«Корпоративна соціальна відповідальність як інструмент підвищення конкурентоспроможності торговельного підприємства»  (на матеріалах ТОВ «Профі Резерв», м. Львів)

Барвінок, Євгеній Олександрович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6616
Title:	«Корпоративна соціальна відповідальність як інструмент підвищення конкурентоспроможності торговельного підприємства» (на матеріалах ТОВ «Профі Резерв», м. Львів)
Authors:	Якушева, Оксана Вікторівна Барвінок, Євгеній Олександрович
Keywords:	БІЗНЕС, ТОРГІВЛЯ, КОРПОРАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ;КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ, ЕКОЛОГІЯ
Issue Date:	Dec-2025
Abstract:	АНОТАЦІЯ на кваліфікаційну роботу магістра на тему: КОРПОРАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ ТОВ «ПРОФІ РЕЗЕРВ», М. ЛЬВІВ) Здобувача групи ЕПМ-24-1 Барвінка Євгенія Олександровича (шифр групи) (прізвище, ім’я, по батькові) факультету економіки та управління денної форми навчання спеціальності 076 – Підприємництво та торгівля Кваліфікаційна робота магістра містить 100 сторінок, 43 таблиці, 2 рисунки, список літератури з 86 найменувань. Об’єктом дослідження є процес формування та реалізації корпоративної соціальної відповідальності на підприємстві торговельної сфери. Предметом дослідження є економічні, соціальні та репутаційні механізми, моделі та інструменти впровадження КСВ для підвищення конкурентоспроможності підприємства. Метою кваліфікаційної роботи магістра є теоретико-методичне обґрунтування сутності, структури та ключових напрямів корпоративної соціальної відповідальності, а також дослідження її впливу на підвищення конкурентоспроможності торговельного підприємства. Завданнями роботи є: - розкрити сутність, принципи та складові корпоративної соціальної відповідальності та її роль у формуванні конкурентних переваг; - провести організаційний, фінансово-економічний, соціально-екологічний аналіз діяльності ТОВ «Профі Резерв»; - розробити концепцію корпоративної соціальної відповідальності з конкретними напрямами та механізмами впровадження. Методи дослідження: структурно-функціональний аналіз, економіко-статистичний аналіз, порівняльний і графічний методи. За результатами дослідження сформульовані висновки теоретичного та практичного характеру, які відображають вирішення завдань кваліфікаційної роботи магістра відповідно до поставленої мети. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці пропозицій щодо напрямів корпоративної соціальної відповідальності та економічному обґрунтуванні їх впливу на підвищення конкурентоспроможності торговельного підприємства. Рік виконання кваліфікаційної роботи магістра – 2025 Рік захисту роботи – 2025 SUMMARY for master’s qualification work at the subject CORPORATE SOCIAL RESPONSIBILITY AS A TOOL FOR INCREASING THE COMPETITIVENESS OF A TRADING ENTERPRISE (BASED ON MATERIALS OF PROFI RESERVE LLC, LVIV) Student of the group ЕPM-24-1 BARVINOK Yevhenii Faculty of the Economics and Management, full-time education Specialty 076 Entrepreneurship and trade Master’s qualification work consists of the: 100 pages, 43 tables, 2 drawings, list of references of the 86 names. The object of the study is the process of forming and implementing corporate social responsibility at a trading enterprise. The subject of research is economic, social and reputational mechanisms, models and tools for implementing CSR to increase the competitiveness of the enterprise. The purpose of the master’s qualification work is a theoretical and methodological justification of the essence, structure and key areas of corporate social responsibility, as well as a study of its impact on increasing the competitiveness of a trading enterprise. The tasks of the work are: - to reveal the essence, principles and components of corporate social responsibility and its role in the formation of competitive advantages; - to conduct an organizational, financial, economic, social and environmental analysis of the activities of LLC "Profi Reserve"; - to develop a concept of corporate social responsibility with specific areas and mechanisms for implementation. Research methods: structural-functional analysis, economic-statistical analysis, comparative and graphical methods. According to the results of the research conclusions of a theoretical and practical nature were formulated, which reflect the solution of the tasks of the master's qualification work in accordance with the set goal. The practical significance of the results obtained is in the development of proposals for the areas of corporate social responsibility and the economic justification of their impact on increasing the competitiveness of a trading enterprise. Year of completion of a bachelor’s qualification work – 2025 Year of the protection of the bachelor’s qualification work – 2025
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6616
Appears in Collections:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Диплом Барвінок.docx Restricted Access		175.81 kB	Microsoft Word XML	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
5
мінІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Черкаський державний технологічний університет
 ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ







Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи
магістра

на тему: «Корпоративна соціальна відповідальність як інструмент підвищення конкурентоспроможності торговельного підприємства» 
(на матеріалах ТОВ «Профі Резерв», м. Львів)








Виконав: здобувач 2 курсу, групи ЕПМ-24-1
спеціальності 076 «Підприємництво та торгівля»
                                                                            _____________________ Барвінок Є.О.________________
(прізвище та ініціали)
                                                          Керівник _____к.е.н., доцент Якушева О.В._____
(прізвище та ініціали)
                                                                    Рецензент ________________________________________
(прізвище та ініціали)







Черкаси 2025 року


ЗМІСТ
ВСТУП	6
РОЗДІЛ 1	9
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА	9
1.1. Сутність, принципи та складові корпоративної соціальної відповідальності	9
1.2. Корпоративна соціальна відповідальність як чинник підвищення конкурентоспроможності підприємства	21
1.3. Зарубіжний досвід реалізації КСВ у торговельній сфері та методичні підходи до оцінювання її ефективності	26
Висновки до розділу 1	31
РОЗДІЛ 2	33
АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ОЦІНКА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПІВ КОРПОРАТИВНО СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ	33
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства	33
2.2 Аналіз фінансово-економічних результатів діяльності	42
2.3. Аналіз соціально-економічних та екологічних аспектів підприємства	53
Висновки до розділу 2	59
РОЗДІЛ 3	61
РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ КОРПОРАТИВНО СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ	61
3.1. Напрями удосконалення корпоративної соціальної відповідальності підприємства	61
3.2. Економічне обґрунтування ефективності впровадження заходів корпоративної соціальної відповідальності	69
3.3 Очікувані результати впровадження концепції корпоративної соціальної відповідальності	80
Висновки до розділу 3	85
ВИСНОВКИ	88
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	91

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний ринок України характеризується високим рівнем конкуренції та динамічними змінами споживчої поведінки, що зумовлює необхідність підвищення конкурентоспроможності підприємств торговельного сектору. Одним із ключових інструментів досягнення цієї мети є корпоративна соціальна відповідальність (КСВ), яка охоплює економічні, соціальні, екологічні та етичні аспекти діяльності компанії. Ефективна реалізація принципів КСВ дозволяє підприємствам не лише зміцнити власну репутацію, підвищити лояльність клієнтів та партнерів, а й оптимізувати внутрішні процеси, зменшити операційні витрати та сформувати унікальні нематеріальні активи.
Особливе значення КСВ набуває у торговельних підприємствах, які безпосередньо взаємодіють із великою кількістю споживачів і громадських інституцій. На сучасному етапі стейкхолдери дедалі більше орієнтуються на соціально та екологічно відповідальний бізнес, що створює конкурентні переваги для тих компаній, які системно впроваджують практики корпоративної соціальної відповідальності.
Дослідження корпоративної соціальної відповідальності у торговельному секторі України має як наукове, так і практичне значення. Вибір ТОВ «Профі Резерв» (м. Львів) як об’єкта дослідження зумовлений тим, що підприємство є типовим представником регіональної торгівлі і демонструє активну взаємодію з працівниками, громадою та партнерськими організаціями. Аналіз його діяльності дозволяє оцінити ефективність впровадження КСВ, визначити економічні та соціальні результати, а також розробити рекомендації для інших торговельних підприємств щодо підвищення конкурентоспроможності через соціально відповідальні практики.
Мета роботи. Метою дипломного дослідження є теоретичне обґрунтування, економічний аналіз та розробка практичних рекомендацій щодо впровадження корпоративної соціальної відповідальності як інструменту підвищення конкурентоспроможності торговельного підприємства (на матеріалах ТОВ «Профі Резерв», м. Львів).
Завдання дослідження:
- розкрити сутність, принципи та складові корпоративної соціальної відповідальності та її роль у формуванні конкурентних переваг;
- проаналізувати зарубіжний досвід реалізації КСВ у торговельній сфері;
- провести організаційний, фінансово-економічний, соціально-екологічний аналіз діяльності ТОВ «Профі Резерв»;
- розробити концепцію корпоративної соціальної відповідальності з конкретними напрямами та механізмами впровадження;
- обґрунтувати економічну доцільність і прогнозовані результати реалізації заходів КСВ.
Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є процес формування та реалізації корпоративної соціальної відповідальності на підприємстві торговельної сфери.
Предмет дослідження. Предметом дослідження є економічні, соціальні та репутаційні механізми, моделі та інструменти впровадження КСВ для підвищення конкурентоспроможності підприємства.
Методи дослідження. У роботі застосовано системний, структурно-функціональний, економіко-статистичний, графічний та порівняльний методи, а також методи SWOT-аналізу, економічного моделювання, динамічного та коефіцієнтного аналізу фінансових показників.
Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У першому розділі розглянуто теоретико-методологічні основи корпоративної соціальної відповідальності, її складові та вплив на конкурентоспроможність підприємства. У другому розділі проведено аналіз діяльності ТОВ «Профі Резерв», оцінено його фінансово-економічний стан та реалізацію принципів КСВ. У третьому розділі розроблено концепцію корпоративної соціальної відповідальності, обґрунтовано економічну доцільність її впровадження та оцінено очікувані соціальні, екологічні та репутаційні результати.


РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА


1.1. Сутність, принципи та складові корпоративної соціальної відповідальності

У сучасних умовах глобалізації та структурної трансформації світової економіки зростає значення соціально відповідальної поведінки бізнесу. Підприємства все частіше усвідомлюють, що їхня діяльність має не лише економічний, але й суспільний вимір, який охоплює питання добробуту працівників, взаємодії з місцевими громадами, екологічної безпеки та етичного управління. У цьому контексті корпоративна соціальна відповідальність розглядається як одна з ключових характеристик сучасного підприємництва, що визначає його стійкість і конкурентоспроможність на ринку [1].
Корпоративна соціальна відповідальність формується як інтегрований елемент стратегічного менеджменту, спрямований на досягнення економічних цілей підприємства з одночасним урахуванням інтересів суспільства, споживачів, працівників та держави. У глобальній практиці КСВ перетворилася на ефективний інструмент формування репутаційного капіталу, залучення інвестицій, забезпечення довіри стейкхолдерів і підвищення вартості компанії [2].
Для українських підприємств питання розвитку КСВ набуває особливої актуальності в умовах воєнного стану та євроінтеграції. Бізнес дедалі частіше бере на себе соціальні функції держави – створює робочі місця, підтримує внутрішньо переміщених осіб, долучається до гуманітарних ініціатив, інвестує у розвиток місцевих громад. Таким чином, корпоративна соціальна відповідальність виступає не лише як етична категорія, а як практичний інструмент підвищення конкурентоспроможності, що дозволяє підприємству зміцнити ринкові позиції та підвищити рівень довіри споживачів [3].
Внаслідок цього, дослідження сутності та структури корпоративної соціальної відповідальності має не лише теоретичне, а й прикладне значення. Розуміння еволюції концепції дає змогу оцінити тенденції її розвитку, визначити принципи функціонування та обґрунтувати роль соціальної відповідальності у забезпеченні економічної стійкості торговельного підприємства.
Ідея соціальної відповідальності бізнесу бере початок ще у другій половині XIX ст., коли великі промисловці та підприємці почали реалізовувати принципи меценатства та благодійності. Тоді соціальна активність бізнесу мала переважно філантропічний характер і проявлялася у фінансуванні культурних, освітніх чи медичних ініціатив. Такі дії не мали системного характеру, але заклали підґрунтя для формування нової етичної парадигми підприємництва [4].
У середині XX ст. відбулося становлення наукових основ корпоративної соціальної відповідальності. Одним із перших дослідників цього явища став американський економіст Говард Боуен, який у праці «Social Responsibilities of the Businessman» (1953) визначив КСВ як обов’язок бізнесу ухвалювати рішення і здійснювати дії, що відповідають цілям та цінностям суспільства. Саме його підхід започаткував системне вивчення соціальної ролі підприємств у ринковій економіці [4].
У 1970-1980-х роках відбувається переосмислення ролі бізнесу у суспільстві. З одного боку, економіст Мілтон Фрідман у статті «The Social Responsibility of Business is to Increase its Profits» (1970) обґрунтував, що єдиною соціальною відповідальністю бізнесу є отримання прибутку в межах чинного законодавства. З іншого боку, з’являються підходи, які визнають багатовимірність інтересів підприємства. Зокрема, концепція stakeholders (Е. Фрімен, 1984) розширила коло відповідальності компанії до всіх зацікавлених сторін: працівників, клієнтів, постачальників, громади та інвесторів [5].
Подальший розвиток концепції КСВ припадає на 1990–2000-ті роки, коли питання соціальної відповідальності бізнесу почали інтегрувати у стратегії сталого розвитку. Важливим кроком стала ініціатива Глобального договору ООН (Global Compact, 2000), яка визначила десять універсальних принципів корпоративної етики у сферах прав людини, праці, довкілля та протидії корупції. У цей період формується розуміння КСВ як елемента корпоративного управління, що забезпечує баланс між прибутковістю та суспільним добробутом [6-7]
На сучасному етапі (після 2010-х років) відбувається трансформація традиційної концепції КСВ у парадигму ESG (Environmental, Social, Governance), де соціальна відповідальність поєднується з екологічною стійкістю та якістю корпоративного управління. У світовій практиці ESG-звіти стали ключовим інструментом оцінювання нефінансової ефективності компаній, а відповідальне інвестування – критерієм їхньої довгострокової привабливості [8-9].

Таблиця 1.1 – Етапи становлення концепції корпоративної соціальної відповідальності
Етап	Період	Характеристика	Ключові представники та/або документи
І	XIX – поч. ХХ ст.	Філантропія, благодійність, меценатство як моральний обов’язок підприємців	А. Карнегі, Дж. Рокфеллер, родина Терещенків
ІІ	1950–1970-ті рр.	Формування наукових підходів до КСВ, поява перших визначень	Г. Боуен, М. Фрідман
ІІІ	1980–1990-ті рр.	Розвиток концепції зацікавлених сторін, бізнес-етики, екологічних стандартів	Е. Фрімен, А. Керролл
IV	2000–2010-ті рр.	Інституціоналізація КСВ, міжнародні ініціативи, стандарти ISO, Глобальний договір ООН	ЄС, ISO 26000, UN Global Compact
V	Після 2010-х рр.	Інтеграція КСВ у ESG-підходи, відповідальне інвестування, нефінансова звітність	Принципи ESG, GRI, SDGs (Цілі сталого розвитку ООН)

Джерело: Складено автором на основі [4-10]
Еволюція концепції корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) свідчить про поступовий перехід від філантропічної моделі до стратегічного інтегрування соціальної відповідальності у систему управління бізнесом. На ранніх етапах розвитку КСВ її сприймали переважно як добровільну благодійну діяльність, орієнтовану на суспільне благо, що не мала прямого зв’язку з операційною ефективністю підприємства. Сучасний підхід визначає КСВ як невід’ємну складову корпоративного управління, яка впливає на формування репутаційного капіталу, фінансову стабільність, конкурентоспроможність і довгострокову стійкість компанії. У зв’язку з цим подальше дослідження цього поняття потребує детального уточнення його сутності та систематизації основних теоретичних підходів, що буде розглянуто у наступному підпункті [11].
Попри широке застосування концепції КСВ у науковій літературі та практиці бізнесу, єдиного визначення цього явища наразі не існує. Це обумовлено його багатогранністю: КСВ охоплює економічні, соціальні, етичні та екологічні аспекти діяльності підприємства, що інтегруються у його стратегічні та оперативні процеси. Різні теоретичні школи пропонують відмінні підходи до тлумачення КСВ – від мінімалістичного, який трактує її як обов’язок дотримуватися законодавства та сплачувати податки, до максималістського, що розглядає соціальну відповідальність як стратегічну філософію управління бізнесом, інтегровану у всі бізнес-процеси [12].
Перші спроби визначення КСВ з’явилися у 1950-х роках, коли стало зрозуміло, що економічна діяльність підприємства не може існувати ізольовано від соціального середовища. З часом поняття КСВ поступово ускладнювалося, набуваючи ознак інтегрованої управлінської категорії, яка поєднує прибутковість і ефективність бізнесу з етичною поведінкою та соціальним внеском компанії. Такий підхід дозволяє оцінювати КСВ не лише з позицій корпоративної філантропії, а й як стратегічний інструмент підвищення довгострокової конкурентоспроможності підприємства [13]. Нижче наведено узагальнення основних підходів до тлумачення сутності корпоративної соціальної відповідальності (таблиця 1.2).

Таблиця 1.2 – Підходи до визначення сутності корпоративної соціальної відповідальності
№	Автор / Джерело	Визначення корпоративної соціальної відповідальності	Ключовий акцент
1	Г. Боуен (1953)	Відповідальність бізнесменів за здійснення політики, прийняття рішень і реалізацію дій, що узгоджуються з цілями та цінностями суспільства.	Соціальна орієнтація бізнесу
2	М. Фрідман (1970)	Єдина соціальна відповідальність бізнесу полягає у збільшенні прибутку за умови дотримання законодавства та етичних норм.	Економічний прагматизм
3	А. Керролл (1991)	КСВ – це сукупність економічних, правових, етичних і філантропічних обов’язків бізнесу перед суспільством.	Системний (пірамідальний) підхід
4	Е. Фрімен (1984)	Соціальна відповідальність полягає у врахуванні інтересів усіх стейкхолдерів, на яких впливає діяльність компанії.	Концепція зацікавлених сторін
5	Європейська комісія (2011)	Інтеграція соціальних, екологічних і етичних аспектів у бізнес-операції та стратегію взаємодії з усіма стейкхолдерами.	Стратегічна інтеграція
6	ISO 26000:2010	Відповідальність організації за вплив її рішень і діяльності на суспільство та довкілля через прозору й етичну поведінку, яка сприяє сталому розвитку.	Міжнародний стандарт відповідальності
7	П. Друкер (1999)	Соціальна відповідальність – це здатність перетворювати соціальні проблеми на економічні можливості через ефективне управління.	Управлінський аспект
8	О. Кузьмін, О. Мельник (2020)	Добровільна діяльність підприємства, спрямована на задоволення соціальних потреб, збереження довкілля та підвищення репутаційного капіталу.	Репутаційний і комунікаційний аспект
9	В. Руденко (2021)	КСВ – це комплекс заходів підприємства, що забезпечують соціально-економічну взаємодію бізнесу, держави та суспільства на засадах сталого розвитку.	Інституційний підхід

Джерело: Складено автором на основі [14-22]

Як свідчить аналіз, поняття корпоративної соціальної відповідальності еволюціонувало від морально-етичної категорії до інструменту стратегічного управління.
На ранніх етапах (Боуен, Фрідман) головна увага приділялася взаємозв’язку між прибутковістю бізнесу та його суспільною корисністю. Проте вже в 1980–1990-х роках КСВ почали розглядати як багаторівневу систему відповідальності – економічної, правової, етичної та філантропічної (піраміда А. Керролла) [14-16]
Пізніше, з розвитком концепції stakeholders, акцент змістився з корпоративного прибутку на баланс інтересів усіх учасників ринку. Цей підхід став основою для формування європейської моделі КСВ, яка передбачає інтеграцію соціальної політики в загальну стратегію підприємства [18].
Міжнародний стандарт ISO 26000:2010 систематизував ключові принципи та напрями реалізації соціальної відповідальності, підкресливши, що відповідальна поведінка має не лише етичний, а й економічний ефект: підвищення довіри, стійкості бізнесу, інвестиційної привабливості. У свою чергу, сучасні українські дослідники (О. Кузьмін, О. Мельник, В. Руденко) пропонують розглядати КСВ як інструмент соціально-економічного партнерства, що забезпечує узгодження інтересів бізнесу, держави та громади на засадах сталого розвитку [19-22].
Таким чином, корпоративна соціальна відповідальність є інтегрованим поняттям, яке об’єднує економічну, соціальну та екологічну функції підприємства. Вона не заперечує прагнення до прибутковості, а навпаки – перетворює етичну поведінку на джерело довгострокових конкурентних переваг. У сучасній науковій літературі домінує підхід, згідно з яким КСВ – це стратегічна концепція управління, спрямована на досягнення цілей сталого розвитку через узгодження інтересів бізнесу та суспільства [14-22].
Загалом, проведений аналіз свідчить, що поняття корпоративної соціальної відповідальності охоплює широкий спектр підходів – від етичного і нормативного до стратегічно-економічного. Незважаючи на відмінності у трактуваннях, усі визначення сходяться на кількох базових тезах [14-22]:
КСВ є добровільною діяльністю, що виходить за межі законодавчих вимог.
Вона орієнтована на стейкхолдерів, тобто всіх осіб і груп, зацікавлених у результатах діяльності підприємства.
Соціальна відповідальність має економічне підґрунтя, оскільки сприяє зростанню репутаційного капіталу, довіри клієнтів і стабільності бізнесу.
У сучасних умовах КСВ розглядається як елемент корпоративного управління, інтегрований у систему стратегічного планування підприємства.
Виходячи з цього, корпоративну соціальну відповідальність можна визначити як добровільну стратегічну діяльність підприємства, спрямовану на узгодження економічних інтересів бізнесу з соціальними потребами суспільства, забезпечення сталого розвитку та підвищення конкурентоспроможності [14-22].
Узагальнюючи наведене, можна констатувати, що КСВ ґрунтується на певних принципах, які визначають логіку та механізм її реалізації. Саме ці основні принципи корпоративної соціальної відповідальності, їхня економічна доцільність та практичне втілення, розглянемо у наступному підрозділі [14-22].
Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) є сучасною управлінською концепцією, що передбачає добровільне врахування підприємством соціальних, етичних та екологічних аспектів у процесі здійснення господарської діяльності. Її сутність полягає в тому, що бізнес бере на себе зобов’язання діяти не лише в межах чинного законодавства, а й відповідно до очікувань суспільства, сприяючи сталому розвитку та зміцненню соціального капіталу.
Основою ефективної реалізації КСВ виступає система принципів, яка визначає логіку, напрями та межі соціально відповідальної поведінки підприємства. Ці принципи формують своєрідний «етико-економічний кодекс» діяльності бізнесу, що забезпечує баланс між економічною доцільністю та суспільною користю.

Таблиця 1.3 – Основні принципи корпоративної соціальної відповідальності
№	Принцип	Зміст та економічне обґрунтування
1	Принцип добровільності	КСВ реалізується з ініціативи самого підприємства. Добровільність означає, що компанія виходить за рамки законодавчих вимог, що свідчить про високий рівень корпоративної культури та орієнтацію на довгострокову репутаційну вигоду.
2	Принцип етичності	Підприємство у своїй діяльності дотримується норм чесності, відкритості та справедливості, що формує довіру серед стейкхолдерів і знижує ризики конфліктів та репутаційних втрат.
3	Принцип прозорості та підзвітності	Компанія відкрито інформує суспільство про свої економічні, соціальні та екологічні результати. Прозорість підвищує інвестиційну привабливість і довіру з боку партнерів та клієнтів.
4	Принцип інтеграції	Соціальна відповідальність інтегрується в загальну стратегію управління підприємством, стаючи елементом системи прийняття управлінських рішень і корпоративної культури.
5	Принцип партнерства зі стейкхолдерами	Взаємодія з усіма зацікавленими сторонами — працівниками, клієнтами, громадою, органами влади — забезпечує збалансованість інтересів та підвищує ефективність управління.
6	Принцип сталого розвитку	Орієнтація на довгостроковий економічний, соціальний і екологічний ефект діяльності, що дозволяє зміцнювати конкурентоспроможність у майбутньому.
7	Принцип інноваційності	КСВ стимулює впровадження інноваційних рішень, зокрема у сфері ресурсозбереження, логістики, управління персоналом і соціального маркетингу.
8	Принцип економічної доцільності	Соціальна відповідальність не заперечує прагнення до прибутку, а забезпечує його на основі ефективного використання ресурсів і створення доданої цінності для всіх сторін.

Джерело: Складено автором на основі [23-31]

Застосування перелічених принципів дає змогу підприємству формувати стійку бізнес-модель, що базується на взаємній вигоді та довірі. КСВ виступає не лише як інструмент соціального впливу, а і як економічний ресурс, який підвищує ефективність, конкурентоспроможність та інвестиційну привабливість компанії [27-28].
З позиції стратегічного менеджменту, дотримання принципів КСВ створює синергетичний ефект – поєднання економічних і соціальних результатів, що дозволяє підприємству отримувати стабільний прибуток, водночас забезпечуючи позитивний вплив на суспільство [29].
Таким чином, основні принципи корпоративної соціальної відповідальності визначають методологічну основу її впровадження, забезпечуючи цілісність політики сталого розвитку підприємства. 
Корпоративна соціальна відповідальність є багатовимірною системою, яка охоплює сукупність напрямів діяльності підприємства, спрямованих на гармонізацію економічних, соціальних і екологічних інтересів. Для ефективного управління КСВ важливо чітко визначити її структуру та ключові складові, що забезпечують взаємозв’язок між стратегічними цілями бізнесу та потребами суспільства.
У науковій літературі існує кілька підходів до визначення структури КСВ. Найбільш поширеним є підхід, запропонований А. Кероллом, який представив модель соціальної відповідальності у вигляді «піраміди», що включає чотири рівні: економічний, правовий, етичний та філантропічний. Водночас сучасна економічна практика вимагає розширення цього підходу з урахуванням інноваційних, екологічних і репутаційних аспектів діяльності підприємства [32-33].
Загальна структура корпоративної соціальної відповідальності підприємства може бути представлена у вигляді таких основних складових (табл. 1.4).


Таблиця 1.4 – Структура та економічне обґрунтування складових корпоративної соціальної відповідальності
№	Складова КСВ	Зміст	Економічне обґрунтування
1	Економічна	Забезпечення стабільного фінансового стану, ефективного використання ресурсів і створення доданої вартості	Формує базу для сталого розвитку, підвищує рентабельність і конкурентоспроможність підприємства
2	Правова	Дотримання норм законодавства, трудових, податкових, екологічних та антикорупційних вимог	Мінімізує юридичні ризики та забезпечує легітимність бізнесу
3	Соціальна	Турбота про персонал, створення безпечних умов праці, соціальні програми, взаємодія з громадою	Підвищує мотивацію працівників, формує позитивний імідж роботодавця, сприяє лояльності клієнтів
4	Екологічна	Раціональне використання природних ресурсів, скорочення викидів, впровадження екотехнологій	Зменшує витрати на енергію, знижує ризики екологічних штрафів, підвищує інвестиційну привабливість
5	Етична	Дотримання корпоративних цінностей, норм ділової етики, недискримінаційної політики	Зміцнює довіру партнерів і споживачів, сприяє довгостроковим відносинам
6	Інноваційна	Запровадження нових технологій, цифрових рішень, інструментів «зеленої» економіки	Забезпечує підвищення продуктивності та формування стійких конкурентних переваг
7	Репутаційна	Управління іміджем і публічною довірою, корпоративні комунікації, участь у соціальних проєктах	Створює додану нематеріальну вартість бренду, збільшує ринкову капіталізацію компанії

Джерело: Складено автором на основі [32-37]

Як свідчить аналіз, кожна складова корпоративної соціальної відповідальності має чітке економічне підґрунтя: вона не лише формує позитивний соціальний ефект, а й забезпечує зростання ефективності, рентабельності та ринкової вартості підприємства [33].
Збалансована реалізація економічної, соціальної та екологічної складових сприяє створенню цінності для всіх зацікавлених сторін (stakeholders) – працівників, споживачів, громади, партнерів і держави. У цьому контексті КСВ набуває рис системного підходу до управління корпоративним розвитком, що охоплює як матеріальні, так і нематеріальні активи компанії [34].
Водночас сучасні тенденції корпоративного управління демонструють поступовий перехід від традиційного розуміння КСВ до ESG-підходу (Environmental, Social, Governance), який конкретизує соціальну відповідальність у трьох вимірях – екологічному, соціальному та управлінському. Концепція ESG є логічним продовженням еволюції корпоративної соціальної відповідальності, оскільки вона дозволяє інтегрувати нефінансові критерії у процес стратегічного планування, інвестиційних рішень і звітності підприємства.
Отже, структура корпоративної соціальної відповідальності формує фундамент для побудови моделі ESG, у якій кожен елемент КСВ набуває кількісних показників ефективності, що робить соціальну відповідальність вимірюваною, контрольованою та економічно виправданою.
У сучасних умовах глобалізації та трансформації бізнес-середовища корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) дедалі частіше розглядається не як окрема ініціатива, а як інтегрована складова ширшої концепції ESG (Environmental, Social, Governance) [36-37].
Ця концепція сформувалася на початку ХХІ ст. як відповідь на необхідність оцінки ефективності підприємств не лише за фінансовими показниками, а й за нефінансовими критеріями: екологічними, соціальними та управлінськими.
Якщо КСВ орієнтована переважно на добровільні зобов’язання бізнесу перед суспільством, то ESG є системою вимірювання та звітності, яка дозволяє оцінювати, наскільки діяльність підприємства відповідає принципам сталого розвитку. Таким чином, КСВ виступає ідеологічною, ціннісною основою ESG, тоді як ESG – її практичним виміром і механізмом реалізації [36-37].

Таблиця 1.5 – Порівняльна характеристика КСВ та ESG
Критерій	Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ)	Концепція ESG
Сутність	Добровільна стратегія соціально відповідальної поведінки бізнесу	Система показників, що відображають сталість і нефінансову ефективність компанії
Характер реалізації	Етична ініціатива, залежна від корпоративної культури	Інституційно закріплена в міжнародних стандартах і звітності
Ціль	Гармонізація інтересів бізнесу та суспільства	Досягнення сталого розвитку та інвестиційної привабливості
Фокус	Соціальні проєкти, благодійність, внутрішня політика компанії	Екологічні, соціальні та управлінські практики, що підлягають вимірюванню
Інструменти	Корпоративні програми, КСВ-звіти, комунікації	ESG-звітність, рейтинги, нефінансова оцінка інвестицій
Ключові вигоди	Підвищення репутації, довіри та лояльності споживачів	Зростання капіталізації, доступу до «зелених» інвестицій, конкурентних переваг
Регуляторна база	Добровільні кодекси та принципи	Міжнародні стандарти (GRI, SASB, TCFD, UN Global Compact)

Джерело: Складено автором на основі [32-37]

Аналіз взаємозв’язку між концепціями корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) та ESG свідчить про їхню взаємодоповнюваність і еволюційний характер розвитку управлінських підходів у сучасному бізнес-середовищі. КСВ традиційно формує морально-етичну, соціальну та екологічну основу діяльності підприємства, акцентуючи увагу на добровільності, етичності, партнерстві зі стейкхолдерами та орієнтації на сталий розвиток. Саме через соціальні програми, розвиток персоналу, взаємодію з громадою та екологічні ініціативи підприємство створює фундамент відповідального корпоративного управління [36-37].
Водночас концепція ESG розширює можливості КСВ, переводячи її положення зі сфери цінностей і декларацій у площину конкретних інструментів стратегічного планування, контролю й оцінювання результативності. ESG забезпечує вимірюваність, прозорість і підзвітність нефінансових показників, що дозволяє інтегрувати соціальну та екологічну відповідальність у процес прийняття управлінських та інвестиційних рішень. У такій логіці ESG не заперечує КСВ, а системно розвиває її, формуючи стандартизований підхід до моніторингу, звітності та управління ризиками [36-37].
Таким чином, КСВ можна вважати першим рівнем формування ESG-культури, оскільки саме через відповідальну поведінку, взаємодію зі стейкхолдерами та внутрішньокорпоративні соціальні ініціативи підприємство закладає основу для подальшої інституціоналізації принципів сталого розвитку. ESG, у свою чергу, перетворює цю діяльність на інструмент підвищення інвестиційної привабливості, конкурентоспроможності та довгострокової економічної стійкості бізнесу. Отже, сучасні тенденції корпоративного управління демонструють поступовий перехід від ціннісно-орієнтованої КСВ до комплексної ESG-моделі, яка забезпечує системність, керованість та реальну економічну результативність соціально відповідальної діяльності підприємства.


1.2. Корпоративна соціальна відповідальність як чинник підвищення конкурентоспроможності підприємства

У сучасних умовах глобалізації та високої мінливості ринкового середовища конкурентоспроможність підприємства набуває особливої ваги як ключовий чинник його сталого розвитку. Зміни у споживчих пріоритетах, зростання вимог до якості товарів і послуг, а також підвищення ролі соціальної відповідальності бізнесу зумовлюють необхідність переосмислення підходів до формування конкурентних переваг [38-40].
Традиційно конкурентоспроможність асоціювалася з ціною, якістю продукції, рівнем технологій чи ефективністю управління. Проте сучасна економічна наука розширює це поняття, включаючи в нього нематеріальні чинники: імідж, корпоративну культуру, довіру стейкхолдерів і соціальну відповідальність підприємства. У цьому контексті корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) виступає не лише моральною чи репутаційною категорією, а й інструментом зміцнення конкурентних позицій на ринку [42].
Конкурентоспроможність підприємства – багатогранна економічна категорія, яка відображає його здатність забезпечувати переваги над іншими суб’єктами ринку шляхом ефективного використання ресурсів, інноваційного потенціалу, управлінських рішень і стратегічного планування. Проте у науковій літературі це поняття трактується по-різному залежно від підходів, акцентів та об’єктів дослідження [41; 43]. Нижче наведено узагальнення найпоширеніших визначень конкурентоспроможності підприємства, запропонованих як зарубіжними, так і українськими науковцями (табл. 1.6).

Таблиця 1.6 – Підходи до визначення сутності конкурентоспроможності
Авторство	Визначення конкурентоспроможності	Ключовий акцент
М. Портер	Конкурентоспроможність – це здатність підприємства створювати й утримувати конкурентні переваги для досягнення стабільної економічної ефективності.	Стратегічна перевага, ефективність ресурсів
К. Прахалад / Г. Хамел	Конкурентоспроможність визначається як здатність використовувати свої «ключові компетенції» (core competencies), які не легко імітувати конкурентами, для створення цінності.	Інноваційність, нематеріальні ресурси
OECD / ESGтеорія	Конкурентоспроможність фірми включає здатність підтримувати продуктивність і ефективність, дотримуючись принципів сталого розвитку та соціальної відповідальності.	ESG-орієнтація, стійкість 
Новікова К. В.	Конкурентоспроможність – багатогранне явище, яке містить економічні, стратегічні й соціальні характеристики підприємства.	Комплексний підхід, ресурси, стратегічне мислення

Джерело: Складено автором на основі [44-47]

Як видно з таблиці, сучасна економічна думка еволюціонує від традиційного розуміння конкурентоспроможності як економічної ефективності до комплексного трактування, що включає соціальні, екологічні та етичні аспекти діяльності підприємства [44-47].
Важливо зазначити, що в умовах постіндустріальної економіки ключову роль у забезпеченні конкурентних позицій відіграють нематеріальні активи, зокрема репутація, інтелектуальний капітал та імідж компанії. Саме вони забезпечують сталість клієнтської бази, довіру партнерів і можливість реалізації соціально відповідальних стратегій.
Нематеріальні активи формують унікальну «невидиму» цінність бізнесу, яка визначає рівень його привабливості для споживачів, партнерів та інвесторів. Відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IAS 38), до нематеріальних активів належать немонетарні ресурси, які не мають фізичної форми, проте приносять майбутні економічні вигоди. Для підприємств торговельної сфери це, насамперед, торговельна марка, репутація, клієнтська база, корпоративна культура, соціальний капітал, управлінські знання та компетенції персоналу [54].
Систематизація основних груп нематеріальних активів і їх економічного значення подана у таблиці 1.7.

Таблиця 1.7 – Основні групи нематеріальних активів підприємства та їх економічне значення
Група нематеріальних активів	Складові елементи	Механізм формування цінності	Економічний ефект
Інтелектуальні активи	Патенти, ліцензії, “ноу-хау”, програмні рішення	Створення унікальних технологій та продуктів	Інноваційна перевага, підвищення продуктивності
Маркетингові активи	Бренд, торговельна марка, дизайн, фірмовий стиль	Формування емоційної прихильності споживачів	Зростання лояльності клієнтів, стабільність продажів
Репутаційні активи	Ділова репутація, публічний імідж, відгуки клієнтів, рейтинг довіри	Позитивний досвід взаємодії зі стейкхолдерами	Підвищення довіри партнерів і доступу до ресурсів

Продовження таблиці 1.7
Корпоративні активи	Корпоративна культура, система цінностей, стиль управління	Згуртованість колективу, етична поведінка менеджменту	Підвищення мотивації персоналу, зниження плинності кадрів
Соціальні активи	Взаємодія з громадою, соціальні ініціативи, участь у благодійних програмах	Формування соціального капіталу і довіри до бренду	Зміцнення репутації, розширення кола клієнтів
Інформаційні активи	База даних клієнтів, аналітичні системи, CRM	Персоналізація пропозицій, швидкість прийняття рішень	Підвищення ефективності збуту та клієнтського сервісу

Джерело: Складено автором на основі [48-53]

Як видно з таблиці, нематеріальні активи включають як внутрішні ресурси підприємства – знання, корпоративну культуру, інноваційний потенціал, так і зовнішні складові – бренд, репутацію та соціальний капітал. Саме вони формують унікальну цінність бізнесу, яку важко або неможливо відтворити конкурентами, і безпосередньо впливають на рівень його конкурентоспроможності [48-50].
У торговельному бізнесі, де більшість товарів є стандартизованими, саме репутаційні фактори та етичність ведення бізнесу стають визначальними для вибору споживача. Клієнт оцінює не лише ціну та асортимент продукції, а й цінності бренду, такі як екологічність, чесність, соціальна відповідальність і гуманність. Відповідно, репутаційні активи набувають критичного значення для формування стійких конкурентних переваг підприємства [51].
Репутація, у свою чергу, виступає інтегральним показником ефективності управління всіма нематеріальними активами компанії. Вона формується на основі тривалої та послідовної взаємодії з усіма зацікавленими сторонами – споживачами, працівниками, партнерами, державними органами та місцевими громадами [52-53].
Таким чином, корпоративна соціальна відповідальність впливає на конкурентоспроможність багатовимірно, оскільки взаємопов’язує соціальні, економічні та управлінські результати діяльності. На основі цього підприємства можуть формувати стратегії, які забезпечують одночасне збільшення доданої вартості, зміцнення репутації та підвищення ефективності управління. Нижче подано основні напрями впливу на формування конкурентних переваг підприємства (табл. 1.8).

Таблиця 1.8 – Взаємозв’язок корпоративної соціальної відповідальності та конкурентоспроможності підприємства
Напрям КСВ	Прояв дії	Економічний ефект
Формування позитивного іміджу	Соціальні ініціативи, благодійність, прозорість звітності	Зростання лояльності клієнтів, підвищення продажів
Довіра партнерів і інвесторів	Відповідальне ведення бізнесу, дотримання етичних норм	Зниження ризиків, стабільність фінансових потоків
Соціальні програми для персоналу	Підтримка працівників, розвиток корпоративної культури	Підвищення продуктивності праці, зменшення плинності кадрів
Екологічна політика	Оптимізація використання ресурсів, зменшення відходів	Зниження операційних витрат, поліпшення репутації
Комунікаційна активність	Залучення громадськості до ініціатив компанії	Підвищення впізнаваності бренду, розширення ринку

Джерело: Складено автором на основі [55-59]

Як видно з таблиці, КСВ має прямий і опосередкований вплив на ключові фактори конкурентоспроможності. Реалізація соціально відповідальних проєктів формує довіру та лояльність, які перетворюються на реальні економічні вигоди – зростання ринкової частки, стабільність доходів, підвищення вартості бренду.
Тим самим, корпоративна соціальна відповідальність виступає механізмом активного формування нематеріальних активів. Соціальні проєкти, екологічні ініціативи, прозорість звітності та етична поведінка менеджменту створюють основу для довіри з боку суспільства.
Внаслідок цього, формується ланцюг, що відображає економічну логіку впливу соціально відповідальної поведінки на успіх підприємства: КСВ → довіра → репутація → конкурентоспроможність.
Отже, нематеріальні активи – це стратегічна основа довгострокової конкурентоспроможності підприємства. Їхня економічна цінність полягає у здатності створювати стійкі конкурентні переваги через репутацію, соціальний капітал і довіру. Корпоративна соціальна відповідальність, у свою чергу, є потужним інструментом розвитку цих активів, оскільки формує позитивний імідж, підвищує лояльність клієнтів і зміцнює відносини зі стейкхолдерами. Саме тому КСВ слід розглядати як інтегральний компонент нематеріального капіталу, який безпосередньо впливає на конкурентну позицію підприємства в умовах сучасної економіки.


1.3. Зарубіжний досвід реалізації КСВ у торговельній сфері та методичні підходи до оцінювання її ефективності

У сучасних умовах глобалізації та посилення конкуренції корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) стала невід’ємною складовою стратегії провідних компаній світу. В Європі та США соціальна відповідальність бізнесу розглядається не лише як етичний обов’язок, а й як ефективний інструмент формування довгострокових конкурентних переваг, зміцнення репутації бренду та залучення клієнтів [60].
КСВ у провідних компаніях інтегрується у систему стратегічного менеджменту, створюючи синергію між економічними цілями, соціальним добробутом і збереженням довкілля. Особливого значення набуває КСВ у контексті сталого розвитку, який поєднує економічне зростання з відповідальністю перед суспільством та природою. Саме тому компанії активно впроваджують соціальні програми, звітують за стандартами ESG, формують етичні кодекси та ефективно управляють нематеріальними активамиn [61]
Досвід світових лідерів показує, що успішна реалізація КСВ потребує системного підходу, прозорості дій і чіткого зв’язку з корпоративними цілями. Поєднання економічної ефективності з екологічною та соціальною відповідальністю дозволяє не лише підвищити конкурентоспроможність, а й зміцнити довіру споживачів та інвесторів, забезпечуючи стійкий розвиток бізнесу [60-61].
На основі цього доцільно узагальнити ключові міжнародні практики КСВ у торговельній сфері, що можуть бути адаптовані для українських підприємств. У таблиці 1.9 наведено приклади провідних світових компаній та напрями їх соціально відповідальної діяльності.

Таблиця 1.9 – Провідні міжнародні практики корпоративної соціальної відповідальності
Компанія	Основні напрями КСВ	Інструменти реалізації	Економічний та соціальний ефект
H&M	Екологічна сталість, повторне використання одягу	Програма Garment Collecting (збір і переробка одягу), звітність із сталого розвитку	Зменшення відходів текстилю, покращення іміджу бренду, підвищення лояльності клієнтів
IKEA	Екологічний дизайн, енергоефективність, етичні поставки	Ініціатива People & Planet Positive, інвестиції у відновлювану енергетику	Зниження витрат на енергію, зміцнення репутації екологічного лідера
The Body Shop	Етичний маркетинг, захист прав людини, протидія тестуванню на тваринах	Програми «Community Fair Trade», кампанії за етичну торгівлю	Підвищення довіри споживачів, зростання продажів у етичних категоріях
Unilever	Концепція «Sustainable Living Plan»	Програми зі зменшення викидів СО₂, підтримка локальних громад	Підвищення ефективності виробництва, стабільність ланцюгів постачання



Родовження таблиці 1.9
Zara (Inditex)	Кругова економіка, відповідальне виробництво	Колекції Join Life, використання перероблених матеріалів	Економія ресурсів, залучення екологічно свідомих споживачів

Джерело: Складено автором на основі [62-70]

Аналізуючи таблицю, можна сказати, що спільною рисою успішних програм КСВ є інтеграція соціальної відповідальності у бізнес-модель підприємства. Для більшості компаній це не окремий напрям діяльності, а складова корпоративної стратегії, що забезпечує одночасне досягнення комерційних і суспільних цілей [62-70].
Водночас, наступним кроком у розвитку корпоративної соціальної відповідальності стало запровадження міжнародних стандартів звітності, які дозволяють оцінювати результати діяльності в екологічному, соціальному та управлінському аспектах.
Система міжнародних стандартів КСВ спрямована на уніфікацію принципів звітування, підвищення прозорості бізнесу та зміцнення довіри стейкхолдерів.



Рисунок 1.1 – Європейські стандарти корпоративної звітності
Джерело: Складено автором на основі [71-79]

a) ISO 26000:2010 «Social Responsibility» – один із базових міжнародних стандартів, який визначає принципи соціальної відповідальності, зокрема підзвітність, прозорість, етичну поведінку, дотримання прав людини, екологічну турботу та розвиток місцевих спільнот. Стандарт не є обов’язковим до сертифікації, проте задає орієнтири для формування політики КСВ [71-73].
b) GRI Standards (Global Reporting Initiative) – найбільш поширена система нефінансової звітності, що дає змогу вимірювати результати соціально відповідальної діяльності через економічні, екологічні та соціальні індикатори. Формат GRI забезпечує порівнянність даних між компаніями та галузями, сприяє формуванню репутації на міжнародному рівні [74-76].
c) ESG-звітність (Environmental, Social, Governance) – сучасна концепція оцінювання бізнесу з точки зору сталого розвитку, яка враховує екологічні, соціальні та управлінські аспекти. Показники ESG активно використовуються інвесторами для аналізу ризиків і прийняття рішень щодо співпраці з компанією. ESG-фактори безпосередньо впливають на вартість капіталу та доступ до міжнародних фінансових ринків [77-79].
Таким чином, міжнародна практика свідчить, що компанії, які регулярно звітують за стандартами ISO, GRI чи ESG, демонструють вищий рівень ефективності, менші репутаційні ризики та більшу привабливість для партнерів і споживачів.
Для оцінювання ефективності КСВ використовується комплекс показників, що враховують як фінансові, так і нефінансові результати.

Таблиця 1.10 – Методи оцінювання ефективності корпоративної соціальної відповідальності
Напрям оцінювання	Основні показники	Методичні інструменти	Очікуваний ефект
Економічна ефективність	ROI, зниження витрат, підвищення продуктивності	Balanced Scorecard (BSC)	Зростання рентабельності, оптимізація процесів

Продовження таблицы 1.10
Соціальна ефективність	Індекси залученості персоналу, NPS, лояльність клієнтів	Stakeholder analysis	Підвищення мотивації, зменшення плинності кадрів
Екологічна ефективність	Зниження енергоспоживання, обсяг вторинної переробки	Екоаудит, ISO 14001	Зменшення негативного впливу на довкілля
Репутаційна ефективність	Індекси корпоративної репутації, медіа-аналіз	Контент-аналіз, опитування стейкхолдерів	Зростання впізнаваності, формування позитивного іміджу

Джерело: Складено автором на основі [80-86]

Як видно з таблиці, методи оцінювання КСВ передбачають не лише вимірювання фінансових результатів, але й аналіз нематеріальних ефектів. Вони дозволяють визначити реальний внесок соціальної відповідальності у підвищення конкурентоспроможності підприємства.Актуальні тенденції розвитку КСВ у країнах ЄС:
1) Розвиток соціального підприємництва. У ЄС активно поширюються моделі бізнесу, спрямовані на вирішення соціальних проблем, наприклад, працевлаштування вразливих груп населення чи підтримку місцевих громад. Соціальні підприємства стають важливою складовою інноваційної економіки.
2) Формування циклічної економіки. Європейські країни впроваджують політику замкненого виробничого циклу – повторне використання, ремонт, ресайклінг. Це дозволяє зменшити споживання ресурсів і створити нові бізнес-моделі у сфері утилізації та повторного продажу.
3) Поширення практик повторного використання ресурсів. Зокрема, у секторі торгівлі набуває популярності концепція «second life» – продаж перероблених або вживаних речей, що поєднує екологічну та соціальну складову бізнесу.
Таким чином, європейський бізнес демонструє тенденцію переходу від декларативних принципів КСВ до інтегрованих стратегій сталого розвитку. Впровадження європейських підходів дозволить українським компаніям забезпечити прозорість діяльності, зміцнити довіру партнерів і підвищити ефективність управління корпоративною репутацією.


Висновки до розділу 1

У межах першого розділу дипломної роботи здійснено комплексне теоретико-методологічне дослідження сутності, принципів і стратегічного значення корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) для сучасних підприємств торгівлі. Розглянуті теоретичні положення дали змогу сформувати цілісне уявлення про роль КСВ як інструменту підвищення конкурентоспроможності, а також про специфіку зарубіжних практик і методів оцінювання ефективності соціально відповідальної діяльності.
1. Уточнено зміст та структуру корпоративної соціальної відповідальності, яка в сучасних умовах розглядається як система довгострокових зобов’язань бізнесу перед суспільством, що охоплює економічний, соціальний, екологічний та етичний виміри. Виокремлено ключові принципи КСВ – прозорість, підзвітність, етичність, дотримання прав людини, взаємодія зі стейкхолдерами та інтегрованість у корпоративну стратегію. Показано, що КСВ перестала бути добровільною ініціативою й поступово трансформується у стратегічний компонент корпоративного управління.
2. Обґрунтовано вплив КСВ на конкурентоспроможність торговельного підприємства. На основі аналізу наукових джерел встановлено, що КСВ сприяє формуванню нематеріальних активів підприємства – довіри, репутаційного капіталу, брендової лояльності, що безпосередньо впливають на економічні результати. Показано, що в умовах високої конкуренції на ринку торгівлі соціально відповідальна діяльність забезпечує підприємству додаткові конкурентні переваги: зростання клієнтської бази, покращення взаємин із партнерами, підвищення мотивації персоналу та зміцнення корпоративної культури.
3. Проаналізовано зарубіжний досвід КСВ у торговельній сфері, який демонструє тенденцію до переходу від окремих соціальних ініціатив до комплексних стратегій сталого розвитку. Вивчено практики провідних міжнародних компаній (H&M, IKEA, Zara, The Body Shop, Unilever), що інтегрують КСВ у бізнес-модель через кругову економіку, етичне постачання, екоінновації та прозорість ланцюгів постачання. Показано, що ефективність таких програм забезпечується системною звітністю за міжнародними стандартами – GRI, ISO 26000, ESG-критеріями.
4. Узагальнено методичні підходи до оцінювання ефективності КСВ, які охоплюють економічні, соціальні, екологічні та репутаційні індикатори. Встановлено, що застосування методів Balanced Scorecard, stakeholder-analysis, екоаудиту, стандартів ISO 14001 та інструментів репутаційного моніторингу дозволяє комплексно оцінити вплив соціально відповідальних програм на результати діяльності підприємства та його ринкову позицію. Особливе значення в торговельній сфері мають методи оцінки лояльності споживачів, прозорості ланцюгів постачання та екологічної ефективності операцій.
Отже, у першому розділі сформовано теоретичну та методичну основу для подальшого дослідження практичних аспектів формування КСВ на матеріалах ТОВ «Профі Резерв». Отримані результати дозволяють визначити ключові напрями, за якими соціально відповідальна діяльність може бути інтегрована у систему управління торговельним підприємством для підвищення його конкурентоспроможності. Це створює підґрунтя для здійснення детального аналізу поточного стану КСВ у компанії та розроблення практичних рекомендацій у наступних розділах дипломної роботи.


РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ОЦІНКА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПІВ КОРПОРАТИВНО СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ


2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

ТОВ «Профі Резерв», засноване у 2017 році в м. Львів, є юридично зареєстрованим товариством з обмеженою відповідальністю, що функціонує відповідно до чинного законодавства України. Основним видом економічної діяльності підприємства визначено «78.30 Інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами», що передбачає організаційне забезпечення та управління трудовими ресурсами. Додаткові види діяльності включають: оптову та посередницьку торгівлю товарами широкого асортименту (КВЕД 46.19, 46.49) та надання допоміжних комерційних послуг (КВЕД 82.99), що забезпечує підприємству диверсифікацію діяльності та гнучкість реагування на потреби ринку.
Організаційно-економічна структура підприємства відображає сучасні вимоги до ефективного управління ресурсами та розвитку корпоративної соціальної відповідальності. Основним напрямом діяльності є торгівля секонд-хендом та надання послуг із переробки одягу, що дозволяє не лише задовольняти комерційні інтереси, а й інтегрувати соціально-екологічні принципи в бізнес-процеси. Місія підприємства полягає у створенні синергетичного ефекту між економічною ефективністю та соціальною відповідальністю, що формує стійку конкурентну позицію на регіональному ринку.
На кінець 2024 року підприємство функціонувало у складі мережі із 5 магазинів, обслуговувало близько 200 працівників і здійснювало систематичний контроль над процесами логістики, збору та переробки одягу. Така організаційна структура забезпечує оптимальне розподілення функцій та відповідальності між підрозділами, підвищує ефективність управління персоналом і сприяє реалізації стратегічних цілей у сфері корпоративної соціальної відповідальності.
Для наочного представлення динаміки основних показників діяльності підприємства за останні три роки наведено таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 – Основні показники діяльності ТОВ «Профі Резерв» 
Показник	2022 рік	2023 рік	2024 рік
Кількість магазинів	4	10	20
Кількість точок збору одягу	3	6	12
Чисельність персоналу (осіб)	40	100	200

Джерело: Складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Аналіз представлених даних свідчить про стійку динаміку розвитку мережі підприємства, зокрема збільшення кількості магазинів майже в 5 разів протягом трьох років, що вказує на активну експансію на регіональному та національному ринку. Паралельне збільшення кількості точок збору одягу демонструє стратегічний акцент на інтеграції соціально-екологічних ініціатив у бізнес-процеси.
Чисельність персоналу зросла помірно, що свідчить про ефективну оптимізацію внутрішніх ресурсів та впровадження сучасних технологій управління. Такі показники дозволяють констатувати, що підприємство поєднує економічну ефективність із потенціалом для розвитку корпоративної соціальної відповідальності, створюючи основу для подальшого системного вдосконалення соціальних та екологічних програм.
Для всебічного аналізу діяльності підприємства важливим є розуміння його організаційної структури, оскільки саме вона визначає розподіл функцій, рівень відповідальності та механізми координації між підрозділами. Зважаючи на масштаби діяльності ТОВ «Профі Резерв», збільшення кількості магазинів та точок збору одягу, наявність чіткої структури управління стає ключовим фактором забезпечення ефективності бізнес-процесів та реалізації стратегічних цілей, включно з соціальною та екологічною відповідальністю.
На рисунку 2.1 наведено організаційну схему підприємства, яка відображає основні структурні підрозділи, їхні функціональні завдання та взаємозв’язки, що дозволяє оцінити ефективність управління персоналом та ресурсами. Зокрема, схема демонструє, як логістика, продажі, закупівлі та адміністративні функції інтегруються для забезпечення стабільного розвитку та підтримки корпоративної соціальної відповідальності.

Рисунок 2.1 – Організаційна структура підприємства
Джерело: Складено автором на основі структури підприємства
Аналіз організаційної схеми підприємства дозволяє виділити основні підрозділи, які забезпечують ефективне функціонування ТОВ «Профі Резерв». До них належать: відділ логістики, який відповідає за приймання, сортування та доставку товарів; відділ закупівель, що забезпечує постачання продукції та контроль за її якістю; відділ продажів, що реалізує товари та підтримує взаємодію з клієнтами; а також підрозділ соціальних проектів, який координує діяльність у сфері корпоративної соціальної відповідальності та ініціатив, спрямованих на підтримку працівників та громади.
Кожен із ключових підрозділів виконує специфічні функціональні завдання, що забезпечують цілісність і ефективність внутрішніх процесів підприємства. Відділ логістики організовує переміщення товарів та оптимізує використання ресурсів, відділ закупівель контролює асортимент і постачання, відділ продажів відповідає за обсяг реалізації та комунікацію з клієнтами, а підрозділ соціальних проектів реалізує програми соціальної підтримки та взаємодії з громадою.
Узагальнені дані щодо чисельності та розподілу працівників за категоріями наведено у таблиці 2.2, що дозволяє оцінити кадровий потенціал підприємства та забезпечити подальший аналіз ефективності використання трудових ресурсів.

Таблиця 2.2 – Штатна структура та чисельність працівників ТОВ «Профі Резерв» за категоріями (станом на 2024 рік)
Категорія працівників	Кількість осіб	Вікова група	Досвід роботи	Кваліфікація
Адміністративний персонал	30	30-55	5-20 років	Вища
Відділ продажів	80	20-40	1-10 років	Середня/Вища
Відділ логістики	40	25-45	3-12 років	Середня
Відділ закупівель	25	28-50	4-15 років	Вища
Підрозділ соціальних проектів	25	22-40	1-8 років	Вища

Джерело: Складено автором на основі фінансової звітності підприємства
Розподіл персоналу свідчить про поєднання досвідчених працівників та молодих фахівців, що забезпечує баланс між стабільністю управлінських рішень та впровадженням нових підходів. Висока частка персоналу з вищою освітою в адміністративному та соціальному підрозділах відображає орієнтацію підприємства на ефективне управління та реалізацію програм корпоративної соціальної відповідальності. Відділи продажів та логістики формують основу операційної діяльності, забезпечуючи безперебійну роботу мережі магазинів і точок збору одягу.
Такий аналіз дозволяє зробити висновок, що для підвищення ефективності підприємства важливим є впровадження систем мотивації, навчання та розвитку персоналу, а також інтеграція елементів КСВ у внутрішні процеси.
Важливо зазначити, що ТОВ «Профі Резерв» реалізує комплексну систему мотивації працівників, яка включає як матеріальні стимули (заробітна плата, премії, бонуси за ефективність), так і нематеріальні стимули (кар’єрний ріст, участь у корпоративних заходах, навчальні програми). Система навчання охоплює підвищення кваліфікації та професійний розвиток персоналу, що сприяє оптимізації бізнес-процесів та підвищенню якості обслуговування клієнтів.
Ефективна мотиваційна політика дозволяє знизити плинність кадрів та забезпечити стабільну реалізацію соціальних і комерційних ініціатив. Підприємство активно використовує навчальні програми для розвитку компетенцій працівників, що створює основу для впровадження корпоративних соціально відповідальних проектів.






Таблиця 2.3 – Кваліфікаційний склад персоналу та участь у КСВ
Підрозділ	Кваліфікаційний рівень	Участь у КСВ-проектах	Характеричстика
Адміністративний персонал	Вища	Частково	Планування та координація програм КСВ
Відділ продажів	Середня/Вища	Частково	Участь у соціальних акціях, підтримка клієнтів
Відділ логістики	Середня	Частково	Організація збору та переробки одягу
Відділ закупівель	Вища	Частково	Забезпечення відповідального постачання
Підрозділ соціальних проектів	Вища	Повністю	Реалізація програм КСВ та соціальних ініціатив

Джерело: Складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Персонал і корпоративна культура є ключовими факторами реалізації КСВ на підприємстві. Системна організація праці, збалансоване поєднання досвідчених та молодих спеціалістів, а також інтеграція соціально відповідальних практик створюють сприятливі умови для стабільного розвитку, підвищення конкурентоспроможності та формування позитивного іміджу ТОВ «Профі Резерв».
Воночас одним із найважливіших аспектів ефективного функціонування підприємства є наявність та раціональне використання ресурсів і інфраструктури, що забезпечує реалізацію як комерційних, так і соціально-екологічних цілей. Матеріальні та нематеріальні ресурси визначають спроможність підприємства до масштабування, оптимізації процесів і підвищення конкурентоспроможності. Вони створюють основу для реалізації стратегічних програм, інтегрованих у корпоративну соціальну відповідальність, а також дозволяють ефективно координувати діяльність персоналу та підрозділів.
Основними матеріальними ресурсами ТОВ «Профі Резерв» є магазини, склади, обладнання для сортування та переробки одягу, а також транспортні засоби, що забезпечують доставку товарів між точками продажу та збірними пунктами. Наявність сучасної матеріально-технічної бази дозволяє підприємству ефективно реалізовувати товари та послуги, забезпечувати безперебійну логістику і підтримувати якість продукції.

Таблиця 2.4 – Основні матеріальні активи ТОВ «Профі Резерв» (2024 рік)
Вид активу	Кількість/Обсяг	Основні функції та призначення
Магазини	20	Продаж одягу та взаємодія з клієнтами
Склади	5	Зберігання товарів, сортування та підготовка до продажу
Обладнання для сортування	15 комплектів	Переробка та підготовка одягу до продажу
Транспортні засоби	10	Доставка товарів між магазинами та точками збору

Джерело: Складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Представлена структура матеріальних ресурсів свідчить про стратегічну спрямованість підприємства на розширення мережі та оптимізацію операційних процесів. Підприємство має достатній рівень інфраструктури для підтримки зростаючого обсягу продажів та ефективної реалізації соціально-екологічних ініціатив. Розподіл активів дозволяє мінімізувати логістичні витрати та забезпечити швидку реакцію на зміни попиту в різних регіонах.
Для управління процесами ТОВ «Профі Резерв» використовує сучасні інформаційні системи, що інтегрують облік товарів, контроль руху запасів, планування закупівель та координацію роботи персоналу. Логістичні процеси побудовані з урахуванням оптимізації маршрутів доставки та ефективного використання складів, що дозволяє скоротити час обробки та транспортування товарів, а також знизити операційні витрати.
Економічний аналіз показує, що інвестиції в матеріальні ресурси та інформаційні системи безпосередньо впливають на ефективність бізнес-процесів, зниження витрат та підвищення рентабельності підприємства. У поєднанні з системою управління персоналом та мотиваційними механізмами це створює стійку основу для конкурентоспроможності ТОВ «Профі Резерв» та реалізації програм корпоративної соціальної відповідальності.
Ефективне функціонування підприємства значною мірою залежить від умов ринку, на якому воно здійснює діяльність. Географія продажів та характеристика цільової аудиторії дозволяють оцінити ринкові можливості, визначити пріоритетні регіони для розвитку та оптимізувати бізнес-процеси.
ТОВ «Профі Резерв» здійснює діяльність у різних регіонах України, зокрема у м. Львів та Львівській області, Києві та інших обласних центрах. Основною цільовою аудиторією є споживачі, зацікавлені у придбанні доступного одягу та виробів секонд-хенд, а також клієнти, які цінують соціально-екологічний аспект діяльності компанії. Географічне розташування магазинів та точок збору одягу визначає ефективність логістики, масштабів продажів та потенціал розширення ринку.

Таблиця 2.5 – Географія продажів та цільова аудиторія ТОВ «Профі Резерв» 
Регіон	Кількість магазинів	Кількість точок збору	Цільова аудиторія	Основні ринкові тенденції
Львів	5	4	Міські споживачі, молодь	Зростання попиту на секонд-хенд
Львівська обл.	7	5	Сім’ї, студенти	Попит на доступний одяг
Київ та обл.	8	3	Молодь, соціально активні	Екологічна свідомість споживачів

Джерело: Складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Дані таблиці свідчать про ефективне покриття ключових регіонів та стратегічну орієнтацію на регіональну експансію. Важливим є перехід до аналізу конкурентного середовища, оскільки розуміння сильних та слабких сторін конкурентів дозволяє підприємству визначити власні переваги та потенційні ризики.
Для визначення позицій ТОВ «Профі Резерв» на ринку було проведено порівняльний аналіз основних конкурентів. Критерії включають кількість магазинів, присутність точок збору, кадровий потенціал, рівень інтеграції КСВ та маркетингові можливості.

Таблиця 2.6 – Порівняння ТОВ «Профі Резерв» з основними конкурентами 
Показник	ТОВ «Профі Резерв»	Конкурент А	Конкурент Б	Конкурент В
Кількість магазинів	20	15	10	12
Кількість точок збору одягу	12	8	5	6
Чисельність персоналу	200	150	120	130
Наявність програм КСВ	частково	частково	ні	частково
Основні переваги	Масштаб, КСВ	Лояльність клієнтів	Локації, ціни	Спеціальні акції
Основні слабкі сторони	Не в усіх регіонах	Масштаб мережі	Обмежена КСВ	Малий кадровий потенціал

Джерело: Складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Порівняння показує, що ТОВ «Профі Резерв» має перевагу у масштабі мережі та наявності соціальних програм. Разом з тим, часткова інтеграція КСВ та нерівномірне покриття регіонів залишають потенційні ризики для подальшої експансії. Економічний аналіз конкурентів дозволяє виділити напрями оптимізації: розширення точок збору, підвищення кваліфікації персоналу та посилення соціальних програм. На основі даних про кількість магазинів, точок збору та ринковий обсяг продажів розрахована частка ринку ТОВ «Профі Резерв» у ключових регіонах.

Таблиця 2.7 – Частка ринку ТОВ «Профі Резерв» за регіонами 
Регіон	Розмір ринку (магазини)	Частка ринку, %
Львів	25	20
Львівська обл.	35	20
Київ та обл.	40	20

Джерело: Складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Дані показують, що підприємство займає приблизно 20% ринку в кожному ключовому регіоні, що підтверджує його стабільну позицію та потенціал для подальшого зростання. Високий рівень інтеграції соціально-екологічних ініціатив дозволяє підприємству не лише конкурувати за обсяги продажів, а й формувати позитивний імідж серед цільової аудиторії.
Загалом, проведений аналіз внутрішнього середовища підприємства засвідчив, що його кадрові ресурси, матеріально-технічна база та виробнича інфраструктура формують достатній потенціал для забезпечення стабільності основних бізнес-процесів. Дослідження просторової структури діяльності та ринкової географії визначає ключові орієнтири подальшого розвитку, зокрема пріоритетні напрямки розширення присутності на цільових ринках.
Оцінка конкурентного середовища дала змогу ідентифікувати сильні та слабкі сторони підприємства, що є базою для обґрунтування стратегічних рішень щодо підвищення його конкурентоспроможності. Динаміка та частка ринку підтверджують відносно стійкі позиції підприємства, що, у свою чергу, підкреслює актуальність інтеграції принципів корпоративної соціальної відповідальності у загальну модель управління та стратегічне планування.


2.2 Аналіз фінансово-економічних результатів діяльності

Фінансово-економічні показники підприємства є ключовим інструментом оцінки його ефективності та стабільності. Саме через них можна кількісно оцінити, наскільки підприємство здатне виконувати стратегічні завдання, реалізовувати соціальні та екологічні ініціативи, а також підтримувати розвиток корпоративної соціальної відповідальності. Аналіз фінансових даних дозволяє визначити стійкість бізнес-моделі, ефективність використання ресурсів та готовність до подальшого масштабування.
Для комплексного аналізу доцільно почати з основних фінансових показників: виручки, собівартості реалізованої продукції, чистого прибутку та рентабельності. Ці показники відображають економічну стабільність підприємства та його потенціал для розвитку, а також формують основу для прогнозування ефективності майбутніх заходів (таблиця 2.10).

Таблиця 2.8 – Основні фінансові показники за 2022-2024 рр., тис. грн
Показник	2022	2023	2024	Зростання 2023–2024 (%)	Зростання 2022–2024 (%)
Виручка	8 000	9 000	10 000	+11,1%	+25%
Собівартість	5 200	5 850	6 500	+11,1%	+25%
Чистий прибуток	1 200	1 500	1 800	+20%	+50%
Рентабельність, %	15	16,7	18	+1,3	+3

Джерело: Складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Дані таблиці демонструють стабільне покращення ключових фінансових показників ТОВ «Профі Резерв» упродовж трирічного періоду. Зростання виручки з 8 000 тис. грн у 2022 р. до 10 000 тис. грн  у 2024 р. (+25%) свідчить про поступове розширення обсягів реалізації та утримання підприємством конкурентних позицій на ринку. Паралельна динаміка збільшення собівартості (відповідно +25%) є типовою для підприємств із прискоренням операційної активності, проте темпи її зростання не перевищують динаміку доходів, що визначає збереження прийнятної структури витрат.
Чистий прибуток підприємства демонструє ще більш позитивну тенденцію: його зростання на 50% за період 2022-2024 рр. (від 1 200 до 1 800 тис. грн) вказує на підвищення фінансової стійкості та ефективність управлінських рішень у частині контролю витрат і структури операційних процесів. Показник рентабельності також характеризується поступовим зростанням із 15% до 18%, що відображає підвищення економічної віддачі кожної вкладеної гривні та свідчить про здатність підприємства нарощувати прибутковість навіть в умовах коливань ринкової кон’юнктури.
Узагальнюючи результати аналізу основних фінансових показників, можна зазначити, що ТОВ «Профі Резерв» демонструє чітку та позитивну траєкторію розвитку, що створює об’єктивні передумови для детальнішого дослідження його прибутковості. Саме тому доцільним є аналіз динаміки прибутковості підприємства за 2022–2024 рр.

Таблиця 2.9 – Динаміка прибутковості ТОВ «Профі Резерв» (2022–2024 рр.)
Показник	2022	2023	2024	Зростання 2023–2024 (%)	Зростання 2022–2024 (%)	Рентабельність (%)
Валовий прибуток	2 800	3 150	3 500	+11,1	+25	Виручка: 35,0
Операційний прибуток	1 900	2 200	2 500	+13,6	+31,6	Виручка: 22,5
Чистий прибуток	1 200	1 500	1 800	+20	+50	Виручка: 15–18
Рентабельність активів (ROA)	8	10	12	+20	+50	–

Джерело: Складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Показники таблиці відображають стійке зростання прибутковості ТОВ «Профі Резерв» упродовж 2022-2024 рр., що свідчить про ефективність виробничо-управлінських рішень та здатність підприємства адаптуватися до змін зовнішнього середовища. Валовий прибуток підприємства зріс із 2 800 тис. грн у 2022 р. до 3 500 тис. грн у 2024 р., що становить +25% за аналізований період. Така динаміка демонструє посилення маржинальності основної діяльності та покращення структури витрат на виробництво продукції.
Операційний прибуток збільшився з 1 900 тис. грн до 2 500 тис. грн (+31,6%), що є показником результативності управління операційними витратами та оптимізації бізнес-процесів. Зростання операційного прибутку випереджає темпи збільшення валового, що свідчить про підвищення ефективності внутрішніх операцій та зменшення непрямих витрат у структурі собівартості.
Чистий прибуток також демонструє позитивну динаміку – приріст за період становив +50%. Збільшення показника з 1 200 тис. грн у 2022 р. до 1 800 тис. грн у 2024 р. підтверджує фінансову стійкість підприємства, а також ефективність політики управління фінансовими потоками та податковими зобов’язаннями. Показники рентабельності за виручкою (15–18%) дозволяють оцінити стабільність прибутковості продажів і засвідчують, що підприємство здатне генерувати зростаючий фінансовий результат без суттєвих коливань маржі.
Показник рентабельності активів (ROA) демонструє зростання з 8% до 12% за три роки, що вказує на підвищення ефективності використання активів і раціональність інвестиційних рішень. З огляду на стабільні темпи приросту всіх основних категорій прибутку, можна констатувати, що підприємство сформувало позитивну динаміку розвитку та має потенціал для нарощування інвестиційної привабливості.
Сукупно ці результати підкреслюють важливість поглибленої оцінки ефективності діяльності через систему показників рентабельності. Саме тому наступним етапом аналізу є розрахунок коефіцієнтів рентабельності ТОВ «Профі Резерв» за 2024 рік, що дозволить комплексно оцінити фінансову результативність підприємства.

Таблиця 2.10 – Коефіцієнти рентабельності ТОВ «Профі Резерв» (2024 рік)
Показник	Значення
ROA (рентабельність активів)	12 %
ROE (рентабельність власного капіталу)	18 %
Рентабельність продажу	18 %

Джерело: Складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Показники рентабельності є ключовими індикаторами ефективності діяльності підприємства, оскільки вони дозволяють оцінити результативність використання ресурсів, капіталу та здатність генерувати прибуток у процесі операційної діяльності. Дані таблиці 2.10 демонструють достатньо високий рівень фінансової ефективності ТОВ «Профі Резерв» за підсумками 2021 року.
Рентабельність активів (ROA) на рівні 12% свідчить про те, що кожна гривня активів приносить підприємству 0,12 грн чистого прибутку. Такий показник є ознакою активного та ефективного використання майна, а також підтверджує раціональність інвестицій у потужності та інфраструктуру. Значення ROA вище 10% зазвичай характерне для підприємств зі стабільною операційною моделлю та низьким рівнем неефективних або «недієвих» активів, що підтверджується аналізом попередніх фінансових показників компанії.
Рентабельність власного капіталу (ROE) становить 18%, що вказує на достатньо високий рівень дохідності для власників підприємства. цей показник демонструє, наскільки підприємство здатне примножувати інвестований капітал і чи є його діяльність привабливою з погляду подальших капіталовкладень. Значення ROE у діапазоні 15–20% вважається оптимальним для малого та середнього бізнесу, оскільки воно відображає збалансоване співвідношення між ризиками та доходністю. Для ТОВ «Профі Резерв» це означає наявність потенціалу до розвитку, а також ефективне використання власного капіталу без надмірного залучення позикових ресурсів.
Показник рентабельності продажу на рівні 18% характеризує стабільну маржинальність операційної діяльності. Це означає, що майже п’ята частина від обсягу виручки трансформується в чистий прибуток. Така рентабельність є характерною для підприємств із налагодженими бізнес-процесами, оптимізованою собівартістю та сформованою клієнтською базою. Крім того, позитивна динаміка маржинальності у попередніх роках підтверджує здатність підприємства адаптувати свою цінову політику до змін ринкових умов, утримуючи конкурентні переваги.
Узагальнюючи, зазначені значення рентабельності демонструють стійку фінансову ефективність і підтверджують здатність підприємства генерувати достатній рівень прибутку як на рівні активів, так і на рівні власного капіталу. Проте для комплексної оцінки фінансової стабільності важливим є не лише аналіз ефективності використання ресурсів, а й дослідження платоспроможності підприємства.
Саме тому наступним етапом є оцінювання ліквідності за 2024 рік, що дозволить визначити здатність компанії своєчасно виконувати короткострокові зобов’язання та забезпечувати безперервний операційний цикл.

Таблиця 2.11 – Ліквідність ТОВ «Профі Резерв» (2024 рік)
Показник	Значення
Коефіцієнт поточної ліквідності	2,1
Коефіцієнт швидкої ліквідності	1,5
Короткострокові зобов’язання	1 500
Довгострокові зобов’язання	1 200

Джерело: Складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Оцінювання ліквідності підприємства дає змогу визначити його здатність своєчасно покривати короткострокові зобов’язання за рахунок наявних оборотних активів. Показники ліквідності, наведені в таблиці 2.11, свідчать про загалом стабільний фінансовий стан ТОВ «Профі Резерв» у 2024 році та достатній рівень забезпечення платіжних потреб підприємства.
Коефіцієнт поточної ліквідності становить 2,1, що перевищує нормативне значення 1,5. Це свідчить про наявність більш ніж подвійного покриття поточних зобов’язань оборотними активами. Такий рівень ліквідності вказує на фінансову гнучкість, можливість підприємства виконувати свої короткострокові зобов’язання без ризику втрати платоспроможності, а також формує основу для стабільного функціонування операційного циклу. Значення коефіцієнта вище 2 часто трактують як ознаку консервативної політики управління оборотними активами, коли компанія уникає надмірних короткострокових боргів.
Коефіцієнт швидкої ліквідності на рівні 1,5 також свідчить про позитивну тенденцію. Він демонструє, що навіть без урахування запасів підприємство може повністю погасити свої короткострокові зобов’язання за рахунок найбільш ліквідних активів – дебіторської заборгованості та грошових коштів. Нормативом вважається значення 1,0; отже, показник 1,5 є доказом високої оперативної платоспроможності та ефективної політики управління кредиторською і дебіторською заборгованістю.
Загальна сума короткострокових зобов’язань становить 1 500 тис. грн, що є помірним навантаженням для підприємства з виручкою понад 10 млн грн та стабільною динамікою прибутку в попередні роки. Водночас довгострокові зобов’язання у розмірі 1 200 тис. грн вказують на раціональне використання позикового капіталу, яке не створює критичного боргового тиску на підприємство. Кредитне навантаження можна оцінити як збалансоване, оскільки структура боргу не перевищує обґрунтованого рівня для компаній такого масштабу.
Узагальнюючи, рівень ліквідності ТОВ «Профі Резерв» у 2024 році свідчить про достатню фінансову стійкість, можливість своєчасного виконання поточних зобов’язань і наявність резервів для підтримання стабільності оборотного капіталу. Проте ліквідність відображає лише короткострокову сторону фінансового стану підприємства. Для комплексної оцінки необхідно дослідити платоспроможність, яка охоплює середньо- та довгострокову здатність підприємства покривати свої борги та забезпечувати фінансову рівновагу.

Таблиця 2.12 – Платоспроможність підприємства (2024 рік, тис. грн)
Показник	Значення	Формула / Коментар
Поточні активи	5 500	Грошові кошти, дебіторська заборгованість, запаси
Поточні зобов’язання	2 600	Короткострокові кредити, розрахунки з постачальниками
Коефіцієнт поточної ліквідності	2,12	Поточні активи / Поточні зобов’язання


Продовження таблиці 2.12
Швидка ліквідність	1,55	(Поточні активи – запаси) / Поточні зобов’язання
Короткострокові зобов’язання	2 600	Термін виконання < 1 року
Довгострокові зобов’язання	1 200	Позики та фінансові зобов’язання понад 1 рік
Коефіцієнт фінансової стійкості	1,8	Активи / Зобов’язання

Джерело: Складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Платоспроможність підприємства характеризує його здатність своєчасно й у повному обсязі виконувати свої фінансові зобов’язання як у короткостроковій, так і довгостроковій перспективі. Показники, наведені в таблиці, дозволяють здійснити комплексну оцінку фінансової стабільності ТОВ «Профі Резерв» та визначити рівень ризиків, пов’язаних із структурою активів та джерел їх формування.
Поточні активи підприємства у 2024 році становлять 5 500 тис. грн, що є достатнім обсягом для підтримання нормального операційного циклу та покриття потреби в оборотному капіталі. Структурно до них входять грошові кошти, дебіторська заборгованість та запаси, що формує збалансовану модель управління ліквідними ресурсами. Співвідношення поточних активів до поточних зобов’язань – коефіцієнт поточної ліквідності дорівнює 2,12, що перевищує рекомендований мінімум (1,5). Це свідчить про надлишковий рівень ліквідного покриття, який знижує ризики короткострокового дефіциту ресурсів та забезпечує високу платоспроможність у межах одного операційного циклу.
Коефіцієнт швидкої ліквідності становить 1,55, що вказує на здатність підприємства розрахуватися з короткостроковими зобов’язаннями навіть у разі необхідності швидкої реалізації активів, за винятком запасів. Значення вище 1 свідчить про оптимальну структуру оборотних активів і відсутність залежності від повільноліквідних позицій. Це також підтверджує ефективну політику управління дебіторською заборгованістю та достатній рівень грошових ресурсів.
Загальний обсяг короткострокових зобов’язань становить 2 600 тис. грн, що відповідає помірному навантаженню для підприємства з виручкою понад 10 млн грн. Довгострокові зобов’язання в обсязі 1 200 тис. грн формують відносно стійкий борговий портфель, який не створює надмірного фінансового ризику та забезпечує можливість користуватися позиковими ресурсами для розвитку без значного збільшення витрат на обслуговування боргу.
Коефіцієнт фінансової стійкості (відношення всіх активів до загальних зобов’язань) дорівнює 1,8, що є позитивним результатом. Значення > 1,5 у фінансовому менеджменті трактують як показник того, що підприємство має достатній запас власного капіталу для формування активів та може витримати можливе короткострокове або середньострокове падіння доходів. Це також означає, що структура капіталу збалансована, а залежність від зовнішніх джерел фінансування – мінімальна.
Загалом аналіз платоспроможності свідчить, що ТОВ «Профі Резерв» демонструє високий рівень фінансової стійкості, достатнє покриття зобов’язань та ефективне управління ліквідними ресурсами. Така ситуація створює сприятливі умови для підтримання інвестиційної привабливості, підвищення кредитного рейтингу та забезпечення стабільності операційної діяльності.
Разом з тим важливо оцінити не лише стан ліквідності та платоспроможності, а й ефективність використання ресурсів, що дозволить визначити, наскільки раціонально підприємство перетворює наявні трудові, матеріальні та фінансові ресурси у фінансовий результат. Саме тому наступним кроком є аналіз показників ефективності використання ресурсів ТОВ «Профі Резерв» за 2022–2024 роки.


Таблиця 2.13 – Показники ефективності використання ресурсів ТОВ «Профі Резерв» (2022–2024 рр.)
Показник	2022	2023	2024	Зростання 2022–2024 (%)
Обіг активів	1,4	1,45	1,5	+7,1
Продуктивність праці, тис. грн/ос	44	48	50	+13,6
Ефективність використання основних засобів	1,8	1,9	2,0	+11,1
Обіг основних засобів	2,0	2,1	2,2	+10
Рентабельність активів (ROA), %	8	10	12	+50

Джерело: Складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Проведений аналіз використання ресурсів ТОВ «Профі Резерв» за 2022–2024 рр. свідчить про наявність стійких позитивних тенденцій у динаміці ключових показників. Зокрема, спостерігається зростання оборотності активів, підвищення продуктивності праці та поліпшення ефективності застосування основних засобів. Важливо зазначити, що рентабельність активів зросла на 50 %, що підтверджує підвищення результативності управлінських рішень та здатність підприємства ефективно трансформувати наявні ресурси у фінансові результати.
Нарощування показників оборотності і рентабельності свідчить про зростання внутрішньої економічної стійкості підприємства, оптимізацію операційної діяльності та раціональне використання наявних факторів виробництва. Сукупність цих змін дозволяє зробити висновок про зміцнення стратегічних позицій ТОВ «Профі Резерв» у середньостроковій перспективі.
Для комплексного підтвердження вищенаведених висновків, а також для систематизації внутрішніх і зовнішніх чинників, що формують конкурентоспроможність підприємства, доцільним є проведення SWOT-аналізу. Застосування цього інструменту дозволить оцінити сильні та слабкі сторони компанії, а також визначити можливості і загрози зовнішнього середовища, що забезпечить цілісне бачення стратегічного розвитку підприємства.


Таблиця 2.14 – SWOT-порівняння ТОВ «Профі Резерв»
S – Сильні сторони	W – Слабкі сторони
1. Стабільна виручка та наявність чистого прибутку.	1. Висока залежність від зовнішніх постачальників секонд-хенд товарів.
2. Ефективне використання ресурсів (обіг активів 1,5; продуктивність праці – 50 тис. грн/особу).	2. Недостатній рівень цифровізації та слабка присутність в онлайн-продажах.
3. Невисокі операційні витрати та гнучка бізнес-модель.	3. Обмежений асортимент, зосереджений переважно на одязі та текстилі.
4. Сформований досвід роботи на ринку секонд-хенд та налагоджені внутрішні процеси.	4. Обмежені можливості для швидкого розширення торгових площ.
O – Можливості	T – Загрози
1. Зростання попиту на доступні товари та популярність секонд-хенд.	1. Посилення конкуренції з боку великих мереж секонд-хенд.
2. Поширення тренду на екологічне та свідоме споживання.	2. Коливання валютного курсу, що впливає на закупівлі.
3. Розвиток онлайн-торгівлі та соціальних платформ продажу.	3. Падіння купівельної спроможності населення
4. Можливість диверсифікувати постачальників із країн ЄС.	4. Зниження якості товарів через зміну постачальників

Джерело: Власна розробка автора

Проведений SWOT-аналіз дозволяє комплексно оцінити стратегічне положення та взаємозв’язок між внутрішніми характеристиками підприємства та зовнішніми факторами ринкового середовища. Сильні сторони компанії свідчать про достатньо високу операційну та фінансову ефективність. Наявність стабільної виручки та чистого прибутку, підкріплена ефективним використанням ресурсів (високий обіг активів, значна продуктивність праці), формує основу конкурентоспроможності підприємства. Низькі операційні витрати та гнучка бізнес-модель дозволяють швидко адаптуватися до зміни ринкових умов, а досвід роботи на ринку секонд-хенд забезпечує стабільність внутрішніх процесів.
Водночас слабкі сторони демонструють ті структурні обмеження, які можуть стримувати подальший розвиток. Зокрема, високий рівень залежності від зовнішніх постачальників створює ризики перебоїв у поставках та коливань собівартості. Недостатній рівень цифровізації та обмежена присутність в онлайн-середовищі ускладнюють залучення нових сегментів споживачів, особливо молодіжної аудиторії. Крім того, обмеженість торгових площ та стриманий асортимент зменшують потенціал для масштабування.
Зовнішні можливості відображають перспективність ринку секонд-хенд у сучасних умовах. Зростання попиту на доступні товари, підтримка екологічного споживання та розширення онлайн-каналів формують сприятливе середовище для розвитку. Диверсифікація постачальників, особливо з європейського ринку, може зменшити залежність від окремих партнерів та підвищити якість товарів.
Разом із тим зовнішні загрози залишаються значущими. Підсилення конкуренції, зниження купівельної спроможності населення та нестабільність валютного курсу прямо впливають на доходи та собівартість. Ризики погіршення якості товарів через зміну постачальників також можуть негативно позначитися на іміджі підприємства та лояльності клієнтів.
Таким чином, аналіз ефективності використання ресурсів та SWOT-аналіз створюють комплексне уявлення про фінансову та стратегічну стійкість піприємства, що дозволяє розробляти обґрунтовані управлінські рішення та планувати подальше підвищення конкурентоспроможності підприємства. 


2.3. Аналіз соціально-економічних та екологічних аспектів підприємства

У сучасних умовах функціонування підприємств корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) стає ключовим елементом стратегічного менеджменту та фактором довгострокової конкурентоспроможності. Для бізнесу формування ефективної системи КСВ означає не лише виконання соціальних та екологічних зобов’язань, а й підвищення економічної результативності, зміцнення репутації та створення доданої цінності для всіх зацікавлених сторін. У секторі секонд-хенд торгівлі, де діяльність безпосередньо пов’язана з принципами повторного використання ресурсів та циркулярної економіки, КСВ стає невід’ємною складовою моделі розвитку.
Основним ключовим напрямом корпоративної соціальної відповідальності підприємства є с.оціальна складова, яка відіграє важливу роль у формуванні внутрішньої стійкості підприємства, оскільки охоплює умови праці, систему мотивації, інвестиції в людський капітал та участь у соціальних ініціативах. Підприємство, яке входить до топ-3 секонд-хенд компаній регіону та має значну чисельність персоналу, приділяє особливу увагу розвитку кадрового потенціалу та підтримці локальної громади.
Нижче наведено узагальнену характеристику основних соціальних заходів підприємства та рівня залученості персоналу й місцевого населення.

Таблиця 2.15 – Соціальні заходи та кількість учасників 
Напрямок соціальної відповідальності	Зміст заходів	Кількість учасників	Коментар
Умови праці, мотивація та навчання персоналу	Проведення щоквартальних тренінгів з обслуговування клієнтів, програма адаптації нових працівників, мотиваційні бонуси за результатами роботи	120 працівників	Підвищення кваліфікації персоналу та розвиток корпоративної культури
Участь у соціальних проєктах та благодійності	Передача одягу малозабезпеченим сім’ям, підтримка локальних ініціатив із сортування текстилю, волонтерські акції	300 осіб (мешканці громади + працівники)	Підтримка соціально вразливих груп та підвищення іміджу підприємства

Джерело: Складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Проведений аналіз свідчить, що ТОВ «Профі Резерв» активно реалізує соціальні практики, спрямовані як на внутрішній розвиток персоналу, так і на підтримку місцевої спільноти. Значна кількість учасників корпоративних тренінгів та програм навчання підтверджує орієнтацію підприємства на довгострокове формування кадрового потенціалу. Регулярні програми мотивації позитивно впливають на продуктивність праці та зменшують кадрові ризики, що особливо важливо у сфері роздрібної торгівлі з високою плинністю кадрів.
Участь компанії у соціальних та благодійних ініціативах створює додаткову соціальну цінність і підсилює репутаційний капітал підприємства. Взаємодія з місцевою громадою сприяє зміцненню соціальної довіри, розширює цільову аудиторію та формує позитивний бренд підприємства як соціально відповідального учасника ринку.
Таким чином, соціальні заходи КСВ не лише виконують гуманітарну функцію, але й мають економічний ефект через покращення внутрішніх процесів, підвищення лояльності персоналу та формування сприятливого іміджу компанії.
Другим ключовим напрямом корпоративної соціальної відповідальності підприємства є екологічна відповідальність, яка охоплює діяльність, спрямовану на зменшення негативного впливу на довкілля та раціональне використання ресурсів. Забезпечення екологічної безпеки стає важливою складовою сучасної стратегії розвитку підприємств, адже відповідає не лише вимогам законодавства, а й очікуванням суспільства, партнерів та інвесторів. У цьому контексті підприємство реалізує низку заходів, спрямованих на зменшення обсягів відходів, оптимізацію енергоспоживання та підтримку екологічних ініціатив.
Перший елемент екологічної відповідальності підприємства — мінімізація відходів. Він передбачає скорочення обсягів утворених відходів, підвищення рівня їх сортування та збільшення частки, що передається на переробку. Такі дії сприяють раціональному використанню ресурсів і зменшенню негативного впливу на довкілля.
Другим важливим напрямом є впровадження енергозберігаючих рішень та участь у екологічних ініціативах. Підприємство застосовує технології, які дозволяють знизити споживання енергії та підвищити енергоефективність виробництва. Додаткова участь у природоохоронних проєктах демонструє активну позицію компанії щодо підтримки сталого розвитку.
Таблиця 2.16 – Екологічні показники діяльності
Показник	Одиниця виміру	2022 р.	2023 р.	Динаміка
Обсяг утворених відходів	т/рік	145	132	–13
Частка відходів, переданих на переробку	%	41	55	+14
Споживання електроенергії	тис. кВт·год	980	915	–65
Впроваджені енергозберігаючі заходи	од.	2	5	+3
Участь у екологічних проектах	кількість заходів	3	6	+3

Джерело: Складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Дані таблиці демонструють позитивну динаміку екологічних зусиль підприємства. По-перше, обсяг утворених відходів зменшився на 13 тонн, що свідчить про поступову оптимізацію виробничих процесів та впровадження ресурсозберігаючих технологій. Значно зросла частка відходів, переданих на переробку (з 41 % до 55 %), що відображає підвищення ефективності системи поводження з відходами.
Також простежується скорочення споживання електроенергії на 65 тис. кВт·год завдяки впровадженню енергозберігаючих заходів, кількість яких збільшилася більш ніж удвічі. Крім того, підприємство активно долучається до екологічних ініціатив, подвоївши кількість відповідних заходів протягом року. Сукупність цих змін вказує на стратегічну орієнтацію підприємства на сталий розвиток та підвищення екологічної ефективності.
Проведені соціальні та екологічні заходи формують цілісну систему корпоративної соціальної відповідальності, яка впливає не лише на внутрішні процеси підприємства, а й на його зовнішнє середовище. Важливо оцінити, яким чином реалізація КСВ-ініціатив позначається на економічних результатах компанії та загальному соціальному ефекті.
У цьому контексті доречно проаналізувати соціально-економічний вплив КСВ, що проявляється у зміні репутації підприємства, рівня довіри споживачів, розширенні партнерських зв’язків і посиленні конкурентних позицій на ринку. Узагальнення цих показників відображено в таблиці «Вплив КСВ на економічні та соціальні показники», яка дозволяє комплексно оцінити результативність упроваджених заходів.

Таблиця 2.17 – Вплив КСВ на економічні та соціальні показники
Показник	Характер впливу КСВ	Результат для підприємства
Імідж та репутація	Підвищення довіри завдяки соціальним і екологічним ініціативам	Зростання впізнаваності бренду, укріплення ділових зв’язків
Клієнтська лояльність	Покращення ставлення споживачів через прозорість та відповідальну діяльність	Збільшення стабільної клієнтської бази, повторні покупки
Конкурентоспроможність	Перевага над компаніями, що не реалізують КСВ-програм	Формування доданої цінності та позитивного іміджевого капіталу
Внутрішня ефективність	Підвищення мотивації, зменшення плинності кадрів	Оптимізація витрат на персонал, підвищення продуктивності
Соціальний ефект	Участь у проєктах, підтримка громади	Позитивний вплив на місцеве середовище, зміцнення соціального партнерства

Джерело: Складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Аналіз свідчить, що реалізація КСВ-програм позитивно впливає як на економічні результати підприємства, так і на його соціальну взаємодію з громадою. Підвищення іміджу та репутації сприяє формуванню довгострокових відносин із клієнтами й партнерами, що знижує ризики та зміцнює позиції компанії на ринку. Зростання клієнтської лояльності забезпечує стабільність виручки та більшу передбачуваність попиту.
Підтримка персоналу та реалізація соціальних ініціатив також покращують внутрішню ефективність: співробітники виявляють вищий рівень мотивації, що позитивно відображається на продуктивності праці. Екологічні заходи сприяють оптимізації витрат на енергоресурси та покращують екологічний слід підприємства, формуючи позитивний соціальний ефект у громаді.
Попри позитивний вплив, аналіз показує наявність низки проблем та недоліків у чинній системі КСВ, що обмежують її стратегічну результативність.
Таблиця 2.18 – Недоліки існуючих програм КСВ
Проблема	Характеристика
Відсутність довгострокової КСВ-стратегії	Заходи мають епізодичний характер, не інтегровані в систему стратегічного планування
Недостатнє фінансування КСВ	Обмежені ресурси не дозволяють реалізувати масштабні соціальні чи екологічні проєкти
Низький рівень комунікації про КСВ	Підприємство недостатньо інформує громадськість про свої соціальні ініціативи
Вузька тематика екологічних заходів	Екологічні рішення здебільшого обмежуються мінімізацією відходів, відсутні інноваційні екопроєкти
Недостатня цифровізація соціальної взаємодії	Відсутність сучасних онлайн-платформ для комунікації з клієнтами в межах КСВ

Джерело: Складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Виявлені недоліки свідчать про те, що КСВ-політика підприємства перебуває на етапі становлення та характеризується фрагментарністю. Найбільші обмеження стосуються ресурсного забезпечення та стратегічної узгодженості ініціатив. Нерегулярна комунікація з громадськістю знижує іміджевий ефект навіть від тих заходів, які вже реалізуються, а недостатня цифровізація ускладнює системну взаємодію з клієнтами та партнерами.
Вузька екологічна спрямованість вказує на те, що компанія використовує лише базові інструменти екологічної відповідальності, не інтегруючи сучасні практики сталого розвитку. Сукупність цих чинників стримує реалізацію потенційного соціального та економічного ефекту КСВ.
Таким чином, аналіз соціально-економічних та екологічних аспектів КСВ засвідчив, що ТОВ «Профі Резерв» уже сформувало основу корпоративної відповідальності, яка позитивно впливає на імідж, клієнтську лояльність і фінансову стабільність. Водночас ідентифіковані проблеми: недостатня системність, обмежені ресурси, слабка комунікація та вузьке екологічне охоплення – вказують на потребу подальшого вдосконалення КСВ.
Отже, хоча поточний рівень можна оцінити як загалом позитивний, підприємство має значний потенціал для його посилення, що дозволить підвищити ефективність взаємодії з громадою, зміцнити ринкові позиції та забезпечити стійкий соціально-економічний розвиток у майбутньому.
Висновки до розділу 2

Узагальнюючи результати другого розділу, присвяченого комплексному аналізу діяльності та оцінці реалізації принципів корпоративної соціальної відповідальності ТОВ «Профі Резерв», можна сформулювати такі ключові висновки щодо організаційних, фінансово-економічних, соціальних та екологічних аспектів функціонування підприємства:
1. Організаційно-економічна характеристика підприємства засвідчила, що ТОВ «Профі Резерв» є стабільним торговельним підприємством, яке працює у сфері реалізації товарів секонд-хенд та демонструє сформовану організаційну структуру, налагоджені бізнес-процеси та адаптивну модель управління. Компанія орієнтується на демократичний сегмент ринку та поєднує економічні цілі з елементами соціально відповідальної діяльності. Досвід роботи на ринку та гнучкість бізнес-моделі дозволяють підприємству ефективно реагувати на зміни зовнішнього середовища.
2. Аналіз фінансово-економічних результатів діяльності показав позитивну динаміку основних показників: зростання виручки, чистого прибутку, рентабельності та ефективності використання ресурсів. Обіг активів, продуктивність праці та використання основних засобів свідчать про раціональну експлуатацію матеріальних та трудових ресурсів. Разом із тим виявлено певні обмеження, зокрема залежність від постачальників, недостатній рівень цифровізації та обмеження щодо розширення торгових площ, що впливають на конкурентоспроможність підприємства в довгостроковій перспективі.
3. Аналіз соціально-економічних та екологічних аспектів КСВ продемонстрував, що ТОВ «Профі Резерв» реалізує низку соціальних і екологічних заходів, що формують позитивний вплив на персонал, клієнтів та місцеву громаду. Соціальний блок КСВ сфокусований на забезпеченні належних умов праці, підвищенні кваліфікації працівників та участі в благодійних проєктах. Екологічні ініціативи спрямовані передусім на мінімізацію відходів, повторне використання продукції та енергозбереження. Проведена оцінка соціально-економічного ефекту КСВ засвідчила, що корпоративна відповідальність позитивно впливає на імідж підприємства, зміцнює лояльність споживачів, сприяє формуванню конкурентних переваг та підтримує стабільність на локальному ринку.
Водночас виявлено й низку недоліків та проблем у системі КСВ: відсутність довгострокової стратегії, обмежене фінансування соціальних та екологічних заходів, недостатня комунікація з громадськістю й недостатній рівень цифровізації КСВ-проєктів. Зазначені проблеми знижують потенційну результативність корпоративної відповідальності та стримують можливості для розширення її впливу на економічні результати підприємства.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що ТОВ «Профі Резерв» має сформовану основу корпоративної соціальної відповідальності, яка вже сьогодні робить внесок у зміцнення його конкурентоспроможності. Однак аналіз показав значний потенціал для подальшого розвитку та вдосконалення соціальних, екологічних і управлінських практик. Розширення та систематизація КСВ-політики здатні забезпечити підприємству міцні довгострокові переваги та поглибити його позиції на ринку секонд-хенд, особливо в умовах зростання попиту на соціально відповідальний та екологічно орієнтований бізнес.


РОЗДІЛ 3 
РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ КОРПОРАТИВНО СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ


3.1. Напрями удосконалення корпоративної соціальної відповідальності підприємства

У сучасних умовах конкурентного ринку корпоративна соціальна відповідальність поступово перетворюється з додаткового інструмента іміджевого позиціонування на важливий елемент стратегічного розвитку торговельних підприємств. Вона впливає не лише на репутаційні переваги, а й на економічні результати: підвищує якість трудового потенціалу, зменшує операційні витрати, оптимізує ресурсне використання та зміцнює лояльність споживачів. Для підприємств сектора роздрібної торгівлі, які працюють у динамічному та висококонкурентному середовищі, реалізація КСВ стає фактором довгострокової стійкості та диференціації на ринку.
Проведений аналіз підтвердив, що КСВ у ТОВ «Профі Резерв» реалізується фрагментарно: підприємство здійснює окремі соціальні та екологічні заходи, проте вони не об’єднані в цілісну систему та не формують інтегрованої програми соціально-економічного розвитку. Водночас виявлено значний внутрішній та зовнішній потенціал для розширення практик КСВ, що може забезпечити формування стійкої конкурентної переваги на ринку секонд-хенд торгівлі.
Враховуючи економічні тенденції, сучасні підходи до управління стейкхолдерами та результати проведеної діагностики, доцільно виокремити три ключові напрями, які можуть стати основою для формування комплексної соціально-екологічної програми підприємства. Їх реалізація дозволить поєднати соціальну функцію бізнесу, екологічну відповідальність та підвищення економічної ефективності.
Таблиця 3.1 – Соціально орієнтовані проєкти у сфері зайнятості 
Напрям соціальної відповідальності	Характеристика заходу	Очікуваний соціально-економічний ефект
1. Створення робочих місць для внутрішньо переміщених осіб (ВПО)	Запровадження адаптивних робочих місць у сортувальних цехах, магазинах та логістичних підрозділах. Забезпечення базового навчання та наставництва.	Зниження рівня соціальної напруги; формування стабільного кадрового резерву; зростання продуктивності без значних витрат на пошук персоналу.
2. Робочі місця для людей з інвалідністю	Адаптація умов праці (гнучкий графік, часткова зайнятість, модифіковані робочі місця). Впровадження програм безбар’єрності.	Підвищення інклюзивності; зростання корпоративної репутації; можливість отримання державних програм підтримки.
3. Підтримка малозабезпечених осіб та молоді	Працевлаштування на позиції первинного рівня (сортувальник, консультант, касир) з можливістю професійного зростання. Надання коротких навчальних курсів.	Формування соціального капіталу; підвищення лояльності працівників; зниження плинності кадрів.
4. Навчання та підвищення кваліфікації персоналу	Організація тренінгів з клієнтського сервісу, сортування товарів, продажів; участь у внутрішніх програмах навчання для нових працівників.	Зростання професійних компетенцій; покращення якості обслуговування; підвищення обсягів продажу.
5. Підтримка ініціативи «Швачка-ВПО»	Надання обладнання та робочого місця переселенкам, що мають навички шиття; виготовлення еко-сумок, аксесуарів та дрібного ремонту одягу.	Посилення бренду підприємства як соціально відповідального; отримання додаткової доданої вартості через ремонт і апсайклінг.

Джерело: Власна розробка автора

Запропоновані заходи формують комплексний підхід до розвитку трудового потенціалу, поєднуючи соціальну функцію бізнесу та економічні інтереси підприємства. Працевлаштування ВПО, людей з інвалідністю та малозабезпечених груп дозволяє ТОВ «Профі Резерв» не лише підтримувати соціальну інтеграцію населення, але й стабілізувати власну кадрову структуру в умовах високої плинності персоналу, характерної для торговельного сектору.
Досвід подібних практик у роздрібній торгівлі свідчить, що інклюзивні програми працевлаштування знижують витрати на рекрутинг і адаптацію на 20–30 %, оскільки працівники, які отримали можливість професійної реалізації, показують більш високу лояльність і тривалість перебування в компанії. Це забезпечує економію на операційних витратах та підвищує загальну продуктивність праці.
Особливе значення має ініціатива «Швачка-ВПО», яка поєднує соціальний компонент (працевлаштування переселенок) та екологічно-економічний (апсайклінг товарів, ремонт, створення доданої вартості з неліквіду). Реалізація таких проєктів сприяє зміцненню іміджу підприємства як соціально активного учасника локальної спільноти, що позитивно впливає на рівень довіри споживачів.
Таким чином, розвиток соціальних програм зайнятості в ТОВ «Профі Резерв» може забезпечити довгострокові переваги, сприяти підвищенню конкурентоспроможності та формувати основу для комплексної моделі корпоративної соціальної відповідальності.

Таблиця 3.2 – Екологічні ініціативи у сфері управління текстильними відходами (концепція “Другий шанс для речей”)
Ініціатива	Сутність / механізм реалізації	Очікувані результати	Економічний та екологічний ефект
1. Повторне використання непроданого або зношеного одягу (reuse)	Відбір якісних речей, що не були продані або мають мінімальні дефекти; їх повторна підготовка до продажу або передача соціальним організаціям	Зменшення обсягу текстильних відходів; підвищення рівня соціальної підтримки	Скорочення витрат на утилізацію; формування позитивного іміджу; зменшення екологічного навантаження




Продовження таблиці 3.2
2. Ремонт та реставрація «дефектного» одягу	Створення міні-цеху ремонту: заміна фурнітури, підшив, усунення дрібних дефектів; працевлаштування майстрів або ВПО з відповідними навичками	Повернення до товарообороту до 20–40% списаного одягу	Підвищення маржинальності; зниження собівартості втрат; створення додаткових робочих місць
3. Переробка текстилю (recycle)	Сортування текстилю, який не підлягає ремонту; передача на переробні підприємства для виготовлення ізоляційних матеріалів, наповнювачів, технічної тканини	Формування економічних потоків у сфері циркулярної економіки; зменшення обсягів захоронення текстилю	Економія на відходах; забезпечення участі в екологічних програмах; можливість отримання грантової підтримки
4. Розробка невеликих колекцій з перероблених матеріалів (upcycle)	Використання якісних фрагментів тканини для створення нових унікальних виробів — еко-сумок, аксесуарів, домашнього текстилю	Розширення товарного асортименту; формування креативного брендингу	Підвищення доданої вартості й конкурентоспроможності
5. Комунікаційна кампанія “Другий шанс для речей”	Публічні звіти, відео про переробку, інтеграції з блогерами, інструкції для населення щодо правильного сортування одягу	Підвищення екологічної свідомості клієнтів; збільшення лояльності аудиторії	Розширення клієнтської бази; підсилення впізнаваності бренду; зміцнення довіри

Джерело: Власна розробка автора

Розвиток екологічних ініціатив, пов’язаних із повторним використанням, ремонтом та переробкою текстильних виробів, є ключовим елементом переходу підприємства до принципів циркулярної економіки. Цей напрям дозволяє не лише зменшити екологічне навантаження, але й оптимізувати економічні процеси, створюючи нові форми доданої вартості. В умовах загострення ресурсних обмежень та зростання суспільного запиту на відповідальну поведінку бізнесу екологічні ініціативи стають не додатковою опцією, а необхідністю для підвищення конкурентоспроможності підприємства.
Перший аспект, що підкреслює актуальність запропонованого напряму, є ефективне управління текстильними відходами. У сучасній системі виробництва та реалізації одягу до 10–15% продукції втрачається через дефекти, сезонність або неможливість реалізації. Традиційно такі речі підлягають утилізації, що створює додаткові витрати для підприємства і спричиняє збільшення кількості відходів, які потрапляють на полігони. Розвиток ініціатив «повторного шансу» дозволяє принципово змінити цю логіку: потенційно збитковий товар перетворюється на ресурс. Через ремонт, реставрацію або повторну підготовку одягу до продажу підприємство зменшує обсяги списань, оптимізує витрати й формує нові канали товарообігу.
Другим важливим блоком є інтеграція механізмів переробки (recycle) у діяльність підприємства. Непридатний до ремонту текстиль може бути переданий на переробні підприємства, де він трансформується у технічні тканини, наповнювачі, ізоляційні матеріали чи інші продукти. Це сприяє зменшенню загального екологічного навантаження, водночас створюючи можливості співпраці в рамках циркулярних ланцюгів. Така взаємодія відповідає європейським практикам сталого розвитку та може бути основою для участі компанії у програмах екологічного фінансування.
Третім концептуальним елементом є розвиток upcycling – створення нових виробів із фрагментів переробленої тканини. Цей напрям поєднує економічну доцільність і креативність, формує нову товарну нішу та позитивно впливає на бренд підприємства. Upcycle-продукти часто мають високу додану вартість, адже сприймаються як унікальні, екологічні та стильні. Для компанії це можливість диверсифікації асортименту без значних капіталовкладень у первинні матеріали.
Не менш важливою складовою є комунікаційна підтримка екологічних практик. Грамотно сформована інформаційна кампанія «Другий шанс для речей» здатна суттєво збільшити ефект від екологічних заходів, адже формує свідоме ставлення споживачів до проблеми відходів та демонструє реальні дії підприємства. Це безпосередньо впливає на репутаційний капітал компанії, рівень довіри клієнтів і споживчу лояльність, що у довгостроковій перспективі має вагоме економічне значення.
Узагальнюючи, другий напрям розвитку КСВ – упровадження системи повторного використання, ремонту та переробки непридатного до продажу одягу є не лише екологічно необхідним, а й економічно вигідним. Він трансформує витрати на утилізацію у потенційний прибуток, розширює ринки збуту, зменшує екологічний слід підприємства та зміцнює соціальний імідж бренду. Впровадження цього напряму створює основу для формування довгострокової стратегії сталого розвитку, що поєднує економічну раціональність та екологічну відповідальність.
Завершальним напрямом удосконалення корпоративної соціальної відповідальності ТОВ «Профі Резерв» є формування системи партнерських зв’язків із зовнішніми інституціями. У сучасних умовах ефективна КСВ неможлива як ізольована внутрішня діяльність: її результативність значною мірою залежить від масштабності взаємодії підприємства з місцевими органами влади, громадськими організаціями, благодійними фондами та екологічними ініціативами. Такі партнерства створюють синергійний ефект, посилюючи вплив кожного окремого заходу та формуючи новий рівень соціального й екологічного потенціалу підприємства.
З огляду на це третій напрям концентрується на побудові стійкої мережі партнерств, здатної підтримати соціально-екологічні проєкти підприємства та забезпечити їх системність, масштабованість і довгострокову ефективність.


Таблиця 3.3 – Потенційні партнерські зв’язки та їх характеристика
Потенційний партнер	Форма співпраці	Приклад ініціативи	Очікуваний ефект
Місцева влада (департамент соціального захисту, міська рада)	Спільні соціальні програми	Програма підтримки працевлаштування ВПО та людей з інвалідністю	Доступ до муніципальних програм, розширення соціального охоплення, підвищення довіри до бренду
Громадські організації соціального спрямування	Партнерські проєкти, волонтерська взаємодія	Тренінги для вразливих груп населення, спільні благодійні акції	Соціальна інтеграція, формування позитивного іміджу
Екологічні фонди та ініціативи	Фінансування або співфінансування екопроєктів	Програма «Другий шанс для речей», встановлення пунктів збору одягу	Зменшення витрат на утилізацію, доступ до додаткових ресурсів і грантів
Освітні установи, профтехшколи, центри зайнятості	Спільні освітні та практичні програми	Курси зі швейної майстерності, стажування	Підготовка кадрів, підвищення кваліфікації, забезпечення трудових резервів
Благодійні фонди	Передача відремонтованого одягу, гуманітарні програми	Донорські проєкти для ВПО, сімей у складних умовах	Репутаційний ефект, розширення соціальної місії підприємства

Джерело: Власна розробка автора

Формування партнерських зв’язків у системі КСВ є ключовим елементом сучасної моделі соціально-економічної взаємодії бізнесу та суспільства. У контексті діяльності торговельного підприємства така співпраця забезпечує мультиплікативний ефект: ресурси, знання й інфраструктура різних учасників дозволяють досягати значно ширших результатів, ніж підприємство може отримати самостійно.
Перший логічний блок партнерської взаємодії – кооперація з органами місцевої влади. Доступ до міських і регіональних соціальних програм розширює можливості підприємства у підтримці вразливих груп населення, зокрема ВПО чи малозабезпечених громадян. Партнерські програми працевлаштування дозволяють узгодити інтереси держави та бізнесу, забезпечити підприємство кадровими ресурсами та водночас зменшити соціальну напругу в громаді. Для підприємства це не лише соціальний внесок, а й економічний інструмент оптимізації HR-процесів.
Другий напрям – співпраця з громадськими організаціями та благодійними фондами. Завдяки їх досвіду роботи з соціальними категоріями населення підприємство отримує доступ до професійних методів оцінки потреб, організації заходів, комунікацій та волонтерських ресурсів. Це підвищує якість і адресність соціальних проєктів, а також формує стійкий позитивний публічний імідж компанії. У сучасних умовах споживачі значно лояльніші до бізнесу, що демонструє реальні дії у сфері суспільного розвитку.
Третій блок – взаємодія з екологічними фондами та ініціативами, яка є надзвичайно важливою для реалізації проєктів циркулярної економіки. Такі партнерства дозволяють залучити зовнішнє фінансування, гранти або матеріально-технічну підтримку, зменшити витрати підприємства на утилізацію текстильних відходів та підвищити екологічний ефект від програм повторного використання. Екологічні проєкти мають високий репутаційний потенціал, що посилюється за рахунок участі у національних або міжнародних екоініціативах.
Не менш значущим є партнерство з освітніми установами, яке забезпечує підготовку фахівців, сприяє підвищенню кваліфікації та адаптації нових працівників. Для підприємства це – інвестиція у людський капітал, що формує конкурентну перевагу на ринку праці. Водночас освітні програми підсилюють соціальну місію компанії та сприяють формуванню позитивних міжсекторних відносин.
У цілому партнерські зв’язки створюють єдине середовище соціально-економічної взаємодії, у межах якого можливе формування масштабних проектів соціальної інтеграції, екологічної відповідальності та громадської підтримки. Для ТОВ «Профі Резерв» це означає вихід на новий рівень корпоративної соціальної відповідальності – від фрагментарних заходів до системи, інтегрованої у стратегічний розвиток підприємства.
Таким чином, на основі проведеного аналізу визначено три ключові напрями, що формують основу майбутньої комплексної програми КСВ: розвиток соціальних проєктів зайнятості, впровадження екологічних ініціатив та розбудова партнерських зв’язків. Їх поєднання забезпечує формування цілісної системи соціально-екологічної відповідальності, яка поєднує вирішення проблем місцевої громади та збереження довкілля з економічними інтересами підприємства. Така програма здатна забезпечити сталий розвиток ТОВ «Профі Резерв», підвищити його конкурентоспроможність і сформувати довгострокову довіру з боку споживачів та партнерських інституцій.


3.2. Економічне обґрунтування ефективності впровадження заходів корпоративної соціальної відповідальності

Економічна доцільність реалізації корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) на підприємстві полягає у трансформації соціальних та екологічних ініціатив у вимірювані фінансові вигоди. Такі заходи не лише формують позитивний імідж та підвищують лояльність споживачів, але й створюють прямий економічний ефект через підвищення продуктивності праці, зниження витрат на рекрутинг, оптимізацію використання ресурсів та залучення зовнішнього фінансування.
На основі проведеного аналізу соціально-економічних та екологічних аспектів КСВ доцільно оцінити фінансові результати впровадження конкретних програм, визначити очікуваний чистий економічний ефект, ROI та строк окупності, що дозволяє підприємству обґрунтовано планувати ресурсні вкладення та пріоритети інвестицій у соціально-екологічні проекти.


Перший напрям – соціальна ініціатива. Корпоративна соціальна відповідальність підприємства ТОВ «Профі Резерв» передбачає створення робочих місць для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), малозабезпечених та людей з інвалідністю. Такий підхід дозволяє вирішувати соціальні проблеми, одночасно підвищуючи ефективність бізнес-процесів за рахунок залучення мотивованого персоналу, зменшення плинності кадрів та формування позитивного іміджу компанії.
Впровадження програми передбачає чітке планування витрат на запуск, операційних витрат та оцінку економічного ефекту, щоб обґрунтувати доцільність інвестицій у соціальні проекти.

Таблиця 3.4 – Витрати на запуск ініціативи
Стаття витрат	Сума, тис. грн	Коментар
Ремонт та обладнання робочих місць	150	Комп’ютери, меблі, обладнання для обробки та сортування одягу
Навчання та адаптація персоналу	50	Курси, тренінги, наставництво
Рекламна кампанія та PR	30	Інформування про програму, залучення ВПО
Адміністративні витрати	20	Оформлення документів, юридичний супровід
Всього	250	—

Джерело: Власна розробка автора

Запуск проєкту потребує одноразових інвестицій, частка яких становить менше ніж 2,5 % від річного доходу підприємства, що підтверджує фінансову реалістичність та керованість ініціативи. Зазначені витрати мають комплексний характер і спрямовані не лише на матеріальне забезпечення процесу, а й на формування організаційних передумов його ефективного функціонування. Інвестиції у створення робочих місць та їх технічне оснащення забезпечують відповідність умов праці сучасним вимогам безпеки та продуктивності. Фінансування навчання персоналу сприяє підвищенню професійної компетентності та швидкій адаптації працівників, зокрема представників соціально вразливих груп. Рекламно-комунікаційна діяльність, своєю чергою, формує позитивний імідж підприємства та сприяє залученню цільових аудиторій до нової ініціативи. Таким чином, структура витрат є збалансованою та забезпечує як організаційну, так і соціально-економічну стійкість проєкту на етапі його впровадження.

Таблиця 3.5 – Річні операційні витрати
Стаття витрат	Сума, тис. грн	Коментар
Заробітна плата ВПО	600	Середня зарплата 15 тис. грн/міс
Соціальні та страхові внески	150	Пенсійний фонд, медичне страхування
Підтримка робочого процесу	50	Канцелярія, витратні матеріали, утримання обладнання
Всього	800	—

Джерело: Власна розробка автора

Операційні витрати, пов’язані з підтриманням функціонування ініціативи, мають регулярний характер, однак їх обсяг залишається співмірним із фінансовими можливостями підприємства та не створює додаткового навантаження на бюджет. Основна частина витрат спрямована на оплату праці внутрішньо переміщених осіб, що відповідає принципам соціальної відповідальності та забезпечує стабільне залучення робочої сили. Інвестування у людський капітал сприяє зростанню продуктивності працівників, формуванню лояльності та зменшенню плинності кадрів, що знижує витрати на повторний набір і навчання персоналу в майбутньому. Додаткові статті витрат, зокрема внески на соціальне та медичне страхування, а також забезпечення безперебійного робочого процесу, підсилюють соціальний захист працівників і створюють умови для ефективної та стійкої роботи ініціативи. У сукупності регулярні витрати формують економічно обґрунтовану модель підтримки проєкту, яка є вигідною в довгостроковій перспективі.

Таблиця 3.6 – Очікуваний економічний ефект
Ефект	Сума, тис. грн/рік	Коментар
Збільшення виручки за рахунок продуктивності персоналу	300	Підвищення обсягів обробки та продажу одягу
Економія на рекрутингу	50	Менша плинність та підготовка кадрів
Підвищення лояльності клієнтів	100	Розширення соціально-активної аудиторії
Всього	450	—

Джерело: Власна розробка автора

Запроваджена соціальна ініціатива формує як прямий, так і опосередкований економічний ефект, що суттєво підсилює фінансові позиції підприємства. Зростання виручки обумовлене підвищенням продуктивності праці та оптимізацією операційних процесів, що забезпечує стабільне збільшення обсягів реалізації продукції. Додатковим джерелом економії виступає скорочення витрат на рекрутинг завдяки зменшенню плинності кадрів та формуванню сталого кадрового резерву серед працевлаштованих ВПО. Підвищення рівня клієнтської лояльності й розширення кола соціально орієнтованих споживачів сприяють укріпленню корпоративного іміджу та стимулюють попит. У сукупності очікуваний економічний ефект компенсує значну частину інвестицій, підвищуючи рентабельність діяльності та забезпечуючи довгострокову фінансову стійкість підприємства.
Для повного обґрунтування економічної доцільності соціальної ініціативи доцільно здійснити розрахунок ключових інвестиційних показників – рентабельності інвестицій (ROI) та строку окупності проєкту. Ці метрики дають змогу кількісно оцінити співвідношення отриманих вигод до понесених витрат, а також визначити швидкість повернення вкладених ресурсів

Формула ROI:

Підставимо дані:
Строк окупності:


Строк окупності проєкту, що становить менш ніж один рік, підтверджує його високу економічну доцільність та ефективність використання інвестиційних ресурсів. Додаткові непрямі вигоди – зміцнення корпоративного іміджу, підвищення лояльності клієнтів та стабілізація кадрового складу – формують довгостроковий стратегічний ефект, який виходить за межі прямої фінансової віддачі. З урахуванням отриманих результатів соціальна програма демонструє значний потенціал підвищення конкурентоспроможності підприємства та може бути рекомендована до впровадження як економічно й соціально виправдана ініціатива.
Отже, соціальна ініціатива з працевлаштування ВПО демонструє високу економічну ефективність, короткий строк окупності та значний позитивний соціальний вплив. Програма сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємства за рахунок оптимізації трудових ресурсів та формування позитивного іміджу компанії.
Другий напрям – екологічні ініціативи. Одним із ключових напрямів корпоративної соціальної відповідальності ТОВ «Профі Резерв» є екологічна ініціатива під гаслом «Другий шанс для речей». Програма передбачає збір, сортування, ремонт та повторне використання одягу, що не підлягає прямому продажу, а також переробку непридатних текстильних виробів. Такі заходи дозволяють зменшити обсяг відходів, оптимізувати використання матеріальних ресурсів і скоротити витрати на утилізацію, одночасно підвищуючи екологічну свідомість персоналу та клієнтів.
Екологічна ініціатива також має прямий економічний ефект: зменшуються витрати на закупівлю нових товарів, знижується собівартість реалізації, підвищується прибутковість і лояльність споживачів, а підприємство отримує конкурентні переваги завдяки екологічно відповідальній політиці.

Таблиця 3.7 – Витрати на запуск програми екологічних ініціатив
Стаття витрат	Сума, тис. грн	Коментар
Обладнання для сортування та переробки	150	Машини для прасування, ремонтні столи, контейнери
Навчання персоналу	40	Курси сортування та базового ремонту одягу
Організація пунктів збору та логістика	60	Пункти прийому одягу у магазинах, транспорт
Адміністративні витрати	25	Ведення документації, контроль якості
Всього	275	—

Джерело: Власна розробка автора

Витрати на запуск складають 2,75 % від річного доходу підприємства, що є економічно обґрунтованим. Вони забезпечують технічну підготовку, створення логістичної системи збору та переробки одягу, а також навчання персоналу.

Таблиця 3.8 – Річні операційні витрати
Стаття витрат	Сума, тис. грн	Коментар
Заробітна плата персоналу (5 осіб)	360	Середня зарплата 6 тис. грн/міс
Витрати на утримання обладнання	50	Ремонт, амортизація, електроенергія
Логістика та сортування	60	Транспорт, контейнери, витратні матеріали
Всього	470	—

Джерело: Власна розробка автора


Операційні витрати охоплюють ключові статті, необхідні для безперервного функціонування програми, та формують базу для її стабільної роботи впродовж року. Витрати на заробітну плату персоналу забезпечують належний рівень трудових ресурсів, що є критичним для ефективного сортування та підготовки одягу до повторного використання. Утримання обладнання включає технічне обслуговування та енергозабезпечення, що гарантує безперебійну роботу процесу переробки. Логістичні витрати дозволяють оптимізувати переміщення та обробку сировини, забезпечуючи своєчасність виконання операцій.

Таблиця 3.9 – Очікуваний економічний ефект
Джерело ефекту	Сума, тис. грн/рік	Коментар
Зменшення закупівель нового одягу	300	Використання частково відремонтованого одягу для продажу
Економія на утилізації	70	Зниження витрат на відходи та транспорт
Підвищення лояльності клієнтів та іміджу	120	Програма підвищує соціальну та екологічну привабливість бренду
Разом економічний ефект	490	—

Джерело: Власна розробка автора

Економічний ефект майже компенсує річні операційні витрати, а додаткові непрямі ефекти (позитивний імідж, підвищення лояльності) збільшують загальну вигоду підприємства.
Для комплексної оцінки ефективності запропонованої програми важливо не лише проаналізувати операційні витрати та очікувані економічні вигоди, а й визначити інтегральні показники результативності інвестицій. Тому доцільно здійснити розрахунок ROI та строку окупності, що дозволяє об’єктивно оцінити фінансову доцільність ініціативи та підтвердити її економічну привабливість для підприємства.


Формула ROI:







Проведені розрахунки підтверджують високу фінансову ефективність проєкту: показник ROI становить 78 %, а строк окупності – близько семи місяців, що свідчить про швидке повернення інвестицій та мінімальні ризики. Окрім економічних вигод, ініціатива створює відчутні екологічні переваги – скорочення відходів, зниження витрат на утилізацію та оптимізацію ресурсного використання. Паралельно програма посилює соціальний імідж підприємства, підвищує лояльність клієнтів та формує культуру корпоративної соціальної відповідальності. У сукупності ці результати доводять, що проєкт може слугувати ефективною моделлю інтегрованого підходу до соціально-екологічної відповідальності у торговельній сфері.
Третій напрям – розвиток партнерських зв’язків із громадськими, благодійними та екологічними інституціями. Така взаємодія дозволяє розширювати соціальний вплив компанії, формувати екологічно відповідальну поведінку споживачів, підвищувати довіру громад та залучати зовнішні ресурси: інформаційні, організаційні та фінансові.
Співпраця з екологічними організаціями (наприклад, «Zero Waste Alliance», локальними муніципальними ініціативами, молодіжними волонтерськими об’єднаннями) дає змогу реалізовувати спільні освітні програми, екологічні акції, проєкти зі збору вторсировини, обміну одягом та популяризації сталого споживання. Економічно партнерство дозволяє зменшувати маркетингові витрати, підвищувати впізнаваність бренду та збільшувати лояльність споживачів, що відображається на доходах та прибутковості.

3.10 – Витрати на запуск програми партнерств
Стаття витрат	Сума, тис. грн	Коментар
Розробка комунікаційної стратегії	40	Брендинг, інформаційні матеріали, контент
Укладання партнерських угод та юридичний супровід	30	Підготовка документів, консультації
Проведення стартових спільних акцій	70	Соціальні та еко-події, промоматеріали
Створення розділу на сайті та IT-супровід	25	Онлайн-платформа партнерств
Адміністративні витрати	15	Координація, управління проєктом
Всього	180	—

Джерело: Власна розробка автора

Витрати на запуск становлять менш як 1,8 % від річної виручки підприємства (10 000 тис. грн у 2021 р.), що є економічно допустимим. Основні інвестиції спрямовані на створення комунікаційної інфраструктури та запуск спільних соціально-екологічних активностей.

3.11 – Річні операційні витрати
Стаття	Сума, тис. грн/рік	Коментар
Заробітна плата координатора партнерств	180	15 тис. грн/міс
Спільні проєкти (5–7 на рік)	120	Еко-акції, лекції, інформаційні кампанії
Комунікації та PR	40	Соцмережі, макети, інформаційні матеріали
Транспорт і логістика	30	Виїзні заходи, координація
Всього	370	—

Джерело: Власна розробка автора
Операційні витрати відповідають масштабам проєкту та забезпечують стабільну взаємодію з партнерами. Значна частина витрат – людські ресурси та реалізація спільних заходів.

3.12 – Очікуваний економічний ефект
Показник	Сума, тис. грн/рік	Коментар
Зростання впізнаваності → приріст продажів	230	Очікуване зростання виручки на +2,3 % (з 10 000)
Зниження маркетингових витрат	90	За рахунок спільних проєктів і безкоштовних інформаційних платформ
Формування довгострокової лояльності клієнтів	70	Системний ефект через партнерські програми
Фінансова підтримка від партнерів (гранти, допомога)	60	Потенційні мікрогранти, волонтерські ресурси
Всього економічних ефектів	450	—
Ефект розрахований на основі динаміки прибутковості підприємства 2022–2024 рр. та рентабельності 15–18 %.

Джерело: Власна розробка автора

Економічний ефект суттєво перевищує операційні витрати (450 проти 370 тис. грн), що формує позитивну рентабельність партнерської програми.
Проте враховуючи сукупний економічний та соціально-екологічний ефект, доцільним є проведення точного розрахунку ROI та строку окупності для оцінки фінансової віддачі ініціативи. Такий аналіз дозволяє кількісно підтвердити економічну доцільність впровадження програми, враховуючи як прямі доходи, так і непрямі вигоди у вигляді підвищення лояльності клієнтів, зміцнення репутації та оптимізації ресурсів.

Формула ROI:




Проміжні пояснення:
- Чистий річний ефект: 450 – 180 = 270 тис. грн
- Кожна гривня інвестицій повертає 1,5 грн чистого прибутку вже в перший рік.

Строк окупності:


Тобто програма окупається приблизно за 5 місяців.

Загалом, реалізація партнерської програми з громадськими та екологічними організаціями має високий рівень економічної доцільності та демонструє значний соціально-економічний ефект. Впровадження ініціативи забезпечує швидкий строк окупності та високий ROI, що підтверджує фінансову ефективність співпраці. Спільне використання ресурсів партнерів дозволяє оптимізувати витрати на маркетинг і логістику, одночасно підвищуючи продуктивність діяльності підприємства. Формування позитивного іміджу та активне залучення громад сприяють зміцненню конкурентних позицій і розширенню клієнтської бази. Довгострокові соціальні та екологічні результати, а також мультиплікативний ефект від щорічної співпраці, сприяють підвищенню рентабельності та забезпечують стійкий розвиток підприємства, узгоджуючись із принципами корпоративної соціальної відповідальності та концепцією сталого розвитку.


3.3 Очікувані результати впровадження концепції корпоративної соціальної відповідальності

Проведений економічний аналіз продемонстрував, що впровадження трьох ключових напрямів є економічно доцільним, оскільки забезпечує зростання ефективності діяльності та підвищення фінансової стійкості підприємства. Втім, довгострокова результативність таких заходів визначається не лише їх прямою економічною віддачею, а й здатністю підприємства вибудовувати стійкі соціально-екологічні та партнерські взаємодії.
У сучасних умовах екологічної політики й посилення ролі громадських інституцій саме репутаційний капітал та залучення стейкхолдерів стають таким самим важливим активом, як і матеріально-технічні ресурси. Екологічні інновації, будучи економічно вигідними, набувають більшої цінності лише за умови прозорої комунікації, співпраці з громадськими організаціями, підвищення довіри населення та створення іміджу соціально відповідального підприємства.
З огляду на це, наступний етап дослідження має бути спрямований на прогнозування репутаційних ефектів та економічне обґрунтування необхідності формування сталих партнерських зв’язків із громадськими організаціями та місцевими спільнотами. Комплексна оцінка економічних і соціально-екологічних наслідків впроваджених інновацій дасть змогу сформувати інтегровану модель розвитку підприємства, яка відповідає принципам сталості та підвищує його адаптивність у довгостроковій перспективі.


Таблиця 3.13 – Очікувані соціальні результати реалізації концепції
Напрям	Очікувані результати	Характеристика впливу
Підтримка та працевлаштування ВПО	Створення нових робочих місць	Зменшення рівня безробіття, соціальна адаптація
Освітні та тренінгові програми	Підвищення кваліфікації працівників	Формування професійних компетенцій
Соціальна інтеграція	Посилення згуртованості колективу	Зростання рівня корпоративної лояльності
Соціальна підтримка вразливих груп	Сприяння соціальній стабільності в громаді	Підвищення довіри до бізнесу

Джерело: Власна розробка автора

Аналіз очікуваних соціальних результатів свідчить, що реалізація концепції корпоративної соціальної відповідальності має потенціал сформувати значний позитивний соціальний ефект як для внутрішнього середовища підприємства, так і для місцевої громади. Насамперед, створення нових робочих місць для внутрішньо переміщених осіб сприятиме зниженню рівня локального безробіття та забезпечить умови для швидшої соціально-економічної адаптації ВПО. Це підсилює роль підприємства як соціально значимого роботодавця та формує додатковий репутаційний капітал.
Впровадження освітніх і тренінгових програм створює системний ефект у вигляді підвищення кваліфікації персоналу та розвитку професійних компетенцій, що водночас покращує продуктивність праці та підсилює конкурентні переваги підприємства. Паралельно механізми соціальної інтеграції сприяють згуртованості колективу, зменшенню внутрішніх конфліктів і формуванню високого рівня корпоративної лояльності, що є важливим чинником зниження плинності кадрів та стабілізації трудового потенціалу.
Підтримка вразливих груп населення формує ширший соціальний ефект, оскільки підсилює соціальну стабільність у громаді та сприяє зростанню довіри до бізнесу. Таким чином, очікувані результати демонструють мультивекторний позитивний вплив: підвищення соціального добробуту, покращення внутрішнього клімату на підприємстві та зміцнення його позицій як відповідального учасника соціально-економічного розвитку регіону.
З огляду на те, що соціальна складова є лише одним із вимірів комплексної КСВ-стратегії, подальший аналіз спрямований на оцінку екологічних ефектів упровадження концепції. Саме екологічні результати формують фундамент довгострокової стійкості підприємства, впливаючи як на операційні витрати, так і на екологічну репутацію в умовах посилення екологічних вимог і зростання значущості зеленої трансформації бізнесу.

Таблиця 3.14 – Очікувані екологічні результати реалізації концепції
Напрям	Очікувані результати	Характеристика впливу
Переробка та ремонт одягу	Зменшення текстильних відходів на 12-15 % на рік	Підвищення ефективності використання ресурсів
Повторне використання товарів	Скорочення витрат на утилізацію на 20-25 %	Зменшення тиску на довкілля
Еко-освітні заходи для персоналу	Формування екологічної відповідальності	Підвищення екокультури працівників
Партнерські екологічні ініціативи	Розширення участі громади в екопроєктах	Зростання рівня суспільної довіри

Джерело: Власна розробка автора

Аналіз екологічних результатів свідчить, що впровадження екологічно орієнтованих практик має потенціал сформувати відчутний позитивний вплив як на ресурсну ефективність підприємства, так і на його зовнішнє сприйняття. Зменшення текстильних відходів на 12–15 % на рік через системи переробки та ремонту одягу вказує на підвищення рівня ресурсозбереження та зменшення операційного навантаження на логістичні та утилізаційні процеси. Такі результати узгоджуються з сучасними моделями циркулярної економіки, де максимізація повторного використання матеріалів є ключовим чинником підвищення екологічної та економічної ефективності.
Скорочення витрат на утилізацію на 20–25 % завдяки розвитку практик повторного використання товарів демонструє здатність підприємства оптимізувати витрати, одночасно зменшуючи екологічний слід. Це свідчить про перехід до більш ощадливих та раціональних підходів у використанні ресурсів, що відповідає світовим стандартам ESG-менеджменту.
Еко-освітні заходи для персоналу забезпечують формування сталих моделей поведінки, що підвищує загальний рівень екологічної культури працівників. Такий ефект є стратегічним, оскільки створює передумови для довгострокового зниження внутрішніх екологічних ризиків і підвищення відповідальності на рівні щоденних виробничих та управлінських процесів.
Участь підприємства в партнерських екологічних ініціативах стимулює залучення місцевої громади та формує високий рівень суспільної довіри. Це підсилює позиціонування компанії як соціально та екологічно відповідального суб’єкта, що здатний впливати на сталий розвиток регіону.
Загалом екологічний блок КСВ виступає одним із ключових елементів довгострокової стратегії сталого розвитку: він одночасно знижує антропогенний вплив підприємства та формує репутаційні переваги. Однак комплексна оцінка ефективності КСВ передбачає врахування не лише соціальних та екологічних ефектів, а й економічних вигод. Саме тому наступним етапом аналізу є визначення очікуваних економічних результатів реалізації концепції, що дозволить оцінити, наскільки впроваджені ініціативи здатні підсилити фінансову стабільність і конкурентоспроможність підприємства.

Таблиця 3.15 – Очікувані економічні та репутаційні результати концепції
Напрям	Очікувані результати	Характеристика впливу
Зростання репутаційного капіталу	Підвищення довіри клієнтів і партнерів	Посилення позицій на ринку
Розширення клієнтської бази	Приріст нового сегменту клієнтів на 3–5 %	Збільшення обсягу продажів
Підвищення лояльності клієнтів	Зменшення коливання попиту	Стабільність доходів
Підвищення внутрішньої ефективності	Скорочення плинності кадрів	Опосередкована економія витрат на HR
Посилення конкурентоспроможності	Формування унікальних нематеріальних активів	Довгострокова економічна перевага

Джерело: Власна розробка автора
Аналіз економічних та репутаційних результатів впровадження концепції КСВ свідчить, що реалізація відповідальних практик має стратегічне значення для підвищення ринкової вартості підприємства та формування його стійких конкурентних позицій. Зростання репутаційного капіталу, що виражається у підвищенні довіри клієнтів та партнерів, створює основу для розширення співпраці, полегшує доступ до нових ринків та знижує ризики, пов’язані з діловою невизначеністю. У сучасних умовах конкуренції репутація перетворюється на ключовий нематеріальний актив, який може мати більший вплив на капіталізацію компанії, ніж короткострокові фінансові результати.
Розширення клієнтської бази на 3-5 % завдяки соціально-екологічним ініціативам відображає зміну споживчих пріоритетів, де відповідальна поведінка бізнесу стає визначальним чинником вибору. Це безпосередньо впливає на приріст обсягу продажів та формує стабільний попит на продукцію підприємства. Підвищення лояльності клієнтів, у свою чергу, зменшує коливання попиту, що є важливим для прогнозованості доходів та планування операційних витрат.
Внутрішня ефективність підприємства також зростає. Скорочення плинності кадрів зменшує навантаження на HR-процеси та знижує витрати на найм і адаптацію персоналу. Соціально відповідні заходи покращують корпоративну культуру, підвищують мотивацію та продуктивність працівників, що формує довгостроковий позитивний економічний ефект.
Посилення конкурентоспроможності через формування унікальних нематеріальних активів, таких як: довіра громади, стійкі партнерські мережі, репутація відповідального бізнесу – створює стійкі переваги, які неможливо легко відтворити конкурентам. Ці активи зміцнюють довгострокову ринкову позицію підприємства та зменшують стратегічні ризики у періоди нестабільності.
Таким чином, реалізація комплексних заходів КСВ генерує не лише короткостроковий економічний ефект, але й формує фундамент для стабільного розвитку підприємства у майбутньому.
Очікувані результати впровадження концепції КСВ у ТОВ «Профі Резерв» мають комплексний міждисциплінарний характер і впливають на всі ключові напрями діяльності підприємства. КСВ формує соціальний, екологічний і економічний ефект, зміцнює репутацію бренду, підвищує конкурентоспроможність і забезпечує стабільний розвиток компанії у довгостроковій перспективі.


Висновки до розділу 3

У третьому розділі дипломної роботи здійснено всебічну науково-практичну розробку концепції корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) для ТОВ «Профі Резерв», яка включає визначення стратегічних пріоритетів, формування інструментарію підвищення ефективності соціально відповідальної діяльності, економічне обґрунтування доцільності її впровадження та прогнозування очікуваних соціальних, екологічних, економічних і репутаційних результатів.
1. Сформовано концептуальні напрями удосконалення КСВ, що інтегрують соціальний, екологічний та економічний компоненти розвитку підприємства. Запропоновані заходи мають стратегічний характер і спрямовані на підвищення якості взаємодії із персоналом, місцевою громадою та зовнішніми стейкхолдерами, посилення екологічної відповідальності, оптимізацію умов праці та формування високих стандартів етичної корпоративної культури. Концепція передбачає систематизацію КСВ-політики та її інтеграцію у процеси стратегічного менеджменту, що сприяє підвищенню організаційної узгодженості та керованості соціально відповідальних ініціатив.
2. Економічне обґрунтування впровадження заходів КСВ підтвердило їхню фінансову ефективність та стратегічну доцільність. Розрахунки засвідчили, що реалізація соціальних та екологічних програм не створює надмірного навантаження на бюджет підприємства, натомість забезпечує позитивний мультиплікативний ефект завдяки зниженню кадрових втрат, підвищенню продуктивності праці, оптимізації внутрішніх бізнес-процесів і зміцненню ринкових позицій. КСВ-активності формують значну нематеріальну цінність, яка підсилює економічну стійкість компанії та сприяє зростанню її інвестиційної привабливості в довгостроковій перспективі.
3. Оцінка очікуваних результатів упровадження концепції КСВ підтвердила її комплексний, міждисциплінарний характер та стратегічний вплив на розвиток підприємства. Соціальні ефекти полягають у створенні нових робочих місць, підвищенні рівня професійної підготовки персоналу, зміцненні корпоративної згуртованості та підвищенні соціальної стабільності в громаді. Екологічні результати охоплюють мінімізацію негативного антропогенного впливу, формування екологічно відповідальної моделі поведінки працівників та підвищення відповідності діяльності принципам сталого розвитку. Економічні й репутаційні ефекти проявляються у зростанні довіри партнерів і споживачів, розширенні клієнтської бази, створенні унікальних нематеріальних активів, підвищенні лояльності споживачів і зміцненні конкурентоспроможності підприємства.
4. Запропонована концепція КСВ забезпечує виражений синергетичний ефект, оскільки інтеграція економічних, соціальних та екологічних ініціатив формує цілісну модель відповідального корпоративного розвитку. Така система сприяє стабільності внутрішніх процесів, зменшенню ризиків, пов’язаних із соціальними та репутаційними чинниками, і створює надійні передумови для підвищення стійкості бізнесу в умовах динамічних ринкових змін.
Таким чином, результати третього розділу підтверджують, що впровадження концепції корпоративної соціальної відповідальності у діяльність ТОВ «Профі Резерв» є стратегічно виваженим, економічно ефективним і соціально значущим напрямом розвитку. Системна реалізація КСВ-заходів формує міцне підґрунтя для становлення сталого, конкурентоспроможного та соціально орієнтованого підприємства, здатного адаптуватися до сучасних викликів і забезпечувати довгостроковий розвиток.


ВИСНОВКИ

У ході виконання кваліфікаційної роботи було всебічно досліджено теоретичні, методологічні та практичні аспекти формування корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) та її вплив на конкурентоспроможність торговельного підприємства на прикладі ТОВ «Профі Резерв», м. Львів. Підсумовуючи результати дослідження, можна виділити такі ключові висновки:
1. Теоретичні аспекти КСВ та її значення для підприємства:
- КСВ є комплексною управлінською категорією, яка охоплює економічні, соціальні, етичні та екологічні складові діяльності підприємства та виступає інструментом підвищення конкурентоспроможності.
- Аналіз наукових підходів та зарубіжного досвіду засвідчив, що інтеграція соціальних і екологічних ініціатив у стратегію підприємства підвищує його репутаційний капітал і формує довгострокові нематеріальні активи, що впливають на стабільність доходів і позиції на ринку.
- Теоретичні моделі КСВ підкреслюють важливість комплексного підходу, де економічний, соціальний та екологічний ефекти взаємопов’язані і доповнюють один одного.
2. Аналіз діяльності та оцінка впровадження принципів КСВ на підприємстві:
- Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Профі Резерв» показала, що підприємство має достатній потенціал для впровадження КСВ, зокрема через готовність персоналу, наявність ресурсів та системну структуру управління.
- Фінансово-економічний аналіз засвідчив стабільні показники діяльності, рентабельність активів і власного капіталу, а також ефективність використання ресурсів, що дозволяє оцінювати проекти КСВ як економічно доцільні.
- Соціальні та екологічні аспекти діяльності підприємства демонструють позитивний ефект від практик КСВ, зокрема підвищення лояльності клієнтів, формування корпоративної культури та скорочення негативного впливу на довкілля.
3. Розробка концепції КСВ та економічне обґрунтування:
- Було визначено ключові напрями вдосконалення КСВ, включно з працевлаштуванням ВПО, розвитком соціально-екологічних ініціатив та партнерських програм із громадськими організаціями.
- Розрахунок фінансових показників, зокрема ROI та строків окупності, підтвердив високу економічну ефективність запланованих заходів і короткий період повернення інвестицій, що робить проєкти фінансово досяжними та обґрунтованими.
- Соціальні та екологічні ефекти, інтегровані з економічними результатами, формують синергетичний ефект, посилюючи репутаційні активи та конкурентні переваги підприємства.
4. Очікувані результати та комплексний ефект:
- Запропонована концепція КСВ дозволяє одночасно підвищити ефективність управління персоналом, зменшити витрати на логістику та утилізацію, зміцнити репутацію підприємства та розширити клієнтську базу.
- Соціальні та екологічні заходи створюють додаткову довгострокову вартість, формують лояльність клієнтів і партнерів, а також підвищують стійкість підприємства до зовнішніх ризиків.
- Комплексний ефект реалізації концепції проявляється у взаємопов’язаному економічному, соціальному та екологічному вимірах, що відповідає принципам сталого розвитку та сучасних стратегій корпоративної соціальної відповідальності.
Таким чином, виконана робота підтверджує, що впровадження системи корпоративної соціальної відповідальності на підприємстві ТОВ «Профі Резерв» є економічно доцільним, соціально значущим та стратегічно обґрунтованим заходом, який сприяє підвищенню конкурентоспроможності, формуванню стійких нематеріальних активів і забезпечує довгостроковий сталий розвиток торговельного підприємства.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Мартиненко В.О. Корпоративна соціальна відповідальність у системі сучасного менеджменту. Економіка та держава. 2020. №5. С. 10-13.
2. Гончарук А.Г. Соціальна відповідальність бізнесу як фактор конкурентоспроможності підприємства. Вісник економічної науки України. 2019. №14. С. 185-187.
3. Філіппова С.В. Корпоративна соціальна відповідальність у контексті сталого розвитку. Економічний вісник НТУУ «КПІ». 2018. №28. С 3-9.
4.  Bowen H.R. Social Responsibilities of the Businessman. Harper & Row. 1953. №1. С. 211-215.
5.  Friedman M. The Social Responsibility of Business Is to Increase Its Profits. The New York Times Magazine. 1970. С. 10-113.
6.  Freeman R.E. Strategic Management: A Stakeholder Approach. 1984. С. 325-230.
7.  Carroll A.B. A Three-Dimensional Conceptual Model of Corporate Performance. Academy of Management Review. 1979. №7. С. 4-6.
8. Carroll A. B. Corporate Social Responsibility: Evolution of a Definitional Construct. Business & Society. 1999. №8. С. 78-80.
9.  Elkington J. Cannibals with Forks: The Triple Bottom Line of 21st Century Business. Capstone Publishing. 1997. С. 63-66.
10. United Nations Global Compact. UN Global Compact: Ten Principles 2000.
11. Сотніченко О.А. Еволюція корпоративної соціальної відповідальності: від філантропії до ESG. Економіка та прогнозування. 2021. №11. С. 98.
12. Баюра Д.О. Корпоративна соціальна відповідальність у контексті сталого розвитку: сучасні тенденції. Бізнес Інформ. 2020. №9. С. 66-70.
13. Wood D. J. Corporate Social Performance Revisited. Academy of Management Review. 1991. №86. С. 99-120.

14.  Bowen H. R. Social Responsibilities of the Businessman. Harper & Row. 1953. С. 150.
15.  Friedman M. The Social Responsibility of Business Is to Increase Its Profits. The New York Times Magazine. 1970. С. 35.
16.  Carroll A. B. The Pyramid of Corporate Social Responsibility: Toward the Moral Management of Organizational Stakeholders. Business Horizons. 1991. С.68-70.
17.  Freeman R. E. Strategic Management: A Stakeholder Approach. 1984. №75. С. 7-8.
18.  European Commission. A Renewed EU Strategy 2011-14 for Corporate Social Responsibility. 2011. №1. С. 3-25.
19. International Organization for Standardization. ISO 26000:2010 – Guidance on Social Responsibility. 2010. С. 1-12.
20. Drucker P. Management Challenges for the 21st Century. New York: Harper Business. 1999. №33. С. 215-223.
21. Кузьмін О. Є., Мельник О. Г. Корпоративна соціальна відповідальність: сутність, значення та напрями реалізації. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. 2020. №5. С. 46-53.
22. Руденко В. В. Корпоративна соціальна відповідальність у системі сталого розвитку підприємства. Економіка та держава. 2021. № 253. С. 77-82.
23. Оновлена стратегія ЄС щодо корпоративної соціальної відповідальності на 2011-2014 роки. URL: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/ae5ada03-0dc3-48f8-9a32-0460e65ba7ed/ (дата звернення: 10.11.2025)
24. European Commission. Перший варіант стратегії ЄС щодо корпоративної соціальної відповідальності на 2011-2014 роки. 2011. С. 2-30.
25. Carroll A. B. The Pyramid of Corporate Social Responsibility: Toward the Moral Management of Organizational Stakeholders. Business Horizons. 1991. №79. С. 120-122.
26. ISO 26000:2010 – Guidance on Social Responsibility. International Organization for Standardization. 2010. С 1-10.
27. Porter M.E., Kramer M.R. Strategy and Society: The Link Between Competitive Advantage and Corporate Social Responsibility. Harvard Business Review. 2006. №90. С 123-130.
28. Freeman R. E. Strategic Management: A Stakeholder Approach. 1984. С. 148-152.
29. Elkington J. Cannibals with Forks: The Triple Bottom Line of 21st Century Business. Oxford: Capstone. 1997. С. 199.
30. Drucker P. Management Challenges for the 21st Century. Harper Business. 1999. С. 105-110.
31. Porter M.E., Kramer M.R. Creating Shared Value. Harvard Business Review. 2011. №9. С. 82-84.
32. Арчі Б. Керролл. Піраміда корпоративної соціальної відповідальності: шлях до морального управління зацікавленими сторонами організації. №4. 1991. С. 39-48. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/000768139190005G (дата звернення: 01.11.2025)
33. Арчі Б. Керролл. Корпоративна соціальна відповідальність: еволюція визначення. Business & Society. №3. 1999. URL: https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/000765039903800303 (дата звернення: 01.11.2025)
34. Elkington J. Cannibals with Forks: The Triple Bottom Line of 21st Century Business. 1997. URL: https://www.johnelkington.com/archive/TBL-elkington-chapter.pdf (дата звернення: 01.11.2025)
35. Porter M.E., Kramer M.R. Creating Shared Value. Harvard Business Review. 2011. URL: https://hbr.org/2011/01/the-big-idea-creating-shared-value (дата звернення: 10.11.2025)
36. UN PRI. Principles for Responsible Investment. URL: https://www.unpri.org/esg-integration (дата звернення: 05.11.2025)
37. Global Reporting Initiative (GRI). Офіційний ресурс зі стандартів нефінансової звітності. URL: https://www.globalreporting.org/ (дата звернення: 09.11.2025)
38. Малахова Ю.А., Мироненко Д.А. Корпоративна соціальна відповідальність як конкурентна перевага підприємства на міжнародному ринку. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. URL: https://www.puet.poltava.ua/index.php/economics/article/view/48 (дата звернення: 04.11.2025)
39. Будько О.В., Галатов Б.М. Вплив корпоративної соціальної відповідальності на конкурентоспроможність підприємства. Економічний вісник Дніпровського державного технічного університету. №10. С. 58.
40. Шегда М.В. Соціальна відповідальність підприємства як конкурентна перевага. Науковий вісник Полісся. №95. С. 148-150.
41. Шацьких К. Соціальна відповідальність як конкурентна перевага розвитку українського бізнесу. Маркетинг в Україні. 2010. №5. С. 55-58. URL: https://ir.kneu.edu.ua/items/6c5d6f08-69b3-452e-a895-ce56e150ad65 (дата звернення: 04.11.2025)
42. Мацьків Р., Топольницька Т., Данилейчук Р. Соціальна відповідальність підприємств як фактор забезпечення конкурентоспроможності регіону. Економіка та суспільство. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/362 (дата звернення: 07.11.2025)
43. Матвєєв В.В. Корпоративна соціальна відповідальність як фактор підвищення конкурентного потенціалу підприємства. 2014. №1(5). С. 228-232. URL: https://dspace.nuft.edu.ua/items/26525bdd-edcd-4c9a-9049-aea2dbfac9d1 (дата звернення: 10.11.2025)
44. Шитоха К. Зміст і сутність конкурентоспроможності підприємства. Молодіжний економічний вісник ХНЕУ. 2023.  URL: https://hneu.edu.ua/content/documents/39/3856/Attaches/mv-09-2023.pdf (дата звернення: 10.11.2025)
45. Pugliese E., Napolitano L., Zaccaria A., Pietronero L. Узгоджена диверсифікація корпоративних технологічних портфелів. 2017. URL: https://arxiv.org/abs/1707.02188 (дата звернення: 03.11.2025)
46. Салига К. Методи конкурентоспроможності підприємств: формування та оцінка. Економіка та суспільство. 2023. №58. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/3541 (дата звернення: 05.11.2025)
47. Новікова К.В. Конкурентоспроможність підприємства: сутність та зміст. Вісник Приазовського Державного Технічного Університету. Серія: Економічні науки. 2017. №34. С. 201-207. URL: https://journals.uran.ua/ves_pstu/article/view/129154 (дата звернення: 08.11.2025)
48. Карпенко А. Інтелектуальні активи: етимологія поняття та місце в національній інноваційній системі. Економіка і організація управління. 2018.  №4(28). С. 65-80. URL: https://jeou.donnu.edu.ua/article/view/5993 (дата звернення: 08.11.2025)
49. Атіка Нашіра Хасіяті, Адхі Курніаван. Вимірювання нематеріальних активів за допомогою параметричного та машинного навчання. 2022. URL: https://arxiv.org/abs/2212.03025 (дата звернення: 06.11.2025)
50. Партин Г.О., Загородній А.Г. Інтелектуальний капітал суб’єкта господарювання: сутність, складники, методи оцінювання. Вісник ХДУ. Серія: Економічні науки. 2022. №45. С. 30-41. URL: https://ej.journal.kspu.edu/index.php/ej/article/view/775 (дата звернення: 08.11.2025)
51. Андрій Єременко. Нематеріальні активи як новий вимір успіху компанії. 2024. №1. С. 95. URL:  https://mpeproc.fmm.kpi.ua/article/view/334518 (дата звернення: 05.11.2025)
52. Ляшенко Г.П. Нематеріальні активи їх сутність та значення. 2021. С. 100-102. URL:  https://ir.dpu.edu.ua/items/ecf93a3d-e336-4429-9181-83f1fcfd6481 (дата звернення: 07.11.2025)
52. Ляшенко Г.П. Нематеріальні активи як частина економіки. 2022. №5. С. 78-79.
53. Диба В.М. Нематеріальні активи в інноваційному розвитку економіки та їх облік. 2011. №17. С. 287-296. URL:  https://ir.kneu.edu.ua/items/e3eae049-d070-4b10-a362-0c5ebf42faf0 (дата звернення: 10.11.2025)
54. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку «38 Нематеріальні активи». URL: https://finmanagement.com.ua/ias-38-oglyad/ (дата звернення: 05.11.2025)
55. Кондрашов О., Крижко О., Ярова Д. Маркетинговий вплив корпоративної соціальної відповідальності на формування іміджу компанії. Економіка та суспільство. 2025. №79. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/6651 (дата звернення: 13.11.2025)
56. Kashyap R., Menisy M., Caiazzo P., Samuel J. Прозорість проти ефективності на фінансових ринках: роль комунікацій у сфері корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). URL: https://arxiv.org/abs/2008.03443 (дата звернення: 14.11.2025)
57. Brammer S., Millington A., Rayton B. Вплив корпоративної соціальної відповідальності на задоволеність працівників, залученість працівників та утримання працівників. 2022. URL: https://www.researchgate.net/publication/366120948_The_Effect_of_Corporate_Social_Responsibility_on_Employee_Satisfaction_Employee_Engagement_and_Employee_Retention (дата звернення: 17.11.2025)
58. Zhang H., Luo L. Як корпоративна соціальна відповідальність впливає на корпоративну продуктивність? Роль екологічного регулювання. 2024. URL: https://www.mdpi.com/2071-1050/16/15/6426 (дата звернення: 15.11.2025)
59. ArroyosCalvera D., Powdthavee N. Reputation as insurance: how reputation moderates public backlash following a company's decision to profiteer. 2022. URL: https://arxiv.org/abs/2204.03450 (дата звернення: 13.11.2025)
60. Краснокутська Н.С., Круглова О.А. Корпоративна соціальна відповідальність як джерело стратегічної переваги. 2016. №1. С. 131-135. URL: https://ir.kneu.edu.ua/items/e4dcea3b-9680-4ed0-9dad-eb2dedce6776 (дата звернення: 09.11.2025)
61. Шеремета А., Лункіна Т. Корпоративна соціальна відповідальність як інструмент підвищення ефективності управління підприємством: теоретичні підходи та практичний вплив. Сталий розвиток економіки. 2025. №3(54). С. 181-184. URL: https://economdevelopment.in.ua/index.php/journal/article/view/1330 (дата звернення: 03.11.2025)
62. H&M Group. Annual and Sustainability Report 2023. URL: https://hmgroup.com/wp-content/uploads/2024/03/HM-Group-Annual-and-Sustainability-Report-2023.pdf (дата звернення: 10.11.2025)
63. Highlights from the IKEA Sustainability Report FY23. URL: https://www.ikea.com/global/en/our-business/sustainability/sustainability-report-highlights-fy23/ (дата звернення: 12.11.2025)
64. IKEA Sustainability Report FY22. URL: https://www.ikea.com/global/en/our-business/reports/sustainability-report-fy22-230215/ (дата звернення: 05.11.2025)
65. The Body Shop. Our sustainability commitments. URL: https://www.thebodyshop.com/blogs/our-brand-values/our-sustainability-commitments (дата звернення: 05.11.2025)
66. The Body Shop. Sustainability report 2022. URL: https://www.thebodyshop.gr/media/files/The_Body_Shop_Sustainability_Report_2022.pdf (дата звернення: 05.11.2025)
67. Unilever. Reporting archive. URL: https://www.unilever.com/sustainability/responsible-business/reporting-archive/ (дата звернення: 05.11.2025)
68. Unilever. Sustainable Living Plan 2010 to 2020. URL: https://www.unilever.com/files/92ui5egz/production/16cb778e4d31b81509dc5937001559f1f5c863ab.pdf (дата звернення: 05.11.2025)
69. Inditex. Sustainability. URL: https://www.inditex.com/itxcomweb/es/en/sustainability (дата звернення: 05.11.2025)
70. Inditex. Environment. URL: https://static.inditex.com/annual_report_2023/en/Environment.pdf (дата звернення: 05.11.2025)
71. ISO 26000 and OECD Guidelines. Practical overview of the linkages. URL: https://www.iso.org/files/live/sites/isoorg/files/store/en/PUB100418.pdf (дата звернення: 10.11.2025)
72. Adrian Henriques. Standards for change? ISO 26000 and sustainable development. 2012. URL:
https://iso26000.info/wp-content/uploads/2016/06/Henriques-doc.pdf (дата звернення: 08.11.2025)
73. Структура ISO 26000. URL: https://iso26000sgn.org/iso-26000/about-iso26000/the-iso-26000-framework/ (дата звернення: 10.11.2025)
74. The global leader for sustainability reporting. URL: https://globalreporting.org/ (дата звернення: 07.11.2025)
75. The GRI Standards. A guide for policy makers. URL: https://www.globalreporting.org/media/nmmnwfsm/gri-policymakers-guide.pdf (дата звернення: 07.11.2025)
76. What is the Global Reporting Initiative (GRI)? URL: https://www.ibm.com/think/topics/global-reporting-initiative (дата звернення: 08.11.2025) 
77. Ahmed Saber Moussa, Mahmoud Elmarzouky. Beyond Compliance: How ESG Reporting Influences the Cost of Capital in UK Firms. J. Risk Financial Manag. 2024.  №17(8). С. 326. URL: https://www.mdpi.com/1911-8074/17/8/326 (дата звернення: 10.11.2025)
78. Imen Khanchel, Naima Lassoued. ESG Disclosure and the Cost of Capital: Is There a Ratcheting Effect over Time? Sustainability. 2022. №14(15). С.92. URL: https://www.mdpi.com/2071-1050/14/15/9237 (дата звернення: 10.11.2025)
79. Dietmar Ernst, Florian Woithe. Impact of the Environmental, Social, and Governance Rating on the Cost of Capital: Evidence from the S&P 500. J. Risk Financial Manag. 2024. №17(3).  С. 91. URL: https://www.mdpi.com/1911-8074/17/3/91 (дата звернення: 10.11.2025)
80.  Лиска П. Оцінювання ефективності політики корпоративної соціальної відповідальності. Економіка та суспільство. 2024. №69. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/5114 (дата звернення: 09.11.2025)
81. Хлевицька Т.Б. Методичний підхід до оцінки ефективності корпоративної соціальної діяльності підприємств на інтегративній платформі. Економіка та суспільство. №10. С. 82.
82. Стеців І.С., Зубова А.І. Управління корпоративною соціальною відповідальністю. Менеджмент та підприємництво в Україні.  2021. URL: https://ena.lpnu.ua/items/7c9d8a82-ed5d-4564-98a0-a2cce5deaade (дата звернення: 05.11.2025)
83. Потапова В.П., Охріменко О.О. Оцінювання ефективності стратегій корпоративної соціальної відповідальності аграрних транснаціональних корпорацій. Вісник КПІ ім. І. Сікорського. 2020. URL: https://ela.kpi.ua/items/4791f052-ca59-4270-b869-872b15f74d20 (дата звернення: 06.11.2025)
84. Більська О.В. Оцінювання корпоративної соціальної відповідальності як детермінанти сталого розвитку підприємства. Вісник КНЕУ. 2024. №35. С. 78-80. URL: https://ir.kneu.edu.ua/items/c303178a-b51d-46d1-ae0f-7d6e0265fece (дата звернення: 05.11.2025)
85. Бочарова Н., Щепіліна А. Інтегральна оцінка рівня корпоративної соціальної відповідальності. Економіка транспортного комплексу. 2018. №31. С. 45. URL: https://etk.khadi.kharkov.ua/article/view/146521 (дата звернення: 08.11.2025)
86. Урусова З.П., Лепьохін О.В. Методичні підходи до оцінки рівня соціальної відповідальності. Фінансові стратегії інноваційного розвитку економіки. 2022. №4(52). С. 46-51. URL: https://journalsofznu.zp.ua/index.php/economics/article/view/2743 (дата звернення: 08.11.2025)
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
