ChSTU repository

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет гуманітарних технологій 
Кафедра соціального забезпечення 
 
 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
на тему 
«Соціальна відповідальність бізнесу в системі соціального захисту 
населення» 
 
 
 
 
Виконала: студентка 2 курсу, групи СЗМ-024 
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» 
                                  (шифр і назва спеціальності (спеціалізації)) 
 
Посохова Г.В.__________________________________ 
                                                    (прізвище та ініціали) 
 
 
Науковий керівник Нагайчук Н.Г._________________________ 
                                                                                 (прізвище та ініціали) 
 
Рецензент _________________________ 
                                         (прізвище та ініціали) 
 
 
Черкаси – 2025 р. 
  
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ  
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
Освітньо-кваліфікаційний рівень магістр 
Галузь знань  23 Соціальна робота 
Спеціальність 232 Соціальне забезпечення 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. кафедри 
 к.е.н., доц. Бєлова І.О. “
 ”   202__ р. 
 
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ 
 
Здобувачу Посоховій Ганні Володимирівні      
на підготовку кваліфікаційної роботи магістра на тему: «Соціальна 
відповідальність бізнесу в системі соціального захисту 
населення»________________________________________________________ 
Тему затверджено наказом від « »    202_ р 
Кваліфікаційна робота магістра виконується на матеріалах Акціонерне 
товариство «Страхова група «ТАС»» (приватне)_________________ 
 
 
План кваліфікаційної роботи магістра 
 
Розділ 1. Теоретичні засади соціальної відповідальності бізнесу  
Розділ 2. Практичні аспекти реалізації соціальної відповідальності АТ 
«Страхова Група «ТАС»» в контексті соціального захисту  
Розділ 3. Пропозиції з впровадження стратегії соціальної відповідальності 
страхового бізнесу в контексті соціального захисту населення  
Об’єктом – виступає соціальна відповідальність бізнесу в системі 
соціального захисту населення. 
Предметом – є форми, механізми та інструменти реалізації соціальної 
відповідальності страхового бізнесу. 
 
Мета кваліфікаційної роботи магістра: дослідження ролі соціальної 
відповідальності бізнесу в системі соціального захисту населення, аналіз практики 
її реалізації на прикладі ПрАТ "Страхова група ТАС" та розробка рекомендації 
щодо посилення соціального впливу бізнесу в контексті забезпечення соціального 
добробуту. 
 
Конкретні завдання, які здобувач вищої освіти повинен виконати для 
досягнення поставленої мети: 
У розділі 1: 
– розкрити сутність поняття та етапи еволюції соціальної відповідальності 
бізнесу; 
– обґрунтувати місце соціальної відповідальності бізнесу у системі 
соціального захисту населення; 
– розглянути методичні підходи та показники оцінки ефективності соціальної 
відповідальності бізнесу; 
У розділі 2:  
– надати загальну характеристику АТ «Страхова Група «ТАС» (приватне) та 
охарактеризувати його соціальну політику; 
– оцінити зміст, спрямованість та результати соціальних програм, ініціатив і 
страхових продуктів АТ «СГ «ТАС»; 
– провести діагностику ефективності корпоративної соціальної 
відповідальності АТ «СГ «ТАС»; 
– дослідити форми та механізми взаємодії АТ «СГ “ТАС”» з державними, 
громадськими та міжнародними інституціями; 
У розділі 3:  
– розробити рекомендації щодо побудови стратегії впровадження 
корпоративної соціальної відповідальності;  
– обґрунтувати перспективи розширення соціальної відповідальності бізнесу 
через механізми мікрострахування. 
 
Завдання підготував 
науковий керівник     
(підпис) (прізвище та ініціали) 
« » 202_ р. 
Завдання одержав  
здобувач(ка) 
 
(підпис) (прізвище та ініціали) 
« » 202_ р. 
  
4 
РЕФЕРАТ 
 
Основний текст кваліфікаційної роботи магістра викладений на 87 
сторінках, Робота містить 24таблиці, 11 рисунків, список використаних 
джерел з 93 найменувань, 0додатків. 
 
Об’єктом дослідження є соціальна відповідальність бізнесу в системі 
соціального захисту населення. 
Предметом дослідження є форми, механізми та інструменти реалізації 
соціальної відповідальності страхового бізнесу. 
Мета дослідження полягає у дослідженні ролі соціальної відповідальності 
бізнесу в системі соціального захисту населення, аналіз практики її реалізації на 
прикладі ПрАТ "Страхова група ТАС" та розробка рекомендації щодо посилення 
соціального впливу бізнесу в контексті забезпечення соціального добробуту. 
Завданнями роботи є  
– розкрити сутність поняття та етапи еволюції соціальної відповідальності 
бізнесу; 
– обґрунтувати місце соціальної відповідальності бізнесу у системі 
соціального захисту населення; 
– розглянути методичні підходи та показники оцінки ефективності соціальної 
відповідальності бізнесу; 
– надати загальну характеристику АТ «Страхова Група «ТАС» (приватне) та 
охарактеризувати його соціальну політику; 
– оцінити зміст, спрямованість та результати соціальних програм, ініціатив і 
страхових продуктів АТ «СГ «ТАС»; 
– провести діагностику ефективності корпоративної соціальної 
відповідальності АТ «СГ «ТАС»; 
– дослідити форми та механізми взаємодії АТ «СГ “ТАС”» з державними, 
громадськими та міжнародними інституціями; 
– розробити рекомендації щодо побудови стратегії впровадження 
корпоративної соціальної відповідальності;  
– обґрунтувати перспективи розширення соціальної відповідальності бізнесу 
через механізми мікрострахування. 
За результатами дослідження здійснено теоретичне узагальнення та 
вирішення наукового завдання, що полягає у розвитку теоретико-методичних 
положень і розробці практичних рекомендацій щодо реалізації соціальної 
відповідальності бізнесу в системі соціального захисту населення. 
Одержані результати можуть бути використані для розроблення 
рекомендацій щодо посилення партнерства між державою, бізнесом і громадянським 
суспільством у сфері соціального захисту; у практичній діяльності підприємств при 
формуванні стратегій корпоративної соціальної відповідальності; у процесі 
вдосконалення державної політики щодо стимулювання соціально відповідальної 
поведінки бізнесу. 
Рік виконання роботи –2024-2025 р. 
Рік захисту роботи – 2025  
5 
ЗМІСТ 
ВСТУП ………………………………………………………………………….. 5 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ  
БІЗНЕСУ ……………………………………………………………………….. 9 
1.1. Поняття та еволюція соціальної відповідальності бізнесу……………… 9 
1.2. Місце соціальної відповідальності бізнесу у системі соціального захисту  
населення …………………………………………………………….. 16 
1.3. Методичні підходи та показники оцінки ефективності соціальної  
відповідальності бізнесу ……………………………………………………….. 27 
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ  
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ АТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС»» В КОНТЕКСТІ  
СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ………………………………….. 36 
2.1. Загальна характеристика АТ «СГ “ТАС”»  (приватне) та її соціальної  
політики ……………………………………………………………………….. 36 
2.2. Оцінка соціальних програм, ініціатив та страхових продуктів, АТ  
«Страхова група «ТАС»» спрямованих на соціальний захист………………. 45 
2.3. Діагностика ефективності корпоративної соціальної відповідальності  
АТ «Страхова група «ТАС»» ………………………………………………….. 55 
2.4. Взаємодія АТ «Страхова Група «ТАС»» з державними та громадськими  
інституціями у сфері соціального забезпечення …………………………….. 68 
РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ З ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ  
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СТРАХОВОГО БІЗНЕСУ В КОНТЕКСТІ  
СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ………………………………….. 75 
3.1. Рекомендації щодо побудови стратегії впровадження корпоративної  
соціальної відповідальності суб’єкта страхового підприємництва………….. 75 
3.2. Розширення соціальної відповідальності бізнесу через механізми  
мікрострахування …...………………………………………………………….. 89 
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………….. 98 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………….. 107 
ДОДАТКИ  
 
  
6 
ВСТУП 
 
Актуальність теми дослідження. Актуальність дослідження зумовлена 
необхідністю наукового осмислення потенціалу СВБ як інструменту посилення 
системи соціального захисту населення, особливо в умовах децентралізації, 
реформування соціальної політики та зростання ролі недержавних утворень, 
оскільки сприяє розвитку моделей ефективної взаємодії між бізнесом і державою у 
сфері соціального забезпечення. 
Соціальна відповідальність бізнесу охоплює системну взаємодію з 
державними інституціями, громадянським суспільством, місцевими громадами та 
іншими стейкхолдерами, формуючи нову архітектуру соціального партнерства. У 
цьому контексті бізнес не лише адаптується до соціальних очікувань, а й активно 
долучається до вирішення суспільно значущих проблем – від страхового захисту та 
зайнятості до інклюзії, освіти та охорони здоров’я. 
Проблематика соціальної відповідальності бізнесу має глибоке філософське 
підґрунтя, витоки якого простежуються ще з доби античності. У працях Сократа та 
Арістотеля моральні засади економічної діяльності розглядалися як ключові 
елементи суспільного устрою, що передбачають дотримання етичних норм, 
принципів справедливості та орієнтацію на загальний добробут громади. З 
розвитком соціально-економічних систем упродовж ХХ–ХХІ століть концепція 
соціальної відповідальності бізнесу трансформувалася з філософської категорії у 
прикладну управлінську парадигму, інтегруючись у стратегії сталого розвитку, 
моделі корпоративного управління та механізми соціального захисту населення. 
У сучасному науковому дискурсі проблематика корпоративної соціальної 
відповідальності (КСВ) є предметом активного дослідження як зарубіжних, так і 
українських учених. Серед іноземних дослідників слід відзначити праці Г. Боуена 
[69], Д. Краутер [71], Ф. Котлер [29], Дж. Райлі [6], М. Портер [83], М. Фрідман 
[73], Л. Холм, Р. Уаттс [74], які заклали теоретичні засади та концептуальні підходи 
до розуміння соціальної відповідальності бізнесу. В українському науковому 
середовищі значний внесок у розвиток цієї тематики зробили А. Амоша, В. Гейц, 
7 
С. Перегудов, В. Гриньов, А. Гриненко, О. Новіков, М. Боровик, М. Дороніна, О. 
А. Буян, О. А. Грішнова, В. А. Деркач, В. А. Євтушенко, В. П. Єлагін, В. Жук, А. 
М. Колот, І. М. Посохов, В. М. Шаповал та інші. 
Окрему увагу в наукових дослідженнях приділено впровадженню принципів 
КСВ у діяльність страхових компаній, що знайшло відображення у працях Ф. 
Оловокудейо, С. Адулоджу, С. Оке [81], Б. Шолтенса [84]  та інших. Це свідчить 
про актуальність проблеми соціальної відповідальності бізнесу, особливо в 
контексті країн з трансформаційними економіками. 
Попри наявність значної кількості наукових досліджень, присвячених 
соціальній відповідальності бізнесу, слід констатувати, що питання СВБ як 
інструменту соціального захисту населення досі не отримало належного 
теоретичного та практичного обґрунтування. Більшість існуючих концепцій 
зосереджуються на економічних, етичних або екологічних аспектах діяльності 
підприємств, залишаючи поза увагою потенціал бізнесу у формуванні системи 
соціального захисту, особливо в умовах обмежених ресурсів державного сектора. 
У країнах з емерджентними економіками, до яких належить і Україна, соціальна 
відповідальність бізнесу може відігравати ключову роль у забезпеченні базових 
соціальних потреб населення, зокрема у сферах охорони здоров’я, освіти, 
зайнятості, екологічної безпеки та підтримки вразливих верств населення. Однак, 
відсутність чітких нормативних рамок, загальнодержавної стратегії розвитку СВБ, 
а також механізмів інтеграції соціально відповідальних практик у систему 
соціального захисту, значно обмежує можливості бізнесу у цьому напрямі [46]. 
Таким чином, актуальність дослідження корпоративної соціальної 
відповідальності як складової системи соціального захисту полягає у необхідності 
розробки концептуальних засад, інструментів оцінювання та механізмів інтеграції 
соціально відповідальних практик у загальну соціальну політику держави. 
Мета і завдання дослідження. Метою кваліфікаційної роботи магістра є 
дослідження ролі соціальної відповідальності бізнесу в системі соціального 
захисту населення, аналіз практики її реалізації на прикладі ПрАТ "Страхова група 
8 
ТАС" та розробка рекомендації щодо посилення соціального впливу бізнесу в 
контексті забезпечення соціального добробуту. 
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: 
– розкрити сутність поняття та етапи еволюції соціальної відповідальності 
бізнесу; 
– обґрунтувати місце соціальної відповідальності бізнесу у системі 
соціального захисту населення; 
– розглянути методичні підходи та показники оцінки ефективності соціальної 
відповідальності бізнесу; 
– надати загальну характеристику АТ «Страхова Група «ТАС» (приватне) та 
охарактеризувати його соціальну політику; 
– оцінити зміст, спрямованість та результати соціальних програм, ініціатив і 
страхових продуктів АТ «СГ «ТАС»; 
– провести діагностику ефективності корпоративної соціальної 
відповідальності АТ «СГ «ТАС»; 
– дослідити форми та механізми взаємодії АТ «СГ “ТАС”»  з державними, 
громадськими та міжнародними інституціями; 
– розробити рекомендації щодо побудови стратегії впровадження 
корпоративної соціальної відповідальності;  
– обґрунтувати перспективи розширення соціальної відповідальності бізнесу 
через механізми мікрострахування. 
Об’єктом дослідження є соціальна відповідальність бізнесу в системі 
соціального захисту населення. 
Предметом дослідження є форми, механізми та інструменти реалізації 
соціальної відповідальності страхового бізнесу. 
Методи дослідження. У процесі дослідження застосовано комплекс 
загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема, системно-структурний метод для 
визначення місця соціальної відповідальності бізнесу в структурі соціального 
захисту; аналітичний метод для дослідження практик корпоративної соціальної 
відповідальності (КСВ) в Україні та за кордоном, а також оцінки їх впливу на 
9 
добробут населення; порівняльний, методи групування, табличний і графічний 
методи для аналізу ефективності соціальних програм бізнесу, виявлення тенденцій 
і формулювання напрямів удосконалення взаємодії бізнесу та держави у сфері 
соціального захисту. 
Інформаційну базу дослідження становлять нормативно-правові акти 
України у сфері соціального захисту та корпоративної соціальної відповідальності; 
офіційна статистика Національного банку України; річна публічна звітність АТ 
«Страхова група «ТАС»», нефінансова звітність компанії щодо сталого розвитку та 
КСВ;  наукові праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, монографії, публікації 
у фахових періодичних виданнях; власні розрахунки та аналітичні узагальнення 
автора, ресурси мережі Інтернет. 
Наукова новизна одержаних результатів. У межах дослідження 
сформульовано такі елементи наукової новизни: уточнено зміст поняття «соціальна 
відповідальність бізнесу» в контексті системи соціального захисту; - 
систематизовано напрями участі бізнесу у вирішенні соціальних проблем 
населення, зокрема в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення; 
обґрунтовано авторське бачення механізмів інтеграції соціально відповідальних 
практик бізнесу в національну модель соціального захисту. 
Практичне значення отриманих результатів дослідження. Результати 
дослідження можуть бути використані для розроблення рекомендацій щодо 
посилення партнерства між державою, бізнесом і громадянським суспільством у 
сфері соціального захисту; у практичній діяльності підприємств при формуванні 
стратегій корпоративної соціальної відповідальності; у процесі вдосконалення 
державної політики щодо стимулювання соціально відповідальної поведінки 
бізнесу. 
Апробація результатів дослідження. Основні положення, теоретичні 
узагальнення та практичні результати кваліфікаційного дослідження були 
апробовані в межах ІІІ Міжнародного науково-практичного форуму «Психологія і 
соціальна робота у ХХІ столітті», який відбувся 20–21 листопада 2025 року на базі 
Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.  
10 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 
БІЗНЕСУ 
 
1.1. Поняття та еволюція соціальної відповідальності бізнесу 
 
У контексті сучасних соціально-економічних трансформацій, зростання 
нерівності, демографічних викликів та обмежених ресурсів державних систем 
соціального захисту, особливої значущості набуває переосмислення ролі бізнесу як 
активного суб’єкта соціального розвитку. Соціальна відповідальність бізнесу 
(СВБ) постає як багатовимірне явище, що охоплює не лише корпоративну 
соціальну відповідальність (КСВ) у вузькому розумінні, а й ширший спектр 
добровільних, етичних, партнерських та інституційних практик, спрямованих на 
підтримку добробуту населення, розвиток людського капіталу та зміцнення 
соціальної згуртованості. 
Екологічні, економічні та соціальні виклики, спричинені процесами 
глобалізації, зумовлюють необхідність пошуку такої економічної моделі, яка 
забезпечуватиме збалансований і сталий розвиток. Саме ця ідея лежить в основі 
концепції сталого розвитку [51], що передбачає безперервний соціально-
економічний та науково-технічний прогрес, орієнтований не на виснаження, а на 
відновлення природних ресурсів і підвищення рівня добробуту населення. 
У сучасних умовах людський капітал виступає ключовим чинником 
соціально-економічного розвитку [27]. Природньо соціальна складова 
розглядалась як похідна від економічної, оскільки лише за умов високорозвиненого 
виробництва формуються передумови для покращення якості життя. Проте в нових 
реаліях конкурентоспроможність національних економік дедалі більше 
визначається якістю трудових ресурсів. Відтак, розвиток особистості, зокрема 
шляхом задоволення її духовних і раціональних матеріальних потреб, набуває 
статусу визначального критерію соціально-економічного прогресу. 
Концепція соціальної відповідальності бізнесу має тривалу історію 
становлення, що відображає еволюцію суспільних очікувань щодо ролі 
11 
підприємництва у забезпеченні соціального добробуту. Її витоки простежуються 
ще у 1920-х роках ХХ століття, коли серед американських підприємців 
сформувалася ідея служіння суспільству як етичного принципу ведення бізнесу. 
Однак у період Великої депресії ця ідея втратила актуальність, і лише у 1970–1980-
х роках вона була переосмислена та інституціоналізована як концепція соціальної 
відповідальності бізнесу, що отримала широке визнання у Сполучених Штатах 
Америки [22]. 
Знаковим етапом у розвитку СВБ стало висунення у 1936 році Р. Вудом, 
керівником компанії «Sears», положення про обов’язок бізнесу діяти в інтересах 
суспільства загалом, а не лише з огляду на власну вигоду. Це положення заклало 
основи сучасного розуміння соціальної відповідальності, що включає дотримання 
законодавчих норм, сприяння політичній стабільності, екологічну 
відповідальність, підтримку освітніх і культурних процесів, а також участь у 
вирішенні соціально значущих проблем [47, с. 93-94]. 
У науковому дискурсі проблема соціальної відповідальності бізнесу 
розвивалася у двох ключових напрямах. Перший базується на припущенні, що сам 
факт започаткування підприємницької діяльності вже є формою задоволення 
соціальних потреб, оскільки бізнес створює товари та послуги, необхідні 
споживачам. Цей підхід підтримують українські соціологи  
А. Арсеєнко та Є. Суїменко, які розглядають соціальну спрямованість бізнесу через 
призму інвестиційної діяльності – опосередкованої та прямої [59, с. 100].  
Опосередкована форма передбачає капіталовкладення у виробництво, що, 
крім отримання прибутку, генерує соціальні ефекти: створення нових робочих 
місць, підвищення рівня заробітної плати, збільшення податкових надходжень до 
бюджету, що сприяє фінансуванню державних соціальних програм, а також 
покращення якості та доступності продукції й послуг. Пряма форма соціальної 
відповідальності реалізується через участь бізнесу у фінансуванні та впровадженні 
державних або корпоративних соціальних програм, що мають на меті підтримку 
вразливих категорій населення, розвиток соціальної інфраструктури, освіти, 
охорони здоров’я тощо [22]. 
12 
Раніше основна відповідальність за соціальні питання лежала на державі, 
підприємства просто сплачували податки та очікували захисту своїх інтересів. Але 
сьогодні ситуація змінилася, у сучасному світі соціальна відповідальність має бути 
невід’ємною частиною бізнесу. Підприємства не лише прагнуть отримати 
прибуток, а й активно впливають на суспільство (рис. 1.1). У цьому контексті 
відбувається трансформація парадигми підприємницької діяльності, саме, від 
орієнтації на максимізацію прибутку та перерозподіл благ – до усвідомлення 
підприємництва як інструменту формування суспільного добробуту, де 
перерозподіл благ розглядається як засіб досягнення цієї мети. Така зміна підходу 
зумовила поступове створення нової концепції існування економічного сектору, 
що отримала назву концепції соціальної відповідальності бізнесу [52]. 
 
Мета економіки в ХХІ столітті 
 
 
1 Одержання прибутку Спрямування прибутку на 
 забезпечення соціального 
3 
ефекту або соціального 
 2 Соціальний ефект 
ефекту на прибуток 
 
Рис. 1.1. Цілі економіки у XXI столітті [65] 
 
Незважаючи на широку наукову увагу, у трактуванні сутності СВБ 
спостерігається певна варіативність підходів.  
У межах дослідження соціальної відповідальності бізнесу як чинника 
посилення системи соціального захисту населення доцільно звернутися до 
концептуального підходу, запропонованого українським економістом Л. Пан. 
Науковець зазначає, що соціальну відповідальність бізнесу доцільно розглядати у 
двох взаємозалежних площинах [47, с. 95]. У вузькому значенні вона визначається 
як зобов’язання окремих осіб, управлінських утворень, товариств та державних 
установ ухвалювати рішення й провадити дії, спрямовані на зростання рівня 
добробуту та узгоджені з інтересами населення, суб’єктів підприємництва, місцевої 
громади та кожного індивіда. Розглянутий підхід робить акцент на морально-
13 
етичному аспекті управлінських рішень, які спричиняють соціальні наслідки, та 
передбачає формування усвідомленої відповідальності бізнесових структур за їхній 
вплив на суспільне середовище.   
У широкому розумінні соціальна відповідальність бізнесу охоплює системну 
взаємодію між приватним сектором, державою та громадянським суспільством, 
спрямовану на формування інклюзивного соціального простору, забезпечення 
соціальної справедливості, підтримку вразливих категорій населення та розвиток 
людського капіталу. У цьому контексті соціальна відповідальність бізнесу постає 
не лише як етична норма, а як стратегічна складова соціально-економічної 
політики, що має безпосередній вплив на ефективність системи соціального 
захисту. Також, соціальна відповідальність розглядається як своєрідний суспільний 
договір між підприємцем та соціальним середовищем, у межах якого здійснюється 
його професійна діяльність. Цей концепт охоплює низку ключових характеристик, 
серед яких: 
1. Загальносуспільний характер відповідальності; 
2. Залежність від індивідуальних соціальних якостей особистості, а також від 
усталених суспільних норм і ціннісних орієнтирів; 
3. Вплив на соціальні наслідки, що виникають у результаті діяльності [72; 32]. 
У контексті підприємницької діяльності соціальна відповідальність означає 
обов’язок компанії забезпечувати суспільну корисність своєї роботи. Це 
передбачає відповідальність перед усіма суб’єктами, з якими організація вступає у 
взаємодію в процесі функціонування, а також перед суспільством у цілому. У 
таблиці 1.1 узагальнено підходи вітчизняних науковців до визначення терміну 
«соціальна відповідальність». Водночас, відповідно до позиції Всесвітньої ділової 
ради з питань сталого розвитку [55], СВБ трактується як зобов’язання бізнесу 
сприяти сталому розвитку шляхом активної взаємодії з працівниками, місцевими 
громадами та суспільством загалом з метою покращення якості їхнього життя. 
Такий підхід акцентує увагу на партнерській моделі взаємодії бізнесу і соціального 
середовища, що є особливо релевантним у контексті формування ефективної 
системи соціального захисту населення.  
14 
Таблиця 1.1 
Теоретико-методичні підходи до трактування терміну «соціальна 
відповідальність» 
№ Автор, джерело Зміст 
з/п 
1 Гриненко А. інструмент реалізації соціальної політики підприємства, що охоплює 
[12] напрями соціального страхування, здійснення соціальних виплат, 
створення робочих місць, забезпечення гідного рівня оплати праці, а 
також відповідальність перед споживачами. 
2 Стецик А. [57, с. комплекс добровільних формальних і неформальних правил та 
272] обов’язків між суб’єктами комерційного сектору, працівниками, 
споживачами та суспільством. Включає дотримання законодавства, 
розвиток соціального капіталу, ефективне виконання суспільних 
функцій, задоволення поточних і перспективних потреб. 
3 дотримання вимог законодавства, забезпечення якості товарів і 
Корнецький А., 
послуг, гідних умов праці, екологічної відповідальності, 
Нагаївська Д. 
інформаційної відкритості, чесної реклами та реалізація соціальних 
[41, с. 205] 
ініціатив підприємства. 
4 Брич В. Я. [5] самостійний вид відповідальності, що у широкому розумінні є 
сукупністю економічної, політичної, правової, моральної та інших 
форм; у вузькому – це готовність соціального суб’єкта приймати 
суспільні цілі, виконувати взаємні права й обов’язки задля мінімізації 
ризиків для сталого розвитку. 
5 Грищук В. К. фундамент суспільних відносин, невід’ємний елемент макросистеми 
[13] «людина–держава–суспільство», що забезпечує соціальну 
згуртованість і стабільність. 
6 якісна характеристика особистості, що проявляється у служінні 
Алоні Г. [1] суспільству, підтримці соціальних груп, соціалізації молоді та людей з 
інвалідністю; лише потім – спосіб ведення бізнесу. 
7 Соціальна відповідальність – це зобов’язання щодо виконання тих чи 
Чижишин О. І. інших моральних, етичних, економічних, екологічних норм, що 
[65] встановлені державою, суспільством до підприємства, недотримання 
яких вимагає від порушника відповідати за свої помилки та провини. 
8 комплекс цінностей, заходів і процесів, що відображають добровільне 
Супрун Н. А. зобов’язання компанії щодо реалізації соціальних ініціатив, 
[60, с. 165] результати яких сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності 
організації у довгостроковій перспективі  
9 забезпечення комфортних, безпечних умов праці і її гідної оплати для 
свого персоналу, розвиток соціальної інфраструктури, недопущення 
Орлов П. А. 
ухилення від сплати податків і соціальних зборів, забезпечення 
[43, с. 400] 
належної охорони навколишнього середовища, а також використання 
соціально відповідального маркетингу  
10 складна система моральних норм, які вказують перспективний 
Демченко Н. В. напрямок розвиток корпорації – зростання добробуту суспільства 
[14, с. 106] засобами, що не принижують гідність людини, обмежуючими сваволю 
власників 
11 відповідальність бізнес-організації за вплив її діяльності на різні сфери 
Петруня Ю. Є. 
суспільного життя та навколишнє природне середовище шляхом 
[49, с. 7] 
проведення прозорої та етичної поведінки 
12 об'єкт державної політики, завдання якої полягає у формуванні 
соціально орієнтованого бізнес-середовища – сукупності 
Мельник М. І. інституційних передумов, факторів, ціннісних орієнтацій та 
[39, с. 17] механізмів правового, політичного, економічного, соціокультурного 
характеру, що сприяють реалізації соціально відповідальної поведінки 
суб'єктів бізнесу  
15 
 
Як бачимо, поняття соціальної відповідальності в сучасному науковому 
дискурсі набуло багатогранного змісту, що відображає різноманіття підходів до 
його інтерпретації. На основі узагальнення розвідок провідних дослідників, можна 
виокремити такі основні теоретико-методичні підходи: економічний, 
етичний/моральний, суспільно-орієнтований, інституційний/державний та 
комплексний (табл. 1.2). 
Таблиця 1.2 
Групування авторів за підходами до трактування дефініції  
«соціальна відповідальність» 
Підхід Автори Ключові характеристики 
А. Гриненко, А. Соціальні виплати, страхування, якість 
Економічний Корнецький, Д. продукції, умови праці, податки, соціальний 
Нагаївська, П. А. Орлов маркетинг 
О. І. Чижишин, Н. В. 
Етичний / Моральні норми, гідність людини, етична 
Демченко, Ю. Є. 
моральний поведінка, відповідальність за порушення 
Петруня 
Суспільно- В. К. Грищук, Г. Алоні, Служіння суспільству, згуртованість, 
орієнтований В. Я. Брич соціалізація, сталий розвиток 
Інституційний / Державна політика, інституційні передумови, 
М. І. Мельник 
державний соціально орієнтоване бізнес-середовище 
Добровільні правила, соціальний капітал, 
Комплексний / 
А. Стецик, Н. А. Супрун цінності, довгострокова 
інтегрований 
конкурентоспроможність 
Джерело: складено автором за [12; 57, с. 272; 28, с. 205; 5; 13; 1; 65; 60, с. 165; 43, с. 400; 
14, с. 106; 49, с. 7; 39, с. 17] 
 
Представники економічного напряму (А. Гриненко, А. Корнецький, Д. 
Нагаївська, П. А. Орлов) розглядають соціальну відповідальність як інструмент 
реалізації соціальної політики підприємства, що включає забезпечення гідних умов 
праці, соціальні виплати, дотримання екологічних стандартів, якість продукції та 
прозорість маркетингової діяльності. Такий підхід акцентує увагу на матеріальних 
аспектах взаємодії бізнесу із суспільством, розглядаючи соціальну 
відповідальність як чинник підвищення ефективності та конкурентоспроможності 
підприємства. 
За етичним (моральним) підходом, який представлений у працях  
О. І. Чижишина, Н. В. Демченко та Ю. Є. Петруні, увага дослідників 
16 
зосереджується на моральних і етичних аспектах діяльності суб’єктів 
господарювання. Соціальна відповідальність трактується як дотримання норм, що 
забезпечують гідність особистості, прозорість дій, етичну поведінку та обмеження 
свавілля власників. Вона виступає як механізм саморегуляції бізнесу, що базується 
на внутрішніх переконаннях та суспільних очікуваннях. 
Суспільно-орієнтований підхід до трактування поняття «соціальна 
відповідальність» відображено у працях В. К. Грищука [13], Г. Алоні [1] та В. Я. 
Брича [5]. Вона розглядається як фундамент суспільних відносин, що забезпечує 
соціальну згуртованість, стабільність та сталий розвиток. Особлива увага 
приділяється ролі особистості в суспільстві, її здатності до служіння, підтримки 
соціально вразливих груп та прийняття суспільних цілей. Такий підхід акцентує на 
інтеграції соціальної відповідальності в загальну систему суспільних цінностей. 
Окремим напрямом трактування змісту соціальної відповідальності є 
інституційний або державний підхід, його використовує М. І. Мельник [39] та 
розглядає її як об’єкт державної політики, що спрямована на формування соціально 
орієнтованого бізнес-середовища. У цьому контексті соціальна відповідальність є 
результатом взаємодії інституційних чинників, правових, політичних, економічних 
та соціокультурних механізмів, які формують сприятливі умови для відповідальної 
поведінки суб’єктів господарювання. 
А. Стецик [57] та Н. А. Супрун [60] до трактування цього терміну 
використовують комплексний (інтегрований) підхід, на їхню думку, соціальна 
відповідальність – це багатовимірне явище, що охоплює добровільні формальні та 
неформальні норми, цінності, суспільні функції та довгострокову стратегію 
розвитку. Такий підхід поєднує елементи попередніх концепцій, розглядаючи 
соціальну відповідальність як інтегративну категорію, що охоплює економічні, 
соціальні, етичні та правові аспекти.  
Різноманіття підходів до трактування соціальної відповідальності свідчить 
про складність і багатогранність цього феномену. Кожен із розглянутих підходів 
акцентує на окремих аспектах взаємодії між бізнесом, суспільством і державою, що 
дозволяє сформувати цілісне уявлення про соціальну відповідальність як ключовий 
17 
чинник сталого розвитку. У сучасних умовах глобалізації та соціальних 
трансформацій особливої актуальності набуває комплексний підхід, який 
забезпечує баланс між економічною ефективністю, етичністю, соціальною 
справедливістю та інституційною підтримкою (рис. 1.2). 
 Бізнес Бізнес-ініціативи Соціальний захист 
 
 
Страхові продукти Підтримка 
Етична поведінка 
Благодійність Гідна праця вразливих груп 
 Соціальні гарантії 
Партнерство Освіта 
Зайнятість 
 
Рис. 1.2. Взаємозв’язок соціальної відповідальності та соціального захисту 
 
Отже, соціальна відповідальність бізнесу розглядається як ключовий 
концепт, що поєднує індивідуальні та інституційні зусилля щодо формування 
ефективної системи соціального захисту. Вона охоплює не лише обов’язки 
держави, але й активну участь громадянського суспільства, бізнесу та окремих осіб 
у реалізації соціальних функцій, підтримці соціальної справедливості та 
забезпеченні гідного рівня життя. 
З врахуванням цього, на нашу думку, соціальна відповідальність бізнесу – це 
стратегічно орієнтована, добровільна та етично вмотивована діяльність суб’єктів 
підприємництва, спрямована на гармонізацію економічних інтересів із 
суспільними потребами шляхом забезпечення гідних умов праці, дотримання 
соціальних, екологічних та правових норм, підтримки соціального капіталу, участі 
у вирішенні актуальних соціальних проблем, а також постійної взаємодії з усіма 
зацікавленими сторонами задля зміцнення системи соціального захисту населення. 
 
1.2. Місце соціальної відповідальності бізнесу у системі соціального 
захисту населення 
 
В умовах зростаючої соціальної напруги, викликаної економічною 
нестабільністю, демографічними змінами та обмеженістю бюджетних ресурсів, 
18 
виникає необхідність переосмислення ролі СВБ як елементу соціального захисту. 
В такій ситуації приватний сектор здатен не лише компенсувати дефіцит 
соціальних послуг, але й сприяти формуванню нових моделей партнерства між 
державою, бізнесом і громадянським суспільством. 
Кожна національна бізнес-спільнота функціонує в межах власної системи 
цінностей, цілей, зобов’язань та культури ведення підприємницької діяльності. 
Проте в умовах трансформації до нової соціальної економіки ці елементи 
набувають чітко вираженого соціального спрямування, що зумовлює необхідність 
переосмислення ролі бізнесу в суспільному розвитку. 
У межах дослідження соціальної відповідальності бізнесу як чинника 
посилення системи соціального захисту населення доцільно звернутися до позиції 
професора А. М. Колота, який обґрунтовує необхідність підвищення рівня 
соціальної відповідальності всіх суб’єктів економічної діяльності та інститутів 
суспільства через низку об’єктивних викликів сучасного розвитку [26]. 
Так, втрата стійкості економічного зростання зумовлює потребу в пошуку 
нових точок опори та активізації альтернативних чинників економічної динаміки, 
серед яких соціальна відповідальність бізнесу може відігравати стабілізуючу роль, 
а поглиблення дисбалансу між економічним і соціальним розвитком створює 
загрози для соціальної безпеки, що актуалізує необхідність інтеграції соціальних 
механізмів у бізнес-стратегії. 
Водночас, загострення проблеми конкурентоспроможності вимагає від 
підприємств не лише технологічних, а й соціальних інновацій, зокрема через 
інвестування в людський капітал, розвиток трудового потенціалу та підтримку 
соціальної згуртованості. У цьому контексті особливої ваги набуває конкуренція за 
ресурси сталого розвитку, передусім за високоякісні людські ресурси, що потребує 
етичного та відповідального ставлення до працівників. 
Крім того, спостерігається послаблення соціокультурних і моральних 
орієнтирів у діяльності суб’єктів підприємництва, поширення ліберальних моделей 
організації праці, що нерідко призводить до десоціалізації трудових відносин. 
Переважання концепції «homo economicus» над моделями «людини соціальної» та 
19 
«людини соціально відповідальної» свідчить про недостатнє усвідомлення 
взаємозв’язку між економічним і соціальним розвитком як представниками 
бізнесу, так і владних структур. 
Окрему увагу слід звернути на ерозію культури солідарності, що 
проявляється у формуванні індивідуалізованих моделей соціальної поведінки, а 
також на загострення екологічних проблем, які набувають ознак системних загроз 
на регіональному та національному рівнях. Усі ці чинники актуалізують потребу в 
переосмисленні ролі бізнесу як соціального інституту, здатного не лише генерувати 
економічну додану вартість, а й забезпечувати соціальну стабільність, підтримку 
вразливих груп населення та розвиток інклюзивного середовища. 
У сучасному дискурсі корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) 
доцільно трактувати її як тристоронню модель взаємодії, у якій держава виступає 
невід’ємним суб’єктом поряд із бізнесом та громадянським суспільством. У 
науковій літературі та практиці управління виокремлюють дві провідні моделі 
державного підходу до реалізації КСВ – американську та європейську, що 
відрізняються рівнем залученості держави та характером регуляторного впливу. 
У сучасному науковому дискурсі окреслено низку концептуальних моделей 
соціальної відповідальності бізнесу, що репрезентують особливості становлення та 
інституціоналізації системи корпоративної соціальної відповідальності в 
компаніях різних країн світу (табл. 1.3) [22]. Аналіз моделей корпоративної 
соціальної відповідальності (КСВ)  свідчить про наявність суттєвих відмінностей у 
підходах до її реалізації залежно від соціокультурного, економічного та 
політичного контексту. 
Американська модель акцентує на добровільності та філантропії, Основними 
рисами американської моделі корпоративної соціальної відповідальності, що 
стосуються соціального захисту населення є: 
– децентралізація соціальних функцій, тобто значна частина завдань у сфері 
соціального забезпечення делегується місцевим органам влади, некомерційним 
організаціям та бізнесу, що формує багаторівневу систему соціального захисту; 
20 
– партнерська взаємодія на місцевому рівні, а саме, вирішення соціальних 
проблем здійснюється у співпраці між регіональними органами управління та 
підприємницьким сектором, що забезпечує гнучке реагування на потреби громад; 
– соціальна відповідальність як норма – соціально-відповідальна поведінка 
бізнесу сприймається як обов’язковий елемент функціонування підприємств у 
контексті забезпечення добробуту населення; 
– цільове фінансування соціальних потреб, так інвестиції бізнесу 
спрямовуються на підтримку сфер, що безпосередньо впливають на якість життя – 
зокрема, освіту, молодь та охорону довкілля [22, 35]. 
Таблиця 1.3 
Моделі соціальної відповідальності бізнесу 
Модель Характеристика 
Американська базується на добровільних, філантропічних ініціативах бізнесу, 
орієнтованих на окремі соціально значущі сфери, зокрема освіту, молодь та 
екологію. Її реалізація передбачає активну взаємодію з місцевими громадами 
та партнерство з органами влади, а основними індикаторами ефективності 
виступають раціональність витрат і залучення працівників до волонтерської 
діяльності. Модель також слугує інструментом формування позитивного 
іміджу компанії. 
Європейська передбачає активну роль держави як основного регулятора, орієнтована на 
захист прав працівників і соціальну стабільність. Ефективність оцінюється 
за конкретними соціальними та фінансовими результатами, модель 
переважно реалізується великими промисловими підприємствами. 
Британська поєднує елементи американського добровільного підходу та європейського 
регуляторного впливу. Держава відіграє роль стимулятора соціальної 
активності бізнесу, що проявляється у високому рівні участі компаній у 
соціальних проєктах. Модель є гнучкою та адаптивною до актуальних 
потреб суспільства. 
Японська ґрунтується на культурних традиціях колективізму, що формують соціальну 
(азійська) згуртованість усередині компанії. Корпоративна соціальна відповідальність 
інтегрована в етичні засади організації та реалізується через єдність 
працівників у межах індустріальних груп. 
Пострадянська має витоки в соціалістичній інституційній спадщині, де соціальна підтримка 
працівників була невід’ємною функцією підприємств. КСВ не розглядалася 
як окрема діяльність, а була частиною державної політики. У сучасних 
умовах модель трансформується в напрямі добровільних ініціатив бізнесу. 
Джерело: складено автором за [35, 57, 21, 22] 
 
Ці риси свідчать про активну роль бізнесу в системі соціального захисту 
США, де соціальна відповідальність розглядається як інструмент підтримки 
суспільної стабільності та розвитку. 
21 
Ключовими рисами європейської моделі корпоративної соціальної 
відповідальності в контексті соціального захисту населення є [21]: 
– державне регулювання, оскільки основним суб’єктом у реалізації КСВ 
виступає держава, яка формує нормативно-правові умови для соціально 
відповідальної поведінки бізнесу;  
– пріоритет соціального захисту працівників, ця модель орієнтована на 
забезпечення високого рівня соціальної безпеки та захисту трудових прав 
найманих працівників;  
– орієнтир на суспільне благополуччя – держава зацікавлена у створенні 
стабільного соціального середовища, що є основою для сталого розвитку. 
– участь великих промислових підприємств – реалізація соціально 
відповідальної поведінки здебільшого здійснюється стабільними компаніями, 
здатними впроваджувати системні соціальні програми; 
– обов’язкова оцінка ефективності через реальні результати, так соціальна 
відповідальність вимірюється не лише соціальними, а й фінансовими показниками, 
що робить її привабливою для інвесторів. 
Ці риси свідчать про інтеграцію соціального захисту в стратегічну діяльність 
бізнесу за активної участі держави, що є характерною ознакою європейської моделі 
КСВ. 
В контексті соціального захисту Британська модель КСВ характеризується 
такими рисами: 
– державна підтримка соціальної активності бізнесу, як і в європейській 
моделі, держава відіграє активну роль у стимулюванні участі підприємств у 
соціальних ініціативах; 
– висока залученість бізнесу до реалізації соціальних проєктів – подібно до 
американської моделі, підприємства активно беруть участь у вирішенні соціально 
значущих проблем, що сприяє посиленню соціального захисту на місцевому рівні 
[22]. 
Японська модель інтегрує КСВ у корпоративну етику через колективістські 
цінності: 
22 
– соціальна згуртованість усередині компанії – забезпечення внутрішнього 
соціального захисту через підтримку колективної єдності та взаємної 
відповідальності працівників; 
– робоча згуртованість у межах індустріальних груп – це сприяє стабільності 
зайнятості та взаємодопомозі, що є формою корпоративного соціального захисту 
[35]. 
Сучасна Україна успадкувала пострадянську умовну модель корпоративної 
соціальної відповідальності, що сформувалася в умовах централізованої економіки 
та державного патерналізму. Пострадянська модель КСВ характеризується такими 
рисами:  
– інституційна спадщина соціалістичних підприємств, так у радянський 
період підприємства виконували функції соціального забезпечення працівників, а 
саме, утримували дитячі садки, санаторії, лікарні, будинки культури тощо. Ця 
практика певний час зберігалася і в Україні навіть після переходу до ринкової 
економіки; 
– КСВ як продовження соціальних зобов’язань, зокрема у перші роки 
незалежності соціальна відповідальність бізнесу не розглядалася як окрема 
стратегія, а сприймалася як продовження обов’язкових функцій підприємств, що 
залишилися з радянських часів; 
– поступова трансформація – з часом в Україні почала формуватися нова 
парадигма КСВ, орієнтована на добровільність, стратегічне планування та 
партнерство з громадянським суспільством. Проте елементи пострадянської моделі 
– зокрема очікування соціальної підтримки від великих підприємств – залишаються 
актуальними й досі [22 
Упродовж останніх десятиліть спостерігається тенденція до відмови 
підприємств від економічно обтяжливих активів, які не генерують прибутку, але 
потребують значних фінансових ресурсів для підтримки. У зв’язку з цим 
початковий вектор розвитку корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) в 
Україні був спрямований на відмову від соціальних об’єктів на користь 
максимізації прибутковості. 
23 
Однак приєднання України до Глобального договору ООН, прийняття Цілей 
сталого розвитку, а також активізація процесів європейської інтеграції стали 
каталізаторами для добровільного повернення до традицій соціальної 
відповідальності. Це зумовило відновлення інтересу до розвитку соціальної 
інфраструктури підприємств, впровадження спеціалізованих соціальних та 
екологічних програм, а також активну участь бізнесу в благодійній діяльності. 
На сьогодні в Україні ще не сформовано остаточної моделі КСВ – вона 
перебуває на етапі становлення. Вітчизняний бізнес стикається з новими 
викликами, зокрема необхідністю дотримання міжнародних стандартів етики 
ведення бізнесу, проходженням суворих екологічних аудитів, а також виконанням 
додаткових соціальних зобов’язань. 
На відміну від американської та європейської моделей, в Україні держава 
відіграє значну роль у формуванні соціального вектору розвитку бізнесу. Участь 
підприємств у соціальному розвитку держави та суспільства здебільшого 
зумовлена зовнішнім тиском з боку державних інституцій. Реалізація практик КСВ 
в Україні відбувається переважно завдяки діяльності філій транснаціональних 
корпорацій та провідних національних компаній. Водночас більшість підприємств 
лише формально декларують впровадження КСВ, а самі заходи мають 
фрагментарний і несистемний характер. Найпоширенішими напрямами реалізації 
КСВ в українських компаніях представлені в таблиці 1.4. 
Таблиця 1.4 
Напрями реалізації соціальної відповідальності українського бізнесу 
Напрям Зміст 
Трудові відносини підвищення рівня заробітної плати, виплата додаткових премій, 
запровадження гнучких графіків роботи, реалізація програм 
професійного розвитку та підвищення кваліфікації 
Екологічна впровадження енергозберігаючих технологій, організація систем 
відповідальність сортування, утилізації та вторинної переробки відходів 
Взаємодія зі підвищення якості продукції, забезпечення достовірності інформації, 
споживачами етична реклама, навчання персоналу стандартам обслуговування, 
створення систем зворотного зв’язку та контакт-центрів 
Регіональний фінансування благодійних ініціатив, участь у благоустрої територій 
розвиток 
Антикорупційні відмова від корупційних практик, впровадження програм виявлення та 
заходи запобігання хабарництву 
Джерело: складено автором за [3, 38] 
24 
 
Щодо загального рівня розвитку соціальної відповідальності в Україні, за 
оцінкою експерта О. Бабича, більшість вітчизняних організацій інтерпретує цю 
концепцію спотворено. У багатьох випадках вона ототожнюється з корпоративним 
спонсорством або благодійною діяльністю, що реалізується як окремий напрям 
взаємодії з громадськістю, а не як інтегрований елемент стратегічного управління 
[22; 2, с. 5]. Це свідчить про те, що українська модель КСВ перебуває в перехідному 
стані, від державного патерналізму до сучасного розуміння соціальної 
відповідальності як добровільної ініціативи бізнесу, інтегрованої в систему 
соціального захисту [38]. 
Виокремлені характерні риси розглянутих моделей, демонструють як у 
різних соціокультурних контекстах корпоративна соціальна відповідальність може 
виконувати функції соціального захисту, адаптуючись до історичних традицій, ролі 
держави та внутрішньої організаційної культури. 
У межах моделі корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) важливу 
роль відіграє бізнес-сектор, який розглядає соціальну відповідальність як 
стратегічну інвестицію. Такий підхід сприяє формуванню лояльності персоналу, 
зміцненню споживчої довіри, розширенню партнерських зв’язків, а також 
забезпечує підтримку з боку державних інституцій і громадськості. Важливим 
елементом є ефективна комунікація зі засобами масової інформації, що дозволяє 
формувати позитивний імідж компанії. Сукупність зазначених чинників створює 
передумови для довгострокової стабільності та сталого розвитку підприємства. 
Відповідно до концепції КСВ, запропонованої Арчі Кероллом, існує три 
основні підходи до інтерпретації соціальної відповідальності бізнесу – визначення 
ролі бізнесу в суспільстві [51]. 
1) Корпоративний підхід ґрунтується на класичній економічній теорії, згідно 
з якою основним обов’язком підприємства є ефективне використання ресурсів з 
метою максимізації прибутку, за умови дотримання чинного законодавства. 
2) Концепція розумного егоїзму розглядає КСВ як інструмент досягнення 
довгострокових конкурентних переваг. У цьому контексті інвестиції в соціальні 
25 
програми можуть тимчасово знижувати прибутковість, однак у перспективі 
сприяють формуванню сприятливого соціального середовища, що забезпечує 
стабільність і сталий розвиток бізнесу.   
3) Корпоративний альтруїзм передбачає, що підприємство має враховувати 
вплив своєї діяльності на всі зацікавлені сторони та суспільство загалом, активно 
сприяючи підвищенню якості життя та соціального добробуту.   
Як бачимо, соціальна відповідальність бізнесу реалізується через 
різноманітні форми, серед яких ключовими є корпоративне громадянство та 
соціальна політика підприємства. Так, корпоративне громадянство виступає 
зовнішнім проявом соціальної відповідальності, що передбачає добровільну участь 
компанії у вирішенні суспільно значущих проблем, які не регламентуються 
законодавством і не мають безпосередньої економічної вигоди. Така діяльність 
спрямована на підтримку соціальних ініціатив, розвиток місцевих громад, охорону 
довкілля, освіту та інші сфери, що формують позитивний імідж підприємства та 
зміцнюють його зв’язки з громадськістю.. 
Соціальний захист населення традиційно розглядається як виключна 
прерогатива держави. Проте, за переконанням А. Дмитрієва, бізнес-структури 
мають відігравати активну роль у системі соціальної підтримки, що сприятиме 
формуванню у працівників відчуття значущості не лише з боку держави як джерела 
соціальних гарантій, а й з боку роботодавця, який сприймається як стабільне 
джерело життєвого забезпечення. Для заохочення підприємств до участі в 
соціальних ініціативах доцільним є впровадження державою відповідних 
стимулюючих механізмів [22, 16, с. 36].  
У разі, якщо держава здійснюватиме стимулювання соціальної 
відповідальності бізнесу шляхом формування соціально безпечного та 
сприятливого підприємницького середовища, це здатне суттєво активізувати 
розвиток соціальної активності суб’єктів господарювання. Водночас слід 
наголосити, що зазначене сприяння реалізується не безпосередньо державними 
органами, а також у непрямій формі – шляхом активності інститутів 
громадянського суспільства, серед яких бізнесові асоціації, засоби масової 
26 
комунікації, громадські та благодійні організації, науково-дослідні установи та 
інші структури. До ефективних стимулюючих механізмів можна віднести державні 
премії та нагороди, правові й економічні преференції, а також різноманітні форми 
заохочення, включаючи фінансові винагороди, грантову підтримку та можливості 
кар’єрного просування [30, с. 119]. Таким чином, державна участь у стимулюванні 
розвитку соціальної відповідальності бізнесу виявляється не лише через 
формування належної нормативно-правової бази, а й через забезпечення 
позитивного інституційного ставлення до підприємницької діяльності з боку 
органів влади. 
Основним документом що визначає провадження та реалізацію принципів 
соціальної відповідальності є міжнародний стандарт ISO 26000 «Керівництво з 
соціальної відповідальності» [76], де соціальна відповідальність визначається як 
відповідальність організації за вплив своїх рішень і діяльності на суспільство та 
навколишнє середовище. Ця відповідальність реалізується через прозору та етичну 
поведінку, яка спрямована на досягнення сталого розвитку і добробуту суспільства, 
враховує очікування зацікавлених сторін, поширюється на всі рівні організації та 
узгоджується з чинним законодавством і міжнародними нормами поведінки. У 
таблиці 1.5 представлено основні міжнародні стандарти корпоративної соціальної 
відповідальності [52]. 
Міжнародні стандарти корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) 
демонструють, що соціальний захист є невід’ємною складовою відповідального 
ведення бізнесу. Так, стандарти OHSAS 18001 та SA 8000 містять положення 
спрямовані на захист працівників, перший – через підвищення рівня охорони праці 
та збереження здоров’я, другий – шляхом гарантування трудових прав і створення 
безпечного та справедливого робочого середовища. Впровадження цих стандартів 
бізнесом фактично доповнює функції державної системи соціального захисту, 
зменшуючи соціальні ризики та підвищуючи якість життя працівників. 
  
27 
Таблиця 1.5 
Ключові міжнародні стандарти корпоративно-соціальної відповідальності  
Назва Характеристика 
стандарту 
OHSAS Стандарт аудиту системи управління охороною праці та промисловою безпекою 
18001 забезпечує задоволення потреб у підвищенні ефективності діяльності з охорони 
праці та збереження здоров’я працівників. 
SA 8000 Стандарт, спрямований на поліпшення умов праці на підприємствах, забезпечує 
захист трудових прав і розширення можливостей персоналу в межах сфер 
контролю та впливу організації. 
АА 1000 Стандарт, що регламентує етичну та соціальну діяльність підприємств, 
передбачає інтеграцію соціальних чинників у структуру та процеси 
організаційної підприємницької діяльності. 
ISO 14001 Стандарт екологічного менеджменту спрямований на впровадження системних 
підходів до управління екологічними аспектами діяльності підприємства з 
метою зменшення рівня забруднення навколишнього природного середовища. 
ISO Стандарт, що регламентує взаємодію із зацікавленими сторонами, передбачає 
26000:2010 впровадження принципів соціально відповідальної поведінки в управлінську та 
операційну діяльність організації. 
 
Стандарти AA 1000 та ISO 26000:2010 підкреслюють важливість етичної 
поведінки, прозорості та взаємодії із зацікавленими сторонами, що включає не 
лише працівників, а й ширші соціальні групи. Це сприяє формуванню довіри до 
бізнесу як до соціального партнера, здатного брати участь у вирішенні суспільно 
значущих проблем. 
Крім того, стандарт ISO 14001, хоча й орієнтований на екологічні аспекти, 
опосередковано впливає на соціальний захист, оскільки зменшення забруднення 
довкілля є важливою умовою збереження здоров’я населення. Впровадження 
міжнародних стандартів КСВ дозволяє бізнесу не лише підвищувати власну 
ефективність і репутацію, а й активно долучатися до системи соціального захисту, 
розширюючи її межі за рахунок добровільних ініціатив і відповідального 
управління. 
Соціальна відповідальність бізнесу в сучасних умовах поступово 
трансформується з факультативної практики у фундаментальний елемент 
корпоративної філософії, що передбачає орієнтацію не лише на економічну 
ефективність, але й на досягнення суспільного добробуту та екологічної 
збалансованості. В Україні процес становлення моделі корпоративної соціальної 
відповідальності (КСВ) ще триває, і її слід розглядати як гібридну конструкцію, що 
28 
поєднує елементи глобальних підходів із характерними рисами пострадянського 
управлінського контексту, зокрема очікуванням ініціатив з боку держави. 
Таким чином, соціальний захист виступає ключовим компонентом КСВ, 
охоплюючи такі аспекти, як забезпечення гідних умов праці, підтримка 
професійного розвитку, гарантування соціальних пільг, а також участь підприємств 
у вирішенні локальних соціальних проблем. Водночас рівень залучення бізнесу до 
соціального розвитку залишається недостатнім і часто має декларативний характер, 
що свідчить про потребу в системному підході та формуванні національної моделі 
КСВ. 
 
1.3. Методичні підходи та показники оцінки ефективності соціальної 
відповідальності бізнесу 
 
У контексті соціальних криз – таких як війна, економічна нестабільність, 
екологічні катастрофи чи масові міграції – соціальна відповідальність бізнесу 
набуває особливої ваги як інструмент стабілізації суспільних процесів. Як 
демонструє рисунок 1.3, концепція корпоративної соціальної відповідальності 
(КСВ) функціонує як системоутворюючий елемент, що поєднує інтереси ключових 
стейкхолдерів: працівників, громади, споживачів, держави, підприємців і самого 
бізнесу. 
Формування сталих взаємовідносин між ключовими учасниками соціально-
економічної системи – бізнесом, споживачами, працівниками, громадою та 
державою – на основі принципів корпоративної соціальної відповідальності, 
зокрема, від етичної поведінки компанії до довіри споживачів і підтримки з боку 
держави – створює позитивний соціально-економічний ефект. У кризових умовах 
це означає не лише збереження робочих місць і підтримку вразливих груп, а й 
активне сприяння соціальній згуртованості, економічному відновленню та 
зміцненню громадянської безпеки. 
29 
 
 
Рис. 1.3. Циклічна взаємодія між учасниками економічних відносин в 
контексті концепції КСВ 
Джерело: побудовано автором за [52] 
 
Наразі, соціально відповідальна діяльність суб’єктів господарювання в 
Україні не має чітко визначеного нормативного регулювання з боку держави. Її 
розвиток відбувається переважно стихійно, ініціюється окремими підприємствами, 
волонтерськими організаціями або соціально орієнтованими підприємцями, без 
належної координації та систематизації. 
Відсутність централізованої статистичної бази щодо корпоративної 
соціальної відповідальності (КСВ) значно ускладнює проведення наукових 
досліджень у цій сфері. Соціальна звітність компаній є добровільною, 
нерегулярною, різною за структурою та змістом, що створює труднощі для 
порівняльного аналізу та оцінювання ефективності реалізованих ініціатив. 
Оцінювання ефективності корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) 
здійснюється за допомогою нефінансової звітності та системи кількісних і якісних 
показників. Найпоширенішим стандартом звітності є GRI – Global Reporting 
Initiative, який охоплює екологічні, соціальні та управлінські аспекти (ESG). 
30 
Формування таких звітів характерне переважно для великих компаній, зокрема 
транснаціональних корпорацій. 
Крім того, методи оцінювання КСВ також включають індекси та рейтинги, 
що поділяються на фондові (DJSI, FTSE4Good) та нефондові (CPI, SI). Вони 
дозволяють порівнювати соціальну ефективність компаній, країн і регіонів. 
Водночас уніфікованої методики оцінки КСВ не існує, що зумовлює варіативність 
підходів і складність порівняння результатів. 
У міжнародній дослідницькій та управлінській практиці найбільш 
поширеним інструментом оцінювання рівня соціальної відповідальності суб’єктів 
підприємницької діяльності є індексні методики, приклади яких наведено у таблиці 
1.6. 
Таблиця 1.6 
Методологічні підходи до оцінювання рівня СВБ на основі індексних показників 
Індексний показник  Часткові показники  
Індекс Domini Social Оцінювання рівня соціальної відповідальності здійснюється на 
Investment (DSI 400) основі аналізу соціальних, екологічних та управлінських 
характеристик суб’єктів господарювання з високою ринковою 
капіталізацією.  
Індекс стійкості Доу Основними критеріями виступають показники ефективності 
Джонса (Dow Jones корпоративного управління, рівень соціальної активності, 
Sustainability Index)  екологічна результативність,  
Індекс FTSE4Good  Оцінювання рівня соціальної відповідальності суб’єкта 
господарювання здійснюється з урахуванням фінансових, 
соціальних та екологічних індикаторів його діяльності, а також 
дотримання принципів захисту прав людини. 
Індекс корпоративної До переліку оцінюваних характеристик входять участь у 
добродійності (Corporate благодійних ініціативах, якість взаємин з ключовими 
Philanthropy Index)  партнерами, а також рівень соціальної інклюзії, що відображає 
ступінь інтеграції підприємства у вирішення суспільно значущих 
проблем. 
Метод Лондонської групи Додатково враховується участь у благодійних ініціативах, якість 
порівняльного аналізу взаємин з ключовими партнерами та ступінь соціальної інклюзії 
(London Benchmarking в діяльності організації. 
Group)  
Джерело: [17; 37; 33] 
 
Для здійснення аналізу якісних параметрів соціальної відповідальності 
суб’єктів підприємництва доцільно звернутися до нефінансової звітності, яка є 
важливим джерелом інформації про соціальні, екологічні та етичні аспекти 
31 
діяльності корпоративного сектору. Залежно від обраного підходу, нефінансова 
звітність може бути представлена у різних форматах, що відповідають 
загальновизнаним міжнародним стандартам [37; 46], серед яких: 
1. Звіт про діяльність у сфері корпоративної соціальної відповідальності – 
формується відповідно до внутрішньої структури компанії, містить перелік 
реалізованих соціальних та/або екологічних проєктів, базується на самостійно 
визначених показниках і, як правило, не підлягає зовнішньому аудиту. 
2. Звіт про реалізацію принципів Глобального договору (Communication on 
Progress, COP) – охоплює виконання ключових принципів, що стосуються захисту 
прав людини, охорони навколишнього середовища, забезпечення належних умов 
праці та протидії корупції. 
3, Звіт зі сталого розвитку – готується відповідно до вимог системи Global 
Reporting Initiative (GRI) та передбачає стандартизовану структуру звітування за 
п’ятьма складовими: стратегічне бачення, організаційний профіль, система 
управління, індекс GRI та показники діяльності у соціальній, екологічній і 
економічній сферах. 
4. Звіт за стандартом AA1000 – розроблений Інститутом соціальної та етичної 
звітності (Institute of Social and Ethical Accountability) і спрямований на 
забезпечення прозорості та відповідальності у взаємодії з зацікавленими сторонами 
[33]. 
Зазначені типи звітності не є взаємозамінними для формування рейтингових 
оцінок, оскільки відрізняються за структурою, змістом і рівнем деталізації. Тому 
для їх порівняльного аналізу необхідне залучення додаткових експертних оцінок, 
наприклад, експертного опитування. Формування експертної групи може 
здійснюватися на основі попередньої самооцінки потенційних учасників, які 
залучені до ключових напрямів діяльності організації – зокрема, забезпечення 
якості продукції та послуг, впровадження і використання технологій, дотримання 
стандартів, управління персоналом, а також реалізації маркетингових стратегій. 
Такий підхід дозволяє сформувати репрезентативну групу фахівців, здатних надати 
обґрунтовану оцінку соціальної активності організації [41]. 
32 
У джерелі [88] представлено методичний підхід до обчислення Індексу 
прозорості та підзвітності, який слугує інструментом зовнішнього оцінювання 
рівня відкритості підприємницьких структур на основі інформації, розміщеної на 
їхніх офіційних веб-ресурсах (див. табл. 1.7). 
Таблиця 1.7  
Індикатори оцінювання рівня соціальної відповідальності суб’єктів 
підприємництва на основі аналізу офіційних веб-ресурсів 
Критерії Показники звітності 
оцінки 
Звітність наявність нефінансової звітності, підготовленої відповідно до вимог 
міжнародно визнаних стандартів, зокрема Глобальної ініціативи зі звітності 
(GRI), Глобального договору ООН або інших аналогічних підходів; а також 
наявність окремих звітів, що висвітлюють екологічну та соціальну складову 
діяльності організації. 
Зміст ступінь деталізації та повноти розкриття інформації за ключовими 
напрямами корпоративної соціальної відповідальності. 
Навігація рівень зручності користування веб-ресурсом, що забезпечує ефективний 
доступ до релевантної інформації. 
Доступність наявність контактної інформації, а також мовна адаптація ресурсу, що сприяє 
його відкритості для широкого кола зацікавлених сторін. 
Джерело: [88; 33] 
 
Окрім звітності за стандартами Глобальної ініціативи зі звітності (GRI), у 
практиці оцінювання КСВ широко застосовуються методи кількісного та якісного 
аналізу.  
На основі аналізу наукових джерел, практичного досвіду зарубіжних країн у 
сфері державного регулювання соціальної відповідальності бізнесу, а також 
вивчення фінансової, соціальної та екологічної звітності українських і зарубіжних 
суб’єктів підприємництва, Нагаївська Д.Ю. [41] запропонувала комплексний підхід 
до оцінювання рівня їх соціальної відповідальності. Згідно з авторською позицією, 
для здійснення повноцінного моніторингу стану соціальної відповідальності 
бізнесу необхідно використовувати як кількісні [18; 31; 36; 62; 54; 56], так і якісні 
[36; 54] показники. Такий підхід дозволяє забезпечити системність і об’єктивність 
оцінки, враховуючи не лише фінансові результати, але й соціальні та екологічні 
аспекти діяльності підприємств. У межах дослідження було сформовано перелік 
якісних індикаторів, що дають змогу комплексно оцінити соціальну активність 
33 
бізнесу на ринку продовольчих товарів, зокрема через призму його впливу на 
суспільство, довкілля та взаємодію з державними інституціями (табл. 1.8). 
Таблиця 1.8 
Якісні показники соціальної відповідальності бізнесу (СВБ) 
№ з/п Напрями реалізації СВБ  Якісні показники СВБ на рівні суб’єкта підприємництва 
на рівні суб’єкта 
підприємництва 
1. Дотримання 1.1. Виконання положень чинного законодавства, що 
нормативно-правових регулює аспекти соціальної відповідальності. 
вимог 1.2. Дотримання міжнародних стандартів у сфері 
соціальної відповідальності (зокрема, Accountability 1000, 
Global Reporting Initiative, SA 8000). 
1.3. Забезпечення стабільного фінансового стану як 
основи для реалізації соціальних зобов’язань. 
2. Гарантування високої 2.1. Забезпечення належного рівня якості та безпеки 
якості товарів і послуг продукції. 
2.2. Впровадження та дотримання міжнародних стандартів 
управління якістю (наприклад, HACCP, ISO 26000, ISO 
22000, ISO 14000, ISO 9001). 
2.3. Відповідність маркування продукції вимогам 
законодавства та стандартам прозорості. 
3. Створення гідних і 3.1. Забезпечення безпеки на робочому місці. 
безпечних умов праці 3.2. Підвищення рівня задоволеності працівників умовами 
праці. 
3.3. Розвиток соціальної інфраструктури для підтримки 
добробуту персоналу. 
4. Інформаційна 4.1. Ведення відкритої та достовірної звітності про 
прозорість та етична діяльність суб’єкта господарювання. 
комунікація 4.2. Надання повної і точної інформації про товари та 
послуги. 
4.3. Дотримання принципів добросовісності у рекламній 
діяльності. 
5. Екологічна 5.1. Використання екологічно безпечних технологій у 
відповідальність виробничих процесах. 
5.2. Здійснення заходів щодо охорони та відновлення 
навколишнього середовища. 
5.3. Активна участь у реалізації стратегій сталого розвитку 
на місцевому та національному рівнях. 
6. Реалізація соціальних 6.1. Впровадження соціально орієнтованих проєктів. 
ініціатив 6.2. Участь у благодійних програмах. 
6.3. Сприяння вирішенню актуальних проблем місцевих 
громад. 
Джерело: [41] 
 
Водночас універсального та вичерпного переліку показників для оцінки 
ефективності КСВ не існує, що зумовлено багатовимірністю цієї концепції та 
специфікою діяльності окремих суб’єктів господарювання. У зв’язку з цим у 
34 
науковій літературі представлено різноманітні підходи до формування системи 
індикаторів, які дозволяють здійснювати комплексну оцінку соціальної 
відповідальності бізнесу з урахуванням галузевих, регіональних та інституційних 
особливостей [34; 80; 10]. 
Так, І. О. Ворончак пропонує використовувати інтегральні коефіцієнти, які 
охоплюють економічні, трудові, екологічні, споживчі та філантропічні компоненти 
[9; 24]. А, У.А Волинець, у свою чергу, застосовує методи нечіткої логіки та 
моделювання нечітких множин [7; 24]. Незважаючи на наукову цінність зазначених 
методик, їх практичне застосування є обмеженим через складність розрахунків та 
залежність від офіційних статистичних даних, що може негативно впливати на 
об’єктивність та репрезентативність результатів. 
З огляду на вищезазначене, доцільним є використання більш прикладного 
підходу до оцінювання КСВ, який передбачає аналіз їхньої соціальної звітності з 
подальшим співвіднесенням обсягу витрат на соціально відповідальні ініціативи до 
отриманого прибутку підприємства. Такий підхід дозволяє здійснити порівняльну 
оцінку ефективності реалізації КСВ на рівні окремих суб’єктів господарювання, 
враховуючи специфіку їх діяльності та фінансові можливості (ф. 1.1) [24]. 
(С−М)
                                              Ксв =                                                  (ф.1.1) 
ЧП
 
де 
Ксв – коефіцієнт соціальної відповідальності підприємства (компанії);  
ЧП – прибуток підприємства після сплати податків і зборів;  
С – обсяг фінансових ресурсів, спрямованих підприємством на реалізацію 
соціально відповідальних програм та заходів; 
М – сума коштів, отриманих підприємством унаслідок здійснення соціально-
етичного маркетингу, тобто завдяки активностям, які поєднують комерційні цілі з 
суспільно значущими ініціативами. 
Представлений підхід дозволяє здійснювати оцінку рівня соціальної 
відповідальності окремих суб’єктів господарювання. Визначення середніх 
інтегральних коефіцієнтів на основі отриманих даних створює можливість 
35 
формування узагальнених показників у регіональному розрізі, а також на 
загальнодержавному рівні. Водночас застосування даного підходу сприяє 
мінімізації впливу соціально-етичного маркетингу на результати оцінювання 
ефективності реалізації корпоративної соціальної відповідальності, що забезпечує 
більшу об’єктивність аналітичних висновків. 
Для об’єктивного вимірювання ефективності реалізації заходів 
корпоративної соціальної відповідальності доцільно використовувати систему 
оцінки за її ключовими складовими, зокрема, організаційне управління, 
дотримання прав людини, трудові відносини, операційна діяльність, захист прав 
споживачів та врахування їхніх інтересів, екологічна відповідальність, а також 
взаємодія з місцевими громадами у вирішенні соціально значущих проблем (табл. 
1.9). 
Таблиця 1.9 
Показники ефективності реалізації заходів корпоративної соціальної 
відповідальності 
№ Зацікавлені особи 
Сфера КСВ Показники оцінки ефективності 
з/п 
- Наявність політики КСВ 
- Включення КСВ у стратегічне Вищий менеджмент, 
Організаційне планування акціонери, регуляторні 
1 
управління - Створення окремих органи, консультанти зі 
структур/відділів з питань сталого сталого розвитку 
розвитку 
- Дотримання принципів 
недискримінації 
Працівники, правозахисні 
- Впровадження механізмів захисту 
2 Права людини організації, профспілки, 
прав працівників 
державні інспекції праці 
- Відсутність скарг на порушення 
прав 
- Рівень заробітної плати 
- Динаміка зайнятості 
Працівники, HR-відділ, 
3 Трудові відносини - Плинність кадрів 
освітні установи, інвестори 
- Інвестиції в навчання та розвиток 
персоналу 
- Впровадження етичних стандартів 
Клієнти, постачальники, 
Операційна - Прозорість бізнес-процесів 
4 аудитори, контролюючі 
діяльність - Дотримання норм фінансового 
органи 
моніторингу 
Захист прав - Рівень задоволеності клієнтів Споживачі, служби 
5 
споживачів - Кількість скарг/претензій підтримки, регулятори 
36 
- Наявність механізмів зворотного ринку, громадські 
зв’язку організації 
- Обсяг інвестицій у «зелені» проєкти Екологічні організації, 
Екологічна - Випуск «зелених» облігацій місцеві громади, інвестори, 
6 
відповідальність - Зменшення негативного впливу на державні екологічні 
довкілля служби 
- Участь у соціальних проєктах Місцеві громади, НУО, 
Взаємодія з - Обсяг благодійної та спонсорської волонтерські організації, 
7 
громадами допомоги органи місцевого 
- Рівень корпоративного волонтерства самоврядування 
- Зростання прибутку 
- Розширення страхового портфеля Інвестори, акціонери, 
Фінансові 
8 - Підвищення ринкової вартості фінансові установи, 
результати 
компанії аналітики 
- Доступ до капіталу 
- Індекс довіри до компанії ЗМІ, громадськість, 
Репутаційні - Позиція в рейтингах сталого бізнесу партнери, рейтингові 
9 
показники - Публічне визнання (нагороди, агентства, потенційні 
сертифікати) працівники 
Джерело: складено автором на основі [34; 87; 11]  
 
Аналіз відповідних показників (перелік яких може бути розширений залежно 
від специфіки компанії) дозволяє визначити рівень соціальної відповідальності 
суб’єкта підприємництва та виявити синергетичний ефект від реалізації комплексу 
заходів, що позиціонують його як соціально орієнтований бізнес. 
Отже, оцінка ефективності соціальної відповідальності бізнесу базується на 
поєднанні кількісних і якісних показників, індексних методик, експертного 
опитування та аналізу нефінансової звітності. Важливими критеріями виступають 
прозорість, екологічна та соціальна активність, дотримання прав людини, а також 
рівень інклюзії. Комплексний підхід дозволяє сформувати об’єктивну картину 
соціальної відповідальності суб’єкта підприємницької діяльності в контексті 
формування системи соціального захисту населення.  
37 
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ 
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ АТ «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС»» В КОНТЕКСТІ 
СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ 
 
2.1. Загальна характеристика АТ «СГ “ТАС”»  (приватне) та її соціальної 
політики 
 
Страхова група «ТАС» посідає провідні позиції на страховому ринку 
України, забезпечуючи надійний захист понад одного мільйона клієнтів [44]. 
Протягом більш ніж двадцяти п’яти років діяльності компанія утвердилася як 
стабільний та відповідальний страховик, який послідовно виконує свої 
зобов’язання перед фізичними та юридичними особами. 
Акціонерне товариство «СГ “ТАС”» (приватне) є зареєстрованим приватним 
акціонерним товариством, що здійснює діяльність на території України. Акції 
компанії мають статус приватного розміщення. Основним видом діяльності 
виступає недержавне страхування, що охоплює всі напрями, окрім страхування 
життя. 
Метою функціонування компанії є отримання прибутку шляхом надання 
комплексних послуг зі страхового захисту майнових інтересів громадян та 
суб’єктів господарювання, а також здійснення фінансових операцій у межах, 
визначених чинним законодавством та статутними документами. 
Безпосередній предмет діяльності охоплює проведення страхових та 
перестрахувальних операцій, формування і розміщення страхових резервів, а також 
управління ними. Компанія здійснює всі види обов’язкового та добровільного 
страхування і перестрахування відповідно до ліцензій, виданих уповноваженими 
органами. 
Структурні підрозділи компанії не мають статусу окремих юридичних осіб і 
діють відповідно до положень, затверджених загальними зборами акціонерів. 
Починаючи з 1 січня 2009 року, бухгалтерський та податковий облік ведеться у 
єдиній централізованій системі на рівні головного офісу компанії, що забезпечує 
38 
уніфікацію та прозорість фінансової звітності. 
Страхова діяльність Акціонерного товариства «Страхова група “ТАС”» 
(приватне) охоплює як пряме страхування, так і вхідне перестрахування за 
окремими класами ризиків. Як приватне акціонерне товариство, компанія 
функціонує відповідно до положень Закону України «Про акціонерні товариства», 
що визначає засади корпоративного управління. Система управлінських відносин, 
яка регламентує процедури ухвалення рішень та здійснення контролю, закріплена 
у внутрішніх нормативних документах — Статуті та Положенні про Наглядову 
раду. 
Вищим органом управління є Загальні збори акціонерів, які мають виключне 
право на утворення нових органів товариства, зміну їх складу та компетенцій 
шляхом внесення відповідних змін до статуту (рис. 2.1). У структурі компанії діє 
Наглядова рада, що забезпечує захист прав акціонерів та здійснює контроль за 
діяльністю виконавчого органу в межах компетенції, визначеної законодавством та 
статутними документами. 
АТ «СГ “ТАС”» (приватне) є членом ключових професійних об’єднань, 
зокрема Моторного (транспортного) страхового бюро України та Ядерного 
страхового пулу України. Компанія впроваджує механізми захисту прав 
споживачів фінансових послуг, які регламентують порядок реєстрації, розгляду та 
опрацювання звернень громадян, юридичних осіб, органів державної влади та 
місцевого самоврядування. 
Важливим напрямом діяльності є формування комплексної системи 
управління ризиками, що охоплює всі їхні види та відповідає вимогам чинного 
законодавства України й міжнародних стандартів. Такий підхід забезпечує 
прозорість, стабільність та відповідальність компанії у сфері страхових та 
перестрахувальних операцій. 
Протягом тривалого періоду Акціонерне товариство «Страхова група 
“ТАС”» стабільно зберігає лідируючі позиції на національному страховому ринку, 
що підтверджується як високими показниками кількості укладених договорів 
страхування, так і значними обсягами здійснених страхових виплат за ними. 
39 
 
Загальні збори акціонерів 
 
  
Наглядова рада 
Голова правління 
 
 
 
Заступник з фінансів Заступник з АП Заступник зі страхування 
 
Фінансовий напрямок Адміністративна підтримка Страхова діяльність 
 
 Фінансовий Департамент Департамент 
департамент кадрового страхування 
 
забезпечення 
 
Департамент Департамент 
б ухгалтерського Юридичний маркетингу та 
обліку департамент комунікацій 
 
 Департамент Департамент  
операційного інформаційного Департамент 
 обліку забезпечення андерайтингу 
 
 
28 регіональних дирекцій і філій 
 
Рис. 2.1. Організаційна структура АТ СГ «ТАС» [44] 
 
Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» характеризується 
розвиненою регіональною інфраструктурою, що включає 28 регіональних дирекцій 
і філій, а також 450 офісів з продажу страхових послуг. У зазначених підрозділах 
здійснюють професійну діяльність близько 1000 штатних працівників і понад 1000 
страхових агентів, які забезпечують надання страхових послуг на всій території 
України. При цьому Товариство не має дочірніх підприємств. 
У таблиці 2.1 згруповано основі показники діяльності АТ «Страхова група» 
«ТАС» за період 2013-2024 рр. 
  
40 
Таблиця 2.1 
Основні показники діяльності АТ «Страхова група» «ТАС»»  
за період 2013-2024 рр., млн. грн 
Показник 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 2024 
Страхові 396,5 476,1 607,4 763,2 1023,9 1387,7 1615,1 2026,9 2449,5 2432,6 3539,9 4881,3 
премії 
Страхові 174,9 176,6 212,4 262,2 371,3 545,4 726,9 887,5 1142,8 904,3 1314,2 1975,3 
виплати 
Страхові  228,7 328,7 446,9 661,8 1089,9 1380,6 1614,1 1786,7 1869,4 2632,4 2680,5 
резерви 
Рівень 44,11 37,09 34,97 34,36 36,26 39,30 45,01 43,79 46,65 37,17 37,13 40,47 
виплат 
Побудовано автором за [44] 
 
Як бачимо, за усіма показниками спостерігається тенденція до зростання, 
розглянемо їх динаміку більш детальніше (рис. 2.2). Упродовж 2019–2024 років АТ 
«Страхова група «ТАС» демонструє стійке та динамічне зростання обсягу 
страхових премій, що є одним із ключових індикаторів ефективності діяльності 
страхової компанії. Якщо у 2019 році сума отриманих премій становила 1615,1 млн 
грн, то вже у 2024 році цей показник досягнув 4881,3 млн грн. Таким чином, за 
п’ятирічний період обсяг премій збільшився більш ніж утричі, що відповідає 
приросту приблизно на 202%. 
Таке стрімке зростання свідчить про кілька важливих тенденцій: 
1) Розширення ринкової присутності компанії. Компанія активно нарощує 
свою частку на страховому ринку, що може бути результатом успішної 
маркетингової стратегії, запуску нових страхових продуктів або виходу на нові 
регіони. 
2) Зростання довіри клієнтів. Збільшення обсягу премій часто корелює з 
підвищенням рівня довіри до компанії, її репутації та якості обслуговування. Це 
може свідчити про позитивний імідж страховика серед населення та бізнесу. 
3) Активізація продажів та розвиток каналів дистрибуції. Компанія, 
ймовірно, вдосконалила механізми продажу, зокрема через цифрові платформи, 
агентські мережі або партнерські програми, що дозволило залучити нових клієнтів. 
4) Зростання попиту на страхові послуги. В умовах економічної 
нестабільності, зростання ризиків та підвищення фінансової грамотності 
41 
населення, попит на страхування міг суттєво зрости, що також вплинуло на обсяг 
премій. 
 
6000 46,65 50
43,79
45
48814,30,47
5000 37,17 37,13 40
35
4000
3539,9
30
3000 2632,4 2680,5 25
2449,5 2432,6
2026,9
1869,4 1975,3 20
2000 1786,7
1614,1 15
1314,2
1142,8
887,5 904,3 10
1000
5
0 0
2020 2021 2022 2023 2024
Страхові премії Страхові виплати Страхові резерви Рівень виплат
 
Рис. 2.2. Динаміка основних показників діяльності АТ «Страхова група» 
«ТАС» за період 2020-2024 рр., 
Побудовано автором за: [44] 
 
Загалом, така позитивна динаміка є свідченням не лише фінансової 
стабільності компанії, а й її здатності адаптуватися до змін ринкового середовища, 
відповідати на запити клієнтів та ефективно реалізовувати стратегію сталого 
розвитку. Це також може бути індикатором соціальної відповідальності бізнесу, 
адже зростання страхового захисту населення сприяє загальній економічній 
безпеці. 
У період 2013–2024 років АТ «Страхова група «ТАС» демонструє поступове 
зростання також і обсягу страхових виплат, що є важливим показником якості 
виконання зобов’язань перед застрахованими особами. У 2019 році сума страхових 
виплат становила 726,9 млн грн, тоді як у 2024 році вона досягла 1975,3 млн грн. 
Таким чином, приріст за п’ятирічний період склав приблизно 171%, що свідчить 
про активізацію процесів врегулювання страхових випадків. 
Зростання страхових виплат може бути зумовлене кількома чинниками. По-
перше, це збільшення кількості укладених страхових договорів, що прямо впливає 
42 
на кількість страхових подій. По-друге, підвищення рівня сервісу та якості 
обслуговування клієнтів сприяє більш ефективному врегулюванню страхових 
випадків, зменшенню термінів розгляду заяв та підвищенню довіри до компанії. 
По-третє, зростання виплат може бути наслідком зміни структури страхового 
портфеля, зокрема збільшення частки моторних видів страхування (КАСКО та 
автоцивілки). 
Загалом, позитивна динаміка страхових виплат свідчить про соціальну 
орієнтованість компанії, її готовність виконувати взяті на себе зобов’язання та 
забезпечувати фінансовий захист клієнтів у разі настання страхових подій. 
Наступним показником є рівень страхових виплат, який визначається як 
відношення суми виплат до суми отриманих премій, є важливим показником 
ефективності діяльності страхової компанії. У досліджуваному періоді цей 
показник коливався в межах 37,13% – 46,65%. Найвищого значення він досяг у 2021 
році (46,65%), що може свідчити про підвищену активність клієнтів у заявленні 
страхових випадків або про зміну умов страхових продуктів. Найнижчий рівень був 
зафіксований у 2023 році (37,13%), що може бути наслідком оптимізації внутрішніх 
процесів, перегляду тарифної політики або зменшення кількості страхових подій. 
Загалом, стабільність рівня виплат у межах 37–47% свідчить про ефективне 
управління ризиками, збалансовану політику врегулювання страхових випадків та 
відповідність діяльності компанії принципам фінансової сталості. Така динаміка є 
підтвердженням того, що компанія не лише прагне до прибутковості, а й виконує 
соціально значущу функцію – забезпечення страхового захисту населення. 
Страхові резерви є ключовим елементом фінансової стабільності страхової 
компанії, оскільки вони забезпечують виконання зобов’язань перед 
застрахованими особами у майбутньому. У 2019 році обсяг резервів АТ «Страхова 
група «ТАС» становив 1380,6 млн грн, а у 2024 році – вже 2680,5 млн грн. Приріст 
склав близько 94%, що є свідченням зваженої та відповідальної фінансової 
політики компанії.  
Зростання резервів може бути інтерпретоване як результат збільшення обсягу 
страхових премій, розширення клієнтської бази та зростання довгострокових 
43 
зобов’язань. Крім того, це свідчить про відповідність діяльності компанії вимогам 
регуляторних органів щодо платоспроможності та фінансової надійності. 
Формування достатнього обсягу страхових резервів є проявом соціальної 
відповідальності бізнесу, оскільки гарантує захист інтересів клієнтів та сприяє 
стабільності системи соціального захисту загалом. 
Таким чином, компанія демонструє стабільне зростання ключових 
показників основної діяльності. Збільшення страхових резервів підтверджує її 
надійність та готовність до виконання зобов’язань. Рівень виплат залишається в 
межах оптимального балансу, що свідчить про ефективну фінансову політику. 
Загальна динаміка підтверджує позитивний імідж компанії та її вплив на соціальну 
відповідальність. 
За результатами проведеного аналізу, слід зазначити, в умовах соціально-
економічної нестабільності, воєнної агресії росії питання забезпечення соціального 
захисту населення набуває особливої актуальності. І важливу роль у цьому процесі 
відіграють не лише державні інституції, а й суб’єкти приватного сектору, зокрема 
страхові компанії. Одним із яскравих прикладів соціально відповідального бізнесу 
є АТ «СГ “ТАС”»  (приватне), діяльність якого демонструє високий рівень 
залученості до процесів забезпечення фінансової безпеки громадян.  
Упродовж більш ніж чверті століття компанія здійснює безперервну 
діяльність на страховому ринку України, забезпечуючи обслуговування понад 
одного мільйона клієнтів. Така тривала та стабільна присутність у галузі є 
свідченням її високої надійності, фінансової стійкості та здатності належним чином 
виконувати взяті зобов’язання. За результатами діяльності компанія входить до 
числа провідних учасників ринку за показниками страхових премій та обсягів 
виплат, водночас утримуючи першість серед страховиків із виключно українським 
капіталом. 
У контексті дослідження соціальної відповідальності суб’єктів страхового 
ринку доцільним є аналіз фінансових показників, які визначають здатність компанії 
реалізовувати довгострокові соціальні програми. Дані таблиці 2.2 відображають 
динаміку основних фінансових індикаторів АТ «Страхова група «ТАС»» за період 
44 
2020–2025 рр. 
Таблиця 2.2 
Основні фінансові показники за період 2020- 2025 р.р., тис. грн 
Показник 2020 2021 2022 2023 2024 За 3 квартали 2025 
Чистий прибуток 137000 90067 303239 30385 157084 429 257 
Активи 2460000 1699281 1664428 3134517 4093454 6037696 
Зобов’язання 1767003 1817346 1901326 2334392 3094825 3850148 
Джерело: побудовано автором за [42] 
 
Аналіз наведених даних свідчить про поступове зростання фінансової 
спроможності компанії. Зокрема, обсяг чистого прибутку у 2022 та 2025 роках 
демонструє суттєве зростання, що є позитивним сигналом для потенційного 
фінансування соціальних програм. На рисунку 2.3 візуалізовано динаміку 
ключових фінансових показників АТ «СГ «ТАС»» за період 2020–2025 років, що 
дозволяє оцінити потенціал компанії щодо реалізації соціально орієнтованих 
програм. Так, дані за показником чистого прибутку демонструють значні 
коливання: від 137 млн грн у 2020 р. до рекордних 429 млн грн за 3 квартали 2025 
р. Таке зростання  чистого прибутку у 2022 р. (303 млн грн) та 2025 р. свідчить про 
стабілізацію фінансової діяльності, що створює передумови для інвестування в 
соціальні ініціативи, зокрема корпоративне страхування, підтримку вразливих 
груп, освітні та інклюзивні проєкти та участь у державних ініціативах. 
7000000 500000
450000
6000000 429 257
400000
5000000 350000
303239 300000
4000000
250000
3000000
200000
2000000 157084 150000
137000
90067 100000
1000000
50000
30385
0 0
2020 2021 2022 2023 2024 За 3 квартали 
2025
Активи, тис грн Зобов’язання, тис грн Чистий прибуток, тис. грн
 
Рис. 2.3. Динаміка фінансових показників АТ «Страхова група» «ТАС» за 
період 2020-2025 рр. 
45 
Побудовано автором за [44] 
 
Збільшення активів компанії з 2,46 млрд грн у 2020 році до понад 6 млрд грн 
у 2025 році свідчить про розширення фінансової бази, що дозволяє формувати 
стійкі механізми соціального захисту. Водночас зростання зобов’язань є 
контрольованим і не перевищує темпів приросту активів, що підтверджує 
ефективність управління фінансовими ризиками. Така динаміка свідчить про 
розширення фінансової бази компанії, що дозволяє реалізовувати програми 
страхового захисту, страхування від нещасних випадків, медичного забезпечення 
та підтримки постраждалих від надзвичайних ситуацій. 
Зобов’язання страхових компаній відображають обсяг фінансових ресурсів, 
які мають бути спрямовані на виконання договірних, соціальних та правових 
зобов’язань перед клієнтами, партнерами, державними органами та працівниками. 
Зобов’язання АТ «СГ «ТАС»» включають: 
– виплати за договорами страхування, у тому числі за соціально значущими 
страховими випадками (травми, інвалідність, смерть, втрата майна); 
– корпоративні програми для працівників, такі як корпоративне медичне 
страхування, пенсійне забезпечення, підтримка у кризових ситуаціях; 
– участь у фінансуванні соціальних проєктів та заходів (інклюзивні, освітні, 
гуманітарні ініціативи), спрямованих на підтримку вразливих груп населення. 
Динаміка зобов’язань АТ «СГ «ТАС»» за період 2020–2025 рр. свідчить про 
поступове зростання обсягу відповідальності, що корелює з розширенням 
діяльності компанії – з 1,77 млрд грн у 2020 р. до 3,85 млрд грн у 2025 р., що 
демонструє про здатність компанії ефективно балансувати між фінансовими 
ризиками та страховими і соціальними зобов’язаннями перед клієнтами, 
партнерами та працівниками. 
За п’ятирічний період зобов’язання компанії зросли більш ніж удвічі, що є 
свідченням зростання обсягу страхового портфеля, збільшення кількості укладених 
договорів та зростання довіри клієнтів. При цьому, збільшення зобов’язань є 
контрольованим і пропорційним до зростання активів, що підтверджує здатність 
компанії виконувати свої фінансові та соціальні обов’язки. 
46 
Отже, ключові фінансові показники АТ «СГ «ТАС»» за аналізований період 
засвідчують високий рівень платоспроможності, стабільності та інвестиційної 
спроможності компанії. Це створює сприятливі умови для реалізації соціально 
відповідальних стратегій, включаючи: 
– розвиток інклюзивних страхових продуктів; 
– підтримку працівників через корпоративні програми; 
– участь у державних соціальних ініціативах; 
– фінансування освітніх, медичних та гуманітарних проєктів. 
Таким чином, фінансові показники АТ «СГ «ТАС»» за досліджуваний період 
підтверджують наявність достатнього економічного потенціалу для реалізації 
соціально відповідальних стратегій, що відповідає сучасним вимогам сталого 
розвитку та корпоративної етики. 
 
2.2. Оцінка соціальних програм, ініціатив та страхових продуктів, АТ 
«Страхова група «ТАС»» спрямованих на соціальний захист 
 
В умовах соціальної напруженості, зростання ризиків та гуманітарних 
викликів, страхові компанії дедалі активніше позиціонують себе як учасники 
системи соціального захисту. Їхня діяльність виходить за межі суто фінансових 
(страхових) операцій і охоплює широкий спектр програм, спрямованих на 
підтримку добробуту населення, захист вразливих груп, компенсацію втрат, 
пов’язаних із життєвими, медичними, майновими та іншими ризиками. 
Проведемо оцінку соціально орієнтованих страхових продуктів, 
корпоративних ініціатив та програм соціальної відповідальності, що реалізуються 
страховими компаніями, зокрема АТ «Страхова група «ТАС».  
Оцінювання таких програм здійснюється з урахуванням фінансової 
спроможності компанії, нормативно-правових вимог, стратегічних пріоритетів та 
актуальних соціальних потреб. Особлива увага приділяється доступності, 
ефективності та соціальній значущості страхових механізмів, що дозволяє 
визначити їхню роль у формуванні стійкої системи соціального захисту в Україні. 
47 
АТ «Страхова група «ТАС»» характеризується широким спектром 
страхових послуг, що охоплюють понад 80 різноманітних страхових продуктів, 
адаптованих до потреб фізичних та юридичних осіб. Значна частина цих продуктів 
має виразну соціальну орієнтацію, що проявляється у спрямованості на 
забезпечення страхового захисту життя та здоров’я, майна, цивільної 
відповідальності, а також на підтримку соціально вразливих категорій населення. 
Зокрема, компанія реалізує програми страхування здоров’я, добровільного 
медичного страхування, страхування дітей, пенсіонерів, осіб з інвалідністю, а 
також страхування майна громадян, що постраждали внаслідок надзвичайних 
ситуацій. Крім того, у продуктовому портфелі Товариства представлені страхові 
рішення, які сприяють соціальній інтеграції, фінансовій стабільності 
домогосподарств, захисту прав споживачів страхових послуг та формуванню 
інклюзивного страхового середовища. 
Така диверсифікація страхових продуктів свідчить про стратегічну 
орієнтацію компанії на виконання соціально значущих функцій, що відповідає 
сучасним викликам у сфері соціального захисту, сталого розвитку та корпоративної 
відповідальності. 
Основна діяльність компанії спрямована на надання страхових продуктів 
для забезпечення двох клієнтських сегментів: корпоративного та фізичних осіб 
(рис. 2.4).  
Рис. 2.4. Напрями діяльності АТ СГ «ТАС» [44] 
 
48 
У структурі соціально орієнтованих страхових продуктів, що реалізуються 
АТ «Страхова група «ТАС», особливе місце посідають напрями, які безпосередньо 
спрямовані на захист життєво важливих інтересів громадян, зокрема у сфері 
безпеки, здоров’я, майнової стабільності та правової підтримки. 
Зокрема, обов’язкове та добровільне страхування цивільно-правової 
відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) та 
добровільне страхування автотранспорту (КАСКО) відіграють ключову роль у 
забезпеченні компенсації матеріальних збитків, завданих унаслідок дорожньо-
транспортних пригод. Ці види страхування мають виразне соціальне значення, 
оскільки сприяють захисту постраждалих осіб, зменшенню фінансового 
навантаження на домогосподарства та формуванню правової культури 
відповідальності серед водіїв. 
Добровільне медичне страхування (ДМС) виконує функцію додаткового 
соціального захисту, забезпечуючи доступ до медичних послуг, діагностики, 
лікування та реабілітації. Особливої актуальності цей вид страхування набуває в 
умовах воєнного стану, коли державна система охорони здоров’я перебуває під 
надмірним навантаженням, а потреба в альтернативних джерелах медичної 
підтримки зростає. 
Страхування за програмою «Зелена картка» забезпечує правовий і медичний 
захист громадян України під час перебування за кордоном. Цей продукт охоплює 
витрати, пов’язані з наданням медичної допомоги, юридичним супроводом та 
компенсацією шкоди третім особам, що є особливо важливим у контексті зростання 
міжнародної мобільності та трудової міграції. 
Страхування майна громадян, зокрема житлових об’єктів, є важливим 
інструментом соціального реагування на надзвичайні ситуації, включаючи стихійні 
лиха, техногенні аварії та воєнні дії. Для сімей, які втратили житло або майнові 
активи, страхові виплати стають критично важливим джерелом фінансової 
підтримки, що дозволяє відновити базові умови життя та забезпечити соціальну 
стабільність. 
Упродовж 2022–2024 років Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»» 
49 
продемонструвало стабільну фінансову активність, що підтверджується обсягами 
зібраних страхових премій (табл. 2.3) та здійснених страхових виплат (табл. 2.4).  
Таблиця 2.3 
Динаміка зібраних страхових премій за період 2022- 2024 рр., млн грн 
Вид Рік Відхилення 
страхування Абсолютне, –; + Відносне, % 
2022 2023 2024 2023/ 2024/2023 2023/ 2024/ 
2022 2022 2023 
ОСЦПВ, млн 
893,47 1017,62 1186,24 124,15 168,62 13,90 16,57 
грн 
КАСКО, млн 
512,38 576,91 706,85 64,53 129,94 12,59 22,52 
грн 
ДМС, млн 
193,84 368,29 487,79 174,45 119,50 90,00 32,45 
грн 
«Зелена 
картка», млн 407,15 694,72 1158,83 287,57 464,11 70,63 66,81 
грн 
Майно, млн 
52,63 58,94 74,29 6,31 15,35 11,99 26,04 
грн 
Джерело: побудовано автором за [44] 
 
У період 2022–2024 років АТ «СГ «ТАС»» демонструє стійке зростання 
обсягів зібраних страхових премій за ключовими соціально орієнтованими видами 
страхування. Зростання є як абсолютним, так і відносним, що свідчить про 
розширення клієнтської бази, підвищення попиту на страхові послуги та адаптацію 
компанії до актуальних ризиків.  
За договорами ОСЦПВ відмічаємо зростання премій на 13,9% у 2023 р. та 
16,6% у 2024 р., що свідчить про стабільний попит на базовий соціальний захист у 
сфері дорожньої безпеки. Дані за цим показником демонструють сталість і 
передбачуваність, що характерно для обов’язкових видів страхування. 
За полісами КАСКО (добровільне страхування автотранспорту) 
спостерігається відносне зростання у 2024 р. (+22,5%) перевищує показник 2023 р., 
що може бути пов’язано з оновленням автопарку, зростанням вартості 
транспортних засобів та воєнними ризиками. 
У сегменті ДМС (добровільне медичне страхування) найбільше зростання 
відмічаємо у 2023 р. (+90%) серед усіх видів страхування, що відображає 
підвищений попит на медичний захист у період воєнного стану. Однак, у 2024 р. 
50 
темпи зростання дещо сповільнились (+32,5%), але залишаються високими, що 
підтверджує актуальність ДМС як інструменту соціального захисту. 
За полісами «Зелена картка» відмічаємо вражаюче зростання премій: +70,6% 
у 2023 р. та +66,8% у 2024 р., що свідчить про активізацію міжнародної мобільності 
громадян, зокрема у зв’язку з евакуацією, трудовою міграцією та перетином 
кордону. Продукт виконує важливу соціальну функцію – захист українців за 
межами країни. 
За договорами страхування майна хоча обсяги премій є найменшими серед 
представлених видів, темпи зростання у 2024 р. (+26%), але все рівно свідчать про 
зростання актуальності цього виду страхування в умовах воєнних загроз, 
руйнування житла та об’єктів інфраструктури. 
Таким чином, динаміка зібраних страхових премій за 2022–2024 рр. свідчить 
про послідовне посилення соціальної орієнтації страхового портфеля АТ «СГ 
«ТАС». Зростання премій за ОСЦПВ, КАСКО, ДМС, «Зеленою карткою» та 
страхуванням майна підтверджує стратегічну спрямованість компанії на 
задоволення базових потреб громадян у захисті життя, здоров’я, майна та прав у 
складних соціально-економічних умовах.  
Зростання обсягів зібраних страхових премій упродовж 2022–2024 років, 
відображене в таблиці 2.3, свідчить про активізацію страхового ринку, підвищення 
довіри населення до страхових механізмів та посилення ролі бізнесу у формуванні 
фінансової основи соціального захисту. Така позитивна динаміка є індикатором не 
лише економічної стабільності, а й зростання соціальної відповідальності 
страхових компаній, які акумулюють ресурси для подальшого виконання своїх 
зобов’язань перед застрахованими особами. 
Особливу увагу слід звернути на лідерство компанії в сегменті 
автострахування, зокрема в обов’язковому страхуванні цивільно-правової 
відповідальності автовласників та добровільній «автоцивілці». Ці види 
страхування мають високу соціальну значущість, оскільки сприяють захисту 
життя, здоров’я та майна громадян, а також зменшують соціальну напругу у 
випадках дорожньо-транспортних пригод. Страхова група «ТАС» утримує провідні 
51 
позиції у низці ключових сегментів національного страхового ринку, зокрема у 
сфері автострахування. Протягом багатьох років компанія виступає беззаперечним 
лідером у сегменті обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності 
власників транспортних засобів, водночас зберігаючи першість у сфері 
добровільного страхування відповідальності автовласників. Крім того, вона 
входить до числа найбільших учасників ринку КАСКО, що підтверджує її стійкі 
конкурентні переваги та високий рівень довіри клієнтів. 
Однак реальний внесок страхового бізнесу у систему соціального захисту 
визначається не лише обсягом премій, а й ефективністю здійснення страхових 
виплат – тобто здатністю компаній оперативно та повноцінно компенсувати втрати 
за соціально значущими видами страхування. Саме тому доцільним є подальший 
аналіз динаміки страхових виплат, що дозволяє оцінити рівень виконання 
соціальних функцій страховиків. 
У таблиці 2.4 наведено дані про здійснені страхові виплати протягом 2022–
2024 років за соціально значущими видами страхування: як обов’язкове 
страхування цивільно-правової відповідальності (ОСЦПВ), добровільне 
автострахування (КАСКО), добровільне медичне страхування (ДМС), міжнародне 
страхування «Зелена картка» та страхування майна. Аналіз цих показників 
дозволяє простежити не лише фінансову активність компаній, а й ступінь реалізації 
їх соціальної відповідальності у контексті підтримки громадян у кризових 
ситуаціях. 
Таблиці 2.4 
Динаміка здійснених страхових виплат за період 2022- 2024 рр., млн грн 
Відхилення 
Рік 
Вид Абсолютне, –; + Відносне, % 
страхування 2023/ 2023/ 2024/ 
2022 2023 2024 2024/2023 
2022 2022 2023 
ОСЦПВ, млн 
487,26 503,41 642,25 16,15 138,84 3,31 27,58 
грн 
КАСКО, млн 
346,88 398,73 539,99 51,85 141,26 14,95 35,43 
грн 
ДМС, млн 
158,42 182,17 293,63 23,75 111,46 14,99 61,18 
грн 
«Зелена 
197,65 248,09 430,82 50,44 182,73 25,52 73,65 
картка», млн 
52 
грн 
Майно, млн 
9,84 11,27 12,92 1,43 1,65 14,53 14,64 
грн 
Джерело: побудовано автором за [44] 
 
За усіма видами страхування стабільне зростання обсягів страхових виплат 
протягом 2022–2024 років, що свідчить про посилення соціальної функції 
страхового бізнесу та його здатність компенсувати втрати застрахованих осіб. 
Виплати за обов’язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності 
(ОСЦПВ) зросли з 487,26 млн грн у 2022 р. до 642,25 млн грн у 2024 р. (+27,58%), 
а за КАСКО – з 346,88 млн грн до 539,99 млн грн (+35,43%). Це свідчить про 
активне реагування страховиків на ризики, пов’язані з дорожньо-транспортними 
пригодами, та зростання довіри до автострахування. 
Найбільший відносний приріст спостерігається у сфері ДМС – +61,18% у 
2024 р. порівняно з 2023 р., що може бути наслідком зростання попиту на медичні 
послуги в умовах війни, пандемії та соціальної нестабільності. 
Виплати за договорам міжнародного страхування «Зелена картка»: зросли на 
73,65% у 2024 р. порівняно з 2023 р., що свідчить про активізацію міжнародних 
переміщень та відповідальність українських страховиків у транскордонному 
контексті. 
За договорами страхування майна хоча абсолютні показники залишаються 
низькими, темпи приросту є стабільними (+14,64% у 2024 р.), що може свідчити 
про поступове зростання інтересу до захисту нерухомого та рухомого майна, 
особливо в умовах воєнних ризиків. 
Отже, за результатами проведеного аналізу можемо підсумувати, загальна 
сума надходжень за договорами страхування за вказаний період перевищила 9 млрд 
грн, що свідчить про високий рівень довіри клієнтів та ефективність реалізованої 
продуктової політики. Водночас обсяг страхових виплат становив понад 4,6 млрд 
грн, що засвідчує здатність компанії виконувати свої зобов’язання перед 
страхувальниками у повному обсязі. 
Аналіз структури страхових виплат дає підстави стверджувати, що понад 
80% від загального обсягу відшкодувань припадає на соціально орієнтовані види 
53 
страхування, зокрема, обов’язкове страхування цивільно-правової 
відповідальності власників транспортних засобів (ОСЦПВ), добровільне 
страхування наземного транспорту (КАСКО), добровільне медичне страхування 
(ДМС), страхування за міжнародними договорами «Зелена картка», а також 
страхування майна фізичних і юридичних осіб. 
Такий розподіл свідчить про соціальну спрямованість діяльності компанії, її 
орієнтацію на захист життєво важливих інтересів громадян, підтримку вразливих 
категорій населення та забезпечення фінансової стабільності в умовах зростаючих 
ризиків, зокрема пов’язаних із воєнними діями, економічною нестабільністю та 
надзвичайними ситуаціями. Високий рівень виплат за соціально значущими 
напрямами страхування підтверджує роль АТ «СГ «ТАС»» як активного учасника 
системи соціального захисту в Україні. 
Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», усвідомлюючи актуальність 
соціальної відповідальності в умовах воєнного стану, здійснило стратегічне 
розширення спектра страхових послуг, інтегрувавши до продуктової лінійки низку 
спеціалізованих рішень, орієнтованих на захист від ризиків, спричинених 
військовою агресією. З початку повномасштабного вторгнення російської 
федерації на територію України компанія адаптувала свою діяльність до нових 
викликів, запропонувавши страхові продукти, що охоплюють як фізичних, так і 
юридичних осіб, зокрема у сфері майнового страхування. 
У межах оновленої лінійки особливе місце посідає договір страхування 
наземного транспорту під назвою «Військовий автозахист», який передбачає 
компенсацію збитків у разі пошкодження або повного знищення транспортного 
засобу внаслідок воєнних дій. Страхова сума за цим видом договору визначається 
у розмірі повної вартості автомобіля, що забезпечує максимально можливий рівень 
фінансового захисту для страхувальника [58]. 
У контексті реалізації соціально відповідальної стратегії в умовах 
повномасштабної війни АТ «Страхова група «ТАС»» демонструє здатність 
оперативно реагувати на виклики, пов’язані з воєнними ризиками, зокрема у сфері 
страхування майна. Показовим у цьому аспекті є приклад врегулювання страхового 
54 
випадку, що стався внаслідок масованої атаки безпілотних літальних апаратів на 
території м. Києва в червні 2025 року. 
У результаті ворожого обстрілу було пошкоджено бізнес-центр у 
Голосіївському районі столиці: зазнали руйнувань фасад будівлі, внутрішні 
конструкції, інженерні мережі, офісне обладнання та меблі. За результатами 
експертної оцінки, загальна сума збитків власника об’єкта перевищила 12 млн грн. 
Відшкодування було здійснено в межах договору співстрахування, укладеного між 
трьома страховими компаніями – АТ «СГ «ТАС», СК «Арсенал Страхування» та 
СК «Уніка». Пропорційна частка АТ «СГ «ТАС»» у загальному обсязі страхового 
відшкодування становила 4 112 236,65 грн. 
Виплата була здійснена протягом чотирьох робочих днів після отримання 
повного пакета документів, що свідчить про високий рівень організації процесу 
врегулювання та дотримання принципів клієнтоорієнтованості. Важливо 
підкреслити, що розрахунок суми компенсації здійснювався без урахування 
фізичного зносу майна, виключно на основі вартості відновлювальних робіт, що 
відповідає соціально справедливому підходу до страхового захисту в умовах 
надзвичайних ситуацій. 
Примітно, що вже під час врегулювання зазначеного страхового випадку 
об’єкт зазнав повторного пошкодження внаслідок чергового обстрілу 28 серпня 
2025 року. Процес врегулювання другого страхового випадку наразі триває, що 
свідчить про сталість зобов’язань страховика навіть в умовах триваючих бойових 
дій. Зазначений підхід демонструє спроможність страхової компанії своєчасно 
адаптуватися до актуальних соціальних викликів, забезпечуючи належний рівень 
доступу до страхового захисту в умовах підвищеного ризику. Водночас він 
засвідчує стратегічну орієнтацію на інтеграцію принципів соціальної 
відповідальності у корпоративну політику в контексті національної кризової 
ситуації. 
АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) реалізує концептуально новий підхід 
до організації страхового захисту, орієнтуючись не на продаж окремих страхових 
продуктів, а на комплексне вирішення потреб клієнтів. Починаючи з 2014 року, 
55 
компанія запровадила низку інноваційних рішень, які охоплюють ключові сфери 
життєдіяльності фізичних осіб та суб’єктів господарювання, що свідчить про 
стратегічну орієнтацію на соціальну відповідальність у межах корпоративної 
політики. 
Зокрема, програма «Повний автозахист» забезпечує розширене покриття 
ризиків, пов’язаних з дорожнім рухом, включаючи захист як чужого, так і власного 
транспортного засобу, а також життя і здоров’я водія. Максимальний розмір 
покриття за додатковим договором ОСЦПВ становить до 1 млн грн, а страхова сума 
за програмою «Легке КАСКО» – до 160 тис. грн. 
У сегменті майнового страхування впроваджено рішення «Повний 
житлозахист», що орієнтоване на фізичних осіб, а також програму «TAS Travel» – 
для громадян, які подорожують за кордон. Остання передбачає не лише медичне 
страхування, а й захист особистого майна під час перебування за межами країни. 
У сфері автострахування компанія першою на ринку запропонувала клієнтам 
можливість індивідуального вибору умов страхування, запровадивши продукт 
«ЄвроКАСКО 5 зірок». Для підтримки малого та середнього бізнесу розроблено 
програму «Повний бізнес захист», яка сприяє стабільному веденню 
підприємницької діяльності в умовах ризику. 
З метою розширення спектра послуг для корпоративних клієнтів та 
партнерів, АТ «СГ “ТАС”»  (приватне) запровадила спеціальні умови страхування 
майна та відповідальності, адаптовані до потреб найбільш вимогливих замовників 
страхових послуг. 
Для власників «Зеленої картки» передбачено унікальну опцію «ЄвроКАСКО 
для виїжджаючих за кордон», яка забезпечує захист особистого автомобіля під час 
міжнародних поїздок. 
У сфері добровільного медичного страхування компанія пропонує програму 
«ТАС – Територія здоров’я», що охоплює індивідуальне та сімейне страхування. 
Програма передбачає діагностику та лікування у випадку гострих або хронічних 
захворювань, а також наслідків нещасних випадків. Додатково передбачено 
можливість отримання альтернативної онлайн-консультації щодо встановлення 
56 
діагнозу через міжнародну платформу Diagnose.me. 
У 2020 році було вдосконалено програму «TAS DOCTOR», яка охоплює 
онкологічні, кардіологічні та нейрохірургічні захворювання. В межах опції 
«Здоров’я родини» передбачено страхування подружжя з оптимізованим тарифом, 
а також автоматичне поширення страхового захисту на неповнолітніх дітей без 
додаткових внесків. 
Таким чином, розгалужена система страхових рішень АТ «СГ “ТАС”»  
(приватне) демонструє високий рівень клієнтоорієнтованості, інноваційності та 
соціальної відповідальності, забезпечуючи доступ до якісного страхового захисту 
для різних категорій населення та бізнесу в умовах сучасних викликів. Результати 
проведеного аналізу підтверджують, що страхові компанії не лише акумулюють 
фінансові ресурси, а й активно реалізують соціально відповідальні функції, 
забезпечуючи компенсацію втрат у критичних сферах життя.  
 
2.3. Діагностика ефективності корпоративної соціальної 
відповідальності АТ «Страхова група «ТАС»» 
 
В умовах соціально орієнтованої трансформації бізнесу особливої 
актуальності набуває необхідність об’єктивного оцінювання рівня реалізації 
принципів корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Згідно з 
концептуальним підходом, запропонованим Нагаївською Д.Ю., повноцінна 
діагностика стану КСВ передбачає використання як кількісних показників (обсяг 
соціальних інвестицій, частка витрат на соціальні програми у загальних витратах, 
динаміка страхових виплат за соціально значущими видами страхування, кількість 
застрахованих осіб, охоплення соціальних ризиків, рівень задоволеності клієнтів – 
п.п 2.2 роботи), так і якісних індикаторів (наявність стратегічних документів з КСВ; 
рівень прозорості та відкритості у взаємодії з зацікавленими сторонами). 
Такий підхід дозволяє забезпечити системність і багатовимірність оцінки, 
охоплюючи не лише фінансові результати діяльності підприємства, а й соціальні, 
етичні та екологічні аспекти його функціонування. З врахуванням такого підходу 
57 
проведемо діагностику ефективності реалізації КСВ АТ «Страхова група «ТАС»», 
з урахуванням специфіки її діяльності у сфері страхового захисту та впровадження 
інноваційних соціально орієнтованих рішень. 
Варто зазначити, що керівництво компанії розглядає корпоративну соціальну 
відповідальність (КСВ) як стратегічний інструмент сталого розвитку, що поєднує 
економічну ефективність із суспільною значущістю. Дослідження показують, що 
впровадження КСВ сприяє підвищенню впізнаваності бренду, покращенню 
фінансових показників та формує довгострокову довіру клієнтів і партнерів. Крім 
того, мета-аналізи підтверджують, що активи, зроблені в рамках КСВ, 
забезпечують додаткову цінність – підвищення лояльності, задоволеності клієнтів 
та зміцнення стосунків із зацікавленими сторонами. Таким чином, соціально 
відповідальні практики стають невід’ємною складовою бізнес-стратегії, що 
одночасно задовольняє економічні потреби й приносить значні переваги 
суспільству [93; 78; 70; 82; 85; 68; 90].  
Корпоративне управління в АТ «СГ “ТАС”»  (приватне) здійснюється 
відповідно до законодавства України, що забезпечує прозорість, підзвітність та 
захист прав акціонерів і клієнтів. Наявність Наглядової ради, чітко визначених 
процедур прийняття рішень та контролю за діяльністю виконавчих органів є 
ознакою високої корпоративної культури та соціальної відповідальності. 
За результатами опрацювання відкритих джерел систематизовано 
інформацію про заходи, які підтверджують реалізацію внутрішньої соціальної 
відповідальності АТ «СГ “ТАС”»  (табл. 2.5). Як показано в таблиці, внутрішні 
ініціативи корпоративної соціальної відповідальності АТ «СГ “ТАС”»  (приватне) 
мають вагоме значення не лише для ефективного функціонування самої компанії, 
а й для формування більш стійкої системи соціального захисту як на рівні компанії, 
так і в суспільстві загалом. Ці заходи спрямовані на створення комфортного, 
безпечного та підтримувального середовища для працівників і клієнтів, що сприяє 
зміцненню довіри та підвищенню якості взаємодії. 
Зокрема, впровадження Кодексу етики, внутрішніх регламентів і прозорих 
процедур прийняття рішень, а також механізмів захисту прав споживачів, 
58 
допомагає формувати атмосферу взаємоповаги та відповідальності. Це позитивно 
впливає на мотивацію персоналу, знижує рівень напруги в колективі та сприяє 
стабільності трудових відносин – зменшує плинність кадрів. 
Таблиця 2.5 
Внутрішні ініціативи АТ «СГ “ТАС”»  (для співробітників та клієнтів) 
Напрям  Ініціатива Взаємозв’язок із соціальним 
СВБ захистом 
Корпоративні Кодекс етики (2024), положення Формує довірливе середовище, 
документи та про Наглядову раду, винагороди, сприяє стабільності трудових 
політики процедури звернень клієнтів – відносин 
відкрито на сайті для акціонерів 
Договори з агентами, анкетування і 
комплаєнс (2024–2025) – в 
структурі агентської діяльності. 
Програми Спрощена процедура Забезпечує доступність страхових 
обслуговування врегулювання збитків, розширення послуг, сприяє оперативному 
клієнтів контакт-центру 24/7, розбудова реагуванню на страхові випадки. 
партнерської мережі Забезпечує справедливе ставлення 
до клієнтів, знижує соціальну 
напругу 
Скорочення часу Компанія активно оптимізує Забезпечує оперативне отримання 
врегулювання процес документування страхових страхових виплат, що є важливим 
випадків, аби клієнти отримували елементом фінансової підтримки 
виплати швидше та прозоро. громадян у кризових ситуаціях. 
Фінансова Середня зарплата працівників: з Підвищення матеріального 
стабільність та ~10 800 грн у 2021 до ~26 500 грн у добробуту персоналу, зниження 
виплати 2024–2025. соціальних ризиків, зниження 
плинності кадрів 
Рівень виплат у 2025: ДСАГО ≈ 23 Гарантує матеріальну підтримку у 
% / КАСКО ≈ 66 % / ДМС ≈ 124 % випадках втрати здоров’я, майна 
– свідчать про належне фінансове чи працездатності 
забезпечення. 
Джерело: складено автором за: [4; 44; 42; 40; 50] 
 
Фінансова політика компанії, результатом провадження якої є зростання 
заробітної плати працівників, формування страхових резервів і своєчасне 
виконання зобов’язань перед клієнтами, є важливою складовою соціального 
забезпечення. Вона гарантує підтримку у складних життєвих ситуаціях, таких як 
втрата здоров’я, працездатності чи майна, що відповідає ключовим принципам 
соціального захисту. 
У межах реалізації корпоративної соціальної відповідальності АТ «Страхова 
група «ТАС» (приватне) приділяє значну увагу формуванню, розвитку та 
59 
збереженню висококваліфікованого кадрового потенціалу. Кадрова політика 
компанії базується на принципах відкритості, справедливості, правової 
відповідності та стратегічної орієнтації на довгострокове партнерство з 
працівниками. 
Серед ключових засад кадрової політики варто виокремити [44]: 
– підтримку іміджу надійного роботодавця; 
– добір персоналу на основі комплексної оцінки професійних, ділових і 
моральних якостей; 
– пріоритетне право працівників на заповнення внутрішніх вакансій; 
– формування кадрового резерву та системну підготовку персоналу; 
– оплату праці на рівні, що перевищує середньоринкові показники; 
– об’єктивну оцінку результатів діяльності кожного співробітника; 
– реалізацію програм додаткового соціального захисту; 
– розвиток командного духу та узгодження особистих цілей з 
корпоративними інтересами; 
– позиціонування компанії як «роботодавця мрії» для провідних фахівців 
галузі. 
АТ «СГ “ТАС”»  (приватне) системно інвестує в розвиток персоналу, 
організовуючи щорічні всеукраїнські роад-шоу – виїзні дводенні навчальні заходи 
для продавців, що охоплюють усі регіони України. Такий формат сприяє не лише 
професійному зростанню, а й формуванню сталих горизонтальних зв’язків, 
наставництва та обміну ефективними практиками [44]. 
Компанія дотримується принципу індивідуалізації кадрової роботи, 
впроваджуючи персоналізовані мотиваційні програми, гнучкі графіки та бонусні 
системи. За кожним офісом продажів закріплено тренера, який забезпечує коучинг, 
інформаційну підтримку та супровід кар’єрного розвитку. Працівники мають 
можливість навчатися, ділитися знаннями та формувати професійні спільноти [44]. 
У межах корпоративної культури компанія відмовляється від традиційної 
моделі «кар’єрних сходів», натомість підтримуючи концепцію «кар’єрного ліфта», 
що передбачає швидке професійне зростання на основі практичних досягнень, а не 
60 
формальних статусів чи дипломів. Такий підхід стимулює ринок до динамічного 
розвитку та забезпечує синергію між особистими результатами працівників і 
стратегічними цілями компанії [44]. 
Організаційна модель управління персоналом АТ «СГ “ТАС”»  (приватне) 
ґрунтується на принципі «Робимо!», що передбачає мінімізацію бюрократичних 
процедур, орієнтацію на результат, активну участь працівників у прийнятті рішень 
та постійне вдосконалення процесів. Це створює умови для високої залученості 
персоналу, підвищення продуктивності та реалізації соціально відповідального 
управління [44]. 
Окремої уваги заслуговує розвиток сервісної інфраструктури, серед яких слід 
відмітити цілодобову підтримку клієнтів, спрощені процедури врегулювання 
страхових випадків, доступність послуг – усе це сприяє підвищенню рівня 
соціальної інклюзії. Завдяки таким заходам громадяни можуть швидко отримати 
необхідну допомогу, що зменшує навантаження на державні соціальні служби. АТ 
«Страхова група «ТАС» (приватне) позиціонує себе не лише як постачальник 
страхових продуктів, а як провайдер комплексних фінансових рішень, 
орієнтованих на підтримку клієнтів у кризових життєвих ситуаціях. Такий підхід 
відповідає сучасним засадам корпоративної соціальної відповідальності, де 
пріоритетом виступає не формальне надання послуг, а забезпечення якісного, 
оперативного та клієнтоорієнтованого страхового захисту. 
Одним із ключових індикаторів ефективності соціально відповідальної 
поведінки страховика є якість врегулювання страхових випадків. У цьому 
контексті АТ «СГ “ТАС”»  (приватне) демонструє високі стандарти 
обслуговування, що підтверджується стабільним входженням компанії до «зеленої 
зони» Світлофору МТСБУ – об’єктивного рейтингу якості врегулювання збитків за 
договорами ОСЦПВ. 
Ефективність врегулювання страхових випадків у 2024 році підтверджується 
такими показниками [44]: 
– 35 хвилин – середній час розрахунку суми збитку за полісом ОСЦПВ; 
– 11 хвилин – середній час розрахунку в межах експрес-виплат; 
61 
– 5 днів – термін врегулювання третини всіх виплат за ОСЦПВ; 
– 3-5 днів – врегулювання 70% страхових подій за ОСЦПВ у межах експрес-
виплат; 
– до 3 днів – врегулювання 80% справ за договорами КАСКО зі збитками до 
15 тис. грн; 
– 12 днів – середній термін врегулювання збитків за договорами КАСКО; 
– 15 днів – середній термін врегулювання збитків за ОСЦПВ за 
європротоколом; 
– 25 днів – середній строк врегулювання збитків за ОСЦПВ, що є одним із 
найнижчих на ринку. 
За даними МТСБУ, АТ «СГ “ТАС”»  (приватне) має один із найнижчих рівнів 
скарг серед страхових компаній, входить до ТОП-5 за строками врегулювання та 
демонструє найкращі показники серед найбільших учасників ринку 
автострахування [9]. 
Компанія також впровадила механізми захисту прав споживачів фінансових 
послуг, що регламентуються внутрішніми нормативними документами. У межах 
реалізації принципів корпоративної соціальної відповідальності АТ «СГ “ТАС”»  
(приватне) забезпечує функціонування формалізованого механізму захисту прав 
споживачів фінансових послуг. Відповідні процедури регламентуються 
внутрішнім нормативним документом – «Порядком реєстрації, розгляду та 
опрацювання звернень громадян, юридичних осіб, органів державної влади 
України та місцевого самоврядування», який є публічно доступним на офіційному 
вебсайті компанії [20]. 
Згідно з цим порядком, усі звернення клієнтів підлягають обов’язковій 
реєстрації, розгляду та опрацюванню у встановлені строки, що сприяє підвищенню 
прозорості та підзвітності компанії у взаємодії з застрахованими особами. У 
випадку виникнення спірних ситуацій щодо умов або виконання договору 
страхування, компанія в першу чергу застосовує переговорний механізм 
врегулювання, орієнтований на досягнення взаємоприйнятного рішення. 
У разі, якщо переговори не призводять до консенсусу, остаточне вирішення 
62 
спору здійснюється відповідно до норм чинного законодавства України. Такий 
підхід відповідає сучасним стандартам захисту прав споживачів та свідчить про 
прагнення компанії до дотримання принципів правової визначеності, відкритості 
та відповідальності у сфері надання фінансових послуг. 
Наявність затверджених процедур свідчить про відкритість до діалогу з 
клієнтами, готовність вирішувати конфліктні ситуації та забезпечувати 
справедливе ставлення до кожного застрахованого. 
У березні 2025 року НБУ оштрафував АТ «СГ “ТАС”» на 265,2 тис гривень 
за порушення стандартів захисту споживачів, стимулюючи компанію до 
вдосконалення практик. Застосування санкцій сприяло удосконаленню внутрішніх 
процедур, підвищенню якості обслуговування та відповідальності компанії перед 
клієнтами. 
Компанія активно впроваджує цифрові інструменти, зокрема централізовану 
технічну підтримку, електронний документообіг, онлайн-продаж «Зеленої картки» 
та електронні поліси ОСЦПВ, що забезпечило їй місце у ТОП-10 за обсягом 
реалізації таких продуктів. Серед інноваційних клієнтських сервісів, які сприяють 
підвищенню доступності та оперативності страхового захисту, варто виокремити 
[44]: 
– цілодобову безкоштовну інформаційно-сервісну підтримку; 
– мережу сучасних центрів врегулювання по всій території України; 
– можливість подання заяви на партнерських сто у містах-мільйонниках; 
– онлайн сервіси для завантаження документів та відстеження статусу 
справи; 
– мобільні додатки для подання документів; 
– спрощену систему врегулювання; 
– електронну систему CISCO для інформування клієнтів; 
– систему електронної черги; 
– механізм експрес-виплат без необхідності фізичного відвідування центру 
врегулювання. 
63 
Індивідуально розроблене програмне забезпечення дозволяє здійснювати 
підбір медичних закладів та аптек з урахуванням геолокації, організовувати 
онлайн-замовлення медикаментів через API-інтеграцію, а також забезпечувати 
Viber/SMS-інформування щодо запису до ЛПУ та замовлення ліків. 
У 2023 році компанія продовжила цифрову трансформацію, розвиваючи 
функціонал офіційного сайту, мобільного додатку для застрахованих осіб за 
програмами ДМС, а також Telegram-боту. 
Проаналізовані внутрішні ініціативи АТ «СГ “ТАС”»  (приватне), спрямовані 
на підтримку співробітників та клієнтів, засвідчують високий рівень організаційної 
культури, орієнтованої на якість обслуговування, цифрову трансформацію сервісів 
та оперативне врегулювання страхових випадків. Такі заходи є важливою 
складовою соціально відповідального управління, що формує довіру до компанії та 
забезпечує її стійкість у кризових умовах. В аналітичній таблиці 2.6 представлено 
реалізовані АТ «Страхова група «ТАС» (приватне)» програми корпоративної 
соціальної відповідальності.  
Отже, АТ «СГ «ТАС»« реалізує КСВ як цілісну стратегію, що охоплює 
внутрішні процеси (персонал, умови праці, етика) та зовнішні ініціативи (екологія, 
громади, благодійність). Це свідчить про усвідомлення ролі бізнесу як соціального 
інституту.  
Програми «ТАС Академія» та «Здоров’я в офісі» демонструють турботу про 
професійний розвиток і добробут працівників. Це сприяє підвищенню мотивації, 
зниженню плинності кадрів і формуванню лояльності до компанії. 
Ініціатива «Прозора адаптація» показує, що компанія дотримується 
принципів соціальної відповідальності навіть у складних процесах 
реструктуризації, зберігаючи довіру працівників і мінімізуючи соціальні ризики. 
Програма «Зелений офіс» демонструє прагнення компанії до сталого 
розвитку через цифровізацію, енергоефективність і сортування відходів. Це не 
лише зменшує екологічний слід, а й формує культуру відповідального споживання. 
64 
Ініціатива «ТАС для громади» спрямована на покращення якості життя у 
регіонах присутності компанії. Це зміцнює соціальні зв’язки, підвищує рівень 
довіри до бізнесу та сприяє регіональному розвитку. 
Таблиця 2.6 
Реалізованих програм корпоративної соціальної відповідальності АТ «СГ «ТАС»» 
Назва 
№ Очікуваний 
Напрям КСВ програми / Короткий опис реалізації 
з/п соціальний ефект 
ініціативи 
Внутрішня освітня Професійне 
«ТАС платформа для зростання, мотивація, 
1 Розвиток персоналу 
Академія» підвищення кваліфікації зниження плинності 
працівників кадрів 
Покращення 
Програма профілактики 
Безпечні умови «Здоров’я в фізичного та 
2 та медичних обстежень 
праці офісі» психоемоційного 
для співробітників 
стану персоналу 
Збереження довіри 
Соціально Впровадження етичних 
«Прозора працівників, 
3 відповідальна стандартів при зміні 
адаптація» мінімізація 
реструктуризація організаційної структури 
соціального ризику 
Перехід на електронний Зменшення 
Екологічна «Зелений документообіг, екологічного сліду, 
4 
відповідальність офіс» сортування відходів, формування 
енергоефективні рішення екосвідомості 
Фінансування місцевих 
Підвищення якості 
Розвиток територій «ТАС для освітніх, культурних та 
5 життя у регіонах 
присутності громади» інфраструктурних 
присутності компанії 
проєктів 
Впровадження кодексу 
Зміцнення репутації, 
Добросовісна «Етика етики, прозорих 
6 підвищення довіри 
ділова практика страхування» процедур врегулювання 
клієнтів 
страхових випадків 
Залучення працівників 
Соціальна 
до волонтерських 
Волонтерство та «ТАС згуртованість, 
7 ініціатив, підтримка 
благодійність допомагає» позитивний імідж 
соціально вразливих 
компанії 
груп 
Джерело: побудовано автором за [44] 
 
Програма «Етика страхування» підкреслює важливість етичних стандартів у 
взаємодії з клієнтами. Це сприяє зміцненню репутації компанії та формуванню 
довгострокових партнерських відносин. Залучення працівників до волонтерства 
через програму «ТАС допомагає» створює позитивний імідж компанії, сприяє 
розвитку корпоративної культури та підтримці соціально вразливих груп. 
65 
Таким чином, програми КСВ АТ «СГ “ТАС”»  демонструють високий рівень 
соціальної відповідальності, орієнтацію на сталий розвиток та етичне ведення 
бізнесу. Компанія не лише виконує свої економічні функції, а й активно формує 
соціальну цінність, інтегруючи принципи КСВ у всі аспекти своєї діяльності. 
У межах дослідження рівня відкритості та прозорості корпоративної 
соціальної відповідальності (КСВ) було здійснено аналіз офіційного вебсайту 
Страхової групи «ТАС» (https://sgtas.ua/). Метою аналізу було виявлення наявності 
нефінансової звітності, рівня розкриття інформації про соціальні та екологічні 
ініціативи, а також оцінка зручності користування ресурсом і доступності 
ключових відомостей для зацікавлених сторін (табл. 2.7). 
Таблиця 2.7 
Показники оцінки сайту Страхової групи «ТАС» за критеріями нефінансової 
звітності та КСВ (https://sgtas.ua/) 
Критерій Показник Результат аналізу Наявність 
оцінки +, 
відсутність 
– 
Відсутні звіти, підготовлені за 
міжнародними стандартами 
Наявність 
нефінансової звітності. Не 
нефінансового звіту за 
Звітність представлено звіту про сталий – 
стандартами GRI, 
розвиток або іншої форми 
UNGC, AA1000 
систематизованої нефінансової 
інформації. 
Відсутні структуровані матеріали 
Наявність окремих 
Екологічна про екологічну чи соціальну 
розділів або 
та соціальна активність. Інформація про КСВ – 
документів щодо КСВ-
діяльність подана фрагментарно, без системного 
ініціатив 
підходу. 
Сайт містить загальні відомості про 
компанію, але не висвітлює соціальні 
Рівень розкриття 
Зміст ініціативи, благодійність, права + 
інформації про КСВ 
людини, гендерну рівність, інклюзію 
чи екологічну відповідальність. 
Сайт має чітку структуру, 
Зручність 
адаптований до мобільних пристроїв, 
користування, логіка 
Навігація забезпечує швидкий доступ до послуг. + 
структури, 
Онлайн-форми та калькулятори 
функціональність 
працюють коректно. 
Сайт доступний українською 
Мова сайту, контактна 
Доступність мовою. Вказано повну контактну – 
інформація 
інформацію: телефони, електронна 
66 
пошта, юридична адреса, форма 
зворотного зв’язку. 
Джерело: розраховано автором за [64; 33] 
 
За критерієм «Звітність» встановлено, що на сайті компанії відсутні 
нефінансові звіти, підготовлені відповідно до міжнародно визнаних стандартів, 
зокрема Global Reporting Initiative (GRI), Глобального договору ООН (UNGC) або 
стандарту AA1000. Це свідчить про відсутність системного підходу до формалізації 
та публічного представлення результатів соціальної та екологічної діяльності 
компанії. Така ситуація ускладнює можливість зовнішніх стейкхолдерів – зокрема 
інвесторів, партнерів, клієнтів і громадськості – об’єктивно оцінити рівень 
соціальної відповідальності підприємства. 
У контексті висвітлення екологічної та соціальної активності компанії 
виявлено, що на сайті відсутні окремі розділи або документи, які б системно 
відображали відповідні ініціативи. Інформація про КСВ подана фрагментарно, без 
чіткої структури, що унеможливлює формування цілісного уявлення про внесок 
компанії у сталий розвиток. Відсутність таких матеріалів може свідчити як про 
недостатню активність у цій сфері, так і про низький рівень комунікації з 
громадськістю. 
Щодо змістового наповнення, яке відображає рівень розкриття КСВ, сайт 
містить базову інформацію про історію компанії, спектр страхових послуг, а також 
канали зворотного зв’язку з клієнтами. Водночас відсутня деталізована інформація 
про соціальні ініціативи, благодійні проєкти, політику у сфері прав людини, 
гендерної рівності, інклюзії, екологічної відповідальності чи корпоративної етики. 
Такий рівень розкриття не відповідає сучасним очікуванням до прозорості бізнесу, 
особливо в умовах зростання ролі нефінансових показників у формуванні репутації 
компаній. 
З технічної точки зору, сайт Страхової групи «ТАС» характеризується 
зручною навігацією. Меню побудоване логічно, забезпечено швидкий доступ до 
основних розділів, зокрема страхових продуктів, калькуляторів, контактної 
інформації та онлайн-сервісів. Інтерфейс адаптований до мобільних пристроїв, що 
свідчить про орієнтацію на сучасного користувача. Проведене тестування 
67 
підтвердило коректну роботу форм зворотного зв’язку та сервісу онлайн-купівлі 
страхових продуктів. 
У межах критерію «Доступність» встановлено, що сайт функціонує 
українською мовою, що відповідає вимогам законодавства та забезпечує 
доступність для широкої аудиторії. Контактна інформація представлена повно: 
вказано номери телефонів, електронну адресу, юридичну адресу компанії, а також 
передбачено форму зворотного зв’язку. Це створює належні умови для комунікації 
з клієнтами та партнерами. 
Загалом, сайт Страхової групи «ТАС» забезпечує базову функціональність, 
зручність користування та доступність для користувачів. Водночас, з позиції 
соціальної відповідальності бізнесу, ресурс не відповідає критеріям прозорої 
нефінансової звітності за міжнародними стандартами. Відсутність структурованої 
інформації про КСВ, екологічну та соціальну діяльність ускладнює формування 
позитивного іміджу компанії серед зацікавлених сторін. З огляду на це, доцільним 
кроком у напрямі підвищення рівня відкритості та підзвітності є підготовка та 
оприлюднення звіту про сталий розвиток або іншої форми нефінансової звітності, 
що відповідатиме міжнародним стандартам і відображатиме реальні зусилля 
компанії у сфері сталого розвитку. 
Отже, акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»» здійснює реалізацію 
соціальної політики шляхом впровадження системних заходів, спрямованих на 
забезпечення інклюзивності, відповідального управління персоналом, підтримку 
принципів сталого розвитку та стратегічне інвестування в людський капітал.  
У межах корпоративної стратегії компанія формує сприятливе соціальне 
середовище, орієнтоване на рівний доступ до страхових послуг для різних 
категорій населення, включаючи осіб з інвалідністю, пенсіонерів, дітей та інших 
вразливих груп. Кадрова політика Товариства базується на принципах 
професійного розвитку, мотивації, соціального захисту працівників та дотримання 
етичних стандартів у трудових відносинах. Водночас, компанія інтегрує екологічні, 
соціальні та управлінські (ESG) підходи у свою діяльність, що дозволяє 
забезпечити довгострокову стійкість бізнесу та позитивний вплив на суспільство. 
68 
Інвестиції в людський капітал розглядаються як ключовий чинник підвищення 
конкурентоспроможності, інноваційності та соціальної відповідальності страхової 
компанії в умовах сучасних викликів. 
Таким чином, діяльність АТ «СГ “ТАС”»  (приватне) має безпосередній 
позитивний вплив на систему соціального захисту населення України. Компанія не 
лише виконує свої комерційні функції, а й активно сприяє забезпеченню фінансової 
безпеки громадян, зменшенню соціальних ризиків та підтримці стабільності в 
суспільстві. Її діяльність є прикладом ефективного поєднання бізнес-інтересів із 
соціальною місією, що відповідає сучасним вимогам сталого розвитку. 
 
2.4. Взаємодія АТ «Страхова Група “ТАС”» з державними та 
громадськими інституціями у сфері соціального забезпечення 
 
Реалізація принципів корпоративної соціальної відповідальності не 
обмежується внутрішнім середовищем. Значну роль відіграють зовнішні 
ініціативи, які спрямовані на взаємодію з регуляторними органами, громадськістю 
та вразливими категоріями населення. Саме ці заходи дозволяють оцінити рівень 
відкритості, прозорості та соціальної активності компанії у ширшому суспільному 
контексті. 
У межах реалізації корпоративної соціальної відповідальності АТ «СГ 
“ТАС”»  (приватне) активно взаємодіє з державними регуляторами, громадськими 
організаціями та благодійними фондами, формуючи багатовекторну модель 
соціального партнерства. Така взаємодія охоплює як нормативно-правові аспекти, 
так і практичну підтримку вразливих категорій населення, що відповідає сучасним 
засадам сталого розвитку (табл. 2.8). 
У таблиці нижче представлено ключові зовнішні ініціативи АТ «СГ “ТАС”»  
(приватне), що мають безпосередній взаємозв’язок із системою соціального 
захисту та реалізуються у межах стратегічного напряму корпоративної соціальної 
відповідальності бізнесу.  
69 
У 2024 році компанія долучилася до інформаційної кампанії Національного 
банку України «Знай свої права: страхування», яка передбачає обов’язкове 
розкриття інформації для споживачів фінансових послуг. Це сприяє підвищенню 
фінансової грамотності населення та зміцненню правового захисту застрахованих 
осіб. Водночас, у 2025 році компанія була оштрафована НБУ за порушення 
стандартів захисту споживачів, що стало стимулом для вдосконалення внутрішніх 
процедур та посилення відповідальності перед клієнтами. 
Таблиця 2.8 
Зовнішні ініціативи АТ «Страхова Група «ТАС» 
Напрям СВБ Ініціатива Взаємозв’язок із соціальним захистом 
Захист прав НБУ-кампанія «Знай свої права: 
споживачів страхування» (липень 2024) – Підвищення фінансової грамотності 
передбачає обов’язкове розкриття населення, забезпечення прозорості 
інформації за новим страхових послуг, що сприяє захисту 
законодавством, в тому числі й для прав застрахованих осіб. 
СГ «ТАС». 
Благодійні Компанія реалізує програму «ТАС Підтримка вразливих категорій 
проєкти допомагає»  населення, сприяння соціальній 
згуртованості та зменшенню 
соціальної нерівності через адресну 
допомогу та участь у суспільно 
важливих ініціативах. 
Джерело: побудовано автором за [44] 
 
У сфері благодійності АТ «СГ “ТАС”»  (приватне) реалізує програму «ТАС 
допомагає», яка спрямована на підтримку соціально вразливих груп населення, 
зменшення соціальної нерівності та сприяння громадській згуртованості. Ця 
діяльність є логічно узгодженою з ініціативами Всеукраїнського благодійного 
фонду «Фонд Сергія Тігіпка», що виступає стратегічним партнером у реалізації 
соціально значущих проєктів. 
Фонд не лише оперативно реагує на актуальні потреби населення, а й формує 
довгострокові умови для розвитку громад, зміцнення соціальної інфраструктури та 
підтримки національної безпеки. Така модель соціального партнерства між 
бізнесом і громадянським суспільством може слугувати орієнтиром для інших 
корпоративних структур, які прагнуть інтегрувати принципи сталого розвитку у 
свою діяльність. 
70 
Зовнішні ініціативи корпоративної соціальної відповідальності АТ «СГ 
“ТАС”»  яскраво демонструють прагнення компанії не лише дотримуватися вимог 
чинного законодавства, а й активно долучатися до формування соціально 
відповідального середовища. Завдяки участі в інформаційно-просвітницьких 
кампаніях, удосконаленню сервісних процесів, реалізації благодійних проєктів та 
підвищенню прозорості у взаємодії з клієнтами, компанія робить свій внесок у 
зміцнення системи соціального захисту в Україні. 
Такі дії мають практичне значення, оскільки дозволяють оперативно 
реагувати на потреби людей у складних життєвих обставинах, забезпечують доступ 
до важливої інформації та сприяють формуванню довіри до страхових інституцій 
як надійного інструменту соціального забезпечення. Водночас відкритість до 
зворотного зв’язку та відповідальне ставлення до прав споживачів сприяють 
підвищенню фінансової обізнаності населення, що є важливою умовою розвитку 
зрілого громадянського суспільства. 
Страхова група «ТАС» входить до складу Групи «ТАС» – однієї з найбільших 
фінансово-промислових груп України. Група «ТАС» була заснована у 1998 році та 
охоплює широкий спектр бізнес-інтересів, включаючи фінансовий сектор 
(банківський та страховий сегменти), промисловість, нерухомість та венчурні 
проєкти.  
Сучасна фінансово-промислова група компаній, яка спеціалізується на 
банківських і страхових послугах, послугах з логістики та лізингу, 
сільськогосподарському виробництві, енергетиці, промисловості, нерухомості та 
девелопменті, венчурних проектах тощо. 
Група «ТАС» демонструє позитивну динаміку розвитку, активно 
впроваджуючи сучасні технології, підтримуючи нові проекти й інвестуючи в 
українську економіку. 
Група провадить бізнес-діяльність відповідно до норм законодавства, вимог 
часу та сучасних світових стандартів. Соціальну відповідальність бізнесу компанія 
реалізує через діяльність Всеукраїнського благодійного фонду «Фонд Сергія 
Тігіпка». Благодійний фонд Сергія Тігіпка щорічно фінансує понад 200 соціальних 
71 
проєктів у різних населених пунктах по всій території України. 
Протягом останнього десятиліття фондом було спрямовано більше ста 
мільйонів гривень на розвиток інфраструктури, освіти, медицини, культури, 
посилення обороноздатності країни. Метою роботи фонду є побудова системи 
ефективної комунікації з місцевими громадами, бізнесом та громадськими 
організаціями, спрямування інвестицій на вирішення соціальних та 
інфраструктурних проектів у різних регіонах країни, налагодження відкритої та 
прозорої співпраці з громадами задля спільного вирішення актуальних питань, 
підтримка та сприяння розвитку українських сіл, селищ та міст, надання грантової 
підтримки ініціативним групам та організаціям, освітнім та медичним установам в 
різних регіонах України. Фонд надає гуманітарну, безпекову та медичну допомогу 
захисникам України, які наближають нашу Перемогу.  
Страхова група «ТАС» є складовою частиною Групи «ТАС» – однієї з 
провідних фінансово-промислових корпорацій України. Заснована у 1998 році, ця 
бізнес-структура охоплює широкий спектр економічних інтересів, що включають 
фінансовий сектор (банківські та страхові послуги), промислове виробництво, 
сферу нерухомості та девелопменту, а також венчурні інвестиційні проєкти. 
Сучасна діяльність групи характеризується диверсифікацією напрямів, серед яких 
логістика, лізинг, аграрне виробництво, енергетика та інноваційні проєкти. 
Група «ТАС» демонструє стабільну позитивну динаміку розвитку, активно 
впроваджуючи новітні технології, підтримуючи інноваційні ініціативи та 
здійснюючи інвестиції в українську економіку. Бізнес-діяльність компанії 
здійснюється відповідно до чинного законодавства, сучасних вимог та 
міжнародних стандартів. 
Соціальна відповідальність бізнесу реалізується через діяльність 
Всеукраїнського благодійного фонду «Фонд Сергія Тігіпка». Щорічно фонд 
фінансує понад 200 соціальних проєктів у різних регіонах України. Протягом 
останнього десятиліття обсяг фінансування перевищив сто мільйонів гривень, що 
було спрямовано на розвиток інфраструктури, освітньої та медичної сфер, 
культури, а також на посилення обороноздатності держави. 
72 
Основною метою діяльності фонду є формування ефективної системи 
комунікації між місцевими громадами, бізнесом та громадськими організаціями, 
спрямування інвестицій на вирішення соціальних та інфраструктурних завдань, 
забезпечення відкритої та прозорої співпраці з громадами задля спільного 
вирішення актуальних проблем. Фонд підтримує розвиток українських міст, селищ 
і сіл, надає грантову допомогу ініціативним групам, освітнім і медичним закладам, 
а також здійснює гуманітарну, безпекову та медичну підтримку захисників 
України. 
В таблиці 2.9 охарактеризовано основні напрями діяльності Всеукраїнського 
благодійного фонду «Фонд Сергія Тігіпка», що дозволяє відмітити комплексний 
підхід до соціального розвитку. Фонд реалізує багатовекторну стратегію 
підтримки, охоплюючи ключові сфери життєдіяльності громад: освіту, охорону 
здоров’я, інфраструктуру, спорт, культуру та національну безпеку. Такий підхід 
свідчить про системне бачення соціального добробуту як результату взаємодії 
різних секторів.  
Усі напрями діяльності фонду мають чітко виражену локальну орієнтацію. 
Підтримка шкіл, медичних закладів, спортивних команд, культурних осередків та 
інфраструктурних об’єктів здійснюється безпосередньо в громадах, що сприяє їх 
сталому розвитку та зміцненню соціальної згуртованості. 
Освітні та культурні ініціативи фонду спрямовані на розвиток 
інтелектуального та творчого потенціалу населення. Комп’ютеризація, 
забезпечення навчальними матеріалами, підтримка конкурсів і фестивалів – усе це 
формує середовище для самореалізації та зростання молоді. 
Фонд системно інвестує в охорону здоров’я, забезпечуючи медичні заклади 
обладнанням, медикаментами та транспортом. Це не лише покращує доступ до 
медичних послуг, а й підвищує рівень безпеки в громадах. Допомога ЗСУ є 
окремим напрямом, що демонструє патріотичну позицію та відповідальність перед 
державою. 
Фінансування спортивної інфраструктури, секцій та турнірів сприяє 
популяризації здорового способу життя, формуванню командного духу та 
73 
активізації молоді. Це також є важливим елементом профілактики соціальних 
ризиків.  
Таблиця 2.9 
Основні напрями діяльності Всеукраїнського благодійного фонду «Фонд 
Сергія Тігіпка» 
Напрям Характеристика 
діяльності 
Благодійний фонд здійснює системну підтримку понад ста освітніх інституцій 
різних типів, серед яких школи, ліцеї, навчально-виховні комплекси та заклади 
дошкільної освіти. Основними напрямами фінансування визначено модернізацію 
та ремонт освітньої інфраструктури, заходи з енергозбереження та утеплення 
приміщень, упровадження комп’ютерних технологій і забезпечення організацій 
сучасною офісною технікою. Додатково фонд спрямовує ресурси на придбання 
навчально-методичної літератури, оснащення закладів спортивним інвентарем, а 
також на організацію культурно-освітніх заходів, зокрема екскурсій та конкурсів. 
Підтримка первинної медичної інфраструктури у територіальних громадах, що 
охоплює фінансування фельдшерсько-акушерських пунктів та лікарських 
амбулаторій, а також надання допомоги у лікуванні населення. Пріоритетними 
сферами використання коштів виступають проведення капітальних ремонтів 
приміщень медичних закладів, забезпечення їх медикаментами та сучасним 
обладнанням, відновлення функціональності автомобілів швидкої медичної 
допомоги, а також надання адресної медичної підтримки окремим категоріям 
пацієнтів. 
Реалізація інфраструктурних проєктів, що охоплюють відновлення дорожнього 
покриття, модернізацію систем водо- та газопостачання, а також облаштування 
вуличного освітлення. Завдяки його діяльності було впроваджено сотні проєктів, 
спрямованих на покращення якості життя населення та створення безпечного 
середовища.   
До пріоритетних напрямів фінансування належать: будівництво та облаштування 
захисних споруд цивільного захисту; ремонт та відновлення дорожнього покриття 
у сільських населених пунктах; встановлення зупинок громадського транспорту та 
дитячих майданчиків; модернізація водогонів і систем зовнішнього освітлення; 
розчистка доріг від снігових заметів у зимовий період; сприяння облаштуванню 
тротуарів; благоустрій кладовищ; підтримка заходів з ліквідації наслідків 
стихійних лих. 
На рівні місцевих громад фонд реалізує комплексну підтримку різноманітних 
спортивних ініціатив. Фінансова допомога спрямовується на реконструкцію 
стадіонів і спортивних майданчиків, забезпечення функціонування спортивних 
секцій у закладах освіти, організацію та проведення турнірів, придбання 
спортивної форми й інвентарю для команд у сільській місцевості, а також на 
забезпечення транспортом для участі у змаганнях. 
Благодійний фонд системно спрямовує ресурси підтримку функціонування 
Будинків культури, бібліотек, забезпечуючи збереження та розвиток культурних 
традицій, а також формування освітнього й виховного простору, охоплюючи 
широкий спектр потреб: від придбання музичних інструментів, меблів та 
комп’ютерної техніки до фінансування участі колективів у конкурсах і 
фестивалях, забезпечення сценічним вбранням та проведення ремонтних робіт. 
Охорона 
Культура Спорт Інфраструктура Освіта 
здоров’ я 
74 
Від початку військової агресії Російської Федерації проти України у 2014 році 
Благодійний фонд Сергія Тігіпка у співпраці з компаніями Групи «ТАС» здійснює 
системну підтримку українських військовослужбовців. Пріоритетними напрямами 
фінансування є: постачання автомобільної техніки та паливно-мастильних 
матеріалів; формування продуктових наборів; матеріальне забезпечення 
військових (закупівля форми, засобів індивідуального захисту, зокрема 
бронежилетів); придбання сучасних технічних засобів – тепловізорів, 
радіостанцій, антидронних систем, безпілотних авіаційних комплексів; а також 
організація лікування та реабілітації військовослужбовців. 
Джерело побудовано автором за [45] 
 
Реалізація сотень проєктів у сфері інфраструктури свідчить про прагнення 
фонду створювати комфортне та безпечне середовище для життя. Особливу увагу 
приділено реагуванню на надзвичайні ситуації та стихійні лиха. 
Діяльність Всеукраїнського благодійного фонду «Фонд Сергія Тігіпка» є 
прикладом ефективної реалізації соціальної відповідальності бізнесу через 
благодійні механізми. Фонд не лише реагує на актуальні потреби населення, а й 
формує довгострокові умови для розвитку громад, зміцнення соціальної 
інфраструктури та підтримки національної безпеки. Така модель може слугувати 
орієнтиром для інших корпоративних структур, які прагнуть інтегрувати принципи 
сталого розвитку у свою діяльність. 
Таким чином, діяльність АТ «СГ “ТАС”»  (приватне) у сфері взаємодії з 
державними та громадськими інституціями демонструє системний підхід до 
реалізації соціальної відповідальності, що охоплює правовий захист, 
просвітницьку діяльність, благодійність та інституційну підтримку соціального 
забезпечення. У підсумку, зовнішні ініціативи КСВ та колаборації АТ «СГ “ТАС”»  
мають не лише репутаційне значення, а й реальний соціальний ефект. Вони 
підсилюють роль приватного бізнесу як партнера держави у справі забезпечення 
соціального добробуту, підтримки вразливих верств населення та розвитку 
соціальної стійкості суспільства загалом.  
 
  
Допомога  ЗСУ 
75 
РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ З ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ 
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СТРАХОВОГО БІЗНЕСУ В КОНТЕКСТІ 
СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ 
 
3.1. Рекомендації щодо побудови стратегії впровадження корпоративної 
соціальної відповідальності суб’єкта страхового підприємництва 
 
У контексті стрімкого розвитку світової економіки та активізації процесів 
глобалізації, діяльність підприємств дедалі більше залежить від міжнародних 
стандартів ведення бізнесу. Страхові компанії, як суб’єкти фінансового ринку, все 
частіше інтегруються у глобальні економічні процеси, співпрацюють із 
закордонними партнерами та адаптують свою політику до вимог сталого розвитку. 
Аналіз сучасного стану соціальної відповідальності бізнесу в Україні 
засвідчує наявність низки системних перешкод, що стримують її розвиток у 
страхових компаніях. До основних чинників, які ускладнюють впровадження СВБ, 
належать: 
– нестабільна політична ситуація, що створює ризики для довгострокового 
планування соціальних ініціатив [23]; 
– недосконалість нормативно-правової бази, яка не забезпечує належного 
регулювання та стимулювання соціально відповідальних практик [48]; 
– обмеженість фінансових ресурсів, що унеможливлює реалізацію 
повноцінних стратегій соціальної відповідальності [19]; 
– дефіцит інформації та практичного досвіду серед управлінського персоналу 
щодо розробки та реалізації КСВ-програм [19]. 
Крім того, слід звернути увагу на низку організаційних бар’єрів, зокрема: 
– відсутність спеціалізованих кадрів, відповідальних за соціальні ініціативи; 
– недостатню підтримку з боку державних і недержавних інституцій; 
– слабкий суспільний запит на соціально відповідальний бізнес; 
– переважання фрагментарних («точкових») проєктів замість системної КСВ-
стратегії. 
76 
У зв’язку з цим, страховим компаніям слід: 
1. Ініціювати розробку внутрішніх нормативних документів, що 
регламентують реалізацію КСВ на рівні компанії. 
2. Залучати фахівців з соціального управління та комунікацій для 
формування професійної команди з КСВ. 
3. Налагоджувати партнерство з органами державної влади, 
громадськими організаціями та міжнародними інституціями з метою координації 
соціальних проєктів. 
4. Переходити від одноразових акцій до комплексних програм, 
інтегрованих у загальну бізнес-стратегію [23; 19]. 
Незважаючи на зростання популярності КСВ, вона ще не стала обов’язковою 
частиною управління бізнесом. Лише половина компаній, які впроваджують КСВ, 
мають чітку стратегію, а лише чверть виділяє бюджет на реалізацію соціальних 
проєктів [15].  
Згідно з прогнозами експертів (зокрема В. Воробей та І. Журовської), у 
найближчій перспективі очікується активізація КСВ на українському ринку [8]. З 
огляду на сучасні тенденції у сфері соціального управління, корпоративна 
соціальна відповідальність має реалізовуватись компаніями у двох 
взаємопов’язаних напрямах: внутрішньому та зовнішньому. Такий підхід дозволяє 
забезпечити комплексний вплив на соціальне середовище як всередині організації, 
так і поза її межами. 
У внутрішньому контексті КСВ-стратегія має бути спрямована на 
формування сприятливого соціального клімату, покращення умов праці, розвиток 
персоналу та забезпечення етичних стандартів управління. Це сприяє підвищенню 
мотивації працівників, зниженню плинності кадрів та зміцненню корпоративної 
культури. 
У зовнішньому середовищі реалізація КСВ дозволяє компанії посилити 
довіру з боку клієнтів, партнерів та інших стейкхолдерів, а також сприяє залученню 
інвестицій, розширенню ринкових можливостей і впровадженню інноваційних 
рішень. Соціальні проєкти, орієнтовані на підтримку громад, екологічну 
77 
відповідальність та фінансову грамотність населення, формують позитивний імідж 
компанії як активного учасника системи соціального захисту.  
Страхування сформувалося як інструмент соціального захисту та підтримки 
індивіда в умовах впливу різноманітних соціальних і природних ризиків. Із 
поступовим розвитком суспільно-економічних відносин сфера страхування зазнала 
істотного розширення, охоплюючи дедалі ширший спектр ризиків. У сучасних 
умовах діяльність страхових компаній характеризується не лише реалізацією 
механізмів компенсації при настанні страхових випадків, а й активним 
впровадженням превентивних заходів, що передбачають інвестування в технології 
моніторингу, мінімізації та запобігання ризикам. Таким чином, економічна 
сутність функціонування страхових інституцій обумовлює їхню здатність до 
комплексного реагування на соціальні виклики та сприяння вирішенню актуальних 
проблем членів суспільства. 
Варто наголосити, що страхові компанії сьогодні виконують не лише 
традиційну функцію захисту від ризиків, а й активно долучаються до вирішення 
соціальних, економічних, екологічних та інших суспільно значущих проблем через 
впровадження принципів соціальної відповідальності бізнесу. Такий підхід сприяє 
формуванню сталих моделей розвитку, що інтегрують інтереси держави, бізнесу та 
громадянського суспільства. 
У контексті теми дослідження погоджуємося з позицією Охріменка О.О. та 
Гранченка Е.Е., які зазначають, що впровадження принципів соціальної 
відповідальності на рівні страхових компаній сприяє посиленню їхньої функції 
соціального захисту. Це досягається шляхом інтеграції фінансових ресурсів та 
інноваційних ідей, спрямованих на покращення якості життя населення відповідно 
до Цілей сталого розвитку [46, c. 623]. У таблиці 3.1 продемонстровано потенційні 
напрями реалізації Цілей сталого розвитку (ЦСР) страховими компаніями.  
  
78 
Таблиця 3.1 
Роль страхових компаній у реалізації ЦСР 
Напрям реалізації Зміст ЦСР 
Страхування як Традиційні види страхування (життя, медичне, пенсійне, екологічне, 
№3 «Міцне здоров’я», №11 «Сталий 
інструмент соціальної аграрне, відповідальності) забезпечують соціальний захист 
розвиток міст», №12 «Відповідальне 
відповідальності населення, сприяють інвестуванню в людський капітал і 
споживання», №14 «Збереження морських 
перерозподілу ризиків, що відповідає Цілям сталого розвитку у 
екосистем», №15 «Збереження наземних 
сферах охорони здоров’я, сталого міського розвитку, 
екосистем» 
відповідального споживання та збереження екосистем. 
Мікрострахування як Мікрострахування забезпечує фінансову інклюзію вразливих груп 
№1 «Подолання бідності», №8 «Гідна 
інструмент соціального населення та малого бізнесу через доступні умови страхування, 
праця та економічне зростання», №10 
захисту пільгові тарифи та підтримку донорів, сприяючи подоланню бідності 
«Зменшення нерівності» 
та зменшенню соціальної нерівності. 
Страхові компанії розробляють продукти, пов’язані з 
№7 «Доступна та чиста енергія», №9 
Екологічно орієнтовані енергоефективністю та альтернативною енергетикою, впроваджують 
«Інновації та інфраструктура», №13 
страхові продукти пільгові тарифи для екотранспорту, що сприяє боротьбі зі зміною «Боротьба зі зміною клімату» 
клімату та розвитку відновлюваної енергетики. 
Через стимулювання запобіжних заходів страховики формують №6 «Чиста вода та санітарія», №11 
Превентивна функція екологічно та соціально відповідальну поведінку клієнтів, сприяючи «Сталий розвиток міст», №14 «Збереження 
страхування досягненню цілей у сферах охорони водних ресурсів, санітарії та морських екосистем», №15 «Збереження 
сталого міського розвитку. наземних екосистем» 
№3 «Міцне здоров’я», №9 «Інновації та 
Інвестуючи в екологічно безпечні компанії, інновації у сфері охорони 
Інвестиції у сталий інфраструктура», №12 «Відповідальне 
здоров’я та інфраструктуру, страховики підтримують розвиток 
розвиток споживання», №13 «Боротьба зі зміною 
економіки, орієнтованої на принципи ESG. 
клімату» 
Страхові компанії інтегрують КСВ у свою діяльність через №8 «Гідна праця та економічне зростання», 
Корпоративна соціальна 
реалізацію внутрішніх і зовнішніх соціальних ініціатив, що №10 «Зменшення нерівності», №12 
відповідальність як 
відповідає концепціям корпоративного альтруїзму та сталого «Відповідальне споживання», №17 
стратегічний підхід 
розвитку. «Партнерство заради стійкого розвитку» 
Міжнародна страхова Надання безкоштовного страхового покриття та пільгових умов для №16 «Мир, справедливість і сильні 
підтримка в умовах біженців з України страховими компаніями низки європейських інститути», №17 «Партнерство заради 
гуманітарної кризи країн реалізує принципи партнерства, миру та справедливості. стійкого розвитку» 
79 
Попри різноманіття назв, форматів і рівня деталізації програм соціальної 
відповідальності бізнесу, спільним для них є прагнення до етичної поведінки, 
прозорості та довгострокової суспільної користі. Для АТ «СГ “ТАС”»  (приватне) 
КСВ це важлива складова стратегічного розвитку, що охоплює як внутрішні 
процеси, так і зовнішні ініціативи. 
Компанія реалізує КСВ через низку ключових напрямів, серед яких: 
1) Залучення працівників до волонтерської діяльності, що сприяє розвитку 
громадянської активності, формуванню соціального капіталу та зміцненню зв’язку 
між бізнесом і суспільством. 
2) Фінансова підтримка суспільно важливих ініціатив, яка здійснюється через 
створення цільових фондів або перерахування частини доходів на реалізацію 
соціальних програм. 
3) Інформаційно-просвітницькі кампанії, спрямовані на формування 
відповідальної фінансової поведінки серед клієнтів, партнерів і громадськості. 
Водночас варто зазначити, що традиційні підходи до СВБ часто 
зосереджуються переважно на зовнішніх аспектах, таких як благодійність 
реалізація соціальних проектів, підтримці екологічних ініціатив, при цьому 
недостатньо охоплюють внутрішні компоненти, такі як корпоративна культура, 
трудові відносини та розвиток персоналу. У межах реалізації концепції 
корпоративної соціальної відповідальності страхові компанії впроваджують 
комплекс внутрішніх і зовнішніх заходів, спрямованих на забезпечення соціальної, 
економічної та екологічної стійкості. У практиці страхових компаній сформовано 
комплекс внутрішніх та зовнішніх інструментів реалізації корпоративної 
соціальної відповідальності, що охоплюють як організаційні механізми всередині 
організації, так і взаємодію із зовнішнім соціальним середовищем. (табл. 3.2) [34]. 
Злагоджене поєднання внутрішніх і зовнішніх заходів корпоративної 
соціальної відповідальності забезпечує позитивний вплив на фінансову 
стабільність страхових компаній та сприяє зміцненню їхніх конкурентних переваг 
у ринковому середовищі. Залучення страхових компаній до реалізації Цілей 
сталого розвитку в межах корпоративної соціальної відповідальності зумовлює 
80 
низку позитивних ефектів, що мають як економічне, так і соціальне значення. 
Серед ключових результатів такої участі слід виокремити [34]: 
– формування та зміцнення позитивного іміджу компанії; 
– зростання рівня довіри з боку споживачів і партнерів; 
– розширення страхового портфеля; 
– посилення конкурентних позицій на ринку; 
– можливість коригування страхових тарифів у межах прийнятної вартості 
порівняно з конкурентами; 
– підвищення мотивації та професійної ефективності персоналу; 
– зниження рівня кадрової плинності; 
– забезпечення прозорості бізнес-процесів; 
– спрощення доступу до фінансових ресурсів; 
– зростання прибутковості та ринкової вартості страхового бізнесу. 
Таблиця 3.2 
Заходи внутрішньої соціальної та зовнішньої відповідальності страховика 
Внутрішня соціальна Зовнішня соціальна відповідальність 
відповідальність 
– забезпечення – реалізація благодійних та спонсорських програм, 
стабільності або поступового участь у державних і місцевих проєктах, а також 
зростання чисельності персоналу заохочення корпоративного волонтерства працівників; 
із дотриманням принципів – протидія страховому шахрайству; 
гендерної та етнічної рівності, а – організація інформаційно-просвітницьких акцій, 
також залучення представників що підвищують рівень страхової та фінансової грамотності 
соціально вразливих груп населення; 
населення; – соціальні кампанії, спрямовані на популяризацію 
 – підвищення рівня суспільно значущих ідей, таких як безпека дорожнього 
заробітної плати відповідно до руху, охорона довкілля, формування здорового способу 
загальноекономічних тенденцій; життя, відповідальне споживання та збереження 
– здійснення інвестицій у культурної спадщини.  
професійний розвиток – здійснення функції суб’єкта фінансового 
працівників, фінансуючи їхню моніторингу, забезпечуючи протидію легалізації тіньових 
підготовку та підвищення коштів і фінансуванню терористичної діяльності; 
кваліфікації; – співпраця з органами державної влади, бізнес-
– відрахування на структурами та громадськими організаціями у вирішенні 
соціальне забезпечення та регіональних проблем; 
впровадження корпоративних –.випуск «зелених» облігацій, що дозволяють 
програм медичного й пенсійного акумулювати ресурси для інвестування в екологічні 
страхування, що поширюються як проєкти. У перспективі передбачено також емісію 
на працівників, так і на членів соціальних облігацій, спрямованих на фінансування 
їхніх сімей. програм соціального розвитку. 
Джерело: [34] 
 
81 
Комплексна дія зазначених чинників сприяє покращенню фінансового стану 
страхових компаній та зміцненню їх ринкових позицій. Водночас варто наголосити, 
що представники страхового бізнесу не інвестували б значні ресурси у реалізацію 
соціально відповідальних практик, якби вони не демонстрували ефективності на 
глобальному, національному чи корпоративному рівнях. При цьому морально-
етичний аспект здійснення заходів соціальної відповідальності є не менш 
значущим, ніж матеріальні вигоди, що підтверджує стратегічну важливість КСВ у 
сучасному страхуванні. 
З метою систематизації підходів до реалізації соціальної відповідальності у 
межах компанії було проведено внутрішнє дослідження, яке дозволило виокремити 
чотири інтегровані сфери відповідальності, а саме, фінансову, трудову, суспільну 
та екологічну (див. пп 2.2 – 2.4). На основі цього аналізу запропоновано шість 
базових програм та відповідають основним напрямам стратегії соціальної 
відповідальності страхового бізнесу в цілому (табл. 3.3). 
1. Розвиток персоналу та інвестування в людський капітал. 
2. Забезпечення безпечних умов праці та охорона здоров’я.   
3. Соціально відповідальна реструктуризація.   
4. Екологічна відповідальність та ресурсозбереження.   
5. Підтримка розвитку територій присутності.   
6. Етична та добросовісна ділова практика. 
Кожна з програм має практичне наповнення, що включає оновлення 
внутрішніх політик, впровадження нових стандартів взаємодії з працівниками, 
споживачами, постачальниками та місцевими громадами. Компанія повинна 
активно підтримувати двосторонній діалог із громадськістю, що дозволить не лише 
інформувати про реалізовані ініціативи, а й отримувати зворотний зв’язок щодо їх 
актуальності та ефективності. 
З огляду на результати дослідження (розділ 2 кваліфікаційної роботи), 
доцільним є впровадження комплексної стратегії корпоративної соціальної 
відповідальності (КСВ) у діяльність АТ Страхова група «ТАС».  
  
82 
Таблиця 3.3 
Основні напрями стратегій корпоративної соціальної відповідальності 
страхового бізнесу 
Загальна характеристика Практика реалізації 
Розвиток персоналу 
інтегрується у загальну стратегію Організація процесів навчання та професійного вдосконалення 
розвитку кадрового потенціалу працівників, запровадження мотиваційних механізмів оплати 
організації та спрямований на праці, надання розширеного соціального пакета; створення 
формування умов для ефективного належних умов для відпочинку й дозвілля; підтримка 
залучення й довгострокового внутрішніх комунікаційних процесів; залучення 
утримання висококваліфікованих і співробітників до участі в ухваленні управлінських рішень, що 
талановитих працівників. сприяє формуванню корпоративної культури та підвищенню 
рівня їхньої залученості.  
Охорона здоров’я і створення безпечних умов праці 
розроблення та впровадження Комплекс заходів, спрямованих на забезпечення належних 
додаткових регламентів, умов праці та соціального захисту персоналу: організація 
спрямованих на забезпечення охорони праці та дотримання вимог техніки безпеки, надання 
належного рівня охорони здоров’я працівникам медичного обслуговування, підтримання 
працівників і підтримання санітарно-гігієнічних стандартів на робочих місцях. Реалізація 
безпечних умов праці на робочих програм підтримки материнства й дитинства, створення 
місцях. ергономічних умов праці, а також здійснення профілактичних 
заходів, спрямованих на збереження здоров’я працівників. 
Соціально відповідальна реструктуризація 
Реструктуризація організаційних Організація інформаційних кампаній, спрямованих на 
процесів здійснюється з висвітлення запланованих структурних трансформацій, 
урахуванням інтересів ключових реалізація програм професійної перепідготовки та сприяння 
стейкхолдерів, передусім подальшому працевлаштуванню персоналу; здійснення 
працівників, що забезпечує компенсаційних виплат працівникам, які потрапляють під 
соціально орієнтований характер скорочення, що забезпечує дотримання принципів соціальної 
управлінських рішень та сприяє відповідальності та підтримку трудового колективу в умовах 
збереженню балансу між організаційних змін.  
економічною ефективністю та 
соціальною відповідальністю 
компанії.  
Природоохоронна діяльність і ресурсозбереження 
Реалізується з ініціативи компанії Комплексні програми раціонального використання природних 
та має на меті мінімізацію ресурсів, упровадження практик повторного застосування та 
негативного впливу на довкілля утилізації відходів; запобігання забрудненню довкілля шляхом 
шляхом впровадження екологічно впровадження превентивних заходів та сучасних технологій. 
орієнтованих практик і технологій. Діяльність компанії організовується відповідно до принципів 
екологічної безпеки, що забезпечує сталий характер 
функціонування та ведення підприємницької діяльності у 
відповідності до вимог національного законодавства та 
міжнародних стандартів. 
Розвиток територій присутності 
Реалізується на засадах Комплекс програм і заходів, спрямованих на підтримку 
добровільності та спрямована на соціально вразливих категорій населення, забезпечення 
стимулювання соціально- допомоги дітям, а також розвиток і збереження житлово-
економічного розвитку територій, комунальної інфраструктури та об’єктів культурно-історичної 
у яких компанія здійснює свою спадщини. Надання підтримки місцевим організаціям, що 
присутність і веде господарську сприяє зміцненню соціальної взаємодії та формуванню 
діяльність. партнерських відносин у громаді. 
Добросовісна ділова практика 
Передбачає формування, Реалізація політики інформаційної прозорості у 
затвердження та поширення взаємовідносинах із власниками, бізнес-партнерами, 
принципів етичної та добросовісної клієнтами та іншими зацікавленими сторонами; добровільне 
ділової практики серед обмеження окремих напрямів комерційної діяльності задля 
постачальників, бізнес-партнерів і дотримання принципів етичності та соціальної 
клієнтів, що сприяє утвердженню відповідальності; налагодження співпраці з органами 
високих стандартів корпоративної державного управління та асоціаціями споживачів, що сприяє 
культури та забезпеченню формуванню довіри та підвищенню ефективності 
прозорості взаємовідносин у корпоративного управління.  
господарській діяльності. 
Джерело: побудовано автором за: [25; 53, 46; 61; 67] 
83 
 
Така стратегія має бути спрямована на посилення ролі бізнесу в системі 
соціального захисту населення, підвищення рівня фінансової грамотності, 
підтримку соціально вразливих груп та формування етичної корпоративної 
культури та одночасно забезпечуватиме сприятливий клімат та умови праці 
всередині компанії і дозволить збільшувати лояльність і довіру з боку 
стейкхолдерів, застосовувати інноваційні рішення та залучувати інвестиції.  
Тобто, компанії слід розробляти КСВ-стратегію як інтегровану модель, що 
поєднує внутрішні корпоративні практики з зовнішніми соціальними ініціативами, 
забезпечуючи сталий розвиток компанії та її внесок у добробут суспільства. 
Реалізація КСВ-стратегії включає з шість основних етапів [63] (рис. 3.1): 
 
Рис. 3.1. Етапи реалізації КСВ-стратегії 
 
1. Оцінка поточної діяльності компанії. На цьому етапі доцільно 
застосувати методи SWOT- та PEST-аналізу для виявлення впливу внутрішніх і 
зовнішніх чинників на розвиток компанії, а також провести аналіз активів з метою 
оцінки інвестиційного потенціалу. 
2. Формулювання соціальної місії та цілей КСВ. Компанії слід визначити 
стратегічний напрям соціальної відповідальності (екологія, освіта, благодійність чи 
інші сфери), який стане основою для реалізації відповідних проєктів. 
3. Розроблення КСВ-стратегії та визначення пріоритетних напрямів. 
Необхідно ідентифікувати актуальні суспільні проблеми, на основі яких 
формуються корпоративні ініціативи, спрямовані на їх вирішення. 
4. Формування бюджету та нормативне закріплення. Для реалізації КСВ-
стратегії слід затвердити фінансові ресурси та оформити відповідні внутрішні 
документи, що регламентують її виконання. 
84 
5. Реалізація соціальних проєктів. Впровадження ініціатив здійснюється 
відповідно до затвердженої стратегії та плану дій у сфері КСВ. 
6. Оцінювання ефективності. Проводиться аналіз результатів 
реалізованих проєктів, на основі якого коригуються подальші заходи з урахуванням 
стратегічних цілей компанії та ринкових тенденцій. 
Одним із ключових інструментів реалізації стратегії соціальної 
відповідальності бізнесу є впровадження нефінансової звітності. Такі звіти 
демонструють внесок компанії у досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР), 
зокрема в аспектах екологічної стабільності, соціальної підтримки та етичного 
управління. Рекомендується, щоб страхові компанії системно оприлюднювали 
інформацію про: 
– дотримання принципів прозорості та доброчесності у бізнес-процесах; 
– заходи щодо мінімізації негативного впливу на довкілля; 
– соціальні ініціативи, спрямовані на підтримку місцевих громад. 
Попри відносну легкість у визначенні обсягу витрат на фінансування 
соціально значущих програм, оцінка їхнього впливу на фінансові результати 
діяльності страхової компанії в довгостроковій перспективі є складним завданням. 
Особливого значення набуває формування системи оцінювання ефективності 
реалізації корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Такий аналіз потребує 
комплексного підходу, що охоплює як фінансові, так і нефінансові індикатори. 
Одним із найбільш поширених форматів нефінансової звітності, що 
використовується для цього, є звіти зі сталого розвитку, підготовлені відповідно до 
стандартів Глобальної ініціативи зі звітування (Global Reporting Initiative, GRI). На 
сьогодні GRI фактично виконує роль міжнародного еталона у сфері визначення 
методологічних підходів до підготовки нефінансової звітності та формування 
відповідних індикаторів. 
З огляду на трансформацію концепції КСВ у більш комплексну модель ESG 
(Environmental, Social, Governance), у звітності все частіше відображаються 
екологічні, соціальні та управлінські аспекти діяльності компаній. Такий підхід 
85 
дозволяє забезпечити прозорість, підзвітність і порівнюваність результатів у сфері 
сталого розвитку. 
Для системного оцінювання результативності соціально відповідальної 
стратегії страхових компаній доцільно використовувати набір кількісних 
показників, що охоплюють як фінансові, так і нефінансові аспекти діяльності. 
Нижче наведено узагальнені формули, які дозволяють здійснити розрахунок 
відповідних індикаторів ефективності реалізації заходів корпоративної соціальної 
відповідальності, сформовані на основі сучасних науково-методичних підходів 
(табл. 3.4). 
Таблиця 3.4 
Показники для оцінки ефективності реалізації заходів корпоративної соціальної 
відповідальності страховика 
№ Зміст, характеристика 
Показник Формула 
з/п показника 
Кількість реалізованих заходів Визначає ступінь 
Рівень впровадження 
1 КСВ / Запланована кількість виконання запланованих 
КСВ 
заходів *100% ініціатив 
Кількість звільнених працівників / 
Відображає стабільність 
2 Плинність кадрів Середньооблікова чисельність 
кадрового складу 
персоналу *100% 
Характеризує 
Індекс професійного Загальна кількість годин навчання / 
3 інтенсивність навчання 
розвитку Кількість працівників 
персоналу 
Витрати на навчання Загальні витрати на навчання / Визначає обсяг інвестицій 
4 
на одного працівника Кількість працівників у людський капітал 
Кількість позитивних відгуків / 
Рівень задоволеності Відображає якість 
5 Загальна кількість опитаних 
клієнтів обслуговування 
клієнтів *100% 
Витрати на соціальні проєкти / 
Частка соціальних Визначає соціальну 
6 Собівартість страхових послуг 
інвестицій орієнтацію бізнесу 
*100% 
Відношення зелених 
Інвестиції в екопроєкти / Чистий Оцінює екологічну 
7 інвестицій до 
прибуток *100% відповідальність компанії 
прибутку 
Кількість оприлюднених звітів / Відображає регулярність 
8 Індекс прозорості 
Кількість звітних періодів *100% звітності 
Кількість реалізованих соціальних 
Індекс соціального Оцінює ефективність 
9 проєктів / Кількість запланованих 
впливу соціальних ініціатив 
*100% 
Кількість позитивних згадок у ЗМІ Визначає публічне 
10 Індекс репутації 
/ Загальна кількість згадок *100% сприйняття компанії 
Джерело: розробка авторів на основі [34; 80; 10]  
 
86 
Таким чином, страхові компанії не лише реагують на ризики, а й активно 
формують середовище, здатне протистояти соціальним викликам. Їхня соціальна 
відповідальність у кризових умовах трансформується з добровільної ініціативи у 
стратегічну необхідність, що визначає їхню роль як ключових учасників процесу 
відновлення та розвитку суспільства. 
В українських реаліях КСВ поступово трансформувалася з інструменту 
підвищення конкурентоспроможності у стратегічний компонент сталого розвитку. 
З початку 2000-х років спостерігається зростання кількості компаній, які 
інтегрують соціальні та екологічні аспекти у свої бізнес-моделі. Особливої 
актуальності ці процеси набули у зв’язку з євроінтеграційними прагненнями 
України, що передбачають гармонізацію національних стандартів із європейськими 
нормами. У зв’язку з цим, страховим компаніям необхідно: 
– враховувати екологічні та етичні принципи при розробці нових страхових 
продуктів; 
– формувати позитивний соціальний імідж через участь у проєктах 
соціального захисту населення; 
– забезпечувати довгострокову стійкість бізнесу шляхом впровадження КСВ 
як невід’ємної складової корпоративної стратегії. 
Соціальна відповідальність бізнесу в страховому секторі має розглядатися не 
лише як репутаційний ресурс, а як ефективний механізм впливу на якість життя 
населення та зміцнення соціальної стабільності в державі. 
Окрім виконання базової функції фінансового захисту, страхові компанії 
дедалі частіше виступають як агенти соціальної стабільності. Їхня діяльність у 
межах реалізації принципів соціальної відповідальності охоплює: 
– фінансову підтримку населення через доступні страхові продукти (зокрема 
мікрострахування); 
– інвестування в соціальні та екологічні проєкти, що сприяє сталому 
розвитку; 
– участь у гуманітарних ініціативах, наприклад, страхування біженців, 
підтримка медичних програм, просвітницькі кампанії; 
87 
– забезпечення прозорості та протидія фінансовим зловживанням, що 
зміцнює довіру до фінансової системи. 
З врахуванням наведеного розроблено дорожню карту впровадження 
стратегії корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) у страховій компанії, 
структурованої за етапами та часовими рамками (табл. 3.5, рис. 3.2). Така дорожня 
карта дозволяє менеджменту бачити чітку послідовність дій: що робити зараз, що 
у середньостроковій перспективі, і що забезпечує стратегічну стійкість компанії у 
майбутньому. 
Таблиця 3.5 
Характеристика етапів впровадження стратегії корпоративної соціальної 
відповідальності АТ «Страхова Група «ТАС»» 
№ Часові рамки Зміст заходів 
з/п 
1. Провести SWOT- та PEST-аналіз для оцінки внутрішніх і 
зовнішніх чинників. 
Короткострокові 2. Визначити соціальну місію та пріоритетні цілі компанії. 
1. 
дії (0–6 місяців) 3. Розробити та затвердити внутрішні нормативні документи, що 
регламентують КСВ-практики. 
4. Сформувати команду з соціального управління та комунікацій 
1. Розробити комплексну КСВ-стратегію, інтегровану у бізнес-
план компанії. 
2. Сформувати бюджет для реалізації соціальних програм. 
3. Запустити перші пілотні соціальні та екологічні проєкти 
Середньострокові 
2. (підтримка громад, фінансова грамотність, екологічні ініціативи). 
дії (6–18 місяців) 
4. Налагодити партнерство з державними органами, 
громадськими та міжнародними інституціями. 
5. Запровадити нефінансову звітність відповідно до стандартів 
GRI. 
1. Масштабувати соціальні програми та інтегрувати їх у модель 
ESG (екологія, соціум, управління). 
2. Забезпечити системне оприлюднення результатів КСВ-
діяльності для підвищення прозорості та довіри. 
Довгострокові дії 3. Впровадити систему кількісних індикаторів для оцінки 
3. 
(18–36 місяців) ефективності програм (фінансові та нефінансові показники). 
4. Розширити участь у гуманітарних та освітніх ініціативах 
(страхування ВПО, підтримка медицини, просвітницькі кампанії). 
5. Забезпечити довгострокову стійкість бізнесу через інтеграцію 
КСВ у корпоративну культуру та стратегічне управління. 
Джерело: побудовано автором 
 
Представлена характеристика етапів впровадження стратегії корпоративної 
соціальної відповідальності АТ «Страхова Група «ТАС»» демонструє системний та 
88 
поетапний підхід до інтеграції соціально орієнтованих практик у бізнес-модель 
компанії. 
 
Рис. 3.2. Дорожня карта впровадження корпоративної соціальної 
відповідальності у АТ «Страхова Група «ТАС»» 
Джерело: побудовано автором 
 
Короткострокові заходи спрямовані на формування аналітичної та 
нормативної бази, що забезпечує підґрунтя для подальших дій. Середньострокові 
кроки відображають процес інституціоналізації КСВ через розробку комплексної 
стратегії, бюджетування та запуск пілотних проєктів, що дозволяє перевірити 
ефективність обраних інструментів. Довгострокові дії акцентують увагу на 
масштабуванні програм, інтеграції у міжнародні стандарти ESG, забезпеченні 
прозорості та формуванні стійкої корпоративної культури. 
Таким чином, запропонована дорожня карта не лише окреслює послідовність 
управлінських рішень, але й підтверджує стратегічну орієнтацію компанії на 
гармонізацію економічних інтересів із суспільними потребами. Це створює умови 
для підвищення довіри стейкхолдерів, зміцнення соціального капіталу та 
забезпечення довгострокової конкурентоспроможності бізнесу.  
89 
3.2. Розширення соціальної відповідальності бізнесу через механізми 
мікрострахування 
 
Останніми роками мікрофінансування набуває широкого міжнародного 
визнання як ефективний інструмент подолання бідності, соціального захисту 
населення та підтримки малого підприємництва. Його сутність полягає у наданні 
фінансових послуг на умовах доступності, зокрема у вигляді невеликих за обсягом 
кредитів, страхових продуктів або заощаджень, орієнтованих на осіб з низьким 
рівнем доходу. У цьому контексті префікс «мікро» не лише вказує на обмежений 
фінансовий масштаб операцій, а й символізує реальну можливість мінімізації 
соціально-економічних ризиків, пов’язаних із хворобами, втратою працездатності, 
смертю чи втратою майна. Таким чином, мікрофінансування виступає важливим 
елементом інклюзивної моделі соціального захисту, що поєднує фінансову 
доступність із соціальною відповідальністю бізнесу [66] та розглядається як 
багатокомпонентний механізм фінансової підтримки соціально вразливих груп 
населення, що реалізується через низку інструментів, серед яких виокремлюють 
мікрокредитування, мікрострахування та мікродепозитні програми (див. рис. 3.3). 
Кожен із зазначених методів виконує специфічну функцію у забезпеченні доступу 
до фінансових ресурсів, сприяючи зменшенню соціальних ризиків, підвищенню 
економічної активності та формуванню інклюзивної моделі соціального захисту. 
У контексті посилення соціального захисту населення та реалізації принципів 
корпоративної соціальної відповідальності доцільним є впровадження та 
масштабування мікрострахових продуктів, орієнтованих на вразливі категорії 
громадян, зокрема осіб з низьким рівнем доходу, мешканців сільських територій, 
внутрішньо переміщених осіб, осіб з інвалідністю та самозайнятих. 
Мікрострахування як інструмент соціально орієнтованого страхового захисту 
дозволяє забезпечити доступ до базових страхових послуг за умов мінімального 
фінансового навантаження, що відповідає цілям сталого розвитку та принципам 
інклюзивності. 
 
90 
 
Рис. 3.3. Основні напрями мікрофінансування 
Джерело: побудовано за [4]. 
 
Мікрострахування поступово набуває визнання як перспективний інструмент 
соціального захисту серед національних урядів та провідних міжнародних 
організацій, зокрема Світового банку, Міжнародної організації праці, Всесвітньої 
організації охорони здоров’я, структур системи ООН, Фонду Мелінди та Біла 
Гейтса, а також Міжнародного фонду розвитку сільського господарства (IFAD). За 
підтримки зазначених інституцій було створено низку спеціалізованих організацій, 
зокрема Міжнародний центр мікрострахування (США) та Центр фінансування 
країн Центральної і Східної Європи та СНД (Польща), які здійснюють науково-
методичний супровід та практичну підтримку впровадження мікрострахових 
механізмів у країнах з перехідною економікою [66; 86; 91; 75; 89; 92; 77]. 
Для України питання розвитку мікрострахування є новим, але надзвичайно 
актуальним у контексті розширення доступу до страхового захисту для 
малозабезпечених верств населення та суб’єктів малого підприємництва. У Проєкті 
Стратегії розвитку фінансового сектору України на період до 2015 року вперше 
було окреслено можливість запровадження системи мікрострахування як одного з 
91 
пріоритетних напрямів. Водночас, станом на сьогодні, мікрострахування не набуло 
системного характеру, що зумовлює збереження високого рівня соціальної 
вразливості окремих категорій громадян [66]. 
Попри періодичні спроби Уряду вдосконалити механізми соціального 
страхування, зокрема шляхом розширення охоплення незаможного населення, 
потреба у впровадженні мікрострахових продуктів залишається актуальною. Це 
зумовлює необхідність активізації зусиль як з боку держави, так і з боку соціально 
відповідального бізнесу, зокрема страхових компаній, у напрямі розробки та 
реалізації інклюзивних страхових рішень. 
У науковому дискурсі та нормативно-правовій практиці соціальний захист 
трактується як комплексна система заходів, що реалізується державою з метою 
забезпечення підтримки соціально вразливих верств населення. До таких категорій 
належать пенсіонери, особи з інвалідністю, ветерани війни, багатодітні сім’ї та інші 
малозабезпечені громадяни. Функціонування системи соціального захисту в 
Україні спрямоване на виконання низки ключових завдань, серед яких — 
гарантування та індексація мінімального рівня заробітної плати, забезпечення 
доступу до послуг охорони здоров’я, освіти та культури, збереження купівельної 
спроможності малозабезпечених осіб, а також підтримка належного життєвого 
рівня окремих соціальних груп. 
Реалізація соціального захисту здійснюється через комплекс публічних 
інструментів, серед яких: 
– компенсація втрати або суттєвого скорочення трудових доходів унаслідок 
непередбачених обставин (захворювання, травми, безробіття, інвалідність, 
старість, смерть годувальника); 
– забезпечення громадян медичними послугами; 
– надання допомоги при народженні дитини; 
– запровадження пільг для сімей з дітьми; 
– призначення пенсій за віком; 
– захист прав дітей та осіб з інвалідністю. 
92 
Зазначені заходи формують основу державної політики у сфері соціального 
забезпечення та є важливими орієнтирами для розвитку додаткових механізмів 
підтримки, зокрема через інструменти корпоративної соціальної відповідальності 
бізнесу, включаючи страхові компанії як активних учасників системи соціального 
захисту. Мікрострахування, з одного боку, може розглядатися як добровільна 
форма соціального страхування, орієнтована на підтримку осіб з низьким рівнем 
доходу, які не охоплені традиційними механізмами соціального забезпечення. З 
іншого боку, цей інструмент має низку специфічних ознак, що виходять за межі 
класичного ризик-менеджменту та усталених моделей соціального страхування 
(рис. 3.4).  
 
Рис. 3.4. Взаємозв’язок традиційного страхування, соціального захисту та 
мікрострахування у системі управління ризиками 
Джерело: побудовано за [66]. 
 
Зокрема, мікрострахові програми здатні охоплювати об’єкти, які не 
підпадають під дію стандартних соціальних гарантій – наприклад, предмети 
побутового вжитку або прострочені позики, що не є об’єктами захисту в межах 
державної системи соціального забезпечення. У цьому контексті мікрострахування 
слід розглядати як автономний інструмент фінансової інклюзії, що функціонує поза 
межами обов’язкового соціального страхування, яке передбачає участь держави та 
роботодавців. Такий підхід дозволяє забезпечити адресний захист для соціально 
вразливих груп населення, розширюючи спектр доступних страхових послуг та 
сприяючи формуванню інклюзивної моделі соціального захисту. 
93 
У межах дослідження соціальної відповідальності бізнесу в системі 
соціального захисту населення доцільним є застосування інструментів 
стратегічного аналізу, зокрема SWOT-методології, для оцінки потенціалу 
мікрострахування як соціально орієнтованого напряму діяльності АТ «СГ “ТАС”»  
(табл. 3.5). SWOT-аналіз дозволяє виявити внутрішні сильні та слабкі сторони 
компанії, а також зовнішні можливості й загрози, що впливають на ефективність 
впровадження мікрострахових продуктів у межах корпоративної соціальної 
відповідальності. 
Отримані результати можуть слугувати аналітичною основою для 
формування стратегічних рекомендацій щодо розробки, запуску та масштабування 
мікрострахування в межах діяльності АТ «СГ «ТАС». Зокрема, на їх основі 
можливо побудувати дорожню карту впровадження відповідних страхових рішень, 
інтегрувати їх у загальну модель соціального впливу компанії, а також узгодити з 
національними пріоритетами у сфері соціального захисту та фінансової інклюзії. 
Таким чином, SWOT-аналіз виступає не лише інструментом діагностики, а й 
практичним засобом стратегічного планування, що сприяє посиленню ролі бізнесу 
як активного учасника системи соціального забезпечення населення. 
Здоров’я, життя та непрацездатність осіб з низьким рівнем доходу є 
спільними об’єктами захисту як у межах державної системи соціального 
забезпечення, так і в рамках мікрострахових програм, що можуть бути реалізовані 
на рівні корпоративної соціальної відповідальності. Зокрема, АТ «СГ “ТАС”»  
(приватне) має потенціал для розробки та впровадження мікрострахових продуктів, 
орієнтованих на соціально вразливі категорії населення, які не охоплені 
традиційними механізмами страхування. 
У межах таких програм компанія може забезпечувати: 
– страхування здоров’я з базовим пакетом медичних послуг; 
– страхування непрацездатності у зв’язку з травмами або хронічними 
захворюваннями; 
94 
– адресну підтримку через мікрострахування майна, що має критичне 
значення для домогосподарства (наприклад, побутова техніка, житло, засоби 
пересування). 
Таблиця 3.5 
SWOT-аналіз мікрострахування в системі соціального захисту 
Сильні сторони (Strengths) Слабкі сторони (Weaknesses) 
– доступність для малозабезпечених верств – обмежений обсяг покриття, що може не 
населення завдяки низьким страховим задовольнити потреби у складних випадках; 
преміям; – високі адміністративні витрати на 
– підвищення рівня фінансової інклюзії та обслуговування великої кількості малих 
соціального захисту; договорів; 
– позитивний імідж socially responsible – недостатній рівень обізнаності населення про 
компанії серед громадськості та регуляторів; можливості мікрострахування; 
– гнучкість у розробці продуктів під – високий ризик недовіри з боку клієнтів через 
конкретні соціальні групи. попередній негативний досвід або стереотипи. 
Можливості (Opportunities) Загрози (Threats) 
– нестабільна економічна ситуація, що знижує 
– розширення партнерств із громадами, 
платоспроможність цільової аудиторії; 
фондами, соціальними службами; 
– недосконалість нормативно-правової бази 
– інтеграція з державними програмами 
щодо мікрострахування в Україні; 
соціального захисту; 
– конкуренція з боку неформальних або 
– використання цифрових каналів для 
нелегальних схем взаємодопомоги; 
зниження витрат і підвищення охоплення; 
– ризик зловживань або шахрайства при 
– можливість отримання міжнародної 
спрощених процедурах оформлення та 
підтримки (грантів, технічної допомоги). 
врегулювання. 
Джерело: побудовано автором 
 
Ці напрями можуть бути інтегровані у соціальні ініціативи компанії, зокрема 
в межах програми «ТАС допомагає», що дозволить поєднати благодійність із 
довгостроковим фінансовим захистом. Узагальнена характеристика таких об’єктів 
захисту наведена в таблиці 3.6. Мікрострахування вирізняється ширшим спектром 
організаційних форм та джерел ініціації, що дозволяє розглядати його як 
автономний механізм соціального захисту. Зокрема, мікрострахові ініціативи 
можуть реалізовуватися не лише через державні інституції, а й за участі 
неформальних об’єднань, релігійних громад, міжнародних донорських структур та 
благодійних фондів. Така багатоканальна модель сприяє розширенню доступу до 
страхового захисту для соціально вразливих груп населення, особливо в умовах 
обмежених ресурсів та недостатньої інституційної спроможності держави. 
 
95 
Таблиця 3.6 
Мікрострахові моделі у межах реалізації соціальної відповідальності бізнесу 
Вид страхування Потенційні Об’єкт 
Розмір премії Механізм реалізації Соціальний ефект 
страхувальники страхування 
Доступ до базових 
Фізичні особи з Первинна медична Онлайн оформлення, 
медичних послуг, 
Мікро-ДМС низьким доходом, ВПО, допомога, 100–300 грн/рік мобільний додаток, 
зменшення витрат на 
пенсіонери діагностика, ліки співпраця з ЛПУ 
лікування 
Захист майна в 
Спрощене умовах обмежених 
Власники недорогих Збитки до 15 тис. 
Мікро-КАСКО 300–500 грн/рік оформлення, ресурсів, підвищення 
авто, молоді водії грн 
експрес-виплати фінансової 
стабільності 
Партнерство з 
Мешканці сільських Зменшення втрат у 
Житло, побутова громадами, 
Мікрострахування майна територій, 150–400 грн/рік випадку стихійних 
техніка електронна 
малозабезпечені родини лих, пожеж, аварій 
реєстрація 
Фінансова підтримка 
Працівники фізичної Травми, 
Мікрострахування від SMS-інформування, у випадку втрати 
праці, самозайняті, інвалідність, 100–250 грн/рік 
нещасних випадків мобільні сервіси працездатності або 
студенти смерть 
смерті 
Захист у 
Громадяни, які Онлайн оформлення, міжнародному 
Мікрострахування Медичні витрати, 200–350 
виїжджають за кордон інтеграція з середовищі, 
подоржуючих втрати майна грн/поїздка 
на короткий термін «Зеленою карткою» підвищення безпеки 
подорожей 
 
96 
На основі аналізу діяльності АТ «СГ “ТАС”»  та оцінки його потенціалу щодо 
впровадження мікрострахування рекомендовано: 
1) Інституціоналізувати мікрострахування як окремий напрям корпоративної 
соціальної відповідальності, інтегрувавши його у стратегічні документи компанії 
та звітність з ESG-показників;  
2) Розробити лінійку мікропродуктів з фіксованими страховими преміями, 
адаптованими до потреб малозабезпечених верств населення (наприклад, мікро-
ДМС, мікро-КАСКО, мікрострахування майна, мікрострахування від нещасних 
випадків). 
3) Забезпечити цифрову доступність мікрострахових продуктів через 
мобільні додатки, чат-боти, партнерські сервіси, що дозволить охопити клієнтів у 
віддалених регіонах та знизити адміністративні витрати. 
4) Розвивати партнерські моделі з органами місцевого самоврядування, 
громадськими організаціями, фондами та соціальними службами для ідентифікації 
потреб, поширення інформації та субсидування страхових премій. 
5) Запровадити моніторинг соціального ефекту мікрострахування: кількість 
охоплених осіб, частота звернень, рівень задоволеності, вплив на фінансову 
стабільність домогосподарств. 
6) Інтегрувати мікрострахування у соціальні програми компанії, зокрема у 
межах благодійної ініціативи «ТАС допомагає», що дозволить поєднати адресну 
допомогу з довгостроковим захистом. 
Розвиток мікрострахування в межах діяльності АТ «СГ “ТАС”»  (приватне) 
сприятиме розширенню охоплення системи страхового захисту, зменшенню 
соціальної вразливості населення та посиленню ролі бізнесу як активного учасника 
соціального забезпечення. Впровадження цього напряму в контексті 
запропонованої КСВ-стратегії дозволить: 
– підвищити рівень соціального захисту населення через доступні страхові 
продукти; 
– зміцнити репутацію компанії як соціально відповідального бізнесу; 
– сприяти формуванню довіри до страхового сектору в Україні. 
97 
Розгляд мікрострахування як інструменту реалізації соціальної 
відповідальності бізнесу дозволяє констатувати його високий потенціал у 
зміцненні системи соціального захисту населення, особливо в умовах економічної 
нестабільності та обмеженого доступу до традиційних страхових послуг. 
Мікрострахові програми здатні забезпечити базовий фінансовий захист для 
соціально вразливих категорій громадян – осіб з низьким рівнем доходу, 
внутрішньо переміщених осіб, самозайнятих, мешканців сільських територій тощо. 
Доведено, що впровадження мікрострахування у страхову діяльність АТ «СГ 
“ТАС”»  може стати логічним продовженням існуючих соціальних ініціатив 
компанії, зокрема програми «ТАС допомагає», та сприяти розширенню охоплення 
страхового захисту без збільшення фінансового навантаження на клієнтів. SWOT-
аналіз підтвердив наявність внутрішніх організаційних передумов для запуску 
мікрострахових продуктів, а також окреслив зовнішні можливості, пов’язані з 
цифровізацією, партнерством із громадами та інтеграцією в державні програми. 
Таким чином, мікрострахування слід розглядати як перспективний напрям 
корпоративної соціальної відповідальності, що поєднує соціальну функцію бізнесу 
з інноваційними підходами до управління ризиками. Його впровадження в 
діяльність АТ «СГ “ТАС”»  (приватне) сприятиме не лише підвищенню рівня 
фінансової інклюзії, а й формуванню стійкої моделі соціального партнерства між 
бізнесом, державою та громадянським суспільством. 
  
98 
ВИСНОВКИ 
 
У кваліфікаційній роботі магістра здійснено теоретичне узагальнення та 
вирішення наукового завдання, що полягає у розвитку теоретико-методичних 
положень і розробці практичних рекомендацій щодо реалізації соціальної 
відповідальності бізнесу в системі соціального захисту населення. 
1. Проведене дослідження теоретичних засад у сфері соціальної 
відповідальності охоплюють широкий спектр проблематики – від концептуальних 
засад і етичних орієнтирів до практичних механізмів реалізації соціальних програм, 
впливу на динаміку ринку праці, розвитку людського капіталу та забезпечення 
соціальної справедливості. 
Виявлено, що соціальна відповідальність бізнесу є багатовимірним явищем, 
яке охоплює як концептуально-теоретичні засади, так і практичні механізми їх 
реалізації. Еволюція цього поняття відображає поступовий перехід від вузького 
розуміння корпоративної благодійності та репутаційних ініціатив до комплексного, 
інтегрованого підходу, що передбачає добровільне прийняття підприємствами 
зобов’язань у соціальній, екологічній та правовій сферах. 
У сучасному контексті соціальна відповідальність бізнесу розглядається як 
стратегічно орієнтована діяльність, спрямована на гармонізацію економічних 
інтересів із суспільними потребами. Вона включає забезпечення гідних умов праці, 
підтримку соціально вразливих груп населення, сприяння розвитку людського 
капіталу та місцевих громад, дотримання принципів прозорості й екологічної 
безпеки. 
Це дало можливість сформулювати авторське тлумачення поняття 
«соціальна відповідальність бізнесу» як стратегічно орієнтованої, добровільної та 
етично вмотивованої діяльності суб’єктів підприємництва, спрямованої на 
гармонізацію економічних інтересів із суспільними потребами шляхом 
забезпечення гідних умов праці, дотримання соціальних, екологічних та правових 
норм, підтримки соціального капіталу, участі у вирішенні актуальних соціальних 
проблем, а також постійної взаємодії з усіма зацікавленими сторонами задля 
99 
зміцнення системи соціального захисту населення. Таким чином, бізнес постає не 
лише економічним суб’єктом, а й повноцінним соціальним партнером держави, що 
бере участь у формуванні ефективної системи соціального захисту населення.  
2. У контексті сучасних соціально-економічних викликів соціальна 
відповідальність бізнесу набуває дедалі більшого значення як інструмент 
посилення системи соціального захисту населення. В умовах обмеженості 
державних ресурсів, демографічних змін та зростаючої соціальної напруги, 
приватний сектор здатен не лише компенсувати дефіцит соціальних послуг, а й 
ініціювати нові моделі партнерства між державою, бізнесом і громадянським 
суспільством. 
Порівняльний аналіз моделей КСВ у міжнародній практиці засвідчує, що 
соціальна відповідальність бізнесу може реалізовуватись як через добровільні 
філантропічні ініціативи (американська модель), так і через державне регулювання 
та інституційну підтримку (європейська модель). Британська модель поєднує ці два 
підходи, японська – інтегрує соціальну відповідальність у корпоративну культуру, 
а пострадянська – трансформується від державного патерналізму до добровільної 
участі бізнесу. 
Вивчення концептуальних підходів до корпоративної соціальної 
відповідальності дозволив визначити різні рівні залученості бізнесу до соціального 
розвитку – від мінімального дотримання законодавчих норм до активної участі у 
формуванні соціального добробуту. Така багатовекторність підходів свідчить про 
поступове розширення функціональної ролі бізнесу в суспільстві, що виходить за 
межі суто економічної діяльності. 
Форми реалізації КСВ, зокрема корпоративне громадянство та соціальна 
політика підприємства, демонструють здатність бізнесу впливати на якість життя 
населення через підтримку соціальних ініціатив, розвиток місцевих громад, 
охорону довкілля та інші напрями, що не завжди мають прямий економічний ефект, 
але сприяють формуванню позитивного іміджу та зміцненню соціального капіталу. 
Отже, соціальна відповідальність бізнесу є важливим елементом сучасної 
системи соціального захисту населення, здатним доповнювати державну політику, 
100 
реагувати на локальні потреби та сприяти формуванню інклюзивного, стабільного 
та соціально орієнтованого середовища. У контексті соціального забезпечення вона 
постає не лише як етична норма, а як стратегічний ресурс сталого розвитку. 
3. У процесі дослідження методичних підходів до оцінювання ефективності 
соціальної відповідальності бізнесу встановлено, що сучасна практика передбачає 
використання як кількісних, так і якісних показників, що дозволяє забезпечити 
комплексність і об’єктивність аналізу. Зокрема, кількісні індикатори охоплюють 
фінансові, соціальні та екологічні аспекти діяльності, тоді як якісні – відображають 
рівень прозорості, етичності, інклюзивності та соціальної активності підприємств. 
З’ясовано, що ефективним інструментом оцінювання є індексні методики, які 
широко застосовуються в міжнародній практиці. Вони базуються на 
багатовимірному аналізі нефінансової звітності, що формується відповідно до 
таких стандартів, як GRI, AA1000, Глобальний договір ООН тощо. Водночас, для 
вітчизняного контексту актуальним є застосування експертного опитування, що 
дозволяє врахувати специфіку управлінських, технологічних, соціальних і 
маркетингових процесів. 
Важливою є оцінка інформаційної відкритості бізнесу, яка здійснюється на 
основі аналізу веб-ресурсів компаній. Індикатори прозорості включають наявність 
нефінансової звітності, рівень розкриття інформації, зручність навігації, 
доступність контактних даних і мовну адаптацію. 
З врахуванням цього, ефективність соціальної відповідальності бізнесу 
доцільно оцінювати на основі інтегрованого підходу, що поєднує стандартизовані 
індексні методики, експертні оцінки та аналіз відкритих джерел. Це дозволяє 
сформувати обґрунтовану картину соціальної активності суб’єкта підприємницької 
діяльності та визначити напрями її подальшого вдосконалення. 
4. Проведений аналіз діяльності АТ «СГ “ТАС”»  засвідчив, що компанія є 
вагомим учасником системи соціального захисту населення України, особливо в 
умовах соціально-економічної нестабільності та воєнної агресії. Її стабільна 
присутність на страховому ринку, зростання обсягів страхових премій і виплат, 
формування значних страхових резервів, а також лідерство в сегменті 
101 
автострахування свідчать про високий рівень фінансової стійкості та соціальної 
відповідальності. 
АТ «СГ “ТАС”»  (приватне) ефективно виконує функції фінансового 
посередника, компенсуючи ризики, які могли б лягти на державу або громадян, тим 
самим сприяючи зменшенню соціальної напруги та забезпеченню фінансової 
безпеки. Впровадження механізмів захисту прав споживачів, прозоре корпоративне 
управління та дотримання законодавчих норм додатково підтверджують соціальну 
орієнтованість компанії. 
АТ «СГ “ТАС”»  (приватне) є прикладом успішного поєднання бізнес-
інтересів із соціальною місією, що відповідає принципам сталого розвитку та 
сприяє загальному добробуту населення. 
5. Результати оцінювання соціальних програм, ініціатив та страхових 
продуктів, АТ «Страхова група «ТАС»» спрямованих на соціальний захист 
підтвердили, що діяльність АТ «Страхова група «ТАС»» виходить за межі 
традиційних фінансових операцій та охоплює широкий спектр соціально 
орієнтованих програм і страхових продуктів, спрямованих на підтримку добробуту 
населення та захист вразливих категорій громадян. Значна частина понад 80 
продуктів компанії має соціальну спрямованість, забезпечуючи захист життя, 
здоров’я, майна та цивільної відповідальності. 
Особливе значення мають програми добровільного медичного страхування, 
страхування дітей, пенсіонерів, осіб з інвалідністю та майна громадян, 
постраждалих від надзвичайних ситуацій. ОСЦПВ і КАСКО відіграють ключову 
роль у компенсації збитків від дорожньо-транспортних пригод та формуванні 
правової культури відповідальності серед водіїв. 
Аналіз динаміки страхових премій і виплат у 2022–2024 роках засвідчив 
стабільну фінансову активність компанії та посилення соціальної орієнтації її 
портфеля. Зростання премій за ОСЦПВ, КАСКО, ДМС, «Зеленою карткою» та 
страхуванням майна підтверджує стратегічну спрямованість на задоволення 
базових потреб громадян у складних соціально-економічних умовах. 
102 
Лідерство компанії у сегменті автострахування свідчить про її вагому 
соціальну роль у захисті постраждалих осіб, зменшенні фінансового навантаження 
на домогосподарства та розвитку правової культури відповідальності. 
Таким чином, диверсифікація страхових продуктів підтверджує роль АТ «СГ 
«ТАС»» як активного учасника системи соціального захисту та важливого партнера 
у формуванні стійкої моделі соціальної відповідальності бізнесу в Україні. 
6. Діагностика ефективності корпоративної соціальної відповідальності АТ 
«Страхова група «ТАС»» підтвердила стратегічну орієнтацію компанії на 
поєднання економічної результативності із суспільною значущістю. Використання 
кількісних та якісних індикаторів дозволило оцінити фінансові, соціальні, етичні та 
управлінські аспекти діяльності. 
Внутрішні ініціативи компанії – оптимізація врегулювання страхових 
випадків, розвиток сервісної інфраструктури, підвищення заробітної плати та 
інвестування у навчання персоналу – сприяють формуванню стійкої системи 
соціального захисту та зниженню соціальних ризиків. Кадрова політика базується 
на принципах відкритості, справедливості та довгострокового партнерства, що 
забезпечує професійний розвиток і мотивацію працівників. 
Ефективність врегулювання страхових випадків підтверджується стабільним 
входженням компанії до «зеленої зони» Світлофору МТСБУ, низьким рівнем скарг 
та високими показниками швидкості виплат. Санкції НБУ у 2025 році стали 
стимулом для вдосконалення внутрішніх процедур і підвищення якості 
обслуговування. 
АТ «СГ «ТАС»» активно розвиває цифрові сервіси – електронний 
документообіг, онлайн-продаж «Зеленої картки», електронні поліси ОСЦПВ, 
мобільні додатки та Telegram-бот. Інноваційні клієнтські сервіси (цілодобова 
підтримка, електронна черга, експрес-виплати, індивідуальне програмне 
забезпечення для підбору медичних закладів і аптек) підвищують доступність 
страхового захисту та оперативність врегулювання. 
Компанія реалізує КСВ як комплексну стратегію, що охоплює внутрішні 
процеси (розвиток персоналу, умови праці, етичні стандарти) та зовнішні ініціативи 
103 
(екологія, громади, благодійність). Програми «ТАС Академія», «Здоров’я в офісі», 
«Прозора адаптація», «Зелений офіс», «ТАС для громади», «Етика страхування» та 
«ТАС допомагає» підтверджують високий рівень соціальної відповідальності та 
орієнтацію на сталий розвиток. 
Аналіз офіційного вебсайту компанії засвідчив базову функціональність і 
доступність ресурсу, проте відсутність нефінансової звітності за міжнародними 
стандартами ускладнює формування позитивного іміджу серед стейкхолдерів. 
Водночас інтеграція ESG-підходів у діяльність Товариства свідчить про стратегічну 
орієнтацію на інвестування в людський капітал як ключовий чинник 
конкурентоспроможності. 
Отже, діяльність АТ «СГ «ТАС»» має позитивний вплив на систему 
соціального захисту населення України, поєднуючи комерційні інтереси з 
соціальною місією та підтверджуючи роль компанії як відповідального учасника 
сталого розвитку. 
7. АТ «Страхова група «ТАС»» реалізує корпоративну соціальну 
відповідальність не лише у внутрішньому середовищі, а й через зовнішні 
ініціативи, взаємодіючи з державними регуляторами, громадськими організаціями 
та благодійними фондами. Така співпраця формує багатовекторну модель 
соціального партнерства, спрямовану на захист прав споживачів, підтримку 
вразливих груп та розвиток громад. 
Взаємодія АТ «Страхова група «ТАС»» з державними та громадськими 
інституціями у сфері соціального забезпечення підтверджує системний характер 
реалізації корпоративної соціальної відповідальності. Компанія бере участь у 
просвітницьких кампаніях Національного банку України, спрямованих на захист 
прав споживачів та підвищення фінансової грамотності населення, а також реалізує 
благодійні проєкти, зокрема програму «ТАС допомагає», що орієнтована на 
підтримку соціально вразливих груп. 
Стратегічним партнером компанії виступає Всеукраїнський благодійний 
фонд «Фонд Сергія Тігіпка», який реалізує багатовекторну діяльність у сферах 
освіти, охорони здоров’я, інфраструктури, спорту, культури та національної 
104 
безпеки. Такий підхід забезпечує комплексний розвиток місцевих громад, 
зміцнення соціальної інфраструктури та підтримку Збройних сил України. 
Зовнішні ініціативи АТ «СГ «ТАС»» мають не лише репутаційне значення, а 
й реальний соціальний ефект: вони сприяють формуванню довіри до страхових 
інституцій, зменшенню соціальних ризиків та розвитку соціальної стійкості 
суспільства. Таким чином, зовнішні ініціативи АТ «СГ «ТАС»» підтверджують її 
роль як відповідального учасника системи соціального захисту, що поєднує 
комерційні інтереси з соціальною місією та робить вагомий внесок у сталий 
розвиток України. 
8. На основі проведеного дослідження сформовано практичні рекомендації 
для менеджменту страхової компанії щодо впровадження стратегії корпоративної 
соціальної відповідальності (КСВ). Передусім, КСВ слід розглядати як інтегровану 
модель, що поєднує внутрішні корпоративні практики (забезпечення належних 
умов праці, розвиток персоналу, формування етичної культури) із зовнішніми 
соціальними ініціативами (підтримка місцевих громад, екологічна 
відповідальність, підвищення фінансової грамотності населення). Такий підхід 
передбачає перехід від одноразових соціальних акцій до системних програм, 
інтегрованих у загальну бізнес-стратегію компанії. 
У межах організаційного забезпечення доцільно розробити внутрішні 
нормативні документи, що регламентують соціально відповідальні практики, 
сформувати професійну команду з питань соціального управління та комунікацій, 
а також налагодити партнерство з державними органами, громадськими 
організаціями та міжнародними інституціями для координації соціальних проєктів. 
Реалізація КСВ-стратегії має здійснюватися поетапно: (1) оцінка поточної 
діяльності компанії (з використанням SWOT- та PEST-аналізу); (2) визначення 
соціальної місії та цілей; (3) розроблення стратегії та пріоритетних напрямів; (4) 
формування бюджету та нормативне закріплення; (5) реалізація соціальних 
проєктів; (6) оцінювання ефективності та коригування заходів. 
Важливим інструментом забезпечення прозорості та підзвітності є 
нефінансова звітність, що має ґрунтуватися на міжнародних стандартах GRI та 
105 
моделі ESG. Така звітність дозволяє системно відображати екологічні, соціальні та 
управлінські аспекти діяльності компанії, а також сприяє формуванню позитивного 
іміджу та довіри з боку стейкхолдерів. 
Для оцінювання ефективності реалізації КСВ запропоновано 
використовувати систему фінансових і нефінансових показників, зокрема кількісні 
індикатори, що дозволяють вимірювати соціальний та економічний вплив програм. 
Регулярний моніторинг результатів та коригування стратегії відповідно до 
ринкових тенденцій є необхідною умовою забезпечення її актуальності та дієвості. 
Страхові компанії дедалі частіше виступають агентами соціальної 
стабільності, поєднуючи фінансовий захист із соціальними та гуманітарними 
ініціативами, такими як: доступні страхові продукти (мікрострахування), 
інвестування у соціальні та екологічні проєкти, участь у гуманітарних програмах 
(страхування біженців, підтримка медичних закладів, просвітницькі кампанії), а 
також забезпечення прозорості та протидію фінансовим зловживанням. 
Страхування утверджує свою роль як інструмент соціального захисту, що 
еволюціонує відповідно до суспільно-економічних змін та охоплює дедалі ширший 
спектр ризиків. Такий підхід сприяє формуванню позитивного соціального іміджу 
компанії та забезпечує її довгострокову стійкість. 
9. У межах дослідження запропоновано інституалізувати мікрострахування 
як окремий напрям корпоративної соціальної відповідальності та інтегрувати його 
у стратегічні документи компанії й звітність за ESG-показниками. Це дозволить 
закріпити його як системний елемент діяльності та забезпечити прозорість у сфері 
соціального захисту. 
Важливим завданням є розробка лінійки доступних мікропродуктів із 
фіксованими страховими преміями, адаптованих до потреб соціально вразливих 
категорій населення, зокрема малозабезпечених осіб, мешканців сільських 
територій, внутрішньо переміщених осіб, осіб з інвалідністю та самозайнятих. До 
таких продуктів належать мікро-ДМС, мікро-КАСКО, страхування майна, 
страхування від нещасних випадків та страхування подорожуючих. 
106 
Цифрова доступність є ключовим чинником успішного впровадження 
мікрострахування. Використання мобільних додатків, чат-ботів та онлайн-сервісів 
дозволить охопити клієнтів у віддалених регіонах, знизити адміністративні витрати 
та забезпечити зручність користування продуктами. 
Розвиток партнерських моделей із органами місцевого самоврядування, 
громадськими організаціями, фондами та соціальними службами сприятиме 
ідентифікації потреб населення, поширенню інформації та субсидуванню 
страхових премій. Така співпраця забезпечить сталість програм та їхню 
відповідність соціальним пріоритетам. 
Інтеграція мікрострахування у соціальні програми компанії, зокрема у межах 
благодійної ініціативи «ТАС допомагає», дозволить поєднати адресну допомогу з 
довгостроковим фінансовим захистом для соціально вразливих груп населення. Це 
сприятиме підвищенню рівня соціального захисту та зміцненню репутації компанії 
як соціально відповідального бізнесу. 
Важливим напрямом є адаптація міжнародного досвіду, так використання 
успішних моделей мікрострахування, апробованих у країнах із перехідною 
економікою, дозволить створити ефективну систему адресного страхового захисту, 
адаптовану до українських умов. 
Очікуваним ефектом реалізації зазначених рекомендацій є підвищення рівня 
соціального захисту населення через доступні страхові продукти, зміцнення 
репутації компанії як соціально відповідального бізнесу, формування довіри до 
страхового сектору та розширення фінансової інклюзії. У результаті буде створено 
стійку модель соціального партнерства між бізнесом, державою та громадянським 
суспільством. 
  
107 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Алоні Г. Етика бізнесу: соціально-філософський аспект : автореф. дис. 
… канд. філос. Наук : 09.00.03 / Г. Алоні. – К., 2008. – 19 с. 
2. Бабич О.Б. Аналіз стану корпоративної соціальної відповідальності в 
Україні. Державне регулювання соціального підприємництва та соціально-
відповідального бізнесу: матеріали першої міжнародної науково-практичної 
конференції. Харків. 2008. С. 5-8. 
3. Бобко Л.О. Корпоративна соціальна відповідальність: сучасний стан 
розвитку в Україні / Л.О. Бобко // Економіка. Управління. Інновації. Серія: 
Економічні науки. – 2016. – № 2 
4. Боднар О. А. Вплив мікрофінансових послуг на економічний розвиток. 
Modern Economics. 2021. № 30(2021). С. 39-46. DOI: 
https://doi.org/10.31521/modecon.V30(2021)-06. 
5. Брич В. Я. Соціальна відповідальність вітчизняних підприємств / В. Я. 
Брич, І. І. Смачило // Экономика и управление предприятием. –2014. – № 5/2(19). – 
С. 36–39. 
6. Визначення: корпоративна соціальна відповідальність. URL: 
http://csrgender.org.ua/discrimination/53-zagalna-informaciya-pro-ksv-taender.html 
7. Волинець У. А. Економічні засади регулювання соціально 
відповідальної діяльності суб’єктів економіки в Україні [Текст] : дис. … канд. екон. 
наук : 08.00.03 / Волинець Уляна Андріївна. – Захищена 2.04.2016. – Рівне, 2016. – 
18 с.  
8. Воробей В. Нефінансова звітність: інструмент соціально 
відповідального бізнесу / В.Воробей, І. Журовська – К.: ФОП Костюченко О.М.– 
2010.– 77 с. 
9. Ворончак І. О. Формування регіональної політики забезпечення 
соціальної відповідальності бізнесу [Текст] : дис. … канд. екон. наук : 08.00.05 / 
Ворончак Іван Йосипович. – Захищена 29.05.2015. – Луцьк, 2015. – 232 с. 
108 
10. Говсєєв Д Д. МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ 
СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ 
ІННОВАЦІЙНОСТІ БІЗНЕСУ. Український журнал прикладної економіки та 
техніки. 2024 рік. Том 9. № 3. С. 246 - 251 
11. Гош О. 2021 Global RepTrak 100. Невідомий і важливий ESG. Reputation 
Capital Group. Блог. 2021. URL: https://reputationcapital.blog/2021/05/2021-global-
reptrak-100-nevidomij-i-vazhlivij-esg/?lang=uk  
12. Гриненко А.М. Соціальна політика підприємства: методологічний 
аспект. Социальнотрудовые отношения в современных экономических условиях. 
(Т. 2). Донецк : ИЭП НАН Украины, 2001. 
13. Грищук В.К. Соціальна відповідальність : навчальний посібник / В.К. 
Грищук. – Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012. – 152 
с. 
14. Демченко Н.В. Конкурентоспроможність підприємства в дзеркалі 
соціальної відповідальності бізнесу (на прикладі фармацевтичної галузі) // 
Соціальна відповідальність влади, бізнесу, громадян: монографія: у 2-х т. / за ред. 
Г.Г. Півника; М-во освіти і науки України; Нац. гірн. ун-т. Д.: НГУ, 2014. – Т. 1. – 
629 с. – С. 106 
15. Дмитрів Б. Ю. Розвиток корпоративної соціальної відповідальності. 
Сталий розвиток економіки. 2019. №4(45). С. 96-104. 
16. Дмитрієв А.Ю. Соціальне партнерство влади, громадськості та бізнесу. 
Державне регулювання соціального підприємництва та соціально-відповідального 
бізнесу: матеріали першої міжнародної науково-практичної конференції. Харків. 
2008. С. 35-37. 
17. Дослідження соціальної відповідальності бізнесу в Україні. URL: 
www.un.org.ua/files/Concept_Paper.pdf 
18. Євтушенко В.А. Оцінка корпоративної соціальної відповідальності: 
методи, об’єкти, показники. Вісник НТУ «ХПІ». 2013. № 46(1019). С. 53–63. 
19. Завадських Г. М., Лисак О. І., Тебенко В. М. Корпоративна соціальна 
відповідальність: формування та реалізація в Україні [Електронний ресурс] // 
109 
Електронний репозитарій ТДАТУ. – Режим доступу: 
https://elar.tsatu.edu.ua/items/b5c29e0c-e9c0-443a-a27d-4578e218e83c – Назва з 
екрана. 
20. Інформація про страхового посередника, яка надається клієнту до 
укладення договору страхування відповідно до статті 88 Закону України «Про 
страхування». URL : https://sgtas.ua/complaints  
21. Кацьора О. Теоретичний аналіз соціальної відповідальності бізнесу. 
Науковий журнал «Габітус». 2020. Вип. 17. С. 35-38. 
22. КАЦЬОРА, О. (2024). Теоретико-методологічні засади вивчення 
соціального підприємництва. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic 
sciences, 326(1), 32-38. 
23. Коваленко Є. В. Розвиток корпоративної соціальної відповідальності в 
Україні [Електронний ресурс] // Global National. – 2016. – №9. – Режим доступу: 
http://global-national.in.ua/archive/9-2016/28.pdf – Назва з екрана. 
24. Колосок А. М. Теоретичний аспект соціальної відповідальності бізнесу. 
Економічний часопис Східноєвропейського національного університету імені Лесі 
Українки. 2015. № 4. С. 64– 67. 
25. Колот А. М. Соціальна відповідальність: підручник. Київ : КНЕУ, 2015. 
520 с. 
26. Колот А. М. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку : 
[моногр.] за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. – К. : КНЕУ, 2012. – 501 
с. 
27. Колот А.М. Корпоративна соціальна відповідальність, соціальна 
звітність та аудит як сучасні інститути і технології соціального розвитку. Україна: 
аспекти праці, 2010, 3, 3–9. 
28. Корнецький А. О. Соціальне підприємництво і соціальна 
відповідальність бізнесу: визначення, критерії та регулювання / А. О. Корнецький, 
Д. Ю. Нагаївська // Причорноморські економічні студії. - 2016. - Вип. 11. - С. 204-
208. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bses_2016_11_46. 
110 
29. Котлер Ф., ЛІ Н. Корпоративна соціальна відповідальність. як зробити 
якомога більше добра для вашої компанії та суспільства. Київ : Стандарт, 2005. 302 
с. 
30. Кретова А.В., Березовська Н. Розвиток корпоративної соціальної 
відповідальності в Україні за участі держави: механізм взаємодії. Збірник наукових 
праць Донецького державного університету управління. 2011. Вип. 194. С. 115-123. 
31. Кричевский Н.А., Гончаров С.Ф. Корпоративная социальная 
ответственность. М.: Дашков и Ко, 2007. 216 с. 
32. Кусик Н.Л., Ковалевська А.В. Ефективність соціально відповідальної 
діяльності: взаємозв’язок з інвестиційним кліматом та привабливістю // 
Формування сучасних механізмів розвитку інноваційної сфери економіки. –2013. –
С.280-300.  
33. Куцик, В. І., & Мойсеєнко, І. В. Методичні основи оцінювання 
соціальної відповідальності підприємства. Сталий розвиток економіки. 2018. 
(3(40), 92-99. URL: 
https://economdevelopment.in.ua/index.php/journal/article/view/140  
34. Кучерівська С., Гладчук О. Соціальна відповідальність страхових 
компаній у контексті цілей сталого розвитку Економіка. Управління. Інновації 
Випуск №2 (31), 2022 ISSN 2410-3748 
35. Лазоренко О., Колишко Р. Посібник із КСВ. Базова інформація з 
корпоративної соціальної відповідальності. Київ: Видавництво «Енергія», 2008. 96 
с 
36. Левченко Г.М., Волк О.М. Соціальна відповідальність у контексті 
тенденцій етичного інвестування. Механізм регулювання економіки. 2011. № 2. С. 
183–190. 
37. Лепіхіна Т.П., Мохова Є.Г. Формирование социальной политики 
фирмы. URL: https://cyberleninka.ru/.../formirovanie-sotsialnoy-politiki-firmy-
na...2012. 
38. Ляшук К. П. Моделі корпоративної соціальної відповідальності. Вісник 
Хмельницького національного університету. 2019. Вип. 6. С. 110-114. 
111 
39. Мельник М. І. Становлення ін-ту соціально-орієнтованого бізнес-
середовища в Україні: аналіз проблем та пошук ефективних інструментів: наукова 
доповідь / М.І. Мельник; НАН України. Ін-т регіональних досліджень. Львів, 2010. 
– 39 с. – С. 17 
40. Мінфін. URL: https://minfin.com.ua/ 
41. Нагаївська Д. Ю. Методичний підхід до забезпечення соціальної 
відповідальності бізнесу на ринку продовольчих товарів. Економіка та суспільство. 
2018. №14. С. 725–734.  
42. Опендатабот. URL: https://opendatabot.ua/ 
43. Орлов П.А Некоторые аспекты развития маркетинга и проблемы его 
социальной ответственности // Бизнес Информ, № 6, 2014. – С. 399-403. 
44. Офіційний сайт АТ «Страхова група «ТАС»». URL: 
https://sgtas.ua/company/ 
45. Офіційний сайт Групи “ТАС”. URL : https://tas.ua/blagodijnist/ 
46. Охріменко О.О., Іванова Т.В. Соціальна відповідальність: навч. посіб. 
Київ: Національний технічний університет України «Київський політехнічний 
інститут», 2015. 180 с. 
47. Пан Л.В. Соціально-відповідальний бізнес: переваги та обмеження. 
Державне регулювання соціального підприємництва та соціально-відповідального 
бізнесу: матеріали першої міжнародної науково-практичної конференції. Харків. 
2008. С. 93-98. 
48. Перешкоди у впровадженні системи соціальної відповідальності в 
Україні [Електронний ресурс] // Підручники онлайн. – Режим доступу: 
https://pidru4niki.com/91803/sotsiologiya/pereshkodi_vprovadzhenni_sistemi_sotsialno
yi_vidpovidalnosti_ukrayini – Назва з екрана. 
49. Петруня Ю.Є. Соціальна відповідальність бізнесу: українські виміри // 
Економічний вісник НГУ: НГУ, 2012. – № 1. – С.7-11. – С. 7 
50. Повноваження та відповідальність страхових агентів. URL: 
https://agency.sgtas.ua/ 
112 
51. Ситник Й.С., Юрченко Г.М. Сталий розвиток та залучення соціально 
незахищених категорій населення до ринку праці. Міжнародний науковий журнал 
Інтернаука. Серія : Економічні науки, 2020, 3(35), ч. 2, 85–95. 
52. Ситник, Й., & Юрченко, Г. (2021). АКТУАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ 
КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В МОДЕЛІ 
ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ. Економіка та суспільство, (24). 
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-24-21 
53. Сіренко Н. М., Лункіна Т. І. Соціальне підприємництво в Україні : 
основні аспекти. Сталий розвиток економіки: міжнародний науково- виробничий 
журнал. 2016. No 1. С. 5 –11. 
54. Смачило В.В., Баляба В.О. Оцінка соціальної відповідальності 
будівельних підприємств. Економіка: реалії часу. 2015. № 6(22). С. 162–169. 
55. Соціальна відповідальність бізнесу: розуміння та впровадження. URL: 
http://www.un.org.ua/files/ Concept_Paper.pdf 
56. Соціальна відповідальність: навч. посіб. / А.М. Колот, О.А. Грішнова, 
О.О. Герасименко та ін.; за заг. ред. д. е. н., проф. А.М. Колота. К.: КНЕУ, 2015. 519 
с. 
57. Стецик А.Р. Соціальна відповідальність підприємництва: суть поняття. 
Науковий вісник НЛТУ України. Серія: Економіка, планування та управління в 
галузях. 2011. Вип. 21.17 С. 268-274. 
58. Страхова група «ТАС» виплатила за пошкоджений внаслідок ворожого 
обстрілу бізнес-центр понад 4,1 млн грн. URL : https://news.finance.ua/ua/strahova-
hrupa-tas-vyplatyla-za-poshkodzhenyy-vnaslidok-vorozhoho-obstrilu-biznes-centr-
ponad-4-1-mln-hrn  
59. Суїменко Є., Арсеєнко А. Соціально-історичний тип сучасного 
українського підприємця: імперативи цивілізованості та гнітючі реалії. 
Підприємець України: ескізи до соціального портрета: монографія / ред. В.М. 
Ворона, Є.І. Суїменка. Київ, 1995. Розділ 4. С. 93-103. 
113 
60. Супрун Н.А. Корпоративна соціальна відповідальність як чинник 
соціального залучення (в контексті цілей стратегії «EUROPE-2020») / Н.А. Супрун// 
Український соціум. 2013. No 2 (45). – С. 163-176. – С. 165 
61. Ушакова Н. М., Супрун Н. А., Данилюк А. В. Методичні рекомендації 
щодо оцінки ефективності заходів корпоративної соціальної відповідальності / за 
ред. Н. А. Супрун, Н. М. Ушакової. Київ, 2013. 22 с. 
62. Формування системи показників оцінки соціальної відповідальності 
фармацевтичного бізнесу / О.В. Посилкіна, Ю.С. Братішко, Г.В. Кубасова. Клінічна 
фармація. 2015. Т. 19. № 2. С. 4–8. 
63. Храпкіна В. В. Розвиток корпоративної соціальної відповідальності у 
діяльності сучасної української компанії / Храпкіна В. В., Тиран О. В. // Держава та 
регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2022. - № 2 (125). - C. 119-124. - 
https://doi.org/10.32840/1814-1161/2022-2-19 
64. Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності». URL: 
https://platfor.ma/.../tsentr-- rozvitok-korporativnoyi-sotsialnoyi-vidpovidalnosti- 
65. Чижишин О. І. Значення і сутність соціальної відповідальності в умовах 
функціонування ринкової економіки / О. І. Чижишин // Науковий вісник 
Ужгородського національного університету. Серія : Міжнародні економічні 
відносини та світове господарство. – 2016. - Вип. 6(3). - С. 127-130. 
66. Шірінян А. С., Шірінян Л. В. Мікрострахування незаможного 
населення і малого бізнесу в системі убезпечення. Ефективна економіка. 2020. № 
12. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8424. DOI: 10.32702/2307-
2105-2020.12.204 
67. Юрчик, І. (2023). ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КОРПОРАТИВНОЇ 
СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СТРАХОВОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ. 
Економіка та суспільство, (55). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-55-53 
68. Awa, H. O., Etim, W., & Ogbonda, E. (2024). Stakeholders, stakeholder 
theory and corporate social responsibility (CSR). International Journal of Corporate 
Social Responsibility, 9, Article 11. https://doi.org/10.1186/s40991-024-00094-y  
114 
69. Bowen H. Social Responsibilities of the Businessman. N. Y. : Harper & Row, 
1953. 198 р. 
70. Chi, H.-K., & Phan, H.-T. (2025). Revealing the role of corporate social 
responsibility, service quality, and perceived value in determining customer loyalty: A 
meta-analysis study. Sustainability, 17(10), 4304. https://doi.org/10.3390/su17104304 
71. Crowther D., Lauesen L. (Eds.) Handbook of Research methods in Corporate 
Social Responsibility. Edward Elgar Publishing, 2017. 501 p. 
72. Dluhopolskyi, O., & Oliinyk, D. (2020). СОЦІАЛЬНА 
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БІЗНЕСУ: ПРИКЛАДИ РОЗВИНУТИХ КРАЇН СВІТУ ДЛЯ 
УКРАЇНИ. Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій, 
2(6), 265-273. https://doi.org/10.32750/2020-0225 
73. Friedman m. the Social Responsibility of Business is to increase its Profit. 
New York Times Magazine. September, 13, 1970. р. 122–126. 
74. Holme L., Watts R. Corporate social responsibility: making Good Business 
Sense. Conches-Geneva, Switzerland : World Business Council for Sustainable 
Development, 2000. URL: http://research.dnv.com/csr/PW_tools/PWD/1/00/L/1-00-L-
2001-01-0/lib2001/WBCSD_making_Good_Business_Sense.pdf 
75. International Labour organization. The ILO’s impact insurance facility. 
Annual Report 2014. International Labour Office: Geneva, 2015. 38p. 
76. ISO 26000:2010. Guidance on social responsibility. URL: 
https://www.iso.org/standard/42546.html 
77. Matul M., Durmanova E. , Tounitsky V. Market for Microinsurance in 
Ukraine. Low-Income Households Needs and Market Development Projections. Warsaw 
: Microfinance Centre for CEE and the NIS, 2006. 75p. 
78. Mohan, M. (2023, May). An evaluation of the impact of corporate social 
responsibility on brand reputation and financial performance. International Journal of 
Novel Research and Development, 8(5), a683–a691. 
https://ijnrd.org/papers/IJNRD2305086.pdf 
79. Nataliia S. Stanasiuk, Pasinovych, A. Tomashevska MODERN 
APPROACHES TO ENTERPRISE CORPORATE SOCIAL RESPONSIBILITY 
115 
EVALUATION SEMI.2021;Volume 5, Number 2: 109-120 
https://doi.org/10.23939/semi2021.02.109  
80. Nataliia S. Stanasiuk, Pasinovych, A. TomashevskaMODERN 
APPROACHES TO ENTERPRISE CORPORATE SOCIAL RESPONSIBILITY 
EVALUATION SEMI.2021;Volume 5, Number 2: 109-120 
https://doi.org/10.23939/semi2021.02.109  
81. Olowokudejo F., Aduloju S.A., Oke S.A., Corporate social responsibility and 
organizational effectiveness of insurance companies in Nigeria. The Journal of Risk 
Finance. 2011. Vol. 12 Issue: 3. P. 156–167. 
82. Peloza, J., & Shang, J. (2011). How can corporate social responsibility 
activities create value for stakeholders? A systematic review. Journal of the Academy of 
Marketing Science, 39(1), 117–135. https://doi.org/10.1007/s11747-010-0213-6  
83. Porter, M., Kramer, M. Creating Shared Value: How to Re-invent Capitalism 
– and Unleash a Wave of Innovation and Growth. Harvard Business Review. 2011. Vol. 
89 (1/2). P. 62–77. 
84. Scholtens, B. Corporate social responsibility in the international insurance 
industry/ Sustainable Development. 2011. Vol. 19. P. 143–156. 
85. Servaes, H., & Tamayo, A. (2013). The impact of corporate social 
responsibility on firm value: The role of customer awareness. Management Science, 
59(5), 1045–1061. https://doi.org/10.1287/mnsc.1120.1630  
86. Speer P. Microinsurance Identified as New Paradigm for Business. Insurance 
Networking News, February 29, 2012. URL: 
http://www.insurancenetworking.com/news/microinsurance-accenture-29989-1.html 
87. Steve H. Insurers planning to increase investments in private equity & green 
bonds. PropertyCasualty360. 2022. URL: 
https://www.propertycasualty360.com/2022/04/28/insurers-planning-to-increase-
investments-in-private-equity-green-bonds/?slreturn=20221003130456  
88. Tsentr «Rozvytok korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti» [Center of the 
―Development of Corporate Social Responsibility‖], available at: 
https://platfor.ma/.../tsentr--rozvitok-korporativnoyi-sotsialnoyi-vidpovidalnosti- 
116 
89. United Nations. The Sustainable Development Goals. Goal 1: End poverty 
in all its forms everywhere. URL: 
https://www.un.org/sustainabledevelopment/sustainable-development-goals/  
90. Wickert, C. (2021). Corporate social responsibility research in the Journal of 
Management Studies: A shift from a business-centric to a society-centric focus. Journal 
of Management Studies. Advance online publication. https://doi.org/10.1111/joms.12775  
91. Wiedmaier-Pfister M., Klein B., Denker H., Wagner J. Security at little cost 
microinsurance in Financial Systems Development. BMZ Position Paper: Microinsurance 
– a field of activity for German development policy. Federal Ministry for Economic 
Cooperation and Development, Bonn: Germany, 2009. Strategies 179. 23 p.  
92. Yao Y. Development and Sustainability of Emerging Health Insurance 
Markets: Evidence from Microinsurance in Pakistan. The Geneva Papers. 2013. 38, pp. 
160–180.  
93. Zhang, J., & Liu, Z. (2023). The impact of corporate social responsibility on 
financial performance and brand value. Sustainability, 15(24), 16864. 
https://doi.org/10.3390/su152416864 
  
117