Аналіз та напрями  розвитку ринку інтернет-провайдингу в Україні

Ентель, Артем Андрійович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6593
Title:	Аналіз та напрями розвитку ринку інтернет-провайдингу в Україні
Authors:	Демиденко, Віктор Вячеславович Ентель, Артем Андрійович
Keywords:	ІНТЕРНЕТ-ЗВ’ЯЗОК;ІНТЕРНЕТ-ПОСЛУГИ;ПРОВАЙДЕРИ;ФІКСОВАНИЙ ІНТЕРНЕТ;МОБІЛЬНИЙ ІНТЕРНЕТ;ІНТЕРНЕТ-ІНФРАСТРУКТУРА
Issue Date:	2025
Abstract:	Кваліфікаційна робота магістра містить 84 сторінки, 2 таблиці, 19 рисунків, список використаних джерел з 60 найменувань. Об’єктом дослідження є ринок інтернет-провайдингу. Предмет дослідження – сучасні тенденції розвитку ринку інтернет-провайдингу. Метою кваліфікаційної роботи магістра є аналіз стану ринку інтегрент-провайдингу та виявлення тенденцій його розвитку в Україні. В роботі досліджено сутність та особливості ринку інтернет-послуг; вивчено види інтернет-провайдерів та їх роль в соціально-економічному розвитку; досліджено особливості організації та здійснення господарської діяльності інтернет-провайдерів; оцінено ефективність функціонування ринку інтернет-провайдерів в Україні; проаналізовано сучасний стан ринку інтернет-послуг та інтернет-провайдерів в Україні та ключові напрями капітальних вкладень українських інтернет-провайдерів; досліджено світові тенденції розвитку ринку інтернет-провайдингу; визначено та обгрунтовано перспективні напрями розвитку ринку інтернет-провайдингу в Україні.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6593
Appears in Collections:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Ентель А.А..pdf Restricted Access		1.73 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до кваліфікаційної роботи магістра 
 
 
на тему: «Аналіз та напрями  розвитку ринку інтернет-
провайдингу в Україні» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконав: здобувач 2 курсу, групи ЕПМ-24-1 
спеціальності 076 «Підприємництво та торгівля» 
                                                                              _____________________ Ентель А.А.      ______ 
(прізвище та ініціали) 
                                                          Керівник        Демиденко В.В.  
(прізвище та ініціали) 
                                                                    Рецензент _______________________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2025 року 
 
 
 4 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП 5 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ 8 
ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ІНТЕРНЕТ-ПРОВАЙДИНГУ 
1.1. Сутність та особливості ринку інтернет-послуг 8 
1.2 Інтернет-провайдери як суб’єкти ринку інтернет-послуг: види та  
роль в соціально-економічному розвитку 13 
1.3  Особливості організації та здійснення господарської діяльності  
інтернет-провайдерів 24 
Висновки до розділу 1 29 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ РИНКУ ІНТЕРНЕТ- 31 
ПРОВАЙДИНГУ В УКРАЇНІ 
2.1 Оцінка ефективності функціонування ринку інтернет-  
провайдерів в Україні 31 
2.2 Аналіз ринку інтернет-послуг та інтернет-провайдерів в Україні 37 
2.3 Аналіз ключових напрямів капітальних вкладень українських  
інтернет-провайдерів 47 
Висновки до розділу 2 53 
РОЗДІЛ 3 ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ РИНКУ  
ІНТЕРНЕТ-ПОСЛУГ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ 56 
3.1 Дослідження світових тенденцій розвитку ринку інтернет-  
провайдингу 56 
3.2 Обґрунтування перспективних напрямів розвитку ринку  
інтернет-провайдингу в Україні 63 
Висновки до розділу 3 73 
ВИСНОВКИ 76 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 79 
  
5 
 
ВСТУП 
 
 
В умовах цифровізації суспільства інтернет-доступ перестає бути лише 
комунікаційною послугою і трансформується у критично важливу 
інфраструктуру, від функціонування якої залежать стабільність бізнес-
процесів, доступ громадян до освіти, медицини, фінансових сервісів, 
електронного урядування та інформаційної безпеки держави. Для України 
актуальність дослідження суттєво посилюється впливом воєнних дій, які 
призвели до руйнування телекомунікаційної та енергетичної інфраструктури, 
загострили проблему стійкості мереж і висунули нові вимоги до надійності та 
безперервності інтернет-зв’язку. Це зумовлює необхідність ґрунтовного 
аналізу його сучасного стану, конкурентного середовища та інфраструктурних 
диспропорцій. Не менш важливим чинником актуальності є євроінтеграційний 
вектор розвитку України, який передбачає гармонізацію національного ринку 
електронних комунікацій зі стандартами та практиками Європейського Союзу. 
У цьому контексті особливого значення набуває визначення перспективних 
напрямів розвитку світового та вітчизняного ринку інтернет-провайдингу. 
Об’єктом дослідження є ринок інтернет-провайдингу. 
Предмет дослідження –  сучасні тенденції розвитку ринку інтернет-
провайдингу. 
Метою кваліфікаційної роботи магістра є аналіз стану ринку 
інтегрент-провайдингу та виявлення тенденцій його розвитку в Україні. 
Завданнями кваліфікаційної роботи магістра є:  
− дослідити сутність та особливості ринку інтернет-послуг; 
− вивчити види інтернет-провайдерів та їх роль в соціально-
економічному розвитку; 
− дослідити особливості організації та здійснення господарської 
діяльності інтернет-провайдерів; 
6 
 
− оцінити ефективність функціонування ринку інтернет-
провайдерів в Україні; 
− проаналізувати сучасний стан ринку інтернет-послуг та інтернет-
провайдерів в Україні; 
− проаналізувати ключові напрями капітальних вкладень 
українських інтернет-провайдерів; 
− дослідити світові тенденції розвитку ринку інтернет-провайдингу; 
− визначити перспективні напрями розвитку ринку інтернет-
провайдингу в Україні. 
Методи дослідження. Методи аналізу та синтезу застосовувалися для 
узагальнення теоретичних підходів до функціонування ринку інтернет-
провайдингу та систематизації наукових джерел; індукції й дедукції – для 
формування теоретичних висновків і узагальнень. Статистичні методи, 
порівняльний аналіз і метод динамічних рядів використовувалися під час 
оцінки сучасного стану ринку інтернет-послуг в Україні на основі 
міжнародних індексів, галузевої статистики та звітів регуляторних органів. 
Економіко-аналітичні та структурно-функціональні методи дали змогу 
дослідити конкурентне середовище, структуру ринку та інвестиційні напрями 
діяльності інтернет-провайдерів. Методи системного підходу та 
прогнозування застосовувалися для обґрунтування перспективних напрямів 
розвитку ринку інтернет-провайдингу з урахуванням світових тенденцій, 
національних особливостей і стратегічних викликів цифрової трансформації. 
Наукова новизна кваліфікаційної роботи магістра полягає у 
поглибленому та комплексному обґрунтуванні напрямів розвитку ринку 
інтернет-провайдингу в Україні з урахуванням специфічних умов воєнного 
стану, підвищених енергетичних ризиків і процесів європейської інтеграції. У 
роботі набули подальшого розвитку підходи до аналізу ринку інтернет-послуг 
шляхом поєднання міжнародних індексів цифрового розвитку з 
національними статистичними та галузевими показниками, що дозволяє більш 
7 
 
повно оцінювати рівень стійкості та ефективності функціонування ринку. 
Уточнено роль мережної щільності, енергонезалежності та кіберстійкості 
інфраструктури як визначальних чинників конкурентоспроможності інтернет-
провайдерів, а також обґрунтовано доцільність переходу від переважно 
цінової конкуренції до моделей розвитку, орієнтованих на якість сервісу, 
клієнтський досвід і диверсифікацію послуг із доданою вартістю у середньо- 
та довгостроковій перспективі. 
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх 
використання в діяльності інтернет-провайдерів та органів державного 
управління під час формування стратегій розвитку ринку електронних 
комунікацій і цифрової інфраструктури. Узагальнені висновки можуть бути 
застосовані для оцінювання конкурентного середовища, визначення 
пріоритетних напрямів інвестицій у розвиток і модернізацію мереж, 
підвищення їх енерго- та кіберстійкості, а також для розроблення програм 
розширення доступу до інтернет-послуг у регіонах. Матеріали дослідження 
можуть слугувати інформаційною базою для подальших наукових досліджень 
у цій сфер. 
Структура та обсяг роботи.  Кваліфікаційна магістерська робота 
складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. 
Повний обсяг роботи становить 84 сторінки. Список використаних джерел 
складається з 60  найменувань, 2 таблиці,  19 рисунків. 
 
  
8 
 
РОЗДІЛ 1  
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ 
РИНКУ ІНТЕРНЕТ-ПРОВАЙДИНГУ 
 
 
1.1. Сутність та особливості ринку інтернет-послуг 
 
Ринок інтернет-послуг є однією з ключових складових сучасної 
цифрової економіки, розвиток якої визначає рівень цифрової трансформації, 
забезпечує функціонування бізнес-структур, державних органів та 
домогосподарств, створює умови для розвитку інновацій, електронної 
комерції, фінансових та банківських операцій, освіти тощо, а отже, відіграє 
важливу економічну та соціальну функцію. 
Ринок інтернет-послуг ми можемо розглядати у широкому та вузькому 
розумінні. Так, у широкому розумінні його можна визначити, як сукупність 
економічних відносин між постачальниками інтернет-послуг, іншими словами 
(провайдерами) і споживачами, що виникають у процесі надання, споживання 
та обміну послугами з доступу до мережі Інтернет і пов’язаними цифровими 
сервісами. 
 У вузькому розумінні – це сегмент ринку електронних комунікацій, 
орієнтований безпосередньо на надання послуг із підключення користувачів 
до глобальної мережі та забезпечення передачі даних визначеними каналами 
зв’язку. Так, в Законі України «Про електронні комунікації» зазначається, що 
«електронна комунікаційна послуга – це послуга, що полягає в прийманні 
та/бо передачі інформації через електронні комунікаційні мережі, крім послуг 
з редакційним контролем змісту інформації, що передається за допомогою 
електронний комунікаційних мереж і послуг [1]. 
Значимо, що ринок інтернет-послуг виконує низку важливих 
економічних та соціальних функцій, серед яких наступні: 
9 
 
− забезпечення інформаційної взаємодії між суб’єктами економічної 
діяльності; 
− сприяння цифровізації бізнесу та державних послуг; 
− створення умов для розвитку інновацій та стартапів; 
− формування конкурентного середовища на ринку телекомунікацій 
тощо. 
Треба зазначити, що ринок інтернет-послуг належить до 
найдинамічніших сегментів ринку електронних комунікацій. Так, згідно 
досліджень, глобальний ринок інтернет-послуг у 2025 році оцінювався в 
567,31 млрд доларів США і, як очікується, зросте до 592,27 млрд. доларів США 
в 2026 році і досягне в 2035 році 871,72 млрд. доларів, з прогнозованим 
середньорічним темпом зростання 4,4% (рис. 1.1) [2]. 
 
Рисунок 1.1 – Тенденції розвитку глобального ринку інтернет-послуг 
Джерело: [2] 
 
Для ілюстрації швидкого темпу росту доходів від продажів на світовому 
ринку інтернет послуг представимо дані на рисунку 1.2. 
 
10 
 
900
793,026
800
700
600 567,3
479,817
500
400
300
200
100
0
2021 2025 2033
 
Рисунок 1.2 – Розмір світового ринку інтернет-послуг та майбутні 
тенденції, млрд. доларів США 
Джерело: [3] 
 
На сьогодні, понад 68,6% населення світу зараз підключено до Інтернету, 
а кількість волоконно-оптичних з’єднань у всьому світі зросла на 10,4% [3]. 
Треба зазначити, що одним з основних причин сильного сплеску попиту 
на ринку інтернет-послуг, зокрема широкосмугового доступу, за останні роки, 
була пандемія Covid-19, під час якої підвищився попит на цифрові платформи 
для таких цілей, як соціальні мережи, онлайн-шопінг, онлайн-розваги та 
онлайн-освіта, а також онлайн-медицина. Крім цього, підвищується практика 
дистанційної роботи, а також впровадження цифрових технологій, зокрема 
таких, як штучний інтелект, Інтернет речей, хмарні обчислення, аналітика 
даних та соціальні мережі в різних галузях економіки. [3].  
Отже, ключовими рушійними силами розвитку ринку інтернет-послуг є 
наступні [2]: 
− зростання залежності від цифрового зв’язку та віддаленої роботи, 
тобто всесвітній перехід до онлайн-спілкування, віртуальної співпраці та 
11 
 
гібрідних моделей роботи значно підвищує попит на надійні інтеренет-
послуги; 
− зростання електронної комерції та цифрових розваг зумовлює 
необхідність високошвидкісного інтернету з мінімальною затримкою; 
− урядові ініціативи щодо розширення широкосмугового зв’язку; 
− зростання популярності Інтернету речей та розумних пристроїв, 
тобто широке впровадження підключених пристроїв у будинках та 
промисловості створює постійний попит на надійне та масштабоване 
підключення до Інтернету. 
Ринок інтернет-послуг має низку характерних рис, які його відрізняють 
від традиційних ринків товарів і послуг, зокрема його специфіка визначається 
поєднанням технологічний, економічних, інфраструктурних та регуляторних 
чинників. 
В першу чергу, важливою рисою інтернет-послуг є висока швидкість 
технологічних змін, що спричиняє постійне оновлення технічної бази, 
впровадження нових технологій передавання даних, зокрема таких як FTTH, 
4G, 5G, Starlink, а також розширення спектру цифрових сервісів. Ці процеси 
формують нову екосистему інтернет-економіки, у межах якої провайдери 
поступово трансформуються з постачальників зв’язку у комплексних 
цифрових операторів. 
З економічного погляду, ринок інтернет-послуг є олігополістичним,  
тобто на ньому діє обмежена кількість великих операторів (національні 
провайдери), які контролюють основні магістральні ресурси, поряд із 
численними регіональними і локальними постачальниками послуг. Така 
структура забезпечує конкуренцію за якість, швидкість і ціну, але водночас 
обумовлює значні бар’єри входу до галузі, серед яких можемо назвати 
наступні: 
− високі витрати на розгортання інфраструктури, зокрема, 
встановлення оптоволоконних мереж, будівництво веж та обслуговування 
12 
 
супутникових ліній зв’язку вимагають значних капіталовкладень, особливо у 
географічно складних або віддалених місцях; 
− регуляторні та ліцензійні перешкоди. Так, телекомунікаційні норми, 
розподіл частотного спектру та зобов’язання щодо дотримання вимог можуть 
суттєво відрізнятися залежно від регіону, що перешкоджає розширенню ринку; 
− проблеми кібербезпеки та конфіденційності, а  саме зростання 
кількості витоків даних, проблем зі стеженням та онлайн-шахрайства може 
підірвати довіру користувачів і вимагати постійного вдосконалення бехпеки з 
боку інтернет-провайдерів; 
− перевантаження мережі та обмеження пропускної здатності через 
зростаючу кількість користувачів та пристроїв, що викликає труднощі у 
підтримці швидкості та якості через обмежену пропускну здатність. 
Також, особливістю ринку інтернет-послуг є його мережевий характер, а 
саме цінність послуги зростає із розширенням кількості користувачів, що 
створює мережевий ефект, які стимулюють інтеграцію операторів у спільні 
точки обміну трафіком і розвиток глобальної взаємозалежності. 
Ефективність ринку також залежить від доступності інфраструктури, 
зокрема магістральних ліній, каналів зв’язку, енергозабезпечення. 
Основні суб’єкти ринку інтернет-послуг представлені на рис. 1.3. 
 
 
Суб’єкти ринку інтернет-послуг 
 
 
П ровайдери Підприємства- Державні Кінцеві 
інтернет-послуг власники регулятори споживачі 
 
(ISP) інфраструктури 
 
Рисунок 1.3 – Суб’єкти ринку інтернет-послуг 
Джерело: розроблено автором 
 
13 
 
Отже, ми бачимо, що ринок інтернет-послуг є складною, динамічною, 
технологічно насиченою системою, у межах якої відбувається взаємодія 
операторів, провайдерів, користувачів та державних інституцій з метою 
виробництва, передачі і споживання послуг доступу до мережі Інтернет. Ринок 
інтернет-послуг відіграє важливу економічну, соціальну та безпекові функції 
для країни. 
 
1.2 Інтернет-провайдери як суб’єкти ринку інтернет-послуг: види та 
роль в соціально-економічному розвитку 
 
Інтернет-провайдери є ключовими суб’єктами ринку інтернет-послуг, які 
забезпечують створення, функціонування та розвиток інфраструктури 
передачі даних, а також надання споживачам доступу до мережі інтернет. 
Відповідно до Закону України «Про електронні комунікації», 
«постачальник електронних комунікаційних послуг – суб’єкт господарювання, 
який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні 
послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників 
комунікаційних послуг [1]. 
Можемо сказати, що інтернет-провайдер є повноцінним елементом 
національної цифрової інфраструктури і виступає посередником між 
споживачем та глобальною Інтернет-мережею, а також відповідає за якість, 
безпеку і конфіденційність переданих даних. Серед основних послуг, які надає 
провайдер можемо назвати наступні [4; 5]: 
− надання доступу до інтернету, тобто провайдер організовує фізичне 
підключення абонентів за певною технологією, зокрема, через кабельну 
мережу, цифрову абонентську лінію, оптоволоконний та мобільний інтернет. 
Дана послуга включає прокладку кабельних ліній, монтаж абонентських 
терміналів, роутерів, присвоює користувачам IP-адреси, налаштовує 
маршрутизацію  тощо; 
14 
 
− забезпечення якості послуг шляхом контролю швидкості та 
стабільності сигналу, моніторингу втрат пакетів, затримок, падіння швидкості, 
перевантажень на вузлах тощо; 
− хостинг та збереження даних. Провайдери надають споживачам 
сервісні ресурси для збереження сайтів, додатків та інших онлайн-сервісів; 
− забезпечення безпеки шляхом захисту від шкідливого програмного 
забезпечення, фільтрації контенту, захисту від DDoS-атак, несанкціонованого 
доступу, шкідливого трафіку тощо; 
− технічна підтримка, яка полягає у розв’язанні проблем з 
підключенням, налаштуванням обладнання, усунення несправностей, 
консультування та інформування користувачів тощо; 
− розвиток та модернізація інфраструктури, яка забезпечує надання 
інтернет-послуг, шляхом прокладання нових ліній, встановлення сучасного 
обладнання, оновлення програмного забезпечення тощо. 
Нижче наведемо типи інтернет-провайдерів за різними 
класифікаційними ознаками. На нашу думку доцільно провести класифікацію 
за наступними ознаками: 
1. За видом послуг: послуги доступу до Інтернету (фіксований 
широкосмуговий, мобільний, супутниковий); хостинг-послуги (розміщення 
веб-ресурсів, доменів, віртуальних сервісів, дата-центрів); хмарні сервіси 
(оренда ресурсів, програмних платформ і застосунків через мережу); контент-
послуги (послуги потокового мультимедіа через ОТТ-сервіси, музичні та 
відео-платформи); інтернет речей (підключення розумних пристроїв, датчиків, 
систем «розумний дім», «розумне місто»); кібербезпекові послуги (захист 
каналів зв’язку, фільтрація трафіку, VPN, моніторинг загроз) та інші. 
2. За типом послуг: послуга встановлення (постачальник послуг 
здійснює налаштування, в тому числі фізичне налаштування апаратних або 
програмних структур, забезпечуючи їхнє чітке поєднання та конфігурацію для 
максимально надійної роботи. Зазвичай це включає монтаж, підключення та 
15 
 
початкову перевірку); системна інтеграція (спеціалізується на об’єднанні 
унікальних підсистем або доповнень в один цілісний, практичний пристрій. 
Вона передбачає узгодження програмного та апаратного забезпечення з 
численних ресурсів для їх безперебійної роботи разом. Цей оператор гарантує, 
що нові інсталяції працюватимуть безперебійно з існуючою інфраструктурою, 
підвищуючи ефективність та обмін інформацією між платформами) [6]. 
3. За застосуванням: онлайн-купівля та продаж (купівля та продаж 
економічних активів, включаючи цінні папери та валюту через Інтернет, що 
дозволяє терйдерам швидко здійснювати транзакції, отримувати доступ до 
ринкових даних у режимі реального часу та дистанційно керувати своїми 
портфелями); розваги (потокове передавання, онлайн-ігри та цифрові 
медіасистеми); корпорації (доступ до комунікацій, хмарних обчислень, 
управління даними, бізнес-операцій тощо); інші (охоплює додаткові сектори, 
що користуються перевагами інтернет-послуг, зокрема освіту, телемедицину, 
державні послуги та інші галузі і ринки, які залежать від інтернет-з’єднання 
для безперебійної роботи та надання послуг) [6]. 
4. За типом користувачів: В2С (інтернет-провайдери надають 
послуги населенню); В2В (корпоративні мережі, дата-центри, хмарні рішення 
для підприємств); В2G (обслуговування державних структур, органів влади, 
державних установ); С2С/С2В (взаємодія користувачів через платформи, 
маркетплейси тощо). 
5. За типом доступу: провідний зв’язок, безпровідний зв’язок, 
супутниковий зв’язок, гібридні моделі. 
6. За територіальним охопленням: локальний ринок (малі та середні 
провайдери у межах одного населеного пункту); регіональний ринок (послуги 
провайдеру, що охоплюють групу населених пунктів в межах одного регіону); 
національний ринок (мережа покриває усю країну); міжнародний ринок 
(провайдери магістральних каналів, транзиту трафіку). 
7. За рівнями провайдера: Tier-1 провайдер (глобальний інтернет-
оператор, який має доступ до всього інтернету без необхідності купувати 
16 
 
транзитний трафік у інших компаній, вони володіють міжнародними 
магістральними мережами і обмінюються трафіком між собою безкоштовно та 
продають послуги транзиту трафіку провайдерам нижчих рівнів); Tier-2 
провайдер (це національні компанії, які діються у кожній країні та роздають 
інтернет регіональним та міським операторам); Tier-3 провайдер (локальні 
провайдери, які безпосередньо обслуговують кінцевих споживачів). 
8. За формою власності: державні, приватні, змішані. 
9. За масштабом діяльності: малі, середні, великі провайдери. 
10. За ціновою політикою: масовий сегмент (бюджетний доступ), 
преміум-сегмент (високошвидкісні рішення, корпоративні клієнти). 
11. За формою власності мережевої інфраструктури: оператори-
власники інфраструктури, які мають власні лінії, канали, вузли; оператори без 
власної інфраструктури, які орендують ресурси інших. 
12. За рівнем інноваційності: традиційні провайдери, які надають 
базові послуги доступу; інноваційні – інтегрують інтернет-доступ із 
цифровими сервісами. 
На нашу думку, інтернет-провайдери відіграють стратегічну роль у 
процесах цифровізації економіки та суспільства, оскільки в сучасних умовах 
забезпечують основу для функціонування усіх сфері соціально-економічного 
життя, зокрема електронної комерції, електронного урядування, банківських і 
медичних послуг, дистанційної освіти тощо. Таким чином, діяльність 
провайдерів безпосередньо впливає на конкурентоспроможність держави, 
цифрову інклюзію населення та інноваційний потенціал економіки. 
Дослідження зазначеного впливу здійснюються вже тривалий період 
часу. Наприклад, Організація економічного співробітництва та розвитку в 2012 
році опублікувала дослідження «The Impact of Internet in OECD Countries» [7], 
в якому наводяться приклади позитивного впливу інтернету на розвиток різних 
сфер. 
В першу чергу, це є поліпшення добробуту споживачів, який 
проявляється, наприклад, через появу нових каналів розподілу продукції, 
17 
 
більш ефективних пошукових механізмів, зниження цін на деякі товари та 
послуги, кращий доступ до знань та освіти, посилення соціального капіталу 
через приєднання до соціальних груп та платформ. Хоча з розвитком Інтернету 
виникає низка загроз в сфері безпеки та конфіденційності для споживачів з 
боку кіберзлочинців та використання шкідливого програмного забезпечення 
[7]. 
Усвідомлення зазначених переваг призводить до підвищення кількості 
інтернет-споживачів в усьому світі, а отже і підвищують значущість інтернет-
провайдерів. Як показують дослідження у 2024 році користувалося 5,35 млрд. 
людей, що становить 66,2% від загальної чисельності населення світу, і ця 
кількість зросла на 1,8% за 2024 рік (рис. 1.4) [8]. 
2024 5347
5250
2022 5098
4880
2020 4534
4148
2018 3808
3568
2016 3205
2939
2014 2730
2513
2012 2338
2135
2010 1912
1659
2008 1462
1288
2006 1116
1003
2004 899
761
2002 668
498
2000 396
277
1998 183
117
1996 72,6
38,9
1994 20,2
9,9
1992 6,8
4,2
1990 2,6
0 1000 2000 3000 4000 5000 6000
 
Рисунок 1.4 – Динаміка кількості інтернет-користувачів в світі, 
млрд.осіб 
Джерело: [8] 
18 
 
На сьогодні 13 країн мають рівень проникнення інтернету 99% або вище 
відсотків, тобто майже кожен житель має можливість користуватися 
інтернетом. Серед таких країн є Нідерланди, Люксембург, Катар, Саудівська 
Аравія, Об’єднанні Арабські Емірати та інші [8]. За регіонами рівень 
проникнення інтернету представлений на рисунку 1.5. 
 
 
Рисунок 1.5 – Рівень проникнення Інтернету за регіонами в 2024 році 
Джерело: [8] 
 
Якщо говорити про рівень доступу до Інтернету населення країн-членів 
Європейського Союзу, то у 2024 році 94% домогосподарств мали цю 
можливість [9] (рис. 1.6).  
Як бачимо, з рисунку 1.6, протягом 10 років країни, в яких рівень доступу 
до Інтернету був на рівні 55-70%  (Болгарія, Румунія, Кіпр, Туреччина та інші) 
змогли подолати цей розрив і підвищити його майже до 90% і вище. 
Якщо говорити про Україну, то на початок 2025 року тут користувалося 
інтернетом 31,5 млн. осіб, а проникнення становило 82,4% [10]. 
Такий високий рівень проникнення, як видно з рисунку 1.2, поступово 
знижує щорічні темпи приросту інтернет-користувачів, що є певним викликом 
для діяльності інтернет-провайдерів, оскільки обмежує можливості для їх 
19 
 
зростання і вимагає пошуку інших підходів для розвитку бізнесу та утримання 
конкурентних позицій. 
 
 
Рисунок 1.6 – Доступ домогосподарств до Інтернету в країнах-державах 
ЄС, % від усіх домогосподарств 
Джерело: [9] 
 
Інтернет-провайдери здійснюють значний внесок в економіку країн. Так, 
наприклад, за результатами досліджень глобальний ринко інтернет-
провайдерів у 2024 році становив 945,13 млрд доларів США і очікується, що 
він зросте до 979,25 млрд доларів у 2025, а до 2033 року – до 1300,86 млрд, 
зростаючи із середньорічним темпом 3,61% (рис. 1.7) [6]. 
Наступний важливий вплив на економіку інтернет-провайдерів 
відбувається в сфері зайнятості і цей вплив носить мультиплікативний ефект. 
Зокрема, галузь інтернет-провайдингу генерує тисячі робочих місць у сфері ІТ, 
монтажу, обслуговування, підтримки клієнтів, а також у суміжних секторах – 
від виробників телекомунікаційного обладнання до розробників контенту та 
маркетингових агенцій.  
 
20 
 
 
Рисунок 1.7 – Темпи зростання ринку інтернет-провайдерів, млрд. 
доларів США 
Джерело: [6] 
 
Згідно досліджень станом на 2024 рік у світових постачальників 
інтернет-послуг працювало 1572387 осіб і кількість працівників в цій сфері 
зростала в середньому на 2,6% протягом п’яти років між 2019-2024 роками. 
Середня кількість співробітників у світовому бізнесі інтернет-провайдерів 
становить 96,1 [11]. 
Крім безпосереднього працевлаштування в цій та суміжних сферах, 
розвиток Інтернету та пов’язаних з ним комунікаційних технологій призводить 
до значного покращення доступу до інформації, що в свою чергу покращує 
процеси пошуку та підбору на ринку праці. Також, Інтернет сприяє додатковій 
гнучкості на ринку праці, що робить його більш продуктивним за допомогою 
таких інструментів, як дистанційна робота, що може допомогти людям, які б в 
іншому випадку не могли б працевлаштуватися, долучиться до ринку праці [7]. 
Бізнес-середовище також має значні вигоди від розвитку Інтернет, а саме 
з’являються нові можливості для логістики та збуту, а саме електронна 
комерція, цифрова доставка, електронний банкінг тощо. Інтернет значно 
розширює географічне охоплення, а також можливості міжфірмового зв’язку, 
21 
 
що знижує витрати на доступ до постачальників або оптових ринків, усуває 
потребу в посередниках, дозволяє підвищити ефективність рекламної 
діяльності, сприяє розвитку нових галузей та послуг, які базуються на ІКТ 
тощо [7]. 
Так, наприклад, очікується, що світовий ринок електронної комерції в 
2025 році досягне 6,56 трильйона доларів, а до кінця 2028 року зросте до 6,56 
трильйона доларів. Частка електронної комерції від загального обсягу 
роздрібних продаж у світі в 2024 році становило 17% і очікується збільшення 
цієї частки до 21% в 2029 році. Також, швидкими темпами зростає ринок 
електронної комерції B2B: середньорічні темпи зростання 14,5% у період з 
2024 по 2026 роки. В 2024 році його рівень становив 28,082 млрд. доларів 
США, а до кінця 2026 року його рівень оцінюється в 36,16 млрд. доларів [12]. 
Якщо говорити про країни ЄС, то у 2024 році 72% осіб віком 16-74 років 
замовляли або купували товари чи послуги через Інтернет для особистого 
користування, порівняно з 60% в 2019 році. Найбільший відсоток за даним 
показником мають Ірландія (95%), Нідерланди (94%) та Данія (90%) (рис. 1.8) 
 
 
Рисунок 1.8 – Відсоток осіб, які купували або замовляли товари онлайн, 
2024 та 2019 роки (% від усіх осіб віком 16-74 років) 
Джерело: [13] 
22 
 
Якщо говорити про Україну, частка еCommerce у ритейлі в 2024 році 
склала 10%. На сьогодні в Україні інтернет-покупки нараховується близько 11 
млн покупців, які в 2024 році придбали в інтернеті товарів і послуг на суму 239 
млрд. гривень [14]. 
Крім зазначено, діяльність інтернет-провайдерів стимулює виникненню 
та розповсюдженню інновацій різного типу, які позитивно впливають на 
розвиток економіки та соціальної сфери. Зокрема, доступ до швидкісного 
Інтернету є базою для впровадження інноваційних технологій, таких як хмарні 
сервіси, IoT, Big Data, e-commerce, дистанційна освіта, електронне урядування.  
Провайдери формують національну телекомунікаційну інфраструктуру: 
оптоволоконні лінії, дата-центри, вузли обміну трафіком (IXP). Це дозволяє 
зменшувати витрати на передачу даних, підвищувати стабільність мереж і 
забезпечувати національну інформаційну безпеку. В той же час, вони не лише 
забезпечують технічну інфраструктуру, а й виступають партнерами у 
цифрових проєктах. 
Розвинута телекомунікаційна інфраструктура та ринок інтернет-
провайдингу також підвищує привабливість країни для іноземних інвесторів, 
міжнародних ІТ-компаній та дата-центрів. Підключення до міжнародних 
каналів трафіку формує економічну інтеграцію України до світового 
інформаційного простору. 
Як вже зазначалося, провайдери забезпечують доступ до інформаційних 
ресурсів, освіти, медицини, державних електронних послуг, що сприяє 
підвищенню рівня якості життя та розвитку людського капіталу, а також  
забезпечує цифрову інклюзію населення. Зрозуміло, що без стабільного та 
якісного інтернет-з’єднання функціонування цифрової держави та цифрової 
економіки не можливе. Крім цього, надійна мережа інтернет-провайдерів є 
критично важливою для функціонування фінансової, енергетичної, оборонної, 
комунальної інфраструктури, а отже беруть участь у підвищенні національної 
безпеки та стійкості. 
23 
 
В зв’язку з цим, держава повинна регулювати діяльність інтернет-
провайдерів, з метою забезпечення рівного та відкритого доступу до інтернет-
зв’язку усім споживачам інтернет-послуг.  Наприклад, в ЄС закріплено 
принципи відкритого доступу до Інтернету, тобто інтернет-трафік має 
оброблятися без дискримінації, блокування, обмеження чи пріоритезації. Так, 
Регламент ЄС про відкритий доступ до Інтернету (2015/2120) [15], який діє з 
2016 року, і надає кінцевим користувачам пряме право доступу та 
розповсюдження законного контенту та послуг на власний вибір через свою 
послугу доступу до Інтернету. Згідно з цими правилами, блокування, 
обмеження та дискримінація інтернет-трафіку постачальниками інтернет-
послуг заборонено в ЄС [16]. 
В Законі України «Про електронні комунікації» також врегульовано таке 
поняття як універсальна електронна комунікаційна послуга, яка визначається 
як послуга «встановленої якості, доступною всім кінцевим користувачам на 
всій території України за доступною ціною» [1]. До таких послуг відносять 
такі, як електронна пошта, пошукові системи, основні електронні засоби 
навчання та освіти, медіа в мережі Інтернет, електронна комерція, інтернет-
банкінг, доступ до послуг електронного урядування, соціальні мережі, а також 
голосові та відеоз’єднання [1]. 
Отже, ринок постачальників інтернет-послуг є ключовим елементом 
цифрової інфраструктури, який забезпечує доступ до Інтернету для окремих 
осіб, підприємств та установ. Цей сектор переживає швидке зростання через 
збільшення попиту на високошвидкісне підключення, стабільне та якісне 
з’єднання як населення, так і бізнес-структур, а також уряду. Ринок формується 
під впливом таких факторів, як конкуренція, інноваційні та технологічні зміни, 
очікування клієнтів щодо надійності та швидкості тощо. Від ефективності 
діяльності інтернет-провайдерів залежить як соціально-економічний розвиток 
країни, так і рівень національної безпеки в цілому. 
 
24 
 
1.3  Особливості організації та здійснення господарської діяльності 
інтернет-провайдерів 
 
Організація та здійснення господарської діяльності інтернет-
провайдерів мають свої особливості, які залежать від низки зовнішніх 
факторів, а також технічних, фінансових та управлінських аспектів. Розуміння 
даних особливостей важливе для виявлення напрямів підвищення 
ефективності діяльності інтернет-провайдерів. 
В першу чергу, як показало дослідження, діяльність провайдерів 
базується на мережевому принципі організації, а структура ринку є 
багаторівневою: до першого рівня належать великі національні або міжнародні 
оператори, що мають власні глобальні мережі; другий рівень становлять 
регіональні компанії, які орендують трафік у більших операторів; третій рівень 
– це місцеві постачальники, що працюють із кінцевими користувачами послуг. 
Мережевий принцип організації діяльності інтернет-провайдерів полягає у 
побудови системи, де всі елементи, зокрема, сервери, вузли зв’язку, канали 
передачі даних, маршрутизатори, точки доступу тощо, функціонують у 
взаємозв’язку та забезпечують безперервність і надійність надання послуг. 
Така модель організації має своє переваги та недоліки. 
До основних переваг можемо віднести гнучкість та масштабованість. 
Так, провайдер може поступово розширювати мережу, підключаючи нових 
користувачів або регіони без повної перебудови інфраструктури. Важливою 
перевагою є також розподіл навантаження між окремими вузлами, що 
підвищує стабільність та надійність роботи системи, тобто, навіть у разі 
виходу з ладу окремого елемента, загальна мережа продовжує функціонувати. 
Мережевий принцип дозволяє раціонально використовувати ресурси та 
досягти ефект масштабу, який створюється за рахунок збільшення кількості 
споживачів, що призводить до зменшення собівартості послуги.  
В свою чергу, багаторівнева структура сприяє партнерській взаємодії 
між операторами різних рівнів та міжнародними точками обміну трафіком, що 
25 
 
полегшує доступ до глобальних мереж. Мережевий підхід також сприяє 
інноваційності оскільки його модульна будова дозволяє поступово 
впроваджувати нові технології. 
Основними недоліками мережевого принципу організації, в першу чергу, 
є те, що провайдери нижчих рівнів залишаються залежними від великих 
операторів у питаннях пропускної здатності, тарифів і доступу до 
міжнародних каналів, що обмежує їхню самостійність на ринку. Крім цього, 
великі компанії мають можливість модернізувати свої потужності швидше, ніж 
середні і малі провайдери, що може призвести до різної якості послуг у різних 
регіонах. Висока капіталоємність створення або модернізації мережі потребує 
великих інвестицій, що може обмежити цей процес.  
Крім цього, велика кількість взаємопов’язаних вузлів ускладнює 
управління системою та потребує постійного моніторингу, координації та 
високої кваліфікації персоналу. 
Ще однією проблемою є залежність від технологічної сумісності, 
оскільки різні типи обладнання й стандартів можуть викликати труднощі з 
інтеграцією та підвищувати витрати. Значною загрозою є також кібербезпека, 
яка знижується з ускладненням та розширенням мережі. 
Таким чином, мережевий принцип організації дає змогу провайдерам 
забезпечувати високу надійність, масштабованість та економічну 
ефективність, але вимагає значних фінансових втрат, постійного оновлення та 
модернізації, а також управління ризиками кібербезпеки. 
Інтернет-провайдери використовують різні бізнес-моделі, які 
змінюються і розвиваються під впливом ринкових, споживчих, технологічних 
та інших факторів. 
Так, історично інтернет-провайдери працювали за моделлю на основі 
підписки, де клієнти сплачували щомісячну плату за доступ до Інтернету. 
Перевагою такого підходу для інтернет-провайдерів є стабільний регулярний 
дохід, який легко прогнозувати, а також проста бізнес-модель: маркетинг – 
підключення – обслуговування. В той же час, високий рівень конкуренції, 
26 
 
поява більш привабливих пропозицій, зокрема нижчої ціни або кращої якості, 
може змусити споживачів переключитися до іншого провайдера. Враховуючи 
те, що в даному бізнесі високі постійні витрати, то рівень прибутковості при 
невеликій кількості клієнтів може бути невисоким. 
З поширенням широкосмугових технологій інтернет-провайдери почали 
пропонувати вищу швидкість інтернету на вищу пропускну здатність, як 
відповідь на підвищення попиту на онлайн-ігри, потокові сервіси тощо [17]. 
З метою утримання клієнтів та отримання додаткових доходів, інтернет-
провайдери почали пропонувати пакетні послуги, які поєднують доступ до 
Інтернету з послугами телебачення та телефонного зв’язку. Така модель відома 
як «потрійний сервіс» [17]. 
Подальше зростання конкуренції обумовило виникнення бізнес-моделі 
на основі доданої вартості, сутність якої полягає в наданні послуг з доданою 
вартістю для покращення обслуговування клієнтів та створення додаткових 
переваг. Серед таких послуг можемо назвати наступні: рішення безпеки; 
хмарне середовище та резервне копіювання; батьківський контроль; 
інструменти керування Wi-Fi; преміум-контент та розваги; інтеграція 
розумного дому [17]. 
Зростання попиту на високошвидкісний інтернет призводить до 
підвищення інвестицій інтернет-провайдерів у оптоволоконну інфраструктуру 
та мережі наступного покоління, які здатні забезпечувати надшвидкі 
широкосмугові швидкості та низьку затримку. Такі технології мають більшу 
пропускну здатність, надійність та масштабованість [17]. 
Деякі інтернет-провайдери пропонують, як доповнення, сервіси 
потокового передавання за передплатою, що допомагає залучати нових 
клієнтів. Крім цього, інтернет-провайдери можуть за додаткову плату надавати 
різноманітну персоналізовану інформацію [17].   
Зрозуміло, що із насиченням ринку та збільшенням конкуренції, 
інтернет-провайдерам треба переходити на більш складні бізнес-моделі і 
27 
 
шукати шляхи підвищення якості послуг, а також застосовувати стратегію 
диверсифікації. 
Реалізація різних бізнес-моделей та технологій дозволяє інтернет-
провайдерам по-різному підходити до формування своєї доходної частини. 
Зрозуміло, що найбільш поширеною моделлю отримання доходів є 
абонентська або підписна модель, за якою користувачі сплачують фіксовану 
суму за певний період часу (день, місяць) за користування Інтернетом із 
певною швидкістю або обсягом трафіку. В цьому випадку, для підвищення 
обсягів доходів провайдерам треба шукати нових споживачів та розширювати 
ринки збуту. 
Провайдери, які працюють з технологіями мобільного або 
супутникового інтернет-зв’язку, можуть застосовувати підхід, коли 
користувачі платять лише за фактично використані ресурси (обсяг даних, час 
з’єднання), тобто оплата здійснюється за споживання. Така модель в певних 
випадках може бути привабливою для клієнтів, але у провайдера можуть 
виникати складнощі при прогнозуванні своїх фінансових ресурсів. 
Розповсюдженою є модель «Freemium», яка представляє собою 
дворівневу модель залучення користувачів: звичайні користувачі, які 
отримують базові послуги безкоштовно, або за мінімальною ціною, та 
преміум-користувачі, які за додаткову оплату отримують розширені послуги і 
отримують повний доступ до функцій (більш висока швидкість, необмежений 
трафік, вищий пріоритет технічного супроводу та підтримки тощо). Така 
модель допомагає привабити велику кількість користувачів базовою 
безкоштовною послугою, а потім перетворити частину з них на платних 
кілєнтів. Така модель також дозволяє провайдерам оцінити попит на різні 
функції перед їх повномасштабним запускам, а також створити бази лояльних 
клієнтів. 
Ті провайдери, які надають додаткові послуги, такі як телебачення, 
телефонія, системи відеоспостереження тощо, можуть застосовувати пакетну 
модель отримання доходу (bundle). Тобто, оплата здійснюється не за одну, а за 
28 
 
пакет послуг. В цьому випадку збільшується дохід з одного користувача та 
підвищується лояльність клієнтів. Однак в цьому випадку провайдерам 
потрібні додаткові інвестиції та сильна збутова та маркетингова стратегія щодо 
просування своїх послуг. 
Провайдери можуть укладати контракти з бізнесом на додаткові послуги, 
зокрема надавати компаніям виділені конали зв’язку, VPN, послуги 
кіберзахисту, оренду серверів або хмарні рішення. Така модель може принести 
більші прибутки, але потребує складніших технологічних рішень і укладання 
контрактів на тривалий проміжок часу. 
Додатковим джерелом доходу може бути показ реклами користувачам, 
наприклад у публічних Wi-Fi-мережах або на власних контент-платформах 
провайдера. Крім цього, провайдер може співпрацювати з платформами 
потокового контенту, такими як Netflix, YouTube, Megogo тощо, і розподіляти 
прибуток від користування спільними послугами. 
Великі оператори  можуть застосовувати інфраструктурну модель, в 
межах якої вони здають в оренду свою мережу меншим провайдерам, і 
отримувати дохід без безпосередньої робити з кінцевими користувачами. 
З розвитком Інтернету речей (IoT) та Smart City провайдери починають 
інтегруватися у міські екосистеми, забезпечуючи зв’язок елементів 
«розумних» систем, зокрема транспорту, відеонагляду, освітлення тощо. В 
даному випадку партнерами провайдерів стають державні структури. Але ця 
модель доступна для досить великих провайдерів, оскільки вимагає значну 
кількість капіталовкладень для забезпечення технічної складової. 
Отже, сучасним інтернет-провайдерам доцільно застосовувати 
комбіновану стратегію формування доходів, тобто поєднувати наведені вище 
моделі доходів, з метою зменшення ризиків та забезпечення більш стабільних 
доходів та прибутків. 
Ще однією особливістю діяльності інтернет-провайдерів, про яку вже 
згадувалося вище, є висока капіталомісткість бізнесу. Так, для створення та 
модернізації мережі необхідні значні інвестиції в обладнання, оптоволоконні 
29 
 
лінії, дата-центри й програмне забезпечення. Наприклад, «Укртелеком» в 2024 
році планував інвестувати понад 800 млн. грн у модернізацію, зокрема 
встановлення нового сучасного обладнання, а також прокладання оптичних 
ліній [18]. 
Організаційна діяльність провайдерів також характеризується високим 
рівнем технічної інтеграції, зокрема вони поєднуються мережеві, серверні, 
хмарні та контенті рішення, а ефективність їх діяльності залежить від 
здатності впроваджувати сучасні технології та інноваційні рішення. 
Отже, основними організаційно-економічними особливостями 
діяльності інтернет-провайдерів є висока капіталомісткість, багаторівнева 
структура ринку, необхідність постійного технологічного оновлення, високий 
рівень конкуренції, що вимагає постійного пошуку шляхів підвищення якості 
послуг, що надаються, а також зниження витрат на їх надання. Збільшення 
обсягів доходів залежить від здатності інтернет-провайдерів в сучасних умова 
диверсифікувати свої послуги, а також від впровадження технологічних та 
продуктових інновацій. 
 
Висновки до розділу 1 
 
У першому розділі роботи комплексно досліджено теоретичні та 
практичні засади функціонування ринку інтернет-провайдингу, що дозволило 
сформувати цілісне уявлення про його економічну природу, структурні 
характеристики та роль інтернет-провайдерів у сучасній цифровій економіці. 
Встановлено, що ринок інтернет-послуг є одним із найбільш динамічних 
сегментів ринку електронних комунікацій, який виконує важливі економічні, 
соціальні та безпекові функції. Він характеризується високою швидкістю 
технологічних змін, мережевим характером, значною капіталомісткістю, 
олігополістичною структурою та суттєвими бар’єрами входу. Розвиток цього 
ринку безпосередньо пов’язаний із процесами цифровізації економіки, 
поширенням дистанційної роботи, електронної комерції, онлайн-освіти, 
30 
 
електронного урядування та впровадженням інноваційних технологій, таких 
як хмарні обчислення, Інтернет речей і штучний інтелект. 
Обґрунтовано, що інтернет-провайдери виступають ключовими 
суб’єктами ринку інтернет-послуг і водночас елементами національної 
цифрової інфраструктури. Вони забезпечують не лише доступ до глобальної 
мережі, а й якість, надійність, безпеку та масштабованість цифрових 
комунікацій. Запропонована багатокритеріальна класифікація інтернет-
провайдерів за видами послуг, типами доступу, масштабом діяльності, рівнями 
провайдера, формами власності та бізнес-моделями дозволяє систематизувати 
різноманіття учасників ринку та краще зрозуміти специфіку їх функціонування  
Доведено, що діяльність інтернет-провайдерів має суттєвий соціально-
економічний ефект, який проявляється у зростанні зайнятості, розвитку 
електронної комерції, підвищенні ефективності бізнес-процесів, розширенні 
доступу населення до освіти, медицини та державних послуг, а також у 
зміцненні національної безпеки та цифрової стійкості країни. В умовах 
насичення ринку та уповільнення темпів зростання кількості користувачів 
ключовим викликом для провайдерів стає диверсифікація послуг, перехід до 
бізнес-моделей із доданою вартістю та впровадження інноваційних рішень  
Розкрито особливості організації господарської діяльності інтернет-
провайдерів, які базуються на мережевому принципі, багаторівневій структурі 
ринку та поєднанні різних моделей формування доходів. З’ясовано, що 
поєднання підписних, пакетних, корпоративних, інфраструктурних і сервісних 
моделей дозволяє провайдерам зменшувати фінансові ризики та забезпечувати 
стабільність розвитку, водночас вимагаючи значних інвестицій, високого рівня 
управління та постійного технологічного оновлення  
 
 
  
31 
 
РОЗДІЛ 2 
АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ РИНКУ ІНТЕРНЕТ-
ПРОВАЙДИНГУ В УКРАЇНІ 
 
 
2.1 Оцінка ефективності функціонування ринку інтернет-
провайдерів в Україні 
 
Одним з індексів, які дозволяються визначити загальну ефективність 
діяльності інтернет-провайдерів в країні є Індекс цифрової якості життя 
(Digital Quality of Life Index), за допомогою якого досліджуються фактори, що 
впливають на цифровий добробут країни та сфери, яким треба надати 
пріоритет для подальшого покращення. Індекс цифрової якості життя оцінює 
121 країну до 2025 року на основі таких складових, як доступність Інтернету, 
якість Інтернету, електронна інфраструктура, електронна безпека, 
електронний уряд, а в 2025 році остання складова була замінена на 
дослідження розвитку країни в ландшафті штучного інтелекту, демонструючи 
її привабливість для інвестицій у ШІ та готовність інтегрувати ШІ в державні 
послуги [19]. 
Якщо говорити про Україну, то в 2024 році вона зайняла 47 місце в 
глобальному рейтингу зі 121 країни, і 30 у європейському рейтингу серед 38 
країн. Порівняно з 2023 роком відбулося зниження у рейтингу на 1 позицію. 
На рисунку 2.1 наведено динаміку індексу за 2021-2024 роки в Україні [20]. 
Як бачимо, найвищий рівень індексу був в 2021 році, в 2022 році 
відбулося йог значне зниження, а протягом 2023-2024 років відбулося знову 
підвищення значень до 0,544 [20]. 
 
32 
 
0,58
0,564
0,56
0,544
0,54 0,5295
0,52
0,5
0,4893
0,48
0,46
0,44
2021 2022 2023 2024
 
Рисунок 2.1 – Динаміка Індексу цифрової якості життя в Україні за 
2021-2024 роки 
Джерело: [20] 
 
В 2024 за складовою «Доступність інтересу» рейтинг України 
підвищився на 19 позицій порівняно з 2023, і сягнув 34-го місця; «Якість 
інтернету» (57 місце) – підвищився на 18 позицій; «Електронна 
інфраструктура (72 місце) – знизився на 58 позицій; «Електронна безпека» (40 
місце) з знизився на 1 позицію і «Електронний уряд» (29 місце) – підвищився 
на 22 позиції. Тобто, основна проблема в 2024 році виникла за складовою 
«Електронна інфраструктура». 
Проаналізуємо зміни індексу та рейтингу Індексу цифрової якості життя 
в України в розрізі окремих показників (табл. 2.1). 
Отже, бачимо, що за індикаторами, які визначають складову 
«Доступність інтернету» ситуація погіршилася в розрізі індикатора 
«Доступність мобільного інтернету, зокрема позиції погіршилися з 51 місця в 
2021 році до 89 місця в 2024 році. Доступність інтернету визначає, скільки часу 
люди повинні працювати, щоб дозволити собі стабільне інтернет з’єднання. 
Так, бачимо, що для отримання мобільного інтернету людям в середньому 
33 
 
треба працювати 2 години 11 хвилин. Натомість, для того, щоб отримати 
доступ до фіксованого інтернету, працювати треба трохи більше 52 хвилин, що 
свідчить про підвищення вартості мобільного інтернету у порівнянні з 
фіксованим. 
 
Таблиця 2.1 – Аналіз динаміки Індексу цифрової якості життя в Україні 
в розрізі окремих індексів 
2021 2022 2023 2024 
Індекси 
1. Доступність 
        
інтернету 
1.1 Доступність 
мобільного 51 00:04:04 44 00:03:31 81 01:54:00 89 02:11:27 
інтернету, год 
Доступність 
фіксованого 25 01:39:59 14 01:15:14 30 01:23:50 9 00:52:08 
інтернету, год 
2. Якість інтернету         
2.1 Швидкість 
мобільного 72 26,21 71 33,44 95 30,26 98 38,15 
інтернету, Мбіт/с 
2.2 Фіксована 
швидкість 49 61,92 54 75,81 57 92,85 56 123,26 
інтернету, Мбіт/с 
3. Електронна 
        
інфраструктура 
3.1 Використання 
18 93 18 93 21 95 72 79 
інтернету, % 
3.2 Готовність 
61 0,3 51 0,34 48 0,35 41 0,36 
мережі, іdx 
4. Електронна 
        
безпека 
4.1 Кібербезпека 25 0,36 24 0,39 24 0,4 24 0,4 
4.2 Захист даних, sc вис. 2 низ. 2 низ. 2 низ. 2 
5. Електронний 
        
уряд 
5.1 Онлайн-сервіс, 
69 0,34 69 0,34 33 0,41 5 0,49 
іdx 
5.2 Готовність до 
54 0,29 60 0,29 58 0,31 59 0,31 
ШІ, іdx 
Джерело: [20] 
 
Рейтинг 
Значення 
Рейтинг 
Значення 
Рейтинг 
Значення 
Рейтинг 
Значення 
34 
 
Якщо говорити про якість Інтернету, то тут вимірюється наскільки 
швидкісним і стабільним є інтернет-з’єднання в країні і наскільки добре воно 
покращується. Позиції Україні в міжнародному рейтингу погіршуються щодо 
швидкості мобільного інтернету, хоча, якщо говорити про його швидкість, то 
вона в 2024 році зросла порівняно з 2023 роком. Швидкість фіксованого 
інтернету має тенденцію до збільшення і з 2021 року вона зросла у двічі. Це 
ще раз доводить, що ринок фіксованого інтернету продовжує розвиватися 
порівняно з мобільним і займає лідуючі позиції.  
Електронна інфраструктура визначає, наскільки розвиненою та 
інклюзивною є існуюча електронна інфраструктура країни. Ця складова 
містить два індекси: використання інтернету та готовність мережі. 
Використання інтернету в 2024 році знизилося до 79%, а в глобальному 
рейтингу Україна втратила 58 позицій порівняно з попереднім роком. В той же 
час, готовність мережі покращилася за цей період. 
Електронна безпека демонструє готовність країни протидіяти 
кіберзлочинам та її зобов’язання захищати конфіденційність в Інтернеті. В 
цьому напряму, в Україні досить непогані позиції щодо протидії 
кіберзлочинам, але захист даних на низькому рівні. 
І остання складова – «Електронний уряд» - визначає наскільки 
розвиненими та оцифрованими є державні послуги в країні. За індикатором 
«Онлайн-сервіс» Україна займає одне з лідуючих позицій – 5 місце. І треба 
зазначити, що з 2021 року їй вдалося піднятися з 69 місця до 5. Готовність до 
ШІ є ще досить низькою і потребує удосконалення діяльності в цьому напряму.  
Хочемо зазначити для порівняння, що в 5 лідерів за Індексом цифрової 
якості життя входять Німеччина (1 місце), Фінляндія (2 місце), Франція (3 
місце), Нідерланди (4 місце) та Данія (5 місце). 
Ще один міжнародний індекс, який в цілому дає уявлення про 
ефективність діяльності інтернет-провайдерів в країні є Індекс розвитку ІКТ 
(ICT Development Index), який досліджується і публікується Міжнародний 
35 
 
союзом електрозв’язку. Методологію розрахунку даного індексу було 
переглянуто і в 2023 році проведене дослідження за новою методикою [21]. 
В Україні склалася наступна ситуація (рис. 2.2, рис. 2.3). 
 
 
Рисунок 2.2 – Індекс розвитку ІКТ в Україні в 2023 році 
Джерело: [22]  
 
 
 
Рисунок 2.3 – Індекс розвитку ІКТ в Україні в 2024 році 
Джерело: [22]  
 
Як бачимо з рисунків 2.2 та 2.3, загальне значення показника для України 
в 2024 році становило 81,0 бал, що трохи вище за попередній період – 80,8. В 
36 
 
той же час, це значення трохи менше ніж середня по Європі, яке становить 90,1 
бал. 
Універсальна підключеність (Universal Connectivity Score) складає 74,6 
бали, а значуща підключеність (Meaningful Connectivity Score) – 87,3. І хоча це 
є досить високими показникам, які свідчать про те, що багато людей мають 
доступ до інтернету (універсальне підключення), рівень «значущості» - тобто 
підключення з достатньою якістю, щоб користуватися «оптимальними 
умовами» - є вже значно вищими, але ці всі показники є нижче ніж середні по 
Європі. 
За розрахунками показник «Особи, які користуються інтернетом» 
складає 79,2 бали, «Домогосподарства з доступ до інтернету» - 82,7. 
Показники покриття 3G і 4G мережі є досить високими 91%. 
Отже, позитивними моментами на ринку інтернет-провайдингу в Україні 
є те, що користувачі не просто мають доступ до інтернет-зв’язку, а досить 
якісний та стабільний доступ, який є достатнім для корисного «онлай-життя», 
зокрема, навчання, робота, сервіси. Позитивним також є високий рівень 
підключення домогосподарств. Незначне, але позитивне зростання загального 
значення індексу свідчить про певну стійкість даного ринку навіть в умовах 
воєнного стану. 
В той же час, треба зазначити, що Україна значно відстає від середнього 
європейського значення IDI, що вимагає додаткових зусиль для поліпшення 
інфраструктури, доступу або якості мереж. Невисокий показник 
«універсальної» підключеності свідчить про те, що в країні існують проблеми 
з ширшим охоплення, тобто не всім домогосподарства доступний інтернет, або 
доступ є, але не на «оптимальних» умовах. Зрозуміло, що на сьогодні існують 
проблеми з підключенням на прифронтових територіях,  а також існує певний 
розрив у підключенні між міським та сільським населенням. 
 
 
 
37 
 
2.2 Аналіз ринку інтернет-послуг та інтернет-провайдерів в Україні 
 
Не дивлячись на складні умови в Україні, пов’язані з війною, яка 
призводить до руйнування інфраструктури, погіршання загального соціально-
економічного стану, ринок інтернету та інтернет-провайдингу продовжує 
розвиватися та розширюватися. 
Так, за результатами Звіту про діяльність Національної комісії, що 
здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, 
радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку за 2024 рік 
доходи від надання послуг доступу до фіксованої мережі мають тенденцію до 
збільшення протягом останніх років (рис.2.4) і в 2024 році склали 22,7 
млрд.грн, з яких 21,6 млрд. грн від надання послуг Інтернет-користувачам, а 
1,1 млрд. грн – постачальникам мереж. В загальному обсязі доходів від 
надання комунікаційних послуг загальні доходи від цього напряму складають 
складає 20,8% [23]. 
 
Рисунок 2.4 – Динаміка доходів від надання послуг до фіксованої 
мережі Інтернет за 2022-2024 роки 
Джерело: [23] 
 
38 
 
Середньомісячний дохід від надання послуг фіксованого доступу до 
мережі інтернет у розрахунку на одну лінію (точку) фіксованого доступу також 
має тенденцію до збільшення і в 2024 році становив 230,9 грн. (рис. 2.5) 
 
Рисунок 2.5 – Динаміка середньомісячного доходу від надання послуг 
фіксованого доступу до мережі Інтернет у розрахунку на одну лінію (точку) 
фіксованого доступу до мережі Інтернет за 2022-2024 рр, грн/місяць 
Джерело: [23] 
 
Кількість ліній (точок) фіксованого доступу до мережі Інтернет також 
збільшилася в 2024 році на 1,2% і становила 8,2 млн.од. При цьому 
спостерігається більше охоплення сільської місцевості, де кількість таких 
точок збільшилася на 6,3%. [23] 
Якщо говорити про загальну картину щодо забезпеченості фіксованим 
доступом до інтернет-зв’язку на кінець 2024 року, то це представлено на 
рис.2.6. Як бачимо, найкраща ситуація є в Києві (97%), Київській області (86%) 
та Львівській області (76%). Найгірша забезпеченість фіксованим доступом є 
в Чернівецькій (34%), Черкаській (35%) та Кіровоградській (48%) областях. 
 
39 
 
 
 
Рисунок 2.6 – Забезпеченість домогосподарств фіксованим доступом до 
мережі інтернет у розрахунку на 100 домогосподарств за регіонами станом на 
31.12.2024 року 
Джерело: [23] 
 
Якщо говорити про тенденції розвитку мобільного інтернет-зв’язку, то 
тут також спостерігається тенденція до його збільшення. Так, в 2024 році 
загальний рівень доходів від надання послуг мобільного зв’язку становив 68,5 
млрд. грн, з яких 66,9%  від надання послуг з передачі даних, в тому числі 
доступу до мережі інтернет, що на 0,4 відсоткових пункти більше ніж у 
попередньому році [23].  
Якщо говорити про доходи провайдерів проводового та безпроводового 
зв’язку в цілому, то за результатами дослідження, яке провело VKURSI,  то 
вони в 2024 році збільшили свої доходи в 2,6 разу порівняно з 2023 роком, що 
становило 258 млрд грн [24]. В галузі також спостерігається збільшення 
прибутку інтернет-провайдерів за останні три роки (рис.2.7) 
 
40 
 
 
 
Рисунок 2.7 – Порівняння доходу і прибутку галузі проводового та 
безпроводового зв’язку за 2022-2024 рр, млрд.грн 
Джерело: [24] 
 
За рівнем доходності та прибутку в Україні серед провайдерів зв’язку є 
наступні компанії: ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «Лайфселл», 
АТ «Укртелеком», ПрАТ «Датагруп», ТОВ «Воля-Кабель», ТОВ «Проксімус», 
ТОВ «Хуавей Україна», ТОВ «Компател юкрейн», ПрАТ «Фарлеп-інвест» 
(табл. 2.2). 
Як бачимо, в 2024 році майже всі наведені компанії, крім «Воля-Кабель», 
отримали збільшення доходів порівняно з 2023 роком. Найбільше збільшення 
відбулося у компаній «Дата груп» і «Проксімус», у яких доходність 
збільшилася більше ніж на 70%. Зниження доходності ТОВ «Воля-Кабель» 
відбулося у зв’язку зі злиттям у 2024 році компаній «Датагруп-Volia-lifecell». 
 
 
 
41 
 
Таблиця 2.2 – 10 найдохідніших компаній  у сфері проводового та 
безпроводового зв’язку в Україні в 2023-2024 роках 
 
Провайдер Дохід, млрд. грн 
Темпи зростання, % 
2024 2023 
ПрАТ «Київстар» 39,2 34,1 8 
ПрАТ «ВФ Україна» 23 21,2 8 
ТОВ «Лайфселл» 14 12,5 12 
АТ «Укртелеком» 5,9 5,3 10 
ПрАТ «Датагруп» 3,5 1,9 80 
ТОВ «Воля-Кабель» 1,6 1,9 -16 
ТОВ «Проксімус» 1,38 0,797 72 
ТОВ «Хуавей Україна» 1,3 1,2 6 
ТОВ «Компател 
0,89 0,596 49 
юкрейн» 
ПрАТ «Фарлеп-
0,72 0,521 38 
інвест» 
Джерело: [24] 
 
Якщо говорити про прибутки, то в десять найбільш прибуткових 
провайдерів входять наступні: ПрАТ «Київстар» (11,3 млрд грн), ПрАТ «ВФ 
Україна» (3,8 млрд грн), ТОВ «Лайфселл» (2,4 млрд грн), ТОВ «Проксімус» 
(487 млн грн),  АТ «Укртелеком» (389 млн грн), ТОВ «Хуавей Україна» (342 
млн грн), ТОВ «Контент делівері нетворк» (121 млн грн), ТОВ «Тримоб» (108 
млн грн), ОТТ Україна  (104 млн грн), ТОВ «Бізнес і технології» (61 млн грн).  
За розмірами абонентської бази в 2024 році лідерами ринку фіксованого 
інтернету стали наступні провайдери: ПрАТ «Київстар» (1,15 млн абонентів); 
АТ «Укртелеком» (445 тис. абонентів); ТОВ «Воля-Кабель» (391 тис. 
абонентів); ТОВ НВП «Хоум-Нет» (209 тис. абонентів); ПрАТ «Фарлеп-
Інвест» (149 тис. абонентів) [25]. 
В той же час, жодна компанія ні національна, ні приватна не домінує на 
національному ринку інтернет-провайдерів, оскільки цей ринок є дуже 
конкурентним. Так, на серпень 2024 року було зареєстровано понад 4200 
42 
 
суб’єктів господарювання, але до кінця року їх кількість скоротилася в зв’язку 
рішенням уряду відмінити спрощену систему оподаткування (рис.2.8). 
 
 
Рисунок 2.8 – Динаміка повідомлень про припинення та початок 
діяльності з боку постачальників послуг  
Джерело: [26]  
 
Найбільші провайдери, які були наведені вище, мають відносно невеликі 
частки ринки: ПрАТ «Київстар» (близько 20%), «Vodafone Україна» (близько 
10%), «Lifecell» (близько 5%), ТОВ «Макснет Телеком» (близько 3%), 
«Тріолан» (близько 3%) [27]. 
Така кількість різноманітних провайдерів дозволяє забезпечити 
конкурентоспроможність та доступність до Інтернету споживачів, що 
відзначається інтернет-спільнотою на оцінюється на «відмінно» [27]. 
Якщо дослідити розвиток технологій, які використовуються для надання 
доступу до Інтернет-мережі, то відповідно до Звіту Національної комісії, в 
структурі розподілу ліній (точок) фіксованого доступу до мережі Інтернет у 
розрізі технологій найбільшу кількість складають лінії з використанням 
волоконно-оптичного кабелю, що становить 7,48 млн.од, загальна частка яких 
у 2024 рокі склала 91,2%,  з них FTTx – 42,7%, xPON – 48,5% (рис.2.9) [23]. 
 
43 
 
 
Рисунок 2.9 – Структура розподілу ліній (точок) фіксованого доступу до 
мережі Інтернет в розрізі технологій за 2024 рік, млн.од 
Джерело: [23] 
 
Швидкий розвиток технологій, таких як оптоволоконних мереж, зокрема 
технології xPON, обумовлені тим, що наразі в Україні є значні перебої з 
електроживленням в зв’язку із руйнуванням об’єктів енергетичної 
інфраструктури. Треба зазначити, що це є перспективним напрямом для 
розвитку і багато вітчизняних провайдерів вже впроваджуються такі 
технології. 
Також, треба відзначити високу надійність магістральної інтернет-
інфраструктури в Україні, так в країні є 52 активних центрів обробки даних, а 
також 20 активних точок обміну інтернет-трафіком (IXP), загальною кількістю 
учасників, яких станом на листопад 2025 року є 414 осіб. Точки IXP присутні 
у 5 з 15 центрів з населенням понад 300000 осіб  [28]. Перевагою використання 
точок обміну інтернет-трафіком є зменшення залежності від міжнародного 
44 
 
трафіку, що дозволяє забезпечити доступність частин Інтернету навіть під час 
перебоїв або відключень.  
Міжнародні волоконно-оптичні канали з’єднують Україну з глобальним 
інтернетом через сусідні європейські країни, забезпечуючи кілька маршрутів 
для трафіку [29]. 
Треба заначити, що високопродуктивний оптоволоконний 
широкосмуговий доступ вже широко поширений у міських районах, а 
мобільний широкосмуговий доступ охоплює переважну більшість населення, 
що дозволяє отримати доступ до Інтернету по всій країні (96% населення має 
доступ щонайменше до одного пристрою з мобільним інтернетом 4G) [27]. 
Як зазначалося вище, одним з показників якості інтернету є його 
швидкість. Дослідження свідчать, що в 2025 році більшість провайдерів 
пропонують безлімітний інтерне зі швидкістю від 100 до 1000 Мбіт/с, але 
умови підключення та тарифи можуть відрізнятися, наприклад [30]: 
− Kyivstar — від 100 до 1000 Мбіт/с, від 100 до 350 грн/міс; 
− Lanet — 1000 Мбіт/с, 369 грн/30 дн; 
− Triolan —  до 1000 Мбіт/с, від 210 до 300 грн/міс; 
− Volia — до 100 Мбіт/с, від 150 до 300 грн/міс; 
− Vodafone — до 1000 Мбіт/с, від 250 до 325 грн/міс; 
− «Укртелеком» — від 20 до 1000 Мбіт/с, від 330 до до 430 грн/міс; 
− Datagroup — від 100 до 1000 Мбіт/с, від 150 до 350 грн/міс; 
− TENET — від 75 до 1000 Мбіт/с, від 259 до 655 грн/міс; 
− «Макснет» — від 100 до 1000 Мбіт/с, від 250 до 400 грн/міс. 
В 2025 році було проведене дослідження «Мобільний зв’язок та інтернет 
в Україні» [31], в якому було підтверджено високу якість та надійність 
діяльності інтернет-провайдерів в Україні. 
Так, якість мобільного інтернету в Україні оцінено як добру – середня 
оцінка 3,7 балів. Задоволені якістю 60% користувачів, не  задоволені – 9%. 
Більше задоволені якістю мобільного інтернету в містах [31]. 
45 
 
Щодо стаціонарного інтернету в Україні, то його якість оцінено як добру 
– середня оцінка 4,1 бали. Задоволення споживачів тут вище ніж в 
попередньому випадку: задоволені – 80% користувачів, не задоволені – 4%. 
Якістю інтернету під час відключень задоволені 41% користувачів 
домашнього інтернету, оскільки їх провайдер забезпечує його безперебійну 
роботу, але 52% користувачів зазначили, що при існуванні проблем з 
електроживленням, інтернет перестає працювати [31]. 
 Серед користувачів, яким провайдер забезпечив безперебійний доступ 
до домашнього інтернету під час вимкнень світла, 40% отримують можливість 
користуватись послугою впродовж 6 годин і більше, 14% – на 4-5 годин, 15% 
– на 2-3 години, 10% – до години, 6% – до пів години [31].  
Користувачі оцінюють вартість послуг стаціонарного інтернету в цілому 
як доступну. 78% вважають її прийнятною (39% зазначають, що ціна невисока 
як для такої якості, 39% – свідчать, що ціна відповідає якості). 19% висловили 
міркування, що ціна надто висока з огляду на якість [31].  
Кожен з інтернет-провайдерів має свої конкурентні переваги на ринку 
інтернет-послуг. Аналіз сайтів компаній, інтерв’ю з керівниками, аналітичні 
статті дозволяють зробити такі висновки. 
ПрАТ «Київстар» утримує найвищі конкурентні позиції серед операторів 
інтернет-послуг, так він має найвищі фінансові показники господарської 
діяльності та найбільшу абонентську базу. Серед основних конкурентних 
переваг компанії ми можемо навести наступні: 
− конвергентні пакети (мобільний зв’язок, домашній інтернет, ТБ), які 
конкуренти середніх масштабів не можуть повторити; 
− власні хмарні продукти, IoT-рішення, big data-платформи для бізнесу; 
− високий рівень інвестицій в оптичні мережі та проєкти модернізації, 
що дозволяють підвищувати якість послуг. 
Київстар значно зміцнив позиції за рахунок масштабних інвестицій, про 
що йдеться нижче. Його конкурентоспроможність визначається не лише 
46 
 
ціновою політикою, а й можливість пропонувати більш комплексні послуги, 
ніж, наприклад локальні провайдери. 
Якщо говорити про Vodafone, то компанія посилює позиції у сегменті 
інтернет-послуг завдяки активній стратегії диверсифікації і останні роки 
вибудовується чітка тенденція її виходу у сектор фіксованого інтернету та 
GPON-мереж. До ключових конкурентних сильних сторін компанії можемо 
віднести такі, як: 
− стрімке нарощування інвестицій у оптоволоконні мережі; 
− потужне фінансове забезпечення, що дозволяє реалізовувати 
великомасштабні інфраструктурні проєкти; 
− репутація надійного національного бренду з високою якістю 
мобільного зв’язку; 
− поява нових пакетних рішень, які конкурують з пропозиціями інших 
провайдерів. 
Злиття мобільного оператора lifecell та групи Datagroup-Volia значно 
покращило конкурентні позиції даного гравця на ринку інтернет-провайдингу. 
Група отримала унікальне поєднання: мобільну мережу lifecell, кабельну 
інфраструктуру Volia та волоконно-оптичні магістралі Datagroup.  Таке 
поєднання дало такі конкурентні переваги групі: найбільша кабельна 
абонентська база в Україні; сильні позиції на ринку цифрового ТВ та інтернету 
у великих містах; великий корпоративний сегмент Datagroup; можливість 
створення пакетів «три-в-одному». Зазначене дозволяє конкурувати з 
найбільшими гравцями ринку такими, як Київстар та Vodafone. 
Укртелеком, хоча і втратив частину ринку у великих містах, але 
залишається ключовим провайдером широкосмугового доступу в регіонах, 
малих міста та селищах, де інші оператори присутні слабко або взагалі 
відсутні. Конкурентоспроможність компанії значною мірою базується на 
розгалуженій мережевій інфраструктурі, великій абонентській базі і 
стабільності та критично важливих напрямках. В той же час, компанія 
47 
 
поступається своїм конкурентам, про які мова йшла вище, у швидкості 
оновлення технологій, тому її розвиток залежить від масштабів інвестицій у 
оптичні проєкти. 
Отже, ринок інтернет-послуг України в 2024-2025 роках 
характеризується високим рівнем конкуренції, динамічністю та значною 
фрагментарністю. На ринку функціонують чотири основних великих гравців, 
але в той же час галузь включає понад 4 тисячі зареєстрованих провайдерів, 
більшість з яких працюють на локальних ринках. Така структура ринку 
обумовлює водночас інтенсивну боротьбу між національними телеком-
групами за частку абонентів та численними нішевими гравцями, які 
утримують сильні позиції в окремих містах і регіонах. В той же час, кожен 
гравець на ринку виконує свою важливу роль на ринку інтернет-послуг. Так, 
національні оператори забезпечують масштаби, стандарти якості та цифрові 
екосистеми; великі фіксовані провайдери пропонують волоконні мережі та 
масовий домашній інтернет; регіональні технологічні компанії забезпечують 
швидкість інновацій, адаптивність до потреб окремих районів і конкурентний 
тиск на великих операторів. Це все створює здорову конкурентну динаміку, яка 
стимулює розвиток інфраструктури, покращення сервісів, модернізацію мереж 
у відповідь на виклики війни та зростаючі вимоги цифрової економіки. 
 
2.3 Аналіз ключових напрямів капітальних вкладень українських 
інтернет-провайдерів  
 
Хочемо зазначити, що інтернет-провайдери постійно розвивають та 
модернізують свою інфраструктуру, а також впроваджують інновації, щоб 
підвищити якість надання послуг, та покращити свої конкурентні позиції. 
Звичайно, що значні інвестиційні вкладення можуть собі дозволити лише 
крупні компанії, які мають високі рівні доходів та прибутків. 
Так, наприклад, Київстар інвестує фінансові ресурси у забезпечення 
стійкості мережі (встановлення генераторів та акумуляторів) та розширення 
48 
 
мережі 4G. В 2024 році капітальні інвестиції Київстар склали 10,225 млрд. грн, 
що на 60,7% вище ніж а 2023 році [32]. В 2025 році у 2 кварталі капітальні 
вкладення склали 3,9 млрд. грн [33]. 
Vodafone також продовжує збільшувати свої інвестиції у 
телекомунікаційну мережу. Так, за три роки війни оператор інвестував в 
Україну 15,5 млрд.грн, в тому числі 6,2 млрд. грн у 2024 році. Зокрема, 
компанія здійснила відновлення більше ніж 1000 пошкоджених базових 
станцій і запустила 7252 базові станції LTE для розширення покриття та 
пропускної здатності мережі. Крім, Vodafone зосередився на розвитку 
фіксованих широкосмугових мереж на основі сучасної технології GPON, а 
також придбав нові частоти для розвитку мережі LTE на суму 989 млн.грн, що 
дозволить отримати більш стабільний 4G-сигнал, збільшити пропускну 
здатність мережі до 30%, зменшити навантаження на найзавантаженіші 
мережеві майданчики на 50%, збільшить швидкість в середньому в 1,5 разів 
[34]. 
Компанія активно фінансує впровадження інновацій, зокрема створила 
власну модель штучного інтелекту, яка будуть виконувати роль супервайзера у 
контакт-центрах, а також розширює свої послуги на основі IoT та використовує 
технологію NB-IoT, яка забезпечує надійне підключення навіть у 
важкодоступних місцях. Така мережа може підтримувати велику кількість 
одночасно підключених пристроїв. Також в 2024 році відбувся запуск першої 
тарифної лінійки «3-в-1» - GigaCombo, яка об’єднує три основні послуги – 
мобільний зв’язок, фіксований інтернет і телебачення – в єдиний тариф [34]. 
За 9 місяців 2025 року компанія збільшила свої капітальні витрати на 
57%, інвестувавши понад 5,3 млрд. гривень [35]. 
Група «Дата- Volia-lifecell» (DVL) активно інвестує в розвиток мережі 
енергоефективного інтернету GPON і планує досягти у 2025 році проникнення 
технологій до 60% у кожному місті, де проводиться модернізація. Загальна 
сума інвестицій за три роки складає 1,5 млрд.грн [36]. 
49 
 
Компанія оптимізує частотний ресурс, так у більшості областей смугу 
для 4G у діапазоні 2100 МГц розширено з 10 до 15 15 МГц, що підвищило 
середню швидкість мобільного інтернету приблизно на 30%. 
У 2025 році lifecell завершив комплексну модернізацію мережі в Києві, 
так було оновлено понад 700 базових станцій, що забезпечило зростання 
покриття на 23%, підвищення швидкості завантаження даних на 29% і 
зниження затримки сигналу на 58%, що допомогло понад 1 млн абонентів 
отримали швидкий і стабільний зв’язок [37]. 
Також було збільшено інвестиції в стійкість мобільної мережі, зокрема 
було закуплено 48 тис. літієвих акумуляторів, тобто 98% базових станцій 
lifecell забезпечені джерелами живлення, які здатні підтримувати безперебійну 
роботу обладнання до 10 годин під час знеструмлень [37]. 
Для підвищення свої конкурентоспроможності компанія впроваджує 
продуктові інновації шляхом запуску конвергентного тарифу «Лайфсет M», 
який поєднав телебачення, мобільний та фіксований інтернет та ребрендинг 
Volia TV у lifecell TV, а також з диференційовано даний пакет з метою надати 
можливість підключитися до нього ширшої аудиторії [37]. 
Щодо Укртелекому, то у 2024 році спрямовував свою діяльність на 
розвиток оптичної інфраструктури. Так, за три роки повномасштабної війни 
було побудовано 21,5 тис. км нових оптичних ліній, встановлено сотні нових 
вузлів доступу до оптичного інтернету, забезпечено суттєве резервування 
ключових магістральних вузлів, критичних сайтів та оптичних ліній зв’язку. 
Компанія впроваджує оптичну FTTH/P-архітектуру на базі GPON-технології, 
яка забезпечує швидкісний і енергонезалежний інтернет. Запроваджені дані 
дозволили скоротити загальне споживання електроенергії майже на 20% 
порівняно з 2023 роком [38]. 
Компанія оновлює парк акумуляторів, генераторів. Протягом 2023-2024 
років інвестовано в оновлення енергообладнання, включаючи закупівлю АКБ 
та дизель генераторів  на більш ніж 60 млн грн.  
50 
 
В цілому капітальні інвестиції Укртелекому у 2024 році зросли на 60% 
порівняно з попереднім роком і склали понад 750 млн гривень. Загальні 
інвестиції в розвиток компанії перевищили 900 млн гривень [39]. 
В той же час в 2024-2025 роках український ринок інтернет-послуг 
демонструє зростання інвестицій не лише з боку великих операторів, але й 
середніх та малих провайдерів. Як і великі компанії, вони модернізують 
мережі, переходять на енергонезалежні технології та оновлюють 
інфраструктуру, щоб утримати конкурентоспроможність і забезпечити 
стабільні послуги для абонентів. 
Розглянемо декілька прикладів інвестиційних проєктів інтернет-
провайдерів регіонального та місцевого рівнів. 
Провайдер Vega, який входить в групу ПрАТ «ВФ Україна», у 2004 році 
збільшив капітальні інвестиції порівняно з попереднім періодом на 80% і вони 
досягли 506 млн. гривень. Ключовими напрямами інвестицій є розширення 
волоконно-оптичних мереж, модернізація наявних FTTB-сегментів та перехід 
до GPON-технологій. Треба зазначити, що доступом до інтернету за цією 
технологією було забезпечено 90% клієнтів. Також компанія активно розвиває 
енергонезалежність технічних майданчиків шляхом закупівлі акумуляторних 
систем та резервного живлення, що дозволяє споживачам при відключеннях 
залишатися з інтернетом понад 72 години. 
Крім цього, компанія розширяє свою географічну присутність ще у семи 
містах: Полтаві, Чернігові, Рівному, Луцьку, Тернополі, Житомирі, Івано-
Франківську [40]. 
Провайдер Мережа Ланет (LANET), яка присутня у Києві та в населених 
пунктах 6 областей, також активно займається модернізацією своєї 
інфраструктури задля адаптації до нових енергетичних та безпекових умов. В 
результаті цього протягом 2024-2025 років було 100% мереж забезпечено 
автономним живленням, а 80% - додатковими швидкісними зарядними 
пристроями, які дозволяють скоротити час для повторного заряджання 
акумуляторів на 58%. На окремих вузлових точках замінили акумулятори на 
51 
 
більш потужні, які можуть забезпечити більш тривалу роботу обладнання під 
час вимкнення електрики. Внаслідок цього середня ємність АКБ всієї мережі 
зросла на 10% і становить понад 14 годин. Мережа Ланет на сьогодні є лідером 
гігабайтного інтернету та займає 5 місце у рейтингу найбільших інтернет-
провайдерів країни [41]. 
Отже, після енергетичних крих та масових відключень електроенергії у 
2022-2024 рока малі та середні провайдери, так же як і великі почали активно 
інвестувати у два ключових напрями: перехід на технології PON/XGPON, що 
знижує споживання електроенергії та покращує стабільність роботи мережі, а 
також закупівля акумуляторів і генераторів для комутаційних вузлів і 
будинкових розподільчих точок. Це дозволило підвищити час автономної 
роботи мережі під час відключень з кількох хвилин до кількох годин, що значно 
покращило конкурентоспроможність локальних провайдерів. 
Якщо в цілому говорити про технологію PON (Passive Optical Network), 
то це є сучасною технологією високошвидкісної й енергоефективної передачі 
даних за допомогою пасивної оптичної лінії. При її використанні провайдери 
можуть забезпечувати інтернетом понад 50% споживачів упродовж 72 годин 
[42]. 
Якщо в 2024 році послугу підключення до інтернету пропонувало понад 
3700 провайдерів, то 2000 з них вже пропонувало доступ за технологією xPON. 
Останніми роками ця технологія почала використовуватися ще активніше 
(рис.2.10).  
Як бачимо найгірша ситуація з провадженням даної технології в Києві, 
що пояснюється тим, що інтернет-мережі там є застарілими і не змінювалися 
до повномасштабного вторгнення, і на сьогодні повна їх заміна вимагає багато 
капітальних вкладень [42]. 
 
 
 
52 
 
 
Рисунок 2.10 – Динаміка впровадження xPON протягом 2022-2кв.2024 р 
Джерело: [42] 
 
Одним із завдань Мінцифри є стимулювати абонентів та провайдерів до 
розширення мережі xPON задля чого проводиться активна інформаційна 
компанія. Одним із інструментів поширення інформації про xPON є мапа 
інтернету під час знеструмлень, яку Мінцифри та ЛУН Місто запустили в 2023 
році (рис.2.11) [42]. 
 
53 
 
 
Рисунок 2.11 – Мапа інтернету під час відключень в Україні 
Джерело: [43] 
 
Отже, важливою особливість сучасного етапу розвитку ринку інтернет-
послуг є зростання технологічної стійкості, щоб підвищити якість та 
надійність інтернет-зв’язку під час кризових ситуацій в Україні. Це на сьогодні 
є ключовим інвестиційним пріоритетом, як крупних національних, так і 
середній і малих регіональних та локальних провайдерів. 
 
Висновки до розділу 2 
 
У другому розділі здійснено комплексний аналіз сучасного стану ринку 
інтернет-провайдингу в Україні, що дозволило оцінити рівень його 
ефективності, структурні характеристики, конкурентне середовище та 
інвестиційні пріоритети в умовах воєнного стану й тривалих кризових 
викликів. 
54 
 
За результатами аналізу міжнародних індексів, зокрема Індексу цифрової 
якості життя та Індексу розвитку ІКТ, встановлено, що ринок інтернет-послуг 
України загалом демонструє відносну стійкість і поступове відновлення після 
різкого погіршення показників у 2022 році. У 2024 році Україна зберігає 
середні позиції у глобальних рейтингах, маючи сильні сторони у розвитку 
електронного урядування та якості фіксованого інтернету, водночас відстаючи 
за показниками електронної інфраструктури, універсальної підключеності та 
доступності мобільного інтернету. Це свідчить про наявність структурних 
дисбалансів у розвитку ринку, зокрема між міськими та сільськими 
територіями, а також між фіксованими і мобільними технологіями доступу  
Дослідження ринкових показників показало, що, попри руйнування 
інфраструктури та економічні обмеження, ринок інтернет-послуг України у 
2024-2025 роках зберігає позитивну динаміку доходів, прибутків і 
абонентської бази, особливо у сегменті фіксованого широкосмугового доступу. 
Зростання доходів від послуг доступу до Інтернету, збільшення 
середньомісячного доходу на одну лінію та розширення покриття у сільській 
місцевості свідчать про адаптацію галузі до нових умов функціонування та про 
збереження попиту на якісні цифрові послуги  
Виявлено, що ринок інтернет-провайдингу в Україні характеризується 
високим рівнем конкуренції та значною фрагментованістю. Поряд із кількома 
потужними національними телекомунікаційними групами функціонує велика 
кількість регіональних і локальних провайдерів, що забезпечує конкурентний 
тиск, доступність послуг і гнучкість реагування на потреби споживачів. 
Водночас жоден із гравців не має домінуючого становища, а конкурентні 
переваги формуються за рахунок інвестицій у інфраструктуру, конвергентних 
сервісів, якості обслуговування та технологічної стійкості мереж  
Аналіз ключових напрямів капітальних вкладень засвідчив, що головним 
інвестиційним пріоритетом українських інтернет-провайдерів у 2022-2025 
роках стало підвищення стійкості та енергонезалежності мереж. Масштабні 
інвестиції у впровадження технологій GPON/xPON, модернізацію 
55 
 
магістральних і доступових мереж, встановлення резервних джерел живлення, 
акумуляторів і генераторів дозволили суттєво підвищити безперервність 
надання послуг під час відключень електроенергії. Важливо, що до цього 
процесу активно долучилися не лише великі національні оператори, а й 
середні та малі регіональні провайдери, що сприяє вирівнюванню якості 
послуг на локальних ринках  
 
 
 
  
56 
 
РОЗДІЛ 3 
ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ РИНКУ ІНТЕРНЕТ-
ПОСЛУГ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ 
 
 
3.1 Дослідження світових тенденцій розвитку ринку інтернет-
провайдингу 
 
Як показав аналіз конкурентоспроможності України на ринку інтернет-
послуг, не дивлячись на деякі позитивні зрушення і стабільний розвиток, все 
ще існує низка проблем, зокрема, з доступ до інтернету нижче ніж 
середньоєвропейський рівень, його якістю та електронною інфраструктурою, 
а також безпекою. 
Утримання та посилення конкурентних позицій вимагають вивчення 
світових тенденцій розвитку зазначеного ринку та впровадження новітніх 
технологій і продуктів. 
Як вже згадувалося, за останнє десятиліття світова індустрія інтернет-
провайдерів переживає глибоку трансформацію, зумовлену зростанням 
попиту на швидший інтернет, персоналізацію та інтегровані послуги. У 
світовому масштабі інтернет-провайдери мають такі основні проблеми: 
− обмеження інфраструктури, особливо в країнах, що розвиваються, а 
також в сільській місцевості; 
− підвищення рівня конкуренції призводить до цінових війн, що 
призводить до зниження доходів провайдерів; 
− зростання очікувань клієнтів щодо якості послуг з доданою вартістю, 
що виходять за рамки базового підключення; 
− загрози безпеки та проблеми конфіденційності даних; 
− поява нових мережевих технологій, таких як 5G, периферійні 
обчислення, супутниковий інтерне на низькій навколоземній орбіті (LEO), 
57 
 
програмно-визначені мережі (SDN), які змінюють підходи до надання 
інтернет-послуг [44]. 
Отже, інтернет-провайдери для утримання своїх конкурентних позицій 
повинні гнучко реагувати на ті загрози, які виникаю, і шукати нові шляхи до 
свого розвитку. Так, в 2025 році почали формуватися нові тенденції щодо 
розвитку ринку інтернет-провайдингу в світі. 
Оскільки, клієнти все частіше починають вимагати комплексного 
цифрового досвіду та безпеки через інтеграцію розумного будинку, 
кібербезпеку, потокове передавання інформації, віддалену роботу, рішення 
Інтернету речей, то популярності починають набувати послуги з доданою 
вартістю (Value-Added Services, VAS) та відеоспостереження як послуга (Video 
Surveillance as a Service, VSaaS) [44]. 
Ці рішення дозволяють інтернет-провайдерам розширювати свої 
пропозиції на такі послуги, як кібербезпека керованих даних, контроль 
доступу, моніторинг розумного будинку, хмарне середовище, потоковий 
медіаконтент (ОТТ), віддалена ІТ-підтримка тощо. 
Перехід від базового оптоволоконного з’єднання до комплексного 
надання послуг перетворює інтернет-провайдерів на тих, хто сприяє 
цифровому способу життя, генеруючи нові потоки доходів та поглиблюючи 
залучення клієнтів [44]. 
Так, дослідження свідчать, що до 2026 року дохід від VAS досягне 30% 
від ARPU інтернет-провайдерів на розвинених ринках, а хмарні сервіси та 
інтелектуальна безпека будуть стимулювати це зростання [45]. 
Як зазначалося в першому розділі дослідження, послуги з доданою 
вартістю – це будь-які додаткові послуги, які пропонують інтернет-провайдери 
та телекомунікаційні провайдери як частину своїх стандартних пакетів 
оптоволоконного широкосмугового підключення, що дозволяє генерувати 
додатковий дохід і підвищити свою конкурентоздатність на ринку. До 
основних перспективних послуг з доданою вартістю відносять наступні [45]: 
58 
 
− VAS на основі розваг: IPTV та OTT-платформи (відео на вимогу, 
потокові телевізійні сервіси, зйомка та інтеграція телеприставок); ігрові 
підписки (пакетний доступ до Xbox Cloud, NVIDIA GeForce Now тощо); 
потокове передавання музики та аудіо (Spotify, YouTube Music, Apple Music 
тощо). В той же час, зазначається, що привабливість цих послуг для масового 
ринку знижується, оскільки OTT-платформи тепер пропонують свої послуги 
безпосередньо; 
− послуги для забезпечення цифрової зручності та операційної 
допомоги через такі функції, як хмарне резервне копіювання та зберігання 
даних; батьківський контроль і безпечний перегляд; підтримка телемедицини 
та електронного навчання; 
− інтеграція VAS та IoT для розумного дому: домашня автоматизація 
для освітлення, опалення та побутової техніки; інтеграція голосового 
помічника; система безпеки; управління енергією. Розвиток даного напрямку 
залежить від формування надійного партнерства з виробниками обладнання та 
навчання клієнтів; 
− хмарна безпека: відеоспостереження, контроль доступу, 
відеоаналітика.  
Треба зазначити, що пропозиції пов’язані з безпекою вважаються 
найшвидше зростаючим та найприбутковішим сегментом серед усіх доданих 
послуг. 
Згідно з дослідженнями обсяг ринку відеоспостереження як послуги 
(VSaaS) оцінюється в 6,60 млрд доларів США в 2025 році та зросте до 13,74 
млрд. доларів до 2030 року, що складає 15,7% середньорічного темпу 
зростання [46]. 
Зростання даного ринку обумовлено розвитком технологій та 
підвищенням попиту на рішення безпеки, а також тим, що організації шукають 
економічно ефективність, масштабовані та гнучкі варіанти безпеки без 
великих початкових інвестицій. Впровадження хмарних технологій забезпечує 
59 
 
віддалений доступ до відеоматеріалів, простіше обслуговування та 
безперебійне оновлення.  
Попит на рішення у сфері відеоспостереження зростає з боку роздрібної 
торгівлі, транспорту, банківського сектору та державних установ, що 
зумовлено підвищеними вимогами до безпеки та дотримання нормативно-
правових стандартів. Поточний перехід від локальних систем зберігання даних 
до хмарних платформ суттєво трансформує підходи до управління 
відеоданими та доступу до них, знижуючи складність технічного 
обслуговування та забезпечуючи гнучке масштабування систем 
відеоспостереження відповідно до потреб підприємств. 
Посилення конкурентного тиску стимулює постачальників 
впроваджувати розширені аналітичні інструменти на основі штучного 
інтелекту, а також багаторівневі механізми кібербезпеки з метою диференціації 
своїх ринкових пропозицій. З боку пропозиції, технологічні досягнення у сфері 
роздільної здатності камер, мережевої підключеності та систем зберігання 
даних сприяють підвищенню загальної ефективності та надійності 
відеоспостережних рішень. 
Водночас регуляторні чинники, зокрема законодавство у сфері захисту 
персональних даних та конфіденційності, істотно впливають на стратегії 
розгортання систем і зумовлюють необхідність впровадження комплексних 
заходів із забезпечення відповідності нормативним вимогам. Економічні 
умови та розвиток цифрової інфраструктури на ринках, що розвиваються, 
формують додаткові можливості для зростання, проте супроводжуються 
низкою операційних та інституційних викликів. 
Загалом взаємодія між швидкими технологічними змінами та 
зростаючим попитом користувачів формує динамічний і висококонкурентний 
ринок. У таких умовах компанії змушені безперервно впроваджувати 
інновації, одночасно реагуючи на занепокоєння споживачів щодо 
конфіденційності даних, вартості та надійності систем. Суміжним напрямом 
розвитку виступають інтелектуальні системи відеоспостереження, які 
60 
 
забезпечують додатковий аналітичний контекст для розвитку 
відеоспостереження та моделей Video Surveillance as a Service (VSaaS), 
зокрема в частині технологічних оновлень і факторів ринкового зростання [47]. 
Отже, серед основних факторів, які сприяють світовому впровадженню 
VSaaS можемо назвати наступні: 
− Масштабованість. VSaaS дозволяє інтернет-провайдерам надавати 
нові послуги мільйонам користувачів оптоволоконного зв'язку без 
інвестування в обладнання. 
− Швидкість виходу на ринок. Запуск нових пропозицій займає тижні, 
а не місяці. 
− Налаштування. Послуги можуть бути адаптовані до демографічних 
показників та регіональних потреб. 
− Низький рівень відтоку. VSaaS підвищує лояльність клієнтів, 
надаючи додаткову цінність, що виходить за рамки підключення до Інтернету. 
− Вищий ARPU (середній дохід на користувача). Об’єднання послуг з 
доданою вартістю в Інтернеті створює можливості перехресних продажів, що 
значно підвищує прибутковість галузі зв’язку. 
Великі телекомунікаційні компанії та регіональні інтернет-провайдери 
звертаються до постачальників VSaaS для модернізації своїх портфелів 
відповідно до тенденцій інтернет-провайдерів. Від пакетних програм безпеки 
до відеоаналітики та управління інтелектуальними пристроями, VSaaS 
переосмислює поняття інтернет-провайдера. Ці події підкреслюють зростаючу 
залежність від інтелектуальних технологій спостереження як у комерційному, 
так і в житловому секторах. Оскільки попит на передові засоби безпеки 
продовжує зростати, VSaaS стає ключовою серед тенденцій інтернет-індустрії 
в портфелях цифрових послуг, що пропонуються постачальниками, міцно 
позиціонуючи себе в центрі екосистем зв'язку даних наступного покоління. 
У середньо- та довгостроковій перспективі технологія 5G розглядається 
як один із ключових драйверів розвитку ринку інтернет-провайдингу. Високі 
61 
 
швидкості передачі даних, мінімальна затримка сигналу та здатність 
обслуговувати значну кількість одночасних підключень формують основу для 
розширення портфеля провайдерських послуг за межі традиційного 
широкосмугового доступу. 
Очікується, що інтернет-провайдери дедалі активніше інтегруватимуть 
5G у свої інфраструктурні рішення, поєднуючи фіксований і мобільний доступ 
(концепція converged connectivity). Це відкриває можливості для розвитку 
корпоративних приватних мереж, індустріального Інтернету речей, сервісів 
«розумного виробництва» та «розумних міст». У результаті провайдери 
поступово трансформуються з постачальників каналу зв’язку у стратегічних 
партнерів цифрової трансформації бізнесу. 
Подальший розвиток супутникових систем на низькій навколоземній 
орбіті формує нову тенденцію на ринку інтернет-провайдингу, зокрема, 
інтеграцію супутникового доступу в гібридні мережеві архітектури. У 
перспективі це дозволить провайдерам істотно розширити географію 
обслуговування, зокрема у сільських, прикордонних та інфраструктурно 
складних регіонах. Супутниковий інтернет дедалі частіше розглядатиметься не 
лише як альтернатива наземним мережам, а як елемент резервування та 
підвищення надійності сервісів. Для корпоративних клієнтів це створює 
додаткову цінність у вигляді безперервності бізнес-процесів, що підвищує 
привабливість комплексних пропозицій провайдерів. У стратегічному вимірі 
така тенденція сприятиме формуванню глобальних мультиканальних рішень 
зв’язку, де провайдери виконуватимуть роль інтеграторів різних технологій 
доступу. 
Майбутній розвиток ринку інтернет-провайдингу нерозривно 
пов’язаний із впровадженням програмно-визначених мереж, віртуалізації 
мережевих функцій та периферійних обчислень. Зазначені технології 
формують передумови для створення гнучкої, масштабованої та економічно 
ефективної інфраструктури, здатної швидко адаптуватися до змін попиту. У 
довгостроковій перспективі провайдери все частіше відмовлятимуться від 
62 
 
жорстко фіксованих апаратних рішень на користь віртуалізованих платформ, 
що дозволяють оперативно запускати нові послуги та знижувати операційні 
витрати. Периферійні обчислення, у свою чергу, стають ключовим елементом 
для розвитку сервісів з низькою затримкою, зокрема в сегментах IoT, 
відеоаналітики та промислової автоматизації. Це підсилює роль провайдера як 
постачальника не лише з’єднання, а й обчислювальних ресурсів. 
Зі зростанням обсягів трафіку та складності мереж майбутні тенденції на 
ринку інтернет-провайдингу передбачають підвищення значущості 
інтелектуального управління трафіком. Технології SD-WAN, політики якості 
обслуговування та розширені інструменти моніторингу дедалі частіше 
інтегруються у стандартні пропозиції провайдерів, особливо в 
корпоративному сегменті. У перспективі оптимізація трафіку стане не 
допоміжною, а базовою конкурентною перевагою, оскільки споживачі 
очікуватимуть гарантованої якості сервісів незалежно від типу підключення 
або географічного розташування. Це стимулює провайдерів до розвитку 
аналітичних платформ і переходу до проактивного управління мережами, 
орієнтованого на користувацький досвід. 
У середньостроковій перспективі штучний інтелект і машинне навчання 
стають ключовими інструментами підвищення ефективності діяльності 
інтернет-провайдерів. Їх використання дозволяє автоматизувати управління 
мережею, прогнозувати навантаження, запобігати аваріям і оптимізувати 
витрати на обслуговування інфраструктури. Очікується, що провайдери дедалі 
активніше використовуватимуть ШІ для формування персоналізованих 
тарифних планів, управління якістю сервісу та підвищення рівня кібербезпеки. 
У результаті ринок інтернет-провайдингу поступово трансформується в 
інтелектуально керовану галузь, де конкурентоспроможність визначатиметься 
не лише швидкістю доступу, а здатністю провайдера забезпечувати 
прогнозовану, безпечну та адаптивну цифрову інфраструктуру [48]. 
 
 
63 
 
3.2 Обґрунтування перспективних напрямів розвитку ринку 
інтернет-провайдингу в Україні 
 
Як показали дослідження, проведені в попередніх розділах, Український 
ринок інтернет-провайдингу функціонує в умовах одночасної дії трьох груп 
чинників, таких як структурна цифровізація економіки й державних сервісів, 
воєнні ризики та потреба у стійкості мереж, гармонізація з правом ЄС у сфері 
електронних комунікацій. У 2025 році регулятор фіксує стале зростання 
ключових показників сектору електронних комунікацій і, водночас, потребу 
прискореного відновлення та модернізації інфраструктури.  
Серед основних напрямів розвитку ринку інтернет-провайдингу в 
Україні можемо назвати наступні: 
− технологічне оновлення; 
− нові бізнес-моделі й сервісні ланцюги вартості; 
− наближення (узгодження) національної системи регулювання, 
інститутів і практик управління ринком до стандартів та правил, що діють у 
Європейському Союз; 
− стійкість і кіберзахист. 
Провідним напрямом розвитку залишається поглиблення оптичної 
інфраструктури (FTTB/FTTH) як основи для високих швидкостей, низької 
затримки та масштабування нових цифрових сервісів.  
З технологічної точки зору, наступним кроком для провайдерів є 
плановий перехід до мультигігабітних доступів (XGS-PON/інші еволюційні 
рішення), який не лише підвищує конкурентоспроможність у B2C, а й створює 
основу для B2B-продуктів (канали, L2/L3 VPN, послуги для малого бізнесу та 
критичної інфраструктури). 
Наступним важливим напрямом, який повинен відбуватися в рамках 
державної програми, є розгортання волоконно-оптичних мереж до об’єктів 
соціальної інфраструктури, таких як заклади освіти, охорони здоров’я, органи 
64 
 
місцевого самоврядування, культурні та адміністративні установи тощо, 
оскільки це виступає одним із ключових інструментів стимулювання попиту 
на послуги фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету.  
Так, підключення соціальної інфраструктури до високошвидкісних 
оптичних мереж створює, так званий, «якорний» попит, який забезпечує 
провайдеру гарантовану базу споживання послуг і підвищує економічну 
доцільність капіталовкладень у будівництво мережі. Соціальні об’єкти, як 
правило, мають стабільний довгостроковий попит на якісний інтернет-доступ 
із визначеними параметрами швидкості та надійності, що дозволяє провайдеру 
планувати інвестиції з меншим рівнем ризику. За наявності такого «якоря» 
подальше розширення мережі до домогосподарств і бізнесу в межах тієї ж 
території потребує значно менших граничних витрат. 
Крім того, оптичне підключення соціальної інфраструктури формує 
інфраструктурну основу для цифрової трансформації територій. Школи, 
лікарні та адміністративні установи виступають центрами концентрації 
цифрових сервісів, що підвищує цифрову активність населення. Зростання 
інтенсивності використання онлайн-сервісів стимулює попит з боку 
домогосподарств на більш швидкі та стабільні інтернет-підключення, а з боку 
малого бізнесу –  на розширені телекомунікаційні та цифрові послуги. 
Важливим аспектом є також зменшення цифрового розриву між 
міськими та сільськими територіями. У багатьох громадах саме соціальні 
об’єкти стають першими точками доступу до оптичної мережі. Це змінює 
економіку провайдингу в малих населених пунктах, так, з високоризикової та 
малорентабельної діяльності вона поступово трансформується у модель зі 
стабільним попитом і потенціалом масштабування. У довгостроковій 
перспективі це сприяє вирівнюванню умов доступу до цифрових послуг і 
підвищує загальний рівень соціально-економічного розвитку регіонів. 
З позиції ринку інтернет-провайдингу, розгортання «оптики до 
соціальної інфраструктури» також створює умови для диверсифікації послуг. 
Провайдери отримують можливість пропонувати не лише базовий доступ до 
65 
 
Інтернету, а й супутні сервіси, зокрема, захищені канали передачі даних, 
хмарні рішення для закладів освіти й медицини, системи відеоспостереження, 
Wi-Fi-інфраструктуру для публічних просторів. Це підвищує середній дохід на 
одного клієнта та зменшує залежність бізнес-моделі від суто цінової 
конкуренції. 
У сучасних умовах розвитку ринку інтернет-провайдингу ключовим 
чинником конкурентоспроможності дедалі частіше виступає не номінальна 
швидкість доступу до мережі, а мережна «щільність» та фактична якість 
надання послуг. Тобто, важливим є рівень насиченості території елементами 
телекомунікаційної інфраструктури, зокрема кількістю вузлів доступу, 
оптичних ліній, резервних маршрутів та точок агрегації трафіку, що 
безпосередньо впливають на стабільність і надійність функціонування мережі. 
Зростання мережної щільності дозволяє провайдеру забезпечити вищу 
якість сервісу за незмінних або помірно зростаючих витрат, оскільки 
зменшується навантаження на окремі сегменти мережі та скорочується 
відстань між абонентом і точкою агрегації. У результаті знижується затримка 
передачі даних, підвищується пропускна здатність і стійкість до пікових 
навантажень, що є критично важливим в умовах зростання споживання 
відеоконтенту, хмарних сервісів і онлайн-комунікацій. Для кінцевого 
користувача це проявляється у стабільності з’єднання та передбачуваності 
якості, які стають більш значущими, ніж формальні показники максимальної 
швидкості. 
Мережна щільність також відіграє визначальну роль у формуванні 
відмовостійкості інфраструктури. Наявність альтернативних маршрутів, 
резервних вузлів і сегментованої архітектури зменшує ризик повного 
припинення послуг у разі аварій, пошкоджень або енергетичних збоїв. В 
умовах підвищених ризиків для інфраструктури саме якісно спроєктована та 
щільна мережа дозволяє провайдерам підтримувати безперервність надання 
послуг, що набуває ознак базового стандарту якості, а не додаткової опції. 
66 
 
З економічної точки зору інвестиції у підвищення мережної щільності 
створюють довгострокову конкурентну перевагу, яка важко копіюється 
конкурентами у короткостроковому періоді. На відміну від цінових стратегій 
або маркетингових акцій, розгалужена інфраструктура з високим рівнем якості 
обслуговування формує структурну перевагу провайдера на конкретній 
території. Це дозволяє зменшити відтік абонентів, підвищити рівень їх 
лояльності та створити передумови для пропозиції послуг із доданою 
вартістю, зокрема керованого Wi-Fi, цифрової безпеки чи сервісів «розумного 
дому». 
Важливою складовою мережної якості є також операційна зрілість 
провайдера, що включає моніторинг параметрів мережі, проактивне 
управління трафіком і швидке реагування на інциденти. За умов високої 
мережної щільності такі управлінські практики стають ефективнішими, 
оскільки дозволяють локалізувати проблеми та мінімізувати вплив на 
абонентів. Таким чином, технічні й організаційні аспекти якості послуг 
взаємно підсилюють один одного. 
Технологічною основою мережної щільності виступає використання 
волоконно-оптичних рішень, передусім архітектур FTTB та FTTH. Оптична 
інфраструктура забезпечує можливість скорочення довжини абонентських 
відводів, збільшення кількості точок доступу та створення резервних 
маршрутів між вузлами агрегації. Важливим є формування багаторівневої 
ієрархії мережі, що включає абонентський, агрегаційний і транспортний рівні, 
з перевагою кільцевих топологій на магістральних ділянках. Такий підхід 
підвищує відмовостійкість мережі та зменшує ризик масових відключень. 
Суттєвим інструментом підвищення мережної щільності в українських 
умовах є спільне використання пасивної інфраструктури. Доступ до кабельної 
каналізації, опор електропередач, будинкових мереж та інших інженерних 
споруд дозволяє провайдерам істотно скоротити капітальні витрати і 
прискорити розгортання мережі без дублювання трас. Особливу роль у цьому 
67 
 
процесі відіграють домовленості з органами місцевого самоврядування, ОСББ 
та керуючими компаніями. 
Окреме значення має підключення об’єктів соціальної інфраструктури, 
які виконують функцію «якорних» вузлів мережі. Розміщення оптичних 
магістралей і вузлів агрегації поблизу таких об’єктів створює передумови для 
подальшого ущільнення мережі в навколишній житловій забудові та підвищує 
економічну доцільність інвестицій у малих громадах. 
Реальна мережна щільність неможлива без забезпечення енергетичної 
стійкості мережі. Використання резервних джерел живлення, акумуляторних 
систем і енергоефективного обладнання дозволяє підтримувати працездатність 
вузлів доступу та агрегації навіть за умов перебоїв електропостачання, що 
безпосередньо впливає на сприйняття якості послуг абонентами. 
Для територій зі складною економікою оптичного будівництва 
перспективним є Fixed Wireless Access (FWA) на базі LTE/5G (де доступно), що 
дозволяє швидше масштабувати покриття, знижуючи капітальні витрати на 
«останню милю».  
Однією з перспективних напрямів структурної трансформації ринку 
інтернет-провайдингу в Україні є перехід до моделей «open access» та розвитку 
оптових (wholesale) телекомунікаційних платформ. Така модель передбачає 
відокремлення володіння та експлуатації пасивної мережевої інфраструктури 
від надання роздрібних послуг кінцевим користувачам, тоді як оптові 
платформи забезпечують недискримінаційний доступ різних провайдерів до 
спільної інфраструктури на стандартизованих умовах. Для українського ринку, 
який характеризується високим рівнем фрагментації та нерівномірним 
розвитком інфраструктури, такі підходи набувають особливої актуальності. В 
першу чергу, значення моделей open access полягає у зниженні бар’єрів входу 
на ринок та стимулюванні конкуренції на рівні послуг, а не на рівні 
дублювання фізичної інфраструктури. В умовах обмеженого доступу до 
капіталу та підвищених інфраструктурних ризиків, характерних для України, 
будівництво паралельних мереж часто є економічно неефективним. Оптові 
68 
 
платформи дозволяють провайдерам зосередити ресурси на розвитку сервісів, 
клієнтського обслуговування та цифрових рішень, використовуючи спільну 
інфраструктурну основу. Для середніх і малих українських провайдерів моделі 
«open access» створюють можливість масштабування діяльності без 
пропорційного зростання капітальних витрат. Отримуючи доступ до оптових 
волоконно-оптичних мереж або транспортних ресурсів, такі провайдери 
можуть швидше виходити на нові території, розширювати зону покриття та 
підвищувати мережну щільність, не несучи повного інвестиційного 
навантаження. Це особливо важливо для малих громад і сільських територій, 
де економіка індивідуального будівництва мережі для одного оператора є 
слабкою. 
З точки зору ринку в цілому, перехід до оптових моделей сприяє більш 
ефективному використанню інфраструктури та зменшенню соціальних витрат 
на цифровізацію. Спільне використання мереж скорочує кількість земляних 
робіт, мінімізує конфлікти за доступ до каналізації та опор, а також знижує 
екологічне та урбаністичне навантаження. У післявоєнний період відбудови 
України це буде мати особливе значення, оскільки дозволяє поєднувати 
інтереси держави, громад і приватного бізнесу в межах єдиної 
інфраструктурної стратегії. 
Крім того, моделі «open access» узгоджуються з європейськими 
підходами до регулювання ринку електронних комунікацій, де пріоритет 
надається конкуренції на рівні послуг, прозорому доступу до інфраструктури 
та недискримінаційним умовам для учасників ринку, що важливо для України 
в зв’язку з євроінтеграційними процесами. 
Поточні ризики енергосистеми створили стратегічні напрями інвестицій 
для провайдерів, зокрема, в резервне живлення вузлів доступу та магістралей; 
дизель та газові генератори або інші рішення на ключових майданчиках; 
акумуляторні системи для критичних точок; резервування транспортних 
маршрутів. 
69 
 
Для українських провайдерів, які працюють у середовищі нестабільної 
інфраструктури та підвищеної ймовірності фізичних пошкоджень мереж 
стратегічного значення набуває питання архітектурної стійкості. У цьому 
контексті ключовими інструментами забезпечення безперервності надання 
послуг виступають кільцеві топології, сегментація мережі та децентралізація 
її функціональних елементів. 
Так, використання кільцевих топологій у транспортній та агрегаційній 
частинах мережі дозволяє суттєво підвищити рівень відмовостійкості за 
рахунок наявності альтернативних маршрутів передачі даних. На відміну від 
лінійних або деревоподібних структур, кільцева архітектура забезпечує 
можливість автоматичного перенаправлення трафіку у разі пошкодження 
окремого сегмента, що мінімізує час переривання послуг для кінцевих 
користувачів. У практиці інтернет-провайдингу це означає, що аварія на одній 
ділянці магістралі не призводить до повної втрати зв’язку в цілому районі, а 
вплив інциденту обмежується локальним рівнем. 
Не менш важливою складовою архітектурної відмовостійкості є 
сегментація мережі, яка передбачає поділ інфраструктури на логічно та 
фізично відокремлені ділянки. Такий підхід дозволяє ізолювати аварійні зони, 
запобігаючи каскадному поширенню збоїв на всю мережу. Сегментація сприяє 
підвищенню керованості мережі, спрощує моніторинг її стану та скорочує 
середній час виявлення і усунення несправностей. Для провайдера це означає 
зменшення операційних ризиків і можливість підтримувати стабільні 
параметри якості послуг навіть у складних умовах експлуатації. 
Децентралізація мережевої архітектури є ще одним ключовим елементом 
забезпечення відмовостійкості. Вона полягає у розподілі критично важливих 
функцій між кількома незалежними вузлами замість їх концентрації в одному 
центральному центрі. Такий підхід знижує ризик виникнення «єдиної точки 
відмови» та підвищує загальну стійкість мережі до фізичних ушкоджень, збоїв 
електроживлення або кібератак. У децентралізованій архітектурі локальні 
вузли можуть автономно обслуговувати абонентів або підтримувати базову 
70 
 
функціональність навіть у разі втрати зв’язку з центральними елементами 
мережі. 
Ще одним з ключових стратегічних завдань для українських інтернет-
провайдерів є підвищення кіберстійкості. Так, першим напрямом підвищення 
кіберстійкості є впровадження принципів безпеки на етапі проєктування 
мережевої інфраструктури. Концепція «security by design» передбачає 
інтеграцію механізмів захисту в архітектуру мережі, зокрема сегментацію 
доступу, обмеження привілеїв, використання захищених протоколів 
управління та ізоляцію критичних елементів. Такий підхід зменшує 
ймовірність компрометації мережі навіть у разі успішного проникнення на 
окремі її ділянки та дозволяє локалізувати наслідки інцидентів. 
Другим важливим напрямом є розвиток систем моніторингу та 
реагування на кіберінциденти. Створення або підключення до центрів 
моніторингу безпеки (SOC), використання систем виявлення вторгнень і 
аналізу мережевого трафіку дозволяє провайдерам своєчасно ідентифікувати 
аномалії та реагувати на загрози у режимі реального часу. Проактивний 
характер таких заходів дає змогу не лише мінімізувати шкоду від атак, а й 
запобігати їх ескалації на інші сегменти мережі. 
Окрему роль у підвищенні кіберстійкості відіграє захист від 
розподілених атак типу відмови в обслуговуванні (DDoS), які є одними з 
найпоширеніших загроз для провайдерів. Використання спеціалізованих 
фільтраційних рішень, резервних каналів зв’язку та механізмів 
перенаправлення трафіку дозволяє зберігати доступність послуг навіть за умов 
значного зловмисного навантаження. Для українських провайдерів такі заходи 
є особливо актуальними з огляду на підвищені геополітичні ризики. 
Не менш важливим напрямом є організаційна складова кіберстійкості, 
яка включає формування внутрішніх політик безпеки, регулярне навчання 
персоналу та чітке розмежування відповідальності. Людський фактор 
залишається одним із основних джерел вразливостей, тому підвищення 
71 
 
обізнаності працівників щодо кіберзагроз, процедур реагування та правил 
доступу до систем є необхідною умовою ефективного захисту мережі. 
Значний потенціал для підвищення кіберстійкості має також розвиток 
співпраці між провайдерами та державними інституціями. Обмін інформацією 
про інциденти, спільне реагування на масштабні атаки та участь у галузевих 
ініціативах з кібербезпеки дозволяють підвищити загальний рівень 
захищеності телекомунікаційного сектору. Такий колективний підхід є 
особливо важливим для України, де кіберзагрози мають системний характер. 
В умовах насичення ринку інтернет-провайдингу та обмежених 
можливостей подальшої цінової конкуренції дедалі більшого значення 
набувають якість сервісу, клієнтський досвід і прозорість правил взаємодії зі 
споживачами. Ці чинники формують окремий конкурентний фронт, на якому 
провайдери змагаються не швидкістю, заявленою у тарифі, а рівнем довіри, 
передбачуваністю послуг і комфортом користування. 
Можна сказати, що клієнтський досвід абонента з провайдером 
формується на всіх етапах, починаючи від підключення до щоденного 
користування та вирішення проблемних ситуацій. Простота підключення, 
зрозумілі цифрові канали комунікації, доступність служби підтримки та 
швидкість реагування безпосередньо впливають на рівень лояльності клієнтів 
і показники відтоку. В умовах, коли технічні можливості провайдерів часто є 
порівнянними, саме позитивний клієнтський досвід стає визначальним 
фактором вибору та утримання абонентів. 
Окреме місце в структурі конкурентних переваг займають так звані 
«прозорі правила» взаємодії зі споживачами. Йдеться про чітко сформульовані 
та доступні умови договорів, зрозумілу тарифну політику, відсутність 
прихованих платежів, а також однозначні процедури підключення, 
відключення та зміни умов обслуговування. Прозорість правил знижує 
інформаційну асиметрію між провайдером і клієнтом, мінімізує конфлікти та 
підвищує рівень довіри до компанії як до постачальника базової цифрової 
послуги. 
72 
 
Для провайдерів в умовах висококонкурентного ринку, який є в Україні, 
ключового значення набуває утримання наявних клієнтів. Задля цього, 
провайдеру необхідно вміти ефективно використовувати дані та аналітику, 
тобто дані про поведінку абонентів, технічні параметри користування 
послугами та результати взаємодії з провайдером перетворюються на 
стратегічний ресурс, який дозволяє підвищувати якість сервісу, зменшувати 
відтік і формувати персоналізовані пропозиції. 
Аналітика мережевих даних є базовим рівнем управління утриманням 
абонентів. Моніторинг показників якості з’єднання, стабільності мережі, 
частоти збоїв та пікових навантажень дозволяє провайдеру переходити від 
реактивної до проактивної моделі обслуговування. Виявлення деградації 
сервісу на ранніх етапах дає можливість усувати технічні проблеми ще до того, 
як абонент звернеться до служби підтримки або прийме рішення про зміну 
постачальника. Таким чином, технічна аналітика безпосередньо впливає на 
сприйняття якості послуг і рівень довіри клієнтів. 
Не менш важливим є використання аналітики клієнтської поведінки. 
Аналіз частоти звернень до контакт-центру, історії скарг, змін тарифних 
планів, затримок оплат або зниження інтенсивності користування послугами 
дозволяє формувати моделі прогнозування відтоку. На основі таких моделей 
провайдер може ідентифікувати групи ризику та застосовувати адресні заходи 
утримання, зокрема індивідуальні пропозиції, технічні оновлення або сервісні 
компенсації. Це значно ефективніше за масові маркетингові кампанії, які не 
враховують специфіку конкретного абонента. 
Використання даних також відкриває можливості для персоналізації 
тарифних і сервісних рішень. Аналітика споживання трафіку, типів контенту 
та часових моделей користування дозволяє адаптувати пропозиції до реальних 
потреб клієнтів, переходячи від універсальних тарифів до сценарних моделей 
споживання. Такий підхід підвищує цінність послуги для абонента та зменшує 
ймовірність його переходу до конкурентів, оскільки персоналізована 
пропозиція сприймається як більш релевантна та зручна. 
73 
 
Також, вітчизняному інтернет-провайдеру для підвищення своєї 
конкурентоспроможності необхідно здійснювати диверсифікацію продуктів на 
основі світових тенденцій. Диверсифікація продуктів передбачає розширення 
пропозиції провайдера за рахунок сервісів із доданою вартістю, які 
доповнюють базовий інтернет-доступ і підвищують його споживчу цінність. 
Для домогосподарств такими послугами можуть бути керований Wi-Fi, 
рішення для «розумного дому», системи відеоспостереження, цифрова безпека 
та хмарні сервіси зберігання даних. Для бізнес-клієнтів, наприклад, керовані 
канали зв’язку, віртуальні приватні мережі, хмарні АТС, послуги кіберзахисту 
та резервного підключення. Завдяки цьому провайдер поступово 
трансформується з постачальника базової інфраструктури у постачальника 
комплексних цифрових рішень. 
Економічна доцільність диверсифікації полягає у можливості 
підвищення середнього доходу на одного абонента та зменшення залежності 
від цінової конкуренції. Додаткові сервіси дозволяють формувати пакетні 
пропозиції, які складніше порівнювати за ціною, оскільки їх цінність 
визначається не лише тарифом, а й зручністю, інтеграцією та рівнем сервісної 
підтримки. У результаті провайдер отримує більш стабільні грошові потоки та 
знижує ризики відтоку абонентів. 
 
Висновки до розділу 3 
 
У третьому розділі досліджено перспективні напрями розвитку ринку 
інтернет-послуг у світовому та національному вимірах, що дало змогу 
окреслити стратегічні орієнтири трансформації інтернет-провайдингу в 
умовах цифровізації, зростання технологічних ризиків та структурних змін 
попиту. 
Аналіз світових тенденцій розвитку ринку інтернет-провайдерів показав, 
що глобальна галузь трансформується від моделі базового доступу до 
Інтернету до моделі комплексних цифрових екосистем. Ключовими трендами 
74 
 
виступають розширення портфеля послуг за рахунок сервісів із доданою 
вартістю, інтеграція рішень кібербезпеки та відеоспостереження як послуги 
(VSaaS), впровадження технологій 5G, супутникового інтернету низької 
навколоземної орбіти, програмно-визначених мереж і периферійних 
обчислень. У цих умовах конкурентоспроможність провайдерів дедалі більше 
визначається здатністю створювати додаткову споживчу цінність, 
забезпечувати гнучкість, масштабованість та високий рівень безпеки 
цифрових сервісів . 
Обґрунтовано, що послуги з доданою вартістю, зокрема у сфері хмарної 
безпеки, інтелектуального відеоспостереження та інтеграції IoT-рішень, 
стають одним із ключових драйверів зростання доходів інтернет-провайдерів 
на розвинених ринках. Перехід до таких моделей дозволяє підвищувати ARPU, 
зменшувати відтік клієнтів та трансформувати роль провайдера з 
постачальника каналу зв’язку у постачальника цифрового способу життя і 
стратегічного партнера цифрової трансформації бізнесу та домогосподарств  
Визначено, що для України перспективи розвитку ринку інтернет-
провайдингу формуються під впливом специфічних чинників, серед яких 
ключовими є воєнні ризики, потреба у підвищенні стійкості мереж, 
необхідність подолання цифрового розриву між територіями та гармонізація 
регуляторної бази з правом Європейського Союзу. Пріоритетними напрямами 
розвитку виступають поглиблення оптичної інфраструктури, перехід до 
мультигігабітних технологій доступу, підключення соціальної інфраструктури 
як джерела «якорного» попиту, а також підвищення мережної щільності та 
відмовостійкості інфраструктури  
Доведено, що інвестиції у мережну щільність, архітектурну стійкість та 
енергонезалежність створюють довгострокові конкурентні переваги для 
українських провайдерів, які складно відтворити за рахунок цінових стратегій. 
Формування кільцевих топологій, сегментація та децентралізація мереж, 
спільне використання пасивної інфраструктури і розвиток моделей open access 
сприяють підвищенню ефективності використання ресурсів, зниженню 
75 
 
капітальних витрат і розширенню доступу до якісного інтернету в малих 
громадах та сільських територіях  
Особливу увагу приділено питанням кіберстійкості та управління якістю 
сервісу, які в умовах насиченого і висококонкурентного ринку набувають 
вирішального значення. Запровадження принципів «security by design», 
розвиток систем моніторингу та реагування на кіберінциденти, а також 
використання аналітики даних і штучного інтелекту для управління мережею 
та клієнтським досвідом створюють передумови для підвищення надійності 
послуг, утримання абонентів і формування довіри до провайдерів 
 
  
76 
 
ВИСНОВКИ 
 
У першому розділі роботи було узагальнено теоретичні підходи до 
визначення сутності ринку інтернет-послуг, його структури та функцій, а 
також розкрито економічну природу діяльності інтернет-провайдерів. 
Встановлено, що ринок інтернет-провайдингу є складною багаторівневою 
системою, яка поєднує інфраструктурні, технологічні, організаційні та 
сервісні компоненти. Інтернет-провайдери виступають не лише 
постачальниками доступу до мережі, а й ключовими елементами цифрової 
інфраструктури, що забезпечують функціонування електронної комерції, 
дистанційної освіти, електронного урядування, цифрових фінансових сервісів 
та інших сфер цифрової економіки. 
Обґрунтовано, що сучасний інтернет-провайдинг характеризується 
високою капіталомісткістю, мережевим ефектом, значними бар’єрами входу та 
одночасно високим рівнем конкуренції на локальних ринках. Запропонована 
класифікація інтернет-провайдерів за видами послуг, масштабом діяльності, 
технологіями доступу, бізнес-моделями та формами власності дозволила 
систематизувати різноманіття учасників ринку й окреслити специфіку їх 
конкурентної поведінки. Визначено, що в умовах насичення ринку базових 
послуг ключовим чинником розвитку стає диверсифікація сервісів і перехід до 
моделей з більшою доданою вартістю. 
У другому розділі здійснено ґрунтовний аналіз сучасного стану ринку 
інтернет-провайдингу в Україні на основі міжнародних індексів, статистичних 
даних, галузевих звітів і показників діяльності провайдерів. Результати аналізу 
Індексу цифрової якості життя та Індексу розвитку ІКТ свідчать, що Україна 
зберігає відносно стабільні позиції у глобальному цифровому просторі, 
демонструючи поступове відновлення після різкого погіршення показників у 
2022 році. Водночас виявлено суттєві проблеми, пов’язані з розвитком 
електронної інфраструктури, універсальною підключеністю, доступністю 
мобільного інтернету та регіональними диспропорціями. 
77 
 
Аналіз ринкових показників підтвердив, що, незважаючи на воєнні 
ризики, руйнування інфраструктури та економічні обмеження, ринок інтернет-
послуг в Україні зберігає позитивну динаміку. Зростання доходів від 
фіксованого та мобільного доступу, збільшення середньомісячного доходу на 
одну лінію, розширення абонентської бази, зокрема в сільській місцевості, 
свідчать про високу адаптивність галузі до кризових умов. Встановлено, що 
фіксований широкосмуговий доступ, особливо на базі волоконно-оптичних 
технологій, залишається найбільш динамічним і технологічно перспективним 
сегментом ринку. 
Дослідження конкурентного середовища показало, що ринок інтернет-
провайдингу в Україні є висококонкурентним і фрагментованим. Поряд із 
кількома потужними національними телекомунікаційними групами 
функціонує велика кількість регіональних і локальних провайдерів, які 
відіграють важливу роль у забезпеченні доступності послуг, швидкості 
інновацій та адаптації до локальних потреб споживачів.  
Особливу увагу в роботі приділено аналізу інвестиційних процесів у 
сфері інтернет-провайдингу. Встановлено, що у 2022-2025 роках ключовим 
інвестиційним пріоритетом для українських провайдерів стало підвищення 
технологічної та енергетичної стійкості мереж. Масштабні вкладення у 
впровадження GPON/xPON, модернізацію магістральних і доступових мереж, 
встановлення резервних джерел живлення, акумуляторних систем і 
генераторів дозволили суттєво підвищити безперервність надання послуг під 
час відключень електроенергії. Важливим є те, що до цих процесів активно 
долучилися не лише великі оператори, а й середні та малі провайдери, що 
сприяє підвищенню загальної стійкості галузі. 
У третьому розділі досліджено світові тенденції розвитку ринку 
інтернет-послуг та визначено перспективні напрями його трансформації в 
Україні. Встановлено, що у глобальному вимірі інтернет-провайдинг 
поступово еволюціонує від моделі надання базового доступу до моделі 
комплексних цифрових екосистем. Ключовими трендами є розвиток послуг із 
78 
 
доданою вартістю, інтеграція рішень кібербезпеки, відеоспостереження як 
послуги, хмарних сервісів, рішень Інтернету речей, а також впровадження 
технологій 5G, супутникового інтернету, програмно-визначених мереж і 
периферійних обчислень. 
Обґрунтовано, що для України імплементація світових тенденцій має 
відбуватися з урахуванням національних особливостей, зокрема воєнних 
ризиків, потреби у відновленні інфраструктури, обмеженого доступу до 
капіталу та процесів європейської інтеграції. Пріоритетними напрямами 
розвитку ринку інтернет-провайдингу визначено поглиблення оптичної 
інфраструктури, перехід до мультигігабітних технологій доступу, підключення 
об’єктів соціальної інфраструктури як джерела «якорного» попиту, зменшення 
цифрового розриву між територіями та підвищення мережної щільності. 
Доведено, що мережна щільність і фактична якість послуг стають 
ключовими чинниками конкурентоспроможності провайдерів у середньо- та 
довгостроковій перспективі. Інвестиції у кільцеві топології, сегментацію та 
децентралізацію мереж, спільне використання пасивної інфраструктури й 
розвиток моделей «open access» створюють передумови для ефективнішого 
використання ресурсів, зниження капітальних витрат і розширення доступу до 
якісного інтернету в малих громадах і сільських регіонах. 
Окремо наголошено на зростанні ролі кіберстійкості та клієнтського 
досвіду як стратегічних факторів розвитку ринку. Впровадження принципів 
«security by design», розвиток систем моніторингу та реагування на 
кіберінциденти, захист від DDoS-атак, а також використання аналітики даних 
і штучного інтелекту для управління мережею та персоналізації послуг 
дозволяють підвищувати надійність сервісів, зменшувати відтік абонентів і 
формувати довгострокову довіру до провайдерів. В умовах обмежених 
можливостей цінової конкуренції саме якість сервісу, прозорість правил 
взаємодії зі споживачами та рівень клієнтського досвіду стають визначальними 
конкурентними перевагами. 
  
79 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. Про електронні комунікації. Закон України від 16.12.2020 № 1089-
IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-20#Text 
2. Internet Service Market Size, Share, Growth, And Industry Analysis, 
By Type, By Application, Regional Forecast To 2035. Business Research Insights. 
URL: https://www.businessresearchinsights.com/market-reports/internet-service-
market-104518 
3. Internet Service Market Report 2025 (Global Edition). URL: 
https://www.cognitivemarketresearch.com/internet-service-market-report 
4. Хто такі інтернет-провайдери і які функції вони виконують?. URL: 
https://vsn.ua/news/hto-taki-internet-provayderi-i-yaki-funktsiyi-voni-vikonuyut-
49822 
5. Хто такий провайдер і звідки він бере інтернет: простими словами 
про роботу провайдера. URL: https://ipnet.ua/blog/khto-takyi-provaider-i-zvidky-
vin-bere-internet-prostymy-slovamy-pro-robotu-provaidera 
6. Internet service providers (ISP) market overview. URL: 
https://www.businessresearchinsights.com/market-reports/internet-service-
providers-isp-market-117700 
7. The Impact of Internet in OECD Countries. OECD Digital Economy 
Papers. No. 200. OECD Publishing, Paris. 2012. URL: 
http://dx.doi.org/10.1787/5k962hhgpb5d-en 
8. Internet use in 2024. URL: https://datareportal.com/reports/digital-
2024-deep-dive-the-state-of-internet-adoption 
9. Digital economy and society statistics - households and individuals. 
URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Digital_ 
economy_and_society_statistics_-_households_and_individuals#Internet_access 
10. Digital 2025: Ukraine. URL: https://datareportal.com/reports/digital-
2025-ukraine 
80 
 
11. Global Internet Service Providers - Employment (2005–2031). URL: 
https://www.ibisworld.com/global/employment/global-internet-service-
providers/1716/ 
12. eCommerce Growth Statistics 2025 (Sales Data & Market Trends). 
URL: https://www.shoptrial.co/ecommerce-growth-statistics/?utm_source 
13. Digital economy and society statistics; Internet purchases by 
individuals (2020 onwards). URL: https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/ 
view/isoc_ec_ib20/default/table?lang=e 
14. Дослідження українського ринку eCommerce. Друге півріччя 2024. 
URL: https://www.promodo.ua/ukrayinskiy-ecommerce-2024-2 
15. Regulation (EU) 2015/2120 of the European Parliament and of the 
Council of 25 November 2015 laying down measures concerning open internet 
access and amending Directive 2002/22/EC on universal service and users’ rights 
relating to electronic communications networks and services and Regulation (EU) 
No 531/2012 on roaming on public mobile communications networks within the 
Union. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX 
%3A32015R2120 
16. Open internet access. URL: https://digital-
strategy.ec.europa.eu/en/policies/open-internet 
17. The Evolution of ISP Business Models: From Subscription-Based 
Services to Value-Added Offering. URL: https://savannafibre.com/2024/05/13/the-
evolution-of-isp-business-models-from-subscription-based-services-to-value-
added-offerings/ 
18. «Укртелеком» збільшить обсяг інвестицій щонайменше на 70% у 
2024 р. – гендиректор. URL: https://ukrtelecom.ua/presscenter/ukrtelekom-
zbilshyt-obsyag-investytsiy-shchonaymenshe-na-70-u-2024-r-gendyrektor 
19. 2025 Digital Quality of Life Index. URL: 
https://surfshark.com/research/dql?srsltid=AfmBOorOssUJUpyq6h4sPAV-
3tumKG2mun2zhaGvZR0qCRdXmt1lc80C 
81 
 
20. 2025 Digital Quality of Life Index. Ukraine. URL: 
https://surfshark.com/research/dql/country/UA 
21. ICT Development Index 2024. URL: https://www.itu.int/itu-
d/reports/statistics/idi2024/ 
22. Ukraine ICT Development Index. URL:  
https://datahub.itu.int/dashboards/idi/?e=UKR&y=2025 
23. Звіт про діяльність Національної комісії, що здійснює державне 
регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та 
надання послуг поштового зв’язку за 2024 рік, Київ 2025. URL:  
https://nkek.gov.ua/static-objects/nkek/sites/1/%D0%A0%D0%86%D0%A7% 
D0%9D%D0%86%20%D0%97%D0%92%D0%86%D0%A2%D0%98/zvit-nkek-
2024-2025.pdf 
24. 258 млрд доходу та 45 млрд прибутку: VKURSI дослідили галузь 
проводового та безпроводового зв’язку. URL:  https://vkursi.pro/blog/258-mlrd-
dokhodu-ta-45-mlrd-prybutku-vkursi-doslidyly-haluz-provodovoho-ta-
bezprovodovoho-zviazku-598640 
25. Шевченко І. Інтернет-провайдери України втрачають доходи: у 
чому причина. URL: https://finteco.com.ua/article/18361-internet-provaydery-
ukrainy-vtrachaiut-dokhody-u-chomu-prychyna/ 
26. Дашборд ринку фіксованого доступу до Інтернету. URL: 
https://public.tableau.com/app/profile/brdo.ict.sector/viz/uabroadbandInternentacce
ss-Q32021-Q22024/0_Intro 
27. Internet Society. URL: https://pulse.internetsociety.org/en/reports/UA/ 
?utm_source=ts2.tech#:~:text=Top%20Internet%20service%20providers 
28. Ukraine IXP Tracker. URL: https://pulse.internetsociety.org/en/ixp-
tracker/country/UA/ 
29. Frąckiewicz M. Internet Access in Ukraine: Overview. URL: 
https://ts2.tech/en/internet-access-in-ukraine-overview/ 
82 
 
30. Інтернет-провайдери України 2025: рейтинг, швидкість та 
актуальні тарифи. URL: https://ain.ua/2025/05/29/internet-provaideri-ukrayini-
2025-reiting-svidkist-ta-aktualni-tarifi/ 
31. Мобільний зв’язок та інтернет в Україні. Результати дослідження. 
Київ, 2025 
32. Київстар у 2024 році: понад 10 млрд грн капітальних інвестицій у 
мережу, стійкість та інновації. URL: https://kyivstar.ua/news/id200320251500 
33. Київстар інвестував понад 3,9 млрд грн у другому кварталі 2025 
року. URL: https://hub.kyivstar.ua/articles/kiyivstar-investuvav-ponad-3-9-mlrd-
grn-u-drugomu-kvartali-2025-roku 
34. Vodafone Increases Revenue and Network Investments in 2024. URL: 
https://www.vodafone.ua/storage/image-storage/2025/05/07/767/source/250404-
vodafone-fy2024-eng-1_1746618271.pdf 
35. Vodafone інвестував понад 5,3 мільярда гривень в економіку 
України протягом перших дев'яти місяців 2025 року. URL: 
https://chamber.ua/news/vodafone-invested-over-uah-5-3-billion-in-ukraine-s-
economy-during-the-first-nine-months-of-2025/ 
36. DVL інвестує в розвиток GPON 1,5 млрд грн протягом трьох років. 
URL: https://interfax.com.ua/news/telecom/1072960.html 
37. DVL підсумовує рік об’єднання: старт екосистеми конвергентних 
сервісів і зростання фінансових показників. URL: 
https://www.datagroup.ua/novyny/dvl-pidsumovuye-rik-obyednannya-start-
ekosistemi-konvergentn-547 
38. Бізнес має бути стійким і відповідальним: Юрій Курмаз, 
генеральний директор АТ «Укртелеком». URL:https://ukrtelecom.ua/presscenter/ 
biznes-maje-buti-stiikim-i-vidpovidalnim-iurii-kurmaz-generalnii-direktor-at-
ukrtelekom 
39. Укртелеком прогнозує зростання доходів на 4,6% у 2024 році. URL: 
https://en.interfax.com.ua/news/economic/1051553.html 
83 
 
40. Телеком-провайдер Vega за 2024 рік збільшив дохід на 28%. URL: 
https://interfax.com.ua/news/telecom/1069515.html?utm 
41. Інтернет, який працює без світла: Мережа Ланет посилює 
автономність. URL: https://ain.ua/2024/11/29/internet-iakii-praciuje-bez-svitla-
mereza-lanet-posiliuje-avtonomnist/ 
42. В Україні зростає кількість абонентів, що мають інтернет на базі 
xPON. Які регіони лідирують. URL: https://dou.ua/lenta/news/about-xpon-
internet-in-2024/ 
43. URL: https://lun.ua/misto/internet?ls=internet-4%2Cinternet-
8%2Cinternet-12%2Cinternet-24%2Cinternet-72#5/48.2/30.3 
44. The Future of Internet Providers. URL: https://aipix.ai/blog/en/the-
future-of-internet-providers/#global-market-of-internet-providers-their-role-and-
current-challenges 
45. Value-Added Services for ISPs and Telecom Operators in 2025. URL: 
https://aipix.ai/blog/en/value-added-services-for-isps-and-telecom-operators-in-
2025/ 
46. Video Surveillance As A Service Market Size & Share Analysis - 
Growth Trends & Forecasts (2025 - 2030). URL: 
 https://www.mordorintelligence.com/industry-reports/video-surveillance-as-a-
service-vsaas-market?utm 
47. Video Surveillance And Vsaas Market Overview. URL: 
https://www.futuremarketreport.com/industry-report/video-surveillance-and-vsaas-
market 
48. Future trends in Global Internet connectivity for businesses. URL: 
https://www.expereo.com/resources/blogs/global-internet-connectivity-future-
trends 
49. ПрАТ «Київстар». Офіційний сайт. URL: https://kyivstar.ua/ 
50. ПрАТ «ВФ Україна». Офіційний сайт. URL:  
https://www.vodafone.ua/ 
51. ТОВ «Лайфселл». Офіційний сайт. URL:  https://www.lifecell.ua/ 
84 
 
52.  АТ «Укртелеком». Офіційний сайт. URL:  https://ukrtelecom.ua/ 
53.  ПрАТ «Датагруп». Офіційний сайт. URL:  
https://www.datagroup.ua/ 
54.  ТОВ «Воля-Кабель». Офіційний сайт. URL:  https://volia.com/ 
55.  ТОВ «Проксімус». Офіційний сайт. URL:  https://www.proximus. 
com.ua/ 
56. ТОВ «Хуавей Україна». Офіційний сайт. URL:  https://www.huawei. 
com/ua/ 
57. ТОВ «Компател юкрейн». URL: https://www.ukraine.com.ua/egrpou 
/38021802/ 
58. ПрАТ «Фарлеп-інвест». Офіційний сайт. URL:  https://vega.ua/ 
59. ТОВ «Макснет Телеком». Офіційний сайт. URL:  https://maxnet.ua/ 
60. Тріолан. Офіційний сайт. URL:  https://triolan.com/index.aspx? 
lng=uk&reg=kh
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
