб» до активної участі у 
процесі їхнього розроблення. Це відображає концепцію «співтворення», де цифрові 
інструменти проектуються з урахуванням прямого фідбеку та тестування 
кінцевими користувачами. Наприклад, ВПО повинні мати можливість не лише 
оцінювати отриману послугу, але й брати участь у пілотних проектах, тестуванні 
бета-версій нових функціоналів та публічних консультаціях щодо логіки роботи 
алгоритмів. Такий механізм зворотного зв’язку дозволяє системі не просто 
реагувати на скарги, а безперервно адаптувати свої алгоритми та інтерфейс до 
динамічних умов переміщення, гарантуючи, що цифрова персоналізація не 
відірветься від реальних потреб громадян [39]. 
Узагальнюючи, визначення потреб та запитів ВПО щодо цифрової 
персоналізації вказує на необхідність переходу від простої транзакційної 
  56 
 
цифровізації до створення цілісної, інтегрованої та етично прозорої екосистеми. Ця 
екосистема має бути заснована на принципах мобільності, емоційної підтримки, 
фінансової підзвітності та правової валідації, де технології служать інструментом 
для побудови індивідуальної та гідної траєкторії відновлення для кожного 
громадянина, незалежно від складності його життєвої ситуації. 
 
Висновки до Розділу 2 
Аналіз, проведений у Розділі 2, підтверджує, що цифрова інфраструктура 
України, зокрема екосистеми «Дія» та ЄІССС, зіграла вирішальну роль у швидкій 
та масовій відповіді на гуманітарну кризу, спричинену повномасштабною агресією. 
Оперативне розширення функціоналу дозволило понад 1,4 мільйонам внутрішньо 
переміщених осіб (ВПО) оформити свій статус та отримати базову грошову 
допомогу через єдиний цифровий канал. Це свідчить про високу здатність системи 
до масштабування та довіру громадян до базових цифрових сервісів. Однак, попри 
ці значні досягнення, існуюча модель соціального захисту все ще перебуває на 
етапі транзакційного обліку, де послуги надаються за запитом, а не на основі 
проактивної, інтелектуальної персоналізації. Наявні платформи виконують 
функцію реєстрації та консолідації даних, але їхній потенціал для комплексного 
управління індивідуальними випадками та предиктивного моделювання ще не 
розкритий повною мірою. 
Ключовий стримуючий фактор переходу до глибокої персоналізації полягає 
у комплексі системних викликів, серед яких домінує фрагментованість даних та 
обмежена аналітична спроможність. Повноцінна інтероперабельність між 
державними реєстрами та платформами НДО через систему «Трембіта» все ще не 
досягнута, що створює «інформаційні паркани» та унеможливлює створення 
цілісного профілю потреб ВПО. Додатково, існують значні соціально-етичні 
виклики, зокрема цифровий розрив, де до 30% ВПО старшого віку стикаються зі 
складнощами при використанні цифрових сервісів, ризикуючи бути виключеними 
з доступу до допомоги. Не менш критичним є ризик алгоритмічної упередженості 
  57 
 
та необхідність розробки чітких правових механізмів для забезпечення прозорості 
та підзвітності рішень, прийнятих на основі прогнозних моделей. 
Отже, подальший розвиток цифрових інструментів повинен бути чітко 
орієнтований на людиноцентричний дизайн, що відповідає п’яти ключовим 
запитам ВПО, систематизованим у табл. 2.4. Це вимагає не лише технічного 
об’єднання систем, але й створення гнучкої, емоційно підтримуючої та етично 
прозорої екосистеми. Пріоритетом є реалізація комплексного кейс-менеджменту та 
персоналізованих рекомендаційних сервісів для забезпечення економічної 
самостійності, а також впровадження механізмів «Людський вето» для ручного 
коригування рішень алгоритмів, що забезпечить валідацію індивідуальної цінності 
та гнучкість системи у відповідь на кризові цикли. Цей перехід є необхідною 
умовою для того, щоб цифрова персоналізація стала інструментом гідної траєкторії 
відновлення для кожного громадянина. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  58 
 
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА СОЦІАЛЬНОГО ПРОЄКТУ «МІЙ ШЛЯХ 
ВПО» ЯК ІНСТРУМЕНТУ ПЕРСОНАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ 
 
У третьому розділі розкрито концептуальні та технологічні основи створення 
інноваційної цифрової платформи-гіда «Мій Шлях ВПО», що є стратегічною 
відповіддю на фрагментований доступ ВПО до життєво важливих соціальних 
послуг. Головна мета проєкту – забезпечити персоналізовану допомогу та 
здійснити перехід до проактивного кейс-менеджменту на основі принципів 
автономії, комплексності та емпатії. У розділі детально розглянуто трирівневу 
архітектуру платформи, її ключовий функціонал (інтерактивна мапа, система 
рекомендацій), а також технологічна основа. Центральним елементом 
персоналізації є Модуль оцінювання рівня вразливості, який разом із механізмом 
етичного «людського вето», гарантує, що індивідуальна траєкторія відновлення 
ВПО буде ефективною та прозорою. 
 
3.1. Концепція та опис проєкту «Мій Шлях ВПО»: архітектура, 
функціонал та особливості персоналізації  
 
Проєкт «Мій Шлях ВПО» є стратегічною відповіддю на безпрецедентний 
масштаб гуманітарних та соціальних викликів, спричинених повномасштабною 
військовою агресією, що призвела до офіційної реєстрації понад 4,6 мільйона 
внутрішньо переміщених осіб (ВПО), за офіційними даними Міністерства 
соціальної політики України, станом на жовтень 2025 року [44]. Основною 
проблемою, на вирішення якої спрямовано цей соціальний проєкт, є ускладнений, 
неефективний та фрагментований доступ ВПО до життєво важливих соціальних 
послуг та актуальної інформації. Існуюча розпорошеність відомостей про доступні 
ресурси, які змушують ВПО самостійно шукати медичну, юридичну, фінансову та 
гуманітарну допомогу у різних, часто непов’язаних джерелах, включаючи 
вебсайти, соціальні мережі та усні рекомендації, створює значне психоемоційне 
  59 
 
навантаження та уповільнює адаптацію. Ця інформаційна роз’єднаність посилює 
системні виклики: значна частина ВПО стикається з гострими проблемами доступу 
до житла та працевлаштування (що було детально проаналізовано у Розділі 2), що 
підкреслює гостру необхідність створення єдиного, структурованого та 
людиноцентричного цифрового інструменту. 
Місія проєкту полягає у забезпеченні стійкого відновлення та підвищенні 
автономності ВПО шляхом надання персоналізованих соціальних послуг. Проєкт 
«Мій Шлях ВПО» концептуально позиціонується як цифрова платформа-гід, що 
здійснює перехід від стандартних транзакційних виплат та надання загальної 
інформації до комплексного, проактивного кейс-менеджменту. Філософія проєкту 
базується на трьох взаємопов’язаних принципах: принцип автономії, що гарантує 
ВПО контроль над власними даними та траєкторією відновлення; принцип 
комплексності, що реалізується через створення «Єдиної точки вирішення 
проблеми»; та принцип емпатії, який передбачає травмо-інформований дизайн для 
мінімізації бюрократичного та психологічного стресу. Це створює сприятливе 
підґрунтя для використання мобільних додатків та вебсайтів як основного каналу 
взаємодії, що відповідає високому рівню цифрової грамотності населення, включно 
з ВПО, в Україні [16]. 
Візією проєкту є становлення провідною національною цифровою 
екосистемою, що повністю покриває потреби внутрішньо переміщених осіб, 
сприяючи їхній повній економічній та соціальній інтеграції в нові громади. Головна 
мета проєкту полягає у створенні єдиної, людиноцентричної цифрової платформи 
для надання ВПО персоналізованих соціальних послуг, знижуючи їхнє 
психоемоційне навантаження та прискорюючи процес адаптації. Для досягнення 
цієї мети визначено низку завдань: 1) розробка архітектури платформи (мобільний 
додаток та вебсайт) та впровадження трирівневої модульної системи; 2) створення 
та підтримка актуальної, верифікованої бази даних усіх доступних соціальних та 
гуманітарних послуг; 3) розробка та інтеграція модуля оцінювання рівня 
вразливості для генерації індивідуальних траєкторій відновлення; 4) забезпечення 
  60 
 
інтеграції з державними електронними реєстрами та сервісами («Дія», ЄІССС); 5) 
реалізація функціоналу інтерактивної мапи, персоналізованих рекомендацій, чат-
бота та форуму для цілодобової підтримки. Формальне структурування та 
деталізація стратегічної мети, партнерів та плану дій проєкту закріплені в його 
аплікаційній формі (Додаток А). 
Концептуальна архітектура та функціонал проєкту «Мій Шлях ВПО», 
представлені нижче, є прямою відповіддю на системні та етичні виклики цифрової 
персоналізації соціальних послуг, які були детально проаналізовані в Розділі 2. 
Зокрема, для вирішення проблеми відсутності прозорості алгоритмічних рішень та 
необхідності гнучкості системи (визначених ВПО як ключові запити), ядро 
платформи включає Модуль оцінювання рівня вразливості, що має механізм 
людського коригування (етичне «вето») результатів. Інтеграція функціоналу 
зворотного зв’язку та оцінки якості гарантує постійне вдосконалення послуг 
відповідно до реальних потреб ВПО, що відповідає їхньому запиту щодо 
прозорості та відповідальності цифрових інструментів. Необхідність 
запровадження саме цього функціоналу та персоналізованих підходів обґрунтована 
запитами цільової аудиторії, анкета для вивчення яких розроблена та представлена 
у додатку Б. 
Архітектура проєкту «Мій Шлях ВПО» розроблена як гнучка трирівнева 
модульна система, що забезпечує масштабованість, безпеку та ефективність 
персоналізації. Перший, інтерфейсний рівень, включає мобільний додаток та 
вебсайт, які забезпечують зручний, інтуїтивно зрозумілий та адаптивний 
інтерфейс, здатний реагувати на потреби різних категорій користувачів, зокрема 
осіб старшого віку. На цьому рівні реалізуються всі елементи навігації та 
зворотного зв’язку, включаючи можливість отримання первинної юридичної 
консультації онлайн, функціонал форуму та чат-бота для цілодобової 
консультаційної підтримки [37]. 
Другий рівень, рівень обробки та персоналізації, є ядром системи, що 
відповідає за верифікацію даних та генерацію індивідуальної траєкторії 
  61 
 
відновлення. Ключовими елементами цього рівня є Модуль ідентифікації та 
профілювання, який збирає первинні дані користувача, включаючи його поточне 
місцезнаходження, категорію вразливості, вік та професійні навички, а також 
Модуль оцінювання рівня вразливості. Цей модуль є центральним елементом 
персоналізації, оскільки він, на основі аналізу даних за п’ятьма доменами потреб 
(фінансовий стан, житло, здоров’я, зайнятість, освіта), динамічно визначає індекс 
вразливості. Саме на основі цього індексу система активує Модуль персоналізації 
траєкторії. Цей модуль перетворює загальний перелік послуг на покроковий, 
пріоритезований план дій, що є ключовою особливістю персоналізації проєкту та 
його відмінністю від простих інформаційних ресурсів. 
Третій, інтеграційний рівень, забезпечує безперебійний та захищений обмін 
даними з зовнішнім середовищем. Він включає інтеграцію з державними реєстрами 
та електронними сервісами, такими як Єдина інформаційна система соціальної 
сфери (ЄІССС) та додаток «Дія». Водночас, цей рівень забезпечує підключення 
донорських програм, міжнародних гуманітарних організацій та недержавних 
структур, які надають допомогу. Така багаторівнева архітектура забезпечує системі 
можливість надавати комплексні послуги, об’єднуючи державну, гуманітарну та 
волонтерську підтримку у єдиній точці доступу. 
Персоналізація в проєкті «Мій Шлях ВПО» досягається не лише через 
алгоритмічний оцінювання, а й через створення низки функціональних модулів, які 
разом вирішують проблему інформаційної роз’єднаності та складності навігації. 
Основною складовою платформи є актуальна база даних, що систематизує та 
діджиталізує інформацію про всі доступні соціальні послуги – від державних 
програм фінансової допомоги та житлових субсидій до місцевих волонтерських 
ініціатив. Завдяки постійному оновленню, що забезпечується процесами 
діджиталізації, ця база даних містить точні адреси, контактні дані, графіки роботи 
та переліки необхідних документів [41, с. 62-72]. 
Для подолання складнощів навігації та просторової орієнтації інтегрована 
інтерактивна мапа. На цій мапі візуалізовано всі ключові об’єкти інфраструктури, 
  62 
 
критичні для ВПО: центри допомоги, пункти реєстрації, медичні заклади, центри 
зайнятості та гуманітарні штаби. Користувачі можуть фільтрувати об’єкти за типом 
та отримувати детальні відомості, що забезпечує важливий елемент географічної 
персоналізації та спрощує пошук необхідних ресурсів відповідно до поточного 
місцезнаходження. Ключовим елементом, що перетворює платформу на справжній 
«гід», є система персоналізованих рекомендацій. На основі аналізу профілю 
користувача, сформованого під час самооцінки, алгоритми платформи пропонують 
найбільш релевантні послуги та можливості. Це включає автоматичний підбір 
вакансій, освітніх курсів, медичних закладів чи житлових програм, що 
відповідають індивідуальній категорії вразливості, віку та професійним навичкам 
ВПО, заощаджуючи їхній час на пошук серед великого обсягу нерелевантних 
даних. 
Спеціалізовані функціональні розділи забезпечують цільову підтримку 
найбільш гострих потреб. Розділ «Працевлаштування» включає розширену базу 
вакансій, інтегруючи пропозиції з різних сайтів та надаючи можливість 
роботодавцям розміщувати прямі оголошення, орієнтовані на ВПО. Передбачені 
фільтри за регіоном, навичками, типом та форматом зайнятості сприяють 
швидкому відновленню економічної самостійності. Розділ «Медичне 
обслуговування» містить детальну базу даних медичних закладів з інформацією 
про спеціалізацію лікарів, графіки роботи, а також про порядок отримання 
безкоштовних медичних послуг для ВПО. Важливим елементом є також система 
сповіщень та нагадувань, яка вирішує проблему оперативного інформування. ВПО 
отримують своєчасні повідомлення про зміни в законодавстві, відкриття нових 
програм підтримки, а також нагадування про необхідні дії у рамках їхньої 
індивідуальної траєкторії відновлення. Для підтримки спільноти та оперативного 
вирішення питань, платформа включає функціонал форуму або чату підтримки, де 
внутрішньо переміщені особи можуть обмінюватися досвідом та отримувати 
поради, а функція «Запитання-відповідь» та чат-бот забезпечують цілодобову 
консультаційну підтримку. Таким чином, проєкт «Мій Шлях ВПО» використовує 
  63 
 
діджиталізацію як основний механізм для створення не просто зручного, а глибоко 
персоналізованого інструменту, що адаптується до унікальних обставин кожної 
вимушено переміщеної особи [7, с. 9-12]. 
Проєкт надаватиме широкий спектр функціональних можливостей, 
спрямованих на задоволення ключових потреб ВПО. Усі вони базуватимуться на 
процесі діджиталізації, що передбачає збір та систематизацію актуальної 
інформації з різних джерел. На рис. 3.1 візуалізовано ключові види послуг, які 
будуть доступні на платформі, що демонструє її комплексний підхід до вирішення 
проблем ВПО. 
 
Рис. 3.1. Види послуг, які будуть доступні на платформі 
Джерело: побудовано автором на підставі опрацювання [11] 
 
Для детального та структурованого опису ключові функціональні 
можливості, візуалізовані на рис. 3.1, детально представлено у табл. 3.1. У ній 
надано опис кожної функції та її призначення, систематизуючи інформацію щодо 
основних функціональних можливостей платформи. 
 
 
 
  64 
 
Таблиця 3.1 
Основні функціональні можливості платформи «Мій Шлях ВПО» 
Функціональна Опис та призначення 
можливість 
Персоналізовані Система аналізує профіль користувача (місцезнаходження, вік, 
рекомендації навички) та пропонує релевантні послуги, що відповідають його 
індивідуальним потребам. 
Інтерактивна мапа Візуалізація ключових об’єктів інфраструктури (центри допомоги, 
медичні заклади, центри зайнятості) з можливістю фільтрації та 
перегляду детальної інформації. 
Онлайн-консультації Надання первинних юридичних та соціальних консультацій через 
чат або відеозв’язок із кваліфікованими фахівцями. 
Форум/чат підтримки Забезпечення каналу для обміну досвідом, отримання порад та 
соціальної підтримки між ВПО. 
Чат-бот Надання автоматичних та швидких відповідей на поширені 
запитання користувачів у режимі реального часу. 
Система сповіщень Інформування користувачів про важливі зміни в законодавстві, 
нові програми підтримки та інші події через пуш-повідомлення. 
Розділ Розширена база вакансій з можливістю фільтрації та розміщення 
«Працевлаштування» оголошень, орієнтованих на ВПО. 
Розділ «Медичне База даних медичних закладів з інформацією про послуги та 
обслуговування» контакти, що дозволяє ВПО швидко знаходити необхідну 
 допомогу. 
  
Джерело: побудовано автором на підставі опрацювання [13] 
 
Технологічна основа проєкту «Мій Шлях ВПО» побудована на сучасній 
хмарній інфраструктурі з використанням архітектури мікросервісів. Це забезпечує 
високу масштабованість, що критично важливо для системи, яка повинна 
витримувати значне навантаження та динамічно зростати разом із кількістю 
користувачів. 
Для фронтенд-частини (мобільний додаток та веб-платформа) пропонується 
використовувати кросплатформовий фреймворк, наприклад, React Native, що 
дозволить мінімізувати час та витрати на розробку, забезпечуючи при цьому 
нативний досвід користувача як на iOS, так і на Android. Бекенд-частина, що 
включає Модуль оцінювання рівня вразливості та API-інтерфейси для інтеграції, 
буде реалізована з використанням високонадійного стеку, такого як Python 
(Django/Flask) або Node.js (Express), забезпечуючи швидку обробку даних. Як 
основне сховище даних (База даних соціальних послуг та профільні дані 
  65 
 
користувачів) обирається PostgreSQL – це реляційна база даних, що гарантує 
високу надійність, відповідність ACID-принципам (atomicity, consistency, isolation, 
durability – атомарність, узгодженість, ізоляція, довговічність) та захищеність для 
роботи з конфіденційною інформацією [15]. 
Особлива увага приділяється захисту персональних даних ВПО. Платформа 
суворо дотримується вимог Закону України «Про захист персональних даних» та 
міжнародних стандартів, що застосовуються до гуманітарних проєктів [54]. Всі 
дані передаються через захищені протоколи SSL/TLS та зберігаються у 
зашифрованому вигляді. Доступ до чутливої інформації здійснюється за 
принципом найменших привілеїв із впровадженням рольової моделі контролю 
доступу, що гарантує, що лише авторизовані кейс-менеджери та системні 
адміністратори можуть отримувати доступ до частини даних, необхідних для 
виконання їхніх функціональних обов’язків [15]. 
Центральним елементом персоналізації, що дозволяє системі перейти від 
загальної інформації до індивідуальних траєкторій відновлення, є Модуль 
оцінювання рівня вразливості. Цей програмний інструмент призначений для 
динамічного аналізу потреб внутрішньо переміщених осіб та об’єктивної 
пріоритезації доступу до обмежених соціальних ресурсів. Методологія оцінювання 
базується на комплексному аналізі профілю користувача за п’ятьма ключовими 
доменами потреб – фінансовий стан, житло, здоров’я, зайнятість та освіта. У 
процесі взаємодії з платформою ВПО надає структуровані відповіді та завантажує 
дані, що стосуються цих доменів, на основі яких система формує індивідуальний 
індекс. Наприклад, наявність у складі сім’ї осіб з інвалідністю, відсутність власного 
житла (проживання у колективному центрі) або втрата основного джерела доходу 
автоматично підвищують вагові коефіцієнти в окремих доменах, що дозволяє 
системі об’єктивно класифікувати користувача до однієї з категорій вразливості, 
наприклад: «Низька», «Середня» або «Висока» [23]. 
Ступінь вразливості, визначений Модулем, є основою для активації Модуля 
персоналізації траєкторії. Чим вищий рівень вразливості, тим вищий пріоритет 
  66 
 
отримують рекомендації, включаючи термінову гуманітарну допомогу, 
психологічний супровід або першочергову реєстрацію у житлових програмах. 
Водночас, проєкт реалізує критично важливий етичний механізм «людського 
вето». Цей механізм є прямою відповіддю на запит ВПО щодо прозорості 
алгоритмічних рішень і необхідності гнучкості системи. Він дозволяє 
кваліфікованому соціальному працівнику (кейс-менеджеру) втрутитися в 
автоматичний процес та скоригувати Індивідуальний Індекс Вразливості або 
змінити пріоритет послуг. Це відбувається у випадках, коли алгоритм не може 
врахувати унікальні якісні обставини – наприклад, травматичний досвід, потреба у 
спеціалізованому догляді, що не відображені у числових показниках. Рішення про 
корекцію обов’язково документується в системі із зазначенням підстав, що 
забезпечує повну підзвітність і запобігає зловживанням. 
Проєкт «Мій Шлях ВПО» являє собою не просто цифрову агрегацію, а 
системну інновацію, яка комплексно відповідає на виявлені в Розділі 2 потреби 
ВПО. Його трирівнева архітектура забезпечує масштабованість та інтеграцію з 
державними і донорськими структурами, тоді як центральний Модуль оцінювання 
рівня вразливості та механізм «людського вето» гарантують не лише ефективність, 
але й етичну прозорість процесу надання допомоги, що було критичною вимогою 
цільової аудиторії. Завдяки цільовій персоналізації, платформа мінімізує 
інформаційний шум, перетворюючи складний, багатокроковий процес відновлення 
на зрозумілу та керовану індивідуальну траєкторію [24, с. 74-78]. 
Загалом, завдяки реалізації цих завдань проєкт «Мій Шлях ВПО» має 
покращити доступ внутрішньо переміщених осіб до інформації та соціальних 
послуг. Його цільове призначення – створити не просто цифровий інструмент, а 
надійний і ефективний «провідник», який допоможе ВПО впевнено долати 
труднощі та успішно інтегруватися в нових громадах. Це сприятиме зменшенню 
соціального навантаження, прискоренню адаптації та підвищенню якості життя цієї 
вразливої категорії населення. 
 
  67 
 
3.2. Механізм впровадження проєкту, очікувані результати та показники 
ефективності 
 
Механізм впровадження соціального проєкту «Мій Шлях ВПО» є 
комплексом організаційних, технічних та комунікаційних заходів, спрямованих на 
досягнення поставлених цілей у визначені терміни. Ефективність цього механізму 
забезпечується чіткою структурою команди, стратегічним плануванням взаємодії 
зі стейкхолдерами та постійним моніторингом. 
Успішна реалізація будь-якого соціального проєкту критично залежить від 
чіткої структури проєктної команди та ефективного розподілу функціональних 
ролей. Саме Проєктна група є центральним елементом механізму впровадження, 
забезпечуючи перехід від стратегічного планування до операційного виконання. 
Ефективна реалізація проєкту «Мій Шлях ВПО» забезпечуватиметься 
злагодженою роботою висококваліфікованої проєктної групи. Особливістю 
команди є інтеграція оплачуваного персоналу та волонтерів, які можуть 
отримувати стипендіальну підтримку (зокрема, це стосується аналітиків, 
програмістів та SMM-спеціалістів), що дозволяє максимально ефективно 
використовувати наявні ресурси [9]. Детальний розподіл функцій, зон 
відповідальності та основних обов’язків між ключовими членами проєктної групи 
представлено у табл. 3.2. 
Таблиця 3.2 
Склад та функціональні обов’язки ключових членів проєктної групи 
Позиція Основні функціональні обов’язки 
Керівник проєкту Здійснює загальне лідерство та координацію; відповідає за 
стратегічне планування, управління ресурсами, контроль виконання 
завдань, комунікацію з донорами та фінансовий контроль. 
Координатор Налагодження та підтримка зв’язків з партнерськими організаціями 
партнерств (державні органи, НУО); координація спільних заходів та залучення 
додаткових ресурсів. 
Аналітик потреб ВПО / Проводить дослідження, аналізує проблеми та формує вимоги до 
Соціальний працівник функціональності; організовує та проводить фокус-групи з ВПО; збір 
та аналіз якісної інформації. 
UI/UX дизайнер Розробляє візуальну концепцію та структуру платформи; забезпечує 
інтуїтивно зрозумілу навігацію та позитивний досвід користувачів. 
  68 
 
Продовження таблиці 3.2 
Розробник (Технічний Здійснює технічну реалізацію всіх функціональних можливостей; 
керівник) написання коду, розробка бази даних, забезпечення стабільної та 
безпечної роботи системи. 
Контент-менеджер Відповідає за збір, підготовку, розміщення та оновлення якісної та 
актуальної інформації; забезпечення достовірності даних. 
SMM-спеціаліст / Розробка та реалізація інформаційних кампаній, просування 
Спеціаліст із платформи в соціальних мережах, взаємодія зі ЗМІ та іншими 
комунікацій інформаційними каналами; аналіз ефективності кампаній. 
Фахівець з онлайн- Координація роботи юристів-консультантів та забезпечення 
консультацій ефективного процесу надання кваліфікованої первинної юридичної 
та психологічної допомоги онлайн. 
Юридичний Надання первинних юридичних консультацій ВПО, підготовка 
консультант роз’яснень щодо законодавчих норм, співпраця з партнерськими 
організаціями. 
Тестувальник Контроль якості на всіх етапах розробки та після запуску платформи; 
проводить всебічне тестування для виявлення та усунення помилок. 
Джерело: побудовано автором на підставі опрацювання [9] 
 
Механізм взаємодії команди передбачає тісну співпрацю між координатором 
партнерств, який забезпечує актуальною інформацією від неурядових організацій 
та державних структур, аналітиком потреб ВПО, який формує чіткі вимоги до 
функціоналу, та розробником, який здійснює технічне втілення усіх ідей, 
забезпечуючи взаємоузгодженість усіх етапів проєкту [9, с. 28-32]. 
Реалізація проєкту як механізму персоналізації соціальних послуг неможлива 
без налагодження ефективної співпраці з усіма зацікавленими сторонами 
(стейкхолдерами). Ретельний аналіз цих сторін дозволяє ефективно планувати 
взаємодію, мінімізувати потенційні ризики та використовувати можливості для 
співпраці, що є критичною складовою механізму впровадження [56, с. 52-64]. У 
табл. 3.3 детально проаналізовано ключові групи стейкхолдерів, їхні інтереси, 
потенційний вплив на проєкт та розроблені стратегії взаємодії. 
 
 
 
 
 
  69 
 
Таблиця 3.3 
Аналіз стейкхолдерів проєкту «Мій Шлях ВПО» 
Стейкхолдер Основні інтереси Вплив на Стратегія взаємодії 
проєкт 
Внутрішньо Актуальна інформація, Високий Залучення до тестування, збір 
переміщені спрощений доступ до зворотного зв’язку, 
особи (ВПО) послуг, персоналізовані врахування потреб при 
рекомендації. розробці. 
Команда Успішна реалізація проєкту, Найвищий Чіткий розподіл обов’язків, 
соціального досягнення цілей, ефективна комунікація, 
проєкту професійний розвиток. підтримка, мотивація. 
Державні органи Підвищення ефективності Середній – Активна комунікація, 
влади допомоги ВПО, прозорість, високий залучення до обговорення, 
отримання даних для забезпечення відповідності 
політики. законодавству. 
Неурядові Розширення охоплення Середній Залучення до наповнення 
організації діяльності, полегшення платформи, спільні 
(НУО), доступу ВПО до послуг, інформаційні кампанії, 
волонтери координація. обговорення інтеграції 
сервісів. 
Міжнародні Ефективне використання Високий Регулярне звітування, 
організації коштів, досягнення залучення до планування, 
гуманітарних цілей, демонстрація впливу. 
звітність про результати. 
Бізнес- Соціальна відповідальність, Низький – Інформування про можливості 
структури покращення іміджу, середній працевлаштування ВПО, 
потенційний найм ВПО. залучення до розміщення 
вакансій. 
Місцеві Соціальна стабільність, Низький – Інформування через місцеві 
громади, що інтеграція ВПО. середній канали, залучення 
приймають ВПО представників до обговорення 
потреб. 
Джерело: побудовано автором на підставі опрацювання [56] 
 
Результати аналізу, представлені у табл. 3.3, демонструють, що ключові 
стейкхолдери, такі як ВПО, команда проєкту та міжнародні організації, мають 
високий вплив на успіх і стійкість платформи, що вимагає постійної та прозорої 
комунікації, а також стратегічного залучення їх до процесів тестування та 
прийняття рішень [56]. 
Проєкт «Мій Шлях ВПО» планується реалізувати протягом 18 місяців, які 
поділяються на п’ять ключових фаз: ініціація та планування, розробка та 
наповнення контентом, тестування, активний запуск, моніторинг та масштабування 
  70 
 
[33]. Цей календарний план забезпечує чітку послідовність дій, раціональний 
розподіл ресурсів та відповідальних осіб, що деталізовано у табл. 3.4. 
Таблиця 3.4 
Етапи та календарний план реалізації проєкту 
№ Назва Фази Тривалість Ключові заходи Відповідальний 
(Місяці) 
1 Ініціація та 2 Фіналізація технічного Керівник проєкту, 
планування завдання, затвердження UX/UI Координатор 
концепції, підписання угод з партнерств 
ключовими партнерами, набір 
команди розробників. 
2 Розробка та 4 Створення бази даних та API, Розробник, UI/UX 
наповнення фронтенд/бекенд-розробка, дизайнер, Контент-
контентом розробка алгоритму менеджер 
персоналізації, наповнення бази 
знань (контентом від НУО та 
держави). 
3 Тестування та 1 Внутрішнє тестування (QA), Тестувальник, 
пілотний запуск бета-тестування з фокус- Аналітик потреб ВПО 
групами ВПО, усунення 
критичних помилок. Запуск 
MVP (Мінімально 
життєздатний продукт). 
4 Активний запуск 10 Офіційна презентація Координатор 
та просування платформи, SMM-кампанії та партнерств, SMM-
PR-заходи, регулярні онлайн- спеціаліст, Фахівець з 
консультації, запуск системи онлайн-консультацій 
зворотного зв’язку. 
5 Моніторинг та Постійно Збір метрик, аналіз зворотного Керівник проєкту, 
масштабування зв’язку, оновлення та додавання Аналітик потреб ВПО 
нових функцій/сервісів (за 
потреби). 
Джерело: побудовано автором на підставі опрацювання [33] 
 
Загалом, послідовна реалізація п’яти фаз, від фіналізації технічного завдання 
до активного просування протягом десяти місяців, гарантує, що всі функціональні 
можливості платформи будуть розроблені, протестовані та ефективно донесені до 
цільової аудиторії ВПО у визначені терміни [33]. 
Очікувана ефективність соціального проєкту «Мій Шлях ВПО» 
розглядається через призму його впливу на цільову аудиторію та формування 
сталої моделі підтримки. Ефективність вимірюється через значний соціальний 
  71 
 
вплив, підвищення економічної самостійності, формування спільноти 
взаємодопомоги, інституційну спроможність та фінансову стійкість [36]. 
Детальний розподіл очікуваних результатів за кожним напрямком ефективності та 
чітке розділення кількісних і якісних показників вимірювання, розрахованих на 
період 18 місяців реалізації, представлені у табл. 3.5. 
Таблиця 3.5 
Деталізовані показники ефективності (KPI) проєкту «Мій Шлях ВПО» 
Напрямок Очікувані результати Кількісні показники (за Якісні показники (за 18 
ефективності 18 місяців) місяців) 
1. Соціальний Покращення доступу Понад 10 000 ВПО Зменшення кількості 
вплив та доступ ВПО до актуальної та охоплені інформацією запитів на базову 
до інформації критичної інформації. через платформу; 5 000+ інформацію (наприклад, 
Зниження рівня унікальних відвідувачів «де отримати 
стресу та додатку/сайту щомісяця; гуманітарну допомогу») 
невизначеності. збільшення кількості в чаті/на гарячій лінії; 
звернень ВПО за покращення обізнаності 
допомогою до ВПО про доступні 
партнерських сервіси (за результатами 
організацій (наприклад, опитувань). 
+20%). 
2. Зайнятість та Збільшення Не менше 1 500 ВПО Покращення рівня 
економічна можливостей для знайдуть роботу або економічної інтеграції 
самостійність працевлаштування та пройдуть ВПО (за результатами 
професійного перекваліфікацію за опитувань); зростання 
розвитку ВПО. сприяння платформи; кількості позитивних 
Зменшення 500+ актуальних відгуків від 
залежності від вакансій, агрегованих на роботодавців та ВПО 
соціальних виплат. платформі щомісяця. щодо ефективності 
сервісу пошуку роботи. 
3. Спільнота та Формування Не менше 3 000 Збільшення кількості 
психосоціальна спільноти користувачів активно історій успіху 
підтримка взаємодопомоги серед взаємодіють у взаємодопомоги; 
ВПО. Подолання чатах/форумах; 100+ зменшення звернень із 
відчуття ізоляції та модерацій та психоемоційними 
самотності. консультацій від проблемами (за даними 
волонтерів щомісяця; моніторингу). 
зростання кількості 
нових соціальних 
зв’язків між ВПО; 50+ 
волонтерів залучено до 
підтримки проєкту. 
 
 
 
  72 
 
Продовження таблиці 3.5 
4. Інституційна Розробка сталої Створено та протестовано Позитивна оцінка 
спроможність та методології повний набір внутрішніх життєздатності та 
масштабованість функціонування процедур та гайдлайнів; масштабованості 
платформи та розроблено план проєкту від зовнішніх 
взаємодії з масштабування на 3-5 інші експертів; формування 
партнерами. регіони; підписано 5-7 експертної команди 
Потенціал для нових меморандумів про для подальшого 
розширення співпрацю з місцевими розвитку. 
охоплення. партнерами в цільових 
регіонах. 
5. Фінансова Раціональне 100% цільове використання Висока оцінка 
ефективність та використання грантових коштів; фінансової прозорості 
сталість ресурсів. залучення не менше 599 000 від аудиторської 
Забезпечення грн. у вигляді негрошових фірми; сформований 
довгострокової внесків; розробка 1-2 потенціал для 
життєздатності потенційних моделей самоокупності або 
проєкту після монетизації/залучення отримання 
завершення додаткового фінансування стабільного 
грантового (наприклад, через додаткового 
періоду. роботодавців, нові гранти). фінансування; 
забезпечення 
регулярних оновлень 
платформи коштом 
залучених ресурсів. 
Джерело: побудовано автором на підставі опрацювання [36] 
 
Представлені у табл. 3.5 показники результативності проєкту «Мій Шлях 
ВПО» комплексно демонструють очікувану ефективність. Чіткий розподіл на п’ять 
ключових напрямків, зокрема соціальний вплив, зайнятість та фінансова сталість, 
з визначенням як якісних, так і кількісних показників, дозволить об’єктивно 
оцінювати досягнення проєкту протягом 18 місяців його реалізації. Такий підхід 
забезпечує прозорість та підзвітність, підкреслюючи реальний вплив проєкту на 
життя внутрішньо переміщених осіб та його потенціал для подальшого розвитку. 
Загалом, очікувана ефективність проєкту «Мій Шлях ВПО» базується на 
глибокому соціальному впливі, який виходить за рамки простих цифр. Вона 
охоплює покращення доступу до життєво важливої інформації, суттєве підвищення 
рівня зайнятості та економічної самостійності ВПО, формування стійкої спільноти 
взаємодопомоги та подолання психосоціальних бар’єрів. Завдяки розробленій 
методології та налагодженим партнерствам, проєкт демонструє значну 
  73 
 
інституційну спроможність та потенціал для подальшого масштабування. 
Фінансова ефективність, досягнута завдяки збалансованому залученню грантових 
та негрошових ресурсів, є запорукою довгострокової життєздатності та сталого 
розвитку платформи. Ці інтегровані аспекти ефективності дозволяють проєкту 
«Мій Шлях ВПО» стати не просто цифровим інструментом, а важливим чинником 
у процесі адаптації та всебічної інтеграції внутрішньо переміщених осіб в 
українське суспільство [36]. 
Для забезпечення прозорості та підзвітності, а також для можливості 
швидкого коригування механізму впровадження, застосовується комплексна 
система моніторингу та оцінки. Безперервний моніторинг здійснюється командою 
проєкту на щоденній та щомісячній основі та включає кілька ключових напрямків. 
Постійний аналіз веб-аналітики з інструментів на кшталт Google Analytics 
охоплює щоденну кількість відвідувань, глибину переглядів, показник відмов та 
географію користувачів. Це необхідно для виявлення слабких місць у дизайні та 
функціоналі. 
Запроваджена регулярна звітність команди, коли координатор партнерств, 
контент-менеджер та SMM-спеціаліст щомісячно подають звіти про хід роботи та 
виконання оперативних цілей. Обов’язковою є фінансова звітність – керівник 
проєкту щоквартально звітує перед донорами про використання коштів. 
Окрім поточного моніторингу, проводиться планова оцінка впливу проєкту 
через ключові проміжки часу, що дозволяє виміряти його результативність у 
довгостроковій перспективі. Проміжне оцінювання заплановано через шість 
місяців реалізації. Воно включатиме кількісне онлайн-опитування серед понад 500 
користувачів та якісні інтерв’ю з 10-15 ВПО для верифікації функціоналу та 
коригування стратегії просування. Фінальне оцінювання, яке відбудеться через 18 
місяців, зосередиться на оцінці досягнення всіх ключових показників ефективності, 
вимірюванні змін у життєвій ситуації ВПО, які активно користувалися 
платформою, та розробці рекомендацій щодо подальшого масштабування та 
сталості проєкту [70, с. 180-186]. 
  74 
 
Отже, механізм впровадження є динамічним та гнучким, що дозволяє не 
лише реалізувати проєкт, але й постійно адаптувати його до змінних потреб 
внутрішньо переміщених осіб, забезпечуючи максимальну ефективність 
соціального впливу. 
 
3.3. Фінансовий план проєкту та перспективи подальшого розвитку 
 
Ефективна реалізація соціального проєкту «Мій Шлях ВПО» забезпечується 
продуманою та обґрунтованою фінансовою стратегією. Бюджет проєкту 
розроблено з урахуванням принципів доцільності, прозорості та максимального 
охоплення потреб внутрішньо переміщених осіб (ВПО) протягом 18-місячного 
періоду. Загальна вартість проєкту становить 2 621 000 грн, що включає грошові 
внески від міжнародних донорів (UNDP та Міжнародний Благодійний Фонд) та 
значні негрошові внески від партнерських організацій. 
Розподіл бюджету проєкту ґрунтується на детальному розрахунку прямих та 
непрямих витрат, необхідних для досягнення поставлених цілей. Він відображає 
сукупність грошових внесків від донорів та значних негрошових (ін-кайнд) внесків 
від партнерських організацій, що підкреслює високий рівень співфінансування та 
залучення громадського сектору [62, с. 49-54]. Детальна структура бюджету за 
основними категоріями представлена у табл. 3.6. 
Таблиця 3.6 
Детальний бюджет проєкту «Мій Шлях ВПО» 
Назва категорії / Вартість Кількість Джерело фінансування Всього по 
Стаття витрат одиниці, одиниць проєкту, 
грн. грн. 
I. Персонал, винагороди та координація проєкту (Всього: 1 466 000 грн) 
Керівник 18000 18 місяців UNDP (162 000 грн) + ГО «Центр 324000 
проєкту (повна соціальних ініціатив» (не-
зайнятість) грошовий внесок – про-боно, 162 
000 грн) 
 
 
 
  75 
 
Продовження таблиці 3.6 
Назва категорії / Вартість Кількість Джерело фінансування Всього по 
Стаття витрат одиниці, одиниць проєкту, 
грн. грн. 
I. Персонал, винагороди та координація проєкту (Всього: 1 466 000 грн) 
Координатор 15000 18 місяців UNDP (135 000 грн) + «Карітас 270000 
партнерств (повна Україна» (не-грошовий внесок 
зайнятість) – робочий час співробітника, 
135 000 грн) 
Волонтер-аналітик 5000 18 місяців Міжнародний Благодійний 90000 
(стипендія) Фонд (90 000 грн) 
Волонтер-програміст 7500 18 місяців Міжнародний Благодійний 135000 
(стипендія) x 2 Фонд (135 000 грн) 
Волонтер-SMM- 5000 18 місяців Міжнародний Благодійний 90000 
спеціаліст (стипендія) x 1 Фонд (90 000 грн) 
Фахівці з онлайн- 10000 18 місяців UNDP (540 000 грн) 540000 
консультацій x 3 
(часткова зайнятість) 
Соціальні працівники 4000 3 заходи x Соціальні працівники (не- 12000 
(оплата роботи на 1 грошовий внесок – робочий 
фокус-групах) час, 12 000 грн) 
Юридичний супровід 10000 1 UNDP (10 000 грн) 10000 
(послуги) 
Бухгалтерський облік 5000 18 місяців UNDP (45 000 грн) + 90000 
(послуги) Аудиторська фірма «Баланс-
Аудит» (не-грошовий внесок – 
знижка на послуги, 45 000 грн) 
II. Розробка, технічна підтримка та інфраструктура платформи (Всього: 609 000 грн) 
Розробка мобільного 250000 1 UNDP (150 000 грн) + IT- 250000 
додатку (UI/UX, компанія «SoftServe» (не-
функціонал) грошовий внесок – частковий 
про-боно, 100 000 грн) 
Розробка та підтримка 80000 1 UNDP (50 000 грн) + IT- 80000 
вебсайту компанія «EPAM Ukraine» (не-
грошовий внесок – частковий 
про-боно, 30 000 грн) 
Ліцензії на програмне 15000 1 UNDP (15 000 грн) 15000 
забезпечення (сервер, 
БД) 
Серверне 3000 18 місяців UNDP (54 000 грн) 54000 
обслуговування 
Технічна підтримка та 15000 18 місяців UNDP (135 000 грн) 135000 
оновлення 
 
 
 
 
  76 
 
III. Просування та комунікація (Всього: 289 000 грн) 
Назва категорії / Стаття Вартість Кількість Джерело фінансування Всього по 
витрат одиниці, одиниць проєкту, 
грн. грн. 
Розробка візуального 5000 1 UNDP (5 000 грн) 5000 
стилю (лого, брендбук) 
SMM-просування 10000 18 місяців UNDP (90 000 грн) 90000 
(ведення соцмереж, 
контент-план) 
Таргетована реклама в 8000 18 місяців UNDP (144 000 грн) 144000 
соцмережах (щомісячно) 
Розробка та друк інфо- 20000 1 UNDP (15 000 грн) + Місцева 20000 
матеріалів типографія (не-грошовий 
внесок – знижка на друк, 5 
000 грн) 
Організація прес- 15000 2 UNDP (20 000 грн) + Готель 30000 
конференцій/брифінгів «Optima» (не-грошовий 
внесок – знижка на оренду, 
10 000 грн) 
Організація волонтерської 0 18 Черкаський обласний 0 
допомоги благодійний фонд 
«Майбутнє Черкащини» (не-
грошовий внесок – 
координація волонтерів, 0 
грн) 
Організація навчальних 0 1 Благодійний фонд «Серце 0 
заходів для волонтерів Черкащини» (не-грошовий 
внесок – організація та 
проведення тренінгів для 
волонтерів, 0 грн) 
IV. Моніторинг та оцінка (Всього: 54 000 грн) 
Проведення фокус-груп та 12000 3 UNDP (24 000 грн) 24000 
опитувань 
Зовнішня експертна 30000 1 UNDP (30 000 грн) 30000 
оцінка (фінальний звіт) 
V. Офісні та     
адміністративні витрати 
(Всього: 36 000 грн) 
Офісні витрати 2000 18 місяців UNDP (36 000 грн) 36000 
(канцтовари, інтернет, 
зв’язок) 
Всього по проєкту Н/Д Н/Д Грошові внески: 1 707 000 2621000 
грн (UNDP) + 315 000 грн 
(Міжнародний Благодійний 
Фонд) = 2 022 000 грн. Не-
грошові внески від 
партнерів: 599 000 грн. 
Джерело: побудовано автором на підставі опрацювання [62] 
 
  77 
 
Бюджет проєкту «Мій Шлях ВПО» є збалансованим та реалістичним, 
відображаючи комплексний підхід до фінансового забезпечення. Кожна з п’яти 
категорій витрат є критично важливою для успішної реалізації проєкту як цифрової 
платформи-гіда. 
Категорія «Персонал, винагороди та координація проєкту» (1 466 000 грн) є 
найбільшою статтею витрат, що підкреслює орієнтованість проєкту на людський 
капітал та якісну взаємодію з цільовою аудиторією. Вона включає оплату праці 
ключових фахівців, що забезпечують стратегічне управління (Керівник проєкту, 
Координатор партнерств) та безпосереднє надання послуг. Залучення фахівців з 
онлайн-консультацій (психологів, юристів, соціальних працівників) є ядром 
сервісної складової, оскільки саме вони надають пряму підтримку ВПО, а їхня 
повна та часткова зайнятість гарантує стабільний доступ до допомоги. Окрім того, 
фінансування передбачає стипендії для волонтерів-технічних спеціалістів 
(програмістів, SMM-фахівців), що є важливим для залучення 
висококваліфікованих кадрів, які працюють над цифровим продуктом. Включення 
бухгалтерського обліку та юридичного супроводу забезпечує фінансову прозорість 
та правову чистоту діяльності, що є обов’язковою умовою для міжнародних 
донорів [62, с. 49-54]. 
Наступна категорія, «Розробка, технічна підтримка та інфраструктура 
платформи» (609 000 грн), є технічним фундаментом проєкту. Витрати на розробку 
мобільного додатку та вебсайту охоплюють всі етапи створення функціональних та 
зручних для користувачів інтерфейсів. Ліцензії на програмне забезпечення та 
серверне обслуговування є необхідними для стабільного, безпечного та 
безперебійного функціонування цифрової платформи. Технічна підтримка та 
оновлення передбачають постійне вдосконалення функціоналу та адаптацію до 
змінних потреб користувачів і технологічних вимог, забезпечуючи довготривалу 
життєздатність проєкту. Значна частина витрат у цій категорії покривається за 
рахунок негрошових внесків від IT-компаній «SoftServe» та «EPAM Ukraine», що 
підтверджує якість та інноваційність розробки. 
  78 
 
Витрати за категорією «Просування та комунікація» (289 000 грн) спрямовані 
на інформування цільової аудиторії (ВПО) та широкої громадськості про проєкт та 
його можливості. Створення візуального стилю та SMM-просування є основою для 
формування впізнаваного та довіреного бренду. Таргетована реклама в соціальних 
мережах є найбільш ефективним інструментом для досягнення ВПО. Організація 
прес-конференцій та друк інформаційних матеріалів дозволяють поширювати 
інформацію як в онлайн-, так і в офлайн-форматі через партнерські організації. 
Категорія «Моніторинг та оцінка» (54 000 грн) є критично важливою для 
забезпечення ефективності та підзвітності. Проведення фокус-груп та опитувань 
дозволяє збирати прямий зворотний зв’язок від цільової аудиторії, оцінювати 
задоволеність послугами та ідентифікувати нові потреби. Зовнішня експертна 
оцінка забезпечує об’єктивний аналіз досягнутих результатів та рекомендацій для 
подальшого розвитку. Ці заходи дозволяють адаптувати діяльність проєкту до 
реальних умов, підвищуючи його соціальну цінність. 
І остання категорія, «Офісні та адміністративні витрати» (36 000 грн), 
включає базові операційні потреби, необхідні для повсякденного функціонування 
команди (канцтовари, оплата інтернету та зв’язку), забезпечуючи безперебійну 
роботу [50]. Також, для кращого огляду фінансової архітектури проєкту, нижче 
наведена зведена інформація про джерела його фінансування на рис. 3.2. 
Негрошові 
внески 
(Партнери)
23%
Грошові 
внески 
(Донори)
77%
Грошові внески (Донори) Негрошові внески (Партнери)
 
Рис. 3.2. Зведена інформація про джерела фінансування проєкту «Мій Шлях 
ВПО» 
Джерело: побудовано автором на підставі опрацювання [50; 62] 
  79 
 
Як зазначено на рис. 3.2, загальна фінансова стійкість проєкту «Мій шлях» 
забезпечується переважно Грошовими внесками (донорів), які становлять 77% (або 
2 022 000 грн) від загального бюджету. Значну частку підтримки також складають 
Негрошові внески (партнерів) – 23% (або 599 000 грн), що підтверджує високий 
рівень залученості спільноти та зацікавлених сторін у реалізації цілей проєкту. 
Фінансова модель проєкту «Мій Шлях ВПО» є комбінованою, що дозволяє 
максимально диверсифікувати ризики та забезпечити його стійкість. Основними 
грошовими донорами є Програма розвитку ООН (UNDP) та Міжнародний 
Благодійний Фонд, які разом надають 2 022 000 грн. UNDP покриває значну 
частину витрат на персонал, технічну розробку та інфраструктуру, тоді як 
Міжнародний Благодійний Фонд цілеспрямовано фінансує стипендії волонтерів. 
Ключовим елементом фінансової стійкості є залучення не-грошових внесків від 
партнерів на суму 599 000 грн. Ці внески, зокрема про-боно послуги від ГО «Центр 
соціальних інініатив» та «Карітас Україна», а також часткові про-боно послуги від 
IT-компаній («SoftServe», «EPAM Ukraine»), значно зменшують загальне грошове 
навантаження на донорів і демонструють широку підтримку проєкту з боку 
громадянського суспільства та бізнесу [27, с. 31-36]. 
Одним із ключових напрямків забезпечення довготривалої життєздатності 
проєкту після завершення початкового грантового періоду є масштабування та 
інституційна інтеграція. Планується тісна співпраця з державними органами, 
зокрема, з Черкаською міською радою та іншими місцевими адміністраціями, а 
також з провідними національними неурядовими організаціями. Така інтеграція 
функціоналу платформи в регіональні та національні програми підтримки ВПО 
дозволить ефективно масштабувати проєкт на інші області України, тим самим 
відкриваючи двері для залучення нового цільового фінансування, необхідного для 
розширення функціоналу. 
Фінансова стійкість також буде зміцнюватися через залучення цільових 
грантів. Оскільки проєкт має чітку орієнтацію на Цілі Сталого Розвитку (ЦСР 3, 8, 
10, 16), він залишатиметься надзвичайно привабливим для міжнародних фондів та 
  80 
 
інституцій, які фінансують сталий розвиток. При цьому дані, отримані в рамках 
системи моніторингу та оцінки, стануть ключовою конкурентною перевагою і 
будуть використані для підготовки нових, обґрунтованих грантових заявок на 
підтримку операційних витрат та технічного обслуговування [31]. 
Для забезпечення довгострокової автономності та незалежності від разових 
донорських коштів розглядається можливість впровадження моделі соціального 
підприємництва. Це не означає відмову від соціальної місії: основний функціонал 
для ВПО завжди залишатиметься безкоштовним. Однак, можна надавати преміум-
сервіси, наприклад, для партнерських роботодавців, зацікавлених у таргетованому 
пошуку кваліфікованого персоналу серед ВПО, або створювати доступ до 
розширеної аналітики для місцевих органів влади та дослідницьких центрів. 
Волонтерська стійкість є важливим механізмом зменшення операційних витрат у 
довгостроковій перспективі. Залучення волонтерів-програмістів та соціальних 
працівників через партнерські фонди, які координують їхню роботу (наприклад, 
Черкаський обласний благодійний фонд «Майбутнє Черкащини»), гарантує 
постійний потік кваліфікованих ресурсів. Їхній внесок трансформується у сталий, 
надійний негрошовий ресурс, що істотно знижує фінансове навантаження на 
проєкт [20]. 
Отже, фінансовий план проєкту «Мій Шлях ВПО» забезпечує не лише 
ефективну реалізацію на початковому етапі, а й створює надійну основу для його 
сталого функціонування та подальшого розвитку як ключового цифрового 
інструменту соціальної підтримки в Україні. 
 
Висновки до Розділу 3 
Третій розділ кваліфікаційної роботи був присвячений розробці 
деталізованого операційного та фінансового плану проєкту «Мій шлях ВПО», який 
є практичною реалізацією запропонованої концепції персоналізації соціальних 
послуг. У ньому було визначено ключові етапи проєкту, його часові рамки, 
необхідні людські та матеріальні ресурси. Складений фінансовий план чітко 
  81 
 
окреслює бюджет, що становить 2 621 000 грн, розподілений на п’ять основних 
категорій витрат. Ці кроки забезпечили прозорість та обґрунтованість фінансових 
потреб, а також дозволили створити чітку дорожню карту впровадження, що є 
критично важливим для залучення зовнішнього фінансування та ефективного 
управління ресурсами. 
Аналіз структури фінансування продемонстрував збалансований підхід, де 
77.15% коштів надходять від грошових внесків (донорів) і 22.85% – від негрошових 
внесків (партнерів), що підтверджує високий рівень залучення спільноти. 
Найважливішим аспектом, висвітленим у розділі, стало обґрунтування моделі 
сталості проєкту. Для досягнення довгострокової автономності було 
запропоновано трирівневий механізм: використання даних моніторингу та оцінки 
для нових грантів, впровадження елементів соціального підприємництва (надання 
платних преміум-сервісів без шкоди для безкоштовного основного функціоналу 
для ВПО) та активне залучення волонтерських ресурсів. Саме цей комплексний 
підхід зменшує залежність від разового донорського фінансування та знижує 
операційні витрати. 
Таким чином, розроблений фінансово-операційний план не тільки гарантує 
ефективну реалізацію проєкту «Мій шлях ВПО» на початковому етапі, але й 
створює міцну основу для його довгострокової життєздатності та незалежності. 
Успішна реалізація цього плану дасть змогу підтвердити практичну цінність 
дисертаційного дослідження, продемонструвавши, як цифрові інструменти можуть 
бути впроваджені в реальних умовах для надання якісних, персоналізованих 
соціальних послуг внутрішньо переміщеним особам, мінімізуючи операційні 
ризики та максимізуючи соціальний ефект. 
 
 
 
 
 
  82 
 
ВИСНОВКИ 
 
У кваліфікаційній роботі магістра проведено теоретичне узагальнення, 
діагностику сучасного стану та запропоновано інноваційне вирішення актуального 
соціального завдання, що полягає у підвищенні ефективності надання соціальних 
послуг внутрішньо переміщеним особам (ВПО) в Україні шляхом розробки та 
обґрунтування цифрової платформи персоналізації «Мій Шлях ВПО». Були 
сформовані такі висновки: 
1. Визначено сутність, види та проаналізовано нормативно-правове 
регулювання соціальних послуг для внутрішньо переміщених осіб. Було 
встановлено, що соціальні послуги для ВПО, правовий статус яких закріплено 
Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», 
мають комплексний та життєво необхідний характер. Аналіз показав, що 
традиційна універсальна система соціального забезпечення виявила свою 
неефективність в умовах кризи, що виражається у надмірній бюрократизації та 
територіальній недоступності. Теоретичне обґрунтування підкреслює необхідність 
переходу до персоналізованої моделі «Розумних (Smart) послуг», яка ґрунтується 
на чіткій класифікації потреб та оцінці багаторівневої вразливості (структурна, 
динамічна, комбінована), що є методологічною основою для розробки 
індивідуальних планів підтримки. Успішна реалізація цього переходу нерозривно 
пов’язана з необхідністю цифрової трансформації, яка вимагає впровадження 
жорстких стандартів урядування (управління) даними для забезпечення цілісності 
та безпеки інформації, дотримання етичних норм та забезпечення інклюзивності 
для мінімізації цифрового розриву. 
2. Розкрито поняття та визначено роль цифрових інструментів у соціальній 
сфері. Встановлено, що цифрові інструменти є рушійною силою цифрової 
трансформації, яка трансформує соціальний сектор від реактивної моделі до 
громадяноцентричної та проактивної, реалізуючи концепцію «Smart-соціальних 
послуг» через парадигмальний зсув від електронного до цифрового урядування. 
  83 
 
Визначено, що роль цих інструментів є багатогранною і реалізується через три 
функціональні групи – транзакційні (для взаємодії), координаційні (що 
забезпечують інтероперабельність та принцип «Один раз») та аналітичні (для 
прогнозного моделювання та алгоритмічної персоналізації на основі ШІ). 
Обґрунтовано, що успіх інтеграції залежить від балансу між інноваціями та 
управлінням ризиками, що включає подолання системних викликів, зокрема, 
алгоритмічної упередженості (через принцип «Людина в циклі» та XAI), 
мінімізацію цифрового розриву та забезпечення кібербезпеки й інституційної 
стійкості, що є критичним для досягнення економічної доцільності та соціальної 
рентабельності інвестицій у цифрову екосистему. 
3. Досліджено принципи та механізми персоналізації соціальних послуг. 
Було встановлено, що персоналізація є ключовим парадигмальним зсувом від 
універсальної моделі до ідеології «розумних» соціальних послуг (Smart-послуг), 
що ґрунтується на проактивності та врахуванні індивідуальних потреб ВПО для 
підвищення ефективності інтервенцій. Концептуально цей підхід реалізується 
через дві ключові цифрові моделі: «Чітке таргетування», що використовує ШІ для 
ризик-скорингу та багаторівневої оцінки вразливості, та «Життєва подія», яка 
проактивно надає комплексний пакет послуг, забезпечуючи реалізацію принципу 
«Один раз». Практичний механізм персоналізації втілений у чотирирівневому 
циклічному процесі управління індивідуальними випадками (Діагностика → 
Планування → Впровадження → Моніторинг), що вимагає наявності трирівневої 
ІТ-інфраструктури та належного управління даними. Успіх та етичність цієї 
трансформації залежать від дотримання принципу «Людина в циклі» для 
запобігання алгоритмічній упередженості, впровадження архітектури приватності 
за дизайном та правової адаптації, що забезпечує перетворення процесу надання 
допомоги на циклічний, проактивний та економічно доцільний. 
4. Проведено огляд існуючих цифрових платформ та сервісів для надання 
соціальних послуг ВПО. Встановлено, що цифрові інструменти відіграли ключову 
роль у масовому кризовому реагуванні на виклики внутрішнього переміщення, про 
  84 
 
що свідчить зростання частки послуг, наданих цифровими каналами, з менш ніж 
10% до понад 80% у 2022 році. Портал та мобільний застосунок «Дія» став 
основним «фронт-офісом» для надання транзакційних послуг (оформлення статусу 
та грошової допомоги), а Єдина інформаційна система соціальної сфери (ЄІССС) 
виступає як «бек-офіс» для централізованого обліку та консолідації даних, маючи 
потенціал стати фундаментом для ризик-скорингу та «Оркестрації життєвих 
подій». Однак, попри значні досягнення у базовій цифровізації, огляд виявив 
обмеженість можливостей для глибокої персоналізації та проактивного управління 
індивідуальними випадками: існуючі системи переважно мають транзакційний 
характер і не використовують повною мірою прогнозну аналітику та моделі 
машинного навчання для предиктивного ризик-скорингу. Ключовим викликом 
залишається фрагментованість даних, спричинена недостатньою 
інтероперабельністю між державними реєстрами, а також локальними системами 
НДО, що ускладнює створення цілісної карти потреб ВПО. Стратегічний напрям 
вимагає розробки інтелектуальних модулів для переходу від електронного обліку 
до людиноцентричної персоналізації. 
5. Здійснено аналіз переваг та недоліків застосування цифрових інструментів 
у процесі персоналізації соціальних послуг. Встановлено, що цифрові інструменти 
забезпечили революційний стрибок у кризовому реагуванні, надавши критично 
важливі переваги: прискорення доступу до послуг (через «Дію»), підвищення 
точності таргетування та зменшення адміністративного навантаження на 
працівників. Ці переваги створюють основу для проактивної, людиноцентричної 
моделі. Однак, перехід до повноцінної, інтелектуальної персоналізації стримується 
комплексом системних викликів. Серед них фрагментованість даних та низька 
інтероперабельність між державними та неурядовими системами, обмежена 
аналітична спроможність платформ (фокус на обліку, а не на прогнозному 
моделюванні), а також етичні дилеми алгоритмічної упередженості. Додатковими 
недоліками є цифровий розрив, що виключає вразливі групи, та інституційний опір 
переходу до проактивного кейс-менеджменту. Подальший розвиток вимагає не 
  85 
 
лише технічної інтеграції та підвищення якості даних, а й інвестицій у правову 
адаптацію (регулювання ШІ) та управління змінами для подолання кадрових та 
культурних бар’єрів. 
6. Визначено потреби та запити внутрішньо переміщених осіб щодо 
цифрових інструментів персоналізації соціальних послуг. Аналіз, заснований на 
принципах людиноцентричного дизайну, продемонстрував необхідність переходу 
від транзакційної цифровізації до створення цілісної, інтегрованої та етично 
прозорої екосистеми. Ключові запити ВПО згруповані навколо чотирьох вимог: 
доступність та мобільність (подолання цифрового розриву, адаптивний інтерфейс 
для старшого віку), комплексність послуг (перехід до «Єдиної точки вирішення 
проблеми» та інтегрованого кейс-менеджменту), економічна самостійність 
(персоналізовані рекомендаційні системи для вакансій та курсів перекваліфікації) 
та безпека і прозорість даних (прозорість алгоритмічних рішень та механізм 
відкликання згоди). Особливо наголошено на потребі у гнучкості системи та 
«людському вето» (можливості коригування рішень алгоритмів соціальним 
працівником) для врахування унікальних психосоціальних обставин. Це 
підтверджує, що ефективна персоналізація вимагає диференційованого 
функціоналу, адаптованого до унікальних потреб вразливих підгруп (осіб старшого 
віку, жінок, молоді) та активної участі ВПО у процесі співтворення цифрових 
рішень. 
7. Розроблено концепцію, архітектуру, функціонал та обґрунтовано 
особливості персоналізації проєкту «Мій Шлях ВПО». Проєкт позиціонується як 
стратегічна цифрова платформа-гід та «Єдина точка вирішення проблеми», що 
забезпечує перехід від фрагментованої інформації до комплексного, проактивного 
кейс-менеджменту на принципах автономії, комплексності та емпатії. Архітектура 
реалізована як гнучка трирівнева модульна система (Інтерфейс, Обробка, 
Інтеграція), технологічно заснована на React Native та PostgreSQL для забезпечення 
масштабованості та безпеки даних. Центральним елементом персоналізації є 
Модуль оцінювання рівня вразливості, який на основі аналізу п’яти ключових 
  86 
 
доменів (фінанси, житло, здоров’я, зайнятість, освіта) динамічно генерує 
індивідуальну траєкторію відновлення. Критичною особливістю, що гарантує 
етичну прозорість та гнучкість системи, є впровадження механізму «Людського 
вето», який дозволяє кваліфікованим кейс-менеджерам вносити ручні корективи в 
автоматичні алгоритмічні рішення. Проєкт «Мій Шлях ВПО» використовує 
діджиталізацію як основний механізм для створення не просто зручного, а глибоко 
персоналізованого інструменту, що адаптується до унікальних обставин кожної 
вимушено переміщеної особи, мінімізуючи інформаційний шум та прискорюючи 
соціальну та економічну інтеграцію. 
8. Обґрунтовано стратегію впровадження, оцінку ефективності та фінансову 
стійкість проєкту «Мій Шлях ВПО». Механізм впровадження проєкту «Мій Шлях 
ВПО» є комплексним та гнучким, реалізується протягом 18 місяців у п’ять 
послідовних фаз (від ініціації до масштабування) за участі кваліфікованої команди 
та широкого кола стейкхолдерів. Його ефективність вимірюється за п’ятьма 
ключовими напрямками (KPI): соціальний вплив (охоплення 10 000+ ВПО), 
економічна самостійність (1 500+ працевлаштованих), формування спільноти, 
інституційна спроможність та фінансова стійкість, що забезпечується системою 
моніторингу та оцінки (M&E), включаючи збір прямого зворотного зв’язку через 
фокус-групи. Фінансова стійкість проєкту (загальний бюджет 2 621 000 грн) є 
збалансованою та диверсифікованою: 77% складають грошові внески донорів 
(UNDP, Міжнародний Благодійний Фонд) та 23% – значні негрошові внески (про-
боно) від IT-компаній та НУО, що підтверджує високий рівень підтримки. Для 
досягнення довгострокової автономності обґрунтовано трирівневий механізм 
сталості: використання даних M&E для нових грантів, впровадження елементів 
соціального підприємництва (преміум-сервіси для роботодавців при збереженні 
безкоштовного функціоналу для ВПО) та активне залучення волонтерських 
ресурсів для зменшення операційних витрат. Таким чином, розроблений план 
забезпечує не лише ефективну реалізацію, але й довгострокову життєздатність та 
незалежність проєкту. 
  87 
 
Результати проведеного дослідження повністю підтвердили висунуту 
гіпотезу: теоретичне обґрунтування та розробка концептуальної моделі 
соціального проєкту «Мій Шлях ВПО» як інструменту використання цифрових 
механізмів для персоналізації соціальних послуг дійсно дозволяє прогнозувати 
суттєве підвищення ефективності та якості надання підтримки внутрішньо 
переміщеним особам. Це підтверджується тим, що запропонована модель 
забезпечує не лише прискорений доступ до послуг через інтеграцію, а й 
індивідуальну траєкторію підтримки, засновану на динамічній оцінці вразливості 
та етичних механізмах контролю («Людина в циклі»), що є більш дієвим та 
економічно обґрунтованим порівняно з існуючими універсальними підходами. 
Перспективи подальших досліджень можуть бути спрямовані на 
операціоналізацію та інституційне впровадження ключових інновацій, 
запропонованих у цій роботі. Критичним напрямом є поглиблене вивчення 
правових, етичних та технічних механізмів управління штучним інтелектом у 
соціальній сфері, зокрема, розробка детальних стандартів та протоколів 
функціонування механізму «Людського вето» для забезпечення прозорості та 
підзвітності алгоритмічних рішень при оцінці вразливості ВПО. Не менш 
важливим є дослідження шляхів досягнення повної цифрової інтероперабельності 
між державними реєстрами (ЄІССС, «Дія») та неурядовими/локальними 
платформами для створення єдиної екосистеми, що дозволить перейти до 
прогнозного моделювання та «Оркестрації життєвих подій» для підвищення 
ефективності проактивного кейс-менеджменту. Практичним продовженням роботи 
є детальне обґрунтування та пілотне впровадження моделі соціального 
підприємництва, запропонованої для фінансової стійкості проєкту «Мій Шлях 
ВПО», включаючи аналіз ринку преміум-сервісів (наприклад, для роботодавців) та 
розробку стратегії залучення інвестицій для успішного масштабування платформи 
на національному рівні. 
 
 
  88 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Алексеєнко Л. М., Тулай О. І. Global Digital Transformation of the Social 
Sphere in the Context of New Horizons of Sustainable Development Policy: Doctoral 
dissertation, Херсон: Видавництво ФОП Вишемирський ВС. 2023. URL: 
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/50369 
2. Андронік О., Макогін О. Нормативно-правове забезпечення системи 
соціального захисту в Україні. Економіка та суспільство. 2023. № 56. URL: 
https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/3016 
3. Архипенко С., Дорошенко В. Соціальна політика в умовах війни: виклики 
для публічного управління. 30 травня 2025 р. С. 139. URL: 
https://nung.edu.ua/sites/default/files/2025-
06/%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%82%
D0%B5%D0%B7_%D0%86%D0%A4%D0%9D%D0%A2%D0%A3%D0%9D%D0%
93_%D0%A2.2_2025_0.pdf#page=139 
4. Балашова С. О. Вплив цифровізації на надання соціальних послуг. URL: 
http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/8163 
5. Балухтіна О. М., Венгер Р. О. Особливості використання зарубіжних 
практик у цифровій трансформації соціальної сфери України. Психологія та 
соціальна робота. 2025. № 1. С. 34-41. URL: 
http://journals.onu.in.ua/index.php/psy/article/view/246 
6. Барабуль Р. Г. Тенденції розвитку цифрових інструментів в публічному 
управлінні. 2025. URL: 
http://repository.mu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/9242/1/%D0%9A%D0%B2%D0
%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%
D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D
0%B0%20%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%
8C%20%D0%A0..pdf 
  89 
 
7. Безверхнюк Т. Система управління соціальним проектом. Актуальні 
проблеми державного управління. 2014. № 1. С. 9–12. URL: http://www.irbis-
nbuv.gov.ua/cgi-
bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMA
GE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/apdyo_2014_1_5.pdf 
8. Бєлікова М. І. Функціонування онлайн-порталу державних послуг «Дія» як 
інструменту електронного урядування в умовах воєнного стану. Koshlyia AO. С. 19. 
URL: https://nauka.nlu.edu.ua/nauka/download/zbirniki_konf/30.06.2022.pdf#page=20 
9. Бушуєва Н. С., Філатов А. С. Морфологічна матриця формування команди 
проекту соціального типу. Управління розвитком складних систем. 2013. № 16. С. 
28-32. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-
bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMA
GE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Urss_2013_16_8.pdf 
10. Василенко Ю. В. Взаємодія місцевих рад з неурядовими організаціями 
щодо подолання гуманітарних криз в умовах воєнного стану. 2024. URL: 
https://dspace.dsau.dp.ua/handle/123456789/11165 
11. Вісім стовпів соціального бізнесу в Україні. URL: 
https://nv.ua/ukr/opinion/hnidenko/visim-stovpiv-sotsialnogobiznesu-v-ukrajini-
885249.html 
12. Власенко Ю. К., Власенко Ю. К. Соціально-політичні аспекти державного 
регулювання питань внутрішньо переміщених осіб. Молодий вчений. 2017. № 4 
(44). С. 33-37. URL: http://elibrary.donnuet.edu.ua/688/ 
13. Гончар І. Планування та інновації в соціальному забезпеченні. URL: 
https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/18193 
14. Горбатенко А. П. Удосконалення системи підтримки і ресоціалізації 
внутрішньо переміщених осіб. 2024. URL: 
https://dspace.dsau.dp.ua/handle/123456789/11166 
  90 
 
15. Гречкін М. О. Розробка соціальної мережі на базі сучасних методів 
мікросервісної архітектури та фреймворку NestJS. 2024. URL: 
https://ir.nmu.org.ua/bitstreams/edc2819c-adb0-41e6-86b0-5739d6c59493/download 
16. Гринько С. Поняття соціальний проєкт та його особливості. Збірник тез 
науково-технічної ради Хмельницького національного університету. 2024. С. 22. 
URL: https://mr.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/35/zbirnyk-
tez_ki_2024.pdf#page=23 
17. Гриценко Г. М. Цифровізація соціальних послуг: проблеми можливостей 
та компетенції. Актуальні проблеми права: теорія і практика. 2024. № 47. С. 36-
48. URL: https://journals.snu.edu.ua/index.php/app/article/download/809/774 
18. Гнатовська А. Діджиталізація та інформатизація в адміністративно-
територіальних одиницях. Юридичний вісник. 2021. № 6. С. 112-118. URL: 
http://yuv.onua.edu.ua/index.php/yuv/article/view/2272 
19. Гуков Є. Б. Цифровізація надання соціальних послуг в Україні. 2022. 
URL: https://dspace.znu.edu.ua/xmlui/handle/12345/10636 
20. Гуцол Д., Якимова Н. Дослідження сучасних моделей соціального 
підприємництва. Економіка та суспільство. 2023. № 58. URL: 
https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/3358 
21. Державна служба статистики України: офіційний вебпортал. URL: 
https://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 10.10.2025). 
22. Дмитришин М. В., Данилюк М. М. Єдина інформаційна система 
соціальної сфери: функції та значення. 2024. URL: 
http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/50270/1/Conference%20March%204%202
024.pdf 
23. Довгань Л. Є., Мохонько Г. А., Малик І. П. Управління проектами. 2017. 
URL: http://library.megu.edu.ua:8180/jspui/handle/123456789/4415 
24. Додон О., Коваленко О. Інформаційні технології в системі соціального 
захисту. Modeling the development of the economic systems. 2023. № 2. С. 74–78. URL: 
https://mdes.khmnu.edu.ua/index.php/mdes/article/view/194 
  91 
 
25. Єсімов С. С. Зарубіжний досвід цифровізації державних послуг. 
Аналітично-порівняльне правознавство. 2024. № 1. С. 386-390. URL: http://journal-
app.uzhnu.edu.ua/article/view/300001 
26. Закон України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених 
осіб від 20.10.2014 № 1706-VII. Відомості Верховної Ради України. 2014. № 44. Ст. 
2225. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text (дата звернення: 
10.10.2025). 
27. Гернего Ю. О. Технології фінансування соціальних проектів та 
грантмейкінг. Інвестиції: практика та досвід. 2019. № 18. С. 31-36. URL: 
http://www.investplan.com.ua/?op=1&z=6823&i=5 
28. Іванчик А. М. Вплив цифровізації на надання соціальних послуг. URL: 
http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/8175 
29. Ігнатенко К., Садзаглішвілі С. Цифровізація соціальних послуг у 
відповідь на війну в Україні. Соціальна робота та освіта. 2023. 10(3). URL: 
https://journals.uran.ua/swe/article/view/286626 
30. Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики 
України: вебсайт. URL: https://www.ioc.gov.ua/ (дата звернення: 10.10.2025). 
31. Іршак О., Коломієць О., Черепанин А. Види корпоративної соціальної 
відповідальності в контексті досягнення цілей сталого розвитку. Економіка та 
суспільство. 2024. № 59. URL: 
https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/3379 
32. Кірова Д. Я., Атрошенко Т. Цифровізація соціальних послуг та їх 
доступність для вразливих груп населення. Матеріали конференцій МНЛ, 28 
березня 2025 р., м. Івано-Франківськ. С. 41-43. URL: 
https://archive.liga.science/index.php/conference-proceedings/article/view/1664 
33. Коваль Я. реалізація проекту місцевого розвитку соціального значення. 
2023. URL: 
http://dp.knute.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/7823/%D0%9A%D0%BE%
  92 
 
D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%D0%92%D0%9A%D0%A0.pdf?sequence=1
&isAllowed=y 
34. Козарезенко Л. В. Фінансова складова цифровізації соціальної сфери в 
Україні. Молодий вчений. 2024. URL: 
https://molodyivchenyi.ua/omp/index.php/conference/catalog/download/90/1484/3084-
1 
35. Колосок А. М., Мартинюк Т. А., Мельник О. М. Діджиталізація надання 
соціальних послуг. Ввічливість. Humanitas. 2023. № 5. URL: 
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24529 
36. Костін І. Д. Порівняльний аналіз методів оцінювання соціально-
економічної ефективності диджитал-інноваційних проєктів. 2024. URL: 
https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/37035 
37. Лебідь О. В. Управління проєктами в соціальній сфері: навчально-
методичний посібник для самостійної роботи. 2021. URL: 
https://ir.duan.edu.ua/bitstreams/91453d05-89f8-404b-918f-302e13a6f55b/download 
38. Левкун Т. В., Лис А. Б. Актуальні проблеми надання адміністративних 
послуг для внутрішньо переміщених осіб в умовах воєнного стану. 2024. URL: 
http://repository.ukd.edu.ua/handle/123456789/935 
39. Лозова В. А. Особливості надання соціальної допомоги та підтримки 
представникам вразливих категорій у період кризи, спричиненої військовим 
конфліктом. 2024. URL: https://dspace.onu.edu.ua/items/3114ac42-eaf0-4c22-a572-
426c9a8429cb 
40. Малиновський В. Я. Стратегічні аспекти цифрової трансформації 
соціальної сфери. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2021. 
№ 1. С. 27-31. URL: 
https://ird.gov.ua/sep/sep20211(147)/sep20211(147)_027_MalynovskyyV.pdf 
41. Мармуляк А., Тригуба А., Маланчук О., Тригуба І. Вплив цифрової 
трансформації громад на ініціацію і планування соціальних проєктів. Управління 
  93 
 
розвитком складних систем. 2024. № 59. С. 62–72. URL: 
http://mdcs.knuba.edu.ua/article/view/314316 
42. Матрос О. О. Нормативно-правова база соціального захисту внутрішньо 
переміщених осіб. ВПЦ «ВІЗАВІ»/ФОП Ямчинський ОВ. URL: 
https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/17583 
43. Міжнародна організація з міграції (МОМ). МОМ в Україні. URL: 
https://ukraine.iom.int/uk/mom-v-ukrayini 
44. Міністерство соціальної політики України: офіційний вебпортал. URL: 
https://www.msp.gov.ua/ (дата звернення: 10.10.2025). 
45. Міністерство фінансів України: офіційний вебпортал. URL: 
https://mof.gov.ua/uk/ (дата звернення: 10.10.2025). 
46. Міністерство цифрової трансформації України: офіційний вебпортал. 
URL: https://thedigital.gov.ua/ (дата звернення: 10.10.2025). 
47. Мінсоцполітики оприлюднило статистику про кількість ВПО в Україні за 
областями. (2025). ACMC: Асоціація медіакомунікацій та маркетингу. URL: 
https://acmc.ua/minsoczpolityky-oprylyudnylo-statystyku-pro-kilkist-vpo-v-ukrayini-
za-oblastyamy/ 
48. Нікітіна В. Соціальна вразливість внутрішньо переміщених осіб як 
підстава соціальної роботи з ними. Науковий вісник Ужгородського університету. 
Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2021. № 2 (49). С. 120-123. URL: 
http://visnyk-ped.uzhnu.edu.ua/article/view/247645 
49. Попович В., Щербина С., Новак Т. Цифрова трансформація сфери 
соціального захисту в умовах воєнного стану та повоєнного оновлення України. 
2024. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/71408 
50. Пономаренко І., Лубковський С., Бондаренко О. Фінансове планування та 
маркетингове просування соціально-відповідальних стартапів. Економіка та 
суспільство. 2024. № 64. URL: 
http://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/4291 
  94 
 
51. Поспєлова Т., Марухленко О., Руденко В. Компетентнісний підхід у 
державному регулюванні соціальної сфери: парадигмальні зрушення в контексті 
соціально-економічної політики. Європейський науковий журнал Економічних та 
Фінансових інновацій. 2025. 1(15). С. 309-318. URL: 
https://www.journal.eae.com.ua/index.php/journal/article/view/415 
52. Потіха В. Діджиталізація надання соціальних послуг в умовах 
трансформації соціальної політики. м. Тернопіль, 27 травня 2025 р. С. 392. URL: 
https://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/54577/1/%D0%A4%D1%96%D0%BD%
D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1
%D0%BB%D1%96%D0%BA.pdf#page=392 
53. Прилуцький Б., Сиротенко М. Цифровізація соціальної сфери як майбутнє 
української соціальної політики. 2022. URL: 
https://ir.kneu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/3eb55949-3e5c-417a-ba4c-
0b879263dbc4/content 
54. Про захист персональних даних: Закон України від 01.06.2010 № 2297-VI. 
Відомості Верховної Ради України. 2010. № 34. Ст. 481. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text (дата звернення: 10.10.2025). 
55. Про соціальні послуги: Закон України від 17.01.2019 № 2671-VIII. 
Відомості Верховної Ради України. 2019. № 6. Ст. 36. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text (дата звернення: 10.10.2025). 
56. Савков Р., Карвацка Н. Управління взаємодією стейкхолдерів соціальних 
проєктів. Collection of scientific papers «ΛΌГOΣ», August 16, 2024; Oxford, UK. С. 
52–64. URL: https://archive.logos-science.com/index.php/conference-
proceedings/article/view/2167 
57. Савон К. В. Поняття «діджиталізація» в контексті цифрового уряду. 
Актуальні проблеми політики. 2021. № 67. С. 107-111. URL: 
http://app.onua.edu.ua/index.php/app/article/view/1159 
58. Сворінь К. С. Особливості застосування цифрових технологій у процесі 
надання соціальної та психолого-педагогічної допомоги сім’ям внутрішньо 
  95 
 
переміщених осіб: Doctoral dissertation, Тернопіль, ЗУНУ. 2025. URL: 
https://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/54526 
59. УВКБ ООН в Україні. Внутрішньо переміщені особи (ВПО). UNHCR. 
URL: https://www.unhcr.org/ua/internally-displaced-persons-idp (дата звернення: 
10.10.2025). 
60. Чорний Д. В. Цифровізація соціальної сфери: ризики та переваги: Doctoral 
dissertation, Тернопіль, ЗУНУ. 2025. URL: 
https://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/54530/1/%D0%A7%D0%BE%D1%80%
D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%94._%D0%9F%D0%9E%D0%A1%D0%A0%
D0%BC-21_2025.pdf 
61. Чубань В. С. Штучний інтелект у сфері послуг: чат-боти, віртуальні 
асистенти та персоналізація сервісу. 2025. URL: 
http://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/25582/1/Te_25-728-731.pdf 
62. Шмиголь Н. М., Антонюк А. А., Явор Є. О. Методика складання бюджетів 
муніципальних соціальних проектів. Держава та регіони. Серія: Економіка та 
підприємництво. 2016. № 6. С. 49–54. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-
bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMA
GE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/drep_2016_6_10.pdf 
63. Carey G., Crammond B., Malbon E. Personalisation schemes in social care and 
inequality: Review of the evidence and early theorising. International Journal for Equity 
in Health. 2019. 18(1). 170. URL: https://link.springer.com/article/10.1186/s12939-019-
1075-2 
64. Dasuki S., Effah J. Mobile phone use for social inclusion: the case of internally 
displaced people in Nigeria. Information Technology for Development. 2022. 28(3). P. 
532-557. URL: https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/02681102.2021.1976714 
65. Lymbery M. Social work and personalisation. British Journal of Social Work. 
2012. 42(4). P. 783-792. URL: https://academic.oup.com/bjsw/article-
abstract/42/4/783/1632478 
  96 
 
66. Lymbery M. Understanding personalisation: Implications for social work. 
Journal of Social Work. 2014. 14(3). P. 295-312. URL: 
https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/1468017313477326 
67. Peters M. A. Personalization, personalized learning and the reform of social 
policy: The prospect of molecular governance in the digitized society. Policy Futures in 
Education. 2009. 7(6). P. 615-627. URL: 
https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.2304/pfie.2009.7.6.615 
68. Scholl H. J. Digital government: looking back and ahead on a fascinating 
domain of research and practice. Digital Government: Research and Practice. 2020. 1(1). 
P. 1-12. URL: https://dl.acm.org/doi/abs/10.1145/3352682 
69. Sharmin S. Refugee Resettlement & AI-Powered Resource Allocation 
Optimizing social services for displaced populations. Journal of Public Administration 
Research. 2025. 2(1). P. 13-36. URL: https://al-
kindipublishers.org/index.php/jpar/article/view/9053 
70. Shapovalova T. Роль моніторингу і оцінювання соціальних проєктів та 
програм у підвищенні якості соціальних послуг. Ekonomichnyy analiz. 2020. 30(1 
(2)). С. 180-186. URL: 
http://econa.wunu.edu.ua/index.php/econa/article/view/1764/6565656881 
71. Sułkowski Ł., Wójcik-Chodorowska J., Jarosz K., Jung-Konstanty S. Public 
value management, deinstitutionalization, and personalized social services in local 
communities. 2025. URL: https://ruj.uj.edu.pl/entities/publication/a060da1f-62d9-43a7-
a003-3ddbeb1ce7bc 
72. Van Berkel R., Valkenburg B. (Eds.). Making it personal: Individualising 
activation services in the EU. Policy Press. 2007. URL: 
https://books.google.com/books?hl=uk&lr=&id=PefwJNH9OdIC&oi=fnd&pg=PR7&d
q=Principles+and+mechanisms+of+personalization+of+social+services&ots=ZGxkvG7
s63&sig=Lw1o-yESSq5heHFwm-jmF-46irY 
  97 
 
73. Ziemba E., Papaj T., Żelazny R., Jadamus-Hacura M. Factors influencing the 
success of e-government. Journal of Computer Information Systems. 2016. 56(2). P. 156-
167. URL: https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/08874417.2016.1117378 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  98 
 
ДОДАТКИ 
 
Додаток А 
Аплікаційна форма проєкту соціальної дії 
Розділ 1: Вступ і короткий опис 
1.1 Назва проєкту 
«Мій Шлях ВПО» – цифрова платформа-гід для внутрішньо переміщених осіб 
 
1.2 Менеджер(и) проєкту 
ПІБ Контактний телефон  Електронна пошта Організація/громада, посада  
Тарануха Тетяна 063 644 97 28 [email protected] Черкаський державний технологічний 
Петрівна університет, студент 
 
1.3 Мета проєкту 
Забезпечити внутрішньо переміщених осіб зручним, швидким та ефективним доступом до 
всього спектру необхідної інформації та соціальних послуг через створення комплексної 
цифрової платформи. 
 
1.4 Назва партнерської організації програми «Активні Громадяни», від якої 
подається проєкт. 
Черкаський державний технологічний університет 
 
1.5 Хто є партнерами проєкту? Заздалегідь переконайтесь в тому, що вказані 
Вами партнери проєкту готові співпрацювати і надавати необхідну партнерську 
підтримку. Чітко зазначте запропоновану роль кожного партнера. 
Партнер Роль у проєкті 
Черкаська обласна державна адміністрація Консультант 
Департамент соціального захисту Інформаційна підтримка 
населення Черкаської ОДА 
 
 
 
  99 
 
1.6 Хто є залученими сторонами і цільовою аудиторією проєкту?  
Чи вже налагодили Ви з ними контакти? 
Залучені сторони: Міністерство соціальної політики України, Черкаська міська рада 
Неурядові організації, що працюють з ВПО («Карітас Україна», Товариство Червоного Хреста 
України), IT-компанії (для технічної підтримки платформи), волонтери. 
Цільова аудиторія проєкту: внутрішньо переміщені особи з усіх регіонів України, особи, які 
надають допомогу ВПО (соціальні працівники, волонтери тощо). 
 
Розділ 2: Загальна інформація 
2.1 Опишіть ситуацію у галузі, на яку спрямовано цей проєкт. Які існують 
проблеми, шляхи вирішення? Які інші ініціативи або проєкти запроваджуються у 
цій галузі? Чи ви вже почали реалізацію проєкту? 
Ситуація у галузі: внаслідок збройної агресії значна кількість громадян України були змушені 
покинути свої домівки та стати внутрішньо переміщеними особами (ВПО). Це створило 
значний виклик для системи соціальної підтримки, оскільки ВПО потребують різноманітної 
допомоги: від забезпечення житлом та продуктами харчування до медичної, психологічної та 
юридичної підтримки. 
Проблеми: відсутність єдиного, зручного та актуального джерела інформації про доступні 
послуги та підтримку; складність навігації – важко знайти потрібну інформацію через незручні 
інтерфейси та відсутність персоналізованих рекомендацій; ВПО часто не отримують 
своєчасних сповіщень про зміни в законодавстві або нові програми допомоги через що виникає 
проблема недостатнього інформування. 
Шляхи вирішення: створення комплексної цифрової платформи «Мій Шлях ВПО», яка 
забезпечить зручний доступ до всієї необхідної інформації та послуг; забезпечення 
персоналізації інформації на основі потреб кожного користувача; реалізація функціоналу 
зворотного зв’язку та онлайн-консультацій. 
Інші ініціативи: існують окремі веб-сайти та онлайн-ресурси, що надають інформацію для 
ВПО, але вони часто є неповними, несистематизованими або незручними у використанні. 
Проєкт «Мій Шлях ВПО» має на меті створити інтегроване рішення, яке поєднає всі необхідні 
функції в одному місці. 
Стан реалізації проєкту: на даний момент розроблено концепцію проєкту та проведено аналіз 
потреб цільової аудиторії. 
 
2.2 Яким чином проєкт змінить поточну ситуацію в локальному та 
глобальному вимірах? 
Локальний вимір: покращиться доступ ВПО до інформації та послуг в українських регіонах, 
що сприятиме їхній адаптації та інтеграції в місцеві громади; підвищиться ефективність роботи 
органів влади та організацій, що надають допомогу ВПО, за рахунок зменшення 
інформаційного навантаження та оптимізації процесів. 
Глобальний вимір: проєкт може стати моделлю для інших країн, що стикаються з викликами 
внутрішнього переміщення населення; поширення досвіду та найкращих практик сприятиме 
підвищенню ефективності гуманітарної допомоги на міжнародному рівні. 
 
  100 
 
Розділ 3: Результати проєкту 
 
3.1 Чітко і конкретно опишіть результати проєкту в локальному та 
глобальному вимірах. 
Локальний вимір: покращений доступ ВПО до актуальної та достовірної інформації про 
соціальні послуги, медичну та юридичну допомогу, можливості працевлаштування; 
зменшення часу та зусиль, необхідних для пошуку та отримання необхідної допомоги; 
підвищення рівня обізнаності ВПО про їхні права та можливості; покращення координації між 
організаціями, що надають допомогу ВПО; підвищення рівня задоволеності ВПО якістю та 
доступністю інформації та послуг. 
Глобальний вимір: створення інноваційної моделі підтримки ВПО за допомогою цифрових 
технологій; можливість адаптації та масштабування проєкту в інших регіонах України та 
інших країнах; поширення найкращих практик у сфері підтримки внутрішньо переміщених 
осіб. 
 
3.2 Як саме заплановані заходи / компоненти проєкту забезпечать досягнення 
результатів проєкту? 
Розробка та запуск цифрової платформи – забезпечить централізований доступ до 
інформації та послуг. 
Наповнення платформи актуальним контентом – гарантує достовірність та корисність 
інформації. 
Реалізація функціоналу персоналізації – забезпечить надання релевантної інформації 
кожному користувачеві. 
Створення інтерактивної мапи – спростить навігацію та пошук необхідних об’єктів 
інфраструктури. 
Забезпечення онлайн-консультацій – надасть можливість отримати фахову допомогу з 
правових питань. 
Створення форуму/чату підтримки – сприятиме обміну досвідом та соціальній підтримці 
між ВПО. 
Постійне оновлення та технічна підтримка платформи – забезпечить її стабільну та 
ефективну роботу. 
 
Розділ 4: Структура проєкту 
4.1 Опишіть всі заплановані заходи / компоненти проєкту.  
Для кожного з заходів / компонентів проєкту, вкажіть: а) його цілі, б) 
приблизні дати (терміни) запровадження, в) кількість учасників та їх категорії 
(напр. 100 студентів університету X, 5 представників обласної адміністрації Y), г) 
місто (міста) проведення. 
 
  101 
 
Заплановані заходи Ціль Кількість учасників Місто проведення 
(компоненти проєкту) 
Інформаційна кампанія Ознайомлення 5 – представники Черкаси + онлайн 
про запуск платформи ВПО та медіа; 3 – волонтери; 
«Мій Шлях ВПО» громадськості з необмежена онлайн-
платформою, аудиторія 
залучення 
партнерів 
Розробка та наповнення Забезпечити 1 контент-менеджер; 1 Черкаси 
бази даних соціальних актуальну та координатор; 2 
послуг повну інформацію помічники 
для ВПО (волонтери) 
Інтеграція Полегшити 1 дизайнер; 1 Черкаси 
інтерактивної мапи з навігацію ВПО у розробник 
ключовими об’єктами нових громадах 
Розробка функціоналу Надати 2 програмісти, 1 Черкаси 
персоналізова-них користувачам аналітик 
рекомендацій релевантну 
інформацію згідно 
з їхнім профілем 
Тестування платформи Перевірити 50 ВПО з різних Черкаси (з онлайн 
серед цільової аудиторії зручність, регіонів, 3 члени учасниками) 
функціональність, команди 
отримати фідбек 
Запуск платформи в Офіційний реліз Очікується 10 000 Україна (всі 
публічний доступ та початок користувачів області), головний 
користування протягом року офіс – Черкаси 
Проведення онлайн- Надання 3 юристи- Онлайн 
консультацій первинної консультанти, ~5000 
юридичної користувачів 
допомоги 
Підтримка форуму/чату Створити Модератор, Онлайн 
ВПО спільноту користувачі 
взаємної 
допомоги серед 
ВПО 
Моніторинг та Актуалізація бази Контент-менеджер, Черкаси 
оновлення контенту послуг, технічна технічний спеціаліст 
підтримка 
Збір аналітики та Демонстрація Керівник проєкту, Черкаси 
звітність до партнерів результатів, аналітик 
оцінка 
ефективності 
 
 
 
 
 
  102 
 
Розділ 5: Соціальний, інституційний вплив проєкту 
5.1 На досягнення яких цілей сталого розвитку зорієнтований проєкт? 
Перерахуйте та обгрунтуйте. 
Ціль Сталого Як проєкт «Мій Шлях ВПО» сприяє досягненню 
Розвитку 
Ціль 3. Міцне здоров’я Забезпечення ВПО доступом до інформації про медичні послуги, 
та добробут заклади, графіки роботи, спеціалізацію лікарів та безкоштовні 
можливості. 
Ціль 8. Гідна праця та Створення розділу «Працевлаштування» з розширеною базою 
економічне зростання вакансій, фільтрацією за регіоном та навичками, та прямими 
оголошеннями від роботодавців для сприяння працевлаштуванню та 
економічній незалежності ВПО. 
Ціль 10. Зменшення Забезпечення рівного доступу до інформації та послуг, надання 
нерівності персоналізованих рекомендацій з урахуванням індивідуальних потреб 
(місцезнаходження, вразливість, вік, навички) для соціальної 
інтеграції та зменшення бар’єрів. 
Ціль 16. Мир, Забезпечення прозорого та ефективного доступу до інформації та 
справедливість та послуг, надання первинної юридичної допомоги онлайн та створення 
сильні інститути форуму/чату підтримки для сприяння справедливості та підвищення 
правової обізнаності серед ВПО. 
 
5.2 Яким чином вплив проєкту буде продовжуватись після завершення 
проєкту? 
Механізм Опис Пояснення впливу 
забезпечення 
сталості 
Автономність Масштабований веб-ресурс та Забезпечує подальше 
платформи мобільний застосунок з функціонування платформи як гіда 
вбудованими функціями для ВПО без великих щомісячних 
оновлення контенту, сповіщень та інвестицій на розробку. 
інтерактивних сервісів. 
Партнерські Укладання довгострокових Гарантує регулярне надання 
домовленості меморандумів з державними актуальної інформації про послуги, 
установами, НУО та вакансії, зміни в законодавстві та 
міжнародними організаціями. нові ініціативи, що підтримує 
актуальність платформи. 
Інтеграція Залучення волонтерів (студентів Підтримує активність платформи, 
волонтерського соціальних спеціальностей) для розвиває соціальну складову та 
супроводу ведення форуму, модерації забезпечує підтримку 
спільнот та технічної допомоги. користувачів. 
Можливості Часткова монетизація через Забезпечує потенційні джерела 
монетизації та співпрацю з роботодавцями та фінансування для підтримки та 
підтримки подальше грантове фінансування. розвитку платформи після 
завершення основного 
фінансування проєкту. 
  103 
 
Вбудований Система аналітики для збору Надає базу для регулярного 
механізм зворотного даних про використання вдосконалення, стратегічного 
зв’язку та аналітики платформи, потреби користувачів планування та подання нових 
та ефективність сервісів. заявок на фінансування. 
Можливість Потенціал масштабування на інші Забезпечує довготривалий вплив 
масштабування громади та адаптації під потреби проєкту шляхом розширення його 
ВПО в різних регіонах/країнах. охоплення та можливостей 
адаптації до різних контекстів. 
 
Розділ 6: Просування, моніторинг, оцінка і звітність проєкту 
 
6.1 Як саме ви будете просувати проєкт (напр. через партнерів, вебсайти, 
засоби масової інформації та ін.). 
Просування проєкту «Мій Шлях ВПО» буде здійснюватися за допомогою багатоканальної 
стратегії, що охоплюватиме різні платформи та цільові аудиторії, аби максимально ефективно 
донести інформацію про цінність та функціонал платформи до внутрішньо переміщених осіб 
(ВПО) та потенційних партнерів. 
Основний акцент у просуванні буде зроблено на використання цифрових каналів. Це включає 
створення та активне ведення офіційних сторінок проєкту у найпопулярніших соціальних 
мережах, таких як Facebook, Instagram та Telegram. Ці платформи стануть майданчиками для 
публікації актуальної інформації про можливості та переваги мобільного додатку, новин, що 
стосуються ВПО, історій успіху користувачів та відповідей на типові запитання. Паралельно 
буде розроблено та підтримуватиметься повноцінний вебсайт проєкту, який дублюватиме 
ключовий функціонал мобільного додатку. Цей вебсайт слугуватиме додатковою точкою 
входу для користувачів, які віддають перевагу десктопним версіям або шукають інформацію 
через пошукові системи. Для розширення охоплення цільової аудиторії буде застосована 
таргетована реклама в соціальних мережах та пошукових системах, націлена на ВПО та осіб, 
які шукають допомогу або інформацію. Крім того, планується співпраця з популярними 
блогерами та інфлюенсерами, які спеціалізуються на темах, пов’язаних з ВПО та соціальною 
адаптацією, для поширення інформації про платформу серед їхньої аудиторії. 
Важливим елементом просування є налагодження міцних партнерських відносин. Тісна 
співпраця буде встановлена з державними органами влади, зокрема з Міністерством соціальної 
політики України та Черкаською міською радою, а також іншими державними структурами, 
які опікуються питаннями ВПО. Це дозволить не лише поширювати інформацію про «Мій 
Шлях ВПО» через їхні офіційні канали, а й гарантувати відповідність проєкту державним 
програмам підтримки. Окрім цього, життєво важливою є співпраця з неурядовими 
організаціями (НУО) та волонтерськими ініціативами, такими як «Карітас Україна» та 
Товариство Червоного Хреста України, що безпосередньо працюють з ВПО. Завдяки цьому 
інформація про платформу дійде до їхніх бенефіціарів, будуть організовані спільні 
інформаційні кампанії, а також забезпечена інтеграція інформації про їхні послуги 
безпосередньо на платформу. В аспекті технічної підтримки та подальшого розвитку проєкту, 
планується залучення IT-компаній, які також зможуть сприяти поширенню інформації про 
проєкт у технічних спільнотах. Налагодження зв’язків з роботодавцями, зацікавленими у 
працевлаштуванні ВПО, дозволить розміщувати актуальні вакансії на платформі та 
інформацію про спеціальні програми підтримки, а також проводити спільні інформаційні 
заходи. 
  104 
 
Для досягнення широкого громадського резонансу та підвищення обізнаності про проєкт, 
активно використовуватимуться засоби масової інформації. Планується регулярне 
розміщення прес-релізів та новин про етапи запуску та розвитку проєкту у провідних 
українських ЗМІ, включаючи інтернет-видання, радіо та телебачення. Будуть організовуватися 
прес-конференції та брифінги для представників ЗМІ з метою детального висвітлення 
важливості проєкту та демонстрації його функціоналу. Представники проєкту також братимуть 
участь у тематичних теле- та радіопередачах, присвячених актуальним проблемам ВПО та 
інноваційним соціальним ініціативам, що дозволить охопити максимально широку аудиторію. 
Важливу роль відіграватиме проведення цілеспрямованих інформаційних кампаній. Зокрема, 
у липні 2025 року запланована масштабна інформаційна кампанія, присвячена запуску 
платформи «Мій Шлях ВПО». Її мета – ознайомити як самих ВПО, так і широку громадськість 
з можливостями платформи, а також залучити нових партнерів. В рамках цієї кампанії будуть 
активно розповсюджуватися інформаційні матеріали (буклети, листівки, плакати) у місцях 
найбільшого скупчення цільової аудиторії: центрах надання допомоги ВПО, пунктах 
реєстрації, медичних закладах. Для фахівців, що працюють безпосередньо з ВПО, будуть 
організовані презентації та семінари з метою ознайомлення їх з функціоналом платформи та 
можливостями її використання у своїй роботі. Для забезпечення постійної взаємодії з 
користувачами, буде задіяна пряма комунікація: використання системи сповіщень та 
нагадувань всередині платформи для інформування про важливі оновлення, нові можливості 
та програми підтримки. Підтримка форуму або чату ВПО, де користувачі зможуть 
обмінюватися досвідом та знаходити підтримку, сприятиме «вірусному» поширенню 
інформації про платформу. Впровадження функції «Запитання-відповідь» та чат-бота 
забезпечить швидке надання відповідей на типові запитання та оперативну консультаційну 
підтримку. Ці комплексні заходи дозволять максимально охопити цільову аудиторію та 
забезпечити широкий доступ до інформації про платформу «Мій Шлях ВПО», сприяючи її 
ефективному просуванню та успішному впровадженню. 
 
6.2 Яким чином буде відстежуватись проведення проєкту? Опишіть систему 
для моніторингу проєкту, звітності по проєкту, і оцінки роботи проєкту та його 
результатів.    
Для забезпечення ефективності та прозорості проєкту «Мій Шлях ВПО» буде впроваджено 
комплексну систему моніторингу, звітності та оцінки. Ця система дозволить постійно 
відстежувати прогрес, оперативно реагувати на виклики та об’єктивно оцінювати досягнуті 
результати. 
Моніторинг проєкту «Мій Шлях ВПО» здійснюватиметься на постійній основі, забезпечуючи 
безперервний збір та аналіз даних про хід його реалізації. Основним інструментом моніторингу 
стане вбудована система аналітики платформи. Вона дозволить відстежувати ключові 
показники використання додатку, такі як кількість завантажень, активність користувачів 
(щоденна, щотижнева, щомісячна), найпопулярніші розділи та функції, час, проведений у 
додатку, а також географічне розподілення користувачів. Також буде моніторитись кількість 
звернень до розділів, що стосуються житла, працевлаштування, медичної допомоги та 
психологічної підтримки, що дозволить оцінити найбільш гострі потреби ВПО. Окрім 
кількісних показників, моніторинг включатиме регулярне збирання якісної інформації через 
механізми зворотного зв’язку – опитування, відгуки користувачів, обговорення на форумі та в 
чаті, а також безпосереднє спілкування з командою проєкту та волонтерами. Це дозволить 
виявити проблемні місця, нові потреби користувачів та отримати цінні пропозиції для 
покращення функціоналу. Відстежуватиметься також співпраця з партнерами: кількість 
  105 
 
залучених організацій, ефективність спільних інформаційних кампаній та реалізація 
домовленостей. 
Система звітності проєкту «Мій Шлях ВПО» передбачатиме регулярне формування детальних 
звітів для внутрішнього використання та зовнішніх стейкхолдерів. Щомісячно готуватимуться 
внутрішні звіти для проєктної групи, які включатимуть аналіз динаміки ключових показників 
моніторингу, прогрес у виконанні запланованих заходів, виявлені проблеми та запропоновані 
рішення. Ці звіти стануть основою для оперативних зустрічей команди та коригування 
подальшої діяльності. Щоквартально будуть формуватися розгорнуті звіти для грантодавців та 
ключових партнерів, що міститимуть як кількісні дані (кількість користувачів, завантажень, 
взаємодій), так і якісний аналіз (витяги з відгуків, історії успіху, опис вирішених кейсів). Ці 
звіти будуть відповідати вимогам донорів та відображатимуть досягнення проєкту у контексті 
поставлених цілей та завдань. Фінальний звіт, що охоплюватиме весь період реалізації проєкту, 
буде представлений після його завершення та міститиме всебічний аналіз результатів, впливу 
та уроків, отриманих під час реалізації. Усі звіти будуть структуровані та подані у зрозумілій 
та прозорій формі, з використанням візуалізації даних (графіків, діаграм) для кращого 
сприйняття. 
Оцінка роботи проєкту «Мій Шлях ВПО» буде проводитися на кількох рівнях та включатиме 
як проміжну, так і фінальну оцінку. Проміжна оцінка здійснюватиметься на ключових етапах 
проєкту (наприклад, після трьох або шести місяців з моменту запуску) з метою визначення 
проміжних результатів, ефективності застосованих підходів та необхідності коригування 
стратегії. Для цього можуть залучатися зовнішні експерти для об’єктивної оцінки прогресу. 
Фінальна оцінка буде проведена після завершення основного етапу проєкту. Її метою стане 
всебічний аналіз досягнення поставлених цілей та завдань, вимірювання соціального впливу 
проєкту на життя ВПО, а також оцінка ефективності витрачених ресурсів. Для цього будуть 
використовуватися наступні методи. 
Для збору безпосередніх вражень та оцінки корисності функціоналу платформи, а також для 
виявлення її впливу на життя ВПО, будуть проводитися анонімні опитування серед 
користувачів. Ці опитування дозволять зібрати кількісні та якісні дані про задоволеність 
користувачів, виклики, з якими вони стикаються, та запропоновані покращення. Додатково 
будуть організовані фокус-групи. Це дозволить отримати більш глибоке розуміння потреб та 
проблем цільової аудиторії, провести дискусії щодо конкретних аспектів роботи платформи та 
зібрати розгорнуті відгуки, які неможливо отримати через стандартні опитування. 
Важливим методом оцінки стане аналіз конкретних «історій успіху» ВПО. Цей підхід, відомий 
як кейс-стаді, полягатиме у детальному вивченні індивідуальних випадків, коли внутрішньо 
переміщені особи успішно використали платформу «Мій Шлях ВПО» для вирішення своїх 
нагальних питань. Наприклад, це можуть бути історії про те, як користувач знайшов житло за 
допомогою платформи, отримав кваліфіковану допомогу у працевлаштуванні, чи скористався 
психологічною підтримкою. Збір та аналіз цих «кейсів» дозволить не лише продемонструвати 
ефективність проєкту на практиці, але й виявити найкращі практики та можливості для 
подальшого вдосконалення. 
Для об’єктивної оцінки результатів проєкту буде застосовуватися статистичний аналіз. Це 
передбачає порівняння ключових показників до та після впровадження проєкту. Наприклад, 
аналізуватиметься зміна кількості ВПО, які знайшли роботу або житло, рівень їхньої соціальної 
адаптації, динаміка звернень за психологічною допомогою тощо. За наявності релевантних 
даних, ці показники також будуть зіставлятися з аналогічними показниками в інших громадах, 
де подібних ініціатив не було або вони реалізувалися інакше. Такий порівняльний аналіз 
дозволить більш точно оцінити внесок проєкту «Мій Шлях ВПО» у вирішення проблем ВПО. 
Крім безпосередніх результатів, буде проведена оцінка сталості проєкту. Цей метод 
спрямований на аналіз потенціалу проєкту до самостійного функціонування та подальшого 
розвитку після завершення початкового грантового фінансування. Оцінка сталості включатиме 
дослідження можливостей монетизації (наприклад, через співпрацю з роботодавцями або 
  106 
 
надання платних послуг за межами базового функціоналу) та визначення потенційних нових 
джерел підтримки та фінансування. Метою є забезпечення довгострокового впливу проєкту та 
його здатності функціонувати та розвиватися незалежно від первинних джерел фінансування. 
Система моніторингу, звітності та оцінки буде інтегрована з механізмом зворотного зв’язку, 
що дозволить постійно вдосконалювати платформу та адаптувати її до мінливих потреб 
внутрішньо переміщених осіб. Отримані дані стануть основою для стратегічного планування, 
подальших заявок на фінансування та забезпечення довготривалого впливу проєкту. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  107 
 
Додаток Б 
Анкета анонімного опитування: Актуальність проблем ВПО для проєкту 
«Мій Шлях ВПО» 
Шановні внутрішньо переміщені особи! 
Ініціативна група проєкту «Мій Шлях ВПО» проводить опитування з метою 
покращення підтримки та адаптації внутрішньо переміщених осіб в Україні. Ваша 
участь в опитуванні надзвичайно важлива, адже допоможе нам краще зрозуміти 
ваші потреби та розробити ефективніші рішення. Сподіваємось, що ваші відповіді 
сприятимуть вдосконаленню цифрової платформи-гіда «Мій Шлях ВПО» та 
покращенню якості життя ВПО. 
 
1. Ваш вік: 
Варіанти відповідей Вибір 
18-25 років  
26-35 років  
36-45 років  
46-55 років  
Більше 55 років  
 
2. Ваша стать: 
Варіанти відповідей Вибір 
Чоловік  
Жінка  
 
3. Ваш рівень освіти: 
Варіанти відповідей Вибір 
Базова загальна середня  
Повна загальна середня  
Професійно-технічна  
Вища (бакалавр, спеціаліст, магістр)  
Науковий ступінь  
 
 
 
 
  108 
 
4. Область, з якої ви виїхали (оберіть одну): 
Варіанти відповідей Вибір 
Донецька  
Луганська  
Запорізька  
Херсонська  
Харківська  
Київська  
Сумська  
Чернігівська  
інша (будь ласка, вкажіть):  
 
5. Тривалість вашого перебування на поточному місці проживання (в 
Черкасах/Черкаській області): 
Варіанти відповідей Вибір 
До 3 місяців  
3-6 місяців  
6 місяців - 1 рік  
1-3 роки  
Більше 3 років  
 
6. Які, на вашу думку, є найбільші проблеми, з якими стикаються ВПО на 
новому місці проживання? Будь ласка, відмітьте не більше п’яти варіантів, які є 
для вас найбільш актуальними. Допишіть, якщо вважаєте за потрібне, свій 
варіант. 
№ Варіанти відповідей Вибір 
1. Пошук житла  
2. Працевлаштування/пошук роботи  
3. Доступ до медичного обслуговування  
4. Доступ до освіти (для дітей та дорослих)  
5. Отримання соціальних виплат та допомоги  
6. Юридичні питання (відновлення документів,  
оформлення статусу) 
7. Психологічна підтримка та адаптація  
8. Відсутність інформації про доступні послуги та  
можливості 
9. Соціальна адаптація та інтеграція в громаду  
10. Доступ до фінансових послуг  
11. Проблеми з транспортом  
12. Відсутність можливостей для дозвілля та розвитку  
13. Ваш варіант:  
 
  109 
 
7. Наскільки зручно вам отримувати інформацію про послуги та можливості 
для ВПО? 
Варіанти відповідей Вибір 
Дуже зручно, вся інформація легко доступна  
Зручно, але іноді доводиться витрачати час на  
пошук 
Частково зручно, інформація розрізнена  
Не зручно, дуже важко знайти потрібну  
інформацію 
Взагалі не знаю, де шукати інформацію  
 
8. Які джерела інформації ви найчастіше використовуєте для пошуку 
допомоги та інформації? Будь ласка, відмітьте не більше трьох варіантів. 
Варіанти відповідей Вибір 
Офіційні сайти державних установ (ЦНАП,  
Пенсійний фонд тощо) 
Соціальні мережі (Facebook, Telegram-канали)  
Друзі, знайомі, родичі  
Волонтерські організації та фонди  
Місцеві ЗМІ (газети, радіо, телебачення)  
Особисті візити до установ  
Інше (будь ласка, вкажіть):  
 
9. Чи користувалися ви вже цифровими платформами або застосунками для 
ВПО? 
Варіанти відповідей Вибір 
Так, користувався(-лася)  
Ні, не користувався(-лася)  
Знаю про них, але не використовував(-ла)  
Не знаю про такі платформи  
 
10. Як ви оцінюєте потребу у створенні єдиної цифрової платформи-гіда для 
ВПО? 
Варіанти відповідей Вибір 
Дуже потрібна  
Потрібна  
Скоріше потрібна, ніж ні  
Не впевнений(-а)  
Не потрібна  
 
  110 
 
11. Які функції були б для вас найкориснішими на такій платформі? Будь 
ласка, відмітьте не більше п’яти варіантів. 
Варіанти відповідей Вибір 
Актуальна інформація про житло та його  
пошук 
База вакансій та допомога у працевлаштуванні  
Інформація про медичні заклади та послуги  
(контакти, графіки роботи, запис) 
Можливість онлайн-подання заяв на соціальні  
послуги 
Юридичні консультації онлайн  
Психологічна підтримка та контакти фахівців  
Форум або чат для обміну досвідом з іншими  
ВПО 
Персоналізовані рекомендації (інформація,  
що відповідає вашим потребам) 
Новини та важливі оновлення для ВПО  
Інтерактивна мапа з розташуванням важливих  
об’єктів 
Інформація про освітні можливості та курси  
Ваш варіант:  
 
12. Чи готові ви використовувати цифрову платформу «Мій Шлях ВПО»? 
Варіанти відповідей Вибір 
Так, обов’язково буду використовувати  
Так, якщо вона буде зручною та корисною  
Можливо  
Ні, не думаю, що мені це потрібно  
 
13. Які бар’єри, на вашу думку, можуть заважати ВПО використовувати 
цифрові платформи (якщо такі є)? 
Варіанти відповідей Вибір 
Відсутність доступу до інтернету/смартфона  
Недостатні цифрові навички  
Недовіра до онлайн-ресурсів  
Відсутність часу  
Відсутність потреби  
Інше (будь ласка, вкажіть):  
 
 
 
 
  111 
 
14. У вирішенні яких проблем громади, що стосуються ВПО, ви могли б взяти 
участь (наприклад, через волонтерство, надання консультацій тощо)? Відмітьте, 
будь ласка, не більше трьох варіантів, які ви обираєте. Допишіть, якщо вважаєте 
за потрібне, свій варіант. 
№ Варіанти відповідей Вибір 
1. Надання консультацій (юридичних, психологічних, з  
працевлаштування) 
2. Допомога у пошуку житла  
3. Допомога у адаптації та інтеграції ВПО  
4. Організація культурних та соціальних заходів для ВПО  
5. Участь у волонтерських ініціативах  
6. Розповсюдження інформації про проєкт «Мій Шлях  
ВПО» 
7. Надання зворотного зв’язку та пропозицій для  
вдосконалення платформи 
8. Ніяких  
9. Ваш варіант:  
 
 
Дякуємо за співпрацю!