Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6607| Назва: | Шляхи гармонізації діяльності українських підприємств із європейськими стандартами (на матеріалах ТОВ «Кернел», м. Київ) |
| Автори: | Одінцов, Олег Михайлович Кулик, Максим Вікторович |
| Ключові слова: | ГАРМОНІЗАЦІЯ;ІНТЕГРАЦІЯ;ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ;ПІДПРИЄМСТВО;КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ |
| Дата публікації: | гру-2025 |
| Короткий огляд (реферат): | Кваліфікаційна робота магістра: 71 сторінка, 10 таблиць, 9 рисунків, список літератури з 25 найменувань.
Тема дослідження: Шляхи гармонізації діяльності українських підприємств із європейськими стандартами (на матеріалах ТОВ «Кернел», м. Київ)
Об’єкт дослідження - агрохолдингова компанія ТОВ «Кернел», м. Київ
Предмет дослідження - ключові напрями адаптації компанії ТОВ «Кернел». м. Київ
Мета дослідження - дослідження основних напрямів адаптації українського бізнесу до європейських стандартів на прикладі підприємства ТОВ «Кернел» ,а також розробка практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності цього процесу.
Завдання дослідження
- Дослідити теоретичні основи адаптації українського бізнесу до європейських стандартів та визначити ключові вимоги євроінтеграційного процесу.
- Провести комплексний аналіз діяльності компанії ТОВ «Кернел» на зарубіжному ринку, дослідити впроваджені нею євроінтеграційні зміни та оцінити їхню результативність у контексті адаптації до вимог європейського ринку.
- Розробити систему заходів для удосконалення ключових аспектів адаптації підприємства ТОВ «Кернел» до європейських стандартів на основі виявлених недоліків у процесі його євроінтеграції та сформованих рекомендацій.
Методи дослідження - системний підхід, статистичні методи, методи загальнонаукового пізнання: аналіз та синтез, порівняння та опис, систематизація, а також методи економіко-статистичного збору та обробки інформації.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у визначенні та обґрунтуванні напрямів гармонізації діяльності українських підприємств із європейськими стандартами на прикладі ТОВ «Кернел» (м. Київ), зокрема у розробці практичних рекомендацій щодо адаптації управлінських, виробничих та екологічних процесів до вимог ЄС для підвищення конкурентоспроможності та сталого розвитку підприємства.
Одержані результати У результаті дослідження проаналізовано рівень відповідності діяльності ТОВ «Кернел» (м. Київ) європейським стандартам та виявлено основні напрями її удосконалення. Розроблено рекомендації щодо адаптації системи управління, якості продукції та екологічних практик до вимог ЄС. Запропоновані заходи сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності підприємства та зміцненню його позицій на європейському ринку. Master’s thesis contains 71 pages, 10 tables, 9 figures, bibliography of 25 titles. Theme of study: Ways to harmonize the activities of Ukrainian enterprises with European standards (based on materials from Kernel LLC, Kyiv) Оbject of study: agricultural holding company Kernel LLC, Kyiv Subject of study: Key areas of adaptation for Kernel LLC. Kyiv The purpose of study researching the main directions of Ukrainian business adaptation to European standards using the example of Kernel LLC, as well as developing practical recommendations for improving the efficiency of this process. The tasks of study: - To explore the theoretical foundations of Ukrainian business adaptation to European standards and identify the key requirements of the European integration process. - Conduct a comprehensive analysis of Kernel LLC's activities in foreign markets, examine the European integration changes it has implemented, and evaluate their effectiveness in the context of adaptation to European market requirements. - Develop a system of measures to improve key aspects of Kernel LLC's adaptation to European standards based on the identified shortcomings in its European integration process and the recommendations made. Research method: systematic approach, statistical methods, methods of general scientific knowledge: analysis and synthesis, comparison and description, systematization, as well as methods of economic and statistical collection and processing of information. The scientific novelty of the obtained results is to identify and justify ways to harmonize the activities of Ukrainian enterprises with European standards using the example of Kernel LLC (Kyiv), in particular by developing practical recommendations for adapting management, production, and environmental processes to EU requirements in order to increase the competitiveness and sustainable development of the enterprise. The practical significance of the obtained results The study analyzed the level of compliance of Kernel LLC (Kyiv) with European standards and identified key areas for improvement. Recommendations were developed on adapting the management system, product quality, and environmental practices to EU requirements. The proposed measures will contribute to increasing the competitiveness of the enterprise and strengthening its position in the European market. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6607 |
| Розташовується у зібраннях: | 076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Кулик.pdf Restricted Access | 867.69 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ Пояснювальна записка до кваліфікаційної роботи магістра на тему: «Шляхи гармонізації діяльності українських підприємств із європейськими стандартами (на матеріалах ТОВ «Кернел», м. Київ)» Виконав: здобувач 2 курсу, групи ЕПМ-24 -1 спеціальності 076 «Підприємництво та торгівля» _______Кулик Максим Вікторович (прізвище та ініціали) Керівник _____Одінцов О. М.____________________ (прізвище та ініціали) Рецензент _________________________________________ (прізвище та ініціали) Черкаси 2025 року 5 ЗМІСТ ВСТУП ..................................................................................................................... 6 РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АДАПТАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ ........................................................................ 8 1.1 Сутність європейських стандартів та їх основні положення ................. 8 1.2 Основні аспекти вивчення зарубіжного ринку перед виходом на нього українського бізнесу ................................................................................................ 13 1.3 Нормативно-правова база України пов'язана з інтеграцією до ЄС ..... 20 1.4 Показники ефективності інтеграції України до ЄС ................................. 24 РОЗДІЛ 2 ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВИХОДУ Й АДАПТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА “KERNEL” НА ЄВРОПЕЙСЬКОМУ РИНКУ.......................................................... 28 2.1 Аналіз господарської діяльності підприємства “Kernel” на зарубіжному ринку ..................................................................................................................... 28 2.2 Аналіз євроінтеграційних змін, впроваджених підприємством “Kernel”41 2.3 Оцінка євроінтеграційних змін, впроваджених підприємством “Kernel”45 РО3ДІЛ 3 РОЗРОБКА ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ПОКРАЩЕННЯ АДАПТАЦІЇ КОМПАНІЇ “KERNEL” ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ НА ОСНОВІ ESG-ЗВІТНОСТІ ......................................................................................... 50 3.1 Рекомендації по поліпшенню адаптації підприємства “Kernel” до європейських стандартів та розробка власної системи ....................................... 50 3.2 Розробка прогнозів та оцінки перспектив ефективності системи ESG- моніторингу та її адаптації в компанії Kernel ....................................................... 58 3.3 Виявлення та запобігання труднощів інтеграції системи ESG- моніторингу .............................................................................................................. 63 ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 66 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................. 69 6 ВСТУП В сучасних умовах надалі все більше стає актуальною тема адаптації до європейських стандартів українського бізнесу. Цей процес є не лише частиною зовнішньої політики України в справі євроінтеграції, а й ключовою умовою для збереження позицій та конкурентоспроможності українських підприємств на міжнародному ринку. Поступове наближення до ЄС вимагає структурних змін, насамперед, у корпоративному управлінні та стандартах якості продукції, а також у сферах екологічної діяльності та трудових відносин. Необхідність у зосередженні уваги на пристосуванні до європейських норм і безпосереднє їх впровадження в Україні формувалось поступово, але впевнено. Початковим поштовхом стала відмова від підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2014 році, яке започаткувало суттєві економічні та політичні зміни. Критичним стимулом до реформування стало повномасштабне вторгнення Росії до України у 2022 році, що спричинило собою масштабну економічну кризу, занепад деяких галузей українського бізнесу та крайню необхідність відновлення бізнесу на нових, більш стійких європейсько орієнтованих ринках. Ці події спричинили утворенню великої кількості факторів, які впливають на процес адаптації. Такі фактори можна трактувати як “чинники” адаптації – причини змін. Відповідно до цього, за кожною причиною змін виникає певний спосіб трансформації – “напрям”. Таким чином, логічним наслідком кожного чинника стає відповідний до нього напрям адаптації: економічний, соціальний, правовий, управлінський тощо. Наприклад, економічна нестабільність формує економічний напрям адаптації, а впровадження нормативних вимог ЄС – правовий. Для розробки подальшої ефективної стратегії адаптації до європейських норм та вимог вкрай важливо враховувати причинно-спадковий зв'язок між чинником та напрямом адаптації. Процес євроінтеграції вимагає системного підходу з урахуванням усіх ключових напрямів, а також поглибленого вивчення європейських стандартів в усіх сферах діяльності. 7 Успішна адаптація до європейських вимог відкриває перед підприємством безліч нових можливостей: доступ до фінансових ресурсів, розширення ринків збуту, залучення інвестицій та поліпшення репутації. Об'єктом дослідження є агрохолдингова компанія “Kernel Holding S.A.”. Предметом дослідження є ключові напрями адаптації компанії “Kernel Holding S.A.” до європейських стандартів. Метою кваліфікаційної роботи магістра є дослідження основних напрямів адаптації українського бізнесу до європейських стандартів на прикладі підприємства “Kernel Holding S.A.”, а також розробка практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності цього процесу. Основними завданнями для досягнення мети є: - Дослідити теоретичні основи адаптації українського бізнесу до європейських стандартів та визначити ключові вимоги євроінтеграційного процесу. - Провести комплексний аналіз діяльності компанії “Kernel Holding S.A.” на зарубіжному ринку, дослідити впроваджені нею євроінтеграційні зміни та оцінити їхню результативність у контексті адаптації до вимог європейського ринку. - Розробити систему заходів для удосконалення ключових аспектів адаптації підприємства “Kernel Holding S.A.” до європейських стандартів на основі виявлених недоліків у процесі його євроінтеграції та сформованих рекомендацій. Методи дослідження теми кваліфікаційної роботи магістра становлять загальний та спеціалізований аналіз, порівняння, логічне узагальнення, систематизація та елементи стратегічного планування. При написанні кваліфікаційної роботи магістра у теоретичному розділі використовуються наукові публікації у сфері менеджменту та економіки, а також європейська та українська нормативно-правова база. Аналітичну частину кваліфікаційної роботи магістра формують оприлюднені фінансові на нефінансові звіти компанії “Kernel Holding S.A.”. 8 РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АДАПТАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ 1.1 Сутність європейських стандартів та їх основні положення Європейські органи зі стандартизації (CEN, CENELEC і ETSI) визначають стандарт як: “Документ, встановлений консенсусом і схвалений визнаним органом, який містить для загального та багаторазового використання правила , вказівки або характеристики діяльності або її результатів, спрямованих на досягнення оптимального ступеня порядку в даному контексті. Стандарти повинні базуватися на консолідованих результатах науки, техніки та досвіду та бути спрямованими на сприяння оптимальній вигоді для суспільства.”[1] Луцький національний технічний університет подав нам на основі офіціальної інформації Європейських органів зі стандартизації сутність визначення Стандарт так: “Стандарт – документ, що встановлює правила для загального і багаторазового використання, або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів (продукція, процеси, послуги), з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній галузі, розроблений у встановленому порядку на основі консенсусу, тобто загальної згоди, яка характеризується відсутністю серйозних заперечень з суттєвих питань у більшості зацікавлених сторін.”[2] На основі цих визначень було сформовано авторське визначення терміну Стандарт, а саме, що це документ, який в першу чергу узгоджений визнаним органом на основі консенсусу і який являє собою низку актуальних правил, вказівок або характеристик для універсального та багаторазового їх використання, орієнтованих на відповідну впорядкованість в даному контексті. Європейські стандарти розроблені трьома офіційно визнаними комітетами ЄС – CEN, CENELEC та ETSI. 9 Рисунок 1.1 – Комітети ЄС CEN – Європейський комітет зі стандартизації (фр. Comité Européen de Normalisation) - міжнародна неприбуткова організація, основною метою якої є сприяння розвитку торгівлі товарами та послугами через розробку та запровадження європейських стандартів.[3] CEN сприяє спільному застосуванню міжнародних стандартів ISO ( неурядова організація, яка займається розробленням міжнародних стандартів та їх ратифікацією), на якому ґрунтується основний принцип роботи CEN – обов'язкове використання міжнародних стандартів ISO, як основи розробки євронорм або доповнення вже існуючих. Таким чином були затверджені міжнародні стандарти серії 29000, основоположенням яких є стандарти ISO 9000. Основні функції CEN є розробка та впровадження єдиних європейських стандартів (EN), гармонізація ринку та усунення технічних перешкод у торгівлі, підтримка екологічної безпеки та здоров'я, підтримка інновацій та технологічного розвитку, а також співпраця з іншими міжнародними організаціями. Існують різновиди стандартів CEN. які розповсюджуються також на стандарти CENELEC та ETSI. EN (European Norm) – є обов'язковими європейськими стандартами для прийняття країнами - членами CEN, які замінюють їх національні стандарти. Вони охоплюють вимоги до продукції, процесів та послуг, забезпечуючи єдину відповідність критеріям 10 безпеки та якості. TS (Technical Specification) – розробляються, коли повноцінний стандарт EN ще не є узгодженим та використовується в нових та швидкоплинних галузях, коли потрібна швидка стандартизація. Підлягають удосконаленню для подальшого перетворення на EN. TR (Technical Report) – звіти, результати досліджень, аналіз даних, які використовуються як допоміжні рапорти у створенні повноцінних стандартів. CWA (CEN Workshop Agreement) – угоди, які швидко розробляються та зазвичай ініціюються зацікавленими сторонами для вирішення конкретних питань. Можуть бути першим кроком до EN або ж TS. EN ISO – гармонізовані стандарти з ISO, які приймаються без змін для запобігання дублюванню та забезпечення глобальної узгодженості. Guides – документи-настанови, які не встановлюють вимог, а лише мають вказівки по розробленню стандартів. Стандарти CEN регулюють єдине “технічне середовище” для виробників, споживачів та регуляторів, полегшуючи торгівлю та сприяючи інноваціям. CENELEC – Європейський комітет з електротехнічної стандартизації (фр. Comité Européen de Normalisation Électrotechnique) - відповідає за європейську стандартизацію в області електротехніки.[3] Основними завданнями CENELEC є гармонізація технічних процесів та пристроїв для запобігання бар'єрів у торгівлі, підвищення безпеки та енергоефективності та сприяння розвитку інновацій. Галузі стандартизації CENELEC. - Безпека обладнання, а саме вимоги до побутових, промислових та високовольтних пристроїв. - Відновлювана енергетика, стандарти для сонячних панелей, вітряків, акумуляторних систем. - Електромагнітна сумісність (ЕМС), запобігання перешкодам між електропристроями. - Інтелектуальні мережі (Smart Grids) та цифрові технології, вимоги до безпеки даних та кіберзахисту в електромережах. 11 - Електротранспорт, зарядні станції, акумуляторні батареї та електродвигуни. Стандарти CENELEC дужі важливі в повсякденному житті, вони встановлюють вимоги як до розеток у будинках, так і до складних промислових систем і електромереж. Основною місією CENELEC є запобігання аваріям та зниження ризиків для життя людей. ETSI – Європейський інститут телекомунікаційних стандартів (англ. European Telecommunications Standards Institute) – незалежна, некомерційна організація зі стандартизації в телекомунікаційній промисловості (виробники устаткування і оператори мереж) в Європі.[3] ETSI були стандартизовані системи стільникового зв'язку GSM (глобальна система мобільного зв'язку) і система професійного мобільного радіозв'язку TETRA, та є одним із засновників 3GPP (розробка та затвердження стандартів для мережевих технологій третього покоління 3G). Головним завданням ETSI є гарантія якості та безпеки телекомунікаційної продукції, а також завдання тенденцій у цифрових інноваціях. IFRS – Міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS – International Financial Reporting Standards), стандарти, які розробляються і затверджуються Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (International Accounting Standard Board, скорочено IASB).[3] IFRS керується такими принципами, як: - прозорість (transparency), тобто інформація має бути чіткою та зрозумілою; - порівнюваність (comparability), щоб дані можна було порівняти з іншими компаніями; - достовірність (faithful representation), звітність має чесно відображати реальний стан; - актуальність (relevance), дані мають допомагати приймати рішення. Типи звітності IFRS: 1.Звіт про фінансовий стан; 12 2.Звіт про прибутки та збитки; 3.Звіт про рух грошових коштів; 4.Звіт про зміни в власному капіталі; 5.Примітки до фінансової звітності. Впровадження стандартів про фінансову звітність IFRS на міжнародному рівні забезпечило єдиний підхід до обліку, спрощення фінансового аналізу та зниження бар'єрів для діяльності компаній на міжнародних ринках. Для компаній тих країн, які не входять до ЄС, необхідною умовою є відповідність європейським стандартам прозорості, підзвітності та ефективного корпоративного управління в основі IFRS. SBTi (Ініціатива по науково обґрунтованим цілям) – корпоративна організація, яка дозволяє підприємствам і фінансовим установам по всьому світі вносити свій вклад у запобіганні кліматичної кризи. [4] А саме сприяє впровадженню та поширенню практик у сфері зниження викидів і досягнення нульового рівня показників відповідно до кліматичної науки. Також розробляє стандарти, методичні рекомендації та інструменти, які допомагають компаніям формувати обґрунтовані з позиції сучасної науки цілі згідно з останніми досягненнями кліматичної науки. GHG Protocol (Greenhouse Gas Protocol) – Міжнародні стандарти обліку викидів парникових газів, що є основою для ЄС, SBTi та ESG, і які поділяються на три категорії (Scopes): 1. Scope1 – прямі, регульовані компанією, викиди. До яких належать спалювання дизелю та газу на заводах, викиди хімічних речовин від сільськогосподарської техніки у процесах виробництва та викиди парникових газів, якими компанія здатна керувати. 2. Scope2 – непрямі викиди, пов’язані з виробництвом, але які компанія не виробляє сама. До них належать викиди електроенергії, які закуповуються для виробничих офісів та складів тощо. 3. Scope3 – інші непрямі викиди, які виникають за межами контролю компанії, які часто становлять понад 70% усіх викидів. А саме це виробництво 13 сировини, що закуповується, експорт – доставка продукції, утилізація продукції, викиди при кінцевому використанні продукції, будівництво інфраструктури тощо. Повний облік викидів парникових газів дає можливість компаніям раціонально оцінити реальний екологічний вплив на довкілля. Перед усім, GHG Protocol, а саме Scopes 1 і 2, є обов'язковим типом звітності для отримання доступу фінансування ЄС та участі в SBTi. [5] CSRD (Corporate Sustainability Reporting Directive) – Директива ЄС про нефінансову (сталу) звітність для компаній, яка прийнята у 2022 році і поступово набуває чинності.[6] Ця директива замінює та розширює попередню NFRD (Non- Financial Reporting Directive), яка діяла з 2014 року. Мета CRSD забезпечити достовірність ESG-звітності компаній. Звітність CRSD складається з таких аспектів, як екологічні, соціальні, управлінські, ризики та можливості та кліматичні цілі та показники. Новітня директива відрізняється від попередньої тим, що є більш вимогливою до перевірки достовірності звітів і впроваджується не тільки для великих підприємств, а ще й для малих та середніх. ESRS (European Sustainability Reporting Standards) – Європейські стандарти звітності зі сталого розвитку, які мають основу на положеннях системи оцінки ESG про фінансові та нефінансові аспекти звітності. Розроблені Європейською консультативною групою з фінансової звітності EFRAG та є обов'язковими для всіх великих компаній, які підпадають від CSRD, починаючи з 2025 року. [7] 1.2 Основні аспекти вивчення зарубіжного ринку перед виходом на нього українського бізнесу Перед виходом на закордонний ринок підприємству важливо провести всебічне та глибоке дослідження всіх ключових аспектів цільового середовища задля мінімізації потенційних ризиків та вибудови ефективної стратегії адаптації. Вивчення ринку охоплює аналіз його економічних, політичних, соціальних, 14 фінансових, логістичних та маркетингових факторів, що впливають на інтеграцію підприємства в нове середовище. Проте, перед цим процесом вкрай важливо визначити головні передумови інтеграції, які визначають загальну сумісність країн: - схожість рівнів економічного розвитку та ступеня економічної зрілості країн, що інтегруються; - територіальна близькість країн, наявність спільного кордону та історично сформованих зв’язків між інтегрованими країнами; - спільність економічних та інших стратегічних інтересів та проблем, які постають перед країнами в області розвитку, фінансування, регулювання економіки та політичного співробництва. [8,с.20] Ці фактори створюють основу для ефективного вивчення іноземного ринку перед виходом на нього, адже розуміння специфіки інтегрованого середовища дозволяє правильно обрати відповідні напрями адаптації для підготовки бізнесу до нових умов. Рисунок 1.2 – Аналіз інтеграційного середовища В першу чергу слід провести комплексний та детальний аналіз ринку, а саме його основні характеристики: - розмір та потенціал – обсяг попиту та споживачів, темпи зростання; 15 - рівень конкуренції – основних гравців, їх сильні та слабкі сторони, цінова політика, частка ринку та використовувані ними стратегії; - перспективи і тренди – аналіз змін у поведінці споживачів, факторів, від яких це залежить (соціальні, економічні, технологічні та екологічні), а також аналіз нових технологій та екологічних факторів. Після аналізу зовнішнього середовища необхідно оцінити власні можливості підприємства. Для цього широко використовується методика SWOT-аналізу ( в перекладі з англ. Strengths, Weaknesses, Opportunities, Threats), яка дозволяє системно оцінити внутрішнє і зовнішнє середовище. Даний підхід являє собою оцінення слабких та сильних сторін, можливостей та загроз за шкалою негативних та позитивних факторів відповідно до внутрішнього та зовнішнього середовища. Рисунок 1.3 – Аналіз SWOT Застосування аналізу SWOT дозволяє більш обґрунтовано визначити конкурентні переваги підприємства, рівень його готовності до виходу на новий ринок та можливі напрями адаптації в стратегічному напрямку. Другим важливим аспектом при виході на міжнародний ринок є дотримання юридичних вимог. В першу чергу продукція або послуга підприємства повинна обов'язково відповідати загальновизнаним європейським стандартам, які 16 передбачають наявність відповідних ліцензій. Крім того, необхідно враховувати особливості митного регулювання, зокрема тарифи, квоти, податки та можливі відмінності у правилах імпорту/експорту. Особливу увагу слід приділити дотриманню права інтелектуальної власності, щоб уникнути можливих юридичних проблем. Це стосується реєстрації патентів, торгових марок і загалом авторського права. Наступним етапом є вивчення соціального аспекту. Важливу роль в розумінні специфіки країни та успішній інтеграції відіграє усвідомлення культурних та соціальних особливостей регіону. У багатьох країнах саме на цих чинниках базується основа законодавства, суспільні норми та стиль життя загалом. В першу чергу це культурні відмінності – звички, традиції, спосіб мислення та принципи, споживчі вподобання та ділова етика. Усе це безпосередньо впливає на формування маркетингової стратегії, яку необхідно адаптувати до місцевих реалій для досягнення максимальної ефективності. Водночас значну роль має мовний бар'єр, адже мова це не лише засіб комунікації, а й носій культури. Для кращого розуміння місцевої специфіки необхідно з самого початку налагодити ефективну комунікацію з носієм. Знання мовних тонкощів суттєво полегшує процес адаптації, сприяє налагодженню стосунків з потенційними клієнтами та підвищує якість комунікації як під час ділових перемовин, так і рамках маркетингового впливу на цільову аудиторію. Ключовим для успішної реалізації проєкту є фінансовий аспект. Це насамперед оцінка витрат пов'язаних з цим процесом, а саме організація логістики, розробка маркетингової стратегії та її впровадження, офіційне представництво проєкту, а також сплата податків, які в залежності від регіону дуже відрізняються своїм розміром. З іншої сторони вивчення фінансового аспекту є питання валютних операцій та пов'язаних з ними ризиків, а саме коливання курсу валют, через що можуть виникати інфляції, або, навпаки, знецінення цінової значущості товару чи послуги. Це зумовлює потребу у роботі з локальною валютою, з якою теж можуть виникнути певні труднощі. До цього також відноситься можливість залучення фінансування – зокрема, через кредитування, інвестиційні програми або ж 17 міжнародні гранти, які можуть стати джерелом додаткової підтримки на початковому етапі розвитку підприємства на новому ринку. Розглядаючи окремо логістику як аспект вивчення, передусім варто звернути увагу на пошук та налагодження зв'язків із надійними партнерами, постачальниками та дистриб’юторами. Також важливим етапом є розробка та вибір оптимальних та найбільш ефективних логістичних маршрутів з урахуванням географічних особливостей регіону та наявного бюджету. Окремо необхідно проаналізувати терміни постачання, що включають в себе митні, та оцінити складські можливості – наявність інфраструктури для зберігання товарів. Передостаннім кроком до успішної реалізації проєкту є детальне вивчення сфери маркетингу та продажів, адже саме від них залежатиме рівень попиту на продукт та його рентабельність. Основне завдання – це розроблення ефективної стратегії виходу на ринок, що може включати в себе різні моделі такі, як франчайзинг, партнерську співпрацю, прямі продажі або електронну комерцію. Також для формування довіри з боку споживачів та впізнаваності компанії необхідно створити власний бренд, який дозволить запропонувати унікальну пропозицію для клієнтів. Необхідним теж є налагодження каналів збуту – співпраця з роздрібними торговцями, онлайн-магазинами, маркетплейсами та дистриб'юторськими мережами. Завершальний етапом перед виходом на закордонний ринок є комплексна оцінка всіх потенційних ризиків, які можуть вплинути на успішність реалізації проєкту. Перш за все важливо проаналізувати економічні ризики, що включають можливі зміни в економіці всередині країни і як навколишнє середовище може потенційно на них впливати – збройні конфлікти, пандемії, природні катаклізми тощо, які можуть спровокувати фінансову нестабільність у вигляді інфляції або знецінення валюти. На ризики економічного характеру безпосередньо впливають політичні ризики – війна, нестабільність влади, запровадження санкцій та торгові обмеження. Остаточно визначають ситуацію на ринку юридичні та регуляторні зміни у законодавстві, які можуть вимагати адаптації операційних процесів підприємства до нових стандартів. Окрему увагу слід приділити екологічним 18 ризикам – зміни в кліматичному середовищі, посилення екологічного регулювання та необхідність дотримання міжнародних стандартів сталого розвитку. Ці чинники можуть суттєво впливати на виробничі процеси, логістику і загальну стратегію компанії по інтеграції в нове ринкове середовище. Процес управління ризиками допомагає ухвалювати обґрунтовані рішення, враховуючи невизначеність та можливі майбутні події чи обставини (навмисні або випадкові), які можуть вплинути на досягнення визначених цілей. Задля грамотного аналізу ризиків використовується методика за міжнародно визнаними стандартами ISO 31000 «Менеджмент ризику. Принципи та керівництво», а саме ISO 31010 «Менеджмент ризику. Методи оцінки ризику»[10] Під час загального оцінювання ризику частіше виникають такі питання: - що може трапитися й чому (через ідентифікування ризику)? - якими можуть бути наслідки? - якою є ймовірність виникнення їх у майбутньому? - чи є якісь чинники, що пом'якшують наслідок ризику або знижують імовірність ризику? - чи є рівень ризику допустимим або прийнятним і чи треба буде його обробляти у подальшому? Нижче наведена методика допомагає отримати обґрунтовані відповіді на ці запитання. Рисунок 1.4 – Аналіз ризику за методом ISO 31010 19 Перший етап аналізу ризику призначений його ідентифікації - визначення можливих подій, ситуацій або обставин, що можуть вплинути на досягнення цілей, а також аналіз їхніх причин, джерел і характеру впливу. Далі, сам аналіз ризику поглиблює його розуміння, надає дані для оцінювання та вибору подальшої стратегії управління. Він включає в себе визначення наслідків і ймовірностей подій з урахуванням наявних засобів контролю, що дозволяє встановити рівень ризику. Наступним етапом є оцінка ризику, яка полягає в порівнянні його рівня із попередньо встановленими критеріями визначення значущості та сформуванні подальших необхідних дій. Ризики класифікують на три діапазони: високий (недопустимий, вимагає обов’язкового реагування), середній (потребує зваженого відходу до реагування з урахуванням балансу витрат і вигод) та низький (незначний, не потребує втручання). Якщо загальне оцінювання ризику є необхідним для безперервного управління ним, його слід здійснювати та документувати так, щоб забезпечити актуальність протягом усього життєвого циклу системи, організації чи діяльності. Це включає в себе етап обробляння ризику. Наступним етапом є моніторинг і критичне аналізування загального оцінювання ризику. Сам процес повинен враховувати змінні чинники, що можуть вплинути на його актуальність. Важливо ідентифікувати ці фактори, збирати та моніторити оновлення даних, а також оцінювати ефективність контролю та закріпити відповідальність за їх аналіз і документацію. Життєвий цикл діяльності, проєктів і продукції охоплює всі етапи – від початкової концепції та розробки до завершення, включно з виведенням з експлуатації та утилізацією. Наступний етап – загальне оцінювання ризику – проводять на всіх стадіях, застосовуючи його багаторазово з різною деталізацією для прийняття ефективних рішень. Таким чином, запропонована методика оцінки та управління ризиками за стандартами ISO 31010 забезпечує системне виявлення та їх аналіз у межах усього життєвого циклу діяльності. Її застосування дозволяє своєчасно виявити потенційні 20 загрози та вжити обґрунтованих управлінських заходів, а завдяки постійному моніторингу та актуалізації даних про ризики забезпечується ефективніша адаптація та стійкість організації в динамічному зовнішньому середовищі. Отже, всебічне вивчення зарубіжного ринку з урахуванням економічних, юридичних, фінансових, логістичних та маркетингових аспектів є важливим для успішного виходу українського бізнесу на міжнародний рівень. Крім того, ефективнішій адаптації до нових умов зовнішнього середовища сприяє своєчасне ідентифікування та мінімізація виявлених потенційних загроз за допомогою відповідних методів управління ризиками. 1.3 Нормативно-правова база України пов'язана з інтеграцією до ЄС Основний документ, на який спирається Україна в справі європейських стандартів - Угода про асоціацію з ЄС. 90% зобов'язань, які належать Україні, становлять питання економічного плану, але, не дивлячись на позосталу малу складову угоди, питання політико-правового характеру є важливішими для ЄС. Через такий дисбаланс може виникати непорозуміння основних європейських цінностей. Слід зазначити, що у преамбулі Угоди про асоціацію України з ЄС підкреслюється обов'язкова співпраця, яка базується на спільних цінностях: “Україна як європейська країна поділяє спільну історію й спільні цінності з державами-членами Європейського Союзу (ЄС) і налаштована підтримувати ці цінності” [12] Також у тій же преамбулі конкретно зазначені самі цінності, головні з яких: “ВІДДАНІ тісним і тривалим відносинам, які ґрунтуються на спільних цінностях, а саме: на повазі до демократичних принципів, верховенства права, доброго врядування, прав людини і основоположних свобод, у тому числі прав осіб, які належать до національних меншин, недискримінації осіб, які належать до меншин, і повазі до різноманітності, людської гідності та відданості принципам вільної ринкової економіки, які сприяють участі України в Європейських політиках” .[12] 21 Окрім цього, зазначено безліч договірних положень, які підкреслюють глибинне стратегічне партнерство, серед яких взаємне зміцнення політичної асоціації та економічної інтеграції, визнання та підтримка Сторонами європейської орієнтації України, а також наголошення впровадження політичних, правових та економічних реформ для України до стандартів ЄС задля подальшої вільної міжнародної торгівлі. На основі Угоди про асоціацію з ЄС базовано безліч документів для інтеграції в різних сферах. Перш за все з цього виходять документи пов'язані з економікою і торгівлею, так як було зазначено на початку Угоди у Статті 1 про Цілі : “запровадити умови для посилених економічних та торговельних відносин, які вестимуть до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, у тому числі завдяки створенню поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, як це визначено у Розділі IV («Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею») цієї Угоди, та підтримувати зусилля України стосовно завершення переходу до діючої ринкової економіки, у тому числі шляхом поступової адаптації її законодавства до acquis ЄС;” [13] Як зазначає постанова Міністерства економіки України, було запроваджено новий проєкт за рахунок фінансових коштів ЄС «Підтримка реформи публічних закупівель в Україні». Проєкт спрямований на зміцнення національної системи публічних закупівель та концесій в Україні шляхом її гармонізації з провідними європейськими та міжнародними стандартами. Спостерігаються такі основні цілі проєкту: - Приведення законодавства України у сфері публічних закупівель у відповідність до норм ЄС; - Підвищення інституційної спроможності відповідальних органів, зокрема щодо контролю, аудиту та розгляду скарг, а також удосконалення функціонування електронної системи закупівель; - Підвищення професійного рівня фахівців із публічних закупівель та розвитку ефективної комунікації із зацікавленими сторонами ринку публічних закупівель. 22 Ініціатива цілком відповідає зобов'язанням, визначеним статтями 148, 153 та 156 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом [14] Закон України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" визначає правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності. [15] Основні положення закону: - Адаптація до стандартів ЄС – закон спрямований на узгодження технічного регулювання в Україні з вимогами Європейського Союзу, що сприяє зменшенню технічних перешкод у торгівлі. - Визначення технічних регламентів – документів, що мають містити обов'язкові вимоги до товарів, послуг або процесів з метою забезпечення безпеки, охорони здоров'я споживачів та захисту довкілля. - Оцінка відповідності – процедура підтвердження відповідності продукції встановленим регламентам, яка може включати сертифікацію, експериментальні випробування, інспекційний контроль тощо. - Основи державного ринкового моніторингу – визначаються механізми контролю за дотриманням вимог технічного регулювання на національному ринку. - Обов'язки виробників і постачальників – юридичні особи, що випускають продукцію на ринок, забовязані забезпечити її відповідність вимогам технічних регламентів. Цей закон відіграє важливу роль у процесі євроінтеграції України, оскільки його виконання забезпечує відповідність української продукції технічним нормам ЄС, тим самим спрощуючи її доступ до ринку ЄС. Також в преамбулі Угоди про асоціацію з ЄС міститься одна із цілей укладення цього акта: відданість його сторін посиленню співробітництва у сфері захисту навколишнього середовища та принципам сталого розвитку і зеленої економіки. 23 У главі 6 Навколишнє середовище розділу V ЕКОНОМІЧНЕ ТА ГАЛУЗЕВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО Угоди про асоціацію зазначено: “Сторони розвивають і зміцнюють співробітництво з питань охорони навколишнього середовища й таким чином сприяють реалізації довгострокових цілей сталого розвитку і зеленої економіки.” [16] Співпраця у сфері охорони довкілля має на меті збереження, покращення та відновлення стану навколишнього середовища, захист здоров’я громадян, ефективне та раціональне використання природних ресурсів, а також підтримку міжнародних ініціатив, спрямованих на вирішення регіональних та глобальних викликів у навколишньому середовищі, зокрема у таких сферах: - екологічне управління, включаючи освіту, професійну підготовку, доступ до інформації, зміни клімату та процес прийняття рішень; - контроль якості атмосферного повітря; - управління водними ресурсами разом із морським середовищем; - управління відходами та ресурсами; - збереження біорізноманіття та захист природних ландшафтів; - запобігання промисловому забрудненню та управління ризиками; - хімічні речовини; - контроль за використанням генетично-модифікованих організмів, зокрема в аграрній сфері; - боротьба з шумовим забрудненням; - заходи цивільного захисту щодо стихійних лих та техногенних катастроф; - розвиток міського екологічного середовища - екологічне оподаткування та збори. Для виконання умов цього розділу Україна активно проводить різноманітні дослідження та ініціативи, що сприятимуть швидшому впровадженню європейських екологічних стандартів. 24 1.4 Показники ефективності інтеграції України до ЄС Процес інтеграції України до Європейського Союзу Оцінка євроінтеграції є всеохоплюючим і багатогранним, включаючи в себе показники економічних, правових та інституційних аспектів. Оцінка ефективності цього процесу є важливою і невід'ємною складовою стратегічного планування та моніторингу розвитку. Вивчення цих показників допоможе визначити ступінь поглиблення євроінтеграції, а також темпи виконання реформ і адаптації, що дозволить України ефективніше виконувати свої зобов'язання в межах європейських інтеграційних заходів та підвищить рівень конкурентоспроможності на європейському та міжнародному ринках. 1. Економічні показники. 1) Частка експорту до ЄС: Е Чексп = ЄС × 100% Езаг (1.1) де: ЕЄС - експорт до країн ЄС; Езаг - загальний експорт України. Цей показник демонструє орієнтованість української економіки на європейський ринок. 2) Темп приросту експорту до ЄС: Е − −1 експ = × 100% −1 (1.2) де: Е - експорт до ЄС у поточному періоді; Е−1 - експорт у попередньому періоді. Показує динаміку збільшення поставок українських товарів до ЄС і конкурентоспроможність вітчизняного ринку. 3) Частка прямих іноземних інвестицій з ЄС: ПІІЄС ЧПІІ = × 100% ПІІзаг (1.3) 25 де: ПІІЄС - обсяг інвестицій з країн ЄС; ПІІзаг - загальний обсяг прямих іноземних інвестицій. Демонструє рівень довіри інвесторів до української економіки. 4) Індекс інтеграції у зовнішню торгівлю: ТЄС Іторг = × 100% Тзаг (1.4) де: ТЄС - обсяг зовнішньої торгівлі з ЄС (експорт + імпорт); Тзаг - загальний зовнішньоторговельний обсяг України. Відображає рівень залученості українських підприємств до європейських ланцюгів поставок. 2. Нормативно-правові показники. Рівень імплементації зобов'язань за Угодою про Асоціацію: викон Кімпл = × 100% заг (1.5) де: виконан - кількість виконаних (імплементованих) зобов'язань; заг - загальна кількість зобов'язань за Угодою про Асоціацію. Вимірюється як співвідношення реалізованих зобов'язань до загальної існуючої кількості. Цей показник демонструє ступінь узгодженості українського законодавства із законодавчими нормами Європейського Союзу. 3. Інституційні та управлінські показники. 1) Рівень впровадження європейських стандартів: впров ст = × 100% заг (1.6) де: впров - кількість підприємств, що перейшли на стандарти ЄС (IFRS, ISO тощо); заг - загальна кількість релевантних підприємств у галузі. Показує рівень адаптації українського бізнесу до вимог європейського ринку. 2) Динаміка впровадження (для щорічного аналізу) 26 − −1 ст = × 100% −1 (1.7) де: - рівень у поточному році; −1 - рівень у попередньому році. 3) Рейтинг України у міжнародних індексах: - Doing Business - Corruption Perceptions Index - Global Competitiveness Index Ці індекси частково відображають успішність реформ, що ініціюються в рамках євроінтеграційних процесів. 4) Фінансування з боку ЄС ( гранти і програми) Кількість та обсяг таких проєктів можна використовувати як показник довіри та підтримки з боку Євросоюзу. Участь у таких програмах дозволяє залучати необхідне фінансування для розвитку різних секторів, впровадженні інновацій та покращенні використовуваних технологій. Також дає змогу підняти рівень репутації за рахунок ефективної реалізації грантових коштів. EBIDTA (Earnings Before Interest, Taxes, Depreciation and Amortization) – показник, що відображає прибуток компанії до сплати відсотків, податків, амортизації та зносу. Даний показник часто використовується для оцінки фінансової ефективності операційної діяльності підприємства. = + + + (1.8) де: - чистий прибуток, - відсоток (відсоткові витрати-відсоткові доходи), – податок, – амортизація. ESG – це система оцінки сталого розвитку компанії, яка використовується не лише для визначення фінансових результатів, а ще й впливу на довкілля, суспільство і якість управління. Абревіатура дослівно являє собою Environmental, 27 Social and Governance, що значить Екологічні, Соціальні та Управлінські аспекти діяльності компанії. [18] Екологічні аспекти включають в себе оцінку того, як компанія впливає на довкілля, а саме: вплив на зменшення викидів СО2; заощадження водних та енергетичних ресурсів; утилізація відходів; біорізноманіття. Соціальні аспекти показують як компанія взаємодіє із клієнтами, партнерами, громадами, працівниками та загалом суспільством, і включають в себе: охорона праці та здоров'я; права працівників; навчання та розвиток персоналу; гендерна рівність; взаємодія з громадами. Корпоративні аспекти визначають наскільки прозоро, відповідально та етично компанія займається управлінською діяльністю, і включать в себе: структура управління; відкрита звітність; антикорупційна політика; незалежність ради директорів; наявність внутрішніх аудитів. Отже, показники для оцінки ефективності, які охоплюють економічні, правові та інституційно-управлінські аспекти, в сукупності дають змогу об’єктивно визначити прогрес реформ та рівень наближення України до європейських стандартів. Зростання експорту, інвестицій та участь у торгівлі з ЄС свідчать про орієнтацію економіки на європейський ринок. Виконання зобов’язань за Угодою про Асоціацію демонструє гармонізацію законодавства, а участь у міжнародних грантах підтверджує поступову адаптацію управління та бізнесу. Такі показники дають змогу ефективно планувати стратегічні кроки на шляху до членства ЄС. 28 РОЗДІЛ 2 ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВИХОДУ Й АДАПТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА “KERNEL” НА ЄВРОПЕЙСЬКОМУ РИНКУ 2.1 Аналіз господарської діяльності підприємства “Kernel” на зарубіжному ринку Kernel Holding S.A із формою власності “ТОВ” – провідний світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший в Україні виробник та експортер зернових, ключовий постачальник сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки. На частку компанії припадає близько 8% світового експорту соняшникової олії. Свою продукцію Kernel постачає до понад 60 країн. З листопада 2007 року акції компанії торгуються на Варшавській фондовій біржі (WSE). [19] Компанія входить до ТОП-3 найбільших компаній світу за версією журналу Forbes. Компанія заснована у 1994 році у Люксембурзі, однак основна діяльність зосереджена на території України. Акції Kernel розміщені на фондовій біржі Варшави, що забезпечує доступ до міжнародного капіталу та зобов'язує компанію дотримуватись стандартів фінансової прозорості IFRS. Керівні принципи менеджменту компанії Kernel базуються на трьох ключових опорах: 1.Фінансова стабільність – досягається завдяки стратегічному управлінню, ефективному використанню ресурсів, синергії бізнесів та впровадженню інновацій; 2. Стійка ділова репутація – ґрунтується на прозорості, дотриманні законів, соціальної відповідальності та етичному лідерстві; 3. Професійна команда лідерів – будується на партнерстві, довірі, розвитку персоналу та залученості команди. Ці елементи формують основу сталого розвитку та ефективного корпоративного управління. 29 Керівні принципи менеджменту: Рисунок 2.1 – Керівні принципи менеджменту Основними напрямками діяльності є: 1). Агробізнес. Оброблення земельного фонду площею 514 тисяч гектарів, розташованих на території 11 областей України. Основні культури агровиробництва - це соняшник, кукурудза, пшениця, соя та ячмінь. Компанія формує майже 15% загального обсягу світового виробництва соняшникової олії. 2). Закупівля зерна та олійних культур. Компанія Kernel розробила наймасштабнішу та високоефективну систему постачання зернових і олійних культур, до якої залучено більш ніж 5 тисяч агровиробників. 3). Елеваторна інфраструктура. Компанія експлуатує 30 елеваторів, які дозволяють вчасно транспортувати врожай та закуплену сировину, водночас надаючи послуги зі зберігання зернових культур партнерам сільськогосподарської діяльності. 4). Виробництво соняшникової олії. Компанія володіє 8 високотехнологічними заводами з переробки насіння соняшника, сумарна потужність яких становить 3,5 млн тонн на рік. Виробництво організовано відповідно до провідних міжнародних стандартів у сфері якості, екологічної безпеки, охорони праці та технічного оснащення. 30 5). Експорт. У власності компанії знаходяться два сучасні глибоководні портові термінали, розташовані на узбережжі Чорного моря, а також має власний вагонний склад. Загальна перевалочна спроможність зерна та шроту в портах становить 8,8 млн тонн на рік, що забезпечує Kernel перше місце в Україні серед виробників та експортерів соняшникової олії. Компанія у післявоєнні роки: Загальна частка експорту України у 2022 році сягнула 81% на тлі морської блокади країни, а саме Чорноморських портів, коли у 2021 становила лише 40%, а експорт до ЄС 2022 році збільшився на 5%. Процент експорту до різних країн, як до ЄС так й інших, цілий час то збільшувався, то зменшувався через постійну нестабільність ринкової економіки.[20,с.17] Звичайно, це все розповсюдилось і на компанію Kernel. В тотчас як до повномасштабного вторгнення до України Kernel мало експортну перевалочну спроможність зернових близько 8,8 млн тонн в рік, то вже починаючи з 2022 року товарний обіг знизився до 6,2 млн тонн зерна, а у 2024 році становив 5,5 млн тонн. Експорт олії з 2024 року становить 1,4 млн тонн – тут компанія утримує своє місце в топі. Але не дивлячись на зменшення товарообігу зернових та зменшення рівня релевантності з початком повномасштабної війни, компанія Kernel витіснила собою продукцію зернових культур російського походження з Європейського ринку, тим самим частка експорту до ЄС збільшилась з 27% до 40%, яка становить 52% зернових, 30% олії наливом і близько 40% бутильованої олії, що є в два рази більшим показником, аніж у довоєнні часи.[21] Основні показники діяльності на зарубіжному ринку: Компанія Kernel активно веде господарську діяльність на міжнародних ринках, щороку реалізуючи мільйони аграрної продукції за кордон. У 2022/2023 компанія експортувала понад 6,2 млн тонн зернових культур, до яких входили пшениця і ячмінь, а найбільшу частку становила кукурудза. Крім того було експортовано близько 1,4 млн тонн соняшникової олії, що робить Kernel одним із найбільших постачальників олії у світі з часткою приблизно 12% на міжнародному ринку. 31 Основні експортні напрями це: - Європейський союз (Польща, Іспанія, Італія, Нідерланди); - Індія – основний імпортер нерафінованої соняшникової олії; - Китай та країни Південно - Східної Азії; - Близький Схід (Єгипет, Туреччина, Саудівська Аравія); - Північна Африка; Kernel експортує продукцію до багатьох країн світу. Така широка присутність на міжнародних ринках дозволяє компанії зберігати певну стабільність, навіть попри глобальні виклики. Далі логічно провести фінансовий аналіз за 2021-2024 роки, аби оцінити вплив зовнішніх факторів на фінансовий стан компанії. Звітність за 2022 фінансовий рік. (млн.дол. США за винятком коефіцієнтів і прибутку на акцію). Таблиця 2.1 –Основні фінансові показники 2021-2022 Показник Фін.р.2021 Фін.р.2022 Різниця Виручка 5,595 5,332 (-5%) EBIDTA 806 220 (-73%) Чистий прибуток акціонерів 513 -41 Неможливо Kernel Holding S.A. порівняти EBIDTA-рентабельність 14.4% 4.1% (-10в.п.) Чиста рентабельність 9.2% (-0.8%) (-9.9в.п.) Прибуток на акцію 6.10 (-0.51) Неможливо порівняти Джерело: Власне опрацювання на основі [22,с.2] За вище наведеною таблицею можна визначити, що дохід за 2022 рік становить 5,332 млн. дол. США порівняно із 2021 – 5,595 млн. дол. США – 32 зменшився на 5%. Причиною зниження доходу стало обмеження експорту через війну, блокада портів та порушення ланцюгів постачання. EBIDTA за 2022 рік становить 220 млн. дол. США порівняно із 2021 806 млн. дол. США – зменшення на 73%. Падіння показника спричинило зростання витрат на логістику та енергоносії, а також зниження операційної ефективності. Чистий прибуток, що відноситься до власників акцій Kernel Holding S.A. становить -41 млн. дол. США на 2022, коли на 2021 мав 513 млн. дол. США. Курсові різниці у валюті, ймовірне знецінення активів та додаткові витрати понизили частку акціонерів. Рентабельність EBIDTA на 2022 становить лише 4.1% через зменшення ефективності діяльності та непередбачувані витрати, а також зниження прибутковості продукції, коли на 2021 становило 14,4% - зменшення на 10.3%. Чиста рентабельність 2022 року має -0.8%, порівняно із 9.2% 2021 року. Різниця становить -9.9%. Загальний збиток, спровокований зростанням витрат та економічним тиском. Прибуток на одиницю акції в US$ становить -0.51 за 2022, коли за 2021 – 6.10. 900 806 800 700 600 500 443 400 346 300 223 220 200 100 0 ф.р.2018 ф.р.2019 ф.р.2020 ф.р.2021 ф.р.2022 Рисунок 2.2– EBIDTA 2022 33 За даними наведеної вище діаграми відображається суттєве зниження показника EBIDTA у 2022 році, порівняно із попередніми роками. Таблиця 2.2 – Грошові потоки 2022 Показник Фін.р.2021 Фін.р.2022 Різниця Операційний прибуток до змін в 649 677 +4% оборотному капіталі Зміни в оборотному капіталі (-44) (-794) 18х Сплачені фін.витрати (нетто) (-129) (-119) (-7%) Сплачений податок на прибуток (-18) (-70) 3.8х Чистий грошовий потік від операційної 460 (-305) Неможливо діяльності порівняти Чистий грошовий потік для (-203) (-294) +45% інвестиційної діяльності Джерело: Власне опрацювання на основі [22,с.2] Операційний прибуток до зміни оборотного капіталу за 2022 загалом становить 677 млн. дол. США, насамперед у 2021 становив 649 млн. дол. США, що є на 4% збільшенням. Далі до операційного прибутку додаються такі показники, як: - Зміни в обіговому капіталі, які в 2022 році збільшились у 18 разів більше ( - 794), аніж у 2021 ( -44). - Сплачені фінансові витрати (нетто), які зменшились на 7% у 2022 році (- 119), порівняно із 2021 роком (-129). - Сплачений податок на прибуток збільшився в 3.8 рази більше у 2022 році (- 70), порівняно з 2021 роком (-18). Чистий операційний грошовий потік за 2022 рік становить -305, коли у 2021 становив 460. 34 Чистий грошовий потік, використаний в інвестиційний діяльності за 2022 збільшився на 45%, де становить -294, натомість у 2021 становив -203. Компанія значно вкладалась в інвестиції, проте через війну деякі з них були втрачені. 806 443 346 223 220 500 460 400 300 269 199 200 82 100 0 ф.р.2018 ф.р.2019 ф.р.2020 ф.р.2021 ф.р.2022 -100 -200 -300 -305 -400 Рисунок 2.3 – Чистий грошовий потік 2022 На вище наведеній діаграмі спостерігається значний занепад у 2022 році показника Чистий грошовий потік у порівнянні із попередніми чотирма роками. Таблиця 2.3 – Показники ліквідності та кредитування 2022 Показник Фін.р.2021 Фін.р.2022 Різниця Чистий борг 836 1,488 78% Запаси товарів 285 892 3.1х Скоригований чистий борг 551 596 8% Акціонерський капітал 1,946 1,683 (-14%) Чистий борг/EBIDTA 1.0х 6.8х +5.7х Скоригований чистий борг/EBIDTA 0.7х 2.7х +2.0х EBIDTA/відсотки 5.7х 1.8х -3.8х Джерело: Власне опрацювання на основі [22,с.2] 35 За даними цієї таблиці спостерігаємо збільшення чистого боргу у 2022 році на 78% проти 2021 року, а саме 1,488 проти 836. Запаси товарів у 2022 році, які становлять 892, зросли у 3.1 рази порівняно із 2021 роком – 285. Варто зауважити, що товарні запаси в даному контексті визначаються як легко ринкові запаси, тобто такі, які легко конвертувати в готівку, а саме це кукурудза, пшениця, соняшникова олія та інше. Але після повномасштабного вторгнення Росії до України у 2022 вони перестали бути такими, так як України зіткнулася з труднощами їх продажу. Скоригований чистий борг борг після вирахування ліквідних активів і запасів) у 2022 році становить 596, порівняно із 551 у 2021 році, що є збільшенням у 8%. Акціонерський капітал у 2022 році втратив 14% від попередньої суми 2021 року. Чистий борг/ EBITDA у 2022 році критично зріз на 5.7 порівняно із 2021 роком. Скоригований чистий борг/ EBITDA – збільшення навантаження на 2.0 у 2022 EBITDA / Відсотки – покриття відсотків компанією у 2022 році зменшилось на 3.8 і становить лише 1.8, порівняно із 5.7 2021 року. 8 6,8 7 6 5 4 2,8 3 2 2,2 2 1 1 0 Рисунок 2.4 – Чистий борг/EBIDTA 2022 [22] Джерело: Власне опрацювання на основі [22,с.2] 36 Вище наведена діаграма ілюструє істотне зростання показника Чистий борг/EBIDTA у 2022 році майже у 7 разів у порівнянні з 2021 році і практично у 3 рази за 2020-2018 роки. Розглянемо детальніше звітність за 2023 і 2024 роки. Таблиця 2.4 – Основні фінансові показники 2023-2024 Показник Фін.р.2023 Фін.р.2024 Різниця Виручка 3,455 3,581 4% EBIDTA 544 381 (-30%) Чистий прибуток акціонерів Kernel 299 168 (-44%) Holding S.A. EBIDTA-рентабельність 15.8% 10.6% (-5.1в.п.) Чиста рентабельність 8.7% 4.6% (-4.0в.п.) Прибуток на акцію 3.86 0.65 (-83%) Обсяги продажів за 2024 рік зменшились приблизно на 33%, у порівнянні із 2022 роком, де дохід становив 5,332, проте у порівнянні з 2023 роком, де обсяги становили 3,455, у 2024 році спостерігається невелике зростання на 4%. Показник EBIDTA має виражену нестабільність в період 2022-2024 роках. У 2022 році, як було вище виявлено, операційна ефективність обвалилась в наслідок війни, а в 2023 показник сягнув більше ніж двократного значення за попередній рік – 544, проте у 2024 EBIDTA знов втратив вже свої 30% через суттєві витрати на відновлення діяльності. Частина чистого прибутку, що належить акціонерам Kernel Holding S.A. перейшла поріг збитків і знову набула позитивного значення. У 2023 компанія наздогнала більше половини обсягів ніж втратила у 2022 році – 299 проти (-41). Проте у 2024 стався занепад на 44% від попереднього року. Ситуація з рентабельністю EBIDTA значно покращилась у 2023 році – компанія не просто повернула значення за довоєнні роки, переважно 2021 рік, але 37 й підвищила на 1.4 відсоткові пункти. Проте у 2024 показник втратив третину свого обсягу. Чиста рентабельність у 2023 році майже повернулась до значення довоєнного періоду – 8.7% проти 9.2%, коли у 2022 мала збиткове значення (-0.8), втім у 2024 році чиста рентабельність знизилась на 4 відсоткові пункти, що є майже двократно. Прибуток на одиницю акції у 2023 році вийшов зі збитковості і сягнув більше половини значення довоєнного 2021 року – 3.86 проти 6.10, але попри це у 2024 році просів на 83% і становив 0.65. Таблиця 2.5 – Грошові потоки 2023-2024 Показник Фін.р.2023 Фін.р.2024 різниця Операційний прибуток до змін в 753 604 (-20%) оборотному капіталі Зміни в оборотному капіталі 128 (-21) Неможливо порівняти Сплачені фін.витрати (нетто) (-120) (-78) (-35%) Сплачений податок на прибуток (-44) (-32) (-26%) Чистий грошовий потік від 716 472 (-34%) операційної діяльності Чистий грошовий потік для 10 (-113) Неможливо інвестиційної діяльності порівняти Загальний операційний прибуток до змін в капіталі не зазнав значного коливання в період 2021-2024 рік. З початком війни компанія, не дивлячись на усі труднощі, навіть збільшила значення операційного прибутку, а в 2023 році показник сягнув 753, маючи навіть більше значення аніж у довоєнному 2021 році. Втім у 2024 вказано зменшення операційної ефективності на 20% у порівнянні із 2023 – 604. 38 До змін в обіговому капіталі належать наведені нижче показники: - Зміни в капіталі за 3 роки мали суттєві коливання, де у 2022 сягнули навіть до (-794) через неможливість повноцінно здійснювати господарську діяльність, а у 2023 році компанія змогла вивільнити кошти з обороту і вийшла в плюс до 128. У 2024 році показник знов сягну від'ємного значення (-21), що свідчить про накопичення товарів або ж затримки оплати від клієнтів. - Сплачені фінансові витрати – у 2022-2023 показник витрат на погашення боргів був стабільним, бо компанія мала великі боргові зобов'язання – приблизно (-120). Проте у 2024 помітне покращення і зменшення на 35%, що свідчить, що компанія частково погасила борг. - Сплачений податок на прибуток у 2023 і 2024 році знизився через зниження загальної прибутковості Чистий операційний грошовий потік – фактично нетто – від значного занепаду в 2022 році на (-305) відновився до 716 у 2023 році, але у 2024 знов спостерігається, в цей раз незначне, зниження на 34%. Таблиця 2.6 – Показники ліквідності 2023-2024 Показник Фін.р.2023 Фін.р.2024 різниця Чистий борг 595 281 (-53%) Запаси товарів 282 247 (-12%) Скоригований чистий борг 313 34 (-89%) Акціонерський капітал 1,742 1.865 +7% Чистий борг/EBIDTA 1.1х 0.7х (-0.4х) Скоригований чистий борг/EBIDTA 0.6х 0.1х (-0.5х) EBIDTA/відсотки 4.4х 5.5х +1.1х Чистий грошовий потік від інвестиційної діяльності у 2024 мав найбільше значення, але не всі інвестиції повернулись, в 2023 мав лише 10, що свідчить про 39 припинення інвестування і часткове отримання коштів від продажу або ліквідації активів. Показник (-113) у 2024 році свідчить про те, що компанія повертається до капіталовкладення і налаштована на стратегічний перехід від виживання до зростання. Сума чистого боргу у 2022 мала найбільше значення за 4 роки в період 2021- 2024 через війну, кризу та заморожені активи. У 2023 вже спостерігаємо значне скорочення боргового навантаження на 60%, а у 2024 показник зменшився ще на 53% від значення попереднього року і загалом має зменшення на 81% за два роки від початку війни. У 2022 році ліквідні товарні запаси переповнювали усі склади через труднощі з експортом та вже в 2023 році показник з 892 знизився до довоєнного значення – 282, тобто за два роки збільшився і зменшився у 3 рази. У 2024 році помітний контроль над товарообігом і зменшення показника ще на 12% від значення попереднього року. Тим самим компанія збільшила свою гнучкість, зменшивши ризик “заморожених активів”. Скоригований чистий борг від найбільшого значення у 2022 - 596 – у 2023 році знизився майже вдвічі – 313. У 2024 році компанія фактично майже позбулась боргового навантаження і має мінімальний тиск, маючи лише 34 скоригованого чистого боргу, що є найменшим показником принаймні за попередні 3 роки. Власний капітал акціонерів, після часткового знецінення у 2022 році, у 2023 повільно, але впевнено почав набирати обертів і продовжувати набирати у 2024 році, тим самим стабільно збільшившись на 11% за два роки, що свідчить про повернення довіри інвесторів. Чистий борг до операційного прибутку EBIDTA після різкого збільшення у 2022 році навіть до 6.8х, почав активно зменшуватись у 2023 році до 1.1х, а у 2024 досяг 0.7х значення, що є легко обслуговуваним. Скоригований чистий борг/EBIDTA з урахуванням ліквідних запасів з 2022 року до 2024 зменшився від 2.7х до 0.1х, що свідчить про майже нульову заборгованість. 40 Можливість покриття відсотків компанією у 2022 році сягнула низького значення і була майже неспроможна їх виплачувати, проте від 2023 року показник збільшився двічі, а 2024 році вже мав 5.5х проти 1.8х 2022 року і повернув своє довоєнне значення. Аналіз господарської діяльності компанії Kernel та її фінансової звітності за 2022-2024 роки свідчить про надзвичайно складний і випробувальний для сучасної України період у її розвитку, але водночас адаптивний до нових змін і випробувань. В умовах повномасштабної війни, логістичної блокади, економічної кризи та руйнування інфраструктури компанія не тільки змогла зберегти безперервність основного бізнесу, а й ще поступово відновити прибутковість і досягти у багатьох показниках значень довоєнного періоду. 2021 рік був останнім фінансово стабільним роком, з високим рівнем рентабельності і низьким заборгованості, перед різкою та гострою економічною кризою, спричиненою повномасштабним вторгненням Росії до України у 2022 році. В цьому році компанія Kernel зазнала величезних збитків – зафіксовані $1.488 млн у чистому вигляді, навіть із скоригованим чистим боргом за рахунок ліквідних товарів, сума становила $596 млн через накопичення товарів і неможливість їх експорту, яке в свою чергу призвело до критичного стану чистого грошового потоку, маючи від'ємне значення майже у два рази від попереднього року, а боргове навантаження сягнуло надзвичайно високого рівня. У 2023 році компанія діяла стрімко та рішуче – реалізація антикризових заходів, серед яких диверсифікація логістики, оптимізація витрат та налагодження прибутковості, позитивно впливали на усі фінансові показники. Стан чистого грошового потоку становив у 1.5 рази більше, ніж у довоєнному 2021 році, а боргове навантаження знизилось у 2 рази, враховуючи ліквідні запаси, завдяки покращенню грошових потоків і стабілізації операційної діяльності підприємства. 2023 можна охарактеризувати як період відновлення, у якому компанія продемонструвала здатність швидко та ефективно адаптуватись до змін зовнішнього середовища. 41 У 2024 році компанія продовжила працювати над стабілізацією, хоч і зі зниженням прибуткових показників у порівнянні з попереднім роком. Чистий грошовий потік зменшився на 34% - це було спричинено зростанням витрат на логістику через необхідність використання альтернативних шляхів експорту та зниженням врожайності унаслідок обмеженого доступу до частини земель і пошкодженої інфраструктури. Також мала свій вплив на зниження грошового потоку конкуренція за сировину на внутрішньому ринку через ту ж саму неможливість експорту, що в свою чергу призвело до інфляції. Водночас компанія продовжувала успішно погашати боргові зобов'язання – скоригований борг на 2024 рік становив лише $34 млн, що є фінансово безпечним і не перевищує обсягу ліквідних запасів, а отже, є легко обслуговуваним і може бути погашений у короткостроковій перспективі без допоміжного фінансування. Узагальнюючи, компанія Kernel продемонструвала за такий короткий період здатність відновити та зберегти господарську та фінансову стійкість в умовах зовнішнього тиску. Компанія зуміла швидко адаптуватися до нових умов і викликів, ефективно знизити боргове навантаження, забезпечити стабільність грошових потоків і зберегти основу господарської діяльності для подальшого розвитку. Це підтверджує наявність стратегічного потенціалу компанії та високої гнучкості в умовах нестабільного середовища. 2.2 Аналіз євроінтеграційних змін, впроваджених підприємством “Kernel” Українська компанія Kernel вже понад 10 років активно впроваджує євроінтеграційні зміни в структуру ведення господарської діяльності, адаптуючи її до екологічних, соціальних та управлінських стандартів Європейського Союзу. Ці ініціативи спрямовані на відповідність вимогам ЄС у веденні бізнесу задля забезпечення сталого розвитку та зміцненню компанії на міжнародному ринку. 42 Перш за все, компанія запровадила ESG-принципи у своїй діяльності для наближення до європейських вимог ведення бізнесу. Як до війни так і після, компанія орієнтується на три головні напрями утримання сталого розвитку – підвищення професійного потенціалу працівників (Social), утримання соціальної стійкості (Governance) та впровадження екологічних заходів по зменшенню рівня вуглецю при виробництві (Environment). Таблиця 2.7 – Впровадження ESG-принципів в діяльність компанії Kernel Екологічні (Environment) Розвиток низьковуглецевого виробництва; Збереження біорізноманіття. Соціальні (Social) Підтримка збройних сил; Інвестування в людський капітал; Соціальна інтеграція. Управлінські (Governance) Залучення "зеленого" фінансування; Етична відповідальність; Поширення лідерських практик. Згідно з наведеними цінностями у звітності компанії за 2023 рік, які переслідують ESG-принципи і допомагають управляти сільськогосподарською діяльністю, спостерігаються наступні досягнення компанії: В сфері корпоративного управління задля залучення довгострокового фінансування створено підґрунтя, яке спрямоване на підвищення природного капіталу. Окрім цього компанія інтегрує чітко визначені принципи етичного ведення бізнесу в щоденну практику, які врегульовані міжнародними стандартами корпоративного управління, серед яких є звітна прозорість та відповідальність за свою діяльність. Компанія теж займається посиленням галузевої взаємодії з іншими агрокомпаніями – як великими, так і малими. Таким чином Kernel сприяє підвищенню рівня професійної зрілості агросектору та поширенню новітніх екологічних технологій, а саме низьковуглецевих. У межах соціальної сфери компанія приділяє значну увагу національній безпеці та гуманітарній підтримці Збройних Сил України та постраждалим країни, 43 що свідчить про високий рівень громадянської свідомості, що вітається європейськими інституціями. Разом тим, Kernel активно інвестує у підготовку нового покоління аграрних фахівців, реалізуючи ініціативу – освітню платформу Open Agro University, тим самим сприяючи розвитку сільськогосподарського сектору. Також компанія активно проводить реінтеграцію ветеранів війни у соціальну та економічну діяльність, тим самим забезпечуючи відповідність європейським принципам щодо рівних можливостей доступу до ринку праці для всіх категорій населення. У межах екологічної сфери ESG-принципів, компанія активно впроваджує заходи, спрямовані на збереження природного середовища та низьковуглецевий розвиток. Задля збереження природного різноманіття та покращення якості ґрунтів Kernel впроваджує стратегію по скороченню використання хімічних засобів, а також займається контролем якості насіння у власних лабораторіях, з метою запобігання втраті генетичного потенціалу культур. Найголовнішим напрямком в екологічній сфері для компанії є розвиток низьковуглецевого виробництва на всіх його етапах – починаючи від землеробства і завершуючи переробкою олійних культур. З метою декарбонізації, компанія Kernel стала першим підприємством у галузі харчової продукції, що долучилось до Science Based Targets (SBTi). Підприємство взяло на себе зобов'язання реалізувати заходи щодо стримання зростання середньої глобальної температури в межах 1,5 градусів по Цельсію. У планах компанії – оптимізувати норми використання азотовмісних добрив і засобів агрохімічного захисту та мінімізувати використання паливних ресурсів. Для реалізації своїх цілей підприємство використовує власні технології цифрового управління виробництвом – Digital Agribusiness – системне IT-рішення, яке забезпечує збір, обробку та збереження детальної інформації про поле та особливості виробничих процесів. Також ця технологія дозволяє зменшити витрати палива та корисних добрив шляхом точного дозування та оптимізації використання ресурсів та за аналізом даних підвищувати врожайність без шкоди довкіллю. Завдяки цій технології і отриманим з неї даним відкриваються перспективи для 44 потенційної та ефективної співпраці з інвесторами, а також з інноваційними проєктами з можливістю забезпечення сталого фінансування. Цей крок компанії став важливим поштовхом для всієї України в справі необхідності впровадження екологічно безпечних технологій, а також адаптації і дотриманні вимог відповідно до міжнародних стандартів щодо запобігання кліматичним змінам. [25] Задля ефективнішого та більшого контролю викидів парникових газів, компанія впровадила систему міжнародного моніторингу – GHG Protocol, яка поділяє всі викиди за декількома категоріями (Scopes), де Scope1 та Scope2 є обов'язковими у звітності підприємства. У ході впровадження цього стандарту, компанія використовує цифрові системи обліку енерговитрат, дані з яких переводяться у CO2-еквівалент за допомогою міжнародних коефіцієнтів. Kernel публікує отримані дані у своїх звітах ESG типу. Компанія вже займається формуванням детальної стратегії по поступовому зниженню викидів по всім категоріям в межах SBTi. Згідно зі звітністю про сталий розвиток компанії Kernel за 2022 рік, зафіксовано суттєвий прогрес у впровадженні міжнародних екологічних стандартів до загальної стратегії підприємства. В 2022 році компанія вперше оприлюднила інформацію про вплив кліматичних змін на господарську діяльність згідно зі стандартом TCFD, що стало важливим етапом на шляху до наближення міжнародних вимог нової директиви CRSD, а також зміцнення довіри між компанією та інвесторами. У межах цього кроку компанія вжила таких заходів: 1. Створення Комітету зі сталого розвитку при Раді директорів, а також впровадження KPI для системного оцінювання досягнений цілей з декарбонізації, що демонструє серйозність намірів компанії у інтеграції питань про кліматичну відповідальність; 2. Ідентифікація та аналіз фізичних та перехідних ризиків, спричинених кліматичними змінами; 3. Аналіз бізнес можливостей в межах переходу до низьковуглецевої економіки; 45 4.Перше повноцінне оцінювання викидів за категорією Scope 3 відповідно до методології GHG, коли до цього компанія звітувала тільки Scope 1 та Scope 2. У сфері екології компанія здійснила серйозний прорив, впровадивши власне системне рішення Digital Agribusiness задля оптимізації використання різноманітних ресурсів, а також приєднавшись до ініціативи Science Based Targets задля розвитку низьковуглецевого виробництва і споживання сировини. Особливо помітно покращення нефінансової звітності, що дало змогу підприємству чіткіше та детальніше звітувати інформацію про викиди різних категорій, а також, запровадивши Scope3 в облікову політику, компанія зафіксувала реальну активацію логістичних процесів. У соціальному аспекті Kernel активно інвестує в розвиток людського капіталу та підтримує українське суспільство в умовах війни, тим самим узгоджуючи свою діяльність з політикою ЄС щодо соціальної відповідальності бізнесу. З боку корпоративного управління, підприємство створило спеціалізований Комітет зі сталого розвитку та інтегрувало політику етичної відповідальності згідно до ESG-критеріїв, тим самим наблизившись до повної відповідності нової Директиви CRSD. Загалом компанія Kernel демонструє не тільки відповідність європейським вимогам ведення бізнесу, а ще й служить прикладом для інших українських компаній, що прагнуть адаптуватися до стандартів ЄС в умовах сьогоденних змін. 2.3 Оцінка євроінтеграційних змін, впроваджених підприємством “Kernel” Компанія Kernel, як один із лідерів аграрного сектора, активно впроваджує зміни в структуру господарської діяльності в екологічній, соціальній та управлінській сферах, відповідно до вимог міжнародних інституцій, визнаних Європейським Союзом. У цьому підрозділі здійснюється оцінка ефективності 46 впроваджених змін на основі звітів компанії за 2022-2024 роки з метою визначення рівня її відповідності євроінтеграційним критеріям. За формулами та методами оцінювання, наведеними у пункті 1.4, розраховано наступні показники: 1) Частка експорту до ЄС за 2024 рік, де: Експорт до країн ЄС становить приблизно 2 млн. тонн із Загального експорту компанії 3,7 млн.тонн. 2 Чексп = × 100% (2.1) 3,7 Показник становить 54%, що свідчить про орієнтацію компанії на європейський ринок та високу адаптивність до критеріїв якості ЄС. Такий рівень експорту до ЄС підтверджує конкурентоспроможність продукції Kernel та здатність компанії швидко реагувати на зовнішні виклики та адаптуватись до нового середовища. 2) Темп приросту експорту до ЄС: Визначається за двома показниками: експорт до ЄС у поточному році та у попередньому, де у поточному 2024 році частка становила 2 млн. тонн із 3,7 млн. тонн загальних, а у 2022 році, який розглядається як попередній для виявлення більшої динаміки, частка становить 2,2 млн. тонн з 8 млн. тонн загальних. 2−2,2 експ = × 100% (2.2) 2,2 Показник має значення -9,09%, що свідчить про незначне зниження обсягу експорту до ЄС у 2024 році у порівнянні із 2022, попри те частка у загальному обсязі помітно зросла – з 27% до 54%. Це свідчить про загальне скорочення експорту, зумовлене труднощами у логістиці, але посилення європейського експортного напрямку компанії. 47 3) Прямі іноземні інвестиції: Згідно зі звітом компанії за 2024 рік, сума боргу перед міжнародними установами, що можна інтерпретувати як іноземні інвестиції, становила $164 млн., які входять до загальної суми боргу $323 млн. Окрім того компанія отримала $150 млн від європейських банків для підтримки експортних операцій. Про суму загального обсягу іноземних інвестицій компанія не розповсюдила інформації в своєму звіті. Таким чином, можна зробити висновок, що домінуючу роль джерел фінансування у 2024 році займає саме Європейський Союз. 4) За даними звітності компанії Kernel за останні 2022-2024 роки та на основі впроваджених заходів, можна визначити рівень відповідності європейським стандартам. Відповідно до наведеної вище діаграми, спостерігається поступове збільшення рівня відповідності стандартам ЄС, яке складається з наступних впроваджених євроінтеграційних змін: У 2022 році перше оприлюднення звіту відповідно до TCFD; оцінка кліматичних ризиків; впровадження оцінювання Scope3 за методологією GHG Protocol та створення Комітету за сталого розвитку. У 2023 році компанія поглибила ESG-звітність; впровадила цифровізацію агробізнесу за допомогою платформи Digital AgriBusiness; вступила в SBTi і зобов'язалась сприяти зменшенню викидів вуглецю в усі виробничих процесах, а також зробила акцент на зменшенні використання ЗЗР і добрив та здійснила безліч соціальних ініціатив. У 2024 році пік активності впроваджень – перше проведення повного розрахунку звітності по Scopes1-3; частка експорту зросла до рекордно високого значення – 54%; залучення $150 млн. “зеленого” фінансування, що свідчить про довіру інвесторів; гармонізація нефінансової звітності для переходу на CSRD- звітність; інтеграція Digital AgriBusiness із GHG-модулем; покращення кліматичної стратегії та активація альтернативних шляхів експорту через Дунай, порти Румунії та Нідерландів. 48 Отже, орієнтовано Kernel відповідає європейським стандартам на 75-80%, та має великий потенціал у підвищенні рівня відповідності у 2025 році, коли вимоги CSRD стануть обов'язковими для великих компаній, що ведуть діяльність пов'язану з ЄС. 5) Динаміка впровадження євроінтеграційних заходів розраховується за формулою: 7−4 ст = × 100% (2.3) 4 І має значення збільшення в 75% у 2024 році у порівнянні із 2022 роком, що свідчить про стрімке впровадження та адаптацію компанії до європейських вимог. Результати аналітичного дослідження компанії Kernel за 2021-2024 роки та її діяльності на зарубіжному ринку демонструють як високий рівень адаптивності до надзвичайних умов, так і системний підхід впровадження євроінтеграційних змін в структуру ведення господарської діяльності. Компанія успішно зберегла основні напрями діяльності, відновила прибутковість після збитків, зафіксованих у 2022 році, та досягла багатьох показників довоєнного періоду. Попри скорочення обсягів експорту внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, завдяки налагодженню логістичних шляхів та переорієнтації експортного потенціалу компанії на європейський ринок, Kernel подвоїла частку експорту до ЄС у 2024 році, та своїми діями витіснила російську агропродукцію з ринку ЄС. З боку фінансового аспекту, зафіксовано чіткий шлях від кризового 2022 року, коли компанія зіткнулася зі стрімким зростанням боргового навантаження та зниженням ефективності діяльності, до відновлення у 2023 році та стабільного розвитку у 2024 році, в якому рівень фінансової заборгованості компанії дорівнював практично нулю і був легко обслуговуваним. Компанія поступово повертається від моделі виживання до моделі зростання. У сфері євроінтеграції Kernel також демонструє значні успіхи. Впровадження ESG-принципів, звітування відповідно до TCFD та GHG Protocol, приєднання до ініціативи Science Based Targets (SBTi) та запровадження власного IT-рішення 49 Digital Agribusiness – усе це свідчить про свідомий стратегічний курс компанії націлений на відповідність європейським принципам у сфері сталого розвитку. Kernel формує нову модель агровиробництва, яка враховує екологічні, соціальні та управлінські ризики, і, разом з тим, підвищує рівень стандартів звітності, відповідно до європейських вимог. Втім, поряд з прогресом, варто відзначити низку проблем і викликів, які потребують системного підходу задля забезпечення подальшої ефективної євроінтеграції. Однією із ключових проблем для компанії є відсутність цілісної стандартизованої системи управління ESG-даними, яка б відповідала вимогам нової Директиви європейської нормативної бази – CSRD, а також ESRS. На сьогоднішній стан спостерігаються такі невирішені питання: 1.) Відсутність внутрішнього ESG-реєстру – бази даних, що охоплює усі три напрямки показників: екологічний, соціальний та управлінський. Це ускладнює системну і повну аналітику, верифікацію даних та адаптацію до європейських форматів звітності; 2.) За екологічним напрямком, неповний аналіз та опублікована звітність за усіма 15 категоріями Scope 3 GHG Protocol, що є безсумнівно важливим для точного розуміння вуглецевого сліду по всьому ланцюгу створення та існування продукту; 3.) За соціальним напрямком, відсутня врегульована політика щодо прав людини та політика щодо сталих закупівель до постачальників, що вимагається ESRS для соціального блоку звіту, але присутні тільки окремі невпорядковані ініціативи; 3.) З боку корпоративного управління, відсутність підтвердженої підготовки до обов'язкового зовнішнього ESG-аудиту з 2025 року, а також відсутність внутрішнього аудиту. В сукупності ці проблеми ускладнюють відповідність стандартам CSRD/ESRS, знижує рівень звітної прозорості та може стати перешкодою для майбутнього партнерства у майбутньому. 50 РО3ДІЛ 3 РОЗРОБКА ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ПОКРАЩЕННЯ АДАПТАЦІЇ КОМПАНІЇ “KERNEL” ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ НА ОСНОВІ ESG-ЗВІТНОСТІ 3.1 Рекомендації по поліпшенню адаптації підприємства “Kernel” до європейських стандартів та розробка власної системи Компанія “Kernel” стрімко й рішуче йде у напрямку відповідності європейським стандартам у всіх їх аспектах, проте при детальному аналізі євроінтеграційних змін було виявлено низку невідповідностей в структурі управління господарською діяльністю, а саме дотримання усіх вимог ESG- звітності. На основі виявлених проблем, сформовано низку рекомендацій по поліпшенню адаптації підприємства до європейських стандартів ведення звітності: 1. Формування внутрішнього ESG-реєстру Найпершим кроком пропонується створення єдиної системної бази даних ESG-показників, яка міститиме детальну інформацію, відповідно до вимог ESRS. Реєстр повинен охоплювати такі складові: - Екологічні показники (інформація про викиди Scope 1-3, використання ресурсів, енергії, біорізноманіття, дотримання умов ініціативи SBTi); - Соціальні показники (умови праці, гендерна та соціальна рівність, дотримання прав людини, залучення спільнот); - Управлінські показники (управлінські структури, корпоративна етика, антикорупція, внутрішній аудит). До цього ж, реєстр повинен включати в себе не тільки кількісні (обсяги викидів CO2, динаміка зменшення рівня викидів вуглецю при виробництві тощо), але й якісні індикатори (рівень зайнятості жінок, соціальної різноманітності найму, політики антикорупції тощо). Окрім цього, реєстр мусить функціонувати в цифровому аналітичному вигляді за вимогами ESRS, і забезпечувати 51 автоматизований моніторинг та порівняння даних в динаміці, а також виявлення відхилень та ризиків. Формування офіційного, стандартизованого ESG-реєстру надасть компанії можливість систематичного і безперервного моніторингу екологічних, соціальних та управлінських показників, що забезпечить просту підготовку звітів та полегшить процес перевірки достовірності інформації та розробки подальших стратегічних дій по покращенню показників. Окрім того, реєстр забезпечить прозорість звітності, як того вимагає директива CSRD, а також сприятиме більш ефективному управлінню ризиками у сфері сталого розвитку. Все це безпосередньо впливає на утримання позицій компанії на міжнародному ринку через більшу довіру інвесторів та партнерів. 2. Повне охоплення Scope 3 GHG-викидів у нефінансовій звітності. Наразі, у нефінансовій частині звіту компанії розповсюджена інформація лише про одну із 15 категорій непрямих викидів – логістику. Нижче наведені усі 15 категорій: Окрім цього, Scope 3 містить рекомендаційні додатки по веденню звітності. Розкриття усіх 15 категорій у звітності компанії надасть змогу не лише максимальної відповідності за GHG протоколом, а й ще ефективніше виконувати зобов'язання за ініціативою SBTi про низьковуглецевий розвиток. Стане можливим отримати повне уявлення про вуглецевий слід у всьому ланцюгу створення продукції та визначити найбільш вуглецевомісткі етапи (наприклад, це може бути логістика, постачальники, використання продукції чи її утилізація). За рахунок цього, буде легше розробити ефективну стратегію по зменшенню викидів. Також для досягнення цієї цілі, компанії доречно інтегрувати власну цифрову системи Digital Agribusiness з аналітичним модулем, яка дозволить автоматизовано обчислювати Scope 3. 52 Таблиця 3.1 – 15 категорій Scope 3 1. Придбані товари та послуги 2. Основні засоби (капітальні товари) 3. Витрати, пов'язані з паливом та енергією (не включені до Scope 1 та 2) 4. Вхідна логістика (транспортування та дистрибуція до підприємства) 5. Відходи, утворені в результаті операційної діяльності 6. Відрядження 7. Щоденні поїздки працівників 8. Орендовані активи постачальників 9. Вихідна логістика (транспортування та дистрибуція до споживача) 10. Обробка проданої продукції споживачами 11. Використання проданої продукції 12. Утилізація проданої продукції після завершення терміну використання 13. Орендовані активи клієнтів 14. Франшизи 15. Інвестиції Додатки A – Вибірка; B – Невпевненість сценарію; C – Показники інтенсивності; D – Підсумкові таблиці. 3. Впровадження чітко окресленої політики з прав людини та сталих закупівель. Як відомо після аналізу євроінтеграційних змін, компанія Kernel впроваджує окремі заходи у соціальній сфері, але не має чітко окреслених закріплених правил, як того вимагають стандарти ESRS. Таким чином, пропонується створення та 53 оприлюднення комплексних політик соціальної відповідальності, які будуть включати в себе такі складові: - Політика з прав людини, включаючи недопущення примусової праці, дитячої праці, дискримінації, а також забезпечення права працівників на оплату праці; - Політика гендерної рівності та інклюзії (рівні права для усіх членів суспільства), що враховуватиме принципи рівних можливостей, підтримку жінок, ветеранів та осіб з інвалідністю; - Політика сталих закупівель, яка регулюватиме екологічні та соціальні вимоги до постачальників. Така Політика соціальної відповідальності має бути узгоджена з міжнародними нормами відповідальності бізнесу у сфері прав людини, такими як UN Guiding Principles on Business and Human Rights. Завдяки запровадженню чітко визначених політик у соціальній сфері, буде забезпечено не тільки систематизація наявних відповідних ініціатив компанії, а ще легший внутрішній контроль виконання встановлених вимог. 4. Підготовка до ESG-аудиту та створення внутрішньої системи контролю. Оскільки від 2025 року звітність компаній, що співпрацюють з міжнародним ринком і автоматично підпадають під CSRD, підлягатиме обов'язковому зовнішньому аудиту ESG-показників, втім, так як компанія Kernel не оприлюднювала жодної інформації про підготовку до нього, рекомендується вжити наступних заходів: - Створення системи внутрішнього контролю ESG-показників, яка включатиме в себе регулярну перевірку відповідності та достовірності показників по всіх сферах ESG-стандартів, а саме екологічну, соціальну та управлінську, та матиме звітність за усіма вимогами ESRS; - Створення окремого відділу внутрішнього ESG-аудиту, який буде займатися не тільки контролем та верифікацією даних, а ще й розробкою та впровадженням інструкцій по поліпшенню показників; 54 - Добровільне залучення зовнішнього верифікатора CSRD-аудиту для тестової перевірки звітності та виявлення прогалин до початку офіційного аудиту. Запровадження внутрішньої системи контролю ESG-показників та назначенням аудиту за ними підвищить якість та достовірність нефінансової звітності компанії, а ініціатива по залученню зовнішнього верифікатора допоможе виявити слабкі місця та мінімізувати ризики регуляторних порушень при офіційному аудиті, що значно підвищить репутацію компанії та конкурентну перевагу посеред інших агрокомпаній на міжнародному ринку. На основі запропонованих рекомендацій, доцільним є створення комплексної цифрової системи моніторингу ESG-показників та запровадження внутрішнього аудиту, який здійснюватиме контроль та верифікацію у межах цієї системи. Дана система буде підзвітною Комітету зі сталого розвитку компанії Kernel, що свідчитиме про її інтеграцію в загальну структуру корпоративного управління. Розробка відбуватиметься відповідно до методології оцінювання ESG- показників та буде охоплювати усі її складові, враховуючи стандарти ведення звітності ESRS. Таблиця 3.2 - Реєстр ESG-показників Реєстр ESG-показників 1. Екологічний 2. Соціальний 3. Управлінський Внутрішній аудит Центром системи є реєстр ESG-показників, який включає в себе автоматизований збір та обробку даних, а також створення звітів за вимогами ESRS. Реєстр охоплюватиме усі три складові методів оцінки сталого розвитку ESG: екологічну, соціальну та управлінську, та міститиме, окрім вже наявних оприлюднених даних, рекомендовані додаткові показники для повного розкриття 55 подальшої звітності. А саме, це стосується розкриття усіх 15 категорій Scope 3 та відстеження вуглецевого сліду на всіх етапах життєвого циклу продукції за екологічним напрямком, впровадження Політики соціальної відповідальності за соціальним напрямком та фіксація результатів внутрішнього ESG-аудиту за управлінським. Система внутрішнього контролю за ESG-показниками має включати в себе комплекс функцій, що забезпечуватимуть ефективний збір, перевірку й аналіз інформації та формування звітності за європейськими вимогами. Таблиця 3.3 – Функції системи моніторингу ESG-показників Аналітична Збір та обробка ESG-даних; візуалізація динаміки змін показників; виявлення відхилень; побудова прогнозів ризиків. Контрольна Перевірка достовірності даних; визначення рівня відповідності стандартам; виявлення невідповідностей; складання звітів з рекомендаціями; проведення внутрішніх аудитів. Регуляторно- Моніторинг змін у законодавстві ЄС; узгодження внутрішніх правова політик з міжнародними. Організаційно- Розробка внутрішніх ESG-інструкцій; координація діяльності координаційна по збору інформації. Звітна Щорічна (+ квартальна) нефінансова звітність за вимогами ESRS; оприлюднення звітності для інвесторів та партнерів. Оціночно- Визначення цілей ESG-політики на коротко- та довгостроковий стратегічна період; планування інвестицій для досягнення цілей сталого розвитку; оцінка результативності ініціатив. Аналітична функція включає в себе збір та аналіз екологічних, соціальних та управлінських даних, побудову індикаторів та візуалізацій для загальної оцінки 56 динаміки ESG-показників, а також виявлення відхилень від стандартів та побудову прогнозів потенційних ESG-ризиків. Контрольна функція регулює верифікацію достовірності зібраних даних, визначає рівень фактичної відповідності показників щодо вимог стандартів ESRS у веденні звітності та, при виявленні порушень, складає рекомендаційні звіти. Окрім того, до контрольної функції відносяться регулярні внутрішні аудити. Регуляторно-правова функція має забезпечувати моніторинг актуальних змін у законодавстві Європейського Союзу (CSRD, ESRS, GHG Protocol тощо) та гармонізацію внутрішніх регламентів компанії із міжнародно-визнаними. До цього, має регулювати підготовку до зовнішнього аудиту та взаємодію із верифікаторами. Організаційно-координаційна функція відповідає за розробку внутрішніх методичних ESG-інструкцій та регламентів для навчання працівників відповідним стандартам, а також координацію процесу збору інформації. Звітна функція насамперед формує щорічну, та квартальну за потреби, нефінансові звітності відповідно до формату ESRS та публікує звіти у відкритому доступі до партнерів та інвесторів. Остання, оціночно-стратегічна функція займається формуванням стратегічних коротко- та довгострокових цілей сталого розвитку за ESG- політикою, визначенням ключових показників ефективності для їх моніторингу, а також оцінюванням ефективності впроваджених ESG-ініціатив та їх впливу на загальну стратегію євроінтеграції компанії. Система охоплює як автоматизовані механізми, так і процеси, які потребують участі людини. Обов'язковим для ефективнішого функціонування є створення окремого відділу внутрішнього ESG-аудиту, який буде власноруч створювати підґрунтя з інформації для подальшого автоматизованого аналізу, а саме виконуватиме наступні з вищезгаданих функцій: 1.Оцінка фактичної відповідності внутрішніх політик та процедур відповідно до європейських стандартів; 57 2.Розробка та тестування інструкцій та методів щодо адаптації різних видів діяльності компанії до європейських вимог; 3.Моніторинг та верифікація ESG-даних для подальшої звітності, а також перевірка повноти охоплення усіх категорій GHG Protocol, в особливості Scope 3; 4.Підготовка до зовнішнього CSRD-аудиту, а саме формування стандартних регулярних процедур внутрішньої перевірки звітності, виявлення прогалин та ризиків, а також налагодження взаємодії із зовнішніми верифікаторами для добровільного pre-аудиту; 5.Формування звітів для менеджменту, а також надання рекомендацій щодо вдосконалення ESG-системи. Після формування підґрунтя для автоматизованої системи, найважливішою задачою для відділу буде моніторинг достовірності показників та фактичного дотримання європейських вимог, на основі яких формувати поліпшення стратегії сталого розвитку компанії. Таким чином, система моніторингу ESG-показників працюватиме поетапно. На початку до створеного реєстру вносяться всі наявні та обчислювані ESG-дані компанії, що забезпечуватиме базовий рівень даних для подальшої аналітики. Тим часом, спеціалізований відділ внутрішнього ESG-аудиту формує та впроваджує інструкції з дослідження та інтеграції додаткових рекомендованих показників, тобто тих, яких досі не було висвітлено у звітності – зокрема, усі 15 категорій Scope 3 та індикатори, пов'язані з Політики соціальної відповідальності, та за перебігом часу збирає інформацію про нововведені показники і впроваджує до реєстру. Ці дані можуть бути внесені в реєстр за допомогою вже інтегрованих цифрових інструментів – Digital Agribusiness. Запровадження системи моніторингу ESG-показників у компанії Kernel є не лише засобом максимальної відповідності європейським вимогам, а й інструментом управління сталим розвитком. Завдяки поєднанню автоматизованого аналізу з внутрішнім аудитом, система забезпечує детальну та багатоаспектну перевірку даних, оперативне виявлення ризиків і гнучкість у формуванні рішень. Її впровадження сприяє зміцненню управлінської дисципліни, покращенню якості 58 звітності та підвищенню довіри інвесторів через прозорість звітності. Втім, перед впровадженням цієї системи, доречним є прогнозування її ефективності та повноцінної адаптації до загальної структури управління компанією Kernel. 3.2 Розробка прогнозів та оцінки перспектив ефективності системи ESG- моніторингу та її адаптації в компанії Kernel Перед запровадженням запропонованої моделі системи моніторингу ESG- показників, а також у зв'язку з наближенням обов'язкового зовнішнього ESG- аудиту європейською директивою CSRD і, враховуючи загальну стратегічну важливість сталого розвитку для аграрної компанії, надзвичайно важливо прогнозувати та оцінити ефективність цієї системи у складі загальної структури корпоративного управління на різні періоди стратегічного планування. Рисунок 3.1 –Періоди стратегічного планування 1.) Короткостроковий період (до кінця 2025 року) 1.Формування спеціалізованого ESG-відділу для розробки інструкцій по інтеграції новоутворених ESG-політик по відношенню до усіх процесів – 59 найголовніше максимальне охоплення Scope 3. Окрім того, відділ займатиметеся створенням єдиної соціальної політики та політики сталих закупівель, збором даних показників, розробкою ESG-реєстру, впровадженням даних до реєстру, верифікацією їх достовірності та виявленням невідповідностей, а також формуванням регулярних внутрішніх аудиторських процедур. Прогноз: У 2025 році буде створено повноцінну команду ESG-фахівців, яка опрацює базові політики, методології та запустить процеси збору та обробки інформації. Оцінка ефективності: Зебезпечення єдиного стандартизованого підходу до збору інформації та швидкої реакції на зміну в міжнародному законодавстві. 2.Створення цифрового ESG-реєстру, який в першу чергу мусить містити базовані дані існуючих показників, та вже пізніше – дані ново-впроваджених показників. Звітна функція реєстру має бути одразу сформована відповідно до стандартів ведення звітності ESRS. Прогноз: Вже протягом першого року функціонування реєстр створюватиме повноцінну нефінансову звітність відповідно до вимог ESRS з охопленням усіх обов'язкових показників. Оцінка перспектив: Сприяння проходженню офіційного зовнішнього аудиту 2025 року, тим самим посилюючи довіру інвесторів та партнерів. 3.Максимальне охоплення Scope 3 та впровадження Політики соціальної відповідальності до офіційного зовнішнього аудиту. Прогноз: Через обмеження часу, можливе охоплення лише максимум половини 15 категорій, а розроблена Політика може бути інтегрована лише частково. Оцінка перспектив: Навіть часткове охоплення Scope 3 та сам факт запровадження соціальної Політики свідчитиме про серйозні зусилля компанії та стрімке впровадження європейських вимог, що дозволить отримати позитивні відгуки зовнішніх аудиторів та уникнути санкцій. 60 4.Налагодження взаємодії із зовнішнім верифікатором та проведення добровільного pre-аудиту задля фіксації мінімальної відповідності стандартам директиви CSRD та виявлення прогалин. Прогноз: Отримання коментарів та списків недоліків і невідповідностей, які можуть суттєво вплинути на проходження офіційного аудиту. Оцінка перспектив: Запобігання ризикам несдачі аудиту та можливість заздалегідь адаптувати внутрішні процеси до зовнішнього регулювання. 5.Проведення офіційного зовнішнього CSRD-аудиту. Прогноз: Успішне проходження компанією аудиту, але, у зв'язку з браком часу, через неповноцінне охоплення Scope 3 можлива відстрочка перевірки по окремих показниках тільки за умови дотримання мінімальних європейських стандартів. Оцінка перспектив: Компанія отримає офіційне підтвердження директивою CSRD про відповідність вимогам на базовому рівні, з перспективою розширеного охоплення у наступних роках. Перший рік присвячений організаційному формуванню та запуску системи, зокрема створенню ESG-відділу, реєстру показників, розробці первинної звітності та частковому охопленню Scope 3. Основна ціль компанії у цьому році – успішний залік зовнішнього CSRD-аудиту та можливість отримання відстрочки по деяких показниках до наступних років. 2.) Середньостроковий період (1-3 роки) 1.Підвищення якості внутрішнього моніторингу показників. Прогноз: внутрішній ESG-аудит стане регулярним та інтегрованим у щорічне планування. Оцінка перспектив: Регулярна аналітика сприятимете зменшенню помилок, а також ефективнішому та швидшому процесу прийняття управлінських рішень. 2.Максимальне розширення бази даних реєстру. Прогноз: До реєстру буде додано понад 90% пропонованих показників. 61 Оцінка перспектив: Реєстр стане ключовим джерелом управління ESG- показниками, за допомогою якого відбуватиметеся побудова подальших прогнозів сталого розвитку компанії. 3.Повне охоплення Scope 3 за 15 категоріями. Прогноз: Охоплення та повне розкриття у нефінансовій звітності усіх 15 категорій протягом 1-2 років та максимальне сприяння зменшенню вуглецевого сліду за зобов'язанням перед SBTi. Оцінка перспектив: Остаточне зарахування директивою CSRD зовнішнього аудиту, що значно підсилить репутацію Kernel серед аграрних компаній та позицію на міжнародному ринку, а також перехід на низьковуглецевий розвиток компанії. 6.Забезпечення автоматизації реєстру за допомогою інтеграції Digital Agribusiness. Прогноз: Інтеграція з цифровою платформою дозволить швидше та якісніше проводити оцінку показників у реальному часі. Оцінка перспектив: Об'єднання платформи та реєстру підвищить ефективність та зменшення витрат на обробку даних. 7.На основі даних реєстру, формування спеціалізованим відділом довгострокових стратегічних цілей сталого розвитку підприємства, а також побудова прогнозів щодо ризиків та ефективності стратегічних методів. Прогноз: Реєстр формує аналітичну базу для довгострокового планування, а ESG-відділ розробляє та впроваджує в практику стратегічні дії по зміцненню сталого розвитку компанії. Оцінка перспектив: Прийняття рішень буде обґрунтованішим та ефективнішим з урахуванням усіх потенційних ризиків через використання автоматизованих процесів та досвіду фахівців. У цей період очікується розширення функціоналу системи та внутрішнього реєстру показників, повне охоплення усіх 15 категорій Scope 3 за якими буде проведений відстрочений аудит, а також продовження низьковуглецевого розвитку. ESG-система стане ключовим інструментом досягнення усіх цілей сталого розвитку завдяки своїй системній аналітиці. 62 3.) Довгостроковий період (3+ роки) 1.Політика сталого розвитку – основа стратегічного планування підприємства. Прогноз: Становлення політики сталого розвитку не просто регламентом, а основою стратегічного бачення та місії компанії. ESG-підхід буде вбудований в усі ключові бізнес-процеси. Оцінка перспектив: Забезпечення оперативної та ефективної реакції компанії на глобальні виклики такі, як зміна клімату, дефіцит ресурсів та соціальні ризики. 2.Стійкість компанії до регуляторних змін ЄС. Прогноз: Завдяки регулярним внутрішнім аудитам та контролем актуальних змін міжнародних регламентів, своєчасне запровадження нових стандартів в структуру управління буде набагато легшим та не сильно відчутним. Оцінка перспектив: Уникнення штрафів, втрати репутації та можливих бар'єрів у торгівлі, зберігаючи стабільне міжнародне фінансування. 3.Підвищення позицій на міжнародних ESG-рейтингах та підвищення репутації. Прогноз: В період 3-5 років пришвидшеного сталого розвитку, компанія зможе увійти до провідних позицій у міжнародних рейтингах, зокрема Sustainalytics, MSCI ESG Ratings, CDP (Carbon Disclosure Project) та ін. Оцінка перспектив: Суттєве підвищення привабливості для “зелених” інвесторів та фондів розвитку, а також зміцнення репутації компанії як зразка сталого агробізнесу у Східній Європі. За перебігом довгострокового періоду ESG-система вже повністю інтегрується в корпоративну стратегію Kernel, завдяки чому компанія зможе ефективно реагувати на виклики, а Політика сталого розвитку стане основою стратегічного планування, що безпосередньо підвищить позиції компанії на міжнародних рейтингах та зміцнить статус лідера у сфері сталого розвитку. Отже, запропонована система ESG-моніторингу для компанії Kernel має чіткий і логічний план впровадження, а загальні прогнози та перспективи свідчать про високий потенціал цього інструменту як чинника довгострокової стабільності 63 та зростання. Успішна інтеграція ESG-підходів забезпечить компанії не лише відповідність європейським вимогам, а й стратегічні переваги – зокрема покращення якості управлінських рішень, швидша адаптація до змін, конкурентоспроможність та доступ до нових партнерських можливостей. Проте, на шляху успіху інтеграції можуть виникнути певні труднощі, які можуть суттєво вплинути на строки повноцінного запуску системи. 3.3 Виявлення та запобігання труднощів інтеграції системи ESG- моніторингу Інтеграція системи ESG-моніторингу в корпоративну структуру компанії Kernel – це складний та багатогранний процес, який вимагає ретельного аналізу не лише з погляду майбутніх перспектив, а й з урахуванням потенційних ризиків, які можуть виникнути в процесі впровадження. Незважаючи на значний потенціал такої системи, є вірогідність впливу на швідкість, повноту та загалом ефективність її інтеграції через наступну низку виявлених труднощів: 1. Нестача ESG-фахівців. Одним з найпоширеніших бар'єрів на стартовому етапі будь-якого проєкту може стати нестача кваліфікованих кадрів. В даному випадку, є велика вірогідність виникнення таких труднощів, адже навіть наявний персонал компанії може не володіти поглибленими знаннями у сфері сталого розвитку та міжнародних стандартів нефінансової звітності (CSRD, ESRS, ESG, GHG Protocol тощо). До того ж можуть виникнути проблеми із опануванням цифрових платформ ESG- аналітики. Це може призвести до помилок при зборі та внесенні даних до реєстру, низької якості звітності, розробки неефективних інструкцій та загалом затримок у впровадженні. Щоб запобігти виникненню цієї проблеми доречним є залучення зовнішніх ESG-консультантів або партнерів із досвідом до спеціалізованого ESG-відділу, які 64 в свою чергу не тільки формуватимуть початкові інструкції та базу даних, а ще й проводитимуть тренінги по підвищенню кваліфікації персоналу відділу. 2. Нестача або неструктурованість даних для побудови ESG-реєстру. Компанія може зіткнутися із труднощами інформаційного характеру, а саме при зборі необхідних даних, в особливості за категоріями Scope 3, які передбачають участь зовнішніх сторін (постачальників, споживачів, інвесторів тощо). Ці дані можуть бути хаотично розкидані по різних департаментах та вимагають систематизації в єдиний реєстр, що може зайняти досить багато часу. Запобіганням цим труднощам можуть стати інтеграція методів збору інформації або самої інформації із вже впровадженої цифрової платформи Digital Agribusiness. До того ж, сприятимете введення вимог щодо обміну ESG- інформацією в договорах із постачальниками, а також формування чіткої внутрішньої політики щодо відповідальності за зібрані дані: хто відповідає, які джерела та які формати. 3. Висока вартість впровадження та обслуговування системи. Створення спеціалізованого відділу, залучення зовнішніх ESG- професіоналів, навчання персоналу, розробка реєстру, створення бази даних, запровадження внутрішнього аудиту та формування усіх функцій системи – все це вимагає значних фінансових вкладень. Задля мінімізації використання фінансових ресурсів рекомендується поетапне впровадження системи – спочатку приорітетні напрями. Це може бути спершу залучення ESG-консультантів для розробки базових інструкцій та формування бази даних реєстру, а також продовження розкриття Scope 3. Вже потім доречно долучити навчання персоналу та розширення штату, створення внутрішнього аудиту та розвиток усіх функцій системи. Також, мінімізації може посприяти інтеграція Digital Agribusiness із ESG-модулем до реєстру, що дасть змогу заощадити ресурси на зборі інформації та розробці деяких функцій. Окрім цього, можливістю зберігти кошти можуть стати альтернативні варіанти фінансування: гранти, участь у міжнародних ініціативах. 4. Нестабільність регуляторного середовища ЄС. 65 Зміна керуючих директив, як було у випадку NFRD і CSRD, та постійне оновлення норм і вимог може спричиняти необхідність частих змін у політиках компанії, що значно ускладнює довгострокове планування. Щоб запобігти непостійності внутрішніх політик та надмірній залежності від європейських директив, варто створити єдину політику європейських стандартів, яка буде охоплювати усі базові мінімуми діючих директив та їх норм і вимог та здійснювати постійний моніторинг нормативних змін, наприклад за допомогою співпраці із галузевими асоціаціями, відповідно до яких буде здійснюватися регулярне оновлення внутрішніх політик та методологій. Усі дії будуть здійснені регуляторно-правовою функцією системи. Завчасне виявлення потенційних труднощів та підготовка системних заходів по їх вирішенню значно підвищить шанси на успішну інтеграцію системи ESG- моніторингу в компанію Kernel. Впровадження системи ESG-моніторингу забезпечить адаптивність компанії по усім ключовим напрямам адаптації до європейських стандартів – екологічним, соціальним та управлінським. Система надає можливість структурованого збору та аналізу ESG-даних, підвищення прозорості звітності, покращення процесу управління ризиками, тим самим зміцнюючи довіру інвесторів та партнерів. Дана система сприятиме формуванню сталої репутації на міжнародному ринку та довгостроковій конкурентоспроможності компанії. 66 ВИСНОВКИ Комплексне дослідження напрямів адаптації українського бізнесу до європейських стандартів дозволило узагальнити ключові аспекти євроінтеграційного процесу на підставі теоретичної основи, яка також включає в себе правове підґрунтя, на яке покладаються підприємства при адаптації до європейського середовища та його вимог. Окрім того, завдяки проведенню аналітичної частини дослідження, було виявлено реальний приклад українського підприємства, яке здійснювало євроінтеграційний процес по окремих його напрямках відповідно до нових діючих європейських вимог. В результаті аналізу діяльності агрохолдингової компанії “Kernel Holding S.A.” було виявлено, що підприємство є провідним лідером агросектору і експортером соняшникової олії та зернових культур та вже деякий час успішно функціонує на європейському ринку. Для безпосереднього виходу на ринок ЄС та подальшого збереження своїх позицій на ньому, компанія впроваджувала євроінтеграційні зміни в структуру управління діяльністю в усіх її сферах та напрямках. Було виявлено основні напрями адаптації на які орієнтовано підприємство: екологічний, соціальний та управлінський. Ці напрями є ключовими в межах діючої на даний момент європейської директиви CSRD. Компанія “Kernel Holding S.A.” здійснила велику кількість заходів, зокрема зобов'язалась перейти на низьковуглецевий розвиток в екологічному напрямі та впровадила окремі соціальні ініціативи щодо забезпечення відповідних прав своєму персоналу та надання загальної допомоги країні і громадянам в умовах складного періоду в соціальному напряму. За управлінським напрямом компанія приділила значну увагу формуванню стандартизованої фінансової та нефінансової звітності. На міжнародному та вітчизняному ринку “Kernel Holding S.A.” позиціонує як відповідальна та серйозно орієнтована на розширення ринків збуту, зокрема на території ЄС, країна. Проте, було виявлено значну складність процесу адаптації в окремих напрямах, що було визначено зумовленим відсутністю узагальнення та 67 систематизації усіх євроінтеграційних процесів, як вже впроваджених, так і майбутніх. У першому розділі було розглянуто загальне поняття європейських стандартів, на основі яких було сформовано нормативно-правове підґрунтя України в процесі євроінтеграції. Окрім того, визначені основні аспекти вивчення євроінтеграційного процесу та його напрями, і було розкрито зв’язок між зовнішніми чинниками та відповідними напрямами адаптації. Для подальшої оцінки ефективності впроваджених євроінтеграційних змін, також було зазначено основні інструменти по обчислюванню окремих показників. Другий розділ присвячено загальному аналізу підприємства “Kernel Holding S.A.” на міжнародному ринку та впроваджених ним євроінтеграційних змін. На основі проаналізованих даних було проведено оцінку ефективності впроваджених змін і виявлено наступні недоліки в усіх трьох ключових напрямах адаптації: 1. Неповне фактичне та звітне охоплення усіх 15 категорій непрямих викидів за стандартами GHG Protocol; 2. Відсутність узагальненої соціальної політики щодо прав персоналу та норм регулювання сталими закупівлями; 3. Відсутність єдиного реєстру показників по ключових напрямах адаптації, регульованими стандартами ESG; 4. Не зазначено жодної підготовки до обов’язкового зовнішнього аудиту 2025 року директивою CSRD з перевірки дотримання усіх важливих стандартів. З цього можна зробити висновок, що процес адаптації до таких напрямів як екологічний, соціальний та управлінський, вимагає поліпшення та звернення більшої уваги. У третьому розділі було розроблено узагальнену систему моніторингу ESG- показників за кожним із напрямів, на основі розроблених рекомендацій по поліпшенню євроінтеграційного процесу, які вирішуватимуть усі, виявлені в аналітичному розділі, прогалини. Запропонована система являє собою: 1. Сформований ESG-реєстр, який охоплюватиме усі кількісні та якісні показники основних напрямів адаптації; 68 2. Спеціалізований ESG-відділ, який створюватиме базу даних та контролюватиме функціональність реєстру, займатиметеся розробкою інструкцій по поліпшенню інтеграції окремих стандартних політик та заходів, проводитиме внутрішній аудит по ESG-показникам, а також розроблятиме стратегії подальшого сталого розвитку підприємства; 3. Впровадження спеціалізованим відділом Політики соціальної відповідальності, повноцінного охоплення Scope 3 та відстеження вуглецевого сліду на усіх життєвих етапах продукції. Також було здійснено прогноз ефективності розробленої системи у коротко- , середньо- та довгостроковій перспективі та визначено потенційні ризики на шляху впровадження запропонованої системи до корпоративного управління компанією “Kernel”. Узагальнюючи результати дослідження, можна стверджувати, що максимальна адаптація українського бізнесу до європейських стандартів є не лише необхідністю в межах міжнародної інтеграції, а й стратегічною можливістю для підвищення конкурентоспроможності та загального сталого розвитку на більш вигідних ринках, що підтверджує приклад компанії “Kernel Holding S.A.”. Адаптація до норм європейського середовища зміцнює загальну адаптивність підприємств до потенційних зовнішніх різких змін, які можуть впливати на їх стійкість як на вітчизняному ринку, так і на міжнародному. 69 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. European Standarts CEN CENELEC URL: https://www.cencenelec.eu/european- standardization/european-standards/ 2. Луцький національний технічний університет, Основні види стандартів та їх функції. URL: https://elib.lntu.edu.ua/sites/default/files/elib_upload/ 3. CEN, CENELEC, ETSI URL:https://uk.wikipedia.org/wiki/ 4. SCIENCE BASED TARGETS URL: https://sciencebasedtargets.org/ 5. GREENHOUSE GAS PROTOCOL URL: https://ghgprotocol.org/ 6. Everything businesses need to know about the EU CSRD. URL: https://www.sap.com/suisse/resources/csrd-guide 7. Директива ЄС про корпоративну звітність зі сталого розвитку CSRD. URL: https://www.pwc.com/ua/uk/services/csrd.html 8. Євроінтеграція України в системі міжнародної економічної інтеграції, І.Ю.Матюшенко, Харків, 2015., Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна,с.496 (с.20) ISBN 978-966-285-214-1 9. SWOT-аналіз з прикладами. URL: https://esputnik.com/blog/swot-analiz-s- primerami 10. IEC/ISO 31010:2009 Risk management - Risk assessment techniques, переклад - ДСТУ ІЕC/ISO 31010:2013 URL: https://khoda.gov.ua/image/catalog/files/dstu%2031010.pdf 11. Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” Н. В. Караєва Еколого-економічний ризик- менеджмент: Методи оцінювання ризиків. - Київ, 2019 р. URL: https://apeps.kpi.ua/downloads/ 12. УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським спів товариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони; Преамбула. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/ugoda-pro- asociaciyu/PREAMBLE.pdf 70 13. УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським спів товариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони; Стаття 1 про Цілі. URL: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/yevropejska-integraciya/ugoda-pro-asociacyu 14. Євроінтеграція в сфері публічних закупівель. Gov.ua URL: https://me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e54f0df6-ae9f- 4437-9af7-1da4c8bb44ba&title=YevropeiskaIntegratsiia&%20isSpecial=true 15. Закон України Про технічні регламенти та оцінку відповідності; Стаття 45. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 16. УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони; Глава 6 Навколишнє середовище, Розділ V ЕКОНОМІЧНЕ ТА ГАЛУЗЕВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО URL: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/yevropejska-integraciya/ugoda-pro-asociacyu 17. ESG URL: https://uk.wikipedia.org/ 18. Про компанію Kernel URL: https://www.kernel.ua/ 19. Інтеграція України до внутрішнього ринку ЄС в умовах війни, Г.Трипольська, Київ, 2023 р., ГО “Український центр європейської політики” URL: https://ucep.org.ua/wp- content/uploads/2023/08/zvit_internmarket_2023_ukr.pdf 20. Kernel замістив на європейському ринку російське зерно URL: https://agrotimes.ua/agromarket/kernel-zamistyv-na-yevropejskomu-rynku- rosijske-zerno/ 21. Kernel Holding S.A. Annual Report 2022 URL: https://www.kernel.ua/wpcontent/uploads/2022/12/FY2022_Kernel_Annual_Rep ort.pdf 22. Kernel Holding S.A. Annual Report 2024 URL: https://www.kernel.ua/wp- content/uploads/2024/10/FY2024_Kernel_Annual_Report_.pdf 23. Kernel Holding S.A. Annual Report 2023 URL: https://www.kernel.ua/wp- content/uploads/2024/02 FY2023_Kernel_Annual_Report.pdf 71 24. LANDLORD, Kernel першим в аграрній галузі України приєднався до програми обмеження парникових газів URL: https://landlord.ua/news/kernel- pershym-v-agrarnij-galuzi-ukrayiny-pryyednavsya-do-programy-obmezhennya- parnykovyh-gaziv/ 25. GREENHOUSE GAS PROTOCOL Scope 3 Calculation Guidance URL: https://ghgprotocol.org/scope-3-calculation-guidance-2