1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Магістр
  4. 035 Філологія (Прикладна лінгвістика)
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6599
Назва: ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТІВ НА ВІЙСЬКОВУ ТЕМАТИКУ
Автори: Лещенко, Ганна Веніамінівна
Ткаченко, Аліна Павлівна
Ключові слова: військовий дискурс;фахова субмова;медіатекст;морфологічні особливості
Дата публікації: 2025
Короткий огляд (реферат): Modern linguistic research increasingly focuses on the analysis of specialised discourses, among which military discourse occupies an important place. Its relevance is determined by the growing role of military communication in the context of recent armed conflicts and by the necessity to ensure adequate comprehension of texts belonging to this sphere. The study of specialised texts opens up the opportunities for systematisation of terminology and for identifying the patterns of its functioning in the language. Military discourse belongs to the category of institutional discourse, as it possesses a number of features characteristic of this type of communication. In contemporary society, it stands out among other varieties of institutional discourse due to its specificity and functional purpose.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6599
Розташовується у зібраннях:035 Філологія (Прикладна лінгвістика)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Ткаченко_КРМ.docx.pdf
  Restricted Access		1.27 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії
Ткаченко_Презентація.pptx
  Restricted Access		5.21 MBMicrosoft Powerpoint XMLПереглянути/Відкрити    Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text 
2 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет гуманітарних технологій  
Кафедра прикладної лінгвістики та перекладу 
 
 
 
 
 
 
ТКАЧЕНКО АЛІНА  ПАВЛІВНА 
 
ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ  
ТЕКСТІВ НА ВІЙСЬКОВУ ТЕМАТИКУ  
 
  
Кваліфікаційна робота магістра 
 
 
Спеціальність: 035 Філологія 
Спеціалізація: 035.10 Прикладна лінгвістика 
Освітня програма: Прикладна лінгвістика 
 
 
 
 
 
 
Науковий керівник:  
Лещенко Г.В. 
доктор філологічних наук,  
проф., завідувач кафедри  
прикладної лінгвістики та перекладу 
 
 
 
Кваліфікаційна робота допущена до захисту рішенням кафедри ПЛП,  
протокол №___ від «___» __________2025 р. 
Зав. кафедри ПЛП  _______________  Ганна Лещенко 
 
 
 
 
Черкаси 2025 
3 
 
MINISTRY OF EDUCATION AND SCIENCE OF UKRAINE 
CHERKASY STATE TECHNOLOGICAL UNIVERSITY  
Faculty of Humanitarian Technologies 
Department of Applied Linguistics and Translation 
 
 
 
 
TKACHENKO ALINA PAVLIVNA 
 LINGUISTIC PECULIARITIES  
OF ENGLISH MILITARY TEXTS  
 
Master’s Project 
 
 Speciality: 035 Philology 
Specialization: 035.10 Applied Linguistics 
Academic programme: Applied Linguistics 
 
 
 
  
 
Scientific Supervisor:  
H.V. Leshchenko, 
Doctor of Philology, 
Professor,  
                                   Head of Applied Linguistics  
and Translation Department 
 
 
 
Master’s project is admitted for defense by the meeting of Applied Linguistics 
and Translation Department, 
Report № ________ dated _______________ 202__ 
Head of Applied Linguistics and Translation Department __________Hanna 
Leshchenko  
 
Cherkasy 
2025 
4 
 
ANNOTATION 
Alina Tkachenko ‘Linguistic Peculiarities of English Military Texts’ 
Cherkasy State Technological University, Cherkasy, 2025. 
  
Modern linguistic research increasingly focuses on the analysis of 
specialised discourses, among which military discourse occupies an important 
place. Its relevance is determined by the growing role of military 
communication in the context of recent armed conflicts and by the necessity to 
ensure adequate comprehension of texts belonging to this sphere. The study of 
specialised texts opens up the opportunities for systematisation of terminology 
and for identifying the patterns of its functioning in the language. 
Military discourse belongs to the category of institutional discourse, as it 
possesses a number of features characteristic of this type of communication. In 
contemporary society, it stands out among other varieties of institutional 
discourse due to its specificity and functional purpose. 
The aim of the study is to carry out a linguistic analysis of military 
vocabulary in media texts from structural and semantic as well as functional and 
stylistic perspectives. The research material consists of 10 military texts 
published in open online sources, from which 205 units of military vocabulary 
were selected. 
In the first chapter, ‘Military Discourse as an Object of Theoretical 
Investigation’, the principles of distinguishing military discourse from other 
types of discourse are examined, and its key characteristics are identified. 
Military vocabulary is defined as a specialised sublanguage representing a set of 
linguistic means used within the sphere of military activity to ensure mutual 
understanding among participants of communication. 
The second chapter, ‘Military Vocabulary: Structural, Semantic and 
Stylistic Aspects’, presents the criteria for classifying military vocabulary, among 
which the main ones are thematic, lexical-semantic, derivational, and functional 
5 
 
criteria. The chapter also characterises the morphological, lexical, and 
functional-stylistic features of military vocabulary. 
The third chapter, ‘Linguistic Analysis of English-Language Military 
Media Texts’, is focused on the study of the concept of a ‘military text’ and the 
identification of its principal linguistic aspects. The chapter establishes the 
specificity of military media texts and provides a linguistic analysis of military 
vocabulary from the perspective of its structural, semantic and pragmastylistic 
characteristics. 
Military media texts possess a number of typical features: they are marked 
by a high density of specialised vocabulary, including military, 
military-technical terminology, as well as terms related to the defence industry 
and strategic operations; they commonly employ elliptical constructions, 
formulaic expressions, and multiple parallel syntactic structures; various genre 
approaches are used depending on the target audience; there is also a noticeable 
tendency toward the use of euphemisms and metaphorical expressions. 
As a result of analysing the research material, 205 occurrences of military 
vocabulary were recorded in the examined media discourse. Among them, 118 
military terms were identified (some of them repeated), 2 units of jargon, 1 
metaphorical expression, 5 set expressions, 1 neologism, and 2 euphemisms. 
As to the thematic differentiation, the most numerous category was the 
thematic group ‘Combat Actions and Military Operations’, represented by 35 
terms, which constitutes 29.8% of the total number of terms. 
From the perspective of the morphological structure of the identified 
terms, 53 terms (44.9%) are single-component items, 51 terms (43.2%) are 
two-component word combinations, 10 terms (8.5%) are three-component items, 
and 4 terms (3.4%) consist of four components.  
During the analysis of term formation, 2 instances of conversion, 5 
instances of compounding, 8 instances of abbreviation, and 1 instance of 
affixation were recorded. 
 
6 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП …………………………...……………………………………………3 
Розділ 1. ВІЙСЬКОВИЙ ДИСКУРС ЯК ОБ’ЄКТ ТЕОРЕТИЧНИХ 
ДОСЛІДЖЕНЬ……………………………………………………..7 
1.1. Військовий дискурс: критерії вирізнення та основні 
характеристики………………………………………………...7 
1.2. Військова лексика як фахова субмова……………………….15 
Висновки до розділу 1………………………………………………………...20 
Розділ 2. ВІЙСЬКОВА ЛЕКСИКА: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТА 
СТИЛІСТИЧНІ АСПЕКТИ …………………………………...23 
2.1. Принципи класифікації військової лексики…………………. 23 
2.2. Морфологічні характеристики військової лексики…………..29 
2.3. Лексичні та функціонально-стилістичні характеристики 
військової лексики……………………………………………38 
Висновки до розділу 2………………………………………………………..46 
Розділ 3. ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ АНГЛОМОВНИХ 
ВІЙСЬКОВИХ МЕДІАТЕКСТІВ……………………………….49 
3.1. Військовий текст: лексико-семантичні, синтаксичні та 
стилістичні аспекти…………………………………………….49 
3.2. Особливості медіатекстів військової тематики…………...…..57 
3.3. Аналіз лексико-семантичних, словотвірних та 
функціонально-стилістичних характеристик англомовних 
медіатекстів військової 
тематики……………………………………………60 
Висновки до розділу 3 ………………………………………………………..71 
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ …………………………………………………...73 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………....76 
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ ………………...…86 
 
7 
 
 
ВСТУП 
 
Сучасні мовознавчі розвідки все більше уваги приділяють аналізу 
спеціалізованих дискурсів, серед яких важливе місце посідає військовий 
дискурс. Його актуальність обумовлена зростанням ролі військової 
комунікації в умовах новітніх воєнних конфліктів та необхідністю 
забезпечення адекватного сприйняття текстів цієї сфери. Як зазначає 
відомий вітчизняний мовознавець М. П. Кочерган [32], дослідження 
спеціалізованих текстів відкриває можливості для систематизації 
термінології та виявлення закономірностей її функціонування в мові. 
Військовий дискурс відноситься до категорії інституційного 
дискурсу, оскільки володіє низкою властивостей, притаманних даному 
типу комунікації. У сучасному суспільстві він виділяється серед інших 
видів інституційного дискурсу своєю специфікою та функціональним 
призначенням [31, с. 370]. 
Огляд наукових публікацій свідчить про те, що військовий дискурс, у 
тому числі і англомовний, досліджували як вітчизняні, так і зарубіжні 
науковці. Серед них на особливу увагу заслуговують праці В. Георгієвої 
[65], Н. В. Гончаренко [20], І. О. Литовченко [36], О. М. Нікіфорової [41; 
42], В. Г. Ніконової [43], В. В. Погонець [46; 47], Н. А. Фурсіної [56] та ін., 
які зосереджувалися на специфіці військової лексики та закономірностях її 
функціонування та перекладу. Значна частина досліджень фокусується на 
питаннях формування та розвитку військової лексики, а також вивчає 
особливості її семантичних характеристик (Ю. В. Байло [3], 
Д. В. Василенко [13], Л. А. Волік [17], М. Джонович [63], Ю. В. Шаранова 
[57] та ін.). Проблемам перекладу військової термінології присвячені 
роботи таких науковців, як В. В. Балабін [4; 5], О. В. Білоус [10], 
М. О. Зайцева [23], О. В. Ковтун [28], Л. К. Малімон, К. О. Щербан [38], 
С. Я. Янчук [59] та ін. 
8 
 
Повномасштабна війна в Україні стала чинником активного розвитку 
військової субмови як у національному, так і у глобальному форматі. На 
думку В. Ніконової [43, с. 168], під час загострення міжнародних відносин 
через військові конфлікти і повномасштабні вторгнення суттєво зростає 
роль мови як інструмента, що відображає, формує та виражає культурні, 
політичні та соціальні аспекти суспільного життя. 
Міжнародні та вітчизняні ЗМІ активно висвітлюють військові події і 
конфлікти, застосовуючи елементи військової лексики. Окрім усталених 
термінів, з’являються нові номінації, поповнюється прошарок професійної 
лексики, зростає кількість військових сленгізмів, медійних евфемізмів 
тощо. Все це потребує системного аналізу та уточнення підходів до 
вивчення військової лексики. Необхідність виопрацювання такого підходу 
зумовила актуальність нашого дослідження. 
Метою роботи є лінгвістичний аналіз військової лексики медійних 
текстів у структурно-семантичному та функціонально-стилістичному 
аспектах.  
Для досягнення поставленої мети було сформульовано такі 
завдання:  
1) визначити поняття «військовий дискурс» та проаналізувати його 
характерні особливості і специфіку функціонування; 
2) вивчити класифікації військової лексики та встановити принципи 
її розмежування; 
3) здійснити вибірку лексичних одиниць з медіатекстів військової 
тематики; 
4) провести лінгвістичний аналіз вибраної лексики з точки зору її 
структури, семантики, жанрово-стилістичних характеристик. 
Об’єктом дослідження виступає англомовна військова лексика 
медіатекстів, предметом – її лінгвістичні особливості.  
9 
 
Матеріалом дослідження стали 10 текстів військової тематики, 
представлені у відкритих інтернет-джерелах, з яких було вибрано 205 
одиниць військової лексики. 
Для обробки та аналізу матеріалу було використано комплекс 
методів: аналіз науково-методичної літератури для уточнення 
понятійного апарату дослідження; методи морфологічного та 
словотворчого аналізу для опису структури англомовної військової 
лексики; метод систематизації для вивчення її тематичних особливостей; 
метод суцільної вибірки для вирізнення аналізованих лексичних одиниць, а 
також метод кількісного аналізу для виконання підрахунків. 
Наукова новизна роботи полягає у лінгвістичному аналізі військової 
лексики в сучасних медіатекстах як окремого різновиду дискурсу.  В роботі 
уточнено особливості функціонування військових термінів у масовій 
комунікації, виявлено тенденції до їх метафоризації, евфемізації та 
стандартизації. Отримані результати розширюють уявлення про роль 
військової лексики у формуванні інформаційної картини сучасного 
суспільства. 
Практичне значення роботи полягає у можливості застосування її 
результатів у викладанні лексикології, стилістики та медіалінгвістики, а 
також у перекладацькій практиці. Отримані матеріали можуть 
використовуватися для підготовки методичних посібників та укладання 
словників військової термінології. 
Апробація результатів дослідження була здійснена на студентській 
науково-практичній конференції під час проведення Днів студентської 
науки ЧДТУ (квітень 2025 р.). Результати дослідження опубліковано у 
збірнику статей «Магістерські філологічні студії’2025» [53].   
Структура роботи.  Робота складається зі вступу, трьох розділів із 
висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних 
джерел та джерел фактичного матеріалу (77 та 10 позицій відповідно).  
10 
 
У вступі обгрунтовано актуальність наукової роботи, сформульовано 
об’єкт і предмет дослідження, його мету і завдання, вказано методи і 
матеріал дослідження, визначено новизну та практичну цінність 
проведеного дослідження. 
У першому розділі «Військовий дискурс як об’єкт теоретичних 
досліджень» розглянуто принципи вирізнення військового дискурсу серед 
інших видів дискурсу та виявлено його ключові ознаки. Військова лексика 
визначається як фахова субмова, що є сукупністю мовних засобів, 
використовуваних у сфері військової діяльності для забезпечення 
взаєморозуміння між учасниками комунікації. 
У другому розділі «Військова лексика: структурно-семантичні та 
стилістичні аспекти» представлено критерії класифікації військової 
лексики, серед яких головними є тематичний, лексико-семантичний, 
дериваційний, функціональний критерії, схарактеризовано морфологічні, 
лексичні та функціонально-стилістичні особливості військової лексики. 
Третій розділ «Лінгвістичний аналіз англомовних військових 
медіатекстів» присвячено вивченню поняття «військовий текст», а також 
визначенню його головних лінгвістичних аспектів. У розділі встановлено 
специфіку медіатекстів військової тематики, проведено лінгвістичний 
аналіз військової лексики з точки зору її структурно-семантичних та 
прагмастилістичних характеристик. 
У загальних висновках підведено результати дослідження. 
 
 
 
 
 
 
 
 
11 
 
 
 
 
 
 
 
Розділ 1 
ВІЙСЬКОВИЙ ДИСКУРС ЯК ОБЄ’КТ  
ТЕОРЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 
 
У розділі розглянуто принципи вирізнення військового дискурсу 
серед інших видів дискурсу та виявлено його ключові ознаки. Військова 
лексика визначається як фахова субмова, що є сукупністю мовних засобів, 
використовуваних у сфері військової діяльності для забезпечення 
взаєморозуміння між учасниками комунікації.  
 
1.1. Військовий дискурс: критерії вирізнення та основні 
характеристики 
 
Сучасна лінгвістика дедалі частіше фокусує увагу на дослідженні 
дискурсу, розглядаючи його не лише як мовне явище, але й як складну 
когнітивно-комунікативну систему. У цьому контексті Н. Д. Арутюнова 
потрактовує дискурс як «зв’язний текст у сукупності з 
екстралінгвістичними, прагматичними, соціокультурними, психологічними 
та іншими факторами», одночасно підкреслюючи його функціональне 
занурення в соціальне життя [див. 31, с. 371]. Подібним чином 
Ф. С. Бацевич визначає дискурс як особливий тип комунікативної 
діяльності, інтерактивне явище, що проявляється у вигляді мовного потоку 
(усного, письмового або паралінгвального) та реалізується через 
конкретний канал спілкування, регламентований специфічними 
12 
 
стратегіями і тактиками комунікації. За словами автора, дискурс становить 
синтез когнітивних, мовних і позамовних чинників (соціальних, психічних, 
психологічних тощо), які формуються під впливом оточення, або «форм 
життя», визначаються тематикою спілкування й спрямовані на 
продукування різноманітних мовних жанрів [див. там само]. 
Особливу увагу сучасні дослідження приділяють військовому 
дискурсу, зважаючи на його специфічну функцію в організації, 
структурно-системних взаємозв’язках і життєдіяльності збройних сил. У 
цьому сенсі військовий дискурс виступає як зв’язний усний або письмовий 
текст, що реалізується через вербальні та невербальні засоби, обумовлені 
контекстом військового спілкування, а також взаємодіє з прагматичними, 
соціокультурними, психологічними та іншими чинниками [31, с. 372]. 
На думку дослідників, у широкому науковому розумінні військовий 
дискурс можна розглядати як когнітивно-комунікативну систему, яка 
інтегрує концепти, що відображають уявлення про реальні й потенційні 
об’єкти та явища, їх взаємодію в умовах військового протистояння, а також 
забезпечує як раціональну, так і емоційну оцінку цих явищ. Ця система 
включає сукупність концептів, ув’язаних у форму термінів, а також їхніх 
неофіційних варіантів – професіоналізмів, жаргонізмів і «реляторів», які 
слугують для позначення семантичних і формальних зв’язків між 
термінами як у межах конкретного тексту, так і у внутрішній системі мови 
[там само]. Завдяки такій організації військовий дискурс забезпечує 
ефективну комунікацію як серед членів військового співтовариства, так і 
між військовими та зовнішнім середовищем у різних ситуаціях взаємодії, 
координації та протидії. 
У межах сучасної лінгвістичної парадигми важливим є аналіз 
параметрів, за якими здійснюється класифікація дискурсивних практик. 
Зокрема, українські дослідниці І. Шевченко та О. Морозова [див. 46, с. 68]  
запропонували багатовимірну систему критеріїв, що дозволяє 
розмежовувати типи та підтипи дискурсу. Серед них: 
13 
 
1.  Формальний аспект: розрізнення між усною та письмовою 
формами реалізації – усний і письмовий дискурс; 
2.  Тип мовлення: поділ на монологічні та діалогічні структури – 
монологічний і діалогічний дискурс; 
3.  Адресатна орієнтація: інституційна або персоналізована 
комунікація – інституційний та персоналізований дискурс; 
4.  Комунікативні установки та принципи: аргументативний, 
конфліктогенний і гармонійний дискурси; 
5.  Соціально-ситуативна характеристика: політичний, 
адміністративний, юридичний, військовий, релігійний, медичний, діловий, 
рекламний, освітній, спортивний, науковий, медійний (ЗМІ), цифровий 
(інтернет-дискурс) тощо; 
6.  Соціальні параметри учасників комунікації: 
•  демографічні (дискурси дітей, підлітків, осіб похилого віку, 
жінок і чоловіків, мешканців міста та села); 
•  професійні (дискурси представників окремих фахових груп – 
моряків, будівельників, шахтарів); 
•  політичні (дискурси представників різних ідеологічних 
напрямів – комуністів, демократів); 
7.  Функціонально-інформаційна складова: дискурси, орієнтовані 
на передачу інформації (емотивні, оцінні, директивні) та фактичні 
повідомлення. 
8.  Формально-змістовний рівень у межах 
функціонально-стильової системи: художній, публіцистичний, науковий, 
офіційний, неофіційний та інші жанрові реалізації. 
У межах соціально-ситуативного критерію військовий дискурс 
розглядається як складова суспільно-політичного дискурсу, що має тісні 
зв’язки з публіцистичним, науковим, технічним і художнім типами 
мовлення [8; 11; 14; 15]. Військовий дискурс репрезентує 
14 
 
соціально-професійний дискурс, присвячений тематиці військової 
діяльності та війни як у її класичних, так і в сучасних проявах. 
Під терміном «військовий дискурс» варто розуміти текстову 
комунікативну систему, що функціонує у взаємодії з позамовними 
чинниками (прагматичними, соціокультурними, психологічними тощо) [21; 
25; 34]. За спостереженнями дослідників, англійська мова сьогодення 
демонструє тенденцію до мілітаризації, що має глобальний вплив на 
комунікативні процеси [77, с. 11]. Військова риторика дедалі частіше 
інтегрується в суспільно-політичний дискурс, відображаючи загострення 
конфліктів, зростання агресивності та появу нових загроз. 
У цьому контексті слушною видається позиція американського 
науковця Дж. Майклза, який наголошує на ключовій ролі дискурсу в 
умовах конфлікту: мовна стратегія є невід’ємною складовою ведення війни, 
а сам дискурс виступає  інструментом впливу та мобілізації [див. 46, с. 68]. 
До складових військового дискурсу слід віднести  (1) мовлення 
представників збройних сил, яке охоплює тематику війни, професійної 
діяльності, побуту та дозвілля; (2) висловлювання політичних діячів щодо 
воєнних подій; а також (3) інформаційні повідомлення засобів масової 
комунікації, що висвітлюють перебіг військових конфліктів [22].  
З огляду на форму реалізації, військовий дискурс може набувати 
(1) монологічного характеру (зокрема, у вигляді наказів, доповідей, 
директив, зведень, публічних виступів, аналітичних статей, оглядів тощо) 
або (2) діалогічного (у спілкуванні між військовими, журналістами, 
політиками та іншими учасниками комунікації). 
У межах типологічного поділу виокремлюють два основні 
різновиди військового дискурсу: (1) формальний та (2) неформальний. 
Формальний дискурс охоплює офіційні тексти, що мають 
нормативно-документальний або аналітичний характер. До цієї категорії 
належать військово-наукові, військово-політичні, військово-технічні 
15 
 
публікації, а також документи, що регламентують діяльність військових 
структур (накази, інструкції, звіти, акти управління тощо) [48]. 
Власне військові документи, які відображають функціонування 
військових частин і установ, становлять ядро формального військового 
дискурсу. З лексикографічного погляду, цей тип дискурсу базується на 
літературній мові, що включає як нейтральну лексику, так і термінологічні 
одиниці, доповнені фразеологічними конструкціями. Йому притаманна 
наявність вузькоспеціалізованої та міждисциплінарної термінології. 
Як приклад, наведемо фрагменти з офіційного словника військової 
термінології США  ‘DoD Dictionary of Military and Associated Terms’ [71]: 
(1) ‘Area of Operations (AO) – аn operational area defined by the joint 
force commander for land and maritime forces. Areas of operation do 
not typically encompass the entire operational area of the joint force 
commander, but should be large enough for component commanders 
to accomplish their missions and protect their forces.’  
Переклад: «Район операцій (AO) – оперативна зона, визначена 
командувачем об’єднаних сил для сухопутних і морських військ. Райони 
операцій зазвичай не охоплюють усю оперативну зону командувача 
об’єднаних сил, але повинні бути достатньо великими, щоб командири 
компонентів могли виконати свої місії та захистити свої війська». 
(2) ‘Rules of Engagement (ROE) – directives issued by competent 
military authority that delineate the circumstances and limitations 
under which United States forces will initiate and/or continue combat 
engagement with other forces encountered.’ 
Переклад: «Правила ведення бойових дій (ROE) – директиви, видані 
компетентним військовим органом, які визначають обставини та 
обмеження, за яких збройні сили США можуть розпочати та/або 
продовжувати бойові дії з іншими силами, з якими вони зіткнулися». 
16 
 
(3) ‘Area of Responsibility (AOR) – the geographical area associated 
with a combatant command within which a geographic combatant 
commander has authority to plan and conduct operations.’ 
Переклад: «Зона відповідальності (AOR) – географічна територія, 
пов’язана з бойовим командуванням, у межах якої географічний 
командувач має повноваження планувати та проводити операції». 
У таких текстах активно використовуються абревіатури та 
спеціалізовані позначення, що є характерною рисою формального 
військового мовлення. 
Неформальний військовий дискурс виражається через уживання 
розмовної лексики та фразеології (як літературної, так і позалітературної). 
До цієї сфери належать професіоналізми і жаргонізми. Під 
професіоналізмами у військовій комунікації розуміють слова чи вирази, що 
виступають аналогами або замінниками термінів. Жаргон, у свою чергу, 
становить знижену, стилістично марковану та ненормативну підмову 
військовослужбовців, яка має обмежену сферу функціонування та 
застосовується для реалізації різних мовленнєвих функцій (експресивної, 
оцінної, евфемістичної тощо) [див. 46, с. 68]. 
До неформального військового дискурсу належить і безпосереднє 
спілкування у військових колективах та поза ними. Його мовні особливості 
переважно проявляються в розмовній лексиці і фразеології. Найчастіше 
такий тип дискурсу можна знайти у художніх творах, репортажах 
військових журналістів із місць бойових дій тощо.  
Наведемо приклади неформального військового дискурсу, узяті з 
художніх творів [72]: 
(1) ‘Listen up, herd. You maggots had better start looking like United 
States Marine Corps recruits. Do not think for one second that you are 
Marines. You just dropped by to pick up a set of dress blues. Am I 
right, ladies? Sorry ’bout that.’ (G.Hasford ‘The Short-timers’) 
17 
 
Переклад: «Слухайте уважно, стадо. Ви, опариші, краще почніть 
виглядати як новобранці Корпусу морської піхоти США. І не думайте ані 
на мить, що ви вже морпіхи. Ви лише завітали сюди, щоб приміряти 
парадну форму. Я правий, дамочки? Перепрошую за відвертість». 
Лексеми maggots, herd, ladies у вжитку старшого сержанта – це 
приклад зниженої, образливої, саркастичної лексики, що має на меті 
психологічний тиск і формування субординації. Подібна лексика належить 
до жаргонно-професійного рівня військового дискурсу, де формальне 
командування поєднується з неформальними виразами для посилення 
впливу. 
(2) ‘They carried the land itself – Vietnam, the place, the soil – a powdery 
orange-red dust that covered their boots and fatigues and faces. They 
carried it on their shoulders and backs. And for all the ambiguities of 
Vietnam, all the mysteries and unknowns, there was at least the single 
abiding certainty that they would never be at a loss for things to 
carry.’ (T.O’Brien ‘The Things They Carry’) 
Переклад: «Вони носили на собі саму землю – В’єтнам, місце, ґрунт 
– порошистий червоно-оранжевий пил, що вкривав їхні чоботи, форму й 
обличчя. Вони тягли його на плечах і спинах. І попри всю двозначність 
В’єтнаму, його таємниці й невідоме, була принаймні одна беззаперечна 
певність – речей, які доводилося носити, ніколи не бракувало». 
У цьому фрагменті поєднується буденна розмовність (things to carry) 
з поетично-експресивним стилем, що передає психологічний жаргон 
солдатів про тягар війни. Це приклад неформального військового дискурсу, 
де конкретні предмети (чоботи, форма, пил) і метафоричне навантаження 
(страх, пам’ять, втома) стають частиною єдиного «солдатського досвіду». 
На думку української дослідниці В. В. Погонець, основою 
неформального військового дискурсу виступає повсякденне спілкування 
військовослужбовців. Якщо розглядати його крізь призму тексту та 
контексту, то саме контекст набуває першочергового значення. Зокрема, 
18 
 
невимушене спілкування в армійському середовищі можливе лише за 
умови відносно рівноправних статусно-рольових позицій учасників 
комунікації. Іншими словами, використання сленгових одиниць і 
розмовних виразів найчастіше властиве діалогу між солдатами, тоді як між 
військовими строкової служби чи курсантами та офіцерським складом таке 
спілкування значно обмежене. Це ще раз доводить важливу роль 
субординації як одного з ключових чинників армійського життя і військової 
комунікації [46, с. 68-69]. 
Окрему групу складають тексти з міждискурсивними 
характеристиками, які перебувають між формальною та неформальною 
сферами військового дискурсу. До них належить військова публіцистика: за 
змістом такі тексти стосуються життя армії, проте за своїми 
лінгвістичними особливостями тяжіють до газетно-публіцистичного 
стилю. Наприклад, у таких матеріалах поруч з офіційними назвами зброї 
або амуніції паралельно функціонують і їх розмовні варіанти [48, с. 145]. 
У науковому дискурсі воєнна комунікація розглядається як 
багатогранне явище, що характеризується низкою специфічних рис. 
Зокрема, дослідники [31, с. 372-373] акцентують увагу на його міжчасовій 
релевантності: мова військовослужбовців функціонувала у всі історичні 
періоди, набуваючи відповідного часові стилістичного забарвлення. 
Однією з ключових ознак є виразна маскулінність семантики, що 
проявляється в асоціації військової служби та участі в бойових діях із 
проявами мужності та героїзму. 
Військовий дискурс також демонструє тісну інтеграцію з суміжними 
типами дискурсу, зокрема, військово-політичним і військово-патріотичним. 
На лінгвістичному рівні спостерігається взаємозв’язок і з іншими 
дискурсивними моделями, що проявляється через метафоризацію та 
використання спільних концептуальних схем [45, с. 128]. 
Особливість військової діяльності насамперед полягає в тому, що 
вона здійснюється в умовах постійного ризику, де від швидкості, точності 
19 
 
та правильності дій залежить не лише життя військового підрозділу, а й 
успішність виконання бойової місії. Така специфіка зумовлює характерні 
риси військового мовлення: стислість, лаконічність, однозначність і 
максимальну точність, що виключає можливість подвійного трактування. 
Це виражається у вживанні стандартизованих мовних конструкцій, зокрема 
у тих різновидах дискурсу, які регламентують військову діяльність: 
наказах, донесеннях, статутах, інструкціях, настановах тощо. У подібних 
текстах кожна мовна одиниця виконує не лише інформативну, а й 
переконувальну функцію [31,  с. 373]. 
 
1.2. Військова лексика як фахова субмова 
 
Мова як лінгвістичний феномен перебуває у постійному 
еволюційному розвитку, причому її лексико-семантична підсистема є 
найбільш чутливою до будь-яких трансформацій, зумовлених суспільними 
змінами. Розвиток мовної системи визначається як внутрішніми 
(лінгвістичними) чинниками, що випливають із взаємодії її структурних 
компонентів, так і зовнішніми (екстралінгвістичними), тобто позамовними 
факторами, до яких відносяться певні історичні події, міграційні явища, 
еволюція форм комунікації тощо. 
З огляду на інтенсивний розвиток сфер суспільної діяльності 
міжнародного рівня, підвищення вимог до якісного забезпечення 
порозуміння між мовцями в межах певної галузі, фахові мови, зокрема 
мова військової справи, останнім часом знаходяться у рейтингу 
найпопулярніших тем наукових студій [37, с. 21]. 
Аналіз науково-теоретичних джерел засвідчив, що серед українських 
та зарубіжних мовознавців відсутня одностайна думка щодо визначення 
термінологічного поняття «фахова мова», що, відповідно, унеможливлює 
формулювання загальноприйнятого тлумачення цього терміну. Одним із 
найчастіше цитованих визначень є потрактування фахової мови як 
20 
 
сукупності мовних засобів, що використовуються в обмеженій 
комунікативній сфері для забезпечення взаєморозуміння між учасниками 
певної професійної діяльності [44, с. 33]. Загалом, фахова мова охоплює 
терміни, спеціалізовану лексику, мовні конструкції та інші фонетичні і 
граматичні особливості, залишаючись при цьому складником 
загальнонаціональної мови [33, с. 15]. 
Головне призначення фахових мов полягає в обміні знаннями й 
досвідом між представниками конкретної професійної сфери. Спираючись 
на наведені визначення, можна окреслити їхні характерні риси: поєднання 
з певною галуззю, специфічний набір мовних засобів і комунікативної 
аудиторії, базування на нормах національної мови, проте зі звуженими 
функціональними можливостями порівняно з мовою загального вжитку. 
На думку мовознавців, спеціалізована лексика формується завдяки 
взаємодії власне мовної системи з таким соціальним чинником, як 
професійна диференціація суспільства. Проте, виникаючи на перетині 
мовних і позамовних факторів, вона поступово інтегрується у мову як 
внутрішнє, власне лінгвістичне явище [36, с. 21]. Фахова мова 
розглядається як складова мовної системи, зорієнтована на точну і 
однозначну комунікацію в конкретній професійній сфері. 
Фахова мова має низку характерних рис. Кожна з її підсистем 
сформувалася історично, тому відзначається власними традиціями й 
особливостями, зумовленими як специфікою професійної діяльності, так і 
мовним способом її відображення. У лінгвістичних дослідженнях 
виокремлюють такі основні властивості фахової мови [18; 27]: 
1) її органічний зв’язок із певною науковою чи професійною 
сферою; 
2) використання специфічного набору мовних одиниць; 
3) адаптація структур загальновживаної лексики в межах 
професійного спілкування; 
21 
 
4) дотримання літературних норм на рівні морфології, лексики, 
синтаксису та текстової організації; 
5) міжрегіональний характер функціонування; 
6) наявність усної та писемної форм реалізації. 
Основою фахової мови є спеціалізована лексика та система норм 
добору, застосування й частотності загальномовних і граматичних засобів. 
Вона не існує окремо від загальної мови, а проявляється у фахових текстах, 
де поряд із термінологічною лексикою присутні елементи 
загальновживаної. У більшості випадків фахові мови виконують дві 
ключові функції: 1) номінація вузькоспеціальних понять і цілих систем 
понять (предметів, ознак, процесів, дій); 2) позначення загальновідомих 
понять із наданням їм більшої виразності, експресивності та емоційності 
[36, с. 22-23]. 
Серед різних складників лексичної системи особливе місце посідає 
військова лексика, оскільки саме тут спостерігаються найдинамічніші 
зміни, особливо в періоди суспільних зрушень та військових конфліктів. 
Т. Михайленко визначає військову лексику як частину «адаптивної 
мікросистеми» мови, яка або трансформується, або виходить з ужитку 
залежно від потреб у військовій сфері [див. 36, с. 11]. 
Серед чинників розвитку військової професійної мови 
виокремлюються такі екстралінгвальні передумови, як 
соціально-економічні та соціально-комунікативні (естетичні й 
інтелектуальні), а також історико-політичні [40, c. 137]. Крім того, 
визначальну роль можуть відігравати і інші позамовні фактори: рівень 
розвитку науки й техніки в певному мовному середовищі, 
соціально-політична ситуація в країні, державна термінологічна політика, 
функціональний статус офіційної мови та міжнародна роль національної 
мови [36, c. 77-78]. 
На думку мовознавців, одним із провідних напрямів сучасних 
лінгвістичних досліджень є аналіз функціонування мови в різних сферах 
22 
 
суспільного життя. Зокрема, значна увага приділяється дослідженню 
лінгвістичних одиниць у малих мовних системах, які репрезентують 
різноманітні сфери комунікації. До таких систем дослідники зараховують 
діалекти, соціальні та професійні жаргони, сленги та спеціалізовані 
підмови, які існують поряд із літературною нормою в межах національної 
мови [24; 26]. 
Військова професійна мова також відноситься до малих мовних 
систем і формується як спеціалізована підмова, що обслуговує потреби 
військової сфери, унормовується та функціонує всередині неї. Через 
природний взаємозв’язок із іншими сферами суспільного життя військова 
мова реалізується у трьох основних функціональних стилях: 
офіційно-діловому, публіцистичному та науковому [54, с. 259-260]. 
Термін «військова професійна мова» використовується поряд із 
низкою синонімічних позначень, оскільки наразі єдиної позиції щодо 
дефініції «фахової мови» у мовознавстві не існує. У наукових працях для 
позначення лексики, яка обслуговує окрему галузь, застосовується низка 
термінів, а саме «фахова мова», «спеціальна підмова / субмова», 
«спеціальна мова», «субмова» тощо [13, c. 145]. 
Стислий огляд теоретичної літератури показує, що військова лексика 
являє собою складну систему, яка охоплює не лише терміни, пов’язані з 
військовими завданнями, а й лексику військового побуту. При цьому вона 
тісно інтегрується у щоденне мовлення, адже чимало військових слів 
активно входять у словниковий запас пересічних мовців [7, c. 3]. 
У межах нашого дослідження такий мовний шар лексики доцільно 
називати «військовою субмовою», оскільки він, залишаючись частиною 
національної мови, демонструє всі ознаки спеціалізованої підсистеми. 
Вона не лише обслуговує сферу військової діяльності, а й реалізує 
специфічну комунікативно-функціональну спрямованість, перетинаючись 
із різними функціональними стилями. 
23 
 
Що стосується військової фахової англійської мови (Military English, 
Military Language, Military Register), то вона є різновидом професійної 
мови, що обслуговує комунікативні потреби у сфері оборони, армійського 
управління, бойових дій та військової науки [49]. Її особливість полягає в 
тісному поєднанні термінологічної точності, стандартизації та 
функціональної варіативності залежно від контексту. 
Серед особливостей військової англомовної лексики можна зазначити 
наступні [61, c. 10]: 
1) Точність і однозначність лексичних одиниць. Ключовою рисою 
військової англійської є прагнення до максимальної ясності та 
недвозначності висловлювань. У бойових умовах неправильне 
тлумачення команди може мати фатальні наслідки, тому в цій сфері 
переважають короткі, чіткі формулювання та використання 
уніфікованих термінів. Саме тому багато команд і стандартних 
процедур фіксуються у вигляді усталених кліше (наприклад: stand 
down, hold fire, ceasefire). 
2) Наявність широкої системи абревіатур та акронімів. Англомовна 
військова лексика надзвичайно насичена скороченнями, що 
полегшують комунікацію та економлять час (наприклад: AWOL – 
absent without leave, IED – improvised explosive device, ROE – rules of 
engagement). Така практика ускладнює переклад і вимагає від 
перекладача глибокого знання не лише військової термінології, а й 
контексту її вживання. 
3) Міждисциплінарний характер та технічна орієнтованість термінів. 
Сучасна військова англійська включає в себе не лише суто бойову 
лексику, а й значний прошарок технічних термінів, пов’язаних з 
авіацією, морською справою, кібервійною, медициною, логістикою. 
Це зумовлює складність систематизації, оскільки мова постійно 
поповнюється новими словами на позначення інноваційних 
технологій (drone swarm, cyber defense, stealth technology). 
24 
 
4) Вплив соціокультурних та ідеологічних чинників. Військова 
англійська не є нейтральною у смисловому плані. У текстах 
військової пропаганди та мас-медіа вона часто використовується для 
створення певного образу ворога чи піднесення патріотичних 
мотивів. Наприклад, слова operation, mission, campaign можуть мати 
як нейтральне наукове значення, так і нести ідеологічне 
навантаження. 
5) Функціонально-стильова багатошаровість лексики. Військова 
англійська функціонує у кількох регістрах: офіційно-діловому 
(накази, інструкції, статути), науковому (військові дослідження, 
аналітика), публіцистичному (медіа, виступи політиків), розмовному / 
жаргонному (сленг солдатів, польові вислови). Це створює складну 
комунікативну систему, де один і той самий термін може мати різні 
відтінки значення залежно від контексту. 
6) Активна неологізація лексичного складу. Військова англійська є 
однією з найбільш динамічних підсистем мови. Термінологія швидко 
змінюється у зв’язку з новими видами озброєнь, тактикою та 
технологіями. Наприклад, слова cyberwarfare, hybrid warfare, info ops 
з’явилися відносно недавно, проте вже стали усталеними. 
7) Вплив глобалізації у військовій сфері. Завдяки домінуванню 
англійської як мови міжнародних військових союзів (НАТО, ООН, 
ОБСЄ) саме англійська військова термінологія часто стає основою 
для створення еквівалентів у інших мовах. Багато англіцизмів без 
перекладу входять до українського чи європейського військового 
словника (checkpoint, briefing, drone). 
Таким чином, можна стверджувати, що військова фахова англійська 
мова поєднує чіткість, стислість і стандартизацію з відкритістю до 
інновацій та неологізмів. Вона виступає одночасно і як професійний код 
для військових, і як міжкультурний засіб комунікації у міжнародних 
організаціях. Її вивчення потребує застосування не лише лінгвістичного, 
25 
 
але і міждисциплінарного підходу, що враховує технічні, культурні та 
соціальні фактори розвитку. 
 
Висновки до розділу 1 
 
1. Військовий дискурс – це зв’язний усний або письмовий текст, що 
реалізується за допомогою вербальних та невербальних засобів, 
зумовлених контекстом військового спілкування, а також 
корелюється з соціокультурними, прагматичними, психологічними 
та іншими чинниками. 
2. Військовий дискурс представляє собою соціально-професійний 
дискурс, присвячений тематиці військової діяльності та війни у 
всіх її проявах. 
3. До складників військового дискурсу відносять:  (1) мовлення 
представників збройних сил, яке стосується тематики війни, 
професійної діяльності, побуту та дозвілля військовослужбовців; 
(2) висловлювання політичних діячів щодо воєнних подій; 
(3) інформаційні повідомлення засобів масової інформації, що 
висвітлюють перебіг військових конфліктів.  
4. За формою реалізації військовий дискурс може бути 
(1) монологічним (накази, доповіді, директиви, зведення, публічні 
виступи, аналітичні огляди) або (2) діалогічним (спілкування 
військових, журналістів, політиків та інших учасників 
спілкування). 
5. Виокремлюють два основні різновиди військового дискурсу: 
(1) формальний і (2) неформальний. Формальний дискурс 
охоплює офіційні тексти, що мають нормативно-документальний 
або аналітичний характер (військово-наукові, військово-політичні, 
військово-технічні публікації та документи, що регламентують 
діяльність військових структур). Неформальний військовий 
26 
 
дискурс характеризується вживанням розмовної лексики та 
фразеологічних одиниць (професіоналізмів, жаргонізмів, сленгу). 
6. Військова фахова англійська субмова (Military English) є 
різновидом професійної мови, що застосовується у сфері 
армійського управління, оборони, бойових дій та військової науки.  
7. Головними характеристиками військової фахової англійської є 
наступні: точність і однозначність лексем, вживання широкої 
системи абревіатур та акронімів, міждисциплінарний характер та 
технічна орієнтованість військових термінів, вплив 
соціокультурних та ідеологічних чинників на формування і 
розвиток військової лексики, її функціонально-стильова 
багатошаровість, активна неологізація лексичних одиниць та 
вплив процесів глобалізації у військовій сфері на формування 
лексичного складу військової субмови. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
27 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Розділ 2 
ВІЙСЬКОВА ЛЕКСИКА: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ  
ТА СТИЛІСТИЧНІ АСПЕКТИ 
 
У цьому розділі розглянуто критерії класифікації військової лексики, 
серед яких головними є тематичний, лексико-семантичний, дериваційний, 
функціональний критерії, схарактеризовано морфологічні, лексичні та 
функціонально-стилістичні особливості військової лексики. 
 
2.1. Принципи класифікації військової лексики 
 
На думку М. О. Зайцевої [23, с. 98], військову лексику можна 
поділити на три основні групи: (1) військову термінологію на позначення 
понять, безпосередньо пов’язаних із збройними силами, веденням війни, 
військовою справою і т.п.; (2) військово-технічну термінологію (включно із 
науково-технічними термінами); та (3) емоційно-забарвлену військову 
лексику (сленг), що зустрічається в усному мовленні військовослужбовців. 
Водночас, існує багато інших класифікацій військової лексики, що 
зумовлюється відмінностями у підходах і критеріях її вирізнення. Крім 
того, переважна більшість таких класифікацій в якості об’єкта дослідження 
28 
 
розглядає ключовий компонент військової субмови – військову 
термінологію, залишаючи поза межами класифікацій стилістично 
марковані групи лексики – жаргонізми, професіоналізми, сленг [9, c. 22].  
Так, наприклад, Г. Стрєлковський ототожнює поняття «військова 
лексика» і «військова термінологія» і відзначає, що в межах військової 
галузі є чимало сфер, які можна розглядати як різні самостійні галузі знань 
або діяльності. Автор вважає недоцільним говорити про загальне поняття 
«військовий термін», а слід розрізняти їхні види – тактичні, організаційні, 
військово-технічні терміни та терміни, що притаманні різним родам військ 
і видам збройних сил тощо. На думку науковця, такі види представляють 
різні галузі військового знання і діяльності, тому для кожної з яких 
характерна окрема термінологія [див. 36, с. 26]. 
Разом із тим, ми вважаємо, що дослідницький акцент на вивчення 
саме військових термінів є цілком виправданим, оскільки військова 
субмова категоризується за принципом лексичного поля, де існує його ядро 
(термінологія) та периферія (субстандартна лексика).  
Термін – це мовний знак із відповідним позначенням галузевих 
одиниць термінології (терміносистеми), який є сукупністю усіх варіантів 
визначеного слова (словосполучення), співвіднесених із спеціальним 
поняттям, явищем чи предметом [2, с. 7]. 
Військовий термін  - це спеціальна номінація, яка має просту (слово) 
або складну формальну структуру (словосполучення), що співвідноситься з 
певним поняттям із сфери військової справи (військової науки, техніки, 
життєдіяльності військ тощо), в семантичній структурі якого є сема 
«військовий», «бойовий» [16, c. 94]. 
Усі військові терміни, незалежно від їхнього різновиду, 
характеризуються низкою спільних ознак [1]. По-перше, для них 
притаманна однозначна співвіднесеність у межах конкретної галузі 
військової справи, а також номінативність, тобто незалежність від 
контексту. По-друге, терміни мають стилістичну нейтральність, що 
29 
 
забезпечує відсутність емоційного забарвлення. По-третє, вони є 
системними одиницями, адже входять до складу певної групи понять, які 
описують конкретний різновид військової діяльності чи певний військовий 
об’єкт [69, c. 1854]. 
Військова термінологія відрізняється від загальновживаної лексики 
як функціонально, так і семантично. Функціональна відмінність полягає у 
спеціалізації в межах військової сфери, тоді як семантична – у прагненні до 
максимальної точності, чітких смислових меж, нейтральності стилю та 
уникненні багатозначності. 
На відміну від звичайного слова, військовий термін співвідноситься 
лише з одним конкретним об’єктом реальності, який може бути виражений 
єдиним поняттям, окремим денотатом або множиною тотожних об’єктів. 
Ця однозначність актуалізується лише в межах конкретної галузі військової 
справи. Водночас, багатозначність можлива тоді, коли термін 
використовується в різних сферах військової діяльності чи в різних типах 
текстів. Наприклад, у військовій комунікації слово «донесення» може 
означати як оперативний звіт, так і офіційне повідомлення; «частина» – як 
підрозділ армії, так і структурну одиницю в іншому контексті; «мета» та 
«об’єкт» – як конкретний військовий пункт, так і стратегічну задачу [60, c. 
15]. 
Загальні лінгвістичні типології термінів грунтуються на таких 
ознаках термінологічних одиниць [29, с. 132]: 
1) семантичний зміст лексем, в результаті чого виокремлюють 
однозначні і багатозначні одиниці у межах однієї терміносистеми; 
2) сфера вживання термінологічних лексем, що дозволяє виокремити 
універсальні, унікальні та концептуально-авторські номінації; 
3) історико-лексикологічні чинники, де вирізняються 
терміни-архаїзми і терміни-неологізми, які з’являються в межах 
конкретного історичного періоду. 
30 
 
Так, наприклад, за сферою вживання К. Ісаєва розподіляє українські 
військові терміни за тематичною ознакою [див. 36, с. 131]:  
1) військові команди (Струнко! Рівняйсь! Кроком руш!); 
2) військово-технічні терміни (приціл, далекомір, 
бронетранспортер); 
3) оперативно-тактичні терміни (бойовий порядок, наступ, фланг);  
4) військово-адміністративні терміни (округ, гарнізон, штаб);  
5) військово-топографічні терміни (розвідка місцевості, орієнтир, 
карта);  
6) військово-інженерні терміни (понтонна переправа, фортифікації, 
мінне поле);  
7) військово-медичні терміни (евакуація поранених, військовий 
шпиталь, санітарна машина);  
8) авіаційні терміни (протиповітряна оборона, винищувач, 
аеродром); 
9) морські терміни (ескадра, торпеда, штурвал); 
10) зв’язкові терміни (радіостанція, шифр, кодова таблиця); 
11) артилерійські терміни (гаубиця, батарея, залп); 
12) танкові терміни (броня, башта, гусеничний тягач); 
13) ракетно-космічні терміни (балістична ракета, пускова 
установка, космодром). 
Тематичний критерій лежить і в основі класифікації Г. Халимоненко, 
за якою українські мовознавці диференціюють такі групи [див. 36, с. 29]: 
1) назви військової організації (полк, курінь); 
2) рангова термінологія Війська Запорізького (отаман, кошовий); 
3) номінація атрибутів влади (булава, хоругва) 
4) терміни на позначення стратегій і тактик (засідка, табір); 
5) назви зброї та знарядь (мушкет, спис);  
6) термінологія судноплавства (чайка – козацький човен, стерно);  
7) назви реалій, пов‘язаних із кіннотою (сідло, стремено). 
31 
 
У сучасному дослідницькому полі також існують спроби 
класифікувати військові терміни у певні категорії відповідно до типів 
військ, де вони вживаються. Так, Ю. Лукіянчук розподіляє військові 
терміни наступним чином [37, с. 65-66]: 
1) терміни Сухопутних військ (містять терміни: механізованих, 
танкових, аеромобільних, ракетних та інших військ – field artillery, 
tank brigade);  
2) терміни Військово-морських Сил (включають терміни надводних, 
підводних сил, морської піхоти, морської авіації тощо – landing 
craft);  
3) терміни Військово-повітряних Сил (охоплюють терміни 
винищувальної, розвідувальної, штурмової, бомбардувальної, 
військово-транспортної авіації тощо – bomber, Chief Master 
Sergeant of the Air);  
4) терміни Військ зв‘язку: signal operations center, timelines of 
establishing communication;  
5) терміни Інженерних військ: combat engineer support, entrenchment. 
Запропонований І. О. Литовченко аналіз класифікацій військової 
лексики засвідчує, що її розподіл ґрунтується на різних критеріях, як-то: 
лексико-семантичному, дериваційному, функціональному тощо. Розгляд 
фахової підсистеми, як і мови загалом, крізь лексико-семантичну призму 
дозволяє компактно та наочно відтворити її динаміку, специфіку 
становлення, а також потенціал до новотворів.  
Водночас, систематизуючи лексику за лексико-семантичним 
критерієм, дослідники вживають різні терміни для позначення груп лексем: 
«лексико-тематичні групи», «предметно-термінологічні групи», 
«семантичні групи», «тематичні групи», «тематичні об’єднання», 
«тематичні розряди» та деякі ін. Незважаючи на різні номінації, сутність 
класифікації залишається незмінною. Лексико-семантичний підхід 
застосовується для характеристики як усієї військової субмови, так і її 
32 
 
окремих галузей. За цим критерієм у межах військової лексики 
виділяються семантичні групи, що охоплюють назви загальних понять, 
предметів, процесів, властивостей тощо [36, с. 27]. 
У науковій традиції військову лексику зазвичай розглядають як 
складову лексичної підсистеми. За семантичними параметрами серед 
тематичних груп словникового складу української мови виокремлюють 
номінації, що позначають загальновідомі військові поняття та зразки 
озброєння [30, c. 275]. І. О. Литовченко зазначає [36, с. 28-29], що 
дослідники вивчають військову лексику, структуруючи її на класи, 
підкласи, поняттєві поля та тематичні групи у межах загальної 
лексико-семантичної системи. У такому підході військова термінологія 
інтегрується до різних тематичних груп. Як приклад, авторка наводить 
класифікацію Г. Бучиної, де пропонується поділ військових термінів на три 
основні групи:  
1) «Армія як інструмент держави», що включає такі підгрупи, як 
політика держави під час війни (стан зовнішньо- і 
внутрішньо-державних відносин), воєнні дії армії 
(місцеположення під час бою, військова стратегія і тактика, 
військовополонені);  
2) «Армія як соціальний інститут», що охоплює такі підгрупи, як 
різновиди військ, військові частини / установи, особовий склад, 
спорядження і обмундирування військ; 
3) «Озброєння та технічне оснащення армії», що інкорпорує 
підгрупи «види зброї» і «технічне оснащення» (наземні і підземні 
споруди, тактична авіація, бойові вертольоти тощо). 
Кожна з цих груп має подальший розподіл на підгрупи. 
За іншою класифікацією, тематична група «Озброєння та технічне 
оснащення армії» структурована на дві великі підгрупи: 1) «Озброєння 
армії»; 2) «Технічне оснащення армії». Перша підгрупа охоплює низку 
мікрогруп, серед яких: «Стрілецька зброя», «Польова артилерія», «Ракетні 
33 
 
системи та засоби ППО», «Частини вогнепальної зброї», «Характеристики 
вогнепальної зброї», «Боєприпаси», «Здійснення пострілу», «Вибух». 
Друга підгрупа включає мікрогрупи на зразок: «Наземні та підземні 
споруди», «Бойові гелікоптери», «Тактична авіація», «Бронетанкова 
техніка», «Надводні кораблі та підводні човни», «Військові машини», 
«Бойові характеристики систем озброєння», «Засоби забезпечення бойових 
дій», «Радіотехнічні засоби (розвідувальні, навігаційні, локаційні, 
телевізійні, зв’язкові, засоби електронного подавлення)», «Хімічна та 
біологічна зброя» [36, с. 27-28 ]. 
У сучасній лінгвістиці переважає тенденція до детального аналізу 
окремих компонентів цих тематичних класів і підкласів, або ж їх 
комплексного розгляду з метою протиставлення одиниць усередині фахової 
субмови за різними критеріями [55, c. 135]. 
Слід зазначити, що вітчизняні науковці досліджують термінологію не 
лише української мови, а й інших мов. Так, Т. Лєбєдєва, аналізуючи 
німецьку військову лексику, виділяє групи термінів, що позначають: 
1) військове мистецтво; 2) тактику й оперативне мистецтво; 3) 
організаційні та структурні одиниці (зокрема, найменування нових 
стратегічних організаційних формувань, військових органів управління, 
посадових номінацій тощо); 4) військову техніку та боєприпаси [35, с. 242].  
У свою чергу, дослідження англомовної військової термінології дало 
підстави Д. Василенку визначити такі тематичні сфери: 1) керівництво та 
управління військами; 2) особовий склад; 3) зброя; 4) військова техніка; 
5) укріплення і споруди; 6) бойові дії та військові операції; 7) акти агресії і 
насильства; 8) поразка; 9) перемога; 10) цивільне населення у воєнний час 
[13, с. 145]. Саме цю класифікацію було обрано за основу під час 
проведення аналізу військової термінології.  
Тематичне розмежування лексики дає змогу визначити місце кожної 
одиниці у загальній структурі, встановити сукупність 
семантико-парадигматичних зв’язків як усередині певної тематичної групи, 
34 
 
так і між різними групами, а також виявити логічну та мовну 
упорядкованість фахової підмови загалом. Проте, як зауважують 
дослідники, будь-яка спроба тематичної класифікації лексики має 
відносний характер, оскільки між окремими групами існує взаємодія. Чітко 
окреслити межі між одиницями номінації часто виявляється надто 
складним питанням, що свідчить про відкритість і динамічність таких груп 
[36, с. 31]. 
 
2.2.  Морфологічні характеристики військової лексики 
 
У сучасному мовознавстві виокремлюють морфологічне 
словотворення, що передбачає утворення нових слів шляхом поєднання 
морфем, і лексико-семантичне словотворення, коли нові слова виникають 
як наслідок перенесення найменування, або семантичної зміни поняття без 
утворення нового звукового комплексу). Військова лексика поповнюється 
також за рахунок запозичень та скорочень [1]. 
Морфологічне словотворення термінів охоплює наступні способи: 
афіксацію, словоскладання, конверсію та скорочення.  
Афіксація – це спосіб словотворення, шляхом якого нові терміни 
утворюються приєднанням словотворчих афіксів (префіксів та суфіксів) до 
основ різних частин мови [50].  
Однією з провідних словотвірних тенденцій розвитку англомовної 
військової лексики є використання префіксів та суфіксів, що надають 
словам специфічного семантичного відтінку та забезпечують системність 
термінології. Префікси вказують здебільшого на просторові, часові, 
кількісні або якісні характеристики явищ, а також на їхню заперечність чи 
протидію, тоді як суфікси слугують для позначення процесів, результатів 
дій, осіб та характеристик військових об’єктів. 
До найбільш продуктивних іменникових суфіксів ми відносимо 
наступні [6, с. 122]: -ability (survivability ,maintainability, operability), -age 
35 
 
(barrage, camouflage, sabotage), -al (arsenal, removal, survival), -an 
(custodian, tactician), -ance (resistance, surveillance, observance), -ancy 
(militancy, expectancy, constancy), -ant (combatant, commandant, combatant), 
-ee (awardee, inductee, escapee), -eer (cannoneer, missileer, grenadier), -ence 
(emergence, deterrence, defence), -ent (insurgent, deterrent, combatant), -er 
(gunner, launcher, booste,), -ese (officialese, manualese, navalese), -ier (fusilier, 
grenadier, bombardie,), -ing (bombing, landing, jamming,), -ion (invasion, 
protection, reunion,), -ist (machinist, carurist, strategist), -ment (armament, 
bombardment, deployment,), -ness (readiness, hardness, preparedness), -or 
(monitor, instructor, aggressor), -out (shootout, breakout, liftout), -ry (weaponry, 
missilery, soldiery), -ship (generalship, brinkmanship, leadership), -sion 
(incursion, conversion, expansion), -ty (casualty, security, neutrality). 
Найбільш вживані прикметникові суфікси військової лексики 
представлені наступними [там само]: - able (droppable, controllable, 
transportable), -al conventional, operational, naval), -ary (rotary, military, 
auxiliary), -ible (convertible, defensible, divisible), -ic / -ical (strategic, 
technical, tactical)  -less (tubeless, recoilless, powerless), -ous (amphibious, 
dangerous, victorious). 
До найбільш вживаних дієслівних суфіксів у військовій лексиці 
відносимо: -ate (activate, evacuate, coordinate), -ize (mobilize, neutralize, 
organize).  
До найбільш вживаних іменникових префіксів у військовій лексиці 
відносяться (там само): anti- (antimissile, antiaircraft, antitank), co- 
(coordination, cooperation, coformation), counter- (counterinsurgency, 
counteroffensive,  counteraction), dis- (disengagement, disorganization, 
disarmament), ex- (exfiltration, ex-serviceman, ex-combatant), non- 
(nonavailability, nonproliferation, noncombatant), over- (overkill, overflight, 
overrun). 
Дієслівні префікси найчастіше представлені такими префіксами (там 
само): co- (coordinate, co-operate, co-function), counter- (counterattack, 
36 
 
counteract, counterfire), de- (deorbit, debrief, demobilize), dis- (dismount, 
disband, discharge), em- (emplane, embark, empower), mis- (misfire, 
miscalculate, misidentify), out- (outflank, outmaneuver, outgun), over- (overrun, 
overkill, overestimate), pre- (preflight, prestrike, predeployment), re-( rearm, 
redeploy, resupply), sub- (submarine, submerge, subbase),un- (unload, unlock, 
uncover), under- (underfire, undermine, understrength). 
До прикметникових префіксів відносять наступні [6, c. 122]: extra 
(extravehicular, extraterritorial, extramural), im- (impassable, immobile, 
impersistent), in- (inaccessible, inoperative, incomplete), inter- (interallied, 
intercontinental, interservice), ir- (irregular, irretrievable, irreplaceable), non- 
(nonnuclear, noncombatant, nonlethal), post- (postwar, poststrike, postconflict), 
pre- (prewar, prelaunch, predeployment), under- (underarmed, understrength, 
undertrained).  
Аналіз суфіксальних утворень демонструє, що найчастотнішими в 
англомовній військовій лексиці є суфікси, що виконують різноманітні 
функції:  
● -ability / -ibility (maintainability, survivability, operability; 
defensibility) вказують на здатність чи придатність; 
● -al (operational, conventional, naval) утворюють прикметники із 
загальним значенням «пов’язаний з»; 
● -ance / -ence (resistance, surveillance; deterrence, emergence) 
позначають процес чи стан; 
● -ancy (expectancy, militancy, constancy) виражають абстрактні 
якості; 
● -ant / -ent (combatant, commandant; deterrent, insurgent) 
називають осіб чи предмети, що діють або виконують певну 
функцію; 
● -ee (inductee, awardee, escapee) позначають особу, на яку 
спрямована дія; 
37 
 
● -eer / -ier (missileer, cannoneer; grenadier, bombardier, fusilier) 
передають назви військовослужбовців; 
● -er / -or (gunner, launcher, monitor, aggressor) виражають 
найменування виконавців дії; 
● -ic / -ical (strategic, tactical, technical) є прикметниками із 
значенням належності до сфери; 
● -ing (landing, jamming, bombing) позначає процесуальність, дію; 
● -ion / -sion (invasion, protection; incursion, expansion) виражають 
результат дії, процес; 
● -ist / -st (strategist, analyst, machinist) позначають осіб за 
діяльністю; 
● -ment (deployment, bombardment, armament) вказують на 
результат чи стан; 
● -ness / -ty (hardness, readiness; casualty, security) виражають 
абстрактні властивості або стани; 
● -ry / -ship (weaponry, soldiery; leadership, brinkmanship) 
вказують на колективні чи узагальнені поняття. 
Аналіз префіксальних утворень свідчить про те, що найуживанішими 
у військовій лексиці є такі префікси [6, с. 122]: 
● anti- (antimissile, antitank, antiaircraft) виражає протидію або 
оборонну функцію; 
● co- (coordination, cooperation, co-function) позначає спільність 
дій чи взаємодію; 
● counter- (counterattack, counteroffensive, countermeasure) 
підкреслює дію у відповідь, протидію ворогу; 
● dis- (disarmament, disband, disengagement) відображає 
позбавлення, усунення або скасування; 
● ex- (exfiltration, ex-serviceman, ex-combatant) вказує на 
колишній статус або вилучення; 
38 
 
● non- (noncombatant, nonnuclear, nonlethal) фіксує відсутність 
властивості чи належності; 
● over- (overrun, overflight, overkill) акцентує увагу на 
надмірності чи перевищенні норми; 
● mis- (misfire, miscalculate, misidentify) позначає помилкову або 
невдалу дію; 
● out- (outflank, outmaneuver, outgun) виражає перевагу над 
супротивником; 
● pre- (prewar, prelaunch, predeployment) означає попередність дії 
чи події; 
● post- (postwar, poststrike, postconflict) вказує на період після 
певної події; 
● sub- (submarine, submerge, subbase) виражає просторове 
значення «під»; 
● under- (underarmed, understrength, undertrained) позначає 
недостатність або брак; 
● extra- (extravehicular, extraterritorial, extramural) позначає вихід 
за межі, «поза»; 
● im-/in-/ir- (immobile, inoperative, irregular) заперечують або 
вказуєть на відсутність певної властивості; 
● inter- (interallied, intercontinental, interservice) означає 
взаємодію або міждержавні/міжвидові відносини. 
Залучення префіксів і суфіксів у військовій англійській лексиці 
засвідчує високий ступінь системності й продуктивності словотворчих 
моделей. Префіксація здебільшого відображає динаміку військових дій 
(наприклад, counter-, re-, dis-), тоді як суфіксація пов’язана з 
термінологізацією процесів, абстрактних категорій і номінацією осіб (er, 
 ant, -ment, -ship). Поєднання цих двох способів словотвору сприяє не лише 
збагаченню терміносистеми, а і формуванню логічної та ієрархічної 
структури військової підмови. 
39 
 
У сучасній англійській військовій лексиці конверсія є одним із 
найбільш продуктивних способів словотворення. Суть цього процесу 
полягає в тому, що вже наявне слово, не зазнаючи жодних формальних 
змін, переходить до іншої частини мови і отримує нове значення. 
Найчастіше конверсія використовується для утворення дієслів від 
іменників. Так, наприклад, to drone («здійснювати удар безпілотником»), to 
bomb («бомбардувати»), to radar («здійснювати радіолокаційний пошук») 
виникли внаслідок такого процесу. У подібних випадках дієслово позначає 
дію, яка безпосередньо пов’язана зі значенням вихідного іменника [6, с. 
122]. 
Складність перекладу цих утворень українською полягає в тому, що 
відповідні дієслівні форми не завжди існують. Так, to torpedo не 
передається калькою «торпедувати» (хоча іноді вживається у публіцистиці), 
а частіше вимагає описового вираження на кшталт «атакувати торпедою». 
Аналогічно, to bunker може перекладатися як «укріплювати позиції в 
бункері», а to patrol – як «нести патрульну службу» [52]. 
Конверсія відбувається також у зворотному напрямку, коли дієслова 
стають іменниками, зокрема: to deploy → deployment, to strike → strike, to 
intercept → intercept. Такі утворення особливо поширені в оперативних 
документах та аналітичних звітах. 
У жанрах військової літератури та документації надзвичайно 
поширені скорочення військових термінів і звань. Вони настільки 
закріпилися у повсякденному вживанні, що самі стали термінами, які 
розпізнаються фахівцями без додаткових пояснень. Важливо зауважити, що 
одне й те саме скорочення може мати різне значення залежно від контексту 
або галузі військової справи. Це правило особливо критичне для 
військових перекладачів: перш ніж перекладати скорочення, слід чітко 
визначити сферу його застосування. 
Нижче наведено приклади найпоширеніших скорочень військових 
звань: 1LT – First Lieutenant (перший лейтенант), 2LT – Second Lieutenant 
40 
 
(другий лейтенант), ADM / Adm – Admiral (адмірал), BG – Brigadier 
General (бригадний генерал), COL – Colonel (полковник), CG – Coast Guard 
(берегова охорона), GEN – General (генерал), GF – General Staff (загальний 
штаб), FA – Field Artillery (польова артилерія), MC – Marine Corps (корпус 
морської піхоти), MG – Major General (генерал-майор), MPC – Military 
Police Corps (корпус військової поліції), PACAF – Pacific Air Forces (ВПС 
США у зоні Тихого океану), PSGT / Plat Sgt – Platoon Sergeant (взводний 
сержант), RADM – Rear-Admiral (контр-адмірал), USN – United States Navy 
(ВМС США), VADM – Vice-Admiral (віце-адмірал), MI – Military 
Intelligence (військова розвідка) 
Для військових термінів часто застосовують скорочення, що 
спрощують комунікацію та дозволяють швидко передавати інформацію в 
оперативних умовах. Нижче наведено приклади таких скорочень 
термінології: admin – administration / administrative (адміністративний), 
abn – airborne (десантний), air comd – air command (авіаційне 
командування), acft – aircraft (літак), atk – attack (атака), air div – air 
division (авіаційна дивізія), armd – armored (броньований), log spt – logistic 
support (тилове забезпечення), mil – military (військовий), msn – mission 
(операція, завдання), mbl def – mobile defense (маневрена оборона), nuc atk 
– nuclear attack (ядерний удар), off – officer (офіцер), sol – soldier (солдат), 
stf – staff (штаб), sub – submarine (підводний човен), ISR – Intelligence, 
Surveillance, Reconnaissance (розвідка, спостереження, 
спостережно-розвідувальна діяльність), UAV – Unmanned Aerial Vehicle 
(безпілотний літальний апарат), MEDEVAC – Medical Evacuation (медична 
евакуація), QRF – Quick Reaction Force (сили швидкого реагування).  
У військовій англомовній лексиці скорочення термінів і звань мають 
високу продуктивність та широко застосовуються в документах, 
оперативних повідомленнях, інструкціях та аналітичних звітах. Для 
перекладача важливо пам’ятати, що одне й те саме скорочення може мати 
різні значення в залежності від підрозділу, сфери діяльності або типу 
41 
 
операції. Наприклад: BG може означати Brigadier General (бригадний 
генерал) або Battle Group (бойова група); FA може бути Field Artillery 
(польова артилерія) або Fire Assistant (помічник стрільця). Тому перш ніж 
перекладати, слід визначити галузь застосування: армія, ВМС, авіація, 
корпус морської піхоти тощо. 
У випадках, коли дослівний переклад неможливий або незрозумілий, 
перекладач має застосовувати описові українські відповідники: JTAC → 
«офіцер управління авіаційним вогнем», ISR → «розвідка та 
спостереження», MEDEVAC → «медична евакуація». 
У документах НАТО чи міжнародних операціях часто залишають 
оригінальні скорочення, особливо якщо вони є стандартними або легко 
впізнаваними: UAV (безпілотний літальний апарат), EOD (підрозділ 
знешкодження вибухових речовин), QRF (сили швидкого реагування). 
Важливо пам’ятати, що не завжди можна перекладати скорочення 
калькою. Часто використовується описовий переклад: QRF → «сили 
швидкого реагування», ISR → «розвідка, спостереження та 
рекогносцировка», MEDEVAC → «медична евакуація поранених». 
Ще однією характерною особливістю англійської військової 
термінології є широке використання термінів-словосполучень, які 
позначають багатофункціональні чи комплексні поняття. Вони дозволяють 
точніше визначати конкретні об’єкти й процеси, одночасно охоплюючи 
кілька аспектів військової діяльності, наприклад: 
● stealth aircraft – літак-«невидимка»; 
● command post – командний пункт; 
● combat readiness – бойова готовність; 
● air strike – авіаудар; 
● ground support – наземна підтримка; 
● logistics base – тилова база; 
● rapid deployment force – сили швидкого реагування; 
● joint operations – спільні (міжвидові) операції; 
42 
 
● search-and-rescue mission – рятувальна операція; 
● early warning system – система раннього сповіщення. 
Термінологічні словосполучення можуть бути двокомпонентними 
(field hospital, combat unit) або багатокомпонентними (rules of engagement, 
theater missile defense system). Вони становлять особливу групу у військовій 
лексиці, оскільки здатні акумулювати значний обсяг інформації та 
передавати відтінки значень, які важко виразити окремим словом. 
 
2.3. Лексичні та функціонально-стилістичні характеристики  
військової лексики 
 
Сучасна наукова увага до проблем військової термінології 
пояснюється тим, що її словниковий склад постійно оновлюється новими 
одиницями – неологізмами, що створює цінний матеріал для досліджень із 
загальної лексикології. Так, Л. Л. Нелюбін [див. 44, с. 11] аналізує 
англомовну військову лексику з точки зору перекладознавства і поділяє її 
на три групи: власне військову термінологію, військово-технічні терміни та 
лексику з емоційним забарвленням.  
Водночас сучасна англійська військова та військово-технічна 
терміносистема не є сталою: вона зазнає змін через втрату частини 
лексики, трансформацію значень і постійне поповнення новими 
номінаціями. Такі новоутворення з’являються у зв’язку з реформуванням 
видів збройних сил, розробкою сучасних зразків озброєння й техніки, а 
також зміною військових стратегій. Поряд з однозначними термінами, що 
мають чіткі межі значення, функціонують і полісемантичні: security 
(охорона, забезпечення, бойове забезпечення, безпека, контррозвідка). 
Неологізми у військовій лексиці виникають і закріплюються під 
впливом цілого комплексу чинників, до яких відносять: 1) появу та 
впровадження нових технологій і техніки, 2) перебіг збройних конфліктів, 
3) появу нових політичних діячів, що зумовлює створення відповідних 
43 
 
дефініцій, описів та необхідність їх перекладу іншими мовами світу. 
Важливу роль відіграють також суперництво, прагнення до соціальної 
консолідації та мовна економія [66; 74]. 
Кожен новий військовий конфлікт провокує появу нових слів. Так, 
наприклад, бойові дії сприяли поширенню таких номінацій, як embeds – 
«журналісти, акредитовані при певному військовому підрозділі» (первісно 
дієслово embed означало «вставляти, впроваджувати»); shoe-bomb – 
«вибухівка, замаскована у взутті» [77, с. 44]. 
З приходом на політичну арену впливових діячів з’явилися 
неологізми, що пов’язані з їхньою діяльністю: Bushism, Blairism, 
Trumpian /Trumpadour / Trumpish . 
Неологізми також створюються з метою мовної економії, тобто для 
скорочення складних найменувань предметів або дій (backseater –  «офіцер, 
відповідальний за радіолокаційне перехоплення» [12]. 
Структурний аналіз новоутворень показує багатоваріантність шляхів 
їхнього формування: 
● словоскладання (cyberwarrior – «військовослужбовець, який веде 
кібервійну», battlecloud – «тактична система бойового управління на 
базі «хмарних» технологій»); 
● афіксація (dronelet, dronbie, weaponize. camouflageable) та 
префіксація (unarmored, deconflict, overriding,  no-man’s-land); 
● конверсія (to back-stroke від back-stroke, to bunker  від a bunker,  
 to sabotage від sabotage); 
● запозичення (guerrilla (ісп. guerrilla «мала війна») – «партизан», 
Détente (франц. «послаблення напруженості»), samurai drone (япон. 
samurai) – «дрон-камікадзе»); 
● абревіація та компресія (org – organization, OF – officer, C-in-C – 
commander in chief, govt – government, FLOT – forward line of own 
troops, SPT – support, ISR – Intelligence, Surveillance, Reconnaissance 
«розвідка, спостереження, розвідна діяльність», ;  
44 
 
● телескопізми (frenemy = friend + enemy, hatriot = hate +  patriot). 
Прикладами часто вживаних у військових англомовних текстах 
неологізмів є: blueforce є позначенням власних сил у системах бойового 
управління; killbox – спеціально визначена зона ураження противника 
noncom – від noncommissioned (He is the senior noncom officer); InfoOps від 
Information Operations (інформаційні операції); rolemodel – «взірець 
людини» (Officers want their leaders to be rolemodel) [19, c. 170]. 
Подібно до інших нових термінів, неологізми можуть стати засобом 
поширення знань і наукових ідей лише за умови, що їхнє точне значення 
буде відоме широкому колу дослідників. Лише з часом і в процесі 
практичного використання виявиться, які з нових слів закріпляться як 
корисні наукові терміни, а які залишаться лише елементами жаргону 
окремих груп.  
До неологізмів, що стали офіційними термінами відносяться такі 
одиниці: drone / UAV (Unmanned Aerial Vehicle) – «безпілотний літальний 
апарат»; нині офіційно використовується у військових документах; 
cyberwarfare – «кібервійна, комплекс воєнних дій у кіберпросторі»; smart 
bomb – «високоточна керована авіабомба»; IED (Improvised Explosive 
Device) – «саморобний вибуховий пристрій»; широко вживаний у 
стандартах НАТО; blue force tracking – «система ідентифікації та 
відстеження власних сил» [там само]. 
Серед неологізмів, що залишилися сленгом / жаргоном, можна 
назвати наступні: boots on the ground – образний вираз для позначення 
реальної присутності військ, але офіційно в документах не вживається; 
bang-bang – солдатський жаргон на позначення стрілецької зброї чи бою; 
fobbit – презирливе прізвисько для військовослужбовця, який майже не 
залишає базу (FOB – Forward Operating Base); soup sandwich – військовий 
сленг, що означає повний безлад, хаос; ground pounder – неформальна 
назва піхотинця [62, c. 48]. 
45 
 
У бойовій документації засвідчується наявність специфічної 
військової фразеології – від змінно-стійких і стійких словосполучень, які 
рідко трапляються в літературній мові, до різноманітних форм комунікації 
військового середовища. Прикладами можуть бути змінно-стійкі 
конструкції (to lift fire), умовно-кодовані вирази для прихованого 
управління (mayday), команди (general alarm), а також афоризми, прислів’я, 
жаргонні чи навіть вульгарні вислови (be quick on the draw – швидко 
реагувати, have sand in one’s hair – мати досвід бойових дій у пустелі) [44, 
с. 11]. 
На думку Л. А. Волік [17], деякі інновації, особливо фразеологізми, 
можуть бути складними для розуміння навіть для носіїв англійської мови, 
які не мають жодного відношення до військової сфери. У таких випадках 
осмислення можливе лише завдяки аналізу контексту та внутрішньої 
структури вислову. Наприклад, словосполучення ‘fireworks display’, що в 
мирний час означає «фейєрверк», під час війни в Перській затоці набуло 
метафоричного значення – «перші повідомлення про бомбардування 
Багдада». Подібним чином дієслово ‘weaponize’, зрозуміле за структурою 
та контекстом, інтерпретується як «оснащувати зброєю ракетоносій». 
Вираз’boots on the ground’має метафоричне значення «безпосередня 
присутність військ у зоні конфлікту»; інший фразеологізм «shock and awe» 
означає «стратегію масованих і швидких атак, спрямованих на 
психологічне придушення ворога». 
Особливі труднощі створюють експресивні, «крилаті» військові 
неологізми, адже їхнє значення часто виходить за межі буквального 
розуміння. Так, словосполучення ‘chicken hawk’ означає людину, яка 
активно підтримує війну, хоча в минулому намагалася уникнути військової 
служби; вираз ‘weekend warrior’ є іронічною назвою резервіста, який 
служить лише у вихідні; словосполучення ‘armchair general’ позначає 
«людину, яка дає поради щодо ведення війни, не маючи реального 
бойового досвіду» [67]. 
46 
 
Для адекватної інтерпретації певних фразеологізмів необхідні 
ґрунтовні фонові знання. Наприклад, вираз «Gulliver effect» («ефект 
Гулівера») репрезентує ситуацію, коли велика мішень атакована ворогом 
одночасно з різних напрямків. Тут алюзія походить від образу персонажа 
Дж. Свіфта у книзі «Гулівер в країні ліліпутів», який зазнав поразки від 
значно менших за нього ліліпутів. Інші приклади: ‘Trojan horse’ – 
прихована загроза, що потрапляє всередину системи під виглядом 
безпечного елемента; ‘Achilles’ heel’ – вразливе місце, яке може зруйнувати 
навіть найсильнішу армію чи стратегію [73]. 
Новітні збройні конфлікти спричиняють не лише появу численних 
неологізмів, а й поширення такого лінгвістичного явища, як евфемізм – 
слово чи вираз, що «пом’якшує» або «маскує» справжній зміст 
висловлювання. Евфемістичні заміни активно використовуються в 
політичному та медійному дискурсі для зниження емоційної напруги, 
приховування масштабів руйнувань чи уникнення прямої відповідальності. 
Так, замість словосполучення «ядерна бомба» у військовій та 
політичній риториці часто вживають більш нейтральні номінації: device 
(«пристрій»), modern weapon («сучасна зброя»), special weapon 
(«спеціальна зброя»). Власне слово war («війна») нерідко замінюють на 
conflict («конфлікт»), armed conflict («збройний конфлікт»), military 
operation («військова операція») чи навіть special action («спеціальна дія») 
[75]. 
Терміни, пов’язані з позначенням учасників бойових дій, також часто 
евфемізуються: замість terrorist («терорист») вживаються слова insurgents 
(«повстанці»), guerrillas («партизани»), fighters («бійці»), attackers 
(«нападники»), masked men and women («чоловіки й жінки в масках»), 
gunmen («озброєні особи»). Для приховування наслідків бойових дій 
застосовуються вирази на кшталт collateral damage («супутні втрати»), що 
замінює пряме civilian casualties («жертви серед мирного населення»), 
47 
 
wastage («втрати») замість «загибель», або air support («авіаційна 
підтримка») замість «бомбардування» [70, c. 185]. 
Евфемізми у військовій лексиці мають двояку функцію: з одного 
боку, вони маскують трагічну реальність і допомагають владі уникати 
негативної реакції суспільства, а з іншого – виступають як інструмент 
інформаційної війни, формуючи певну інтерпретацію подій у свідомості 
аудиторії. 
Терміни «жаргон», «арго» та «сленг» мають спільне семантичне 
ядро: йдеться про мовлення певної соціальної групи, що відрізняється від 
загальноприйнятої літературної норми, тобто належить до нелітературної 
сфери. У французькій лінгвістичній традиції під час аналізу нестандартної 
лексики частіше застосовують поняття «жаргон» або «арго». У 
дослідженнях англомовного матеріалу найпоширенішим терміном 
виступає термін «сленг». Варто також зазначити, що в англомовній 
традиції розрізняють slang (ширший пласт неофіційної лексики) та military 
slang (специфічний набір термінів і виразів, що вживаються у війську) [68, 
c. 910]. У працях сучасних українських науковців спостерігається 
прагнення до уніфікації цих понять, що інколи призводить до їх майже 
синонімічного вживання [76, c. 85]. 
З огляду на таке різноманіття термінологічних підходів доцільно 
обґрунтувати використання у даній роботі термінологічного поняття 
«військовий жаргон». Такий вибір пояснюється тим, що військове 
середовище формує власний специфічний лексичний пласт, який відбиває 
замкненість і корпоративність армійського колективу; містить емоційно 
забарвлені номінації для позначення предметів, явищ і дій, пов’язаних із 
бойовою та повсякденною службою; функціонує переважно в усному 
спілкуванні та не має статусу нормативної лексики; виконує 
ідентифікаційну функцію, позначаючи «своїх» і відмежовуючи їх від 
«чужих». 
48 
 
Військовий жаргон можна визначити як різновид професійної 
лексики, що охоплює слова й вирази, пов’язані з різними видами діяльності 
та професійного досвіду, але водночас суттєво відрізняється від звичайних 
професіоналізмів. Саме ця відмінність робить військовий жаргон особливо 
цікавою та специфічною проблемою для сучасної лінгвістики. 
Перші свідчення про використання англійського військового жаргону, 
що заслуговують на увагу, датуються 1758 р., коли Френсіс Гроуз у своїй 
праці A Classical Dictionary of the Vulgar Tongue («Класичний словник 
вульгарної мови») зафіксував низку військових висловів. Уже у 1796 р., у 
третьому виданні цього словника, було вміщено приблизно 70 одиниць 
військового жаргону, ящо стосувалися як суто професійної військової 
лексики, так і побутових слів, поширених серед солдатів [67]. 
Важливою рисою дослідження військових жаргонізмів аж до 
середини ХХ ст. було те, що їхнє систематичне вивчення здійснювали 
переважно лексикографи. Лише згодом, у другій половині ХХ ст., інтерес 
до цієї теми почали виявляти соціолінгвісти, культурологи та дослідники 
комунікативних практик у військових колективах. Це зумовило розширення 
підходів від суто описових словникових фіксацій до аналізу функцій 
військового жаргону як маркера групової ідентичності, засобу 
психологічної адаптації та навіть інструмента прихованої комунікації. 
Військовий жаргон становить інтегральну частину військової 
лексики, адже практично кожна країна в певний історичний період 
стикалася з війнами, і саме воєнні конфлікти виступають головним 
чинником появи великої кількості жаргонізмів, які відображають різні 
аспекти діяльності військовослужбовців [51]. 
Цей різновид мови охоплює не лише вузько професійні терміни, 
пов’язані зі Збройними силами та військово-технічною сферою, а й слова 
та вирази побутового характеру, що вживаються у військовому середовищі 
(наприклад, «лист додому», «джунглі», «братуха»). Це дає підстави 
виділяти у військовій лексиці дві великі групи: власне військову 
49 
 
термінологію, яка позначає чітко окреслені поняття та явища, та емоційно 
забарвлену лексику, що функціонує як стилістичні синоніми до термінів, 
але часто відбиває солдатський досвід та колективну ідентичність. 
Важливо наголосити на вибірковості військових жаргонізмів, яка 
пояснюється їхньою кодуючою функцією: жаргон нерідко 
використовується для приховування інформації від цивільних або від 
сторонніх осіб. Таким чином, військовий жаргон – це спрощені слова чи 
вирази, які позначають дії, поняття чи учасників бойових дій і виконують 
додаткову соціально-ідентифікаційну функцію: підкреслюють належність 
мовця до військової спільноти. 
До ключових особливостей англомовного військового жаргону 
належать [61, c. 33]:  
1) зниження етико-стилістичної тональності – від жартівливої та 
іронічної до грубої чи вульгарної; 
2) тісний зв’язок із конкретними історичними подіями та місцем їх 
перебігу; 
3) соціальна ідентифікація військовослужбовців; 
4) регіональна варіативність (британський, американський, канадський, 
австралійський, індійський, новозеландський варіанти); 
5) набуття додаткових прагматичних значень у діалогічному 
спілкуванні; 
6) функціональна співвіднесеність із військовими структурами, 
частинами, місцями дислокації та категоріями особового складу; 
7) розподіл на побутову та професійну лексику, а також на стійкі вирази 
(фразеологізми). 
Отже, англомовний військовий жаргон – це ієрархічно організована 
система, що сформувалася історично, вирізняється відносною 
стабільністю, протиставляється літературному стандарту та має виразну 
військово-професійну маркованість. Він виступає складником 
50 
 
соціально-професійного просторіччя і виконує важливу роль у 
конструюванні мовної картини світу військових. 
Наведемо декілька прикладів сучасних англомовних військових 
жаргонізмів: FOB (Forward Operating Base) → ‘Fobbit’ «солдат або офіцер, 
який майже не залишає базу та уникає бойових дій» (утворено від 
абревіатури FOB та слова Hobbit («казкові персонажі, що живуть у норах», 
вживалося військовослужбовцями в Іраку та Афганістані); hooah – 
універсальний вигук у військах США, що може означати «так», «зрозумів», 
«чудово», «готовий» (точна етимологія невідома; версії варіюються від 
акроніма heard, understood, acknowledged до спотворення індіанського 
слова); blue-on-blue – випадки «дружнього вогню» (friendly fire), коли свої 
війська випадково атакують власні ж сили (термін із системи ідентифікації 
на картах і дисплеях: «сині» – союзники, «червоні» – ворог); battle rattle – 
повне екіпірування солдата перед виходом у бій (бронежилет, каска, зброя, 
боєприпаси (метафоричне позначення шуму і ваги спорядження) [64]. 
Військовий жаргон в англійській мові можна розділити на дві основні 
групи залежно від частоти вживання та сфери поширення. 
Перша група – це жаргон, який широко використовується й входить 
до просторічної лексики загальноприйнятої англійської мови. Сюди 
належать вирази, зрозумілі для широкого кола людей, наприклад: brass hat  
(генерал), leatherneck (морський піхотинець), grunt (рядовий піхотинець), 
squid (військовослужбовець ВМС). 
Друга група значно чисельніша, але її вживання обмежене певними 
колами, здебільшого Збройними силами Великої Британії та США. Для цієї 
групи характерні такі особливості: 
1. Використання вузькоспеціальної військової термінології, наприклад: 
bird barn (авіаносець),  40 mike-mike (40-мм гранатомет М203), 
tomahawk (крилата ракета), hummers (позашляховики HMMWV). 
51 
 
2. Запозичення з кримінального жаргону, наприклад: cherry 
(новобранець), bean (куля), shank (імпровізована зброя), snitch 
(інформатор або «стукач»). 
3. Запозичення з інших іноземних мов, наприклад: bleu (фр. bleu) – 
новобранець, ще неопитний солдат, kaput (нім.) – зламаний, 
непридатний, dead donkey (італ. asino morto) – консервована шинка, 
sang froid  (фр.) – холоднокровність. 
4. Використання скорочень, які служать для прискорення комунікації, 
наприклад: D-Fac від The Dining Facility (столова), COMMS від 
communications (комунікації), veg від vegetable (морська міна),  MOS 
від Military Occupational Specialty (військова спеціальність). 
5. Особлива емоційна забарвленість слів, яка може бути як 
жартівливо-іронічною, так і негативною, наприклад: umbrella, 
life-insurance, overcoat (парашют),  meathead – глузливо про 
малодосвідченого солдата, sawbones – жартівливе прізвисько 
військового медика або хірурга, anchor clanker зневажливо 
називають моряка ВМФ США. 
Таким чином, англомовний військовий жаргон демонструє 
багатошарову структуру: поєднує професійні терміни, корпоративний 
сленг, запозичення з інших мов і просторічні емоційні вирази. Його 
функцією є забезпечувати оперативну комунікацію, виділяти членів 
професійної спільноти та створювати емоційне забарвлення висловлювань 
у військовому середовищі. 
 
Висновки до розділу 2 
 
1. Військова лексика поділяється на три основні групи: (1) військову 
термінологію на позначення понять, безпосередньо пов’язаних із 
збройними силами, веденням війни, військовою справою і т.п.; 
(2) військово-технічну термінологію (включно із 
52 
 
науково-технічними термінами); та (3) емоційно-забарвлену 
військову лексику (сленг), що зустрічається в усному мовленні 
військовослужбовців. 
2. Класифікації військової лексики ґрунтуються на різних критеріях: 
лексико-семантичному, дериваційному, функціональному тощо. 
Розгляд фахової підсистеми, як і мови загалом, крізь 
лексико-семантичну призму уможливлює відтворення її динаміки, 
специфіки становлення, а також потенціалу до новотворів.  
3. Найоптимальнішою понятійно-тематичною класифікацією 
військової термінології ми вважаємо класифікацію Д. Василенка, 
який вирізняє 10 тематичних груп: 1) керівництво та управління 
військами; 2) особовий склад; 3) зброя; 4) військова техніка; 
5) укріплення і споруди; 6) бойові дії та військові операції; 7) акти 
агресії і насильства; 8) поразка; 9) перемога; 10) цивільне 
населення у воєнний час. 
4. Морфологічне словотворення термінів охоплює наступні способи: 
афіксацію, словоскладання, конверсію та скорочення.  
5. Характерною рисою англомовної військової термінології є широке 
використання термінів-словосполучень, які позначають 
багатофункціональні чи комплексні поняття. Такі одиниці можуть 
бути двокомпонентними чи багатокомпонентними. 
6. Ще однією особливістю англомовної військової термінології є 
створення неологізмів, які виникають і закріплюються під 
впливом цілого комплексу чинників. Способами утворення 
неологізмів є: словоскладання, афіксація, конверсія, запозичення, 
абревіація та компресія, телескопія. 
7. У військових текстах фіксується наявність специфічної військової 
фразеології – від змінно-стійких і стійких словосполучень, які 
нечасто трапляються в літературній мові, до різноманітних форм 
комунікації військового середовища. 
53 
 
8. Іноді у військових текстах  використовуються евфемізми – 
слова-замінники.  
9. Військовий жаргон – це різновид професійної лексики, що 
включає слова та вирази, пов’язані з різними видами діяльності та 
професійного досвіду, але водночас суттєво відрізняється від 
звичайних професіоналізмів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Розділ 3 
ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ АНГЛОМОВНИХ  
ВІЙСЬКОВИХ МЕДІАТЕКСТІВ 
 
У цьому розділі  розглянуто поняття «військовий текст», а також 
визначено його головні лінгвістичні аспекти; встановлено специфіку 
медіатекстів військової тематики, проведено лінгвістичний аналіз 
військової лексики з точки зору її структурно-семантичних і 
прагмастилістичних характеристик. 
 
3.1. Військовий текст: лексико-семантичні, синтаксичні та 
стилістичні аспекти 
 
Поняття «текст» у науковій традиції зазвичай тлумачать як цілісний 
писемний чи усний мовний масив, що являє собою послідовність 
54 
 
висловлювань, об’єднаних на близькому рівні семантичними та 
граматичними зв’язками, а в ширшому композиційному плані – спільною 
темою чи сюжетною організацією [50]. Аналіз наукових праць з 
проблематики військового перекладу показує, що дослідники застосовують 
різноманітні синонімічні номінації для позначення текстів цього типу. 
Серед них зустрічаємо такі назви: «військові тексти», «тексти військової 
тематики», «матеріали військового спрямування», «тексти військового 
характеру», «тексти мілітаристичного спрямування», «тексти військового 
дискурсу» та ін. [65, c. 14]. 
У нашому дослідженні пропонуємо зупинитися на використанні 
терміну «військовий текст» як універсального позначення будь-якого 
тексту, дотичного до сфери військового перекладу. Водночас для аналізу 
специфіки функціонування  військової лексики у матеріалах мас-медіа, що 
стосуються військової проблематики, вважаємо за доцільне застосовувати 
поняття «медіатекст військової тематики». 
Що стосується поняття «військовий текст», то за визначенням 
В. В. Балабіна та В. М. Лісовського, під ним слід розуміти «писемний або 
усний цілісно-смисловий масив знакових одиниць, об’єднаних 
логіко-синтаксичними зв’язками, комунікативною функцією, тематичною 
настановою, композиційною макроструктурою та стильовою домінантою 
навколо семантичних полів «військовий», «воєнний», «бойовий»» [4, с. 70]. 
Іншими словами, військовий текст можна визначити як різновид 
спеціалізованого тексту, який функціонує у сфері військової комунікації та 
використовується для передачі інформації, пов’язаної з організацією армії, 
управлінням бойовими діями, підготовкою особового складу, а також 
описом озброєння та військової техніки. Він має чітко окреслену 
адресність і орієнтований на професійне коло реципієнтів – військових 
фахівців, керівний склад, союзників чи міжнародні інституції [58]. 
На думку М. О. Зайцевої [23, с. 97], до військових текстів (у 
найширшому сенсі цього слова) відносять військово-художні матеріали, 
55 
 
військово-політичні та військово-публіцистичні матеріали, 
військово-технічні та військово-наукові матеріали, акти військового 
управління (різноманітні військові документи). До власне військових 
текстів авторка відносить науково-технічні матеріали та акти управління, 
пов’язані з життєдіяльністю військ та військових установ. Військова 
публіцистика, військово-політичні матеріали, військово-мистецька 
література вважаються військовими з точки зору їхньої цілеспрямованості 
та тематики і переважно характеризуються рисами, які взагалі притаманні 
всім суспільно-політичним, публіцистичним і художнім текстам. 
Військові тексти належать до однієї з найбільш регламентованих 
сфер професійного мовлення, адже вони створюються за суворими 
жанровими нормами та орієнтовані на чітко визначену аудиторію – 
переважно фахівців військової галузі. Їхня головна мета – забезпечити 
максимально точну, однозначну і водночас стисну передачу інформації, що 
унеможливлює різночитання. Саме тому такі тексти позбавлені 
емоційно-експресивних засобів, на відміну від публіцистики чи художньої 
літератури. 
Автори військових текстів – це здебільшого спеціалісти (офіцери, 
інженери, аналітики), які створюють документи для людей із глибоким 
розумінням військової термінології та процедур. Однак у випадку, коли 
військова тематика потрапляє до ширшої публіки, наприклад у медіа, 
тексти часто адаптуються: вони спрощуються, роз’яснюються за 
допомогою додаткових коментарів або прикладів. Такі матеріали можуть 
писати навіть журналісти, що не мають спеціальної підготовки, тому в них 
інколи виникають помилки у вживанні професійної термінології чи 
спрощення, які спотворюють зміст. 
З точки зору лексичного наповнення характерними рисами 
військових текстів є їхня термінологічна насиченість, використання 
абревіатур (NATO, UAV, C4ISR), поява неологізмів під впливом технічного 
прогресу (cyber warfare, precision strike) та переважання іменникових 
56 
 
конструкцій для позначення військових підрозділів, звань і технічних 
засобів [Мацько]. Крім того, військові тексти характеризуються широким 
використанням військової та науково-технічної термінології, насиченістю 
спеціальної військовою лексикою, наявністю певного кола сталих і 
змінно-сталих словосполучень, притаманних лише військовій сфері 
спілкування, використанням військової номенклатури, спеціальних 
скорочень і умовних позначень, що функціонують лише у військовій сфері 
[23, с. 97]. 
Синтаксичний рівень відзначається інструктивністю та чіткістю: 
речення, як правило, стислі, безособові або пасивні, що унеможливлює 
подвійне тлумачення наказів і директив. Синтаксис військових текстів 
також характеризується широким використанням еліптичних і клішованих 
конструкцій, бідністю дієслівних форм, а також стислою формою 
висловлювання. Це пояснюється певним функціональним навантаженням, 
яке властиве військовому дискурсу – стислість і чіткість формулювань, 
логічність і ясність викладу, чітке розмежування між окремими думками, 
легкість сприйняття інформації [там само]. 
Морфологічно військові тексти характеризуються активним 
використанням наказового способу дієслів, особливо в офіційних 
документах, що свідчить про їх регулятивну функцію [39, c. 24]. 
Стилістично військові тексти належать переважно до 
офіційно-ділового та науково-технічного стилів, що забезпечує точність 
викладу і відсутність емоційно-експресивних засобів. Іншими словами, 
подібні тексти тяжіють до максимальної стандартизації та логічної 
організації. Функціонально військові тексти реалізують інформативну 
(передання фактів), регулятивну (накази, інструкції), координаційну 
(узгодження дій) та ідеологічну функції (створення певного образу війни, 
підтримка бойового духу).  
Додатково слід відзначити важливу функцію військових текстів – 
оперативність і функціональність. Вони покликані не лише інформувати, а 
57 
 
і регламентувати дії, координувати підрозділи, забезпечувати чітке 
виконання наказів. Саме тому у військовій мові часто використовують 
уніфіковані шаблони, які легко перекладаються і зрозумілі для військових 
різних країн у міжнародних операціях (наприклад, у межах НАТО). 
Таким чином, військовий текст є багаторівневим комунікативним 
феноменом, що поєднує термінологічну визначеність, структурну 
організацію та функціональну спрямованість. Його аналіз є необхідним для 
сучасної лінгвістики та перекладознавства, адже дозволяє виявити 
закономірності перекладу військових термінів і виробити стратегії 
адекватного відтворення англомовних текстів українською мовою. 
Аналіз наукових джерел із тематики дослідження свідчить, що 
військові тексти піддаються класифікації за різними параметрами, вибір 
яких залежить від дослідницьких цілей. За словами В. В. Балабіна, 
переважна більшість військових текстів належать до чотирьох 
функціональних стилів [4, с.70]:  
1) розмовного стилю (стиль неформального повсякденного, 
спілкування, найчастіше відноситься до усного мовлення);  
2) офіційно-ділового стилю (стиль формального спілкування);  
3) інформаційно-публіцистичного стилю (стиль ЗМІ, медіа, 
інтернет-видань); 
4) науково-технічного стилю (стиль науково-технічної літератури).  
Характерні стильові ознаки  цих чотирьох функціональних стилів 
можна розглядати як такі, що диференціюють та визначають військові 
тексти. 
Серед інших типологій військових текстів заслуговує на увагу 
класифікація, запропонована О. М. Нікіфоровою, яка, спираючись на 
концепцію В. В. Балабіна, вирізняє три основні напрями 
(військово-політичний, військово-технічний та військово-спеціальний) і 
визначає чотири критерії для виокремлення таких текстів [41]. 
58 
 
1. Тематико-змістове наповнення. За цим критерієм тексти 
диференціюють відповідно до предметної сфери: документи з питань 
міжнародної безпеки та геополітики належать до військово-політичних, 
інструкції з експлуатації озброєння відносять до військово-технічних, а 
матеріали, що стосуються організації служби чи бойової підготовки, 
включають до військово-спеціальних. 
2. Функціонально-стилістичне призначення. Тут розмежування 
здійснюється на основі того, до якого функціонального стилю належить 
текст. Наприклад, військові статути та накази належать до 
офіційно-ділового стилю, аналітичні огляди – до наукового, а 
публіцистичні статті з військової тематики – до публіцистичного. 
3. Форма та спосіб викладу. Тексти можуть бути створені у 
вигляді інструкцій, зведень, донесень, звітів чи науково-аналітичних 
досліджень. Наприклад, оперативні зведення відрізняються максимальною 
стислістю та стандартизованістю, тоді як наукові розвідки 
характеризуються розгорнутою аргументацією. 
4. Орієнтація на адресата. Важливим є врахування того, для кого 
призначений текст: вузькоспеціалізовані документи готуються для 
військових експертів і передбачають знання термінології, тоді як 
інформаційні повідомлення в ЗМІ зорієнтовані на широку аудиторію та 
містять додаткові пояснення для неспеціалістів. 
Таким чином, запропонована типологія дозволяє комплексно 
підходити до аналізу військових текстів, враховуючи не лише їхній зміст, а 
і функціональне навантаження, форму викладу та особливості 
комунікативного призначення [41, с. 38]. 
З огляду на зазначені критерії, О. М. Нікіфорова пропонує поділ 
військових текстів на три основні групи: військово-політичні, 
військово-технічні та військово-спеціальні [там само, с. 38-39]. 
1. Військово-політичні тексти. Цей різновид спрямований на 
інформування та нормативне регулювання відносин у сфері 
59 
 
воєнної політики та міжнародної безпеки. Вони тяжіють до 
офіційно-ділового стилю, для якого характерні відсутність 
емоційності, логічна послідовність, документальність та 
використання стандартних кліше і номенклатур. Тексти такого 
типу містять значну кількість військово-політичних термінів та 
сталих словосполучень. Їхня тематика охоплює питання оборонної 
політики, стратегічного планування, міжнародного військового 
співробітництва та миротворчих місій. Важливо, що ці матеріали 
орієнтовані на широкий спектр адресатів: від військових і 
політичних діячів до дипломатів, журналістів та громадськості. 
2. Військово-технічні тексти. Вони зосереджені на описі й 
поясненні характеристик озброєння та бойової техніки, обміні 
науково-технічною інформацією та питаннях військово-технічного 
співробітництва. Основна функція полягає у точному та 
формалізованому викладі даних, що забезпечує однозначне 
сприйняття змісту. Адресовані вони переважно фахівцям 
військово-технічної сфери, науковцям, конструкторам і 
представникам оборонної промисловості. У лексичному плані ці 
тексти вирізняються насиченістю спеціалізованими термінами – 
загальнонауковими, загальнотехнічними та вузькопрофесійними. 
Тематичне наповнення охоплює озброєння сухопутних військ, 
авіаційної та морської техніки, ракетно-артилерійські системи, 
випробування, модернізацію та технології подвійного 
призначення. 
3. Військово-спеціальні тексти. Ці матеріали мають обмежене коло 
читачів, часто містять інформацію з обмеженим доступом і 
безпосередньо стосуються стратегії та тактики бойових дій. Вони 
виконують командно-наказову, регулятивну та 
інформаційно-комунікативну функції, оскільки через них 
доводяться накази, завдання і розпорядження командира. Для 
60 
 
їхнього стилю характерні лаконічність, точність, недвозначність 
формулювань та прагнення уникати будь-яких інтерпретацій. У 
багатьох випадках вони подаються у вигляді графічних документів 
– карт, схем, бойових планів. На мовному рівні такі тексти 
вирізняються високою концентрацією військової термінології, 
спеціальної фразеології, скорочень, умовних позначень, топонімів 
і власних назв. 
Таким чином, запропонований поділ дає змогу систематизувати 
військові тексти відповідно до їхнього змісту, функцій і цільової аудиторії, 
що є надзвичайно важливим для ефективного перекладу та адекватного 
розуміння матеріалів військової сфери. 
У сфері військового перекладу виділяють кілька основних жанрів 
текстів: (1) військово-технічний, (2) військово-інформаційний, 
(3) військово-публіцистичний та (4) військово-політичний [41, c. 34]. 
Військово-технічні тексти зазвичай характеризуються орієнтацією 
на офіційно-діловий стиль викладу, де головний акцент робиться на 
детальному описі різних технічних приладів і механізмів, а також на 
поясненні правил їхньої експлуатації. До цього типу відносяться інструкції 
та посібники з використання військової техніки й озброєння, статті про 
новітні зразки техніки та зброї, що з’являються у спеціалізованих 
журналах і виданнях військово-технічного спрямування. Для таких 
матеріалів типовою рисою є наявність креслень і схем, які полегшують 
розуміння принципу роботи пристрою. Це важливо враховувати 
перекладачу, оскільки візуальні матеріали нерідко стають ключем до 
правильного відтворення змісту повідомлення. 
Військово-публіцистичні тексти мають іншу специфіку: їхнє 
завдання полягає не лише у передачі фактів, а і у поясненні суспільних 
явищ та подій. Вони прагнуть вплинути на адресата, сформувати певне 
ставлення до описуваного і зміцнити позицію читача. Тому для цього 
жанру особливо важливою є емоційно-експресивна складова. 
61 
 
Військово-інформаційні тексти займають проміжне місце між 
військово-технічними та військово-публіцистичними матеріалами. Їхня 
головна мета – інформувати читача про оперативні та стратегічні події у 
військовій сфері, надавати об’єктивну інформацію про стан військових сил, 
діяльність підрозділів, проведення навчань або операцій. Для цього жанру 
характерні ясність викладу, логічна структурованість інформації та 
точність термінології. При цьому, залежно від аудиторії, такі тексти можуть 
містити елементи пояснення складних процесів для ширшої громадськості 
або бути максимально технічними для фахівців. Військово-інформаційні 
матеріали часто використовуються у повідомленнях ЗМІ, брифінгах, 
прес-релізах, офіційних звітах та інформаційних бюлетенях для військових 
і цивільних осіб. 
Що стосується військово-політичних текстів, то, за визначенням 
В.В. Балабіна, це матеріали офіційно-ділового та суспільно-політичного 
характеру, що відзначаються наявністю специфічних синтаксичних 
конструкцій, лексичних і стилістичних засобів. Вони належать до 
офіційно-ділового стилю і можуть охоплювати законодавчий, 
дипломатичний та політичний підстилі, а також різноманітні жанри [5]. 
Оскільки об’єктом нашого дослідження є новинні медіатексти, 
видається необхідним детальніше розглянути поняття медіатексту на 
військову тематику та його ключових властивостей. 
 
2.2. Особливості медіатекстів військової тематики 
 
У сучасному глобалізованому світі медіатексти виконують 
комунікативно-інформаційну функцію і відіграють значну соціокультурну 
роль, формуючи громадську думку та відображаючи політичні, економічні і 
культурні процеси. Особливо чітко це проявляється в умовах військових 
конфліктів, міжнародної напруженості та воєнних вторгнень, коли мова 
стає потужним інструментом, який інформує і формує суспільне 
62 
 
сприйняття подій, ціннісні орієнтири та світогляд громадян. У цьому 
контексті медіатексти військової тематики набувають особливої 
актуальності для лінгвістичних та культурологічних досліджень, оскільки 
вони представляють собою специфічний лексико-семантичний і 
стилістичний мовний масив, пов’язаний із військовою сферою. 
Військові медіатексти мають низку характерних особливостей, що 
визначають їхню структуру та функціонування. По-перше, вони 
відзначаються насиченістю спеціальною лексикою, включаючи військову, 
військово-технічну та терміни, пов’язані з оборонною промисловістю і 
стратегією. Часто такі тексти містять змінно-стійкі і стійкі 
словосполучення, специфічні для військової комунікації, а також широке 
використання скорочень, умовних позначень і номенклатури, що формує 
високий рівень професійної кодування інформації. 
По-друге, структурні та синтаксичні особливості медіатекстів 
військової тематики відрізняються від звичайних журналістських 
матеріалів. Для них характерне застосування еліптичних конструкцій, 
клішованих формулювань, численних паралельних синтаксичних структур, 
що дозволяє максимально лаконічно передати складну інформацію. Часто 
зустрічається бідність часових форм дієслів і використання інфінітивних 
або дієприкметникових зворотів для стислого опису дій та процесів. Такі 
засоби дозволяють уникнути неоднозначності, забезпечуючи точне 
розуміння змісту матеріалу. 
По-третє, медіатексти військової тематики активно використовують 
різноманітні жанрові підходи залежно від цільової аудиторії. Наприклад, 
матеріали, призначені для широкого загалу, включають пояснення 
складних процесів і контекстуальних деталей, що допомагає 
непрофесіоналам адекватно інтерпретувати події. Навпаки, тексти, 
адресовані фахівцям (військовим, аналітикам, політикам, експертам з 
оборонної промисловості), відзначаються високим рівнем термінологічної 
точності, структурованістю та використанням спеціалізованої лексики. У 
63 
 
таких випадках текст виконує, окрім інформативної, і регулятивну 
функцію: донесення наказів, аналіз оперативної інформації, організаційні 
та командно-наказові дії. 
По-четверте, у військових медіатекстах помітна тенденція до 
використання евфемізмів та метафоричних виразів. Це пов’язано із 
необхідністю пом’якшити сенс повідомлення для аудиторії та 
обумовлюється прагненням до політичної або медійної коректності. 
Наприклад, терміни ‘collateral damage’ або ‘special operation’ замінюють 
прямі військові поняття, такі як «жертви цивільного населення» чи «воєнна 
операція», а словосполучення ‘fireworks display’ у медіатекстах про війну 
набуває метафоричного значення «початкові бомбардування міста». 
Подібні засоби формують специфічний емоційно-оціночний контекст 
тексту та впливають на сприйняття інформації читачами. 
Особливу увагу варто приділити жанровій диференціації медіатекстів 
військової тематики. Вони можуть включати військово-технічні матеріали, 
що містять описи озброєння та бойової техніки, інструкції та креслення; 
військово-публіцистичні тексти, орієнтовані на вплив на громадську думку 
та формування ставлення до подій; військово-політичні тексти, що 
відображають стратегію, дипломатію та офіційні документи; а також 
військово-інформаційні тексти, призначені для об’єктивного інформування 
про оперативні та стратегічні події [41, c. 34-39]. Кожен з цих жанрів має 
свої специфічні мовні, лексико-семантичні та стилістичні характеристики, 
що визначають їхню функціональну спрямованість та способи донесення 
інформації. 
Не менш важливою є соціокультурна функція медіатекстів на 
військову тематику. Вони передають відомості про військові події та 
виступають засобом формування національної ідентичності, громадянської 
позиції, оцінки військових дій та стратегій. Через вибір лексики, стиль 
викладу, образні й евфемістичні засоби медіа можуть впливати на емоційне 
64 
 
сприйняття аудиторії, підкреслювати героїзм чи трагізм подій, формувати 
уявлення про ворога та союзників. 
Таким чином, можна говорити, що медіатексти військової 
тематики є складним лінгвістичним феноменом, який поєднує 
інформаційні, емоційні та регулятивні функції. Військові медіатексти 
характеризуються спеціалізованою лексикою, структурною й жанровою 
організацією, точністю та однозначністю переданої інформації, а також 
здатністю формувати суспільне сприйняття воєнних подій. Вивчення таких 
текстів є надзвичайно важливим для військових лінгвістів, перекладачів і 
фахівців з медіакомунікацій, оскільки вони відображають специфіку 
військової діяльності, а також особливості мовної та культурної презентації 
війни у суспільстві. 
 
 
 
 
3.3. Аналіз лексико-семантичних, словотвірних та 
функціонально-стилістичних характеристик англомовних 
медіатекстів військової тематики 
 
Публіцистичний стиль (до якого відносяться і медіатексти) 
використовується з метою переконати читача або слухача у правильності 
висунутих положень або викликати у нього бажану реакцію на сказане, 
користуючись емоційною напруженістю висловлювання для 
найефективнішого досягнення поставленої мети. На сьогодні тексти 
масової інформації, або медіатексти, як різновид публіцистичних текстів, є 
однією з найпоширеніших форм функціонування мови. 
В якості матеріалу дослідження було обрано 10 статей на військову 
тематику, серед яких було виявлено 205 одиниць військової лексики 
(деякі терміни використовувалися по декілька разів). 
65 
 
Наведемо декілька прикладів фрагментів військових текстів: 
(1) NATO said Friday it's bulking up its defensive posture on its eastern   
bordering Belarus, Russia and Ukraine with new equipment to deter 
potential Russian aggression following an incursion by Russian 
drones into Polish territory (7) 
НАТО повідомило у п’ятницю, що посилює свою оборонну 
позицію на східному фланзі, що межує з Білоруссю, Росією та 
Україною, новим обладнанням, щоб стримати потенційну агресію 
Росії після проникнення російських дронів на територію Польщі. 
(2) The base that hosts the military academy went into lockdown around 5 
p.m. Thursday after it received a threat. However, the official said the 
threat wasn’t real — it came from a computer belonging to a former 
midshipman who was later confirmed to be in another part of the 
country. 
База, на території якої розташована військова академія, була 
заблокована близько 17:00 у четвер після отримання загрози. 
Втім, за словами посадовця, загроза виявилася неправдивою – її 
було надіслано з комп’ютера, що належав колишньому курсанту, 
який на той момент перебував у іншому регіоні країни (5). 
(3) The airstrike Tuesday has enraged Qatar, an influential U.S. ally that 
has been a key mediator throughout the war, and drawn heavy 
criticism across the Arab world. It also has strained relations with the 
White House and thrown hopes of reaching a ceasefire into disarray, 
potentially endangering the 20 hostages still believed to be alive in 
Gaza (8).  
Вівторковий авіаудар обурив Катар – впливового союзника США, 
який відігравав ключову роль посередника протягом війни, 
викликав різку критику по всьому арабському світу. Він також 
загострив відносини з Білим домом і зруйнував надії на 
66 
 
досягнення перемир’я, поставивши під загрозу життя 20 
заручників, які, як вважається, ще залишаються живими в Газі. 
Серед одиниць військової лексики було зафіксовано 118 військових 
термінів, 2 одиниці жаргонної лексики (rooky = recruit – новачок, «салага», 
bad bargain = a worthless soldier – «поганий солдат»), 1 метафоричний 
вираз (bloodshed – «бійня»), 5 сталих виразів (to open fire, to deter the troops, 
to flex muscles), 1 неологізм (drones), 2 евфемізми (to resolve a conflict, a 
conflict). 
Розглянемо категорії військових термінів детальніше.  
Як було зазначено вище, серед одиниць військової лексики було 
зафіксовано вживання 118 термінів. За тематичною співвіднесеністю ці 
терміни були розподілені у тематичні групи (ТГ) наступним чином: 
1. ТГ «Керівництво та управління військами» – 15 одиниць: 
NATO (НАТО), supreme commander (Верховний 
Головнокомандуючий), headquarters (штаб-квартира), NATO 
alliance (альянс країн НАТО), NATO Secretary (Генеральний 
Секретар НАТО), Defense Minister (міністр оборони), Defense 
Ministry (Міністерство оборони), U.N. Security Council (Рада 
безпеки ООН), U.S. Naval Academy (Військово-морська академія 
США), U.S. ally (союзник США), military coalition (військова 
коаліція), military leadership (військове командування), U.S. 
Military Central Command (Центральне командування армії США), 
Department of War (Міністерство війни), a commander in chief 
(головнокомандуючий). Наприклад:  
(4) The NATO alliance’s supreme commander in Europe said a 
new operation, dubbed Eastern Sentry, will add equipment from 
France, Denmark, Germany and the U.K. to its existing air and 
ground-based defenses (7). 
Верховний головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в 
Європі повідомив, що нова операція під назвою Eastern Sentry 
67 
 
(«Східний вартовий») додасть до наявних повітряних і наземних 
систем оборони обладнання з Франції, Данії, Німеччини та 
Великої Британії. 
(5) A post on an anonymous chat platform triggered a lockdown 
at the U.S. Naval Academy this week, and authorities investigating 
what turned out to be a false report of a gunman then shot and injured 
a midshipman who had mistaken them as a threat, a military official 
said Friday (5). 
Допис на анонімній платформі для спілкування спричинив 
блокування Військово-морської академії США цього тижня, а 
правоохоронці, які розслідували виявлене згодом хибне 
повідомлення про озброєну особу, поранили курсанта, що 
сприйняв їх за загрозу, повідомив у п’ятницю військовий 
посадовець. 
2. ТГ «Особовий склад» – 13 одиниць: General (генерал), U.S. Gen 
(генерал армії США), a military official (військовий), a midshipman 
(курсант), the military (військовий), Guardsmen (нацгвардійці), 
service members (військові), military personnel 
(військовослужбовці), soldiers (солдати), outfit (підрозділ, 
частина), division (дивізія), sergeant (сержант), officer (офіцер). 
(6) More than 2,000 Guardsmen from six states had been sent 
to Washington, D.C., as of last month, according to a National Guard 
news release (3). 
Більше ніж 2000 нацгвардійців із шести штатів були 
відправлені до Вашингтона станом на минулий місяць, згідно з 
прес-релізом Національної гвардії. 
(7))’Military personnel cannot be involved in law enforcement 
activities. These actions don’t strengthen the rule of law – they weaken 
institutions’ (4). 
68 
 
«Військові не повинні залучатися до правоохоронних 
функцій. Такі дії не зміцнюють верховенство права – вони 
послаблюють інститути». 
3. ТГ «Зброя» – 9 одиниць: air and ground-based defense systems 
(повітряні і наземні системи оборони), anti-drones defense (система 
протидії дронам), a rifle (гвинтівка), machine gun  (кулемет), 
mortar (міномет), flame weapon (вогнемет), guided missile 
(керована ракета), trigger  (спусковий гачок), automatic weapon  
(автоматична зброя). 
(8) The official added that the midshipman was armed with a 
parade rifle and struck an officer in the head (5). 
За його словами, курсант був озброєний парадною 
гвинтівкою і вдарив офіцера по голові. 
(9) Meanwhile, Poland’s Defense Ministry said it will work with 
Ukraine to train personnel on anti-drone defense (7). 
Тим часом Міністерство оборони Польщі повідомило, що 
працюватиме разом з Україною над підготовкою персоналу з 
протидії дронам. 
4. ТГ «Військова техніка» – 9 одиниць: Rafale fighters (винищувачі 
Рафаль), F-16s (винищувачі Ф-16),  fighter jets (винищувачі), a 
frigate (фрегат), drones (дрони), vessels (судна), a helicopter 
(гвинтокрил), warships (військові кораблі), armored vehicle 
(броньована машина). 
(10) French Rafale fighter jets, Danish F-16s, a frigate and 
ground-based defense systems have been pledged for the operation 
(7). 
Для операції вже пообіцяли французькі винищувачі 
Rafale, данські F-16, фрегат і наземні системи ППО. 
69 
 
(11) Hours later, at 9:40 p.m., a Navy statement confirmed that 
there was no threat of an active shooter and that one person was flown 
by helicopter with injuries but was in stable condition (5).  
Через кілька годин, о 21:40, у заяві ВМС підтвердили, що 
загрози активного стрілка немає, і що одна особа була доправлена 
гелікоптером до лікарні з пораненнями, проте її стан стабільний. 
5. ТГ «Укріплення і споруди» – 3 одиниці: a flank (фланг), military 
bases (військові бази), a military checkpoint (військовий блокпост). 
(12) NATO said Friday it’s bulking up its defensive posture on 
its eastern flank bordering Belarus, Russia and Ukraine with new 
equipment to deter potential Russian aggression following an 
incursion by Russian drones into Polish territory (7). 
У п’ятницю НАТО заявило, що зміцнює свою оборонну 
позицію на східному фланзі, який межує з Білоруссю, Росією та 
Україною, новою технікою для стримування потенційної 
російської агресії після вторгнення російських дронів у 
повітряний простір Польщі. 
(13) Troops brought roughly a thousand people to an open field 
area near a military checkpoint and held them overnight before 
releasing most of them, according to the Palestinian Prisoners Club, a 
group that advocates for prisoners and detainees, and two men who 
were detained and spoke to the AP after their release (1). 
За словами Клубу палестинських в’язнів та двох чоловіків, 
звільнених після затримання, війська зібрали близько тисячі людей 
на відкритому полі біля військового блокпоста й утримували їх 
до ночі, а потім більшість відпустили. 
6. ТГ «Бойові дії та військові операції» – 35 одиниць: operation 
(операція), deterrence (стримування), drone attacks (атаки дронів), 
Eastern Sentry (операція «Східний вартовий»), joint military 
exercise (спільні військові навчання), attack (атака), drone incursion 
70 
 
(вторгнення дронів), shooting (стрілянина), law enforcement 
(блокування), alerts (сирени), mission (місія), backfire (вогонь у 
відповідь), airstrike (авіаудар), a ceasefire (припинення вогню), 
ceasefire proposal (пропозиція припинення вогню), strike (удар), a 
demilitarized separation zone (демілітаризована зона 
розмежування), ceasefire agreement (договір про припинення 
вогню), a security agreement (договір про безпеку), a military 
deployment (військове розгортання), military attack (військова 
атака), military strike (військовий удар), military actions (військові 
дії), armed attack (збройна атака), militarized responses (військові 
дії у відповідь), militarizing law enforcement (військова відповідь), 
military campaign (військова кампанія), a shooting attack 
(стрілянина), Israeli fire (вогонь з боку Ізраїлю), gunfire (збройний 
вогонь), raid (наліт), a bomb blast (бомби), military raids (військові 
атаки), battle order (бойовий порядок). 
(14) The airstrike Tuesday has enraged Qatar, an influential 
U.S. ally that has been a key mediator throughout the war, and drawn 
heavy criticism across the Arab world (8). 
Вівторковий авіаудар обурив Катар –  впливового союзника 
США, який відігравав ключову роль посередника протягом 
війни,– і викликав різку критику по всьому арабському світу. 
(15) The push by Israel came despite a 1974 agreement that 
established a demilitarized separation zone between Israeli and 
Syrian forces, stationing a U.N. peacekeeping force, known as 
UNDOF, there to maintain calm (6). 
Наступ Ізраїлю відбувся попри угоду 1974 року, яка 
передбачала створення демілітаризованої зони розмежування 
між ізраїльськими та сирійськими силами й розміщення там 
миротворців ООН (UNDOF) для підтримки спокою. 
71 
 
7. ТГ «Акти агресії і насильства» – 10 одиниць: aggression 
(агресія), incursion (вторгнення), invasion (захоплення), war 
(війна), threat (загроза), assassination (вбивство), captured areas 
(захоплені території), occupants (окупанти), Mideast war (війна на 
Середньому Сході),  killing (вбивство). 
(16) Since the fall of former President Bashar 
Assad’s government in early December, Israel has carried out 
hundreds of airstrikes around the country destroying much of the 
Syrian army’s assets and captured areas in southern Syria (6) 
Від падіння уряду колишнього президента Башара Асада на 
початку грудня Ізраїль здійснив сотні авіаударів по всій території 
країни, знищивши значну частину військової інфраструктури та 
захопивши райони на півдні Сирії. 
(17) Ukrainian President Volodymyr Zelenskyy repeated that 
neither promises of renewed trade nor territorial concessions will stop 
Russia until it realizes that its resources for waging war against his 
country are depleted  (5). 
Президент України Володимир Зеленський повторив, що ні 
обіцянки відновлення торгівлі, ні територіальні поступки не 
зупинять Росію, поки вона не усвідомить, що ресурси для ведення 
війни проти його країни вичерпуються. 
8. ТГ «Поразка» – 1 термін: defeat (поразка). 
(18) Despite the militant group's defeat in Syria in March 2019, 
IS sleeper cells still carry deadly attacks in the country, mainly 
against the U.S.-backed and Kurdish-led Syrian Democratic Forces 
(6). 
Попри офіційну поразку бойовиків у березні 2019 року, 
«сплячі осередки» ІДІЛ досі здійснюють смертельні атаки в 
країні, головним чином проти Сирійських демократичних сил, 
очолюваних курдами та підтримуваних США. 
72 
 
9.  ТГ «Цивільне населення у воєнний час» – 2 терміни: hostages 
(заручники), collateral damage (супутні втрати). 
(19) It also has strained relations with the White House and 
thrown hopes of reaching a ceasefire into disarray, potentially 
endangering the 20 hostages still believed to be alive in Gaza (8). 
Він також загострив відносини з Білим домом і зруйнував 
надії на досягнення перемир’я, поставивши під загрозу життя 20 
заручників, які, як вважається, ще залишаються живими в Газі. 
10. ТГ «Збройні сили» – 11 одиниць: military forces (військові сили), 
naval security force (Військово-морські сили), the Navy 
(Військово-морські сили), a shooter (стрілець), troops (війська), 
forces (війська), National Guard (Національна гвардія), National 
Guard troops (війська Нацгвардії), National Guard forces (війська 
Нацгвардії), U.S. Military (армія США), the army (армія).  
(20) Illinois politicians are sounding an alarm and bracing for 
possible National Guard deployments to Chicago amid President 
Donald Trump’s calls for widespread federal takeovers of American 
cities with increased reliance on troops to accomplish his agenda (9). 
Політики штату Іллінойс б’ють на сполох і готуються до 
можливого розгортання Національної гвардії в Чикаго на тлі 
закликів президента Дональда Трампа до масштабного 
федерального контролю над американськими містами з ширшим 
використанням військових для реалізації своєї програми. 
(21) Similarly, Democratic Chicago Mayor Brandon Johnson 
signed an executive order on Aug. 30 demanding Trump ‘stand down 
from his threat’ to deploy military forces into the Midwestern city (3). 
Подібним чином демократичний мер Чикаго Брендон 
Джонсон 30 серпня підписав розпорядження, в якому закликав 
Трампа «відмовитися від своєї погрози» розмістити військові 
сили в цьому місті Середнього Заходу. 
73 
 
11. TГ «Обмундирування та уніформа» – 4 одиниці: uniform 
(уніформа), service uniform (повсякденна форма одягу), hospital 
duty uniform (форма одягу для медпрацівників), headgear 
(головний убір). 
(22) Modern infantry units are being issued upgraded headgear 
that offers improved ballistic protection and integrated 
communications systems (9). 
Сучасні підрозділи піхоти отримують оновлені каски, що 
забезпечують кращий балістичний захист та мають вбудовані 
системи зв’язку. 
(23) The official announced new guidelines for combat 
uniforms, ensuring that soldiers are equipped with more durable and 
weather-resistant materials (8). 
Держслужбовець оголосив нові правила щодо бойової 
уніформи, щоб забезпечити військових більш міцними та 
стійкими до погодних умов матеріалами. 
12. ТГ «Втрати і поранення» – 6 одиниць: injured (поранений), 
wounded service members (поранені військовослужбовці), dead 
(загиблий), bodies (загиблі), injuries (поранені), minor injuries 
(постраждалі з легкими пораненнями). 
(24) The conflict resulted in approximately 58,220 U.S. deaths, 
over 300,000 wounded service members, and an estimated 2 to 4 
million Vietnamese lives lost (2). 
Конфлікт призвів приблизно до 58220 загиблих 
американців, понад 300 000 поранених військовослужбовців та, 
за оцінками, від 2 до 4 мільйонів втрачених життів серед 
в’єтнамців. 
(25) A member of the naval security force also received minor 
injuries, the academy said, and was treated at a hospital before being 
released (5). 
74 
 
Представник сил морської охорони також отримав незначні 
поранення, повідомила академія, і був доставлений до лікарні, де 
йому надали допомогу перед тим, як виписати. 
Слід зазначити, що в своєму дослідженні ми спиралися на 
класифікацію Д. Василенка, але додали до неї 3 власні тематичні групи: ТГ 
«Збройні сили», TГ «Обмундирування та уніформа», ТГ «Втрати і 
поранення».  
Як бачимо, найбільш чисельною категорією стала ТГ «Бойові дії та 
військові операції» – 35 термінів, що складає 29,8 % від загальної кількості 
термінів. Далі йдуть ТГ «Керівництво та управління військами» – 15 
одиниць (12,7%), ТГ «Особовий склад» – 13 одиниць (11%) та ТГ «Збройні 
сили» – 11 одиниць (9,3%). Менш вживаними стали терміни з ТГ «Акти 
агресії і насильства» – 10 термінів (8,5%), ТГ «Зброя» – 9 термінів (7,6%), 
ТГ «Військова техніка» – 9 термінів (7,6%), ТГ «Втрати і поранення» – 6 
термінів (5,1%). Найменш частотно вживаними виявилися ТГ 
«Обмундирування та уніформа» – 4 терміни (3,4%), ТГ «Укріплення і 
споруди» – 3 терміни (2,5%), ТГ «Цивільне населення у воєнний час» – 2 
терміни (1,7%), ТГ «Поразка» – 1 термін (0,8%). Терміни з ТГ «Перемога» 
не знайшли своєї реалізації в матеріалі дослідження. 
Аналіз морфологічної структури виявлених термінів свідчить, що зі 
118 термінів 53 терміни є однокомпонентними, що складає 44,9% від 
загальної кількості термінів: soldiers, outfit,  airstrike, a ceasefire; 51 термін 
– двокомпонентними (43,2%): a military official, Defense Ministry, armed 
attack;  10 термінів – трикомпонентними (8,5%): joint military exercise, 
U.S. Naval Academy, militarizing law enforcement; 4 терміни –  
чотирьохкомпонентними (3,4%): U.S. Military Central Command, 
ground-based defense systems. 
Що стосується словотворчих моделей, то під час дослідження було 
зафіксовано 2 випадки конверсії: a mortar (міномет) – to mortar (кидати 
міни), an attack (атака) – to attack (атакувати), 5 випадків словоскладання: 
75 
 
warships (військові кораблі), backfire (вогонь у відповідь), airstrike 
(авіаудар), a ceasefire (припинення вогню), gunfire (збройний вогонь), 8 
випадків скорочень: NATO (НАТО), F-16s (винищувачі Ф-16), U.S. Gen 
(генерал армії США), 1 випадок афіксації: anti-drones defense (система 
протидії дронам).  
Таким чином, зацікавленість науковців у вивченні військової лексики 
зумовлена її значущістю для осмислення військової сфери та історії 
воєнних конфліктів. Військова термінологія поступово виходить за межі 
спеціалізованого використання і дедалі частіше трапляється в 
повсякденному мовленні. Сучасні дослідження цього мовного прошарку 
сприяють формуванню та поширенню військової культури в умовах 
міжкультурного діалогу. У перспективі важливим завданням стане аналіз 
того, як військова лексика впливає на громадську думку та суспільні 
настрої. Для лінгвістів актуальними є питання функціонування військової 
термінології у мовленні, для політологів – вивчення її ролі у політичних 
виступах, а для соціологів – дослідження впливу військової лексики на 
суспільство та культуру загалом. Подібні міждисциплінарні підходи 
відкривають нові можливості для глибшого розуміння сучасних процесів у 
світі. 
 
 
Висновки до розділу 3 
 
1. Військовий текст – це писемний або усний цілісно-смисловий 
масив знакових одиниць, об’єднаних логіко-синтаксичними 
зв’язками, комунікативною функцією, тематичною настановою, 
композиційною макроструктурою та стильовою домінантою 
навколо семантичних полів «військовий», «воєнний», «бойовий». 
2. Переважна більшість військових текстів належать до чотирьох 
функціональних стилів: розмовного стилю (стиль неформального 
76 
 
повсякденного, спілкування, найчастіше відноситься до усного 
мовлення); офіційно-ділового стилю (стиль формального 
спілкування); інформаційно-публіцистичного стилю (стиль ЗМІ, 
медіа, інтернет-видань); науково-технічного стилю (стиль 
науково-технічної літератури).  
3. Дослідники поділяють військові тексти на три основні групи: 
військово-політичні, військово-технічні та військово-спеціальні. 
4. Військові медіатексти мають низку характерних особливостей: 
вони відзначаються насиченістю спеціальною лексикою, 
включаючи військову, військово-технічну та терміни, пов’язані з 
оборонною промисловістю і стратегією; для них характерне 
застосування еліптичних конструкцій, клішованих формулювань, 
численних паралельних синтаксичних структур; 
використовуються різноманітні жанрові підходи залежно від 
цільової аудиторії; наявна тенденція до використання евфемізмів 
та метафоричних виразів. 
5. В результаті аналізу матеріалу дослідження було зафіксовано 205 
випадків вживання військової лексики в аналізованому медійному 
дискурсі. Серед них було виявлено 118 військових термінів (деякі 
терміни використовувалися по декілька разів), 2 одиниці 
жаргонної лексики, 1 метафоричний вираз, 5 сталих виразів, 1 
неологізм, 2 евфемізми. 
6. У своєму дослідженні при аналізі тематичної диференціації 
військових термінів ми спиралися на класифікацію Д. Василенка, 
при чому додали до неї 3 власні тематичні групи – «Збройні 
сили», «Обмундирування та уніформа», «Втрати і поранення».  
7. Найбільш чисельною категорією стала ТГ «Бойові дії та військові 
операції» – 35 термінів, що складає 29,8 % від загальної кількості 
термінів. Далі йдуть ТГ «Керівництво та управління військами» – 
15 одиниць (12,7%), ТГ «Особовий склад» – 13 одиниць (11%) та 
77 
 
ТГ «Збройні сили» – 11 одиниць (9,3%). Менш вживаними стали 
терміни з ТГ «Акти агресії і насильства» – 10 термінів (8,5%), ТГ 
«Зброя» – 9 термінів (7,6%), ТГ «Військова техніка» – 9 термінів 
(7,6%), ТГ «Втрати і поранення» – 6 термінів (5,1%). Найменш 
частотно вживаними виявилися ТГ «Обмундирування та 
уніформа» – 4 терміни (3,4%), ТГ «Укріплення і споруди» – 3 
терміни (2,5%), ТГ «Цивільне населення у воєнний час» – 2 
терміни (1,7%), ТГ «Поразка» – 1 термін (0,8%). Терміни з ТГ 
«Перемога» не знайшли своєї реалізації в матеріалі дослідження. 
8. З точки зору морфологічної структури виявлених термінів 53 
терміни (44,9%) є однокомпонентними, 51термін (43,2%) – 
двокомпонентними словосполученнями, 10 термінів 
(8,5%) – трикомпонентними, 4 терміни (3,4%) – 
чотирьох-компонентними. 
9. Під час дослідження при утворенні військових термінів було 
зафіксовано 2 випадки конверсії, 5 випадків словоскладання, 8 
випадків скорочень, 1 випадок афіксації.  
 
 
 
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ  
 
Військовий дискурс є особливим видом комунікації, що вирізняється 
високим рівнем стандартизації, точністю та насиченістю термінологією. 
Його специфіка зумовлена ієрархічністю армійського середовища та 
потребою швидкої і однозначної передачі інформації в умовах небезпеки. 
Він поєднує ознаки офіційно-ділового, науково-технічного та 
публіцистичного стилів, відображаючи як внутрішньо-професійну 
взаємодію, так і суспільно значущі аспекти війни. 
78 
 
Особливий вияв цього дискурсу становлять військові медіатексти, що 
функціонують на перетині інформативності та оцінності. Вони фіксують 
факти бойових дій чи рішень у сфері безпеки, а також формують суспільну 
думку, створюють образ війни у колективній свідомості, сприяють 
мобілізації чи, навпаки, використовуються у ворожих інформаційних 
стратегіях. Характерними для таких текстів є використання спеціалізованої 
лексики, абревіатур, метафор, евфемізмів, динамічність у презентації 
подій. 
Військовий дискурс і військові медіатексти поєднують професійну 
сферу комунікації з ширшим соціально-ідеологічним простором, 
виступаючи важливим чинником формування колективної пам’яті та 
інформаційного ландшафту сучасного суспільства. 
Компонентами військового дискурсу виступають: мовлення 
представників збройних сил, яке стосується тематики війни, професійної 
діяльності, побуту та дозвілля військовослужбовців; висловлювання 
політичних діячів щодо воєнних подій; інформаційні повідомлення засобів 
масової інформації, що висвітлюють перебіг військових конфліктів. 
Останні представлені у формі медіатекстів військової тематики. 
Структурно-синтаксична організація військових медіатекстів має 
низку відмінностей від традиційних журналістських публікацій. Для них 
типовими є еліптичні побудови, усталені мовні формули та повторювані 
паралельні конструкції, що забезпечують граничну стислу передачу 
складних повідомлень. Характерною є також обмеженість у варіативності 
часових форм дієслів, перевага інфінітивних і дієприкметникових зворотів, 
які дозволяють компактно відтворювати дії і процеси. Завдяки таким 
мовним засобам досягається однозначність висловлювання та точність 
сприйняття інформації. 
У військових медіатекстах простежується тенденція до вживання 
евфемістичних та метафоричних формулювань. Така практика зумовлена 
79 
 
прагненням пом’якшити зміст повідомлення для читачів і пов’язана з 
вимогами політичної та медійної коректності. 
Лінгвістичний аналіз військових медіатекстів дозволив виокремити 
205 одиниць військової лексики, серед яких було зафіксовано вживання 118 
військових термінів, 2 одиниць жаргонної лексики, 1 метафоричного 
виразу, 5 сталих виразів, 1 неологізму (drones), 2 евфемізмів. 
У нашому дослідженні ми керувалися понятійно-тематичною 
класифікацією Д. Василенка, яка вирізняє 10 тематичних груп лексики, 
додавши до неї 3 власні тематичні групи: ТГ «Збройні сили», TГ 
«Обмундирування та уніформа», ТГ «Втрати і поранення».  
Найбільш чисельною категорією стала ТГ «Бойові дії та військові 
операції» – 35 термінів, що складає 29,8 % від загальної кількості термінів. 
Далі йдуть ТГ «Керівництво та управління військами» – 15 одиниць 
(12,7%), ТГ «Особовий склад» – 13 одиниць (11%) та ТГ «Збройні сили» – 
11 одиниць (9,3%). Менш вживаними стали терміни з ТГ «Акти агресії і 
насильства» – 10 термінів (8,5%), ТГ «Зброя» – 9 термінів (7,6%), ТГ 
«Військова техніка» – 9 термінів (7,6%), ТГ «Втрати і поранення» – 6 
термінів (5,1%). Найменш частотно вживаними виявилися ТГ 
«Обмундирування та уніформа» – 4 терміни (3,4%), ТГ «Укріплення і 
споруди» – 3 терміни (2,5%), ТГ «Цивільне населення у воєнний час» – 2 
терміни (1,7%), ТГ «Поразка» – 1 термін (0,8%). Терміни з ТГ «Перемога» 
не знайшли своєї реалізації в матеріалі дослідження. 
Аналіз морфологічної структури виявлених термінів свідчить, що зі 
118 термінів 53 терміни (44,9%) є однокомпонентними, 51 термін (43,2%) – 
двокомпонентними, 10 термінів (8,5%) – трикомпонентними,   4 терміни 
(3,4%) –  чотирьохкомпонентними. 
Що стосується способів словотворення, то під час дослідження було 
зафіксовано 2 випадки конверсії, 5 випадків словоскладання, 8 випадків 
скорочень та 1 випадок афіксації. 
80 
 
Таким чином, військовий дискурс та медіатексти військової тематики 
виступають специфічним сегментом сучасного комунікативного простору, 
що поєднує професійну і суспільну сфери. Їхня мовна організація 
характеризується стандартизованістю, точністю та використанням 
спеціалізованих засобів, водночас вони виконують функції не лише 
інформування, а і формування суспільних уявлень про воєнну реальність. 
Отримані результати засвідчують наукову і практичну значущість аналізу 
військового дискурсу, що відкриває значні перспективи для подальших 
досліджень у галузі прикладної лінгвістики та медіакомунікацій. 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Арламов О. Ю., Бекала К. І. Лексико-семантичні особливості 
військової термінології в сучасній англійській мові. 2020. URL: 
https://confopcbproc.iee.kpi.ua/article/view/212085 (дата звернення: 
11.07.2025) 
81 
 
2. Бабій І. В., Кучвара Л. Б. Структурний аналіз військових термінів в 
англійській та українській мовах // Науковий журнал Львівського 
державного університету безпеки життєдіяльності «Львівський 
філологічний часопис». 2023. № 13. С. 7-13. URL: 
http://philologyjournal.lviv.ua/archives/13_2023/1.pd  (дата звернення: 
12.07.2025)  
3. Байло Ю. В. Теоретичні засади дослідження термінів військової 
справи як номінативних одиниць у сучасній англійській мові // 
Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: 
Філологія. 2018. Вип. 37(2). С. 18-20. URL: 
http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v37/part_2/Filologi37_2.
pdf   (дата звернення: 12.07.2025) 
4. Балабін В. В. Жанрово-стильова специфіка військового перекладу. 
Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: 
Філологія. 2018. Т. 2, № 34. С. 67-73. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ 
Filtr_2018_10_3_3 (дата звернення: 12.07.2025) 
5. Балабін В. В. Теоретико-концептуальні основи військового 
перекладу. Філологічні трактати. 2018. Т. 10, № 1. С. 7-18. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Filtr_2018_10_1_3 (дата звернення: 
12.07.2025) 
6. Бевзо Г. А., Алієва А. Д., Поліщук  О. С. Лексико-семантичні 
особливості англомовної військової термінології// Академічні студії. 
Серія «Гуманітарні науки». 2022. Вип. 1. С. 120-125. URL: 
https://doi.org/10.52726/as.humanities/2022.1.18 (дата звернення: 
12.07.2025) 
7. Беженар І., Край Х., Сорочан О. Лексика воєнного часу в оригіналі та 
перекладі (на матеріалі інтернет медіа) // Науковий вісник 
Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича. 
Германська філологія. 2023. Вип. 846. С. 3-12. URL: 
82 
 
https://journals.chnu.edu.ua/gp/article/view/60 (дата звернення: 
12.07.2025) 
8. Біла О. О. Військовий дискурс як соціокультурний феномен // 
Наукові записки Інституту української мови НАН України. 2016. № 
61. С. 20-30. 
9. Білозерська Л. П., Возненко Н. В., Радецька С. В. Термінологія та 
переклад: навч. посіб. для студ. філол. напряму підготов. / М-во 
освіти і науки України, Херсон. нац. техн. ун-т. Вінниця: Нова Кн., 
2010. 232 с. 
10. Білоус О. В. Специфіка німецького військового дискурсу // Вісник 
НУОУ. Серія «Мовознавство». 2018. № 1. С. 114-125. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npmaupp_2016_4_6 (дата звернення: 
12.07.2025) 
11. Бондаренко О. В. Військовий дискурс як об’єкт лінгвістичних 
досліджень // Науковий вісник ДонНУ. Серія: Філологічні науки. 
2018. Т. 23. № 1. С. 128-133.  
12. Бровкіна О. В., Ракітіна О. В. Формування неологізмів у 
англомовному військовому дискурсі // Науковий вісник ХДУ Серія 
Германістика та міжкультурна комунікація. 2023. № 2. URL: 
https://tsj.journal.kspu.edu/index.php/tsj/article/view/666 (дата 
звернення: 12.07.2025) 
13. Василенко Д. В. Загальновживана лексика як джерело поповнення 
складу англомовних військових сленгізмів // Вісник ЖДУ. 
Філологічні науки. 2009. Вип. 46. С. 144-147. URL: 
https://eprints.zu.edu.ua/3157/1/30_46.pdf (дата звернення: 12.07.2025)  
14. Виговський В. Л. Військовий дискурс як культурно-історичний 
феномен та соціальна практика // Науковий вісник Волинського 
національного університету ім. Лесі Українки. Філологічні науки. 
2008. № 2. С. 128-131. URL:  https://surl.lt/xssbli (дата звернення: 
12.07.2025) 
83 
 
15. Власюк Т. А. Військовий дискурс: специфіка перекладу// Scripta 
manent: молодіжний наук. вісн. Луцьк, 2023. Вип. 10. С. 26-28. 
https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/24809/1/Vlasiuk_2023.pdf 
(дата звернення: 12.07.2025) 
16. Войтенко М. В., Котовська О. В. Лексичні особливості перекладу 
термінології у галузі військової психології // Вчені записки ТНУ ім. 
В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2024. Т. 35 (74). 
С. 94-100. URL: https://www.philol.vernadskyjournals.in.ua/35-74-6  
(дата звернення: 12.07.2025) 
17. Волік Л. А. Специфіка військової лексики в англійській мові. URL: 
https://core.ac.uk/download/pdf/14049372.pdf (дата звернення: 
12.07.2025) 
18. Гапонова В. М., Яремчук І. А. Блощинська І. Г. Військовий переклад: 
навч. посіб. Харків: Вид-во Нац. акад.держ. прикордонної служби ім. 
Б. Хмельницького, 2006. 440 с.  
19. Гомон А. М., Чернявська С. М., Шакуров О. В. Неологізми в 
українській військовій термінології: лексико-семантичні 
особливості // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: 
Філологія. Журналістика. 2023. Том 34 (73). № 1. Ч. 2. С. 168-174. 
URL: https://surl.lt/hmtaaj (дата звернення: 12.07.2025) 
20. Гончаренко Н. В. Військовий дискурс: лінгвокультурний аспект: 
монографія. К.: ВПЦ «Київський університет», 2015. 224 с.  
21. Дмитрієва Т. М. Військовий дискурс: особливості та функції // 
Вісник Чернівецького університету. Серія: Філологія. 2017. Вип. 703. 
С. 106-112.  
22. Єрмоленко С. В. Військовий дискурс: структура та функції // Наукові 
записки Національного університету «Острозька академія». Серія: 
Філологія. 2019. Вип. 13. С. 114-120.  
23. Зайцева М. О. Особливості перекладу військових текстів: 
синтаксичний рівень // Лінгвістичні дослідження. 2013. Вип. 36. 
84 
 
С. 266-272. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_lingv_2013_36_47 
(дата звернення: 13.07.2025) 
24. Іграк К. Ю. Емоційно забарвлені елементи військової лексики. 
Науковий вісник ПНПУ ім. К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки. 
2017. № 25. С. 55-59. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvpupu_ 
2017_25_9 (дата звернення: 12.07.2025) 
25. Ільїна О. О. Військовий дискурс як система стійких образно-мовних 
образів // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: 
Філологія. 2017. Вип. 715. С. 104-110.  
26. Карлюк С. В., Левін Є. Д. Особливості перекладу специфічної 
військової термінології та військового сленгу з англійської мови // 
Specialized and multidisciplinary scientific researches. 2020. Вип. 6. 
С. 35-38. URL:  
https://repository.kpi.kharkov.ua/items/ec44442f-bba0-460e-be5e-b2b2f6d
dc4d4 (дата звернення: 11.07.2025) 
27. Кіфоришина Є. Військова лексика в сучасних дослідженнях. URL: 
https://ur.knute.edu.ua/server/api/core/bitstreams/ace79251-c4c4-49ef-947
0-f41247c7a9b8/content (дата звернення: 11.07.2025) 
28. Ковтун О. В. Відтворення англомовної військової лексики 
українською мовою (на матеріалі документів НАТО). Вісник 
Київського національного лінгвістичного університету. Серія 
«Філологія». 2014. Т. 17. № 2. С. 77-85. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ 
Vknlu_fil_2014_17_2_12 (дата звернення: 12.07.2025) 
29. Козелко І. Лінгвістична термінологія як об‘єкт наукових досліджень 
наукових досліджень у дисертаціях кінця ХХ-початку ХХІ сторіччя// 
Вісник нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми 
української термінології». 2016. № 842. С. 131-134. URL: 
https://science.lpnu.ua/uk/terminologiya/vsi-vypusky/visnyk-no-842-2016
/lingvistychna-terminologiya-yak-obyekt-naukovyh (дата звернення: 
12.07.2025) 
85 
 
30. Коновалова В. Б., Лутай Н. В. Лексико-семантичні особливості 
військового галузевого перекладу. Лінгвістичні дослідження. 2013. 
Вип. 36. С. 273-277. URL:  http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_lingv_ 
2013_36_48 (дата звернення: 10.07.2025) 
31. Корольова Т., Соріч Р., Александрова О. Військовий дискурс та 
особливості його перекладу // Науковий вісник ПНПУ імені 
К. Д. Ушинського. 2021. № 33. С. 369-382. URL: 
https://www.lingstud.od.ua/archive/2021/33/26.pdf (дата звернення: 
10.07.2025) 
32. Кочерган М. П. Загальне мовознавство. К.: Академія, 2010. 464 с. 
33. Кравець С. Специфіка формування та функціонування військової 
термінології в українській та англійській мовах // Магістерський 
науковий вісник. 2016. № 24. С. 16-18. URL:  http://dspace.tnpu.edu.ua/ 
bitstream/123456789/11793/1/Kravets.pdf (дата звернення: 10.07.2025) 
34. Кравченко О. В. Військовий дискурс: мовні засоби та функції// 
Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: 
Філологія. 2019. Вип. 1. С. 103-108.  
35. Лєбєдєва Т. Б. Формування військових термінів шляхом прямого 
запозичення // Мова і культура. 2007. Вип. 9. С. 241-247. URL: 
https://surl.lu/chyanl   (дата звернення: 01.07.2025). 
36. Литовченко І. О. Динамічні процеси у військовій лексиці української 
мови (назви зброї, амуніції, споруд). К.: Р. А. Козлов, 2016. URL: 
https://doi.org/10.31812/0564/515 (дата звернення: 01.07.2025). 
37. Лукіянчук Ю. О. Способи класифікації військових термінів // 
Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 
2017. № 66. С. 65-67. URL: 
https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/7825/1/22.pdf (дата звернення: 
10.07.2025) 
38. Малімон Л. К., Щербан К. О. Переклад військової термінології в 
англомовних онлайн-новинах під час висвітлення війни в Україні // 
86 
 
Закарпатські філологічні студії. 2024. Вип. 35. С. 201-205. URL: 
http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/35/38.pdf (дата звернення: 
10.07.2025)  
39. Мацько Л. І. Стилістика української мови: підруч. [для студ. філол. 
спец.] К.: ВЦ «Академія», 2005. 356 с. 
40. Мельник П. П.,  Юрковська М. М. Визначення поняття військової 
лексики та підходи до її вивчення. 2021. С. 137-141. URL:   
https://jvestnik-sss.donnu.edu.ua/article/view/11258/11148 (дата 
звернення: 12.07.2025) 
41. Нікіфорова О. М. Класифікація текстів у військовому перекладі // 
Філологічні трактати. 2016. Том 8. № 4. С. 33-41. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Filtr_2016_8_4_7 (дата звернення: 10.07.2025) 
42. Нікіфорова О. М. Передумови становлення наукової школи 
військового перекладу в Україні // Лінгвістика ХХІ століття. 2015. 
№. 2015. С. 107-120. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/linds_ 
2015_2015_12 (дата звернення: 10.07.2025) 
43. Ніконова В. Г. Лінгвокультурні параметри військової лексики в 
англійському медіа дискурсі // Вчені записки ТНУ імені 
В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Том 36 (75). № 1 
2025. Частина 1. С. 168-174. URL: 
https://philol.vernadskyjournals.in.ua/ 
journals/2025/1_2025/part_1/30.pdf (дата звернення: 10.07.2025) 
44. Новітні тенденції функціонування української військової 
терміносистеми // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і 
перспективи / В. Я. Жалай, Т. Г. Линник, Т. М. Миронюк та ін.  2018. 
С. 5-43. URL: https://langcenter.kiev.ua/Lingvistika%202018/1_Zhalay_ 
et_al.pdf  (дата звернення: 11.07.2025) 
45. Остроух Л. В. Військовий дискурс: мовна репрезентація гендерних 
стереотипів // Наукові записки Національного університету 
«Острозька академія». Серія: Філологія. 2018. Вип. 12. С. 126-132.  
87 
 
46. Погонець В.В. Особливості англомовного військового дискурсу // 
Науковий вісник МГУ. Сер.: Філологія. 2019. № 39. Т. 2. С. 67-70. 
URL: http://vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v39/part_2/19.pdf (дата 
звернення: 10.07.2025) 
47. Погонець В. В. Поповнення військової лексики та фразеології 
англійської мови: лінгвальний та соціолінгвальний параметри: 
автореф…дис…канд. філол. наук: 10.02.04. Запоріжжя, 2019. 22 с. 
URL: http://phd.znu.edu.ua/page/aref/02_2019/Pohonets_aref.pdf (дата 
звернення: 10.07.2025) 
48. Романюк М. М. Військовий дискурс: особливості та функції // 
Вісник Львівського університету. Серія: Філологія. 2019. Вип. 69. С. 
143-148. 
49. Скремінський М. Military English: вчимося говорити про військову 
справу англійською // Cambridge ua. URL:  
https://cambridge.ua/uk/blog/ military-english/ (дата звернення: 
10.07.2025) 
50. Словник української мови. URL: 
http://litopys.org.ua/ukrmova/um113.htm (дата звернення: 10.07.2025) 
51. Солодяк О. Ю. Ознаки військово-політичного стилю та жанру// 
Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. 2006. 
№ 10. С. 338. URL: https://www.researchgate.net/publication/ 
324657013_Theoretical_and_Conceptual_Framework_for_Military_Tran
slation (дата звернення: 10.07.2025) 
52. Стецюк В., Мініч Л. Воєнна лексика в парадигмі лінгвістичних 
досліджень // Славістичні студії: лінгвістика, літературознавство, 
дидактика. 2024. Вип.15. С. 307-314. URL: https://eprints.oa.edu.ua/id/ 
eprint/9289/1/features%20of%20military%20vocabulary.pdf (дата 
звернення: 10.07.2025)   
88 
 
53. Ткаченко А. Принципи класифікації військової лексики // 
Магістерські філологічні студії’2025: збірник наук. праць студентів. 
Черкаси: ФОП Гордієнко, 2025. С.  
54. Федоренко С. В., Бернадіна А. В. Загальна характеристика фахової 
мови військової сфери (на матеріалі англійської мови). Нова 
філологія. 2021. № 83. C. 257-363. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ 
Novfil_2021_83_39 (дата звернення: 10.07.2025) 
55. Фролов С. М., Крилов І. О. Класифікація тематичних груп 
військово-морських термінів // Збірник наукових праць Центру 
воєнно-стратегічних досліджень Національного університету 
оборони України імені Івана Черняховського. 2021. № 1. С. 134-138. 
URL: https://doi.org/10.33099/2304-2745/2021-1-71/134-138 (дата 
звернення: 10.07.2025) 
56. Фурсіна Н. А. Дискурс сучасного військового конфлікту. 
Полікомплексні війни // Економіка та держава. 2019. № 4. С. 112-118. 
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecde_2019_4_22 (дата звернення: 
10.07.2025) 
57. Шаранова Ю. В. Проблема класифікації англомовної військової 
лексики в парадигмі наукових досліджень // Закарпатські філологічні 
студії. Вип. 19. Том 2. С. 54-59. URL: http://www.zfsjournal.uzhnu.uz. 
ua/archive/19/part_2/11.pdf   (дата звернення: 10.07.2025) 
58. Шевченко І. С. Дискурс і переклад: теоретичні та практичні 
аспекти. Харків: ХНУ, 2019. URL:  https://ekhnuir.karazin.ua/items/ 
2e9fb33b-ca62-4da1-8605-1c58993f4847 (дата звернення: 10.07.2025) 
59. Янчук С. Я. Неперервність традицій військового перекладу в 
Україні // Мовні і концептуальні картини світу. 2014. Вип. 50 (2). 
С. 544-551. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mikks_2014_50%282% 
29__83 (дата звернення: 11.07.2025) 
60. Abdurrahimova M. Variation of military vocabulary and problems of 
general meaning // Вчені записки Таврійського національного 
89 
 
університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні 
комунікації. 2020. Т. 31(70). № 3(2). С. 14-18. URL: 
https://www.philol.vernadskyjournals.in.ua/journals/2020/3_2020/part_2/
3-2_2020.pdf (дата звернення: 10.07.2025) 
61. Bowyer R. Check your vocabulary for Military English: a book for users. 
L.: Peter Collin Publishing, 2001. 65 p. 
62. Dolinskiy Ye. Stylistic and translation aspects of English military texts // 
Науковий вісник ДДПУ імені І.Франка. Серія: Філологічні науки 
(мовознавство). 2021. № 15. С. 46-50. URL: 
http://ddpu-filolvisnyk.com.ua/uploads/arkhiv-nomerov/2021/NV_2021_1
5/10.pdf (дата звернення: 10.07.2025) 
63. Dzhonovich M. English military slang: definition, means of formation 
and thematic classification // Language and Culture. 2014. P. 53-60. URL: 
https://cyberleninka.ru/article/n/english-military-slang-definition-means-o
f-formation-and-thematic-classification (дата звернення: 10.07.2025) 
64. English-Ukrainian Military Dictionary /упор. О.Кришевич. Ужгород, 
2023. 275 с. URL: https://opac.kpi.ua/estorage/i/english_ukrainian_ 
military_dictionary.pdf (дата звернення: 21.07.2025) 
65. Georgieva V. Military English: from theory to practice. Sofia: Military 
Academy, 2015. 136 p. 
66. Gladchenko А. M., Komarova O. S. Neologization of Vocabulary in the 
Period of the Russian-Ukrainian War // Scientific notes of V. I. Vernadsky 
Taurida National University. Series: Philology. Journalismǁ. 2023. Т. 1, 
№ 1. P. 7-13. URL: https://www.researchgate.net/publication/380623869_ 
POPOVNENNA_SLOVNIKOVOGO_SKLADU_UKRAINSKOI_MOVI
_NEOLOGIZMAMI_SUCASNOGO_VOENNOGO_PERIODU (дата 
звернення: 10.07.2025) 
67. Kozakevich I., Savchenko V. The etymology of military terms under 
conditions of the international cooperation. 2019. URL:  
90 
 
https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/06/287.pdf (дата 
звернення: 10.07.2025) 
68. McGeer E. Military Texts // The Oxford Textbook of Byzantine Studies. 
2012. P. 907-914. URL: https://academic.oup.com/edited-volume/29470/ 
chapter-abstract/247165663?redirectedFrom=fulltext (дата звернення: 
10.07.2025) 
69. Mukhamedova L. Formation of English military terms // Academicia. 
2021. Vol. 1. Issue 1. P. 1854-1857. URL: https://www.researchgate.net/ 
publication/374081337_FORMATION_OF_ENGLISH_MILITARY_TER
MS (дата звернення: 11.07.2025) 
70. Navalna M., Kostusiak N., Levchenko T., Oleksenko V., Shyts A., 
Popkova O. Extra-Linguistic Factors and Tendencies of Activation of 
Military Vocabulary in Ukrainian Mass Media // Ad Alta. 2022. Vol. 12, 
Issue 1, Spec. Issue XХV. P. 184-189. URL: 
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/ 123456789/21010 (дата звернення: 
10.07.2025) 
71. Office of the Chairman of the Joint Chiefs of Staff // DOD Dictionary of 
Military and Associated Terms. Washington, D.C.: The Joint Staff, March 
2017. URL: 
https://www.tradoc.army.mil/wp-content/uploads/2020/10/AD1029823-D
OD-Dictionary-of-Military-and-Associated-Terms-2017.pdf (дата 
звернення: 21.07.2025) 
72. Patesan M., Obilistianu G., Carutasu V. Military Basic English. 60 p. 
URL:  
https://lingua.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/03/mlitary-english.pdf 
(дата звернення: 10.07.2025) 
73. Siegel A., Vance M., Nilsson D. Military English language education: a 
scoping review of 30 years of research // Innovation in Language 
Learning and Teaching. 2024. URL: 
91 
 
https://www.tandfonline.com/doi/full/ 
10.1080/17501229.2024.2370986#abstract (дата звернення: 20.07.2025) 
74. Shodikhonov S. Lexicographical formation and the usage of military 
terminology in English // International Conference. 2022. 1(11). P. 57-62. 
URL: https://researchedu.org/index.php/cf/article/view/497 (дата 
звернення: 20.07.2025) 
75. Struk I. V., Semyhinivska T. H., Sitko A. V. Formation and translation of 
military terminology // Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho 
universytetu imeni V. I. Vernadskoho. 2022. 33(72), Р. 29-33. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/UZTNU_filol_2022_33%2872%29_2%282%29
__7  (дата звернення: 20.07.2025) 
76. Styrkina Yu. Modern military vocabulary in teaching English: linguistic 
and social aspects of mastering // Естетика і етика педагогічної дії. 
2022. Вип. 25. С. 83-93. URL: 
http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/ 18818/1/8.pdf (дата 
звернення: 20.07.2025) 
77. Thorne S. The Language of War. London: Routledge, Taylor & Francis 
e-Library, 2006. 122 p. 
 
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ 
1. As Israel Carried out Strikes Far Beyond its Borders, Violence Surged in 
the Occupied West Bank. 2025. September, 12. URL: 
https://www.military.com/daily-news/2025/09/12/israel-carried-out-strikes
-far-beyond-its-borders-violence-surged-occupied-west-bank.html (дата 
звернення: 15.09.2025) 
2. Black Vietnam Veteran’s Story Reveals War’s Harsh Realities 50 Years 
Later. 2025. September, 11. URL: 
https://www.military.com/daily-news/2025/09/11/black-vietnam-veterans-
story-reveals-wars-harsh-realities-50-years-later.html (дата звернення: 
15.09.2025) 
92 
 
3. Chicago Braces for Potential National Guard Deployment Amid Trump 
Threats. 2025. September, 9. URL: 
https://www.military.com/daily-news/2025/09/09/chicago-braces-potential
-national-guard-deployment-amid-trump-threats.html (дата звернення: 
15.09.2025) 
4. Experts Condemn US Military Attack on Caribbean Boat as 
‘Premeditated Murder’. 2025. September, 12. URL: 
https://www.military.com/daily-news/2025/09/12/experts-condemn-us-mil
itary-attack-caribbean-boat-premeditated-murder.html (дата звернення: 
15.09.2025) 
5. False Threat Led to Naval Academy Lockdown and Then a Mistaken 
Shooting. 2025. September, 12. URL: 
https://www.military.com/daily-news/2025/09/12/false-threat-led-naval-ac
ademy-lockdown-and-then-mistaken-shooting.html (дата звернення: 
15.09.2025) 
6. Head of US Military’s Central Command Meets Syrian Leader in 
Damascus. 2025. September, 12. URL: 
https://www.military.com/daily-news/2025/09/12/head-of-us-militarys-ce
ntral-command-meets-syrian-leader-damascus.html (дата звернення: 
15.09.2025) 
7. NATO Flexes its Muscles and Bulks up Defenses on its Eastern Flank to 
Ward off Russia. 2025. September, 12. URL: https://www.military.com/ 
daily-news/2025/09/12/nato-flexes-its-muscles-and-bulks-defenses-its-eas
tern-flank-ward-off-russia.html (дата звернення: 15.09.2025) 
8. Netanyahu Gambled by Targeting Hamas Leaders in Qatar. It Appears to 
Have Backfired. 2025. September, 13. URL: https://www.military.com/ 
daily-news/2025/09/13/netanyahu-gambled-targeting-hamas-leaders-qatar
-it-appears-have-backfired.html (дата звернення: 15.09.2025) 
9.  Prince Harry Makes Surprise Visit to Ukraine in Support of Wounded 
Troops. 2025. September, 13. URL: 
93 
 
https://www.military.com/daily-news/2025/09/12/prince-harry-makes-sur
prise-visit-ukraine-support-of-wounded-troops.html (дата звернення: 
15.09.2025) 
10. Trump Threatened Portland with Troops to Quell Protests. The Mayor 
Says It’s Not Needed. 2025. September, 12. URL: 
https://www.military.com/daily-news/2025/09/12/trump-threatened-portla
nd-troops-quell-protests-mayor-says-its-not-needed.html (дата 
звернення: 15.09.2025)