1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Магістр
  4. 035 Філологія (Прикладна лінгвістика)
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6597
Назва: ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ВІЙСЬКОВОЇ ЛЕКСИКИ
Автори: Лещенко, Ганна Веніамінівна
Карий, Максим іванович
Ключові слова: військова термінологія;перекладацькі трансформації;військовий переклад;лексичні трансформації
Дата публікації: 2025
Короткий огляд (реферат): Modern military confrontations generate the need for translations capable of conveying the course of events with maximum precision. Military discourse represents a specific layer of vocabulary, requiring a translator not only to be familiar with military terminology, but also to possess background knowledge and an understanding of the structure of armed forces in different countries. The military terminological system is constantly evolving due to the emergence of new equipment, the improvement of command mechanisms, the development of modern combat strategies, and ideologically driven activities. As a result, Ukrainian military vocabulary is regularly enriched with new neologisms and undergoes modifications of existing terms. The master’s research is focused on analyzing the specific features of translating English-language military terms in news materials and examining the techniques used to render them into Ukrainian, which determines its relevance.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6597
Розташовується у зібраннях:035 Філологія (Прикладна лінгвістика)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Карий_КРМ.docx.pdf
  Restricted Access		1.2 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії
Карий_Презентація.pptx
  Restricted Access		110.7 kBMicrosoft Powerpoint XMLПереглянути/Відкрити    Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text 
2 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет гуманітарних технологій  
Кафедра прикладної лінгвістики та перекладу 
 
 
 
 
 
 
 
 
КАРИЙ МАКСИМ  ІВАНОВИЧ 
 
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ВІЙСЬКОВОЇ ЛЕКСИКИ 
  
Кваліфікаційна робота магістра 
 
 
 
Спеціальність: 035 Філологія 
Спеціалізація: 035.10 Прикладна лінгвістика 
Освітня програма: Прикладна лінгвістика 
 
 
 
 
 
 
Науковий керівник:  
Ганна Лещенко 
доктор філологічних наук,  
проф., завідувач кафедри  
прикладної лінгвістики та перекладу 
 
 
 
Кваліфікаційна робота допущена до захисту рішенням кафедри ПЛП,  
протокол №___ від «___» __________2025 р. 
Завідувач кафедри ПЛП  _______________                   Ганна Лещенко 
 
 
 
Черкаси 2025 
3 
 
MINISTRY OF EDUCATION AND SCIENCE OF UKRAINE 
CHERKASY STATE TECHNOLOGICAL UNIVERSITY  
Faculty of Humanitarian Technologies 
Department of Applied Linguistics and Translation 
 
 
 
 
                                       KARYI  MAXYM IVANOVYCH  
 MILITARY VOCABULARY:  
ASPECTS OF TRANSLATION 
Master’s Project 
 
 Speciality: 035 Philology 
Specialization: 035.10 Applied Linguistics 
 Academic programme: Applied Linguistics 
 
 
  
 
Scientific Supervisor:  
Hanna Leshchenko, 
Doctor of Philology, 
Professor,  
                                   Head of Applied Linguistics  
and Translation Department 
 
 
 
 
Master’s project is admitted for defense by the meeting of Applied Linguistics 
and Translation Department, 
Report № ________ dated _______________ 2025 
Head of Applied Linguistics and Translation Department _____          Hanna 
Leshchenko  
 
 
Cherkasy 
4 
 
2025 
ANNOTATION 
Maxym Karyi ‘Military Vocabulary: Aspects of Translation’  
Cherkasy State Technological University, Cherkasy, 2025. 
  
Modern military confrontations generate the need for translations capable 
of conveying the course of events with maximum precision. Military discourse 
represents a specific layer of vocabulary, requiring a translator not only to be 
familiar with military terminology, but also to possess background knowledge 
and an understanding of the structure of armed forces in different countries. The 
military terminological system is constantly evolving due to the emergence of 
new equipment, the improvement of command mechanisms, the development of 
modern combat strategies, and ideologically driven activities. As a result, 
Ukrainian military vocabulary is regularly enriched with new neologisms and 
undergoes modifications of existing terms. 
The master’s research is focused on analyzing the specific features of 
translating English-language military terms in news materials and examining the 
techniques used to render them into Ukrainian, which determines its relevance. 
The aim of the study follows from its relevance and consists in a 
comprehensive analysis of English-language military vocabulary, the 
investigation of its translation specifics within the context of news reports on the 
Russian-Ukrainian war, as well as the development of typical exercises for 
teaching the translation of military terminology. 
The research material comprises 10 news media texts on military topics 
published by international English-language outlets, specifically The Guardian 
and BBC, from which 168 military terms were extracted. 
In the first chapter, ‘Theoretical Foundations of Military Vocabulary 
Research’, the concept of military vocabulary and its status within the 
contemporary lexicon is examined, the issues of synonymy and polysemy of 
terms are characterized, existing classifications of military terminology 
5 
 
according to thematic, lexico-semantic, and functional criteria are analyzed, and 
major word-formation processes involved in the development of military 
terminology are explored. 
The second chapter, ‘Strategies for Rendering Military Terminology in 
Translation’, defines the concept of military translation, discusses the history 
and stages of development of this notion, presents classifications of military 
translation types, and characterizes lexical, grammatical, and lexico-grammatical 
transformations used when translating English-language military terminology. 
In the third chapter, ‘Analysis of Methods for Rendering 
English-Language Military Terms into Ukrainian in Media Texts’, lexical, 
grammatical and lexico-grammatical translation transformations are analyzed in 
terms of their frequency of application in translating military-related media 
materials, and the specific features of their use are discussed in the context of 
ensuring adequacy in translating military terminology. 
For the analysis of translation techniques, 168 military terms were 
selected and subsequently classified according to the thematic typology into 
three thematic groups: ‘The army as an instrument of the state’ (34 terms – 
20.2%), ‘The army as a social institution’ (40 terms – 23.8%), and ‘Military 
equipment and armament’ (94 terms – 56%).  
The analysis of translation transformations applied when rendering 
military terms across all thematic groups demonstrates that the most productive 
lexical and lexico-grammatical techniques were: full equivalent (42%), calque 
(14%), explicitation (13%), transcoding (9%), concretization (8%), and 
modulation (5%). 
 
 
 
 
 
 
6 
 
 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП……………………………………………………………………...…..3 
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ 
ЛЕКСИКИ…………..........................................................................8 
1.1. Військова лексика як складова професійної 
термінології…………………………………………………...8 
1.2. Класифікація військової термінології…………………...…16 
1.3. Словотворчі особливості військової термінології………...22 
Висновки до розділу 1………………………………………………………...32 
Розділ 2. СТРАТЕГІЇ  ВІДТВОРЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ 
ПІД ЧАС ПЕРЕКЛАДУ………………………………………….34 
2.1. Військовий переклад: історія розвитку поняття…………….34 
2.2. Класифікація військового перекладу………………………...40 
2.3. Перекладацькі трансформації під час перекладу англомовних 
військових термінів…………………………………….……46 
2.3.1. Лексичні трансформації ……………………………..….47 
2.3.2. Граматичні та лексико-граматичні трансформації…....50 
Висновки до розділу 2………………………………………………………...57 
Розділ 3. АНАЛІЗ СПОСОБІВ ВІДТВОРЕННЯ АНГЛОМОВНИХ 
ВІЙСЬКОВИХ ТЕРМІНІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ У 
МЕДІАТЕКСТАХ ……………………………………………….. 59 
Висновки до розділу 3……………………………………………………..….66 
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………………69 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………71 
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ……………………80 
 
 
7 
 
 
 
ВСТУП 
 
Сучасні воєнні протистояння зумовлюють потребу у створенні 
перекладів, здатних максимально точно передати перебіг подій. Військовий 
дискурс становить специфічний пласт лексики, що вимагає від перекладача 
не лише знання військової термінології, а і фонових знань із розумінням 
структури армій різних країн. Військова терміносистема перебуває в 
постійному розвитку через появу нової техніки, удосконалення засобів 
командування, вироблення сучасних стратегій ведення бойових дій та 
ідеологічно зумовлену діяльність. Як результат, українська військова 
лексика регулярно збагачується новими неологізмами та зазнає модифікації 
існуючих термінів [40, с. 568].  
Вітчизняні дослідження присвячені переважно аналізу становлення і 
розвитку української військової термінології (Ю. В. Байло [2], Г. А. Бевзо, 
А. Д. Алієва, О. С. Поліщук [12], М. В. Войтенко, О. В. Котовська [20], 
В. Я. Жалай [45] та ін.). Особливості військового дискурсу розгляжаються у 
роботах О. В. Бондаренко [17], Н. В. Панченко [46], М. М. Романюк [47]. 
Функціональні особливості військової лексики як цілісної системи та 
закономірності її організації досліджено у роботах О. О. Білої [13], 
Т. Б. Лєбєдєвої [34; 35], Т. М. Дмитрієвої [24], О. В. Ковтун [30], 
О. В. Кічук [29], В. Б. Коновалової [31], В. Г. Ніконової [44], 
О. В. Кравченко [32] та ін. Проблеми перекладу військової лексики, в тому 
числі і її термінології, розглянуто наукових розвідках В. В. Балабіна [3-11], 
М. Б. Білан [14], В. М. Гапонової,  І. А. Яремчук,  І. Г. Блощинської [21], 
М. О. Зайцевої [26; 27], О. М. Нікіфорової [41-43; 60], А. В. Сітко і 
К. А. Отрішко [48], С. Я. Янчук [55; 56] та ін. 
З початком російсько-української війни підхід до дослідження 
військової лексики зазнав помітних змін, викликавши посилений інтерес 
8 
 
перекладознавців до питання репрезентації України як військової держави 
у світовому інформаційному просторі. Магістерське дослідження 
спрямоване на аналіз особливостей перекладу англомовних військових 
термінів у новинних матеріалах та вивчення прийомів їх відтворення 
українською мовою, що зумовлює його актуальність. 
Мета дослідження зумовлена її актуальністю і полягає у всебічному 
аналізі англомовної військової лексики, дослідженні особливостей її 
перекладу в контексті новинних матеріалів про російсько-українську війну, 
а також у розробленні типових вправ для навчання перекладу військової 
термінології. 
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: 
1) уточнити та розкрити основні поняття дослідження; 
2) дослідити особливості англомовної військової лексики та 
визначити основні способи її утворення; 
3) проаналізувати специфіку перекладу військової лексики з 
урахуванням збереження прагматичного потенціалу 
англомовних новинних текстів; 
4) здійснити аналіз англомовних уривків новинних повідомлень на 
військову тематику, у яких зафіксовано військові номінації; 
5) визначити та охарактеризувати перекладацькі прийоми, 
використані для відтворення англомовної військової термінології 
українською мовою. 
Об’єктом дослідження виступає англомовна військова лексика, 
представлена в новинних контекстах, а предметом –  перекладацькі 
трансформації, що застосовуються для відтворення її семантичних і 
прагматичних особливостей українською мовою. 
Для досягнення поставленої мети та реалізації наукових завдань у 
роботі застосовано комплекс методів дослідження: метод індуктивного 
та дедуктивного аналізу і синтезу  для теоретичного узагальнення, 
виявлення закономірностей функціонування військової лексики та 
9 
 
формулювання наукових висновків; компонентний аналіз для дослідження 
семантичної структури військових термінів, з’ясування їх лексичних 
особливостей і визначення способів поповнення військового словника; 
метод суцільної вибірки для відбору релевантного матеріалу з англомовних 
новинних текстів; метод класифікації та систематизації для 
впорядкування й узагальнення виявлених військових термінів і відповідних 
перекладацьких рішень; компаративний аналіз для порівняння варіантів 
перекладу військової лексики та оцінки їх відповідності прагматиці 
вихідного тексту. 
Матеріалом дослідження стали 10 новинних медіатекстів на 
військову тематику міжнародних англомовних медіа, зокрема The Guardian 
та BBC, з яких було вибрано 168 військових термінів. 
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що робота пропонує 
системний підхід до опису військової лексики як на рівні 
структурно-семантичної класифікації, так і на рівні її 
функціонально-прагматичного вживання у сучасних англомовних 
медіатекстах. У роботі поєднано комплексну модель аналізу військової 
субмови зі спостереженням за її актуалізацією у медійному дискурсі, що 
дозволяє чітко виявити зв’язок між мовною формою, прагматичною 
настановою та жанровими характеристиками військових медіатекстів.  
Теоретичне значення дослідження полягає в узагальненні та 
систематизації ключових положень і термінів, пов’язаних із вивченням 
військової фахової субмови, а також у висвітленні основних понять 
перекладознавства в контексті новинних текстів. У роботі подано 
теоретичне осмислення категорій перекладацької еквівалентності щодо 
перекладу англомовних новинних матеріалів із військовою тематикою, а 
також описано типові перекладацькі прийоми, застосовувані для 
відтворення військової термінології українською мовою. 
Практична цінність дослідження полягає в можливості 
використання отриманих результатів у подальших наукових розвідках із 
10 
 
перекладознавства, а також у їх впровадженні  у навчальні курси з теорії та 
практики перекладу, зокрема в межах дисциплін «Теорія і практика 
перекладу», «Галузевий переклад», «Переклад спеціальних текстів» тощо. 
Апробація результатів дослідження була здійснена на студентській 
науково-практичній конференції під час проведення Днів студентської 
науки ЧДТУ (квітень 2025 р.). Результати дослідження опубліковано у 
збірнику статей «Магістерські філологічні студії’2025» [28].   
Структура та обсяг роботи. Магістерська робота складається зі 
вступу, трьох розділів із висновками до кожного, загальних висновків і 
списку використаних джерел, який налічує 63 позиції, що охоплюють як 
теоретичні праці, так і фактичний матеріал, залучений для аналізу (10 
позицій). 
У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено мету та 
основні завдання дослідження, окреслено об’єкт і предмет, визначено 
матеріал і методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичну 
цінність роботи, наведено відомості про апробацію результатів 
дослідження.  
У першому розділі «Теоретичні основи дослідження військової 
лексики» розглянуто поняття військової лексики та її статус у сучасному 
вокабулярі, схарактеризовано проблеми синонімії та полісемії термінів, 
проаналізовано наявні класифікації військових термінів за тематичним, 
лексико-семантичним та функціональним критеріям, досліджено основні 
словотворчі процеси формування військової термінології. 
У другому розділі «Стратегії відтворення військової термінології 
під час перекладу» визначено поняття військового перекладу, розглянуто 
історію виникнення та етапи розвитку аналізованого терміну, представлено 
класифікації видів військового перекладу, схарактеризовано лексичні, 
граматичні та лексико-граматичні трансформації, які застосовуються під 
час перекладу англомовної військової термінології. 
11 
 
У третьому розділі «Аналіз способів відтворення англомовних 
військових термінів українською мовою у медіатекстах» 
проаналізовано перекладацькі трансформації – лексичні, граматичні і 
лексико-граматичні – на предмет частотності їх використання при 
перекладі медіатекстів на військову тематику, розглянуто особливості 
застосування цих трансформацій у контексті адекватності перекладу 
військової термінології. 
У загальних висновках викладено підсумки виконаного 
дослідження та окреслено перспективи подальших розвідок. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
12 
 
 
 
 
 
 
Розділ 1. 
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ  
ВІЙСЬКОВОЇ ЛЕКСИКИ 
 
У розділі військову лексику розглянуто як фахову субмову, основною 
частиною якої є професійна термінологія, схарактеризовано проблеми 
синонімії та полісемії термінів, проаналізовано наявні класифікації 
військових термінів за тематичним, лексико-семантичним та 
функціональним критеріям, досліджено основні словотворчі процеси 
формування військової термінології. 
 
1.1. Військова лексика як складова професійної термінології 
 
Лексичний склад будь-якої мови прийнято поділяти на 
загальновживану та спеціалізовану лексику. Перша охоплює слова, які 
використовуються незалежно від соціального статусу, професійної 
діяльності чи місця проживання носія мови та зберігають своє основне 
лексичне значення. Друга представлена діалектами, професіоналізмами, 
термінами, жаргонними елементами, які обслуговують певні сфери 
комунікації [15, с. 21]. У даній роботі увага зосереджена саме на 
спеціальній лексиці, адже вона викликає найбільше труднощів як у 
перекладі, так і у сприйнятті особами, котрі не належать до професійного 
середовища, де такі одиниці функціонують. 
У кожній галузі професійної діяльності виробляється свій корпус 
спеціальних слів і виразів: у медицині – діагностичні та клінічні терміни, у 
13 
 
правознавстві – юридичні конструкції, у політиці – 
політико-адміністративні найменування, у військовій сфері – особливі 
терміни, скорочення і командні формули. Саме військова термінологія 
становить особливий інтерес, оскільки поєднує у собі ознаки як 
науково-технічної, так і організаційно-адміністративної мови. Вона 
включає загальновійськові поняття (rank, soldier, battle), назви видів і родів 
військ (infantry, artillery, navy), назви озброєння та техніки (drone, missile, 
radar), а також стратегічні та тактичні концепти (escalation, deterrence, 
pre-emptive strike) [16, c. 17]. 
Відомий український дослідник у сфері військового перекладу 
В. В. Балабін вважає, що військова лексика є специфічним різновидом 
спеціальної лексики, оскільки завдяки своїй комунікативно-функціональній 
спрямованості перебуває на межі двох функціональних стилів – 
офіційно-ділового та науково-технічного [10, с. 254]. Значну її частину 
становить термінологія, однак чітко визначити межі поняття «військовий 
термін» досить складно, адже воно охоплює надто широку сферу. З огляду 
на це, багато загальновживаних слів у військовій сфері набувають вузького, 
спеціалізованого значення. 
На думку болгарської дослідниці В. Георгієвої [58, с. 8], військова 
мова як одна з мов для спеціальних цілей охоплює всі мовні засоби – 
терміни, військовий сленг і військові символи як семіотичні знаки – для 
позначення військових організацій, особового складу, військових звань і 
ієрархії, озброєння та військової техніки, військових систем, видів 
військової діяльності, завдань і операцій, що визначаються у доктринах, 
стратегіях, статутах, посібниках, наказах та інших спеціалізованих 
військових і оборонних національних та міжнародних документах, а також 
у збірниках неформального військового сленгу. Таким чином, можна 
виокремити офіційну та неофіційну військову лексику. 
Англійську військову лексику можна поділити на військову 
термінологію та експресивні слова і вирази разом із складними словами, 
14 
 
які зазвичай виступають стилістичними синонімами відповідних 
військових термінів, наприклад: infantry man – dough boy. 
Військова мова є багаторівневою системою. Поряд із офіційними 
термінами в ній активно функціонують професіоналізми, абревіатури 
(AWOL – Absent without Leave (Самовільне залишення частини – СЗЧ), 
UAV– Unmanned Aerial Vehicle (Безпілотний летальний апарат – БПЛА), 
IED – Imprоvised Explosive Device (Саморобний вибуховий пристрій – 
СВП), а також сленгізми, що поширені у середовищі військових 
(наприклад, англ. grunt – «піхотинець», або укр. укріп замість 
«укріплення»). Таке співіснування різних пластів лексики відображає 
специфіку військового дискурсу, де точність і однозначність повинні 
поєднуватися з оперативністю та лаконічністю [51, c. 258]. 
Найважливішим складником військової мови як особливого 
різновиду мови для спеціальних цілей (Language for Specific Purposes – 
LSP) є військова термінологія, оскільки саме термінологія становить ту 
частину мовознавства, яка описує лексику спеціалізованих мов. Як 
зауважує зарубіжний мовознавець Г. Піхт, «без термінології – немає 
професійної комунікації; без професійної комунікації – немає передачі 
знань; без передачі знань – немає ані інтелектуального, ані матеріального 
розвитку, ані навчання і підготовки, ані професійних досліджень, що у 
довгостроковій перспективі веде до занепаду й ізоляції» [див. 8, с. 9]. 
Початок становлення термінології як самостійної галузі дослідження 
було стимульовано Першою світовою війною, коли виникла потреба у 
стандартизації калібрів у різних виробників озброєння та боєприпасів. Як 
наслідок цих перших вимог до стандартизації боєприпасів у 1920-х роках 
було розпочато стандартизацію лексичних позначень промислових виробів, 
а перші рекомендації зі стандартизації були запроваджені у 1930-х роках. 
Офіційна військова термінологія набуває різноманітних форм: одні 
призначені виключно для внутрішнього користування, інші – для 
представлення військової сфери назовні. На найелементарнішому рівні 
15 
 
офіційна термінологія функціонує з метою звуження можливих значень 
певних слів. У повсякденному мовленні часто існує значна багатозначність 
у вживанні окремого слова. Тому можливий широкий спектр тлумачень. Це 
припустимо в неформальній розмові, де непорозуміння зазвичай можна 
виправити; але військові організації повинні бути готові діяти в умовах 
сильного стресу, коли непорозуміння може призвести до катастрофи. Саме 
тому офіційна термінологія для внутрішнього користування намагається 
усунути якомога більше інтерпретаційних варіантів, щоб зменшити 
ймовірність помилки чи неправильного рішення [там само]. 
Розширене визначення військової термінології підкреслює її головні 
характеристики як мови для спеціальних цілей: частина мовних форм 
(термінів) військової мови зрозуміла і застосовується лише військовими; 
більшість термінів у певному контексті є моносемними, щоб виключити 
можливість хибного тлумачення і фатальних помилок у професійній 
комунікації [53, c. 276]. 
Особливістю військової терміносистеми є її динамічний характер. З 
розвитком техніки та змін у способах ведення бойових дій лексика 
постійно поповнюється новими одиницями. Наприклад, ще двадцять років 
тому слова «байрактар», «кібервійна», «дрон-камікадзе» не належали до 
активного словника, а сьогодні вони стали ключовими термінами сучасних 
воєн. Одночасно деякі архаїчні поняття виходять з ужитку («мушкет», 
«арбалет») або зберігаються лише в історичному контексті. 
Окрему увагу привертають перекладацькі труднощі. Багато 
військових термінів є багатозначними (operation – «операція» у 
військовому, медичному чи бізнес-контексті), інші не мають точних 
еквівалентів в українській мові (blue-on-blue – «вогонь по своїх»). До цього 
додається культурний аспект: наприклад, у західній військовій традиції 
закріпилися одні класифікації звань та підрозділів, тоді як у 
пострадянській – зовсім інші, що часто потребує адаптації у перекладі [49, 
c. 175]. 
16 
 
Слід також зазначити, що військова лексика має високий ступінь 
соціальної значущості. Вона активно виходить за межі власне армійського 
середовища, потрапляючи у публіцистику, художню літературу, мас-медіа, 
а відтак формує суспільні уявлення про війну, безпеку та військову 
культуру. Ця тенденція особливо виразна в умовах сучасних воєнних 
конфліктів, коли військова термінологія стає частиною повсякденного 
мовлення цивільних [22, c. 46]. 
Таким чином, військова терміносистема – це не статичний набір 
термінів, а жива, гнучка та багатофункціональна лексична підсистема, яка 
постійно змінюється під впливом науково-технічного прогресу, 
соціально-політичних чинників та реалій сучасної війни. Саме це зумовлює 
актуальність її дослідження з позицій перекладознавства. 
Як зауважує Д. В. Таран [50, с. 17], аналіз наукових розвідок і 
публікацій, присвячених військовій термінології та дискурсу, демонструє, 
що переважна частина таких робіт має дидактично-прагматичний характер. 
Основу становлять підручники, навчальні посібники, методичні матеріали 
та словники. Теоретичні ж питання, які висвітлюються у статтях і 
монографіях, зазвичай обмежуються проблемами лексико-семантичного, 
термінологічного, методологічного та лінгводидактичного плану. 
Для кращого розуміння принципів систематизації термінів 
звернімося до наявних їх дефініцій. Автор праці «Теорія і практика 
військового перекладу» Г. М. Стрілковський зазначає, що військова справа 
охоплює низку напрямів, які можна розглядати як самостійні галузі. Тому 
загального визначення «військовий термін» не існує; натомість виділяють 
тактичні, організаційні, військово-технічні терміни, а також ті, що 
стосуються окремих родів військ і видів збройних сил [див. 50, с. 17]. 
За іншим визначенням, військовий термін – це слово або 
словосполучення, яке позначає спеціальне поняття, що належить до 
певного розділу військової науки чи техніки [там само]. З інших позицій, 
військовий термін є лексичною одиницею, яка позначає певний військовий 
17 
 
референт у межах офіційного комунікативного простору збройних сил [39, 
с. 139].  
Узагальнюючи наявні визначення, можна дійти висновку, що 
військовий термін – це слово або словосполучення, яке має чітко 
визначене значення, пов’язане з військовою справою. До основних ознак 
таких одиниць належать: наявність дефініції, системність, однозначність, 
стилістична нейтральність та висока інформативність. Водночас ці 
властивості реалізуються лише в межах терміносистеми; за її межами 
терміни зазнають детермінологізації, тобто переходять у розряд 
загальновживаної лексики [36, с. 38]. 
Характерною рисою термінології вважається відсутність синонімів, 
однак у військовій сфері нерідко з’являються похідні варіанти, або 
терміни-дублети. Прагнення до економії мовних засобів зумовлює 
поширене використання скорочень і спрощених номінацій. Наприклад, 
військову форму ЗСУ називають піксель, гауптвахту – губа, бліндаж – нора. 
В англійській мові функціонують подібні заміни: bird / helo (helicopter), Joe 
(soldier), nest (entrenchment). Подібні процеси простежуються й у 
найменуваннях озброєння: Тигр (важкий танк Panzerkampfwagen VI 
Ausf.H), Джавелін (FGM-148 Javelin). Такі скорочені назви полегшують і 
прискорюють комунікацію під час бойових дій. 
Описані приклади не належать до власне термінологічного поля, а 
відносяться до військової субстандартної лексики. Вона протиставляється 
терміносистемі та охоплює жаргонізми, сленгізми і фразеологізми, що 
активно функціонують у неформальному військовому спілкуванні [див. 50, 
с. 18]. 
Особливо активно військовий сленг розвивається у період війни Росії 
проти України. Так, поширеними стали такі номінації: 
«пташка» – безпілотний літальний апарат (БПЛА); 
«бандерівське смузі» – коктейль Молотова; 
18 
 
«подарунок» – артилерійський снаряд або ракета, випущена по 
ворогу; 
«шахед» – іранський дрон-камікадзе Shahed-136, який в українському 
просторі набув зниженої, іронічної конотації; 
«бавовна» – вибух на території противника, особливо на військових 
складах чи базах; 
«московський мопед» – ракета Х-22, яка за звуком польоту нагадує 
гуркіт двигуна мопеда. 
Ці мовні інновації демонструють динаміку розвитку військової 
субстандартної лексики та її потужний емоційно-оцінний потенціал. На 
відміну від офіційної термінології, вони виконують не лише номінативну, а 
й ідентифікаційно-психологічну функцію, допомагаючи військовим і 
цивільним спільнотам виражати ставлення до війни та створювати мовну 
спільність. 
Формування англійської військової термінології є складним та 
тривалим процесом, який відзначається неоднорідністю складу 
досліджуваної системи. У її межах співіснують як (1) власне військові 
терміни, так і (2) військово-спеціалізована лексика, що походить із 
загальновживаних слів, але в армійському контексті набуває специфічного 
значення. Важливу частину становлять також (3) запозичення з інших мов 
та (4) терміни, перенесені з суміжних термінологічних систем, де вони 
отримують вторинну номінацію [50, с. 19-20]. 
Військова термінологія являє собою відносно впорядковану систему, 
яка охоплює спеціальні поняття й утворює цілісний комплекс мовних 
одиниць. У ній наявні як питомі військові назви (troop, battalion, ambush), 
так і номінативні елементи, що увійшли з інших сфер – політики (sanction, 
alliance), юриспруденції (tribunal, authority), журналістики (frontline, 
coverage) тощо. Таким чином, військовий словник інтегрує лексику різних 
галузей, зберігаючи водночас власну системність. 
19 
 
Усі дослідники приділяють особливу увагу найважливішій рисі 
військової англійської мови: її життєво рятівному або життєво 
небезпечному характеру. Найбільш поширеним прикладом є випадок, 
наведений у роботі В. Георгієвої, щодо непорозуміння між американськими 
та британськими союзниками під час Другої світової війни, що призвело до 
серйозної поразки. Коли американський пілот повідомив про ворожий ship 
(маючи на увазі літак, оскільки в американській англійській слово ship має 
два значення: «корабель» і «літак»), британці витлумачили цей термін 
відповідно до свого розуміння слова ship лише як «корабель». 
Військові фахівці, які мають безпосередній досвід участі в 
багатонаціональних операціях, також підкреслюють важливість 
взаєморозуміння спеціалізованої мови для успішного виконання військових 
завдань: «У будь-якій коаліції комунікація має вирішальне значення. Але 
якщо непорозуміння в мирний час може викликати лише усмішку, то у 
воєнний час воно може стати катастрофічним. […] Навіть у такому добре 
налагодженому альянсі, як НАТО, де існують лише дві офіційні мови – 
французька та англійська, труднощі безкінечні» [див. 58, с. 10]. 
Отже, термінологічні дослідження військової мови відіграють 
надзвичайно важливу роль у забезпеченні ефективної комунікації між 
військовими фахівцями. 
Лексико-семантичні групи військових термінів формуються на основі 
парадигматичних відношень і входять до ширших об’єднань – 
лексико-семантичних полів. Кожне таке поле має ієрархічну будову: воно 
складається з груп, які, у свою чергу, розпадаються на дрібніші 
мікросистеми – синонімічні ряди (battle – fight – combat), антонімічні пари 
(attack – defense), гіпоніми (missile – cruise missile – ballistic missile), 
конверсиви (to command – to obey). 
Характерною особливістю англійської військової термінології є 
полісемія, тобто здатність одного терміна позначати кілька понять залежно 
від контексту. Як зазначають науковці, підґрунтям для розвитку 
20 
 
багатозначності є динамічність мовного знака, що дозволяє лексемі 
набувати нового змісту на основі схожості або асоціативної суміжності з 
іншими поняттями [див. 50, с. 20]. 
У військовому дискурсі це є особливо помітним. Так, слово support 
може утворювати різні складні терміни: field service support – польове 
обслуговування, artillery support – артилерійська підтримка, emergency 
support – тилове забезпечення у надзвичайних умовах, afloat support – 
матеріально-технічне забезпечення кораблів у морі. 
Подібну багатозначність демонструють і деякі інші слова: термін 
operation може означати як військову кампанію (combat operation), так і 
тактичний захід (covert operation); defense охоплює як загальне поняття 
захисту (self-defense), так і цілу сферу державної політики (Department of 
Defense); authority у військовому контексті означає як повноваження 
командира, так і орган управління (military authority); peace вживається і як 
стан відсутності війни (peace agreement), і як стратегічна мета 
(peacekeeping). 
Додатково можна навести сучасні приклади багатозначності у 
військовому жаргоні: drone офіційно означає «безпілотний літальний 
апарат», але у військовому сленгу може позначати як ударний апарат, так і 
розвідувальний; fire означає як «відкривати вогонь», так і «звільняти з 
посади»; front вживається у значенні «лінія бойових дій», але також як 
«прикриття» у спецопераціях. 
Таким чином, англійська військова термінологія демонструє 
поєднання впорядкованості з високою динамічністю, що зумовлює як 
сталість її структур, так і відкритість до інновацій та переосмислення 
значень. 
 
2.1. Класифікація військової термінології 
 
21 
 
Військова термінологія становить особливий прошарок лексики, що 
виконує ключові функції у структуризації збройних сил, описі 
оперативно-тактичних дій та систематизації різних видів озброєння і 
військової техніки. 
Українська дослідниця І. Литовченко зазначає, що використання 
здобутків науково-технічного прогресу спричинило якісний стрибок у 
розвитку військових засобів, який отримав назву «військово-технічна 
революція» [36, с. 12]. У свої монографії «Динамічні процеси у військовій 
лексиці української мови (назви зброї, амуніції, споруд)» авторка зазначає, 
що існуючі у мовознавстві класифікації військової лексики грунтуються на 
різних критеріях, зокрема лексико-семантичному, функціональному, 
дериваційному та ін. При цьому, групуючи лексичні одиниці за 
лексико-семантичним критерієм, мовознавці по-різному називають ці 
групи найменувань: «лексико-тематичні групи», «семантичні групи», 
«тематичні групи», «предметно-термінологічні групи», «тематичні 
об’єднання», «тематичні розряди» тощо [36, с. 27]. 
Лексико-семантичний підхід використовується для характеристики 
окремих елементів як усієї військової підмови, так і її окремих сегментів. У 
межах цього критерію військову лексику поділяють на семантичні 
об’єднання, що охоплюють назви предметів, процесів, понять і 
властивостей. 
Традиційно дослідники розглядають військову лексику як складову 
частину загальної лексичної системи мови. З огляду на семантичні ознаки 
серед тематичних груп словникового складу української мови виділяють 
номінації загальновідомих військових понять, видів зброї та технічних 
засобів [там само]. 
Учені підходять до аналізу військової лексики, структуруючи її на 
різні класи, підкласи, тематичні поля та групи, які разом формують широку 
лексико-семантичну систему. У такій перспективі військова лексика 
посідає місце в різних тематичних об’єднаннях. В якості прикладу 
22 
 
І. Литовченко наводить класифікацію Г. Бучиної, яка пропонує 
диференціювати військову лексику на три базові групи [36, с. 28]: 
1. «Армія як інструмент держави» – включає терміни, пов’язані з 
функціонуванням армії у зовнішній та внутрішній політиці («оборона», 
«наступальна операція», «стратегія»). 
2. «Армія як соціальний інститут» – охоплює терміни, що 
описують організацію, структуру та взаємовідносини у військовому 
середовищі («батальйон», «рота», «штаб», «військовослужбовець»). 
3. «Озброєння та технічне оснащення армії» – позначає 
найменування видів зброї та техніки («танк», «ракета», «дрон», 
«артилерія»). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рис. 1. Класифікація військової лексики за тематичними групами 
Г. Бучиної 
 
Кожна з цих груп має власні підгрупи, що дозволяє створити 
деталізовану систему та чітко окреслити місце військової лексики в 
загальній структурі мови. 
23 
 
Г. Халимоненко пропонує класифікувати військову лексику за 
кількома тематичними напрямами, серед яких [див. 36, с. 29]: 
1) терміни, що позначають організацію війська (полк, сотня, курінь); 
2) рангову термінологію, характерну для Війська Запорізького (кошовий 
отаман, обозний, писар); 
3) лексику, пов’язану з атрибутами влади (булава, корогва, печатка); 
4) терміни, що відображають стратегію і тактику (засідка, наступ, 
маневр); 
5) назви зброї та різних бойових засобів (мушкет, гармата, спис); 
6) термінологію, що стосується судноплавства (чайка (козацький 
човен), стерно, весло); 
7) лексику, яка описує реалії, пов’язані з кіннотою (шабля, сідло, 
кобила). 
Натомість Н. Яценко [див. там само], аналізуючи військову лексику у 
мові історичних романів, виділяє такі групи: 
1) лексика, яка позначає військових осіб (вояк, гетьман,  найманець); 
2) лексика, яка охоплює назви старовинної зброї, військового 
спорядження та регалій (арбалет, панцир, бунчук); 
3) лексика для позначення стратегій, тактичних дій, бойових 
операцій і військових кампаній (облога, відступ, рейд). 
У своїх студіях військово-морської термінології О. Андріянова 
розширює коло аналізованих одиниць і виокремлює низку тематичних 
груп. До них належать: 
1) назви кораблів і суден Військово-Морських Сил України 
(фрегат, корвет, десантний катер); 
2) частини архітектурної будови корабля та приміщення 
спеціального призначення (рубка, трюм, камбуз); 
3) двигуни і допоміжні механізми (машини, пристрої, прилади, 
апарати, устаткування, їхні деталі і корабельні системи) 
(дизель-генератор, турбіна, насос); 
24 
 
4) назви морехідних, бойових і тактичних характеристик корабля 
(осадка, маневровість, живучість); 
5) одиниці виміру і стандарти (вузол (швидкість), кабельтов 
(відстань), миля морська); 
6) умови плавання, морські небезпеки та засоби навігаційного 
обладнання (мілина, риф, маяк); 
7) проектування, будівництво і ремонт кораблів (верф, спуск на 
воду, докування); 
8) навігація (курс, лаг, штурвал);  
9) озброєння та рятувальні засоби (торпеда, зенітна установка, 
рятувальний плот); 
10) військові звання і спеціальності ВМС (мічман, капітан ІІ 
рангу, штурман); 
11)  морська авіація (палубний винищувач, гідролітак, авіаносець); 
12) військові дії (артилерійський обстріл, морська блокада, 
десантування); 
13) рангоут і такелаж (щогла, вант, рей). 
Окремо дослідниця формує ще одну підсистему – шість груп 
військово-морських команд, серед яких [див. там само]: 
1) команди для надводних кораблів («Приготуватися до 
швартування!», «Якір кинути!», «Курс тримати!»); 
2) команди для підводних човнів («Зануритися!», «Спливти на 
перископну глибину!», «Продування цистерн!»); 
3) команди, пов’язані з корабельним розпорядком («Підйом!», 
«Відбій!», «Зміна вахти!»); 
4) команди, що використовуються при застосуванні підіймальних 
засобів («Лебідку вперед!», «Стоп машина!», «Брати на борт!»); 
5) стройові команди  («Рівняйсь!», «Струнко!», «Кроком руш!»); 
6) команди для керування шлюпками («Весла на воду!», 
«Відчалювати!», «Притримати хід!»). 
25 
 
Систематизація військових термінів можлива також і за іншими 
критеріями: 
1) за семантичним наповненням: однозначні терміни (танк має чітко 
визначене значення); багатозначні (англ. drone – це і «безпілотник», і 
«гудіння», залежно від контексту); 
2)  за сферою застосування: універсальні (термін комп’ютер вживається 
і у військовій, і у цивільній сфері); специфічні (термін амфібійний 
вживається щодо бронетехніки, здатної пересуватися сушею і 
водою); концептуально-авторські (наприклад, вираз «зоряні війни» як 
політичний термін, уведений у часи «холодної війни» для позначення 
американської космічної програми протиракетної оборони); 
3) за історико-лексикологічним аспектом: архаїзми (ратник для 
позначення воїна, мушкет як вид вогнепальної зброї); неологізми 
(слово байрактар за останні роки стало загальновідомим 
неологізмом, який перейшов із назви конкретної моделі БПЛА у 
військову лексику як символічне поняття; 
4) за тематичними ознаками: тактична термінологія (фланг, наступ, 
контратака); військово-організаційна (батальйон, бригада, штаб); 
військово-технічна, диференційована за родами військ (у 
військово-морській термінології англійське слово fleet означає 
«флот», а carrier strike group – угруповання авіаносного типу, що вже 
відображає специфіку сучасної військової організації. 
Дослідження англійської військової лексики, здійснене 
Д. Василенком, дозволило виділити кілька тематичних груп, що охоплюють 
різні аспекти військової діяльності [36, с. 30]: 
1) керівництво та управління військами (command, headquarters, orders); 
2) військовослужбовці (soldier, officer, private); 
3) зброя (rifle, grenade, artillery); 
4) військова техніка (tank, armored vehicle, helicopter); 
5) укріплення та споруди (bunker, trench, fortification);  
26 
 
6) боротьба, бій, військові дії (assault, skirmish, engagement); 
7) агресія та насильницькі дії (attack, raid, invasion); 
8) поразка (defeat, retreat, surrender); 
9) перемога (victory, triumph, conquest); 
10) цивільний сектор під час війни (refugee, civil defense, evacuation). 
Схожим чином класифікує військову лексику З. Дубинець, що 
виокремлює 1) назви осіб, пов’язаних з військовою справою; 2) назви 
зброї, військового спорядження та регалій; 3) назви збройних сил, 
військових одиниць, стратегій та тактик ведення бойових дій та їх 
наслідків [50, с. 19]. 
Таке систематичне групування дає змогу чіткіше уявити структуру 
військової англійської термінології та полегшує її переклад і практичне 
застосування. 
Отже, багатогранна класифікація військової термінології дає змогу 
впорядковувати велику кількість спеціалізованих одиниць та простежувати 
їх розвиток у діахронії та синхронії. Вона відображає не лише мовну, а й 
історичну, культурну та технічну динаміку військової сфери. 
 
1.3. Словотворчі особливості військової термінології 
 
Одним із актуальних завдань сучасної лінгвістики є вивчення 
словотвірних тенденцій у розвитку термінологічних систем. Дослідження 
військової лексики показують, що її словниковий склад постійно 
збагачується шляхом словотвору, використанню власних ресурсів мови та 
запозичень з інших мов. Завдяки цьому терміносистема отримує високий 
потенціал для формування нових лексичних одиниць. 
Багато дослідників підкреслюють, що спеціальної моделі створення 
військових термінів немає, оскільки вона значною мірою збігається із 
загальноприйнятими способами словотвору. Так, дослідження термінології 
спеціалізованих пілотів-льотчиків ВМС показує, що ця термінологія 
27 
 
відповідає загальним тенденціям словотвору в англійській мові: майже три 
чверті термінів – це  іменники, решта – прикметники та дієслівні форми, 
при цьому словосполучення (compound words) є «найчисельнішою 
характеристикою» [58, с. 29]. Проте специфіка військової комунікації 
визначає особливості відбору та використання структурних елементів у 
словотворенні. Як відомо, нові слова утворюються двома шляхами: 
власними засобами мови та запозиченням. Словотвір, як наука, вивчає 
синхронні процеси формування нових слів, зазвичай на основі вже наявних 
[50, с. 26]. 
На думку Дж. Сейгера, в англійській термінології широко 
використовуються як синтетичні, так і аналітичні способи створення 
термінів. Аналітичні методи позначення об’єднують незалежні лексичні 
одиниці в більші одиниці, як, наприклад, у словоскладанні. Синтетичні 
методи змінюють лексичні елементи за допомогою афіксів [58, с. 29]. Крім 
того, вчений виділяє три основні підходи до створення нових позначень: 
1) використання наявних ресурсів, 2) модифікація наявних ресурсів, 3) 
 створення нових лінгвістичних одиниць. 
Найпоширенішим методом позначення нових понять є модифікація 
існуючих за допомогою: 
1) деривації або афіксації, тобто додавання афіксів; 
2) словоскладання, тобто поєднання існуючих слів у нові; 
3) конверсії, яка не є ані афіксацією, ані словоскладанням, а передбачає 
синтагматичне змінне використання тієї самої форми, наприклад: 
іменник, що використовується як дієслово, або прикметник, що 
використовується як іменник. Ця форма широко поширена в 
загальній англійській мові, але також часто зустрічається у технічній 
англійській мові; 
4) скорочення, тобто будь-яка форма скорочення виразу шляхом 
абревіацій, усічень, акронімів тощо. 
28 
 
В. Георгієва доповнює цей перелік такими способами: формування 
багатослівних військових термінів, блендинг та термінологізація [58, с. 29]. 
Найпродуктивнішими техніками формування англійських військових 
термінів у сфері операцій підтримки миру вона вважає: багатослівні 
терміни, які складають 52 % усіх термінів та афіксацію – 35 %; 
словоскладання –13 %. Конверсія також є активним способом 
словотворення. Блендинг зустрічається менше ніж у 1 % випадків.  
Утворення скорочених форм, таких як абревіації, акроніми, усічені 
слова та символи, що замінюють повну форму терміну, є унікальним 
явищем для військової термінології. На практиці кожен військовий термін 
може замінюватися його скороченою формою або символом у формальних 
військових документах і текстах.  
На сьогоднішній день англійська військова термінологія запозичує 
небагато слів з інших мов. Проте з діахронічної точки зору понад 50 % 
досліджених термінів є прямими запозиченнями. Ці терміни добре 
адаптовані та інтегровані в англійську граматичну структуру. 
Розглянемо основні способи словотворення військової лексики 
детальніше. 
Афіксація – це один із найпоширеніших способів формування 
військових термінів. Статистичний аналіз військових документів показує, 
що найактивнішими іменниковими суфіксами в англійській військовій 
термінології є ті, що використовуються для позначення абстрактних 
іменників: -ation/-tion/-ion: escalation, fortification, ammunition; ment (менш 
продуктивний, ніж -ation через зростаючу продуктивність віддієслівних 
абстрактних іменників з -ing): bombardment, deployment; -ing: fighting, 
firing; -cy: conspiracy, secrecy; -sion: collision; activities: -ence/-ance: defence, 
alliance; -age: espionage, sabotage; -al: survival, withdrawal; ty/-bility: 
neutrality, operability. 
Суфікси для позначення осіб використовуються для маркування 
учасників військових дій або людей із значенням чоловічої статі та 
29 
 
виконавця дії. Наприклад:  -ant: combatant (боєць), militant (бойовик); -er: 
soldier (солдат), officer (офіцер); -ee: refugee (біженець), evacuee 
(евакуйований). 
Суфікси для позначення предметів/речей використовуються для 
термінів техніки, об’єктів чи засобів. Наприклад: -or: monitor (прилад 
спостереження/контролер); -ent: deterrent (стримуючий фактор, засіб). 
Найпоширеніші прикметникові суфікси у військовій лексиці: 
-able/-ible: droppable (який можна скинути), transportable 
(транспортабельний);      -al: critical (критичний), frontal (фронтовий); -ary: 
expeditionary (експедиційний), rotary (ротаційний); -ic/-ical: asymmetric 
(асиметричний), tactical (тактичний). 
Існують форманти, що виконують функцію напівсуфіксів: -proof: 
bombproof (бомбостійкий), bulletproof (куленепробивний), nuclearproof 
(захищений від ядерної зброї); -man: signalman (сигнальник), marksman 
(стрілець), deadman (bomb) (міна-пастка). 
Їхня особливість полягає в тому, що формально вони схожі на 
повнозначні корені (proof, man), але семантично вже функціонують як 
продуктивні словотворчі елементи, тобто ближче до суфіксів. 
Найчастотніші та продуктивні префікси у військовій термінології 
(для антонімів): anti- створює значення «протидія, спрямованість проти 
чогось: antisubmarine warfare (протичовнова війна), antiarmour helicopter 
(протитанковий гелікоптер); counter- має значення «відповідь, протидія, 
проти»: counterfire (вогонь у відповідь), counter-espionage (контррозвідка); 
non- має значення «відсутність приналежності»: non-NATO forces (сили 
поза НАТО), non-Partner nations (країни, що не є партнерами); un- зі 
значенням «заперечення, нестандартність»: unclassified 
(некласифікований), unconventional (нетрадиційний). 
Інші продуктивні префікси – de-: demobilisation (демобілізація), 
demilitarisation (демілітаризація), re-: redeployment (передислокація), 
30 
 
re-supply (повторне постачання), in-: indirect fire (непрямий вогонь), dis-: 
disarmament (роззброєння) [Георг, с. 32]. 
Словоскладання – це процес творення термінів, коли дві або більше 
основ поєднуються для утворення нової синтагматичної одиниці, яка 
функціонує на граматичному та семантичному рівнях самостійно і 
значення якої або є сумою значень її елементів (minewatching, machine gun, 
artilleryman, car bomb, chemical weapon), або має нове значення, незалежне 
від значень її складників (headquarters – «військове формування, що 
включає командира, його штаб і допоміжні підрозділи», leapfrog «форма 
переміщення, при якій підрозділи забезпечення послідовно пересуваються 
вздовж осі пересування підрозділів, що підтримуються»). 
Ця техніка «стає більш поширеною через можливість, яку вона надає 
для прозорості форми терміну стосовно значення терміну» [62, c. 30]. Такі 
утворення часто називають «термінологічними колокаціями» і розглядають 
як «одиниці знання, тобто такі, що можуть бути категоризовані чи 
класифіковані або представлені системою організації знань, завдяки чому 
вони придатні для освітніх цілей» [58, с. 33]. 
Незважаючи на дискусії щодо характеру, функціонування та 
структури композитів, більшість лінгвістів погоджуються, що коли у складі 
композита є два елементи, перший елемент зазвичай визначає другий, який 
називається ядром [там само]. 
Виокремлюють наступні структурні моделі складних іменників: 
✔ іменник + іменник (aircraft, battlefield, warhead, peace building, 
mission report, task force, arms race) 
✔ прикметник + іменник (joint fires, strongpoint, global security, 
humanitarian operation, collective defence, regional conflict, 
military intelligence, operational command) 
✔ дієслово + прислівник (countdown, breakthrough). 
Складні прикметники можуть мати таку структуру: 
✔ іменник + прикметник (battlewise, infantry-heavy, seaworthy); 
31 
 
✔ іменник + дієприкметник І (peace enforcing, target-seeking); 
✔ іменник + дієприкметник ІІ (hand-held, air-delivered); 
✔ прислівник + дієприкметник І (hard-hitting); 
✔ прислівник + дієприкметник ІІ (least-engaged); 
✔ прикметник + прикметник (nuclear-free); 
✔ прикметник + дієприкметник ІІ (nuclear-powered). 
Причина існування великої кількості військових композитів полягає в 
тому, що значення композита завжди сформульоване точніше і лаконічніше 
порівняно зі значенням багатослівного терміну (пор.: command and control; 
intelligence, surveillance and reconnaissance; operational level of war тощо). 
Епонімічні композити є особливим підтипом складних термінів із 
власними назвами (іменами осіб або місць). Дж. Сейгер відзначає їхню 
частотність у позначенні речовин, матеріалів, об’єктів, інструментів, 
методів, процесів і вимірювань [58, с. 33-34]. Англійські військові 
епонімічні композити використовуються головним чином для позначення 
зброї та систем озброєння і вони дотримуються моделі: «власна назва + 
загальна назва», наприклад: AK-47 assault rifle, Molotov cocktail, M1 Garand 
rifle, Glock pistol, Uzi submachine gun тощо.  
Створення багатослівних термінів як техніка словотворення на 
синтаксичному рівні є однією з найновіших і найпродуктивніших технік 
творення термінів, оскільки нові поняття, як правило, позначаються не 
простими словами, а комбінаціями різної кількості термінів. Ця тенденція є 
результатом розвитку знань та необхідності точного найменування нових 
понять, що часто досягається через багатослівну описову фразу, структура 
якої дозволяє системне структурування термінологічного поля [58, с. 33]. 
Іншою причиною створення багатослівних термінів  В. Георгієва 
вважає полісемантичний характер основного (базового) компонента 
багатослівного терміну та його загальне значення, а відповідно 
інформаційну / семантичну недостатність, що, у свою чергу, вимагає 
уточнення референта за допомогою підпорядкованих елементів терміну 
32 
 
(пор.: device → safety device, anticountermining device, arming delay device, 
improvised explosive device тощо). 
Проблема, яка досі залишається невирішеною, – це проблема 
розмежування між композитами та багатослівними термінами. Англомовні 
лінгвісти не виділяють багатослівні терміни в окрему категорію, а 
групують їх разом із композитами [там само]. 
На основі структури багатослівних термінів можна виокремити дві 
основні групи: 
1) багатослівні терміни з координуючим зв’язком між їхніми 
компонентами (command and control; tactics, techniques and 
procedures; command, control, communications and computers; moving 
and stationary target acquisition and recognition); 
2) багатослівні терміни з підпорядковуючим зв’язком між їхніми 
компонентами: 
● іменник може вживатися як атрибутивний елемент: 
civil-military cooperation (цивільно-військове співробітництво), 
combined joint task force (об’єднане спільне оперативне 
угруповання), rapid reaction force (сили швидкого реагування); 
● прийменникові багатослівні терміни: suppression of enemy air 
defences (пригнічення ворожої протиповітряної оборони), point 
of no return (точка неповернення), plan for landing (план 
висадки), operations other than war (операції, відмінні від 
війни). 
Більшість багатослівних термінів є іменниковими 
словосполученнями, у яких є одна основа (ядро) і кілька визначальних 
елементів, які стоять при ядрі: report (звіт) → initial contact report (звіт про 
початковий контакт), detailed photographic report (детальний фотозвіт), 
reconnaissance exploitation report (звіт про використання розвідданих), 
supplemental programmed interpretation report (додатковий запрограмований 
інтерпретаційний звіт) тощо. 
33 
 
Три- або чотирикомпонентні багатослівні терміни формуються на 
основі двокомпонентного терміну і сприяють побудові термінологічних 
систем з позначенням родових відносин між термінами, напр.: explosive 
device (вибуховий пристрій) → improvised explosive device (саморобний 
вибуховий пристрій), countering-improvised explosive devices (протидія 
саморобним вибуховим пристроям); improvised explosive device disposal 
(знешкодження саморобних вибухових пристроїв); radio-controlled 
improvised explosive device (радіокерований саморобний вибуховий 
пристрій) тощо [там само]. 
Водночас створення багатослівних термінів є невіддільним від 
протилежного процесу – паралельного використання скорочених 
(абревійованих) форм цих термінів як прояву принципу мовної економії і, 
що стосується військового дискурсу, для полегшення швидкої обробки та 
аналізу інформації, а також для її шифрування у деяких випадках. 
Дж. Сейгер стверджує, що «спеціальні мови також можуть 
створювати нові форми різними способами компресії наявних форм 
вираження» [див. 58, с. 37]. Він наводить приклади скорочених форм, 
якими є акроніми (FM, A (Amp)), абревіатури (Unesco, NATO), усічення 
(lab, vet) та особливий випадок словоскладання і одночасного усічення 
(biological + electronic = bionic). 
Більш детальний аналіз скорочених термінологічних форм 
зосереджується на техніках творення термінів шляхом злиття та абревіації, 
які є результатом однієї з найбільш характерних мовних рис військової 
англійської – її прагнення до стислісті. Ця тенденція проявляється 
наступним чином: 
а) створенням злитих форм (блендинг): aviation + electronics = 
avionics; cosmic + aerodrome = cosmodrome; international + police = 
Interpol; helicopter + pad = helipad; radar + dome = radome; 
navigation + aid = navaid (1950s); transmitter + responder = 
transponder; 
34 
 
б) створенням скорочених форм майже кожного військового терміну 
(Gen – General (генерал), Maj Gen – Major General (генерал-майор), 
Pvt – Private (рядовий), Sgt – Sergeant (сержант), Col – Colonel 
(полковник), Lt Gen – Lieutenant General (генерал-лейтенант), 
Adm – Admiral (адмірал флоту); 
в) застосуванням символів, які замінюють військові терміни на 
військових картах. 
Паула Лопес Руа поділяє скорочення на простi та складні [50, с. 33]. 
Прості скорочення (proper abbreviations) – це безпосередньо 
скорочені слова, які зберігають початкову форму, наприклад: ftr – fighter 
(літак-інтерцептор), comdr – commander (командир), engr spt – engineer 
support (інженерне забезпечення) 
Складні скорочення поділяються на декілька підгруп: 
1. Ініціальні абревіатури (initialisms) – скорочення, що 
формуються з початкових літер слів. До цієї групи входять: 
а) алфавітні абревіатури (alphabetisms), які вимовляються по 
буквах: OSCE – Organization for Security and Co-operation in Europe 
(ОБСЄ), SSU – State Security Service (СБУ), AD – Air Defence (ППО); 
б) акроніми, які читаються як одне слово: ASAP – as soon as possible 
(якнайшвидше), HIMARS – High Mobility Artillery Rocket System 
(система ракетної артилерії високої мобільності), NATO – North 
Atlantic Treaty Organization (НАТО) 
Деякі слова, що історично походять від абревіатур, сьогодні стали 
загальновживаними словами: radar, laser, sonar. 
2. Усічення (clippings) – скорочення довших слів без втрати 
значення: equip – equipment (обладнання), info – information (інформація), 
decon – decontamination (дезактивація), log – logistics (логістика) 
3. Контамінація або бленди (blends) – поєднання двох або 
більше слів з опущенням частини їх форми: CONPLAN – concept + plan 
(оперативний план), paratrooper – parachute + troops (десантник), Interpol 
35 
 
– international + police (Міжнародна поліцейська організація), AVGAS – 
aviation + gasoline (авіаційне паливо). 
Водночас слід зазначити, що межі категорій часто розмиті: багато 
абревіатур мають гібридні ознаки і можуть належати одночасно до кількох 
підгруп. Популярність скорочень у військовій сфері, урядових структурах, 
ІТ та в обміні миттєвими повідомленнями ще більше ускладнює точну 
класифікацію.  
  Конверсія є дуже активною технікою термінотворення, яка 
представляє собою «зміну категорії слова без морфологічної зміни» [див. 
58, с. 35]. Нове слово має значення, яке відрізняється від початкового, але 
може легко асоціюватися з ним і має граматичні форми нової частини 
мови: дієслово bomb («бомбити») утворене від іменника bomb («бомба») 
шляхом конверсії. 
Ця техніка словотворення є активною через певні особливості 
сучасної англійської мови: аналітичну структуру і просту форму слова. Ці 
особливості забезпечують легку трансформацію однієї частини мови в 
іншу. Іншим чинником є наявність великої кількості односкладових 
англійських слів, які є більш гнучкими, ніж багатоскладові слова. 
Основними типами конверсії є: іменник → дієслово  та дієслово → 
іменник, хоча висловлюється думка, що іноді неможливо чітко визначити, 
чи іменник перетворений на дієслово, чи навпаки. 
Результат конверсії як активної техніки термінотворення полягає в 
тому, що одна й та сама словоформа (термін) може виконувати різні 
синтаксичні ролі на рівні речення чи абзацу. Найбільш численними є 
випадки конверсії за типом іменник → прикметник. Наприклад, слово 
military у реченні “Therefore, there must be a degree to which the military 
reacts to events” military є іменником і означає «військові сили». У реченні 
“The inculcation of Tactics, Techniques and Procedures (TTPs) to conduct the 
range of military operations and activities” це прикметник, що означає 
«військовий». 
36 
 
Випадки перетворення дієслова на прикметник збагачують існуючу 
класифікацію типів конверсії в англійській мові. 
Словотворчі процеси у військовій термінології, зокрема афіксація, 
словоскладання, конверсія та скорочення, демонструють активне 
використання морфологічного потенціалу мови для створення нових 
термінів. Ці процеси дозволяють швидко і точно формулювати поняття, що 
відображають сучасні технології, озброєння та організаційні структури 
Збройних Сил. Особливе значення мають багатослівні терміни та 
абревіатури, які сприяють економії мовних засобів, швидкому обміну 
інформацією та стандартизації комунікації в міжнародних військових 
операціях. 
Таким чином, систематизація термінів і аналіз словотворчих процесів 
є ключовими елементами для розуміння функціонування військової мови, її 
розвитку та адаптації до нових реалій військової справи, що підкреслює її 
важливість як частини мовного забезпечення професійної діяльності. 
 
Висновки до розділу 1 
 
1. Військова лексика є специфічним різновидом спеціальної лексики, 
оскільки завдяки своїй комунікативно-функціональній 
спрямованості перебуває на межі двох функціональних стилів – 
офіційно-ділового та науково-технічного.  
2. Найважливішим складником військової мови як особливого 
різновиду мови для спеціальних цілей  є військова термінологія. 
Поряд із офіційними термінами в ній активно функціонують 
професіоналізми, абревіатури, а також сленгізми, що поширені у 
середовищі військових. 
3. Військовий термін – це слово або словосполучення, яке має чітко 
визначене значення, пов’язане з військовою справою. Основними 
ознаками таких одиниць є наявність дефініції, системність, 
37 
 
однозначність, стилістична нейтральність та висока 
інформативність. Характерною особливістю англійської військової 
термінології є полісемія та синонімія термінів. 
4. Дослідження військової термінології показує, що її словниковий 
склад є багаторівневим і структурованим за різними критеріями: 
семантичним, тематичним, функціональним та 
історико-лексикологічним. Класифікація термінів дозволяє 
систематизувати військову лексику за призначенням, сферою 
застосування та структурними ознаками, що забезпечує точність і 
однозначність комунікації у професійному середовищі. Особливо 
важливою є диференціація термінів на офіційні та неформальні, 
що відображає різні стилістичні та функціональні шари 
спеціалізованої мови. 
5. В англійській термінології широко використовуються як 
синтетичні, так і аналітичні способи створення термінів. 
Аналітичні методи позначення об’єднують незалежні лексичні 
одиниці в більші одиниці – словоскладання, мультікомпонентні 
терміни. Синтетичні методи змінюють лексичні елементи за 
допомогою афіксів – афіксація.  
6. Основними способами утворення нових термінів є афіксація, 
словоскладання, конверсія та скорочення (абревіація, усічення, 
блендинг, акроніми тощо). 
 
 
 
 
 
 
 
 
38 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Розділ 2 
СТРАТЕГІЇ ВІДТВОРЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ПІД 
ЧАС ПЕРЕКЛАДУ 
 
У цьому розділі визначено поняття військового перекладу, розглянуто 
історію виникнення та етапи розвитку аналізованого терміну, представлено 
класифікації видів військового перекладу, схарактеризовано лексичні, 
граматичні та лексико-граматичні трансформації, які застосовуються під 
час перекладу англомовної військової термінології. 
 
2.1. Військовий переклад: історія розвитку поняття 
 
На думку М. В. Нагач та М. М. Хоменко, військовий переклад 
належить до специфічних видів перекладацької діяльності, адже він 
вимагає від фахівця глибоких знань і високої професійної підготовки. 
Перекладач у цій сфері має володіти військовою термінологією та 
орієнтуватися у суміжних дисциплінах, зокрема політиці та економіці, 
39 
 
знати систему військових звань і процедур, а також бути в курсі актуальних 
викликів, що стосуються світової безпеки та ведення воєнних дій. Така 
діяльність накладає велику відповідальність, оскільки навіть незначна 
помилка у перекладі може мати катастрофічні наслідки, особливо коли 
йдеться про використання складних зразків озброєння чи систем 
боєприпасів. Коректність відтворення військових термінів ґрунтується як 
на власне мовній компетенції перекладача, так і на розумінні специфіки 
армій різних країн, їхньої структури, історичного розвитку, систем 
озброєння, військової техніки та тактики бойових дій. Усе це формує 
фундамент професійної компетентності військового перекладача [40, с. 
568]. 
Ще у найдавніші часи військові об’єднання, готуючись до походів, 
усвідомлювали ключову роль мовної взаємодії з іншими народами, які 
могли бути і союзниками, і ворогами. Для забезпечення такої комунікації 
обов’язково залучався спеціальний посередник, що виконував функції 
перекладача.  
Історія військового перекладу охоплює тисячоліття і тісно пов’язана 
з еволюцією військової справи, а також із розвитком міжкультурної 
комунікації. Нижче наведено ключові етапи становлення цього феномену 
[54; 61]. 
1. Давні цивілізації. Витоки військового перекладу сягають у 
глибину історії, коли перекладачі виконували важливу функцію 
посередників під час переговорів між ворогуючими арміями або в межах 
дипломатичних контактів. Вони передавали повідомлення, угоди та інші 
критично важливі документи. Уже в Стародавньому Єгипті ця практика 
була досить поширеною: писарі допомагали у спілкуванні між військовими 
керівниками та представниками інших народів, зокрема Месопотамії. В 
античні часи військовий переклад був незамінним для взаємодії римських 
легіонів із місцевим населенням під час завоювань, а також для проведення 
дипломатичних місій і переговорів. 
40 
 
2. Середньовіччя. У добу хрестових походів переклад ставав 
життєво необхідним для комунікації між європейськими воїнами та 
мешканцями Близького Сходу і Східної Європи. Перекладачі брали участь 
у дипломатичних перемовинах та військових кампаніях. У великих 
імперіях цього періоду, таких як Монгольська чи Тимуридська, 
перекладацька діяльність забезпечувала зв’язок між різними етнічними 
групами, які входили до складу багатонаціональних армій. 
3. Епоха Великих географічних відкриттів. Коли європейські 
мореплавці та колонізатори виходили на контакт із невідомими культурами, 
військовий переклад набував нового значення. Він був необхідний як під 
час дослідницьких експедицій, так і для встановлення дипломатичних та 
торговельних відносин. Перекладачі допомагали зрозуміти мову, звичаї та 
традиції місцевих народів, сприяючи укладанню угод і документів, 
підтриманню діалогу та формуванню взаєморозуміння. Вони фактично 
виступали ключовою ланкою між колонізаторами й автохтонним 
населенням. 
4. Новітні часи. З утвердженням національних держав і 
формуванням регулярних армій військовий переклад перетворився на 
окремий напрям професійної діяльності. Він почав розглядатися не лише 
як допоміжний засіб у дипломатії чи воєнних кампаніях, а як важлива 
складова військової комунікації, що потребувала спеціальної підготовки та 
чіткої організації. 
При цьому слід зазначити, що професія «військовий перекладач» 
сформувалася відносно недавно. Тривалий час лінгвістичний супровід 
військової діяльності не виділяли як окремий напрям, не існувало ані 
спеціалізованих навчальних закладів, ані самого поняття «військовий 
переклад». Потреби у мовному посередництві вирішувалися ситуативно, 
здебільшого за рахунок військовослужбовців, які володіли двома мовами, 
або місцевих мешканців, здатних виступити перекладачами. Лише поява 
світових воєн, формування стійких міжнародних військових коаліцій, 
41 
 
розвиток нових родів військ, служб і технічних засобів комунікації 
продемонстрували необхідність у штатних військових перекладачах [18]. 
Першим масштабним прикладом їх офіційного залучення вважається 
Перша світова війна. У військах Антанти на перекладацькі посади 
призначали французьких солдатів і офіцерів, які володіли англійською 
мовою та мали попередній досвід навчання чи роботи у Великій Британії 
[1, с. 75]. Такі перекладачі здебільшого мали військовий досвід, але не 
володіли спеціальною мовною освітою. Вони виконували функції 
посередників між союзними військовими контингентами, командними 
структурами, цивільним населенням та адміністраціями окупованих чи 
прифронтових територій. 
Серед відомих постатей того часу був французький офіцер Еміль 
Саломон Вільгельм Ерзог, який здобув літературну славу під псевдонімом 
Андре Моруа. У своїх творах він одним із перших описав специфіку 
діяльності військових перекладачів, підкресливши, що їхня робота, окрім 
передачі змісту іншою мовою, була також спрямована на подолання 
культурних та соціальних бар’єрів між сторонами комунікації. 
Попри те, що у збройних силах окремих країн уже з’явилася 
спеціальність «військовий перекладач», після завершення Першої світової 
війни питання системної підготовки військових лінгвістів практично не 
розглядалося. У військових структурах тривалий час переважала думка, що 
для виконання мовного забезпечення цілком достатньо двомовних осіб без 
спеціальної освіти. Подібна практика, за нечисленними винятками, 
зберігалася у більшості армій аж до Другої світової війни. Лише з початком 
активних бойових дій, коли потреба у кваліфікованих перекладачах стала 
очевидною, почали вживатися термінові заходи для розв’язання цієї 
проблеми. 
Так, навесні 1941 р. група офіцерів американської військової розвідки 
звернула увагу керівництва на імовірний дефіцит перекладачів з японської 
мови у випадку війни. Після тривалих обговорень підполковник Венерлінг 
42 
 
отримав дозвіл на створення спеціальної школи для осіб, що вже мали 
базові знання японської. У листопаді того ж року навчальний заклад 
розпочав роботу в Кріссі-Філд (Сан-Франциско), маючи лише чотирьох 
викладачів і 58 слухачів, більшість із яких були американцями японського 
походження. Напад на Перл-Харбор підтвердив нагальність цієї ініціативи, 
і вже навесні 1942 р. кількість викладачів та студентів значно зросла. 
Школа функціонувала до 1946 р., випустивши близько 6000 перекладачів, 
серед яких чимало були мобілізовані безпосередньо з таборів для 
інтернованих, де їхні родини залишалися до завершення війни [35, c. 10]. 
Брак професійно підготовлених військових перекладачів нерідко 
компенсувався внутрішніми ресурсами самих збройних сил. Так, Ріхард 
Зонненфельдт, який став головним перекладачем у групі американських 
слідчих під час допитів нацистських керівників, згадував про несподіваний 
поворот своєї військової кар’єри, спричинений знанням мов: «У двадцять 
два роки, завдяки поєднанню моїх лінгвістичних здібностей та випадкового 
збігу обставин, мене помітили як солдата, що володіє двома мовами, і 
буквально вирвали з рутинної служби рядовим в автомобільному парку, аби 
вивести на авансцену післявоєнної історії для участі у Нюрнберзькому 
процесі» [56, c. 330]. 
На теренах Східної Європи перші відомості про військових 
перекладачів відносяться до доби Петра І. У цей період, коли російська 
армія активно реформувалася за європейським зразком, у військо 
потрапила значна кількість представників дворянських родин, які мали 
ґрунтовну освіту і володіли іноземними мовами. Цілком природно, що свої 
мовні знання вони застосовували у військовій службі, зокрема під час 
воєнних кампаній. Фактично вони виконували функції, які сьогодні 
окреслюються як «лінгвістичне забезпечення військової діяльності»: збір і 
аналіз розвідувальних матеріалів, допит полонених та перебіжчиків, а 
також участь у переговорах різного рівня. 
43 
 
У Радянському Союзі професія військового перекладача офіційно 
була запроваджена у 1929 р. Характерний для радянської системи 
прагматичний підхід до військового будівництва передбачав, що проблему 
мовного забезпечення армії можна розв’язати за рахунок 
перепрофілювання студентів і викладачів мовних навчальних закладів. 
Проте цивільні спеціалісти зіткнулися з серйозними труднощами: вони 
погано орієнтувалися у військовій термінології та специфіці армійської 
служби. Це змусило командування ухвалити інше рішення – направляти 
кадрових офіцерів на короткотермінові мовні курси тривалістю від трьох 
до шести місяців. Така система мала суттєві недоліки, головним із яких 
була неможливість забезпечити належний рівень володіння іноземною 
мовою, особливо східними мовами, за такий обмежений час [42, с. 108]. 
Стрімке розширення радянських збройних сил вимагало доступу до 
західних військових технологій, що зумовило необхідність міжнародної 
військової співпраці. Додатковим поштовхом стала громадянська війна в 
Іспанії, у якій СРСР відіграв активну роль, направляючи туди військовий 
контингент, техніку та озброєння. У цих умовах гостро постала проблема 
мовного супроводу радянських фахівців. Перекладачі становили значну 
частину персоналу, відрядженого до Іспанії, адже більшість радянських 
радників та спеціалістів не володіли іспанською. Саме тому забезпечення 
перекладацької підтримки стало критично важливим для ефективної 
взаємодії між радянськими військовими й місцевими союзниками. 
У ті роки виникла потреба у спеціалістах, які, окрім мовних знань, 
володіли б і професійними військовими компетенціями. Іншими словами, у 
30-х р.р.  ХХ ст. постала необхідність у військових фахівцях, що досконало 
володіють однією чи кількома іноземними мовами, добре орієнтуються у 
військовій сфері, знають військову термінологію та специфіку служби. 
Стало очевидним, що підготовка таких кадрів можлива лише у 
спеціалізованих військових закладах. Саме тому у 1940 р. було створено 
Військовий факультет західних мов при Московському державному 
44 
 
педагогічному інституті іноземних мов, який очолював генерал-майор, 
кандидат військових наук Н. Н. Біязі, та Військовий факультет при 
Московському інституті сходознавства. Після завершення Другої світової 
війни поява нових міжнародних організацій і блоків, насамперед ООН, 
НАТО та Варшавського договору, сприяла активізації військового 
співробітництва, що зумовило збільшення кількості посад військових 
перекладачів у Збройних силах СРСР і, відповідно, розширення підготовки 
кадрів у профільних закладах. Масове навчання перекладачів поставило 
питання про необхідність створення єдиної методики підготовки, що, 
своєю чергою, вимагало наукового осмислення прийомів та методів роботи 
військових перекладачів [23, c. 93]. 
Одним із ключових елементів військового перекладу є лінгвістичне 
забезпечення військ. Термін «лінгвістичне забезпечення військ» з’явився 
наприкінці 1990-х років для позначення основних функцій військового 
перекладача. Слово «забезпечення» часто використовується у військовій 
сфері у складі складних термінів, таких як бойове забезпечення, 
матеріально-технічне забезпечення, тилове забезпечення тощо. Під 
забезпеченням розуміють комплекс заходів, спрямованих на підтримку 
високої бойової готовності військ, успішне виконання операцій та 
мінімізацію ризиків, у тому числі інформаційного характеру [17, с. 128]. 
Лінгвістичне забезпечення передбачає діяльність, що потребує 
високого рівня професійної філологічної та двомовної компетенції 
виконавців, виділяючи стратегічні комунікації як окрему галузь військової 
діяльності [там  само]. Основною метою лінгвістичного забезпечення є 
ефективне виконання завдань у сфері міжнародного військового 
співробітництва. На цій основі В. В. Балабін визначає п’ять головних 
напрямів лінгвістичного забезпечення: перекладацьке супроводження, 
воєнно-країнознавча діяльність, робота з військовою термінологією, 
дидактично-діагностична діяльність та лінгводослідницька робота [6, с. 
102]. У військових структурах країн НАТО застосовується схожий термін – 
45 
 
linguistic support to operations, який охоплює здебільшого мовну підготовку, 
необхідну для комунікації з місцевим населенням, військовослужбовцями, 
органами влади та іншими учасниками операцій [там само]. 
 
2.2. Класифікація військового перекладу 
 
Військовий переклад розглядають як сукупність різновидів 
спеціалізованого перекладу, що функціонують у межах військової сфери. У 
мирний період він використовується насамперед для забезпечення 
міжнародної військової взаємодії: проведення переговорів між фахівцями, 
організації закупівель і продажу техніки та озброєння, підготовки 
навчальних занять для іноземних військовослужбовців тощо. У воєнний 
час основне призначення військового перекладу полягає у здобутті 
інформації про противника, зокрема під час допиту військовополонених, 
радіоперехоплень, опитування місцевих мешканців, перекладу й аналізу 
трофейної документації [33, c. 207]. 
Цей різновид перекладу концентрує у собі характерні риси багатьох 
підвидів перекладацької діяльності, що застосовуються у професійній 
комунікації різних сфер: науковій, науково-технічній, юридичній, медичній, 
а також у публіцистиці чи навіть художній літературі. Об’єктом військового 
перекладу виступає так звана «військова мова», тобто вся сукупність 
текстів та висловлювань, створених військовими чи для військових у 
специфічних умовах професійного спілкування. Військову мову можна 
трактувати як окрему форму комунікації, притаманну спільноті, яка має 
спільний предмет діяльності [19, c. 26]. 
Матеріали військового характеру відрізняються від інших 
насиченістю спеціалізованою лексикою, активним використанням термінів 
військової та науково-технічної сфери, великою кількістю стійких 
словосполучень, характерних лише для цього середовища. Для них 
типовими є численні позначення, скорочення та умовні символи, уживані 
46 
 
виключно у військовій документації, а також наявність клішованих і 
еліптичних конструкцій, обмежене вживання часових форм дієслова, 
компактність і стислість викладу, велика кількість паралельних структур на 
основі інфінітивів. Такі мовні особливості пояснюються функціональними 
вимогами військової комунікації: чіткістю, лаконічністю, точністю 
формулювань, ясністю викладу, логічною організацією тексту, 
відмежуванням однієї думки від іншої та зручністю сприйняття переданої 
інформації [21, c. 84]. 
Основні закономірності, принципи, прийоми і методи 
спеціалізованого перекладу властиві також і військовому перекладу. Проте, 
з огляду на іншу комунікативно-функціональну спрямованість, цей 
різновид має низку специфічних рис, що зумовлені особливостями 
стилістики, лексики та граматики текстів військового призначення. 
У цій сфері перекладацької діяльності першорядного значення 
набуває точність, адже перекладений матеріал часто використовується як 
підґрунтя для ухвалення стратегічних рішень чи планування бойових дій. 
Саме тому адекватність військового перекладу передбачає не лише 
коректну передачу змісту, але й максимально точне відтворення структури: 
порядку викладу, композиційної організації тексту, розташування окремих 
частин та інших, на перший погляд формальних, але вкрай важливих 
аспектів для військових фахівців [52, c. 307]. 
Військовий переклад належить до сфери спеціального перекладу і 
характеризується виразною комунікативною функцією, спрямованою на 
забезпечення військової діяльності. Його ключовими рисами є висока 
насиченість термінологією, чіткий і максимально точний виклад змісту при 
мінімальному використанні емоційно-образних засобів виразності. 
У структурі військових текстів виокремлюється специфічний шар 
термінологічних сталих словосполучень, які становлять окрему групу. До 
них належать: 
47 
 
1. Змінно-стійкі словосполучення. У військових текстах особливо 
важливими є сталість і точність формулювань, що унеможливлює подвійне 
трактування інформації. Такі поєднання набувають фіксованого характеру і 
стають елементами військової термінології. Використання 
англо-українських еквівалентів забезпечує ефективну взаємодію між 
військовослужбовцями обох мовних спільнот. Наприклад: танковий 
дивізіон – tank battalion,  стрілецька рота – rifle company, артилерійська 
батарея – artillery battery, піхотний батальйон – infantry battalion,  
розвідувальний загін – reconnaissance unit,  повітряна оборона – air defense, 
інженерний батальйон – engineer battalion, повітряний простір – airspace, 
авіаційний полк – air regiment, морський флот – naval fleet. 
Такі терміни є частиною стандартизованої військової лексики і 
покликані гарантувати зрозумілість у командуванні та координації дій. 
2. Військові афоризми, прислів’я та гасла. Подібні вирази 
відображають базові цінності армії: мужність, дисципліну, єдність і 
витривалість. Вони передають моральні орієнтири та формують ідеологію 
військової служби. Наприклад: «Один за всіх, всі за одного» – One for all, 
all for one; «Немає успіху без праці» – No success without effort;  
«Виконання обов’язку понад усе» – Duty above all; «Єдність робить 
сильним» – Unity makes strength; «Разом ми сильні» – Together we are 
strong. 
3. Закодовані сталі словосполучення. Вони виникають унаслідок 
таємного управління військами й часто виконують функцію умовних 
сигналів. Наприклад: «сигнал про допомогу» – distress signal; «лечу над 
сушею» – flying over land; «ціль не виявлено» – target not identified. 
4. Команди. Цей тип мовних одиниць є надзвичайно важливим для 
управління підрозділами під час бою. Короткі, однозначні та чіткі 
інструкції гарантують швидке реагування військових. Наприклад: Вогонь! 
– Fire!; Назад! – Retreat!; Стоп! – Stop!; Утримуйте позицію! – Hold the 
position!; Зупинитися! – Halt!; Вперед! – Advance!; Укриття! – Cover! 
48 
 
Ці чотири групи (змінно-стійкі терміни, афоризми, кодовані вирази і 
команди) репрезентують ключові мовні засоби військової комунікації. 
Вони формують спеціалізовану мовну систему, де точність і лаконічність 
виступають головними вимогами. 
Особливості військового перекладу свідчать про те, що ця діяльність 
потребує високого рівня фахових знань та практичного досвіду. 
Перекладачі, які працюють у цій сфері, мають орієнтуватися у військовій 
справі, знати відповідну термінологію та стандартизовані процедури, а 
також володіти розвиненими мовними й перекладацькими навичками. 
Військовий переклад можна класифікувати за кількома критеріями 
[37, с. 66] : 
1. За типом тексту: 
● Офіційний військовий переклад, що охоплює переклад законів, 
наказів, директив та інших офіційних документів. 
Наприклад: наказ про мобілізацію – mobilization order 
● Технічний військовий переклад, який включає технічні 
інструкції, посібники з експлуатації та ремонту озброєння й 
техніки. Наприклад: інструкція з обслуговування танка – tank 
maintenance manual 
● Науковий військовий переклад, який охоплює академічні 
тексти: дослідження, статті, дисертації, що стосуються 
військової тематики. Наприклад: військове дослідження – 
military research paper. 
2. За мовами: 
● Внутрішньомовний переклад, який здійснюється між різними 
мовами, що співіснують у межах збройних сил однієї держави. 
Наприклад: переклад польових інструкцій із французької на 
англійську (для Збройних Сил Канади) 
49 
 
● Міжнародний військовий переклад – спрямований на 
комунікацію у рамках міжнародних місій чи коаліцій. 
Наприклад: переклад під час навчань НАТО  
3. За функцією: 
● Інформативний переклад – використовується для передачі 
офіційної інформації, відомостей та документації. 
Наприклад: звіт про операцію – operation report 
● Оперативний переклад – забезпечує швидку комунікацію під 
час бойових дій чи навчань. Наприклад: радіопереговори – 
radio communications 
4. За видом документації: 
● Письмовий військовий переклад, що охоплює документи, звіти, 
донесення, інструкції. Наприклад: оперативний наказ – 
operation order (OPORD) 
● Усний військовий переклад, що включає переклад нарад, 
брифінгів, переговорів. Наприклад: військовий брифінг – 
military briefing 
Класифікації військового перекладу дозволяють систематизувати 
його різновиди відповідно до контексту застосування та характеру 
матеріалів. Завдяки цьому перекладачі можуть точніше добирати методи й 
стратегії роботи. Військовий переклад вимагає врахування як термінології, 
так і комунікативної функції тексту – від офіційних наказів до оперативних 
повідомлень у бойових умовах. 
Наприклад, під час інформативного перекладу важливо забезпечити 
коректну передачу даних: situation report (ситуаційний звіт) – «оперативний 
звіт»; rules of engagement (правила ведення бойових дій) – «правила 
відкриття вогню». В оперативному перекладі значення має швидкість і 
стислість повідомлення: Cease fire immediately! – «Негайно припинити 
вогонь!»; Air support on standby – «Авіапідтримка в готовності». 
50 
 
Таким чином, подібні класифікації є практичним орієнтиром для 
перекладача: вони допомагають правильно обирати тактики залежно від 
типу документа, функціонального призначення та умов використання. Це 
дозволяє забезпечити точність та ефективність перекладу у критично 
важливих військових ситуаціях. 
Як зазначає Д. В. Таран [50, c. 46], військовий переклад становить 
окремий різновид спеціалізованого перекладу, що спирається на загальні 
принципи лінгвістики та перекладознавства. Його активний розвиток та 
інституціоналізація зумовлені зростанням потреб у міжнародній військовій 
комунікації та необхідністю якісної підготовки фахівців. Сьогодні цей вид 
перекладу набуває статусу самостійної дисципліни у військовій сфері, 
оскільки масштаби та інтенсивність проектів військового співробітництва 
постійно зростають. 
Запровадження стандартів військового перекладу у сфері 
лінгвістичного забезпечення забезпечує єдине розуміння та уніфікацію 
перекладацьких процесів. Це дозволяє враховувати як міжнародний досвід, 
так і новітні тенденції у розвитку військової комунікації. 
Накопичені знання та практичні напрацювання в галузі військового 
перекладу активно використовуються під час міжнародних операцій з 
підтримання миру, безпекових місій, а також у заходах військової 
співпраці. 
 
2.3. Перекладацькі трансформації під час перекладу англомовних 
військових термінів 
 
Сьогодні, завдяки засобам масової інформації, ми маємо змогу 
стежити за подіями в усьому світі. Основною вимогою до перекладу 
залишається досягнення максимальної еквівалентності з оригіналом. Проте 
на практиці перекладач нерідко стикається з труднощами, які вимагають 
використання спеціальних перекладацьких трансформацій. Працюючи з 
51 
 
текстами різними мовами, неможливо уникнути певних змін, оскільки 
кожна мова характеризується власними лінгвістичними та 
екстралінгвістичними особливостями. Головне завдання перекладача – 
грамотно застосовувати відповідні трансформаційні прийоми для 
найточнішої передачі змісту оригіналу [50, с. 46]. 
У військовому перекладі також використовуються трансформації, 
розроблені в межах загальної теорії перекладу, адже їхня універсальність 
дозволяє застосовувати ці прийоми незалежно від жанру чи стилю. При 
цьому перекладач самостійно обирає оптимальну трансформацію, 
враховуючи зміст і прагматику вихідного тексту. 
В. Н. Комісаров визначає перекладацькі трансформації як прийоми, 
які використовуються у випадках, коли пряма словникова відповідність 
відсутня або непридатна в конкретному контексті [див. 50, c. 47]. Його 
підхід залишається актуальним, оскільки пропонує детальну класифікацію 
на рівні лексеми, що особливо важливо у сфері військового перекладу. 
Саме тому в нашому дослідженні ми обрали класифікацію перекладацьких 
трансформацій В. Н. Комісарова як найоптимальнішу для аналізу 
перекладу військової термінології. 
Автор поділяє їх на три основні групи: лексичні, граматичні та 
лексико-граматичні трансформації.  
2.3.1. Лексичні трансформації. Лексичні трансформації 
застосовуються у випадках, коли у вихідному тексті зустрічаються мовні 
одиниці без прямого еквівалента, наприклад: терміни, власні назви або 
лакуни. Причиною їхнього використання є розбіжність у обсязі та 
значеннях між мовою оригіналу та мовою перекладу. До лексичних 
трансформацій відносяться: транскрибування та транслітерація, 
калькування, лексико-семантичні заміни (конкретизація, генералізація, 
модуляція). 
1. Транслітерація та транскрипція. Ці перекладацькі прийоми 
використовуються для передачі графічної форми або звучання слова у мові 
52 
 
перекладу [див. 50, с. 48]. У сучасній практиці найчастіше застосовують 
транскрипцію з елементами транслітерації, оскільки графічна та 
фонетична системи мов можуть значно відрізнятися. Комбінація обох 
прийомів називається змішаним транскодуванням. 
Приклади транслітерації (передача графічної форми): Stinger → 
Стінгер, Tornado-S → Торнадо-С, Iskander → Іскандер. 
Приклади транскрипції (передача звучання): khaki → хакі, 
camouflage → камуфляж, shooter → шутер, drone → дрон, battalion → 
батальйон. 
Транскрипція завжди включає елементи транслітерації для передачі: 
невимовних звуків, редукованих голосних, подвоєних приголосних, вибору 
варіанту вимови, найбільш близького до оригінальної графіки. У багатьох 
випадках транскрибування непотрібне, якщо існує повний еквівалент у 
мові перекладу. Наприклад: intelligence → розвідка,  unit → військове 
угруповання, company → рота, logistics → матеріально-технічне 
забезпечення. 
2. Калькування (буквальний переклад). Цей метод полягає у 
заміні складових частин або слів вихідної одиниці їхніми структурними і 
семантичними відповідниками в мові перекладу. Приклади калькування: 
self-defense → самооборона, tactical ballistic missile → тактична балістична 
ракета. 
При перекладі складних термінів може змінюватися порядок 
елементів: land-based missile → ракета наземного базування, observation 
aircraft → літак спостереження, night vision device → прилад нічного 
бачення. 
У технічних військових текстах калькування часто застосовується 
для назв озброєння: Skif Anti-Tank Guided Missile (ATGM) system → 
протитанкова керована ракета «Скіф». 
Калькування слід використовувати лише тоді, коли переклад 
відповідає нормам сполучуваності лексем та їх вживання. Надмірний 
53 
 
буквальний переклад може створювати непорозуміння і не передавати 
точного значення терміну. 
3. Лексико-семантичні заміни (конкретизація, генералізація, 
модуляція).  
● Конкретизація полягає у заміні слова або 
словосполучення з широким або загальним значенням на більш 
вузьке, точніше за змістом. Цей прийом особливо важливий при 
перекладі військових текстів з англійської на українську, оскільки 
англійська військова термінологія часто полісемічна. Наприклад: 
defense → «оборона», «захист» у словосполученні coast defenses 
набуває значення «берегові укріплення». 
● Генералізація є протилежним процесом: вузьке значення 
вихідного слова замінюється на більш широке в мові перекладу. Вона 
застосовується рідше, ніж конкретизація, оскільки англійські слова 
часто мають абстрактний характер. Наприклад: single shot grenade 
launcher → «однозарядний гранатомет». 
● Модуляція, або смисловий розвиток – це заміна мовної 
одиниці перекладацьким відповідником, значення якого логічно 
виводиться із значення оригіналу. Наприклад, у реченні ‘Also included 
in the latest U.S. aid package are 150 Humvees, 150 tactical vehicles, 
explosive ordnance disposal equipment, body armor and a number of 
tactical secure communication systems, surveillance and optics systems’ 
при перекладі значення словосполучення explosive ordnance 
(вибухонебезпечні предмети) випливає з контексту. 
У сучасних медіатекстах часто застосовується метод прямого 
включення – використання слова у його оригінальній формі у тексті 
перекладу [див. 50, с. 50]. Цей прийом використовується тоді, коли лексему 
неможливо адекватно передати жодним із традиційних способів перекладу 
через специфіку її звучання, написання або значення. 
54 
 
Метод прямого включення не є типовою перекладацькою 
трансформацією, оскільки форма слова не змінюється, а просто вводиться 
у перекладений текст. Наприклад: у реченні перекладу «Пускова установка 
системи M142 HIMARS може бути оснащена однією ракетою ATACMS» 
оригінальні назви M142 HIMARS та ATACMS залишаються без змін [там 
само]. 
Проаналізувавши лексичні перекладацькі трансформації за 
класифікацією В. Н. Комісарова, можна зробити висновок, що ці прийоми 
часто застосовуються комбіновано при перекладі англійських військових 
термінів. У випадку однокомпонентних термінів найпоширенішими та 
найефективнішими виявляються змішане транскодування (комбінація 
транскрипції та транслітерації) та пряме включення. Для 
багатокомпонентних термінів особливо результативними є 
лексико-семантичні заміни, які дозволяють передати складні значення та 
специфіку терміну у мові перекладу. Поєднання різних трансформацій 
забезпечує більш точну передачу змісту оригіналу і сприяє високій якості 
військового перекладу. 
 
 
 
2.3.2. Граматичні та лексико-граматичні трансформації 
 
Загальновідомо, що англійська та українська мови належать до 
різних гілок індоєвропейської мовної сім’ї і мають різну граматичну 
організацію. Англійська мова характеризується аналітичним типом будови, 
де граматичні відношення передаються за допомогою вільних морфем 
(службових слів, прийменників, часток), тоді як українська належить до 
синтетичних мов, у яких граматичні значення виражаються афіксальними 
морфемами, передусім флексіями (закінченнями) [див. 50, с. 53]. 
55 
 
Для перекладача важливо вміти аналізувати граматичну структуру 
іншомовних речень і адекватно перетворювати її згідно з нормами цільової 
мови та жанровими особливостями тексту. Саме тому серед 
перекладацьких трансформацій, запропонованих В. Н. Комісаровим, 
особливу увагу слід приділити граматичним перетворенням. 
Цей тип трансформацій реалізується на рівні речення, тому при 
перекладі військових термінів вони зазвичай поєднуються з іншими 
видами трансформацій, зокрема лексичними чи лексико-граматичними. 
Попри це, граматичні зміни залишаються невід’ємним елементом 
будь-якого перекладу, зокрема військово-технічного, адже лексична 
структура тексту часто зумовлює вибір граматичних форм і конструкцій. 
Згідно з класифікацією В. Н. Комісарова, до граматичних 
трансформацій належать: синтаксичне калькування (буквальний 
переклад), членування речень, об’єднання речень, граматичні заміни, до 
яких входять заміни форм слова, частин мови та членів речення [50, с. 54]. 
Далі розглянемо кожен із цих типів трансформацій окремо, з 
прикладами з військової англійської термінології. 
1. Синтаксичне калькування, або дослівний переклад, 
передбачає відтворення граматичної структури вихідного речення у мові 
перекладу без істотних змін. При цьому перекладач буквально переносить 
порядок слів і синтаксичні зв’язки, що іноді порушує природність вислову. 
Особливо це помітно при перекладі з англійської на українську, де артиклі, 
допоміжні дієслова чи прийменники не завжди мають точні відповідники. 
Наприклад, речення ‘The commander gave the soldiers a strict order to 
hold the line’ може бути дослівно передано як «Командир дав солдатам 
суворий наказ тримати лінію» є синтаксично калькованим, проте 
український варіант виглядав би природніше як «Командир віддав 
солдатам наказ утримувати позиції». 
Подібні кальки часто виникають у машинному перекладі, де 
алгоритми не враховують контексту і стилістичних особливостей. Так, 
56 
 
речення ‘He reported that the mission was a success’ часто передається 
буквально – «Він повідомив, що місія була успіхом», хоча правильно було 
б сказати «Він повідомив, що завдання виконано успішно». 
Надмірне застосування синтаксичного калькування є ознакою 
поверхневого перекладу. У військовій термінології це може спотворити 
зміст: так, слово troops слід перекладати як «військовослужбовці» або 
«особовий склад», а не просто «військові»; civilians як «цивільне 
населення», а не «мирні жителі». 
Також потрібно остерігатися «фальшивих друзів перекладача», 
зокрема термінів battery (артилерійський підрозділ), messenger 
(посильний), fitness (критерій оцінки фізичної підготовленості), salute 
(військове вітання). Їх буквальний переклад спотворює фаховий зміст. 
Отже, для уникнення граматичного буквалізму перекладач повинен 
володіти глибоким знанням військової термінології обох мов і вміти творчо 
поєднувати різні трансформації.  
Таким чином, синтаксичне калькування може бути ефективним лише 
за умови свідомого контролю і мінімізації буквальності, аби не спотворити 
ні зміст, ні стилістику оригіналу. 
2. Членування речень – це перекладацька трансформація, під час 
якої одна синтаксична структура оригіналу перетворюється на дві або 
більше предикативні одиниці в мові перекладу. Такий прийом особливо 
часто використовується при перекладі з англійської, оскільки англійська 
мова схильна до надмірної централізації синтаксичних структур –  кілька 
логічних частин можуть бути об’єднані в одному довгому реченні. 
Українська ж мова, навпаки, надає перевагу чітким і самостійним 
синтаксичним одиницям. 
Наприклад, речення “The drone, equipped with a thermal camera, 
detected enemy movement and transmitted the coordinates to the command 
post” 
дослівно може бути перекладене як «Дрон, оснащений тепловізійною 
57 
 
камерою, виявив рух противника та передав координати на командний 
пункт». При застосуванні членування речення звучить значно природніше: 
«Дрон був оснащений тепловізійною камерою. Він виявив рух противника 
i передав координати на командний пункт». 
Таке розчленування полегшує сприйняття технічної інформації і 
запобігає смисловому перевантаженню. 
Подібно, у військовій термінології англійські речення часто містять 
одночасно опис призначення, способу застосування та технічних 
характеристик зброї. Наприклад: речення ‘The HIMARS is a lightweight, 
wheeled launcher that provides quick-strike capability and supports 
precision-guided munitions’ перекладється як «HIMARS – це легкий 
колісний ракетний комплекс. Він забезпечує можливість швидкого удару та 
підтримує застосування високоточної зброї». 
У цьому випадку членування дозволяє передати кожну 
характеристику системи окремо, не порушуючи логічної цілісності тексту. 
3. Об’єднання речень – це трансформація, за якої кілька простих або 
коротких речень оригіналу зливаються в одну синтаксичну структуру в 
перекладі. Такий прийом доцільний, коли переклад потребує стилістичної 
компактності або більшої зв’язності викладу. Часто об’єднання 
використовується, коли кілька речень описують єдину дію чи процес. 
Наприклад: речення’The radar scans the area. It detects any incoming 
aircraft. It immediately sends a signal to the defense system’ 
призастосуванні прийому об’єднання перекладається наступним чином: 
«Радар сканує територію, виявляє наближення літальних апаратів і негайно 
передає сигнал системі протиповітряної оборони». 
Таке поєднання речень робить переклад компактнішим і зберігає 
логічну послідовність дій. 
Ще один приклад:’The operator connects the launcher to the control 
unit. Then he checks the system’s readiness. Finally, he launches the missile’ 
58 
 
перекладається таким чином: «Оператор під’єднує пускову установку до 
командного блока, перевіряє готовність системи й здійснює запуск ракети». 
У цьому випадку три послідовні дії доцільно з’єднати в одне складне 
речення, щоб уникнути надмірного дроблення тексту. 
Таким чином, членування допомагає розвантажити складні англійські 
конструкції, а об’єднання – зробити український текст більш цілісним і 
динамічним. Обидва прийоми є важливими інструментами перекладача, 
який прагне досягти адекватності і природності викладу в перекладі 
військових текстів. 
4. Граматичні заміни – це перекладацький прийом, що полягає у 
відтворенні граматичної одиниці мови оригіналу через іншу граматичну 
одиницю мови перекладу, яка має інше граматичне значення або виконує 
іншу синтаксичну функцію. Такі зміни можуть стосуватися частин мови, 
форм слова, типів речень або навіть зв’язків між членами речення. 
У процесі перекладу з англійської на українську граматичні заміни 
трапляються досить часто, адже англійська аналітична структура вимагає 
адаптації до синтетичної будови української мови. Одним із поширених 
різновидів є заміна дієслів іменниками, особливо у військово-технічних 
текстах, де українська термінологія переважно надає перевагу іменниковим 
формам. 
Наприклад: речення ‘The system provides the operator with the ability to 
detect and track targets’ перекладається як «Система забезпечує оператору 
можливість виявлення та супроводу цілей». 
У цьому випадку англійські дієслова detect і track перетворюються на 
українські іменники виявлення та супровід. Така трансформація не лише 
узгоджується з нормами військової української мови, а і додає тексту 
технічної точності. 
Інший приклад: речення ‘The radar detects the enemy aircraft’ 
перекладається як «Радар здійснює виявлення ворожого літака». 
59 
 
Тут дієслово detects замінено віддієслівним іменником виявлення, що 
відповідає стилю науково-технічного перекладу. 
Граматика в перекладі нерозривно пов’язана з лексикою, тому 
більшість змін мають змішаний лексико-граматичний характер. У таких 
випадках перетворення відбуваються одночасно на двох рівнях: 
лексичному і граматичному. Саме тому В. Н. Комісаров виокремлює три 
основні види лексико-граматичних трансформацій: антонімічний 
переклад, описовий переклад і компенсацію [50, с. 57-59]. 
1. Антонімічний переклад – це прийом, за якого стверджувальна 
конструкція в мові оригіналу передається заперечною в перекладі або 
навпаки. Така трансформація використовується тоді, коли пряма передача 
вислову не відповідає нормам або стилю мови перекладу, а також у 
випадках, коли між лексико-семантичними системами двох мов існує 
асиметрія. 
Наприклад, речення “The base is located in a non-accessible area” 
перекладається наступним чином: «База розташована в районі з 
обмеженим доступом». Тут антонімічна трансформація дозволяє уникнути 
штучного перекладу типу «недоступна зона» і зробити речення 
стилістично природним. 
Особливе значення антонімічний переклад має у відтворенні термінів 
із префіксом non-, який часто вимагає переформулювання змісту. 
Наприклад: non-guided bomb → бомба вільного падіння, noncombatant 
evacuation operations → операції з евакуації цивільного населення, 
non-commissioned officers → сержантський і старшинський склад 
Як бачимо, у жодному випадку переклад не містить заперечення, 
проте смисловий відтінок збережено через використання контекстуально 
адекватних українських термінів. 
2. Описовий переклад (експлікація) – перекладацький прийом, що 
полягає у відтворенні значення слова чи терміну за допомогою 
розгорнутого словосполучення або навіть цілого речення, яке пояснює 
60 
 
сутність поняття оригіналу. Такий підхід використовується тоді, коли в 
мові перекладу відсутній прямий еквівалент або слово ще не закріпилося у 
фаховій термінології. Експлікація допомагає перекладачеві уточнити зміст, 
зберігаючи точність і зрозумілість для цільової аудиторії. 
Наприклад: rank insignia → знаки розрізнення військових звань; 
nonrenewable term → термін, що не підлягає продовженню; logistics 
package → комплекс заходів тилового забезпечення; conventional warfare → 
воєнні дії із застосуванням звичайних (неядерних) озброєнь. 
Як бачимо, переклад кожного терміну не є дослівним, він передає 
сутність поняття через розкриття його основних ознак. 
Метод експлікації особливо ефективний у перекладі новітніх або 
вузькоспеціалізованих термінів, які ще не мають усталеного перекладу. 
Наприклад:  
‘The Iron Dome is designed to intercept short-range rockets and artillery 
shells’→ «Система «Залізний купол» призначена для перехоплення ракет і 
артилерійських снарядів ближньої дії». У цьому випадку описове 
пояснення розкриває функціональне призначення системи, а не просто 
калькує її назву. 
 ‘The counter-drone system uses electronic warfare techniques to disable 
enemy UAVs’→ «Система боротьби з безпілотниками застосовує засоби 
радіоелектронної боротьби для виведення з ладу ворожих БпЛА». Термін 
counter-drone system пояснено через функцію, а не дослівно як «система 
протидронів». 
‘Thermal sight’ → «Приціл, що використовує інфрачервоне 
випромінювання для виявлення цілей у темряві». Описова форма дає змогу 
уточнити фізичний принцип роботи приладу. 
3. Компенсація – перекладацький прийом, який полягає у 
відтворенні втраченого елементу змісту, стилістичного чи емоційного 
забарвлення оригіналу в іншому місці тексту перекладу. Іншими словами, 
коли певний відтінок значення, гру слів, культурну алюзію або мовну гру 
61 
 
неможливо передати безпосередньо, перекладач відтворює цю втрату за 
допомогою інших мовних засобів у межах того ж тексту. 
Наприклад, у військових текстах компенсацію часто використовують 
для передачі стилістичного забарвлення чи конотацій, пов’язаних із 
військовим жаргоном або абревіатурами, які не мають точних 
відповідників в українській мові. Наприклад: 
He was promoted from grunt to squad leader overnight – буквальний 
переклад grunt («піхотинець низького рангу») звучав би надто нейтрально. 
Тому застосовується компенсація: «Його підвищили з простого піхотинця 
до командира відділення буквально за ніч», де стилістичне забарвлення 
grunt компенсується словом «простий», що передає відтінок 
неформальності. 
В реченні ‘The operation went south after midnight’  ідіома went south 
означає «пішло не за планом», але буквальний переклад недоречний у 
військовому контексті. Тому адекватним перекладом буде наступний:  
«Операція провалилася після опівночі», де компенсація відбувається 
шляхом заміни фразеологізму нейтральним, але змістово точним виразом. 
У військовому перекладі компенсація часто виконує функцію 
підтримання стилістичної рівноваги, коли буквальний переклад призвів би 
до втрати експресії, національного колориту чи професійної точності. 
Наприклад, у фразі ‘Fire mission, grid 3457, over’ замість прямого 
перекладу «вогнева місія» використовується компенсаційний варіант 
«Відкрити вогонь по квадрату 3457», який зберігає динаміку і тон 
реального військового радіообміну. 
Отже, компенсація є важливим засобом досягнення функціональної 
еквівалентності, що дозволяє перекладачеві передати і фактичний зміст, і 
прагматичний ефект висловлювання. 
 
Висновки до розділу 2 
 
62 
 
1. Військовий переклад розглядають як сукупність різновидів 
спеціалізованого перекладу, що функціонують у межах військової 
сфери. У мирний період він використовується насамперед для 
забезпечення міжнародної військової взаємодії: проведення 
переговорів між фахівцями, організації закупівель і продажу 
техніки та озброєння, підготовки навчальних занять для іноземних 
військовослужбовців тощо. 
2. Історія військового перекладу охоплює тисячоліття і тісно 
пов’язана з еволюцією військової справи, а також із розвитком 
міжкультурної комунікації. Ключовими етапами становлення цього 
феномену є давні часи, Середньовіччя, епоха великих географічних 
відкриттів, новітні часи. 
3. Одним із ключових елементів військового перекладу є лінгвістичне 
забезпечення військ. Вирізняють п’ять головних напрямів 
лінгвістичного забезпечення: перекладацьке супроводження, 
воєнно-країнознавча діяльність, робота з військовою 
термінологією, дидактично-діагностична діяльність та 
лінгводослідницька робота. 
4. Військовий переклад можна класифікувати за кількома критеріями: 
1) за типом тексту (офіційний, технічний, науковий); 2) за мовами 
(внутрішньомовний і міжнародний); 3) за функцією 
(інформативний та оперативний); 4) за видом документації 
(письмовий і усний). 
5. Перекладацькі трансформації – це прийоми, які використовуються 
у випадках, коли пряма словникова відповідність відсутня або 
непридатна в конкретному контексті. Вони поділяються на 
лексичні (транскрибування та транслітерація, калькування, 
лексико-семантичні заміни (конкретизація, генералізація, 
модуляція); граматичні (синтаксичне калькування (буквальний 
переклад), членування речень, об’єднання речень, граматичні 
63 
 
заміни – заміни форм слова, частин мови та членів речення) та 
лексико-граматичні трансформації (антонімічний переклад, 
описовий переклад і компенсація). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Розділ 3 
АНАЛІЗ СПОСОБІВ ВІДТВОРЕННЯ АНГЛОМОВНИХ 
ВІЙСЬКОВИХ ТЕРМІНІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ  
У МЕДІАТЕКСТАХ 
 
Передусім, для виконання якісного військового перекладу перекладач 
має володіти ґрунтовними знаннями термінологічної системи обох мов. Це 
пояснюється тим, що більшість військових текстів насичені спеціальними 
64 
 
технічними та військовими термінами, які можуть набувати різних значень 
залежно від контексту їх уживання [59, с. 35]. 
Особливості військової термінології визначаються сферою її 
функціонування, адже тексти цього типу охоплюють широкий спектр 
стилістичних різновидів. Зокрема, офіційно-ділові й публіцистичні 
матеріали військової тематики зазвичай легше піддаються перекладові, ніж 
художні чи військово-технічні тексти. Це зумовлено переважним 
використанням у них загальновійськових термінів, що мають міжнародний 
характер і, як правило, усталені відповідники у мові перекладу [38, с. 202]. 
Стильові параметри текстів військової тематики безпосередньо 
впливають на перекладацький процес, адже саме вони визначають способи 
того, як реципієнт сприйматиме зміст перекладеного повідомлення. Вибір 
перекладачем мовних засобів формує це сприйняття. Крім того, жанр 
тексту визначає також і особливості функціонування термінів, значення 
яких має бути збережене у перекладі [49, c. 173]. 
Отже, одним із головних труднощів у перекладі військових текстів є 
пошук у мові перекладу адекватного відповідника, що зберігає 
прагматичний потенціал оригіналу. При цьому перекладач не завжди може 
застосовувати всі види перекладацьких трансформацій, оскільки важливо 
забезпечити рівнозначний комунікативний ефект між оригінальним і 
перекладеним текстом. 
Для аналізу перекладацьких прийомів було обрано 168 військових 
термінів, отриманих методом суцільної вибірки. Враховуючи те, що в 
роботі в якості матеріалу дослідження виступають слова та 
словосполучення, для їх перекладу найпродуктивнішими є лексичні та 
лексико-граматичні перекладацькі трансформації. 
Послуговуючись класифікацією Г. Бучиної [див. 36, с. 30], ми 
розподілили їх у такі тематичні групи (ТГ): «Армія як інструмент 
держави», «Армія як соціальний інститут», «Озброєння та технічне 
оснащення армії». 
65 
 
1. ТГ «Армія як інструмент держави» включає 34 терміни (20,2% 
від загальної кількості термінів), серед яких було вирізнено 5 груп  
військово-політичних термінів, що охоплюють: 
1) найменування операцій із залученням збройних сил (guerilla war, 
civil support operations, military operations) – 9 одиниць (26,6%): 
Guerrilla warfare first emerged in Spain in response to Napoleon's 
invasion in 1808 (8) - Вперше в історії, партизанська війна 
виникла в Іспанії у відповідь на вторгнення Наполеона в 1808 
році. 
2) найменування договорів воєнного характеру (security threaty, Nuclear 
Non-Proliferation Treaty (NPT), status-of-forces agreement (SOFA)) – 4 
одиниці (11,9%): 
A sweeping security treaty signed in December 2024 further deepened 
that integration and placed Minsk under Russia’s nuclear 
umbrella (2) – Широкий договір про безпеку, підписаний у грудні 
2024 року, ще більше поглибив цю інтеграцію та помістив Мінськ 
під ядерну «парасольку» Росії.  
3) найменування методів ведення війни (cyber warfare, conventional 
warfare, cold war, civil war) – 7 одиниць (20,5%):  
International wars are generally terminated by a treaty, and civil wars 
by a peace proclamation (3) – Міжнародні війни, як правило, 
припиняються договором, а громадянські війни – 
проголошенням миру.  
4) комплекси заходів (military drill, martial law, mobilization) – 7 одиниць 
(20, 5%): 
Russia and Belarus will hold a big military drill on Friday known as 
Zapad, which has raised security concerns in the region and led to 
Poland closing all its land borders with Belarus (2) – Росія та 
Білорусь проведуть великі військові навчання у п’ятницю, 
66 
 
відомі як Запад, що викликало занепокоєння у регіоні та змусило 
Польщу закрити всі сухопутні кордони з Білоруссю. 
5) найменування урядових і міжнародних організацій та інституцій 
(NATO, Defence Ministry, Institute for the Study of War) – 7 одиниць 
(20,5%):  
The Russian Defence Ministry confirmed the attacks had occurred in 
five regions of Russia – Murmansk, Irkutsk, Ivanovo, Ryazan and 
Amur – but stated planes had been damaged only in Murmansk and 
Irkutsk, while in other locations the attacks had been repelled (5) – 
Міністерство оборони Росії підтвердило, що атаки відбулися у 
п’яти регіонах – Мурманськ, Іркутськ, Іваново, Рязань і Амур, але 
заявило, що літаки постраждали лише у Мурманську та Іркутську, 
а в інших місцях атаки були відбиті. 
2. ТГ «Армія як соціальний інститут» налічує 40 термінів 
(23,8%), серед яких виокремлені 5 груп термінів, які охоплюють: 
1) загальновійськові терміни, що позначають військові звання (General, 
Soldier) – 2 одиниці (5%):  
Comrade General, you have good officers commanding your 
divisions (6) – Пане генерале, у вас є хороші офіцери, які 
командують вашими дивізіями, полками та батальйонами.  
2) найменування військових формувань (brigade, division, tank platoon, 
mechanized infantry unit) – 10 одиниць (25%): 
The artillery in the brigade consists of a Field Artillery Regiment 
(FAR) with three field batteries (4) –  Артилерія бригади 
складається з полку польової артилерії (ПАР) із трьома 
батареями.  
3) найменування видів бойового забезпечення (air cavalry unit, logistics, 
intelligence) – 11 одиниць (27,5%): 
The first air cavalry unit to see duty in Vietnam was the 1st Air 
Cavalry Division, in 1965 (9) –  Першим розвідувальним 
67 
 
аеромобільним угрупуванням, який заступив на службу у 
В’єтнамі, була 1-ша аеромобільна дивізія в 1965 році.  
4) найменування підготовки та ведення бою (surprise attack, friendly fire, 
counterattack, counterfire) – 15 одиниць (37,5%): 
Russia’s troops plagued by friendly fire and Ukrainian tricks during 
war () – Російські війська постраждали від вогню по своїм 
військам та українських відволікаючих прийомів під час війни. 
5) одяг військовослужбовців та знаки розрізнення (amunition, pixel) – 2 
одиниці (5%): 
Although in some ways similar to the much-disliked US Army UCP, 
the larger pixels and the additional shares used in the design of the 
Ukrainian camo have, in my opinion, taken it to another plane (8) –  
Незважаючи на те, що в деякій мірі український піксель схожий 
на UCP, який дуже не люблять американські військові, додаткові 
елементи, використані в його дизайні, на мій погляд, вивели його 
на інший рівень.  
3. ТГ «Озброєння та технічне оснащення армії» налічує 94 
терміни (56%). До цієї групи належать військово-технічні 
терміни, що позначають: 
1)  види зброї (cruise missile Iskander, FPV drones, guided bombs, ballistic 
missile, Shahed drones) – 48 одиниць (51%):  
Earlier this month, the main government building was hit in Ukraine's 
capital Kyiv by what Ukraine said was a Russian Iskander cruise 
missile (1) – На початку цього місяця головна будівля уряду в 
Києві була вражена тим, що Україна назвала російською 
крилатою ракетою «Іскандер». 
2) військову техніку (helicopter gunships, fighter jets, Sukhoi-34 bombers, 
armoured police van ) – 43 одиниці (45,8%):  
There are giant explosions as Sukhoi-34 bombers drop guided bombs. 
Huge plumes of smoke darken the sky (3) – Гігантські вибухи 
68 
 
здіймаються внаслідок того, що бомбардувальники Су-34 
скидають керовані бомби. 
3) номінації загороджень (dragon’s teeth, Czech hedgehog, concertina 
wire) – 3 одиниці (3,2%):  
Concertina wire inhibits the breaching of a barrier. It causes injury and 
much pain to those making such an attempt (5) – Дротяні спіралі 
перешкоджають прориву перешкоди та спричиняє травми та сильний 
біль тим, хто робить таку спробу. 
Результати аналізу перекладацьких прийомів, застосованих під час 
перекладу військових термінів ТГ «Армія як інструмент держави» 
свідчать, що переважна кількість термінів перекладаються повним 
еквівалентом – 18 одиниць (52 %). Наприклад: 
The air alarm does not stop throughout Ukraine (6) – По всій Україні 
триває повітряна тривога. 
Транскодування (8 одиниць – 25 %) є другим за частотністю 
вживання способом перекладу військових термінів. Це зумовлено тим, що 
велика частина термінів є інтернаціональними і має 
структурно-семантичну спільність у різних мовах. Наприклад: 
The Javelin contributes to offensive operations by providing 
long-range fires that destroy enemy armor and protecting the force 
from counterattacks (7) – Javelin сприяє наступальним операціям, 
надаючи змогу вести вогонь на великі відстані, знищуючи ворожу 
бронетехніку та захищаючи війська від контратак.  
Прийом калькування (5 одиниць – 15%) є третім за частотністю 
застосування перекладацьких прийомів, що реалізується шляхом 
буквального перекладу. Наприклад:  
The Ukrainian president, Volodymyr Zelenskyy, warned that Russia 
was deliberately expanding its drone operations and that the west 
needed to respond with tougher sanctions and closer defence 
cooperation (8) – Президент України Володимир Зеленський 
69 
 
попередив, що Росія навмисно розширює операції дронів, і Захід 
має відповісти жорсткішими санкціями та тіснішою оборонною 
співпрацею. 
Ця ТГ має багато абревіатурних скорочень, тому перекладається 
двома шляхами: скороченням (1 термін – 3%) та повною формою (2 
терміни – 5%). Ці прийоми реалізуються у комбінації з іншими 
трансформаціями, наприклад: 
Ukrainian President Volodymyr Zelensky asked the G7 for further air 
defense capabilities (9) – Президент Володимир Зеленський 
звернувся до лідерів Великої сімки з проханням надати Україні 
системи ППО. 
Результати аналізу перекладацьких прийомів, застосованих під час 
перекладу військових термінів ТГ «Армія як соціальний інститут» 
свідчать, що переважна кількість термінів перекладаються повним 
еквівалентом – 19 одиниць (48 %). Наприклад: 
Our colonels all use the same language in their reports, without the 
slightest deviation (4) – Усі наші полковники в своїх доповідях 
використовують одну мову, без найменшого відхилення.  
Менш частотно вживаними стали прийоми експлікації (11 одиниць 
–24%) та транскодування (7 одиниць – 20%). Ці прийоми є 
найпродуктивнішими у разі відсутності лексичного еквіваленту. 
Наприклад: 
Russia’s troops plagued by friendly fire and Ukrainian tricks during 
war (10) – Російські війська постраждали від вогню по своїм 
військам та українських відволікаючих прийомів під час війни. 
Fifty of these diversions were by civil aircraft and 122 by military 
aircraft (1) – П’ятдесят випадків диверсій було здійснено 
цивільними літаками, а 122 –  військовими.  
Найнижча частотність вживання зафіксована стосовно прийомів 
антонімічного перекладу (1 термін – 3%) та компенсації (2 терміни – 5%). 
70 
 
 Результати аналізу перекладацьких прийомів, застосованих під час 
перекладу військових термінів ТГ «Озброєння та технічне оснащення 
армії» свідчать, що переважна кількість термінів перекладаються повним 
еквівалентом (33 одиниці – 35%) та калькуванням (19 одиниць – 20%). 
Наприклад: 
(1) Zelenskyy said Ukraine was using an increasing number of 
long-range drones to target enemy energy facilities, used to supply 
Russia’s military machine (6) – Зеленський повідомив, що Україна 
використовує все більше далекобійних дронів для ураження 
енергетичних об’єктів ворога, які постачають ресурси російській 
армії. 
(2) A sweeping security treaty signed in December 2024 further 
deepened that integration and placed Minsk under Russia’s nuclear 
umbrella (7) – Широкий договір про безпеку, підписаний у грудні 
2024 року, ще більше поглибив цю інтеграцію та помістив Мінськ 
під ядерну «парасольку» Росії. 
Окрім цих перекладацьких прийомів, було зафіксовано застосування 
конкретизації (13 одиниць – 14%), експлікації (11 одиниць – 12%) та 
модуляції (9 одиниць – 10%).  
(1) The prime minister of the Netherlands, Dick Schoof, said F-35 jets 
from his country took part in the mission to intercept the drones (10) – 
Прем’єр-міністр Нідерландів Дік Шуф повідомив, що 
винищувачі F-35 його країни брали участь у перехопленні 
дронів. 
(2) The hydrofoil is a new class of patrol ship designed to “fly” in the 
water (4) –  Корабель на підводних крилах – це новий клас 
патрульних кораблів, призначених для «польотів» у воді.  
(3) Once the interceptor reaches an altitude of about 40 kilometers, 
the booster portion of the missile falls away (5) – Коли протиракета 
досягає висоти близько 40 кілометрів, прискорювач відпадає. 
71 
 
Порівняно з іншими ТГ, ці терміни мають найвищий відсоток 
використання прийомів для перекладу скорочень, які відтворюються або 
відповідним скороченням (5 одиниць – 5%), або повною формою (4 
одиниці – 4%). Це пояснюється тим, що технічна термінологія 
відрізняється від інших ТГ високим показником багатокомпонентних 
термінів.  
The GPMG has been in service with the British military for 
decades (2) – Єдиний кулемет перебуває на озброєнні 
британських військових протягом десятиліть.  
Підбиваючи підсумки аналізу перекладацьких трансформацій, 
застосованих під час перекладу військових термінів всіх ТГ, можна 
стверджувати, що найпродуктивнішими лексичними і 
лексико-граматичними трансформаціями військових термінів стали: 
повний еквівалент (42%), калькування (14%), експлікація (13%), 
транскодування (9%),  конкретизація (8%) та модуляція (5%). 
 
Висновки до розділу 3 
 
1. Для аналізу перекладацьких прийомів було обрано 168 військових 
термінів, які за тематичною класифікацією Г. Бучиної, були 
розподілені у три ТГ: «Армія як інструмент держави» (34 
терміни – 20,2%), «Армія як соціальний інститут» (40 термінів – 
23,8%), «Озброєння та технічне оснащення армії» (94 терміни – 
56%). 
2. ТГ «Армія як інструмент держави» включає 5 груп  військових 
термінів, що позначають: найменування операцій із залученням 
збройних сил – 9 одиниць (26,6%); найменування договорів 
воєнного характеру – 4 одиниці (11,9%); найменування методів 
ведення війни – 7 одиниць (20,5%); комплекси заходів – 7 одиниць 
72 
 
(20,5%); найменування урядових і міжнародних організацій та 
інституцій – 7 одиниць (20,5%). 
3. ТГ «Армія як соціальний інститут» налічує 5 груп термінів, які 
охоплюють: загальновійськові терміни, що позначають військові 
звання – 2 одиниці (5%); найменування військових формувань – 10 
одиниць (25%); найменування видів бойового забезпечення – 11 
одиниць (27,5%); найменування підготовки та ведення бою – 15 
одиниць (37,5%); одяг військовослужбовців та знаки розрізнення – 
2 одиниці (5%). 
4. До ТГ «Озброєння та технічне оснащення армії» належать 
військово-технічні терміни, що позначають: види зброї – 48 
одиниць (51%); військову техніку – 43 одиниці (45,8%); номінації 
загороджень – 3 одиниці (3,2%).  
5. Результати аналізу перекладацьких прийомів, застосованих під час 
перекладу військових термінів ТГ «Армія як інструмент держави» 
свідчать, що переважна кількість термінів перекладаються повним 
еквівалентом (18 одиниць – 52%). Менш частотними виявився 
прийоми транскодування (8 одиниць – 25 %) та калькування (5 
одиниць – 15%). Ця ТГ має багато абревіатурних скорочень, які 
відтворюються скороченням (1 одиниця – 3%) та повною формою 
(2 терміни – 5%). Ці прийоми можуть бути реалізованими у 
комбінації з іншими трансформаціями.  
6. Аналіз перекладацьких прийомів, застосованих під час перекладу 
військових термінів ТГ «Армія як соціальний інститут» дозволяє 
стверджувати, що переважна кількість термінів перекладаються 
повним еквівалентом – 19 одиниць (48%). Менш частотно 
вживаними стали прийоми експлікації (11 одиниць – 24%) та 
транскодування (7 одиниць – 20%). Ці прийоми є 
найпродуктивнішими у разі відсутності лексичного еквіваленту. 
Найнижча частотність вживання зафіксована стосовно прийомів 
73 
 
антонімічного перекладу (1 одиниця – 3%) та компенсації (2 
одиниці – 5%). 
7. В результаті аналізу перекладацьких прийомів, застосованих під 
час перекладу військових термінів ТГ «Озброєння та технічне 
оснащення армії» було з’ясовано, що переважна кількість 
термінів цієї ТГ перекладаються повним еквівалентом (33 
одиниці – 35%) та калькуванням (19 одиниць – 20%). Крім того, 
було зафіксовано застосування прийомів конкретизації (13 
одиниць – 14%), експлікації (11 одиниць – 12%) та модуляції (9 
одиниць – 10%). Використання прийомів для перекладу 
скорочень, які відтворюються або відповідним скороченням або 
повною формою, складає 5 одиниць – 5% та 4 одиниці – 4%).  
відповідно.  
8. Аналіз перекладацьких трансформацій, застосованих під час 
перекладу військових термінів всіх ТГ, свідчить про те, що 
найпродуктивнішими лексичними і лексико-граматичними 
трансформаціями військових термінів стали: повний еквівалент 
(42%), калькування (14%), експлікація (13%), транскодування 
(9%),  конкретизація (8%) та модуляція (5%). 
 
 
 
 
 
 
 
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 
 
Різні виміри функціонування військової фахової мови є предметом 
уваги як українських, так і зарубіжних лінгвістів.  
74 
 
Означена проблематика залишається актуальною в сучасній 
лінгвістиці, адже військова мова постійно оновлюється та відображає 
динаміку соціально-політичних процесів. Дослідники аналізують її з 
різних ракурсів – від вивчення стереотипних референтних ситуацій у 
зіставному аспекті до виявлення прагматичних та культурних чинників, які 
впливають на функціонування військової терміносистеми. 
Військова лексика, як один із підвидів спеціальної лексики, 
характеризується як наявністю термінів, абревіатур і кліше у цій галузі, так 
і певних жаргонних термінів, що відбивають умови життя солдатів та їх 
проходження служби. Він належить спеціальному словнику, для перекладу 
якого використовуються відповідні засоби перекладу.  
Об’єктом теорії військового перекладу є вся галузь лінгвістичного 
забезпечення військ. Ядром цієї області є перекладацька підтримка армії. 
Суб’єктом є створення абстрактних вербальних, графічних, математичних 
та інших моделей перекладацького забезпечення в системі мовного 
забезпечення військ. Військовий переклад став однією з основних 
перекладацьких галузей на початку ХХ століття. У цей час були винайдені 
нові види озброєння, наприклад, танки та літаки.  
Військовий переклад – це особливий вид перекладу, адже він 
потребує певних знань та навичок. Військовий перекладач повинен мати 
знання не лише військової термінології, але й суміжних галузей знань, 
таких як економіка та політика, мати спільні знання про військові звання та 
процедури, а також бути обізнаними з поточними проблемами, 
пов’язаними з глобальною безпекою та військовими операціями.  
Розуміння та переклад термінів залежить також не лише від 
адекватного знання мови, а і від знання реалій іноземних та українських 
армій, їхньої історії, організації, озброєння та військової техніки, способів 
збройної боротьби тощо. Усі перелічені аспекти становлять основу 
професійної компетентності військового перекладача. 
75 
 
Проаналізувавши матеріал дослідження (168 військових термінів) із 
точки зору їхньої приналежності до різних тематичних груп, ми 
встановили, що ці терміни розподіляються наступним чином: ТГ «Армія як 
інструмент держави» – 34 терміни (20,2 %), ТГ «Армія як соціальний 
інститут» – 40 термінів (23,8%), ТГ «Озброєння та технічне оснащення 
армії» – 94 терміни (56%). 
Результати аналізу лексичних та лексико-граматичних 
перекладацьких трансформацій, застосованих під час перекладу військових 
термінів усіх ТГ, свідчать про те, що найпродуктивнішими лексичними і 
лексико-граматичними трансформаціями військових термінів стали 
наступні прийоми: повний еквівалент (42%), калькування (14%), 
експлікація (13%), транскодування (9%),  конкретизація (8%) та модуляція 
(5%). 
Перспективними напрямками подальших плідних досліджень 
особливостей формування, функціонування та перекладу військових 
термінів вважаємо створення методики моделювання аналізованої 
терміносистеми у військовому дискурсі, вивчення специфіки та 
закономірностей актуалізації термінів в усному військовому мовленні, 
аналіз найпоширеніших структурних моделей англомовних військових 
термінів, а також особливості реалізації перекладацьких прийомів у різних 
жанрах військового дискурсу. 
 
 
 
 
 
 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
76 
 
1. Амеліна С.М. Актуальні проблеми теорії і практики сучасного 
перекладу: монографія. Київ: Центр учбової літератури, 2018. 470 с. 
2. Байло Ю. В. Теоретичні засади дослідження термінів військової 
справи як номінативних одиниць у сучасній англійській мові // 
Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: 
Філологія. 2018. Вип. 37(2). С. 18-20. URL: 
http://www.vestnikphilology.mgu.od.ua/archive/v37/part_2/Filologi37_2.
pdf (дата звернення: 12.07.2025) 
3. Балабін В. В. Жанрово-стильова специфіка військового перекладу. 
Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: 
Філологія. 2018. Т. 2, № 34. С. 67-73. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ 
Filtr_2018_10_3_3 (дата звернення: 12.07.2025) 
4. Балабін В. В. Зміст та структура лінгвістичного забезпечення військ 
// Тези доповідей VIІ Міжнародної науково-практичної конференції 
«Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє» / за заг. ред. 
В. В. Балабіна. К.: ВІКНУ, 2011. С. 95-96. URL: https://naukajournal. 
org/index.php/Paradigm/article/view/1519 (дата звернення: 10.07.2025) 
5. Балабін В. В. Концептуальний апарат теорії військового перекладу // 
Тези доповідей XІ Міжнародної науково-практичної конференції 
«Військова освіта і наука: сьогодення та майбутнє» / за заг. ред. 
В. В. Балабіна. К.: ВІКНУ, 2015. С. 95-96. URL: 
https://www.researchgate.net/publication/324657013_Theoretical_and_Co
nceptual_Framework_for_Military_Translation (дата звернення: 
10.07.2025) 
6. Балабін В. В. Об’єкт і предмет теорії військового перекладу // 
Науковий вісник МГУ. Сер.: Філологія. 2017. № 31. Т. 3. С. 97-100. 
URL: https://surl.li/mvoveg (дата звернення: 10.07.2025) 
7. Балабін В. В. Онтологічна сутність теорії військового перекладу // 
Тези доповідей ХIІ Міжнародна науково-практична конференція 
«Військова освіта і наука: сьогодення та майбутнє» / за заг. ред. 
77 
 
В. В. Балабіна. К.: ВІКНУ, 2016. С. 102-105. URL: 
https://scholar.google.com/citations?user= r0F-oHQAAAAJ&hl=ru (дата 
звернення: 10.07.2025) 
8. Балабін В. В. Проблеми мовної підготовки в Збройних Силах 
України // Наука і оборона: щоквартальний науково-теоретичний та 
науково-практичний журнал Міністерства оборони України. 2007. 
№ 2. С. 42-46. URL: 
https://scholar.google.com/citations?user=r0F-oHQAAAAJ&hl=ru (дата 
звернення: 10.07.2025) 
9. Балабін В. В. Професійна компетентність військового перекладача // 
Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. праць. К.: Київський 
нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2002. № 7. С. 20-23. URL: 
https://scholar.google.com/citations?user=r0F-oHQAAAAJ&hl=ru  (дата 
звернення: 10.07.2025) 
10. Балабін В. В. Сучасний американський військовий сленг як 
проблема перекладу: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.16. К., 2002. 308 
с. URL: https://surl.lt/ziblwd  (дата звернення: 10.07.2025) 
11. Балабін В. В. Теоретико-концептуальні основи військового 
перекладу. Філологічні трактати. 2018. Т. 10, № 1. С. 7-18. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Filtr_2018_10_1_3 (дата звернення: 
12.07.2025) 
12. Бевзо Г. А., Алієва А. Д., Поліщук  О. С. Лексико-семантичні 
особливості англомовної військової термінології// Академічні студії. 
Серія «Гуманітарні науки». 2022. Вип. 1. С. 120-125. URL: 
https://doi.org/10.52726/as.humanities/2022.1.18 (дата звернення: 
12.07.2025) 
13. Біла О. О. Військовий дискурс як соціокультурний феномен // 
Наукові записки Інституту української мови НАН України. 2016. № 
61. С. 20-30. 
78 
 
14. Білан М. Б. Лексико-семантичні трансформації у військовому 
перекладі (на матеріалі статутних документів сухопутних військ 
збройних сил Франції): дис. ... канд. філол. наук: 10.02. К., 2010. 
241 с. URL: https://surl.li/jzpanb (дата звернення: 12.07.2025) 
15. Білозерська Л. П., Возненко Н. В., Радецька С. В. Термінологія та 
переклад: навч. посіб. для студ. філол. напряму підготов. / М-во 
освіти і науки України, Херсон. нац. техн. ун-т. Вінниця: Нова Кн., 
2010. 232 с. 
16. Бойко Ю. П., Долинський Є. В. Особливості перекладу англійської 
військової термінології // Актуальні проблеми філології та 
перекладознавства. 2020. № 20. С. 17-21. URL: 
https://elar.khmnu.edu.ua/items/63735dc8-9395-41b1-a5f5-3019c245fd47 
(дата звернення: 12.07.2025) 
17. Бондаренко О. В. Військовий дискурс як об’єкт лінгвістичних 
досліджень // Науковий вісник ДонНУ. Серія: Філологічні науки. 
2018. Т. 23. № 1. С. 128-133.  
18. Виговський В. Л. Військовий дискурс як культурно-історичний 
феномен та соціальна практика // Науковий вісник Волинського 
національного університету ім. Лесі Українки. Філологічні науки. 
2008. № 2. С. 128-131. 
19. Власюк Т. А. Військовий дискурс: специфіка перекладу// Scripta 
manent: молодіжний наук. вісн. Луцьк, 2023. Вип. 10. С. 26-28. 
20. Войтенко М. В., Котовська О. В. Лексичні особливості перекладу 
термінології у галузі військової психології // Вчені записки ТНУ ім. 
В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2024. Т. 35 (74). 
С. 94-100. 
21. Гапонова В. М., Яремчук І. А., Блощинська І. Г. Військовий 
переклад: навч. посіб. Харків: Вид-во Нац. акад.Держ. прикордонної 
служби ім. Б. Хмельницького, 2006. 440 с. 
79 
 
22. Гончаренко Н. В. Військовий дискурс: лінгвокультурний аспект: 
монографія. К.: ВПЦ «Київський університет», 2015. 224 с.  
23. Григор’єва Д. Вивчення військової термінолексики на заняттях з 
української мови як іноземної // Теорія і практика викладання 
української мови як іноземної: зб. наук. пр. / Львів. нац. ун-т ім. І. 
Франка ; [редкол.: І. Кочан та ін.]. Львів, 2014. Вип. 10. С. 91-98. 
24. Дмитрієва Т. М. Військовий дискурс: особливості та функції // 
Вісник Чернівецького університету. Серія: Філологія. 2017. Вип. 703. 
С. 106-112.  
25. Єрмоленко С. В. Військовий дискурс: структура та функції // Наукові 
записки Національного університету «Острозька академія». Серія: 
Філологія. 2019. Вип. 13. С. 114-120.  
26. Зайцева М. О. Особливості перекладу військових текстів: 
синтаксичний рівень // Лінгвістичні дослідження. 2013. Вип. 36. 
С. 266-272. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_lingv_2013_36_47 
(дата звернення: 13.07.2025) 
27. Зайцева М. О. Особливості перекладу термінів у текстах на 
військову тематику // Науковий часопис Національного педагогічного 
університету імені М. П. Драгоманова. Серія 9: Сучасні тенденції 
розвитку мов. 2013. Вип. 10. С. 96-102.  
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_9_2013_10_18 (дата звернення: 
13.07.2025) 
28. Карий М. Особливості сучасної військової термінології // 
Магістерські філологічні студії’2025: збірник наук. праць студентів. 
Черкаси: ФОП Гордієнко, 2025. С.  
29. Кічук О. В. Військовий дискурс: теоретичні аспекти вивчення// 
Вісник Львівського університету. Серія: Філологія. 2018. Вип. 68. 
С. 166-172. 
30. Ковтун О. В. Відтворення англомовної військової лексики 
українською мовою (на матеріалі документів НАТО). Вісник 
80 
 
Київського національного лінгвістичного університету. Серія 
«Філологія». 2014. Т. 17. № 2. С. 77-85. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ 
Vknlu_fil_2014_17_2_12 (дата звернення: 12.07.2025) 
31. Коновалова В. Б., Лутай Н. В. Лексико-семантичні особливості 
військового галузевого перекладу. Лінгвістичні дослідження. 2013. 
Вип. 36. С. 273-277. URL:  http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_lingv_ 
2013_36_48 (дата звернення: 10.07.2025) 
32. Кравченко О. В. Військовий дискурс: мовні засоби та функції// 
Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: 
Філологія. 2019. Вип. 1. С. 103-108.  
33. Круглій О. Особливості перекладу військових термінів (на прикладі 
військово-промислової термінології) // Світ наукових досліджень. 
2022. № 12. С. 207-209. URL: https://www.researchgate.net/publication/ 
393926571_THE_SPECIFICITY_OF_MILITARY_TERMINOLOGY_T
RANSLATION (дата звернення: 01.07.2025). 
34. Лєбєдєва Т. Б. Динаміка розвитку військової лексичної підсистеми в 
сучасній німецькій мові: автореф. дис. … канд. філол. наук: спец. 
10.02.04 «Германські мови». Харків, 2002. 19 с. 
35. Лєбєдєва Т. Б. Формування військових термінів шляхом прямого 
запозичення // Мова і культура. 2007. Вип. 9. С. 241-247. URL: 
https://library.sspu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/04/Aktualny_pitanny
a_2015.pdf (дата звернення: 01.07.2025). 
36. Литовченко І. О. Динамічні процеси у військовій лексиці української 
мови (назви зброї, амуніції, споруд). К.: Р. А. Козлов, 2016. URL: 
https://doi.org/10.31812/0564/515 (дата звернення: 01.07.2025). 
37. Лукіянчук Ю. О. Способи класифікації військових термінів. Наукові 
записки Національного університету «Острозька академія». 2017. 
№ 66. С. 65-67. URL: https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/7825/1/22.pdf 
(дата звернення: 10.07.2025) 
81 
 
38. Малімон Л. К., Щербан К. О. Переклад військової термінології в 
англомовних онлайн-новинах під час висвітлення війни в Україні // 
Закарпатські філологічні студії. 2024. Вип. 35. С. 201-205. URL: 
http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/35/38.pdf (дата звернення: 
10.07.2025)  
39. Мельник П. П.,  Юрковська М. М. Визначення поняття військової 
лексики та підходи до її вивчення. 2021. С. 137-141. URL:   
https://jvestnik-sss.donnu.edu.ua/article/view/11258/11148 (дата 
звернення: 12.07.2025) 
40. Нагач М. В., Хоменко М. М. Особливості військового перекладу // 
Proceedings of the 1st International Scientific and Practical Conference 
«Modern Knowledge: Research and Discoveries» (May 19-20, 2023). 
Vancouver, Canada. С. 567-570. URL: https://www.researchgate.net/ 
publication/375039925_Osoblivosti_vijskovogo_perekladu (дата 
звернення: 12.07.2025)  
41. Нікіфорова О. М. Класифікація текстів у військовому перекладі // 
Філологічні трактати. 2016. Том 8. № 4. С. 33-41. URL: 
http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Filtr_2016_8_4_7 (дата звернення: 
10.07.2025) 
42. Нікіфорова О. М. Передумови становлення наукової школи 
військового перекладу в Україні // Лінгвістика ХХІ століття. 2015. 
№. 2015. С. 107-120. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/linds_ 
2015_2015_12 (дата звернення: 10.07.2025) 
43. Нікіфорова О. М. Перекладознавчий аналіз лексичної структури 
текстів військово-політичної тематики // Науковий Вісник 
Ужгородського університету. Серія : Філологія. 2017. Вип. 1 (37). 
С. 24-28. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuufilol_2017_1_7 (дата 
звернення: 10.07.2025) 
44. Ніконова В. Г. Лінгвокультурні параметри військової лексики в 
англійському медіа дискурсі // Вчені записки ТНУ імені 
82 
 
В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Том 36 (75). № 1 
2025. Частина 1. С. 168-174. URL: 
https://philol.vernadskyjournals.in.ua/ 
journals/2025/1_2025/part_1/30.pdf (дата звернення: 10.07.2025) 
45. Новітні тенденції функціонування української військової 
терміносистеми // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і 
перспективи / В. Я. Жалай, Т. Г. Линник, Т. М. Миронюк та ін.  2018. 
С. 5-43. URL:https://langcenter.kiev.ua/Lingvistika%202018/1_Zhalay_ 
et_al.pdf  (дата звернення: 11.07.2025) 
46. Панченко Н. В. Військовий дискурс: особливості та функції // Вісник 
Чернігівського національного університету імені Тараса Шевченка. 
Серія: Філологія. 2017. Вип. 132. С. 127-131.  
47. Романюк М. М. Військовий дискурс: особливості та функції// Вісник 
Львівського університету. Серія: Філологія. 2019. Вип. 69. С. 143-148.  
48. Сітко А. В., Отрішко К. А. Способи перекладу військової 
термінології // Актуальні питання розвитку філологічних наук у 21 
столітті. Одеса, 2017. С. 89-94. URL:  
https://er.nau.edu.ua/items/ea691265-2751-4a0b-acfa-471dacb55824 
(дата звернення: 20.07.2025) 
49. Сокаль М., Оскирко О., Зінченко О. Особливості перекладу 
військової термінології // Актуальні питання гуманітарних наук. 
2023. Вип. 62. Т. 2. С. 173-179. URL: 
https://www.aphn-journal.in.ua/archive/62_2023/part_2/28.pdf (дата 
звернення: 20.07.2025) 
50. Таран Д. В. Прагмастилістичні та лексико-граматичні особливості 
українськомовного перекладу англомовної військової термінології: 
дис...магістра зі спец. 035 Філологія. К., 2022. 150 с. URL: 
https://ela.kpi.ua/items/f0a68981-2d2b-4b39-838b-5330d12d264f (дата 
звернення: 10.07.2025) 
83 
 
51. Федоренко С. В., Бернадіна А. В. Загальна характеристика фахової 
мови військової сфери (на матеріалі англійської мови). Нова 
філологія. 2021. № 83. C. 257-363. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Novfil_2021_83_39 (дата звернення: 
10.07.2025) 
52. Чепурна З. В., Лисенко Г. Л. Особливості функціонування німецьких 
військових термінів та їх переклад українською мовою // Наукові 
записки Національного університету «Острозька академія». Серія 
«Філологічна». 2015. Вип. 54. С. 306-308. 
53. Шкута О. Г. Відтворення військової термінології українською мовою 
(на матеріалі сучасних публіцистичних текстів) // Науковий вісник 
кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного 
університету. Філологія, педагогіка, психологія. 2017. Вип. 34. С. 
273-277. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvkyu_2017_34_45 (дата 
звернення: 10.07.2025) 
54. Юндіна О. В. Теорія та практика військового перекладу в Україні // 
Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченко. 2007. 
Вип.41: Іноземна філологія. С. 42-44. URL: https://surl.li/fsmrbb  (дата 
звернення: 10.07.2025) 
55. Янчук С. Я. Неперервність традицій військового перекладу в 
Україні // Мовні і концептуальні картини світу. 2014. Вип. 50 (2). 
С. 544-551. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mikks_2014_50%282% 
29__83 (дата звернення: 11.07.2025) 
56. Янчук С. Я. Теорія військового перекладу в Україні: стан, проблеми, 
перспективи // Мовні і концептуальні картини світу. 2013. Вип. 43(4). 
С. 328-335. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mikks_2013_43% 
284%29__51 (дата звернення: 10.07.2025) 
57. Bowyer R. Check your vocabulary for Military English: a book for users. 
L.: Peter Collin Publishing, 2001. 65 p. 
84 
 
58. Georgieva V. Military English: from theory to practice. Sofia: Military 
Academy, 2015. 136 p. 
59. Nasser L. Componential Analysis In The Translation Of English Military 
Terms In Hemingway’s ‘A Farwell To Arms’ // The Journal of Adab 
Al-Rafidain. 2020. № 81. С. 35-60.  
60. Nikiforova O. Military-Political Translation in the Context of the Theory 
of Military Translation //European Journal of Humanities and Social 
Sciences. 2017. №. 2. С. 28-31. URL: https://www.researchgate.net/ 
publication/318650083_MilitaryPolitical_Translation_in_the_Context_of
_the_Theory_of_Military_Translation   (дата звернення: 10.07.2025) 
61. Siegel A., Vance M., Nilsson D. Military English language education: a 
scoping review of 30 years of research // Innovation in Language 
Learning and Teaching. 2024. URL: 
https://www.tandfonline.com/doi/full/ 
10.1080/17501229.2024.2370986#abstract (дата звернення: 20.07.2025) 
62. Struk, I. V., Semyhinivska, T. H., Sitko, A. V. Formation and translation 
of military terminology // Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho 
universytetu imeni V. I. Vernadskoho. 2022. 33(72), Р. 29-33. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/UZTNU_filol_2022_33%2872%29_2%282%29
__7  (дата звернення: 20.07.2025) 
63. English-Ukrainian Military Dictionary /упор. О.Кришевич. Ужгород, 
2023. 275 с. URL: https://opac.kpi.ua/estorage/i/english_ukrainian_ 
military_dictionary.pdf (дата звернення: 21.07.2025) 
 
 
 
 
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ 
 
85 
 
1. As Russian army inches closer, Ukrainians must decide to stay or go // 
ВВС. 2025. September, 19.  URL: https://www.bbc.com/news/articles/ 
cy50kk14y00o  (дата звернення: 25.09.2025) 
2. Belarus and Russia’s show of firepower appears to be a message to 
Europe // ВВС. 2025. September, 19.  URL: 
https://www.bbc.com/news/articles/ cn95jxvn04eo (дата звернення: 
25.09.2025) 
3. Display of firepower in Russia-Belarus war games stirs unease across 
Europe // The Gardian. September, 19. URL: 
https://www.theguardian.com/world/2025/sep/15/russia-belarus-military-e
xercise-stirs-up-unease-in-europes-leaders (дата звернення: 25.09.2025) 
4. Estonia seeks Nato consultation after Russian jets violate airspace // ВВС. 
2025. September, 19.  URL: https://www.bbc.com/news/articles/ 
czrp6p5mj3zo (дата звернення: 25.09.2025) 
5. Poland ‘closer to military conflict than at any time since WW2’ as Nato 
allies weigh response to Russian drones // The Gardian. September, 21. 
URL: 
https://www.theguardian.com/world/2025/sep/10/poland-shoots-down-dro
nes-over-its-territory-amid-russian-attack-on-ukraine-says-military (дата 
звернення: 25.09.2025) 
6. Romania says Russian drone incursions pose ‘new challenge’ to Black 
Sea security // The Gardian. September, 19. URL: 
https://www.theguardian.com/world/2025/sep/14/romania-reports-russian-
drone-in-its-airspace-as-poland-scrambles-jets-again (дата звернення: 
25.09.2025) 
7. Russian drone incursion into Poland ‘was Kremlin test on Nato’// The 
Gardian. September, 19. URL: https://www.theguardian.com/ 
world/2025/sep/14/russian-drone-incursion-poland-nato-ukraine-europe 
(дата звернення: 25.09.2025) 
86 
 
8. Ukraine in maps: Tracking the war with Russia// ВВС. 2025. September, 
19.  URL: https://www.bbc.com/news/articles/c0l0k4389g2o (дата 
звернення: 25.09.2025) 
9. Ukraine says three killed in ‘massive’  Russian aerial attack // ВВС. 2025. 
September, 19.  URL: https://www.bbc.com/news/articles/ ce3253gxqvwo 
(дата звернення: 25.09.2025) 
10. Zelenskyy accuses allies of ‘wasting time’ as he prepares for Trump 
meeting // The Gardian. September, 20. URL: 
https://www.theguardian.com/world/2025/sep/20/zelenskyy-accuses-allies
-of-wasting-time-as-he-prepares-for-trump-meeting (дата звернення: 
25.09.2025)